Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.10 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 54 19879 16318 2026-07-12T20:35:42Z ОленкаБТ 1579 19879 wikitext text/x-wiki [[Файл:Jon Mills' Banjo - front view.JPG|right|thumb|514x514px|Бенджо]][[Файл:Tom Turpin - Vess L. Ossman - The Buffalo Rag.ogg|right|thumb|254x254px| Звук бенджа]]'''Бенджо''' (анґл. ''banjo'') то струнови [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Резонантне цело направене зоз древеного обруча округлей форми, прейґ хторого прецагнута [[Скорка|скора]] як и на буґни. Обруч ше зоз зацагованьом може реґуловац зоз закрутками хтори причверсцени за рам инструмента.<ref> Мишић, Милан, ур. (2005). ''Енциклопедија Британика. А-Б''. Београд: Народна књига : Политика. б. 131.</ref> Бенджо бул першобутни инструмент хтори до Америки принєсли раби-Ниґере а назва походзи зоз язика кимбунду на хторим ше вола ''мбанза''. У новшим чаше бенджо постал америцки и ирски [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]]. Бенджо ше состої зоз корпусу и шиї (нєт одредзена длужина шиї) и ма 4 - 6 струни. При пейцструновим бенджу найвисша струна (''chantrelle'') нє нацагнута од самого верху шиї алє од пиятого прагу. Тота модификация приписана американцови Джоелу Вокеру Свиниа. == Штирострунови бенджо (Джез/Тенор/Ирски) == Штирострунови бенджо ше углавним хаснує у ирским фолклору и джез [[Подзелєнє музики|музики]]. Розликую ше: * ''плектрум-бенджо'' (22 праги), штим: C-G-H-D * ''тенор-бенджо'' (17 лєбо 19 праги), штим: C-G-D-A * ''ирски тенор-бенджо'' (17 лєбо 19 праги), штим: G-D-A-E Тенор-бенджо ше хаснує як ритем инструмент, так же ше граю на нїм акорди, а у ирскей музики ше углавним хаснує як соло инструмент за мелодиї. Штим G-D-A-E одвитує виолинскому штиму, алє [[Штимованє инструментох|наштимовани]] за [[Октава|октаву]] нїжей. Прето же за нїзши штим як и у джезу, хасную ше моцни струни, же би ше достал специфични [[звук]]. == Пейцструнови бенджо (Bluegrass/Clawhammer) == Пейцструнови бенджо ше найчастейше хаснує у америцкей кантри [[Подзелєнє музики|музики]]. Тот тип бенджа ма два типи-подфайти: * ''Bluegrass''-бенджо (g D G H D штим) * ''Clawhammer''-бенджо (g D G C D лєбо g C G C D штим) [[File:Don Wayne Reno playing the banjo with fingerpicks.jpg|right|thumb|260px|Пирко-плектрум нацагнуте на пальцу]]У сущносци то исти инструмент, алє постоя два стили (способи) граня. Стил граня ''Bluegrass'' популарни у кантри музики, у хторей ше грає з єдним способом потаргованя струнох зоз верхами пальцох (брущками). Хасную ше пластични лєбо метални пирка (плектрум), хтори ше благо нацагню на верх пальцох. Стил граня '''''Clawhammer''''' ше тиж виводзи зоз пальцами, алє ше у тим случаю нє хасную пирка, струни ше потаргую зоз пальцом и указуюцим пальцом. == Познати виводзаче на бенджу == После приходу до Америки, бенджо ше найчастейше применьовал у духовней музики Афроамериканцох, же би познєйше постал єден зоз главних инструментох. У тедишнїм чаше бенджо ше зявює у диксиленд музики, а у цеку 1940-их Бил Монро го вше вецей хаснує у ''bluegrass'' музики. У цеку 1970-их, бенджо постал главни инструмент кантри-рок составох (ансамблох), а зявює ше и у фолк музики у жемох як цо то Малавия и Мароко.<ref>Barry Alfonso (2005). Paul Du Noyer, ур. [https://books.google.rs/books?id=BVjcAQAACAAJ&redir_esc=y ''Ilustrirana enciklopedija glazbe''.] Veble commerce. б. 438.</ref> [[File:Corncob (ISRC USUAN1100565).mp3|right|thumb|270px|Сонґ, гранє на сучасним бенджу]] Медзи найпознатшима виводзачами бенджа мож спомнуц и фолк [[Музичар|музичара]] Пит Сиґера, хтори написал и Кнїжку о бенджу, Боб Шмит, виводзач/[[инструменталиста]] на бенджу у ирским составе Флоґинг Моли, и Бела Флек. Єден з найлєпших виводзачох на швеце на бенджу то Барни Макен, зоз ґрупи ''Даблинерс'', котрого преглашую за найлєпшого виводзача на бенджу у Ирскей. == Ґалерия == <gallery> Файл:1930's Gibson bass banjo ad.jpg|Бас бенджо. Файл:Banjos! and Banjo ukuleles, Warwick Folk Festival 2010.jpg|Бенджа, на фолк фестивалу у Ворику 2010. року. Файл:Stewartbanjos.jpg|Два ''Стюарт'' бенджа розличних велькосцох. Файл:Range of 22-fret five string banjo.png|Розпон / обсяг тонох хтори на бенджу мож одграц. Файл:Elderlyshowroom3.jpg|Вистава инструментох компаниї ''Elderly'' у Лансинґу, (Мичиґен). Файл:Barbara Mandrell DN-ST-87-03190 (cropped).JPEG|Кантри шпивачка Барбара Мандрел, грає на бенджу, </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20100226010809/http://www.banjofrailer.com/ Old-Time Бенджо музика зоз руралней Америки] * [http://www.thebanjoman.com Теория бенджо музики] * [https://web.archive.org/web/20101106000037/http://eomi.ws/plucked/ banjo / Бенджо.] ru.wikipedia.org. (язик:русийски) {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Струново инструменти]] [[Катеґория:Народни инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] ao4nd7kvoa1tqlmt7idtvljr3e5gmuk 0 96 19881 19834 2026-07-13T07:35:53Z ~2026-39602-39 2317 Замењена садржина странице текстом „Твойо слова — водица, так ше нє облапя, Ти розводзел шедзиво, алє я ше нє сцела розводзиц. Твойо слова — водица, так ше нє облапя, Ти розводзел шедзиво, алє я ше нє сцела розводзиц. Я нє сцела твойо брехлїви ласки, Шицки тоти празны фра…” 19881 wikitext text/x-wiki Твойо слова — водица, так ше нє облапя, Ти розводзел шедзиво, алє я ше нє сцела розводзиц. Твойо слова — водица, так ше нє облапя, Ти розводзел шедзиво, алє я ше нє сцела розводзиц. Я нє сцела твойо брехлїви ласки, Шицки тоти празны фразы, твойо фалшивы. Нє ушело нам з Тобу, милы,Шицко, цо я сцела — то буц щаслїва! Мойо серцо — пташка у твойої клїтки, З конара на конар, з конара на конар! Мойо серцо — пташка у твойої клїтки, З конара на конар, з конара на конар! Мойо серцо ше будзе биц, най го людзє чую, Най мнє судза и мою слободу. Як мам жиц, шицки знають, алє я нє така, И я пременявам моду на розводы! bz469zflgfipqeaevfs47uwn67wtrmv 0 346 19875 13682 2026-07-12T15:28:19Z Калота 25 /* Функциуї єдного угла */ 19875 wikitext text/x-wiki == Функциї єдного угла == : <math>\sin ^2 \alpha + \cos ^2 \alpha = 1, \quad \frac{\sin \alpha}{\cos \alpha}=\tan \alpha, \quad \sin \alpha \cdot \csc \alpha = 1</math>, : <math>\sec ^2 \alpha - \tan ^2 \alpha = 1, \quad \cos \alpha \cdot \sec \alpha = 1</math>, : <math>\csc ^2 \alpha - \cot ^2 \alpha = 1, \quad \frac{\cos \alpha}{\sin \alpha} = \cot \alpha, \quad \tan \alpha \cdot \cot \alpha = 1.</math> == Медзисобне виражованє функцийох == : <math> \sin \alpha = \pm\sqrt{1 - \cos ^2 \alpha} = \pm\frac{ \tan \alpha}{ \sqrt{ 1 + \tan ^2 \alpha}},</math> : <math>\cos \alpha = \pm\sqrt{1- \sin ^2 \alpha}=\pm\frac{1}{\sqrt{1+ \tan ^2 \alpha}} ,</math> : <math>\tan \alpha = \pm\frac{\sin \alpha}{\sqrt{1- \sin ^2\alpha}}=\frac{1}{\cot \alpha},</math> : <math>\cot \alpha = \pm\frac{\sqrt{1- \sin ^2\alpha}}{\sin \alpha}= \frac{1}{\tan \alpha}.</math> == Функциї суми и розлики углох == : <math>\sin (\alpha \pm \beta )= \sin \alpha \cos \beta \pm \cos \alpha \sin \beta,\,</math> : <math>\cos (\alpha \pm \beta )= \cos \alpha \cos \beta \mp \sin \alpha \sin \beta,</math> : <math>\tan (\alpha \pm \beta )=\frac{\tan \alpha \pm \tan \beta}{1 \mp \tan \alpha \tan \beta}, \quad \cot (\alpha \pm \beta) = \frac{\cot \alpha \cot \beta \mp 1}{\cot \beta \pm \cot \alpha},</math> : <math>\tan2\alpha=\frac{2\tan\alpha}{1-\tan^2\alpha}, \tan3\alpha=\frac{3\tan\alpha-\tan^3\alpha}{1-3\tan^2\alpha}.</math> == Функциї углох == : <math>\sin2\alpha = 2\sin\alpha\cos\alpha, \quad \sin3\alpha=3\sin\alpha-4\sin^3\alpha,</math> : <math>\cos2\alpha = \cos^2\alpha-\sin^2\alpha, \quad \cos3\alpha=4\cos^3\alpha-3\cos\alpha,</math> : <math>\tan2\alpha=\frac{2\tan\alpha}{1-\tan^2\alpha}, \quad \tan3\alpha=\frac{3\tan\alpha-\tan^3\alpha}{1-3\tan^2\alpha},</math> : <math>\cot2\alpha=\frac{\cot^2\alpha-1}{2\cot\alpha}, \quad \cot3\alpha=\frac{\cot^3\alpha-3\cot\alpha}{3\cot^2\alpha-1},</math> : <math>\tan4\alpha=\frac{4\tan\alpha-4\tan^3\alpha}{1-6\tan^2\alpha+\tan^4\alpha}, \quad \cot4\alpha=\frac{\cot^4\alpha-6\cot^2\alpha+1}{4\cot^3\alpha-4\cot\alpha}.</math> За векше ''n'' хаснує ше [[Моаврова формула]] за [[комплексане число]], розвита до [[Биномни шор|биномного шору]]: : <math>\cos n \alpha +i \sin n \alpha = (\cos\alpha+ i \sin\alpha )^n = \,</math> ::: <math>\cos^n\alpha+in \cos^{n-1}\alpha \sin\alpha - C_n^2 \cos^{n-2}\alpha \sin^2\alpha - -iC_n^3 \cos^{n-3}\alpha \sin^3\alpha + C_n^4 \cos^{n-4}\alpha \sin^4\alpha + ..., </math> дзе <math>C_n^k = C(n, k) ={n \choose k} = \frac{n \cdot (n-1) \cdots (n-k+1)}{k \cdot (k-1) \cdots 1} = \frac{n!}{k!(n-k)!} </math> [[биномни коефициєнт]]. Оталь шлїдзи: : <math>\cos n \alpha = \cos^n\alpha-C_n^2\cos^{n-2}\alpha \sin^2\alpha+C_n^4\cos^{n-4}\alpha \sin^4\alpha - C_n^6\cos^{n-6}\alpha \sin^6\alpha + ...,</math> : <math>\sin n \alpha = n \cos ^{n-1} \alpha \sin \alpha - C_n^3 \cos ^{n-3} \alpha \sin ^3\alpha +C_n^5 \cos ^{n-5} \alpha \sin ^5 \alpha - ....</math> == Сума и розлика функцийох == : <math>\sin\alpha+\sin\beta=2\sin\frac{\alpha+\beta}{2}\cos\frac{\alpha-\beta}{2},</math> : <math>\sin\alpha-\sin\beta=2\cos\frac{\alpha+\beta}{2}\sin\frac{\alpha-\beta}{2},</math> : <math>\cos\alpha+\cos\beta=2\cos\frac{\alpha+\beta}{2}\cos\frac{\alpha-\beta}{2},</math> : <math>\cos\alpha-\cos\beta=-2\sin\frac{\alpha+\beta}{2}\sin\frac{\alpha-\beta}{2},</math> : <math>\tan\alpha\pm\tan\beta=\frac{\sin (\alpha\pm\beta )}{\cos\alpha\cos\beta}, \quad \cot\alpha\pm\cot\beta=\frac{\sin (\beta\pm\alpha)}{\sin\alpha\sin\beta},</math> : <math>\cot\alpha\pm\tan\beta=\frac{\cos (\alpha\mp\beta)}{\sin\alpha\cos\beta}.