Солиста

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.10</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Солиста</title>
    <ns>0</ns>
    <id>427</id>
    <revision>
      <id>19902</id>
      <parentid>9678</parentid>
      <timestamp>2026-07-15T07:52:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19902</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8160" sha1="c4aagu93efo2hypovsu0m8l3l9ku9rg" xml:space="preserve">[[Файл:Niccolo_Paganini01.jpg|alt=Niccolo_Paganini01|мини|367x367п|Солиста на виолини, Niccolo Paganini, 1830. рок]]
У уметносци, '''солиста'''&lt;ref&gt;[https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/10/profesija-instrumentaliste/ ''Инструменталиста, Солиста''] [https://web.archive.org/web/20160407060759/http://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/10/profesija-instrumentaliste/ Архивоване] на сайту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (7. април 2016)&lt;/ref&gt; (анґл. ''soloist'')&lt;ref&gt;Властимир Перичић, [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B#%D0%9A%D1%9A%D0%B8%D0%B3%D0%B5 ''Вишејезични речник музичких термина'']&lt;/ref&gt; то особа хтора сама роби одредзену роботу лєбо є у одношеню на штредок/на других, у першим планє док то роби.

Солиста ше може одношиц и на:

♦ Соло, солиста (у музики) – [[музичар]] инструменталиста-виводзач хтори грає сам лєбо зоз провадзеньом даєдного [[Подзелєнє музичних инструментох|музичного инструмента]] лєбо [[Оркестер|оркестри]]. То може буц шпивач хтори сам шпива, лєбо опрез хора тиж зоз провадзеньом музичного инструмента лєбо оркестри. У таких нагодох кед ше зменюю [[хор]], оркестер и солиста у партитурох ше над линийову систему  назначує початок часци за ''соло'' (солисту). Повторене зявйованє цалого хора односно оркестри означує ше зоз ит. ''Tutti'' (значи же шицки, цали [[хор]], [[оркестер]]).

♦ Соло, солиста (фолклор)  – танєчнїк хтори сам танцує лєбо спред ґрупи танєчнїкох.

♦ Соло, солиста ([[балет]]) – балетан/балерина хтори танцую по само. Лєбо су главни виводзач – танєчнїк у балетскей ґрупи (балетским ансамблу).

Лєм вершински инструменталиста-солиста може буц ''[[Уметнїк (музика)|уметнїк]]''.

== Историят ==
Од епохи барока  солиста ше ясно диференцує од музичарох през специфичносц технїки граня, хтору мотивовую и вимагаю сами [[Композитор|композиторе]]. Прето музични часци хтори зверени солистом виртуознєйши од часцох хтори граю други музичаре у [[Композиция|композициї]]: швидкосц, обсяг реґистра [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]], технїчни схопносци владаня зоз инструментом, моц [[Звук|звука]] и подобне.

У вокалней музики, солиста ше зявюєю концом 16. вику; то початок ''монодийского'' часу (лєбо ''провадзеней мелодиї'') у хторим наставали рижни форми як цо то рецитатив, опера, ораториюм и подобни форми. У тих формох солиста ше вше баржей видвая и розликує од хору. У инструменталней музики солиста ше зявює на початку 18. вику, кед ше почала розвивац концертна музика (углавним илустрована зоз концертами), поготов камерна музика (соната, [[трио]], смиково квартети).

У класичней музики, историчаре и музиколоґове Антония Вивалдия идентификовали як композитора хтори до своїх формох уношел концепти солистичного концерта. Першенствено познати його кончерто ґросо; то музична форма до хторей уключени єден лєбо вецей соло инструменти хторим додзелєни грац соло часци, звичайно секвенци лєбо  [[Каденца (музика)|каденци]], у хторих виводзаче можу импровизовац.

У хорскей музики, (лєбо у оркестру) композитор пре пренаходзенє цо векшого контрастного музичного ефекту, звери єдну лєбо и вецей мелодийски фрази єдному виводзачови односно солисти. Солиста у тей улоги найкомпететнєйши алє и одвичательни за музикованє тей ''соло'' часци''.'' 

У джезу и популарней музики потребно розликовац соло-''солисту'' хтори означує ''музичара'', и ''соло''  хтори представя ''музичну часц'' (єдней лєбо вецей музичних фразох) наменєну за [[Интерпретация|интерпретацию]] солисти. Тоти два слова ше часто мишаю у джез и зродней популарней музики. 

Термин соло ше у  джез а познєйше, поп и рок музики, одноши на виводзача на инструменту, найчастейше на [[Ґитара|ґитари]] ткв. ''ґитарски'' ''соло'' [[Импровизация (музика)|импровизациї]]. Солиста з импровизацию розвива главни мотив писнї, лєбо храктеристичну мелодийску фразу. Соло ше найчастейше зявює у штредку лєбо пред конєц писнї. 

У геви метал жанру, соло часци досц длуги, тирваю и до пейц, шейсц [[Минута|минути]] (напр. у писнї познатей ґрупи Deep Purple  ''Child in Time''). У алтернативним жанру рок музики часто мож обачиц и чуц кратки соло часци, дакеди то лєм даскельо такти.

Музични приклади  композицийох за рижни инструменти:

[[Файл:BWV 1044.jpg|855x855п]]

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Luca Pianca - Misteria Paschalia 2010.JPG|Лука Пианка, солиста музикує на архаичним струновим инструменту
Myrta.jpg|Балерина солисткиня
017 'Ballerina' 18x24 oil on linen.jpg|Балерина 20. вику
Emily-Robison 2010.jpg|Емили Робисон, забавна музика
Arthur Rubinstein 1906.jpg|Артур Рубинштайн, визначни пияниста
&lt;/gallery&gt;

== Литература: ==
* ''Музыкальная энциклопедия.'' — М.: Советская энциклопедия, 1981. — Т. 5. — С. 181. — 1056 с.
== Вонкашня вяза ==
* [https://www.facebook.com/ др. пияниста Дарко Варґа] Ф. Шопен, Ноктурно

== Референци ==

[[Катеґория:Музичаре]]
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Уметнїки]]</text>
      <sha1>c4aagu93efo2hypovsu0m8l3l9ku9rg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Силвестер Пушкаш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2414</id>
    <revision>
      <id>19896</id>
      <parentid>14577</parentid>
      <timestamp>2026-07-14T13:23:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Унєшени податки до тексту</comment>
      <origin>19896</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5462" sha1="r8q7ejprwdbzelfoz4siyomzj57xm5h" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt;Силвестер Пушкаш&lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = 
[[Файл:Silvester Puškaš portret.jpg|170px]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 = 14. 11. 1948.
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. марец 2013 (65)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске,  сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = 
| label8 = Школа |  data8 = Штредна тарґовецка школа, Вербас
| label9 = Универзитет |  data9 = 
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 = 1970 - 2012.
| label12 = Жанри |  data12 = малярство
| label13 = Поховани |  data13 = у Коцуре
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Силвестер Пушкаш''' (*14. 11. 1948 - †30. 03. 2013) - руски маляр аматер.

