Културно-просвитни союз югославянских Русинох "Заря"

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.46.0-wmf.26</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Културно-просвитни союз югославянских Русинох &quot;Заря&quot;</title>
    <ns>0</ns>
    <id>227</id>
    <revision>
      <id>18236</id>
      <parentid>18203</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:17:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-27319-35</username>
        <id>2103</id>
      </contributor>
      <comment>/* Условия у хторих настал КПСЮР */ U javnom diskursu treba izbegavati termin &quot;unijatsko&quot; &quot;unijatska&quot; &quot;unijati&quot; koji je uvredljiv za pripadnike grkokatoličke verske zajednice...ovo je svojom Preporukom broj 127-26 Potvrdio i Poverenik za zaštitu ravnopravnost: https://ravnopravnost.gov.rs/127-26-preporuka-mera-matici-srpskoj/</comment>
      <origin>18236</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10997" sha1="m4rw9scj50mwt1am67zhg6w9ayjy8fi" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Културно-просвитни союз югославянских Русинох ''Заря''&lt;/big&gt;
|-
|'''Скрацена назва'''
|КПСЮР
|-
|'''Снователь'''
|
|-
|'''Локация''' 
|Кральовина Югославия
|-
|'''Шедзиско''' 
|Коцур
|-
|'''Предсидатеь'''  
|др Милутин Ґубаш
|-
|'''Датум гашеня'''
|у априлу 1941. року
|}

== Условия у хторих настал КПСЮР ==
Културно-просвитни союз югославянских Русинох ''Заря'' бул гражданска културна орґанизация русийскей/общерускей националней ориєнтациї медзи Руснацами/войводянскима Русинами.

Културна политика [[Руске народне просвитне дружтво|Руского народного просвитного дружтва]] (РНПД), хторому на чолє стало углавним священство, нє була по дзеки єдней часци руских интелектуалцох. Бо, РНПД бул, по змисту його програмских задаткох, блїзки народняцкому руху у Галициї, з почасово виразно право ориєнтованима и клерикалнима виступами, поготов у чаше приблїжованя другей шветовей войни&lt;ref&gt;Јулијан Тамаш: ''Русинска књижевност,'' Матица српска, Нови Сад, 1984, б. 82.&lt;/ref&gt;. До нєскладаня приходзело особлїво у вязи зоз питаньом националного идентитета югославянских Руснацох. Єдна часц интелектуалцох, медзи хторима були и дзепоєдни тедишнї дописователє и сотруднїки ''Руских новинох'', нєздадовольних з роботу и програму РНПД пробовала винайсц нову форму културного орґанизованя.

Требали прейсц 13 роки од снованя РНПД же би дозрели условия за снованє нового подполно самостойного  шветовного  културно-просвитного союзу  югославянских Русинох зоз  програму  хтора була базована на  демократичнєйших и проґресивнєйших цильох младших ґенерацийох штредньошколскей  и студентскей младежи и нєзависних а углядних интелектуалцох хтори нє були под уплївом грекокатолїцкого священства. На чолє руху за снованє Културно-просвитного союзу югославянских Русинох були  Владислав Поляк, др [[Милутин Ґубаш]], правнїк,  др Александар Сакач, лїкар,  др [[Йован Янко Шарик|Йован Шарик]], лїкар,  Михайло Стрибер, учитель,  [[Янко Хромиш]]. писатель,  Дюра Гарди, Мойсей Мудри, општински чиновнїк,  [[Евґений М. Кочиш|Йовґен Кочиш]], чиновнїк и писатель, Петар Поповицки,  Кирил Шовш,  [[Микола Д. Олеяр]], правнїк и други.

== Снованє и дїялносц КПСЮР ==
Так 3. септембра 1933. року у Старим Вербаше основани ''Културно-просвитни союз югославянских Русинох'' зоз шедзиском у Коцуре, за предсидателя бул вибрани др Милутин Ґубаш. Вибрани и Централни одбор орґанизациї. Културно-просвитни союз югославянских Русинох 22. априла 1934. року порушал свойо новини перше под назву ''Заря'' (по чим члени КПСЮР були у народзе познати як &quot;заряше&quot; або &quot;батогше&quot; - по даскельо числох новинох хтори вишли под назву ''Русски батог'')&lt;ref&gt;Евґений М. Кочиш: Як постал и прецо Културно-просвитни союз югославянских Руснацох, ''Шветлосц, ч. 1/1984,'' б. 96.&lt;/ref&gt;.

КПСЮР ''Заря'' промововала и православни рух а окреме успишна була у Коцуре дзе ше єй удало формовац православну парохию. Попри тим же єй вирска и национална идеолоґия була виложена у тижньових новинох, вона була виложена и у рочним алманаху ''Русский народни календар Заря'' (1935-1941), и у уплївней историї шицких “Русох” (уключуюци Билорусох, Українцох и Русинох) Николая Д. Олеярова, ''История русского народа'' (1934).

Нєт сумнїву  же заряшски рух, судзаци по писаних текстох, бул на позицийох идейного руху селянства без прецизней социялистичней и националней ориєнтациї. Идейно вон бул блїзши социялним пременком до яких придзе после другей шветовей войни у Югославиї, алє основни начала културней реформи и дальши цек историї у югославянским дружтве и по питаню формованя українскей нациї и по питаню места Руснацох у тим комплексу на Закарпатю и у Югославиї були и остали у визиї Заряшох у розкроку зоз фактичним статусом яки тот комплекс питаньох ма нєшка. И попри того же просвиташки дух бул идейно реґресивнєйши, вон бул зоз своїма премисами блїзши ґу нєшкайшому нєсумнївому културному препороду Руснацох у Югославиї. Нєшкайши стан и статус Руснацох у Югославиї, у сущносци, то превозиходзенє и просвиташкого и заряшского руху хтори оставаю факти з прешлосци.

Заряшски рух бул ориєнтовани всеславянски, а русийски и сербски узше, и православно, зоз виразну миру вирскей толеранциї, а цали час ше вон нє одрекал анї вязох зоз Карпаторусинами. Факт же заряшки рух бул програмски дифузни, у вельо векшей мири як просвиташки рух. Идейно вон нє бул ясно социялистично ориєнтовани. У 1935. року КПСЮР пременєл мено нa ''Културно-нaционaлни союз Югослaвянских Русинох'', aлє у своєй дїялносци ше сущно нє менял, бул и нaдaлєй у опозициї РНПД,  идейно бул унaпямени ґу роботнїцкей клaси и у своїх глaшнїкох укaзовaл нa опaсносц котрa грожи од фaшизмa, нaпaдaл проукрaїнски ориєнтовaне священсто, котре препaсц шветa видзело у большевизму и комунизму, a сaми з вецей симпaтиями прикрито информовaли о &quot;роботнїцкей клaси, социялизму и комунизму&quot;. Факт же ше на бокох заряшких гласнїкох зявели написи хтори були у значней мири согласни зоз становисками югославянских комунистох медзи двома войнами&lt;ref&gt;Владимир Биљња, ''Прилог проучавању историје Русина узмеђу два рата'', Зборник за истрорију Матице српске, Нови Сад, 1977м бр. 15, 171.187
&lt;/ref&gt;.
 
Идейней предносци заряшкого руху над просвиташким нє була, у истей мири, адекватна и литературна предносц бо ше указало же писательом зоз шорох РНПД ''Просвита'' припада векша часц заслугох за конституованє литератури югославянских Руснацох цо бул єден зоз досц значних резултатох препородних цекох у їх култури.

После 8 рокох дїялносци Културно-просвитни союз югославянских Русинох ''Заря'' престал з роботу у априлу 1941. року зоз реанектованьом Войводини ґу Мадярскей.

== Литература ==

* P. R. Magocsi . Zaria Cultural and Enlightenment (National) Union of Yugoslav Rusyns/Kulturno-prosvitni (natsionalni) soiuz iugoslavianskikh Rusinokh &quot;Zaria&quot;. P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, &lt;nowiki&gt;ISBN 0-8020-3556-3&lt;/nowiki&gt;, p. 546.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://rdsa.tripod.com/zirrnpd.html#kpsjr Културно-просвитни союз югославянских Русинох ''Заря'',] вебсайт ''Руснаци у Панониї''

* Саша Сабадош  [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2015/09/Master-Sasa-Sabados-web.pdf Руска преса у Югославиї медзи двома шветовима войнами,] ВИДАНЯ КПСЮР/КНСЮР (1934-1940), б. 41
== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Дружтвени орґанизациї]]
[[Катеґория:3. септембер]]
[[Катеґория:Народзени 1933]]</text>
      <sha1>m4rw9scj50mwt1am67zhg6w9ayjy8fi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маґистрат</title>
    <ns>0</ns>
    <id>263</id>
    <revision>
      <id>18238</id>
      <parentid>8841</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:41:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18238</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9772" sha1="qcr9jnfltu9dad0wxb72rjslx1dff72" xml:space="preserve">
'''Маґистрат''' (лат. Magistratus – явна служба), институционализована форма локалней власци у городох; установа римского явного права, зявела ше у републиканскей ери Римскей империї, а запровадзена у европских феудалних державох од 12. по 14. вик. Зявює ше у штредньовиковней угорскей держави и предлужує ше у Габзбурґскей монархиї як самоуправна власц городских општинох.

==Звонка юрисдикциї феудалцох==

Маґистрат то сама форма самоуправней власци, а так ше волали и представнїцки и вивершни орґани тей власци, та и будинок у хторим тоти орґани були змесцени (Городска хижа). У феудалним порядку городи мушели реґуловац нукашнї и вонкашнї одношеня своєй власци, отримовац мир и шор и обезпечовац особну и маєткову сиґурносц, та и ришовац рижни спори. Понеже городски жителє нє були подлєжни феудалцом (дворяном з привилеґиями), хасновали маґистрат, зоз своїма вибранима представнїками, як институцию за повязованє з державнима орґанами без юрисдикциї феудалцох.

==Шлєбодни кральовски городи==

У Угорскей було коло пейдзешат городи з окремним статусом. Тоти цо були економски моцнєйши, прейґ «владарскей милосци» одкупели статус муниципиї, и то були такв. шлєбодни кральовски городи, хтори анї у другим ступню нє були подредзени жупанийскей (обласней) власци, алє ше нєпоштредно повязовали з найвисшима орґанами державней власци (Намиснїцка рада, Придворна комора и др.), а уживали одредзени привилеґиї хтори ше волали реґалиї, як феудалци (пришли, поправдзе, «до дворянского стану»).

==Маґистрат Нового Саду==

Жителє Петроварадинского Шанцу, скорей Сербскей Вароши (Ratzen Stadt), достали од царици Мариї Терезиї, понеже плацели вельку суму пенєжу -95.000 форинти (уключуюци и рижни «дишкрециї» бечкому панству), повелю/грамоту зоз хтору город под меном Нови Сад (Neoplanta, Neuzatz, Ujvidék) 1. фебруара 1748. року достал статус шлєбодного кральовского городу. На основи достатих привилеґийох, формовани мунициялни Маґистрат як городска управна (административна) и судска власц, у ранґу жупаниї, а под надпатрунком Намиснїцкей ради и Угорскей придворней комори.

Перши маґистрат у Новим Садзе инстауровани 11. марца 1748, з боку висланїка Комори барона Йозефа Меднянского. Такволане Вибране общество (Electa Communitas) вибрало Городски сенат у хторим було 12 сенаторох, вельки судия и вельки капитан (шеф полициї).

==Ровноправносц у подзелєню власци==

Було утвердзене же Серби и Нємци буду зошицким ровноправно дзелїц власц. Шейсцме сенаторе були православни, а шейсцме католїки. Кед вельки судия (iudex), хторого Серби волали вельки биров, бул Нємец, капитан полициї мушел буц Серб и наспак. Так у першим Маґистрату судия бул Нємец Иґнац Гайл, пивар, а за капитана вибрани Серб Сава Николич, капитан гранїчарскей конїци.
 
Маґистратских чиновнїкох ше тиж виберало так же ше водзело рахунку о вирскей [[Нация|(националней)]] припадносци, же би єднак були заступени и православни и католїки, алє ше брало до огляду и знанє язика, латинского, сербского и нємецкого (а познєйше и мадярского). Сербски язик з нємецким отримовани аж по Єднанку 1867, кед створена дуалистична Австро-Угорска, и теди установени як урядови мадярски язик на териториї цалей Угорскей.

== Милетичово намаганя отримац сербски язик ==

Др Светозар Милетич як городоначалнїк ше и после Єднанки 1867. намагал отримац сербски язик як урядови у Маґистрату, нє лєм у записнїкох, рефератох и урядових кнїжкох, алє и у контактох з державнима власцами, цо нє могло длуго тирвац. 

З министерску одредбу ґрофа Сапария од 24. фебруара 1874. року новосадскому Маґистрату розказане же би у шицких роботох и службох уведол мадярски як державни язик, цо з одредзеним одупераньом и зробене. Аж по октобер 1918. року ше урядовало и ту по мадярски. 

==Зужена автономия городох  ==

У периодзе од Буни (1848/49) до конца Австро-Угорскей 1918, самоуправа городу нє мала правосудну функцию. Маґистрат престал судзиц и вивершовац судски пресуди, водзиц грунтовнїцу и менар адвокатох. Судска архива придата новооснованому Обласному суду. 

== Утаргованє Маґистрату ==

Кед ше розпадла Австро-Угорска и власц у Новим Садзе превжал Сербски народни одбор, 31. октобра 1918. року, суспендовани дотедишнї Маґистрат, зменєни городоначалнїк Бела Профума, а на його место поставени професор Йован Живоїнович. Меновани теди нови Маґистрат. Кед принєшени Устав Кральовини СГС 1921. року, Маґистрат престал постояц. 

==Кратки историят будинку Маґистрату==

Магистрат бул спочатку у будинку у Змай Йововей улїчки число 4 и жандармерийней касарнї (нєшкайши „Базар“), дзе 1876. року страдала велька часц архиви у єдним з найвекших вилївох у историї городу. Длуго тирвала борба православних и католїкох коло вибору локациї за стаємне шедзиско Маґистрату: Серби сцели же би бул на месце дзе тераз Матица сербска, а католїки предкладали же би бул на централней площи. 

У будинку дакедишнього Маґистрату у Новим Садзе на площи Светозара Милетича ше нєшка находзи Городска хижа хтора справена 1894. року по проєкту Дєрдя Молнара. Зошицким є ушорена як обєкт за администрацию, з турню хтора служела огньогасцом за розпатранє городу. 

== Литература ==

* ''Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП,'' Нови Сад 1999, б.172-175 

== Вонкашнї вязи ==
 
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82  ''Магистрат,'']  Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org
* [https://sh.wikipedia.org/wiki/Magistrat ''Magistrat,''] Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, sh.wikipedia.org
* [https://www.blic.rs/vesti/vojvodina/iz-kuce-senatora-na-trg-slobode/mwx1w67 ''Iz kuće senatora na Trg slobode,''] Žarko Bogosavljević, www.blic.rs, 11. februar 2008.
[[Катеґория:История]]</text>
      <sha1>qcr9jnfltu9dad0wxb72rjslx1dff72</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пипосар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>359</id>
    <revision>
      <id>18241</id>
      <parentid>17800</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:45:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18241</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1595" sha1="ilfgmoa4w06xb8dcrb4lt185xec00g8" xml:space="preserve">[[Файл:Mi%C5%A1tikala_%C4%8Dibuk%2C_XX_vek.jpg|altПипосар з ХХ вику|thumb|289x289px|Пипосар з ХХ вику]]
'''Пипосар''' (од мадяр. ''pipaszár'' – ''pipa'' „пипкаˮ + ''szár'' „ручка пипкиˮ, всл. ''pipasar'' – исте, серб. ''чибук'', камиш) - старински прибор за куренє: длугоки циґаршпиц, релативно длугока дзирава цива за пипку. Пара з пипосару найчастейше у рангу 1,2 до 1,5 [[метер|метери]].

У [[Народ|народзе]] ше гвари кед ше дакому сце загрожиц же – будзеш ти гризц пипосар, або: гриже вон тераз пипосар – нервозни є, секира ше.

==Литература==

* ''Словнїк руского народного язика , О – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б.151
 
* Kubániová, Terézia. ''Keresturski pripovidki,'' Obec Zemplínska Teplica 2013, б. 184
 
* Вујаклија, Милан (1937). ''Лексикон страних речи и израза.'' Београд: Геца Кон. стр. 1286.

==Вонкашнї вязи==

* [https://znacenje.net/rec/kamis/ kamiš] - značenje 
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A7%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BA Чибук]. Википедија на српском језику, 18. октобар 2013.
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>ilfgmoa4w06xb8dcrb4lt185xec00g8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розвора</title>
    <ns>0</ns>
    <id>398</id>
    <revision>
      <id>18244</id>
      <parentid>7269</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:49:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18244</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1549" sha1="7nipeepfyxe83wvmwzaqbzudnqy5w5s" xml:space="preserve">'''Розвора''' (серб. ''срчаница'', слц. ''rozvora'', чес. ''rozvora'', поль. ''rozwora'' – исте; од префиксу роз- и кореня вор-, праслав. vor- „колїк за ограду“; превой зоз ver-/vьr  «заврец/заверац: роз-вор-а першобутно значело „предмет хтори завера, трима коло себе часци&quot;). 

Слово розвора ма два значеня: 1. древо хторе вяже предню и задню осовину селянского коча; 2. особа зоз хторей виша шмати ([[облєчиво]]), хтора нєзачесана и под.

У народзе ше гвари же бега як розвора за дакого хто лєм бега, нє мирує (як розвора на кочу). Тиж так кед дахто начудо облєчени, гвари ше же є як розвора.

== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язика II, О – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 409

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sr.wiktionary.org/wiki/%D1%81%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0 срчаница], Викиречник

* [https://www.ravnoplov.rs/paorska-kola/ paorska kola], Вебсайт Равноплов
[[Катеґория:Архаизми]]
[[Катеґория:Часци коча]]</text>
      <sha1>7nipeepfyxe83wvmwzaqbzudnqy5w5s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Циберей або циберея</title>
    <ns>0</ns>
    <id>460</id>
    <revision>
      <id>18247</id>
      <parentid>17769</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:53:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18247</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2269" sha1="m9plq6h0yr6ofbc8n2783mynkvsiw6a" xml:space="preserve">&lt;big&gt;'''Циберей'''&lt;/big&gt; або '''циберея''' (серб. ''боза'', вост.сл. ''ciberej'' од мадяр. ''cibere'' ) – народни безалкоголни напиток хтори ше достава з ферментацию водовей розпущенїни [[Кукурица|кукурици]] (отрубох), цукру и квасу. Же би нє пили вельо води, людзе себе на польо ношели цибереї.

До глїняного гарчка положело ше квашиц отрубу, додало ше желєного копру, [[кващок]] або фалат [[Хлєб|хлєба]] и охабело 5-7 [[дзень|днї]] най ше кваши. Кед ше уквашело, шицко ше преварело и прецадзело през шитко. На польо ше ношело у плєценим коршове.

Нєшка ше циберею нє готови, алє ю стари людзе барз хвалєли и свою тїлесну моц приписовали циберейовому дїйствованю, окреме у горучави и пекоти, прето же засицує чловека и смяд одганя.

Прикмети: У цибереї єст Б витамини, та є одлична и за нервну систему. Ма у себе и витамину Ц, а квас (кващок) пробиотични кваснїци хтори помагаю черевовей флори и идеални су за претровйованє.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика II'', О- Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 690
* ''Циберея'' — рецепт у ''Сучасней рускей кухарки'', НВУ Руске слово, Нови Сад, 1987. рок, бок 170.

== Вонкашнї вязи ==

* [[:sh:Boza|Boza]] Википедия на горватским яику, 6. май 2013.

* [https://www.posnajela.rs/2014/10/boza/ Боза] - рецепт за пририхтованє, www.posnajela.rs
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>m9plq6h0yr6ofbc8n2783mynkvsiw6a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маґарец (шедалка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1063</id>
    <revision>
      <id>18235</id>
      <parentid>9220</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:11:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и вики вязи</comment>
      <origin>18235</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="721" sha1="9oir2xq3hdlqi1l2dr2235oy0hny184" xml:space="preserve">(За друге значенє опатрице бок [[Маґарец (вецейзначна одреднїца)]])

'''Маґарец''' ше волала дзецинска древена шедалка (носилка) зоз скорянима ременями хтору звичайно тримал [[оцец]] на плєцох кед ношел менше дзецко пешо по [[Салаш|салашох]] на прадки понеже дзецко нє могло ходзиц по вельким [[Шнїг|шнїгу]].

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' I, А-Н, Нови Сад 2017, б. 693.

[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>9oir2xq3hdlqi1l2dr2235oy0hny184</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маґарец (файта фоґаша)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1064</id>
    <revision>
      <id>18234</id>
      <parentid>13654</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:09:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18234</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="977" sha1="tl10i7u61z3jovoe6anm1efjy8fqidy" xml:space="preserve">[[File:Magarec R. Kerestur.jpg|thumb|Маґарец за вишанє и чуванє женского [[облєчиво|облєчива]] ([[Руски Керестур]], 2025 рок)|250px|right]]

За друге значенє опатрице бок [[Маґарец (вецейзначна одреднїца)]])

'''Маґарец''' то и файта фоґаша: 

Нашо людзе мали и такв. фоґаши маґарци. Маґарци були високи дас [[метер]] и пол и мали ножки. Маґарци мали два „поверхи”. На найвисши фоґаш на маґарцу ше вишало блузни, на нїзши пасово [[Сукня|сукнї]], а на сподку, при жеми, стала [[обуй]].


== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' I, А-Н, Нови Сад 2017, б. 693.
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>tl10i7u61z3jovoe6anm1efjy8fqidy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Градзель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1115</id>
    <revision>
      <id>18212</id>
      <parentid>17745</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:11:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18212</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8541" sha1="dul9btno2449xqc4yjhvevz0c3oj8jw" xml:space="preserve">'''Градзель''' (серб. ''гредељ, мадь. gerendȅl'') - Кажди древени орачи [[плуг]] мал два часци. Єдна часц то градзель зоз ручками, орачим желєзом и кормань-деску, а друга часц то [[колєсо|колєска]] зоз патинґами и шицким желєживом на себе. [[Колєсар]] на плугу нє мал тельо роботи як [[коваль|ковач]]. Гоч ше плуг волал древени, вон мал вельо вецей желєзни часци. Древени були лєм ручки, градзель и колєска. Градзель колєсар правел зоз баґренового або ясенового древа. Древо за градзель мало буц дас 15 центи грубе и коло 1,5 [[Метер|метер]] длугоке. За градзелї нє було окремней фурми, колєсар го викресал напамят, зоз простого древа, на гладко огобльовал и ошмирґлал. 

Ручки на древеним плугу ше дакеди правело зоз древа, алє таки плуги найстарши колєсаре уж нє правели. И на древени плуги ше кладло ручки зоз желєза, а древена була лєм тота часц дзе ше ручки лапало зоз руку. Порихтани древени часци од колєсара превжал ковач, а за ньго на древеним плугу було барз вельо роботи. На градзель ковач зашрубовал ручки кед були древени, а кед були желєзни, вец их перше мушел виковац. Ручки були високи коло 70 центи. На лївей ручки, там дзе ше лапало зоз руку, ковач прикруцел єдно скривене желєзо. Тото желєзо чувало древену часц ручки же би ше нє погубела и нє затрепала од глїни кед ше скруцовало з плугом, бо кед орач сцигол по конєц поля хторе орал, звалєл плуг на лїви бок так же ораче желєзо стирчало до горе, пошол напредок ґу коньом и мушел их обрациц назад. Док вон обрацал конї, плуг ше на тей правей ручки, вєдно зоз орачим желєзом и градзельом, цагал по жеми. Точно спрам ручкох, алє од сподку градзеля, ковач кладол слубицу. 

На слубици, под самим градзельом, бул єден шруб. Зоз тим шрубом ше слубицу зацаговало, односно дзвигало и спущовало. На тот способ ше нагинало ораче желєзо вєдно зоз кормань-деску, а то значи же ше реґуловало угел под хторим вона стої, односно руца на бок виорану жем. Ґу слубици, под углом од 90 ступнї, ковач прикруцовал талпу. Талпа була вилята зоз получелїку, а вєдно зоз главу ношела ораче желєзо и кормань-деску. 

