Мутелка

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.10</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Мутелка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>317</id>
    <revision>
      <id>19791</id>
      <parentid>19783</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T17:17:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>19791</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1638" sha1="6dn5yc79x7w86lgwv0iaea6egyruymw" xml:space="preserve">[[Файл:Mutelka i zbuscok 06082024.jpg|thumb|Мутелка и збущок]]
'''Мутелка''' (серб. ''стапајица'', маљица, слов. ''mútelka, виходнярски mutilka'') то [[Прибор за єдзенє|прибор]] за муценє масла. Ма длугоку ручку, а долу дзирави [[Танєр|танєрчок]]. Трепе ше з ню по шметанки док ше нє справи масло и док ше нє видвої [[цмар]]. Походзи од слова муциц. Прави ше вєдно зоз [[Збущок|збущком]]  и состойна є часц прибору за муценє [[Масло|масла]]. Волала ше ище [[топарочка]], спомина ше у познатей рускей народней шпиванки.  

'''''Вежнї зайду и я зайду''''' 

::''Топарочка лєм лопота,'' 

::''а маселко муци, муци,''

::''кед ше моя мила ода,'' 

::''алє ме зармуци.''

== Литература ==

* ''Словнїк руского народного язика II'', А – Н, ''Филозофски факултет, Одсек за русинистику,'' Нови Сад 2017, б. 740

== Вонкашнї вязи ==

* [https://jezikoslovac.com/word/ncvl Stapajica], značenje i definicija

* [http://struna.ihjj.hr/naziv/stapajica/4335/ Stapajica]
[[Катеґория:Алати]]
[[Катеґория:Ручни алати]]
[[Катеґория:Кухньов прибор]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>6dn5yc79x7w86lgwv0iaea6egyruymw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Покрейтка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>368</id>
    <revision>
      <id>19794</id>
      <parentid>16986</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T17:19:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <origin>19794</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5648" sha1="5j6esn5oioq8821t74nyqijdfnatv4e" xml:space="preserve">[[Файл:Pokrejtka.jpg|Покрейтка|alt=|thumb|405x405px]]
'''Покрейтка''' (серб. &lt;i&gt;букетић на младожењином реверу&lt;/i&gt;, слц. &lt;i&gt;pokreta&lt;/i&gt;,  виходняр. &lt;i&gt;pokrejtka&lt;/i&gt;, укр. &lt;i&gt;диял&lt;/i&gt;. &lt;i&gt;бокреда&lt;/i&gt;, мадяр. &lt;i&gt;bokréta&lt;/i&gt;).  

== Историят покрейтки ==

У давних часох, кед ше леґинь женєл, односно кед спитал дзивку, почал ношиц за калапом покрейтку хтору ше куповало у дутяну. Справена була з воску, на нєй стали пупча, а розквитнути ружички були целово и червени зоз финого плаценка. На верху мали златка поцагани. Худобнєйши леґинє мали покрейтку лєм з єдного боку калапа, а тоти богатши – през цали калап. Теди леґинь аж по винчанє ношел за калапом вельки букет природного або штучного квеца. Зоз того букецика вишели 15-16 пантлїки по пас и були рижних фарбох. 

== Обичаї ==

Познєйше ше покрейтку правело на [[Розберанки|розберанкох]] (оп. &lt;i&gt;розберанки&lt;/i&gt;). Правели ю свашки, источашнє з венчиком за млоду. Желєни венок и покрейтка архаїчни елемент на рускей свадзби. Правело ше их зоз желєного [[Барвенок|барвенку]] цо квитнє на белаво. Кед у тим чаше нєт барвенку, мож похасновац и [[ґузбанок]]. Венок округли, а покрейтка конарчок зоз трома краками. За нїх млоди мушел заплациц дружком на розберанкох кед пришол з леґинями. На дзень свадзби, попри поступкох хтори ше одвиваю кед староста придзе по млоду, єден з найважнєйших то питанє «желєного конарка» и приношенє венку и покрейтки. Тоти предмети видавач приноши на танєру хтори закрити з хусточку. Млоди теди положи символичну суму пенєжу на танєр и свашки му до верхнєй кишеночки на рекли положа желєну покрейтку, а венчик ше виноши вонка и у другей просториї кладзе млодей на венєц зоз заднєй часци, алє так же би го було видно. 

Желєни венок и желєну покрейтку млодята ношели аж по сам конєц свадзби. Даяка старша жена, або єдна мац млодятох, знїмала млодей венок и брала млодому покрейтку же би их спалєла. Вери ше же на тот способ млодятом нїхто нє годзен начкодовац, а малженство будзе плодне и щешлїве.

== Символика ==

Желєнїдло як фарба и украс, символ вичного живота и надїї. Прето озда Руснаци правели венчик, барвинок, дзе його фарба ма барз значну функцию. Младим женом и дзивком венчик дава надїю же буду вично млади, же буду мац щесца и любови, здравя и домашнього благостану. Таке значенє желєнїдла ма и нєшка квеценє свадзебних з розмарию. 

У вязи зоз желєним венком у нашим народзе єст вельо вишпивани шпиванки. 

'''Нєшкайша покрейтка:''' Жаданє же би и млоди и млода на дзень свадзби були цо красше означени, спричинєло же желєна, свадзебна покрейтка нє траци на значеню, алє забера менєй видне место, а место нєй на ґалєрки ше кладзе билу, розкошнєйшу покрейтку. Покрейтка найчастейше як єден квиток з млодового букету, цо ознова упут'ює на жаданє же би ше млодята складали «як соль и хлєб», алє и як квеце хторе маю на винчаню.  
У найновшим чаше ше уж вецей анї розмарию нє припина свадзебним, алє квецик на пантлїчки хтори ше вяже коло руки. 

==Литература ==

* Любомир Медєши, ''Руска традиция,'' Нови Сад 2007, б. 197-209   
* Павле Малацко, ''Руска свадзба у Руским Керестуре од конца 19. вику по початок 21. вику,'' ''Studia Ruthenica,'' Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч.9, б. 93
[[Катеґория:Традиция]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>5j6esn5oioq8821t74nyqijdfnatv4e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розберанки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>397</id>
    <revision>
      <id>19793</id>
      <parentid>16987</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T17:19:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <origin>19793</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4508" sha1="no3fa13lwh6rer7bpdj4irmnq6uv5xr" xml:space="preserve">[[Файл:Vozenje ladi na rozberankoh.jpg|thumb|Воженє [[лада|лади]] на розберанкох ([[Руски Керестур]], 2024. рок)|right|300px]]
'''Розберанки''' (серб. ''девојачко вече'', рсй. ''девичник'', укр. ''дівич-вечір'', поль. ''wieczór panieński'', чес. ''děvičnik''; скорей ше гуторело: ''розберанка'') - то розберанє млодийовей [[Покрейтка|покрейтки]] у млодей [[дзень]] пред винчаньом. Слово розберанка походзи од часох док млодийове ище под час зарукох ношели за калапом вельку покрейтку. На розберанкох ше потим тоту покрейтку розберало и з тих ружичкох ше правело три мали, хтори себе дружбове припли за калап, а млодийови на дзень свадзби припли на реклу. Леґинь покрейтку ношел док нє пришагнул зоз дзивку, аж остатнї дзень пред пришагу вечар пошол зоз дружбами до млодей и там була «розберанка». Слово ''розберанка'' ше затримало аж по нєшка, гоч ше сам обичай розбераня покрейтки уж давно страцел.  

Кед дзивчата виплєтли венчики, ґу нїм приходзел млоди з дружбами. Теди вон пред нїма розобрал покрейтку на калапе, символ хтори по теди ношел, и даровал дзецом. Млода млодийови прикапчала нову покрейтку з [[Барвенок|барвенковим]] венчиком, а тиж так даровала покрейтки и дружбом. Млоди и дружбове мушели наградзиц дзивчата за їх труд. Тота награда була найчастейше у пенєжу. 

Млода под час розберанки була при пайташкох у другей хижи. Єй пайташки того вечара були задлужени виплєсц желєни венчик млодей до винчаня. Тот желєни венчик ше млодей привязовало зоз вулом на други венчик хтори ношела на глави до винчаня. Тиж так дзивчата рихтали покрейтку и желєни венчик за млодия. Вон их доставал на дзень свадзби кед пришол питац млоду. Познєйше, того вечара ше розберало покрейтку хтору млоди ношел за калапом як знак же є заручени. Кажде з присутних мал право вжац фалаток з млодийовей покрайтки. Тото указує же слово ''розберанка'' настало як пошлїдок розбераня покрейтки.  

Нєшка ше частейше хаснує слово ''розберанки'', гоч ше покрейтку вецей нє розбера. Розберанки ше претворели до веселого друженя и воженя [[Лада|лади]] з обисца млодей до млодийового обисца. 

==Литература ==

* Любомир Медєши, ''Руска традиция,'' Нови Сад 2007, б. 197-209   
  
* Павле Малацко, ''Руска свадзба у Руским Керестуре од конца 19. вику по початок 21. вику,'' ''Studia Ruthenica 9,'' Нови Сад 2004, б. 107-115   
  
* ''Словнїк руского народного язика II, О – Я,'' Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 406  

==Вонкашнї вязи ==

* [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%98%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%BE_%D0%B2%D0%B5%D1%87%D0%B5 Девојачко вече,] Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org
[[Катеґория:Традиция]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>no3fa13lwh6rer7bpdj4irmnq6uv5xr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розгварка зоз хасновательом:Keresturec</title>
    <ns>3</ns>
    <id>693</id>
    <revision>
      <id>19805</id>
      <parentid>19423</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T22:49:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-38905-99</username>
        <id>2296</id>
      </contributor>
      <comment>/* Тема */ нова тема</comment>
      <origin>19805</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24605" sha1="nwoxlhshdxrc2f6kfvhfkuy22t601ri" xml:space="preserve">== Modules &amp; templates ==

Hello, I can import some templates from English Wikipedia, but I need to know what names would be preferred for some of them. Would infobox be инфобокс or something different? Parameters also would need translations. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:08, 2. януар 2025. (CET)

:Ja  nje znam točno co to infobox  abo na htori parametri dumace.  Pošljice mi  skrinšot jednoho textu na htorim jest infobox i parametri ta vam vec odvitujem. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 19:41, 2. януар 2025. (CET)
::[https://i.imgur.com/Qa3zQ1X.png Skrinšot]. It is called &quot;[[sr:Шаблон:Инфокутија|Инфокутија]]&quot; in Serbian, &quot;[[hr:Predložak:Infookvir|Infookvir]]&quot; in Croatian, &quot;[[ru:Шаблон:Карточка|Карточка]]&quot; in Russian and &quot;[[sk:Šablóna:Infobox|Infobox]]&quot; in Slovak. инфобокс would be easiest translation, it could also something like &quot;инфоладичка&quot;. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:20, 2. януар 2025. (CET)
:::Mi za toto jednostavno hasnovali slovo že to ramik abo po serbski abo horvatski okvir.  Možebuc to mož navolovac jak  Inforamik abo Infoboks. Mođljive i Infoladička. Значи, Инфорамик, Инфобокс або Инфоладичка. Ja za mojih sotrudnjikoh napravel  taki šablon abo template  (za oblasc kulturi, osoboh z kulturi, prosviti, umetnosci)
:::Култура, просвита   шаблон
::: 
:::{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
:::|+
:::! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мено и презвиско&lt;/big&gt;
:::|-
:::| colspan=&quot;2&quot; |(портрет)
:::|-
:::|'''Народзени а'''
:::|
:::|-
:::|'''Умар ла'''
:::|
:::|-
:::|'''Державянство'''
:::|
:::|-
:::|'''Язик творох'''
:::|
:::|-
:::|'''Школа'''
:::|
:::|-
:::|'''Универзитет'''
:::|
:::|-
:::|'''Период твореня'''
:::|
:::|-
:::|'''Жанри'''
:::|
:::|-
:::|'''Поховани а'''
:::|
:::|-
:::|'''Припознаня'''
:::|
:::|}
:::  Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:32, 3. януар 2025. (CET)

== O razgovoru na stranici zajednice ==

Hvala na detaljnim informacijama i svakako želim da uvažim vašu povratnu reakciju. Razumijem važnost preciznosti o kojoj govorite, ali ovdje je gradimo oslanjajući se na kredibilne sekundarne izvore i nije nam zapravo dozvoljeno da radimo originalna istraživanja (što bi bilo kada bih vas intervjuisao o ovoj temi kao urednik). Recenzirani naučni članak trebao bi da zadovolji uobičajene standarde. Također, istorijski narativi uvijek uključuju određeni stepen subjektivnosti i tu se neko često može osjetiti zakinutim, kao da je dobio nedovoljno priznanje, da je neko nezasluženo istaknut itd. (ali zamislite dva objektivna istoričara sa istom hrpom dokumenata, oni će sastaviti tekstove sa dva različita narativa). Bojim se da vam ostaje ona Churchillova kako će ga istorija pamtiti po dobru jer će ju napisati - ako postoji mogućnost da o ovome što govorite odradite nekakav medijski razgovor to bi stvorilo sekundarni izvor na koji bi se kasnije mogli referirati. U suprotnom, svodi se to na nekakav obračun ega koji može jako negativno da utiče na projekat, posebno veoma mali novi projekat. To bar tako primarno izgleda sa strane i teško da će bilo ko htjeti u vaš međusobni odnos ulaziti već će prije pogledati gdje može korisnije uložiti svoje vrijeme. To je šteta jer i sami pišete da podržavate rad osobe koju ste spomenuli (možda malo previše spomenuli) - ako se lično poznajete i nije prekasno možda se još da otići na neku kavu i riješiti nesporazume. Takođe, razmišljam kako bi možda bilo dobro da na stranici zajednice pokrenete posebnu dodatnu stranicu za srpsko-hrvatski i engleski kako bi izbjegli zlonamjerne kritike da ovo i nije Wikipedija na rusinskom. Članci koje sam započeo na srpskoj, hrvatskoj, bosanskoj, srpskohrvatskoj i turskoj Wikipediji svakako podižu vidljivost i svijest i pomažu vam doći do više ljudi. Oni se moraju temeljiti na sekundarnim izvorima kako bi uopšte postojali. Ovo su izvori koji postoje i svako ko bi radio pregledno istraživanje temeljeno na dostupnim sekundarnim izvorima (bez originalnog istraživanja) došao bi do sličnih zaključaka. Ako neko van Wikipedije bude radio novo originalno istraživanje sada će lako doći i do vaših komentara koji bi se u tom slučaju kružno mogli vratiti. U ovom trenutku, ja ne vidim kako mogu koristiti vaše komentare na stranici zajednice kao izvor. Baš iz tih razloga mislim da ne trebam mijenjati članke, ali se zaista nadam da uskoro imamo više izvora koji će detaljnije sve da pojasne. Ako u tom dijelu mogu kako pomoći, budite slobodni i lično mi se obratiti. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:41, 31. януар 2025. (CET)

== Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment ==

Hello,

Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis.

We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year!
If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later:

* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC]
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC]

Looking forward to your participation!

Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&amp;oldid=28454981 --&gt;

For me is acceptable 4 April 15:00 UTC, my local time will be 10:00am

[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:01, 28. марец 2025. (CET)Keresturec

: Hi! Thanks for signing up! You can find the meeting link [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC here]. Looking forward to meeting you on Friday :)

:: We are in the Google Meet:) Will you be able to join us? [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 17:10, 4. април 2025. (CEST)

== Notice of expiration of your sysop right ==

&lt;div dir=&quot;ltr&quot;&gt;Hi, as part of [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it. &lt;i&gt;In other languages: [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot/Messages/default|click here]]&lt;/i&gt; [[Хаснователь:Leaderbot|Leaderbot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Leaderbot|розгварка]]) 21:43, 17. април 2025. (CEST)&lt;/div&gt;

== Deleting wrong user page ==

Could you kindly delete this [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Shaul User page] I mistakenly created? [[Хаснователь:Shaul|Shaul]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Shaul|розгварка]]) 06:20, 22. април 2025. (CEST)

== Obnova administrature ==

Pozdrav! Odgovaram Vam na [[special:diff/10042|ovu poruku]] na Vašem razgovoru da se ne miješaju teme. Trebali biste [[:meta:Steward_requests/Permissions#Administrator_access|na ovom podnaslovu]] (&quot;Administrator access&quot;) skroz na dno postaviti sljedeće (možete ovaj tekst kopirati i tamo zalijepiti, ispunio sam ono što Vam treba):&lt;pre&gt;
==== Keresturec@rsk.wikipedia====
{{sr-request
 |status    = &lt;!-- Don't change this line --&gt;
 |domain    = rsk.wikipedia
 |user name = Keresturec
 |discussion= [[:rsk:Википедия:Портал_заєднїци#Обнова_правох_администратора]]
}}
(your remarks) ~~~~
&lt;/pre&gt;
Umjesto ovog &quot;(your remarks)&quot; možete napisati neke dodatne stvari koje možda želite istaknuti kako biste olakšali posao stjuardima, primjerice da ste već prethodno dobili administraturu te da se prijavljujete ponovno, ali tek nakon isteka statusa iz XYZ razloga (koliko shvaćam, niste se snašli s procesom prijave). Pripazite samo da na kraju te poruke &lt;u&gt;ostanu&lt;/u&gt; znakovi &lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;~~~~&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;, kako bi se spremio Vaš potpis. Ako se slučajno ne snalazite najbolje s engleskim (nisam siguran hoće li se stjuardi snaći s našim jezicima), mogu prevesti što god Vam treba. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:27, 19. май 2025. (CEST)

==Pannonian Rusyn translation==
Hello Mr Keresturec,

What is the Pannonian Rusyn translation for this text?:

:&quot;Јер, Бог је толико волео свет да је дао свога јединорођеног Сина да ко год у њега верује не пропадне, него да има вечни живот.&quot;

--[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 15:55, 23. май 2025. (CEST)

Бо, Бог нательо любел швет же дал свойого єдинородзеного Сина же би хто лєм до ньго вери нє препаднул,  алє же би мал вични живот.

--[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] 24. май 2025.

:Thank you very much Keresturec for your help! I have now added it to [https://transliterationtools.blogspot.com/p/john-316-in-multiple-languages-of-globe.html this page]. --[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 20:03, 24. май 2025. (CEST)

== Страница са прекинутим везама  к фајловима ==

Имам једну чудну појаву.  На неким текстовима  су, ничим изазване,  нестале фотографије, и портрети и еветнуалне фотографије у тексту.  Интересанто је да су оквири за слику остали али слике у њима нема. 

На свим тим страницама сам уочио доле у категоријама да има једна која гласи

Странице са прекинутим везама к фајловима. 

Због чега одн. шта је узрок да се прекидају везе к  .јпг фајловима?

На Викимедији, у фолдеру где су се дотичне фотографије налазиле, тих фотографија  сада нема (па веза са њима МОРА бити прекинута). Шта то  елиминује сасвим легално и у складу са свим прописима постављене фотографије на Викимедији?
 — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:42, 11. новембер 2025. (CET)

== Dvije kategorije ==

Trebalo bi pobrisati [[:Катеґория:Русини у Словацкей]] i [[:Катеґория:Русини у Мадярскей]]. Sve ostale kategorije počinju s Rusnaci.  [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 15:43, 11. януар 2026. (CET)

== Руски преклад ==

Добри дзень, панє Керестурец! Нєшка креировал перши преклад за главни бок Мета-Вики по руским язнку, понеже я сцец креировац преклад, же витримованє виталносц руского язнка в Интернеце. Ето бок: https://meta.wikimedia.org/wiki/Main_Page/rsk. И я знал тот сей преклад мочи мац дакотри помилїцох, алє то статочни рушиц за Интернету або нє. Нє єдино, я тиж креировал преклад о Фондациї Викимедиї: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Wikimedia_Foundation/rsk, їх шестринє проєкти: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Sisterprojects/rsk (в покроку, 63%) и главни бок Викимедиї Инкубатор: https://incubator.wikimedia.org/wiki/Incubator:Main_Page/rsk (в покроку, 8%). Я креировал преклади похасновал словнїку и тастатуру руского язнка. Накельо ти основал помилїц, одвитовац ту в мой бок дискусиї: [[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis]]. То є то. Поздрав,  — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 15:05, 23. януар 2026. (CET)

== Invitation to try the Starter Kit tool and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]],

Apologies this message is not in your native language.

As one of the editors who set up the Pannonian Rusyn Wikipedia, the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative invites you to use the Starter Kit to configure and customize Pannonian Rusyn Wikipedia homepage.

Main page customization is one of the first features of the starter kit which will help you improve your main page's layout and mobile responsiveness, and structure your content with ease using pre-built templates. It will also help us evaluate how well it can improve the onboarding experience of administrators on your Wikipedia, so we can further use the learnings to improve the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter kit.

'''Here's how to get started:'''

* Access the Starter Kit here: https://starterkit.toolforge.org/
* Use the tool as illustrated in the screen record below to customize your main page.

[[Файл:Starter_kit_main_page_customization_feature_demo.webm|713x713п|Starter kit main page customization feature demo]]

* When you are done, share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] on the following:
** The time it took to configure and customize your Wikipedia initially, and the time it took now with the Kit.
** The things you find most useful while configuring it.
** Tell us anything important to your language Wikipedia or your community's goals that you felt the configured main page templates were able to or unable to capture.
** The step in the configuration process where you felt stuck, confused, or unsure what to do next.

The configurations can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try it several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by the 11th of May 2026 so we can start adding more features based on it. If you have any questions or need assistance, let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 01:19, 28. април 2026. (CEST)

:Dear @[[User:Keresturec|Keresturec]],

:Thank you so much for taking the time to explore the [https://starterkit.toolforge.org/Starter kit Starter kit] and for sharing your feedback. Your insights are invaluable to us, and we truly appreciate your continued dedication to your Wikipedia community.

:We will be reviewing all the feedback we received and use it to improve the Starter Kit for future wikis graduating from the incubator. Every comment, whether about what worked well or where you felt stuck, helps us shape a better experience for administrators in new wikis.

:The next phase of our work will focus on [[mw:Language Onboarding and Development/Starter kit/Designs#Dashboard Overview|the Dashboard]], which will give administrators a clearer overview of their wiki's activity and health, along with suggestions for essential tasks that can support the growth of their wiki. We plan to involve you in this process, and we'll be reaching out soon with more details on testing the dashboard.

:If you haven't yet had the chance to submit your feedback, you're still welcome to share your thoughts on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit#|feedback page link]]. We'll keep you [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Updates|updated on this page]] as things progress.

:Best regard,

:[[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 23:24, 14. май 2026. (CEST)
== You may be an eligible candidate for the U4C election ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
Greetings,

The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]] seeks candidates for the 2026 election. The U4C is the global committee responsible for overseeing enforcement of the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]]. Elections are held annually, if elected a committee member serves for two years.

This year the U4C requires candidates to hold administrator rights on at least one wiki, which is why you are being contacted as you appear to hold this right. There are other requirements, such as candidates must be at least 18 years old and may not be employed by the Wikimedia Foundation or other related chapters and affiliates. You can find more information in the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026#Call_for_Candidates|call for candidates on Meta-wiki]]. Additionally, the committee's working language is English; some ability to communicate in English is required.

The election opens on 18 May, if you are eligible and interested you have until 10 May to submit your candidacy. There will be a week in between for candidates to answer questions from the community. Voting takes place privately in [[m:Special:MyLanguage/SecurePoll|SecurePoll]], successful candidates must receive at least 60% support. More information is available on [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|the 2026 Elections page]], including timelines and other candidacy information. If you read over the material and consider yourself qualified, please consider submitting your name to run for the committee. If you think someone else in your community might be interested and qualified, please encourage them to run.

In partnership with the U4C -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|talk]]) 22:11, 28. април 2026. (CEST) &lt;/div&gt;
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:Keegan (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/test&amp;oldid=30472482 --&gt;

== Invitation to try the Starter Kit Dashboard and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]

Apologies this message is not in your native language.

As an admin in the Pannonian Rusyn Wikipedia, you are invited by the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative to use the Starter Kit Dashboard. This tool will help you perform essential tasks such as importing infoboxes, tracking your Wikipedia’s activity and growth and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance.

