Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.11 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk Вира Гудак 0 73 19986 18326 2026-07-19T14:14:59Z Minorax 71 19986 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" | Вира Гудак |- |'''Народзена''' |21. януара 1927. |- |'''Умарла''' |28. юлия 2011. (84) |- |'''Державянство''' |югославянске, сербске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа Сараєво, Осиєк |- |'''Период твореня''' |1947—1987 |- |'''Жанри''' |просвита, култура, театер |- |'''Похована''' |у Петроварадину |- |'''Припознаня''' |Бронзова плакета општини Вуковар, Майски бависка у Бечею |} '''Вира Гудак''' (*[[21. януар|21. януара]] 1927—†28. юлия 2011), учителька, културно–просвитна дїячка, [[Редитель|режисерка]] и ґлумица аматерка. == Биоґрафия == Вира Бесерминї<ref>Мария Тот: [https://www.druztvo.org/ruski/vidania/Studia%20ruthenica%2012.pdf Вира Гудак: Учителька и културни дїяч, ґу 80-рочнїци од народзеня,] Зборнїк роботох „STUDIA RUTHЕNICA”, 12 (25), Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2007, бок 136-138</ref> ше народзела у [[Шид]]зе 21. януара 1927. року у численей [[Священїк|священїцкей]] фамилиї, [[оцец]] Дюра (1881-1949), [[мац]] Ана, нар. Гирйовати (1888 -1957). Основну школу закончела у [[Шид|Шидзе]], а нїзшу ґимназию у Дервенти (1938–1942), потим перши два класи учительскей школи у Заводу святого Йосифа у Сараєве (1942 -1944), а трецу и штварту класу учительскей школи закончела у Осиєку (1944 - 1946). У януаре 1947. року Вира Бесерминї розпоредзена на службу до [[Петровци|Петровцох]], алє ришенє о тим єй сцигло аж у маю спомнутого року, та два мешаци робела у Маринцох, седем километри оддалєних од Вуковара. У Петровцох робела полни 25 роки (1947 - 1972) нє лєм як учителька, алє и як дружтвено-културни дїяч, секретар КПД ''Яким Гарди'' (1947-1969), руководитель театралней и танєчней секциї и театрални режисер-аматер, а по потреби и ґлумела. Зоз супругом Штефаном Гудаком, тиж учительом, котри до Петровцох пришол на службу 1953. року (1957. року ше побрали), дали шицко од себе же би културно-просвитни живот у Петровцох досцигнул цо висши уровень и же би облапел цо векше число валалскей младежи. Обидвойо грали на клавиятурних [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] (Вира на клавире, а Штефан на гармоники), цо им вельо помогло у практичней роботи зоз музичну и танєчну секцию. Медзи собу подзелєли роботу так же Вира превжала на себе режиранє театралних фалатох и роботу зоз танєчну секцию, а Штефан водзел старосц о [[Подзелєнє музики|музики]] и шпиваню, а по потреби участвовал и у реализациї театралних фалатох. Гудакова снователька дзецинского часопису ''Венчик'', ушорела 1. и 2. число (1971, 1972). У цеку роботи у петровским КПД ''Яким Гарди'' Вира Гудак достала велї дипломи, пенєжни награди и Бронзову плакету општини Вуковар за досцигнуца на полю ширеня култури. == Дїялносц у Новим Садзе == У 1972. року Вира Гудак ше зоз троїма дзецми преселєла ґу супругови до Нового Саду (Петроварадин). Ту предлужела робиц як учителька на пестованю руского мацеринского язика у дзешец новосадских основних школох. Вона зберала дзеци до КУД ''Максим Горки'' и основала секциї, анґажовала школярох котри грали и иницировала формованє [[Оркестер|оркестра]] (руководителє Ш. Гудак, познєйше В. Колбас). У чаше єй роботи (1972-1979) єй школяре зазначели коло 60 значнєйши наступи - од програмох по шветочни академиї, концерти, фестивали, госцованя. Свою режисерску праксу зоз школскима дзецми Вира Гудак предлужела перше у рамикох новосадского КУД ''Максим Горки'' дзе зоз дзецинску театралну секцию КУД ''Максим Горки'' режирала 8 театрални фалати и вецей драмски слички. Робела и зоз дзецинску секцию Новосадскей сцени АРТ ''Дядя'', зоз котру поставела на сцену 8 театрални фалати, од котрих 5 були селектовани на Майски бависка у Бечею, дзе достала вецей припознаня и награди. Вира Гудак сотрудзовала зоз Драмску програму Радио Нового Саду и режирала 5 радио-драми за дзеци. До скорейчасовей пензиї пошла пре хороту 1979. року, алє ше ище єден час предлужела занїмац зоз школскима дзецми, поставяюци на сцену пригодни театрални фалати. Остатнї театрални фалат у писаних жридлох реґистровани у 1987. року. Вира Гудак умарла у Петроварадинє 28. юлия 2011. року, а похована є 30. юлия спомнутого року на петроварадинским [[Теметов|теметове]]. === Ґлумела у театралних фалатох === {| class="wikitable" |- !Рок !! Театрални фалат !Улога!! Дзе |- | 1952. || Петро Ризнич: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО |Аза || у Петровцох |- | 1955. || М. Старицки: ОЙ, НЕ ХОДИ ГРИЦЮ |Даря || align="center"| „ |- | 1955. || И. Тобилевич: НАЙМИЧКА |Харитина || align="center"| „ |- | 1976. || А. П. Чехов: ДЯДЯ ВАНЯ |Мирина || align="center"| у Новим Садзе |- |} === Режирала тоти театрални фалати === {| class="wikitable" |- !Рок !! Театрални фалат !! Дзе |- | 1948. || Молиєр: НАПРАВЕНИ („НА СИЛУ“ – зам. Дю. Л.) ДОХТОР || у Петровцох |- | 1949. || И. Тобилевич: НАЙМИЧКА || align="center"| „ |- | 1950. || И. Тобилевич: БАЗТАЛАННА || align="center"| „ |- | 1951. || АА. Л. Суходольски: ХМАРА || align="center"| „ |- | 1951. || Б. О. Пирятински: ТУРЕЦКИ СТАРОСТИ || align="center"| „ |- | 1952. || Петро Ризнич: НА СИНОКОСУ || align="center"| „ |- | 1952. || М. Старицки: ОЙ, НЕ ХОДИ ГРИЦЮ || align="center"| „ |- | 1952. || Михайло Ковач: ХТО ТОЛВАЙ || align="center"| „ |- | 1952. || Михайло Ковач: ФЕРКО МУШИ ХРАПИЦ || align="center"| „ |- | 1952. || Петро Ризнич: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО || align="center"| „ |- | 1953. || Коста Трифкович: ЛЮБОВНЕ ПИСМО || align="center"| „ |- | 1953. || А. П. Чехов: ПИТАЧ || align="center"| „ |- | 1954. || : ПАСТИРОВА ЖЕНА || align="center"| „ |- | 1954. || Е. М. Кочиш: ВОНА НЄВИНОВАТА || align="center"| „ |- | 1954. || Михаил Ш. Марков: ЙОРДАНСКА ВОДА || align="center"| „ |- | 1955. || М. Старицки: ОЙ, НЕ ХОДИ ГРИЦЮ || align="center"| „ |- | 1955. || : ШНЇГОЧКА И СЕДЕМ ПАТУЛЬКИ || align="center"| „ |- | 1955. || Йосип Кулунджия: ПИТА ЗА ТИСЯЧ ФОРИНТИ || align="center"| „ |- | 1955. || М. Попович: НАШО СЕЛЯНЄ || align="center"| „ |- | 1955. || И. Тобилевич: НАЙМИЧКА || align="center"| „ |- | 1956. || Силвестер Калинец: МЛОДИ У КОРИЦЕ || align="center"| „ |- | 1956. || Коста Трифкович: ВИБЕРНА || align="center"| „ |- | 1956. || А. П. Чехов: ПИТАЧ || align="center"| „ |- | 1956. || Драґо П. Трн: НЄВОЛАНИ ГОСЦИ || align="center"| „ |- | 1956. || Й. С. Попович: ЧУДЕСНА ХОРОТА || align="center"| „ |- | 1957. || Марко Кропивницки: ЗРОБЕЛИ ЗОЗ СЕБЕ ДУРНИХ || align="center"| „ |- | 1957. || Петро Ризнич: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО || align="center"| „ |- | 1958. || : ГАМИШНОСЦ ЗА БЛАГОМ || align="center"| „ |- | 1959. || Михайло Ковач: ФЕРКО МУШИ ХРАПИЦ || align="center"| „ |- | 1959. || : ЗЛАТА ПАПУЧКА || align="center"| „ |- | 1959. || И. Тобилевич: БУВАЛЬЩИНА || align="center"| „ |- | 1960. || Михайло Ковач: ЧЛОВЕК З НАРОДУ || align="center"| „ |- | 1960. || Петар Петрович Пеция: ҐУЗЕЛ || align="center"| „ |- | 1962. || : ШНЇГОЧКА И СЕДЕМ ПАТУЛЬКИ || align="center"| „ |- | 1962. || Петро Ризнич: ЗАВРАЧАНЕ БЛАГО || align="center"| „ |- | 1962. || : ЗАЯЦ, НАЗРАЧ И БАРАНЧОК || align="center"| „ |- | 1963. || : ПАСТИРОВА ЖЕНА || align="center"| <div style="text-align: center;"> „ |- | 1963. || : РОБИН ХУД || align="center"| „ |- | 1965. || М. Старицки: ОЙ, НЕ ХОДИ ГРИЦЮ || align="center"| „ |- | 1967. || И. А. Крилов: ПОУКА ДЗИВКОМ || align="center"| „ |- | 1967. || Е. Харис–В. Фирнер: ДЖОНИ БЕЛИНДА || align="center"| „ |- | 1969. || И. Квазимодо: ИНОЖЕМНИ ГОСЦ || align="center"| „ |- | 1972. || Авґуст Шеноа–В. Рабадан: ЦИПЕЛАР И ЧОРТ || align="center"| „ |- | 1974. || Мирон Канюх: ВОЛОДЯ УЛЯНОВ || align="center"| у Новим Садзе |- | 1975. || Ян Макариюс: КАПУРА СЛУНКА || align="center"| „ |- | 1975. || Раде Павелкич: ПИЛЬКАРЕ || align="center"| „ |- | 1978. || Генриєта Бичар: КОЛЇБА БАЧИКА ТОМИ || align="center"| „ |- | 1984. || Мирон Канюх: БИЛА ГОЛУБИЦА || align="center"| „ |- | 1985. || Михайло Ковач: ТАЩАРЕ || align="center"| „ |- | 1986. || Мирон Канюх: ПЛАНЕТА НОРИМ || align="center"| „ |- | 1987. || Мирон Канюх: ПЕТРО ЧАЛОВКА || align="center"| „ |- |} == Литература == * Дюра Латяк - ''50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї'', Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 125-127. == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Гудак , Вира }} [[Катеґория:Шидянє]] [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Просвита]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Народзени 1927]] [[Катеґория:Умарли 2011]] [[Катеґория:Режисере]] [[Катеґория:21. януар]] [[Катеґория:28. юлий]] neztjlnvydrlh28n5pafhz199esx4xy Микола Скубан 0 281 19982 17777 2026-07-19T14:13:21Z Minorax 71 19982 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable"align=right width=300px |+ |- ! colspan="2" | <big>Микола Скубан Соцки</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Mikola Skuban 44.jpg|alt=Микола Скубан|center|thumb|300x300px]] |- |'''Назвиско''' |Соцки |- |'''Народзени''' |2. юлия 1932, |- |'''Умар''' |3. септембра 1993 (61) |- |'''Державянство''' |Югославия / Сербия |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Период твореня''' |1952–1993 |- |'''Жанри''' |новинар, писатель, хумориста, ґлумец |- |'''Поховани''' |Руским Керестуре |- |'''Припознаня''' |Орден заслугох за народ зоз стрибернима зарями Орден роботи зоз стриберним венцом Златна значка КПЗ Сербиї ''Искри култури'' КПЗ Войводини награда ''Невен'' ''Зарї култури'' КПЗ Општини Кула Октоберске припознанє МЗ Руски Керестур |} '''Микола Скубан''' (*2. юлия 1932—†3. септембра 1993), новинар, [[писатель]] за дзеци, технїчни редактор, прекладач, гумориста, ґлумец аматер. == Биоґрафия == [[Файл:Zla žena.jpg|alt=Микола Скубан у колективе фалата ''Зла жена''|thumb|448x448px|Ґрупа ґлумцох хтори виводзели фалат ''Зла жена'']] Микола Скубан ше народзел 2. юлия 1932. року у [[Коцур]]е, дзе закончел и основну школу. [[Оцец]] Самуил, [[мац]] Мария (дзивоцке презвиско Молнар). У родимим валалє закончел основну школу, а вец ше 1945. року уписал до новооснованей Нїзшей мишаней ґимназиї з руским наставним язиком у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Ту закончел пейц класи (кельо их теди було) и предлужел школованє у [[Вербас|Вербаше]] и Новим Садзе. Цали свой роботни вик, аж по пензионованє, препровадзел як новинар, перше у Рускей редакциї Радио Нового Саду, а потим у Редакциї ''Руского слова'', а вец и як технїчни редактор у НВП ''Руске слово'' у Руским Керестуре и Новим Садзе. Попри тим, бул и плодни писатель и литературни прекладач зоз вецей язикох. == Ґлумец-аматер == Як єден з найталантованших руских ґлумцох–аматерох, на театралних сценох по вецей руских местох ше зявйовал понад 45 роки. Бул єден з числених вихованцох [[Петро Ризнич Дядя|Петра Ризнича Дядї]] и спада до шорох сновательох Руского народного театра ''Дядя'', його перши подпредсидатель, вельорочни член рижних його самоуправних и управяцких орґанох и найплоднєйши прекладач театралних фалатох, виведзених на сцени того театра. [[Файл:Mikola Skuban i Ana Rac.jpg|alt=Микола Скубан и Ана Рац|thumb|318x318px|Микола Скубан и Ана Рац]] Ище як школяр керестурскей ґимназиї, такой на початку 1945. року указал вельку любов ґу театралней дїялносци. Замерковал то тедишнї його професор [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]] и анґажовал го до своєй школярскей драмскей секциї. Медзитим, перши писани шлїд о його наступу на сцени походзи аж зоз 1948. року, алє анї зоз того шлїду нє мож точно утвердзиц же у котрим фалаце Скубан бавел, бо у рамикох єдней програми давани вецей єднодїйки, а медзи учаснїками у їх виводзеню спомнуте и його мено, алє нє и улоги котри одбавел. Будзе найблїзше правди же Скубан бавел у Нушичовей єднодїйки ''Муха'' у режиї Петра Ризнича, виведзеней 8. и [[9. януар]]а 1948. року у Руским Керестуре. Зоз преходом на школованє до [[Вербас]]у Скубан ше и там уключує до театралней дїялносци, вєдно з другима школярами–Руснацами, котри тиж предлужели школованє у Вербаше. У 1950. року претаргує школованє и почина робиц як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду. Такой од початку ше уключує до роботи драмскей секциї у КПД ''Максим Горки'' и уж 31. децембра истого року, у рамикох мишаней програми порихтаней за дочек Нового року, наступа у Нушичовей єднодїйки ''Аналфабета''. Вєшєнї 1952. року Микола Скубан ришел предлужиц порядне школованє и претаргнул новинарску роботу и врацел ше до Вербасу закончиц вельку матуру. Медзитим, ту пришло до компликацийох (наполнєл уж вецей роки як цо школски правила допущовали за порядне школованє, а то под час упису нє замерковане) та Скубан бул примушени врациц ше до Коцура, свойого валалу, и чекац поволанку на одслуженє войска. У медзичаше и ту ше уключує до театралней дїялносци у рамикох тамтейшого КПД ''М. В. Ґоґоль''. По одслуженю войска Скубан почина робиц у Редакциї ''Руске слово'' у Руским Керестуре, дзе свою аматерску театралну дїялносц предлужує у театралней сезони 1956/57 и зоз кратшима прервами остава у нєй аж по 1993. рок. За тот час вон одбавел 45 улоги, а поряднє ґлумел и у радио драмох котри пририхтовани у рускей редакциї Радио Нового Саду.[[Файл:Kadzi idze človek.jpg|thumb]] == Литературна творчосц == Микола Скубан бул член Дружтва писательох [[Войводина|Войводини]] и обявел седем ауторски кнїжки прози и поезиї. Вон бул єден з найплоднєйших руских поетох за дзеци. Скубан  1976. року обявел кнїжку приповедкох за дзеци под насловом ''Стари ствари'' хтора представя  його найзначнєйше доприношенє рускей литератури. Єдна з його найлєпших кнїжкох поезиї то кнїжка ''Кадзи идзе чловек'' (1981). Преложел на [[руски язик]] 30 театрални фалати зоз русийского, українского, словацкого, а найвецей зоз сербского язика. Попри тим, преложел и дзевец кнїжки литературного змисту зоз сербского, словацкого, українского и русийского на руски и зоз руского на сербски язик. Вецей роки ушорйовал и писал за Билтен котри виходзел под час отримованя Драмского меморияла ''Петро Ризнич – Дядя''. У новинох ''Руске слово'' обявел серию гуморескох котри подписовал зоз псевдонимом Соцки и єден є з найдаровитших руских гумористох. [[Файл:Ribna svadzba.jpg|alt=Кнїжка М. Скубана Рибна свадзба|thumb]] За свою роботу на планє култури достал вельке число наградох и припознаньох, медзи котрима найглавнєйши: Орден заслугох за народ зоз стрибернима зарями, Орден роботи зоз стриберним венцом, Златна значка КПЗ Сербиї, Искри култури КПЗ Войводини, награда ''Невен'' за кнїжку прози за дзеци ''Рибна свадзба'', Зарї култури КПЗ Општини [[Кула]] и Октоберске припознанє Месней заєднїци Руски Керестур. Умар нєсподзивано 3. септембра 1993. Поховани є на [[теметов]]е у Руским Керестуре. == Литературни твори == Дванац мешаци (1965) Колач (1974) Стари ствари (1976) Добри тоти дзеци (1978) Стих за стихом (1979) Кадзи идзе чловек (1981) Рибна свадзба (1982) {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" | == Преклади театралних фалатох == |- |1. Б. Нушич: Ожалосцена фамилия, 1973 2. Й. С. Попович: Кир Яня, 1974 3. Б. Нушич: Народни посланїк, 1975 4. Б. Нушич: Подозрива особа 1979 5. Й. С. Попович: Покондирена тиква, 1980 6. Й. С. Попович: Спреводзкоше (Лажа и паралажа), 1981 7. Жорж Фейдо: Пан ловар, 1972 8. Р. Павелкич: Пилькаре, 1977 9. Ст. Сремац: Поп Чира и поп Спира, 1978 10. Бертолд Брехт: Опера за три ґроши, 1979 11. Е. Лабиш – Е. Мишел: Флорентински калап, 1981 12. Б. Нушич: Панї министерка, 1981 13. С. Стратуєв: Автобус, 1982 14. Дь. Лебович–А. Обренович: Нєбесни одряд, 1982 15. А. Ананєв: Вовчица, 1970 |16. А. Коломиєц: Фараонє 1970 17. Ян Солович: С. О. С. (Страшно опасна ситуация), 1973 18. Л. Н. Толстой: Ана Каренїна, 1975 19. М. Зарудни: На седмим нєбе, 1975 20. Г. Пфайфер: Швето лампионох, 1972 21. М. В. Ґоґоль: Ревизор, 1972 22. С.  Михалков: Пена, 1977 23. Е. М. Ремарк: Остатня станїца, 1972 24. М. Крлежа: Панове Ґлембайово, 1978 25. Иван Буковчан: Шилька за двох, 1983 26. Тоне Партлїч: Мой оцец социялистични кулак, 1984 27. Бертолд Брехт: Швейк у Другей шветовей войни, 1985 28. Максим Горки: Малогражданє, 1986 29. Любомир Симович: Путуюци театер Шопалович, 1987 30. Й. С. Попович: Родолюбци, 1987 |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="9" |Ґлумел у тих театралних фалатох |- |'''Рок''' |'''Театрални фалат''' | align="center"| '''Улога''' | align="center"| '''Место''' | |'''Рок''' |'''Театрални фалат''' | align="center"| '''Улога''' | align="center"| '''Место''' |- |1948. |Б.Нушич: МУХА | | align="center"| Руски Керестур | |1971. |О. Ананєв: ВОВЧИЦА |Павло | align="center"| Руски Керестур |- |1948. |Б. Нушич: НАШО ДЗЕЦИ | | align="center"| " | |1972. |Жорж Фейдо: ПАН ЛОВАР |Касань | align="center"| " |- |1949. |Й. С. Попович: ЛАЖА И ПАРАЛАЖА | | align="center"| Вербас | |1972. |Иван Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ |Задорожни | align="center"| " |- |1950. |Й. С. Попович: КИР ЯНЯ |Слуга | align="center"| " | |1974. |Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ |Аґатон | align="center"| " |- |1951. |К.Трифкович: ВИНЧУЄМ | | align="center"| Нови Сад | |1975. |Й. С. Попович: КИР ЯНЯ |Кир Дима | align="center"| " |- |1952. |Демарк: СЛУГА ДВОХ ҐАЗДОХ | | align="center"| " | |1975. |Кита Буачидзе: ПРОВИНЦИЙНА ДЗИВКА |Арабидзе | align="center"| " |- |1953. |Г. К. Основяненко: ПИТАНКИ НА ГОНЧАРОВКИ |Скорик | align="center"| Коцур | |1976. |Е. М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА |Шмит | align="center"| " |- |1953. |М. Попович: НАШО СЕЛЯНЄ |Жид | align="center"| " | |1977. |М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР |Началнїк | align="center"| " |- |1957. |Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ |Трифун | align="center"| Руски Керестур | |1978. |А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ |Репнїков | align="center"| " |- |1957 |Мишко Кранєц: ДРАГА ДО ЗЛОДЇЙСТВА |Лебер | align="center"| " | |1979. |Б. Брехт:[https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ] |Браун | align="center"| " |- |1958 |Д. Добричанин: ЗАЄДНЇЦКИ КВАРТЕЛЬ |Драґиша | align="center"| " | |1979. |Дюра Папгаргаї: ВИСТАТА КОНЇЦА |Емил | align="center"| " |- |1959. |Славко Колар: НАД СВОЇМ ЦЕЛОМ ПАН |Яков | align="center"| " | |1983. |Михайло Ковач: ОРАЧЕ, ОРАЧЕ |Барон | align="center"| " |- |1959. |Й. С. Попович: ЛАЖА И ПАРАЛАЖА |Мита | align="center"| " | |1984. |Дю. Скарничи – Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА |Велуто | align="center"| " |- |1960. |А. Хозич: МАЛИНЯК | | align="center"| " | |1985. |Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ |Дїдо | align="center"| " |- |1961. |Д. Добричанин: ЧЛОВЕК З МАРСА |Шовґор | align="center"| " | |1986. |Молина Удовички: ЖЕМ |Уґрин | align="center"| " |- |1962. |Лео Ленц: СВАДЗЕБНЕ ПУТОВАНЄ БЕЗ МУЖА | | align="center"| " | |1986. |Б. Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ |Нєґован | align="center"| " |- |1965. |Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА |Срета | align="center"| " | |1988. |А. Н. Островски: ЛЄС |Карп | align="center"| " |- |1965. |Б. Нушич: АНАЛФАБЕТА | | align="center"| " | |1988, |Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ |IV Присутни | align="center"| " |- |1966. |М. Горки: НА ДНУ |Костильов | align="center"| " | |1990. |М. В. Ґоґоль: [https://www.youtube.com/watch?v=NVylwXhTuPk ЖЕНЇДБА] |Пантелеєв | align="center"| " |- |1967. |Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА |Єротиє | align="center"| " | |1991 |П. Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО |Инквизитор | align="center"| " |- |1968. |Й. С. Попович: ЗЛА ЖЕНА |Срета | align="center"| " | |1992 |Дю. Папгаргаї: АГАФИЯ СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА |Василь | align="center"| " |- |1969. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА |Подколєсин | align="center"| " | |1993. |Рей Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ |Новинар | align="center"| " |- |1970. |О. Коломиєц: ФАРАОНЄ |Таран || align="center"| " | | | | |} 30 писнї Миколи Скубана послужели композитором як инспирация за творенє композицийох за фестивали ''Червена ружа'', ''Червене пупче'' и ''Ружова заградка''. '''ТЕКСТИ ПИСНЬОХ''' {| class="wikitable" |+ !Рок !У народним духу !Автор музики |- |1972 |И вечар и рано |Витомир Бодянєц |- |1973 |Реґрути одходза |Витомир Бодянєц |- |1990 |Коломийка |Юрай Судї |} '''ПУПЧЕ:''' {| class="wikitable" |+ !'''Рок''' !Дзецински писнї !'''Автор музики''' |- |1970 |Наша Марча |Яким Сивч |- |1970 |Фебруарски днї |Ириней Тимко |- |1970 |Слунко |Юрий Цимбора |- |1970 |Септемберски дзвончок |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1974 |Шатва |Юрий Цимбора |- |1975 |Косидба |Яким Сивч |- |1975 |Моя мама |Витомир Бодянєц |- |1975 |Школа дзвери отвера |Витомир Бодянєц |- |1976 |Байбер |Витомир Бодянєц |- |1976 |Розвива ше Република |Юрий Цимбора |- |1978 |Заш |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1979 |Чом любиме Републику |Яким Сивч |- |1979 |Приходзи яр |Яким Сивч |- |1979 |Априлска природа |Яким Сивч |- |1981 |Ошлєбодзени валал |Яким Сивч |- |1986 |Наша Република |Витомир Бодянєц |- |2008 |Радосц у юлию |Наташа Надь-Фейди |- |2009 |Остатнє лїсце |Сладяна Югас |- | |Мали майстор |Штефан Гудак |- | |Машини |Витомир Бодянєц |- | |Новемберска святочносц |Яким Сивч |- | |Одпочивок |Витомир Бодянєц |- | |Остатнє лїсце |Юрий Цимбора |- | |После дижджу |Маґдалена Горняк-Лелас |- | |Прешло лєто |Юрий Цимбора |- | |Привит Дїдови Мразови |Яким Сивч |- | |Пришла жима (У яркох змарзло) |Яким Сивч |} [https://www.youtube.com/watch?v=SloZGpL7jyw Женїм сина] - Нестор Пушкаш, РЗ 1990. [https://www.youtube.com/watch?v=QQEI4W6XIpU Остатнє лїсце] - дзецински хор, ЧП 2009. == Литература == * Aleksandr D. Dulichenko, Skuban, Mikola, P. R. Magocsi and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, <nowiki>ISBN 0-8020-3556-3</nowiki>, p. 461. == Вонкашнї вязи == * [https://nar.org.rs/rue/%d0%bc%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0-%d1%81%d0%ba%d1%83%d0%b1%d0%b0%d0%bd/ Микола СКУБАН], биоґрафия на НАР * [https://rdsa.tripod.com/pisatrusij.htm#socki Биоґрафия по русийски] автор Проф. др. хаб. А. Д. Дуличенко (Тарту) * [https://www.youtube.com/watch?v=hr_FZlwfDQc СОЦКИ] - ТВ портрет Миколи Скубана * [https://www.youtube.com/watch?v=H3n52QobVNo Микола Скубан Соцки] Руски Керестур 1990. року * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Микола Скубан], биоґрафия и список текстох за композициї, ''Червена ружа 1962–2011,'' Завод за културу войводянских Руснацох и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2014,  б. 536. == Жридла и вязи == * Документарни филми у хторих ґлумел Микола Скубан * [https://www.youtube.com/watch?v=l3io_ylQOaI Забивачки швиньох] - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (1. часц) * [https://www.youtube.com/watch?v=dcep4H_hJmg Забивачки швиньох] - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (2. часц) * [https://www.youtube.com/watch?v=JPchZFcJHX0 Забивачки швиньох] - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (3. часц) == Ґалерия == <gallery> Файл:Famelija Skuban.jpg|Фамелия Скубан 1962. року Файл:Panocec Ćira i Spira.jpg|Микола Скубан и Витомир Бодянєц як Чира и Спира Файл:Skuban u starim budinku RS.jpg|Микола Скубан у старим будинку НВП ''Руске слово'' Файл:Микола Скубан на роботи.jpg|Микола Скубан у нових просторийох Файл:Djura Papharhaji i Mikola Skuban.jpg|Дюра Папгаргаї и Микола Скубан у Греческей Файл:OŽALOSCENA FAMILIJA.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамелия|Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича ''Ожалосцена фамелия.'' З лїва [[Юлиян Стрибер]], [[Ана Рац]], [[Aґафия Гафка Рамач|Гафка Рамач]], за ню [[Владимир Бесерминї]], [[Витомир Бодянєц]], за нїм [[Янко Ґ. Рац]], [[Ирина Олеяр]] и Микола Скубан. Файл:ЖЕНЇДБА 1969 r.jpg|Колектив ґлумцох у фалаце ''Женїдба'', 1969. рок. Микола Скубан стої штварти з права. Файл:Ucasnjiki u FARAONOH.jpg|алт=Колектив ґлумцох у фалаце О.Коломийца Фараонє|Колектив ґлумцох у фалаце О.Коломийца ''Фараонє.'' Микола Скубан стої шести з лїва. </gallery> {{DEFAULTSORT: Скубан , Микола }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Прекладаче]] [[Катеґория:Писателє]] [[Катеґория:Писателє за дзеци]] [[Катеґория:Ґлумци аматере]] [[Катеґория:Народзени 1932]] [[Катеґория:2. юлий]] [[Катеґория:Умарли 1993]] [[Катеґория:3. септембер]] l9z3heo3fba2yr7u5bj4xptwkvlu28x Париз 0 348 19978 16973 2026-07-19T14:12:12Z Minorax 71 19978 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Париз</big> фран. Paris |- | colspan="2" |[[Файл:La_Tour_Eiffel_vue_de_la_Tour_Saint-Jacques%2C_Paris_ao%C3%BBt_2014_%282%29.jpg|320px|center]]<div style="text-align: center;">Айфелова турня и рика Сена |- | colspan="2" |[[Файл:Flag_of_Paris_with_coat_of_arms.svg|180x180px|left|thumb|Застава]] [[Файл:Grandes_Armes_de_Paris.svg|120x120px|thumb|Герб|center]] |- ! colspan="2" |Административни податки |- |Држава |Французка |- |Реґион   |Паризки реґион |- ! colspan="2" |Жительство |- |Жительство — 2023. |2.102.650 |- |— гусцина |19.949,24 жит./км<sup>2</sup> |- |Аґломерация (2017) |13.024.518 |- ! colspan="2" | ==== Ґеоґрафски характеристики ==== |- |Координати |48° 51′ 02″ С; 2° 20′ 00″ В |- |Часова зона |UTC+1, влєце UTC+2 |- |Абс. висота |33 м |- |Поверхносц |105,40 км<sup>2</sup> |- ! colspan="2" |Други податки |- |Городоначальнїк |Ан Идалґо |- |Поштанске число |75001-75020, 75116 |- |Поволанкове число |1 |- |INSEE код |75056 |- ! colspan="2" |Веб-сајт |- | colspan="2" |<div style="text-align: center;"> paris.fr</div> |} '''Париз''' (франц. Paris, лат. Lutetia) главни и найвекши варош у Французкей. Находзи ше у центру Паризкого басена, над рику Сену (La Seine). Рика го дзелї на два часци: на сиверне Праве побрежє и на южне, менше, Лїве побрежє. Город представя политични, економски, образовни и културни штредок централизованей французкей держави, а и Европи. Париз єден од найзначнєйших шветових варошох. У нїм шедзиска медзинародних орґанизацийох УНЕСКО, ОЕЦД и нєформалного Паризкого клуба. Зоз шветом є повязани з двома велькима аеродромами и шейсцома главнима желєзнїцкима станїцами. У Паризу ше находза вельо знаменїтосци и туристични атракциї. Зоз историю длугоку 2 милениюми, тот варош бул место значних историйних подїйох и сходзиско уметнїкох. Прето Париз каждого року нащиви до 30 милиони туристох. Пре число туристох Париз найнащивенша шветова туристична дестинация. Тиж є познати як „Город шветлосци“. Город ма прейґ два милиони жительох (2.102.650, преценєне 2023) а анґломерация вецей од 13 милиони (13.024.518, преценєне 2017). Тота нєпретаргнута урбана зона Париза (без сателитских населєньох) найвекша у Европскей униї. == Административни статус == [[Файл:Cathédrale_Notre-Dame_de_Paris_-_12.jpg|alt=Катедрала Нотр Дам|thumb|376x376px|Катедрала Нотр Дам]] Париз окремни департман у Французкей под числом 75 и шедзиско административного реґиону Ил-д-Франс (Île-de-France). Окрем Паризкого департмана до його составу уходза и: Есон (Essonne) число 91, Сенски верхи (Hauts-de-Seine) число 92, Сена Сен Дени (Seine-Saint-Denis) число 93, Сена и Марна (Seine-et-Marne) число 77, Долїна Марни (Val-de-Marne) число 94, Долїна Оази (Val-d'Oise) число 95 и Ивлен (Yvelines) число 78. Париз подзелєни на двацец нумерично орґанизовани обласци (арондисмани). Арондисмани розпоредзени по спиралней шеми, зоз першим арондисманом у центру города. == Ґеоґрафия == Париз ше пресцера на 105,4 км². Город ма два вельки городски лєси котри го оддзелюю од предгорода: Булоньски и Венсенски. Рика Сена повязує Париз зоз нукашньосцу жеми (Бурґундия) и зоз каналом Ламанш. Блїзкосц велькей рики була причина за снованє города на тим месце и найважнєйши фактор його розвою. Векша часц города, котри ше находзи на правим побрежю, пошвецени институицийом тарґовини и финансийох, док лїве побрежє зоз Латинским квартом, котри универзитетски и квартельни центер. Острово Де ла Сите ше находзи у шерцу вароша. Ту настало перше населєнє у чаше антики. Року 1584. краль Анри III повязал менши острова и достал векшу поверхносц за вибудов. З часом острово од 8 гектари ше звекшало на 17. Мост котри повязує побрежя Сени прейґ того острова, Нови мост (Pont Neuf), найстарши зачувани мост у Паризу. Дакедишнє острово лебедох (Île aux Cygnes) 1773. скапчане зоз Марсовима полями. Найвисше природне возвишенє у варошу то брег Монмартр котри високи 129 м. По верх мож висц на дротовим гайзибанчку. Ту ше находзи церква Сакре кер („Святе шерцо”). == Клима == Варош ше находзи у умереней климатскей зони. Штредня рочна температура виноши 10,8 °C, док просекове рочне количество паданьох 647 милиметри. Найцеплєйши мешац юлий зоз просеком од 18,4 °C, а найжимнєйши януар зоз 3,5 ступнї. Найвецей паданя єст у маю, а найменєй у фебруару. == История == === Наставанє === [[Файл:Arc_Triomphe.jpg|alt=Триюмфална капура|thumb|339x339px|Триюмфална капура]] Найвчаснєйши археолоґийни знаки стаємного людского насельованя паризкого подручя датую коло 4200. п. н. е. Предпоставя ше же Париз познейше достал мено по келтскому племену Паризи, котри населєли подручє коло рики Сени штредком 3. вика пред нову еру коло келтскей твердинї под назву Лутеция. Твердиня ше находзела на острову Де ла сите. Мено Лутеция ше першираз спомина року 53. п. н. е. у шестей кнїжки Юлия Цезара зоз циклусу De bello Gallico. Кед ше Римянє приблїжели ґу тому населєню 52. п. н. е, Паризи спалєли Лутецию и шицки мости. Римянє завжали паризки базен 52. п. н. е. и на лївим побрежю Сени збудовали нови варош на брегу котри познєйше будзе познати як брег Святей Ґеновеви (Sainte Genevieve). Ґалско-римски город жридлово наволани Лутеция, алє ше назва познєйше галицовани до Лутеце. У римскей Ґалиї тот город ше волал Civitas Parisiorum, лєбо Паризия, и нє мал векшу значносц. Шлїдуюцих столїтийох ше досц преширел, прероснул до напредного города зоз форумом, палатами, купатилами, храмами, театрами и амфитеатром. Розпад Римского царства и ґерманска инвазия у пиятим столїтию, за Париз то початок периода опадованя. До 400. року Лутеце, теди уж напущени о жительства, бул скоро лєм ґарнизон утаборени у пошвидшано утвердзеним центру острова. Святителє защитнїки города то Святи Жермен (Saint Germain) и Свята Ґеновева (Sainte Geneviève), за котрих ше вери же убедзели хунского борца Атилу же би охранєл варош у 5. вику. При концу римскей окупациї город знова наволани „Париз“. === Штреднї вик === Приход Меровинґох у 5. вику означел конєц римского панованя. Року 508, Париз постал престолнїца меровинжскей держави под кральом Хлодовехом I. Под час панованя Каролинґох город вецей раз нападали Норманє. Владаре династиї Капет Париз преглашели як престолнїцу Французкей. Краль Филип II Авґуст (1165–1223) утвердзел город и збудовал палату Лувр. Теди ше на правим побрежю розвило ремеселнїцтво. Перши надкрити пияц отворени 1181. року. На початку 14. вика зоз вецей менших школох ше розвил Универзитет Сорбона. Краль Шарл V на лївим побрежю Сени подзвигнул муриска за одбрану города од Анґлийцох. Року 1370. подзвигнул мур и на правим побрежю. Под час Сторочней войни зоз Паризом од 1420. по 1436. рок пановали Анґлийци. Париз бул католїцка твердиня под час вирских войнох у Ґранцузкей у другей половки 16. вика. У Бартоломейскей ноци 24. авґуста 1572. року тисячи французких протестантох (гуґеноти) забити у Паризу. Под час панованя Луя XIV уведзене улїчне ошвиценє, модернизоване обезпечованє води и збудовани шпиталї. Вон наредзел валянє городских мурискох и вибудов вельких городских булварох. Кральова резиденция преселєна до Версаю. Заш лєм Париз остал политични, привредни и демоґрафски центер Французкей. Року 1789. у Паризу вибухла Французка револуция котра порихтала драгу за зруцованє монархиї и снованю французкей републики. Нови городски утвердзеня подзвигнути 1844. року на месце нєшкайшого Периферийного булевара. Длужини 39 км, 94 бастиони и 16 твердинї, то представяло найвекше утвердзенє на швеце. У дргей половки 19. и у першей половки 20. вика у Паризу отримани шейсц Шветово вистави (1855, 1867, 1878, 1889, 1900. и 1937). Тоти вистави подцагли ґлобалну културну и политичну значносц Париза. Нємецки трупи освоєли Париз 1871. року. Ушлїдзела народна побуна позната як Паризка комуна. Период од 1871. по 1914. ше означує як „Бел епоха“ (красна епоха, belle époque). Город у другей половки 19. вика дожил вельки архитектонски шременки по планох барона Османа. Цали блоки кривулькавих и узких штредньовиковних улїцох розваляни же би ше збудовали широки авениї, булевари и неокласицистични фасади котри слика нєшкайшого Париза. Теди вибудована желєзнїцка станїца Лион, будинок Опери, мост Александра III, и препознатлїви станїци метроа у стилу новей епохи. Лєтни Олимпийски бависка отримани у Паризу 1900. и 1924. року. Париз бул под нємецку окупацию у Другей шветовей войни од 1940. по 25. авґуст 1944. У маю 1968. Париз бул центер студентских демонстрацийох, масовних штрайкох и нєшорох. Року 2005. нєшори вибухли у худобним имиґрантским предгороду и преширели ше до других городох Французкей. == Жительство == У старим и штреднїм вику, а и познєйше, жительство Париза преходзело през велї войни, епидемиї и периоди глади, так же ше их численосц стаґновала. Так поведзме, 1832. у епидемиї колери страдало 20.000 людзох. Аж период Индустрийней револуциї у 19. вику означел початок моцного демоґрафского розвою. Од 1846. до 1876. число жительства ше од єдного милиона подупловало. Року 1921. у Паризу жило 2,9 милиони людзох. По нєшка ше число жительства у узшим, централним Паризу зменшало, алє ше їх число у Паризким реґиону звекшало на вецей од 9 милиони. По гусцини жительства у узшим центре, Париз медзи першима милионскима городами у швеце. По закону, у французким попису жительства нє дошлєбодзене зазберовац податки о етнїчней або релиґийней припадносци жительства. Медзитим, по податкох попису зоз 1999. року видно же 19,4% жительства родзене звонка европскей Французкей. По тим Париз мултикултурални город. Найвецей нових имиґрантох присцигує зоз Китаю и Африки. Историйно, до Паризу ше присельовали Италиянє, Євреє зоз централней Европи, Руси после Октоберскей револуциї. Єрменє, людзе зоз француїких колонийох, шпански, портуґалски и сиверноафрицки економски емиґранти од 50-их од 70-их рокох 19. вика. == Релиґиї == [[Файл:Louvre_Courtyard,_Looking_West,_Cropped.jpg|alt=Лувр|thumb|542x542px|Лувр]] Од 80% жительства котри ше идентификовал як вирнїки, 75% припадаю католїцкей церкци. Город ма 94 католїцки општини, коло 15 греческих и русийских православних, як и єдну сербску (парохия Святого Сави у Паризу), котра ше находзи на сиверовостоку Париза, у 18. арондисману. У Паризу постої седем синаґоґи зоз коло 220.000 Євреями, два джамиї за 50.000 муслиманох. Даяки податки гуторя же 15% жительства Париза муслиманє. Лєм 12% християнє и 15% Єврейох активни вирнїки. == Знаменїтосци и култура Париза == Французка престолнїца ма коло стотки вредни историйни будинки, церкви, илїци, площи и парки, коло 160 музеї, 200 уметнїцки ґалериї, коло 100 театри, вецей як 650 кина и прейґ 10.000 ресторани. Стално постої богате понуканє културних подїйох, як концерти, вистави, фестивали и модни вистави. Палати [[Дворец Фонтенбло|Фонтенбло]] и Версай (обидва у предгородох) и побрежя Сени на УНЕСКО-вей лїстини шветового нашлїдства. УНЕСКО ма свойо шедзиско у Паризу. Городска катедрала Нотр Дам вибудована у ґотским стилу медзи 1163. и 1235. Друга позната церква то базилика Сакр кер на гори Монмартр зоз 1914. Найзначнєйши музеї у Паризу то: Музей [[Лувр]], Музей Орсе (пошвецени є уметносци 19. вику, окреме уметносци импресионизма), Центер Жорж Помпиду (Национални музей сучасней умстносци), Музей чловека (етнолоґия и антрополоґия), Пикасов музей, Роденов музей, Паризки катакомби итд. Мазаренова библиотека зоз 1643. найстарша явна библиотека у Французкей. Национална библиотека Французкей ше находзи на двох локацийох. Будинок Ришелє у другим арондисману, а кридло Франсоа Митеран у 13. Число кнїжкох у тей библиотеки ше преценює на 30 милиони. У Паризу постої 55 явни библиотеки. Пре историю политики централизациї у Французкей, шицки найлєпши театри, опера и балет Французкей сконцентровани у Паризу. Найпознатши театри то Комеди францез (Comédie-Française, основани концом 17. вика) и Театер на Єлисейских польох (Théâtre des Champs-Élysées, основани на початку 20. вика). Национална опера Париза наступа на двох локацийох. Єдна то стари будинок опери (Опера Ґарниє, по архитектови Шарлови Ґарнийови), отворена 1875, котра зоз 11.237 м<sup>2</sup> найвекши шветови театер. У нїм наступа и балетска ґрупа Паризкей опери. Друга локация то Опера Бастиля, отворена 1989. Забавни и ревиялни програм репрезентовани у театрох як Мулен руж и Лидо. Познати будинки, авениї, парки и кварти Париза то: * Монмартр - сходзиско уметнїкох и боемох. * Авения Єлисейски поля - найпознатша паризка авения. * Монпарнас - историйни кварт уметнїкох. Нєшка ту високи и контроверзни солитер. * Триюмфална капура - триюмфални звод хтори пошвецени французким борцом. * Пантеон - бувша церква, од 19. вика маузолей заслужним французким велїканом. * Палата инвалидох - шор репрезентативних будинкох зоз 17. вику у хторих були змесцени воєни ветеранє. Нєшка то музей и гробнїца вецей историйних особох, уключуюци Наполеона. * Ґран пале - велька викладбена гала зоз 1900. * Айфелова турня - памятнїк архитектури индустрийного часу зоз 1889. * Площа Конкорд - место дзе ше под час Французкей револуциї находзела ґильотина. Нєшка у штредку площи єгипетски обелиск зоз Луксору. * Парк Тилєриє - историйни парк при палати Лувр. * Латински кварт - сходзиско универзитетскей омладини, професорох и интелектуалцох. * Теметов Пер Лашез - ту поховани велї визначни особи (Балзак, Шопен, Оскар Вайлд, Едит Пияф, Марийа Калас, Джим Морисон...) * Дефанс - модерни кварт сучасней архитектури французких институцийох. == Образованє == Паризка реґия ма 17 явни универзитети на хторих єст 359.749 студентох (податок зоз 2005). То найвекша концентрация студентох у Европи. Вельки школи и приватни универзитети образую ище 240.778 студентох. Универзитет у Паризу (Сорбона) основал Робер де Сорбон 1257. року як заєднїцу школох котри исновали на лївим побрежю Сени у Латинским кварту. Тоти школи уж мали европску репутацию, а преподаваня були на латинским язику. У 19. вику, на Сорбони ше учело: право, наука, медицина, фармацеутика, литература и теолоґия. После Студентских нєшорох 1968. єдинствени универзитет подзелєни на 13 часци (Париз I по Париз XIII). Року 1991. основани ищє 4 универзитети у предгородох (вкупно 17). == Привреда == Париз найзначнєйши [[Привреда|привредни]] центер Французкей. Паризки реґион витворює вецей од штварцини националней продукциї жеми. БДП 2005. бул 478,7 милиярди евра. Город познати по продукциї луксузней роби, високей моди и прикраскох. Други значни индустрийни конари то хемийна, машинска и индустрия електричних апаратох. Скоро шицки значни французки банки и финансийни институциї маю свойо шедзиско у Паризу. Город єден од найзначнєйших финансийних и тарґовацких центрох Европи. Такому положеню Париза доприноши єдна од наймоцнєйших аґроиндустрийох у Европи. У Французкей економскей политики улога держави традицийно моцна. Ключни сектори, окреме сектор енерґиї, под державним монополом. У туризме и провадзацих активносцох заняте 6,2% роботно активного жительства Париза. Року 2006. город нащивело 27 милиони туристох, од того 17 милиони странцох. Париз реґия Европи зоз найвисшим стандардом живота. Нєзанятосц основни проблем од початку 1990-их. Од теди Париз страцел коло 250.000 роботни места. == Транспорт == Як медзинародни дїловни, тарґовински и туристични центер, Париз ма розвиту транспортну мрежу авто-драгох, швидких драгох и два вельки аеродроми. Городски превоз уключує 654 автобусни линиї, метро, 3 линиї трамвайох, пригородску желєзнїцу и приватнїкох хтори обслужую 1.070 побочни автобусни линиї. Паризки метро ма 380 станїци и 16 линиї (14 главни и два побочни). Длужина шинох 221.6 км. Понеже розстоянє медзи станїцами кратке, од 1960-их уведзена система 5 експресни линиї ґу оддалєним предгородом зоз меном РЕР. Париз ма и 4 линиї лєгкей желєзнїци. Париз главни центер националней системи желєзнїцох. У городзе постої 6 желєзнїцки станїци: Сивер (Gare du Nord), Монпарнас (Gare Montparnasse), Восток (Gare de l'Est), Лион (Gare de Lyon), Австерлиц (Gare d'Austerlitz) и Сен Лазар (Gare Saint-Lazare). Постоя три типи желєзнїцких линийох: линиї велькей швидкосци (ТҐВ), линиї нормалних швидкосцох и пригородска желєзнїца. Од юлия 2007. город Париз понука гражданом и туристом систему вименьованя [[Бициґла|бициґлох]] за воженє по городу (Велиб). За тоту наменку одредзене 750 станїци зоз коло 10.000 бициґлами. Два вельки паризки аеродроми то Орли (южно од города) и Шарл де Ґол при месце Роаси. Постої и вельо менши аеродром у Бовеу, коло 70 km сиверно од вароша. Штварти аеродром, Ле Бурже, служи лєм за дїловни авиони и сайми авияциї. Город ма 3 главни авто-драги и коло 2000 км маґистрални драги. == Култура == === Медиї === Главни медийни хижи Французкей концентровани у Паризу. То: видавательна хижа ''Le Figaro'', медийни компаниї ''Vivendi'' ''Universal'', ''Groupe Lagardère'' и ''Groupe TF1''. Найважнєйши дньово новини то Ле Фиґаро („Le Figaro“), Ле Монд („Le Monde“) и Либерасион („Libération“). == Спорт == Главни спортски клуби у Паризу то фодбалски клуб Пари Сен Жермен, кошаркашски Расинґ и раґби клуб Стад Франсе Пари. Стад де Франс найвекши городски стадион. Вибудовани є за Шветове першенство у фодбалу 1998. и ма 80.000 места. Хаснує ше за фодбалски и раґби змаганя, як и за атлетику. У Паризу три раз отримани Лєтни олимпийски бависка (1900, 1924 и 2024) и два Шветово першенства у фодбалу (1938. и 1998). Каждей сезони бициґлистичне обегованє Тур де Франс ма иншаку маршуту, алє ше закончуюца етапа вше вожи у Паризу. Од 1975. циль на авениї Єлисейских польох. Отворене першенство Французкей у тенису ше каждого року бави на червеней глїни стадиона Ролан Ґарос у околїску Париза. То єден од 4 престижних ''Ґренд слем'' турнирох. == Партнерски городи == Од 1956. єдини партнерски город Париза то Рим. Од того датума створени и слоґан „Лєм Париз достойни Рима; лєм Рим достойни Париза” (франц. Seule Paris est digne de Rome; seule Rome est digne de Paris итал. Solo Parigi è degna di Roma; solo Roma è degna di Parigi). [[Катеґория:Париз| ]] [[Катеґория:Вароши у Европи]] [[Катеґория:Вароши у Французкей]] 25zlbou5z62zlf71it3hk6m06927ha3 Прешов 0 380 20008 10051 2026-07-19T14:21:09Z Minorax 71 20008 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Прешов</big><br /><small>сло. ''Prešov''</small>[[Файл:Presov city centre.jpg|thumb|center|300x300px]] |- |[[Файл:Flag of Pre%C5%A1ov.svg|thumb|126x126px|center|Застава]] |[[Файл:Coat of Arms of Pre%C5%A1ov.svg|thumb|98x98px|center|Герб]] |- ! colspan="2" |Административни податки |- |'''Держава '''Край''' '''Округ''' '''Комитат''' |Словацка Прешовски Прешов Шариш |- !colspan="2" |Жительство |- |'''2020.''' '''Густосц''' |87.886 <ref>{{Cite web|language=словацки|title=Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne)|at=Statistical Office of the Slovak Republic|date=2021-03-21|url=http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk}}</ref> 1.251,84<ref>{{Cite web|language=словацки|title=Hustota obyvateľstva - obce|at=Statistical Office of the Slovak Republic|date=2021-03-21|url=http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_sk}}</ref> жит./km<sup>2</sup> |- ! colspan="2" |Ґеографски характеристики |- | '''Координати''' '''Часова зона''' '''Апс. висина''' '''Поверхносц''' | 48° 59′ 47″ СҐШ; 21° 14′ 19″ ВҐД UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST) 296<ref>{{Cite web|language=словацки|title=Základná charakteristika|at=Statistical Office of the Slovak Republic|date=2015-04-17|url=http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_SK_WIN/om5001rr/v_om5001rr_00_00_00_sk}}</ref> m 70,43 <ref>{{Cite web|language=словацки|title=Hustota obyvateľstva – obce [om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter)|at=Statistical Office of the Slovak Republic|date=2015-04-17|url=http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_sk}}</ref> km2 |- | colspan="2" |[[Файл:Slovakia location map.svg|thumb|center|353x353px]] [[Файл:Map slovakia presov.png|thumb|center|353x353px]] {{center|Прешов на мапи Словацкей}} |- ! colspan="2" |Инши податки |- |'''Поштове число''' '''Поволуюце число''' '''Регистерска ознака''' |080 01 +421 51 PO |} '''Прешов''' (сло. ''Prešov'', мадь. ''Eperjes'', нєм. ''Preschau'', русин. ''Пряшев'', ''Пряшів'', укр. ''Пряшів'') треци по велькосци варош у Словацкей и управне стредзиско Прешовского краю. Прешов познати як центер православя у Словацкей. == Ґеоґрафия == Прешов змесцени у восточней половки держави. Главни варош держави, Братислава, ше находзи 420 км югозаходно. === Релєф === Прешов се развил у Прешовскей котлїни хтору прави рика Ториса. Надморска висина вароша коло 250&nbsp;m. Нєдалєки гори припадаю горскому венцу Карпатох. Заходно од варошу ше видзвигує Словацке рудогорє, а на востоку ше видзвигую Слански верхи. === Клима === Клима у Прешове умерено континентална. === Води === През варош чече рика Ториса, то штредня часц єй цеку. Вона дзелї варош на заходну и восточну часц. == История == Людски населєня на тим просторе датирую ище зоз палеолиту (найстарши найдзени предмети стари 28.000 роки). Населєнє под тим меном перши раз ше спомина 1247. року, а статус шлєбодного варошу достало 1374. року. У цеку шлїдуюцих викох варош бул у составе Угорскей. У другей половки 19. вику варош дожил нагли розвой и числово ю нароснул. Концом 1918. варош постал часц новооснованей Чехословацкей. Од 16. юния 1919. до 7. юлий 1919. бул главни варош Словацкей Совєтскей Републике. Под час комунизма варош нагло индустриялизовани та прето пришло до наглого росту жительства - зоз 28.000 1950. року на 91.000 1990. року. По осамостоєню Словацкей варош постал єй значне штредзиско, алє пришло и до проблемох вязаних за преструктуованє [[Привреда|привреди]]. == Жительство == {| class="wikitable" |+ '''Розвой жительства''' <ref>{{Cite web|language=словацки|title=Počet obyvateľov podľa pohlavia – obce, опатриц „Stav trvale bývajúceho obyvateľstva na začiatku obdobia (Osoba)“|at=Štatistický úrad Slovenskej republiky|url=http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk}}</ref> |- ! Рок !! 1.1.1993.<ref>{{Cite web|language=словацки|title=Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce, поглед „Stav trvale bývajúceho obyvateľstva na konci obdobia (Osoba)|at=Štatistický úrad Slovenskej republiky|date=2021-03-21|url=http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk}}</ref>!! 1999. !! 2006. !! 2013. !! 2019. !! 2020. !! 2023. |- | жителє || 90.058 || 93.977 || 91.650 || 90.923 || 88.464 || 87.886 || 82.286 |- |} Нєшка Прешов ма 91.638 жительох<ref>{{Cite web|url=http://portal.statistics.sk/files/Sekcie/sek_600/Demografia/Obyvatelstvo/tabulky/pocet_obyvatelov/2011/poc_obyv_2011_n.pdf|language=словацки|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130921055744/http://portal.statistics.sk/files/Sekcie/sek_600/Demografia/Obyvatelstvo/tabulky/pocet_obyvatelov/2011/poc_obyv_2011_n.pdf|title=Жительство 31. 12. 2011. (707)” (PDF)|at=Статистични завод Републики Словацкей|date=2011|archivedate=21-09-2013}}</ref> а остатнїх рокох число жительох стаґнирує. == Етнїчни состав == Спрам попису зоз 2001. р. состав шлїдуюци: * Словаци - 94,7%, * Русини и Українци - 1,4%, * Роми - 1,2%, * Чехи - 1,0%, * инши - 0,7%. == Вирски состав == Спрам попису зоз 2001. р. состав шлїдуюци: * римокатолїки - 66,8%, * атеїсти - 13,6%, * грекокатолїки - 4,8%, * православни - 1,7%. == Партнерски вароши == * Прага * Ґаброво * Нови Сонч * Нїредьгаза * Мукачево * Ремшайд * Керацини * Ла Курнев * Brugherio * Ришон Лецион * Питсбурґ == Ґалерия == <gallery> Nabrezie_Torysy_Presov.jpg|thumb|120px-Nabrezie_Torysy_Presov.jpg|Побрежє рики Ториши у Прешове Pre%C5%A1ov_d%C3%B3m.jpg|thumb|180px-Pre%C5%A1ov_d%C3%B3m.jpg|Римокатолїцка катедрала у Прешове Chram_sv_A_Nevskeho_Presov.jpg|thumb|180px-Chram_sv_A_Nevskeho_Presov.jpg|Православна церква Александра Невского Town_Presov_Slovakia_Pb203.jpg|thumb|320px-Town_Presov_Slovakia_Pb203.jpg|Городска хижа </gallery> == Вонкашнї вязи == * [http://www.presov.sk/ Урядови вебсайт] == Референци == <references/> [[Катеґория:Вароши у Словацкей]] 3o3fz2wz1y4adnkw2s5v5najid6kkyj Список желєняви 0 429 20007 19777 2026-07-19T14:20:41Z Minorax 71 20007 wikitext text/x-wiki [[File:Pockerley Old Hall vegetable garden, Beamish Museum, 1 July 2011.jpg|thumb|400px|Заградка зоз желєняву, ''Pockerley Old Hall, Beamish Museum'']] [[File:Vegetable garden in the walled garden at Holkham Hall - geograph.org.uk - 7481777.jpg|thumb|400px|Oградзена заградка зоз желєняву, ''Holkham Hall'']] [[File:Fruit and Vegetable Garden - geograph.org.uk - 6008809.jpg|thumb|400px|Заградка]] Найчастейша [[желєнява]] на Балкану тота: *Артичока *Била ретхва *Блитва *Боб *Брокола *Бундава *Бундавка, Лоповнїк *Гращок *[[Ґереґа]] *Дюмбир *Желє *Желєна шалата *[[Капуста]] *Карфиол *Келераб *Кель *[[Кромпля]] *Лєнча *Мархва *[[Мауна]] *[[Огурка]] *Паприґа *Парадича *Парадича белава *Пастернак *Пасуля *[[Петрушка]] *Порилук, цибуля-цеснок *[[Кель пупчар]] *Раштика *Ретхвочка *Цвикла *Целер *[[Цеснок]] *[[Цибуля]] *Чарна ретхва *[[Чичовка]] *Шпарґла, Аспараґус *Шпинат == Желєнява == <gallery> Файл:Starr-130830-0486-Citrullus lanatus-in half-Hawea Pl Olinda-Maui (24629329534).jpg|Ґереґа Файл:Brassica oleracea 2011 G1.jpg|Капуста Файл:Various types of potatoes for sale.jpg|Кромпля Файл:Cucumis sativus20090812 497.jpg|Огурка Файл:Parsnip, Farmers Market 20090828.10D.52127.P1 SML (3868236634).jpg|Петрушка Файл:Brukselka (Poznan).jpg|Кель пупчар Файл:Garlic (Allium sativum).jpg|Цеснок Файл:Allium cepa (2944502550).jpg|Цибуля Файл:Helianthus tuberosus Paludi 07.jpg|Чичовка </gallery>{{Commons category|Edible plants}} [[Катеґория:Наука]] [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Рошлїни]] nlulbky2j9vsuzbfbf86y5scbjlwerf Янко Павлович 0 513 19979 14637 2026-07-19T14:12:30Z Minorax 71 19979 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Янко Павлович</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Janko Pavlovic Beljuš.jpg|алт=Янко Павлович|центар|мини|300x300п|Янко Павлович (1978. року)]] |- |'''Народзени''' |18. юния 1931. |- |'''Умар''' |28. марца 1995. (64) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Висша школа СУП–а |- |'''Период твореня''' |1948—1985. |- |'''Жанри''' |безпечносц, шпиванє, ґлума (аматерска) |- |'''Поховани''' |на новосадским Новим теметове |- |'''Припознаня''' |Искри култури КПЗ Войводини, Златна плакета АРТ Дядя |} '''Янко Павлович''' (*18. юний 1931—†28. марец 1995), финансийни службенїк, инспектор СДБ, шпивач, ґлумец–аматер. == Биоґрафия == Янко Павлович ше народзел у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] 18. юния 1931. року. Оцец Йовґен и мац Ана родз. Шимко. Янко мал младшого брата Якима. Янко закончел основну школу у Руским Керестуре и уписал ше до першей ґенерациї школярох нїзшей керестурскей ґимназиї, хтора почала з роботу 25. фебруара 1945. року. Янко Павлович спада до шорох школярох тей ґимназиї котри вецей як штири децениї були главни ношителє културного живота Руснацох у Югославиї. После малей матури Павлович претаргнул школованє и уж 1948. року робел як службенїк у [[Кула|Кули]]. Ту вон постал єден з главних орґанизаторох културного живота нєвелького числа Руснацох у тедишнїм чаше. Уж у першей половки 1948. року, кед ношитель културно–просвитней активносци бул Месни одбор [[Руска матка|Рускей матки]], почала з роботу хорска и танєчна секция, а нєодлуга и драмска, хтора уж 16. юния 1948. року пред свою публику премиєрно виведла театрални фалат Г. К. Основяненка ''Сватання на Гончарівці'' у режиї [[Петро Ризнич Дядя|Петра Ризнича]] як госца з Руского Керестура. У тим фалаце Янко Павлович бавел єдну з главних улогох. Нєодлуга потим Янко Павлович пошол до школи резервних официрох. Зоз войска ше врацел знова до Кули, дзе 1953. року у рамикох драмскей секциї Културно–просвитного дружтва Руснацох бавел у Ризничовим фалаце ''На синокосу''. У 1954. року Янко Павлович робел як шеф рахунководства у Руским Керестуре, у тарґовинским подприємстве. Ту и предлужел свою театралну дїялносц. Под режисерску руку Петра Ризнича вон успишно витворел улогу Судиї у драми Евґения М. Кочиша ''Вона нєвиновата''. Янко Павлович бул у малженстве зоз [[Мелания Павлович|Меланию родз. Джуня]]. Мали сина [[Звонимир Павлович|Звонимира]]. == Дїялносц у култури - новосадски период == Попри тим же Павлович мал ґлумецки схопносци, вон знал и крашнє шпивац. Мал приємни глїбоки [[бас]]. Прето ище як школяр керестурскей ґимназиї почал шпивац у [[Хор|хору]], а предлужел и у Новим Садзе. Бул корпулентни як подоба, темпераментни, комуникативни и дружелюбиви, а бул замерковани и як добри орґанизатор. Од 1959. року, кед Янко Павлович почал службовац у Новим Садзе, активно ше уключел до хорскей секциї КУД ''Максим Горки'', гоч то теди нє було узвичаєне за єдного службенїка Служби державней безпечносци, дзе теди Янко Павлович почал робиц. Попри роботи о даскельо роки вон закончел и висшу школу СУП–а и напредовал у служби, алє и далєй предлужел активносц у културно–уметнїцким аматеризме. На поволанку [[Дюра Папгаргаї|Дюри Папгаргая]] пристал з Нового Саду путовац до Руского Керестура на проби, дзе му у театралней сезони 1968/69 зверена улога Ивана Павловича Ратоти у Ґоґольовей ''Женїдби''. То була представа хтора безпостредно предходзела снованю Аматерского руского театра ''Дядя'' зоз сценами у Руским Керестуре и Новим Садзе. У тим театре Павлович бул єден з иницияторох и ношительох активносци коло його снованя и реґистрациї. Нєодлуга после того Янко Павлович ше чежко похорел на шерцо и 1976. року пошол до инвалидскей пензиї, алє и после того вон предлужел свою шпивацку и драмску активносц. Мож повесц же вон праве зоз тей активносци черпал сили за живот и теди кед му вон уж, так повесц, вишел на цверенки. Так вон полни 19 роки зоз тей борби за живот виходзел як побиднїк. За свою драмску дїялносц Янко Павлович здобул велї явни припознаня и награди, медзи котрима Искри култури КПЗ Войводини, награди за ґлумецки витвореня, а ношитель є и Златней плакети АРТ Дядя за 35–рочну активносц у театралним аматеризме. Янко Павлович нєсподзивано умар 28. марца 1995. року, а поховани є 30. марца истого року на новосадским Новим теметове. === Ґлумел у тих театралних фалатох === {| class="wikitable" |+ !Рок !Театрални фалат !Улога !Место |- |1948. |Г. К. Основяненко: СВАТАННЯ НА ГОНЧАРИВЦИ | | align="center"| Кула |- |1953. |Петро Ризнич: НА СИНОКОСУ | | align="center"| ” |- |1954. |Евґений М. Кочиш: ВОНА НЄВИНОВАТА | |Руски Керестур |- |1955. |Д. Добричанин: ЗАЄДНЇЦКИ КВАРТЕЛЬ | | align="center"| ” |- |1957. |Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ |Аґатон | align="center"| ” |- |1957. |Мишко Кранєц: ДРАГА ДО ЗЛОДЇЙСТВА |Матия | align="center"| ” |- |1969. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА |Ратота | align="center"| ” |- |1970. |Славомир Мрожек: ПОЛИЦАЄ |Шеф полициї | align="center"| Нови Сад |- |1971. |П. Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА |Гарпер | align="center"| ” |- |1972. |Ханс Пфайфер: ШВЕТО ЛАМПИОНОХ |Роберт | align="center"| ” |- |1975. |Иван Барч: МАЦ |Янко | align="center"| ” |- |1975. |Лю. Симович: ЧУДО У ШАРҐАНЄ |Глас Манойла | align="center"| Нови Сад |- |1981. |Ґинтер Ґрас: ПОТОП |Випитовач | align="center"| ” |- |1985. |Станислав Стратиєв: АВТОБУС |Стари | align="center"| ” |} === Литература === Дюра Латяк -„Янко Павлович, финансийни службенїк, инспектор СУП, шпивач, ґлумец-аматерˮ - ''50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї,'' Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 174-175. {{DEFAULTSORT: Павлович , Янко }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Службенїки]] [[Катеґория:Шпиваче]] [[Катеґория:Ґлумци аматере]] [[Катеґория:18. юний]] [[Катеґория:Народзени 1931]] [[Катеґория:28. марец]] [[Катеґория:Умарли 1995]] 2yor8xwfx7jfo752r8q1wc6mkqfr6c4 Горватска 0 587 19973 19232 2026-07-19T14:11:07Z Minorax 71 19973 wikitext text/x-wiki {{Infobox | name = | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | subheaderstyle = | title = | above = <big>Република Горватска</big> | subheader = {{center|горв. ''Republika Hrvatska''}} | subheader2 = | imagestyle = | captionstyle = | image = | caption = | headerstyle = background-color: #E9EAEE | labelstyle = | datastyle = | header1 = | label1 = | data1 = | header2 = | label2 = | data2 = <table style="width:100%; margin: 0 auto; background:transparent; border-collapse:collapse; border:none;"> <tr> <td style="width:50%; text-align:center; vertical-align:middle; padding-right:25px; border:none;">[[File:Flag of Croatia.svg|125px|border|Застава]]</td> <td style="width:50%; text-align:center; vertical-align:middle; padding-left:25px; border:none;">[[File:Coat of arms of Croatia.svg|85px|Герб]]</td> </tr> <tr> <td style="text-align:center; padding-right:25px; padding-top:2px; border:none;"><small>[[Застава]]</small></td> <td style="text-align:center; padding-left:25px; padding-top:2px; border:none;"><small>[[Герб]]</small></td> </tr> </table><br>{{center|'''Гимна''': [[Лиєпа наша оцовщино]]<br>(горв. ''Lijepa naša domovino'')}}<br>[[File:Lijepa nasa domovino instrumental.ogg|center]]<br>[[File:EU-Croatia.svg|300px|center|Горватска на мапи Европи]] | header3 = | label3 = Главни (и найвекши) варош | data3 = [[Заґреб]] | header4 = | label4 = Урядови язик | data4 = [[горватски]] | header5 = Владанє | label5 = | data5 = | header6 = | label6 = Форма держави | data6 = унитарна парламентарна република | label7 =Предсидатель | data7 = [[Зоран Миланович]] | label8 = Предсидатель влади | data8 = [[Андрей Пленкович]] | label9 = Предсидатель сабора | data9 = [[Гордан Яндрокович]] | header10 = | label10 = Законодавна власц | data10 = Сабор | header11 = История | label11 = [[Князовство Горватска]] | data11 = 7. вик | header12 = | label12 = [[Кральовина Горватска]] | data12 = 925. | header13 = | label13 = [[Кральовина Далмация и Горватска]] | data13 = 1102. | header14 = | label14 = [[Кральовина Горватска]] у Габсбурґскей монархиї | data14 = 1. януар 1527. | header15 = | label15 = Одщипенє од Австроугорскей монархиї | data15 = 28. октобер 1918. | header16 = | label16 = Стварянє Югославиї | data16 = 4. децембер 1918. | header17 = | label17 = Декларация о независносци | data17 = 25. юний 1991. | header18 = Ґеоґрафия | label18 = | data18 = Поверхносц | header19 = | label19 = Вкупно | data19 = 56.594 км<sup>2</sup> <small>(124)</small> | header20 = | label20 = вода (%) | data20 = 1,09 | header21 = Ґеоґрафия | label21 = | data21 = Жительство | header22 = | label22 = 2021. | data22 = 3.871.833<ref>{{cite web |url = https://podaci.dzs.hr/2023/en/58064 |title = POPULATION ESTIMATE OF THE REPUBLIC OF CROATIA, 2022 |website = podaci.dzs.hr |date = 8 Sep 2023 |access-date = 21 Sep 2023 |archive-date = 02. 10. 2023 |archive-url = https://web.archive.org/web/20231002083017/https://podaci.dzs.hr/2023/en/58064 |url-status = live }}</ref> | header23 = | label23 = 2011. | data23 = 4.284.889 | header24 = | label24 = густосц | data24 = 68,4 жит./км<sup>2</sup> <small>(152)</small> }} '''Горватска''' (горв. ''Hrvatska'' [xř̩ʋaːtskaː]), урядово мено '''Република Горватска''' (горв. ''Republika Hrvatska'') держава на гранїци централней и юговосточней Европи на заходзе Балканского полуострова, з виходом на Ядранске морйо.<ref name="HE">[https://www.enciklopedija.hr/clanak/26390#poglavlje1 Hrvatska]</ref> Главни варош Заґреб, котри источашнє єдна зоз двацец трох жупанийох. На сиверу ше гранїчи зоз Словению и Мадярску, на востоку зоз [[Сербия|Сербию]], на югу и востоку зоз Босну и Герцеґовину и Чарну Гору, а тиж ма заєднїцку морску гранїцу зоз Италию. По резултатох попису зоз 2021. року Горватска мала 3 871 833 жительох. Векшина жительох Горвати 91,6%, а [[Сербия|Серби]] найвекша меншина (3,2%). Други значни меншини Бошняки, Мадяре, Словенци, Роми, Чехи и [[Албания|Албанци]]. Горватска постала суверена держава 25. юния 1991. По преглашенє нєзависносци Горватска була часц Югославиї як Социялистична Република [[Горватска]]. Нєшка Горватска парламентарна република и член Европскей Униї и НАТО. Року 2023. Горватска постала часц Шенґенскей зони. == История == До року 1918. Горватска припада до мадярскей [[Пола|поли]] Австро-Угорскей. По розпаду двойней монархиї постала часц новоствореней Югославиї. Под час Другей шветовей войни исновала такволана Нєзависна Держава Горватска, фашистични режим котри бул под защиту националсоциялистичней Нємецкей. По 1945. року Горватска постала єдна из шейсц югославянских републикох як Социялистична Република Горватска. По розпаду мултинационалней держави Югославиї, и войни на просторох Горватскей на початку 1990-их рокох постала нєзависна держава 25. юния 1991. першираз у остатнїх 1000 рокох. 24. марца 2004. року Горватска постава член НАТО; 1. юлия 2013. року член Европскей Униї, а од 2023. року евро постала официйна валута держави. == Референци == <references/> [[Катеґория:Горватска|*]] [[Катеґория:Держави у Европи]] 7gwnbjyfmvmsh9tm2z770j9ymu5wzt1 Майово квеце 0 801 19945 15469 2026-07-19T13:19:22Z Coolongezeling222 2336 /* */ 19945 wikitext text/x-wiki 098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ !Майово квеце |- ![[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство ПОНИИИИИ''' '''Дивизия:атомвафен''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Подфамелия:''' '''Род:''' |- !Тривиялна назва |- |''Jasminum Filadelfhus coronarius'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} == Пестованє и хаснованє == Майово квеце ше пестує найбаржей пре характеристични пах його квиткох, алє ше го хаснує и як сировину у продукциї тейох и парфемох, дзекуюци праве свойому окремному и барз интензивному паху. Майово квеце може буц и барз красне цагаче за перґолу, прето же люби [[слунко]], а прави хладок. == Традиция == Майово квеце або ясмин ше у Индиї трима як квиток Бога Вишни. Ясмин ше спомина и у народней творчосци Руснацох. Руски народни поета [[Митро Надь]] написал писню '''''Стало дзивче под ясмином''''' на хтору викомпонована мелодия (нє зна ше автор) и писня прилапена и шпива ше як народна шпиванка. Мелодия зоз текстом друкована у публикациї ''Рутеники 21:'' [[Файл:Jasminum_officinale-IMG_3470.jpg|right|thumb|314x314px|Ясмин (Jasminum officiale)]] ''Стало дзивче под ясмином, та ше задумало,'' ''до [[фартух|фартушка]] вшелїяке квице назберало.'' ''Алє ясмин крашнє пахнє як найкрасша ружа,'' ''уж сом себе упознала своєй волї мужа.'' == Литература == * Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 44, 50 * Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 696 * Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 806 * DK Biljke i cveće-Veliki ilustrovani vodić ''Enciklopedia of Plants and Flowers KRALJEVSKO DRUŽTVO za HRTIKULTURU (Mladinska knjiga Beograd) ISBN 978-86-7926-038-1'' == Вонкашнї вязи == *[https://sh.wikipedia.org/wiki/ Jasmin], Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, ''sh.wikipedia.org'' * [https://www.daibau.rs/clanak/194/jasmin_-_divan_bastenski_cvet Jasmin – divan baštenski cvet], vebsajt ''www.daibau.rs'' * [https://www.youtube.com/watch?v=dqcB0bBcW3w Ясмин пахняци жбун и цагаче] на сербским язику - Юб-тюб канал [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] q4n5d1v7voc5rma2h611b52tos6elnc 19946 19945 2026-07-19T13:20:32Z Coolongezeling222 2336 /* */ 19946 wikitext text/x-wiki 098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД 098 {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ !Майово квеце |- ![[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство ПОНИИИИИ''' '''Дивизия:атомвафен''' '''Класа:''' '''Ряд:''' '''Фамилия:''' '''Подфамелия:''' '''Род:''' |- !Тривиялна назва |- |''Jasminum Filadelfhus coronarius'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] mdurqn1066tza0lpsqzqc00bzgg0hea 19947 19946 2026-07-19T13:21:56Z None1x 2338 /* */ 19947 wikitext text/x-wiki 098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД098 ОНГЕЗЕЛИНГ ВПЕРЕД НИДЕРЛАНДЫ ВПЕРЕД 098 {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ !Майово квеце |- ![[Таксономия (биолоґия)|Наукова класификация]] |- |'''Царство ПОНИИИИИ''' '''Дивизия:атомвафен''' '''Класа:Пегас''' '''Ряд:Пони''' '''Фамилия:Дерпи Великая''' '''Подфамелия:Великая Дерпи''' '''Род:Дерпи''' |- !Тривиялна назва |- |''Jasminum Filadelfhus coronarius'' [[Карл фон Лине|Linnaeus]] |} [[Катеґория:Рошлїни]] [[Катеґория:Квеце]] a7514rslxhgdaqyt89p7pnj8ta6e19v Иван Бесерминї 0 841 19988 18942 2026-07-19T14:15:38Z Minorax 71 19988 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big> Иван Бесерминї </big> |- | colspan="2" |(портрет) |- |'''Народзени''' |8. юния 1929. |- |'''Умар''' |9. септембра 1987 (58) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски |- |'''Школа''' |Учительска школа Сримски Карловци |- |'''Висша школа''' |Висша педаґоґийна школа Зренянин |- |'''Период твореня''' |1946—1987. |- |'''Жанри''' |новинарство, аматерска ґлума |- |'''Поховани''' |на Городским теметове у Новим Садзе |- |} '''Иван Бесерминї''' (*8. юний 1929—†9. септембер 1987), учитель, новинар, [[Редитель|режисер]] и ґлумец аматер. == Биоґрафия == Иван Бесерминї ше народзел 8. юния 1929. року у [[Петровци|Петровцох]], у численей [[Священїк|священїцкей]] фамилиї. [[Оцец]] Михайло и [[мац]] Мария родз. Лусканци мали осмеро дзеци, Иван бул штварте дзецко по шоре. Основну школу започал у Петровцох, а закончел у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], дзе му оцец службовал як парох. Учительску школу закончел у Сримских Карловцох, а службовал як учитель у [[Коцур|Коцуре]] и Пули, вец як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду, потим знова як учитель у [[Вербас|Вербаше]], а од 1. децембра 1967. року як новинар у Редакциї новинох ''Руске слово'', дзе бул и редактор културней рубрики як и редактор рижних додаткох цо виходзели у новинох. Иван Бесерминї бул у малженстве зоз Еуфемию родз. Папуґова (Дюрчова) з [[Руски Керестур|Руского Керестура]]. Под час роботи у Руским слове Иван Бесерминї ше дошколовал на Висшей педаґоґийней школи у Зренянинє, дзе здобул висшу школску приготовку. Вон, по своїх опредзелєньох, цалого животa бул прихильнїк українскей ориєнтациї медзи войводянскима Руснацами. Иван Бесерминї нєсподзивано умар 9. септембра 1987. року. Поховани є на Городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. Зоз театралним аматерзмом Иван Бесерминї ше почал занїмац ище як школяр учительскей школи под час ферийох, котри препровадзовал у Дюрдьове, вєдно зоз своїма школскима колеґами, од 1946. року. Иван Бесерминї преложел тоти театрални фалати: 1972. А. П. Чехов: Спитованє 1972. А. П. Чехов: Медведз 1976. M. В. Ґоґоль: Женїдба {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Иван Бесерминї режирал тоти театрални фалати |- | align="center"| '''Рок''' | align="center"| '''Театрални фалат''' | align="center"| '''Место''' |- |1949. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | align="center"| Коцур |- |1956. |Й. С. Попович: ЛАЖА И ПАРАЛАЖА | align="center"| Вербас |- |1956. |Й. С. Попович: ПОКОНДИРЕНА ТИКОВКА | align="center"| ” |- |1957. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | align="center"| ” |- |1959. |Б. Дьордєвич: ХИЖА НА УГЛЄ | align="center"| ” |- |1959. |Воїн Дюрдєвич: ПОПРИК | align="center"| ” |- |1960. |Й. С. Попович: ЖЕНЇДБА И ОДАВАНКА | align="center"| ” |- | | | |- ! colspan="3" |Ґлумел у тих театралних фалатох |- | align="center"| '''Рок''' | align="center"| '''Театрални фалат''' | align="center"| '''Место''' |- |1946. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | align="center"| у Дюрдьове |- |1946. |Драґо Трн: НЄВОЛАНИ ГОСЦИ | align="center"| ” |- |1957. |М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | align="center"| у Вербаше |- |1959. |Б. Дьордєвич: ХИЖА НА УГЛЄ | align="center"| ” |- |1960. |Й. С. Попович: ЖЕНЇДБА И ОДАВАНКА (Питач) | align="center"| ” |- |1971. |Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА (Вадим) | align="center"| у Н. Садзе |} == Литература == * Дюра Латяк, „Иван Бесерминї - учитель - новинар, режисер и ґлумец аматерˮ, ''50 роки Драмского меморияла'' [[Петро Ризнич Дядя|''Петра Ризнича Дядї'']], Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и [[Дом култури Руски Керестур]], Нови Сад, 2018, бок 127. * Дюра Латяк, „Треци розвойни период (од 1965)ˮ, ''Руске слово 1945-1985,'' НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 138. * Ґрупа авторох, „Управяцки и роботни орґани фестивалаˮ, ''30 Червни ружи'', НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 139, 143. ==Вонкашнї вязи== * Ґрупа авторох, „Чудо технїки - Радиоˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf ''Гласи и часи''], 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду, Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 12, 13, 61, 138. {{DEFAULTSORT: Бесерминї , Иван }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Дюрдьовчанє]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Новинаре]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:Українофили]] [[Катеґория:8. юний]] [[Катеґория:Народзени 1929]] [[Катеґория:9. септембер]] [[Катеґория:Умарли 1987]] 8r8iroen2fge69mop56zawi4nsrkb6w Волфґанґ Амадеус Моцарт 0 844 20000 14272 2026-07-19T14:20:01Z Minorax 71 20000 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=250px |+ ! colspan="2" |Волфґанґ Амадеус Моцарт |- | colspan="2" |[[File: Wolfgang-amadeus-mozart 1.jpg|center|300px]] |- ! colspan="2" |Особни податки |- |'''Полне''' '''мено''' |Йоганес Крисостомус Волфґанґус Теофилус Моцарт |- |'''Датум''' '''родзеня''' |27. януар 1756.рок |- |'''Место родзеня''' |Салцбурґ, Святе римске царство |- |'''Датум шмерци''' |05. децембер 1791. рок (35 р.) |- |'''Место шмерци''' |Беч, Святе римске царство |- ! colspan="2" |Период твореня  |- |'''Период''' |класицизем |- |'''Под вплївом''' |Леополд Моцарт Йоган Кристиян Бах |- |'''Вплївовал на''' |Фредерик Шопен Франц Шуберт Петар Илїч Чайковски Роберт Шуман |- |'''Подпис''' |[[File:Wolfgang Amadeus Mozart Signature.svg|center|260px|]] |} '''Волфґанґ Амадеус Моцарт''' (нєм. ''Wolfgang Amadeus Mozart, кресцени: Йоганес Крисостомус Волфґанґус Теофилус Моцарт''; Салцбурґ, 27. 01. 1756 - Беч, 5. 12. 1791) бул австрийски [[композитор]] и пияниста, єден зоз найзначнєйших и найуплївнєйших шветових композиторох класичней [[Подзелєнє музики|музики]].<ref>Source: Wilson (1999, 2). The many changes of European political borders since Mozart's time make it difficult to assign him an unambiguous nationality; for discussion see [https://sr.wikipedia.org/w/index.php?title=Mozart%27s_nationality&action=edit&redlink=1, Mozart's nationality.]</ref> Моцартова робота и його дїла, хторих єст прейґ 600 залапюю такп. шицки жанри його часу уключуюци симфониї, концерти, камерну музику, [[Композиция|композициї]] за клавир, оперски и [[Хор|хорски]] композициї. Од свойого вчасного дзецинства у Салцбурґу, Моцарт указує винїмково схопносци граня на клавиру и на виолини. Кед мал ище лєм пейц-шейсц роки його компонованє и наступи були почитовани и уважовани з боку европского дворянства и аристокрациї. Кед наполнєл 17 роки достал роботу на двору у Салцбурґу. Медзитим одрастал нєспокойни и нєзадовольни, часто путовал глєдаюци лєпше положенє, алє цали час активно компоновал. Под час нащиви Бечу 1781. року, после доставаня розтаргнуца роботи на двору, одлучел ше одселїц до Бечу у хторим познєйше здобул репутацию-славу. Интересантне же Моцарт остал у Бечу до конца свойого живота, без огляду же преходзел през чежки финансийни стан и кризи. Остатнїх рокох свойого живота компоновал вельо познати дїла, вельке число симфонийох, познати концерти, опери, и його остатнє дїло, Реквиєм. Обставини под хторима умар спричинєли вельо интриґи-шпекулациї, и подзвигли Моцарта на уровень леґенди (мита). == Биоґрафия и вчасне дзецинство == [[File:Mozart house by Qypchak.jpg|right|thumb|363x363px|Музей у Салцбурґу, будинок дзе ше Моцарт народзел.]]Моцарт народзени 27. януара 1756. року у Салцбурґу у нєшкайшей Австриї, теди главним варошу нєзависней надбискупиї римского царства. Бул наймладши син Леополда Моцарта.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%84%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B3_%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%83%D1%81_%D0%9C%D0%BE%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%82#CITEREF Solomon1995.] бок 21.</ref> Волфґанґова мац була Ана Мария Пертл.<ref>Arnold, Rosemarie; Taylor, Robert; Eisenschmid, Rainer (2009). Austria. Baedeker. ISBN 978-3-8297-6613-5. OCLC 416424772</ref> Оцец Леополд бул [[музичар]] хтори робел (бул капелмайстор) за принца архиепископа Салцбурґа, компоновал з часу на час поручени [[Композиция|композициї]], бул искусни учитель <ref>Solomon [https://archive.org/details/mozartlife00solo Mozart life][https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%84%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B3_%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%83%D1%81_%D0%9C%D0%BE%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%82#CITEREFSolomon1995. Solomon 1995]</ref> Пре вельочислене умеранє дзецох у Европи од седмерих дзецох зоз малженства прежила лєм старша шестра Мария Ана наволана Нанерл и Волфґанґ Амадеус. Прето Волфґанґ Амадеус кресцени такой [[дзень]] после родзеня, у катедрали св. Руперта зоз меном Йоган Хризостом Волфґанус Теофилус Моцарт.<ref> [https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREFDeutsch1965 Deutsch 1965.] бок 9</ref> Моцартова схопносц и надареносц за [[Подзелєнє музики|музику]] була обачена кед мал лєм даскельо роки. Його оцец Леополд унапрямовал малого Моцарта од малючка до швета музики. Научел го грац на гушлї (виолини) и клавиру, а тиж и його шестру Марию Ану. <ref>[https://www.b92.net/o/zivot/vesti?yyyy=2015&mm=09&dd=10&nav_id=1037401, Моцартова сестра била талентована као њен брат] (Б92, 10. септембар 2015)</ref> Понеже Моцарт винїмково швидко учел, свойо перши композициї написал кед мал пейц роки. Оцец Леополд му бул источасно и учитель и родитель, алє цали час бул свидоми же Волфґанґа потребно и же го муши формовац и як чловека алє и як [[Уметнїк (музика)|уметнїка]]. Моцарт после родзеня та по свойо 17 роки жил и препровадзел тот час у улїци Getreidegasse, число 9 у Салцбурґу. Нєшка ше у тей хижи находза и чуваю вельо предмети-експонати, окреме инструменти зоз Моцартового дзецинства. То єдно зоз найнащивенших местох у Салцбурґу и представя прибежище за [[Музичар|музичарох]] и музичних любительох (фанох) цалого швета. == Роки путованя (1762—1773) == Леополд швидко похопел же може полєпшац фамелиярни финансиї кед почнє представяц свойого сина европскей аристокрациї на дворох як „чудо од дзецка”. Моцарт и його шестра Мария Ана-Нанерл у старосци буду витримовац свойого оца. Краткотирваци турнеї по три-штири тижнї у Минхену у януару 1762. року були лєм увод до вельо длугших путованьох. Таки успихи спричинєли же би ше длужей затримали у Бечу зоз обовязнима музичнима наступами у империялистичним дворе, зоз велькодушним пенєжним надополнєньом. За менєй як мешац пребуваня у Бечу, Леополд Моцарт уложел 120 златни дукати до своєй салцбуржскей банки, а то було вельо вецей як дачий дворочни заробок. Заш лєм тоти турнеї штирочленей фамелиї Моцарт, остали у циню наспрам тих цо тирвали три роки у иножемстве од юния 1763. по новембер 1766. року. Велька часц турнеї прешла зоз длугшим затримованьом у значних музичних штредкох, пейц мешаци у [[Париз|Паризу]], 15 мешаци у Лондону <ref>[https://www.english-heritage.org.uk/visit/blue-plaques/wolfgang-amadeus-mozart/ ,,Wolfgang Amadeus Mozart | Composer | Blues Pagues"] English Heritage, из оригинала 12. 4. 2021. p. 25. 9. 2020. </ref>. Кед ше врацали заш три мешаци остали у Паризу а тиж часто ше затримовали у нємецких и голандских варошох. Були то длугоки и вичерпююци турнеї. Слава дуета брата и шестри постала позната по заходней Европи. На тот способ достали можлївосц указац вельку надареносц и схопносц [[Музикованє|музикованя]], указац их шарм и пребарз вчасне розвите музичне майсторство. Моцарт свою першу симфонию написал кед мал осем роки. Можлїве же його оцец записал найвекшу часц музичного змиста хтору Моцарт задумал и креировал.<ref>Meerdter, Joe (2009). [https://www.midiworld.com/mozart1.htm ,,Mozart biography".] midiworld.com. 20. 