Далєй ґу талпи и ґу градзелю ковач прикруцел главу плуга. На месце дзе глава уходзела до градзеля, градзель бул прейґа префуровани, а глава ґу ньому зашрубована зоз вельким шрубом. На глави плуга, под самим градзельом, була туляйка, до хторей ше упихало стик. Стик бул направени зоз древеней лопатки и древеней ручки. Лопатку ковач виковал зоз желєза так же ше предлужовала до желєзней ручки, а ручка на концу мала туляйку, до хторей ше заглобело древену ручку. Тота ручка затримовала стик же би, кед ше орало, нє випаднул зоз туляйки на глави плуга, до хторей бул вохпани. Зоз стиком орач з часу на час чисцел кормань-деску так же винял стик, та ю з нїм ошкрабал од глїни хтора у ораню налїпела. Талпа плуга на себе мала прикруцене ораче желєзо. Воно направене зоз твардого желєза и мушело буц барз оштре, бо праве воно орало жем. Ґу талпи, и гу глави плуга, над самим орачим желєзом, ковач прикруцовал кормань-деску. Вона лята зоз получелїку. [[Кормань-деска]] була скривена так же би на прави бок руцала глїну хору ораче желєзо виорало, та за плугом оставала бразда. Опрез орачого желєза, на градзель, ковач кладол оков до хторого ше заглобело чересло. Чересло то желєзо хторе на сподку, там дзе уходзело до жеми, було оштре. Чересло ишло опрез орачого желєза и парало му ярчок у твардей жеми. Воно на тот способ чувало желєзо же би ше нє так швидко витупело, а медзи иншим виорйовало тварди груди, [[Камень|каменя]], або заостати копачи. Без чересла нє мож було орац. Кед ше цагало цвиклу, вец ше зоз плуга знїмало ораче желєзо и кормань-деску, а на їх место ше кладло лєм саме чересло. На градзель, опрез чересла, ковач кладол квачки за патинґи (патинґи то [[ланц|ланци]] хтори повязовали градзель зоз колєсками плуга). На сам конєц градзеля, там дзе вон уходзи до колєскох, ковач кладол оков. Тот оков чувал градзель же би ше му древо нє так поєдло кед чухало до желєза. Оков на верху мал квачку, зоз хтору ше го капчало за колєска же би нє випаднул зоз нїх. Оков, як и сам градзель, предзиравени на вецей местох, так же квачку мож було ухпац далєй або блїжей ґу концу градзеля. Зоз тим прекладаньом плуг могол орац глїбше, або плїтше. То шицко цо ковач мал од оковох и желєжива положиц на градзель плуга. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Okovani drveni plug sa stocnom vucom.jpg|Древени плуг,(и градзель)
Файл:Drveni plug 02.jpg|Старински древени плуг (Музей Семберия у Биєлїни)
Файл:Meyers b12 s0972a.jpg|Плуги направени у фабрикох у 19. вику
Файл:Etnografski muzej Beograd Kolega2357 25.jpg|Оранє 30. рокох у 20. вику
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Наташа Фа Холошняй, Колєсарске ремесло, Терминолоґия, [[Дружтво за руски язик, литературу и културу]], ''Studia Ruthenica'' 19/2014, б. 100 -105

== Вонкашнї вязи ==
* [https://sr.wiktionary.org/wiki/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%99 гредељ.] Викиречник, sr.wiktionary.org
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>dul9btno2449xqc4yjhvevz0c3oj8jw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кормань-деска</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1186</id>
    <revision>
      <id>18224</id>
      <parentid>16676</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:40:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18224</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3697" sha1="rmjmzt7zdqk7wl8ck60cs2ring9ycaq" xml:space="preserve">Кормань-деска – табла плуга (мадь. ''коrmanу deszka'', серб. ''даска плуга''). Талпа [[Плуг|плуга]] на себе мала прикруцене ораче желєзо. Воно направене зоз твардого желєза и мушело буц барз оштре, бо праве воно орало жем. Ґу талпи, и ґу глави плуга, над самим орачим желєзом, [[Коваль|ковач]] прикруцовал кормань-деску. Вона лята зоз получелїку. Кормань-деска була скривена так же би на прави бок руцала глїну хтору ораче желєзо виорало, та за плугом оставала бразда. Опрез орачого желєза, на [[градзель]], ковач кладол оков до хторого ше заглобело чересло. Чересло то желєзо хторе на сподку, там дзе уходзело до жеми, було оштре. Чересло ишло опрез орачого желєза и парало му ярчок у твардей жеми. Воно на тот способ чувало желєзо же би ше нє так швидко витупело, а медзи иншим виорйовало тварди груди, [[Камень|каменя]], або заостати копачи. Без чересла нє мож було орац. Кед ше цагало цвиклу, вец ше зоз плуга знїмало ораче желєзо и кормань-деску, а на їх место ше кладло лєм саме чересло. На градзель, опрез чересла, ковач кладол квачки за патинґи (патинґи то [[Ланц|ланци]] хтори повязовали градзель зоз колєсками плуга). На сам конєц градзеля, там дзе вон уходзи до колєскох, ковач кладол оков. Тот оков чувал градзель же би ше му древо нє так поєдло кед чухало до желєза. Оков на верху мал квачку, зоз хтору ше го капчало за колєска же би нє випаднул зоз нїх. Оков, як и сам градзель, предзиравени на вецей местох, так же квачку мож було ухпац далєй або блїжей ґу концу градзеля. Зоз тим прекладаньом плуг могол орац глїбше, або плїтше. То шицко цо ковач мал од оковох и желєжива положиц на градзель плуга.

Познєйше за кормань-деску прилапена назва табла.

Кормань деска ошпивана у народней шпиванки: ''Зламала ше кормань деска,'' и такп. нєт Руснака хтори нє чул лєбо нє зна тоту шпиванку шпивац. 

::„Зламала ше кормань деска

::нє пойдземе орац нєшка,

::анї нєшка анї ютре

::поореме напоютре.”

== Литература ==

* Наташа Фа Холошняй, Колєсарске ремесло, Терминолоґия, ''Studia Ruthenica'' 19/2014, б.  101-102

== Вонкашнї вязи ==
[[Катеґория:Архаизми]]
[[Катеґория:Польопривредна опрема]]</text>
      <sha1>rmjmzt7zdqk7wl8ck60cs2ring9ycaq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Батог</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1445</id>
    <revision>
      <id>18231</id>
      <parentid>16662</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T06:22:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означени викивязи</comment>
      <origin>18231</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2322" sha1="t3im1whrhelvaj7senu7918pu7shut2" xml:space="preserve">[[File:Bullwhip.jpg|thumb|right|250px]]
'''Батог''' – прибор за гонєнє статку (сер. бич, поль. ''batog'', ст. чес. ''batoh'', всл. ''batuh, batoha'', укр. ''батiг'', рсй. ''батог''; то праславянске слово виведзене од праслав. ''batъ'', т.є. од  ''bat-ogъ'' – „палїца, колїк“. У сербским зачуване праславянске бат и батати: бат „маљ“, батати „дуркац, лупкац“, батина „палїца, колїк“, а тото од дїєслова батати „биц“. 

Єст два файти батогох: 1. краварски и 2. батог на [[Конь|конї.]] 

Часци краварского батога тоти: пориско, урвацка, шаланґи, карички, споднїк, штранґ, чапов, [[ошторгель]]. Краваре з батогом пукали так же ше даскельо раз обрацали коло своєй осовини, махали до круга з батогом, а вец нараз пукли. Батог зоз хторим ше гонєло конї ма длугше пориско на хторе притвердзена ценка скоряна пантлїчка. На тей скоряней пантлїчки могли буц попривязовани китайки з баволни рижних [[Фарба|фарбох]] (кед конї були парадни), або лєм навязани ґузли. 

== Фразеолоґия ==

На концу батог пука – на концу ше увидзи правда, хто мал право.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' I, A – Н, Нови Сад 2017, б. 50

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.facebook.com/100004000373004/videos/pcb.3727806030696039/1255928406164888 Пуканє зоз батогом у Шашинцох на 35. Бостанияди.] 

* [https://sr.wiktionary.org/wiki/kamd%C5%BEija Камџија.] Викиречник на српском језику, ''sr.wiktionary.org''
[[Катеґория:Алати]]
[[Катеґория:Ручни алати]]</text>
      <sha1>t3im1whrhelvaj7senu7918pu7shut2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Присташ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1447</id>
    <revision>
      <id>18243</id>
      <parentid>10707</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:48:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18243</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2872" sha1="msj19xie5ioa8but1q1feagk1swk3u2" xml:space="preserve">Присташ (серб. домазет, горв. domazet, слц. dosiahnuteľný, рсй. достижимый, укр. доступний чес. dosažitelný) – чловек хтори по женїдби зоз жену жиє у доме єй родичох. 

Присташство наставало кед у обисцу нє було вецей хлопских нашлїднїкох, або пре даяки иншаки причини, напр. кед ше синове нє могли оженїц и жиц у родительским обисцу бо им маєток бул барз мали же би витримовали свойо фамелиї. За присташа одходзел и син кед пре нєскладанє напущел дом, алє и кед ше фамелия нє складала з фамелию будуцей нєвести та анї нє пристала на женїдбу свойого сина. Присташ бул и хлоп цо пошол до обисца кед ше одавала ґдовица з малима дзецми итд. Присташство ше при руских парастох нє барз примало, анї ше на ньго нє патрело позитивно. Приженєти хлоп мал шицки права як и други хлопи. Гоч могол затримац свойо [[Презвиско|презвиско]], у прешлосци и вон и дзеци преберали женїно презвиско.

У даєдних фамелийох положенє присташа у обисцу було подредзене – покус бул аж и омаловажовани. Кед пришол до женїного дому, присташ прилапйовал обичаї фамелиї до хторей пришол, а тоти зоз своєйого дому напущовал або лєм дакус отримовал. По шмерци женїних родичох доставал дакус векши права.

У нашим язику слово присташ ма ище єдно застарене значенє – прихильнїк (Присташе того руху були звичайно маєтни и углядни людзе.)

== Литература ==

* Dr Petar Vlahović, univ. prof. Filozofskog fakuleta u Beogradu u Enciklopediji Jugoslavije JLZ Zagreb 1984. tom 3 str. 520.

Цитиранє

domazet. Hrvatska enciklopedija, mrežno izdanje. Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 2013. – 2024. 

== Вонкашнї вязи ==

* [https://enciklopedija.hr/clanak/domazet  Domazet]

* [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82  Domazet.] Vikipedija na srpskom jeziku,  sr.wikipedia.org
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>msj19xie5ioa8but1q1feagk1swk3u2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дрик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1637</id>
    <revision>
      <id>18213</id>
      <parentid>11198</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:12:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18213</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1603" sha1="mtc4vp3c3ijkxwkha6p7k89to0hcw1b" xml:space="preserve">'''Дрик''' (всл. drik „стебло древа“: Strom ma korunu a drik, чес. dřík „цело, главна часц слупа и под., без паточки и глави“, слц. driek „штредня часц предмета“, од праслав. прикметнїка drěkъ „високи“) – 1. Штредня и долня часц хрибта, пас: З пету му прициска на дрику, бо го крижи болєли; 2. Штредня часц стебла: Дрик древка ше персценює, та древко нє цага тельо води до себе.

=== Приклади: ===
До дрику ушите – [[Облєчиво|шмата]] зужена коло пасу (серб. у струк, всл. do driku); 

Таргац (потрец) на дрику – масирац: з пальцами зацагнуц скору на дрику, а з другу руку вдериц коло того; На дрику ше таргало так же хори лєгнул на брух и вец ше му з обидвома руками дзвигало скору на похребцинових ставцох од пасу на горе.

== Фразеолоґия ==
– Достац по дрику – буц бити. То стари вираз кед ше грожи дзецом: Дораз добиєш по дрику!

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 379

[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>mtc4vp3c3ijkxwkha6p7k89to0hcw1b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дручок</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1925</id>
    <revision>
      <id>18214</id>
      <parentid>11876</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:16:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и вики вяза</comment>
      <origin>18214</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2191" sha1="klhnyyrabn37jdwqk1tkwvjw6i8u5ll" xml:space="preserve">'''Дручок''' – (всл. ''druček'') 1. грубша длугша палїца: Заставу пред свадзбу правели млади жени. То бул длугоки дручок на хтори були навязани [[Хустка|хустки]], хусточки и пантлїчки; 2. колок за операнє бициґлох и под.: Пред театром [[Бициґла|бициґли]] опарти на найблїзши дручки; 3. мали [[друк]]: Кед копали перши беґель, та глїну... на кордох вивожели (корда мала два дручки, а чловек ю цагал); 4. мн. дручки а) галов з двома дручками на бокох на хторим ше при тлаченю ношело плєву, тереку и под.; б) носилки: Гевти двоме го (мертвого) на дручкох маю принєсц; в) два грубши палїци зоз хторима ше подзвиговало и притримовало елеватор на [[Трешка|трешки]]; г) нєдосц ясне значенє у народней пснї: Пошол би я до вас кажди вечар, / Пред вашима дзверми вельки мочар. / Прелож, мила, дручки, пойдзем помалючки; ґ) У повали були квачки до хторих були удзати дручки на хтори ше вишало шунки, колбаси и сланїну; д) верхнї и споднї дручок „верхня и сподня часц драбинки коча“: З простих грубух дескох [[колєсар]] вирезал верхнї и споднї дручки (на драбинку коча); штреднї (нукашнї дручки) „дручки на [[драбинки]] коча медзи верхнїм и споднїм дручком“.

== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 384
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>klhnyyrabn37jdwqk1tkwvjw6i8u5ll</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шари</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1927</id>
    <revision>
      <id>18248</id>
      <parentid>11880</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:56:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и вики вяза</comment>
      <origin>18248</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1164" sha1="2kahhoqm377v43u52fj9ihh9ckcby4w" xml:space="preserve">

'''Шари''', -а, -е „шиви, цми“: Як ше нє придава шаре ґу билому, так ше нє придава старе ґу младому (Гнатюк, Етн 9 ч. 330)

Шаре платно (серб. ''жутац'', од праслав. ''sěr'' „шиви“) – а) Шаре платно то ище нє вибилєне, виткане платно: Напрез даєдней (жени) ше нашли и цверни у звязкох и шаре и билєне платно; б) Шаре платно ше волало и тото цо ше ткало на ручнїки, [[Хлєбовка|хлєбовки]] и партки, цо було поцифроване з памуту, або кед по нїм правели писнї, т.є. кед ткали на пасма: з памути червеней [[Фарба|фарби]], вец биле зоз предзи.

== Литература ==
* Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад, 2017, б. 737
[[Катеґория:Архаизми]]
[[Катеґория:Продукти зоз текстилу]]</text>
      <sha1>2kahhoqm377v43u52fj9ihh9ckcby4w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Гонем</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2065</id>
    <revision>
      <id>18215</id>
      <parentid>12323</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:18:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и вики вяза</comment>
      <origin>18215</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1145" sha1="s7w1ccqbcatuzthivbl2sm9zx5qjwf7" xml:space="preserve">'''Гонем''' – (чес. ''honem'', присл. „швидко, такой, у тей хвильки“; слц. диял. ''honem:'' ''honem z tim obedom, bo som lačni''; од кореня гон-, хтори маме у дїєсловох гонїц, гнац) – 

1. а) парада, лярма: Кед ше тлачи у обисцу або кед ше колє швиню, звичайно ше направи вельки гонем;  

б) нєшор, вашар: Сушедово уж тидзень биля, та маю гонем и у хижох и на [[Двор|дворе]]; 

2. а) Сцекай, сцекайме, сцекайце!: Шедай на тоту [[Бициґла|бициґлу]] и сцекайме, бо нє знам цо робиц. Так ми по другей улїци гонем до [[Мац|мацери]]; 

б) понагляй, понагляйме, понагляйце: Гонем, бо будзе падац!

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 273
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>s7w1ccqbcatuzthivbl2sm9zx5qjwf7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Гайтов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2126</id>
    <revision>
      <id>18210</id>
      <parentid>16665</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:07:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18210</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1109" sha1="htko98pb5q4tlqz5b4913mz2v7za9ug" xml:space="preserve">[[File:Ministry of Information First World War Official Collection Q31091.jpg|thumb|Курбла на моторней превозки|296x296п]]
'''Гайтов''' (од мадь. ''hajtó'' „поганяч, гоняч“, ''hajtó''- „погонски“, серб. ''дршка'') – то ручка на даякей справи зоз хтору ше справа обраца або порушує. Гайтов бул на [[Ветернїца|витернїци]], лупачки, шпуляру, брусу; кажда ручка цо ше обрацала то гайтов, и курблу волали гайтов: дал му ... тот гайтов цо ше напредку мотора муши обрацац да руши мотор.

== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, б. 240

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.hilfa.se/rs/proizvodi/kurble-i-volani  Kurble i volani, Područja primene ručnih točkića i ručica] vebsajt hilfa.se
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>htko98pb5q4tlqz5b4913mz2v7za9ug</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Стиржень</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2164</id>
    <revision>
      <id>18246</id>
      <parentid>12849</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:51:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18246</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1300" sha1="hkghv9wtpbjwn6obkxn48zqbpanz5bc" xml:space="preserve">'''Стиржень''' (серб. гнојни чеп, всл. stiržeň „корень, штредок вреда“, укр. стиржень „штредок древа“; од праслав. strьžьnь): Нє мушело ше чекац най ше вред превалї, могло ше го висцискац кед бул скоро узрети (моцно сциснуц най з нього вифулькнє), лєм ше мушело мерковац най з нього видзе и стиржень, штредок вреда (то таке як стварднути оток, била котулька). Вред залапює малу часц [[Поверхносц|поверхносци]] на скори.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 534
* ''Руско-сербски словнїк'', Нови Сад 2010, б. 736

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.staroplaninski-blog.rs/efikasno-lecenje-cira-na-kozi/ Efikasno lečenje čira na koži: Od simptoma do rešenja]. Vebsajt ''staroplaninski-blog.rs'', 13. maj 2024.
* [https://chamomilla.rs/cirevi/ Šta su čirevi?] Vebsajt  ''Chamomilla, chamomilla.rs.''
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>hkghv9wtpbjwn6obkxn48zqbpanz5bc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Конїк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2224</id>
    <revision>
      <id>18219</id>
      <parentid>13110</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:29:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18219</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2956" sha1="al0ms0b699i3g8qyw1q615cdgizobgo" xml:space="preserve">'''Конїк,''' слово хторе ма вецей значеня. 

♦ Конїк '''1.'''

# То демунитив и (гипок.) гипокористик од '''конь''': ''Кед я пойдзем на своїм худобним конїкови на польо''...
# Часц гушлї на на хторим налєгую зацагнути струни хтори ше [[Штимованє инструментох|штимую.]]
# Хлопска часц капчи : '''Конїк''' и '''кобулка''' (хлопска и женска часц капчи). Друга руска назва за конїка на капчи – ''вайчачок.''
# Дзецинске бавенє ,,'''На конїка'''”: ''Хто у чинаґаню загубел'' ''бависко'' (прекрочел поцагнуту гранїцу), гуторели му: ''Ти зашмердзел'' и клaдли го ,,на конїка”, та мушел шедлац ,,салфачу” а двоме го подруцовали на нєй. Салфача то длугока палїца зоз мегкого древа найчастейше зоз ядлїни.

• У народних писньох ше слово конїк тиж зявює:

... ,,''А през лєси и през вельки гори, гей, гей, гей.'' 

''Лєци конїк, аж ше з нього кури.''”

• У дзецинскей поєзиї: 

,,''Мам конїка з медовнїка, алє нє сце єсц'', 

''кед же ти такка мой конїку вец це мушим жесц''.’’  (дзецинска писня '''''Конїк'''''  (Михайло Ковач) 

♦ Конїк '''2.''' зоол.,,Locusta viridissima I” Пренєшена назва пре способ скаканя. У старих українских текстох тота назва зафиксована ише у 16. по 18. вик. Нєшка ше лексема ''коник'' чува у лемковских, гуцулских бешедох, польских диялектох и восточнословацких.бешедох як ''коńiк''.

'''Конїчок''' ,  демунитив и гипок. од слова конїк

• ''Кед сом ишол вчера вечар з любованя,''

''спаднул ми '''конїчок''' до дуная'' …(народна шпиванка)

• ''Жри '''конїчку''' житну [[Слама|сламу]]'' (зоз Восточнословацкей

== Литература ==
''СЛОВНЇК'' ''РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА'' I  А-Н  бок 618,  Нови Сад  2017. рок

Зборнїк роботох - ''Рутеника 21'', бок 59,  Нови Сад 2016. рок

''Червене пупче,'' бок 54'',''   Дом култури 1974.рок
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>al0ms0b699i3g8qyw1q615cdgizobgo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Конїкар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2225</id>
    <revision>
      <id>18218</id>
      <parentid>13116</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:26:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18218</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2266" sha1="r9r6azn1xztppyjq55xitjz4pp7adce" xml:space="preserve">'''Конїкар''' (множ. '''конїкаре''') у [[Руснаци у Сербиї|руским]] народзе ше найчастейше хаснує слово у множини-конїкаре. Конїкаре були особи хтори приходзели на Кирбай зоз справами и реквизитами за забаву и розвагу (преважно зоз древенима конїками). Вони до валалу приходзели даскельо [[Дзень|днї]] пред Кирбайом. Заберали адекватни простор и намесцали конїки на месце дзе ше будзе одвивац вашарска и [[Тарґовина|комерциялна]] часц Кирбаю. 

Окрем конїкарох до валалу приходзели и гомбалкаре, верґлаш (особа цо „грала” на примитивним инструменту'' верґл)'' и други ,,забави” хтори ше одвивали под шатрами. За мали дзеци найцикавши були конїки на хторих ше могло шедзиц, тримац за ручку и вожиц ше. То були фиґури малого коня зоз ґипсу лєбо древа хтори конструовани так же би ше их обрацало ручно до круга. Обрацали их особи–власнїки такей справи, односно конїкаре.

Зоз того слова конїк настало и дзецински гипок. вираз „конь, конїк” '''конко,''' хтори ше и нєшка хаснує у бешеди зоз малима дзецми:

=== Приклади: ===
„''Попонагляйме'', ''палє идзе конко.”'' 

„''Ти, Мижу, палє ниа, будзеш ту гопац, правиц чардаки з чуткох и бавиц ше на конка”''

== Литература ==

* ''СЛОВНЇК РУСКОГО НАРОДНОГО ЯЗИКА'' I  А-Н , Нови Сад 2017,  бок 618
[[Катеґория:Архаизми]]
[[Катеґория:Занїманє]]</text>
      <sha1>r9r6azn1xztppyjq55xitjz4pp7adce</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Поскона</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2283</id>
    <revision>
      <id>18242</id>
      <parentid>13420</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:46:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>кате</comment>
      <origin>18242</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1573" sha1="mvhc4w3vs7ya1hhv0wkprfclaax05ac" xml:space="preserve">'''Поскона''' (чес. ''poskonné''; слц. ''poskovné'', ''paskonne'', ''poskonica''; укр. ''поскiнь'')&lt;ref&gt;Етимолоґия [https://bg.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF коноп - поскона]&lt;/ref&gt; общеславянска назва хтора ше зачувала на огранїченей териториї дзепоєдних славянских диялектох: у лемк. ''posko'', слц. ''poskonný'', поль. диял. ''poskoń'' - хлопска конопа. Рошлїна конопа двойнїстого роду. Хлопски род, тото стебло цо квитнє (и оплодзує шеменєц) воламе поскони, а женски род, тото стебло цо нашенє приноши, воламе [[шеменєц]]. 

Поскона тиж стебло хлопскей конопи:

::♦ ''Поскони нє були моцни, лєгко ше ламали''; 

::♦ ''Поскони ше витаргало и топело ше з нїма''.

== Фразеолоґия ==
::♦ ''Як поскона — високи а ценки (чловек)''

== Литература ==
* ''Словнїк руского народного язика'' II, О – Я, Нови Сад 2017, б.
257.

* [https://rus-botanic-terms.slovaronline.com/6658-%D0%9F%D0%9E%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%AC ПОСКОНЬ] «Словаре ботанических терминов»

== Референца ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>mvhc4w3vs7ya1hhv0wkprfclaax05ac</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Новина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2413</id>
    <revision>
      <id>18239</id>
      <parentid>13602</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:43:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18239</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5141" sha1="6m4u9cedwaxe7gzofpnphr7xc26zvv9" xml:space="preserve">'''Новина''' ма у нашим язику два значеня:

'''1.''' новосц: (серб. ''новост''; слц.диял. ''novina'' – исте):

''Приклад:''

Вилєцел ми сокол з желєного гаю, / то ми перша новина.

