Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.8 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 67 19599 17473 2026-06-28T07:56:14Z Olirk55 19 Означени викивязи 19599 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Василь Мудри</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Vasilj Mudri.jpg|алт=Васоль Мудри|центар|мини|265x265п|Василь Мудри (1988. року)]] |- |'''Народзени''' |13. марца 1930. |- |'''Умар''' |22. юлия 2016. (86) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа у Сримских Карловцох |- |'''Универзитет''' |Педаґоґийна школа - русийски язик у Шабцу |- |'''Период твореня''' |1950—2017 |- |'''Жанри''' |просвита, литература, култура |- |'''Поховани''' |Руски теметов у Шидзе |- |'''Награди''' |Награда Републики Србиї "25 мај" (1970), "Златна значка" (1980), войводянска награда з обласци школства "Партизански учитель" (1990) |} '''Василь Мудри''' (*[[13. марец]] 1930—†22. юлий 2016), наставнїк, [[писатель]] и културни творитель. == Биоґрафия == Василь Мудри народзени у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], [[Сербия]], 13. марца 1930). [[Оцец]] Данил (1907-1974) и [[мац]] Мария, народзена Полдруги (1906-1993) мали двойо дзеци, сина Василя и дзивче Наталию (1936). Василь Мудри основну школу од I-VI класу закончел у [[Дюрдьов|Дюрдьове]] (1937-1943), два класи гражданскей школи у Новим Садзе (1943-1944), а трецу и штварту класу нїзшей ґимназий у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] (1945-1946). После положеней малей матури уписал ше до учительскей школи хтору закончел у Сримских Карловцох (1946-1950). Познєйше попри роботи (позарядово) закончел Висшу педаґоґийну школу - русийски язик у Шабцу (1968). Василь Мудри бул оженєти зоз учительку Меланию нар. Планчак (Руски Керестур, 1933) зоз хтору мали двойо дзеци - дзивку Меланию (1958) и сина Бориса (1965). Жил и робел у [[Шид|Шидзе]], дзе и умар 22. юлия 2016. року. Поховани є на Руским [[Теметов|теметове]] у Шидзе. == Педаґоґийна и новинарска робота == После законченей учительскей школи Василь Мудри почал робиц у Редакциї [[Новина|новинох]] ''Руске слово'' у Руским Керестуре як новинар и редактор дзецинского часопису ''Пионирска заградка''. Два роки познєйше преподавал [[руски язик]] у Основней школи у Дюрдьове (1953-1955). После того ознова преходзи до ''Руского слова'' у Руским Керестуре (1955-1960), же би ше 1960. року (зоз фамелию) преселєл до Сриму дзе од 1960. по 1962. рок, перше робел як учитель у Дзецинским (покраїнским) шпиталю за ТБЦ на Принциповцу, а после того як наставнїк русийского и руского язика у Основней школи ''Йован Йованович Змай'' у Соту (1962–1981) дзе штири роки бул и директор школи. Од 1981. по одход до пензиї 1991. року робел у Основней школи ''Сримски фронт'' у Шидзе як наставнїк русийского язика. Источашнє преподавал и руски язик як мацерински руским школяром. [[Файл:SkupstinaDruztva81b.jpg|alt=Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. |thumb|411x411px|Скупштина Дружтва за руски язик, литературу и културу 1981. року. З лїва: Гавриїл Колєсар, предсидатель, [[Дюра Варґа]], Василь Мудри, Микола Каменїцки, Мария Латяк и секретар [[Янко Рац]]]] == Активносци у рамикох Дружтва за руски язик, литературу и културу. == Василь Мудри бул єден зоз сновательох [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] 1970. року у Новим Садзе и його перши подпредсидатель и други по шоре, такой после шмерци [[Микола М. Кочиш|Миколи М. Кочиша]] (1928-1973) предсидатель (1973-1974) року, а тиж и длугорочни предсидатель Подружнїци, тераз Секциї Дружтва у Шидзе. Окремну усиловносц у науковей дїялносци Дружтва уложел на пририхтованю ''Сербско-руского словнїка''. У периодзе од 1973. по 1975. рок робел на ексцерпциї рускей лексики. За руски словнїк обробел шейсц букви – Ж, З, И, Л, ЛЬ и М – вєдно 12 000 одреднїци, хтори обявени - I том 1995 и II том 1997. року. == Литературна робота == Василь Мудри свою першу писню, под назву ''Нашей ґимназиї'' обявел 21. децембра 1945. року у новинох ''Руске слово'' (Руски Керестур). Писал писнї за дзеци, писнї за одроснутих як и литературни прикази и школски учебнїки. Писнї му обявйовани на вецей язикох: сербским, словацким, мадярским румунским, македонским и українским язику. Обявени му коло 300 писнї (стихи) за дзеци и вецей як 70 за одроснутих. Заступени є у шлїдуюцих антолоґийох: ''Антолоґия поезиї'', Руске слово, [[Руски Керестур]], 1963; ''Антолоґия дзецинскей поезиї'', Руске слово, Руски Керестур, 1964; Ирина Гарди Ковачевич, ''Облак на верху тополї'', антолоґия дзецинскей поезиї, Руске слово, Нови Сад, 1990 и Светислав Ненадович, ''Међе певања'', антологија шидских песника, Шид 1994. Василь Мудри автор двох кнїжкох писньох за дзеци ''Подшнїжнїки викукую'', писнї за дзеци, Руске слово, Нови Сад, 1973; и ''Будзенє яри'', писнї за дзеци, Руске слово, Нови Сад, (2014). Василь Мудри писал и тексти на хтори