Starter Kit Dashboard organizes essential setup tasks, making it easy for you to complete them so contributors can begin editing and learning quickly. As an admin, you can also use the Dashboard to track your Wikipedia’s progress and growth. Using this tool will help us evaluate how it can improve the onboarding experience for administrators, and the insights you provide will be used to enhance the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter Kit.

Here's how to get started:

* Access the Starter Kit Dashboard here: [http://starterkit.toolforge.org/ http://starterkit.toolforge.org]
* Login with your wiki credentials, enter the target wiki url (e.g., https://hi.wikipedia.org)
* Follow the steps shown in the video below to use the tool.

[[file:Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video.webm|758x758px|Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video]]

* After exploring the Dashboard, please share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page,]] focusing on the following questions:
** The parts of the starter kit you expect to use most often, and how you plan to use them.
** The essential tasks you tried, and how easy or difficult they were to complete.
** The wiki tasks you would like the starter kit to guide you through or automate in the future.

Most of the tasks that will result in edits on the wiki can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try them several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by June 30, 2026, so we can begin analyzing it to identify areas for improvement. If you have any questions or need assistance, please let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new and small Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 22:25, 17. юний 2026. (CEST)

== Тема ==

[[:Файл:Anal Berlin.JPG]] — [[Окреме:Доприноси/&amp;#126;2026-38905-99|&amp;#126;2026-38905-99]] ([[Розгварка зоз хасновательом:&amp;#126;2026-38905-99|разговор]]) 00:49, 9. юлий 2026. (CEST)</text>
      <sha1>nwoxlhshdxrc2f6kfvhfkuy22t601ri</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19806</id>
      <parentid>19805</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T22:49:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-38905-99</username>
        <id>2296</id>
      </contributor>
      <origin>19806</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24350" sha1="j99sq7r9coxccx414ekxn4xc7lzub59" xml:space="preserve">== Modules &amp; templates ==

Hello, I can import some templates from English Wikipedia, but I need to know what names would be preferred for some of them. Would infobox be инфобокс or something different? Parameters also would need translations. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:08, 2. януар 2025. (CET)

:Ja  nje znam točno co to infobox  abo na htori parametri dumace.  Pošljice mi  skrinšot jednoho textu na htorim jest infobox i parametri ta vam vec odvitujem. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 19:41, 2. януар 2025. (CET)
::[https://i.imgur.com/Qa3zQ1X.png Skrinšot]. It is called &quot;[[sr:Шаблон:Инфокутија|Инфокутија]]&quot; in Serbian, &quot;[[hr:Predložak:Infookvir|Infookvir]]&quot; in Croatian, &quot;[[ru:Шаблон:Карточка|Карточка]]&quot; in Russian and &quot;[[sk:Šablóna:Infobox|Infobox]]&quot; in Slovak. инфобокс would be easiest translation, it could also something like &quot;инфоладичка&quot;. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:20, 2. януар 2025. (CET)
:::Mi za toto jednostavno hasnovali slovo že to ramik abo po serbski abo horvatski okvir.  Možebuc to mož navolovac jak  Inforamik abo Infoboks. Mođljive i Infoladička. Значи, Инфорамик, Инфобокс або Инфоладичка. Ja za mojih sotrudnjikoh napravel  taki šablon abo template  (za oblasc kulturi, osoboh z kulturi, prosviti, umetnosci)
:::Култура, просвита   шаблон
::: 
:::{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
:::|+
:::! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Мено и презвиско&lt;/big&gt;
:::|-
:::| colspan=&quot;2&quot; |(портрет)
:::|-
:::|'''Народзени а'''
:::|
:::|-
:::|'''Умар ла'''
:::|
:::|-
:::|'''Державянство'''
:::|
:::|-
:::|'''Язик творох'''
:::|
:::|-
:::|'''Школа'''
:::|
:::|-
:::|'''Универзитет'''
:::|
:::|-
:::|'''Период твореня'''
:::|
:::|-
:::|'''Жанри'''
:::|
:::|-
:::|'''Поховани а'''
:::|
:::|-
:::|'''Припознаня'''
:::|
:::|}
:::  Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:32, 3. януар 2025. (CET)

== O razgovoru na stranici zajednice ==

Hvala na detaljnim informacijama i svakako želim da uvažim vašu povratnu reakciju. Razumijem važnost preciznosti o kojoj govorite, ali ovdje je gradimo oslanjajući se na kredibilne sekundarne izvore i nije nam zapravo dozvoljeno da radimo originalna istraživanja (što bi bilo kada bih vas intervjuisao o ovoj temi kao urednik). Recenzirani naučni članak trebao bi da zadovolji uobičajene standarde. Također, istorijski narativi uvijek uključuju određeni stepen subjektivnosti i tu se neko često može osjetiti zakinutim, kao da je dobio nedovoljno priznanje, da je neko nezasluženo istaknut itd. (ali zamislite dva objektivna istoričara sa istom hrpom dokumenata, oni će sastaviti tekstove sa dva različita narativa). Bojim se da vam ostaje ona Churchillova kako će ga istorija pamtiti po dobru jer će ju napisati - ako postoji mogućnost da o ovome što govorite odradite nekakav medijski razgovor to bi stvorilo sekundarni izvor na koji bi se kasnije mogli referirati. U suprotnom, svodi se to na nekakav obračun ega koji može jako negativno da utiče na projekat, posebno veoma mali novi projekat. To bar tako primarno izgleda sa strane i teško da će bilo ko htjeti u vaš međusobni odnos ulaziti već će prije pogledati gdje može korisnije uložiti svoje vrijeme. To je šteta jer i sami pišete da podržavate rad osobe koju ste spomenuli (možda malo previše spomenuli) - ako se lično poznajete i nije prekasno možda se još da otići na neku kavu i riješiti nesporazume. Takođe, razmišljam kako bi možda bilo dobro da na stranici zajednice pokrenete posebnu dodatnu stranicu za srpsko-hrvatski i engleski kako bi izbjegli zlonamjerne kritike da ovo i nije Wikipedija na rusinskom. Članci koje sam započeo na srpskoj, hrvatskoj, bosanskoj, srpskohrvatskoj i turskoj Wikipediji svakako podižu vidljivost i svijest i pomažu vam doći do više ljudi. Oni se moraju temeljiti na sekundarnim izvorima kako bi uopšte postojali. Ovo su izvori koji postoje i svako ko bi radio pregledno istraživanje temeljeno na dostupnim sekundarnim izvorima (bez originalnog istraživanja) došao bi do sličnih zaključaka. Ako neko van Wikipedije bude radio novo originalno istraživanje sada će lako doći i do vaših komentara koji bi se u tom slučaju kružno mogli vratiti. U ovom trenutku, ja ne vidim kako mogu koristiti vaše komentare na stranici zajednice kao izvor. Baš iz tih razloga mislim da ne trebam mijenjati članke, ali se zaista nadam da uskoro imamo više izvora koji će detaljnije sve da pojasne. Ako u tom dijelu mogu kako pomoći, budite slobodni i lično mi se obratiti. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:41, 31. януар 2025. (CET)

== Invitation to connect with fellow contributors from language onboarding experiment ==

Hello,

Hope this message finds you well! I would like to invite you to a community conversation to connect with fellow contributors from pilot wikis (Southern Ndebele, Tai Nüa, Iban, Obolo, Pannonian Rusyn) that graduated through a [https://diff.wikimedia.org/2024/10/31/wikipedia-goes-live-for-five-languages-through-the-future-of-language-incubation-initiative/ Language Onboarding Experiment] last year. In this conversation, we plan to facilitate sharing learnings, discussing technical needs post-graduation, and collaborating on solving challenges faced by the pilot wikis.

We spoke with a few contributors from these wikis back in December, and their valuable input on contributions has given us some perspectives on what to investigate next. A report will soon be published on those learnings. We hope that this meeting will not only be a great opportunity for us to come together and learn from each other but also allow us to use your valuable input to shape our plans for the coming year!
If you can attend the call, please sign up here, and I will share more details later:

* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#5_April_2025_01:00_UTC 5 April 2025, 01:00 UTC]
* [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC 4 April 2025, 15:00 UTC]

Looking forward to your participation!

Cheers, [[User:SSethi (WMF)]] via [[Хаснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MediaWiki message delivery|розгварка]]) 19:52, 27. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:SSethi (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:SSethi_(WMF)/MassMessageList&amp;oldid=28454981 --&gt;

For me is acceptable 4 April 15:00 UTC, my local time will be 10:00am

[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 01:01, 28. марец 2025. (CET)Keresturec

: Hi! Thanks for signing up! You can find the meeting link [https://www.mediawiki.org/wiki/Language_Onboarding_and_Development/Community_conversations_2024-25#4_April_2025_15:00_UTC here]. Looking forward to meeting you on Friday :)

:: We are in the Google Meet:) Will you be able to join us? [[Хаснователь:SSethi (WMF)|SSethi (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:SSethi (WMF)|розгварка]]) 17:10, 4. април 2025. (CEST)

== Notice of expiration of your sysop right ==

&lt;div dir=&quot;ltr&quot;&gt;Hi, as part of [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it. &lt;i&gt;In other languages: [[:m:Special:MyLanguage/Global reminder bot/Messages/default|click here]]&lt;/i&gt; [[Хаснователь:Leaderbot|Leaderbot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Leaderbot|розгварка]]) 21:43, 17. април 2025. (CEST)&lt;/div&gt;

== Deleting wrong user page ==

Could you kindly delete this [https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Shaul User page] I mistakenly created? [[Хаснователь:Shaul|Shaul]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Shaul|розгварка]]) 06:20, 22. април 2025. (CEST)

== Obnova administrature ==

Pozdrav! Odgovaram Vam na [[special:diff/10042|ovu poruku]] na Vašem razgovoru da se ne miješaju teme. Trebali biste [[:meta:Steward_requests/Permissions#Administrator_access|na ovom podnaslovu]] (&quot;Administrator access&quot;) skroz na dno postaviti sljedeće (možete ovaj tekst kopirati i tamo zalijepiti, ispunio sam ono što Vam treba):&lt;pre&gt;
==== Keresturec@rsk.wikipedia====
{{sr-request
 |status    = &lt;!-- Don't change this line --&gt;
 |domain    = rsk.wikipedia
 |user name = Keresturec
 |discussion= [[:rsk:Википедия:Портал_заєднїци#Обнова_правох_администратора]]
}}
(your remarks) ~~~~
&lt;/pre&gt;
Umjesto ovog &quot;(your remarks)&quot; možete napisati neke dodatne stvari koje možda želite istaknuti kako biste olakšali posao stjuardima, primjerice da ste već prethodno dobili administraturu te da se prijavljujete ponovno, ali tek nakon isteka statusa iz XYZ razloga (koliko shvaćam, niste se snašli s procesom prijave). Pripazite samo da na kraju te poruke &lt;u&gt;ostanu&lt;/u&gt; znakovi &lt;code&gt;&lt;nowiki&gt;~~~~&lt;/nowiki&gt;&lt;/code&gt;, kako bi se spremio Vaš potpis. Ako se slučajno ne snalazite najbolje s engleskim (nisam siguran hoće li se stjuardi snaći s našim jezicima), mogu prevesti što god Vam treba. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:27, 19. май 2025. (CEST)

==Pannonian Rusyn translation==
Hello Mr Keresturec,

What is the Pannonian Rusyn translation for this text?:

:&quot;Јер, Бог је толико волео свет да је дао свога јединорођеног Сина да ко год у њега верује не пропадне, него да има вечни живот.&quot;

--[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 15:55, 23. май 2025. (CEST)

Бо, Бог нательо любел швет же дал свойого єдинородзеного Сина же би хто лєм до ньго вери нє препаднул,  алє же би мал вични живот.

--[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] 24. май 2025.

:Thank you very much Keresturec for your help! I have now added it to [https://transliterationtools.blogspot.com/p/john-316-in-multiple-languages-of-globe.html this page]. --[[Хаснователь:DaveZ123|DaveZ123]] ([[Розгварка зоз хасновательом:DaveZ123|розгварка]]) 20:03, 24. май 2025. (CEST)

== Страница са прекинутим везама  к фајловима ==

Имам једну чудну појаву.  На неким текстовима  су, ничим изазване,  нестале фотографије, и портрети и еветнуалне фотографије у тексту.  Интересанто је да су оквири за слику остали али слике у њима нема. 

На свим тим страницама сам уочио доле у категоријама да има једна која гласи

Странице са прекинутим везама к фајловима. 

Због чега одн. шта је узрок да се прекидају везе к  .јпг фајловима?

На Викимедији, у фолдеру где су се дотичне фотографије налазиле, тих фотографија  сада нема (па веза са њима МОРА бити прекинута). Шта то  елиминује сасвим легално и у складу са свим прописима постављене фотографије на Викимедији?
 — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:42, 11. новембер 2025. (CET)

== Dvije kategorije ==

Trebalo bi pobrisati [[:Катеґория:Русини у Словацкей]] i [[:Катеґория:Русини у Мадярскей]]. Sve ostale kategorije počinju s Rusnaci.  [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 15:43, 11. януар 2026. (CET)

== Руски преклад ==

Добри дзень, панє Керестурец! Нєшка креировал перши преклад за главни бок Мета-Вики по руским язнку, понеже я сцец креировац преклад, же витримованє виталносц руского язнка в Интернеце. Ето бок: https://meta.wikimedia.org/wiki/Main_Page/rsk. И я знал тот сей преклад мочи мац дакотри помилїцох, алє то статочни рушиц за Интернету або нє. Нє єдино, я тиж креировал преклад о Фондациї Викимедиї: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Wikimedia_Foundation/rsk, їх шестринє проєкти: https://meta.wikimedia.org/wiki/Template:Main_Page/Sisterprojects/rsk (в покроку, 63%) и главни бок Викимедиї Инкубатор: https://incubator.wikimedia.org/wiki/Incubator:Main_Page/rsk (в покроку, 8%). Я креировал преклади похасновал словнїку и тастатуру руского язнка. Накельо ти основал помилїц, одвитовац ту в мой бок дискусиї: [[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis]]. То є то. Поздрав,  — [[Хаснователь:Orbitminis|Orbitminis]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Orbitminis|розгварка]]) 15:05, 23. януар 2026. (CET)

== Invitation to try the Starter Kit tool and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]],

Apologies this message is not in your native language.

As one of the editors who set up the Pannonian Rusyn Wikipedia, the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative invites you to use the Starter Kit to configure and customize Pannonian Rusyn Wikipedia homepage.

Main page customization is one of the first features of the starter kit which will help you improve your main page's layout and mobile responsiveness, and structure your content with ease using pre-built templates. It will also help us evaluate how well it can improve the onboarding experience of administrators on your Wikipedia, so we can further use the learnings to improve the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter kit.

'''Here's how to get started:'''

* Access the Starter Kit here: https://starterkit.toolforge.org/
* Use the tool as illustrated in the screen record below to customize your main page.

[[Файл:Starter_kit_main_page_customization_feature_demo.webm|713x713п|Starter kit main page customization feature demo]]

* When you are done, share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] on the following:
** The time it took to configure and customize your Wikipedia initially, and the time it took now with the Kit.
** The things you find most useful while configuring it.
** Tell us anything important to your language Wikipedia or your community's goals that you felt the configured main page templates were able to or unable to capture.
** The step in the configuration process where you felt stuck, confused, or unsure what to do next.

The configurations can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try it several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by the 11th of May 2026 so we can start adding more features based on it. If you have any questions or need assistance, let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 01:19, 28. април 2026. (CEST)

:Dear @[[User:Keresturec|Keresturec]],

:Thank you so much for taking the time to explore the [https://starterkit.toolforge.org/Starter kit Starter kit] and for sharing your feedback. Your insights are invaluable to us, and we truly appreciate your continued dedication to your Wikipedia community.

:We will be reviewing all the feedback we received and use it to improve the Starter Kit for future wikis graduating from the incubator. Every comment, whether about what worked well or where you felt stuck, helps us shape a better experience for administrators in new wikis.

:The next phase of our work will focus on [[mw:Language Onboarding and Development/Starter kit/Designs#Dashboard Overview|the Dashboard]], which will give administrators a clearer overview of their wiki's activity and health, along with suggestions for essential tasks that can support the growth of their wiki. We plan to involve you in this process, and we'll be reaching out soon with more details on testing the dashboard.

:If you haven't yet had the chance to submit your feedback, you're still welcome to share your thoughts on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit#|feedback page link]]. We'll keep you [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit/Updates|updated on this page]] as things progress.

:Best regard,

:[[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 23:24, 14. май 2026. (CEST)
== You may be an eligible candidate for the U4C election ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
Greetings,

The [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C)]] seeks candidates for the 2026 election. The U4C is the global committee responsible for overseeing enforcement of the [[foundation:Special:MyLanguage/Policy:Universal Code of Conduct|Universal Code of Conduct]]. Elections are held annually, if elected a committee member serves for two years.

This year the U4C requires candidates to hold administrator rights on at least one wiki, which is why you are being contacted as you appear to hold this right. There are other requirements, such as candidates must be at least 18 years old and may not be employed by the Wikimedia Foundation or other related chapters and affiliates. You can find more information in the [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026#Call_for_Candidates|call for candidates on Meta-wiki]]. Additionally, the committee's working language is English; some ability to communicate in English is required.

The election opens on 18 May, if you are eligible and interested you have until 10 May to submit your candidacy. There will be a week in between for candidates to answer questions from the community. Voting takes place privately in [[m:Special:MyLanguage/SecurePoll|SecurePoll]], successful candidates must receive at least 60% support. More information is available on [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|the 2026 Elections page]], including timelines and other candidacy information. If you read over the material and consider yourself qualified, please consider submitting your name to run for the committee. If you think someone else in your community might be interested and qualified, please encourage them to run.

In partnership with the U4C -- [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User_talk:Keegan (WMF)|talk]]) 22:11, 28. април 2026. (CEST) &lt;/div&gt;
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:Keegan (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Keegan_(WMF)/test&amp;oldid=30472482 --&gt;

== Invitation to try the Starter Kit Dashboard and share your feedback ==

Hello @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]

Apologies this message is not in your native language.

As an admin in the Pannonian Rusyn Wikipedia, you are invited by the [[mw:Language_Onboarding_and_Development|Language Onboarding and Development]] initiative to use the Starter Kit Dashboard. This tool will help you perform essential tasks such as importing infoboxes, tracking your Wikipedia’s activity and growth and connecting with members of the broader Wikimedia community for technical guidance.

Starter Kit Dashboard organizes essential setup tasks, making it easy for you to complete them so contributors can begin editing and learning quickly. As an admin, you can also use the Dashboard to track your Wikipedia’s progress and growth. Using this tool will help us evaluate how it can improve the onboarding experience for administrators, and the insights you provide will be used to enhance the experience for new wikis graduating from the incubator. Visit [[mw:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page]] to learn more about the Starter Kit.

Here's how to get started:

* Access the Starter Kit Dashboard here: [http://starterkit.toolforge.org/ http://starterkit.toolforge.org]
* Login with your wiki credentials, enter the target wiki url (e.g., https://hi.wikipedia.org)
* Follow the steps shown in the video below to use the tool.

[[file:Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video.webm|758x758px|Wikipedia Starter Kit Dashboard MVP Demo Video]]

* After exploring the Dashboard, please share your feedback on [[mw:Talk:Language_Onboarding_and_Development/Starter_kit|this page,]] focusing on the following questions:
** The parts of the starter kit you expect to use most often, and how you plan to use them.
** The essential tasks you tried, and how easy or difficult they were to complete.
** The wiki tasks you would like the starter kit to guide you through or automate in the future.

Most of the tasks that will result in edits on the wiki can be reverted like an edit from the “view history”, so don't be afraid to try them several times.

We would appreciate it if you could submit your feedback by June 30, 2026, so we can begin analyzing it to identify areas for improvement. If you have any questions or need assistance, please let me know.

Thank you so much for your contributions to your Wikipedia and for helping us shape this tool for new and small Wikipedias. We will keep you updated on any additional things added to the starter kit in the future.

Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 22:25, 17. юний 2026. (CEST)</text>
      <sha1>j99sq7r9coxccx414ekxn4xc7lzub59</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кетишка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2060</id>
    <revision>
      <id>19792</id>
      <parentid>12336</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T17:18:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <origin>19792</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3357" sha1="ffj3wbzzte0h29k40qv7zsh9229vd1b" xml:space="preserve">
[[File:2025 Djurdjov Ruska odloha ketiska na partku.jpg|260px|thumb|Кетишка, ручно пришита на руским партку (Руска одлога у [[Дюрдьов|Дюрдьове]])]]'''Кетишка''' (серб. ''апцес''; од мадь. ''kötés'' = вишиванє, вишивка; штриканє) - широка вишивана або ткана, звичайно червена пантлїка ушита по длужини поштред партка. Кетишку ше нє ткало дома, алє куповало у дутяну (платняри) або од [[Тарґовец|тарґовцох]] хтори ходзели по обисцох и приношели робу з иножемства.

Кетишку ше укладало медзи два поли партка. З ню ше злучовало тоти два виткани поли, понеже нє було таки широки кросна яка ширина була потребна за парток. Кетишка була єдней файти украс на шветочним партку. [[Файл:Ketiska_1IMG_20250908_081355.jpg|мини|261x261px|Кетишка, пантлїка ушита поштред партка.]]
Поли партку хтори ше хасновало на кажди дзень нє злучовало ше з кетишку, алє з вулом истей [[Фарба|фарби]] як и цифри на партку, и то зоз геклїчку або з иглу.

Дзепоєдни ґаздинї тримаю же тото слово з мадярского язика, алє же значи скапчованє двох и двох фалатох платна (одприлики: два и два - кет иш кет).

