Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.8 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 424 19553 17332 2026-06-26T11:16:43Z ~2026-36950-39 2250 19553 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sun920607.jpg|right|alt=Пеги|thumb|Слунко и Слунково пеги. Два мали Слунково пеги у штредку слики истей велькосци як Жем.]] '''Слунко''' (астрономска символ: [[Файл:Sun_symbol_%28fixed_width%29.svg]]) нам найблїзша и найлєпше преучена од шицких [[Гвизда|гвиздох]]. Коло нєй кружа 8 [[Планета|планети]] и їх сателити, 5 патулькасти планети, [[Астероїд|астероиди,]] [[Комета|комети]], [[Метеор|метеори]] и часточки космичного праху, так же Слунко представя централну гвизду Слунковей системи. [[Енерґия]] Слунка у форми слунковей [[шветлосц]]и и цеплоти оможлївює живот на Жеми прейґ процесу фотосинтези и вплївує на климу и хвилю на Жеми. Штредня оддалєносц медзи Слунком и Жему виноши 149.600.000 km або єдну астрономску єдинку, цо шветлосц прейдзе за 8 [[Минута|минути]] и 18 секунди. Слунко скоро совершена куля (розлика медзи екватором и полом лєм 10 km) и состої ше зоз ґазовитей розпеченей плазми. Воно ма моцне маґнетне польо.<ref>[https://web.archive.org/web/20110513220226/http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2008/02oct_oblatesun/ „How Round is the Sun?”] NASA. 2. 10. 2008.</ref> [[Пречнїк]] Слунка коло 1 392 000 km цо 109 раз векше од Жеми и [[Маса|масу]] од коло 2×1030 килоґрами, та є 330.000 раз чежше од Жеми, и воно твори 99,86% маси цалей Слунковей системи.<ref> Woolfson, M. (2000). „The origin and evolution of the solar system”. Astronomy & Geophysics. 41 (1): 1.12—1.19.</ref> [[Файл:The_Sun_by_the_Atmospheric_Imaging_Assembly_of_NASA%27s_Solar_Dynamics_Observatory_-_20100819.jpg|alt=Сл|thumb|Слунко]] Слунко ше состої з [[Водонїк|водонїку]] (коло 74% його маси лєбо 92% його волумену), гелию (коло 24% [[Маса|маси]] и 7% [[Волумен|волумену]]) и малого количества других елементох, уключуюци желєзо, никел, оксиґен, силиций,. сумпор, маґнезий, углєнїк, неон, калций и хром.<ref>Basu, Sarbani; Antia, H. M. (2008). „Helioseismology and Solar Abundances”. Physics Reports. 457 (5–6): 217—283.</ref> Слунко припада спектралней класи G2V. G2 означує же [[температура]] на поверхносци приблїжно 5.500 °C (5.780 K), цо му дава билу [[Фарба|фарбу]], гоч випатра жовте пре атмосферске розсипованє, хторе одстранює [[Габа|габи]] кратших габових длужинох (белаву и лилову шветлосц) и охабя спектер фреквенцийох хтори людске око видзи як жовти. Тото розсипованє дава околному нєбу його белаву фарбу. Кед ше Слунко находзи нїзко на нєбе розсипує ше ище вецей шветлосци, та випатра же Слунко помаранчецове або червене. Слунков спектер ма линиї йонизованих и нєутралних металох, як и барз слаби водонїково линиї. Буква V (римске число 5) у ознаки спектралней класи указує же Слунко гвизда главного шора. Тото значи же воно ґенерує свою енерґию з нуклеарну фузию ядрoх [[Водонїк|водонїку]] до гелию.<ref>[https://web.archive.org/web/20050217044235/http://www.nasa.gov/worldbook/sun_worldbook.html „Sun”] World Book. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA.] Архивоване з [https://web.archive.org/web/20130715210819/http://www.nasa.gov/worldbook/sun_worldbook.html ориґиналу]</ref> <ref>Wilk, S. R. (2009).[https://web.archive.org/web/20120618183229/http://www.osa-opn.org/Content/ViewFile.aspx?id=11147 „The Yellow Sun Paradox”]Optics & Photonics News: 12—13. Архивоване з [https://www.optica-opn.org/Content/ViewFile.aspx?id=11147 ориґиналу]</ref> За Слунко ше дакеди думало же є мала и нєзначна гвизда, алє нєшка познате же воно шветлєйше од 85% гвиздох у ґалаксиї Млєчна драга, зоз хторих векшина червени патульки. Абсолутна маґнитуда виноши +4,83, алє понеже Слунко вельо блїжей од других гвиздох, видзиме го як найяснєйше нєбесне цело з привидну маґнитуду -26,74.<ref> Burton, W. B. (1986). „Stellar parameters”. Space Science Reviews. 43 (3–4): 244—250.</ref><ref>Bessell, M. S.; Castelli, F.; Plez, B. (1998). „Model atmospheres broad-band colors, bolometric corrections and temperature calibrations for O–M stars”. Astronomy and Astrophysics. 333: 231—250.