му компоновани понад 20 [[Композиция|композициї]] хтори виводзени на ''Червеним пупчецу'' (у рамикох [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури ''Червена ружа'']] у Руским Керестуре), потим Фестивалу ''Ружова заградка'' у Новом Садзе, радийских емисийох итд. У Шидзе, на тим планє сотрудзовал зоз [[композитор|композитором]] [[Славко Загорянски|Славком Загорянского]] [[Бачинци|(Бачинци]], 1947). Вшадзи дзе у школох робел як просвитни роботнїк Василь Мудри порушовал роботу литерарних секцийох у рамикох хторих ше зявйовали нови мена младих [[Писатель|писательох]], медзи хторима Амалия Балоґ-Ґерлах и Янко Грубеня (Дюрдьов), Нада Роман (Бикич Дол), а замеркована була и його робота зоз рецитаторами основних школох у Шидзе: Снежану Чордаш, Весну Цирба, Наду Хромиш, Сладяну Румпли итд. == Робота на учебнїкох и наукова дїялносц == Василь Мудри составел дзевец наслови читанкох, учебнїкох и школских лектирох за наставу [[Руски язик|руского язику]] у основним образованю. Єдна читанка у коавторстве зоз др [[Яков Кишюгас|Яковом Кишюгасом]], як и други наслови од 1951. по 2005. рок дожили 21 виданє. Попри того бул рецензент 20 читанкох, учебнїкох, лектири, романох и референт 11 учебнїкох, як и лектор числених руских виданьох. == Литературни огляднуца == У вязи зоз литературну роботу Василя Мудрого др Юлиян Тамаш думаня же Василь Мудри зоз своїм интересованьом за збуваня у руским литературним живоце дал значне доприношенє розвиваню свидомосци о потреби пестованя уметнїцкого слова у рускей литератури. Др Тамаш Василя Мудрого видзи насампредз як дзецинского писателя чийо стихи разумлїви широкому кругу читательох, полни полєту и одушевия, окреме стихи обнови и вибудови у повойновим периодзе. Владимир Костелник наглашовал же тематика писньох за дзеци Василя Мудрого блїзка и актуална каждей ґенерациї дзецох окреме такволаного другого ступня возросту, односно тим хтори прекрочели праг школских дзверох и хтори ше воспитую же би почитовали родичох, наставнїкох, школу, природу. Владимир Костелник, тиж наглашовал же ше стихи Василя Мудрого лєгко читаю бо им ритем чечни, а лєгки су и за рецитованє и паметанє. === Награди === Василь Мудри за свою педаґоґийну, литературну и културно-уметнїцку роботу приял вецей награди медзи хторима: припознанє у обласци образованя и култури Републики [[Сербия|Србиї]] "25 мај" (1970) и "Златна значка" (1980), як и войводянску награду з обласци школства "Партизански учитель" (1990). == Тексти за композициї == {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |У забавним духу ! ! ! colspan="3" |''Червене пупче'' |- |'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Текст''' |<div style="text-align: center;">'''Композитор''' | rowspan="18" | | rowspan="18" | |'''Рок''' |<div style="text-align: center;"> '''Текст''' |<div style="text-align: center;">'''Композитор''' |- |1983. |Нова держава |[[Витомир Бодянєц]] |1993. |Початнїк |Звонимир Кочиш |- ! colspan="3" |У народним духу |1993. |Рибарска |Михайло Бодянец |- |1984. |Спреведзена |Витомир Бодянєц |1995. |Чудне путованє |Татиана Барна |- |1991. |Так сцела мамка твоя |Михайло Бодянец |1996. |Привит ластовичком |[[Славко Загорянски]] |- |1995. |Привит |Славко Загорянски |2002. |Купанє, плюсканє |Мирослав Пап |- |1995. |Любов мацерина |Славко Загорянски |2003. |Мам я товариша |Мирослав Пап |- ! colspan="3" |Червене пупче |(?) |Пионирска хусточка |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1973. |Хора бабка |[[Онуфрий Тимко]] |(?) |Розлука зоз гайом |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1976. |Шицких нас чува оцовщина |Юрий Цимбора |(?) |На вибдови |[[Яким Сивч]] |- |1979. |На початку школского рока |Юрий Цимбора ! colspan="3" |Ружова заградка |- |1983. |[https://www.youtube.com/watch?v=QJVm6oBrfUM Нашо швето] |Михайло Бодянец |1991. |[https://www.youtube.com/watch?v=RP1gPgptAHw Другому ши шерцо дала] |Михайло Бодянец |- |1984. |Нашо дзецинство |Витомир Бодянєц |1992. |Розчарованє |Славко Загорянски |- |1986. |Змаржлїва Юста |Михайло Бодянец |1993. |Заграйце ми |Славко Загорянски |- |1986. |Чудне путованє |Михайло Бодянец |1994. |Руснак |Славко Загорянски |- |1987. |Мала кресцанка |Михайло Бодянец |1995. |Свадзебна писня |Славко Загорянски |- |1987. |Родичи и школа |Славко Загорянски |1997. |Препадли надїї |Славко Загорянски |- |1991. |Сова |Даниел Миклош | | | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Perši maj 1953.jpg|алт=Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї Руского слова.