== Ґалерия ==

&lt;gallery&gt;
Файл:Кетишка ручно пришита на партку 1000003917.jpg|Кетишка ручно пришита  на партку.
Файл:Кетишка пришита на партку 1000003911.jpg|Ткани парток зоз ручно пришиту кетишку (прикладнїк зоз [[Руски Керестур|Р. Керестур]])
Файл:Huvudliggaren, a-g Dräkt- och Slåtterutrustning fr. Södra Finnskoga sn., Elfdals hd., Värmland - Nordiska museet - NM.0083531A-8 (2).jpg|Кетишка, пантлїка хтора ше пришива по штредку же би злучела два поли партка.
Файл:Huvudliggaren, a-g Dräkt- och Slåtterutrustning fr. Södra Finnskoga sn., Elfdals hd., Värmland - Nordiska museet - NM.0083531A-8 (1).jpg|Кетишка, пантлїка ручно робена
Файл:Ketiska_2_IMG_20250908_081250.jpg|мини|315x315px|Кетишка червеней фарби, ушита поштред партка злучує два поли тканого партка.
File:2025 Ruski partok i keti(ak Ruska odloha Djurdjov.jpg|Руски парток, ручно ткани на кроснох, поштред партка  кетишка (Руска одлога у Дюрдьове)
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 593.
[[Катеґория:Традиция]]
[[Катеґория:Архаизми]]</text>
      <sha1>ffj3wbzzte0h29k40qv7zsh9229vd1b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Польска</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2523</id>
    <revision>
      <id>19802</id>
      <parentid>14349</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T20:57:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Vikislav</username>
        <id>2295</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>19802</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2296" sha1="0beuh8kuhbdx6mx0v2o3aodedqeuj35" xml:space="preserve">{|class=&quot;wikitable&quot; align=&quot;right&quot; width=&quot;300px&quot;
|-
! colspan=&quot;2&quot; | Република Польска &lt;br&gt; ''Rzeczpospolita Polska''
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Flag of Poland.svg|130px|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[Застава]] Польски]][[File:Herb Polski.svg|95px|left|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Герб Польски]][[File:Mazurek Dabrowskiego.ogg|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Гимна ''Mazurek Dąbrowskiego'']]
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Poland (orthographic projection).svg|250px|center|Польска на мапи Европи]]&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; '''Польска''' на мапи Европи

|-
| '''Главни варош'''
| Варшава
|-
| '''Поверхносц'''
| 312,685 km² 
|-
| '''Жительство'''
| 6 974 289 (2021)
|-
| '''Урядови язик'''
| польски
|-
| '''Форма держави'''
| унитарна пол-парламентарна република
|-
| '''Предсидатель'''
| Карол Наєроцки
|-
| '''Премиєр'''
| Доналд Туск
|-
| '''БДП (номинални)'''
| $1.039 бил (2025)
|-
| '''Валута'''
| злоти (PLN)
|-
| '''Часова зона'''
| UTC+1 (жима), UTC+2 (лєто)
|-
| '''Интернет домен'''
| .pl
|-
| '''Телефонски код'''
| +48
|}'''Польска''', урядово '''Република''' '''Польска''' (поль. ''Polska'', ''Rzeczpospolita Polska'') то держава [[Централна Европа|централней]] [[Европа|Европи]]. Официйни урядови язик [[Польски язик|польски]]. Главни город/варош [[Варшава]]. Векша часц залапює европску ровнїну. Гранїчи ше на сиверовостоку зоз [[Литвания|Литванию]] и [[Русия|Русию]], на востоку зоз [[Україна|Україну]] и [[Билорусия|Билорусию]], на югу зоз [[Словацка|Р. Словацку]], на югозаходу зоз [[Ческа|Ческу]], а на заходу зоз [[Нємецка|Нємецку]].
[[Катеґория:Польска|*]]</text>
      <sha1>0beuh8kuhbdx6mx0v2o3aodedqeuj35</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19803</id>
      <parentid>19802</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T20:59:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Vikislav</username>
        <id>2295</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>19803</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2296" sha1="28qn33fpmtfidnvja1k6zd5gp6yxbl2" xml:space="preserve">{|class=&quot;wikitable&quot; align=&quot;right&quot; width=&quot;300px&quot;
|-
! colspan=&quot;2&quot; | Република Польска &lt;br&gt; ''Rzeczpospolita Polska''
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Flag of Poland.svg|130px|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;[[Застава]] Польски]][[File:Herb Polski.svg|95px|left|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Герб Польски]][[File:Mazurek Dabrowskiego.ogg|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Гимна ''Mazurek Dąbrowskiego'']]
|-
| colspan=&quot;2&quot; align=&quot;center&quot; | [[File:Poland (orthographic projection).svg|250px|center|Польска на мапи Европи]]&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; '''Польска''' на мапи Европи

|-
| '''Главни варош'''
| Варшава
|-
| '''Поверхносц'''
| 312,685 km² 
|-
| '''Жительство'''
| 6 974 289 (2021)
|-
| '''Урядови язик'''
| польски
|-
| '''Форма держави'''
| унитарна пол-парламентарна република
|-
| '''Предсидатель'''
| Карол Навроцки
|-
| '''Премиєр'''
| Доналд Туск
|-
| '''БДП (номинални)'''
| $1.039 бил (2025)
|-
| '''Валута'''
| злоти (PLN)
|-
| '''Часова зона'''
| UTC+1 (жима), UTC+2 (лєто)
|-
| '''Интернет домен'''
| .pl
|-
| '''Телефонски код'''
| +48
|}'''Польска''', урядово '''Република''' '''Польска''' (поль. ''Polska'', ''Rzeczpospolita Polska'') то держава [[Централна Европа|централней]] [[Европа|Европи]]. Официйни урядови язик [[Польски язик|польски]]. Главни город/варош [[Варшава]]. Векша часц залапює европску ровнїну. Гранїчи ше на сиверовостоку зоз [[Литвания|Литванию]] и [[Русия|Русию]], на востоку зоз [[Україна|Україну]] и [[Билорусия|Билорусию]], на югу зоз [[Словацка|Р. Словацку]], на югозаходу зоз [[Ческа|Ческу]], а на заходу зоз [[Нємецка|Нємецку]].
[[Катеґория:Польска|*]]</text>
      <sha1>28qn33fpmtfidnvja1k6zd5gp6yxbl2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)</title>
    <ns>3</ns>
    <id>3056</id>
    <revision>
      <id>19812</id>
      <parentid>18949</parentid>
      <timestamp>2026-07-09T00:56:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>/* Starter Kit */ Одвит</comment>
      <origin>19812</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1947" sha1="shud2xoxothw2texjdsd59060zs6h2n" xml:space="preserve">== Starter Kit ==

I really don't have time these days, I'm traveling to Europe on Sunday, and I'll be back at the end of May. The Starter Kit is very interesting to me because we have not changed anything on the Front Page of our Wikipedia since October 2024. After returning from Europe, I will be more relaxed and have enough time to study the Starter Kit. We really need to improve our Wikipedia Main Page. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:11, 15. май 2026. (CEST)

:Thank you @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], for letting me know, and I completely understand your current time constraints. Safe travels to Europe! When you return, we would be very glad to have your feedback on the Starter Kit. Your perspective will be very valuable to this project. 
:Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 20:55, 21. май 2026. (CEST)
::I tried that new software. It would be very interesting for us to be able to translate from various languages ​​into our Pannonian Rusyn language. But, unfortunately, our language does not have the capability yet, it is not an active language in, for example, Google Translate, etc. A month and a half ago, I sent a request to Google Translate to include our language in their language set (they activated over 100 languages ​​from around the world at the time, but our language was not among them). So the translation process from various languages ​​to our Russian language, as well as from our language to other languages ​​on Wikipedia, is very slow for us. — [[Хаснователь:Ruskinja2022|Ruskinja2022]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ruskinja2022|розгварка]]) 02:56, 9. юлий 2026. (CEST)</text>
      <sha1>shud2xoxothw2texjdsd59060zs6h2n</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19813</id>
      <parentid>19812</parentid>
      <timestamp>2026-07-09T01:00:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <origin>19813</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1941" sha1="l9l8i8ua18ar6lm7cqcy0y9duuhcbkt" xml:space="preserve">== Starter Kit ==

I really don't have time these days, I'm traveling to Europe on Sunday, and I'll be back at the end of May. The Starter Kit is very interesting to me because we have not changed anything on the Front Page of our Wikipedia since October 2024. After returning from Europe, I will be more relaxed and have enough time to study the Starter Kit. We really need to improve our Wikipedia Main Page. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:11, 15. май 2026. (CEST)

:Thank you @[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], for letting me know, and I completely understand your current time constraints. Safe travels to Europe! When you return, we would be very glad to have your feedback on the Starter Kit. Your perspective will be very valuable to this project. 
:Best regards, — [[Хаснователь:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:UOzurumba (WMF)|розгварка]]) 20:55, 21. май 2026. (CEST)
::I tried that new software. It would be very interesting for us to be able to translate from various languages ​​into our Pannonian Rusyn language. But, unfortunately, our language does not have the capability yet, it is not an active language in, for example, Google Translate, etc. A month and a half ago, I sent a request to Google Translate to include our language in their language set (they activated over 100 languages ​​from around the world at the time, but our language was not among them). So the translation process from various languages ​​to our Russian language, as well as from our language to other languages ​​on Wikipedia, is very slow for us. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:56, 9. юлий 2026. (CEST)</text>
      <sha1>l9l8i8ua18ar6lm7cqcy0y9duuhcbkt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ноцна яглїка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3229</id>
    <revision>
      <id>19799</id>
      <parentid>19769</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T20:11:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>19799</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4978" sha1="hbkxt9ez10h0tkb9mi9n5jc1orv7zr2" xml:space="preserve">'''Ноцна яглїка''' (лат. ''Oenothera biennis'', серб. Жути ноћурак), то лїковита файта зоз рода ''Oenothera'' по походзеню зоз восточней и централней Сиверней Америки, од Нюфаундленда заходно по провинцию Алберта, на юговостоку по Флориду и на югозаходу по Тексас и широко є натурализована на других местох зоз умерену и субтропску климу. &lt;ref&gt;Germplasm Resources Information Network: ''[https://web.archive.org/web/20150924142745/http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl?25521 Oenothera biennis]'' [https://web.archive.org/web/20150924142745/http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl?25521 Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (24. септембар 2015)&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20130510171308/ [http://www.umm.edu/altmed/articles/ evening-primrose-000242.htm Evening primrose oil
Overview:Evening primrose oil
Overview: Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (10. мај 2013) (Retrieved 6/17/13)&lt;/ref&gt; Oд нашеня ноцней яглїки достава ше олєй, богати зоз есенциялнима маснима квашнїнами.&lt;ref&gt;[https://www.nccih.nih.gov/health/ evening-primrose-oil Evening Primrose Oil]&lt;/ref&gt; &lt;ref&gt;Borealforest: [https://web.archive.org/web/20070713162913/http://www.borealforest.org/world/herbs_shrubs/common_evening_primrose.htm'' Oenothera biennis]'' [https://web.archive.org/web/20070713162913/http://www.borealforest.org/world/herbs_shrubs/common Evening primrose.htm  Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (13. јул 2007)&lt;/ref&gt;

== Рост и квитнуце ==
'''ФОТО'''  [[File:Ola kwiatek żółty Niemirów nad Bugiem pl.jpg|right|thumb|300px|Отворени квет вечар]]
 
'''ФОТО'''  [[File:Oenothera rubricaulis 2014 G1.jpg|right|thumb|300px|Заварти квет рано]]

Ноцна яглїка дворочна рошлїна, стеблочко високе од 30 до 150 cm. Лїсца у форми елипси, краї лїсцох габасто викривени, длужини 5-20 cm и 1-2,5 cm широки. Квитнє од конца яри по конєц лєта. Квети хермафродитни, пахняци, находза ше на високим стеблу и тирваю углавним лєм до поладня и кед похмарени [[дзень]], та отворени тирваю длужей. Отвераю ше обачлїво швидко кажди вечар и правя интересантни спектакл, прецо квеце и достало назву ноцна яглїка. Спрети квет виши окляпнути на стебелкох 2-3 днї, опадує, а пре тото прави нєшор коло себе. 

'''Квет''' жовтей [[Фарба|фарби]] 2,5-5 cm пречнїка зоз штирома лїсточками. Квет ма за нас нєвидлїву дражку за юшку (нектар). Тоту ,,мустру” на квету мож видзиц при ултралиловим шветлу и видза ю опрашоваче, [[Мотиль|мотилї]] и пчоли.

'''Плод''' мала маунка 2-4 цм длугока и 4-6 мм широка зоз вельо дробнима нашеньками хтори  дас 1-2 mm и хтори ше ошлєбодзує. Маунка кед узреє, отвори ше (пукнє) на штири часци.[5][6][7][8]

== Еколоґия ==
Нашенє рошлїни значна [[пожива]] за птици.[9]

'''Розпространєносц'''

У [[Сербия|Сербиї]] ноцна яглїка ше пестує, алє є часто и подзивена, коло драгох, на [[Писок|писковитим]] терену, побрежйох рикох, на желєзнїцких насипох итд.

'''Хаснованє'''

Узрете нашенє ма коло 7-10% ґама-линоленскей квашнїни (ҐЛК) хтора есенциялна масна квашнїна. Олєй хтори ма ҐЛК ше часто хаснує за лїченє даєдних медицинских охореньох[10] и трима ше го за додаток костираню, а нє як лїк. Лїсца рошлїни и корень мож єсц.

== Литература ==

== Вонкашнї вязи ==

== Референци ==
[[Катеґория:Рошлїни]]
[[Катеґория:Квеце]]</text>
      <sha1>hbkxt9ez10h0tkb9mi9n5jc1orv7zr2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Холоґрам</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3230</id>
    <revision>
      <id>19807</id>
      <parentid>19776</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T22:57:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <origin>19807</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21040" sha1="i45m6zg1fb193n2rzhp2mhpub6rsh88" xml:space="preserve">[[Файл:Holomouse2.jpg|250п|десно|Холоґрам зоз двох розличних углох|мини]]
'''Холоґрам''' то тродимензионална слика хтора ма трецу димензию (глїбину), так же на обєкт мож патриц зоз шицких напрямох, як кед би бул стварни.&lt;ref&gt;''holocenter” (на језику: енглески). Приступљено 17. 01. 2020.''&lt;/ref&gt; Грубо поведзене, '''холоґрам''' представя слику хтора достата з интерференцию двох шветлосних габох, як реконструкцию єдней з тих двох габох хаснуюци другу у процесу. Правенє холоґраму комплексни процес у хторим участвую рижни обєкти як и шветлосни габи хтори з тим цильом обрабяме. Прето ше нєшка за доставанє холоґрамох найчастейше хаснує компютери, як найкомпатибилнєйше рахункове средство.
== Природа холоґраму ==
=== Шветлосц ===
[[Шветлосц]] як поняце узко повязана з холоґрамами, нє лєм прето же представя їх основу, алє и прето же даєдни єй прикмети блїзко одредзую характеристики нового холоґраму яки достати. Перше, на шветлосц патриме як на часц електромаґнетного зарйованя хторе мож видзиц з чловечим оком, т.є. як на [[Габа|габу]] чия шветлосна длужина λ медзи 380 nm и 780 nm, а фреквенция ν у интервалу од 405 THz до 790 THz. Тиж так, понеже на основи Максвелових єдначинох спознаваме електромаґнетну природу шветлосци, як и же у нєй електричне и маґнетне польо медзи собу интераґую, так же вектори їх напрямох нормални медзи собу, як и на напрям рушаня, заключуєме же шветлосц припада ґрупи трансверзалних габох. Тот факт поцагує характеристики шветлосци хтори барз уплївую на сами холоґрами: интерференция, дифракция и поларизация шветлосци.
[[Файл:Two-point-interference-ripple-tank.JPG|лево|150п|Интерференция двох габох|мини]]

=== Интерференция === 
Интерференция представя злучованє двох або вецей когерентних шветлосних габох. У зависносци од амплитуди, фазней розлики и фреквенциї тих габох, интерференция може буц конструктивна, у случаю кед моцнєє резултуюца габа, або деструктивна, у случаю кед вона слабнє. После интерференциї приходзи до правеня интерференцийней слики хтора ше манифестує з наставаньом блядих и цмих шветлосних зонох, дзе „блядосц“ одредзена з фактом чи тота часц поля представя максималне змоцнєнє (бляда зона), чи максималне слабенє (цма зона) габи.
=== Дифракция ===
Дифракция представя одступанє рушаня шветлосци по своєй призвичаєней простолинийскей траєкториї. При рушаню шветлосней габи през отвори длужини подобни габовей длужини шветлосци, отвор сам постава нове точкасте жридло шветлосци, зоз хторого ше шветлосц шири у шицких напрямох, та доставаме ефект закривеносци. Тиж так, резултуюца габа постава интерференция нових достатих габох, т.є. тих цо достати после преходзеня през отвор. У случаю зявйованя велького числа отворох, приходзи до правеня ткв. дифракцийней решетки хтора барз хасновита при конструкциї прецизних, а комплексних фиґурох.
 
=== Поларизация === 
Поларизация представя прикмету одредзених габох хтора описує ровню у хторей тота габа осцилує. При поларизациї шветлосци патриме лєм на ориєнтацию електричного поля у єдним месце при єдней осцилациї.

== Наставанє холоґраму ==
[[Файл:Hologramm aufnahme.png|мини|250px|Кед ше кружни холоґрам ошвици з ласерску шветлосцу, настава тродимензионална слика на хтору мож патриц зоз шицких бокох.|алт=]]
[[Файл:Holograph-record.svg|мини|Приказ знїманя холоґраму|250px|лево]]
[[Файл:Zonenplatte Cosinus.png|мини|Косинусна зонска плоча|250px|десно]]
За правенє '''холоґраму''', нєобходна ласерска монохроматска шветлосц. Шветлосна заря з ласера ше дзелї на два часци. Єдна половка ошвицує обєкт, хтори одбива шветлосц ласера. Одбита шветлосц ше миша з другу половку шветлосней зарї ласера (референтни сноп), так же наставю бляди и цми пантлїки интерференциї. Цми пантлїки то места дзе шветлосни габи нє у фази, так же ше понїщую. Бляди пантлїки то места дзе шветлосни габи у фази. Холоґрам то фотоґрафия тих интерференцийних смугох. Смуги нє маю випатрунок обєкту; у ствари, на холоґрамскей плочи их нє мож обачиц, прето же су барз мали.&lt;ref&gt;''Leith, Emmett N.; Upatnieks, Juris (01. 10. 1962). . „Reconstructed Wavefronts and Communication Theory*”. JOSA (на језику: енглески). '''52''' (10): 1123—1130. doi:10.1364/JOSA.52.001123.''&lt;/ref&gt;

Сам процес доставаня холоґраму мож подзелїц на два главни часци: на знїманє холоґраму и на реконструкцию холоґраму. Ключну улогу ма и ласер хтори участвує у його доставаню. Тиж так, за ньго ше найчастейше хаснує одредзени уградзени, интерни штоперки хтори точно одредзую длужину емитованя ласера, бо од прецизносци завиши детальносц и вирносц холоґраму. Холоґрам можеме яснєйше представиц при поровнованю з фотоґрафию. При фотоґрафованю на фотоемулзиї ше записує одношенє интензитету габох, а при наставаню холоґраму коло запису того одношеня стої и запис фазного одношеня тих двох габох, та доставаме тоту тродимензионалну фиґуру. Прето, кед патриме на холоґрам и фотоґрафию єдного поняца, приказ поняца з єдним попатрунком прави яснєйшу слику у чловечим мозґу кед ше патри на холоґрам. Тото можеме видзиц кед бизме патрели през облаки велькосцох 0,5m x 0,5m и 1m x 1m. Ясне, кед патриме през векши, маме яснєйши приказ слики, гоч исти тот приказ можеме достац кед бизме патрели през менши облак з вецей розличних углох. Значи, холоґрам всеоблапно може представяц вецей барз прецизни слики, хтори, очиглядно муши буц вельо же би ше достало зошицким исти приказ.
=== Знїманє холоґраму ===
Пошлїме когерентни ласерски сноп на полупрепущуюцу плочу. Теди ше габа роздвої на два часци, так же ше єдна будзе рефлектовац од плочи, а друга прейдзе през ню. Патьме перше на часц хтора ше одбила. Вона ше, после тей рефлексиї, ознова одбиє од ище єдного [[Жвератко|жвератка]], з чим доставаме шветлосну габу хтору воламе референтна. Друга часц хтора пребила плочу ше после того рефлектує од предмету чий холоґрам жадаме и прима форму зависно од форми самого предмету, та настава предметна габа. У єдней хвильки ше тоти габи збию и придзе до їх злучованя, т.є. интерференциї, зоз чим доставаме интерферентну слику хтору воламе холоґрам. Медзитим, понеже ше фотоплоча находзи на тим месце, а референтна габа ровна а предметна сферна, муши присц до правеня ткв. зонских плочох. Вони представяю множество концентричних кружнїцох, розличних грубинох и полупречнїкох. Тиж так, сами тоти полупречнїки, як и розстояня медзи кружнїцами барз мали, таки як и велькосц габовей длужини шветлосци, та приходзи до дифракциї. Медзитим, понеже кажда пара референтней и сферней габи прави зонску плочу, шицки ше вони медзи собу режу под розличнима углами, та доставаме дифракцийну решетку. З тим процес чуваня холоґраму закончени.
=== Реконструкция холоґраму ===
Же бизме оможлївели припатрачови видзиц холоґрам хтори зме зачували, мушиме зробиц ище даскельо ствари. Перше, пошлїме єдну ровну габу шветлосци на фотоплочу так же би угел под хторим габа пада на ню бул исти як и угел под хторим на фотоплочу спадла референтна габа. З тим приходзи до дифракциї и зоз предмету ше емитує резултуюца шветлосна габа ґу припатрачови, така же ше имаґинарна фиґура зяви на месце дзе ше находзел ориґинални предмет. Значи, холоґрам створени.
== Компютерски ґенеровани холоґрами ==
При звичайним доставаню холоґраму, пририхтованя и поставки за їх доставанє муша буц совершени, бо гоч яки мали пременки у интензитету шветлосци муша буц обачени з материялом. Значи, вон муши буц барз чувствительни, бо гоч яки уплїв шветлосци або рух може привесц до знїщеня интерферентней слики, цо значи же простория з опрему муши буц зошицким изолована и цма. Прето треба найсц иншаки способ ришованя такого проблема. При компютерским доставаню ми одредзуєме точну позицию фиґури нашого обєкту хаснуюци лєм математични функциї. Хаснуюци габову теорию шветлосци, референтна и предметна габа ше у подполносци представяю математично. Тиж так, процеси интерференциї и дифракциї ше детально анализую и математично обрабяю, зоз чим кажда гришка зошицким зведзена на минимум.&lt;ref&gt;''Ch. Slinger; C. Cameron; M. Stanley (август 2005), , „Computer-Generated Holography as a Generic Display Technology”, Computer, '''38''' (8): 46—53, doi:10.1109/mc.2005.260''&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;''Yaraş, Fahri; Kang, Hoonjong; Onural, Levent (29. 9. 2009). . „Real-time phase-only color holographic video display system using LED illumination”. Applied Optics. '''48''' (34): H48—53. Bibcode:2009ApOpt..48H..48Y. &lt;nowiki&gt;PMID 19956301&lt;/nowiki&gt;. doi:10.1364/AO.48.000H48. hdl:11693/22545 .''&lt;/ref&gt;
== Файти холоґрамох == 
Жеби ше видзело слики зачувани у холоґраме, треба ошвициц холоґрамску плочу з ласерскима зарями на исти способ як и настали. Теди мож патриц на обєкт як кед би бул стварни, с розлику же є у єдней [[Фарба|фарби]], у фарби ласерскей шветлосци. Єст и холоґрами на хтори мож патриц на обичней шветлосци.
Холоґрами ше дзеля до трох ґрупох, медзи хторима єден холоґрам муши мац по єдну прикмету зоз каждей спомедзи ґрупох, напр. холоґрам може буц амплитудни ценки трансмисийни, або фазни волумни рефлексийни, зависно од ґрупи виртуалних системох ґу хторим припада.

# Амплитудни и фазни холоґрами
# Ценки и груби (волумни) холоґрами
# Трансмисийни и рефлексийни холоґрами
== Хаснованє холоґрамох ==
[[Файл:Hologram 200euro.jpg|250п|мини|лево|Холоґрами на пенєжу]]
[[Файл:Visa-dove-hologram.gif|мини|250п|Холоґрам на кредитней карточки]]
Гоч холоґрами ище вше представяю новосц у нєшкайшим швеце, у смислу їх хаснованя у обласцох хтори ше розликую од тих цо нєшка найзаступенши – забави, вони пренашли применку у рижних дїялносцох як цо:
* одкладанє податакох,
* банкарство,
* медицина,
* уметносц.
Понеже єден волумен твори ґрупа медзи собу збитих поверхносцох, хтори нєшка хаснуєме при чуваню мемориї у информатики, тот способ одкладаня би оможлївел нагле звекшанє моменталного максималного простору хтори одредзени за податки. Прето даєдни компаниї пробовали випродуковац дацо подобне, та єст индикациї же би ше швидкосц нарезованя од 1Gb/s, або аж и 1Tb/s могло лєгко досцигнуц. При виробку даєдних нєшкайших банкнотох, сухи печаци ше найчастейше чита з ласером, так же ше после читаня прави холоґрам хтори ше после того поровнує з главним холоґрамом хтори ше находзи у бази податкох, з чим витворюєме найпрецизнєйше фалсификатне преверйованє.

Єден конар хтори найвецей достава з тим пренаходком то сиґурно медицина пре числени преверйованя хтори можу буц оможлївени з таким приступом. Хаснуюци машини хтори ґенеризую холоґрами одредзених нукашнїх орґанох цела, дияґнозу мож барз прецизно поставиц пре приказ у високей резолуциї. Тиж так, на исти способ, без зарезованя до пациєнтового цела гирурґи можу направиц план дальшого оперованя.

Окрем за правенє сликох, холоґрами ше хаснує за випитованя и преверйованя у индустриї. Вони указую на мали розлики при виробку часцох хтори правени идентично. Наприклад, мож направиц два холоґрами машинскей часци: єдну пред тим як цо применєна сила и єдну после того. Кед єст мале одступанє при виробку машинскей часци, обачи ше кед ше поклопя тоти два холоґрами.

Холоґрами ше хаснує за випитованє защитних плочох обмотку спейс шатлу, же би ше установело чи ше оддвоєли од трупу лєтачки док лєци.