12. 2014.</ref> Оцец Леополд зоз своїма дзецми Моцартом и його шестру Марию Ану-Нанерл (тиж пиянисткиня) часто путовали до векших городох по Европи зоз цильом векшого заробку, нє нательо ше стараюци о здравю дзецка. Пре таки длуги путованя у кочох, у нєвигодних жимних условийох, можлїве же познєйше у живоце уплївовало на здравствене Моцартово станє. У чаше кед ше формовал як музичар, Моцарт зоз свою фамелию, даскельо раз путовал по Европи. Пребувал на дворох у Баварскей у Минхену, австрийским царским двору у Бечу, длуги путованя до Мангайму, Паризу, Лондону, Гаґу, Цириху, и назад заш до Бечу. У каждим з варошох у хторим пребувала фамелия Моцарт набизовно знала же достаню поволанку за наступи од тутейших локалних владарох, велможох-дворянох и богатей аристокрациї. Найчастейше после єдного наступа доставали поволанки за велї шлїдуюци. Чувствовали ше почитовани и як винїмково уметнїки. [[File:Mozart Family Croce.jpg|right|thumb|274x274px|Моцартова фамелия (Мария Ана -Нанерл, В.А.Моцарт, Леополд Моцарт. Малюнок на муре-Ана Мария)]] Таки їх успихи були попровадзени зоз велькима аплаузами, и симпатиями исто як и за винїмково уметнїки того часу, гоч Моцарт теди мал лєм 10 роки. Пре таки причини одкладали врацанє до Салцбурґу у хторим би ше нє чувствовали так як по Европи. Чувствовали Салбурґ як „хмураву”, набурену и нїяку перспективу як пенєжно так и дружтвено и емотивно. Оцец Леополд у Салцбурґу бул лєм слуга, поставал нє барз плацени и вше менєй познати як музичар-учитель. Кед ше врацели до Салцбурґу, Моцарт теди наполнєл лєм 10 роки алє бул уж познати искусни виводзач –[[инструменталиста]] и композитор. На своїх путованьох Моцарт стретал велїх познатих музичарох и упознал ше зоз їх познатима значнима дїлами. Медзи другима найвизначни були Георґ Фридрих Гендл, Йозеф Гайдн и Йоган Кристиян Бах, хтори на ньго охабели вельки упечаток и тоти музичаре мали уплїв за дальшу музичну роботу и уметнїцки живот кед ше стретли у Лондону 1764. и 1765. року. Фамелия 1766. року ознова одходзи до Бечу и там оставаю по децембер 1768. После єдного року пребуваня у Салцбурґу Леополд и Волфґанґ одходза до Италиї а мацер и шестру охабяю дома. Тото путованє тирвало од децембра 1769. року по марец 1771. Як и предходни путованя так и тераз мали исти циль, приказац схопносци младого леґиня - виводзача и композитора. == Путованє до Италиї == [[File:Louis Carrogis dit Carmontelle - Portrait de Wolfgang Amadeus Mozart (Salzbourg, 1756-Vienne, 1791) jouant à Paris avec son père Jean... - Google Art Project.jpg|right|thumb|270px|Фамелия Моцарт, концерт у Паризу. (малюнок Л. К. Кармонтелия)]]Моцарт у своїх узретших рокох почал путовац сам без фамелиї, зоз истим цильом. З єдней такей нагоди одпутовал и до Италиї и варошох  Болоня,<ref>Chrissochoidis, Ilias (2010). „London Mozartiana: Wolfgang's disputed age & early performances of Allegri's Miserere”. The Musical Times. 151 (1911). стр. 83—89. Provides new information on this episode.</ref> Милано, Рим и други городи  (од 1770.  по 1773.). Дзе ґод путовал Моцарт и компоновал. У Италиї у колїски уж добре розвитих музичних напрямох и музичних кругох, упознал и музичну форму оперу зоз хтoру ше одушевел. У Италиї викомпоновал даскельо початнїцки опери: ''Митридат, Краль Понта'',  У Милану компоновал и виведзена ''Аскения у Алби'' (1771. року) потим ''Лучио Силе'' (1772).  Пред конєц свойого пребуваня по Италиї, Моцарт написал мотет ''Exsultate, jubilate'', ч.165 хтори ше и нєшка часто виводзи. Тиж обачел дїла познатих особох нє зоз швета музики, як цо склєняна гармоника  Бенджамина Френклина (америцки науковец и пренаходзач) за хтору написал даскельо композициї. Його оцец Леополд ше наздавал же тоти нащиви по Италиї оможлївя  Моцартови достац  роботу  композитора, алє тоти жаданя ше му нє витворели. <ref>Mozart Wolfgang [[:en:Leopold_Mozart|The Letters of Mozart and his Family]] (2nd ed.). London: Macmillan. ISBN 978-0-393-02248-3. OCLC 594813.</ref> У Италиї викомпоновал  ище даскельо дїла хтори ше виводзели на концертох. == Моцарт на двору у Салцбурґу (1773—1777) == Року 1773. Моцарт ше врацел назад до Салцбурґу и достал стаємну роботу як дворски музичар владарох Салцбурґа  на двору принца надбискупа Хєроминуса Колореда. Моцарта як композитора и клавиристу барз любели у дружтву,<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREF Solomon1995] бок 106</ref>мал вельо любительох и прихильнїкох. Ту мал нагоду упознац и компоновац вельо жанри музичних формох - симфониї, сонати, квартети за струново-смиково инструменти, серенади и даскельо по обсягу менши опери. Даєдни дїла зоз того периоду виводза ше и нєшка. Поготов ше усовершел у писаню такв. виолинских кончертинох хтори написал барз вельо, а остатнї три (К 216, К 218 и К 219) тераз основа його музичного репертоара. Року 1776. унапрямел свойо моци же би викомпоновал и клавирски кончертина а найзначнєйши му кончертино у Ес-дуру К 271 зоз 1777. року. Критичаре преценєли же то було преобраценє у Моцартовей музичней роботи и кариєри. Попри уметнїцких успихох Моцарт нє бул задовольни у Салцбурґу, медзи иншим и пре нїзку плацу 150 форинти рочнє, алє и пре жаданє же би писал и составял и виводзел опери а у Салцбурґу нє мал вельо нагоди за таке подняце. Станє ше погоршало кед робота 1775. року у театру зошицким замарла. <ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREFBuch2017 Solomon 1995] бок 107</ref> Два длуги експедициї за глєданє роботи  (Леополд и Волфґанґ вєдно глєдали) претаргли  пребуванє у Салцбурґу; и нащивели Беч 14. юлия по 26. септембер 1773. и Минхену од 6. децембра 1774. по марец 1775.  Анї єдна нащива нє принєсла резултати за доставанє новей роботи, алє путованє до Минхену принєсло успишне перше виводзенє його опери ''Фалшива заградарка. <ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREF Solomon 1995] бок 109</ref>'' == Пребуванє у Паризу (1777—1778) == Моцарт  бул и далєй нєзадовольни зоз пребуваньом у Салцбурґу, сцел индзей глєдац роботу, сцел барз компоновац опери и жадал же би були виводзени у векших варошох. Теди наставали и нєповольни дружтвени пременки и векши преврати/преобраценя у держави, та гоч дзе да пошол нє удало му ше стабилизовац  свой живот. У авґусту 1777. року Моцарт претаргнул роботне одношенє на своєй позициї у Салцбурґу<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREFHalliwell1998 Halliwell 1998.] бок 225. Арчибишоп Коледо је реаговао на захтев отпуштајући оба, Моцарта и његовог оца, мада отпуштање његовог оца није заправо спроведено.</ref>  и ришел ище раз рушиц глєдац роботу  у Европи. Одпутовал до нащиви Ауґзбурґу, Мангайму, Паризу и Минхену. Понеже надбискуп Колоредо нє допущел Леополдови  одсуство и же би одпутовал, Моцарта на тим путованю провадзела мац Ана Мария.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Maynard_Solomon Sadie 1998]</ref> У Мангайму упознал музичарох и теди найлєпши оркестер,  алє вигляди за роботу були безуспишни. Одпутовал  14. марца до Паризу дзе му понукнута робота  орґуляша у Версаю,<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREFSolomon1995 Solomon 1995] бок 149</ref> алє вон понукнуце одбил и нє бул за таку роботу заинтересовани. Задлужел ше, так же мушел аж розпредавац и свойо драгоциносци. У медзичаше умарла му мац у юлию 1778. року. Док бул Моцарт у Паризу його оцец Леополд енерґично глєдал можлївосц за Моцарта и його врацанє назад до Салцбурґу. Зоз потримовку локалного дворянства удало му ше обезпечиц лєпшу роботу синови як дворского орґуляша и [[Концертмайстор|концертмайстра]]. Рочни приход би му бул 450 форинти, алє тото роботне место  Волфґанґ нє з дзеку  прилапел. Моцарт напущел Париз у септембру 1778. и скорей врацаня до Салцбурґу по другираз нащивює Мангайм и Минхен, затримуюци ше длужей и наздаваюци ше же ту достанє роботу, а нє у Салцбурґу. Случело ше же ознова стретнул оперску шпивачку Алойзию, хтора нє була барз успишна шпивачка и ясно му дала до знаня же є вецей нє заинтересована за ньго. Моцарт ше конєчно врацел дому 1779. року, достал нову роботу алє и далєй бул нєспокойни и нє находзел свой нукашнї мир. == Моцарт у Бечу (1781—1791) == [[File:Martini bologna mozart 1777.jpg|right|thumb|270px|Моцарт, Салцбурґ 1777. р (малюнок, копия за П. Мартиния, находзи ше у Музею интернационалней библиотеки музики у Болонї).]]У януару у Минхену Моцартова опера ''Идоменей'' премиєрно успишно виведзена.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREFSadie1980 Sadie 1980] бок 710</ref> Нова драга го знова водзи до Бечу. Композитор у марцу бул поволани до Бечу, дзе його поднїматель, надбискуп Колоредо, присуствовал на преслави ступаня Йозефа II на австрийски пристол. Моцарт, понєшени зоз славу и популарносцу хторе здобул у Минхену, бул увредзени же го Колоредо третира як звичайного  слугу,<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREFSpaethling2000 Spaethling 2000.] бок 238.239</ref> а окреме кед му надбискуп нєдошлєбодзел  грац пред царом и у ґрофици Тун за пенєжнe нaдокнадзенє хторе було половка рочней плаци у палати у Салцбурґу. Тото приведло до звади и конфликтох хтори  кулминовали у маю, и после того Моцарт одпущени на барз понїжуюци способ. Медзитим, у Бечу, Моцарт постал свидоми даяких богатших можлївосцох, и прето одлучел же би там предлужел жиц як шлєбодни виводзач и композитор. Звада и конфликти зоз надбискупом були чежки и пре тото же його оцец нє приставал ґу ньому. Леополд  писал свойому нєпослушному синови Волфґанґови  пар раз интензивни писма у хторих го модлї же би ше помирел зоз своїм поднїмательом, наздаваюци ше же ше Моцарт враци до Салцбурґу. Медзитим, Волфґанґ страстно и оштро бранєл свою намиру же би предлужел самостойну кариєру у Бечу. Розправа ше закончела так же Моцарт бул зменєни а источашнє бул ошлєбодзени од вимогох нємилосердного поднїмателя и прейґмирно застараного  оца. Моцартов  биоґраф  Соломон видзи його розтаргнуце як „револуцийни крочай”  хтори барз вименї дальши цек його живота.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Wolfgang_Amadeus_Mozart#CITEREFBuch2017 Solomon 1998.] бок 247</ref> За Моцарта  1782. рок бул успишни за його кариєру. Наступал як пияниста, а поготов важне було його змаганє зоз музичаром Музийом Клементийом пред царом 24. децембра 1781, а пошвидко бул припознати за „найлєпшого клавиристу” у Бечу. Тиж його опера „''Однїманє зоз Сарая”'' посцигує популарносц и успихи, так же достал и нагоду отримац вецей концерти на хторих грал свойо дїла и представел ше як значни композитор и виводзач инструменталиста. Року 1782. у авґусту Моцарт ше оженєл зоз Констансу Вебер процив дзеки свойого оца. Вон и Констанса у малженству мали шесцеро дзеци алє лєм двойо остали у живоце: Карл Томас (1784-1858) и Франц Ксавер Волфґанґ (1791-1844). Анї єден  з нїх нє засновал фамелию и самим тим нє було потомкох. Моцарт 1784. року постал член масонох и теди му ище баржей живот постава боемски и финансийно худобнєйши. Нагварял и свойого оца же би ше приключел до тей тайней орґанизованей ґрупи алє оцец Леополд нє пристал. Оцец му умар 1787. року. Моцартова  остатня опера ''Чаривна пищалка'' (''Die Zauberflöte''), у своїм змисту вельо описує шлєбодни-масонски теми и алеґориї. Живот му постал загорчени и очежани зоз финансийнима почежкосцами и зоз хоротами. Чежко заробени пенєж такой нєконтроловано трошел на екстраваґандни живот и поставал вше хорйовитши. Моцарт 1786. рок препровадзел  у Бечу, у квартелю. У тим чаше написал ище два опери ''Фиґарова'' ''женїдба''  (''Le Nozze di Figaro'') и остатню ''„Чаривна пищалка.”'' До конца живота жил у Бечу у квартелю хтори ше може и нєшка нащивиц у улїци ''Domgasse 5.'' хтори ше находзи за катедралу  Святого  Стефана. Кед умар мал лєм 36 роки. [[File:K626 Requiem Dies Irae.jpg|right|thumb|282x282px|Моцартов рукопис, ''Реквиєм'' (часц Dies Irae)]] Нє зна ше точно  од чого Моцарт умар.<ref>[https://www.classicfm.com/composers/mozart/guides/mozarts-final-year-1791/ Mozart's final year and death - 1791] from the original on 19 December 2017. Retrieved 17 December 2017.</ref> Урядова причина-дияґноза лїкарох hitziges Frieselfieber  преклад:„екстремна горучка зоз осипом по целу у виду зарна проса”. Таки запис баржей представя опис симптому, а нє дияґнозу. Бешедовало ше о вецей причинох Моцартовей шмерци: регоматска горучка, стрептококова инфекция, трихинелоза, ґрипа, трованє зоз стриблом, аж и поремецене функционованє покруткох. Хованє було скромне и нє одражавало  популарносц  єдного композитора. У Бечу и Праги  його шмерц означени зоз концертами як знак здогадованя на Моцарта. Тоти концерти були барз нащивени. Його слава почала вше баржей роснуц после шмерци и вельо його биоґрафски податки попризначовани и швидко позберани дїла хтори и обявйовани пре вельку заинтересованосц людзох, и поглєдованє поготов музиколоґийних податкох о Моцартови. Волфґанґ Амадеус Моцарт бул барз плодни композитор. Його опус облапя коло 600 дїла найрижнороднєйших жанрох и музичних формох: *  симфониї найпознатши  ''Паризска'',  ''Гафнер'', ''Линц'', ''Пражска'', ''Симфония число 40'' и ''Юпитер''; [[File:Wolfgang Amadeus Mozart - Symphony 40 g-moll - 1. Molto allegro.ogg|right|thumb|300px|Симфония ч.40 g-mol 1. став, Molto Allegro]] [[File:Wolfgang Amadeus Mozart - Symphony 40 g-moll - 2. Andante.ogg|right|thumb|300px|Симфония ч.40 g-mol 2. став, Andante]] [[File:Wolfgang Amadeus Mozart - Symphony 40 g-moll - 3. Menuetto, Allegretto-Trio.ogg|right|thumb|300px|Симфония ч.40 g-mol 3. став, Menuetto, Allegretto-Trio]][[File:Wolfgang Amadeus Mozart - Symphony 40 g-moll - 4. Allegro assai.ogg|right|thumb|300px|Симфония ч.40 g-mol 4. став, Allegro assai]] * клавирски концерти — найпознатши  число 21, ч. 25 и ч. 26; * виолински концерти — найпознатши  число. 3 и число. 5; *  клавирски сонати — найпознатши число 11 лєбо ''Турски марш''; * виолински сонати; * смиково квартети — найпознатши  ''Гайдн квартети''; * смиково квинтети; * серенади — найпознатша ''Мала ноцна музика''; * опери — найпознатши  ''Однїмнє зоз Сарая'', ''Фиґарова женїдба'',  ''Дон Дьовани'', ''Так робя шицки''  и ''Чаривна пищалка''; * миси — найпознатши  ''Корунована миса''  (''Крунидвена миса'') и ''Велька миса''; * нєдокончени  ''Реквиєм'' == [[Музей]] == Будинок - хижа дзе ше народзел Волфганґ Амадеус Моцарт од 1880. року, претворени до музея. <ref>[https://web.archive.org/web/20180707205820/http://www.mozarteum.at/museen/mozarts-geburtshaus/rundgang.html ''RUNDGANG''] (in German)</ref> Будинок збудовани у 12. вику, на [[поверхносц|поверхносци]] хтора була часц загради бенедиктинских монахох Святого Петра у Салцбурґу. Спомина ше же [[тарґовец]] Ото Кеутзел, бул власнїк 1408. року, а Чунрад Фрешмозер, дворски апатикар, купел маєток 1585. року. Постої жридло на дзверох; скруцени гад  у устох лєва, симбол Асклепия, хторе ище вше шведочи о їх власнїцстве. Року 1703. Хижа постала  власнїцство фамелиї Хаґенауєр хтора ше доселєла до Салцбурґу коло 1670. року. Вокраци, медзи нїма були Йозеф Матин Хаґенауєр и Йоган Лауренц Хаґенауєр хтори постал Моцартов жемовласнїк (ґазда). После  винчаня зоз Ану Марию Пертл 21. новембра 1747. року, Леополд Моцарт закупел квартель на трецим поверху (кухня, мали кабинет, дньово просториї, кондзеларию-уряд). Там бивали, там им була адреса по 1773. рок, У тим будинку ше им народзели седмеро дзеци. Прежили лєм двойо, Мария Ана и Волфґанґ Амадеус. Леополд Моцарт бул нєпрестално у контакту прейґ писмох зоз своїм жемовласнїком-ґаздом под час длугих турнейох Моцартовей фамелиї медзи 1763. и 1766. року. Медзитим 1773. року Моцартова фамелия ше виселєла зоз просторийох у хторих бивлали єден длугши период. Музей упознава нащивительох прейґ документох и експонатох зоз вчасним животом композитора, зоз його першима [[подзелєнє музичних инструментох|музичнима инструментами]], приятелями и страствену заинтересованосц за оперу. Перши поверх реплицирує условия живота Моцартового часу зоз стилским мебльом, приказани и други експонати. Ориґинални документи и слики илуструю його живот у Салцбургу. На другим  поверху жридла о  Моцартовом интересованю за оперу, ту клавикорд на хторим компоновал ''Чаривну пищалку''. На трецим поверху виложени Моцартова перша виолина, чембало зоз дециньства, та портрети, документи, фамелийни писма и вчасни виданя його музики-композицийох. Постоя и записи о його живоце у Бечу и о його супруги и фамелиї. Велї други експонати у музею нєдокончени; Моцартово портрети хтори намальовал Йозеф Ланґ, їх жец 1789. року (то єден зоз Моцартових упечатлївих портретох), слики зоз його дзецинства итд. Цали комплекс музея зоз структуру, припада власнїцству Моцартовей фондациї. <ref>Stiftung [https://en.wikipedia.org/wiki/Mozarteum_University_Salzburg Mozarteum University Salzburg] Salzburg. Retrieved 21 November 2019.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Mozart painted by Greuze 1763-64-detail.jpg|Талантовани хлапец Моцарт 1763-64. рок Файл:Wolfgang-amadeus-mozart 2.jpg|Талантовани хлапец Моцарт 1763-64. рок Файл:Mozart painted by Delahaye 1772.jpg|В. А. Моцарт 1772. рок Файл:Mozart (unfinished) by Lange 1782.jpg|В. Амадеус Моцарт (малюнк Йозеф Ланґе) Файл:Leopold Mozart and Wolgang Amadeus Mozart plaque.jpg|Плоча поставена на чесц Леополду Моцарт и В. Амадеусови Моцартови Файл:Mozart-Paris.JPG|Плакета поставена на чесц Моцартови у Паризу Файл:Mocart.pdf|Задужбина Илиї М.Коларца, програм концерта пошвецени В. Амадеус Моцартови Файл:Constanze Mozart by Lange 1782.jpg|Портрет Констанци Вебер (1762-1842), супруга В. А. Моцарта Файл:Carl and Franz Xaver Mozart.jpg|Синове В. А. Моцарта и Констатнци Вебер-Моцарт: Карл Томас (на правим боку) и Франц Ксавер (на лїво) (малюнок Ганса Гансена, 1800. рок) Файл:Stamp of Moldova 075.jpg|Моцарт на [[Поштанска марка|поштанскей марки]] Молдавиї Файл:Mozartova socha na Zelném trhu u Divadla Reduta v Brně (Q30276069) 02.jpg|Моцартова [[Скулпторство|статуа]] на площи блїзко театра ''Редута'' у Брну Файл:Mozart monument Vienna.jpg|моцартов памятнїк у Бечу Файл:Mozartův klavír 1.jpg|Моцартов клавир на хторим грал 1787. року у Праги (Музей Чешскей) Файл:1944 - Salzburg - Mozart Wohnhaus, Makartplatz (cropped).jpg|Резиденция фамелиї Моцарт у Салцбурґу, Аустрия. Будинок очкодовани у Другей шветовей войни, реконструовани є по оригиналним плану и отворени 1996. року за нащивитльох. Файл:Maria Anna Mozart (Lorenzoni).jpg|Мария Ана, Моцартова шестра (малюнок Лоренцония) </gallery> == Литература == * ''<nowiki/>'<nowiki/>Mannheimer Schule' – ein Zentrum der vorklassischen Musik und Mozartоригинала'' * Вейс Д. Возвышенное и земное: Роман о жизни Моцарта и его времени. (рос. пер. з англ.) М., 1997. (руссийски язик) * Чигарева Е. Оперы Моцарта в контексте культуры его времени. М.: УРСС. 2000. (русийски язик) * Штейнпресс Б. С. Последние страницы биографии Моцарта // Штейнпресс Б. С. Очерки и этюды. М., 1980. (русийски язик) *  ''Abert, HermannCliff EisenYale University PressISBN978-0-300-07223-5OCLC70401564'' *  ''The Philosopher's Stone: Essays in the Transformation of Musical StructurePendragon PressISBN978-1-57647-010-7OCLC466918491'' *  ''Braunbehrens, Volkmar ISBN978-3785705803'' *  ''Deutsch, Otto ErichMozart: A Documentary BiographyPeter BranscombeEric BlomStanford University PressISBN978-0-8047-0233-1OCLC8991008'' * ''Mozart, LeopoldAnderson, EmilyMacmillan ISBN978-0-393-02248-3OCLC594813'' == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=nfnVJqOIJb8 Музей, Моцартово родне место] You Tube kanal (видео знїмок) * [https://web.archive.org/web/20101101160431/http://asv.vatican.va/en/doc/1770.htm ,,''GOLDEN SPUR” TO WOLFGANG AMADEUS MOZART''.] 18 вересня 2010. Процитовано 13 грудня 2010. * [https://web.archive.org/web/20120819062858/http://www.som.org.ua/k2328l1.html Вольфганг Амадей Моцарт.] web. archive.org * [https://maysterni.com/publication.php?id=101438 Едвард Радзінський. Декілька зустрічей з покійним паном Моцартом.] преклад (українски язик) * [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?search=Mozart&title=Special:MediaSearch&go=Go&type=image Волфґанґ Амадеус Моцарт], Фотоґрафиї Волфґанґа Амадеуса Моцарта на викиодлоги * [https://commons.wikimedia.org/w/index.php?search=Mozart&title=Special:MediaSearch&go=Go&type=audio Волфґанґ Амадеус Моцарт], Аудио записи Волфґанґа Амадеуса Моцарта на викиодлоги {{Commonscat}} == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT:Моцарт, Волфґанґ Амадеус}} [[Катеґория:Австрия]] [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музичаре]] [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:Пиянисти]] [[Катеґория:27. януар]] [[Катеґория:Народзени 1756]] [[Катеґория:5. децембер]] [[Катеґория:Умарли 1791]] f7pqnz8u2eeyfgofagqw24j12g4oshu Коляда 0 892 19999 16184 2026-07-19T14:19:41Z Minorax 71 19999 wikitext text/x-wiki [[File:Зборнїки колядох хтори шпиваю Руснаци Русини.jpg|thumb|319x319px|''Коляди, з''борнїки зоз хторих Руснаци / Русини шпиваю коляди на Вилїю. (Друковане: [[Руски Керестур]] 1971. и [[Беркасово]] 2000. рок)]]Слово '''коляда''' ше, окрем у руским панонским язику, хаснує и у сучасним русийским, українским (''коляда''), билоруским (''каляда'') болгарским, македонским, сербским (''коледа''), кащубским (''кὀлὰда''), румунским (''colendὰ''), польским (''coleda''), старопольским (''colenda'') та и греческим (''Kὀλiавта/kolianda''). Коляда то крачунска писня хтора ше шпива за крачунски швета. Крачунски писнї/коляди то шветочни календарски-обрядни писнї жимского циклуса шветох, углавним вязани за славянски [[Народ|народи]]. Першобутно, писнї були провадзени зоз поганскима обрядами. Обряди, коляди були повязани зоз почитованьом новородзного [[Слунко|слунка]] и култ предкох, и указали ше як барз значни у народу.<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0 Звичаї нашого народу]</ref> Од кеди настало хиристиянство, писнї ше вяжу за Рождество Христово односно швето Крачун, їх тексти одражую ,,народне християнство”, реинтерпретацию поганского попатрунку на швет и ритуали.<ref>Довбня Л [https://archive.org/details/slovnyksymvoliv/page/n505/mode/2up?view=theater Коляда] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред.</ref> [[File:Viflejemi dnes Marija, koljada, 2025.ogg|thumb|Коляда, ''Вифлеєми днесь'' ''Мария'', (Женска шпивацка ґрупа , Руски Керестур, 2025)|290x290п]] Виводзаче колядох (театрално) традицийно ше наволую колядаре <ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0_(%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) Коляда]</ref> а шпиванє писньох-колядох колядованє.<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Колядування]</ref> == Общи опис == Коляди у смислу крачунских писньох звичайно вязани за християнски рижни обряди. У заходней традициї, вони углавним описую розлични библийски збуваня хтори предходза Родзеню Христа. Гоч таки писнї настали на основи поганских колядох, хтори ше шпивали през цали рок, после устолїченя християнства зачувани лєм такв. ,,жимски” коляди.<ref>[https://archive.org/details/ivanicky2004/page/n58/mode/1up?view=theater Календарні пісні] Пісні зимового календаря] Український музичний фольклор: Підручник для вищих учбових закладів [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0,_%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B0_%D0%A0%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України] — 3-е вид. доп. — Вінниця: Нова книга, 2004. — C. 50–58.</ref>Коляда ше хасновала и у предхристиянских часох при велїх народох. То писнї хтори ше хасновали у обичайних ритуалох. Найстарши документовани писнї познати зоз часу Римского царства, а у сучасних [[Римокатолїцка церква|католїцких]] и протестантских писньох практично нєт пoгански компоненти и характеристики.<ref>[https://archive.ph/20130703060942/http://history.iv-fr.net/article.php?id=710 О. Курочкін СВЯТА Й ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ] Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 3 липня 2013.</ref> Коляди <ref>Kulišić, Špiro; Petar Ž. Petrović; Nikola Pantelić (1998). "Коледа". Српски митолошки речник (in Serbian) (2 ed.). Belgrade: The Ethnographic Institute of the Serbian Academy of Sciences and Arts: Interprint. ISBN 86-7587</ref> то традицийни писнї хтори ше звичайно шпиваю у восточнославянских и восточноевропских и штредньоевропских жемох у цеку крачунских шветох. Иснує веренє же ше витвори тото о чим ше шпива у писньох. Перши коляди описовали идеї людзох о стваряню швета, природних зявеньох и структури швета. Зоз приходом християнства змист коляди почал доставац релевантно релиґиозне значенє и характеристики.<ref>JPC-DESIGN, whychristmas?com /[https://www.whychristmas.com/cultures/slovakia Christmas in Slovakia] www.whychristmas.com. Retrieved 2017-01-26.</ref> [[File:О. Яковчук, Зборнїк Колядох и шедривкох (Києв, 1990).jpg|thumb|300px|Зборнїк, О. Яковчук, ''Коляди и щедривки'' (Києв, 1990. рок)]]Найзаступенши коляди восточних Славянох исную медзи Українцами. У поровнованю зоз русийскима и билорускима писнями, українски писнї маю обачлївши християнски мотиви. Українска релиґиозна духовносц претворела швето и коляди до крачунского сакраменту, до швета моралней и тїлесней обнови.<ref>Н., Громова (2008). Різдвяні колядки у сучасному побутуванні (на прикладі Бойківщини) - Вип. 25. с. 150—158.</ref> Потребно розликовац коляди (народни писнї шветовного характеру) и коляди (писнї релиґиозного змисту) – пошвецени єдному зоз найвизначнєйшому християнскому швету – Родзеню Христа (швето Крачун). У писньох хтори прежили по нєшка, архаїчни мотиви и слики преплєтаю ше зоз библийскима: родзенє, живот, страданє, шмерц и Воскресенє Христово. Так нєшка коляди углавним крачунски писнї хтори описую родзенє Исуса Христа и библийски приповедки хтори ше случовали у вязи того збуваня. Медзитим, погански коренї ище вше присутни. [[Священїк]]ове/паноцове творели нови вирски писнї зоз библийскима темами и сликами, хтори тиж здобули вельку популарносц у народу. У колядох, по традициї (усним преношеню), була дата чесц шицким членом фамелиї: ґаздови, ґаздинї, леґиньови, дзивки, дзецом итд. Колядованє часто комбиноване зоз одвитуюцу театралну представу, танцами, рухами и [[Подзелєнє музики|музику]]. Колядовало ше у ґрупох, предходно розподзелююци улоги (главна особа, гвиздар, мехоношач, могли мац даяку направену маску кози, коня, овци итд.). Окремне место забераю церковни писнї-коляди авторского, литературного походзеня (''Циха ноц, свята ноц, Нова радiст стала'' , популарна на велїх язикох щедривка-крачунска писня ''Мала ластовичка (Щедрик)'' хтору обробел [[композитор]] Леонтович). == Коляда у сучасней култури == Серби и Чарногорци у своїх церквох шпиваю коляди пошвецени Святому Миколяйови (св. Николи). Словаци, Чехи, а дакеди и Билоруси шпиваю коляди нє лєм на швето св. Миколая (хтори ше слави 6 децембра), алє и на св. Штефана (26 децембра). У України ше шпиваю коляди и щедривки на св. Миколая и на Вилїю (24 децембра). а у тей держави постоя и други файти обрядних писньох зоз хторима ше славя традицийни швета през жимски период. Коляди ше тиж шпиваю у жемох дзе присутна велька дияспора славянских народох у Канади, Америки, европских державох.<ref>Н., Громова (2008). Різдвяні колядки у сучасному побутуванні (на прикладі Бойківщини) - Вип. 25. с. 150—158.</ref> == Руснаци, коляди и колядованє == ''[[Святи храм|Церква]] хтора була вельо децениї єдина заєднїцка народна институция [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]], хтора дзекуюци своїх намаганьох просвищованю у хторим ше конфесионалне виєдначовало зоз народним и културно-просвитним, здобула угляд чувара народного єства. Зоз тим допринєсла же би ше чувство у народу о припадносци грекокатолїцкей вири идентификовало зоз припадносцу ґу националней заєднїци (Горняк 2006: 31''). Автохтоне жительство було позберане коло [[Святи храм|церкви]], оддалєне од политичних цекох и як таке зачувало чувство заєднїцства засноване на заєднїцким народним язику, обичайох и жридловей култури. Єден зоз обичайох хтори ше по нєшка очувал представя и шпиванє колядох- колядованє. == Крачун == Крачун єден зоз найвекших шветох медзи Руснацами/Русинами/Лемками. Велька, нєописана радосц хтора присутна кед ше за Крачун шпиваю коляди (крачунски писнї) по обисцох, у церкви, нєшка уж и на явних наступох орґанизованих за тото швето, и на тот способ слави ше и возвелїчує Рождество Христово. Рождество означує же ше мали Исус народзел и же нє одступи од чловека. Колядованє ше надовязує на предхристиянски, погански жимски ритуал. Походзенє слова ''коляда'' толкує ше на вецей способи: * як циклус жимских ритуалох хтори настава од античного слова ''calendae'' * же походзи од слова ''коло,'' хторе означує танєц до круга; * же походзи од староболгарского/старомакедонского коля/колам, хторе ше одноши на кланє, односно на пририхтованє крачунского єдзеня; * же ше одноши на славянского Бога жими Коляду або на Коляду, богиню нєба хтора одвичательна за виход слунка. (''wikipedia'') == Коляди и швето Крачун == [[File:Koledniki kot Sv. trije kralji.jpg|right|thumb|300px|Шпиваче хтори представяю трох кральох]]Руснаци як и други Слвянє славя Бога зоз писнями, колядами/колядками, на чесц Рождества, а у шицких колядох ше велїча Син Божи, хторого родзела Пречиста Дїва Мария у Вифлеєму над хторим зашвицела чудесна [[гвизда]]. Велї коляди през длуги час прецерпели пременки. Народ бул нєуки,нєписмени та ше нє записовало коляди. Коляди ше преношело зоз усну традицию, такв. з колєна на колєно; з ґенрациї на ґенерацию. На дзепоєдних местох у колядох прескочени часци словох и зоз часом ше тоти часци забуло, а случовало ше же ше на других местох додавали нови слова и настали нови часци у колядох. До пременкох приходзело и прето же [[Шпивач|шпиваче]] нє вше розумели церковнославянски язик та текст зоз коляди присподобйовали ґу своєй вариянти [[Руски язик|руского/русинского язика]]''.'' '''''Приклад''''' єдней коляди ''Пасли пастире'' у трох вариянтох:  {|style="width: 100%" | '''''Пасли пастире''''' | '''''Пасли пастире''''' | '''''Пасли пастире волки''''' |- | Паслi оуцi пастире | Пасли пастире волки | Пасли пастире волки, |- | Прi Бетлегеме маiре(?): | На желєней дубравки. | По желєней дубравки, |- | Устаньте горе, не спiте, | Ангел ше им указал, | Ангел ше им указал |- | Пана Хрiста найдете! | Вифлеєм им показал: | У Вифлеєм пут сказал. |- | Найдете го йасличком, | Станьце горе, нє шпице, | Вони ше го питали, |- | Повiте го пеленком. | Пана Христа найдзеце. | Дзе Исуса гледац мали, |- | Марийа ше старала, | У яшльох го найдзеце: | Лєжи вон медзи нїма, |- | Же пеленкi не мала: | Нєма вон нїч на себе. | А на себе нїч нє ма. |- | Не старай сйя, Марiйо! | Лєм єден кошлїк шенка. | Лєм єден корпик шена, |- | Старнеме мi з ружи квет, | Под ножки, под колєнка. | Под ножки, под колєна. |- | Повiйеме шiрi швет! | Єдну писню заграйме, | Мария ше старала, |- | | А другу зашпивайме. | Же купелї не мала. |- | | Тому плану нашому, | Нє старай ше Марийо, |- | | Нєшка народзеному. | Спаднє роса з нєбеса, |- | | | Окупаме Исуса. |- | | | Мерия ше ста |- | | | Же пеленки нє мала. |- | | | Нє старай ше Марийо, |- | | | Спаднє з нєба били квет |- | | | Повиєме цали швет. |} {|style="width: 100%" |( [[Володимир Гнатюк|Гнатюк Володимир]], ''Духовни'' |([[Дюра Биндас|Биндас Дюра]], ''Колядки'' |([[Михайло Макай|Макай Михайло]], ''Коляди'', |- | ''пiснi и колядки'', Писня 2, | ''Молитвенїк'', РНПД Руски | [[Руски Керестур]], 1979. рок, |- | Етноґрафiчнi Матерiяли з | Керестур, 1938. рок, бок 205.) | бок 23.) |- | Угорської Руси IV, Нови Сад, | | |- | 1986, бок 119.) | | |} === Вилїя === Саме славенє народзеня Христа започина за Вилїйову вечеру. За Вилїю як и даскельо днї пред Вилїю цала фамелия ше пририхтує, а на тот дзень од рана ище интензивнєйши пририхтованя (рихта ше на стол тото цо потребно положиц; желєне житко, суху [[овоц]], орехи, [[мед]], крачунске древко). На Вилїю постояли даєдни традицийни обичайни-ритуали поготов кед задзвонєли пацери (уношела ше до хижи чиста слама, палєла ше швичка, найчастейше оцец поздравкал ''Христос раждаєтся!,'' помодлєла ше цала фамелия, после молитви дзеци радосно розцаговали сламу по хижи, мац на [[Слама|сламу]] руцела даскельо орещки и динарчки, пошедало ше за стол вечерац и на тот способ започал Святи вечар). После вечери (печена риба з рискашу и кромплями и бобальки з маком), шицко остава на столє же би ше понукло другим хтори приду по шпиваню. Новши часи и способ живота принєсли велї пременки традицийних ритуалох. Вельо того поєдноставене и вихабене та єдна часц традициї отримованя Вилїї нєстава, щезує. === Колядованє === [[File:Гермашев Со-звездой 1916.jpg|right|thumb|320px|Дзеци ходза по шпиваню]]После шветочней вечери ушлїдзело колядованє. Винчованє и шпиванє колядох за Крачун заступене и при дзецох и при старших. Кед було у обисцу дзеци, вони перше винчовали лєбо одшпивали коляду родичом, (шицким тим цо жили у доме) и аж после того рушели по шпиваню индзей до обисцох. У народзе ше то гвари: ,,''ходзиц по шпиваню.“'' '''''Дзецински винчованки''''' то кратши писньочки, стихи зоз риму, поскладани до єдней лєбо двох строфох. Винчованки за старших то проза хтора ше на дзепоєдних местох римує. Особи–винчоваче ходза нє лєм з вечара винчовац на Вилїю алє и рано першого дня крачунских шветох. По шпиваню и по винчованю ходза менши дзеци од 3-4 и старши по 15-16 роки. Крачунску писню-коляду дзецох найчастейше научела мац лєбо баба, старша шестра... Звичайно, учело ше каждого року нову коляду, же би дзеци знали и запаметали цо вецей коляди и же би кед пошли през швета до [[Святи храм|церкви]] знали тоти коляди шпивац вєдно зоз старшима под час служби. Нєшка иншаки дружтвени обставини та дзецох и школярох, попри домашнїх у обисцу, коляди уча шпивац у установох КУД-ох, у оводи дзеци уча виховательки, у школи учительки, наставнїки, тиж и учительки у виборней настави-зоз елементами нашей култури и традициї у местох дзе нєт порядна настава на руским язику, часни шестри на виронауки итд.  По шпиваню, менши дзеци водзел дахто од старших, а старши дзеци ходзели сами. Шпивали коляди у каждим обисцу у сушедстве, у дальшей и блїзшей родзини, кумових, баби, у паноца. Нєшка дзеци иду шпивац и до велїх оцових и мацерових приятельох и на тот способ велїчаю родзенє малого спасителя Исуса Христа. Источашнє то и нагода же би ше приятелє нащивели, стретали и повинчовали себе швето Крачун. === Историйни навикнуца-обичай === Шпиваче-колядаре давно, до обисцох звичайно вошли до двора и шпивали под конком под облаком (лєбо у приклєце), дзе пред шпиваньом ушлїдзело питанє ''Дате се нам на веселити?'' (лєбо ''Дате ся на веселити?'') и одшпивали свою научену коляду. После шпиваня шлїдзи заш комуникация зоз домашнїма (питаня и одвити; ''чийо же сце''?, ''хто же вас так крашнє научел шпивац? Одкаль же сце? Придзеце нам и'' ''на рок шпивац, и подобне''). За дарунок од домашнїх доставали, до своїх ушитих торбичкох обешених коло шиї, орещки, цукрики, конїка лєбо бабаку зоз медовнїка, сушену [[овоц]] яблуко, [[помаранче]], динарчки...Так єдни шпиваче виходзели, а други приходзели до обисцох. Часто при дзверох шпиваче стали и чекали на свой шор кед наишли вецей таки ,,ґрупи” шпивачох. Так було скорей, з тим же дзеци и нєшка ходза по шпиваню, алє вожа их на автох родичи и то ище завидна и найчастейше шпиваю єдну исту коляду пар роки. А по ґрупох ходза вечар у познєйших годзинох хлапци–школяре до своїх пайташкох. Дзеци доставаю пакецики хтори вельо багатше порихтани и напаковани з дарунками, а то представя и одражує вельо лєпше економске положенє жительства нєшкайшого часу. Давно, часто пред одходом до церкви такв. ''саночного,'' у познєйших [[Годзина|годзинох]] зиходзели ше и старши хлопи та пошли одшпивац даскельо коляди у сушедстве. У церкви у саночним ше шпиваю коляди под час Богослуженя на предвидзеней часци. Ище єден период, пар тижнї после Крачуна (по швето Трокралї) вирнїки, вєдно зоз [[Дзияк|дзияком]] шпиваю коляди у церкви. === Вифлеємаре и гвиздаре === У [[Войводина|Войводини]] медзи Руснацами колядованє мало ише два форми - гвиздарох и вифлеємарох (исте:262.265). '''''[[Гвиздаре]]''''' ходзели зоз [[Гвизда|гвизду]] и були у ґрупох по троме хлапци, облєчени до длугих билих [[Кошуля|кошульох]], на глави мали шапки (форми копи) направени зоз билого паперу. Даєден з нїх ношел направену векшу гвизду зоз паперу, поскладану/випресовану ,,на гармонику” (хтору ширел як гвизду), то були 15-16 рочни хлапци. Други двоме гвиздаре ношели шаблї лєбо [[Коса|коси]] и [[Мех|мещки]] зоз тканого платна до хторого доставали дари. Пред уходом до обисца домашнїх, бренкали зоз цинґаловом и зашпивали коляду: ''Народился Спаситель,'' ''Спаситель, в мистi'' Вофлеєми, ''Мария го сродила'' [[File:Stamps of Moldova, 2015-48.jpg|right|thumb|320px|[[Поштанска марка]], дзеци - гвиздаре колядую]]''Во яслечка сложила.'' ''Вол и осел з свою пару,'' ''на него дихали, дихали'' ''Єго яко пана своєго,'' ''витали, витали.'' ''А вельо раз од хлапцох даєден винчовал:'' ''Добрий вечiр тому, хто є в домi цьому,'' ''И старому й младому i Господевi святому!'' ''Дай Боже, у мирi й добри сяткуватi.'' ''А на рiк ще кращих святок вам дiждати!'' '''''Вифлеємаре'''''  були ґрупи од коло 9-10 хлапцох, хтори ходзели зоз малу хижку-[[Святи храм|церквочку]] (Вертепом/ Вифлеємом) и бавели традицийни фалат о народзеню Исуса Христа провадзаци го зоз шпиваньом коляди. Хлапци були облєчєни до билих преврацених кожухох/бундох и жимских шапкох на глави. Мали штучни бради (зoз клоча) и палїци же би здабали на пастирох, дзвончок же би ше при уходу до двора и обисца наявели а тиж бренкали/цинґаловали и кед одходзели. Обовязково у ґрупи була и особа прибрана до ангела. У хижочки (вертепу) була запалєна швичка хтора давала святочни випатрунок Вертепу, зоз блата направени, осушени и на било офарбени фиґурки овечкох, ягняткох, пастирох и бул положени мали обращик на хторим намальовни Исус Христос и мали [[олтар]]. Кед ухдзели до двора до обисца, Вифлеємаре од капурки лєбо ище на улїци почали колядованє.  Кед им домашнї отворели дзвери єден зоз нїх прегварел; ''Христос раждаєтся! Славите єго''! – одвитовали домашнї и хлапци предлужели зоз писню лєбо винчованьом: ''Ґде Христос спаситель'' ''Мав ся народити'' ''Во яслох на слами,'' ''Мав зиму терпити.'' ''Изаия пророк,'' ''Так нам пророковал,'' ''Же Сина Божого'' ''Мануелом назвав.'' ''Се Дiва нам рече,'' ''Уж породи Сина'' ''Божа предвичного,'' ''Мария єдина-'' ''Христос Раждаєтся''! После законченя того сценского-драмского краткого дїла, ґаздиня им до меха кладла дарунки а ґазда понукал хлапцом вино. После того хлапци ше задзековали же их прияли до обисца и же их домашнї даровали. После колядованя почим то були старши хлапци одходзели до такв. ґаздинї-особи у хторей ше вєдно зоз другима хлапцами-леґинями дружели о шпивали того вечара вельо коляди хтори научели од малючка.. Нєшка мож стретнуц лєм вифлеємарох/бетлегемарох алє вше менєй. Нажаль  и тота традиция ше уж траци и щезує при Руснацох.. [[File:Native Christmas Carol contest banner.gif|right|thumb|300px|]] == Нови тексти за Исусово родзенє == Творенє нових текстох колядох, воно заступене алє у барз меншей мири. Так напр. пред пар децениями на руски язик преложена зоз нємецкого язика лєбо анґлийского обще позанта у швеце писня-коляда нємецкого автора Франца Ґрубера ,,''Циха ноц, свята ноц''”. Попри того, и доминуюцих колядох на церковнославянским и руским/руснинским язику, у новшим чаше ше пребераю и адаптую лєбо прекладаю (як цо то „''Нова радiст стала''“ и други) на руски язик и дзепоєдни коляди зоз українского и горватского язика. Исную и розписани вецейгласово аранжмани колядох за ґрупне шпиванє за дзивоцки, женски лєбо мишани [[хор]]. Найчастейше таки коляди ше виводза а-капела (вокално), без инструменталного провадзеня на явних наступох. == Коляди – народне благо == [[File:Нотни запис коляди Добрий вечiр тобi.jpg|thumb|300px|Нотни запис коляди Добрий вечiр тобi]]Коляди як народне благо бачко-сримских Руснацох з часци зазначел Володимир Гнатюк (,,''Пастухи на Рiздво Христа<nowiki>''</nowiki>'' 1.и 2. ,,''Ангел сновiщує пасухiв про Риздво''” ,,''При яслах Христових<nowiki>''</nowiki>'', ,,''Радiсть iз причини Рiздва<nowiki>''</nowiki>'', ,,''Хрисос чоловiком<nowiki>''</nowiki>'' и ,,''ПобитiIродом дїти<nowiki>''</nowiki>'' (од Мариї Бесерминї, Мариї Шанта и Янка Колошняя) и 1900. року публиковал у 5. тому '' Етноґрафичноги зборнiка'' у поглавю '',,Духовнi пiснї i колядkи<nowiki>''</nowiki>'' (Гнатюк 1986:119.122.бок). Коляди видавани и обновени на вецей заводи. У форми окремних кнїжочкох публиковали их Михайло Макай (1979) и Михайло Режак (2000). Обробку колядох, увагу пошвецела и Люпка Малацко у рамикох своєй дипломскей роботи пошвеценей крачунским обичайом (Лю. Малацко, 2008). Култура колядованя спатрана двойнїсто. З єдного боку у зуженим смислу у [[Войводина|Войводини]] ([[Сербия]]) и Славониї ([[Горватска]]) дзе є отримована у континуитету и з другого боку у ширшим смислу вєдно зоз колядованьом Карпатских/ Подкарпатских/ Закарпатских Русинох у старим краю на историйней Горнїци, дзе пестованє грекоктолїцкей традициї було oнєможлївене даскельо децениї штредком 20.вику. Язик колядох одражує вариянтносц руского/русинского язика и базує ше нa автетнтичних жридлох. Коляди и колядованє доприноша очуваню вецейвиковенй традициї шпиваня у рамикох крачунских шветох же би вона и надалєй остала єдна зоз визначних културних реалносцох руского/русинского идентитету. Маюци у оглядзе же Крачун нє лєм вельке церковне швето алє и фамилийне швето, зоз шпиваньом колядох витворює ше и доприноши шветочнєйша атмосфера у обисцу и мир медзи домашнїма - на славу малого народзеного, Исуса спасителя. == Музичне огляднуце == Нашо коляди углавним принєшени зоз ареалу одкаль приселєл наш руски [[народ]]. З оглядом же ше шпиваю за одредзену нагоду, предпоставка же и настали у народу, же надарени поєдинци видумали тaки писнї-коляди а народ их прилапел. Крачунски писнї-коляди маю прикмету народней писнї и чистого народного шпиваня. Преношели ше зоз ґенерациї на ґенерацию и по час кед су друковани доживйовали мали пременки/вименки и у тексту а и у мелодийох алє нє були то значни пременки (або нє маме записани таки приклади). Прето ше случує же у наших местох исную вариянти дзєдних колядох, алє углавним ше шпиваю ище вше у такей форми яки су запаметани  и принєшени зоз старих крайох, и  написани на ,,старим<nowiki>''</nowiki> язику. По руски єст наисце лєм даскельо коляди: * ''Ноц над Вифлеєм'' * ''В Вифлеєми новина'' * ''Превелїя радосц'' * ''Пасли пастире'' === Огляднуце на музичну структуру колядох === Писнї-коляди углавним строфичней форми. Цо значи же маю од двох та по  3, 4, 5 и вецей строфи. Найчастейше строфи составени зоз штирох стихох; 3-ци и 4-ти стих представяю [[Рефрен-пришпив|пришпив-рефрен]] (хтори ше повторює), алє то нє вше правило. Мелодиї єдноставни, шпивлїви, лєгки за паметанє и нє маю векши розпон мелодийного обсягу; найчастейше од [[Интервал (музика)|интервала]] квинти по [[Октава|октаву]] (односно од 4-5 по 8-9 [[Тон|тони]]), так же су и старшим а поготов дзецом, лєгки и доступни за шпиванє. Зложенши коляди шпивали хлопи и леґиньове: ''Бог предвичний'', ''Дар днесь'' ''пребогатiй''. ''Землю юдейску'' итд. Ритем у колядох тиж єдноставни (штварцини и осмини, даґдзе лєм пунктирани ноти-[[Нота|ноти]] з точку). [[Темпо (музика)|Темпо]]/швидкосц умерени же би ше могло уживац, радовац ше у шпиваню и дикцийски ясно вигваряц слова хтори найчастейше приповедаю о родзеню Исуса Христа, Дївей Мариї, оца Йосифа, ангелох, пастирох, Трох кральох итд. Односно у колядох описане шицко тото цо вязане за радосне збуванє и родзенє Христа. Коляди найчастейше [[Вокална музика|вокално]] шпиваю колядаре а лєм подаєдни леґинє з дружтва/ґрупи (хтори знаю грац) провадза сами себе зоз [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]] кед колядую (найчастейше то у родзинових, кумових, баби) лєбо з ґрупу хлапцох зоз [[Ґитара|ґитару]], гармонику, [[Тамбура|тамбуру]] кед иду по шпиваню до дзивчатох, їх дзивкох, пайташкох, до паноца... Новши часи допринєсли тому же ше под час длугшого периоду (дас мешац [[Дзень|днї]]) пририхтованя за швето Крачун (такв. Адвент, назва принєшена зоз Европи од римокатолїкох, Руснаци тото слово нє хасную) отримую явни наступи-крачунски концерти на хторих участвую од наймладших дзецох по старших, найчастейше рижнородни шпивацки ґрупи, [[хор]], [[оркестер]]. Граю, шпиваю ше–колядую познати крачунски шпиванки а-капела, вокално-инструментално, часто у обробкох у зависносци спрам [[Ансамбл|ансамбла]] (ґрупи: хлопски, женски, младежски, дзивоцки, оркестер; народни, дзецински, мишани...) На сцени часто пририхтани и виводза ше и драмски сцени ритуала зоз Христового Рождества. Таки шветочни програми ше отримую зоз цильом духовного пририхтованя за радосц хтора ше ма случиц предстояцого датума. Мож обачиц же вирнїки-[[народ]] найволєл зашпивац коляди, поготов у церкви за швета, а то и тераз так, тоти цо найкрасши и найрозшпиванши цо наисце возвелїчую крачунске швето и Рождество Христово и тоти коляди цо полня чловеково шерцо и вяже найкрасши и найглїбши радосни емоциї за тото найвекше християнске швето Крачун велїх народох та и Руснацох. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I'', А – Н, Нови Сад 2017, (Гвиздаре,б.254 Вифлеємаре б.203) б. 254 * Кнїжка и ЦД колядох   КОЛЯДА''(И)'' Шветова рада Руснацох/Русинох/Лемокох 2014.рок (25-38 бок) ISBN 978-80-89755-01-1 * Дипломска робота проф. Люпки Малацко  ,,''Крачунски обичаї''“   * ''Традицийна култура Югославянских Русинох,'' Нови Сад 1971 рок, ([[Янко Олеяр]], ''Шветочни и обрядни звичаї  (''51-53 бок). * о. Владимир Еделински-Миколка ''Як гуторя дїдове –швет бул давно иншаки'' '',,''Руске слово - Завод Войводянских Руснацох, Нови Сад 2023. рок * Д. Дрляча:  ''Неке одлике обичаја Русина''   * О. Яковчук, ''Колядки та щедрiвки'', Вiльна ассоцiяцiя українских композиторiв, Киiв 1990. рiк * [[Мирон Жирош]] ''БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ'' 1745—1991, II ТОМ, „Пестованє традициї и народнох обичайох: Крачун”, бок 197—200 == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=HDevl6E_NBY&list=RDHDevl6E_NBY&start_radio=1&t=21s Koljadi / Коляди], Мишани хор Дома култури и Катедралней церкви св. Миколая Руски Керестур, youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=Io7rcMOxcYQ ''Потпури колядох''- ґрупа ''POCA''] You Tube-канал * О.Токар: Коляда [https://www.youtube.com/watch?v=5_p6b2Xx1ZQ Небо и земля] Женска шпивацка ґрупа Дом култури Руски Керестур, You Tube-канал. * [https://www.youtube.com/watch?v=Ttvaykso-6c Rutenian Christmas Carols - Коляди] You tube == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Руснаци у Горватскей]] [[Катеґория:Музични форми]] [[Катеґория:Народна традиция]] 4suimqsod1rt5udr5otfipm24ii7yum Фарба 0 974 20001 19431 2026-07-19T14:20:03Z Minorax 71 20001 wikitext text/x-wiki [[File:12 Coloured wool with its dyes plants (4874571517).jpg|right|thumb|300px|Офарбена волна]]Слово '''фарба''' походзи зоз нємецкого язика ''farbe'' - фарба, фарбенє. У других язикох ше прави векша розлика медзи ефектами фарби (офарбене) и средствох за правенє фарбох напр. на анґлийским колор (colour) за предмети, (лєбо пиґмент), у романских язикох напр. шпански фарба (color), тонер. Фарба то чулни упечаток хтори преноши око и обрабя го мозоґ, а хтори настава зоз [[шветлосц|шветлосцу]],<ref>[https://www.rp-photonics.com/chromatic_dispersion.html Chromatic Dispersion] Encyclopedia of Laser Physics and Technology (Wiley, 2008).</ref> точнєйше зоз перцепцию електромаґнетного зарйованя габовей длужини медзи 400 и 780 нанометри.<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Кольорознавство] Вікіпедія (укр.). 1 вересня 2024</ref><ref>Wyszecki, Günther; Stiles, W. S. (1982).[[iarchive:colorscienceconc00unse/page/n1/mode/2up|2). Colour Science: Concepts and Methods, Quantitative Data and Formulae]] (2nd изд.). New York: Wiley Series in Pure and Applied Optics. ISBN 978-0-471-02106-3</ref><ref>R. W. G. Hunt (2004).[[iarchive:reproductionofco0000hunt|The reproduction of colour]] (6th изд.). Chichester UK: Wiley–IS&T Series in Imaging Science and Technology. бок. [[iarchive:reproductionofco0000hunt/page/10/mode/2up|11]]–12. ISBN 978-0-470-02425-6.</ref> Так настава физична причина за перцепцию фарбох и дистрибуцию интензитету електромаґнетних габох. 400 по 780 нм (нанометри), то гранїчни часци електромаґнетного спектра видлївосци векшини людзох. Медзитим, гранїци нє ясни а тиж завиша од старосци.<ref>[https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%98%D0%B0#CITEREFPastoureau2008 Pastoureau2008] бок 216</ref> У оптималних условийох, гранїци людскей перцепциї можу буц од 310 нм (УВ) до 1100 нм (НИР).<ref> [https://www.enciklopedija.hr/clanak/ boje] Hrvatska enciklopedija</ref> Тема „фарба” обрабяна у велїх специялизованих обласцох: напр. постоя психолоґийни, културолоґийни, биолоґийни, неуролоґийни, медицински, филозофски аспекти итд. == Пиґментни фарби як материял у подобовей уметносци == [[File:Spectrafocus Animation with Sunlight 01.jpg|right|thumb|308x308px|Спектер фарбох креирани з помоцу кристалней призми и шветлосци у зацменей просториї.]] Под меном пиґментни фарби ше подрозумюю фарби поведзено зоз подобовим-малярским язиком, рижни материї у праху хтори творя елементарну сировину за правенє уметнїцких фарбох. Тоти фарби ше находза у природи лєбо ше продукую хемийски. Спрам того ше и дзеля на природни лєбо „жемово”'' фарби и хемийски фарби'' достати зоз хемийнима поступками и процесами. У каждодньовим язику, субстанци за фарбенє ше тиж наволую фарби. Велї фаховци ше занїмаю зоз твореньом фарбох, пиґментох-тонерох и субстанцох хтори ше можу хасновац у артиклох за фарбенє предметох. Так же фарба нє лєм физичне свойство шветлосци и обєкта на хтори патриме, алє то и субєктивне чувство (перцепция фарби). Фарба то материял хтори дава предметом колорову ниянсу. == Традицийне подзелєнє фарбох == ♦ Традицийне подзелєнє фарбох у уметносци то: ''основна'' и ''зложена'' фарба. [[File:Venn3MischiFis.png|right|thumb|300x300px|Основни и секундарни-зложени фарби хтори ше доставаю зоз основних-примарних фарбох]]Три основни фарби то: червена, жовта и белава. Основну фарбу нє мож достац зоз мишаньом других фарбох. Вони ше волаю и ''примарни'' фарби. Три зложени фарби ше доставаю зоз мишаньом основних фарбох Тоти фарби ше волаю и ''секундарни:'' червена + жовта = помаранчецова, белава + жовта = желєна и белава + червена = лилова. Терциялни фарби ше доставаю зоз мишаньом примарних и секундарних (напр. белавожелєна, жовтожелєна итд). ♦ Друге подзелєнє фарбох на: * ''цепли'' (червена, жовта, помаранчецова) и * ''жимни'' (белава, лилова, желєна). Так су подзелєни прето же ше у природи може обачиц одредзене цеплотне станє (червена – огень, белаве – морйо). До нєутралних фарбох припада кафова (браон) и подобни. * Комплементарни фарби то два фарби од хторих у єдней нєт анї кущичко зоз другей фарби. Вони ше находза на процивних бокох Оствалдового круга фарбох. То: помаранчецова и белава (прето же помаранчецова настава зоз мишаньом червеней и жовтей, т.є. у себе нєма анї кус белавей фарби), лилова и жовта, червена и желєна. [[File:Prism-rainbow.svg|right|thumb|300px|Дияґрам дисперзийней призми]]♦ ''Дугово фарби'' залапюю спектер шейсц фарбох (примарни и секундарни) хтори мож видзиц зоз препущованьом зарйох шветлосци през тробочну кристалну призму.<ref> Кузнецова О. В. [https://vseosvita.ua/library/prezentacia-kolir-ta-emocii-80657.html Презентація "Колір та емоції][https://web.archive.org/web/20190708155306/https://vseosvita.ua/library/prezentacia-kolir-ta-emocii-80657.html Архивоване] 2019 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] // Всеосвіта.</ref> Наука хтора ше занїма зоз преучаваньом фарбох наволує ше оптика. == Фарби у других обласцох и дїялносцох == У других дїялносцох системи фарбох ше одредзую на основи практичних и технолоґийних причинох зоз адитивним мишаньом фарбох. Поступок адитивного мишаня фарбох ше хаснує у телевизийней дїялносци и у рахункарстве. Найвекши розпон фарбох ше достава зоз примарних фарбох: червеней, желєней и белавей. Зоз субтрактивним мишаньом фарбох хтори ше хасную у фотографиї и друкарстве ту примарни фарби циян, маґента (то червенопурпурна фарба, червенолилова) и жовта, при чим ше у друкарстве пре посцигованє векшого контрасту додава ище и пиґмент чарней фарби. [[File:(GIF) Visible gamut within CIEXYZ color space D65 whitepoint mesh.gif|right|thumb|290px|Видлїви роспон знука CIEXYZ простору фарбох горизонталней и вертикалней оси, хаснуюци Д65 билу точку.Креировали Майкл Хорвати Кристоф Липка]] Фарби як материял можу буц: за ''малярох-уметнїкох'' (олєйово, водови, темпери, древково фарби, туш у фарби), ''малярски'' лєбо ''будовательни'' фарби, столарски, фарби за метал, фарби за пластику итд. == Фарби за текстил == Фарби на текстилу ноша богатство и значенє у складу зоз рижнима културнима, друштвенима и естетскима нормами. Ище од неолита, по штредок 19. вику за фарбенє текстила/платна хасновали ше найчастейше фарби орґанского походзеня хтори ше правели зоз рижних рошлїнох, ридше зоз инсектох. Фарби зоз нєорґанских минералох ше барз мало правели. Майсторске фарбенє текстила/платна зявело ше у античним периодзе. У штреднїм вику фарбарске [[ремесло]] и схопносц постало барз значне. У тим периодзе у текстилних центрох Европи настало екстензивне продукованє сировинох за фарбенє текстилу. Тоти сировини були значна роба за [[тарґовина|тарґовину]]. Року 1856. британски хемичар Вилиям Перкин патентирал першу синтетичну фарбу за текстил и од теди правенє природних фарбох поступно преставало.<ref>Цветковић, Марина (2023). Читање боја (каталог изложбе). Београд: Етнографски музеј. ISBN 978-86-7891-156-9.</ref> <ref>[https://etnografskimuzej.rs/citanje-boja/ Читање боја] [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%98_%D1%83_%D0%91%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83 Етнографски музеј у Београду]</ref> == Руски мена фарбох == {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |Мена и назви фарбох |- |Била |Ґестиньова |Кайсова |Нєбова белава „як нєбо” |- |Белава |Доганова |Кайсочкова |Олєйова |- |Винова |Драпова |Жовто целовкаста |Орґонова „як белаво-лилова орґона” |- |Вишньова |Драпкова |Каменкова „як белави камнеок” |Паклочкова „цма белава” |- |Глїнкова-глїнова |Жабурова „жабуриновей фарби” |Кафова „як кафа” |Печинкова |- |Голубова |Жабуркова желєна |Кремкова |Помаранчецова |- |Голубкова |Жандарова „цма желєна” |Лилова |Стриберна |- |Гушаткова „жовта” |Жовта |Лимунова |Табакова „доганова червена” |- |Гушачкова „желєнкаста” |Шафранова „ясно жовта” |Медова |Цегелкова „доганова червенкаста” |- |Ґарова „як ґар” |Златна „фарба злата” |Мескова „як месо” |Целова „як цело” |- |Тинтова |Циметова |Чарна |Шива |} == Други словни поняца у вязи фарбох== '''''Фарбочка''''' * Фарба за фарбенє вельконоцних вайцох'','' Руснаци гваря ''писанки''. Вайца ше фарбели зоз фарбочками, хтори ше куповали у малих мещкох у дутяну. '''''Фарбянка''''' * Писанка офарбена лєм зоз єдну фарбу (єднофарбове вайцо)'','' фарбянка то вайцо замачане до фарби, док писанка вицифрована зоз воском. Фарбянка ше фарбела зоз цибульову лєбо орехову воду. Цибульово лїсце лєбо орехово лупки ше преварело и до тей води ше кладло уварени вайца же би ше офарбели.Тот вираз за фарбенє писнкох ше баржей хасновал у даєдних местох у Сриму дзе жию Руснаци лєбо [[Горватска|Горватскей]]. * Сликовнїца-фарбянка лєбо вифарбянка за дзеци (части вираз у новшим чаше) у хторей менши дзеци зоз древковима [[клайбас|клайбасами]] звичайно у фарбох, вифарбюю и цифрую рижни рисунки. [[File:Festőműhely 18-ik század.jpg|thumb|302x302px|Фарбарня у 18.вику (малюнок зоз францускей енциклопедиї)]]'''''Фарбар''''' * Майстор хтори фарби [[облєчиво]]. Фарбар окончує фарбенє у фарбарнї * „файта” тунєй памучней сукнї '''''Фарбарня''''' Роботня-простория у хторей фарбар окончує фарбенє облєчива лєбо памучного платна. '''''фарбарски''''' * вираз хтори ше одноши на фарбара-майстра * фарбарске (фарбарского) памучне платно офарбене на цмо-белаво Єден час при руских женох було барз популарне фарбарске платно хторе хасновали за облєчиво (хусточки на главу, фарбарски сукнї, шоси и [[фартух|фартухи]], роботни кошулї). Найчастейше таки платна лєбо облєчиво за жени були зафарбени на белаво (углавним на цмо-белаво и чарну фарбу).Таке платно у валалє вирабял фарбар. Вон памучне платно набавял зоз [[Словения|Словениї]] лєбо од такв. райзендерох (серб. накупци), а вец го у своєй роботнї фарбел. '''''Фарбидло''''' Средство за шминканє, фарбенє. Дзивки дакеди пре свою красу куповали у апатики лєбо у предавальнї червенїдло за шминканє лїцох. Нєшка за таке украшованє дзивчата хасную сучасне слово козметика хтора подрозумює рижни фарби и їх ниянси за ґамби, очи, лїцо, фарби за фарбенє власох итд. [[File:Spectrum4websiteEval.png|center|thumb|600x600px|Симулация спектра фарбох]] == Литература == * Словнїк руского ''НАРОДНОГО'' язика Н. Сад 2017 (644-645 бок) * Руско-сербски словнїк, Нови Сад 1995. рок (793 бок) * Фейса, М., Будински, З. (2023). Лексичко-сематичко поље боје у русинском, српском и енглеском језику – основни називи за боје. У: Гудурић, С., Дражић, Ј,  Стефановић, М. (уред.) ''Језици и културе у времену и простору Х/1''. Нови Сад: Филозофски факултет, 147-154. ISBN: 978-86-6065-717-8 == Вонкашня вяза == * [https://akjournals.com/view/journals/060/64/2/article-p309.xml Hromatska terminologija u rusinskom i srpskom jeziku], Studia Slavica akjourlans.com * Fejsa, M. (2020). Leksičko-semantičko polje boja u rusinskom i srpskom jeziku. ''Book of Abstracts. The 24th Annual Scientific Conference of the Association of Slavists POLYSLAV 2020''. Prague: Polyslav, 11. [http://www.polyslav-as.org/sr/conferences/2020-online Фейса, М. (2022)]. Назви за oсновни фарби у лексичносематичним полю фарби руского язика. ''Русин'' 68, 251–265. DOI: 10.17223/18572685/68/13 * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BA_%D0%B1%D0%BE%D1%98%D0%B0 Список фарбох] sr.wikipedia.org * [https://philologus.gr/2008-08-02-10-20-04/33/287-colours Philologus COLOURS] * [https://www.youtube.com/watch?v=Eibh_2FvdRw&t=889s ФАРБИ МУДРОСЦИ - Мальованє зоз олєйовима фарбами],[[Гелена Крклюш]]; автор прилогу Златка Перович, ют′юб канал маковчань == Референци == <references /> [[Катеґория:Фарба]] [[Катеґория:Хемийни мишанїни]] imr5wtfrqqyabhcdy1vobx8wfdp6vgz Нестор Пушкаш 0 1007 19994 17915 2026-07-19T14:18:18Z Minorax 71 19994 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align=right width=300px |+ ! colspan="2" |<big>Нестор Пушкаш</big> |- | colspan="2" |[[Файл:Nestor Puskas.jpg|алт=Нестор Пушкаш|центар|мини|321x321п]] |- |'''Народзени''' |3. априла 1948. |- |'''Умар''' |4. децембра 2010 (62) |- |'''Державянство''' |югославянске |- |'''Язик творох''' |руски, сербски |- |'''Школа''' |Штредня машинска школа Нови Сад |- |'''Период твореня''' |1967—2010. |- |'''Жанри''' |музика, вокална интерпретация, |- |'''Поховани''' |у Дюрдьове |- |} '''Нестор Пушкаш''' (*[[3. април]] 1948—†4. децембер 2010), вокални [[солиста]], [[музичар]], руководитель [[Оркестер|оркестра]] == Биоґрафия == Нестор Пушкаш народзени 3. априла 1948. року у [[Дюрдьов|Дюрдьове]]. [[Оцец]] и [[мац]] нар. Нестор мал шестри Ану и Марию. У родзеним валалє закончел основну школу. Штредню машинску школу закончел у Новим Садзе. Року 1967. Нестор Пушкаш пошол на роботу до Нємецкей дзе жил 4 роки и робел у своїм фаху. Зоз дочасовей роботи у Нємецкей Нестор Пушкаш ше врацел до Дюрдьова 1971. року и теди ше почал активнєйше занїмац зоз [[Подзелєнє музики|музику]]. Грац и шпивац любел од малючка, бул талантовани за музику та гоч бул самоуки музичар и шпивач Нестор знал крашнє грац на [[Тамбура|тамбурки]] и на [[Ґитара|ґитари]]. Нестор Пушакаш бул у малженстве зоз Бреду, мали дзивку Бетину. Як член КУД ''Тарас Шевченко'' Нестор Пушкаш грал у оркестру и натупал на шицких значних концертох и манифестацийох у Дюрдьове. Грал и шпивал на Балу широких сукньох, а як солиста шпивач двараз участвовал на музичним фестивалу ''Ружова заградка'' и раз як член трия. У вецей нагодох Нестор Пушкаш з його оркестром бул поволовани до Нємецкей же би грал на рочних балох руского Дружтва у Минхену. Мал приємни глас та бул поволовани до студийох Радио Нового Саду дзе знял за музични фонд радия коло 20 шпиванки. У Дюрдьове Нестор, зоз своїм оркестром, 1996-1997. року знял ЦД з коло 25 народнима шпиванками. Нестор Пушкаш знїмал и за потреби Рускей редакциї Телевизиї Нови Сад. Нестор Пушкаш мал интересантни гоби, вон у шлєбодних хвилькох оправял струново инструменти и ручно вирабял нови тамбурки. Нестор Пушкаш умар 4. децембра 2010. року у Дюрдьове. Поховани є на валалским [[Грекокатолїцка церква|Грекокатолїцким]] [[Теметов|теметове.]] На Ютюб платформи ше находза тоти шпиванки хтори интерпретує Нестор Пушкаш {| class="wikitable" |+ !Наслов композициї !Автор музики !Автор тексту !Виводзач |- |[https://www.youtube.com/watch?v=Mn3tW4B1WLI&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Стари салаши] | align="center"| Яким Сивч |Яким Сивч | align="center"| Нестор Пушкаш |- |[https://www.youtube.com/watch?v=SloZGpL7jyw&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Женїм сина] | | | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=85jxfdy8w64&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ей, Дюрдьове мой] |Витомир Бодянєц |Микола Сеґеди | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=5JPalxdbsS0&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ноцна писня] | align="center"| М. Лїкар |Я. Грубеня |Нестор Пушкаш, Верица Салонски и Марко Радишич |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="6" |Народни |- |'''Наслов шпиванки''' | '''Виводзач''' | | |'''Наслов шпиванки''' | '''Виводзач''' |- |[https://www.youtube.com/watch?v=3f7LLqMF8ko&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Чийо то дзивчатко] |Оркестер Нестора Пушкаша | | |[https://www.youtube.com/watch?v=WQdwzJqiYeg&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Вежнї зайду] |Оркестер Нестора Пушкаша |- |[https://www.youtube.com/watch?v=YodAFTgO2wA&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ставайце хлапци] |Нестор Пушкаш | | |[https://www.youtube.com/watch?v=gza4yr3Cx0w&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Мужу, мужу, гибай дому] |Оркестер Неца и приятелє |- |[https://www.youtube.com/watch?v=JobjAIMNayk&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Зламала ше кормань-деска.] |Оркестер Нестора Пушкаша | | |[https://www.youtube.com/watch?v=vwiZn2C54Ik&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Чарни очка поце спац] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=m1TQm07ZoAQ&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Зламала ше кормань-деска] | align="center"| " | | |[https://www.youtube.com/watch?v=qBw2dWy2BEw&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Кед сом вчера вечар] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=5A0wFMqx_O4&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ей, нє видно тот мой валал.] | align="center"| " | | |[https://www.youtube.com/watch?v=RxT3imTAgIA&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Чия то заградка] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=L4ueF4AZvqA&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Ей, дзивчатка, чуєце] | align="center"| " | | |[https://www.youtube.com/watch?v=WfP5mu1cBqc&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Кед би чарни очка] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=Mla0uEJ5lVE&pp=ygUPTmVzdG9yIFB1xaFrYcWh Так сом ше залюбел.] | align="center"| " | | |[https://www.youtube.com/watch?v=0w0Frr-1jss&pp=ygURTmVjYSBpIHByaWphdGVsamU%3D Червена ружа трояка] | align="center"| " |} == Литература == Место венца: Нестор Пушкаш (1948-2010), А.Д. , новини ''Руске слово'', 10. децембер 2010, ч. 49, б. 4. {{DEFAULTSORT: Пушкаш , Нестор }} [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Дюрдьовчанє]] [[Катеґория:Музичаре]] [[Катеґория:Шпиваче]] [[Катеґория:3. април]] [[Катеґория:Народзени 1948]] [[Катеґория:4. децембер]] [[Катеґория:Умарли 2010]] [[Катеґория:Тамбураше]] 1kpiaqj8uk53w9jj26ptz63whr0n83x Руменка 0 1486 19984 19705 2026-07-19T14:14:10Z Minorax 71 19984 wikitext text/x-wiki {| class="wikitable" align="right" width="300px" |+ ! colspan="2" |<big>Руменка</big> |- | colspan="2" | [[File:Rumenka%2C_main_street_and_Orthodox_church.jpg|250x250px|center|thumb|<div style="text-align: center;">Улїчка у Руменки</div>]] [[Файл:Rumenka Possible Coat of arms.png|120px|center|алт=герб|Герб]] Герб |- ! colspan="2" |Административни податки |- |'''Держава''' |Сербия |- |'''Автономна покраїна''' |Войводина |- |'''Управни округ''' |Южнобачки |- |'''Варош''' |Нови Сад |- ! colspan="2" |Жительство |- |'''—2022 | 6.300 |- |'''—густосц''' |181/km<sup>2</sup> |- ! colspan="2" |Ґеоґрафски характеристики |- |'''Координати''' | 45° 17′ 36″ С; 19° 44′ 23″ В |- |'''Часово зони''' |UTC+1 (CET), лети UTC+2 (CEST) |- |'''Абс. висина''' |88 m |- |'''Поверхносц''' |30,7 km<sup>2</sup> |- | colspan="2" | {{Location map | Serbia | label = Руменка | lat_deg = 45 | lat_min = 17 | lat_sec = 36 | lat_dir = N | lon_deg = 19 | lon_min = 44 | lon_sec = 23 | lon_dir = E | position = bottom | width = 290 | float = center | caption = <div style="text-align: center;">Руменка на мапи Сербиї }} |- ! colspan="2"|Инши податки |- |'''Поштове число''' |21201 |- |'''Поволуюце число''' |021 |- |'''Реґистерска ознака''' | NS |} '''Руменка''' населєнє у городскей општини Нови Сад, у Южнобачким округу, у Сербиї. Спрам Попису жительства зоз 2022. мала 6300 жительох. У Руменки єст Сербска [[Православна церква|православна церква]], Мадярска реформатска церква и будинок Парохийного дому т.є. [[святи храм|церкви]]. == Походзенє назви места == Єст вецей леґенди о наставаню мена Руменка, односно у першобутней форми - Пирош. Єдна леґенда бешедує о тим же поля коло Руменки були полни [[Пипинє|пипиня]] и же ше цале околїско тедишнього населєня червенєло од [[фарба|фарби]] того квеца. Друга леґенда гвари же коло Руменки було вельо [[Над|наду]], понеже була мочарова жем и же ше нєбо червенєло од пламеня кед бивателє спальовали над же би преширели обрабяци [[Поверхносц|поверхносци]]. По мадярских историчарох, место достало назву по дзивки святого Ладислава I (Szent Laszló) хторей було мено Пирошка. Вона ше у XII вику одала за византийского цара Йована II Комнина, прешла на православну виру и достала мено Ирина. У византийскей историоґрафиї є позната як Ирина Угорска (1088-1134) и була мац познатого византийского цара Манойла I Комнина. По мадярских податкох зоз XII вику, Пирошка часто путовала до Царгороду и на путованю ше одпочивала на кральовским маєтку хтори ше находзел на териториї нєшкайшей Руменки и волал ше Пирошка-майор. Познєйше тоту територию почали волац Пирош. == История == === Валал у чаше турского панованя === Валал Руменка, як часц велможства петроварадинскей опатиї цистерцитох припадала Бачкому, односно Сримскому спахилуку аж по 1526. рок, кед Османлийове завжали тоти краї. Османски дефтери зоз 1553. року наводза же у Руменки того року жили 3 порцийни обовязнїки. У османским дефтеру за 1570. рок ше наводзи же Руменка припадала феудалному маєтку османского велможи Гасана бин Абдулаха з рочним приходом 6000 акчи и у нєй жили 12 сербски фамелиї. Року 1590. Руменка мала 20 доми и у [[Турска|турских]] дефтерох ше спомина под меном Пирош. === Валал после ошлєбодзеня од Туркох === З Вельку селїдбу Сербох почало насельованє Руменки насампредз зоз сербским жительством з територийох у историї познатих як Стара Сербия. Нєт податки цо ше збуло з предходнима жителями Руменки. Ознова населююци Руменку, сербске жительство ше населєло на подручу такволаней Рацкей бари, хтора тоту назву достала вельо познєйше. Населєнє хторе ту було пред турскима заберанями находзело ше на истим месце и новоприселєни ше змесцели на уж постояцу локацию. Вони обновели поваляни хижи и предлужели у нїх жиц. Правели и нови хижи, понеже ше число жительох звекшовало. Рацка бара була оддалєна коло 2 километри од нєшкайшей Руменки, при велькей кривини на драги ґу Кисачу. Року 1722. ушлїдзело преселєнє места на нєшкайшу локацию. Тот податок винєшени у Урбару за Руменку зоз 1772. року, у хторим ше гаври же валал Пирош - скорей пустара, 1722. населєни зоз православним жительством. === Руменка у рамикох Футожского велможства === [[File:%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8_-_Orthodox_Church_in_Rumenka.JPG|мини|алт=Православна церква у Руменки|Православна церква у Руменки|300x300п]] Зоз перших доступних податкох ше дознава же у составе футожского велможства були, окрем Футоґу, хтори мал 80 доми, Дємишфалва з 20 и Кува зоз 10 домами, та пустари: Визич, Драґово, Гложан, Иришац, Кендєл, Петровец и Самотин. Гош ше Руменка у тим першим попису Футожского велможства нє спомина як место у його рамикох, зоз сиґурносцу мож повесц же Руменка теди постояла и же була населєна. Податок на хторим засноване тото заключенє то информация же Храм святих апостолох Петра и Павла у Руменки постої 1702. року. === Насельованє Мадярох до Руменки === Предки нєшкайших Мадярох хтори жию у Руменки походза з тих пейцох местох коло рики Тиси у Жупаниї Гевеш: {| class="wikitable" |+ !Назва !Мадярска назва !Нєшкайша назва |- |Тиса Роф |Tisza Roff |Tiszaroff |- |Бура |Bura |Tiszabura |- |Дерш |Ders |Tiszaderzs |- |Абад |Abád |Abádszalók |- |Салок |Szalók |Abádszalók |} Спрам мадярских жридлох, католїцки епископ з Еґеру Кароль Естергази коло 1774. року, прето же були калвинисти, вигнал Мадярох з тих местох. Калвинисти з тих пейцох местох ше населєли до округу Гайду и основали место под назву Тететлен. Вони у тим месце барз чежко жили бо було мало обрабяци поверхносци, а число жительох вельке, та ше зявел глад и рижни епидемиї. У тим месце жили 12 роки пред тим як ше преселєли до Руменки. == Демоґрафия == У населєню Руменка жию 6495 полнолїтни жителє, а штредня старосц жительства виноши 39,6 роки (38,5 при хлопох и 40,8 при женох). У населєню єст 2010 обисца, а штреднє число членох по обисцу 3,23. (Спрам Попису зоз 2011. року). Тото населєнє углавним населєне зоз Сербами (спрам Попису зоз 2002. року), а у остатнїх трох пописох обачене вельке звекшанє числа жительох (пре приход вибеженцох з Босней и [[Горватска|Горватскей]] у остатнїх 25 рокох и пре блїзкосц и добру инфраструктурну повязаносц з Новим Садом). {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Демоґрафия |- |'''Рок''' | colspan="2" |'''Жительство''' |- |'''1948.''' |1.951 | |- |'''1953.''' |2.028 | |- |'''1961.''' |2.546 | |- |'''1971.''' |2.906 | |- |'''1981.''' |3.629 | |- |'''1991.''' |4361 |4.299 |- |'''2002.''' |5.729 |5.814 |- |'''2011.''' |6.444 | |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |Етнїчни состав спрам Попису зоз 2022. року |- |Серби |4.302 |75,09% |- |Мадяре |747 |13,03% |- |Югославянє |139 |2,42% |- |Горвати |111 |1,93% |- |Словаци |67 |1,16% |- |Чарногорци |44 |0,76% |- |[[Руснаци у Сербиї|Руснаци]] |40 |69% |- |Українци |32 |0,55% |- |Муслиманє |16 |0,27% |- |Нємци |10 |0,12% |- |Румунє |7 |0,12% |- |Роми |7 |0,12% |- |Македонци |7 |0,12% |- |Словенци |3 |0,05% |- |Албанци |3 |0,05% |- |Болгаре |1 |0,01% |- |Нєпознате |18 |0,31% |} == Вонкашнї вязи == * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Руменка], Википедија на српском језику, ''sr.wikipedia.org'', 26. март 2006. [[Катеґория:Места у општини Нови Сад]] [[Катеґория:Валали у Войводини]] j7xod9bwuu4jpy242v59g7hhqtupju6 4. януар 0 1548 19977 19029 2026-07-19T14:12:06Z Minorax 71 19977 wikitext text/x-wiki '''4. януар''' – 4. [[дзень]] у року по [[Григориянски календар|Григориянским]] календаре. До конца рока єст ище 361 дзень (362 днї у преступним року). == Народзени == * 1643 – Народзени [[Исак Нютн]], анґлийски физичар (Линколншир, 4. януар 1643 – Лондон, [[31. марец]] 1727). анґлийски физичар, математичар, астроном, алхемичар и филозоф природи. Науковец хтори заслужни за формулованє закона о рушаню и универзалней ґравитациї. * 1785 – Народзени нємецки [[писатель]] Якоб Ґрим (Ханау, 4. януар 1785 –Берлин, 20. септембер 1863) нємецки писатель, филолоґ, библиотекар у Каселу, академик и [[професор]] у Берлину и снователь сучасней ґерманистики. Зоз братом Вилхелмом обявел познати приповедки и сказки за дзеци, хтори прекладани на скоро шицки язики швета. Прекладал и сербски народни писнї хтори зберал Вук Стефанович Караджич. [[File:Brajova azbuka.png|right|thumb|200px|Брайова азбука]] * 1809 – Народзени французки учитель Луй Брай, (''Louis'' ''Braille''; Кувре, 4. януар 1809 – [[Париз]] [[6. януар]] 1852). И сам шлєпи Луй Брай здумал систему за писанє хтора заснована на релєфних точкох – Брайова азбука. Букви Брайового писма маю шейсц видзвигнути точки хтори ше вичитує зоз дорушованьом зоз пальцами. Писмо адаптоване так же зоз нїм мож записовац на шицких язикох. Шветови дзень Брайового писма хторе хасную шлєпи и слабовиди особи у швеце ше означує 4. януара. Брайово писмо конциповане так же би людзе хтори го хасную читали зоз дорушованьом точкох з лїва на право, а писали зоз рухами пальца з права на лїво. * 1933 — Народзена [[Ирина Давосир-Матанович|Ирина Давосир - Матанович]], оперска [[Шпивач|шпивачка,]] [[сопран]], примадона Сербского народногo театра. * 1956 — Народзени Франтишек Крайняк, [[священїк]], прекладатель, русински дружтвени активиста у [[Прешов|Прешовским]] краю. == Умарли == * 1923 – [[Михайло Врабель]], педаґоґ, фолклориста, новинар * 1952 – Иван Гендер-Суходольски, [[писатель]], педаґоґ, русински дружтвени активиста * 2018 – [[Дюра Лїкар|Дюра Лїкар (29. май 1941—4. януар 2018)]], народни учитель, публициста, [[редитель|режисер]]-аматер, новинар-дописователь и спортски роботнїк. [[Катеґория:4. януар]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Януар]] qiarqvfn2dlfta5xw9uqoxu9uo981ei Цаганка 0 2051 19998 15548 2026-07-19T14:19:38Z Minorax 71 19998 wikitext text/x-wiki [[File:Цаганка (дуола) на панама платну.jpg|thumb|300px|Цаганка на панама платну (Вишивана ручна робота).]]'''Цаганка''' (серб. ''ажур'') найчастейши закончуюци обробок концох вишиваних ручних роботох. Насампредз ше ю прави при вишивкох на панамовим и леакриловим платну рижних [[фарба|фарбох]], алє ю у сущносци мож применїц на каждим платну з правилну основу тканя, дзе нїтки мож нєзавадзано вицаговац (лєн, юта итд.). За обробок вишиваних ручних роботох як цо партки, салвети и под. хаснує ше вецей технїки правеня цаганкох, од тих найпростейших, по зложени украсни. ''Найєдноставнєйши способ'' обрубиц нови вишивани парток або салвету то проста цаганка. Найлєпша є за вишивани ручни роботи на леакрилу або панами, а роби ше так же ше перше вицагнє 3 нїтки коло рубу на 3-4 центи од рубу платна, зоз шицких штирох бокох. Потим ше з основним обробком за цаганку оброби нукашнї руб роботи, a вец остаток нїтки по руб платна ше єдноставно вицагнє. == Єдноставна цаганка == [[File:Цаганка з ройточками на тканим платну зоз конопи.jpg|thumb|300px|Цаганка з ройточками на тканим домашнїм платну зоз конопи.]] Єдноставну цаганку ше прави так же ше цверну зоз хтору ше роби прецагує медзи нїтки, без ґужлїкох; лапа ше 4 вицагнути нїтки и з врацаньом лапа перши два шлїдуюци нїтки основи и так повторює до конца роботи. Так ше достанє роботу з ройточками на концу. Други єдноставни способ обробку цаганки то з порубеньом. Перше треба одредзиц ширину порубу и додац єден цент за подкасованє його верхнєй часци. Потим ше вицагнє 3 нїтки коло нукашнїх рубох платна и єдну нїтку на єден цент од рубу платна. Руби з нукашнього боку платна треба обробиц з горнього боку вицагнутих нїткох з просту цаганку (як за гевту кед оставаю ройточки). Поруб треба формовац так же ше зогнє тоту часц 1 цент по вицагнутей нїтки, a потим поруб прифирца коло самого рубу споднєй вицагнутей нїтки на нукашнїх рубох платна и формує угли з прешиваньом дияґонално. Нукашнї руби платна з долнього боку вицагнутих нїткох треба тиж обробиц з просту технїку джобаня як за цаганку з ройточками, алє так же би ше источашнє лапало основу и поруб за перши два нїтки коло тей вицагнутей. За розлику од предходного способу, при обробку з порубом ше муши обробиц обидва боки вицагнутих нїткох на рубох ручней роботи. На [[Хлєбовка|хлєбовкох]] ше найчастейше правели цаганки зоз ройточками. '''Цаганка ма ище три значеня:''' '''1'''. бот. (лат. HederahelixL.) - локални дериват, прето же ше рошлїна „цага“ по муре. Хасную ше ище назви [[плющ]] лєбо блющ и сербске бршлян; '''2'''. бот. (лат. ConvolvulusarvensisL.) - локална назва. Хасную ше ище назви фольовка, цагаче; '''3'''. коц. цагаце квеце (серб. с. пузавица) цагаче и цаганка. == Ґалерия == <gallery> Файл:Цаганка на панам платну.jpg|Цаганка на панама платну. Файл:Цаганка и ройточками на ручно тканим платну (вишивок руна робота).jpg|Цаганка и ройточки на ручно тканим платну (вишивок, ручна робота). Файл:Cahanka 20250908 110004.jpg|Цаганка зоз ройточками на вишиваних парткох на леакрилним платну. Файл:Cahanki 20250915 102759.jpg|Ручно робени цаганки на салвети ([[Руски Керестур]]) Файл:Cahanka, dluhsi rojtocki na hljebovki Viber image 2025-09-23 08-53-20-673.jpg|Цаганка, длугши ройточки на памучней [[Хлєбовка|хлєбовки]] (индустрийне тканє). Файл:Wiber 2025-09-17 11-20-44-482.jpg|Цаганка такв. цик-цак, на леакрил платну, ручна робота, вишивана салвета Ани Надь, Р. Керестур). Файл:Viber image 2025-09-17 11-20-44-462.jpg|thumb|Цаганка на платну леaкрил ручно робена. Файл:Viber image 2025-09-17 11-20-45-625.jpg|Зложенша украсна цаганка на леакрил платну, (вишивана салвета ручна робота Ани Надь, Р. Керестур). </gallery> == Литература == * Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 681. == Вонкашнї вязи == * [https://novamustrica.rs/2023/01/25/azur-bod-za-obradu-vezenih-radova/ Ažur bod za obradu vezenih radova] ''novamustrica.rs'' [[Катеґория:Традиция]] odw9zubu32zdtlcl6ocpc3fervzjfw9 20005 19998 2026-07-19T14:20:23Z Minorax 71 20005 wikitext text/x-wiki [[File:Цаганка (дуола) на панама платну.jpg|thumb|300px|Цаганка на панама платну (Вишивана ручна робота).]]'''