</ref> Вонкашня часц Слунковей атмосфери, хтора ше наволує корона, нєпреривно випущує часц плазми до вселени у форми Слункового витру, як струя наелектризованих часточкох хтора ше шири по дас 100 астрономски єдинки (АЈ – оддалєносц од Жеми по Слунко). Ґомбуля медзигвиздовей материї хтору твори Слунков витор наволує ше гелиосфера: то найвекша нєпретаргуюца структура у Слунковей системи. Окрем Жеми и других планетох, коло Слунка кружа и астероиди, комети, метеороиди, транс-нептуново обєкти у Койперовим пасу и часточки праху.<ref>[https://web.archive.org/web/20090718014855/http://science.nasa.gov/headlines/y2003/22apr_currentsheet.htm „A Star with two North Poles”]Science @ NASA.[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA.]22. 4. 2003. Архивоване з [https://web.archive.org/web/20090718014855/https://science.nasa.gov/headlines/y2003/22apr_currentsheet.htm ориґиналу]</ref> Слунко кружи коло центра ґалаксиї Млєчна драга на оддалєносци од приблїжно 26-27.000 шветлосни роки од центру ґалаксиї, и руша ше у напрямe согвизд'я Лабуд. Воно обидзе єден круг коло центру ґалаксиї за коло 225-250 милиони роки (єден ґалактични рок). За єй орбиталну швидкосц ше тримало же виноши 220±20 km/s, алє новши преценьованя даваю 251 km/s. То виноши єден шветлосни рок кажди 1194,5 роки або астрономску єдинку кажди 7 [[Дзень|днї]]. Понеже ше цала вселена шири, так ше и ми рушаме вєдно з нашу ґалаксию або Млєчну драгу, спрам констелациї Гидра и то зоз швидкосцу од 550 km/s. Найблїзша нам гвизда Алфа Кентаур, хтора оддалєна 4,2 шветлосни роки. Кед вежнєме до огляду рушанє нашей ґалаксиї Млєчней драги и обрацанє коло центра ґалаксиї, вец резултанта рушаня нашого Слунка 370 km/s, у смислу согвизд'йох Лєв и Погар. == Референци == <references /> == Литература == * Cohen, Richard (2010).[https://archive.org/details/chasingsunepicst0000cohe_l0j7 Chasing the Sun: the Epic Story of the Star that Gives us Life] Simon & Schuster. * Lang, Kenneth (1996). Die Sonne, Stern unserer Erde. Berlin – Heidelberg – New York: Springer. * Rudolf Kippenhahn: Der Stern von dem wir leben. DVA. Kippenhahn, Rudolf (1990). Der Stern, von dem wir leben: Den Geheimnissen der Sonne auf der Spur. Stuttgart. * I.-J. Sackmann u. a.:[https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1993ApJ...418..457S/abstract Our Sun.] T 3. Present and Future. In: Astrophysical Journal. University of Chicago Press, Chicago Ill 418.1993, 11 (Nov.), 457–468 (Online). * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%B1%D0%BE%D1%82,_%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B7_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B8 Аббот Ч.] Солнце / Перевод с английского Н. Я. Бугославской; под редакцией [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%91%D0%BB%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Е. Я. Перепёлкина.]— Москва—Ленинград: ОНТИ, 1936. — 462 с. * Степанян Н. Н. Наблюдаем Солнце. — М.: [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0_(%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) Наука,] 1992. — 128 с. * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%98%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Шкловский И. С. §9.] Проблемы нейтринного излучения Солнца // Звезды: их рождение, жизнь и смерть. — 3-е изд. — М.: Наука, 1984. — С. 110—117. — 100 000 экз. [[Катеґория:Астрономия]] 6krzy7fw1g8z0uttq9njkq820r7ym22 0 473 19554 17349 2026-06-26T11:24:45Z ~2026-36950-39 2250 19554 wikitext text/x-wiki [[Файл:Light_dispersion_conceptual_waves350px.gif|alt=Шветлосц|thumb|Дисперзия зарї билей шветлосци у троугластей призми. Приходзи до роздвойованя длугших габових длужинох (червене) и кратших габових длужинох (белаве).]] '''Шветлосц''' то часц спектру електромаґнетного зарйованя котрому [[обсяг]] габових длужинох видлїви з голим оком. Дараз ше гутори и видлїва шветлосц цо би бул плеоназем кед би ше термин шветлосц нє хасновал и у ширшим смислу же би означел електромаґнетне зарйованє гоч хторей габовей длужини (поведзме ултралилово зарї, хтори чловек нє видзи з голим оком, а хтори виволую флуоросценцию рижних материялох, часто ше наволую ''чарне шветло''). Видлїва шветлосц ше обично дефинує як радияция у обсягу габових длужинох од коло 400 нанометери (nm), або 400×10−9 m, по коло 700 нанометери – медзи инфрачервену (зоз длугокима габовима длужинами) и ултралилову (зоз краткима габовима длужинами)<ref>[https://cie.co.at/publ/abst/17-4-89.html International Lighting Vocabulary] [https://web.archive.org/web/20100227034508/http://www.cie.co.at/publ/abst/17-4-89.html Архивоване] 27. 