','',5,'Gutsul','20040816101026','',0,0,0,1,0.390310040857,'20040816101756','79959183898973');
INSERT INTO cur VALUES (10118,10,'Taxobox_domain_entry','| Надцарство: | {{{taxon}}} | ','',5,'Gutsul','20040816102128','',0,0,1,0,0.984774314326,'20040816102128','79959183897871');
INSERT INTO cur VALUES (10119,10,'Taxobox_regnum_entry','| Царство: | {{{taxon}}} | ','',5,'Gutsul','20040816102159','',0,0,0,0,0.558109439238,'20040816102159','79959183897840');
INSERT INTO cur VALUES (10120,10,'Taxonomy','[[Біологічна класифікація]]','',5,'Gutsul','20040816101755','',0,0,0,1,0.873863505141,'20040816101755','79959183898244');
INSERT INTO cur VALUES (10121,10,'Taxobox_subregnum_entry','| Підцарство: | {{{taxon}}} | ','',5,'Gutsul','20040816120811','',0,0,0,1,0.578474400369,'20040816120811','79959183879188');
INSERT INTO cur VALUES (10122,10,'Taxobox_phylum_entry','| Тип: | {{{taxon}}} | ','',5,'Gutsul','20040816120833','',0,0,0,1,0.007125456355,'20040816120833','79959183879166');
INSERT INTO cur VALUES (10123,0,'Справжні_багатоклітинні_(підцарство)','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Справжні багатоклітинні}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]] (\'\'Eukaryota\'\')}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\' (\'\'Animalia\'\')}}\n{{Taxobox_subregnum_entry | taxon = \'\'\'Справжні багатоклітинні\'\'\'}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Типи}}\n*Тип [[Кишковопорожнинні]]\n*Тип [[Плоскі черви]]\n*Тип [[Круглі черви]]\n*Тип [[Кільчасті черви]]\n*Тип [[Молюски]]\n*Тип [[Членистоногі]]\n*Тип [[Голкошкірі]]\n*Тип [[Хордові]]\n{{Taxobox_end}}\n\n\'\'\'Справжні багатоклітинні\'\'\' (\'\'Eumetazoa\'\' або \'\'Metazoa\'\') - підцарство\n\n{{TODO}}\n\n\n[[de:Vielzeller]]\n[[en:Metazoa]]\n[[fr:Métazoaire]]\n[[nl:Metazoa]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117043424','',0,0,1,0,0.873943373037,'20050117043424','79949882956575');
INSERT INTO cur VALUES (10124,0,'Хордові','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Хордові}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]]}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\'}}\n{{Taxobox_phylum_entry | taxon = \'\'\'Хордові\'\'\' (\'\'Chordata\'\')}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Класи}}\n*[[Круглороті]]\n*[[Хрящові риби]]\n*[[Кісткові риби]]\n*[[Земноводні]], або Амфібії\n*[[Плазуни]], або Рептилії\n*[[Птахи]]\n*[[Ссавці]], або Звірі\n{{Taxobox_end}}\n\n{{TODO}}\n\n\n[[ca:Cordat]]\n[[da:Rygstrengsdyr]]\n[[de:Chordatiere]]\n[[en:Chordate]]\n[[eo:Ĥordulo]]\n[[es:Cordado]]\n[[et:Keelikloomad]]\n[[fi:Selkäjänteiset]]\n[[fr:Cordé]]\n[[fy:Rêchstringdier]]\n[[he:מיתרניים]]\n[[ia:Chordatos]]\n[[it:Cordati]]\n[[ja:脊索動物]]\n[[jbo:Skoselti\'e]]\n[[ko:척색동물문]]\n[[nl:Chordata]]\n[[oc:Chordata]]\n[[pl:Strunowce]]\n[[pt:Cordado]]\n[[ru:Хордовые]]\n[[sv:Ryggsträngsdjur]]\n[[zh:脊索动物]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117070801','',0,0,1,0,0.799383650906,'20050215191811','79949882929198');
INSERT INTO cur VALUES (10125,0,'Кишковопорожнинні','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Кишковопорожнинні}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]]}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\'}}\n{{Taxobox_phylum_entry | taxon = \'\'\'Кишковопорожнинні\'\'\' (\'\'Radiata\'\')}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Класи}}\n*Клас Гідроїдні\n*Клас Сцифоїдні\n{{Taxobox_end}}\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Зоологія]]','',225,'Ilya','20050313143051','',0,0,1,0,0.625007114664,'20050313143051','79949686856948');
INSERT INTO cur VALUES (10126,0,'Плоскі_черви','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Плоскі черви}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]]}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\'}}\n{{Taxobox_phylum_entry | taxon = \'\'\'Плоскі черви\'\'\' (\'\'Platyhelmintes\'\')}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Класи}}\n*Війчасті черви\n*Сисуни, або Трематоди\n*Стьожкові черви, або Цестоди\n{{Taxobox_end}}\n\n{{TODO}}\n\n\n[[bg:Плосък червей]]\n[[da:Fladorme]]\n[[de:Plattwürmer]]\n[[en:Platyhelminthes]]\n[[it:Platelminti]]\n[[pl:Płazińce]]\n[[sv:Plattmaskar]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117013800','',0,0,1,0,0.508197719934,'20050117013800','79949882986199');
INSERT INTO cur VALUES (10127,0,'Круглі_черви','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Круглі черви}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]]}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\'}}\n{{Taxobox_phylum_entry | taxon = \'\'\'Круглі черви\'\'\'}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Класи}}\n*Нематоди, або Круглі черви\n{{Taxobox_end}}\n\n\'\'\'Круглі черви\'\'\' (\'\'Nematoda\'\'), \n\n{{TODO}}\n\n[[bg:Кръгли червеи]]\n[[da:Rundorm]]\n[[de:Fadenwürmer]]\n[[en:Roundworm]]\n[[fr:Nématode]]\n[[it:Nematoda]]\n[[ja:線形動物]]\n[[la:Nematoda]]\n[[ms:Penyakit Cacing Gelang]]\n[[nl:Nematode]]\n[[pl:Nicienie]]','',0,'213.46.162.166','20050130190958','',0,0,0,0,0.579120096555,'20050130190958','79949869809041');
INSERT INTO cur VALUES (10128,0,'Кільчасті_черви','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Кільчасті черви}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]]}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\'}}\n{{Taxobox_phylum_entry | taxon = \'\'\'Кільчасті черви\'\'\' (\'\'Annelida\'\')}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Класи}}\n*Багатощетинкові черви\n*Малощетинкові черви\n*П\'явки\n{{Taxobox_end}}\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Кільчасті черви]]\n\n[[bg:Прешленест червей]]\n[[da:Ledorme]]\n[[de:Ringelwürmer]]\n[[en:Annelid]]\n[[it:Anellidi]]\n[[ja:環形動物]]\n[[pl:Pierścienice]]\n[[pt:Anelídeo]]\n[[sv:Ringmaskar]]','+ cat',76,'Maksym Ye.','20050306052501','',0,0,1,0,0.599733387399,'20050306052501','79949693947498');
INSERT INTO cur VALUES (10129,0,'Молюски','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Молюски}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]]}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\'}}\n{{Taxobox_phylum_entry | taxon = \'\'\'Молюски\'\'\'}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Класи}}\n*[[Черевоногі]]\n*[[Двостулкові]]\n*[[Головоногі]]\n{{Taxobox_end}}\n\n\'\'\'Молюски\'\'\' (\'\'Mollusca\'\'), \n\n{{TODO}}\n\n\n[[bg:Мекотело]]\n[[da:Bløddyr]]\n[[de:Weichtiere]]\n[[en:Mollusk]]\n[[eo:Molusko]]\n[[es:Molusco]]\n[[fr:Mollusque]]\n[[ia:Mollusco]]\n[[it:Molluschi]]\n[[ja:軟体動物]]\n[[nl:Weekdier]]\n[[pt:Molusco]]\n[[sv:Blötdjur]]\n[[zh-cn:软体动物]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050116232003','',0,0,1,0,0.744892781016,'20050116232003','79949883767996');
INSERT INTO cur VALUES (10130,0,'Членистоногі','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Членистоногі}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]]}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\'}}\n{{Taxobox_phylum_entry | taxon = \'\'\'Членистоногі\'\'\'}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Класи}}\n*[[Ракоподібні]]\n*[[Павукоподібні]]\n*[[Комахи]]\n{{Taxobox_end}}\n\n\'\'\'Членистоногі\'\'\' (\'\'Arthropoda\'\'), \n\n{{TODO}}\n\n\n[[bg:Членестоного]]\n[[da:Leddyr]]\n[[de:Gliederfüßer]]\n[[en:Arthropod]]\n[[es:Artrópodo]]\n[[et:Lülijalgsed]]\n[[fi:Niveljalkaiset]]\n[[fr:Arthropode]]\n[[ga:Artrapód]]\n[[it:Artropodi]]\n[[ja:節足動物]]\n[[ko:절지동물]]\n[[lt:Nariuotakojai]]\n[[nl:Arthropoda]]\n[[pl:Stawonogi]]\n[[pt:Artrópode]]\n[[ru:Членистоногие]]\n[[sv:Leddjur]]\n[[zh:節足動物]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117073303','',0,0,1,0,0.432630285356,'20050117073303','79949882926696');
INSERT INTO cur VALUES (10131,0,'Голкошкірі','{{Taxobox_begin | color = pink | name = Голкошкірі}}\n{{Taxobox_begin_placement | color = pink}}\n{{Taxobox_domain_entry | taxon = [[Ядерні (надцарство)|Ядерні]]}}\n{{Taxobox_regnum_entry | taxon = \'\'\'[[Тварини]]\'\'\'}}\n{{Taxobox_phylum_entry | taxon = \'\'\'Голкошкірі\'\'\'}}\n{{Taxobox_end_placement}}\n{{Taxobox_section_subdivision | color = pink | plural_taxon = Класи}}\n{{Taxobox_end}}\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Зоологія]]','',225,'Ilya','20050313143122','',0,0,1,0,0.316993276736,'20050313143122','79949686856877');
INSERT INTO cur VALUES (10132,1,'Плоскі_черви','імхо, плоскі українською буде плАскі\n\n--magda\n\n---------\n\nПошук в google.com: \n*\"Плоскі черви\" - Results 1 - 10 of about 70\n*\"Пласкі черви\" - did not match any documents\n\nА взагалі, нехай біологи вирішують [[Користувач:Gutsul|Gutsul]] 06:50, 17 Серп 2004 (UTC)\n\n----------\n\nВаша аргументація нагадує аргументацію англо/американських вікіпедістів щодо Kyiv/Kiev. :) Google не є прорікателем істини, а показувачем того, що і як пишуть люди. А уанет зараз приблизно у такому ж стані, що й українська мова, тобто кепському, а якщо помножити два кепські показники, вийде ще кепськіший. Якщо Ви берете Вашу інформацію з якоїсь енциклопедії, то хочу зауважити, що спосіб написання визначався не біологами, а редакторами. ;) А редактори, як і інші лінгвісти того часу, коли (як я здогадуюся) було надруковано цю енциклопедію, підпадали під усім відомий феномен під назвою \"русифікація\". Виникає питання: ми створюємо українську енциклопедію чи радянську? ;)\n\nЯ ні на чому не наполягаю, все одно Ви витрачаєте на Вікіпедію значно більше часу, ніж я, а влаштовувати війну з перейменовування сторінок буде щонайменше неконструктивно.\n\nІ якщо подумати, то \"черви\" українською буде \"хробаки\".\n\nДо речі, сторінку про \"різночитання\" я завела (хоч вона і висить практично без діла) саме для того, аби вікіпедія була юзер-френдлі також для тих користувачів, які будуть шукати щось по русифікованому слову/варіанту написання. Адже у чомусь, що називається \"енциклопедія\", речі мають називатися правильно тою мовою, якою ця енциклопедія опубліковується. А люди шукатимуть по неправильних версіях слів ще дуже довго, поки не виросте наступне покоління, яке вивчать на [http://www.zn.kiev.ua/nn/show/507/47405/ більш-менш впорядкованому правописі, якого ще навіть не існує].\n\nВам вирішувати.\n\n--magda\n\nЗ.І. Я філолог. Хоч і не український :). Колишня викладачка ВЗО (ВНЗ, ВУЗ - інші варіанти того самого :) ).','',16,'Magda','20040820163926','',0,0,0,0,0.365841163958,'20040820163926','79959179836073');
INSERT INTO cur VALUES (10133,0,'Птахи','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Птахи\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Хордові]]\n|-\n| \'\'[[Клас]]:\'\' || [[Птахи]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*\n*\n|}\n\n\'\'\'Птахи\'\'\' (\'\'Aves\'\'),\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Птахи]]\n\n[[af:Voël]]\n[[ast:Páxaru]]\n[[bg:Птица]]\n[[ca:Au]]\n[[cy:Aderyn]]\n[[da:Fugl]]\n[[de:Vögel]]\n[[en:Bird]]\n[[eo:Birda klaso]]\n[[es:Ave]]\n[[et:Linnud]]\n[[fi:Linnut]]\n[[fr:Oiseau]]\n[[he:עופות]]\n[[it:Uccelli]]\n[[ja:鳥類]]\n[[ko:조류]]\n[[ms:Burung]]\n[[nah:Tototl]]\n[[nds:Vagel]]\n[[nl:Vogels]]\n[[pl:Ptaki]]\n[[pt:Aves]]\n[[simple:Bird]]\n[[sl:Ptič]]\n[[sv:Fåglar]]\n[[zh:鸟]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117020701','',0,0,1,0,0.704562916283,'20050117020701','79949882979298');
INSERT INTO cur VALUES (10134,0,'Плазуни','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Плазуни\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Хордові]]\n|-\n| \'\'[[Клас]]:\'\' || [[Плазуни]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*\n*\n|}\n\n\n\'\'\'Плазуни\'\'\' (\'\'Reptilia\'\'),\n\n{{TODO}}\n\n\n[[cy:Ymlusgiad]]\n[[da:Krybdyr]]\n[[de:Kriechtiere]]\n[[en:Reptile]]\n[[eo:Reptilioj]]\n[[es:Reptilia]]\n[[fi:Matelijat]]\n[[fr:Reptile]]\n[[it:Rettili]]\n[[ja:爬虫類]]\n[[ko:파충강]]\n[[lb:Reptiller]]\n[[lt:Roplys]]\n[[ms:Reptilia]]\n[[nl:Reptilia]]\n[[pl:Gady]]\n[[pt:Réptil]]\n[[ru:Пресмыкающиеся]]\n[[sv:Kräldjur]]\n[[zh:爬行动物]]','fi:',0,'80.223.185.85','20050307175139','',0,0,0,0,0.978575082951,'20050307175139','79949692824860');
INSERT INTO cur VALUES (10135,0,'Ссавці','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Ссавці\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Хордові]]\n|-\n| \'\'Клас:\'\' || [[Ссавці]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*\n*\n|}\n\n\n\'\'\'Ссавці\'\'\' (\'\'Mammalia\'\'),\n\n{{TODO}}\n\n\n[[ast:Mamíferu]]\n[[bg:Бозайници]]\n[[ca:Mamífer]]\n[[cs:Savci]]\n[[cy:Mamal]]\n[[da:Pattedyr]]\n[[de:Säugetiere]]\n[[en:Mammal]]\n[[eo:Mamulo]]\n[[es:Mamífero]]\n[[et:Imetajad]]\n[[fi:Nisäkkäät]]\n[[fr:Mammifère]]\n[[fy:Sûchdier]]\n[[he:יונקים]]\n[[it:Mammiferi]]\n[[ja:哺乳類]]\n[[jbo:Mabru]]\n[[ko:포유류]]\n[[la:Mammalia]]\n[[lb:Mamendéieren]]\n[[lt:Žinduolis]]\n[[ms:Mamalia]]\n[[nds:Söögdeer]]\n[[nl:Mammalia]]\n[[nn:Pattedyr]]\n[[no:Pattedyr]]\n[[oc:Mammifèr]]\n[[pl:Ssaki]]\n[[pt:Mammalia]]\n[[ru:Млекопитающие]]\n[[simple:Mammal]]\n[[sv:Däggdjur]]\n[[zh:哺乳动物]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117043624','',0,0,1,0,0.358377917837,'20050117043624','79949882956375');
INSERT INTO cur VALUES (10136,0,'Черевоногі','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Черевоногі\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Молюски]]\n|-\n| \'\'Клас:\'\' || [[Черевоногі]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*\n*\n|}\n\n\n\'\'\'Черевоногі\'\'\' (\'\'???\'\'),\n\nрапана, виноградний слимак, голий слизун, котушка рогова, ставковик великий\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Зоологія]]','',225,'Ilya','20050313143730','',0,0,1,0,0.150558302249,'20050313143730','79949686856269');
INSERT INTO cur VALUES (10137,0,'Двостулкові','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Двостулкові\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Молюски]]\n|-\n| \'\'Клас:\'\' || [[Двостулкові]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*\n*\n|}\n\n\n\'\'\'Двостулкові\'\'\' (\'\'???\'\'),\n\nбеззубка, перлівниці, морський гребінець, вустриця, мідія, корабельний черв’як\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Зоологія]]','',225,'Ilya','20050313143713','',0,0,1,0,0.738056797412,'20050313143713','79949686856286');
INSERT INTO cur VALUES (10138,0,'Головоногі','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Головоногі\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Молюски]]\n|-\n| \'\'Клас:\'\' || [[Головоногі]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*\n*\n|}\n\n\n\'\'\'Головоногі\'\'\' (\'\'???\'\'),\n\nнаутілус, каракатиця, восьминіг\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Зоологія]]','',225,'Ilya','20050313143700','',0,0,1,0,0.154895914325,'20050313143700','79949686856299');
INSERT INTO cur VALUES (10139,0,'Ракоподібні','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Ракоподібні\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Членистоногі]]\n|-\n| \'\'Клас:\'\' || [[Ракоподібні]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*Десятиногі раки\n*Рівноногі раки\n*Гіллястовусі\n*Веслоногі\n*Коропоїди\n|}\n\n\n\'\'\'Ракоподібні\'\'\' (\'\'Crustacea\'\'),\n\n{{TODO}}\n\n\n[[bg:Ракообразни]]\n[[da:Krebsdyr]]\n[[de:Krebstiere]]\n[[en:Crustacean]]\n[[es:Crustáceo]]\n[[fr:Crustacé]]\n[[ja:甲殻類]]\n[[pt:Crustáceo]]\n[[sv:Kräftdjur]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117023336','',0,0,1,0,0.770826838804,'20050117023336','79949882976663');
INSERT INTO cur VALUES (10140,0,'Павукоподібні','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Павукоподібні\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Членистоногі]]\n|-\n| \'\'Клас:\'\' || [[Павукоподібні]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*Павуки\n*Кліщі\n|}\n\n\n\'\'\'Павукоподібні\'\'\' (\'\'Arachnida\'\'),\n\n{{TODO}}\n\n\n[[bg:Паякообразни]]\n[[de:Spinnentiere]]\n[[en:Arachnid]]\n[[eo:Araneoidoj]]\n[[es:Arácnido]]\n[[fr:Arachnide]]\n[[he:עכבישניים]]\n[[lb:Systematik vun de Spannendéieren]]\n[[lt:Voragyvis]]\n[[nl:Arachnida]]\n[[pl:Pajęczaki]]\n[[pt:Aracnídeo]]\n[[zh:蛛型纲]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117010759','',0,0,1,0,0.428614412634,'20050117010759','79949882989240');
INSERT INTO cur VALUES (10141,0,'Комахи','{| border=\"1\" cellspacing=\"0\" style=\"float:right;margin-left:0.5em\"\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | Комахи\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | [[Біологічна класифікація]]\n|-\n|\n{| border=\"0\"\n|-\n| \'\'Царство:\'\' || [[Тварини]]\n|-\n| \'\'Тип:\'\' || [[Членистоногі]]\n|-\n| \'\'Клас:\'\' || [[Комахи]]\n|}\n|-\n! bgcolor=\"#ffc0c0\" | \'\'\'Ряди\'\'\'\n|-\n|\n*Таргани\n*Терміти\n*Прямокрилі\n*Воші\n*Клопи\n*Рівнокрилі\n*Бабки\n*Жуки\n*Метелики\n*Перетинчастокрилі\n*Двокрилі\n*Блохи\n|}\n\n\n\'\'\'Комахи\'\'\' (\'\'Insecta\'\'),\n\n{{TODO}}\n\n\n[[an:Inseuto]]\n[[ast:Inseutu]]\n[[bg:Насекомо]]\n[[ca:Insecte]]\n[[cy:Pryf]]\n[[da:Insekt]]\n[[de:Insekten]]\n[[en:Insect]]\n[[eo:Insekto]]\n[[es:Insecto]]\n[[fi:Hyönteiset]]\n[[fr:Insecte]]\n[[ga:Feithid]]\n[[he:חרקים]]\n[[id:Serangga]]\n[[it:Insetti]]\n[[ja:昆虫類]]\n[[ko:곤충]]\n[[lt:Vabzdys]]\n[[ms:Serangga]]\n[[nl:Insect]]\n[[pl:Owady]]\n[[pt:Inseto]]\n[[simple:Insect]]\n[[sv:Insekter]]\n[[tokipona:pipi]]\n[[zh-cn:昆虫]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050116200742','',0,0,1,0,0.963982446568,'20050116200742','79949883799257');
INSERT INTO cur VALUES (10142,0,'Стамбул','\'\'\'Стамбул\'\'\' - найбільше місто [[Туреччина|Туреччини]]\n\n==Історія==\nБлизько [[1000 до Р.Х.|1000 року до н.е.]], на місці сучасного Стамбулу існувало поселення Семистра\n\nУ [[657 до Р.Х.|657 році до н.е.]] з Мегари прийшли інші колоністи і закріпилися на європейському березі [[Босфор|Босфору]]. Їхній проводир Візас заснував тут поселення, що було названо в його честь Візантій.\n\nУ [[326 до Р.Х.|326 році н.е.]] імператор [[Костянтин І]] переніс столицю [[Священна Римська Імперія|Римської імперії]] у Візантій і перейменував його в Константинополь\n\nПри імператорі [[Юстиніані І]] ([[527]] - [[565]]) [[Візантійська Імперія|Візантійська імперія]] досягла найвищого розквіту. У цей час був побудований [[собор Святої Софії (Константинополь)|собор Святої Софії]] - найбільший у світі на ті часи християнський храм.\n\n[[29 травня]] [[1453]] року після двохмісячного оточення Константинополь захопили війська султана [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда ІІ]]. Місто було відбудовано заново. Собор Святої Софії був перетворений у мечеть, купол собору увінчав турецький півмісяць. Під новим ім\'ям Істанбул (по-европейски - Стамбул) місто стало столицею турецької держави. Наприкінці першої світової війни Стамбул був окупований англійськими і французькими військами і влада султана обмежувалася стінами його палацу. Війну за незалежність [[Туреччина|Туреччини]] очолив Мустафь Кемаль ([[Ататюрк Кемаль|Ататюрк]]). Після перемоги він переніс столицю Турецької Республіки в [[Анкара|Анкару]].\n\nСтамбул обдарив своєю красою не тільки Туреччину, але й увесь світ, ставши історичною скарбницею, що залучає увага всього людства.\n\nЦе місто стало одним з найбільших і привабливі музеїв світу під відкритим небом.\n\n\n[[bg:Истанбул]]\n[[cy:Istanbul]]\n[[da:Istanbul]]\n[[de:Istanbul]]\n[[en:Istanbul]]\n[[et:İstanbul]]\n[[fr:Istanbul]]\n[[he:איסטנבול]]\n[[id:Istanbul]]\n[[it:Istanbul]]\n[[ja:イスタンブール]]\n[[nl:Istanboel]]\n[[pl:Stambuł]]\n[[pt:Istambul]]\n[[ro:Istanbul]]\n[[sv:Istanbul]]\n[[tr:İstanbul]]\n[[zh:伊斯坦堡]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117043725','',0,0,1,0,0.154848107675,'20050117043725','79949882956274');
INSERT INTO cur VALUES (10143,10,'Disambig','\'\'Дане поняття має декілька значень, ця сторінка містить посилання на статті про кожне з них.\'\'','',5,'Gutsul','20040818065907','',0,0,0,1,0.053407845112,'20040818065907','79959181934092');
INSERT INTO cur VALUES (10144,0,'Австралія_(країна)','{{Країна_Зведена_Таблиця|the=|\nофіційна_назва =Австралійський Cоюз|\nзагальнопоширена_назва =Австралії|\nзображеня_прапор =Flag of Australia.png|\nзображеня_герб =Aust_Coat_of_Arms_(large).jpg|\nнаціональний_девіз =Немає (раніше Advance Australia)|\nзображення_карти =LocationAustralia.png|\nстолиця =[[Канберра]]|\nрозташування_столиці=|\nофіційні_мови =[[Англійська мова|англійська]]|\nнайбільше_місто =[[Сідней]]|\nнаціональний_гімн =[[Вперед Прекрасна Австралія]]|\nнезалежність =[[Незалежність]]|\nдати_отримання_незалежності= від [[Великобританія|Великобританії]]:
[[1 січня]] [[1901]]
[[11 грудня]] [[1931]]
[[3 березня]] [[1986]]|\nподії =- [[Конституційний Акт Австралійського Cоюзу 1900|Конституційний Акт]]
- [[Вестмінстерський Статут 1931|Вестмінстерський Статут]]
- [[Австралійський Акт]]|\nкласифікація_за_розміром_території =6-та|\nплоща_території=7,686,850|\nпокрито_водою_відсоток=1|\nформа_правління =Конституційна [[Монархія|монархія]]|\nголовні_керівні_посади =[[Королева Австралії|Королева]]
[[Генерал-губернатор Австралії|Генерал-губернатор]]
[[Прем\'єр-міністр Австралії|Прем\'єр-міністр]]|\nімена_лідерів_країни = [[Королева Великобританії Єлизавета II|Єлизавета II]]
[[Джeффpі Maйкл|Maйкл Джeффpі]]
[[Ховард Джон|Джон Ховард]]|\nнаселення_згідно_перепису = 18,972,350 |\nрік_перепису_населення = 2001|\nгустота_заселення = 2|\nкласифікація_за_густотою_заселення = —|\nрік_звітування_ВВП =2003|\nВВП_ПКС =$579,662,000|\nкласифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС =16-та|\nВВП_ПКС_на_душу_населення =$29,143|\nкласифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС_на_душу_населення=11-та|\nвалюта =[[Австралійський долар]]|\nкод_валюти =AUD|\nчасовий_пояс =[[Австралійські штати і території|декілька]]1|\nutc_поправка =+8–+10|\nчасовий_пояс_літній_час =[[Австралійські штати і території|декілька]]1|\nutc_поправка_літній_час =+9–+11|\nтелефонний_код=61|\nінтернет_домен =au|\nремарки =|\nремарки =1Існують де-які відхилення від зазначених часових поясів, див. [[Австралійські штати і території]]\n}}\n\n\n\'\'\'Австралійський союз\'\'\' - держава Південному півкулі, на материку [[Австралія (континент)|Австралія]], острові [[Тасманія]] і дрібних островах. Площа 7682300 км²; столиця - [[Канберра]]. Австралія - найменший, плоский та сухої материк (40% в тропіках, одна третина - пустеля, дві третини - прикордонна зона). \n\n===Географія===\n\'\'\'Пустелі\'\'\': Велика Піщана, Гібсона, Вікторія, Сімпсона;\n\nВеликий бар’єрний риф (найбільший кораловий риф у світі, простягнувся на 2000 км від східного узбережжя).\n\nСхідна частина Австралії займає Великий Вододільний хребет і Австралійські Альпи;\n\n\'\'\'річки\'\'\': Дарлінг, Лічлан, Муррумбріджи і Мурей;\n\n\'\'\'острови\'\'\': Нова Гвінея і Тасманія; Австралійська Антарктична територія.\n\n===Адміністративний устрій===\nФедерація у складі 6 штатів і 2 територій.\n\n===Уряд===\nГлава держави королева [[Єлизавета II (королева Великобританії)|Єлизавета II]] з [[1952]], представлена генерал-губернатором; глава уряду [[Джон Говард]] з [[1996]], політична система: [[конституційна монархія]].\n\n===Економіка===\nЕкспорт представлений шерстю, алмазами, глиноземом, вугіллям, свинцем і збагаченими цинковими рудами; а також зерновими, м\'ясом, цукром, нікелем, залізною рудою. Постійними торговими партнерами є Японія, США, Європейські країни. \n\n===Демографія===\n*1990 - 16650000 (наближено)\n*2001 - 18972350 (перепис)\n*2003 - 20180878 (наближено)\n\nмови: англійська і мови аборигенів.\n\n===історія===\n\n\'\'Головна стаття: [[Історія Австралії]]\'\'\n\nАвстралійський союз створено в [[1901]], автономія від Великобританії у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах встановлено в [[1942]]. Австралія стала членом АНЗЮС – військово-політичного блоку із Новою Зеландією і США в [[1951]]. У [[1967]] аборигенам були дані всі громадянські права. Після перемоги на виборах в [[1993]] прем\'єр-міністр [[Пауль Кітінг]] підтвердив своє бажання бачити Австралію республікою до 2000 року. В [[1999]] на референдумі не була підтримана ідея переходу від конституційної монархії до республіки.\n\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Австралия]]\n[[cy:Awstralia]]\n[[da:Australien]]\n[[de:Australien]]\n[[el:Αυστραλία]]\n[[en:Australia]]\n[[eo:Aŭstralio]]\n[[es:Australia]]\n[[et:Austraalia]]\n[[fi:Australia]]\n[[fr:Australie]]\n[[ga:An Astráil]]\n[[gl:Australia]]\n[[he:אוסטרליה]]\n[[hi:ऑस्ट्रेलिया]]\n[[hu:Ausztrália]]\n[[id:Australia]]\n[[is:Ástralía]]\n[[it:Australia]]\n[[ja:オーストラリア]]\n[[ko:오스트레일리아]]\n[[kw:Ostrali]]\n[[la:Australia]]\n[[lb:Australien]]\n[[lt:Australija]]\n[[lv:Austrālija]]\n[[minnan:Ò-tāi-lī-a]]\n[[ms:Australia]]\n[[nds:Australien]]\n[[nl:Australië (land)]]\n[[no:Australia]]\n[[pl:Australia]]\n[[pt:Austrália]]\n[[ro:Australia]]\n[[ru:Австралия]]\n[[simple:Australia]]\n[[sl:Avstralija]]\n[[sr:Аустралија]]\n[[sv:Australien]]\n[[th:ประเทศออสเตรเลีย]]\n[[tpi:Ostrelia]]\n[[zh:澳大利亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114359','',0,0,1,0,0.746254942262,'20050316114359','79949683885640');
INSERT INTO cur VALUES (10145,0,'Узбекистан','\n\'\'\'Узбекистан
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Uzbek_flag_medium.png|Прапор Узбекистану]] | \n [[image:Uzbek_Wappen.png|Герб Узбекистану]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | узбецька | \n| [[Столиця]] | [[Ташкент]] | \n| [[Президент]] | [[Іслам Карімов]] | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | Шавкат Мірзаєв | \n[[Територія]]
- Всього
- % води | 447 400 км²
4,9% | \n| [[Населення]] | 25 563 441 ([[2002]]) | \n| [[Густота населення|Густота]] | 57 /км² | \n[[Незалежність]]
- Дата | від СРСР
1 вересня 1991 | \n| [[Валюта]] | узбецький сом (UKS) | \n| [[Часовий пояс]] | UTC +5 | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | .uz | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | 998 | \n| \n http://de.wikipedia.org/upload/8/84/Usbekistan-Pos.png \n | \n \n\n\'\'\'Узбекистан\'\'\', \nколишня радянська союзна респ. у півд.-сх. частині Сер. Азії (Туркестану); 447400 км2, 15391000 меш. (1979); 1970 — 11 799000, у тому ч. (у тис.): 7 724 узбеків, 1 473 росіян, 574 татар, 476 казахів, 449 таджиків, 230 каракалпаків, 148 корейців, 112 українців, 111 киргизів. Столиця У. — Ташкент (1 735 000). У 16 — 17 вв. У. входив до Бухарського і Хівського ханств, у 18 в. — до Кокандського; у 1860 — 70-их pp. його окупувала Росія. 1917 — 21 на території У. тривала боротьба народів Туркестану з сов. окупантами, які його захопили 1922; з 1924 — союзна респ. (Узбекська РСР); 1991 - незалежна держава.\n\nЗа переписом 1926 в У. жило 25 800 українців; 1959 — 88400 (1,1%); 1970 — 111 700 (0,9%), у тому ч. 96 800 у м.; у гол. м. Ташкенті жило 40.700 українців (2,9% всього населення і 31,5% всіх українців в У.); 49% українців вважали укр. мову за рідну (50% — рос.), крім того, 10% нею вільно володіли. \n\nДив. також [[Ташкент]].\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n[[Category:Статті які слід доробити]]\n\n[[ar:اوزباكستان]]\n[[cy:Wsbecistan]]\n[[da:Uzbekistan]]\n[[de:Usbekistan]]\n[[en:Uzbekistan]]\n[[eo:Uzbekio]]\n[[es:Uzbekistán]]\n[[et:Usbekistan]]\n[[fa:ازبکستان]]\n[[fi:Uzbekistan]]\n[[fr:Ouzbékistan]]\n[[he:אוזבקיסטן]]\n[[it:Uzbekistan]]\n[[ja:ウズベキスタン]]\n[[lt:Uzbekija]]\n[[ms:Uzbekistan]]\n[[nds:Usbekistan]]\n[[nl:Oezbekistan]]\n[[no:Usbekistan]]\n[[pl:Uzbekistan]]\n[[pt:Uzbequistão]]\n[[ru:Узбекистан]]\n[[sl:Uzbekistan]]\n[[sv:Uzbekistan]]\n[[th:ประเทศอุซเบกิสถาน]]\n[[tt:Özbäkstan]]\n[[zh:乌兹别克斯坦]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316122240','',0,0,1,0,0.909758186857,'20050316122240','79949683877759');
INSERT INTO cur VALUES (10147,0,'Фіджі','\n\'\'\'Фіджі
Republic of the Fiji Islands \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Fiji_flag_medium.png|Прапор Фіджі]] | \n [[image:Fiji_Wappen.png|Герб Фіджі]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Fiji-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Фіджі\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ca:Fiji]]\n[[da:Fiji]]\n[[de:Fidschi]]\n[[en:Fiji]]\n[[eo:Fiĝioj]]\n[[es:Fiji]]\n[[et:Fidži]]\n[[fi:Fidži]]\n[[fr:Fidji]]\n[[gl:Fidxi]]\n[[it:Figi]]\n[[ja:フィジー]]\n[[lv:Fidi]]\n[[nds:Fidschi]]\n[[nl:Fiji]]\n[[no:Fiji]]\n[[pl:Fidżi]]\n[[pt:Fiji]]\n[[ru:Фиджи]]\n[[sl:Fidži]]\n[[sv:Fiji]]\n[[th:ประเทศฟิจิ]]\n[[tt:Fiji]]\n[[zh:斐濟]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316122311','',0,0,1,0,0.9953918769,'20050316122311','79949683877688');
INSERT INTO cur VALUES (10148,0,'Філіпіни','\n\'\'\'Філіпіни
Republika ng Pilipinas \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Filipiny_flag_medium.png|Прапор Філіпін]] | \n [[image:Filipiny_Wappen.png|Герб Філіпін]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Filipiny-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Філіпіни\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Filippyne]]\n[[da:Filippinerne]]\n[[de:Philippinen]]\n[[en:Philippines]]\n[[eo:Filipinoj]]\n[[es:Filipinas]]\n[[et:Filipiinid]]\n[[fi:Filippiinit]]\n[[fr:Philippines]]\n[[he:הפיליפינים]]\n[[ja:フィリピン]]\n[[lt:Filipinai]]\n[[lv:Filipīnas]]\n[[ms:Filipina]]\n[[nds:Philippinen]]\n[[nl:Filippijnen]]\n[[no:Filippinene]]\n[[pl:Filipiny]]\n[[pt:Filipinas]]\n[[ru:Филиппины]]\n[[simple:Philippines]]\n[[sl:Filipini]]\n[[sv:Filippinerna]]\n[[th:ประเทศฟิลิปปินส์]]\n[[tl:Pilipinas]]\n[[zh:菲律宾]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316122328','',0,0,1,0,0.507781202676,'20050316122328','79949683877671');
INSERT INTO cur VALUES (10149,0,'Уганда','\n\'\'\'Уганда
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Uganda_flag_medium.png|Прапор Уганди]] | \n [[image:Uganda_Wappen.png|Герб Уганди]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Uganda-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Уганда\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Uganda]]\n[[bg:Уганда]]\n[[da:Uganda]]\n[[de:Uganda]]\n[[en:Uganda]]\n[[eo:Ugando]]\n[[es:Uganda]]\n[[et:Uganda]]\n[[fi:Uganda]]\n[[fr:Ouganda]]\n[[id:Uganda]]\n[[ja:ウガンダ]]\n[[ms:Uganda]]\n[[nds:Uganda]]\n[[nl:Oeganda]]\n[[no:Uganda]]\n[[pl:Uganda]]\n[[pt:Uganda]]\n[[ru:Уганда]]\n[[sl:Uganda]]\n[[sv:Uganda]]\n[[zh:乌干达]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316122204','',0,0,1,0,0.111542640772,'20050316122204','79949683877795');
INSERT INTO cur VALUES (10150,0,'Руанда','\n\'\'\'Руанда
Republika y\'u Rwanda \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Ruanda_flag_medium.png|Прапор Руанди]] | \n [[image:Ruanda_Wappen.png|Герб Руанди]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Ruanda-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Руанда\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Rwanda]]\n[[de:Ruanda]]\n[[en:Rwanda]]\n[[eo:Ruando]]\n[[es:Ruanda]]\n[[et:Rwanda]]\n[[fi:Ruanda]]\n[[fr:Rwanda]]\n[[he:רואנדה]]\n[[id:Rwanda]]\n[[ja:ルワンダ]]\n[[ms:Rwanda]]\n[[nds:Ruanda]]\n[[nl:Rwanda]]\n[[no:Rwanda]]\n[[pl:Ruanda]]\n[[pt:Ruanda]]\n[[ru:Руанда]]\n[[sl:Ruanda]]\n[[sv:Rwanda]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316121254','',0,0,1,0,0.339504463291,'20050316121254','79949683878745');
INSERT INTO cur VALUES (10151,0,'Лаос','\n\'\'\'Лаос
Sathalanalat Paxathipatai
Paxaxon Lao \'\'\'\n\n\n\n | [[Image:Flag of Laos.png|125px|Прапор Лаосу]] | \n [[image:Laos_Wappen.png|Герб Лаосу]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 236,800 км²
2% | \n| [[Населення]] | 5,635,967 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 24 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:LocationLaos.png]] | \n \n\n\'\'\'Лаос\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Laos]]\n[[de:Laos]]\n[[en:Laos]]\n[[eo:Laoso]]\n[[es:Laos]]\n[[et:Laos]]\n[[fi:Laos]]\n[[fr:Laos]]\n[[he:לאוס]]\n[[id:Laos]]\n[[ja:ラオス]]\n[[ks:लाओस]]\n[[la:Laonia]]\n[[lt:Laosas]]\n[[lv:Laosa]]\n[[ms:Laos]]\n[[nds:Laos]]\n[[nl:Laos]]\n[[no:Laos]]\n[[pl:Laos]]\n[[pt:Laos]]\n[[ru:Лаос]]\n[[sa:लाओस]]\n[[simple:Laos]]\n[[sk:Laos]]\n[[sl:Laos]]\n[[sv:Laos]]\n[[th:ประเทศลาว]]\n[[vi:Lào]]\n[[zh:老挝]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115924','',0,0,1,0,0.753473445193,'20050316115924','79949683884075');
INSERT INTO cur VALUES (10152,0,'Лесото','\n\'\'\'Лесото
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Lesoto_flag_medium.png|Прапор Лесото]] | \n [[image:Lesoto_Wappen.png|Герб Лесото]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Lesoto-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Лесото\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Lesotho]]\n[[de:Lesotho]]\n[[en:Lesotho]]\n[[eo:Lesoto]]\n[[es:Lesoto]]\n[[et:Lesotho]]\n[[fi:Lesotho]]\n[[fr:Lesotho]]\n[[he:לסוטו]]\n[[ja:レソト]]\n[[nds:Lesotho]]\n[[nl:Lesotho]]\n[[no:Lesotho]]\n[[pl:Lesoto]]\n[[pt:Lesoto]]\n[[ru:Лесото]]\n[[sl:Lesoto]]\n[[sv:Lesotho]]\n[[zh:莱索托]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115959','',0,0,1,0,0.708166008679,'20050316115959','79949683884040');
INSERT INTO cur VALUES (10153,0,'Ліберія','\n\'\'\'Ліберія
Republic of Liberia \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Liberia_flag_medium.png|Прапор Ліберії]] | \n [[image:Liberia_Wappen.png|Герб Ліберії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Liberia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Ліберія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:ليبيريا]]\n[[da:Liberia]]\n[[de:Liberia]]\n[[en:Liberia]]\n[[eo:Liberio]]\n[[es:Liberia]]\n[[fi:Liberia]]\n[[fr:Liberia]]\n[[gd:Liberia]]\n[[he:ליבריה]]\n[[id:Liberia]]\n[[ja:リベリア]]\n[[la:Liberia]]\n[[ms:Liberia]]\n[[nds:Liberia]]\n[[nl:Liberia]]\n[[no:Liberia]]\n[[pl:Liberia]]\n[[pt:Libéria]]\n[[ru:Либерия]]\n[[sa:लायबीरिया]]\n[[sk:Libéria]]\n[[sl:Liberija]]\n[[sv:Liberia]]\n[[zh:利比里亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120048','',0,0,1,0,0.409007621188,'20050316120048','79949683879951');
INSERT INTO cur VALUES (10154,0,'Ліван','\n\'\'\'Ліван
الجمهوريّة البنانيّة\n
Al Jumhuriyah al Lubnaniyah \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Livan_flag_medium.png|Прапор Лівану]] | \n [[image:Livan_Wappen.png|Герб Лівану]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Livan-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Ліван\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:لبنان]]\n[[da:Libanon]]\n[[de:Libanon]]\n[[en:Lebanon]]\n[[eo:Libano]]\n[[es:Líbano]]\n[[fr:Liban]]\n[[he:לבנון]]\n[[id:Libanon]]\n[[it:Libano]]\n[[ja:レバノン]]\n[[lt:Libanas]]\n[[nds:Libanon]]\n[[nl:Libanon]]\n[[no:Libanon]]\n[[pl:Liban (państwo)]]\n[[pt:Líbano]]\n[[ru:Ливан]]\n[[sk:Libanon]]\n[[sl:Libanon]]\n[[sv:Libanon]]\n[[th:ประเทศเลบานอน]]\n[[zh:黎巴嫩]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120107','',0,0,1,0,0.984304337289,'20050316120107','79949683879892');
INSERT INTO cur VALUES (10155,0,'Лівія','\n\'\'\'Лівія
الجماهيرية العربية الليبية الشعبية الإشتراكية العظمى\n
al-Jamāhīrīyah al-‘Arabīya al-Lībīyah
ash-Sha‘bīyah al-Ishtirākīyah al-Uzma \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Livia_flag_medium.png|Прапор Лівії]] | \n [[image:Livia_Wappen.png|Герб Лівії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Livia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Лівія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни Африки]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:ليبيا]]\n[[bg:Либия]]\n[[da:Libyen]]\n[[de:Libyen]]\n[[en:Libya]]\n[[eo:Libio]]\n[[es:Libia]]\n[[fa:لیبی]]\n[[fi:Libya]]\n[[fr:Libye]]\n[[gd:Libia]]\n[[he:לוב]]\n[[hi:लीबिया]]\n[[it:Libia]]\n[[ja:リビア]]\n[[la:Libya]]\n[[lv:Lībija]]\n[[nds:Libyen]]\n[[nl:Libië]]\n[[no:Libya]]\n[[pl:Libia]]\n[[pt:Líbia]]\n[[ru:Ливия]]\n[[sl:Libija]]\n[[sv:Libyen]]\n[[zh:利比亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120123','',0,0,1,0,0.633984342978,'20050316120123','79949683879876');
INSERT INTO cur VALUES (10156,0,'Ліхтенштейн','\n\'\'\'Ліхтенштейн
Fürstentum Liechtenstein\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Lichtenstein_flag_medium.png|Прапор Ліхтенштейну]] | \n [[image:Lichtenstein_Wappen.png|Герб Ліхтенштейну]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Lichtenstein-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Ліхтенштейн\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Лихтенщайн]]\n[[ca:Liechtenstein]]\n[[cs:Lichtenštejnsko]]\n[[cy:Liechtenstein]]\n[[da:Liechtenstein]]\n[[de:Liechtenstein]]\n[[en:Liechtenstein]]\n[[eo:Liĥtenŝtejno]]\n[[es:Liechtenstein]]\n[[et:Liechtenstein]]\n[[fi:Liechtenstein]]\n[[fr:Liechtenstein]]\n[[he:ליכטנשטיין]]\n[[hr:Lihtentajn]]\n[[it:Liechtenstein]]\n[[ja:リヒテンシュタイン]]\n[[ko:리히텐슈타인]]\n[[lt:Lichtenteinas]]\n[[ms:Liechtenstein]]\n[[nds:Liechstensteen]]\n[[nl:Liechtenstein]]\n[[no:Liechtenstein]]\n[[pl:Liechtenstein]]\n[[pt:Liechtenstein]]\n[[ru:Лихтенштейн]]\n[[simple:Liechtenstein]]\n[[sl:Lihtenštajn]]\n[[sv:Liechtenstein]]\n[[zh:列支敦斯登]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120136','',0,0,1,0,0.415689367995,'20050316120136','79949683879863');
INSERT INTO cur VALUES (10157,0,'Люксембург_(держава)','\n\'\'\'Велике Герцогство Люксембург
Grand-Duché de Luxembourg
Großherzogtum Luxemburg
Grousherzogdem Lëtzebuerg \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Luxemburg_flag_medium.png|Прапор Люксембургу]] | \n [[image:Luxemburg_Wappen.png|Герб Люксембургу]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | німецька, французька, люксембурзька | \n| [[Столиця]] | [[Люксембург (місто)|Люксембург]] | \n| [[Великий герцог]] | Великий герцог Анрі | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 425 000 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 164 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Luxemburg-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Велике Герцогство Люксембург\'\'\' – держава в Західній Європі. На півночі і заході межує з [[Бельгія|Бельгією]], на сході - з [[Німеччина|Німеччиною]], на півдні - із [[Франція|Францією]]. Разом з Бельгією і Нідерландами Люксембург входить у так називаний Бенілюкс. Площа країни 2586 км².\n\nНаселення Люксембургу складає близько 425 тис. чоловік, середня щільність населення близько 164 чоловік на км². Етнічні групи: німці і французи. Мова: німецька, французька (обидві державні), люксембурзька (із групи германських мов).\n\n\'\'\'Столиця\'\'\' - Люксембург.\nНайбільші міста: Люксембург (76 тис. чоловік), Еш-сюр-Альзет (24 тис. чоловік), Діферданж (15,7 тис. чоловік), Дюделанж (14,7 тис. чоловік). В адміністративному відношенні Люксембург поділяється на округи, що, у свою чергу, поділяються на кантони, а кантони - на комуни. \n\nДержавний лад Люксембургу - конституційна спадкова монархія. Глава держави - великий герцог Анрі (при владі з осені 2000 року). Відповідно до конституції (що діє з 1868 року), він одноосібно здійснює виконавчу владу; визначає порядок організації уряду, його склад, затверджує й обнародує закони, призначає на цивільні і військові посади, командує збройними силами, укладає міжнародні договори тощо.\n\n==Історія==\nІсторія Люксембургу починається з 963 року, коли граф Зиґфруа Арденнський побудував на місці давньоримського поселення перший замок, названий пізніше \"Північним Гібралтаром\". У різні часи цією територією керували різні європейські правителі, що безсумнівно впливало на формування місцевих культурних цінностей і традицій. Зведені тут будівлі традиційні для Західної Європи й у той же час самобутні. Прикрасою старого міста є скельна капела Сен-Кірен (VI і XV ст.), готична церква Сен-Мішель (1519 р.), ренесансний Палац юстиції (XVII ст.), барочний собор Нотр-Дам (XVII в.).\n\nУ 1990-х роках Люксембург став однією із найзаможніших країн Заходу з високо розвиненою економікою. Банківська справа і фінансові послуги стали основним видом економічної діяльності. Люксембург - один з фінансових центрів Європи, і зараз тут знаходяться представництва 240 іноземних банків, яких привабили прийняті наприкінці 1970-х років найсприятливіші в ЄС закони про банківську діяльність, що гарантують збереження таємниці внесків.\n\nПри цьому влада Люксембургу докладає максимум зусиль, щоб зберегти неповторний шарм старого європейського міста. Важливий принцип, що діє у Люксембургу, - багатим городянам заборонено шокувати розкішшю власників сусідніх будинків. Усі громадяни рівні перед законом, права кожного неухильно дотримуються поза залежністю від соціального стану. Виключень не роблять навіть для Великого герцога Люксембургу. Ці обмеження спрямовані на дотримання принципів соціальної рівності. У їхній основі - уважне ставлення до всіх членів суспільства, що стало нормою і для влади, і для громадян Люксембургу.\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Люксембург]]\n[[cs:Lucembursko]]\n[[cy:Lwcsembwrg]]\n[[da:Luxembourg]]\n[[de:Großherzogtum Luxemburg]]\n[[en:Luxembourg]]\n[[eo:Luksemburgo]]\n[[es:Luxemburgo]]\n[[et:Luksemburg]]\n[[fi:Luxemburg]]\n[[fr:Luxembourg]]\n[[ga:Lucsamburg]]\n[[gl:Luxemburgo]]\n[[he:לוקסמבורג]]\n[[hr:Luksemburg]]\n[[hu:Luxemburg]]\n[[io:Luxemburgia]]\n[[is:Luxemburg]]\n[[it:Lussemburgo]]\n[[ja:ルクセンブルク]]\n[[lb:Lëtzebuerg]]\n[[nds:Luxemburg]]\n[[nl:Groothertogdom Luxemburg]]\n[[no:Luxembourg]]\n[[pl:Luksemburg (państwo)]]\n[[pt:Luxemburgo]]\n[[ro:Luxemburg]]\n[[ru:Люксембург (государство)]]\n[[simple:Luxembourg]]\n[[sl:Luksemburg]]\n[[sv:Luxemburg]]\n[[tr:Lüksemburg]]\n[[wa:Grande-Dutcheye do Lussimbork]]\n[[zh:盧森堡]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120031','',0,0,1,0,0.1683808375,'20050316120031','79949683879968');
INSERT INTO cur VALUES (10158,0,'Мозамбік','\n\'\'\'Мозамбік
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Mozambik_flag_medium.png|Прапор Мозамбіку]] | \n [[image:Mozambik_Wappen.png|Герб Мозамбіку]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Mozambik-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Мозамбік\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Mosambiek]]\n[[ar:موزمبيق]]\n[[bg:Мозамбик]]\n[[da:Mozambique]]\n[[de:Mosambik]]\n[[en:Mozambique]]\n[[eo:Mozambiko]]\n[[es:Mozambique]]\n[[et:Mosambiik]]\n[[fr:Mozambique]]\n[[he:מוזמביק]]\n[[ia:Mozambique]]\n[[id:Mozambik]]\n[[it:Mozambico]]\n[[ja:モザンビーク]]\n[[ms:Mozambique]]\n[[nds:Mosambik]]\n[[nl:Mozambique]]\n[[no:Mosambik]]\n[[pl:Mozambik]]\n[[pt:Moçambique]]\n[[ru:Мозамбик]]\n[[sl:Mozambik]]\n[[sv:Moçambique]]\n[[zh:莫桑比克]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120523','',0,0,1,0,0.555406847762,'20050316120523','79949683879476');
INSERT INTO cur VALUES (10159,0,'Монако','\n\'\'\'Монако
Principauté de Monaco \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Monaco_flag_medium.png|Прапор Монако]] | \n [[image:Monaco_Wappen.png|Герб Монако]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Monaco-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Монако\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Монако]]\n[[cy:Monaco]]\n[[da:Monaco]]\n[[de:Monaco]]\n[[en:Monaco]]\n[[eo:Monako]]\n[[es:Mónaco]]\n[[et:Monaco]]\n[[fi:Monaco]]\n[[fr:Monaco]]\n[[he:מונקו]]\n[[hu:Monaco]]\n[[io:Monako]]\n[[it:Principato di Monaco]]\n[[ja:モナコ]]\n[[la:Monoecus]]\n[[lt:Monakas]]\n[[ms:Monaco]]\n[[nds:Monaco]]\n[[nl:Monaco]]\n[[no:Monaco]]\n[[pl:Monako]]\n[[pt:Mónaco]]\n[[ro:Monaco]]\n[[ru:Монако]]\n[[sl:Monako]]\n[[sv:Monaco]]\n[[th:ประเทศโมนาโก]]\n[[zh:摩纳哥]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120551','',0,0,1,0,0.437063926569,'20050316120551','79949683879448');
INSERT INTO cur VALUES (10160,0,'Монголія','\n\'\'\'Монголія
Mongol Uls \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Mongolia_flag_medium.png|Прапор Монголії]] | \n [[image:Mongolia_Wappen.png|Герб Монголії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | [[Улан-Батор]] | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Mongolia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Монголія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Mongoliet]]\n[[de:Mongolei]]\n[[en:Mongolia]]\n[[eo:Mongolio]]\n[[es:Mongolia]]\n[[et:Mongoolia]]\n[[fi:Mongolia]]\n[[fr:Mongolie (pays)]]\n[[he:מונגוליה]]\n[[hr:Mongolija]]\n[[is:Mongólía]]\n[[ja:モンゴル国]]\n[[mn:Монгол Улс]]\n[[ms:Mongolia]]\n[[nds:Mongolei]]\n[[nl:Mongolië]]\n[[pl:Mongolia]]\n[[pt:Mongólia]]\n[[ro:Mongolia]]\n[[ru:Монголия]]\n[[sl:Mongolija]]\n[[sv:Mongoliet]]\n[[th:ประเทศมองโกเลีย]]\n[[zh:蒙古国]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120607','',0,0,1,0,0.730493370318,'20050316120607','79949683879392');
INSERT INTO cur VALUES (10161,0,'М\'янма','\n\'\'\'М\'янма
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Myanmar_flag_medium.png|Прапор М\'янми]] | \n [[image:Mjanma_Wappen.png|Герб М\'янми]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | [[Рангун]] | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| \n[[Зображення:LocationMyanmar.png|center]]\n | \n \n\n\'\'\'М\'янма\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[cs:Myanmar]]\n[[da:Burma]]\n[[de:Myanmar]]\n[[en:Myanmar]]\n[[eo:Birmo]]\n[[es:Myanmar]]\n[[et:Myanmar]]\n[[fi:Myanmar]]\n[[fr:Myanmar]]\n[[he:מיאנמר]]\n[[id:Myanmar]]\n[[ja:ミャンマー]]\n[[lt:Mianmaras]]\n[[minnan:Myanmar]]\n[[ms:Myanmar]]\n[[nds:Myanmar]]\n[[nl:Myanmar]]\n[[no:Myanmar]]\n[[pl:Birma]]\n[[pt:Myanmar]]\n[[ru:Мьянма]]\n[[sl:Mjanmar]]\n[[sv:Myanmar]]\n[[th:ประเทศพม่า]]\n[[zh:缅甸]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120153','',0,0,1,0,0.345011370417,'20050316120153','79949683879846');
INSERT INTO cur VALUES (10162,0,'Намібія','\n\'\'\'Намібія
Republic of Namibia \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Namibia_flag_medium.png|Прапор Намібії]] | \n [[image:Namibia_Wappen.png|Герб Намібії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Namibia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Намібія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Namibië]]\n[[cy:Namibia]]\n[[de:Namibia]]\n[[en:Namibia]]\n[[eo:Namibio]]\n[[es:Namibia]]\n[[fi:Namibia]]\n[[fr:Namibie]]\n[[id:Namibia]]\n[[ja:ナミビア]]\n[[la:Namibia]]\n[[lt:Namibija]]\n[[ms:Namibia]]\n[[nds:Namibia]]\n[[nl:Namibië]]\n[[no:Namibia]]\n[[pl:Namibia]]\n[[pt:Namíbia]]\n[[ru:Намибия]]\n[[sl:Namibija]]\n[[sv:Namibia]]\n[[zh:纳米比亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120637','',0,0,1,0,0.101965568076,'20050316120637','79949683879362');
INSERT INTO cur VALUES (10163,0,'Науру','\n\'\'\'Науру
Naoero / Republic of Nauru \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Nauru_flag_medium.png|Прапор Науру]] | \n [[image:Nauru_Wappen.png|Герб Науру]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Nauru-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Науру\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Nauru]]\n[[als:Nauru]]\n[[da:Nauru]]\n[[de:Nauru]]\n[[el:Ναουρού]]\n[[en:Nauru]]\n[[eo:Nauro]]\n[[es:Nauru]]\n[[et:Nauru]]\n[[fi:Naurun tasavalta]]\n[[fr:Nauru]]\n[[fy:Naurû]]\n[[he:נאורו]]\n[[ia:Nauru]]\n[[io:Nauru]]\n[[it:Nauru]]\n[[ja:ナウル]]\n[[ks:Nauru]]\n[[la:Naurum]]\n[[lb:Nauru]]\n[[lv:Nauru]]\n[[mi:Nauru]]\n[[ms:Nauru]]\n[[na:Nauruo]]\n[[nds:Nauru]]\n[[nl:Nauru]]\n[[no:Nauru]]\n[[pl:Nauru]]\n[[pt:Nauru]]\n[[rm:Nauru]]\n[[ru:Науру]]\n[[simple:Nauru]]\n[[sk:Nauru]]\n[[sl:Nauru]]\n[[sv:Nauru]]\n[[th:ประเทศนาอูรู]]\n[[zh:瑙鲁]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120655','',0,0,1,0,0.930159917069,'20050316120655','79949683879344');
INSERT INTO cur VALUES (10164,0,'Непал','\n\'\'\'Непал
Sri Nepala Sarkar \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Nepal_flag_medium.png|Прапор Непалу]] | \n [[image:Nepal_Wappen.png|Герб Непалу]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Nepal-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Непал\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Nepal]]\n[[de:Nepal]]\n[[en:Nepal]]\n[[eo:Nepalo]]\n[[es:Nepal]]\n[[et:Nepal]]\n[[fa:نپال]]\n[[fi:Nepal]]\n[[fr:Népal]]\n[[gd:Nepal]]\n[[hi:नेपाल]]\n[[id:Nepal]]\n[[it:Nepal]]\n[[ja:ネパール]]\n[[lt:Nepalas]]\n[[ms:Nepal]]\n[[nds:Nepal]]\n[[nl:Nepal]]\n[[no:Nepal]]\n[[pl:Nepal]]\n[[pt:Nepal]]\n[[ro:Nepal]]\n[[ru:Непал]]\n[[sl:Nepal]]\n[[sv:Nepal]]\n[[th:ประเทศเนปาล]]\n[[zh:尼泊尔]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120708','',0,0,1,0,0.554985373539,'20050316120708','79949683879291');
INSERT INTO cur VALUES (10165,0,'Нігер','\n\'\'\'Нігер
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Niger_flag_medium.png|Прапор Нігеру]] | \n [[image:Niger_Wappen.png|Герб Нігеру]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Niger-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Нігер\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни Африки]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Niger]]\n[[de:Niger]]\n[[en:Niger]]\n[[eo:Niĝero]]\n[[es:Níger]]\n[[et:Niger]]\n[[fi:Niger]]\n[[fr:Niger]]\n[[ja:ニジェール]]\n[[ks:Nījē]]\n[[ms:Niger]]\n[[nds:Niger]]\n[[nl:Niger (land)]]\n[[no:Niger]]\n[[pl:Niger]]\n[[pt:Níger]]\n[[ru:Нигер]]\n[[sa:नीजे]]\n[[sl:Niger]]\n[[sv:Niger]]\n[[zh:尼日尔]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120759','',0,0,1,0,0.382124371073,'20050316120759','79949683879240');
INSERT INTO cur VALUES (10166,0,'Нігерія','\n\'\'\'Нігерія
Federal Republic of Nigeria \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Nigeria_flag_medium.png|Прапор Нігерії]] | \n [[image:Nigeria_Wappen.png|Герб Нігерії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Nigeria-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Нігерія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[cy:Nigeria]]\n[[da:Nigeria]]\n[[de:Nigeria]]\n[[en:Nigeria]]\n[[eo:Niĝerio]]\n[[es:Nigeria]]\n[[et:Nigeeria]]\n[[fi:Nigeria]]\n[[fr:Nigeria]]\n[[gd:Nigeria]]\n[[he:ניגריה]]\n[[id:Nigeria]]\n[[it:Nigeria]]\n[[ja:ナイジェリア]]\n[[ms:Nigeria]]\n[[nds:Nigeria]]\n[[nl:Nigeria]]\n[[no:Nigeria]]\n[[pl:Nigeria]]\n[[pt:Nigéria]]\n[[ru:Нигерия]]\n[[sl:Nigerija]]\n[[sv:Nigeria]]\n[[yo:Nigeria]]\n[[zh:奈及利亞]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120814','',0,0,1,0,0.165345402511,'20050316120814','79949683879185');
INSERT INTO cur VALUES (10167,0,'Пакистан','\n\'\'\'Пакистан
Islamic Republic of Pakistan \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Pakistan_flag_medium.png|Прапор Пакистану]] | \n [[image:Pakistan_Wappen.png|Герб Пакистану]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Pakistan-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Пакистан\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[cs:Pákistán]]\n[[cy:Pakistan]]\n[[da:Pakistan]]\n[[de:Pakistan]]\n[[en:Pakistan]]\n[[eo:Pakistano]]\n[[es:Pakistán]]\n[[et:Pakistan]]\n[[eu:Pakistan]]\n[[fi:Pakistan]]\n[[fr:Pakistan]]\n[[gd:Pacastan]]\n[[hi:पाकिस्तान]]\n[[it:Pakistan]]\n[[ja:パキスタン]]\n[[lt:Pakistanas]]\n[[ms:Pakistan]]\n[[nds:Pakistan]]\n[[nl:Pakistan]]\n[[no:Pakistan]]\n[[pl:Pakistan]]\n[[pt:Paquistão]]\n[[ru:Пакистан]]\n[[simple:Pakistan]]\n[[sl:Pakistan]]\n[[sv:Pakistan]]\n[[th:ประเทศปากีสถาน]]\n[[ur:پاکستان]]\n[[zh:巴基斯坦]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120958','',0,0,1,0,0.113077059441,'20050316120958','79949683879041');
INSERT INTO cur VALUES (10168,0,'Палау','\n\'\'\'Палау
Beluu er a Belau \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Palau_flag_medium.png|Прапор Палау]] | \n [[image:Palau_Wappen.png|Герб Палау]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Palau-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Палау\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Palau]]\n[[de:Palau]]\n[[en:Palau]]\n[[es:Palau]]\n[[et:Belau]]\n[[fi:Palau]]\n[[fr:Belau]]\n[[ja:パラオ]]\n[[nds:Palau]]\n[[nl:Palau]]\n[[pl:Palau]]\n[[pt:Palau]]\n[[ru:Палау]]\n[[sl:Palau]]\n[[sv:Palau]]\n[[th:ประเทศปาเลา]]\n[[zh:帛琉]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316121016','',0,0,1,0,0.084469019009,'20050316121016','79949683878983');
INSERT INTO cur VALUES (10169,0,'Папуа-Нова_Гвінея','\n\'\'\'Папуа-Нова Гвінея
Papua New Guinea \'\'\'\n\n\n\n | [[image:PapuaNG_flag_medium.png|Прапор Папуа-Нова Гвінеї]] | \n [[image:PapuaNG_Wappen.png|Герб Папуа-Нова Гвінеї]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:PapuaNG-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Папуа-Нова Гвінея\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Papua Ny Guinea]]\n[[de:Papua-Neuguinea]]\n[[en:Papua New Guinea]]\n[[eo:Papuo-Nov-Gvineo]]\n[[es:Papúa Nueva Guinea]]\n[[et:Paapua Uus-Guinea]]\n[[fi:Papua-Uusi-Guinea]]\n[[fr:Papouasie-Nouvelle-Guinée]]\n[[id:Papua Nugini]]\n[[it:Papua Nuova Guinea]]\n[[ja:パプアニューギニア]]\n[[ks:पपुवा न्यू गिनी]]\n[[nds:Papua-Niegguinea]]\n[[nl:Papoea-Nieuw-Guinea]]\n[[no:Papua Ny-Guinea]]\n[[pl:Papua-Nowa Gwinea]]\n[[pt:Papua-Nova Guiné]]\n[[ru:Папуа-Новая Гвинея]]\n[[sa:पपुवा न्यू गिनी]]\n[[sk:Papua - Nová Guinea]]\n[[sl:Papua Nova Gvineja]]\n[[sv:Papua Nya Guinea]]\n[[th:ประเทศปาปัวนิวกินี]]\n[[tpi:Papua Niugini]]\n[[zh:巴布亚新几内亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316121039','',0,0,1,0,0.53914464523,'20050316121039','79949683878960');
INSERT INTO cur VALUES (10170,0,'Панама','\n\'\'\'Панама
República de Panamá \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Panama_flag_medium.png|Прапор Панами]] | \n [[image:Panama_Wappen.png|Герб Панами]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Panama-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Панама\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Панама]]\n[[cy:Panama]]\n[[de:Panama]]\n[[en:Panama]]\n[[eo:Panamo]]\n[[es:Panamá]]\n[[fr:Panama]]\n[[he:פנמה]]\n[[it:Panamá]]\n[[ja:パナマ]]\n[[lv:Panama]]\n[[nds:Panama]]\n[[nl:Panama]]\n[[no:Panama]]\n[[pl:Panama]]\n[[pt:Panamá]]\n[[ru:Панама]]\n[[sl:Panama]]\n[[sv:Panama]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316121029','',0,0,1,0,0.689181423136,'20050316121029','79949683878970');
INSERT INTO cur VALUES (10171,0,'Південно-Африканська_Республіка','\n\'\'\'ПАР
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:PAR_flag_medium.png|Прапор ПАР]] | \n [[image:PAR_Wappen.png|Герб ПАР]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | [[Преторія]] | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| \n http://de.wikipedia.org/upload/7/71/S%C3%BCdafrika-Pos.png \n | \n \n\n\'\'\'Південно-Африканська Республіка\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Suid-Afrika]]\n[[ca:Sud-àfrica]]\n[[cy:De Affrica]]\n[[da:Sydafrika]]\n[[de:Südafrika]]\n[[en:South Africa]]\n[[eo:Sud-Afriko]]\n[[es:Sudáfrica]]\n[[fi:Etelä-Afrikka]]\n[[fr:Afrique du Sud]]\n[[ga:An Afraic Theas]]\n[[gd:Afraga-a-deas]]\n[[he:דרום אפריקה]]\n[[ia:Africa del Sud]]\n[[it:Sudafrica]]\n[[ja:南アフリカ共和国]]\n[[kw:Afrika Deghow]]\n[[lt:Pietų Afrikos Respublika]]\n[[lv:Dienvidāfrika]]\n[[minnan:Lâm-hui]]\n[[ms:Afrika Selatan]]\n[[nds:Süüdafrika (Land)]]\n[[nl:Zuid-Afrika]]\n[[no:Syd-Afrika]]\n[[pl:Republika Południowej Afryki]]\n[[pt:África do Sul]]\n[[ru:Южно-Африканская Республика]]\n[[simple:South Africa]]\n[[sl:Južna Afrika]]\n[[sv:Sydafrika]]\n[[tn:Aferika Borwa]]\n[[tpi:Saut Aprika]]\n[[zh:南非]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316121157','',0,0,1,0,0.854576037663,'20050316121157','79949683878842');
INSERT INTO cur VALUES (10172,0,'Парагвай','\n\'\'\'Парагвай
República del Paraguay \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Paraguay_flag_medium.png|Прапор Парагваю]] | \n [[image:Paraguay_Wappen.png|Герб Парагваю]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Paraguay-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Парагвай\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Парагвай]]\n[[da:Paraguay]]\n[[de:Paraguay]]\n[[en:Paraguay]]\n[[eo:Paragvajo]]\n[[es:Paraguay]]\n[[fi:Paraguay]]\n[[fr:Paraguay]]\n[[he:פרגוואי]]\n[[it:Paraguay]]\n[[ja:パラグアイ]]\n[[la:Paraguaium]]\n[[lt:Paragvajus]]\n[[nds:Paraguay]]\n[[nl:Paraguay]]\n[[no:Paraguay]]\n[[pl:Paragwaj]]\n[[pt:Paraguai]]\n[[ru:Парагвай]]\n[[sl:Paragvaj]]\n[[sv:Paraguay]]\n[[zh:巴拉圭]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316121053','',0,0,1,0,0.342556046947,'20050316121053','79949683878946');
INSERT INTO cur VALUES (10173,0,'Перу','\n\'\'\'Перу
República del Perú \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Peru_flag_medium.png|Прапор Перу]] | \n [[image:Peru_Wappen.png|Герб Перу]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Peru-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Перу\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Перу]]\n[[bs:Peru]]\n[[ca:Perú]]\n[[da:Peru]]\n[[de:Peru]]\n[[en:Peru]]\n[[eo:Peruo]]\n[[es:Perú]]\n[[fi:Peru]]\n[[fr:Pérou]]\n[[he:פרו]]\n[[io:Peru]]\n[[it:Perù]]\n[[ja:ペルー]]\n[[la:Peruvia]]\n[[lt:Peru]]\n[[lv:Peru]]\n[[nds:Peru]]\n[[nl:Peru]]\n[[no:Peru]]\n[[pl:Peru]]\n[[pt:Peru]]\n[[ru:Перу]]\n[[simple:Peru]]\n[[sk:Peru]]\n[[sl:Peru]]\n[[sv:Peru]]\n[[zh:秘鲁]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316121105','',0,0,1,0,0.182977836664,'20050316121105','79949683878894');
INSERT INTO cur VALUES (10174,0,'Східний_Тимор','\n\'\'\'Східний Тимор
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:EastTimor_flag_medium.png|Прапор Східного Тимору]] | \n [[image:EastTimor_Wappen.png|Герб Східного Тимору]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | [[Ділі]] | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:EastTimor-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Східний Тимор \'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Източен Тимор]]\n[[cs:Východní Timor]]\n[[da:Østtimor]]\n[[de:Timor-Leste]]\n[[en:East Timor]]\n[[eo:Orienta Timoro]]\n[[es:Timor-Leste]]\n[[et:Ida-Timor]]\n[[fi:Itä-Timor]]\n[[fr:Timor oriental]]\n[[id:Timor Timur]]\n[[it:Timor Est]]\n[[ja:東ティモール]]\n[[ko:동티모르]]\n[[lt:Rytų Timoras]]\n[[lv:Austrumtimora]]\n[[minnan:Tang Timor]]\n[[ms:Timor Timur]]\n[[nds:Oosttimor]]\n[[nl:Oost-Timor]]\n[[no:Øst-Timor]]\n[[pl:Timor Wschodni]]\n[[pt:Timor-Leste]]\n[[ru:Восточный Тимор]]\n[[sl:Vzhodni Timor]]\n[[sv:Östtimor]]\n[[th:ประเทศติมอร์ตะวันออก]]\n[[zh:东帝汶]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316121857','',0,0,1,0,0.581009417577,'20050316121857','79949683878142');
INSERT INTO cur VALUES (10175,0,'Нікарагуа','\n\'\'\'Нікарагуа
República de Nicaragua \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Nikaragua_flag_medium.png|Прапор Нікарагуа]] | \n [[image:Nikaragua_Wappen.png|Герб Нікарагуа]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Nikaragua-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Нікарагуа\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ca:Nicaragua]]\n[[de:Nicaragua]]\n[[en:Nicaragua]]\n[[eo:Nikaragvo]]\n[[es:Nicaragua]]\n[[fi:Nicaragua]]\n[[fr:Nicaragua]]\n[[he:ניקרגואה]]\n[[ia:Nicaragua]]\n[[it:Nicaragua]]\n[[ja:ニカラグア]]\n[[nah:Nikanawak]]\n[[nds:Nicaragua]]\n[[nl:Nicaragua]]\n[[pl:Nikaragua]]\n[[pt:Nicarágua]]\n[[ru:Никарагуа]]\n[[sl:Nikaragva]]\n[[sv:Nicaragua]]\n[[zh:尼加拉瓜]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120848','',0,0,1,0,0.910253900061,'20050316120848','79949683879151');
INSERT INTO cur VALUES (10176,0,'Нова_Зеландія','\n\'\'\'Нова Зеландія
New Zealand \'\'\'\n\n\n\n | [[image:NewZeeland_flag_medium.png|Прапор Нової Зеландії]] | \n [[image:NewZeeland_Wappen.png|Герб Нової Зеландії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:NewZeeland-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Нова Зеландія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[cs:Nový Zéland]]\n[[cy:Seland Newydd]]\n[[da:New Zealand]]\n[[de:Neuseeland]]\n[[en:New Zealand]]\n[[eo:Nov-Zelando]]\n[[es:Nueva Zelanda]]\n[[et:Uus-Meremaa]]\n[[fi:Uusi-Seelanti]]\n[[fr:Nouvelle-Zélande]]\n[[he:ניו זילנד]]\n[[hi:न्यूजीलैंड]]\n[[hr:Novi Zeland]]\n[[hu:Új-Zéland]]\n[[id:Selandia Baru]]\n[[it:Nuova Zelanda]]\n[[ja:ニュージーランド]]\n[[la:Nova Zelandia]]\n[[lv:Jaunzēlande]]\n[[mi:Aotearoa]]\n[[ms:New Zealand]]\n[[nds:Nieg Seeland]]\n[[nl:Nieuw-Zeeland]]\n[[no:New Zealand]]\n[[pl:Nowa Zelandia (państwo)]]\n[[pt:Nova Zelândia]]\n[[ru:Новая Зеландия]]\n[[simple:New Zealand]]\n[[sl:Nova Zelandija]]\n[[sr:Нови Зеланд]]\n[[sv:Nya Zeeland]]\n[[th:ประเทศนิวซีแลนด์]]\n[[tpi:Niusilan]]\n[[wa:Nouve Zelande]]\n[[zh:新西兰]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120724','',0,0,1,0,0.353084248189,'20050316120724','79949683879275');
INSERT INTO cur VALUES (10177,0,'Об\'єднані_Арабські_Емірати','\n\'\'\'ОАЕ
الإمارات العربيّة المتّحدة \'\'\'\n\n\n\n | [[image:OAE_flag_medium.png|Прапор ОАЕ]] | \n [[image:OAE_Wappen.png|Герб ОАЕ]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | [[Абу-Дабі]] | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:OAE-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Об\'єднані Арабські Емірати\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:امارات]]\n[[ca:Emirats Àrabs Units]]\n[[da:Forenede Arabiske Emirater]]\n[[de:Vereinigte Arabische Emirate]]\n[[en:United Arab Emirates]]\n[[eo:Unuiĝintaj Arabaj Emirlandoj]]\n[[es:Emiratos Árabes Unidos]]\n[[et:Araabia Ühendemiraadid]]\n[[fi:Arabiemiirikunnat]]\n[[fr:Émirats arabes unis]]\n[[he:איחוד האמירויות הערביות]]\n[[ja:アラブ首長国連邦]]\n[[ko:아랍에미리트]]\n[[lt:Jungtiniai Arabų Emiratai]]\n[[lv:Apvienotie Arābu Emirāti]]\n[[ms:Amiriah Arab Bersatu]]\n[[nds:Vereenigte Araabsche Emiraten]]\n[[nl:Verenigde Arabische Emiraten]]\n[[no:De forente arabiske emirater]]\n[[pl:Zjednoczone Emiraty Arabskie]]\n[[pt:Emiratos Árabes Unidos]]\n[[ru:Объединённые Арабские Эмираты]]\n[[sl:Združeni arabski emirati]]\n[[sv:Förenade Arabemiraten]]\n[[ta:ஐக்கிய அரபு அமீரகம்]]\n[[th:สหรัฐอาหรับเอมิเรตส์]]\n[[zh:阿拉伯联合酋长国]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120924','',0,0,1,0,0.143356632042,'20050316120924','79949683879075');
INSERT INTO cur VALUES (10178,0,'Оман','\n\'\'\'Оман
Sultanat Oman
سلطنة عُمان \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Oman_flag_medium.png|Прапор Оману]] | \n [[image:Oman_Wappen.png|Герб Оману]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Oman-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Оман\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:عُمان]]\n[[cy:Oman]]\n[[da:Oman]]\n[[de:Oman]]\n[[en:Oman]]\n[[eo:Omano]]\n[[es:Omán]]\n[[et:Omaan]]\n[[fi:Oman]]\n[[fr:Oman]]\n[[gl:Omán]]\n[[he:עומן]]\n[[ja:オマーン]]\n[[lt:Omanas]]\n[[nds:Oman]]\n[[nl:Oman]]\n[[no:Oman]]\n[[pt:Omã]]\n[[ru:Оман]]\n[[sk:Omán]]\n[[sl:Oman]]\n[[sv:Oman]]\n[[th:ประเทศโอมาน]]\n[[zh:阿曼]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316120942','',0,0,1,0,0.023126469936,'20050316120942','79949683879057');
INSERT INTO cur VALUES (10179,0,'Йорданія','\n\'\'\'Йорданія
المملكة الاردنية الهاشمية \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Iordania_flag_medium.png|Прапор Йорданії]] | \n [[image:Iordania_Wappen.png|Герб Йорданії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | [[Амман]] | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Iordania-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Йорданія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:اردن]]\n[[da:Jordan (land)]]\n[[de:Jordanien]]\n[[en:Jordan]]\n[[eo:Jordanio]]\n[[es:Jordania]]\n[[fa:اردن]]\n[[fi:Jordania]]\n[[fr:Jordanie]]\n[[gl:Xordania]]\n[[he:ירדן]]\n[[it:Giordania]]\n[[ja:ヨルダン]]\n[[lt:Jordanija]]\n[[lv:Jordānija]]\n[[ms:Jordan]]\n[[nds:Jordanien]]\n[[nl:Jordanië]]\n[[no:Jordan]]\n[[oc:Jordania]]\n[[pl:Jordania]]\n[[pt:Jordânia]]\n[[ru:Иордания]]\n[[sl:Jordanija]]\n[[sv:Jordanien]]\n[[th:ประเทศจอร์แดน]]\n[[zh:约旦]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115347','',0,0,1,0,0.927458376124,'20050316115347','79949683884652');
INSERT INTO cur VALUES (10180,0,'Ізраїль','\n\'\'\'Ізраїль
מדינת ישראל
دولة إسرائيل \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Israel_flag_medium.png|Прапор Ізраїлю]] | \n [[image:Israel_Wappen.png|Герб Ізраїлю]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | Єрусалим | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | +2 | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | il | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | 972 | \n| [[image:Israel-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Ізраїль\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Israel]]\n[[ar:اسرائيل]]\n[[ca:Israel]]\n[[cy:Israel]]\n[[da:Israel]]\n[[de:Israel]]\n[[en:Israel]]\n[[eo:Israelo]]\n[[es:Israel]]\n[[et:Iisrael]]\n[[fa:اسرائیل]]\n[[fi:Israel]]\n[[fr:Israël]]\n[[ga:Iosrael]]\n[[gd:Israel]]\n[[gl:Israel]]\n[[he:ישראל]]\n[[hr:Izrael]]\n[[ia:Israel]]\n[[id:Israel]]\n[[io:Israel]]\n[[it:Israele]]\n[[ja:イスラエル]]\n[[la:Israel]]\n[[lt:Izraelis]]\n[[lv:Izraēla]]\n[[ms:Israel]]\n[[nds:Israel]]\n[[nl:Israël]]\n[[no:Israel]]\n[[pl:Izrael]]\n[[pt:Israel]]\n[[ru:Израиль]]\n[[simple:Israel]]\n[[sl:Izrael]]\n[[sr:Израел]]\n[[sv:Israel]]\n[[yi:ישׂראל]]\n[[zh:以色列]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114226','',0,0,1,0,0.263401276555,'20050316114226','79949683885773');
INSERT INTO cur VALUES (10181,0,'Індія','\n\'\'\'Індія
Bhâratîya Ganarâjya \'\'\'\n\n\n\n | [[image:India_flag.png|125px|Прапор Індії]] | \n [[image:India_Wappen.png|125px|Герб Індії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| [[image:LocationIndia.png|290px]] | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | [[Нью-Делі]] | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Щільність населення|Щільність]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | індійська рупія = 100 пайсам | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n \n\n{{commons|Category:India}}\n\n\'\'\'Офіційна назва\'\'\' Республіка Індія (\'\'Bharat Ganarajya Republic of India\'\')\n\n==Географія==\n\'\'\'Географічне розташування\'\'\' Індія розташована на півдні Євразійського континента, на півострові Індостан. На північному заході межує з Пакистаном та Афганістаном (частина індійського штату Джамму й Кашмір, що межує з Афганістаном, перебуває під контролем Пакистану); на півночі - з КНР, Непалом і Бутаном; на сході - з М\'янмою і Бангладеш. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють її від Шрі-Ланки. Протокою Грейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією.\nНайвища точка - г. Чогорі на півночі (на кордоні з Китаєм) - 8611 м.\n\n\'\'\'Площа території\'\'\' 3287,3 тис. кв. км.; Довжина з півночі на південь - понад 3000 км, з заходу на схід - близько 2000 км.\n\n\'\'\'Столиця\'\'\' Нью-Делі (понад 13 млн. жителів)\n\n\'\'\'Великі міста\'\'\' Калькутта (понад 16 млн. жителів), Мумбаї (Бомбей) (понад 15 млн. жителів), Ченнаї (Мадрас) (6 млн. жителів), Хайдарабад (5 млн. жителів), Бангалор (4,5 млн. жителів), Ахмедабад (4 млн. жителів)\n\n==Історія==\n\n==Політика==\n\n\'\'\'Державний устрій\'\'\'
\n\'\'\'Державна мова\'\'\' хінді та англійська, а також 17 регіональних мов
\n\'\'\'Членство у міжнародних організаціях\'\'\' ООН, Рух неприєднання, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна організація космічного зв\'язку \"Інтерсупутник\", Всесвітня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР\n\n==Економіка==\n\n\'\'\'Грошова одиниця\'\'\' індійська рупія = 100 пайсам\n\n==Адміністративний устрій==\nУ відповідності з Конституцією, Індія - союз штатів. В основу територіального поділу покладено мовну спільність населення. В штатах існують законодавчі збори і місцеві уряди. До складу країни входить 28 штатів (state), Національна столична територія Делі і шість союзних територій - порівняно невеликих за розміром і чисельністю населення адміністративних одиниць центрального підпорядкування.\n\n==Демографія==\n\n\'\'\'Кількість населення\'\'\' 1 млрд. 027 млн. осіб (березень 2001 р.)\n\n==Культура==\n\n==Релігія==\n\n==Інше==\n\n\'\'\'Державне свято\'\'\' 26 січня - День Республіки (1950 р.)\n\n\'\'\'Державний прапор\'\'\'\nДержавний прапор Індії (затверджений конституційною асамблеєю 22 липня 1947 р.) - горизонтальний, триколірний: шафрановий зверху, білий посередині і темно-зелений знизу - у рівних пропорціях. Співвідношення ширини і довжини прапора - один до трьох; у центрі білої смуги - колесо \"чакра\" темно-синього кольору. Його діаметр приблизно відповідає ширині білої смуги і має 24 спиці. Чакра - колесо закону Дхарми (Доброчинності), що символізує поступальний рух країни.\n\n\'\'\'Державний герб\'\'\'\nДержавний герб Індії представляє собою копію Левової капітелі з м. Сарнатха (поблизу м. Варанасі), спорудженої у ІІІ ст. до н.е. імператором Ашокою на місці, де Будда проголосив своє послання про мир і визволення до чотирьох країн світу. Державний герб символізує прихильність сучасної Індії її стародавнім принципам миру і доброї волі. На капітелі - чотири лева, які сидять спиною один до одного. По окружності капітелі розташовані зображення чотирьох звірів-хранителів чотирьох країн світу: лев - на півночі, слон - на сході, кінь - на півдні, бик - на заході. Абака покоїться на розпущеній квітці лотоса, яка символізує джерело життя і творчої наснаги. Під гербом на санскриті написане гасло \"Сатьямева Джайяте\" (\"Нехай запанує Істина!\").\n\n\'\'\'Державний гімн\'\'\'\nДержавний гімн Індії - національна пісня \"Джанаганамана\" (\"Душа народу\"), слова і музику до якої написав Рабіндранат Тагор. Вперше був виконаний 29 грудня 1911 р.\n\nНаціональна тварина - тигр.
\nНаціональний птах - павлін.
\nНаціональна квітка - лотос.
\nНаціональний фрукт - манго.