=== Фразеолоґия: ===
''Нєдобра (зла) новина'' – нєдобра новосц:

'''а)''' ''Нєдобра ше стала новина. Мойо обисце и мой ґрад єден обешеняк шицко попалєл и мою челядз шицко позабивал;'' 

''Цо би скапали лєм барани, то би нїч нє було, алє и сланїна, то є зла новина;''

'''б)''' ''Нєдобра новина на дакого'' – дацо нєдобре ше о даким приповеда:

''Сину мой, нєдобра новина на тебе цо ше чує же ши ми нєверни;''

''Мой дзвонар, нєдобра на вас новина ... Тот чловек гутори и його дзивка же ви виновати же вона груба;''

''Югаше, югаше, зла новина на вас: / скапали барани, так гуторя на вас!''

''Стала ше новина'' – случело ше:

''Стала ше нам весела новина / же пана Мария породила сина;''

''Цо то за новина?'' – цо то за новосц?:

''Ґазда ше чудує цо то за новина же ґаздиня тельо єдзеня наготовела;''

''Цо то, мужу, за новина? / Седем рочки з тобом жила, / на прехадзку нє ходзела!''
[[Файл:Руски новини глава 1924..jpg|алт=Руски новини з 1924. року|мини|388x388п|''Руски новини'' з 1924. року]]
'''2.''' – '''Новини''': друковани медиї хтори поряднє виходза, найчастейше дньово або тижньово и обявюю рижни вистки з дружтвеного, политичного, културного и спортского живота и информую о важних подїйох, приноша приповедки, романи у предлуженьох, обявюю оглашки, реклами итд. Новинаре або журналисти то людзе чия робота писац за новини. Дїялносц писаня и видаваня новинох ше вола новинарство або журналистика ( франц.  ''journalisme'', од  франц.  ''journal'' – журнал = новини).

''Приклади:''

''Просвита почала видавац такой и Руски новини, хтори у початку мали скоро чисто вирски карактер. Людзе хтори були нєзадовольни, читали и таку новину лєм прето же вона була єдина новина на нашей бачванско-сримскей бешеди;''

''Так наш Союз видава свою новину [[Русска заря|Русску зарю]], хтора є народна новина.''

Познєйше превладала форма множини ''новини: дньови або периодични глашнїк:''

''Ми нїкого нє нагваряме да нє чита Руски новини або їх Заградку або даяки нємецки, мадярски ... новини.'' 

Хаснує ше и слово ''новинка'' (гипок. ''новини)'':

''Приклади:''

''За тот пенєж цо би мал буц видани за доган, купиме дацо нужне до господарства, купиме добру новинку, кнїжку;''

''Новинка у Абисиниї виходзи тижньово, а нє векша як нашо [[Руски новини]];''

''Навершело ше уж полни дзешец роки одкеди ше зявела медзи Русинами єдна новинка котра ше волала Руски [[батог]].''

У нашим язику ше хаснує и слово ''новинки'' (мн. гипок. ''новини''):

''Приклад:''

''Ми, хтори зме у ширим швеце знаме ценїц, же яка то благодат за єден [[народ]] кед ма свойо новинки ... Нашо новинки шицких нас довєдна звязую.''

== Литература ==
* Словнїк руского народного язика I  А – Н, Нови Сад 2017, б. 822.

== Вонкашня вяза ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Новине.] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 26. јануар 2007.
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>6m4u9cedwaxe7gzofpnphr7xc26zvv9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Копито</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2662</id>
    <revision>
      <id>18220</id>
      <parentid>15768</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:33:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18220</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3512" sha1="7t90rx2kppcbhrpn2hxpqqk2dfverg1" xml:space="preserve">[[File:Horse rear hooves.jpg|right|thumb|300px|Копита коня]]    
'''Копито''' (всл. ''kopito'', праслав. ''кopyto'' од: ''копац''), рогова часц талпи при копитарох. То тварда рогова материя хтора чува треци ставец або косц трецого, єдиного пальца при коньови. Копито одвитує пазури при птицох або нохцу при маймунох. Понеже копита (''ungulae)'' превжали функцию талпи, конї по способе крачаня класификовани до ґрупи ''unguligrada'' (т.є. животиньох хтори ше при крачаню операю на заднї ставци, за розлику од ''digitigrada'' и ''plantigrada'', хтори ше операю на цали пальци, односно на цалу талпу). Копито ноши цалу чежину цела, та роботна способносц коня завиши од добре подкованого, здравого и поряднє чисценого копита.  

Животинї хтори маю копита волаю ше копитаре. Єст єднопальцови копитаре (маю нєпарне число копитох) и парнопальцови копитаре (маю парне число пальцох). Парнопальцово копитаре то ратицаре. 

Копитарох и ратицарох єст 374 файти, а спадаю до 26 фамилийох. Ту спадаю:
[[File:Masai Giraffe right-rear foot.jpg|right|thumb|300x276px|Копито жирафи]]

ґамила з єдну горбу, звичайна зебра, жирафа, окапи, чарни носороґ, нилски конь, брадавкаста швиня, дзиви вепер, єлень лопатар, ирвас, белави ґну, импала, арабийски оркис, дзива коза, европски бизон и звичайни еланд.

Шлєбодни конї у природи троша нєподковани копита. Кед ше копита нє оправя поряднє, а конь их нє троши, у екстремних случайох приходзи до прейґмирного роснуца роговей материї. [[Спортиста|Спортски]] и роботни конї ше кує же би були бизовнєйши док ше рушаю и же би защицели копита од трошеня.

Майстрове цо кую конї (кладу им желєзни подкови на копита) волаю ше [[Коваль|ковалє]].

'''Найчастейши хороти копита то''': запалєнє копитового кориґму, запалєнє копитового ставцу, наґажене, набите место або копиво мазоль.

'''Часци копита:''' корунаста косц, копитова косц, копито, пета, жабка и талпа.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, б. 623.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://svijetkonja.ba/kopito/ Kopito]  Svijet konja, svijetkonja.ba
[[Катеґория:Анатомия животиньох]]</text>
      <sha1>7t90rx2kppcbhrpn2hxpqqk2dfverg1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Копито (ципеларске)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2667</id>
    <revision>
      <id>18223</id>
      <parentid>16404</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:38:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18223</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1516" sha1="f54eoyas96jruo1zteb38vngxuisyfm" xml:space="preserve">'''Ципеларске копито''' то алат з помоцу котрого ше прави або шиє обуй.[[Файл:Kopito za cipeli.jpg|алт=Копито за ципели|мини|295x295п|Копито за ципели]]
Майстрове цо правели нови ципели волали ше ципеларе, а у бешеди ше их волало шуштере або шустере. Вони мали свою шмикню на обачлївим месце и комуниковали з муштерию.

Звичайно мали даяки модни маґазин зоз хторого муштерия виберала модел. Потим брали меру талпи, а потим би на основи велькосци купцовей талпи вибрали древене копито коло хторого правели ципелу. 

Стаємни муштериї мали „свойо“ копито, а на копито ше, по потреби, додавало з лїпеньом и кладзеньом аномалиї (хиби) на талпи купца, напр. вистирчени костки. 

Кед ципели були цесни, кладло ше их на копито.

Кед обуй була цесна, положело ше до нєй древене копито же би ше дакус розцагла, а копито хасновали и ципеларе (шуштере) кед шили [[обуй]].</text>
      <sha1>f54eoyas96jruo1zteb38vngxuisyfm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Копито (за платанє)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2668</id>
    <revision>
      <id>18222</id>
      <parentid>16403</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:35:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18222</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="895" sha1="b0jj6yef0ppk70x7b0jb4kdnd9m1hf8" xml:space="preserve">[[Файл:Kopito za platanje.jpg|алт=Копито за платанє|мини|248x248п|Копито за платанє]]
За платанє ботошох були направени копита зоз древа. Тоти копита мали форму [[Лабда (ґеометрия)|лабди]] або полулабди, та ше подарта ботоша на нїх здзала, на дзирку ше пришила даяка рендочка – плата або ше их штоповало.

З копитом за платанє платало ше и други предмети за облєканє як цо локци на рукавох, колєна на панталонох.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, б. 623.

[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>b0jj6yef0ppk70x7b0jb4kdnd9m1hf8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Щетнїк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2731</id>
    <revision>
      <id>18217</id>
      <parentid>17014</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:24:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и вики вяза</comment>
      <origin>18217</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="780" sha1="job89isnsrcyvyqg7088g9tabta8d8s" xml:space="preserve">'''Щетнїк''', походзенє слова: (vсл. ''četňik'', од мадь. ''csetnik'', а мадярске од сербского ''четник''), коц. општински службенїк хтори розношел по валалє цидули, буґновал и под. (по керестурски: [[кишбиров]]).

=== Приклад: ===
У [[Дюрдьов|Дюрдьове]] уж такой по своїм числу маю Руснаци добиц и своїх полицайох, щетнїкох и писарох.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика'' I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 792.
[[Катеґория:Занїманє]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>job89isnsrcyvyqg7088g9tabta8d8s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кошарик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2857</id>
    <revision>
      <id>18233</id>
      <parentid>17162</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:09:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18233</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3376" sha1="i8oswpd2arc2e7yi8j6yv09uwg2cp12" xml:space="preserve">[[File:Кошарик 2025-09-11.jpg|thumb|Кошарик у хторим бардо и   наштригани (або надарти) пантлїки накруцени до клупкох. ([[Дюрдьов]], [[Музей|Музей,]] Руска одлога)]]'''Кошарик''' (демунитив) то слово хторе настало од слова [[кошар]].

Кошарик то вельо менши кошар и здабал на [[Кошарка|кошарку]] алє без виплєценей ручки „по горе, попрейґа” як цо маю кошарки. Тиж найчастейше нє мал виплєцени менши ручки на бокох за триманє як на кошарох. Дзепоєдни кошарики мали и виплєцену покривку з хтору ше прикривало верх кошарика. 

Руски ґаздинї поготов хасновали кошарики рижних велькосцох: мали кошарик бул [[Пречнїк|пречнїка]] 20-25 центиметри, векши коло 40-50 цм. И глїбина му нє була єднака. У таких менших кошарикох зберало ше вайца у [[Курнїк|курнїку]], часто ше их у нїх чувало у [[Комора|коморки]], приношело ше желєняву за готовенє єдла ([[Кромпля|кромплї]], [[Цибуля|цибулї]], мархви, [[Петрушка|петрушки)]] зоз долїка, лєбо з пиньвици, вєшенї зазберовало ше плоди, овоц, орехи, лїсковци  итд. У векших (коло 50 цм) и глїбших кошарикох чувал ше упечени [[хлєб]], а жени хтори ткали часто у кошарикох тримали порихтани намотани клупка за тканє, пайпочки з цвернами и други потребни прибор за таки роботи.

'''Фразеолоґия''': ''Скакац на кошарик- скакац зоз скурченима ногами.'' У таким положеню скакац ''на кошарик'' до води хлапцом було вше облюбене та аж и по нєшка. 

'''Пасарайтов''' то плєцени и дакус векши кошар лєбо кошарик округли або елипсовей форми хтори бул зоз ручками алє бул вельо плїтши од кошарика. Пасарайтов ше хасновал у обисцу за рижни наменки. 

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I том,'' Нови Сад 2017. рок, бок 633
* Гордана Вуковић, Терминологија куће и покућства у [[Войводина|Војводини]]. Нови Сад (Филозофски факултет), 1988,бок 508
* Стари занати у Војводини. 1992, бок 340, бок 313, 327.

== Вонкашня вяза ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=HZmEw9gx484 Výroba proutěného košíku - skautnet.cz | skautnet.sk] youtube.com
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>i8oswpd2arc2e7yi8j6yv09uwg2cp12</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Китайка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2890</id>
    <revision>
      <id>18216</id>
      <parentid>17310</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T17:21:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория и вики вяза</comment>
      <origin>18216</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1423" sha1="mubx9rbig3njxkw84garu97ivy9w0h0" xml:space="preserve">'''Китайка''' (серб. ''кићанка, гомба''), украс округлей форми як лабдочка хтори звичайно виши на [[Облєчиво|облєчиве]] (шапки, [[Хусточка|хусточки]] и др.). Може буц з [[Гадваб|гадвабу]], волни або цверни хтори завязани на єдним концу.

=== Приклади: ===
— Рис ма длугоки ноги, кратки хвост и длугоки китайки на ухох.

— Баба єй виштрикала билу шапочку, а на верх направела червену китайку.

Походзенє слова: всл. ''kitajka,'' слц. ''kytajka'', карп.укр. ''китайка'', поль. ''kitajka''. До нашого [[Руски язик|язика]] пришло прейґ українского и русийского китайка, дзе значи: файта гадвабного платна, а тото од назви держави Китай.

Жену з Китаю нє воламе китайка, алє - Китайкиня.

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 596.

[[Катеґория:Архаизми]]
[[Катеґория:Мода]]
[[Катеґория:Часци облєчива]]</text>
      <sha1>mubx9rbig3njxkw84garu97ivy9w0h0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Оброшнїца</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2995</id>
    <revision>
      <id>18240</id>
      <parentid>18081</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:44:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18240</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5914" sha1="esj1dmw8pb88wja3iikxj4zkezvuzco" xml:space="preserve">[[File:Cheval Cappadoce.jpg|right|thumb|414x414px|Оброшнїца здзата коньови коло шиї.]]То мещок - торба з оброком хтори ше виша коньови на шию (серб. зобница; поль. о''broczniak''; анґл. ''Feedbag, nosebag, or morral;'' шпан. ''Cebadera''; у [[Руски язик|руским язику]] походзи од слова оброк).

Oброшнїца то часц коньскей опреми, торба у хторей ше ноши и зоз хторей ше дава коньови покарму - оброк.&lt;ref&gt;Речник српскохрватскога књижевног језика, књ. 2 - Ж-К. Нови Сад, Загреб: Матица српска, Матица хрватска. 1967. стр. 329.&lt;/ref&gt; Зоз ременьчками ше оброшнїцу (хтора ма ценши штранджок), здзива за главу (або притвердзує коньови за даяки ременьчок) и так му оможлївює карменє и теди кед є нє у хлїве або аклю, або є у драже, на вашарох, других местох итд.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20120418183649/https://www.cowboyshowcase.com/glossary%20saddles%26tack.htm Cowboy Saddles and Tack Glossary&quot;] Cowboyshowcase.com. 2012-01-28. Archived from [https://www.cowboyshowcase.com/saddles-and-gear.html the original] on 2012-04-18. Retrieved 2012-02-17.&lt;/ref&gt; 

Предносци такого способу карменя з оброшнїци тоти же ше може коньови дац оптималне точне количество покарми, и онєможлївює животиньом же би єдли єдни од других.&lt;ref&gt;[https://natuurlijkpaarden.nl/de-voordelen-nadelen-van-slowfeeders/ De voor- en nadelen van slowfeeders.] Natuurlijk paarden.&lt;/ref&gt;

Же би могол єсц покарму з оброшнїци, конь муши спущиц главу по жем и теди зоз нозґрами долапи дно торби - оброшнїци дзе ше находзи зарно.

Етимолоґия

Мено оброшнїца походзи од слова оброк - зарнаста або даралована покарма.

[[File:Nose bag, horse (AM 2014.78.1-1).jpg|right|thumb|269x269px|Оброшнїца з грубшого платна.]]Мадярске слово abrak значи коньска покарма, а у тим язику слово превжате од Славянох. Найчастейше оброк бул овес - житарка хтору ше углавним хасновало як оброк коньом.&lt;ref&gt;Zelenika, Stjepan (16. 2. 2011). [https://stjepanzelenika.wordpress.com/2011/02/16/crtice-i/  „CRTICE I…” ''Stjepan Zelenika blog''. Приступљено 23. 12. 2020.&lt;/ref&gt;

Дзепоєдни народи оброшнїцу - торбу за покарму волаю и „торба за нос”, прето же ше ю здзива на нозґри животинї. Оброшнїцу ше здзивало на главу коньом и у роботох (поготов кед ше парало кукурицу) же би нє оєдали лїсце и верхи кукурици и так правели чкоди.

Материяли за виробок оброшнїци

Оброшнїцу мож направиц з розличих природних материялох: скора, [[слама]], дикинь, алє є найчастейше ушита зоз густого тканого платна (як за [[Мех|мехи]] або за зольнїци). Сучаснєйши [[File:Pferde-Fresssack.jpg|right|thumb|361x361px|Оброшнїца зоз хторей конь є покарму]]оброшнїци ше прави и зоз штучних материялох, синтетичних платнох, хтори можу обезпечиц твардейше дно и мрежасти боки пре вентилацию.&lt;ref&gt;[https://www.voervergelijk.nl/informatie/119/ruwvoer/slowfeeders-onder-de-loep Daarom is een slowfeeder zo goed voor je paard.] Mini Horse Shop.&lt;/ref&gt; 

Фразеолоґия 

Док робели на полю, кед бул час полудньовац або на оловранти, нашо людзе мали звик повесц: „Гайде ґу оброшнїци”, цо значело же треба єсц.

Популарна култура

У америцкей популарней култури термини вязани за „мех за єдзенє“, „стари мех за єдло“ або „мех за нос“ находза ше медзи велїма назвами у погосцительстве, як метафора за саму роботу єдзеня. 

&lt;gallery&gt;
Файл:Schaalmodel Rotterdamse sleperswagen, objectnr 31887-A-G(5).JPG|Скоряна оброшнїца за коня.
Файл:Voddenhandel, oud papierhandel, SFA022005401.jpg|Карменє коня зоз оброшнїци.
Файл:Munching Horses.jpg|Китай, оброшнїци з хотрих ше конї кармя на отовреним просотре.
Файл:London Harness Horse Parade (7) - geograph.org.uk - 6372913.jpg|На прикочу назадку обешена оброшнїца за коня зоз покарму и кабел за воду. (Лондон, парада коньох).
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
''Словнїк руского народного язика II'', ''О – Я'', Нови Сад 2017, б.19.

== Вонкашпнї вязи ==
{{Commonscat}}

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>esj1dmw8pb88wja3iikxj4zkezvuzco</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Национални парк Редвуд</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3016</id>
    <revision>
      <id>18250</id>
      <parentid>18178</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T08:09:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>фотоґрафия</comment>
      <origin>18250</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10367" sha1="ah6jtjmjpnxd12wt5rog84c2uxcimg0" xml:space="preserve">[[File:Redwood National Park, fog in the forest.jpg|thumb|right|300px|Молга у Националним парку Редвуд]]
[[File:Coastal redwood.jpg|thumb|right|250px|Секвоя]]
У рамикох националних и державних [[Национални парк|националних паркох]] Редвуд (анґл. ''Redwood National and State Parks RNSP'') єст вецей державни и национални парки основани на териториї Зєдинєних Америцких Державох, коло сиверней Калифорниї. Комплекс парку ше состої з Националного парку Редвуд (основани 1968. року) и калифорнийских паркох Дел Норте Коуст, Джедедая Смит и державних паркох Прери Крик Редвуд (основани 1920-их рокох), а [[поверхносц]] му 560 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;. &lt;ref&gt;[https://www.nps.gov/redw/learn/news/newspaper.htm  „National or State Park?”.] ''Redwood National and State Parks Visitor Guide''. National Park Service. 24. 6. 2010. Приступљено 24. 6. 2010.&lt;/ref&gt; Тоти штири парки, вєдно, защицую 45 проценти побрежней або червеней секвої  (''Sequoia sempervirens'') хтора ище лєм там рошнє на поверхносци од 157,75 км2. Древо червеней секвої найвисше и рахує ше до наймасивнєйших древох на швеце. Попри секвої, у прастарим лєше єст рижнородни файти рошлїнох и животиньох, прериї, рики и потоки, алє и 60 километри нєдотхнутого побрежя.

== Свидомосц о защити ==
Року 1850. пралєс заберал вецей од 8 100 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;  поверхносци Калифорнийского побрежя. Сиверна часц тей обласци, населєна зоз автохтоним народом, заинтересовала велїх цо насампредз ту пришли пренайсц злато. После нєуспишного пренаходзеня злата, велї ше преориєнтовали на рубанє древа за потреби будованя Сан Франциска и других варошох на заходзе ЗАД.&lt;ref&gt;Coy, Owen Cochran (1982). [https://archive.org/details/humboldtbayregio0000owen/page/n9/mode/2up ''The Humboldt Bay Region 1850-1875''.] Humboldt County Historical Society. стр. 51.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;

После вецей декадох нєогранїченого керченя лєса, жителє ше почали освидомйовац о защити секвої. Зоз закладаньом Лиґи очуваня секвої, хтора основана 1918. року, конєчно 20-их рокох, пре очуванє прастарих лєсох червеней секвої, основани парки Прери Крика, Дел Норте Коуста и державни парк Джедедая Смит Редвуд. Национални парк Редвуд основани 1968. року, у чаше кед уж коло 90 проценти червеней секвої були порезани.

Национални сервис за парки (NPS) и Калифорнийски департман за парки и рекреацию (CDPR) урядово обєдинєли национални парк Редвуд зоз трома сушеднима державнима парками 1994. року пре заєднїцке управянє з лєсом. У националним парку жию и загрожени файти животиньох, як цо то: воздухопирка ''Eucyclogobius newberryi'', кральовски лосос, сиверна пегава ''сова'' и штелеров морски лєв (ухата фока). Зєдинєни нациї 5. септембра 1980. року положели национални парк Редвуд на список шветовей културней скарбнїци, а од 30.06.1983. року часц Калифорнийского побрежя ше находзи у рамикох медзинародного проєкту очуваня природи, Резервати природи.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20160314143234/http://npshistory.com/publications/mab/us-biosphere-reserves.pdf  „U.S. Biosphere Reserves”] (PDF). National Park Service. Архивирано из оригинала (PDF) 14. 03. 2016. г. Приступљено 22. 5. 2016.&lt;/ref&gt;

== История ==
По 1850. рок лєс червеней секвої заберал коло 8 000 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; Клифорнийского побрежя. У сиверней часци того подруча жили автохтони америцки Индиянци зоз племена Юрок, Толова, Чилула и Вайот. На подручу парку ше находза вецей як 50 археолоґийни локалитети (старосци коло 4500 роки), 19 историйни локалитети и 21 место од окремного значеня за локалних Индиянцох.&lt;ref&gt;Castillo, Edward (1998).[ https://web.archive.org/web/20081026054357/http://ceres.ca.gov/nahc/califindian.html „Short Overview of California Indian History”.] California Native American Heritage Commission. Архивирано из оригинала 26. 10. 2008. г. Приступљено 7. 11. 2008.&lt;/ref&gt; Богатство того подруча прицагло векше число копачох злата у периодзе Калифорнийскей златней горучки. Нєуспишни у тей роботи на концу постали лєсорубаче, а пошлїдок того то нєставанє вельких лєсових поверхносцох.

== Характеристики ==
Надморска висина националного парку Редвуд варирує, од побрежя по бреги висини до 930 метери, сиверно од варошу Сан Франциска. Побрежє зоз прикрима стинами, притоками рикох и писковитима плажами длугоке 55 километри. Лєс червеней секвиї доминантни, забера коло 158 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, а друга часц од 208 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; прекрита зоз другу веґетацию хтора наросла после керченя лєса у другей половнки XIX и на початку XX вику. Лєс секвої часц прастарого лєса хтори бул, у чаше диносаурусох, доминантни на цалим швеце. Нєшка секвоя рошнє на узких и влажних подручох сиверней Калифорниї и Ореґону, а цо висша надморска висина, а воздух вше сухши, так лєс замєнює прерия. Секвої треба коло 400 роки же би досциглa подполну дозретосц, а даєдни прикладнїки маю и 2000 роки. Єй груба лупа без смоли защита од огня, а пре нєстабилну подлогу и витор, старши стебла ше ламу. Автохтони Индиянци поламане стебло секвої хасновали за виробок кануох и правенє хижох, а вообще ше ґу нїм одношели як ґу святим. Нєшка стебла червеней секвої стоя як здогадованє на спомалшену еволуцию природи.