Єст и холоґрами хтори ше роби з обичну одбиту шветлосцу. Хаснує ше их на кредитних карточкох и вони даваю тродимензионалну слику на хтору мож лєгко патриц кед ше кредитну карточку ошвици з лампу. Медзитим, нєобходне холоґрам положиц вертикално же би слика була тродимензионална.

Холоґрам на кредитней карточки, кед ше патри з рижних углох, дава слику у рижних фарбох. Холоґрами ше поставя на кредитни карточки же би ше очежало їх хаснованє на зле. Пре исти причини поставя ше и налїпки з холоґрамами на диски з филмами и музику.

Денис Ґабор 1948. року перши указал як наставаю холоґрами, алє його перши пробованя нє дали слики доброго квалитету. Шветлосни жридла хтори му були на розполаганю нє були досц моцни и унапрямени. Холоґрафия почала аж з пренаходзеньом ласера шейдзешатих рокох прешлого вику. Ласери правя файту шветлосци хтора нєобходна за добри холоґрами.

== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
&lt;nowiki&gt;https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC&lt;/nowiki&gt;

[[Катеґория:Оптика]]</text>
      <sha1>i45m6zg1fb193n2rzhp2mhpub6rsh88</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крижалька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3231</id>
    <revision>
      <id>19798</id>
      <parentid>19787</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T20:01:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>19798</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14918" sha1="k71fymv3n7qjup9fa8b2ehlz3hmf58t" xml:space="preserve">[[File:CrosswordJPN.svg|right|thumb|300px|Крижалька]]'''Крижалька''' (серб. ''укрштене речи'', горв. ''укрштеница'') файта загадки хтора окрем забави, оможлївює учиц и преширйовац свойо обще знанє.
Крижальки ше обявює у специялизованих ениґматских часописох, алє и у друкованих медийох, часто як ениґматски додаток на вецей бокох. Стандардни крижальки то дводимензионална таблїчка зоз шориками и колонами польох до хторих треба уписац глєдани слова. По правилу ше до каждого поля таблїчки уписує по єдну букву. Слова ше на тот способ укрижую, а задаток ришовача одгаднуц их з помоцу приложених описох (дефиницийох) и так виполнїц цалу [[Таблїчни виводи|таблїчку.]] З уписованьом того цо ше зна, ришовач достава можлївосц одкриц и менєй познати або нєпознати слова, прецо саме виполньованє постава возбудлїве и нєизвесне, док точно пополнєта крижалька при ришовачови спричинює чувство посцигнуца и успиху, прецо тота загадка и постала така популарна.

Крижальки ше традиционално ришує з [[Клайбас|клайбасом]] на паперу, алє нєшка єст и рахункарски крижальки за чийо ше ришованє хаснує тастатуру и миш. Таки крижальки ше волаю електронски або онлайн крижальки.

== История крижалькох ==
Назва перших крижалькох на швеце оспорйована. Вираз крижалька (серб. ''укрштене речи'') першираз написани 1862. року у часопису Наш млади [[народ]] у ЗАД. Загадки як цо крижальки, наприклад загадки двойнїстого дияманту, зявели ше у часопису Св. Никола, хтори обявйовани од 1873. року. Ище єдни крижальки ше зявели 14. септембра 1890. у италиянским часопису Il ''Secolo Ill ustrato della Domenica''. Дизайновал их Дюзепе Айролди под назву „''Per passare il tempo''” („Най прейдзе час”). Айролдийова загадка була мрежа зоз 4х4 штирома полями без зацмених квадратох, и уключовала горизонтални и вертикални надпомнуца.

[[File:First crossword.png|right|thumb|300px|]]

Ориґинална крижалька Артура Вина зоз децембра 1913. року

Тоти цо преучую крижальки ше складаю у тим же першу крижальку зложел Британєц Артур Вин (англ. ''Arthur Wynne'') и обявел 21. децембра 1913. у забавним додатку нюйоркских тижньових новинох Ворлд (анґл. ''World''). За кратки час тота ениґматска новосц постала барз популарна и у вчасних двацетих рокох 20. вику и други видавателє [[Новина|новинох]] их почали друковац у своїх виданьох. З часом крижалька прияла свою препознатлїву форму – з чарнима полями яки нє було у крижальки Артура Вина. После успиху у Америки, крижалька пренєшена и до Европи, та так у Анґлиї перша крижалька обявена 1922, док 1925. у [[Париз|Паризу]] почали виходзиц перши специялизовани новини зоз крижальками.

Трима ше же найчежши и наквалитетнєйши крижальки приноши америцки Нюйорк таймс, у хторим ше тоти загадки обявює без претаргнуца од 1942. року.

== Елементи крижальки ==
Основни елементи стандардней крижальки то мрежа або дияґрам, слова хтори ше у нєй укрижую и описи або дефинициї. Тоти три елементи мож комбиновац на рижни способи, цо дава вецей вариянти основного моделу.

Мрежа - дияґрам крижальки ма звичайно правоуглову, а ридше квадратну форму, алє може буц и зошицким нєправилней форми. Велькосц варирує од зошицким малих мрежох, до ткв. „мамутских“ крижалькох хтори маю и по вецей тисячи слова.

Кед у єдним [[Шорик|шорику]] або колони єст вецей слова, оддвоює ше их з „чарнима полями“. Намаганє же би таки поля було цо менєй, при чим їх число єден з главних критериюмох при оценьованю квалитету даякей крижальки. Чарни поля часто приводза до того же на поєдиних местох у крижальки нєт укрижованя словох, односно, єст лєм водоровне або вертикалне слово, а кед у тим слове єст вецей таки „изоловани поля“, ришованє крижальки очежане, цо ше трима як нєдостаток и одступнє од правила.

Конструкция мрежи ма обезпеиц и вязу медзи словами (ришеня) и описом (дефиницию). З оглядом на тото, крижальки ше дзеля на:

* 	класични – дзе ше вязу медзи ришеньом и описом обезпечує з числами, односно додзельованьом шорних числох словом у мрежи, при чим ше описи дава у оддвоєним тексту, углавним под мрежу крижальки або на лїво од тексту;

* 	скандинавки – при хторих описи унєшени до нєвихаснованих польох мрежи на тот способ же у горнєй часци описного поля унєшени опис за водоровне слово, а у долнєй часци поля (хторе оддвоєне з водоровну линию) опис за горизонталне слово.

Слова найважнєйши елемент крижальки. У началє дошлєбодзене хасновац шицки ґраматични файти, алє з велькима огранїченями у поглядзе вибору и формох. Окрем поєдинєчних словох, мож хасновац и поняца з вецей словами, поготов кед крижалька тематска (назви литературних творох, зложени топоними, синтаґми, присловки, назви значних подїйох и др). Тиж ше хаснує и скраценя, рижни ознаки, акроними и под. У сербскей ениґматики слова з двох буквох можу буц гоч хтора комбинация буквох, без огранїченя, з тим же би ше през одвитуюци описи оможлївело ришовачови дойсц до ришеня.

Тоти правила нє исти у шицких жемох. У крижалькох хтори ше обявює у ЗАД мрежа квадратней форми, слова нє можу буц кратши як 3 букви, а мрежа муши буц централно симетрична, т.є. кед ше ю обраци за 180 ступнї же би ше достало зошицким исту слику. У словенскей ениґматики нє дошлєбодзени слова лєм зоз єден букви, слова зоз двох буквох ше нє описує, а хаснує ше лєм меновнїки у єднини.

Огранїченя у виборе словох и поняцох єст и у сербскей енґматики як прецихна пракса, хтору прилапела векшина ениґматох, алє нє и як предписани и верификовани стандард.

Описи (дефинициї) то тексти хтори пояшнюю глєдане слово. Кажде слово у крижальки муши мац опис (окрем словох з єдней букви у даяких случайох). Єст и крижальки без описох (криптоґрамни, числово, скандисмерки, шейсцосмерки, осмосмерки) до хторих ше букви, односно слова, уноши по дяких иншаких критериюмох.

== Файти крижалькох ==
Коло стандардней форми, нєшка єст векше число рижних файтох крижалькох з оглядом на мрежу, чарни поля, описи, вибор словох итд.

* Класична (стандардна) крижалька — правоугловей або ридше квадратней форми, з означенима числами нука або вонка, з видвоєнима описами;

* Била крижалька — чарни поля нє унєшени до мрежи так же ришовач, окрем уписованя глєданих словох, муши одкриц и урисовац положенє чарних польох;

* Скандинавка — описи (дефинициї) нє видвоєни, алє су уписани до самей крижальки на местох чарних польох, або у рубцових описних польох (у додатним шорику и додатней колони на горнїм и лївим боку мрежи); 

* Швайцарска крижалька — место чарних польох, слова у мрежи ше роздвоює з грубима чарнима линиями, та на тот способ вихасновани шицки квадрацики у мрежи;

* Хаос крижалька — у тим случаю описи помишани, а ришовач ма одкриц хтори опис ше одноши на хторе слово у мрежи;

* Аритмоґрифна крижалька (числова) — тота крижалька нє ма описи, а шицки поля нумеровани. До крижальки ше уписує єдно або два основни поняца и букви у тих словох ше нумерує, односно кажда буква достава свойо число. По правилу же каждому числу одвитує одредзена буква, крижальку ше ришує зоз заменьованьом шицких числох з одвитуюцима буквами;

* Криптоґрамна крижалька — подобна є предходней, з тим же каждому числу одвитую по три букви, цо значи же нєт єднозначне одношенє числох и буквох як у аритмоґрифней крижальки. Од тих трох буквох два напредок дати, а трецу нєпознату ше достава з одгадованьом основного поняца (або основних поняцох) крижальки;

* Мозаїчна крижалька — при тей крижальки дати лєм ришеня (звичайно пошоровани по азбуки), а ришовач муши пренайсц їх места у мрежи и уписац их;

* Домино крижалька (складалка) — крижалька без опису, у хторей задати квадратни або правоуглово вирезки виполнєтей мрежи (подобни домино-коцочком), а ришовач их муши зложиц до мрежи же би достал коректну крижальку;

* Складова крижалька — до коцочкох мрежи ше уписує склади, а нє поєдинєчни букви.

== Литература ==
Пауновић Момир: Укрштеница - краљица загонетки, Београд 2003.
 
Гласник - периодично гласило Енигматског савеза Србије 

Енигма - Енигматски часопис, Београд 

Coral Amende (2001). [https://archive.org/details/crosswordobsessi00amen  The Crossword Obsession.] ISBN 0-425-18157-X. 

Marc Romano (2005). [https://archive.org/details/crossworldoneman0000roma  Crossworld.] ISBN 0-7679-1757-X. 

Alan Connor (2015). The Crossword Century: 100 Years of Witty Wordplay, Ingenious Puzzles, and 

Linguistic Mischief. Avery. ISBN 978-1592409389. 

Berry, Patrick (2015). [http://aframegames.com/store/?download=21 Crossword Constructor's Handbook. ] стр. 62—80. 

Amende, Coral (2001). [https://archive.org/details/crosswordobsessi00amen  The Crossword Obsession.] New York: Berkley Books. ISBN 978-0756790868. 

Poole, David L.; Mackworth, Alan K. (2010). [https://archive.org/details/artificialintell0000pool_a1k2  Artificial Intelligence: Foundations of Computational Agents. ] New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-51900-7.</text>
      <sha1>k71fymv3n7qjup9fa8b2ehlz3hmf58t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19804</id>
      <parentid>19798</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T22:33:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена катеґория</comment>
      <origin>19804</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14994" sha1="4vrs58wby7orh2lsk8gu9z9hnttukao" xml:space="preserve">[[File:CrosswordJPN.svg|right|thumb|300px|Крижалька]]'''Крижалька''' (серб. ''укрштене речи'', горв. ''укрштеница'') файта загадки хтора окрем забави, оможлївює учиц и преширйовац свойо обще знанє.
Крижальки ше обявює у специялизованих ениґматских часописох, алє и у друкованих медийох, часто як ениґматски додаток на вецей бокох. Стандардни крижальки то дводимензионална таблїчка зоз шориками и колонами польох до хторих треба уписац глєдани слова. По правилу ше до каждого поля таблїчки уписує по єдну букву. Слова ше на тот способ укрижую, а задаток ришовача одгаднуц их з помоцу приложених описох (дефиницийох) и так виполнїц цалу [[Таблїчни виводи|таблїчку.]] З уписованьом того цо ше зна, ришовач достава можлївосц одкриц и менєй познати або нєпознати слова, прецо саме виполньованє постава возбудлїве и нєизвесне, док точно пополнєта крижалька при ришовачови спричинює чувство посцигнуца и успиху, прецо тота загадка и постала така популарна.

Крижальки ше традиционално ришує з [[Клайбас|клайбасом]] на паперу, алє нєшка єст и рахункарски крижальки за чийо ше ришованє хаснує тастатуру и миш. Таки крижальки ше волаю електронски або онлайн крижальки.

== История крижалькох ==
Назва перших крижалькох на швеце оспорйована. Вираз крижалька (серб. ''укрштене речи'') першираз написани 1862. року у часопису Наш млади [[народ]] у ЗАД. Загадки як цо крижальки, наприклад загадки двойнїстого дияманту, зявели ше у часопису Св. Никола, хтори обявйовани од 1873. року. Ище єдни крижальки ше зявели 14. септембра 1890. у италиянским часопису Il ''Secolo Ill ustrato della Domenica''. Дизайновал их Дюзепе Айролди под назву „''Per passare il tempo''” („Най прейдзе час”). Айролдийова загадка була мрежа зоз 4х4 штирома полями без зацмених квадратох, и уключовала горизонтални и вертикални надпомнуца.

[[File:First crossword.png|thumb|300px|Ориґинална крижалька Артура Вина зоз децембра 1913. року|алт=Ориґинална крижалька Артура Вина]]

Тоти цо преучую крижальки ше складаю у тим же першу крижальку зложел Британєц Артур Вин (англ. ''Arthur Wynne'') и обявел 21. децембра 1913. у забавним додатку нюйоркских тижньових новинох Ворлд (анґл. ''World''). За кратки час тота ениґматска новосц постала барз популарна и у вчасних двацетих рокох 20. вику и други видавателє [[Новина|новинох]] их почали друковац у своїх виданьох. З часом крижалька прияла свою препознатлїву форму – з чарнима полями яки нє було у крижальки Артура Вина. После успиху у Америки, крижалька пренєшена и до Европи, та так у Анґлиї перша крижалька обявена 1922, док 1925. у [[Париз|Паризу]] почали виходзиц перши специялизовани новини зоз крижальками.

Трима ше же найчежши и наквалитетнєйши крижальки приноши америцки Нюйорк таймс, у хторим ше тоти загадки обявює без претаргнуца од 1942. року.

== Елементи крижальки ==
Основни елементи стандардней крижальки то мрежа або дияґрам, слова хтори ше у нєй укрижую и описи або дефинициї. Тоти три елементи мож комбиновац на рижни способи, цо дава вецей вариянти основного моделу.

Мрежа - дияґрам крижальки ма звичайно правоуглову, а ридше квадратну форму, алє може буц и зошицким нєправилней форми. Велькосц варирує од зошицким малих мрежох, до ткв. „мамутских“ крижалькох хтори маю и по вецей тисячи слова.

Кед у єдним [[Шорик|шорику]] або колони єст вецей слова, оддвоює ше их з „чарнима полями“. Намаганє же би таки поля було цо менєй, при чим їх число єден з главних критериюмох при оценьованю квалитету даякей крижальки. Чарни поля часто приводза до того же на поєдиних местох у крижальки нєт укрижованя словох, односно, єст лєм водоровне або вертикалне слово, а кед у тим слове єст вецей таки „изоловани поля“, ришованє крижальки очежане, цо ше трима як нєдостаток и одступнє од правила.

Конструкция мрежи ма обезпеиц и вязу медзи словами (ришеня) и описом (дефиницию). З оглядом на тото, крижальки ше дзеля на:

* 	класични – дзе ше вязу медзи ришеньом и описом обезпечує з числами, односно додзельованьом шорних числох словом у мрежи, при чим ше описи дава у оддвоєним тексту, углавним под мрежу крижальки або на лїво од тексту;

* 	скандинавки – при хторих описи унєшени до нєвихаснованих польох мрежи на тот способ же у горнєй часци описного поля унєшени опис за водоровне слово, а у долнєй часци поля (хторе оддвоєне з водоровну линию) опис за горизонталне слово.

Слова найважнєйши елемент крижальки. У началє дошлєбодзене хасновац шицки ґраматични файти, алє з велькима огранїченями у поглядзе вибору и формох. Окрем поєдинєчних словох, мож хасновац и поняца з вецей словами, поготов кед крижалька тематска (назви литературних творох, зложени топоними, синтаґми, присловки, назви значних подїйох и др). Тиж ше хаснує и скраценя, рижни ознаки, акроними и под. У сербскей ениґматики слова з двох буквох можу буц гоч хтора комбинация буквох, без огранїченя, з тим же би ше през одвитуюци описи оможлївело ришовачови дойсц до ришеня.

Тоти правила нє исти у шицких жемох. У крижалькох хтори ше обявює у ЗАД мрежа квадратней форми, слова нє можу буц кратши як 3 букви, а мрежа муши буц централно симетрична, т.є. кед ше ю обраци за 180 ступнї же би ше достало зошицким исту слику. У словенскей ениґматики нє дошлєбодзени слова лєм зоз єден букви, слова зоз двох буквох ше нє описує, а хаснує ше лєм меновнїки у єднини.

Огранїченя у виборе словох и поняцох єст и у сербскей енґматики як прецихна пракса, хтору прилапела векшина ениґматох, алє нє и як предписани и верификовани стандард.

Описи (дефинициї) то тексти хтори пояшнюю глєдане слово. Кажде слово у крижальки муши мац опис (окрем словох з єдней букви у даяких случайох). Єст и крижальки без описох (криптоґрамни, числово, скандисмерки, шейсцосмерки, осмосмерки) до хторих ше букви, односно слова, уноши по дяких иншаких критериюмох.

== Файти крижалькох ==
Коло стандардней форми, нєшка єст векше число рижних файтох крижалькох з оглядом на мрежу, чарни поля, описи, вибор словох итд.

* Класична (стандардна) крижалька — правоугловей або ридше квадратней форми, з означенима числами нука або вонка, з видвоєнима описами;

* Била крижалька — чарни поля нє унєшени до мрежи так же ришовач, окрем уписованя глєданих словох, муши одкриц и урисовац положенє чарних польох;

* Скандинавка — описи (дефинициї) нє видвоєни, алє су уписани до самей крижальки на местох чарних польох, або у рубцових описних польох (у додатним шорику и додатней колони на горнїм и лївим боку мрежи); 

* Швайцарска крижалька — место чарних польох, слова у мрежи ше роздвоює з грубима чарнима линиями, та на тот способ вихасновани шицки квадрацики у мрежи;

* Хаос крижалька — у тим случаю описи помишани, а ришовач ма одкриц хтори опис ше одноши на хторе слово у мрежи;

* Аритмоґрифна крижалька (числова) — тота крижалька нє ма описи, а шицки поля нумеровани. До крижальки ше уписує єдно або два основни поняца и букви у тих словох ше нумерує, односно кажда буква достава свойо число. По правилу же каждому числу одвитує одредзена буква, крижальку ше ришує зоз заменьованьом шицких числох з одвитуюцима буквами;

* Криптоґрамна крижалька — подобна є предходней, з тим же каждому числу одвитую по три букви, цо значи же нєт єднозначне одношенє числох и буквох як у аритмоґрифней крижальки. Од тих трох буквох два напредок дати, а трецу нєпознату ше достава з одгадованьом основного поняца (або основних поняцох) крижальки;

* Мозаїчна крижалька — при тей крижальки дати лєм ришеня (звичайно пошоровани по азбуки), а ришовач муши пренайсц їх места у мрежи и уписац их;

* Домино крижалька (складалка) — крижалька без опису, у хторей задати квадратни або правоуглово вирезки виполнєтей мрежи (подобни домино-коцочком), а ришовач их муши зложиц до мрежи же би достал коректну крижальку;

* Складова крижалька — до коцочкох мрежи ше уписує склади, а нє поєдинєчни букви.

== Литература ==

* Пауновић Момир: Укрштеница - краљица загонетки, Београд 2003.

* Гласник - периодично гласило Енигматског савеза Србије

* Енигма - Енигматски часопис, Београд

* Alan Connor (2015). The Crossword Century: 100 Years of Witty Wordplay, Ingenious Puzzles, and Linguistic Mischief. Avery. ISBN 978-1592409389. 

== Вонкашнї вязи == 

* Coral Amende (2001). [[iarchive:crosswordobsessi00amen|The Crossword Obsession.]] ISBN 0-425-18157-X.

* Marc Romano (2005). [[iarchive:crossworldoneman0000roma|Crossworld.]] ISBN 0-7679-1757-X.

* Berry, Patrick (2015). [http://aframegames.com/store/?download=21 Crossword Constructor's Handbook.] стр. 62—80.

* Amende, Coral (2001). [[iarchive:crosswordobsessi00amen|The Crossword Obsession.]] New York: Berkley Books. ISBN 978-0756790868.

* Poole, David L.; Mackworth, Alan K. (2010). [[iarchive:artificialintell0000pool_a1k2|Artificial Intelligence: Foundations of Computational Agents.]] New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-51900-7.

[[Катеґория:Ениґматика]]</text>
      <sha1>4vrs58wby7orh2lsk8gu9z9hnttukao</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Равне Село</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3232</id>
    <revision>
      <id>19788</id>
      <parentid>19785</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T13:04:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19788</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7716" sha1="rliwon7qkzrzkhoapmth1hp4lwpg298" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=&quot;right&quot; width=&quot;300px&quot; headerstyle = background: #98FF98;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Равне Село&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[File:Ravno Selo, Orthodox Church.jpg|300px|center]]&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Православна цeрква у Равним Селу
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Административни податки
|-
|'''Держава'''
|Сербия
|-
|'''Автономна покраїна'''
|Войводина
|-
|'''Управни округ'''
|Южнобачки
|-
|'''Општина'''
|Вербас
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Жительство
|-
|'''—2022 
|2.701
|-
|'''—густосц'''
|51/km2
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Ґеоґрафски характеристики
|-
|'''Координати'''
|45° 26′ 58″ С; 19° 37′ 13″ В
|-
|'''Часово зони'''
| UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
|-
|'''Абс. висина'''
|87 m
|-
|'''Поверхносц'''
|52,9 km2 
|-
| colspan=&quot;2&quot; |
{{Location map | Serbia
| label = Равно Село
| lat_deg = 45 | lat_min = 26 | lat_sec = 58 | lat_dir = N
| lon_deg = 19 | lon_min = 37 | lon_sec = 13 | lon_dir = E
| position = bottom
| width = 290
| float = center
| caption =
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Равне Село на мапи Сербиї
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot;|Инши податки
|-
|'''Поштове число'''
|21471
|-
|'''Поволуюце число'''
|021
|-
|'''Реґистерска ознака'''
| VS
|}

'''Равне Село''' (по руски Шова; серб. стара назва Шове; нєм. ''Alt-Schowe'') населєнє у општини [[Вербас]], у Южнобачком округу, у [[Сербия|Сербиї.]] Спрам Попису зоз 2022. мало 2.701 жительох.

История

По єдней верзиї приповеданя валал постоял ище у 15. вику, док ше по другей трима же постал такой по селїдби Сербох, даґдзе коло 1695. року. Медзитим, перши писани жридла о валалє походза з конца 15. вику. Року 1590. Шова записана у турских тефтерох/кнїжкох як валал з дванац домами.

Року 1715, спрам попису бачких срезох, у Шови було 10 фамелиї. Скоро сиґурне же валал уж теди бул лоцировани на нєшкайшим месце. Того истого року ше з Банату приселєли даскельо фамелиї, так же Шова 1720. мала 19 доми, док уж 1722. ма 31 дом. Року 1725/26. Шова ма 25 фамелиї, 1728. 29 фамелиї, док 1734. ма 22 фамелиї. Мено того валалу [[писатель]] Бачкей жупаниї Само Боровски гвари же є потомок дакедишнєй фамелиї Шомви. Назва населєня Шомва найскорей од презвиска дворяна Йована др Шомви, хтори од Матиї и Софиї Дереш достал на початку 16. вику єдну часц Шомви.