2. 2010. на [https://bs.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.] Number 17.4. CIE, 4th edition.</ref><ref>Cecie Starr. 2005. [https://books.google.rs/books?id=RtSpGV_Pl_0C&pg=PA94&redir_esc=y&hl=en Biology: Concepts and Applications] Thomson Brooks/Cole.</ref>. Часто ше инфрачервени и ултралилови обсяг тиж наволує ''шветло''. {| style="float:right; background:#fff; border-style:solid; border-width:2px; border-color:#0095b6; margin-left:10px; padding:8px;" |- ! colspan="2" style="background:#333;" | [[Файл:Spectrum4websiteEval.png|centar|250px|]] |- ![[Љубичаста боја|лилова]] |380–450 nm |- ![[Плава боја|белава]] |450–495 nm |- ![[Зелена боја|желєна]] |495–570 nm |- ![[Жута боја|жовта]] |570–590 nm |- ![[Наранџаста боја|помаранчецова]] |590–620 nm |- ![[Црвена боја|червена]] |620–750 nm |} Главне жридло шветлосци на Жеми то [[слунко]]. Слунко, як и други [[Гвизда|гвизди]], у процесу термонуклеарней реакциї стваря фотони, єдна часц так настатих фотонох, хтори ношителє електромаґнетного зарйованя и шветлосци, ошлєбодзує ше зоз Слунка. Слункова шветлосц дава енерґию хтору желєни рошлїни хасную за формованє цукрох, часто у форми ґлукози, а тоти цукри одпущую енерґию до живих существох хтори ше з нїма кармя(5). Процес фотосинтези дава виртуелно шицку енерґию хтору хасную живи существа. Историйно, ище єдно важне жридло шветлосци за людзох бул огень, од античних огньох по модерни керозински лампи. З розвойом електричного шветла и лоґорских електроенерґетских системох, електричне ошвиценє скоро подполно заменєло шветлосц огня. Даєдни файти животиньох ґенерую власну шветлосц, цо ше наволує биолуминисценция. Наприклад, швицаци хробаки хасную шветлосц же би лоцировали парнякох. Примарни свойства видлївого шветла то интензитет, напрям пропаґациї, спектер фреквенцийох або габових длужинох, и поларизация. Єй швидкосц у вакууму, 299,792,458 метери у [[Секунда|секунди]], то єдна з фундаменталних константох природи. За видлїву шветлосц, як и за шицки типи електромаґнетней радияциї (EMR), експериментално утврдзене же ше вше рушаю з тоту швидкосцу у вакууму<ref>[https://www.enciklopedija.hr/clanak/svjetlost svjetlost] Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2017.</ref>. [[Файл:Speed_of_light_from_Earth_to_Moon.gif|upright=3|center|thumb|На тим рисунку приказани час ширеня шветлосци од Жеми (лїво) по Мешац (право), хторе тирва 1,255 секунди]] У физики термин ''шветлосц'' ше дакеди одноши на електромаґнетну радияцию гоч хторей габовей длужини, нєзависно од того чи є видлїва. У тим смислу зарї, X-зарї, микрогаби и радио габи тиж шветлосц. Як и шицки типи шветлосци, видлїва шветлосц ше емитує и абсорбує у барз малих „пакетох“ наволаних фотони, и манифестує свойства габох и часточкох. Тото свойство ше наволує габово – корпускуларна дуалносц. Виучованє шветлосци, познате як оптика, значна виглєдовацка обласц модерней физики. === Референци === [[Катеґория:Физика]] e3eo62cqlresnx177fixmjxccyrx271 0 690 19551 19187 2026-06-26T10:27:57Z ~2026-36950-39 2250 19551 wikitext text/x-wiki [[File:Hydrogen_discharge_tube.jpg|right|thumb|300px|Швици на лилово у стану плазми]] '''Водонїк''' ('''H''', з латинского язику — будователь води) перши и найлєгчейши хемийни елемент.<ref>Housecroft, C. E.; Sharpe, A. G. (2008). ''Inorganic Chemistry'' (3. вид.). Prentice Hall.</ref><ref>Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика. В-Ђ''. Београд: Народна књига: Политика. б. 70.