== Биоґрафия ==
Силвестер Пушкаш ше народзел 1948. року у [[Коцур|Коцуре]]. Оцец Кирил и мац Паулина. Основну школу Силвестер закончел у родним валалє а Штредню тарґовецку школу у [[Вербас|Вербаше]] и робел у фаху до конца роботного вика. 

З малярством Силвестер Пушкаш ше почал занїмац од найвчаснєйших рокох, як нашлїднїк оцового таланту, хтори нашлїдзела и його шестра, академска малярка Серафина одата Стойшич. Мал ище брата Миколу. У своїм уметнїцким опусу часто хасновал етно мотиви вязани за [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у Коцуре. Участвовал на Подобових колонийох у Коцуре и [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Силвестер свойо роботи викладал на вецей самостойних и колективних виставох у Коцуре, Вербаше, Новим Садзе и индзей.

Понеже бул щири вирнїк, велї роботи охабел коцурскей, алє и другим нашим парохийом, омальовал [[криж]] на штред валала и пред коцурску руску [[Святи храм|церкву]], намальовал портрети коцурских [[Священїк|священїкох]] (од 1838 по 2001. рок) и портрети священїкох других наших парохийох. 

Силвестер Пушкаш достал вецей награди за свойо уметнїцки витвореня.  Медзи його сакралнима дїлами видвоює ше вельки малюнок ''Кресценє народу Києвскей Руси на Днїпру'' хтора украшує парохиялну салу у Коцуре, а и реплика истей у церковней сали [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]]. 

Од 2012. року Силвестер Пушкаш почал обнавяц малюнки на мурох коцурскей грекокатолїцкей церкви, закончел ошвижованє ''Свадзби у Кани Галилейскей'', алє му хорота нє дала предлужиц. З Пушкашового малярского нашлїдства окреме замерковани веристични малюнки мертвей природи, як и пейзажи з коцурского хотара. Його творче нашлїдство приклад велького авторового таланту як у сензибилним, так и у [[Ремесло|ремеселнїцким]] приступу и виразу. За Силвестером Пушкашом остали велї малюнки котри украшую обисца по валалє, алє и ширцом Европи та аж и прейґ океану.

Силвестер Пушкаш умар 30. марца 2013. року. Поховани є на Грекокатолїцким [[Теметов|теметове]] у Коцуре. 

== Ґалерия ==

== Литература ==

* Ґрупа авторох, „Силвестер Пушкаш, маляр аматерˮ, ''Подобова творчосц Руснацох'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003, б. 97.

* Ґрупа авторох, „Силвестер (Кирил) Пушкаш /Силвестер Пушкашˮ, ''Русини/Руснаци/Ruthenians 1745-2005'', Филозофски факултет, одсек за русинистику, КПД ДОК, Куцура, Прометеј 2006, с. 386.

{{DEFAULTSORT: Пушкаш , Силвестер }}
[[Катеґория:Маляре]]
[[Катеґория:Народзени 1948]]
[[Катеґория:Умарли 2013]]</text>
      <sha1>r8q7ejprwdbzelfoz4siyomzj57xm5h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19898</id>
      <parentid>19896</parentid>
      <timestamp>2026-07-14T15:41:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>19898</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5516" sha1="6wwq4bx1zlooanxo7knrfdm0ncfhqj4" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt;Силвестер Пушкаш&lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = 
[[Файл:Silvester Puškaš portret.jpg|170px]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 = 14. новембер 1948.
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. марец 2013 (65)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске,  сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = 
| label8 = Школа |  data8 = Штредна тарґовецка школа, Вербас
| label9 = Универзитет |  data9 = 
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 = 1970 - 2012.
| label12 = Жанри |  data12 = малярство
| label13 = Поховани |  data13 = у Коцуре
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Силвестер Пушкаш''' (*14. новембер 1948-†30. марец 2013) - руски маляр аматер.

== Биоґрафия ==
Силвестер Пушкаш ше народзел 14. новембра 1948. року у [[Коцур|Коцуре]]. Оцец Кирил и мац Паулина. Основну школу Силвестер закончел у родним валалє а Штредню тарґовецку школу у [[Вербас|Вербаше]] и робел у фаху до конца роботного вика. 

З малярством Силвестер Пушкаш ше почал занїмац од найвчаснєйших рокох, як нашлїднїк оцового таланту, хтори нашлїдзела и його шестра, академска малярка Серафина одата Стойшич. Мал ище брата Миколу. У своїм уметнїцким опусу часто хасновал етно мотиви вязани за [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] у Коцуре. Участвовал на Подобових колонийох у Коцуре и [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Силвестер свойо роботи викладал на вецей самостойних и колективних виставох у Коцуре, Вербаше, Новим Садзе и индзей.

Понеже бул щири вирнїк, велї роботи охабел коцурскей, алє и другим нашим парохийом, омальовал [[криж]] на штред валала и пред коцурску руску [[Святи храм|церкву]], намальовал портрети коцурских [[Священїк|священїкох]] (од 1838 по 2001. рок) и портрети священїкох других наших парохийох. 

Силвестер Пушкаш достал вецей награди за свойо уметнїцки витвореня.  Медзи його сакралнима дїлами видвоює ше вельки малюнок ''Кресценє народу Києвскей Руси на Днїпру'' хтора украшує парохиялну салу у Коцуре, а и реплика истей у церковней сали [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] у [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]]. 

Од 2012. року Силвестер Пушкаш почал обнавяц малюнки на мурох коцурскей грекокатолїцкей церкви, закончел ошвижованє ''Свадзби у Кани Галилейскей'', алє му хорота нє дала предлужиц. З Пушкашового малярского нашлїдства окреме замерковани веристични малюнки мертвей природи, як и пейзажи з коцурского хотара. Його творче нашлїдство приклад велького авторового таланту як у сензибилним, так и у [[Ремесло|ремеселнїцким]] приступу и виразу. За Силвестером Пушкашом остали велї малюнки котри украшую обисца по валалє, алє и ширцом Европи та аж и прейґ океану.