Медзи 1746. и 1758. роком Шова уведзена як пустара; 1760. року на коморскей (ґеоґрафскей) мапи Шова приказана як место на сиверним боку потоку Шири-Шаки, дзе жила 51 фамелия, и то сербска. Медзи 1744. и 1777. з [[Коцур|Коцура]] ше преселєли скоро шицки сербски фамелиї. Жадаюци з Коцура направиц грекокатолїцке и католїцке место, коморски власци розказали най ше Серби з Коцура преселя до Шови и Обровцу. У Шови було 1783. року 82 доми, а уж 1786. було 136 доми.

[[File:Šove (Ravno Selo) village, street and Protestant churches in 1925.jpg|444x444px|алт=Шови (Равне Село), валалска улїчка 1925.року|мини|Шови (Равне Село), валалска улїчка 1925.року зоз реформаторску и лутеранску церквами хторих нєшка вецей нєт]] 

Спрам Попису зоз 1893. Стари Шови мали 2.136 жительох хтори бивали у 352 обисцох, од того числа Сербох було 1.436, Нємцох 653, Мадярох 15 и других 32. Шови прежили даскельо колонизациї хтори орґанизовала Габзбурґска монархия, починаюци од Мариї Терезиї (1740–1780) и присельованя нємецких [[Тарґовец|тарґовцох]], та прейґ колонизацийох хтори орґанизовал єй син Йосиф II (1780–1790).

Нємци ше до Старих Шовох приселєли 1786. року. Вони 1788. напущели Стари Шови и основали Нови Шови. 

Демоґрафия

У населєню Равне Село жию 2.737 полнолїтни гражданє, а штредня старосц жительства виноши 39,8 роки (38,7 при хлопох и 40,8 при женох). У населєню єст 1.136 обисца, а штреднє число членох по обисцу 3,06.
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Демоґрафия 1
|-
|Рок
|Жителє
|
|-
|1948
|4.046
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|}
Демоґрафия 1

Рок Жителє

1948.  4.046

1953.  4.362

1961.  4.378

1971.  3.814

1981.  3.636

1991.  3.579  3.505

2002.  3.478   3.523

2011.  3.107


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |Етнїчни составспрам Поису 2002. року 2
|-
|Серби
|2.702
|77,68%
|-
|Чарногорци
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|-
|
|
|
|}
Етнїчни состав спрам Попису зоз 2002. року 2

Серби: 2.702 або 77,68%

Чарногорци: 274 або 7,87%

[[Горватска|Горвати]]: 33 або 0,94%

Македонци: 25 або 0,71%

Югославянє: 20 або 0,57%

Роми: 15 або 0,43%

Мадяре: 11 або 0,31%

Словаци: 7 або 0,20%

Руснаци: 4 або 0,11%

Нємци: 4 або 0,11%

Українци: 2 або 0,05%

Бошняци: 2 або 0,05%

Словенци: 1 або 0,02%

Муслиманє: 1 або 0,02%

Нєпознате: 256 або 7,36%

== Вонкашнї вязи ==


[http://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/ravno/info.php Витерняк у Равним Селу]

== Референци ==
1  „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9. 

2  „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9.</text>
      <sha1>rliwon7qkzrzkhoapmth1hp4lwpg298</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19809</id>
      <parentid>19788</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T23:28:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Унєшени катеґориї, закончени табели</comment>
      <origin>19809</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7468" sha1="9fneh8t70pxf4q8wb8b58c18l3ydcwu" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=&quot;right&quot; width=&quot;300px&quot; headerstyle = background: #98FF98;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Равне Село&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[File:Ravno Selo, Orthodox Church.jpg|300px|center]]&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Православна цeрква у Равним Селу
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Административни податки
|-
|'''Держава'''
|Сербия
|-
|'''Автономна покраїна'''
|Войводина
|-
|'''Управни округ'''
|Южнобачки
|-
|'''Општина'''
|Вербас
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Жительство
|-
|'''—2022 
|2.701
|-
|'''—густосц'''
|51/km2
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Ґеоґрафски характеристики
|-
|'''Координати'''
|45° 26′ 58″ С; 19° 37′ 13″ В
|-
|'''Часово зони'''
| UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
|-
|'''Абс. висина'''
|87 m
|-
|'''Поверхносц'''
|52,9 km2 
|-
| colspan=&quot;2&quot; |
{{Location map | Serbia
| label = Равно Село
| lat_deg = 45 | lat_min = 26 | lat_sec = 58 | lat_dir = N
| lon_deg = 19 | lon_min = 37 | lon_sec = 13 | lon_dir = E
| position = bottom
| width = 290
| float = center
| caption =
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Равне Село на мапи Сербиї
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot;|Инши податки
|-
|'''Поштове число'''
|21471
|-
|'''Поволуюце число'''
|021
|-
|'''Реґистерска ознака'''
| VS
|}

'''Равне Село''' (по руски Шова; серб. стара назва Шове; нєм. ''Alt-Schowe'') населєнє у општини [[Вербас]], у Южнобачком округу, у [[Сербия|Сербиї.]] Спрам Попису зоз 2022. мало 2.701 жительох.

История

По єдней верзиї приповеданя валал постоял ище у 15. вику, док ше по другей трима же постал такой по селїдби Сербох, даґдзе коло 1695. року. Медзитим, перши писани жридла о валалє походза з конца 15. вику. Року 1590. Шова записана у турских тефтерох/кнїжкох як валал з дванац домами.

Року 1715, спрам попису бачких срезох, у Шови було 10 фамелиї. Скоро сиґурне же валал уж теди бул лоцировани на нєшкайшим месце. Того истого року ше з Банату приселєли даскельо фамелиї, так же Шова 1720. мала 19 доми, док уж 1722. ма 31 дом. Року 1725/26. Шова ма 25 фамелиї, 1728. 29 фамелиї, док 1734. ма 22 фамелиї. Мено того валалу [[писатель]] Бачкей жупаниї Само Боровски гвари же є потомок дакедишнєй фамелиї Шомви. Назва населєня Шомва найскорей од презвиска дворяна Йована др Шомви, хтори од Матиї и Софиї Дереш достал на початку 16. вику єдну часц Шомви.

Медзи 1746. и 1758. роком Шова уведзена як пустара; 1760. року на коморскей (ґеоґрафскей) мапи Шова приказана як место на сиверним боку потоку Шири-Шаки, дзе жила 51 фамелия, и то сербска. Медзи 1744. и 1777. з [[Коцур|Коцура]] ше преселєли скоро шицки сербски фамелиї. Жадаюци з Коцура направиц грекокатолїцке и католїцке место, коморски власци розказали най ше Серби з Коцура преселя до Шови и Обровцу. У Шови було 1783. року 82 доми, а уж 1786. було 136 доми.

[[File:Šove (Ravno Selo) village, street and Protestant churches in 1925.jpg|444x444px|алт=Шови (Равне Село), валалска улїчка 1925.року|мини|Шови (Равне Село), валалска улїчка 1925.року зоз реформаторску и лутеранску церквами хторих нєшка вецей нєт]] 

Спрам Попису зоз 1893. Стари Шови мали 2.136 жительох хтори бивали у 352 обисцох, од того числа Сербох було 1.436, Нємцох 653, Мадярох 15 и других 32. Шови прежили даскельо колонизациї хтори орґанизовала Габзбурґска монархия, починаюци од Мариї Терезиї (1740–1780) и присельованя нємецких [[Тарґовец|тарґовцох]], та прейґ колонизацийох хтори орґанизовал єй син Йосиф II (1780–1790).

Нємци ше до Старих Шовох приселєли 1786. року. Вони 1788. напущели Стари Шови и основали Нови Шови. 

Демоґрафия

У населєню Равне Село жию 2.737 полнолїтни гражданє, а штредня старосц жительства виноши 39,8 роки (38,7 при хлопох и 40,8 при женох). У населєню єст 1.136 обисца, а штреднє число членох по обисцу 3,06.
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;Демоґрафия 1&lt;/big&gt;
|-
|'''Рок'''
|'''Жителє'''
|
|-
|1948
|4.046
|
|-
|1953.
|4.362
|
|-
|1961.
|4.378
|
|-
|1971.
|3.814
|
|-
|1981.
|3.636
|
|-
|1991. 
|3.579
|3.505
|-
|2002.
|3.478
|3.523
|-
|2011.
|3.107
|
|}


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;Етнїчни состав спрам Попису 2002. року 2&lt;/big&gt;
|-
|Серби
|2.702
|77,68%
|-
|Чарногорци
|274
|7,87%
|-
|Горвати
|33 
|0,94%
|-
|Македонци
|25
|0,71%
|-
|Югославянє
|20
|0,57%
|-
|Роми
|15
|0,43%
|-
|Мадяре
|11
|0,31%
|-
|Словаци
|7
|0,20%
|-
|Руснаци
|4
|0,11%
|-
|Нємци
|4
|0,11%
|-
|Українци
|2
|0,05%
|-
|Бошняци
|2
|0,05%
|-
|Словенци
|1
|0,02%
|-
|Муслиманє
|1
|0,02%
|-
|Нєпознате
|256
|7,36%
|}

== Вонкашнї вязи ==

* [http://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/ravno/info.php Витерняк у Равним Селу]

== Референци ==
1  „Књига 9”. [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима] (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9. 

2  „Књига 1”. Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9.
[[Катеґория:Места у општини Вербас]]
[[Катеґория:Валали у Войводини]]</text>
      <sha1>9fneh8t70pxf4q8wb8b58c18l3ydcwu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19814</id>
      <parentid>19809</parentid>
      <timestamp>2026-07-09T07:43:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Референци</comment>
      <origin>19814</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7907" sha1="diwdmmccri6on6hujx7e6m4to8lz9pz" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=&quot;right&quot; width=&quot;300px&quot; headerstyle = background: #98FF98;
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Равне Село&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; | [[File:Ravno Selo, Orthodox Church.jpg|300px|center]]&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt; Православна цeрква у Равним Селу
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Административни податки
|-
|'''Держава'''
|Сербия
|-
|'''Автономна покраїна'''
|Войводина
|-
|'''Управни округ'''
|Южнобачки
|-
|'''Општина'''
|Вербас
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Жительство
|-
|'''—2022 
|2.701
|-
|'''—густосц'''
|51/km2
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Ґеоґрафски характеристики
|-
|'''Координати'''
|45° 26′ 58″ С; 19° 37′ 13″ В
|-
|'''Часово зони'''
| UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
|-
|'''Абс. висина'''
|87 m
|-
|'''Поверхносц'''
|52,9 km2 
|-
| colspan=&quot;2&quot; |
{{Location map | Serbia
| label = Равнe Село
| lat_deg = 45 | lat_min = 26 | lat_sec = 58 | lat_dir = N
| lon_deg = 19 | lon_min = 37 | lon_sec = 13 | lon_dir = E
| position = bottom
| width = 290
| float = center
| caption =
&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Равне Село на мапи Сербиї
}}
|-
! colspan=&quot;2&quot;|Инши податки
|-
|'''Поштове число'''
|21471
|-
|'''Поволуюце число'''
|021
|-
|'''Реґистерска ознака'''
| VS
|}

'''Равне Село''' (по руски Шова; серб. стара назва Шове; нєм. ''Alt-Schowe'') населєнє у општини [[Вербас]], у Южнобачком округу, у [[Сербия|Сербиї.]] Спрам Попису зоз 2022. мало 2.701 жительох.

История

По єдней верзиї приповеданя валал постоял ище у 15. вику, док ше по другей трима же постал такой по селїдби Сербох, даґдзе коло 1695. року. Медзитим, перши писани жридла о валалє походза з конца 15. вику. Року 1590. Шова записана у турских тефтерох/кнїжкох як валал з дванац домами.

Року 1715, спрам попису бачких срезох, у Шови було 10 фамелиї. Скоро сиґурне же валал уж теди бул лоцировани на нєшкайшим месце. Того истого року ше з Банату приселєли даскельо фамелиї, так же Шова 1720. мала 19 доми, док уж 1722. ма 31 дом. Року 1725/26. Шова ма 25 фамелиї, 1728. 29 фамелиї, док 1734. ма 22 фамелиї. Мено того валалу [[писатель]] Бачкей жупаниї Само Боровски гвари же є потомок дакедишнєй фамелиї Шомви. Назва населєня Шомва найскорей од презвиска дворяна Йована др Шомви, хтори од Матиї и Софиї Дереш достал на початку 16. вику єдну часц Шомви.

Медзи 1746. и 1758. роком Шова уведзена як пустара; 1760. року на коморскей (ґеоґрафскей) мапи Шова приказана як место на сиверним боку потоку Шири-Шаки, дзе жила 51 фамелия, и то сербска. Медзи 1744. и 1777. з [[Коцур|Коцура]] ше преселєли скоро шицки сербски фамелиї. Жадаюци з Коцура направиц грекокатолїцке и католїцке место, коморски власци розказали най ше Серби з Коцура преселя до Шови и Обровцу. У Шови було 1783. року 82 доми, а уж 1786. було 136 доми.

[[File:Šove (Ravno Selo) village, street and Protestant churches in 1925.jpg|444x444px|алт=Шови (Равне Село), валалска улїчка 1925.року|мини|Шови (Равне Село), валалска улїчка 1925.року зоз реформаторску и лутеранску церквами хторих нєшка вецей нєт]] 

Спрам Попису зоз 1893. Стари Шови мали 2.136 жительох хтори бивали у 352 обисцох, од того числа Сербох було 1.436, Нємцох 653, Мадярох 15 и других 32. Шови прежили даскельо колонизациї хтори орґанизовала Габзбурґска монархия, починаюци од Мариї Терезиї (1740–1780) и присельованя нємецких [[Тарґовец|тарґовцох]], та прейґ колонизацийох хтори орґанизовал єй син Йосиф II (1780–1790).

Нємци ше до Старих Шовох приселєли 1786. року. Вони 1788. напущели Стари Шови и основали Нови Шови. 

Демоґрафия

У населєню Равне Село жию 2.737 полнолїтни гражданє, а штредня старосц жительства виноши 39,8 роки (38,7 при хлопох и 40,8 при женох). У населєню єст 1.136 обисца, а штреднє число членох по обисцу 3,06.
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;Демоґрафия&lt;/big&gt; &lt;ref&gt;„Књига 9”.  [https://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/G2002/pdf/G20024009.pdf Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF).] webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.&lt;/ref&gt;
|-
|'''Рок'''
|'''Жителє'''
|
|-
|1948
|4.046
|
|-
|1953.
|4.362
|
|-
|1961.
|4.378
|
|-
|1971.
|3.814
|
|-
|1981.
|3.636
|
|-
|1991. 
|3.579
|3.505
|-
|2002.
|3.478
|3.523
|-
|2011.
|3.107
|
|}


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;3&quot; |&lt;big&gt;Етнїчни состав спрам Попису 2002. року &lt;ref&gt;Књига 2”. Становништво, пол и старост, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%A1%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%98%D0%B5 Републички завод за статистику.] фебруар 2003. ISBN 86-84433-01-7.&lt;/ref&gt;&lt;/big&gt;
|-
|Серби
|2.702
|77,68%
|-
|Чарногорци
|274
|7,87%
|-
|Горвати
|33 
|0,94%
|-
|Македонци
|25
|0,71%
|-
|Югославянє
|20
|0,57%
|-
|Роми
|15
|0,43%
|-
|Мадяре
|11
|0,31%
|-
|Словаци
|7
|0,20%
|-
|Руснаци
|4
|0,11%
|-
|Нємци
|4
|0,11%
|-
|Українци
|2
|0,05%
|-
|Бошняци
|2
|0,05%
|-
|Словенци
|1
|0,02%
|-
|Муслиманє
|1
|0,02%
|-
|Нєпознате
|256
|7,36%
|}

== Вонкашнї вязи ==

* [http://www.dvorci.info/vetrenjace/vetrenjace/ravno/info.php Витерняк у Равним Селу]

== Референци ==

[[Катеґория:Места у општини Вербас]]
[[Катеґория:Валали у Войводини]]</text>
      <sha1>diwdmmccri6on6hujx7e6m4to8lz9pz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шорик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3233</id>
    <revision>
      <id>19796</id>
      <parentid>19784</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T19:14:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>19796</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1485" sha1="32xkcr0qom4hrxjnmlsaiobr5b8r77w" xml:space="preserve">'''Шорик''' дем. (од шор) у [[Руски язик|руским язику]] ма вецей значеня:

'''1''' а) кратка улїчка;

б) хаснує ше и як топоним, т.є. як мено краткей улїчки: Придзе вам Маря зоз Шорика?; 

'''2'''. шор зарнох на чутки [[Кукурица|кукурици]] и под.: При виборе кукурици за садзенє, муши ше мерковац и на красни шорики на чутки; 

'''3'''. шор дачого посадзеного або пошатого у загради: 

а) до шорикох ше садзи [[цеснок]] и цибульку; 

б) до шорика ше шеє [[желєнява]]; мархва, [[петрушка]] и єднорочне квеце (ештике, бурава ката),

'''4'''. шор писаних або друкованих буквох або словох у єдней линиї: На боку єст трицец осем шорики; Треба знац читац медзи шориками; Бок 23, пасус 2, шорик 13.

== Литература ==
''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 773.

== Вонкашнї вязи ==
Miranda Glavaš Kul. [https://www.hrvatskarijec.rs/vijest/A16220/Redak-i-red/ Redak i red], вебсайт hrvatskarijec.rs, [[24. марец]] 2009.</text>
      <sha1>32xkcr0qom4hrxjnmlsaiobr5b8r77w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фотоґрафия</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3235</id>
    <revision>
      <id>19789</id>
      <timestamp>2026-07-08T15:49:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Г. Медєши</comment>
      <origin>19789</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22915" sha1="0se8gh0owf8bsxu39wdeb6yec8setmz" xml:space="preserve">'''Фотоґрафия''' (греч. φωτογραφία) то медий достати з дїйствованьом шветлосци на поверхносц хтора чувствительна на шветлосц. Фотоґрафия може буц у физичней форми (на паперу, склу, плеху итд.) або у електронскей форми (на заслону екрана, з проєктованьом на одредзену подлогу и др.).  З исту назву ше означує и технїчну дїялносц и уметнїцку дисциплину.

File:Large format camera lens.jpg

Сочиво фотоапарата

File:View from the Window at Le Gras, Joseph Nicéphore Niépce.jpg

Найстарша позната фотоґрафия природи, настала на плеху з прецагнутим пасмом асфалтней смоли, то фотоґрафия Нисефора Ниєпса зоз 1826. року.


Походзенє назви

Назву фотоґрафия (сковану зоз греческих словох фотос и ґрафеин) перши похасновал Француз Херкил Флоранс 1833. року при описованю свойого одкрица сликованя з помоцу шветлосци, алє його пренаходок нє бул теди обявени (аж вик и пол познєйше – 1977. року!), та явносц у тим чаше нє дознала за за тоту назву. Даґдзе мож пречитац же нємецка историоґрафия приписує перше хаснованє назви фотоґрафия нємецкому астрономови Йоганови Медлерови (25. фебруар 1839. року), алє друга шветова историоґрафия тото арґументовано оспорює. У ствари, урядово перши унесол до явносци назву фотоґрафия (т.є. рисованє з помоцу шветлосци) анґлийски астроном и физичар Джон Хершел, 4. фебруара 1839. року, три тижнї пред Медлером.

У сербским язику при концу 19. и на почаку 20. вику хасновани преклад шветлопис, алє ше го нєшка ридко хаснує.

File:Studijskifotoaparat.JPG

Старши тип фотоапарата (за портрети)

Фотоапарати

Камера обскура (лат. Camera obscura  — „цма комора“ або „зацмена простория“) то шкатула (шветлонєпрепущуюца мамбрана) чийо нукашнї мури нє дошлєбодзую одраженє шветлосних зарйох (муша буц офарбени з чарну мат фарбу або закрити з чарним филцом). На муре шкатули видзиравена дзир(к)а. През тот  мали отвор („млазнїцу шветла“) шветлосни зарї звонка уходза до цмей комори и проєктую слику мотива пред камеру на заднї мур комори. Кед ше до цмей комори положи фоточувствительну плочу, т.є. лїсток материялу хтори чувствительни на шветло, а хтори може буц хемийни (напр. „фотоґрафски филм“ або „фото-папер“) або диґитални („сензор“), мож направиц знїмок мотиву.

* Континуована глїбинска оштросц (шицки деталї мотиву єднак „оштри“, без огляду на оддалєносц мотиву од камери або проєкцийного заслону од дзири(к)и-обєктиву) хтора оможлївює знїманє нє лєм на ровни проєкцийни заслон, алє и на проєкцийни заслони ролькастей, сферней або гоч якей форми. Проєкцию континуованей оштросци на цилиндричну плочу дава лєм дзир(к)а-обєктив.
* Компресия часу (рухоми деталї мотиву оставаю або зошицким нєзняти, або зазначени лєм як зберанїна шветлосних трепеценьох, пре длужину тирваня експозициї бо през дзир(к)у-обєктив преходзи барз мало шветлосци, а нєрухоми деталї оставаю ясно зазначени).
* Широки розпон кадру („углох знїманя“ хтори завиша од формату на хтори ше знїма и оддалєносци дзир(к)и-обєктива од формату на хтори ше знїма можу буц барз широки. Практични огранїченя велькосци камери и знїмку хтори знїма одредзени з велькосцами материялох).
* Еґзактна перспективна проєкция (кед ше мотив знїма на зошицким ровну фоточувствительну поверхносц, шицки напрями з простору проєктую ше на ровносц як напрями).
* Подполна препущуюцосц шветлосци шицких габових длужинох (дзир(к)а-обєктив цмей комори препущує и гевти габово длужини шветлосци хтори нє преходза през скло, напр. ултралилова часц спектру).
* Цма комора основа за шицки нєшкайши камери (фотоапарати, биоскоп, видео або диґитални камери). Цма комора єст у шицких сучасних камерох, а представя простор медзи обєктивом (отвором зоз систему лєнчох, зоз хтору заменєна дзир(к)а) и фоточувствительну плочу на хтору ше знїма. Мури того простору сучасних камерох нє шму одражовац шветлосни зарї.

Множество лєнчох (обєктив) фокусує (виоштрує) проєкцию мотива на плочу знїманя, як звекшану або зменшану слику мотива пред обєктивом.

Окрем того, єст и други способи як мож достац фотоґрафски слики, як фотоґрами або рейоґрафиї (по фотоґрафови Менови Рейови, хтори часто хасновал тоту методу) або фотокопиї (ксероґрафиї). Рейоґрафию ше роби так же ше у цмей комори (зацменей хижи) директно на фоточувствительне пасмо як мотив положи даяки предмети, а потим ше их ошвици, та слику (рейоґрам) правя цинї мотивох як и одраженя шветла з мотивох. Даєдни авторе рейоґрами волаю фотоґрами або ксемоґрами (Ж. Єрман), гоч би фотохемоґрам була найлєпша назва, бо зоз свою ширину облапя творенє каждей аналоґней фотоґрафскей слики. За фотокопиї (ксероґрафиї) або контактни копиї знїмкох (неґативох) у анґлосаксонским бешедним подручу устємнєна назва фотоґрам.

File:Aurora borealis over Eielson Air Force Base, Alaska.jpg
Поларна шветлосц

Векшина фотоґрафских апаратох ма можлївосц намесцаня шлїдуюцих вредносцох:

•	фокус (зоз хторим ше виоштрує проєкцию мотива хтори на даякей оддалєносци од обєктиву),

•	бленда (отвореносц обєктиву: цо векши отвор бленди, на фоточувствительне пасмо пада вецей шветла),

•	експозиция (тирванє препущованя шветла през обєктив: цо експозиция на филм длугша, пада вецей шветла).

Окрем того, фотоґраф може вибрац:

•	обєктиви рижних жирячискових длужинох (зависно од того яке звекшанє мотива ше сце достац на знїмку) и

•	филми рижней чувствительносци (зоз хтору одредзене количество шветла потребного же би даяки мотив бул зняти досц ошвицено).