\n\n[[Category:Індія]]\n[[Category:Країни Азії]]\n\n[[ar:هند]]\n[[ca:Índia]]\n[[cs:Indie]]\n[[cy:India]]\n[[da:Indien]]\n[[de:Indien]]\n[[en:India]]\n[[eo:Barato]]\n[[es:India]]\n[[et:India]]\n[[fa:هندوستان]]\n[[fi:Intia]]\n[[fr:Inde]]\n[[gd:Na h-Innseachan]]\n[[he:הודו]]\n[[hi:भारत]]\n[[id:India]]\n[[it:India]]\n[[ja:インド]]\n[[kn:ಭಾರತ]]\n[[ks:भारत]]\n[[la:India]]\n[[lv:Indija]]\n[[ms:India]]\n[[nds:Indien]]\n[[nl:India]]\n[[no:India]]\n[[pl:Indie]]\n[[pt:Índia]]\n[[ru:Индия]]\n[[sa:भारत]]\n[[simple:India]]\n[[sl:Indija]]\n[[sv:Indien]]\n[[ta:இந்தியா]]\n[[th:ประเทศอินเดีย]]\n[[tokipona:ma Palata]]\n[[ur:بهارت]]\n[[ur:بھارت]]\n[[zh:印度]]','',287,'Ustas','20050302060204','',0,0,1,0,0.267323209563,'20050302060204','79949697939795');
INSERT INTO cur VALUES (10182,0,'Індонезія','\n\'\'\'Індонезія
Republik Indonesia \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Indonesia_flag_medium.png|Прапор Індонезії]] | \n [[image:Indonesia_Wappen.png|Герб Індонезії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Indonesia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Індонезія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[cy:Indonesia]]\n[[da:Indonesien]]\n[[de:Indonesien]]\n[[en:Indonesia]]\n[[eo:Indonezio]]\n[[es:Indonesia]]\n[[et:Indoneesia]]\n[[fi:Indonesia]]\n[[fr:Indonésie]]\n[[gl:Indonesia]]\n[[he:אינדונזיה]]\n[[id:Indonesia]]\n[[it:Indonesia]]\n[[ja:インドネシア]]\n[[jv:Indonesia]]\n[[lv:Indonēzija]]\n[[minnan:Ìn-nî]]\n[[ms:Indonesia]]\n[[nds:Indonesien]]\n[[nl:Indonesië]]\n[[no:Indonesia]]\n[[pl:Indonezja]]\n[[pt:Indonésia]]\n[[ro:Indonezia]]\n[[ru:Индонезия]]\n[[sa:इन्दोनेशिया]]\n[[simple:Indonesia]]\n[[sk:Indonézia]]\n[[sl:Indonezija]]\n[[sr:Индонезија]]\n[[su:Indonésia]]\n[[sv:Indonesien]]\n[[th:ประเทศอินโดนีเซีย]]\n[[tl:Indonesia]]\n[[zh:印度尼西亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114244','',0,0,1,0,0.010610743431,'20050316114244','79949683885755');
INSERT INTO cur VALUES (10183,0,'Ірак','\n\'\'\'Ірак
جمهوريّة العراق
Dschumhuriyat al-\'Iraq \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Irak_flag_medium.png|Прапор Іраку]] | \n [[image:Irak_Wappen.png|Герб Іраку]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Irak-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Ірак\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Irak]]\n[[ar:عراق]]\n[[bg:Ирак]]\n[[ca:Iraq]]\n[[cy:Iraq]]\n[[da:Irak]]\n[[de:Irak]]\n[[en:Iraq]]\n[[eo:Irako]]\n[[es:Iraq]]\n[[et:Iraak]]\n[[fi:Irak]]\n[[fr:Irak]]\n[[ga:An Iaráic]]\n[[gd:Iorac]]\n[[gl:Iraq - العراق]]\n[[he:עיראק]]\n[[ia:Iraq]]\n[[it:Iraq]]\n[[ja:イラク]]\n[[ko:이라크]]\n[[ku:Iraq]]\n[[lt:Irakas]]\n[[lv:Irāka]]\n[[minnan:I-lak]]\n[[ms:Iraq]]\n[[nds:Irak]]\n[[nl:Irak]]\n[[no:Irak]]\n[[pl:Irak]]\n[[pt:Iraque]]\n[[ro:Irak]]\n[[ru:Ирак]]\n[[simple:Iraq]]\n[[sl:Irak]]\n[[sv:Irak]]\n[[tpi:Irak]]\n[[tt:Ğíraq]]\n[[ur:عراق]]\n[[vi:I-rắc]]\n[[zh:伊拉克]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114258','',0,0,1,0,0.82416062142,'20050316114258','79949683885741');
INSERT INTO cur VALUES (10184,0,'Іран','\n\'\'\'Іран
: جمهوری اسلامی ایران
Dschomhuri-ye Eslami-ye Iran \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Iran_flag_medium.png|Прапор Ірану]] | \n [[image:Iran_Wappen.png|Герб Ірану]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний [[девіз]]: \'Незалежність, Воля, Ісламська Республіка\' \'\' | \n| [[image:LocationIran.png]] | \n| [[Офіційна мова]] | [[Перська мова|Перська (фарсі)]] | \n| [[Столиця]] | [[Тегеран]] | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води |
1,648,000 км²\n
0.7% | \n| [[Населення]] ([[2002]]) | 66,622,704 | \n| [[Щільність населення|Щільність]] | 40/км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | [[Ісламськая революція]]
\n[[1 квітня]] [[1979]] | \n| [[Валюта]] | [[Іранський реал]] | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | .IR | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | 98 | \n \n\n\'\'\'Іран\'\'\' - держава у Середній Азії.\n\n{{TODO}}\n[[Category:Країни Азії]]\n[[Category:stub]]\n\n[[ar:ايران]]\n[[cs:Írán]]\n[[cy:Iran]]\n[[da:Iran]]\n[[de:Iran]]\n[[en:Iran]]\n[[eo:Irano]]\n[[es:Irán]]\n[[et:Iraan]]\n[[fa:ایران]]\n[[fi:Iran]]\n[[fr:Iran]]\n[[hi:ईरान]]\n[[id:Iran]]\n[[it:Iran]]\n[[ja:イラン]]\n[[ko:이란]]\n[[lt:Iranas]]\n[[lv:Irāna]]\n[[minnan:Iran]]\n[[ms:Iran]]\n[[nds:Iran]]\n[[nl:Iran]]\n[[no:Iran]]\n[[pl:Iran]]\n[[pt:Irão]]\n[[ru:Иран]]\n[[simple:Iran]]\n[[sl:Iran]]\n[[sv:Iran]]\n[[th:ประเทศอิหร่าน]]\n[[zh:伊朗]]','',225,'Ilya','20050305144309','',0,0,1,0,0.05597974642,'20050305144309','79949694855690');
INSERT INTO cur VALUES (10185,0,'Замбія','\n\'\'\'Замбія
Republic of Zambia \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Zambia_flag_medium.png|Прапор Замбії]] | \n [[image:Zambia_Wappen.png|Герб Замбії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Zambia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Замбія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Zambië]]\n[[da:Zambia]]\n[[de:Sambia]]\n[[en:Zambia]]\n[[eo:Zambio]]\n[[es:Zambia]]\n[[fr:Zambie]]\n[[gd:Zambia]]\n[[gl:Zambia]]\n[[he:זמביה]]\n[[ja:ザンビア]]\n[[la:Zambia]]\n[[ms:Zambia]]\n[[nds:Sambia]]\n[[nl:Zambia]]\n[[no:Zambia]]\n[[pl:Zambia]]\n[[pt:Zâmbia]]\n[[ru:Замбия]]\n[[sl:Zambija]]\n[[sv:Zambia]]\n[[zh:赞比亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115319','',0,0,1,0,0.655991283551,'20050316115319','79949683884680');
INSERT INTO cur VALUES (10186,0,'Зімбабве','\n\'\'\'Зімбабве
Republic of Zimbabwe \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Zinbabve_flag_medium.png|Прапор Зімбабве]] | \n [[image:Zinbabve_Wappen.png|Герб Зімбабве]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Zinbabve-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Зімбабве\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Zimbabwe]]\n[[da:Zimbabwe]]\n[[de:Simbabwe]]\n[[en:Zimbabwe]]\n[[eo:Zimbabvo]]\n[[es:Zimbabwe]]\n[[et:Zimbabwe]]\n[[fr:Zimbabwe]]\n[[gd:Zimbabwe]]\n[[ja:ジンバブエ]]\n[[nds:Simbabwe]]\n[[nl:Zimbabwe]]\n[[no:Zimbabwe]]\n[[pl:Zimbabwe]]\n[[pt:Zimbabwe]]\n[[ru:Зимбабве]]\n[[sl:Zimbabve]]\n[[sv:Zimbabwe]]\n[[zh:辛巴威]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115332','',0,0,1,0,0.298801554506,'20050316115332','79949683884667');
INSERT INTO cur VALUES (10187,0,'Ємен','\n\'\'\'Ємен
الجمهورية اليمنية
al-Jumhuriyah al-Yamaniyah \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Yemen_flag_medium.png|Прапор Ємену]] | \n [[image:Yemen_Wappen.png|Герб Ємену]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Yemen-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Ємен\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:يمن]]\n[[ca:Iemen]]\n[[da:Yemen]]\n[[de:Jemen]]\n[[en:Yemen]]\n[[eo:Jemeno]]\n[[es:Yemen]]\n[[et:Jeemen]]\n[[fi:Jemen]]\n[[fr:Yémen]]\n[[gl:Iemen]]\n[[he:תימן]]\n[[ja:イエメン]]\n[[ko:예멘]]\n[[la:Iemenia]]\n[[lt:Jemenas]]\n[[nds:Jemen]]\n[[nl:Jemen]]\n[[no:Jemen]]\n[[pl:Jemen]]\n[[pt:Iémen]]\n[[ru:Йемен]]\n[[sk:Jemen]]\n[[sl:Jemen]]\n[[sv:Yemen]]\n[[th:ประเทศเยเมน]]\n[[zh:葉門]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114208','',0,0,1,0,0.048026811354,'20050316114208','79949683885791');
INSERT INTO cur VALUES (10188,0,'Еквадор','\n\'\'\'Еквадор
República del Ecuador \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Equdor_flag_medium.png|Прапор Еквадору]] | \n [[image:Equdor_Wappen.png|Герб Еквадору]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Equdor-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Еквадор\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bs:Ekvador]]\n[[ca:Equador]]\n[[da:Ecuador]]\n[[de:Ecuador]]\n[[en:Ecuador]]\n[[eo:Ekvadoro]]\n[[es:Ecuador]]\n[[et:Ecuador]]\n[[fi:Ecuador]]\n[[fr:Équateur]]\n[[gl:Ecuador]]\n[[ia:Ecuador]]\n[[id:Ekuador]]\n[[it:Ecuador]]\n[[ja:エクアドル]]\n[[la:Aequatoria]]\n[[lv:Ekvadora]]\n[[ms:Ecuador]]\n[[nds:Ecuador]]\n[[nl:Ecuador]]\n[[no:Ecuador]]\n[[pl:Ekwador]]\n[[pt:Equador]]\n[[ru:Эквадор]]\n[[sa:एक्वाडोर]]\n[[sl:Ekvador]]\n[[sv:Ecuador]]\n[[zh:厄瓜多尔]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115144','',0,0,1,0,0.418942442359,'20050316115144','79949683884855');
INSERT INTO cur VALUES (10189,0,'Екваторіальна_Гвінея','\n\'\'\'Екваторіальна Гвінея
República de Guinea Ecuatorial \'\'\'\n\n\n\n | [[image:EqutGuinea_flag_medium.png|Прапор Екваторіальної Гвінеї]] | \n [[image:EqutGuinea_Wappen.png|Герб Екваторіальної Гвінеї]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:EqutGuinea-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Екваторіальна Гвінея\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Ekwatoriaal-Guinee]]\n[[de:Äquatorialguinea]]\n[[en:Equatorial Guinea]]\n[[eo:Ekvatora Gvineo]]\n[[es:Guinea Ecuatorial]]\n[[et:Ekvatoriaal-Guinea]]\n[[fi:Päiväntasaajan Guinea]]\n[[fr:Guinée équatoriale]]\n[[ja:赤道ギニア]]\n[[lv:Ekvatoriālā Gvineja]]\n[[nds:Äquatoriaal-Guinea]]\n[[nl:Equatoriaal-Guinea]]\n[[no:Ekvatorial-Guinea]]\n[[pl:Gwinea Równikowa]]\n[[pt:Guiné Equatorial]]\n[[ru:Экваториальная Гвинея]]\n[[sk:Rovníková Guinea]]\n[[sl:Ekvatorialna Gvineja]]\n[[sv:Ekvatorialguinea]]\n[[zh:赤道几内亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115202','',0,0,1,0,0.394254334455,'20050316115202','79949683884797');
INSERT INTO cur VALUES (10190,0,'Еритрея','\n\'\'\'Еритрея
Hagere Ertra (Tigrinya)
\nإريتريا (al-Dawla al-Iritriyya) (arab.) \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Eritrea_flag_medium.png|Прапор Еритреї]] | \n [[image:Eritrea_Wappen.png|Герб Еритреї]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Eritrea-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Еритрея\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ca:Eritrea]]\n[[de:Eritrea]]\n[[en:Eritrea]]\n[[eo:Eritreo]]\n[[es:Eritrea]]\n[[fr:Érythrée]]\n[[it:Eritrea]]\n[[ja:エリトリア]]\n[[la:Erythraea]]\n[[nl:Eritrea]]\n[[no:Eritrea]]\n[[pt:Eritreia]]\n[[ru:Эритрея]]\n[[sl:Eritreja]]\n[[sv:Eritrea]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115224','',0,0,1,0,0.895624779116,'20050316115224','79949683884775');
INSERT INTO cur VALUES (10191,0,'Ефіопія','\n\'\'\'Ефіопія
Ityop\'iya Federalawi Demokrasiyawi Ripeblik \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Efiapia_flag_medium.png|Прапор Ефіопії]] | \n [[image:Efiapia_Wappen.png|Герб Ефіопії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Efiapia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Ефіопія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни Африки]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:اثيوبيا]]\n[[ca:Etiòpia]]\n[[da:Etiopien]]\n[[de:Äthiopien]]\n[[en:Ethiopia]]\n[[eo:Etiopio]]\n[[es:Etiopía]]\n[[et:Etioopia]]\n[[fi:Etiopia]]\n[[fr:Éthiopie]]\n[[he:אתיופיה]]\n[[ia:Ethiopia]]\n[[id:Ethiopia]]\n[[it:Etiopia]]\n[[ja:エチオピア]]\n[[la:Aethiopia]]\n[[lv:Etiopija]]\n[[ms:Habsyah]]\n[[nds:Äthiopien]]\n[[nl:Ethiopië]]\n[[no:Etiopia]]\n[[pl:Etiopia]]\n[[pt:Etiópia]]\n[[ru:Эфиопия]]\n[[sk:Etiópia]]\n[[sl:Etiopija]]\n[[sv:Etiopien]]\n[[zh:埃塞俄比亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115300','',0,0,1,0,0.068775772615,'20050316115300','79949683884699');
INSERT INTO cur VALUES (10192,0,'Джибуті','\n\'\'\'Джибуті
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Jibuti_flag_medium.png|Прапор Джибуті]] | \n [[image:Jibuti_Wappen.png|Герб Джибуті]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Jibuti-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Джибуті\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:جيبوتي]]\n[[ca:Djibouti]]\n[[da:Djibouti]]\n[[de:Dschibuti]]\n[[en:Djibouti]]\n[[eo:Ĝibutio]]\n[[es:Yibuti]]\n[[et:Djibouti]]\n[[fi:Djibouti]]\n[[fr:Djibouti]]\n[[gl:Xibuti]]\n[[he:ג\'יבוטי]]\n[[id:Djibouti]]\n[[ja:ジブチ]]\n[[la:Dzibutum]]\n[[lv:Dzibuti]]\n[[ms:Djibouti]]\n[[nds:Dschibuti]]\n[[nl:Djibouti]]\n[[no:Djibouti]]\n[[pl:Dżibuti]]\n[[pt:Djibouti]]\n[[ru:Джибути]]\n[[sl:Džibuti]]\n[[sv:Djibouti]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115052','',0,0,1,0,0.437926470506,'20050316115052','79949683884947');
INSERT INTO cur VALUES (10193,0,'Домініка','\n\'\'\'Домініка
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Dominika_flag_medium.png|Прапор Домініки]] | \n [[image:Dominika_Wappen.png|Герб Домініки]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Dominika-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Домініка\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ca:Dominica]]\n[[de:Dominica]]\n[[en:Dominica]]\n[[eo:Dominiko]]\n[[es:Dominica]]\n[[et:Dominica]]\n[[fi:Dominica]]\n[[fr:Dominique]]\n[[gl:Dominica]]\n[[he:דומיניקה]]\n[[hr:Dominika]]\n[[ia:Dominica (pais)]]\n[[id:Dominika]]\n[[ja:ドミニカ国]]\n[[lv:Dominika]]\n[[ms:Dominica]]\n[[nds:Dominica]]\n[[nl:Dominica]]\n[[no:Dominica]]\n[[oc:Dominica]]\n[[pl:Dominika (państwo)]]\n[[pt:Dominica]]\n[[ru:Доминика]]\n[[sl:Dominika]]\n[[sv:Dominica]]\n[[zh:多米尼克]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115110','',0,0,1,0,0.452286674386,'20050316115110','79949683884889');
INSERT INTO cur VALUES (10194,0,'Домініканська_Республіка','\n\'\'\'Домініканська Республіка
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:DominikanianRepublik_flag_medium.png|Прапор Домініканської Республіки]] | \n [[image:DominikanianRepublik_Wappen.png|Герб Домініканської Республіки]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:DominikanianRepublik-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Домініканська Республіка\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[de:Dominikanische Republik]]\n[[el:Δομινικανή Δημοκρατία]]\n[[en:Dominican Republic]]\n[[eo:Domingo]]\n[[es:República Dominicana]]\n[[et:Dominikaani Vabariik]]\n[[fi:Dominikaaninen tasavalta]]\n[[fr:République dominicaine]]\n[[gl:República Dominicana]]\n[[he:הרפובליקה הדומיניקאית]]\n[[hr:Dominikanska Republika]]\n[[it:Repubblica Dominicana]]\n[[ja:ドミニカ共和国]]\n[[lv:Dominikana]]\n[[nds:Dominikaansche Republiek]]\n[[nl:Dominicaanse Republiek]]\n[[no:Den dominikanske republikk]]\n[[pl:Dominikana]]\n[[pt:República Dominicana]]\n[[ru:Доминиканская Республика]]\n[[sl:Dominikanska republika]]\n[[sv:Dominikanska republiken]]\n[[zh:多明尼加]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316115127','',0,0,1,0,0.673654552863,'20050316115127','79949683884872');
INSERT INTO cur VALUES (10195,0,'Бєльський_Вячеслав_Іванович','\'\'\'Бєльський Вячеслав Іванович\'\'\' ([[4 травня]] [[1954]] ) - Народний депутат України 2-го скликання (1994 - 1998), був обраний у Василівському виборчому округу №189 ([[Запорізька область]])\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Персоналії Бє]]','',5,'Gutsul','20050122121457','',0,0,1,0,0.152970473819,'20050122121457','79949877878542');
INSERT INTO cur VALUES (10196,0,'Габон','\n\'\'\'Габон
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Gabon_flag_medium.png|Прапор Габону]] | \n [[image:Gabon_Wappen.png|Герб Габону]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Gabon-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Габон\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:غابون]]\n[[cy:Gabon]]\n[[de:Gabun]]\n[[en:Gabon]]\n[[eo:Gabono]]\n[[es:Gabón]]\n[[et:Gabon]]\n[[fi:Gabon]]\n[[fr:Gabon]]\n[[id:Gabon]]\n[[ja:ガボン]]\n[[ko:가봉]]\n[[lv:Gabona]]\n[[ms:Gabon]]\n[[nds:Gabun]]\n[[nl:Gabon]]\n[[no:Gabon]]\n[[pl:Gabon]]\n[[pt:Gabão]]\n[[ru:Габон]]\n[[sl:Gabon]]\n[[sv:Gabon]]\n[[zh:加蓬]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114725','',0,0,1,0,0.112051749654,'20050316114725','79949683885274');
INSERT INTO cur VALUES (10197,0,'Гаїті','\n\'\'\'Гаїті
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Gaiti_flag_medium.png|Прапор Гаїті]] | \n [[image:Gaiti_Wappen.png|Герб Гаїті]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Gaiti-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гаїті\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Haiti]]\n[[de:Haiti]]\n[[el:Αϊτή]]\n[[en:Haiti]]\n[[eo:Haitio]]\n[[es:Haití]]\n[[et:Haiti]]\n[[fi:Haiti]]\n[[fr:Haïti]]\n[[gl:Haití - Haïti]]\n[[hr:Haiti]]\n[[ht:Ayiti]]\n[[id:Haiti]]\n[[it:Haiti]]\n[[ja:ハイチ]]\n[[lt:Haitis]]\n[[lv:Haiti]]\n[[ms:Haiti]]\n[[nds:Haiti]]\n[[nl:Haïti]]\n[[no:Haiti]]\n[[pl:Haiti (państwo)]]\n[[pt:Haiti]]\n[[ru:Гаити]]\n[[sk:Haiti]]\n[[sl:Haiti]]\n[[sr:Хаити]]\n[[sv:Haiti]]\n[[tt:Haiti]]\n[[zh:海地]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114825','',0,0,1,0,0.971123523997,'20050316114825','79949683885174');
INSERT INTO cur VALUES (10198,0,'Гайана','\n\'\'\'Гайана
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Gajana_flag_medium.png|Прапор Гайани]] | \n [[image:Gajana_Wappen.png|Герб Гайани]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Gajana-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гайана\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Guyana]]\n[[de:Guyana]]\n[[en:Guyana]]\n[[eo:Gujano]]\n[[es:Guyana]]\n[[et:Guyana]]\n[[fi:Guyana]]\n[[fr:Guyana]]\n[[he:גיאנה]]\n[[id:Guyana]]\n[[it:Guyana]]\n[[ja:ガイアナ]]\n[[la:Guiana]]\n[[lv:Gajana]]\n[[ms:Guyana]]\n[[nds:Guyana]]\n[[nl:Guyana]]\n[[no:Guyana]]\n[[pl:Gujana]]\n[[pt:Guiana]]\n[[ru:Гайана]]\n[[sk:Guyana]]\n[[sl:Gvajana]]\n[[sv:Guyana]]\n[[zh:圭亚那]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114741','',0,0,1,0,0.281674937942,'20050316114741','79949683885258');
INSERT INTO cur VALUES (10199,0,'Гамбія','\n\'\'\'Гамбія
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Gambia_flag_medium.png|Прапор Гамбії]] | \n [[image:Gambia_Wappen.png|Герб Гамбії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Gambia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гамбія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Gambië]]\n[[da:Gambia]]\n[[de:Gambia]]\n[[en:The Gambia]]\n[[eo:Gambio]]\n[[es:Gambia]]\n[[fi:Gambia]]\n[[fr:Gambie]]\n[[he:גמביה]]\n[[ja:ガンビア]]\n[[lv:Gambija]]\n[[ms:Gambia]]\n[[nds:Gambia (Land)]]\n[[nl:Gambia (land)]]\n[[no:Gambia]]\n[[pt:Gâmbia]]\n[[ru:Гамбия]]\n[[sl:Gambija]]\n[[sv:Gambia]]\n[[zh:冈比亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114754','',0,0,1,0,0.481422555391,'20050316114754','79949683885245');
INSERT INTO cur VALUES (10200,0,'Гана','\n\'\'\'Гана
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Gana_flag_medium.png|Прапор Гани]] | \n [[image:Gana_Wappen.png|Герб Гани]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Gana-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гана\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Ghana]]\n[[ar:غانة]]\n[[da:Ghana]]\n[[de:Ghana]]\n[[en:Ghana]]\n[[eo:Ganao]]\n[[es:Ghana]]\n[[et:Ghana]]\n[[fi:Ghana]]\n[[fr:Ghana]]\n[[he:גאנה]]\n[[id:Ghana]]\n[[it:Ghana]]\n[[ja:ガーナ]]\n[[ko:가나]]\n[[lv:Gana]]\n[[ms:Ghana]]\n[[nds:Ghana]]\n[[nl:Ghana]]\n[[no:Ghana]]\n[[pl:Ghana]]\n[[pt:Gana]]\n[[ru:Гана]]\n[[sk:Ghana]]\n[[sl:Gana]]\n[[sv:Ghana]]\n[[zh:加纳]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114806','',0,0,1,0,0.309773069951,'20050316114806','79949683885193');
INSERT INTO cur VALUES (10201,0,'Гватемала','\n\'\'\'Гватемала
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Guatemala_flag_medium.png|Прапор Гватемали]] | \n [[image:Guatemalaa_Wappen.png|Герб Гватемали]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Guatemala-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гватемала\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Guatemala]]\n[[de:Guatemala]]\n[[en:Guatemala]]\n[[eo:Gvatemalo]]\n[[es:Guatemala]]\n[[et:Guatemala]]\n[[fi:Guatemala]]\n[[fr:Guatemala]]\n[[he:גואטמלה]]\n[[hr:Gvatemala]]\n[[id:Guatemala]]\n[[it:Guatemala]]\n[[ja:グアテマラ]]\n[[ko:과테말라]]\n[[lv:Gvatemala]]\n[[ms:Guatemala]]\n[[nah:Cuauhtemallan]]\n[[nds:Guatemala]]\n[[nl:Guatemala]]\n[[no:Guatemala]]\n[[oc:Guatemala]]\n[[pl:Gwatemala]]\n[[pt:Guatemala]]\n[[ru:Гватемала]]\n[[sk:Guatemala]]\n[[sl:Gvatemala]]\n[[sv:Guatemala]]\n[[zh:危地马拉]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114841','',0,0,1,0,0.462269253778,'20050316114841','79949683885158');
INSERT INTO cur VALUES (10202,0,'Гвінея','\n\'\'\'Гвінея
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Guinea_flag_medium.png|Прапор Гвінеї]] | \n [[image:Guinea_Wappen.png|Герб Гвінеї]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Guinea-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гвінея\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:غينيا]]\n[[de:Guinea]]\n[[en:Guinea]]\n[[eo:Gvineo]]\n[[es:Guinea]]\n[[et:Guinea]]\n[[fi:Guinea]]\n[[fr:Guinée]]\n[[gd:Guinea]]\n[[gl:Guinea]]\n[[he:גינאה]]\n[[ja:ギニア]]\n[[lv:Gvineja]]\n[[ms:Guinea]]\n[[nds:Guinea]]\n[[nl:Guinee]]\n[[no:Guinea]]\n[[pl:Gwinea (państwo)]]\n[[pt:Guiné]]\n[[ru:Гвинея]]\n[[sl:Gvineja]]\n[[sv:Guinea]]\n[[zh:几内亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114855','',0,0,1,0,0.920973585882,'20050316114855','79949683885144');
INSERT INTO cur VALUES (10203,0,'Гвінея-Бісау','\n\'\'\'Гвінея-Бісау
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:GuineaBisau_flag_medium.png|Прапор Гвінеї-Бісау]] | \n [[image:GuineaBisau_Wappen.png|Герб Гвінеї-Бісау]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:GuineaBisaua-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гвінея-Бісау\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[de:Guinea-Bissau]]\n[[en:Guinea-Bissau]]\n[[eo:Gvineo Bisaŭa]]\n[[es:Guinea-Bissáu]]\n[[et:Guinea-Bissau]]\n[[fi:Guinea-Bissau]]\n[[fr:Guinée-Bissau]]\n[[he:גינאה ביסאו]]\n[[it:Guinea Bissau]]\n[[ja:ギニアビサウ]]\n[[lv:Gvineja-Bisava]]\n[[ms:Guinea-Bissau]]\n[[nds:Guinea-Bissau]]\n[[nl:Guinee-Bissau]]\n[[no:Guinea-Bissau]]\n[[pl:Gwinea Bissau]]\n[[pt:Guiné-Bissau]]\n[[ru:Гвинея-Бисау]]\n[[sl:Gvineja Bissau]]\n[[sv:Guinea-Bissau]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114908','',0,0,1,0,0.067165379909,'20050316114908','79949683885091');
INSERT INTO cur VALUES (10204,0,'Гондурас','\n\'\'\'Гондурас
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Gonduras_flag_medium.png|Прапор Гондурасу]] | \n [[image:Gonduras_Wappen.png|Герб Гондурасу]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Gonduras-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гондурас\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:هندوراس]]\n[[bg:Хондурас]]\n[[da:Honduras]]\n[[de:Honduras]]\n[[en:Honduras]]\n[[eo:Honduro]]\n[[es:Honduras]]\n[[et:Honduras]]\n[[fi:Honduras]]\n[[fr:Honduras]]\n[[gl:Honduras]]\n[[he:הונדורס]]\n[[id:Honduras]]\n[[it:Honduras]]\n[[ja:ホンジュラス]]\n[[lt:Hondūras]]\n[[lv:Hondurasa]]\n[[ms:Honduras]]\n[[nds:Honduras]]\n[[nl:Honduras]]\n[[no:Honduras]]\n[[pl:Honduras]]\n[[pt:Honduras]]\n[[ru:Гондурас]]\n[[sk:Honduras]]\n[[sl:Honduras]]\n[[sv:Honduras]]\n[[zh:洪都拉斯]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114923','',0,0,1,0,0.441742888392,'20050316114923','79949683885076');
INSERT INTO cur VALUES (10205,0,'Гренада','\n\'\'\'Гренада
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Grenada_flag_medium.png|Прапор Гренади]] | \n [[image:Grenada_Wappen.png|Герб Гренади]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Grenada-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Гренада\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Grenada]]\n[[de:Grenada]]\n[[en:Grenada]]\n[[eo:Grenado]]\n[[es:Granada (país)]]\n[[et:Grenada]]\n[[fi:Grenada]]\n[[fr:Grenade (pays)]]\n[[he:גרנדה]]\n[[id:Grenada]]\n[[ja:グレナダ]]\n[[lv:Grenada]]\n[[ms:Grenada]]\n[[nds:Grenada]]\n[[nl:Grenada]]\n[[no:Grenada]]\n[[pl:Grenada (państwo)]]\n[[pt:Granada]]\n[[ru:Гренада]]\n[[sl:Grenada]]\n[[sv:Grenada]]\n[[zh:格林纳达]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114939','',0,0,1,0,0.902659483674,'20050316114939','79949683885060');
INSERT INTO cur VALUES (10206,0,'Вануату','\n\'\'\'Вануату
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Vanuatu_flag_medium.png|Прапор Вануату]] | \n [[image:Vanuatu_Wappen.png|Герб Вануату]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Vanuatu-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Вануату\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Vanuatu]]\n[[da:Vanuatu]]\n[[de:Vanuatu]]\n[[en:Vanuatu]]\n[[eo:Vanuatuo]]\n[[es:Vanuatu]]\n[[et:Vanuatu]]\n[[fi:Vanuatu]]\n[[fr:Vanuatu]]\n[[he:ונואטו]]\n[[ja:バヌアツ]]\n[[nds:Vanuatu]]\n[[nl:Vanuatu]]\n[[no:Vanuatu]]\n[[pl:Vanuatu]]\n[[pt:Vanuatu]]\n[[sl:Vanuatu]]\n[[sv:Vanuatu]]\n[[th:ประเทศวานัวตู]]\n[[zh:瓦努阿图]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114617','',0,0,1,0,0.328885165662,'20050316114617','79949683885382');
INSERT INTO cur VALUES (10207,0,'Ватикан','{| border=1 align=right cellpadding=4 cellspacing=0 width=300 style=\"margin: 0 0 1em 1em; background: #f9f9f9; border: 1px #aaaaaa solid; border-collapse: collapse; font-size: 95%;\"\n|+\'\'\'Status Civitatis Vaticanae
Stato della Città del Vaticano\'\'\'\n| align=\"center\" colspan=\"2\"|\n{| border=0 cellpadding=2 cellspacing=0 style=\"background:#f9f9f9; text-align:center;\"\n| width=\"130px\"| [[Image:Vatican flag large.png|125px|Прапор Ватикану]] || align=center width=130px| [[Image:Vatican_coat.png|100px|Герб Ватикану]]\n|}\n|-\n| align=center colspan=2 | \'\'[[Девіз]]: немає\'\'\n|-\n| align=center colspan=2 style=\"background:#f9f9f9;\" | [[image:LocationVaticanCity.png|Location of the Vatican City]]\n|-\n|\'\'\'[[Офіційна мова]]\'\'\' || [[Латинська мова|Латина]]1\n|-\n|\'\'\'[[Столиця]]\'\'\' || Місто Ватикан\n|-\n|\'\'\'[[Папа]]\'\'\' || [[Іоан Павло II (папа римський)|Іоан Павло II]]\n|-\n|\'\'\'Держсекретар\'\'\' || [[Анжело Содано|Кардинал Анжело Содано]]\n|-\n|\'\'\'[[Територія]]\'\'\'
- Загальна
- % води\n|
0.44 км²
Незначна\n|-\n|\'\'\'[[Населення]]\'\'\'
- Total ([[2004]])
- [[Густота населення|густота]]\n|
921
2093/км²\n|-\n|\'\'\'[[Незалежність]]\'\'\'
- дата\n|[[Латеранські угоди]]
[[11 лютого]] [[1929]]
[[23 травня]] [[1949]]
[[3 жовтня]], [[1990]]\n|-\n|\'\'\'[[Валюта]]\'\'\' || [[Євро]] (€)2\n|-\n| \'\'\'[[Часовий пояс]]\'\'\'
- [[Літній час|влітку]]\n| CET (UTC+1)
CEST (UTC+2)\n|-\n| \'\'\'[[Гімн]]\'\'\' || [[Inno e Marcia Pontificale]]\n|-\n| \'\'\'[[Інтернет-домен]]\'\'\' || [[.va]]\n|-\n| \'\'\'[[Список телефонних кодів країн|Телефонний код]]\'\'\' || +379\n|-\n|colspan=\"2\"| \n1 Загальновживана [[італійська мова]]. Офіційною мовою [[Швейцарська гвардія|Швейцарської гвардії]] є [[німецька мова]].
\n2 [[Ватиканська ліра]] до [[1999]].\n|}\n\n\'\'\'Ватикан\'\'\' ([[Латинська мова|латинською]]: Status Civitatis Vaticanae, [[Італійська мова|італійською]]: Stato della Città del Vaticano) є найменшою країною у світі як за площею, так і за населенням, повністю оточений сушею [[анклав]] знаходиться посеред [[Рим|Риму]] в [[Італія|Італії]]. Ватикан є резиденцією [[Папа римський|Папи]] і являє собою територію святійшого престолу, центрального органу [[Римо-католицька церква|Римо-католицької церкви]]. У Ватикані знаходиться [[Ватиканський пагорб]] (mons vaticanus), що отримав свою назву ще до появи [[християнство|християнства]], і Ватиканські поля північніше від пагорба, на яких побудовано [[Базикіка Святого Петра|базиліку Святого Петра]], [[Систинська дзвіниця|Систинську дзвіницю]] і ватиканські музеї.\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни Європи]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Ватикан]]\n[[bs:Vatikan]]\n[[ca:Ciutat del Vaticà]]\n[[cs:Vatikán]]\n[[cy:Fatican]]\n[[da:Vatikanstaten]]\n[[de:Vatikanstadt]]\n[[en:Vatican City]]\n[[eo:Vatikano]]\n[[es:Ciudad del Vaticano]]\n[[et:Vatikan]]\n[[fr:Vatican]]\n[[he:קרית הוותיקן]]\n[[id:Vatikan]]\n[[is:Vatíkanið]]\n[[it:Città del Vaticano]]\n[[ja:バチカン]]\n[[ko:바티칸]]\n[[la:Civitas Vaticana]]\n[[lt:Vatikanas]]\n[[nds:Vatikaan]]\n[[nl:Vaticaanstad]]\n[[no:Vatikanstaten]]\n[[pl:Watykan]]\n[[pt:Vaticano]]\n[[ro:Vatican]]\n[[ru:Ватикан]]\n[[simple:Vatican City]]\n[[sl:Vatikan]]\n[[sr:Ватикан]]\n[[sv:Vatikanstaten]]\n[[zh:梵蒂冈]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114633','',0,0,1,0,0.804605008478,'20050316114633','79949683885366');
INSERT INTO cur VALUES (10208,0,'Венесуела','\n\'\'\'Венесуела
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Venesuela_flag_medium.png|Прапор Венесуели]] | \n [[image:Venesuela_Wappen.png|Герб Венесуели]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Venesuela-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Венесуела\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Venezuela]]\n[[ar:فنزويلا]]\n[[da:Venezuela]]\n[[de:Venezuela]]\n[[en:Venezuela]]\n[[eo:Venezuelo]]\n[[es:Venezuela]]\n[[et:Venezuela]]\n[[fi:Venezuela]]\n[[fr:Venezuela]]\n[[gl:Venezuela]]\n[[id:Venezuela]]\n[[it:Venezuela]]\n[[ja:ベネズエラ]]\n[[ko:베네수엘라]]\n[[la:Venetiola]]\n[[lt:Venesuela]]\n[[lv:Venecuēla]]\n[[ms:Venezuela]]\n[[nds:Venezuela]]\n[[nl:Venezuela]]\n[[no:Venezuela]]\n[[pl:Wenezuela]]\n[[pt:Venezuela]]\n[[ru:Венесуэла]]\n[[simple:Venezuela]]\n[[sl:Venezuela]]\n[[sr:Венецуела]]\n[[sv:Venezuela]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114649','',0,0,1,0,0.467353704137,'20050316114649','79949683885350');
INSERT INTO cur VALUES (10209,0,'В\'єтнам','\n\'\'\'Cộng Hòa Xã Hội Chủ Nghĩa Việt Nam\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Vietnam_flag_medium.png|Прапор В\'єтнаму]] | \n [[image:Vietnam_Wappen.png|Герб В\'єтнаму]] | \n \n \n | \n \n| \'\' Національний девіз: \'Незалежність, Свобода, Щастя\'
(В\'єтнамською: \'Ðộc lập, tự do, hạnh phúc\') | \n| Офіційна мова | [[В\'єтнамська]] | \n| [[Столиця]] | [[Ханой]] | \n| [[Президент]] | [[Чан Дик Лионґ]] | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | Фан Ван Кхай | \n [[Територія]]
- Всього
- % води |
329,560 км²
1.3% | \n| [[Населення]] | 82,689,518 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 264/км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | від французької метрополії
2 вересня, 1945 | \n| [[Валюта]] | донґ | \n| [[Часовий пояс]] | +7 | \n| [[Національний гімн]] | Tien Quan Ca (Війська Просуваються) | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | [[.vn]] | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | 84 | \n| [[image:Vietnam-Pos.png]] | \n \n\n== Загальні дані ==\n\nВ\'єтнам розташований у південно-східній [[Азія|Азії]]. Межує на півночі з [[Китай|Китаєм]], на північному заході та заході з [[Лаос|Лаосом]], на південному сході з [[Камбоджа|Камбоджею]]. Омивається [[Тихий океан|Тихим океаном]] ([[затока Тонкін]])\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ca:Vietnam]]\n[[da:Vietnam]]\n[[de:Vietnam]]\n[[en:Vietnam]]\n[[eo:Vjetnamio]]\n[[es:Vietnam]]\n[[et:Vietnam]]\n[[fi:Vietnam]]\n[[fr:Việt Nam]]\n[[ga:Vítneam]]\n[[he:וייטנאם]]\n[[it:Vietnam]]\n[[ja:ベトナム]]\n[[ko:베트남]]\n[[lt:Vietnamas]]\n[[ms:Vietnam]]\n[[nds:Vietnam]]\n[[nl:Vietnam]]\n[[no:Vietnam]]\n[[pl:Wietnam]]\n[[pt:Vietname]]\n[[ro:Vietnam]]\n[[ru:Вьетнам]]\n[[simple:Vietnam]]\n[[sl:Vietnam]]\n[[sv:Vietnam]]\n[[th:ประเทศเวียดนาม]]\n[[vi:Việt Nam]]\n[[wa:Vietnam]]\n[[zh:越南]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114603','',0,0,1,0,0.85772923746,'20050316114603','79949683885396');
INSERT INTO cur VALUES (10210,0,'Вірменія','\n\'\'\'Вірменія
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Virmenia_flag_medium.png|Прапор Вірменії]] | \n [[image:Virmenia_Wappen.gif|Герб Вірменії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | [[Вірменська мова|Вірменська]] | \n| [[Столиця]] | [[Єреван]] | \n| [[Президент]] | [[Роберт Кочарян]] | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | [[Андранік Маркарян]] | \n[[Територія]]
- Всього
- % води | [[Список країн, сортування по кількості населення|138-я]] в світі
29 800 км²
4.7% | \n[[Населення]] \n
- Всього ([[2003]]) \n
- [[Густота населення|Густота]] | [[Список країн, сортування по кількості населення|128-ая в світі]]\n
3 326 448 \n
112/км² | \n[[Незалежність]]
- Дата | від [[СРСР]] [[23 вересня]], [[1991]] | \n| [[Валюта]] | [[Драм]] (AMD) | \n| [[Часовий пояс]] | +4 | \n| [[Національний гімн]] | Mer Hayrenik (Наша вітчизна) | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | .AM | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | 374 | \n| [[image:Virmenia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Вірменія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[az:Ermənistan]]\n[[bg:Армения]]\n[[ca:Armènia]]\n[[cy:Armenia]]\n[[da:Armenien]]\n[[de:Armenien]]\n[[el:Αρμενία]]\n[[en:Armenia]]\n[[eo:Armenio]]\n[[es:Armenia]]\n[[et:Armeenia]]\n[[fa:ارمنستان]]\n[[fi:Armenia]]\n[[fr:Arménie]]\n[[gl:Armenia]]\n[[he:ארמניה]]\n[[hy:Հայաստան]]\n[[ia:Armenia]]\n[[id:Armenia]]\n[[ja:アルメニア]]\n[[la:Armenia]]\n[[lt:Armėnija]]\n[[lv:Armēnija]]\n[[ms:Armenia]]\n[[nds:Armenien]]\n[[nl:Armenië]]\n[[no:Armenia]]\n[[pl:Armenia]]\n[[pt:Arménia]]\n[[ru:Армения]]\n[[sa:आर्मीनिया]]\n[[simple:Armenia]]\n[[sk:Arménsko]]\n[[sl:Armenija]]\n[[sv:Armenien]]\n[[zh:亚美尼亚]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114707','',0,0,1,0,0.296157624245,'20050316114707','79949683885292');
INSERT INTO cur VALUES (10211,0,'Багами','\n\'\'\'Багами
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Bahama_flag_medium.png|Прапор Багам]] | \n [[image:Bahama_Wappen.png|Герб Багам]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Bahama-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Багами\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Бахамски острови]]\n[[ca:Bahames]]\n[[da:Bahamas]]\n[[de:Bahamas]]\n[[en:Bahamas]]\n[[eo:Bahamoj]]\n[[es:Bahamas]]\n[[et:Bahama]]\n[[fi:Bahama]]\n[[fr:Bahamas]]\n[[he:בהאמה]]\n[[ia:Bahamas]]\n[[id:Bahama]]\n[[ja:バハマ]]\n[[lv:Bahamas]]\n[[ms:Bahamas]]\n[[nds:Bahamas]]\n[[nl:Bahama\'s]]\n[[no:Bahamas]]\n[[pl:Bahamy]]\n[[pt:Bahamas]]\n[[ru:Багамы]]\n[[sk:Bahamy]]\n[[sl:Bahami]]\n[[sv:Bahamas]]\n[[tr:Bahama]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316112806','',0,0,1,0,0.099229930946,'20050316112806','79949683887193');
INSERT INTO cur VALUES (10212,0,'Бангладеш','\n\'\'\'Бангладеш
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Banhladesh_flag_medium.png|Прапор Бангладеш]] | \n [[image:Banhladesh_Wappen.png|Герб Бангладеш]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Banhladesh-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Бангладеш\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[be:Бангладэш]]\n[[bg:Бангладеш]]\n[[bn:বাংলাদেশ]]\n[[ca:Bangla Desh]]\n[[da:Bangladesh]]\n[[de:Bangladesch]]\n[[en:Bangladesh]]\n[[eo:Bangladeŝo]]\n[[es:Bangladesh]]\n[[et:Bangladesh]]\n[[fi:Bangladesh]]\n[[fr:Bangladesh]]\n[[gd:Bangladesh]]\n[[he:בנגלדש]]\n[[hi:बांग्लादेश]]\n[[id:Bangladesh]]\n[[ja:バングラデシュ]]\n[[lt:Bangladešas]]\n[[lv:Bangladeša]]\n[[minnan:Bangladesh]]\n[[ms:Bangladesh]]\n[[nds:Bangladesch]]\n[[nl:Bangladesh]]\n[[no:Bangladesh]]\n[[pl:Bangladesz]]\n[[pt:Bangladesh]]\n[[ru:Бангладеш]]\n[[sk:Bangladéš]]\n[[sl:Bangladeš]]\n[[sv:Bangladesh]]\n[[th:ประเทศบังคลาเทศ]]\n[[tr:Bangladeş]]\n[[zh:孟加拉国]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316112821','',0,0,1,0,0.665478983273,'20050316112821','79949683887178');
INSERT INTO cur VALUES (10213,0,'Барбадос','\n\'\'\'Барбадос
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Barbados_flag_medium.png|Прапор Барбадосу]] | \n [[image:Barbados_Wappen.png|Герб Барбадосу]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Barbados-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Барбадос\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Барбадос]]\n[[de:Barbados]]\n[[en:Barbados]]\n[[eo:Barbado]]\n[[es:Barbados]]\n[[et:Barbados]]\n[[fi:Barbados]]\n[[fr:Barbade]]\n[[ia:Barbados]]\n[[ja:バルバドス]]\n[[lv:Barbadosa]]\n[[ms:Barbados]]\n[[nds:Barbados]]\n[[nl:Barbados]]\n[[no:Barbados]]\n[[pl:Barbados]]\n[[pt:Barbados]]\n[[ru:Барбадос]]\n[[sk:Barbados]]\n[[sl:Barbados]]\n[[sv:Barbados]]\n[[tr:Barbados]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316112838','',0,0,1,0,0.375397648371,'20050316112838','79949683887161');
INSERT INTO cur VALUES (10214,0,'Бахрейн','\n\'\'\'Бахрейн
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Bahrein_flag_medium.png|Прапор Бахрейну]] | \n [[image:Bahrein_Wappen.png|Герб Бахрейну]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Bahrein-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Бахрейн\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:بحرين]]\n[[bg:Бахрейн]]\n[[ca:Bahrain]]\n[[cy:Bahrain]]\n[[da:Bahrain]]\n[[de:Bahrain]]\n[[en:Bahrain]]\n[[eo:Barejno]]\n[[es:Bahréin]]\n[[et:Bahrein]]\n[[fi:Bahrain]]\n[[fr:Bahreïn]]\n[[he:בחריין]]\n[[ja:バーレーン]]\n[[lt:Bahreinas]]\n[[lv:Bahreina]]\n[[ms:Bahrain]]\n[[nds:Bahrain]]\n[[nl:Bahrein]]\n[[no:Bahrain]]\n[[pl:Bahrajn]]\n[[pt:Bahrein]]\n[[ru:Бахрейн]]\n[[sk:Bahrajn]]\n[[sl:Bahrajn]]\n[[sv:Bahrain]]\n[[th:ประเทศบาห์เรน]]\n[[zh:巴林]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316112856','',0,0,1,0,0.695293974921,'20050316112856','79949683887143');
INSERT INTO cur VALUES (10215,0,'Беліз','\n\'\'\'Беліз
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Beliz_flag_medium.png|Прапор Белізу]] | \n [[image:Beliz_Wappen.png|Герб Белізу]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Beliz-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Беліз\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Belize]]\n[[de:Belize]]\n[[en:Belize]]\n[[eo:Belizo]]\n[[es:Belice]]\n[[et:Belize]]\n[[fr:Belize]]\n[[he:בליז]]\n[[ia:Belize]]\n[[id:Belize]]\n[[it:Belize]]\n[[ja:ベリーズ]]\n[[lv:Beliza]]\n[[ms:Belize]]\n[[nds:Belize]]\n[[nl:Belize]]\n[[no:Belize]]\n[[pl:Belize]]\n[[pt:Belize]]\n[[ru:Белиз]]\n[[sl:Belize]]\n[[sv:Belize]]\n[[tr:Belize]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316112937','',0,0,1,0,0.677511063254,'20050316112937','79949683887062');
INSERT INTO cur VALUES (10216,0,'Бенин','\n\'\'\'Бенин
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Benin_flag_medium.png|Прапор Бенину]] | \n [[image:Benin_Wappen.png|Герб Бенину]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Benin-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Бенин\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[de:Benin]]\n[[en:Benin]]\n[[eo:Benino]]\n[[es:Benín]]\n[[fi:Benin]]\n[[fr:Bénin]]\n[[hu:Benin]]\n[[id:Benin]]\n[[ja:ベナン]]\n[[la:Beninum]]\n[[lv:Benina]]\n[[nds:Benin]]\n[[nl:Benin]]\n[[no:Benin]]\n[[pl:Benin (państwo)]]\n[[pt:Benim]]\n[[ru:Бенин]]\n[[sl:Benin]]\n[[sv:Benin]]\n[[zh:贝宁]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316112954','',0,0,1,0,0.276030488906,'20050316112954','79949683887045');
INSERT INTO cur VALUES (10217,0,'Болівія','\n\'\'\'Болівія
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Bolivia_flag_medium.png|Прапор Болівії]] | \n [[image:Bolivia_Wappen.png|Герб Болівії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 1 098 581 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Bolivia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Республіка Болівія\'\'\' - країна у Південній Америці площею 1098581 квадратних кілометрів. Болівія простягнулася на 1503 кілометри з півдня на північ та на 1265 кілометрів зі сходу на захід. Болівія граничить на півночі та сході з Бразилією, на південному сході з Парагваєм, на півдні з Аргентиною, на південному заході з [[Чилі]] та [[Перу]].\n\nБолівія добре забезпечена природними ресурсами, але високі витрати виробництва, нестаток інвестицій, неадекватний внутрішній транспорт, і місцеположення, що не забезпечує вихід до моря обмежували та продовжують обмежувати розвиток. Середній прибуток болівійця низький і Болівія залишається однією з найбідніших країн Південної Америки.\n\nРеволюційна програма 1952-1953 включала негайну аграрну реформу, що була заснована на pозпаді великих маєтків, та націолізації шахт. Це призвело до зменьшення у сільськогосподарському виробництві, стрімкому падінню у здобичі корисних копалин та збільшенню заробітної платні. В період політичних негараздів , уряд намагався задовільнити нові робітничі союзи, відстрочкою необхідних скорочень кількості працівників на шахтах та докладав інших зусиль по стабілізації економіки. Таким чином незважючи на запоздалі політичні та соціальні реформи, що було реализовано під час революції, курс зростання національної економіки залишився надзвичайно низьким.\n\nЕкономіка відчула страшних коливань і досить недавно через падіння цін на олово , поганих врожаїв та виплати боргів Міжнародному Банку, все це призвело до страшної інфляції. Хоча Болівія отримувала дуже велику іноземну допомогу, технічну підтримку та позики Міжнародного Банку протягом ряду років, величезні проблеми, що не мають швидких або легких вирішень продовжують cтояти перед урядом.\n\nМінеральні запаси Болівії це самі цінні ресурси. Країна є головним виробником олова; окрім цього у неї є запаси цинку, сурми, вольфраму, срібла, свинця та міді, а також невелика кількість золота. Хоча олово домінує над виробництвом металів, Болівія - дуже цінний постачальник, порівняно з Східно-Південною Азією та через це особливо вразлива до світового попиту на олово. Державна корпорація по здобичі копалин, Comibol, проголосило про важкі втрати та падіння виробництва у 1980-х коли, через залишки олова, що накопичилися у світі було закрито дві третини шахт та звільнення звітти великої кількості робітників.\n\nПочаток розробки нафтових ресурсів Болівії датується 1920м роком, коли Стандартна Нафтова Компанія Нью Джерси придбала концесію на дослідження та експлуатацію зони у підніжжя Анд у південно-східній Болівії. Ряд маленьких родовищ нафти був виявлений тут, але ця компанія була націоналізована у 1937 році та на її базі утворилася YPFB (Yacimientos Petroliferos Fiscales Bolivianos).\n\nУ cередині 1950-х років компанії США знову відновили розробку нафти у Болівії, та у 1956 Болівійська Компанія видобутку нафти – відділення американської корпорації почала десятиріччя успішної розробки нафти та природного газу в районі Санта Круз . В 1966 році почали експортувати нафту у південну Каліфорнію , через трубопровід YPFB з Болівії у Тихоокеанский порт Аріка (Чілі), а також підвищувати обсяг продажу на внутрішньому ринку та в Аргентині. Однак політична невизначеність розладнала цю промисловість, та в 1969 Болівія знов націоналізувала компанію по видобутку нафти.\n\nХоча Болівія знову стала заохочувати іноземні нафтові компанії у 1972 році виробництво продовжувало падати через нестаток інвестицій та невдачі у спробах повернути втрачену довіру . Підвищення внутрішнього споживання примусило імпортувати частину нафти в кінці 20ого сторіччя і призвело до нової хвилі об\'єднання Болівії з іноземними нафтовими компаніями.\n\nВиробництво природного газу було стало більш успішним , і з падінням світового попиту на олово в кінці 80х та у 90х роках, природний газ став найбільш важливим по значенню експортним товаром Болівії, який заробляв для Болівії до середини 1980х років більше половини всіх офіційних прибутків. Головним споживачем природного газу є Аргентіна . Родовища газу з великими запасами сконцентровані у районіСанта Круз. Болівія багата й іншими натуральними ресурсами, в тому числій гідроелектричним потенціалом , що експлуатується мінімально.\n\nПриблизно половина населення , що працює задіяно у сільському господарстві (включаючи невелику кількість мисливців , лісників та рибалок ), але на фермерство припадає тільки 27 відсотків від всього валового продукту. Хоча селянський ринок виріс у північних містах та в крупних транспортних центрах на Альтіплано та навколо Кочабамби , окрім того фермерство залишається широко розповсюдженним в Андах.\n\nКартопля та oca (також їстівний овощ )є основними культурами на північному Альтіплано, де споживають їх, як правило, в сушеному вигляді ). Дві важливі зернові культури, що визрівають на висоті Анд, обидві досить високо поживні, це quinoa та canahu.\n\nЯк тяглова сила на сільсько-господарських ділянках у Андах використовуються лами та альпаки які спокійно піднімаються в гори, де виконують різноманітні сільськогосподарські функції, хоча використання лами, як в’ючної тварини зменьшився з зростанням автомобільного вантажного транспорту.\n\nВ Юнгас виняткові за якістю кава, какао, цитрусові, банани, авокадо, ананаси, манго, папайа, дині, чілійськіперці, солодка картопля (ямс) та маніоки.\n\nРізноманітність сільськогосподарських культур, що можно було б вирощувати на продаж обмежується,поганими шляхами, ізольованістю та бідним ринком. Тільки кока має великий міжнародний ринок.\n\nВ теплому, сприятливому кліматі Валлеса ростуть кукурудза, пшениця, ячмінь, алфальфа, виноград, персики та різні овочі, пасутся вівці і молочна худоба; цей район іноді називають \"садом Болівії\" це родючий регіон, район з систематичним зрошенням і постійно зростаючими врожаями.\n\nНа Сході, навколо Санта Круз росте цукровий тросник, рис, бавовна, пасеться рогата худоба , яка є важливим видом продукції, яку споживає, як правило внутрішній ринок. Тут також збереглися великі ранчо. Цінні тропічні дерева ростуть в лісах Чако та в північних дощових лісах, але велика відстань до ринку та конкуренція ,постачальників що користуються більш доступними місцевостями поза Болівї обмежують експлуатацію та тим самим рятують ліс від варварського знищення та втрати різномаїття.\n\nПромисловий сектор зріс починаючи з 1950х років, але залишається невеликим, незважючи на деякі переваги від членства Болівії у Андській Групі регіональної торговельної організації. Тим не меньше історично сформовані галузі як обробка мінералів (включаючи очистку нафти)обробка сільськогосподарських продуктів продовжують домінували у Болівійській промисловості. В 1970х роках в промисловості було занято біля 10 відсотків робочого населення, але ця пропорція зменьшилася у 1980х роках. Болівійська здобича олова базується головним чином на видобутку з шахт, що часто знаходяться на великій глибині та побудовані в важких, віддалених районах східних Кордильер, до того ж вони знаходяться на великій висоті. Руди з низьким вмістом олова тяжко очищати. Зараз заводи Болівії обробляють руди в яких вміст олова меньше ніж 1 відсоток. Болівійські плавильщики зараз виробляють та концентрують прості мінерали, що містять олово, але більш складні руди доводиться експортувати для виплавки у інші країни.\n\nХарчова промисловість включає в себе мукомольну промисловість, молочне виробництво та переробку молока, очистку цукру, пивоваріння та виготовлення алкогольних напоїв. Інші галузі промисловості це машинобудування, виробництво текстиля, взуття, меблів, скла, цегли, цементу, паперу, та широкого асортименту товарів народного споживання для внутрішнього ринку з невеликою купівельною можливістю споживачів. Біля двох третин Болівійської промисловості знаходиться в Ла Паз, або десь біля нього; досить багато різних виробництв знаходиться в районі Кочабамба.\n\nІснує суттєва конкуренція з боку імпортерів бразильських, аргентінських, та перуанских промислових товарів, а також від контрабандних товарів - останні є\nголовним чином товарами з сусідніх країн і США , що можуть продаватися дешево бо уникають мита.\n\nЯк я вже казав Болівія має надлишкові джерела енергії , особливо гидроэлектричний потенціал, але споживання електроенергії на душу населення залишається низьким. Національна Електрична Компанія (Empresa Nacional de Electricidad)головним чином постачає великі міста та шахти. Гідроэлектростанції обслуговують Ла Паз, Кочабамбу, Оруро.\n\nSanta Cruz, Sucre, Tarija, та Trinidad забезпечуються тепловою енергією , що є побічним продуктом спалювання нафтопродуктів на ТЕС. Більш ізольовані центри на сході постачаються електроенергією за рахунок невеликих автономних генераторів.\n\nТуризм ще не вносить дуже суттєвий внесок в економіку, але сприяє збільшення туристичного потенціалу та поліпшення готельних умов, особливо в Ла Паз. Досить нещодавно Болівію було внесено до популярного туру по південній Америці , який привертає досить богато туристів з США , Європи та Японії . Головний інтерес , звичайно зосереджується навколо озера Тітікака та його околицях : розвалинах давніх будівель інков на острові Солнця , доінкськи розвалини в Тіахуанако , рибальства в самому озері , індіанського життя у Альтіплано та в місті Ла Паз.\n\nЩе одна туристична траса пролягає через королівські Кордильери , а звітти вниз в Юнгас , в джунглі. Цей маршрут є дуже популярним , бо потягом декількох годин можно побачити хвилюючи крайовиди та відчути климатичні контрасти Анд .\n\nЕкспорт металів (головним чином олова, але також цинку, срібла та вольфраму) традиційно домінувало в торгівлі Болівії. З крахом світового ринку олова у 1980х роках, природний газ став домінувати в експорті; Корисні копалини і природний газ складають разом більше ніж 80 відсотків законної експортної торгівлі Болівії. Сільськогосподарський експорт включає в себе: кавау, цукор та деревину, разом з невеликою кількістю дикого каучука, бразильськихгоріхів та шкір.\n\nОсновну частину імпорту складають промислові продукти : машини та обладнання для промисловості та транспорту це головні категорі. Сировина, споживчі товари, та харчові продукти—це інші важливі категорії імпорту. Найбільші торгівельні партнери – Аргентіна та США, але значна торгівля також ведеться з іншими \nПівденноамериканськими країнами, Великобританією, Німеччиною, і Японією.\n\nНезаконна торгівля кокаином стала значним елементом в Болівійській економіці. Листя місцевого чагарника кокі споживали Андські індіанці сторіччям для захисту від холоду та для задоволення . Невелика кількість коки легально експортувалося багато років для медичних цілей. Безпрецедентне розширення вирощування кокі в Юнгасі, та особливо в регіоні Чапаре (північний-схід від Кочабамби) почався в 1960-х роках з раптовим зростанням незаконного міжнародного ринку кокаїну. Оскільки потреба в кокаїні зросла в Північній Америці та Європі в 1970-х і 1980-х роках нашого сторіччя, Болівійські фермери скоро виявляли, що жодна інша сільськогосподарська культура не може конкурувати з кокою по прибутковості. Вона стала ідеальним продуктом, що приносить великий прибуток - легко вирощується і легко транспортується у вигляді сухого листя або готового для контрабандного вивозу з країни порошку. По всьому сходу розсіянні льотні смуги, що призначені для контрабандного вивозу кокаїну.\n\nОдна третина світового урожаю кокі зростає в Болівії, а одна чверть в одному тільки регіоні Чапаре. Спроби керівництва замінити цю культуру або хоча б добитися добровільного Скорочення селянами площ під кокою не мали успіху. Дійсно, площа під кокою безперервно продовжує збільшуватися. У 1980-х роках кількість кокаїну, оцінена в $5.000,000.000 покидало Болівію щорічно з центрів навколо Кочабамби та віддалених наркоцентрів на сході країни. Незважючи на свій незаконний характер, транспортування наркотика забезпечила величезне доповнення до валового національного продукту країни.\n\nЧерез те, що кокаїн приносить величезний прибуток, що одержується урядом і фермерами, божевільного збагачення незаконних ділерів, торгівлю кокаїна стало майже неможливо побороти.\n\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[cy:Bolivia]]\n[[da:Bolivia]]\n[[de:Bolivien]]\n[[el:Βολιβία]]\n[[en:Bolivia]]\n[[eo:Bolivio]]\n[[es:Bolivia]]\n[[et:Boliivia]]\n[[fi:Bolivia]]\n[[fr:Bolivie]]\n[[he:בוליביה]]\n[[id:Bolivia]]\n[[it:Bolivia]]\n[[ja:ボリビア]]\n[[la:Bolivia]]\n[[lt:Bolivija]]\n[[lv:Bolīvija]]\n[[ms:Bolivia]]\n[[nds:Bolivien]]\n[[nl:Bolivia]]\n[[no:Bolivia]]\n[[pl:Boliwia]]\n[[pt:Bolívia]]\n[[ru:Боливия]]\n[[sk:Bolívia]]\n[[sl:Bolivija]]\n[[sv:Bolivia]]\n[[zh:玻利維亞]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316113030','',0,0,1,0,0.650186859374,'20050316113030','79949683886969');
INSERT INTO cur VALUES (10218,0,'Боснія_і_Герцеговина','\n\'\'\'Боснія і Герцеговина
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:BosniaHerzogovyna_flag_medium.png|Прапор Боснії і Герцеговини]] | Federacije Bosne i Hercegovine\n [[image:BosniaHerzogovyna_Wappen.png|Герб Боснії і Герцеговини]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | Сараєво | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:BosniaHerzogovyna-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Боснія і Герцеговина\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни Європи]]\n[[Category:Країни]]\n[[Category:Слов\'янські країни]]\n\n[[bg:Босна и Херцеговина]]\n[[bs:Bosna i Hercegovina]]\n[[da:Bosnien-Herzegovina]]\n[[de:Bosnien-Herzegowina]]\n[[el:Βοσνία και Ερζεγοβίνη]]\n[[en:Bosnia and Herzegovina]]\n[[eo:Bosnio kaj Hercegovino]]\n[[es:Bosnia-Herzegovina]]\n[[fi:Bosnia ja Hertsegovina]]\n[[fr:Bosnie-Herzégovine]]\n[[he:בוסניה הרצגובינה]]\n[[id:Bosnia Herzegovina]]\n[[it:Bosnia-Erzegovina]]\n[[ja:ボスニア・ヘルツェゴビナ]]\n[[lt:Bosnija ir Hercogovina]]\n[[lv:Bosnija un Hezcegovina]]\n[[nds:Bosnien-Herzegowina]]\n[[nl:Bosnië-Herzegovina]]\n[[no:Bosnia-Hercegovina]]\n[[pl:Bośnia i Hercegowina]]\n[[pt:Bósnia-Herzegovina]]\n[[ru:Босния и Герцеговина]]\n[[sa:बास्निया]]\n[[sl:Bosna in Hercegovina]]\n[[sr:Босна и Херцеговина]]\n[[sv:Bosnien och Hercegovina]]\n[[zh:波斯尼亚和黑塞哥维那]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316113052','',0,0,1,0,0.958797027803,'20050316113052','79949683886947');
INSERT INTO cur VALUES (10219,0,'Ботсвана','\n\'\'\'Ботсвана
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Botsvana_flag_medium.png|Прапор Ботсвани]] | \n [[image:Botsvana_Wappen.png|Герб Ботсвани]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Botsvana-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Ботсвана\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Botswana]]\n[[bg:Ботсуана]]\n[[ca:Botswana]]\n[[de:Botswana]]\n[[en:Botswana]]\n[[eo:Bocvano]]\n[[es:Botswana]]\n[[et:Botswana]]\n[[fi:Botswana]]\n[[fr:Botswana]]\n[[he:בוטסואנה]]\n[[hu:Botswana]]\n[[ia:Botswana]]\n[[id:Botswana]]\n[[ja:ボツワナ]]\n[[lv:Botsvāna]]\n[[ms:Botswana]]\n[[nds:Botswana]]\n[[nl:Botswana]]\n[[no:Botswana]]\n[[pl:Botswana]]\n[[pt:Botswana]]\n[[ro:Botswana]]\n[[ru:Ботсвана]]\n[[sk:Botswana]]\n[[sl:Bocvana]]\n[[sv:Botswana]]\n[[tr:Botsvana]]\n[[zh:波札那]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316113116','',0,0,1,0,0.5819483295,'20050316113116','79949683886883');
INSERT INTO cur VALUES (10220,0,'Бразилія','\n\'\'\'Бразилія
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Brasilia_flag_medium.png|Прапор Бразилії]] | \n [[image:Brasiliaa_Wappen.png|Герб Бразилії]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Brasilia-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Бразилія\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ca:Brasil]]\n[[cs:Brazílie]]\n[[cy:Brasil]]\n[[da:Brasilien]]\n[[de:Brasilien]]\n[[el:Βραζιλία]]\n[[en:Brazil]]\n[[eo:Brazilo]]\n[[es:Brasil]]\n[[fi:Brasilia]]\n[[fr:Brésil]]\n[[gl:Brasil]]\n[[he:ברזיל]]\n[[hu:Brazília]]\n[[ia:Brasil]]\n[[id:Brazil]]\n[[it:Brasile]]\n[[ja:ブラジル]]\n[[ko:브라질]]\n[[la:Brasilia]]\n[[lt:Brazilija]]\n[[lv:Brazīlija]]\n[[ms:Brazil]]\n[[nds:Brasilien]]\n[[nl:Brazilië]]\n[[no:Brasil]]\n[[oc:Brasil]]\n[[pl:Brazylia]]\n[[pt:Brasil]]\n[[ro:Brazilia]]\n[[ru:Бразилия]]\n[[simple:Brazil]]\n[[sl:Brazilija]]\n[[sr:Бразил]]\n[[sv:Brasilien]]\n[[tr:Brezilya]]\n[[zh:巴西]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316113135','',0,0,1,0,0.413406327559,'20050316113135','79949683886864');
INSERT INTO cur VALUES (10221,0,'Бруней','\n\'\'\'Бруней
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Brunei_flag_medium.png|Прапор Брунею]] | \n [[image:Brunei_Wappen.png|Герб Брунею]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Brunei-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Бруней\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Бруней]]\n[[de:Brunei]]\n[[en:Brunei]]\n[[eo:Brunejo]]\n[[es:Brunei]]\n[[et:Brunei]]\n[[fi:Brunei]]\n[[fr:Brunei]]\n[[ia:Brunei]]\n[[id:Brunei]]\n[[io:Brunei]]\n[[ja:ブルネイ]]\n[[lt:Brunėjus]]\n[[lv:Bruneja]]\n[[ms:Brunei]]\n[[nds:Brunei]]\n[[nl:Brunei]]\n[[no:Brunei]]\n[[pl:Brunei]]\n[[pt:Brunei]]\n[[ru:Бруней]]\n[[sa:ब्रूनै]]\n[[sk:Brunej]]\n[[sl:Brunej]]\n[[sv:Brunei]]\n[[th:ประเทศบรูไนดารุสซาลาม]]\n[[tr:Brunei]]\n[[zh:文莱]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316113152','',0,0,1,0,0.790745949275,'20050316113152','79949683886847');
INSERT INTO cur VALUES (10222,0,'Буркіна-Фасо','\n\'\'\'Буркіна-Фасо
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:BurkinaFaso_flag_medium.png|Прапор Буркіна-Фасо]] | \n [[image:BurkinaFaso_Wappen.png|Герб Буркіна-Фасо]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:BurkinaFaso-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Буркіна-Фасо\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[de:Burkina Faso]]\n[[en:Burkina Faso]]\n[[eo:Burkino]]\n[[es:Burkina Faso]]\n[[et:Burkina Faso]]\n[[fi:Burkina Faso]]\n[[fr:Burkina Faso]]\n[[ia:Burkina Faso]]\n[[id:Burkina Faso]]\n[[ja:ブルキナファソ]]\n[[ms:Burkina Faso]]\n[[nds:Burkina Faso]]\n[[nl:Burkina Faso]]\n[[no:Burkina Faso]]\n[[pl:Burkina Faso]]\n[[pt:Burkina Faso]]\n[[ru:Буркина-Фасо]]\n[[sk:Burkina]]\n[[sl:Burkina Faso]]\n[[sv:Burkina Faso]]\n[[zh:布吉納法索]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316113210','',0,0,1,0,0.326562329348,'20050316113210','79949683886789');
INSERT INTO cur VALUES (10223,0,'Бурунді','\n\'\'\'Бурунді
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Burundi_flag_medium.png|Прапор Бурунді]] | \n [[image:Burundi_Wappen.png|Герб Бурунді]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Burundi-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Бурунді\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[da:Burundi]]\n[[de:Burundi]]\n[[en:Burundi]]\n[[eo:Burundo]]\n[[es:Burundi]]\n[[et:Burundi]]\n[[fi:Burundi]]\n[[fr:Burundi]]\n[[he:בורונדי]]\n[[ia:Burundi]]\n[[id:Burundi]]\n[[io:Burundi]]\n[[ja:ブルンジ]]\n[[lv:Burundi]]\n[[ms:Burundi]]\n[[nds:Burundi]]\n[[nl:Burundi]]\n[[no:Burundi]]\n[[pl:Burundi]]\n[[pt:Burundi]]\n[[ru:Бурунди]]\n[[sk:Burundi]]\n[[sl:Burundi]]\n[[sv:Burundi]]\n[[zh:蒲隆地]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316113232','',0,0,1,0,0.455180351834,'20050316113232','79949683886767');
INSERT INTO cur VALUES (10224,0,'Бутан','\n\'\'\'Бутан
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Butan_flag_medium.png|Прапор Бутану]] | \n [[image:Butan_Wappen.png|Герб Бутану]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Butan-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Бутан\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[ar:بوتان]]\n[[bg:Бутан]]\n[[ca:Bhutan]]\n[[de:Bhutan]]\n[[en:Bhutan]]\n[[eo:Bhutano]]\n[[es:Bután]]\n[[et:Bhutan]]\n[[fi:Bhutan]]\n[[fr:Bhoutan]]\n[[id:Bhutan]]\n[[ja:ブータン]]\n[[lt:Butanas]]\n[[lv:Butāna]]\n[[ms:Bhutan]]\n[[nds:Bhutan]]\n[[nl:Bhutan]]\n[[no:Bhutan]]\n[[pl:Bhutan]]\n[[pt:Butão]]\n[[ru:Бутан]]\n[[sl:Butan (država)]]\n[[sv:Bhutan]]\n[[th:ประเทศภูฏาน]]\n[[zh:不丹王国]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316113255','',0,0,1,0,0.953721559585,'20050316113255','79949683886744');
INSERT INTO cur VALUES (10225,0,'Азербайджан','\n\'\'\'Азербайджан
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Azerbaijan_flag_medium.png|Прапор Азербайджану]] | \n [[image:Azerbaijana_Wappen.png|Герб Азербайджану]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | [[азербайджанська мова|азербайджанська]] | \n| [[Столиця]] | [[Баку]] | \n| [[Президент|Президенти Азербайджану]] | [[Ільгам Алієв]] | \n| [[Прем\'єр-міністр|Прем\'єр-міністри Азербайджану]] | [[Артур Расізаде]] | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 86600 км²
0.0% | \n| [[Населення]] (2004) | 7868385 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 90 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | від [[СРСР]]
[[30 серпня]] [[1991]] | \n| [[Валюта]] | [[Манат]] | \n| [[Часовий пояс]] | +4 | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | .az | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | 994 | \n| \n http://de.wikipedia.org/upload/3/32/Aserbeidschan-Pos.png \n | \n \n\n\'\'\'Азербайджан\'\'\'\n- республіка; країна на південному сході Європи, на побережжі Каспійського моря, що межує на півночі з Росією, на заході з Вірменією, на півдні з Іраном; площа 86600 кв. км; столиця Баку; політична система – пострадянська [[демократія]]. Розвинуті видобуток нафти, заліза, міді; вирощування фруктів, бавовни; виробництво вин, шовку, килимів; населення 7145600 ([[1990]]) (83% азербайджанці, 6% росіяни, 6% вірмени). Недавня історія: став незалежною республікою в [[1918]], Червона армія ввійшла в республіку в [[1920]], Азербайджан став союзною республікою СРСР в [[1936]]. Конфлікт з Вірменією з приводу Нагірного Карабаху викликав заворушення в [[1988]]-89. Радянські війська ввійшли в Баку, щоб відновити порядок, в [[1990]] було введено надзвичайний стан. У [[1991]] лідери Азербайджану підтримали путчистів в [[Москва|Москві]] (ГКЧП). Азербайджан оголосив себе незалежним. Було підписано і знову порушено перемир\'я в Нагорному Карабасі, він оголосив про свою незалежності. У грудні [[1991]] Азербайджан ввійшов у [[СНД]]. У [[1992]] став членом [[ООН]] і приєднався до Конференції з безпеки співробітництва. Знову відновилася війна у Нагорному Карабасі. [[Президент]] Ельчибей поступився місцем бувшому лідеру Комуністичної партії Азербайджану Гейдару Алієву, а [[Сурет Гусейнов]] в [[1993]] став [[прем\'єр-міністр|прем\'єр]]\'міністром.\n\n===Демографія===\n*[[1990]] - 7145600\n*[[2004]] - 7868385\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Азербайджан]]\n[[cy:Azerbaijan]]\n[[da:Aserbajdsjan]]\n[[de:Aserbaidschan]]\n[[el:Αζερμπαϊτζάν]]\n[[en:Azerbaijan]]\n[[eo:Azerbajĝano]]\n[[es:Azerbaiyán]]\n[[et:Aserbaidžaan]]\n[[fi:Azerbaidžan]]\n[[fr:Azerbaïdjan]]\n[[gl:Acerbaixán]]\n[[id:Azerbaijan]]\n[[ja:アゼルバイジャン]]\n[[lv:Azerbaid?āna]]\n[[nds:Aserbaidschan]]\n[[nl:Azerbeidzjan]]\n[[no:Aserbajdsjan]]\n[[pl:Azerbejdżan]]\n[[pt:Azerbaijão]]\n[[ru:Азербайджан]]\n[[sa:अजर्बैजान]]\n[[sl:Azerbajdžan]]\n[[sv:Azerbajdzjan]]\n[[th:ประเทศอาเซอร์ไบจาน]]\n[[tr:Azerbaycan]]\n[[tt:Äzärbaycan]]\n[[zh:阿塞拜疆]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114431','',0,0,1,0,0.5672116706,'20050316114431','79949683885568');
INSERT INTO cur VALUES (10226,0,'Алжир','\n\'\'\'Алжирська Народна демократична Республіка
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Algir_flag_medium.png|Прапор Алжиру]] | \n [[image:Algir_Wappen.png|Герб Алжиру]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Державна мова | [[арабська мова|арабська]] | \n| [[Столиця]] | [[Алжир (місто)|Алжир]] | \n| [[Президенти Алжиру|Президент]] | [[Абделазіз Бутефліка]] | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 2381740 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 32 818 500 ([[2003]]) | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | Від [[Франція|Франції]]
[[5 липня]] [[1962]] | \n| [[Валюта]] | алжирський динар | \n| [[Часовий пояс]] | +1 | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | dz. | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | 213 | \n| [[image:Algir-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Алжирська Народна Демократична Республіка\'\'\' - країна на півночі [[Африка|Африки]], на сході межує з [[Туніс|Тунісом]] і [[Лівія|Лівією]], на південному сході - з [[Нігер|Ніґером]], на південному-заході - з [[Малі]], на заході - з [[Марокко]], на півночі - [[Середземне море]]\n\n\'\'\'Населення\'\'\' \n* [[1990]] - 25 715 тис.\n* [[2003]] - 32 818 500\n\n\'\'\'Столиця\'\'\' - [[Алжир (місто)|Алжир]] (аl-Jаzaіr)\n\nАлжир займає центральну частину [[Атлас|Атлаських]] гір і [[пустеля|пустелі]] [[Сахара|Сахари]], на його території знаходяться гори Хоггар, низовина Хотт Мерлір \n\n\'\'\'Глава уряду\'\'\' - Реда Малек (з 1993 р.)\n\n\'\'\'Політична система\'\'\' - напіввійськовий режим;\n\nКраїна експортує вугілля, природний газ, залізо, вино, маслинову олію\n\n== Історія ==\nАлжир отримав незалежність у 1962 році після 8 років війни з французами. Ахмед Бен Белла, лідер Національного Фронту визволення, був обраний президентом, але 1965 року скинутий під час військового перевороту. \n\nОбмежений політичний плюралізм з\'явився 1989 року. На виборах 1990 р. переміг Фундаменталістський ісламський фронт (FІS). Президент Шадлі Бенджедід обіцяв провести багатопартійні вибори в 1991 р., FІS переміг на грудневих виборах. 1992 року Шадлі Бенджедід відрікся від влади, яка перейшла до військових. Вони розпустили FІS. Президентом став Мохамед Будіаф, але невдовзі був убитий. Генерал Ліамін Зеруал замінив на посаді президента Алі Кафі в 1994 р.\n\n[[Category:Країни]]\n[[Category:Країни Африки]]\n\n[[af:Algerië]]\n[[ar:الجزائر]]\n[[bs:Alžir]]\n[[ca:Algèria]]\n[[cy:Algeria]]\n[[da:Algeriet]]\n[[de:Algerien]]\n[[el:Αλγερία]]\n[[en:Algeria]]\n[[eo:Alĝerio]]\n[[es:Argelia]]\n[[et:Alžeeria]]\n[[fa:الجزایر]]\n[[fi:Algeria]]\n[[fr:Algérie]]\n[[gl:Alxeria]]\n[[he:אלג\'יריה]]\n[[ia:Algeria]]\n[[id:Aljazair]]\n[[io:Aljeria]]\n[[it:Algeria]]\n[[ja:アルジェリア]]\n[[ko:알제리]]\n[[la:Algeria]]\n[[lt:Alžyras]]\n[[ms:Algeria]]\n[[nl:Algerije]]\n[[no:Algerie]]\n[[pl:Algieria]]\n[[pt:Argélia]]\n[[ro:Algeria]]\n[[ru:Алжир]]\n[[sa:अल्जीरिया]]\n[[simple:Algeria]]\n[[sk:Alžírsko]]\n[[sl:Alžirija]]\n[[sr:Алжир]]\n[[sv:Algeriet]]\n[[tr:Cezayir]]\n[[ur:الجزائر]]\n[[wa:Aldjereye]]\n[[zh:阿尔及利亚]]','',5,'Gutsul','20050315080131','',0,0,1,0,0.62238362833,'20050315080131','79949684919868');
INSERT INTO cur VALUES (10227,0,'Андорра','\n\'\'\'Principat d\'Andorra
Князівство Андорра \'\'\'\n\n\n\n | [[image:Andorra_flag_large.png|Прапор Андорри]] | \n [[image:Andorra_coa.png|Герб Андорри]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | [[Каталанська мова|Каталанська]] | \n| [[Столиця]] | Андорра ла Велла | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 468 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 69 865 (липень 2004) | \n| [[Густота населення|Густота]] | 149 /км² | \n| Заснування | [[8 вересня]] [[1278]] | \n| [[Валюта]] | [[Євро]] | \n| [[Часовий пояс]] | UTC +1 | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | .ad | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | +376 | \n| [[Image:LocationAndorra.png]] | \n \n\n\'\'\'Андорра\'\'\', князівство в [[Європа|Європі]] в східних [[Піренеї|Піренеях]], що граничить з [[Франція|Францією]] на півночі й [[Іспанія|Іспанією]] на півдні; площа 468 кв. км; столиця [[Андорра-ла-В’єха]]; розташована в гористій місцевості з вузькими долинами, клімат гірський субтропічний. Глави держави [[Хуан Марта]] (єпископ Ургельский, [[Іспанія]]) і [[Франсуа Міттеран]] (президент [[Франція|Франції]]) - країна знаходиться під протекторатом Іспанії і Франції; глава уряду Оскар Риба Реіг з 1989; розвинені експорт тютюну і туристична індустрія; населення 51 тис. (1990) (30% андорці, 61% [[іспанці]], 6% [[французи]]); мови: державна - [[каталонська мова|каталонська]], [[іспанська мова|іспанська]] і [[французька мова|французька]];\n===Історія===\nЗа договором [[1278]] князівство під спільним управлінням французьких графів Фуа (їхні права [[1607]] перейшли до глави французької держави) та єпископів із Сео-де-Урґель у Каталонії; середньовічна структура управління проіснувала до ХХ ст.; від [[1993]] ([[конституція]]) суверенна держава (хоча й надалі керівниками А. залишаються президент Франції та єпископ Сео-де-Урґель), парламентсько-кабінетна система правління. у [[1976]] була утворена перша політична організація Андорри - Демократична партія Андорри; перший прем\'єр-міністр був призначений у 1981. Законодавча і виконавча гілки влади були розділені в [[1982]]. У [[1993]] на референдумі була прийнята перша конституція країни.\n\nНайвища вершина – Кома Педросса (2942)\n\nEncamp - гостинне і велике для Андорри місто.\n\nCanillo - маленьке містечко\n{{TODO}}\n\n[[Category:Країни]]\n[[Category:Країни Європи]]\n[[Category:Stub]]\n\n[[ar:اندورا]]\n[[bg:Андора]]\n[[ca:Andorra]]\n[[cs:Andorra]]\n[[cy:Andorra]]\n[[da:Andorra]]\n[[de:Andorra]]\n[[el:Ανδόρα]]\n[[en:Andorra]]\n[[eo:Andoro]]\n[[es:Andorra]]\n[[et:Andorra]]\n[[fi:Andorra]]\n[[fr:Andorre]]\n[[gl:Andorra]]\n[[he:אנדורה]]\n[[hu:Andorra]]\n[[ia:Andorra]]\n[[id:Andorra]]\n[[io:Andora]]\n[[it:Andorra]]\n[[ja:アンドラ]]\n[[lb:Andorra]]\n[[lt:Andora]]\n[[lv:Andora]]\n[[minnan:Andorra]]\n[[ms:Andorra]]\n[[nds:Andorra]]\n[[nl:Andorra]]\n[[no:Andorra]]\n[[pl:Andora]]\n[[pt:Andorra]]\n[[ru:Андорра]]\n[[simple:Andorra]]\n[[sl:Andora]]\n[[sv:Andorra]]\n[[tr:Andorra]]\n[[zh:安道尔]]','',225,'Ilya','20050315094538','',0,0,1,0,0.197803441062,'20050315094538','79949684905461');
INSERT INTO cur VALUES (10228,0,'Антигуа_і_Барбуда','\n\'\'\'Антигуа і Барбуда
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:AntiguaBarbuda_flag_medium.png|Прапор Антигуа і Барбуда]] | \n [[image:AntiguaBarbuda_Wappen.png|Герб Антигуа і Барбуда]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:AntiguaBarbuda-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Антигуа і Барбуда\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[bg:Антигуа и Барбуда]]\n[[da:Antigua og Barbuda]]\n[[de:Antigua und Barbuda]]\n[[en:Antigua and Barbuda]]\n[[eo:Antigvo-Barbudo]]\n[[es:Antigua y Barbuda]]\n[[et:Antigua ja Barbuda]]\n[[fr:Antigua-et-Barbuda]]\n[[hu:Antigua és Barbuda]]\n[[id:Antigua dan Barbuda]]\n[[it:Antigua e Barbuda]]\n[[ja:アンティグア・バーブーダ]]\n[[lt:Antigva ir Barbuda]]\n[[lv:Antigva un Barbuda]]\n[[ms:Antigua dan Barbuda]]\n[[nds:Antigua un Barbuda]]\n[[nl:Antigua en Barbuda]]\n[[no:Antigua og Barbuda]]\n[[pl:Antigua i Barbuda]]\n[[pt:Antígua e Barbuda]]\n[[ru:Антигуа и Барбуда]]\n[[simple:Antigua and Barbuda]]\n[[sl:Antigva in Barbuda]]\n[[sr:Антигва и Барбуда]]\n[[sv:Antigua och Barbuda]]\n[[tr:Antigua ve Barbuda]]\n[[zh:安提瓜和巴布达]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114506','',0,0,1,0,0.777271329322,'20050316114506','79949683885493');
INSERT INTO cur VALUES (10229,0,'Аргентина','\n\'\'\'Аргентина
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Argentina_flag_medium.png|Прапор Аргентини]] | \n [[image:Argentina_Wappen.png|Герб Аргентини]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Argentina-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Аргентина\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[cs:Argentina]]\n[[cy:Ariannin]]\n[[da:Argentina]]\n[[de:Argentinien]]\n[[el:Αργεντινή]]\n[[en:Argentina]]\n[[eo:Argentino]]\n[[es:Argentina]]\n[[et:Argentina]]\n[[fi:Argentiina]]\n[[fr:Argentine]]\n[[gl:Arxentina]]\n[[he:ארגנטינה]]\n[[id:Argentina]]\n[[io:Arjentinia]]\n[[it:Argentina]]\n[[ja:アルゼンチン]]\n[[ko:아르헨티나]]\n[[kw:Arghantina]]\n[[la:Argentina]]\n[[lt:Argentina]]\n[[lv:Argentīna]]\n[[ms:Argentina]]\n[[nds:Argentinien]]\n[[nl:Argentinië]]\n[[no:Argentina]]\n[[pl:Argentyna]]\n[[pt:Argentina]]\n[[ru:Аргентина]]\n[[sa:अर्जन्टीना]]\n[[simple:Argentina]]\n[[sl:Argentina]]\n[[sr:Аргентина]]\n[[sv:Argentina]]\n[[zh:阿根廷]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114523','',0,0,1,0,0.581927524219,'20050316114523','79949683885476');
INSERT INTO cur VALUES (10230,0,'Афганістан','\n\'\'\'Афганістан
\'\'\'\n\n\n\n | [[image:Afganistan_flag_medium.png|Прапор Афганістану]] | \n [[image:Afganistan_Wappen.png|Герб Афганістану]] | \n \n \n | \n \n| \'\'Національний девіз: \'\' | \n| Офіційна мова | | \n| [[Столиця]] | | \n| [[Президент]] | | \n| [[Прем\'єр-міністр]] | | \n [[Територія]]
- Всього
- % води | 0 км²
0.0% | \n| [[Населення]] | 0 | \n| [[Густота населення|Густота]] | 0 /км² | \n [[Незалежність]]
- Дата | | \n| [[Валюта]] | | \n| [[Часовий пояс]] | | \n| [[Національний гімн]] | | \n| [[Домен верхнього рівня|Інтернет-домен]] | | \n| [[Список телефонних кодів країн|Тел. код]] | | \n| [[image:Afganistan-Pos.png]] | \n \n\n\'\'\'Афганістан\'\'\'\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Країна]]\n[[Category:Країни]]\n\n[[af:Afghanistan]]\n[[ar:افغانستان]]\n[[bg:Афганистан]]\n[[ca:Afganistan]]\n[[cs:Afghánistán]]\n[[cy:Afghanistan]]\n[[da:Afghanistan]]\n[[de:Afghanistan]]\n[[el:Αφγανιστάν]]\n[[en:Afghanistan]]\n[[eo:Afganio]]\n[[es:Afganistán]]\n[[et:Afganistan]]\n[[fa:افغانستان]]\n[[fi:Afganistan]]\n[[fr:Afghanistan]]\n[[he:אפגניסטן]]\n[[hi:अफगानिस्तान]]\n[[ia:Afghanistan]]\n[[id:Afganistan]]\n[[it:Afghanistan]]\n[[ja:アフガニスタン]]\n[[la:Afgania]]\n[[lb:Afghanistan]]\n[[lv:Afganistāna]]\n[[ms:Afghanistan]]\n[[nds:Afghanistan]]\n[[nl:Afghanistan]]\n[[no:Afghanistan]]\n[[pl:Afganistan]]\n[[pt:Afeganistão]]\n[[ru:Афганистан]]\n[[simple:Afghanistan]]\n[[sk:Afganistan]]\n[[sl:Afganistan]]\n[[sr:Афганистан]]\n[[sv:Afghanistan]]\n[[th:ประเทศอัฟกานิสถาน]]\n[[tr:Afganistan]]\n[[zh:阿富汗]]','Robot: Adding [[Category:Країни]]',90,'U-Bot','20050316114544','',0,0,1,0,0.070508672423,'20050316114544','79949683885455');
INSERT INTO cur VALUES (10231,0,'ОАЕ','#REDIRECT [[Об\'єднані Арабські Емірати]]\n','ОАЕ moved to Об\'єднані Арабські Емірати',5,'Gutsul','20040820125113','',0,1,0,1,0.772642348681243,'20040820125113','79959179874886');
INSERT INTO cur VALUES (10232,0,'Літера','\'\'\'Літера\'\'\' - графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на на письмі звуків, [[фонема|фонем]], їх основних варіантів та їх типових послідовностей.\n\n[[Category:Мовознавство]]','',225,'Ilya','20050312111445','',0,0,1,0,0.806710523463,'20050312111445','79949687888554');
INSERT INTO cur VALUES (10233,0,'Доменна_система_імен','\'\'\'Доменна система імен\'\'\' (\'\'Domain Name System ,DNS\'\') - \n\nКожен [[Комп\'ютер|комп’ютер]] в [[Інтернет]] має свою власну унікальну адресу – число, яке складається з чотирьох [[байт]]. Оскільки запам\'ятовування десятків чи навіть сотень – не досить приємна процедура, то всі (чи майже всі) машини мають імена, запам’ятати які (особливо якщо знати правила утворення імен) значно легше.\n\nВся система імен в Інтернет - ієрархічна. Це зроблено для того, щоб підтримувати одне централізоване джерело, а \'\'роздати владу на місця\'\'.\n\nПознайомимося з правилами формування імен більш детально.\n\nПовне доменне (від англ. \'\'domain\'\') ім\'я машини (FQDN, Fully Qualified Domain Name) можна розбити на дві частини – ім\'я області-домена та власне ім\'я машини. Наприклад, \'\'m30.ziet.zhitomir.ua\'\' – повна доменне ім’я машини \'\'m30\'\', яка знаходиться у домені \'\'ziet.zhitomir.ua\'\'.\n\nЗа порядок в доменах, як правило, відповідає певний комп’ютер, користувачі-адміністратори якого слідкують за тим, щоб не було, наприклад, різних машин з однаковими ІР-адресами. Наприклад, відповідальність за область-домен \'\'ziet.zhitomir.ua\'\' покладається на машину \'\'alpha.ziet.zhitomir.ua\'\' Ця влада делегується зверху вниз від машини \'\'ns.lucky.net\'\', яка відповідає за домен \'\'zhitomir.ua\'\'. В свою чергу, відповідальність за область ua делегована машині зверху від так званих кореневих серверів (\'\'root server\'\').\n\nВсю цю систему можна уявити у вигляді перевернутого дерева. Нижче наведений список імен доменів верхнього рівня (далеко не повний). Повний список географічних областей, в основному, відповідає [[двобуквені ISO-коди країн|двобуквеним ISO-кодам країн]] і його можна знайти, наприклад, на WWW-сервері (http://www.isoc.org).\n\nНеобхідно розрізняти доменне ім\'я, та поштову адресу. В поштовій адресі повинен бути знак “@”, якій розділяє поштову адресу на доменне ім\'я, та ім\'я поштової скриньки.\n\nКоли мережа Інтернет була молода та невелика, таблиці відповідності імен та адрес зберігалися у звичайному [[текстовий файл|текстовому файлі]], який періодично просто розсилався всім учасникам електронною поштою. Після того, які кількість машин значно збільшилася, така схема перестала ефективно працювати і програмісти університету штату Каліфорнія в Берклі спроектували і написали програму BIND (Berkeley Internet Name Domain), яка відповідає на запити машин користувачів, які стосувалися імен та ІР-адресу.\n\nСлужба імен DNS (Domain Name System) – це [[розподілена база даних]] доволі простої структури. Для початкового знайомства можна вважати, що це кілька таблиць, у яких записано:\n* яку ІР-адресу має машина з певним іменем;\n* яке ім’я має машина з визначеною адресою;\n* що це за комп’ютер і яка операційна система встановлена на ньому;\n* куди потрібно направляти електронну пошту для користувачів цієї машини;\n* які псевдоніми є у даної машини.\n\nДля прикладу розглянемо випадок, коли користувач посилає пошту з машини \'\'polesye.zhitomir.ua\'\' користувачу за адресою \'\'rozhik@ziet.zhitomir.ua\'\' (знак “@” носить назву \'\'commercial “at” sign\'\'). При встановленні на машину протоколів TCP/IP системний адміністратор вказує ІР-адресу комп’ютера – найближчого серверу імен. Поштова програма подає цьому найближчому серверу запит: “Куди посилати пошту для ziet.zhitomir.ua” Якщо найближчий сервер не може відповісти, то він, в свою чергу, посилає запит до більш “старшого” серверу. Нарешті, стає зрозумілим, що всю пошту для області \'\'ziet.zhitomir.ua\'\' необхідно відправляти на машину \'\'alpha.ziet.zhitomir.ua\'\' або \'\'relay2.lucky.net\'\'. Разом з цим відповіді містять ще адресу цієї машини. Поштова програма зв’язується з цим комп\'ютером (використовуючи не ім\'я, а адресу) та передає йому пошту. Всі ці переговори та відправка пошти, як правило, відбувається протягом кількох секунд і користувач не помічає цього. Якщо машина \'\'ziet.zhitomir.ua\'\' недоступна то тоді пошта на час, в якій неможливо зв\'язатися з машиною \'\'ziet.zhitomir.ua\'\' (наприклад під час профілактики каналу зв\'язку) жде своєї черги на пересилку на машині \'\'relay2.lucky.net\'\'.\n\nЦе типова для Internet-програм поведінка. Як правило, поштові програми подають доволі багато запитів службі DNS, і ці питання доволі складні. У більшості випадків у програмах користувачів намагаються дізнатися лише одне – яка ІР-адреса у машини з відповідним іменем. Зрозуміло, що всередині цієї системи імен існує маса нюансів, правил та хитрощів. Більш докладніше з ними можна ознайомитися в описах стандартів Internet або в спеціальних книгах.\n\n[[Category:Інтернет]]','',5,'Gutsul','20040823113143','',0,0,0,0,0.221925542793,'20041008084101','79959176886856');
INSERT INTO cur VALUES (10234,0,'Новини_мережі_Usenet','\'\'\'Новини мережі Usenet\'\'\' (\'\'телеконференції\'\') – це другий по розповсюдженості сервіс [[Інтернет]]. Якщо [[електронна пошта]] передає повідомлення по принципу “від одного – одному”, то новини мережі передають повідомлення “від одного – багатьом”. Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу пліток: кожен вузол мережі, який отримав якусь нову інформацію (тобто нове повідомлення), передає її на всі знайомі вузли, тобто всім тим вузлам, з якими обмінюється новинами. Таким чином, послане користувачем повідомлення розповсюджується, багатократно дублюючийсь, по мережі, досягаючи за доволі короткі строки всіх учасників телеконференції Usenet у всьому світі. При цьому обговорення теми, яка цікавить користувача, може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично. Кількість користувачів Usenet доволі велика – за оцінками UUNET technologies, кількість нових повідомлень, які поступають у телеконференції щоденно складає близько мільйона.\n\nНовини поділені на ієрархічно організовані тематичні групи і ім’я кожної групи складається з імен підрівнів ієрархії, які розділені крапками, причому більш загальний рівень пишеться першим. Розглянемо, наприклад, ім\'я групи новин fido7.windows.nt.admin. Ця група відноситься до ієрархії верхнього рівня fido7, це ієрархія некомерційної системи країн колишнього [[СРСР]]. В ієрархії fido7 наявний підрівень windows, призначений для обговорення різних питань, пов’язаних з операційними системами фірми Microsoft. Далі, NT означає операційну систему Windows NT, а admin позначає групу, призначену для обговорення питань адміністрування. Таким чином, маючи мінімальні знання англійської мови, можна за іменем групи легко зрозуміти, що в ній обговорюється. Наприклад, в alt.games.doom пишуть ті, хто полюбляє гру [[DOOM (гра)|DOOM]].\n\nІснують глобальні ієрархії та ієрархії, які локальні для якої-небудь організації, країни чи мережі. Набір груп новин, які отримує локальний сервер Usenet визначається адміністратором серверу та наявністю тих чи інших груп на інших серверах, з якими він обмінюється новинами. Доволі часто ситуація, коли сервер отримує, по-перше, всі глобальні ієрархії, по-друге, локальні для країни чи мережі, по третє, ієрархії локальні для конкретної організації.\n\nДо різних ієрархій застосовуються різні норми і правила роботи з ними. В першу чергу, це стосується мови повідомлень – в україномовні групи слід писати [[українська мова|українською мовою]], в той же час як у групи глобальної ієрархії comp можна писати лише [[англійська мова|англійською]]. Не завжди в Usenet можна посилати інформацію рекламного характеру. Деякі з груп спеціально створені для комерційних цілей і надають таку можливість, а деякі є абсолютно некомерційними – і тому встановлена заборона. Менш суворими є обмеження на можливі об’єми цитування попередніх авторів, розмір підпису і т. п.\n\nПочинаючи роботу з будь-якою групою або ієрархією груп, в першу чергу необхідно ознайомитися з правилами роботи з тими, які регулярно розміщує в цих групах людина, яка добровільно взяла на себе обов\'язки координатора групи ([[модератор]]а).\n\nСправді групи новин бувають двох типів – модеровані та звичайні. Повідомлення, які з\'являються у модерованих групах, перед тим, як розсилаються по мережі, проходять процедуру своєрідної цензури, яка здійснюється модератором – у такій структурі, як Usenet, неможливо підтримувати порядок без суворості.\n\nНа нинішньому етапі будь-який комп’ютер, який підключений до Інтернет, має доступ до нових Usenet, але новини Usenet розповсюджуються і по іншим мережам, так же широко, як і електронна пошта. Спосіб і зручність роботи з новинами у великій мірі залежить від того, яким чином користувач отримує їх. В Internet програма-клієнт напряму отримує новини з серверу Usenet, і між переглядом списку повідомлень, які містяться у групі, і переглядом цих повідомлень немає затримки. Коли ж користувач отримує новини через електронну пошту, то спочатку він отримує список статей, а вже потім отримує статті, які окремо замовляє.\n\n[[Category:Інтернет]]','',5,'Gutsul','20040823113905','',0,0,0,0,0.159919302519,'20050312140724','79959176886094');
INSERT INTO cur VALUES (10235,0,'Список_розсилки','\'\'\'Список розсилки\'\'\' (\'\'mailing list, mail-list\'\') – простий, і в той же час досить корисний сервіс [[Інтернет]]. Це практично єдиний сервіс, який не має власного протоколу та програми-клієнта і працює виключно через [[Електронна пошта|електронну пошту]].\n\nІдея роботи списку розсилки полягає в тому, що існує деяка адреса електронної пошти, яка насправді є загальною адресою багатьох людей-передплатників цього списку розсилки. Користувач посилає лист за цією адресою і його отримують люди, які передплатили цей список розсилки.\n\nТакий сервіс за задачами, які він повинен вирішувати, схожий на [[новини мережі Usenet]], але має суттєві відмінності.\n*По-перше, повідомлення, які розповсюджуються по електронній пошті, завжди будуть прочитані передплатником, дочекавшись його у поштовій скриньці, в той же час, як статті у новинах мережі знищуються з плином часу і стають недоступними. \n*По-друге, списки розсилки більш керовані та конфіденційні: адміністратор списку повністю контролює набір передплатників та може слідкувати за вмістом повідомлень. Кожен список розсилок ведеться якоюсь організацією і вона повністю контролює список, на відміну від новин Usenet, які не належать нікому і менш керовані. \n*По-третє, для роботи із списком розсилки досить доступу до електронної пошти, і передплатниками можуть бути люди, які не мають доступу до новин Usenet або яких-небудь груп цих новин. \n*По-четверте, такий спосіб передачі повідомлень може бути просто швидшим, оскільки повідомлення передаються напряму абонентам, а не по ланцюжку між серверами Usenet. Проте, порівнюючи списки розсилки та новини Usenet, потрібно відмітити, що часто групи Usenet можуть також бути доступними через списки розсилки і іншими способами, наприклад, через WWW. Це означає, що користувач може обрати спосіб роботи, який найбільш для нього зручний.\n\nСитуації, коли застосовують списки розсилки як адекватний засіб вирішення поставлених задач, досить характерні. \n*По-перше, організації часто створюють списки розсилки для оповіщення своїх клієнтів, користувачів своїх продуктів чи просто зацікавлених осіб про випуск нових продуктів, комерційних пропозиціях, різних новинах компанії і т.д. Наприклад, видавництво O`Reilly & Associates має список розсилки, з якого можна дізнатися про вихід нових книг видавництва. Такі списки стають все більш популярні. \n*Друга ситуація, коли потребуються створення списку розсилок – коли обговорюється якесь питання, яке дуже специфічне і цікавить надто малу кількість людей для того, щоб заводити для нього відповідну групу в новинах Usenet. \n*По-третє, списки розсилки часто заводяться віртуальними робочими групами – людьми, які живуть у різних точках планети, але працюють над однією проблемою. Зокрема, деякі книги вищезгаданого видавництва були написані групою авторів, які ніколи не зустрічалися у реальному житті і спілкувалися виключно через список розсилок.\n\nСписки розсилки мають і певні недоліки та складнощі. Якщо користувач передплатив декілька доволі активних списків, то настане такий момент, коли поштова скринька буде заповнена листами із списків розсилки, в результаті чого особисті листи, які цікавлять користувача в першу чергу загубляться. Для того, щоб не виникало такої проблеми, потрібно скористатися програмою, яка розсортовує листи із списків розсилки в окремі папки в момент отримання пошти – як правило, такі листи можна впізнати за їх заголовками.\n----\n\'\'\'Список розсилки\'\'\' - це можливість об\'єднати певну кількість людей в єдину закриту групу розсилки. При цьому e-mail адреси учасників є приховані, а комунікація між ними відбувається через єдину e-mail адресу. При цьому кожному, хто бажає стати учасником списку розсилку чи від\'єднатись від нього, достатньо написати листа на адресу списку.\n\nЛист, якого посилають на адресу списку розсилки, автоматично розповсюджується поміж усіма учасниками списку розсилки, не вимагаючи від автора знати адрес усіх зацікавлених осіб. Новий учасник такого списку може одразу включатись в дискусію, не збираючи адреси всіх інших учасників. Також відпадає потреба щоразу складати перелік адрес, на які має прийти лист.\n\nКожен список має свого модератора. Він, в залежності від налаштувань, виконує такі функції:\n* дозволяє приєднатись до цього списку чи від\'єднатись від нього\n* дозволяє кожному листу бути розісланим до всіх учасників\n* налаштовує повідомлення, які система розсилає до учасників \n\nСписки розсилки можуть бути використані в таких цілях:\n* одностороння розсилка новин (як правило від однієї адреси усім іншим)\n* дискусія між учасниками \n\n[[Category:Інтернет]]','',5,'Gutsul','20041119101740','',0,0,0,0,0.642631287054,'20041119102017','79958880898259');
INSERT INTO cur VALUES (10236,0,'FTP','{{IPstack}}\n\'\'\'Протокол передачі файлів\'\'\' (\'\'File Transfer Protocol\'\') - дає можливість абоненту обмінюватися [[двійковий файл|двійковими]] і [[текстовий файл|текстовими файлами]] з будь-яким [[Комп\'ютер|комп’ютером]] мережі. Установивши зв’язок із віддаленим комп’ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп\'ютера на свій або скопіювати файл із свого комп\'ютера на віддалений.\n\nпри розгляді FTP як сервісу [[Інтернет]] мають на увазі не просто протокол, а саме сервіс – доступ до файлів, які знаходяться у файлових архівах.\n\nFTP – стандартна програма, яка працює по протоколу [[TCP]], яка завжди поставляється з [[Операційна система|операційною системою]]. Її початкове призначення – передача файлів між різними комп’ютерами, які працюють у мережах ТCP/IP: на одному з комп’ютерів працює програма-сервер, на іншому – програма-клієнт, запущена користувачем, яка з’єднується з сервером і передає або отримує по протоколу FTP файли. Все це розглядається з припущенням, що користувач зареєстрований на обох комп\'ютерах під своїм ім’ям та із своїм паролем на цьому комп’ютері.\n\nДана риса і послужила причиною того, що програми FTP стали частиною окремого сервісу Internet. Справа в тому, що доволі часто сервер FTP настроюється таким чином, що з’єднатися з ним можна не тільки під своїм ім’ям, але й під умовним іменем anonymous – анонім. У такому випадку для користувача стає доступною не вся файлова система комп’ютера, а лише деякий набір файлів на сервері, які складають вміст серверу anonymous FTP – публічного файлового архіву. Отже, якщо користувач хоче надати у вільне користування файли з інформацією, програмами і т. і., то йому достатньо організувати на власному комп’ютері, включеному в Internet, сервер anonymous FTP. Створення такого серверу – процес доволі простий, програми-клієнти FTP доволі розповсюджені, – тому сьогодні публічні файлові архіви організовані в основному як сервери anonymous FTP. Перелік інформації, яка міститься на таких серверах включає всі аспекти життя: від звичайних текстів до [[мультимедіа]].\n\nНе дивлячись на розповсюдженість, у FTP є дуже багато недоліків. Програми-клієнти FTP не завжди зручні і прості у користуванні. Користувач не завжди може зрозуміти який файл перед ним, чи той що необхідно, чи ні. Окрім того, не існує простого і універсального засобу для пошуку на серверах anonymous FTP, – хоча для цього і існує спеціальний сервіс archie, але це незалежна програма, вона не універсальна і не завжди її можна ефективно застосовувати. Програми FTP доволі старі і деякі з їх особливостей, які були необхідними їх при створенні, не зовсім зрозумілі і потрібні сьогодні. Наприклад, для передачі файлів існує два режими – бінарний та текстовий, і, якщо користувач неправильно обрав режим передачі, то файл, який необхідно передати, може мати пошкодження. Опис файлів на сервері видається у форматі операційної системи серверу, а список файлів операційної системи UNIX не завжди з розумінням сприймається користувачами DOS. Сервери FTP нецентралізовані, – звідси випливають ще деякі проблеми. Але не дивлячись на все це, сервери anonymous FTP сьогодні – це стандартний шлях організації публічних файлових архівів в Internet.\n\nFTP – сервіс прямого доступу, який вимагає повноцінного підключення до Internet, але є можливість доступу і через електронну пошту – існують сервери, які пересилають за допомогою [[Електронна пошта|електронної пошти]] файли з будь-яких серверів anonymous FTP. Проте цей шлях отримання інформації досить незручний, оскільки такі сервери можуть бути сильно завантажені і запит доволі довго чекатиме своєї черги. Крім того, великі файли при пересилці діляться сервером на частини обмеженого об’єму і, якщо одна з частин загубиться і перешлеться із пошкодженнями, то всі інші стануть непридатними.\n\n[[Category:Інтернет]]\n\n[[bg:File Transfer Protocol]]\n[[da:FTP]]\n[[de:File Transfer Protocol]]\n[[eo:Dosiero-Transiga Protokolo]]\n[[en:FTP]]\n[[es:FTP]]\n[[fr:File transfer protocol]]\n[[it:FTP]]\n[[he:FTP]]\n[[nl:File Transfer Protocol]]\n[[ja:File Transfer Protocol]]\n[[no:FTP]]\n[[pl:FTP]]\n[[pt:FTP]]\n[[ru:FTP]]\n[[fi:FTP]]\n[[sv:FTP]]\n[[zh:FTP]]','{{IPstack}}',225,'Ilya','20050206200541','',0,0,1,0,0.269715428944,'20050224155508','79949793799458');