Цаганка''' (серб. ''ажур'') найчастейши закончуюци обробок концох вишиваних ручних роботох. Насампредз ше ю прави при вишивкох на панамовим и леакриловим платну рижних [[фарба|фарбох]], алє ю у сущносци мож применїц на каждим платну з правилну основу тканя, дзе нїтки мож нєзавадзано вицаговац (лєн, юта итд.). За обробок вишиваних ручних роботох як цо партки, салвети и под. хаснує ше вецей технїки правеня цаганкох, од тих найпростейших, по зложени украсни. ''Найєдноставнєйши способ'' обрубиц нови вишивани парток або салвету то проста цаганка. Найлєпша є за вишивани ручни роботи на леакрилу або панами, а роби ше так же ше перше вицагнє 3 нїтки коло рубу на 3-4 центи од рубу платна, зоз шицких штирох бокох. Потим ше з основним обробком за цаганку оброби нукашнї руб роботи, a вец остаток нїтки по руб платна ше єдноставно вицагнє. == Єдноставна цаганка == [[File:Цаганка з ройточками на тканим платну зоз конопи.jpg|thumb|300px|Цаганка з ройточками на тканим домашнїм платну зоз конопи.]] Єдноставну цаганку ше прави так же ше цверну зоз хтору ше роби прецагує медзи нїтки, без ґужлїкох; лапа ше 4 вицагнути нїтки и з врацаньом лапа перши два шлїдуюци нїтки основи и так повторює до конца роботи. Так ше достанє роботу з ройточками на концу. Други єдноставни способ обробку цаганки то з порубеньом. Перше треба одредзиц ширину порубу и додац єден цент за подкасованє його верхнєй часци. Потим ше вицагнє 3 нїтки коло нукашнїх рубох платна и єдну нїтку на єден цент од рубу платна. Руби з нукашнього боку платна треба обробиц з горнього боку вицагнутих нїткох з просту цаганку (як за гевту кед оставаю ройточки). Поруб треба формовац так же ше зогнє тоту часц 1 цент по вицагнутей нїтки, a потим поруб прифирца коло самого рубу споднєй вицагнутей нїтки на нукашнїх рубох платна и формує угли з прешиваньом дияґонално. Нукашнї руби платна з долнього боку вицагнутих нїткох треба тиж обробиц з просту технїку джобаня як за цаганку з ройточками, алє так же би ше источашнє лапало основу и поруб за перши два нїтки коло тей вицагнутей. За розлику од предходного способу, при обробку з порубом ше муши обробиц обидва боки вицагнутих нїткох на рубох ручней роботи. На [[Хлєбовка|хлєбовкох]] ше найчастейше правели цаганки зоз ройточками. '''Цаганка ма ище три значеня:''' '''1'''. бот. (лат. HederahelixL.) - локални дериват, прето же ше рошлїна „цага“ по муре. Хасную ше ище назви [[плющ]] лєбо блющ и сербске бршлян; '''2'''. бот. (лат. ConvolvulusarvensisL.) - локална назва. Хасную ше ище назви фольовка, цагаче; '''3'''. коц. цагаце квеце (серб. с. пузавица) цагаче и цаганка. == Ґалерия == <gallery> Файл:Цаганка на панам платну.jpg|Цаганка на панама платну. Файл:Цаганка и ройточками на ручно тканим платну (вишивок руна робота).jpg|Цаганка и ройточки на ручно тканим платну (вишивок, ручна робота). Файл:Cahanka 20250908 110004.jpg|Цаганка зоз ройточками на вишиваних парткох на леакрилним платну. Файл:Cahanki 20250915 102759.jpg|Ручно робени цаганки на салвети ([[Руски Керестур]]) Файл:Cahanka, dluhsi rojtocki na hljebovki Viber image 2025-09-23 08-53-20-673.jpg|Цаганка, длугши ройточки на памучней [[Хлєбовка|хлєбовки]] (индустрийне тканє). Файл:Wiber 2025-09-17 11-20-44-482.jpg|Цаганка такв. цик-цак, на леакрил платну, ручна робота, вишивана салвета Ани Надь, Р. Керестур). Файл:Viber image 2025-09-17 11-20-44-462.jpg|Цаганка на платну леaкрил ручно робена. Файл:Viber image 2025-09-17 11-20-45-625.jpg|Зложенша украсна цаганка на леакрил платну, (вишивана салвета ручна робота Ани Надь, Р. Керестур). </gallery> == Литература == * Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 681. == Вонкашнї вязи == * [https://novamustrica.rs/2023/01/25/azur-bod-za-obradu-vezenih-radova/ Ažur bod za obradu vezenih radova] ''novamustrica.rs'' [[Катеґория:Традиция]] 4hjhv926msyu5zeohncpjjvd57yn85u Ана Сервицка 0 2218 19987 14704 2026-07-19T14:15:29Z Minorax 71 19987 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #FFFFC0; | header1 =<big> Ана Сервицка</big> | label2 = | data2 = [[Файл:Ana Servicka.jpg|алт=Ана Сервицка|центар|мини|300x300п]] | header3 = Особни податки | label4 = Назвиско | data4 = Ганка | label5 = Датум народзеня | data5 =9. октобра 1962. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Професия | data7 = Шпивачка | header8 = Музична робота | label9 = Активни период | data9 = | label10 = Жанр | data10 = Народна музика, духовна музика | label11 = Инструмент | data11 = 1980 - по нєшка | label12 = Наукови ступень | data12 = | label13 = Видавательна хижа | data13 = | label14 = Похована | data14 = | label15 = Припознаня | data15 = | label16 = Вебсайт| data16 = [https://www.servicka.sk/ www.servicka.sk] }} '''Ана Сервицка''' (9. октобер 1962), популарна [[Шпивач|шпивачка]] русинских и шаришских народних шпиванкох як и духовних шпиванкох у Словацкей. == Биоґрафия == [[Файл:Ana Servicka u cerkvi.jpg|алт=Ана Сервицка шпива у церкви|мини|309x309px|Ана Сервицка шпива у [[святи храм|церкви]]]] Ана Сервицка родзена 9. октобра 1962. року у Кружловскей Гути у фамелиї Яна Шведи и Гелени родз. Мохнацка. Ана одросла у валалє Ґерлахов, округ Бардейов, дзе ходзела до основней школи. Преселєла ше до [[Прешов|Прешова]] же би там предлужела свойо образованє. Закончела Штредню педаґоґийну школу и єден час робела як воспитачка у предшколскей установи. Медзитим, уж длугши час ше занїмала зоз шпиваньом, єй глас бул замерковани и вона постала шпивачка Поддуклянского українского народного ансамбла (PUĽS / ПУНА). У тим ансамблу одпочала и росла єй богата уметнїцка кариєра. Нєшка Ана жиє у Прешове зоз супругом Янком, сином Иваном и дзивку Наталию. У єй репертоаре з найвекшей часци заступени лирски шпиванки и шпиванки баладного стилу як и духовни шпиванки пошвецен Пречистей дїви Мариї, хтори здобули симпатиї слухачох. Єй писнї мож чуц на радио станїцох, зазначени су на ЦД-ох и авдио касетох, як и на концертох дзе шпива зоз народнима музичнима [[Оркестер|оркестрами]] як цо то Шаришан, Олюн, та оркестри Мирослава Дудика, Йозефа Саланци, Ондрея Кандрача, з оркестром Прешовчань як и зоз фолклорним рок бендом Конябой зоз Моравскей. У новших часох Ана Сервицка сотрудзовала зоз фолклорнима музичнима ґрупами Дрибна, Станислава Балажа, Раславицки музиканти, Руснаковци, з лемковским [[Ансамбл|ансамблом]] Кучера зоз Польскей, и з другима музичнима ґрупами. Шпивачка Ана Сервицка окремне зявенє у русинскей култури у Словацкей. Вона зоз своїм ориґиналним музичним виразом, зоз призберованьом стародавних шпиванкох и зоз єй схопносцу за [[Композиция|компонованє]] у значней мири збогацела музични скарб нє лєм русинскей националней меншини, алє и словацку културу у цалосци. == Соло албуми == {| class="wikitable" |+ !<big>Наслов, оркестер/видаватель, рок</big> | !<big>Наслов, оркестер/видаватель, рок</big> |- | *'''Krjačok ľaliový''' (Šarišan), Vydavateľstvo Rádio Bratislava, АК, 1992 *'''A od Prešova''' (Ľudová hudba M. Dudíka), Vydavateľstvo Diskant, АК + CD, 1993 * '''Špivanočky moji''' (Ľudová hudba Jozefa Salanciho), АК 1995 * '''Mária, volám ku Tebe''' (mariánske piesne), АК 1996 * '''O srdce Márie''', АК 1998 * '''Na Košickej Turni''', Vydavateľstvo Diskant, АК + CD, 1998 * '''Moje naj''', АК 1999 * '''Mária mamka Božia pros za nás''', АК + CD, 2000 * '''Matka ružencová''', АК + CD, 2002 * '''Matka ružencová''' '''2''', АК + CD, 2002 * '''Špivanky Servickej Hanky''' - výber mojich naj, CD 2007 * '''Velebí moja duša Pána''' - výber duchovných piesní, CD 2007 * '''Špivanky Servickej Hanky II''' - výber mojich naj II, CD 2012 * '''Serdeňko odomkni''', CD 2012 * '''Jubilejný koncert''', DVD 2013 '''<big>Заєднїцки проєкти</big>''' * '''Ej, popid makovicu''' (OĽUN), LP - OPUS 1987 * '''Zaspivajme sobi''', АК 1991 * '''Do nás chlapci''' (Šarišan), АК + CD 1992 * '''Sviť, misačku''', Ukrajinské štúdio Prešov, Slovenký rozhlas Bratislava, АК 1991 * '''Ej, zahrajce hudaci''', Vydavateľstvo Diskant, АК + CD + LP, 1992 * '''Vychodňare tancuju jubilantom 2''', - ENA Production spol. s r.o., spol. Dubart, CD 1996 | | *'''Kolesa kruťaťsja,''' Vydavateľstvo Rádio Bratislava, АК 1996 * '''Christos raždajetsja!''', Vydavateľstvo Instant Music АК, 1998 * '''Trebišov, to valal''', Vydavateľstvo Diskant, CD, 1998 * '''Zaspivajme sobi trjoma holosamy''', Vydavateľstvo Svetoví kongres rusínov, CD, * '''Pozdrav Kráľovnej Turzovky Akatist''', Vydalo Združenie ,,Živa voda Turzovky" 2002 * '''Ty si pri mne vždy''' - Janko Flajžík Manašovský - pieseň Dar (Od Gerlachu), CD 2003 * '''Teba chválim Páne''', Vydavateľstvo Rosa 2004 * '''A čija to chyža''', Vydavateľstvo Pyramida Slovenský rozhlas, АК + CD, 2004 * '''Nasýtiť moju dušu''' - Janko Flajžík Manašovský - pieseň List pápežovi, CD 2006 * Roland 5 - '''Nad tym Čirčom''', Vydavateľstvo Volum 2006, CD * Roland 6 - '''Lito''', CD * '''Topľanký parobek - Ňe Janičku ňe, ňe, ňe...''', Vydavateľstvo V.Rohaľ 2007 * '''Oj, zabava''', Kandráčovci, 2009 * Kristína - '''Horehronie''', H.O.M.E production,s.r.o, 2010 * '''Výber disco ľudoviek''', VIDEOROHAĽ, 2010 * '''Karička''', Hudobné vydavateľstvo Rap-art, 2011 * Koňaboj - Zdalo sa ně zdálo, Indies Scape Records, 2011 * '''Kolisečko nova z bileho javora''', OZ KOLYSOČKA- KOLÍSKA, 2014 * '''Ľuľaj, že mi ľuľaj''', OZ KOLYSOČKA - KOLÍSKA, 2014 {| class="wikitable" |+ |} |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="5" |<big>Вибор шпиванкох Ани Сервицкей хтори ше находза на Ютюб</big> |- |[https://www.youtube.com/watch?v=1EYBdQ0h09U A DZE IDZEŠ, HELENKO] |Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČIK | rowspan="21" | |[https://www.youtube.com/watch?v=7aOFqVRZ90w MUŠI VAM, MAMIČKO] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=STBK21iWQmw A OD PREŠOVA] |Hanka SERVICKA |[https://www.youtube.com/watch?v=X7Tqnn2tyuE NA GAMBOČKI KUPCA MALA] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=xASMhe-7_t8 A PONIŽEJ VALALA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=gRQMAt5W48g NA KOŠICKEJ TURŃI] | Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČIK |- |[https://www.youtube.com/watch?v=GPhKuGQ7jBo BARDIJOVSKA ŇEMOCŇICA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=Qf65_c82ZiY NA VALAĽE SOSNA] |Hanka SERVICKA |- |[https://www.youtube.com/watch?v=IHC_gB7AqrU VIPILA MI PREPILOČKA PROSO] | <div style="text-align: center;">" |[https://www.youtube.com/watch?v=GZzvLKzKqds ŇIT ĽEPŠE NA ŠVECE] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=6GETz1CxFLE VYROSLAM DIVOČKA] | <div style="text-align: center;">" |[https://www.youtube.com/watch?v=rJZ2-NboL0w Od priľeska viter pofukuje .] |Anna Servická a Janičkovci |- |[https://www.youtube.com/watch?v=l6byiuCuK20 HORE NAŠIM DVOROM] | <div style="text-align: center;">" |[https://www.youtube.com/watch?v=X7Tqnn2tyuE ODDAM ŠE NEODAM] |Hanka SERVICKA |- |[https://www.youtube.com/watch?v=V2ulD02Nae0 DVANASTA HODINA] | <div style="text-align: center;">" |[https://www.youtube.com/watch?v=CKDdxMevxgs OJ, CHTO TO HODIT PO HROBI] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=Cv12F1Dnm1I&t=2s DZE ŠE KURI] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=L47owKH_dwg POCE DZIVČATEČKA. UŽ VEČAR] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=RANOxemY1co EJ, KROČKOM KONJU, KROČKOM] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=c4klqvcXG8Y POL'ANA, POL'ANA] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=3dVs8eDOoMQ EJ, NA TARKI, NA TARKI] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=7H0ETMZc2Pk POŇIŽEJ FRIČOVEC i A JAKI TI PAROBEK] | Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČIK |- |[https://www.youtube.com/watch?v=MB_fTnqf7B8 EJ, POČORNILI HORY] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=KI31thtYD_8 POZA NAŠO SADI] |Hanka SERVICKA |- |[https://www.youtube.com/watch?v=R1-MJQgUGQU ZRODZIĽI ŠE TARKI] |Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČÍK |[https://www.youtube.com/watch?v=reCH3Q6hFGw PRI JAREČKU DZIVČATEČKO] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=1RkDIUGjWWs IDZEM, IDZEM NJE ZNAM KADZI] |ANA SERVICKA |[https://www.youtube.com/watch?v=Rk7wzfysSfU TEČE VODA TEČE] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=mAp_OGQbBkQ Išlo divča z poľa] |АNA SERVICKA |[https://www.youtube.com/watch?v=cH6Fb3yakWk CHODZILO DZIFČATKO] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=613pgmSgllA KED' SA VYDAVALA (Kriačok Lalijovyj)] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=UK4BhDFD1p0 ČEREŠEŃ, ČEREŠEŃ] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=8fSkHNSgJUA KEDZ JA IŠLA Z KOSTELA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=nlFRjUupu2Y ČERVENA RUŽA TROJAKA] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=Cg0m8uTOCLc KEDZ JA NA TORIŠE] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=hREv2Ujh_x0 ŠALATA, ŠALATA] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=M6XS1z-twY0 KOLYSOČKA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=y0BaEYNAUgE ŠLA HANIČKA NA SOBAŠ] | align="center"| Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČIK |- |[https://www.youtube.com/watch?v=LhteQSi8S7I KONARE, KONARE] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=YgyZG5dqecA JA SOBI DIVČA] | align="center"| Anna Servicka |- |[https://www.youtube.com/watch?v=7aOFqVRZ90w MAMKO MOJA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=3QG-lH5hB-w JA SOBI DIVCA] | align="center"| " |- ! colspan="5" |<big>САКРАЛНИ</big> |- |[https://www.youtube.com/watch?v=qoSzG6GtXmo KOLY JASNA ZVIZDA] |Anna Servicka i Ron Šmeral | |[https://www.youtube.com/watch?v=wmEhjKQ16Sg MARIA, VOLAME KU TEBE] |Anna Servicka |- |[https://www.youtube.com/watch?v=QIhXCWP5Yyk PIESEN' K Sedembolestnej Panne Marii] |Anna Servicka | |[https://www.youtube.com/watch?v=oqOxD5McLgY ŠPI, ISUSE, ŠPI] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=On9eYCceNMs ŠTO TO ZA PANI] | align="center"| " | | | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Ana Servicka z dzecmi.jpg|Ана Сервицка на єдним концерту з дзецми </gallery> == Литература == == Вонкашнї вязи == * Mária Dudová-Bašistová, [https://presov.korzar.sme.sk/c/8035721/hanka-servicka-pre-mna-je-zazitkom-spievat-aj-pre-jedneho-cloveka.html Hanka Servická: Pre mňa je zážitkom spievať aj pre jedného človeka], ''presov.korzar.sme.sk'' * Anna Košuthová, [https://korzar.sme.sk/c/5740286/anna-servicka-pracujem-v-bozej-firme.htm Anna Servická: Pracujem v božej firme], ''korzar.sme.sk'' * Ана Ганка Сервицка, [http://ruskatube.x10host.com/ruskatube31c.htm#servicka Народни русински шпиванки зоз Горнїци.] вебсайт Рускатубе, ruskatube.x10host.com {{DEFAULTSORT: Сервицка , Ана }} [[Катеґория:Словацка]] [[Катеґория:Русински шпиваче]] [[Катеґория:Русински уметнїки]] [[Катеґория:Шпиваче]] [[Катеґория:Народзени 1962]] [[Катеґория:9. октобер]] jgoesb5e3frr7l8r3h866mt2awugkvp 19991 19987 2026-07-19T14:16:52Z Minorax 71 19991 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #FFFFC0; | header1 =<big> Ана Сервицка</big> | label2 = | data2 = [[Файл:Ana Servicka.jpg|алт=Ана Сервицка|центар|мини|300x300п]] | header3 = Особни податки | label4 = Назвиско | data4 = Ганка | label5 = Датум народзеня | data5 =9. октобра 1962. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Професия | data7 = Шпивачка | header8 = Музична робота | label9 = Активни период | data9 = | label10 = Жанр | data10 = Народна музика, духовна музика | label11 = Инструмент | data11 = 1980 - по нєшка | label12 = Наукови ступень | data12 = | label13 = Видавательна хижа | data13 = | label14 = Похована | data14 = | label15 = Припознаня | data15 = | label16 = Вебсайт| data16 = [https://www.servicka.sk/ www.servicka.sk] }} '''Ана Сервицка''' (9. октобер 1962), популарна [[Шпивач|шпивачка]] русинских и шаришских народних шпиванкох як и духовних шпиванкох у Словацкей. == Биоґрафия == [[Файл:Ana Servicka u cerkvi.jpg|алт=Ана Сервицка шпива у церкви|мини|309x309px|Ана Сервицка шпива у [[святи храм|церкви]]]] Ана Сервицка родзена 9. октобра 1962. року у Кружловскей Гути у фамелиї Яна Шведи и Гелени родз. Мохнацка. Ана одросла у валалє Ґерлахов, округ Бардейов, дзе ходзела до основней школи. Преселєла ше до [[Прешов|Прешова]] же би там предлужела свойо образованє. Закончела Штредню педаґоґийну школу и єден час робела як воспитачка у предшколскей установи. Медзитим, уж длугши час ше занїмала зоз шпиваньом, єй глас бул замерковани и вона постала шпивачка Поддуклянского українского народного ансамбла (PUĽS / ПУНА). У тим ансамблу одпочала и росла єй богата уметнїцка кариєра. Нєшка Ана жиє у Прешове зоз супругом Янком, сином Иваном и дзивку Наталию. У єй репертоаре з найвекшей часци заступени лирски шпиванки и шпиванки баладного стилу як и духовни шпиванки пошвецен Пречистей дїви Мариї, хтори здобули симпатиї слухачох. Єй писнї мож чуц на радио станїцох, зазначени су на ЦД-ох и авдио касетох, як и на концертох дзе шпива зоз народнима музичнима [[Оркестер|оркестрами]] як цо то Шаришан, Олюн, та оркестри Мирослава Дудика, Йозефа Саланци, Ондрея Кандрача, з оркестром Прешовчань як и зоз фолклорним рок бендом Конябой зоз Моравскей. У новших часох Ана Сервицка сотрудзовала зоз фолклорнима музичнима ґрупами Дрибна, Станислава Балажа, Раславицки музиканти, Руснаковци, з лемковским [[Ансамбл|ансамблом]] Кучера зоз Польскей, и з другима музичнима ґрупами. Шпивачка Ана Сервицка окремне зявенє у русинскей култури у Словацкей. Вона зоз своїм ориґиналним музичним виразом, зоз призберованьом стародавних шпиванкох и зоз єй схопносцу за [[Композиция|компонованє]] у значней мири збогацела музични скарб нє лєм русинскей националней меншини, алє и словацку културу у цалосци. == Соло албуми == {| class="wikitable" |+ !<big>Наслов, оркестер/видаватель, рок</big> | !<big>Наслов, оркестер/видаватель, рок</big> |- | *'''Krjačok ľaliový''' (Šarišan), Vydavateľstvo Rádio Bratislava, АК, 1992 *'''A od Prešova''' (Ľudová hudba M. Dudíka), Vydavateľstvo Diskant, АК + CD, 1993 * '''Špivanočky moji''' (Ľudová hudba Jozefa Salanciho), АК 1995 * '''Mária, volám ku Tebe''' (mariánske piesne), АК 1996 * '''O srdce Márie''', АК 1998 * '''Na Košickej Turni''', Vydavateľstvo Diskant, АК + CD, 1998 * '''Moje naj''', АК 1999 * '''Mária mamka Božia pros za nás''', АК + CD, 2000 * '''Matka ružencová''', АК + CD, 2002 * '''Matka ružencová''' '''2''', АК + CD, 2002 * '''Špivanky Servickej Hanky''' - výber mojich naj, CD 2007 * '''Velebí moja duša Pána''' - výber duchovných piesní, CD 2007 * '''Špivanky Servickej Hanky II''' - výber mojich naj II, CD 2012 * '''Serdeňko odomkni''', CD 2012 * '''Jubilejný koncert''', DVD 2013 '''<big>Заєднїцки проєкти</big>''' * '''Ej, popid makovicu''' (OĽUN), LP - OPUS 1987 * '''Zaspivajme sobi''', АК 1991 * '''Do nás chlapci''' (Šarišan), АК + CD 1992 * '''Sviť, misačku''', Ukrajinské štúdio Prešov, Slovenký rozhlas Bratislava, АК 1991 * '''Ej, zahrajce hudaci''', Vydavateľstvo Diskant, АК + CD + LP, 1992 * '''Vychodňare tancuju jubilantom 2''', - ENA Production spol. s r.o., spol. Dubart, CD 1996 | | *'''Kolesa kruťaťsja,''' Vydavateľstvo Rádio Bratislava, АК 1996 * '''Christos raždajetsja!''', Vydavateľstvo Instant Music АК, 1998 * '''Trebišov, to valal''', Vydavateľstvo Diskant, CD, 1998 * '''Zaspivajme sobi trjoma holosamy''', Vydavateľstvo Svetoví kongres rusínov, CD, * '''Pozdrav Kráľovnej Turzovky Akatist''', Vydalo Združenie ,,Živa voda Turzovky" 2002 * '''Ty si pri mne vždy''' - Janko Flajžík Manašovský - pieseň Dar (Od Gerlachu), CD 2003 * '''Teba chválim Páne''', Vydavateľstvo Rosa 2004 * '''A čija to chyža''', Vydavateľstvo Pyramida Slovenský rozhlas, АК + CD, 2004 * '''Nasýtiť moju dušu''' - Janko Flajžík Manašovský - pieseň List pápežovi, CD 2006 * Roland 5 - '''Nad tym Čirčom''', Vydavateľstvo Volum 2006, CD * Roland 6 - '''Lito''', CD * '''Topľanký parobek - Ňe Janičku ňe, ňe, ňe...''', Vydavateľstvo V.Rohaľ 2007 * '''Oj, zabava''', Kandráčovci, 2009 * Kristína - '''Horehronie''', H.O.M.E production,s.r.o, 2010 * '''Výber disco ľudoviek''', VIDEOROHAĽ, 2010 * '''Karička''', Hudobné vydavateľstvo Rap-art, 2011 * Koňaboj - Zdalo sa ně zdálo, Indies Scape Records, 2011 * '''Kolisečko nova z bileho javora''', OZ KOLYSOČKA- KOLÍSKA, 2014 * '''Ľuľaj, že mi ľuľaj''', OZ KOLYSOČKA - KOLÍSKA, 2014 {| class="wikitable" |+ |} |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="5" |<big>Вибор шпиванкох Ани Сервицкей хтори ше находза на Ютюб</big> |- |[https://www.youtube.com/watch?v=1EYBdQ0h09U A DZE IDZEŠ, HELENKO] |Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČIK | rowspan="21" | |[https://www.youtube.com/watch?v=7aOFqVRZ90w MUŠI VAM, MAMIČKO] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=STBK21iWQmw A OD PREŠOVA] |Hanka SERVICKA |[https://www.youtube.com/watch?v=X7Tqnn2tyuE NA GAMBOČKI KUPCA MALA] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=xASMhe-7_t8 A PONIŽEJ VALALA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=gRQMAt5W48g NA KOŠICKEJ TURŃI] | Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČIK |- |[https://www.youtube.com/watch?v=GPhKuGQ7jBo BARDIJOVSKA ŇEMOCŇICA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=Qf65_c82ZiY NA VALAĽE SOSNA] |Hanka SERVICKA |- |[https://www.youtube.com/watch?v=IHC_gB7AqrU VIPILA MI PREPILOČKA PROSO] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=GZzvLKzKqds ŇIT ĽEPŠE NA ŠVECE] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=6GETz1CxFLE VYROSLAM DIVOČKA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=rJZ2-NboL0w Od priľeska viter pofukuje .] |Anna Servická a Janičkovci |- |[https://www.youtube.com/watch?v=l6byiuCuK20 HORE NAŠIM DVOROM] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=X7Tqnn2tyuE ODDAM ŠE NEODAM] |Hanka SERVICKA |- |[https://www.youtube.com/watch?v=V2ulD02Nae0 DVANASTA HODINA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=CKDdxMevxgs OJ, CHTO TO HODIT PO HROBI] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=Cv12F1Dnm1I&t=2s DZE ŠE KURI] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=L47owKH_dwg POCE DZIVČATEČKA. UŽ VEČAR] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=RANOxemY1co EJ, KROČKOM KONJU, KROČKOM] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=c4klqvcXG8Y POL'ANA, POL'ANA] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=3dVs8eDOoMQ EJ, NA TARKI, NA TARKI] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=7H0ETMZc2Pk POŇIŽEJ FRIČOVEC i A JAKI TI PAROBEK] | Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČIK |- |[https://www.youtube.com/watch?v=MB_fTnqf7B8 EJ, POČORNILI HORY] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=KI31thtYD_8 POZA NAŠO SADI] |Hanka SERVICKA |- |[https://www.youtube.com/watch?v=R1-MJQgUGQU ZRODZIĽI ŠE TARKI] |Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČÍK |[https://www.youtube.com/watch?v=reCH3Q6hFGw PRI JAREČKU DZIVČATEČKO] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=1RkDIUGjWWs IDZEM, IDZEM NJE ZNAM KADZI] |ANA SERVICKA |[https://www.youtube.com/watch?v=Rk7wzfysSfU TEČE VODA TEČE] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=mAp_OGQbBkQ Išlo divča z poľa] |АNA SERVICKA |[https://www.youtube.com/watch?v=cH6Fb3yakWk CHODZILO DZIFČATKO] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=613pgmSgllA KED' SA VYDAVALA (Kriačok Lalijovyj)] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=UK4BhDFD1p0 ČEREŠEŃ, ČEREŠEŃ] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=8fSkHNSgJUA KEDZ JA IŠLA Z KOSTELA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=nlFRjUupu2Y ČERVENA RUŽA TROJAKA] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=Cg0m8uTOCLc KEDZ JA NA TORIŠE] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=hREv2Ujh_x0 ŠALATA, ŠALATA] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=M6XS1z-twY0 KOLYSOČKA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=y0BaEYNAUgE ŠLA HANIČKA NA SOBAŠ] | align="center"| Hanka SERVICKA i Jozef ANDRAŠČIK |- |[https://www.youtube.com/watch?v=LhteQSi8S7I KONARE, KONARE] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=YgyZG5dqecA JA SOBI DIVČA] | align="center"| Anna Servicka |- |[https://www.youtube.com/watch?v=7aOFqVRZ90w MAMKO MOJA] | align="center"| " |[https://www.youtube.com/watch?v=3QG-lH5hB-w JA SOBI DIVCA] | align="center"| " |- ! colspan="5" |<big>САКРАЛНИ</big> |- |[https://www.youtube.com/watch?v=qoSzG6GtXmo KOLY JASNA ZVIZDA] |Anna Servicka i Ron Šmeral | |[https://www.youtube.com/watch?v=wmEhjKQ16Sg MARIA, VOLAME KU TEBE] |Anna Servicka |- |[https://www.youtube.com/watch?v=QIhXCWP5Yyk PIESEN' K Sedembolestnej Panne Marii] |Anna Servicka | |[https://www.youtube.com/watch?v=oqOxD5McLgY ŠPI, ISUSE, ŠPI] | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=On9eYCceNMs ŠTO TO ZA PANI] | align="center"| " | | | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Ana Servicka z dzecmi.jpg|Ана Сервицка на єдним концерту з дзецми </gallery> == Литература == == Вонкашнї вязи == * Mária Dudová-Bašistová, [https://presov.korzar.sme.sk/c/8035721/hanka-servicka-pre-mna-je-zazitkom-spievat-aj-pre-jedneho-cloveka.html Hanka Servická: Pre mňa je zážitkom spievať aj pre jedného človeka], ''presov.korzar.sme.sk'' * Anna Košuthová, [https://korzar.sme.sk/c/5740286/anna-servicka-pracujem-v-bozej-firme.htm Anna Servická: Pracujem v božej firme], ''korzar.sme.sk'' * Ана Ганка Сервицка, [http://ruskatube.x10host.com/ruskatube31c.htm#servicka Народни русински шпиванки зоз Горнїци.] вебсайт Рускатубе, ruskatube.x10host.com {{DEFAULTSORT: Сервицка , Ана }} [[Катеґория:Словацка]] [[Катеґория:Русински шпиваче]] [[Катеґория:Русински уметнїки]] [[Катеґория:Шпиваче]] [[Катеґория:Народзени 1962]] [[Катеґория:9. октобер]] hmbwlwh3qhn2qg1wcjn166q090s926d Килаши 0 2480 19975 16670 2026-07-19T14:11:58Z Minorax 71 19975 wikitext text/x-wiki [[File:Bilancia antica.jpg|right|270px]] '''Килаши''' (у Коцуре ''килаш'', найвироятнєйше од сербского ''килаш'' – тото цо ма єдну килу, серб. ''кантар, теразије'') – справа за меранє менших чежинох.<ref>Вујаклија М, Лексикон страних речи и израза, Просвета, Београд, 1954.г.</ref> Килаши маю рухому кулю хтора може мерац од 10 до 20 кили. Килаши ше при мераню трима у руки. Маю полугу <ref>[https://enciklopedija.hr/clanak/vaga Vaga], Hrvatska enciklopedija. ''Leksikografski zavod Miroslav Krleža''. 2015</ref>нєєднаких кракох, з танєром або квачку за терху хтора обешена на єдним боку. Кулю ше поцагує на лїво и на право по металней ленийки на хторей виписани мерни числа. На тот способ ше одредзує чежину мераного предмету.<ref>[https://enciklopedija.hr/clanak/poluga Poluga.] Hrvatska enciklopedija. ''Leksikografski zavod Miroslav Krleža'', 2015.</ref> Таки килаши ше дараз найчастейше хасновало на [[Пияц|пияцу]]. Волали ше ''пиячни килаши''. Нєшка их заменєли диґитални килаши хтори, кед су добре баждарени, вельо прецизнєйши и точнєйши. == Пиячни килаши == Варияциї на балансних килашох, уключуюци и килаши з нєєднакима краками, почало ше баржей применьовац коло 400 роки п.н.е. Хасновали их велї мали [[Тарґовец|тарґовци]] и їх купци. Вельке число вариянтох хтори мож похвалїц пре предносци и злєпшанє єдних у одношеню на други зявює ше през записи у историї, при чим вельки пренаходзаче як цо Леонардо да Винчи особнє допринєсли їх розвою. Окрем пиячних килашох, єст и таки цо на їх кругу виписане кельо чежке дацо цо зме положели на танєрчок килашох, таки з двома танєрами, дзе на єден танєр кладземе тото цо мераме, а на други одвитуюци кульки на хторих пише кельо мераю же би предмет мераня бул у ровноваги (обидва язички муша буц у ровним положеню кед меранє точне). Нєзвичайно прецизни килаши (хтори мераю барз мали чежини) воламе апатикарски килаши, а таки килаши звичайно хасную и тоти цо мераю барз моцни дроґи. == Историят килашох == У пиятим милениюме п.н.е. пренайдзени перши килаши у праисторийних криптох Єгипту и перши кулї за меранє у Месопотамиї. Килаши ше находза намальовани на папирусу 2000 роки пред нашу еру и то вишаци килаши направени з порващку. Бронзово фраґменти хтори одкрити у централней Нємецкей и Италиї хасновани у бронзовим периодзе як вчасна форма пенєжу. У истим чаше тарґовци хасновали стандардни кулї еквивалентней вредносци медзи 8 и 10,5 ґрами од Велькей Британиї по Месопотамию. [[File:Balance romaine, Br 3256 (7463431504).jpg|right|270px|пиячни килаши найчастейше хасновани u 20. вику]] Приклади хтори датирую зоз коло 2400–1800. п.н.е. тиж пренайдзени у  долїни рики Инд . Униформни, вигладкани камени коцки хтори одкрити у вчасних населєньох найскорей хасновани як кулї на балансних килашох. Коцки направени з велїх файтох [[Камень|каменя]] розличней [[Густосц|густосци]]. Ясне же їх [[маса]], а нє велькосц або други характеристики, була фактор у оформйованю тих коцкох. У Китаю найвчаснейши килаши викопани з крипти у держави Чу з периоду китайских завойованих державох датирую зоз 3. до 4. вику пред нову еру. Килаши направени з древа, а хасновани бронзово кулї. Етрурци их 500 роки п.н.е. усовершую. Алхемичаре у ренесанси точносц и чувствительносц килашох усовершую до завидних уровньох. Филип Матеус Хан 1763. року направел килаши з екраном на хторим ше директно читало масу. Децимални и инши скали на килашох настали у першей половки 19. вику. Уж коло 1850. року ше пробовало вимерани вредносци автоматски и друковац. Року 1895. у ЗАД ше уж автоматски приказовало и друковало масу и цену того цо меране. == Ґалерия == <gallery> Файл:Terazije poluga 03.jpg Файл:Balance scale IMGP9755.jpg Файл:Balance à tabac 1850 (beam highlighted).JPG Файл:Kantari za merenje.jpg Файл:Narodni muzej Kraljevo - kantari i pribor za merenje, 20. vek.jpg Файл:Kuhinjska vaga, oko 1900. godine.jpg Файл:Vaga MNT.jpg Файл:Balance scales in China 02.jpg Файл:Bronze-Schnellwage mit Gewicht, Pompeji.jpg Файл:Weeghaak.JPG Файл:Bascula 9.jpg </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I,'' А – Н, Нови Сад, 2017, б. 594. • ''Сербско-руски словнїк'' I, A- Њ, Нови Сад 1995, б. 550. == Вонкашнї вязи == * [[:hr:Kantar_(vaga)|Kantar (vaga)]], ''hr.wikipedia.org'' == Референци == <references /> [[Катеґория:Алати]] [[Катеґория:Ручни алати]] s2rt1wyaaepiy1f1vnd2hvumwqfh1by Мирон Канюх 0 2518 19995 17388 2026-07-19T14:18:25Z Minorax 71 19995 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 = <big>Мирон Канюх </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Miron Kanjuh.jpg|центар|алт=Мирон Канюх]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 = 9.новембра 1943. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 6. юния 2022 (79) | label6 = Державянство | data6 = мадярске, югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = ґимназия, Вербас и Нови Сад | label9 = Универзитет | data9 = Филозофски факултет, ґрупа математика (перши ступень), Нови Сад | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1968—2010 | label12 = Жанри | data12 = литература, театер, културна дїялносц | label13 = Поховани | data13 = на Новим теметове у Новим Садзе | label14 = Припознаня | data14 = Награда ''Невен'' Награда ''Светозар Маркович'' Искри култури КПЗ Войводини }} '''Мирон Канюх''' (*9. новембер 1943—†6. юний 2022), [[писатель]], културни дїяч, ґлумец и режисер-аматер. == Биоґрафия == Мирон Канюх ше народзел 9.новембра 1943. року у [[Дюрдьов|Дюрдьове]].<ref>Дюра Латяк, "Мирон Канюх, писатель, културни дїяч, ґлумец и режисер-аматер", 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 149.</ref> [[Оцец]] Мирон (1914-1962), [[тарґовец]], [[мац]] Зорка (Гайналка), дзивоцке презвиско Турински. Мирон мал младшу шестру Марию. Основну школу закончел у Дюрдьове и у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] (1950-1958), ґимназию у [[Вербас|Вербаше]] и Новим Садзе (1959–1962) и перши ступень Филозофского факултета, ґрупа математика, у Новим Садзе (1966). Робел як [[Прекладательна служба Автономней покраїни Войводини|прекладатель]] у Скупштини САП [[Войводина|Войводини]] (1968), потим як руководитель у КУД Максим Горки у Новим Садзе (1971–1972), вец як новинар у тижньових [[Новина|новинох]] Руске слово (1973–1978), а потим як редактор у Видавательним оддзєлєню НВРО Руске слово (1978–1984) и на други завод (1987), вец як секретар Предсидательства Скупштини Дружтва писательох Войводини (1984–1986). Потим робел як режисер Драмскей програми Радио Нового Саду (1988–1992). <ref>Ґрупа авторох, „Члени Рускей редакциї од 1949. по 2019. ˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду.] Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 143.</ref> Од 1993. року Мирон Канюх робел як директор приватного подприємства ''Finesse'' у Раковцу, а од 1996. року як директор Акционерского подприємства ''Плантажа'' Нови Сад. После того и надалєй остал у приватним бизнису. Мирон Канюх бул оженєти зоз Наталию родз. Гербут, у малженстве мали дзивку Соню и сина Мирослава. == Драга од писателя... == Мирон Канюх писал поезию, прозу, театрални фалати и радио драми. Вон спада до шору афирмованших [[Руски язик|руских]] писательох хтори з часцу своєй творчосци вдерели фундаменти модернизма у литературней творчосци Руснацох. Зоз свою литературну творчосцу Мирон Канюх ше у рускей литератури зявел концом 60-рокох. Потвердзел ше зоз виходзеньом приповедкох за дзеци ''Добродзенька'' (1976), з романом ''Празни цек'' (1980) и Остатнї викрок (1982), зоз драмскима текстами Концерт за пса и ''шмеце'' (1971) и ''Вистнїк'' (1979), хтори вошли до шору театралних фалатох модерней драмскей форми, ''Поглєдай родичох на планети Норим'' (1971), як и з кнїжку ''Запах'' 1987. року, як и числени дзецински, радио и тв драми.<ref>Ґрупа авторох, „Радио- драмска програмаˮ, [https://nar.org.rs/wp-content/uploads/2019/10/%D0%93%D0%9B%D0%90%D0%A1%D0%98-%D0%98-%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%98_compressed_compressed.pdf Гласи и часи 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду,] Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 72.</ref> Мирон Канюх бул автор театралного фалата ''Велька птица'' хтори у рускей явносци бул означени як дїло хторе припада такволаней ''чарней габи''. Була то политизована оцена у складзе зоз бурнима часами хтори теди уж почали. Познєйше, кед ше после дружтвених пременкох страсци змирели, тот театрални фалат бул з успихом поставени за виводзенє у Вербаше у режиї Янка Лендєра. Канюх бул замерковани и як автор текстох за [[Композиция|композициї]] хтори виводзени на наших фестивалох. Познати є и як писатель гуморескох. Прекладал зоз сербского, словацкого и росийского язика. Канюх бул член [[Дружтво писательох Войводини|Дружтва писательох Войводини]] од 1973. року.<ref>Дюра Латяк, „IV Видавательна дїялносц и периодикаˮ, Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 97.</ref> Добитнїк є награди Невен за дзецинску литературу, Светозар Маркович за новинарство , Плакети ПС ССРН Войводини и Искри култури КПЗ Войводини. Од 1993. Мирон Канюх виучовал психо–ментал–психо ориєнтолоґию и дошлїдно сознаньом и прешвеченьом 2008. пременєл власне мено до Михеон ХУН–КАН. Под тим меном обявел кнїжки ''Найчитанша кнїжка швета'', ''Правда о библийскей маґиї'' и ''ГуманШвет'' по сербски, кнїжку приповедкох за дзеци ''Мудрило'' по руски як и даскельо театрални драми и монодрами. [[Файл:TERLJUK ŽOVTA stoji.jpg|алт=Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце Жовта|мини|389x389п|Колектив ґлумцох хтори участвовали у театралним фалаце ''Жовта'' (1975). Стоя, з лїва: [[Дюра Пап (новинар)|Дюра Пап]], Мария Пап, [[Дюра Папгаргаї]], режисер, Цилика Стрибер, [[Иван Терлюк]] (улога Судиї). Шедза, з лїва: [[Гавриїл Рац]], Ирина Гарди-Ковачевич (главна улога Жовтей), Мирон Канюх и Агнета Бучко.]] == ...по вецейнїсти допринос театралней уметносци == У театралней дїялносци ше зявює як студент, у рамикох КУД Максим Горки у Новим Садзе, 1969. року, як коавтор театралного скеча ''Два Любови и ми'', вєдно зоз [[Владислав Надьмитьо|Владиславом Надьмитьом]], а вец и у коавторским скечу з Владиславом Надьмитьом ''Шалєна хижа'', дзе вони двоме, попри других учаснїкох, були и ношителє главних улогох. Тиж так, уж 1969. року у спомнутим КУД режира и Ковачов театрални фалат ''Чловек з народу'', зоз котрим означена и штерацецрочнїца литературней творчосци [[Михайло Ковач|Михайла Ковача]]. Його активносц на театралним планє пришла до вираженя у периодзе 1971-1989. рок, у рамикох Аматерского руского театра Дядя, особлїво у Новосадскей сцени. У 1971. року вибрани є за члена Совиту Новосадскей сцени АРТ Дядя, кед бул и оперативни роботнїк-руководитель представох тей сцени. У 1973. року вибрани є за секретара Театра, а 1975. постава член Управного одбору, вец 1982. року є вибрани за члена Предсидательства Театра и предсидателя його Уметнїцкого совиту, та и за гонорарно плаценого уметнїцкого руководителя Театра. На функциї уметнїцкого руководителя бул од 1982. по 1989. рок. По вецейрочней паузи, у 2006. року ше знова уключел до театралней дїялносци, тераз Руского народного театра [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич – Дядя,]] котрому шедзиско було у Руским Керестуре. Мирон Канюх умар 6. юния 2022. року, у шпиталю у Сримскей Каменїци. Поховани є на Новим [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе. {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" | <big>Ориґинални драмски твори</big> |- |'''Рок''' |'''Наслов драмского твору''' |'''Надпомнуце''' | rowspan="7" | |'''Рок''' |'''Наслов драмского твору''' |'''Надпомнуце''' |- |1969 |Два любови и ми |коавтор |1985 |Поглєдай родичох на планети Норим |радио драма |- |1972 |Концерт за пса и шмеце | |1987 |Петро Чаловка |драматизация народней приповедки |- |1976 |Пчолка смолка | |2006 |Михеон Хун-Кан: Я, исцилїтель |Фантастично-документарне предсказанє |- |1984 |Била голубица | |2006 |Михеон Хун-Кан: Я, пророк |Фантастично-документарне предсказанє |- | | | |2008 |Михеон Хун-Кан: Мудрило |Веселе приказаниє по истоменовей кнїжки котре ше бави цалком озбильно |- | | | | | | |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" |<big>ПРЕЛОЖЕЛ ДРАМСКИ ТВОРИ</big> |- |'''Рок''' |'''Автор''' |Т'''еатрални фалат''' | rowspan="6" | |'''Рок''' |'''Автор''' |'''Театрални фалат''' |- |1982 |Милош Николич |Светислав и Милева |1983 |Ґоран Стефановски |Hi-Fi (театрална мутация) |- |1978 |Любомир Симович |Чудо у Шарґанє |1983 |Душан Ковачевич |Балкански шпиюн |- |1978 |Андрей Хинґ |Страцени син, мелодрама у 4 сликох |1987 |Мирко Ковач |Увод до другого живота |- |1980 |Душан Ковачевич |Радован Треци |1986 |Андрей Нємлага |Питюлик (комедия у двох часцох) |- |1983 |Ян Їлек |Моя твердиня | | | |- | |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="2" |ҐЛУМЕЛ ! ! ! colspan="2" |РЕЖИРАЛ |- |'''Рок''' |'''Театрални фалат''' |'''Улога''' | rowspan="9" | |'''Рок''' |'''Театрални фалат''' |- |1969 |М. Канюх–В. Надьмитьо: Шалєна хижа | |1969 |Михайло Ковач: Чловек з народу |- |1972 |М. Канюх: Концерт за пса и мачку |Цопи |1980 |Душан Ковачевич: Радован треци |- |1973 |А. П. Чехов: Медведз |Смирнов |1982 |Дюра Папгаргаї: Телефон мой приятель |- |1974 |Дю. Папгаргаї: Остац у себе |Колф |1983 |Алфред Жари: Каль Иби |- |1975 |Ґордан Михич: Жовта |Жовта |1984 |Горан Стефановски: Хай-фай |- |1977 |М. В. Ґоґоль: Ревизор |Хлєстаков |1986 |Дюра Папгаргаї: Бабки зоз слами |- |1978 |Любомир Симович: Чудо у Шанґанє |Жобрак |1987 |Мирко Ковач: Увод до другого живота |- |1981 |Й. С. Попович: Спреводзкоше |Стерия | | |} Мирон Канюх бул автор текстох за композициї хтори виводзени на Фестивалу култури Червена ружа. '''ТЕКСТИ ПИСНЬОХ ЗА КОМПОЗИЦИЇ''' {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" | |- |'''Рок''' |'''У народним духу''' |'''Автор музики''' | rowspan="12" | |'''Рок''' |'''У забавним духу''' |'''Автор музики''' |- |1970 |Нїхто ме нє розуми |Маґдалена Горняк-Лелас |1977 |Млада писня маю |Владимир Коолбас |- |1974 |Камени чловек на памятнїку |Иван Чукляш |1977 |Позни стретаня | align="center"| „ |- |1978 |Нєвольнїк |Шандор Даниш |1978 |Ти мой швет |Шандор Даниш |- | colspan="3" | |1978 |Вечарши мриї |Дюра Будински |- |'''Рок''' |'''У забавним духу''' |'''Автор музики''' |1979 |Перши бочканя |Иван Чукляш |- |1973 |Любов и блуканя |Иван Чукляш |1982 |Меркуй, най будзе нїжно | align="center"| " |- |1973 |Нїґда сами | align="center"| „ |1982 |Любов зна цо сце | align="center"| " |- |1973 |Пребачце, пайташе | align="center"| „ | | | |- |1973 |Твойо очи чарни | align="center"| „ |'''Рок''' |'''ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ''' |'''Автор музики''' |- |1975 |Ґимназиялка | align="center"| „ |1974 |Писня яри |Маґдалена Горняк-Лелас |- |1975 |Ми любови своєй дом | align="center"| „ |1977 |Штафета любови |Мария Бабич (Гирйовати) |} == Литература == * Дюра Латяк, ''„IV Видавательна дїялносц и периодикаˮ'', Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 95. * Дюра Латяк: ДВАЦЕЦПЕЙЦ РОКИ АРТ–РНТ „ДЯДЯ“ (1970–1995), Покраїнски секретарият за витворйованє правох националних меншинох, управу и предписаня АП Войводини и Покраїнски секретарият за културу и образованє АП Войводини, Нови Сад 1997, б. 36-42, 112-117, 168. * Дюра Латяк: ТЕАТРАЛНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ, ІІ часц, Театрални живот од 1945. по 1976. рок, Театрални музей Войводини – НВУ Руске слово, Нови Сад 2011, б. 398-400, 496, 556. * P. R. Magocsi  and Ivan Pop: Kaniukh, Miron. See Literature: Vojvodina, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, SBN 0-8020-3556-3, p. 227. == Вонкашнї вязи == * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Мирон Канюх (биоґрафия и список композицийох)], [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Червена ружа]] 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014., б. 501. * [https://www.ruskeslovo.com/%d1%83%d0%bc%d0%b0%d1%80-%d0%bc%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%bd-%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d1%8e%d1%85/ Умар Мирон Канюх], Дю. Латяк/Є. Перкович, Рутенпрес, 8. юний 2022. == Референци == {{DEFAULTSORT: Канюх , Мирон }} <references /> [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Писателє]] [[Катеґория:Редакторе]] [[Катеґория:9. новембер]] [[Катеґория:Народзени 1943]] [[Катеґория:6. юний]] [[Катеґория:Умарли 2022]] tuweb885kfkbx85ky1b43s6t2lus7u7 Йоган Себастиян Бах 0 2524 19974 16955 2026-07-19T14:11:54Z Minorax 71 19974 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big>Йоган Себастиян Бах </big> | label2 = | data2 = [[File:Johann Sebastian Bach.jpg|center|thumb|290px|]] Йоган Себастиян Бах (арт портрет Елиясa Ґотлоб Хаусман 1748) | header3 =<big>Особни податки </big> | label4 = Датум народзеня | data4 = | label3 = Датум народзеня | data3 = 21. марец 1685. Айзенах | label4 = Датум народзеня | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 = 21. марец 1685. Айзенах | label6 = Датум упокоєня | data6 = 28. юлий 1750. (65), Лайпциґ | label7 = Державлянство | data7 = Нємецке | label8 = Епоха твореня | data8 = Барок | header9 =<big>Композиторово дїла </big> | label9 = Универзитет | data | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1700—1750 | label12 = Жанри | data12 = Вокални и инструемнтални жанри Духовна музика, полифони композициї, клавирски дїла, кантати, прелудиюми, фуґи. | label13 = | data13 = | label14 = Найпознатши дїла | data14 = Ґолдберґ варияциї, Добре темперовани клавир, Токата и фуґа у де-молу, Крачунски ораториюм, Брандербуршски концерти, Музича жертва, Уметносц фуґи, Ария на ґе-струни. | header15 =<big>Бахов потпис </big> | label16 = | data16 = [[File:Johann Sebastian Bach signature.svg|220px]] }}'''Йоган Себастиян Бах''' (нєм. ''Johann Sebastian Bach''); Айзенах, [[21. марец]] 1685. року – Лайпциґ, 28. юлий 1750. року – єден зоз найвизначнєйших нємецких [[Композитор|композиторох]], орґуляш и чембалист зоз епохи барока. Припознати як єден зоз найзначнєйших композиторох и слуп универзалней музичней култури.<ref>autores, Varios (2000). ''Suplemento libros de la Vanguardia „Pasión por Bach“''. La Vanguardia. бок 9.</ref> Його дїла замерковани пре интелектуалну глїбину, технїчне совершенство и уметнїцку естетику – красоту.<ref>[https://www.britannica.com/biography/Johann-Sebastian-Bach Johann Sebastian Bach]</ref> Єден з перших значнєйших композиторох клавирских дїлох. == Фамелия и Бахов живот == Походзи зоз музичней фамелиї. Бул наймладши зоз осмерих дзецох Йогана Амброзиуса Баха, городского [[Музичар|музичара]].<ref>[https://web.archive.org/web/20080405172031/http://www.geocities.com/Athens/Forum/5344/lit/Bach-Dokumente.html Документы жизни и деятельности И. С. Баха] составитель Ханс Йоахим Шульце. — М.: Музыка, 1980.</ref> Члени його блїзшей фаемлиї були церковни орґуляше и композиторе. Прето Бах мал можлївосци вчас ше упознац зоз компонованьом и граньом на вецей [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]]. Й. С. Бах остал вчас без родичох, уж у 9-им року, и бул примушени жиц зоз своїм старшим братом, тиж церковним орґуляшом. Здобул високе образованє у обласци филозофиї и теолоґиї. 1700. року достал стипендию за школованє у школи св. Михаела, дзе пришол до контакту зоз озбильнєйшу музичну културу. После законченого школованя, 1703. року, постал виолиниста и [[дзияк]] у [[Святи храм|церкви]] св. Томи у Лайпциґу.<ref>Über Bach. 1992. стр. 17, 23., Anthologie, Philipp Reclam jun. Stuttgart.</ref>Ту прежил найдлугшу часц живота нєдостаточно порозумени и нє барз почитовани. Грал на орґульох, чембалу, виоли да ґамба (барокна виола) и виолини (гушлї).<ref>Güttler, Hermann. „Humanismus und Musik”. 2. 1946: 827.. ff.</ref> Здобул славу, окрем як винїмкови [[инструменталиста]] тиж и як винїмкови [[Импровизация (музика)|импровизатор]] у тедишнєй барокней епохи.<ref>[https://web.archive.org/web/20080517054843/http://filomusica.com/filo14/paloma.html„JOHANN SEBASTIAN BACH. SU HERENCIA”.] Filomusica. 2001. Архивирано из оригинала 17. 05. 2008. г. Приступљено 03. 05. 2008.</ref> Й. С. Бах ше двараз женєл и з тих двох малженствох мал двацецеро дзеци. Велї з нїх постали тиж значни музичаре. Без огляду же мал вельо дзеци, жадал же би му дзеци були музично образовани и поготов же би знали грац на клавиру – од тих лєгких композицийох за початнїкох, по тоти барз чежки, за концертне виводзенє. Дзепоєдни з його синох зазначели успихи, а їх музични дїла ше виводзи и нєшка на концертох: Вилгелм Фридман Бах (1710—84), Карл Филип Емануел Бах (1714—88), Йоган Кристоф Фридрих Бах (1732—95), Йоган Кристиян Бах (1735—82). Попри синох, визначни школяре Йогана Себастияна Баха були: Йоган Лудвиґ Кребс и Йоган Филип Кирнберґер. == Бахов опус == Опус Й. С. Баха мож подзелїц на три стилски периоди. Перши период: Ученє и усовершованє (1700 – 1713. рок) Концентрує ше на орґулї и клавир и на компонованє церковних кантатох. Приклад му була нємецка инструментална и [[вокална музика]] барока. Период майсторства: (1713 – 1739.) Зєдинює характеристики италиянскей музики барока (ясносц-пречисценосц мелодиї, ритмична динамика) и нємецки стил (розсудзованє, комплексна нукашня структура),<ref>Güttler, Hermann. „Humanismus und Musik”. 2. 1946: 827.. ff.</ref> зоз чим створени ориґинални стил хтори применєл и хасновал у шицких значних музичних формох свойого часу (окрем опери).<ref>[https://www.nezavisne.com/kultura/muzika/Johan-Sebastijan-Bah-muzicki-virtuoz-stub-univerzalne-kulture/652229#google_vignette Johan Sebastijan Bah, muzički virtuoz, stub univerzalne kulture”]</ref> [[File:Gedenktafel Bachhaus-2.jpg|right|thumb|332x332px|Мемориялна плоча на Баховей родней хижи у Айзенаху]] Остатнї период: (1739 – 1750) то период абсолутного совершенства. Пошвецує ше инструемнталней музики, власни полифони стил му постава ище баржей контрапунктични, а сучасносц вплївує на його творчосц. == Й. С. Бах - орґуляш == Й. С. Бах док жил бул познатши як орґуляш. Орґулї то инструмент зоз типками (клавишами) и металнима цивами през хтори преходзи и трепеци [[воздух]] хтори продукує [[звук]] - [[Тон|тони]]. То найвекши и найзложенши инструмент хтори ма 2-7 клавиятури за руки и єдну калвиятуру за ноги (такв. педали) и вельо ґомбички-реґистри за реґулованє звука. Бахов професионални циль першенствено бул же би постал винїмкови орґуляш часу у хторим жил. Музика за инструменти зоз клавиятуру вше мала централне место у його [[Опус (музика)|опусу]]. Жадал и намагал ше же би тоти инструменти добили значносц векши од улоги ''континуа'' у [[Оркестер|оркестру]] так же у своїх числених концертох за чембало, на хторим вироятнє сам грал, уношел солистични часци. Друга характеристика Баховей [[Подзелєнє музики|музики]] то уношенє виртуозних пасажох до виолинскей и орґульскей мелодиї. На майсторски способ комбиновал вокалну и инструменталну музику. == Бахово музични форми (жанри). == [[File:B-a-c-h.svg|right|thumb|313x313px|Музични мотив Bахового презвиска (B-A-C-H)]]У винїмковим плодним и креативним периодзе написал пейц рочни циклуси кантатох за свойо перши шейсц роки пребуваня у Лайпциґу (два циклуси затрацени). Векшина з тих дїлох засновани на библийних стихох хтори ше внєдзелю  читали у лутеранских церквох. Хасновал як инспирацию и популарни  (духовни мелодиї) [[Гимна|гимни]] (''Wachet auf! Ruft uns die Stimme'', ''Nun komm, der Heiden Heiland'').<ref>[https://www.challengerecords.com/ Complete Bach Cantatas vol 20 | Challengerecordsint”. 2008. Приступљено 03. 05. 2008. Сукоб URL]</ref> За свойого живота Й. С. Бах викомпоновал коло 300 кантати хтори ше и нєшка виводза. Кантата и позната його писня ,,Ох, як любим&#39;&#39; то часц векшей композициї з назву ,,Кантата о валалу.&#39;&#39; То длугша композиция за шпиванє зоз [[Корепетиция|инструменталним провадзеньом]], состої ше зоз вецей писньох хтори тематски повязани. Назву достала зоз италиянского слова ,,кантаре&#39;&#39;, а значи шпивац. Єдно зоз познатших дїлох було и вола ше ''бадинери''. Слово о фрацузким танцу, хтори бул популарни у Баховим чаше.<ref> [https://web.archive.org/web/20050112100614/http://jan.ucc.nau.edu/~tas3/life.html Wolff 2000] bok 161–64</ref> '''Бадинери''' состойна часц композициї хтора ше наволує ''свита''. То дїло за окестер, хторе ше состої зоз вецей барокних танцох. Инструмент хтори ше видвоює найчастейше флаута - дуйни древени инструмент. Пред конєц живота постал цемни. Почесне мено му було '''''Майстор над майстрами'''''. Бах у своїх композицийох и зоз полифоним стилом и комплеметарним ритмом по нєшкайши час нєпревозидзени. Музику под час барока ше нотацийно записовало так же [[композитор]] назначел лєм основну конструкцию дїла, а задаток интерпретатора бул же би розвил музични косцанїк и инспиративно ше надовязал зоз своїма музичнима схопносцами и додал мелизми - нотни прикраски и на тот способ импровизовал. Як педаґоґ, творел зборнїки дїлох хтори виглєдую уметнїцки и технїцки можлївосци инструментох и музичних жанрох. Найпознатши приклад таких дїлох то познати два кнїжки (прикладнїки ) '''''Добре темперовани клавир''''', у хторим ше находза прелудиюми и фуґи, розробени и похасновани розлични технїки компонованя у каждим дурским и молским тоналитету. То Анґлийски и Французки свити и партити зоз кетенского периода. Систематично хаснує рижнородну метрику, тиж и тоналитети з повисшовачками и знїжовачками. Експерименти зоз интервалами можу ше чуц у ''Ґолдберг варияцийох''. У дїлу ''Уметносц фуґи'' представени зборнїки можлївосцох технїки компонованя фуґи. == После Баха – открице о 100 роки == После Баховей шмерци, швет подполно забул на ньго. Односно по 19. вик, а теди ше на музичней сцени зявел нємецки композитор Феликс Менделсон (1809-1847). Менделсон случайно єдного дня, кед ше врацал дому, зашол до месарнї купиц месо. Месар замотал месо до виписаного нотного паперу. Менделсона дома зацикавело цо то написане на тим паперу и розмотал месо, вжал папер и шеднул за клавир. Док грал попробовал препознац дїло хторе грає, алє му ше то нє удавало. Збуньовал го ище баржей факт же ше робело о квалитетней и барз добрей композициї и нє могол себе вериц же тото дїло нїґда нє чул. [[File:BWV1001-cropped.jpg|right|thumb|470x470px|Соната за виолину, ч. 1, ге-мол (BWV 1001), рукопис зоз Баховим потписом.]]После рижних нєуспишних способох дознац чийо то дїло до хторого було закруцене месо, врацел ше до истей месарнї и питал ше месарови одкаль му папери до хторих замотує месо. Месаров одвит бул же кед купел тоту хижу, на пойдзе нашол вельо нотни папери и, же би ушпоровал, паковал месо до тих паперох. Менделсон виражел жаданє опатриц кельо на пойдзе ище остало таки папери и кед видзел вельку громаду нотного паперу замодлєл месара най му преда папери, на цо месар зразу пристал. Менделсонови требало три роки же би ушорел шицки композициї. Даєдним композицийом хибели часци, даєдним були помишани боки, а мал бриґи дознац хто автор тих нєвироятних дїлох, прето же у 19. вику нїхто нє чул за Йогана Себастияна Баха. Так же, после трох рокох кед тоту обсяжну роботу закончел, Менделсон вибрал даскельо композициї хтори по його думаню були найлєпши и пририхтал концерт зоз Баховима композициями. Феликс Менделсон Бартолди ознова 1829. организовал виводзенє Баховей ''Пасиї по Матею''.<ref>Christoph Wolff (2007). Johann Sebastian Bach. стр. 8., Fischer-Verlag, Juni.</ref> Менделсон и Брамс пред тим виводзели Бахов клавирски репертоар и на тот способ популаризовали значного композитораи музичара. Теди ше Бах ознова ,,народзел&#39;&#39; и врацел до музики, до музичного швета и ту остал по нєшка. Нєт виводзача хтори нє ма на своїм виводзацким репертоаре даєдну Бахову композицию. Року 1850. основане ,,Бахово здруженє&#39;&#39; (''Bach-Gesellschaft'') зоз мисию позберац и обявиц Бахово дїла.<ref>Vega, Daniel S. Cernuda (2004). Bach: repertorio completo de la música vocal. Cátedra. стр. 11—13. ISBN 978-84-376-2188-3.</ref> Концом 19. и у 20. вику його музика постала нєзаобиходна часц програмох шицких музичних школох, тиж и музичних академийох и конзерваториюмох. == Особни прикмети == Бах щиро и зоз праведносцу уважовал своїх сучашнїкох. Нє удало ше му нїґда стретнуц зоз композитором Ф. Гендлом кед Гендл нащивйовал Нємецку, и пре тото себе нє пребачел и бановал до конца живота. Бах бул скромни, педантни, побожни и велькодушни чловек хтори ше крашнє одношел ґу своїм школяром. Форкел, Бахов биоґраф, гварел же його душевносц и уметнїцка слава вплївовали на тото же його обисце ридко кеди було без госцох. (17) З другого боку, знал буц ,,нагли&#39;&#39; и гнїваци, окреме ґу нє добрим ґаздом и слабим – подлим музичаром. У своїм 20 року у єдней звади вицагнул и упар меч на колеґу, алє их други музичаре роздвоєли. Бах нїч нє робел на популаризациї своїх кантатох и пасийох, и нє його заслуга же тоти дїла сцигли по нас и же су нєшка познати. Сам Бах нє бул свидоми велькосци и значносци своїх дїлох, анї того же постанє симбол музики своєй епохи. Кед компоновал, Бах нє роздумовал о тим чи хор годзен, чи є у можлївосци одшпивац його дїла, анї чи го будзе паства розумиц. Його дїло глїбоко релиґийне  — творел на славу Бога. Часто прикрашовал свойо композициї зоз смислом  „Лєм Господу слава“ (''Soli Deo Gloria'') або „Исусе, помогнї“ (''Jesu Juva''). Йоган Себастиян Бах бул побожни вирнїк, а то значело по лутеранскей традициї же мал особне одношенє зоз Богом. Тото допринєсло же векшу часц його репертоара пошвецел духовней музики, першенствено лутеранскей хорскей гимни. Теолоґийни характеристики - ,,одгуки” видлїви у його дїлох; партита ''Sei Gegrüsset'' составена зоз теми и 11 варияцийох, хтори мож подзелїц на два часци (у єдним по шейсц), а то одвитує лутеранскей казанї (проповиду) заснованей на повторйованю, а може ше толковац и як симбол Христа. Остатнї слова хтори Бах вигварел пред свою шмерц, були: ... '''''Чи останє дацо после мнє'''''? Думал же твори лєм ,,просекову музику&#39;&#39; и нє бул свидоми яке музичне благо охабя за собу. Остатнї период Баховей музики означени зоз обявйованьом ''Вежби за клавир'' ч. 3 (''Clavier-Übung III'') 1739, и тирва по його шмерц 1750, у чаше кед компоновал ''Уметносц фуґи''. У тим дїлу свойого опуса Бах ше пошвецел инструменталней музики, власни стил му постава ище баржей контрапунктски, зоз комплементарим ритмом а обачую ше видлїви знаки тенденциї сучаного/модерного часу.<ref>Boyd y Ramón de Andrés, Malcolm (2001). J.S. Bach Edición 250 aniversario. Volumen I. RBA Coleccionables. стр. 181—183. ISBN 978-84-473-1713-4.</ref> == Бахово нaйпознатши дїла == ♦ Баховo доприношенє теориї музики <ref>[https://exa2397.wordpress.com/2018/04/25/najpoznatija-bahova-dela/ Najpoznatija bahova dela]</ref> <ref>Christoph Wolff (2007). Johann Sebastian Bach. стр. 8., Fischer-Verlag, Juni.</ref>: * Фуґи и канони (Уметносц фуґи) * Дурски и молски тоналитет (Добре темперовани клавир) * Розвой гармониї (Хроматска фантазия и фуґа) * Полифония (соло дїла за флауту, сонати и партити за соло виолину, свити за виолончело) * Инструментация (Брандербуржски концерти) * Творел и мали форми (Зборнїк дїлох за орґулї) и колосални композициї (Пасия по Матею) ♦ Вокални дїла: [[File:Young Bach2.jpg|right|thumb|300px|Й.С.Бах у младосци (1715.)]]* 224 кантати * 10 миси * 7 мотети * 2 закончени пасиї * 3 ораториюми * 188 корали * 4 писнї ''(lieder -'' соло писнї) * 1 кводлибет * 58 духовн розшпиви ♦ Даєдни инструментални дїла: * 9 трио сонати за орґулї * 28 прелиди и токати за орґулї * 10 фуґи и фантазиї за орґулї, * Симфония у ЕФ –дуру * 5 орекстрово свити (увертити) * 6 Брандербуржски концерти * 30 инвенциї и симфониї за чембало * 6 анґлийски свити * 27 свити и партити за чембало * 3 менуети за чембало == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20020819204617/http://www.elca.org/co/mosaic/winter02.html Слава само Богу: Живот Ј. С. Баха”.] * [https://web.archive.org/web/20050112100614/http://jan.ucc.nau.edu/~tas3/life.html Бахово образовање и каријера”] web.archive.org/ * [https://web.archive.org/web/20110202152350/http://www.bach-leipzig.de/ Бахов архив у Лајпцигу”.] web.archive.org * [https://web.archive.org/web/20050103013435/http://jan.ucc.nau.edu/~tas3/wtc.html Снимак извођења Добро темперованог клавира”.] web.archive.org * [https://www.rts.rs/magazin/muzika/4032024/bah-je-i-za-dzezere-i-rokere-najvazniji-kompozitor-u-istoriji-muzike.html Бах је и за џезере и рокере најважнији композитор у историји музике] rts.rs * [https://www.umetnickaskola.com/post/bah-zanimljivi-detalji-iz-zivota Bah - zanimljivi detalji iz života čuvenog kompozitora] umetickaskola.com {{Commonscat}} == Референци == <references /> {{DEFAULTSORT: Бах , Йоган Себастиян }} [[Катеґория:Композиторе]] [[Катеґория:Нємецки композиторе]] [[Катеґория:Инструменталисти]] [[Катеґория:Чембалисти]] [[Катеґория:Барокни композиторе]] [[Катеґория:Народзени 1685]] [[Катеґория:21. марец]] [[Катеґория:Умарли 1750]] [[Катеґория:28.юлий]] bby2ped24y1cnr9eynqn4udcbvlrkyh Шаблон:Delete 10 2540 19969 19825 2026-07-19T14:09:23Z Minorax 71 19969 wikitext text/x-wiki <div align="center"> {| style="border:1px solid black; background:#FFC887; padding-left:1em; padding-right:1em; margin-top:1em; margin-bottom:1em;" |+ ! [[File:Vista-trashcan empty-alt.png|frameless|57x57px]] !! '''<big><u>Тота статя пропонована за безпошреднє вишчицє</u></big>'''{{#if:{{{1|}}}|<br />Нашлїдована причина: ''{{{1}}}''|.}} Администратори Википедиї, прошиме, кратко оглядняце тот предклад. Кельо нє єсце за вишчицє, <u>нє вишчице тот шаблон</u>, алє <u>викажце ваш суд на [[{{TALKPAGENAME}}|статї за обчаска]]</u>. |}</div> <includeonly>[[Катеґория:Боки за безпошреднє вишчицє]]</includeonly> lwteehf2vu0rts41o6tqdlt92hkw8fj Интервал (музика) 0 2564 19985 18289 2026-07-19T14:14:26Z Minorax 71 19985 wikitext text/x-wiki [[File:Interval numbers.gif|right|thumb|343x343px|Музични интервали]]'''Интервал''' (лат. ''intervallum'', розмак) у [[Подзелєнє музики|музики]] представя розмак медзи гоч хторима двома тонами у скали лєбо у мелодиї. Нїзши [[тон]] интервала ше вола долнї а висши горнї, винїмок чиста прима хторей обидва тони єднакей/истей висини. Интервали ше дзеля на гармонски, при хторих два тони звуча источасно и мелодийски, при хторих ше два тони чую єден за другим. Други два подзелєня интервалох; то по велькосци и по файти.<ref>„Interval”. In L. Root, Deane. ''Grove Music Online. Oxford Music Online''. Oxford University Press.</ref><ref>Aldwell, E; Schachter, C.; Cadwallader, A. (11. 3. 2010), „Part 1: The Primary Materials and Procedures, Unit 1”, ''Harmony and Voice Leading'' (4th изд.), Schirmer, стр. 8, ISBN 978-0495189756</ref> Нотацийни и звучни приклад даскелїх интервалох: велька терца f<sup>1</sup>– a<sup>1</sup>, кварта f<sup>1</sup>– b<sup>1</sup>, [[квинта]] f<sup>1</sup>– c<sup>2</sup> и [[октава]] f<sup>1</sup> – f<sup>2</sup>. <ref name=":0">Mit den Frequenzen für f<sup>1</sup> (352&nbsp;[[Hertz (Einheit)|Hz]]), a<sup>1</sup> (440&nbsp;Hz), b<sup>1</sup> (469,33&nbsp;Hz), c<sup>2</sup> (528&nbsp;Hz) und f<sup>2</sup> (704&nbsp;Hz) berechnet sich das Frequenzverhältnis der Intervalle in der reinen Stimmung folgendermaßen: Große Terz&nbsp;=&nbsp;5:4 (f<sup>1</sup>–a<sup>1</sup>: 440&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;5:4), Quarte&nbsp;=&nbsp;4:3 (f<sup>1</sup>–b<sup>1</sup>: 469,33&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;4:3), Quinte&nbsp;=&nbsp;3:2 (f<sup>1</sup>–c<sup>2</sup> 528&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;3:2) und Oktave&nbsp;=&nbsp;2:1 (f<sup>1</sup>–f<sup>2</sup>: 704&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;2:1)</ref> <score lang="ABC" vorbis="1"> X:2019/10 M:4/4 L:1/4 K:F F A [F2A2]| F B [F2B2]| F c [F2c2]| F f [F2f2]|] </score>Скрацене означованє предходного прикладу: '''В3 -''' велька терца (f–a), '''Ч4 -''' чиста кварта (f–b<sup>)</sup>, '''Ч5''' - Чиста квинта (f–c<sup>2</sup> ) и '''Ч8-'''чиста октава (f<sup>1</sup>–f<sup>2</sup>.) <ref name=":0" /> У заходней [[Подзелєнє музики|музики]], интервали ше найчастейше розликую по розмаку тонох-[[Нота|нотох]] диятонскей [[Скала|скали]]. Найменши од тих интервалох то [[полутон]].<ref>Duffin, Ross W. (2008). [https://books.google.rs/books?id=i5LC7Csnw7UC&q=how+equal+temperament+ruined+harmony&redir_esc=y''How equal temperament ruined harmony : (and why you should care)]'' (First published as a Norton paperback. изд.). New York: W. W. Norton. стр. 163. <nowiki>ISBN 978-0-393-33420-3</nowiki>. Приступљено 28. 6. 2017.</ref><ref>. Miller, Michael (2005).[ [https://books.google.rs/books?id=sTMbuSQdqPMC&redir_esc=y<nowiki/>.''The Complete Idiot's Guide to Music Theory, 2nd ed. Penguin. бок 19. ISBN 1-59257-437-8.. [Indianapolis, Indiana]: Alpha, 2005.''</ref><ref>Capstick, John Walton (1913). [https://books.google.rs/books?id=bwNJAAAAIAAJ&q=most+dissonant-interval+semitone+intitle:sound&pg=PA227&redir_esc=y ''Sound: An Elementary Text-book for Schools and Colleges''.] Cambridge University Press.</ref> Интервали менши од полутона ше наволую микротони. Микротони ше можу формовац хаснуюци ноти рижних файтох нєдиятонских скалох. Даєдни зоз найменших ше наволую „запяти-розкол, дияшизма,” и зоз тим ше описую мали одступаня, и обачлїви су у поєдиних системох присподобйованя, медзи енхармонских еквивалентних [[Нота|нотох]] як цо то c♯ (cis) и d♭ (des). Интервали можу буц арбитрарно мали, аж нєобачлїви за людске ухо. У физичним смислу, интервал то одношенє помедзи два сонични фреквенциї. Напр. гоч хтори два тони єдней октави маю медзисобне фреквенцийне одношенє 2:1. То значи же инкременти-фиксни лєбо пременлїви повекшаня даякей вредносци висини тона, за исти интервал резултую повекшаня фреквенциї, гоч людске ухо доживює тото як линеарне звекшанє до висини. Интересантно спомнуц же даєдни нєевропски музични култури хасную скали хтори далєко од европскей 12 тонскей системи, напр. у Индиї поставени системи хтори дзеля октаву на 22 часци/крочаї „шрути.” За прeучoванє и упоредзованє розличних скалох у теориї хаснує ше окремна єдинка - цент, хтора дзелї полутон на 100 єднаки часци.То мерни єдинки, виведзени зоз лоґаритма фреквенцийного одношеня у математики. У заходней [[Теория музики|музичней теориї]], найчастейша схема за интервали описує два прикмети интервала: квалитет-файта (чисти (перфектни), вельки, мали, звекшани, зменшани) и число (перши, други, треци, штварти интервал итд.). Даєдни приклади то мала трецина (терца) лєбо перфектна/чиста пиятина (квинта). Тоти мена нє идентификую лєм розлики у полутонох медзи горнїх и долнїх нотох, алє тиж и способ на хтори ше интервал чита/щитує (серб.спелује). Значносц читаня/щитованя походзи зоз историйней пракси роздвойованя фреквенцийного одношеня енхармонских интервалох як цо то g–g♯ (g-gis) и g–a♭.(g-as)[8] == Подзелєнє интервалох == Кед ше тони пошорую по велькосци, повагу ше обраца на диятонску розлику медзи двома тонами. Напр. c-d (це-де) и cis-des (цис-дес), то секунди прето же обидва маю диятонски мена зоз солмизацию do-re (до-ре). Постоя осем степени велькосци интервалох од хторих ше можу формовац шицки други. Кажде мено интервала мож означиц зоз адекватнима числами: Прима (1), кварта (4), октава (8) итд. Прето ше тоти интервали наволую '''''єдноставни''''' лєбо '''''прост'''''и, їх мена то: 1''. Прима'', обидва тони интервала маю исте мено 2''. Секунда'', хтору творя два сушедни тони 3''. Терца'', розмак трох тонох (кед висши тон треци од нїзшого) 4''. Кварта'', розмак штирох тонох (кед висши тон штварти од нїзшого) 5. ''Квинта'', розмак пейцох тонох (кед висши тон пияти од нїзшого) 6. ''[[Секста (музика)|Секста]]'', розмак шейсцох тонох (кед висши тон шести од нїзшого 7. ''Септима'', розмак седем тонох (кед висши тон седми од нїзшого) 8. ''[[Октава]]'', розмак осем тонох (кед висши тон осми од нїзшого) Други интервали, ше наволую '''''зложени''''', и формую ше по принципу „єдна октава + терца“, „єдна октава + секста“, „две октаве + квинта“ итд. Мена тим интервалом ше даваю по (шорних числох) пошорованих числох: Нона (9) = октава (8) + 1 секунда (2) (поновени октавни тон а хтори ма у своїм составе и секунда ше нє рахує прето 8+1 а НЄ 8+2). ''Децима'' (10) = октава (8) + терца (3) ''Ундецима'' (11) = октава + кварта (4) ''Дуодецима'' (12) = октава + квинта (5) ''Tерцдецима'' (13) = октава + секста (6) ''Kвартдецима'' (14) = октава + септима (7) ''Kвинтдецима'' (15) = октава +октава (8) == Интервали по файти == Окрем такого подзелєня, постої и подзелєня интервалох по файти, прето же гармонски, кажди зоз тих интервалох може буц формовани до вецей вариянтох. Интервали по файти можу буц: * Чисти, то можу буц: прима, кварта, квинта и октава. * Вельки и мали: можу буц секунда, терца, секста и септима. * Зменшани, можу буц шицки интервали окрем прими. * Звекашни, можу буц шицки интервали. Опатриц и послухац долнї приклад:[[File:Main intervals from C.png|center|thumb|614x614px|Нотни и звучни приказ интервалох по файти (од прими по октаву)[[File:Intervals.mid|300px]]]] Други интервали (такв. ''зложени интервали'') як цо напр. нона лєбо дуодецима нашлїдзую прикмети тонох хтори их вєдно зоз одредзеним числом октави формує. Понеже нона = октава + секунда, то значи же нона будзе мац прикмету як и секунда (велька, мала, зменшана або звекшана) итд. (нїжей приклад) Єдноставни интервали по файти схематски приказ: {| class="wikitable" |+ ! colspan="5" |И н т е р в а л и п о ф а й т и |- |<div style="text-align: center;">'''Файта''' | colspan="4" |<div style="text-align: center;">'''Интервали''' |- |Чисти |прима |кварта |квинта |октава |- |Вельки |секунда |терца |секста |септима |- |Мали |секунда |терца |секста |септима |- |Зменшани | colspan="4" |можу буц шицки интервали окрем прими. |- |Звекшани | colspan="4" |можу буц шицки интервали. |} Схема шицких єдноставних интервалох и їх характеристикох зоз прикладами. {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" |Єдноставни интервали и характеристики |- | rowspan="2" |<div style="text-align: center;">'''Интервали''' '''+''' '''числово''' '''ознаки''' | rowspan="2" |<div style="text-align: center;">'''Нотни Приклад''' | colspan="5" |<div style="text-align: center;">'''Файта интервалox''' |- |<div style="text-align: center;">'''Чиста''' |<div style="text-align: center;">'''Велька''' |<div style="text-align: center;">'''Мала''' |<div style="text-align: center;">'''Зменшана''' |<div style="text-align: center;">'''Звекшана''' |- |Прима (1) |[[File:1 cz.png|90px|]] |чиста c - c |<div style="text-align: center;"> — | align="center"| — | align="center"| — |звекшана c - cis 1 полутон |- |Секунда (2) |[[File:2 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - d 2 полутони |c - des 1 полутон |c - deses тони исто звуча |c - dis 1 полутон |- |Терца (3) |[[File:3 w.png|90px|]] |<div style="text-align: center;">— |c - e 4 полутони |c - es 3 полутони |c - eses цали степен |c - eis 5 полутони |- |Кварта (4) |[[File:4 czy.png|90px|]] |с - f 5 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - fes 6 полутони |c - fis 4 полутони |- |Квинта (5) |[[File:5 cz.png|80px|]] |c - g 6 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - ges 6 полутони |c - gis 7. полутони |- |Секста (6) |[[File:6 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - a 7 полутони |c - аs 8 полутони |c - asas 9 полутони |c - ais 10 полутони |- |Септима (7) |[[File:7 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - h 11 полутони |c - b 10 полутони |c - heses 9 полутони |c - his 12 полутони |- |Октава (8) |[[File:8 cz.png|90px|]] |с<sup>1</sup> - c<sup>2</sup> 12 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - ces 11 полутони |c - cis 13 полутони |- ! colspan="7" |Зложени интервали и їх характеристики |- | rowspan="2" |<div style="text-align: center;">'''Интервал''' + '''числовo ознаки''' | rowspan="2" |<div style="text-align: center;">'''Нотни приклад''' | colspan="5" |<div style="text-align: center;">'''Фaйта интервалох''' |- |<div style="text-align: center;">'''Чисти''' |<div style="text-align: center;">'''Вельки''' |'''Мали''' |<div style="text-align: center;">'''Зменшани''' |<div style="text-align: center;">'''Звекшани''' |- |Октава (8) + секунда (2) ='''Нона''' (9) |[[File:9 w.PNG|90px|]] |<div style="text-align: center;">— |велька c<sup>1</sup> - d<sup>2</sup> |мала c<sup>1</sup>- des<sup>2</sup> |зменшана c<sup>1</sup> - deses<sup>2</sup> |зекшана c<sup>1</sup>- cis<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Терца (3) = '''децима ('''10''')''' |[[File:10 w.png|90px|]] |<div style="text-align: center;">— |велька c<sup>1</sup> - e<sup>2</sup> |мала c<sup>1</sup> - es<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- eses<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - eis<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Кварта (4) '''Ундецима''' (11) |[[File:11cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - f<sup>2</sup> |<div style="text-align: center;">— |<div style="text-align: center;">— |c<sup>1</sup> - fes<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - fis<sup>2</sup> |- |Октава + Квинта (5) '''Дуодецима''' (12) |[[File:12cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - g<sup>2</sup> |<div style="text-align: center;">— |<div style="text-align: center;">— |c<sup>1</sup> - ges<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - gis<sup>2</sup> |- |Октава + Секста (6) '''Терцдецима''' (13) |[[File:13 w.png|90px|]] |<div style="text-align: center;">— |c<sup>1</sup> - a<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - as<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- asas<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- ais<sup>2</sup> |- |Октава + Септима (7) '''Квартдецима''' (14) |[[File:14 w.png|90px|]] |<div style="text-align: center;">— |c<sup>1</sup> - h<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - b<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- heses<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>-his<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Октава (8) '''Квинтдецима''' (15) |[[File:15cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - c<sup>3</sup> |<div style="text-align: center;">— |<div style="text-align: center;">— |c<sup>1</sup> - ces<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - cis<sup>3</sup> |} '''Чиста прима.''' У чистей прими долнї и горнї тон идентични. Приклад: c-c. Односно, чиста прима то поновени тон. '''Звекшана прима.''' Прекомерну приму твори розмак помедзи горнього и долнього тона єден полутон. Приклад: c-cis. '''Зменшана секунда.''' Секунда хторей тони исто звуча попри розличного диятонского мена. Приклад: c-dеsеs. Еквивалентна є чистей прими. '''Мала секунда.''' Секунда хторей розмак помедзи тонох єден полутон. Приклад: c-dеs. '''Велька секунда.''' Секунда у хторей розмак помедзи тонох цали степен. Приклад: c-d. '''Звекшана секунда.''' Секунда у хторей розмак медзи тонами три полутони. Приклад: c-dis. По звучносци є еквивалентна малей терци.. '''Зменшана терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами цали степен. Приклад: це-есес. По звучносци еквивалентна велькей секунди. Зменшана терца ше состої од двох малих секундох М2 + М2 = УМ3 (приклад c-des +des-eses) '''Мала терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами три полутони. Приклад: c-s. '''Велика терца.''' Терца хторей розмак медзи тонами штири полутони. Приклад: c-е. '''Звекшана терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами пейц полутони. Приклад: c-еis. По звучносци є еквивалентна чистей кварти. '''Зменшана кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами штири полутони. Примклад: c-f. По звучносци є еквивалентна велькей терци. '''Чиста кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами пейц полутони. Приклад: c-f. (окрем винїмку: f-b) '''Звкшана кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами шейсц полутони. Приклад: c-fis. '''Зменшана квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами шейсц полутони. Приклад: c-ges. По звучносци є еквивалентна прекомерней кварти. '''Чиста квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-g. '''Звекшана квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-gis. По звучносци є еквивалентна малей сексти. '''Зменшана секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-аsаs. По звучносци є еквивалентна чистей квинти. '''Мала секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами осем полутони. Приклад: c-аs. '''Велька секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами дзевец полутони. Приклад: c-а. '''Звекшана секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами дзешец полтони. Прикалд: c-аiс. По звучносциє еквивалентна малей септими. '''Зменшана септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дзевец полутони. Приклад: c-hesеs. По звучносци є еквивалентна велькей сексти '''Мала септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дзешец полтони. Приклад: c-b. '''Велька септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами єденац полутони. Приклад: c-h. '''Звекшана септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дванац полутони. Прикладр: c-his. По звучносци є еквивалентна чистей октави. '''Зменшана октава.''' Октава у хторей розмак медзи тонами єденац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>-ces<sup>2</sup>. По звучносци є еквивалентна велькей септими. '''Чиста октава.''' Главна статя октава (музика). Октава у хторей розмак медзи тонами дванац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>- c<sup>2</sup>. '''Звекшана октава.''' Октава у хторей розмак медзи тонами тринац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>-cis<sup>2</sup> == Инверзия интервалох == Интервали можу мац рушанє тонох-инверзию (такв. обрацанє) интервала кед долнї тон интервала ма рух-скок за октаву висше и теди вон постава горнї тон. И процивно горнї тон постанє долнї. Илустрация хтора приказує обрацанє-инверзию интервалох: [[File:Komplementaerintervall1.PNG|center|thumb|623x623px|Инверзия (обрацанє) интервалох)]] То значи же прима-1 у инверзиї дава октаву 8 Секунда-2 дава септиму 7 Терца-3 дава сексту 6 Кварта-4 дава квинту 5 Квинта-5 дава кварту 4 Секста-6 дава терцу 3 итд. У таких случайох ''чисти'' интрвали ''оставаю чисти'', алє напр. инверзия меня файту интервала так же: * ''мали'' интерали поставаю ''вельки'', и процивно * ''вельки'' поставаю ''мали'', * ''звекшани'' поставаю ''зменшани'' и * зменшани поставаю повекшани. == Подзелєнє интервалох по звучаню == Акустично/звучно, постої розлика медзи консонантних и дисонантних интервалох. ♦ До ''консонантних'' спадаю: прима, октава, кварта (окрем звекшаней кварти) и квинта (окрем зменшаней квинти), терца и секста. ♦ До ''дисонантних'' спадаю: секунда, септима и тритон-прекомерна кварта; у инверзиї зменшана квинта. Односно зменшани и звекшани интервали. Интервали оможлївюю основу за формированє рижних акордох, хтори творя значну гармонску структуру каждей мелодиї односно музики. == Звучни приклади интервалох по файти == {| class="wikitable" |+ Аудио знїмки на синтисайзеру и струнових инструментох |- ! Полутонии интервалох || Интервал ! || Hависше ! || Hанїзше |- | 1. полутон | Мала секунда | || [[File:Kl sekunde auf.ogg]] C-Des | || [[File:Kl sekunde ab.ogg]] C–H |- | 2. политони || Велька секунда | || [[File:Gr sekunde auf.ogg]] C–D | || [[File:Gr sekunde ab.ogg]] C–B |- | 3.