</ref> При стандардних условийох [[Прицисок|прициску]] и [[Температура|температури]], водонїк двоатомни [[ґаз]] без [[Фарба|фарби]], паху и смаку. Нє отровни є и значно лєгчейши од воздуху. На хижней температури водонїк нє окреме реактивни, док на виших температурох уходзи до ряду хемийних реакцийох. Главна причина тому то моцна єднїста ковалентна вяза. [[File:Emission_spectrum-H.png|right|thumb|300px|Линийни спектер водонїка.]] == Находзенє у природи == Водонїк, маюци у оглядзе цалу вселену, найрозширенши елемент. Шицки [[Гвизда|гвизди]], уключуюци и [[Слунко]], вибудовани з водонїку (масена учасц 90%). На [[Планета|планети]] Жеми водонїк ше значно менєй находзи<ref>Palmer D. "Hydrogen in the Universe" [https://imagine.gsfc.nasa.gov/ask_astro/index.html] publisher= [[:sr:Наса|NASA]], 1997</ref>, прето же Жемова [[ґравитация]] винїмково мала у поровнаню з гвиздами же би могла затримац барз лєгки двоатомни молекул водонїка. У Жемовей [[Скорка|скори]], водонїк треци по шоре елемент по заступеносци кед ше рахує по числу атомох, а єденасти кед ше рахує по [[Маса|маси]]. Водонїк у своїм елементарним станю (H₂) ше на Жеми находзи лєм у найвисших пасмох атмосфери и як состойна часц вулканских ґазох. [[File:Nursery_of_New_Stars_-_GPN-2000-000972.jpg|right|thumb|300px|NGC 604 ґалаксия, огромне подруче йонизованого водонїка у согвизд'ю Троугелнїк.]] Елементарни водонїк состої ше з обичного водонїка (протий, ¹H) (>99,98%), док остаток (скоро 0,02%) твори чежки водонїк (деутерий, ²H, '''D''') зоз шлїдами суперчежкого водонїка (триция, ³H, '''T''')<ref>Palmer, D. (13. 9. 1997). [https://imagine.gsfc.nasa.gov/ask_astro/index.html „Hydrogen in the Universe”] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA].</ref>. Понеже єден зоз стабилних изотопох два раз чежши од другого, вони ше медзисобно досц розликую по хемийних свойствох<ref>Parkes, G.D. & Phil, D. (1973). ''Melorova moderna neorganska hemija''. Beograd: Naučna knjiga.</ref>. Водонїк стваря хемийни вязи з найвекшим числом елементох, окреме у орґанских злученїнох. При стандардним прициску и температури, водонїк ґаз без фарби, паху и смаку, 14,4 раз є лєгчейши од воздуху. Слабо є розпущуюци у поларних, а лєпше у нєполарних розпущовачох. Индустрийно ше найвецей достава зоз жемового ґазу, а ридше з електролизу води. Найвецей ше хаснує у продукциї фосилних горивох (гидрокракованє – звекшує квалитет горива) и за доставанє амонияку, у продукциї штучних гнойох. У металурґиї є нє жадани, бо з нїм метали буду ламаци и нєеластични, та стваря почежкосци у правеню цивох и металних резервоарох<ref>[https://www.fsec.ucf.edu/en/consumer/hydrogen/basics/production.htm "Hydrogen Basics — Production"] publisher=Florida Solar Energy Center, 2007.</ref><ref>Rogers H.C.: "Hydrogen Embrittlement of Metals", journal=Science, 1999.</ref>. == Прикмети == Водонїк ма характеристичну електронску конфигурацию 1s¹ и прето нє ма стаємне место у ПСЕ, алє ше зоз єднаким правом може положиц до 1. и 17. ґрупи. До 1. ґрупи ПСЕ може ше положиц прето же ма лєм єден електрон у s-орбитали, як и шицки други алкални метали, а до 17. ґрупи прето же му хиби єден електрон до стабилней електронскей конфиґурациї найблїзшого племенїтого ґазу. Медзитим, анализа самих прикметох водонїка (таблїчка попод) указує на то же нє припада анї єдней з тих ґрупох. {| class="wikitable" |+ !Прикмета !Ковалентни полупречнїк !Йонски полупречнїк !Енерґия йонизациї ! rowspan="2" |Коефициєнт електронеґативносци !Енерґия вязи H₂ !Редокс потенциял !Точка розпущованя !Точка вреня |- |Єдинка |nm |nm [H^-] |eV |kJ/mol |V |K |K |- | |0,037 |0,154 |13,6 |2,1 |436,0 |0,0 |14,0 |20,3 |} == Референци == <references /> == Литература == * Emsley, John (2001). Nature's Building Blocks. Oxford University Press. * Newton, David E. (1994). [https://archive.org/details/chemicalelements00newt The Chemical Elements] New York: Franklin Watts. * Rigden, John S. (2002). [https://archive.org/details/hydrogenessentia0000rigd Hydrogen: The Essential Element] Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. * Дигонский С. В., Тен В. В. Неизвестный водород. — СПб: Наука, 2006. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20060612225336/http://www.physics.drexel.edu/~tim/open/hydrofin/ Basic Hydrogen Calculations of Quantum Mechanics] * [http://www.periodicvideos.com/videos/001.htm Hydrogen] at The Periodic Table of Videos (University of Nottingham) * [http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/quantum/hydwf.html#c3 Wavefunction of hydrogen] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Хемийни елементи]] p2mp9h2bve1c5vht59a274bq13d5c05 19552 19551 2026-06-26T10:44:32Z ~2026-36950-39 2250 19552 wikitext text/x-wiki [[File:Hydrogen_discharge_tube.jpg|right|thumb|300px|Швици на лилово у стану плазми]] '''Водонїк''' ('''H''', з латинского язику — будователь води) перши и найлєгчейши хемийни елемент.