|Преславйованє 1. мая 1953. року у друкарнї ''Руского слова''. Стоя, з лїва: Любо Малацко, [[Любомир Такач]] зоз дзивчецом Олґу, Олґа Такач, Мария Виславски, над ню Дюра Биндас мл, Цецилия Колєсар, [[Єфрем Колєсар]], Янко Дудаш, Яким Варґа Лемко, под нїм Янко Джуня Борец, [[Янко Виславски]], нєпозната, за ню нєпознати, Томислав Рац. Куча: нєпозната, Дюра Дудаш, мали Боґдан Виславски, [[Янко Будински]] Бруґош, Гавриїл Колєсар, Нада Сеґеди, [[Витомир Бодянєц]], мала Любка Такач, Василь Мудри, [[Михайло Биндас|Мижо Биндас]], Яким Роман, Весна и Борис Ердельово, Яким Джуня и Юлин Рац. </gallery> == Литература == * др Јулијан Тамаш, ''Русинска књижевност'', Матица српска, Нови Сад, 1984, 188-189; * др Юлиян Тамаш, ''Поет Василь Мудри'', ''Литературне слово'', Руске слово, Нови Сад, VI 1979, 6; * [[Янко Рац]], ''Приручнїк дзецинского живота,'' ''Шветлосц'' IX, Руске слово, Нови Сад, 1973, 4, 430-432; * Владимир Костелник, ''Подшнїжнїки викуку'' - поезия за дзеци, ''Нова думка,'' III, Вуковар, 1774, 69-71; * [[Штефан Гудак]], ''70 роки живота и 55 роки творчей културно-уметнїцкей роботи - Василь Мудри (1930),'' ''Studia ruthenica'' 7, Нови Сад, 1999-2000, 119-123; * Владимир Дїтко, ''Шейсц децениї творчосци Василя Мудрого - учитель и писатель цали роботни вик,'' Руске слово 32, Нови Сад, 12. 08. 2005,9. * [[Сенка Славчев]], ''75 роки народзеня и 60 роки културно-уметнїцкей роботи Василя Мудрого,'' ''Studia ruthenica'' 11, Нови Сад, 2006, 135-137. * ''Библиоґрафия Руснацох у Югославиї 1918-1980,'' Матица сербска, Нови Сад, 1990, 380; * Василь Мудри: ''О роботи на Сербско-руским словнїку,'' ''Studia ruthenica'' чис. 5 (18) 1996-1997,  б. 56 * ''Руски християнски календар'' 2017. рок, бок 204 == Вонкашнї вязи == * Ирина Папуґа: [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/studia%20ruthenica%2012.pdf ''Василь Мудри и його соструднїцтво зоз Славком Загорянским на планє компонованя руских шпиванкох''], ''Studia ruthenica'' чис. 12 (25), 2007, б.148-151. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/07/Studi-Ruthenica-22-2017.pdf Василь Мудри (1930–2016), наставнїк, писатель и културни творитель], ''Studia ruthenica'' чис. 22 (35), 2017, б. 159 {{DEFAULTSORT:Мудри, Василь}} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Наставнїки]] [[Катеґория:Писателє]] [[Катеґория:Поета]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:13. марец]] [[Катеґория:Народзени 1930]] [[Катеґория:22. юлий]] [[Катеґория:Умарли 2016]] 2kcz8y8jlk88je2rwuoq1suxkhem330 0 274 19591 17618 2026-06-27T14:47:55Z Keresturec 18 Преробени инфорамик, додата референца 19591 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Микола Гарди </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =17. фебруара 1917. | label5 = Датум упокоєня | data5 =1984. року | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Нови Сад, Учительска школа, Зомбор | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1941—1970. | label12 = Жанри | data12 = просвита, култура, защита природи | label13 = Поховани | data13 = на Новим теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Микола Гарди''' (*[[17. фебруар]] 1917—†1984), учитель, културно-просвитни роботнїк, вельки пропаґатор защити природи. ==Биоґрафия== Микола Гарди народзени 17. фебруара 1917. року у [[Коцур]]е. Оцец Ґабор и мац Мелана родз. Копчански. Основну школу закончел у [[Вербас|Вербаше]] и Новим Садзе, класичну ґимназию тиж у Новим Садзе 1940. року. Идуцого, 1941. року вислухал дополнююцу наставу зоз педаґоґийней ґрупи предметох (бул то теди такволани учительски курс) и здобул диплому о законченей учительскей школи у Зомборе. Такой почал робиц у школи у Коцуре. Микола Гарди робел як учитель у Коцуре од 1941. по 1960. рок. Микола Гарди бул у малженстве зоз учительку Марию. родз. Гаргаї и мали два дзивки Ксению и Зденку. ==Културна и просвитна дїялносц у Коцуре== [[Файл:Jak učiteljka u Kocure.jpg|alt=Наставнїцки колектив коцурскей школи|thumb|379x379px|Наставнїцки колектив коцурскей школи 1953/1954. рокСтоя: нєпознати, Ксения Раґаї,  Шокица Парошки, над ню Митро Мудри, проф. [[Гавриїл Г. Надь|Г Г. Надь]], Марча Кучмашова (од. Чакан), Мария Канюх, Микола Гарди, Ирина Бесерминьова, Мариян Бесерминї Шедза: Мира Шовлянски, Цецилия Планкош, Микола Москаль, Мария Гарди, [[Еуфемия Барат|Еуфемия  Нота]] (Барат)Куча: Боса Бойович, Владимир Шарик  др ветерини, Амалка Сабадош.]] По ошлєбодзеню, 1944. року, попри порядней роботи у школи, Микола Гарди ше уключел до просвитних и културних активносцох у валалє. Вон, вєдно з другима просвитнима роботнїками, орґанизовал аналфабетски курси за нєписмених жительох валала и околини. У тот час Коцур бул медзи першима местами у [[Войводина|Войводини]] у хторих скапала нєписменосц. Його значне доприношенє културному розвою Коцура и моцнєню просвитних активносцох була робота на обнавяню валалскей Читальнї хтора була формована ище 1879. року. Вєдно зоз ґрупу младих активистох, медзи хторима бул и [[Владимир Сабо Дайко]], зберали кнїжки по обисцох и оспособели просториї за Читальню. Младеж потим активно помагала роботу Читальнї и єй просвищуюцу улогу. Вєдно зоз супругу Марию, тиж учительку у коцурскей школи, режирали театрални фалати и робели на просвищованю младежи. Єден час Микола Гарди робел, як