Силвестер Пушкаш умар 30. марца 2013. року. Поховани є на Грекокатолїцким [[Теметов|теметове]] у Коцуре. 

== Ґалерия ==


== Литература ==

* Ґрупа авторох, „Силвестер Пушкаш, маляр аматерˮ, ''Подобова творчосц Руснацох'', Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003, б. 97.

* Ґрупа авторох, „Силвестер (Кирил) Пушкаш /Силвестер Пушкашˮ, ''Русини/Руснаци/Ruthenians 1745-2005'', Филозофски факултет, одсек за русинистику, КПД ДОК, Куцура, Прометеј 2006, с. 386.

{{DEFAULTSORT: Пушкаш , Силвестер }}
[[Катеґория:Маляре]]
[[Катеґория:Народзени 1948]]
[[Катеґория:Умарли 2013]]</text>
      <sha1>6wwq4bx1zlooanxo7knrfdm0ncfhqj4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михал Иван</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3228</id>
    <revision>
      <id>19897</id>
      <parentid>19768</parentid>
      <timestamp>2026-07-14T13:34:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Закончена табела, подпис под фотку</comment>
      <origin>19897</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19036" sha1="84af8e932h3afxbr0cvul7l2fsoqm3e" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Михал Иван &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[Файл:Mihal Ivan Niger 2.jpg|алт=Михал Иван Ниґер|центар|мини|280x280п]]
| label3 = Назвиско | data3 = Ниґер
| label4 = Датум народзеня | data4 =16. фебруара 1947. року
| label5 = Датум упокоєня | data5 =
| label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски
| label8 = Школа | data8 = Школа шолярох у привреди, Кула
| label9 = Универзитет | data9 = 
| label10 = Наукови ступень | data10 = 
| label11 = Период твореня | data11 =1963—2012.
| label12 = Жанри | data12 = хорске шпиванє, соло шпиванє, дуети, ґитара
| label13 = Поховани | data13 = 
| label14 = Припознаня | data14 = награди на фестивалох ''Червена ружа'' и ''Ружова заградка''

}}
'''Михал Иван''' (*[[16. фебруар]] 1947), снователь и член єдного зоз перших вокално-инструменталних ансамблох у [[Коцур|Коцуре]], [[Музичар|музичар,]] [[шпивач]], орґанизатор музичного живота у КУД. 

== Биоґрафия ==
Михал Иван народзени 16. фебруара 1947. року у Коцуре. Оцец Дюра и мац Ксения родз. Хромиш. Михал ма и младшу шестру Марику. Основну школу Михал закончел 1961. року у Коцуре и такой предлужел образованє у [[Кула|Кули]], у Школи школярох у привреди, машинбраварски напрям. По законченю того ступня образованя Михал Иван предлужел у Кули робиц у фаху по 1974. рок кед прешол зоз фамилию жиц и робиц у [[Вербас|Вербаше]]. У Вербаше ше фамелия затримала по 1992. рок, кед ше преселєли до Коцура. Михал и далєй робел у Вербаше по 2012. рок кед пошол до пензиї. 

== Музику любел од малючка ==
Кед Михалови було 5-6 роки та му умар його бачи, оцов брат. Дїдо теди дал бачикову мандолину малому унукови Михалови Иванови и так вон почал на тим инструменту виглєдовац швет музики. У Коцуре у тедишнїм чаше нє було музичней школи та на дзецох оставало же би, як самоуки, упознавали швет музики. Ученє цекло так же мали Михал шпивал а на мандолини таргал струни, глєдал одвитуюци тон. И пробовал запаметац исте. Тото його музичне експериментованє видзели пайташе зоз сушедства та ше даєдни з нїх тиж заинтересовал за музику и музични инструменти. Було то теди цошка нове, интересантнєйше як чинаґанє, мумликанє и пиличканє хтори були теди узвичаєни бависка за дзеци.

Року 1953. або 1954. ґу Михалови, як музично найискуснєйшому, ше приключели ище двоме пайташе та так настал перши Михалов бенд у хторим були примка, ґитара и Михалова мандолина. У сушедстве жил бачи Михал Шантов хтори грал на басприме та вон на членох Михалового бенду пренєсол нови знаня зоз музичней пракси. Вжиме спомнутого року вони научели даскельо крачунски шпиванки та на Крачун ходзели по шпиваню зоз музичнима инструментами. Швидко ше у школи чуло же єст даяки дзецински оркестер у валалє и Михалов бенд достал анґажман и у школи та грали на школских приредбох. 

У цеку 50-тих рокох ше у Коцуре внєдзелю вечар за младеж отримовали танци у Младежским доме, а пополаднями була такволана ''Чаянка'' за дзеци школского возросту (теди школяре после 8 годзин вечар нє шмели ходзиц по валалє) та бенд Михала Ивана почал грац и на тей приредби. 
[[Файл:VIS Nješčešnjici na Červenej ruži 1965.jpg|мини|368x368п|ВИС ''Нєщешнїки'' на ''Червеней ружи'' 1965. З лїва: Силвестер Иґрачки, Павле Байор, Михал Иван и  Никола Киш.]]
После законченей осмей класи Михал и його пайташе ше уписали до Школи школярох у привреди дзе ходзели од 1961. по 1964. рок. Теди Михал постал у валалє познати под назву Ниґер, Михал Иван Ниґер. Були то роки кед ше зявели електрични ґитари и вони ше, розумлїве, почали занїмац з тима музичнима инструментами хтори були наисце у тренду. У медзичаше, вони свою вокално-инструменталну ґрупу наволали ''Нєщешнїки''. Цо вецей, на шветовей музичней сцени ше теди зявели Битлси, Ролинґстонси и велї други музични ґрупи и вони ше на нїх упатрали. Михал и його пайташе жадали мац електрични ґитари та перше на звичайни ґитари монтирали маґнети а потим ришели же сами направя власни електрични ґитари. Перши їх озбильни наступ зоз тима ґитарами бул 1965. року на ''Червеней ружи'', штвартей по шоре. Михал Иван Ниґер зоз своїм бендом удатно наступел и вон, як шпивач, освоєл треце место.1 На ґитарияди у Жаблю ''Нєщешнїки'' були други. Їх музична кариєра, як ґрупи, тирвала до 1971. року кед ше оркестер розпаднул и Михал 10 роки нїґдзе нє грал. Медзитим, после длугшого часу, члени бувшого ВИС ''Нєщешнїки'' знова формовали нову ґрупу, тераз под назву ''Камене квице''. Нє могли без музики. 