INSERT INTO cur VALUES (10237,0,'Gopher','\'\'\'Gopher\'\'\' - засіб пошуку інформації в мережі [[Інтернет]], що дозволяє знаходити інформацію по ключовим словам і фразам. Робота із системою Gopher нагадує перегляд змісту, при цьому користувачу пропонується пройти крізь ряд вкладених меню і вибрати потрібну тему. Gopher дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає багато часу і нервів. Він просто повідомляє систему Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад дві тисячі, тому з їхньою поміччю не завжди просто знайти необхідну інформацію. Якщо виникли ускладнення, можна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у 500 системах Gopher, звільнюючи користувача від необхідності переглядати їх вручну.\n\nХоча нині Gopher практично не розвивається чи його розвиток йде набагато повільніше інших сервісів схожого призначення, але, все ж таки, через Gopher можна отримати доступ до великої кількості інформації – в першу чергу, з історичних причин, – був період, коли Gopher був найкращим засобом для передачі інформації і деякі організації та компанії до цих пір продовжують його використовувати. Сучасні засоби роботи з інформацією в Internet забезпечують доступ і до серверів Gopher, тому немає необхідності вивчення методів роботи із спеціальними програмами-клієнтами Gopher. Що стосується використання сервера Gopher для надання своєї інформації для публічного використання, то вряд чи на нинішньому етапі розвитку Internet, це прийдеться робити, оскільки Gopher морально застарів.\n\nGopher – це розподілена система експорту структурованої інформації. При роботі з Gopher користувач знаходиться у системі вкладених меню, з яких доступні файли різних типів – як правило, прості тексти, але це може бути і графіка і звук і будь-які інші види файлів. Таким чином, для публічного доступу надаються файли з інформацією не у вигляді файлової структури, як в FTP, а в вигляді анотованої деревоподібної структури.\n\nGopher – сервіс прямого доступу і потребує, щоб і сервер, і клієнт були повноцінно підключені до Internet.\n\n[[Category:Інтернет]]','',5,'Gutsul','20040823114622','',0,0,1,0,0.868656758624,'20040823114622','79959176885377');
INSERT INTO cur VALUES (10238,0,'WAIS','\'\'\'WAIS\'\'\' - комплекс програм, призначених для [[індексування]] великих об’ємів неструктурованої, як правило просто текстової інформації, та пошуку по таких індексах\n\nWAIS розшифровується як інформаційна система широкого профілю, хоча насправді це комплекс програм, призначених для індексування великих об’ємів неструктурованої, як правило просто текстової інформації, пошуку по таких документах та їх отримання. Існують програми для індексування, локального пошуку за отриманими індексами, а також серверна і клієнтська програма, які спілкуються між собою по спеціальному протоколу Z39.50.\n\nЗавдання пошуку по великим об’ємам неструктурованої інформації досить нетривіальне і на сьогодні не існує загальноприйнятого її розв’язку. WAIS у багатьох випадках є прийнятним варіантом пошукової системи, а оскільки вона розповсюджується вільно, то отримала певне визнання у [[Інтернет]]. На нинішньому етапі вона майже не використовується самостійно, а в багатьох випадках використовується як допоміжний засіб, наприклад, для індексації документів, які зберігаються на WWW-сервері. У окремих випадках її застосовують для роботи із словниками або для пошуку в архівах [[Новини мережі Usenet|новин мережі Usenet]].\n\nЯкщо перед користувачем стоїть проблема по індексації великих об’ємів неструктурованої інформації, то, можливо, WAIS буде адекватним її вирішенням. Проте, необхідно мати на увазі, що реалізація програми, яка вільно розповсюджується, далека від ідеальної, що система досить складна для розуміння та вивчення, і, що найгірше, – практично не розвивається. Підтримкою і розвитком вільнорозповсюджуваної версії займалися декілька організацій, однак жодна з них не довела програмний продукт до прийнятного для реальної роботи рівня.\n[[Category:Інтернет]]\n[[en:Wide area information server]]','',225,'Ilya','20050205180229','',0,0,1,0,0.659102062536,'20050205180229','79949794819770');
INSERT INTO cur VALUES (10239,0,'IRC','\'\'\'Internet Relay Chart\'\'\' (IRC) – сервіс [[Інтернет]], який надає користувачам можливість живого спілкування з багатьма людьми у всьому світі одночасно (в реальному масштабі часу). Аналогію можна знайти у [[радіо]] на коротких хвилях, навіть використовується аналогічне поняття “channel” (канал, хвиля).\n\nНадруковане на [[комп’ютер]]і користувача повідомлення стає видним всім у всьому світі, які настроєні на одну хвилю. Користувач може приєднатися до вже існуючого каналу або настроїти ще один свій. Користувач може створити свій особистий канал тільки для себе і буквально одного-двох людей. Так само, як і у короткохвильовиків, користувач може собі присвоїти собі унікальний “позивний” (“handle”) або псевдонім.\n\n[[Category:Інтернет]]\n[[en:Internet Relay Chat]]','',225,'Ilya','20050205175833','',0,0,1,0,0.830829710621,'20050310190839','79949794824166');
INSERT INTO cur VALUES (10240,0,'Finger','\'\'\'Finger\'\'\' - інфраструктурний сервіс [[Інтернет]]. Це програма, яка призначена для отримання інформації про користувачів локальних та віддалених комп’ютерів: повного імені та телефонів, час останнього входу в систему, поточної активності і т.д. Finger стає сервісом Internet у випадку, коли на сервері вводиться псевдокористувач, і, при звертанні за інформацією про нього, користувач отримує не вищеописану технічну інформацію, а інформацію іншого характеру. Так, наприклад, через Finger можна отримати із перших рук інформацію про статус останніх версій гри DOOM та інших продуктів фірми ID Software.\n\n[[Category:Інтернет]]\n\n[[en:finger protocol]]','en:finger protocol',225,'Ilya','20050205175708','',0,0,1,0,0.746685108983,'20050205175708','79949794824291');
INSERT INTO cur VALUES (10241,0,'Usenet','#REDIRECT [[Новини мережі Usenet]]','',0,'62.138.55.46','20040821191225','',0,1,0,1,0.370851288257,'20040821191225','79959178808774');
INSERT INTO cur VALUES (10242,0,'SLIP','{{IPstack}}\n\'\'\'протокол Інтернет для послідової лінії\'\'\' (SLIP - \'\'Serial Line Internet Protocol\'\')\n\n\'\'\'Набірне з’єднання\'\'\' - Набірне пряме з’єднання часто називають SLIP (Serial Line Internet Protocol - протокол Internet для послідової лініі), CSLIP - (Compressed Serial Line Internet Protocol - упакований SLIP) або PPP (Point to Point Protocol - протокол точка - точка). Дуже рідко зустрічається термін X-Remote. Це таке з’єднання TCP/IP, як і в постійному з’єднанні, але воно розраховано на використання телефонної лінії, а не інформаційної мережі.\n\nПо зручності таке з’єднання знаходиться після постійного з’єднання. Із-за дорожнечі постійне з’єднання не підходить для індивідуальних споживачів і більшості невеликих компаній, та доступ SLIP набагато дешевший. За 1995 рік розцінки в світі знизились: оплата за встановлення складає від ЗО до 40 доларів США, а розцінки за користування і експлуатацію такі ж, як і для набірного термінального з’єднання. Оскільки це телефонна послуга, в комп’ютері потрібний модем, а також потрібно набирати номер телефону, який повідомила сервісна компанія. Після з’єднання з комп\'ютером сервісної компанії і входу в систему, ніяких розбіжностей, крім швидкості передачі даних, між доступом SLIP та постійним з’єднанням немає. Можливо передавати файли в свій комп\'ютер і із нього так, ніби він є хост-комп\'ютером. Фактично він ідентифікується в мережі як хост-компьютер.\n\nВ залежності від термінальної програми, можливо одночасно реалізовувати декілька сесій. Аналогічно тому, як компьютер сервісної компанії дозволяє одночасно працювати з Internet десяткам людей, можливо в різних вікнах виконувати декілька операцій, наприклад, передавати файли із комп\'ютера А в одному вікні, робити пошук в базі даних компьютера В в другому вікні, працювати зі своїм каталогом файлів в третьому вікні.\n\nНа відміну від прямого термінального з’єднання, яке реалізується простою програмою терміналу, для набірного прямого з’єднання потрібно спеціальна програма, наприклад, SLIP. В останній час пропоновані програми значно поліпшились, їх інсталяція спростилася, а вартість зменшилась. Деякі сервісні компанії самі пропонують потрібну програму. Для такого з’єднання потрібний модем. Модем повинен мати відносно велику швидкість, мінімум 9600 бод, так як менша швидкість дуже сповільнює роботу.\n\nНабірні прямі розрахунки дорожчі на початковому етапі, але при роботі витрати такі ж, як і в випадку термінального з єднання, тобто почасова оплата однакова. Але при необхідності вести інтенсивні дослідження і часто отримувати файли з інших комп\'ютерів набірний тип з’єднання потребує менше часу, ніж термінальний. Тут можливо отримувати файли із інших комп’ютерів безпосередньо на жорсткий диск свого компьютера, а не на сервісний компьютер як при термінальному з’єднанні. Набірне пряме з’єднання дозволяє працювати з прекрасними графічними інтерфейсами з відображенням та звуком.\n\n[[Category:Інтернет]]\n[[en:SLIP]]','{{IPstack}}',225,'Ilya','20050206200756','',0,0,1,0,0.282277374194,'20050224155508','79949793799243');
INSERT INTO cur VALUES (10243,0,'IP','#REDIRECT [[Міжмережевий протокол]]','',0,'62.138.55.46','20040821192411','',0,1,0,1,0.371892933441,'20040821193202','79959178807588');
INSERT INTO cur VALUES (10244,0,'Міжмережевий_протокол','{{IPstack}}\n\'\'\'Міжмережевий протокол\'\'\' (\'\'Internet Protocol\'\', IP) - відповідає за адресацію пакетів в [[Інтернет]]\n\nЗа допомогою ліній зв’язку забезпечується доставка даних з одного пункту в інший. Різноманітні компоненти Internet зв’язуються між собою за допомогою системи комп’ютерів, що називаються маршрутизаторами. Це мають бути мережі Ethernet, мережі з маркерним доступом та телефонні лінії. Телефонні лінії та мережі Ethernet еквівалентні доставці пошти за допомогою автомобіля та літака.\n\nМаршрутизатори - це поштові підстанції. Вони приймають рішення про те, куди направляти дані (\"пакети\"), так саме, як поштова підстанція вирішує, куди направляти конверти з поштою. Кожна підстанція чи маршрутизатор не має зв’язку з рештою станцій. Місцеве поштове відділення надсилає листа на підстанцію, підстанція посилає його на іншу підстанцію і так далі, доки лист не надійде до свого адресату.\n\nТаким чином, кожній підстанції необхідно знати тільки які є з’єднання і який з \"наступних скачків\" буде кращим для переміщення пакету ближче до пункту призначення.\nАналогічна ситуація складується і в Internet. Маршрутизатор розглядає, куди адресовані дані, і вирішує, як краще їх пересилати.\n\nЗвідки система Internet знає, куди необхідно направляти дані? Так саме, як поштове відділення дотримуються правил, які визначають роботу поштової мережі, спеціальні правила регламентують порядок роботи Internet. Ці правила називаються протоколами.\n\nМіжмережевий протокол (Internet Protocol, IP) відповідає за адресацію, тобто гарантує, що маршрутизатор знає, що робити з даними, і куди вони повинні поступити. Відповідно до нашої аналогії з поштовим відомством, можна сказати, що міжмережевий протокол виконує функції конверту.\n\nДеяка адресна інформація міститься на початку вашого повідомлення. Вона дає мережі достатньо повідомлень для доставки пакета даних. Internet-адреса складається з чотирьох чисел, кожне з яких не перевершує 256. При запису числа відділяються одне від одного крапками, наприклад: 192.112.36.5. Адреса складається фактично з декількох частин. Оскільки Internet - це мережа мереж, то початок адреси містить інформацію для маршрутизаторів про те, до якої мережі належить ваш комп’ютер. Права частина адреси служить для того, щоб повідомити мережі, який комп’ютер повинен отримати цей пакет. Кожний комп’ютер в Internet має свою унікальний адресу. Система Internet виконала своє завдання, коли її маршрутизатори направили дані в відповідну мережу, а ця локальна мережа - у відповідний комп’ютер.\n\nПо цілому ряду технічних причин (в основному це апаратурні обмеження) інформація, що посилається по IP-мережах, розбивається на порції, що називаються пакетами. В одному пакеті звичайно посилаються від одного до 1500 символів інформації. Однак, при користуванні IP-протоколом виникають відразу декілька проблем:\n\n# В більшості випадків, обсяг інформації, що передається, перевищує 1500 символів;\n# При передачі інформації може виникнути помилка;\n# Послідовність доставки пакетів може бути порушена. Якщо послати по одному адресу два пакети, то немає ніякої гарантії, що вони пройдуть по одному і тому ж шляху. \n\nТому наступний рівень мережі дає можливість пересилати більш великі порції інформації і попіклуватися про обмеження тих помилок, які вносить сама мережа.\n\n[[bg:Internet Protocol]]\n[[da:Internetprotokol]]\n[[de:Internet Protocol]]\n[[en:Internet Protocol]]\n[[es:Protocolo IP]]\n[[fr:Protocole Internet]]\n[[he:IP]]\n[[hu:IP szám]]\n[[it:Internet Protocol]]\n[[ja:Internet Protocol]]\n[[ko:IP]]\n[[nl:Internet Protocol]]\n[[pl:IP]]\n[[pt:Protocolo IP]]\n[[ru:IP]]\n[[tr:IP]]\n[[zh-cn:互联网协议]]\n\n[[Category:Інтернет]]','{{IPstack}}',225,'Ilya','20050206200658','',0,0,1,0,0.313088952709,'20050224155508','79949793799341');
INSERT INTO cur VALUES (10245,0,'TCP','#REDIRECT [[Протокол управління передачею]]','',0,'62.138.55.46','20040821194148','',0,1,0,1,0.257493810848,'20040821194412','79959178805851');
INSERT INTO cur VALUES (10246,0,'Протокол_управління_передачею','{{IPstack}}\n\'\'\'Протокол управління передачею\'\'\' (\'\'Transmission Control Protocol\'\', TCP)\n\nІнформацію, яку ви хочете передати, TCP розбиває на порції. Кожна порція нумерується, щоб можна було перевірити, чи вся інформація отримана, і розташувати інформацію в правильному порядку. Для передачі цього порядкового номера по мережі у протокола є свій власний \"конверт\", на якому \"написана\" необхідна інформація. Порція ваших даних розміщується в конверт TCP. Конверт TCP в свою чергу розміщується в конверті [[IP]] і передається в мережу.\n\nНа приймаючій стороні програмне забезпечення протокола TCP збирає конверти, витягує з них дані і розташовує їх в правильному порядку. Коли яких-небудь конвертів немає, програма просить відправника передати їх ще раз. Після розміщення всієї інформації в правильному порядку ці дані передаються тій програмі, яка використовує послуги TCP.\n\nВ реальній ситуації пакети не тільки загублюються, але й отримують зміни у зв’язку з короткочасними неполадками в телефонній лінії. TCP вирішує і цю проблему. При розміщенні даних виробляється так звана контрольна сума. Контрольна сума - це число, яке дозволяє приймаючому TCP виявити помилки в пакеті. Коли пакет прибуває в пункт призначення, приймаючий TCP обраховує контрольну суму і порівнює її з тою, яку послав відправляючий TCP. Якщо значення не співпадають, то при передачі виникла помилка. Приймаючий TCP відкидає цей пакет і запрошує повторну передачу.\n\n[[de:Transmission Control Protocol]]\n[[eo:TCP]]\n[[fr:Transmission Control Protocol]]\n[[he:TCP]]\n[[nl:Transmission Control Protocol]]\n[[ja:Transmission Control Protocol]]\n[[pl:TCP]]\n[[pt:Protocolo TCP]]\n[[ru:TCP]]\n[[fi:TCP]]\n[[sv:Transmission control protocol]]\n[[zh:传输控制协议]]\n\n[[Category:Інтернет]]','{{IPstack}}',225,'Ilya','20050206200713','',0,0,1,0,0.783647350866,'20050224155508','79949793799286');
INSERT INTO cur VALUES (10247,0,'SMTP','{{IPstack}}\nSimple Mail Transfer Protocol (Простий Протокол Пересилання Пошти) - це протокол, який використовується для пересилання електронної пошти до поштового сервера або з клієнта-комп\'ютера, або між поштовими серверами. SMTP для відсилання пошти вживає порт 25.\n\n[[Category:Інтернет]]\n[[en:SMTP]]','{{IPstack}}',225,'Ilya','20050206200741','',0,0,1,0,0.426803700359,'20050224155508','79949793799258');
INSERT INTO cur VALUES (10248,0,'Геохронологічна_таблиця','{| Border=\"1\" Cellpadding=\"2\"\n|\'\'\'Ера\'\'\'\n|\'\'\'Період\'\'\'\n|\'\'\'Епоха\'\'\'\n|\'\'\'Кінець періоду чи епохи (\'\'років тому\'\')\'\'\' \n|-\n| Rowspan=7 Valign=\"Top\" |[[Кайнозойська ера|Кайнозойська]] Kz\n| Rowspan=2 Valign=\"Top\" |[[Четвертинний період|Четвертинний]]\n|Голоценова\n| наш час \n|-\n|Плейстоценова\n| 11430 \n|-\n| Rowspan=2 Valign=\"Top\" |[[Неогеновий період|Неогеновий]]\n|Піоценова\n| 1,81 млн\n|-\n|Міоценова\n| 5,33 млн\n|-\n| Rowspan=3 Valign=\"Top\" |[[Палеогеновий період|Палеогеновий]]\n|Олігоценова\n| 23,0 млн\n|-\n|Еоценова\n| 37,2 млн\n|-\n|Палеоценова\n| 55,8 млн\n|-\n| Rowspan=8 Valign=\"Top\" |[[Мезозойська ера|Мезозойська]] Mz\n| Rowspan=2 Valign=\"Top\" |[[Крейдовий період|Крейдовий]]\n|Пізня\n| 65,5 млн\n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=3 Valign=\"Top\" |[[Юрський період|Юрський]]\n|Пізня\n| 146 млн\n|-\n|Середня\n| --- \n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=3 Valign=\"Top\" |[[Тріасовий період|Тріасовий]]\n|Пізня\n| 200 млн\n|-\n|Середня\n| --- \n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=8 Valign=\"Top\" |[[Пізньопалеозойська ера|Пізньопалеозойська]] Pz2\n| Rowspan=2 Valign=\"Top\" |[[Пермський період|Пермський]]\n|Пізня\n| 251 млн\n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=3 Valign=\"Top\" |[[Кам\'яновугільний період|Кам\'яновугільний]]\n|Пізня\n| 299 млн\n|-\n|Середня\n| --- \n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=3 Valign=\"Top\" |[[Девонський період|Девонський]]\n|Пізня\n| 359 млн\n|-\n|Середня\n| --- \n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=8 Valign=\"Top\" |[[Ранньопалеозойська ера|Ранньопалеозойська]] Pz1\n| Rowspan=2 Valign=\"Top\" |[[Силурський період|Силурський]]\n|Пізня\n| 416 млн\n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=3 Valign=\"Top\" |[[Ордовицький період|Ордовицький]]\n|Пізня\n| 443 млн\n|-\n|Середня\n| --- \n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=3 Valign=\"Top\" |[[Кембрійський період|Кембрійський]]\n|Пізня\n| 488 млн\n|-\n|Середня\n| --- \n|-\n|Рання\n| --- \n|-\n| Rowspan=2 Colspan=2 Valign=\"Top\" |[[Протерозойська ера|Протерозойська]] Рr\n|?? Вендський\n| 542 млн\n|-\n|Рифейський\n| 2,05 млрд\n|-\n| Colspan=2 Valign=\"Top\" |[[Архейська ера|Архейська]] Аr\n| \n| 2,5 млрд\n|-\n|}\n\n[[Category:Геохронологія]]\n\n[[ast:Escala de los tiempos xeolóxicos]]\n[[cy:Cyfnodau Daearegol]]\n[[da:Jordens historie]]\n[[de:Geologische Zeitskala]]\n[[en:Geologic timescale]]\n[[eo:Tera Biografio]]\n[[es:Geología histórica]]\n[[et:Geokronoloogiline skaala]]\n[[fr:Échelle des temps géologiques]]\n[[he:לוח הזמנים הגיאולוגי]]\n[[it:Ere geologiche]]\n[[ja:地質時代]]\n[[nl:Geologisch tijdvak]]\n[[pl:Tabela stratygraficzna]]\n[[pt:Geologia histórica]]\n[[ru:Геохронологическая шкала]]\n[[su:Geologic timescale]]\n[[sv:Geologisk tidsskala]]\n[[zh:地质时代]]','',5,'Gutsul','20050129135716','',0,0,0,0,0.557939972523,'20050129135716','79949870864283');
INSERT INTO cur VALUES (10249,3,'Steschke','[[:de:Benutzer_Diskussion:Steschke|Користувач обговорення]]','',85,'Steschke','20040920091056','',0,0,1,0,0.120447358173,'20040920091056','79959079908943');
INSERT INTO cur VALUES (10250,0,'Броди','\'\'\'Броди\'\'\' - районний центр на північному сході [[Львівська область|Львівської області]].\n==Географічне розташування і транспортне значення==\nМісто розташоване поблизу межі [[Галичина|Галичини]] та [[Волинь|Волині]]. До [[1918]] року в його околицях проходив державний кордон між [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорщиною]] та [[Росія|Росією]]. Таке специфічне розташування Бродів здавна робило місто своєрідною [[вільна економічна зона|вільною економічною зоною]], де бурхливо розвивалася міжнародна торгівля. \n\nНині через Броди проходять важливі залізничні й автомобільні шляхи. Також тут перетинаються важливі енергопотоки. Зокрема, Броди є місцем стику нафтопроводів [[магістральний нафтопровід \"Дружба\"|\"Дружба\"]] і [[Нафтопровід Одеса-Броди|\"Одеса-Броди\"]] (останній планують продовжити до нафтопереробного комбінату в місті [[Плоцьк]] ([[Польща]]). \n\n\'\'\'Відстані до найближчих обласних центрів\'\'\':\n\n*[[Тернопіль]] - 76 км\n*[[Рівне]] - 100 км\n*[[Львів]] - 100 км\n*[[Луцьк]] - 110 км\n==Історія==\nВ околицях міста зустрічаються археологічні знахідки, датовані [[кам’яний вік|кам’яним віком]] (ХІІ тис. до н.е.). В період [[Київська Русь|Київської Русі]] на території Старих Бродів існувало поселення, вперше згадане у „[[Повчання Володимира Мономаха |Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям]]” ([[1084]]). Тут відбулися дві великі зустрічі між київським князем [[Володимир Мономах|Володимиром Мономахом]] та волинським - Ярополком Ізяславичем (([[1084]], [[1085]] рр.). \n\nВважається, що у [[1241]] році Броди були знищені татарськими ордами хана [[Батий|Батия]], однах безпосередніх доказів(писемних згадок чи археологічних знахідок), котрі підтверджували цей факт немає.\n\nУ [[1580]] р. власником Бродів став [[Жолкевський Станіслав|Станіслав Жолкевський]] воєвода [[Белз|Белзький]]. \n\n[[1584]] року Броди отримали [[Магдебурзьке право]] й статус міста. Містом керувала міська рада (один із [[райці|райців]] призначався Жолкевським, інші - обиралися населенням міста).\n\nУ цей період місто називалося [[Любич (герб)|Любич]] - за назвою родинного гербу [[Жолкевські|Жолкевських]]. Але ця назва не прижилася, позаяк [[1629]] року місто змінило господаря і стало власністю [[Конєцпольський Станіслав|Станіслава Конєцпольського]], який у [[1630]]-[[1635]] рр. перетворив міські укріплення на потужну [[цитадель]], збудованою за зразками нового на той час [[Нідерланди|голландського]] [[фортифікація|фортифікаційного]] мистецтва. У її проектуванні ймовірно брали участь [[Боплан Ґійом де|Ґійом де Боплан]] та [[Аква Андре дель|Андре дель Аква]] (автори відомого замку в сусідніх [[Підгірці|Підгірцях]]).\n\nУ цей період Броди були збудовані як ідеальне місто-фортеця, де всі вулиці паралельно-перпендикулярні. \n\nТвердиня постала в західному кінці міста, з протилежного боку її захищали болота й ставки. Вона була яскравим прикладом оборонної споруди раннього [[бароко]]. В плані це був п‘ятикутник, оточений глибоким земляним ровом. Укріплення складались з 5 [[бастіон|бастіонів]] і [[куртина|куртин]] з [[каземат|казематами]] всередині валів, виконаними з цегли та каміння (загалом було 75 казематів). Бастіони простотою своєї будови нагадували аналогічні споруди вже згаданого Підгорецького замку.\n\nВ‘їжджали до замку через підйомний міст з боку міста. Казарми з боку дитинця мали старанно виконані з каменю [[елевації]]. Ритм подвійних [[пілястри|пілястрів]] і [[аркади|аркад]] між ними, вписані в них вікна й оздоблені [[рустикою]] [[портали]] нагадували італійські зразки. Приміщення в [[казарми|казармах]], під хрестовими [[склепіннями]] (збереглись до нашого часу) мали [[анфіладне]] сполучення (в шестигранних бастіонах склепіння були пальмові). Комендант фортеці жив у дерев‘яному будинку на території замку.\n\nЦю ідеальну фортецю протягом 8 тижнів не могли здобути у [[1648]] році війська [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]]. Пізніше війська турки й татари обходили її стороною. Онук гетьмана Конєцпольського відписав Броди Якубу Собєському (сину короля [[Собєський Ян|Яна]]), який в свою чергу [[1704]] року продав цю маєтність [[Потоцькі|Потоцьким]].\n\nФортеця, спустошена російськими військами [[1734]] року, занепадала, і в середині [[XVIII століття|XVIII ст.]] була перебудована Станіславом Потоцьким на пізньобарокову резиденцію. Тоді біля північної куртини з\'явився палац (зберігся досі), а з боку міста – гарна брама з годинником. [[1755]] року в палаці відбулося весілля дочки Станіслава Потоцького.\n\n[[1772]] року Броди перейшли під владу [[Габсбурґи|Габсбурґів]] (з [[1804]] року - [[Австрійська імперія]]). \n\n[[1812]] року Вінцент Потоцький за наказом австрійського уряду розібрав фортифікації з боку міста – разом з надбрамною вежею, двома бастіонами і [[равелін|равеліном]]. Приблизно в [[1833]] р. Броди купив Ян Казімір Молодецький; в руках його внучки Ядвіги, дружини Адама Рижщевського, палац залишався до [[1939]] р. Останні власники палацу відбудували його після ушкоджень, завданих російською армією в [[1915]] та [[1920]] рр.\n\n\'\'\'\'\'З путівника, виданого у 1920-х роках:\'\'\'\'\'\n\nБроди - повітове місто з населенням у 11,708 осіб. До залізничного вокзалу з міста треба добиратися з кілометр, але бажаючі можуть взяти дрожки за 1/2 злотого. \n\nГотелі: Bristol, Grand, Odessa, Schapiry i Europa, ціна за кімнату - 4 злотих. \n\nРесторани: Маєрановського, Bristol, Grand i Kiepperа. \n\nСніданок можна купити у Маха, в \"[[Народна Торгівля|Народній Торгівлі]]\", Іваніцького та Вайссмана.\n==Пам\'ятки історії та культури==\n*Земляний оборонний вал [[XVII століття|XVII ст.]]\n*Залишки двох п‘ятикутних бастіонів\n*Фортеця (замок) (вул. Шкільна)\n\'\'Довший час замок займала військова частина, що вкрай негативно позначилося на стані пам‘ятки. Зараз все стоїть запущене - як старовинні каземати, так і сучасні цементні гаражі на території, вщерть зарослій деревами.\'\'\n*Палац Потоцьких \n\'\'Розташований у центрі замкового подвір‘я; досить скромна в архітектурному плані двоповерхова споруда з бічними ризалітами. Побудований з цегли, оздоблення виконані з пісковику.\'\' Зараз в приміщені палацу навчаються 5-7 класи ЗОШ №3, знаходиться районний архів та виставкові зали [[Бродівський історико-краєзнавчий музей|Бродівського історико-краєзнавчого музею]]. \n*Урочище “Заставки” – місце давньоруського літописного міста (про нього згадує [[Мацюк Орест Ярославович|Орест Мацюк]]). \n*Оборонна церква Богородиці [[1600]] року \n\'\'Старий польський путівник згадує, що її пізньобарокові додатки роблять споруду схожою на храм св. Миколая у Львові.\'\'\n*Троїцька церква з дзвінницею ([[1726]])\n*Церква св. Юра XVI-XVII століть з високохудожнім іконостасом в стилі рококо\n*Парафіяльний костел ([[1596]]) в стилі [[ренесанс]]\n*\"Червоний Кляштор\" ([[домініканці|домініканський]] монастир XVII сторіччя)\n==Визначні люди==\nБроди є батьківщиною відомого австрійського письменника [[Рот Йозеф|Йозефа Рота]] ([[1894]]-[[1939]]), письменника [[Хронович Володимир|Володимира Хроновича]].\n\nНа Бродівщині народився відомий польський письменник, драматург, педагог [[Коженьовський Юзеф|Юзеф Коженьовський]] ([[1797]]-[[1863]]).\n\nЗ містом пов`язані імена генерала УГА [[Тарнавський Мирон|Мирона Тарнавського]], художника [[Труш Іван|Івана Труша]], етнографа [[Роздольський Осип|Осипа Роздольського]], історика [[Созанський Іван|Івана Созанського]], українського філолога [[Щурат Василь|Василя Щурата]], письменника [[Тудор Степан|Степана Олексюка (Тудора)]], ідеологів [[ОУН]] [[Вассиян Юліян|Юліяна Вассияна]] й [[Полтава Петро|Петра Федуна (Полтави)]] (1919-1951) та багатьох інших.\n== Ресурси Інтернет ==\n*[http://virtuelleschuledeutsch.at/literatur3/pic_brody.htm Dokumente]\n*[http://viadrina.euv-frankfurt-o.de/~wsgn1/brody.html Brody - eine galizischen Kleinstadt]\n[[Category:Міста України]]\n\n[[de:Brody (Galizien)]]\n[[ja:ブロディ]]\n[[pl:Brody (Ukraina)]]\n[[en:Brody]]\n[[ru:Броды]]','wiki - interlink',277,'КаіКотціан','20050220141926','',0,0,1,0,0.306039599844,'20050220141926','79949779858073');
INSERT INTO cur VALUES (10251,0,'Авдієнко_Михайло','\'\'\'Авдієнко Михайло\'\'\' (? - ?) - Український революційний діяч, член ЦК УСДРП. У [[1918]] р.– член групи незалежників. У [[1919]] р. разом з цією групою увійшов до Всеукраїнського ревкому для збройної боротьби проти більшовицького уряду X. Раковського. З [[1920]] р.– член ЦК УКП. У [[1930-ті|1930-х]] роках – репресований.\n\n[[Category:Персоналії Ав]]','',5,'Gutsul','20040826133029','',0,0,0,1,0.462395131338,'20040826133029','79959173866970');
INSERT INTO cur VALUES (10252,0,'Андрієвська_Ольга','\'\'\'Андрієвська Ольга\'\'\' (? - ?) - Член Української партії соціалістів-федералістів. У [[1920-ті|1920-х]] роках – співробітник ВУАН. Заарештована і заслана під час процесу СВУ. Подальша доля невідома.\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Персоналії Ан]]','',5,'Gutsul','20040826133315','',0,0,0,1,0.814908523026,'20040826133315','79959173866684');
INSERT INTO cur VALUES (10253,0,'Андрієвський_Віктор','\'\'\'Андрієвський Віктор\'\'\' ([[1885]] - [[1967]]) - [[громадський діяч]], [[публіцист]] і [[педагог]]. У [[1917]]–[[1918]] рр.– губернський комісар освіти на [[Полтавська область|Полтавщині]]. Співзасновник Української партії хліборобів-демократів. З [[1920]] р.– на еміграції. Автор праць антисоціалістичного спрямування.\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Персоналії Ан]]','',5,'Gutsul','20040826133527','',0,0,0,1,0.739503975371,'20040826133527','79959173866472');
INSERT INTO cur VALUES (10254,0,'Андрієвський_Панас','\'\'\'Андрієвський Панас\'\'\' ([[1878]] - [[1955]]) - [[політичний діяч]], мировий суддя, адвокат, член Української партії самостійників-соціалістів, Національного союзу і [[Директорія|Директорії]]. На еміграції – професор [[Український Вільний Університет|УВУ]] в [[Прага|Празі]].\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Персоналії Ан]]','',5,'Gutsul','20040826134255','',0,0,0,0,0.261132991994,'20050216163359','79959173865744');
INSERT INTO cur VALUES (10255,0,'Андрусов_Микола','\'\'\'Андрусов Микола\'\'\' ([[1861]], [[Одеса]], [[Україна]], [[Російська Імперія]] - [[1924]]) - Відомий [[геолог]], статиграф і [[палеонтолог]]. Викладав у Петербурзькому й Новоросійському ун-тах. \n\n*[[1896]]-[[1905]] рр. – професор Юр\'євського Ун-ту\n*[[1905]]-[[1912]] рр. – професор Київського Ун-ту\n*[[1912]]-[[1914]] рр. – професор Вищих жіночих курсів у Петербурзі і співробітник Геологічного комітету\n*[[1914]]-[[1918]] рр. – директор Геологічного музею Петроградської АН\n*[[1918]]-[[1920]] рр. – професор Таврійського Ун-ту\n*3 [[1921]] р. працював у лабораторіях Сорбонського (в [[Париж|Парижі]]) і Карлового (у [[Прага|Празі]]) ун-тів.\n\nПраці М. І. Андрусова, складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології. Вони дали змогу розробити детальну стратиграфію неогенових відкладень Понто-Каспійської області, яка й досі є неперевершеним зразком щодо чіткості та точності підрозділів. Подальші роботи лише деталізували закладену в цих схемах раціональну основу Плідність спадщини М. І. Андрусова вплинула і на практику відкриття родовищ нафти на нових територіях.\n\n[[Category:Персоналії Ан]]','',5,'Gutsul','20040826135217','',0,0,0,0,0.428375620594,'20050216163359','79959173864782');
INSERT INTO cur VALUES (10256,0,'Антонович_Марко','\'\'\'Антонович Марко\'\'\' ([[1916]] - ) - Син [[Антонович Дмитро Володимирович|Дмитра Антоновича]]. Президент [[Українська Вільна Академія Наук|Вільної академії наук]] у діаспорі. Український [[історик]]. Співробітник журналу \"Український історик\". Живе у [[США]].\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Персоналії Ан]]','',5,'Gutsul','20040826135414','',0,0,0,1,0.827528952541,'20050129034129','79959173864585');
INSERT INTO cur VALUES (10257,0,'Бабко_Анатолій','\'\'\'Бабко Анатолій\'\'\' ([[1905]], Судженське, Томська губернія, [[Російська Імперія]] - [[1968]]) - Відомий [[хімік]]-аналітик українського походження.\n\n*У [[1941]]-[[1968]] рр. – завідуючий лабораторією Інституту загальної та неорганічної хімії АН України \n*з [[1944]] р. – водночас, завідуючий кафедрою аналітичної хімії Київського Ун-ту.\n\nВивчав рівноваговий стан комплексних сполук у розчинах. Обґрунтував загальні положення східчастої дисоціації у розчинах. Розробив методику визначення складу комплексів, що містяться у розчині. Велике практичне значення мають його дослідження у галузі потрійних комплексів, а також дослідження каталітичних реакцій.\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ба]]','',5,'Gutsul','20040826142701','',0,0,0,0,0.672050944842,'20040826142701','79959173857298');
INSERT INTO cur VALUES (10258,0,'Базилевич_Григорій','\'\'\'Базилевич Григорій\'\'\' ([[1759]] - [[1802]]) - Видатний [[лікар]], перший клінічний професор у [[Російська Імперія|Російській імперії]], вихованець Харківської колеґії. Вивчав медицину у Петербурзі та Страсбурзі. З [[1795]] професор патології і терапії в Петербурзькій медично-хірургічній школі. Запровадив клінічні палати при військових шпиталях; як секретар Медичної Колеґії сприяв поширенню медичної освіти.\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ба]]','',5,'Gutsul','20040826142839','',0,0,0,0,0.513959350769,'20040826142839','79959173857160');
INSERT INTO cur VALUES (10259,0,'Баран_Михайло','\'\'\'Баран Михайло\'\'\' ([[1884]] - [[1937]]) - Діяч КПЗУ. У [[1920]] р.– член Галревкому, пізніше науковий співробітник ВУАН і ректор Київського інституту народного господарства.\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ба]]','',5,'Gutsul','20040826142931','',0,0,0,1,0.722628836857,'20040826142931','79959173857068');
INSERT INTO cur VALUES (10260,0,'Баран_Степан','\'\'\'Баран Степан\'\'\' ([[1879]] - [[1953]]) - Визначний [[політичний діяч|політичний]], [[громадський діяч]] та [[публіцист]] у [[Галичина|Галичині]], член УНДП, а потім – УНДО. У [[1918]]–[[1919]] рр.– член Національної Ради ЗУНР і секретар земельних справ у першому уряді ЗУНР. Посол до Варшавського сейму у [[1928]]–[[1939]] рр.\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ба]]','',5,'Gutsul','20040826143054','',0,0,0,1,0.020257196864,'20050217154748','79959173856945');
INSERT INTO cur VALUES (10261,0,'Список_міст_Мексики_(сортування_за_населенням)','\'\'\'Міста [[Мексика|Мексики]] з населенням понад 50 тис. мешканців (перепис 14.02.[[2000]] р.)\'\'\'\n\n\n \n | Місто | \n Штат, федеральний округ | \n Населення | \n \n | МЕХІКО | \n Федеральний округ Дістрито Федераль | \n 8 605 239 | \n \n | Гвадалахара | \n Халіско | \n 1 646 183 | \n \n | Екатепек-де-Морелос | \n Мехіко | \n 1 621 827 | \n \n\n | Пуебла | \n Пуебла | \n 1 271 673 | \n \n | Несауалькойотль | \n Мехіко | \n 1 225 083 | \n \n | Сьюдад-Хуарес | \n Чіуауа | \n 1 187 275 | \n \n | Тіхуана | \n Нижня Каліфорнія Північна | \n \n 1 148 681 | \n \n | Монтеррей | \n\n Нуево-Леон | \n \n 1 110 909 | \n \n | Леон | \n Гуанахуато | \n \n\n 1 020 818 | \n \n | Сапопан | \n Халіско | \n \n 910 690 | \n \n\n | Наукальпан-де-Хуарес | \n Мехіко | \n \n 835 053 | \n \n | Тлальнепантла | \n Мехіко | \n\n \n 714 735 | \n \n | Гуаделупе | \n Нуево-Леон | \n \n 669 842 | \n\n \n | Мерида | \n Юкатан | \n \n 662 530 | \n \n | Чіуауа | \n\n Чіуауа | \n \n 657 876 | \n \n | Сан-Луїс-Потосі | \n Сан-Луїс-Потосі | \n \n\n 629 208 | \n \n | Акапулько-де-Хуарес | \n Герреро | \n \n 620 656 | \n \n\n | Агуаскальєнтес | \n Агуаскальєнтес | \n \n 594 092 | \n \n | Сальтільйо | \n Коауїла-де-Сарагоса | \n\n \n 562 587 | \n \n | Морелія | \n Мічоакан-де-Окампо | \n \n 549 996 | \n\n \n | Мехікалі | \n Нижня Каліфорнія Північна | \n \n 549 873 | \n \n | Ермосільйо | \n\n Сонора | \n \n 545 928 | \n \n | Куліякан | \n Сіналоа | \n \n\n 540 823 | \n \n | Керетаро | \n Керетаро-де-Артеага | \n \n 536 463 | \n \n\n | Торреон | \n Коауїла-де-Сарагоса | \n \n 502 964 | \n \n | Сан-Ніколас-де-лос-Гарсас | \n Нуево-Леон | \n\n \n 496 879 | \n \n | Чимальуакан | \n Мехіко | \n \n 482 530 | \n\n \n | Атісапан-де-Сарагоса | \n Мехіко | \n \n 467 544 | \n \n | Тлакепаке | \n\n Халіско | \n \n 458 674 | \n \n | Толука | \n Мехіко | \n \n\n 435 125 | \n \n | Куаутітлан-Іцкаллі | \n Мехіко | \n \n 433 830 | \n \n\n | Дуранго | \n Дуранго | \n \n 427 135 | \n \n | Тустла-Гутьєррес | \n Чіяпас | \n\n \n 424 579 | \n \n | Веракрус | \n Веракрус-Льяве | \n \n 411 582 | \n\n \n | Рейноса | \n Тамауліпас | \n \n 403 718 | \n \n | Канкун (Беніто-Хуарес) | \n\n Кінтана-Роо | \n \n 397 191 | \n \n | Матаморос | \n Тамауліпас | \n \n\n 376 279 | \n \n | Халапа-Енрикес | \n Веракрус-Льяве | \n \n 373 076 | \n \n\n | Вільяермоса (Сентро) | \n Табаско | \n \n 330 846 | \n \n | Масатлан | \n Сіналоа | \n\n \n 327 989 | \n \n | Куернавака | \n Морелос | \n \n 327 162 | \n\n \n | Вальє-де-Чалько (Хіко) | \n Мехіко | \n \n 322 784 | \n \n | Ірапуато | \n\n Гуанахуато | \n \n 319 148 | \n \n | Тонала | \n Халіско | \n \n\n 315 278 | \n \n | Нуево-Ларедо | \n Тамауліпас | \n \n 308 828 | \n \n\n | Тампіко | \n Тамауліпас | \n \n 295 442 | \n \n | Селая | \n Гуанахуато | \n\n \n 277 750 | \n \n | Аподака | \n Нуево-Леон | \n \n 270 369 | \n\n \n | Тепік | \n Наярит | \n \n 265 817 | \n \n | Коакалько-де-Берріосабаль | \n\n Мехіко | \n \n 252 291 | \n \n | Оахака-де-Хуарес | \n Оахака | \n \n\n 251 846 | \n \n | Сьюдад-Обрегон (Кахеме) | \n Сонора | \n \n 250 790 | \n \n\n | Сьюдад-Вікторія (Вікторія) | \n Тамауліпас | \n \n 249 029 | \n \n | Істапалука | \n Мехіко | \n\n \n 235 827 | \n \n | Пачука-де-Сото | \n Ідальго | \n \n 231 602 | \n\n \n | Хенераль-Ескобедо | \n Нуево-Леон | \n \n 230 556 | \n \n | Санта-Катарина | \n\n Нуево-Леон | \n \n 225 976 | \n \n | Коацакоалькос | \n Веракрус-Льяве | \n \n\n 225 973 | \n \n | Уруапан-дель-Прогресо | \n Мічоакан-де-Окампо | \n \n 225 816 | \n \n\n | Енсенада | \n Нижня Каліфорнія Північна | \n \n 223 492 | \n \n | Ніколас-Ромеро | \n Мехіко | \n\n \n 216 192 | \n \n | Лос-Реєс-ла-Пас | \n Мехіко | \n \n 211 298 | \n\n \n | Гомес-Паласіо | \n Дуранго | \n \n 210 113 | \n \n | Теуакан | \n\n Пуебла | \n \n 204 598 | \n \n | Лос-Мочис (Аоме) | \n Сіналоа | \n \n\n 200 906 | \n \n | Тультілан (Буенавіста) | \n Мехіко | \n \n 193 707 | \n \n\n | Монклова | \n Коауїла-де-Сарагоса | \n \n 192 554 | \n \n | Кампече | \n Кампече | \n\n \n 190 813 | \n \n | Сьюдад-Мадеро | \n Тамауліпас | \n \n 182 325 | \n\n \n | Тапачула | \n Чіяпас | \n \n 179 839 | \n \n | Соледад-Дієс-Гутьєррес | \n\n Сан-Луїс-Потосі | \n \n 169 574 | \n \n | Ла-Пас | \n Нижня Каліфорнія Південна | \n \n\n 162 954 | \n \n | Метепек | \n Мехіко | \n \n 158 695 | \n \n\n | Ногалес | \n Сонора | \n \n 156 854 | \n \n | Роса-Ріка-де-Ідальго | \n Веракрус-Льяве | \n\n \n 151 441 | \n \n | Пуерто-Вальярта | \n Халіско | \n \n 151 432 | \n\n \n | Сан-Пабло-де-лас-Салінас | \n Мехіко | \n \n 146 560 | \n \n | Чильпансінго-де-лос-Браво | \n\n Герреро | \n \n 142 746 | \n \n | Хіутепек | \n Морелос | \n \n\n 142 459 | \n \n | Саламанка | \n Гуанахуато | \n \n 137 000 | \n \n\n | Куаутла-Морелос | \n Морелос | \n \n 136 932 | \n \n | Кордоба | \n Веракрус-Льяве | \n\n \n 133 807 | \n \n | Сан-Луїс-Ріо-Колорадо | \n Сонора | \n \n 126 645 | \n\n \n | П\'єдрас-Неграс | \n Коауїла-де-Сарагоса | \n \n 126 386 | \n \n | Сьюдад-дель-Кармен | \n\n Кампече | \n \n 126 024 | \n \n | Сан-Педро-Гарса-Гарсія | \n Нуево-Леон | \n \n\n 125 945 | \n \n | Чалько | \n Мехіко | \n \n 125 027 | \n \n\n | Бока-дель-Ріо | \n Веракрус-Льяве | \n \n 123 891 | \n \n | Самора-де-Ідальго | \n Мічоакан-де-Окампо | \n\n \n 122 881 | \n \n | Четурналь | \n Кінтана-Роо | \n \n 121 602 | \n\n \n | Коліма | \n Коліма | \n \n 119 639 | \n \n | Орисаба | \n\n Веракрус-Льяве | \n \n 118 552 | \n \n | Сакатекас | \n Сакатекас | \n \n\n 113 947 | \n \n | Сан-Кристобаль-де-лас-Касас | \n Чіяпас | \n \n 112 442 | \n \n\n | Мінатітлан | \n Веракрус-Льяве | \n \n 109 193 | \n \n | Сьюдад-Акунья (Акунья) | \n Коауїла-де-Сарагоса | \n\n \n 108 159 | \n \n | Уйскілукан-де-Дегольядо | \n Мехіко | \n \n 107 951 | \n\n \n | Сьюдад-Вальєс | \n Сан-Луїс-Потосі | \n \n 105 721 | \n \n | Ігуала-де-ла-Індепенденсія | \n\n Герреро | \n \n 104 759 | \n \n | Тескоко-де-Мора | \n Мехіко | \n \n\n 101 711 | \n \n | Сан-Хуан-дель-Ріо | \n Керетаро-де-Артеага | \n \n 99 483 | \n \n\n | Ідальго-дель-Парраль | \n Чіуауа | \n \n 98 976 | \n \n | Делісіяс | \n Чіуауа | \n\n \n 98 615 | \n \n | Навохоа | \n Сонора | \n \n 98 187 | \n\n \n | Гуаймас | \n Сонора | \n \n 97 593 | \n \n | Фреснільйо | \n\n Сакатекас | \n \n 97 023 | \n \n | Мансанільйо | \n Коліма | \n \n\n 94 893 | \n \n | Тулансінго-де-Браво | \n Ідальго | \n \n 94 637 | \n \n\n | Апатсінган-де-ла-Констітусьйон | \n Мічоакан-де-Окампо | \n \n 93 756 | \n \n | Теміско | \n Морелос | \n\n \n 85 914 | \n \n | Куаутемок | \n Чіуауа | \n \n 85 387 | \n\n \n | Сьюдад-Гусман (Сапотлан-Ель-Гранде) | \n Халіско | \n \n 85 118 | \n \n | Тустепек (Сан-Хуан-Баутіста-Тустепек) | \n\n Оахака | \n \n 84 199 | \n \n | Атліско | \n Пуебла | \n \n\n 82 838 | \n \n | Ель-Манте | \n Тамауліпас | \n \n 80 533 | \n \n\n | Ріо-Браво | \n Тамауліпас | \n \n 80 140 | \n \n | Лагос-де-Морено | \n Халіско | \n\n \n 79 592 | \n \n | Гуаделупе | \n Сакатекас | \n \n 78 879 | \n\n \n | Карденас | \n Табаско | \n \n 78 637 | \n \n | Чиколоапан-де-Хуарес | \n\n Мехіко | \n \n 77 101 | \n \n | Ероїка-Сітакуаро | \n Мічоакан-де-Окампо | \n \n\n 76 771 | \n \n | Вілья-де-Альварес | \n Коліма | \n \n 76 679 | \n \n\n | Окотлан | \n Халіско | \n \n 75 942 | \n \n | Гуанахуато | \n Гуанахуато | \n\n \n 74 874 | \n \n | Туспан-де-Родригес-Кано | \n Веракрус-Льяве | \n \n 74 527 | \n\n \n | Тепатітлан-де-Морелос | \n Халіско | \n \n 74 262 | \n \n | Санта-Крус-Текамак | \n\n Мехіко | \n \n 74 143 | \n \n | Текоман | \n Коліма | \n \n\n 74 106 | \n \n | Ласаро-Карденас | \n Мічоакан-де-Окампо | \n \n 73 396 | \n \n\n | Тласкала-де-Хікотенкатль | \n Тласкала | \n \n 73 213 | \n \n | Саліна-Крус (Теуантепек) | \n Оахака | \n\n \n 72 218 | \n \n | Чолула-де-Ривадавія | \n Пуебла | \n \n 70 715 | \n\n \n | Сан-Мартін-Тесмелукан | \n Пуебла | \n \n 70 713 | \n \n | Ла-П\'єдад-де-Кабадас | \n\n Мічоакан-де-Окампо | \n \n 70 703 | \n \n | Комітан-де-Домінгес | \n Чіяпас | \n \n\n 70 311 | \n \n | Сан-Франсіско-дель-Ринкон | \n Гуанахуато | \n \n 65 183 | \n \n\n | Куаутітлан | \n Мехіко | \n \n 65 139 | \n \n | Хучитан-де-Сарагоса | \n Оахака | \n\n \n 64 642 | \n \n | Матеуала | \n Сан-Луїс-Потосі | \n \n 64 206 | \n\n \n | Фронтера | \n Коауїла-де-Сарагоса | \n \n 62 930 | \n \n | Гуасаве | \n\n Сіналоа | \n \n 62 801 | \n \n | Сілао | \n Гуанахуато | \n \n\n 61 661 | \n \n | Агуа-Пр\'єта | \n Сонора | \n \n 60 420 | \n \n\n | Сан-Мігель-де-Альєнде | \n Гуанахуато | \n \n 59 691 | \n \n | Сан-Мігель-де-Косумель | \n Кінтана-Роо | \n\n \n 59 225 | \n \n | Сьюдад-Лердо | \n Дуранго | \n \n 58 862 | \n\n \n | Вальє-де-Сантьяго | \n Гуанахуато | \n \n 58 837 | \n \n | Мірамар (Альтаміра) | \n\n Тамауліпас | \n \n 58 104 | \n \n | Сауайо-де-Хосе-Марія-Морелос | \n Мічоакан-де-Окампо | \n \n\n 57 827 | \n \n | Гуамучиль (Сальвадор-Альварадо) | \n Сіналоа | \n \n 57 547 | \n \n\n | Сан-Матео-Атенко | \n Мехіко | \n \n 57 440 | \n \n | Сіуатанехо (Хосе-Асуета) | \n Герреро | \n\n \n 56 853 | \n \n | Фуентес-дель-Вальє | \n Мехіко | \n \n 56 212 | \n\n \n | Тесіутлан | \n Пуебла | \n \n 56 029 | \n \n | Акамбаро | \n\n Гуанахуато | \n \n 55 516 | \n \n | Кадерейта-Хіменес | \n Нуево-Леон | \n \n\n 55 468 | \n \n | Сьюдад-Ідальго | \n Мічоакан-де-Окампо | \n \n 54 854 | \n \n\n | Сан-Андрес-Тустла | \n Веракрус-Льяве | \n \n 54 853 | \n \n | Кортасар | \n Гуанахуато | \n 53 886 | \n \n | Лінарес | \n Нуево-Леон | \n 53 681 | \n \n | Текате | \n Нижня Каліфорнія Північна | \n 52 394 | \n \n | Таско-де-Аларкон | \n Герреро | \n 50 488 | \n \n | Сьюдад-Долорес-Ідальго | \n Гуанахуато | \n 50 391 | \n ','',5,'Gutsul','20040827094758','',0,0,0,1,0.283570211047,'20040827094758','79959172905241');
INSERT INTO cur VALUES (10262,0,'Великi_князi_київськi','\'\'\'Великi [[Князь|князi]] [[Київська Русь|київськi]]\'\'\'\n\n*[[Рюрик]] ([[860]]-[[879]])\n*[[Олег]] ([[882]]-[[912]])\n\n*[[Ігор (князь)|Iгор]] ([[912]]-[[945]])\n*[[Ольга (княгиня)|Ольга]] ([[945]]-[[964]])\n*[[Святослав I]] ([[962]]-[[972]])\n*[[Ярополк (князь)|Ярополк]] ([[972]]-[[979]])\n*[[Володимир Великий]] ([[980]]-[[1015]])\n*[[Святополк I]] ([[1015]]-[[1019]])\n*[[Ярослав Мудрий]] ([[1019]]-[[1054]])\n*[[Iзяслав (князь)|Iзяслав]], ([[1054]]-[[1068]]), ([[1076]]-[[1078]])\n*[[Святослав II]] ([[1073]]-[[1076]])\n*[[Всеволод I]] ([[1078]]-[[1093]])\n*[[Святополк II]] ([[1093]]-[[1113]])\n*[[Володимир Мономах]] ([[1113]]-[[1125]])\n*[[Мстислав (князь)|Мстислав]] ([[1125]]-[[1132]])\n\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20041221121705','',0,0,1,0,0.935497074358,'20041221121705','79958778878294');
INSERT INTO cur VALUES (10263,0,'Барановський_Христофор','\'\'\'Барановський Христофор\'\'\' ([[1874]] - [[1941]]) - визначний [[громадський діяч|громадський]] і кооперативний діяч на [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянській Україні]] до першої світової війни і в добу відродження Української держави, засновник і директор Союзбанку в Києві, з [[1917]] р.– голова управи Украінбанку, з [[1919]] р.– голова ради Центрального українського кооперативного союзу – Централу. В період Центральної Ради – генеральний секретар фінансів, в [[1920]] р.– міністр фінансів [[УНР]] в уряді В. Прокоповича. З [[1920]] р.– на еміграції в [[Південна Америка|Південній Америці]].\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ба]]','',5,'Gutsul','20040827150218','',0,0,0,1,0.955556687413,'20050202133340','79959172849781');
INSERT INTO cur VALUES (10264,0,'Барановський_Ярослав','\'\'\'Барановський Ярослав\'\'\' ([[1906]] - [[1943]]) - бойовик, засуджений польським судом у [[1926]] р. З [[1930]] р. перебував за кордоном. Із [[1933]] р.– секретар Проводу [[ОУН]]. Вбитий у [[Львів|Львові]].\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ба]]','',5,'Gutsul','20040827150512','',0,0,0,1,0.268954088105,'20050202133129','79959172849487');
INSERT INTO cur VALUES (10265,0,'Бачинський_Лев','\'\'\'Бачинський Лев\'\'\' ([[1871]] - [[1930]]) - Адвокат. Голова [[Українська радикальна партія|Української радикальної партії]] ([[1918]]–[[1930]]), посол до австрійського парламенту ([[1907]]–[[1918]]). У період [[ЗУНР]] – комісар Станіславського повіту, а потім – віце-президент Національної Ради ЗУНР.\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ба]]','',5,'Gutsul','20040827151104','',0,0,0,1,0.501349930419,'20050206085015','79959172848895');
INSERT INTO cur VALUES (10266,0,'Бачинський_Юліан','\'\'\'Бачинський Юліан\'\'\' ([[1870]] - ?) - [[громадський діяч]], [[публіцист]], член Русько-українськоі радикальної партії. У [[1895]] р. опублікував книгу \"Україна irredenta\", де обгрунтував потребу створення української соборної держави. У [[1918]] р. був членом Української Національної Ради в [[Галичина|Галичині]]. У [[1919]] р.– представник [[УНР]] у [[Вашингтон (округ Колумбія)|Вашингтоні]]. Повернувся до [[УРСР]], де в [[1934]] р. був репресований.\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ба]]','',5,'Gutsul','20040827151527','',0,0,0,1,0.786516949901,'20050217154748','79959172848472');
INSERT INTO cur VALUES (10267,0,'Безредка_Олександр','\'\'\'Безредка Олександр\'\'\' ([[27 березня]] [[1870]], [[Одеса]], [[Україна]], [[Російська Імперія]] - [[28 лютого]] [[1940]]) - [[мікробіолог]], учень та співробітник лауреата Нобелівської премії [[Мечников Ілля Ілліч|І. Мечникова]]. З [[1897]] і до кінця життя працював у [[Париж|Парижі]]. Отримав ступінь доктора у Паризькому Університеті, відтоді асистент, професор і з [[1916]] заступник директора Пастерівського Інституту в Парижі. Автор багатьох наукових праць, переважно в галузі вакцинації та імунітету.\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бе]]','',5,'Gutsul','20040827152809','',0,0,0,1,0.78911055149,'20040827152809','79959172847190');
INSERT INTO cur VALUES (10268,0,'Безручко_Марко','\'\'\'Безручко Марко\'\'\' ([[1883]] - [[1944]]) - [[військовий діяч]], генерал-хорунжий Армії УНР. У [[1930-ті|1930-х]] роках – голова Українського воєнно-історичного товариства у Варшаві.\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бе]]','',5,'Gutsul','20040827153209','',0,0,0,1,0.544495158151,'20040827153209','79959172846790');
INSERT INTO cur VALUES (10269,0,'Бердник_Олександр_Павлович','\'\'\'Бердник Олександр Павлович\'\'\' ([[25 грудня]] [[1927]] - ) - відомий український [[письменник-фантаст]], автор понад 20 романів і повістей. Член-засновник Української Гельсінкської групи (УГГ)\n\nНародився [[25 грудня]] [[1927]], с. Вавілове, Снігурівського р-ну, Херсонської (нині Миколаївської) обл. Учасник війни ([[1943]]-[[1945]]), демобілізувався в [[1946]]. Закінчив екстерном 7 класів середньої школи, [[1946]]-[[1949]] — театральну студію при театрі ім. І.Франка (м. Київ). \n\n[[1949]] виступив на відкритих партійних зборах театру ім І.Франка, де тоді працював (це була кампанія боротьби з космополітизмом). Був обурений тим, що актори театру обмовляли своїх недавніх друзів і колеґ, а також тим, що за вказівкою „згори“ перекроюються п’єси класиків. Заарештований за звинуваченням у „зраді Батьківщини\", [[1950]] засуджений за ст. 5410 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Карався на Півночі та в Казахстані. \n\n[[1953]] засуджений у таборі за ст. 5814 КК РРФСР на 10 років позбавлення волі. [[1955]] помилуваний. Повернувся в Україну, розгорнув літературну діяльність, член СПУ з [[1957]]. Став популярним українським письменником-фантастом: до 1972 вийшло біля 20 його фантастичних романів і повістей. Великою популярністю користувалися також його статті й лекції з футурології. \n\nУ квітні [[1972]] в квартирі М. та Р. Руденків, де мешкав Олесь Бердник, під час обшуку співробітники [[КДБ]] вилучили працю [[Дзюба Іван Михайлович|І. Дзюби]] \"Інтернаціоналізм чи русифікація?\" та дві друкарські машинки. [[28 квітня]] [[1972]] Олесь Бердник оголосив голодування з вимогою повернути вилучене. Воно тривало 16 діб. Домігся зустрічі з першим секретарем ЦК КПУ [[Шелест Петро Юхимович|П. Шелестом]], який вибачився, але заявив, що \"партійні органи не можуть втручатися в діяльність КДБ\". [[14 травня]] [[1972]] йому повернули друкарські машинки, але реклама на виступи була ліквідована, його твори перестали публікувати. З [[1974]] Олесь Бердник домагався дозволу виїхати з [[СРСР]]. \n\n[[13 серпня]] [[1976]] вийшов наказ Головного управління охорони державних таємниць у друку при РМ СРСР № 31 з приміткою \"для службового користування\": \"Вилучити з бібліотек загального та спеціального користування і книготоргівельної мережі СРСР книги Бердника Олександра Павловича (Олеся Бердника)\". Тоді ж його було виключено з СПУ. Працював декоратором-вітражистом в об’єднанні \"Художник\". \n\nВосени 1976 Б. вів консультації з М.РУДЕНКОМ, О.МЕШКО, Л.ЛУК’ЯНЕНКОМ про створення Української Гельсінкської Групи, 09.11.76 став її членом-засновником, підписавши Меморандум № 1 \"Вплив Європейської Наради на розвиток правосвідомості в Україні\", де обґрунтована поява правозахисного руху, наведено список українських в’язнів сумління. \n\nУ період з кінця 1976 до арешту 06.03.79 брав участь і складанні й підписав десятки листів і Меморандумів на захист заарештованих і засуджених борців за права людини. У Б. неодноразово проводили обшуки й вилучали книги, вірші, рукописи, друкарську машинку. У кінці серпня члени УГГ і МГГ, в тому числі Б., оприлюднили Документ № 2 „Главам урядів держав — учасниць НБСЄ. Нові репресії і новий етап правозахисного руху в СРСР“ з вимогою звільнити всіх заарештованних членів Гельсінкських груп. \n\n14.10.77 члени УГГ, які ще залишалися на волі, спрямували до Ради Міністрів УРСР „Клопотання“ про офіційну реєстрацію Групи з наданням їй права юридичної особи. \n\n09.11 Б. написав від імені Групи „Маніфест Українського Правозахисного Руху“. \n\n09.05.78 Б. написав відкритого листа до Комітету ООН у справах захисту прав і свобод людини, „Міжнародній амністії“, Л.Брежнєву і оголосив голодування, вимагаючи звільнення інваліда війни М.РУДЕНКА. \n\nЗаарештований Б. за звинуваченням у проведенні „антирядянської агітаціїї й пропаганди“. З моменту арешту Б. розпочав голодування. Рідні дізналися про арешт Б. аж через два тижні. \n\nІнкримінувалося написання і розповсюдження статтей „Свята Україна“, „Альтернативна еволюція“, „Свято Матері й Дитини“, поеми „Закляття“ (до 325-річчя приєднання України до Росії), участь в „антирядянській організації“ (УГГ) та ін. Під час слідства Б. визнав „помилки“. \n\n17-21 грудня 1979 Б. засуджений Київським облсудом на виїзному засіданні в м. Кагарлик за ст. 62 ч. 2 КК УРСР і ст. 70 ч. 2 КК РРФСР до 6 р. позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму та 3 р. заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом. \n\nЗ 16.05.80 утримувався в таборі особливо суворого режиму ВС389/361, сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. \n\n07.09.8113.01.82 перебував у СІЗО КДБ в Києві на \"профілактиці\". У лютому відмовився виступити свідком у справі М.ГОРИНЯ. 07.09.82 переведений у зону суворого режиму ВС389/35 (ст. Всехсвятська). \n\nУлітку 1983 знову перебував на \"перевихованні\". Помилуваний на підставі Указу ПВР УРСР від 14.03.84. \n\n17.05.84 в газеті \"Літературна Україна\" з’явилася \"покаянна\" стаття Б. під назвою „Вертаючись додому“, де сказано, що \"Гельсінкський рух є творінням ЦРУ\", а РУДЕНКО і ЛУК’ЯНЕНКО, \"якби в них була справжня мужність, давно зійшли б зі шляху антипатріотизму і добровільної самоізоляції\". \n\nУ 1987 Б. заснував громадську організацію \"Ноосферний фронт \"Зоряний ключ\", мета якої — „збереження духовних цінностей народів і племен, набутих у віках тяжкої космоісторії, які безповоротно втрачаються і девальвуються в круговеті псевдоцивілізації\". \n\n16.12.89 обраний провідником гуманістичного об’єднання \"Українська Духовна Республіка\", видає газети \"Свята Україна\", „Згода“. \n\nВосени 1991 був висунутий (але не зареєстрований) кандидатом у Президенти України. \n\nПісля звільнення вийшло біля 15 книг Б. \n\n==Бібліографія==\n*Золоті ворота. Смолоскип, 1975. \n*Блакитний коваль. Смолоскип. \n*Альтернативная эволюция. Самиздат. \n*Україна січі вогняної. Смолоскип. \n*Свята Україна. Смолоскип, 1980. \n*Вертаючись додому. // Літературна Україна.— 1984.— 17 травня. \n\n[[Category:Персоналії Бе]]','',5,'Gutsul','20040827154625','',0,0,0,0,0.011932321364,'20041211132138','79959172845374');
INSERT INTO cur VALUES (10270,0,'Берзін_Рейнгольд','\'\'\'Берзін Рейнгольд\'\'\' ([[1888]] - [[1939]]) - Командир Червоної гвардії. З січня [[1918]] р. командував Мінським більшовицьким загоном, який брав участь у наступі на [[Чернігівська область|Чернігівщину]] і [[Київ]] проти військ [[ Центральна Рада|Центральної Ради]].\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бе]]','',5,'Gutsul','20040827154949','',0,0,0,1,0.274248989427,'20050129055400','79959172845050');
INSERT INTO cur VALUES (10271,0,'Білозерський_Василь','\'\'\'Білозерський Василь\'\'\' ([[1825]] - [[1899]]) - [[громадський діяч]]. Брав участь в організації Кирило-Мефодіївського товариства. У [[1848]] р. засланий до Петрозаводська. В [[1861]]–[[1862]] рр.– редактор першого українського щомісячного журналу \"Основа\". Активний член гуртка українців у [[ Санкт-Петербурґ |Петербурзі]].\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бі]]','',5,'Gutsul','20040827160207','',0,0,0,1,0.19101167386,'20050227174449','79959172839792');
INSERT INTO cur VALUES (10272,0,'Бісик_Микола','\'\'\'Бісик Микола\'\'\' (? - ?) - Сотник Січових Стрільців (київських), учасник антигетьманського повстання (листопад [[1918]] р.).\n\n{{TODO}}\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бі]]','',5,'Gutsul','20040827160250','',0,0,0,1,0.900514128572,'20041205163309','79959172839749');
INSERT INTO cur VALUES (10273,0,'Богданович-Зарудний_Самійло','\'\'\'Богданович-Зарудний Самійло\'\'\' (? - ?) - генеральний суддя Війська Запорізького. Вів переговори в [[1650]] р. у [[Варшава|Варшаві]], був на чолі козацького посольства до [[Москва|Москви]] ([[1652]]), до [[Туреччина|Туреччини]] ([[1653]]) і в [[1654]] р. знову до [[Москва|Москви]].\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бо]]','',5,'Gutsul','20040827160852','',0,0,0,1,0.635371547954,'20050207230123','79959172839147');
INSERT INTO cur VALUES (10275,0,'Олесь_Бердник','#REDIRECT [[Бердник Олександр Павлович]]','',5,'Gutsul','20040828132535','',0,1,0,1,0.386948488833,'20040828132535','79959171867464');
INSERT INTO cur VALUES (10276,14,'Персоналії_Ав','[[Category:Персоналії А]]','',138,'OSt','20050107211320','',0,0,1,0,0.568077700477,'20050311162418','79949892788679');
INSERT INTO cur VALUES (10277,14,'Персоналії_Ан','[[Category:Персоналії А]]','',138,'OSt','20050107211542','',0,0,1,0,0.898185146925,'20050315090611','79949892788457');
INSERT INTO cur VALUES (10278,14,'Персоналії_Ар','[[Category:Персоналії А]]','',138,'OSt','20050107211628','',0,0,1,0,0.509864649973,'20050314135155','79949892788371');
INSERT INTO cur VALUES (10279,14,'Персоналії_Ба','[[Category:Персоналії Б]]','',138,'OSt','20050107211816','',0,0,1,0,0.813756794582,'20050314144547','79949892788183');
INSERT INTO cur VALUES (10280,14,'Персоналії_Бе','[[Category:Персоналії Б]]','',138,'OSt','20050107212013','',0,0,1,0,0.13301110041,'20050311162418','79949892787986');
INSERT INTO cur VALUES (10281,14,'Персоналії_Бо','[[Category:Персоналії Б]]','',138,'OSt','20050107212104','',0,0,1,0,0.207876701005,'20050311162418','79949892787895');
INSERT INTO cur VALUES (10282,14,'Персоналії_Бі','[[Category:Персоналії Б]]','',138,'OSt','20050107212000','',0,0,0,0,0.288310937252,'20050311162418','79949892787999');
INSERT INTO cur VALUES (10283,0,'Артур_Войтецький','#REDIRECT [[Войтецький Артур Йосипович]]','',5,'Gutsul','20040828133432','',0,1,0,1,0.878776164203,'20040828133432','79959171866567');
INSERT INTO cur VALUES (10284,0,'Болбочан_Петро','\'\'\'Болбочан Петро\'\'\' ([[1883]] - [[1919]]) - полковник Армії [[УНР]]. Вів боротьбу проти [[більшовики|більшовиків]] під час їх наступу в період [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. З наказу [[Директорія|Директорії]] восени [[1918]] р. командував Запорізьким корпусом і всім військом Лівобережної України. У червні [[1919]] р. за спробу стати на чолі Запорізького корпусу розстріляний.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бо]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828143002','',0,0,0,0,0.074087071733,'20050202133340','79959171856997');
INSERT INTO cur VALUES (10285,0,'Бращанко_Михайло','\'\'\'Бращанко Михайло\'\'\' ([[1883]] - [[1973]]) - Закарпатський [[політичний діяч|політичний]] і [[культурний діяч]], у [[1918]]–[[1919]] рр.– делегат від [[Закарпатська область|Закарпаття]] в уряді [[ЗУНР]]. У [[1939]] р.– член сейму [[Карпатська Україна|Карпатської України]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828143133','',0,0,0,1,0.009406387345,'20050206085015','79959171856866');
INSERT INTO cur VALUES (10286,0,'Бращайко_Юлій','\'\'\'Бращайко Юлій\'\'\' ([[1879]] - [[1946]]) - Закарпатський [[політичний діяч|політичний]] і [[культурний діяч]], організатор Хустської Народної Ради у [[1919]] р. У міжвоєнний період член багатьох культурних і економічних товариств, один із керівників Християнської народної партії. У [[1939]] р.– посол до сейму Карпатської України і міністр її останнього уряду. Помер у радянській тюрмі.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828143222','',0,0,0,1,0.222006040729,'20041205163309','79959171856777');
INSERT INTO cur VALUES (10287,0,'Бродій_Андрій','\'\'\'Бродій Андрій\'\'\' (? - [[1945]]) - Учитель, діяч москвофільської орієнтації на [[Закарпатська область|Закарпатті]]. У [[1929]]–[[1938]] – посол до парламенту ЧСР. У [[1938]] р.– прем\'єр автономного уряду [[Карпатська Україна|Карпатської України]], заарештований за зраду на користь [[Угорщина|Угорщини]]. У [[1945]] р. засуджений радянською владою до смертної кари.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828143342','',0,0,0,1,0.852813865455,'20041205163309','79959171856657');
INSERT INTO cur VALUES (10288,0,'Брюховецький_Іван','\'\'\'Брюховецький Іван\'\'\' ( ? - [[1868]]) - [[гетьман|Гетьман]] [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]]. Провадив промосковську політику. Під впливом всенародного обурення [[Андрусівський договір|Андрусівським договором]] [[1667]] р. розірвав з [[Москва|Москвою]] і підняв проти царя повстання, проте був вбитий козаками.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бр]]\n[[Category:Гетьмани України]]\n{{TODO}}','',225,'Ilya','20050313143840','',0,0,1,0,0.593440089651,'20050313143840','79949686856159');
INSERT INTO cur VALUES (10289,0,'Бурачинський_Осип','\'\'\'Бурачинський Осип\'\'\' ([[1877]] - [[1948]]) - [[політичний діяч]], посол до [[Буковинський сейм|Буковинського сейму]] у [[1911]]–[[1918]] рр. Член Національної Ради [[ЗУНР]] від [[Буковина|Буковини]], державний секретар судівництва.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бу]]','',5,'Gutsul','20040828143802','',0,0,0,1,0.951757573966,'20050206085015','79959171856197');
INSERT INTO cur VALUES (10290,0,'Бурденко_Микола_Нилович','\'\'\'Бурденко Микола Нилович\'\'\' ([[8 травня]] [[1876]], м. Каменка, [[Російська Імперія]] - [[11 листопада]] [[1946]]) - Видатний [[хірург]], один із творців [[нейрохірургія|нейрохірургії]], академік; з [[1912]] професор Тартуського Університету, з [[1924]] – [[Московський Університет|Московського Університету]]; перший президент [[Академія медичних наук СРСР|Академії медичних наук СРСР]], заснованої з його ініціативи. Наукові праці принесли М. Бурденкові світову славу (почесний член багатьох закордонних наукових товариств).\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Бу]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828143933','',0,0,0,1,0.180054221852,'20041205163309','79959171856066');
INSERT INTO cur VALUES (10291,0,'Василенко_Микола','\'\'\'Василенко Микола\'\'\' ([[1866]] - [[1935]]) - [[історик]], [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]]. Член ТУП. В [[1917]] р.– куратор Київського шкільного округу. За [[гетьманат|гетьманату]] [[1918]] р.– міністр освіти. Взяв участь у відкритті українських університетів в Києві та Кам\'янці-Подільському. Із [[1920]] р.– співробітник ВУАН.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ва]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828145251','',0,0,0,1,0.77068764892,'20041205163309','79959171854748');
INSERT INTO cur VALUES (10292,0,'Василько_Романович','\'\'\'Василько Романович\'\'\' (бл. [[1204]] - [[1270]]) - Волинський [[князь]], спершу у Бересті, а з [[1245]] р.– у Володимирі. Союзник свого брата [[Данило Романович (Галицький)|Данила Романовича]] у боротьбі з галицькими боярами, поляками й уграми, що претендували на [[Галич]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ва]][[Category:Персоналії Ро]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828145612','',0,0,0,1,0.370566416704,'20041224120755','79959171854387');
INSERT INTO cur VALUES (10293,0,'Виговський_Іван','\'\'\'Виговський Іван\'\'\' ( ? - [[1664]]) - [[гетьман|Гетьман]] [[Україна|України]] у [[1657]]–[[1659]] рр. Прагнув добитися повної самостійності України, спираючись на [[Швеція|Швецію]] і [[Польща|Польщу]], для цього в [[1658]] р. підписав [[Гадяцький договір|Гадяцьку угоду]]. У [[1659]] р. розбив московське військо під [[Конотоп|Конотопом]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ви]]\n[[Category:Гетьмани України]]\n{{TODO}}','',225,'Ilya','20050216225104','',0,0,1,0,0.30938270004,'20050216225104','79949783774895');
INSERT INTO cur VALUES (10294,0,'Витвицький_Степан','\'\'\'Витвицький Степан\'\'\' ([[1884]] - [[1965]])\n- [[політичний діяч]], [[журналіст]], член УНДП. У [[1918]] р.– член Національної Ради [[ЗУНР]]. Був одним з організаторів возз\'єднання [[УНР]] і [[ЗУНР]] [[22 січня]] [[1919]] р. Згодом – державний секретар закордонних справ, голова місії [[ЗУНР]] в [[Париж|Парижі]] і [[Лондон|Лондоні]]. У [[1925]]–[[1939]] рр.– діяч УНДО. З [[1954]] р.– [[президент]] [[УНР]] в еміграції.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ви]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828152815','',0,0,0,0,0.216481065013,'20050206085015','79959171847184');
INSERT INTO cur VALUES (10295,0,'Вишневецький_Дмитро','\'\'\'Вишневецький Дмитро\'\'\' (? - ?)\n- перший відомий в історії [[козацький отаман]]. Близько [[1550]] р. на острові [[Мала Хортиця]] на [[Дніпро|Дніпрі]] збудував [[Запорізька Січ|Запорізьку Січ]] і об\'єднав козаків для боротьби з татарами. У [[1563]] р. потрапив в турецький полон і був страчений. Герой народної пісні про Байду.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ви]]\n{{TODO}}\n\n[[Category:Історія України]]','',225,'Ilya','20050313143951','',0,0,1,0,0.221646386302,'20050313143951','79949686856048');
INSERT INTO cur VALUES (10296,0,'Вітик_Семен','\'\'\'Вітик Семен\'\'\' ([[1876]] - [[1937]])\n- [[громадсько-політичний діяч|громадсько-політичний]] і профспілковий діяч на Дрогобиччині. Засновник УСДП, посол до парламенту. В період [[ЗУНР]] – комісар Дрогобиччини, віце-президент Національної Ради. З [[1919]] р.– на еміграції. У [[1925]] р. переїхав до [[Харків|Харкова]]. Репресований.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ві]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040828153306','',0,0,0,1,0.532816449428,'20050206085015','79959171846693');
INSERT INTO cur VALUES (10297,0,'Стародавній_Рим','\'\'\'Древній Рим\'\'\', держава древніх римлян ([[8 століття до Р.Х.]] - [[5 століття]])\n\nРимська історія поділяється на три основних періоди:\n*царський (середина [[8 століття до Р.Х.]] - [[510 до Р.Х.]])\n*республіканський ([[510 до Р.Х.]] - [[30 до Р.Х.]])\n*імператорський ([[30 до Р.Х.]] - [[476]]) \n\nВідповідно до переказу, місто [[Рим]] було засноване братами [[Ромул|Ромулом]] і [[Рем|Ремом]] біля 754/[[753 до Р.Х.]] У переказах згадуються 7 царів, що правили в 8-6 ст. до н.е. Після вигнання останнього царя Тарквинія Гордого була встановлена республіка ( [[510 до Р.Х.]]/[[509 до Р.Х.]] ). До середини [[3 століття до Р.Х.]], підкоривши всю територію сучасної Італії, Рим перетворився у велику державу, що домоглася гегемонії в усьому Середземномор\'ї, що привело до зіткнення з [[Карфаген|Карфагеном]]. Після трьох [[Пунічні війни|Пунічних воєн]], одержавши перемогу над Карфагеном у [[146 до Р.Х.]], Рим стає найбільшою средиземноморскою державою. Через рістом великого землеволодіння і рабовласництва, посилились злидні серед селян, що викликало широкий повстанський рух сільського плебсу, рабів ([[повстання Спартака]]) і перші спалахи громадянської війни на вулицях Риму. У соціально-політичному житті Риму [[1 століття до Р.Х.]] все більшу роль стали відігравати армія і її вожді (Л. К. Сулла, Г. Марий, Г. Помпей та ін.). В ході громадянської війни ([[49 до Р.Х.]] - [[45 до Р.Х.]]) необмеженим правителем держави став [[Цезар]]; у [[44 до Р.Х.]] у результаті змови прихильників республіки Цезар був убитий. Новий період громадянських воєн завершився перемогою [[Октавіан|Октавіана]], що отримав в [[27 до Р.Х.]] від сенату титул Августа. З часу правління Августа Рим став імперією. При [[Траян|Траяні]] в [[2 століття|2 столітті]] імперія досягла максимальних границь. Повстання місцевого населення в завойованих землях і вторгнення варварів привели до відділення ряду провінцій і розділу імперії на Східну і Західну ([[395]]). В [[476]] році вождь німецьких найманців [[Одоакром]] переміг останнього імператора [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] [[Ромул Августул|Ромула Августула]]. [[Східна Римська імперія]] під назвою [[Візантійська Імперія|Візантія]] проіснувала ще біля 1000 років\n[[Category:Стародавній Рим]]\n\n[[en:Ancient Rome]]\n[[de:Römisches Reich]]\n[[es:Antigua Roma]]\n[[fr:Rome antique]]\n[[pl:Starożytny Rzym]]\n[[pt:Roma Antiga]]\n[[sl:Staroveký Rím]]\n[[zh:古罗马]]','',274,'Ysyrota','20050224064826','',0,0,0,0,0.868156679379,'20050224064826','79949775935173');
INSERT INTO cur VALUES (10299,0,'Швайґер_Тільман','\'\'\'Швайґер Тільман Валентин\'\'\' (\'\'Tilman Valentin Schweiger; Til Schweiger\'\') ([[19 грудня]] [[1963]] - ) - німецький [[актор]], [[сценарист]]\n\nНародився в [[Фрайбург|Фрайбурзі]] ([[Німеччина]]). Одружений з Дане Карлсен, має трьох дітей. Два роки (? - ?) вчився в університеті на вчителя німецької мови, але став актором и сценаристом.\n\n==Фільмографія==\n*[[1991]]: Ризиковані гонки (\'\'Manta, Manta\'\') (Комедія)\n*[[1994]]: (\'\'Der bewegte Mann/ Maybe, Maybe Not\'\')\n*[[1997]]: Вбивці на заміну (Бойовик)\n*[[1997]]: Достукатися до небес (\'\'Knockin\' On Heaven\'s Door\'\') (Бойовик, драма)\n*[[2001]]: Гонщик (\'\'Driven\'\') (Триллер)\n*[[2001]]: Що робити при пожарі? (\'\'Was tun, wenn\'s brennt?\'\') (Триллер)\n*[[2001]]: (\'\'Investigating Sex\'\')\n*[[2001]]: Лара Крофт - розкрадачка гробниць (Пригоди)\n*[[2003]]: Лара Крофт 2: Колиска життя (Пригоди)\n*[[2004]]: (\'\'(T)Raumschiff Surprise - Periode 1\'\') (Комедія)\n\n[[Category:Персоналії Шв]]\n[[Category:Актори]]\n\n[[de:Til Schweiger]]\n[[eo:Til SCHWEIGER]]','',5,'Gutsul','20050218100807','',0,0,1,0,0.73985116451,'20050218100807','79949781899192');
INSERT INTO cur VALUES (10300,0,'Нова_Сербія','\'\'\'НОВА СЕРБІЯ\'\'\' — історична територія України, що займала простір із заходу на схід від Синюхи до Дніпра, а з півночі на південь від Великої Висі до верхів\'їв Інгулу та Інгульця (сучасна Кіровоградська обл.). \n\nНову Сербія було створено як військово-поселенську територію в 1752 р. за розпорядженням російського уряду (указ 29 грудня 1751 р.). В Нову Сербію переселялися серби з південного кордону Австрійської Імперії, за річками Дунаєм, Тисою і Моришем. Серби мали на тому кордоні з Турцією щось на зразок козацькиї ліній. За проектом 1747 року землі по Дунаю, Тисі і Моришу мали були бути віддані угорських прикордонникам, а серби перетворитися на простих селян. Цей проект викликав велике незадоволення серед сербів, і в 1748 році австрійський уряд запропонував сербам влаштуватися на новій прикордонній лінії. Частина сербів натомість вирішила переселитися до одновірної Росії. Один з лідерів переселенського руху полковник Йован Хорват звернувся в 1751 р. до російського посла у Відні графа М. П. Бестужева-Рюміна з пропозицією виведення до Росії сербів у кількості, достатньої для формування 4-х полків і створення ними військово-поселенської округи на кшталт генералату австрійського Військового кордону. \n\nУ 1752 році австрійський уряд почав чинити перешкоди переселенню. 11 березня 1752 р. імператриця Марія Терезія спеціальним \"Патентом про покарання\" заборонила вербування переселенців і воно продовжувалося (вже нелегальним шляхом) дуже повільно. \n\nНова Сербія поділялася на два полки ― гусарський (кіннотний) з центром в Новомиргороді та пандурський (піхотний) з центром в Крилові, адміністративний центр Нової Сербїї знаходився в Новомиргороді. Обидва новосербські полки складалися з 20 рот, які мали поселення, укріпленні шанцями, що згодом розрослися в села і міста. Деякі населені пункти Кіровоградської області зберегли в просторічному вжитку старі ротні назви: П\'ята Рота ― Кальниболот, Восьма Рота ― Мартоноша, Дев\'ята Рота ― Панчеве тощо. \n\nДля захисту новосербських поселень з півдня в 1754-1757 рр. була побудована фортеця Святої Єлисавети, біля неї виникло місто, яке з 1775 р., після офіційного отримання міського статусу, стало називатися Єлисаветградом (нині - Кіровоград). \n\nЗ 1754 р. південніше фортеці почали виникати поселення українців, вимушених покинути місця свого проживання, відведені для іноземних переселенців Нової Сербії. Указом 14 травня 1754 р. ці поселення стали сотенними слободами Новослобідського козачого полку. В кінці 50-х років їх було 28. В 1759 р. Новослобідські козачі поселення були приєднані до Нової Сербії, але в 1761 р. вони відокремилися і після реформування Новослобідский козачий полк складався з 20 сотень. \n\nВ 1764 р. Нова Сербія і Новослобідський козачий полк були скасовані, а їх території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом 22 березня 1764 р. Новоросійської губернії, губернська канцелярія якої до 26 березня 1765 р. знаходилася у фортеці Св. Єлисавети, після ― в Кременчуці.\n\nНе дивлячись на скасування Нової Сербії як админістративної одиниці, це довгий час вона продовжувала існування як культурна реальність. В Кіровоградській області з 2000 року діє обласне товариство \"Україна-Сербія\" яке налагодило зв\'язки з Сербсько-українським товариством у місті Нови Сад. \n\nІншою військово-поселенською територією України, заселеною південними слов\'янами, була Слов\'яно-Сербія (в сучасній Луганській області).\n\n== External Links: ==\n\nhttp://www.library.kr.ua/kray/shlakhovoy/novaser.html\nКостянтин Шляховий. Нова Сербія в топонімах Кіровоградщини. \n\nhttp://www.library.kr.ua/kray/serbtopo.html\nКостянтин Шляховий. Новосербські топоніми Кіровоградщини. \n\nhttp://www.library.kr.ua/elib/pivovar/index.html\nАнатолій Пивовар. Поселення задніпрських місць та утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття.\n\n\n[[Category:Історія України]]','',225,'Ilya','20050313143934','',0,0,1,0,0.03624557426,'20050313143934','79949686856065');
INSERT INTO cur VALUES (10301,0,'Арабська_абетка','\'\'\'Арабська абетка\'\'\' відіграє важливу роль у світі як абетка [[Іслам|ісламу]] і [[Коран|Корану]]. Вона поширювався разом з поширенням ісламу. На сьогодні арабське письмо є найбільш розповсюдженим у світі після латиниці. Арабську абетку використовують такі мови: [[арабська мова|арабська]], [[перська мова|перська]], пашту, [[курдська мова|курдська]], [[урду]], малайзійська, джаві\n\n==Структура==\nАрабська абетка складається з 28 букв , кожна з яких представляє приголосний звук. Слова пишуться зправа на ліво. Форма кожної букви варіюється в залежності від того, чи є ця буква одною, знаходиться на початку, в середині чи в кінці слова. Існують три короткі і три довгі голосні (a, i, u; ā, ī, ū). Для представлення довгих використовуються букви аліф, уау, і йя.Набір спеціальних символів, розроблених у [[8 століття до Р.Х.|8 столітті до Р.Х.]], також іноді використовується для відображення коротких голосних і деяких граматичних закінчень, в інших випадках на письмі опускаються. Арабські слова майже завжди починаються з одної приголосної, за якої йде голосна.\n\n==Історія==\nАрабська абетка відома в арабському світі вже з [[4 століття]] нашої ери, а з поширенням ісламу вона стала відома у багатьох країнах східної півкулі. Вважається , що арабське письмо походить від древнього набатейського алфавіту, різновидності арамейського , котрим користувалися на півночі [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]] за тисячу років до виникнення ісламу. \n\nПід впливом ісламу й арабської культури багато мов без родинного зв\'язку з арабською стали використовувати арабську абетку. Мови [[Іран|Ірану]], [[Афганістан|Афганістану]] і [[Пакистан|Пакистану]] використовують арабське письмо. До [[1920-ті|1920-х]] років арабським письмом користувалися в [[Туреччина|Туреччині]]. Арабську в\'язь можна побачити в [[Кашмір|Кашмірі]], у деяких місцях [[Малайзія|Малайзії]], в [[Індія|Індії]], [[Сомалі]] і далі на південь по африканському узбережжю до [[Танзанія|Танзанії]].\n \n==Каліграфія==\nКаліграфія (від грецького \"красиве письмо\") давно грає важливу культурну роль у країнах арабського світу. Вона використовується не тільки на важливих документах, але також для цілей образотворчого мистецтва.\n\nЄ важливі причини існування каліграфії як важливої форми мистецтва, у той час як вона переважно вмерла на заході. \"Курсивність\" арабської мови й іншої особливості утруднили адаптацію до друкування і віддалили введення друкарського верстату, так що в справі видання книг (особливо Корану), юридичних і інших документів арабський світ протягом декількох сторіч після Гутенберга усе ще залежав від переписування від руки.\n\nІнша, можливо більш важлива причина, - релігійна. Коран не забороняє зображувати людей і тварин на малюнках і картинах, але в міру поширення ісламу в ранні роки він успадкував вже укорінену на Близьку Схід віру, спрямовану проти такого образотворчого мистецтва. Тому, скрізь, де було потрібно художнє оформлення, ісламські художники, не маючи права зображувати людські або тваринні форми, по більшій частині повинні були покладатися на \"арабський характер\" (малюнки, засновані на строго геометричних формах або послідовностях листів і рослин) або каліграфію. Так що арабська каліграфія з самого початку використовувалася не тільки для того, щоб виготовляти екземпляри Корана (її перший і, протягом довгого часу, головний спосіб використання), але також для всіх інших видів образотворчого мистецтва, наприклад на порцеляні і металевих виробах, для килимів і інших текстильних виробів, на монетах і як архітектурна прикраса (переважно на мечетях і цвинтарях).\n\n[[Category:Абетка]]','',225,'Ilya','20050313144141','',0,0,1,0,0.759773161616,'20050313144141','79949686855858');
INSERT INTO cur VALUES (10302,0,'Вовк_Федір','\'\'\'Вовк Федір\'\'\' ([[17 березня]] [[1847]], с.Крячківці, [[Полтавська область|Полтавщина]] - [[29 червня]] [[1912]])\n- Визначний [[антрополог]], [[етнограф]] і [[археолог]]. Видатний член київської Громади, через переслідування у [[1879]] змушений був надовго виїхати за кордон. Вивчав етнографічні матеріали в різних країнах Європи. З [[1887]] оселився у [[Париж|Парижі]], де вивчав (у Манувріє, Топінара, Ерве, Амі, Летурнр) антропологію, порівняльну етнографію і архелогію. За працю “Varations squelettiques du pied chez les Primates et chez les races humaines” ([[1900]]) отримав премії Godar і від Російської АН. В [[1904]]-[[1906]] робив екскурсії в [[Галичина|Галичині]], [[Буковина|Буковині]] і [[Угорщина|Угорщині]]. З [[1905]] доцент антропології [[Петербурзький Університет|Петербурзького Університету]]. Ф. Вовк залишив понад 200 наукових праць різними мовами.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Во]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829165038','',0,0,0,1,0.558117892853,'20050217154748','79959170834961');
INSERT INTO cur VALUES (10303,0,'Вовчок_Марко','#redirect [[Марко Вовчок]]\n','Вовчок Марко moved to Марко Вовчок',114,'Kvandr','20050308215600','',0,1,0,1,0,'20050308215600','79949691784399');
INSERT INTO cur VALUES (10304,0,'Володимирко_Володарович','\'\'\'Володимирко Володарович\'\'\' (Володимирко Володаревич) ([[1104]] - [[1152]])\n- Галицький [[князь]]. Ставши у [[1124]] р. Звенигородським князем, він з часом приборкав непокірних удільних князів та бояр і в [[1144]] р. об\'єднав Звенигородське, Галицьке, Перемишльське, Теребовлянське князівства в єдине [[Галицьке князівство]]. Вів успішну боротьбу проти польських та угорських феодалів, які намагалися загарбати [[Галичина|Галичину]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Во]]\n{{TODO}}\n\n[[Category:Князі Київської Русі]]','',225,'Ilya','20050313144529','',0,0,1,0,0.286113866738,'20050313144529','79949686855470');
INSERT INTO cur VALUES (10305,0,'Володимир_Всеволодович_(Мономах)','#REDIRECT [[Володимир Мономах]]','',5,'Gutsul','20040829165619','',0,1,0,1,0.375286765571,'20040829165619','79959170834380');
INSERT INTO cur VALUES (10306,0,'Володимир_Ольгердович','\'\'\'Володимир Ольгердович\'\'\' (? - ?)\n- Перший [[князь київський|київський князь]] із династії Гедиміновичів ([[1362]]–[[1394]]), вигнаний з Києва Вітовтом, владу якого не визнавав. Володимир був у залежності від татарського хана.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Во]]\n{{TODO}}\n\n[[Category:Історія України]]','',225,'Ilya','20050313144154','',0,0,1,0,0.448813751083,'20050313144154','79949686855845');
INSERT INTO cur VALUES (10307,0,'Володимир_Ольґердович','#REDIRECT [[Володимир Ольгердович]]\n','Володимир Ольґердович moved to Володимир Ольгердович',5,'Gutsul','20040829170017','',0,1,0,1,0.788278118510058,'20040829170017','79959170829982');
INSERT INTO cur VALUES (10308,0,'Волошин_Августин','#REDIRECT [[Волошин Авґустин]]','Redirect',76,'Maksym Ye.','20050313155657','',0,1,0,0,0.368767487523,'20050313155657','79949686844342');
INSERT INTO cur VALUES (10309,0,'Вольф_Арнольд','\'\'\'Вольф Арнольд\'\'\' (? - ?)\n- Австрійський старшина німецького походження, полковник УГА, командир II корпусу УГА.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Во]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829170238','',0,0,0,1,0.188916114713,'20041205163309','79959170829761');
INSERT INTO cur VALUES (10310,0,'Врецьона_Євген','\'\'\'Врецьона Євген\'\'\' ([[1905]] - )\n- Провідний діяч УВО й [[ОУН]]. Один з організаторів військових частин у [[Карпатська Україна|Карпатській Україні]] у [[1939]] р. і [[Українська повстанська армія|УПА]], член УГВР. З [[1945]] р.– на еміграції.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Вр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829171128','',0,0,0,1,0.318987873066,'20050202133129','79959170828871');
INSERT INTO cur VALUES (10311,0,'Персоналії_Вя','[[Персоналії]]\n\n{{MediaWiki:PersonsAlphabet}}\n\n{{MediaWiki:PersonsAlphabet V(cyr)}}\n\n*[[В\'язлов Андрій]]\n[[Category:Список осіб]]','U-Bot - classify',90,'U-Bot','20050120091945','',0,0,1,0,0.721526950002,'20050120091945','79949879908054');
INSERT INTO cur VALUES (10312,0,'В\'язлов_Андрій','\'\'\'В\'язлов Андрій\'\'\' ([[1862]] - [[1919]])\n- [[громадський діяч]]. Депутат І Державної Думи. Член ТУП, пізніше УПСФ. В період [[Центральна Рада|Центральної Ради]] – губернський комісар [[Волинь|Волині]], у [[1918]] р.– міністр юстиції в уряді Української держави, у [[1919]] р.– голова Українського Червоного Хреста.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Вя]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829171359','',0,0,0,1,0.945840745208,'20050214225439','79959170828640');
INSERT INTO cur VALUES (10313,0,'Ґалаґан_Григорій_Павлович','\'\'\'Ґалаґан Григорій Павлович\'\'\' ([[1819]]-[[1888]]) - [[громадський діяч]], українофіл, [[меценат]], представник відомого старшинсько-дворянського роду [[Ґалаґани|Ґалаґанів]] \n\nЧлен підготовчих комісій перед реформою [[1861]] р. \n\nІз [[1865]] р. – [[земства|земський]] діяч-[[меценат]]: за ініціативою й при матеріальній підтримці Ґалаґана відкрито гімназію в [[Прилуки|Прилуках]] ([[1874]]) й багато народних шкіл, а також [[Колеґія імені Павла Ґалаґана|колеґію]] (названу іменем його передчасно померлого сина Павла) в Києві ([[1871]])\n\nМатеріально підтримував журнал \"[[Киевская старина]]\"\n\nУ [[1873]]–[[1875]] рр.– голова [[Південно-Західне відділення Російського географічного товариства|Південно-Західного відділення Російського географічного товариства]]\n[[Category:Персоналії Ґа]][[Category:Видатні українці]]','',114,'Kvandr','20050303222751','',0,0,0,0,0.67766754299185,'20050303222751','79949696777248');
INSERT INTO cur VALUES (10314,0,'Ганкевич_Лев','\'\'\'Ганкевич Лев\'\'\' ([[1883]] - [[1962]])\n- [[адвокат]], оборонець у кримінальних політичних процесах, [[журналіст]] і співредактор української газети \"Вперед\" у [[1918]]–[[1922]] рр., діяч УСДП. Був членом Національної Ради [[ЗУНР]]. У [[1939]] р. виїхав на еміграцію.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Га]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829174432','',0,0,0,1,0.998061710968,'20050206085015','79959170825567');
INSERT INTO cur VALUES (10315,0,'Гель_Іван','\'\'\'Гель Іван\'\'\' ([[1937]] - )\n- Правозахисник. За спеціальністю – [[історик]]. Неодноразово був засуджений за звинуваченням у так званій антирадянсьгій агітації і пропаганді. Після звільнення у [[1989]] р. один із засновників Української гельсінської спілки. Був депутатом, заступником голови Львівської обласної Ради ([[1990]]–[[1994]]). Активний учасник суспільно-політичного життя.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ге]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829174457','',0,0,0,1,0.054268105446,'20041205163309','79959170825542');
INSERT INTO cur VALUES (10316,0,'Гербель_Сергій','\'\'\'Гербель Сергій\'\'\' (? - ?)\n- [[політичний діяч]] часів гетьманату. До революції [[1917]] р.– губернатор у [[Харків|Харкові]]. Влітку [[1918]] р.– міністр харчових справ у кабінеті ф. Лизогуба, після проголошення федерації – прем\'єр-міністр і міністр земельних справ ([[14 листопада]] [[1918]] – [[14 грудня]] [[1918]]). Подальша доля невідома.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ге]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829174533','',0,0,0,1,0.622426467306,'20041205163309','79959170825466');
INSERT INTO cur VALUES (10317,0,'Глушко_Валентин_Петрович','\'\'\'Глушко Валентин Петрович\'\'\' ([[2 вересня]] [[1908]], [[Одеса]] - [[10 січня]] [[1989]], [[Москва]])\n- Академік [[АН УРСР]] ([[1958]]) та [[АН СРСР]], творець першого у світі електротермічного ракетного двигуна і багаторазового ракетно-космічного комплексу “Енергія”-”Буран”. [[1938]] року засуджений до 8 років за “шкідництво”. Його двигуни підіймали в повітря літаки (Як-3, Су-6, Су-7), космічні кораблі “Восток”, ракетоносії “Протон”. [[1994]] року його ім’я отримав кратер на заповідному видимому боці [[Місяць (супутник)|Місяця]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Гл]]\n{{TODO}}\n\n[[sl:Valentin Petrovič Gluško]]','[[sl:Valentin Petrovič Gluško]]|[xJaM]',0,'193.189.177.177','20040920151216','',0,0,0,0,0.218294634585,'20050204173501','79959079848783');
INSERT INTO cur VALUES (10318,0,'Голубович_Сидір','\'\'\'Голубович Сидір\'\'\' ([[1875]] - [[1938]])\n- [[адвокат]], посол до австрійського парламенту та до галицького сейму. Секретар судових справ [[ЗУНР]]. У [[1919]] р.– президент Ради державних секретарів і секретар фінансів, торгівлі та промисловості. У [[1924]] р. очолював [[Українська трудова партія|Українську трудову партію]]. Брав участь у заснуванні УНДО.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Го]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829175049','',0,0,0,1,0.796930514647,'20050206085015','79959170824950');
INSERT INTO cur VALUES (10319,0,'Голуховський_Агенор','\'\'\'Голуховський Агенор\'\'\' ([[1812]] - [[1875]])\n- Польський галицький [[політик]], співпрацював у розробці проекту знесення панщини. Із червня [[1848]] р.– заступник намісника, з [[1849]] р.– намісник австрійського цісаря в [[Галичина|Галичині]] (до [[1860]] р.).\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Го]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829175057','',0,0,0,1,0.792154761866,'20050217154748','79959170824942');
INSERT INTO cur VALUES (10320,0,'Горбачевський_Антін','\'\'\'Горбачевський Антін\'\'\' ([[1856]] - [[1944]])\n- [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]] у [[Галичина|Галичині]], співзасновник УНДП, посол до галицького сейму, член Національної Ради [[ЗУНР]]. У [[1919]] р.– член української дипломатичної місії у [[Варшава|Варшаві]]. У [[1927]]–[[1939]] рр.– член польського сенату.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Го]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829175123','',0,0,0,1,0.389481647587,'20050217154748','79959170824876');
INSERT INTO cur VALUES (10321,0,'Горбовий_Володимир','\'\'\'Горбовий Володимир\'\'\' ([[1898]] - [[1984]])\n- [[адвокат]] у [[Галичина|Галичині]], оборонець у політичних процесах. Діяч УВО і [[ОУН]], в\'язень Берези Картузької. У [[1945]] р. засланий більшовиками.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Го]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829175208','',0,0,0,1,0.673979833105,'20050217154748','79959170824791');
INSERT INTO cur VALUES (10322,0,'Гонсет_Роман','\'\'\'Гонсет Роман\'\'\' ([[1891]], [[Галичина]] - [[1951]], [[США]])\n- [[винахідник]] і [[підприємець]]. З [[1907]] року у [[Канада|Канаді]], з [[1916]] в [[Лос-Анджелес|Лос Анжелесі]] ([[США]]). Винаходи (частково із сином Фавстом): удосконалений кіноапарат, поліпшення радіо, телефону (близько 100 патентів).\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Го]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040829175238','',0,0,0,1,0.378183169932,'20050217154748','79959170824761');
INSERT INTO cur VALUES (10323,0,'Гречулевич_Василь','\'\'\'Гречулевич Василь\'\'\' ([[1791]] - [[1870]])\n- [[протоієрей]], автор відомої книги \"Проповеди на малороссийском языке\" та інших духовних творів, написаних українською мовою.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Гр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040830061641','',0,0,0,1,0.792661286328,'20041205163309','79959169938358');
INSERT INTO cur VALUES (10324,0,'Григоренко_Петро_Григорович','\'\'\'Григоренко Петро Григорович\'\'\' ([[1912]] - [[1988]])\n- Радянський [[генерал]], правозахисник. Виступав на захист [[кримські татари|кримських татар]] та інших депортованих народів. У [[1964]] за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і \"психушках\". З [[1977]] р. проживав у [[США]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Гр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040830061659','',0,0,0,1,0.008981156167,'20050127080751','79959169938340');
INSERT INTO cur VALUES (10325,0,'Гринько_Григорій','\'\'\'Гринько Григорій\'\'\' ([[1890]] - [[1938]])\n- Радянський [[політичний діяч]], [[боротьбист]], з [[1920]] р.– член [[КП(б)У]]. У [[1919]] р.– член Всеукраїнського ревкому. У [[1920]]–[[1923]] рр.– нарком освіти [[УРСР]], у [[1923]]–[[1925]] рр.– голова Держплану УРСР, з [[1925]] р.– на різних посадах в уряді [[СРСР]]. Репресований.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Гр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040830061758','',0,0,0,1,0.849738046457,'20050129051910','79959169938241');
INSERT INTO cur VALUES (10326,0,'Грицай-Перебийніс_Дмитро','\'\'\'Грицай-Перебийніс Дмитро\'\'\' ([[1907]] - [[1945]])\n- [[політичний діяч|політичний]] і [[військовий діяч]], референт Крайової екзекутиви [[ОУН]] на західноукраїнських землях у [[1933]]–[[1934]] рр., а з [[1941]] р.– її проводу (у фракції [[Степан Андрійович Бандера|С. Бандери]]), генерал-хорунжий УПА, з січня [[1944]] р.– шеф її головного штабу. Загинув у в\'язниці у [[Прага|Празі]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Гр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040830061846','',0,0,0,1,0.859591861656,'20050216163359','79959169938153');
INSERT INTO cur VALUES (10327,0,'Гуня_Дмитро','\'\'\'Гуня Дмитро\'\'\' (? - ?)\n- Козацький [[гетьман]] у [[1638]] р. Один з керівників антипольського повстання [[1637]] р.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Гу]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040830062445','',0,0,0,1,0.967763975713,'20050120105031','79959169937554');
INSERT INTO cur VALUES (10328,0,'Гутник_Сергій','\'\'\'Гутник Сергій\'\'\' (? - ?)\n- Кадет, [[фінансист]], міністр торгівлі і промисловості в уряді гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Гу]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040830062529','',0,0,0,1,0.32775923951,'20041205163309','79959169937470');
INSERT INTO cur VALUES (10330,2,'Gutsul/Questions_part1',':вітання з Тернополя. давай розвивати цю штуку разом. я скоро шось тут напхаю з вашого дозволу - може зустрінемося в Шешорах, Гуцьку, на етнічному фестивалі. шукай транспарант сату RASTAUKRAINA (http://rasta.com.ua/ ).\n\n\nБуло б непогано зустрітися, але в той час я буду досить далеко від Карпат :-( \nА для того щоб розвтвати цю енциклопедію, мого дозволу не потрібно. А взагалі я радий, що Вас (тебе?) це цікавить!!! Бажаю творчої наснаги! Привіт \"файному місту Тернопіль\"! \n\nВідповідай в мому [[Користувач обговорення:Gutsul|Обговоренні]] --[[Користувач:Gutsul|Gutsul]] 18:56, 17 Черв 2004 (UTC)\n\nПривіт, Gutsul, б.л., яака різница між \"автори\" i \"письменники\"? --[[User:Elya|elya]] 17:20, 6 Feb 2004 (UTC)\n\n\"Pys\'mennyk\" pyshe knygy, a \"Avtor\" tse toj hto shchos\' napysav: knygu, stattju, programu... Tomy ja vyrishyv, shcho krashche vykorystaty termin \"Pys\'mennyk\", a storinku \"Ukrajins\'ki avtory\" treba bude vyluchyty. --[[User:Gutsul|Gutsul]] 16:40, 7 Feb 2004\n\n:дякую за відповідь! Мені також так краще подобаєтсья. тільки інколи тяжко розрізняти \"письменник\" і \"поет\"... ;-) (чому пишете латинськами?) --[[User:Elya|elya]] 16:47, 7 Feb 2004 (UTC)\n\nЯ тут дивлюсь, Ви, пане Гуцул, в історичній вісі плідно працюєте над оформленням. Питання: чи не потрібно в \"до н.е.\" розвернути порядок років? Логічніше буде, їй-бо. Якщо Вам ліньки, я, може, якось цим сама займуся. Ви не будете проти? ;)\n\n: Зроблю, вкажіть лише приблизний діапазон років. А то зараз склалась ситуація, коли близько половини статей в нашій енциклопедії це роки, та ще й без корисних даних. Особисто мені це не дуже подобається. [[Користувач:Gutsul|Gutsul]] 07:11, 14 Квіт 2004 (UTC)\n\n: Діапазон той самий, що є зараз. Просто в списку років на сторінці \"Історична вісь\" в \"до н.е.\" треба
\n: порядок років робити не від х0 до х99, а від х99 до х0. А потім в разі наявності інформації можна
\n: буде діапазон розширювати, імхо, це на портальній сторінці років не важко, як і на будь-якій іншій :).