Обласци твореня у фотоґрафиї

•	Уметнїцка фотоґрафия (уметнїцки вираз през фотоґрафию)

•	Новинска фотоґрафия (фотожурнализем)

•	Рекламна фотоґрафия (углавним студийна фотоґрафия за рекламованє одредзених продуктох)

•	Наукова фотоґрафия (медицинска фотоґрафия, астрономска, наукова анализа, форензика)

•	Свадзебна фотоґрафия (знїманє млодятох у окремних ентериєрох и позох)

•	Аматерска фотоґрафия (гоби и фамелийна фотоґрафия)

•	Сценска фотоґрафия (фотоґрафия хтора настава под час знїманя филма и хтору ше хаснує у самим филме – фамелийни слики, слики з пасошу, особней леґитимациї, форензични докази итд. або познєйше за промоцию филма)

Предистория одкрица

Описана у старим вику од Аристотела, камера обскура, окреме у периодзе ренесанси та надалєй, служела маляром и архитектом як помоцне средство у преношеню рисункох з природи. Хасновали ю, за подобни рисовацки потреби, и пионире фотоґрафиї: Ниепс, Даґер и Талбот. Вони познали принципи преношеня шветлосного одраженя з природи на одредзену подлогу, алє ше кажди на свой способ намагал тото шветлосне одраженє фиксовац и зачувац занавше. Предистория фотоґрафиї, у найвекшй мири, то множество експериментох яки правени же би ше пренашло одвитуюце хемийне средство хторе би ше затримало як найпрактичнєйши и найлєпши способ правеня фотоґрафиї.

Пионире фотоґрафиї

Найвчаснєйшу фотоґрафию природи направену з помоцу шветлосци и камери обскури достал 1826. року Француз Нисефор Ниєпс. Вон похасновал металну плочу премасцену з чечну розпущенїну битумену (асфалту) и виложел у камери обскури. Експозиция тирвала 8 годзини. Тота фотоґрафия (популарно наволана „Попатрунок на голубнїк”) зачувана, а одкрил ю 1952. року историчар фотоґрафиї Гелмут Гернсгайм у предметох цо остали за єдним ботанїчаром з 19. вику хторому Ниєпс подаровал тот прикладнїк кед бул у Лондону 1827. року.

Французки маляр панорамох и театралного декору (сценоґрафия) Луй Манде Даґер усовершел Ниєпсов поступок – зоз хторим пред тим зложел контракт о усовершованю – так же унєсол до процесу солї стрибла и достал перши фотоґрафиї на постриблованей плочи 1837. року. Два роки познєйше, 19. авґуста 1839. року, Даґерово усовершене одкрице урядово обявене пред французку Академию наукох и подароване швету под назву даґеротипия. Тот дзень ше трима як родзени дзень фотоґрафиї. Даґер пострибловану плочу викладал йодовей пари, а нєвидлїву слику претворел до видлївей так же ю розвивал у пари живого стрибла и фиксовал у розпущенїни натриюм сулфиту (т.є. кухньовей солї). Даґеротипиї були уникати и могло ше на нїх припатрац лєм под одредзеним углом.

File:Boulevard du Temple.jpg
Єдна з перших  фотоґрафийох на хторей видно людзох: Париски Boulevard du Temple Луя Даґера зоз 1838. або 1839. року

Анґлиєц Вилиям Генри Фокс Талбот нєзависно почал свойо експерименти 1835. року, кед достал перши фотоґрафски миниятури на паперу. Вон применєл иншаки поступок хтори наволал калотипия (греч. красни оцисок). Познєйше, под прициском своєй фамелиї и явносци пременєл му назву на талботипия. Талбот до камери обскури уношел папер препаровани зоз стриберним хлоридом и так доставал неґатив, зоз хторого ше, з прешвицованьом (т.є. копираньом) могло достац нєогранїчене число позитивох. Так поставени принцип неґатив-позитив на хторим заснована сучасна фотоґрафия. Талбот винєсол до явносци свойо одкрице у Лондону, лєм даскельо мешаци после Даґера.

Датотека:Uređaj za izradu fotografija.JPG

Апарат за виробок фотоґрафийох зоз неґатива филма

Початни розвой фотоґрафиї у фарбох

Шицки предходно спомнути одкрица одвиваю ше на подручу чарно-билей фотоґрафиї. Перши експерименти з фарбами окончел французки музичар Луй Дик Дорон коло 1868-69. року. Гоч достал даяки прикладнїки фотоґрафийох у фарбох (а зачувана „Попатрунок на Анґулем”, 1877), поступок бул зложени за виводзенє и нє мал векши одгук у явносци. За предзеранє фотоґрафиї у фарбох заслужни браца Оґист и Луй Лимиєр, 1904. року. Вони видумали поступок з офарбенима заренками кромпльового крохмалю (автохром) и то перши практично применлїви поступок за фотоґрафию у фарбох хтори уведзени до фотоґрафскей пракси 1907. року. Медзитим, до ширшого применьованя фарбох у фотоґрафиї приходзи после 1930. року з усовершованьом филма у фарбох, перше од нємецкого продукователя Аґфа, потим и од америцкого Кодака. Шлїдуюце вельке одкрице на тим полю то моментална полароїд-фотоґрафия (пренаходок Едвина Ланда, 1947) зоз хтору ше такой после знїманя достава готови позитив.

Сучасни период

У чаше традиционалней аналоґней фотоґрафиї, фотоґрафове видумовали як при виробку злєпшац випатрунок фотоґрафиї: з правеньом циню, часточним звекшаньом контрасту, змоцнєньом удерного елементу, сепию и другима &quot;триками&quot;. Схопносц даєдних фотоґрафох витворела фотоґрафиї велїчественого випатрунку.

Зоз зявеньом диґиталней фотоґрафиї хтору мож пренєсц на рахункар, злєпшанє випатрунку фотоґрафиї вецейнїсто оможлївене з ретушованьом, модификованьом и другима софтверскима методами. Индустрия ше швидко прилагодзела ґу новим спокусним условийом и понукла тарґовищу програми за ушорйованє фотоґрафийох. Предок водзи Adobe зоз своїм Фотошопом.

Штучна интелиґенция або АI (Artificial Intelligence) стартовала 1950. року, кед пионир рахункарох Алан Туринґ представел такволани Туринґов тест у своєй роботи Рахункарски машини и интелиґенция.

Туринґов тест ше состої у тим же исти проблем ришую нєзависно рахункар и чловек. У єдней хижи машина, а у другей правдива особа. На концу тесту єст два ришеня, а нє зна ше хторе чийо. Кед нє мож розгранїчиц ришенє компютера од ришеня чловека, гвари ше же рахункарска програма прешла Туринґов тест.

Штучна интелиґенция стої на прагу шлїдуюцей велькей технолоґийней револуциї хтора фундаментално пременї дружтво на лєпше. Алґоритми штучней интелиґенциї применлїви на скоро шицки чловеково активносци. У условийох штучней интелиґенциї, фотоґрафия по своїх технїчних характеристикох и технолоґийних процесох прераста до науковей дисциплини у рамикох електротехнїчних наукох, а потримана є з математичнима процесами.

Литература

Eder, J.M (1945) [1932]. History of Photography, 4th. edition [Geschichte der Photographie]. New York: Dover Publications, Inc. ISBN 978-0-486-23586-8.

Helmut i Alison Gernsheim, (1973),, Fotografija sažeta istorija, Beograd.

Горан Малић, Слике у сребру : Предисторија и техничко-технолошка еволуција фотографије у 19. веку и првој половини 20. века, Београд, 2001;

Г. Малић, Фотографија 19. века : сажета историја, Београд, 2004.
A New History of Photography, ed. by Michel Frizot, Köln : Könemann, 1998

Lynne Warren (ed): Encyclopedia of Twentieth-Century Photography, 1719 p., New York, NY [et.] : Routledge, 2006

Patterson, Freeman (1989). Photography and The Art of Seeing. Key Porter Books. ISBN 978-1-55013-099-7.

Вонкашнї вязи

Ljikar, Mihajlo: [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/Studia%20ruthenica/sr26/index.htm  Od mračne komore do veštačke inteligencije], Нови Сад 2021, Studia Ruthenica ч. 26, б. 199-210.

Hirsch, Robert (1999) [https://books.google.com/books?id=vftTAAAAMAAJ. Seizing the light: a history of photography.] McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-14361-7.

Ang, Tom (2002). [https://books.google.com/books?id=fu3akyrFZEMC&amp;dq=intitle:Dictionary+intitle:of+intitle:Photography+intitle:and+intitle:Digital+intitle:Imaging+inauthor:ang&amp;pg=PP1  Dictionary of Photography and Digital Imaging: The Essential Reference for the Modern Photographer.] Watson-Guptill. ISBN 978-0-8174-3789-3.

John Hannavy (ed), [ Encyclopedia of Nineteenth-Century Photography, 1736 p. https://archive.org/details/encyclopediaofni0001unse  Encyclopedia of nineteenth-century photography: A-I, index.] New York: Routledge. 2005. ISBN 9780-415-97235-2.

Williams, John B. (1990). [https://archive.org/details/imageclarityhigh0000will  Image Clarity: High-resolution Photography.] Focal Press. ISBN 978-0-240-80033-2.

[https://www.youtube.com/watch?v=I2o_GhZFcIk Београдско благо: Збирка фото-докумената Народне библиотеке Србије] (РТС 3 - Урядови ютюб канал) 

[https://www.youtube.com/watch?v=xn8X6bIL-tw  Београдско благо: Југословенска кинотека] (РТС 3 - Урядови ютюб канал) 

[http://www.fotoss.org/ Фото-союз Србиї] 

[http://www.fotoasocijacija.org/ Фото асоцияция Войводине]</text>
      <sha1>0se8gh0owf8bsxu39wdeb6yec8setmz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19795</id>
      <parentid>19789</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T19:08:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>19795</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23181" sha1="8t6haksbyy8p7qbfvvo76u8zr6l8tvo" xml:space="preserve">'''Фотоґрафия''' (греч. ''φωτογραφία'') то медий достати з дїйствованьом [[Шветлосц|шветлосци]] на [[поверхносц]] хтора чувствительна на шветлосц. Фотоґрафия може буц у физичней форми (на паперу, склу, плеху итд.) або у електронскей форми (на заслону екрана, з проєктованьом на одредзену подлогу и др.).  З исту назву ше означує и технїчну дїялносц и уметнїцку дисциплину.

[[File:Large format camera lens.jpg|right|thumb|300px|Сочиво фотоапарата]]

[[File:View from the Window at Le Gras, Joseph Nicéphore Niépce.jpg|right|thumb|300px|Найстарша позната фотоґрафия природи, настала на плеху з прецагнутим пасмом асфалтней смоли, то фотоґрафия Нисефора Ниєпса зоз 1826. року.]]

== Походзенє назви ==
Назву фотоґрафия (сковану зоз греческих словох фотос и ґрафеин) перши похасновал Француз Херкил Флоранс 1833. року при описованю свойого одкрица сликованя з помоцу шветлосци, алє його пренаходок нє бул теди обявени (аж вик и пол познєйше – 1977. року!), та явносц у тим чаше нє дознала за тоту назву. Даґдзе мож пречитац же нємецка историоґрафия приписує перше хаснованє назви фотоґрафия нємецкому астрономови Йоганови Медлерови ([[25. фебруар]] 1839. року), алє друга шветова историоґрафия тото арґументовано оспорює. У ствари, урядово перши унесол до явносци назву фотоґрафия (т.є. рисованє з помоцу шветлосци) анґлийски астроном и физичар Джон Хершел, [[4. фебруар|4. фебруара]] 1839. року, три тижнї пред Медлером.

У сербским язику при концу 19. и на почаку 20. вику хасновани преклад шветлопис, алє ше го нєшка ридко хаснує.

[[File:Studijskifotoaparat.JPG|right|thumb|300px|Старши тип фотоапарата (за портрети)]]


== Фотоапарати ==
Камера обскура (лат. ''Camera obscura''  — „цма комора“ або „зацмена простория“) то шкатула (шветлонєпрепущуюца мамбрана) чийо нукашнї мури нє дошлєбодзую одраженє шветлосних зарйох (муша буц офарбени з чарну мат фарбу або закрити з чарним филцом). На муре шкатули видзиравена дзир(к)а. През тот  мали отвор („млазнїцу шветла“) шветлосни зарї звонка уходза до цмей [[Комора|комори]] и проєктую слику мотива пред камеру на заднї мур комори. Кед ше до цмей комори положи фоточувствительну плочу, т.є. лїсток материялу хтори чувствительни на шветло, а хтори може буц хемийни (напр. „фотоґрафски филм“ або „фото-папер“) або диґитални („сензор“), мож направиц знїмок мотиву.

* Континуована глїбинска оштросц (шицки деталї мотиву єднак „оштри“, без огляду на оддалєносц мотиву од камери або проєкцийного заслону од дзири(к)и-обєктиву) хтора оможлївює знїманє нє лєм на ровни проєкцийни заслон, алє и на проєкцийни заслони ролькастей, сферней або гоч якей форми. Проєкцию континуованей оштросци на цилиндричну плочу дава лєм дзир(к)а-обєктив.
* Компресия часу (рухоми деталї мотиву оставаю або зошицким нєзняти, або зазначени лєм як зберанїна шветлосних трепеценьох, пре длужину тирваня експозициї бо през дзир(к)у-обєктив преходзи барз мало шветлосци, а нєрухоми деталї оставаю ясно зазначени).
* Широки розпон кадру („углох знїманя“ хтори завиша од формату на хтори ше знїма и оддалєносци дзир(к)и-обєктива од формату на хтори ше знїма можу буц барз широки. Практични огранїченя велькосци камери и знїмку хтори знїма одредзени з велькосцами материялох).
* Еґзактна перспективна проєкция (кед ше мотив знїма на зошицким ровну фоточувствительну поверхносц, шицки напрями з простору проєктую ше на ровносц як напрями).
* Подполна препущуюцосц шветлосци шицких габових длужинох (дзир(к)а-обєктив цмей комори препущує и гевти габово длужини шветлосци хтори нє преходза през скло, напр. ултралилова часц спектру).
* Цма комора основа за шицки нєшкайши камери (фотоапарати, биоскоп, видео або диґитални камери). Цма комора єст у шицких сучасних камерох, а представя простор медзи обєктивом (отвором зоз систему лєнчох, зоз хтору заменєна дзир(к)а) и фоточувствительну плочу на хтору ше знїма. Мури того простору сучасних камерох нє шму одражовац шветлосни зарї.

Множество лєнчох (обєктив) фокусує (виоштрує) проєкцию мотива на плочу знїманя, як звекшану або зменшану слику мотива пред обєктивом.

Окрем того, єст и други способи як мож достац фотоґрафски слики, як фотоґрами або рейоґрафиї (по фотоґрафови Менови Рейови, хтори часто хасновал тоту методу) або фотокопиї (ксероґрафиї). Рейоґрафию ше роби так же ше у цмей комори (зацменей хижи) директно на фоточувствительне пасмо як мотив положи даяки предмети, а потим ше их ошвици, та слику (рейоґрам) правя цинї мотивох як и одраженя шветла з мотивох. Даєдни авторе рейоґрами волаю фотоґрами або ксемоґрами (Ж. Єрман), гоч би фотохемоґрам була найлєпша назва, бо зоз свою ширину облапя творенє каждей аналоґней фотоґрафскей слики. За фотокопиї (ксероґрафиї) або контактни копиї знїмкох (неґативох) у анґлосаксонским бешедним подручу устємнєна назва фотоґрам.

[[File:Aurora borealis over Eielson Air Force Base, Alaska.jpg|right|thumb|300px|Поларна шветлосц]]


== Векшина фотоґрафских апаратох ма можлївосц намесцаня шлїдуюцих вредносцох: ==
• фокус (зоз хторим ше виоштрує проєкцию мотива хтори на даякей оддалєносци од обєктиву),

• бленда (отвореносц обєктиву: цо векши отвор бленди, на фоточувствительне пасмо пада вецей шветла),

• експозиция (тирванє препущованя шветла през обєктив: цо експозиция на филм длугша, пада вецей шветла).

'''Окрем того, фотоґраф може вибрац:'''

• обєктиви рижних жирячискових длужинох (зависно од того яке звекшанє мотива ше сце достац на знїмку) и

• филми рижней чувствительносци (зоз хтору одредзене количество шветла потребного же би даяки мотив бул зняти досц ошвицено).

'''Обласци твореня у фотоґрафиї'''

• Уметнїцка фотоґрафия (уметнїцки вираз през фотоґрафию)

• Новинска фотоґрафия (фотожурнализем)

• Рекламна фотоґрафия (углавним студийна фотоґрафия за рекламованє одредзених продуктох)

• Наукова фотоґрафия (медицинска фотоґрафия, астрономска, наукова анализа, форензика)

• Свадзебна фотоґрафия (знїманє млодятох у окремних ентериєрох и позох)

• Аматерска фотоґрафия (гоби и фамелийна фотоґрафия)

• Сценска фотоґрафия (фотоґрафия хтора настава под час знїманя филма и хтору ше хаснує у самим филме – фамелийни слики, слики з пасошу, особней леґитимациї, форензични докази итд. або познєйше за промоцию филма)

== Предистория одкрица ==
Описана у старим вику од Аристотела, камера обскура, окреме у периодзе ренесанси та надалєй, служела маляром и архитектом як помоцне средство у преношеню рисункох з природи. Хасновали ю, за подобни рисовацки потреби, и пионире фотоґрафиї: Ниепс, Даґер и Талбот. Вони познали принципи преношеня шветлосного одраженя з природи на одредзену подлогу, алє ше кажди на свой способ намагал тото шветлосне одраженє фиксовац и зачувац занавше. Предистория фотоґрафиї, у найвекшй мири, то множество експериментох яки правени же би ше пренашло одвитуюце хемийне средство хторе би ше затримало як найпрактичнєйши и найлєпши способ правеня фотоґрафиї.

== Пионире фотоґрафиї ==
Найвчаснєйшу фотоґрафию природи направену з помоцу шветлосци и камери обскури достал 1826. року Француз Нисефор Ниєпс. Вон похасновал металну плочу премасцену з чечну розпущенїну битумену (асфалту) и виложел у камери обскури. Експозиция тирвала 8 годзини. Тота фотоґрафия (популарно наволана „Попатрунок на голубнїк”) зачувана, а одкрил ю 1952. року историчар фотоґрафиї Гелмут Гернсгайм у предметох цо остали за єдним ботанїчаром з 19. вику хторому Ниєпс подаровал тот прикладнїк кед бул у Лондону 1827. року.

Французки маляр панорамох и театралного декору (сценоґрафия) Луй Манде Даґер усовершел Ниєпсов поступок – зоз хторим пред тим зложел контракт о усовершованю – так же унєсол до процесу солї стрибла и достал перши фотоґрафиї на постриблованей плочи 1837. року. Два роки познєйше, 19. авґуста 1839. року, Даґерово усовершене одкрице урядово обявене пред французку Академию наукох и подароване швету под назву даґеротипия. Тот [[дзень]] ше трима як родзени дзень фотоґрафиї. Даґер пострибловану плочу викладал йодовей пари, а нєвидлїву слику претворел до видлївей так же ю розвивал у пари живого стрибла и фиксовал у розпущенїни натриюм сулфиту (т.є. кухньовей солї). Даґеротипиї були уникати и могло ше на нїх припатрац лєм под одредзеним углом.

[[File:Boulevard du Temple.jpg|right|thumb|300px|Єдна з перших  фотоґрафийох на хторей видно людзох: Париски Boulevard du Temple Луя Даґера зоз 1838. або 1839. року]]


Анґлиєц Вилиям Генри Фокс Талбот нєзависно почал свойо експерименти 1835. року, кед достал перши фотоґрафски миниятури на паперу. Вон применєл иншаки поступок хтори наволал калотипия (греч. красни оцисок). Познєйше, под прициском своєй фамелиї и явносци пременєл му назву на талботипия. Талбот до камери обскури уношел папер препаровани зоз стриберним хлоридом и так доставал неґатив, зоз хторого ше, з прешвицованьом (т.є. копираньом) могло достац нєогранїчене число позитивох. Так поставени принцип неґатив-позитив на хторим заснована сучасна фотоґрафия. Талбот винєсол до явносци свойо одкрице у Лондону, лєм даскельо мешаци после Даґера.

Датотека:Uređaj za izradu fotografija.JPG

Апарат за виробок фотоґрафийох зоз неґатива филма

== Початни розвой фотоґрафиї у [[Фарба|фарбох]] ==
Шицки предходно спомнути одкрица одвиваю ше на подручу чарно-билей фотоґрафиї. Перши експерименти з фарбами окончел французки музичар Луй Дик Дорон коло 1868-69. року. Гоч достал даяки прикладнїки фотоґрафийох у фарбох (а зачувана „Попатрунок на Анґулем”, 1877), поступок бул зложени за виводзенє и нє мал векши одгук у явносци. За предзеранє фотоґрафиї у фарбох заслужни браца Оґист и Луй Лимиєр, 1904. року. Вони видумали поступок з офарбенима заренками кромпльового крохмалю (автохром) и то перши практично применлїви поступок за фотоґрафию у фарбох хтори уведзени до фотоґрафскей пракси 1907. року. Медзитим, до ширшого применьованя фарбох у фотоґрафиї приходзи после 1930. року з усовершованьом филма у фарбох, перше од нємецкого продукователя Аґфа, потим и од америцкого Кодака. Шлїдуюце вельке одкрице на тим полю то моментална полароїд-фотоґрафия (пренаходок Едвина Ланда, 1947) зоз хтору ше такой после знїманя достава готови позитив.

== Сучасни период ==
У чаше традиционалней аналоґней фотоґрафиї, фотоґрафове видумовали як при виробку злєпшац випатрунок фотоґрафиї: з правеньом циню, часточним звекшаньом контрасту, змоцнєньом удерного елементу, сепию и другима &quot;триками&quot;. Схопносц даєдних фотоґрафох витворела фотоґрафиї велїчественого випатрунку.

Зоз зявеньом диґиталней фотоґрафиї хтору мож пренєсц на рахункар, злєпшанє випатрунку фотоґрафиї вецейнїсто оможлївене з ретушованьом, модификованьом и другима софтверскима методами. Индустрия ше швидко прилагодзела ґу новим спокусним условийом и понукла тарґовищу програми за ушорйованє фотоґрафийох. Предок водзи Adobe зоз своїм Фотошопом.

[[Штучна интелиґенция]] або АI ''(Artificial Intelligence'') стартовала 1950. року, кед пионир рахункарох Алан Туринґ представел такволани Туринґов тест у своєй роботи Рахункарски машини и интелиґенция.

Туринґов тест ше состої у тим же исти проблем ришую нєзависно рахункар и чловек. У єдней хижи машина, а у другей правдива особа. На концу тесту єст два ришеня, а нє зна ше хторе чийо. Кед нє мож розгранїчиц ришенє компютера од ришеня чловека, гвари ше же рахункарска програма прешла Туринґов тест.

Штучна интелиґенция стої на прагу шлїдуюцей велькей технолоґийней револуциї хтора фундаментално пременї дружтво на лєпше. Алґоритми штучней интелиґенциї применлїви на скоро шицки чловеково активносци. У условийох штучней интелиґенциї, фотоґрафия по своїх технїчних характеристикох и технолоґийних процесох прераста до науковей дисциплини у рамикох електротехнїчних наукох, а потримана є з математичнима процесами.

== Литература ==
Eder, J.M (1945) [1932]. History of Photography, 4th. edition [Geschichte der Photographie]. New York: Dover Publications, Inc. ISBN 978-0-486-23586-8.

Helmut i Alison Gernsheim, (1973),, Fotografija sažeta istorija, Beograd.

Горан Малић, Слике у сребру : Предисторија и техничко-технолошка еволуција фотографије у 19. веку и првој половини 20. века, Београд, 2001;

Г. Малић, Фотографија 19. века : сажета историја, Београд, 2004.
A New History of Photography, ed. by Michel Frizot, Köln : Könemann, 1998

Lynne Warren (ed): Encyclopedia of Twentieth-Century Photography, 1719 p., New York, NY [et.] : Routledge, 2006

Patterson, Freeman (1989). Photography and The Art of Seeing. Key Porter Books. ISBN 978-1-55013-099-7.