учитель, и на [[Косанчич|Косанчичу]]. Потим бул управитель теди новооснованей Нєподполней ґимназиї у Коцуре по єй злучованє и претворйовнє до осемрочней основней школи хтора од теди ноши мено ''Братство-єдинство''. Попри директорскей длужносци Микола Гарди у школи викладал ґеоґрафию и предмети з природних наукох (биолоґию, ботанїку и зоолоґию). Його способ настави кед интензивно хасновал очиглядни средства (наприклад, крейди у фарбох) бул познати медзи просвитнима роботнїками як у Коцуре, так у Вербаше и ширше. Учитель Гарди водзел и школску задруґу ''Пионир'' 1957. и 1958. року хтора була медзи найлєпшима у вербаским срезу. Вон бул вельки любитель природи и животиньох, бул пасионовани голубар и [[Заяц|заячар]], та тоту любов преношел и на школярох. Як активни горяк Микола Гарди робел у Руху Горякох Републики [[Сербия|Сербиї]] дзе достал златну значку за роботу и закладанє.<ref>Иван Бесерминї, Биолоґия му була наймилша, новини ''Руске слово'', 6. април 1984. року, Нови Сад, б. 12.</ref> ==Педаґоґийна дїялносц у Новим Садзе == Зоз фамелию ше Микола Гарди 1960. року преселєл до Нового Саду та вон, як учитель, предлужел свою педаґоґийну роботу у ОШ ''Никола Тесла''. У тей школи Микола Гарди робел 10 роки. Як любитель природи и природних наукох вон иницировaл ожелєньованє простору коло школи Никола Тесла. На коло 6000 м² ожелєнєл [[Поверхносц|поверхносци]] хтори облапяли парк, квитну заграду и култивоване желєнїдло. Микола Гарди достал числени припознаню зоз природних наукох и за роботу на културним планє. До пензиї пошол 1970. року. Микола Гарди умар 1984. року. Поховани є на Новим [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == Ґалерия == <gallery> Файл:Keresturski intelektualci 1939.jpg|алт=Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року |Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року Горе, з лїва: двоме нєпознати, Микола Гарди, учитель з Коцура, Звонко Сеґеди, Янко Няради, Славко Пап Пабиянков  Шедза : [[Янко Ерделї]] з Дюрдьова, нєпознати, [[Янко Виславски]], Митро Салак, др Янко Ерделї зоз Заґребу, [[Єфрем Колєсар]], нєпознати. Файл:Ucitelje u Kocure.jpg|алт=Учителє у Коцуре 1951/52.|Учителє у Коцуре 1951/52. Стоя: Мелания Гудак, [[Иван Бесерминї|Иван Бесерминї,]] [[Єлисавета Славка Рогаль]], Микола Гарди, нєпозната, [[Микола Сеґеди]], Цецилия Планкош. Шедза: Мира Шовлянски,  три нєпознати, Ксения Гарди </gallery> ==Литература== * Ирина Папуґа, Коцурски учителє - Мария и Микола Гарди, ''Studia ruthenica,'' чис. 3, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад, 1992-1993, б. 341. == Референци == {{DEFAULTSORT: Гарди , Микола }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Коцурци]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Еколоґийни рух]] [[Катеґория:17. фебруар]] [[Катеґория:Народзени 1917]] [[Катеґория:Умарли 1984]] 2snq3ac0xa63m9q221qri8snto2oau5 19598 19591 2026-06-28T07:45:13Z Olirk55 19 Мали орекциї 19598 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Микола Гарди </big> | label2 = | data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 =17. фебруара 1917. | label5 = Датум упокоєня | data5 =1984. року | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Ґимназия, Нови Сад, Учительска школа, Зомбор | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1941—1970. | label12 = Жанри | data12 = просвита, култура, защита природи | label13 = Поховани | data13 = на Новим теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Микола Гарди''' (*[[17. фебруар]] 1917—†1984), учитель, културно-просвитни роботнїк, вельки пропаґатор защити природи. ==Биоґрафия== Микола Гарди народзени 17. фебруара 1917. року у [[Коцур]]е. Оцец Ґабор и мац Мелана родз. Копчански. Основну школу закончел у [[Вербас|Вербаше]] и Новим Садзе, класичну ґимназию тиж у Новим Садзе 1940. року. Идуцого, 1941. року вислухал дополнююцу наставу зоз педаґоґийней ґрупи предметох (бул то теди такволани учительски курс) и здобул диплому о законченей учительскей школи у Зомборе. Такой почал робиц у школи у Коцуре. Микола Гарди робел як учитель у Коцуре од 1941. по 1960. рок. Микола Гарди бул у малженстве зоз учительку Марию. родз. Гаргаї и мали два дзивки Ксению и Зденку. ==Културна и просвитна дїялносц у Коцуре== [[Файл:Jak učiteljka u Kocure.jpg|alt=Наставнїцки колектив коцурскей школи|thumb|379x379px|Наставнїцки колектив коцурскей школи 1953/1954. рок. Стоя: нєпознати, Ксения Раґаї,  Шокица Парошки, над ню Митро Мудри, проф. [[Гавриїл Г. Надь|Г. Г. Надь]], Марча Кучмашова (од. Чакан), Мария Канюх, Микола Гарди, Ирина Бесерминьова, Мариян Бесерминї. Шедза: Мира Шовлянски, Цецилия Планкош, Микола Москаль, Мария Гарди, [[Еуфемия Барат|Еуфемия  Нота]] (Барат) Куча: Боса Бойович, Владимир Шарик,  др ветерини, Амалка Сабадош.]] По ошлєбодзеню, 1944. року, попри порядней роботи у школи, Микола Гарди ше уключел до просвитних и културних активносцох у