</math> == Продукт функцийох == : <math>\sin\alpha\sin\beta=\frac{1}{2}[\cos(\alpha-\beta)-\cos(\alpha+\beta)],</math> : <math>\cos\alpha\cos\beta=\frac{1}{2}[\cos(\alpha-\beta)+\cos(\alpha+\beta)],</math> : <math>\sin\alpha\cos\beta=\frac{1}{2}[\sin(\alpha-\beta)+\sin(\alpha+\beta)].</math> == Функциї половки угла == : <math>\sin\frac{\alpha}{2}=\pm\sqrt{\frac{1-\cos\alpha}{2}}, \quad \cos\frac{\alpha}{2}=\pm\sqrt{\frac{1+\cos\alpha}{2}},</math> : <math>\tan\frac{\alpha}{2}=\pm\sqrt{\frac{1-\cos\alpha}{1+\cos\alpha}}=\frac{1-\cos\alpha}{\sin\alpha}=\frac{\sin\alpha}{1+\cos\alpha},</math> : <math>\cot\frac{\alpha}{2}=\pm\sqrt{\frac{1+\cos\alpha}{1-\cos\alpha}}=\frac{1+\cos\alpha}{\sin\alpha}=\frac{\sin\alpha}{1-\cos\alpha}.</math> == Ступньованє функцийох == : <math>\sin^2\alpha=\frac{1}{2}(1-\cos2\alpha), \quad \cos^2\alpha=\frac{1}{2}(1+\cos2\alpha),</math> : <math>\sin^3\alpha=\frac{1}{4}(3\sin\alpha-\sin3\alpha), \quad \cos^3\alpha=\frac{1}{4}(\cos3\alpha+3\cos\alpha),</math> : <math>\sin^4\alpha=\frac{1}{8}(\cos4\alpha-4\cos2\alpha+3), \quad \cos^4\alpha=\frac{1}{8}(\cos4\alpha+4\cos2\alpha+3).</math> За рахованє <math>\sin^n\alpha\,</math> и <math>\cos^n\alpha\,</math> за векше ''n'' хаснує ше [[Моаврова формула|Моаврово формули]]. [[Катеґория:Математика]] [[Катеґория:Триґонометрия]] jh05guwoffrql9jpkooqx6qg7qwsjhg 19876 19875 2026-07-12T15:29:02Z Калота 25 /* Функциї углох */ 19876 wikitext text/x-wiki == Функциї єдного угла == : <math>\sin ^2 \alpha + \cos ^2 \alpha = 1, \quad \frac{\sin \alpha}{\cos \alpha}=\tan \alpha, \quad \sin \alpha \cdot \csc \alpha = 1</math>, : <math>\sec ^2 \alpha - \tan ^2 \alpha = 1, \quad \cos \alpha \cdot \sec \alpha = 1</math>, : <math>\csc ^2 \alpha - \cot ^2 \alpha = 1, \quad \frac{\cos \alpha}{\sin \alpha} = \cot \alpha, \quad \tan \alpha \cdot \cot \alpha = 1.</math> == Медзисобне виражованє функцийох == : <math> \sin \alpha = \pm\sqrt{1 - \cos ^2 \alpha} = \pm\frac{ \tan \alpha}{ \sqrt{ 1 + \tan ^2 \alpha}},</math> : <math>\cos \alpha = \pm\sqrt{1- \sin ^2 \alpha}=\pm\frac{1}{\sqrt{1+ \tan ^2 \alpha}} ,</math> : <math>\tan \alpha = \pm\frac{\sin \alpha}{\sqrt{1- \sin ^2\alpha}}=\frac{1}{\cot \alpha},</math> : <math>\cot \alpha = \pm\frac{\sqrt{1- \sin ^2\alpha}}{\sin \alpha}= \frac{1}{\tan \alpha}.</math> == Функциї суми и розлики углох == : <math>\sin (\alpha \pm \beta )= \sin \alpha \cos \beta \pm \cos \alpha \sin \beta,\,</math> : <math>\cos (\alpha \pm \beta )= \cos \alpha \cos \beta \mp \sin \alpha \sin \beta,</math> : <math>\tan (\alpha \pm \beta )=\frac{\tan \alpha \pm \tan \beta}{1 \mp \tan \alpha \tan \beta}, \quad \cot (\alpha \pm \beta) = \frac{\cot \alpha \cot \beta \mp 1}{\cot \beta \pm \cot \alpha},</math> : <math>\tan2\alpha=\frac{2\tan\alpha}{1-\tan^2\alpha}, \tan3\alpha=\frac{3\tan\alpha-\tan^3\alpha}{1-3\tan^2\alpha}.</math> == Функциї углох == : <math>\sin2\alpha = 2\sin\alpha\cos\alpha, \quad \sin3\alpha=3\sin\alpha-4\sin^3\alpha,</math> : <math>\cos2\alpha = \cos^2\alpha-\sin^2\alpha, \quad \cos3\alpha=4\cos^3\alpha-3\cos\alpha,</math> : <math>\tan2\alpha=\frac{2\tan\alpha}{1-\tan^2\alpha}, \quad \tan3\alpha=\frac{3\tan\alpha-\tan^3\alpha}{1-3\tan^2\alpha},</math> : <math>\cot2\alpha=\frac{\cot^2\alpha-1}{2\cot\alpha}, \quad \cot3\alpha=\frac{\cot^3\alpha-3\cot\alpha}{3\cot^2\alpha-1},</math> : <math>\tan4\alpha=\frac{4\tan\alpha-4\tan^3\alpha}{1-6\tan^2\alpha+\tan^4\alpha}, \quad \cot4\alpha=\frac{\cot^4\alpha-6\cot^2\alpha+1}{4\cot^3\alpha-4\cot\alpha}.</math> За векше ''n'' хаснує ше [[Моаврова формула]] за [[комплексне число]], розвита до [[Биномни шор|биномного шору]]: : <math>\cos n \alpha +i \sin n \alpha = (\cos\alpha+ i \sin\alpha )^n = \,</math> ::: <math>\cos^n\alpha+in \cos^{n-1}\alpha \sin\alpha - C_n^2 \cos^{n-2}\alpha \sin^2\alpha - -iC_n^3 \cos^{n-3}\alpha \sin^3\alpha + C_n^4 \cos^{n-4}\alpha \sin^4\alpha + ..., </math> дзе <math>C_n^k = C(n, k) ={n \choose k} = \frac{n \cdot (n-1) \cdots (n-k+1)}{k \cdot (k-1) \cdots 1} = \frac{n!}{k!(n-k)!} </math> [[биномни коефициєнт]]. Оталь шлїдзи: : <math>\cos n \alpha = \cos^n\alpha-C_n^2\cos^{n-2}\alpha \sin^2\alpha+C_n^4\cos^{n-4}\alpha \sin^4\alpha - C_n^6\cos^{n-6}\alpha \sin^6\alpha + ...,</math> : <math>\sin n \alpha = n \cos ^{n-1} \alpha \sin \alpha - C_n^3 \cos ^{n-3} \alpha \sin ^3\alpha +C_n^5 \cos ^{n-5} \alpha \sin ^5 \alpha - ....