== Дозреванє у уметносци шпиваня ==
Михал Иван нє грал нїґдзе, алє ше з музику дружел як член вербаского хору а потим и керестурского хору дзе вельо научел о шпиваню. Тоти [[Хор|хори]] алє и поєдинци у нїх найвецей научели од дириґента и композитора Иринея Тимка. Вон знал препознац добри гласи, красни мегки тенори двох шпивачох з вербаского хору та теди настал дует Михал Иван и Михал (Мижо) Тамаш. Кед, як дует, посцигли квалитет интерпретациї Ириней Тимко им преправел драгу же би за Радио Нови Сад знял коло трицец тирваци знїмки.
[[Файл:Kvartet, Ružova zahradka 2002.jpg|алт=Квартет Михал Иван, Йовґен Надь, Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач|мини|406x406п|''Збегньовски ноци'' и квартет Михал Иван, Йовґен Надь, Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач, Ружова заградка 2002. року.]]
Михал Иван потим и як соло шпивач за Радио Нови Сад знїмал архивски знїмки, як українских так и руских шпиванкох. У тим чаше вон поряднє наступал на Червеней ружи як и на Ружовей заградки кед зажила як фестивал новей рускей шпиванки. За квалитетни интерпретациї Михал Иван достал три награди на Червеней ружи и два награди на Ружовей заградки.

Йому особнє єдна з найкрасших шпиванкох хтори интерпретовал то була Винчованка родичом. У дуету зоз Михалом Тамашом мали побиднїцку интерпретацию шпиванки Вирнїк писнї на Червеней ружи. Михал Иван на Червеней ружи и на Ружовей заградки наступал як солиста, алє и у дуету, [[Трио|трию]] и у квартету. Найпознатши шпиванки по хотрих го слухаче паметаю то Писня Коцуру, Троме браца, як член квартета шпивал композициї Збегньовски ноци, Януарска ноц и други. Михал Иван зоз своїм красним тенором шпиванки интерпретовал барз чувствительно. Вон знал унєсц емоциї до [[Интерпретация|интерпретациї]] алє вон так и доживйовал шпиванки, дзекеди так емотивно же слухаче и патраче мали чувство же заплаче под час интерпретациї. Тота го прикмета окреме крашела як интерпретатора. 

У Коцуре, Михал Иван бул руководитель женскей шпивацкей ґрупи КУД Жатва а тиж бул и снователь мадярскей мишаней шпивацкей ґрупи у хторей и сам наступал. Теди настал и ЦД под назву Свойому Коцуру з любову. По одход до пензиї 2012. року Михал Иван Ниґер знял ище коло 20 шпиванки та у фонду Радио Нового Саду вон ма зняти коло 50 шпиванки. У периодзе кед интензивно шпивал у хорох и на фестивалох Михал Иван грал и на велїх свадзбох, музика му вошла до шерца та з радосцу грал дзекеди и цалу ноц.  

Музика и шпиванє оможлївели Михалови Иванови же би бул з нашима ансамблами на госцованьох у иножемстве. З ВИС-ом ''Камени квет'' наступал у Сентандреї у Мадярскей, зоз Домом култури з Руского Керестура бул у Свиднїку (тедишня Чехословацка), потим у України, як и у жемох Бенелукса. Зоз КУД ''Жатва'' з Коцура бул у Словацкей и Польскей.

== Улога у театралей представи ==
Михал Иван участвовал и як ґлумец и ношитель главней хлопскей улоги у представи ''Опера за три ґроши,'' хтора поставена у Руским Керестуре 1979. року''.'' Його глас и теди пришол до вираженя гоч характерним прикметом особи Мечета хтору ґлумел би можебуц по файти гласу одвитовал даяки баритон лєбо бас. Михал Иван, попри ґлуми, зоз своїм тенорским гласом барз упечатлїво одшпивал сонґи у тим театралним мюзиклу. Зоз ґлуму и шпиваньом у представи потвердзел ище баржей свойо уметнїцки a поготов музични квалитети.

* Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I&amp;t=2210s Опера за три ґроши] - РНТ Дядя, Руски Керестур (1979. рок)


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |&lt;big&gt;Шпиванки Михала Ивана на Ютюб&lt;/big&gt;
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Наслов композициї'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Интерпретаторе'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Композитор'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Оркестер'''
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=ZKR7PMaWCDg&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писня Коцуру] 
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Михал Иван
|Любомир Загорянски
|Оркестер КУД ''Жатва'',  Коцур
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=8M_occ909Bc Писня Коцуру]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Тамбурови оркестер РТВ Войводина
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=YpxQRrZhbvY Топольова балада]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|Оркестер КУД ''Жатва'', Коцура
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=I3NXd8rGYtU Троме браца]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Владимир Дудаш
|Тамбурови оркестер РТВ Войводина
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=unoefBG6_lI&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Збегньовски ноци]
|Михал Иван, Йовґен Надь, 
Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач
|Мирон Сивч
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=SqBZYtkDeRs&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Збегньовски ноци]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=kvlaCVeI-XM&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писнї мойо]
|Йовґен Надь, Михал Иван, 
Юлиян Рац и Михайло Малацко
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=LaQliv1Xpu8&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писня о старому гудакови]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Михал Иван
|Любомир Загорянски
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=7BJSH7ak7C4&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Винчованка родичом]
|Михал Тамаш и Михал Иван
|Владислав Надьмитьо
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=VOO_JSgH_nU&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Вирнїк писнї]
|Михал Тамаш и Михал Иван
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=v4bvQDNCagw&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Дзивоцки парток]
|Таня Ґвоїч, Михал Иван и 
Мирослава Даждиу
|Мирон Сивч
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=DAm15V2KJgU&amp;pp=ygUNSmFudWFyc2thIG5vY9IHCQlMCwGHKiGM7w%3D%3D Януарска ноц]
|Мирослава Даждиу, Йовґен Надь, Михал Иван, Юлиян Рамач
|Мирон Сивч
|М. Сивч, В. Сивч и М. Фейди
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=_7pbWsvPj3k&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Гварела дзивочка]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Михал Иван
|народна шпиванка
|
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Mihal Ivan Niger.jpg|Михал Иван Ниґер
Файл:Mihal Ivan na Ružovej zahradki 2004.jpg|Михал Иван на ''Ружовей заградки'' 2004. року
Файл:Mihal Ivan Kračunski koncert 2007.jpg|Михал Иван шпива на Крачунским концерту  2007. року
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Ґрупа авторох, „Червена ружа 65ˮ, 30 Червени ружи, НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 25.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=FSTzDHbpjuk ВИС Камени квиток], проба у дворе Кирила Сакача Коцур 1983, (перша часц), канал Славе Шанта, www.youtube.com, 10. новембер 2021.