валалє. Вон, вєдно з другима просвитнима роботнїками, орґанизовал аналфабетски курси за нєписмених жительох валала и околини. У тот час Коцур бул медзи першима местами у [[Войводина|Войводини]] у хторих скапала нєписменосц. Його значне доприношенє културному розвою Коцура и моцнєню просвитних активносцох була робота на обнавяню валалскей Читальнї хтора була формована ище 1879. року. Вєдно зоз ґрупу младих активистох, медзи хторима бул и [[Владимир Сабо Дайко]], зберали кнїжки по обисцох и оспособели просториї за Читальню. Младеж потим активно помагала роботу Читальнї и єй просвищуюцу улогу. Вєдно зоз супругу Марию, тиж учительку у коцурскей школи, режирали театрални фалати и робели на просвищованю младежи. Єден час Микола Гарди робел, як учитель, и на [[Косанчич|Косанчичу]]. Потим бул управитель теди новооснованей Нєподполней ґимназиї у Коцуре по єй злучованє и претворйовнє до осемрочней основней школи хтора од теди ноши мено ''Братство-єдинство''. Попри директорскей длужносци Микола Гарди у школи викладал ґеоґрафию и предмети з природних наукох (биолоґию, ботанїку и зоолоґию). Його способ настави кед интензивно хасновал очиглядни средства (наприклад, крейди у [[Фарба|фарбох]]) бул познати медзи просвитнима роботнїками як у Коцуре, так у Вербаше и ширше. Учитель Гарди водзел и школску задруґу ''Пионир'' 1957. и 1958. року хтора була медзи найлєпшима у вербаским срезу. Вон бул вельки любитель природи и животиньох, бул пасионовани голубар и [[Заяц|заячар]], та тоту любов преношел и на школярох. Як активни горяк Микола Гарди робел у Руху Горякох Републики [[Сербия|Сербиї]] дзе достал златну значку за роботу и закладанє.<ref>Иван Бесерминї, Биолоґия му була наймилша, новини ''Руске слово'', 6. април 1984. року, Нови Сад, б. 12.</ref> ==Педаґоґийна дїялносц у Новим Садзе == Зоз фамелию ше Микола Гарди 1960. року преселєл до Нового Саду та вон, як учитель, предлужел свою педаґоґийну роботу у ОШ ''Никола Тесла''. У тей школи Микола Гарди робел 10 роки. Як любитель природи и природних наукох вон иницировaл ожелєньованє простору коло школи Никола Тесла. На коло 6000 м² ожелєнєл [[Поверхносц|поверхносци]] хтори облапяли парк, квитну заграду и култивоване желєнїдло. Микола Гарди достал числени припознаню зоз природних наукох и за роботу на културним планє. До пензиї пошол 1970. року. Микола Гарди умар 1984. року. Поховани є на Новим [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. == Ґалерия == <gallery> Файл:Keresturski intelektualci 1939.jpg|алт=Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року |Студенти и штредньошколци у Руским Керестуре 1939. року Горе, з лїва: двоме нєпознати, Микола Гарди, учитель з Коцура, Звонко Сеґеди, Янко Няради, Славко Пап Пабиянков  Шедза : [[Янко Ерделї]] з Дюрдьова, нєпознати, [[Янко Виславски]], Митро Салак, др Янко Ерделї зоз Заґребу, [[Єфрем Колєсар]], нєпознати. Файл:Ucitelje u Kocure.jpg|алт=Учителє у Коцуре 1951/52.|Учителє у Коцуре 1951/52. Стоя: Мелания Гудак, [[Иван Бесерминї|Иван Бесерминї,]] [[Єлисавета Славка Рогаль]], Микола Гарди, нєпозната, [[Микола Сеґеди]], Цецилия Планкош. Шедза: Мира Шовлянски, три нєпознати, Ксения Гарди </gallery> ==Литература== * Ирина Папуґа, Коцурски учителє - Мария и Микола Гарди, ''Studia ruthenica,'' чис. 3, Дружтво за руски язик и литературу, Нови Сад, 1992-1993, б. 341. == Референци == {{DEFAULTSORT: Гарди , Микола }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Коцурци]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Еколоґийни рух]] [[Катеґория:17. фебруар]] [[Катеґория:Народзени 1917]] [[Катеґория:Умарли 1984]] 3c9vr3huo5fld2kye2pv413t9h48wkb 0 3167 19600 19479 2026-06-28T10:06:53Z Sveletanka 20 ушорйованє 19600 wikitext text/x-wiki '''Национални парк Памукале''' (турски: Памучна палата) єдинствени комплекс минералних жридлох у югозаходней [[Турска|Турскей]], нєдалєко од варошу Денизлия. Обласц ше состої зоз цеплих жридлох води и вапнянїкових седрох (препреченьох) нєзвичайней форми и плїтких терасових базенох хтори настали зоз прелїваньом води и ушедованьом минералох.<ref>Scheffel, Richard L.; Wernet, Susan J., eds. (1980). ''Natural Wonders of the World''. United States of America: Reader's Digest Association, Inc. p. 286. ISBN 0-89577-087-3.</ref><ref name=":0">[https://whc.unesco.org/en/list/485 "Hierapolis-Pamukkale World Heritage Site"], ''whc.unesco.org'' </ref> Над купалїщами (лїчилїщами) бул збудовани антични варош Хиєраполис у II вику старей ери. У тим варошу ша находза остатки купальньох, храмох и других старогреческих и староримских памятнїкох, як и ориґиналних вчасних християнских будинкох, так же варош вєдно зоз купалїщами Памукале, 1988. року уписани на Унескову лїстину шветовей културней скарбнїци.