У националним парку Редвуд рошню 856 файти рошлїнох, а од нїх домашнї 699. Окрем секвої рошнє ядловец (дуґлазия, ''Pseudotsuga menziesii'' и вельки ядловец, ''Abies grandis''), дуб (''Lithocarpus densiflorus''), тиса (''Tsuga heterophylla''), смрека (''Picea sitchensis'') и ореґонски явор (''Acer macrophyllum''). Животиньски швет облапя 75 файти цицарох, (медзи хторима: рис, сиверни єлень, стриберна лїшка, чарни медведз, видра и пума), 400 файти птицох, велї файти рибох и безпохребцинарох хтори, углавним, населюю океан.

== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 240, 241
* National Park Service. [https://www.nps.gov/redw/index.htm „Redwood National and State Parks”.] Ретриевед ин 2006.
* Redwood National and State Parks. [https://www.nps.gov/applications/parks/redw/ppdocuments/Visitor%20Guide_05.pdf „Visitor Guide”] (PDF). Ретриевед ин 2006.
* Redwood: A Guide to Redwood National and State Parks, California. Interior Dept., National Park Service, Division of Publications. 1997. ISBN 978-0-912627-61-8.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://foresthistory.org/wp-content/uploads/2017/01/American-Forest-Institute_RedwoodNP_chronology.pdf Chronology: Establishment of the Redwood National Park] by Willard E. Pratt. Forest History Society website.
* [https://foresthistory.org/research-explore/archives-library/fhs-archival-collections/inventory-of-the-redwood-national-park-records-1926-1980/ Inventory of the Redwood National Park Collection, 1926-1980] at the Forest History Society archives.
{{Commonscat}}

== Референци ==


&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Америки]]</text>
      <sha1>ah6jtjmjpnxd12wt5rog84c2uxcimg0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18251</id>
      <parentid>18250</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T08:10:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция референци</comment>
      <origin>18251</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10366" sha1="b4dtjt907z4h9nzrptliwdyadu6jvl9" xml:space="preserve">[[File:Redwood National Park, fog in the forest.jpg|thumb|right|300px|Молга у Националним парку Редвуд]]
[[File:Coastal redwood.jpg|thumb|right|250px|Секвоя]]
У рамикох националних и державних [[Национални парк|националних паркох]] Редвуд (анґл. ''Redwood National and State Parks RNSP'') єст вецей державни и национални парки основани на териториї Зєдинєних Америцких Державох, коло сиверней Калифорниї. Комплекс парку ше состої з Националного парку Редвуд (основани 1968. року) и калифорнийских паркох Дел Норте Коуст, Джедедая Смит и державних паркох Прери Крик Редвуд (основани 1920-их рокох), а [[поверхносц]] му 560 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;. &lt;ref&gt;[https://www.nps.gov/redw/learn/news/newspaper.htm  „National or State Park?”.] ''Redwood National and State Parks Visitor Guide''. National Park Service. 24. 6. 2010. Приступљено 24. 6. 2010.&lt;/ref&gt; Тоти штири парки, вєдно, защицую 45 проценти побрежней або червеней секвої  (''Sequoia sempervirens'') хтора ище лєм там рошнє на поверхносци од 157,75 км2. Древо червеней секвої найвисше и рахує ше до наймасивнєйших древох на швеце. Попри секвої, у прастарим лєше єст рижнородни файти рошлїнох и животиньох, прериї, рики и потоки, алє и 60 километри нєдотхнутого побрежя.

== Свидомосц о защити ==
Року 1850. пралєс заберал вецей од 8 100 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;  поверхносци Калифорнийского побрежя. Сиверна часц тей обласци, населєна зоз автохтоним народом, заинтересовала велїх цо насампредз ту пришли пренайсц злато. После нєуспишного пренаходзеня злата, велї ше преориєнтовали на рубанє древа за потреби будованя Сан Франциска и других варошох на заходзе ЗАД.&lt;ref&gt;Coy, Owen Cochran (1982). [https://archive.org/details/humboldtbayregio0000owen/page/n9/mode/2up ''The Humboldt Bay Region 1850-1875''.] Humboldt County Historical Society. стр. 51.&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;

После вецей декадох нєогранїченого керченя лєса, жителє ше почали освидомйовац о защити секвої. Зоз закладаньом Лиґи очуваня секвої, хтора основана 1918. року, конєчно 20-их рокох, пре очуванє прастарих лєсох червеней секвої, основани парки Прери Крика, Дел Норте Коуста и державни парк Джедедая Смит Редвуд. Национални парк Редвуд основани 1968. року, у чаше кед уж коло 90 проценти червеней секвої були порезани.

Национални сервис за парки (NPS) и Калифорнийски департман за парки и рекреацию (CDPR) урядово обєдинєли национални парк Редвуд зоз трома сушеднима державнима парками 1994. року пре заєднїцке управянє з лєсом. У националним парку жию и загрожени файти животиньох, як цо то: воздухопирка ''Eucyclogobius newberryi'', кральовски лосос, сиверна пегава ''сова'' и штелеров морски лєв (ухата фока). Зєдинєни нациї 5. септембра 1980. року положели национални парк Редвуд на список шветовей културней скарбнїци, а од 30.06.1983. року часц Калифорнийского побрежя ше находзи у рамикох медзинародного проєкту очуваня природи, Резервати природи.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20160314143234/http://npshistory.com/publications/mab/us-biosphere-reserves.pdf  „U.S. Biosphere Reserves”] (PDF). National Park Service. Архивирано из оригинала (PDF) 14. 03. 2016. г. Приступљено 22. 5. 2016.&lt;/ref&gt;

== История ==
По 1850. рок лєс червеней секвої заберал коло 8 000 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; Клифорнийского побрежя. У сиверней часци того подруча жили автохтони америцки Индиянци зоз племена Юрок, Толова, Чилула и Вайот. На подручу парку ше находза вецей як 50 археолоґийни локалитети (старосци коло 4500 роки), 19 историйни локалитети и 21 место од окремного значеня за локалних Индиянцох.&lt;ref&gt;Castillo, Edward (1998). [https://web.archive.org/web/20081026054357/http://ceres.ca.gov/nahc/califindian.html „Short Overview of California Indian History”] California Native American Heritage Commission. Архивирано из оригинала 26. 10. 2008. г. Приступљено 7. 11. 2008.&lt;/ref&gt; Богатство того подруча прицагло векше число копачох злата у периодзе Калифорнийскей златней горучки. Нєуспишни у тей роботи на концу постали лєсорубаче, а пошлїдок того то нєставанє вельких лєсових поверхносцох.

== Характеристики ==
Надморска висина националного парку Редвуд варирує, од побрежя по бреги висини до 930 метери, сиверно од варошу Сан Франциска. Побрежє зоз прикрима стинами, притоками рикох и писковитима плажами длугоке 55 километри. Лєс червеней секвиї доминантни, забера коло 158 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, а друга часц од 208 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; прекрита зоз другу веґетацию хтора наросла после керченя лєса у другей половнки XIX и на початку XX вику. Лєс секвої часц прастарого лєса хтори бул, у чаше диносаурусох, доминантни на цалим швеце. Нєшка секвоя рошнє на узких и влажних подручох сиверней Калифорниї и Ореґону, а цо висша надморска висина, а воздух вше сухши, так лєс замєнює прерия. Секвої треба коло 400 роки же би досциглa подполну дозретосц, а даєдни прикладнїки маю и 2000 роки. Єй груба лупа без смоли защита од огня, а пре нєстабилну подлогу и витор, старши стебла ше ламу. Автохтони Индиянци поламане стебло секвої хасновали за виробок кануох и правенє хижох, а вообще ше ґу нїм одношели як ґу святим. Нєшка стебла червеней секвої стоя як здогадованє на спомалшену еволуцию природи.

У националним парку Редвуд рошню 856 файти рошлїнох, а од нїх домашнї 699. Окрем секвої рошнє ядловец (дуґлазия, ''Pseudotsuga menziesii'' и вельки ядловец, ''Abies grandis''), дуб (''Lithocarpus densiflorus''), тиса (''Tsuga heterophylla''), смрека (''Picea sitchensis'') и ореґонски явор (''Acer macrophyllum''). Животиньски швет облапя 75 файти цицарох, (медзи хторима: рис, сиверни єлень, стриберна лїшка, чарни медведз, видра и пума), 400 файти птицох, велї файти рибох и безпохребцинарох хтори, углавним, населюю океан.

== Литература ==

* Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 240, 241
* National Park Service. [https://www.nps.gov/redw/index.htm „Redwood National and State Parks”.] Ретриевед ин 2006.
* Redwood National and State Parks. [https://www.nps.gov/applications/parks/redw/ppdocuments/Visitor%20Guide_05.pdf „Visitor Guide”] (PDF). Ретриевед ин 2006.
* Redwood: A Guide to Redwood National and State Parks, California. Interior Dept., National Park Service, Division of Publications. 1997. ISBN 978-0-912627-61-8.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://foresthistory.org/wp-content/uploads/2017/01/American-Forest-Institute_RedwoodNP_chronology.pdf Chronology: Establishment of the Redwood National Park] by Willard E. Pratt. Forest History Society website.
* [https://foresthistory.org/research-explore/archives-library/fhs-archival-collections/inventory-of-the-redwood-national-park-records-1926-1980/ Inventory of the Redwood National Park Collection, 1926-1980] at the Forest History Society archives.
{{Commonscat}}

== Референци ==


&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Национални парки]]
[[Катеґория:Национални парки Америки]]</text>
      <sha1>b4dtjt907z4h9nzrptliwdyadu6jvl9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ошторгель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3019</id>
    <revision>
      <id>18232</id>
      <parentid>18187</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T06:25:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє</comment>
      <origin>18232</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2201" sha1="sjb31e8x13kfauyoh3kzbu11aqnqtnl" xml:space="preserve">'''Ошторгель''' – Слово походзи з мадь. ''ostorhegy'', цо значи оштри конєц батога. У [[Руски язик|руским язику]] ма два значеня: 

'''1'''. з конопи виплєцени конєц [[Батог|батога]] зоз хторим ше пука;  

'''2'''. прен. оштри у роботи и бешеди (о чловекови). 

Батог найчастейше длугоки 2,5 [[Метер|метери]], ма древене пориско на хторим ґайка, потим прецка, вец шаланґа, та ознова прецка, а под ню споднїк. После споднїку идзе штранґ, та чапов зоз скори, а на нїм ошторгель на чиїм концу може (а нє муши) буц чулка як украс. 

У прешлосци чобан або пастир, а окреме краваре, мали добри батоги док чували статок. Краваре  рано, кед ишли на пашу, та у валалє з часу на час трубели а частейше  пукали зоз батогом бо пуканє ошторгеля було оштре и гласне та домашнї знали же можу пущиц крави вонка з двора же би ше приключели ґу стаду хторе ишло на пашу.

== Фразеолоґия ==
Як ошторгель – 1. нагли, строги, оштри; 2. барз оштри, вредни

== Литература ==
* Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 111.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://virtuelni-inkubator.rs/preduzetnicke-price/a-na-kraju-svigar-puca/ A na kraju švigar puca], вебсайт virtuelni-inkubator.rs.
* Косана Колесар, [https://www.youtube.com/watch?v=CeELsaePBhI&amp;t=15s&amp;pp=ygUWSmFrIMWhZSBwdWthIHogYmF0b2hvbQ%3D%3D Як ше пука з батогом], Маковчань, Ютюб, youtube.com, 24. новембер 2005. (видео)
[[Катеґория:Алати]]</text>
      <sha1>sjb31e8x13kfauyoh3kzbu11aqnqtnl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пажерак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3020</id>
    <revision>
      <id>18230</id>
      <parentid>18188</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T06:13:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє бока</comment>
      <origin>18230</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7366" sha1="609j1mu2xo5vfpruv7cvjmlg298nkei" xml:space="preserve">[[File:Tractus intestinalis esophagus.svg|right|thumb|300px|Людски  орґани за тровенє зоз означеним пажераком
]]'''Пажерак''' (лат. ''oesophagus/esophagus''; серб. ''jедњак''; слц. ''pažerak''; од жрец) - єден з орґанох за претровйованє през хтори єдзенє преходзи з устох до жалудка.&lt;ref&gt;Богдановић, Драгослав. Анатомија грудног коша. Савремена администрација.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Susan Standring, ур. (2009) [1858]. [http://www.graysanatomyonline.com/ Gray's anatomy: The Anatomical Basis of Clinical Practice, Expert Consult]. illustrated by Richard E. M. Moore (40 вид.). Churchill Livingstone. ISBN 978-0-443-06684-9.&lt;/ref&gt; То мускулово-шлїжацоскорочкови орґан цивастей форми.

== Прикмети ==
Пажерак длугоки 22-25 центи, почина з предлуженьом на гарло и закончує ше у жалудковим отвору за пажерак (лат. ''cardia''). Закончуюци отвор пажерака оддалєни коло 42 центи од початку устовей глїбки. [[Пречнїк]] пажерака коло 2 центи (кед єдло преходзи през нього), алє є на даєдних местох и менши. Кед є празни, форма му скляпчисцена и його канал заварти.

Пажерак преходзи през шию, першови кош и брух, та є подзелєни на та три часци. Драга пажерака нє простолинийска, алє прави кривини и зуженя. 

Понеже пажерак лєм зоз мускуловей, вязацей тканї и шлїжацей скорочки, його состав релативно мегки и на месце контакту з другима орґанами прави одвитуюци зуженя (лат. ''angustitiae esophagi''). Горнє зуженє ше вола крикоїдне (лат. ''angustitia cricoidea'') бо ґаґор у тей часци поциснути з персценясту хрупку (лат. ''cartilago cricoidea'') ґаґра. У штреднєй часци пажерака єст друге зуженє, аортикобронхиялне зуженє (лат. ''angustitia aorticobronchialis''), спричинєне з прициском лука аорти и лївей главней душнїци, хтори преходза опрез нього. У долнєй часци пажерака при преходзеню през дияфраґму, настава и треце зуженє пажарека, дияфраґматичне зуженє (лат. ''angustitia diaphragmatica''). 

== Збудова пажерака ==
[[File:Illu esophageal layers.jpg|right|thumb|300px|Випатрунок мура  пажерака]]

Мур пажерака ма три пасма:

♦ Вязаце пасмо (лат. tunica adventitia), то вонкашнє пасмо хторе бивно вяже пажерак за околни структури. Тото пасмо з вязацей тканї.

♦ Мускулово пасмо (лат. tunica muscularis), то штреднє пасмо мура. Звонка ше находза воздлужни мускулово влакна, а нука кружни. У горнєй трецини пажерака мускулово влакна воздлужно-пругасти, а у долнєй 2/3 гладки.

♦ Шлїжаца скорочка пажерака (лат. tunica mucosa), то нукашнє пасмо. Вона зоз плочасто-пасмовитого епителу, и воздлужно є зранцована.

== Кревово судзини и живци пажерака ==
♦ Артериї пажерака мали, єст их вельо и оддвоюю ше зоз сушедних векших артерийох. Горнї конарчки за пажерак приходза з долнєй щитнай артериї (лат. ''a. thyroidea inferior''), штреднї конарчки ше видвоюю зоз першовей аорти, долнї конарчки з артерийох дияфраґми (лат. a. phrenica superior et inferior), док брухова часц подмирена з лївей жалудковей артериї (лат. a, gastrica sinistra). 

♦ Вени пажерака формую подшлїжацоскорочково и периезофаґеални злученя, а потим ше улїваю до векших околних венох. Вени першовей часци ше закончую до бронхиялних, медзиребрових венох, а бруховей часци -  до лївей жалудковей вени.

♦Горня крижно-пругаста мускула пажерака инервує повратни ґаґоров живец и живцови сплєт гарла (лат. plexus pharingeus). Долня гладка мускула инервує парасимпатицки ваґус, а симпатицки конарчки симпатицкопго стебла и першох - долнї шийов ґанґлион.

== Фразеолоґия ==
Буц дакому у пажераку, войсц дакому до пажерака - завадзац дакому, буц дакому нєнависни: 

Таки ши як у пажераку, вше патриш на нас - таки ши допити, вше ши пред нами; 

[Рукометаш потрафел з лабду судию, хтори вибегнул опрез нього] Гваря же ше познєйше судия нє хпал напредок до пажерака, алє лєм ше тримал коло аут линиї, та так, з далєка, судзел змаганє.

Спаднуц до пажерака - спаднуц до оч: 

Остатнї даскельо соботи, на пияцу у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] до пажерака спадли празни места на найлєпшей часци пияцу. ... Хибя углавним [[Овоц|овоцаре]] зоз сиверу [[Войводина|Войводини.]]

== Литература ==
* Богдановић, Драгослав. Анатомија грудног коша. Савремена администрација.

* Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 115.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.apollohospitals.com/sr/diseases-and-conditions/esophageal-strictures Езофагеалне стриктуре - узроци, симптоми, дијагноза, лечење и превенција], вебсайт  apollohospitals.com.

* [https://blogzasistemorganazavarenje.wordpress.com/2015/05/08/27/  Једњак], вебсайт blogzasistemorganazavarenje.wordpress.com, 8 май 2015.

== Референци ==</text>
      <sha1>609j1mu2xo5vfpruv7cvjmlg298nkei</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґайди</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3029</id>
    <revision>
      <id>18226</id>
      <parentid>18206</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T18:11:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированњ референцох и вонк.взох, литература</comment>
      <origin>18226</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19916" sha1="sfzp0ijartyoep3cdva02f0x5kama4u" xml:space="preserve">'''Ґайди''' народни дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] составени зоз меха и [[Пищалка|пищалки]] (1) Дакеди бул узвичаєни инструмент ширцом по Европи. При Сербох и других Южних славянох на ґайдох ше и нєшка грає, найчастейше у валалох. У Европи кажда держава ма свой тип ґайдох (''bag pipes''), медзитим у велїх жемох то вецей нє тот жридлови тип ґайдох, алє су усовершени до тей мири же на пищалкову часц ґайдох, поставени механїзем зоз прикривками, примитивни писк зоз [[Над|наду]] заменєни зоз индустрийним, та ше и [[звук]] присподобел баржей класичному виводзеню. Медзитим, зоз таким технїчним злєпшованьом ґайдох заходноевропски типи вельо страцели од своєй руралносци и рустичносци звуку. (2)(3)

Гранє на ґайдох ше находзи на лїстини нєматериялного културного нашлїдства [[Сербия|Сербиї]]. (4)

== Походзенє назви ==
Постоя розлични толкованя о походеню того инструмента-ґайдох:

• Сербски [[Етномузиколоґия|етномузиколоґ]] Петар Д. Вукосавлєвич у своєй студиї о ерских ґайдох спомина стару сербску назву инструмента – дадлє, превжату зоз Вукового Сербского словнїка (,,Српског рјечника”), док етимолоґия нєшкайшей назви ґайди приходзи зоз арапскотурского слова ''ghaida'' - благосц (спрам нємецкого лексикона музичних инструментох зоз 1913. г.)

• Боривоє Джимревски у своєй кнїжки ”Гайдата во Македонија” наводзи толковнає того термину, вжатого зоз  „Нового музичного словнїка о музичких инструментох” (''New Grove Dictionary of'' ''Music and Musicians'') автора Стенлия Садиєа (''Stanley Sadie''), хтори термин ґайди повязує зоз ґотским виразом gait або ''ghait'' - коза, та отадз слово ґайди означує музични инструмент зоз кожей [[Скорка|скори]].[5]

== История ==
Шлїди инструментох подобни ґайдом датую у прешлосци вецей тисячи роки. У старим городзе Уру, як и старим Єгипту пренайдзени єдноставни пищалки зоз наду, за хтори музиколоґове предпоставяю же су предходнїки нєшкайших ґайдох. Нє познате кеди и хто додал [[мех]] на ґайди.

У библийскей кнїжки Данила, написаней скорей 500 рокох п.н.е., споминаю ше шейсц вавилонски музични инструменти. Єден з нїх и арамейска назва сумпония, на велї язики прекладани як ґайди. Нє мож точно повесц як тот инструмент випатрал, алє вироятнє здабал на ґайди хтори ище вше постоя на Ориєнту. Документи шведоча же у Персиї (нєшкайши Иран), Индиї и Китаю ґайди були рижних формох, а даєдни з нїх ище вше постоя.

На ґайдох ше барз давно грало тиж и у Италиї, Ирскей, Нємецкей, [[Польска|Польскей]], Французкей и Шпаниї, тиж и на Балкану и Скандинавиї. Зна ше же коло 500. року п.н.е. Келти принєсли файту ґайдох до Шкотскей, алє тиж ше зна же и у велїх ґрофовийох Анґлиї од скорей постояла [[Фурма|форма]] того инструмента. Шкотски ґайди по походзеню зоз шкотскей високоровнїни, а хасную ше у Британиї, Канади, Зєдинєних Америцких Державох и других жемох анґлийского бешедного подручя. Нєшкайши ґайди стари коло 300 роки. (6)

У Старим Риме ше споминаю ґайди у цеку 1. вику новей ери под час панованя Нерона. А споминаю ше ґайди и пред 37. роками п. н.е. у єдней писнї за хтору шє вери же ю написал поета Верґилиє, як ,,пищалки хтори приємно и мило чвиринкаю.” Римска пешадия мала своїх ґайдашох, алє нє мож зоз бизовносцу утвердзиц чи Римянє принєсли ґайди 43. п.н.е. кед освойовали британски острова.

Римски историчар Светониє пише же [[Царска коруна|цар]] Нерон у цеку свойого панованя у першим вику н.е. обецал же, кед затрима свой пристол, будзе грац „шором на  хидрауличних орґульох, флаути и ґайдох.“

== Ґайди на простору Балкана ==
Ґайди ше зявюю у [[Сербия|Сербиї]], Македониї, Болгарскей, [[Албания|Албаниї]], [[Горватска|Горватскей]].

На простору Балкана пренайдзени даскельо типи ґайдох:

* Южноморавско-македонски тип - найрозширенши тип и грає ше на нїх коло  околїска Нишу та по юг Македониї.

*	Сврлїжски ґайди, хтори маю пищалку зоз дуплу-двойнїсту циву, стретаю ше у околїска Нишу.[7]

*	Ерски ґайди

*	Банатски або мокрински ґайди

*	Войводянски ґайди, хтори маю мех и тиж пищалки зоз дуплу циву.[8]

Кажди тип ґайдох разликує ше по штиму  (углавним нєтемперованим), познєйше майстрове „прилапели схеми по хторих правели ґайди прецизнєйшого штиму.″

== Ґайди у сучасней музики ==
Нєшка ше на ґайди часто грає комбиновано зоз гоч хторим тапаном – удерни инструмент та и зоз [[Тамбура|тамбуру.]] Постали состойна часц неофолка и неовизантийских музичних составох, як и шицких музичних ґрупох хтори ше занїмаю зоз архаичну музику.[9] 

'''Ґайди у Сербиї'''

[[File:Srpski gajdas.jpg|right|thumb|300px|]]

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |'''Нєматериялне културне нашлїдство'''
|-
|'''Реґион'''
|Юговосточна и сиверовосточна
Сербия и Войводина
|-
|'''Заєднїца'''
|Заєднїци сербского, македонского и
влашского жительства
|-
|'''Предкладач'''
|Музиколоґийни институт САНУ, 
Центер за културу Сврлїґ, Центер за културу 

Городу Заєчару Културни центер Панчева, 

Академске дружтво за пестованє музики „Ґусли”,

КУД „Ябланїцке коло”
|-
|'''Веб сайт'''
|http://nkns.rs/cyr
|}


Сам звук ґайди одводзи до глїбокей прешлосци кореньох рижних [[Народ|народох]]. Барз драгоцине тото же на Балкану постоя, а и нєшка ше правя примитивни типи ґайдох на хторих грали предки. На ґайдох ше грало кола, а пастиром ґайди були вирни приятелє, попри пищалки и инструмента кавал. Пастире їх найчастейше и правели идуци за овцами.

Гранє на ґайдох виводзи ґайдаш, гудак, ґайдар, ґайдарджия, карабаш (влашски: ''cărabăş'') и характеристичне же припадаю заєднїци сербского, македонского и влашского жительства. На валалских сходох и соборох ґайдаш найчастейше стал у штредку у колє и грал, док людзе танцовали у колє коло нього. Ґайдаш ше обрацал з твару раз спрам єдних. а вец спрам других, указуюци уживанє.