* [https://www.youtube.com/watch?v=dAZaiMU_pns ВИС Камени квиток] (1983), (друга часц), канал Славе Шанта, www.youtube.com, 1. май 2023.

* [https://www.youtube.com/watch?v=3sIc_EMO2aU&amp;t=101s Ниґер и Иґи шпиваю мадярски писнї (2018)], канал Славе Шанта, www.youtube.com, 11. новембер 2021.

* [https://www.youtube.com/watch?v=UpOHBpqG6kk У дружтве зоз леґендами коцурскей музичней сцени. Шпиваю Ниґер и Иґи], канал Славе Шанта, www.youtube.com, 16. новембер 2020.

== Референци ==
Ґрупа авторох, „Червена ружа 65ˮ, 30 Червени ружи, НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 25.
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Коцурци]]
[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Шпиваче]]
[[Катеґория:Рок музичаре]]
[[Катеґория:Тенор]]
[[Катеґория:Народзени 1947]]
[[Катеґория:16. фебруар]]</text>
      <sha1>84af8e932h3afxbr0cvul7l2fsoqm3e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19899</id>
      <parentid>19897</parentid>
      <timestamp>2026-07-14T15:42:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>19899</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19256" sha1="2558bcgpvh63lmxytn80oyexz5um936" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Михал Иван &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[Файл:Mihal Ivan Niger 2.jpg|алт=Михал Иван Ниґер|центар|мини|280x280п]]
| label3 = Назвиско | data3 = Ниґер
| label4 = Датум народзеня | data4 =16. фебруара 1947. року
| label5 = Датум упокоєня | data5 =
| label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски
| label8 = Школа | data8 = Школа шолярох у привреди, Кула
| label9 = Универзитет | data9 = 
| label10 = Наукови ступень | data10 = 
| label11 = Период твореня | data11 =1963—2012.
| label12 = Жанри | data12 = хорске шпиванє, соло шпиванє, дуети, ґитара
| label13 = Поховани | data13 = 
| label14 = Припознаня | data14 = награди на фестивалох ''Червена ружа'' и ''Ружова заградка''

}}
'''Михал Иван''' (*[[16. фебруар]] 1947), снователь и член єдного зоз перших вокално-инструменталних ансамблох у [[Коцур|Коцуре]], [[Музичар|музичар,]] [[шпивач]], орґанизатор музичного живота у КУД. 

== Биоґрафия ==
Михал Иван народзени 16. фебруара 1947. року у Коцуре. [[Оцец]] Дюра и [[мац]] Ксения родз. Хромиш. Михал ма и младшу шестру Марику. Основну школу Михал закончел 1961. року у Коцуре и такой предлужел образованє у [[Кула|Кули]], у Школи школярох у привреди, машинбраварски напрям. По законченю того ступня образованя Михал Иван предлужел у Кули робиц у фаху по 1974. рок кед прешол зоз фамилию жиц и робиц у [[Вербас|Вербаше]]. У Вербаше ше фамелия затримала по 1992. рок, кед ше преселєли до Коцура. Михал и далєй робел у Вербаше по 2012. рок кед пошол до пензиї. 

== Музику любел од малючка ==
Кед Михалови було 5-6 роки та му умар його бачи, оцов брат. Дїдо теди дал бачикову мандолину малому унукови Михалови Иванови и так вон почал на тим инструменту виглєдовац швет музики. У Коцуре у тедишнїм чаше нє було музичней школи та на дзецох оставало же би, як самоуки, упознавали швет музики. Ученє цекло так же мали Михал шпивал а на мандолини таргал струни, глєдал одвитуюци тон. И пробовал запаметац исте. Тото його музичне експериментованє видзели пайташе зоз сушедства та ше даєдни з нїх тиж заинтересовал за музику и [[музични инструменти]]. Було то теди цошка нове, интересантнєйше як чинаґанє, мумликанє и пиличканє хтори були теди узвичаєни бависка за дзеци.

Року 1953. або 1954. ґу Михалови, як музично найискуснєйшому, ше приключели ище двоме пайташе та так настал перши Михалов бенд у хторим були примка, [[ґитара]] и Михалова мандолина. У сушедстве жил бачи Михал Шантов хтори грал на басприме та вон на членох Михалового бенду пренєсол нови знаня зоз музичней пракси. Вжиме спомнутого року вони научели даскельо крачунски шпиванки та на Крачун ходзели по шпиваню зоз музичнима инструментами. Швидко ше у школи чуло же єст даяки дзецински оркестер у валалє и Михалов бенд достал анґажман и у школи та грали на школских приредбох. 

У цеку 50-тих рокох ше у Коцуре [[Нєдзеля|внєдзелю]] вечар за младеж отримовали танци у Младежским доме, а пополаднями була такволана ''Чаянка'' за дзеци школского возросту (теди школяре после 8 годзин вечар нє шмели ходзиц по валалє) та бенд Михала Ивана почал грац и на тей приредби. 
[[Файл:VIS Nješčešnjici na Červenej ruži 1965.jpg|мини|368x368п|ВИС ''Нєщешнїки'' на ''Червеней ружи'' 1965. З лїва: Силвестер Иґрачки, Павле Байор, Михал Иван и  Никола Киш.]]
После законченей осмей класи Михал и його пайташе ше уписали до Школи школярох у привреди дзе ходзели од 1961. по 1964. рок. Теди Михал постал у валалє познати под назву Ниґер, Михал Иван Ниґер. Були то роки кед ше зявели електрични ґитари и вони ше, розумлїве, почали занїмац з тима музичнима инструментами хтори були наисце у тренду. У медзичаше, вони свою вокално-инструменталну ґрупу наволали ''Нєщешнїки''. Цо вецей, на шветовей музичней сцени ше теди зявели Битлси, Ролинґстонси и велї други музични ґрупи и вони ше на нїх упатрали. Михал и його пайташе жадали мац електрични ґитари та перше на звичайни ґитари монтирали маґнети а потим ришели же сами направя власни електрични ґитари. Перши їх озбильни наступ зоз тима ґитарами бул 1965. року на ''[[Фестивал руске култури Червеней ружи|Червеней ружи]]'', штвартей по шоре. Михал Иван Ниґер зоз своїм бендом удатно наступел и вон, як шпивач, освоєл треце место.1 На ґитарияди у Жаблю ''Нєщешнїки'' були други. Їх музична кариєра, як ґрупи, тирвала до 1971. року кед ше оркестер розпаднул и Михал 10 роки нїґдзе нє грал. Медзитим, после длугшого часу, члени бувшого ВИС ''Нєщешнїки'' знова формовали нову ґрупу, тераз под назву ''Камене квице''. Нє могли без музики. 