<ref>Housecroft, C. E.; Sharpe, A. G. (2008). ''Inorganic Chemistry'' (3. вид.). Prentice Hall.</ref><ref>Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика. В-Ђ''. Београд: Народна књига: Политика. б. 70.</ref> При стандардних условийох [[Прицисок|прициску]] и [[Температура|температури]], водонїк двоатомни [[ґаз]] без [[Фарба|фарби]], паху и смаку. Нє отровни є и значно лєгчейши од воздуху. На хижней температури водонїк нє окреме реактивни, док на виших температурох уходзи до ряду хемийних реакцийох. Главна причина тому то моцна єднїста ковалентна вяза. [[File:Emission_spectrum-H.png|right|thumb|300px|Линийни спектер водонїка.]] == Находзенє у природи == Водонїк, маюци у оглядзе цалу вселену, найрозширенши елемент. Шицки [[Гвизда|гвизди]], уключуюци и [[Слунко]], вибудовани з водонїку (масена учасц 90%). На [[Планета|планети]] Жеми водонїк ше значно менєй находзи<ref>Palmer D. "Hydrogen in the Universe" [https://imagine.gsfc.nasa.gov/ask_astro/index.html] publisher= [[:sr:Наса|NASA]], 1997</ref>, прето же Жемова [[ґравитация]] винїмково мала у поровнаню з гвиздами же би могла затримац барз лєгки двоатомни молекул водонїка. У Жемовей [[Скорка|скори]], водонїк треци по шоре елемент по заступеносци кед ше рахує по числу атомох, а єденасти кед ше рахує по [[Маса|маси]]. Водонїк у своїм елементарним станю (H₂) ше на Жеми находзи лєм у найвисших пасмох атмосфери и як состойна часц вулканских ґазох. [[File:Nursery_of_New_Stars_-_GPN-2000-000972.jpg|right|thumb|300px|NGC 604 ґалаксия, огромне подруче йонизованого водонїка у согвизд'ю Троугелнїк.]] Елементарни водонїк состої ше з обичного водонїка (протий, ¹H) (>99,98%), док остаток (скоро 0,02%) твори чежки водонїк (деутерий, ²H, '''D''') зоз шлїдами суперчежкого водонїка (триция, ³H, '''T''')<ref>Palmer, D. (13. 9. 1997). [https://imagine.gsfc.nasa.gov/ask_astro/index.html „Hydrogen in the Universe”] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B0 NASA].</ref>. Понеже єден зоз стабилних изотопох два раз чежши од другого, вони ше медзисобно досц розликую по хемийних свойствох<ref>Parkes, G.D. & Phil, D. (1973). ''Melorova moderna neorganska hemija''. Beograd: Naučna knjiga.</ref>. Водонїк стваря хемийни вязи з найвекшим числом елементох, окреме у орґанских злученїнох. При стандардним прициску и температури, водонїк ґаз без фарби, паху и смаку, 14,4 раз є лєгчейши од воздуху. Слабо є розпущуюци у поларних, а лєпше у нєполарних розпущовачох. Индустрийно ше найвецей достава зоз жемового ґазу, а ридше з електролизу води. Найвецей ше хаснує у продукциї фосилних горивох (гидрокракованє – звекшує квалитет горива) и за доставанє амонияку, у продукциї штучних гнойох. У металурґиї є нє жадани, бо з нїм метали буду ламаци и нєеластични, та стваря почежкосци у правеню цивох и металних резервоарох<ref>[https://www.fsec.ucf.edu/en/consumer/hydrogen/basics/production.htm "Hydrogen Basics — Production"] publisher=Florida Solar Energy Center, 2007.</ref><ref>Rogers H.C.: "Hydrogen Embrittlement of Metals", journal=Science, 1999.</ref>. == Прикмети == Водонїк ма характеристичну електронску конфиґурацию 1s¹ и прето нє ма стаємне место у ПСЕ, алє ше зоз єднаким правом може положиц до 1. и 17. ґрупи. До 1. ґрупи ПСЕ може ше положиц прето же ма лєм єден електрон у s-орбитали, як и шицки други алкални метали, а до 17. ґрупи прето же му хиби єден електрон до стабилней електронскей конфиґурациї найблїзшого племенїтого ґазу. Медзитим, анализа самих прикметох водонїка (таблїчка попод) указує на то же нє припада анї єдней з тих ґрупох. {| class="wikitable" |+ !Прикмета !Ковалентни полупречнїк !Йонски полупречнїк !Енерґия йонизациї ! rowspan="2" |Коефициєнт електронеґативносци !Енерґия вязи H₂ !Редокс потенциял !Точка розпущованя !