\n: А над контентом я трохи попрацюю, в тому числі і по роках. Хоч і не завжди є час, але потихеньку-
\n: полегеньку. Інакше ж бо воно не робиться :). [[Користувач:magda|magda]] 13:06, 14 Квіт 2004 (UTC)\n\n\nДоброго дня ще раз. Я подивилася внесені Вами до ЧаП Редагування зміни. У мене все ще є питання. Не те щоб я збиралася захищати свою ідею алфавітного списку різночитань :), просто я дійсно хочу обговорити, бо не знаю, як краще. Справа в тому, що якщо на одного Тараса Шевченка буде ще 3 статті \"Т.Г. Шевченко\", \"Шевченко Тарас Григорович\" і \"Тарас Григорович Шевченко\", то чи не буде це створювати неправильне враження у загальній кількості статей? Імхо, цього (створення інших статей з перенаправленням) буде не уникнути, але це треба робити лише в крайній необхідності, коли хтось випадково створив статтю, яка вже є, під іншим іменем. А спеціально для зручності пошуку створювати купу перенаправлень буде мати неоднозначний ефект. Бо коли я бачу, скажімо, що в енциклопедії міститься, напр., 20000 статей, я маю певне уявлення про те, скільки чого я можу там знайти. Якщо ж насправді там буде змістовно різних статей лише 10000, то в мене як юзера буде мати місце деяке розчарування. Так що як Ви думаєте, може дійсно не створювати спеціально набір перенаправлень, а краще залишитися на ідеї різночитань. Все-таки буде продукуватися менше статей.\n\n:Перенаправлення не вважаються статтями (тобто не рахуються лічильником {{NUMBEROFARTICLES}}). Взагалі в вікіпедії є два поняття: \"стаття\" і \"сторінка\", \"сторінка\" - це власне все що тут є, \"стаття\" - це сторінка, що не є перенаправленням, не нележить до простору імен \"Wikipedia:\", можливо, є ще якісь вийнятки. А що до списку різночитань, то нехай він буде, час покаже потрібен він чи ні, а заважати він нікому не буде. --[[Користувач:Gutsul|Gutsul]] 08:59, 19 Квіт 2004 (UTC)\n\nІ друге. Я не бачу великого сенсу у тому, щоб були дві статті - \"Біографії\" і \"Персоналії\". Це одне і те ж. Бо будь-яка персоналія, якщо про неї буде написано, хто вона така, де народилась/померла та де жила і що зробила, це вже хоч коротка, але біографія. Пропоную залишити лише сторінку Персоналії, а на Головній сторінці в розділі \"Людина\" залишити \"Біографії\", які будуть вести на \"Персоналії\". Ви не проти?\n\n --[[Користувач:magda|magda]] 08:10, 19 Квіт 2004 (UTC)\n\n:Ні, я не проти. :-) --[[Користувач:Gutsul|Gutsul]] 08:59, 19 Квіт 2004 (UTC)\n\nНу от і добре. Щодо перенаправлень і кількості статей, Ви мене заспокоїли. Тепер, я бачу, Ви взялися за Стародавню Грецію. Тоді робити і \"Стародавній Рим\"? (я його ще не писала, але робила у [[Марк Антоній|Марку Антонію]] посилання на \"Давній\" Рим. Оскільки не впевнена :), питаю. Уніфікуємо на \"Стародавній\"?\n\nІ до речі, команда [[зображення:file.jpg]] не працює. Може, воно все ще \"image\"? Бо я спробувала у [[Беніто Муссоліні]] вставити картинку, а воно не паше. Міняти на image чи \"погодить\"?\n\n--[[Користувач:magda|magda]] 13:56, 19 Квіт 2004 (UTC)\n\nНехай буде \"Стародавній\", як на мене це теж різночитання. З зображеннями я навіть не знаю :-(. Взагалі вже є парочка зображень з \"image\", можна продовжити. Переконвертувати на \"зображення\" буде не так вже й складно. --[[Користувач:Gutsul|Gutsul]] 19:39, 19 Квіт 2004 (UTC)','',5,'Gutsul','20040830083254','',0,0,0,1,0.174173660192,'20040830083254','79959169916745');
INSERT INTO cur VALUES (10331,2,'Gutsul/Banners','{| align=\"center\"\n|[http://www.domivka.net/modules.php?name=MS_TopSites&file=in&id=81 Домівка.NET]
http://www.domivka.net/images/banners/domivka.gif\n|-\n|[http://meta.ua META - Українська пошукова система]
http://meta.ua/img/banners/knopka1.gif\n|-\n|[http://kyiv.ru/ua/categ-Reference-150.html kyiv.ru]
\nhttp://kyiv.ru/imgs/kyiv88x31.gif\n|-\n|}','',5,'Gutsul','20050302093441','',0,0,1,0,0.173987365874,'20050302093441','79949697906558');
INSERT INTO cur VALUES (10332,0,'Джус_Володимир','\'\'\'Джус Володимир\'\'\' ([[1895]], [[Галичина]] - ?)\n- Український промисловець у [[США]]. [[винахідник|Винахідник]] нового типу прикріплювача “фестенер”, використовуваного в авіації, власник фабрики “Джус Фестенер Ко Інк”, заснованої [[1933]] в Вест Айсліп, і фабрик в Англії, Франції й Канаді; засновник і президент [[Український інститут Америки|Українського Інституту Америки]] ([[1952]]).\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Дж]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040831065027','',0,0,0,1,0.620536428234,'20050217154748','79959168934972');
INSERT INTO cur VALUES (10333,0,'Дзерович_Юліан','\'\'\'Дзерович Юліан\'\'\' ([[1871]] - [[1943]])\n- Галицький [[педагог]], церковний і освітньо-культурний діяч, греко-католицький [[священик]]. Був професором Греко-католицькоі духовної семінарії і Богословської академії у Львові, активний член ряду товариств, редактор церковних журналів.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Дз]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040831065129','',0,0,0,1,0.762136576121,'20041205163309','79959168934870');
INSERT INTO cur VALUES (10334,0,'Дідицький_Богдан','\'\'\'Дідицький Богдан\'\'\' ([[1827]] - [[1908]])\n- Галицький москвофільський [[письменник]] і [[журналіст]], редактор газети \"Слово\". Доводив, що є одна \"руська мова\" з двома вимовами. Твори писав \"язичієм\".\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ді]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040831065206','',0,0,0,1,0.631885038517,'20041205163309','79959168934793');
INSERT INTO cur VALUES (10335,0,'Добжанський_Теодосій','\'\'\'Добжанський Теодосій\'\'\' ([[25 січня]] [[1900]], [[Немірів]], [[Україна]] - [[18 грудня]] [[1975]], Дейвіс, [[Каліфорнія]], [[США]])\n- визначний український та американський [[біолог]]-генетик, професор [[Колумбійський університет|Колумбійського університету]]. Наукові праці здійснили великий вплив на розвиток генетики та теорію еволюції. У [[1918]]-[[1924]] працював в [[Україна|Україні]], [[1924]]-[[1927]] у [[Санкт-Петербург|Ленінграді]], з [[1927]] у [[США]]. У [[1941]] році нагороджений медаллю Daniel Girand Elliot (нагорода Американської національної академії). У [[1964]] році став почесним доктором [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]]. Понад 300 праць.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії До]]\n{{TODO}}','',274,'Ysyrota','20050314171300','',0,0,0,0,0.230242072712,'20050314171300','79949685828699');
INSERT INTO cur VALUES (10336,0,'Долинай_Микола','\'\'\'Долинай Микола\'\'\' (? - ?)\n- Лікар, міністр уряду [[Карпатська Україна|Карпатської України]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії До]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040831065328','',0,0,0,1,0.025209515833,'20041205163309','79959168934671');
INSERT INTO cur VALUES (10337,0,'Донський_Борис','\'\'\'Донський Борис\'\'\' (? - ?)\n- Лівий есер. У [[1918]] р. вбив у [[Київ|Києві]] командуючого німецьких армій \"Київ\" Г. Ейхгорна.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії До]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040831065405','',0,0,0,1,0.36903540621,'20041205163309','79959168934594');
INSERT INTO cur VALUES (10338,0,'Дорошенко_Петро','\'\'\'Дорошенко Петро\'\'\' ([[1627]] - [[1698]])\n- [[гетьман]]. Ставши у [[1665]] р. гетьманом [[Правобережна Україна|Правобережної України]], поставив собі за мету кінцеве звільнення її від поляків. У [[1668]] р. був проголошений гетьманом [[Україна|України]] по обидва боки [[Дніпро|Дніпра]]. Боровся за незалежну Україну в її етнографічних межах.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії До]]\n[[Category:Гетьмани України]]\n\n{{TODO}}','[[Category:Гетьмани України]]',225,'Ilya','20050216224742','',0,0,1,0,0.09162357221,'20050216224742','79949783775257');
INSERT INTO cur VALUES (10339,0,'Драгомирецький_Антін_Григорович','\'\'\'Драгомирецький Антін Григорович\'\'\' ([[1887]] - ?)\n- [[політичний діяч]], у [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], член ЦК [[УСДРП]], згодом один з керівників групи соціал-демократів-незалежників, що перетво-рилася на УКП, еволюціонізував з нею до [[КП(б)У]]. У [[1930-ті|1930-х]] роках репресований. Подальша доля невідома.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Др]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040831065913','',0,0,0,1,0.433838707131,'20050129055400','79959168934086');
INSERT INTO cur VALUES (10340,0,'Дроботько_Віктор','\'\'\'Дроботько Віктор\'\'\' ([[1885]], [[Сумська область|Сумщина]] - ?)\n- видатний [[мікробіолог]] та [[Епідеміолог|епідеміолог]]. Дійсний член [[АН УРСР]], з [[1931]] р. науковий співробітник [[Інститут Мікробіології ім. Д. Заболотного|Інституту Мікробіології ім. Д. Заболотного]] АН УРСР у Києві, згодом його керівник. Має близько 100 наукових праць з ділянки питань мікробіології риносклероми, кишкових інфекцій, харчових отруєнь, туберкульози тощо. В. Дроботько працював також в ділянці вивчення антибіотиків із вищих рослин. Належить низка наукових відкриттів.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Др]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040831065936','',0,0,0,1,0.007523788608,'20050204173501','79959168934063');
INSERT INTO cur VALUES (10341,0,'Дувірак_Григорій','\'\'\'Дувірак Григорій\'\'\' ([[1861]] - [[1929]])\n- організатор радикального і січового руху на Гуцульщині. Член Президії Національної Ради [[ЗУНР]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ду]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040831070604','',0,0,0,1,0.647611125674,'20050206085015','79959168929395');
INSERT INTO cur VALUES (10342,0,'Список_країн_(за_територією)','Here is a \'\'\'list of the [[country|countries]] of the world in order of size\'\'\'. Values are given using [[SI]] (metric) units. Dependencies are shown with the main country; the total area is also given, but the list is ordered according to the areas excluding dependencies.\n\nAreas are including inland water bodies (lakes, reservoirs, rivers).\n\nSee also\n\n==List of countries by area==\nThe mentioned countries are listed by the \'\'total area\'\' they govern. This includes the parent country as well as self governing provinces, [[enclave]]s, autonomous territories and [[nation]]s.\n\n\n| Pos | Country | Area (km²)\n\n |
|---|
| 1 | [[Росія]] | [[1 E13 m²|17,075,200]]\n | | 2 | [[Канада]] | [[1 E12 m²|9,976,140]]\n | | 3 | [[США]] | 9,629,091\n | | [[Американське Самоа]] | 199\n | | [[Baker Island]] | 1\n | | [[Гуам]] | 549\n | | [[Howland Island]] | 1\n | | [[Jarvis Island]] | 4\n | | [[Johnston Atoll]] | 3\n | | [[Kingman Reef]] | 1\n | | [[Midway Atoll]] | 6\n | | [[Navassa Island]] | 5\n | | [[Північні Маріанські острови]] | 477\n | | [[Palmyra Atoll]] | 12\n | | [[Пуерто-Ріко]] | 9,104\n | | [[США Virgin Islands]] | 352\n | | [[Wake Island]] | 6\n | | Total | 9,639,810\n | | 4 | [[Китай]] ([[mainland China|mainland]] only) | 9,596,960\n | | [[Гонконг]] | 1,092\n | | [[Макао]] | 25\n | | Total | 9,598,077\n | | 5 | [[Бразилія]] | 8,511,965\n | | 6 | [[Австралія]] | 7,686,850\n | | [[Ashmore and Cartier Islands]] | 5\n | | [[Christmas Island]] | 135\n | | [[Cocos (Keeling) Islands]] | 14\n | | [[Coral Sea Islands]] | 3\n | | [[Heard Island and McDonald Islands]] | 412\n | | [[Norfolk Island]] | 34\n | | Total | 7,687,453\n | | 7 | [[List_of_countries_by_area#Remarks|*]][[Індія]] | 3,287,590\n | | 8 | [[Аргентина]] | 2,766,890\n | | 9 | [[Казахстан]] | 2,727,300\n | | 10 | [[Судан]] | 2,505,810\n | | 11 | [[Алжир]] | 2,381,740\n | | 12 | [[Democratic Republic of the Congo|Congo-Kinshasa]] | 2,345,410\n | | 13 | [[Саудівська Аравія]] | 2,218,000\n | | 14 | [[Данія]] | 43,094\n | | [[Фарерські острови]] | 1,399\n | | [[Гренландія]] | 2,166,086\n | | Total | 2,210,579\n | | 15 | [[Мексика]] | 1,972,550\n | | 16 | [[Індонезія]] | 1,904,556\n | | 17 | [[Лівія]] | 1,759,540\n | | 18 | [[Іран]] | 1,648,000\n | | 19 | [[Монголія]] | 1,565,000\n | | 20 | [[Перу]] | 1,285,220\n | | 21 | [[Чад]] | 1,284,000\n | | 22 | [[Нігер]] | 1,267,000\n | | 23 | [[Ангола]] | 1,246,700\n | | 24 | [[Малі]] | 1,240,000\n | | 25 | [[ПАР]] | 1,219,912\n | | 26 | [[Колумбія]] | 1,138,910\n | | 27 | [[Ефіопія]] | 1,127,127\n | | 28 | [[Болівія]] | 1,098,580\n | | 29 | [[Мавританія]] | 1,030,700\n | | 30 | [[Єгипет]] | 1,001,450\n | | 31 | [[Танзанія]] | [[1 E11 m²|948,087]]\n | | 32 | [[Нігерія]] | 923,768\n | | 33 | [[Венесуела]] | 912,050\n | | 34 | [[Намібія]] | 825,418\n | | 35 | [[Пакистан]] | 803,940\n | | 36 | [[Мозамбік]] | 801,590\n | | 37 | [[Туреччина]] | 780,580\n | | 38 | [[Чилі]] | 756,950\n | | 39 | [[Замбія]] | 752,614\n | | 40 | [[М\'янма]] | 678,500\n | | 41 | [[Франція]] -- (metropolitan Франція) | 547,030\n | | [[Bassas da Індія]] | 0.2\n | | [[Clipperton Island]] | 6\n | | [[Europa Island]] | 28\n | | [[French Southern and Antarctic Lands]] | 7,829\n | | [[Французька Гвіана]] | 91,000\n | | [[Французька Полінезія]] | 4,167\n | | [[Glorioso Islands]] | 5\n | | [[Гваделупа]] | 1,780\n | | [[Juan de Nova Island]] | 4\n | | [[Мартініка]] | 1,100\n | | [[Mayotte]] | 374\n | | [[Нова Каледонія]] | 19,060\n | | [[Реюньйон]] | 2,517\n | | [[Сен-П’єр і Мікелон]] | 242\n | | [[Tromelin Island]] | 1\n | | [[Валійські та Футунські острови]] | 274\n | | Total | 675,417\n | | 42 | [[Афганістан]] | 647,500\n | | 43 | [[Сомалі]] | 637,657\n | | 44 | [[Центрально-Африканська Республіка]] | 622,984\n | | 45 | [[Україна]] | 603,700\n | | 46 | [[Ботсвана]] | 600,370\n | | 47 | [[Мадагаскар]] | 587,040\n | | 48 | [[Кенія]] | 582,650\n | | 49 | [[Ємен]] | 527,970\n | | 50 | [[Тайланд]] | 514,000\n | | 51 | [[Іспанія]] | 504,782\n | | [[Ceuta]] | 28\n | | [[Melilla]] | 20\n | | Total | 504,830\n | | 52 | [[Туркменістан]] | 488,100\n | | 53 | [[Камерун]] | 475,440\n | | 54 | [[Папуа-Нова Гвінея]] | 462,840\n | | 55 | [[Швеція]] | 449,964\n | | 56 | [[Узбекистан]] | 447,400\n | | 57 | [[Марокко]] | 446,550\n | | [[Western Sahara]] | 266,000\n | | Total | 712,550\n | | 58 | [[Ірак]] | 437,072\n | | 59 | [[Парагвай]] | 406,750\n | | 60 | [[Зімбабве]] | 390,580\n | | 61 | [[Японія]] | 377,835\n | | 62 | [[Німеччина]] | 357,021\n | | 63 | [[Republic of the Congo|Congo-Brazzaville]] | 342,000\n | | 64 | [[Фінляндія]] | 337,030\n | | 65 | [[Малайзія]] | 329,750\n | | 66 | [[В\'єтнам]] | 329,560\n | | 67 | [[Норвегія]] | 324,220\n | | [[Bouvet Island]] | 58\n | | [[Jan Mayen]] | 373\n | | [[Svalbard]] | 62,049\n | | Total | 386,700\n | | 68 | [[Кот-д\'Івуар]] | 322,460\n | | 69 | [[Польща]] | 312,685\n | | 70 | [[Оман]] | 309,500\n | | 71 | [[Італія]] | 301,230\n | | 72 | [[Філіпіни]] | 300,000\n | | 73 | [[Еквадор]] | 283,560\n | | 74 | [[Буркіна-Фасо]] | 274,200\n | | 75 | [[Нова Зеландія]] | 268,680\n | | [[острови Кука]] | 240\n | | [[Ніуе]] | 260\n | | [[Токелау]] | 10\n | | Total | 269,190\n | | 76 | [[Габон]] | 267,667\n | | 77 | [[Гвінея]] | 245,857\n | | 78 | [[Великобританія]] | 244,820\n | | [[England]] | 130,395\n | | [[Scotland]] | 78,782\n | | [[Wales]] | 20,779\n | | [[Northern Ireland]] | 13,843 \n | | [[Ангілья]] | 102\n | | [[British Індіяn Ocean Territory]] | 60\n | | [[Віргінські острови, Великобританія]] | 153\n | | [[Бермудські острови]] | 53\n | | [[Кайманові острови]] | 262\n | | [[Фолклендськi острови]] | 12,173\n | | [[Гібралтар]] | 6\n | | [[Guernsey]] | 78\n | | [[Isle of Man]] | 572\n | | [[Jersey]] | 116\n | | [[Монтсеррат]] | 102\n | | [[Pitcairn Islands]] | 47\n | | [[Святої Єлени острів (Britain)|Святої Єлени острів]] | 410\n | | [[South Georgia and the South Sandwich Islands]] | 3,903\n | | [[Туркс і Кайкос острови]] | 430\n | | Total | 263,287\n | | 79 | [[Гана]] | 238,540\n | | 80 | [[Румунія]] | 237,500\n | | 81 | [[Лаос]] | 236,800\n | | 82 | [[Уганда]] | 236,040\n | | 83 | [[Гайана]] | 214,970\n | | 84 | [[Білорусь]] | 207,600\n | | 85 | [[Киргизстан]] | 198,500\n | | 86 | [[Сенегал|Sénégal]] | 196,190\n | | 87 | [[Сирія]] | 185,180\n | | 88 | [[Камбоджа]] | 181,040\n | | 89 | [[Уругвай]] | 176,220\n | | 90 | [[Туніс]] | 163,610\n | | 91 | [[Суринам]] | 163,270\n | | 92 | [[Бангладеш]] | 144,000\n | | 93 | [[Таджикистан]] | 143,100\n | | 94 | [[Непал]] | 140,800\n | | 95 | [[Греція]] | 131,940\n | | 96 | [[Нікарагуа]] | 129,494\n | | 97 | [[Еритрея]] | 121,320\n | | 98 | [[Північна Корея]] | 120,540\n | | 99 | [[Малаві]] | 118,480\n | | 100 | [[Бенин]] | 112,620\n | | 101 | [[Гондурас]] | 112,090\n | | 102 | [[Ліберія]] | 111,370\n | | 103 | [[Болгарія]] | 110,910\n | | 104 | [[Гватемала]] | 108,890\n | | 105 | [[Ісландія]] | 103,000\n | | 106 | [[Сербія і Чорногорія]] | 102,173\n | | 107 | [[Куба]] | 100,860\n | | 108 | [[Південна Корея]] | [[1 E10 m²|98,480]]\n | | 109 | [[Угорщина]] | 93,030\n | | 110 | [[Португалія]] | 88,941\n | | [[Azores]] Islands | 2,247\n | | [[Madeira Islands]] | 794\n | | Total | 91,982\n | | 111 | [[Йорданія]] | 92,300\n | | 112 | [[Азербайджан]] | 86,600\n | | 113 | [[Австрія]] | 83,858\n | | 114 | [[Об\'єднані Арабські Емірати]] | 82,880\n | | 115 | [[Чехія]] | 78,866\n | | 116 | [[Панама]] | 78,200\n | | 117 | [[С\'єрра-Леоне]] | 71,740\n | | 118 | [[Ірландія]] | 70,273\n | | 119 | [[Грузія|Georgia]] | 69,700\n | | 120 | [[Шрі-Ланка]] | 65,610\n | | 121 | [[Литва]] | 65,200\n | | 122 | [[Латвія]] | 64,589\n | | 123 | [[Того]] | 56,785\n | | 124 | [[Хорватія]] | 56,542\n | | 125 | [[Bosnia-Herzegovina]] | 51,129\n | | 126 | [[Коста-Ріка]] | 51,100\n | | 127 | [[Словаччина]] | 48,845\n | | 128 | [[Домініканська Республіка]] | 48,730\n | | 129 | [[Бутан]] | 47,000\n | | 130 | [[Естонія]] | 45,226\n | | 131 | [[Нідерланди]] | 41,526\n | | [[Аруба]] | 193\n | | [[Антильські острови, Нідерланди]] | 960\n | | Total | 42,679\n | | 132 | [[Швейцарія]] | 41,290\n | | 133 | [[Гвінея-Бісау]] | 36,120\n | | 134 | [[Китай]] ([[Тайвань]], [[Quemoy]], [[Matsu Islands|Matsu]]) | 35,980\n | | 135 | [[Молдова]] | 33,843\n | | 136 | [[Бельгія]] | 32,545\n | | 137 | [[Лесото]] | 30,355\n | | 138 | [[Вірменія]] | 29,800\n | | 139 | [[Албанія]] | 28,748\n | | 140 | [[Соломонові Острови]] | 28,450\n | | 141 | [[Екваторіальна Гвінея]] | 28,051\n | | 142 | [[Бурунді]] | 27,830\n | | 143 | [[Гаїті]] | 27,750\n | | 144 | [[Руанда]] | 26,338\n | | 145 | [[Македонія]] | 25,333\n | | 146 | [[Беліз]] | 22,966\n | | 147 | [[Джибуті]] | 22,000\n | | 148 | [[Сальвадор]] | 21,040\n | | 149 | [[Ізраїль]] | 20,770\n | | [[Gaza Strip]] | 360\n | | [[West Bank]] | 5,860\n | | Total | 26,990\n | | 150 | [[Словенія]] | 20,253\n | | 151 | [[Фіджі]] | 18,270\n | | 152 | [[Кувейт]] | 17,820\n | | 153 | [[Свазиленд]] | 17,363\n | | 154 | [[Східний Тимор]] | 14,874\n | | 155 | [[Багами]] | 13,940\n | | 156 | [[Вануату]] | 12,200\n | | 157 | [[Катар]] | 11,437\n | | 158 | [[Гамбія]] | 11,300\n | | 159 | [[Ямайка]] | 10,990\n | | 160 | [[Ліван]] | 10,452\n | | 161 | [[Кіпр]] | [[1 E9 m²|9,250]]\n | | 162 | [[Бруней]] | 5,770\n | | 163 | [[Тринідад і Тобаго]] | 5,128\n | | 164 | [[Кабо-Верде]] | 4,033\n | | 165 | [[Самоа]] | 2,860\n | | 166 | [[Люксембург (держава)]] | 2,586\n | | 167 | [[Коморскі острови]] | 2,170\n | | 168 | [[Маврикій]] | 1,860\n | | 169 | [[Сан-Томе і Принсипі]] | 1,001\n | | 170 | [[Домініка]] | [[1 E8 m²|754]]\n | | 171 | [[Тонга]] | 748\n | | 172 | [[Кірібаті]] | 717\n | | 173 | [[Мікронезія|Micronesia]] | 702\n | | 174 | [[Сингапур]] | 692.7\n | | 175 | [[Бахрейн]] | 665\n | | 176 | [[Сент-Люсія]] | 620\n | | 177 | [[Сейшельські острови]] | 455\n | | 178 | [[Андорра]] | 468\n | | 179 | [[Палау]] | 458\n | | 180 | [[Антигуа і Барбуда]] | 442\n | | 181 | [[Барбадос]] | 430\n | | 182 | [[Сент-Вінсент і Гренадини]] | 389\n | | 183 | [[Гренада]] | 340\n | | 184 | [[Мальта (держава)]] | 316\n | | 185 | [[Мальдіви]] | 300\n | | 186 | [[Сент-Кітс и Невіс]] | 261\n | | 187 | [[Маршалові острови]] | 181\n | | 188 | [[Ліхтенштейн]] | 160\n | | 189 | [[Сан-Марино]] | [[1 E7 m²|61.2]]\n | | 190 | [[Тувалу]] | 26\n | | 191 | [[Науру]] | 21\n | | 192 | [[Монако]] | [[1 E6 m²|1.95]]\n | | 193 | [[Ватикан]] | [[1 E5 m²|0.44]]\n | \n\n==Note==\n\nThe 193 countries in the list are the 191 [[United Nations member states]] plus the [[Китай]] (Тайвань) and the [[Holy See|Holy Sée]] ([[Ватикан]]).\n\nThe list also shows the 11 countries which have a total of 66 dependencies, of which 23 are not permanently inhabited and therefore not in the [[List of countries by population]]. The total is 259 countries and dependencies.\n\nCompare with [[List of dependent territories]], which lists 70 dependencies.\n\n==List of major geographic bodies, all ordered according to area==\n\nThe list includes the world and the oceans (rank nrs. 1,2,3,4,5,7), Антарктика (nr. 8), the [[Spratly Islands]] (claimed by various countries; nr 256) and the 259 countries and dependencies which are also listed above.\n\n\n| Pos | Country | Area (km²)\n |
|---|
| 1 | [[World]] | [[1 E14 m²|510,072,000]]\n | | 2 | [[Pacific Ocean]] | 155,557,000\n | | 3 | [[Atlantic Ocean]] | [[1 E13 m²|76,762,000]]\n | | 4 | [[Індіяn Ocean]] | 68,556,000\n | | 5 | [[Southern Ocean]] | 20,327,000\n | | 6 | [[Росія]] | 17,075,200\n | | 7 | [[Arctic Ocean]] | 14,056,000\n | | 8 | [[Антарктика]] | 14,000,000\n | | 9 | [[Канада]] | [[1 E12 m²|9,976,140]]\n | | 10 | [[США]] | 9,629,091\n | | 11 | [[Китай]] ([[mainland China|mainland]] only) | 9,596,960\n | | 12 | [[Бразилія]] | 8,511,965\n | | 13 | [[Австралія]] | 7,686,850\n | | 13.5 | [[European Union]] | 3,892,685\n | | 14 | [[Індія]] | 3,287,590\n | | 15 | [[Аргентина]] | 2,766,890\n | | 16 | [[Казахстан]] | 2,717,300\n | | 17 | [[Судан]] | 2,505,810\n | | 18 | [[Алжир]] | 2,381,740\n | | 19 | [[Congo, Democratic Republic of the]] | 2,345,410\n | | 20 | [[Гренландія]] | 2,166,086\n | | 21 | [[Мексика]] | 1,972,550\n | | 22 | [[Саудівська Аравія]] | 1,960,582\n | | 23 | [[Індонезія]] | 1,919,440\n | | 24 | [[Лівія]] | 1,759,540\n | | 25 | [[Іран]] | 1,648,000\n | | 26 | [[Монголія]] | 1,565,000\n | | 27 | [[Перу]] | 1,285,220\n | | 28 | [[Чад]] | 1,284,000\n | | 29 | [[Нігер]] | 1,267,000\n | | 30 | [[Ангола]] | 1,246,700\n | | 31 | [[Малі]] | 1,240,000\n | | 32 | [[ПАР]] | 1,219,912\n | | 33 | [[Колумбія]] | 1,138,910\n | | 34 | [[Ефіопія]] | 1,127,127\n | | 35 | [[Болівія]] | 1,098,580\n | | 36 | [[Мавританія]] | 1,030,700\n | | 37 | [[Єгипет]] | 1,001,450\n | | 38 | [[Танзанія]] | [[1 E11 m²|945,087]]\n | | 39 | [[Нігерія]] | 923,768\n | | 40 | [[Венесуела]] | 912,050\n | | 41 | [[Намібія]] | 825,418\n | | 42 | [[Пакистан]] | 803,940\n | | 43 | [[Мозамбік]] | 801,590\n | | 44 | [[Туреччина]] | 780,580\n | | 45 | [[Чилі]] | 756,950\n | | 46 | [[Замбія]] | 752,614\n | | 47 | [[М\'янма]] | 678,500\n | | 48 | [[Афганістан]] | 647,500\n | | 49 | [[Сомалі]] | 637,657\n | | 50 | [[Центрально-Африканська Республіка]] | 622,984\n | | 51 | [[Україна]] | 603,700\n | | 52 | [[Ботсвана]] | 600,370\n | | 53 | [[Мадагаскар]] | 587,040\n | | 54 | [[Кенія]] | 582,650\n | | 55 | [[Франція]] | 547,030\n | | 56 | [[Ємен]] | 527,970\n | | 57 | [[Тайланд]] | 514,000\n | | 58 | [[Іспанія]] | 504,782\n | | 59 | [[Туркменістан]] | 488,100\n | | 60 | [[Камерун]] | 475,440\n | | 61 | [[Папуа-Нова Гвінея]] | 462,840\n | | 62 | [[Швеція]] | 449,964\n | | 63 | [[Узбекистан]] | 447,400\n | | 64 | [[Марокко]] | 446,550\n | | 65 | [[Ірак]] | 437,072\n | | 66 | [[Парагвай]] | 406,750\n | | 67 | [[Зімбабве]] | 390,580\n | | 68 | [[Японія]] | 377,835\n | | 69 | [[Німеччина]] | 357,021\n | | 70 | [[Republic of the Congo|Congo, Republic of the]] | 342,000\n | | 71 | [[Фінляндія]] | 337,030\n | | 72 | [[Малайзія]] | 329,750\n | | 73 | [[В\'єтнам]] | 329,560\n | | 74 | [[Норвегія]] | 324,220\n | | 75 | [[Кот-д\'Івуар]] | 322,460\n | | 76 | [[Польща]] | 312,685\n | | 77 | [[Італія]] | 301,230\n | | 78 | [[Філіпіни]] | 300,000\n | | 79 | [[Еквадор]] | 283,560\n | | 80 | [[Буркіна-Фасо]] | 274,200\n | | 81 | [[Нова Зеландія]] | 268,680\n | | 82 | [[Габон]] | 267,667\n | | 83 | [[Western Sahara]] | 266,000\n | | 84 | [[Гвінея]] | 245,857\n | | 85 | [[Великобританія]] | 244,820\n | | 86 | [[Гана]] | 239,460\n | | 87 | [[Румунія]] | 237,500\n | | 88 | [[Лаос]] | 236,800\n | | 89 | [[Уганда]] | 236,040\n | | 90 | [[Гайана]] | 214,970\n | | 91 | [[Оман]] | 309,500\n | | 92 | [[Білорусь]] | 207,600\n | | 93 | [[Киргизстан]] | 198,500\n | | 94 | [[Сенегал]] | 196,190\n | | 95 | [[Сирія]] | 185,180\n | | 96 | [[Камбоджа]] | 181,040\n | | 97 | [[Уругвай]] | 176,220\n | | 98 | [[Туніс]] | 163,610\n | | 99 | [[Суринам]] | 163,270\n | | 100 | [[Бангладеш]] | 144,000\n | | 101 | [[Таджикистан]] | 143,100\n | | 102 | [[Непал]] | 140,800\n | | 103 | [[Греція]] | 131,940\n | | 104 | [[Нікарагуа]] | 129,494\n | | 105 | [[Еритрея]] | 121,320\n | | 106 | [[Північна Корея|Korea, North]] | 120,540\n | | 107 | [[Малаві]] | 118,480\n | | 108 | [[Бенин]] | 112,620\n | | 109 | [[Гондурас]] | 112,090\n | | 110 | [[Ліберія]] | 111,370\n | | 111 | [[Болгарія]] | 110,910\n | | 112 | [[Куба]] | 110,860\n | | 113 | [[Гватемала]] | 108,890\n | | 114 | [[Ісландія]] | 103,000\n | | 115 | [[Сербія і Чорногорія]] | 102,350\n | | 116 | [[Південна Корея|Korea, South]] | [[1 E10 m²|98,480]]\n | | 117 | [[Угорщина]] | 93,030\n | | 118 | [[Португалія]] | 92,391\n | | 119 | [[Йорданія]] | 92,300\n | | 120 | [[Французька Гвіана]] | 91,000\n | | 121 | [[Азербайджан]] | 86,600\n | | 122 | [[Австрія]] | 83,858\n | | 123 | [[Об\'єднані Арабські Емірати]] | 82,880\n | | 124 | [[Чехія]] | 78,866\n | | 125 | [[Панама]] | 78,200\n | | 126 | [[С\'єрра-Леоне]] | 71,740\n | | 127 | [[Ireland]] | 70,273\n | | 128 | [[Грузія|Georgia]] | 69,700\n | | 129 | [[Шрі-Ланка]] | 65,610\n | | 130 | [[Литва]] | 65,200\n | | 131 | [[Латвія]] | 64,589\n | | 132 | [[Svalbard]] | 62,049\n | | 133 | [[Того]] | 56,785\n | | 134 | [[Хорватія]] | 56,542\n | | 135 | [[Боснія і Герцеговина]] | 51,129\n | | 136 | [[Коста-Ріка]] | 51,100\n | | 137 | [[Словаччина]] | 48,845\n | | 138 | [[Домініканська Республіка]] | 48,730\n | | 139 | [[Бутан]] | 47,000\n | | 140 | [[Естонія]] | 45,226\n | | 141 | [[Данія]] | 43,094\n | | 142 | [[Нідерланди]] | 41,526\n | | 143 | [[Швейцарія]] | 41,290\n | | 144 | [[Гвінея-Бісау]] | 36,120\n | | 145 | [[Китай|Китай (Тайвань)]] | 35,980\n | | 146 | [[Молдова]] | 33,843\n | | 147 | [[Бельгія]] | 30,510\n | | 148 | [[Лесото]] | 30,355\n | | 149 | [[Вірменія]] | 29,800\n | | 150 | [[Албанія]] | 28,748\n | | 151 | [[Соломонові Острови]] | 28,450\n | | 152 | [[Екваторіальна Гвінея]] | 28,051\n | | 153 | [[Бурунді]] | 27,830\n | | 154 | [[Гаїті]] | 27,750\n | | 155 | [[Руанда]] | 26,338\n | | 156 | [[Македонія]] | 25,333\n | | 157 | [[Джибуті]] | 23,000\n | | 158 | [[Беліз]] | 22,966\n | | 159 | [[Сальвадор]] | 21,040\n | | 160 | [[Ізраїль]] | 20,770\n | | 161 | [[Словенія]] | 20,273\n | | 162 | [[Нова Каледонія]] | 19,060\n | | 163 | [[Фіджі]] | 18,270\n | | 164 | [[Кувейт]] | 17,820\n | | 165 | [[Свазиленд]] | 17,363\n | | 166 | [[Східний Тимор]] | 15,007\n | | 167 | [[Багами|Багами, The]] | 13,940\n | | 168 | [[Вануату]] | 12,200\n | | 169 | [[Фолклендськi острови|Фолклендськi острови (Islas Malvinas)]] | 12,173\n | | 170 | [[Катар]] | 11,437\n | | 171 | [[Гамбія|Gambia, The]] | 11,300\n | | 172 | [[Ямайка]] | 10,991\n | | 173 | [[Ліван]] | 10,452\n | | 174 | [[Кіпр]] | [[1 E9 m²|9,250]]\n | | 175 | [[Пуерто-Ріко]] | 9,104\n | | 176 | [[French Southern and Antarctic Lands]] | 7,829\n | | 177 | [[West Bank]] | 5,860\n | | 178 | [[Бруней]] | 5,770\n | | 179 | [[Тринідад і Тобаго]] | 5,128\n | | 180 | [[Французька Полінезія]] | 4,167\n | | 181 | [[Кабо-Верде]] | 4,033\n | | 182 | [[South Georgia and the South Sandwich Islands]] | 3,903\n | | 183 | [[Самоа]] | 2,944\n | | 184 | [[Люксембург (держава)]] | 2,586\n | | 185 | [[Реюньйон]] | 2,517\n | | 186 | [[Коморскі острови]] | 2,170\n | | 187 | [[Маврикій]] | 2,040\n | | 188 | [[Гваделупа]] | 1,780\n | | 189 | [[Фарерські острови]] | 1,399\n | | 190 | [[Мартініка]] | 1,100\n | | 191 | [[Гонконг]] | 1,092\n | | 192 | [[Сан-Томе і Принсипі]] | 1,001\n | | 193 | [[Антильські острови, Нідерланди]] | [[1 E8 m²|960]]\n | | 194 | [[Кірібаті]] | 811\n | | 195 | [[Домініка]] | 754\n | | 196 | [[Тонга]] | 748\n | | 197 | [[Мікронезія|Micronesia, Federated States of]] | 702\n | | 198 | [[Сингапур]] | 693\n | | 199 | [[Бахрейн]] | 665\n | | 200 | [[Сент-Люсія]] | 616\n | | 201 | [[Isle of Man|Man, Isle of]] | 572\n | | 202 | [[Гуам]] | 549\n | | 203 | [[Північні Маріанські острови]] | 477\n | | 204 | [[Андорра]] | 468\n | | 205 | [[Палау]] | 458\n | | 206 | [[Сейшельські острови]] | 455\n | | 207 | [[Антигуа і Барбуда]] | 443\n | | 208 | [[Барбадос]] | 431\n | | 209 | [[Туркс і Кайкос острови]] | 430\n | | 210 | [[Heard Island and McDonald Islands]] | 412\n | | 211 | [[Святої Єлени острів (Britain)|Святої Єлени острів]] | 410\n | | 212 | [[Сент-Вінсент і Гренадини]] | 389\n | | 213 | [[Mayotte]] | 374\n | | 214 | [[Jan Mayen]] | 373\n | | 215 | [[Gaza Strip]] | 360\n | | 216 | [[Virgin Islands]] | 352\n | | 217 | [[Гренада]] | 344\n | | 218 | [[Мальта (держава)]] | 316\n | | 219 | [[Мальдіви]] | 300\n | | 220 | [[Валійські та Футунські острови]] | 274\n | | 221 | [[Кайманові острови]] | 262\n | | 222 | [[Сент-Кітс и Невіс]] | 261\n | | 223 | [[Ніуе]] | 260\n | | 224 | [[Сен-П’єр і Мікелон]] | 242\n | | 225 | [[острови Кука]] | 240\n | | 226 | [[Американське Самоа]] | 199\n | | 227 | [[Аруба]] | 193\n | | 228 | [[Маршалові острови]] | 181\n | | 229 | [[Ліхтенштейн]] | 160\n | | 230 | [[Віргінські острови, Великобританія]] | 153\n | | 231 | [[Christmas Island]] | 135\n | | 232 | [[Jersey]] | 116\n | | 233 | [[Ангілья]] | 102\n | | 234 | [[Монтсеррат]] | 102\n | | 235 | [[Guernsey]] | [[1 E7 m²|78]]\n | | 236 | [[Сан-Марино]] | 61\n | | 237 | [[British Індіяn Ocean Territory]] | 60\n | | 238 | [[Bouvet Island]] | 59\n | | 239 | [[Бермудські острови]] | 53\n | | 240 | [[Pitcairn Islands]] | 47\n | | 241 | [[Norfolk Island]] | 35\n | | 242 | [[Europa Island]] | 28\n | | 243 | [[Тувалу]] | 26\n | | 244 | [[Макао]] | 25\n | | 245 | [[Науру]] | 21\n | | 246 | [[Cocos (Keeling) Islands]] | 14\n | | 247 | [[Palmyra Atoll]] | 12\n | | 248 | [[Токелау]] | 10\n | | 249 | [[Гібралтар]] | [[1 E6 m²|7]]\n | | 250 | [[Wake Island]] | 7\n | | 251 | [[Midway Atoll]] | 6\n | | 252 | [[Clipperton Island]] | 6\n | | 253 | [[Navassa Island]] | 5\n | | 254 | [[Ashmore and Cartier Islands]] | 5\n | | 255 | [[Glorioso Islands]] | 5\n | | 256 | [[Spratly Islands]] | 5\n | | 257 | [[Jarvis Island]] | 5\n | | 258 | [[Juan de Nova Island]] | 4\n | | 259 | [[Coral Sea Islands]] | 3\n | | 260 | [[Johnston Atoll]] | 3\n | | 261 | [[Монако]] | 2\n | | 262 | [[Howland Island]] | 2\n | | 263 | [[Baker Island]] | 1\n | | 264 | [[Kingman Reef]] | 1\n | | 265 | [[Tromelin Island]] | 1\n | | 266 | Holy See ([[Ватикан]]) | [[1 E5 m²|0.44]]\n | | 267 | [[Bassas da Індія]] | 0.2\n | \n\n==Remarks==\n*The [[European Union]] is 3,892,685 km2 , and would be the 7th biggest country by area, if it were counted as a country.\n\n\n[[ast:Llista de países por superficie]]\n[[bg:Списък на страните по площ]]\n[[bs:Popis država po površini]]\n[[ca:Llistat de països per superfície]]\n[[da:Liste med verdens landes areal]]\n[[de:Liste unabhängiger Staaten nach Fläche]]\n[[en:List of countries by area]]\n[[es:Lista de países por superficie]]\n[[fi:Luettelo valtioista pinta-alan mukaan]]\n[[fr:Liste des pays par superficie]]\n[[he:מדינות (לפי שטח)]]\n[[hr:Popis država po površini]]\n[[id:Daftar negara menurut luas wilayah]]\n[[is:Lönd eftir stærð]]\n[[it:Elenco di nazioni per area]]\n[[ja:国の面積順リスト]]\n[[lb:Lëscht vun de Länner no Fläch]]\n[[lt:Šalys pagal dydį]]\n[[nl:Lijst van onafhankelijke staten naar oppervlak]]\n[[no:Liste over verdens stater etter areal]]\n[[pl:Lista państw świata według powierzchni]]\n[[pt:Lista de países por área]]\n[[ro:Lista ţărilor după suprafaţă]]\n[[ru:Список стран, сортировка по площади]]\n[[sl:Države sveta po površini]]\n[[sr:Листа држава по површини]]\n[[sv:Lista över länder efter storlek]]\n[[wa:Djivêye des payis, d\' après leu stindêye]]\n[[zh:国家面积列表]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050117035524','',0,0,1,0,0.081774440166,'20050315081313','79949882964475');
INSERT INTO cur VALUES (10344,0,'Заболотний_Данило','\'\'\'Заболотний Данило\'\'\' ([[1866]], с.Чоботарка, [[Поділля]] - [[1929]])\n- Визначний [[мікробіолог]] та [[епідеміолог]]. У [[1928]]-[[1929]] рр. – [[президент]] ВУАН, заснував [[Інститут Мікробіології ім. Д. Заболотного|Інститут мікробіології]] та епідеміології в Києві. Опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином вивченню трьох інфекційних хвороб – [[чума|чуми]], [[холера|холери]] й [[сифіліс|сифілісу]]. Його наукові висновки базувались на багатому фактичному матеріалі, на подвижницькій практичній боротьбі з [[інфекційне захворювання|інфекційними захворюваннями]]. У [[1897]] р. брав участь в експедиції з вивчення чуми в [[Індія|Індії]], [[Аравійський півострів|Аравії]]. В наступні роки керував експедиціями з вивчення спалахів чуми в [[Монголія|Монголії]], [[Китай|Китаї]], на Забайкаллі, в [[Іран|Ірані]], Аравії, [[Месопотамія|Месопотамії]], в Киргизьких степах, [[Поволжя|Поволжі]], Туркестані, [[Шотландія|Шотландії]], [[Маньчжурія|Маньчжурії]] та ін. Д. Заболотний слідом за Л. Пастером багато зробив у вивченні та трактуванні ролі мікробіологічного чинника, біологічних властивостей збудників різних захворювань у виникненні, розвитку та згасанні епідемій, що і принесло йому світове визнання.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії За]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901063434','',0,0,0,1,0.677685454803,'20050121055129','79959098936565');
INSERT INTO cur VALUES (10345,0,'Залізняк_Володимир','\'\'\'Залізняк Володимир\'\'\' ([[1895]] - ?)\n- [[Інженер]]-[[хімік]]. У [[1918]]–[[1920]] рр.– урядовець посольства [[УНР]] у [[Відень|Відні]] і [[Гельсінкі]]. Діяч УПСР. У [[1924]] р. повернувся до [[УРСР]], де працював викладачем [[Київський Інститут Народної освіти|Київського інституту народної освіти]]. У [[1930-ті|1930-х]] роках заарештований. Подальша доля невідома.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії За]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901063451','',0,0,0,1,0.28110867193,'20050202133340','79959098936548');
INSERT INTO cur VALUES (10346,0,'Заїкін_Вячеслав','\'\'\'Заїкін Вячеслав\'\'\' ([[1896]] - ?)\n- [[Історик]]-правознавець, автор праць з історії української державності й історії церкви на Україні в середні віки.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії За]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901063524','',0,0,0,1,0.775602808583,'20041205163309','79959098936475');
INSERT INTO cur VALUES (10347,0,'Зайцев_Микола','\'\'\'Зайцев Микола\'\'\' ([[1894]], Харківщина - ?)\n- Відомий [[інженер]]-[[хімік]]. [[1924]]-[[1935]] доцент Української Господарської Академії в Подєбрадах, [[1937]]-[[1945]] шеф-[[хімік]] фабрики “Космос” в [[Чехословакія|Чехословаччині]]. [[1945]]-[[1951]] – [[професор]] УТГІ, згодом дослідний [[хімік]] у [[США]]. Дійсний член НТШ і директор Математично-Лікарсько-Природничої Секції (з [[1951]]). Праці й патенти з хімічної технології, зокрема з технології товщів.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії За]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901063539','',0,0,0,1,0.085101607761,'20041205163309','79959098936460');
INSERT INTO cur VALUES (10348,0,'Затонський_Володимир','\'\'\'Затонський Володимир\'\'\' ([[1888]] - [[1937]])\n- Більшовицький діяч, один із засновників [[КП(б)У]]. У першому радянському уряді України був Народним секретарем освіти. У [[1920]] р.– голова Галревкому. З [[1921]] р.– на різних партійних і державних посадах. Репресований.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії За]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901063823','',0,0,0,1,0.532302314198,'20041205163309','79959098936176');
INSERT INTO cur VALUES (10349,0,'Заячківський_Роман','\'\'\'Заячківський Роман\'\'\' ([[1881]] - [[1949]])\n- [[Громадський діяч]], комісар [[Коломия|Коломиї]] у [[1918]]–[[1919]] рр., [[президент]] Нотаріальної палати у [[Львів|Львові]] у [[1941]]–[[1944]] рр. Помер на еміграції.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії За]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901063853','',0,0,0,1,0.693563603653,'20041217153903','79959098936146');
INSERT INTO cur VALUES (10350,0,'Терпило_Данило','\'\'\'Терпило Данило\'\'\' (Зелений) ([[1883]] - [[1919]])\n- Повстанський [[отаман]]. У січні [[1919]] р. виступив проти [[Директорія|Директорії]], чим допоміг більшовикам здобути [[Київ]], згодом очолив партизанські загони, які воювали проти більшовиків і денікінців.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Те]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901063955','',0,0,0,1,0.763831992058,'20041205163309','79959098936044');
INSERT INTO cur VALUES (10351,0,'Ігор_(князь)','\'\'\'Ігор Рюрикович\'\'\' (\'\'Ingvar Röreksson\'\'), ( [[877]]? - † [[945]])- Великий [[князь]] київський ([[913]] - [[945]]), за літописом – син [[Рюрик|Рюрика]], здійснював доходи на Каспій, [[Царгород]] і в [[Мала Азія|Малу Азію]]. Загинув при зборі данини з древлян.\n\nНародився у 865 р. згідно [[Никонівське зведення|Никонівського зведення]], що суперечить [[ПВЛ]], де сказано, що у 882 р. малого Ігоря несли на руках. За будь-яких обставин син [[Рюрик|Рюрика]] не міг народитися пізніше 879 р. \n\nМають місце і версії про напівлегендарність Ігоря, хоча нічого легендарного у його життєписі немає. [[Олег]] став регентом [[Славія|Славії]] при дитині Ігорю. Утвердившись у [[Київ|Києві]], він не захотів уступати першості підростаючому родичеві. Навіть весілля Ігоря відбулося з ініціативи [[Олег|Олега]] і його дружина на честь узурпатора була названа [[Ольга|Ольгою]].\n\nДо 912 чи 922 р. Ігор перебував у тіні [[Олег|Олега]]. Його походи проти Візантії (941,944 рр.) і на Каспій (943 р.) не були успішними. Продовжувалося розширення кордонів [[Київська Русь|держави]] за рахунок приєднання племінних князівств [[деревляни|деревлян]] та [[уличі|уличів]].\n\nІгор загинув у 945 p. під час повстання [[деревляни|деревлян]]. У [[Лев Диякон|Льва Диякона]], який завершив свою «Історію» бл.990 р., описана загибель князя: [[деревляни]] взяли Ігоря в полон, прив\'язали до двох зігнутих дерев і відпустили їх. Князь був розірваний навпіл.\n\n[[Category:Персоналії Іг]]\n[[Category:Князі Київської Русі]]\n\n[[de:Igor (Russland)]]\n[[en:Igor of Kiev]]\n[[it:Igor di Kiev]]\n[[pl:Igor Kijowski]]','Category:Князі Київської Русі',225,'Ilya','20050314133458','',0,0,1,0,0.549318652856,'20050314145305','79949685866541');
INSERT INTO cur VALUES (10352,0,'Ізяслав_Ярославович','\'\'\'Ізяслав Ярославич\'\'\' ([[1024]] - [[1078]])\n- Великий [[князь]] київський (з [[1054]] р.). Син [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Брав участь у складанні 2-ї частини \"Руської правди\", т. зв. \"Правди Ярославичів\".\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Із]]\n{{TODO}}\n\n[[Category:Князі Київської Русі]]','',225,'Ilya','20050313145026','',0,0,1,0,0.128357508745,'20050313145026','79949686854973');
INSERT INTO cur VALUES (10353,0,'Інгігерда','\'\'\'Інгігерда\'\'\' (? - [[1050]])\n- Дочка шведського короля Олафа, друга дружина [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ін]]\n{{TODO}}\n\n[[Category:Русь]]','',225,'Ilya','20050313144940','',0,0,1,0,0.013536015066,'20050313144940','79949686855059');
INSERT INTO cur VALUES (10354,0,'Ісаєвич_Ярослав_Дмитрович','\'\'\'Ісаєвич Ярослав Дмитрович\'\'\' ([[1936]] - )\n- Український [[історик]], [[громадський діяч]], академік [[Національна академія наук України|НАН України]], [[президент]] Міжнародної асоціації україністів, директор Інституту українознавства ім. І. Крип\'якевича НАН України. Автор праць з давньої української історії та культури.\n[[Category:Персоналії Іс]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064318','',0,0,0,1,0.114838464705,'20041205163309','79959098935681');
INSERT INTO cur VALUES (10355,0,'Ісаїв_Петро','\'\'\'Ісаїв Петро\'\'\' ([[1905]] - [[1978]])\n- Педагогічний і [[суспільний діяч]], [[журналіст]]. В останні роки – [[професор]] [[Український католицький університет в Римі|Українського католицького університету в Римі]].\n[[Category:Персоналії Іс]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064401','',0,0,0,1,0.749535042676,'20041205163309','79959098935598');
INSERT INTO cur VALUES (10356,0,'Каденюк_Леонід_Костянтинович','\'\'\'Каденюк Леонід Костянтинович\'\'\' - Герой України, Перший [[космонавт]] незалежної [[Україна|України]],[[Народні Депутати Верховної Ради України 4-го скликання|народний депутат України 4-го скликання]].\n\nЛ.К.Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці, [[Хотинський район|Хотинського району]], [[Чернівецька область]] в сім\'ї сільських вчителів.\n\nВ 1967 році після закінчення середньої школи із срібною медаллю поступає в Чернігівське Вище військове авіаційне училище льотчиків (ЧВВАУЛ).\n\nПісля закінчення у 1971 році ЧВВАУЛ і отримання диплома льотчика-інженера за спеціальністю \"Пілотування і експлуатація літальних апаратів\" працював льотчиком-інструктором ЧВВАУЛ.\n\nВ серпні 1976 року був відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи \"Буран\".\n\nВ 1977 році закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію \"льотчик-випробувач\".\n\nУ 1977-1979 рр. пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.\n\nЗ 1977 до 1983 року - космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи \"Буран\".\n\n1984-1988 рр. - льотчик-випробувач Державного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил [[СРСР]].\n\n1988-1996 рр. - космонавт-випробувач, льотчи-випробувач багаторазової космічної системи \"Буран\".\n\n1989 рік - закінчив Московський авіаційний інститут - літакобудівний факультет.\n\n1988-1990 - пройшов інженерну та льотну підготовку за програмою \"Буран\" як його командир.\n\nБрав участь у відпрацьовуванні глісади зниження при заході на посадку космічного корабля \"Буран\" на літаках МиГ-31 та МиГ-25.\n\nВ період 1990-1992 рр. по повній прорамі пройшов підготовку в якості командира транспортного корабля \"Союз-ТМ\".\n\nПід час підготовки до косімчних польотів та в процесі випробувальної роботи пройшов унікальні інженерну і льотну підготовки. При цьому вивчив космічні кораблі \"Союз\", \"Союз-ТМ\", БТКК \"Буран\", Орбітальну станцію \"Салют\", частково орбітальний комплекс \"Мир\" та американський БТКК \"Space Shuttle\".\n\nБрав участь у розробці та випробуваннях авіаційно-космічних систем, у їх ескізному та макетному проектуванні, а також у льотних випробуваннях систем.\n\nЛітав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному - винищувачів, а також на американському винищувачі Т-38.\n\nЗа час підготовки до космічних польотів пройшов підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямках: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідженні природних ресурсів Землі із космосу, геології, астрономії, геоботаніки.\n\nВ 1955 році відібраний в групу космонавтів Національного космічного агенства України.\n\nПройшов підготовку до космічного польоту в НАСА на американському космічному корабі багаторазового використання як спеціаліст по корисному навантаженню.\n\nВ період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року виконав космічний політ на американському БТКК \"Коламбія\" місії STS-87. Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського експерименту з трьома видами рослин: Брасіка Рапа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів - вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний аппарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і рапи, на вміст фітогормонів у рослинах рапи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої, на процес ураження проростків сої патогенним грибом фітофтори.\n\nКрім цих експериментів в космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини по тематиці \"Людина і стан невагомості\".\n\nКаденюк Л.К. - [[Генерал]]-майор Збройних Сил України, нагороджений відзнакою Президента України \"Герой України\", орденами і медалями, заступник Генерального інспектора генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації і космонавтики. Автор п\'яти нукових праць.\n\n[[Category:Персоналії Ка]]\n[[Category:Видатні українці]]\n{{TODO}}','',224,'Barbarian','20050201101432','',0,0,0,0,0.025221654691,'20050201101432','79949798898567');
INSERT INTO cur VALUES (10357,0,'Казаневич_Мар\'ян','\'\'\'Казаневич Мар\'ян\'\'\' (? - ?)\n- [[Інженер]], [[державний секретар]] публічних робіт [[ЗУНР]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ка]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064554','',0,0,0,1,0.72863331471,'20050206085015','79959098935445');
INSERT INTO cur VALUES (10358,0,'Каледін_Олексій','\'\'\'Каледін Олексій\'\'\' ([[1861]] - [[1918]])\n- Керівник [[Донська республіка|Донської республіки]] в [[1917]]–[[1918]] рр., отаман [[Військо Донське|Війська Донського]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ка]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064612','',0,0,0,1,0.297047534165,'20041205163309','79959098935387');
INSERT INTO cur VALUES (10359,0,'Кандиба_Іван','\'\'\'Кандиба Іван\'\'\' ([[1930]] - [[2002]])\n- Відомий учасник руху опору радянській системі. Був ув\'язнений у радянських таборах. Член [[ОУН]]. Проживав у [[Львів|Львові]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ка]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064633','',0,0,0,1,0.287245375238,'20050202133129','79959098935366');
INSERT INTO cur VALUES (10360,0,'Капиця_Петро','\'\'\'Капиця Петро\'\'\' ([[9 липня]] [[1894]], [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]] - ?)\n- Видатний [[фізик]], один із засновників [[фізика низьких температур|фізики низьких температур]] і фізики сильних магнітних полів, академік [[АН СРСР]]. Народився в українській родині з [[Волинь|Волині]]. У [[1921]]-[[1934]] в науковому відрядженні у [[Великобританія|Великобританії]]. Організатор і перший директор ([[1935]]-[[1946]] і з [[1955]]) Інституту фізичних проблем. У [[1978]] році удостоєний Нобелівської премії.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ка]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064715','',0,0,0,1,0.680003346726,'20050227174449','79959098935284');
INSERT INTO cur VALUES (10361,0,'Капніст_Василь','\'\'\'Капніст Василь\'\'\' ([[1756]] - [[1823]])\n- Визначний [[поет]] і [[громадсько-політичний діяч]]. Був обраний предводителем дворянства Миргородського повіту ([[1782]]) і Київської губернії ([[1785]]–[[1787]]). У [[1782]] р. написав \"Оду на рабство\", що була протестом проти скасування державної автономії України. У [[1791]] р. їздив у [[Берлін]] просити допомоги на випадок повстання в [[Україна|Україні]] проти [[Росія|Росії]], але позитивної відповіді не одержав.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ка]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064737','',0,0,0,1,0.42571221079,'20041205163309','79959098935262');
INSERT INTO cur VALUES (10362,0,'Караванський_Святослав','\'\'\'Караванський Святослав\'\'\' ([[1920]] - )\n- мовознавець, [[поет]], журналіст, член [[ОУН]]. Політв\'язень радянських тюрем у [[1944]]–[[1966]], [[1968]]–[[1979]] рр. З 1979 р.– на еміграції.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ка]]\n{{TODO}}\n\n[[Category:Мовознавство]]','',225,'Ilya','20050313145005','',0,0,1,0,0.191521149684,'20050313145005','79949686854994');
INSERT INTO cur VALUES (10363,0,'Карачевський_Осип','\'\'\'Карачевський Осип\'\'\' (? - ?)\n- Член [[ОУН]], у [[1939]] р.– член командного штабу [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ка]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064825','',0,0,0,1,0.089787859046,'20050202133129','79959098935174');
INSERT INTO cur VALUES (10364,0,'Каша_Михайло','\'\'\'Каша Михайло\'\'\' (1920, [[США]] - )\n- Видатний американський [[хімік]]. Член Американської академії мистецтв та наук, Національної академії наук ([[США]]). Народився в родині галицьких емігрантів у США. З [[1943]] року працює в [[Університет Берклі|університеті Берклі]] під керівництвом уславленого молекулярного хіміка Дж. Н. Льюїса (Lewis). Був професором і деканом хімічного факультету [[Флоридський університет|Флоридського університету]]. Зараз [[вчений]] працює в Інституті молекулярної біофізики при університеті штату Флорида, який він організував і очолює вже більше 20 років. У [[1992]] році отримав диплом про обрання першим зарубіжним членом НАН України. Праці з теорії про хімічну реакцію плутонію. Відкриття в теорії люмінесценції, спектроскопії із фізичним та біологічним використанням. Сформулював “правила Каші” – всесвітньовизнана складова молекулярної спектроскопії та сучасної фотохімії.\n[[Category:Персоналії Ка]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040901064845','',0,0,0,1,0.981111585619,'20041205163309','79959098935154');
INSERT INTO cur VALUES (10365,0,'Блог','#REDIRECT [[Веблог]]','',5,'Gutsul','20040901101202','',0,1,0,1,0.983816968735,'20040901101202','79959098898797');
INSERT INTO cur VALUES (10366,2,'U-Bot','Український робот. Всі запитання до [[Користувач:Gutsul|Gutsul]]\'a\n\nUkrainian RoBot. All question to [[Користувач:Gutsul|Gutsul]]\n\nВміє:\n* Тематизувати статті з заданого списку\n* Створювати чи поповнювати список посилань на іншомовні вікіпедії (потрібно або список статей з відповідними перекладами, або статті вже мають містити хоча б одне посилання)\n* Створювати нові статті\n* Заміняти фрaгмент тексту в списку статей','',5,'Gutsul','20050205171607','',0,0,1,0,0.596002191117,'20050210211928','79949794828392');
INSERT INTO cur VALUES (10367,0,'Тернопільський_державний_педагогічний_університет','==Університет==\nУніверситет є освітнім і культурним центром Тернополя, престижним і передовим вищим навчальним закладом. \n\nСьогодні в університеті на 13 факультетах за 30-ма спеціальностями навчається близько 8-ми тисяч студентів із 10 областей України та Республіки Крим \n\nУніверситет має належну навчально-технічну базу: 6 навчальних корпусів, навчально-виробничі майстерні, навчално-спортивний комплекс, ботаніко-ентомологічний заказник загально-державного значення, агробіостанцію, спортивно-оздоровчий табір. До студентського містечка належать 6 гуртожитків, студентський будинок культури, 2 їдальні, 2 студентських кафе, готельні кімнати для зарубіжних викладачів і студентів, санаторій-профілакторій. \n\nПідготовці вчителя передує налагоджена система профорієнтаційної роботи. При університеті створеноперший в Україні багатопрофільний педагогічний ліцей, в якому готують абітурієнтів із кращих учнів сільських шкіл Тернопільської бласті для фізико-математичного та фізкультурного факультетів. Тривалий час працює заочна математична школа, яка проводить профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді Тернопільщини. У Славутському ліцеї-інтернаті Хмельницької області організовано педагогічні класи, де готують абітуурієнтів для природничого та географічного факультетів. \n\nІз [[1995]] року у відповідності з наказом МО України (№25 від 01.02.1995 р.) при інституті створено навчально-науковий комплекс, до якого увійшли Кременецький педагогічний коледж, Чортківське педагогічне училище, Тернопільський обласний інститут післядипломної освіти. Його діяльність сприяє реалізації ступеневої підготовки педагогічних кадрів, якісному відбору абітурієнтів на навчання у вузі, економії коштів на підготовку педагогічних кадрів. \n\nНавчання в університеті здійснюється виключно державною мовою. Протягом останніх років суттєво оновлено зміст навчальних планів і програм, запроваджено модульно-рейтингову систему навчання, комп\'ютерні технології, проліцензовані нові спеціальності, підготовлені програми магістерської підготовки. Студенти університету систематично беруть участь у Всеукраїнських олімпіадах. Лише в 1996 році на 10 олімпіадах студентами університету завойовано 12 призових місць, у т. ч. 7 - перших. \n\nУ науковій роботі університету беруть участь 354 викладачі та наукових працівників, що складає 92% їх загальної кількості. Підготовка науково-педагогічних кадрів відбувається в основномузавдяки власним можливостям і зусиллям вузу. \n\nФункціонує аспірантура, в якій навчаються 128 аспірантів із 25 спеціальностей та докторантура. За останні чотири роки викладачами та науковими співробітниками університету захищено 10 докторських та 56 кандидатських дисертацій. При університеті діє спеціалізована Вчена рада із захисту дисертацій за спеціальностями: теорія і методика професійної освіти; теорія і методика виховання; трудове навчання; порівняльне літературознавство; теорія літератури. \n\nРектором даного закладу сьогодні є професор Кравець Володимир Петрович. \n\n[[2004]] року університетові присвоєно титул \"Національний\".\n\n==Історія==\n* [[1620]] р. В м.Кременці створено братську школу, яка вела підготовку вчителів для початкових класів інших братських шкіл. \n* [[1637]]р. На базі братської школи відомим просвітителем Петро Могилою братську школу було реорганізовано у Кременецько-Богоявленську колегію, завданням якої була підготовка вчителів для братських шкіл Волині. \n* Друга половина XVII ст. Після відходу м.Кременця до складу Речіпосполитої на місці Кременецько-Богоявленської колегії з\'являється єзуїтський колегіум, в якому велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл. \n* [[1773]]р. Проголошенням папою Климентом XIV булли про скасування єзуїтського ордену єзуїтський колегіум у м.Кременці було закрито. Пізніше у приміщеннях колегіуму функціонували підокружна, а з [[1783]] р. окружна світські школи, остання з яких готувала вчителів.\n* [[1805]]р. На базі приміщень колегіуму Указом російського царя Олександра І, було відкрито вищий навчальний заклад - Волинську гімназію вищих наук. \n* [[1818]] р. Волинську гімназію було реорганізовано в Кременецько-Волинський ліцей. \n* [[1833]] р. Кременецько-Волинський ліцей, після розгрому революційного польського руху, було закрито. В його будинках було розташовано Волинську духовну семінарію. \n* [[1902]] р. на базі Волинської духовної семінарії створено Волинське єпархіальне жіноче училище, яке вело підготовку вчительок для початкових шкіл. \n* [[1920]] р. Наказом головнокомандувача польською армією Ю.Пілдсудським від 27 травня юридично відновлено Кременецький ліцей. При ліцеї створено учительську семінарію (6 курсів, 86 хлопців і 120 дівчат) та гімназію ім. Т.Чацького. \n* [[1935]] р. Учительську семінарію ліцею реформовано в Педагогіум. \n* [[1937]]р. Відкрито педагогічний ліцей. У якому на 1939р. функціонує 20 навчальних закладів. І це не рахуючи бібліотеки, кількох інтернатів та мережі господарських об\'єктів. \n* [[1940]]р. Постановою Ради Народних Комісарів від 15 квітня на колишній ліцейній базі, відкрито учительський інститут. В якому вперше заняття розпочалися українською мовою. \n* [[1942]]-[[1944]]рр. Під час Великої Вітчизняної війни викладачі та студенти замінили аудиторії та книги на окопи та гвинтівки. \n* [[1944]] р. У вересні Кременецький інститут було знову відкрито для студентів. \n* [[1950]] р. Рада Міністрів України постановою від 4 серпня реорганізувала Кременецький учительський інститут у педагогічний. \n* [[1969]] році педагогічний інститут перебазовано до м.Тернополя. \n\n[[Category:Освіта в Україні]]','/* Історія */',225,'Ilya','20050313145557','',0,0,1,0,0.221958736527,'20050313145557','79949686854442');
INSERT INTO cur VALUES (10368,0,'Кий','\'\'\'КИЙ\'\'\', легендарний засновник [[Київ|Києва]], полянський [[князь]], найстарший з трьох братів (\'\'Кий\'\', \'\'Щек\'\' і \'\'Хорив\'\', іноді згадують сестру \'\'Либідь\'\'), які нібито збудували місто й назвали його на честь старшого брата \'\'Києвом\'\'. [[Повість временних літ]] подає і другу легенду (але літописець відкидає її як неправдоподібну) про те, що Кий був перевізником на [[Дніпро|Дніпрі]]. Легенди про заснування міста, скоріше за все, є етимологічними [[міфи|міфами]], покликаними пояснити назви київських місцевостей.\n\n[[Зображення:Kyjbraty1.jpg|thumbnail|250px|right|\'\'Пам’ятний знак заснуванню Києва, 1982\'\']]\nВід Кия та його братів, київські літописці також виводили ім’я [[Поляни|Полян]] і полянське плем’я. У польського історика [[Длуґоша|Длуґоша]] ([[XV]] ст.), який широко використовував українські [[літописи]], що дотепер не збереглися, маємо слід компіляції, де київська династия включно до [[Аскольд|Аскольда]] і [[Дір|Діра]] представлялася прямим потомством Кия та його братів.\n\n\n\n===Паралельні свідчення===\nУ [[Вірменія|вірменській]] [[Історія Тарона|«Історії Тарона»]] ([[VIII]] ст), автором якої називається [[Зеноб Глак]], згадується про те, що три брати: \'\'Куар\'\', \'\'Мелтей\'\' (\'\'Міле\'\') і \'\'Хореан\'\' заснували три міста в країні \'\'Полуні\'\', а через якийсь час вони разом побудували місто на горі \'\'Керкей\'\', де був простір для полювання, багато трав та дерев, що своїми іменами і деталями дуже нагадує свідчення київського літописця. Пояснення цьому можна знайти як у спільному джерелі (ймовірно, [[скити|скитському]]) для української та вірменської легенд, так і в спільному міфологічному сюжеті, використаному для пояснення заснування міста. \n\n\n\n===Археологічні свідчення===\nНа полянській землі — [[Київщина|Київщині]] — у VI-VII ст. сходилися кордони трьох культурних груп пам’яток — [[празька культура|празької]], [[пеньківська культура|пеньківскьої]] та [[колочинська культура|колочинської]], а у VIII-X ст. — [[Луки-Райковецької культура|Луки-Райковецької]] та [[волинцевська культура|волинцевської]]. [[Київ]] з самого початку виникнення був центром не одного, а кількох племінних угруповань.\n\n\n\n===Текст ПВЛ===\n«И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а третьему Хоривъ, и сестра их ЛыбЂдь. И сЂдяше Кий на горЂ, кдЂ нынЂ увозъ Боричевъ, а Щекъ сЂдяше на горЂ, кдЂ нынЂ зовется Щековица, а Хоривъ на третьей горЂ, отнюдуже прозвася Хоривіца; створиша городокъ, во имя брата ихъ старЂйшаго, и наркоша и Киевъ. И бяше около города лЂсъ и боръ великъ, и бяху ловяще звЂрье. Бяхуть бо мудрЂ и смыслени, и нарицахуся Поляне, отъ нихъ же суть Поляне Кияне и до сего дни. \nИнии же, не вЂдуще, ркоша, яко Кий есть перевозникъ бысть; у Киева бо перевозъ бяше тогда съ оноя страны Днепра, тЂмь глаголаху: на перевозъ на Киевъ. Аще бо быль перевозникъ Кый, то не бы ходилъ къ Царюграду; но сий Кий княжаше в роду своем; и приходившю ему къ царю не свЂмы, но токмо о семъ вЂмы, якоже сказають, яко велику честь приялъ есть от царя, которого не вЂмъ и при которомъ приходи цари. Идущю же ему опять, приде къ Дунаеви, и възлюби мЂсто и сруби городокъ малъ, и хотяше сЂсти с родомъ своимъ, и не даша ему близъ живущии; еже и до нынЂ нарЂчють Дунайци городіще КиевЂць. Киеви же прішедшю въ свой городъ Киевъ, ту и сконча животъ свой, и брата его Щекъ и Хоривъ и сестра ихъ ЛыбЂдь ту скончашася. И по сей братьи почаша дЂржати родъ ихъ княжение въ Поляхъ...» \n\n(Подається за [[Іпатіївський літопис|Іпатіївським списком]].)\n\n\n===Фрагмент [[Длуґош Ян|Длуґоша]]===\n| \n«Absumptis deinde Kyg, Szczyek et Korew, filii eorum et nepotes linea directa succedentes principabantur apud Ruthenos annis multis, donec successio huiusmodi ad duos fratres germanos Oszkald videlicet et Dyr pervenit»\n | \nПісля смерті Кия, Щека і Хорива, успадковуючи по прямій лінії, їхні сини і племінники багато років панували у [[русини|русинів]], поки спадкоємність не перейшла до двох рідних братів Аскольда і Діра.\n |
\n\n\n\n===Див. також===\n* [[Щек]], [[Хорив]], [[Либідь]]\n* [[Літописи]]\n* [[Ромул]]\n\n\n===Посилання===\n* [http://litopys.org.ua/links/inlitop.htm Літописи на сайті «Ізборник»]\n\n\n[[Category:Історія Києва]] \n\n\n\n[[en:Kyi, Schek and Khoriv]]\n[[ru:Кий (князь)]]','Кий не був князем Русі',76,'Maksym Ye.','20050312173458','',0,0,0,0,0.578680609157,'20050312173458','79949687826541');
INSERT INTO cur VALUES (10369,0,'Кістяківський_Георгій','\'\'\'Кістяківський Георгій\'\'\' ([[1900]], [[Київ]] - ?)\n- Видатний [[фізик]] і [[хімік]]. Походить з відомої української родини, на протязі століття дала численну плеяду талановитих вчених. З [[1926]] р. в [[США]]. [[Професор]] [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]] (з [[1933]]), дійсний член Американської національної академії наук, пізніше її [[віце-президент]]. Під час другої світової війни призначений членом Американського комітету національної оборони ([[1944]]-[[1945]]). Один із творців атомної бомби (керівник відділу вибухових речовин атомної лабораторї в Лос-Амос). З [[1957]] радник президента [[США]] Д. Ейзенхауера у справах національної політики і техніки. На його рахунку кілька докторських ступенів ([[1959]] доктор [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]]), присуджених у Європі та Америці. Нагороджений президентською медаллю Свободи, медаллю Франкліна та іншими.\n[[Category:Персоналії Кі]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902063225','',0,0,0,0,0.220367305549,'20041205163309','79959097936774');
INSERT INTO cur VALUES (10370,0,'Климпуш_Дмитро','\'\'\'Климпуш Дмитро\'\'\' (? - ?)\n- Один з керівників Гуцульської республіки у [[1918]] р. У 1930-х роках – організатор [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]], у [[1939]] р.– її командир.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Кл]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902063309','',0,0,0,1,0.727341167036,'20041205163309','79959097936690');
INSERT INTO cur VALUES (10371,0,'Клочурак_Степан','\'\'\'Клочурак Степан\'\'\' ([[1896]] - [[1990]])\n- Закарпатський [[громадсько-політичний діяч]]. У [[1918]]–[[1919]] рр. був організатором Гуцульської республіки в Ясіні, потім редактор газети \"Вперед\", згодом лідер української фракції аграрної партії, а з [[1934]] р.– редактор її органу \"Земля і воля\". У [[1939]] р. посол до сейму і [[міністр]] [[Карпатська Україна|Карпатської України]]. З [[1939]] р.– на еміграції в Празі, у [[1945]]–[[1956]] рр.– в радянських концтаборах. Після звільнення проживав у [[Прага|Празі]].\n[[Category:Персоналії Кл]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902063358','',0,0,0,1,0.580976242004,'20050216163359','79959097936641');
INSERT INTO cur VALUES (10372,0,'Клячко_Марія','\'\'\'Клячко Марія\'\'\' (? - ?)\n- [[Професор]], перша жінка у [[США]], яка стала провідним морським істориком цієї країни. Член Ради Морської ліги США та кілької інших наукових асоціацій.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Кл]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902063420','',0,0,0,1,0.66724972132,'20041205163309','79959097936579');
INSERT INTO cur VALUES (10373,0,'Ковалевська_Софія','\'\'\'Ковалевська Софія\'\'\' ([[15 січня]] [[1850]], [[Москва]] - [[10 листопада]] [[1851]], [[Стокгольм]])\n- Визначний [[математик]] українського походження, письменниця і публіцист. [[Професор]] Стокгольмського університету. Авторка праць з [[Математичний аналіз|математичного аналізу]] (диференціальні рівняння і аналітичні функції), [[механіка|механіки]] і астрономії. Перша жінка, яку обрано членом-кореспондентом Петербурзької АН. Уроджена Корвин-Круковська, дружина В. О. Ковалевського - основоположника еволюційної палеонтології, що походив із старшинського роду на Слобожанщині.\n[[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902063452','',0,0,0,1,0.660800448927,'20050219064609','79959097936547');
INSERT INTO cur VALUES (10374,0,'Ковалів_Левко','\'\'\'Ковалів Левко\'\'\' (бл. [[1890]] - [[1930]]-ті)\n- Діяч УКП (боротьбистів). У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], член ЦК УПСР. Після розпуску партії боротьбистів до КП(б)У не увійшов. Заарештований у [[1933]] р. і загинув на засланні.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902063617','',0,0,0,1,0.204984264078,'20050129055400','79959097936382');
INSERT INTO cur VALUES (10375,0,'Колодзінський_Михайло','\'\'\'Колодзінський Михайло\'\'\' ([[1902]] - [[1939]])\n- Політичний і [[військовий]] діяч. З [[1922]] р.– член УВО, у [[1932]]–[[1933]] рр.– [[військовий]] референт Крайової екзекутиви [[ОУН]]. Начальник штабу [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]] у [[1939]] р. Загинув при обороні [[Карпатська Україна|Карпатської України]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902063646','',0,0,0,1,0.922140561008,'20050202133129','79959097936353');
INSERT INTO cur VALUES (10376,0,'Конар_Федір','\'\'\'Конар Федір\'\'\' (? - ?)\n- Член Галревкому з [[1920]] р. Репресований.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902063715','',0,0,0,1,0.857127834511,'20041205163309','79959097936284');
INSERT INTO cur VALUES (10377,0,'Коріятович_Федір','\'\'\'Коріятович Федір\'\'\' (? - [[1414]])\n- [[Князь]], вигнаний князем литовським Вітовтом з Поділля, був прийнятий угорським королем Жигмонтом і з [[1393]] р. став паном Мукачівської домінії на [[Закарпатська область|Закарпатті]]. Заснував монастир в [[Мукачево|Мукачевому]] і привів на Закарпаття близько 40 тисяч українців з [[Поділля]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902064411','',0,0,0,1,0.836257198284,'20041229192111','79959097935588');
INSERT INTO cur VALUES (10378,0,'Корчинський_Михайло','\'\'\'Корчинський Михайло\'\'\' ([[1885]] - [[1937]])\n- Адвокат, політичний і [[громадський діяч]]. У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], у [[1919]] р.– [[державний секретар]] у кабінеті С. Остапенка, голова Української Національної Ради у Кам\'янці-Подільському.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902064602','',0,0,0,1,0.261175281024,'20050129055400','79959097935397');
INSERT INTO cur VALUES (10379,0,'Кос_Михайло','\'\'\'Кос Михайло\'\'\' ([[1904]], Галичина - [[1956]])\n- [[Інженер]]-[[механік]]. З [[1948]] в Канаді і [[США]]. Низка винаходів і патентів, між іншими 2-тактового двигуна внутрішнього згоряння “Кос-мотор”.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902064621','',0,0,0,1,0.218856952255,'20041205163309','79959097935378');
INSERT INTO cur VALUES (10380,0,'Косинський_Криштоф','\'\'\'Косинський Криштоф\'\'\' (? - [[1593]])\n- Шляхтич з [[Підляшшя]], [[гетьман]] запорізьких козаків ([[1586]]). Очолив перше козацьке повстання в [[1591]]–[[1593]] рр.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n[[Category:Гетьмани України]]\n{{TODO}}','[[Category:Гетьмани України]]',225,'Ilya','20050216224645','',0,0,1,0,0.809410135639,'20050216224645','79949783775354');
INSERT INTO cur VALUES (10381,0,'Коссак_Зенон','\'\'\'Коссак Зенон\'\'\' ([[1907]] - [[1939]])\n- Член [[УВО]] і [[ОУН]], у [[1932]]–[[1937]] рр.– в\'язень польських тюрем. Загинув при обороні [[Карпатська Україна|Карпатської України]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902064737','',0,0,0,1,0.087080082897,'20050202133129','79959097935262');
INSERT INTO cur VALUES (10382,0,'Коструба_Теофіл','\'\'\'Коструба Теофіл\'\'\' ([[1907]] - [[1943]])\n- Монах-василиянин, [[історик]] у [[Львів|Львові]]. Автор праць з історії України княжої доби.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ко]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902064833','',0,0,0,1,0.31345809126,'20041205163309','79959097935166');
INSERT INTO cur VALUES (10383,0,'Коцюбинський_Юрій_Михайлович','\'\'\'Коцюбинський Юрій Михайлович\'\'\' ([[1896]] - [[1937]])\n- Радянський партійний, [[державний діяч|державний]] і [[військовий]] діяч. Входив з грудня [[1917]] р. до першого радянського уряду України – заступник, а потім народний секретар військових справ. Боровся за встановлення влади [[більшовик|більшовиків]] на Україні. Репресований.\n[[Category:Персоналії Ко]]\n[[Category:Історія України]]','',225,'Ilya','20050313145655','',0,0,1,0,0.200106481649,'20050313145655','79949686854344');
INSERT INTO cur VALUES (10384,0,'Кравс_Антін','\'\'\'Кравс Антін\'\'\' ([[1871]] - [[1945]])\n- [[Генерал]]-четар УГА, у [[1919]] р.– командир 3-го корпусу. У серпні [[1920]] р. із рештками УГА пробився до [[Чехословаччина|Чехословаччини]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Кр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902065134','',0,0,0,1,0.612446066743,'20050121035513','79959097934865');
INSERT INTO cur VALUES (10385,0,'Кравчук_Михайло','\'\'\'Кравчук Михайло\'\'\' ([[21 листопада]] [[1892]], Човниці, [[Волинь]] - [[9 березня]] [[1942]], Колима)\n- Визначний [[математик]], академік [[АН УРСР]] (з [[1929]]). Освіту отримав в Університеті Св.Володимира в Києві. У [[1924]] році отримав ступінь доктора. Учасник багатьох міжнародних математичних конгресів. Надзвичайно широкі контакти із світовою математичною громадськістю. [[Професор]] [[Київський Політехнічний Інститут|Київського політехнічного інституту]]. Співавтор першого трьохтомного [[словник української математичної термінології|словника української математичної термінології]]. Наукові праці стосуються [[алгебра|алгебри]], [[Математичний аналіз|математичного аналізу]], диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії функцій та інших розділів математики.\n\nНа батьківщині вченого мало хто знає, що український учений, професор Михайло Кравчук створив проект першого в світі комп’ютера. Американець російського походження Атанасов при створенні першого комп’ютера користався з наукового доробку українського вченого. Про це випадково дізнався бібліограф українського вченого д-р Іван Качанівський з Вашингтона.\n
Я знайшов листа американського вченого до М. Кравчука, де він пише, що користався його матеріалом, – згадує д-р І. Качанівський. Тільки в 2001 р. у 15 наукових статтях в Америці були використані праці Кравчука.\n
Тепер уже ніхто не сумнівається, що Михайло Кравчук – один з засновників ЕОМ (електронно-обчислювальна машина). Його розробки американці та японці застосували на телебаченні. Його учень, конструктор Сергій Корольов став усесвітньовідомим ученим. Торік ЮНЕСКО внесла ім’я М. Кравчука до переліку найвизначніших осіб. Натомість в Україні про його доробок знають лише фахівці. Навіть студенти Політехнічного інституту його прізвище плутають з прізвищем відомого політика.\n
М. Кравчук не обмежувався дослідницькою роботою. Йому належить велика роль у розвитку математичної освіти як на рівні середньої, так і вищої школи, у розробці української математичної термінології, в організації наукового життя в добу першого пореволюційного відродження в Україні. Він відомий ще й тим, що першим в Україні почав писати математичні праці українською мовою. І це, як здається, його погубило. Йому бо приліпили ярлик «націоналіста» і запроторили до більшовицьких концтаборів, незважаючи на великий науковий доробок ученого. Він став жертвою тоталітарного сталінського самовладдя.\n
Народився майбутній вчений 27 вересня 1892 р. в селі Човницях на Волині в сім’ї землеміра. 1901 р. він разом з батьками перебирається до Луцька, де в 1910 р. закінчує з золотою медаллю гімназію. Ще цього самого року він вступає на фізико-математичний факультет університету Святого Володимира в Києві. Чотири роки пізніше М. Кравчук закінчує університет з дипломом І ступеня. Професор Д. Граве вважає його одним з найталановитіших своїх учнів і просить залишити при університеті як професорського стипендіата для підготовки до наукової та викладацької роботи...\n
Молодий Кравчук 5 вересня 1917 р. прочитав свою першу т.зв. пробну лекцію з предмету чистої математики «Про функції, що справджують теорему додавання», а два дні пізніше – першу лекцію з курсу теорії множин і одержав звання приват-доцента. Кілька тижнів раніше надія української науки успішно склала магістерські екзамени. Національно-культурне й державне відродження України після повалення царату не пройшло повз увагу молодого вченого. Він викладає математичні дисципліни в І і ІІ українських гімназіях у Києві, Українському народному університеті. Він стає, між іншим, членом комісії математичної термінології при Інституті української наукової мови УАН. 1919 року М. Кравчук публікує курс лекцій з геометрії, що він їх прочитав в Українському народному університеті. Цього ж року опубліковано перший переклад українською мовою широковідомого підручника з геометрії Кисельова, здійснений М. Кравчуком... У другій половині 20-х років підкомісія математичної секції природничого відділу Інституту української наукової мови під головуванням М. Кравчука створить тритомний математичний словник.\n
Одна за одною з’являються друковані праці М. Кравчука. Ряд глибоких результатів з теорії білінійних форм та лінійних перетворень завершується докторською дисертацією «Про квадратичні форми та лінійні перетворення», яку вчений блискуче захищає 1924 р. Далі М. Кравчук займається питанням узагальненої інтерполяції. Доповідь про свої висновки він зачитав на ІІ Міжнародному математичному конгресі в Торонто в 1924 р. Чотири роки пізніше український вчений їде на Міжнародний математичний конгрес в Італію. По дорозі виступає на засіданні Математичного товариства в Парижі. У 1929 році кандидатуру Кравчука висувають у дійсні члени Всеукраїнської академії наук. Кандидатом до ВУАН його висунуло понад сто організацій. Я пропоную громадським організаціям звернути особливу увагу на кандидатуру доктора математики професора Михайла Кравчука, одного з найталановитіших моїх учнів, автора кілька десятків не раз відзначуваних та премійованих праць... Ще студентом він відзначався дослідами з обсягу алгебри, продовживши важливі праці деяких німецьких математиків, що мають можливе застосування в геометрії, механіці та математичній фізиці, – писав у своїй рекомендації відомий учений і вчитель Кравчука Д. Граве. 29 червня 1929 р. на засіданні Ради Академії М. Кравчука одностайно обрано дійсним членом ВУАН.\n
Цей і наступні вісім років найплідніші у творчості математика... Михайло Кравчук – автор понад 180 наукових робіт, в тому числі більше десятка монографій з різних галузей математики. Його наукові результати дістали міжнародне визнання. Серед них і перший проект комп’ютера. Його методи особливо використовуються тепер у зв’язку з розвитком кібернетики, зокрема при програмуванні багатьох складних явищ і процесів. Український учений одержав фундаментальні результати в теорії ймовірностей, пов’язані з біномінальним розподілом. Саме він увів многочлени цього розподілу, відомі тепер у світовій літературі як многочлени Кравчука. М. Кравчук одержав багато нових результатів в області інтерполяції та механічних квадратур, зокрема повністю розв’язав питання про визначення механічної квадратури її коефіцієнтами та коефіцієнтами квадратур нижчих порядків...\n
Надходять трагічні тридцяті роки – найтрагічніші для українського народу, культури, науки, літератури й мистецтва. Унаслідок штучного великого голодомору гинуть мільйони українців. За ним надходить великий терор 1937 р. Саме цього року для професора Михайла Кравчука настала година випробування. У республіканській пресі з’являються погромні статті проти нього. Деякі з них підписує і його колишній вчитель Д. Граве. Кравчуку влаштовують ганебні псевдосудилища і у стінах Інституту математики, Політехнічного інституту, університету. До трибун зі словами осуду рвуться його вчорашні колеги, учні, аспіранти і студенти. М. Кравчука звинувачують у націоналізмі, шпигунстві, антирадянщині. Йому закидають листування з «польськими запроданцями» М. Зарицьким та М. Чайковським... Тільки двом або трьом свідкам вистачає громадянської відваги стати на захист свого вчителя. Серед цих нечисленних були: Й. Погребенський, Ю Соколов, О. Смогоржевський, П. Бондаренко...\n
Не було сумніву, що Кравчук певний кандидат на Колиму. Незабаром він і вирушив до Владивостока 10-тисячнокілометровим сухопуттям під вартою з сотнями подібних йому «націоналістів», а далі в трюмі суховантажного судна морем – на Колиму... Три каторжних зими й три літа відбув він там, а 9 березня 1942 р. залишився на віки вічні у колимській мерзлоті поряд з поетом Михайлом Драй-Хмарою, який спочив там кілька літ раніше...\n
Академік Михайло Кравчук свою різносторонню наукову діяльність розглядав як справу патріотичну, як справу громадянську. Йому належиться за це не тільки шана, але вічна пам’ять. Можливо, що одним з її проявів стане біографічна повість про вченого, яку написав письменник Михайло Сорока. Після майже 12 років незалежності України українського вченого досі не реабілітовано.\n\nВ 2003 році на території Політехнічного інституту в Києві, вперше в Україні, відкрито пам’ятник всесвітньовідомому математикові Михайлові Кравчуку. \n\n*http://free.ngo.pl/nslowo/z_istoriji_kultury/Udoma_joho_znajut_lysze_faxiwci.htm\n*Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці\n*http://chl.kiev.ua/bibliograf/matem/04.htm\n\n[[Category:Персоналії Кр]][[Category:Математик]]','',5,'Gutsul','20041007132238','',0,0,0,0,0.318909675963,'20050214225439','79958992867761');
INSERT INTO cur VALUES (10386,0,'Крижанівський_Федір','\'\'\'Крижанівський Федір\'\'\' (? - ?)\n- Кооператор, [[політичний діяч]]. Член Української трудової партії та її ЦК. У [[1918]] р.– працівник Дніпросоюзу. Заарештований більшовиками. Подальша доля невідома.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Кр]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902065221','',0,0,0,1,0.88990216604,'20041205163309','79959097934778');
INSERT INTO cur VALUES (10387,0,'Кузьма_Олексій','\'\'\'Кузьма Олексій\'\'\' ([[1875]] - [[1941]])\n- [[журналіст|Журналіст]], сотник УГА, редактор органу УНДО \"Свобода\". Учасник листопадових боїв [[1918]] р. у [[Львів|Львові]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ку]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902065334','',0,0,0,1,0.660947217448,'20041205163309','79959097934665');
INSERT INTO cur VALUES (10388,0,'Кук_Василь','\'\'\'Кук Василь\'\'\' ([[1913]] - )\n- Командуючий [[Українська повстанська армія|УПА]] з [[1950]] р. (після загибелі [[Роман Шухевич|Р. Шухевича]]). Був захоплений в полон, перебував в тюрмах і таборах. Проживає в Києві.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ку]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902065352','',0,0,0,1,0.880475999732,'20041205163309','79959097934647');
INSERT INTO cur VALUES (10389,0,'Кульчицький_Микола','\'\'\'Кульчицький Микола\'\'\' ([[1856]], Україна - [[1925]])\n- Видатний гістолог, доцент (з [[1883]]) і [[професор]] (з [[1889]]) [[Харківський університет|Харківського Університету]]; з [[1912]] куратор Казанського навчального округу, [[міністр]] народної освіти; з [[1918]] – [[професор]] [[Оксфордський університет|Оксфордського Університету]] ([[Великобританія]]). Залишив багато нових гістологічних методів та наукових праць, у тому числі класичні підручники з гістології.\n[[Category:Персоналії Ку]]','',5,'Gutsul','20040902065530','',0,0,0,1,0.019367408482,'20040902065530','79959097934469');
INSERT INTO cur VALUES (10390,0,'Кулябко_Олексій','\'\'\'Кулябко Олексій\'\'\' ([[1866]] - [[1930]])\n- Видатний [[фізіолог]] експериментатор. В [[1902]]-24 рр. [[Професор]] [[Казанський університет|Казанського]], а потім [[Томський університет|Томського]] університетів. Досліджував дію різних препаратів на серцево-судинну ті інші системи тваринного організму; вперше у світі оживив людське серце через 20 годин після смерті.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ку]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902065602','',0,0,0,1,0.080102939196,'20041205163309','79959097934397');
INSERT INTO cur VALUES (10391,0,'Куровець_Іван','\'\'\'Куровець Іван\'\'\' ([[1863]] - [[1931]])\n- Політичний і [[громадський діяч]]. У [[1918]]–[[1919]] рр.– [[державний секретар]] здоров\'я [[ЗУНР]]\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ку]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040902065650','',0,0,0,1,0.340898362147,'20050206085015','79959097934349');