== Дозреванє у уметносци шпиваня ==
Михал Иван нє грал нїґдзе, алє ше з музику дружел як член вербаского хору а потим и керестурского хору дзе вельо научел о шпиваню. Тоти [[Хор|хори]] алє и поєдинци у нїх найвецей научели од [[Дириґент|дириґента]] и [[Композитор|композитора]] [[Ириней Тимко|Иринея Тимка]]. Вон знал препознац добри гласи, красни мегки [[Тенор|тенори]] двох шпивачох з вербаского хору та теди настал дует Михал Иван и Михал (Мижо) Тамаш. Кед, як дует, посцигли квалитет интерпретациї Ириней Тимко им преправел драгу же би за Радио Нови Сад знял коло трицец тирваци знїмки.
[[Файл:Kvartet, Ružova zahradka 2002.jpg|алт=Квартет Михал Иван, Йовґен Надь, Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач|мини|406x406п|''Збегньовски ноци'' и квартет Михал Иван, Йовґен Надь, Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач, Ружова заградка 2002. року.]]
Михал Иван потим и як соло шпивач за Радио Нови Сад знїмал архивски знїмки, як українских так и руских шпиванкох. У тим чаше вон поряднє наступал на Червеней ружи як и на Ружовей заградки кед зажила як фестивал новей рускей шпиванки. За квалитетни интерпретациї Михал Иван достал три награди на Червеней ружи и два награди на Ружовей заградки.

Йому особнє єдна з найкрасших шпиванкох хтори интерпретовал то була Винчованка родичом. У дуету зоз Михалом Тамашом мали побиднїцку интерпретацию шпиванки Вирнїк писнї на Червеней ружи. Михал Иван на Червеней ружи и на Ружовей заградки наступал як [[солиста]], алє и у дуету, [[Трио|трию]] и у квартету. Найпознатши шпиванки по хотрих го слухаче паметаю то Писня Коцуру, Троме браца, як член квартета шпивал композициї Збегньовски ноци, Януарска ноц и други. Михал Иван зоз своїм красним тенором шпиванки интерпретовал барз чувствительно. Вон знал унєсц емоциї до [[Интерпретация|интерпретациї]] алє вон так и доживйовал шпиванки, дзекеди так емотивно же слухаче и патраче мали чувство же заплаче под час интерпретациї. Тота го прикмета окреме крашела як интерпретатора. 

У Коцуре, Михал Иван бул руководитель женскей шпивацкей ґрупи КУД Жатва а тиж бул и снователь мадярскей мишаней шпивацкей ґрупи у хторей и сам наступал. Теди настал и ЦД под назву Свойому Коцуру з любову. По одход до пензиї 2012. року Михал Иван Ниґер знял ище коло 20 шпиванки та у фонду Радио Нового Саду вон ма зняти коло 50 шпиванки. У периодзе кед интензивно шпивал у хорох и на фестивалох Михал Иван грал и на велїх свадзбох, музика му вошла до шерца та з радосцу грал дзекеди и цалу ноц.  

Музика и шпиванє оможлївели Михалови Иванови же би бул з нашима ансамблами на госцованьох у иножемстве. З ВИС-ом ''Камени квет'' наступал у Сентандреї у Мадярскей, зоз Домом култури з Руского Керестура бул у Свиднїку (тедишня Чехословацка), потим у України, як и у жемох Бенелукса. Зоз КУД ''Жатва'' з Коцура бул у Словацкей и [[Польска|Польскей]].

== Улога у театралей представи ==
Михал Иван участвовал и як ґлумец и ношитель главней хлопскей улоги у представи ''Опера за три ґроши,'' хтора поставена у Руским Керестуре 1979. року''.'' Його глас и теди пришол до вираженя гоч характерним прикметом особи Мечета хтору ґлумел би можебуц по файти гласу одвитовал даяки баритон лєбо бас. Михал Иван, попри ґлуми, зоз своїм тенорским гласом барз упечатлїво одшпивал сонґи у тим театралним мюзиклу. Зоз ґлуму и шпиваньом у представи потвердзел ище баржей свойо уметнїцки a поготов музични квалитети.

* Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I&amp;t=2210s Опера за три ґроши] - РНТ Дядя, Руски Керестур (1979. рок)


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |&lt;big&gt;Шпиванки Михала Ивана на Ютюб&lt;/big&gt;
|-
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Наслов композициї'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Интерпретаторе'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Композитор'''
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;'''Оркестер'''
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=ZKR7PMaWCDg&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писня Коцуру] 
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Михал Иван
|Любомир Загорянски
|Оркестер КУД ''Жатва'',  Коцур
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=8M_occ909Bc Писня Коцуру]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|Тамбурови оркестер РТВ Войводина
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=YpxQRrZhbvY Топольова балада]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|
|Оркестер КУД ''Жатва'', Коцура
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=I3NXd8rGYtU Троме браца]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Владимир Дудаш
|Тамбурови оркестер РТВ Войводина
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=unoefBG6_lI&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Збегньовски ноци]
|Михал Иван, Йовґен Надь, 
Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач
|Мирон Сивч
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=SqBZYtkDeRs&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Збегньовски ноци]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=kvlaCVeI-XM&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писнї мойо]
|Йовґен Надь, Михал Иван, 
Юлиян Рац и Михайло Малацко
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=LaQliv1Xpu8&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писня о старому гудакови]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Михал Иван
|Любомир Загорянски
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=7BJSH7ak7C4&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Винчованка родичом]
|Михал Тамаш и Михал Иван
|Владислав Надьмитьо
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=VOO_JSgH_nU&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Вирнїк писнї]
|Михал Тамаш и Михал Иван
|
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=v4bvQDNCagw&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Дзивоцки парток]
|Таня Ґвоїч, Михал Иван и 
Мирослава Даждиу
|Мирон Сивч
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&quot;
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=DAm15V2KJgU&amp;pp=ygUNSmFudWFyc2thIG5vY9IHCQlMCwGHKiGM7w%3D%3D Януарска ноц]
|Мирослава Даждиу, Йовґен Надь, Михал Иван, Юлиян Рамач
|Мирон Сивч
|М. Сивч, В. Сивч и М. Фейди
|-
|[https://www.youtube.com/watch?v=_7pbWsvPj3k&amp;pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Гварела дзивочка]
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Михал Иван
|народна шпиванка
|
|}