<ref name=":0" />Тото подруче ше находзи у долїни рики Мендерес зоз умерену климу през цали рок. Длугоке є коло 2 000, а широке 600 [[Метер|метери]], на 160 метери надморскей висини. Коло 2 милиони туристох рочнє нащиви тот [[национални парк]]. У националним парку Памукале єст 17 жридла води [[Температура|температури]] од 35 до 100 ступнї. Вода ше зоз жридлох прелїва по длужини од коло 320 метери по схилох, а потим ше прелїва зоз єдней тераси до другей. Калций-карбонат ше у води ушедує и настава вапнянїк, а угльо-диоксид ше ошлєбодзує. == Лїковитосц води == През тисячи роки, минерали були важни фактори у твореню базенох зоз воду у националним парку Памукале. Дзекуюци калций-карбонату, калций-сулфату, маґнезиюму, желєзу, солї и другим минералом вода позната у швеце по лїковитих свойствох. == Леґенда == Нєдалєко од валалу Памукале жила нєкрасна дзивка. Була барз забанована прето же ше нїкому нє пачела, пару нє могла найсц, та ришела одняц себе живот. Розчарована, скочела зоз найвисшей тераси (каскади) до води. Наздавала ше же скончи живот, алє ше зачирела, маґична вода змила шицки бриґи и як красавица виплївала на [[поверхносц]] води. Пан Денизлия бул обчаровани зоз єй красу, залюбел ше до нєй и нєодлуга ше винчали... {{Commonscat}} == Ґалерия == {|style="width: 100%", align=center | [[Файл:TR Pamukkale White Terraces asv2020-02 img16.jpg|мини|left|350px]] | [[Файл:Pamukkale 32.jpg|мини|right|350px]] | [[Файл:Pamukkale, Denizli 2026 55.jpg|мини|right|350px]] | [[Файл:Pamukkale 30.jpg|мини|right|350px]] |} == Литература == * Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA'', prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 132, 133 == Вонкашнї вязи == * [https://umetnostputovanja.rs/2016/05/29/turska-pamukale-pamukkale/ TURSKA - PAMUKALE],''umetnostputovanja.rs'' * [https://www.euronews.rs/putovanja/oko-sveta/18563/sta-je-pamukale-zanimljiva-destinacija-u-turskoj/vest Palata od „pamuka”], ''www.euronews.rs'' == Референци == [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Азиї]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Турска]] gq9z7lrc9393v6z7jepxc9ie5l9k65u 0 3178 19601 19487 2026-06-28T10:45:36Z Sveletanka 20 ушорйованє 19601 wikitext text/x-wiki '''Шираками–Санчи''' (японски: 白神山地, означує „бога билей гори") подруче лєсох у японских покраїнох Акита и Аомори на сиверу японского острова Хоншу. Тото подруче ма [[поверхносц]] коло 1 300 км², а прекрите є зоз пралєсами японского буку (''Fagus crenata''). Його часц од 169,7 км у найзащиценшим подручу уписана до Унесковей шветовей лїстини [[Културна скарбнїца|културней скарбнїци]] у Азиї 1993. року. <ref>[https://whc.unesco.org/en/list/663 Chirakami-Sanchi],''whc.unesco.org'' </ref> Структура жеми букових лєсох нє вигодна за роснуце [[Печарка|печаркох]], а окреме шитаки [[Печарка|печаркох]], алє то вшелїяк нє причина же би польопривреднїки узурповали тото подруче так же воно остало нєдотхнуте за розлику од лєсох у околїску. Почитованє прешлосци, предкох и традициї основна прикмета Японцох, цо доказує и податок же пред тим як [[национални парк]] основани, жителє тей обласци достали битку процив институцийох хтори допущели будованє драги цо би повязала два административни обласци Аомори и Акиру и загрожела природну ровновагу. Окрем буку, у лєше рошню коло 500 файти рошлїнох спомедзи хторих найважнєйши: кацура (''Cercidiphyllum''), калопанакс (''Kalopanax'', древо рицинусу), японски граб (''Ostrya japonica)'' и други файти лїсцопадних древох. Од животиньох на тим подручу, окрем 87 файтох птицох и 2 212 файтох инсектох, жиє и: национални символ – чарна жуна (''Dryocopus martius''), японски серов (''Capricornis crispus''), горски сокол-орел (''Nisaetus'' ''nipalensis''), шиви орел (''Aquila chrysaetos''), японски макаки (''Macaca fuscata''), миши роду ''Gliridae'' и азийски кафови медведз (''Ursus thibetanus''). Нєровни терен и нєдостаток драгох у парку причина минималного керченя букового лєса, так же людске дїйствованє було огранїчене лєм на погранїчну обласц парку. Матаґи, локална етнїчна ґрупа аинутского походзеня, хтора добре позна защицене подруче, лови по строгим кодексу, збера [[Пожива|поживу]] и орґанизує еко-нащиви.<ref>[https://world-natural-heritage.jp/en/article/shirakami-culture/ "Learn about the traditions of the Matagi, who live in harmony with the forest of Shirakami-Sanchi"]. World Natural Heritage in Japan. Tokyo Convention & Visitors Bureau.</ref> За уход до парку потребне допущенє лєсовей управи, а же би ше лапало риби, потребне и допущенє Националного риболовного здруженя. Популарне место за нащивительох то прекрасни водопад Анмон но таки. == Характеристики парку == Попри того же ше пред 2 милиони роками биодиверзитет прастарих букових лєсох на планети Жеми обачлївше зменшал пре континенталне захладзенє, лєси у сиверним Японє нє прецерпели нїяку пременку. Прето тоти лєси затримали свой першобутни еколоґийни состав и представяю такповесц „живу капсулу часу” од историйного значеня.