INSERT INTO cur VALUES (10392,0,'Мова_програмування_Pascal','Роком створення [[Pascal]] вважається 1970-й, і творцем цієї мови програмування є [[Ніклас Вірт]]. [[Pascal]] належить до [[Algol]]-подібних мов програмування, оскільки використовує семантику [[Algol]]-ла. Однак Pascal мав суттєве удосконалення — строга типизація. Це означало, що присвоювання можна було виконувати лише для змінних, що належуть до одного типу (одночасно вказувались правила, за якими типи вважались однаковими). Це удосконалення суттєво покращуло стиль програмування, оскільки значну частину помилок вдавалось виявити ще на етапі компіляції — що збільшує надійність програм.\n\nОднак мова розроблялась як дослідницький проект і первісний [[Pascal]] був мало придатний для написання великих проектів, оскільки програму не можна було скласти з кількох програмних частин — просто не було передбачено такої можливості. Але ця мова програмування швидко завоювала популярність у навчальних закладах при вивчені [[програмування]]. А коли зявились діалекти мови де можливим було окреме [[компілювання]] програмних частин — [[Pascal]] став засобом написання великих програмних систем. \n\nРазом із популярністю мови стало відомим і імя Нікласа Вірта. Працюючи у Швейцарскому федеральному технічному інституті разом із своїми учнями і послідовниками удосконалював теорію мови програмування загального використання. Так у 1980 році зявилась [[Modula]] (хоча коли говорять [[Modula]], мають на увазі [[Modula-2]]). [[Modula-2]] стала завершенням розвитку лінії структурого програмування. У 1990 році — зявився [[Oberon]] що вже використовував принципи [[Обєктно-орієнтоване програмування]].\n\nТепер можна говорити про існування родини [[Pascal]]-подібних мов, куди належать [[Pascal]], [[Modula-2]], [[Oberon]], [[Oberon-2]], [[ActiveOberon]], [[Component Pascal]].\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Мова програмування]]\n\n[[bg:Pascal]]\n[[cs:Pascal (programovací jazyk)]]\n[[da:Pascal]]\n[[de:Pascal (Programmiersprache)]]\n[[en:Pascal programming language]]\n[[eo:Pascal]]\n[[es:Lenguaje de programación Pascal]]\n[[et:Pascal]]\n[[fi:Pascal-ohjelmointikieli]]\n[[fr:Pascal (langage)]]\n[[he:Pascal]]\n[[hu:Pascal programozási nyelv]]\n[[it:Pascal (linguaggio)]]\n[[ja:Pascal]]\n[[ko:파스칼 프로그래밍 언어]]\n[[lt:Pascal]]\n[[nl:Programmeertaal Pascal]]\n[[pl:Pascal (język programowania)]]\n[[pt:Pascal (linguagem de programação)]]\n[[ru:Паскаль (язык программирования)]]\n[[sl:Programski jezik pascal]]\n[[sv:Pascal (programspråk)]]\n[[th:ภาษาปาสคาล]]\n[[tr:Pascal programlama dili]]\n[[zh:Pascal]]','',225,'Ilya','20050315205741','',0,0,1,0,0.617364744478,'20050315205741','79949684794258');
INSERT INTO cur VALUES (10393,0,'Левицький_Кость','\'\'\'Левицький Кость\'\'\' ([[1859]] - [[1941]])\n- Найвизначніший [[політичний діяч]] [[Галичина|Галичини]] кінця [[19 століття]] – першої половини [[20 століття]]. Був співзасновником УНДП. З листопада [[1918]] р.– голова Державного секретаріату [[ЗУНР]], потім – голова комісії з виборчої реформи при уряді. Після [[1923]] р. займався переважно науковою діяльністю. В липні [[1941]] р. був засновником і головою Національної Ради у Львові.\n[[Category:Персоналії Ле]]','',5,'Gutsul','20040903065527','',0,0,0,1,0.011439600499,'20050217154748','79959096934472');
INSERT INTO cur VALUES (10394,0,'Лебідь_Микола','\'\'\'Лебідь Микола\'\'\' ([[1910]] - )\n- [[Революціонер]] і [[політик]], діяч [[ОУН]]. За бойову діяльність та співучасть у вбивстві польського міністра Перацького засуджений до смертної кари, яку замінили довічним ув\'язненням, від [[1941]] р.– заступник [[Степан Андрійович Бандера|С. Бандери]]. Організатор [[УПА]], співзасновник УГВР у [[1944]] р. Із [[1949]] р.– на еміграції\n[[Category:Персоналії Ле]]','',5,'Gutsul','20040903065530','',0,0,0,1,0.903660550669,'20050202133129','79959096934469');
INSERT INTO cur VALUES (10395,0,'Левитський_Микола','\'\'\'Левитський Микола\'\'\' ([[1870]]–[[1935]])\n- [[політичний діяч]], член Центральної Ради від [[УСДРП]], делегат України на мирних перегово-рах у Бресті. Член дипломатичної місії [[УНР]] у [[Париж|Парижі]]. З [[1923]] р. проживав у [[Харків|Харкові]]. У [[1929]] р. заарештований.\n[[Category:Персоналії Ле]]','',5,'Gutsul','20040903065531','',0,0,0,1,0.237479454017,'20050202133340','79959096934468');
INSERT INTO cur VALUES (10396,0,'Лаврівський_Юліан','\'\'\'Лаврівський Юліан\'\'\' ([[1821]] - [[1873]])\n- Суддя, культурний і [[політичний діяч]], народовець, у [[1848]] р.– член \"Руського собору\" і \"Собору руських учених\". У [[1861]] р. заснував \"Руську бесіду\" і її театр. У [[1870]]–[[1873]] рр. був головою [[Товариство \"Просвіта\"|\"Просвіти\"]].\n[[Category:Персоналії Ла]]','',5,'Gutsul','20040903065535','',0,0,0,1,0.618147343219,'20040903065535','79959096934464');
INSERT INTO cur VALUES (10397,0,'Ливчак_Йосип','\'\'\'Ливчак Йосип\'\'\' ([[1839]], Галичина - [[1914]])\n- Публіцист і [[винахідник]]. У [[Відень|Відні]] видавав і редагував сатиричний журнал “Страхопуд” ([[1963]]-[[1968]]) та інші, в яких відстоював пансавістичні ідеї. В [[1869]] виїхав до [[Росія|Росії]], де зробив ряд винаходів в ділянці поліграфії (матрицевибивальна складальна машина), військової техніки (прицільний верстат, оптичний прилад діяскоп) і транспорту (показник дороги і швидкості руху локомотива).\n[[Category:Персоналії Ли]]','',5,'Gutsul','20040903065705','',0,0,0,1,0.752362802044,'20040903065705','79959096934294');
INSERT INTO cur VALUES (10398,0,'Лизогуб_Федір','\'\'\'Лизогуб Федір\'\'\' ([[1851]] - [[1928]])\n- [[громадський діяч|Громадський]] і [[політичний діяч]]. У [[1901]]–[[1915]] рр.– голова Полтавської губернської земської управи. У [[1913]] р. був міністром внутрішніх справ і головою Ради міністрів Української держави. Помер на еміграції.\n[[Category:Персоналії Ли]]','',5,'Gutsul','20040903065705','',0,0,0,1,0.934713159657,'20040903065705','79959096934294');
INSERT INTO cur VALUES (10399,0,'Лешко_Білий','\'\'\'Лешко Білий\'\'\' (бл. [[1186]] - [[1227]])\n- [[Князь]] сандомирський і краківський. У [[1214]] р. уклав угоду з угорським королем Андрієм II, за якою угорського королевича Коломана, зятя Лешка Білого, було проголошено королем Галича.\n[[Category:Персоналії Ле]]','',5,'Gutsul','20040903065707','',0,0,0,1,0.303914297048,'20040903065707','79959096934292');
INSERT INTO cur VALUES (10400,0,'Леонтович_Володимир','\'\'\'Леонтович Володимир\'\'\' ([[1866]] - [[1933]])\n- [[Громадський діяч]] і [[письменник]]. До революції – земський діяч на [[Полтавська область|Полтавщині]], член Старої Громади і ТУП. У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], в період гетьманату – [[міністр]] земельних справ у кабінеті Лизогуба. З [[1919]] р.– на еміграції.\n[[Category:Персоналії Ле]]','',5,'Gutsul','20040903065711','',0,0,0,1,0.002182898113,'20050129055400','79959096934288');
INSERT INTO cur VALUES (10401,0,'Лобачевський_Микола','\'\'\'Лобачевський Микола\'\'\' ([[1 грудня]] [[1792]], [[Нижній Новгород]] - [[24 лютого]] [[1856]], [[Казань]])\n- Видатний [[математик]], творець неевклідової геометрії. [[Ректор]] [[Казанський університет|Казанського університету]] ([[1827]]-[[1846]]). Відкритття Лобачевського ([[1826]], опубліковані [[1829]]-[[1930]]) здійснили переворот в уявленнях про природу простору, в основі яких більше 2 тисяч років лежало вчення [[Евклід|Евкліда]]. Йому належать також праці з [[алгебра|алгебри]], [[Математичний аналіз|математичного аналізу]], [[теорія ймовірності|терії ймовірностей]], [[механіка|механіки]], [[фізика|фізики]] та [[Астрономія|астрономії]].\n[[Category:Персоналії Ло]]','',5,'Gutsul','20040903065807','',0,0,0,1,0.421911124336,'20050116160902','79959096934192');
INSERT INTO cur VALUES (10402,0,'Липа_Іван','\'\'\'Липа Іван\'\'\' ([[1865]] - [[1923]])\n- Громадський і [[політичний діяч]], [[письменник]], за фахом [[лікар]]. У [[1891]] р.– співзасновник таємного товариства \"Братство тарасівців\", після його розгрому в [[1893]] р. заарештований. У [[1917]] р.– український комісар [[Одеса|Одеси]], член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У [[1919]] р.– [[міністр]] віросповідань [[УНР]].\n[[Category:Персоналії Ли]]','',5,'Gutsul','20040903065905','',0,0,0,1,0.641310530082,'20050202133340','79959096934094');
INSERT INTO cur VALUES (10403,0,'Липинський_Вячеслав','\'\'\'Липинський Вячеслав\'\'\' ([[1882]] - [[1931]])\n- [[Історик]], [[соціолог]], [[політик]], публіцист. Один із організаторів у [[1917]] р. Української демократично-хліборобської партії. За гетьманату – посол [[Україна|України]] в [[Австрія|Австрії]]. З [[1919]] р.– на еміграції. Лідер та ідеолог консервативно-монархічного табору. Автор праць \"Україна на переломі. [[1657]]–[[1659]]\", \"Листи до братів-хліборобів\", \"Релігія і церква в історії України\" та ін.\n[[Category:Персоналії Ли]]','',5,'Gutsul','20040903065906','',0,0,0,1,0.292827739051,'20040903065906','79959096934093');
INSERT INTO cur VALUES (10404,0,'Лощенко_Семен','\'\'\'Лощенко Семен\'\'\' (? - ?)\n- Сотник, учасник [[бій під Крутами|бою під Крутами]] [[29 січня]] [[1918]] р.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ло]]','',5,'Gutsul','20040903065934','',0,0,0,1,0.671636253908,'20040903065934','79959096934065');
INSERT INTO cur VALUES (10405,0,'Литвинович_Ярослав','\'\'\'Литвинович Ярослав\'\'\' ([[1873]] - [[1920]])\n- [[Економіст]], кооперативний діяч в [[Галичина|Галичині]]. З листопада [[1918]] р.– недовгий час [[державний секретар]] торгівлі [[ЗУНР]].\n[[Category:Персоналії Ло]]','',5,'Gutsul','20040903070122','',0,0,0,1,0.831080006357,'20050217154748','79959096929877');
INSERT INTO cur VALUES (10406,0,'Лобода_Віктор','\'\'\'Лобода Віктор\'\'\' ([[1823]] - [[1876]])\n- Член Полтавської громади. Був прихильником політичної самостійності України. У [[1862]] р. за участь у політичних гуртках засланий у Пермську губернію. Звільнений у [[1868]] р. без права повернення в Україну.\n[[Category:Персоналії Ло]]','',5,'Gutsul','20040903070124','',0,0,0,1,0.01495492785,'20040903070124','79959096929875');
INSERT INTO cur VALUES (10407,0,'Лозинський_Михайло','\'\'\'Лозинський Михайло\'\'\' ([[1880]] - [[1937]])\n- [[Публіцист]] і [[політичний діяч]]. З березня [[1919]] р. – товариш секретаря закордонних справ [[ЗУНР]] і член делегації на мирну конференцію в [[Париж|Парижі]]. У [[1921]]–[[1927]] рр.– [[професор]] [[Український Вільний Університет|УВУ]] в [[Прага|Празі]], з [[1927]] р.– керівник кафедри права Інституту народного господарства в [[Харків|Харкові]]. Репресований.\n[[Category:Персоналії Ло]]','',5,'Gutsul','20040903070132','',0,0,0,1,0.158091262057,'20050216163359','79959096929867');
INSERT INTO cur VALUES (10408,0,'Лопатинський_Юрій','\'\'\'Лопатинський Юрій\'\'\' (псевдо Калина) ([[1906]] - [[1982]])\n- [[Військовий діяч]], підполковник [[УПА]]. Вів переговори з головним командуванням [[Польська Армія Крайова|польської Армії Крайової]] у справі перемир\'я та демаркаційної лінії. Подальша доля невідома.\n[[Category:Персоналії Ло]]','',5,'Gutsul','20040903070141','',0,0,0,1,0.885988402593,'20041221153346','79959096929858');
INSERT INTO cur VALUES (10409,0,'Лукашевич_Василь','\'\'\'Лукашевич Василь\'\'\' (бл. [[1783]] - [[1866]])\n- [[Перекладач]] Колегії закордонних справ у [[Петербург|Петербурзі]], потім – предводитель дворянства Переяславського повіту. Член полтавської масонської ложі \"Любов до істини\" й київської \"Об\'єднаних слов\'ян\". Прихильник державної самостійності України. У [[1926]] р. був ув\'язнений у Петропавлівській фортеці, а потім на засланні у своєму маєтку.\n[[Category:Персоналії Лу]]','',5,'Gutsul','20040903070147','',0,0,0,1,0.678383932765,'20040903070147','79959096929852');
INSERT INTO cur VALUES (10410,0,'Лук\'яненко_Левко_Григорович','\'\'\'Лук\'яненко Левко Григорович\'\'\' ([[1928]] - )\n- Політичний та [[громадський діяч]], депутат Верховної Ради України. Багатолітній в\'язень радянських тюрем і таборів. У [[1988]] р. очолив Українську гельсінську спілку, яка згодом трансформувалася в Українську республіканську партію. У [[1992]]–[[1994]] рр.– Надзвичайний і Повноважний посол України в [[Канада|Канаді]]. Почесний голова УРП.\n[[Category:Персоналії Лу]]\n\n[[nl:Levko Loekjanenko]]','nl',0,'80.127.224.220','20041202203212','',0,0,0,0,0.961499555018,'20041202203212','79958797796787');
INSERT INTO cur VALUES (10411,0,'Луцький_Остап','\'\'\'Луцький Остап\'\'\' ([[1883]] - [[1941]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] і [[громадський діяч]], визначний кооператор, [[публіцист]] і [[поет]]. У [[1918]] р.– в австрійській армії та в УГА. З [[1928]] р.– один з провідних діячів української кооперації в [[Галичина|Галичині]]; член ЦК УНДО, посол до польського сейму. Автор статей на економічні й суспільні теми. У [[1939]] р. заарештований більшовиками, загинув в Котласі.\n[[Category:Персоналії Лу]]','',5,'Gutsul','20040903070355','',0,0,0,1,0.783351539999,'20050217154748','79959096929644');
INSERT INTO cur VALUES (10412,0,'Любарт','\'\'\'Любарт\'\'\' (? - бл. [[1385]])\n- Литовсько-руський [[князь]]. Після смерті [[Юрій-Болеслав Тройденович|Юрія II Болеслава]] був закликаний боярами на галицько-волинський престол, але втримався лише на [[Волинь|Волині]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Лю]]','',0,'213.159.244.11','20050207153434','',0,0,0,0,0.036234254034,'20050214225439','79949792846565');
INSERT INTO cur VALUES (10413,0,'Любинський_Микола','\'\'\'Любинський Микола\'\'\' ([[1891]] - ?)\n- [[Політичний діяч]] періоду революції [[1917]]–[[1920]] рр. в [[Україна|Україні]], член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], був членом делегації на переговорах в Бресті, в березні-квітні [[1918]] р.– [[міністр закордонних справ]] УНР. У 20-х роках – співробітник [[ВУАН]]. Репресований. Подальша доля невідома.\n[[Category:Персоналії Лю]]','',5,'Gutsul','20040903070449','',0,0,0,1,0.98422260442,'20050129055400','79959096929550');
INSERT INTO cur VALUES (10414,0,'Любченко_Панас','\'\'\'Любченко Панас\'\'\' ([[1897]] - [[1937]])\n- Радянський [[партійний діяч|партійний]] і [[державний діяч]]. У [[1918]]-[[1920]] рр.— один з керівників партії боротьбистів, з [[1920]] р.— член [[КП(б)У]]. З [[1921]] р. на партійній і державній роботі, зокрема в [[1934]]-[[1937]] рр.— голова Раднаркому УРСР.\n[[Category:Персоналії Лю]]','',191,'Inetd','20050211022004','',0,0,0,0,0.081167842765,'20050211022004','79949788977995');
INSERT INTO cur VALUES (10415,0,'Люлька_Архип','\'\'\'Люлька Архип\'\'\' ([[1908]], Київщина - )\n- [[конструктор|Конструктор]] авіаційних двигунів, член-кореспондент [[АН СРСР]] (з [[1960]]). У [[1937]]-[[1939]], працюючи у [[Харківський авіаційний Інститут|Харківському авіаційному Інституті]], створив конструкцію першого в [[СРСР]] двоконтурного [[турбореактивний двигун|турбореактивного двигуна]] (ТРД), після [[1946]] під керівництвом А. Люльки створені потужні ТРД нового типу.\n[[Category:Персоналії Лю]]','',5,'Gutsul','20040903070527','',0,0,0,1,0.061259543552,'20040903070527','79959096929472');
INSERT INTO cur VALUES (10416,0,'Мазепа_Іван_Степанович','\'\'\'Мазепа Іван\'\'\' ([[1639]] - [[21 вересня]] [[1709]])\n- [[Гетьман]] [[Україна|України]] в [[1687]]–[[1709]] рр. Твердо стояв на грунті української козацько-гетьманської державності й соборності українських земель. Спочатку вважав можливою співпрацю з [[Москва|Москвою]], але політика [[Петро I|Петра I]] на Україні в період Північної війни призвела до розриву Мазепи з Росією. У [[1708]] р. уклав угоду з [[Карл XII|Карлом XII]] про приєднання до антимосковської коаліції. Після поразки шведської армії [[Полтавська битва|під Полтавою]] емігрував. Помер у [[Бендери|Бендерах]], похований у Галаці.\n\nПротягом майже всього 21-річного гетьманування Мазепа проводив традиційну для гетьманів Лівобережної України політику. З небаченою послідовністю він (зміцнює становище старшини, роздавши їй понад тисячу дарчих на землі. Не забуває він і про власні інтереси. Завдяки щедрим дарам від царя Мазепа накопичує близько 20 тис. маєтків і стає одним із найбагатших феодалів Європи. Людина досвідчена й витончена. Мазепа скеровує значну частину своїх особистих прибутків на розвиток релігії та культурних установ. Ревний покровитель православ\'я, і він будує по всій Гетьманщині цілу низку чудових церков, споруджених у пишноту стилі, що його часом називають мазепинським, або козацьким, барокко. За Мазепиного гетьманування Києво-Могилянська академія змогла завдяки його підтримці спорудити нові корпуси і збільшити до 2 тис. кількість студентів. Крім того, він заснував багато інших шкіл і друкарень, щоб «українська молодь могла в повну міру своїх можливостей користуватися благами освіти». \n\nПроте якщо київські студеї та духовенство складали на його честь захоплені панегірики, то селяни й козацька чернь мало що доброго могли сказати про нього. Його відкрита й послідовна підтримка старшини збуджувала повсюдне невдоволення серед народних мас та настроєних проти старшини запорожців. Потенційно вибухова ситуація виникла у 1692 р.. коли Петро Іваненко-Петрик, писар, котрий мав широкі політичні зв\'язки, втік на Січ і став піднімати там заколот проти гетьмана. Оголосивши, що настав час повстати проти старшини, яка «смокче народну кров» і «визволити нашу батьківщину Україну з-під влади Москви», Петрик у своїх намаганнях утворити незалежне Українське князівство заручається підтримкою кримських татар. Проте коли замість допомоги татари повернули проти нього й стали грабувати населення, популярність Петрика серед народу похитнулася й повстання згасло. \nВзаємини з Москвою. Ґідне подиву піднесення Мазепи від в\'язня до гетьмана, його здатність тримати в покорі ненаситну й підступну старшину водночас із проведенням політики, що поклала початок добі бурхливого культурного та економічного розвитку— все це досягнення першорядної ваги. Та найбільш вражаюча риса Мазепи як політика полягала в умінні захищати як власні, так і загальноукраїнські інтереси, зберігаючи водночас добрі стосунки з Москвою. Коли в 1689 р. на трон зійшов молодий і енергійний Петро І, гетьман уже вкотре застосував свій незбагненний дар чарувати можновладців. Він надавав царю активну допомогу в грандіозних походах на турків і татар, кульмінацією яких стало здобуття у 1696 р. Азова — ключової турецької фортеці на Азовському морі. Старіючий гетьман також постійно давав недосвідченому молодому монархові поради у польських справах: згодом між ними виникла тісна особиста дружба. Козацькі полковники із сарказмом зауважували. що «цар скоріше не повірить ангелові, ніж Мазепі», а російські урядники заявляли. що «ніколи ще не було гетьмана кориснішого і вигіднішого для царя. як Іван Степанович Мазепа». \n\nЗавдяки близьким стосункам із Петром 1 Мазепа зміг скористатися великим козацьким повстанням, що вибухнуло на підлеглому полякам Правобережжі у 1702 р. Після того як цей район знову було заселено, польська шляхта спробувала вигнати звідти козаків. Правобережне козацтво на чолі з популярним у народі полковником Семеном Палієм підняло повстання: перелякані польські урядники повідомляли, що Палій хоче «піти слідами Хмельницького». Сили повстанців уже налічували 12 тис. коли до них приєдналися інші козацькі ватажки — Самійло Самусь, Захар Іскра, Андрій Абазин. Незабаром перед повстанцями впали такі польські твердині, як Немирів, Бердичів та Біла Церква. З утечею на захід польської шляхти схоже було на те, що розгортається щось на зразок меншого варіанту 1648 року. Однак у 1702 р. полякам удалося відвоювати значну частину втрачених земель і взяти Палія в облогу в його «столиці» Фастові. Саме в цей час у Польщу вторгається найбільший ворог Петра І — король Швеції Карл XII. Скориставшися замішанням. Мазепа переконує царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову обидві частини Наддніпрянської України були об\'єднані, і заслугу здійснення цього міг приписати собі Мазепа. Щоб гарантувати себе від загрози з боку популярного в народі Палія. Мазепа за згодою Петра І наказує заарештувати того й заслати до Сибіру. \n\nПроте на початку XVIII ст. у взаємовигідних стосунках із царем, що їх Мазепа так спритно підтримував, з\'являється напруженість. У 1700 р. вибухнула велика Північна війна. У виснажливій 21-річній боротьбі за володіння узбережжям Балтійського моря головними супротивниками виступали російський цар Петро І, 18-річний король Швеції Карл XII — обдарований полководець, але кепський політик. Зазнавши ряду катастрофічних поразок на початку війни, Петро І, цей палкий прихильник західних звичаїв, вирішує модернізувати армію, управління й суспільство взагалі. Значно зміцнювалася централізована влада, пильніше контролювалися всі ділянки життя, відмінялися також «застарілі звичаї». В межах цієї політики під загрозу потрапляла гарантована у 1654 р. традиційна автономія Гетьманщини. \n\nПід час війни цар висунув перед українцями нечувані раніше вимоги. Козаки вперше повинні були воювати виключно за інтереси царя. Замість того щоб захищати свою землю від безпосередніх ворогів — поляків, татар і турків, українці були тепер змушені битися зі шведськими арміями у далекій Лівонії, Литві чи Центральній Польщі. У цих походах стало до болю очевидним те, що козаки не могли рівнятися з регулярними європейськими арміями. Рік у рік їхні загони поверталися з півночі, зазнавши втрат, що сягали 50, 60 і навіть 70 % складу. Коли, намагаючись узгодити дії своїх військ, Петро І поставив на чолі козацьких полків російських і німецьких командирів, моральний дух козаків занепав. Чужоземні офіцери ставилися з презирством до козацького війська, яке вважали гіршим і часто використовували просто як гарматне м\'ясо. Коли поповзли чутки про наміри Петра І реорганізувати козаків, старшина, положення якої було пов\'язане з військовими посадами, занепокоїлася. \n\nВійна викликала ремствування також серед українських селян і міщан. Вони скаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилися російські війська, які завдавали утисків місцевому населенню. «Звідусіль,— писав цареві Мазепа,— я отримую скарги на свавілля російських військ». Навіть гетьман став відчувати загрозу, коли пішли поголоси про наміри царя замінити його чужоземним генералом чи російським вельможею. \n\nНевдоволення, що врешті штовхнуло Мазепу шукати іншого покровителя, було пов\'язане з питанням захисту України. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра 1. Цар, чекаючи наступу шведів, відповів: «Я не можу дати навіть десяти чоловік; боронися, як знаєш». Це було для гетьмана останньою краплею. Петро І порушив зобов\'язання обороняти Україну від ненависних поляків, що являло собою основу угоди 1654 р., і український гетьман перестав вважати себе зобов\'язаним зберігати вірність цареві. 28 жовтня 1708 р., коли Карл XII, котрий ішов на Москву, завернув на Україну, Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. За ним пішло близько З тис. козаків і провідних членів старшини. Умови, за яких українці приєдналися до Карла, були встановлені у пакті, підписаному наступної весни. За надання військової допомоги та провізії Карл обіцяв захищати Україну й утримуватися від підписання миру з царем аж до повного звільнення її від влади Москви та відновлення її давніх прав. \nПетро І дізнався про «вчинок нового Іуди Мазепи з великим здивуванням». Через кілька днів після переходу Мазепи до шведів на гетьманову столицю Батурин напав командуючий російськими військами на Україні князь Меншиков і вирізав усіх жителів: 6 тис. чоловіків, жінок і дітей. Звістка про бойню в Батурині й терор, що його розпочали на Україні російські війська, заарештовуючи й страчуючи за найменшою підозрою в симпатіях до Мазепи, змінила плани багатьох із потенційних прибічників гетьмана. Тим часом Петро І наказав старшині, що не пішла за Мазепою, обрати нового гетьмана, й 11 листопада 1708 р. ним став Іван Скоропадський. Страхітливий приклад Батурина, жорстокість російських військ сіяли жах серед українців, водночас протестанти-шведи викликали в них настороженість. Тому велика частина українського населення не захотіла підтримати Мазепу. Вона воліла почекати й побачити, як розвиватимуться події. Як не дивно, але єдиною значною групою українського населення, що таки стала на бік гетьмана, були запорожці. Хоч вони й часто сварилися з ним за потурання старшині, та все ж вважали Мазепу меншим злом порівняно з царем. Але за це рішення вони мали дорого заплатити. У травні 1709 р. російські війська зруйнували Січ, а цар видав постійно діючий наказ страчувати на місці кожного пійманого запорожця. \n\nПротягом осені, зими й весни 1708—1709 рр. військові сили суперників маневрували, прагнучи знайти для себе стратегічно вигідні позиції та заручитися підтримкою українського населення. Нарешті 28 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва — одна з найважливіших битв у європейській історії. Переможцем у ній вийшов Петро І, у результаті чого провалилися плани Швеції підпорядкувати собі Північну Європу. Росія ж тепер забезпечила контроль над узбережжям Балтійського моря й почала перетворюватися на могутню європейську державу. Щодо українців, то битва поклала кінець їхнім намаганням відокремитися від Росії. Тепер остаточне поглинення Гетьманщини міцніючою Російською імперією було тільки питанням часу. І справді, Петро І вважав англійське поневолення Ірландії придатною моделлю для здійснення своїх намірів щодо України. \n\nВтікаючи після поразки від переслідування російської кінноти. Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдавії, що належала Туреччині. Тут, біля м. Бендери, 21 вересня 1709 р. вбитий горем 70-річний Мазепа помер.\n\n[[Category:Персоналії Ма]]\n[[Category:Гетьмани України]]\n\n\n[[de:Iwan Stepanowitsch Mazepa]]\n[[en:Ivan Mazepa]]','[[Category:Гетьмани України]]',225,'Ilya','20050216224057','',0,0,1,0,0.910180951892,'20050216224057','79949783775942');
INSERT INTO cur VALUES (10417,0,'Мазепа_Ісаак','\'\'\'Мазепа Ісаак\'\'\' ([[1884]] - [[1952]])\n- [[Вчений]] і [[громадсько-політичний діяч]]. Один із лідерів [[УСДРП]]. Член [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. В період [[Директорія|Директорії]] – [[міністр]] внутрішніх справ та голова уряду ([[1919]] р.). З [[1920]] р.– на еміграції. Автор ряду праць з історії революції [[1917]]–[[1920]] рр. на Україні, в тому числі \"Україна в огні і бурі революції\" в 3-х томах.\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903070610','',0,0,0,1,0.567746592484,'20050129055400','79959096929389');
INSERT INTO cur VALUES (10418,0,'Мазлах_Сергій','\'\'\'Мазлах Сергій\'\'\' ([[1880]] - ?)\n- Діяч [[КП(б)У]]. Разом з В. Шахраєм створив першу націонал-комуністичну опозицію ([[1918]] р.) і видав книгу \"До хвилі\" ([[1919]] р.) з критикою національної політики Леніна на Україні. У 20-х роках – керівник ЦСУ УСРР. Репресований.\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903070622','',0,0,0,1,0.438580610994,'20040903070622','79959096929377');
INSERT INTO cur VALUES (10419,0,'Макаренко_Андрій','\'\'\'Макаренко Андрій\'\'\' ([[1885]] - [[1963]])\n- [[Політичний діяч]]. З початку революції [[1917]] р. організатор українських залізничників і голова їхньої спілки. Співорганізатор повстання проти гетьмана і член [[Директорія|Директорії]] УНР. З [[1920-ті|1920-х]] років на еміграції.\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903070708','',0,0,0,1,0.461984906095,'20040903070708','79959096929291');
INSERT INTO cur VALUES (10420,0,'Макаренко_Павло','\'\'\'Макаренко Павло\'\'\' ([[1892]] - ?)\n- [[Політичний діяч]]. Один з лідерів Української партії самостійників-соціалістів. В період [[Центральна Рада|Центральної Ради]] – комісар при окремій Запорізькій дивізії. На еміграції перебував в [[Чехословаччина|Чехословаччині]].\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903070725','',0,0,0,1,0.020111251632,'20050129055400','79959096929274');
INSERT INTO cur VALUES (10421,0,'Максимович-Амбодяк_Нестор','\'\'\'Максимович-Амбодяк Нестор\'\'\' ([[1744]], Полтавщина - [[1812]])\n- Засновник акушерства в Російській Імперії. Доктор медицини [[Страсбурзький університет|Страсбурзького Університету]] ([[1775]]). Пофесор акушерства в [[Петербург|Петербурзі]]. Медик і [[вчений]] енциклопедист, педіатри, [[ботанік]], фітотерапевт, геральдист. Автор перших в Російській імперії підручників з акушерства та медичних словників.\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903070857','',0,0,0,1,0.409624125068,'20040903070857','79959096929142');
INSERT INTO cur VALUES (10422,0,'Максимович_Михайло','\'\'\'Максимович Михайло\'\'\' ([[1804]] - [[1873]])\n- [[Історик]], [[філолог]], [[етнограф]], [[поет]]. Був професором [[Московський Університет|Московського університету]]. Перший [[ректор]] [[Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]].\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903070924','',0,0,0,1,0.709504476613,'20040903070924','79959096929075');
INSERT INTO cur VALUES (10423,0,'Макух_Іван','\'\'\'Макух Іван\'\'\' ([[1872]] - [[1946]])\n- Діяч [[Українська радикальна партія|Української радикальної партії]], посол до галицького сейму ([[1908]]–[[1918]] рр.), член Національної Ради [[ЗУНР]], потім [[державний секретар]] праці й відбудови, а з січня [[1919]] р.– [[державний секретар]] внутрішніх справ.\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903070932','',0,0,0,1,0.752215355054,'20050206085015','79959096929067');
INSERT INTO cur VALUES (10424,0,'Мануїльський_Дмитро','\'\'\'Мануїльський Дмитро\'\'\' ([[1883]] - [[1959]])\n- Радянський [[партійний діяч|партійний]] і [[державний діяч]]. Член Всеукрревкому, член мирної делегації на переговорах з [[Польща|Польщею]] ([[1920]]–[[1921]] рр.), наркомзем УСРР. У грудні [[1921]] р.– перший секретар ЦК [[КП(б)У]]. З [[1922]] р. працював в Комінтерні. У [[1944]]–[[1953]] рр. працював заступником голови уряду [[УРСР]], одночасно – [[міністр закордонних справ]].\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903070938','',0,0,0,1,0.378431427934,'20050129051910','79959096929061');
INSERT INTO cur VALUES (10425,0,'Марітчак_Олександр','\'\'\'Марітчак Олександр\'\'\' ([[1887]] - [[1981]])\n- [[Адвокат]], [[політичний діяч]], [[професор]] міжнародного права Львівського таємного університету, діяч УНДО. Після вінни – на еміграції.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903071001','',0,0,0,1,0.80175067708,'20041116093151','79959096928998');
INSERT INTO cur VALUES (10426,0,'Маркевич_Яків_Андрійович','\'\'\'Маркевич Яків Андрійович\'\'\' ([[1696]], [[Прилуки]] - [[1770]])\n- український письменник-мемуарист, державний діяч гетьманщини. Один з найосвіченіших людей свого часу. Найвизначнішим твором Я. Маркевича є його \"Діяріуш\", що охоплює [[1717]]–[[1767]] рр. й містить матеріал для політичної, соціально-економічної й культурно-побутової історії гетьманщини.\n\n*1721 - бунчуковий товариш\n*1721, 1723-1735 - наказний полковник лубенський\n*неоднаразово висувався на генеральні уряди, та не був обраний через нелюбов козаків до нього й до його батька\n\nВ українську icтopiю ввійшов не як військовий, а завдяки своїй літературній праці. Освіту здобув у Києво-Могилянській Академії, був улюбленим учнем Феофана Прокоповича. Перу Якова Марковича належать персклади з латинської мови, прозові твори й вipiшi за мотивами псалмів i «слів» Іоана Золотоустого та інших батьків церкви. Яків залишив також «Генеалогические заметки» та «Діяріюш» (охоплює період з 1717-го по 1764 р.), що містять відомості про політичну, соціально-економічну та культурно-побутову icтopію України за чaciв Гетьманщини. Спроби видати щоденники Марковича робилися тричі: О. Марковичем, О. Лазаревським та В. Модзалевським. Однак значна частина так i залишилась нсопублікованою (як, до речі, й переважна більшість твоpiв Якова Андрійовича). Деякі рукописи цього талановитого письменника й перекладача вже втрачено. \n\nПершим шлюбом Яків Андрійович був одружений з Оленою Павлівною Полуботок (? - 1745), внучатою племінницею гетьмана Івана Самойловича та дочкою відомого борця за автономiю України чсрнігівського полковника i наказного гетьмана Павла Леонтійовича Полуботка.\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903073203','',0,0,0,0,0.091869076291,'20041103095639','79959096926796');
INSERT INTO cur VALUES (10427,0,'Маркевич_Яків_Михайлович','\'\'\'Маркевич Яків Михайлович\'\'\' (Маркович) ([[1776]] - [[1804]])\n- [[Історик]], етнограф i фольклорист. Внук [[Маркевич Яків Андрійович|Маркевича Якова Андрійовича]]\n\nСлужив у колегії закордонних справ у [[Петербург|Петербурзі]]. В [[1798]] р. видав у Петербурзі першу частину праці \"Записки о Малороссии, ее жителях й произведениях\", що мала значний вплив на розвиток національної свідомості серед тогочасного українського громадянства.\n\n1798 р. він видав у Петербурзі першу частину фундаментальноі праці «Записки о Малороссии, ее жителях и произведениях», де містяться відомості про побут, фольклор, господарство, державно-політичний устрій Гетьманщини, природу та icтopiю України. Праця залишилась незавершеною, оскільки автор з невідомих обставин наклав на себе руки. Книга мала надзвичайний вплив на національно свідоме українство. \n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903073134','',0,0,0,1,0.355187655592,'20040903073134','79959096926865');
INSERT INTO cur VALUES (10428,0,'Марганець_Михайло','\'\'\'Марганець Михайло\'\'\' ([[1850]] - [[1919]])\n- [[Інженер]]-лісовод, [[державний секретар]] [[ЗУНР]], співавтор закону про земельну реформу. Розстріляний поляками.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903073232','',0,0,0,1,0.644588671459,'20050206085015','79959096926767');
INSERT INTO cur VALUES (10429,0,'Мартос_Борис','\'\'\'Мартос Борис\'\'\' ([[1879]] - [[1977]])\n- Визначний український громадський і [[політичний діяч]], кооператор і [[педагог]]. Працював на [[Волинь|Волині]], [[Кубань|Кубані]] та на [[Полтавська область|Полтавщині]]. У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], генеральний секретар земельних справ. У [[1918]] р.– голова управи Всеукраїнського кооперативного комітету, з [[1919]] р.– [[міністр]] фінансів і голова Ради міністрів [[Директорія|Директорії]] [[УНР]]. ї [[1920]] р.– на еміграції. Автор праць з теорії кооперації.\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903073243','',0,0,0,1,0.333551181636,'20050214225439','79959096926756');
INSERT INTO cur VALUES (10430,0,'Мартос_Олексій','\'\'\'Мартос Олексій\'\'\' ([[1790]] - [[1842]])\n- [[Історик]], автор 5-томної історії України, яка через цензурні перешкоди залишилася неопублікованою, а рукопис загубився.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903073339','',0,0,0,0,0.798770824819,'20040903073339','79959096926660');
INSERT INTO cur VALUES (10431,0,'Матушевський_Федір','\'\'\'Матушевський Федір\'\'\' ([[1869]] - [[1919]])\n- Визначний [[громадський діяч]] і публіцист, діяч ТУП, згодом Радикально-демократичної партії і УПСР. Член [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. У [[1919]] р.– посол [[УНР]] у [[Греція|Греції]], де й помер\n[[Category:Персоналії Ма]]','',5,'Gutsul','20040903073320','',0,0,0,1,0.82800434708,'20050202133340','79959096926679');
INSERT INTO cur VALUES (10432,0,'Махно_Нестор','\'\'\'Махно Нестор\'\'\' ([[1884]]–[[1934]])\n- провідник анархістського руху в [[1917]]–[[1921]] рр., керівник повстанських загонів. Неперевершений тактик ведення партизанської війни. На еміграції – в [[Польща|Польщі]] і [[Франція|Франції]].\n\n{{TODO}}\n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Персоналії Ма]]\n\n[[de:Nestor Machno]]\n[[en:Nestor Makhno]]\n[[es:Nestor Makhno]]\n[[fi:Nestor Mahno]]\n[[fr:Nestor Makhno]]\n[[he:נסטור מכנו]]\n[[pl:Nestor Machno]]\n[[ru:Махно, Нестор Иванович]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050118083607','',0,0,1,0,0.201899697167,'20050118083607','79949881916392');
INSERT INTO cur VALUES (10433,0,'Медведєв_Юхим','\'\'\'Медведєв Юхим\'\'\' ([[1886]] - [[1938]])\n- Член [[УСДРП]]. У [[1917]] р.– депутат Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів. На з\'їзді Рад у Харкові у грудні [[1917]] р. обраний головою ЦВК Радянської України. Очолював радянську делегацію України в [[Брест|Бресті]]. З початку [[1920-ті|1920-х]] років відійшов від політичної діяльності. Репресований.\n[[Category:Персоналії Ме]]','',5,'Gutsul','20040903073431','',0,0,0,1,0.623777231026,'20040903073431','79959096926568');
INSERT INTO cur VALUES (10437,2,'Gutsul/WWWAboutUWiki','*http://wikiuk.blogspot.com/\n*http://wikiuk.blog-city.com/\n*http://www.geocities.com/jbossyk\n\n==Forum==\n*http://forum.freemarket.kiev.ua/topic_418.html?sid=ab37675da3724fd19cb21205d069a397\n*http://forum.domivka.net/viewtopic.php?t=1595\n*http://cen.iatp.org.ua/forum/myboard.php3?do=read_msg&board=cen&msg_id=217&order=desc&cur_page=1\n*http://tusovka.if.ua/forum/index.php?act=ST&f=32&t=1764\n\n*http://www.1tv.com.ua/forum/index.php','',5,'Gutsul','20041115131439','',0,0,0,0,0.98836871236,'20041115131439','79958884868560');
INSERT INTO cur VALUES (10438,0,'Мельник_Андрій','\'\'\'Мельник Андрій\'\'\' ([[1890]] - [[1964]])\n- Полковник армії [[УНР]], військовий і [[політичний діяч]], один з найближчих співробітників [[Коновалець Євген|Є. Коновальця]]. Організатор формації Січових Стрільців у Києві, один з організаторів [[УВО]]. З [[1938]] р.– голова Проводу [[ОУН]]. В\'язень німецьких концтаборів. З [[1945]] р.– на еміграції.\n[[Category:Персоналії Ме]]\n{{TODO}}','',5,'Gutsul','20040904080005','',0,0,0,0,0.0235033901627207,'20050202133340','79959095919994');
INSERT INTO cur VALUES (10439,0,'Месель_Григорій','\'\'\'Месель Григорій\'\'\' ([[1922]] - )\n- професор фізики і голова Фізичної школи Університету міста [[Сідней]] ([[1952]]-[[1987]]). До цього читав лекції з математичної фізики в Університеті [[Аделаїда|Аделаїди]] ([[1951]]-[[1952]]).\n[[Category:Персоналії Ме]]','',5,'Gutsul','20040904080506','',0,0,0,1,0.405191295969,'20050213083831','79959095919493');
INSERT INTO cur VALUES (10440,0,'Нестор_літописець','#REDIRECT [[Нестор Літописець]]\n','Нестор літописець moved to Нестор Літописець',5,'Gutsul','20040904080810','',0,1,0,1,0.0845143525716982,'20040904080810','79959095919189');
INSERT INTO cur VALUES (10441,0,'Метлинський_Амвросій','\'\'\'Метлинський Амвросій\'\'\' ([[1814]] - [[1870]])\n- Український [[поет]], [[фольклорист]], [[перекладач]], [[видавець]]. У [[1854]] р. видав фольклорну збірку \"Народные южнорусские песни\".\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ме]]','',5,'Gutsul','20040904081346','',0,0,0,1,0.773035272385,'20040904081346','79959095918653');
INSERT INTO cur VALUES (10442,0,'Мешко_Оксана','\'\'\'Мешко Оксана\'\'\' ([[1905]] - [[1991]])\n- [[Біолог]], учасниця опозиційного руху в Україні в повоєнний період. У [[1947]]–[[1955]] рр.– в\'язень радянських таборів. Один із членів-засновників [[Українська гельсінська група|Української гельсінської групи]]. У [[1980]]–[[1988]] рр. знову в ув\'язненні. Після звільнення проживала в [[Київ|Києві]].\n[[Category:Персоналії Ме]]','',5,'Gutsul','20040904081405','',0,0,0,1,0.347950147627,'20050204054805','79959095918594');
INSERT INTO cur VALUES (10443,0,'Миклухо-Маклай_Микола','\'\'\'Миклухо-Маклай Микола\'\'\' ([[17 липня]] [[1846]], Рождественське, Новгородська губернія - [[14 квітня]] [[1888]])\n- Видатний [[природознавець]] і [[мандрівник]], класик світової антропології та етнографії, великий гуманіст, учений. Походить із козацькго роду. Вивчав корінне населення Південно-Східної [[Азія|Азії]], [[Австралія|Австралії]] та [[Океанія|Океанії]] ([[1870]]-[[1980]]), у тому числі папуасів північно-східного берега [[Нова Гвінея|Нової Гвінеї]]. Був захисником колоніальних народів. Залшив понад 160 праць. Щоденник подорожі Миклухо-Маклая “Серед дикунів Нової Гвінеї” був виданий українською мовою у Києві [[1961]]р. Ім’ям вченого названо Інститут етнографії [[АН СРСР]], частину Нової Гвінеї (берег Миклухо-Маклая).\n[[Category:Персоналії Ми]]','',5,'Gutsul','20040904081427','',0,0,0,1,0.114820349549,'20040904081427','79959095918572');
INSERT INTO cur VALUES (10444,0,'Мирон_Іван','\'\'\'Мирон Іван\'\'\' ([[1857]] - [[1940]])\n- [[Інженер]] залізничної служби, [[державний секретар]] шляхів [[ЗУНР]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ми]]','',5,'Gutsul','20040904081450','',0,0,0,1,0.761974427738,'20050206085015','79959095918549');
INSERT INTO cur VALUES (10445,0,'Милорадович_Григорій','\'\'\'Милорадович Григорій\'\'\' ([[1839]] - [[1905]])\n- [[Історик]] і генеалог. Автор багатьох праць з історії [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] та української генеалогії, геральдики, історичної бібліографії.\n[[Category:Персоналії Ми]]','',5,'Gutsul','20040904081518','',0,0,0,1,0.263844997279,'20040904081518','79959095918481');
INSERT INTO cur VALUES (10446,0,'Михайличенко_Гнат','\'\'\'Михайличенко Гнат\'\'\' ([[1892]] - [[1919]])\n- [[Письменник]] і [[політичний діяч]], ідеолог лівого крила [[УКП]] (боротьбистів), член [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. У 1919 р.– нарком освіти УСРР. Розстріляний денікінцями.\n[[Category:Персоналії Ми]]','',5,'Gutsul','20040904081529','',0,0,0,1,0.828696699733,'20050129055400','79959095918470');
INSERT INTO cur VALUES (10447,0,'Міллер_Дмитро','\'\'\'Міллер Дмитро\'\'\' ([[1862]] - [[1913]])\n- [[Історик]], дослідник історії гетьманщини й [[Слобожанщина|Слобожанщини]] XVIII ст.\n[[Category:Персоналії Мі]]','',5,'Gutsul','20040904081540','',0,0,0,1,0.301034309576,'20050213054951','79959095918459');
INSERT INTO cur VALUES (10448,0,'Міхновський_Микола','\'\'\'Міхновський Микола\'\'\' ([[1873]] - [[1924]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] та [[громадський діяч]]. Автор брошури \"Самостійна Україна\" ([[1900]]), що стала програмою РУП у перший період її діяльності. У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]] та Генерального військового комітету, один з організаторів українського війська. Ідеолог державної самостійності України.\n[[Category:Персоналії Мі]]','',5,'Gutsul','20040904081552','',0,0,0,1,0.330278718532,'20050129055400','79959095918447');
INSERT INTO cur VALUES (10449,0,'Многогрішний_Дем\'ян','\'\'\'Многогрішний Дем\'ян\'\'\' (? - ?)\n- [[Гетьман]] [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] ([[1668]]–[[1672]]). В інтересах козацької старшини проводив політику жорстокого придушення антифеодальних виступів селян і козаків. Був ув\'язнений царським урядом в Іркутській тюрмі.\n[[Category:Персоналії Мн]]','',5,'Gutsul','20040904081631','',0,0,0,1,0.43376355685,'20050120105031','79959095918368');
INSERT INTO cur VALUES (10450,0,'Мудрий_Василь','\'\'\'Мудрий Василь\'\'\' ([[1893]] - [[1966]])\n- Громадський і [[політичний діяч]], журналіст. У [[1921]]–[[1933]] рр.– член Головної управи [[Товариство \"Просвіта\"|товариства \"Просвіта\"]]. У [[1927]]–[[1935]] рр.– головний редактор газети \"Діло\". З 1935 р.– голова УНДО. З [[1944]] р. на еміграції.\n[[Category:Персоналії Му]]','',5,'Gutsul','20040904081645','',0,0,0,1,0.140095125018,'20040904081645','79959095918354');
INSERT INTO cur VALUES (10451,0,'Нагаєвський_Ісидор','\'\'\'Нагаєвський Іссидор\'\'\' ([[1908]] - [[1989]])\n- [[Історик]]. Працював на еміграції. Автор ряду праць з [[Історія України|історії України]], в тому числі \"Історія Української держави XX ст.\".\n[[Category:Персоналії На]]','',5,'Gutsul','20040904081709','',0,0,0,1,0.36028975172,'20050304153234','79959095918290');
INSERT INTO cur VALUES (10452,0,'Назарук_Осип','\'\'\'Назарук Осип\'\'\' ([[1883]] - [[1940]])\n- [[громадський діяч|Громадський]] і [[політичний діяч]], визначний [[журналіст]] і [[публіцист]]. Член управи [[Українська радикальна партія|Української радикальної партії]] ([[1905]]–[[1919]] рр.). У [[1915]]–[[1918]] рр.– керівник Пресової Кватири УСС. З жовтня [[1918]] р.– член Української Національної Ради [[ЗУНР]]. У [[1922]]–[[1926]] рр. перебував у [[США]]. Повернувшись до [[Львів|Львова]], став близько до Української християнської організації.\n[[Category:Персоналії На]]','',5,'Gutsul','20040904081730','',0,0,0,1,0.071538262103,'20050206085015','79959095918269');
INSERT INTO cur VALUES (10453,0,'Наливайко_Северин','\'\'\'Наливайко Северин\'\'\' ([[1560]] - [[1597]])\n- Керівник антифеодального селянсько-козацького повстання в [[Україна|Україні]] і [[Білорусь|Білорусі]] в [[1594]]–[[1596]] рр. Страчений у [[Варшава|Варшаві]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії На]]\n[[Category:Гетьмани України]]','[[Category:Гетьмани України]]',225,'Ilya','20050216224710','',0,0,1,0,0.712052475527,'20050216224710','79949783775289');
INSERT INTO cur VALUES (10454,0,'Науменко_Володимир','\'\'\'Науменко Володимир\'\'\' ([[1852]] - [[1919]])\n- [[громадський діяч|Громадський]] і [[педагог|педагогічний]] діяч, [[літературознавець]], [[етнограф]], [[філолог]]. Член Старої громади в [[Київ|Києві]], редактор (з [[1893]] р.) \"Киевской старины\". У [[1918]] р.– діяч Української федеративно-демократичної партії і [[міністр]] освіти в останньому [[Уряд Павла Скоропадського|уряді гетьмана П. Скоропадського]]. Розстріляний більшовиками.\n[[Category:Персоналії На]]','',5,'Gutsul','20040904081914','',0,0,0,1,0.207808275338,'20040904081914','79959095918085');
INSERT INTO cur VALUES (10455,0,'Наумович_Іван','\'\'\'Наумович Іван\'\'\' ([[1826]] - [[1891]])\n- [[Громадський діяч]] і [[письменник]], видатний представник галицького москвофільства, греко-католицький [[священик]], [[видавець]] і редактор. Засновник \"Общества им. Качковского\" – просвітницької організації москвофілів. У [[1884]] р. засуджений за поширення ідей російського православ\'я, після відбуття покарання виїхав на Наддніпрянську Україну.\n[[Category:Персоналії На]]','',5,'Gutsul','20040904081932','',0,0,0,1,0.057819120613,'20040904081932','79959095918067');
INSERT INTO cur VALUES (10456,0,'Неронович_Євген','\'\'\'Неронович Євген\'\'\' ([[1890]] - [[1918]])\n- Учасник революційних подій в [[Україна|Україні]] в [[1917]]–[[1920]] рр. Входив до [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. У [[1918]] р. перейшов до більшовиків і в березні 1918 р. обраний до складу Народного секретаріату.\n[[Category:Персоналії Не]]','',5,'Gutsul','20040904081949','',0,0,0,1,0.165232916905,'20050129055400','79959095918050');
INSERT INTO cur VALUES (10457,0,'Ніковський_Андрій','\'\'\'Ніковський Андрій\'\'\' ([[1885]] - [[1942]])\n- [[громадський діяч|Громадський]] і [[політичний діяч]], активний член ТУП і УПСР, [[літературознавець]] і [[журналіст]]. Був редактором газети \"Рада\" ([[1913]]–[[1914]]) і \"Нова Рада\" ([[1917]]– [[1919]]). У [[1918]] р.– перший голова Українського Національного Союзу. З [[1920]] р.– на еміграції. У [[1924]] р. повернувся на [[Україна|Україну]], працював співробітником [[ВУАН]]. У [[1930]] р. засуджений по справі СВУ.\n[[Category:Персоналії Ні]]','',5,'Gutsul','20040904082009','',0,0,0,1,0.940946941236,'20040904082009','79959095917990');
INSERT INTO cur VALUES (10458,0,'Німчук_Іван','\'\'\'Німчук Іван\'\'\' ([[1891]] - [[1956]])\n- [[Громадський діяч]] в [[Галичина|Галичині]], редактор ряду українських видань. У [[1935]]–[[1939]] рр.– головний редактор \"Діла\", член ЦК УНДО. У [[1939]]–[[1941]] рр. ув\'язнений більшовиками. Після війни на еміграції. Автор праць з історії і культури.\n[[Category:Персоналії Ні]]','',5,'Gutsul','20040904082118','',0,0,0,0,0.667695184084,'20050217154748','79959095917881');
INSERT INTO cur VALUES (10459,0,'Новаківський_Михайло','\'\'\'Новаківський Михайло\'\'\' ([[1872]] - [[1941]])\n- Діяч національно-демократичного напряму, один з організаторів українських Січових Стрільців. В період [[ЗУНР]] – комісар Скалатського повіту й член президії Національної Ради ЗУНР.\n[[Category:Персоналії Но]]','',5,'Gutsul','20040904082033','',0,0,0,1,0.376180655032,'20050206085015','79959095917966');
INSERT INTO cur VALUES (10460,0,'Огоновський_Людомир','\'\'\'Огоновський Людомир\'\'\' ([[1891]] - [[1955]])\n- [[Військовий діяч]], активний учасник листопадових подій у [[Львів|Львові]] у [[1918]] р., сотник УГА. З [[1920]] р.– член [[УВО]]. Після війни – на еміграції.\n[[Category:Персоналії Ог]]','',5,'Gutsul','20040904082105','',0,0,0,0,0.56876124375,'20040904082105','79959095917894');
INSERT INTO cur VALUES (10461,0,'Окуневський_Теофіл','\'\'\'Окуневський Теофіл\'\'\' ([[1858]] - [[1937]])\n- Адвокат, співзасновник УНДП, посол до австрійського парламенту ([[1897]]–[[1900]] і [[1907]]–[[1918]] рр.). В період [[ЗУНР]] – комісар Городенківського повіту і член президії Національної Ради ЗУНР.\n[[Category:Персоналії Ок]]','',5,'Gutsul','20040904082137','',0,0,0,1,0.469003660357,'20050206085015','79959095917862');
INSERT INTO cur VALUES (10462,0,'Олег_(князь)','#REDIRECT [[Олег]]','перенаправлення на \"Олег\"',76,'Maksym Ye.','20050130101343','',0,1,0,0,0.130673504961,'20050130101343','79949869898656');
INSERT INTO cur VALUES (10463,0,'Ольга_(княгиня)','\'\'\'ОЛЬГА\'\'\' (християнське ім’я \'\'Олена\'\') († [[11 липня]] [[969]]), дружина князя [[Ігор (князь)|Ігоря]], київська [[княгиня]], канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. [[945]] р. над [[деревляни|деревлянами]], які його вбили. Правила [[Русь|Руссю]] в роки неповноліття свого сина [[Святослав Ігоревич|Святослава]] (до кінця 50-х років [[X]] ст.). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади ([[погости]]). Бл. [[955]] прийняла [[Християнство|християнство]], але не змогла зробити його державною релігією. [[957]] року відвідала [[Константинополь]], де уклала угоду з імператором [[Констанином Багрянородний|Констанином VII Багрянородним]]. \n\nПоходження княгині Ольги невідоме, як і хронологія її життя, де безперечною датою можна вважати лише дату смерті, зафіксовану церковним літописцем. [[Повість временних літ]] відносить шлюб Ольги та [[Ігор (князь)|Ігоря]] до [[903]] року. При цьому літописець вагається, описуючи її походження: «от Плескова», «... Неци же глаголють, яко Олгови дщи бе Ольга». За пізнішим [[Іоакимів літопис|Іоакимовим літописом]] Ольга була родом з [[Ізборськ|Ізборська]] з роду Гостомисла. Оскільки ім\'я Ольга прямо пов’язане з Олегом, існує версія, що вона була його дочкою (\'\'Helga\'\'). \n\nСтановище Ольги при київському дворі було винятковим: літопис зафіксував дату її шлюбу, у неї був окремий двір у [[Вишгород]]і, її посол на рівні послів «світлих» князів з місцевих династій брав участь у переговорах з Візантією у [[944]] р., полководці Ігоря одностайно визнали її регентшею, а юного сина Святослава спадкоємцем. Отже Ольга навряд чи могла бути дочкою посадника Пскова чи іншого боярина. Стан відносин з Болгарією та джерела також не дають можливості вважати її дочкою болгарського кагана Симеона, народженою бл. [[896]] р. у Плісці. Походження Ольги залишається загадковим, існує навіть версія, що вона була останнім нащадком [[Аскольд]]а, чия сім\'я могла бути вивезена у [[Псков]]. \n\n[[Повість временних літ]] містить епічне сказання про помсту Ольги [[деревляни|деревлянам]] за вбивство чоловіка ([[Ігор Старий|Ігоря]]). За цим сказанням деревляни надіслали до [[Київ|Києва]] послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, друге — спалила в мийниці; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід в землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники \"посікли п’ять тисяч\" п’яних деревлян, після чого відбулась річна облога міста Іскоростень, яка завершилась спаленням міста. \n\nПісля відвідання Константинополя у [[957]] році за свідченнями західноєвропейських джерел ([[Гільдесгаймські аннали]]) [[959]] року Ольга відправила посольство до германського короля [[Оттон I|Оттона I]], з запрошенням на [[Русь]] єпископа і священників, на що король погодився і надіслав єпископа [[Адальберт|Адальберта]]. Посольство [[962]] року зазнало невдачі, і сам єпископ ледве врятувався на зворотному шляху. У цій події дослідники вбачають як коливання між [[Римська курія|Римом]] і [[Константинополь|Константинополем]] у виборі віри, так і далекоглядну політику тиску на Константинополь, яку перед тим проводили [[Моравія]] і [[Болгарія]], щоб домогтися найвигіднішого входження до церковної організації східної церкви. \n\nДо [[964]] року літопис відносить початок самостійного княжіння [[Святослав Ігорович|Святослава]], що може свідчити про відхід Ольги від державних справ. Коли [[968]] року [[печеніги]] прийшли вперше на [[Руська земля|Руську землю]], а Святослав перебував в Переяславці на Дунаї, Ользі з малолітніми онуками довелось організовувати оборону [[Київ|Києва]]. Наступного року, шануючи волю матері, [[Святослав Ігоревич|Святослав]] дозволив поховати її за християнським звичаєм.\n\n \n\n[[Category:Князі Київської Русі]]\n[[Category:Персоналії Ол]]\n\n[[de:Olga (Russland)]]\n[[en:Olga of Kiev]]\n[[it:Olga di Kiev]]','',76,'Maksym Ye.','20050314144713','',0,0,0,0,0.161979777814,'20050314145010','79949685855286');
INSERT INTO cur VALUES (10464,0,'Ольгерд_(князь)','\'\'\'Ольгерд\'\'\' (Альгірдас) (бл. [[1296]] - [[1377]])\n- Великий [[князь]] литовський ([[1345]]–[[1377]]). Вів боротьбу проти [[Тевтонський орден|Тевтонського ордену]] і [[Золота орда|Золотої орди]]. Захопив майже всю Чернігівсько-Сіверську землю, [[Поділля]], Київщину, Переяславщину, частину [[Волинь|Волині]]. Робив походи на [[Москва|Москву]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ол]]','',5,'Gutsul','20040904082728','',0,0,0,1,0.689179117181,'20050214225439','79959095917271');
INSERT INTO cur VALUES (10465,0,'Орлик_Пилип','\'\'\'Орлик Пилип\'\'\' ([[1672]] - [[1742]])\n- [[Генеральний писар]] козацького війська і найближчий помічник [[Мазепа Іван Степанович|І. Мазепи]]. Автор першої Конституції України ([[1710]]). Після [[Полтавська битва|Полтавської битви]] – на вигнанні, де був обраний гетьманом ([[1710]] р.); Автор унікальної історичної пам\'ятки – \"Щоденника\".\n[[Category:Персоналії Ор]]','',5,'Gutsul','20040904082749','',0,0,0,1,0.523349223902,'20040904083538','79959095917250');
INSERT INTO cur VALUES (10466,0,'Оскілко_Володимир','\'\'\'Оскілко Володимир\'\'\' ([[1892]] - [[1926]])\n- [[громадський діяч|Громадський]] і [[військовий діяч]], [[отаман]] Армії УНР, організатор і командувач Північної групи військ УНР. У квітні [[1919]] р. зробив спробу державного перевороту у Рівному, після невдачі втік до [[Польща|Польщі]].\n[[Category:Персоналії Ос]]','',5,'Gutsul','20040904082801','',0,0,0,1,0.747826029895,'20040904082801','79959095917198');
INSERT INTO cur VALUES (10467,0,'Остапенко_Сергій','\'\'\'Остапенко Сергій\'\'\' (? - ?)\n- [[економіст|Економіст]] і [[політичний діяч]], член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], учасник переговорів у [[Брест|Бресті]]. З лютого до квітня [[1919]] р.– голова Ради міністрів в уряді [[Директорія|Директорії]].\n[[Category:Персоналії Ос]]','',5,'Gutsul','20040904082811','',0,0,0,1,0.006023506171,'20050129055400','79959095917188');
INSERT INTO cur VALUES (10468,0,'Мазепа_Іван','#REDIRECT [[Мазепа Іван Степанович]]\n','Мазепа Іван moved to Мазепа Іван Степанович',5,'Gutsul','20040904083538','',0,1,0,1,0.352061623103974,'20040904083538','79959095916461');
INSERT INTO cur VALUES (10469,0,'Острянин_Яків','\'\'\'Острянин Яків\'\'\' (Остряниця) (? - [[1641]])\n- Один із керівників селянсько-козацького повстання [[1638]] р. Після поразки повстання з дозволу російського уряду поселився на Слобідській Україні.\n[[Category:Персоналії Ос]]','',5,'Gutsul','20040904083706','',0,0,0,1,0.499596413923,'20040904083706','79959095916293');
INSERT INTO cur VALUES (10470,0,'Осьмак_Іван','\'\'\'Осьмак Іван\'\'\' (? - ?)\n- Керівник Української Головної Визвольної Ради, створеної у липні [[1944]] р.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ос]]','',5,'Gutsul','20040904083804','',0,0,0,1,0.725462871476,'20040904083804','79959095916195');
INSERT INTO cur VALUES (10471,0,'Охримович_Василь','\'\'\'Охримович Василь\'\'\' ([[1914]] - [[1954]])\n- Діяч [[ОУН]], в\'язень польських тюрем, співорганізатор [[УПА]], член УГВР. З [[1946]] р. на еміграції. У [[1953]] р. повернувся на [[Україна|Україну]] для революційної роботи, але був ув\'язнений і розстріляний радянськими органами.\n[[Category:Персоналії Ох]]','',5,'Gutsul','20040904083835','',0,0,0,1,0.659209125517,'20050202133129','79959095916164');
INSERT INTO cur VALUES (10472,0,'Охримович_Юліан','\'\'\'Охримович Юліан\'\'\' ([[1893]] - [[1921]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] і [[громадський діяч]]. У [[1913]]–[[1914]] рр.– редактор студентського журналу \"Шляхи\" у [[Львів|Львові]]. У [[1914]] р. переїхав на Наддніпрянщину. У [[1917]]–[[1918]] рр.– член ЦК УПСР і член [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. У [[1920]] р. працював у видавництві \"Рух\" у [[Харків|Харкові]]. Розстріляний більшовиками.\n[[Category:Персоналії Ох]]','',5,'Gutsul','20040904083847','',0,0,0,1,0.620689432891,'20050129055400','79959095916152');
INSERT INTO cur VALUES (10473,0,'Павликовський_Юліан','\'\'\'Павликовський Юліан\'\'\' ([[1888]] - [[1949]])\n- Провідний галицький кооператор і [[агроном]], [[громадсько-політичний діяч]], [[економіст]] і [[публіцист]]. Був ідеологом кооперативного руху в Західній Україні. Діяч УНДП, співзасновник УНДО. З [[1944]] р.– на еміграції.\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040904115118','',0,0,0,1,0.011191624222,'20040904115118','79959095884881');
INSERT INTO cur VALUES (10474,0,'Павлюк_Павло','\'\'\'Павлюк (Бут Павло)\'\'\' (? - [[1638]])\n- [[Гетьман]] нереєстрового запорізького козацтва, керівник селянсько-козацького повстання на [[Україна|Україні]] в [[1637]] р. Потрапив у полон до поляків і був страчений у [[Варшава|Варшаві]].\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040904115139','',0,0,0,1,0.055833521791,'20050207230123','79959095884860');
INSERT INTO cur VALUES (10475,0,'Павлик_Михайло','\'\'\'Павлик Михайло\'\'\' ([[1853]] - [[1915]])\n- [[Письменник]], публіцист, [[громадський діяч]]. Пропагував соціалістичні ідеї в [[Галичина|Галичині]]. Разом з [[Франко Іван Якович|І. Франком]] у [[1890]] р. створили [[Русько-українська радикальна партія|Русько-українську радикальну партію]].\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040904115150','',0,0,0,1,0.865510689963,'20050217154748','79959095884849');
INSERT INTO cur VALUES (10476,0,'Паліїв_Дмитро','\'\'\'Паліїв Дмитро\'\'\' ([[1896]] - [[1944]])\n- Визначний [[політичний діяч|політичний]] і [[військовий]] діяч, один з організаторів повстання у [[Львів|Львові]] [[1 листопада]] [[1918]] р. У [[1920]] р.– один із засновників [[УВО]] і член її начальної команди. Співзасновник Української партії національної роботи, редактор її органу \"Заграва\". Член ЦК УНДО, посол до польського сейму, в\'язень польських таборів.\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040904115222','',0,0,0,1,0.106284068481,'20040904115222','79959095884777');
INSERT INTO cur VALUES (10477,0,'Паліїв_Омелян','\'\'\'Паліїв Омелян\'\'\' (? - ?)\n- Член Галревкому у [[1920]] р. Репресований у [[1930-ті|1930-х]] роках.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040904115248','',0,0,0,1,0.248590061557,'20040904115248','79959095884751');
INSERT INTO cur VALUES (10478,0,'Панейко_Василь','\'\'\'Панейко Василь\'\'\' ([[1883]] - [[1956]])\n- Член УНДП, редактор газети \"Діло\" ([[1912]]–[[1918]] рр-), [[державний секретар]] закордонних справ [[ЗУНР]], член делегації на Паризьку мирну конференцію. З [[1920-ті|1920-х]] років – на еміграції.\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040904115307','',0,0,0,1,0.413372894942,'20050206085015','79959095884692');
INSERT INTO cur VALUES (10479,0,'Панчишин_Мар\'ян','\'\'\'Панчишин Мар\'ян\'\'\' ([[1882]] - [[1943]])\n- Визначний [[лікар]] та суспільний діяч. Був ректором Таємного українського університету у Львові. Організатор і довголітній голова Українського лікарського товариства, піонер охорони здоров\'я в Західній Україні. У [[1939]]–[[1941]] рр. використав своє становище депутата Верховної Ради для надання допомоги у врятуванні від репресій. У [[1941]]–[[1942]] рр.– член Української Національної Ради у [[Львів|Львові]].\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040904115323','',0,0,0,1,0.943017237328,'20040904115323','79959095884676');
INSERT INTO cur VALUES (10480,0,'Патон_Борис_Євгенович','\'\'\'Патон Борис Євгенович\'\'\' ([[27 листопада]] [[1918]], [[Київ]] - )\n- Всесвітньовідомий [[вчений]] у галузі електрозварювання, металургії і технології металів; [[Президент]] АН України (з [[1962]]). Наукові дослідження присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зварювальними процесами. Вивчає системи управління з різноманітними кібернетичними приладами, працює над створенням зварювальних роботів. Велику увагу приділяє вивченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів. Очолював дослідження із застосування зварювальних джерел теплоти в спеціальних плавильних агрегатах, які увінчалися створенням нової галузі якісної металургії – спецелектрометалургії (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави).\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040904115614','',0,0,0,1,0.380350120543,'20040904115614','79959095884385');
INSERT INTO cur VALUES (10481,0,'Перевузник_Юрій','\'\'\'Перевузник Юрій\'\'\' ([[1903]] - [[1966]])\n- Закарпатський [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], один з організаторів українського крила чехословацької аграрної партії. В уряді [[Карпатська Україна|Карпатської України]] у [[1939]] р. був державним секретарем і міністром внутрішніх справ. Помер у [[Прага|Празі]].\n[[Category:Персоналії Пе]]','',5,'Gutsul','20040904115643','',0,0,0,1,0.551098990511,'20050216163359','79959095884356');
INSERT INTO cur VALUES (10482,0,'Петлюра_Симон_Васильович','{{НТЗ}}\n\n\'\'\'Петлюра Симон Васильович\'\'\' ([[1879]] - [[1926]], [[Париж]])\n- Державно-[[політичний діяч]], [[публіцист]], організатор українських збройних сил. Головний отаман військ [[УНР]], голова [[Директорія|Директорії]] УНР. На початку 20 століття – член РУП, редагував орган РУП \"Селянин\". З [[1905]] р.– член [[УСДРП]]. Співпрацював у різних виданнях. З [[1920]] р. на еміграції, з [[1924]] р.– в [[Париж|Парижі]], де заснував тижневик \"Тризуб\". Вбитий більшовицьким агентом.\n\n[[Category:Персоналії Пе]]\n\n[[en:Symon Petliura]]\n[[eo:Simon PETLJURA]]\n[[fr:Simon Petlioura]]\n[[he:סמיון פטליורה]]\n\n{{TODO}}','НТЗ, TODO, see talk page',0,'209.122.242.171','20050201071247','',0,0,0,0,0.322157997788,'20050307115747','79949798928752');
INSERT INTO cur VALUES (10483,0,'Петрів_Всеволод','\'\'\'Петрів Всеволод\'\'\' ([[1883]] - [[1948]])\n- [[Військовий]] і [[громадський діяч]], [[письменник]], [[педагог]], [[генерал]]-хорунжий Армії [[УНР]]. Учасник оборони Києва від банд Муравйова. В роки визвольних змагань займав високі військові посади. З [[1920]] р.– на еміграції. Автор праць з військової історії.\n[[Category:Персоналії Пе]]','',5,'Gutsul','20040904115718','',0,0,0,1,0.339205911541,'20050202133340','79959095884281');
INSERT INTO cur VALUES (10484,0,'Петрушевич_Євген','\'\'\'Петрушевич Євген\'\'\' ([[1863]] - [[1940]])\n- Адвокат, діяч УНДП, посол до австрійського парламенту ([[1907]]–[[1918]] рр.) і до Галицького сейму ([[1910]]–[[1914]] рр.). Голова Національної Ради [[ЗУНР]]. Після [[об\'єднання УНР і ЗУНР]] став членом [[Директорія|Директорії]]. У травні [[1919]] р. став диктатором ЗУНР. Після поразки ЗУНР – на еміграції.\n[[Category:Персоналії Пе]]','',5,'Gutsul','20040904115739','',0,0,0,1,0.228530181213,'20050206085015','79959095884260');
INSERT INTO cur VALUES (10485,0,'Пісецький_Олександр','\'\'\'Пісецький Олександр\'\'\' ([[1869]] - ?)\n- Галицький [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], активний член УНДП. Організатор українських професійних організацій поштових службовців. У [[1918]] р.– [[державний секретар]] пошти [[ЗУНР]].\n[[Category:Персоналії Пі]]','',5,'Gutsul','20040904115851','',0,0,0,1,0.605591153077,'20050206085015','79959095884148');
INSERT INTO cur VALUES (10486,0,'Пісоцький_Анатоль','\'\'\'Пісоцький Анатоль\'\'\' (виступав під псевдонімом Річицький Андрій) ([[1882]] - [[1937]])\n- [[Політичний діяч]], член [[УСДРП]], член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], з січня [[1919]] р.– один з ідеологів \"незалежників\" та організаторів [[УКП]], її керівник, після ліквідації якої – член [[КП(б)У]]. У [[1920-ті|1920-х]] роках проводив політику українізації. У [[1930-ті|1930-х]] роках – співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Репресований.\n[[Category:Персоналії Пі]]','',5,'Gutsul','20040904115902','',0,0,0,1,0.545745753006,'20050129055400','79959095884097');
INSERT INTO cur VALUES (10487,0,'Попович_Павло_Романович','\'\'\'Попович Павло Романович\'\'\' ([[5 жовтня]] [[1930]], Узин, [[Київська область|Київщина]] - )\n- [[льотчик-космонавт|Льотчик-космонавт]], [[генерал]]-майор авіації ([[1976]]), кандидат технічних наук. [[12 серпня]] - [[15 серпня]] [[1962]] здійснив на кораблі-супутнику “Восток-4” перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів. Польоти на “Союзі-14” та орбітальній станції “Салют-3” (липень [[1974]]). [[Президент]] уфологічної асоціації [[СНД]], Академії енерго-інформаційних наук. Голова української діаспори у [[Москва|Москві]].\n[[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904115918','',0,0,0,1,0.564538502397,'20040904115918','79959095884081');
INSERT INTO cur VALUES (10488,0,'Побігущий_Євген','\'\'\'Побігущий Євген\'\'\' ([[1901]] - [[1984]])\n- Командир дружини українських націоналістів у [[1941]] р.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904115949','',0,0,0,1,0.690398150911,'20040904115949','79959095884050');
INSERT INTO cur VALUES (10489,0,'Полетика_Василь','\'\'\'Полетика Василь\'\'\' ([[1765]] - [[1845]])\n- Збирач документальних матеріалів з [[Історія України|історії України]] XVI–XVIII ст.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904120014','',0,0,0,1,0.52143509524,'20040904120014','79959095879985');
INSERT INTO cur VALUES (10490,0,'Полоз_Михайло','\'\'\'Полоз Михайло\'\'\' (бл. [[1890]] - [[1938]])\n- Український [[політичний діяч]], член УПСР і П ЦК, член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], Українського військового генерального комітету [[1917]] р., член української мирної делегації в [[Брест|Бресті]]. У [[1919]] р.– член уряду УСРР від боротьбистів. Після створення [[УКП]] (боротьбистів) – один з її керівників. З [[1920]] р.– член [[КП(б)У]]. У [[1920-ті|1920-х]] роках – нарком фінансів. Репресований.\n[[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904120027','',0,0,0,1,0.12905504933,'20050129055400','79959095879972');
INSERT INTO cur VALUES (10491,0,'Полуботок_Павло','\'\'\'Полуботок Павло\'\'\' (бл. [[1660]] - [[1724]])\n- Наказний [[гетьман]] України ([[1722]]–[[1724]]). Проводив політику на обмеження царського впливу на Україні, за що був ув\'язнений у Петропавловській фортеці, де і помер.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії По]]\n[[Category:Гетьмани України]]','',225,'Ilya','20050216225118','',0,0,1,0,0.28006127676,'20050216225118','79949783774881');
INSERT INTO cur VALUES (10492,0,'Полупанов_Андрій','\'\'\'Полупанов Андрій\'\'\' ([[1888]] - [[1956]])\n- Матрос, який на чолі більшовицького загону чорноморських моряків вів збройну боротьбу проти [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. Командував бронепоїздами, Дніпровською військовою флотилією та ін. З [[1921]] р. був на господарській та партійній роботі.\n[[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904120101','',0,0,0,1,0.321506823563,'20050129055400','79959095879898');
INSERT INTO cur VALUES (10493,0,'Полянський_Юрій','\'\'\'Полянський Юрій\'\'\' ([[1892]] - [[1975]])\n- [[Геолог]], [[географ]] і [[археолог]]. Старшина УГА і визначний член [[УВО]]. У [[1939]]–[[1941]] рр.– [[професор]] [[Львівський університет|Львівського університету]]. У липні [[1941]] р.– голова Тимчасового управління м. Львова. З [[1944]] р.– на еміграції.\n[[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904120123','',0,0,0,1,0.555393424609,'20040904120123','79959095879876');
INSERT INTO cur VALUES (10494,0,'Попович_Оксана','\'\'\'Попович Оксана\'\'\' ([[1926]] - )\n- Робітниця, член [[Українська гельсінська група|Української гельсінської групи]]. Політв\'язень радянських тюрем і таборів у [[1944]]–[[1954]] і [[1974]]–[[1988]] рр.\n[[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904120141','',0,0,0,1,0.266947109842,'20050204054805','79959095879858');
INSERT INTO cur VALUES (10495,0,'Попович_Омелян','\'\'\'Попович Омелян\'\'\' ([[1856]] - [[1930]])\n- Визначний [[громадсько-політичний діяч|громадсько-політичний]] і педагогічний діяч і [[публіцист]] [[Буковина|Буковини]], посол до Буковинського сейму в [[1911]]–[[1918]] рр. У період [[ЗУНР]] – [[президент]] Буковини, [[віце-президент]] Української Національної Ради і голова шкільної комісії.\n[[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904120151','',0,0,0,1,0.063082580484,'20050206085015','79959095879848');
INSERT INTO cur VALUES (10496,0,'Порш_Микола','\'\'\'Порш Микола\'\'\' ([[1879]] - [[1944]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] і [[громадський діяч]] та [[економіст]]. Визначний діяч РУП та [[УСДРП]]. Активний член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], з листопада [[1917]] р.– генеральний секретар праці і військових справ. У [[1919]]–[[1920]] рр.– посол [[УНР]] в [[Німеччина|Німеччині]]. Залишився на еміграції і відійшов від політичного життя.\n[[Category:Персоналії По]]','',5,'Gutsul','20040904120207','',0,0,0,1,0.560933841188,'20050202133340','79959095879792');
INSERT INTO cur VALUES (10497,0,'Прокопович_Вячеслав','\'\'\'Прокопович Вячеслав\'\'\' ([[1881]] - [[1942]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] і [[громадський діяч]], [[педагог]], [[публіцист]] і [[історик]]. Після [[1905]] р.– діяч Української радикально-демократичної партії, згодом ТУП. У [[1917]] р.– член ЦК УПСФ, член [[Центральна Рада|Центральної]], згодом і Малої Ради. У кабінеті В. Голубовича – [[міністр]] освіти. З травня [[1920]] р.– голова Ради міністрів [[УНР]]. З [[1921]] р.– на еміграції, у [[1925]]–[[1939]] рр.– редактор тижневика \"Тризуб\".\n[[Category:Персоналії Пр]]','',0,'208.38.52.98','20050211174527','',0,0,0,0,0.731618705081,'20050211174527','79949788825472');
INSERT INTO cur VALUES (10498,0,'Птуха_Михайло','\'\'\'Птуха Михайло\'\'\' ([[1884]], м. [[Остер]], [[Чернігівська область|Чернігівщина]] - [[1961]])\n- Видатний статистик і демограф. У [[1919]]-[[1938]] рр. очолював організований ним Демографічний інститут, у [[1940]]-[[1950]] рр. – відділ статистики Інституту економіки АН України. Розробив схему вивчення демографічних процесів і запропонував методику її реалізації. Висновки М. В. Птухи у вивченні шлюбності та смертності населення здобули світове визнання. Велике значення мають його методи побудови сумарних таблиць смертності. У [[1929]] р. його було обрано дійсним членом Міжнародного статистичного інституту, і він брав участь у його сесіях.\n\nПтуха Михайло (7. 11. 1884 — 3. 10. 1961), визначний демограф і статистик. Нар. у м. Острі (Чернігівщина), д. чл. АН УРСР, чл.-кор. AH CCCP. Закінчив юридичний фак. Петербурзького Ун-ту в 1910, поглибив студії у Берліні й 1914 — 15 — у Лондоні; 1913 приват-доц. Петербурзького Ун-ту, з 1916 — проф. його відділу у Пермі. 1918 повернувся на Україну, де 1919-38 очолював Ін-т Демографії (з 1934 Ін-т демографії і санітарної статистики) АН УРСР, одночасно проф. Ін-ту Нар. Господарства та ін. вищих шкіл у Києві; кількакратно заарештований (1934, разом з розгромом укр. статистики і після розстрілу його брата В. Птухи, видатного партійця, та ліквідації в 1937 — 38 Ін-ту Демографії як («шкідницького»), 1940-50 очолював відділ статистики Ін-ту Економіки АН УРСР; у 1945- 50 гол. її Відділу суспільних наук і чл. Президії.\n\nП. автор понад 80 наук. праць з демографії, заг. теорії статистики, історії статистики. Найбільше уваги П. присвятив дослідам з демографії, які вів сам і з колективом Ін-ту Демографії; він же був і ред. праць ін-ту (10 тт.). Питання заг. і демографічної статистики з\'ясовані у праці «Очерки по теории статистики населения и моральной» (П. 1916). У працях з ділянки теоретичної та прикладної демографії («Таблиці смертности для України 1896 — 1897» у «Записках Соц. — Екон. Відділу ВУАН», т. І. К. 1923; «Смертность народностей Європейской России в конце XIX века», К. 192-7; «Смертність у Росії і на Україні», К. 1928 тощо) П. обґрунтував ряд нових положень у демографії, що мають заг. значення; він розробив схему вивчення демографічних процесів та запропонував методику заповнення цієї схеми на практиці. У світову науку увійшли висновки П. з досліджень плідности, шлюбности і зокрема смертности (смертність немовлят, сумарні таблиці смертности). Важливе значення мають його екстраполяції потенційного населення УССР від 1929 по 1937 й 1960, зокрема для вивчення наслідків голоду 1932 — 33 і війни 1941 — 45. Ця праця вийшла тільки у скороченні франц. мовою: «La population de l\'Ukraine jusqu\'en 1960» (Bulletin de L\'Institut International de Statistique, т XXV, 3 вид. Гаґа 1931). Після ліквідації Ін-ту Демографії П. найбільше уваги присвятив історії статистики Росії й світу.\n\nПоряд з наук. діяльністю П. брав участь у практичній роботі органів Центр. Статистичного Управління УССР і СССР, органів планування та охорони здоров\'я; він також керував підготовкою демографічної гіпотези для УССР на час другої п\'ятирічки (1933 — 37), брав участь у підготові всесоюзного перепису населення 1959 тощо. П. був чл. Міжнар. Статистичного Ін-ту і брав участь у ряді міжнар. конференцій.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Пт]]','',76,'Maksym Ye.','20050306040025','',0,0,0,0,0.457396575463,'20050306040025','79949693959974');
INSERT INTO cur VALUES (10499,0,'Пятаков_Георгій','\'\'\'Пятаков Георгій\'\'\' ([[1890]] - [[1937]])\n- [[більшовик|Більшовицький]] діяч на [[Україна|Україні]]. У [[1917]] р. член київського комітету партії. Після жовтневого перевороту – керівник Державного банку. У [[1918]]–[[1919]] рр.– голова радянського уряду України. З [[1923]] р.– один з вождів троцькістської опозиції. Репресований.\n[[Category:Персоналії Пя]]','',5,'Gutsul','20040904121013','',0,0,0,1,0.718007282688,'20040904121013','79959095878986');
INSERT INTO cur VALUES (10500,0,'Равлик_Іван','\'\'\'Равлик Іван\'\'\' (? - ?)\n- Керівник відділу контррозвідки Крайового військового штабу, створеного у квітні [[1941]] р. за рішенням II Великого збору [[ОУН]]. Після проголошення Акта відновлення Української держави [[30 червня]] [[1941]] р. організував українську державну міліцію.\n[[Category:Персоналії Ра]]','',5,'Gutsul','20040904175747','',0,0,0,1,0.176050363656,'20050202133129','79959095824252');
INSERT INTO cur VALUES (10501,0,'Раковський_Християн_Георгійович','\'\'\'Раковський Християн Георгійович\'\'\' ([[1873]] - [[1941]])\n- Болгарин, комуністичний діяч. З травня [[1917]] р. проживав у [[Росія|Росії]]. З січня [[1919]] р.– голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України, потім Раднаркому України. З [[1923]] р.– на дипломатичній роботі. Репресований.\n[[Category:Персоналії Ра]]','',5,'Gutsul','20040904175905','',0,0,0,1,0.307428643716,'20040904175905','79959095824094');
INSERT INTO cur VALUES (10502,0,'Рафес_Мойсей','\'\'\'Рафес Мойсей\'\'\' ([[1883]] - [[1942]])\n- Єврейський [[політичний діяч]], один з керівників партії \"Бунд\" на Україні. У [[1917]] р.– член [[Малої Ради]], генеральний секретар державного контролю, член крайового комітету для охорони революції на Україні. Виступав проти Брестського миру. У [[1919]] р. став комуністом і був одним з керівників єврейської секції при ЦК РКП(б).\n[[Category:Персоналії Ра]]','',5,'Gutsul','20040904175931','',0,0,0,1,0.77068608942,'20040904175931','79959095824068');
INSERT INTO cur VALUES (10503,0,'Ребет_Лев','\'\'\'Ребет Лев\'\'\' ([[1912]] - [[1957]])\n- [[Політичний діяч]], [[публіцист]] і [[адвокат]]. В\'язень польських тюрем за приналежність до [[ОУН]]. У [[1934]]–[[1938]] рр.– провідник крайової екзекутиви [[ОУН]] у Західній Україні. У [[1941]] р.– заступник голови Українського державного правління у [[Львів|Львові]], очоленого Я. Стецьком, згодом в\'язень концтабору [[Освєнцім]]. З [[1945]] р.– у [[Мюнхен|Мюнхені]], очолював організації [[ОУН]]. Убитий агентом [[СРСР]].\n[[Category:Персоналії Ре]]','',5,'Gutsul','20040904175946','',0,0,0,1,0.473638873768,'20050202133129','79959095824053');
INSERT INTO cur VALUES (10504,0,'Ревай_Федір','\'\'\'Ревай Федір\'\'\' ([[1888]] - [[1945]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] і освітній діяч [[Закарпатська область|Закарпаття]]. Під час автономної [[Карпатська Україна|Карпатської України]] ([[1938]]–[[1939]] рр.) – голова Українського національного об\'єднання, посол до сейму Карпатської України. Репресований угорською владою. У [[1945]] р. заарештований і вивезений агентами \"Смерш\". Загинув у радянській тюрмі.\n[[Category:Персоналії Ре]]','',5,'Gutsul','20040904180005','',0,0,0,1,0.687434581894,'20040904180005','79959095819994');
INSERT INTO cur VALUES (10505,0,'Ржепецький_Антін','\'\'\'Ржепецький Антін\'\'\' (? - ?)\n- Громадський і [[політичний діяч]]. [[Міністр]] фінансів за гетьманської держави (травень–грудень [[1918]] р.). Сприяв розбудові української грошової системи. Належав до прихильників федерації [[Україна|України]] з [[Росія|Росією]].\n\nРжепецький Антін, гром. і політ. діяч, нащадок давнього шляхетського роду, до революції 1917 — дир. банку і радний Київ. міської думи, під час першої світової війни керував акцією т. зв. «Татьянинского Комитету» для допомоги біженцям. Як мін. фінансів за гетьманської влади (травень-грудень 1918) спричинився до розбудови укр. грошової системи і до зміцнення укр. валюти, захищав укр. екон. інтереси в переговорах з Німеччиною і відстоював права України на Крим, але одночасно виступав проти українізації держ. адміністрації і належав до прихильників федерації України з Росією. Після упадку гетьманату заарештований Директорією, але згодом звільнений.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Рж]]','',76,'Maksym Ye.','20050313064010','',0,0,0,0,0.536613637831,'20050313064010','79949686935989');
INSERT INTO cur VALUES (10506,0,'Рогач_Іван','\'\'\'Рогач Іван\'\'\' ([[1913]] - 1942)\n- [[Журналіст]], закарпатський молодіжний і націоналістичний діяч. У [[1938]]–[[1939]] рр.– особистий секретар прем\'єра А. Волошина. В [[1941]] р. з похідними групами [[ОУН]] полковника [[Мельник Андрій|А. Мельника]] був в [[Україна|Україні]]. Заарештований [[гестапо]] і розстріляний.\n[[Category:Персоналії Ро]]','',5,'Gutsul','20040904180029','',0,0,0,1,0.739198462916,'20050202133129','79959095819970');
INSERT INTO cur VALUES (10507,0,'Розумовський_Кирило_Григорович','\'\'\'Розумовський Кирило\'\'\' ([[1728]] - [[1803]])\n- Останній [[гетьман]] [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] ([[1750]]–[[1764]]). У [[1746]] р. був призначений президентом Петербурзької Академії наук. Ставши гетьманом, сприяв зміцненню станових прав й привілеїв козацької старшини. Провів судову реформу в Україні ([[1760]]–[[1763]]).\n[[Category:Персоналії Ро]]','',5,'Gutsul','20040904180059','',0,0,0,1,0.20552316271,'20050120105031','79959095819940');
INSERT INTO cur VALUES (10508,0,'Роман_Іван','\'\'\'Роман Іван\'\'\' (? - ?)\n- Заступник командира [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]] у [[1939]] р.\n[[Category:Персоналії Ро]]','',5,'Gutsul','20040904180142','',0,0,0,1,0.691682705978,'20041203085736','79959095819857');
INSERT INTO cur VALUES (10509,0,'Роман_Мстиславич','\'\'\'Роман Мстиславич\'\'\' (? - [[1205]])\n- Галицько-волинський [[князь]] ([[1199]]–[[1205]]), державний діяч і [[полководець]] Давньої [[Русь|Русі]].\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Князі Київської Русі]]\n[[Category:Персоналії Ро]]','',225,'Ilya','20050312164148','',0,0,1,0,0.613290379575,'20050312164148','79949687835851');