<div style="text-align: center;"> " || Мала терца | || [[File:Kl terz auf.ogg]] C–Es | || [[File:Kl terz ab.ogg]] C–A |- | 4. <div style="text-align: center;">" || Велька терца | || [[File:Gr terz auf.ogg]] C–E | || [[File:Gr terz ab.ogg]] C–As |- | 5<div style="text-align: center;">" || Чиста кварта | || [[File:Quarte auf.ogg]] C–F | || [[File:Quarte ab.ogg]] C–G |- | 6<div style="text-align: center;">" || Звекшана кварта (тритон) | || [[File:Tritonus auf.ogg]] C–Fis | || [[File:Tritonus ab.ogg]] C–Ges |- | 7<div style="text-align: center;">" || [[Квинта|Чиста квинта]] | || [[File:Quinte auf.ogg]] C–G | || [[File:Quinte ab.ogg]] C–F |- | 8<div style="text-align: center;">" || Мала секста | || [[File:Kl sexte auf.ogg]] C–As | || [[File:Kl sexte ab.ogg]] C–E |- | 9<div style="text-align: center;">" || Велька секста | || [[File:Gr sexte auf.ogg]] C–A | || [[File:Gr sexte ab.ogg]] C–Es |- | 10<div style="text-align: center;">" || Мала септима]] | || [[File:Kl septime auf.ogg]] C–B | || [[File:Kl septime ab.ogg]] C–D |- | 11<div style="text-align: center;">" || Велька септима | || [[File:Gr septime auf.ogg]] C–H | || [[File:Gr septime ab.ogg]] C–Des |- | 12<div style="text-align: center;">" || [[Октава]] | || [[File:Oktave auf.ogg]] C–C<sup>2</sup> | || [[File:Oktave ab.ogg]] C–C<sup>2</sup> |} == Литература == * [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BB_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&action=edit Основна теорија музике], [[:sr:Марко_Тајчевић|Марко Тајчевић.]] 1997, pp. 113 — 118 * Apel, Willi (1970). Harvard Dictionary of Music. Taylor & Francis. * Barbieri, Patrizio (1987). „Juan Caramuel Lobkowitz (1606–1682): über die musikalischen Logarithmen und das Problem der musikalischen Temperatur”. Musiktheorie. 2 (2): 145—168. * Benson, Dave (2007). [https://books.google.rs/books?id=Ko1NsIq4qLIC&redir_esc=y. Music: A Mathematical Offering.] Cambridge. ISBN 9780521853873. * Brown, J.C.; Vaughn, K.V. (септембар 1996). [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR „Pitch Center of Stringed Instrument Vibrato Tones” (PDF).] Journal of the Acoustical Society of America. 100 (3): 1728—1735. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Bibcode Bibcode:1996ASAJ.].100.1728B. PMID 8817899. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1121/1.416070.] Приступљено 2008-09-28. * Duffin, Ross W. (2007), „3. Non-keyboard tuning”, ''How Equal Temperament Ruined Harmony (and Why You Should Care)'' (1st изд.), W. W. Norton, ISBN 978-0-393-33420-3 == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=QpGtjtk7Byo Интервали, Основни појмови] * [https://www.youtube.com/watch?v=gisKGxMauOI Интервали] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=gisKGxMauOI Intervali] Подзелєня, файти, инверзия интервалох. youtube.com * Gardner, Carl E. (1912): [https://archive.org/details/essentialsofmusi00gard Essentials of Music Theory,] p. 38 * [https://www.britannica.com/art/interval-musicEncyclopædia Britannica, music Encyclopædia] Music, Theory, interval, Definission * [https://archive.org/details/1918elementsofhar00emeruoft/page/10/mode/2up Elements of Harmony: Vertical Intervals] archive.org * [https://www.youtube.com/watch?v=jNbCoU1lPFo Just intervals, from the unison to the octave, played on a drone note] Звучни и мерни (''цент'') приказ тонох у октави {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музични интервали]] <references /> [[Катеґория:Музика]] iv16bo64oe0v9h8tvp1hhsblrqb4whl 19990 19985 2026-07-19T14:16:28Z Minorax 71 19990 wikitext text/x-wiki [[File:Interval numbers.gif|right|thumb|343x343px|Музични интервали]]'''Интервал''' (лат. ''intervallum'', розмак) у [[Подзелєнє музики|музики]] представя розмак медзи гоч хторима двома тонами у скали лєбо у мелодиї. Нїзши [[тон]] интервала ше вола долнї а висши горнї, винїмок чиста прима хторей обидва тони єднакей/истей висини. Интервали ше дзеля на гармонски, при хторих два тони звуча источасно и мелодийски, при хторих ше два тони чую єден за другим. Други два подзелєня интервалох; то по велькосци и по файти.<ref>„Interval”. In L. Root, Deane. ''Grove Music Online. Oxford Music Online''. Oxford University Press.</ref><ref>Aldwell, E; Schachter, C.; Cadwallader, A. (11. 3. 2010), „Part 1: The Primary Materials and Procedures, Unit 1”, ''Harmony and Voice Leading'' (4th изд.), Schirmer, стр. 8, ISBN 978-0495189756</ref> Нотацийни и звучни приклад даскелїх интервалох: велька терца f<sup>1</sup>– a<sup>1</sup>, кварта f<sup>1</sup>– b<sup>1</sup>, [[квинта]] f<sup>1</sup>– c<sup>2</sup> и [[октава]] f<sup>1</sup> – f<sup>2</sup>. <ref name=":0">Mit den Frequenzen für f<sup>1</sup> (352&nbsp;[[Hertz (Einheit)|Hz]]), a<sup>1</sup> (440&nbsp;Hz), b<sup>1</sup> (469,33&nbsp;Hz), c<sup>2</sup> (528&nbsp;Hz) und f<sup>2</sup> (704&nbsp;Hz) berechnet sich das Frequenzverhältnis der Intervalle in der reinen Stimmung folgendermaßen: Große Terz&nbsp;=&nbsp;5:4 (f<sup>1</sup>–a<sup>1</sup>: 440&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;5:4), Quarte&nbsp;=&nbsp;4:3 (f<sup>1</sup>–b<sup>1</sup>: 469,33&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;4:3), Quinte&nbsp;=&nbsp;3:2 (f<sup>1</sup>–c<sup>2</sup> 528&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;3:2) und Oktave&nbsp;=&nbsp;2:1 (f<sup>1</sup>–f<sup>2</sup>: 704&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;2:1)</ref> <score lang="ABC" vorbis="1"> X:2019/10 M:4/4 L:1/4 K:F F A [F2A2]| F B [F2B2]| F c [F2c2]| F f [F2f2]|] </score>Скрацене означованє предходного прикладу: '''В3 -''' велька терца (f–a), '''Ч4 -''' чиста кварта (f–b<sup>)</sup>, '''Ч5''' - Чиста квинта (f–c<sup>2</sup> ) и '''Ч8-'''чиста октава (f<sup>1</sup>–f<sup>2</sup>.) <ref name=":0" /> У заходней [[Подзелєнє музики|музики]], интервали ше найчастейше розликую по розмаку тонох-[[Нота|нотох]] диятонскей [[Скала|скали]]. Найменши од тих интервалох то [[полутон]].<ref>Duffin, Ross W. (2008). [https://books.google.rs/books?id=i5LC7Csnw7UC&q=how+equal+temperament+ruined+harmony&redir_esc=y''How equal temperament ruined harmony : (and why you should care)]'' (First published as a Norton paperback. изд.). New York: W. W. Norton. стр. 163. <nowiki>ISBN 978-0-393-33420-3</nowiki>. Приступљено 28. 6. 2017.</ref><ref>. Miller, Michael (2005).[ [https://books.google.rs/books?id=sTMbuSQdqPMC&redir_esc=y<nowiki/>.''The Complete Idiot's Guide to Music Theory, 2nd ed. Penguin. бок 19. ISBN 1-59257-437-8.. [Indianapolis, Indiana]: Alpha, 2005.''</ref><ref>Capstick, John Walton (1913). [https://books.google.rs/books?id=bwNJAAAAIAAJ&q=most+dissonant-interval+semitone+intitle:sound&pg=PA227&redir_esc=y ''Sound: An Elementary Text-book for Schools and Colleges''.] Cambridge University Press.</ref> Интервали менши од полутона ше наволую микротони. Микротони ше можу формовац хаснуюци ноти рижних файтох нєдиятонских скалох. Даєдни зоз найменших ше наволую „запяти-розкол, дияшизма,” и зоз тим ше описую мали одступаня, и обачлїви су у поєдиних системох присподобйованя, медзи енхармонских еквивалентних [[Нота|нотох]] як цо то c♯ (cis) и d♭ (des). Интервали можу буц арбитрарно мали, аж нєобачлїви за людске ухо. У физичним смислу, интервал то одношенє помедзи два сонични фреквенциї. Напр. гоч хтори два тони єдней октави маю медзисобне фреквенцийне одношенє 2:1. То значи же инкременти-фиксни лєбо пременлїви повекшаня даякей вредносци висини тона, за исти интервал резултую повекшаня фреквенциї, гоч людске ухо доживює тото як линеарне звекшанє до висини. Интересантно спомнуц же даєдни нєевропски музични култури хасную скали хтори далєко од европскей 12 тонскей системи, напр. у Индиї поставени системи хтори дзеля октаву на 22 часци/крочаї „шрути.” За прeучoванє и упоредзованє розличних скалох у теориї хаснує ше окремна єдинка - цент, хтора дзелї полутон на 100 єднаки часци.То мерни єдинки, виведзени зоз лоґаритма фреквенцийного одношеня у математики. У заходней [[Теория музики|музичней теориї]], найчастейша схема за интервали описує два прикмети интервала: квалитет-файта (чисти (перфектни), вельки, мали, звекшани, зменшани) и число (перши, други, треци, штварти интервал итд.). Даєдни приклади то мала трецина (терца) лєбо перфектна/чиста пиятина (квинта). Тоти мена нє идентификую лєм розлики у полутонох медзи горнїх и долнїх нотох, алє тиж и способ на хтори ше интервал чита/щитує (серб.спелује). Значносц читаня/щитованя походзи зоз историйней пракси роздвойованя фреквенцийного одношеня енхармонских интервалох як цо то g–g♯ (g-gis) и g–a♭.(g-as)[8] == Подзелєнє интервалох == Кед ше тони пошорую по велькосци, повагу ше обраца на диятонску розлику медзи двома тонами. Напр. c-d (це-де) и cis-des (цис-дес), то секунди прето же обидва маю диятонски мена зоз солмизацию do-re (до-ре). Постоя осем степени велькосци интервалох од хторих ше можу формовац шицки други. Кажде мено интервала мож означиц зоз адекватнима числами: Прима (1), кварта (4), октава (8) итд. Прето ше тоти интервали наволую '''''єдноставни''''' лєбо '''''прост'''''и, їх мена то: 1''. Прима'', обидва тони интервала маю исте мено 2''. Секунда'', хтору творя два сушедни тони 3''. Терца'', розмак трох тонох (кед висши тон треци од нїзшого) 4''. Кварта'', розмак штирох тонох (кед висши тон штварти од нїзшого) 5. ''Квинта'', розмак пейцох тонох (кед висши тон пияти од нїзшого) 6. ''[[Секста (музика)|Секста]]'', розмак шейсцох тонох (кед висши тон шести од нїзшого 7. ''Септима'', розмак седем тонох (кед висши тон седми од нїзшого) 8. ''[[Октава]]'', розмак осем тонох (кед висши тон осми од нїзшого) Други интервали, ше наволую '''''зложени''''', и формую ше по принципу „єдна октава + терца“, „єдна октава + секста“, „две октаве + квинта“ итд. Мена тим интервалом ше даваю по (шорних числох) пошорованих числох: Нона (9) = октава (8) + 1 секунда (2) (поновени октавни тон а хтори ма у своїм составе и секунда ше нє рахує прето 8+1 а НЄ 8+2). ''Децима'' (10) = октава (8) + терца (3) ''Ундецима'' (11) = октава + кварта (4) ''Дуодецима'' (12) = октава + квинта (5) ''Tерцдецима'' (13) = октава + секста (6) ''Kвартдецима'' (14) = октава + септима (7) ''Kвинтдецима'' (15) = октава +октава (8) == Интервали по файти == Окрем такого подзелєня, постої и подзелєня интервалох по файти, прето же гармонски, кажди зоз тих интервалох може буц формовани до вецей вариянтох. Интервали по файти можу буц: * Чисти, то можу буц: прима, кварта, квинта и октава. * Вельки и мали: можу буц секунда, терца, секста и септима. * Зменшани, можу буц шицки интервали окрем прими. * Звекашни, можу буц шицки интервали. Опатриц и послухац долнї приклад:[[File:Main intervals from C.png|center|thumb|614x614px|Нотни и звучни приказ интервалох по файти (од прими по октаву)[[File:Intervals.mid|300px]]]] Други интервали (такв. ''зложени интервали'') як цо напр. нона лєбо дуодецима нашлїдзую прикмети тонох хтори их вєдно зоз одредзеним числом октави формує. Понеже нона = октава + секунда, то значи же нона будзе мац прикмету як и секунда (велька, мала, зменшана або звекшана) итд. (нїжей приклад) Єдноставни интервали по файти схематски приказ: {| class="wikitable" |+ ! colspan="5" |И н т е р в а л и п о ф а й т и |- | align="center"| '''Файта''' | colspan="4" align="center"| '''Интервали''' |- |Чисти |прима |кварта |квинта |октава |- |Вельки |секунда |терца |секста |септима |- |Мали |секунда |терца |секста |септима |- |Зменшани | colspan="4" |можу буц шицки интервали окрем прими. |- |Звекшани | colspan="4" |можу буц шицки интервали. |} Схема шицких єдноставних интервалох и їх характеристикох зоз прикладами. {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" |Єдноставни интервали и характеристики |- | rowspan="2" align="center"| '''Интервали''' '''+''' '''числово''' '''ознаки''' | rowspan="2" align="center"| '''Нотни Приклад''' | colspan="5" align="center"| '''Файта интервалox''' |- | align="center"| '''Чиста''' | align="center"| '''Велька''' | align="center"| '''Мала''' | align="center"| '''Зменшана''' | align="center"| '''Звекшана''' |- |Прима (1) |[[File:1 cz.png|90px|]] |чиста c - c | align="center"| — | align="center"| — | align="center"| — |звекшана c - cis 1 полутон |- |Секунда (2) |[[File:2 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - d 2 полутони |c - des 1 полутон |c - deses тони исто звуча |c - dis 1 полутон |- |Терца (3) |[[File:3 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - e 4 полутони |c - es 3 полутони |c - eses цали степен |c - eis 5 полутони |- |Кварта (4) |[[File:4 czy.png|90px|]] |с - f 5 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - fes 6 полутони |c - fis 4 полутони |- |Квинта (5) |[[File:5 cz.png|80px|]] |c - g 6 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - ges 6 полутони |c - gis 7. полутони |- |Секста (6) |[[File:6 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - a 7 полутони |c - аs 8 полутони |c - asas 9 полутони |c - ais 10 полутони |- |Септима (7) |[[File:7 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - h 11 полутони |c - b 10 полутони |c - heses 9 полутони |c - his 12 полутони |- |Октава (8) |[[File:8 cz.png|90px|]] |с<sup>1</sup> - c<sup>2</sup> 12 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - ces 11 полутони |c - cis 13 полутони |- ! colspan="7" |Зложени интервали и їх характеристики |- | rowspan="2" align="center"| '''Интервал''' + '''числовo ознаки''' | rowspan="2" align="center"| '''Нотни приклад''' | colspan="5" align="center"| '''Фaйта интервалох''' |- | align="center"| '''Чисти''' | align="center"| '''Вельки''' |'''Мали''' | align="center"| '''Зменшани''' | align="center"| '''Звекшани''' |- |Октава (8) + секунда (2) ='''Нона''' (9) |[[File:9 w.PNG|90px|]] | align="center"| — |велька c<sup>1</sup> - d<sup>2</sup> |мала c<sup>1</sup>- des<sup>2</sup> |зменшана c<sup>1</sup> - deses<sup>2</sup> |зекшана c<sup>1</sup>- cis<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Терца (3) = '''децима ('''10''')''' |[[File:10 w.png|90px|]] | align="center"| — |велька c<sup>1</sup> - e<sup>2</sup> |мала c<sup>1</sup> - es<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- eses<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - eis<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Кварта (4) '''Ундецима''' (11) |[[File:11cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - f<sup>2</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - fes<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - fis<sup>2</sup> |- |Октава + Квинта (5) '''Дуодецима''' (12) |[[File:12cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - g<sup>2</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - ges<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - gis<sup>2</sup> |- |Октава + Секста (6) '''Терцдецима''' (13) |[[File:13 w.png|90px|]] | align="center"| — |c<sup>1</sup> - a<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - as<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- asas<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- ais<sup>2</sup> |- |Октава + Септима (7) '''Квартдецима''' (14) |[[File:14 w.png|90px|]] | align="center"| — |c<sup>1</sup> - h<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - b<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- heses<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>-his<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Октава (8) '''Квинтдецима''' (15) |[[File:15cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - c<sup>3</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - ces<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - cis<sup>3</sup> |} '''Чиста прима.''' У чистей прими долнї и горнї тон идентични. Приклад: c-c. Односно, чиста прима то поновени тон. '''Звекшана прима.''' Прекомерну приму твори розмак помедзи горнього и долнього тона єден полутон. Приклад: c-cis. '''Зменшана секунда.''' Секунда хторей тони исто звуча попри розличного диятонского мена. Приклад: c-dеsеs. Еквивалентна є чистей прими. '''Мала секунда.''' Секунда хторей розмак помедзи тонох єден полутон. Приклад: c-dеs. '''Велька секунда.''' Секунда у хторей розмак помедзи тонох цали степен. Приклад: c-d. '''Звекшана секунда.''' Секунда у хторей розмак медзи тонами три полутони. Приклад: c-dis. По звучносци є еквивалентна малей терци.. '''Зменшана терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами цали степен. Приклад: це-есес. По звучносци еквивалентна велькей секунди. Зменшана терца ше состої од двох малих секундох М2 + М2 = УМ3 (приклад c-des +des-eses) '''Мала терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами три полутони. Приклад: c-s. '''Велика терца.''' Терца хторей розмак медзи тонами штири полутони. Приклад: c-е. '''Звекшана терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами пейц полутони. Приклад: c-еis. По звучносци є еквивалентна чистей кварти. '''Зменшана кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами штири полутони. Примклад: c-f. По звучносци є еквивалентна велькей терци. '''Чиста кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами пейц полутони. Приклад: c-f. (окрем винїмку: f-b) '''Звкшана кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами шейсц полутони. Приклад: c-fis. '''Зменшана квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами шейсц полутони. Приклад: c-ges. По звучносци є еквивалентна прекомерней кварти. '''Чиста квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-g. '''Звекшана квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-gis. По звучносци є еквивалентна малей сексти. '''Зменшана секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-аsаs. По звучносци є еквивалентна чистей квинти. '''Мала секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами осем полутони. Приклад: c-аs. '''Велька секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами дзевец полутони. Приклад: c-а. '''Звекшана секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами дзешец полтони. Прикалд: c-аiс. По звучносциє еквивалентна малей септими. '''Зменшана септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дзевец полутони. Приклад: c-hesеs. По звучносци є еквивалентна велькей сексти '''Мала септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дзешец полтони. Приклад: c-b. '''Велька септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами єденац полутони. Приклад: c-h. '''Звекшана септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дванац полутони. Прикладр: c-his. По звучносци є еквивалентна чистей октави. '''Зменшана октава.''' Октава у хторей розмак медзи тонами єденац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>-ces<sup>2</sup>. По звучносци є еквивалентна велькей септими. '''Чиста октава.''' Главна статя октава (музика). Октава у хторей розмак медзи тонами дванац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>- c<sup>2</sup>. '''Звекшана октава.''' Октава у хторей розмак медзи тонами тринац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>-cis<sup>2</sup> == Инверзия интервалох == Интервали можу мац рушанє тонох-инверзию (такв. обрацанє) интервала кед долнї тон интервала ма рух-скок за октаву висше и теди вон постава горнї тон. И процивно горнї тон постанє долнї. Илустрация хтора приказує обрацанє-инверзию интервалох: [[File:Komplementaerintervall1.PNG|center|thumb|623x623px|Инверзия (обрацанє) интервалох)]] То значи же прима-1 у инверзиї дава октаву 8 Секунда-2 дава септиму 7 Терца-3 дава сексту 6 Кварта-4 дава квинту 5 Квинта-5 дава кварту 4 Секста-6 дава терцу 3 итд. У таких случайох ''чисти'' интрвали ''оставаю чисти'', алє напр. инверзия меня файту интервала так же: * ''мали'' интерали поставаю ''вельки'', и процивно * ''вельки'' поставаю ''мали'', * ''звекшани'' поставаю ''зменшани'' и * зменшани поставаю повекшани. == Подзелєнє интервалох по звучаню == Акустично/звучно, постої розлика медзи консонантних и дисонантних интервалох. ♦ До ''консонантних'' спадаю: прима, октава, кварта (окрем звекшаней кварти) и квинта (окрем зменшаней квинти), терца и секста. ♦ До ''дисонантних'' спадаю: секунда, септима и тритон-прекомерна кварта; у инверзиї зменшана квинта. Односно зменшани и звекшани интервали. Интервали оможлївюю основу за формированє рижних акордох, хтори творя значну гармонску структуру каждей мелодиї односно музики. == Звучни приклади интервалох по файти == {| class="wikitable" |+ Аудио знїмки на синтисайзеру и струнових инструментох |- ! Полутонии интервалох || Интервал ! || Hависше ! || Hанїзше |- | 1. полутон | Мала секунда | || [[File:Kl sekunde auf.ogg]] C-Des | || [[File:Kl sekunde ab.ogg]] C–H |- | 2. политони || Велька секунда | || [[File:Gr sekunde auf.ogg]] C–D | || [[File:Gr sekunde ab.ogg]] C–B |- | 3.<div style="text-align: center;"> " || Мала терца | || [[File:Kl terz auf.ogg]] C–Es | || [[File:Kl terz ab.ogg]] C–A |- | 4. <div style="text-align: center;">" || Велька терца | || [[File:Gr terz auf.ogg]] C–E | || [[File:Gr terz ab.ogg]] C–As |- | 5<div style="text-align: center;">" || Чиста кварта | || [[File:Quarte auf.ogg]] C–F | || [[File:Quarte ab.ogg]] C–G |- | 6<div style="text-align: center;">" || Звекшана кварта (тритон) | || [[File:Tritonus auf.ogg]] C–Fis | || [[File:Tritonus ab.ogg]] C–Ges |- | 7<div style="text-align: center;">" || [[Квинта|Чиста квинта]] | || [[File:Quinte auf.ogg]] C–G | || [[File:Quinte ab.ogg]] C–F |- | 8<div style="text-align: center;">" || Мала секста | || [[File:Kl sexte auf.ogg]] C–As | || [[File:Kl sexte ab.ogg]] C–E |- | 9<div style="text-align: center;">" || Велька секста | || [[File:Gr sexte auf.ogg]] C–A | || [[File:Gr sexte ab.ogg]] C–Es |- | 10<div style="text-align: center;">" || Мала септима]] | || [[File:Kl septime auf.ogg]] C–B | || [[File:Kl septime ab.ogg]] C–D |- | 11<div style="text-align: center;">" || Велька септима | || [[File:Gr septime auf.ogg]] C–H | || [[File:Gr septime ab.ogg]] C–Des |- | 12<div style="text-align: center;">" || [[Октава]] | || [[File:Oktave auf.ogg]] C–C<sup>2</sup> | || [[File:Oktave ab.ogg]] C–C<sup>2</sup> |} == Литература == * [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BB_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&action=edit Основна теорија музике], [[:sr:Марко_Тајчевић|Марко Тајчевић.]] 1997, pp. 113 — 118 * Apel, Willi (1970). Harvard Dictionary of Music. Taylor & Francis. * Barbieri, Patrizio (1987). „Juan Caramuel Lobkowitz (1606–1682): über die musikalischen Logarithmen und das Problem der musikalischen Temperatur”. Musiktheorie. 2 (2): 145—168. * Benson, Dave (2007). [https://books.google.rs/books?id=Ko1NsIq4qLIC&redir_esc=y. Music: A Mathematical Offering.] Cambridge. ISBN 9780521853873. * Brown, J.C.; Vaughn, K.V. (септембар 1996). [https://sr.wikipedia.org/wiki/ JSTOR „Pitch Center of Stringed Instrument Vibrato Tones” (PDF).] Journal of the Acoustical Society of America. 100 (3): 1728—1735. [https://sr.wikipedia.org/wiki/ Bibcode Bibcode:1996ASAJ.].100.1728B. PMID 8817899. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1121/1.416070.] Приступљено 2008-09-28. * Duffin, Ross W. (2007), „3. Non-keyboard tuning”, ''How Equal Temperament Ruined Harmony (and Why You Should Care)'' (1st изд.), W. W. Norton, ISBN 978-0-393-33420-3 == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=QpGtjtk7Byo Интервали, Основни појмови] * [https://www.youtube.com/watch?v=gisKGxMauOI Интервали] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=gisKGxMauOI Intervali] Подзелєня, файти, инверзия интервалох. youtube.com * Gardner, Carl E. (1912): [https://archive.org/details/essentialsofmusi00gard Essentials of Music Theory,] p. 38 * [https://www.britannica.com/art/interval-musicEncyclopædia Britannica, music Encyclopædia] Music, Theory, interval, Definission * [https://archive.org/details/1918elementsofhar00emeruoft/page/10/mode/2up Elements of Harmony: Vertical Intervals] archive.org * [https://www.youtube.com/watch?v=jNbCoU1lPFo Just intervals, from the unison to the octave, played on a drone note] Звучни и мерни (''цент'') приказ тонох у октави {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музични интервали]] <references /> [[Катеґория:Музика]] h7hdfwafosugkv10b11uehruzd6orsh 19992 19990 2026-07-19T14:17:13Z Minorax 71 19992 wikitext text/x-wiki [[File:Interval numbers.gif|right|thumb|343x343px|Музични интервали]]'''Интервал''' (лат. ''intervallum'', розмак) у [[Подзелєнє музики|музики]] представя розмак медзи гоч хторима двома тонами у скали лєбо у мелодиї. Нїзши [[тон]] интервала ше вола долнї а висши горнї, винїмок чиста прима хторей обидва тони єднакей/истей висини. Интервали ше дзеля на гармонски, при хторих два тони звуча источасно и мелодийски, при хторих ше два тони чую єден за другим. Други два подзелєня интервалох; то по велькосци и по файти.<ref>„Interval”. In L. Root, Deane. ''Grove Music Online. Oxford Music Online''. Oxford University Press.</ref><ref>Aldwell, E; Schachter, C.; Cadwallader, A. (11. 3. 2010), „Part 1: The Primary Materials and Procedures, Unit 1”, ''Harmony and Voice Leading'' (4th изд.), Schirmer, стр. 8, ISBN 978-0495189756</ref> Нотацийни и звучни приклад даскелїх интервалох: велька терца f<sup>1</sup>– a<sup>1</sup>, кварта f<sup>1</sup>– b<sup>1</sup>, [[квинта]] f<sup>1</sup>– c<sup>2</sup> и [[октава]] f<sup>1</sup> – f<sup>2</sup>. <ref name=":0">Mit den Frequenzen für f<sup>1</sup> (352&nbsp;[[Hertz (Einheit)|Hz]]), a<sup>1</sup> (440&nbsp;Hz), b<sup>1</sup> (469,33&nbsp;Hz), c<sup>2</sup> (528&nbsp;Hz) und f<sup>2</sup> (704&nbsp;Hz) berechnet sich das Frequenzverhältnis der Intervalle in der reinen Stimmung folgendermaßen: Große Terz&nbsp;=&nbsp;5:4 (f<sup>1</sup>–a<sup>1</sup>: 440&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;5:4), Quarte&nbsp;=&nbsp;4:3 (f<sup>1</sup>–b<sup>1</sup>: 469,33&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;4:3), Quinte&nbsp;=&nbsp;3:2 (f<sup>1</sup>–c<sup>2</sup> 528&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;3:2) und Oktave&nbsp;=&nbsp;2:1 (f<sup>1</sup>–f<sup>2</sup>: 704&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;2:1)</ref> <score lang="ABC" vorbis="1"> X:2019/10 M:4/4 L:1/4 K:F F A [F2A2]| F B [F2B2]| F c [F2c2]| F f [F2f2]|] </score>Скрацене означованє предходного прикладу: '''В3 -''' велька терца (f–a), '''Ч4 -''' чиста кварта (f–b<sup>)</sup>, '''Ч5''' - Чиста квинта (f–c<sup>2</sup> ) и '''Ч8-'''чиста октава (f<sup>1</sup>–f<sup>2</sup>.) <ref name=":0" /> У заходней [[Подзелєнє музики|музики]], интервали ше найчастейше розликую по розмаку тонох-[[Нота|нотох]] диятонскей [[Скала|скали]]. Найменши од тих интервалох то [[полутон]].<ref>Duffin, Ross W. (2008). [https://books.google.rs/books?id=i5LC7Csnw7UC&q=how+equal+temperament+ruined+harmony&redir_esc=y''How equal temperament ruined harmony : (and why you should care)]'' (First published as a Norton paperback. изд.). New York: W. W. Norton. стр. 163. <nowiki>ISBN 978-0-393-33420-3</nowiki>. Приступљено 28. 6. 2017.</ref><ref>. Miller, Michael (2005).[ [https://books.google.rs/books?id=sTMbuSQdqPMC&redir_esc=y<nowiki/>.''The Complete Idiot's Guide to Music Theory, 2nd ed. Penguin. бок 19. ISBN 1-59257-437-8.. [Indianapolis, Indiana]: Alpha, 2005.''</ref><ref>Capstick, John Walton (1913). [https://books.google.rs/books?id=bwNJAAAAIAAJ&q=most+dissonant-interval+semitone+intitle:sound&pg=PA227&redir_esc=y ''Sound: An Elementary Text-book for Schools and Colleges''.] Cambridge University Press.</ref> Интервали менши од полутона ше наволую микротони. Микротони ше можу формовац хаснуюци ноти рижних файтох нєдиятонских скалох. Даєдни зоз найменших ше наволую „запяти-розкол, дияшизма,” и зоз тим ше описую мали одступаня, и обачлїви су у поєдиних системох присподобйованя, медзи енхармонских еквивалентних [[Нота|нотох]] як цо то c♯ (cis) и d♭ (des). Интервали можу буц арбитрарно мали, аж нєобачлїви за людске ухо. У физичним смислу, интервал то одношенє помедзи два сонични фреквенциї. Напр. гоч хтори два тони єдней октави маю медзисобне фреквенцийне одношенє 2:1. То значи же инкременти-фиксни лєбо пременлїви повекшаня даякей вредносци висини тона, за исти интервал резултую повекшаня фреквенциї, гоч людске ухо доживює тото як линеарне звекшанє до висини. Интересантно спомнуц же даєдни нєевропски музични култури хасную скали хтори далєко од европскей 12 тонскей системи, напр. у Индиї поставени системи хтори дзеля октаву на 22 часци/крочаї „шрути.” За прeучoванє и упоредзованє розличних скалох у теориї хаснує ше окремна єдинка - цент, хтора дзелї полутон на 100 єднаки часци.То мерни єдинки, виведзени зоз лоґаритма фреквенцийного одношеня у математики. У заходней [[Теория музики|музичней теориї]], найчастейша схема за интервали описує два прикмети интервала: квалитет-файта (чисти (перфектни), вельки, мали, звекшани, зменшани) и число (перши, други, треци, штварти интервал итд.). Даєдни приклади то мала трецина (терца) лєбо перфектна/чиста пиятина (квинта). Тоти мена нє идентификую лєм розлики у полутонох медзи горнїх и долнїх нотох, алє тиж и способ на хтори ше интервал чита/щитує (серб.спелује). Значносц читаня/щитованя походзи зоз историйней пракси роздвойованя фреквенцийного одношеня енхармонских интервалох як цо то g–g♯ (g-gis) и g–a♭.(g-as)[8] == Подзелєнє интервалох == Кед ше тони пошорую по велькосци, повагу ше обраца на диятонску розлику медзи двома тонами. Напр. c-d (це-де) и cis-des (цис-дес), то секунди прето же обидва маю диятонски мена зоз солмизацию do-re (до-ре). Постоя осем степени велькосци интервалох од хторих ше можу формовац шицки други. Кажде мено интервала мож означиц зоз адекватнима числами: Прима (1), кварта (4), октава (8) итд. Прето ше тоти интервали наволую '''''єдноставни''''' лєбо '''''прост'''''и, їх мена то: 1''. Прима'', обидва тони интервала маю исте мено 2''. Секунда'', хтору творя два сушедни тони 3''. Терца'', розмак трох тонох (кед висши тон треци од нїзшого) 4''. Кварта'', розмак штирох тонох (кед висши тон штварти од нїзшого) 5. ''Квинта'', розмак пейцох тонох (кед висши тон пияти од нїзшого) 6. ''[[Секста (музика)|Секста]]'', розмак шейсцох тонох (кед висши тон шести од нїзшого 7. ''Септима'', розмак седем тонох (кед висши тон седми од нїзшого) 8. ''[[Октава]]'', розмак осем тонох (кед висши тон осми од нїзшого) Други интервали, ше наволую '''''зложени''''', и формую ше по принципу „єдна октава + терца“, „єдна октава + секста“, „две октаве + квинта“ итд. Мена тим интервалом ше даваю по (шорних числох) пошорованих числох: Нона (9) = октава (8) + 1 секунда (2) (поновени октавни тон а хтори ма у своїм составе и секунда ше нє рахує прето 8+1 а НЄ 8+2). ''Децима'' (10) = октава (8) + терца (3) ''Ундецима'' (11) = октава + кварта (4) ''Дуодецима'' (12) = октава + квинта (5) ''Tерцдецима'' (13) = октава + секста (6) ''Kвартдецима'' (14) = октава + септима (7) ''Kвинтдецима'' (15) = октава +октава (8) == Интервали по файти == Окрем такого подзелєня, постої и подзелєня интервалох по файти, прето же гармонски, кажди зоз тих интервалох може буц формовани до вецей вариянтох. Интервали по файти можу буц: * Чисти, то можу буц: прима, кварта, квинта и октава. * Вельки и мали: можу буц секунда, терца, секста и септима. * Зменшани, можу буц шицки интервали окрем прими. * Звекашни, можу буц шицки интервали. Опатриц и послухац долнї приклад:[[File:Main intervals from C.png|center|thumb|614x614px|Нотни и звучни приказ интервалох по файти (од прими по октаву)[[File:Intervals.mid|300px]]]] Други интервали (такв. ''зложени интервали'') як цо напр. нона лєбо дуодецима нашлїдзую прикмети тонох хтори их вєдно зоз одредзеним числом октави формує. Понеже нона = октава + секунда, то значи же нона будзе мац прикмету як и секунда (велька, мала, зменшана або звекшана) итд. (нїжей приклад) Єдноставни интервали по файти схематски приказ: {| class="wikitable" |+ ! colspan="5" |И н т е р в а л и п о ф а й т и |- | align="center"| '''Файта''' | colspan="4" align="center"| '''Интервали''' |- |Чисти |прима |кварта |квинта |октава |- |Вельки |секунда |терца |секста |септима |- |Мали |секунда |терца |секста |септима |- |Зменшани | colspan="4" |можу буц шицки интервали окрем прими. |- |Звекшани | colspan="4" |можу буц шицки интервали. |} Схема шицких єдноставних интервалох и їх характеристикох зоз прикладами. {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" |Єдноставни интервали и характеристики |- | rowspan="2" align="center"| '''Интервали''' '''+''' '''числово''' '''ознаки''' | rowspan="2" align="center"| '''Нотни Приклад''' | colspan="5" align="center"| '''Файта интервалox''' |- | align="center"| '''Чиста''' | align="center"| '''Велька''' | align="center"| '''Мала''' | align="center"| '''Зменшана''' | align="center"| '''Звекшана''' |- |Прима (1) |[[File:1 cz.png|90px|]] |чиста c - c | align="center"| — | align="center"| — | align="center"| — |звекшана c - cis 1 полутон |- |Секунда (2) |[[File:2 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - d 2 полутони |c - des 1 полутон |c - deses тони исто звуча |c - dis 1 полутон |- |Терца (3) |[[File:3 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - e 4 полутони |c - es 3 полутони |c - eses цали степен |c - eis 5 полутони |- |Кварта (4) |[[File:4 czy.png|90px|]] |с - f 5 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - fes 6 полутони |c - fis 4 полутони |- |Квинта (5) |[[File:5 cz.png|80px|]] |c - g 6 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - ges 6 полутони |c - gis 7. полутони |- |Секста (6) |[[File:6 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - a 7 полутони |c - аs 8 полутони |c - asas 9 полутони |c - ais 10 полутони |- |Септима (7) |[[File:7 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - h 11 полутони |c - b 10 полутони |c - heses 9 полутони |c - his 12 полутони |- |Октава (8) |[[File:8 cz.png|90px|]] |с<sup>1</sup> - c<sup>2</sup> 12 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - ces 11 полутони |c - cis 13 полутони |- ! colspan="7" |Зложени интервали и їх характеристики |- | rowspan="2" align="center"| '''Интервал''' + '''числовo ознаки''' | rowspan="2" align="center"| '''Нотни приклад''' | colspan="5" align="center"| '''Фaйта интервалох''' |- | align="center"| '''Чисти''' | align="center"| '''Вельки''' |'''Мали''' | align="center"| '''Зменшани''' | align="center"| '''Звекшани''' |- |Октава (8) + секунда (2) ='''Нона''' (9) |[[File:9 w.PNG|90px|]] | align="center"| — |велька c<sup>1</sup> - d<sup>2</sup> |мала c<sup>1</sup>- des<sup>2</sup> |зменшана c<sup>1</sup> - deses<sup>2</sup> |зекшана c<sup>1</sup>- cis<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Терца (3) = '''децима ('''10''')''' |[[File:10 w.png|90px|]] | align="center"| — |велька c<sup>1</sup> - e<sup>2</sup> |мала c<sup>1</sup> - es<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- eses<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - eis<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Кварта (4) '''Ундецима''' (11) |[[File:11cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - f<sup>2</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - fes<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - fis<sup>2</sup> |- |Октава + Квинта (5) '''Дуодецима''' (12) |[[File:12cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - g<sup>2</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - ges<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - gis<sup>2</sup> |- |Октава + Секста (6) '''Терцдецима''' (13) |[[File:13 w.png|90px|]] | align="center"| — |c<sup>1</sup> - a<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - as<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- asas<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- ais<sup>2</sup> |- |Октава + Септима (7) '''Квартдецима''' (14) |[[File:14 w.png|90px|]] | align="center"| — |c<sup>1</sup> - h<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - b<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- heses<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>-his<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Октава (8) '''Квинтдецима''' (15) |[[File:15cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - c<sup>3</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - ces<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - cis<sup>3</sup> |} '''Чиста прима.''' У чистей прими долнї и горнї тон идентични. Приклад: c-c. Односно, чиста прима то поновени тон. '''Звекшана прима.''' Прекомерну приму твори розмак помедзи горнього и долнього тона єден полутон. Приклад: c-cis. '''Зменшана секунда.''' Секунда хторей тони исто звуча попри розличного диятонского мена. Приклад: c-dеsеs. Еквивалентна є чистей прими. '''Мала секунда.''' Секунда хторей розмак помедзи тонох єден полутон. Приклад: c-dеs. '''Велька секунда.''' Секунда у хторей розмак помедзи тонох цали степен. Приклад: c-d. '''Звекшана секунда.''' Секунда у хторей розмак медзи тонами три полутони. Приклад: c-dis. По звучносци є еквивалентна малей терци.. '''Зменшана терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами цали степен. Приклад: це-есес. По звучносци еквивалентна велькей секунди. Зменшана терца ше состої од двох малих секундох М2 + М2 = УМ3 (приклад c-des +des-eses) '''Мала терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами три полутони. Приклад: c-s. '''Велика терца.''' Терца хторей розмак медзи тонами штири полутони. Приклад: c-е. '''Звекшана терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами пейц полутони. Приклад: c-еis. По звучносци є еквивалентна чистей кварти. '''Зменшана кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами штири полутони. Примклад: c-f. По звучносци є еквивалентна велькей терци. '''Чиста кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами пейц полутони. Приклад: c-f. (окрем винїмку: f-b) '''Звкшана кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами шейсц полутони. Приклад: c-fis. '''Зменшана квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами шейсц полутони. Приклад: c-ges. По звучносци є еквивалентна прекомерней кварти. '''Чиста квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-g. '''Звекшана квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-gis. По звучносци є еквивалентна малей сексти. '''Зменшана секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-аsаs. По звучносци є еквивалентна чистей квинти. '''Мала секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами осем полутони. Приклад: c-аs. '''Велька секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами дзевец полутони. Приклад: c-а. '''Звекшана секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами дзешец полтони. Прикалд: c-аiс. По звучносциє еквивалентна малей септими. '''Зменшана септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дзевец полутони. Приклад: c-hesеs. По звучносци є еквивалентна велькей сексти '''Мала септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дзешец полтони. Приклад: c-b. '''Велька септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами єденац полутони. Приклад: c-h. '''Звекшана септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дванац полутони. Прикладр: c-his. По звучносци є еквивалентна чистей октави. '''Зменшана октава.''' Октава у хторей розмак медзи тонами єденац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>-ces<sup>2</sup>. По звучносци є еквивалентна велькей септими. '''Чиста октава.''' Главна статя октава (музика). Октава у хторей розмак медзи тонами дванац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>- c<sup>2</sup>. '''Звекшана октава.''' Октава у хторей розмак медзи тонами тринац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>-cis<sup>2</sup> == Инверзия интервалох == Интервали можу мац рушанє тонох-инверзию (такв. обрацанє) интервала кед долнї тон интервала ма рух-скок за октаву висше и теди вон постава горнї тон. И процивно горнї тон постанє долнї. Илустрация хтора приказує обрацанє-инверзию интервалох: [[File:Komplementaerintervall1.PNG|center|thumb|623x623px|Инверзия (обрацанє) интервалох)]] То значи же прима-1 у инверзиї дава октаву 8 Секунда-2 дава септиму 7 Терца-3 дава сексту 6 Кварта-4 дава квинту 5 Квинта-5 дава кварту 4 Секста-6 дава терцу 3 итд. У таких случайох ''чисти'' интрвали ''оставаю чисти'', алє напр. инверзия меня файту интервала так же: * ''мали'' интерали поставаю ''вельки'', и процивно * ''вельки'' поставаю ''мали'', * ''звекшани'' поставаю ''зменшани'' и * зменшани поставаю повекшани. == Подзелєнє интервалох по звучаню == Акустично/звучно, постої розлика медзи консонантних и дисонантних интервалох. ♦ До ''консонантних'' спадаю: прима, октава, кварта (окрем звекшаней кварти) и квинта (окрем зменшаней квинти), терца и секста. ♦ До ''дисонантних'' спадаю: секунда, септима и тритон-прекомерна кварта; у инверзиї зменшана квинта. Односно зменшани и звекшани интервали. Интервали оможлївюю основу за формированє рижних акордох, хтори творя значну гармонску структуру каждей мелодиї односно музики. == Звучни приклади интервалох по файти == {| class="wikitable" |+ Аудио знїмки на синтисайзеру и струнових инструментох |- ! Полутонии интервалох || Интервал ! || Hависше ! || Hанїзше |- | 1. полутон | Мала секунда | || [[Файл:Kl sekunde auf.ogg]] C-Des | || [[Файл:Kl sekunde ab.ogg]] C–H |- | 2. политони || Велька секунда | || [[Файл:Gr sekunde auf.ogg]] C–D | || [[Файл:Gr sekunde ab.ogg]] C–B |- | 3. " || Мала терца | || [[Файл:Kl terz auf.ogg]] C–Es | || [[Файл:Kl terz ab.ogg]] C–A |- | 4. " || Велька терца | || [[Файл:Gr terz auf.ogg]] C–E | || [[Файл:Gr terz ab.ogg]] C–As |- | 5 " || Чиста кварта | || [[Файл:Quarte auf.ogg]] C–F | || [[Файл:Quarte ab.ogg]] C–G |- | 6 " || Звекшана кварта (тритон) | || [[Файл:Tritonus auf.ogg]] C–Fis | || [[Файл:Tritonus ab.ogg]] C–Ges |- | 7 " || [[Квинта|Чиста квинта]] | || [[Файл:Quinte auf.ogg]] C–G | || [[Файл:Quinte ab.ogg]] C–F |- | 8 " || Мала секста | || [[Файл:Kl sexte auf.ogg]] C–As | || [[Файл:Kl sexte ab.ogg]] C–E |- | 9 " || Велька секста | || [[Файл:Gr sexte auf.ogg]] C–A | || [[Файл:Gr sexte ab.ogg]] C–Es |- | 10 " || Мала септима]] | || [[Файл:Kl septime auf.ogg]] C–B | || [[Файл:Kl septime ab.ogg]] C–D |- | 11 " || Велька септима | || [[Файл:Gr septime auf.ogg]] C–H | || [[Файл:Gr septime ab.ogg]] C–Des |- | 12 " || [[Октава]] | || [[Файл:Oktave auf.ogg]] C–C<sup>2</sup> | || [[Файл:Oktave ab.ogg]] C–C<sup>2</sup> |} == Литература == * [//rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BB_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&action=edit Основна теорија музике], [[:sr:Марко Тајчевић|Марко Тајчевић.]] 1997, pp. 113 — 118 * Apel, Willi (1970). Harvard Dictionary of Music. Taylor & Francis. * Barbieri, Patrizio (1987). „Juan Caramuel Lobkowitz (1606–1682): über die musikalischen Logarithmen und das Problem der musikalischen Temperatur”. Musiktheorie. 2 (2): 145—168. * Benson, Dave (2007). [https://books.google.rs/books?id=Ko1NsIq4qLIC&redir_esc=y. Music: A Mathematical Offering.] Cambridge. ISBN 978-0-521-85387-3. * Brown, J.C.; Vaughn, K.V. (септембар 1996). [[:sr:|JSTOR „Pitch Center of Stringed Instrument Vibrato Tones” (PDF).]] Journal of the Acoustical Society of America. 100 (3): 1728–1735. [//sr.wikipedia.org/wiki/ Bibcode Bibcode:1996ASAJ.].100.1728B. PMID 8817899. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1121/1.416070.] Приступљено 2008-09-28. * Duffin, Ross W. (2007), „3. Non-keyboard tuning”, ''How Equal Temperament Ruined Harmony (and Why You Should Care)'' (1st изд.), W. W. Norton, ISBN 978-0-393-33420-3 == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=QpGtjtk7Byo Интервали, Основни појмови] * [https://www.youtube.com/watch?v=gisKGxMauOI Интервали] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=gisKGxMauOI Intervali] Подзелєня, файти, инверзия интервалох. youtube.com * Gardner, Carl E. (1912): [https://archive.org/details/essentialsofmusi00gard Essentials of Music Theory,] p. 38 * [https://www.britannica.com/art/interval-musicEncyclopædia Britannica, music Encyclopædia] Music, Theory, interval, Definission * [https://archive.org/details/1918elementsofhar00emeruoft/page/10/mode/2up Elements of Harmony: Vertical Intervals] archive.org * [https://www.youtube.com/watch?v=jNbCoU1lPFo Just intervals, from the unison to the octave, played on a drone note] Звучни и мерни (''цент'') приказ тонох у октави {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музични интервали]] <references /> [[Катеґория:Музика]] np3sptuffffzbvk4ox6izfv4tzu795n 19993 19992 2026-07-19T14:17:58Z Minorax 71 19993 wikitext text/x-wiki [[File:Interval numbers.gif|right|thumb|343x343px|Музични интервали]]'''Интервал''' (лат. ''intervallum'', розмак) у [[Подзелєнє музики|музики]] представя розмак медзи гоч хторима двома тонами у скали лєбо у мелодиї. Нїзши [[тон]] интервала ше вола долнї а висши горнї, винїмок чиста прима хторей обидва тони єднакей/истей висини. Интервали ше дзеля на гармонски, при хторих два тони звуча источасно и мелодийски, при хторих ше два тони чую єден за другим. Други два подзелєня интервалох; то по велькосци и по файти.<ref>„Interval”. In L. Root, Deane. ''Grove Music Online. Oxford Music Online''. Oxford University Press.</ref><ref>Aldwell, E; Schachter, C.; Cadwallader, A. (11. 3. 2010), „Part 1: The Primary Materials and Procedures, Unit 1”, ''Harmony and Voice Leading'' (4th изд.), Schirmer, стр. 8, ISBN 978-0495189756</ref> Нотацийни и звучни приклад даскелїх интервалох: велька терца f<sup>1</sup>– a<sup>1</sup>, кварта f<sup>1</sup>– b<sup>1</sup>, [[квинта]] f<sup>1</sup>– c<sup>2</sup> и [[октава]] f<sup>1</sup> – f<sup>2</sup>. <ref name=":0">Mit den Frequenzen für f<sup>1</sup> (352&nbsp;[[Hertz (Einheit)|Hz]]), a<sup>1</sup> (440&nbsp;Hz), b<sup>1</sup> (469,33&nbsp;Hz), c<sup>2</sup> (528&nbsp;Hz) und f<sup>2</sup> (704&nbsp;Hz) berechnet sich das Frequenzverhältnis der Intervalle in der reinen Stimmung folgendermaßen: Große Terz&nbsp;=&nbsp;5:4 (f<sup>1</sup>–a<sup>1</sup>: 440&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;5:4), Quarte&nbsp;=&nbsp;4:3 (f<sup>1</sup>–b<sup>1</sup>: 469,33&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;4:3), Quinte&nbsp;=&nbsp;3:2 (f<sup>1</sup>–c<sup>2</sup> 528&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;3:2) und Oktave&nbsp;=&nbsp;2:1 (f<sup>1</sup>–f<sup>2</sup>: 704&nbsp;Hz:352&nbsp;Hz&nbsp;=&nbsp;2:1)</ref> <score lang="ABC" vorbis="1"> X:2019/10 M:4/4 L:1/4 K:F F A [F2A2]| F B [F2B2]| F c [F2c2]| F f [F2f2]|] </score>Скрацене означованє предходного прикладу: '''В3 -''' велька терца (f–a), '''Ч4 -''' чиста кварта (f–b<sup>)</sup>, '''Ч5''' - Чиста квинта (f–c<sup>2</sup> ) и '''Ч8-'''чиста октава (f<sup>1</sup>–f<sup>2</sup>.) <ref name=":0" /> У заходней [[Подзелєнє музики|музики]], интервали ше найчастейше розликую по розмаку тонох-[[Нота|нотох]] диятонскей [[Скала|скали]]. Найменши од тих интервалох то [[полутон]].<ref>Duffin, Ross W. (2008). [https://books.google.rs/books?id=i5LC7Csnw7UC&q=how+equal+temperament+ruined+harmony&redir_esc=y''How equal temperament ruined harmony : (and why you should care)''] (First published as a Norton paperback. изд.). New York: W. W. Norton. стр. 163. <nowiki>ISBN 978-0-393-33420-3</nowiki>. Приступљено 28. 6. 2017.</ref><ref>. Miller, Michael (2005).[ [https://books.google.rs/books?id=sTMbuSQdqPMC&redir_esc=y<nowiki/>.''The Complete Idiot's Guide to Music Theory, 2nd ed. Penguin. бок 19. ISBN 1-59257-437-8.. [Indianapolis, Indiana]: Alpha, 2005.''</ref><ref>Capstick, John Walton (1913). [https://books.google.rs/books?id=bwNJAAAAIAAJ&q=most+dissonant-interval+semitone+intitle:sound&pg=PA227&redir_esc=y ''Sound: An Elementary Text-book for Schools and Colleges''.] Cambridge University Press.</ref> Интервали менши од полутона ше наволую микротони. Микротони ше можу формовац хаснуюци ноти рижних файтох нєдиятонских скалох. Даєдни зоз найменших ше наволую „запяти-розкол, дияшизма,” и зоз тим ше описую мали одступаня, и обачлїви су у поєдиних системох присподобйованя, медзи енхармонских еквивалентних [[Нота|нотох]] як цо то c♯ (cis) и d♭ (des). Интервали можу буц арбитрарно мали, аж нєобачлїви за людске ухо. У физичним смислу, интервал то одношенє помедзи два сонични фреквенциї. Напр. гоч хтори два тони єдней октави маю медзисобне фреквенцийне одношенє 2:1. То значи же инкременти-фиксни лєбо пременлїви повекшаня даякей вредносци висини тона, за исти интервал резултую повекшаня фреквенциї, гоч людске ухо доживює тото як линеарне звекшанє до висини. Интересантно спомнуц же даєдни нєевропски музични култури хасную скали хтори далєко од европскей 12 тонскей системи, напр. у Индиї поставени системи хтори дзеля октаву на 22 часци/крочаї „шрути.” За прeучoванє и упоредзованє розличних скалох у теориї хаснує ше окремна єдинка - цент, хтора дзелї полутон на 100 єднаки часци.То мерни єдинки, виведзени зоз лоґаритма фреквенцийного одношеня у математики. У заходней [[Теория музики|музичней теориї]], найчастейша схема за интервали описує два прикмети интервала: квалитет-файта (чисти (перфектни), вельки, мали, звекшани, зменшани) и число (перши, други, треци, штварти интервал итд.). Даєдни приклади то мала трецина (терца) лєбо перфектна/чиста пиятина (квинта). Тоти мена нє идентификую лєм розлики у полутонох медзи горнїх и долнїх нотох, алє тиж и способ на хтори ше интервал чита/щитує (серб.спелује). Значносц читаня/щитованя походзи зоз историйней пракси роздвойованя фреквенцийного одношеня енхармонских интервалох як цо то g–g♯ (g-gis) и g–a♭.(g-as)[8] == Подзелєнє интервалох == Кед ше тони пошорую по велькосци, повагу ше обраца на диятонску розлику медзи двома тонами. Напр. c-d (це-де) и cis-des (цис-дес), то секунди прето же обидва маю диятонски мена зоз солмизацию do-re (до-ре). Постоя осем степени велькосци интервалох од хторих ше можу формовац шицки други. Кажде мено интервала мож означиц зоз адекватнима числами: Прима (1), кварта (4), октава (8) итд. Прето ше тоти интервали наволую '''''єдноставни''''' лєбо '''''прост'''''и, їх мена то: 1''. Прима'', обидва тони интервала маю исте мено 2''. Секунда'', хтору творя два сушедни тони 3''. Терца'', розмак трох тонох (кед висши тон треци од нїзшого) 4''. Кварта'', розмак штирох тонох (кед висши тон штварти од нїзшого) 5. ''Квинта'', розмак пейцох тонох (кед висши тон пияти од нїзшого) 6. ''[[Секста (музика)|Секста]]'', розмак шейсцох тонох (кед висши тон шести од нїзшого 7. ''Септима'', розмак седем тонох (кед висши тон седми од нїзшого) 8. ''[[Октава]]'', розмак осем тонох (кед висши тон осми од нїзшого) Други интервали, ше наволую '''''зложени''''', и формую ше по принципу „єдна октава + терца“, „єдна октава + секста“, „две октаве + квинта“ итд. Мена тим интервалом ше даваю по (шорних числох) пошорованих числох: Нона (9) = октава (8) + 1 секунда (2) (поновени октавни тон а хтори ма у своїм составе и секунда ше нє рахує прето 8+1 а НЄ 8+2). ''Децима'' (10) = октава (8) + терца (3) ''Ундецима'' (11) = октава + кварта (4) ''Дуодецима'' (12) = октава + квинта (5) ''Tерцдецима'' (13) = октава + секста (6) ''Kвартдецима'' (14) = октава + септима (7) ''Kвинтдецима'' (15) = октава +октава (8) == Интервали по файти == Окрем такого подзелєня, постої и подзелєня интервалох по файти, прето же гармонски, кажди зоз тих интервалох може буц формовани до вецей вариянтох. Интервали по файти можу буц: * Чисти, то можу буц: прима, кварта, квинта и октава. * Вельки и мали: можу буц секунда, терца, секста и септима. * Зменшани, можу буц шицки интервали окрем прими. * Звекашни, можу буц шицки интервали. Опатриц и послухац долнї приклад:[[File:Main intervals from C.png|center|thumb|614x614px|Нотни и звучни приказ интервалох по файти (од прими по октаву)[[File:Intervals.mid|300px]]]] Други интервали (такв. ''зложени интервали'') як цо напр. нона лєбо дуодецима нашлїдзую прикмети тонох хтори их вєдно зоз одредзеним числом октави формує. Понеже нона = октава + секунда, то значи же нона будзе мац прикмету як и секунда (велька, мала, зменшана або звекшана) итд. (нїжей приклад) Єдноставни интервали по файти схематски приказ: {| class="wikitable" |+ ! colspan="5" |И н т е р в а л и п о ф а й т и |- | align="center"| '''Файта''' | colspan="4" align="center"| '''Интервали''' |- |Чисти |прима |кварта |квинта |октава |- |Вельки |секунда |терца |секста |септима |- |Мали |секунда |терца |секста |септима |- |Зменшани | colspan="4" |можу буц шицки интервали окрем прими. |- |Звекшани | colspan="4" |можу буц шицки интервали. |} Схема шицких єдноставних интервалох и їх характеристикох зоз прикладами. {| class="wikitable" |+ ! colspan="7" |Єдноставни интервали и характеристики |- | rowspan="2" align="center"| '''Интервали''' '''+''' '''числово''' '''ознаки''' | rowspan="2" align="center"| '''Нотни Приклад''' | colspan="5" align="center"| '''Файта интервалox''' |- | align="center"| '''Чиста''' | align="center"| '''Велька''' | align="center"| '''Мала''' | align="center"| '''Зменшана''' | align="center"| '''Звекшана''' |- |Прима (1) |[[File:1 cz.png|90px|]] |чиста c - c | align="center"| — | align="center"| — | align="center"| — |звекшана c - cis 1 полутон |- |Секунда (2) |[[File:2 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - d 2 полутони |c - des 1 полутон |c - deses тони исто звуча |c - dis 1 полутон |- |Терца (3) |[[File:3 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - e 4 полутони |c - es 3 полутони |c - eses цали степен |c - eis 5 полутони |- |Кварта (4) |[[File:4 czy.png|90px|]] |с - f 5 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - fes 6 полутони |c - fis 4 полутони |- |Квинта (5) |[[File:5 cz.png|80px|]] |c - g 6 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - ges 6 полутони |c - gis 7. полутони |- |Секста (6) |[[File:6 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - a 7 полутони |c - аs 8 полутони |c - asas 9 полутони |c - ais 10 полутони |- |Септима (7) |[[File:7 w.png|90px|]] | align="center"| — |c - h 11 полутони |c - b 10 полутони |c - heses 9 полутони |c - his 12 полутони |- |Октава (8) |[[File:8 cz.png|90px|]] |с<sup>1</sup> - c<sup>2</sup> 12 полутони | align="center"| — | align="center"| — |c - ces 11 полутони |c - cis 13 полутони |- ! colspan="7" |Зложени интервали и їх характеристики |- | rowspan="2" align="center"| '''Интервал''' + '''числовo ознаки''' | rowspan="2" align="center"| '''Нотни приклад''' | colspan="5" align="center"| '''Фaйта интервалох''' |- | align="center"| '''Чисти''' | align="center"| '''Вельки''' |'''Мали''' | align="center"| '''Зменшани''' | align="center"| '''Звекшани''' |- |Октава (8) + секунда (2) ='''Нона''' (9) |[[File:9 w.PNG|90px|]] | align="center"| — |велька c<sup>1</sup> - d<sup>2</sup> |мала c<sup>1</sup>- des<sup>2</sup> |зменшана c<sup>1</sup> - deses<sup>2</sup> |зекшана c<sup>1</sup>- cis<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Терца (3) = '''децима (10)''' |[[File:10 w.png|90px|]] | align="center"| — |велька c<sup>1</sup> - e<sup>2</sup> |мала c<sup>1</sup> - es<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- eses<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - eis<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Кварта (4) '''Ундецима''' (11) |[[File:11cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - f<sup>2</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - fes<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - fis<sup>2</sup> |- |Октава + Квинта (5) '''Дуодецима''' (12) |[[File:12cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - g<sup>2</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - ges<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - gis<sup>2</sup> |- |Октава + Секста (6) '''Терцдецима''' (13) |[[File:13 w.png|90px|]] | align="center"| — |c<sup>1</sup> - a<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - as<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- asas<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- ais<sup>2</sup> |- |Октава + Септима (7) '''Квартдецима''' (14) |[[File:14 w.png|90px|]] | align="center"| — |c<sup>1</sup> - h<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - b<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>- heses<sup>2</sup> |c<sup>1</sup>-his<sup>2</sup> |- |Октава (8) + Октава (8) '''Квинтдецима''' (15) |[[File:15cz.png|90px|]] |c<sup>1</sup> - c<sup>3</sup> | align="center"| — | align="center"| — |c<sup>1</sup> - ces<sup>2</sup> |c<sup>1</sup> - cis<sup>3</sup> |} '''Чиста прима.''' У чистей прими долнї и горнї тон идентични. Приклад: c-c. Односно, чиста прима то поновени тон. '''Звекшана прима.''' Прекомерну приму твори розмак помедзи горнього и долнього тона єден полутон. Приклад: c-cis. '''Зменшана секунда.''' Секунда хторей тони исто звуча попри розличного диятонского мена. Приклад: c-dеsеs. Еквивалентна є чистей прими. '''Мала секунда.''' Секунда хторей розмак помедзи тонох єден полутон. Приклад: c-dеs. '''Велька секунда.''' Секунда у хторей розмак помедзи тонох цали степен. Приклад: c-d. '''Звекшана секунда.''' Секунда у хторей розмак медзи тонами три полутони. Приклад: c-dis. По звучносци є еквивалентна малей терци.. '''Зменшана терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами цали степен. Приклад: це-есес. По звучносци еквивалентна велькей секунди. Зменшана терца ше состої од двох малих секундох М2 + М2 = УМ3 (приклад c-des +des-eses) '''Мала терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами три полутони. Приклад: c-s. '''Велика терца.''' Терца хторей розмак медзи тонами штири полутони. Приклад: c-е. '''Звекшана терца.''' Терца у хторей розмак медзи тонами пейц полутони. Приклад: c-еis. По звучносци є еквивалентна чистей кварти. '''Зменшана кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами штири полутони. Примклад: c-f. По звучносци є еквивалентна велькей терци. '''Чиста кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами пейц полутони. Приклад: c-f. (окрем винїмку: f-b) '''Звкшана кварта.''' Кварта у хторей розмак медзи тонами шейсц полутони. Приклад: c-fis. '''Зменшана квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами шейсц полутони. Приклад: c-ges. По звучносци є еквивалентна прекомерней кварти. '''Чиста квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-g. '''Звекшана квинта.''' Квинта у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-gis. По звучносци є еквивалентна малей сексти. '''Зменшана секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами седем полутони. Приклад: c-аsаs. По звучносци є еквивалентна чистей квинти. '''Мала секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами осем полутони. Приклад: c-аs. '''Велька секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами дзевец полутони. Приклад: c-а. '''Звекшана секста.''' Секста у хторей розмак медзи тонами дзешец полтони. Прикалд: c-аiс. По звучносциє еквивалентна малей септими. '''Зменшана септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дзевец полутони. Приклад: c-hesеs. По звучносци є еквивалентна велькей сексти '''Мала септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дзешец полтони. Приклад: c-b. '''Велька септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами єденац полутони. Приклад: c-h. '''Звекшана септима.''' Септима у хторей розмак медзи тонами дванац полутони. Прикладр: c-his. По звучносци є еквивалентна чистей октави. '''Зменшана октава.''' Октава у хторей розмак медзи тонами єденац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>-ces<sup>2</sup>. По звучносци є еквивалентна велькей септими. '''Чиста октава.''' Главна статя октава (музика). Октава у хторей розмак медзи тонами дванац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>- c<sup>2</sup>. '''Звекшана октава.''' Октава у хторей розмак медзи тонами тринац полутони. Приклад: c<sup>1</sup>-cis<sup>2</sup> == Инверзия интервалох == Интервали можу мац рушанє тонох-инверзию (такв. обрацанє) интервала кед долнї тон интервала ма рух-скок за октаву висше и теди вон постава горнї тон. И процивно горнї тон постанє долнї. Илустрация хтора приказує обрацанє-инверзию интервалох: [[File:Komplementaerintervall1.PNG|center|thumb|623x623px|Инверзия (обрацанє) интервалох)]] То значи же прима-1 у инверзиї дава октаву 8 Секунда-2 дава септиму 7 Терца-3 дава сексту 6 Кварта-4 дава квинту 5 Квинта-5 дава кварту 4 Секста-6 дава терцу 3 итд. У таких случайох ''чисти'' интрвали ''оставаю чисти'', алє напр. инверзия меня файту интервала так же: * ''мали'' интерали поставаю ''вельки'', и процивно * ''вельки'' поставаю ''мали'', * ''звекшани'' поставаю ''зменшани'' и * зменшани поставаю повекшани. == Подзелєнє интервалох по звучаню == Акустично/звучно, постої розлика медзи консонантних и дисонантних интервалох. ♦ До ''консонантних'' спадаю: прима, октава, кварта (окрем звекшаней кварти) и квинта (окрем зменшаней квинти), терца и секста. ♦ До ''дисонантних'' спадаю: секунда, септима и тритон-прекомерна кварта; у инверзиї зменшана квинта. Односно зменшани и звекшани интервали. Интервали оможлївюю основу за формированє рижних акордох, хтори творя значну гармонску структуру каждей мелодиї односно музики. == Звучни приклади интервалох по файти == {| class="wikitable" |+ Аудио знїмки на синтисайзеру и струнових инструментох |- ! Полутонии интервалох || Интервал ! || Hависше ! || Hанїзше |- | 1. полутон | Мала секунда | || [[Файл:Kl sekunde auf.ogg]] C-Des | || [[Файл:Kl sekunde ab.ogg]] C–H |- | 2. политони || Велька секунда | || [[Файл:Gr sekunde auf.ogg]] C–D | || [[Файл:Gr sekunde ab.ogg]] C–B |- | 3. " || Мала терца | || [[Файл:Kl terz auf.ogg]] C–Es | || [[Файл:Kl terz ab.ogg]] C–A |- | 4. " || Велька терца | || [[Файл:Gr terz auf.ogg]] C–E | || [[Файл:Gr terz ab.ogg]] C–As |- | 5 " || Чиста кварта | || [[Файл:Quarte auf.ogg]] C–F | || [[Файл:Quarte ab.ogg]] C–G |- | 6 " || Звекшана кварта (тритон) | || [[Файл:Tritonus auf.ogg]] C–Fis | || [[Файл:Tritonus ab.ogg]] C–Ges |- | 7 " || [[Квинта|Чиста квинта]] | || [[Файл:Quinte auf.ogg]] C–G | || [[Файл:Quinte ab.ogg]] C–F |- | 8 " || Мала секста | || [[Файл:Kl sexte auf.ogg]] C–As | || [[Файл:Kl sexte ab.ogg]] C–E |- | 9 " || Велька секста | || [[Файл:Gr sexte auf.ogg]] C–A | || [[Файл:Gr sexte ab.ogg]] C–Es |- | 10 " || Мала септима]] | || [[Файл:Kl septime auf.ogg]] C–B | || [[Файл:Kl septime ab.ogg]] C–D |- | 11 " || Велька септима | || [[Файл:Gr septime auf.ogg]] C–H | || [[Файл:Gr septime ab.ogg]] C–Des |- | 12 " || [[Октава]] | || [[Файл:Oktave auf.ogg]] C–C<sup>2</sup> | || [[Файл:Oktave ab.ogg]] C–C<sup>2</sup> |} == Литература == * [//rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BB_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&action=edit Основна теорија музике], [[:sr:Марко Тајчевић|Марко Тајчевић.]] 1997, pp. 113 — 118 * Apel, Willi (1970). Harvard Dictionary of Music. Taylor & Francis. * Barbieri, Patrizio (1987). „Juan Caramuel Lobkowitz (1606–1682): über die musikalischen Logarithmen und das Problem der musikalischen Temperatur”. Musiktheorie. 2 (2): 145—168. * Benson, Dave (2007). [https://books.google.rs/books?id=Ko1NsIq4qLIC&redir_esc=y. Music: A Mathematical Offering.] Cambridge. ISBN 978-0-521-85387-3. * Brown, J.C.; Vaughn, K.V. (септембар 1996). [[:sr:|JSTOR „Pitch Center of Stringed Instrument Vibrato Tones” (PDF).]] Journal of the Acoustical Society of America. 100 (3): 1728–1735. [//sr.wikipedia.org/wiki/ Bibcode Bibcode:1996ASAJ.].100.1728B. PMID 8817899. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1121/1.416070.] Приступљено 2008-09-28. * Duffin, Ross W. (2007), „3. Non-keyboard tuning”, ''How Equal Temperament Ruined Harmony (and Why You Should Care)'' (1st изд.), W. W. Norton, ISBN 978-0-393-33420-3 == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=QpGtjtk7Byo Интервали, Основни појмови] * [https://www.youtube.com/watch?v=gisKGxMauOI Интервали] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=gisKGxMauOI Intervali] Подзелєня, файти, инверзия интервалох. youtube.com * Gardner, Carl E. (1912): [https://archive.org/details/essentialsofmusi00gard Essentials of Music Theory,] p. 38 * [https://www.britannica.com/art/interval-musicEncyclopædia Britannica, music Encyclopædia] Music, Theory, interval, Definission * [https://archive.org/details/1918elementsofhar00emeruoft/page/10/mode/2up Elements of Harmony: Vertical Intervals] archive.org * [https://www.youtube.com/watch?v=jNbCoU1lPFo Just intervals, from the unison to the octave, played on a drone note] Звучни и мерни (''цент'') приказ тонох у октави {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музични интервали]] <references /> [[Катеґория:Музика]] f1bss6van1r5il0tz4yypf2epddy4q7 Фестивал рускей култури Червена ружа 0 2597 19980 19857 2026-07-19T14:12:37Z Minorax 71 19980 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #B2D115; | header1 = <big>Фестивал култури Червена ружа </big> | label1 = Урядови лоґо фестивала | label2 = | data2 = [[Файл:Amblem Cervenej ruzi.jpg|center]] Лоґо фестивала | label3 = Орґанизатор фестивала | data3 = [[Дом култури Руски Керестур]] | label4 = Жанр | data4 = Обща смотра народней, компонованей и дзецинскей музики, шпиванє и танци | label5 = Основани | data5 = 1962. року | label6 = Тирванє | data6 = 64 роки | label7 = Локация | data7 = Руски Керестур | label8 = Снователє | data8 = Клуб студентох и штредньошколцох, валалска младеж | label9 = Нащивеносц | data9 = од 1300 до 2500 }} '''Фестивал рускей култури ''Червена ружа''''' то смотра шпиваня, танцох, [[Композиция|композицийох]] у забавним/народним духу и композицийох за дзеци. У половки пейдзешатих рокох, кед ище у наших крайох нє було телевизиї, дзечнє ше слухало [[Радио-телевизия Войводини|радио]], одходзело ше до биоскопу а младежи [[Собота|соботами]] и [[Нєдзеля|нєдзелями]] найглавнєйши вид забави були танци. Розлика була лєм у тим же по варошох на таких танцох грали преважно [[Оркестер|оркестри]] на модернєйших [[Подзелєнє музики|музичних]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] (як цо то гармоники, [[Кларинет|кларинети,]] саксофони, електрични [[Ґитара|ґитари]], контрабаси, буґни и чинєли), а по валалох у [[Войводина|Войводини]] найчастейше грали [[Тамбура|тамбурово]] [[Оркестер|оркестри]]. Так то було и у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Од початку 1959. року ше на радио-станїцох Заґреб и Беоґрад почало каждей соботи на 8 вечар емитовац музичну радио емисию под назву ''Микрофон ваш''. За кратки час то постала барз популарна емисия у цалей жеми. == ''Микрофон ваш'' постава ''Червена ружа'' == През лєто ше у Керестуре танци отримовало у тaкв. Желєней загради (простор медзи майсторским и пензионерским домом). Там були виляти два бетонски плочи (векша и менша), єдна при другей, на хторих ше танцовало, а за оркестер була збудована нєвелька бина зоз закрицом. У єдним периодзе на танцох у Желєней загради грал и оркестер ''Сивґамуриз'' хторому бул руководитель [[Яким Сивч]]. О єден час, дзекуюци вироятнє и популарней радио емисиї ''Микрофон ваш'', ту настала идея о орґанизованю таких концертох на хторих би наступели лєм тоти кандидати хтори би пред тим на аудициї указали одвитуюци квалитет шпиваня. Инициятор и реализатор таких концертох бул Яким Сивч зоз членами руководства валалскей младежскей орґанизациї. И так, пошвидко ше за тот концерт, або ''Микрофон ваш'' на керестурски способ, дознало и по других руских валалох. Уж на другим концерту як госци наступели и млади Коцурци на чолє зоз Владимиром Горняком. Тому допринєсла и политична инициятива же концом пейдзешатих рокох руководство валалскей младежскей орґанизациї достало задаток основац завичайни Kлуб студентох и стредньошколцох, хтори би през лєтнї и жимски розпуст орґанизовано робели на културним и спортским планє. Перше пробованє снованя такого клуба окончене влєце 1959. року. За предсидателя Клуба бул вибрани Владимир Мирко Ґаднянски. Под його руководительством у першим року иснованя Клуба найзамеркованши резултати посцигнути на спортско-рекреативним планє. Руководительох Клуба ше виберало каждого року. Од лєта 1962. року Клуб достал стабилнєйшу орґанизацийну форму дїялносци, кед за предсидателя вибрани [[Дюра Папгаргаї]]. Теди у Клубе превага дата културним програмом ‒ драми и музики. За обласц музики бул задлужени Яким Сивч, хтори и по теди водзел валалски концерти под назву ''Микрофон ваш''. У 1962. року орґанизованє тей музичней манифестациї превжал на себе Клуб студентох и стредньошколцох зоз помоцу валалскей младежи. Же би доказали автономносц у пририхтованю, члени Управного одбoру Клуба пременєли и єй потедишню назву на ''Червена ружа'' и ґу нєй почали додавац рок у хторим є отримана. Интересантне ту спомнуц же спочатку и студенти нє були имуни на кус скорей спомнуту радио емисию, цо мож видзиц зоз шлїдуюцого цитата, винятого зоз „Дньовнїка роботи Клуба“, зазначеного 30. юлия 1962. року, хтори глаши: <blockquote>''Отримана проба музицкей секциї бо ше сце на соботу 4. VIII виступиц пред публику. На схадзки ришене да ше емисия-програма навола Червена ружа ’62.''<ref>Цитат виняти зоз моноґрафиї „30 Червени ружи“, бок 172, НBУ „Руске словo“, Нови Сад, 1991.</ref></blockquote>Перша музична програма под назву ''Червена ружа ’62'' и отримана 4. авґуста 1962. року. З тей нагоди у ''Дньовнїку роботи Клуба студентох и школярох стреднїх школох у Руским Керестуре'', медзи иншим, зазначене и тото: [[Файл:Ucasnjili CR 62.jpg|алт=Учашнїки хтори ше змагали за чобольов и кошарку червених ружох 1962. року|мини|435x435п|Учашнїки хтори ше змагали за чобольов и кошарку червених ружох 1962. року]] ::Отримани забавни вечар. Пририхтани є з помоцу валалскей младежи. Дала го музицка секция и наволани є ,Червена ружa 62’. До поладня ше ушорйовала бина. Вечар на 9 г. почала програма. Було барз вельке число патрачох, цо указує же интересованє за таки приредби вельке. На програми були заступени народни и забавни мелодиї претежно на нашим язику. Мали зме и госца вечара. То бул Мижо Гирйовати ,Червена маїца’ Ср. Митровици. Жири: Латяк Дюра, Биялош Яким, [[Марґита Лучечко|Лучечко Марґита]], [[Михайло Варґа (учитель)|Варґа Михал]] и Ґаднянски Владимир одлучели да ше перша награда за хлапцох додзелї Мироньови Мелникови, друга дует Микита-[[Владислав Надьмитьо|Надьмитьо]], треца Чордашовому Янкови. Перша награда була ’Червени чобольов’, друга ,Червена машля’, треца ,Виолински ключ’. Од дзивчатох першу награду однєсла [[Наталия Колєсар|Наталка Колбасова]], другу Марча Бикийова, трецу Сенка Кирдова. Перша награда була ,Червена кошарка з ружами’, друга ,Червена хусточка’, треца ,Бомбонєра’. Госц вечара Мижо Гирйовати достал награду у пенєжу 200 динари. Якимови Сивчови купена кристална вазна, почим и вон шпивал ван конкуренциї.“<ref>Исте, боки 172 и 173.</ref> == Од концерта по фестивал == [[Файл:Ucasnjili CR 1963 roku.jpg|алт=Учашнїки на Червеней ружи 1963.року|мини|433x433п|Учашнїки на ''Червеней ружи'' хтора отримана 17. авґуста 1963.року]] У Дньовнїку роботи Клуба нє зазначене же уж на першей ''Ружи'' виведзени и три нови композициї Якима Сивча и же зоз тим уж на самим початку ''Ружа'' отворела дзвери и за других потенциялних [[Композитор|композиторох]]. Зоз познєйших рокох видно же то бул вельки порив нашим младим музично надареним людзом же би ше опробовали и як творителє новей музики у народним и забавним духу. Уж у 1964. року ше указало же ше приявело тельо нови композициї же було потребне пременїц и концепцию цалей музичней манифестациї. Зоз Дньовнїка дознаваме же Управни одбор на своєй схадзки, отриманей 9. юлия 1964. року, заключел шлїдуюце: „До плану роботи на перше место приходзи орґанизованє такмиченя шпивачох аматерох ''Червена ружа ’64''. Такмиченє того року треба да ма иньшаки випатрунок як до тераз. Треба да ше состої зоз двох часцох и да ше отрима два вечари. Єден вечар да ше такмича [[Шпивач|шпиваче]] аматере, а други вечар композиторе аматере.“<ref>Исте, бок 174.</ref> Правда, спомнутого року змаганє змесцене лєм до єдного вечара, алє значни ту факт же ше уж теди указала потреба за преширйованє програми на два вечари. Попри тим, видно же и интересованє за тоту манифестацию наросло и у других местох дзе жию [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]]. Управни одбор Клуба правочасно розпослал поволанки „до наших руских валалох за ''Червену ружу ’64''... да то маю на увиду“. [[Файл:Irina Kovac na 4ej Ruzi.jpg|алт=На штвартей Ружи“ Ирина Ковач однєсла кошарку червених ружох до Нового Саду.|мини|269x269п|На штвартей ''Ружи'' 1965. року Ирина Ковач однєсла кошарку червених ружох до Нового Саду. То було по першираз же награда нє остала у Керестуре]] А же то наисце було так, указує податок же ше на ''Червену ружу ’65'', т.є. на змагательну часц, приявели, попри керестурских, и шпиваче зоз [[Миклошевци|Миклошевцох]], [[Дюрдьов|Дюрдьова]], [[Коцур|Коцура]], [[Шид|Шиду]], Нового Саду и [[Кула|Кули]]. А значне спомнуц же, як зазначел [[Микола Скубан]] у моноґрафиї ''Ружи, червени ружи 1962–1971'', першираз на ''Ружи'' наступели и два бит ансамбли. Були то ''Нєщеснїци'' зоз Коцура и ''Комети'' зоз Шиду. У 1966. року ше до пририхтованьох ''Ружи'', попри Клуба студентох и стредньошколцох и Месного комитета Союзу младежи, уключує и керестурски [[Дом култури Руски Керестур|Дом култури]]. Було потребне укладац вельо вецей часу и средства до пририхтованьох як цо то могли уложиц Клуб студентох и стредньошколцох и валалска младеж. То указує на факт же ''Ружа'' теди уж преросла рамики младежскей манифестациї. Преширена є на два програми. Попри музичней, у єй рамикох отримани и литературни вечар под назву ''Поезия и музика младих''. За музичну програму сала Дому култури уж була цесна, та є отримана на монтажней бини у школским дворе пред понад 1000 патрачами. ''Червена ружа ’67'', шеста по шоре, отримана тиж у школским дворе пред коло 1200 патрачами. Участвовали на нєй аж 26 змагателє. А дзень пред тим у сали Дому култури отримани ''Вечар поезиї и музики младих'', на хторим наступели 13 [[Поета|поетове]] зоз вецей местох дзе жию Руснаци и Українци. Главну орґанизацию превжал керестурски Дом култури. Остало зазначене же на тей ''Ружи'' присуствовал и госц зоз Прешова (Словацка) Юрий Дацко, представитель Културного союзу українских трудбенїкох у тедишнєй Чехословацкей Републики, хтори у мено того союзу и привитал тоту нашу музично литературну манифестацию. [[Файл:Helena Plancak zoz Kocura.jpg|алт=Гелена Планчак зоз Коцура була побиднїца на „Червеней ружи 68“ |мини|284x284п|Гелена Планчак зоз Коцура була побиднїца на Червеней ружи 68“ , кед шпивала шпиванку ''Розквитнута калїна'']] ''Червена ружа ’68'' уж постала прави фестивал култури. Вимоги и реални потреби за преширйованьом змисту и обсягу Фестивала приведли до того же було потребне оформиц окремни орґанизацийни одбор зоз вецей наших местох и зоз ширшим кругом фаховцох. У рамикох Фестивала оформени штири манифестациї. Попри музичней и литературней, пририхтана и вистава малюнкох наших подобових уметнїкох, а пририхтана и нова музично танєчна манифестация под назву ''Стретнуце братства'' (познєйше ''Естрада братства''), у хторей вжали учасц солисти Радио Нового Саду зоз рускима, сербскима и мадярскима народнима шпиванками, а у другей часци зоз своїм блоком по першираз на тих просторох наступел и Поддуклянски українски народни ансамбл (ПУНА) зоз [[Прешов|Прешова.]] Таки концепт програми ''Червеней ружи ’68'' у подполносци оправдал пременку назви на Фестивал култури югославянских Руснацох и Українцох ''Червена ружа''. [[Файл:Ucasnjiki Mitinga poeziji 1974.jpg|алт=Учашнїки Митинґа поезиї 1974. року|мини|398x398п|Учашнїки ''Митинґа поезиї'' 1974. року]] После законченей ''Червеней ружи ’68'' Дюра Папгаргаї у своєй статї з насловом ''Експериментални глєданя и визначни плоди'', обявеней у Народним календаре за 1969. рок, констатовал: „Ясно ше потвердзело же уж традицийна музично литературна манифестация ''Червена ружа'' постала централна културна подїя у нашей народносци. Седма по шоре, вона 1968. року указала же може прероснуц до єдней наисце квалитетней смотри наших музичних, гоч нє лєм музичних досцигнуцох, же искуства хтори ше нагромадзели з дотерашнїх орґанизованьох почали приношиц жадани плоди. Преширени рамики ше указали у цалей своєй позитивносци и хасновитосци за ище моцнєйши розмах наших намаганьох за посцигованє на квалитету. Окрем традицийного змаганя младих шпивачох и митинґа поезиї младих писательох, у рамикох тей манифестациї орґанизовани вечар под назву ''Естрада братства'', хтори указал же ''Червена ружа'' нє жада буц заварта до чисто народносних рамикох, же вона нє лєм жвератко нашей дїялносци, алє и нагода за упатранє, та и поровнованє моцох зоз представителями других народносцох и народох, як з нашей жеми, так и з иножемства.