== Вонкашнї вязи ==
Ljikar, Mihajlo: [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/Studia%20ruthenica/sr26/index.htm  Od mračne komore do veštačke inteligencije], Нови Сад 2021, Studia Ruthenica ч. 26, б. 199-210.

Hirsch, Robert (1999) [https://books.google.com/books?id=vftTAAAAMAAJ. Seizing the light: a history of photography.] McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-14361-7.

Ang, Tom (2002). [https://books.google.com/books?id=fu3akyrFZEMC&amp;dq=intitle:Dictionary+intitle:of+intitle:Photography+intitle:and+intitle:Digital+intitle:Imaging+inauthor:ang&amp;pg=PP1  Dictionary of Photography and Digital Imaging: The Essential Reference for the Modern Photographer.] Watson-Guptill. ISBN 978-0-8174-3789-3.

John Hannavy (ed), [ Encyclopedia of Nineteenth-Century Photography, 1736 p. https://archive.org/details/encyclopediaofni0001unse  Encyclopedia of nineteenth-century photography: A-I, index.] New York: Routledge. 2005. ISBN 9780-415-97235-2.

Williams, John B. (1990). [https://archive.org/details/imageclarityhigh0000will  Image Clarity: High-resolution Photography.] Focal Press. ISBN 978-0-240-80033-2.

[https://www.youtube.com/watch?v=I2o_GhZFcIk Београдско благо: Збирка фото-докумената Народне библиотеке Србије] (РТС 3 - Урядови ютюб канал) 

[https://www.youtube.com/watch?v=xn8X6bIL-tw  Београдско благо: Југословенска кинотека] (РТС 3 - Урядови ютюб канал) 

[http://www.fotoss.org/ Фото-союз Србиї] 

[http://www.fotoasocijacija.org/ Фото асоцияция Войводине]</text>
      <sha1>8t6haksbyy8p7qbfvvo76u8zr6l8tvo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19810</id>
      <parentid>19795</parentid>
      <timestamp>2026-07-09T00:14:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Форматированє, катеґориї</comment>
      <origin>19810</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23161" sha1="c396dnrd4b4yi6dp2yutgplfvqytnp9" xml:space="preserve">'''Фотоґрафия''' (греч. ''φωτογραφία'') то медий достати з дїйствованьом [[Шветлосц|шветлосци]] на [[поверхносц]] хтора чувствительна на шветлосц. Фотоґрафия може буц у физичней форми (на паперу, склу, плеху итд.) або у електронскей форми (на заслону екрана, з проєктованьом на одредзену подлогу и др.).  З исту назву ше означує и технїчну дїялносц и уметнїцку дисциплину.

[[File:Large format camera lens.jpg|right|thumb|300px|Лєнча фотоапарата]]

[[File:View from the Window at Le Gras, Joseph Nicéphore Niépce.jpg|right|thumb|300px|Найстарша позната фотоґрафия природи, настала на плеху з прецагнутим пасмом асфалтней смоли, то фотоґрафия Нисефора Ниєпса зоз 1826. року.]]

== Походзенє назви ==
Назву фотоґрафия (сковану зоз греческих словох фотос и ґрафеин) перши похасновал Француз Херкил Флоранс 1833. року при описованю свойого одкрица сликованя з помоцу шветлосци, алє його пренаходок нє бул теди обявени (аж вик и пол познєйше – 1977. року!), та явносц у тим чаше нє дознала за тоту назву. Даґдзе мож пречитац же нємецка историоґрафия приписує перше хаснованє назви фотоґрафия нємецкому астрономови Йоганови Медлерови ([[25. фебруар]] 1839. року), алє друга шветова историоґрафия тото арґументовано оспорює. У ствари, урядово перши унесол до явносци назву фотоґрафия (т.є. рисованє з помоцу шветлосци) анґлийски астроном и физичар Джон Хершел, [[4. фебруар|4. фебруара]] 1839. року, три тижнї пред Медлером.

У сербским язику при концу 19. и на почаку 20. вику хасновани преклад шветлопис, алє ше го нєшка ридко хаснує.

[[File:Studijskifotoaparat.JPG|right|thumb|300px|Старши тип фотоапарата (за портрети)]]


== Фотоапарати ==
Камера обскура (лат. ''Camera obscura''  — „цма комора“ або „зацмена простория“) то шкатула (шветлонєпрепущуюца мамбрана) чийо нукашнї мури нє дошлєбодзую одраженє шветлосних зарйох (муша буц офарбени з чарну мат фарбу або закрити з чарним филцом). На муре шкатули видзиравена дзир(к)а. През тот  мали отвор („млазнїцу шветла“) шветлосни зарї звонка уходза до цмей [[Комора|комори]] и проєктую слику мотива пред камеру на заднї мур комори. Кед ше до цмей комори положи фоточувствительну плочу, т.є. лїсток материялу хтори чувствительни на шветло, а хтори може буц хемийни (напр. „фотоґрафски филм“ або „фото-папер“) або диґитални („сензор“), мож направиц знїмок мотиву.

* '''Континуована глїбинска оштросц''' (шицки деталї мотиву єднак „оштри“, без огляду на оддалєносц мотиву од камери або проєкцийного заслону од дзири(к)и-обєктиву) хтора оможлївює знїманє нє лєм на ровни проєкцийни заслон, алє и на проєкцийни заслони ролькастей, сферней або гоч якей форми. Проєкцию континуованей оштросци на цилиндричну плочу дава лєм дзир(к)а-обєктив.
* '''Компресия часу''' (рухоми деталї мотиву оставаю або зошицким нєзняти, або зазначени лєм як зберанїна шветлосних трепеценьох, пре длужину тирваня експозициї бо през дзир(к)у-обєктив преходзи барз мало шветлосци, а нєрухоми деталї оставаю ясно зазначени).
* '''Широки розпон кадру''' („углох знїманя“ хтори завиша од формату на хтори ше знїма и оддалєносци дзир(к)и-обєктива од формату на хтори ше знїма можу буц барз широки. Практични огранїченя велькосци камери и знїмку хтори знїма одредзени з велькосцами материялох).
* '''Еґзактна перспективна проєкция''' (кед ше мотив знїма на зошицким ровну фоточувствительну поверхносц, шицки напрями з простору проєктую ше на ровносц як напрями).
* '''Подполна препущуюцосц шветлосци шицких габових длужинох''' (дзир(к)а-обєктив цмей комори препущує и гевти габово длужини шветлосци хтори нє преходза през скло, напр. ултралилова часц спектру).
* '''Цма комора''' основа за шицки нєшкайши камери (фотоапарати, биоскоп, видео або диґитални камери). Цма комора єст у шицких сучасних камерох, а представя простор медзи обєктивом (отвором зоз систему лєнчох, зоз хтору заменєна дзир(к)а) и фоточувствительну плочу на хтору ше знїма. Мури того простору сучасних камерох нє шму одражовац шветлосни зарї.

Множество лєнчох (обєктив) фокусує (виоштрує) проєкцию мотива на плочу знїманя, як звекшану або зменшану слику мотива пред обєктивом.

Окрем того, єст и други способи як мож достац фотоґрафски слики, як фотоґрами або рейоґрафиї (по фотоґрафови Менови Рейови, хтори часто хасновал тоту методу) або фотокопиї (ксероґрафиї). Рейоґрафию ше роби так же ше у цмей комори (зацменей хижи) директно на фоточувствительне пасмо як мотив положи даяки предмети, а потим ше их ошвици, та слику (рейоґрам) правя цинї мотивох як и одраженя шветла з мотивох. Даєдни авторе рейоґрами волаю фотоґрами або ксемоґрами (Ж. Єрман), гоч би фотохемоґрам була найлєпша назва, бо зоз свою ширину облапя творенє каждей аналоґней фотоґрафскей слики. За фотокопиї (ксероґрафиї) або контактни копиї знїмкох (неґативох) у анґлосаксонским бешедним подручу устємнєна назва фотоґрам.

[[File:Aurora borealis over Eielson Air Force Base, Alaska.jpg|right|thumb|367x367px|Поларна шветлосц]]

Векшина фотоґрафских апаратох ма можлївосц намесцаня шлїдуюцих вредносцох:

* '''фокус''' (зоз хторим ше виоштрує проєкцию мотива хтори на даякей оддалєносци од обєктиву),

* '''бленда''' (отвореносц обєктиву: цо векши отвор бленди, на фоточувствительне пасмо пада вецей шветла),

* '''експозиция''' (тирванє препущованя шветла през обєктив: цо експозиция на филм длугша, пада вецей шветла).

Окрем того, фотоґраф може вибрац:

* '''обєктиви рижних жирячискових длужинох''' (зависно од того яке звекшанє мотива ше сце достац на знїмку) и

* '''филми рижней чувствительносци''' (зоз хтору одредзене количество шветла потребного же би даяки мотив бул зняти досц ошвицено).

== Обласци твореня у фотоґрафиї ==

* Уметнїцка фотоґрафия (уметнїцки вираз през фотоґрафию)

* Новинска фотоґрафия (фотожурнализем)

* Рекламна фотоґрафия (углавним студийна фотоґрафия за рекламованє одредзених продуктох)

* Наукова фотоґрафия (медицинска фотоґрафия, астрономска, наукова анализа, форензика)

* Свадзебна фотоґрафия (знїманє млодятох у окремних ентериєрох и позох)

* Аматерска фотоґрафия (гоби и фамелийна фотоґрафия)

* Сценска фотоґрафия (фотоґрафия хтора настава под час знїманя филма и хтору ше хаснує у самим филме – фамелийни слики, слики з пасошу, особней леґитимациї, форензични докази итд. або познєйше за промоцию филма)

== Предистория одкрица ==
Описана у старим вику од Аристотела, камера обскура, окреме у периодзе ренесанси та надалєй, служела маляром и архитектом як помоцне средство у преношеню рисункох з природи. Хасновали ю, за подобни рисовацки потреби, и пионире фотоґрафиї: Ниепс, Даґер и Талбот. Вони познали принципи преношеня шветлосного одраженя з природи на одредзену подлогу, алє ше кажди на свой способ намагал тото шветлосне одраженє фиксовац и зачувац занавше. Предистория фотоґрафиї, у найвекшй мири, то множество експериментох яки правени же би ше пренашло одвитуюце хемийне средство хторе би ше затримало як найпрактичнєйши и найлєпши способ правеня фотоґрафиї.

== Пионире фотоґрафиї ==
[[File:Boulevard du Temple.jpg|right|thumb|340x340px|Єдна з перших  фотоґрафийох на хторей видно людзох: Париски Boulevard du Temple Луя Даґера зоз 1838. або 1839. року]]
Найвчаснєйшу фотоґрафию природи направену з помоцу шветлосци и камери обскури достал 1826. року Француз Нисефор Ниєпс. Вон похасновал металну плочу премасцену з чечну розпущенїну битумену (асфалту) и виложел у камери обскури. Експозиция тирвала 8 годзини. Тота фотоґрафия (популарно наволана „Попатрунок на голубнїк”) зачувана, а одкрил ю 1952. року историчар фотоґрафиї Гелмут Гернсгайм у предметох цо остали за єдним ботанїчаром з 19. вику хторому Ниєпс подаровал тот прикладнїк кед бул у Лондону 1827. року.

Французки маляр панорамох и театралного декору (сценоґрафия) Луй Манде Даґер усовершел Ниєпсов поступок – зоз хторим пред тим зложел контракт о усовершованю – так же унєсол до процесу солї стрибла и достал перши фотоґрафиї на постриблованей плочи 1837. року. Два роки познєйше, 19. авґуста 1839. року, Даґерово усовершене одкрице урядово обявене пред французку Академию наукох и подароване швету под назву даґеротипия. Тот [[дзень]] ше трима як родзени дзень фотоґрафиї. Даґер пострибловану плочу викладал йодовей пари, а нєвидлїву слику претворел до видлївей так же ю розвивал у пари живого стрибла и фиксовал у розпущенїни натриюм сулфиту (т.є. кухньовей солї). Даґеротипиї були уникати и могло ше на нїх припатрац лєм под одредзеним углом.


Анґлиєц Вилиям Генри Фокс Талбот нєзависно почал свойо експерименти 1835. року, кед достал перши фотоґрафски миниятури на паперу. Вон применєл иншаки поступок хтори наволал калотипия (греч. красни оцисок). Познєйше, под прициском своєй фамелиї и явносци пременєл му назву на талботипия. Талбот до камери обскури уношел папер препаровани зоз стриберним хлоридом и так доставал неґатив, зоз хторого ше, з прешвицованьом (т.є. копираньом) могло достац нєогранїчене число позитивох. Так поставени принцип неґатив-позитив на хторим заснована сучасна фотоґрафия. Талбот винєсол до явносци свойо одкрице у Лондону, лєм даскельо мешаци после Даґера.
== Початни розвой фотоґрафиї у фарбох ==
Шицки предходно спомнути одкрица одвиваю ше на подручу чарно-билей фотоґрафиї. Перши експерименти з фарбами окончел французки музичар Луй Дик Дорон коло 1868-69. року. Гоч достал даяки прикладнїки фотоґрафийох у [[Фарба|фарбох]] (а зачувана „Попатрунок на Анґулем”, 1877), поступок бул зложени за виводзенє и нє мал векши одгук у явносци. За предзеранє фотоґрафиї у фарбох заслужни браца Оґист и Луй Лимиєр, 1904. року. Вони видумали поступок з офарбенима заренками кромпльового крохмалю (автохром) и то перши практично применлїви поступок за фотоґрафию у фарбох хтори уведзени до фотоґрафскей пракси 1907. року. Медзитим, до ширшого применьованя фарбох у фотоґрафиї приходзи после 1930. року з усовершованьом филма у фарбох, перше од нємецкого продукователя Аґфа, потим и од америцкого Кодака. Шлїдуюце вельке одкрице на тим полю то моментална полароїд-фотоґрафия (пренаходок Едвина Ланда, 1947) зоз хтору ше такой после знїманя достава готови позитив.

== Сучасни период ==
У чаше традиционалней аналоґней фотоґрафиї, фотоґрафове видумовали як при виробку злєпшац випатрунок фотоґрафиї: з правеньом циню, часточним звекшаньом контрасту, змоцнєньом удерного елементу, сепию и другима &quot;триками&quot;. Схопносц даєдних фотоґрафох витворела фотоґрафиї велїчественого випатрунку.

Зоз зявеньом диґиталней фотоґрафиї хтору мож пренєсц на рахункар, злєпшанє випатрунку фотоґрафиї вецейнїсто оможлївене з ретушованьом, модификованьом и другима софтверскима методами. Индустрия ше швидко прилагодзела ґу новим спокусним условийом и понукла тарґовищу програми за ушорйованє фотоґрафийох. Предок водзи Adobe зоз своїм Фотошопом.

[[Штучна интелиґенция]] або АI ''(Artificial Intelligence'') стартовала 1950. року, кед пионир рахункарох Алан Туринґ представел такволани Туринґов тест у своєй роботи Рахункарски машини и интелиґенция.

Туринґов тест ше состої у тим же исти проблем ришую нєзависно рахункар и чловек. У єдней хижи машина, а у другей правдива особа. На концу тесту єст два ришеня, а нє зна ше хторе чийо. Кед нє мож розгранїчиц ришенє компютера од ришеня чловека, гвари ше же рахункарска програма прешла Туринґов тест.

Штучна интелиґенция стої на прагу шлїдуюцей велькей технолоґийней револуциї хтора фундаментално пременї дружтво на лєпше. Алґоритми штучней интелиґенциї применлїви на скоро шицки чловеково активносци. У условийох штучней интелиґенциї, фотоґрафия по своїх технїчних характеристикох и технолоґийних процесох прераста до науковей дисциплини у рамикох електротехнїчних наукох, а потримана є з математичнима процесами.

== Литература ==

* Eder, J.M (1945) [1932]. History of Photography, 4th. edition [Geschichte der Photographie]. New York: Dover Publications, Inc. ISBN 978-0-486-23586-8.

* Helmut i Alison Gernsheim, (1973),, Fotografija sažeta istorija, Beograd.

* Горан Малић, Слике у сребру : Предисторија и техничко-технолошка еволуција фотографије у 19. веку и првој половини 20. века, Београд, 2001;

* Г. Малић, Фотографија 19. века : сажета историја, Београд, 2004. A New History of Photography, ed. by Michel Frizot, Köln : Könemann, 1998

* Lynne Warren (ed): Encyclopedia of Twentieth-Century Photography, 1719 p., New York, NY [et.] : Routledge, 2006

* Patterson, Freeman (1989). Photography and The Art of Seeing. Key Porter Books. ISBN 978-1-55013-099-7.

== Вонкашнї вязи ==

* Ljikar, Mihajlo: [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/Studia%20ruthenica/sr26/index.htm Od mračne komore do veštačke inteligencije], Нови Сад 2021, Studia Ruthenica ч. 26, б. 199-210.

* Hirsch, Robert (1999) [https://books.google.com/books?id=vftTAAAAMAAJ. Seizing the light: a history of photography.] McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-14361-7.

* Ang, Tom (2002). [https://books.google.com/books?id=fu3akyrFZEMC&amp;dq=intitle:Dictionary+intitle:of+intitle:Photography+intitle:and+intitle:Digital+intitle:Imaging+inauthor:ang&amp;pg=PP1 Dictionary of Photography and Digital Imaging: The Essential Reference for the Modern Photographer.] Watson-Guptill. ISBN 978-0-8174-3789-3.

* John Hannavy (ed), [ Encyclopedia of Nineteenth-Century Photography, 1736 p. https://archive.org/details/encyclopediaofni0001unse  Encyclopedia of nineteenth-century photography: A-I, index.] New York: Routledge. 2005. ISBN 9780-415-97235-2.

* Williams, John B. (1990). [[iarchive:imageclarityhigh0000will|Image Clarity: High-resolution Photography.]] Focal Press. ISBN 978-0-240-80033-2.

* [https://www.youtube.com/watch?v=I2o_GhZFcIk Београдско благо: Збирка фото-докумената Народне библиотеке Србије] (РТС 3 - Урядови ютюб канал)

* [https://www.youtube.com/watch?v=xn8X6bIL-tw Београдско благо: Југословенска кинотека] (РТС 3 - Урядови ютюб канал)

* [http://www.fotoss.org/ Фото-союз Србиї]

* [http://www.fotoasocijacija.org/ Фото асоцияция Войводине]

[[Катеґория:Фотоґрафия]]
[[Катеґория:Уметносц]]</text>
      <sha1>c396dnrd4b4yi6dp2yutgplfvqytnp9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ножнїчки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3236</id>
    <revision>
      <id>19790</id>
      <timestamp>2026-07-08T16:01:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Г. Медє.</comment>
      <origin>19790</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11477" sha1="21f61spxdtetn8m94epq6ncubwtx3zu" xml:space="preserve">'''Ножнїчки''' (тур. makas, горв. škare, рсй. ножниц&lt;small&gt;Ы&lt;/small&gt;, поль. nożyczki, слц. nožnice, укр. ножицi – славянске мено) то алат хтори служи за штриганє. Ма два метални оштри часци злучени на таки способ же ше им рубци шлїзкаю єден коло другого. З ножнїчками мож штигац папер, картон, пластику, метални фолиї, платно, цверни, порващки, дрот, живу ограду, орезовац конари, та ше вец и розликую по дїялносци за яку су наменєни. Єст ножнїчки за балоґашох (лїворуких) и за праворуких, як и универзални.

File:Scissors.jpg

Вецей файти ножнїчкох - за шице, за папер, кухньово ножнїчки

File:Scissors turkey.jpg

Ножнїчки з 2. вику з Малей Азиї

Трима ше же тоти ножнїки видумани у 2. вику у Турскей.  Стил єгипетских металних интарзийох суґерує же су направени имитирац правдиву єгипетску уметносц. Кед були заварти, фиґури пса и мачки на верхох ножнїчкох ше стретали оч до оч. 


File:Detatchable kitchen.jpg

Класични кухньово ножнїчки у италиянским стилу хтори ше часто хаснує за резанє поживи. Два половки  мож роздвоїц же би ше их очисцело. 


Файти ножнїчкох

У зависносци од наменки, ножнїчки єст:

Кухньово ножнїчки 

Ножнїчки за папер

Ножнїчки за пластику

Ножнїчки за платно (скравецки)

Ножнїчки за метал

Ножнїчки за живу ограду и конари

Медицински ножнїчки (гирурґийни)

Фризерски ножнїчки

Ножнїчки за штриганє нохцох

Ножнїчки за штриганє овцох

История

Предпоставя ше же ножнїчки видумани коло 1500. р. п.н.е. у античним Єгипту. Найвчаснєйши ножнїчки ше зявели у Месопотамиї пред 3.000 до 4.000 роками. Були типу фейдерових ножнїчкох и мали два бронзово оштри часци повязани на ручкох з ценку флексибилну пантлїчку зоз закривеней  бронзи хтора тримала оштри часци у ускладзеним положеню и оможлївйовала же би ше вони роздвоєли потим як ше ручки прицисло з гарсцу. Фейдерово ножнїчки ше затримали за хаснованє у Европи по 16. вик. Паралелно з фейдеровима ножнїчками у Римским царстве ше почало хасновац и осовински ножнїчки, а з Европи ше преширели по цалим швеце. Таки ножнїчки и нєшка хаснуєме. 

Року 1761. у Лондону отворена перша ремеселска роботня за правенє ножнїчкох, а ище 1649. року отворена компания под меном Фискарс хтора правела ножнїчки. Тота фирма роби и нєшка.

Вчасна продукция

Вилиям Вителей и Санс (Шефилд) Лтд. то подприємство хторе прави ножнїчки од 1760. року, гоч ше вери же робота почала ище скорей. Компания и нєшка прави ножнїчки и найстарша є компания на Заходзе хтора тото роби.

Обрацаюци ножнїчки ше нє правело на велько аж по 1761. рок, кед Роберт Хинчилф зоз Шефилду направел перши ножнїчки з гартованого и полираного лятого челїку. Його главна спокуса було формованє лукох – перше их направел виполнєти, вец видзиравел дзири, а потим одстранєл метал же би вони були досц вельки ухпац пальци. Тот процес бул усиловни и очиглядно го Хинчлиф злєпшал же би звекшал продукцию. На хижу дзе жил поставел знак зоз хторим ше представял як продукователж финих ножнїчкох.

Модерни продукцийни реґиони

Китай

Велька векшина ґлобалней продукциї ножнїчкох одвива ше у Китаю. Од 2019. року Китай продуковал 64,3% шветового вивозу ножнїчкох. 

Найстарша компания у Китаю основана 1663. року и єдна є з найстариших продуковательох ножнїчкох на швеце хтора нєпреривно роби. У нєй заняти 1500 людзе хтори рочнє направя коло 7 милиони тунї ножнїчки. 

Французка

У Французкей єст даскельо историйно важни реґиони за продукцию ножнїчкох. У нїх ше перше почало правиц шаблї, мечи и байонети, а познєйше – при концу 18. и у 19. вику ше прешло на ножнїчки и други оштри алати за штриганє и резанє.
Варош Овериня остава важни центер за продукцию ножнїчкох и прибору за єдзенє. Там єст Музей прибору за єдзенє хтори приказує 800-рочну историю варошского виробку оштрих алаткох. 

Нємецка

У Нємецкей ше 2019. року правело и вивожело дакус менєй як 7% шветового вивозу ножнїчкох. Часто наволовани Варош оштрих алаткох, Солонґен у Сиверней Райни – Вестфалиї бул центер за продукцию ножнїчкох од штреднього вику.  При концу 18. вику у Солинґену було вецей як 300 майстрох за виробок ножнїчкох.

Варош Солинґен 1995. року принєсол Солинґенску уредбу зоз хтору одредзене же марки „Made in Solingen“ мож применїц лєм на продукти хтори зошицким випродуковани у старей индустрийней обласци Солинґену. 