INSERT INTO cur VALUES (10510,0,'Романчук_Юліян','\'\'\'Романчук Юліян\'\'\' (\'\'Романчук Юліан\'\') ([[1842]] - [[1932]])\n- Визначний політичний і [[громадський діяч]], довголітній політичний провідник галицьких українців, [[педагог]], [[письменник]] і [[журналіст]], співзасновник УНДП, був її головою. У [[1891]]–[[1897]] і [[1901]]–[[1918]] рр.– посол до австрійського парламенту, [[віце-президент]] парламенту (з [[1910]] р.). У [[1918]] р.– член Національної Ради [[ЗУНР]]. Користувався загальною пошаною серед українців Галичини.\n[[Category:Персоналії Ро]]','',5,'Gutsul','20040904180313','',0,0,0,1,0.057170921498,'20050206085015','79959095819686');
INSERT INTO cur VALUES (10511,0,'Ромашок_Василь','\'\'\'Ромашок Василь\'\'\' ([[1925]] - [[1995]])\n- [[Священик]], член [[Українська гельсінська група|Української гельсінської спілки]]. Політв\'язень радянських тюрем і таборів у [[1944]] – [[1954]] і [[1972]]–[[1981]] рр. Був патріархом [[УПЦ (Київський патріархат)]].\n[[Category:Персоналії Ро]]','',5,'Gutsul','20040904180326','',0,0,0,1,0.032466538266,'20050204054805','79959095819673');
INSERT INTO cur VALUES (10512,0,'Росоха_Степан','\'\'\'Росоха Степан\'\'\' ([[1908]] - [[1986]])\n- [[Журналіст]], [[видавець]] і [[політичний діяч]] на [[Закарпатська область|Закарпатті]] й еміграції. Організатор націоналістичної молоді й [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]] на Закарпатті. Заступник голови сейму Карпатської України у [[1939]] р. З 1939 р.– на еміграції.\n[[Category:Персоналії Ро]]','',5,'Gutsul','20040904180405','',0,0,0,1,0.197105102333,'20041203085736','79959095819594');
INSERT INTO cur VALUES (10513,0,'Руденко_Микола_Данилович','\'\'\'Руденко Микола\'\'\' ([[1920]] - )\n- [[Письменник]], [[філософ]], [[громадський діяч]]. Учасник другої світової війни. Був редактором журналу \"Дніпро\" і секретарем [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]], одним з організаторів [[Українська гельсінська група|Української гельсінської спілки]]. У [[1977]] р. засуджений за так звану антирадянську агітацію і пропаганду. У [[1988]] р. під тиском громадськості звільнений. Емігрував за кордон. У [[1992]] р. повернувся в [[Україна|Україну]].\n[[Category:Персоналії Ру]]','',5,'Gutsul','20040904180750','',0,0,0,1,0.670471064127,'20050204054805','79959095819249');
INSERT INTO cur VALUES (10514,0,'Рудницький_Іван','\'\'\'Рудницький Іван\'\'\' ([[1887]] - [[1951]])\n- Громадський і [[військовий]] діяч, активний учасник листопадових подій [[1918]] р. у м. [[Львів|Львові]], сотник УГА.\n[[Category:Персоналії Ру]]','',5,'Gutsul','20040904180825','',0,0,0,1,0.77620837827,'20040904180825','79959095819174');
INSERT INTO cur VALUES (10515,0,'Рудницький_Степан','\'\'\'Рудницький Степан\'\'\' ([[1877]], [[Перемишль]], [[Галичина]] - [[1937]], Соловки)\n- Видатний [[географ]] і [[картограф]]. [[1919]] р. польська окупаційна влада звільнила його з [[Львівський університет|Львівського університету]], і він емігрував до Відня. [[1920]] р. – [[професор]] економічної географії Академії торгівлі у Відні. З [[1921]] р. – [[професор]] географії та декан філософського факультету у Вищому педагогічному інституті ім. Драгоманова в Празі. [[1926]] р. очолив кафедру топології і картографії Геодезичного інституту в [[Харків|Харкові]]. [[1927]] р. – організатор і перший директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, редактор «Вісника природознавства». З [[1929]] р. – керівник кафедри географії [[ВУАН]], комісії краєзнавства, Музею антропології та етнографії імені [[Вовк Федір|Ф. Вовка]]. [[1934]] р. його репресовано, заслано на [[Соловецькі острови|Соловки]], де він загинув.\n[[Category:Персоналії Ру]]','',5,'Gutsul','20040904180911','',0,0,0,0,0.188005273318,'20050217154748','79959095819088');
INSERT INTO cur VALUES (10516,0,'Рухимович_Мусій','\'\'\'Рухимович Мусій\'\'\' ([[1889]] - [[1939]])\n- Більшовицький діяч. У [[1917]] р.– член виконкому Харківської Ради, голова Харківського штабу Червоної гвардії і ревкому. В наступні роки на чолі радянських військ боровся проти [[УНР]]. З [[1921]] р. – на партійній і радянській роботі. Репресований.\n[[Category:Персоналії Ру]]','',5,'Gutsul','20040904180926','',0,0,0,1,0.253466842814,'20050202133340','79959095819073');
INSERT INTO cur VALUES (10517,0,'Савицький_Юліан','\'\'\'Савицький Юліан\'\'\' (? - ?)\n- Диктор радіостанції ім. Є. Коновальця, яка передала повідомлення про прийняття Акта відновлення Української держави [[30 червня]] [[1941]] р. у [[Львів|Львові]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Са]]','',5,'Gutsul','20040904181727','',0,0,0,1,0.802178835404,'20040904181727','79959095818272');
INSERT INTO cur VALUES (10518,0,'Садовський_Валентин','\'\'\'Садовський Валентин\'\'\' ([[1886]] - [[1947]])\n- [[Економіст]], [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], член [[УСДРП]]. В [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної]] і [[Мала Рада|Малої Рад]], генеральний секретар судівництва в уряді [[Володимир Винниченко|В. Винниченка]], у [[1918]] р.– член Українського Національного Союзу. З 1920 р.– на еміграції. Заарештований радянськими органами в [[Прага|Празі]] [[1945]] р., помер у Лук\'янівській тюрмі в [[Київ|Києві]].\n[[Category:Персоналії Са]]','',5,'Gutsul','20040904181739','',0,0,0,1,0.142006962626,'20050216163359','79959095818260');
INSERT INTO cur VALUES (10519,0,'Сальський_Володимир','\'\'\'Сальський Володимир\'\'\' ([[1883]] - [[1940]])\n- Полковник генштабу, працював у відділі генерала Юнаківа ([[1918]] р.), командував Запорізькою групою у Кам\'янець-Подільській операції [[УНР]] ([[1919]] р.), згодом [[генерал]]-хорунжий армії УНР.\n[[Category:Персоналії Са]]','',5,'Gutsul','20040904181752','',0,0,0,1,0.765003148823,'20050202133340','79959095818247');
INSERT INTO cur VALUES (10520,0,'Самойлович_Іван','\'\'\'САМОЙЛОВИЧ Іван Самійлович\'\'\' (поч. 1630-х рр. - [[1690]]) - [[гетьман]] [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] ([[1672]]-[[1687]]). \n\nПоходив із сім\'ї священика Самійла Самойловича з [[Ходорків|Ходоркова]] (тепер [[Житомирська область|Житомирщина]]). Освіту здобув у [[Києво-Могилянська колегія|Києво-Могилянській колегії]]. \n\nСлужбу в козацькому війську розпочав військовим писарем. Згодом був веприцьким сотником [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]], сотником красноколядинським ([[1665]]) [[Чернігівський полк|Чернігівського полку]], отримав звання значкового товариша. \n\nБрав участь у повстанні [[1668]] р. проти московської влади в Україні. \n\nПісля загибелі гетьмана [[Брюховецький Іван|І.Брюховецького]] приєднався до наказного гетьмана [[Многогрішний Дем\'ян|Д.Многогрішного]]. У [[1668]]-[[1669]] рр. був наказним полковником та полковником чернігівським.\n\n[[1669]]-[[1672]] - [[генеральний суддя]]. \n\nБрав участь у старшинській змові проти гетьмана Д.Многогрішного. На старшинській раді в Козачій Діброві [[17 червня]] [[1672]] р. обраний гетьманом.\n\nПрагнув об\'єднати під своїм регіментом [[Лівобережна Україна|Лівобережну]] й [[Правобережна Україна|Правобережну Україну]], для чого провадив боротьбу проти правобережного гетьмана [[Дорошенко Петро|П.Дорошенка]].\n\nКерував козацьким військом під час [[Чигирин|Чигиринських]] походів [[1677]] і [[1678]] рр. (проти турків).\n\nЗа правління Самойловича [[Українська Православна Церква]] втратила свою незалежність і в [[1686]] р. була підпорядкована Московському патріархові. \n\nСамойлович був прихильником сильної гетьманської влади, яку намагався зробити спадковою. За його правління завдяки масовому переселенню правобережного населення на Лівобережжя поступово відродилося економічне життя [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. \n\nАвторитарний спосіб правління Самойловича, великі податки на утримання у Гетьманщині московських залог, які важким тягарем лягали на місцеве населення, викликали незадоволення серед козацтва. Старшинська верхівка почала писати московському цареві доноси на гетьмана, звинувачуючи його у зловживанні владою та таємних зносинах з [[Кримське ханство|Кримським ханством]].\n\nВлітку [[1687]] р., скориставшись з невдалого спільного українсько-московського походу на [[Крим]], старшина безпідставно звинуватила Самойловича у його провалі та звернулася до царського уряду з проханням усунути гетьмана від влади. [[23 липня]] [[1687]] р. ставку гетьмана оточили російські війська. На [[козацька рада|козацькій раді]] на ріці [[Коломак]] Самойловича скинули з гетьманства, заарештували й разом із сином Яковом відправили до [[Москва|Москви]], а звідти - до [[Сибір|Сибіру]]. \n\nПомер у [[Тобольськ|Тобольську]] [[1690]] року.\n\n== Герб Самойловича ==\nРодина Самойловичів з XVІІ ст. користувалася польським гербом \"Шалава\": в лазуровому полі золоте кільце з трьома кавалерськими хрестами, розташованими рівномірно (два й один) на його внутрішньому колі. У клейноді рука з мечем. Намет синій, підбитий золотом. \n\nУ гетьмана Самойловича був дещо відмінний [http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1323#verh герб], який він отримав у останні роки свого гетьманування: в червоному полі щита три чорних кавалерських хрести (один та два). У клейноді три страусиних пір\'їни.\n\n== Ресурси Інтернет ==\n*[http://www.geocities.com/pravyteli/lib/samojlowicz.html Правителі України]\n*[http://kozak.donetsk.ua/getmani/samoyl.html Українське козацтво]\n*[http://www.samoilovichi.narod.ru/mr/477.html Малоросійський родословник, т. IV, с. 477]\n*[http://www.litopys.org.ua/velichko/vel30.htm Самійло Величко]\n*[http://www.infoukes.com/ukremb/history/POLONSKA/7_1.htm Полонська-Василенко]\n*[http://www.vesna.org.ua/txt/polonska/istukr/7_1.htm Полонська-Василенко]\n*[http://www.zn.kiev.ua/nn/show/497/46653 Дзеркало тижня]\n*[http://www.day.kiev.ua/38431 День]\n*[http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/history/4805.html Малий словник історії України]\n*[http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/use/12299.html Енциклопедія УСЕ]\n*[http://abetka.ukrlife.org/logvin/l_sam.html Весела абетка]\n*[http://www.samoilovichi.narod.ru/samo-xvii/sam_is.html Сайт \"Самойловичі\"]\n*[http://heraldry.com.ua/index.php3?context=info&id=1914&pg=7&tempid=1353 Українська геральдика]\n*[http://home.nestor.minsk.by/fsunews/ukraine/2000/ua368.html Нестор]\n*[http://www.novy.tv/reporter/ukraine/2003/06/161808.html Новий канал]\n[[Category:Персоналії Са]]\n[[Category:Гетьмани України]]','',114,'Kvandr','20050225153037','',0,0,0,0,0.0830434482,'20050225153037','79949774846962');
INSERT INTO cur VALUES (10521,0,'Світлична_Надія_Олексіївна','\'\'\'Світлична Надія\'\'\' (8.11.[[1939]] - )\n- [[Правозахисник]], [[журналіст]]. Член [[Українська гельсінська група|Української гельсінської групи]]. Заарештована у [[1972]] р. і засуджена на 4 роки за \"антирадянську пропаганду\". У 12.10.[[1978]] виїхала спочатку до Рима, а 08.11.1978 - у [[США]]. Працює на [[радіо \"Свобода\"]]. У [[1994]] р.– лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка.\n[[Category:Персоналії Св]]','',5,'Gutsul','20040904182340','',0,0,0,1,0.965326715245,'20050204054805','79959095817659');
INSERT INTO cur VALUES (10522,0,'Святополк','#REDIRECT [[Святополк Володимирович]]','перенаправлення на \"Святополк Володимирович\"',76,'Maksym Ye.','20050116210830','',0,1,0,0,0.905167988457,'20050116210830','79949883789169');
INSERT INTO cur VALUES (10523,0,'Святослав_Ігоревич','\n\'\'\'СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ\'\'\' (бл. 935 - [[972]]) - Великий [[князь]] київський ([[945]]–[[972]] рр.). Значно розширив територію [[Київська Русь|Київської Русі]], проводив активну зовнішню політику. Батьком княжича Святослава був киiвський князь [[Ігор (князь)|Iгор]], який постiйно воював з [[Дике поле|Диким полем]], де кочували войовничi [[печеніги]], i ходив у походи проти [[Візантія|Візантійської імперії]] на iї столицю [[Константинополь]], що називався на [[Русь|Русi]] Царградом. Матiр\'ю Святослава була княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]]. За [[літописи|літописом]] вже [[946]] р. юний Святослав сидів на коні і, навіть, пробував метнути списа. У [[964]] роцi князь Святослав Iгоревич здiйснив свiй перший похiд - на землi слов\'янського племенi в\'ятичiв, якi платили данину [[Хозарський каганат|Хозарському каганату]]. [[В\'ятичі]] заселяли лiсисте межирiччя [[Ока|Оки]] i [[Волга|Волги]]. Пробувши у них всю зиму, Святослав домiгся свого - вони перестали платити данину хозарам i пiдкорилися [[Київ|Києву]].\n\nНавеснi наступного [[965]] року Святослав вiдправив хозарському кагану свое знамените iсторичне послання: \"Йду на ви!\" Хозарський каганат на той час займав територiю [[Північний Кавказ|Пiвнiчного Кавказу]], [[Приазов\'я]] i Донських степiв i представляв для [[Русь|Русi]] велику небезпеку, оскiльки постiйно знаходився в станi вiйни з нею. Археологи розкопали понад десяток хозарських фортець на берегах Дону, Сiверського Донця й Осколу - всi вони розташовувалися на правому, захiдному - тобто руському - березi. Отже, фортецi призначалися не для оборони кордону, а служили базами для нападу на Русь.\n\nПройшовши по рiцi Оцi на Волгу, а потiм рухаючись вниз по великiй рiцi, через землi волзьких булгарiв - данникiв хозар, - Святослав вступив у володiння Хозарського каганату.\n\nГоловна битва руськоi ратi з хозарами сталася десь в низов\'ях Волги, на ближнiх пiдступах до столицi каганату Iтiлю. Руси йшли туди на суднах, а руська i союзна печенiзька кiннота - вздовж берега Волги. Лiтописець просто говорить про перемогу князя Святослава: \"Перемiг хазар\". Далi князь Святослав повiв свое вiйсько вздовж берега Хвалинського моря на пiвдень, до древньоi столицi Хозарii мiста Семендера. \n\nВiд Семендера вiйсько Святослава продовжило похiд по передгiр\'ях Пiвнiчного Кавказу. По шляху були розбитi аланськi й касожськi ратi. Нове зiткнення з хозарами сталося у сильнiй фортецi Семiкара, побудованiй для захисту сухопутного шляху до гирла рiчки Дон. Святослав вiв руську рать за единим тiльки йому вiдомим задумом. По шляху захоплювалися табуни свiжих коней для обозу. Наближався край хозарських володiнь i узбережжя Сурозького моря.\n\nСвятослав здiйснив безпрецедентний для тiеi епохи вiйськовий похiд, подолавши кiлька тисяч кiлометрiв, захопивши цiлий ряд фортець i розгромивши не одне сильне вороже вiйсько. З карти [[Європа|Європи]] зникла величезна Хозарська держава i були розчищенi торговi шляхи на Схiд. Вiд каганату в цiлостi залишалася тiльки його частина, що прилягала до рiчки Дон. Тут знаходилася одна з найсильнiших хозарських фортець - [[Саркел]]. Князь Святослав зi славою i багатою здобиччю повернувся в стольний град [[Київ]], де вiд його iменi правила його мати, княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]]. Однак державнi справи його мало цiкавили - вiн бачив себе тiльки на вiйськовому тернi. Цього разу князь задумав почати велику вiйну проти наймогутнiшоi Вiзантiйськоi iмперii. Але спочатку здiйснив похiд на грецьке мiсто [[Херсонес]], що закривало шлях [[русини|руським]] купцям у [[Чорне море]],яке за тих часiв дістало назву Руського моря, \"бо ним тільки Русь плаває\". Вiйськовi приготування у Києвi не стали секретом нi для жителiв Херсонеса, нi для Константинополя. Вiзантiйський iмператор [[Никифор II Фока]] вирiшив вiдкупитися вiд войовничих русичiв. Вiн послав до князя Святослава знатного херсонесця патрикiя Калокiра з величезними дарами - 15 центинарiями золота.\n\nМетою дипломатичноi мiсii Калокiра було перенацiлення руського вiйська на дунайськi береги, тобто на [[Болгарське царство]]. Його цар Сiмеон, колишнiй бранець iмператора, успiшно воював з Вiзантiею. Однак раптова смерть не дозволила йому довершити розгром ненависноi йому iмперii. Хоч новий болгарський цар Петро Короткий не становив серйозноi загрози Константинополю, там все ж вирiшили позбутися можливого супротивника силами русичiв.\n\nОднак, у князя Святослава були власнi плани. Вiн вирiшив розсувати кордони Русi, зробити Болгарiю союзницею у майбутнiй вiйнi з Вiзантiею i задумав навiть перенести свою столицю з Киева на береги Дунаю за прикладом князя Олега, який перебрався в Киiв з Новгорода.\n\nВiзантiйський iмператор [[Никифор II Фока]] торжествував, коли взнав, що руський князь погодився виступити в похiд проти Болгарського царства. Один з найбiльш знаменитих в iсторii правителiв Вiзантii, наймайстернiший дипломат свого часу вiв зi Святославом потрiйну гру: по-перше, вiдводилася вiйськова загроза вторгнення русичiв в херсонеську фему, житницю Вiзантiйськоi iмперii; по-друге, вiн зiштовхував лобами у вiйськовому протистояннi двi найбiльш небезпечнi для Вiзантii краiни - Киiвську Русь i Болгарське царство; по-трете, нацьковував на знесилену у вiйнi Русь кочiвникiв-печенiгiв, щоб тим часом прибрати до своiх рук Болгарiю, знесилену у вiйнi з Руссю.\n\nУ [[967]] роцi Святослав рушив до берегiв [[Дунай|Дунаю]]. Вiйсько русичiв було переважно пiше, у далекий похiд воно виступило на ладiйнiй флотилii, що йшла Днiпром, а потiм поблизу морських берегiв. Своєї кiнноти у князя було мало, але зате велику кiнноту мали в своєму розпорядженнi союзники - печенiги й угорськi вождi. Чисельнiсть вiйська Святослава пiд час його першого болгарського походу оцiнюється у десять тисяч воїнiв.\n\nЧовни без перешкод увiйшли в гирло Дунаю i стали пiднiматися вгору за течiею рiчки. Поява вiйська Святослава була несподiваною для болгар. Русичi зiйшли на дунайський берег поблизу Переяславця. Перша ж битва з болгарським царським вiйськом принесла перемогу руськiй зброi. \n\nУ Вiзантii швидко усвiдомили свою помилку. Святослав влаштувався в мiстi Переяславцi. за його виразом, там, у Переяславцi на Дунаi, була \"середа\" його землi. Це мiсто повинне було стати столицею величезноi слов\'янськоi держави.\n\nУ той час у Киевi знаходилася старiюча княгиня Ольга, яка правила Руссю за сина, i троє синiв Святослава. Навеснi печенiзькi орди осадили Киiв i стали спустошувати його околицi. Осадженим вдалося послати звiстку про це у Переяславець.\n\nКнязь Святослав, здавалося, зробив неможливе. Вiн швидко зiбрав своє вiйсько, що стояло гарнiзонами по болгарських фортецях, i стрiмко рушив по Дунаю, Чорномор\'ю i [[Дніпро|Дніпру]] до Києва. Печенiги не чекали такої швидкої появи київського князя на Русi - iмператорськi посланцi запевняли їх у неможливостi цього. Небезпека для печенiгiв була ще й у тому, що князь Святослав чудово знав тактику своїх нещодавнiх союзникiв. Вiйсько Святослава з трiумфом увiйшло в Київ. Дiзнавшись про повний розгром печенiгiв, вiзантiйський iмператор Никифор II Фока ще раз приклав руку до свого знаменитого трактату пiд назвою \"Про зшибки з ворогом\". У тi часи вiн був визнаним теоретиком в областi вiйськового мистецтва.\n\nНаприкiнцi [[969]] року несподiвано помер цар [[Петро Короткий]]. Вiзантiйцi поспiшили звести на болгарський престол його сина Бориса. Той вiдразу ж оголосив про мир i союз з Вiзантiйською iмперiєю. Однак новий цар не отримав пiдтримки пiдданих: простий народ i бiльшiсть феодалiв бажали пiдкорятися князю Святославу, який не зазiхав на iхнi свободи i права.\n\nТим часом в [[Константинополь|Константинополi]] стався палацовий переворот, i Никифор II Фока був убитий змовниками. Новим iмператором став вiдомий полководець Iоанн Цимiсхий, який прославив своє iм\'я перемогами в Малiй Азiї. Вiзантiйцi почали переговори зi Святославом, але той вiдразу вiдкинув iх головну вимогу - йти з Болгарii на Русь вiн не збирався.\n\nТодi iмператор Iоанн Цимiсхий викликав в Константинополя найбiльш досвiдчених полководцiв Вiзантiї: Варда Склiра i переможця арабiв патрицiя Петра та наказав їм готуватися до вiйни проти князя Святослава. Тому стало вiдомо про вiйськовi приготування вiзантiйцiв, i вiн сам пiшов в похiд на Царгород.\n\nНавеснi [[970]] року вiйсько русичiв стрiмко перетнуло болгарську землю i Балканськi гори, розкидавши там ворожi заслони. Пройшовши таким чином близько 400 кiлометрiв, воно осадило мiсто-фортецю [[Аркадiополь]]. Так вiйна увiйшла у вiзантiйську провiнцiю [[Фракія|Фракію]].\n\nПiд Аркадiополем i сталася перша битва Святославова вiйська з вiзантiйським, яким командував [[Варда Склір]]. Iмператорська армiя зазнала значних втрат, а ii ватажок разом iз залишками своiх полкiв зачинився в аркадiопольськiй фортецi. А Святослав спрямував частину своiх загонiв вiд осадженого мiста у сусiдню [[Македонія|Македонію]].\n\nТодi iмператор Iоанн Цимiсхий перехитрив князя, давши йому велику данину. Вiйсько русичiв, iхнi союзники болгари, угорцi й печенiги залишили Фракiю i Македонiю. Вiзантiйська iмперiя отримала мир, щоб пiдготуватися до нової вiйни.\n\nНавеснi [[971]] року iмператор на чолi двох тисяч \"безсмертних\" урочисто виступив в похiд зi своєї столицi. В Адрiанополi його чекала величезна вiзантiйська армiя. Швидко подолавши Балканськi гори, iмператорськi полки несподiвано з\'явиялися перед стiнами болгарськоi столицi Преслави i осадив її. У мiстi знаходився загiн русичiв пiд командуванням воєводи Свенельда. Разом з болгарськими дружинниками чисельнiсть захисникiв мiста становило лише 8,5 тисяч чоловiк.\n\n[[23 квітня]] iмператор [[Іоанн Цимісхий]], здiйснивши стрiмкий марш, пiдiйшов до мiста-фортецi Доростол. Однак першу битву пiд його стiнами русичi у вiзантiйцiв виграли, знищивши iз засiдки великий передовий загiн малоазiатських вершникiв. Та це не зупинило iмператорську армiю, яка розмiреним кроком виходила на велику рiвнину перед Доростолом.\n\nОднак там вiзантiйцiв вже чекали русичi: пiшi воїни оточили крiпоснi стiни щiльним строем, прикрившись червленими щитами i виставивши уперед списи. Iоанн Цимiсхий погодився на битву, наказавши почати загальну атаку. Однак воїни Святослава зумiли вiдбити навiть таранний удар важко озброєної панцирної вiзантiйської кiнноти. На цьому битва закiнчилася: вiзантiйцi вiдiйшли в свiй табiр, русичi - за крiпоснi стiни. Почалася облога Доростолу, яка тривала з [[24 квітня]] по [[22 червня]] [[971]] року. За цей час осадженi втратили загиблими i померлими вiд хвороб 15 тисяч чоловiк, а iхнiй противник - 15-20 тисяч убитими в численних сутичках пiд крiпосними стiнами.\n\nНа третiй день облоги, 26 квiтня, князь Святослав знову вивiв своє вiйсько в поле. Русичi билися в пiшому строю i простояли на рiвнинi всю нiч, однак вiзантiйцi не зважилися продовжити битву. Остання битва пiд стiнами Доростолу сталася 22 червня. Князь Святослав наказав замкнути за собою ворота, щоб нiхто без його наказу у разi поразки не мiг ховатися за крiпосними стiнами. Удар пiшого вiйська русичiв був настiльки сильний, що вiзантiйська армiя стала вiдступати до облогового табору.\n\nУ такiй критичнiй ситуацii iмператор Iоанн Цимiсхий особисто повiв в атаку полк \"безсмертних\", кращу частину своєї армii. Битва припинилася найнесподiванiшим чином - вибухнула сильна гроза, пiднявся шквальний вiтер i почалася злива. Русичi, закинувши за спину щити, по сигналу труби повернулися в фортецю. Пiсля цiєї демонстрацii сили руського вiйська князь Святослав на наступний день почав переговори з iмператором Iоанном Цимiсхием. Вiзантiйцi були радi такому виходу вiйни: русичi по своiй волi залишали Болгарiю i йшли на Русь, забезпеченi продовольством на зворотний шлях. Було видано по двi мiри хлiба на кожного з 22 тисяч руських воiнiв.\n\nУмови вiдходу руського вiйська з берегiв Дунаю були почесними. Однак, перш нiж князь Святослав з\'явився в гирлi Дунаю, в кочовища печенiгiв прибув повноважний посол вiзантiйського iмператора єпископ Феофiл. Вiн добре заплатив степовим вождям за напад на князя Святослава, який повертався на Русь.\n\nПрипливши на човнах на \"острови Русiв\" у гирлi Дунаю, вiйсько Святослава роздiлилося. Кiнну дружину очолив воевода варяг Свенельд, i вона рушила по степах i лiсах на [[Київ]]. Воєвода [[Свенельд]] переконував Святослава: \"Обiйди, князь, пороги на конях, бо стоять бiля порогiв печенiги\". Але гордий воїн не захотiв обiйти небезпеку.\n\nЛадiйний флот рушив вгору по Днiпру, маючи на суднах велике число поранених i хворих воїнiв. Бiля днiпровських порогiв Святослав зрозумiв, що йому не прорватися крiзь печенiзьку кiнноту. I вiн наказав повернути назад, щоб перезимувати на островах в Бiлоберiжжi. Але зимiвля була надзвичайно важкою - харчуватися доводилося переважно однiею рибою без солi.\n\nНавеснi [[972]] року князь разом з воїнами, якi залишилися живими пiсля зимiвлi знову рушив вгору по Днiпру. Воеводу Свенельда з обозами i кiнними дружинами вiн так i не дочекався. На днiпровських порогах Святослава вже чекали [[печеніги]] на чолi зi своїм князем Курей. Подробицi останнього бою Святослава Iгоревича iсторii невiдомi: бiля порогiв разом з ним загинули всi його дружинники:\n\n\n[[Category:Князі Київської Русі]]\n[[Category:Персоналії Св]]\n\n[[de:Swjatoslaw I.]]\n[[en:Sviatoslav I of Kiev]]\n[[it:Sviatoslav I di Kiev]]\n[[pl:Świętosław]]','',225,'Ilya','20050314150459','',0,0,1,0,0.970286778626,'20050314150459','79949685849540');
INSERT INTO cur VALUES (10524,0,'Севрюк_Олександр','\'\'\'Севрюк Олександр\'\'\' ([[1893]] - [[1941]])\n- [[громадський діяч|Громадський]] і [[політичний діяч]], член [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. У [[1918]] р.– член української делегації у [[Брест|Бресті]], посол [[УНР]] у [[Берлін|Берліні]]. У [[1919]] р.– член делегації УНР на [[Паризька мирна конференція|Паризькій мирній конференції]], згодом – посол в [[Рим|Римі]]. У [[1920]]–[[1941]] рр.– на еміграції в Парижі та Німеччині, де проводив прорадянську діяльність.\n[[Category:Персоналії Се]]','',5,'Gutsul','20040904182833','',0,0,0,1,0.514360160806,'20050202133340','79959095817166');
INSERT INTO cur VALUES (10525,0,'Сеник_Ірина','\'\'\'Сеник Ірина\'\'\' ([[1925]] - )\n- [[Поетеса]], діяч руху опору радянській системі. Перебувала в ув\'язненні у [[1946]]–[[1956]] і [[1972]]–[[1987]] рр. Бере участь в громадському житті.\n[[Category:Персоналії Се]]','',5,'Gutsul','20040904182845','',0,0,0,1,0.456915211145,'20040904182845','79959095817154');
INSERT INTO cur VALUES (10526,0,'Синеус','\'\'\'СИНЕУС\'\'\', легендарний брат [[Рюрик|Рюрика]] та [[Трувор|Трувора]], яких за літописом новгородські [[словени]], [[меря]], [[кривичі]] та [[весь]] запросили на княжіння. За переказом княжив на [[Білоозеро|Білоозері]]. \n\nВ [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] зазначено: \'\'«І прийшли вони спершу до словен, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус,— на Білім озері, а третій, Трувор,— в [городі] Ізборську.»\'\' \n\n[[Етимологія]] імені не з’ясована. За поширеною версією [[Рибаков Борис|Б. Рибакова]] імена братів [[Рюрик|Рюрика]] є передачею шведського \'\'sine hus\'\' (\'\'з родом своїм\'\') та \'\'thru varing\'\' (\'\'з вірною дружиною\'\'). Існує Білоозерська легенда, зафіксована в джерелах [[XVI]] ст., яка пов\'язує Синеуса не з [[Білоозеро|Білоозером]], а з [[Кістема|Кістемою]], що, на думку дослідників, підвищує її історичність. Менш імовірною є слов’янська етимологія від \"синій вус\".\n\nЗа [[літописи|літописами]] брати [[Рюрик|Рюрика]] померли одного [[864]] року. \n\n\n[[Category:Русь]]','',76,'Maksym Ye.','20050226121546','',0,0,0,0,0.055573774993,'20050226121546','79949773878453');
INSERT INTO cur VALUES (10527,0,'Сіяк_Іван','\'\'\'Сіяк Іван\'\'\' ([[1887]] - [[1937]])\n- [[Адвокат]], діяч УСДП, четар УСС, старшина Армії [[УНР]]. У [[1919]] р.– керівник антирумунського повстання в [[Хотин|Хотині]]. У [[1920]] р. після переходу на бік більшовиків, член Галревкому. У [[1920-ті|1920-х]] роках на дипломатичній і викладацькій роботі в УСРР. Репресований.\n\n\n\'\'\'Сіяк Іван\'\'\' (1887 — ?), політ. і військ. діяч, нар. у с. Ляшках Мурованих (б. Львова), за фахом правник. До 1914 діяч УСДРП (чл. гол. управи), згодом старшина УСС і Армії УHP; на поч. 1919 організатор повстання проти румунів на Хотинщині, на весні командир студентського станиславівського куреня, пізніше окремого Залізного загону Армії УНР (розбитий більшовиками під Ставищем). Попав у больш. полон, лишився в УССР і працював на різних посадах в адміністрації, деякий час чл. сов. посольства у Варшаві, чл. ЦК КП(б)У, викладач у вузах Харкова і Києва (з 1930 дир. Укр. Ін-ту Лінґвістичної Освіти); 1933 заарештований і пізніше у концентраційному таборі розстріляний. Та сама доля спіткала його братів: Миколу (* 1872, викладача історії укр. права у Харкові) й Осипа (* 1880; гал. гром. діяча, гол. пов. комітету УНДО Тернопільського пов., заарештованого 1939).\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n\n[[Category:Персоналії Сі]]','+ ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050212075200','',0,0,0,0,0.196497421338,'20050212075200','79949787924799');
INSERT INTO cur VALUES (10528,0,'Скидан_Карпо','\'\'\'СКИДАН Карпо\'\'\' († [[1638]]), полковник запорозьких нереєстрових козаків. Активний учасник селянсько-козацьких повстань [[1637]] під проводом [[Павлюк Павло|П. Павлюка]] та [[1638]] [[Острянин Яків|Я Остряниці]]. Важко поранений в бою під Жовнином, попав у полон; ймовірно страчений.\n.\n[[Category:Історія України]] [[Category:Персоналії Ск]]','',76,'Maksym Ye.','20050212085836','',0,0,0,0,0.840706269183,'20050212085836','79949787914163');
INSERT INTO cur VALUES (10529,0,'Скоропадський_Іван','\'\'\'Скоропадський Іван\'\'\' ([[1646]] - [[1722]])\n- [[Гетьман]] [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] ([[1708]]–[[1722]]). Намагався посилити політичний вплив козацької старшини.\n\n\n\n\'\'\'Скоропадський Іван\'\'\' (бл. 1646 — 1722), гетьман України (1708 — 22). Родом з Умані, 1674 перейшов на Лівобережжя, де був військ. канцеляристом у гетьмана І. Самойловича (1675 — 76), чернігівським полковим писарем (1681 — 94); 1698 ген. бунчужним, 1701 ген. осавулом (другим). Розумна й тактовна людина, С. не раз виконував важливі дипломатичні місії Самойловича (до Москви 1675 і 1676, до Криму 1681) й І. Мазепи (до Польщі 1690, до Москви 1693 і 1696, до Січі 1703). С. належав до тієї групи вищої старшини, що повнотою підтримувала Мазепу, з яким він був пов\'язаний і особистою приязню. 1706 Мазепа призначив С. на уряд полк. стародубського, особливо важливий в обставинах Півн. війни й союзу України з Швецією; було відомо, що він готував С. на свого наступника. 1708 Мазепа, вже з швед. табору, писав С., щоб він старався «моск. військо зі Стародуба іскоренити». Цей лист був перехоплений росіянами, й С. лишився в моск. таборі. Не мавши ін. кандидата (Д. Апостол, хоч і ворог Мазепи, пішов з ним до шведів, а П. Полуботок не користався довір\'ям Петра І), цар погодився на кандидатуру С., який і був обраний на гетьмана у Глухові 6. 11. 1708. Але Петро І ніколи повнотою не довіряв С., приховував від нього військ. плани, відмовився затвердити пропоновані С. пункти нової угоди України з Москвою (Решетилівські статті 1709) й затримав (до 1710), видачу йому інсталяційної грамоти на гетьманський уряд.\n\nПолтавська перемога Росії розв\'язала руки Петрові І щодо України. Країна, спустошена війною, моск. репресіями, епідемією чуми, стала територією рос. військ. окупації. Росія не тільки тримала тут постійно своє військо (10 драгунських полків), коштом місц. населення, але щораз більше втручалася у внутр. справи України, які перед тим належали до компетенції гетьманського уряду. Коз. військо було передане під командування рос. генералів, а ген. артилерія була вивезена до Московщини. У Глухові, куди була перенесена столиця Гетьманщини (1709), моск. резидент (спершу А. Ізмайлов, а потім Вініус і Ф. Протасьев) наглядав за діяльністю гетьмана, який мусів «радитися» з ним у всіх справах. Цар не тільки залишив за собою виключне право призначати ген. старшину й полк. (а іноді навіть і сотн.), але й наставляв, чи міняв на ці уряди зовсім чужих для України людей: росіян, молдаван, сербів, поляків. Репресії супроти кол. мазепинців та їхніх родин, депортованих на Московщину або на Сибір, конфіскація їх маєтностей і щедра роздача їх рос. вельможам, створення на Україні величезних лятифундій О. Меншикова та ін. чужих достойників й обмеження права зем. надань гетьмана, численні й чимраз більші мобілізації козаків і посполитих на важкі будови військ. укріплень, каналів (Ладоґа, Волга-Дін) і нової рос. столиці Петербурґу — все це утруднювало, а навіть паралізувало діяльність укр. уряду. Нарешті, 1722 Петро І утворив Малорос. Колеґію, яка значно обмежувала владу гетьмана й права укр. уряду. Екон. політика Росії на Україні по 1709 набирає виразно колоніяльного характеру: обмежуються або й забороняються торг. зносини Гетьманщини з Зах. Європою, чорноморськими країнами й Запоріжжям, гальмується розвиток укр. промисловості (зокрема гутницької й салітряної); екон. і фінансове життя Гетьманщини піддається під монопольний контроль рос. уряду й купецтва. Чималих утисків зазнає також культ. і церк. життя (зокрема заборона укр. друку 1720). Все це погіршувало політ. й моральну атмосферу країни, тероризувало укр. людність, сприяло численним доносам на гетьмана та його уряд, кінець-кінцем дезорганізувало укр. нац. й гром. життя.\n\nУ цих важких умовах С. робив усе, що міг, щоб боронити права укр. держави та інтереси її населення. С. коректно ставився до свого попередника і навіть у своїх універсалах уникав офіц. моск. термінології щодо «изменника» Мазепи, називаючи його звич. «бувшим гетьманом» або «нашим антецесором». С. протестував проти рос. утисків, загарбань і здирств (навіть всесильного Меншикова), був проти утворення Малорос. Колеґії. Звич., всі ці заходи С. не могли вплинути на Петра І, який, всупереч своїм урочистим обіцянкам, у критичний момент переходу Мазепи на бік Швеції, зберігати автономні права України, вирішив ліквідувати гетьманський устрій. У колах укр. мазепинської еміґрації ім\'я і пам\'ять С. завжди залишалися чистими (екзильний гетьман Пилип Орлик згадував у своєму «Діяріюші» С. як свого «великого й любого приятеля»). С. помер 3. (14) 7. 1722 і був похований у Гамаліївському монастирі к. Глухова.\n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n[[Category:Персоналії Ск]]','',76,'Maksym Ye.','20050212094218','',0,0,0,0,0.287366770807,'20050212094218','79949787905781');
INSERT INTO cur VALUES (10530,0,'Скоропадський_Павло_Петрович','\'\'\'Скоропадський Павло\'\'\' ([[1873]] - [[1945]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] і [[військовий діяч]], [[гетьман]] Української держави у [[1918]] р. З кінця [[1918]] р. на еміграції у [[Швейцарія|Швейцарії]] та [[Німеччина|Німеччині]], де очолив гетьманський рух, навколо якого групувалися різні консервативно-монархічні течії, політичні і громадські організації та діячі.\n\n\n\nСкоропадський Павло (15. 5. 1873 — 26. 4. 1945), політ. і військ. діяч, гетьман Укр. Держави (29. 4 1918 — 14. 12. 1918); нащадок Василя С., брата гетьмана Івана С., син Петра (див. Скоропадські) і Марії Андріївни Миклашевської (див. Миклашевські). Нар. у Вісбалені, дитячі роки провів у маєтку батька в Тростянці на Прилуччині, вчився в Стародубській гімназії й закінчив Пажеський Корпус у Петербурзі. Військ. службу почав у Кавалерґардському полку, учасник рос.-японської війни (1904 — 05), з 1905 фліґельадьютант, з 1906 — полк., з 1912 — ген.майор царського почоту й командир ляйбґвардії кінного полку. Під час першої світової війни командував 1 бриґадою 1 ґвардійської кавалерійської дивізії, згодом 5 кавалерійською і 1 ґвардійською кавалерійською дивізією, а в кін. — 34 армійським корпусом у ранзі ген.-ляйтенанта. С. відзначився у боях з німцями під Каушеном і Трисвятами.\n\nПісля березневої революції 1917, у порозумінні з Ген. Секретаріятом Укр. Центр. Ради, С. українізував 34 корпус, який був перейменований на 1 Укр. корпус. Ця дисциплінована одиниця (30 000 вояків) контролювала у жовтні-листопаді 1917 зал. р-н Вапнярка — Жмеринка — Козятин — Шепетівка, не допускаючи збільшовизовані частини півд.-зах. і рум. фронтів плюндрувати Україну й сіяти нелал. С. користувався популярністю серед військовиків і на з\'їзді Укр. Вільного Козацтва (18. 10. 1917) був обраний його почесним військ. отаманом. Але неприхильне наставлення Укр. Центр. Ради до реґулярного війська, а до особи С. зокрема, змусіло його в кін. 1917 відмовитися від командування 1 корпусом, який згодом був демобілізований. Опинившися в опозиції до Укр. Центр. Ради й її соц. політики, особливо аґрарної реформи, С. організував Укр. Нар. Громаду, зформовану з військовиків і землевласників, яка з березня 1918 готувала переворот. Ця організація здобула підтримку Укр.-Дем.-Хліборобської Партії і Союзу Зем. Власників, a також нім. військ. влади, незадоволеної соц.-екон. політикою Центр. Ради. На нараді (24. 4. 1918) з ген. В. Ґренером, фактичним керівником нім. війська на Україні, за підтримку німців у перевороті С. взяв на себе низку зобов\'язань політ. і екон. характеру, які тяжіли на майбутній політиці гетьманського уряду.\n\nДерж. переворот і проголошення С. гетьманом Укр. Держави відбулися 29. 4. 1918 на хліборобському конґресі, скликаному Союзом Зем. Власників. Створений С. Гетьманський Уряд під головуванням Ф. Лизогуба провадив політику, узгіднену з німцями, захищаючи інтереси консервативно-власницьких верств (поміщиків, великих промисловців і фінансистів); це й участь в уряді рос. кадетів та згодом (у кабінеті С. Гербеля) рос. монархістів з антиукр. наставленням (Київ став осередком рос. діячів і рос. офіцерських організацій) насторожували до нього укр. нац. демократію, яка відмовлялася брати участь у гетьманському уряді й 5. 8. 1918 оформилася в опозиційний Укр.-Нац.-Держ. (зголом Нац 1 Союз. Діяльність льокальної адміністрації, керованої здебільша місц. дідичами й кол. рос. урядовцями, карні експедиції, організовані ними за допомогою нім.-австр. війська та ін. реакційно-реставраторські акції викликали велике невдоволення й опір з боку сел. мас, з чого скористалися ліві елементи (сер. ін. більшовики). Почалися страйки (зокрема, залізничників), саботажі (вибухи й пожежі в Києві, Одесі тощо), атентати (вбивство фельдмаршала Г. Айхгорна) тощо, що спричинило репресії з боку гетьманського уряду й нім.-австр. військ. влади.\n\nНе зважаючи на ці несприятливі обставини, уряд С. мав чималі досягнення в царині зовн. й внутр. політики. Укр. Держава провадила нормальні дипломатичні зносини з Центр. й рядом невтральних держав, устійнила свої політ. та екон. відносини з Кримом, Доном, Кубанню тощо, здобула визнання й підписання перемир\'я з Сов. Росією (12. 6. 1918). Були упорядковані фінанси, налагоджено адміністрацію, центр. й місц. судівництво; засновано держ. ун-ти в Києві й Кам\'янці Подільському, розбудовано укр. сер. й початкове шкільництво, утворено Укр. АН у Києві (14.11. 1918). Укр. Нац. Музей. Укр. Нац. Архів, Укр. Нац. Бібліотеку, Держ. Драматичний Театр тощо. У вересні 1918, після подорожі С. до Німеччини й успішних переговорів з цісарем Вільгельмом II та його урядом, Україна здобула більшу свободу дій у своїй зовн. політиці, зокрема згоду німців на розбудову реґулярної укр. армії.\n\nНамагання С. злагіднити опір укр. опозиції запевненням «незалежности Укр. Держави» (29. 10. 1918) не увінчалися успіхом, а спроба переорієнтуватися на Антанту допровадила 14. 11. 1918 до проголошення С. федерації з майбутньою Росією (див. стор. 378) і прискорила протигетьманське повстання, яке закінчилося перемогою Директорії УНР; 14. 12. 1918 С. зрікся влади й виїхав за кордон — до Швейцарії, а потім до Німеччини. Перебуваючи на еміґряції (до поч. 1945 у Ванззее б. Берліну), С. очолив Гетьманський рух, навколо якого групувалися різні консервативно-монархічні течії, політ. і гром. організації та діячі (В. Липинський, Д. Дорошенко та ін.). Завдяки заходам С. утворено Укр. Наук. Ін-т у Берліні (1926 — 45). Під кін. війни С., важко поранений під час бомбардування станції Пляттлінґ (Баварія), помер і був похований у с. Меттен (зголом його домовину перевезено до Вісбадену).\n\nС. одружився 1897 з Олександрою Дурново (дочкою рос. ген. Петра Дурново і його дружини Марії, уродженої кн. Кочубей), з якою мав 6 дітей: серед них Марію, по чоловікові графиню Монтрезор (1898 — 1959), Єлисавету, по чоловікові Кужим (1899 — 1975; див.), Данила (1904 — 57; див.), Олену, по чоловікові Отт (* 1919).\n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] \n\n[[Category:Stub]]\n[[Category:Персоналії Ск]]\n\n[[de:Pawlo Skoropadskyj]]\n[[nl:Pavlo Skoropadsky]]','',76,'Maksym Ye.','20050212094436','',0,0,0,0,0.933709740142,'20050212094436','79949787905563');
INSERT INTO cur VALUES (10531,0,'Скоропис-Йолтуховський_Олександр','\'\'\'СКОРОПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИЙ Олександр\'\'\' ([[1880]] — [[1950]]), [[політичний діяч]] родом з східного Поділля. Член Української Студентської Громади в Києві і [[РУП]] ([[1902]]–[[1905]]), пізніше один з керівників Української соціал-демократичної спілки. [[1906]] був засланний на [[Сибір|Сибір]]. З [[1908]] р. в [[Австрія|Австрії]]. У [[1914]]–[[1917]] рр.– один з головних діячів [[Союз Визволення України|Союзу визволення України]], заслужений у справі організації культ. праці по таборах укр. полонених та укр. дивізії [[Синьожупанники|Синьожупанників]]. У [[1918]]–[[1920]] рр.– губернський комісар, староста України на [[Холмщина|Холмщині]], [[Підляшшя|Підляшші]] і Західній [[Волинь|Волині]]. Інтернований польською владою. З [[1920]] р. жив в [[Берлін|Берліні]], де був діячем [[Український Союз Хліборобів Державників|Союзу Українських Хліборобів-Державників]], прихильником гетьмана [[Скоропадський Павло|П. Скоропадського]] й одним з ідеологів укр. монархізму, співзасновником [[Український Науковий Інститут у Берліні|Українського наукового інституту в Берліні]]. У [[1945]] р. взятий в полон радянською армією. Помер на засланні. Скоропис-Йолтуховський — автор розвідок на економічні і політичні теми: «На переломі» (1905, під псевд. Вишневський), «Значіння самостійної України для європейської рівноваги» (1913), про [[СВУ]]: «Мої злочини» («Хліборобська Україна». 1320-22).\n\n\n[[Category:Персоналії Ск]]','',76,'Maksym Ye.','20050212095800','',0,0,0,0,0.217975228661,'20050214225439','79949787904199');
INSERT INTO cur VALUES (10532,0,'Скрипник_Микола_Олексійович','\'\'\'Скрипник Микола\'\'\' ([[1872]] - [[1933]])\n- Радянський партійний і [[державний діяч]]. Після лютневої революції працював у більшовицьких організаціях Петрограда. З грудня [[1917]] р.– на [[Україна|Україні]], спочатку народний секретар у справах праці, з березня [[1918]] р.– голова Народного секретаріату. Один з організаторів [[КП(б)У]]. Боровся за встановлення більшовицького режиму на [[Україна|Україні]]. З [[1921]] р.– на відповідальних посадах в Україні, в тому числі у [[1925]]–[[1933]] рр.– нарком освіти. Був активним провідником українізації.\n\n\n\n==ЕУ-II==\nСкрипник Микола (25. 1. 1872 — 7. 7. 1933), один з керівних больш. партійних і держ. діячів на Україні 1917 — 33. Нар. у слободі Ясинуватій Бахмутського пов. Катеринославської губ. в родині зал. службовця. Вчився в Ізюмській реальній школі, з якої був виключений за рев. діяльність. На цей час припадає його знайомство з укр. історією й літературою, зокрема з творами Т. Шевченка., П. Куліша, нар. творчістю. 1900 С. склав у Курську екстерном іспит за реальну школу і вступив до Технологічного Ін-ту в Петербурзі, де став спершу чл. укр. громади, але скоро від неї відійшов і пристав до ленінського крила рос. соц.-демократії. Заарештований уперше 1901, С. не закінчив навчання, став «проф. революціонером» і вів підпільну больш. роботу до 1917, зазнавши кількох арештів 1 заслань (з яких кілька разів утікав); перед і на поч. війни 1914 був якийсь час ред. больш. газ. «Правда», а в 1917 чл. гол. штабу Жовтневої революції — Петроградського військ.-рев. комітету. У грудні 1917 С. на больш. з\'їзді рад у Харкові заочно обрано чл. першого сов. уряду на Україні (т. зв. Нар. Секретаріату), і він, на доручення В. Леніна, виїхав туди з Петербургу, ставши з березня 1918 гол. згаданого уряду, який під натиском нім. військ натоді опинився в Катеринославі, а пізніше в Таганрозі, де й перестав існувати. На т. зв. Таганрізькій нараді (19 — 20. 4. 1918) С. обрано гол. бюра для утворення КП(б)У, на першому з\'їзді якої, що відбувся в Москві (5 — 12. 7. 1918), він виступав гол. доповідачем. Але після з\'їзду був усунений від керівництва КП(б)У і залишений у Москві, де якийсь час був чл. колеґії Всерос. ЧК і завідувачем її відділу для боротьби з контрреволюцією. У 1919 — 20 працював у Червоній армії, а з квітня 1920 повернувся на Україну, де був спершу нар. секретарем робітничо-сел. інспекції, 1921 — 22 — нар. комісаром внутр. справ, 1922 — 27 — нар. комісаром юстиції, з березня 1927 до лютого 1933 — нар. комісаром освіти, а останні місяці перед смертю — гол. Держплану і заступником гол. Раднаркому УССР. С. відогравав також велику ролю у партійному керівництві, бувши з 1920 чл. ЦК КП(б)У і кандидатом у чл. (з 1923), а з 1925 чл. його політбюра, брав активну участь в організації Комінтерну, в якому очолював делегацію КП(б)У. Крім того С. був дир. Укр. Ін-ту Марксизму-ленінізму, гол. Укр. товариства істориків-марксистів (з 1928), а 1929 став д. чл. УАН.\n\nДо революції 1917 С. ішов цілковито в течії рос. большевізму і з укр. визвольним рухом зустрівся, щойно прибувши з доручення Леніна на Україну. Розуміючи вагу нац. питання, він, одначе, як послідовний ленінець, понад усе ставив ідею світової пполет. революції, яка. на його думку, мала принести справедливе розв\'язання всіх соц.-політ. питань, у тому ч. й нац. Але в практичній діяльності С. наразився на воронеє ставлення чужої нац. складом (особливо в її керівництві) КП(б)У до всього укр., трактованого нею як «контрреволюційне», і повів боротьбу проти нігілізму («люксембурґіянства») в нац. питанні, зокрема проти тодішніх керівників КП(б)У Е. Квірінґа і Д Лебедя, автора теорії боротьби двох культур. По усуненні їх з України С. став ініціатором запровадження українізації. Особливо велику діяльність у цій ділянці він розгорнув, ставши нар. комісаром освіти, якому тоді підлягали всі галузі культ. будівництва. Під його керівництвом була завершена українізація преси, початкового і сер. шкільництва, значною мірою було українізоване викладання у високих школах. Крім того, С. скликав у 1927 всеукр. (з участю вчених і з-поза УССР) правописну конференцію, в наслідок якої був опрацьований т. зв. «скрипниківський» правопис, затверджений 1928, який усував русифікаційні впливи з укр. мови.\n\nПоліт. позиція С. в держ. будівництві УССР була суперечлива і неминуче мусіла закінчитися його поразкою. Як послідовний більшовик-ленінець він був догматик, непримиренний до ворогів сов. влади, у тому ч. й до укр. націоналізму, ведучи боротьбу проти якого, сприяв винищенню значної частини старої укр. інтеліґенції, а пізніше й нац. опозиції в КП(б)У (шумськізм, хвильовізм). З другого боку, визнаючи, за тією ж ленінською схемою, «гол. небезпекою» великодерж. рос. шовінізм, С. ще нещадніше боровся й проти нього; постійно підкреслював самостійність укр. культури і незалежність її від рос. Виходячи з конечности держ. об\'єднання всіх укр. земель, він багато уваги приділяв питанням життя українців поза УССР й охоче гуртував коло себе нац. свідомі кадри, що походили з зах. земель, особливо з Галичини. З цих самих позицій С. виступав у 1918 проти планованого в ЦК РКП(б) відриву від України т. зв. «Донецько-Криворізької респ.» і домагався приєднання до УССР суміжних з нею етногр. укр. земель (Курщина, Вороніжчина), а також українізації віддалених укр. масивів (на Далекому Сході, в Сер. Азії тощо). Бувши активним публіцистом, С. залишив у всіх цих питаннях велику кількість брошур, ст. і промов, друкованих у пресі і почасти зібраних у не закінченому вид. його творів «Статті й промови»: т. І (1930); т. II, ч. 1 (1929) і ч. 2 (1931); т. IV, ч. 1 (1929), т. V (1930). \n\nТака діяльність С. суперечила імперіяльним планам Москви, і П. Постишев, прибувши в січні 1933 з доручення Й. Сталіна на Україну, всі труднощі й зриви здійснюваної тоді індустріялізації і колективізації приписував «контреволюційній» діяльності укр. націоналістів, що гуртувалися навколо С. і прикривалися його авторитетом. С. піддали гострій критиці й увільнили від керівництва нар. комісаріяту освіти. Не бачачи ін. виходу, С. попередив неминучу ліквідацію, поповнивши самогубство. Попри суперечності в політ. діяльності С., незаперечні заслуги у зміцненні позицій українства оточили його ім\'я авреолею борця за суверенність України, на авторитет якого посилаються й діячі укр. опору останніх десятиліть. Тому, хоч формально у другій пол. 1950-их pp. С. реабілітовано, вся його літ. спадщина лишилася далі під забороною.\n\n\n\nЛітература: Бабко Ю., Білокобильський І. Микола Олексійович Скрипник. К. 1967; Майстренко І. Сторінки з історії Ком. партії України, чч. 1. 2. Мюнхен 1967 — 1969; Кошелівець І. Микола Скрипник. Мюнхен 1972. \n\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n\n\n\n\n[[Category:Персоналії Ск]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050213045502','',0,0,0,0,0.190378937028,'20050213045502','79949786954497');
INSERT INTO cur VALUES (10533,0,'Сліпий_Йосип','\'\'\'Сліпий Йосип\'\'\' ([[1892]] - [[1984]])\n- Первоієрарх УКЦ, верховний архієпископ Львівський і митрополит галицький, [[кардинал]], визначний [[церковний діяч|церковний]] і науковий діяч. [[30 червня]] [[1941]] р. підтримав Акт відновлення Української держави і був активним діячем Ради сеньйорів. У [[1945]]–[[1963]] рр. ув\'язнений в таборах [[Сибір|Сибіру]] і Мордовії. З [[1963]] р. проживав у [[Ватикан|Ватікані]]. В [[1992]] р. прах перезахоронено в крипті [[Собор Святого Юра|собору св. Юра]] у [[Львів|Львові]].\n\n\n==ЕУ-II==\nСліпий Йосиф (Сліпий-Коберницький-Дичковський; * 17. 2. 1892), первоієрарх Укр. Кат. Церкви, Верховний архиєп. львівський і митр. гал., кардинал, визначний церк. й наук. діяч, д. чл. НТШ (з 1930). Нар. у с. Заздрість, Теребовельського пов. (Галичина), богословські студії у Львові, Інсбруці й Римі, завершені докторатом (1918) і габілітаційними працями в Інсбруці (1923) та Римі (1924). Рукоположений на свящ. 30. 9. 1917, по недовгій душпастирській праці (з 1922) проф. догматики Гр.Кат. Духовної Семінарії у Львові, з 1926 — її ректор, розбудував 1929 з доручення митр. А. Шептицького семінарію на Гр.-Кат. Богословську Академію; організатор Богословського Наук. Товариства і засновник та ред. його квартальника «Богословія» (з 1923). З 1926 чл. Кураторії Укр. Нац. Музею у Львові, а 1931 заступник гол. Укр. Кат. Союзу. З 1935 соборовий крилошанин, митрат та архидиякон Львівської митрополичої капітули. Відбув низку наук. подорожів по Зах. Європі і до Святої Землі, брав активну участь в унійних конґресах у Велеграді, Празі й Пинському, організував унійний з\'їзд у Львові (1936).\n\nПід час першої сов. окупації Зах. України митр. А. Шептицький, за згодою папи Пія XII, висвятив таємно митрата С. на єп. з правом наступництва (22. 12. 1939; з титулом архиєп. Серрейського) і він по смерті митр. Шептицького (1. 11. 1944) перебрав керівництво гал. митрополії. Разом з ін. укр. кат. владиками 11. 4. 1945 був ув\'язнений сов. владою і засуджений на 8 pp. важких робіт. Відкидаючи постійні сов. пропозиції переходу на православіє, С. був далі засуджений 1953, 1957 і 1962. Відбув разом 18 pp. заслання у таборах Сибіру та Мордовії.\n\nВ наслідок численних заходів впливових осіб та на клопотання папи Йоана XXIII митр. С. звільнено з ув\'язнення, і він 9. 2. 1963 прибув до Риму й оселився у Ватикані. Апостольська Столиця визнала, що гал. митр. має статус Верховного архиєп. (23. 12. Г963) й іменувала С. чл. Сх. Конгрегації, а 25. 1. 1965 папа Павло VI іменував його кардиналом. Як Верховному архиєп. йому належить титул «Блаженніший». З весни 1975 Блаженніший користується титулом патріярха, однак Рим покищо його таким не визнав.\n\nВерховний архиєп. С. від самого приїзду до Риму намагався організувати самоуправу Помісної Укр. Кат. Церкви, очоленої патріярхом (його виступ на 2 сесії Другого Ватиканського Собору), проте, не знайшов зрозуміння для своїх планів у Апостольській Столиці, на думку якої створення Укр. Кат. Патріярхату «не є на часі» (див. Патріархат). У 1968, 1970, 1973 і 1976 кардинал С. відбув архиєрейські подорожі по різних країнах Європи, Америки, Азії та Австралії, щоб зміцнити зв\'язки з вірними в діяспорі і пожвавити їхнй церк.-рел. життя та репрезентувати Укр. Кат. Церкву на чужині; брав участь у 3 міжнар. евхаристійних конгресах (Бомбей, Боґота, Мелборн). Як Верховний архиєп. з патріяршими правами, він скликав кілька синодів Укр. Кат. Церкви, з яких важливіші: 1969, 1971 і 1973; на останньому була ухвалена конституція патріярхального устрою Укр. Кат. Церкви. Свої розпорядження С. вміщує у «Благовіснику Верховного Архиєпископа візант.-укр. обряду», який виходить з 1964.\n\nУ Римі С. побудував собор св. Софії (посвячений 1969), придбав і відновив парафіяльний храм Жировицької Матері Божої для українців католиків, при якому заснував музей і госпіціюм (посвячений 1971); пожвавив чернече життя оо. Студитів, що для них заснував в Кастель Ґандольфо 6. Риму монастир (1965) та зорганізував Укр. Кат. Ун-т св. Климента (з 1963) і наук.-вид. працю при ньому. Активізував працю Укр. Богословського Наук. Товариства (відновлене в екзилі 1960) та відновив видання «Богословія» (з 1963), а 1976 ж. «Дзвони».\n\nУ н.-д. праці С. зосередився на своїй спеціяльності, наближаючи томістичну схоластику до вимог сх. богословія. З його догматичних творів важливіші про Св. Тройцю, походження Св. Духа і Св. Таїнства: «Die Trinitätslehre des byzantinischen Patriarchen Photios» (1921), «De principo spirationis in SS. Trinitate» (1926), «Про Святі Тайни» (1953), «Die Auffassung des „Lebens\" nach dem Evangelium und I. Briefe des Hl. Johannes» (1965). Також цінні його праці на іст. й екуменічні теми. Праці С. були зібрані і перевидані як вид. Укр. Кат. Ун-ту в Римі (І — VIII тт., 1968 — 76).\n\nЗа наук. досягнення кардинал С. є почесним чл. НТШ (1964), д. чл. Тіберійської Академії в Римі (1965), почесним дром УВУ (1969) та кількох амер. (3) і кан. (1) ун-тів.\n\n\n\nЛітература: Янів В. Кардинал Йосиф Сліпий. У зб. Релігія в житті укр. народу. ЗНТШ, т, 181. Мюнхен — Рим — Париж 1966; Драган А. Маємо кардинала. Джерсі-Сіті 1966; Ювілейний Зб. у 30-ліття єпископських свячень. Наук. Записки УВУ, ч. 9 — 10. Мюнхен — Рим — Париж 1969; Рудницька М. Невидимі стигмати. Рим — Мюнхен — Філядельфія 1971; Вітошинська О. Подорожі Блаженнішого Кир Йосифа VII, 1938 — 70. Праці Укр. Богословського Наук. Товариства, т. XX. Рим — Париж 1972. \n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n\n\n\n[[Category:Персоналії Сл]]','TODO',76,'Maksym Ye.','20050213054017','',0,0,0,0,0.772208944788,'20050213054017','79949786945982');
INSERT INTO cur VALUES (10534,0,'Смаль-Стоцький_Степан','\'\'\'Смаль-Стоцький Степан\'\'\' ([[1859]] - [[1939]])\n- [[Мовознавець]] і [[педагог]], визначний громадсько-політичний, культурний і економічний діяч [[Буковина|Буковини]]. У [[1885]]–[[1918]] рр.– [[професор]] [[Чернівецький університет|Чернівецького університету]], з [[1921]] р. – [[Український Вільний Університет|Українського вільного університету]] в [[Прага|Празі]]. С. Смаль-Стоцький – один з керівників національно-культурного відродження Буковини.\n\nСмаль-Стоцький Степан (8. 1. 1859 — 17. 8. 1939), мовознавець і педагог, визначний політ.-гром., культ. і екон. діяч Буковини, нар. у сел. родині в с. Немилові Радехівського пов. (Галичина), д. чл. НТШ (з 1899), ВУАН (з 1918), Слов. Ін-ту в Празі (з 1928) та ін. У 1878 — 34 учився в Чернівецькому і Віденському (учень Ф. Міклошіча, у якого 1885 габілітувався) ун-тах; 1885 — 1918 — проф. Чернівецького Ун-ту, з 1921 — УВУ в Празі. С.-С. один з керівників нац.-культ. відродження Буковини. Противник москвофільства, чимало спричинився до перемоги народовців на Буковині; гол. студентського товариства «Союз» у Чернівцях (1879 — 82), співзасновник т-в «Народний Дім», «Буковинський Боян», «Руська Школа» й ін., активний діяч «Руської Бесіди». 1892 — 1911 посол від нац.-дем. партії до бук. сейму (1904 — 10 заступник маршала; довголітній чл. Крайового Виділу і Крайової Шкільної Ради), 1911 — 18 посол до віденського парляменту. Спільно з М. Васильком та ін. С.-С. добився цілковитої рівноправности українців в адміністрації й політ. житті Буковини; завдяки його заходам і працям (він уклав першу шкільну граматику укр. мови — 4 вид.: 1893, 1907, 1922 і 1928) введено (1893) фонетичний правопис у сер. школах Буковини, а згодом розбудовано укр. (зокрема сер.) шкільництво. В екон. ділянці як гол. «Руської Каси» та «Сел. Каси» (з 1903) намагався розбудувати укр. кооперацію; невдача на цьому відтинку спричинила 1910 розбиття укр. гром. життя на Буковині і послаблення політ.-гром. діяльности С.-С. На зростання укр. нац. руху на Буковині вплинула також його наук. (серед ін. в праці «Буковинська Русь», 1897, С.-С. змальовує історію Буковини у зв\'язку з Гал.-Волинською державою й ін. укр. землями), публіцистична (він був також багаторічним співред. газ. «Буковина», ред. газ. «Руська Рада») та пед. діяльність. Під час першої світової війни як діяч Союзу Визволення України вів культ. працю в таборі укр. полонених у Раштаті; 1917 гол. Бойової Управи Січ. Стрільців. 1919 посол ЗУНР у Празі, де жив до смерти; крім праці в УВУ, гол. Музею Визвольної Боротьби, перший гол. Укр. Могилянсько-Мазепинської АН. Похований у Кракові.\n\nЯк мовознавець С.-С. після студій про аналогію в історії укр. іменної відміни написав разом з Т. Ґартнером «Grammatik der ruthenischen (ukrainischen) Sprache» (1913), де доводив, що укр. мова постала безпосередньо з праслов., а ідея прасхідньо-слов. мови позбавлена ґрунту. Цей погляд боронив і пізніше, особливо в праці «Розвиток поглядів про сім\'ю слов. мов та їх взаїмне споріднення» (1925, 1927). Різко виступив проти поглядів В. Ганцова на формування укр. мови з двох говіркових груп, півн.- і південноукр. Виразні перебільшення (напр., твердження про особливу близькість укр. і серб. мов, заперечення дифтонгів у півн.-укр. говірках) перешкоджали прийняттю багатьох слушних ідей С.-С. В останні роки життя зосередився на іманентній інтерпретації творів Шевченка, в свідомому відриві від іст. й літ. розвитку («Т. Шевченко. Інтерпретації», 1934 — 36 та ін. ст.). Позитивістична фразеологія сполучалася в мовознавчих і літературознавчих працях С.-С. з нац.романтичною ідеологією.\n\n\n\nЛітература: Життєпис акад. С. Смаль-Стоцького, ЗІФВ УАН, кн. 1. К. 1919; Зб. Філол. Секції на пошану сторіччя С. Смаль-Стоцького. ЗНТШ, т. CLXXII. Нью-Йорк 1969. \n\n\n\nР. М.\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії См]]\n\n\n\n\n\n]','',76,'Maksym Ye.','20050213081757','',0,0,0,0,0.81100626933,'20050216163359','79949786918242');
INSERT INTO cur VALUES (10535,0,'Сосновський_Михайло','\'\'\'Сосновський Михайло\'\'\' ([[1919]] - [[1975]])\n- [[Журналіст]], [[публіцист]] і суспільно-політичний діяч. З [[1944]] р.– на еміграції в [[Німеччина|Німеччині]], [[Канада|Канаді]] та [[США]]. Діяч Світового конгресу вільних українців. Автор книг \"Україна на міжнародній арені. [[1945]]–[[1965]]\", \"Дмитро Донцов\", \"Нарис історії української політичної думки\".\n\nСосновський Михайло (1919 — 75), журналіст, публіцист й суспільно-політ. діяч, родом з Тернополя (Галичина). З 1944 у Німеччині; студентський діяч, ред. ж. «Самостійник» 1946), співр. «Студентського Вісника» і газ. «Час» (1946 — 48). З 1948 у Канаді: діяч Ліґи Визволення України (1949 — 70; чл. її Гол. управи в Торонто і керівник її Пресового Бюра) і гол. ред. газ. «Гомін України» (1948 — 54), парляментарний кореспондент і чл. Кан. Нац. Пресового Бюра в Оттаві (1966 — 68), чл. Президії КУК (1966 — 69), діяч Світового Конґресу Вільних Українців (1969 — 71 — екзекутивний дир.). З 1972 у США; ред. газ. «Свобода» й її акредитований кореспондент при Об\'єднаних Націях. Крім численних публіцистичних ст. і розвідок, С. автор кн.: «Україна на міжнар. арені 1945 — 65» (1966), «Дмитро Донцов — політ. портрет» (1974), «Нарис історії укр. політ. думки» (1976).\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n\n[[Category:Персоналії Со]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050213183716','',0,0,0,0,0.459630544977,'20050213183716','79949786816283');
INSERT INTO cur VALUES (10536,0,'Срезневський_Ізмаїл','\'\'\'Срезневський Ізмаїл\'\'\' ([[1812]] - [[1880]])\n- [[Філолог]], славіст, [[історик]], палеограф. Видав фольклорні та історичні матеріали. Обгрунтував самостійність української мови.\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ср]]','',5,'Gutsul','20040904185440','',0,0,0,1,0.554903075823,'20040904185440','79959095814559');
INSERT INTO cur VALUES (10537,0,'Старух_Ярослав','\'\'\'Старух Ярослав\'\'\' ([[1910]] - [[1947]])\n- [[Революціонер]], діяч [[ОУН]]. У [[1939]] р. засуджений на процесі [[ОУН]] у [[Рівне|Рівному]] на 13 років ув\'язнення. З осені [[1939]] р.– на еміграції в [[Польща|Польщі]] – референт пропаганди проводу ОУН С. Бандери. У [[1943]]–[[1944]] рр.– на підпільній радіостанції \"Самостійна Україна\", з [[1945]] р.– крайовий провідник [[ОУН]] на Закерзонні. Загинув у любачівських лісах.\n[[Category:Персоналії Ст]]','',5,'Gutsul','20040904185450','',0,0,0,1,0.081873516125,'20050202133129','79959095814549');
INSERT INTO cur VALUES (10538,0,'Стасюк_Микола','\'\'\'Стасюк Микола\'\'\' (? - ?)\n- [[політичний діяч|Політичний]] і [[громадський діяч]], кооператор. У [[1917]]–[[1918]] рр.– член [[Центральна Рада|Центральної]] і [[Мала Рада|Малої Рад]], заступник голови Селянської спілки, генеральний секретар харчових справ. У [[1919]] р.– начальник постачання [[Армія УНР|Армії УНР]], згодом на еміграції. Після повернення до УСРР був заарештований. Подальша доля невідома.\n[[Category:Персоналії Ст]]','',5,'Gutsul','20040904185514','',0,0,0,1,0.468356925747,'20050129055400','79959095814485');
INSERT INTO cur VALUES (10539,0,'Стахів_Володимир','\'\'\'Стахів Володимир\'\'\' ([[1910]] - [[1971]])\n- [[Громадсько-політичний діяч]], журналіст і публіцист. Активний член [[ОУН]] з [[1929]] р. Член Українського державного правління у [[Львів|Львові]] у [[1941]] р., відповідальний за зовнішню політику. Пізніше – в\'язень німецького концтабору (до [[1944]] р.). На еміграції в [[Мюнхен|Мюнхені]], член українських націоналістичних організацій.\n\n===ЕУ-II===\nСтахів Володимир (1910 — 71), гром.політ. діяч, журналіст і публіцист, родом з Перемишля, діяльний чл. ОУН (з 1929). Під час студій у Берліні брав активну участь в укр. студентському русі, особливо на міжнар. форумі; редагував (до 1941) бюлетень «Укр. Пресової Служби» укр. і нім. мовами та інформував про укр. справи кореспондентів міжнар. преси. Чл. Укр. Держ. Правління у Львові 1941, відповідальний за зовн. політику. Пізніше в\'язень нім. концтабору в Саксенгавзені (до 1944). На еміґрації у Мюнхені, чл. проводу ЗЧ ОУН, чл. ЗП УГВР, чл. Політ. Ради ОУНз; деякий час гол. Спілки Укр. Журналістів у Німеччині та Ліґи Політ. В\'язнів; гол. ред. газ. «Укр. Трибуна», «Сучасна Україна», співред. ж. «До зброї» і «Сучасність».\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Ст]]','',76,'Maksym Ye.','20050219051942','',0,0,0,0,0.389751920658,'20050219051942','79949780948057');
INSERT INTO cur VALUES (10540,0,'Стешенко_Іван','\'\'\'Стешенко Іван\'\'\' ([[1873]] - [[1918]])\n- Громадський і [[політичний діяч]], [[педагог]], [[літературознавець]] і [[письменник]], [[перекладач]]. Був членом Старої громади, [[УСДРП]] і ТУП. В [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], генеральний секретар освіти. Вбитий невідомими злочинцями у [[Полтава|Полтаві]].\n\n\n\n\'\'\'Стешенко Іван\'\'\' (24. 6. 1873 — 30. 7. 1918), гром. і політ. діяч, педагог, літературознавець і письм. (літ. псевд. Іван Сердешний, Ів. Січовик, Світленко), перекладач, нар. у Полтаві. По закінченні іст.-філол. фак. Київ. Ун-ту (1896) викладав у Київ. жін. гімназії, але вже 1897 був заарештований й висланий з Києва, куди знову повернувся 1907. С. був чл. Старої Громади, УСДРП і ТУП, Товариства Нестора-Літописця, секретарем Укр. Наук. Товариства у Києві, д. чл. НТШ (з 1917). По вибуху революції 1917 організатор і гол. Товариства Шкільної Освіти, чл. Укр. Центр. Ради. Як ген. секретар (з червня 1917) освіти (у січні — лютому 1918 — мін.) здійснив українізацію шкільництва. Забитий у Полтаві невідомими злочинцями. Похований на Байковому кладовищі у Києві.\n\nТвори С. присвячені гол. І. Котляревському: «Поэзия И. П. Котляревского» (1898), за яку С. дістав нагороду Петербурзької Академії Наук, «И. П. Котляревский, автор украинской „Энеиды\"...» (1902), «„Енеїда\" Котляревського».; ін. праці: «Причинки до характеристики творчости О. Стороженка» (1901), «Укр. шестидесятники» (1908), «Історія укр. драми» (1908); розвідки про М. Вовчка, Панаса Мирного, Лесю Українку, М. Коцюбинського, М. Старицького, В. Стефаника й ін. Зб. поезій «Хуторні сонети» (1899), «Степові мотиви» (1901), оп. «На заводі», драма «Мазепа», автор популярних пісень «Вже воскресла Україна», «Гей не дивуйтесь, добрії люди». Переклади на укр. мову Овідія («Метаморфози»), Ф. Шіллера («Орлеанська Діва»), Дж. Байрона, О. Пушкіна, Ф. Коппе («Старий Рибалка»), П.-Ж. Беранже та ін. Співвидавець гумористичних ж. «Шершень» (1905) і «Ґедзь»; ред. місячника «Сяйво» (1913 — 14), ст. у ж. «Україна», «ЗНТШ», «ЛНВ», «Раді», «КСт.», співред. «Робочої Газети» (1917 — 18).\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\'\'\'Стешенко Іван\'\'\' ([[1894]] — [[1937]]), оперовий співак-бас. Співу вчився в Італії, на сцені з 1914. 1917 — 21 соліст Київ., 1931 — 34 харківської опер. 1921 — 31 гастролював у Італії, Англії, Франції, США, Польщі. 1934 — 37 соліст Харків. філармонії. Кращі партії: Тарас Бульба, Мефістофель, Борис Ґодунов (в однойменних операх М. Лисенка, А. Бойто, М. Мусорґського), Галицький («Князь Ігор» О. Бородіна), Зарастро («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта), Доктор («Воцек» А. Берґа), Дон Базіліо («Севільський цирульник» Дж.-А. Россіні).\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n\n\n[[Category:Персоналії Ст]]','',76,'Maksym Ye.','20050219063159','',0,0,0,0,0.32755034665,'20050219063159','79949780936840');
INSERT INTO cur VALUES (10541,0,'Стражеско_Микола_Дмитрович','\'\'\'Стражеско Микола\'\'\' ([[1876]], [[Одеса]] - [[1952]])\n- Всесвітньовідоми [[терапевт]]. З [[1936]] р. – директор створеного ним Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини. Уперше в світі поставив ([[1909]] р. спільно з В. П. Зразковим) прижиттєвий діагноз тромбозу судин серця. Розробив класифікацію недостатності кровообігу з урахуванням біохімічних порушень. М. Стражеско – автор більш ніж 100 наукових праць, присвячених різноманітним питанням клініки і лікування внутрішніх хвороб. Опублікована ним спільно з В. П. Зразковим стаття «Симптомологія та діагностика тромбозу вінцевих артерій серця» ([[1910]] р.), в якій вперше у світі було дано розгорнутий опис різних клінічних форм інфаркту міокарда і виявлено його основну патогенетичну ланку, принесла йому світове визнання. Особливу увагу М. Д. Стражеско приділяв клінічно-експериментальному вивченню патології органів кровообігу, розробив вчення про функціональну недостатність кровообігу, спільно з В. Василенком створив класифікацію недостатності кровообігу.\n[[Category:Персоналії Ст]]','',5,'Gutsul','20040904190006','',0,0,0,0,0.094672884371,'20040904190006','79959095809993');
INSERT INTO cur VALUES (10542,0,'Строката_Ніна','\'\'\'Строката Ніна\'\'\' ([[1926]] - )\n- [[Правозахисник]], за спеціальністю – [[мікробіолог]]. За протести проти безправних арештів в [[Україна|Україні]] перебувала у [[1971]]–[[1975]] рр. в ув\'язненні. З [[1979]] р. проживає на Заході.\n\n===ЕУ-II===\nСтроката Ніна, по чоловікові Караванська (* 1925), мікробіолог родом з Одеси, де закінчила Мед. Ін-т (1947); працювала за фахом у різних м. України, 1951 — 52 - в Одеському Мед. Ін-ті; автор понад 20 праць у галузі клінічної мікробіології та імунології. За протести проти безправних арештів на Україні (серед ін. С. Караванського) заарештована 1971 і засуджена 1972 Одеським обл. судом на 4 pp. ув\'язнення; в кін. 1975 випущена з Мордовських концтаборів з забороною повертатися на Україну. На оборону С. виступило серед ін. Амер. Товариство Мікробіологів (яке обрало С. своїм членом). З 1971 чл., Укр. Гром. Групи для сприяння виконанню Гельсінкських угод.\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Ст]]','',76,'Maksym Ye.','20050220051425','',0,0,0,0,0.940497280536,'20050220051425','79949779948574');
INSERT INTO cur VALUES (10543,0,'Студинський_Кирило','\'\'\'Студинський Кирило\'\'\' ([[1868]] - [[1941]])\n- [[Літературознавець]] і [[громадський діяч]], член [[ВУАН]]. У [[1923]]–[[1932]] рр.– голова НТШ у [[Львів|Львові]]. У жовтні [[1939]] р. був головою Народних зборів Західної України, а в [[1940]] р.– депутат Верховної Ради УРСР. Врятував багатьох українців від репресій. Загинув за невідомих обставин.\n\nСтудинський Кирило (4. 10. 1868 — 1941), літературознавець і гром. діяч, нар. у с. Кип\'ячці Тернопільського пов. у священичій родині; д. чд. НТШ (з 1899) і ВУАН (з 1929, з якої виключенй 1934 «за контррев. діяльність», 1939 відновлений у членстві). Вчився у Львівському й Віденському (учень В. Яґіча) унтах; після студій на досл. праці в Берлінському Ун-ті (під керівництвом А. Брюкнера); 1897 — 99 доц. Краківського Ун-ту, 1900 — 18 і 1939 — 41 проф. Львівського Унту (1939 — 41 — його проректор). Один з керівних чл. Христ.-Суспільної Партії та співред. її органу «Руслам», 1905 — 14 чл.. Крайової Шкільної Ради; під час поль.укр. війни 1919 — 20 інтернований у Баранові й Домб\'ю; 1916 — 20 гол. Учительської Громади, 1921 — 22 — гол. Укр. Нац. Ради. Діяч НТШ: довголітній дир. Філол. Секції і (1923 — 32) гол. НТШ (встановив близькі зв\'язки з ВУАН у Києві, однак, захопившися розвитком науки в УССР у 1920-их pp., некритично поставився до політики сов. влади). Під час першої сов. окупації Зах. України був 1939 гол. т. зв. Нар. Зборів Зах. України, 1940 — депутатом Верховної Ради УССР; на цих постах врятував своїми клопотаннями багатьох українців від сов. репресій. Під час евакуації сов. війська зі Львова у червні 1941 примусово вивезений і помер за не з\'ясованих обставин.\n\nС. автор понад 500 праць гол. з літературознавства, в яких застосовував здебільша соціологічну і порівняльну методи, зокрема у працях з полемічної літератури: «Пересторога» (1895), «Пам\'ятки полемічного письменства кін. XVI і поч. XVII в.» (1900), «Pierwszy występ literacki Pocieja» (1902), «Антіґрафе, полемічний твір М. Смотрицького» (1925) та ін.; з культ.-літ. руху в Галичині: («Geneza poetycznych utworów Markiana Szaszkiewicza» (1896, укр. переклад 1910), «Кореспонденція Я. Головацького» (2 т., 1905 — 09), «Копітар і Зубрицький» (1918), «Матеріяли до історії культ. життя в Галичині в 1795 — 1857 pp.» (1920) та ін.; з фолкльору: «Лірники» (1894); про зв\'язки Галичини з Наддніпрянщиною: «До історії взаємин Галичини з Україною» (1906), «З листів П. Куліша до Ом. Партицького» (1908) й ін.; з укр. літератури 19 в.: «Котляревський і Артемовський» (1901), «Літ. замітки» (1901), «В пятьдесятилітє смерти Т. Шевченка» (1911) та ін.; про укр.-поль. взаємини: «Поль. конспірації серед руських питомців і духовенства в Галичині в роках 1831 — 1848» (1908), «Листи мін. Фльоріяна Земялковського до єп. Івана Ступницького» (1908) й ін. С. автор поезій та оп., які містив в укр. журн. і пресі під псевд. К. Вікторин, І. Лаврін, К. Зорян й ін.\n\n\n\nЛітература: Дорошенко В. Акад. Кирило Студинський, ж. Світ, ч. 19 — 20. Л., 1928; Савченко Ф. Юбілей акад. К. О. Студинського, ж. Україна, січень-лютий К. 1929; Ювілейний зб. на пошану акад. Кирила Студинського, ч. 1, ЗНТШ, т. 99. Л. 1930.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Ст]]','',76,'Maksym Ye.','20050220053114','',0,0,0,0,0.619840661818,'20050220053114','79949779946885');
INSERT INTO cur VALUES (10544,0,'Сушко_Роман','\'\'\'Сушко Роман\'\'\' ([[1894]] - [[1944]])\n- [[Військовий]] і [[політичний діяч]], полковник Січових Стрільців. У [[1918]]–[[1920]] рр.– активний учасник боротьби за українську державність. Співтворець [[УВО]] і її крайовий командир ([[1927]]–[[1930]]), декілька разів ув\'язнений поляками. З [[1930]] р.– на еміграції, де розбудовував мережу [[ОУН]]. Після розколу – на боці [[Мельник Андрій|А. Мельника]]. Вбитий у [[Львів|Львові]].\n\nСушко Роман (1894 — 1944), військ. і політ. діяч родом з Ременова (Львівщина), поручник 2 сотні УСС (учасник боїв на Маківці й Лисоні), 1916 — 17 у рос. полоні, з 1918 співорганізатор і пізніше полк. Січ. Стрільців (СС), командир 11 (2) дивізії СС; 1919 по ліквідації СС, інтернований поляками, 1920 — командир 16 бриґади в Січ. дивізії, 1921 — командир II бриґади в повстанчій групі другого Зимового походу під командуванням Ю. Тютюнника. Співтворець УВО і його крайовий комендант (1927 — 30), кілька разів ув\'язнений поляками. Співтворець ОУН (псевд. Кіндрат, Сич) співпрацював у військ. штабі ПУН. У 1930-их pp. на еміґрації у Відні. На поч. нім.-поль. війни (1939) С. очолював укр. військ. групу (т. зв. леґіон полк. С.), з якою дійшов до Стрия, але сов. окупація Галичини припинила її дії. З кін. 1939 жив у Кракові, призначений провідником ОУН на території Ген. Губернії (1939 — 41), на якій розбудував мережу ОУН і сприяв створенню УЦК. Був проти розколу ОУН (1940) і залишився по боці полк. А. Мельника; з літа 1941 перебував у Львові і там загинув 12. 1. 1944, підступно убитий. Ст. на військ. теми, спогади про Базар і Січ. Стрільців; «Хто убив полк. Отмарштайна» (1933).\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Су]]','',76,'Maksym Ye.','20050220070354','',0,0,0,0,0.522794686967,'20050220070354','79949779929645');
INSERT INTO cur VALUES (10545,14,'Персоналії','\n[[:Category:Персоналії А|А]] [[:Category:Персоналії Б|Б]] [[:Category:Персоналії В|В]] [[:Category:Персоналії Г|Г]] [[:Category:Персоналії Ґ|Ґ]] [[:Category:Персоналії Д|Д]] [[:Category:Персоналії Е|Е]] [[:Category:Персоналії Є|Є]] [[:Category:Персоналії Ж|Ж]] [[:Category:Персоналії З|З]] [[:Category:Персоналії І|І]] [[:Category:Персоналії Ї|Ї]] [[:Category:Персоналії Й|Й]] [[:Category:Персоналії К|К]] [[:Category:Персоналії Л|Л]] [[:Category:Персоналії М|М]] [[:Category:Персоналії Н|Н]] [[:Category:Персоналії О|О]] [[:Category:Персоналії П|П]] [[:Category:Персоналії Р|Р]] [[:Category:Персоналії С|С]] [[:Category:Персоналії Т|Т]] [[:Category:Персоналії У|У]] [[:Category:Персоналії Ф|Ф]] [[:Category:Персоналії Х|Х]] [[:Category:Персоналії Ц|Ц]] [[:Category:Персоналії Ч|Ч]] [[:Category:Персоналії Ш|Ш]] [[:Category:Персоналії Щ|Щ]] [[:Category:Персоналії Ю|Ю]] [[:Category:Персоналії Я|Я]]\n\n\nВ даній категорії зібрано біографії відомих особистостей. \n\nВсі статті згруповані по першій літері прізвища. Для пошуку ви можете також скористатись підтемами.\n\n[[Category:Головна]]\n\n[[bg:Категория:Хора]]\n[[da:Kategori:Personer]]\n[[de:Kategorie:Person]]\n[[en:Category:People]]\n[[fr:Catégorie:Personnage célèbre]]\n[[it:Categoria:Persone]]\n[[ku:Category:Kes]]\n[[nl:Categorie:Persoon]]\n[[no:Kategori:Personer]]\n[[ru:Category:Персоналии]]\n[[sv:Kategori:Personer]]\n[[tr:Category:Kişi]]\n[[zh:Category:人物]]','U-Bot - interwiki',90,'U-Bot','20050118101415','',0,0,1,0,0.601646718849,'20050311162418','79949881898584');
INSERT INTO cur VALUES (10546,0,'Тарнавський_Зенон','\'\'\'Тарнавський Зенон\'\'\' ([[1912]] - [[1962]])\n- [[Письменник]], журналіст і театральний діяч. У [[1930-ті|1930-х]] роках – співробітник газети \"Українські вісті\". У [[1942]]–[[1944]] рр.– керівник театру \"Веселий Львів\". З [[1944]] р.– на еміграції, де займався літературною, журналістською і театральною діяльністю.\n\n\nТарнавський Зенон (1912 — 62), письм., журналіст і театральний діяч родом з Самбора; закінчив Вищу журналістичну школу в Варшаві. У 1930-их pp. співр. газ. «Укр. Вісті» у Львові; належав до Спілки молодих літераторів «12». 1942 — 44 мист. керівник театру Веселий Львів» і дир. Літ.Мист. клюбу у Львові. На еміґрації в Німеччині (1947 — 48 ред. газ. «Укр. Трибуна», співр. ж. «Арка» в Мюнхені), з 1949 у США. Літ. діяльність почав у кін. 1930-их pp.; друкувався в журн. і газ.: «Театр», «Київ», «Шлях перемоги» та ін. П\'єси: «Тарас Шевченко», «Чай у пана прем\'єра» і «Дійство про чоловіка» (середньовічна містерія — переклад з нім.) були виставлені на укр. сцені; переклади з світової літератури. Посмертна зб. новель і нарисів «Дорога: на Високий замок» (1964) позначена рисами імпресіонізму. Помер у Детройті.\n\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n\n[[Category:Персоналії Та]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050305062033','',0,0,0,0,0.708958097598,'20050305062033','79949694937966');
INSERT INTO cur VALUES (10547,0,'Тарнавський_Мирон','\'\'\'Тарнавський Мирон\'\'\' ([[1869]] - [[1938]])\n- [[Генерал]]-четар УГА та її головнокомандуючий ([[1919]] р.).\n\nТарнавський Мирон (29. 8. 1869 — 29. 6. 1938), ген.-четар УГА й її начальний вождь (5. 7. — 7. 11. 1919), нар. у с. Барилові, Радехівського пов. (Галичина) у священичій родині. По закінченні гімназії у Бродах і однорічному військ. вишколі став підпоручником і був на службі в австроугор. армії. Служив у Галичині. 1909 здобув ранґу капітана, відбуваючи перші роки світової війни на австро-рос. фронті. З січня 1916 — командант вишколу УСС, з вересня до грудня 1917 — Леґіону УСС. Під час перебування австро-угор. армії на Україні 1918 був на різних посадах, серед ін. референтом для укр. справ при штабі 54 австр. дивізії, пізніше у ранзі підполк. — командантом 16 полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою в Кракові. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в Домбю; по звільненні переїхав до Станиславова і 17.2. 1919 перейшов на службу в УГА, діставши призначення на команданта фронтової групи «Схід» під Львовом, а згодом у ранзі полк. — Другого Корпусу УГА.\n\nТ. очолював 2 корпус УГА у боях під Львовом і під час першого відступу в Чортківській офензиві; під час другого — диктатор ЗУНР Є. Петрушевич призначив Т. ген.-четарем і начальним вождем УГА. По переході за Збруч Т. пережив дні тріюмфу й трагедії об\'єднаних укр. армій: похід на Київ і його здобуття (30. 8. 1919), відступ, пошесть тифу. Коли УГА стала небоєздатною, Т. вислав, з власної ініціативи, делеґатів для переговорів з Добрармією ген. А. Денікіна про перемир\'я, за що диктатор ЗУНР усунув його з посту Начального вождя і віддав під військ. суд, який звільнив Т. від вини. Востаннє Т. виконував обов\'язки начального вождя УГА під час хвороби його наступника ген. О. Микитки. Під час союзу УГА з Червоною армією Т. переховувався 1920 у Балті й у Києві, звідки по приході поль. армії переїхав у липні до Галичини. Вивезений поляками до табору полонених у Тухолі, перебував там до кін. 1920. По звільненні повернувся до Галичини і жив у с. Черниці к. Бродів, де й помер. Т. похований на Янівському цвинтарі у Львові серед стрілецьких могил вояків УГА. Його похорон був масовою укр. маніфестацією.\n\n\n\nЛітература: Ласовський В. Ген. Тарнавський. Л. 1935; Альбом. Пам\'яті вождя. Л. 1938; Яворівський Є. Вождь стотисячної армії. Вінніпеґ 1958; Процес ген. Мирона Тарнавського. Вінніпеґ 1976. \n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Та]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050305062141','',0,0,0,0,0.977275989008,'20050305062141','79949694937858');
INSERT INTO cur VALUES (10548,0,'Тарнавський_Василь','\'\'\'Тарнавський Василь\'\'\' ([[1810]] - [[1866]])\n- [[Етнограф]] і [[громадський діяч]]. Був близький до [[Кирило-Мефодіївське товариство|Кирило-Мефодіївського товариства]]. Вивчав стан і побут українського селянства. Переконаний противник кріпацтва. Був меценатом української культури.\n[[Category:Персоналії Та]]','',5,'Gutsul','20040905073654','',0,0,0,1,0.229025391037,'20040905073654','79959094926345');