“<ref>Дюра Папгаргаї: Експериментални глєданя и визначни плоди, Народни календар за 1969. рок, бок 61, „Руске слово“ Нови Сад, 1968, бок 61.</ref> [[Файл:Monografija Cervena ruza 1.jpg|алт=Моноґрафия  Червена ружа 1962-2011|мини|242x242п|Моноґрафия  ''Червена ружа 1962-2011'', том I, нова музична творчосц у народним духу]] Интересованє шицких наших местох за осму ''Ружу'' було уж таке вельке же, гоч и преширена, вона постала „цесна“ за шицких цо жадали на нєй наступиц. Прето Орґанизацийни одбор принєс одлуку же би ше окончела предходна селекция приявених учаснїкох. Така селекция окончована на такв. ''Малих ружох''. Алє, понеже Петровчанє уж мали, по угляду на ''Ружу'', свой ''Петровски дзвон'', а Миклошевчанє свою манифестацию под назву ''Миклошевци'', на хторих мож було окончиц селекцию, ''Мала ружа'' отримана лєм у Коцуре, Дюрдьове и Шидзе. Зоз шицких спомнутих манифестацийох лєм найудатнєйши точки здобули право наступиц и на ''Червеней ружи'' у Руским Керестуре. На тот способ ''Ружа'' постала своєродна смотра найвисших рочних резултатох, хтори посцигли нашо културно уметнїцки дружтва у своєй роботи на музичним и танєчним планє. У 1969. року ''Ружа'' преширена на вимаганє просвитних роботнїкох з ище єдну музичну манифестацию, на тот завод под назву ''Червене пупче'', а ґу ньому приключена и окремна дзецинска програма з нагоди Велького наградного конкурса, чий орґанизатор и спонзор була Редакция дзецинского часопису ''Пионирска заградка'' (нєшка ''Заградка''). Таки преширени обсяг Фестивала вимагал и значни финансийни средства. Треба ту спомнуц же перши ''Ружи'' орґанизовани на волонтерскей основи, а нєобходни материялни трошки ше подмирйовало зоз назбераного пенєжу од наплацених уходних картох. Єден час аж анї керестурски Дом култури нє сцел дац безплатно свою салу за отримованє ''Червеней ружи'', аж потамаль покля и вон нє постал єден з єй орґанизаторох. И то була єдна з причинох же ше ''Ружа'' преселєла до школского двора. На тот способ оможлївене присуство векшого числа патрачох, а зоз тим витворени и векши финансийни резултат. З тим створена можлївосц виплациц драгово трошки поволаним госцом, алє нє и ансамблом. Єдина помоц орґанизатором теди була у простору за отримованє концерта, а ансамбли зоз других местох себе сами мушели плациц трошки путованя до Керестура и пребуванє у нїм. На жаль, то нє могла постац стаємна пракса, та ше мушело глєдац и ширшу дружтвену потримовку у пенєжу. Медзитим, аж у 1975. року часточно розришени проблем финансованя Фестивала. Теди ше його рамики ище баржей преширели. Од 1975. року почала ше отримовац, як окремна ''Ружова'' манифестация, смотра рочней роботи наших [[Хор|хорских]] и танєчних [[Ансамбл|ансамблох]] под назву ''Одгуки ровнїни''. У 1976. року до рамикох Фестивала уключени и ''науково совитованя''. Мож повесц же свою дефинитивну физиономию Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиї ''Червена ружа'' (таку мал теди назву) достал аж 1976. року, кед уж бул петнасти по шоре. Теди вон зоз початковей єдней нароснул на дзевец рижни културни манифестациї. А то були: 1. Подобово-етноґрафични, историйни и други вистави; 2. ''Червене пупче'', смотра дзецинских музично - танєчних активносцох и музичней творчосци за дзеци; 3. Митинґ поезиї и музики младих (познєйше наволани ''Струни шерца''); 4. Вельки наградни конкурс, зоз окремну културну програму з нагоди додзельованя наградох; 5. ''Червена ружа'', змагательна програма шпивачох и нових композицийох у народним и забавним духу; 6. ''Одгуки ровнїни'', смотра рочних досцигнуцох наших КУД у хорско-танєчней обласци, преткана зоз народним гумором; 7. Науково совитованя на рижни теми зоз нашей историї и култури; 8. ''Естрада братства'', своєродна смотра найвисших рочних музично танєчних досцигнуцох у прировнаню з госцуюцима ансамблами зоз жеми и иножемства; 9. ''Керестурияда'', змаганє вокално-инструменталних ґрупох. Така концепция ''Червеней ружи'' витворйована през вецей роки. З часу на час даєдна вихабена, алє то завишело од обставинох на теренє. З прецеком часу зоз рамикох Фестивала вишла ''Керестурияда'' и програма з нагоди Велького наградного конкурса, а преридзени и науково совитованя, же би ше их остатнїх рокох цалком престало орґанизовац у рамикох ''Ружи''. == Поддуклянци подзвигли рейтинґ ''Червеней ружи'' == Значне ту напомнуц же медзинародни характер ''Червена ружа'' достала зоз госцованьом Поддуклянского українского народного ансамбла (ПУНА). Дюра Папгаргаї у своєй статї, пошвеценей двацецпейцрочнїци [[Театер "Александер Духнович"|Українского народного театра]] (УНТ, нєшка Театер „А. Духнович“) у Прешове, обявеней у пригодней моноґрафиї у [[Прешов|Прешове]] 1971. року, призначел же у новембру мешацу 1966. року сцигло до Руского Керестура на адресу главного редактора ''Руского слова'' Дюри Латяка писемко, хторе написал уметнїцки руководитель ПУНА [[Юрий Цимбора]]. Писмо мало характер информативней поволанки на початок сотруднїцтва. Пошвидко после того ушлїдзели и конкретни акциї. По консултованю зоз Совитом Дому култури у Руским Керестуре Дюра Латяк одписал на спомнуту поволанку на сотруднїцтво, та 14. априла 1967. року до Руского Керестура, до Редакциї ''Руского слова'', припутовала делеґация у составе: Секретар КСУТ Федор Ковач, уметнїцки руководитель ПУНА Юрий Цимбора, главни редактор новинох ''Нове життя'' Юрий Дацко, директор Українского радия у Пряшове Василь Вархола и финансийни директор УНТ Лудвиґ Галушка. Уж сам состав делеґациї указує же ше од тей нащиви вельо очековало. Дюра Папгаргаї у спомнутей статї спомина: „Догварка була щира, сердечна: розвивац медзисобне сотруднїцтво. Презентовац вредносци українского фолклорного скарбу прейґ ПУНА у социялистичней Югославиї, винайсц можлївосци за госцованє наших аматерох на Свиднїцким швету писньох и танцох. На конкретизованє догвареного нє требало длуго чекац. У юлию мешацу 1967. року ПУНА зос свою програму нащивела Руски Керестур, Кулу, Коцур, [[Вербас]], Червинку, Сивец и Бачку Тополю. Було то за шицких патрачох велїчезне дожице, нєзабутне. Прекрасни українски костими, складно увежбани шпивацки гласи, лєгки балетски крочай нашмеяних танцошох плєнєли увагу патрачох у каждей точки. Публика и орґанизаторе нє лєм же нє були розчаровани, алє под вплївом одушевия скоро у каждим месце виражели жаданє же би их з новим приходом ПУНА знова нащивела. [[Файл:Delegacija KSUT 1967.jpg|алт=Делеґация КСУТ и УНТ |мини|370x370п|Делеґация КСУТ (Културного союзу українских трудбенїкох) и УНТ (Українского народного театра) у Руским Керестуре]] Тот успишни наступ дал векши порив нашим танєчним и шпивацким колективом. Уж тераз мали приклад цо ше з витирвалу и сцелу роботу може посцигнуц. Фолклорни скарб ше од того часу у културно- просвитних колективох почал ище баржей пестовац, почало ше интензивнєйше робиц на подзвигованю квалитета и роботи и наступох. Була то права хасновита лекция за наших аматерох.“<ref>Дюра Папгаргаї: На кридлох братского сотруднїцтва, „25 УНТ“, Словацьке педагогічне вдавництво в Братіславі, Видділ української літератури в Пряшеві, 1971, бок 129.</ref> И, Дюра Папгаргаї мал право. Од того часу нашо културно-просвитни дружтва почали пошвецовац векшу увагу квалитету и интерпретациї народних танцох и шпиванкох. Можебуц случайно Папгаргаї призабул призначиц же у рамикох першей нащиви ПУНА до Керестура припутовали 89 члени колектива и руководства и же шицки були розподзелєни по приватних обисцох, преважно у активних членох Дому култури, бо – як познате – у Керестуре нєт готел, а нє було анї терашнього интерната. На тот способ настали и нєзабутни медзилюдски приятельства. Нє чудо, вец, же ше после двох тижньох друженя на випровадзанє госцох зишло скоро пол валала, же було и слизох и поцилункох, и писнї и плачу... Медзитим, Папгаргаї призначел же на Свиднїцким швету писнї и танцу 1968. року наступели аматере КПД ''Максим Горки'' з Нового Саду, а рок познєйше и члени керестурского Дому култури. У вязи з тим вон у спомнутей статї зазначел: ''„Яка радосц! Нєвимерлїва! Яки нєзвичайни, по теди нє дожити аплаузи пред вецейтисячну публику. Стретнуца и облапяня зос старима и новима приятелями. Наступи тих двох югославянских колективох на Свиднїцким швету представяли найвисшу награду за витирвалу роботу двом найпознатшим аматерским колективом рускей народносци у Югославиї.'' 1968. року ПУНА знова на поволанку керестурского Дома култури нащивює Югославию. Програма под насловом ,Витай весна’ просто одушевела публику у Руским Керестуре, Новим Садзе, Кули, Баймоку, Суботици... Вона як нїґда по тераз украшела керестурску ''Червену ружу'', заколїсала ю з чаривним танцом и прекрасним шпивом. Нє вельо менши успих посцигли и представителє ПУНА на ''Червеней ружи'' 1969. року. Свиднїцке швето и ''Червена ружа'' себе знова щиро сцисли руки, братски ше привитали, потвердзели ше пред вельочислену публику. Свиднїк и Руски Керестур постали символи медзисобних братских фолклорних стретнуцох.“<ref>Исте, бок 130</ref> Мож шлєбодно повесц же члени Поддуклянского українского народного ансамбла мали вельки вплїв на подзвигованє рейтинґа ''Червеней ружи''. После нїх скоро каждого року на ''Ружи'' участвує голєм по єден ансамбл народних писньох и танцох зоз иножемства. Найчастейше зоз тедишнього Совєтского Союзу (Україна и Русия). ''Ружа'' поставала вше познатша и популарнєйша. Пошвидко ше за тоту нашу манифестацию заинтересовали и союзни средства явного информованя, уключуюци и телевизию. З тим и финансийна помоц почала присциговац зоз вецей жридлох, алє ше и видатки вше швидше звекшовали. То анї нє чудне кед ше ма на розуме же у рамикох шицких манифестацийох Фестивала брали учасц понад 1000 учаснїки! [[Файл:Ucasnjiki CR 70tih rokoh.jpg|алт=Учашнїки Червеней ружи 1972. року|мини|422x422п|Учашнїки ''Червеней ружи'' 1972. року]] == Обще швето Руснацох == ''Червена ружа'' – жридлова, найстарша и найзначнєйша манифестация Фестивала култури ''Червена ружа'', змаганє шпивачох, хторе орґанизовали керестурски студенти и стредньошколци, постала тот зародок зоз хторого виросли шицки други ластари и зоз нїх настал єдини и найзначнєйши фестивал нашей култури. Вироятно нїхто з єй сновательох у чаше снованя нє думал же вона постанє обще швето Руснацох и Українцох на просторох дакедишнєй Югославиї. Задумана є як плод фериялней анґажованосци студентскей, стредньошколскей и валалскей младежи у лєтнїм периодзе, у обласци музичней култури. Нєт сумнїву же ту главну улогу мал млади и нєафирмовани залюбенїк до музики, тедишнї студент права Яким Сивч, у тедишнїм чаше и подпредсидатель Управного одбору Клуба студентох и стредньошколцох. Вон уж по теди на концертох под назву ''Микрофон ваш'' мал водзацу улогу, та було цалком лоґичне же ю предлужел и на ''Червеней ружи''. За тото мал и особни интерес, бо вон уж по 1962. рок мал понад 10 свойо композициї хтори нє мал дзе явно виводзиц. ''Микрофон ваш'', и ''Червена ружа'' после того, були єдине место дзе могол презентовац свойо композициї и оценїц як их народ прилапює. Так уж на першей ''Ружи'' после змагательней часци шпивачох виведзени три його композициї (''Щешлїва ноц'' на його слова, ''Єшеньска ружа'' на слова Янка Грубенї и ''Модерна любов'' (Вше ше людзе любовали) на слова Юлияна Каменїцкия). Конферансу написал и водзел тедишнї предсидатель Управного одбору Клуба Дюра Папгаргаї зоз Йозефину Майхер (познєйше одату Фа), хтора була и член Управного одбору Клуба. Як зазначел Микола Скубан у моноґрафиї ''Ружи, червени ружи (1962–1971)'' (боки 17 и 19), на Першей ''Ружи'' у змагательней часци участвовали 13 шпиваче и шпивачки. Були то Наталия Колбас (Колєсар), Мирон Мельник, Мария Бики (Савкич), дует Михал Микита и [[Владислав Надьмитьо]], Ксения Кирда (Василєвич), Янко Чордаш, Йовґен Фейди, Владислав Дудаш, дует Мелания Рац и Мелания Латяк (Радулович), Мария Сабадош и Ярослав Пап и Михал Гирйовати як госц зоз [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]]. На програми виведзени 13 народни, 12 за бавни шпиванки, а шицких шпивачох провадзел оркестер у составе: Яким Сивч (гармоника), [[Владимир Мученски]] (клавир), Любомир Сопка (ґитара) и Владимир Новосад (бас). У истей моноґрафиї, видатей з нагоди дзешецрочнїци ''Червеней ружи'', наш познати музични дїяч, дириґент и музични редактор Радио Нового Саду [[Ириней Тимко]] у статї „''Червена ружа'' и наша музична творчосц“ спомина же зоз ''Ружу'' почал нови период нашей музичней творчосци „у творчим и виконавчим“ розуменю, та пише: „До того часу наша писня нє мала нагоду появиц ше пред таким вельким числом слухачох, и то слухачох хтори по своїм смаку могли и поведли свойо слово. Народна писня зоз тоту манифестацию достала ,фахови’ вельочислени ,жири’, хтори праве у своїм домену почал – сцел нє сцел – зоз своїм вельким уплївом дїйствовац на прешлосц и будучносц своєй народней писнї. Розуми ше, дїйство того ,жирия’ треба розумиц релативно – до певней мири, алє го нїяк нє мож заобисц. Нє шицко єдно цо ''Червена ружа'' (думам на єй публику) пове о нашей старей народней писнї. Чи вона прежита, чи вона може буц прави и єдини корень нових конарчкох, нових лїсточкох? Так поставене питанє ясно указує и на орґанизаторох и їх одвичательносц: з добрим приготовеньом мож ожиц народну писню, предлужиц єй вик и поставиц ю там дзе єй место, же би була жридло нашей музичней творчосци, а нєдзбало представена народна писня губи и смак єй слухачох и себе готує нєвеселу будучносц.“<ref>РУЖИ ЧЕРВЕНИ РУЖИ, бок 6</ref> Нова музична творчосц у народним духу ''Червена ружа'', як жридлова музична манифестация, дожила найвецей концепцийни пременки у своїм розвою. У єй рамикох през велї роки було змаганє младих шпивачох за найкрасши женски и хлопски глас, на нєй виводзени и нови композициї як у народним так и у забавним духу. Вец ше почало розписовац и конкурси за нови композициї, а кус познєйше и за тексти. Прилапени композициї виводзени на ''Ружи'' у окремним блоку. Вец ше ґу нїм приключело и наступи наших хорских и танєчних ансамблох, а ище пред тим наступи вокално инструменталних ґрупох. Прето ше ''Ружу'' мушело прешириц зоз ище двома новима манифестациями (''Одгуки ровнїни'' и ''Керестурияда''). Од 1988. по 1996. рок и змаганє младих шпивачох за найкрасши женски и хлопски глас уключене до ''Одгукох ровнїни'', та ше програма жридловей манифестациї состояла лєм зоз змаганя нових композицийох у народним и забавним духу. Од того часу их у цалосци директно преноши Радио Нови Сад, а тиж так и новосадска Телевизия. Од початку дватисячитих рокох знова пришло до пременки концепциї ''Ружи'', та до єй рамикох врацене змаганє за найкрасши женски и хлопски глас опрез змаганя нових композицийох (на тот завод) лєм у народним духу. [[Файл:Cervena ruža 1988 r.jpg|алт=Деталь зоз Червеней ружи 1988. року|мини|423x423п|Деталь зоз ''Червеней ружи'' 1988. року]] == Прекрасни плоди ''Червеней ружи'' == Треба окреме наглашиц же нам ''Червена ружа'' през 50 роки свойого иснованя принєсла и найзначнєйши плоди. На змаганьох за найкрасши хлопски и женски глас участвовали блїзко сто аматере, спомедзи хторих вецей як половка у свой час постали и радио шпиваче. Їх гласи остали записани на маґнетофонских пантлїкох або компакт дискох и зачувани су и за будуци нашо поколєня. Значне число тих шпивачох уж нє медзи живима (напр. Яким Сивч, Михал Микита, [[Микола Корпаш]], [[Витомир Бодянєц|Витомир Бодянец]], Олена Гирйовати–Попович, [[Нестор Пушкаш]], Мирко Ґаднянски, Владимир Горняк–Фицко, [[Ирина Давосир-Матанович|Ирина Давосир–Матанович]], [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]]...), алє зачувани їх гласи од забуца и слухаме их прейґ габох Радио Нового Саду и ище дзепоєдних локалних радио-станїцох. Тоти плоди найкрасше илуструю слова Иринея Тимка у кус скорей спомнутей статї, хтори глаша: „ ''Червена ружа'' як естрада дала найвекши можлївосци шицким нашим виконавцом, репродуковательом музичней творчосци. Кед попатриме на дотерашнї живот ''Червеней ружи'', вона була за нїх ище найбаржей зацикавена. През ню дефиловали потераз скоро шицки нашо познати виконавци, од наймладших до найстарших, од солистох, ґрупох, до наймасовнєйших хорох, хтори могли буц удатнє злучени. Велїм солистом-шпивачом отворена красна перспектива праве на ''Червеней ружи''. Схопносц и любов ґу хорскей писнї нашого народу на ''Червеней ружи'' нашли свою праву афирмацию у чаше кед на велїх наших музичних манифестацийох траца свойо место у програми.“<ref>Исте, бок 64</ref> Алє, тото цо найзначнєйше, Фестивал ''Червена ружа'', окреме його жридлова манифестация под истим меном и ''Червене пупче'' за 50 роки збогацели наш музични фонд зоз понад 900 новима композициями, спомедзи хторих половка у народним и забавним духу, а друга половка наменєна дзецом. Тоту першу половку компоновали 76 композиторе на слова 62 авторох (а даєдни и на свойо). Найлоднєйши спомедзи композиторох були: Владимир Семан-Зеро, Яким Сивч, Владислав Надьмитьо, [[Юлиян Рамач (дириґент)|Юлиян Рамач]], Витомир Бодянєц, Любомир Загорянски, [[Юлин Бучко]], [[Дьордє Ковачевич]], Мирослав Пап, Агнета Тимко, Mаґдалена Горняк–Лелас, [[Михал Лїкар]], Владимир Малацко и Мирон Сивч. Кед маме у оглядзе же, дзекуюци українскому етноґрафови [[Володимир Гнатюк|Володимирови Гнатюкови]], зоз конца 19. вику од наших предкох зазначени лєм 430 тексти народних шпиванкох и же у перших шейсцох деценийох 20. вику ґу нїм доложени лєм даскельо нови (хтори „на пальци єдней руки“ мож начишлїц), вец нам будзе лєгчейше похопиц велькосц и значносц „талу“ яки нам принєсла ''Червена ружа'' за пол вику свойого иснованя. Медзитим, и то нє шицко! Нова музична творчосц у рамикох нашей релативно малочисленей националней заєднїци ше нательо розвила же єй постала цесна ''Червена ружа''! [[Файл:Cervena ruza 80tih.jpg|алт=Червена ружа у цеку 80-тих|мини|386x386п|''Червена ружа'' у цеку 80-тих]] Зоз намиру же би баржей популаризовали нову музичну творчосц, члени Музичней редакциї и Редакциї бешедней програми на руским язику Радио Нового Саду, на инициятиву тедишнього новинара ''Руского слова'' Владислава Надьмитя, почали емитовац нову музичну емисию под назву ''З ружовей заградки'', хтора 1990. року преросла до явней емисиї и полни дзешец роки є поряднє отримована, дзекуюци и конкурсу хтори кажди рок розписовани. А вец тоту явну емисию, концерт, Радио телевизия преглашела за фестивал под назву ''Ружова заградка'', хтори ше поряднє отримує уж вецей як три и пол децениї. За тот час за потреби Музичней редакциї Радио Нового Саду на маґнетофонску пантлїку або на компакт диск зняти 208 нови шпиванки, хтори поряднє нєшка слухаме у емисийох Радио Нового Саду на руским язику. Шицки тоти шпиванки 2008. року обявени у окремним зборнїку хтори до друку пририхтал Андрей Даждиу под насловом ''Ружова заградка 1990 -2007''. Зоз медийох явного информованя дознаваме же нєшка на конкурси сцигую и по два раз вецей квалитетни композициї як цо их мож презентовац на єдним цаловечаршим концерту! По нашим думаню и то заслуга ентузиястох хтори ю пред 1962. року основали и гевтих цо по нєшка участвовали у єй каждорочним пририхтованю. Нє шмеме у тей нагоди забуц и на людзох хтори ''Ружу'' основали и гевтих хтори ше ґу нїм приключели и после нїх предлужели роботу на єй пририхтованю. А було их на стотки! Лєм у Совиту Фестивала 1983. року були уключени 38 делеґати, а Програмни одбор мал 11 членох. Ґу тому треба спомнуц же були меновани и 14 рижни комисиї як помоцни цела, до хторих меновани по 4-12 члени, цо вєдно виноши же лєм у нїх були анґажовани приблїжно 80 члени. Поступно ше особи у спомнутих целох меняли и учели на искуствох своїх колеґох зоз длугшим стажом, так же ше кадрово пременки у роботи на пририхтованю Фестивала нє одражовали неґативно. Алє, значне ту спомнуц же у тим пририхтованю у перших деценийох його отримованя участвовал скоро цали валал. ''Ружа'' постала праве валалске швето у Руским Керестуре. Було у нїм вецей госцох як звичайно на Кирбай! Людзом импоновало же ''Ружа'' преславела Керестур нє лєм у тедишнєй Югославиї, алє и поза єй гранїцами. Орґанизатор Фестивала Дом култури Руски Керестур. Фестивал софинансую Општина Кула, Национални совит Руснацох, Министерство култури и информованя Републики Сербиї и Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами. {| class="wikitable" |+ ! colspan="11" |НАЙЛЄПШИ ШПИВАЧКИ И ШПИВАЧЕ НА <big>ЧЕРВЕНИХ РУЖОХ</big> |- |'''Рок''' |'''Шпивачка''' |'''Место''' |'''Шпивач''' |'''Место''' | rowspan="36" | |'''Рок''' |'''Шпивачка''' |'''Место''' |'''Шпивач''' |'''Место''' |- |1962. |Наталия Колбас |Руски Керестур |Мирон Мельник |Руски Керестур |2001. |Оля Няради |Суботица |Борис Маґоч |Н. Орахово |- |1963. |Ана Дю. Дудаш | align="center"| " |Мирон Мельник | align="center"| " |2002. | | | | |- |1964. |Еуфемия Будински | align="center"| " |В. Надьмитьо-М. Микита | align="center"| " |2003. |Ивана Ивак |Нови Сад |Зоран Надь |Руски Керестур |- |1965. |Ирина Ковач |Нови Сад | align="center"| " | align="center"| " |2004. |Весна и Наташа Надь |Руски Керестур |Владимир Варґа |Суботица |- |1966. |Анґела Колєсар |Руски Керестур | align="center"| " | align="center"| " |2005. |Терезка Виславски |Суботица |Славко Бучко |Кула |- |1967. |Гелена Ґлувня |Шид |Юлиян Варґа |Кула |2006 |Єлена Марков-Йована Вуксанович | align="center"| " |Мирко Преґун |Руски Керестур |- |1968. |Гелена Планчак |Коцур |Дьордє Ковачевич |Руски Керестур |2007. |Геленка Бучко |Миклошевци |Иґор Ґрекса |Шид |- |1969. |Любица Папуґа-Славица Емейди |Нове Орахово | | |2008. |Николая Сивч |Руски Керестур |Алексей Сивч |Руски Керестур |- |1970. |Мария Макаї |Руски Керестур |Риста Кляїч |Крущич |2009. |Оксана Рамач Ивана Пейович |Руски Керестур Б. Паланка |Марко Радишич |Дюрдьов |- |1971. |Сенка Няради | align="center"| " |Мариян Бутински |Тернополь |2010. |. Валентина Югас Танита Ходак |Коцур |Борис Барна |Руски Керестур |- |1972. |Ана Сеґеди |Вуковар |Михал Роман |Руски Керестур |2011. |Таня Надь |Бачинци |Мирослав Малацко | align="center"| " |- |1973. |Любица Папуґа - Ружица Мудри |Миклошевци |Олекса Павлишин |Заґреб |2012. |Ивона Гнатко |Вуковар |Боян Великанац |Вербас |- |1974. |Марица Пушкаш |Нови Сад |Iван Герич-Степан Сiкорський |Баня Лука |2013. |Ана Римар |Петроварадин |Константни Чордаш |Дюрдьов |- |1975. |Ана и Любка Фиґурек |Баня Лука |Дюра Надь |Руски Керестур |2014. | | | | |- |1976. |Славица Горняк |Дюрдьов |Дует Юлин Рац-Йовґен Надь | align="center"| " |2015. |Йована Ноґавица |Руски Керестур | | |- |1977. |Таня Холошняй Любка Виславски | align="center"| " |Янко Колошняї | align="center"| " |2016. |Кристина Афич | align="center"| " |Роберт Загорянски |Суботица |- |1978. |Андєлка Хасан, Снежана Ножинич, Нада Михалич, Весна Каранович |Заґреб |Мирко Ґаднянски |Нови Сад |2017. |Александра Русковски | align="center"| " |Марко Буила |Коцур |- |1979. |Евфемия Маньош Даниела Колєсар |Руски Керестур |Славко Афич |Руски Керестур |2018. |Ивана Чордаш |Нови Сад | | |- |1980. |Зденка Сакач | align="center"| " |Михайло Ляхович- Андрий Лаврий |Нови Сад |2019. |Валентина Салаґ |Дюрдьов | | |- |1981. |Мирослава Чордаш | align="center"| " |Владимир Бесерминї |Коцур |2021. |Дарина Михняк |Коцур | | |- |1982. |Тереза Фейди-Мирослава Чордаш | align="center"| " |Михал Голик |Петровци |2022. | | |Мирослав Малацко |Руски Керестур ? |- |1983. |Ксения Папуґа | align="center"| " |Емил Няради |Руски Керестур |2023. |Саня Дивлякович |Нови Сад ? | | |- |1984. |Ивана Сомборски |Дюрдьов |Юлиян Рамач | align="center"| " |2024. |Ксения Вереш |Дюрдьов |Владимир Мишлєнович |Миклошевци |- |1985. |Славка Сабадош |Руски Керестур |Ґоран Павич |Коцур |2025. |Йована Петрович |Шид |Иґор Папуґа |Руски Керестур |- |1986. |Александра Холошняй |Дюрдьов |Павле Паланчаї |Руски Керестур |2026. |Лана Вулич |Миклошевци |Иван Фейди | align="center"| " |- |1987. |Мария Фа-Фемка Бучко |Руски Керестур |Звонко Чижмар | align="center"| " |2027. | | | | |- |1988. |Андрея Колєсар-Саня Еделински | align="center"| " |Звонимир Кочиш |Зомбор |2028. | | | | |- |1989. |Мелания Дудаш-Таня Няради | align="center"| " |Силво Медєши |Петровци |2029. | | | |- |1990. |Таня Бреґун-Мария Холошняй |Дюрдьов |Владимир Надь |Руски Керестур |2030. | | | | |- |1991. |Лариса Дудаш-Мария Паланчаї |Руски Керестур |Михайло Гайдук | align="center"| " |2031. | | | | |- |1992. |Анастазия Бесерминї |Вербас |Борис Чордаш | align="center"| " |2032. | | | | |- |1993. |Соня Сопка-Мария Колошняї |Руски Керестур |Юлиян Медєши | align="center"| " |2033. | | | | |- |1994. |Ивана Дошен |Нови Сад |Владимир Югик | align="center"| " |2034. | | | | |- |1995. |Таня Бодянец-Дарина Планчак |Руски Керестур |Микола Хромиш |Дюрдьов |2035. | | | | |- |1996. |Ана и Гелена Рац | align="center"| " |Томас Николич |Руски Керестур |2036. | | | | |- |1997. |Леся Вовк |Вербас |Дарко Рац | align="center"| " | |2037. | | | | |- |1998. |Кристина Бобрек-Ана Царич |Баня Лука |Владимир Надь Митьов | align="center"| " | |2038. | | | | |- |1999. |Люпка Рац |Руски Керестур |Ярослав Тиркайла |Дюрдьов | |2039. | | | | |- |2000. |Саня Полдруги |Коцур |Владимир Олеяр |Руски Керестур | |2040. | | | | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Publika na Cervenej ruzi.jpg|Публика на фестивалу Файл:Rok grupa na Keresturijadi 86.jpg|Рок ґрупа на ''Керестурияди 86'' Файл:Dzeci na Cervenim pupcecu.jpg|Дзеци на ''Червеним пупчу'' Файл:Monografija Cervena ruza 2.jpg|Моноґрафия  ''Червена ружа 1962-2011'', том II нова музична творчосц у забавним духу Файл:Monografija Cervene pupce.jpg|Моноґрафия  ''Червене пупче,'' том ''III, 1969-2012'', нова музична творчосц за дзеци Файл:Witajce na Ruzi.jpg|Банер зоз привитом госцом фестивала </gallery> == Литература == * Ґрупа авторох, ''30 Червени ружи'', НВУ ''Руске слово'', Нови Сад, 1991. * Мирон Жирош, „Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиїˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991'', Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б. 287. * Мирон Жирош, Нєзачуване лєбо затераз затрацене благо ''Червених ружох'', ''Шветлосц'' ч. 1, Нови Сад, 1987, б. 74-84. * ''10 Червени ружи'', Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиї, Руске слово, Руски Керестур, 1971. == Вонкашнї вязи == * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-I-WEB.pdf Нова музична творчосц у народним духу, Том I], Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2011. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Нова музична творчосц у забавним духу, Червена ружа 1962-2011, Том II,] Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-III-WEB.pdf] Нова музична творчосц за дзеци, Червена ружа 1969-2012, Том III], Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2013. * Ан. Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/ruski-kerestur-cervena-ruza/ Йована Петрович и Иґор Папуґа побиднїки змаганя за найкрасши глас]. Рутенпрес, 28. юний 2025. * [https://www.facebook.com/Crvenaruzafestival/about?_rdr&checkpoint_src=any Фестивал "Червена ружа"]/Festival "Crvena ruža" == Референци == <references /> [[Катеґория:Руски або русински манифестациї]] [[Катеґория:Културна скарбнїца]] [[Катеґория:Фестивали]] f4zdx1tx58vicvqe2shbe8xgujk0r76 19981 19980 2026-07-19T14:13:11Z Minorax 71 19981 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #B2D115; | header1 = <big>Фестивал култури Червена ружа </big> | label1 = Урядови лоґо фестивала | label2 = | data2 = [[Файл:Amblem Cervenej ruzi.jpg|250px|center]] Лоґо фестивала | label3 = Орґанизатор фестивала | data3 = [[Дом култури Руски Керестур]] | label4 = Жанр | data4 = Обща смотра народней, компонованей и дзецинскей музики, шпиванє и танци | label5 = Основани | data5 = 1962. року | label6 = Тирванє | data6 = 64 роки | label7 = Локация | data7 = Руски Керестур | label8 = Снователє | data8 = Клуб студентох и штредньошколцох, валалска младеж | label9 = Нащивеносц | data9 = од 1300 до 2500 }} '''Фестивал рускей култури ''Червена ружа''''' то смотра шпиваня, танцох, [[Композиция|композицийох]] у забавним/народним духу и композицийох за дзеци. У половки пейдзешатих рокох, кед ище у наших крайох нє було телевизиї, дзечнє ше слухало [[Радио-телевизия Войводини|радио]], одходзело ше до биоскопу а младежи [[Собота|соботами]] и [[Нєдзеля|нєдзелями]] найглавнєйши вид забави були танци. Розлика була лєм у тим же по варошох на таких танцох грали преважно [[Оркестер|оркестри]] на модернєйших [[Подзелєнє музики|музичних]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментох]] (як цо то гармоники, [[Кларинет|кларинети,]] саксофони, електрични [[Ґитара|ґитари]], контрабаси, буґни и чинєли), а по валалох у [[Войводина|Войводини]] найчастейше грали [[Тамбура|тамбурово]] [[Оркестер|оркестри]]. Так то було и у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Од початку 1959. року ше на радио-станїцох Заґреб и Беоґрад почало каждей соботи на 8 вечар емитовац музичну радио емисию под назву ''Микрофон ваш''. За кратки час то постала барз популарна емисия у цалей жеми. == ''Микрофон ваш'' постава ''Червена ружа'' == През лєто ше у Керестуре танци отримовало у тaкв. Желєней загради (простор медзи майсторским и пензионерским домом). Там були виляти два бетонски плочи (векша и менша), єдна при другей, на хторих ше танцовало, а за оркестер була збудована нєвелька бина зоз закрицом. У єдним периодзе на танцох у Желєней загради грал и оркестер ''Сивґамуриз'' хторому бул руководитель [[Яким Сивч]]. О єден час, дзекуюци вироятнє и популарней радио емисиї ''Микрофон ваш'', ту настала идея о орґанизованю таких концертох на хторих би наступели лєм тоти кандидати хтори би пред тим на аудициї указали одвитуюци квалитет шпиваня. Инициятор и реализатор таких концертох бул Яким Сивч зоз членами руководства валалскей младежскей орґанизациї. И так, пошвидко ше за тот концерт, або ''Микрофон ваш'' на керестурски способ, дознало и по других руских валалох. Уж на другим концерту як госци наступели и млади Коцурци на чолє зоз Владимиром Горняком. Тому допринєсла и политична инициятива же концом пейдзешатих рокох руководство валалскей младежскей орґанизациї достало задаток основац завичайни Kлуб студентох и стредньошколцох, хтори би през лєтнї и жимски розпуст орґанизовано робели на културним и спортским планє. Перше пробованє снованя такого клуба окончене влєце 1959. року. За предсидателя Клуба бул вибрани Владимир Мирко Ґаднянски. Под його руководительством у першим року иснованя Клуба найзамеркованши резултати посцигнути на спортско-рекреативним планє. Руководительох Клуба ше виберало каждого року. Од лєта 1962. року Клуб достал стабилнєйшу орґанизацийну форму дїялносци, кед за предсидателя вибрани [[Дюра Папгаргаї]]. Теди у Клубе превага дата културним програмом ‒ драми и музики. За обласц музики бул задлужени Яким Сивч, хтори и по теди водзел валалски концерти под назву ''Микрофон ваш''. У 1962. року орґанизованє тей музичней манифестациї превжал на себе Клуб студентох и стредньошколцох зоз помоцу валалскей младежи. Же би доказали автономносц у пририхтованю, члени Управного одбoру Клуба пременєли и єй потедишню назву на ''Червена ружа'' и ґу нєй почали додавац рок у хторим є отримана. Интересантне ту спомнуц же спочатку и студенти нє були имуни на кус скорей спомнуту радио емисию, цо мож видзиц зоз шлїдуюцого цитата, винятого зоз „Дньовнїка роботи Клуба“, зазначеного 30. юлия 1962. року, хтори глаши: <blockquote>''Отримана проба музицкей секциї бо ше сце на соботу 4. VIII виступиц пред публику. На схадзки ришене да ше емисия-програма навола Червена ружа ’62.''<ref>Цитат виняти зоз моноґрафиї „30 Червени ружи“, бок 172, НBУ „Руске словo“, Нови Сад, 1991.</ref></blockquote>Перша музична програма под назву ''Червена ружа ’62'' и отримана 4. авґуста 1962. року. З тей нагоди у ''Дньовнїку роботи Клуба студентох и школярох стреднїх школох у Руским Керестуре'', медзи иншим, зазначене и тото: [[Файл:Ucasnjili CR 62.jpg|алт=Учашнїки хтори ше змагали за чобольов и кошарку червених ружох 1962. року|мини|435x435п|Учашнїки хтори ше змагали за чобольов и кошарку червених ружох 1962. року]] ::Отримани забавни вечар. Пририхтани є з помоцу валалскей младежи. Дала го музицка секция и наволани є ,Червена ружa 62’. До поладня ше ушорйовала бина. Вечар на 9 г. почала програма. Було барз вельке число патрачох, цо указує же интересованє за таки приредби вельке. На програми були заступени народни и забавни мелодиї претежно на нашим язику. Мали зме и госца вечара. То бул Мижо Гирйовати ,Червена маїца’ Ср. Митровици. Жири: Латяк Дюра, Биялош Яким, [[Марґита Лучечко|Лучечко Марґита]], [[Михайло Варґа (учитель)|Варґа Михал]] и Ґаднянски Владимир одлучели да ше перша награда за хлапцох додзелї Мироньови Мелникови, друга дует Микита-[[Владислав Надьмитьо|Надьмитьо]], треца Чордашовому Янкови. Перша награда була ’Червени чобольов’, друга ,Червена машля’, треца ,Виолински ключ’. Од дзивчатох першу награду однєсла [[Наталия Колєсар|Наталка Колбасова]], другу Марча Бикийова, трецу Сенка Кирдова. Перша награда була ,Червена кошарка з ружами’, друга ,Червена хусточка’, треца ,Бомбонєра’. Госц вечара Мижо Гирйовати достал награду у пенєжу 200 динари. Якимови Сивчови купена кристална вазна, почим и вон шпивал ван конкуренциї.“<ref>Исте, боки 172 и 173.</ref> == Од концерта по фестивал == [[Файл:Ucasnjili CR 1963 roku.jpg|алт=Учашнїки на Червеней ружи 1963.року|мини|433x433п|Учашнїки на ''Червеней ружи'' хтора отримана 17. авґуста 1963.року]] У Дньовнїку роботи Клуба нє зазначене же уж на першей ''Ружи'' виведзени и три нови композициї Якима Сивча и же зоз тим уж на самим початку ''Ружа'' отворела дзвери и за других потенциялних [[Композитор|композиторох]]. Зоз познєйших рокох видно же то бул вельки порив нашим младим музично надареним людзом же би ше опробовали и як творителє новей музики у народним и забавним духу. Уж у 1964. року ше указало же ше приявело тельо нови композициї же було потребне пременїц и концепцию цалей музичней манифестациї. Зоз Дньовнїка дознаваме же Управни одбор на своєй схадзки, отриманей 9. юлия 1964. року, заключел шлїдуюце: „До плану роботи на перше место приходзи орґанизованє такмиченя шпивачох аматерох ''Червена ружа ’64''. Такмиченє того року треба да ма иньшаки випатрунок як до тераз. Треба да ше состої зоз двох часцох и да ше отрима два вечари. Єден вечар да ше такмича [[Шпивач|шпиваче]] аматере, а други вечар композиторе аматере.“<ref>Исте, бок 174.</ref> Правда, спомнутого року змаганє змесцене лєм до єдного вечара, алє значни ту факт же ше уж теди указала потреба за преширйованє програми на два вечари. Попри тим, видно же и интересованє за тоту манифестацию наросло и у других местох дзе жию [[Руснаци у Сербиї|Руснаци]]. Управни одбор Клуба правочасно розпослал поволанки „до наших руских валалох за ''Червену ружу ’64''... да то маю на увиду“. [[Файл:Irina Kovac na 4ej Ruzi.jpg|алт=На штвартей Ружи“ Ирина Ковач однєсла кошарку червених ружох до Нового Саду.|мини|269x269п|На штвартей ''Ружи'' 1965. року Ирина Ковач однєсла кошарку червених ружох до Нового Саду. То було по першираз же награда нє остала у Керестуре]] А же то наисце було так, указує податок же ше на ''Червену ружу ’65'', т.є. на змагательну часц, приявели, попри керестурских, и шпиваче зоз [[Миклошевци|Миклошевцох]], [[Дюрдьов|Дюрдьова]], [[Коцур|Коцура]], [[Шид|Шиду]], Нового Саду и [[Кула|Кули]]. А значне спомнуц же, як зазначел [[Микола Скубан]] у моноґрафиї ''Ружи, червени ружи 1962–1971'', першираз на ''Ружи'' наступели и два бит ансамбли. Були то ''Нєщеснїци'' зоз Коцура и ''Комети'' зоз Шиду. У 1966. року ше до пририхтованьох ''Ружи'', попри Клуба студентох и стредньошколцох и Месного комитета Союзу младежи, уключує и керестурски [[Дом култури Руски Керестур|Дом култури]]. Було потребне укладац вельо вецей часу и средства до пририхтованьох як цо то могли уложиц Клуб студентох и стредньошколцох и валалска младеж. То указує на факт же ''Ружа'' теди уж преросла рамики младежскей манифестациї. Преширена є на два програми. Попри музичней, у єй рамикох отримани и литературни вечар под назву ''Поезия и музика младих''. За музичну програму сала Дому култури уж була цесна, та є отримана на монтажней бини у школским дворе пред понад 1000 патрачами. ''Червена ружа ’67'', шеста по шоре, отримана тиж у школским дворе пред коло 1200 патрачами. Участвовали на нєй аж 26 змагателє. А дзень пред тим у сали Дому култури отримани ''Вечар поезиї и музики младих'', на хторим наступели 13 [[Поета|поетове]] зоз вецей местох дзе жию Руснаци и Українци. Главну орґанизацию превжал керестурски Дом култури. Остало зазначене же на тей ''Ружи'' присуствовал и госц зоз Прешова (Словацка) Юрий Дацко, представитель Културного союзу українских трудбенїкох у тедишнєй Чехословацкей Републики, хтори у мено того союзу и привитал тоту нашу музично литературну манифестацию. [[Файл:Helena Plancak zoz Kocura.jpg|алт=Гелена Планчак зоз Коцура була побиднїца на „Червеней ружи 68“ |мини|284x284п|Гелена Планчак зоз Коцура була побиднїца на Червеней ружи 68“ , кед шпивала шпиванку ''Розквитнута калїна'']] ''Червена ружа ’68'' уж постала прави фестивал култури. Вимоги и реални потреби за преширйованьом змисту и обсягу Фестивала приведли до того же було потребне оформиц окремни орґанизацийни одбор зоз вецей наших местох и зоз ширшим кругом фаховцох. У рамикох Фестивала оформени штири манифестациї. Попри музичней и литературней, пририхтана и вистава малюнкох наших подобових уметнїкох, а пририхтана и нова музично танєчна манифестация под назву ''Стретнуце братства'' (познєйше ''Естрада братства''), у хторей вжали учасц солисти Радио Нового Саду зоз рускима, сербскима и мадярскима народнима шпиванками, а у другей часци зоз своїм блоком по першираз на тих просторох наступел и Поддуклянски українски народни ансамбл (ПУНА) зоз [[Прешов|Прешова.]] Таки концепт програми ''Червеней ружи ’68'' у подполносци оправдал пременку назви на Фестивал култури югославянских Руснацох и Українцох ''Червена ружа''. [[Файл:Ucasnjiki Mitinga poeziji 1974.jpg|алт=Учашнїки Митинґа поезиї 1974. року|мини|398x398п|Учашнїки ''Митинґа поезиї'' 1974. року]] После законченей ''Червеней ружи ’68'' Дюра Папгаргаї у своєй статї з насловом ''Експериментални глєданя и визначни плоди'', обявеней у Народним календаре за 1969. рок, констатовал: „Ясно ше потвердзело же уж традицийна музично литературна манифестация ''Червена ружа'' постала централна културна подїя у нашей народносци. Седма по шоре, вона 1968. року указала же може прероснуц до єдней наисце квалитетней смотри наших музичних, гоч нє лєм музичних досцигнуцох, же искуства хтори ше нагромадзели з дотерашнїх орґанизованьох почали приношиц жадани плоди. Преширени рамики ше указали у цалей своєй позитивносци и хасновитосци за ище моцнєйши розмах наших намаганьох за посцигованє на квалитету. Окрем традицийного змаганя младих шпивачох и митинґа поезиї младих писательох, у рамикох тей манифестациї орґанизовани вечар под назву ''Естрада братства'', хтори указал же ''Червена ружа'' нє жада буц заварта до чисто народносних рамикох, же вона нє лєм жвератко нашей дїялносци, алє и нагода за упатранє, та и поровнованє моцох зоз представителями других народносцох и народох, як з нашей жеми, так и з иножемства.“<ref>Дюра Папгаргаї: Експериментални глєданя и визначни плоди, Народни календар за 1969. рок, бок 61, „Руске слово“ Нови Сад, 1968, бок 61.</ref> [[Файл:Monografija Cervena ruza 1.jpg|алт=Моноґрафия  Червена ружа 1962-2011|мини|242x242п|Моноґрафия  ''Червена ружа 1962-2011'', том I, нова музична творчосц у народним духу]] Интересованє шицких наших местох за осму ''Ружу'' було уж таке вельке же, гоч и преширена, вона постала „цесна“ за шицких цо жадали на нєй наступиц. Прето Орґанизацийни одбор принєс одлуку же би ше окончела предходна селекция приявених учаснїкох. Така селекция окончована на такв. ''Малих ружох''. Алє, понеже Петровчанє уж мали, по угляду на ''Ружу'', свой ''Петровски дзвон'', а Миклошевчанє свою манифестацию под назву ''Миклошевци'', на хторих мож було окончиц селекцию, ''Мала ружа'' отримана лєм у Коцуре, Дюрдьове и Шидзе. Зоз шицких спомнутих манифестацийох лєм найудатнєйши точки здобули право наступиц и на ''Червеней ружи'' у Руским Керестуре. На тот способ ''Ружа'' постала своєродна смотра найвисших рочних резултатох, хтори посцигли нашо културно уметнїцки дружтва у своєй роботи на музичним и танєчним планє. У 1969. року ''Ружа'' преширена на вимаганє просвитних роботнїкох з ище єдну музичну манифестацию, на тот завод под назву ''Червене пупче'', а ґу ньому приключена и окремна дзецинска програма з нагоди Велького наградного конкурса, чий орґанизатор и спонзор була Редакция дзецинского часопису ''Пионирска заградка'' (нєшка ''Заградка''). Таки преширени обсяг Фестивала вимагал и значни финансийни средства. Треба ту спомнуц же перши ''Ружи'' орґанизовани на волонтерскей основи, а нєобходни материялни трошки ше подмирйовало зоз назбераного пенєжу од наплацених уходних картох. Єден час аж анї керестурски Дом култури нє сцел дац безплатно свою салу за отримованє ''Червеней ружи'', аж потамаль покля и вон нє постал єден з єй орґанизаторох. И то була єдна з причинох же ше ''Ружа'' преселєла до школского двора. На тот способ оможлївене присуство векшого числа патрачох, а зоз тим витворени и векши финансийни резултат. З тим створена можлївосц виплациц драгово трошки поволаним госцом, алє нє и ансамблом. Єдина помоц орґанизатором теди була у простору за отримованє концерта, а ансамбли зоз других местох себе сами мушели плациц трошки путованя до Керестура и пребуванє у нїм. На жаль, то нє могла постац стаємна пракса, та ше мушело глєдац и ширшу дружтвену потримовку у пенєжу. Медзитим, аж у 1975. року часточно розришени проблем финансованя Фестивала. Теди ше його рамики ище баржей преширели. Од 1975. року почала ше отримовац, як окремна ''Ружова'' манифестация, смотра рочней роботи наших [[Хор|хорских]] и танєчних [[Ансамбл|ансамблох]] под назву ''Одгуки ровнїни''. У 1976. року до рамикох Фестивала уключени и ''науково совитованя''. Мож повесц же свою дефинитивну физиономию Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиї ''Червена ружа'' (таку мал теди назву) достал аж 1976. року, кед уж бул петнасти по шоре. Теди вон зоз початковей єдней нароснул на дзевец рижни културни манифестациї. А то були: 1. Подобово-етноґрафични, историйни и други вистави; 2. ''Червене пупче'', смотра дзецинских музично - танєчних активносцох и музичней творчосци за дзеци; 3. Митинґ поезиї и музики младих (познєйше наволани ''Струни шерца''); 4. Вельки наградни конкурс, зоз окремну културну програму з нагоди додзельованя наградох; 5. ''Червена ружа'', змагательна програма шпивачох и нових композицийох у народним и забавним духу; 6. ''Одгуки ровнїни'', смотра рочних досцигнуцох наших КУД у хорско-танєчней обласци, преткана зоз народним гумором; 7. Науково совитованя на рижни теми зоз нашей историї и култури; 8. ''Естрада братства'', своєродна смотра найвисших рочних музично танєчних досцигнуцох у прировнаню з госцуюцима ансамблами зоз жеми и иножемства; 9. ''Керестурияда'', змаганє вокално-инструменталних ґрупох. Така концепция ''Червеней ружи'' витворйована през вецей роки. З часу на час даєдна вихабена, алє то завишело од обставинох на теренє. З прецеком часу зоз рамикох Фестивала вишла ''Керестурияда'' и програма з нагоди Велького наградного конкурса, а преридзени и науково совитованя, же би ше их остатнїх рокох цалком престало орґанизовац у рамикох ''Ружи''. == Поддуклянци подзвигли рейтинґ ''Червеней ружи'' == Значне ту напомнуц же медзинародни характер ''Червена ружа'' достала зоз госцованьом Поддуклянского українского народного ансамбла (ПУНА). Дюра Папгаргаї у своєй статї, пошвеценей двацецпейцрочнїци [[Театер "Александер Духнович"|Українского народного театра]] (УНТ, нєшка Театер „А. Духнович“) у Прешове, обявеней у пригодней моноґрафиї у [[Прешов|Прешове]] 1971. року, призначел же у новембру мешацу 1966. року сцигло до Руского Керестура на адресу главного редактора ''Руского слова'' Дюри Латяка писемко, хторе написал уметнїцки руководитель ПУНА [[Юрий Цимбора]]. Писмо мало характер информативней поволанки на початок сотруднїцтва. Пошвидко после того ушлїдзели и конкретни акциї. По консултованю зоз Совитом Дому култури у Руским Керестуре Дюра Латяк одписал на спомнуту поволанку на сотруднїцтво, та 14. априла 1967. року до Руского Керестура, до Редакциї ''Руского слова'', припутовала делеґация у составе: Секретар КСУТ Федор Ковач, уметнїцки руководитель ПУНА Юрий Цимбора, главни редактор новинох ''Нове життя'' Юрий Дацко, директор Українского радия у Пряшове Василь Вархола и финансийни директор УНТ Лудвиґ Галушка. Уж сам состав делеґациї указує же ше од тей нащиви вельо очековало. Дюра Папгаргаї у спомнутей статї спомина: „Догварка була щира, сердечна: розвивац медзисобне сотруднїцтво. Презентовац вредносци українского фолклорного скарбу прейґ ПУНА у социялистичней Югославиї, винайсц можлївосци за госцованє наших аматерох на Свиднїцким швету писньох и танцох. На конкретизованє догвареного нє требало длуго чекац. У юлию мешацу 1967. року ПУНА зос свою програму нащивела Руски Керестур, Кулу, Коцур, [[Вербас]], Червинку, Сивец и Бачку Тополю. Було то за шицких патрачох велїчезне дожице, нєзабутне. Прекрасни українски костими, складно увежбани шпивацки гласи, лєгки балетски крочай нашмеяних танцошох плєнєли увагу патрачох у каждей точки. Публика и орґанизаторе нє лєм же нє були розчаровани, алє под вплївом одушевия скоро у каждим месце виражели жаданє же би их з новим приходом ПУНА знова нащивела. [[Файл:Delegacija KSUT 1967.jpg|алт=Делеґация КСУТ и УНТ |мини|370x370п|Делеґация КСУТ (Културного союзу українских трудбенїкох) и УНТ (Українского народного театра) у Руским Керестуре]] Тот успишни наступ дал векши порив нашим танєчним и шпивацким колективом. Уж тераз мали приклад цо ше з витирвалу и сцелу роботу може посцигнуц. Фолклорни скарб ше од того часу у културно- просвитних колективох почал ище баржей пестовац, почало ше интензивнєйше робиц на подзвигованю квалитета и роботи и наступох. Була то права хасновита лекция за наших аматерох.“<ref>Дюра Папгаргаї: На кридлох братского сотруднїцтва, „25 УНТ“, Словацьке педагогічне вдавництво в Братіславі, Видділ української літератури в Пряшеві, 1971, бок 129.</ref> И, Дюра Папгаргаї мал право. Од того часу нашо културно-просвитни дружтва почали пошвецовац векшу увагу квалитету и интерпретациї народних танцох и шпиванкох. Можебуц случайно Папгаргаї призабул призначиц же у рамикох першей нащиви ПУНА до Керестура припутовали 89 члени колектива и руководства и же шицки були розподзелєни по приватних обисцох, преважно у активних членох Дому култури, бо – як познате – у Керестуре нєт готел, а нє було анї терашнього интерната. На тот способ настали и нєзабутни медзилюдски приятельства. Нє чудо, вец, же ше после двох тижньох друженя на випровадзанє госцох зишло скоро пол валала, же було и слизох и поцилункох, и писнї и плачу... Медзитим, Папгаргаї призначел же на Свиднїцким швету писнї и танцу 1968. року наступели аматере КПД ''Максим Горки'' з Нового Саду, а рок познєйше и члени керестурского Дому култури. У вязи з тим вон у спомнутей статї зазначел: ''„Яка радосц! Нєвимерлїва! Яки нєзвичайни, по теди нє дожити аплаузи пред вецейтисячну публику. Стретнуца и облапяня зос старима и новима приятелями. Наступи тих двох югославянских колективох на Свиднїцким швету представяли найвисшу награду за витирвалу роботу двом найпознатшим аматерским колективом рускей народносци у Югославиї.'' 1968. року ПУНА знова на поволанку керестурского Дома култури нащивює Югославию. Програма под насловом ,Витай весна’ просто одушевела публику у Руским Керестуре, Новим Садзе, Кули, Баймоку, Суботици... Вона як нїґда по тераз украшела керестурску ''Червену ружу'', заколїсала ю з чаривним танцом и прекрасним шпивом. Нє вельо менши успих посцигли и представителє ПУНА на ''Червеней ружи'' 1969. року. Свиднїцке швето и ''Червена ружа'' себе знова щиро сцисли руки, братски ше привитали, потвердзели ше пред вельочислену публику. Свиднїк и Руски Керестур постали символи медзисобних братских фолклорних стретнуцох.“<ref>Исте, бок 130</ref> Мож шлєбодно повесц же члени Поддуклянского українского народного ансамбла мали вельки вплїв на подзвигованє рейтинґа ''Червеней ружи''. После нїх скоро каждого року на ''Ружи'' участвує голєм по єден ансамбл народних писньох и танцох зоз иножемства. Найчастейше зоз тедишнього Совєтского Союзу (Україна и Русия). ''Ружа'' поставала вше познатша и популарнєйша. Пошвидко ше за тоту нашу манифестацию заинтересовали и союзни средства явного информованя, уключуюци и телевизию. З тим и финансийна помоц почала присциговац зоз вецей жридлох, алє ше и видатки вше швидше звекшовали. То анї нє чудне кед ше ма на розуме же у рамикох шицких манифестацийох Фестивала брали учасц понад 1000 учаснїки! [[Файл:Ucasnjiki CR 70tih rokoh.jpg|алт=Учашнїки Червеней ружи 1972. року|мини|422x422п|Учашнїки ''Червеней ружи'' 1972. року]] == Обще швето Руснацох == ''Червена ружа'' – жридлова, найстарша и найзначнєйша манифестация Фестивала култури ''Червена ружа'', змаганє шпивачох, хторе орґанизовали керестурски студенти и стредньошколци, постала тот зародок зоз хторого виросли шицки други ластари и зоз нїх настал єдини и найзначнєйши фестивал нашей култури. Вироятно нїхто з єй сновательох у чаше снованя нє думал же вона постанє обще швето Руснацох и Українцох на просторох дакедишнєй Югославиї. Задумана є як плод фериялней анґажованосци студентскей, стредньошколскей и валалскей младежи у лєтнїм периодзе, у обласци музичней култури. Нєт сумнїву же ту главну улогу мал млади и нєафирмовани залюбенїк до музики, тедишнї студент права Яким Сивч, у тедишнїм чаше и подпредсидатель Управного одбору Клуба студентох и стредньошколцох. Вон уж по теди на концертох под назву ''Микрофон ваш'' мал водзацу улогу, та було цалком лоґичне же ю предлужел и на ''Червеней ружи''. За тото мал и особни интерес, бо вон уж по 1962. рок мал понад 10 свойо композициї хтори нє мал дзе явно виводзиц. ''Микрофон ваш'', и ''Червена ружа'' после того, були єдине место дзе могол презентовац свойо композициї и оценїц як их народ прилапює. Так уж на першей ''Ружи'' после змагательней часци шпивачох виведзени три його композициї (''Щешлїва ноц'' на його слова, ''Єшеньска ружа'' на слова Янка Грубенї и ''Модерна любов'' (Вше ше людзе любовали) на слова Юлияна Каменїцкия). Конферансу написал и водзел тедишнї предсидатель Управного одбору Клуба Дюра Папгаргаї зоз Йозефину Майхер (познєйше одату Фа), хтора була и член Управного одбору Клуба. Як зазначел Микола Скубан у моноґрафиї ''Ружи, червени ружи (1962–1971)'' (боки 17 и 19), на Першей ''Ружи'' у змагательней часци участвовали 13 шпиваче и шпивачки. Були то Наталия Колбас (Колєсар), Мирон Мельник, Мария Бики (Савкич), дует Михал Микита и [[Владислав Надьмитьо]], Ксения Кирда (Василєвич), Янко Чордаш, Йовґен Фейди, Владислав Дудаш, дует Мелания Рац и Мелания Латяк (Радулович), Мария Сабадош и Ярослав Пап и Михал Гирйовати як госц зоз [[Сримска Митровица|Сримскей Митровици]]. На програми виведзени 13 народни, 12 за бавни шпиванки, а шицких шпивачох провадзел оркестер у составе: Яким Сивч (гармоника), [[Владимир Мученски]] (клавир), Любомир Сопка (ґитара) и Владимир Новосад (бас). У истей моноґрафиї, видатей з нагоди дзешецрочнїци ''Червеней ружи'', наш познати музични дїяч, дириґент и музични редактор Радио Нового Саду [[Ириней Тимко]] у статї „''Червена ружа'' и наша музична творчосц“ спомина же зоз ''Ружу'' почал нови период нашей музичней творчосци „у творчим и виконавчим“ розуменю, та пише: „До того часу наша писня нє мала нагоду появиц ше пред таким вельким числом слухачох, и то слухачох хтори по своїм смаку могли и поведли свойо слово. Народна писня зоз тоту манифестацию достала ,фахови’ вельочислени ,жири’, хтори праве у своїм домену почал – сцел нє сцел – зоз своїм вельким уплївом дїйствовац на прешлосц и будучносц своєй народней писнї. Розуми ше, дїйство того ,жирия’ треба розумиц релативно – до певней мири, алє го нїяк нє мож заобисц. Нє шицко єдно цо ''Червена ружа'' (думам на єй публику) пове о нашей старей народней писнї. Чи вона прежита, чи вона може буц прави и єдини корень нових конарчкох, нових лїсточкох? Так поставене питанє ясно указує и на орґанизаторох и їх одвичательносц: з добрим приготовеньом мож ожиц народну писню, предлужиц єй вик и поставиц ю там дзе єй место, же би була жридло нашей музичней творчосци, а нєдзбало представена народна писня губи и смак єй слухачох и себе готує нєвеселу будучносц.“<ref>РУЖИ ЧЕРВЕНИ РУЖИ, бок 6</ref> Нова музична творчосц у народним духу ''Червена ружа'', як жридлова музична манифестация, дожила найвецей концепцийни пременки у своїм розвою. У єй рамикох през велї роки було змаганє младих шпивачох за найкрасши женски и хлопски глас, на нєй виводзени и нови композициї як у народним так и у забавним духу. Вец ше почало розписовац и конкурси за нови композициї, а кус познєйше и за тексти. Прилапени композициї виводзени на ''Ружи'' у окремним блоку. Вец ше ґу нїм приключело и наступи наших хорских и танєчних ансамблох, а ище пред тим наступи вокално инструменталних ґрупох. Прето ше ''Ружу'' мушело прешириц зоз ище двома новима манифестациями (''Одгуки ровнїни'' и ''Керестурияда''). Од 1988. по 1996. рок и змаганє младих шпивачох за найкрасши женски и хлопски глас уключене до ''Одгукох ровнїни'', та ше програма жридловей манифестациї состояла лєм зоз змаганя нових композицийох у народним и забавним духу. Од того часу их у цалосци директно преноши Радио Нови Сад, а тиж так и новосадска Телевизия. Од початку дватисячитих рокох знова пришло до пременки концепциї ''Ружи'', та до єй рамикох врацене змаганє за найкрасши женски и хлопски глас опрез змаганя нових композицийох (на тот завод) лєм у народним духу. [[Файл:Cervena ruža 1988 r.jpg|алт=Деталь зоз Червеней ружи 1988. року|мини|423x423п|Деталь зоз ''Червеней ружи'' 1988. року]] == Прекрасни плоди ''Червеней ружи'' == Треба окреме наглашиц же нам ''Червена ружа'' през 50 роки свойого иснованя принєсла и найзначнєйши плоди. На змаганьох за найкрасши хлопски и женски глас участвовали блїзко сто аматере, спомедзи хторих вецей як половка у свой час постали и радио шпиваче. Їх гласи остали записани на маґнетофонских пантлїкох або компакт дискох и зачувани су и за будуци нашо поколєня. Значне число тих шпивачох уж нє медзи живима (напр. Яким Сивч, Михал Микита, [[Микола Корпаш]], [[Витомир Бодянєц|Витомир Бодянец]], Олена Гирйовати–Попович, [[Нестор Пушкаш]], Мирко Ґаднянски, Владимир Горняк–Фицко, [[Ирина Давосир-Матанович|Ирина Давосир–Матанович]], [[Драґутин – Драґен Колєсар|Драґен Колєсар]]...), алє зачувани їх гласи од забуца и слухаме их прейґ габох Радио Нового Саду и ище дзепоєдних локалних радио-станїцох. Тоти плоди найкрасше илуструю слова Иринея Тимка у кус скорей спомнутей статї, хтори глаша: „ ''Червена ружа'' як естрада дала найвекши можлївосци шицким нашим виконавцом, репродуковательом музичней творчосци. Кед попатриме на дотерашнї живот ''Червеней ружи'', вона була за нїх ище найбаржей зацикавена. През ню дефиловали потераз скоро шицки нашо познати виконавци, од наймладших до найстарших, од солистох, ґрупох, до наймасовнєйших хорох, хтори могли буц удатнє злучени. Велїм солистом-шпивачом отворена красна перспектива праве на ''Червеней ружи''. Схопносц и любов ґу хорскей писнї нашого народу на ''Червеней ружи'' нашли свою праву афирмацию у чаше кед на велїх наших музичних манифестацийох траца свойо место у програми.“<ref>Исте, бок 64</ref> Алє, тото цо найзначнєйше, Фестивал ''Червена ружа'', окреме його жридлова манифестация под истим меном и ''Червене пупче'' за 50 роки збогацели наш музични фонд зоз понад 900 новима композициями, спомедзи хторих половка у народним и забавним духу, а друга половка наменєна дзецом. Тоту першу половку компоновали 76 композиторе на слова 62 авторох (а даєдни и на свойо). Найлоднєйши спомедзи композиторох були: Владимир Семан-Зеро, Яким Сивч, Владислав Надьмитьо, [[Юлиян Рамач (дириґент)|Юлиян Рамач]], Витомир Бодянєц, Любомир Загорянски, [[Юлин Бучко]], [[Дьордє Ковачевич]], Мирослав Пап, Агнета Тимко, Mаґдалена Горняк–Лелас, [[Михал Лїкар]], Владимир Малацко и Мирон Сивч. Кед маме у оглядзе же, дзекуюци українскому етноґрафови [[Володимир Гнатюк|Володимирови Гнатюкови]], зоз конца 19. вику од наших предкох зазначени лєм 430 тексти народних шпиванкох и же у перших шейсцох деценийох 20. вику ґу нїм доложени лєм даскельо нови (хтори „на пальци єдней руки“ мож начишлїц), вец нам будзе лєгчейше похопиц велькосц и значносц „талу“ яки нам принєсла ''Червена ружа'' за пол вику свойого иснованя. Медзитим, и то нє шицко! Нова музична творчосц у рамикох нашей релативно малочисленей националней заєднїци ше нательо розвила же єй постала цесна ''Червена ружа''! [[Файл:Cervena ruza 80tih.jpg|алт=Червена ружа у цеку 80-тих|мини|386x386п|''Червена ружа'' у цеку 80-тих]] Зоз намиру же би баржей популаризовали нову музичну творчосц, члени Музичней редакциї и Редакциї бешедней програми на руским язику Радио Нового Саду, на инициятиву тедишнього новинара ''Руского слова'' Владислава Надьмитя, почали емитовац нову музичну емисию под назву ''З ружовей заградки'', хтора 1990. року преросла до явней емисиї и полни дзешец роки є поряднє отримована, дзекуюци и конкурсу хтори кажди рок розписовани. А вец тоту явну емисию, концерт, Радио телевизия преглашела за фестивал под назву ''Ружова заградка'', хтори ше поряднє отримує уж вецей як три и пол децениї. За тот час за потреби Музичней редакциї Радио Нового Саду на маґнетофонску пантлїку або на компакт диск зняти 208 нови шпиванки, хтори поряднє нєшка слухаме у емисийох Радио Нового Саду на руским язику. Шицки тоти шпиванки 2008. року обявени у окремним зборнїку хтори до друку пририхтал Андрей Даждиу под насловом ''Ружова заградка 1990 -2007''. Зоз медийох явного информованя дознаваме же нєшка на конкурси сцигую и по два раз вецей квалитетни композициї як цо их мож презентовац на єдним цаловечаршим концерту! По нашим думаню и то заслуга ентузиястох хтори ю пред 1962. року основали и гевтих цо по нєшка участвовали у єй каждорочним пририхтованю. Нє шмеме у тей нагоди забуц и на людзох хтори ''Ружу'' основали и гевтих хтори ше ґу нїм приключели и после нїх предлужели роботу на єй пририхтованю. А було их на стотки! Лєм у Совиту Фестивала 1983. року були уключени 38 делеґати, а Програмни одбор мал 11 членох. Ґу тому треба спомнуц же були меновани и 14 рижни комисиї як помоцни цела, до хторих меновани по 4-12 члени, цо вєдно виноши же лєм у нїх були анґажовани приблїжно 80 члени. Поступно ше особи у спомнутих целох меняли и учели на искуствох своїх колеґох зоз длугшим стажом, так же ше кадрово пременки у роботи на пририхтованю Фестивала нє одражовали неґативно. Алє, значне ту спомнуц же у тим пририхтованю у перших деценийох його отримованя участвовал скоро цали валал. ''Ружа'' постала праве валалске швето у Руским Керестуре. Було у нїм вецей госцох як звичайно на Кирбай! Людзом импоновало же ''Ружа'' преславела Керестур нє лєм у тедишнєй Югославиї, алє и поза єй гранїцами. Орґанизатор Фестивала Дом култури Руски Керестур. Фестивал софинансую Општина Кула, Национални совит Руснацох, Министерство култури и информованя Републики Сербиї и Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами. {| class="wikitable" |+ ! colspan="11" |НАЙЛЄПШИ ШПИВАЧКИ И ШПИВАЧЕ НА <big>ЧЕРВЕНИХ РУЖОХ</big> |- |'''Рок''' |'''Шпивачка''' |'''Место''' |'''Шпивач''' |'''Место''' | rowspan="36" | |'''Рок''' |'''Шпивачка''' |'''Место''' |'''Шпивач''' |'''Место''' |- |1962. |Наталия Колбас |Руски Керестур |Мирон Мельник |Руски Керестур |2001. |Оля Няради |Суботица |Борис Маґоч |Н. Орахово |- |1963. |Ана Дю. Дудаш | align="center"| " |Мирон Мельник | align="center"| " |2002. | | | | |- |1964. |Еуфемия Будински | align="center"| " |В. Надьмитьо-М. Микита | align="center"| " |2003. |Ивана Ивак |Нови Сад |Зоран Надь |Руски Керестур |- |1965. |Ирина Ковач |Нови Сад | align="center"| " | align="center"| " |2004. |Весна и Наташа Надь |Руски Керестур |Владимир Варґа |Суботица |- |1966. |Анґела Колєсар |Руски Керестур | align="center"| " | align="center"| " |2005. |Терезка Виславски |Суботица |Славко Бучко |Кула |- |1967. |Гелена Ґлувня |Шид |Юлиян Варґа |Кула |2006 |Єлена Марков-Йована Вуксанович | align="center"| " |Мирко Преґун |Руски Керестур |- |1968. |Гелена Планчак |Коцур |Дьордє Ковачевич |Руски Керестур |2007. |Геленка Бучко |Миклошевци |Иґор Ґрекса |Шид |- |1969. |Любица Папуґа-Славица Емейди |Нове Орахово | | |2008. |Николая Сивч |Руски Керестур |Алексей Сивч |Руски Керестур |- |1970. |Мария Макаї |Руски Керестур |Риста Кляїч |Крущич |2009. |Оксана Рамач Ивана Пейович |Руски Керестур Б. Паланка |Марко Радишич |Дюрдьов |- |1971. |Сенка Няради | align="center"| " |Мариян Бутински |Тернополь |2010. |. Валентина Югас Танита Ходак |Коцур |Борис Барна |Руски Керестур |- |1972. |Ана Сеґеди |Вуковар |Михал Роман |Руски Керестур |2011. |Таня Надь |Бачинци |Мирослав Малацко | align="center"| " |- |1973. |Любица Папуґа - Ружица Мудри |Миклошевци |Олекса Павлишин |Заґреб |2012. |Ивона Гнатко |Вуковар |Боян Великанац |Вербас |- |1974. |Марица Пушкаш |Нови Сад |Iван Герич-Степан Сiкорський |Баня Лука |2013. |Ана Римар |Петроварадин |Константни Чордаш |Дюрдьов |- |1975. |Ана и Любка Фиґурек |Баня Лука |Дюра Надь |Руски Керестур |2014. | | | | |- |1976. |Славица Горняк |Дюрдьов |Дует Юлин Рац-Йовґен Надь | align="center"| " |2015. |Йована Ноґавица |Руски Керестур | | |- |1977. |Таня Холошняй Любка Виславски | align="center"| " |Янко Колошняї | align="center"| " |2016. |Кристина Афич | align="center"| " |Роберт Загорянски |Суботица |- |1978. |Андєлка Хасан, Снежана Ножинич, Нада Михалич, Весна Каранович |Заґреб |Мирко Ґаднянски |Нови Сад |2017. |Александра Русковски | align="center"| " |Марко Буила |Коцур |- |1979. |Евфемия Маньош Даниела Колєсар |Руски Керестур |Славко Афич |Руски Керестур |2018. |Ивана Чордаш |Нови Сад | | |- |1980. |Зденка Сакач | align="center"| " |Михайло Ляхович- Андрий Лаврий |Нови Сад |2019. |Валентина Салаґ |Дюрдьов | | |- |1981. |Мирослава Чордаш | align="center"| " |Владимир Бесерминї |Коцур |2021. |Дарина Михняк |Коцур | | |- |1982. |Тереза Фейди-Мирослава Чордаш | align="center"| " |Михал Голик |Петровци |2022. | | |Мирослав Малацко |Руски Керестур ? |- |1983. |Ксения Папуґа | align="center"| " |Емил Няради |Руски Керестур |2023. |Саня Дивлякович |Нови Сад ? | | |- |1984. |Ивана Сомборски |Дюрдьов |Юлиян Рамач | align="center"| " |2024. |Ксения Вереш |Дюрдьов |Владимир Мишлєнович |Миклошевци |- |1985. |Славка Сабадош |Руски Керестур |Ґоран Павич |Коцур |2025. |Йована Петрович |Шид |Иґор Папуґа |Руски Керестур |- |1986. |Александра Холошняй |Дюрдьов |Павле Паланчаї |Руски Керестур |2026. |Лана Вулич |Миклошевци |Иван Фейди | align="center"| " |- |1987. |Мария Фа-Фемка Бучко |Руски Керестур |Звонко Чижмар | align="center"| " |2027. | | | | |- |1988. |Андрея Колєсар-Саня Еделински | align="center"| " |Звонимир Кочиш |Зомбор |2028. | | | | |- |1989. |Мелания Дудаш-Таня Няради | align="center"| " |Силво Медєши |Петровци |2029. | | | |- |1990. |Таня Бреґун-Мария Холошняй |Дюрдьов |Владимир Надь |Руски Керестур |2030. | | | | |- |1991. |Лариса Дудаш-Мария Паланчаї |Руски Керестур |Михайло Гайдук | align="center"| " |2031. | | | | |- |1992. |Анастазия Бесерминї |Вербас |Борис Чордаш | align="center"| " |2032. | | | | |- |1993. |Соня Сопка-Мария Колошняї |Руски Керестур |Юлиян Медєши | align="center"| " |2033. | | | | |- |1994. |Ивана Дошен |Нови Сад |Владимир Югик | align="center"| " |2034. | | | | |- |1995. |Таня Бодянец-Дарина Планчак |Руски Керестур |Микола Хромиш |Дюрдьов |2035. | | | | |- |1996. |Ана и Гелена Рац | align="center"| " |Томас Николич |Руски Керестур |2036. | | | | |- |1997. |Леся Вовк |Вербас |Дарко Рац | align="center"| " | |2037. | | | | |- |1998. |Кристина Бобрек-Ана Царич |Баня Лука |Владимир Надь Митьов | align="center"| " | |2038. | | | | |- |1999. |Люпка Рац |Руски Керестур |Ярослав Тиркайла |Дюрдьов | |2039. | | | | |- |2000. |Саня Полдруги |Коцур |Владимир Олеяр |Руски Керестур | |2040. | | | | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Publika na Cervenej ruzi.jpg|Публика на фестивалу Файл:Rok grupa na Keresturijadi 86.jpg|Рок ґрупа на ''Керестурияди 86'' Файл:Dzeci na Cervenim pupcecu.jpg|Дзеци на ''Червеним пупчу'' Файл:Monografija Cervena ruza 2.jpg|Моноґрафия  ''Червена ружа 1962-2011'', том II нова музична творчосц у забавним духу Файл:Monografija Cervene pupce.jpg|Моноґрафия  ''Червене пупче,'' том ''III, 1969-2012'', нова музична творчосц за дзеци Файл:Witajce na Ruzi.jpg|Банер зоз привитом госцом фестивала </gallery> == Литература == * Ґрупа авторох, ''30 Червени ружи'', НВУ ''Руске слово'', Нови Сад, 1991. * Мирон Жирош, „Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиїˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991'', Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б. 287. * Мирон Жирош, Нєзачуване лєбо затераз затрацене благо ''Червених ружох'', ''Шветлосц'' ч. 1, Нови Сад, 1987, б. 74-84. * ''10 Червени ружи'', Фестивал култури Руснацох и Українцох Югославиї, Руске слово, Руски Керестур, 1971. == Вонкашнї вязи == * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-I-WEB.pdf Нова музична творчосц у народним духу, Том I], Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2011. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Нова музична творчосц у забавним духу, Червена ружа 1962-2011, Том II,] Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-III-WEB.pdf] Нова музична творчосц за дзеци, Червена ружа 1969-2012, Том III], Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2013. * Ан. Медєши, [https://www.ruskeslovo.com/ruski-kerestur-cervena-ruza/ Йована Петрович и Иґор Папуґа побиднїки змаганя за найкрасши глас]. Рутенпрес, 28. юний 2025. * [https://www.facebook.com/Crvenaruzafestival/about?_rdr&checkpoint_src=any Фестивал "Червена ружа"]/Festival "Crvena ruža" == Референци == <references /> [[Катеґория:Руски або русински манифестациї]] [[Катеґория:Културна скарбнїца]] [[Катеґория:Фестивали]] 4jtkgw8jujnh3zxnyeqbji6n60ecm3i Тетракорд 0 2641 19997 15539 2026-07-19T14:19:33Z Minorax 71 19997 wikitext text/x-wiki [[File:Notskrift diatonisk skala tetrakord.png|right|thumb|347x347px|Илустрация першого (долнї) и другого (горнї) тетракорда.]]'''Тетракорд'''  (греч. ''tetra'' - штири, ''chorde'' - струни) то пошоровани штири [[Тон|тони]] у [[Скала|скали]]  (4 скалово тони хтори представяю [[Ступень (музика)|ступнї]]). Тетракорд основни будовни елемент древней греческей [[Подзелєнє музики|музики,]] а нєшка ше хаснує за анализу и структуру скалох хтори ше звичайно состоя зоз двох тетракордох. У скали познаме долнї и горнї тетракорд. ♦ '''Долнї''' тетракорд або '''ПЕРШИ''', почина од I ступя по IV у скали. ♦ '''Горнї''' тетракорд або '''ДРУГИ''' тетракорд починаод V по VIII ступень. Тетракорди ше розликую у зависносци од файти скали и од розпорядку цалих и [[Полутон|полутонох]] у одредзених скалох. [[File:C-Dur-Tonleiter.png|right|thumb|360px|Приклад двох истих тетракордох у Це-дурскей скали зоз означенима полутонами.]] У дурскей скали исти розпорядок цалих и полутонох у обидвох тетракордох. У молскей скали ше меня горнї тетракорд у зависносци од файти мола (природни, гармонски або мелодийски мол). Значи, у молскей скали долнї и горнї теракорд розлични и теорийно и по звучаню. Тетракорд (греч. τετράχορδον, дословно штирострунови) - штири ступнї скали, у обсягу/розпону [[Интервал (музика)|интервала]] кварта. У тоналней системи кажда октава ма два тетракорди: <ref name=":0">Mathiesen, Thomas . (2001). "Greece §I: Ancient". In Sadie, S.;[https://en.wikipedia.org/wiki/Stanley_Sadie Tyrrell J.] (eds.). [https://en.wikipedia.org/wiki/The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians ''The New Grove Dictionary of Music and Musicians''-(second ed.).] London, UK: Macmillan. 6 Music Theory, (iii) Aristoxenian Tradition, (d) Scales.</ref> [[File:Tetrachord.jpg|right|thumb|347x347px|ПЕРШИ - долнї и ДРУГИ - горнї тетракорд]]♦ I, II, III и IV ступень творя перши-долнї тетракорд, а ♦ V, VI, VII и VIII, други-горнї тетракорд. Концепт тетракорда походзи зоз старогреческей музичней теориї. Тетракорди творя основу октавових модох, як и „комплетну систему“ скалох хтори представяю и хасную цали обсяг тонох. У зависносци од системи интервалох, розликовали ше три типи/роди (''génē'') тетракордох: '''''диятонски'',''' '''''хроматски и енгармонийски'''''. Диятонски тетракорд починал зоз интервалом блїзким зоз вельку секунду (спрам Дж. Чалмеру, з нука 200–249 центи),<ref name=":0" /> а у модерней/сучасней нотациї могол би ше записац приблїжно як пошоровани тони найнїжей у фриґийскей скали: Диятонски тетракорд Хроматски тетракорд починал зоз интервалом малей терци, после хторих шлїдзели два полутони (серб. полустепени) (спрам Дж. Чалмеру, интервал би могол буц 249–398 центи).<ref name=":0" /> У сучасней нотациї, тoти тетракорди мож записац на шлїдуюци способ: (долу приклад) [[File:Tetrachorda.jpg|thumb|346x346px]] # Диятонски тетракорд (приклад на право 1 линийни систем) # Гармонски тетракорд (2 линийни систем) # Енгармонийски тетракорд (3 линийни систем) починал зоз интервалом блїзко велькей терци (спрам Дж. Чалмеру, нє менєй од 398 центи),<ref name=":0" /> после того шлїдзели интервали блїзко штварцини тона. Таки тетракорд у модерней нотациї би випатрал так: == Историйни розвой == У античней музичней теориї (у дїлох Аристоксена, Птоломея, Боетия и других), за тетракорд ше думало же є часц Комплетней системи, зоз огранїченима ґестами (фиксни крочаї - ступнї). Напр., штири висини медзи ''мезе'' и ''хипате'' штреднїх нотох то тетракорди, а штири висини медзи ''лихана'' штреднїх нотох и лихана нїжших нотох ше нє наволовали тетракорди. Пре таку причину, термини „род мелоса“ и „род тетракорд“ („роди тетракордох“)<ref name=":1" /> синоними у антики. [[File:Tetrachord Genera 1768.png|right|thumb|300px|Бок хтори описує три файти тетракордох]]Починаюци од штреднього вику у Европи, термин„тетракорд“ (лат. ''tetrachordum, quadrichordum'') (зоз репродукцию його давного значеня) почал ше одношиц на було хтору штиротонову скалу (подрозумює ше, без додатних толкованьох) диятонского роду, огранїчену кварту. У тим хаснованю, термин „тетракорд“ уствари постал синоним за файту кварти. == Друге значенє термина == • У музично-теорийских концептох сучасного часу, починаюци од 20. вику, термин „тетракорд“ ше хаснує у литератури у вязи зоз було хторим штиротоновим системом. Окреме ше у русийскоязичней етномузиколоґиї розвила пракса означаваня амбитуса (звучного обсягу интервалох) язичних конструкцийох як цо „тетракорд у сексти“, „тетракорд у квинти“ итд. (поликорд у обсягу интервала)<ref name=":1">[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%B4#CITEREF%D0%A0%D1%83%D0%B1%D1%86%D0%BE%D0%B21964 Рубцов 1964 б. 26]</ref>. У анґлийскей музиколоґиї, термин тетракорд, у рамикох такв. теориї множества класи висини тонох, означує (вєдно зоз термином тетрада) множества зоз штирома тонами. • У инструментациї Марциян Капела хаснує термин „тетракорд“ (De nupt. IX, 910) за штирострунови музични инструмент, файту лири; Можлїве же є аналоґни штироструновому инструменту скиндапс (старогречески: ''σκινδαψός)'', хтори описовал Атеней (Deipn. IV, 183). == Литература == • Холопов Ю. Н. Гармония. Теоретический курс. М., 2003. • Музыкально-теоретические системы. Учебник для музыкальных вузов. М., 2006. • Лебедев С. Н. Древнегреческие лады // Большая российская энциклопедия. Т.9.- М., 2007, с.333-334. • Рубцов Ф. А. Основы ладового строения русских народных песен. — Ленинград: Музыка, 1964. == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] gfre2dy4ahinsarf1x0gid6gnh6a8o9 Список музичних инструментох 0 2786 19983 19269 2026-07-19T14:13:50Z Minorax 71 19983 wikitext text/x-wiki [[File:Orkestar.jpg|right|thumb|300px|Розпорядок инструментох у симфонийним оркесту.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/14/raspored-muzicara-u-orkestru/ RAspored muzičara u orkestru]</ref>]]Список приказує познати [[Подзелєнє музики|музични]] [[Подзелєнє музичних инструментох|инструменти]] (ит. ''strumenti musicali,'' франц. ''instruments de musique'', анґл. ''musical instruments'', нєм. ''Musikinstrumente'', рсй. ''музыкальные инструменты'') хтори ше нєшка хасную у музики и хтори ше дакеди хасновали.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_European_medieval_musical_instruments List of medieval musical instruments]</ref> '''Музични инструменти''' то справи-алати, орудиє и средства з помоцу хторих [[Музичар|музичаре]] граю класичну, народну, забавну и джез музику.[2] Инструменти ше дзеля на вельо ґрупи и под'ґрупи, у зависносци од збудови и способу достваня [[Тон|тонох]] и [[Звук|звукох]].<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_folk_music_traditions List of folk music traditions]</ref> '''Надпомнуце:''' Ту нє вивершене подзелєнє музичних инструменатох, лєм направени список-лїстина по азбучним шоре. == '''''Список инструментох:''''' == == '''А''' == [[Аулос]], диаулос, анґлийски рог,алпски рог, аконтинґ, анґелика, анґлийска ґитара <gallery> Файл:Auloi from Paestum (14593167246).jpg|Аулос Файл:English Horn picture.jpg|Анґлийски рог Файл:Alphorn detail.jpg|Алпски рог Файл:Akonting cmdt.jpg|Аконтинґ (Африцки инструмент) Файл:Angélique Bonnard-Robert .jpeg|Анґелика Файл:William gibson, chitarra inglese a sei ordini, dublino 1771.jpg|Анґлийска ґитара (стари инструмент) </gallery> == '''Б''' == [[Балалайка|Бaлалaйка]], балалайка-бас, [[беґеш]], [[бенджо]], [[бузуки]], ирски бузуки, бандура, бубень (вельки), буґна-(мали бубень-добош), бонґоси, палїчки за бубнї и буґну-добош конґа, бамбоула, буґария, бива, бандурия, <gallery> Файл:Balalaika.svg|Балалайка Файл:Contrabassbalalaika.jpg|Балалайка-бас Файл:Banjo.jpg|Бенджо Файл:Bouzouki tetrachordo.jpg|Бузуки[[File:The Mountain Road - Medium - Bouzouki.ogg|thumb|Звук бузукия|146x146px]] Файл:Irish Bouzouki.jpg|Ирски бузуки Файл:Old-world bandura.jpg|Бандура Файл:Взяв би я бандуру.ogv|Гранє на бандури Файл:2006-07-06 drum set.jpg|Бубeнь (вельки) Файл:2006-07-06 snare 14.jpg|Мали бубень (добош-буґна)[[File:Drum - Cadence B.ogg|Ритем буґни]] Файл:Single Stroke Four.ogv|Палїчки (як алат) за бубнї и буґну-добош Файл:Bamboula-drum.jpg|Бамбоула Файл:African Balafon in Museu Oscar Niemeyer.jpg|Балафон, (Африка) Файл:Bugarija, instrument.png|Буґария Файл:Biwa in black & Ikebana.jpg|Бива (Япон) Файл:Bandurria1 wbg.jpg|Бандурия (Япон) </gallery> == '''В''' == Виолина, виола, виола д'аморе, виолончело, вувузела, виела або вихуела, вибрафон, виола да брачо, виола да ґамба, сербска виолина, вирджинел, верґл, <gallery> Файл:Violin VL100.png|Виолина (гушля)[[File:Violin démanché, on G major scale, on G string.ogg|Звук виолини|149x149п]] Файл:Viola (AM 1998.60.62-1).jpg|Виола Файл:Viola d'amore (AM 1998.60.9.1-1).jpg|Виола д'аморе Файл:Cello front side.png|Виолончело [[File:CELLO LIVE PERFORMANCES JOHN MICHEL-HAYDN CELLO CONCERTO in D 1 recapcad.ogg|143x143px|Звук виолончела]] Файл:Vuvuzela red.jpg|Вувузела[[File:Vuvuzela single note.ogg|thumb|143x143px|Звук]] Файл:Vihuela Mexicana 001.JPG|Виела або вихуела (Мексико) Файл:RCAStudioB Vibraphone 1.jpg|Виибрафон[[File:Vibraphone music.ogg|thumb|148x148px|Звук вибрафона]] </gallery> == '''Г''' == [[Гарфа]], горна, гармоника, бандеон, гармоника-баян, гармониюм, ганґ, гусла, <gallery> Файл:IHA Recordings Library 04.jpg|Гарфа[[File:17929B-Fantasia.ogg|thumb|153x153п]] Файл:French horn back.png|Горна (або рог)[[File:Hunting horn tone.ogg|thumb|155x155п]] Файл:Borsini Bayan P 2V.jpg|Гармоника Файл:Bandoneon.jpg|Гармоника (бандеон) Файл:Jupiter bayan accordion.JPG|баян-русийска гармоника Файл:Harmonijum 01.jpg|Гармониюм Файл:Panart-freies-integrales-hang.jpg|Ганґ[[File:Hang 2007 vertical.ogg]] Файл:Gusli tradition.png|Гусла </gallery> == '''Ґ''' == [[Ґусли]], [[ґитара]], електрична ґитара, [[ґонґ]], джез-бас ґитара, [[ґайди]], акустична ґитара, гавайска ґитара, ґлокеншпил, ґоч-(тапан) <gallery> Файл:Serbian Gusle.jpg|Ґусли Файл:GuitareClassique5.png|Ґитара[[File:Romanza española.ogg|thumb|Звук ґитари|152x152п]] Файл:Fendersrvstratfront.jpg|Електрична ґитара Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Gong hangend in een standaard onderdeel van gamelan Semar Pagulingan TMnr 1340-13.jpg|Ґонґ[[File:Gong or bell vibrant.ogg|thumb|Звук ґонґа|153x153п]] Файл:Fender Jazz-Bass 1966.jpg|Джез-бас ґитара Файл:Annotated stand of great highland bagpipe.jpg|Ґайди [[File:Mari Bagpipe - Erik Juzykain.wav|65px59px|156x156п]] Файл:Baghet suonatore.jpg|Гранє на ґайди[[File:Skye Boat Song.ogg|69x69px]] Файл:Glockenspiel-malletech.jpg|Ґлокеншпил (дзвончки)[[File:Telemann-40-102-2-Lilypond-Libre-art.ogg|70px70px|148x148п]] </gallery> == '''Д''' == Тамбурин-даира з плещкми, даира-таламбас, ден-ден даико, дудук, двойнїца-пищалка, домбра, дромбулї, дутар (укр.