Фразеолоґия : У народзе гваря людзе ''дує до ґайдох''.[2][10]

== Опис и виробок инструмента ==
Ґайди ше состоя зоз даскельо елеменатох: ґайдарка, часц хтора дава звук, ма дзирки на хторих гудак „пребера” зоз пальцами и твори мелодию зоз музичнима прикрасками. Звичайно ґайди маю 6 до 8 дзирки. Ґайдарка ше прави зоз твардого древа. Найчастейше то [[Ґузбанок|ґузбано]]&lt;nowiki/&gt;к, дрен, [[орґона]] и шлївка.

На верху ґайдарки находзи ше благо скруцни конєц хтори ше дараз правело виключно зоз биялового рога лєбо рога другей животинї, а нєшка майстрове тот еґзотични материял заменюю з древом. З верху тей часци на порващку зоз скорки виши вовчи, швиньски лєбо медведжи зуб лєбо орлова пазура и под. Тоти оштри предмети служа як амайлия, а тиж и як алат зоз хторим ше гладкало и чисцело дзирки кед ше [[Штимованє инструментох|штимовали]] з помоцу пчолового воску, (велькосц дзиркох ше зужовал пре капканє воску). 

Писк ше находзи медзи мехом и ґайдарку. Зоз вибрацию його язичка достава ше звук. Писк (писка на македонским язику) ше прави зоз сирового барского наду лєбо зоз младнїкох габзи. Писк ше накратко зачири до горуцого олєю же би ше защицел од влаги. Штим ґайди вельо завиши од писка и од климатских условийох, та ше ґайдашом совитує, кед же граю у ґрупи зоз другима инструментами, же би вше мали зоз собу даскельо писки, хтори ше розликую по штиму за даскельо центи (цент то музична найменша мера - розмир) або [[Полутон|полутони]].

Шицки „персценї” древени часци уцискую ше кед ше скапчую зоз мехом и волаю ше по сербски'' „Главчине”'' и правя ше зоз кравчого рога (нєшка пре нєдостаток материяла ше правя зоз древа). Древена часц до хторей ше дує ма повратни вентил зоз скоряну клапну, a у новшим чаше зоз ґуми. Велька длугока цива хтора дава глїбоки ([[бас]]) [[тон]] тиж ма свой вельки писк и вола ше по сербски «прдало» (брчало на македонским), бас, бордун, або дрндало/драндало. Прави ше зоз ґузбанку.

Мех ше прави зоз кожей скори хтора ше суши, после намака до вапняней води и так импреґнує. Тоту часц зоз скори ше обраца на нука же би отримала влагу и цеплоту. Цали инструмент ше помасци зоз лойом або воском на шицких часцох же би нє пущал [[воздух]]), а мех ше масци зоз швиньску масцу же би ше зачувал.[5] Така форма ґайдох ше нє меняла виками.

== Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї ==
Гранє на ґайдох, народним музичним инструменту, на териториї Сербиї ше одноши на [[Солиста|солистичну]] праксу граня на двогласових и трогласових ґайдох. Репертоар народней музики за тот инструмент облапя народни танци, писнї, импровизацийни форми и специфични писнї ритуалного характеру (свадзебени, посмертни обряди, обрядна колона колядарох у юговосточней Сербиї). Шпиванє зоз провадззеньом ґайдох ридше пракси и то першенствено при войводянских [[Гудак|гудакох]] - виводзачох на трогласових ґайдох.

Тота форма виводзацкей уметносци присутна у восточней часци Сербиї (околїско Неґотина, Заєчара, Бора, Майданпека, Пожаревца, Сврлїшски край зоз околїском, околїско Ниша, Запланє, Шоплука и околїско Лесковца) и у [[Войводина|Войводини]] (углавним Банат - околїско Кикинди, Зренянина, Панчева и [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици)]].[4]

== Референци ==

1.	^ Влајић-Поповић, Јасна. [https://web.archive.org/web/20190119121400/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/g/gajde%20LINGVISTICKA.php  „Лингвистичка обрада појма &quot;ГАЈДЕ&quot;”.] ПОЈМОВНИК СРПСКЕ КУЛТУРЕ. ЕТНОГРАФСКИ ИНСТИТУТ. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20190119121400/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/g/gajde%20LINGVISTICKA.php оригинала] 19. 1. 2019. г. Приступљено 18. 1. 2019.

2.	^ Врати се на:а б Pekic, Biljana. [https://narodnatradicija.wordpress.com/tag/dvojnice/ „Narodni instrumenti”.] Narodna tradicija u školi. Приступљено 18. 1. 2019.

3.	^ [https://web.archive.org/web/20230116140550/https://www.gajde.com/instrumenti/gajde/ „Gajde”.] www.gajde.com. Архивирано из оригинала 16. 01. 2023. г. Приступљено 2023-02-04.

4.	^ Врати се на:а б „СВИРАЊЕ НА ГАЈДАМА”. Нематеријално културно наслеђе Србије. Министарство културе и информисања РС и Етнографски музеј у Београду. Приступљено 19. 1. 2019.

5.	^ Врати се на:а б Радисављевић, Владан. [https://www.svevlad.org.rs/predanje_files/radisavljevic_gajde_u_tradicionalnoj_kulturi_srba.pdf „Гајде у традиционалној култури Срба”] (PDF). СВЕВЛАД. Приступљено 18. 1. 2019.

6.	^[https://wol.jw.org/sr-Cyrl/wol/d/r54/lp-sb/102002889 „Гајде — траг прошлости”.] ОНЛАЈН БИБЛИОТЕКА. Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. Приступљено 18. 1. 2019.

7.	^ Kostić, Aleksandar (11. 10. 2016). [https://www.juznevesti.com/kultura/svrljiske-troglasne-gajde-jos-cuvaju-duh-ovog-kraja/ „Svrljiške troglasne gajde još čuvaju duh ovog kraja”.] Južne vesti. Južne vesti, Internet novine. Приступљено 18. 1. 2019.

8.	^[https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/sviranje-na-gajdama/ „Sviranje na gajdama”.] Srbija.com. Приступљено 18. 1. 2019.

9.	^ [https://nekirok.com/gajde/ „Gajde”.] NekiRok (на језику: енглески). 2020-08-04. Приступљено 2023-02-04.

10.	^ [https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/sviranje-na-gajdama/ „You are being redirected...”.] www.serbia.com. Приступљено 2023-02-04.

== Литература ==

* [https://pipers.ie/ An Píobaire], Dublin: Na Píobairí Uilleann.

* Baines, Anthony (новембар 1991), ,[https://archive.org/details/woodwindinstrume00bain Woodwind Instruments and Their HistoryНеопходна слободна регистрација], Dover Pub, ISBN 0-486-26885-3

* Collinson, Francis (1975), , The Bagpipe, The History of a Musical Instrument..

* My Method, Timothy Britton, illustrated guide to reed making for uilleann pipes

* Utriculus, Italy: Circolo della Zampogna.

* A Manual for the Irish Uilleann Pipes. Silver Spear Pub. 1980. ISBN 978-0-934302-00-5., Patrick Sky, LOC 79-6, 1980

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=xvX2d1kg2h8&amp;list=RDxvX2d1kg2h8&amp;start_radio=1 Srpske gajde - Vlasinka] Youtube.com
* [https://nekirok.com/gajde/ Gajde] nekirok.com
* [https://srpskaenciklopedija.rs/books/slovo-g/page/gajde Гайде, Српска енциклопедийа]
* [https://www.rts.rs/lat/radio/radio-beograd-2/4113394/gajdas-i-gajde---gajdardzija-tomislav-djurin.html Gajdaš i gajde - gajdardžija]
* [https://srbijuvolimo.rs/moja-srbija/tradicija/item/3720-srpske-gajde-tradicija-gajda%C5%A1a-iz-svrljiga.html Srpske gajde - tradicija gajdaša iz Svrljiga]
{{Commonscat}}

[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]
[[Катеґория:Дуйни инструменти]]
[[Катеґория:Народни инструменти]]</text>
      <sha1>sfzp0ijartyoep3cdva02f0x5kama4u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18245</id>
      <parentid>18226</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T07:49:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматирранє табелох</comment>
      <origin>18245</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21595" sha1="cveeu95uwu04nbibqrj6mkkubw113qq" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Ґайди&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Stand of great highland bagpipes.jpg|thumb||280px|center|]]
|thumb|380px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Класификация |  data4 = Дуйни инструмент
|  label5 = Хорнбостел-Сакс класификация | data5 = 422.112
(аерофони зоз конусним отвором)
|  label6 = Походзенє инструмента |  data6 = Азия-Китай, Индия, пренєшени до Европи 
| header7 = Звук ґайди
|  label8 = |  data8 = [[File:Skye Boat Song.ogg|thumb|300px|Звук ґайди]]
| label9 =Надморска висина жридла|  
|  label10 = Улїв до рики |  data10 
| header11 = Подобни инстурметни
|  label12 = Инструменти|  data12 = Галицийска ґайда, сопилка, ирск иґайдидуда, биз, флаута, тулум 
|  label13 = Притоки|   data13 =  
}}'''Ґайди''' (турски ''gayda''; aрап. ''qāida'', анґл. ''bagpipes'', рсй. ''волынка'', укр. волинка) то народни дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] составени зоз меха и [[Пищалка|пищалки]] (1) Дакеди бул узвичаєни инструмент ширцом по Европи. При Сербох и других Южних славянох на ґайдох ше и нєшка грає, найчастейше у валалох. У Европи кажда держава ма свой тип ґайдох (''bag pipes''), медзитим у велїх жемох то вецей нє тот жридлови тип ґайдох, алє су усовершени до тей мири же на пищалкову часц ґайдох, поставени механїзем зоз прикривками, примитивни писк зоз [[Над|наду]] заменєни зоз индустрийним, та ше и [[звук]] присподобел баржей класичному виводзеню. Медзитим, зоз таким технїчним злєпшованьом ґайдох заходноевропски типи вельо страцели од своєй руралносци и рустичносци звуку. (2)(3)

== Походзенє назви ==
Постоя розлични толкованя о походеню того инструмента-ґайдох:

• Сербски [[Етномузиколоґия|етномузиколоґ]] Петар Д. Вукосавлєвич у своєй студиї о ерских ґайдох спомина стару сербску назву инструмента – дадлє, превжату зоз Вукового Сербского словнїка (,,Српског рјечника”), док етимолоґия нєшкайшей назви ґайди приходзи зоз арапскотурского слова ''ghaida'' - благосц (спрам нємецкого лексикона музичних инструментох зоз 1913. г.)

• Боривоє Джимревски у своєй кнїжки ”Гайдата во Македонија” наводзи толковнає того термину, вжатого зоз  „Нового музичного словнїка о музичких инструментох” (''New Grove Dictionary of'' ''Music and Musicians'') автора Стенлия Садиєа (''Stanley Sadie''), хтори термин ґайди повязує зоз ґотским виразом gait або ''ghait'' - коза, та отадз слово ґайди означує музични инструмент зоз кожей [[Скорка|скори]].[5]

== История ==
Шлїди инструментох подобни ґайдом датую у прешлосци вецей тисячи роки. У старим городзе Уру, як и старим Єгипту пренайдзени єдноставни пищалки зоз наду, за хтори музиколоґове предпоставяю же су предходнїки нєшкайших ґайдох. Нє познате кеди и хто додал [[мех]] на ґайди.

У библийскей кнїжки Данила, написаней скорей 500 рокох п.н.е., споминаю ше шейсц вавилонски музични инструменти. Єден з нїх и арамейска назва сумпония, на велї язики прекладани як ґайди. Нє мож точно повесц як тот инструмент випатрал, алє вироятнє здабал на ґайди хтори ище вше постоя на Ориєнту. Документи шведоча же у Персиї (нєшкайши Иран), Индиї и Китаю ґайди були рижних формох, а даєдни з нїх ище вше постоя.

[[File:Abraham Bloemaert - The Bagpiper - WGA02274.jpg|right|thumb|377x377px|Ґайдаш]]

На ґайдох ше барз давно грало тиж и у Италиї, Ирскей, Нємецкей, [[Польска|Польскей]], Французкей и Шпаниї, тиж и на Балкану и Скандинавиї. Зна ше же коло 500. року п.н.е. Келти принєсли файту ґайдох до Шкотскей, алє тиж ше зна же и у велїх ґрофовийох Анґлиї од скорей постояла [[Фурма|форма]] того инструмента. Шкотски ґайди по походзеню зоз шкотскей високоровнїни, а хасную ше у Британиї, Канади, Зєдинєних Америцких Державох и других жемох анґлийского бешедного подручя. Нєшкайши ґайди стари коло 300 роки. (6)

У Старим Риме ше споминаю ґайди у цеку 1. вику новей ери под час панованя Нерона. А споминаю ше ґайди и пред 37. роками п. н.е. у єдней писнї за хтору шє вери же ю написал поета Верґилиє, як ,,пищалки хтори приємно и мило чвиринкаю.” Римска пешадия мала своїх ґайдашох, алє нє мож зоз бизовносцу утвердзиц чи Римянє принєсли ґайди 43. п.н.е. кед освойовали британски острова.

Римски историчар Светониє пише же [[Царска коруна|цар]] Нерон у цеку свойого панованя у першим вику н.е. обецал же, кед затрима свой пристол, будзе грац „шором на  хидрауличних орґульох, флаути и ґайдох.“

== Ґайди на простору Балкана ==
[[File:Srpski gajdas.jpg|right|thumb|280px|Сербски ґайдаш]]Ґайди ше зявюю у [[Сербия|Сербиї]], Македониї, Болгарскей, [[Албания|Албаниї]], [[Горватска|Горватскей]].

На простору Балкана пренайдзени даскельо типи ґайдох:

* Южноморавско-македонски тип - найрозширенши тип и грає ше на нїх коло  околїска Нишу та по юг Македониї.

*	Сврлїжски ґайди, хтори маю пищалку зоз дуплу-двойнїсту циву, стретаю ше у околїска Нишу.[7]

*	Ерски ґайди

*	Банатски або мокрински ґайди

*	Войводянски ґайди, хтори маю мех и тиж пищалки зоз дуплу циву.[8]

Кажди тип ґайдох разликує ше по штиму  (углавним нєтемперованим), познєйше майстрове „прилапели схеми по хторих правели ґайди прецизнєйшого штиму.″

== Ґайди у сучасней музики ==
Нєшка ше на ґайди часто грає комбиновано зоз гоч хторим тапаном – удерни инструмент та и зоз [[Тамбура|тамбуру.]] Постали состойна часц неофолка и неовизантийских музичних составох, як и шицких музичних ґрупох хтори ше занїмаю зоз архаичну музику.[9] 

'''Ґайди у Сербиї'''

{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:GajdaTrogir2017.jpg|thumb||280px|center|]]
|thumb|380px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Реґион |  data4 = Юговосточна и сиверовосточна
Сербия и Войводина
|  label5 = Заєднїца | data5 = Заєднїци сербского, македонского и
влашского жительства
|  label6 = Предкладач |  data6 = Музиколоґийни институт САНУ, 
Центер за културу Сврлїґ, Центер за културу 

Городу Заєчару Културни центер Панчева, 

Академске дружтво за пестованє музики „Ґусли”,

КУД „Ябланїцке коло”
| label7 = Веб сайт | data7 = http://nkns.rs/cyr
}}

Сам звук ґайди одводзи до глїбокей прешлосци кореньох рижних [[Народ|народох]]. Барз драгоцине тото же на Балкану постоя, а и нєшка ше правя примитивни типи ґайдох на хторих грали предки. На ґайдох ше грало кола, а пастиром ґайди були вирни приятелє, попри пищалки и инструмента кавал. Пастире їх найчастейше и правели идуци за овцами.

Гранє на ґайдох виводзи ґайдаш, гудак, ґайдар, ґайдарджия, карабаш (влашски: ''cărabăş'') и характеристичне же припадаю заєднїци сербского, македонского и влашского жительства. На валалских сходох и соборох ґайдаш найчастейше стал у штредку у колє и грал, док людзе танцовали у колє коло нього. Ґайдаш ше обрацал з твару раз спрам єдних. а вец спрам других, указуюци уживанє.

Фразеолоґия : У народзе гваря людзе ''дує до ґайдох''.[2][10]

== Опис и виробок инструмента ==
Ґайди ше состоя зоз даскельо елеменатох: ґайдарка, часц хтора дава звук, ма дзирки на хторих гудак „пребера” зоз пальцами и твори мелодию зоз музичнима прикрасками. Звичайно ґайди маю 6 до 8 дзирки. Ґайдарка ше прави зоз твардого древа. Найчастейше то [[Ґузбанок|ґузбано]]&lt;nowiki/&gt;к, дрен, [[орґона]] и шлївка.

На верху ґайдарки находзи ше благо скруцни конєц хтори ше дараз правело виключно зоз биялового рога лєбо рога другей животинї, а нєшка майстрове тот еґзотични материял заменюю з древом. З верху тей часци на порващку зоз скорки виши вовчи, швиньски лєбо медведжи зуб лєбо орлова пазура и под. Тоти оштри предмети служа як амайлия, а тиж и як алат зоз хторим ше гладкало и чисцело дзирки кед ше [[Штимованє инструментох|штимовали]] з помоцу пчолового воску, (велькосц дзиркох ше зужовал пре капканє воску). 

Писк ше находзи медзи мехом и ґайдарку. Зоз вибрацию його язичка достава ше звук. Писк (писка на македонским язику) ше прави зоз сирового барского наду лєбо зоз младнїкох габзи. Писк ше накратко зачири до горуцого олєю же би ше защицел од влаги. Штим ґайди вельо завиши од писка и од климатских условийох, та ше ґайдашом совитує, кед же граю у ґрупи зоз другима инструментами, же би вше мали зоз собу даскельо писки, хтори ше розликую по штиму за даскельо центи (цент то музична найменша мера - розмир) або [[Полутон|полутони]].

Шицки „персценї” древени часци уцискую ше кед ше скапчую зоз мехом и волаю ше по сербски'' „Главчине”'' и правя ше зоз кравчого рога (нєшка пре нєдостаток материяла ше правя зоз древа). Древена часц до хторей ше дує ма повратни вентил зоз скоряну клапну, a у новшим чаше зоз ґуми. Велька длугока цива хтора дава глїбоки ([[бас]]) [[тон]] тиж ма свой вельки писк и вола ше по сербски «прдало» (брчало на македонским), бас, бордун, або дрндало/драндало. Прави ше зоз ґузбанку.

Мех ше прави зоз кожей скори хтора ше суши, после намака до вапняней води и так импреґнує. Тоту часц зоз скори ше обраца на нука же би отримала влагу и цеплоту. Цали инструмент ше помасци зоз лойом або воском на шицких часцох же би нє пущал [[воздух]]), а мех ше масци зоз швиньску масцу же би ше зачувал.[5] Така форма ґайдох ше нє меняла виками.

== Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї ==
Гранє на ґайдох ше находзи на лїстини нєматериялного културного нашлїдства [[Сербия|Сербиї]]. (4)

Гранє на ґайдох, народним музичним инструменту, на териториї Сербиї ше одноши на [[Солиста|солистичну]] праксу граня на двогласових и трогласових ґайдох. Репертоар народней музики за тот инструмент облапя народни танци, писнї, импровизацийни форми и специфични писнї ритуалного характеру (свадзебени, посмертни обряди, обрядна колона колядарох у юговосточней Сербиї). Шпиванє зоз провадззеньом ґайдох ридше пракси и то першенствено при войводянских [[Гудак|гудакох]] - виводзачох на трогласових ґайдох.

Тота форма виводзацкей уметносци присутна у восточней часци Сербиї (околїско Неґотина, Заєчара, Бора, Майданпека, Пожаревца, Сврлїшски край зоз околїском, околїско Ниша, Запланє, Шоплука и околїско Лесковца) и у [[Войводина|Войводини]] (углавним Банат - околїско Кикинди, Зренянина, Панчева и [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици)]].[4]

== Референци ==

1.	^ Влајић-Поповић, Јасна. [https://web.archive.org/web/20190119121400/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/g/gajde%20LINGVISTICKA.php  „Лингвистичка обрада појма &quot;ГАЈДЕ&quot;”.] ПОЈМОВНИК СРПСКЕ КУЛТУРЕ. ЕТНОГРАФСКИ ИНСТИТУТ. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20190119121400/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/g/gajde%20LINGVISTICKA.php оригинала] 19. 1. 2019. г. Приступљено 18. 1. 2019.

2.	^ Врати се на:а б Pekic, Biljana. [https://narodnatradicija.wordpress.com/tag/dvojnice/ „Narodni instrumenti”.] Narodna tradicija u školi. Приступљено 18. 1. 2019.

3.	^ [https://web.archive.org/web/20230116140550/https://www.gajde.com/instrumenti/gajde/ „Gajde”.] www.gajde.com. Архивирано из оригинала 16. 01. 2023. г. Приступљено 2023-02-04.

4.	^ Врати се на:а б „СВИРАЊЕ НА ГАЈДАМА”. Нематеријално културно наслеђе Србије. Министарство културе и информисања РС и Етнографски музеј у Београду. Приступљено 19. 1. 2019.

5.	^ Врати се на:а б Радисављевић, Владан. [https://www.svevlad.org.rs/predanje_files/radisavljevic_gajde_u_tradicionalnoj_kulturi_srba.pdf „Гајде у традиционалној култури Срба”] (PDF). СВЕВЛАД. Приступљено 18. 1. 2019.

6.	^[https://wol.jw.org/sr-Cyrl/wol/d/r54/lp-sb/102002889 „Гајде — траг прошлости”.] ОНЛАЈН БИБЛИОТЕКА. Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. Приступљено 18. 1. 2019.

7.	^ Kostić, Aleksandar (11. 10. 2016). [https://www.juznevesti.com/kultura/svrljiske-troglasne-gajde-jos-cuvaju-duh-ovog-kraja/ „Svrljiške troglasne gajde još čuvaju duh ovog kraja”.] Južne vesti. Južne vesti, Internet novine. Приступљено 18. 1. 2019.

8.	^[https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/sviranje-na-gajdama/ „Sviranje na gajdama”.] Srbija.com. Приступљено 18. 1. 2019.

9.	^ [https://nekirok.com/gajde/ „Gajde”.] NekiRok (на језику: енглески). 2020-08-04. Приступљено 2023-02-04.

10.	^ [https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/sviranje-na-gajdama/ „You are being redirected...”.] www.serbia.com. Приступљено 2023-02-04.

== Литература ==

* [https://pipers.ie/ An Píobaire], Dublin: Na Píobairí Uilleann.

* Baines, Anthony (новембар 1991), ,[https://archive.org/details/woodwindinstrume00bain Woodwind Instruments and Their HistoryНеопходна слободна регистрација], Dover Pub, ISBN 0-486-26885-3

* Collinson, Francis (1975), , The Bagpipe, The History of a Musical Instrument..

* My Method, Timothy Britton, illustrated guide to reed making for uilleann pipes

* Utriculus, Italy: Circolo della Zampogna.