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Mihal Ivan Niger.jpg|Михал Иван Ниґер
Файл:Mihal Ivan na Ružovej zahradki 2004.jpg|Михал Иван на ''Ружовей заградки'' 2004. року
Файл:Mihal Ivan Kračunski koncert 2007.jpg|Михал Иван шпива на Крачунским концерту  2007. року
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Ґрупа авторох, „Червена ружа 65ˮ, 30 Червени ружи, НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 25.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=FSTzDHbpjuk ВИС Камени квиток], проба у дворе Кирила Сакача Коцур 1983, (перша часц), канал Славе Шанта, www.youtube.com, 10. новембер 2021.

* [https://www.youtube.com/watch?v=dAZaiMU_pns ВИС Камени квиток] (1983), (друга часц), канал Славе Шанта, www.youtube.com, 1. май 2023.

* [https://www.youtube.com/watch?v=3sIc_EMO2aU&amp;t=101s Ниґер и Иґи шпиваю мадярски писнї (2018)], канал Славе Шанта, www.youtube.com, 11. новембер 2021.

* [https://www.youtube.com/watch?v=UpOHBpqG6kk У дружтве зоз леґендами коцурскей музичней сцени. Шпиваю Ниґер и Иґи], канал Славе Шанта, www.youtube.com, 16. новембер 2020.

== Референци ==
Ґрупа авторох, „Червена ружа 65ˮ, 30 Червени ружи, НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 25.
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Коцурци]]
[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:Шпиваче]]
[[Катеґория:Рок музичаре]]
[[Катеґория:Тенор]]
[[Катеґория:Народзени 1947]]
[[Катеґория:16. фебруар]]</text>
      <sha1>2558bcgpvh63lmxytn80oyexz5um936</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ендометриоза</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3250</id>
    <revision>
      <id>19900</id>
      <timestamp>2026-07-15T07:10:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Ендометриоза то назва за стан хтори характеризує роснуце тканї ендометриюму (нукашнє пасмо плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци. [1][2]  Наход ендометрия у миометрию вола ше аденомиоза (дакеди лат. endometriosis interna). Така „ектопична“ ендометрия…</comment>
      <origin>19900</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6701" sha1="k56au85w2nq2tuy6sgrc0canwopy5d5" xml:space="preserve">Ендометриоза то назва за стан хтори характеризує роснуце тканї ендометриюму (нукашнє пасмо плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци. [1][2]  Наход ендометрия у
миометрию вола ше аденомиоза (дакеди лат. endometriosis interna). Така „ектопична“ ендометрия ма исте значенє як и нормална ендометрия.

Нормални ендометриюм у плоднїци ше под час менструалного циклусу олупи и виходзи зоз цела. При ендометриози, ектопична ткань реаґує на гормонални пременки як и нормални ендометриюм. Так олупени клїтинки и крев углавним нє можу висц зоз цела и
спричинюю рижни пременки як цо: нукашнє кирвавенє, запалєнє, боль, рубци або даяки други симптоми на органох хтори нє часц женскей полней системи (мочова система, система за претровйованє, нервова система).

Симптоми

Главни и найчастейши симптом ендометриози то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни
преширеню хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без
огляду на розширеносц и розвитосц хороти. Боль може буц и интензивни, гоч єст барз
мало жирячиска ендометриози. [3]  Symptoms of endometriosis-related pain may include: [4]
Други симптоми можу буц:
 Дисменорея, хтора може буц напредуюца
 Хронїчни боль (у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху)
 Диспареуния
 Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия)
 Вельки менструални кирвавеня (менораґия)
 Млосц и поврацанє
 Предменструалне або интерменструалне платкасте кирвавенє, ткв. &amp;quot;spotting&amp;quot;
 Нєплодносц (напр. ендометриоза може спричинїц обструкцию вайцоводу)
 Обструкция черева або обструкция у мочовей системи
Локализация и класификация
Ендометриоза ше найчастейше находзи у карлїчних структурох:
 Ваєчнїки
 Вайцоводи
 Заднї бок плоднїци и заднє углїбенє у перитонеуме (lat. Excavatio rectouterina –
Даґласов простор)
 Преднї бок плоднїци и преднє углїбенє у перитонеуме (lat. Excavatio vesicouterina)
 Плоднїцки лиґаменти – широки (lat. Ligamentum rotundum uteri) або округли (lat.
Ligamentum latum uteri)