кобза) <gallery> Файл:Rhythm Tech tambourine.jpg|Сучасни тамбурин Файл:Pandeiro new 30-09-07.jpg|Даира (таламбас) Файл:Dendendaiko.jpg|Ден-ден даико [[File:Den-Den-Daiko.ogg|thumb|148x148px]] Файл:Duduk1.jpg|Дудук Файл:Akkordflute and dvojnice.jpg|Двойнїца Файл:Kazakh Dombra2.png|Домбра (казашска) Файл:JewsHarpCivilWar.jpg|Дромбулї[[File:Kamus.ogg|thumb|]] Файл:Dotar.jpg|До(у)тар (укр. кобза) </gallery> == Е == Еолска гарфа<gallery> Файл:BloomfieldAeolianHarp.JPG|алт=Еолска гарфа </gallery> == З == Зурла, [[Звучна видлїчка]]<gallery> Файл:Zournas.jpg|[[File:Τζιάκα-1473.wav|thumb|149x149px|Звук зурли]] Файл:Tuning-fork.jpg|[[File:440.ogg|thumb|Звук- тон а1|149x149п]] </gallery> == '''Дз''' == Дзвон, дзвончок, ручни дзвончки, <gallery> Файл:Poppenreuth-glocke-1695.jpg|Дзвон Файл:ARP Bell white bg.JPG|алт=Дзвон|Дзвончок Файл:Handbells Whitechapel.jpg|Ручни дзвончки </gallery> == И == <gallery> Файл:COLLECTIE TROPENMUSEUM Langhalsluit met 1 snaar TMnr 2760-74.jpg|Имзад (либия) </gallery> == '''К ''' == [[Кларинет]], бас калринет, [[клавикорд]], клавир, контрабас, кобза, [[беґеш]] або берда, конґа, кавал, кастанєти, ксалам, крота, калимба, китара, кобиз, <gallery> Файл:Boehm+Oehler.jpg|Кларинет Файл:Schwenk+Seggelke Bassetthorn-mue.jpg|Басетгорн (контраалт кларинтет) Файл:Klavichord bygget af Johann Adolph Hass (1713-1771), Hamburg, 1755.jpg|Клавикорд Файл:Grand piano and upright piano.jpg|Клавир (пианино)[[File:Maple Leaf Rag - played by Scott Joplin 1916 sample.ogg|thumb|143x143px]] Файл:Contrabbasso di Carlo Bergonzi liutaio a Cremona nel 1733.jpg|Контрабас Файл:Kobza 001.jpg|Кобза Файл:Berda, instrument (size).jpg|Беґеш або берда (рск. бруґа-тамбурашски бас) Файл:Conga's 01.jpg|Конґа Файл:Azerbaijani folk instrument Tutek.JPG|Кавал Файл:Castanets.jpg|Кастанєти Файл:Molo, African lute.jpg|Ксалам (африцка лаута) Файл:Cruth watercolour.jpg|Крота (18. вик) Файл:Crwth rem.jpg|Крота, (19. вик, музей Майгам-Нємецка) Файл:Kobyz.jpg|Кобиз (Турски народни инстр.) </gallery> == Л == [[Лаута]], [[лира]], лиєрица <gallery> Файл:Lute (by Princess Ruto, 2013-02-11).jpg|Лаута Файл:Mailloux – Une fille d’Alfred de Musset et de George Sand, 1903 - illustration. p29.jpg|Лира Файл:Lirica Dalmacija EMZ 300109.jpg|Лиєрица (Далмация) </gallery> == M == Маримба, маракас, мандолина, [[металофон]], мелофон, мандора <gallery> Файл:Marimba One 4000 Series.jpg|Mаримба [[File:Attraction Marimba.ogg|Звук миримби|80x80px]] Файл:Maracas.jpg|Маракас [[File:Maracas.ogg|Звук]] Файл:Mandola tenor.jpg|Мандолина Файл:Metalófono.JPG|Металофон [[File:Pelog.ogg]] Файл:Melophone MET DP120779.jpg|Мелофон Файл:Gallichon, Muzeum Instrumentów Muzycznych w Pradze.jpg|Мандора Файл:Redhead Mandocello by Nevin Fahs (luthier) - 1.jpg|Мандочел </gallery> == H == <gallery> Файл:Ngoni 2011.JPG|Нґони Файл:Kamele ngoni.jpg </gallery> == O == Обоа, окарина, орґулї, орґулї-електрични<gallery> Файл:Mönnig, Oboe Modell 155 Albrecht Mayer.jpg|Обоа[[File:Thomas Attwood Walmisley - Sonatine for Oboe and Piano.ogg]] Файл:Okarina1.jpg|Окарина Файл:StGermainAuxerrois1.jpg|Орґулї[[File:06 Auszug e.ogg|73px73px|151x151п]] Файл:Pergamon1984.jpg|Орґулї-електрични </gallery> == П == [[Пищалка]], панова [[пищалка]], пипа, пианино, прапорци, <gallery> Файл:The woman plays the flute.jpg|Жена грає на пищалки Файл:Europeana.eu-951-Culturalia 69d3e70a f640 46f2 88fc 79f872fb49b7-9eff71efb0f1e9fa781571a15a6800d0.jpg|Пищалка Файл:Flute de Pan Des Salomon MHNT ETH AC NH 29 Roquemaurel.jpg|Панова пищалка Файл:Pipa MET DP216710.jpg|Пипа[[File:Pipa - sound.ogg|thumb|146x146px|Пипа]] </gallery> == P == Рубаб, Ребаб<gallery> Файл:Rubab.jpg|Рубаб Файл:Rebab-Tiga tali 2.0 (cropped).png|Ребаб (Малезия) </gallery> == C == Саксофон, сопран саксофон, бас саксофон, сорна, суона, сопила, сопилка, саз, ситара, <gallery> Файл:Signature Series Tenor Saxophone.jpg|Саксофон[[File:Jazz Funk no1 (saxophone).flac]] Файл:Soprano saxophone.jpg|Сопран саксофон[[File:Claude Debussy - Rêverie - Arr for Soprano saxophone and piano - David Hernando Vitores.ogg|Звук сопран.саксофона|148x148п]] Файл:WANZ Instrument 2024-09 IMG 7848 bass saxophone (edit).png|Бас саксофон Файл:Sornay.jpeg|Сорна Файл:B-Suonas.JPG|Суона [[File:Suona.ogg|147x147п]] Файл:Sopile.JPG|Сопила[[File:Istarska lestvica.mid|thumb|[[Скала|С]]<nowiki/>вук сопили|146x146п]] Файл:Sopilka-Prima-2023-Shaul.jpg|Сопилка Файл:Tamburasaz-Baglamasaz.jpg|Саз[[File:Saz (sonido del instrumento).ogg|149x149п]] Файл:Sitar full.jpg|Ситар(а) </gallery> == T == Труба, труба-корнет, труба-фанфар тромбон, тарґот, туба, тамбурка-прим, тимпани, трианґл, талагарфа, торбан, [[тамбура]], теорба, <gallery> Файл:Trumpet 1.jpg|Труба[[File:Demonstration of pixie mute on Bb trumpet.ogg|thumb|143x143px|Звук труби]] Файл:Cornet-Bb-large.jpg|труба-корнет Файл:Trumpet american.jpg|Фанфар-труба[[File:Fanfares of President of the Czech Republic.ogg]] Файл:MIMEd 4539. Trombonium in B-flat (white).png|Тромбон[[File:Fillmore, Henry - Miss Trombone (1911).ogg]] Файл:Tarogato 02.jpg|Тараґот[[File:A Rákóczi nóta 1908-ból.ogg]] Файл:Tarogatok2 WIKIVM contrast.jpg|Два древени тараґоти Файл:Tuba HUG&Co.jpg|Туба [[File:Tuba-range-C-low.ogg|Звук туби|148x148px]] Файл:Prim tambura.png|Тамбурка-прим Файл:Drums in Keuruu church.jpg|Тимпани[[File:Timpani F major triad.ogg|thumb|148x148п]] Файл:Triangle instrument.png|трианґл[[File:LatinTriangle.ogg|Звук трианґла]] Файл:Talharpa, by Charlie Bynum, Silver Spoon Music, NL 2014.jpg|Талгарфа Файл:Tor-bor2.jpg|Торбан Файл:Theorbo-ref-black.jpg|Теорба </gallery> == Ц == [[Цимбал]], [[цитра]]<gallery> Файл:Schloss Rosenburg 2613.jpg|Цимбал Файл:Zither.png|Цитра[[File:Zither solo from G'schichten aus dem Wienerwald Op.325.ogg|thumb|144x144px|Звук цитри]] Файл:Cittern MET DP163299.jpg|Цистра </gallery> == Ч == Чембало, челеста, чинели-танєри, чинґ<gallery> Файл:Clavecin Patavinus.JPG|Чембало[[File:Bach C Major Prelude Equal.ogg]] Файл:Celesta Schiedmayer Studio.jpg|Челеста[[File:Dance of the Sugar Plum Fairies (ISRC USUAN1100270).oga|thumb|Звук челести]] Файл:Aaclashcymbals.jpg|Чинели-танєри[[File:China cymbal music.ogg]] Файл:Ching (musical instrument).jpg|Чинґ Файл:Bolivian charango 001.jpg|Чаранґо </gallery> == У == Усна гармоника, укулеле, уд-(барбет)<gallery> Файл:Gaitas.jpg|Усна гармоника[[File:"Jail Harmonica Blues" from the America's Army 3 soundtrack.mp3|thumb|Звук у джез стилу|153x153п]] Файл:Ukulele1 HiRes.jpg|Укулеле[[File:Ukulele playing.ogg]] Файл:Oud2.jpg|Уд або барбет </gallery> == Ф | == Фаґот, контрафаґот, Флаута, [[фуяра]] <gallery> Файл:FoxBassoon flipped (1).jpg|Фаґот[[File:Bassoon beethoven.ogg|thumb|Звук фаґота|152x152п]] Файл:Contrabassoon2.jpg|Контрафаґот Файл:Lady Byron playing the flute 20040721.jpg|Флаута [[File:Escales.wav|65px65px|150x150п]] Файл:Fujaro ludado tuta bildo.jpg|Фуяра Файл: Ľubomír Párička gra na fujarze.webm|Гранє на фуяри </gallery> == Ш == Шалмай, шарґия, шамисен-японски,<gallery> Файл:JAP 3 Klappen Chalumeau.jpg|Шалмай[[File:Schalmei sound.ogg|148px148px|152x152п]] Файл:Sargija.svg|Шарґия Файл:Ŝargijo.png|Гранє на шарґиї Файл:Shamisen compare.JPG|Шамисен-японски </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://bs.kidspicturedictionary.com/english-through-pictures/things-english-through-pictures/musical-instruments-2/index.html Imena muzičkih instrumenata sa imenima i slikama] kidskulture.com * [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Подела музичких инструмената] * [https://klarinetknjige.wordpress.com/2012/07/14/raspored-muzicara-u-orkestru/ Распоред музичара по инструментима у симфонијском оркестру. ] * [https://www.novosti.rs/vesti/planeta.300.html:369038-Derventa-Ceo-zivot-uz-sargiju Дервента: Цео живот уз шаргију („Вечерње новости“, 3. март 2012)] sr.wikipedia.org * [https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_musical_instruments_by_Hornbostel%E2%80%93Sachs_number List of musical instruments by Hornbostel–Sachs number] * [https://muzickiinstrumentisite.wordpress.com/2015/11/22/klasifikacija-instrumenata/ Klasifikacija instrumenata] == Референци == <references /> [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Музика]] ijv31jcxthkzgpquiiprwjj62u2f4zg Смиково инструменти 0 2791 19972 16988 2026-07-19T14:10:41Z Minorax 71 19972 wikitext text/x-wiki [[File:Quartetto di Cremona.jpg|right|thumb|302x302px|Смикови квартет зоз Кремони]]'''Смиково инструменти''' достали назву на основи способа доставаня [[Тон|тона:]] прецагує ше [[смик]] прейґ струнох хтори виволує трепеценє струни и на тот способ ше твори тон (звук) на [[Подзелєнє музичних инструментох|инстурменту]]. Смиково инструменти маю штири струни розличней грубини.<ref>Naziv dolazi od talijanskog naziva za [https://hr.wikipedia.org/wiki/Lutnja lutnju], [https://hr.wikipedia.org/wiki/Trzala%C4%8Dka_glazbala žičani instrument] koji se uveliko koristio u [https://hr.wikipedia.org/wiki/Barok baroku]</ref> Найглїбши тони творя такв. празни (нєдорушени) струни, док висши тони наставаю зоз їх скрацованьом, а то ше посцигує зоз прицисканьом пальцох на лївей руки по струнох. Шицки инструменти тей ґрупи подобней збудови и форми, алє розличней велькосци, обсягу тонох и фарби (тембр) звука. До смикових инструментох спадаю: виолина, виолончело, виола и контрабас.<ref>[https://web.archive.org/web/20241204025205/https://www.connollymusic.com/stringovation/6-bowed-string-instruments-youve-never-heard-of „Instruments You've Never Heard“.] [https://blogs.stringovation.com/ 6-bowed-string-instruments-youve-never-heard-of/] Архивирано од ориґинала на 2024-12-04. Приступене на 2024-11-28.]</ref><ref>[https://ich.unesco.org/en/RL/traditional-violin-craftsmanship-in-cremona-00719 Traditional violin craftsmanship in Cremona UNESCO-ovim službenim stranicama (engl.) Preuzeto 10. prosinca 2012.]</ref> Нєшкайши смиково инструменти ше розвили зоз рижних файтох виолох хтори ше у пракси хасновали за [[музикованє]]/гранє од XV до XVIII вик. Розвой и технїчне усовершованє тих инструментох повязане зоз италиянским варощиком Кремона, у хторим ше находзели познати визначни роботнї за правенє инструментох. Були то фамелиї Амати, Ґварнери и Страдивари.<ref>[https://dolceviolins.net/blog/string-family-a-family-of-four-bowed-strings/ String Family – A family of four]</ref> == Виолина == Виолина (гушля) ма найменшу резонантску шкатулу (резонанцу) и найкратши струни, прето твори найвисши тони од шицких смикових инструментох. То инструмент нїжного [[Звук|звука]] и тонох и вельких технїчно - виводзацких и виражайних можлївосцох. Ношитель є музичних темох рижнородних характерох. Пре таки можлївосци єднак є заступена у [[Солиста|солистичней]], оркестровей и [[Камерна музика|камерней]] музики. То водзаци инструмент уметнїцкей [[Подзелєнє музики|музики]], алє ше хаснує и у сучасней забавней и джез музики. == Виолончело == Виолончело вельо векши инструмент як виолина. Док ше на нїм грає муши ше го тримац медзи колєнами, а зоз ножку є притвердзени (заджобнути) за патос. Пре вельки тонски обсяг приємней „фарби” и значних технїчних можлївосцох, попри гушлї, то найзначнєйши инструмент оркестрового, камерного и солистичного музикованя. <div align="center"> <gallery caption="Смикови инструменти симфонийного оркестру"> Файл:Violin VL100.jpg|'''Виолина''' Файл:Bratsche.jpg|'''Альт (музичний інструмент)''' Файл:Cello front side.jpg|'''Виолончело''' Файл:AGK bass1 full.jpg|'''Контрабас''' </gallery> </div> == Виола == Виола ше розвивла упоредо зоз виолину (гушлю) а єй улога у сучасним смиковим [[Ансамбл|ансамблу]] стандардизована штредком1700-их рокох. Виола ма векшу резонантну шкатулу (резонантни корпус) и длугша є як виолина, та прето виола ма глїбши (за квинту нїжей) и цмейши-завартейши тони. У ґрупи [[File:Kersting - Der Geiger Nicolo Paganini.jpg|right|thumb|417x417px|Познати виолиниста Николо Паґанини (''Georg Friedrich Kersting'' (1785-1847))]]смикових инструментох забера значне место як инструмент хтори ше хаснує у менших и векших виводзацких составох. Характеристични звук виоли, хтори мегки и жалосни, [[Композитор|композиторе]] хасную за окремни ефекти, тиж и як соло инструмент. Виола найчастейше у композицийох грає критични штреднї тони и на тот способ пополнює гармониї. == Контрабас == Контрабас наймладши инструмент у фамилиї смикових инструментох (настал аж у XVIII вику). Ма найвекшу резонантну шкатулу, найдлугши и найгрубши струни медзи смикарами, та од смикових инстурментох ма найглїбши, барз моцни тони. Дзепоєдни з контрабасох маю пейц струни, и з тим ше им преширує тонски обсяг и глїбина тона. Контрабас обовязни и значни оркестерски инструмент. Вон нє ма виводзацки и виражайни можлївосци як други смикаре, так же ше ридше хаснує як солистични инструмент. Значнєйшу солистичну улогу ма у джез музики пре полносц звука и ритмични характер. == Вонкашнї вязи == * [https://mojanota.wordpress.com/2015/10/03/%D0%B3%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8-%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8/ Гудачки инструменти - MOJA NOTA] WordPress.com * [https://prezi.com/9w_62daqwphm/gudacki-instrumenti/ Gudački instrumenti] Nikola Bursać, prezi.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Инструменти]] [[Катеґория:Музични инструменти]] [[Катеґория:Струново инструменти]] qrtclgqaih4vthrwlvdmmya6gdua2k9 Триола 0 2837 20009 19523 2026-07-19T14:21:57Z Minorax 71 20009 wikitext text/x-wiki [[File:Triole 2 na 3.jpg|right|377x377px|Нотни приказ подзелєн дводїла на тродїл и наставанє неправилней тонскей групи — триола.]]'''Триола''' (франц. ''triolet'',анґл. ''triplets'', рсй. ''триоль'') то ритичне зявенє а настава так же єдну нотну вредносц подзелїме на три єднаки часци а нє на два.<ref>[https://archive.ph/20121222122138/http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D1%8C/ Триола.] Архивировано из оригинала 22 декабря 2012 года. // Булучевский Ю., Фомин В. Краткий музыкальный словарь. — М.: Музыка, 2005. — б, 461</ref><ref>[https://archive.ph/20121222122138/http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D1%8C/ Триоль.] Архивировано из оригинала 22 декабря 2012 года. // ''Булучевский Ю., Фомин В.'' Краткий музыкальный словарь. — М.: Музыка, 2005. — 461</ref> Триола [[File:Music-triplet.png|70x70px|Триола у штварцинох]] спада до ''нєправилней тонскей ґрупи'', прето же настава зоз дзелєньом нотней вредносци на '''3''' єднаки часци. '''Илустрация дзелєня нотней вредносци на триолу:''' :::: {| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" style="align: center; margin:0.5em 0 0; border-style: solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse: collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''Нотна вредносц''' | style="text-align:center;" | '''место на <big><span style="color:#8B0000;">2</span></big>''' | style="text-align:center;" | '''дзели ше на <big><span style="color:#8B0000;">3</span></big> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | Цала нота [[Файл:Whole note.gif|20px|]] | style="text-align:center;" | [[Файл:Half note.gif|30px|]][[Файл:Half note.gif|30]] | style="text-align:center;" | [[Файл:Halbe-Triole.png|65px]] |- | style="background:#f3fff3;" | Половка ноти [[Файл:Half note.gif|30px|]] | style="text-align:center;" | [[Файл:Quarter note.gif|30px|]][[Файл:Quarter note.gif|30px|]] | style="text-align:center;" | [[Файл:Music-triplet.png|80x80px|]] |- | style="background:#FAFAD2;" | Штврцина ноти [[Файл:Quarter note.gif|30px|]] | style="text-align:center;" | [[Файл:8thNote.svg|30px|]][[Файл:8thNote.svg|30px|]] | style="text-align:center;" | [[Файл:Achteltriole.png|100x100px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | Осмина ноти [[Файл:8thNote.svg|30px|]] | style="text-align:center;" | [[Файл:Sixteenth note.gif|30px|]][[Файл:Sixteenth note.gif|30px|]] | style="text-align:center;" | [[Файл:Sixteenth Note Triplet Beam+2.png|60px|]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на 5 часци — настава ''квинтола'', кед подзелїме на 6 — ''секстола'', на 7 — ''септола'' итд. == Способи записованя триоли == Триола ше записує <ref>Р. Лазић — В. Перичић, [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике, Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]]</ref> зоз числом '''3''', на шлїдуюци способи: ♦ без нїчого [[Файл:Triola sa brojem.jpg|134x134px]][[Файл:Triplet semiquavers up.jpg|53x53px]] (нєт [[Лук (музика)|лук]], лєм число 3 над лєбо под нотами) ♦ зоз луком [[Файл:Polyrhythm.png|251x251px]] ♦ зоз угловасту заграду [[Файл:Achteltriole.png|69x69px]] == Комбинациї нотних вредносцох у триоли == Можлїви шлїдуюци комбинациї: ♦ Скапчани два [[Нота|ноти]] триоли до єдней ♦ Єдна нота триоли пунктирана (зоз точку) ♦ Єдна (або вецей) нота триоли подзелєна на менши нотни вредносци Приклад: Нотни и звучни {| class="wikitable" border="1" cellpadding="0" cellspacing="0" align="center" |- ! colspan="2" style="background:#FF9900;" |'''1. Скапчани два ноти триоли до єдней''' |- |[[Файл:Triola 1.jpg|центар|140px|]] |[[Файл:1. Triole.ogg|150px|]] |- ! colspan="2" style="background:#FF99CC;" |'''2. Єдна нота триоли пунктирана (зоз тачку)''' |- |[[Файл:Triola 2.jpg|центар|80px|]] |[[Файл:2. Punktirana triola.ogg|150px]] |- ! colspan="2" style="background:#FFFF00;" |'''3. Єдна (або вецей) ноти триоли подзелєни до менших нотних вредносцох''' |- |[[File:Triola 3.jpg|центар|150px|]] |[[File:3. Usitnjena triola.ogg|150px]]<nowiki>|</nowiki> |- |} Подобни можлїви комбинациї нотних вредносцох у триоли вельо векши як цо ту приказани.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Школа за кларинет: Учим кларинет IV.] [https://web.archive.org/web/20121230142657/http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Архивирано] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]]</ref> == Даєдни комбинациї нотох и паузох у триоли == [[File:Triolen.png|center|thumb|360px|Приклад нотох и паузох у триоли]] [[File:Pauze i trola.ogg|right|thumb|250px|Звучанє комбинацойох нотох и паузох у триоли.]] Приказани лєм даєдни можлїви комбинациї триолох хтори у себе маю [[Пауза (музика)|паузи.]] Подобни ритмизовани можлївосци зоз паузами вельо векши и сучасни композиторе их барз комбиную зоз рижнима ритмичнима комбинациями. == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=j7Ynq2UMZEo Triola - ritmička figura] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=9X2NEfEYbXg Триола-ритмична фиґура] {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] <references /> [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] [[Катеґория:Ритем (музика)]] h372glz9vmq4qgdi2igl5zgfayah5pb Квинтола 0 2869 19968 19522 2026-07-19T14:09:10Z Minorax 71 19968 wikitext text/x-wiki [[File:Kwintool.png|right|thumb|139x139px|Квинтола]]'''Квинтола''' (франц. ''quintole''t, анґл. ''quintuplet'') настава так же ше єдна нотна вредносц подзели на пейц єднаки часци (место на штири).<ref>[https://www.youtube.com/shorts/STRQE5Oakks Kvintola]</ref> Квинтола ше означує: ♦ лєм зоз числом 5 (над або под ноти), [[Файл:Kwintool.png|71x71px]] ♦ зоз числом 5 и луком (над або под ноти), [[Файл:Chambers 1908 Music Quintuplet.png|126x126px]] ♦ зоз числом 5 и угласту заграду (над або под ноти). [[Файл:Hippopotamus rhythm.png|324x324px]] Квинтола спада до '''''нєправилней тонскей групи''''' прето же наства з дзелєньом нотней вредносци на '''5''' часци.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Радивој Лазић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Школа за кларинет: Учим кларинет IV][https://web.archive.org/web/20121230142657/http://klarinetknjige.wordpress.com/literatura/339-2/ucim-klarinet-iv/ Архивирано] на веб-сајту [[:sr:Wayback Machine|Wayback Machine]] (30. децембар 2012), Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> Нотна вредносц ше место на 4 дзели на 5 часци. Илустрация наставаня квинтоли: {| border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" class="wikitable" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''Нотна вредносц''' | style="text-align:center;"| '''место на <big><span style="color:#8B0000;">4</span></big>''' | style="text-align:center;"| '''дзелї ше на <big><span style="color:#8B0000;">5</span></big> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | Цала нота [[Файл:Whole note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[Файл:Quarter note.gif|25px]][[Файл:Quarter note.gif|25px]][[Файл:Quarter note.gif|25px]][[Файл:Quarter note.gif|25px]] | style="text-align:center;"| [[Файл:Quarter note.gif|25px]][[Файл:Quarter note.gif|25px]][[Файл:Quarter note.gif|25px]][[Файл:Quarter note.gif|25px]][[Файл:Quarter note.gif|25px]] |- | style="background:#f3fff3;" | Половка ноти [[Файл:Half note.gif|32px]] | style="text-align:center;"| [[Файл:Music-beam.svg|50px]][[Файл:Music-beam.svg|50px]] | style="text-align:center;"| [[Файл:Kwintool.png|100px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | Шетврцина ноти [[Файл:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[Файл:Music-beam2.jpg|50px]][[Файл:Music-beam2.jpg|50px]] | style="text-align:center;"| [[Файл:Kvintola.jpg|center|50px|]][[Файл:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[Файл:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[Файл:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[Файл:Music-sixteenthnote.svg|30px]][[Файл:Music-sixteenthnote.svg|30px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на 3 єднаки часци - настава [[триола]], кед подзелїме на 6 - секстола, на 7 - септола итд.<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић] - [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B В. Перичић] [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике] Приступљено 9. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> Нотни и звучни приклад квинтоли у композициї ''Пополаднє єдного фауна,'' (Клод Дебиси) [[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.png|center|thumb|694x694px|[[File:Prelude to the Afternoon of a Faun dominant thirteenth chord.mid|Прелудиюм за Пополаднє єдного пауна]]]] == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/shorts/V27YZanPHII Квинтола] Видео знїмок (русийски язик), youtube.com * [https://www.youtube.com/shorts/OKRo0XUPwgA Квинтола и Триола] Видео илустрация, youtube.com == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] [[Катеґория:Ритем (музика)]] 0hjngh0x1ysag6vzgig9xy1qlcv98yi Квинта 0 2902 20002 17911 2026-07-19T14:20:06Z Minorax 71 20002 wikitext text/x-wiki [[File:Quinte f g a b c.png|right|thumb|280px|]][[File:Quinte f g a b c.ogg|right|thumb|Нотни и звучни приклад интервала квинта.|269x269п]]'''Квинта''' (лат. ''quintus'' - квинта ''intervallum'', розмак ) то музични [[Интервал (музика)|интервал]] чий розмак медзи першим и пиятим '''I - V''' [[Ступень (музика)|ступньом]] [[File:5 cz.png|93x93px]] у скали (лєбо даєдней мелодиї, тиж квинта у диятонскей скали). После унисон интервала т.є. прими и интервала - [[октава]], чиста квинта найзначнєши интервал у тоналней гармониї. Интервал квинта спада до консонантного интервала (звучи чисто и празно). [[File:Квинта пример.jpg|right|thumb|266x266px|Интервал квинта на клавиятури, типки тонох: c-g]]Темперация квинти ма прикмету високей точносци, за рoзлику од, напр., интервала велькей терци. Интервал квинта ше хаснує за формованє хроматского круга и квинтного круга, як и за штимованє музичних инструменатох. == Файти квинох == '''Три''' файти квинтох, нотна илустрация на правим боку: [[File:Notenbeispiel Quinte.gif|right|thumb|370x370px|файти квинтох]]♦ Чиста квинта (состої ше зоз 3,5 [[Тон|тона)]] '''(а)''' ♦ Зменшана квинта (енгармонийски еквивалентна з тритоном) '''(b)''' ♦ Звекшана квинта (енгармонийски еквивалентна з малу сексту). '''(c)''' == Тонална гармония == Основни акорди тоналней музики – дурски и молски (т.є. вельки и мали) трозвук, тиж и септакорд – шицки су составени з интервалох терца и квинта.<ref>Kostka, Stefan; Payne, Dorothy; Almén, Byron (2013). [https://archive.org/details/tonalharmony6th00kostTonal harmony with an introduction to twentieth-century music] (вид. seventh). New York: McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-131828-0.</ref> '''Чисти квинти''' ше находза у дурских D5 и молских M5 (т.є. вельких и малих) трозвукох, а окреме су значни у септакордох; мали септакорди зоз доминантну функцию, (тиж у вельких септакордох - VD7 и малих септакордох - MM7). '''Зменшана квинта''' ше находзи у зменшаних трозвукох, полузменшаних септакордох и змeншаних септакордох. '''Звекшана квинта''' ше находзи у звекашних трозвукох и звекшаних септакордох. Квинти ше надовязую єдна на другу, формируюци акорди у квинтовей гармониї такв. '''''квинтни круг'''''. == Квинти круг == '''Илустрация на правим боку:''' [[File:Pitch class space star.svg|right|thumb|277x277px|Круг квинтох нарисовани на хроматскей скали як правилни гвиздoв дванацтонови угел.]]Круг квинтох нарисовани на [[Хроматска скала|хроматскей скали]] як правилни гвиздасти дванацтонови угли. <ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%91%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Соловьёв Н. Ф.]'' [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9A%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0<nowiki/>Квинта] // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — <abbr>СПб.</abbr>, 1890—1907.</ref> Скапчоованє чистих квинтох ((F-C), (C-G), (G-D), (D-A), (A-E), (E-H),...) формує шор квинтох (F, C, G, D, A, E, H, Fis, Cis); Так пошоровани квинти представяю шицки дванац ноти хроматскей скали. == Гармонизация скалох у квинтох == У [[C-dur скала|C-Dur скали]] шицки квинти у скали чисти интервали окрем єдней квинти (h – f). Нотни и звучни приклад чистих квинтох у C- Dur скaли: <score vorbis="1"> { <c' g'> <d' a'> <e' b'> <f' c''> <g' d''> <a' e''> <b' f''> <c'' g''> }</score> [[File:All_fifths_tuning.png|right|thumb|255x255px|Празни струни на инструментох и штимовање по квинтох.]]Интервал ('''h''' - '''f''') зменшена квинта: <score lang="lilypond">{<b'f''>}</score> == Инструменталне штимованє == [[Штимованє инструментох|Штимованє]] по квинти ше одноши на групу штимованя смикових инструментох у хторих кажди интервал медзи пошорованима празнима струнами интервал - чиста квинта. Тото штимованє стандардне за мандолину и виолину, а алтернативно и за [[Ґитара|ґитару]]. == Интервал квинта у руских писньох == Як и шицки други интервали и интервал квинта похасновани у руских писньох. Найчастейше су хасновани у цеку мелодийских рухох народних и забавних писньох. Так же мож констатовац же ше квинта як интервал найдзе з нука структури композицийох-писньох. Медзитим народни писнї ридко кеди започинаю писню зоз интервалом квинта. Сам интервал нє звучи адекватно у духу нашей рускей народней мелодики. Док у забавних писньох поготов при рускому зачатнїкови забавних мелодийох [[Яким Сивч|Якимови Сивчови]] мож видзиц интервал квинта на самим початку мелодиї його писньох. Интервал квинта харктеристична за забавну музику пре специфичносц мелодийского скока и звучанє. Так же квинту у забавней музики мож стрeтац на початку писньох и єднак є у писньох заступена у напрямох на висше и на нїжей. Приклади писньох хтори починаю зоз '''квинту''' на висше лєбо на нїжей а виведзени су як авторски писнї на руских фестивалох ''Ружова заградка'' и ''Черевена ружа,'' нотацийно су зазначени у музичних публикацийох: {| class="wikitable" |+ ! colspan="3" |<big>Приклади писньох з интервалом квинта у музичней литератури</big> |- |<div style="text-align: center;">'''Наслов писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Автор писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Литература''' |- |Блїщаци гвиздочки |Яким Сивч |Поета нотох (бок 42) |- |На дражки живота |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> |Поета нотох (бок 82) Черевена ружа I (1962-2011) (бок 46) |- |Цихо, цихше |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> |Поета нотох (бок 122) |- |Били жими |Юлиян Рамач |Ружова заградка (бок 154) |- |Студзенка |Славко Бесерминї |<div style="text-align: center;"><nowiki> "</nowiki> (бок 160) |- |Нєт мойого, наймилшого |Агнета Тимко |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 164) |- |Лєм за тебе |Йовґен Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 170) |- |Моя ровнїна |Мирон Сивч |Ружова заградка (бок 179 - соло) Черевена ружа I (1962-2011) (б. 411 - хорска) |- |Любов мацерина |Слакво Бесерминї |Черевена ружа I (1962-2011) (бок 260) |- |Руски коренї |Юлиян Рамач |Черевена ружа I (1962-2011) (бок 342) |- |Ой, шкорванку (хорска) |Татиана Барна |<div style="text-align: center;"><nowiki>''</nowiki> (бок 376) |- |У єй очох |Мирослав Пап |<div style="text-align: center;"> " (бок 405) |- |Любовна писня |Весна Надь |<div style="text-align: center;"> " (бок 443) |- |Младосц |Михал Гарди |<div style="text-align: center;"> " (бок 68) |- |Надїя з ружох |Владимир Малацко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 122) |- |Тулїпани |Владимир Горняк |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 154) |- |Ладї |Юлин Бучко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 218) |- |Рано |Славка Варґа |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 259) |- |Укрднути погляд |Владимир Семан |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 347) |- |Панонска балада |Владимир Семан |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 363) |- |Ноци без тебе |Славка Варґа |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 385) |- |Поглєдам твою руку |Весна Надь |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 445) |- |Тото цо прешло |Владимир Малацко |<div style="text-align: center;"><nowiki>"</nowiki> (бок 453) |} == Литература == * ''Яким Сивч-поета нотох'' Нови Сад 2010, НВУ Руске слово и Завод за културу ВР * Андреи Даждиу ''Ружова заградка 1990-2007'' Нови Сад 2008, НВУ Руске слово * ''Червена ружа 1962-2011'' I и III том, Нови Сад Завод за културу войводянских Руснацох * McCartin, (1998): McCartin, Brian J. (Листопад 1998) [https://maa.org/pubs/cmj_Nov98.html Prelude to musical geometry] The College Mathematics Journal. 29: 354—370. [[:uk:Цифровий_ідентифікатор_об'єкта|doi:10.1080/07468342.1998.11973971 JSTOR 2687250.]] == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%87%D1%8C%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0 Волчья квинта (Вовкова квинта)] на русийским язику. * [https://www.youtube.com/watch?v=18AR672qrvw Lestvice kvintnog kruga] youtube.com * [https://www.youtube.com/watch?v=coZGcJXPh50 Intervali: kvarte i kvinte izgradnja] youtube.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични интервали]] bk1p5cedc4y4we6dw0cmcko8hivbz6c Национални парк 0 2911 19970 19177 2026-07-19T14:09:48Z Minorax 71 19970 wikitext text/x-wiki [[File:Aerial image of Grand Prismatic Spring (view from the south).jpg|thumb|300px|Перши национални парк ''Wellowstone'' ]] '''Национали парк''' то подруче зложене з векшого числа природних екосистемох, флори и фауни, а його наменка зачувац природни, културни и дружтвени вредносци як часц културней скарбнїци <ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/ Национални паркови], zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У националним парку, односно [[Защицене подруче|защиценим подручу]], допущени активносци хтори нї на яки способ нє можу загрожиц живи єства и природну екосистему. Перши национали парк [[Єловстон]], преглашени 1872. року. == Медзинародна дефиниция == Спрам дефинициї ''[[Медзинародна уния за защиту природи|Медзинародней униї за защиту природи]] (IUCN)'', же би єдно подруче було преглашене за национални парк, нєобходне же би тото подруче сполнєло даскельо условия<ref>[https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/resrecfiles/GA_10_RES_001_Definition_of_National_Parks.pdf „Definition of National Parks”](PDF). portals.iucn.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>: :1. защицена [[поверхносц]] подруча нє шме буц менша як 1 000 гектари (10 км2) :2. же би подруче було защицене зоз [[Закон (право)|законску]] реґулативу :3. же би тотo подруче мало орґан управяня и буджет зоз хторого ше финансує :4. же би на териториї парку було строго забранєне експлоатовац природни богатства. Окрем того цо начишлєне, национални парк ше дефинує як: ширше просторне подруче у чиїх рамикох єдна або вецей екосистеми, дзе людзе нє маю нїякого або маю мали уплїв єй його пременки, аж анї там нє биваю, и дзе животиньски и рошлїнски файти, їх бивальнїки и ґеоморфолоґийни елементи даваю окремне наукове, образовне и рекреативне значенє, або дзе єст прекрасни природни пейзажи. На националним уровню, держави поєдинєчно утвердзую хторе ше подруче дефинує як национални парк, алє ше зоз медзинародного аспекту притримую датей дефинициї и условийох преглашованя. У даєдних державох даєдно защицене подруче нє по медзинародних стандардох националного парку, алє є защицене по националних стандардох. Спрам катеґоризациї ''МУЗП-а (IUCN)'' национални парк спада до II катеґориї, а то защицене подруче пре защиту екосистеми и рекреациї.<ref>[https://alparc.org/categories-of-apa „IUCN Protected Area Categories”]. alparc.org. Приступљено 01.04.2026.</ref> == История националних паркох == Перши национални парк хтори преглашени у швеце то ''Єловстоун'' у ЗАД-у, 1872. року <ref>[https://www.nps.gov/yell/learn/historyculture/yellowstoneestablishment.htm „Birth of a National Park”]. nps.gov. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Нєодлуга ше случує експанзия защити природних подручох, та 1879. року преглашени ''Кральовски национални парк'' нєдалєко од Сиднею, у тедишнєй британскей колониї Нови Южни Велс (нєшкайша Австралия). Канада свой перши национални парк достала 1885. року, а то ''Банф'' <ref>[https://parks.canada.ca/pn-np/ab/banff „Banff National Park”]. parks.canada.ca. Приступљено 01.04.2026.</ref>, а Нови Зеланд 1887. року Тонґариро <ref>[https://www.nationalpark.co.nz/ „Stay & Play at Tongariro National Park”]. nationalpark.co.nz. Приступљено 01.04.2026.</ref>. У Европи, у Шведскей, 1909. року преглашени перши дзевец национални парки источашнє, а на африцким континенту 1925. року преглашени ''Албертов национални парк'', на териториї нєшкайшей ДР Конґо, а нєшка ноши назву ''[[Национални парк Вирунґа|Вирунґа]]'' <ref>[https://virunga.org/about/ „The History of Virunga National Park”]. virunga.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. Рок познєйше, 1926. року, на териториї нєшкайшей Южноафрицкей Републики преглашени ''Круґеров национални парк'' хтори бул першенствено основани 1898. року на иншаким уровню защити<ref>[https://www.sanparks.org/parks/kruger „Kruger National Park”]. sanparks.org. Приступљено 01.04.2026.</ref>. <div align="center"> <gallery> Late_Afternoon_at_North_&_South_Era.jpg|Кральовски национални парк Moraine_Lake_17092005.jpg|Национални парк Банф - Канада Tongariro_Whakapapa_n.jpg|Национални парк Тонгариро Elephants_et_buffled_dans_le_parc_des_Virungas,_2003.jpg|Национални парк Вирунга - Африка Strom_Baobab_tree_-_Krugerův_park_-_panoramio.jpg|Национални парк Кругер </gallery> </div> == Национални парки у [[Сербия|Сербиї]] == <div align="center"> <gallery> Mlada_šuma.jpg|''Фрушка гора''(1960) <ref>[https://zzps.rs/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA-%D1%84%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0/ „Национални парк „Фрушка гора”]. zzps.rs. Приступљено 01.04.2026.</ref> Golubac.JPG|''Дєрдап'' (1974) Pogled_na_Vucak.jpg|''Копаоник'' (1981) Tara_Vidikovac_Banjska_Stena_01.jpg|''Тара'' (1981) Long_ridge_of_Pashallore.jpg|''Шара'' (1986) </gallery> </div> == Национални парки у [[Горватска|Горватскей]] == <ref>[https://mingo.gov.hr/o-ministarstvu-1065/djelokrug-4925/zastita-prirode/zasticena-podrucja/nacionalni-parkovi/1194 Nacionalni parkovi ]Ministarstvo gospodarstva i održivog razvoja Republike Hrvatske. Pristupljeno 01.04.2026.</ref> <div align="center"> <gallery> File:Brijuni.jpg|''Бриони'' (1983) File:Kornati 2.JPG|''Корнати'' (1980) File:Paradise Bay.jpg|''Крка'' (1985) File:Plitvice lakes.JPG|''Плитвицки озера'' (1949) File:Dubrovica.JPG|''Млєт'' (1960) File:Canyon of Paklenica.jpg|''Пакленица'' (1949) File:Risnjak, vyhled z nejvyssiho vrchu (1528 m) na more a ostrov.jpg|''Рисняк'' (1953), File:Nationalpark Nord-Velebit.JPG|''Сиверни Велебит'' (1999) </gallery> </div> == Национални парки у Босни и Герцеґовини == <div align="center"> <gallery> File:NP Sutjeska.JPG|''Сут'єска'' (1965) File:KozarackiKamen.jpg|''Козара'' (1967) File:Una Unac Confluence.jpg|''Уна'' (2008) File:Nacionalni park Drina 22.jpg|''Дрина'' (2017)<ref>[https://web.archive.org/web/20190218201938/http://www.nasljedje.org/pocetak/345-nacionalni-park-drina-novo-zasticeno-podrucje-u-republici-srpskoj „Национални парк „Дрина“ - ново заштићено подручје у Републици Српској”]. Приступљено 01.04.2026.</ref> </gallery> </div> == Национални парк у Словениї == * ''Триґлав'' (1981) <ref>[https://www.culture.si/en/Triglav_National_Park „Triglav National Park - Culture of Slovenia”]. www.culture.si (на језику: енглески). 2025-10-26. Приступљено 01.04.2026.</ref> == Национални парки у Македониї == * ''Ґаличица'' (1958), * ''Маврово'' (1948), * ''Пелистер'' (1948), * ''Шар-планина'' (2021).<ref>Таушанска, Марија (02.07.2021).[https://novamakedonija.com.mk/zivot/magazin/%D0%BF%D0%BE-27-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-%D0%BD/... „После 27 година Шар планина је проглашена националним парком“] . ''Нова Македонија'' . Приступљено 09.04.2026.</ref> == Национални парки Чарней Гори == <ref>[https://nparkovi.me/ „Почетна страна”]. Званични сајт. Национални паркови Црне Горе. Приступљено 01.04.2026.</ref> * ''Биоґрадска гора'' (1952), * ''Дурмитор'' (1952), * ''Ловчен'' (1952), * ''Скадарске озеро'' (1983), * ''Проклетиє'' (2009). {{Commonscat}} == Почитац: == ::* [[Парк природи]] ::* [[Резерват природи]] == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] ny9uo7tcs7nega8fyj2qqm0ucxfjhsa Вибрато 0 2921 20003 17552 2026-07-19T14:20:09Z Minorax 71 20003 wikitext text/x-wiki [[File:Vibrato.gif|right|thumb|300px|Вибрато, спомалшени приказ рушаня пальцох на струни]][[File:Guitare vibrato.ogg|right|thumb|200px|Вибрато на [[Ґитара|ґитари]]]]<nowiki> </nowiki>'''Вибрато''' то музична технїка хтору мож похасновац у [[Интерпретация|интерпретациї]] [[Вокална музика|вокалней]] и инструменталней музики. У вокалней музики препознава ше як порядна и пулсуюца пременка у висини гласа [[Тон|тона]], а у инструменталней як технїка граня з лїву руку дзе [[музичар]], нє дзвигаюци палєц зоз струни, помали го, мегко, ''кива-гойса'' и так твори вибрируюци [[звук]] тона. Характерую го шлїдуюци фактори: швидкосц вибрированя (швидкосц тона горе-долу), интервал тона и модулация интензитету. == Вибрато и Тремоло == [[File:Stratocaster detail DSC06937.jpg|thumb|205x205px|Вибрато, наволани и тремоло, на електричней ґитари ручка хтора спущує або подзвигує струни же би ше достал вибрато.]]Виводзенє вибрата и тремола ше дакеди применюю єдно за другим и дефиную ше як одвоєни и окремни ефекти. Вибрато у музичним нотним запису тирваца и константна варияция обсягу фреквенциї з акцентом на [[Нота|ноти]] и спрам ноти як фудаменту. Тремоло дочасова и претаргуюца варияция амплитуди гласносци тона. [[File:Fuse Electronics Tremolo MK-III Quick Demo.ogv|thumb|214x214px]] Попри того, виводзенє вибрато дакеди ше наволує тремоло, як цо случай при назви за хаснованє ручки „тремоло арм” на целу електричней ґитари, хтори може настац як резултат хаснованя и твори ефектни резултат тремола (опатриц фотоґрафию на правим боку). З помоцу електронскей манипулациї (з даяким другим технїчним обробком тонского сиґнала), лєбо убудову такв. вибрата каналох до змоцньовача на ґитари у пракси музичар-[[шпивач]], або сам музични [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмент]], без тих помагачох чежко може посцигнуц совершене виводзенє вибрата або тремола. Часта замена поняца дзе ше ефект вибрато дакеди спатра и наволує тремоло, як цо случай при хаснованю на целу електричней ґитари, хтора може настац як резултат хаснованя технїчней справи хтора твори ефектни резултат тремола (послухац и опатриц знїмок на правим боку). == Вибрато у вокалним шпиваню == [[File:VIBRATO.ogg|right|thumb|215x215px|Вибрато у вокалним виводзеню]]Глас природни людски вибрато хтори настава спонтано (природно, алє зоз вежбу) а состої ше зоз вокалного формата (обсяг) (часц спектра тона як резултат резонанциї) и периодичней пременки фреквенциї и амплитуди трепереня гласнїци.<ref>Sundberg, Johan. [https://web.archive.org/web/20200407231055/http://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf "Acoustic and psychoacoustic aspects of vocal vibrato".] (PDF). Archived from [https://www.speech.kth.se/prod/publications/files/qpsr/1994/1994_35_2-3_045-068.pdf the original](PDF) on 7 April 2020. Retrieved 4 October 2010.</nowiki></ref>Технїчна применка и наставанє вибрата у шпиваню ище нє у подполносци потолкована: єдноставно, вивесц вибрато зоз гарла то физиолоґийни ''тремор'' хтори продукує антаґностични гласнїк у гарлє, лєбо вибрато настава зоз шпиваньом з помоцу дияфраґми хтора тиж твори „красни вибрато”. Вибрато зоз меншима пременками константно присутни у музики, а дакеди ше на смикових и дуйних инструментох хаснує и нароком як стилска фиґура. За розлику од даєдних нєвибрируюцих звукох, як дзвон, за вибрато ше оправдано дума же є живи звук и прето ше окреме хаснує у класичней музики. У музичней пракси з рижнима формами пременки тона звичайно ше надополнює з тремолом, чийо розгранїченє тих блїзких феноменох чежко розликовац. У тих прикладох приказана подобносц тих двох ефектох тона: {| class="wikitable" style="background:#FCF4BC; width: 400px; height: 50px" |- | Приклад класичного вибрата (фреквенцийна модулация) од 6Hz | [[File:Frequenzmodulation.ogg|мини|лево|280п]] |- | Приклад класичногo тремола (моделируюца амплитуда) од 6Hz |[[File:Amplitudenmodulation.ogg|мини|лево|280п]] |- | Приклад преклопйованя вибрата и тремола медзи двома тонами од 500 и 506Hz | [[File:Schwebung_500_506_hz.ogg|мини|лево|280п]] |- |} == Вибрато на музичних инструментох == На флаути ше виводзенє вибрата хаснує ридко и селективно, на даскельо способи: <ref>[https://web.archive.org/web/20181025210746/http://www.standingstones.com/flutevib.html „Flute Vibrato”.] www.standingstones.com. Архивирано из оригинала 25. 10. 2018. г. Приступљено 2019-09-24.</ref> : '''1.''' Вибрато зоз дияфраґми : '''2.''' Вибрато зоз гарла музичара : '''3.''' Пулсируюце трепеценє з пальцом на рубцу єдней дзирки на штреднєй часци циви флаути, з цильом же би ше нєподполно заварло дзирку (Флатементация - технїка граня барокней музики на флаути, хтора ше применює як перформанс у музики за флаути, алє и других дуйних инструментох, окреме у Французкей). : [[File:Violin vibrato on open string notes and on fingered notes.ogg|right|thumb|220px|Вибрато на виолини]]'''4.''' На струнових инструментох вибрато ше виводзи зоз рухом пальца „напредок-назадок” по струни инструмента. У симфонийскей музики и смикових оркестрох вибрато у композициї двацетих рокох 20. вику правел вельки проблеми и познатим композитором як цо Стравински и Шенберґ. Вони и виражели неґативане становиско спрам цалей проблематики. Од дзеведзешатих рокох постоя упутства у хторих ше суґерує на правилнєйше гранє вибрата.<ref>Spahn, Claus (2009-03-19). [https://www.zeit.de/2009/13/Interview-Norrington „Musik: "Jung zu sein ist in meinem Job ein Desaster"”.] Die Zeit (на язику: нємецки). ISSN 0044-2070. Приступљено 2019-09-24.</ref> На орґульох вибрато ше виводзи з применьованьом реґистрох на инструменту, теди ше постояци звук интонує двогласно, а гласи иншаки у висини фреквенциї. Иснує думанє же италиянски майстрове хтори правели орґулї зоз 16. вику, мали найвиродостонєйши ефект вибрата и приблїжели го ґу фарби и варияциї людского гласа. == Литература == * Greta Moens-Haenen, “Vibrato.” Grove Dictionary of Musical Instruments. Oxford University Press, 2015. * Nair, Garyth. Voice, Tradition and Technology: A State-of-the-Art Studio. San Diego, Calif: Singular Pub, 1999. * William Vennard, Singing: The Mechanism and the Technic. rev. ed., greatly enlarged ed. New York: Fischer, 1967. 203; Sundberg, “Aspects of Vocal Vibrato”. 59.; Nair. Voice, Tradition and Technology. 180. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20051223022317/http://www.vibroworld.com/magnatone/vibrato.html Вибрато и Тремоло] техничка обрада * [https://www.youtube.com/watch?v=sVdBuWJ9ykU&t=9s Вибрато на ґитари] видео знїмок, youtube.com * [https://www.classicalguitaracademy.co.uk/classical-guitar-vibrato/ Classical Guitar Vibrato] * [https://web.archive.org/web/20080818114808/http://how-to-play-blues-guitar.com/guitar-concepts/a-couple-guitar-tips/ A Couple Guitar Tips] == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музични технїки шпиваня]] a14pcc9g5n4wylrbruuuf3eve98uss5 Резерват природи 0 2962 19971 17828 2026-07-19T14:10:07Z Minorax 71 19971 wikitext text/x-wiki [[File:Uvac River and Eagle.jpg|thumb|431x431px|Резерват природи Увац]] '''Резерват природи''' або природни резерват то [[защицене подруче]] нєвименєних природних харахтеристикох зоз репрезентативну природну екосистему. Основна наменка му очуванє жридловей природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя у чиїх рамикох ше нє знїщує природни випатрунок, вредносц, зявеня и процеси.<ref>[https://zzps.rs/zastita-prirode/zasticena-podrucja/rezervati-prirode/ Резерват природе]. zzps.rs. Приступљено 09.04.2026.</ref>Резервати характеристични по бивальнїку рошлїнох и животиньох, а у нїм строго забранєне кажде дїйствованє и активносц хтора би могла начкодзиц ровноваги живого швета.<ref>[https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/nature-reserve „nature reserve”]. dictionary.cambridge.org. Приступљено 09.04.2026.</ref><ref>[https://www.britannica.com/science/nature-reserve „nature reserve”]. britannica.com. Приступљено 09.04.2026.</ref> == Медзинародна дефиниция == Слово резерват природи ма вецей синоними, як цо то биорезерват, резерват биосфери, природни резерват, презерват, склонїще за дзиви швет... По дефинициї Медзинародней униї за защиту природи, резерват то [[защицене подруче]] наменєне лєм за наукове виглєдованє, у хторим ше чува и щици прикладнїки ридких и загрожених рошлїнох и животиньох. Основна наменка резервату природи то чуванє тих прикладнїкох, защита и наукове преучованє.<ref>[https://www.epa.wa.gov.au/sites/default/files/PER_documentation/Appendix%209.pdf „APPENDIX 9: IUCN Reserve Definitions”] (PDF). epa.wa.gov.au. Приступљено 14.04.2026.</ref> У гиєрархийним смислу, резерват природи на висшим уровню од националного парку и находзи ше у катеґорийох Ia и Ib защицених подручох.<ref>[https://zastitaprirode.endemit.org.rs/iucn_kategorizacija.htm „IUCN kategorizacija”]. zastitaprirode.endemit.org.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> == По Закону о защити природи у Сербиї, резервати природи спадаю до двох катеґорийох<ref>[https://www.paragraf.rs/propisi/zakon_o_zastiti_prirode.html „Strogi i specijalni rezervat prirode Član 29”]. paragraf.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref>: == :: 1.'''Строги резерват природи''' (подруче нєвименєних природних характеристикох зоз репрезентативну природну екосистему, наменєне лєм за очуванє першобутней природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя зоз хторима ше нє знїщую природни прикмети, вредносци, зявеня и процеси) и :: 2.'''Специялни резерват природи''' (подруче нєвименєней або минимално вименєней природи, од окремней важносци пре єдинственосц, ридкосц або репрезентативносц, а хторе облапя бивальнїк загроженей файти рошлїнох, животиньох и [[Печарка|печаркох]], без населєних местох або зоз населєним местом дзе чловек жиє у складзе зоз природу). == История резервату природи == [[File:Reef outside Aitutaki, Cook Islands.jpg|thumb|right|Найвекши резерват природи на швеце Марае Моана, Цихи океан]] Перши поцаги у защити подруча як резервату природи направени ище у трецим вику пред нову еру. Теди основане склонїще за дзиви швет у нєшкайшей Шри Ланки, на гори Михинтале, а тото место мало и релиґийни характеристики.<ref>[https://slwcs.org/ „Sri Lanka Wildlife Conservation Society (SLWCS)”.] Архивирано [http://www.slwcs.org/ из оригинала] 28. 10. 2011. г. Приступљено 14.04.2026.</ref>Перши сучасни (приватни) резерват основал природняк Чарлс Вотертон 1821. року на своїм маєтку, у заходним Йоркширу у Анґлиї.<ref>[https://web.archive.org/web/20100820082727/http://www.watertonparkhotel.co.uk/OurHotel/History.aspx „Walton Hall history”]. Приступљено 14.04.2026.</ref>Перши державни резерват Драхенфелс основани у Прускей 1836. року, нєдалєко од варошу Бон. Перши резерват хтори основани лєм пре наукововиглєдовацки роботи, под назву Барґузински, настал 1916. року у царскей Русиї, на побрежю Байкалского озера.<ref>Weiner, Douglas R. (1988). Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. University of Pittsburgh Press. стр. 29. ISBN 978-0-8229-5733-1.</ref>По поверхносци, найвекши резерват природи на швеце то Марае Моана, находзи ше у Цихим океану, коло Кукових островох, а поверхносц му 1,9 км2.<ref>[https://www.rte.ie/news/2017/0714/890181-cook-islands-pacific-ocean-reserve/ „Cook Islands creates marine reserve 8,000 times its size”]. RTE. 14. 7. 2017.</ref> == Резервати природи у Сербиї == Єден з найстарших защицених подручох на териториї нєшкайшей [[Сербия|Сербиї]] то Обедска бара. Австроугорска власц 1874. року преглашела тото подруче як царске ловиско и защицела го. У чаше Карадьордєвичох, 1919. року тото подруче постало защицене кральовске ловиско, а коло половки XX вику є преглашене за резерват природи.<ref>[https://obedskabara.com/o-obedskoj-bari/ „O Obedskoj bari”]. obedskabara.com. Приступљено 14.04.2026.</ref> Даєдни з найстарших защицених подручоху Сербиї то: Фелєшана (1948, при Майданпеку, восточна Сербия), Данилова коса (1950, општина Крупань, заходна Сербия) и вони защицени як строги резервати. <ref>[https://srbijasume.rs/zasticena-podrucja/pregled-zasticenih-podrucja/opsti-rezervati-prirode/ „Преглед заштићених подручја”]. srbijasume.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> У Сербиї єст 75 резервати природи хтори защицени зоз [[Закон (право)|законом]], а пейц резервати у поступку преглашеаня, а то: Дяволя варош (нєдалєко од Нишу), Крупацке блато (нєдалєко од Пироту) и долїна рики Вельки Рзав (нєдалєко од Иванїци). Нащива резерватом ше строго контролує и оможлївена є лєм за науково-образовни цилї и то зоз окремну дозволу тутора того подруча.<ref>[https://pzzp.rs/zakoni-konvencije-i-saradnja/zakoni-i-propisi.html „Zakoni i propisi - Zakon o zaštiti prirode”]. pzzp.rs. Приступљено 14.04.2026.</ref> == Ґалерия == <gallery class="center"> Specijalni rezervat prirode Carska bara, slika 1.jpg|Царска бара Kanjon reke Jerme, Srbija (267).jpg|Каньон рики Єрми РП20 Zasavica.137.jpg|Засавица Planina Rtanj Srbija.jpg|Ртань </gallery> == Почитац: == ::* [[Национални парк]] ::* [[Парк природи]] == Референци == <references /> [[Катеґория:Биолоґия]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Резервати природи]] nl6byf9ypn3svx2ynbgzu78d6mur224 Музична акустика 0 3050 19976 19072 2026-07-19T14:12:04Z Minorax 71 19976 wikitext text/x-wiki [[File:Театр оперы и балета. Зал.jpg|right|thumb|280px|Будинок Oпери у Одеси (1887), сала за публику. Место за оркестер, ,,дзира" за лєпши прецек звука спрам аудиториюму.]]Музична акустика (греч. ''άκουστικόξ, άκούω'' чуєм, слухам) то конар акустики хтора преучує физични прикмети [[Подзелєнє музики|музичних]] [[Звук|звукох]].<ref>Музыкальная акустика // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F Большая российская энциклопедия. Том 21.] Москва, 2012, с.406-407.</ref> Як и обща [[Акустика|акустика,]] музична акустика интердисциплинарна наука. У своїх виглєдованьох, вона ше базує на податкoх и часточно концептуалних рамикoх зоз других наукох, першенствено математики, [[Теория музики|музичней теориї]] и психолоґиї. == Кратки опис == Примарни фокус музичней акустики то висина тона, динамика и тембр музичних (т.є. емеличних звукох хтори ше хасную у музики, першенствено зоз перспективи їх слушней перцепциї и репродукциї (такв. „интонациї“) з боку музичара виводзача. Окремне и обсяжне подруч'є виглєдованя музичней акустики то музичне [[Штимованє инструментох|штимованє]] и темперация (як у историйним так и у теорийним аспекту). == Историят == Уводзенє тоналних системох и штимованє у музики у 3. милениюму п. н. е. предпоставя ше же було у Китаю и дума ше же то перше систематске преучаванє акустики. Од антики, научни виглєдованя акустики документовани з боку, Питаґори зоз Самоса (коло 570–510. п. н. е.), хтори математично анализовал одношенє медзи длужини струни и висину тона у монокорду (акорд). [[File:Kapitolinischer Pythagoras.jpg|right|Thumb|270px|Питаґора- биста, Капитолски музей, Рим]] Хризип зоз Солия (281–208. п. н. е.) препознал габову природу звука упоредзуюци звук зоз габами на поврхносци води. Леонардо да Винчи открил, медзи иншим, же воздух нєопходни як медиюм за пресцеранє/розлїванє и ширенє звука и же ше звук шири зоз конєчну швидкосцу. Марин Мерсен (1588–1648), медзи другима науковима очигляднима прикладами природи звука, дал першу експериментално одредзену швидкосц звука. Ґалилео Ґалилей описал вязу медзи висини тона и фреквенциї, хтора значна за  акустику. Жозеф Совер уведол термин „акустика“ за преучованє звука. Ернст Флоренс Фридрих Хладни ше прилапює як снователь модерней експерименталней акустики; видумал Хладнийово фигури, хтори визуелизую природни вибрациї плочох. Ґеорґ Симон Ом постулирал способносц уха же би разложело звуки на основни тони и гармонски, Герман фон Хелмхолц виглєдовал перцепцию висини тона и описал Хелмхолцов резонатор, а Джон Вилиям Страт публиковал „Теорию звука“ зоз велїма математичнима фундаменталнима доказами у вязи зоз звуком, його наставньом и ,,пресцераньом-ширеньом.<nowiki>''</nowiki> У другей половки 19. вику розвилии ше перши акустични апарати за меранє и знїманє, як цо фонаутоґраф Едуар-Леона Скота де Мартинвила, а познєйше и фоноґраф Томаса Алве Едисона (1847–1931). Авґуст Кундт розвил Кундтову циву и хансовал ю за меранє коефициєнта абсорбциї звука. Музични теоретичаре (Г. Риман, П. Хиндемит) хасновали податки зоз музичней акустики же би конструовали „природно-наукови“ концепти музики, док их физичаре и психолоґове (Г. Хелмхолц, К. Штумпф, В. Келер) хасновали за розвой „физиолоґийних“ концептох музичней перцепциї. У Русиї, допринос музичней акустики дали Н. А. Ґарбузов, (автор „зонскей теориї“ музичного слуха), А. А. Володин и Е. В. Назаикински. Медзи водзацима виглєдовачами музичних штимованьох и темперациї на Заходзе були М. Барбур, М. Линдли и Р. Раш. Нєдавно ше зявели интердисциплинарни студиї хтори повязую акустични характеристики простору зоз историю архитектури и розвойом музики. Напр., то зробели Е. Тїрильо и Ф. Мартелота, хтори зоз тей перспективи преучовали вецей од 30 шветово познати италиянски церкви зоз розличних епохох == Виглєдованє == Виглєдованє у музичней акустики уключує фаховцох зоз розличних обласцох и дисциплинох - физичаре, психолоґове, физиолоґове, оториноларинґолоґове, електроинжинєре, машински инжинєре, архитекти и музичаре. Окремне значенє того конара акустики то факт же преучованє музичней акустики премосцує розкол медзи науку и уметносцу.<ref>M.J. Crocker (Ed.) Encyclopedia of Acoustics, vol. 4, part XIV. — John Willey & Son,1997. — ISBN 0-471-18007-6</ref> [[File:Symmetric and asymmetric waveforms.svg|right|thumb|270px|Схема симетрична и асиметрична габова форма звука. Чрвена (горня) габа содержи лєм основни и нєпарну гармоню; желєна (долня) габа содержи основни и парну гармонию тонох.]] Медзи широким спектром проблемох хтори ше виглєдую у музичней акустики, значна повага пошвецена преучованю физичним процесом хтори оможлївюю розличним музичким [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]] же би продуковали/творели жадани звуки и описи акустичних прикметох тих музичних инструментох. Таки виглєдованя обєдинєни до окремного конара музичней акустики хтора ше наволує физика музичних инструментох.<ref>Асламазов Л. Г., Варламов А. А. [https://fizika.tomsk.ru/sites/default/files/docs/Books/Udiv_fizika.pdf Удивительная физика][https://web.archive.org/web/20160130202607/http://fizika.tomsk.ru/sites/default/files/docs/Books/Udiv_fizika.pdfАрхивная копия] от 30 января 2016 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.] — М.: Добросвет, 2002. — 236 с. — ISBN 5-7913-0044-1]</ref><ref>Lapp D.R. [https://web.archive.org/web/20160808042157/http://kellerphysics.com/acoustics/Lapp.pdf The Physics of Music and Musical Instruments][https://web.archive.org/web/20160808042157/http://kellerphysics.com/acoustics/Lapp.pdf Архивная копия] от 8 августа 2016 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]</ref><ref>[https://newt.phys.unsw.edu.au/music/ Music acoustics — sound files, animations and illustrations.] [https://web.archive.org/web/20210507100519/http://newt.phys.unsw.edu.au/music/ Архивная копия] от 7 мая 2021 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] — University of New South Wales.]</ref> Штири прикмети ше хасную за описованє перцепциї звукох з боку слухача: висина тона, тембр, гласносц и тирванє. У цеку физичней анализи звукох установює ше вяза медзи тих квалитативних и квантитативних характеристикох звукох хтори ше хасную у акустики: фреквенция, интензитет, спектер и часови интервал. '''Виглєдованє и настава''' Музична акустика ше понука як предмет у рамику програми музикологиї и физики навелїх универзитетох и факултетох. Од 2003. року, установени є як докторски програм на Универзитету за музику и сценски уметносци у Бечу. Од 2012. року, медзинародне акредитовани мастер програм (M.Sc.) зоз музичней акустики понука ше на Универзитету за музику у Детмолду, дзе мож нащивйовац/ обављати и докторски студиї.Виглєдованя ше спроводза тиж спроводе у числених музейох музичних инструментох и школох за виробок инструментох. Нємацке дружтво акустики  (DEGA) ма специялизовани одбор за музичну акустику од 1988. року. Виглєдованє у музичней акустики уключує фаховцох зоз розличних обласцох и дисциплинох - физичаре, психолоґове, физиолоґове, оториноларинґолоґове, електроинжинєре, машински инжинєре, архитекти и музичаре. Окремне значенє того конара акустики лєжи у факту же преучованє музичней акустики премосцує розкол медзи науку и уметносцу.[рсй 23 Акустика] Медзи широким спектром проблемох хтори ше виглєдую у музичней акустики, значна повага пошвецена преучованю физичним процесом хтори оможлївюю розличним музичким инструментом же би продуковали/творели жадани звуки и опису акустичних прикметох тих музичних инструментох. Таки виглєдованя обєдинюни до окремного конара музичней акустики хтора ше наволує физика музичних инструментох.[рсй.24][25][26] Штири прикмети ше хасную за описованє перцепциї звукох з боку слухача: висина тона, тембр, гласносц и тирванє. У цеку физичней анализи звукох установює ше вяза медзи тих квалитативних и квантитативних характеристикох звукох хтори ше хасную у акустики: фреквенция, интензитет, спектер и часови интервал. '''Методи''' Як интердисциплинарна обласц, музична акустика хаснує широки спектер розличних методох, напр. Б. анализу звука, синтезу звука, тести слуха, мераня подшвидшованя, знїманє рушаньох, методу конєчних елементох, симулацию, физичне моделованє, ласерску интерференцометрию и психофизиолоґийни мераня як електромиоґрафия итд. == Применьованє у пракси == Податки зоз виглєдованя музичней акустики ше широко применюю у пракси, окреме у „тренираню” слуха и образованю музичарох виводзачох, у дизайнованю и штимованю музичних инструментох (напр., у реконструкциї античних инструментох и продукциї модерних репликох хтори ше хасную при автентичних виводзеньох), у орґанизациї модерного знїманя звука (уключуюци опреманє авдио студия), у технїкох компонованя електронскей музики, при будованю театрох, концертних салох и других просторох наменєних природному и приємному ширеню звука (колоквиялно позната як „добра акустика“). == Литература == * ''Helmholtz H.'' Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für Theorie der Musik. Braunschweig, 1863; рус. перевод под назв. «Учение о слуховых ощущениях как физиологическая основа для теории музыки». СПб., 1875. * ''Stumpf C.'' Tonpsychologie. 2 Bände. Leipzig, 1883 (Bd.1); Leipzig, 1890 (Bd.2). * Музыкальная акустика, под ред. Н.А. Гарбузова. М., 1954. * Применение акустических методов исследования в музыкознании. Сб. статей под ред. С.С.Скребкова. М.: Музыка, 1964. * ''Riemann H.'' Katechismus der Akustik (Musikwissenschaft). Leipzig, 1891; начиная со 2-го издания (1914) под назв. «Handbuch der Akustik»; рус. перевод Н. Д. Кашкина под назв. «Акустика с точки зрения музыкальной науки» (М., 1898). * ''Володин А.А.'' Роль гармонического спектра в восприятии высоты и тембра звука // Музыкальное искусство и наука. М., 1970. * ''Кузнецов Л. А.'' Акустика музыкальных инструментов. М., 1989. * ''Hall D.'' Musikalische Akustik. Mainz: Schott, 1997.         * ''Назайкинский Е.В.'' ТВМ // Музыка и информатика. М., 1999.   * ''Старчеус М. С.'' Слух музыканта. М.: Моск. гос. консерватория им. П.И. Чайковского, 2003.        * ''Алдошина И. А., Приттс Р.'' Музыкальная акустика. Учебник для вузов. СПб.: Композитор, 2006. == Вонкашнї вязи == * [https://www.slideserve.com/waylon/fizi-ka-akustika-1#google_vignette Fizička i fiziološka akustika] slideserve.com * [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&action=submit&veswitched=1 МУЗЫКАЛЬНАЯ АКУСТИКА] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Акустика]] [[Катеґория:Физика]] ryiky43udo85nl0bjlrnggui0kd2ayo 20004 19976 2026-07-19T14:20:12Z Minorax 71 20004 wikitext text/x-wiki [[File:Театр оперы и балета. Зал.jpg|right|thumb|280px|Будинок Oпери у Одеси (1887), сала за публику. Место за оркестер, ,,дзира" за лєпши прецек звука спрам аудиториюму.]]Музична акустика (греч. ''άκουστικόξ, άκούω'' чуєм, слухам) то конар акустики хтора преучує физични прикмети [[Подзелєнє музики|музичних]] [[Звук|звукох]].<ref>Музыкальная акустика // [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F Большая российская энциклопедия. Том 21.] Москва, 2012, с.406-407.</ref> Як и обща [[Акустика|акустика,]] музична акустика интердисциплинарна наука. У своїх виглєдованьох, вона ше базує на податкoх и часточно концептуалних рамикoх зоз других наукох, першенствено математики, [[Теория музики|музичней теориї]] и психолоґиї. == Кратки опис == Примарни фокус музичней акустики то висина тона, динамика и тембр музичних (т.є. емеличних звукох хтори ше хасную у музики, першенствено зоз перспективи їх слушней перцепциї и репродукциї (такв. „интонациї“) з боку музичара виводзача. Окремне и обсяжне подруч'є виглєдованя музичней акустики то музичне [[Штимованє инструментох|штимованє]] и темперация (як у историйним так и у теорийним аспекту). == Историят == Уводзенє тоналних системох и штимованє у музики у 3. милениюму п. н. е. предпоставя ше же було у Китаю и дума ше же то перше систематске преучаванє акустики. Од антики, научни виглєдованя акустики документовани з боку, Питаґори зоз Самоса (коло 570–510. п. н. е.), хтори математично анализовал одношенє медзи длужини струни и висину тона у монокорду (акорд). [[File:Kapitolinischer Pythagoras.jpg|right|thumb|270px|Питаґора- биста, Капитолски музей, Рим]] Хризип зоз Солия (281–208. п. н. е.) препознал габову природу звука упоредзуюци звук зоз габами на поврхносци води. Леонардо да Винчи открил, медзи иншим, же воздух нєопходни як медиюм за пресцеранє/розлїванє и ширенє звука и же ше звук шири зоз конєчну швидкосцу. Марин Мерсен (1588–1648), медзи другима науковима очигляднима прикладами природи звука, дал першу експериментално одредзену швидкосц звука. Ґалилео Ґалилей описал вязу медзи висини тона и фреквенциї, хтора значна за  акустику. Жозеф Совер уведол термин „акустика“ за преучованє звука. Ернст Флоренс Фридрих Хладни ше прилапює як снователь модерней експерименталней акустики; видумал Хладнийово фигури, хтори визуелизую природни вибрациї плочох. Ґеорґ Симон Ом постулирал способносц уха же би разложело звуки на основни тони и гармонски, Герман фон Хелмхолц виглєдовал перцепцию висини тона и описал Хелмхолцов резонатор, а Джон Вилиям Страт публиковал „Теорию звука“ зоз велїма математичнима фундаменталнима доказами у вязи зоз звуком, його наставньом и ,,пресцераньом-ширеньом.<nowiki>''</nowiki> У другей половки 19. вику розвилии ше перши акустични апарати за меранє и знїманє, як цо фонаутоґраф Едуар-Леона Скота де Мартинвила, а познєйше и фоноґраф Томаса Алве Едисона (1847–1931). Авґуст Кундт розвил Кундтову циву и хансовал ю за меранє коефициєнта абсорбциї звука. Музични теоретичаре (Г. Риман, П. Хиндемит) хасновали податки зоз музичней акустики же би конструовали „природно-наукови“ концепти музики, док их физичаре и психолоґове (Г. Хелмхолц, К. Штумпф, В. Келер) хасновали за розвой „физиолоґийних“ концептох музичней перцепциї. У Русиї, допринос музичней акустики дали Н. А. Ґарбузов, (автор „зонскей теориї“ музичного слуха), А. А. Володин и Е. В. Назаикински. Медзи водзацима виглєдовачами музичних штимованьох и темперациї на Заходзе були М. Барбур, М. Линдли и Р. Раш. Нєдавно ше зявели интердисциплинарни студиї хтори повязую акустични характеристики простору зоз историю архитектури и розвойом музики. Напр., то зробели Е. Тїрильо и Ф. Мартелота, хтори зоз тей перспективи преучовали вецей од 30 шветово познати италиянски церкви зоз розличних епохох == Виглєдованє == Виглєдованє у музичней акустики уключує фаховцох зоз розличних обласцох и дисциплинох - физичаре, психолоґове, физиолоґове, оториноларинґолоґове, електроинжинєре, машински инжинєре, архитекти и музичаре. Окремне значенє того конара акустики то факт же преучованє музичней акустики премосцує розкол медзи науку и уметносцу.<ref>M.J. Crocker (Ed.) Encyclopedia of Acoustics, vol. 4, part XIV. — John Willey & Son,1997. — ISBN 0-471-18007-6</ref> [[File:Symmetric and asymmetric waveforms.svg|right|thumb|270px|Схема симетрична и асиметрична габова форма звука. Чрвена (горня) габа содержи лєм основни и нєпарну гармоню; желєна (долня) габа содержи основни и парну гармонию тонох.]] Медзи широким спектром проблемох хтори ше виглєдую у музичней акустики, значна повага пошвецена преучованю физичним процесом хтори оможлївюю розличним музичким [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]] же би продуковали/творели жадани звуки и описи акустичних прикметох тих музичних инструментох. Таки виглєдованя обєдинєни до окремного конара музичней акустики хтора ше наволує физика музичних инструментох.<ref>Асламазов Л. Г., Варламов А. А. [https://fizika.tomsk.ru/sites/default/files/docs/Books/Udiv_fizika.pdf Удивительная физика][https://web.archive.org/web/20160130202607/http://fizika.tomsk.ru/sites/default/files/docs/Books/Udiv_fizika.pdfАрхивная копия] от 30 января 2016 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.] — М.: Добросвет, 2002. — 236 с. — ISBN 5-7913-0044-1]</ref><ref>Lapp D.R. [https://web.archive.org/web/20160808042157/http://kellerphysics.com/acoustics/Lapp.pdf The Physics of Music and Musical Instruments][https://web.archive.org/web/20160808042157/http://kellerphysics.com/acoustics/Lapp.pdf Архивная копия] от 8 августа 2016 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]</ref><ref>[https://newt.phys.unsw.edu.au/music/ Music acoustics — sound files, animations and illustrations.] [https://web.archive.org/web/20210507100519/http://newt.phys.unsw.edu.au/music/ Архивная копия] от 7 мая 2021 на [https://ru.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] — University of New South Wales.]</ref> Штири прикмети ше хасную за описованє перцепциї звукох з боку слухача: висина тона, тембр, гласносц и тирванє. У цеку физичней анализи звукох установює ше вяза медзи тих квалитативних и квантитативних характеристикох звукох хтори ше хасную у акустики: фреквенция, интензитет, спектер и часови интервал. '''Виглєдованє и настава''' Музична акустика ше понука як предмет у рамику програми музикологиї и физики навелїх универзитетох и факултетох. Од 2003. року, установени є як докторски програм на Универзитету за музику и сценски уметносци у Бечу. Од 2012. року, медзинародне акредитовани мастер програм (M.Sc.) зоз музичней акустики понука ше на Универзитету за музику у Детмолду, дзе мож нащивйовац/ обављати и докторски студиї.Виглєдованя ше спроводза тиж спроводе у числених музейох музичних инструментох и школох за виробок инструментох. Нємацке дружтво акустики  (DEGA) ма специялизовани одбор за музичну акустику од 1988. року. Виглєдованє у музичней акустики уключує фаховцох зоз розличних обласцох и дисциплинох - физичаре, психолоґове, физиолоґове, оториноларинґолоґове, електроинжинєре, машински инжинєре, архитекти и музичаре. Окремне значенє того конара акустики лєжи у факту же преучованє музичней акустики премосцує розкол медзи науку и уметносцу.[рсй 23 Акустика] Медзи широким спектром проблемох хтори ше виглєдую у музичней акустики, значна повага пошвецена преучованю физичним процесом хтори оможлївюю розличним музичким инструментом же би продуковали/творели жадани звуки и опису акустичних прикметох тих музичних инструментох. Таки виглєдованя обєдинюни до окремного конара музичней акустики хтора ше наволує физика музичних инструментох.[рсй.24][25][26] Штири прикмети ше хасную за описованє перцепциї звукох з боку слухача: висина тона, тембр, гласносц и тирванє. У цеку физичней анализи звукох установює ше вяза медзи тих квалитативних и квантитативних характеристикох звукох хтори ше хасную у акустики: фреквенция, интензитет, спектер и часови интервал. '''Методи''' Як интердисциплинарна обласц, музична акустика хаснує широки спектер розличних методох, напр. Б. анализу звука, синтезу звука, тести слуха, мераня подшвидшованя, знїманє рушаньох, методу конєчних елементох, симулацию, физичне моделованє, ласерску интерференцометрию и психофизиолоґийни мераня як електромиоґрафия итд. == Применьованє у пракси == Податки зоз виглєдованя музичней акустики ше широко применюю у пракси, окреме у „тренираню” слуха и образованю музичарох виводзачох, у дизайнованю и штимованю музичних инструментох (напр., у реконструкциї античних инструментох и продукциї модерних репликох хтори ше хасную при автентичних виводзеньох), у орґанизациї модерного знїманя звука (уключуюци опреманє авдио студия), у технїкох компонованя електронскей музики, при будованю театрох, концертних салох и других просторох наменєних природному и приємному ширеню звука (колоквиялно позната як „добра акустика“). == Литература == * ''Helmholtz H.'' Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für Theorie der Musik. Braunschweig, 1863; рус. перевод под назв. «Учение о слуховых ощущениях как физиологическая основа для теории музыки». СПб., 1875. * ''Stumpf C.'' Tonpsychologie. 2 Bände. Leipzig, 1883 (Bd.1); Leipzig, 1890 (Bd.2). * Музыкальная акустика, под ред. Н.А. Гарбузова. М., 1954. * Применение акустических методов исследования в музыкознании. Сб. статей под ред. С.С.Скребкова. М.: Музыка, 1964. * ''Riemann H.'' Katechismus der Akustik (Musikwissenschaft). Leipzig, 1891; начиная со 2-го издания (1914) под назв. «Handbuch der Akustik»; рус. перевод Н. Д. Кашкина под назв. «Акустика с точки зрения музыкальной науки» (М., 1898). * ''Володин А.А.'' Роль гармонического спектра в восприятии высоты и тембра звука // Музыкальное искусство и наука. М., 1970. * ''Кузнецов Л. А.'' Акустика музыкальных инструментов. М., 1989. * ''Hall D.'' Musikalische Akustik. Mainz: Schott, 1997.         * ''Назайкинский Е.В.'' ТВМ // Музыка и информатика. М., 1999.   * ''Старчеус М. С.'' Слух музыканта. М.: Моск. гос. консерватория им. П.И. Чайковского, 2003.        * ''Алдошина И. А., Приттс Р.'' Музыкальная акустика. Учебник для вузов. СПб.: Композитор, 2006. == Вонкашнї вязи == * [https://www.slideserve.com/waylon/fizi-ka-akustika-1#google_vignette Fizička i fiziološka akustika] slideserve.com * [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&action=submit&veswitched=1 МУЗЫКАЛЬНАЯ АКУСТИКА] {{Commonscat}} == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Акустика]] [[Катеґория:Физика]] 0zdurrods1ww1mvlzzlzxzbkde4fmoy Музика 0 3103 19948 19415 2026-07-19T13:23:49Z Rdnjohwdsjqqd 2337 Злхтлхзтхзлтзїлтхзощхщлр 19948 wikitext text/x-wiki == 098 098 098 == <gallery> Файл:C-Dur-jazz-face2.jpg|Нотни запис акорда Файл:Carl-Johan Vallgren 001.jpg|Дакедишня машина за друкованє нотних публикацийох Файл:A tuning fork placed on sheet music 2.jpg|Звучна видлїчка Файл:Capitola Dickerson memorial 10 piano student Sam Sulcer at piano and singer Bill Robinson.jpg|Шпивач и корепетитор </gallery> == 098 52 67 == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:История музики]] n1tzuw1z1anoa8ywrli1d104d1far7d 19949 19948 2026-07-19T13:24:05Z USSR-Slav 1175 Враћене измене корисника [[Special:Contributions/Rdnjohwdsjqqd|Rdnjohwdsjqqd]] ([[User talk:Rdnjohwdsjqqd|разговор]]) на последњу измену корисника [[User:Olirk55|Olirk55]] 19415 wikitext text/x-wiki '''Музика''' (греч. ''μουσική'' – уметносц музох, лат. ''musica'') <ref>[https://www.etymonline.com/word/music ,,music”.] ''Online Etymology Dictionary''. Douglas Harper. Приступљено 27. 09. 2015.</ref> то уметносц твореня ушорених одношеньох медзи [[Тон|тонами]]. Музика ма три основни елементи: <ref>Clementi, M. (1974). Introduction to the art of playing on the piano forte: Da Capo Pr. Cohen, D., & Dubnov, S. (1997). Gestalt phenomena in musical texture: Springer</ref><ref>Reviewed work: A Concise Dictionary of Musical Terms. To Which is Prefixed an Introduction to the Elements of Music, Frederick Niecks”. ''The Musical Times and Singing Class Circular''. '''25''' (498): 473. 1884. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0958-8434 0958-8434]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR] [https://www.jstor.org/stable/3357513 3357513.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://www.jstor.org/stable/3357513?origin=crossref 10.2307/3357513.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Handle_System hdl]:[https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=hvd.32044041113556&seq=7 32044041113556.]</ref> мелодию, ритем и гармонию. Творенє, виводзенє, значенє, а дакеди и дефиниция [[Подзелєнє музики|музики]] барз завиши од култури и социялних аспектох. Музика ше дзелї на жанри и под'жанри, алє їх гранїци и вязи дакеди завиша од особней [[Интерпретация|интерпретациї]]. Єдно заокружене и цалосне витворенє музичней уметносци ше вола музичне дїло лєбо [[композиция]]. Медзитим, музика репродуктивна уметносц, подобна як и драма лєбо танєц, и значи же ше вона нє зводзи лєм на компонованє, алє и на тото же компоноване дїло потребне и виводзиц (репродуковац, интерпретовац) же би ше могло публики представиц як готови продукт уметносци. Музику виводза интерпретаторе а може ше репродуковац на два способи: * Зоз живим виводзеньом, односно зоз конкретним виводзеньом дїла пред публику на концерту лєбо даякей пригодней шветочносци; * Зоз пущаньом-репродукованьом скорей знятого змисту зоз ношача звука (CD, DVD, USB и под.) прейґ сучасней електронскей опреми (електричних справох), як цо то радио, Hi-Fi, и подобне. == Поняце и дефиниция == Саме слово музика походзи зоз греческого ''μουσική τέχνη'' (''mousikē téchnē'') - уметнсоц музох, зоз котрого ше затримало лєм перше слово ''μουσική'' а то виведзене зоз слова ''μούσα (mousa''), и значи муза. Далєй ше по швеце преширела латинска форма ''musica,'' (музика) хтора углавним описовала приємни [[Звук|звуки]]. Праве тото слово за музику найчастейше похасноване на других шветових язикох. Дефиновац музику дакус чежше, а то пробовали велї, од музиколоґох по интерпретаторох. Филозоф музики Ендру Кания дал, дефиницию хтора глаши: ''Музика то гоч яке збуванє нароком виводзене лєбо'' ''ушорене за слуханє хторе лєбо ма даєдну основну, музичну прикмету и окремносц як цо то [[тон]] и ритем'', ''лєбо ше слуха пре тоти прикмети.