* A Manual for the Irish Uilleann Pipes. Silver Spear Pub. 1980. ISBN 978-0-934302-00-5., Patrick Sky, LOC 79-6, 1980

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=xvX2d1kg2h8&amp;list=RDxvX2d1kg2h8&amp;start_radio=1 Srpske gajde - Vlasinka] Youtube.com
* [https://nekirok.com/gajde/ Gajde] nekirok.com
* [https://srpskaenciklopedija.rs/books/slovo-g/page/gajde Гайде, Српска енциклопедийа]
* [https://www.rts.rs/lat/radio/radio-beograd-2/4113394/gajdas-i-gajde---gajdardzija-tomislav-djurin.html Gajdaš i gajde - gajdardžija]
* [https://srbijuvolimo.rs/moja-srbija/tradicija/item/3720-srpske-gajde-tradicija-gajda%C5%A1a-iz-svrljiga.html Srpske gajde - tradicija gajdaša iz Svrljiga]
{{Commonscat}}

[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]
[[Катеґория:Дуйни инструменти]]
[[Катеґория:Народни инструменти]]</text>
      <sha1>cveeu95uwu04nbibqrj6mkkubw113qq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18249</id>
      <parentid>18245</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T08:04:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Референци</comment>
      <origin>18249</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21674" sha1="rstr6h08dyuc1fro8kear79wk5xr6pm" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Ґайди&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Stand of great highland bagpipes.jpg|thumb||280px|center|]]
|thumb|380px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Класификация |  data4 = Дуйни инструмент
|  label5 = Хорнбостел-Сакс класификация | data5 = 422.112
(аерофони зоз конусним отвором)
|  label6 = Походзенє инструмента |  data6 = Азия-Китай, Индия, пренєшени до Европи 
| header7 = Звук ґайди
|  label8 = |  data8 = [[File:Skye Boat Song.ogg|thumb|300px|Звук ґайди]]
| label9 =Надморска висина жридла|  
|  label10 = Улїв до рики |  data10 
| header11 = Подобни инстурметни
|  label12 = Инструменти|  data12 = Галицийска ґайда, сопилка, ирск иґайдидуда, биз, флаута, тулум 
|  label13 = Притоки|   data13 =  
}}'''Ґайди''' (турски ''gayda''; aрап. ''qāida'', анґл. ''bagpipes'', рсй. ''волынка'', укр. волинка) то народни дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] составени зоз меха и [[Пищалка|пищалки]]&lt;ref&gt;^ Влајић-Поповић, Јасна. [https://web.archive.org/web/20190119121400/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/g/gajde%20LINGVISTICKA.php  „Лингвистичка обрада појма &quot;ГАЈДЕ&quot;”.] ПОЈМОВНИК СРПСКЕ КУЛТУРЕ. ЕТНОГРАФСКИ ИНСТИТУТ. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20190119121400/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/g/gajde%20LINGVISTICKA.php оригинала] 19. 1. 2019. г. Приступљено 18. 1. 2019.&lt;/ref&gt; Дакеди бул узвичаєни инструмент ширцом по Европи. При Сербох и других Южних славянох на ґайдох ше и нєшка грає, найчастейше у валалох. У Европи кажда держава ма свой тип ґайдох (''bag pipes''), медзитим у велїх жемох то вецей нє тот жридлови тип ґайдох, алє су усовершени до тей мири же на пищалкову часц ґайдох, поставени механїзем зоз прикривками, примитивни писк зоз [[Над|наду]] заменєни зоз индустрийним, та ше и [[звук]] присподобел баржей класичному виводзеню. Медзитим, зоз таким технїчним злєпшованьом ґайдох заходноевропски типи вельо страцели од своєй руралносци и рустичносци звуку.&lt;ref&gt;Pekic, Biljana. [https://narodnatradicija.wordpress.com/tag/dvojnice/ „Narodni instrumenti”.] Narodna tradicija u školi. Приступљено 18. 1. 2019.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230116140550/https://www.gajde.com/instrumenti/gajde/ „Gajde”.] www.gajde.com. Архивирано из оригинала 16. 01. 2023. г. Приступљено 2023-02-04.&lt;/ref&gt;

== Походзенє назви ==
Постоя розлични толкованя о походеню того инструмента-ґайдох:

• Сербски [[Етномузиколоґия|етномузиколоґ]] Петар Д. Вукосавлєвич у своєй студиї о ерских ґайдох спомина стару сербску назву инструмента – дадлє, превжату зоз Вукового Сербского словнїка (,,Српског рјечника”), док етимолоґия нєшкайшей назви ґайди приходзи зоз арапскотурского слова ''ghaida'' - благосц (спрам нємецкого лексикона музичних инструментох зоз 1913. г.)

• Боривоє Джимревски у своєй кнїжки ”Гайдата во Македонија” наводзи толковнає того термину, вжатого зоз  „Нового музичного словнїка о музичких инструментох” (''New Grove Dictionary of'' ''Music and Musicians'') автора Стенлия Садиєа (''Stanley Sadie''), хтори термин ґайди повязує зоз ґотским виразом gait або ''ghait'' - коза, та отадз слово ґайди означує музични инструмент зоз кожей [[Скорка|скори]].[5]

== История ==
Шлїди инструментох подобни ґайдом датую у прешлосци вецей тисячи роки. У старим городзе Уру, як и старим Єгипту пренайдзени єдноставни пищалки зоз наду, за хтори музиколоґове предпоставяю же су предходнїки нєшкайших ґайдох. Нє познате кеди и хто додал [[мех]] на ґайди.

У библийскей кнїжки Данила, написаней скорей 500 рокох п.н.е., споминаю ше шейсц вавилонски музични инструменти. Єден з нїх и арамейска назва сумпония, на велї язики прекладани як ґайди. Нє мож точно повесц як тот инструмент випатрал, алє вироятнє здабал на ґайди хтори ище вше постоя на Ориєнту. Документи шведоча же у Персиї (нєшкайши Иран), Индиї и Китаю ґайди були рижних формох, а даєдни з нїх ище вше постоя.

[[File:Abraham Bloemaert - The Bagpiper - WGA02274.jpg|right|thumb|377x377px|Ґайдаш]]

На ґайдох ше барз давно грало тиж и у Италиї, Ирскей, Нємецкей, [[Польска|Польскей]], Французкей и Шпаниї, тиж и на Балкану и Скандинавиї. Зна ше же коло 500. року п.н.е. Келти принєсли файту ґайдох до Шкотскей, алє тиж ше зна же и у велїх ґрофовийох Анґлиї од скорей постояла [[Фурма|форма]] того инструмента. Шкотски ґайди по походзеню зоз шкотскей високоровнїни, а хасную ше у Британиї, Канади, Зєдинєних Америцких Державох и других жемох анґлийского бешедного подручя. Нєшкайши ґайди стари коло 300 роки. (6)

У Старим Риме ше споминаю ґайди у цеку 1. вику новей ери под час панованя Нерона. А споминаю ше ґайди и пред 37. роками п. н.е. у єдней писнї за хтору шє вери же ю написал поета Верґилиє, як ,,пищалки хтори приємно и мило чвиринкаю.” Римска пешадия мала своїх ґайдашох, алє нє мож зоз бизовносцу утвердзиц чи Римянє принєсли ґайди 43. п.н.е. кед освойовали британски острова.

Римски историчар Светониє пише же [[Царска коруна|цар]] Нерон у цеку свойого панованя у першим вику н.е. обецал же, кед затрима свой пристол, будзе грац „шором на  хидрауличних орґульох, флаути и ґайдох.“

== Ґайди на простору Балкана ==
[[File:Srpski gajdas.jpg|right|thumb|280px|Сербски ґайдаш]]Ґайди ше зявюю у [[Сербия|Сербиї]], Македониї, Болгарскей, [[Албания|Албаниї]], [[Горватска|Горватскей]].

На простору Балкана пренайдзени даскельо типи ґайдох:

* Южноморавско-македонски тип - найрозширенши тип и грає ше на нїх коло  околїска Нишу та по юг Македониї.

*	Сврлїжски ґайди, хтори маю пищалку зоз дуплу-двойнїсту циву, стретаю ше у околїска Нишу.[7]

*	Ерски ґайди

*	Банатски або мокрински ґайди

*	Войводянски ґайди, хтори маю мех и тиж пищалки зоз дуплу циву.[8]

Кажди тип ґайдох разликує ше по штиму  (углавним нєтемперованим), познєйше майстрове „прилапели схеми по хторих правели ґайди прецизнєйшого штиму.″

== Ґайди у сучасней музики ==
Нєшка ше на ґайди часто грає комбиновано зоз гоч хторим тапаном – удерни инструмент та и зоз [[Тамбура|тамбуру.]] Постали состойна часц неофолка и неовизантийских музичних составох, як и шицких музичних ґрупох хтори ше занїмаю зоз архаичну музику.[9] 

'''Ґайди у Сербиї'''

{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:GajdaTrogir2017.jpg|thumb||280px|center|]]
|thumb|380px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Реґион |  data4 = Юговосточна и сиверовосточна
Сербия и Войводина
|  label5 = Заєднїца | data5 = Заєднїци сербского, македонского и
влашского жительства
|  label6 = Предкладач |  data6 = Музиколоґийни институт САНУ, 
Центер за културу Сврлїґ, Центер за културу 

Городу Заєчару Културни центер Панчева, 

Академске дружтво за пестованє музики „Ґусли”,

КУД „Ябланїцке коло”
| label7 = Веб сайт | data7 = http://nkns.rs/cyr
}}

Сам звук ґайди одводзи до глїбокей прешлосци кореньох рижних [[Народ|народох]]. Барз драгоцине тото же на Балкану постоя, а и нєшка ше правя примитивни типи ґайдох на хторих грали предки. На ґайдох ше грало кола, а пастиром ґайди були вирни приятелє, попри пищалки и инструмента кавал. Пастире їх найчастейше и правели идуци за овцами.

Гранє на ґайдох виводзи ґайдаш, гудак, ґайдар, ґайдарджия, карабаш (влашски: ''cărabăş'') и характеристичне же припадаю заєднїци сербского, македонского и влашского жительства. На валалских сходох и соборох ґайдаш найчастейше стал у штредку у колє и грал, док людзе танцовали у колє коло нього. Ґайдаш ше обрацал з твару раз спрам єдних. а вец спрам других, указуюци уживанє.

Фразеолоґия : У народзе гваря людзе ''дує до ґайдох''.[2][10]

== Опис и виробок инструмента ==
Ґайди ше состоя зоз даскельо елеменатох: ґайдарка, часц хтора дава звук, ма дзирки на хторих гудак „пребера” зоз пальцами и твори мелодию зоз музичнима прикрасками. Звичайно ґайди маю 6 до 8 дзирки. Ґайдарка ше прави зоз твардого древа. Найчастейше то [[Ґузбанок|ґузбано]]&lt;nowiki/&gt;к, дрен, [[орґона]] и шлївка.

На верху ґайдарки находзи ше благо скруцни конєц хтори ше дараз правело виключно зоз биялового рога лєбо рога другей животинї, а нєшка майстрове тот еґзотични материял заменюю з древом. З верху тей часци на порващку зоз скорки виши вовчи, швиньски лєбо медведжи зуб лєбо орлова пазура и под. Тоти оштри предмети служа як амайлия, а тиж и як алат зоз хторим ше гладкало и чисцело дзирки кед ше [[Штимованє инструментох|штимовали]] з помоцу пчолового воску, (велькосц дзиркох ше зужовал пре капканє воску). 

Писк ше находзи медзи мехом и ґайдарку. Зоз вибрацию його язичка достава ше звук. Писк (писка на македонским язику) ше прави зоз сирового барского наду лєбо зоз младнїкох габзи. Писк ше накратко зачири до горуцого олєю же би ше защицел од влаги. Штим ґайди вельо завиши од писка и од климатских условийох, та ше ґайдашом совитує, кед же граю у ґрупи зоз другима инструментами, же би вше мали зоз собу даскельо писки, хтори ше розликую по штиму за даскельо центи (цент то музична найменша мера - розмир) або [[Полутон|полутони]].

[[File:Ľubomír Párička gra na dudach.webm|right|thumb|280px|Любомир аПричка-ґайдаш, Р. Словацка]]Шицки „персценї” древени часци уцискую ше кед ше скапчую зоз мехом и волаю ше по сербски'' „Главчине”'' и правя ше зоз кравчого рога (нєшка пре нєдостаток материяла ше правя зоз древа). Древена часц до хторей ше дує ма повратни вентил зоз скоряну клапну, a у новшим чаше зоз ґуми. Велька длугока цива хтора дава глїбоки ([[бас]]) [[тон]] тиж ма свой вельки писк и вола ше по сербски «прдало» (брчало на македонским), бас, бордун, або дрндало/драндало. Прави ше зоз ґузбанку.

Мех ше прави зоз кожей скори хтора ше суши, после намака до вапняней води и так импреґнує. Тоту часц зоз скори ше обраца на нука же би отримала влагу и цеплоту. Цали инструмент ше помасци зоз лойом або воском на шицких часцох же би нє пущал [[воздух]]), а мех ше масци зоз швиньску масцу же би ше зачувал.[5] Така форма ґайдох ше нє меняла виками.

== Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї ==
Гранє на ґайдох ше находзи на лїстини нєматериялного културного нашлїдства [[Сербия|Сербиї]].&lt;ref&gt;„СВИРАЊЕ НА ГАЈДАМА”. Нематеријално културно наслеђе Србије. Министарство културе и информисања РС и Етнографски музеј у Београду. Приступљено 19. 1. 2019.&lt;/ref&gt;

Гранє на ґайдох, народним музичним инструменту, на териториї Сербиї ше одноши на [[Солиста|солистичну]] праксу граня на двогласових и трогласових ґайдох. Репертоар народней музики за тот инструмент облапя народни танци, писнї, импровизацийни форми и специфични писнї ритуалного характеру (свадзебени, посмертни обряди, обрядна колона колядарох у юговосточней Сербиї). Шпиванє зоз провадззеньом ґайдох ридше пракси и то першенствено при войводянских [[Гудак|гудакох]] - виводзачох на трогласових ґайдох.

Тота форма виводзацкей уметносци присутна у восточней часци Сербиї (околїско Неґотина, Заєчара, Бора, Майданпека, Пожаревца, Сврлїшски край зоз околїском, околїско Ниша, Запланє, Шоплука и околїско Лесковца) и у [[Войводина|Войводини]] (углавним Банат - околїско Кикинди, Зренянина, Панчева и [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици)]].

== Референци ==

	
5.	^ Врати се на:а б Радисављевић, Владан. [https://www.svevlad.org.rs/predanje_files/radisavljevic_gajde_u_tradicionalnoj_kulturi_srba.pdf „Гајде у традиционалној култури Срба”] (PDF). СВЕВЛАД. Приступљено 18. 1. 2019.

6.	^[https://wol.jw.org/sr-Cyrl/wol/d/r54/lp-sb/102002889 „Гајде — траг прошлости”.] ОНЛАЈН БИБЛИОТЕКА. Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. Приступљено 18. 1. 2019.

7.	^ Kostić, Aleksandar (11. 10. 2016). [https://www.juznevesti.com/kultura/svrljiske-troglasne-gajde-jos-cuvaju-duh-ovog-kraja/ „Svrljiške troglasne gajde još čuvaju duh ovog kraja”.] Južne vesti. Južne vesti, Internet novine. Приступљено 18. 1. 2019.

8.	^[https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/sviranje-na-gajdama/ „Sviranje na gajdama”.] Srbija.com. Приступљено 18. 1. 2019.

9.	^ [https://nekirok.com/gajde/ „Gajde”.] NekiRok (на језику: енглески). 2020-08-04. Приступљено 2023-02-04.

10.	^ [https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/sviranje-na-gajdama/ „You are being redirected...”.] www.serbia.com. Приступљено 2023-02-04.

== Литература ==

* [https://pipers.ie/ An Píobaire], Dublin: Na Píobairí Uilleann.

* Baines, Anthony (новембар 1991), ,[https://archive.org/details/woodwindinstrume00bain Woodwind Instruments and Their HistoryНеопходна слободна регистрација], Dover Pub, ISBN 0-486-26885-3

* Collinson, Francis (1975), , The Bagpipe, The History of a Musical Instrument..

* My Method, Timothy Britton, illustrated guide to reed making for uilleann pipes

* Utriculus, Italy: Circolo della Zampogna.

* A Manual for the Irish Uilleann Pipes. Silver Spear Pub. 1980. ISBN 978-0-934302-00-5., Patrick Sky, LOC 79-6, 1980

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=xvX2d1kg2h8&amp;list=RDxvX2d1kg2h8&amp;start_radio=1 Srpske gajde - Vlasinka] Youtube.com
* [https://nekirok.com/gajde/ Gajde] nekirok.com
* [https://srpskaenciklopedija.rs/books/slovo-g/page/gajde Гайде, Српска енциклопедийа]
* [https://www.rts.rs/lat/radio/radio-beograd-2/4113394/gajdas-i-gajde---gajdardzija-tomislav-djurin.html Gajdaš i gajde - gajdardžija]
* [https://srbijuvolimo.rs/moja-srbija/tradicija/item/3720-srpske-gajde-tradicija-gajda%C5%A1a-iz-svrljiga.html Srpske gajde - tradicija gajdaša iz Svrljiga]
{{Commonscat}}

[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]
[[Катеґория:Дуйни инструменти]]
[[Катеґория:Народни инструменти]]</text>
      <sha1>rstr6h08dyuc1fro8kear79wk5xr6pm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18252</id>
      <parentid>18249</parentid>
      <timestamp>2026-05-06T10:19:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Креирована галериз</comment>
      <origin>18252</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22604" sha1="pb7u9hi5ynplzt7o8dsrrgmuff6qf85" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Ґайди&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Stand of great highland bagpipes.jpg|thumb||280px|center|]]
|thumb|380px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Класификация |  data4 = Дуйни инструмент
|  label5 = Хорнбостел-Сакс класификация | data5 = 422.112
(аерофони зоз конусним отвором)
|  label6 = Походзенє инструмента |  data6 = Азия-Китай, Индия, пренєшени до Европи 
| header7 = Звук ґайди
|  label8 = |  data8 = [[File:Skye Boat Song.ogg|thumb|300px|Звук ґайди]]
| label9 =Надморска висина жридла|  
|  label10 = Улїв до рики |  data10 
| header11 = Подобни инстурметни
|  label12 = Инструменти|  data12 = Галицийска ґайда, сопилка, ирски ґайди дуда, биз, флаута, тулум 
|  label13 = Притоки|   data13 =  
}}'''Ґайди''' (турски ''gayda''; aрап. ''qāida'', анґл. ''bagpipes'', рсй. ''волынка'', укр. волинка) то народни дуйни [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]] составени зоз меха и [[Пищалка|пищалки]]&lt;ref&gt;^ Влајић-Поповић, Јасна. [https://web.archive.org/web/20190119121400/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/g/gajde%20LINGVISTICKA.php  „Лингвистичка обрада појма &quot;ГАЈДЕ&quot;”.] ПОЈМОВНИК СРПСКЕ КУЛТУРЕ. ЕТНОГРАФСКИ ИНСТИТУТ. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20190119121400/http://etno-institut.co.rs/cir/pojmovnik/g/gajde%20LINGVISTICKA.php оригинала] 19. 1. 2019. г. Приступљено 18. 1. 2019.&lt;/ref&gt; Дакеди бул узвичаєни инструмент ширцом по Европи. При Сербох и других Южних славянох на ґайдох ше и нєшка грає, найчастейше у валалох. У Европи кажда держава ма свой тип ґайдох (''bag pipes''), медзитим у велїх жемох то вецей нє тот жридлови тип ґайдох, алє су усовершени до тей мири же на пищалкову часц ґайдох, поставени механїзем зоз прикривками, примитивни писк зоз [[Над|наду]] заменєни зоз индустрийним, та ше и [[звук]] присподобел баржей класичному виводзеню. Медзитим, зоз таким технїчним злєпшованьом ґайдох заходноевропски типи вельо страцели од своєй руралносци и рустичносци звуку.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Pekic, Biljana. [https://narodnatradicija.wordpress.com/tag/dvojnice/ „Narodni instrumenti”.] Narodna tradicija u školi. Приступљено 18. 1. 2019.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230116140550/https://www.gajde.com/instrumenti/gajde/ „Gajde”.] www.gajde.com. Архивирано из оригинала 16. 01. 2023. г. Приступљено 2023-02-04.&lt;/ref&gt;

== Походзенє назви ==
Постоя розлични толкованя о походзеню того инструмента-ґайди:

• Сербски [[Етномузиколоґия|етномузиколоґ]] Петар Д. Вукосавлєвич у своєй студиї о ерских ґайдох спомина стару сербску назву инструмента – дадлє, превжату зоз Вукового ''Сербского'' ''словнїка'' (,,''Српског рјечника''”), док етимолоґия нєшкайшей назви ґайди приходзи зоз арабскотурского слова ''ghaida'' - благосц (спрам нємецкого лексикона музичних инструментох зоз 1913. г.)

• Боривоє Джимревски у своєй кнїжки ''Гайдата во Македонија'' наводзи толковнає того термину, вжатого зоз  ''Нового музичного словнїка о музичких инструментох'' (''New Grove Dictionary of'' ''Music and Musicians'') автора Стенлия Садиєа (''Stanley Sadie''), хтори термин ґайди повязує зоз ґотским виразом gait або ''ghait'' - коза, та отадз слово ґайди означує музични инструмент зоз кожей [[Скорка|скори]].&lt;ref&gt;Радисављевић, Владан. [https://www.svevlad.org.rs/predanje_files/radisavljevic_gajde_u_tradicionalnoj_kulturi_srba.pdf „Гајде у традиционалној култури Срба”] (PDF). СВЕВЛАД. Приступљено 18. 1. 2019.&lt;/ref&gt;

== История ==
Шлїди инструментох подобни ґайдом датую у прешлосци вецей тисячи роки. У старим городзе Уру, як и старим Єгипту пренайдзени єдноставни пищалки зоз наду, за хтори музиколоґове предпоставяю же су предходнїки нєшкайших ґайдох. Нє познате кеди и хто додал [[мех]] на ґайди.

У библийскей кнїжки Данила, написаней скорей 500 рокох п.н.е., споминаю ше шейсц вавилонски музични инструменти. Єден з нїх и арамейска назва сумпония, на велї язики прекладани як ґайди. Нє мож точно повесц як тот инструмент випатрал, алє вироятнє здабал на ґайди хтори ище вше постоя на Ориєнту. Документи шведоча же у Персиї (нєшкайши Иран), Индиї и Китаю ґайди були рижних формох, а даєдни з нїх ище вше постоя.

[[File:Abraham Bloemaert - The Bagpiper - WGA02274.jpg|right|thumb|377x377px|Ґайдаш]]

На ґайдох ше барз давно грало тиж и у Италиї, Ирскей, Нємецкей, [[Польска|Польскей]], Французкей и Шпаниї, тиж и на Балкану и Скандинавиї. Зна ше же коло 500. року п.н.е. Келти принєсли файту ґайдох до Шкотскей, алє тиж ше зна же и у велїх ґрофовийох Анґлиї од скорей постояла [[Фурма|форма]] того инструмента. Шкотски ґайди по походзеню зоз шкотскей високоровнїни, а хасную ше у Британиї, Канади, Зєдинєних Америцких Державох и других жемох анґлийского бешедного подручя. Нєшкайши ґайди стари коло 300 роки.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://wol.jw.org/sr-Cyrl/wol/d/r54/lp-sb/102002889 „Гајде — траг прошлости”.] ОНЛАЈН БИБЛИОТЕКА. Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. Приступљено 18. 1. 2019.&lt;/ref&gt; 

У Старим Риме ше споминаю ґайди у цеку 1. вику новей ери под час панованя Нерона. А споминаю ше ґайди и пред 37. роками п. н.е. у єдней писнї за хтору шє вери же ю написал поета Верґилиє, як ,,пищалки хтори приємно и мило чвиринкаю.” Римска пешадия мала своїх ґайдашох, алє нє мож зоз бизовносцу утвердзиц чи Римянє принєсли ґайди 43. п.н.е. кед освойовали британски острова.

Римски историчар Светониє пише же цар Нерон у цеку свойого панованя у першим вику н.е. обецал же, кед затрима свой пристол, будзе грац „шором на хидрауличних орґульох, флаути и ґайдох.“

== Ґайди на простору Балкана ==
[[File:Srpski gajdas.jpg|right|thumb|280px|Сербски ґайдаш]]Ґайди ше зявюю у [[Сербия|Сербиї]], Македониї, Болгарскей, [[Албания|Албаниї]], [[Горватска|Горватскей]].

На простору Балкана пренайдзени даскельо типи ґайдох:

* Южноморавско-македонски тип - найрозширенши тип и грає ше на нїх коло  околїска Нишу та по юг Македониї.