</math> == Сума и розлика функцийох == : <math>\sin\alpha+\sin\beta=2\sin\frac{\alpha+\beta}{2}\cos\frac{\alpha-\beta}{2},</math> : <math>\sin\alpha-\sin\beta=2\cos\frac{\alpha+\beta}{2}\sin\frac{\alpha-\beta}{2},</math> : <math>\cos\alpha+\cos\beta=2\cos\frac{\alpha+\beta}{2}\cos\frac{\alpha-\beta}{2},</math> : <math>\cos\alpha-\cos\beta=-2\sin\frac{\alpha+\beta}{2}\sin\frac{\alpha-\beta}{2},</math> : <math>\tan\alpha\pm\tan\beta=\frac{\sin (\alpha\pm\beta )}{\cos\alpha\cos\beta}, \quad \cot\alpha\pm\cot\beta=\frac{\sin (\beta\pm\alpha)}{\sin\alpha\sin\beta},</math> : <math>\cot\alpha\pm\tan\beta=\frac{\cos (\alpha\mp\beta)}{\sin\alpha\cos\beta}.</math> == Продукт функцийох == : <math>\sin\alpha\sin\beta=\frac{1}{2}[\cos(\alpha-\beta)-\cos(\alpha+\beta)],</math> : <math>\cos\alpha\cos\beta=\frac{1}{2}[\cos(\alpha-\beta)+\cos(\alpha+\beta)],</math> : <math>\sin\alpha\cos\beta=\frac{1}{2}[\sin(\alpha-\beta)+\sin(\alpha+\beta)].</math> == Функциї половки угла == : <math>\sin\frac{\alpha}{2}=\pm\sqrt{\frac{1-\cos\alpha}{2}}, \quad \cos\frac{\alpha}{2}=\pm\sqrt{\frac{1+\cos\alpha}{2}},</math> : <math>\tan\frac{\alpha}{2}=\pm\sqrt{\frac{1-\cos\alpha}{1+\cos\alpha}}=\frac{1-\cos\alpha}{\sin\alpha}=\frac{\sin\alpha}{1+\cos\alpha},</math> : <math>\cot\frac{\alpha}{2}=\pm\sqrt{\frac{1+\cos\alpha}{1-\cos\alpha}}=\frac{1+\cos\alpha}{\sin\alpha}=\frac{\sin\alpha}{1-\cos\alpha}.</math> == Ступньованє функцийох == : <math>\sin^2\alpha=\frac{1}{2}(1-\cos2\alpha), \quad \cos^2\alpha=\frac{1}{2}(1+\cos2\alpha),</math> : <math>\sin^3\alpha=\frac{1}{4}(3\sin\alpha-\sin3\alpha), \quad \cos^3\alpha=\frac{1}{4}(\cos3\alpha+3\cos\alpha),</math> : <math>\sin^4\alpha=\frac{1}{8}(\cos4\alpha-4\cos2\alpha+3), \quad \cos^4\alpha=\frac{1}{8}(\cos4\alpha+4\cos2\alpha+3).</math> За рахованє <math>\sin^n\alpha\,</math> и <math>\cos^n\alpha\,</math> за векше ''n'' хаснує ше [[Моаврова формула|Моаврово формули]]. [[Катеґория:Математика]] [[Катеґория:Триґонометрия]] 8c5fcm41h28cim9dyu0jby87knk7m8e 0 654 19880 14701 2026-07-12T21:11:15Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 19880 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Иван Поп</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Ivan Pop.jpg|алт=Иван Поп, линґвиста и енциклопедиста|центар|мини|297x297п]] |- |'''Народзени''' |26. априла 1938. |- |'''Умар''' |14. септембра 2023. (86) |- |'''Державянство''' |чехословацке, ческе |- |'''Язик творох''' |русински, анґлийски, русийски |- |'''Универзитет''' |история, универзитет у [[Ужгород]]зе, Москва |- |'''Наукови ступень''' |доктор историйних наукох |- |'''Период твореня''' |1967-2023 |- |'''Жанри''' |история, политиколоґия, образованє |- |'''Поховани''' |- |'''Припознаня''' |Титула Русинска особа 2018. року |} '''Иван Поп''' (* [[26 април|26. април]] 1938. † 14. септембра 2023), русински науковец, историчар, политиколоґ и [[Професор|професор.]] == Биоґрафия == Иван Поп (''рсн.'' Іван Поп) народзени 26. априла 1938. року у валалє Страбичов у Чехословацкей. Студирал историю на Ужгородским универзитету. Под час студийох бул уцагнути до виконструованого процесу та 1960. року бул вируцени з универзитета и послати на „превоспитованєˮ ґу роботней класи. Студиї Иван Поп закончел у Москви дзе почал и свою наукову роботу. Од 1967. року робел як наукови роботнїк на Институту славистики и балканистики Совєтского союзу. У периодзе такволаней „гласносциˮ и демократизациї у тедишнїм Совєтским союзу Иван Поп бул од 1989–1992. року главни одвичательни редактор славистичного часопису Славяноведениє. == Борец за статус Русинох == Иван Поп бул русински историчар, русиниста, културолоґ и политиколоґ хтори зоз свою роботу помагал утврдзовац самобитносц русинского народу у штреднєй Европи. Иван Поп ше 1992. року врацел на универзитет до Ужгороду дзе бул меновани за руководителя Институту карпатолоґиї и вєдно з другима почал робиц на тим же би ше припознало самосвойносц Русинох и автономия Подкарпатскей руси на України. По розпадованю СССР Иван Поп ше наздавал же ше розпаднє и такволана Ялтска система чия жертва була цала Подкарпатска Рус. Наздавал ше же ше його родзени край враци до составу штреднєй Европи, верел до того же ше медзидержавна догварка Чехословацкей и СССР з 1945. року понїщи. Медзитим, тото його триманє наишло на тварди централизем и унитаризем України як пошлїдки идолоґиї українского национализма. Року 1994. Иван Поп мушел зоз свою фамелию напущиц Україну и преселєл ше до Хебу у Ческей Републики дзе, практично, жил у еґзилу до конца живота. == Автор є велїх значних кнїжкох == Автор є кнїжкох о Чехословацкей дипломатиї 1930-их и 1940-тих рокох , о историї ческей уметносци, бул коавтор кнїжки Кратка история Чехословацкей, та кнїжкох о памяткох на Подкарпатску Рус. Иван Поп видал ''Енциклопедию Подкарпатскей руси'' (писана є по русийски), вєдно зоз професором [[Павле Роберт Маґочи|Павлом Робертом Маґочийом]] бул коавтор ''Енциклопедиї историї и култури карпатских Русинох'' (видата є на анґлийским и українским язику). По чески Иван Поп написал кнїжки ''Подкарпатска рус'' (2005), ''История подкарпатскей руси у фактох'' (2005), ''Подкарпатска Рус – особеносци историї, науки и култури'' (2008). Як автор сценарийох участвовал на правеню документарних филмох ''Душа Карпатох'' (2013) ''У намиряню суперсилох'' (2017) и ''Подкарпатска русинска мадярска школа'' (2018). [[Руска матка]] 2021. року преложела и видала кнїжку Ивана Попа ''Мала история [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]'' хтору у ориґиналу видало Здруженє интелиґенциї Русинох Словацкей. Иван Поп бул преглашени за Русинску особу 2018. року, и постал шеста по шоре особа хтора була достойна тей титули. Иван Поп ше упокоєл 14. септембра 2023. року у варошу Хебу у Ческей Републики у 86. року живота. == Литература == * POP, Ivan. ''Podkarpatská Rus : osobnosti její historie, vědy a kultury.'' Praha: Libri, 2008. 311 s. ISBN 978-80-7277-370-1. Heslo Ivan Pop, s. 125. == Вонкашнї вязи == * Agáta Pilátová. [https://podkarpatskarus.cz/attach/casopis_2_2013.pdf ''Přínos Ivana Popa světové historiografii.''] Podkarpatská Rus 2/2013 s. 3. * Ivan Pop, Dr.Sc. [https://web.archive.org/web/20160305034004/http://libri.cz/autori.php?autor=231 ''Libri''. 2011.] Архівна копія з оріґінала зроблена 05 Mar 2016. * Alena Zemančíková (29. květen 2020). [https://vltava.rozhlas.cz/podkarpatska-rus-ve-vzpominkach-historika-a-stredoevropana-ivana-popa-8207811 ''Podkarpatská Rus ve vzpomínkách historika a Středoevropana Ivana Popa''] (audio). Český rozhlas Vltava. * [https://rusin8.webnode.ru/news/a2004-diskusija-o-kodifikatsii/ 2004 ''Дискусия о кодификации языка,''] Русинська Веб-книга, сайт о литературѣ и языку вебсат rusin8.webnode.ru * Б. Фейди, [https://www.ruskeslovo.com/upokojel-se-prof-dr-ivan-pop/ ''Упокоєл ше проф. др Иван Поп'',] ''Рутенпрес'', www.ruskeslovo.com , 18. септембер 2023. == Референци == МЕДВІДЬ, Петро. ''Вмер вызначный русиньскый ученый, історік Іван Поп.'' www.lem.fm [online]. 2023-09-14 [cit. 2023-09-15]. Dostupné online. (rusínsky) {{DEFAULTSORT: Поп , Иван }} [[Катеґория:Словацка]] [[Катеґория:Науковци]] [[Катеґория:Руски историчаре]] [[Катеґория:Русински народни дїяче]] [[Катеґория:Народзени 1938]] [[Катеґория:Умарли 2023]] [[Катеґория:26. април]] [[Катеґория:14. септембер]] aihr1njk06u3v5yqra6pa6akurma8o8 0 3229 19874 19868 2026-07-12T15:22:27Z Калота 25 Додаванє леґенди под слику у инфорамику. 19874 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = Ноцна яглїка | label2 = | data2 = [[File:Ola kwiatek żółty Niemirów nad Bugiem pl.jpg|300px]] | label3 =| data3 = | header4 = [[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] | label5 = Класа | data5 = | label6 = Царство | data6 = Plantae | label7 = Тип | data7 = Tracheophita | label8 =Класа | data8 = Magnoliopsida | label9 = Ряд | data9= Myrtales | label10 = Фамилия | data10= Onagraceae | label11= Подфамилия | data11= | label12 = Трибус | data12 = | label13 = Род | data13 = ''Oenothera'' | label14 = Файта | data14 = ''O. biennis'' | header15 = [[Биномна номенклатура|Биномне мено]] | label16 = | data16= ''Oenothera biennis'', [[Карл фон Лине|Linnaeus]] | header17 = Синомими <ref>[https://powo.science.kew.org/taxon/172755-2 "Oenothera biennis L.]" [https://en.wikipedia.org/wiki/Royal_Botanic_Gardens,_Kew Plants of the World Online. Royal Botanic Gardens, Kew. Retrieved 6 July 2025] Приступљено 6 juli 2025.</ref> | label18 = | data18 = :• ''Brunyera biennis Bubani'' :• ''Oenothera chicaginensi''s de Vries ex Renner & Cleland :• ''Oenothera chicagoensis'' Renner ex R.E.Cleland & Blakeslee :• ''Oenothera grandiflora'' L'Hér. :• ''Oenothera muricata'' L. :• ''Oenothera pycnocarpa'' G.F. Atk. & Bartlett | header19 = Ареал розширеносци спрам сайта [https://ru.wikipedia.org/wiki/Plants_of_the_World_Online POWO] | label20 = | data20 = [[File:POWO Oenothera biennis.png|300px]] <div style="text-align: left; margin-top: 10px; padding-left: 10px; font-size: 90%;"> <div><span style="display: inline-block; width: 12px; height: 12px; background-color: #73994c; border: 1px solid #000; margin-right: 5px; vertical-align: middle;"></span> природни ареал</div> <div style="margin-top: 5px;"><span style="display: inline-block; width: 12px; height: 12px; background-color: purple; border: 1px solid #000; margin-right: 5px; vertical-align: middle;"></span> интродукция</div> </div> }} '''Ноцна яглїка''' (лат. ''Oenothera biennis'', серб. Жути ноћурак), то лїковита файта зоз рода ''Oenothera'' по походзеню зоз восточней и централней Сиверней Америки, од Нюфаундленда заходно по провинцию Алберта, на юговостоку по Флориду и на югозаходу по Тексас и широко є натурализована на других местох зоз умерену и субтропску климу. Oд нашеня ноцней яглїки достава ше олєй, богати зоз есенциялнима маснима квашнїна.