INSERT INTO cur VALUES (10549,0,'Терлецький_Остап','\'\'\'Терлецький Остап\'\'\' ([[1850]] - [[1902]])\n- Галицький [[громадсько-політичний діяч]], [[публіцист]] та [[літературознавець]]. Був одним з керівників нової радикальної течії народовців, прихильник [[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманова]]. Заарештовувався разом з [[Франко Іван Якович|І. Франком]] за пропаганду соціалізму. Пізніше відійшов від громадського життя.\n\n\nТерлецький Остап (псевд. В. Кістка, І. Заневич, Р. Мак; 1850 — 1902), гал. гром.-політ. діяч і публіцист та літературознавець, нар. в с. Назірній Коломийського пов. у священичій родині; закінчив філос. фак. Львівського і правничий Віденського ун-тів. Т. був одним з керівників нової радикальної течії народовців, яка пізніше дала почин до створення Укр. Радикальної Партії; прихильник М. Драгоманова і О. Подолинського, разом з яким видавав у Відні популярну соц. літературу укр. мовою («метелики»). У 1874-77 гол. «Січі» у Відні, 1877 заарештований разом з І. Франком, М. Павликом й ін. за пропаґанду соціялізму; пізніше став адвокатом у Львові й участи в гром. житті не брав. Розвідки: «Гал.-руський нарід і гал.-руські народовці» (1874), «Лихва на Буковині» (1878), «Літ. стремління гал. русинів у 1772 — 1872» (1894 — 95), «Гал.-руське письменство у 1848 — 65 pp.» (1903) та ін.\n\n\n\nЛітература: Нарис історії філософії на Україні. К. 1966; Леськів Б. Рев. демократизм Остапа Тєрлецького, у кн. Укр. літературознавство, випуск VIII. Л. 1970.\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Те]]','',76,'Maksym Ye.','20050305083626','',0,0,0,0,0.221017101417,'20050305083626','79949694916373');
INSERT INTO cur VALUES (10550,0,'Тершаківець_Гриць','\'\'\'Тершаківець Гриць\'\'\' ([[1877]] - [[1958]])\n- [[громадський діяч|Громадський]] і [[політичний діяч|політичний]] селянський діяч. У [[1918]] р.– член Української Національної Ради і Трудового конгресу в [[Київ|Києві]]. У [[1928]]–[[1938]] рр.– посол до польського сейму. Член ЦК УНДО. Заарештований у [[1939]] р. більшовиками, 16 років пробув у радянських концтаборах.\n[[Category:Персоналії Те]]','',5,'Gutsul','20040905073900','',0,0,0,1,0.294711123358,'20040905073900','79959094926099');
INSERT INTO cur VALUES (10551,0,'Тетеря_Павло','\'\'\'Тетеря Павло\'\'\' (? - ?)\n- [[Гетьман]] [[Правобережна Україна|Правобережної України]] ([[1663]]–[[1665]]). З [[1648]] р.– полковий писар, з [[1653]] р.– переяславський полковник. Був у складі українського посольства в [[Москва|Москві]] у [[1654]] р. Ставши [[гетьман|гетьманом]], проводив політику на відрив [[Україна|України]] від [[Росія|Росії]].\n\n\nТетеря (Моржковський) Павло († бл. 1670), гетьман Правобережної України (1663 — 65), шляхетського роду з Київ. воєводства (Переяслав), вихованець Києво-Могилянської Колегії й чл. Львівського Братства. До 1648 був писарем ґродського суду у Володимирі Волинському, 1649 — Переяславського полку; 1653 полк. переяславський. Чл. укр. посольства до Москви у березні 1654 для оформлення Переяславської угоди. 1657 — 59 — ген. писар; брав активну участь разом з Юрієм Немиричем у Гадяцьких переговорах 1658 про унію України з Польщею й Литвою. Згодом Т. став одвертим прихильником поль. орієнтації й виступав як аґент Польщі: спільно з поляком С. Бєнєвським намагався скреслити з Гадяцького договору основну концепцію В. Князівства Руського; противник І. Виговського, був причетний до його страти поляками. 1663 — 65 як гетьман Правобережної України брав участь у поході Яна Казіміра на Лівобережжя, а потім допомагав полякам на чолі з Стефаном Чарнецьким і татарами боротися проти коз.-сель. повстань на Правобережжі. 1665 ватажок повстанців В. Дрозденко розбив Т. під Брацлавом, і Т. змушений був зректися з гетьманства; захопивши військ. скарб, держ. архів і гетьманські клейноди, виїхав до Польщі, де перейшов на католицтво й дістав звання стольника полоцького та старости брацлавського, ніженського, чигиринського. Але незабаром у Т. почалися спори й процеси за маєтки з поль. маґнатами. Пограбований єзуїтами у Варшаві і не діставши підтримки поль. уряду, Т. схилився на бік Туреччини, виїхав до Молдавії (Яси), а звідти до Адріянополя, де, мабуть, готував якусь антиполь. акцію по боці Туреччини, але незабаром помер (в кін. 1670 або на поч. 1671).\n\n{{TODO}}\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] \n\n[[Category:Персоналії Те]]\n[[Category:Гетьмани України]]','',76,'Maksym Ye.','20050305090239','',0,0,0,0,0.065767559719,'20050305090239','79949694909760');
INSERT INTO cur VALUES (10552,0,'Тимошенко_Степан','\'\'\'Тимошенко Степан\'\'\' ([[1878]], с.Шпотівка, [[Сумська область|Сумщина]] - [[1972]])\n- Визначний [[вчений]] у галузі механіки. У [[1919]]-[[1920]] рр. -директор Інституту технічної механіки УАН. У [[1920]] р. емігрував до [[Югославія|Югославії]], де був професором Загребського політехнічного інституту. [[1922]] р. переїхав до [[США]]. У [[1923]]-[[1927]] рр. – науковий консультант компанії «Вестінгауз». У [[1927]]-[[1936]] рр. – [[професор]] Мічиганського, з [[1936]] р. – Стенфордського університетів. Автор понад 150 наукових праць. Відомий фундаментальними працями з опору матеріалів, теорії пружності та коливань в інженерній справі.\n[[Category:Персоналії Ти]]','',5,'Gutsul','20040905073934','',0,0,0,1,0.52105250001,'20040905073934','79959094926065');
INSERT INTO cur VALUES (10553,0,'Тихий_Олекса','\'\'\'Тихий Олекса\'\'\' ([[1927]] - [[1985]])\n- Український патріот і [[правозахисник]], член-засновник [[Українська гельсінська група|Української гельсінської групи]]. Виступав на захист української мови. Автор ряду самвидавних праць. Був заарештований і ув\'язнений. Помер у тюрмі.\n\n\'\'\'Тихий Олексій\'\'\', мовознавець і учитель родом з Донеччини, закінчив філос. фак. Моск. Ун-ту. За протест проти придушення угор. повстання 1956, засуджений Донецьким судом у 1957 на 7 pp. таборів і 5 pp. позбавлення гром. прав. Звільнений з мордовських таборів у 1964, не міг дістати роботи за фахом, працював вантажником, слюсарем, пожежником. У 1976 став чл. Укр. гром. групи сприяння виконанню Гельсінкських угод. Заарештований удруге в лютому 1977 і засуджений 30 червня на 10 pp. таборів і 5 pp. заслання. Автор самвидавних праць «Мова народу — народ», есеїв «Роздуми про укр. мову і культуру в Донецькій обл.» і «Думи про рідний Донецький край», що стали, побіч участи у Гельсінкській групі, причиною обвинувачення в «антисов. пропаґанді». Готував словник слів-покручів в укр. мові.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Ти]]','+ ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050126090259','',0,0,0,0,0.540748701217,'20050204054805','79949873909740');
INSERT INTO cur VALUES (10554,0,'Ткаченко_Михайло','\'\'\'Ткаченко Михайло\'\'\' ([[1879]] - [[1920]])\n- [[Політичний діяч]], адвокат. Член РУП, згодом Спілки і [[УСДРП]]. У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної]] і [[Мала Рада|Малої Рад]], генеральний секретар судових справ, а з березня [[1918]] р.– [[міністр]] внутрішніх справ [[УНР]]. Після розколу [[УСДРП]] (січень [[1919]] р.) очолював ліву \"незалежну\" фракцію, яка [[1920]] перейменувалася на Укр. Ком. Партію. Помер у Москві.\n\n\n\n\n\'\'\'Ткаченко Михайло\'\'\' ([[1860]] — [[1916]]), маляр пейзажист і мариніст родом з Харкова; учився у Д. Безперчого, в Петербурзькій Академії Мистецтв і в Парижі в Академії Кормона (1888 — 92). Оселившися в Парижі, щороку приїжджав в Україну, де й помер. У паризьких ґалеріях виставляв картини на укр. теми; персональна виставка 1906. Серед творів «Краєвид Харківщини», «Сільське кладовище» (1887), «Зустріч рос. і франц. ескадр у Кронштадті» (1893), «Захід сонця на морі» (1901), «Прибій на морі» (1902 — 06), «Весна» (1906). Твори Т. зберігаються в музеях Харкова, Львова, Парижу, Льєжу, Тульону.\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Тк]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050126093747','',0,0,0,0,0.805332669898,'20050202133340','79949873906252');
INSERT INTO cur VALUES (10555,0,'Томашівський_Степан','\'\'\'Томашівський Степан\'\'\' ([[1875]] - [[1930]])\n- [[Історик]], публіцист і [[політик]]. Був головою НТШ у [[1913]]–[[1915]] рр. У [[1914]]–[[1918]] рр.– член Бойової управи УСС. У [[1919]] р.– радник делегації [[ЗУНР]] на мирній конференції в [[Париж|Парижі]]. Член дипломатичної місії в [[Лондон|Лондоні]] і [[Берлін|Берліні]]. Автор ряду праць з історії української державності.\n\n\nТомашівський Степан (9. 1. 1875, Купновичі, пов. Рудки — 21. 12. 1930, Краків), історик, публіцист і політик, д. чл. НТШ (з 1899), закінчив Львівський Ун-т (учень М. Грушевського й Л. Фінкеля). 1900 — 10 вчителював у гімназіях Бережан і Львова, з 1910 — доц. історії Австрії у Львівському Ун-ті. 1914 — 18 чл. Бойової Управи Укр. Січ. Стрільців, 1919 — радник делеґації ЗУ HP на мировій конференції в Парижі, 1920 — гол. її дипломатичної місії в Лондоні; 1921 — 25 — у Берліні, 1926 вчителював у Львові, з 1928 доц. історії України у Краківському Ун-ті.\n\nНаук. діяльність Т. була найбільше пов\'язана з НТШ, у вид. якого він умістив більшість своїх наук. праць; був ред. ЗНТШ (116 — 124 тт.) і урядуючим гол. НТШ у 1913 — 15. Наук. досліди Т. присвячені гол. Хмельниччині й Мазепинській добі. Т. виконав велику роботу в архівах Львова, Кракова, Відня, Будапешту і Ватикану. Важливіші археографічні публікації: «Акти про народні рухи й руські соймики у Галичині 1648 — 51 pp.» («Жерела до історії України-Руси», т. IV — VI, 1898 — 1902 — 1913); «Ватиканські матеріяли до історії України, т. І. Донесення римських нунціїв про Україну 1648 — 1657» (там же, т. XVI, 1919); матеріяли з поль. і австр. архівів до історії мазепинської доби (в ЗНТШ). На перших працях Т. позначився вплив Грушевського: «Матеріяли до історії Хмельниччини», ЗНТШ, т. 14, 1896; «Народні рухи в Галицькій Русі 1648 p.», ЗНТШ, т. 23 — 24, 1898, лежали ще в площині народницьких ідей тогочасної історіографії. Дальші студії Т., зокрема присвячені Мазепинській добі, поставили перед ним проблему державницького чинника в укр. іст. процесі («Словацький висланник на Україні 1708 — 09», «Наук. Збірник, присвячений М. Грушевському», 1906; «Угорщина і Польща на поч. 18 ст.», ЗНТШ, т. 83 — 86, 1908; «Із записок Каролінців про 1708 — 09 p.», ЗНТШ, т. 92, 1909; «Листи Петра В. до А. М. Сєнявського», там же; «Мазепа і австр. політика», там же; «Причинки до історії Мазепинщини», Л., 1910 та ін.). Вплив нових ідей позначився також на пізніших студіях Т. з історії Хмельниччини («Один момент під Зборовом 1649 p.», ЗНТШ, т. 107 — 108, 1913; «Між Пилявцями і Замостям», «Жерела до історії України-Руси» VI, 1913; «До історії перелому Хмельниччини». «Ювілейний Збірник ВУАН на пошану Д. Багалія», К. 1927). Але щойно досліди в царині укр. середньовіччя дали змогу Т. ширше розгорнути картину укр. іст. процесу й забезпечили йому, поряд з В. Липинським, провідне місце в укр. державницькій історіографії. 1919 вийшла у Львові праця Т. «Укр. історія. Старинні і середні віки», в якій він дав державницьку синтезу історії України княжої й лит.-поль. доби. Характерною особливістю концепції Т. було те, що він виділяв ролю зах.-укр. земель, вважаючи Гал.-Волинську державу першою нац. укр. державою. Цей перехід Т. з народницьких позицій на позиції державницькі поглиблював ідейно-політ. (зокрема на гал. ґрунті) й особисті розходження між ним і Грушевським, що врешті призвело до розриву між ними (виступи Т. в пресі, опозиція Т в рамках НТШ 1913).\n\nПраці Т. з історії укр. державности були тісно пов\'язані з його студіями над історією Укр. Церкви. Т. мав на увазі дати ширшу працю й збирав для неї матеріяли, але встиг підготувати лише дві більші наук. ст.: «Предтеча Ізидора, Петро Акерович, незнаний митр. руський (1241 — 1245)». «Записки Чина Св. Василія В.», т. II, 1927, і «Вступ до історії Церкви на Україні» (там же, т. IV, 1932).\n\nВажливе значення мають досліди Т. над Закарпаттям, зокрема «Етнографічна карта Угор. Руси» (1910), видана Рос. Академією Наук, де вперше наук. представлено . складні етногр. відносини Закарпаття. Т. приділяв значну увагу публіцистиці, гол. у 1920-их pp. Він був ред. «Укр. Слова» і «Літопису політики, письменства й мистецтва» (Берлін, 1924) й «Політики» (Л. 1925 — 26), був співр. «ЛНВ» та «Нової Зорі» (підтримував її консервативний напрям) тощо. Окремими вид. вийшла його зб.: «Під колесами історії». (Берлін, 1922), «Про ідеї, героїв і політику» (Л. 1929); «Десять літ укр. питання в Польщі» (Л. 1929).\n\nСписок гол. праць Т. подав І. Крип\'якевич у ЗНТШ, т. 151, Л. 1931.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n[[Category:Персоналії То]]','+ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050127065138','',0,0,0,0,0.597459085098,'20050206085015','79949872934861');
INSERT INTO cur VALUES (10556,0,'Трильовський_Кирило','\'\'\'Трильовський Кирило\'\'\' ([[1864]] - [[1941]])\n- [[Громадсько-політичний діяч]], основоположник і один із засновників [[Українська радикальна партія|Української радикальної партії]], засновник \"Січей\", голова Бойової управи УСС, член Національної Ради [[ЗУНР]].\n\nТрильовський Кирило (5. 5. 1864 — 16. 10. 1941), гром.-політ. діяч, основоположник і один з керівників Укр. Радикальної Партії, творець січ. руху, адвокат (у Коломиї і Гвіздці), журналіст і видавець, походив з священичої родини з с. Богутина Золочівського пов. (Галичина). 1900 Т. заснував у с. Заваллі (Сня тинщина) перше руханково пожежне т-во «Січ», згодом дальші, що й викликало невдалі намагання австр.-поль. адміністрації з намісником А. Потоцьким на чолі заборонити січ. рух (серед ін. процес і вирок Т. за уявну держ. зраду, скасований апеляційним судом у Відні); з 1908 Т. гол. Гол. Січ. Комітету, з 1912 — ген. отаман об\'єднання «Січей» — Укр. Січ. Комітету, при якому 1913 засновано парамілітарну організацію Укр. Січ. Стрільців. Як організатор «Січей» («січ. батько»), Т. спричинився до поширення, а то й пробудження нац. свідомости сел. мас, зокрема на Покутті. У 1907 — 18 посол до австр. парляменту, з 1913 також до гал. сойму; у парляменті вніс бл. 1 000 інтерпеляцій, під час обструкції укр. послів виголосив 10-годинну промову. По вибуху війни 1914 — гол. Бойової Управи УСС і чл. Заг. Укр. Ради, 1918 — Укр. Нац. Ради ЗУНР. 1919 заснував Січ. Комітет у Вінниці, 1920 кілька «Січей» на Закарпатті, пізніше у Відні, де був серед ін. чл. Кодифікаційної Комісії в уряді ЗУНР. По поверненні з еміґрації 1927 у політ. житті участи не брав і був адвокатом у Гвіздці (Покуття); помер у Коломиї. Т. під своїм прізвищем і псевд. Клим Обух опублікував багато ст. і січ. пісень, видав низку брошур, січ. співаників тощо; редаґував місячник «Зоря» і двотижневик «Хлопська Правда», календарі «Запорожець», «Отаман» й ін.; був довголітнім кореспондентом газ. «Свобода» і «Нар. Слово» у США.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n[[Category:Персоналії Тр]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050127091330','',0,0,0,0,0.351420825977,'20050206085015','79949872908669');
INSERT INTO cur VALUES (10557,0,'Трувор','\'\'\'ТРУВОР\'\'\'- напівлегендарний [[князь]], брат [[Рюрик|Рюрика]] та [[Синеус|Синеуса]], яких за [[літописи|літописами]] запросили на князівство новгородські [[словени новгородські|словени]], [[меря]] та [[весь]]. Деякі дослідники вважають, що ім’я вигадане і брати у Рюрика з’явилися від невірного перекладу скандинавської фрази «з родом своїм (sine hus) і вірною дружиною (thru varing)».\n\nЗа [[Повість временних літ|«Повістю временних літ»]] Трувор у [[862]] зайняв город [[Ізборськ]] на південь від [[Чудське озеро|Чудського оз.]], княжив там два роки до своєї смерті ([[864]]). Після нього Ізборськ зайняв Рюрик. \n\n[[Category:Русь]]\n[[Category:Персоналії Тр]]','',76,'Maksym Ye.','20050312173740','',0,0,0,0,0.238016273006,'20050312173740','79949687826259');
INSERT INTO cur VALUES (10558,0,'Туган-Барановський_Михайло_Іванович','\'\'\'Туган-Барановський Михайло\'\'\' ([[21 січня]] [[1865]], Солонім, [[Харківська область|Харківщина]] - [[22 січня]] [[1919]], [[Одеса]])\n- Перший східноєвропейський [[економіст]], наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл та напрямків. Його концепції стали підгрунтям, розробленої Дж. М. Кейнсом теорії прогнозування ринкової кон’юнктури, проведенні ефективної економічної політики. Доктор економіки ([[1899]]). Представник “легального марксизму”. Один із найяскравіших представників ліберального руху в Україні. Приймав участь у заснуванні [[Національна академія наук України|Національної академії України]]. [[Міністр]] фінансів [[Українська Народна Республіка|Української народної республіки]] ([[1917]]-[[1918]]). Головна праця – “Російська фабрика в минулому і сучасному” ([[1898]]).\n\n\nТуган-Барановський Михайло (20. .1. 1865 — 21. 1. 1919), визначний економіст, один з найкращих знавців коньюнктурних екон. циклів, автор численних праць про теорію вартости, розподілу суспільного доходу, історію госп. розвитку та кооп. основ госп. діяльности. Яар. у с. Солоному на Харківщині у дворянській родині; рід Т.-Б. по батьківській лінії походить з тат. поселенців 14 в. на Лит. ві (повне прізвище - Туган-Мірза-Барановський), мати — українка з Полтавщини. Т.-Б. закінчив природничо-матем. і правничо-екон. фак. Харківського Унту і доповнював студії в Англії (1892). 1890 у ж. «Юридический Вестник» опублікував першу наук. працю «Учение о предельной полезности хозяйственных благ как причина их ценности», в якій виступив з критикою теорій трудової вартости та граничної корисности. Вивчаючи екон. теорії, Т.-Б. опублікував біографічні нариси: «Прудон, его жизнь и деятельность» (1891) та «Д. С. Милль, егр жизнь и учено-литературная деятельность» (1892). 1894 опублікував відому працю «Промышленные кризисы в современной Англии, их причины и влияние на народную жизнь», за яку здобув у Моск. Ун-ті ступінь маґістра політ. економії. 1895 Т.-Б. вступив до Вільного Екон. Т-ва (гол. з 1896) і брав активну участь на цьому форумі в екон. дискусіях народників і марксистів. Разом з П. Струве Т.-Б. став визначнішим прихильником т. зв. леґального марксизму і в 1890их pp. надрукував низку ст., нерідко полемічного характеру. З 1895 Т.-Б. — приват-доц. політ. економії в Петербурзькому Ун-ті, 1899 звільнений за «вільнодумство», 1898 появилася його праця «Русская фабрика в прошлом и настоящем», в якій подана синтеза капіталістичного розвитку в Росії і критика поглядів народників та слов\'янофілів на ролю соц.-екон. інституцій, зокрема дрібного пром. виробництва. За цю працю Т.-Б. здобув докторат Моск. Унту. 1901-05 він перебував на Полтавщині і брав деяку участь в укр. суспільному житті, зокрема в Полтавському земстві. З 1905 вдруге приват-доц. Петербурзького Ун-ту, одночасно проф. екон. фак. Петербурзького Політехн. і Комерційного ін-тів; також приватного ун-ту Шанявського у Москві (катедра кооперації). З 1901 Т.-Б. цілком відмовився від попередніх поглядів і припинив співпрацю з представниками популярного тоді в Росії «леґального марксизму». За цього другого періоду діяльности Т.-Б. схилявся до поглядів неокантіянців й опублікував багато теоретичних й іст. праць, в яких складні явища суспільно-екон. життя пов\'язував з ідеалами соц. справедливости, що найвиразніше віддзеркалене в його працях з кооперативізму. До найважливіших праць цього періоду належать: «Очерки по истории политической экономии» (1901-2, в ж. «Нар. Богатство») — перша праця про історію екон. доктрин у Рос. Імперії; поширене вид. «Очерки по новейшей истории политической экономии» 1903; 3 вид. 1915, того ж р. також нім. мовою), «ОсновьІ политической экономии», дуже популярний високошкільний підручник (1 вид. 1907, 5-те 1924; укр. переклад 1919), «Теоретические основы марксизма» (1905, також нім. мовою), «Subjectivismus und Objectivismus in der Wertlehre» (1907), «Социальная теория общественного распределения» (1910; нім. мовою 1913), «Социально-экономические идеалы нашого времени» (1913), »Социальные основы кооперации» (1916, 3 вид. 1919; у тому ж р. також скор. укр. вид. «Кооперація, її природа і мета»), «Бумажные деньги и металл» (1917), «О кооперативном идеале» (1918), «Вплив ідей політ. економії на природознавство та філософію» («Записки ВУАН», 1923) та ін. 1906 Т.-Б. — гол. ред. ж. «Вестник Кооперации», у 1910-их pp. — популярного серійного вид. «Новые идеи в экономике» (5 випусків). Перед першою світовою війною Т.-Б. співпрацював з М. Грушевським й ін. укр. ученими над підготовою енциклопедичного довідника «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (1914 — 16, 2 тт.), третій т. якого, зредаґований Т.-Б. і присвячений нар. госп-ву України, не появився.\n\nВлітку 1917 Т.-Б. повернувся на Україну і як чл. УПСФ (доти був кадетом) брав активну участь в укр. гром. і держ. житті; недовгий час (вересень-грудень 1917) був ген. секретарем фінансів, але найбільше уваги присвятив кооп. справам. Т.-Б. відстоював створення власної укр. валюти; опублікував ст. про усамостійнення укр. кооп. руху, редаґував ж. «Укр. Кооперація» та очолював Укр. Т-во Економістів, брав участь у створенні УАН і в заснуванні Укр. Держ. Ун-ту в Києві. Помер несподівано в потязі по дорозі до Парижу, куди їхав у складі укр. дипломатичної місії; похований в Одесі.\n\nНаук. спадщина Т.-Б. становить бл. 140 більших праць, які заторкують майже всі ділянки екон. науки. Найбільше значення має його теорія періодичних криз, вивченню яких він присвятив низку праць, що появилися і в перекладах на нім. та французьку мови і здобули йому світове ім\'я. Менше популярна його дуалістична теорія вартости, яка базується на критиці трудових теорій Д. Рікардо і К. Маркса та теорії граничної корисности австр. екон. школи. Т.-Б. багато уваги присвятив кооператизмові, і працями в цій ділянці він належить до ч. найвидатніших теоретиків кооп. руху у Сх. Европі.\n\nСов. автори, цитуючи полемічні писання В. Леніна проти теорій Т.-Б., називають його буржуазним економістом й активним діячем контрреволюції на Україні. \n\nЛітература: Diel К. Dr. Michael Tugan-Baranowskys theoretische Grundlagen des Marxismus. Jahrbücher fur Nationalökonomie und Statistik, т. XXXI. Єна 1906; Bernstein E. Tugan-Baranowsky als Sozialist. Archiv für Sozialwissenschaft und Sozialpolitik, т. XXVIII 1909; Дмитриев В. Новый русский трактат по теории политической экономии. Русская Мысль, кн. XI. 1909; Курский Л. Теория рынка и промышленных кризисовъ М. И. Туган-Барановскаго. М. 1916; Птуха М. Туган-Барановский как экономист. Кооперативная Зоря, чч. 4 — 5. К. 1919; Кондратиефф Н. Михаил Иванович Туган-Барановский. П. 1923; Голдман М. Туган-Барановщина: к критике буржуазной политической экономии. П. 1926; Gerschenkron A. Die Genossenschaftstheorie Tugan-Baranowskis. Vierteljahrschrift für Genossenschaften, ч. 3 — 4. 1929 — 30; Gоtz W. Zum ökonomischen System Tugan-Baranowsky. Рига 1930; Wytanowicz E. M. I. Tuhan-Baranowski: teoretyk-ekonomista, historyk kapitalizmu, socjolog, twórca teoretycznych podstaw idei spółdzielczej. Roczniki dziejów społecznych і gospodarczych, т. І. Л. 1931; Мицюк О. Наукова діяльність політико-економіста М. І. Туган-Барановського. Л. 1931; Moisseev M. L\'évolution d\'une doctrine. La theorie des crises de Tougan-Baranoysky et la conception moderne des crises économiques. Revue d\'histoire économique et sociale. т. XX. Париж 1932; Tschebotaref f V. Untersuchungen über die Krisentheorie von Michael von Tugan-Baranowsky. Вюрцбурґ 1936; Тіmоshenkо V. M. I. Tugan-Baranovsky and Western European Economic Thought. The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S.A. т. З, ч. 9. Нью-Йорк 1954; Kоwa1 L. M. I. Tuhan-Baranowsky, His Political Teaching, Scientific and Cooperative Activity in Ukraine, 1917 — 1919. НЗ УТГІ. Мюнхен 1968 — 69; Качор А. М. І. Туган-Барановський. Вінніпеґ 1969; Kоwa1 L. The Market and Business Cycle Theories of M. I. Tugan-Baranovsky. Revista Internazionale di Scienze Economiche e Commercial!, т. 20, ч. 4. Падова 1973.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n[[Category:Персоналії Ту]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050128055710','',0,0,0,0,0.199481044989,'20050128055710','79949871944289');
INSERT INTO cur VALUES (10559,0,'Тутковський_Павло_Аполлонович','\'\'\'Тутковський Павло Аполлонович\'\'\' ([[1 березня]] [[1858]], [[Липовець]], тепер селище [[Вінницька область|Вінницької області]] - [[3 червня]] [[1930]], [[Київ]]) - визначний [[Україна|український]] [[геолог]], [[географ]] і [[педагог]]\n\nОдин з основоположників [[геологія|геології]] й [[географія|географії]] України, дійсний член [[Національна академія наук України|Української]] (з [[1919]] р.) і Білоруської (з [[1928]] р.) Академій Наук та [[НТШ]] (з [[1923]] р.). \n===Біографія===\n[[1881]] - закінчив [[Київський університет]].\n\n[[1884]]-[[1895]] - консерватор [[мінералогія|мінералогічного]] та [[геологія|геологічного]] кабінетів цього університету.\n\n[[1896]]-[[1904]] викладач в середніх школах Києва.\n\n[[1904]]-[[1913]] - інспектор та директор народних шкіл на [[Волинська губернія|Волині]].\n\n[[1913]] — [[приват-доцент]] Київського університету.\n\nЗ [[1914]] р. - [[професор]] Київського університету.\n\n[[1918]]-[[1921]] – голова природничої секції [[Українське наукове товариство|Українського наукового товариства]] в [[Київ|Києві]]. \n\nБрав активну участь у підготовних працях до створення [[Національна академія наук України|Української Академії Наук]]; один із перших її дійсних членів, з [[1919]] р. - голова Фізико-математичного відділу [[Національна академія наук України|УАН]] ([[1919]]-[[1930]]), організатор і керівник (з 1924 р.) науково-дослідної катедри геології [[Національна академія наук України|УАН]] (згодом перший директор Інституту геологічних наук - з [[1926]] р.), один із організаторів її геологічного музею, голова [[Комісія для вивчення природних багатств України|Комісії для вивчення природних багатств України]].\n===Науковий доробок===\nВнесок П.Тутковського в науку різнобічний. Він працював практично у всіх галузях [[науки про Землю]]. Всесвітню відомість йому принесли праці (понад 300), присвячені питанням [[мінералогія|мінералогії]], [[петрографія|петрографії]], [[палеонтологія|палеонтології]], [[стратиграфія|стратиграфії]], [[ґрунтознавство|ґрунтознавству]], регіональній і динамічній геології, четвертинним відкладам і проблемам [[четвертинний період|четвертинного періоду]], [[геоморфологія|геоморфології]], [[фізична географія|фізичній географії]], [[етнографія|етнографії]] та [[етнологія|етнології]], [[гідрогеологія|гідрогеології]], [[корисні копалини|корисним копалинам]], [[краєзнавство|крає]]- і [[ландшафтознавство|ландшафтознавству]].\n\nМонографічні праці стосуються переважно Волині й [[Полісся]], зокрема «Краткий географический очерк истории центрального и южного Полесья» ([[1910]]); «Зональность ландшафтов и почв в Волынской губернии» («Почвоведение», [[1910]], ч. 3); «[[Словечано-Овруцький кряж]] та узбережжя ріки [[Словечна|Словечни]]» ([[1923]]). \n\nЧимало праць Тутковського присвячені палеогеографії четвертинного періоду; він розвинув учення про материкове зледеніння антропогену та про зв\'язок стадій зледеніння з епохами українського [[лес|лесу]] й довів його еолове походження: «К вопросу о способе образования лесса» («Землеведение», [[1899]], кн. 1-2); «До питань про вік поверхів лесу та похованих [[ґрунт|ґрунтів]] України» («Праці Українського Науково-Дослідного Геологічного Інституту», [[1931]], т. 4). \n\nП.Тутковський - один із основоположників [[мікропалеонтологія|мікропалеонтологічного]] дослідження [[осадові гірські породи|осадових гірських порід]], автор класичних праць про [[надми]] «Ископаемые пустыни северного полушария» («Землеведение», [[1909]], кн. 1-4). \n\n[[1895]] року П.Тутковський висунув пропозицію [[артезіан|артезіанського]] [[водопостачання]] Києва. \n\nСинтетичний характер мають праці Тутковського «Природна районізація України» (1922) і класична на той час праця «Краєвиди України в зв\'язку з природою та людністю» (1924). \n\nП.Тутковський дав перший україномовний довідник «Загальне землезнавство» (1927), перший «Словник геологічної [[термінологія|термінології]]» (1923); він автор статей про географію як науку і з [[дидактика|дидактики]] географії; також з [[економіка|економіки]], зокрема, сільського господарства України; автор низки статей з географії України в «Енциклопедичному Словнику Брокгауза і Єфрона». \n===Література===\n*Акад. Павло Тутковський. Автобіографія. К. - 1929\n*\'\'Сно О.\'\' Бібліографічний спис друкованих праць акад. П.А.Тутковського / Збірник пам\'яті акад. Павла Аполлоновича Тутковського, т. 1, К. 1932\n*\'\'Каптаренко-Чорноусова О.К.\'\' Академік Павло Аполлонович Тутковський / Геологічний журнал. - 1958, т. 18, випуск 1\n*[[Енциклопедія українознавства]]\n===Ресурси Інтернет===\n*[http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/100names/6091.html 100 видатних імен України]\n*[http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/use/9147.html Енциклопедія УСЕ]\n[[Category:Персоналії Ту]]\n[[Category:Видатні українці]]','',0,'192.117.226.6','20050129211942','',0,0,0,0,0.446747070386,'20050305083845','79949870788057');
INSERT INTO cur VALUES (10560,0,'Федак_Степан','\'\'\'Федак Степан\'\'\' ([[1861]] - [[1937]])\n- Визначний [[громадський діяч]]. У [[1918]] р.– [[державний секретар]] харчових справ уряду [[ЗУНР]]. Активний член ряду громадських організацій в Західній Україні. Організував Комітет допомоги політичним в\'язням, який очолював до кінця життя.\n\n\nФедак Степан (9. 1. 1861 — 6. 1. 1937), визначний гром. діяч, філантроп, за фахом адвокат, родом з Перемишля. З 1874 у Львові, вихованець бурси Ставропігійського Ін-ту, Акад. гімназії і Львівського Ун-ту. Студентський діяч, чл. Акад. гуртка, дириґент студентського хору і 1891 співзасновник т-ва «Боян». Організатор екон. установ: чл. Управи «Нар. Торгівлі», чл.засновник Т-ва взаємних забезпечень «Дністер» (з 1909 його гол. дир.), Центробанку, Ревізійного Союзу Укр. Кооператив, Зем. Банку, Гіпогенного, «Карпатії», Укр. Щадниці в Перемишлі, віцепрез. (з 1913) Крайового Банку (згодом Банку Госп-ва Крайового), з 1906 чл. Апеляційної комісії для заробіткового податку. 1915 вивезений росіянами як закладник до Києва (звідки повернувся 1916), де організував опіку й допомогу для українців з Галичини. У листопаді 1918 держ. секретар харч. справ уряду ЗУНР. У грудні 1918 Ф. організував Горожанський Комітет для опіки й допомоги укр. полоненим, інтернованим і політ. в\'язням. По ліквідації (вересень 1921) Комітету його секції оформилися у статутові т-ва (Укр. Т-во Допомоги Інвалідам, Союз Укр. Адвокатів, перший гол. Ф.) і нелеґальний, але толерований владою Комітет допомоги політ. в\'язням, який Ф. очолював до кін. життя.\n\nФ. — активний чл. майже всіх укр. товариств, сеньйор Ставропігійського Ін-ту і почесний чл. «Просвіти» (з 1925), один з найбільше шанованих і популярних постатей Львова. Батько Степана Ф.-Смока, Олени Ф.-Шепарович, Ольги Ф.-Коновальцевої і Софії Ф.-Мельникової.\n\n\n\n\n\n\'\'\'Федак (псевд. Смок) Степан\'\'\' ([[1901]] — 45), рев. діяч родом зі Львова, син Степана Ф., юнаком вступив до Укр. Січ. Стрільців, вчився у Військ. Академії у ВінерНойштадті, воював у лавах УГА й армії УНР. Як чл. Укр. Військ. Орг-ції здійснив атентат на поль. през. Й. Пілсудського і воєводу О. Ґрабського 25. 11. 1921 у Львові. В кін. другої світової війни згинув без сліду у Берліні.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n[[Category:Персоналії Фе]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050130072855','',0,0,0,0,0.079710755069,'20050206085015','79949869927144');
INSERT INTO cur VALUES (10561,0,'Феденко_Панас','\'\'\'Феденко Панас\'\'\' ([[1893]] - [[1981]])\n- [[Політичний діяч]], [[історик]], публіцист. Член [[УСДРП]], член [[Центральна Рада|Центральної Ради]] і Трудового конгресу. З [[1921]] р. на еміграції в [[Польща|Польщі]], [[Прага|Празі]] та [[Мюнхен|Мюнхені]]. Працював професором [[Український Вільний Університет|УВУ]].\n\n\nФеденко Панас (1893 — 1981), політ. діяч, історик, публіцист родом з с. Веселі Терни на Катеринославщині. Чл. Укр. Центр. Ради (1917 — 18) і Трудового Конґресу (1919), чл. ЦК УСДРП (з 1919), співред. «Робітничої Газети» (1919), делеґат УСД РП в Екзекутиві Соц. Інтернаціоналу. На еміґрації з 1921 в Польщі, Празі й Мюнхені; доц. і проф. Укр. Високого Пед. Ін-ту М. Драгоманова (з 1926) і УВУ (з 1934) в Празі і Мюнхені. Провідний чл. УСДРП на еміґрації в Празі, згодом у Німеччині, представник УСДРП, а 1950 — 67 — Укр. Соц. Партії в Укр. Нац. Раді. Праці; «З дипломатичної діяльности Данила Грека» (1929), «Політ, плани Я. Коменськоґо та Україна» (1932), «Укр. гром. рух у XX ст.» (1934), «Історія соц. та політ. боротьби в Україні» (1935), «Укр. нац. відродження в XX ст.» (1936), «Nationalitätenfrage in der Sovietunion» (1937), «Ukraine, Her Struggle for Freedom» (1951), «Ісаак Мазепа» (1954), «Україна в XX ст.» (Ї959), «Соціялізм в минулому й сучасному» (1968). Публіцистичні ст. на іст. і політ. теми. Автор іст. повістей з коз. доби: «Гомоніла Україна» (1942), «Гетьманів кум» (1943); «Несмертельна слава» (1953, під псевд. В. Тирса), «Amor Patriae» (1962). Помер у Мюнхені.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n[[Category:Персоналії Фе]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050130073204','',0,0,0,0,0.039131202753,'20050216163359','79949869926795');
INSERT INTO cur VALUES (10562,0,'Фенцик_Степан','\'\'\'ФЕНЦИК Степан\'\'\' ([[1892]] - [[1945]]), закарпатський культурний і [[політичний діяч]] москвофільського і проугорського напряму, свящ. родом з Мукачівщини. Співзасновник й адміністратор Общества ім Духновича; у 1930-их pp. заснував Русскую Автономную Народную Партию, від якої був обраний послом до чехо-словацького парламенту (1935 — 38), видавав ряд газет: «Карпаторусский голос» (1932 — 34), «Наш путь» (1935 — 38) та ін. Діяльність Фенцика фінансували закарпатські орг-ції в Америці і польська розвідка. [[1938]] Фенцик став членом автономного уряду [[Карпатська Україна|Карпатської України]], але після розкриття його проугорського наставлення втік до Будапешту і заснував профашистську парамілітарну організацію, з якою виступав проти української влади на [[Закарпаття|Закарпатті]]. Призначений до верхньої палати парламенту, згодом втратив впливи. У [[1944]] р. заарештований радянською владою і страчений.\n\n\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Персоналії Фе]]','',76,'Maksym Ye.','20050130081836','',0,0,0,0,0.135971197922,'20050130081836','79949869918163');
INSERT INTO cur VALUES (10563,0,'Филипович_Іван','\'\'\'Филипович Іван\'\'\' († бл. [[1770]]), визначний львівський мідеритник і друкар 1740 — 60-их pp., майстер сюжетної ґравюри. Оздоблював (перев. технікою сухої голки) вид. Львівської Братської, Унівської, Почаївської та Бердичівської друкарень, а також друки Єзуїтської Колеґії. Відомі його 216 книжкових і естампних ґравюр, у. тому ч. більшість на рел. теми та герби (серед ін. Шептицьких, графа О. Розумовського, І. Сапіги), портрети (Атанасія і Лева Шептицьких, Я. Санґушка), перші на Україні екслібриси (книгозбірні Залуських). Ф. ілюстрував вид. «Іфика Ієрополитика» (1760), «Літурґікон» (1759), «Молитвослов» (1755). До кращих робіт належить латинський друк «Flos» з двома мідеритами. Видання Ф. відзначаються високим рівнем поліграфічного виконання.\n\n\n\n\n\n\'\'\'Филипович Іван\'\'\' ([[1879]] — [[1943]]), галицький кооперативний діяч родом з с. Дамичі-Заболотова (Снятинського пов.), заслужений у відродженні української кооперації 1920-их pp.; 1922 — 29 директор Ревізійного Союзу Українських Кооператив. Згодом начальник його адміністративного відділу.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Фи]]','',76,'Maksym Ye.','20050130083436','',0,0,0,0,0.87551799271,'20050130083436','79949869916563');
INSERT INTO cur VALUES (10564,0,'Франко_Петро','\'\'\'ФРАНКО Петро Іванович\'\'\' ([[1890]] - [[1941]]), педагог і письменник, син [[Франко Іван Якович|І. Франка]], народився в с. Нагуєвичах біля Дрогобича; закінчив Львівську Політехніку; співорганізатор Пласту, з [[1914]] в Леґіоні УСС, командував сотнею, в УГА [[1919]] організував авіаційний полк. Працював учителем у Коломиї, 1927-36 в УРСР, працював інженером; з [[1939]] р.– викладач Львівського торгово-економічного інституту. У [[1940]] р. обраний депутатом Верховної Ради УРСР. Автор підручника шведської руханки (зарядки), історії і теорії руханки; історичні оповідання «Махнівська попівна», «В пралісах Бразилії»; спогадів «І. Франко зблизька» (1937), кіносценарій за повістю «Борислав сміється» та ін. З початком радянсько-німецької війни у червні [[1941]] р. вивезений радянською владою зі [[Львів|Львова]]. Загинув при нез\'ясованих обставинах.\n\n[[Category:Персоналії Фр]]','',76,'Maksym Ye.','20050130121939','',0,0,0,0,0.19282279126,'20050130121939','79949869878060');
INSERT INTO cur VALUES (10565,0,'Удовиченко_Олександр','\'\'\'Удовиченко Олександр\'\'\' ([[1887]] - [[1975]])\n- [[Військовий]] і [[громадський діяч]], [[генерал]] Армії УНР. З жовтня [[1917]] р.– радник [[Петлюра Симон Васильович|С. Петлюри]]. У [[1918]]–[[1919]] рр.– генеральний квартирмейстер Південно-західного фронту, командир дивізії. У [[1927]]–[[1975]] рр.– голова Товариства вояків [[УНР]] на еміграції.\n\n\nУдовиченко Олександер (20. 2. 1887, Харків — 19. 4. 1975, Ментенон у Франції), військ. і гром. діяч, генерал Армії УНР. Старшина рос. армії з 1908; закінчив Воєнну Топографічну Школу і курси Ген. Штабу при Миколаївській Військ. Академії в Петрограді. За війни адьютант штабу III Кавказького корпусу, згодом начальник штабу 21ої дивізій того ж корпусу. У 1917 брав участь в українізації частин III Кавказького корпусу й очолював Укр. корпусну раду. З жовтня 1917 військ. дорадник С. Петлюри; на поч. 1918 як начальник штабу Гайдамацького Коша Слобідської України відзначився у боях за Арсенал у Києві. З квітня призначений до Укр. Ген. Штабу, в якому залишився й за гетьманату, підвищений у червні 1918 до ранґи полковника. З листопада 1918 до березня 1919 ген.-квартирмайстер півд.-зах. фронту Армії УНР, у червні 1919 відзначився як командир Третьої Залізної Стрілецької Дивізії у боях під Вапняркою. У грудні 1919 попав у полон Добровольчої Армії Денікіна в Одесі, звідки втік і відновив Третю Залізну Стрілецьку дивізію, якою командував до відступу Армії УНР за Збруч (листопад 1920). У поль. таборах інтернованих підвищений до ранґи ген.-хорунжого і виконував обов\'язки ген. інспектора Армії УНР. 1924 переїхав з табору в Каліші до Франції, де включився в гром. і комбатантську працю: гол. Т-ва Вояків Армії УНР (1927 — 75), з 1953 гол. Европейської Федерації Укр. Військ. Орг-цій; мін. військ. справ Виконавчого Органу Укр. Нац. Ради і віцепрез. УНР в екзилі (1954 — 61). Автор кн. «Україна у війні за державність» (Вінніпеґ, 1954) і «Третя Залізна дивізія» (Нью-Йорк, 1971). Уж, р. на Закарпатті, ліва притока Лаборця, довж. 133 км, сточище — 2 750 км2. У гор. і сер. течії перетинає Карпати і має гірський характер, нижче Ужгороду на Потиській низовині — рівнинний. Живлення перев. снігове. Використовується для водопостачання і як джерело гідроенергії (гідростанції: Ужгородська і Оноківська). Над У. м. Ужгород.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n[[Category:Персоналії Уд]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050128090053','',0,0,0,0,0.925096795859,'20050202133340','79949871909946');
INSERT INTO cur VALUES (10566,0,'Хмельницький_Богдан','[[Зображення:Gtm3dpl.jpg|right|Переговори Хмельницького з поляками, малюнок 17 ст.]]\n\n\'\'\'Хмельницький Богдан\'\'\' (бл. [[1595]] - [[6 серпня]] [[1657]], [[Чигирин]])\n- український державний діяч, [[полководець]], [[дипломат]]. [[Гетьман]] [[Україна|України]] з [[1648]] р. Очолив повстання, яке поклало початок визвольній війні українського народу. Засновник української козацької держави, організатор її адміністративного управління.\n\n\n\'\'\'Хмельницький Богдан (Федір) Зіновій Михайлович\'\'\' (бл. 1595 — 1657), гетьман Війська Запор. (1648 — 57), вождь Укр. Нац.-визвольної революції 17 в. й засновник Коз.-Гетьманської Держави 17 — 18 в. (1648 — 1782). Походив з укр. дрібно-шляхетського роду (гербу «Масальський», а потім «Абданк»). Спроби деяких дослідників (І. Каманін, М. Возняк) приписати X. міщанське походження (з Києва, де був тоді міщанський рід Хмелів) не були прийняті наукою, бо суперечили всім документальним даним, свідченням сучасників (укр., поль. і чужоземних та й самого X.), які одностайно вважали X. за шляхтича. Батько X. — Михайло Хмельницький був на службі у коронного гетьмана Станислава Жолкєвсьхого, а потім у його зятя Яна Даниловича. 1620 він брав участь у поході Жолкєвського на Молдавію й загинув у битві з татарами під Цецорою. Його дружина, мати Богдана (за деякими відомостями козачка), згодом одружилася зі шляхтичем і «королівським жовніром» В. Ставицьким, який пережив її й під час Хмельниччини служив у поль. війську на Білорусі; син його Григорій, брат (по матері) X., був коз. полк. на Лівобережжі й писався Хмельницьким.\n\nМісце народження X. докладно не відоме. Є сучасна звістка (П. Оленського), що він нар. в Черкасах, але вона непевна. В наук. літературі висловлювано різні думки про місце нар. X.; називали м. Жовкву (С. Тароня, Н. Полонська-Василенко та ін.), Суботів або Чигирин (І. Крип\'якевич), Переяслав (М. Петровський), з яким життя X. особливо тісно пов\'язане, тощо. Про освіту X. знаємо мало. Спочатку батько віддав його до укр. школи («в наученіє рускоє»). Далі X. студіював в Єзуїтській Колегії, можливо, в Ярославі, а певніше у Львові, де був учнем Ґонцеля Мокрського, доктора теології, відомого письм. і проповідника. X. був добре обізнаний з всесвітньою історією, в колеґії він дістав добре знання латинської мови, досконало володів поль. мовою, а згодом навчився ще тур. і тат. мов і знав франц. Шкільна наука X. закінчилася перед 1620 р. Того ж року він дістав перше «бойове хрищення»: у битві під Цецорою 1620, де загинув його батько, X. попав у тур. полон і був два роки в Царгороді. Викуплений з неволі своєю маткою (Пасторій), повернувся на Україну.\n\nВід 1622 до 1637 немає певних відомостей про життя і діяльність X. Всі пізніші оп. про його великі подвиги у війнах з татарами, турками, Москвою (під час Смоленської війни 1632 — 34) не мають документального підтвердження. Безперечне лише те, що вже в 1620-их pp.. X. зв\'язався з Козаччиною, де він служив, мабуть, у Чигиринському полку й брав участь у військ. походах козаків проти татар і поляків. Десь бл. 1625 — 27 pp. X. одружився з Ганною Сомківною (козачкою з Переяслава) й заклав свою родину. Тоді ж він оселився на успадкованому по батькові хуторі Суботові, б. Чигирина. 1637 бачимо X. серед вищої коз. старшини. Він брав участь у повстанні проти Польщі і як військовий писар — підписав капітуляцію під Боровицею 24. 12. 1637. Восени 1638 X. був чл. коз. посольства до короля Володислава IV. Є підстави думати, що він належав тоді до тієї старшини, яка вважала за можливе порозуміння Війська Запор. з Польщею. Однак, дальший хід подій довів йому повну неможливість згоди. Поль. ординація 1638 скасувала автономію Війська Запор, й поставила Козаччину в безпосередню залежність від поль. військ. влади на Україні. X. втратив військ. писарство (цей уряд був скасований) і став одним з сотн. Чигиринського полку.\n\nНаступні роки X. присвятив гол. своєму госп-ву на Чигиринщині (Суботів, слобода Новоселище й суміжні землі). Але самого госп-ва було замало для нього. 1645 він, разом з коз. загоном на 2 чи 2½ тис. був на службі франц. уряду й, мабуть, брав участь в облозі Дюнкерка. Вже тоді був таким відомим коз. ватажком, що Володислав IV, готуючи військ. коаліцію проти Туреччини (в складі Польщі, Венеції та ін. держав), вдався до нього по допомогу Війська Запор. X. був одним з коз. делеґатів, з якими Володислав обговорював у Варшаві, в квітні 1646, плани майбутньої війни. Усе це піднесло його авторитет на Україні та в Польщі і за кордоном і створило йому широкі військ. й політ. знайомства та зв\'язки. Можна думати, що десь у другій пол. 1640-их pp. він нав\'язав ближчий контакт з автономістичними колами укр. шляхти й вищого правос. духовенства. Вже віддавна поль. можновладці на Україні, політ. противники короля Володислава, дивилися на X. кривим оком. Особливо вороже ставилися до нього нові (з 1633) власники Чигиринщини — Конєцпольські, коронний гетьман Станислав і його син, коронний хорунжий Олександер. За допомогою свого чигиринського підстарости Чаплинського, який мав особисті порахунки з X., вони вирішили позбавити його маєтку в Суботові. Чаплинський вчинив ґвалтовий «заїзд» на Суботів (хоч X. мав на нього королівський привілей з 1646), зруйнував економію й пограбував майно X., а слуги Чаплинського одночасно на Чигиринському ринку важко побили малого сина X. Серед цих турбот і тривог 1647 померла дружина X., а в кін. того ж року О. Конєцпольський наказав ув\'язнити й стратити X., якого врятувала лише допомога й порука його друзів, серед чигиринської старшини, зокрема полк. С. М. Кричевського, кума й однодумця X. В кін. грудня 1647 X. з невеличким (300 чи 500) загоном козаків подався на Запоріжжя, там його було обрано за гетьмана, звідти на низ Дніпра. Це був поч. нового коз. повстання, яке незабаром перетворилося на велику нац.-визвольну революцію, очолену X. (див. Хмельниччина).\n\nКонфлікт з Конецпольським і напади його аґентури на майно і родину X. були тільки приводом для повстання його проти Польщі. Новіші досліди доводять, що причини розриву з Польщею були значно глибші, й що виступ і боротьба проти неї готувалися віддавна й не були жодного несподіванкою ні для укр. кіл, ні для поль. уряду та його адміністрації на Україні. Дуже важливе, що, починаючи війну з Польщею, X. заручився союзом з Туреччиною й Кримом, які дали йому політ. і військ. допомогу. Саме тому перемоги X. 1648 під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями запалили всенар. повстання укр. людности проти поль. адміністрації й поль. шляхти та її аґентури на Україні. Учасник подій — Самовидець (Р. Ракушка) так описує цю хвилю революції, яка почалася в 1648 й дійшла до свого вершка наступного року:\n\n«Так усе, що живо, поднялося в козацтво, аж заледво знайшол в яком селі такого человіка, жеби не міг албо сам, албо син до войска йти; а єжели сам нездужал, то слугу паробка посилал, а иніе килко их было, всі йшли з двора, тилко одного зоставали, же трудно было о наймыта ..., навет где в городах были й права майдебурскіе — и присягліе бурмистрове й райцы свої уряды покидали, и бороди голили, до того войска ишли».\n\nТріюмфальний в\'їзд X. в Київ і зустріч його на Різдво 1648 як «пресвітлого володаря й князя Руси» свідчили, що поч. нової коз.-гетьманської держави, власне держави X. був зроблений. Але цю державу треба було боронити, розбудовувати й забезпечити їй визнання й належне місце в системі евр. держав. Усе дальше життя X. було присвячене досягненню цієї мети. Як фундатор і будівничий, оборонець і господар нової укр. держави, X. виявив себе великим полководцем, талановитим дипломатом і першорядним держ. діячем.\n\nЯк полководець X. був блискучий стратег і тактик, знаменитий військ. організатор, мужній і хоробрий вояк. Він створив понад 300-тисячне укр. військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Европі й основою, на якій будувалася нова українська держава. Але для утримання й розбудови держави, яка виникла рев. шляхом, потрібне було ще міжнар. визнання й військ. допомога сусідніх держав. Досвід боротьби з Польщею в умовах поль.-шляхетського ладу й магнатської сваволі на кресах Речі Посполитої переконав X. та його однодумців, що повний й сталий успіх коз., а тим паче нац. укр. змагань без цих передумов і відповідної міжнар.-політичної коньюнктури неможливий. І тут виявився надзвичайний дипломатичний хист X. У своїй тривалій і не завжди переможній боротьбі проти Речі Посполитої X. створив, одну за однією; три могутні коаліції. Першою — була укр.-крим.-тур. коаліція, утворена в 1647 — 48 pp. Вона паралізувала небезпеку з боку поль.моск. союзу А. Киселя 1647 й допомогла Україні здобути великі мілітарні успіхи, завершені Зборівською угодою (1649). Але, в наслідок трикратної зради крим. хана (Зборів 1649, Берестечко 1651, Жванець 1653) й пасивности Туреччини, X. не вдалося повністю використати успіхи й здобути остаточну перемогу над Польщею. Друга коаліція укр.-моск., укладена в Переяславі 1654 (див. Переяславська угода 1654) й скерована також проти Польщі, не з вини Хмельницького не принесла Україні всіх тих воєнних і політ. успіхів, задля яких її було створено. Якщо перші дві коаліції мали на меті завдати Польщі військ.-політ. поразки й забезпечити та ґарантувати цілість і незалежність коз. держави, то третя антиполь. коаліція (1656 — 1657) — союз між Україною, Швецією, Семигородом та ін. державами (Бранденбурґ, Молдавія, Валахія), — за планом X., мала не лише створити велику й незалежну Руську державу (в межах цілої етногр. території України та Білорусі) під владою гетьмана й Війська Запор., але й цілковито ліквідувати поль. державу («снести б Коруна вс\"я, будто Коруна Польская и не бывала»), що дуже збентежило моск. уряд, який доклав і своїх зусиль, щоб перешкодити успіхові цієї коаліції (Віленська угода 1656 Москви з Польщею без участи України, й війна Москви зі Швецією, союзником України). Вона зазнала невдачі не з вини X. й прискорила його смерть.\n\nНайбільшим досягненням X. у процесі нац.-визвольної революції було утворення й формування Коз.-Гетьманської Держави — Війська Запор. (1648 — 1782, див. Хмельниччина). У всіх галузях держ. будівництва — у війську, адміністрації, судівництві, фінансах, у царині економіки й культури, Хмельницький виступає, як держ. діяч великого формату. Це виявилося в орг-ції верховної влади нової укр. держави, яка під зверхністю й титулом Війська Запор. й під владою його гетьмана об\'єднала всі стани укр. людности. X. створив не тільки держ. апарат і виховав цілий гурт бойових військ. і цивільних керівників як з. коз. старшини, так і з укр. шляхти (І Виговський, П. Тетеря, Д. й І. Нечаї, І. Богун, Г. Гуляницький, С. Мрозовицький-Морозенко та ін.), але й цілу провідну верству Козацько-Гетьманської Держави, яка, попри всі труднощі і поразки, зуміла свої завоювання зберегти і вдержати, супроти навали Москви і поль.тур. зазіхань, майже до кін. 18 в.\n\nБогдан Хмельницький був одружений тричі. Перша дружина його Ганна Сомківна — мати всіх його дітей, померла передчасно. Другий шлюб (на поч. 1649) зв\'язав його з кол. жінкою його ворога Чаплинського — Мотроною, яка брала участь у змові проти гетьмана, і вчинила подружню зраду, за що син X. — Тиміш у відсутності батька, який був у поході — наказав її стратити (1651). Влітку того ж року X. одружився з Ганною Золотаренківною, козачкою з Корсуня, вдовою полк. Пилипа (Пилипця). Вірна подруга й дорадниця X., вона надовго пережила його, і в 1671 стала черницею (з ім\'ям Анастасії) Києво-Печерського жін. монастиря.\n\nX. мав двох синів і чотирьох дочок. Старший син Тимофій (Тиміш), нар. 1632, був одружений (1652) з донькою молдавського господаря В. Лупула — Розандою (Роксандою). Його X. вважав своїм спадкоємцем, але Тиміш загинув 15. 9. 1653, смертельно поранений під час облоги молд. фортеці Сучави, яку він боронив зі своїм коз. військом. Він залишив двоє дітей (здається, близнят), доля яких невідома.\n\nМолодший син X. — Юрій (Юрась) нар. бл. 1641, вчився в Києво-Могилянській Колегії, і 1657, ще за життя батька, був обраний гетьманом-наступником, при реґенті І. Виговському, який ще того ж року перебрав булаву. Згодом Юрась ще двічі був гетьманом (див. X. Юрій).\n\nДонька X. — Катерина (Олена) була одружена з .Д. Виговсь\'ким, і після його смерти в моск. полоні стала дружиною (другою) гетьмана П. Тетері. Друга донька — Степанія була дружиною І. Нечая, який загинув на моск. засланні, а вона стала черницею Киево-Михайлівського жін. монастиря. Імена двох ін. доньок гетьмана — одна з них була за корсунським сотн. Глизьком (чи Улезком?), який загинув у війні з Польщею 1655, а друга вийшла за новгород-сіверського козака Л. Мовчана (1654), — лишилися невідомими.\n\nГетьманський рід X. згас у кін. 17 в. Пізніші Хмельницькі, яких чимало було на Лівобережній Україні і в Росії у 18 — 19 вв., були ін. походження.\n\nБ. Хмельницький був людиною міцного здоров\'я, але останні роки часто хворів. Він упокоївся 27. 7. (6. 8. за н. ст.) 1657 в Чигирині і 25. 8. похований в Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував.\n\n\n\nЛітература: див. [[Хмельниччина]].\n\n\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n[[Category:Гетьмани України]]\n\n[[Category:Персоналії Хм]]\n\n[[de:Bohdan Chmelnyzkyj]]\n[[en:Bohdan Khmelnytsky]]\n[[pl:Bohdan Zenobi Chmielnicki]]\n[[ru:Хмельницкий, Богдан Михайлович]]','[[Category:Гетьмани України]]',225,'Ilya','20050216224512','',0,0,1,0,0.605896052721,'20050216224512','79949783775487');
INSERT INTO cur VALUES (10567,0,'Хмельницький_Юрій','\'\'\'Хмельницький Юрій\'\'\' (бл. [[1641]] - [[1685]])\n- [[Гетьман]] [[Україна|України]] в [[1657]], [[1659]]–[[1663]] рр. Син [[Богдан Хмельницький|Б. Хмельницького]]. Перебував під впливом старшинських угруповань. Скинутий з гетьманства, постригся в ченці. У [[1677]] і [[1685]] рр. був проголошений \"[[гетьман|гетьманом]] України\" як, підданий турецького султана, але незабаром страчений турками.\n\n\n\n\n\'\'\'Хмельницький Юрій\'\'\' (1641 -- 85), молодший син Богдана X., гетьман України (1657, 1659 -- 63) і Правобережжя (1677-81, 1685). Волею свого батька намічений на гетьмана й обраний Коз. радою у Чигирині 27. 8. 1657, але через молодість тимчасово передав владу у руки коз:ацтва, яке обрало на гетьмана І. Виговського (1657 -- 59). Після відходу І. Виговського на Коз. раді в Германівці на Київщині (11. 9. 1659) гетьманом України обрано X. Його кандидатуру підтримувала промоск. група. Скориставшися зі скрутного становища України, моск. уряд і його уповноважений кн. О. Трубецкой примусили X. укласти т. зв. Переяславські статті, 17. 10. 1659, які обмежували суверенні права України, давали право Москві призначати своїх воєвод і мати свої залоги, крім Києва, ще у 5 м. України. Цей договір викликав заг. обурення, і коли в 1660 моск. військо, по боці якого мусіли воювати й козаки, у війні з Польщею зазнало поразки, X. перейшов на поль. бік, і моск. військо було змушене до капітуляції під Чудновом. X. уклав 27. 10. 1660 з Польщею т. зв. Слободищенськйй трактат, який розривав союз з Москвою, касував Переяславські ст., відновлював союз з Польщею й ґарантував автономію України, яка зобов\'язувалася воювати спільно з поль. військом проти Москви. Проти цього трактату (апробованого Коз. радою в Корсуні) за намовою Москви виступили деякі лівобережні полки, а Х., відчуваючи неспроможність опанувати ситуацію, на поч. 1663 склав булаву й постригся в ченці під ім\'ям Гедеона. Орієнтації то на Польщу, то на Москву допровадили 1663 до поділу Коз. Держави на Правобережну і Лівобережну Україну. 1664 поль. уряд звинуватив X. в зраді й ув\'язнив його у Марієнбурзькій фортеці. Після звільнення (1667) він жив в Уманському манастирі, де його 1670 (за ін. джерелами 1673) захопили крим. татари і відправили до Константинополя. Після ув\'язнення в Едичкульській в\'язниці X. був архимандритом в одному з грец. манастирів. За посередництвом франц. посла (маркіза де Ноантель), тур. уряд пробував використати X. для закріплення свого володіння на Правобережній Україні. 1677 X. прибув в Україну й у зверненні до народу\' титулував себе «Князем Малої Росії-України і вождем Війська Запорозького»; її столицею був Немирів. 1678 -- 79 він пробував за допомогою тур. і тат. війська приєднати Лівобережжя. Однак йому не вдалося створити міцної влади, а деякими заходами він відштовхував від себе навіть близьких співр. Півд. Правобережжя щораз більше обезлюднювалося, і люди втікали за Дніпро. Після цих невдач і замирення між Москвою, Туреччиною і Кримом (Бахчесарайський мир) 1681 X. позбавлено гетьманства. 1685 Туреччина призначила X. «Гетьманом України», але через півроку за непослух тур. урядові його страчено в Кам\'янці Подільському.\nX, був слабою, незрівноваженою людиною, яка своєю діяльністю немало спричинилася до того, що цю добу в історії України названо «руїною».\n\nЛітература: Антонович В. -- Вец В. Исторические деятели Юго-Западной России. К. 1884; Костомаров М. Гетьманування Виговського й Юрія Хмельницького. Руська Іст. Бібліотека, т. XIII. Тернопіль, 1892; Герасимчук В. Виговський і Юрій Хмельницький. ЗНТШ. т. LIX -- LХ. 1904; Rаwitа Gawronski F. Ostatni Chmielniczenko. Познань 1919; Borschak E. A Littleknown French Biography of Yuras Khmelnytsky, The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S. Vol. III, 1 (7), 1953.\nА. Жуковський\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]][[Category:Персоналії Хм]]\n\n[[Category:Гетьмани України]]','[[Category:Гетьмани України]]',225,'Ilya','20050216224800','',0,0,1,0,0.060323307319,'20050216224800','79949783775199');
INSERT INTO cur VALUES (10568,0,'Холодний_Микола_Григорович','\'\'\'Холодний Микола\'\'\' ([[1882]], [[Тамбов]] - [[1953]])\n- Знаменитий [[ботанік]] та [[мікробіолог]]. Автор понад 200 праць, присвячених різним питанням [[фізіологія|фізіології]], [[Анатомія|анатомії]] та екології рослин, [[Мікробіологія|мікробіології]] та ґрунтознавства. Основоположник фітогормональної теорії тропізмів, що пояснює ростові рухи рослин. Майже одночасно і незалежно від М. Холодного аналогічні ідеї висловив і обґрунтував експериментальні дані голландський фітофізіолог Ф. Вент ([[1928]] р.). У світі відома як Гіпотеза Холодного-Вента. Іншим важливим внеском у науку М. Холодного була розробка проблеми летких органічних сполук атмосфери та з\'ясування їх біологічної ролі.\nПровів досліди з штучної стимуляції розвитку рослин, яку широко застосовують у сільськогосподарській практиці в усьому світі. Велику цінність становлять його дослідження з морфології та фізіології залізобактерій.\n[[Category:Персоналії Хо]]','',5,'Gutsul','20040905075118','',0,0,0,1,0.237767500914,'20040905075118','79959094924881');
INSERT INTO cur VALUES (10569,0,'Храпливий_Євген','\'\'\'Храпливий Євген\'\'\' ([[1898]] - [[1949]])\n- [[Громадський діяч]], [[агроном]] і кооператор, ідеолог і практик суспільної агрономії в [[Галичина|Галичині]]. З [[1928]] р. – директор організації хліборобів \"Сільський господар\". Помер на еміграції.\n\n\n==Енциклопедія українознавства==\nХрапливий Євген (22. 6. 1898 -- 6. 5. 1949), гром. діяч, агроном і кооператор родом з с. Лисівці Заліщицького пор., проф. УТГІ й УВУ, д. чл. НТШ (з 1935); ідеолог і практик суспільної агрономії в Галичині. Бувши видатним організатором, спричинився до піднесення гал. села, його молочарства і зокрема станової орг-ції хліборобів «Сіль. Господар», гол. дир. якого був з 1928; з успіхом працював над розбудовою сіль.-госп. освіти, зокрема створив «Хліборобський Вишкіл Молоді», заснував Т-во Укр. Аґрономів і був першим його гол. Праці з питань сіль, госп-ва і кооперації, у тому ч. наук.: «Плекання рогатої худоби в Галичині» (1933), «Сіль, госп-во Гал.-Волинських Земель» (1936), «Госп-во Холмщини і Підляшшя» (1944); популярні: «Шляхи нашої суспільної агрономії» (1929), «Як піднести наше хліборобство» (1932), «Як працювати в „Хліборобському Вишколі Молоді» (3 вид. 1937, 1940, 1942) та ін. X. був ред. журн. «Госп. Кооп. часопис» (1928 -- 34), «Укр. молочарство» і засновником наук. журн. «Укр. Агрономічний Вісник» (1934 -- 38). Помер на еміґрації в Ерлянґені (Німеччина).\n\nЛітература: Качор А. Євген Храпливий. Вінніпеґ 1980.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Хр]]','+ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050116142123','',0,0,0,0,0.502615165199,'20050217154748','79949883857876');
INSERT INTO cur VALUES (10570,0,'Христюк_Павло','\'\'\'Христюк Павло\'\'\' ([[1880]] - [[1941]])\n- Кооператор, [[політичний діяч]] і [[публіцист]]. Провідний член ЦК УПСР та Селянської спілки, член [[Центральна Рада|Центральної]] і [[Мала Рада|Малої Рад]], генеральний писар в уряді [[Винниченко Володимир Кирилович|В. Винниченка]]. З [[1919]] р. на еміграції. У [[1924]] р. повернувся на [[Україна|Україну]]. Автор праць з історії революції на Україні. У [[1931]] р. заарештований. Помер на засланні.\n\n\n\n==Енциклопедія Українознавства==\n\'\'\'Христюк Павло\'\'\' (1880 -- ?), кооператор, політ, діяч і публіцист, родам з Київщини; навчався у Київ. Політехн. Ін-ті; співр. газ. «Рада», ред. кооп. ж. «Комашня» (1916 -- 17), співр. есерівських газ. «Боротьба», «Трудова громада». Провід- \' -- ний чл. ЦК УПСР та Сел. Спілки; чл. Укр. Центр, і Малої Ради, ген. писар у першому уряді В. Винниченка, співавтор «зем. закону» (31. 1. 1918); мін. внутр. справ (з кін. лютого 1918 -- держ. секретар) в уряді В. Голубовича; товариш мін. внутр. справ в уряді І. Мазепи (1919). Після 4 з\'їзду УПСР належав до фракції «центр, течії»; з 1919 на еміґрації у Відні, де був чл. «закордонної делегації» УПСР та співред. ж. «Борітеся -- Поборете!». 1924 повернувся на Україну, працював у Т-ві робітників науки і техніки для сприяння соц. будівництву (Харків, 1928 -- 31), співробітничав у ж. «Червоний Шлях».\n\nАвтор кн. «Замітки і матеріяли до історії укр. революції 1917 -- 1920», т. І -- IV (1921 -- 22), яка є цінним джерелом до історії укр. визвольних змагань, розвідок «1905 рік в Україні» (1925), «Нарис історії класової боротьби та соціялізму», «Україна доби сел. реформи в творах Г. Данилевського» (1930). Заарештований 1931, дальша доля невідома.\n\n{{TODO}}\n\n===Література===\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Хр]]','+ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050116143847','',0,0,0,0,0.935120530396,'20050129055400','79949883856152');
INSERT INTO cur VALUES (10571,0,'Цегельський_Лонгин','\'\'\'Цегельський Лонгин\'\'\' ([[1875]] - [[1950]])\n- [[Адвокат]], [[публіцист]], діяч УНДП. Член Головної української ради, Бойової управи УСС. В період [[ЗУНР]] – член Національної Ради, [[державний секретар]] внутрішніх справ, з січня [[1919]] р.– керівник секретаріату зовнішніх зносин [[ЗО УНР]]. З [[1920]] р.– на еміграції.\n[[Category:Персоналії Це]]','',5,'Gutsul','20040905075217','',0,0,0,1,0.060159442509,'20050206085015','79959094924782');
INSERT INTO cur VALUES (10572,0,'Цертелев_Микола','\'\'\'Цертелев Микола\'\'\' ([[1790]] - [[1869]])\n- [[Фольклорист]]. Дослідник української народної поетичної творчості. Вперше опублікував зразки українських дум, записаних на [[Полтавська область|Полтавщині]].\n\n\n==Енциклопедія українознавства==\n\n\'\'\'Цертелев (Церетелі) Микола\'\'\', кн. (1790 — 1869), дослдник укр. фолкльору, зокрема укр. нар. дум; родом з м. Хорола на Полтавщині. Закінчив Моск. Ун-т (1814); деякий час був близький до декабристів. Понад десять pp. збирав і досліджував твори укр. фолкльору. У 1820-их pp. відійшов від науки і працював у шкільній адміністрації в Полтаві, Найбільше значення для науки має зб. Ц. «Опыт собрания старинных малороссийских песней» (П. 1819), що складається з дум і пісень, записаних від двох кобзарів на Полтавщині. У вступній ст. др зб. Ц. назвав думи «пам\'ятками нар. генія», що містять в собі «силу вислову і чарівність гармонії». Своїми працями Ц. привернув до нар. поезії увагу багатьох укр. письм., діячів культури і науки: Г. Квітку-Основ\'яненка, М. Максимовича, І. Срезнєвського, А. Метлинського, М. Костомарова та ін.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Це]]','+ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050120045627','',0,0,0,0,0.492044987852,'20050120045627','79949879954372');
INSERT INTO cur VALUES (10573,0,'Чарниш_Василь','\'\'\'Чарниш Василь\'\'\' ([[1759]] - [[1822]])\n- Учасник Полтавського патріотичного гуртка кінця [[18 століття]] - початку [[19 століття]], [[масон]], був предводителем дворянства Полтавщини. Збирач історичних документів.\n[[Category:Персоналії Ча]]','',5,'Gutsul','20040905153513','',0,0,0,1,0.60071012266,'20040905153513','79959094846486');
INSERT INTO cur VALUES (10574,0,'Чепа_Андріян','\'\'\'Чепа Андріян\'\'\' ([[1760]] - бл. [[1822]])\n- Колекціонер документів з [[Історія України|історії України]]. Його колекцією користувалися М. Берлинський, [[Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович|Д. Бантиш-Каменський]], Я. Маркевич. Свого наміру видати збірники матеріалів з історії Ураїни Чепа не здійснив. Більшість зібраних ним історичних документів загинула.\n\n\n==Енциклопедія українознавства==\n\'\'\'Чепа Адріян\'\'\' (бл. [[1760]] — бл. [[1822]]), історик-аматор родом з Пирятинщини. У 1779 — 89 pp. служив у канцелярії ген.губернатора Лівобережної України, графа Румянцева-Задунайського, згодом був управителем його маєтків на Гетьманщині; службу закінчив помічником Малорос. пошт-директора. Укр. патріот і знавець укр. старовини, Ч. зібрав велику колекцію іст. документів і матеріалів. Але проект Ч. видати зб. цих матеріалів лишився нездійсненим, а ціла збірка (можливо, за деякими винятками) загинула під час пожежі в маєтку Ч.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Че]]','―ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050120063836','',0,0,0,0,0.742336958992,'20050120063836','79949879936163');
INSERT INTO cur VALUES (10575,0,'Чарнецький_Іван','\'\'\'Чарнецький Іван\'\'\' (? - ?)\n- [[Державний секретар]] праці і суспільної опіки в першому уряді [[ЗУНР]].\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ча]]','',5,'Gutsul','20040905154018','',0,0,0,0,0.249275960144,'20050206085015','79959094845981');
INSERT INTO cur VALUES (10576,0,'Черняхівський_Олександр','\'\'\'Черняхівський Олександр\'\'\' ([[1869]] - [[1930]])\n- Член Братства тарасівців, [[лікар]]-гістолог. Репресований по справі [[СВУ]].\n\n==Енциклопедія Українознавства==\n\'\'\'Черняхівський Олександер\'\'\' ([[1869]]-1930?), лікар-гістолог родом з с. Мазепинці Васильківського пов. на Київщині, проф. Мед. і Ветер.-Зоол. ін-тів, д. чл. НТШ; праці з гістології, ембріології та онкології; підсудний на процесі СВУ; дальша доля невідома.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]][[Category:Персоналії Че]]','ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050121033552','',0,0,0,0,0.951185716293,'20050213191940','79949878966447');
INSERT INTO cur VALUES (10577,0,'Чехівський_Володимир_Мусійович','\'\'\'Чехівський Володимир\'\'\' ([[1876]] - 193?)\n- [[громадський діяч|Громадський]], [[політичний діяч|політичний]] і церковний діяч. У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], член ЦК [[УСДРП]], голова Ради міністрів і [[міністр закордонних справ]] [[УНР]] (ХІІ.[[1918]]–ІІ.[[1919]]), діяч УАПЦ, дорадник митрополита [[Липський Володимир Іполитович|В. Липківського]]. Засуджений до страти за інспірованим процесом [[СВУ]] у [[1930]] р., заміненим 10-річним ув\'язненням.\n\n\n==Енциклопедія українознавства==\nЧехівський Володимир (* 19. 7. 1876 — 193?), гром.-політ., культ. і церк. діяч, родом з с. Горохуватки на Київщині, син свящ. з Черкащини; по закінченні Київ. Духовної Академії (1900) помічник інспектора Кам\'янець-Подільської Духовної Семінарії (1901 — 05), посол до 1 Держ. Думи (1906). Після однорічного заслання до Волоґди переїхав до Одеси (1907 — 17), де провадив широку діяльність в Укр. Громаді та «Просвіті» і був ред. «Укр. Слова» (1917); чл. ЦК УСДРП; від 1917 жив у Києві, був чл. Укр. Центр. Ради від м. Одеси. За гетьманату гол. Укр. Військ. Рев. Комітету, який підготовляв повстання проти гетьмана. Гол. Ради Мін. і мін. закордонних справ УНР (26. 12. 1918 — 11. 2. 1919), співтворець Комітету Охорони Респ. в Кам\'янці Подільському. Ч. видатний діяч УАПЦ, під його проводом уряд УНР проголосив закон про автокефалію Укр. Правос. Церкви (1. 1. 1919). Після Першого Церк. собору (14 — 30. 10. 1921) Ч. став дорадником митр. В. Липківського та гол. ідеологічної комісії УАПЦ; «благовісник» (проповідник) Всеукр. Правос. Церк. Ради; організатор Пастирських курсів у Києві. Заарештований 29. 7. 1929 у справі Спілки Визволення України (СВУ) і засуджений на страту (19. 4. 1930); вирок замінено на 10 pp. ув\'язнення з суворою ізоляцією. Відбував ув\'язнення в Харківському та Ярославському політізоляторах, 1933 відправлений на Соловки. У 1936 термін ув\'язнення продовжено на 20 pp., після чого Ч. заслано до далеких таборів особливого призначення без права листування. Дальша доля невідома.\n\nЧ. автор богословських і наук.-іст. праць: «Киевский митр. Гавриил Банулеско-Бодояи» (1905); «За Церкву, Христову громаду, проти царства тьми» (1922, друге вид. Франкфурт над Майном, 1947); ст. в ж. «Україна» та «Церква і життя». \n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Че]]','+ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050121034436','',0,0,0,0,0.957051334417,'20050213191940','79949878965563');
INSERT INTO cur VALUES (10578,0,'Чечель_Микола','\'\'\'Чечель Микола\'\'\' ([[1891]] - [[1937]])\n- [[політичний діяч]]. Член ЦК УПСР, член і секретар [[Центральна Рада|Центральної Ради]], співробітник [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевського]]. У [[1920]]–[[1924]] рр.– на еміграції у [[Відень|Відні]]. У [[1924]] р. повернувся в [[Україна|Україну]]. Репресований.\n\n\n==Енциклопедія Українознавства==\n\'\'\'Чечель Микола\'\'\' (1891 — 193?), політ. діяч, за фахом інж.; чл. ЦК УПСР (після її 4 з\'їзду належав до «центр. течії»), чл. і секретар Укр. Центр. Ради, чл. Малої Ради; співр. М. Грушевського. На еміграції у Відні (1920 — 24), чл. закордонної делеґації УПСР та співред. ж. «Борітеся — Поборете». 1924 повернувся на Україну, працював у Харкові в Укр. Наук. Техн. Т-ві (1927 — 31) та Укр. Держплані; арештований в 1930-их pp., дальша доля не відома.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Че]]','+ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050121035752','',0,0,0,0,0.093676365024,'20050129055400','79949878964247');
INSERT INTO cur VALUES (10579,0,'Чижевський_Дмитро','\'\'\'Чижевський Дмитро\'\'\' ([[1894]], [[Олександрія]], [[Україна]] - [[18 квітня]] [[1977]], [[Гейдельберг]], [[ФРН]])\n- Видатний учений-енциклопедист, культуролог, [[філософ]], [[літературознавець]], релігієзнавець, лінгвіст, [[славіст]]. Один із найвидатніших славістів останнього тридцятиліття [[20 століття]], довголітній «патріарх» німецької славістики, останній її полігістор. Вищу освіту здобував у [[Петербурзький Університет|Петербурзькому]] ([[1911]]-[[1913]]) та [[Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка|Київському]] ([[1914]]-[[1919]]) університетах. [[1921]] року виїхав до Німеччини, де навчався в Гейдельберзькому та Фрейбурзькому університетах. З [[1924]] року викладає в Українському педагогічному інституті в [[Прага|Празі]], а з [[1929]] - в [[Український Вільний Університет|Українському Вільному Університеті]] в [[Мюнхен|Мюнхені]]. У [[1949]]- [[1956]] роках працює на посаді професора Гарвардського університету ([[США]]), завідує філософським відділом [[Українська Вільна Академія Наук|Української Вільної Академії наук]] у [[Нью-Йорк|Нью-Йорку]]. З [[1956]] року й до кінця життя обіймає посаду професора, керівника Інституту славістики Гейдельберзького університету ([[ФРН]]).\n\n\n==Енциклопедія Українознавства==\n\'\'\'Чижевський Дмитро\'\'\' (5. 4. 1894 — 18. 4. 1977), визначний славіст, дослідник укр. і слов. літератур, історії культури, філософії, рел. думки й слов. духовости, родом з Олександрії на Херсонщині. Студіював у Петербурзькому (1911 — 13) і Київ. ун-тах (закінчив 1918). Брав участь в революції 1917 (чл. Укр. Центр. Ради), 1921 виїхав до Німеччини, де в Гайдельберзі і Франкфурті поглиблював студії філософії у Ясперса, Гайдеґґера, Гуссерля й ін. 1924 — 32 викладав в Укр. Вільному Ун-ті та в Пед. Ін-ті ім. М. Драгоманова в Празі. Згодом знову в Німеччині викладав в ун-ті в Галле (1932 — 45), зосереджуючися на філософії; зокрема досліджує вплив Геґеля на слов. науку і нім. філософії на рос. літературу. При дослідах над нім. містикою віднайшов в архівах численні рукописи чес. філософа і педагога Коменського і сам зацікавився містицизмом у творах Сковороди, Гоголя і Достоєвського. По війні чинний як проф.-гість у Марбурзі (1945 — 51), Гарвардському Ун-ті (США, 1951 — 56) і знову в Гайдельберзі (з 1956); д. чл. Гайдельберзької Академії (з 1962) і почесний проф. (з 1968) і одночасно поч. проф. (з 1970) у Кельні. На своїх постах у Галле, Марбурґу і Гайдельберзі заснував і розбудував славіст. ін-ти.\n\nУ багатогранній наук. діяльності Ч. виявив велику ерудицію і зробив значний вклад у дослідження історії літератури, у критику, філологію, естетику й філософію (рос., укр. словацьку, чес., поль. й нім.).\n\nЧ. перший відкрив слов. і зокрема укр. барокко, а історію укр. літератури намагався побудувати як історію стилів: підкреслюючи початковий зв\'язок з візант. культ. сферою, вказує на співзвучну зміну стилів з зах. впливами (з 16 ст.).\n\nГол. праці Ч.: «Логіка» (1924), „Dostojevskij Studien\" (1931), „Hegel bei den Slavan\" (1934), .„Štúrova filozofia života\" (1941), „Geschlchte der altrussischen Literatur: Kiever Epoche\" (1948 і 1960), „Outline of Comparative Slavic Literatures\" (1952), „On Romanticism in Slavic Literatures\" (1957), Das heilige Russland\" (1959), „Russland zwischen Ost und West\" (1961), „Russische Literaturgeschichte des 19 Jahrhunderts\" (1964), „Comparative History of Slavic Literatures\" (1971); з україністики: «Філософія на Україні» (1926), «Нариси з історії філософії на Україні» (1931), «Укр. літ. барок. Нариси», І — III (1941 — 44), «Історія укр. літератури від початків до доби реалізму» (1956), „Skovoroda, Dichter, Denker, Mysttker\" (1974), „A History of Ukrainian Literature\" (1975). Ювілейні зб. на. його пошану вийшли 1954 і 1966. Помер у Гайдельберзі. \n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Чи]]','+ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050121040914','',0,0,0,0,0.368496093139,'20050216163359','79949878959085');
INSERT INTO cur VALUES (10580,0,'Чикаленко_Євген_Харлампійович','\'\'\'Чикаленко Євген\'\'\' ([[1861]] - [[1929]])\n- Визначний [[громадський діяч]] і [[публіцист]]. Був меценатом різних культурних починів, українських видань (\"Нова громада\", \"Рада\"). З [[1920]] р.– на еміграції в [[Австрія|Австрії]] та [[Чехословаччина|Чехословаччині]]. Автор спогадів та щоденника, які дають багатий матеріал до історії українського руху наприкінці [[19 століття]] – на початку [[20 століття]]\n\n==Енциклопедія Українознавства==\n\'\'\'Чикаленко Євген\'\'\' (9. 12. 1861 — 20. 6. 1929), визначний гром. діяч і публіцист родом з с. Перешори на Херсонщині, меценат укр. культури, видавець і аґроном, землевласник. Освіту здобув у Харківському Ун-ті (природничий відділ), де був діяльним в укр. студентській громаді й у драгоманівському радикальному гуртку (керівник В. Мальований), за участь в якому був заарештований (1884) і перебував 5 pp. під наглядом поліції в с. Перешорах. Управляючи родинним маєтком, Ч. написав і видав практичні поради для сіль. госп-ва «Розмови про сельське хозяйство», у 5 кн. (О. 1897, пізніше у Петербурзі), що появилися півмільйоновим накладом і становили своєрідну с.-г. популярну енциклопедію. У 1894 Ч. переїхав до Одеси, а з 1900 до Києва, де включився в укр. гром. життя. Ч. був меценатом різних культ. починів: на. його гроші видано «Русско-укр. словарь» Уманця-Комарова (Л. 1893 — 98), він допомагав ж. «Киевская Старина», фундуючи нагороду (1000 карб.) за найкраще написану історію України та сплачуючи гонорари за укр. твори красного письменства, друковані в «КСт.»; організував при- НТШ у Львові фонд ім. Мордовця для допомоги укр. письм., фінансував тижневик РУП «Селянин» у Львові, став гол. фундатором «Академічного Дому» у Львові (25 000 карб.), заохочуючи наддніпрянську молодь їхати на студії до Львова. Ч. був активним чл. «Старої Громади» (з 1900), Заг. Безпартійної Дем. Орг-ції, Укр. Дем. Партії (з 1904), Укр. Дем.-Радикальної Партії (з 1905); 1908 був ініціятором заснування Т-ва Укр. Поступовців і його фактичним, неофіц. гол.\n\nНайбільше до поширення нац. свідомости спричинився Ч. фундацією (при підтримці В. Симиренка і Л. Жебуньова) єдиних укр. щоденників на Наддніпрянщині — «Гром. Думка» (1906) і «Рада» (1906 — 14). Під час війни 1914 — 17 Ч. ховався від переслідування рос. поліції у Фінляндії, Петрограді, Москві; з поч. революції 1917 повернувся до Києва, але через свої консервативні погляди участи в політ. діяльності не брав. У січні 1919 виїхав до Галичини (де згодом його інтернували поляки). З 1920 перебував у Рабенштайні (Австрія). З 1925 гол. Термінологічної Комісії при Укр. Госп. Академії в Подєбрадах.\n\nЧ. автор «Спогадів» (І — II, Л. 1925 — 26) та «Щоденника 1917 — 19» (Л. 1931), які дають багатий матеріал до історії укр. руху 19 і поч. 20 вв.\n\n\n\nЛітература: Дорошенко Д. Євген Чикаленко. Його життя і громадська діяльність. Прага 1934.\n\n\n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Чи]]','+ЕУ-II TODO',76,'Maksym Ye.','20050121042005','',0,0,0,0,0.451668029396,'20050121042005','79949878957994');
INSERT INTO cur VALUES (10581,0,'Чорновіл_Вячеслав_Максимович','\'\'\'Чорновіл Вячеслав\'\'\' ([[24 грудня]] [[1937]] - [[25 березня]] [[1999]])\n- Літературний критик, [[публіцист]], діяч руху опору проти русифікації і національної дискримінації українського народу. Кілька разів ув\'язнений за \"антирадянську пропаганду\" ([[1967]]–[[1969]], [[1972]]–[[1979]], [[1980]]–[[1988]]). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Один з ініціаторів створення [[Українська гельсінська група|Української гельсінської спілки]]. З [[1990]] р.– депутат Верховної Ради України. Голова Народного руху України. 25 березня 1999 року Вячеслав Чорновіл загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем.\n[[Category:Персоналії Чо]]','',5,'Gutsul','20040905155057','',0,0,0,1,0.65137722001,'20050204054805','79959094844942');
INSERT INTO cur VALUES (10582,0,'Шаповал_Микита_Юхимович','\'\'\'Шаповал Микита\'\'\' ([[8 червня]] [[1882]] - [[1932]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] і [[громадський діяч]], [[публіцист]], [[соціолог]], [[письменник]]. Один з організаторів і лідерів УПСР. У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної]] і [[Мала Рада|Малої Рад]], [[міністр]] пошт і телеграфу в уряді [[Володимир Винниченко|В. Винниченка]] У [[1918]] р.– голова Українського національного союзу. У [[1919]] р.– міністр земельних справ в уряді В. Чехівського. З [[1919]] р. в [[Галичина|Галичині]], а потім на еміграції. Автор ряду публіцистичних праць.\n\n==Енциклопедія Українознавства==\n\'\'\'Шаповал Микита\'\'\' (26. 5. 1882 — 25. 2. 1932), політ. і гром. діяч, публіцист, соціолог, письм., за фахом лісовик, нар. у с. Сріблянці Бахмутського пов. (Донеччина); чл. РУП (з 1901), видавець і співред. ж. «Укр. Хата» (1909 — 14), один з організаторів і лідерів УПСР і чл. її ЦК; гол. Всеукр. Ліс. Спілки, чл. Центр. і Малої Ради (1917 — 18), мін. пошти і телеграфу в уряді В. Винниченка (після 3 Універсалу), співавтор 4 Універсалу, комісар Київ. пов., ген. секретар, згодом гол. Укр. Нац. Союзу (14. 11. 1918 — січень 1919), співорганізатор протигетьманського повстання (1918), мін. зем. справ в уряді В. Чехівського за Директорії (грудень 1918 — лютий 1919); з лютого 1919 в Галичині, де уряд ЗУНР за рев. погляди не дав йому дозволу на. перебування. Згодом на еміґрації, секретар дипломатичної місії УНР у Будапешті (1919 — 20), потім у Празі, де, користуючися з підтримки Т. Масарика, розвинув жваву гром.політ. і культ. діяльність: гол. Укр. Гром. Комітету (1921 — 25), співтворець укр. вищих шкіл у Празі, Укр. Госп. Академії в Подебрадах, Укр. Високого Пед. Ін-ту ім. М. Драгоманова, організатор Всеукр. Роб. Союзу в Чехо-Словаччині, гол. Укр. Соціологічного Інту в Празі; видавець і ред. місячника «Нова Україна» (1922 — 28). Після 4 з\'їзду УПСР (12. 5. 1918) належав до фракції «центр. течії», на еміграції очолював УПСР і засуджував діяльність її «закордонної делегації» у Відні; був у опозиції і гостро поборював Уряд Укр. Нар. Республіки (УНР) в екзилі.\n\nШ. — автор бл. 60 публіцистичних праць: «Рев. соціалізм на Україні» (1921), «Село і місто» (1926), «Масарик як соціолог» (також нім. і чес. мовами), «Стара і нова Україна» (1926), «Міжнаціональне становище укр. народу» (1934), «Велика революція й укр. визвольна програма» (1928), «Ляхоманія» (1931), «Щоденник» (2 частини 1958), «Схема життєпису» (1956), «Гетьманщина і Директорія» (1958). Як письм. (під псевд. М. Сріблянський і М. Бутенко) опублікував зб. поезій: «Сни віри» (1908), «Самотність» (1910), нариси «Жертви громадської байдужости» (1910), «Шевченко і самостійність України» (1917), «Листки з лісу» (1918). Помер у Ржевницях б. Праги і там похований.\n\n\n\nЛітература: Гомзин Б. Микита Шаповал, укр. гром. діяч. Л. 1932: Шаповал Микита. Схема життєпису (автобіографічний шкіц) (упорядкував С. Зеркаль). Нью-Йорк 1956.\n\n\n\n\'\'А. Жуковський\'\'\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Ша]]','ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050121063610','',0,0,0,0,0.82803428817,'20050217154748','79949878936389');