<ref>Rothmar, Tyler (March 14, 2015). [https://www.japantimes.co.jp/news/2015/03/14/national/shirakami-sanchi-forest-outside-time/ "Shirakami Sanchi: A forest outside of time"]. ''The Japan Times''</ref> Гори Шираками першенствено ґранитни и седиментни стини. У покраїни єст вельо рики и водопади<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/663 "Shirakami-Sanchi". ''UNESCO World Heritage Centre'']. United Nations. 1992–2018</ref>, глїбоки и прикри долїни хтори ше преплєтаю.<ref>[http://world-heritage-datasheets.unep-wcmc.org/datasheet/output/site/shirakami-sanchi/ Shirakami-sanchi'']. International Union for Conservation of Nature and UN Enviroment World Conservation Monitoring Centre , 2017.''</ref> Подруче на надморскей висини од 100 до 1 243 [[Метер|метери]], а штредня висина 1 000 метери. Штредня рочна [[температура]] 12 ступнї на нїзшей надморскей висини, штреднї рочни паданя 1 938 милиметри. == Гранїци националного парку Шираками-Санчи == Шираками-Санчи ше на востоку гранїчи зоз националним парком Tsugaru quasi, а найвекши верх Shirakamidake, хтори нє у защиценим подручу, так же ше мож ґрабац на ньго без допущеня. У подножю Шираками-Санчи, у населєним месце Hachimori (Akita), ше кажди рок отримує концерт на отвореним Yūkyū-no-Mori (悠久の杜) або Шираками фестивал. {|style="width: 100%", align=center | [[Файл:Fujisato Komagatake 2021.jpg|мини|left|350px]] | [[Файл:Isedotai Site 2021b.jpg|мини|right|350px]] | [[Файл:白神岳2.jpg|мини|right|350px]] | [[Файл:Sirakami santi.JPG|мини|right|350px]] |} == Вонкашнї вязи == * [https://www.japan.travel/en/world-heritage/shirakami-sanchi-mountain-range/ Shirakami-Sanchi Mountain Range (UNESCO)], ''www.japan.travel'' * [https://www.japan-guide.com/e/e3790.html Shirakami Sanchi], ''www.japan-guide.com'' * [https://worldheritageoutlook.iucn.org/explore-sites/shirakami-sanchi Shirakami-Sanchi], ''worldheritageoutlook.iucn.org'' {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Азиї]] [[Катеґория:Япон]] 6kqsj8mmwn7dujqziif0hycxnbjnvw7 0 3197 19592 19575 2026-06-27T14:48:13Z Sveletanka 20 19592 wikitext text/x-wiki '''17. май''' — 137. [[дзень]] у року (138. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 228 днї. == Подїї == * 1846 — Адолф Сакс патентовал саксофон. * 1865 — Основана Медзинародна телекомуникацийна уния. * 1965 — Медзи ЗАД и Вельку Британию окончени перши трансатлантски телевизийни пренос програми у [[Фарба|фарбох]]. Америцки комерциялни телекомуникацийни сателит Ерли бирд преношел емисию америцкей ТВ мрежи НБС ''Нови попатрунок на стару Анґлию''. * Нєшка Медзинародни дзень гомофобиї * Шветови дзень телекомуникацийох и информацийного дружтва (WTISD). Означує ше на дзень подписованя першей медзинародней телеґрафскей конвенциї 1865. року и формованя Медзинародней униї за телекомуникацию (ITU). == Народзени == * 1912 — Ернест Контратович, подкарпатски маляр и педаґоґ. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:17.май]] [[Катеґория:Май]] 5nn2sy3iohrlmsqk39z1682c9dzor0m 0 3198 19594 19576 2026-06-27T14:50:50Z Sveletanka 20 вики вязи 19594 wikitext text/x-wiki '''18. май''' — 138. [[дзень]] у року (139. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 227 днї. == Подїї == * 1899 — У Гаґу отримана перша медзинарона конференция за застановйованє обегованя у наоружаню и зоперанє войнох. * 1954 — Ступела на моц европска конвенция о людских правох. * 1960 — Основани Факултет технїчних наукох (ФТН) на Универзитету у Новим Садзе. * 1998 — Влада ЗАД поднєсла вельку тужбу процив Майкрософт корпорациї, наймоцнєйшей софтверскей компаниї на швеце, пре монопол. * Нєшка Медзинародни дзень музейох. == Народзени == * 1868 — Народзени Николай II (Русия), остатнї всерусийски император. * 1872 — Народзел ше филозоф, математичар и [[Писатель|писател]]<nowiki/>ь [[Бертранд Расел]], (Трелек, Зєдинєне Кральовство, 18. май 1872 – Пенхриндейдрайт, Зєдинєне Кральовство, [[2. фебруар]] 1970) родоначальнїк аналитичней филозофиї, добитнїк Нобеловей награди за литературу 1950. року. * 1897 — Народзел ше филмски режисер, сценариста и продуцент Френк Капра (Бизаквино, Сицилия, 18. май 1897 – Ла Кинта, ЗАД, 3. септембер 1991), тройнїсти добитнїк Оскара. * 1919 — Народзела ше балерина Марґарет Евелин Хукам, позната як [[Марґот Фонтейн]] (Райґейт, Зєдинєне Кральовство 18. май 1919 – Панама, [[21. фебруар]] 1991). Кральовски балет (''The Royal Ballet'') ю преглашел за прима балерину асолута (''prima ballerina assoluta''), а одлуку потримала британска кралїца Елизабета II. * 1920 — Народзел ше римокатолїцки [[священїк]] [[Карол Йозеф Войтила]] (Вадовице, Польска, 18. май 1920 – Ватикан, [[2. април]] 2005), котри под меном Йоан Павло II постал перши нєиталиянски папа после 455 рокох. *1927 — [[Василь Хома]], чехословацки дипломата, литературознавец, педаґоґ, русински дружтвени активиста. == Умарли == * 1911 — [[Ґустав Малер]], австрийски [[Композитор|композитор.]] 