<ref>[https://www.nccih.nih.gov/health/evening-primrose-oil "Evening primrose oil".] National Center for Complementary and Integrative Health, US National Institutes of Health. 1 August 2020. Retrieved 3 August 2022.</ref><ref>Borealforest: [https://web.archive.org/web/20070713162913/http://www.borealforest.org/world/herbs_shrubs/common_evening_primrose.htm'' Oenothera biennis]'' [https://web.archive.org/web/20070713162913/http://www.borealforest.org/world/herbs_shrubs/common Evening primrose.htm Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (13. јул 2007)</ref> == Рост и квитнуце == Ноцна яглїка дворочна рошлїна, стеблочко високе од 30 до 150 цм. Лїсца у форми елипси, краї лїсцох габасто викривени, длужини 5-20 цм и 1-2,5 цм широки. Квитнє од конца яри по конєц лєта. '''Квети''' хермафродитни, пахняци, находза ше на високим стеблу и тирваю углавним лєм до поладня и кед похмарени [[дзень]], та отворени тирваю длужей. Отвераю ше обачлїво швидко кажди вечар и правя интересантни спектакл, прецо квеце и достало назву ноцна яглїка. Спрети квет виши окляпнути на стебелкох 2-3 днї, опадує, а пре тото прави нєшор коло себе. Квет жовтей [[Фарба|фарби]] 2,5-5 цм пречнїка зоз штирома лїсточками. Квет ма за нас нєвидлїву дражку за юшку (нектар). Тоту ,,мустру” на квету мож видзиц при ултралиловим шветлу и видза ю опрашоваче, [[Мотиль|мотилї]] и пчоли. '''Плод''' мала маунка 2-4 цм длугока и 4-6 мм широка зоз вельо дробнима нашеньками 1-2 мм хтори ше ошлєбодзує и ма дас коло 0,3–0,7 ґрами . Маунка кед узреє, отвори ше (пукнє) на штири часци. Нашеньку потребно коло два до три тижнї же би випукло и почало интензивно роснуц. == Еколоґия == Ноцна яглїка значна храна за птици.<ref>[https://www.wildflower.org/plants/result.php?id_plant=OEBI ''Oenothera biennis'' „Lady Bird Johnson Wildflower Center”.] Приступљено 7. 12. 2014.</ref> Тиж рижни инсекти, бумбаре и медоносни пчоли надлєтую над кветами тей рошлїни.<ref>[https://www.illinoiswildflowers.info/prairie/plantx/cm_primrosex.htm Common Evening Primrose]</ref> Ноцна яглїка у дзепоєдних реґионох рошнє як коров и меня випатрунок околїска, рошнє кед ма условия на широко а и до висока,<ref>[https://plants.ces.ncsu.edu/plants/oenothera-biennis/ Oenothera biennis (Evening Primrose)".] plants.ces.ncsu.edu. NC State Extension.</ref> на шицких континентох окрем на Антарктику. '''Розпространєносц и продукованє''' Пракса пестованя и хованя ноцней яглїки  релативно нове и одноши ше лєм на комерциялизовану продукцию олєю зоз нашеня яглїки. Информациї о пољопривредних искуствох за продукцию зоз кореня або других часцох тей рошлїни ище вше нє познати. Пестованє яглїки вимага правилни обрoбок жеми, процивно тому яглїка може постац барз инвазивна. У [[Сербия|Сербиї]] ноцна яглїка ше пестує, алє є часто и подзивена, коло драгох, на [[Писок|писковитим]] тлу, побрежйох рикох, на желєзнїцких наношенїскох итд. '''Хаснованє''' Семенко рошлїни значна храна за птици. Узрете нашенє ма коло 7-10% ґама-линоленскей квашнїни (ҐЛК) хтора есенциялна масна квашнїна. Олєй хтори ма ҐЛК ше часто хаснує за лїченє даєдних медицинских охореньох и трима ше го за додаток костираню, а нє як лїк. Лїсца рошлїни и корень мож єсц. Пестованє яглїки вимага правилни оборбок жеми, процивно тому яглїка може постац барз инвазивна.<ref>Immel, D.L. (21 June 2001). "[https://plants.sc.egov.usda.gov/DocumentLibrary/plantguide/pdf/pg_oebi.pdf Common evening primrose"] (PDF). United States Department of Agriculture, National Plant Data Center.]</ref> Кед же ше семенко хаснує за фармацию, важне же би було виховйованє яглїки баз даяких пестицидох и рижних хемийних состойкох. == Ґалерия == <gallery> Файл:Oenothera rubricaulis 2014 G1.jpg|Заварти квет рано Файл:Oenothera biennis ENBLA02.jpeg|Ноцна яглїка рошнє на сухим и слунковитим месце Файл:Oenothera biennis 20050829 371.jpg|Розпукнута мауна зоз нашеньком Файл:Oenothera biennis Rosette.JPG|Млада розроснута яглїка Файл:Illustration Oenothera biennis0 clean.jpg Файл:Oenothera biennis Uppsala.jpg|Вечар розкошно розквитнута ноцна яглїка </gallery> == Литература == * The Xerces Society (2016), ''Gardening for Butterflies: How You Can Attract and Protect Beautiful, Beneficial Insects'', Timber Press. == Вонкашнї вязи == * [https://plants.ces.ncsu.edu/plants/oenothera-biennis/ ''Oenothera'' ''biennis]'' {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] <references /> [[Катеґория:Лїковити рошлїни]] lgrl81m8wen481f0pp1lr393yjtrmy5 0 3247 19871 2026-07-12T12:29:58Z Olirk55 19 Нова страница: Препразденство (греч: продефсис, ст.