 Черева, окреме шлєпе черево
 Мочов мехир
 Ендометриоза ше може шириц до гарлочка плоднїци и вулви або на места
хирурґийних пререзох у абдомену
 Барз ридко, плюца або други часци цела.
Ендометриоза ше класификує як минимална, блага, умерена або чежка (I-IV), после
лапараскопского преценьованя числа и велькосци жирячискох, як и присутносци
зроснуцох.
Теориї о наставаню ендометриози
Теориї о наставаню ендометриози розвиваю ше у двох главних напрямох. Єден представя
идею метаплазиї епицела одредзеного орґану, до епицела ендометриюму, а друга розпатра
идею ендометриотского имплантанту, т.є. приход ендометрийних клїтинкох до
одредзеного места имплантациї.
Компликациї
Найчастейша компликация ендометриози то нєплодносц. Зависно од локализациї,
ендометриоза може спричинїц адгезиї у черевох або мочовей системи, цо може направиц
проблеми зоз преходносцу часцох системи. Ридко ендометриозу можеме найсц у
централней нервовей системи, дзе може спричинїц велї розлични неуролоґийни симптоми,
або у плюцох.
У жарячискох ендометриози може присц до гиперплазиї (як и у ендометриюме –
гиперплазия ендометриюму) або до розвою злоноровного (малиґного) тумору.
Лїченє
Лїченє ендометриози може буц зоз лїками, хирурґийно або комбиновано (предоперацийно
медикаментно або постоперацийно медикаментно).
Референци
1.  „Endometriosis: Overview”. 24. 06. 2013. Приступљено 4. 03. 2015.
2.  Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N
(2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&amp;#39;s lives: A
critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6):
625—639. PMID 23884896. doi:10.1093/humupd/dmt027.
3.  Stratton P, Berkley KJ (2011). . „Chronic pelvic pain and endometriosis: translational
evidence of the relationship and implications”. Hum. Reprod. Update. 17 (3):
327—46. PMC 3072022 . PMID 21106492. doi:10.1093/humupd/dmq050.
4.  Endometriosis;NIH Pub. No. 02-2413; September 2002

Вонкашнї вязи
 Endometrioza на веб-сајту Curlie (језик: енглески)
 Endometriosis fact sheet from womenshealth.gov</text>
      <sha1>k56au85w2nq2tuy6sgrc0canwopy5d5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>19901</id>
      <parentid>19900</parentid>
      <timestamp>2026-07-15T07:14:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє бока</comment>
      <origin>19901</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6730" sha1="g0o4n4trlum4bp5y7rqqxq3087a6tgh" xml:space="preserve">'''Ендометриоза''' то назва за стан хтори характеризує роснуце тканї ендометриюму (нукашнє пасмо плоднїци) звонка ендометриюму и миометриюму плоднїци. [1][2]  Наход ендометрия у
миометрию вола ше аденомиоза (дакеди лат. endometriosis interna). Така „ектопична“ ендометрия ма исте значенє як и нормална ендометрия.

Нормални ендометриюм у плоднїци ше под час менструалного циклусу олупи и виходзи зоз цела. При ендометриози, ектопична ткань реаґує на гормонални пременки як и нормални ендометриюм. Так олупени клїтинки и крев углавним нє можу висц зоз цела и
спричинюю рижни пременки як цо: нукашнє кирвавенє, запалєнє, боль, рубци або даяки други симптоми на органох хтори нє часц женскей полней системи (мочова система, система за претровйованє, нервова система).

Симптоми

Главни и найчастейши симптом ендометриози то карлїчни боль. Боль углавним зрозмирни
преширеню хороти, гоч даєдни жени нє чувствую, або чувствую барз мали боль, без
огляду на розширеносц и розвитосц хороти. Боль може буц и интензивни, гоч єст барз
мало жирячиска ендометриози. [3]  Symptoms of endometriosis-related pain may include: [4]

Други симптоми можу буц:

 Дисменорея, хтора може буц напредуюца

 Хронїчни боль (у долнєй часци хрибта и карлїци, або боль у бруху)

 Диспареуния

 Боляца перисталтика або боляце мокренє (дизурия)

 Вельки менструални кирвавеня (менораґия)

 Млосц и поврацанє

 Предменструалне або интерменструалне платкасте кирвавенє, ткв. &amp;quot;spotting&amp;quot;

 Нєплодносц (напр. ендометриоза може спричинїц обструкцию вайцоводу)
 Обструкция черева або обструкция у мочовей системи
Локализация и класификация
Ендометриоза ше найчастейше находзи у карлїчних структурох:
 Ваєчнїки
 Вайцоводи
 Заднї бок плоднїци и заднє углїбенє у перитонеуме (lat. Excavatio rectouterina –
Даґласов простор)
 Преднї бок плоднїци и преднє углїбенє у перитонеуме (lat. Excavatio vesicouterina)
 Плоднїцки лиґаменти – широки (lat. Ligamentum rotundum uteri) або округли (lat.
Ligamentum latum uteri) 

 Черева, окреме шлєпе черево
 Мочов мехир
 Ендометриоза ше може шириц до гарлочка плоднїци и вулви або на места
хирурґийних пререзох у абдомену
 Барз ридко, плюца або други часци цела.
Ендометриоза ше класификує як минимална, блага, умерена або чежка (I-IV), после
лапараскопского преценьованя числа и велькосци жирячискох, як и присутносци
зроснуцох.

Теориї о наставаню ендометриози

Теориї о наставаню ендометриози розвиваю ше у двох главних напрямох. Єден представя
идею метаплазиї епицела одредзеного орґану, до епицела ендометриюму, а друга розпатра
идею ендометриотского имплантанту, т.є. приход ендометрийних клїтинкох до
одредзеного места имплантациї.

Компликациї

Найчастейша компликация ендометриози то нєплодносц. Зависно од локализациї,
ендометриоза може спричинїц адгезиї у черевох або мочовей системи, цо може направиц
проблеми зоз преходносцу часцох системи. Ридко ендометриозу можеме найсц у
централней нервовей системи, дзе може спричинїц велї розлични неуролоґийни симптоми,
або у плюцох.
У жарячискох ендометриози може присц до гиперплазиї (як и у ендометриюме –
гиперплазия ендометриюму) або до розвою злоноровного (малиґного) тумору.

Лїченє

Лїченє ендометриози може буц зоз лїками, хирурґийно або комбиновано (предоперацийно
медикаментно або постоперацийно медикаментно).

Референци

1.  „Endometriosis: Overview”. 24. 06. 2013. Приступљено 4. 03. 2015.

2.  Culley L, Law C, Hudson N, Denny E, Mitchell H, Baumgarten M, Raine-Fenning N
(2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&amp;#39;s lives: A
critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6):
625—639. PMID 23884896. doi:10.1093/humupd/dmt027.

3.  Stratton P, Berkley KJ (2011). . „Chronic pelvic pain and endometriosis: translational
evidence of the relationship and implications”. Hum. Reprod. Update. 17 (3):
327—46. PMC 3072022 . PMID 21106492. doi:10.1093/humupd/dmq050.

4.  Endometriosis;NIH Pub. No. 02-2413; September 2002

Вонкашнї вязи

 Endometrioza на веб-сајту Curlie (језик: енглески)

 Endometriosis fact sheet from womenshealth.gov</text>
      <sha1>g0o4n4trlum4bp5y7rqqxq3087a6tgh</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>