INSERT INTO cur VALUES (10583,0,'Шахрай_Василь','\'\'\'Шахрай Василь\'\'\' ( ? - [[1919]])\n- [[Політичний діяч]], член [[УСДРП]], член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], згодом [[більшовицький діяч]] на [[Полтава|Полтавщині]]. Комісар військових справ у Народному секретаріаті в [[Харків|Харкові]]. Відстоював самостійність України, критикував [[шовінізм|шовіністичну]] антиукраїнську політику більшовиків.\n[[Category:Персоналії Ша]]','',5,'Gutsul','20040905155450','',0,0,0,1,0.7789519973,'20050129055400','79959094844549');
INSERT INTO cur VALUES (10584,0,'Шашкевич_Маркіян','\'\'\'Шашкевич Маркіян\'\'\' - український письменник, культурно-громадський діяч.\n\n\'\'\'Народився\'\'\' [[6 листопада]] [[1811]]
\n\'\'\'Місце народження\'\'\': с. Підлісся, [[Золочів (Львівщина)|Золочівського]] повіту в [[Галичина|Галичині]]
\n\'\'\'Помер\'\'\' [[7 червня]] [[1843]]
\n\nЗачинатель нової української літератури в Галичині. \n\nОчолив \"[[Руська трійця|Руську трійцю]]\", ініціатор видання альманаху \"[[Русалка Дністровая]]\" ([[1837]]). \n\nВиступав за рівноправність української мови.\n\n\n\n==Енциклопедія Українознавства==\nШашкевич Маркіян (6. 11. 1811 — 7. 6. 1843), поет і речник відродження Зах. Укр. Земель, родом з с. Підлисся Золочівського пов. (Галичина), син свящ. Закінчив Львівську духовну семінарію (1838) і був вільним слухачем Львівського Унту. По закінченні семінарії був свящ. по с. Львівщини. Ще під час навчання в семінарії Ш. спільно з Я. Головацьким та І. Вагилевичем (див. «Руська трійця») згуртував нац. свідому молодь (крім названих, Г. Ількевич, І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський та ін.) на боротьбу за нац.-культ. відродження на зах. землях, зокрема за відродження нар. мови в письменстві й церк. проповідях. Вислідом їхньої діяльности була поява фолкльорних зб. «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), а гол. альманаху «Русалка Дністровая» (1837), яка вирішально вплинула на нац. відродження й розвиток укр. літератури в Галичині.\n\nПерший вірш ПІ. «Голос галичан» з\'явився в друку 1835. Його поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та ін. пізнішими дослідниками. Крім кількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), ПІ. писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля та ін.), також на іст. теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». 1836 ПІ. опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo», спрямовану проти спроб заведення в укр. мові латинської абетки. Ш. переклав частину «Слова о полку Ігореві» та св. Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на нар. мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав його «Читанку» для малих дітей» (1850).\n\nПомер Ш. у злиднях від туберкульози і був похований у Новосілках Лісних. Слава його як будителя нац. свідомости й зачинателя нової укр. літератури в Галичині почала зростати посмертно. 1891 тлінні останки його перенесено до Львова. 1911, у ст. народження письм., відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам\'ятника. 1959 у Підлиссі відкрито літ.-меморіяльний музей, а 1962 там таки поставлено бронзове погруддя Ш. За новіших часів культ Ш. зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діяспорі. У Вінніпезі (Канада) засновано Ін-т Маркіяна Ш. (1961), який з 1963 видає зб. «Шашкевичіяна» (до 1985 — 39 чч.) та «Бібліотеку Шашкевичіяни» (ред. М. Марунчак). Там таки поставлено бронзове погруддя Ш. і його ім\'ям названо місцевий парк.\n\n\n\nЛітература: Никола з Николайова (Микола Устиянович). Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную Єго память. Л. 1848 (2 вид. Вінніпеґ 1968); Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком Матеріали-документи . . . ЗНТШ т. XIX. Л. 1906; Маркіян Шашкевич, Руська письменність. Л. 1911; Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. Коломия 1912; Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича . . . Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. Л. 1912; Попович Д. Маркіян Шашкевич на тлі відродження Гал. України. Мондер 1943; Білецький О. Русалка Дністрова (в кн. Від давнини до сучасности. Т. 1. К. 1960; Шах С. о. Маркіян Шашкевич і гал. відродження. Париж — Мюнхен 1961; Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. Л. 1961; Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. Вінніпеґ 1962; Гуменюк М. і Кравченко Є. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Бібліографічний покажчик. Л. 1962; Луців Л. Маркіян Шашкевич. Джерсі Сіті 1962; Гребільський Г. Письменники Зах. України 20 — 50 pp. К. 1965; Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.культ. діяльність. К. 1969; Петраш О. Руська Трійця. К. 1972; Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galiciji w latach 1830 — 1848. Kr. 1973.\n\n\n\n\'\'М. Марунчак\'\'\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n\n\n\n===Твори=== \n* Веснівка\n* О Наливайку\n* Олена\n* Руська мова\n* Слово для чтителей руського язика\n* Хмельницького обступлєніє Львова\n* Ярослав\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]] [[Category:Персоналії Ша]]\n[[Category:Українські письменники]]','ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050121071854','',0,0,0,0,0.677323208972,'20050217154748','79949878928145');
INSERT INTO cur VALUES (10585,0,'Швець_Федір','\'\'\'Швець Федір\'\'\' ([[1882]] - [[1940]])\n- [[Громадсько-політичний діяч]], [[професор]] геології [[Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], член ЦК Селянської спілки та УПСР. У [[1918]]–[[1919]] рр.– член [[Директорія|Директорії]] [[УНР]]. З [[1920]] р.– на еміграції в [[Прага|Празі]]: професор [[Український Вільний Університет|УВУ]] та Українського педагогічного інституту їм. М. Драгоманова.\n[[Category:Персоналії Шв]]','',5,'Gutsul','20040905155526','',0,0,0,1,0.119797817022,'20050216163359','79959094844473');
INSERT INTO cur VALUES (10586,0,'Шевчук_Валерій_Олександрович','\'\'\'Шевчук Валерій\'\'\' ([[20 серпня]] [[1939]], [[Житомир]] - )\n- [[Письменник]]-шестидесятник, майстер психологічної прози, автор ряду літературознавчих та публіцистичних праць.\n\n\'\'\'Шевчук Валерій\'\'\' (* 1939), один з визначніших письм. покоління шестидесятників, майстер псих. прози на теми сучасности, родом з Житомира. Зб. оп. і повістей: «Серед тижня» (1967), «Набережна 12» і «Середохрестя» (1968), «Вечір святої осени» (1969), «Крик півня на світанку» (1979), «Двоє на березі» (1984) та ін. Працює також над актуалізацією старокиїв. літ. тематики та літератури середньої доби: роман «На полі смиренному» (1982), роман-есей «Мисленне дерево» (1986), упорядкування в перекладах на суч. літ. мову зб. любовної лірики 16 — 19 ст. «Пісні Купідона» (1984), «Літопис Самійла Величка» у ж. «Київ» 1986 — 87, та ін.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Ше]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050122045121','',0,0,0,0,0.339209705283,'20050122045121','79949877954878');
INSERT INTO cur VALUES (10587,0,'Шелухин_Сергій','\'\'\'Шелухин Сергій\'\'\' ([[1864]] - [[1938]])\n- Правознавець, громадський і [[політичний діяч]], [[письменник]]. Діяч УПСФ, член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], генеральний суддя [[УНР]], [[міністр]] судових справ в уряді [[Голубович Всеволод Олександрович|В. Голубовича]]. В період гетьманату – голова делегації на переговорах з РРФСР. За [[Директорія|Директорії]] – виконуючий обов\'язки міністра юстиції в уряді [[Чехівський Володимир Мусійович|В. Чехівського]], член української делегації на мирній конференції в [[Париж|Парижі]] ([[1919]] р.). З [[1921]] р.– на еміграції.\n\n\n==Енциклопедія Українознавства==\n\'\'\'Шелухин Сергій\'\'\' (1864 — 1938), правник, гром., політ. і пед. діяч, письм. (писав вірші під псевд. С. Павленко) родом з Полтавщини; працював суддею у різних м. України, активний в укр. русі, почавши з 1905: гол. Рев. комітету в Одесі (1917), діяч УПСФ, чл. Укр. Центр. Ради; ген. суддя УНР, мін. суд. справ в уряді В. Голубовича (лютий-квітень 1918), за гетьманату чл. Держ. Сенату і гол. укр. делеґації на мирових переговорах з РСФСР; 1918 виконуючий обов\'язки мін. юстиції в уряді Директорії В. Чехівського (1919); чл. укр. делегації на мировій конференції в Парижі (1919), з 1921 жив у Чехо-Словаччині; проф. карного права УВУ й Укр. Пед. Ін-ту ім. М. Драгоманова у Празі (1924 — 25), чл. Укр. Іст.-Філол. Т-ва; гол. Укр. Комітету у Чехо-Словаччині (Прага) та Укр. Правничого Т-ва в Чехії. Праці з історії укр, права, гол. розвідки про «Руську Правду» (1929), «Закупи з „Руської Правди\"», «Історикоправні підстави укр. державности» (1929); «Варшавський договір між поляками і Петлюрою» (1926), «L\'Ukraine, la Pologne et la Russie et le droit de la libre disposition des peuples» (1919); на іст. теми: «Звідкіля походить Русь — теорія кельтського походження Київ. Руси» (1929), «Україна — назва нашої землі з найдавніших часів» (1936), «Нім. колонізація на Україні» (1938) тощо. Співр. «Зорі» (з 1886), «Укр. Хати» (1909 — 14), «ЛНВ», «Украинской Жизни», «Дзвонів» (з 1931) тощо. Помер у Празі.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n[[Category:Персоналії Ше]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050122050858','',0,0,0,0,0.497153390896,'20050202133340','79949877949141');
INSERT INTO cur VALUES (10588,0,'Шептицький_Андрій','[[Image:Andriy sheptytskyi.jpg|right|framed|Митрополит Андрій Шептицький]]\n\'\'\'Шептицький Андрій\'\'\' ([[22 липня]] [[1865]] - [[1 листопада]] [[1944]]) — восьмий (після відновлення митрополії в [[1808]] р.) Митрополит [[Українська Греко-Католицька Церква|Української Греко-Католицької Церкви]], Роман Марія Александр граф на Шептичах Шептицький, який у чернецтві прийняв ім’я Андрея. Вступив на владичий престол [[митрополит|митрополита]] [[Галич|Галицького]], [[архиєпископ|архиєпископа]] [[Львів|Львівського]] і [[єпископ|єпископа]] [[Кам’янець-Подільський|Кам’янця-Подільського]] у віці 35 років, церемонія інтронізації відбулася [[17 січня]] [[1901]] року, в переддень [[Навечір\'я Богоявлення|Навечерія Богоявлення]], в архикатедральному соборі [[Собор Святого Юра|Святого Юра]] у Львові. \n\nЗараз успішно триває процес беатифікації Митрополита Андрія Шептицького.\n\n==Церковна кар\'єра==\nНародився у с. [[Прилбичі]] (тепер [[Яворівський район|Яворівського р-ну]] [[Львівська область|Львівської обл.]]). Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, члени родини стали франкомовними римо-католиками.\n\nПри хрещенні отримав імена Роман, Олександр, Марія. \n\nПочаткову та середню освіту здобув удома та в гімназії Св. Анни у місті [[Краків]] ([[Польща]]). Після закінчення у [[1883]] гімназії деякий час перебував на військовій службі, але через хворобу змушений був її залишити. Навчався на юридичному факультеті Краківського та [[Вроцлав|Вроцлавського]] [[університет|університетів]]. В [[1888]] здобув науковий ступінь доктора права. У [[1887]] здійснив подорож в Україну та Росію, під час якої познайомився з філософом В.Соловйовим та істориком [[Антонович Володимир|В.Антоновичем]]. В [[1888]] вступив до монастиря отців [[василіяни|Василіян]] у [[Добромиль|Добромилі]]. У чернецтві прийняв ім’я Андрей. Згодом студіював [[філософія|філософію]] та [[теологія|теологію]] у Кракові. Після закінчення навчання отримав наукові ступені доктора теології та доктора філософії. В [[1892]] був висвячений на священника у [[Перемишль|Перемишлі]], згодом став магістром Новиків (молодих ченців) у Добромилі ([[1892]]-[[1896]]), а з [[1896]] — ігумен монастиря святого Онуфрія у Львові. Деякий час був [[професор|професором]] теології у Кристинополі (тепер [[Червоноград]] Львівської обл.).\n\nМитрополит Шептицький першим із вищих ієрархів Греко-Католицької Церкви почав використовувати народну мову в спілкуванні із вірними. Коротке єпископство у Станиславові ([[1899]]–[[1900]]) Андрей Шептицький почав з відвідування [[Гуцульщина|гуцульських]] і [[Буковина|буковинських]] [[парохія|парохій]]. Ніхто з єпископів раніше не писав до гуцулів послання їхнім діялектом (“До моїх любих гуцулів”): “Періш усего Ви, дєді і нені христєнецкі, сокотіт свої ґіти вид згіршення”.\n\nУ [[1899]] [[імператор]] [[Франц Йосиф І]] іменував Шептицького Станіславським єпископом, а [[рим|римський]] [[Папа]] [[Лев ХІІІ]] затвердив це рішення ([[хіротонія]] відбулася [[17 вересня]] [[1899]]). Після смерті митрополита Ю.Сас-Куїловського Шептицький [[17 грудня]] [[1900]] був номінований Галицьким митрополитом. Інтронізація відбулася 17.01.1901 у соборі св. Юра у Львові.\n\n==Екуменічна та унійна діяльність Митрополита Шептицького==\nВін двічі відвідав [[Росія|Росію]] ([[1907]], [[1912]]) та [[Білорусь]]. Заснував [[Російська Католицька Церква|Російську католицьку церкву]]. Створив апостольський [[вікаріат]] для вірних греко-католицької церкви у [[Боснія|Боснії]], а в [[1908]] направив туди для місійної діяльності ченців-студитів. У [[1907]] Шептицький добився призначення єпископа для [[США]], а в [[1912]] і для українських поселенців у [[Канада|Канаді]]. У [[1910]] брав участь у євхаристійному конгресі у [[Монреаль|Монреалі]]. Шептицький був ініціатором Велеградських з’їздів ([[1907]]-[[1927]]), у [[Бельгія|Бельгії]] створив східну гілку [[орден бенедиктинців|ордену бенедиктинців]].\n\nУ [[1901]] заснував [[чин св. Теодора Студита]], у [[1913]] запросив до [[Галичина|Галичини]] [[чин Редемптористів]], які прийняли східний обряд і створили свою гілку. Опікувався також жіночими згромадженнями Сестер: Пресвятої родини, Студиток, Милосердя, Святого Вікентія, святого Йосифа, священомученника Йосафата. Скликав [[Синод|Синоди]] та конференції єпископату греко-католицької церкви. У [[1917]] провів низку заходів, спрямованих на поширення і зміцнення католицької церкви в Росії. У [[березень|березні]] [[1917]] організував у [[Петроград|Петрограді]] Синод Російської католицької церкви і призначив отця [[Федоров Леонід|Леоніда Федорова]] [[Екзарх|Екзархом]] для католиків візантійського обряду в Росії. Перебуваючи у Києві, митрополит призначив отця Михайла Цегельського Екзархом для католиків візантійського обряду в Україні.\n\nУ міжвоєнний період Митрополит Андрей продовжував роботу з розбудови УГКЦ. За ініціативою Шептицького було засновано [[Львівська греко-католицька академія|Львівську греко-католицьку академію]] ([[1928]]), Богословське наукове товариство ([[1929]]), Український католицький інститут церковного з’єднання ім. Митрополита [[Рутський Веніамін|Рутського]] ([[1939]]). Продовжуючи унійну діяльність, відновив роботу Голандського унійного апостолату, у Бельгії – східну гілку ордену бенедиктинців, започаткував унійний рух в Англії.\n\nПередбачаючи наростання репресій проти церкви, Митрополит таємно [[22 грудня]] [[1939]] висвятив на єпископа свого наступника — [[ректор|ректора]] [[Львівська духовна семінарія|Львівської духовної семінарії]] о. [[Йосип Сліпий|Йосипа Сліпого]]. У [[жовтень|жовтні]] [[1939]] Шептицький призначив Екзархів для вірних візантійського обряду, що проживали на території Радянського Союзу: єп. М.Чарнецького для [[Волинь|Волині]] та [[Полісся]], о. [[Шептицький Климент|К.Шептицького]] для Росії та [[Сибір]]у та ін.\n\nПід час Другої світової війни Шептицький ставив питання про об’єднання всіх християн України навколо Київського Патріархату у єдності з Римським престолом, але не знайшов розуміння з боку окремих ієрархів церкви та української інтелігенції.\n\n==Політична діяльність Митрополита==\nВ [[1901]] році закрив греко-католицьку семінарію на знак підтримки [[сецесія|сецесії]] українських студентів із [[Львівський Університет|Львівського університету]]. В [[1903]] році він приєднався до бойкоту українськими депутатами [[Галицький Сейм|галицького сейму]]. Засудив [[Січинський Мирослав Миколайович|Січинського]] (вбивці графа [[Потоцький Анджей|Потоцького]]) в Посланні перед Томиною Неділею [[1908]] р.\n\nЦя подія, підживила неприхильне ставлення української громадськості до митрополита. Народ по селах співає: «Наш Січинський най жиє, а Потоцький най гниє!», масово надають дітям ім\'я Мирослав. Послання було продиктоване не тільки християнськими мотивами, але й політичними: його вимагав Відень як передумову для натиску на поляків, щоб ті зробили українцям поступки. \nНайбільшим політичним досягненням Шептицького стала в [[1914]] р. домова з польською стороною про виборчу реформу, яка б збільшила політичне представництво українців у галицькому сеймі. Здійснити її завадила війна.\n\nЗагальна позиція митрополита у політичних справах: закликає духовенство не ув’язуватися в політику і сам подає приклад; як галицький митрополит він ex officio був депутатом [[Відень|віденського]] [[парламент|парламенту]] і [[Галицький Сейм|галицького сейму]], але в стінах обох цих шановних закладів до [[1914]] р. з’явився лише двічі і обидва рази виступав не на політичні, а на освітянські теми.\n\n== Благочинність та меценатство ==\nОднією з малозгадуваних (але значущих для висвітлення його christianitas) соціальних акцій митрополита було те, що він добився в австрійського уряду допомоги для вдів священиків.\n\nПід час [[Друга Світова Війна|Другої Світової війни]] [[православ\'я|православні]] священики і миряни Кам’янця зверталися до митрополита Шептицького по допомогу — фінансову і суто церковну: книги, [[ризи]], [[літургія|літургійне]] начиння тощо, — посилаючись на те, що він же є єпископом їхнього міста, — і митрополит у допомозі не відмовив.\n\nМитрополит підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «[[Просвіта]]», «[[Рідна школа]]», «[[Сільський господар]]»\n\nЗасновує [[Український Національний Музей]], купує в [[1905]] для нього приміщення за 34 тис. доларів (з допомогою [[євреї|євреїв]], бо поляк-власник не бажав продавати будинок українцям). Завдяки піклуванню Шептицького у музеї зібрано одну з найбільших у Європі збірок [[іконопис]]у.\n\nЦерковні, гуманітарні фундації: найперша – Єпархіяльна бібліотека в Станиславові (передав 4 тисячі книг із особистої бібліотеки), Академічний Дім, Народня Лічниця (яку згодом ([[1930]]-[[1938]]) перетворили на сучасний шпиталь), гімназії; клопотанням до [[Чехія|чеського]] уряду врятував українську господарську академію в [[Подєбради|Подєбрадах]]. Шептицький був ініціатором і засновником Земельного банку у Львові ([[1910]]).\n\nНа кошти митрополита придбано будівлю, в якій розмістилася художня школа О. Новаківського, а також майстерня [[Сосенко Модест|М.Сосенка]] та [[Курилас Осип|О.Куриласа]]. Шептицький надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття художньої освіти у кращих навчальних закладах Європи.\n\nНим заснована [[Львівська Богословська Академія]] (в [[1928]] р. єдиний український вищий навчальний заклад за [[Польща|Польщі]]); на сиротинці передав разом 1 млн. доларів; посилав подарунки на [[Песах]] єврейським убогим дітям.\n\nЗаходами Комісії охорони природи при [[Наукове товариство ім. Т.Шевченка|НТШ]] митрополит дав розпорядження утворити на землях Львівської митрополії заповідник кедрових лісів на горі Яйце, що біля [[Підлюте|Підлютого]], та заповідник степової рослинности біля [[Чортова Гора|Чортової Гори]] на [[Рогатин|Рогатинщині]]. То були одні з перших природних [[заповідник|заповідників]] у Західній Україні. Сприяв відкриттю [[курорт|курортів]] (напр., [[Черче]]).\n\n==Діяльність Митрополита за радянської та нацистської окупації==\nСтрахітливі злочини \"перших совітів\" були причиною його привітання \"побідоносному німецькому війську\" [[5 липня]] [[1941]] року. Проте ніхто з єпископів — “князів Церкви” — у цілій Европі не виступав потім так відкрито й беззастережно проти фашизму в багатьох пастирських посланнях. Засуджуючи переслідування євреїв звернувся ([[грудень]] [[1941]]; [[лютий]] [[1942]]) з протестом щодо нищення єврейського населення у Галичині до райхсканцлера [[Гіммлер|Гіммлера]]. 29–31 серпня [[1942]] написав розпачливий лист до папи [[Пій XII|Пія XII]], [[21 листопада]] [[1942]] — послання \"Не убий\", в якому містилися заклики до примирення політичних сил українського суспільства, засуджувалися політичні вбивства і містилися застереження про відлучення від церкви організаторів і виконавців подібних злочинів. Це приводило до фашистівських обшуків на Св. Юрі, під час яких німці розкривали навіть труни покійників.\n\nЗа згодою Шептицького значна кількість євреїв переховувалась у греко-католицьких монастирях і навіть у митрополичій резиденції. Наказав сховати понад 300 єврейських дітей та цінні єврейські документи. У рятуванні євреїв йому допомагали, серед інших, сестра Йосифа Вітер ([[1946]] її ув’язнено загалом на 30 років) і брат [[Шептицький Климент|Климент]] (37 євреїв; на фабриці взуття, яка належала студитам, – ще 16 євреїв; арештований [[1947]]). Слід однак зауважити, що Митрополит приховував цю свою порятункову акцію від більшої частини духовенства – і тому, що цього вимагали обставини, і через [[антисемітизм]] значної частини священиків.\n\nПередчуваючи, що радянська влада буде нищити Церкву, митрополит заповідав, щоб священики, ченці і черниці вчилися якогось ремесла.\n\nПомер Владика [[1 листопада]] [[1944]] року, коло 13 год., три дні перед тим переставши з будь-ким розмовляти.\n\n==Ресурси Інтернет==\n[http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/use/10535.html Стаття \"Митрополит Шептицький\" (енциклопедія \"УСЕ\")]\n\n[http://www.una.org.ua/page.php?id=38 Біографічна інформація про Андрея Шептицького (сайт УНА)]\n\n[http://www.geocities.com/nspilka/library/szeptycki.html Фактографічні нотатки про Митрополита Андрея Шептицького]\n\n[http://www.papalvisit.org.ua/ukr/ugcc_sheptytsky.php Митрополит Андрей Шептицький (сайт, присвячений візиту Папи Римського в Україну)]\n\n[[Category:Персоналії Ше]]\n[[Category:Видатні українці]]\n[[Category:Католицизм]]\n\n[[pl:Andrzej Szeptycki]]','',114,'Kvandr','20050311211751','',0,0,0,0,0.578428824702,'20050311211751','79949688788248');
INSERT INTO cur VALUES (10589,0,'Шмигельський_Андрій','\'\'\'Шмигельський Андрій\'\'\' ([[1866]] - [[1920]])\n- Посол до Галицького сейму в [[1907]]–[[1913]] рр., член президії Національної Ради ЗУНР, [[віце-президент]] [[ЗУНР]].\n[[Category:Персоналії Шм]]','',5,'Gutsul','20040905155924','',0,0,0,1,0.454317502889,'20050206085015','79959094844075');
INSERT INTO cur VALUES (10590,0,'Шраг_Микола','\'\'\'Шраг Микола\'\'\' ([[1894]] - [[1968]])\n- [[Економіст]], [[політичний діяч]]. Член ЦК УПСР, заступник голови [[Центральна Рада|Центральної Ради]]. У [[1919]] р.– радник Української дипломатичної місії у [[Будапешт|Будапешті]]. З [[1919]] р. на еміграції. У [[1924]] р. повернувся до [[УРСР]], працював у [[Харків|Харкові]]. У [[1931]] р. заарештований і засланий. З [[1952]] р. працював у [[Харківський інститут народного господарства|Харківському інституті народного господарства]], з [[1966]] р. у [[Львівськbq політехнічнbq інститут|Львівському політехнічному інституті]].\n[[Category:Персоналії Шр]]','',5,'Gutsul','20040905155939','',0,0,0,1,0.300756999897,'20050129055400','79959094844060');
INSERT INTO cur VALUES (10591,0,'Штейнгель_Федір','\'\'\'Штейнгель Федір\'\'\' ([[1870]] - [[1946]])\n- [[політичний діяч|Політичний]] і [[культурний діяч|культурний]] діяч, [[дипломат]]. У [[1906]] р.– член І Державної Думи. Член ТУП. За гетьманату – посол у [[Берлін|Берліні]].\n\n\n\'\'\'Штейнгель або Штайнгайль Федір\'\'\' (Теодор, 1870 — 1946), політ. і культ. діяч, дипломат; барон родом з с. Городка на Волині. Закінчив Київ. Ун-т, 1902 заснував у Городку музей з цінними археологічними, іст. і етногр. збірками з Волині, розкопував могильники княжої доби у Студинці на Рівенщині. 1906 чл. І Держ. Думи від м. Києва, належав до укр. парламентарної. фракції. Чл. ТУП, товариш гол. Укр. Наук. Т-ва в Києві. За гетьманату посол Укр. Держави в Берліні (1918), підтримував добрі зв\'язки з дипломатами невтральних держав (Еспанії і Голляндії). З 1940 жив б. Дрездену.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n\n[[Category:Персоналії Шт]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050122132759','',0,0,0,0,0.874329405778,'20050122132759','79949877867240');
INSERT INTO cur VALUES (10592,0,'Шульгин_Олександр','\'\'\'Шульгин Олександр\'\'\' ([[1889]] - [[1960]])\n- [[політичний діяч|Політичний]], [[громадський діяч|громадський]] і науковий діяч. Член ТУГІ, а потім УПСФ. У [[1917]] р.– член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], генеральний секретар міжнаціональних справ. У [[1918]] р.– посол [[Україна|України]] в [[Болгарія|Болгарії]]. Член мирної делегації України в [[Париж|Парижі]]. Захищав інтереси і незалежність України. З [[1920-ті|1920-х]] років – на еміграції. Брав участь у емігрантських урядах [[УНР]]. [[Професор]] [[УВУ]] в [[Прага|Празі]].\n\n\n==Енциклопедія українознавства==\n\'\'\'Шульгин Олександер\'\'\' (30. 7. 1889 — 4. 3. 1960), політ., гром. і культ.-наук. діяч, родом з с. Сохвине на Полтавщині, історик-соціолог, д. чл. НТШ; співтворець укр. держави (1917 — 19). Походив з коз.старшинського роду, споріднений з Полуботками, Скоро ладськими, Самойловичами, Апостолами; син Якова Ш. Студіював історію й філософію у Петербурзькому Ун-ті (1908 — 15), згодом асистент у ньому (1915 — 17). Там почав свою гром.-політ. діяльність, активний у Петербурзькій Громаді ТУП, пізніше у дем.-радикальній партії, яку 1917 перейменовано на Укр. Партію Соціалістів Федералістів, член її центр, комітету. У Петрограді з ініціятиви Укр. Нац. Ради Ш. був делеґатом до Совєту роб. і солдатських депутатів.\n\nЗ поч. березневої революції Ш. повернувся до Києва, став чл. Укр. Центр. Ради, згодом і Малої Ради, з липня 1917 до 30. 1. 1918 ген. секретарем міжнац. (пізніше міжнар.) справ, був співавтором Статуту Вищого Управління України, співорганізатором З\'їзду народів Росії у Києві (вересень 1917). За його керівництва закордонною політикою Франція й Англія визнали de facto УНР й Україна почала мирові переговори з почвірним союзом Центр. Держав у Бересті. За гетьманату Ш. був співр. мінва закордонних справ Укр. Держави, з липня 1918 амбасадором України у Софії (до кін. 1918). У 1919 призначений Директорією УНР чл. укр. делеґації на Мирову Конференцію в Парижі, згодом (1920) гол. укр. делеґації на першій асамблеї Ліґи Націй у Женеві; а з 1921 очолював Надзвичайну дипломатичну місію УНР у Парижі. На цих постах Ш. боронив укр. інтереси перед різними міжнар. орг-ціями, особливо з ініціятиви Міжнар. Унії для Ліґи Націй, гол. якої він був. 1933 — 38 pp. виступав проти больш. терору в УССР, примусової праці, голоду на Україні; Ш. домагався від установи біженців при Лізі Націй визнання укр. національности.\n\nУ 1923 — 27 Ш. жив у Празі, де був проф. УВУ і Укр. Високого Пед. Ін-ту ім. М. Драгоманова, у яких викладав заг. історію й філософію історії. Тут разом з однодумцями відновив радикальнодем. партію, ставши гол. її празького комітету. 1926 був призначений мін. закордонних оправ УНР в екзилі й керував її зовн. політикою 1926 — 36, 1939 — 40 (тоді ж очолював екзильний уряд УНР) і 1945 — 46. У Парижі Ш. з 1927 брав активну участь у житті укр. еміграції: 1929 — 39 гол. Головної Еміграційної Ради, співред. тижневика «Тризуб» (у 1940 — ред.). Під час нім. окупації був заарештований (1940 — 41). Після 1945 віддався наук. праці: засновник і довголітній гол. Укр. Акад. Т-ва у Парижі (1946 — 60), ініціятор і віцепрез. Міжнар. Вільної Академії в Парижі (1952 — 60), що об\'єднувала екзильних учених. Одночасно Ш. був представником українців у Міжнар. орг-ції біженців (ІРО, — 1948 — 52) і співр. франц. орг-ції для охорони біженців і бездержавних при Мін-ві закордонних справ (1952 — 60).\n\nАвтор розвідок з історії укр. державности 1917 — 18 і діяльности уряду УНР в екзилі: «Політика» (1918), «L\'Ukraine, la Russie et les puissances de l\'Entente» (1918), «Les problèmes de l\'Ukraine» (1919), «L\'Ukraine et le cauchemar rouge: les massacres en Ukraine» (1927), «Державність чи Гайдамаччина» (1931), «Без території. Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині» (1934), «L\'Ukraine contre Moscou, 1917» (1935); соціологічні і історіософічні праці: «Нариси з нової історії Европи» (1925), «Les origines de l\'esprit national moderne et J.-J. Rousseau» (1938), «L\'histoire et la vie. Les lois, le hasard, la volonte humaine» (1957). Ст. в «УЗЕ» і «ЕУ» (доба Центр. Ради, доба Гетьманщини), у наук. зб., журн., особливо у паризькому «Тризубі», «Promethee» (1926 — 38), «La Revue de Promethee» (1938 — 40), «Укр. літ. газеті» (1956 — 60) та ін. Помер у Парижі, похований у Сарселі.\n\n\n\nЛітература: Збірник на пошану О. Шульгина (ред. В. Янів). ЗНТШ, т. 186, Париж — Мюнхен 1969; Alexandra Choulguine. 1889 — 1960. Editeur O. Perrin. Париж 1961.\n\n\n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n[[Category:Персоналії Шу]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050122140921','',0,0,0,0,0.134237078081,'20050216163359','79949877859078');
INSERT INTO cur VALUES (10593,0,'Шумський_Олександр','\'\'\'Шумський Олександр\'\'\' ([[1810]] - [[1946]])\n- Ідеолог українського національного відродження. У [[1924]]–[[1927]] рр.– нарком освіти [[Україна|України]], багато уваги приділяв українізації. У [[1927]] р. був відкликаний з України, у [[1933]] р. звинувачений в участі в \"Українській військовій організації\" і засуджений на 10 років позбавлення волі.\n\n==Енциклопедія українознавства==\n\'\'\'Шумський Олександер\'\'\' (1890 — ?), політ. діяч, один з лідерів укр. націоналкомунізму, родом з Волині, студіював у Москві (?). Провідний чл. УПСР з 1909, чл. Укр. Центр. Ради. У січні 1918 разом з ін. чл. УПСР пробував робити змову проти Центр. Ради. Ш. був одним з авторів законопроекту в земельних справах, прийнятого Центр. Радою 31. 1. 1918. На IV з\'їзді УПСР (13 — 16. 5. 1918) пристав до лівої фракції т. зв. «боротьбістів», прихильників влади роб. і сел. рад та співпраці з большевиками. Ш. один з організаторів Гол. Рев. Комітету, який брав участь у повстанні проти гетьмана, а в січні 1919 разом з рос. большевиками організував на Лівобережжі повстання проти Директорії. 1919, під час другої сов. окупації, боротьбісти пішли на співпрацю з КП(б)У і Ш. став нар. комісаром освіти (після М. Панченка) в уряді X. Раковського. На цьому посту Ш. започаткував боротьбу проти русифікації, за відродження укр. культури. У березні 1920, під тиском большевиків, боротьбісти ліквідували свою партію, і більшість їхніх чл. вступили до КП(б)У, а Ш. обрано до політбюра й оргбюра ЦК КП(б)У, а рівночасно призначено чл. делеґації КП(б)У до Комінтерну. 1920 Ш. був наркомом внутрішніх справ УРСР, згодом став гол. Полтавського окружного виконавчого комітету. Після укладення Ризького договору (18. 3. 1921) Ш. призначено представником УРСР у Польщі (1921 — 23). Повернувшися на Україну, Ш. став завідувачем Відділу агітації й пропаґанди ЦК КП(б)У (1923 — 25), рівночасно був ред. ж. «Червоний Шлях» (1923 — 26). 1924 — 27 Ш. був нар. комісаром освіти УРСР і з цього становища активно запроваджував українізацію. Протестуючи проти призначення 1925 Л. Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У, Ш. на цей пост пропонував, згідно з принципом «коренізації» В. Чубаря, а на гол. Ради Нар. Комісарів Г. Гринька (див. лист Сталіна до Кагановича та ін. чл. політбюра ЦК КП(б)У від 26. 4. 1926). У висліді конфлікту Ш. з Кагановичем витворився нац. ухил (за формулою М. Скрипника «укр. нац. збочення»), названий «шумськізмом», що став виявом ідеології укр. комунізму. Ш. домагався прискорення українізації укр. кадрів, обсадження українцями проф. спілок на Україні, які мали б дерусифікувати укр. робітництво. Ці самі ідеї висунув М. Хвильовий, а на форумі політбюра ЦК КП(б)У його боронив Ш. На оборону Ш. і його нац. політики виступив ЦК КПЗУ, але під тиском Москви, через посередництво Комінтерну, доведено до розламу в КПЗУ, а згодом і її ліквідації. 1927 Ш. був звільнений зі всіх постів в КП(б>У й уряді УССР і висланий до Москви, де став гол. Всесоюзної управи профспілки працівників освіти, а згодом був призначений ректором Ленінградського Ін-ту Нар. Госп-ва. З 1933 засланий на Соловки, де в останнє його бачили у червні 1934. За ін. інформаціями, Ш. з заслання писав листи до Сталіна, критикуючи його нац. політику, і був розстріляний після 1945; перше вид. УРЕ (т. 17) подає як дату смерти Ш. 1946. Ш. автор ст. «Стара й нова Україна» (1923), «Політ. ситуація в Сх. Галичині» (1924), «Ідеологічна боротьба в укр. культ, процесі» (1927), промов на засіданнях політбюра ЦК КП(б)У про українізацію і укр. культ. процес, листів до різних партійних установ тощо.\n\n\n\nЛітература: Скрипник М. Джерело до причини розламу в КПЗУ. X. 1928; Гірчак Є. ІПумськізм і розлам в КПЗУ. X. 1928; С — к о . Матеріали до історії шумськізму-хвильовізму. «Наша боротьба», 4, 1927; Скрипник М. Хвильовизм чи шумськізм? «Більшовик України», 2, 1927; Будівництво Радянської України. Збірник. Вип. І. X. 1928; Majstrenko I. Borot\'bism: A Chapter in the History of Ukrainian Communism. Нью-Йорк 1954; Майстренко І. Історія Комуністичної Партії України. «Сучасність». Мюнхен 1970; Mace J. Communism and the Dilemms of National Liberation. National Communism in Soviet Ukraine, 1918 — 1933. Кембрідж, Mac. 1983.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n\n\n\n\n[[Category:Персоналії Шу]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050122142514','',0,0,0,0,0.500694060466,'20050122142514','79949877857485');
INSERT INTO cur VALUES (10594,0,'Шумук_Данило','\'\'\'Шумук Данило\'\'\' ([[1914]] - )\n- Учасник українського руху опору, член [[Українська гельсінська група|Української гельсінської групи]], колишній член КПЗУ, в\'язень польських і німецьких концтаборів. У [[1945]] р. засуджений за участь в УПЛ до смертної кари, заміненої 20-річним ув\'язненням. Перебував в ув\'язненні до [[1956]] р. Знову ув\'язнений у [[1957]]–[[1967]], [[1972]]–[[1987]] рр. У [[1987]] р. емігрував до [[Канада|Канади]].\n\n\n==Енциклопедія українознавства==\n\'\'\'Шумук Данило\'\'\' (* 1914), учасник укр. руху опору родом з Волині; чл. Укр. Гельсінкської Групи; чл. австрал. відділу ПЕН-клубу; кол. чл. КПЗУ, в\'язень поль. і нім. концтаборів. 1935 засуджений поль. владою до 8 р. ув\'язнення за участь у ком. підпіллі. 1939 у висліді амнестії дотерміново звільнений. 1941 перебував у нім. концтаборі дл\'я сов. полонених. 1945 заарештований на Київщині засуджений за участь в УПА на кару смерти з заміною на 20 pp. ув\'язнення. Покарання відбував у Норильських, Тайшетських та ін. концтаборах, а також у Владімірській тюрмі. 1956, після перегляду його справи, дотерміново звільнений. 1957 вдруге заарештований, а рік пізніше засуджений на 10 pp. ув\'язнення за обвинуваченням в «антисов. пропаґанді й аґітації». Друге ув\'язнення відбував у мордовських концтаборах. Після звільнення жив у Києві. У січні 1972 втретє заарештований і засуджений на 10 pp. таборів особливого режиму і 5 pp. заслання. Того ж р. відмовився від сов. громадянства. В ув\'язненні був активним учасником боротьби за статус політв\'язня й ін. протестних акцій. 1979 став чл.-засновником Гельсінкської Групи у місцях позбавлення волі й Укр. Гельсінкської Групи. Протягом багатьох pp. домагався права виїхати до родини в Канаді. На захист Ш. влаштовувано акції в різних країнах, світу, а кан. уряд звертався в його справі до уряду СССР. На Зах. появилися спогади Ш. «За східнім обрієм» (Париж — Балтімор, 1974), які викликали серед укр. еміґрації дискусії щодо його критичної оцінки ідеології укр. націоналізму. Спогади Ш. з деякими доповненнями були перевидані під назвою «Пережите і передумане» (Детройт, 1983) та англ. мовою «Life Sentence» (Едмонтон, 1984). 21. 5. 1987 закінчився термін заслання, й Ш. еміґрував до Канади.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n\n[[Category:Персоналії Шу]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050122142710','',0,0,0,0,0.516703030801,'20050204054805','79949877857289');
INSERT INTO cur VALUES (10595,0,'Шухевич_Роман','\'\'\'Шухевич Роман\'\'\' (псевдо \'\'Тарас Чупринка\'\') ([[1907]] - [[1950]])\n- [[Генерал]]-хорунжий. Входив до галицького крайового проводу [[ОУН]]. Дотримувався тактики революційних дій. З [[1942]] р.– головнокомандуючий [[УПА]]. Загинув у бою.\n\n\n==Енциклопедія українознавства==\n\'\'\'Шухевич Роман\'\'\' (псевд. Тарас Чупринка) (17. 7. 1907 — 5. 3. 1950), ген. хорунжий і гол. командир УПА, провідник ОУН на рідних землях, гол. Секретаріяту УГВР, родом з м-ка Краковець Яворівського пов. Вихований під впливом ідей Визвольних Змагань у патріотичній атмосфері роду, Академічної гімназії у Львові та Пласту, Ш. скоро включився в націоналістичні групи молоді й став 1925 чл. УВО, з наказу якої виконав 19. 10. 1926 з Б. Підгайним Замах на поль. шкільного куратора Я. Собінського за денаціоналізаційну політику в укр. школах. Студіюючи інженерію в Данціґу й у Львові, Ш., здобув паралельно заг. військ. вишкіл у поль. війську, але, не допущений з політ. причин до іспиту в старшинській школі, доповнював його на курсах у краю й за кордоном. Чл. ОУН від початку її заснування. Ш. був з поч. 1930-их pp. до свого ув\'язнення 1934 бойовим референтом КЕ ОУН на зах. землях (псевд. Дзвін) і прагнув до з\'єднання УВО та ОУН, яке довершилося на Празькій конференції Проводу ОУН з представниками КЕ в липні 1932; керував бойовими акціями проти поль. окупації, звертаючи увагу також на становище на сх. укр. землях (замах М. Лемика в больш. консулаті, як протест проти організованого голоду 1933). Заарештований 1934 після замаху на мін. Б. Перацького, Ш. з браку доказів у співучасті був перевезений до концентраційного табору у Березі Картузькій, де очолював в\'язнів націоналістів. «Спрямований 1935 до слідчої в\'язниці і суджений у львівському процесі С. Бандери й ін., Ш. був засуджений на 4 р. ув\'язнення, а після звільнення 1937 на підставі заг. амнестії керував кілька разів оборонними акціями проти поль. погромів. Після держ.-політ. змін у Чехо-Словаччині 1938 Ш. перейшов нелеґально на Карп. Україну та співдіяв при творенні Карп. Січі, ставши заступником шефа штабу (як четар Щука). У боях врятувався з оточення, перейшов через Румунію й Юґославію до Австрії і був призначений Проводом ОУН на зв\'язкового в Данціґу до земель під Польщею. Після капітуляції Польщі Ш. переїхав до Кракова, а при поділі ОУН на дві фракції став по боці Бандери та увійшов до рев. проводу, перебираючи пост зв\'язкового з укр. землями під сов. займанщиною, згодом провідника ОУН на окраїнних укр. землях у Ген. Губернії (Посяння, Лемківщина та Холмщина). Працюючи рівночасно в Ген. Штабі ОУН, організував таємні військ. курси. 1941 напередодні нім.-рос. війни і як сотник Тур став фактичним керівником укр. леґіону при нім. Армії («Nachtigal») та увійшов з ним у червні до Львова. Після примусового переформування леґіону на допоміжне з\'єднання, формація дістала завдання поборювати сов. партизан на Білорусі, а після її остаточного роззброєння Ш. врятувався втечею з транспорту від арешту і перейшов на весні 1943 в підпілля, покликаний до Проводу ОУН в якості військ. референта. У новій ролі Тур взяв активну участь у підготові III надзвич. Збору ОУН, який ухвалив у серпні 1943 нову політ. платформу боротьби ОУН проти нім.-больш. окупанта та вніс далекосяжні зміни в програму ОУН у напрямі демократизації майбутнього плюралістичного суспільства. Збір обрав Ш. гол. тричленного Бюра Проводу ОУН, а восени 1943 він став як підполк. Т. Чупринка гол. командиром УПА, ним і залишився до своєї смерти. У листопаді 1943, як гол. командир та гол. Проводу ОУН, ПІ. брав керівну участь у підготові в житомирських лісах 1 Конференції поневолених народів, як першого кроку до створеного 1946 АБН. Командування УПА провело впродовж 1943 — 44 низку розмов для контакту й порозуміння зі стаціонованими на Україні частинами угор. і рум. армій, як і представниками поль. Крайової Армії. Для поширення плятформи визвольної боротьби ОУН і УПА заініціювали в липні 1944 створення Укр. Гол. Визвольної Ради (УГВР), а гол. її Ген. Секретаріяту й гол. секретарем військ. справ обрано ген. Чупринку-Лозовського. Після окупації зах. областей Червоною армією УПА під керівництвом Ш. продовжувала боротьбу повстанськими методами, засвоєними 1942 — 43 під час протибольш. акцій на Білорусі, приймаючи 1946 форми збройного підпілля, що пов\'язувало поборювання органів терору окупанта з мобілізацією мас для самооборони та пропаґанди ідей держ. незалежностй.\n\nСтоячи чверть століття в передових лавах рев.-визвольної боротьби, Ш. виступав на різних етапах змагань беззастережним речником укр. самостійництва та соборництва; поєднавши завдяки здобутому авторитетові за сім останніх років всі найвищі дійові пости в ОУН, УПА та УГВР, Ш. притягнув до співдії найширші верстви укр. суспільства, а в слушний час зумів довести до замирення з кол. ворогами для скріплення спільної боротьби проти окупанта, чим дав доказ державницького розуму. Висилаючи рейди поодиноких відділів УПА на Зах., як свідчення живучости змагань, сам, згідно з рішенням усіх керівних органів, залишився на Україні, де смертю підтвердив свої погляди й напрямні дії, як дороговказ до продовження змагань. Загинув у бою в Білогорщі б. Львова.\n\nЗастосовуючи засаду спільної відповідальности, сов. органи за життя й після смерти переслідували всю родину Ш. У масовому вбивстві в\'язнів у львівських Бриґідках перед приходом нім. військ загинув брат Ш. Юрій. Мати Євгенія Ш., нар. Строцька, дружина Наталя Березинська та сестра Наталя були заслані, а малолітній син Юрій Ш. (див.) та донька Марійка передані до дому безпритульних.\n\nДив. також АБН, ОУН, УГВР, УПА.\n\n\n\nЛітература: Янів В. Шухевич-Чупринка — людина і символ. Мюнхен 1950; Кравців Б. Людина і вояк. Нью-Йорк 1952; УГВР в світлі постанов Великого Збору та інших документів з діяльности 1944 — 51. Мюнхен 1956; Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. 1970; Waskowycz H. Roman Suchevyc — Kommandeur des Befreiungskrieges. Mitteilungen No. 17, Munchen 1980; Літопис УПА. Том 9 і 10. УГВР. Торонто 1982 і 1984.\n\n\n[[pl:Roman Szuchewycz]]\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Шу]]','',0,'83.16.78.126','20050305173446','',0,0,0,0,0.007273197177,'20050305173446','79949694826553');
INSERT INTO cur VALUES (10596,0,'Шухевич_Степан','\'\'\'Шухевич Степан\'\'\' ([[1877]] - [[1945]])\n- [[громадський діяч|Громадський]] і [[військовий діяч]], отаман УСС ([[1914]]–[[1915]]), отаман УГА ([[1918]]–[[1919]]). Як адвокат, брав участь у багатьох політичних процесах.\n[[Category:Персоналії Шу]]','',5,'Gutsul','20040905160318','',0,0,0,1,0.043311824111,'20040905160318','79959094839681');
INSERT INTO cur VALUES (10597,0,'Шухевич_Юрій','\'\'\'Шухевич Юрій\'\'\' ([[1933]] - )\n- Український політичний в\'язень, син [[Шухевич Роман|Романа Шухевича]]. Перебував в ув\'язненні у [[1948]]–[[1956]] , [[1958]]–[[1968]], [[1972]]–[[1988]] рр. У [[1990-ті|1990-х]] роках став організатором Української національної асамблеї і Української національної самооборони.\n\n\n==Енциклопедія українознавства==\n\'\'\'Шухевич Юрій\'\'\' (* 1933), укр. політ. в\'язень родом з Львівщини, син Р. Шухевича — Т. Чупринки; чл. Укр. Гельсінкської Групи (УГГ); з 15 р. життя перебуває в ув\'язненні й на засланні за участь батька в укр. визвольному русі. У 1948 заарештований і засуджений на 10 pp. ув\'язнення; покарання відбував у Владімірській тюрмі; у квітні 1956 звільнений на основі Указу ВС СССР, як незаконно репресований; у висліді протесту ген. прокурора СССР Р. Руденка його знову заарештовано і спрямовано до Владімірської тюрми досиджувати свій строк. 1958 Ш. був знову заарештований під закидом ведення «антирадянської аґітації і пропаґанди» і засуджений у Львові на нових 10 pp. позбавлення волі; ув\'язнення відбував у мордовських концтаборах, де брав активну участь у протестних акціях проти сваволі табірної адміністрації. У серпні 1968 Ш. був звільнений і через заборону жити на Україні поселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АССР, де працював електромонтером. У березні 1972 III. був заарештований втретє і засуджений на 9 pp. ув\'язнення і 5 pp. заслання. Після короткочасного перебування в мордовських концтаборах Ш. був заарештований в ув\'язненні вчетверте 1973 і засуджений на 10 pp. тюремного ув\'язнення і 5 pp. заслання; до 1978 перебував у Владімірській тюрмі, звідки був спрямований до Чистопільської тюрми. Ш. брав активну участь у кампаніях за надання ув\'язненим статусу політв\'язня, домагався права на виїзд з СССР і став чл. УГГ. У березні 1982 Ш. був висланий на заслання в Тюменській обл. 35 pp. покарання у радянському ув\'язненні і на засланні Ш. відбував за відмову відректися свого батька, ген. УПА, й засудити укр. визвольний рух. Перебуваючи в ув\'язненні, хворий Ш. втратив зір.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n[[Category:Персоналії Шу]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050122143503','',0,0,0,0,0.925962554256,'20050122143503','79949877856496');
INSERT INTO cur VALUES (10598,0,'Юрик_Степан','\'\'\'Юрик Степан\'\'\' ([[1868]] - [[1937]])\n- Галицький політичний і [[громадський діяч]], греко-католицький [[священик]]. Діяч УНДП, УНДО. У [[1918]]–[[1919]] рр.– член Національної Ради [[ЗУНР]].\n[[Category:Персоналії Юр]]','',5,'Gutsul','20040905160435','',0,0,0,1,0.234492367243,'20050206085015','79959094839564');
INSERT INTO cur VALUES (10599,0,'Юрій_Львович','\'\'\'Юрій I Львович\'\'\' (бл. [[1250]] - [[1308]])\n- Галицько-волинський [[князь]], син Льва Даниловича. Князював у Хомщині і Підляшші. Після смерті батька об\'єднав під своєю владою всі землі [[Галицько-волинське князівство|Галицько-волинського князівства]]. Домігся згоди константинопольської патріархії на утворення окремої галицької митрополії.\n\n\nЮрій І Львович (між 1252 і 57 — 1308, за ін. даними 1315), гал.-волинський кн. (1301 — 08 чи 15), син Лева I Даниловича. Споч. князював на Холмщині і Підляшші, після смерти батька (1301) об\'єднав всі землі Гал.-Волинського князівства зі столицею у Володимирі. За князювання Ю. Л. Польща відвоювала Люблінську землю (1302), а Угорщина — частину Закарпаття. Зате в обставинах миру Гал.Волинське князівство зазнало розквіту і екон. добробуту. Ю. Л. титулував себе «королем Руси, князем Ладимирії» (Regis Rusie, Princeps Ladimerie), його держава користувалася добрими міжнар. зв\'язками. Зокрема Ю. Л. тримав союз з Куявською лінією поль. кн., був одружений з Євфиміею, сестрою Владислава Локетка. Йото заходами засновано 1303 Галицьку митрополію, до складу якої увійшли єпархії: Гал., Володимирська, Перемиська, Луцька, Холмська, Турівська. З Ю. Л. закінчився розквіт Гал.-Волинського князівства.\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] \n\n[[Category:Stub]][[Category:Персоналії Юр]]','+ ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050123052919','',0,0,0,0,0.351047154214,'20050123052919','79949876947080');
INSERT INTO cur VALUES (10600,0,'Ярослав_Володимирович_(Осмомисл)','#REDIRECT [[Ярослав Осмомисл]]','',5,'Gutsul','20040905160835','',0,1,0,1,0.366330387707,'20040905160926','79959094839164');
INSERT INTO cur VALUES (10601,0,'Ярослав_Осмомисл','\'\'\'Ярослав Осмомисл\'\'\' ( ? - [[1187]])\n- [[Князь]] галицький ([[1153]]–[[1187]]). За його князювання [[Галицьке князівство]] зміцніло, територія його розширилася.\n\n\nЯрослав Володимиркович Осмомисл (1130-і pp. — 1187), гал. кн. (1153 — 87), син гал. кн. Володимирка Володаревича. Літопис вперше згадує його 1150 у зв\'язку з одруженням з Ольгою, дочкою кн. Юрія Долгорукого. Названий в «Слові о полку Ігоревім» — Осмомислом (що має вісім смислів, тобто розумний, мудрий). При вступі на престол гал. князівство знаходилося у конфліктному стані з київ. за деякі міста на Волині. Я. був готовий визнати зверхність київ. кн. Із\'яслава Мстиславича, але бояри спротивилися, тоді Із\'яслав увійшов зі своїм військом у Галичину і в битві під Теребовлею над Серетом при великих втратах переміг галичан. Після смерти Із\'яслава (1154) наступило замирення між Галичем і Києвом (за виїмком 1158 — 61 за Із\'яслава Давидовича). Я. утримував добрі зв\'язки з суздальським кн. Юрієм Долгоруким, разом з ін. кн. брав участь у походах проти половців. Відгомоном цієї боротьби було «Слово о полку Ігоревім». З ін. сусідами, Польщею і Угорщиною, Я. утримував мирні відносини, як також з Візантією та цісарем Фрідріхом І Барбароссою. Я. поширив територію свого князівства, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Він мав велике військо, при допомозі якого став одним з наймогутніших кн. на Русі. Про це згадує автор «Слова о полку Ігоревім»: «підпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу», «зачинив ворота Дунаєві». Я. прийшлося воювати з своїм двоюрідним братом Іваном Ростиславичем (Берладником), який 1159 пробував з Дунайського пониззя захопити Галичину, але безуспішно. За Я. розбудовано і укріплено багато гал. міст, його заходами у 1153 — 57 збудовано у Галичі Успенський собор.\n\nНа внутр. відтинку споч. Я. пробував жити в згоді з боярами, вони йому допомагали під час війни з Із\'яславом Мстиславичем, але розбогатівши від торгівлі, боярство перетворилося на родову аристократію з військ. дружинами і почали втручатися у держ. й приватні справи кн. 1172 Я. покинув свою дружину Ольгу Юріївну і взяв нешлюбну жінку, боярську дочку Настасію Чагрову. Бояри спротивилися і примусили кн. повернути Ольгу, а Настасію спалили як чарівницю. Також бояри спротивилися останній волі Я.: при смерті він бажав поділити гал. князівство між синами, призначаючи Олегові Галич, а Перемишль Володимирові. Бояри прогнали Олега.\n\nМудрою політикою за 35-річного князювання Я. створив могутню державу, з якою числилися всі його сусіди.\n\n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]]\n\n\n[[Category:Stub]][[Category:Князі Київської Русі]][[Category:Персоналії Яр]]','',225,'Ilya','20050312164228','',0,0,1,0,0.651860412514,'20050312164228','79949687835771');
INSERT INTO cur VALUES (10602,0,'Яців_Дмитро','\'\'\'Яців Дмитро\'\'\' (? - ?)\n- Член спеціальної похідної групи Я. Стецька, яка [[22 червня]] [[1941]] р. вирушила із [[Краків|Кракова]] в [[Україна|Україну]] з метою проголосити Акт відновлення Української держави.\n[[Category:Персоналії Яц]]','',5,'Gutsul','20040905160945','',0,0,0,1,0.903029940977,'20040905160945','79959094839054');
INSERT INTO cur VALUES (10603,0,'Яворницький_Дмитро_Іванович','\'\'\'Яворницький Дмитро\'\'\' ([[1855]] - [[1940]])\n- [[Історик]], [[археолог]], [[етнограф]], лексикограф, [[письменник]], найвизначніший дослідник [[історія українського козацтва|історії українського козацтва]].\n\n\'\'\'Яворницький (Еварницький) Дмитро\'\'\' (6. 11. 1855 — 5. 8. 1940), історик, археолог, етнограф, фолкльорист, лексикограф, письм., д. чл. НТШ (1914) й ВУАН (1929), родом з с. Сонцівки б. Дергачів на Харківщині, син дяка. 1881 по закінченні іст.-філол. фак. Харківського Ун-ту Я. був залишений для підготови до професури, однак захоплення історією Запоріжжя викликало невдоволення університетського керівництва, і його звільнено з роботи. 1886 — 91 Я. викладав історію в гімназії й на пед. курсах у Петербурзі. Як політ, неблагонадійного його 1892 вислано під нагляд поліції до Ташкенту, з забороною викладати в гімназіях. Тут він продовжував досліди в ділянці історії й археології, склавши «Путеводитель по Средней Азии от Баку до Ташкента в археологическом и ист. отношениях» (1893). 1901 Я. оборонив маґістерську дисертацію («История запорожских казаков», 2 тт.) в Казанському Ун-ті; 1897 — 1902 працював як приватдоцент на катедрі історії Росії Моск. Ун-ту. Паралельно з пед. роботою Я. продовжував досліди над історією Запор. Січі, організуючи археологічні розкопи на Запоріжжі та відвідуючи архіви Москви, Варшави, Києва, Соловецького манастиря й закордонні (Туреччина, Персія, Палестина).\n\n1902 земська управа і наук. т-во м. Катеринослава запросили Я. на дир. крайового іст. музею ім. О. Поля, в якому він працював до 1932, придбавши для нього цінні рукописи, портрети іст. діячів, мист. картини, одяг запорожців, нумізматичні колекції й ін. 1920 — 33 Я. був викладачем Катеринославського Ін-ту нар. освіти, в якому 1925 — 29 очолював н.-д. катедру українознавства. 1925 Я. обрано чл.-кор. ВУАН. У 1927 — 32 pp. його призначено відповідальним керівником археологічного нагляду над розкопами на території будівництва Дніпрельстану.\n\nЯк археолог-дослідник запор. старовини, Я. написав розвідки: «Запорожская печера над Днепром» (1885), «Раскопка Кургана „Мухина гора\"» (1885), «Раскопка Кургана в д. Вороной» (1885). Готуючися до археологічного з\'їзду 1905, що відбувся у Катеринославі, він розкопав бл. 200 могил; завдяки його старанням створено колекцію матеріальних пам\'яток — 75 000 експонатів, зв\'язаних з Запоріжжям і Півднем України, які зберігаються в Дніпропетровському держ. іст. музеї. Я. досліджував старі церкви: «Церковные памятники Запорожья» (1893), «Церковное устройство у запорожских казаков» (1890), і зібрав понад 600 експонатів церк. старовини, перев. з 18 в.\n\nВ іст. дослідах основну увагу Я. присвятив історії Запор. Січі, серед них: «История -запорожских казаков», т. 1 (заг. огляд території запорожців, їхнього устрою і побуту, 1892, 2 вид. 1900), т. 2 — історія до 1686 (1895), т. З — історія до 1734 (1897); «Очерки по истории запорожских казаков и Новороссийского края» (1889), «Вольности запорожских казаков» (1898), «Иван Дмитриевич Сирко, славный кошевой атаман запорожских низовых казаков» (1894). Багато матеріалів про Запоріжжя Я. зібрав і містив у «К. Ст.»: «Жизнь запорожских казаков по рассказу современника-очевидца» (1883), «Топографический очерк Запорожья» (1884), «Число и порядок Запорожских Сечей» (1884), «Остров Хортица на реке Днепре» (1886), «Архивные материалы для истории Запорожья» (1886), «Последний кошевой атаман П. И. Калнышевский» (1887); «Главнейшие моменты из истории запорожского казачества» (в «Русской Мысли», 1897), «Гетман Петр Конашевич Сагайдачный» (1913), «Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий» (1928), «Дніпрові пороги» (1928). Цінні фактичними даними зб. Я.: «Сборник материалов для истории запорожских казаков» (1888), «Источники для истории запорожских казаков», т. І — II (1903), «До історії Степової України» (1929). Значення Я. як історика полягає насамперед у зібранні й упорядкуванні джерельних матеріалів, бо в монографічних працях він не завжди додержувався об\'єктивної методи та систематичного викладу розвитку укр. історії. Сов. історіографія закидає Я. «ідеалізацію іст. минулого України», мовляв, «він не розумів ролі кляс і клясової боротьби ... і стояв на помилкових позиціях націоналістичної концепції про безклясовість укр. народу».\n\nЯ. зібрав багатий етногр. і фолкльорний матеріал; ще за студентських pp. він записав понад 1 000 пісень і бл. 500 оп.; серед праць на ці теми варті згадки: «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», т. І — II (1888), в якому вміщено 55 малюнків і 7 планів місцевостей (деякі малюнки виконав І.,. Рєпін); «По следам запорожцев» (1898), де зафіксовано зустрічі і розмови з нащадками запорожців, подано пісні про Запоріжжя, описи ігор, нар. танців, матеріалів нар. медицини тощо; «Древнейшие обыватели Южной России» (1899), «Малороссийские народные песни, собранные в 1878 — 1905 гг.» (1906), де зібрано 830 пісень, колядок, щедрівок, веснянок, перев. записаних з голосу; «Рибальчі заводи на низу Дніпра» (1927). У 1906 — 36 Я. зібрав 2 302 пісні, з них 255 з нотами, які, однак, лишилися в рукописі.\n\nНа відтинку лексикографії Я. склав «Словник укр. мови» (т. І, А — К, 1920). Частину лексичного \'матеріалу, зібраного Я., використано в словнику Б. Грінченка.\n\nЯ. був автором низки літ. творів: зб. поезій «Вечірні зорі» (1910), повістей і оп. «Наша доля — Божа воля» (1901 і 1905), «У бурсу!» (1908), «Поміж панами» (1911), «Драний хутір» (1911), «Русалчине озеро» (1911), «Де люди — там і лихо» (1911), «Три несподівані стрічі» (1912); роман «За чужий гріх» (1907).\n\nЯ. підтримував творчі зв\'язки з сучасними йому укр. культ. діячами, служив порадами І. Релінові до виконання картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» і позував до образу писаря. Журнал «Жовтень» у Львові з ч. 4, 1988, друкує «Історію запор. козаків» Я.\n\n\n\nЛітература: Дорошенко Д. Д. І. Еварницький, «ЛНВ», XII, 1913; Дорошенко Д. Запорозький батько, «Дніпрова Хвиля», 8, 1913; Єфремов С. Письменник-кольорист, Записки іст.-філол. відділу УАН, 1927; Збірник Дніпропетровського крайового 1ст.-археологічного музею, т. І. Дніпропетровське 1929; Петров В. Пам\'яті академіка Д. І. Яворницького, «Вісті АН УРСР», 7 — 8, 1940; Шаповал І. В пошуках скарбів. К. 1963; Олійник М. Фольклористично-етнографічна діяльність Д. І. Яворницького, «Нар. творчість та етнографія», 6, 1965; Гапусенко І. Дмитро Іванович Яворницький. К. 1969; Шубравський М. Д. І. Яворницький. К. 1972. \n\n\n\n\n{{TODO}}\n\n\n\n===Література===\n\n* [[Енциклопедія українознавства]]\n\n\n\n[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]\n\n\n\n[[Category:Персоналії Яв]]','+ЕУ-II',76,'Maksym Ye.','20050124050218','',0,0,0,0,0.406656680818,'20050124050218','79949875949781');
INSERT INTO cur VALUES (10604,0,'Ярославна','\'\'\'Ярославна\'\'\' \'\'(Єфросинія Ярославівна)\'\' - дружина [[Ігор Святославич|Ігоря Святославича]] ([[1151]]–[[1202]]), князя [[Новгород-Сіверський|новгород-сіверського]], згодом [[Чернігів|чернігівського]], дочка [[Галич|галицького]] князя [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]]. \n\nПерсонаж давньоруської поеми \"[[Слово о полку Ігоревім]]\".\n----\n\n\nВ Путивлі-граді вранці-рано \n \nСпіває, плаче Ярославна, \n\nЯк та зозуленька кує, \n\nСловами жалю додає. \n\n\"Полечу,— каже,— зигзицею , \n\nТією чайкою-вдовицею, \n\nТа понад Доном полечу,\n \nРукав бобровий омочу \n\nВ ріці Каялі . І на тілі, \n\nНа княжім білім, помарнілім, \n\nОмию кров суху, отру \n\nГлибокії, тяжкії рани...\" \n \nІ квилить, плаче Ярославна \n\nВ Путивлі рано на валу: \n\n\"Вітрило-вітре мій єдиний, \n\nЛегкий, крилатий господине! \n\nНащо на дужому крилі \n\nНа вої любії мої, \n\nНа князя, ладо моє миле, \n\nТи ханові метаєш стріли? \n\nНе мало неба, і землі, \n\nІ моря синього. На морі \n\nГойдай насади-кораблі. \n\nА ти, прелютий... Горе! Горе! \n\nМоє веселіє украв, \n\nВ степу на тирсі розібгав\". \n \nСумує, квилить, плаче рано \n\nВ Путивлі-граді Ярославна. \n\nІ каже: \"Дужий і старий, \n \nШирокий Дніпре, не малий! \n \nПробив єси високі скали, \n\nТекучи в землю половчана, \n\nНосив вси на байдаках \n\nНа половчан, на Кобяка \n\nДружину тую Святославлю!.. \n\nО мій Словутицю преславний! \n\nМоє ти ладо принеси, \n\nЩоб я постіль весела-слала, \n\nУ море сліз не посилала,— \n\nСльозами моря не долить\". \n \nІ плаче, плаче Ярославна \n\nВ Путивлі на валу на брамі, \n\nСвятеє сонечко зійшло. \n\nІ каже: \"Сонце пресвятеє \n\nНа землю радість принесло \n\nІ людям, і землі, моєї \n\nТуги-нудьги не розвело. \n\nСвятий, огненний господине! \n\nСпалив єси луги, степи, \n\nСпалив і князя, і дружину, \n\nСпали мене на самоті! \n\nАбо не грій і не світи- \n\nЗагинув ладо... Я загину!\" \n\n\'\'(переспів [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Шевченка]])\'\'\n\n[[Category:Русь]][[Category:Давня українська література]]\n[[Category:Персоналії Яр]]','- Історія України',225,'Ilya','20050312164932','',0,0,1,0,0.020030837981,'20050312164932','79949687835067');
INSERT INTO cur VALUES (10605,0,'Русин_Павло','\'\'\'Русин Павло\'\'\' ([[1470]], Коросно, теп. РП — [[1517]], Сянік або Н. Санч) - [[поет]] і [[мислитель]] доби Відродження. Народився, правдоподібно, в одному з русинських сіл поблизу Коросна. Ґрунтуючись на тому, що він писав латинською мовою (інакше тоді не міг), польські дослідники трактують його як польського літературного і культурного діяча.\nЗакінчив університет у Німеччині та Краківську академію. Тут отримав звання магістра і залишився викладачем. Видав у [[Відень|Відні]] ([[1509]]) том своїх творів.\nРосійський славіст І. Голенищев-Кутузов підтвердив, що «у своїх книгах магістр Павло незмінно називав себе русином» (Славянские литературы», [[Москва]], [[1973]]). Польська дослідниця А. Єліч писала, що «вважав себе за русина і підписувався «Паулюс Рутенус» (Антологія польсько-латинської поезії, [[Щецін]], [[1985]]). Любов талановитого поета і вченого до рідного краю відзначили поети Р. Лубківський ([[Львів]]), Петро Мурянка ([[Польща]]).\nЗа свідченням дослідників, помер на Лемківщині (в Сяноці або Н. Санчі). Залишив близько 4 тис. віршів.\n[[Category:Персоналії Ру]]','',5,'Gutsul','20040906062238','',0,0,0,1,0.706492449952,'20050122152711','79959093937761');
INSERT INTO cur VALUES (10606,0,'Оріховський_Станіслав','\'\'\'Оріховський Станіслав\'\'\' ([[1513]]—[[1566]]) - [[письменник]], оратор, [[публіцист]].\n[[Франко Іван Якович|І. Франко]] в праці «Карпаторуська література XVII—XVIII вв.» писав, що в середині XVI ст. на території теперішньої Лемківщини жив син руського священика Станіслав Оріховський, який завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. За іншими джерелами, він був сином дрібного шляхтича з [[Перемишль|Перемишля]] і православної попівни з [[Лемківщина|Лемківщини]]. Навчався у [[Відень|Відні]], [[Віттенберг|Віттенберзі]], а також в італійських університетах, де засвоїв полемічні засоби гуманістів.\nУ політичному трактаті «Зразковий підданий» він заявив: «Я русин, гордий цим, охоче говорю про це всюди». Власні твори, які друкувалися в [[Речь Посполита|Речі Посполитій]] і на Заході, підписував «Orzehovius Roxolanus» (Оріховський — русин). Одним з перших почав цікавитися слов\'янською проблемою, розвивав ідею єдності слов\'янських народів. Писав твори в основному латинською мовою. У книжечці «Baptistum Ruthenorum» («Хрещення русинів») розвивав ідею унії католицької і православної церков.\n[[Category:Персоналії Ор]]','',5,'Gutsul','20040906062306','',0,0,0,1,0.196026364433,'20040906062306','79959093937693');
INSERT INTO cur VALUES (10607,0,'Пастелій_Іван','\'\'\'Пастелій Іван\'\'\' (2[[7 січня]] [[1741]], с. Мала Пастіль, теп. Пастілки Перечинського району [[Закарпатська область|Закарпатської області]] — [[1799]], [[Мукачево]]) — [[педагог]], [[історик]], літератор і [[громадський діяч]].\nПісля навчання працював викладачем у Мукачівській богословській школі, а також священиком.\nЗ його історичних робіт виявлено «Історію Мукачівської єпархії» (додаток до праці М. Лучкая «Історія карпаторусів») та «Про походження русинів». У цих працях (зокрема другій) велика кількість матеріалу стосується історії закарпатських лемків. З художніх творів відомий сатиричний вірш «Піснь пастиря душевного», написаний народною лемківською говіркою. Тут перші букви кожної із строф складають прізвище автора.\nТворчість І. Пастелія позитивно оцінив [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] в праці «Карпаторуське письменство», назвавши Пастелія «чоловіком вільнодумним».\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040906062320','',0,0,0,1,0.891180857034,'20041229192111','79959093937679');
INSERT INTO cur VALUES (10608,0,'Югасевич_Іван','\'\'\'Югасевич Іван\'\'\' (Склярський, [[1741]], с. Прикра Свидницького округу, [[Словаччина]] — [[15 грудня]] [[1814]], с. Невицьке поблизу [[Ужгород|Ужгорода]]) — [[педагог]], народний [[поет]], збирач фольклору.\n\nСтудіював у [[Галич|Галичі]], де навчився дуже гарно писати. Вчителював і був дяком у різних лемківських селах Східнословацького краю. Власноручно переписав понад 30 церковних книг, прикрашаючи їх власними ілюстраціями, заставками. Склав три великі рукописні збірники пісень, описані Ю. Яворським у «Матеріалах для історії старинної пісенної літератури в Підкарпатській Русі», також склав рукописний збірник прислів\'їв і приказок, що їх збирав ціле життя. У [[1806]] р. вибрав 370 з них для «Календаря греко-руського». Писав вірші.\n\nВід [[1795]] р. мешкав і працював у с. Невицькому біля Ужгорода. Тут склав співаник, у який ввійшло 245 церковних і 20 світських пісень.\n[[Category:Персоналії Юг]]','',5,'Gutsul','20040906062405','',0,0,0,1,0.748770978185,'20041224120755','79959093937594');
INSERT INTO cur VALUES (10609,0,'Митрак_Олександр','\'\'\'Митрак Олександр\'\'\' ([[16 жовтня]] [[1837]], с. Плоске Свалявського округу [[Закарпатська область|Закарпатської області]] — [[17 березня]] [[1915]], с. Росвитове, тепер у складі [[Мукачево|Мукачева]]) — [[письменник]], [[фольклорист]] і [[етнограф]].\n\nПісля закінчення Ужгородської богословської семінарії ([[1862]]) був священиком у селах Закарпаття. Друкуватися почав у [[1864]] р. Писав поезії («Хмарно, темно…», «Любіте наш народ», «Добре тому багатому»), етнографічні нариси про життя, побут і звичаї закарпатських горян, у тому числі лемків («Дорожні враження на Верховині», «Руський народ», «Народне весілля у гірських русинів»), збирав народні пісні, частина яких надрукована у збірці Я. Головацького «Народні пісні Галицької та Угорської Руси». Склав російсько-мадярський (вид. [[1881]]) та мадярсько-російський (вид. [[1922]]) словники. У творах, зокрема художніх, використовував говірку закарпатських лемків (лемаків).\n[[Category:Персоналії Ми]]','',5,'Gutsul','20040906062424','',0,0,0,1,0.436815059016,'20041229192111','79959093937575');
INSERT INTO cur VALUES (10610,0,'Нодь_Микола','\'\'\'Нодь Микола\'\'\' ([[1819]], м. Бошвар, [[Угорщина]] — [[1862]], [[Відень]]) — [[літератор]], [[музикант]], [[громадський діяч]].\n\nЗакінчивши Ужгородську богословську семінарію, став викладачем семінарії, потім парохом у Відні, [[ректор|ректором]] [[Віденська духовна семінарія|Віденської духовної семінарії]].\n\nНалагодив зв\'язки з галицькими українськими культурними діячами, підтримував український національний рух, проголошував єдність української культури. Видав дві збірки поезій: «Руський соловей» та збірку пісень для дітей «Пам\'ять із отпуста добрим дітям» ([[Відень]], [[1851]]), що мали велике значення для розвитку освіти, культури серед українців Закарпаття, зокрема лемків. Складав мелодії до пісень. Мова його творів народна, колоритна, виразна. Друкував свої твори в західноукраїнській пресі, зокрема у «Віснику», в альманахах Пряшівської літературної спілки. Талановитий [[диригент]], керівник хорів.\nПоруч з О. Духновичем та О. Павловичем був одним з найпопулярніших українських літераторів Закарпаття, членів Пряшівської літературної спілки.\n[[Category:Персоналії Но]]','',5,'Gutsul','20040906062457','',0,0,0,1,0.411730616545,'20040906062457','79959093937542');
INSERT INTO cur VALUES (10611,0,'Кралицький_Анатолій','\'\'\'Кралицький Анатолій\'\'\' ([[1835]], с. Чабини, тепер Межилабірський округ, [[Словаччина]] — [[1894]], [[Мукачево]]) — літератор-[[прозаїк]], [[громадський діяч]].\nНавчався в [[Ужгородська духовна семінарія|Ужгородській духовній семінарії]], працював (з [[1858]] р.) учителем, а з [[1869]] р. і до кінця життя — ігуменом [[Мукачівський монастир|Мукачівського монастиря]].\nЗібрав велику бібліотеку. Багато книг подарував йому український учений [[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманов]]. Пересилав він Драгоманову етнографічні та фольклорні матеріали для збірників «Малоруські народні пісні», «Малоруські народні перекази». Листувався з [[Франко Іван Якович|І. Франком]], який друкував окремі праці Кралицького в журналі «Життя і слово».\nДрукувався у всіх закарпатських виданнях. Особлива його заслуга в збиранні і публікації пам\'яток давнини, етнографічних і фольклорних матеріалів.\nЗаслуговує на увагу серія статей у «Науковому сборнику галицко-руской матіци» ([[1866]], вип. І—IV), залишив нариси про О. Духновича, А. Коцака, В. Поповича та ін. Автор багатьох оповідань з життя рідного краю, закарпатських лемків. Видав повість «[[Князь]] Лаборець» ([[1863]]) та ряд інших.\n[[Category:Персоналії Кр]]','',5,'Gutsul','20040906062509','',0,0,0,1,0.627205909988,'20041229192111','79959093937490');
INSERT INTO cur VALUES (10612,0,'Духнович_Олександр','\'\'\'Духнович Олександр\'\'\' ([[24 квітня]] [[1803]], с. Тополі на Пряшівщині, [[Словаччина]] — [[30 березня]] [[1865]], Пряшів) — [[письменник]], культурний діяч і [[педагог]].\nЛітературну діяльність розпочав у [[1829]] р. Належав до так званих будителів. Прогресивне значення їх культурно-освітньої роботи дещо зменшується тим, що, протестуючи проти мадяризації русинів, вони ігнорували живу народну мову, писали здебільшого діалектом. Лише в окремих журналах найбільш талановиті з них, як О. Духнович, О. Павлович, зверталися до народної мови. Заснував [[1850]] р. у Пряшеві «Литературное заведение», навколо якого об\'єдналися тодішні літературні сили, видав кілька альманахів та календарів, буквар «Книжица читальная для начинающих» ([[1847]]), підручник з географії, «Историю Пряшевской епархии» (Петроград, [[1877]]), «Истинную историю карпато-росов» ([[Москва]], [[1914]]), був організатором і видавцем періодики. Видавав російською мовою газету «Церковная газета» ([[1856]]—[[1857]], Пешт), з [[1858]] р. — «Церковный Вестник для русинов Австрийской державы». Перша українська газета на Закарпатті (друкувалася язичієм) — «Світ» ([[1867]]—[[1871]]), але до її виходу в світ О. Духнович не дожив.\nО. Духнович — автор багатьох віршованих творів, двох драм «Добродетель превышает богатство» ([[1850]]), «Головний тарабанщик» ([[1863]]). Свої статті і вірші друкував у «Зорі Галицькій» (Львів), «Віснику» ([[Відень]]), «Церковній газеті» ([[Будапешт]]), «Слові» (Львів). Все, що написав народною мовою, є кращим з його спадщини («Я русин», «Песнь простонародная» та ін.).\n[[Category:Персоналії Ду]]','',5,'Gutsul','20040906062532','',0,0,0,1,0.389428897942,'20041202154703','79959093937467');
INSERT INTO cur VALUES (10613,0,'Павлович_Олександр','\'\'\'Павлович Олександр\'\'\' ([[19 вересня]] [[1819]], с. Шариське Чорне Бардіївського округу, [[Словаччина]] — [[25 грудня]] [[1900]], Вишній Свидник, Словаччина) — [[поет]], [[громадський діяч]], [[педагог]].\n\nУ [[1847]] р. закінчив Трнавську духовну семінарію, працював священиком.\nСвого першого вірша «Гори, гори зелененькі, як вас не видати…» присвятив передчасно померлим батькові і матері.\nВже у віршах студентських років проявив любов до рідного народу. Вірний своєму народові залишився протягом усього життя.У своїй творчості виступив як активний поборник єдності слов\'ян. «Чтоби ріки словянской жизни злилися в одно море», — заявив він у вірші «Дума об отамане Подкове». За життя опублікував лише одну збірку — «Песник для маковецкой руской детви» ([[1860]]). Збірка віршів «Венец стихотворений» вийшла після смерті О. Павловича у [[1920]] р.\nЗ великим зацікавленням стежив за розвитком літературного життя слов\'янських сусідів. В українцях, які жили на північному схилі Карпат, вбачав своїх кровних братів.\n[[Category:Персоналії Па]]','',5,'Gutsul','20040906062607','',0,0,0,1,0.327689983569,'20040906062607','79959093937392');
INSERT INTO cur VALUES (10614,0,'Алексович_Клавдія','\'\'\'Алексович Клавдія\'\'\' ([[20 лютого]] [[1830]], с. Красна поблизу Коросна, [[Польща]] — [[15 жовтня]] [[1916]], [[Львів]]) — письменниця і громадська діячка\n\nВтративши у ранньому віці батьків, виховувалася у діда-єпископа Полянського в [[Перемишль|Перемишлі]]. Тут закінчила педагогічні курси, розгорнула громадсько-освітню діяльність. Заснувала товариство «Руських дам» у [[Львів|Львові]], була активною діячкою товариства ім. М. Качковського та товариства «Муза». Світогляд її формувався під впливом політики галицьких русофілів.\nК. Алексович відома також як популярна письменниця. Її перу належать «Пісня Ольдини» ([[1860]]), «Народні повір\'я на Великій Русі», казка «Заклятий ведмідь», п\'єси «Запаморочена», «Дві сестрички», «Орендар» та ряд інших творів.\nПохована в гробниці галицьких письменників і журналістів на Личаківському кладовищі у Львові.\n[[Category:Персоналії Ал]]','',5,'Gutsul','20040906062637','',0,0,0,1,0.48754814057,'20040906062637','79959093937362');
INSERT INTO cur VALUES (10615,0,'Гумецький_Модест','\'\'\'Гумецький Модест\'\'\' ([[3 квітня]] [[1842]], с. Токарня Сяніцького повіту, тепер Польща — [[9 грудня]] [[1899]], с. Ріпник, Сяніцького повіту) — [[лікар]] і [[поет]]\n\nНавчався в Коросні і Ряшеві. Після закінчення гімназії вступив на богословські студії, але незабаром перейшов на медицину в [[Краків|Кракові]], опісля у [[Відень|Відні]]. У [[1871]] р. одержав ступінь доктора медицини. Працював лікарем у Ліську, Добромилі, а потім 25 років у Коросні, де обирався бургомістром міста.\nЩе студентом почав писати вірші та оповідання. Писав руською (українською), польською і німецькими мовами. Його твори друкувалися в галицько-руській періодиці, а також у польських і німецьких журналах. До найкращих публікацій можна зарахувати: «Поезії невідомого» (Ясло, [[1876]], Львів, [[1879]]), «Афоризми на фоні природи» (Львів, [[1877]]), «Думи і думки» (Львів, [[1888]]), де вміщено 20 поезій з нотами. Патріотична поема «Сіон або руська пісня» залишилася в рукописі.\n[[Category:Персоналії Гу]]','',5,'Gutsul','20040906062659','',0,0,0,1,0.887092501804,'20040906062659','79959093937340');
INSERT INTO cur VALUES (10616,0,'Хиляк_Володимир','\'\'\'Хиляк Володимир\'\'\' (літературні псевдоніми: Єронім Анонім, В. Нелях, Лемко Семко та ін.) ([[27 липня]] [[1843]], с. Верхомля Велика, теп. Новосанчівське воєв. Польща — [[25 червня]] [[1893]], с. Літинія біля [[Дрогобич|Дрогобича]]) — [[письменник]]\n\nПісля студій працював священиком у Долині, Ізбах, Бортному. Постійно вивчав життя селян, записував їх народні пісні, вірування. У [[1864]] р. виступив зі статтею «Із крайнє західної Русі». Незабаром вийшла його етнографічно-фольклорна праця «Весільні звичаї у лемків» ([[1866]]). Перша повість «Польський патріот» ([[1872]]) вивела автора на літературне поприще. Надалі його ім\'я не сходить зі сторінок галицьких часописів.\nУ [[1873]] р. вийшов твір «Повість на часі». Новим кроком у літературній творчості була найбільш популярна повість «Шибеничний верх» ([[1877]]—[[1878]]) у двох частинах, в якій розповідається про навалу польських конфедератів. На початку [[1880-ті|1880-х]] рр. В. Хиляк створив літературне полотно про життя лемків — повість «Руська доля». Обидві повісті — «Шибеничний верх» і «Руська доля» — друкувалися в «Нашому слові» у [[1968]], [[1972]]—[[1973]] роках.\nНаписав ряд гумористичних оповідань з селянського життя — «Лихо на світі», «Сипкова поляна», «Гумор у лемків» та інші. У [[1882]] р. у [[Львів|Львові]] вийшли три томи творів лемківського письменника, а в [[1887]] — четвертий том.\nЯк письменник заслужив щиру повагу і визнання в середовищі лемків.\n[[Category:Персоналії Хи]]','',5,'Gutsul','20040906062730','',0,0,0,1,0.364532608709,'20050314090945','79959093937269');
INSERT INTO cur VALUES (10617,0,'Легеза_Іриней','\'\'\'Легеза Іриней\'\'\' (Іван Лацуга) ([[1 квітня]] [[1861]], с. Тур\'я Бистра, теп. Перечинський р-н Закарпатської обл. — [[1922]], с. Кленове, там же) — [[письменник]] і [[громадський діяч]]\n\nВчився в Ужгородській гімназії та духовній семінарії. Працював парохом у рідному селі та в с. Кленовому, де розгорнув громадську працю (організував кредитні каси, кооперативи «Братства тверезості»), закликав будувати школи та ін.\nБув автором численних оповідань — гумористичних («Циган і смерть», «Як став Максим віщуном», «Кінець фіглям»), психологічно-моралізаторських («Андрій, блудний син», «Св. вечір», «Чорна яма», «Жебрак», «В\'язник», «Як продав Ондуляк Тирчуну»), соціально-побутових («Чичанич», «Бочка зі сливами», «Скупий Іцко», «Послідня карта») про скупість глитаїв, моральне їх виродження та убогість думки; протиставляв їм здоровий глузд селян-лемків.\nОповідання І. Легези часто передруковувалися в різних газетах і після смерті автора.\n[[Category:Персоналії Ле]]','',5,'Gutsul','20040906062750','',0,0,0,1,0.997219303156,'20040906062750','79959093937249');
INSERT INTO cur VALUES (10618,0,'Ставровський_Юлій','\'\'\'Ставровський Юлій\'\'\' (літературний псевдонім Попрадов) ([[18 січня]] [[1850]], с. Списька Сулина Бардіївського округу, [[Словаччина]] — [[27 березня]] [[1899]], Пряшів) — [[письменник]] у Словаччині\n\nОсвіту здобув у Пряшівській гімназії та на юридичному і богословському факультетах Будапештського університету. Працював парохом у с. Орябина, службовцем в єпископській канцелярії Пряшева, парохом у с. Чертіжне. Захоплювався слов\'янськими мовами.\nАвтор багатьох віршів, етнографічних і публіцистичних статей про мову. Друкувався в руській пресі. У збірці «Поезія Попрадова» ([[1928]]) є поезії «Я руський», «Родина», «На Бескиді», «К Уриїлу Метеору». У [[1883]] р. написав «Руський буквар». Довгий час листувався з відомим українським ученим, дослідником фольклору українців Закарпаття В. Гнатюком.\n[[Category:Персоналії Ст]]','',5,'Gutsul','20040906062815','',0,0,0,1,0.682792510224,'20040906062815','79959093937184');
INSERT INTO cur VALUES (10619,0,'Кубек_Емілій','\'\'\'Кубек Емілій\'\'\' ([[23 листопада]] [[1867]], с. Штефурів Свидницького округу, [[Словаччина]] — [[17 липня]] [[1940]], [[США]]) — закарпатський [[письменник]], дослідник життя лемків\n\nПісля закінчення духовної семінарії ([[1881]]) став священиком. У с. Снаків розгорнув культурно-освітню діяльність, допоміг збудувати дорогу, розводив сади, сприяв удосконаленню способів господарювання, подбав про побудову школи, заснував хоровий і драматичний гуртки, дописував до періодичних видань.\nУ [[1904]] р. емігрував до [[США]]. Тут написав ряд літературних творів. Найбільший з них є роман «Марко Шолтис» ([[1918]]—[[1920]]). У [[1922]] р. надрукований у чотиритомнику творів Е. Кубека.\nТвір розповідає про життя закарпатських лемків, написаний лемківською говіркою з незначною домішкою церковнослов\'янських і російських слів. Дія «Марка Шолтиса» відбувається, починаючи від [[1870-ті|1870-х]] років, і закінчується у [[1917]] р. в одному із сіл Пряшівщини. Автор дуже вдало змалював життя і побут лемків. Менші прозові твори («Єдно виданіє», «Пасхальний дар», «Після дождя — сонце», «Кому што Бог обіцяв» та ін.) теж пов\'язані з життям закарпатських лемків в еміграції.\n[[Category:Персоналії Ку]]','',5,'Gutsul','20040906062833','',0,0,0,1,0.93385772078,'20040906062833','79959093937166');
INSERT INTO cur VALUES (10620,2,'Ma\'ame_Michu','[[:fr:Utilisateur:Ma\'ame Michu]]','fr:',92,'Ma\'ame Michu','20040908142143','',0,0,1,1,0.088855216321,'20040908142214','79959091857856');
INSERT INTO cur VALUES (10621,3,'Ma\'ame_Michu','[[:fr:Discussion Utilisateur:Ma\'ame Michu]]','fr:',92,'Ma\'ame Michu','20040908142214','',0,0,1,1,0.755932631323,'20040908142214','79959091857785');
INSERT INTO cur VALUES (10622,2,'Ma\'ame_Michu/monobook.css','@import url(http://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Utilisateur:Ma%27ame_Michu/monobook.css&action=raw&ctype=text/css);','import monobook.css',92,'Ma\'ame Michu','20040908142354','',0,0,1,1,0.437039513344,'20040908142354','79959091857645');
INSERT INTO cur VALUES (10623,2,'Ma\'ame_Michu/monobook.js','document.write(\' |
![\"Google\"](\"http://www.google.com/logos/Logo_40wht.gif\"){kind=logo}
![\"Yahoo!\"](\"http://us.i1.yimg.com/us.yimg.com/i/us/search/ysan/ysanlogo.gif\")