Точка вреня |- |Єдинка |nm |nm [H^-] |eV |kJ/mol |V |K |K |- | |0,037 |0,154 |13,6 |2,1 |436,0 |0,0 |14,0 |20,3 |} == Референци == <references /> == Литература == * Emsley, John (2001). Nature's Building Blocks. Oxford University Press. * Newton, David E. (1994). [https://archive.org/details/chemicalelements00newt The Chemical Elements] New York: Franklin Watts. * Rigden, John S. (2002). [https://archive.org/details/hydrogenessentia0000rigd Hydrogen: The Essential Element] Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. * Дигонский С. В., Тен В. В. Неизвестный водород. — СПб: Наука, 2006. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20060612225336/http://www.physics.drexel.edu/~tim/open/hydrofin/ Basic Hydrogen Calculations of Quantum Mechanics] * [http://www.periodicvideos.com/videos/001.htm Hydrogen] at The Periodic Table of Videos (University of Nottingham) * [http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/quantum/hydwf.html#c3 Wavefunction of hydrogen] [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Хемийни елементи]] 199flwjdetxuw16xtilurhjf7rjgvaj 0 1923 19549 14151 2026-06-26T06:23:23Z Olirk55 19 Викивяза, корекция 19549 wikitext text/x-wiki [[File:Bassoon Part.png|right|thumb|520x520px|Вецейтактово паузи у мелодийскей часци за инструмент фаґот, Оркестерска свита ''Дзеци Африки.'']]'''Вецейтактова пауза''' (анґл. ''multiple measure rests, gathered rest,'' ''multi-bar res''t, фрaнц. ''bâton de mesure'', нєм. ''pause über mehrere'' ''takte'', рус. ''оркестровая пауза, многотактовая пауза'')<ref>[[:sr:Властимир_Перичић|Властимир Перичић]]. [[:sr:Властимир_Перичић#%D0%9A%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B5|Вишејезични речник музичких термина]] Мали упоредни музичко-терминолошки речник, Београд, вид. аутора, 19 181 бок.</ref> то знак за [[Музична нотация|нотацию]] /нотацийни знак, хтори означує претаргнуце у граню лєбо шпиваню през вецей [[Такт (музика)|такти]] у [[Композиция|композициї]]. Кед [[Музичар|музичарови]]-[[Инструменталиста|инструменталистови]] лєбо [[Шпивач|шпивачови]] зоз заєднїцким граньом т.є. шпиваньом (зоз [[Корепетиция|провадзеньом]] клавира, або у [[Оркестер|оркестри]], т.є. [[Хор|хору]] итд.) потребно же би паузовал през вецей пошоровани такти, у його часци—штиму <ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић.] [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Школа за кларинет: Учим кларинет IV.][https://web.archive.org/web/20121230142657/http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Архивирано] на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 17. 4. 2013</ref> звичайно ше теди пише длугши и векши знак за [[Пауза (музика)|паузу]], [[File:Music-measurerest.svg|82x82px]] а над нїм написане число тактох у хторих виводзач нє грає, т.є. нє шпива. Вецейтактова пауза то компактни способ за означаванє вецей тактох хтори маю паузу, прерву (претаргнуце) у граню. Таки способ припада знаком скрацованя, ''[[Абревиятура (музика)|абревиятури]],'' ''(знак за скраценє)'' натацийней ознаки за вецей такти зоз паузу. Зоз таку ознаку ше достава практичносц и преглядносц у [[Партитура|партитури]], а з тим олєгчує знаходзенє виводзачови док грає т.є. шпива. [[File:Image-Multimeasure rest.gif|125x125px]]. == Старши систем писаня вецейтактових паузох == Окрем приказаного способу писаня вецейтактовей паузи (паузи през вецей такти), часто ше и нєшка хаснує старши систем нотированя. Нотни приклад: [[File:Old multirests.svg|center|thumb|668x668px|Стари систем означованя за вецейтактови паузи]] '''Опатриц''' * [[Пауза (музика)|Пауза (музика)]] {{Commonscat|Rests}} == Вонкашня вяза == * [https://en.wikipedia.org/wiki/Musical_Symbols_(Unicode_block) Musical Symbols (Unicode block)] * Gerou, Tom; Lusk, Linda (1996). ''Essential Dictionary of Music Notation''. Alfred Music. p. 49. ISBN <bdi>0-88284-768-6</bdi>. == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Теория музики]] lkmrk1fucr7i47uk1wjtd0yl8xoucmn 0 2155 19548 12688 2026-06-26T06:19:38Z Olirk55 19 Катеґория, викивязи 19548 wikitext text/x-wiki [[File:Accolade.svg|right|thumb|60px|Заокруглєна/габаста аколада]]'''Аколада''' (француски: ''accolade'', дословно значи „облапиц“) то заградзенє хторе повязує зоз лївого боку, два або вецей музични [[линийни систем|линийни системи]] зоз хторих источасно граю єден або вецей [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменати]] . На початку партитури у хторей вецей линиї и линийни системи хтори повязани односно скапчани зоз такв. заградзеньом наволує ше аколада (або велька тактовка); линийни системи повязани зоз заєднїцкима тактовима смужками.