1985 — [[Йовґен Сабол]] (*14. децембер 1913–†18. май 1985), [[професор]], педаґоґ, дїятель у култури. [[Катеґория:18. май]] [[Катеґория:Май]] [[Катеґория:Днї рока]] nd6th8gosu9snutcn0370w9v0h4vjoh 0 3200 19595 19578 2026-06-27T14:54:30Z Sveletanka 20 катеґория 19595 wikitext text/x-wiki '''20. май''' — 140. [[дзень]] у року (141. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 225 днї. == Подїї == * 1498 — Портуґалски моряк [[Васко да Ґама]] сцигол до пристанїща Каликат на югозаходзе Индиї и одкрил нову морску драгу коло Кончика добрей надїї. * 1987 — Основана руска [[Вокално-инструментална ґрупа Роса]]. * Нєшка Медзинародни дзень здравих городох. * Шветови дзень '''метролоґиї''' (мерних єдинкох) Медзинародни биро за чежини и мири ''(International Bureau of Weights and Measures – BIPM),'' одвичательни за єднаки мераня у цалим швеце. Основани є на схадзки 17 державох, хтора отримана у [[Париз|Паризу]], 20. мая 1875. року. Того дня подписана Метарска конвенция и од теди ше тот датум означує як початок запровадзованя сотруднїцтва и твореня общеприлапеней системи мерних єдинкох * Шветови дзень '''пчоларства'''. Инициятива за означованє рушела зоз Словениї, а Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох 20. май преглашела за Шветови дзень пчолох и пчоларства у децембре 2017. року, а датум 20. май вибрани прето же на тот дзень народзени зачатнїк и учитель модерного пчоларства у 18. вику Антон Янша, хторого царица Мария Терезия меновала за дворского пчолара и першого царского инструктора у монархиї. == Народзени == * 1799 — Народзел ше французки писатель [[Оноре де Балзак]] (Тур, Франуцузка, 20. май 1799 – Париз, 18. авґуст 1850). * 1914 — [[Мирон Гайдук]] (*20. май 1914—†11. юний 1993), ґлумец-аматер, сценски роботнїк, домар и послужитель. * 1944 — Народзени [[Джон Роберт Кокер]] (Шефилд, Зєдинєне кральовство, 20. май 1944 – Крофорд, ЗАД, 22. децембер 2014), британски блуз и рок [[шпивач]]. * 1984 — [[Даниєла Штайнфелд]] (20. май 1984, Бачка Тополя) [[Руски язик|руска]] и сербска театрална, телевизийна и филмска ґлумица. == Умарли == * 1506 — [[Кристофор Колумбо]], италиянски морйоплївец, сучасни пренаходзач Америки. * 1993 — [[Стеван Боднаров]] (*12 авґуст 1905—†20. май 1993) єден з найплоднєйших [[Скулпторство|скулпторох]] и малярох югославянского културного простору ХХ вику. Його уметнїцки анґажман тирвал вецей як седем децениї у историйним контексту дзе ше меняли держави и иделоґийни платформи. Народзени у рускей фамилиї у [[Ґосподїнци|Ґосподїнцох.]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:20. май]] [[Катеґория:Май]] ctshotbz1cmvgo5nl6n8wdifk3vna2d 0 3201 19596 19579 2026-06-27T14:56:16Z Sveletanka 20 катеґория 19596 wikitext text/x-wiki '''21. май''' — 141. [[дзень]] у року (142. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 224 днї. == Подїї == * 1831 — До Беоґраду принєшена державна друкарня зоз Санкт Петербурґу. Перша друкарня у ошлєбодзеней [[Сербия|Сербиї]] почала робиц у септембру 1831. року, а наволана є Князовско-сербска печатня. Вецей раз єй меняна назва, а тераз роби як Беоґрадски видавательно-ґрафични завод. * 1904 — У [[Париз|Паризу]] основана Медзинародна федерация фодбалских асоцияцийох – ФИФА (Fédération Internationale de Football Association – FIFA), шедзиско єй у Цириху у Швайцарскей. * 1925 — У Канади допущене предаванє пива. * 2006 — Гражданє Чарней Гори вигласали нєзависносц и роздлужованє од Державней заєднїци Сербиї и Чарней Гори. 21. май ше у Чарней Гори слави як Дзень Нєзависносци. * Нєшка Шветови дзень културней рижнородносци за диялоґ и розвой. Тот дзень преглашени 2001. року на схадзки Ґенералней скупштини УНЕСКО. У Универзалней декларациї УНЕСКО о културней рижнородносци стої же людске достоїнство вимага ширенє култури и образованя з цильом правди, шлєбоди и мира. З тоту историйну декларацию держави швета културну рижнородносц припознали як заєднїцке нашлїдство чловечества. == Народзени == * 1471 — [[Албрехт Дирер]], маляр, ґрафичар и теоретичар уметносци. * 1844 — Народзел ше маляр Анри Русо (Лавал, Французка, 21. май 1844 – Париз, 2. септембер 1910), бул самоуки французки постимпресионистични маляр, родоначальнїк наївного малярства. * 1895 — [[Никифор Дровняк]], русински (лемковски) наївни маляр. * 1903 — [[Василь Караман]], русински политични дїяч у Прешовским реґиону и на Подкарпатскей Руси. * 1932 — Народзени [[Владимир Ґаднянски|Владимир Мирко Ґаднянски]], новинар, режисер аматер и ґлумец. Бул перши редактор Телевизийного Маґазина на руским язику на Телевизиї Нови Сад. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:21. май]] [[Катеґория:Май]] 4ot4cblkcgg60x2nvxetjzsbr4g9py6 14 3207 19593 2026-06-27T14:49:10Z Sveletanka 20 катеґория 19593 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2 14 3208 19597 2026-06-27T14:56:43Z Sveletanka 20 катеґория 19597 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Май]] 796s7hs84jg7zlayuivfanz1np4mar2