*	Сврлїжски ґайди, хтори маю пищалку зоз дуплу-двойнїсту циву, стретаю ше у околїска Нишу. &lt;ref&gt;Kostić, Aleksandar (11. 10. 2016). [https://www.juznevesti.com/kultura/svrljiske-troglasne-gajde-jos-cuvaju-duh-ovog-kraja/ „Svrljiške troglasne gajde još čuvaju duh ovog kraja”.] Južne vesti. Južne vesti, Internet novine. Приступљено 18. 1. 2019.&lt;/ref&gt;

*	Ерски ґайди

*	Банатски або мокрински ґайди

*	Войводянски ґайди, хтори маю мех и тиж пищалки зоз дуплу циву. &lt;ref&gt;[https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/sviranje-na-gajdama/ „Sviranje na gajdama”.] Srbija.com. Приступљено 18. 1. 2019.
&lt;/ref&gt;

Кажди тип ґайдох разликує ше по штиму (углавним нєтемперованим), познєйше майстрове „прилапели схеми по хторих правели ґайди прецизнєйшого штиму.″

== Ґайди у сучасней музики ==
Нєшка ше на ґайди часто грає комбиновано зоз гоч хторим тапаном – удерни инструмент та и зоз [[Тамбура|тамбуру.]] Постали состойна часц неофолка и неовизантийских музичних составох, як и шицких музичних ґрупох хтори ше занїмаю зоз архаичну музику.&lt;ref&gt;[https://nekirok.com/gajde/ „Gajde”.] NekiRok (на језику: енглески). 2020-08-04. Приступљено 2023-02-04.
&lt;/ref&gt; 

'''Ґайди у Сербиї'''

{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:GajdaTrogir2017.jpg|thumb||280px|center|]]
|thumb|380px| &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Удерни инструмент]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Реґион |  data4 = Юговосточна и сиверовосточна
Сербия и Войводина
|  label5 = Заєднїца | data5 = Заєднїци сербского, македонского и
влашского жительства
|  label6 = Предкладач |  data6 = Музиколоґийни институт САНУ, 
Центер за културу Сврлїґ, 
Центер за културу города Заєчара 
Културни центер Панчева, 
Академске дружтво за пестованє музики „Ґусли”,
КУД „Ябланїцке коло”
| label7 = Веб сайт | data7 = http://nkns.rs/cyr
}}

Сам звук ґайди одводзи до глїбокей прешлосци кореньох рижних [[Народ|народох]]. Барз драгоцине тото же на Балкану постоя, а и нєшка ше правя примитивни типи ґайдох на хторих грали предки. На ґайдох ше грало кола, а пастиром ґайди були вирни приятелє, попри пищалки и инструмента кавал. Пастире їх найчастейше и правели идуци за овцами.

Гранє на ґайдох виводзи ґайдаш, гудак, ґайдар, ґайдарджия, карабаш (влашски: ''cărabăş'') и характеристичне же припадаю заєднїци сербского, македонского и влашского жительства. На валалских сходох и соборох ґайдаш найчастейше стал у штредку у колє и грал, док людзе танцовали у колє коло нього. Ґайдаш ше обрацал з твару раз спрам єдних. а вец спрам других, указуюци уживанє.

Фразеолоґия : У народзе гваря людзе ''дує до ґайдох''.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;[https://serbia.com/srpski/o-srbiji/kultura/nematerijalno-kulturno-nasledje-srbije/nematerijalno-kulturno-naslede-kao-cuvar-srpskog-identiteta/sviranje-na-gajdama/ „You are being redirected...”.] www.serbia.com. Приступљено 2023-02-04&lt;/ref&gt;

== Опис и виробок инструмента ==
Ґайди ше состоя зоз даскельо елеменатох: ґайдарка, часц хтора дава звук, ма дзирки на хторих гудак „пребера” зоз пальцами и твори мелодию зоз музичнима прикрасками. Звичайно ґайди маю 6 до 8 дзирки. Ґайдарка ше прави зоз твардого древа. Найчастейше то [[Ґузбанок|ґузбано]]&lt;nowiki/&gt;к, дрен, [[орґона]] и шлївка.

На верху ґайдарки находзи ше благо скруцни конєц хтори ше дараз правело виключно зоз биялового рога лєбо рога другей животинї, а нєшка майстрове тот еґзотични материял заменюю з древом. З верху тей часци на порващку зоз скорки виши вовчи, швиньски лєбо медведжи зуб лєбо орлова пазура и под. Тоти оштри предмети служа як амайлия, а тиж и як алат зоз хторим ше гладкало и чисцело дзирки кед ше [[Штимованє инструментох|штимовали]] з помоцу пчолового воску, (велькосц дзиркох ше зужовал пре капканє воску). 

Писк ше находзи медзи мехом и ґайдарку. Зоз вибрацию його язичка достава ше звук. Писк (писка на македонским язику) ше прави зоз сирового барского наду лєбо зоз младнїкох габзи. Писк ше накратко зачири до горуцого олєю же би ше защицел од влаги. Штим ґайди вельо завиши од писка и од климатских условийох, та ше ґайдашом совитує, кед же граю у ґрупи зоз другима инструментами, же би вше мали зоз собу даскельо писки, хтори ше розликую по штиму за даскельо центи (цент то музична найменша мера - розмир) або [[Полутон|полутони]].

[[File:Ľubomír Párička gra na dudach.webm|right|thumb|280px|Любомир аПричка-ґайдаш, Р. Словацка]]Шицки „персценї” древени часци уцискую ше кед ше скапчую зоз мехом и волаю ше по сербски'' „Главчине”'' и правя ше зоз кравчого рога (нєшка пре нєдостаток материяла ше правя зоз древа). Древена часц до хторей ше дує ма повратни вентил зоз скоряну клапну, a у новшим чаше зоз ґуми. Велька длугока цива хтора дава глїбоки ([[бас]]) [[тон]] тиж ма свой вельки писк и вола ше по сербски «прдало» (брчало на македонским), бас, бордун, або дрндало/драндало. Прави ше зоз ґузбанку.

Мех ше прави зоз кожей скори хтора ше суши, после намака до вапняней води и так импреґнує. Тоту часц зоз скори ше обраца на нука же би отримала влагу и цеплоту. Цали инструмент ше помасци зоз лойом або воском на шицких часцох же би нє пущал [[воздух]]), а мех ше масци зоз швиньску масцу же би ше зачувал.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Така форма ґайдох ше нє меняла виками.

== Нєматериялне културне нашлїдство Сербиї ==
Гранє на ґайдох ше находзи на лїстини нєматериялного културного нашлїдства [[Сербия|Сербиї]].&lt;ref&gt;[https://nkns.rs/cyr/popis-nkns/sviranje-na-gajdama „СВИРАЊЕ НА ГАЈДАМА”.] Нематеријално културно наслеђе Србије. Министарство културе и информисања РС и Етнографски музеј у Београду. Приступљено 19. 1. 2019.&lt;/ref&gt;

Гранє на ґайдох, народним музичним инструменту, на териториї Сербиї ше одноши на [[Солиста|солистичну]] праксу граня на двогласових и трогласових ґайдох. Репертоар народней музики за тот инструмент облапя народни танци, писнї, импровизацийни форми и специфични писнї ритуалного характеру (свадзебени, посмертни обряди, обрядна колона колядарох у юговосточней Сербиї). Шпиванє зоз провадззеньом ґайдох ридше пракси и то першенствено при войводянских [[Гудак|гудакох]] - виводзачох на трогласових ґайдох.

Тота форма виводзацкей уметносци присутна у восточней часци Сербиї (околїско Неґотина, Заєчара, Бора, Майданпека, Пожаревца, Сврлїшски край зоз околїском, околїско Ниша, Запланє, Шоплука и околїско Лесковца) и у [[Войводина|Войводини]] (углавним Банат - околїско Кикинди, Зренянина, Панчева и [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици)]].

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Hendrik ter Brugghen - De doedelzakspeler.jpg|Ґайдаш (арт: ''Hendrik ter Brugghen'') 
Файл:The sheme bagpipes.jpg|Часци ґайди
Файл:Gayda players.jpg|Дзеци граю на ґайдох (Болгарска)
Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Dubbel enkelriet (doedelzak) TMnr 3402-1.jpg|Либийски тип ґайди-зукра ([[музей]] у Амстердаме)
Файл:Cantiga bagpipes 1.jpg|Илустрация спрам рукописа „Кантиґи-писнї  Дївици Мариї ,  владавина Алфонса X Ел Сабия (1221–1284)
Файл:World music festival in Nis 2001 - Pipe player from Serbia.jpg|Сербски ґайдаш, Шветови музични фестивал у Нишу 2001. року (Сербия)
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://pipers.ie/ An Píobaire], Dublin: Na Píobairí Uilleann.

* Baines, Anthony (новембар 1991), ,[https://archive.org/details/woodwindinstrume00bain Woodwind Instruments and Their HistoryНеопходна слободна регистрација], Dover Pub, ISBN 0-486-26885-3

* Collinson, Francis (1975), , The Bagpipe, The History of a Musical Instrument..

* My Method, Timothy Britton, illustrated guide to reed making for uilleann pipes

* Utriculus, Italy: Circolo della Zampogna.

* A Manual for the Irish Uilleann Pipes. Silver Spear Pub. 1980. ISBN 978-0-934302-00-5., Patrick Sky, LOC 79-6, 1980

== Вонкашнї вязи ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=xvX2d1kg2h8&amp;list=RDxvX2d1kg2h8&amp;start_radio=1 Srpske gajde - Vlasinka.]  Видео знїмок,  Youtube.com
* [https://nekirok.com/gajde/ Gajde.] nekirok.com
* [https://srpskaenciklopedija.rs/books/slovo-g/page/gajde Гайде, Српска енциклопедийа]
* [https://www.rts.rs/lat/radio/radio-beograd-2/4113394/gajdas-i-gajde---gajdardzija-tomislav-djurin.html Gajdaš i gajde - gajdardžija.]
* [https://srbijuvolimo.rs/moja-srbija/tradicija/item/3720-srpske-gajde-tradicija-gajda%C5%A1a-iz-svrljiga.html Srpske gajde - tradicija gajdaša iz Svrljiga.]

== Референци ==
{{Commonscat}}

[[Катеґория:Музика]]
[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музични инструменти]]
[[Катеґория:Дуйни инструменти]]
[[Катеґория:Народни инструменти]]</text>
      <sha1>pb7u9hi5ynplzt7o8dsrrgmuff6qf85</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Архаизми</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3030</id>
    <revision>
      <id>18211</id>
      <timestamp>2026-05-05T17:08:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18211</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="45" sha1="sppi7hl92mhqrura5y2ikbixfor6b31" xml:space="preserve">[[Катеґория:Линґвистика]]</text>
      <sha1>sppi7hl92mhqrura5y2ikbixfor6b31</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Анатомия животиньох</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3031</id>
    <revision>
      <id>18221</id>
      <timestamp>2026-05-05T17:33:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18221</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="79" sha1="o7u85ex7sjjn2lwbknx6ugst1m1oy5a" xml:space="preserve">[[Катеґория:Животинї]]
[[Катеґория:Биолоґия]]</text>
      <sha1>o7u85ex7sjjn2lwbknx6ugst1m1oy5a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Калдерма</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3032</id>
    <revision>
      <id>18225</id>
      <timestamp>2026-05-05T17:46:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ksenija234</username>
        <id>1651</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница:  [[File:Kaldrma u Skadarliji.jpg|right|thumb|300px|Турска калдерма зоз велького каменя у Скадарлиї, Беоґрад]]'''Калдерма''' єдна файта каменей защити зоз хтору ше прави [[Драга|драгу]] з [[Камень|каменя]] и то улїчки, драги або тротоари. Дакеди ше вираз „калдерма” хаснує и за сам мате…</comment>
      <origin>18225</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12505" sha1="jxz6e5wmm9saq9suia29sp7wc4ywp8s" xml:space="preserve">
[[File:Kaldrma u Skadarliji.jpg|right|thumb|300px|Турска калдерма зоз велького каменя у Скадарлиї, Беоґрад]]'''Калдерма''' єдна файта каменей защити зоз хтору ше прави [[Драга|драгу]] з [[Камень|каменя]] и то улїчки, драги або тротоари. Дакеди ше вираз „калдерма” хаснує и за сам материял, односно сам камень хтори ше кладзе на драгу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [[:sr:|COBIS.SR 30905103]]&lt;/ref&gt;Таку защиту ше хаснує од давна, кед нє було други материяли, же би ше обезпечело транспорт у диждох, кед драги, пре блато, поставаю нєпреходни.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://amarilisonline.com/glossary/kaldrma-znacenje-poreklo-reci/ Значење речи калдрма] Glossary. Приступљено 17. 1. 2020.&lt;/ref&gt;
Ремеселнїк хтори поставя калдерму ше вола '''калдермар''' або '''тарацар'''.&lt;ref&gt;[https://staznaci.com/kaldrmdzija%E2%80%9EKALDRMD%C5%BDIJA%E2%80%9D. KALDRMDŽIJA] štaZnači.com. Приступљено 27. 2. 2023.&lt;/ref&gt;

== Етимолоґия ==
Слово „калдерма” походзи зоз греческого язика (''кalós dromos'' – красна драга). До сербского язика вошло як турцизем&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; (''kaldırım'').&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== История ==
[[File:Plovdiv-2020-08-Anticke divadlo10.jpg|right|thumb|300px|Калдерма од грубо обробеней коцки у Пловдиву, Болгарска]]Тоту технїку кладзеня каменя видумали ище антички [[Народ|народи]]. У Риме ше ище вше находза остатки Апийскей драги (''Via Appia''), вискладани зоз крашнє уклопенима блоками лави на фундаментох зоз чежкого каменя.&lt;ref&gt;Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 64. ISBN 86-331-2075-5.&lt;/ref&gt;
До Сербиї  поняце „калдерма” пришло зоз Османлиями. Турки на драгох кладли калдерму зоз кончистим каменьом заджобнутим до писку. На тот способ ше зоз каменьом обкладало лєм важни улїчки у варошох, док други и далєй були зоз глїни (боси драги). У тим чаше ше у Европи масовно хасновало и камени коцки, хтори до Беоґраду сцигли з австрийскима заберанями.

У Беоґрадзе калдерми було пред Другу шветову войну по улїчкох на окраїскох и по приступних драгох. Єй правенє и оправянє було тунє и задовольовало тедишнї потреби. По 1911. рок Беоґрад мал лєм єдну турску калдерму зоз поламаного каменя, даскельо калдерми з полуобробеного каменя, а у даєдних главних улїчкох зоз камених полукоцкох, або коцкох, шицко на подлоги зоз писку або трозґи.&lt;ref&gt;[https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp%7Cissue:UB_00005_19340101%7Cpage:239%7Cquery:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 Калдрмисање Београда. - У: Београдске општинске новине, 1. јануар 1934, стране: 212-226]&lt;/ref&gt;(6) Наскладани округли, поламани або кресани  каменьча ше тиж кладло до подлоги, так же по улїчкох нє було блата.(7) 

== Калдермар ==
[[File:Cobblestone paving.jpg|right|thumb|300px|Поставянє калдерми]]
Калдермар майстор хтори поставя калдерму. При калдермованю тот майстор роби шицко – од пририхтованя жеми – подлоги, до поставяня каменя. Калдермованє нє єдноставне [[ремесло]].(9) Перши калдермаре ше у Сербиї зявюю з початком урбанизациї населєньох, кед ше зявела потреба за квалитетнима драгами.(10) Калдермарски еснаф традицийно тримал славу Святи Тома, хтора ше слави 19. октобра.(11)

У сучасним чаше, зоз зявеньом нових материялох и сучасних технолоґийох калдермарске ремесло скоро забуте.(12) Нєшка ше зоз калдерму прави лєм улїчки и площи у историйних ядрох варошох, зоз хторима ше жада зачувац автентички випатрунок.

== Технїка калдермованя ==
При розпоредзованю каменя муши ше обрациц повагу на нагнуце терену и файту [[Поверхносц|поверхносци]] хтору ше закрива. Калдермар перше пририхтує подлогу, хтора може буц зоз глїни (жеми), або ше пред каменьом як подлогу кладзе писок, макадам або цимент. На пририхтаней подлоги ше потим означує нарис з колїком и шпарґу. Верхи колїка означую будуци уровень калдермованей поверхносци, а зоз шпарґу ше одредзує розпорядок каменя. Калдермар сцерпезлїво биє з млатком и ручним набивачом жеми и вец поставя каменє, фалат по фалат, а простор медзи каменьом пополнює з писком або циментом. Дакеди го може лєм добре надриляц до жеми зоз набивачом, а потим ше то налїва зоз нєпрепущуюцим пасмом асфалту.(9)

Квалитет калдерми завиши од файти каменя хтори ше хаснує, форми и велькосци дзепоєдних каменьох, їх медзисобного розмаку, як и способу шорованя. Камень хтори ше хаснує муши буц достаточно тварди и нє шме ше лєгко трушиц або шлїзкац под рухому терху. Защита од дробнєйшого каменя длужей тирва, прето же ше при вельких камених плочох рубци швидко очкодую, як и сама поверхносц, та поставаю нєровни и заокруглєни. З другого боку, обробок дробного каменя вельо драгши.

Тирвацосц и квалитет защити тиж завиши и од грубини подлоги. Кед тото пасмо ценке, каменче ше швидко розкива, та помедзи нього преходзи вода. Жем спод подлоги ше пре тото швидко розмочи, змегча и приходзи до нєровномирного злєгованя, прецо и поверхносц самей улїчки постава нєровна. Же би ше тото заобишло, пробоване поставяц калдерму на подлогу з бетону, хтора нє препущує воду, алє ше тото указало як нєпрактичне. При преходзеню чежкей превозки, вибрациї ше зоз поверхносци преноша на бетонску подлогу, а прейґ нєй на околни будинки, та приходзи до трешеня. Окрем того, и сам камень швидко препада, прициснути од долу зоз тварду попдлогу, а од горе зоз чежкима превозками. Же би ше тото обкеровало, медзи бетонски подлоги и каменче ше поставя пасмо писку.(13)

== Файти калдерми ==
[[File:Brick pavings at old Exchange building at Hofstraat 15 Antwerpen.JPG|right|thumb|300px|Розлични способи калдермованя]]Камень хтори ше хаснує за правенє драги з каменьом на улїчкох може буц нєобробени або обробени.

• Звичайна назва за защиту од нєобробеного каменя у сербским язику то ''турска калдерма''

• Кед ше калдерму прави з кресаного каменя, воно може буц менєй або вецей правилно обробене у форми паралелопипеду, коцки або орубеней пирамиди

Окрем з природного каменя, калдерму мож правиц и з других материялох: штучного каменя и цеглох, асфалту и асфалтних плочох, древених коцкох и рубаного округлого древа, бетону, желєзних плочох або розличного рециклажного материялу.(13)

Єст рижни способи калдермованя:

• полукружне        

• дияґоналне       

• лепезасте       

• кружне       

• зарясте(9)       


= Ґалерия =
&lt;gallery&gt;
Файл:Скадарска улица - Скадарлија (13).jpg|Скадарска улїчка - Скадарлия
Файл:Cobblestones street Pompeii.jpg|Калдермована улїчка у Помпеї
Файл:REFERENCE stone pathway 02 (Amal Kumar via Poly Haven).jpg|Дражка зоз каменя
Файл:Gleis Straßenbahn Altstadt Nordhausen.jpg|Драга зоз каменя
&lt;/gallery&gt;

= Референци =
1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ COBIS.SR 30905103]&lt;ref&gt;1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [[:sr:|COBIS.SR 30905103]]&lt;/ref&gt; 

2. [https://amarilisonline.com/glossary/kaldrma-znacenje-poreklo-reci/ Значење речи калдрма] Glossary. Приступљено 17. 1. 2020.

3. [https://staznaci.com/kaldrmdzija„KALDRMDŽIJA”. KALDRMDŽIJA] štaZnači.com. Приступљено 27. 2. 2023.

4. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 64. ISBN 86-331-2075-5.

5. [https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp|issue:UB_00005_19340101|page:239|query:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 Калдрмисање Београда. - У: Београдске општинске новине, 1. јануар 1934, стране: 212-226]

= Вонкашнї вязи=    

* [https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp|issue:UB_00004_18891126|page:2|query:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 О калдрми]  

*        [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 sr.wikipedia.org/wiki Калдрма]</text>
      <sha1>jxz6e5wmm9saq9suia29sp7wc4ywp8s</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18227</id>
      <parentid>18225</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T19:13:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ozna;ovanw bikivyzoh</comment>
      <origin>18227</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13238" sha1="qv8c06kzuruttygfxxnwoaxoay3ntl5" xml:space="preserve">
[[File:Kaldrma u Skadarliji.jpg|right|thumb|300px|Турска калдерма зоз велького каменя у Скадарлиї, Беоґрад]]'''Калдерма''' єдна файта каменей защити зоз хтору ше прави [[Драга|драгу]] з [[Камень|каменя]] и то улїчки, драги або тротоари. Дакеди ше вираз „калдерма” хаснує и за сам материял, односно сам камень хтори ше кладзе на драгу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [[:sr:|COBIS.SR 30905103]]&lt;/ref&gt;Таку защиту ше хаснує од давна, кед нє було други материяли, же би ше обезпечело транспорт у диждох, кед драги, пре блато, поставаю нєпреходни.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://amarilisonline.com/glossary/kaldrma-znacenje-poreklo-reci/ Значење речи калдрма] Glossary. Приступљено 17. 1. 2020.&lt;/ref&gt;
Ремеселнїк хтори поставя калдерму ше вола '''калдермар''' або '''тарацар'''.&lt;ref&gt;[https://staznaci.com/kaldrmdzija%E2%80%9EKALDRMD%C5%BDIJA%E2%80%9D. KALDRMDŽIJA] štaZnači.com. Приступљено 27. 2. 2023.&lt;/ref&gt;

== Етимолоґия ==
Слово „калдерма” походзи зоз греческого язика (''кalós dromos'' – красна драга). До сербского язика вошло як турцизем&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; (''kaldırım'').&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== История ==
[[File:Plovdiv-2020-08-Anticke divadlo10.jpg|right|thumb|300px|Калдерма од грубо обробеней коцки у Пловдиву, Болгарска]]Тоту технїку кладзеня каменя видумали ище антички [[Народ|народи]]. У Риме ше ище вше находза остатки Апийскей драги (''Via Appia''), вискладани зоз крашнє уклопенима блоками лави на фундаментох зоз чежкого каменя.&lt;ref&gt;Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 64. ISBN 86-331-2075-5.&lt;/ref&gt;
До [[Сербия|Сербиї]]  поняце „калдерма” пришло зоз Османлиями. [[Турска|Турки]] на драгох кладли калдерму зоз кончистим каменьом заджобнутим до [[Писок|писку]]. На тот способ ше зоз каменьом обкладало лєм важни улїчки у варошох, док други и далєй були зоз глїни (боси драги). У тим чаше ше у Европи масовно хасновало и камени коцки, хтори до Беоґраду сцигли з австрийскима заберанями.

У Беоґрадзе калдерми було пред Другу шветову войну по улїчкох на окраїскох и по приступних драгох. Єй правенє и оправянє було тунє и задовольовало тедишнї потреби. По 1911. рок Беоґрад мал лєм єдну турску калдерму зоз поламаного каменя, даскельо калдерми з полуобробеного каменя, а у даєдних главних улїчкох зоз камених полукоцкох, або коцкох, шицко на подлоги зоз писку або трозґи.&lt;ref&gt;[https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp%7Cissue:UB_00005_19340101%7Cpage:239%7Cquery:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 Калдрмисање Београда. - У: Београдске општинске новине, 1. јануар 1934, стране: 212-226]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Стојановић, Дубравка (2017). Калдрма и асфалт: урбанизација и европеизација Београда 1890-1914 (четврто изд.). Београд: Удружење за друштвену историју. б. 53—62.&lt;/ref&gt; Наскладани округли, поламани або кресани  каменьча ше тиж кладло до подлоги, так же по улїчкох нє було блата. 

== Калдермар ==
[[File:Cobblestone paving.jpg|right|thumb|300px|Поставянє калдерми]]
Калдермар майстор хтори поставя калдерму. При калдермованю тот майстор роби шицко – од пририхтованя жеми – подлоги, до поставяня каменя. Калдермованє нє єдноставне [[ремесло]].(9) Перши калдермаре ше у Сербиї зявюю з початком урбанизациї населєньох, кед ше зявела потреба за квалитетнима драгами.(10) Калдермарски еснаф традицийно тримал славу Святи Тома, хтора ше слави 19. октобра.(11)

У сучасним чаше, зоз зявеньом нових материялох и сучасних технолоґийох калдермарске ремесло скоро забуте.(12) Нєшка ше зоз калдерму прави лєм улїчки и площи у историйних ядрох варошох, зоз хторима ше жада зачувац автентички випатрунок.