слав. Благовѣ́щенїе,рсй: предпразднство) то период пририхтованя шветох Господнїх и Богородичних шветох у православним тиж и у грекокатолїцким богослуженю. У тим периодзе, хтори тирва єден до пейц днї у зависносци од зна… 19871 wikitext text/x-wiki Препразденство (греч: продефсис, ст.слав. Благовѣ́щенїе,рсй: предпразднство) то период пририхтованя шветох Господнїх и Богородичних шветох у православним тиж и у грекокатолїцким богослуженю. У тим периодзе, хтори тирва єден до пейц днї у зависносци од значносци швета, у Служби Божей и церковних молитвох и писньох почина преславйованє предстояцого шветочного збуваня, [1] то ше вола предпразденство. Днї предразденства тирваю: ---Рождество Христово ма пейц днї ---Богоявлянє штири днї - По єден дзень празденства: # Воздвижениє чесного хреста # Преображениє # Риждество пресвятей Богородици # Воведениє # Стритениє # Благовищениє # Происхождениєчесного хреста # Успениє пресвятей Богородици Час пририхтованя характеризую шлїдуюци специфичносци: • Молитвене пририхтованє: У богослужбених кнїжкох поготов у Минеї у хторих тоти Служби, (Октоїх ше нє хаснує) уводза ше окремни гимни (церковни писнї) и стихири хтори вирнїкох уводза до тематики и змиста швета. • • Литургийнии тексти: Тексти хтори ше читаю на богослуженьох припоминаю и нагадую значенє и историю швета хтори ше обчекує. [1, 2] == Литература == * o. др. Роамн Миз, Церковни литурґийно литеурґични лекцикон == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Предпразднство] e92g4ha3kf79kbcfpoqujaa5vjlpy9r 19872 19871 2026-07-12T12:54:52Z Olirk55 19 Форматированє бока 19872 wikitext text/x-wiki '''Предпразденство''' (греч: ''продефсис'', ст.слав. ''Благовѣ́щенїе'', рсй. ''предпразднство'') то период пририхтованя шветох Господнїх и Богородичних шветох у православних тиж и у грекокатолїцких богослуженьох. У тим периодзе, хтори тирва єден до пейц [[Дзень|днї]] у зависносци од значносци швета, у Служби Божей и церковних молитвох и писньох почина преславйованє предстояцого збуваня, то ше вола предпразденство. '''Днї предпразденства тирваю:''' :• Рождество Христово - пейц днї :• Богоявлянє - штири днї '''''По єден дзень предпразденства маю швета:''''' :• Воздвижениє чесного хреста :• Преображениє :• Рождество пресвятей Богородици :• Воведениє :• Стритениє :• Благовищениє :• Происхождениє чесного хреста :• Успениє пресвятей Богородици == Час пририхтованя характеризую шлїдуюци специфичносци == '''Молитвени пририхтованя''': У богослужбених кнїжкох поготов у [[Минея|Минеї]] у хторих тоти Служби, ([[Октоих|Октоїх]] ше нє хаснує) уводза ше окремни [[Гимна|гимни]] (церковни писнї) и [[Стихира|стихири]] хтори вирнїкох уводза до тематики и змиста швета. '''Литургийнии тексти''': Тексти хтори ше читаю на богослуженьох припоминаю и нагадую значенє и историю швета хтори ше обчекує. == Литература == * o. др. Роамн Миз, ''Церковни литурґийно литеурґични лексикон,'' Грекокатолїцка парохия Петра и Павла ''НВУ Руске слово'' Нови Сад == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Предпразднство] r6sr0qrpdvd9c4rsj6u707lqddtspub 19873 19872 2026-07-12T13:01:42Z Olirk55 19 19873 wikitext text/x-wiki '''Предпразденство''' (греч: ''продефсис'', ст.слав. ''Благовѣ́щенїе'', рсй. ''предпразднство'') то период пририхтованя шветох Господнїх и Богородичних шветох у православних тиж и у грекокатолїцких богослуженьох. У тим периодзе, хтори тирва єден до пейц [[Дзень|днї]] у зависносци од значносци швета, у Служби Божей и церковних молитвох и писньох почина преславйованє предстояцого збуваня, то ше вола предпразденство. Днї предпразденства означени у церковних календарох. '''Днї предпразденства тирваю:''' :• Рождество Христово - пейц днї :• Богоявлянє - штири днї '''''По єден дзень предпразденства маю швета:''''' :• Воздвижениє чесного хреста :• Преображениє :• Рождество пресвятей Богородици :• Воведениє :• Стритениє :• Благовищениє :• Происхождениє чесного хреста :• Успениє пресвятей Богородици == Час пририхтованя характеризую шлїдуюци специфичносци == '''Молитвени пририхтованя''': У богослужбених кнїжкох поготов у [[Минея|Минеї]] у хторих тоти Служби, ([[Октоих|Октоїх]] ше нє хаснує) уводза ше окремни [[Гимна|гимни]] (церковни писнї) и [[Стихира|стихири]] хтори вирнїкох уводза до тематики и змиста швета. '''Литургийнии тексти''': Тексти хтори ше читаю на богослуженьох припоминаю и нагадую значенє и историю швета хтори ше обчекує. == Литература == * o. др. Роамн Миз, ''Церковни литурґийно литеурґични лексикон,'' Грекокатолїцка парохия Петра и Павла ''НВУ Руске слово'' Нови Сад == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Предпразднство] pwmy3sv2vhc55ik670pejk24s7cfaoi 19882 19873 2026-07-13T11:40:15Z Sveletanka 20 катеґория и вики вяза 19882 wikitext text/x-wiki '''Предпразденство''' (греч: ''продефсис'', ст.