<ref>[Kania, Andew (2011). „Definition”. Ур.: Gracyk, Theodore; Kania, Andrew. [https://books.google.rs/books?id=DfOsAgAAQBAJ&redir_esc=y The Routledge Companion to Philosophy and Music] (на језику: енглески). London: Routledge. стр. 12. ISBN 978-1-136-82188-2.]</ref><ref>Kania, Andew (јесен 2023). Zalta, Edward; Nodelman, Uri, ур. [https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/music/„The Philosophy of Music”.] The Stanford Encyclopedia of Philosophy (на језику: енглески). Приступљено 29. 9. 2023.</ref>'' Углавним, за музику мож повесц же то уметносц хтора ше виражує зоз шпиванима лєбо одгранима тонами, рижнима звуками, шущаньом лєбо цихосцу помедзи нїх. Рижни звуки, як цо то сущанє найвецей применюю сучасни [[Композитор|композиторе]] кад жадаю прблїжиц и зоз музику описац даяки ефектни змист. Цихосц медзи тонами творя оддихи, [[Пауза (музика)|паузи]]. Попри того же то репродуктивна (виводзацка) уметносц, музика спада до финих-красних уметносцох прето же єй циль естетика. Як цо ше за филм гвари же то седма уметносц, так музика по традицийней естетики перша уметносц (односно перша на лїстини уметносцох). Музика ма и дорушуюци точки зоз театром, нє лєм же ше у нїм практикує, алє постої и жанр хтори „пожичує” и од єдного и од другого - а то мюзикл. Узко повязани зоз шицкима трома, а поготов зоз музику то и ''танєц''. Музика то оформени час, прето же ше може дожиц лєм у цеку даякого часу (за розлику од малярства хторе оформює простор). Пре таки причини, музика муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового, основного материялу - тонох и других звукох. Окрем того, музика ушорена и зоз помоцу мелодиї (пошоровани шор тонох рижних висинох) и гармониї, односно источасне звучанє рижних висинох тонох односно ''[[Интервал (музика)|интервалох]]'' и акордох. Так ритем, мелодия и гармония поставаю основни елементи музики.<ref>Estrella, E (2015). „[https://web.archive.org/web/20170302210450/http://musiced.about.com/od/beginnerstheory/a/musicelements.htm The Elements of music.”] About.com Education. Архивирано из оригинала 02. 03. 2017. г. Приступљено 15. 1. 2015.. 2015</ref> == Музика як наука физики == Музичну збудову творя звуки, а вони наставаю зоз осцилованьом даякого цела, хторе так постава жридло звука. Звуково габи ше преноша по воздуху у форми круга од жридла звуку по нашо ухо. Кед осцилациї у [[Воздух|воздуху]] порядни и правилни, тото цо ше чує то тон - односно правилни, ясни звук. Кед осцилациї нє порядни – нєправилни, чує ше лєм шум лєбо галайк - звуки углавним менєй-вецей нєприємни за людске ухо, гоч ше и вони применюю у музики. <ref> Kozinn, Allen (13. 08. 1992). [https://www.nytimes.com/1992/08/13/us/john-cage-79-a-minimalist-enchanted-with-sound-dies.html„John Cage, 79, a Minimalist Enchanted With Sound, Dies”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/The_New_York_Times New York Times.] Приступљено 11. 09. 2012</ref> Єдно жридло осцилацийох може спричинїц исти осцилациї и других предметох, алє їх осцилациї муша буц у складзе зоз осцилациями жридла. То ше вола резонанца. На тот способ звук людского гласу нє витворюю лєм гласово „струни” алє и резонантна осцилация у отворох глави. Подобно и звучна шкатула даєдного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] осцилує резонантно зоз початним рухом, хтори виводзач започал грац на инструменту. Напр. шкатула-корпус виолини резонанцує на осцилациї струни виолини и змоцнює єй тон. Фреквенция осцилованя (число осцилцийох у секунди) одредзує висину звука. Цо єст вецей осцилациї у секунди, висши и тон. Людске ухо пречувствительне на розлики висинох и ма обсяг од коло 20 та по 20.000 осцилациї у секунди. Єден мишани [[хор]] продукує фреквенциї одприлики помедзи 64 и 1500, а концертни клавир помедзи 20 и 4176. Кед вєдно грає ґрупа [[Музичар|музичарох]] вони ускладзую свойо инструменти и теди камертон '''а<sup>1</sup>''' дефиновани на 440 Hz (герци). == История музики == Перши форми музики наставаю у старшим каменим чаше-палеолиту. Перши виглєдованя зазначел [[Чарлс Дарвин]] у 19. вику. Науковци хтори ше теди занїмали зоз виглєдованьом нє були образовани музиколоґове. Постоя вецей теориї о наставаню музики. :* Чловек почал пущац гласи же би прицагнул процивни пол. :* Чловек шпива пре потребу комуникациї зоз другима людзми зоз заєднїци :* Чловек пробовал имитовац [[Звук|звуки]] зоз природи. :* У цеку роботи чловек дурка (биє) зоз конарами хтори му алат и похопює же ше таки звук може поновиц. Тоти теориї нє прилапени прето же нє исновали материялни докази. Жил Комбарє твердзел же за музику потребни и интелект (розвити ментални схопносци). У цеку тирваня рижних експедицийох и виглєдованьох Африцких и Амазонских пралєсох открити заєднїци (племена) на нїзким ступню розвоя. Жил Комбарє присуствує на обрядох и ритуалох рижних племенох и приходзи до заключеня же музика настава и розвива ше як часц маґийного обряду. Людзе першобутней заєднїци шпиваю єдноставни писнї (лєм даскельо тонски висини хтори ше нєпреривно повторюю). Шпиванє мало улогу же би доведло чародїя/чаривнїка (серб. врача) до стану занєшеносци, же би вон могол комуниковац зоз Богами (сили природи). Музика була строго функционална. Шпивала ше лєм под час обряду, индзей ше нє могла шпивац прето же ше думало же може розгнївац Богох. Музика найчастейше була виражена з ритмичну структуру. За инструменти хасновали людски глас и свойо цело, хторе цали час участвує у обряду. Людзе кляпкали, лєбо ше тапкали по целу, мировац нє було дошлєбодзене. Музика була барз виражайна и гласна, най ше чує, же би лєгчейше доходзела до Богох. Така музика першенствено подрозумйовала текст и мелодию. Тоти ритуали потвердзую походзенє уметносци вообче прето же обєдинюю шицки файти уметносци. Така поява ше наволує синкретизем. У цеку обряду хтори служел як пририхтованє за лов, людзе рисовали (райзовали) контури - животиньох хторих иду ловиц. Тиж так з часом ритуал достал форму сценского танцу, прето же людзе кед ше врацели зоз лову приказовали свойому племену сцени зоз лову тиж у составе самого обряду. [[File:EdisonPhonograph.jpg|right|thumb|280px|Едисонов фоноґраф]] Року 1877. америцки виглєдовач и пренаходзач Томас Алва Едисон, видумал фоноґраф (перша справа/апарат хтора могла зняц и ознова репродуковац звук). Тота справа ше могла хасновац за знїманє писньох Америцких Индиянцох хтори жили у резерватох. Хаснуюци тоти знїмки и упоредзуюци их зоз другима обряднима писнями, науковци потвердзели теорию Жила Комбарєва. == Музика старих робовласнїцких цивилизацийох == Од 4 милениюма п.н.е. по 476. рок, на подруч'ю Штредожемного моря, Штреднього и Далєкого востоку розвивали ше моцни робовласнїцки цивилизациї: Єгипет, Индия, Китай, Месопотамия, Израел, Греческа и Рим. Зоз сталежским дружтвеним дзелєньом, зявйовало ше и подзелєнє на музику владаюцого сталежу- робовласнїцка и музика безправного народу-рабох. == Музика народох Старого вику == [[File:Ancient Egyptians playing music.png|right|thumb|280px| Стари Єгиптянє музикую]]О музики старого Єгипта зна ше зоз пренайдзених рижних пренаходкох (жридлох) на подручю Греческей зоз хтору була у цесней вязи, а и значенє музики култури Єгипта праве у тим же гречески теориї маю коренї зоз Єгиптом. Єгипчаньом музика служела першенствено за вирски обряди, а познали инструмент [[Гарфа|гарфу]], хтору знали уметнїцки справиц, флаути и систруми-файта металних удерних инструментох. У Китаю, хтори мал барз длугоку музичну традицию, музика повязована зоз ''филозофию''. Конфучиє їх найзначнєйши филозоф визначовал же ''музика оплодзує клїтинки добрих особинох хтори чловек ноши у'' ''шерцу''. Добра музика значела добри порядок (шор), а нє добра нєшор у держави. Пейц тони їх [[Скала|скали]] представяли пейц елементи, а познєйше скала зоз 12 тонох, 12 мешаци у року. Музику виводзели на значних церемонийох а познали и хасновали велї инструменти. Индия, тиж придавала вельку значносц музики. Думали за ню же є божески дар, хтори треба врациц Богом зоз писню и граньом. Индийска скала була барз подобна зоз китайску - була пентатонска (составена зоз 5 тонох). Єден зоз найстарших їх инструментох то вина (зоз седем струнами и резонанцу), а почитовали и хасновали инструмент дзвони. Векшину тих податкох историчаре пренаходзели зоз релиґиозно-филозофских кнїжкох, ''веда.'' Музика у Палестини дожила розвой под час Давида и Соломона. Єврейом музика служела под час богослуженя, алє є окремна прето же им нє представяла маґийне средство. Зоз музику ше нє заношели алє зоз ню виволовали шветочне розположенє. Мали богати фонд инструментох: трианґли, роги, буґни, [[Пищалка|пищалки]], гарфи, лутнї итд. Шпиванє їх псалмох и хорске шпиванє превжала штредньовиковна католїцка музика. == Антика == [[File:Aulos player MAR Palermo NI22711.jpg|right|thumb|280px|Гудак грає на аулосу (пренайдзене коло 480 п.н.е., Сицилия)]]У античней Греческей, держава ше старала о розвою уметносци а у центре їх уметносци була вше музика. Таке интересованє за уметносц настало на фактох же ше у Греческим нашлїдству култури находзел скарб цалого народу. О греческей музики записани лєм коло 12 записи, алє о нєй ше вельо зна зоз литератури, та ше так дознава же музика мала визначну улогу у держави и дружтву, воспитаня младежи и митолоґиї. Напр. Аполон, Бог (медзи другима) [[Слунко|слунка]], значи злоги и щесца, бул защитнїк и Бог музики. Музика була присутна ширше: шпивало ше у хору лирских писньох, славело богох зоз [[Гимна|гимнами]] а и у драми музика мала важацу улогу. Були и таки часи кед шицки хлопи до трицец рокох мушели мац обуку у державних музичних школох. Исновали ''Питийни танци'', музично-уметнїцки пандан олимпийским. Розвили [[Теория музики|теорию музики]] и мали скали хтори доставали мена по покраїнох: дорска, фриґийска и лидийска. Инструменти: китари, ''лири'' и други струново инструменти мали приписани особини и прикмети преглїбйованя людских чувствох и уношенє складу, а дуйним моц возбудзеня и доводзеня до екстази. [[File:Ο Επιτάφιος του Σεῖκιλου - Epitaph of Seikilos.ogg|right|thumb|270px|''Epitafio de Sícilo'']] Кед Римлянє покорели Греческу, превжали и їх музику, инструменти и нотне писмо, од других народох труби, алє тоту музику далєй нє усовершовали та єй вреднсоц опадла. Нє мали таки музични смисел и схопносци та им музика служела лєм за прикрашованє и злєпшовнє госцинох, приредбох и танцох. Тоту музику зачувал филозоф Боетиус у дїлу ''De institutione musica,'' на хторa oснова вкупнeй нєшкайшей музики. == Штреднї вик == [[File:Breves dies hominis.ogg|right|thumb|270px|''Breves dies hominis'']] Музика у штреднїм вику ше розвивала до двох напрямох: церковну (сакралну) и народну (шветовну) музику. Старша сакрална музика ше надовязує на жидовску (єврейску) и греческо-римску а превжала вельо того и од нєхристиянских народох, першенствено восточних, хтору схопно хасновала у своїм литурґийним шпиваню. Важна часц литурґийней музики по нєшка то '''''грегориянске шпиванє''''' єдногласне и нєпременлїве церковне шпиванє. [[File:Gregoriaans1.JPG|right|thumb|280px|Грегориянски корал записани зозо квадратну нотацию]]Зборнїк таких церковних ([[Миса (музика)|мисових]]) нашпивох составел и пречисцел зоз сотруднїцством своїх бенедиктинцох до кнїжки Антифонарий папа Ґрґур I (Грегор I), та го наволуєме реформатор литурґийней музики. Зоз Риму ше таке шпиванє розширело по цалим християнским швеце, хторому у тим допомогнул Карло Вельки. Шветовна музика у 12. вику достала нову файту писньох хтору пестовали ''трубадури''. У нїх найчастейше тексти о геройских витязко-воєних и любовних збуваньох, їх вирносц, почитованє, добродїйносц итд. У Нємецкей таки шпиваче наволовани м''инезенґери'' и мали ,,правилнїки” за трубадурох по хторих ше учела уметносц. Шицки вони були путуюци [[Музичар|музичаре]], хторих власц и церква преганяли, алє их [[народ]] любел. Прето же були весели, [[File:Vielle.jpg|right|thumb|280px|Музичар грає на тедишнєй виоли]]шалїви, лєгкодумни, а обєдиньовали велї занїманя до єдного. Знали грац и по дзевец инструменти, видумовац рими, жонґлеровац, имитовац гласи животиньох итд. Констатно зоз розвиваньом вообще музичних формох и жанрох вирабяли ше и усовершовали стари инструмети хтори поставали вше популарнєйши. Поготву их хасновали такв. ''путуюци музичаре''. == Ренесанса == Як цо и шицки други файти уметносци, музика теди дожила препородзенє и означела конєц вязи зоз штреднїм виком. Зявює ше интересованє за култни досцигнуца антики, и жаданє же би ше антика приказала у препородзеним руху. Пренаходок було друкованє нотох- 60 роки после Гутербенґовей иновациї штампаня. [[File:AmicusMeus.ogg|right|thumb|270px|"Амиkус меус", Томас Луиса де Викториo]]Музика ренесанси ма ясни прикмети виразу и єдноставни форми. Музични ,„майстрове” ренесанси то Дьовани Луидї да Палестрина, Орландо ди Ласо и Словенєц Якоб Ґалус-Петелин. Свойофайтову вязу штреднього вику и ренесанси твори епоха ґотики. Теди уж фонд инструментох повекшани: найрозширенши инструмент то фидел (нєм. ''Fiedel)'', предходнїк нєшкайших смикових инструментох. Постояли [[Гарфа|гарфи]], [[Лира|лири]], лутня (нєпременєна по нєшка), роги, [[Пищалка|пищалки]], дзвончки, буґни. Зявели ше и орґулї (теди такв. кралїца инструментох) [[клавикорд]] и чембало-предходнїки клавира. == Барок и рококо == Уметнїцки стил барока, бул одгук и напредованє на подручю шицких наукох, хтори теди примаю прикмети подобни нєшкайшим - астрономия, математика, и физика доживюю препородзенє, поступно уводзени капиталистични систем у дружтве, виходза перши новини, основана пошта, конструовани ґлобус итд. Попри того барок заш лєм ище вязани за церкву, точнєйше за процес реформациї, прето же церква мала жаданє прицагнуц вирнїкох зоз розкошносцу и вонкашнєй блїащацосци, вонкашней красоти. Барок бул найвиразнейши, там дзе процивреформация була наймоцнєйша, у Италиї, Нємецкей, Австриї, Шпаниї, Польскей. Найпознатши композитре барока були: [[Йоган Себастиян Бах]], и Ґеорґ Фридрих Гендл а познати и Генри Персел, Франсоа Купрен, Какини, Антонио Вивалди, Жан Батист Лили, Шуц. Барок барз наквицени, з вельо прикраскох, и ,,викруцених” линийох. До музики принєсол полифони стил, ознаки за [[Динамика (музика)|динамику]] и [[Темпо (музика)|темпо]], нови файти дїлох (опера, свита, ораториюм, кантата и други). У другей половки 18. вику барок преходзи до рококо епохи, окреме у Французкей. Рококо и початок класики ше у музики наволує як ''ґалантни стил'', а характеристика му мали чаривни, кратки форми; гедонистични є и нє таки формални. Його важни представнїки то синове Й. С. Баха – Кристиян Бах и Карл Филип Емануел Бах и други. Значне надпомнуц же у тим периодзе барока у музики нє одвитую вше роки барока у других уметносцох (кнїжовносци, малярстве), прето их треба розпатрац окреме. == Класицизем == Нови, вельки период започал коло 1730. року. Класичне у нїм то совершене єдинство форми и змисту а вола ше и Бечска класика. Теди ше найвецей усовершела и воздзвигла сонатна форма а усовершели ше и симфония, смикови квартет и класична опера. Найзначнєйши ,,майстрове” класики, бечски класичаре то тройка Йозеф Гайдн - [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] - Лудвиґ Ван Бетовен, з тим же Бетовен залапел и часц романтизма. Були и други значни композиторе як цо то Луидї Бокерини, познати по камерней музики, Доменико Чимароза, найвекши заступнїк опери Буфо (шалїва опера), Дьовани Батиста Перґолези и други. Дзепоєдни аналитичаре, музиколоґи за класику думаю же ту спада и барок и романтизем алє то лєм период од 1730. по 1820. рок. Правилнєйша би була назва озбильна музика, алє и таке мено нє барз примерене, прето же клацисизем (класика) нє муши буц озбильна, алє є озбильна у одношеню на сучасни жанри. == Романтизем == То стил 19. вика у хторим преовладую фантазия и чувства. Настава як реакция на нєвипольнєни обецунки Французкей револуциї, нєзадовольни и розчаровани уметнїк ше поцагує до себе, до прешлосци-понайвецей до штреднього вику. Поцагує ше и до природи, велїх роматичарских дїлох ше велїча жуборенє потока, сущанє лїсцох, рочни часци. Так ше зоз одходами до природи, до валалу- розвивала и заинтересованосц за фолклор, за шицко народне. Тото тиж мотивує родолюб'є, так же велї романтичаре були борци за права народа. За романтизем значни кратши дїла, хвильково возбудзеня; мелодия тераз єдноставна, без скокох. Аж пребарз єдноставна и «проста», та нараз скоковита, возбудзуюца, гнїваца. Тото цо дакеди було нє складне, [[Дисонанца|дисонантне]], тераз ше му дава предносц, а шицко заш лєм звучи барз добре – а то причина прецо ше о даєдних [[Интервал (музика)|интервало]]<nowiki/>х и акордох думало у даєдних епохох же су дисонантни а у даєдних же су нє дисонантни. Романтизем барз богати зоз ритмичнима и мелодийнима елементами, а поготову зоз цикавима гармониями и вше пренаходзени нови интерпретациї. Найзначнєйши композиторе романтизма то Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фредерик Шопен, Рихард Ваґнер, Йоганес Брамс, Франц Лист и други. == Елементи и одреднїци музики == Векшина фаховцох ше складаю–потвердзую же елементи музики то: :* тон (хтори одредзує мелодию и гармонию) :* ритем (и його компоненти [[Темпо (музика)|темпо]], розмир и [[Артикулация (музика)|артикулация]]) :* [[Динамика (музика)|динамика]] :* прикмети тона як цо то тембр и текстура тона <ref>Harnsberger, Lindsey (1997). „Articulation”.[https://archive.org/details/essentialdiction0000harn_k3y0/page/338/mode/2upEssential dictionary of music : definitions, composers, theory, instrument & vocal ranges ] 2013. Приступљено 6. 1. 2016. - GOV.UK.</ref> <sup><big>У музичним виводзеню важне фразованє, а воно вєдно зоз темпом и динамику дава музичному дїлу красоту, и у подполносци завиши од виводзача. У музики постоя и ''прикраски,'' музични орнаменти хтори зоз краткима вименками тонох „танцую” коло главного тона у мелодиї.</big></sup> == Музична нотация == Способ означованя  и  писанє тонох на паперу ше наволує [[Музична нотация|''музична'' ''нотация'']], и вона предуслов практичного виводзеня музики, т.є. едукує ше од самого початку ученя музики; од основного по найвиши академски уровень. Нотация ше през вики розвивала ище од старогреческей нотациї. У штреднїм вику ''Ґвидо Арецо'' розвил ''неуми'' зоз хторима ше означовлао и писало грегориянске шпиванє, а поставел их зоз штирома офарбенима смужками. Зоз нїх ше розвило коралне нотне писмо, у форми квадрацикох, а од нього нєшкайше нотне писмо зоз пейцома линиями ([[Линийни систем|линийни систем)]]. [[File:Souterliedekens.jpg|right|thumb|296x296px|Саутерлидекен, голандски псалми, обyвени 1540. roku у Антверпену]] Ґвидо Арецо розвил ''солмизацию'', (до, ре, ми, фа, со, ла, си, до) назви тонох хторо ше хасновало у шпиваню а познєйше ше ґу тому додала и ''музична абецеда (c, d, e, f, g, a, h, c)''. == Подзелєнє музики == Музилу барз чежко подзелїц и направиц точни катеґориї подзелєньох, пре єй комплексносц. Медзитим, векше пообщенше подзелєнє мож одредзиц : '''По тим зоз чим ше виводзи музика:''' :*  [[Вокална музика|вокалну]] - музика хтора ше шпива т.є. виводзи ше зоз шпиванима тонами; :*  инструменталну – музика хтора ше грає, т.є. хтора ше виводзи-грає на инструменту; :*  вокално-инструменталну – комбинация обидвох наведзених способох. '''По наслову дїла музика може буц:''' :*   '''''програмна''''' - уметнїцки дїла хтори маю одредзени наслов хтори одкрива музични змист (програм). Шицки вокални дїла спадаю до тей файти, прето же маю тескт-слова, а зоз тим и наслов. :*  '''''абсолутна''''' – музични дїла хтори зоз насловом одкриваю авторову задумку (гоч, нормално, и вони маю програм). Таки дїла найчастейше ноша мено лєм по ознакох за темпо, форми композициї итд. напр. ''Алеґро, Рондо, Престо'' итд. Постої широке подзлелєнє музики по жанрох а ридше по красоти. == Одредзенши приступ музики-материял музики == Музика оформює час (за розлику од малярства хторе оформює простор). Музика ше може дожиц лєм у цеку часу. Пре таки причини музика по дефинициї муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового и основного материяла (тонох). Окрем ритма, музика може буц ушорена спомоцу мелодиї (рядошлїд розличиних висинох тонох) и гармониї (источасно одредзених висинох тонох). Точна дефиниция цо то музика а цо нє, нєможлїва. Нє обовязуюце же музику твори чловек, поготово кед ше вежнє до огляду шпив птицох и подобни звуки зоз природи. Безбрижне гвизданє, звуки рушаня локомотиви як и [[штимованє инструментох]]; то други гранїчни случаї и ситуациї при хторих кажде пробованє поставяня оштрих гранїцох медзи музику и „нє-музику“ нєможлїве. На концу- кронца, аванґардни композиторе 20. вику зошицким свидомо поцагли гранїци музики так же ше одрекли и пременєли оформйовац ритем, гармонию а поготову мелодию; у концертних салох пущали знїмки звукох зоз шицких можлївих животних обласцох, як и звуки витворени спомоцу ґенератора случайносци (алеаторика) а нєритко и цихосц декларована як музика (Джон Кейдж). == Наука о музики == Наука о музики и єй дисциплини облапює з научней точки патреня наставанє и розвой музики, єй творительох - композиторох, їх дїла и виводзачох (оркестер) як и музични инструменти. [[File:Mozarteum grosser saal buehne mit orchester.jpg|right|thumb|301x301px|Велька дворана Моцартеума, сцена зоз оркестром (Салцбурґ)]] Дальши напрямки виглєдованя музики тиж [[теория музики]] хтора анализує музику и дава упутства за єй компонованє, и єй кральвска дисциплина гармония тиж музична социолоґия и музична психология.[17] Музични дисциплини ше можу подзелїц до трох групох: :* Систематски музични дисциплини: музична социолодия, музична естетика, музична акустика, музичка педадогдия, музичка психолодия, етномузиколоґия. :* Применєни музични дисциплини: музична критика, познаванє музики, конструованє инструментох :* Историйни музични дисциплини: познаванє инструментох, нотациї, складу, музичних жридлох, иконоґрафия, стилистика, пракса виводзеня музики. == Файти, форми, жанри и стили == Зоз систематизацию музики по интерсубєктивних критериюмох занїмаю ше дисциплини познаваня: файти музики и музични форми як и стилистика. Наука о музики направела-класификовала вецей димензиї ушореня, од хторих даєдни ше баржей а даєдни з менєй успиху хасную. == Социолоґийни аспекти музики == Вельо єст приклади о важносци музики и єй улоги у дружтву и животу чловека. Мартин Лутер значенє музики поставял такой после теолоґиї, а у прешлосци музичне образованє було зошицким узвичаєне (за висши уровнї дружтва). Популарносц музичних фестивалох уж вельо роки нєпрестава и нєопадує. Приклад ''Евровизия'' розширює поняце Европи глїбоко до Азиї. Гимна-святочна писня єдна з основних державних симболох каждей жеми. == Применьованє музики == Музика нє муши буц виводзена лєм на концертох, нєшка вона може буц присутна на велїх местох и хаснує ше за рижни наменки:[20] '''Лїченє зоз музику''' Од давна познати уплїви музики на людски чувства, та тот конар лїченя давно зажил. Перши описал вплїв музики на душу Ал-Фараби ище коло ( 872—950.року). У 17. вику пришло ше до заклюеня же музика и танєц винїмково помагаю превозисц меланхолию и стрес. '''Филмска музика''' То музика хтора компонована окреме за филм, може буц написана и пред тим як є похаснована у филму. Значенє музики и хаснованє у филму у тим же твори и помага промоцию филма, хаснує ше ю прето же стимулує емоцийну повязаносц зоз збуваньом, а часто помага характеризациї особох-актерох у филму. Велї филмски композициї постаню популарни и споза филмох, и часто ше ознова виводза (Тема Джона Вилиямса зоз ''Шиндлеровей лїстини'' и ''Гвиздова война'' (серб. ''Звездани рат)''; насловна музика Макса Стейнера зоз филма ''Прелєцело з витром'' (серб. ''Прохујало са вихором)'' и др.). '''Воєна музика''' Нєшка воєна музика ше найчастейше практикує на церемонийох, гранє гимнох, подзвигованє заставох, юбилейох, построяваня войска и под., алє у прешлосци мала и практичне значенє. У воєним галайку - звук труби алє и буґни преношел заповид, прето же ше музика лєпше чула од заповеднїкового гласа. Воєна музика поєдноставена, єй [[Обсяг|обся]]<nowiki/>г инструментох творя рижни файти бубньох и дуйни инструменти. Звичайно ше хасную пре практични причини, шицки инструменти ше лєгко преноша. Зоз воєней музики розвила ше музика за плехово инструменти (такв. дуйна плех музика). == Музична педаґоґия == Музична педаґоиґя ше витворює през орґаниоване образованє у школских установох по вертикали од предшколских установох, [[Основна музична школа|основних музичних школох]], штреднїх и як закончуюца фаза високе музичне образованє на универзитетских академийох, фалкултетох, конзерваториюмох. == Музичне образованє у Сербиї == Формални систем музичного образованя у Сербиї ма длугу традицию и орґанизоване є на вецей уровньох: :*'''Предшколске музичне образованє:''' Реализує ше у предшколских установох (оводох) през музични активносци и музични бависка, часто зоз потримовку музичних сотруднїкох. :* '''Основне музичне образованє:''' Тирва шейсц роки и одвива ше паралелно зоз основну школу обчого типа. Школяре сами вибераю главни предмет (инструмент або соло шпиванє - у познєйших класох) :и нащивюю наставу [[Солфедьо|солфед]]<nowiki/>я и теориї музики, а познєйше од 4 класи и [[Камерна музика|камерну музику]], хор або оркестер. Образованє у основней музичней школи предуслов за упис до штреднєй музичней школи. :* '''Шреднє музичне образованє:''' Тирва штири роки и дава глїбше фахове образованє. Постоя различни образовни профили: ♦ '''Музични виводзач''' (инструменталиста або шпивач): Фокус на главним предмету и виводзаштву. ♦ '''Музички сотруднїк-теоретичар:''' Фокус на теорийских дисциплинох (гармония, контрапункт, музични форми, история музики, солфедьо). ♦ '''Дизайнер звука:''' Образованє за роботу у обласци занїманя и обробки звука. ♦ '''Етномузиколоґ:''' Образованє у обласци [[Традицийна музика|традицийней музики]]. ▶ '''Високо музичко образовање:''' Одвива ше на факултетох и академойох музичней уметносци. Главни институциї у Сербиї то: :* Факултет музичних уметносцох Универзитету уметносци у Беоґраду :* [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе]] :* Филолошко-уметнїцки факултет у Краґуєвцу (ФИЛУМ) - Оддїл за музичну уметносц :* Факултет уметносци Универзитету у Нишу Тоти институциї понукаю основни академски, мастер академски и докторски студиї у розличних обласцох (виводзашство, композиция, дириґованє, музиколоґия, етномузиколоґия, музична педаґоґия, музична теория, дизайн звука). Попри специялизованих музичних школох, предмет '''Музичка култура''' (у основней школи) и '''Музична уметносц''' (у ґимназийох) представяю важну часц общго образованя зоз цильом розвою основней музичней писменосци и култури при шицких школярох. Змисти музичного образованя облапяю широки спектер дисциплинох: гранє на инструментох, соло шпиванє, солфедьо, теория музики, гармония, контрапункт, музични форми, история музики, [[Етномузиколоґия|етномузикология]], камерна музика, оркестерске и хорске музицикованє, дириґованє, композиция, дизайн звука итд. У настави музики хасную ше рижнородни дидактични методи. Попри традицийних методох подучованя инструмента/гласа и теориї, тоти компоненти розвити и уплївую на педаґоґийни приступи у роботи. У пракси музичного образованя у Сербиї найчастейше ше комбиную елементи традиционалней настави зоз досягами сучасней музичней педагогиї. == Значенє музичного образованя == Вельочислени випитованя потвердзую позитивни уплїв музичного образованя на вкупни розвой поєдинца: :* '''Коґнитивни развой:''' Злєпшаованє мемориї, концентрациї,<ref>[https://www.yuradiostanice.com/blog/muzika-za-ucenje-%E2%80%93-kako-podstaci-bolje-pamcenje-69.html Muzika-za-ucenje-–-kako-podstaci-bolje-pamcenje]</ref> просторного резонованя, математичних способносцох, схопносц ришованя проблемох. :* '''Емоцийни розвой:''' Развиванє емоционалней интелигенциї, способносци виражовня чувствох, зменшанє стресу. :* '''Социялни развой:''' Ученє сотруднїцства, тимскей роботи, дисциплини, одвичательносци (окреме през ґрупне музиковнє). :* '''Културни развой:''' Упознаванє своєй и култури других народох, розвиванє чувства за културни идентитет. :* '''Развой финей моторики''' (при инструменталистох поготов). :* '''Обще благостанє''' и квалитет живота. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lute-viol ABosse Fr 1635.jpg|Музичаре граю на рижних инструментох (малюнок Абрахама Босеа 1635. року) Файл:DwtkII-as-dur-fuga.jpg|Партитура, ''Добре темперовани клавир ч.II'' Файл:C-Dur-jazz-face2.jpg|Нотни запис акорда Файл:Carl-Johan Vallgren 001.jpg|Дакедишня машина за друкованє нотних публикацийох Файл:A tuning fork placed on sheet music 2.jpg|Звучна видлїчка Файл:Capitola Dickerson memorial 10 piano student Sam Sulcer at piano and singer Bill Robinson.jpg|Шпивач и корепетитор </gallery> == Литература == * Seashore, C. E. (1938). [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.215639 Psychology of music.] New York: Dover Publications. * Harwood, Dane (1976). [https://archive.org/details/sim_ethnomusicology_1976-09_20_3/mode/2up „Universals in Music: A Perspective from Cognitive Psychology”] Ethnomusicology. 20 (3): 521—33. JSTOR 851047. doi:10.2307/851047. == Вонкашнї вязи == * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/159289-muzika-kao-terapija-kako-omiljene-pesme-mogu-pomoci-nasem-mozgu-i-srcu Muzika kao terapija: Kako omiljene pesme mogu pomoći našem mozgu i srcu] eklinika.telegraf.rs * [https://www.naxos.com/Glossary/ABC Musical Terms] * [https://web.archive.org/web/20160529130846/http://www.bsmny.org/exploring-music/index.php „Monthly Online Features From Bloomingdale School of Music”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20160529130846/http://www.bsmny.org/exploring-music/index.php оригинала] 29. 05. 2016. г. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:История музики]] hqf7xdlip9393bykctkuad0cfy5hz1d 19960 19949 2026-07-19T13:33:20Z Rdnjohwdsjqqd 2337 098 098 19960 wikitext text/x-wiki '''Музика''' (греч. ''μουσική'' – уметносц музох, лат. ''musica'') <ref>[https://www.etymonline.com/word/music ,,music”.] ''Online Etymology Dictionary''. Douglas Harper. Приступљено 27. 09. 2015.</ref> то уметносц твореня ушорених одношеньох медзи [[Тон|тонами]]. Музика ма три основни елементи: <ref>Clementi, M. (1974). Introduction to the art of playing on the piano forte: Da Capo Pr. Cohen, D., & Dubnov, S. (1997). Gestalt phenomena in musical texture: Springer</ref><ref>Reviewed work: A Concise Dictionary of Musical Terms. To Which is Prefixed an Introduction to the Elements of Music, Frederick Niecks”. ''The Musical Times and Singing Class Circular''. '''25''' (498): 473. 1884. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0958-8434 0958-8434]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR] [https://www.jstor.org/stable/3357513 3357513.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://www.jstor.org/stable/3357513?origin=crossref 10.2307/3357513.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Handle_System hdl]:[https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=hvd.32044041113556&seq=7 32044041113556.]</ref> мелодию, ритем и гармонию. Творенє, виводзенє, значенє, а дакеди и дефиниция [[Подзелєнє музики|музики]] барз завиши од култури и социялних аспектох. Музика ше дзелї на жанри и под'жанри, алє їх гранїци и вязи дакеди завиша од особней [[Интерпретация|интерпретациї]]. Єдно заокружене и цалосне витворенє музичней уметносци ше вола музичне дїло лєбо [[композиция]]. Медзитим, музика репродуктивна уметносц, подобна як и драма лєбо танєц, и значи же ше вона нє зводзи лєм на компонованє, алє и на тото же компоноване дїло потребне и виводзиц (репродуковац, интерпретовац) же би ше могло публики представиц як готови продукт уметносци. Музику виводза интерпретаторе а може ше репродуковац на два способи: * Зоз живим виводзеньом, односно зоз конкретним виводзеньом дїла пред публику на концерту лєбо даякей пригодней шветочносци; * Зоз пущаньом-репродукованьом скорей знятого змисту зоз ношача звука (CD, DVD, USB и под.) прейґ сучасней електронскей опреми (електричних справох), як цо то радио, Hi-Fi, и подобне. == Поняце и дефиниция == Саме слово музика походзи зоз греческого ''μουσική τέχνη'' (''mousikē téchnē'') - уметнсоц музох, зоз котрого ше затримало лєм перше слово ''μουσική'' а то виведзене зоз слова ''μούσα (mousa''), и значи муза. Далєй ше по швеце преширела латинска форма ''musica,'' (музика) хтора углавним описовала приємни [[Звук|звуки]]. Праве тото слово за музику найчастейше похасноване на других шветових язикох. Дефиновац музику дакус чежше, а то пробовали велї, од музиколоґох по интерпретаторох. Филозоф музики Ендру Кания дал, дефиницию хтора глаши: ''Музика то гоч яке збуванє нароком виводзене лєбо'' ''ушорене за слуханє хторе лєбо ма даєдну основну, музичну прикмету и окремносц як цо то [[тон]] и ритем'', ''лєбо ше слуха пре тоти прикмети.<ref>[Kania, Andew (2011). „Definition”. Ур.: Gracyk, Theodore; Kania, Andrew. [https://books.google.rs/books?id=DfOsAgAAQBAJ&redir_esc=y The Routledge Companion to Philosophy and Music] (на језику: енглески). London: Routledge. стр. 12. ISBN 978-1-136-82188-2.]</ref><ref>Kania, Andew (јесен 2023). Zalta, Edward; Nodelman, Uri, ур. [https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/music/„The Philosophy of Music”.] The Stanford Encyclopedia of Philosophy (на језику: енглески). Приступљено 29. 9. 2023.</ref>'' Углавним, за музику мож повесц же то уметносц хтора ше виражує зоз шпиванима лєбо одгранима тонами, рижнима звуками, шущаньом лєбо цихосцу помедзи нїх. Рижни звуки, як цо то сущанє найвецей применюю сучасни [[Композитор|композиторе]] кад жадаю прблїжиц и зоз музику описац даяки ефектни змист. Цихосц медзи тонами творя оддихи, [[Пауза (музика)|паузи]]. Попри того же то репродуктивна (виводзацка) уметносц, музика спада до финих-красних уметносцох прето же єй циль естетика. Як цо ше за филм гвари же то седма уметносц, так музика по традицийней естетики перша уметносц (односно перша на лїстини уметносцох). Музика ма и дорушуюци точки зоз театром, нє лєм же ше у нїм практикує, алє постої и жанр хтори „пожичує” и од єдного и од другого - а то мюзикл. Узко повязани зоз шицкима трома, а поготов зоз музику то и ''танєц''. Музика то оформени час, прето же ше може дожиц лєм у цеку даякого часу (за розлику од малярства хторе оформює простор). Пре таки причини, музика муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового, основного материялу - тонох и других звукох. Окрем того, музика ушорена и зоз помоцу мелодиї (пошоровани шор тонох рижних висинох) и гармониї, односно источасне звучанє рижних висинох тонох односно ''[[Интервал (музика)|интервалох]]'' и акордох. Так ритем, мелодия и гармония поставаю основни елементи музики.<ref>Estrella, E (2015). „[https://web.archive.org/web/20170302210450/http://musiced.about.com/od/beginnerstheory/a/musicelements.htm The Elements of music.”] About.com Education. Архивирано из оригинала 02. 03. 2017. г. Приступљено 15. 1. 2015.. 2015</ref> == Музика як наука физики == Музичну збудову творя звуки, а вони наставаю зоз осцилованьом даякого цела, хторе так постава жридло звука. Звуково габи ше преноша по воздуху у форми круга од жридла звуку по нашо ухо. Кед осцилациї у [[Воздух|воздуху]] порядни и правилни, тото цо ше чує то тон - односно правилни, ясни звук. Кед осцилациї нє порядни – нєправилни, чує ше лєм шум лєбо галайк - звуки углавним менєй-вецей нєприємни за людске ухо, гоч ше и вони применюю у музики. <ref> Kozinn, Allen (13. 08. 1992). [https://www.nytimes.com/1992/08/13/us/john-cage-79-a-minimalist-enchanted-with-sound-dies.html„John Cage, 79, a Minimalist Enchanted With Sound, Dies”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/The_New_York_Times New York Times.] Приступљено 11. 09. 2012</ref> Єдно жридло осцилацийох може спричинїц исти осцилациї и других предметох, алє їх осцилациї муша буц у складзе зоз осцилациями жридла. То ше вола резонанца. На тот способ звук людского гласу нє витворюю лєм гласово „струни” алє и резонантна осцилация у отворох глави. Подобно и звучна шкатула даєдного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] осцилує резонантно зоз початним рухом, хтори виводзач започал грац на инструменту. Напр. шкатула-корпус виолини резонанцує на осцилациї струни виолини и змоцнює єй тон. Фреквенция осцилованя (число осцилцийох у секунди) одредзує висину звука. Цо єст вецей осцилациї у секунди, висши и тон. Людске ухо пречувствительне на розлики висинох и ма обсяг од коло 20 та по 20.000 осцилациї у секунди. Єден мишани [[хор]] продукує фреквенциї одприлики помедзи 64 и 1500, а концертни клавир помедзи 20 и 4176. Кед вєдно грає ґрупа [[Музичар|музичарох]] вони ускладзую свойо инструменти и теди камертон '''а<sup>1</sup>''' дефиновани на 440 Hz (герци). == История музики == Перши форми музики наставаю у старшим каменим чаше-палеолиту. Перши виглєдованя зазначел [[Чарлс Дарвин]] у 19. вику. Науковци хтори ше теди занїмали зоз виглєдованьом нє були образовани музиколоґове. Постоя вецей теориї о наставаню музики. :* Чловек почал пущац гласи же би прицагнул процивни пол. :* Чловек шпива пре потребу комуникациї зоз другима людзми зоз заєднїци :* Чловек пробовал имитовац [[Звук|звуки]] зоз природи. :* У цеку роботи чловек дурка (биє) зоз конарами хтори му алат и похопює же ше таки звук може поновиц. Тоти теориї нє прилапени прето же нє исновали материялни докази. Жил Комбарє твердзел же за музику потребни и интелект (розвити ментални схопносци). У цеку тирваня рижних експедицийох и виглєдованьох Африцких и Амазонских пралєсох открити заєднїци (племена) на нїзким ступню розвоя. Жил Комбарє присуствує на обрядох и ритуалох рижних племенох и приходзи до заключеня же музика настава и розвива ше як часц маґийного обряду. Людзе першобутней заєднїци шпиваю єдноставни писнї (лєм даскельо тонски висини хтори ше нєпреривно повторюю). Шпиванє мало улогу же би доведло чародїя/чаривнїка (серб. врача) до стану занєшеносци, же би вон могол комуниковац зоз Богами (сили природи). Музика була строго функционална. Шпивала ше лєм под час обряду, индзей ше нє могла шпивац прето же ше думало же може розгнївац Богох. Музика найчастейше була виражена з ритмичну структуру. За инструменти хасновали людски глас и свойо цело, хторе цали час участвує у обряду. Людзе кляпкали, лєбо ше тапкали по целу, мировац нє було дошлєбодзене. Музика була барз виражайна и гласна, най ше чує, же би лєгчейше доходзела до Богох. Така музика першенствено подрозумйовала текст и мелодию. Тоти ритуали потвердзую походзенє уметносци вообче прето же обєдинюю шицки файти уметносци. Така поява ше наволує синкретизем. У цеку обряду хтори служел як пририхтованє за лов, людзе рисовали (райзовали) контури - животиньох хторих иду ловиц. Тиж так з часом ритуал достал форму сценского танцу, прето же людзе кед ше врацели зоз лову приказовали свойому племену сцени зоз лову тиж у составе самого обряду. [[File:EdisonPhonograph.jpg|right|thumb|280px|Едисонов фоноґраф]] Року 1877. америцки виглєдовач и пренаходзач Томас Алва Едисон, видумал фоноґраф (перша справа/апарат хтора могла зняц и ознова репродуковац звук). Тота справа ше могла хасновац за знїманє писньох Америцких Индиянцох хтори жили у резерватох. Хаснуюци тоти знїмки и упоредзуюци их зоз другима обряднима писнями, науковци потвердзели теорию Жила Комбарєва. == Музика старих робовласнїцких цивилизацийох == Од 4 милениюма п.н.е. по 476. рок, на подруч'ю Штредожемного моря, Штреднього и Далєкого востоку розвивали ше моцни робовласнїцки цивилизациї: Єгипет, Индия, Китай, Месопотамия, Израел, Греческа и Рим. Зоз сталежским дружтвеним дзелєньом, зявйовало ше и подзелєнє на музику владаюцого сталежу- робовласнїцка и музика безправного народу-рабох. == Музика народох Старого вику == [[File:Ancient Egyptians playing music.png|right|thumb|280px| Стари Єгиптянє музикую]]О музики старого Єгипта зна ше зоз пренайдзених рижних пренаходкох (жридлох) на подручю Греческей зоз хтору була у цесней вязи, а и значенє музики култури Єгипта праве у тим же гречески теориї маю коренї зоз Єгиптом. Єгипчаньом музика служела першенствено за вирски обряди, а познали инструмент [[Гарфа|гарфу]], хтору знали уметнїцки справиц, флаути и систруми-файта металних удерних инструментох. У Китаю, хтори мал барз длугоку музичну традицию, музика повязована зоз ''филозофию''. Конфучиє їх найзначнєйши филозоф визначовал же ''музика оплодзує клїтинки добрих особинох хтори чловек ноши у'' ''шерцу''. Добра музика значела добри порядок (шор), а нє добра нєшор у держави. Пейц тони їх [[Скала|скали]] представяли пейц елементи, а познєйше скала зоз 12 тонох, 12 мешаци у року. Музику виводзели на значних церемонийох а познали и хасновали велї инструменти. Индия, тиж придавала вельку значносц музики. Думали за ню же є божески дар, хтори треба врациц Богом зоз писню и граньом. Индийска скала була барз подобна зоз китайску - була пентатонска (составена зоз 5 тонох). Єден зоз найстарших їх инструментох то вина (зоз седем струнами и резонанцу), а почитовали и хасновали инструмент дзвони. Векшину тих податкох историчаре пренаходзели зоз релиґиозно-филозофских кнїжкох, ''веда.'' Музика у Палестини дожила розвой под час Давида и Соломона. Єврейом музика служела под час богослуженя, алє є окремна прето же им нє представяла маґийне средство. Зоз музику ше нє заношели алє зоз ню виволовали шветочне розположенє. Мали богати фонд инструментох: трианґли, роги, буґни, [[Пищалка|пищалки]], гарфи, лутнї итд. Шпиванє їх псалмох и хорске шпиванє превжала штредньовиковна католїцка музика. == Антика == [[File:Aulos player MAR Palermo NI22711.jpg|right|thumb|280px|Гудак грає на аулосу (пренайдзене коло 480 п.н.е., Сицилия)]]У античней Греческей, держава ше старала о розвою уметносци а у центре їх уметносци була вше музика. Таке интересованє за уметносц настало на фактох же ше у Греческим нашлїдству култури находзел скарб цалого народу. О греческей музики записани лєм коло 12 записи, алє о нєй ше вельо зна зоз литератури, та ше так дознава же музика мала визначну улогу у держави и дружтву, воспитаня младежи и митолоґиї. Напр. Аполон, Бог (медзи другима) [[Слунко|слунка]], значи злоги и щесца, бул защитнїк и Бог музики. Музика була присутна ширше: шпивало ше у хору лирских писньох, славело богох зоз [[Гимна|гимнами]] а и у драми музика мала важацу улогу. Були и таки часи кед шицки хлопи до трицец рокох мушели мац обуку у державних музичних школох. Исновали ''Питийни танци'', музично-уметнїцки пандан олимпийским. Розвили [[Теория музики|теорию музики]] и мали скали хтори доставали мена по покраїнох: дорска, фриґийска и лидийска. Инструменти: китари, ''лири'' и други струново инструменти мали приписани особини и прикмети преглїбйованя людских чувствох и уношенє складу, а дуйним моц возбудзеня и доводзеня до екстази. [[File:Ο Επιτάφιος του Σεῖκιλου - Epitaph of Seikilos.ogg|right|thumb|270px|''Epitafio de Sícilo'']] Кед Римлянє покорели Греческу, превжали и їх музику, инструменти и нотне писмо, од других народох труби, алє тоту музику далєй нє усовершовали та єй вреднсоц опадла. Нє мали таки музични смисел и схопносци та им музика служела лєм за прикрашованє и злєпшовнє госцинох, приредбох и танцох. Тоту музику зачувал филозоф Боетиус у дїлу ''De institutione musica,'' на хторa oснова вкупнeй нєшкайшей музики. == Штреднї вик == [[File:Breves dies hominis.ogg|right|thumb|270px|''Breves dies hominis'']] Музика у штреднїм вику ше розвивала до двох напрямох: церковну (сакралну) и народну (шветовну) музику. Старша сакрална музика ше надовязує на жидовску (єврейску) и греческо-римску а превжала вельо того и од нєхристиянских народох, першенствено восточних, хтору схопно хасновала у своїм литурґийним шпиваню. Важна часц литурґийней музики по нєшка то '''''грегориянске шпиванє''''' єдногласне и нєпременлїве церковне шпиванє. [[File:Gregoriaans1.JPG|right|thumb|280px|Грегориянски корал записани зозо квадратну нотацию]]Зборнїк таких церковних ([[Миса (музика)|мисових]]) нашпивох составел и пречисцел зоз сотруднїцством своїх бенедиктинцох до кнїжки Антифонарий папа Ґрґур I (Грегор I), та го наволуєме реформатор литурґийней музики. Зоз Риму ше таке шпиванє розширело по цалим християнским швеце, хторому у тим допомогнул Карло Вельки. Шветовна музика у 12. вику достала нову файту писньох хтору пестовали ''трубадури''. У нїх найчастейше тексти о геройских витязко-воєних и любовних збуваньох, їх вирносц, почитованє, добродїйносц итд. У Нємецкей таки шпиваче наволовани м''инезенґери'' и мали ,,правилнїки” за трубадурох по хторих ше учела уметносц. Шицки вони були путуюци [[Музичар|музичаре]], хторих власц и церква преганяли, алє их [[народ]] любел. Прето же були весели, [[File:Vielle.jpg|right|thumb|280px|Музичар грає на тедишнєй виоли]]шалїви, лєгкодумни, а обєдиньовали велї занїманя до єдного. Знали грац и по дзевец инструменти, видумовац рими, жонґлеровац, имитовац гласи животиньох итд. Констатно зоз розвиваньом вообще музичних формох и жанрох вирабяли ше и усовершовали стари инструмети хтори поставали вше популарнєйши. Поготву их хасновали такв. ''путуюци музичаре''. == Ренесанса == Як цо и шицки други файти уметносци, музика теди дожила препородзенє и означела конєц вязи зоз штреднїм виком. Зявює ше интересованє за култни досцигнуца антики, и жаданє же би ше антика приказала у препородзеним руху. Пренаходок було друкованє нотох- 60 роки после Гутербенґовей иновациї штампаня. [[File:AmicusMeus.ogg|right|thumb|270px|"Амиkус меус", Томас Луиса де Викториo]]Музика ренесанси ма ясни прикмети виразу и єдноставни форми. Музични ,„майстрове” ренесанси то Дьовани Луидї да Палестрина, Орландо ди Ласо и Словенєц Якоб Ґалус-Петелин. Свойофайтову вязу штреднього вику и ренесанси твори епоха ґотики. Теди уж фонд инструментох повекшани: найрозширенши инструмент то фидел (нєм. ''Fiedel)'', предходнїк нєшкайших смикових инструментох. Постояли [[Гарфа|гарфи]], [[Лира|лири]], лутня (нєпременєна по нєшка), роги, [[Пищалка|пищалки]], дзвончки, буґни. Зявели ше и орґулї (теди такв. кралїца инструментох) [[клавикорд]] и чембало-предходнїки клавира. == Барок и рококо == Уметнїцки стил барока, бул одгук и напредованє на подручю шицких наукох, хтори теди примаю прикмети подобни нєшкайшим - астрономия, математика, и физика доживюю препородзенє, поступно уводзени капиталистични систем у дружтве, виходза перши новини, основана пошта, конструовани ґлобус итд. Попри того барок заш лєм ище вязани за церкву, точнєйше за процес реформациї, прето же церква мала жаданє прицагнуц вирнїкох зоз розкошносцу и вонкашнєй блїащацосци, вонкашней красоти. Барок бул найвиразнейши, там дзе процивреформация була наймоцнєйша, у Италиї, Нємецкей, Австриї, Шпаниї, Польскей. Найпознатши композитре барока були: [[Йоган Себастиян Бах]], и Ґеорґ Фридрих Гендл а познати и Генри Персел, Франсоа Купрен, Какини, Антонио Вивалди, Жан Батист Лили, Шуц. Барок барз наквицени, з вельо прикраскох, и ,,викруцених” линийох. До музики принєсол полифони стил, ознаки за [[Динамика (музика)|динамику]] и [[Темпо (музика)|темпо]], нови файти дїлох (опера, свита, ораториюм, кантата и други). У другей половки 18. вику барок преходзи до рококо епохи, окреме у Французкей. Рококо и початок класики ше у музики наволує як ''ґалантни стил'', а характеристика му мали чаривни, кратки форми; гедонистични є и нє таки формални. Його важни представнїки то синове Й. С. Баха – Кристиян Бах и Карл Филип Емануел Бах и други. Значне надпомнуц же у тим периодзе барока у музики нє одвитую вше роки барока у других уметносцох (кнїжовносци, малярстве), прето их треба розпатрац окреме. == Класицизем == Нови, вельки период започал коло 1730. року. Класичне у нїм то совершене єдинство форми и змисту а вола ше и Бечска класика. Теди ше найвецей усовершела и воздзвигла сонатна форма а усовершели ше и симфония, смикови квартет и класична опера. Найзначнєйши ,,майстрове” класики, бечски класичаре то тройка Йозеф Гайдн - [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] - Лудвиґ Ван Бетовен, з тим же Бетовен залапел и часц романтизма. Були и други значни композиторе як цо то Луидї Бокерини, познати по камерней музики, Доменико Чимароза, найвекши заступнїк опери Буфо (шалїва опера), Дьовани Батиста Перґолези и други. Дзепоєдни аналитичаре, музиколоґи за класику думаю же ту спада и барок и романтизем алє то лєм период од 1730. по 1820. рок. Правилнєйша би була назва озбильна музика, алє и таке мено нє барз примерене, прето же клацисизем (класика) нє муши буц озбильна, алє є озбильна у одношеню на сучасни жанри. == Романтизем == То стил 19. вика у хторим преовладую фантазия и чувства. Настава як реакция на нєвипольнєни обецунки Французкей револуциї, нєзадовольни и розчаровани уметнїк ше поцагує до себе, до прешлосци-понайвецей до штреднього вику. Поцагує ше и до природи, велїх роматичарских дїлох ше велїча жуборенє потока, сущанє лїсцох, рочни часци. Так ше зоз одходами до природи, до валалу- розвивала и заинтересованосц за фолклор, за шицко народне. Тото тиж мотивує родолюб'є, так же велї романтичаре були борци за права народа. За романтизем значни кратши дїла, хвильково возбудзеня; мелодия тераз єдноставна, без скокох. Аж пребарз єдноставна и «проста», та нараз скоковита, возбудзуюца, гнїваца. Тото цо дакеди було нє складне, [[Дисонанца|дисонантне]], тераз ше му дава предносц, а шицко заш лєм звучи барз добре – а то причина прецо ше о даєдних [[Интервал (музика)|интервало]]<nowiki/>х и акордох думало у даєдних епохох же су дисонантни а у даєдних же су нє дисонантни. Романтизем барз богати зоз ритмичнима и мелодийнима елементами, а поготову зоз цикавима гармониями и вше пренаходзени нови интерпретациї. Найзначнєйши композиторе романтизма то Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фредерик Шопен, Рихард Ваґнер, Йоганес Брамс, Франц Лист и други. == Елементи и одреднїци музики == Векшина фаховцох ше складаю–потвердзую же елементи музики то: :* тон (хтори одредзує мелодию и гармонию) :* ритем (и його компоненти [[Темпо (музика)|темпо]], розмир и [[Артикулация (музика)|артикулация]]) :* [[Динамика (музика)|динамика]] :* прикмети тона як цо то тембр и текстура тона <ref>Harnsberger, Lindsey (1997). „Articulation”.[https://archive.org/details/essentialdiction0000harn_k3y0/page/338/mode/2upEssential dictionary of music : definitions, composers, theory, instrument & vocal ranges ] 2013. Приступљено 6. 1. 2016. - GOV.UK.</ref> <sup><big>У музичним виводзеню важне фразованє, а воно вєдно зоз темпом и динамику дава музичному дїлу красоту, и у подполносци завиши од виводзача. У музики постоя и ''прикраски,'' музични орнаменти хтори зоз краткима вименками тонох „танцую” коло главного тона у мелодиї.</big></sup> == Музична нотация == Способ означованя  и  писанє тонох на паперу ше наволує [[Музична нотация|''музична'' ''нотация'']], и вона предуслов практичного виводзеня музики, т.є. едукує ше од самого початку ученя музики; од основного по найвиши академски уровень. Нотация ше през вики розвивала ище од старогреческей нотациї. У штреднїм вику ''Ґвидо Арецо'' розвил ''неуми'' зоз хторима ше означовлао и писало грегориянске шпиванє, а поставел их зоз штирома офарбенима смужками. Зоз нїх ше розвило коралне нотне писмо, у форми квадрацикох, а од нього нєшкайше нотне писмо зоз пейцома линиями ([[Линийни систем|линийни систем)]]. [[File:Souterliedekens.jpg|right|thumb|296x296px|Саутерлидекен, голандски псалми, обyвени 1540. roku у Антверпену]] Ґвидо Арецо розвил ''солмизацию'', (до, ре, ми, фа, со, ла, си, до) назви тонох хторо ше хасновало у шпиваню а познєйше ше ґу тому додала и ''музична абецеда (c, d, e, f, g, a, h, c)''. == Подзелєнє музики == Музилу барз чежко подзелїц и направиц точни катеґориї подзелєньох, пре єй комплексносц. Медзитим, векше пообщенше подзелєнє мож одредзиц : '''По тим зоз чим ше виводзи музика:''' :*  [[Вокална музика|вокалну]] - музика хтора ше шпива т.є. виводзи ше зоз шпиванима тонами; :*  инструменталну – музика хтора ше грає, т.є. хтора ше виводзи-грає на инструменту; :*  вокално-инструменталну – комбинация обидвох наведзених способох. '''По наслову дїла музика може буц:''' :*   '''''програмна''''' - уметнїцки дїла хтори маю одредзени наслов хтори одкрива музични змист (програм). Шицки вокални дїла спадаю до тей файти, прето же маю тескт-слова, а зоз тим и наслов. :*  '''''абсолутна''''' – музични дїла хтори зоз насловом одкриваю авторову задумку (гоч, нормално, и вони маю програм). Таки дїла найчастейше ноша мено лєм по ознакох за темпо, форми композициї итд. напр. ''Алеґро, Рондо, Престо'' итд. Постої широке подзлелєнє музики по жанрох а ридше по красоти. == Одредзенши приступ музики-материял музики == Музика оформює час (за розлику од малярства хторе оформює простор). Музика ше може дожиц лєм у цеку часу. Пре таки причини музика по дефинициї муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового и основного материяла (тонох). Окрем ритма, музика може буц ушорена спомоцу мелодиї (рядошлїд розличиних висинох тонох) и гармониї (источасно одредзених висинох тонох). Точна дефиниция цо то музика а цо нє, нєможлїва. Нє обовязуюце же музику твори чловек, поготово кед ше вежнє до огляду шпив птицох и подобни звуки зоз природи. Безбрижне гвизданє, звуки рушаня локомотиви як и [[штимованє инструментох]]; то други гранїчни случаї и ситуациї при хторих кажде пробованє поставяня оштрих гранїцох медзи музику и „нє-музику“ нєможлїве. На концу- кронца, аванґардни композиторе 20. вику зошицким свидомо поцагли гранїци музики так же ше одрекли и пременєли оформйовац ритем, гармонию а поготову мелодию; у концертних салох пущали знїмки звукох зоз шицких можлївих животних обласцох, як и звуки витворени спомоцу ґенератора случайносци (алеаторика) а нєритко и цихосц декларована як музика (Джон Кейдж). == Наука о музики == Наука о музики и єй дисциплини облапює з научней точки патреня наставанє и розвой музики, єй творительох - композиторох, їх дїла и виводзачох (оркестер) як и музични инструменти. [[File:Mozarteum grosser saal buehne mit orchester.jpg|right|thumb|301x301px|Велька дворана Моцартеума, сцена зоз оркестром (Салцбурґ)]] Дальши напрямки виглєдованя музики тиж [[теория музики]] хтора анализує музику и дава упутства за єй компонованє, и єй кральвска дисциплина гармония тиж музична социолоґия и музична психология.[17] Музични дисциплини ше можу подзелїц до трох групох: :* Систематски музични дисциплини: музична социолодия, музична естетика, музична акустика, музичка педадогдия, музичка психолодия, етномузиколоґия. :* Применєни музични дисциплини: музична критика, познаванє музики, конструованє инструментох :* Историйни музични дисциплини: познаванє инструментох, нотациї, складу, музичних жридлох, иконоґрафия, стилистика, пракса виводзеня музики. == Файти, форми, жанри и стили == Зоз систематизацию музики по интерсубєктивних критериюмох занїмаю ше дисциплини познаваня: файти музики и музични форми як и стилистика. Наука о музики направела-класификовала вецей димензиї ушореня, од хторих даєдни ше баржей а даєдни з менєй успиху хасную. == Социолоґийни аспекти музики == Вельо єст приклади о важносци музики и єй улоги у дружтву и животу чловека. Мартин Лутер значенє музики поставял такой после теолоґиї, а у прешлосци музичне образованє було зошицким узвичаєне (за висши уровнї дружтва). Популарносц музичних фестивалох уж вельо роки нєпрестава и нєопадує. Приклад ''Евровизия'' розширює поняце Европи глїбоко до Азиї. Гимна-святочна писня єдна з основних державних симболох каждей жеми. == Применьованє музики == Музика нє муши буц виводзена лєм на концертох, нєшка вона може буц присутна на велїх местох и хаснує ше за рижни наменки:[20] '''Лїченє зоз музику''' Од давна познати уплїви музики на людски чувства, та тот конар лїченя давно зажил. Перши описал вплїв музики на душу Ал-Фараби ище коло ( 872—950.року). У 17. вику пришло ше до заклюеня же музика и танєц винїмково помагаю превозисц меланхолию и стрес. '''Филмска музика''' То музика хтора компонована окреме за филм, може буц написана и пред тим як є похаснована у филму. Значенє музики и хаснованє у филму у тим же твори и помага промоцию филма, хаснує ше ю прето же стимулує емоцийну повязаносц зоз збуваньом, а часто помага характеризациї особох-актерох у филму. Велї филмски композициї постаню популарни и споза филмох, и часто ше ознова виводза (Тема Джона Вилиямса зоз ''Шиндлеровей лїстини'' и ''Гвиздова война'' (серб. ''Звездани рат)''; насловна музика Макса Стейнера зоз филма ''Прелєцело з витром'' (серб. ''Прохујало са вихором)'' и др.). '''Воєна музика''' Нєшка воєна музика ше найчастейше практикує на церемонийох, гранє гимнох, подзвигованє заставох, юбилейох, построяваня войска и под., алє у прешлосци мала и практичне значенє. У воєним галайку - звук труби алє и буґни преношел заповид, прето же ше музика лєпше чула од заповеднїкового гласа. Воєна музика поєдноставена, єй [[Обсяг|обся]]<nowiki/>г инструментох творя рижни файти бубньох и дуйни инструменти. Звичайно ше хасную пре практични причини, шицки инструменти ше лєгко преноша. Зоз воєней музики розвила ше музика за плехово инструменти (такв. дуйна плех музика). == Музична педаґоґия == Музична педаґоиґя ше витворює през орґаниоване образованє у школских установох по вертикали од предшколских установох, [[Основна музична школа|основних музичних школох]], штреднїх и як закончуюца фаза високе музичне образованє на универзитетских академийох, фалкултетох, конзерваториюмох. == Музичне образованє у Сербиї == Формални систем музичного образованя у Сербиї ма длугу традицию и орґанизоване є на вецей уровньох: :*'''Предшколске музичне образованє:''' Реализує ше у предшколских установох (оводох) през музични активносци и музични бависка, часто зоз потримовку музичних сотруднїкох. :* '''Основне музичне образованє:''' Тирва шейсц роки и одвива ше паралелно зоз основну школу обчого типа. Школяре сами вибераю главни предмет (инструмент або соло шпиванє - у познєйших класох) :и нащивюю наставу [[Солфедьо|солфед]]<nowiki/>я и теориї музики, а познєйше од 4 класи и [[Камерна музика|камерну музику]], хор або оркестер. Образованє у основней музичней школи предуслов за упис до штреднєй музичней школи. :* '''Шреднє музичне образованє:''' Тирва штири роки и дава глїбше фахове образованє. Постоя различни образовни профили: ♦ '''Музични виводзач''' (инструменталиста або шпивач): Фокус на главним предмету и виводзаштву. ♦ '''Музички сотруднїк-теоретичар:''' Фокус на теорийских дисциплинох (гармония, контрапункт, музични форми, история музики, солфедьо). ♦ '''Дизайнер звука:''' Образованє за роботу у обласци занїманя и обробки звука. ♦ '''Етномузиколоґ:''' Образованє у обласци [[Традицийна музика|традицийней музики]]. ▶ '''Високо музичко образовање:''' Одвива ше на факултетох и академойох музичней уметносци. Главни институциї у Сербиї то: :* Факултет музичних уметносцох Универзитету уметносци у Беоґраду :* [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе]] :* Филолошко-уметнїцки факултет у Краґуєвцу (ФИЛУМ) - Оддїл за музичну уметносц :* Факултет уметносци Универзитету у Нишу Тоти институциї понукаю основни академски, мастер академски и докторски студиї у розличних обласцох (виводзашство, композиция, дириґованє, музиколоґия, етномузиколоґия, музична педаґоґия, музична теория, дизайн звука). Попри специялизованих музичних школох, предмет '''Музичка култура''' (у основней школи) и '''Музична уметносц''' (у ґимназийох) представяю важну часц общго образованя зоз цильом розвою основней музичней писменосци и култури при шицких школярох. Змисти музичного образованя облапяю широки спектер дисциплинох: гранє на инструментох, соло шпиванє, солфедьо, теория музики, гармония, контрапункт, музични форми, история музики, [[Етномузиколоґия|етномузикология]], камерна музика, оркестерске и хорске музицикованє, дириґованє, композиция, дизайн звука итд. У настави музики хасную ше рижнородни дидактични методи. Попри традицийних методох подучованя инструмента/гласа и теориї, тоти компоненти розвити и уплївую на педаґоґийни приступи у роботи. У пракси музичного образованя у Сербиї найчастейше ше комбиную елементи традиционалней настави зоз досягами сучасней музичней педагогиї. == Значенє музичного образованя == Вельочислени випитованя потвердзую позитивни уплїв музичного образованя на вкупни розвой поєдинца: :* '''Коґнитивни развой:''' Злєпшаованє мемориї, концентрациї,<ref>[https://www.yuradiostanice.com/blog/muzika-za-ucenje-%E2%80%93-kako-podstaci-bolje-pamcenje-69.html Muzika-za-ucenje-–-kako-podstaci-bolje-pamcenje]</ref> просторного резонованя, математичних способносцох, схопносц ришованя проблемох. :* '''Емоцийни розвой:''' Развиванє емоционалней интелигенциї, способносци виражовня чувствох, зменшанє стресу. :* '''Социялни развой:''' Ученє сотруднїцства, тимскей роботи, дисциплини, одвичательносци (окреме през ґрупне музиковнє). :* '''Културни развой:''' Упознаванє своєй и култури других народох, розвиванє чувства за културни идентитет. :* '''Развой финей моторики''' (при инструменталистох поготов). :* '''Обще благостанє''' и квалитет живота. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lute-viol ABosse Fr 1635.jpg|Музичаре граю на рижних инструментох (малюнок Абрахама Босеа 1635. року) Файл:DwtkII-as-dur-fuga.jpg|Партитура, ''Добре темперовани клавир ч.II'' Файл:C-Dur-jazz-face2.jpg|Нотни запис акорда Файл:Carl-Johan Vallgren 001.jpg|Дакедишня машина за друкованє нотних публикацийох Файл:A tuning fork placed on sheet music 2.jpg|Звучна видлїчка Файл:Capitola Dickerson memorial 10 piano student Sam Sulcer at piano and singer Bill Robinson.jpg|Шпивач и корепетитор </gallery> == Литература == * Seashore, C. E. (1938). [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.215639 Psychology of music.] New York: Dover Publications. * Harwood, Dane (1976). [https://archive.org/details/sim_ethnomusicology_1976-09_20_3/mode/2up „Universals in Music: A Perspective from Cognitive Psychology”] Ethnomusicology. 20 (3): 521—33. JSTOR 851047. doi:10.2307/851047. == Вонкашнї вязи == * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/159289-muzika-kao-terapija-kako-omiljene-pesme-mogu-pomoci-nasem-mozgu-i-srcu Muzika kao terapija: Kako omiljene pesme mogu pomoći našem mozgu i srcu] eklinika.telegraf.rs * [https://www.naxos.com/Glossary/ABC Musical Terms] * [https://web.archive.org/web/20160529130846/http://www.bsmny.org/exploring-music/index.php „Monthly Online Features From Bloomingdale School of Music”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20160529130846/http://www.bsmny.org/exploring-music/index.php оригинала] 29. 05. 2016. г. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:История музики]] 098 098 098 098 098 098 098 098 098 098 098 098 clh7xkv92d4f8h6bys9z099ufy651sb 19962 19960 2026-07-19T13:34:50Z Morkoz 2339 Понїщена пременка [[Special:Diff/19960|19960]] хаснователя [[Special:Contributions/Rdnjohwdsjqqd|Rdnjohwdsjqqd]] ([[User talk:Rdnjohwdsjqqd|розгварка]]) 19962 wikitext text/x-wiki '''Музика''' (греч. ''μουσική'' – уметносц музох, лат. ''musica'') <ref>[https://www.etymonline.com/word/music ,,music”.] ''Online Etymology Dictionary''. Douglas Harper. Приступљено 27. 09. 2015.</ref> то уметносц твореня ушорених одношеньох медзи [[Тон|тонами]]. Музика ма три основни елементи: <ref>Clementi, M. (1974). Introduction to the art of playing on the piano forte: Da Capo Pr. Cohen, D., & Dubnov, S. (1997). Gestalt phenomena in musical texture: Springer</ref><ref>Reviewed work: A Concise Dictionary of Musical Terms. To Which is Prefixed an Introduction to the Elements of Music, Frederick Niecks”. ''The Musical Times and Singing Class Circular''. '''25''' (498): 473. 1884. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN] [https://search.worldcat.org/search?q=n2:0958-8434 0958-8434]. [https://sr.wikipedia.org/wiki/JSTOR JSTOR] [https://www.jstor.org/stable/3357513 3357513.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi]:[https://www.jstor.org/stable/3357513?origin=crossref 10.2307/3357513.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Handle_System hdl]:[https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=hvd.32044041113556&seq=7 32044041113556.]</ref> мелодию, ритем и гармонию. Творенє, виводзенє, значенє, а дакеди и дефиниция [[Подзелєнє музики|музики]] барз завиши од култури и социялних аспектох. Музика ше дзелї на жанри и под'жанри, алє їх гранїци и вязи дакеди завиша од особней [[Интерпретация|интерпретациї]]. Єдно заокружене и цалосне витворенє музичней уметносци ше вола музичне дїло лєбо [[композиция]]. Медзитим, музика репродуктивна уметносц, подобна як и драма лєбо танєц, и значи же ше вона нє зводзи лєм на компонованє, алє и на тото же компоноване дїло потребне и виводзиц (репродуковац, интерпретовац) же би ше могло публики представиц як готови продукт уметносци. Музику виводза интерпретаторе а може ше репродуковац на два способи: * Зоз живим виводзеньом, односно зоз конкретним виводзеньом дїла пред публику на концерту лєбо даякей пригодней шветочносци; * Зоз пущаньом-репродукованьом скорей знятого змисту зоз ношача звука (CD, DVD, USB и под.) прейґ сучасней електронскей опреми (електричних справох), як цо то радио, Hi-Fi, и подобне. == Поняце и дефиниция == Саме слово музика походзи зоз греческого ''μουσική τέχνη'' (''mousikē téchnē'') - уметнсоц музох, зоз котрого ше затримало лєм перше слово ''μουσική'' а то виведзене зоз слова ''μούσα (mousa''), и значи муза. Далєй ше по швеце преширела латинска форма ''musica,'' (музика) хтора углавним описовала приємни [[Звук|звуки]]. Праве тото слово за музику найчастейше похасноване на других шветових язикох. Дефиновац музику дакус чежше, а то пробовали велї, од музиколоґох по интерпретаторох. Филозоф музики Ендру Кания дал, дефиницию хтора глаши: ''Музика то гоч яке збуванє нароком виводзене лєбо'' ''ушорене за слуханє хторе лєбо ма даєдну основну, музичну прикмету и окремносц як цо то [[тон]] и ритем'', ''лєбо ше слуха пре тоти прикмети.<ref>[Kania, Andew (2011). „Definition”. Ур.: Gracyk, Theodore; Kania, Andrew. [https://books.google.rs/books?id=DfOsAgAAQBAJ&redir_esc=y The Routledge Companion to Philosophy and Music] (на језику: енглески). London: Routledge. стр. 12. ISBN 978-1-136-82188-2.]</ref><ref>Kania, Andew (јесен 2023). Zalta, Edward; Nodelman, Uri, ур. [https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/music/„The Philosophy of Music”.] The Stanford Encyclopedia of Philosophy (на језику: енглески). Приступљено 29. 9. 2023.</ref>'' Углавним, за музику мож повесц же то уметносц хтора ше виражує зоз шпиванима лєбо одгранима тонами, рижнима звуками, шущаньом лєбо цихосцу помедзи нїх. Рижни звуки, як цо то сущанє найвецей применюю сучасни [[Композитор|композиторе]] кад жадаю прблїжиц и зоз музику описац даяки ефектни змист. Цихосц медзи тонами творя оддихи, [[Пауза (музика)|паузи]]. Попри того же то репродуктивна (виводзацка) уметносц, музика спада до финих-красних уметносцох прето же єй циль естетика. Як цо ше за филм гвари же то седма уметносц, так музика по традицийней естетики перша уметносц (односно перша на лїстини уметносцох). Музика ма и дорушуюци точки зоз театром, нє лєм же ше у нїм практикує, алє постої и жанр хтори „пожичує” и од єдного и од другого - а то мюзикл. Узко повязани зоз шицкима трома, а поготов зоз музику то и ''танєц''. Музика то оформени час, прето же ше може дожиц лєм у цеку даякого часу (за розлику од малярства хторе оформює простор). Пре таки причини, музика муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового, основного материялу - тонох и других звукох. Окрем того, музика ушорена и зоз помоцу мелодиї (пошоровани шор тонох рижних висинох) и гармониї, односно источасне звучанє рижних висинох тонох односно ''[[Интервал (музика)|интервалох]]'' и акордох. Так ритем, мелодия и гармония поставаю основни елементи музики.<ref>Estrella, E (2015). „[https://web.archive.org/web/20170302210450/http://musiced.about.com/od/beginnerstheory/a/musicelements.htm The Elements of music.”] About.com Education. Архивирано из оригинала 02. 03. 2017. г. Приступљено 15. 1. 2015.. 2015</ref> == Музика як наука физики == Музичну збудову творя звуки, а вони наставаю зоз осцилованьом даякого цела, хторе так постава жридло звука. Звуково габи ше преноша по воздуху у форми круга од жридла звуку по нашо ухо. Кед осцилациї у [[Воздух|воздуху]] порядни и правилни, тото цо ше чує то тон - односно правилни, ясни звук. Кед осцилациї нє порядни – нєправилни, чує ше лєм шум лєбо галайк - звуки углавним менєй-вецей нєприємни за людске ухо, гоч ше и вони применюю у музики. <ref> Kozinn, Allen (13. 08. 1992). [https://www.nytimes.com/1992/08/13/us/john-cage-79-a-minimalist-enchanted-with-sound-dies.html„John Cage, 79, a Minimalist Enchanted With Sound, Dies”.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/The_New_York_Times New York Times.] Приступљено 11. 09. 2012</ref> Єдно жридло осцилацийох може спричинїц исти осцилациї и других предметох, алє їх осцилациї муша буц у складзе зоз осцилациями жридла. То ше вола резонанца. На тот способ звук людского гласу нє витворюю лєм гласово „струни” алє и резонантна осцилация у отворох глави. Подобно и звучна шкатула даєдного [[Подзелєнє музичних инструментох|инструмента]] осцилує резонантно зоз початним рухом, хтори виводзач започал грац на инструменту. Напр. шкатула-корпус виолини резонанцує на осцилациї струни виолини и змоцнює єй тон. Фреквенция осцилованя (число осцилцийох у секунди) одредзує висину звука. Цо єст вецей осцилациї у секунди, висши и тон. Людске ухо пречувствительне на розлики висинох и ма обсяг од коло 20 та по 20.000 осцилациї у секунди. Єден мишани [[хор]] продукує фреквенциї одприлики помедзи 64 и 1500, а концертни клавир помедзи 20 и 4176. Кед вєдно грає ґрупа [[Музичар|музичарох]] вони ускладзую свойо инструменти и теди камертон '''а<sup>1</sup>''' дефиновани на 440 Hz (герци). == История музики == Перши форми музики наставаю у старшим каменим чаше-палеолиту. Перши виглєдованя зазначел [[Чарлс Дарвин]] у 19. вику. Науковци хтори ше теди занїмали зоз виглєдованьом нє були образовани музиколоґове. Постоя вецей теориї о наставаню музики. :* Чловек почал пущац гласи же би прицагнул процивни пол. :* Чловек шпива пре потребу комуникациї зоз другима людзми зоз заєднїци :* Чловек пробовал имитовац [[Звук|звуки]] зоз природи. :* У цеку роботи чловек дурка (биє) зоз конарами хтори му алат и похопює же ше таки звук може поновиц. Тоти теориї нє прилапени прето же нє исновали материялни докази. Жил Комбарє твердзел же за музику потребни и интелект (розвити ментални схопносци). У цеку тирваня рижних експедицийох и виглєдованьох Африцких и Амазонских пралєсох открити заєднїци (племена) на нїзким ступню розвоя. Жил Комбарє присуствує на обрядох и ритуалох рижних племенох и приходзи до заключеня же музика настава и розвива ше як часц маґийного обряду. Людзе першобутней заєднїци шпиваю єдноставни писнї (лєм даскельо тонски висини хтори ше нєпреривно повторюю). Шпиванє мало улогу же би доведло чародїя/чаривнїка (серб. врача) до стану занєшеносци, же би вон могол комуниковац зоз Богами (сили природи). Музика була строго функционална. Шпивала ше лєм под час обряду, индзей ше нє могла шпивац прето же ше думало же може розгнївац Богох. Музика найчастейше була виражена з ритмичну структуру. За инструменти хасновали людски глас и свойо цело, хторе цали час участвує у обряду. Людзе кляпкали, лєбо ше тапкали по целу, мировац нє було дошлєбодзене. Музика була барз виражайна и гласна, най ше чує, же би лєгчейше доходзела до Богох. Така музика першенствено подрозумйовала текст и мелодию. Тоти ритуали потвердзую походзенє уметносци вообче прето же обєдинюю шицки файти уметносци. Така поява ше наволує синкретизем. У цеку обряду хтори служел як пририхтованє за лов, людзе рисовали (райзовали) контури - животиньох хторих иду ловиц. Тиж так з часом ритуал достал форму сценского танцу, прето же людзе кед ше врацели зоз лову приказовали свойому племену сцени зоз лову тиж у составе самого обряду. [[File:EdisonPhonograph.jpg|right|thumb|280px|Едисонов фоноґраф]] Року 1877. америцки виглєдовач и пренаходзач Томас Алва Едисон, видумал фоноґраф (перша справа/апарат хтора могла зняц и ознова репродуковац звук). Тота справа ше могла хасновац за знїманє писньох Америцких Индиянцох хтори жили у резерватох. Хаснуюци тоти знїмки и упоредзуюци их зоз другима обряднима писнями, науковци потвердзели теорию Жила Комбарєва. == Музика старих робовласнїцких цивилизацийох == Од 4 милениюма п.н.е. по 476. рок, на подруч'ю Штредожемного моря, Штреднього и Далєкого востоку розвивали ше моцни робовласнїцки цивилизациї: Єгипет, Индия, Китай, Месопотамия, Израел, Греческа и Рим. Зоз сталежским дружтвеним дзелєньом, зявйовало ше и подзелєнє на музику владаюцого сталежу- робовласнїцка и музика безправного народу-рабох. == Музика народох Старого вику == [[File:Ancient Egyptians playing music.png|right|thumb|280px| Стари Єгиптянє музикую]]О музики старого Єгипта зна ше зоз пренайдзених рижних пренаходкох (жридлох) на подручю Греческей зоз хтору була у цесней вязи, а и значенє музики култури Єгипта праве у тим же гречески теориї маю коренї зоз Єгиптом. Єгипчаньом музика служела першенствено за вирски обряди, а познали инструмент [[Гарфа|гарфу]], хтору знали уметнїцки справиц, флаути и систруми-файта металних удерних инструментох. У Китаю, хтори мал барз длугоку музичну традицию, музика повязована зоз ''филозофию''. Конфучиє їх найзначнєйши филозоф визначовал же ''музика оплодзує клїтинки добрих особинох хтори чловек ноши у'' ''шерцу''. Добра музика значела добри порядок (шор), а нє добра нєшор у держави. Пейц тони їх [[Скала|скали]] представяли пейц елементи, а познєйше скала зоз 12 тонох, 12 мешаци у року. Музику виводзели на значних церемонийох а познали и хасновали велї инструменти. Индия, тиж придавала вельку значносц музики. Думали за ню же є божески дар, хтори треба врациц Богом зоз писню и граньом. Индийска скала була барз подобна зоз китайску - була пентатонска (составена зоз 5 тонох). Єден зоз найстарших їх инструментох то вина (зоз седем струнами и резонанцу), а почитовали и хасновали инструмент дзвони. Векшину тих податкох историчаре пренаходзели зоз релиґиозно-филозофских кнїжкох, ''веда.'' Музика у Палестини дожила розвой под час Давида и Соломона. Єврейом музика служела под час богослуженя, алє є окремна прето же им нє представяла маґийне средство. Зоз музику ше нє заношели алє зоз ню виволовали шветочне розположенє. Мали богати фонд инструментох: трианґли, роги, буґни, [[Пищалка|пищалки]], гарфи, лутнї итд. Шпиванє їх псалмох и хорске шпиванє превжала штредньовиковна католїцка музика. == Антика == [[File:Aulos player MAR Palermo NI22711.jpg|right|thumb|280px|Гудак грає на аулосу (пренайдзене коло 480 п.н.