<ref>[https://books.google.ru/books?id=xt0TAAAAYAAJ Энциклопедическій лексикон.] Том 1, 1835</ref> у зависносци од того чи граю єден або вецей инструменти, хаснує ше вецей типи аколади: ♦ Єдноставна / проста ♦ заокруглєна / габаста (фиґурална) ♦ угласта Аколади ше хасную найчастейше габасти у [[Партитура|партитурох]] за клавирски дїла, [[Гарфа|гарфу,]] дїлох за орґулї, за гармонику, оркестерски а и [[Хор|хорски]] партитури. У клавирскей партитури, мелодийску линию у горнїм линийним систему грає права рука а у долнїм линийним систему мелодийски змист грає лїва рука. [[File:Time signature example.svg|right|thumb|311x311px|Габаста аколада, хтора залапює партитуру зоз двома линийнима системами, у горнїм линийовим систему виолински ключ а у долнїм линийним систему бас ключ. ]]Нотни приклад на правим боку: == Типи аколадох == {| class="wikitable" | '''Обча'''<br>(проста) || [[Файл:Staff-system.jpg|30px]] |- | '''Угласта''' <br>(за ґрупу инструментох и хорски гласи) | [[Файл:Staff-bracket.jpg|30px]] |- | '''Заокруглєна / габаста''' (за клавирски дїла, орґулї, хорски партитури) | [[Файл:Staff-brace.jpg|30px]] |} Нотни приклад '''аколади''' на початку партитури (вецей линийни системи за соло вокал зоз прoвадзеньом клавира) у хторей заступени и виолински Ґе-ключ (за праву руку) и басов ключ Еф-ключ (за лїву руку). [[File:CuiVil3 2p204.png|center|653x653px]] == Литература == * Аколада // [[:ru:Музыкальная_энциклопедия|Музичка енциклопедија]] / под ред. приредио [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B4%D1%8B%D1%88,_%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87Ју. В. Келдиш.] — Москва: Совјетска енциклопедија, Совјетски композитор, 1973. — Том 1. ==Вонкашня вяза== * Н. М. Кушка. [https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Аколада] [https://web.archive.org/web/20220225064856/https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Архивовано] 25 лютого 2022 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/ Wayback_Machine] // [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F ВУЕ] == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музична нотация]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] dvuv5rf1uayiw0fsh30qyxj6xxkivx4 0 3044 19550 18425 2026-06-26T06:47:40Z Olirk55 19 Викивязи 19550 wikitext text/x-wiki [[File:Berda, instrument (size).jpg|right|thumb|496x496px|Контрабас (берда) ]]'''Тамбурашски бас ('''серб. беґеш або берда). Руснаци тот инструмент наволовали '''бруґа'''); то музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]], припада файти контрабасу, од хторого ше розликує по тим же ма праги на ровней шиї, зоз нїзшу и ровну кобулку, без струнара (такв. кордар) и грає ше на нїм зоз векшим плектрумом-пирком (серб.трзалица). На тамбурашским басу–бруґи ше углавним грає у [[Тамбураше, тамбурашска пракса|тамбурових]] [[Оркестер|оркестрох]]. Бруґа (беґеш) карчмарски синоним за найвекши струнови инструмент. Тамбурашски бас (бруґа), то южнославянски и мадярски народни инструмент. Ма лаутасту (спрам инструмента [[лаута]]) шию хтора у принципe контрабас зоз прагами.<ref>[https://web.archive.org/web/20160624042552/http://matija-gubec.com/instrumente/ Bas / Berda] (Memento vom 24. Juni 2016 im [https://de.wikipedia.org/wiki/Internet_Archive Internet Archive]) matija-gubec.com</ref> Тамбурашски бас длугоки коло 1.80 [[Метер|м]]. То найвекши инструмент у тамбурових [[Ансамбл|ансамблох]]<ref>[https://web.archive.org/web/20100124031506/http://www.svita.net/o_tamburi.htm# Tamburaški sastav "SVITA".] 2010. januar 24-i dátummal az eredetiből archiválva]. (Hozzáférés: 2010. január 13.)