== Технїка калдермованя ==
При розпоредзованю каменя муши ше обрациц повагу на нагнуце терену и файту [[Поверхносц|поверхносци]] хтору ше закрива. Калдермар перше пририхтує подлогу, хтора може буц зоз глїни (жеми), або ше пред каменьом як подлогу кладзе писок, макадам або цимент. На пририхтаней подлоги ше потим означує нарис з колїком и шпарґу. Верхи колїка означую будуци уровень калдермованей [[Поверхносц|поверхносци]], а зоз шпарґу ше одредзує розпорядок каменя. Калдермар сцерпезлїво биє з млатком и ручним набивачом жеми и вец поставя каменє, фалат по фалат, а простор медзи каменьом пополнює з писком або циментом. Дакеди го може лєм добре надриляц до жеми зоз набивачом, а потим ше то налїва зоз нєпрепущуюцим пасмом асфалту.&lt;ref&gt;[https://www.planplus.rs/magazin/beogradska-kaldrma-tihi-svedok-istorije-grada-staro-beo-gradske-price/376 „Београдска калдрма”. План плус. Приступљено 17. 1. 2020.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://ntv.ba/zanimljivi-zanati-kaldrmdzija/ „Zanimljivi zanati: Kaldrmdžija”. Kalesija Online. 17. 10. 2015. Приступљено 27. 2. 2023.]&lt;/ref&gt;(9)

Квалитет калдерми завиши од файти каменя хтори ше хаснує, форми и велькосци дзепоєдних каменьох, їх медзисобного розмаку, як и способу шорованя. Камень хтори ше хаснує муши буц достаточно тварди и нє шме ше лєгко трушиц або шлїзкац под рухому терху. Защита од дробнєйшого каменя длужей тирва, прето же ше при вельких камених плочох рубци швидко очкодую, як и сама поверхносц, та поставаю нєровни и заокруглєни. З другого боку, обробок дробного каменя вельо драгши.

Тирвацосц и квалитет защити тиж завиши и од грубини подлоги. Кед тото пасмо ценке, каменче ше швидко розкива, та помедзи нього преходзи вода. Жем спод подлоги ше пре тото швидко розмочи, змегча и приходзи до нєровномирного злєгованя, прецо и поверхносц самей улїчки постава нєровна. Же би ше тото заобишло, пробоване поставяц калдерму на подлогу з бетону, хтора нє препущує воду, алє ше тото указало як нєпрактичне. При преходзеню чежкей превозки, вибрациї ше зоз поверхносци преноша на бетонску подлогу, а прейґ нєй на околни будинки, та приходзи до трешеня. Окрем того, и сам камень швидко препада, прициснути од долу зоз тварду попдлогу, а од горе зоз чежкима превозками. Же би ше тото обкеровало, медзи бетонски подлоги и каменче ше поставя пасмо писку.(13)

== Файти калдерми ==
[[File:Brick pavings at old Exchange building at Hofstraat 15 Antwerpen.JPG|right|thumb|300px|Розлични способи калдермованя]]Камень хтори ше хаснує за правенє драги з каменьом на улїчкох може буц нєобробени або обробени.

″ Звичайна назва за защиту од нєобробеного каменя у сербским язику то ''турска калдерма''

• Кед ше калдерму прави з кресаного каменя, воно може буц менєй або вецей правилно обробене у форми паралелопипеду, коцки або орубеней пирамиди

Окрем з природного каменя, калдерму мож правиц и з других материялох: штучного каменя и цеглох, асфалту и асфалтних плочох, древених коцкох и рубаного округлого древа, бетону, желєзних плочох або розличного рециклажного материялу.(13)

Єст рижни способи калдермованя:

• полукружне        

• дияґоналне       

• лепезасте       

• кружне       

• зарясте(9)       

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Скадарска улица - Скадарлија (13).jpg|Скадарска улїчка - Скадарлия
Файл:Cobblestones street Pompeii.jpg|Калдермована улїчка у Помпеї
Файл:REFERENCE stone pathway 02 (Amal Kumar via Poly Haven).jpg|Дражка зоз каменя
Файл:Gleis Straßenbahn Altstadt Nordhausen.jpg|Драга зоз каменя
&lt;/gallery&gt;

= Референци =
1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ COBIS.SR 30905103]&lt;ref&gt;1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [[:sr:|COBIS.SR 30905103]]&lt;/ref&gt; 

2. [https://amarilisonline.com/glossary/kaldrma-znacenje-poreklo-reci/ Значење речи калдрма] Glossary. Приступљено 17. 1. 2020.

3. [https://staznaci.com/kaldrmdzija„KALDRMDŽIJA”. KALDRMDŽIJA] štaZnači.com. Приступљено 27. 2. 2023.

4. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 64. ISBN 86-331-2075-5.

5. [https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp|issue:UB_00005_19340101|page:239|query:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 Калдрмисање Београда. - У: Београдске општинске новине, 1. јануар 1934, стране: 212-226]

= Вонкашнї вязи=    

* [https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp|issue:UB_00004_18891126|page:2|query:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 О калдрми]  

*        [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 sr.wikipedia.org/wiki Калдрма]</text>
      <sha1>qv8c06kzuruttygfxxnwoaxoay3ntl5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18228</id>
      <parentid>18227</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T19:15:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Катеґория</comment>
      <origin>18228</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13339" sha1="9x55jojlr0debfu1945ddyine3m9s6q" xml:space="preserve">
[[File:Kaldrma u Skadarliji.jpg|right|thumb|300px|Турска калдерма зоз велького каменя у Скадарлиї, Беоґрад]]'''Калдерма''' єдна файта каменей защити зоз хтору ше прави [[Драга|драгу]] з [[Камень|каменя]] и то улїчки, драги або тротоари. Дакеди ше вираз „калдерма” хаснує и за сам материял, односно сам камень хтори ше кладзе на драгу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [[:sr:|COBIS.SR 30905103]]&lt;/ref&gt;Таку защиту ше хаснує од давна, кед нє було други материяли, же би ше обезпечело транспорт у диждох, кед драги, пре блато, поставаю нєпреходни.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://amarilisonline.com/glossary/kaldrma-znacenje-poreklo-reci/ Значење речи калдрма] Glossary. Приступљено 17. 1. 2020.&lt;/ref&gt;
Ремеселнїк хтори поставя калдерму ше вола '''калдермар''' або '''тарацар'''.&lt;ref&gt;[https://staznaci.com/kaldrmdzija%E2%80%9EKALDRMD%C5%BDIJA%E2%80%9D. KALDRMDŽIJA] štaZnači.com. Приступљено 27. 2. 2023.&lt;/ref&gt;

== Етимолоґия ==
Слово „калдерма” походзи зоз греческого язика (''кalós dromos'' – красна драга). До сербского язика вошло як турцизем&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; (''kaldırım'').&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== История ==
[[File:Plovdiv-2020-08-Anticke divadlo10.jpg|right|thumb|300px|Калдерма од грубо обробеней коцки у Пловдиву, Болгарска]]Тоту технїку кладзеня каменя видумали ище антички [[Народ|народи]]. У Риме ше ище вше находза остатки Апийскей драги (''Via Appia''), вискладани зоз крашнє уклопенима блоками лави на фундаментох зоз чежкого каменя.&lt;ref&gt;Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 64. ISBN 86-331-2075-5.&lt;/ref&gt;
До [[Сербия|Сербиї]]  поняце „калдерма” пришло зоз Османлиями. [[Турска|Турки]] на драгох кладли калдерму зоз кончистим каменьом заджобнутим до [[Писок|писку]]. На тот способ ше зоз каменьом обкладало лєм важни улїчки у варошох, док други и далєй були зоз глїни (боси драги). У тим чаше ше у Европи масовно хасновало и камени коцки, хтори до Беоґраду сцигли з австрийскима заберанями.

У Беоґрадзе калдерми було пред Другу шветову войну по улїчкох на окраїскох и по приступних драгох. Єй правенє и оправянє було тунє и задовольовало тедишнї потреби. По 1911. рок Беоґрад мал лєм єдну турску калдерму зоз поламаного каменя, даскельо калдерми з полуобробеного каменя, а у даєдних главних улїчкох зоз камених полукоцкох, або коцкох, шицко на подлоги зоз писку або трозґи.&lt;ref&gt;[https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp%7Cissue:UB_00005_19340101%7Cpage:239%7Cquery:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 Калдрмисање Београда. - У: Београдске општинске новине, 1. јануар 1934, стране: 212-226]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Стојановић, Дубравка (2017). Калдрма и асфалт: урбанизација и европеизација Београда 1890-1914 (четврто изд.). Београд: Удружење за друштвену историју. б. 53—62.&lt;/ref&gt; Наскладани округли, поламани або кресани  каменьча ше тиж кладло до подлоги, так же по улїчкох нє було блата. 

== Калдермар ==
[[File:Cobblestone paving.jpg|right|thumb|300px|Поставянє калдерми]]
Калдермар майстор хтори поставя калдерму. При калдермованю тот майстор роби шицко – од пририхтованя жеми – подлоги, до поставяня каменя. Калдермованє нє єдноставне [[ремесло]].(9) Перши калдермаре ше у Сербиї зявюю з початком урбанизациї населєньох, кед ше зявела потреба за квалитетнима драгами.(10) Калдермарски еснаф традицийно тримал славу Святи Тома, хтора ше слави 19. октобра.(11)

У сучасним чаше, зоз зявеньом нових материялох и сучасних технолоґийох калдермарске ремесло скоро забуте.(12) Нєшка ше зоз калдерму прави лєм улїчки и площи у историйних ядрох варошох, зоз хторима ше жада зачувац автентички випатрунок.

== Технїка калдермованя ==
При розпоредзованю каменя муши ше обрациц повагу на нагнуце терену и файту [[Поверхносц|поверхносци]] хтору ше закрива. Калдермар перше пририхтує подлогу, хтора може буц зоз глїни (жеми), або ше пред каменьом як подлогу кладзе писок, макадам або цимент. На пририхтаней подлоги ше потим означує нарис з колїком и шпарґу. Верхи колїка означую будуци уровень калдермованей [[Поверхносц|поверхносци]], а зоз шпарґу ше одредзує розпорядок каменя. Калдермар сцерпезлїво биє з млатком и ручним набивачом жеми и вец поставя каменє, фалат по фалат, а простор медзи каменьом пополнює з писком або циментом. Дакеди го може лєм добре надриляц до жеми зоз набивачом, а потим ше то налїва зоз нєпрепущуюцим пасмом асфалту.&lt;ref&gt;[https://www.planplus.rs/magazin/beogradska-kaldrma-tihi-svedok-istorije-grada-staro-beo-gradske-price/376 „Београдска калдрма”. План плус. Приступљено 17. 1. 2020.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://ntv.ba/zanimljivi-zanati-kaldrmdzija/ „Zanimljivi zanati: Kaldrmdžija”. Kalesija Online. 17. 10. 2015. Приступљено 27. 2. 2023.]&lt;/ref&gt;(9)

Квалитет калдерми завиши од файти каменя хтори ше хаснує, форми и велькосци дзепоєдних каменьох, їх медзисобного розмаку, як и способу шорованя. Камень хтори ше хаснує муши буц достаточно тварди и нє шме ше лєгко трушиц або шлїзкац под рухому терху. Защита од дробнєйшого каменя длужей тирва, прето же ше при вельких камених плочох рубци швидко очкодую, як и сама поверхносц, та поставаю нєровни и заокруглєни. З другого боку, обробок дробного каменя вельо драгши.

Тирвацосц и квалитет защити тиж завиши и од грубини подлоги. Кед тото пасмо ценке, каменче ше швидко розкива, та помедзи нього преходзи вода. Жем спод подлоги ше пре тото швидко розмочи, змегча и приходзи до нєровномирного злєгованя, прецо и поверхносц самей улїчки постава нєровна. Же би ше тото заобишло, пробоване поставяц калдерму на подлогу з бетону, хтора нє препущує воду, алє ше тото указало як нєпрактичне. При преходзеню чежкей превозки, вибрациї ше зоз поверхносци преноша на бетонску подлогу, а прейґ нєй на околни будинки, та приходзи до трешеня. Окрем того, и сам камень швидко препада, прициснути од долу зоз тварду попдлогу, а од горе зоз чежкима превозками. Же би ше тото обкеровало, медзи бетонски подлоги и каменче ше поставя пасмо писку.(13)

== Файти калдерми ==
[[File:Brick pavings at old Exchange building at Hofstraat 15 Antwerpen.JPG|right|thumb|300px|Розлични способи калдермованя]]Камень хтори ше хаснує за правенє драги з каменьом на улїчкох може буц нєобробени або обробени.

″ Звичайна назва за защиту од нєобробеного каменя у сербским язику то ''турска калдерма''

• Кед ше калдерму прави з кресаного каменя, воно може буц менєй або вецей правилно обробене у форми паралелопипеду, коцки або орубеней пирамиди

Окрем з природного каменя, калдерму мож правиц и з других материялох: штучного каменя и цеглох, асфалту и асфалтних плочох, древених коцкох и рубаного округлого древа, бетону, желєзних плочох або розличного рециклажного материялу.(13)

Єст рижни способи калдермованя:

• полукружне        

• дияґоналне       

• лепезасте       

• кружне       

• зарясте(9)       

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Скадарска улица - Скадарлија (13).jpg|Скадарска улїчка - Скадарлия
Файл:Cobblestones street Pompeii.jpg|Калдермована улїчка у Помпеї
Файл:REFERENCE stone pathway 02 (Amal Kumar via Poly Haven).jpg|Дражка зоз каменя
Файл:Gleis Straßenbahn Altstadt Nordhausen.jpg|Драга зоз каменя
&lt;/gallery&gt;

= Референци =
1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ COBIS.SR 30905103]&lt;ref&gt;1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [[:sr:|COBIS.SR 30905103]]&lt;/ref&gt; 

2. [https://amarilisonline.com/glossary/kaldrma-znacenje-poreklo-reci/ Значење речи калдрма] Glossary. Приступљено 17. 1. 2020.

3. [https://staznaci.com/kaldrmdzija„KALDRMDŽIJA”. KALDRMDŽIJA] štaZnači.com. Приступљено 27. 2. 2023.

4. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 64. ISBN 86-331-2075-5.

5. [https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp|issue:UB_00005_19340101|page:239|query:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 Калдрмисање Београда. - У: Београдске општинске новине, 1. јануар 1934, стране: 212-226]

= Вонкашнї вязи=    

* [https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp|issue:UB_00004_18891126|page:2|query:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 О калдрми]  

*        [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 sr.wikipedia.org/wiki Калдрма]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Будовательство]]
[[Катеґория:Драги]]</text>
      <sha1>9x55jojlr0debfu1945ddyine3m9s6q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>18229</id>
      <parentid>18228</parentid>
      <timestamp>2026-05-05T19:18:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Катеґория</comment>
      <origin>18229</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13325" sha1="cc207exjl79pc3uhf1i5yj5lohooi0b" xml:space="preserve">
[[File:Kaldrma u Skadarliji.jpg|right|thumb|300px|Турска калдерма зоз велького каменя у Скадарлиї, Беоґрад]]'''Калдерма''' єдна файта каменей защити зоз хтору ше прави [[Драга|драгу]] з [[Камень|каменя]] и то улїчки, драги або тротоари. Дакеди ше вираз „калдерма” хаснує и за сам материял, односно сам камень хтори ше кладзе на драгу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [[:sr:|COBIS.SR 30905103]]&lt;/ref&gt;Таку защиту ше хаснує од давна, кед нє було други материяли, же би ше обезпечело транспорт у диждох, кед драги, пре блато, поставаю нєпреходни.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://amarilisonline.com/glossary/kaldrma-znacenje-poreklo-reci/ Значење речи калдрма] Glossary. Приступљено 17. 1. 2020.&lt;/ref&gt;
Ремеселнїк хтори поставя калдерму ше вола '''калдермар''' або '''тарацар'''.&lt;ref&gt;[https://staznaci.com/kaldrmdzija%E2%80%9EKALDRMD%C5%BDIJA%E2%80%9D. KALDRMDŽIJA] štaZnači.com. Приступљено 27. 2. 2023.&lt;/ref&gt;

== Етимолоґия ==
Слово „калдерма” походзи зоз греческого язика (''кalós dromos'' – красна драга). До сербского язика вошло як турцизем&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; (''kaldırım'').&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== История ==
[[File:Plovdiv-2020-08-Anticke divadlo10.jpg|right|thumb|300px|Калдерма од грубо обробеней коцки у Пловдиву, Болгарска]]Тоту технїку кладзеня каменя видумали ище антички [[Народ|народи]]. У Риме ше ище вше находза остатки Апийскей драги (''Via Appia''), вискладани зоз крашнє уклопенима блоками лави на фундаментох зоз чежкого каменя.&lt;ref&gt;Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 64. ISBN 86-331-2075-5.&lt;/ref&gt;
До [[Сербия|Сербиї]]  поняце „калдерма” пришло зоз Османлиями. [[Турска|Турки]] на драгох кладли калдерму зоз кончистим каменьом заджобнутим до [[Писок|писку]]. На тот способ ше зоз каменьом обкладало лєм важни улїчки у варошох, док други и далєй були зоз глїни (боси драги). У тим чаше ше у Европи масовно хасновало и камени коцки, хтори до Беоґраду сцигли з австрийскима заберанями.

У Беоґрадзе калдерми було пред Другу шветову войну по улїчкох на окраїскох и по приступних драгох. Єй правенє и оправянє було тунє и задовольовало тедишнї потреби. По 1911. рок Беоґрад мал лєм єдну турску калдерму зоз поламаного каменя, даскельо калдерми з полуобробеного каменя, а у даєдних главних улїчкох зоз камених полукоцкох, або коцкох, шицко на подлоги зоз писку або трозґи.&lt;ref&gt;[https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp%7Cissue:UB_00005_19340101%7Cpage:239%7Cquery:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 Калдрмисање Београда. - У: Београдске општинске новине, 1. јануар 1934, стране: 212-226]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Стојановић, Дубравка (2017). Калдрма и асфалт: урбанизација и европеизација Београда 1890-1914 (четврто изд.). Београд: Удружење за друштвену историју. б. 53—62.&lt;/ref&gt; Наскладани округли, поламани або кресани  каменьча ше тиж кладло до подлоги, так же по улїчкох нє було блата. 

== Калдермар ==
[[File:Cobblestone paving.jpg|right|thumb|300px|Поставянє калдерми]]
Калдермар майстор хтори поставя калдерму. При калдермованю тот майстор роби шицко – од пририхтованя жеми – подлоги, до поставяня каменя. Калдермованє нє єдноставне [[ремесло]].(9) Перши калдермаре ше у Сербиї зявюю з початком урбанизациї населєньох, кед ше зявела потреба за квалитетнима драгами.(10) Калдермарски еснаф традицийно тримал славу Святи Тома, хтора ше слави 19. октобра.(11)

У сучасним чаше, зоз зявеньом нових материялох и сучасних технолоґийох калдермарске ремесло скоро забуте.(12) Нєшка ше зоз калдерму прави лєм улїчки и площи у историйних ядрох варошох, зоз хторима ше жада зачувац автентички випатрунок.

== Технїка калдермованя ==
При розпоредзованю каменя муши ше обрациц повагу на нагнуце терену и файту [[Поверхносц|поверхносци]] хтору ше закрива. Калдермар перше пририхтує подлогу, хтора може буц зоз глїни (жеми), або ше пред каменьом як подлогу кладзе писок, макадам або цимент. На пририхтаней подлоги ше потим означує нарис з колїком и шпарґу. Верхи колїка означую будуци уровень калдермованей [[Поверхносц|поверхносци]], а зоз шпарґу ше одредзує розпорядок каменя. Калдермар сцерпезлїво биє з млатком и ручним набивачом жеми и вец поставя каменє, фалат по фалат, а простор медзи каменьом пополнює з писком або циментом. Дакеди го може лєм добре надриляц до жеми зоз набивачом, а потим ше то налїва зоз нєпрепущуюцим пасмом асфалту.&lt;ref&gt;[https://www.planplus.rs/magazin/beogradska-kaldrma-tihi-svedok-istorije-grada-staro-beo-gradske-price/376 „Београдска калдрма”. План плус. Приступљено 17. 1. 2020.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://ntv.ba/zanimljivi-zanati-kaldrmdzija/ „Zanimljivi zanati: Kaldrmdžija”. Kalesija Online. 17. 10. 2015. Приступљено 27. 2. 2023.]&lt;/ref&gt;(9)

Квалитет калдерми завиши од файти каменя хтори ше хаснує, форми и велькосци дзепоєдних каменьох, їх медзисобного розмаку, як и способу шорованя. Камень хтори ше хаснує муши буц достаточно тварди и нє шме ше лєгко трушиц або шлїзкац под рухому терху. Защита од дробнєйшого каменя длужей тирва, прето же ше при вельких камених плочох рубци швидко очкодую, як и сама поверхносц, та поставаю нєровни и заокруглєни. З другого боку, обробок дробного каменя вельо драгши.

Тирвацосц и квалитет защити тиж завиши и од грубини подлоги. Кед тото пасмо ценке, каменче ше швидко розкива, та помедзи нього преходзи вода. Жем спод подлоги ше пре тото швидко розмочи, змегча и приходзи до нєровномирного злєгованя, прецо и поверхносц самей улїчки постава нєровна. Же би ше тото заобишло, пробоване поставяц калдерму на подлогу з бетону, хтора нє препущує воду, алє ше тото указало як нєпрактичне. При преходзеню чежкей превозки, вибрациї ше зоз поверхносци преноша на бетонску подлогу, а прейґ нєй на околни будинки, та приходзи до трешеня. Окрем того, и сам камень швидко препада, прициснути од долу зоз тварду попдлогу, а од горе зоз чежкима превозками. Же би ше тото обкеровало, медзи бетонски подлоги и каменче ше поставя пасмо писку.(13)

== Файти калдерми ==
[[File:Brick pavings at old Exchange building at Hofstraat 15 Antwerpen.JPG|right|thumb|300px|Розлични способи калдермованя]]Камень хтори ше хаснує за правенє драги з каменьом на улїчкох може буц нєобробени або обробени.

* Звичайна назва за защиту од нєобробеного каменя у сербским язику то ''турска калдерма''

* Кед ше калдерму прави з кресаного каменя, воно може буц менєй або вецей правилно обробене у форми паралелопипеду, коцки або орубеней пирамиди

Окрем з природного каменя, калдерму мож правиц и з других материялох: штучного каменя и цеглох, асфалту и асфалтних плочох, древених коцкох и рубаного округлого древа, бетону, желєзних плочох або розличного рециклажного материялу.(13)

Єст рижни способи калдермованя:

* полукружне        

* дияґоналне       

* лепезасте       

* кружне       

* зарясте(9)       

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Скадарска улица - Скадарлија (13).jpg|Скадарска улїчка - Скадарлия
Файл:Cobblestones street Pompeii.jpg|Калдермована улїчка у Помпеї
Файл:REFERENCE stone pathway 02 (Amal Kumar via Poly Haven).jpg|Дражка зоз каменя
Файл:Gleis Straßenbahn Altstadt Nordhausen.jpg|Драга зоз каменя
&lt;/gallery&gt;

= Референци =
1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ COBIS.SR 30905103]&lt;ref&gt;1. Вујаклија, Милан (1986). Лексикон страних речи и израза. Београд: Просвета. стр. 386. [[:sr:|COBIS.SR 30905103]]&lt;/ref&gt; 

2. [https://amarilisonline.com/glossary/kaldrma-znacenje-poreklo-reci/ Значење речи калдрма] Glossary. Приступљено 17. 1. 2020.

3. [https://staznaci.com/kaldrmdzija„KALDRMDŽIJA”. KALDRMDŽIJA] štaZnači.com. Приступљено 27. 2. 2023.

4. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. стр. 64. ISBN 86-331-2075-5.

5. [https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp|issue:UB_00005_19340101|page:239|query:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 Калдрмисање Београда. - У: Београдске општинске новине, 1. јануар 1934, стране: 212-226]

= Вонкашнї вязи=    

* [https://istorijskenovine.unilib.rs/view/index.html#panel:pp|issue:UB_00004_18891126|page:2|query:%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 О калдрми]  

*        [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%80%D0%BC%D0%B0 sr.wikipedia.org/wiki Калдрма]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Будовательство]]
[[Катеґория:Драги]]</text>
      <sha1>cc207exjl79pc3uhf1i5yj5lohooi0b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Дисонанца</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3033</id>
    <revision>
      <id>18237</id>
      <timestamp>2026-05-06T07:40:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>18237</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="35" sha1="85fgivh4pjmgmqzy3fuf7wkem2n8q0l" xml:space="preserve">[[Катеґория:Музика]]</text>
      <sha1>85fgivh4pjmgmqzy3fuf7wkem2n8q0l</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>