слав. ''Благовѣ́щенїе'', рсй. ''предпразднство'') то период пририхтованя шветох Господнїх и Богородичних шветох у православних тиж и у грекокатолїцких богослуженьох. У тим периодзе, хтори тирва єден до пейц [[Дзень|днї]] у зависносци од значносци швета, у Служби Божей и церковних молитвох и писньох почина преславйованє предстояцого збуваня, то ше вола предпразденство. Днї предпразденства означени у церковних календарох. '''Днї предпразденства тирваю:''' :• Рождество Христово - пейц днї :• Богоявлянє - штири днї '''По єден дзень предпразденства маю швета:''' :• Воздвижениє чесного хреста :• Преображениє :• Рождество пресвятей Богородици :• Воведениє :• Стритениє :• Благовищениє :• Происхождениє чесного хреста :• Успениє пресвятей Богородици == Час пририхтованя характеризую шлїдуюци специфичносци == '''Молитвени пририхтованя''': У [[Богослужебни кнїжки|богослужбених кнїжкох]] поготов у [[Минея|Минеї]] у хторих тоти Служби, ([[Октоих|Октоїх]] ше нє хаснує) уводза ше окремни [[Гимна|гимни]] (церковни писнї) и [[Стихира|стихири]] хтори вирнїкох уводза до тематики и змиста швета. '''Литургийнии тексти''': Тексти хтори ше читаю на богослуженьох припоминаю и нагадую значенє и историю швета хтори ше обчекує. == Литература == * o. др. Роамн Миз, ''Церковни литурґийно литеурґични лексикон,'' Грекокатолїцка парохия Петра и Павла ''НВУ Руске слово'' Нови Сад == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Предпразднство] [[Катеґория:Релиґия]] [[Катеґория:Часци Служби Божей]] m4w9ovfpo61pwl38cg752c743ncwkiw 0 3248 19877 2026-07-12T15:45:48Z Калота 25 Нова страница: '''Розлика квадратох''' <math> a^2 - b^2 = (a-b) \cdot (a+b)</math>. Розлика квадратох двох мономох а и b єднака продукту розлики и суми тих мономох. Приклад 1: :<math>55^2 - 45^2 = (55-45) \sdot (55+45)=10\sdot100=1000</math>. Приклад 2: Ришиц єдначину <math> (3x+2)^2 - x^2 = 0 </math> :<math> (3x+2)^2 - x^2 = 0 </math> :<math> (3x+2-x) \cdot (3x+2+x)=0… 19877 wikitext text/x-wiki '''Розлика квадратох''' <math> a^2 - b^2 = (a-b) \cdot (a+b)</math>. Розлика квадратох двох мономох а и b єднака продукту розлики и суми тих мономох. Приклад 1: :<math>55^2 - 45^2 = (55-45) \sdot (55+45)=10\sdot100=1000</math>. Приклад 2: Ришиц єдначину <math> (3x+2)^2 - x^2 = 0 </math> :<math> (3x+2)^2 - x^2 = 0 </math> :<math> (3x+2-x) \cdot (3x+2+x)=0 </math> :<math> (2x+2) \cdot (4x+2)=0 </math> :<math> 2(x+1) \cdot 2(2x+1)=0 /\div4 </math> :<math> (x+1) \cdot (2x+1)=0</math> :<math> x + 1 = 0</math> або <math> 2\cdot x + 1 = 0</math> :<math>x_1=-1</math> або <math>x_2=-\frac{1}{2}</math> == Литература == * {{cite book|last=Tanton|first=James|title=Encyclopedia of Mathematics|url=https://books.google.com/books?id=MfKKMSuthacC&pg=PA131|date = 14. 05. 2014|publisher=Facts On File, Incorporated|isbn=978-1-4381-1008-0|pages=131–}} * {{cite book|last1=Tussy|first1=Alan S.|last2=Gustafson|first2=R. David|title=Elementary Algebra|url=https://books.google.com/books?id=xwOrtVKSVpoC&pg=PA467|date = 1. 01. 2012|publisher=Cengage Learning|isbn=1-111-56766-2|pages=467–}} == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20170215183255/http://themathpage.com/alg/difference-two-squares.htm difference of two squares] at mathpages.com l98555kksm7rzcw7fmj3lk5yqowfd1u 19878 19877 2026-07-12T15:48:21Z Калота 25 19878 wikitext text/x-wiki '''Розлика квадратох''' <math> a^2 - b^2 = (a-b) \cdot (a+b)</math>. Розлика квадратох двох мономох а и b єднака продукту розлики и суми тих мономох. Приклад 1: :<math>55^2 - 45^2 = (55-45) \sdot (55+45)=10\sdot100=1000</math>. Приклад 2: Ришиц єдначину <math> (3x+2)^2 - x^2 = 0 </math> :<math> (3x+2)^2 - x^2 = 0 </math> :<math> (3x+2-x) \cdot (3x+2+x)=0 </math> :<math> (2x+2) \cdot (4x+2)=0 </math> :<math> 2(x+1) \cdot 2(2x+1)=0 /\div4 </math> :<math> (x+1) \cdot (2x+1)=0</math> :<math> x + 1 = 0</math> або <math> 2\cdot x + 1 = 0</math> :<math>x_1=-1</math> або <math>x_2=-\frac{1}{2}</math> == Литература == * {{cite book|last=Tanton|first=James|title=Encyclopedia of Mathematics|url=https://books.google.com/books?id=MfKKMSuthacC&pg=PA131|date = 14. 05. 2014|publisher=Facts On File, Incorporated|isbn=978-1-4381-1008-0|pages=131–}} * {{cite book|last1=Tussy|first1=Alan S.|last2=Gustafson|first2=R. David|title=Elementary Algebra|url=https://books.google.com/books?id=xwOrtVKSVpoC&pg=PA467|date = 1. 01. 2012|publisher=Cengage Learning|isbn=1-111-56766-2|pages=467–}} == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20170215183255/http://themathpage.com/alg/difference-two-squares.htm difference of two squares] at mathpages.com [[Катеґория:Математика]] c8m3sanluzo9f7yukrasp1z9uwyj38b