</ref> и, як його основна компонента, витворює нїзки [[Тон|тони]] у басовим реґистру (у [[Октава|контраоктави)]]. Нотни запис вше у бас-ключу (такв. Еф-ключ). == Улога у ансамблу == Улога тамбурашского баса у музичней ґрупи, ансамблу, углавним провадзаца. Тамбурашски бас грає основни тон одвитуюцого провадзацого акорда и отримує правилни ритем. Добри басиста нє лєм же грає основни тон акорда, алє и розклада шицки ноти у акорду и импровизує контра-часци мелодиї, подобно як виолончелисти и бас-солисти. У [[Чардаш|чардашо]]<nowiki/>х у 4/4 такту грає на каждей штварцини ноти, а у мелодийох у 2/4 такту грає тиж на тот способ, алє з вельо моцнєйшим интензитетом тона. Конструкция того инструмента така же [[музичар]] грає на стояци и зоз пальцами потаргує струни лєбо хаснує плектрум (пирко за гранє). За розлику од других струнових инструментох тей фамилиї, тамбурашски бас (бруґа) нє припада [[Смиково инструменти|смиковим инструментом]] и прето ше '''на''' '''нїм ''нє грає зоз [[Смик|смиком]]'''''. [[File:Tamburica museum, Novi Sad.jpg|right|thumb|300px|[[Музей]] [[Тамбура|тамбурох]], Нови Сад]] Тамбурашски бас або бруґа ма пошоровани штири челїчни струни хтори штимовани у: '''1'''. Троструновей вариянти у [[Интервал (музика)|интервалу]] [[квинта]] G-D-A и, '''2'''. Штироструновей сримскей вариянти, як контрабас у квартох Е-А-D-G. Сремер систем уведол менши, ґамба-подобни форми беґешу и буґариї (подтакт и контратакт) окреме є характеристични за [[Горватска|Горватску]] народну музику. == Руснаци и бруґа == Руснаци за тамбурашски бас-беґеш гварели же то '''бруґа''' ( од мадь. ''brúgó''). Гудака хтори грал на бруґи людзе наволовали ''бруґош (Всл. Brugoš).'' Нєшка ше у [[Народ|народзе]] уж менєй хаснує мено бруґа за тот инструмент. Руснаци за [[Музичар|музичара]] хтори грає нa тамбурашским басу, односно нa бруґи, гварели же вон '''''бруґує''.''' То значело же: ♦ тота особа провадзи гранє цалей тамбуровей ґрупи на бруґи. Окрем схопносци и таланта, за гранє на бруґи и ношенє того инструмента потребне же би хлоп бул моцни, понеже то корпулентнєйши инструмент. ♦ Тиж и у даєднєй з нєформалних музично-воклних хлопских ґрупох поготов двогласового шпиваня (напр. у дуету), тиж у народзе людзе гварели же єден з нїх у писнї бруґує або бруґую кед було вецей особи у шпивацкей ґрупи, хтори шпивали найнїзши [[Тон|тони.]] == Фразеолоґия == ♦ '''''Було и бруґи и [[ґайди]]''' -'' Гвари ше кед була даяка парада и звада и подобне; кед сцели дзивку одац за дакого, а вона нє сцела пойсц, та плакала, вец гварели: ''було и бруґи и ґайди''. ♦ '''''бруґовац''''' - (бруґуєм нєзак. „провадзиц гранє на бруґи”): ''Вчера якиш бачи принєс до нас'' ''чийошик бруґи зохабиц, бо „Мирон” бул заварти та зме бруґовали, алє, бида, надишол поднаредник, та штирме достали нєшка очухац патос у двох найвекших хижох. И я медзи нїма. Нє будзем вецей мамо, бруґовац, анї да ми плаца.'' '''Надпомнуце''': Руснаци маю у своїм народзе назвиско Бруґошово, праве [[презвиско]] им найчастейше Будински. Предпоставя ше же назвиско Бруґошово настало по особи хтора у тей фамелиї дакеди давно грала на бруґи. Бул наволани "бруґош", та так достала и фамелия назвиско Бруґошово. == Ґалерия == <gallery> Файл:Beges Skorenovac.jpg|Гранє на контрабасу (бруґи) Файл:Беґеш (тамбурашски) 10 05 2026.jpg|Тамбурашски бас Файл:Шия и горня часц беґеша 511267928 23888606660832241 7065101436735656008 n.jpg|Бас, шия и горня часц (профил) Файл:Горня часц зозо клїнками 511314186 23888606714165569 5135357957426223578 n.jpg|Горня часц бруґи зоз клїнками за штимованє струнох Файл:Incidence area of CE tambura.png|Реґион у Европи на хторим ше грає на тамбурох. </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I А-Н,'' Нови Сад 2017. * Josip Andreis: Muzička enciklopedija (Zagreb: Leksikografski zavod FNRJ, 1958-1963) == Вонкашнї вязи == * [https://www.atlasofpluckedinstruments.com/europe2.htm Berda] auf atlasofpluckedinstruments.com (на анґлийским язику) auf. atlasofpluckedinstruments.com (на анґлийским язику). * [https://web.archive.org/web/20190317200721/http://www.tamburica.org/lat/beges.html Begeš] (Memento vom 17. März 2019 im [https://de.wikipedia.org/wiki/Internet_Archive Internet Archive]) auf tamburica.org (kroatisch) * [https://www.rts.rs/tv/rts1/5781219/oko-magazin-beges-koji-svira-i-veseli-celu-vojvodinu-.html Око магазин: Бегеш који свира и весели целу Војводину] rts.rs * [https://www.instagram.com/p/DXclL7QDEyQ/ Nauči da prepoznaš dobar begeš] instagram.com {{Commonscat}} == Рeференци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] 24ht1kifyvpkqnhpbo7ye773axz4npi