Италия

Класични кухньово ножнїчки у италиянским стилу, хтори ше часто хаснує за резанє поживи, маю два половки хтори мож роздвоїц же би ше их могло очисциц. 
Варош Премана, у провинциї Леко, ма традицию желєзарньох и продукциї ножох од 16. вику. Нєшка Конзорциюм Премакс орґанизує вецей як 60 локални компаниї хтори ше занїмаю з продукцию ножнїчкох за ґлобални тарґовища. Италия 2019. року вивезла 3,5% ґлобално випродукованих ножнїчкох.

Єдна з найстарших фирмох за продукцию преманских ножнїчкох хтори ище вше робя то Санели Амбродьо, основана 1869. року.

Япон

Правенє ножнїчкох у Японє «виросло» зоз правеня мечох у 14. вику. Починаюци од 1200-их рокох, кед гражданом вецей нє було дошлєбодзене ношиц мечи, варошски ковалє почали правиц ножнїчки и ножи. Єст вельо специялизовани типи японских ножнїчкох, алє скравецки ножнїчки уведол америцки комодор Мет'ю Пери зоз ЗАД 1854. року.

Шпания

У Солсони, у Шпаниї, ножнїчки ше почало правиц у 16. вику. На индустрийней вершини у 18. вику було 24 роботнї, орґанизовани як Цех святого Елиґия, защитнїка ножарох. Року 2021. остала лєм єдна роботня за правенє ножнїчкох (основана 1917. року) хтора у приватним власнїцтве и єдини є варошски продукователь ремеселнїцких ножнїчкох. 

Зєдинєне Кральовство

Шефилд, Йорк, бул дом першей масовней продукциї ножнїчкох починаюци од 1761. року по 19. вик. Там було коло 60 компаниї за продукцию челїчних ножнїчкох. Медзитим, од 1980-их, ґлобализация индустриї и преход на туньши, масовно випродуковани ножнїчки створели дефлацию ценох зоз хтору ше велї ремеселнїки нє могло змагац. 

Нєшка єст лєм двох продуковательох ножнїчкох у Шефилду и вони обидвоме фокусовани на вершински виробок «продуктох за живот», а нє на масовну продукцию. 
  

Вонкашнї вязи


[https://web.archive.org/web/20170910065437/http://www.enchantedlearning.com/inventors/italy.shtml  Zoom Inventors and Inventions], enchantedlearning.com.

[https://web.archive.org/web/20220107035356/https://www.comune.premana.lc.it/c097069/zf/index.php/servizi-aggiuntivi/index/index/idtesto/20132 Municipality of Premana: Economy]. website comune.premana.lc.it.

Ken, [https://web.archive.org/web/20220106192122/https://matcha-jp.com/en/8529 “Sasuke: Witness the Art of Japanese Blacksmithing in Osaka”].  Matcha Japan.

Kazue,  [https://japanonlinetour.com/blog/discovering-japanese-quality-scissors-and-knives-tour/ “Discovering Quality Japanese Scissors and Knives”], website japanonlinetour.com.

Sudworth, John (2013-04-22). [https://web.archive.org/web/20180505022602/http://www.bbc.com/news/business-22160739 „The scissor-maker that has cut through Chinese history”]. BBC News.</text>
      <sha1>21f61spxdtetn8m94epq6ncubwtx3zu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19797</id>
      <parentid>19790</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T19:39:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови, укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>19797</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11683" sha1="ssvvqw67r4p8qu5evgu7algzt1n51ao" xml:space="preserve">'''Ножнїчки''' (тур. ''makas'', горв. ''škare'', рсй. ''ножниц&lt;small&gt;Ы&lt;/small&gt;,'' поль. ''nożyczki'', слц. ''nožnice,'' укр. ''ножицi'' – славянске мено) то алат хтори служи за штриганє. Ма два метални оштри часци злучени на таки способ же ше им рубци шлїзкаю єден коло другого. З ножнїчками мож штигац папер, картон, пластику, метални фолиї, платно, цверни, порващки, дрот, живу ограду, орезовац конари, та ше вец и розликую по дїялносци за яку су наменєни. Єст ножнїчки за балоґашох (лїворуких) и за праворуких, як и универзални.

[[File:Scissors.jpg|right|thumb|300px|Вецей файти ножнїчкох - за шице, за папер, кухньово ножнїчки]]


Трима ше же тоти ножнїки видумани у 2. вику у [[Турска|Турскей]].  Стил єгипетских металних интарзийох суґерує же су направени имитирац правдиву єгипетску уметносц. Кед були заварти, фиґури пса и мачки на верхох ножнїчкох ше стретали оч до оч. 


[[File:Detatchable kitchen.jpg|right|thumb|300px|Класични кухньово ножнїчки у италиянским стилу хтори ше часто хаснує за резанє поживи. Два половки  мож роздвоїц же би ше их очисцело. ]]
 

== Файти ножнїчкох ==
'''У зависносци од наменки, ножнїчки єст:'''

• Кухньово ножнїчки 

• Ножнїчки за папер

• Ножнїчки за пластику

• Ножнїчки за платно (скравецки)

• Ножнїчки за метал

• Ножнїчки за живу ограду и конари

• Медицински ножнїчки (гирурґийни)

• Фризерски ножнїчки

• Ножнїчки за штриганє нохцох

• Ножнїчки за штриганє овцох

== История ==
Предпоставя ше же ножнїчки видумани коло 1500. р. п.н.е. у античним Єгипту. Найвчаснєйши ножнїчки ше зявели у Месопотамиї пред 3.000 до 4.000 роками. Були типу фейдерових ножнїчкох и мали два бронзово оштри часци повязани на ручкох з ценку флексибилну пантлїчку зоз закривеней  бронзи хтора тримала оштри часци у ускладзеним положеню и оможлївйовала же би ше вони роздвоєли потим як ше ручки прицисло з гарсцу. Фейдерово ножнїчки ше затримали за хаснованє у Европи по 16. вик. Паралелно з фейдеровима ножнїчками у Римским царстве ше почало хасновац и осовински ножнїчки, а з Европи ше преширели по цалим швеце. Таки ножнїчки и нєшка хаснуєме. 

Року 1761. у Лондону отворена перша [[Ремесло|ремеселска]] роботня за правенє ножнїчкох, а ище 1649. року отворена компания под меном Фискарс хтора правела ножнїчки. Тота фирма роби и нєшка.

== Вчасна продукция ==
Вилиям Вителей и Санс (Шефилд) Лтд. то подприємство хторе прави ножнїчки од 1760. року, гоч ше вери же робота почала ище скорей. Компания и нєшка прави ножнїчки и найстарша є компания на Заходзе хтора тото роби.

Обрацаюци ножнїчки ше нє правело на велько аж по 1761. рок, кед Роберт Хинчилф зоз Шефилду направел перши ножнїчки з гартованого и полираного лятого челїку. Його главна спокуса було формованє лукох – перше их направел виполнєти, вец видзиравел дзири, а потим одстранєл метал же би вони були досц вельки ухпац пальци. Тот процес бул усиловни и очиглядно го Хинчлиф злєпшал же би звекшал продукцию. На хижу дзе жил поставел знак зоз хторим ше представял як продукователж финих ножнїчкох.

== Модерни продукцийни реґиони ==
'''Китай'''

Велька векшина ґлобалней продукциї ножнїчкох одвива ше у Китаю. Од 2019. року Китай продуковал 64,3% шветового вивозу ножнїчкох. 

Найстарша компания у Китаю основана 1663. року и єдна є з найстариших продуковательох ножнїчкох на швеце хтора нєпреривно роби. У нєй заняти 1500 людзе хтори рочнє направя коло 7 милиони тунї ножнїчки. 

'''Французка'''

У Французкей єст даскельо историйно важни реґиони за продукцию ножнїчкох. У нїх ше перше почало правиц шаблї, мечи и байонети, а познєйше – при концу 18. и у 19. вику ше прешло на ножнїчки и други оштри алати за штриганє и резанє. 

Варош Овериня остава важни центер за продукцию ножнїчкох и [[Прибор за єдзенє|прибору за єдзенє]]. Там єст Музей прибору за єдзенє хтори приказує 800-рочну историю варошского виробку оштрих алаткох. 

'''Нємецка'''

У Нємецкей ше 2019. року правело и вивожело дакус менєй як 7% шветового вивозу ножнїчкох. Часто наволовани Варош оштрих алаткох, Солонґен у Сиверней Райни – Вестфалиї бул центер за продукцию ножнїчкох од штреднього вику.  При концу 18. вику у Солинґену було вецей як 300 майстрох за виробок ножнїчкох.

Варош Солинґен 1995. року принєсол Солинґенску уредбу зоз хтору одредзене же марки „Made in Solingen“ мож применїц лєм на продукти хтори зошицким випродуковани у старей индустрийней обласци Солинґену. 

'''Италия'''

Класични кухньово ножнїчки у италиянским стилу, хтори ше часто хаснує за резанє [[Пожива|поживи]], маю два половки хтори мож роздвоїц же би ше их могло очисциц. 

Варош Премана, у провинциї Леко, ма традицию желєзарньох и продукциї ножох од 16. вику. Нєшка Конзорциюм Премакс орґанизує вецей як 60 локални компаниї хтори ше занїмаю з продукцию ножнїчкох за ґлобални тарґовища. Италия 2019. року вивезла 3,5% ґлобално випродукованих ножнїчкох.

Єдна з найстарших фирмох за продукцию преманских ножнїчкох хтори ище вше робя то Санели Амбродьо, основана 1869. року.

'''Япон'''

Правенє ножнїчкох у Японє «виросло» зоз правеня мечох у 14. вику. Починаюци од 1200-их рокох, кед гражданом вецей нє було дошлєбодзене ношиц мечи, варошски ковалє почали правиц ножнїчки и [[Нож|ножи]]. Єст вельо специялизовани типи японских ножнїчкох, алє скравецки ножнїчки уведол америцки комодор Мет'ю Пери зоз ЗАД 1854. року.

'''Шпания'''

У Солсони, у Шпаниї, ножнїчки ше почало правиц у 16. вику. На индустрийней вершини у 18. вику було 24 роботнї, орґанизовани як Цех святого Елиґия, защитнїка ножарох. Року 2021. остала лєм єдна роботня за правенє ножнїчкох (основана 1917. року) хтора у приватним власнїцтве и єдини є варошски продукователь ремеселнїцких ножнїчкох. 

'''Зєдинєне Кральовство'''

Шефилд, Йорк, бул дом першей масовней продукциї ножнїчкох починаюци од 1761. року по 19. вик. Там було коло 60 компаниї за продукцию челїчних ножнїчкох. Медзитим, од 1980-их, ґлобализация индустриї и преход на туньши, масовно випродуковани ножнїчки створели дефлацию ценох зоз хтору ше велї ремеселнїки нє могло змагац. 

Нєшка єст лєм двох продуковательох ножнїчкох у Шефилду и вони обидвоме фокусовани на вершински виробок «продуктох за живот», а нє на масовну продукцию. 
  

== Вонкашнї вязи ==


[https://web.archive.org/web/20170910065437/http://www.enchantedlearning.com/inventors/italy.shtml Zoom Inventors and Inventions], enchantedlearning.com.

[https://web.archive.org/web/20220107035356/https://www.comune.premana.lc.it/c097069/zf/index.php/servizi-aggiuntivi/index/index/idtesto/20132 Municipality of Premana: Economy]. website comune.premana.lc.it.

Ken, [https://web.archive.org/web/20220106192122/https://matcha-jp.com/en/8529 “Sasuke: Witness the Art of Japanese Blacksmithing in Osaka”].  Matcha Japan.

Kazue,  [https://japanonlinetour.com/blog/discovering-japanese-quality-scissors-and-knives-tour/ “Discovering Quality Japanese Scissors and Knives”], website japanonlinetour.com.

Sudworth, John (2013-04-22). [https://web.archive.org/web/20180505022602/http://www.bbc.com/news/business-22160739 „The scissor-maker that has cut through Chinese history”]. BBC News.</text>
      <sha1>ssvvqw67r4p8qu5evgu7algzt1n51ao</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19811</id>
      <parentid>19797</parentid>
      <timestamp>2026-07-09T00:39:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка, катеґориї</comment>
      <origin>19811</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11931" sha1="nbl4vjehy0xa9od8f3t9gxvhxe0nzu1" xml:space="preserve">[[File:Scissors.jpg|right|thumb|300px|Вецей файти ножнїчкох - за шице, за папер, кухньово ножнїчки]]'''Ножнїчки''' (тур. ''makas'', горв. ''škare'', рсй. ''ножниц&lt;small&gt;Ы&lt;/small&gt;,'' поль. ''nożyczki'', слц. ''nožnice,'' укр. ''ножицi'' – славянске мено) то алат хтори служи за штриганє. Ма два метални оштри часци злучени на таки способ же ше им рубци шлїзкаю єден коло другого. З ножнїчками мож штигац папер, картон, пластику, метални фолиї, платно, цверни, порващки, дрот, живу ограду, орезовац конари, та ше вец и розликую по дїялносци за яку су наменєни. Єст ножнїчки за балоґашох (лїворуких) и за праворуких, як и универзални.

== Файти ножнїчкох ==
[[Файл:Scissors turkey.jpg|алт=Ножнїчки з 2. вику з Малей Азиї|мини|342x342п|Ножнїчки з 2. вику з Малей Азиї. Трима ше же тоти ножнїки видумани у 2. вику у [[Турска|Турскей]].  Стил єгипетских металних интарзийох суґерує же су направени имитирац правдиву єгипетску уметносц. Кед були заварти, фиґури пса и мачки на верхох ножнїчкох ше стретали оч до оч.]]
'''У зависносци од наменки, ножнїчки єст:'''

• Кухньово ножнїчки 

• Ножнїчки за папер

• Ножнїчки за пластику

• Ножнїчки за платно (скравецки)

• Ножнїчки за метал

• Ножнїчки за живу ограду и конари

• Медицински ножнїчки (гирурґийни)

[[File:Detatchable kitchen.jpg|right|thumb|361x361px|Класични кухньово ножнїчки у италиянским стилу хтори ше часто хаснує за резанє поживи. Два половки  мож роздвоїц же би ше их очисцело. ]]• Фризерски ножнїчки

• Ножнїчки за штриганє нохцох

• Ножнїчки за штриганє овцох

== История ==
Предпоставя ше же ножнїчки видумани коло 1500. р. п.н.е. у античним Єгипту. Найвчаснєйши ножнїчки ше зявели у Месопотамиї пред 3.000 до 4.000 роками. Були типу фейдерових ножнїчкох и мали два бронзово оштри часци повязани на ручкох з ценку флексибилну пантлїчку зоз закривеней  бронзи хтора тримала оштри часци у ускладзеним положеню и оможлївйовала же би ше вони роздвоєли потим як ше ручки прицисло з гарсцу. Фейдерово ножнїчки ше затримали за хаснованє у Европи по 16. вик. Паралелно з фейдеровима ножнїчками у Римским царстве ше почало хасновац и осовински ножнїчки, а з Европи ше преширели по цалим швеце. Таки ножнїчки и нєшка хаснуєме. 

Року 1761. у Лондону отворена перша [[Ремесло|ремеселска]] роботня за правенє ножнїчкох, а ище 1649. року отворена компания под меном Фискарс хтора правела ножнїчки. Тота фирма роби и нєшка.

== Вчасна продукция ==
Вилиям Вителей и Санс (Шефилд) Лтд. то подприємство хторе прави ножнїчки од 1760. року, гоч ше вери же робота почала ище скорей. Компания и нєшка прави ножнїчки и найстарша є компания на Заходзе хтора тото роби.

Обрацаюци ножнїчки ше нє правело на велько аж по 1761. рок, кед Роберт Хинчилф зоз Шефилду направел перши ножнїчки з гартованого и полираного лятого челїку. Його главна спокуса було формованє лукох – перше их направел виполнєти, вец видзиравел дзири, а потим одстранєл метал же би вони були досц вельки ухпац пальци. Тот процес бул усиловни и очиглядно го Хинчлиф злєпшал же би звекшал продукцию. На хижу дзе жил поставел знак зоз хторим ше представял як продукователь финих ножнїчкох.

== Модерни продукцийни реґиони ==
'''Китай'''

Велька векшина ґлобалней продукциї ножнїчкох одвива ше у Китаю. Од 2019. року Китай продуковал 64,3% шветового вивозу ножнїчкох. 

Найстарша компания у Китаю основана 1663. року и єдна є з найстариших продуковательох ножнїчкох на швеце хтора нєпреривно роби. У нєй заняти 1500 людзе хтори рочнє направя коло 7 милиони тунї ножнїчки. 

'''Французка'''

У Французкей єст даскельо историйно важни реґиони за продукцию ножнїчкох. У нїх ше перше почало правиц шаблї, мечи и байонети, а познєйше – при концу 18. и у 19. вику ше прешло на ножнїчки и други оштри алати за штриганє и резанє. 

Варош Овериня остава важни центер за продукцию ножнїчкох и [[Прибор за єдзенє|прибору за єдзенє]]. Там єст Музей прибору за єдзенє хтори приказує 800-рочну историю варошского виробку оштрих алаткох. 

'''Нємецка'''

У Нємецкей ше 2019. року правело и вивожело дакус менєй як 7% шветового вивозу ножнїчкох. Часто наволовани Варош оштрих алаткох, Солонґен у Сиверней Райни – Вестфалиї бул центер за продукцию ножнїчкох од штреднього вику.  При концу 18. вику у Солинґену було вецей як 300 майстрох за виробок ножнїчкох.

Варош Солинґен 1995. року принєсол Солинґенску уредбу зоз хтору одредзене же марки „Made in Solingen“ мож применїц лєм на продукти хтори зошицким випродуковани у старей индустрийней обласци Солинґену. 

'''Италия'''

Класични кухньово ножнїчки у италиянским стилу, хтори ше часто хаснує за резанє [[Пожива|поживи]], маю два половки хтори мож роздвоїц же би ше их могло очисциц. 

Варош Премана, у провинциї Леко, ма традицию желєзарньох и продукциї ножох од 16. вику. Нєшка Конзорциюм Премакс орґанизує вецей як 60 локални компаниї хтори ше занїмаю з продукцию ножнїчкох за ґлобални тарґовища. Италия 2019. року вивезла 3,5% ґлобално випродукованих ножнїчкох.

Єдна з найстарших фирмох за продукцию преманских ножнїчкох хтори ище вше робя то Санели Амбродьо, основана 1869. року.

'''Япон'''

Правенє ножнїчкох у Японє «виросло» зоз правеня мечох у 14. вику. Починаюци од 1200-их рокох, кед гражданом вецей нє було дошлєбодзене ношиц мечи, варошски ковалє почали правиц ножнїчки и [[Нож|ножи]]. Єст вельо специялизовани типи японских ножнїчкох, алє скравецки ножнїчки уведол америцки комодор Мет'ю Пери зоз ЗАД 1854. року.

'''Шпания'''

У Солсони, у Шпаниї, ножнїчки ше почало правиц у 16. вику. На индустрийней вершини у 18. вику було 24 роботнї, орґанизовани як Цех святого Елиґия, защитнїка ножарох. Року 2021. остала лєм єдна роботня за правенє ножнїчкох (основана 1917. року) хтора у приватним власнїцтве и єдини є варошски продукователь ремеселнїцких ножнїчкох. 

'''Зєдинєне Кральовство'''

Шефилд, Йорк, бул дом першей масовней продукциї ножнїчкох починаюци од 1761. року по 19. вик. Там було коло 60 компаниї за продукцию челїчних ножнїчкох. Медзитим, од 1980-их, ґлобализация индустриї и преход на туньши, масовно випродуковани ножнїчки створели дефлацию ценох зоз хтору ше велї ремеселнїки нє могло змагац. 

Нєшка єст лєм двох продуковательох ножнїчкох у Шефилду и вони обидвоме фокусовани на вершински виробок «продуктох за живот», а нє на масовну продукцию. 
== Вонкашнї вязи ==

* [https://web.archive.org/web/20170910065437/http://www.enchantedlearning.com/inventors/italy.shtml Zoom Inventors and Inventions], enchantedlearning.com.

* [https://web.archive.org/web/20220107035356/https://www.comune.premana.lc.it/c097069/zf/index.php/servizi-aggiuntivi/index/index/idtesto/20132 Municipality of Premana: Economy]. website comune.premana.lc.it.

* Ken, [https://web.archive.org/web/20220106192122/https://matcha-jp.com/en/8529 “Sasuke: Witness the Art of Japanese Blacksmithing in Osaka”].  Matcha Japan.

* Kazue,  [https://japanonlinetour.com/blog/discovering-japanese-quality-scissors-and-knives-tour/ “Discovering Quality Japanese Scissors and Knives”], website japanonlinetour.com.

* Sudworth, John (2013-04-22). [https://web.archive.org/web/20180505022602/http://www.bbc.com/news/business-22160739 „The scissor-maker that has cut through Chinese history”]. BBC News.

[[Катеґория:Алати]]
[[Катеґория:Кухньов прибор]]</text>
      <sha1>nbl4vjehy0xa9od8f3t9gxvhxe0nzu1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Растислав Антон Лисьяк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3237</id>
    <revision>
      <id>19800</id>
      <timestamp>2026-07-08T20:41:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Vikislav</username>
        <id>2295</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Файл:Rastislav Anton Lisjak (2019).png|thumb|Растислав Антон Лисьяк]] '''Растислав Антон Лисьяк''' (на [[Горватски язик|горватским]] ''Rastislav Anton Lisjak'') є блоґер, [[Линґвистика|линґвиста]]-[[Славистика|слависта]], полиґлот, [[История|историчар]] и витворйователь канала на [[YouTube]] ''Slaweniska…</comment>
      <origin>19800</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1192" sha1="6cbw3349do0q7kwmvb6jedamyz2ai29" xml:space="preserve">[[Файл:Rastislav Anton Lisjak (2019).png|thumb|Растислав Антон Лисьяк]]
'''Растислав Антон Лисьяк''' (на [[Горватски язик|горватским]] ''Rastislav Anton Lisjak'') є блоґер, [[Линґвистика|линґвиста]]-[[Славистика|слависта]], полиґлот, [[История|историчар]] и витворйователь канала на [[YouTube]] ''Slaweniska dela'', канала о [[Славянє|Славянох]]. Народжени є 14. септембра 1990. року в [[Чаковец|Чаковцу]], [[Горватска]]. Походзеньом є горватско-словенского походзеня, мама є Словенка, а тато Горват. У 2021. року почал роботу з [[Русия|русийским]] линґвистом и блоґером Микитком Сином Алексеєвим над филмом на праславянским язику ''Dōnāwi'' («Дунай» на праславянским), алє по початку войни в України проект часово нєактивни.</text>
      <sha1>6cbw3349do0q7kwmvb6jedamyz2ai29</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19801</id>
      <parentid>19800</parentid>
      <timestamp>2026-07-08T20:45:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Vikislav</username>
        <id>2295</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>19801</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1230" sha1="r781zrhbhgk8a31dkn6ipcb7gttj3rm" xml:space="preserve">[[Файл:Rastislav Anton Lisjak (2019).png|thumb|Растислав Антон Лисьяк]]
'''Растислав Антон Лисьяк''' (на [[Горватски язик|горватским]] ''Rastislav Anton Lisjak'') є блоґер, [[Линґвистика|линґвиста]]-[[Славистика|слависта]], полиґлот, [[История|историчар]] и витворйователь канала на [[YouTube]] ''Slaweniska dela'', канала о [[Славянє|Славянох]]. Народжени є 14. септембра 1990. року в [[Чаковец|Чаковцу]], [[Горватска]]. Походзеньом є горватско-словенского походзеня, мама є Словенка, а тато Горват. У 2021. року почал роботу з [[Русия|русийским]] линґвистом и блоґером Микитком Сином Алексеєвим над филмом на [[Праславянски язик|праславянским язику]] ''Dōnāwi'' («Дунай» на праславянским), алє по початку войни в України проект часово нєактивни.</text>
      <sha1>r781zrhbhgk8a31dkn6ipcb7gttj3rm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Ениґматика</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3238</id>
    <revision>
      <id>19808</id>
      <timestamp>2026-07-08T22:58:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ruskinja2022</username>
        <id>22</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>19808</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>