е., Сицилия)]]У античней Греческей, держава ше старала о розвою уметносци а у центре їх уметносци була вше музика. Таке интересованє за уметносц настало на фактох же ше у Греческим нашлїдству култури находзел скарб цалого народу. О греческей музики записани лєм коло 12 записи, алє о нєй ше вельо зна зоз литератури, та ше так дознава же музика мала визначну улогу у держави и дружтву, воспитаня младежи и митолоґиї. Напр. Аполон, Бог (медзи другима) [[Слунко|слунка]], значи злоги и щесца, бул защитнїк и Бог музики. Музика була присутна ширше: шпивало ше у хору лирских писньох, славело богох зоз [[Гимна|гимнами]] а и у драми музика мала важацу улогу. Були и таки часи кед шицки хлопи до трицец рокох мушели мац обуку у державних музичних школох. Исновали ''Питийни танци'', музично-уметнїцки пандан олимпийским. Розвили [[Теория музики|теорию музики]] и мали скали хтори доставали мена по покраїнох: дорска, фриґийска и лидийска. Инструменти: китари, ''лири'' и други струново инструменти мали приписани особини и прикмети преглїбйованя людских чувствох и уношенє складу, а дуйним моц возбудзеня и доводзеня до екстази. [[File:Ο Επιτάφιος του Σεῖκιλου - Epitaph of Seikilos.ogg|right|thumb|270px|''Epitafio de Sícilo'']] Кед Римлянє покорели Греческу, превжали и їх музику, инструменти и нотне писмо, од других народох труби, алє тоту музику далєй нє усовершовали та єй вреднсоц опадла. Нє мали таки музични смисел и схопносци та им музика служела лєм за прикрашованє и злєпшовнє госцинох, приредбох и танцох. Тоту музику зачувал филозоф Боетиус у дїлу ''De institutione musica,'' на хторa oснова вкупнeй нєшкайшей музики. == Штреднї вик == [[File:Breves dies hominis.ogg|right|thumb|270px|''Breves dies hominis'']] Музика у штреднїм вику ше розвивала до двох напрямох: церковну (сакралну) и народну (шветовну) музику. Старша сакрална музика ше надовязує на жидовску (єврейску) и греческо-римску а превжала вельо того и од нєхристиянских народох, першенствено восточних, хтору схопно хасновала у своїм литурґийним шпиваню. Важна часц литурґийней музики по нєшка то '''''грегориянске шпиванє''''' єдногласне и нєпременлїве церковне шпиванє. [[File:Gregoriaans1.JPG|right|thumb|280px|Грегориянски корал записани зозо квадратну нотацию]]Зборнїк таких церковних ([[Миса (музика)|мисових]]) нашпивох составел и пречисцел зоз сотруднїцством своїх бенедиктинцох до кнїжки Антифонарий папа Ґрґур I (Грегор I), та го наволуєме реформатор литурґийней музики. Зоз Риму ше таке шпиванє розширело по цалим християнским швеце, хторому у тим допомогнул Карло Вельки. Шветовна музика у 12. вику достала нову файту писньох хтору пестовали ''трубадури''. У нїх найчастейше тексти о геройских витязко-воєних и любовних збуваньох, їх вирносц, почитованє, добродїйносц итд. У Нємецкей таки шпиваче наволовани м''инезенґери'' и мали ,,правилнїки” за трубадурох по хторих ше учела уметносц. Шицки вони були путуюци [[Музичар|музичаре]], хторих власц и церква преганяли, алє их [[народ]] любел. Прето же були весели, [[File:Vielle.jpg|right|thumb|280px|Музичар грає на тедишнєй виоли]]шалїви, лєгкодумни, а обєдиньовали велї занїманя до єдного. Знали грац и по дзевец инструменти, видумовац рими, жонґлеровац, имитовац гласи животиньох итд. Констатно зоз розвиваньом вообще музичних формох и жанрох вирабяли ше и усовершовали стари инструмети хтори поставали вше популарнєйши. Поготву их хасновали такв. ''путуюци музичаре''. == Ренесанса == Як цо и шицки други файти уметносци, музика теди дожила препородзенє и означела конєц вязи зоз штреднїм виком. Зявює ше интересованє за култни досцигнуца антики, и жаданє же би ше антика приказала у препородзеним руху. Пренаходок було друкованє нотох- 60 роки после Гутербенґовей иновациї штампаня. [[File:AmicusMeus.ogg|right|thumb|270px|"Амиkус меус", Томас Луиса де Викториo]]Музика ренесанси ма ясни прикмети виразу и єдноставни форми. Музични ,„майстрове” ренесанси то Дьовани Луидї да Палестрина, Орландо ди Ласо и Словенєц Якоб Ґалус-Петелин. Свойофайтову вязу штреднього вику и ренесанси твори епоха ґотики. Теди уж фонд инструментох повекшани: найрозширенши инструмент то фидел (нєм. ''Fiedel)'', предходнїк нєшкайших смикових инструментох. Постояли [[Гарфа|гарфи]], [[Лира|лири]], лутня (нєпременєна по нєшка), роги, [[Пищалка|пищалки]], дзвончки, буґни. Зявели ше и орґулї (теди такв. кралїца инструментох) [[клавикорд]] и чембало-предходнїки клавира. == Барок и рококо == Уметнїцки стил барока, бул одгук и напредованє на подручю шицких наукох, хтори теди примаю прикмети подобни нєшкайшим - астрономия, математика, и физика доживюю препородзенє, поступно уводзени капиталистични систем у дружтве, виходза перши новини, основана пошта, конструовани ґлобус итд. Попри того барок заш лєм ище вязани за церкву, точнєйше за процес реформациї, прето же церква мала жаданє прицагнуц вирнїкох зоз розкошносцу и вонкашнєй блїащацосци, вонкашней красоти. Барок бул найвиразнейши, там дзе процивреформация була наймоцнєйша, у Италиї, Нємецкей, Австриї, Шпаниї, Польскей. Найпознатши композитре барока були: [[Йоган Себастиян Бах]], и Ґеорґ Фридрих Гендл а познати и Генри Персел, Франсоа Купрен, Какини, Антонио Вивалди, Жан Батист Лили, Шуц. Барок барз наквицени, з вельо прикраскох, и ,,викруцених” линийох. До музики принєсол полифони стил, ознаки за [[Динамика (музика)|динамику]] и [[Темпо (музика)|темпо]], нови файти дїлох (опера, свита, ораториюм, кантата и други). У другей половки 18. вику барок преходзи до рококо епохи, окреме у Французкей. Рококо и початок класики ше у музики наволує як ''ґалантни стил'', а характеристика му мали чаривни, кратки форми; гедонистични є и нє таки формални. Його важни представнїки то синове Й. С. Баха – Кристиян Бах и Карл Филип Емануел Бах и други. Значне надпомнуц же у тим периодзе барока у музики нє одвитую вше роки барока у других уметносцох (кнїжовносци, малярстве), прето их треба розпатрац окреме. == Класицизем == Нови, вельки период започал коло 1730. року. Класичне у нїм то совершене єдинство форми и змисту а вола ше и Бечска класика. Теди ше найвецей усовершела и воздзвигла сонатна форма а усовершели ше и симфония, смикови квартет и класична опера. Найзначнєйши ,,майстрове” класики, бечски класичаре то тройка Йозеф Гайдн - [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]] - Лудвиґ Ван Бетовен, з тим же Бетовен залапел и часц романтизма. Були и други значни композиторе як цо то Луидї Бокерини, познати по камерней музики, Доменико Чимароза, найвекши заступнїк опери Буфо (шалїва опера), Дьовани Батиста Перґолези и други. Дзепоєдни аналитичаре, музиколоґи за класику думаю же ту спада и барок и романтизем алє то лєм период од 1730. по 1820. рок. Правилнєйша би була назва озбильна музика, алє и таке мено нє барз примерене, прето же клацисизем (класика) нє муши буц озбильна, алє є озбильна у одношеню на сучасни жанри. == Романтизем == То стил 19. вика у хторим преовладую фантазия и чувства. Настава як реакция на нєвипольнєни обецунки Французкей револуциї, нєзадовольни и розчаровани уметнїк ше поцагує до себе, до прешлосци-понайвецей до штреднього вику. Поцагує ше и до природи, велїх роматичарских дїлох ше велїча жуборенє потока, сущанє лїсцох, рочни часци. Так ше зоз одходами до природи, до валалу- розвивала и заинтересованосц за фолклор, за шицко народне. Тото тиж мотивує родолюб'є, так же велї романтичаре були борци за права народа. За романтизем значни кратши дїла, хвильково возбудзеня; мелодия тераз єдноставна, без скокох. Аж пребарз єдноставна и «проста», та нараз скоковита, возбудзуюца, гнїваца. Тото цо дакеди було нє складне, [[Дисонанца|дисонантне]], тераз ше му дава предносц, а шицко заш лєм звучи барз добре – а то причина прецо ше о даєдних [[Интервал (музика)|интервало]]<nowiki/>х и акордох думало у даєдних епохох же су дисонантни а у даєдних же су нє дисонантни. Романтизем барз богати зоз ритмичнима и мелодийнима елементами, а поготову зоз цикавима гармониями и вше пренаходзени нови интерпретациї. Найзначнєйши композиторе романтизма то Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фредерик Шопен, Рихард Ваґнер, Йоганес Брамс, Франц Лист и други. == Елементи и одреднїци музики == Векшина фаховцох ше складаю–потвердзую же елементи музики то: :* тон (хтори одредзує мелодию и гармонию) :* ритем (и його компоненти [[Темпо (музика)|темпо]], розмир и [[Артикулация (музика)|артикулация]]) :* [[Динамика (музика)|динамика]] :* прикмети тона як цо то тембр и текстура тона <ref>Harnsberger, Lindsey (1997). „Articulation”.[https://archive.org/details/essentialdiction0000harn_k3y0/page/338/mode/2upEssential dictionary of music : definitions, composers, theory, instrument & vocal ranges ] 2013. Приступљено 6. 1. 2016. - GOV.UK.</ref> <sup><big>У музичним виводзеню важне фразованє, а воно вєдно зоз темпом и динамику дава музичному дїлу красоту, и у подполносци завиши од виводзача. У музики постоя и ''прикраски,'' музични орнаменти хтори зоз краткима вименками тонох „танцую” коло главного тона у мелодиї.</big></sup> == Музична нотация == Способ означованя  и  писанє тонох на паперу ше наволує [[Музична нотация|''музична'' ''нотация'']], и вона предуслов практичного виводзеня музики, т.є. едукує ше од самого початку ученя музики; од основного по найвиши академски уровень. Нотация ше през вики розвивала ище од старогреческей нотациї. У штреднїм вику ''Ґвидо Арецо'' розвил ''неуми'' зоз хторима ше означовлао и писало грегориянске шпиванє, а поставел их зоз штирома офарбенима смужками. Зоз нїх ше розвило коралне нотне писмо, у форми квадрацикох, а од нього нєшкайше нотне писмо зоз пейцома линиями ([[Линийни систем|линийни систем)]]. [[File:Souterliedekens.jpg|right|thumb|296x296px|Саутерлидекен, голандски псалми, обyвени 1540. roku у Антверпену]] Ґвидо Арецо розвил ''солмизацию'', (до, ре, ми, фа, со, ла, си, до) назви тонох хторо ше хасновало у шпиваню а познєйше ше ґу тому додала и ''музична абецеда (c, d, e, f, g, a, h, c)''. == Подзелєнє музики == Музилу барз чежко подзелїц и направиц точни катеґориї подзелєньох, пре єй комплексносц. Медзитим, векше пообщенше подзелєнє мож одредзиц : '''По тим зоз чим ше виводзи музика:''' :*  [[Вокална музика|вокалну]] - музика хтора ше шпива т.є. виводзи ше зоз шпиванима тонами; :*  инструменталну – музика хтора ше грає, т.є. хтора ше виводзи-грає на инструменту; :*  вокално-инструменталну – комбинация обидвох наведзених способох. '''По наслову дїла музика може буц:''' :*   '''''програмна''''' - уметнїцки дїла хтори маю одредзени наслов хтори одкрива музични змист (програм). Шицки вокални дїла спадаю до тей файти, прето же маю тескт-слова, а зоз тим и наслов. :*  '''''абсолутна''''' – музични дїла хтори зоз насловом одкриваю авторову задумку (гоч, нормално, и вони маю програм). Таки дїла найчастейше ноша мено лєм по ознакох за темпо, форми композициї итд. напр. ''Алеґро, Рондо, Престо'' итд. Постої широке подзлелєнє музики по жанрох а ридше по красоти. == Одредзенши приступ музики-материял музики == Музика оформює час (за розлику од малярства хторе оформює простор). Музика ше може дожиц лєм у цеку часу. Пре таки причини музика по дефинициї муши мац ритмичне ушоренє свойого сирового и основного материяла (тонох). Окрем ритма, музика може буц ушорена спомоцу мелодиї (рядошлїд розличиних висинох тонох) и гармониї (источасно одредзених висинох тонох). Точна дефиниция цо то музика а цо нє, нєможлїва. Нє обовязуюце же музику твори чловек, поготово кед ше вежнє до огляду шпив птицох и подобни звуки зоз природи. Безбрижне гвизданє, звуки рушаня локомотиви як и [[штимованє инструментох]]; то други гранїчни случаї и ситуациї при хторих кажде пробованє поставяня оштрих гранїцох медзи музику и „нє-музику“ нєможлїве. На концу- кронца, аванґардни композиторе 20. вику зошицким свидомо поцагли гранїци музики так же ше одрекли и пременєли оформйовац ритем, гармонию а поготову мелодию; у концертних салох пущали знїмки звукох зоз шицких можлївих животних обласцох, як и звуки витворени спомоцу ґенератора случайносци (алеаторика) а нєритко и цихосц декларована як музика (Джон Кейдж). == Наука о музики == Наука о музики и єй дисциплини облапює з научней точки патреня наставанє и розвой музики, єй творительох - композиторох, їх дїла и виводзачох (оркестер) як и музични инструменти. [[File:Mozarteum grosser saal buehne mit orchester.jpg|right|thumb|301x301px|Велька дворана Моцартеума, сцена зоз оркестром (Салцбурґ)]] Дальши напрямки виглєдованя музики тиж [[теория музики]] хтора анализує музику и дава упутства за єй компонованє, и єй кральвска дисциплина гармония тиж музична социолоґия и музична психология.[17] Музични дисциплини ше можу подзелїц до трох групох: :* Систематски музични дисциплини: музична социолодия, музична естетика, музична акустика, музичка педадогдия, музичка психолодия, етномузиколоґия. :* Применєни музични дисциплини: музична критика, познаванє музики, конструованє инструментох :* Историйни музични дисциплини: познаванє инструментох, нотациї, складу, музичних жридлох, иконоґрафия, стилистика, пракса виводзеня музики. == Файти, форми, жанри и стили == Зоз систематизацию музики по интерсубєктивних критериюмох занїмаю ше дисциплини познаваня: файти музики и музични форми як и стилистика. Наука о музики направела-класификовала вецей димензиї ушореня, од хторих даєдни ше баржей а даєдни з менєй успиху хасную. == Социолоґийни аспекти музики == Вельо єст приклади о важносци музики и єй улоги у дружтву и животу чловека. Мартин Лутер значенє музики поставял такой после теолоґиї, а у прешлосци музичне образованє було зошицким узвичаєне (за висши уровнї дружтва). Популарносц музичних фестивалох уж вельо роки нєпрестава и нєопадує. Приклад ''Евровизия'' розширює поняце Европи глїбоко до Азиї. Гимна-святочна писня єдна з основних державних симболох каждей жеми. == Применьованє музики == Музика нє муши буц виводзена лєм на концертох, нєшка вона може буц присутна на велїх местох и хаснує ше за рижни наменки:[20] '''Лїченє зоз музику''' Од давна познати уплїви музики на людски чувства, та тот конар лїченя давно зажил. Перши описал вплїв музики на душу Ал-Фараби ище коло ( 872—950.року). У 17. вику пришло ше до заклюеня же музика и танєц винїмково помагаю превозисц меланхолию и стрес. '''Филмска музика''' То музика хтора компонована окреме за филм, може буц написана и пред тим як є похаснована у филму. Значенє музики и хаснованє у филму у тим же твори и помага промоцию филма, хаснує ше ю прето же стимулує емоцийну повязаносц зоз збуваньом, а часто помага характеризациї особох-актерох у филму. Велї филмски композициї постаню популарни и споза филмох, и часто ше ознова виводза (Тема Джона Вилиямса зоз ''Шиндлеровей лїстини'' и ''Гвиздова война'' (серб. ''Звездани рат)''; насловна музика Макса Стейнера зоз филма ''Прелєцело з витром'' (серб. ''Прохујало са вихором)'' и др.). '''Воєна музика''' Нєшка воєна музика ше найчастейше практикує на церемонийох, гранє гимнох, подзвигованє заставох, юбилейох, построяваня войска и под., алє у прешлосци мала и практичне значенє. У воєним галайку - звук труби алє и буґни преношел заповид, прето же ше музика лєпше чула од заповеднїкового гласа. Воєна музика поєдноставена, єй [[Обсяг|обся]]<nowiki/>г инструментох творя рижни файти бубньох и дуйни инструменти. Звичайно ше хасную пре практични причини, шицки инструменти ше лєгко преноша. Зоз воєней музики розвила ше музика за плехово инструменти (такв. дуйна плех музика). == Музична педаґоґия == Музична педаґоиґя ше витворює през орґаниоване образованє у школских установох по вертикали од предшколских установох, [[Основна музична школа|основних музичних школох]], штреднїх и як закончуюца фаза високе музичне образованє на универзитетских академийох, фалкултетох, конзерваториюмох. == Музичне образованє у Сербиї == Формални систем музичного образованя у Сербиї ма длугу традицию и орґанизоване є на вецей уровньох: :*'''Предшколске музичне образованє:''' Реализує ше у предшколских установох (оводох) през музични активносци и музични бависка, часто зоз потримовку музичних сотруднїкох. :* '''Основне музичне образованє:''' Тирва шейсц роки и одвива ше паралелно зоз основну школу обчого типа. Школяре сами вибераю главни предмет (инструмент або соло шпиванє - у познєйших класох) :и нащивюю наставу [[Солфедьо|солфед]]<nowiki/>я и теориї музики, а познєйше од 4 класи и [[Камерна музика|камерну музику]], хор або оркестер. Образованє у основней музичней школи предуслов за упис до штреднєй музичней школи. :* '''Шреднє музичне образованє:''' Тирва штири роки и дава глїбше фахове образованє. Постоя различни образовни профили: ♦ '''Музични виводзач''' (инструменталиста або шпивач): Фокус на главним предмету и виводзаштву. ♦ '''Музички сотруднїк-теоретичар:''' Фокус на теорийских дисциплинох (гармония, контрапункт, музични форми, история музики, солфедьо). ♦ '''Дизайнер звука:''' Образованє за роботу у обласци занїманя и обробки звука. ♦ '''Етномузиколоґ:''' Образованє у обласци [[Традицийна музика|традицийней музики]]. ▶ '''Високо музичко образовање:''' Одвива ше на факултетох и академойох музичней уметносци. Главни институциї у Сербиї то: :* Факултет музичних уметносцох Универзитету уметносци у Беоґраду :* [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе]] :* Филолошко-уметнїцки факултет у Краґуєвцу (ФИЛУМ) - Оддїл за музичну уметносц :* Факултет уметносци Универзитету у Нишу Тоти институциї понукаю основни академски, мастер академски и докторски студиї у розличних обласцох (виводзашство, композиция, дириґованє, музиколоґия, етномузиколоґия, музична педаґоґия, музична теория, дизайн звука). Попри специялизованих музичних школох, предмет '''Музичка култура''' (у основней школи) и '''Музична уметносц''' (у ґимназийох) представяю важну часц общго образованя зоз цильом розвою основней музичней писменосци и култури при шицких школярох. Змисти музичного образованя облапяю широки спектер дисциплинох: гранє на инструментох, соло шпиванє, солфедьо, теория музики, гармония, контрапункт, музични форми, история музики, [[Етномузиколоґия|етномузикология]], камерна музика, оркестерске и хорске музицикованє, дириґованє, композиция, дизайн звука итд. У настави музики хасную ше рижнородни дидактични методи. Попри традицийних методох подучованя инструмента/гласа и теориї, тоти компоненти розвити и уплївую на педаґоґийни приступи у роботи. У пракси музичного образованя у Сербиї найчастейше ше комбиную елементи традиционалней настави зоз досягами сучасней музичней педагогиї. == Значенє музичного образованя == Вельочислени випитованя потвердзую позитивни уплїв музичного образованя на вкупни розвой поєдинца: :* '''Коґнитивни развой:''' Злєпшаованє мемориї, концентрациї,<ref>[https://www.yuradiostanice.com/blog/muzika-za-ucenje-%E2%80%93-kako-podstaci-bolje-pamcenje-69.html Muzika-za-ucenje-–-kako-podstaci-bolje-pamcenje]</ref> просторного резонованя, математичних способносцох, схопносц ришованя проблемох. :* '''Емоцийни розвой:''' Развиванє емоционалней интелигенциї, способносци виражовня чувствох, зменшанє стресу. :* '''Социялни развой:''' Ученє сотруднїцства, тимскей роботи, дисциплини, одвичательносци (окреме през ґрупне музиковнє). :* '''Културни развой:''' Упознаванє своєй и култури других народох, розвиванє чувства за културни идентитет. :* '''Развой финей моторики''' (при инструменталистох поготов). :* '''Обще благостанє''' и квалитет живота. == Ґалерия == <gallery> Файл:Lute-viol ABosse Fr 1635.jpg|Музичаре граю на рижних инструментох (малюнок Абрахама Босеа 1635. року) Файл:DwtkII-as-dur-fuga.jpg|Партитура, ''Добре темперовани клавир ч.II'' Файл:C-Dur-jazz-face2.jpg|Нотни запис акорда Файл:Carl-Johan Vallgren 001.jpg|Дакедишня машина за друкованє нотних публикацийох Файл:A tuning fork placed on sheet music 2.jpg|Звучна видлїчка Файл:Capitola Dickerson memorial 10 piano student Sam Sulcer at piano and singer Bill Robinson.jpg|Шпивач и корепетитор </gallery> == Литература == * Seashore, C. E. (1938). [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.215639 Psychology of music.] New York: Dover Publications. * Harwood, Dane (1976). [https://archive.org/details/sim_ethnomusicology_1976-09_20_3/mode/2up „Universals in Music: A Perspective from Cognitive Psychology”] Ethnomusicology. 20 (3): 521—33. JSTOR 851047. doi:10.2307/851047. == Вонкашнї вязи == * [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/159289-muzika-kao-terapija-kako-omiljene-pesme-mogu-pomoci-nasem-mozgu-i-srcu Muzika kao terapija: Kako omiljene pesme mogu pomoći našem mozgu i srcu] eklinika.telegraf.rs * [https://www.naxos.com/Glossary/ABC Musical Terms] * [https://web.archive.org/web/20160529130846/http://www.bsmny.org/exploring-music/index.php „Monthly Online Features From Bloomingdale School of Music”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20160529130846/http://www.bsmny.org/exploring-music/index.php оригинала] 29. 05. 2016. г. {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:История музики]] hqf7xdlip9393bykctkuad0cfy5hz1d Национални парк Серенґети 0 3128 20033 19247 2026-07-20T10:54:55Z Sveletanka 20 таблїчка 20033 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Национални парк Серенґети <div style="text-align: center;"> Serengeti National Park | label2 = | data2 = [[File:Serengeti-Landscape-2012.JPG|thumb|300px]] | label3 = | data3 = | label4 = '''Урядово мено''' | data4 = Serengeti National Park | label5 = Место | data5 = Танзания, Африка | label6 = Найблїзше место | data6 = | label7 = Координати | data7 = 02°24′00″Ю, 34°36′00″В <ref> [https://geohack.toolforge.org/geohack.php?pagename=Serengeti_National_Park&params=2.4_S_34.6_E_type:landmark GeoHack], ''geohack.toolforge.org'' </ref> | label8 = Поверхносц | data8 = 14 763 km2 | label9 = Основани| data9 =1940. рок | header10 = Унеско лїстина шветовей културней скарбнїци | label11 = Упис| data11 = 1981. рок | label12 = Критериюм защити| data12 = VII, X (природа) | label13 = Веб-сайт| data13 =[https://fzs.org/en/programs/tanzania/serengeti-national-park/ Official website] }} '''Национални парк Серенґети''', [[Поверхносц|поверхносци]] од 14 763 км<sup>2</sup>, ше находзи у обласци Серенґети у Танзаниї, у восточней Африки.<ref>[https://english.news.cn/20220322/4aecaaf3d4e240b58dcdd6073559bdc8/c.html „Black rhino dies aged 43 in Tanzania's Serengeti National Park-Xinhua”]. ''english.news.cn''. Приступљено 03.06.2026..</ref> Найпознатши є по рочней селїдби вецей як милион ґнуох и коло 200 тисячи зеброх. [[Национални парк]] нє познати лєм по селїдби ґнуох и зеброх, алє и меншей популациї Томсоновей ґазели и африцкей антилопи.<ref>Sinclair, Anthony Ronald Entrican (1995). ''Serengeti II: Dynamics, Management, and Conservation of an Ecosystem''. University of Chicago Press. стр. 15.</ref> Сезонска миґрация условиє за отриманє на тих просторох. У сушним периодзе, животинї напущую сухи пасовиска, преходза и до 190 км през ровнїну Серенґети и пренаходза [[Пожива|поживу]] у стаємних ричних цекох. После одредзеного часу ше врацаю одкаль рушели. У парку ше находзи и дом найвекшей популациї лєвох у Африки. == История == Масаї [[народ]] вецей як 200 роки на тих просторох напасал статок док нє пришли европски виглєдоваче и колонизовали тоти краї. Назва Серенґети походзи зоз язика того народу, а означує „безконєчна ровнїна” або „обласц хтора ше нєпреривно руша”.<ref>Poole, R. M. (2012).[https://archive.ph/20120629025350/http://ngm.nationalgeographic.com/ngm/0602/feature1/text4.html „Heartbreak on the Serengeti (continued)”]. ''National Geographic Magazine''. Архивирано из [https://www.nationalgeographic.com/magazine/ оригинала] 29. 6. 2012. г. Приступљено 03.06.2026..</ref><ref>[https://kalamasafaris.com/portfolio/serengeti-national-park/ „Serengeti National Park – Kalama Safaris” ](на језику: енглески). Приступљено 3.06.2026.</ref> Оскар Бауман,<ref>[https://ntz.info/gen/n00051.html Dr. Oscar Baumann], Приступљено 03.06.2026.</ref> нємецки ґеоґраф и виглєдовач, пришол на тото подруче 1892. року и забил три носороґи. Перши британски виглєдовач бул Едвард Вайт хтори зоз свою ґрупу забил 50 лєви. Лови на лєви загрожели популацию лєвох, так же Британци 1921. року основали резерват на часци тей териториї, 1929. року на цалей поверхносци и конєчно 1951. року основани национални парк.<ref>[https://www.glcom.com/hassan/serengeti.html Serengeti], Приступљено 03.06.2026.</ref> При снованю националного парку Серенґети, колониялни власци принєсли контраверзну одлуку же би преселєли автохтони народ Масаї до сушедней обласци Нґоронґоро. Серенґети найстарши национални парк у Танзаниї и нащивює го вельке число сафари туристох. == Ґеоґрафия == [[File:Bariadi, Tanzania - panoramio (27).jpg|right|thumb|300px|Бариади, Танзания]]Поверхносц парку Серенґети од 14 763 км2 облапя пажици, савани, лєсово предїли коло рикох и предїли зоз черяками. Парк ше находзи у сиверней часци Танзаниї на гранїци зоз Кению и надалєй ше пресцера у держави Кениї, у обласци Масаи Мара. Юговосточно од Серенґети парку ше находзи защицене подруче Нґоронґоро. Насельованє нє допущене у националним парку, алє ше ту находзи лєм виглєдовацке населєнє Серонера у хторим ше находзи шедзиско управи националного парку, даскельо готели и авионска писта. == Животиньски швет == Року 2005. национални парк Серенґети и резерват Масаи Мара формовали „єдинку за очуванє лєвох”.<ref>IUCN Cat Specialist Group (2006). ''Conservation Strategy for the Lion'' Panthera leo ''in Eastern and Southern Africa''. Pretoria, South Africa: IUCN.</ref>Вецей як 3 000 лєви жию у тей екосистеми.<ref>Mésochina, P.; Mbangwa, O.; Chardonnet, P.; Mosha, R.; Mtui, B.; Drouet, N.; Kissui, B. (2010). Conservation status of the lion (''Panthera leo'' Linnaeus, 1758) in Tanzania (Извештај). Paris: SCI Foundation, MNRT-WD, TAWISA & IGF Foundation.</ref> Число популациї африцкого леопарда ше преценює на 5,41 єдинки на 100 км2 у сухим периодзе.<ref>Allen, M.L.; Wang, S.; Olson, L.O.; Li, Q.; Krofel, M. (2020). [https://repozitorij.uni-lj.si/Dokument.php?id=135461&dn= „Counting cats for conservation: seasonal estimates of leopard density and drivers of distribution in the Serengeti”]. ''Biodiversity and Conservation''. '''29''' (13): 3591—3608. S2CID 221167378. doi:10.1007/s10531-020-02039-w.</ref> Число африцких слонох нєшка на завидним уровню. Пре нєдопущене ловенє, число слонох ше рушало коло 5 000 по 2014. рок.<ref>Mduma, H.; Musyoki, C.; Maliti Kyale, D.; Nindi, S.; Hamza, K.; Ndetei, R.; Machoke, M.; Kimutai, D.; Muteti, D.; Maloba, M.; Bakari, S.; Kohi, E. (2014).[https://web.archive.org/web/20160909055741/http://www.kws.go.ke/kws/sites/default/files/Mara%20Elephant%20Count%20Report.pdf Aerial Total Count of Elephants and Buffaloes in the Serengeti-Mara Ecosystem ](PDF) (Извештај). Nairobi, Kenya: WWF-World Wide Fund For Nature. Архивирано из [https://kws.go.ke/ оригинала] (PDF) 9. 9. 2016. г..</ref> Популация африцкей бияли ше зменшала медзи 1976. и 1996. роком пре нєдопущене ловенє, алє ше з часом, по 2008. звекшала на 28 524 єдинки.<ref>Metzger, K.L.; Sinclair, A.R.E.; Hilborn, R.; Hopcraft, J.G.C.; Mduma, S.A. (2010). . „Evaluating the protection of wildlife in parks: the case of African buffalo in Serengeti”. ''Biodiversity and Conservation''. '''19''' (12): 3431—3444. doi:10.1007/s10531-010-9904-z .</ref> Число чарного носороґа було зменшане на 10 пре нєдопущене ловенє 80-их рокох XX вику, а нєшка их єст кус менєй як 70. Тоти пейц животинї ше окреме видвиюю як окремни плєн ловаром.[[File:Male Lion, Seronera Valley, Serengeti, Tanzania (33947810532).jpg|right|thumb|300px|Лєв мужяк, долїна Серонера, Серенґети, Танзания]]Окрем тих, у националним парку Серенґети жию и велї други животинї, медзи хторима: ґепард, ґазела, гиєна, павиян, жирафа, коло 500 файти птицох як цо то ной итд. == Администрация и защита == Орґанизация зєдинєних нацийох за образованє, науку и културу наведла национални парк Серенґети як подруче шветовей културней скарбнїци. Подручу додзелєна катеґория II защицених подручох по стандардох МУЗП, цо значи же зоз тим подручом треба управяц пре очуванє екосистеми або пре еколоґойни процеси.<ref>[https://iucn.org/our-work/protected-areas-and-land-use „Category II: National Park”]. ''International Union for the Conservation of Nature''. 5. 2. 2016. Приступљено 03.06.2026.</ref> Административне цело за шицки парки у Танзаниї то Управа за национални парки Танзаниї. Майлс Тарнер бул єден з перших чуварох дзивини у парку и заслужни є за огранїчованє ловеня без дозволи.<ref>[https://fzs.org/en/programs/tanzania/serengeti-national-park/#top „Serengeti – Myles Turner”]. Приступљено 03.06.2026. </ref> == Опасносци == Єст велї причини прецо ше меня екосистема националного парку. Єдна зоз причинох то керченє лєсох хторе пременєло гидролоґию рики Мари, потим рижни рошлїни хтори ше барз швидко ширя, а хтори увежени до националного парку тиж представяю опасносц за други рошлїни. Виглєдованє зоз 1996. року преценює же популация жительох у заходних часцох парку рошнє до 4 проценти рочнє. Зоз тим рошнє и число статку, а на тот способ ше звекшує и поверхносц за напасанє и польопривреду. Спрам студиї Шветового центру за провадзенє очуваня зоз 2001. року, преценює ше же ше кажди рок забиє без дозволи коло 200 000 животинї. == Ґалерия == <gallery> Файл:Maasai Tribe (2405380490).jpg|Племе Масаи дочекує туристох у свїм валалє у Националним парку Серенґети, Танзания. Файл:Moru Walking.jpg|Розпатранє брега Ниаруборо, централни Серенґети Файл:Ngiri Campsite (2404494889).jpg|Камп Нґири (Камион и колїба за варенє у кампу) Национални парк Серенети, Танзания Файл:River in the Serengeti (3199406688).jpg|Рика у Серенґети Файл:Serengeti landscape (1) (28598735246).jpg|Пейзаж Серенґетия Файл:Leopard, Seronera Valley, Serengeti, Tanzania - 34104963535.jpg|Пантер (леопард) Сенґети, Танзания </gallery> == Литература == * Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 90—93 == Вонкашнї вязи == * [https://whc.unesco.org/en/list/156/ Serengeti National Park], UNESCO World Heritage Convention, ''whc.unesco.org'' {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Африки]] hmbp2zr0p48ua4xbmevkidtc912f68r Шитко 0 3131 20006 19257 2026-07-19T14:20:26Z Minorax 71 20006 wikitext text/x-wiki [[File:Syto.jpg|right|thumb|280px|Шитко]]'''Шитко''' — то предмет хтори припада до прибору у обисцу.<ref>[https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE Сито // Словник української мови] : в 11 т. — Київ : [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0 Наукова думка], 1970—1980.]</ref> Узвичаєне славянске слово шитко/шито, можлїве же походзи од праславянского: (''řecha'' „дзира, пререз“, зоз истого кореня як и слово „чечносц“). Тиж ше предпоставя же походзи од дїєслова „ришити“ (дакеди значело-пресц серб. „плести“, односно „вишивац, ткац“). Зродно латинскому ''rekšis'' (варґоч) и дословно règzti („ вишивац, ткац, преплєтац нїтки“). Слово решетка тиж виведзенe зоз слова ''resheto''. == История == Шитко пренайдзене у цеку викопованя у Манґазеї, 17. вик, то було шитко зоз розцагнуту перфорирану скору. [[File:Orsk Local History Museum 08.jpg|right|thumb|280px|Примитивне шитко, локални Орски [[музей]] историї]] Шитко ше хаснує, од давна, од початку зявйованє польопривреди, кед постояла потреба за прешеваньом муки. Першобутно мрежи древних шиткох були направени зоз рошлїнских влаканох и животинькей шерсци (напр. коньскей), а вельо познєйше зоз дротовей мрежи. Познєйшеше були направени мали машини за тканє мрежи за шитка.<ref name=":0">[https://hrinchenko.com/dictionary/word/24903-krosonki#show_point.html#show_point Кросонки, кросна]</ref> == Випатрунок == Шитко направене у форми древеного рама зоз мрежу хтора розцагнута на єдним концу за преошиванє дачого дробного и мелкого (углавним [[Жито|жита]], муки). Шитка ше хасновали и за чуванє розтресацих материйох. [[Народ]] за шитко хаснує и слово шито хторе ше розликує од шитка по векших мрежох на дну.<ref name=":0" /> Звичайно таке шито векше од шитка. Хасує ше го за векши количества материї хтора ше на нїм преошивює. Файта шитка/шита зоз векшима очками на мрежи (найчастейше хасноване за векши машини) наволує ше решетко <ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A0%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%82%D0%BE Решето // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона] : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.</ref> або подрешетко. Укр. решета́р, реші́тник<ref name=":1" />. == Виробок == Древени рам (бланк) ше зогривал на огню або напарйовал у горуцей води же би ше могол персценясто зогинац. Конци рама лїпени вєдно, а скапчане и составене место додатно було помоцнєне зоз дроциками. Прейґ обруча/рама було розцагнуте дно; дротова мрежа або подзиравена [[Скорка|скора]], причверсцена зоз [[Гвозд|гвоздами]]. Же би ше защицела вяза дна зоз обручом, од долу положени древени персцень, подобни раму, або дакус узши. Дно додатно зацагнуте зоз скоряним порващком хтори прецагнути през дзирки, през широки и узки персценї обруча.<ref name=":0" /> [[File:Puderzuckersieb3.jpg|right|thumb|280px|Механїчне шитко за домашнє хаснованє]]Нєшкайшим шитком найчастейше рубци рама метални або обрубени зоз челїком хтори нєардзaви, або пластики, а мрежочки зоз дроцикох, ценкого платна або найлону. Шитка розлично дизайновани а таки шитка спадаю до статичних шиткох. Статични шитка мож найлєгчейше превериц. Мали шитка ше тиж хаснує у каждодньовим живоце за филтрированє чечности, напр. чай, файти напиткох (соки, смути итд.) Процивно статичним шитком постоя такв. округли вибрацийни шитка. Вони дизайновани на иншки способ. Таки шитка и решета порушує мотор хтори спричинює вибрацию.<ref>[https://web.archive.org/web/20250205113111/https://www.powderprocess.net/Checking_Powder_sieve.html Sifters / Vibrating Sieves]</ref> Дїйство вибрацийох оможлївює же би материял прешол лєгко през шитко. Пошлїдок того тот же вибрацийни шитка можу посцигнуц векши прецек, а зоз меншу велькосцу отвора и оможлївюю оптималну безпечносц процеса. == Файти шиткох == '''Механїчни шитка''' Постоя и механїчни шитка у форми шольки/гарчичка зоз шиткастим дном и двочасцову ручку зоз фейдером. Мука ше усипе до гарчичка, а потим треба прициснуц ручку. Преошата мука будзе випадовац до порихтаней судзини лєбо на роботну поверхносц. Механїчне шитко барз практичне бо мали пречнїк гарчичка, глїбоки є та ше мука нє ростреса доокола. '''Лабораторийски шитка''' [[File:Laboratory sieves BMK.jpg|right|thumb|280px|Лабораторийске шитко, з челїчним рамом]]Шита ше тиж хаснує у хемийских, технолоґийних, фармацийских и биолоґийних лабораторийох за прешеванє рижних прщкох. Можу буц ручни або механїчни. Шитко такв. бубень шитко (лабораторийске шито, решетко) тиж за ручне або механїзоване прешеванє [[Житарки|житаркох]], семенкох и продуктох їх преробку пре утвердзованє ступня контаминациї.<ref>ГОСТ Р 51568-99 — Сита лабораторные из металлической проволочной сетки. Технические условия.</ref> '''Индустрийски шитка''' Шитка односно векши рештка ше хаснує у рударскей индустриї - у апаратох за обогацованє рудох. Шита ше хаснує и у прехрамбеней индустриї и продукаованє статковей покарми - за сортированє житаркох и муки у [[Млїн|млїнох]], прешеванє муки за печенє [[Хлєб|хлєба]] у [[Пекарня|пекарньох]] итд. '''Шитко у пчоларстве''' [[File:Filtering of honey.jpg|right|thumb|280px|Шито за цадзенє меду]]Шита ше хаснує за филтрированє/цадзенє меду у цеку його пумпованя. Шитка чисца мед од нєчистоти при пресипованю зоз медового резервоара до судзини за транспорт и одкладанє. Можу буц розличного дизайна, зоз єдну або и двома дроциковима мрежами. Шитка хтори маю два мрежи; долнє твардо фиксироване до рама шитка, зоз „очками” од 1,5 мм, а горнє, зарамене около рубца, зоз 3 мм, по потреби ше може зняц и очисциц од назбераних [[Вощини (пчоларство)|вощинкових]] шапочкох, фалаткох, пчолох хтори случайно вошли до меду.<ref name=":1">Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». b. 407.</ref> == Фразеолоґия (присловки, идиоми) == • ''як шитко'' - чури. • ''Глава як шито'' (паметанє як шито) – барз подле паметанє. • ''Лапац зоз шитом, лапац до шитка, до'' решетки, у шиту – подло робиц, нїяк. • ''Ношиц воду у шиту'' – робиц дацо даремно, трациц час (иронично). • ''Прейсц през шито и решето'', - вельо того видзиц и дожиц у живоце, здобуц вельке искуство, здобуц схопносц. • ''Ношиц [[Священїк|священїка]] у решету'' – циґанїц (застареле) при споведзи • ''Пиянїца мера пенєж зоз шитком'', алє кед прешпи, нє купи задармо решето. • ''Як вода у решету'' – нєт го вообще. == Други значеня и хаснованє == ♦ Шитко/решето справа за пољопривредни машини и инсталациї за прешеванє жита. [[Поверхносц]] за прешеванє за шита у форми металного плеху маю направени дзирки (квадратни, правоугласти, округли, елипсови итд.). Вирабяю ше: 1.ляти шита, хтори метални, полиуретански; 2. заварени дроти, або грубши желєза. ♦ Шитко — роботна поверхносц машини за седиментацию, хтора може буц метална, полиуретанска або комбинована, составена зоз одвоєних решеткох аеродинамичного профила, як и зоз формованим крижним пресеком — за стварянє унапрямених млазох води нависше. Шитко може буц рухоме и нєрухоме. Рухоме шитко у машинох за седиментацию хаснує ше за збогацовнає чежких и вискозних рудох, на пример, манґана. ♦ Шитко — ридко хасноване мено за єден зоз народних музичних удерних [[Музични инструменти|инструментох]], файту ''тамбурина'' або даири. Состої ше зоз древеного рама пречнїка до 50 цм. Скора (першобутно мрежа) розцагнута прейґ обруча. [[Звук]] ше твори/ продукує з руку або з палїчку. ♦ Єдна з косцох мозґового лоповика, етмоїдна косц, добила мено пре подобносц зоз шитком — пре вельо дзирки. Подобни мена ше хасную у белоруским (решедкаста косц), руским (решечата косц), биларским (решетна косц) и горватским (решетница). У других славянских язикох наволує ше ''шито'' або ''олфакторно''. == Ґалерия == <gallery> Файл:Deus ptits raidjes.jpg|Шитка з древеним обручом Файл:Fouilles archéologique - tamisage - 1000H Tromelin - Lauren Ransan.jpg|Хаснованє шиткох у археолоґиї Файл:Garri Processing 2.jpg|Прешеванє зомлєтекй муки Файл:Zeef.jpg Файл:Molen Fakkert, Hoonhorst buil (2).jpg|Вибрацийне шитко Файл:Wallendorf (Luppe), Mühlenhof, Plansichter und Wurfsichter.jpg|Млїн, хаснованє вельких индустрийских шиктох </gallery> == Литература == *''Словнїк руского народного язика II'' том, Нови Сад 2017. рок б. 755 * Ruhlman, Michael; Bourdain, Anthony (2007). The Elements of Cooking: Translating the Chef's Craft for Every Kitchen. Simon and Schuster. p. 216. ISBN 978-1-4391-7252-0. == Референци == [[Катеґория:Обисце]] [[Катеґория:Прибор за обисце]] [[Катеґория:Архаизми]] b2t0bjm9hljuc96tybk9pa4fvqweaon Национални парк Памукале 0 3167 20036 19600 2026-07-20T11:24:33Z Sveletanka 20 таблїчка 20036 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Национални парк Памукале <div style="text-align: center;"> Pamukkale National Park | label2 = | data2 = [[File:Pamukkale, Denizli 2026 68.jpg|thumb|300px]] | label3 = | data3 = | label4 = '''Урядово мено''' | data4 = Pamukkale National Park | label5 = Место | data5 = Провинция Денизли, Турска | label6 = Найблїзше место | data6 =Денизли | label7 = Координати | data7 = 37°55′26″С, 29°07′24″В <ref> [https://geohack.toolforge.org/geohack.php?pagename=Pamukkale&params=37_55_26_N_29_07_24_E_region:TR_type: GeoHack], ''geohack.toolforge.org'' </ref> | label8 = Поверхносц | data8 = | label9 = Основани| data9 = | header10 = Унеско лїстина шветовей културней скарбнїци | label11 = Упис| data11 = 1988. рок | label12 = Критериюм защити| data12 = III, IV, VII (култура и природа) | label13 = Веб-сайт| data13 = }} '''Национални парк Памукале''' (турски: Памучна палата) єдинствени комплекс минералних жридлох у югозаходней [[Турска|Турскей]], нєдалєко од варошу Денизлия. Обласц ше состої зоз цеплих жридлох води и вапнянїкових седрох (препреченьох) нєзвичайней форми и плїтких терасових базенох хтори настали зоз прелїваньом води и ушедованьом минералох.<ref>Scheffel, Richard L.; Wernet, Susan J., eds. (1980). ''Natural Wonders of the World''. United States of America: Reader's Digest Association, Inc. p. 286. ISBN 0-89577-087-3.</ref><ref name=":0">[https://whc.unesco.org/en/list/485 "Hierapolis-Pamukkale World Heritage Site"], ''whc.unesco.org'' </ref> Над купалїщами (лїчилїщами) бул збудовани антични варош Хиєраполис у II вику старей ери. У тим варошу ша находза остатки купальньох, храмох и других старогреческих и староримских памятнїкох, як и ориґиналних вчасних християнских будинкох, так же варош вєдно зоз купалїщами Памукале, 1988. року уписани на Унескову лїстину шветовей културней скарбнїци.<ref name=":0" />Тото подруче ше находзи у долїни рики Мендерес зоз умерену климу през цали рок. Длугоке є коло 2 000, а широке 600 [[Метер|метери]], на 160 метери надморскей висини. Коло 2 милиони туристох рочнє нащиви тот [[национални парк]]. У националним парку Памукале єст 17 жридла води [[Температура|температури]] од 35 до 100 ступнї. Вода ше зоз жридлох прелїва по длужини од коло 320 метери по схилох, а потим ше прелїва зоз єдней тераси до другей. Калций-карбонат ше у води ушедує и настава вапнянїк, а угльо-диоксид ше ошлєбодзує. == Лїковитосц води == През тисячи роки, минерали були важни фактори у твореню базенох зоз воду у националним парку Памукале. Дзекуюци калций-карбонату, калций-сулфату, маґнезиюму, желєзу, солї и другим минералом вода позната у швеце по лїковитих свойствох. == Леґенда == Нєдалєко од валалу Памукале жила нєкрасна дзивка. Була барз забанована прето же ше нїкому нє пачела, пару нє могла найсц, та ришела одняц себе живот. Розчарована, скочела зоз найвисшей тераси (каскади) до води. Наздавала ше же скончи живот, алє ше зачирела, маґична вода змила шицки бриґи и як красавица виплївала на [[поверхносц]] води. Пан Денизлия бул обчаровани зоз єй красу, залюбел ше до нєй и нєодлуга ше винчали... {{Commonscat}} == Ґалерия == {|style="width: 100%", align=center | [[Файл:TR Pamukkale White Terraces asv2020-02 img16.jpg|мини|left|350px]] | [[Файл:Pamukkale 32.jpg|мини|right|350px]] | [[Файл:Pamukkale, Denizli 2026 55.jpg|мини|right|350px]] | [[Файл:Pamukkale 30.jpg|мини|right|350px]] |} == Литература == * Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA'', prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 132, 133 == Вонкашнї вязи == * [https://umetnostputovanja.rs/2016/05/29/turska-pamukale-pamukkale/ TURSKA - PAMUKALE],''umetnostputovanja.rs'' * [https://www.euronews.rs/putovanja/oko-sveta/18563/sta-je-pamukale-zanimljiva-destinacija-u-turskoj/vest Palata od „pamuka”], ''www.euronews.rs'' == Референци == [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Азиї]] [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Турска]] gdh5ywso3405omh8blfhgchyk0nbl5x Септола 0 3176 19966 19543 2026-07-19T14:08:29Z Minorax 71 19966 wikitext text/x-wiki [[File:Septuplet rhythm.png|right|thumb|275x275px]]'''Септола''' або с'''ептимола''' (франц. ''septolet'', анґл. ''septuplet'')<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=o7lFwKKGLu8 Septola | Ako hrať na bicích nástrojoch | Notissimo.Academy] youtube.com</ref> то ритмичне зявенє у [[Подзелєнє музики|музики]] а настава так же ше єдна ритмична вредносц подзелї на седем єднаки часци [[File:Septillode7corcheas.JPG|190x190px]] (место на штири), и так ше достава '''''септола'''''. Септола або септимола (анґл. ''septimole'')[1] ше означує: [[File:Lloyd-Suite 1 - Prelude.ogg|right|200x200п]]♦ лєм з числом 7 (над або под [[Нота|ноти]]) або ♦ з числом 7 и луком (над або под ноти) або ♦ з числом 7 и штироугласту лєжацу заграду, над або под ноти (долу нїжей приклад).<score> \new RhythmicStaff { \clef percussion \time 4/4 \set Score.tempoHideNote = ##t \tempo 4 = 100 \tuplet 7/4 { c4 c c c c c c } \tuplet 7/8 { c8 c c c c c c } } </score> Септола спада до нєправилней тонскей ґрупи прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 7 часци (нєпарне число).<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић - В. Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике.], Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?]</ref> '''Приказ наставаня септоли:''' {| border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" class="wikitable" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''Нотна вредносц ше''' | style="text-align:center;"| '''место на <big><span style="color:#8B0000;">4</span></big>''' | style="text-align:center;"| '''дзелї на <big><span style="color:#8B0000;">7</span></big> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | [[Цала нота]] [[File:Whole note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] | style="text-align:center;"| [[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]][[File:Quarter note.gif|25px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половка ноти]] [[File:Half note.gif|32px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam.svg|50px]][[File:Music-beam.svg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Septimool.png|100px|]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-beam2.jpg|50px]][[File:Music-beam2.jpg|50px]] | style="text-align:center;"| [[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|50px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелиме на 3 часци - настава [[триола]], кед подзелїме на 5 - [[квинтола]], на 6 - [[секстола]] итд. Септoла ше хаснує и у єдноставних и у зложених [[Такт (музика)|тактох]]. Кед же ше септолу постави до зложеного такту, постава прейґмирно нєправилна ґрупа, (напр. потребно одграц седем ноти уместо шейсц у истим часовим рамику, або у 2/4 такту уместо 8 шеснастини одграц 7- септолу за исти час). Таки комбинациї єст вельо а сучасни композиторе вше баржей и интензивнєйше хасную таки методи ритмичних комбинацийох у своїх дїлох. == Еквивалентносц септоли спрам нотних вредносцох == [[File:YB0128 Septolet equivalence.png|center|thumb|350px|]] '''Опатриц ище''': * [[Триола]] * [[Квинтола]] * [[Секстола]] == Литература == * Michael Kennedy. Irregular rhythmic groupings // Oxford Dictionary of Music, 2nd ed. — Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. — ISBN 0-19-869162-9. == Вонкашнї вязи == * [https://old.bigenc.ru/music/text/3510771 Ритмическое деление] [https://web.archive.org/web/20221204210022/https://bigenc.ru/music/text/3510771 арх] 4 декабря 2022 Д. О. Чехович, С. Н. Лебедев/ том=28/ боки 542—543 [[:ru:Большая_российская_энциклопедия|— (Большая российская энциклопедия]] — [в 35 т.] / гл. ред. [[:ru:Осипов,_Юрий_СергеевичЮ.|С. Осипов]] ; 2004—2017, т. 28). — ISBN 978-5-85270-365-1.В статье рассматриваются и объясняются все ходовые «мультиоли». * [https://muzicki-forum.com/forum/viewtopic.php?t=25744 Nepravilne tonske grupe (kvintole, septole itd)] muzicki-forum.com {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Ритмични подзелєня]] <references /> [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] b6qz9u4w5b25rt4zxwvyhwkthb3sk5t Национални парк Шараками-Санчи 0 3178 20032 19609 2026-07-20T10:21:03Z Sveletanka 20 таблїчка 20032 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Национални парк Шираками-Санчи <div style="text-align: center;"> Shirakami-Sanchi National Park | label2 = | data2 = [[File:Sirakami santi.JPG|thumb|300px]] | label3 = | data3 = | label4 = '''Урядово мено''' | data4 =Shirakami-Sanchi National Park | label5 = Место | data5 = острово Хоншу, Япон | label6 = Найблїзше место | data6 = | label7 = Координати | data7 = 40°28′12″С, 140°07′48″В <ref> [https://geohack.toolforge.org/geohack.php?pagename=Shirakami-Sanchi&language=hr&params=40_28_12_N_140_07_48_E [ GeoHack], ''geohack.toolforge.org'' </ref> | label8 = Поверхносц | data8 = 1 300 km2 | label9 = Основани| data9 = | header10 = Унеско лїстина шветовей културней скарбнїци | label11 = Упис| data11 = 1993. рок | label12 = Критериюм| data12 = IX (природа) | label13 = Веб-сайт| data13 = [https://visitshirakami.com/…Official website] }} '''Шираками–Санчи''' (японски: 白神山地, означує „бога билей гори") подруче лєсох у японских покраїнох Акита и Аомори на сиверу японского острова Хоншу. Тото подруче ма [[поверхносц]] коло 1 300 км², а прекрите є зоз пралєсами японского буку (''Fagus crenata''). Його часц од 169,7 км у найзащиценшим подручу уписана до Унесковей шветовей лїстини [[Културна скарбнїца|културней скарбнїци]] у Азиї 1993. року. <ref>[https://whc.unesco.org/en/list/663 Chirakami-Sanchi],''whc.unesco.org'' </ref> Структура жеми букових лєсох нє вигодна за роснуце [[Печарка|печаркох]], а окреме шитаки [[Печарка|печаркох]], алє то вшелїяк нє причина же би польопривреднїки узурповали тото подруче так же воно остало нєдотхнуте за розлику од лєсох у околїску. Почитованє прешлосци, предкох и традициї основна прикмета Японцох, цо доказує и податок же пред тим як [[национални парк]] основани, жителє тей обласци достали битку процив институцийох хтори допущели будованє драги цо би повязала два административни обласци Аомори и Акиру и загрожела природну ровновагу. Окрем буку, у лєше рошню коло 500 файти рошлїнох спомедзи хторих найважнєйши: кацура (''Cercidiphyllum''), калопанакс (''Kalopanax'', древо рицинусу), японски граб (''Ostrya japonica)'' и други файти лїсцопадних древох. Од животиньох на тим подручу, окрем 87 файтох птицох и 2 212 файтох инсектох, жиє и: национални символ – чарна жуна (''Dryocopus martius''), японски серов (''Capricornis crispus''), горски сокол-орел (''Nisaetus'' ''nipalensis''), шиви орел (''Aquila chrysaetos''), японски макаки (''Macaca fuscata''), миши роду ''Gliridae'' и азийски кафови медведз (''Ursus thibetanus''). [[File:MG 1608-1s.jpg|thumb|MG 1608-1s|right|250px|Водопад Анмон но таки]] Нєровни терен и нєдостаток драгох у парку причина минималного керченя букового лєса, так же людске дїйствованє було огранїчене лєм на погранїчну обласц парку. Матаґи, локална етнїчна ґрупа аинутского походзеня, хтора добре позна защицене подруче, лови по строгим кодексу, збера [[Пожива|поживу]] и орґанизує еко-нащиви.<ref>[https://world-natural-heritage.jp/en/article/shirakami-culture/ "Learn about the traditions of the Matagi, who live in harmony with the forest of Shirakami-Sanchi"]. World Natural Heritage in Japan. Tokyo Convention & Visitors Bureau.</ref> За уход до парку потребне допущенє лєсовей управи, а же би ше лапало риби, потребне и допущенє Националного риболовного здруженя. Популарне место за нащивительох то прекрасни водопад Анмон но таки. == Характеристики парку == Попри того же ше пред 2 милиони роками биодиверзитет прастарих букових лєсох на планети Жеми обачлївше зменшал пре континенталне захладзенє, лєси у сиверним Японє нє прецерпели нїяку пременку. Прето тоти лєси затримали свой першобутни еколоґийни состав и представяю такповесц „живу капсулу часу” од историйного значеня.<ref>Rothmar, Tyler (March 14, 2015). [https://www.japantimes.co.jp/news/2015/03/14/national/shirakami-sanchi-forest-outside-time/ "Shirakami Sanchi: A forest outside of time"]. ''The Japan Times''</ref> Гори Шираками першенствено ґранитни и седиментни стини. У покраїни єст вельо рики и водопади<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/663 "Shirakami-Sanchi". ''UNESCO World Heritage Centre'']. United Nations. 1992–2018</ref>, глїбоки и прикри долїни хтори ше преплєтаю.<ref>[http://world-heritage-datasheets.unep-wcmc.org/datasheet/output/site/shirakami-sanchi/ Shirakami-sanchi'']. International Union for Conservation of Nature and UN Enviroment World Conservation Monitoring Centre , 2017.''</ref> Подруче на надморскей висини од 100 до 1 243 [[Метер|метери]], а штредня висина 1 000 метери. Штредня рочна [[температура]] 12 ступнї на нїзшей надморскей висини, штреднї рочни паданя 1 938 милиметри. == Гранїци националного парку Шираками-Санчи == Шираками-Санчи ше на востоку гранїчи зоз националним парком Tsugaru quasi, а найвекши верх Shirakamidake, хтори нє у [[Защицене подруче|защиценим подручу]], так же ше мож ґрабац на ньго без допущеня. У подножю Шираками-Санчи, у населєним месце Hachimori (Akita), ше кажди рок отримує концерт на отвореним Yūkyū-no-Mori (悠久の杜) або Шираками фестивал. {|style="width: 100%", align=center | [[Файл:Fujisato Komagatake 2021.jpg|мини|left|350px]] | [[Файл:Isedotai Site 2021b.jpg|мини|right|350px]] | [[Файл:白神岳2.jpg|мини|right|350px]] | [[Файл:Sirakami santi.JPG|мини|right|350px]] |} == Вонкашнї вязи == * [https://www.japan.travel/en/world-heritage/shirakami-sanchi-mountain-range/ Shirakami-Sanchi Mountain Range (UNESCO)], ''www.japan.travel'' * [https://www.japan-guide.com/e/e3790.html Shirakami Sanchi], ''www.japan-guide.com'' * [https://worldheritageoutlook.iucn.org/explore-sites/shirakami-sanchi Shirakami-Sanchi], ''worldheritageoutlook.iucn.org'' {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Азиї]] [[Катеґория:Япон]] 7ai5xiwi3qlz2kw6jjcev66uaynek1w Секстола 0 3181 19965 19502 2026-07-19T14:08:20Z Minorax 71 19965 wikitext text/x-wiki [[File:Seisillo.jpg|right|thumb|270px|Секстола]]'''Секстола''' (зоз латинского язика ''sextus'' - „шесцина,“ франц. ''sextolet'', анґл. ''sextuplet)''.) <ref>[https://www.scribd.com/doc/138545892/Teorija-Muzike-Dejan-Despic Дејан Деспић, Теорија муизке] scirbd.com</ref> то ритмичне подзелєнє єдней нотней вредносци на шейсц єднаки часци (место на штири). На тот способ ше достава тонску ґрупу секстолу. '''Секстола ше означує:''' ♦ Лєм з числом 6 (над або под [[Нота|ноти]]) або ♦ зоз числом 6 и луком (над или под ноти) або ♦ з числом 6 и штироуглову лєжацу заграду (над або под нотами). Секстола спада до '''''нєправилней тонскей ґрупи''''' прето же настава зоз подзелєньом нотней вредносци на 6 часци. [2] '''Приказ наставаня секстоли:''' {| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="24" style="align:left; margin:0.5em 0 0; border-style:solid; border:3px solid #999; border-right-width:2px; border-bottom-width:2px; border-collapse:collapse; font-size:120%;" |- style="background:#ffdead;" | '''[[Нотна вредносц]]''' | style="text-align:center;" | '''место на <big><span style="color:#8B0000;">4</span></big>''' | style="text-align:center;" | '''дзелї ше на <big><span style="color:#8B0000;">6</span></big> часци''' |- | style="background:#FAEBD7;" | [[Цала нота]] [[Файл:Whole note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[Файл:Quarter note.gif|30px]][[Файл:Quarter note.gif|30px]][[Файл:Quarter note.gif|30px]][[Файл:Quarter note.gif|30px]] | style="text-align:center;" | [[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]][[File:Quarter note.gif|30px]] |- | style="background:#f3fff3;" | [[Половика ноти|Половка ноти]][[File:Half note.gif|Half note.gif]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam.svg|70px|]][[File:Music-beam.svg|70px|]] | style="text-align:center;" | [[File:Sextool.png|80px|130px]] |- | style="background:#FAFAD2;" | [[Штврцина ноти]] [[File:Quarter note.gif|40px]] | style="text-align:center;" | [[File:Music-beam2.jpg|50px|]][[File:Music-beam2.jpg|50px|]] | style="text-align:center;" | [[File:3 single stroke seven.gif|center|120px|]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]][[File:Music-sixteenthnote.svg|60px]] |} ▶ Кед нотну вредносц подзелїме на '''3''' - часци - настава [[триола]], кед подзелїме на '''5''' - [[квинтола]], на '''7''' - [[септола]] итд.[3] У зависносци од характеристики музичней фрази або специфичносци виводзеня, секстола ше може потолковац як два ґрупи триолох або як триола зоз нотами подзелєнима на два такти. '''Опатриц ище''': * Нєправилни тонски групи * [[Дуола]] * [[Триола]] * [[Квинтола]] * [[Септола]] '''Нотни приклад зоз секстолами у композициї Е. Ґриґа,''' [[File:Grieg Klavierkonzert Undezimakkord.png|center|thumb|689x689px|Е. Ґrиґ, Калвирски концерт]] == Еквивалентносц секстоли наспрам нотних вредносцох: == [[File:YB0126 Sextolet equivalence.png|center|thumb|596x596px]] == Литература == * Michael Kennedy. Irregular rhythmic groupings // Oxford Dictionary of Music, 2nd ed. — Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. — ISBN 0-19-869162-9. == Вонкашня вяза == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%8B_%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F Особые виды ритмического деления] ru.wikipedia.org {{Commonscat}} == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Нєправилни ритмични подзелєня]] [[Катеґория:Ритем (музика)]] 77u2pjh7fe4zg0d18udytubi9xkf37j Национални парк Какаду 0 3210 20034 19645 2026-07-20T11:09:14Z Sveletanka 20 таблїчка 20034 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Национални парк Какаду <div style="text-align: center;"> Kakadu National Park | label2 = | data2 = [[File:Kakadu 2431.jpg||thumb|300px]] | label3 = | data3 = | label4 = '''Урядово мено''' | data4 = Kakadu National Park | label5 = Место | data5 = Сиверна обласц, Австралия | label6 = Найблїзше место | data6 =Джабиру | label7 = Координати | data7 = 13°06′00″Ю, 132°36′00″В <ref> [https://geohack.toolforge.org/geohack.php?pagename=Kakadu_National_Park&params=13_06_S_132_36_E_type:landmark_region:AU-NT_dim:200000 GeoHack], ''geohack.toolforge.org'' </ref> | label8 = Поверхносц | data8 = 19 804 km2 | label9 = Основани| data9 =1979. рок | header10 = Унеско лїстина шветовей културней скарбнїци | label11 = Упис| data11 = 1981. рок | label12 = Критериюм защити| data12 = I, VI (култура), VII, IX, X (природа) | label13 = Веб-сайт| data13 =[https://kakadu.gov.au/ Official website] }} '''Национални парк Какаду''' ше находзи 171 километер восточно од варошу Дарвин у австралскей покраїни Сиверна територия, на [[Поверхносц|поверхносци]] од 19 804 км2, односно, 200 километри у напряме сивер-юг и 100 километри у напряме восток-заход.<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/147/  Kakadu National Park], ''whc.unesco.org''</ref> Какаду основани 1981. року, а пре єдинствену и рижнородну флору и фауну, алє и пре културни вредносци за автохтоне жительство, зазначени є як єден з найкрасших националних паркох у Австралиї. == Снованє националного парку == Коло 50 проценти поверхносци парку, спрам закона од 1976. року о правох Абориджинох над тоту часцу держави, находзи ше у власнїцстве автохтоного [[Народ|народу]] Абориджинох. Поверхносци дати под аренду директорови [[Национални парк|националних паркох]] же би ше зачувало богатство биодиверзитету, на благодать шицким Австралиянцом. Традиционални власнїки обчекую же управянє зоз їх жему як националним парком будзе унапрямене на защиту и їх интересох. Руководство паркох Австралиї и Абориджини, як традиционални власнїки Какадуа, заєднїцки упрвяю зоз националним парком. Какаду як национални парк преглашени у трох фазох. Перша фаза преглашена 1979. року, друга 1984. року, а треца фаза на даскельо заводи од 1987-1991. Национални парк Какаду уписани на шветову лїстину [[Културна скарбнїца|културней скарбнїци]] пре свойо природни и културни вредносци. Першираз є уписани 1981, а потим и 1987. року. Парк у цалосци уписани на лїстину у децембре 1992. року, дзекуюци успишней дзешецрочней програми преширйованя парку и його защити. Подписнїки спорозуменя о защити того подруча обовязни идентификовац, защициц, зачувац, презентовац и преношиц будуцим ґенерацийом скарбнїцу на тей териториї. == Природни богатства == [[File:Aboriginal Art Australia.jpg|250px|right|thumb|Петроґлифи у националним парку Какаду]] У националним парку Какакду ше находза даскельо спомедзи найстарших и найвекших збиркох прастарих петроґлифох на швеце (стари и до 40 000 роки), хтори доказую присуство жительох на тих просторох. На рисункох приказане веренє старобивательох до духовних предкох хтори створели швет. Духовни предки на своїх путованьох створели околїско, животинї и рошлїни и научели старобивательох як ше жиє у складзе зоз природу. Национални парк прекрити зоз писковитима висоровнями, лєсами и мочарами. През парк, скоро у цалосци, чече рика Алиґатор, коло хторей ше змєнюю шицки биотопи полуострова Топ Енд. Флора у парку найрижнороднєйша у сиверней Австралиї зоз 46 загроженима и ридкима и зоз 9 ендемичнима файтами. Єдинствене околїско дом трецини файтох птицох и штварцини сладководних рибох Австралиї, алє и 55 файтом термитох и 200 файтох брамушкох (10 проценти файтох на швеце) и велькому числу малих цицарох, двом загроженим файтом шмикачох, морскому крокодилови и длугоконогей коритнявки. == Медзинародне значенє националного парку Какаду == Окрем того же ше находзи на шветовей лїстини културней скарбнїци, национални парк Какаду заступени и у Реґистре националних доброх пре националне значенє за австралийски народ. Мочари Какадуа припознати и на медзинародним уровню у складзе зоз Конвенцию о мочарох од медзинародного значеня (''Рамсарска конвенция''). Други спорозуменя: Какаду предмет медзинародних спорозуменьох за защиту рижних дзивих животиньох и бивальнїкох, а то: Спорозуменє медзи владу Австралиї и у Япону о защити птицох селїдбенїцох и загрожених птицох и їх животного штредку. У парку жию 46 од 76 птици хтори наведзени у тим спорозуменю (''JAMBA'', анґ. ''Japan-Australia Migratory Bird Agreement'', подписане 1974.року)<ref>[https://www.austlii.edu.au/cgi-bin/viewdoc/au/other/dfat/treaties/1981/6.html   Agreement between the Government of Australia and the Government of Japan for the Protection of Migratory Birds in Danger of Extinction and their Environment 1981] , ''www.austlii.edu.au''</ref>; Спорозуменє медзи владу Австралиї и владу Народней Републики Китаю о защити птицох селїдбенїцох и їх животного штредку. У парку жию 50 од 81 птици хтори наведзени у тим спорозуменю (''CAMBA'', анґ. ''China–Australia Migratory Bird Agreement'', подписане 1986. року)<ref>[https://www.austlii.edu.au/cgi-bin/viewdoc/au/other/dfat/treaties/1988/22.html Agreement between the Government of Australia and the Government of the People's Republic of China for the Protection of Migratory Birds and their Environment 1988] , ''www.austlii.edu.au''</ref>; Конвенция о очуваню миґраторних файтох дзивих животиньох. У спорозуменю начишлєна двацец єдна файта (CMS, ''Бонска конвенция'', єдина медзинародне ґлобалне спорозуменє о защити миґраторних файтох)<ref>[https://eur-lex.europa.eu/HR/legal-content/summary/convention-on-the-conservation-of-migratory-species-of-wild-animals-bonn-convention.html#keyterm_1   Konvencija o zaštiti migratornih vrsta divljih životinja – Bonska konvencija], ''eur-lex.europa.eu''</ref>; На вимогу Азийско-пацифичней стратеґиї защити птицох селїдбенїцох хтори преважно жию коло водових поверхносцох, Какаду член Мрежи пребувалїщох за припобрежни птици восточней Азиї и Австралиї.; Спорозуменє о медзинародней тарґовини зоз загроженима дзивима рошлїнами и животинями (''CITES''); Спорозуменє о очуваню природи у Южним Пацифику (''Апия конвенция''). == Ґалерия == {{Commonscat}}<gallery> Файл:Kakadu 2411.jpg|Попатрунок од горе на мочари Какадуа Файл:Kakadu YellowWaters Croc.jpg|алт=Морски крокодил у жовте рики|Морски крокодил у Жовтей рики Файл:Kakadu 2432.jpg|Водопад у парку Какаду Файл:Termite cathedral mounds in a bushfire blackened tropical savanna.jpg|Вельки брамушнїк термитох (термитняк) у парку Какаду Файл:Kakadu 2455.jpg|Двойнїсти водопад Файл:Kakadu brumbies.jpg|Дзиви конї у мочварох Мамукала Файл:Kakadu 2427.jpg|Крокодил готел Ябиру Файл:Kakadu 2431.jpg|Прикрина, прикра страна брега Какаду Файл:Australia South Australia City of Adelaide location map.svg|Национални парк Какаду на мапи Аустралиї Файл:Kakadu 2488.jpg|''Nourlangie Rock'' </gallery> == Вонкашнї вязи == * [https://norther.com.au/national-parks/kakadu-national-park/ Kakadu National Park], ''norther.com.au'' * [https://whc.unesco.org/en/list/147/ Unesko information on Kakadu National Park], ''whc.unesco.org'' == Референци == [[Катеґория:Защита природи]] [[Катеґория:Защицени подруча]] [[Катеґория:Национални парки]] [[Катеґория:Национални парки Австралиї]] py4ljaatlpofti8tmddlmxzwuq6mawz Михал Иван 0 3228 19989 19903 2026-07-19T14:15:48Z Minorax 71 19989 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Михал Иван </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Mihal Ivan Niger 2.jpg|алт=Михал Иван Ниґер|центар|мини|280x280п]] | label3 = Назвиско | data3 = Ниґер | label4 = Датум народзеня | data4 =16. фебруара 1947. року | label5 = Датум упокоєня | data5 = | label6 = Державянство | data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик творох | data7 = руски, сербски | label8 = Школа | data8 = Школа шолярох у привреди, Кула | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 =1963—2012. | label12 = Жанри | data12 = хорске шпиванє, соло шпиванє, дуети, ґитара | label13 = Поховани | data13 = | label14 = Припознаня | data14 = награди на фестивалох ''Червена ружа'' и ''Ружова заградка'' }} '''Михал Иван''' (*[[16. фебруар]] 1947), снователь и член єдного зоз перших вокално-инструменталних ансамблох у [[Коцур|Коцуре]], [[Музичар|музичар,]] [[шпивач]], орґанизатор музичного живота у КУД. == Биоґрафия == Михал Иван народзени 16. фебруара 1947. року у Коцуре. [[Оцец]] Дюра и [[мац]] Ксения родз. Хромиш. Михал ма и младшу шестру Марику. Основну школу Михал закончел 1961. року у Коцуре и такой предлужел образованє у [[Кула|Кули]], у Школи школярох у привреди, машинбраварски напрям. По законченю того ступня образованя Михал Иван предлужел у Кули робиц у фаху по 1974. рок кед прешол зоз фамилию жиц и робиц у [[Вербас|Вербаше]]. У Вербаше ше фамелия затримала по 1992. рок, кед ше преселєли до Коцура. Михал и далєй робел у Вербаше по 2012. рок кед пошол до пензиї. == Музику любел од малючка == Кед Михалови було 5-6 роки та му умар його бачи, оцов брат. Дїдо теди дал бачикову мандолину малому унукови Михалови Иванови и так вон почал на тим инструменту виглєдовац швет музики. У Коцуре у тедишнїм чаше нє було музичней школи та на дзецох оставало же би, як самоуки, упознавали швет музики. Ученє цекло так же мали Михал шпивал а на мандолини таргал струни, глєдал одвитуюци тон. И пробовал запаметац исте. Тото його музичне експериментованє видзели пайташе зоз сушедства та ше даєдни з нїх тиж заинтересовал за музику и [[музични инструменти]]. Було то теди цошка нове, интересантнєйше як чинаґанє, мумликанє и пиличканє хтори були теди узвичаєни бависка за дзеци. Року 1953. або 1954. ґу Михалови, як музично найискуснєйшому, ше приключели ище двоме пайташе та так настал перши Михалов бенд у хторим були примка, [[ґитара]] и Михалова мандолина. У сушедстве жил бачи Михал Шантов хтори грал на басприме та вон на членох Михалового бенду пренєсол нови знаня зоз музичней пракси. Вжиме спомнутого року вони научели даскельо крачунски шпиванки та на Крачун ходзели по шпиваню зоз музичнима инструментами. Швидко ше у школи чуло же єст даяки дзецински оркестер у валалє и Михалов бенд достал анґажман и у школи та грали на школских приредбох. У цеку 50-тих рокох ше у Коцуре [[Нєдзеля|внєдзелю]] вечар за младеж отримовали танци у Младежским доме, а пополаднями була такволана ''Чаянка'' за дзеци школского возросту (теди школяре после 8 годзин вечар нє шмели ходзиц по валалє) та бенд Михала Ивана почал грац и на тей приредби. [[Файл:VIS Nješčešnjici na Červenej ruži 1965.jpg|мини|368x368п|ВИС ''Нєщешнїки'' на ''Червеней ружи'' 1965. З лїва: Силвестер Иґрачки, Павле Байор, Михал Иван и Никола Киш.]] После законченей осмей класи Михал и його пайташе ше уписали до Школи школярох у привреди дзе ходзели од 1961. по 1964. рок. Теди Михал постал у валалє познати под назву Ниґер, Михал Иван Ниґер. Були то роки кед ше зявели електрични ґитари и вони ше, розумлїве, почали занїмац з тима музичнима инструментами хтори були наисце у тренду. У медзичаше, вони свою вокално-инструменталну ґрупу наволали ''Нєщешнїки''. Цо вецей, на шветовей музичней сцени ше теди зявели Битлси, Ролинґстонси и велї други музични ґрупи и вони ше на нїх упатрали. Михал и його пайташе жадали мац електрични ґитари та перше на звичайни ґитари монтирали маґнети а потим ришели же сами направя власни електрични ґитари. Перши їх озбильни наступ зоз тима ґитарами бул 1965. року на ''[[Фестивал руске култури Червеней ружи|Червеней ружи]]'', штвартей по шоре. Михал Иван Ниґер зоз своїм бендом удатно наступел и вон, як шпивач, освоєл треце место.1 На ґитарияди у Жаблю ''Нєщешнїки'' були други. Їх музична кариєра, як ґрупи, тирвала до 1971. року кед ше оркестер розпаднул и Михал 10 роки нїґдзе нє грал. Медзитим, после длугшого часу, члени бувшого ВИС ''Нєщешнїки'' знова формовали нову ґрупу, тераз под назву ''Камене квице''. Нє могли без музики. == Дозреванє у уметносци шпиваня == Михал Иван нє грал нїґдзе, алє ше з музику дружел як член вербаского хору а потим и керестурского хору дзе вельо научел о шпиваню. Тоти [[Хор|хори]] алє и поєдинци у нїх найвецей научели од [[Дириґент|дириґента]] и [[Композитор|композитора]] [[Ириней Тимко|Иринея Тимка]]. Вон знал препознац добри гласи, красни мегки [[Тенор|тенори]] двох шпивачох з вербаского хору та теди настал дует Михал Иван и Михал (Мижо) Тамаш. Кед, як дует, посцигли квалитет интерпретациї Ириней Тимко им преправел драгу же би за Радио Нови Сад знял коло трицец тирваци знїмки. [[Файл:Kvartet, Ružova zahradka 2002.jpg|алт=Квартет Михал Иван, Йовґен Надь, Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач|мини|406x406п|''Збегньовски ноци'' и квартет Михал Иван, Йовґен Надь, Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач, Ружова заградка 2002. року.]] Михал Иван потим и як соло шпивач за Радио Нови Сад знїмал архивски знїмки, як українских так и руских шпиванкох. У тим чаше вон поряднє наступал на Червеней ружи як и на Ружовей заградки кед зажила як фестивал новей рускей шпиванки. За квалитетни интерпретациї Михал Иван достал три награди на Червеней ружи и два награди на Ружовей заградки. Йому особнє єдна з найкрасших шпиванкох хтори интерпретовал то була Винчованка родичом. У дуету зоз Михалом Тамашом мали побиднїцку интерпретацию шпиванки Вирнїк писнї на Червеней ружи. Михал Иван на Червеней ружи и на Ружовей заградки наступал як [[солиста]], алє и у дуету, [[Трио|трию]] и у квартету. Найпознатши шпиванки по хотрих го слухаче паметаю то Писня Коцуру, Троме браца, як член квартета шпивал композициї Збегньовски ноци, Януарска ноц и други. Михал Иван зоз своїм красним тенором шпиванки интерпретовал барз чувствительно. Вон знал унєсц емоциї до [[Интерпретация|интерпретациї]] алє вон так и доживйовал шпиванки, дзекеди так емотивно же слухаче и патраче мали чувство же заплаче под час интерпретациї. Тота го прикмета окреме крашела як интерпретатора. У Коцуре, Михал Иван бул руководитель женскей шпивацкей ґрупи КУД Жатва а тиж бул и снователь мадярскей мишаней шпивацкей ґрупи у хторей и сам наступал. Теди настал и ЦД под назву Свойому Коцуру з любову. По одход до пензиї 2012. року Михал Иван Ниґер знял ище коло 20 шпиванки та у фонду Радио Нового Саду вон ма зняти коло 50 шпиванки. У периодзе кед интензивно шпивал у хорох и на фестивалох Михал Иван грал и на велїх свадзбох, музика му вошла до шерца та з радосцу грал дзекеди и цалу ноц. Музика и шпиванє оможлївели Михалови Иванови же би бул з нашима ансамблами на госцованьох у иножемстве. З ВИС-ом ''Камени квет'' наступал у Сентандреї у Мадярскей, зоз Домом култури з Руского Керестура бул у Свиднїку (тедишня Чехословацка), потим у України, як и у жемох Бенелукса. Зоз КУД ''Жатва'' з Коцура бул у Словацкей и [[Польска|Польскей]]. == Улога у театралей представи == Михал Иван участвовал и як ґлумец и ношитель главней хлопскей улоги у представи ''Опера за три ґроши,'' хтора поставена у Руским Керестуре 1979. року у режиї Драґутина Колєсара''.'' Його глас и теди пришол до вираженя гоч характерним прикметом особи Мечета хтору ґлумел би можебуц по файти гласу одвитовал даяки баритон лєбо бас. Михал Иван, попри ґлуми, зоз своїм тенорским гласом барз упечатлїво одшпивал сонґи у тим театралним мюзиклу. Зоз ґлуму и шпиваньом у представи потвердзел ище баржей свойо уметнїцки a поготов музични квалитети. * Бертолд Брехт: [https://www.youtube.com/watch?v=e2LhpACi22I&t=2210s Опера за три ґроши] - РНТ Дядя, Руски Керестур (1979. рок) {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |<big>Шпиванки Михала Ивана на Ютюб</big> |- | align="center"| '''Наслов композициї''' | align="center"| '''Интерпретаторе''' | align="center"| '''Композитор''' | align="center"| '''Оркестер''' |- |[https://www.youtube.com/watch?v=ZKR7PMaWCDg&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писня Коцуру] | align="center"| Михал Иван |Любомир Загорянски |Оркестер КУД ''Жатва'', Коцур |- |[https://www.youtube.com/watch?v=8M_occ909Bc Писня Коцуру] | align="center"| " | align="center"| " |Тамбурови оркестер РТВ Войводина |- |[https://www.youtube.com/watch?v=YpxQRrZhbvY Топольова балада] | align="center"| " |Витомир Бодянец |Оркестер КУД ''Жатва'', Коцура |- |[https://www.youtube.com/watch?v=I3NXd8rGYtU Троме браца] | align="center"| " | align="center"| Владимир Дудаш |Тамбурови оркестер РТВ Войводина |- |[https://www.youtube.com/watch?v=unoefBG6_lI&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Збегньовски ноци] |Михал Иван, Йовґен Надь, Звонимир Кочиш и Юлиян Рамач |Мирон Сивч | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=SqBZYtkDeRs&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Збегньовски ноци] | align="center"| " | align="center"| " | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=kvlaCVeI-XM&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писнї мойо] |Йовґен Надь, Михал Иван, Юлиян Рац и Михайло Малацко | align="center"| " | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=LaQliv1Xpu8&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Писня о старому гудакови] | align="center"| Михал Иван |Любомир Загорянски | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=7BJSH7ak7C4&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Винчованка родичом] |Михал Тамаш и Михал Иван |Владислав Надьмитьо | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=VOO_JSgH_nU&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Вирнїк писнї] |Михал Тамаш и Михал Иван |Владислав Надьмитьо | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=v4bvQDNCagw&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Дзивоцки парток] |Таня Ґвоїч, Михал Иван и Мирослава Даждиу |Мирон Сивч | align="center"| " |- |[https://www.youtube.com/watch?v=DAm15V2KJgU&pp=ygUNSmFudWFyc2thIG5vY9IHCQlMCwGHKiGM7w%3D%3D Януарска ноц] |Мирослава Даждиу, Йовґен Надь, Михал Иван, Юлиян Рамач |Мирон Сивч |М. Сивч, В. Сивч и М. Фейди |- |[https://www.youtube.com/watch?v=_7pbWsvPj3k&pp=ygUKTWloYWwgSXZhbg%3D%3D Гварела дзивочка] | align="center"| Михал Иван |народна шпиванка | |} == Ґалерия == <gallery> Файл:Mihal Ivan Niger.jpg|Михал Иван Ниґер Файл:Mihal Ivan na Ružovej zahradki 2004.jpg|Михал Иван на ''Ружовей заградки'' 2004. року Файл:Mihal Ivan Kračunski koncert 2007.jpg|Михал Иван шпива на Крачунским концерту 2007. року </gallery> == Литература == * Ґрупа авторох, „Червена ружа 65ˮ, 30 Червени ружи, НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 25. == Вонкашнї вязи == * [https://www.youtube.com/watch?v=FSTzDHbpjuk ВИС Камени квиток], проба у дворе Кирила Сакача Коцур 1983, (перша часц), канал Славе Шанта, www.youtube.com, 10. новембер 2021. * [https://www.youtube.com/watch?v=dAZaiMU_pns ВИС Камени квиток] (1983), (друга часц), канал Славе Шанта, www.youtube.com, 1. май 2023. * [https://www.youtube.com/watch?v=3sIc_EMO2aU&t=101s Ниґер и Иґи шпиваю мадярски писнї (2018)], канал Славе Шанта, www.youtube.com, 11. новембер 2021. * [https://www.youtube.com/watch?v=UpOHBpqG6kk У дружтве зоз леґендами коцурскей музичней сцени. Шпиваю Ниґер и Иґи], канал Славе Шанта, www.youtube.com, 16. новембер 2020. == Референци == Ґрупа авторох, „Червена ружа 65ˮ, 30 Червени ружи, НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 25. [[Катеґория:Руснаци у Сербиї]] [[Катеґория:Коцурци]] [[Катеґория:Музичаре]] [[Катеґория:Шпиваче]] [[Катеґория:Рок музичаре]] [[Катеґория:Тенор]] [[Катеґория:Народзени 1947]] [[Катеґория:16. фебруар]] o162s20b4rcd1ipjy2sdhfq67759rrw Национални парк Улуру-Ката Т'юта 0 3251 19967 19925 2026-07-19T14:08:45Z Minorax 71 19967 wikitext text/x-wiki '''Национални парк Улуру – Ката Т'юта''' находзи ше у федералней сиверней обласци Австралиї, 1431 км южнєйше од Дарвину, а на Унескову лїстину шветовей [[културна скарбнїца|културней скарбнїци]] є уписани 1987. року. == История == Парк основани 1987. року на [[Поверхносц|поверхносци]] 1.326 км2, а состої ше зоз найвекшого меґалиту [[Камень|(камени]] блок без малтеру) на швеце - Улуру и векшого числа менших камених блокох Ката Т'юта на основи хторих наволани тот национални парк. Тоти стини представяю вирски толкованя єдней з найстарших людских заєднїцох. Велька заєднїца племенох хтори жию коло парку вери до Т'юкурпи хтора представя период кед їх предки (митолоґийни божества, источашнє людзе и животинї и рошлїни), жили на жеми и творели природу, рики, гори и пустинї, флору и фауну. Национални парк за жительство представя їх културне нашлїдство. == Клима и рочни часци == У националним парку рочни штреднї паданя 307,7 мм. Найвисша зазначена [[температура]] воднє 45 ступнї влєце, а найнїзша ноцна -5 ступнї, и то вжиме. На перши попатрунок околїско централней Австралиї випатра нємилосердне и бездушне, алє ту заш лєм панує зложена екосистема полна живота. Рошлїни и животинї ше прилагодзели ґу таким чежким условийом, так же тото подруче дом даєдним найнєобичнєйшим файтом флори и фауни на жеми. Даєдни з нїх представяли богате жридло [[Пожива|поживи]] и лїковитих мишанїнох за локални заєднїци Абориджинох. '''Абориджини препознаваю шейсц рочни часци:''' • Пирякати (авґуст/септембер) – Период розмножованя животиньох и квитнуца рошлїнох хтори хасную як поживу • Вияринґпаи (октобер/новембер) – Период моцней горучави кед поживи єст наисце мало • Итаню (януар/фебруар) – Период нєпогоди • Ванит'юнкупаи (марец) – Жимнєйши период • Т'юнталпа (април/май) – Хмари приходза зоз югу • Вари (юний/юлий) – Жимни период зоз раншима мразами == Флора и фауна == У слабей веґетациї парку жию 22 файти автохтоних цицарох: динґо, червени кенґур, скочимиша (цицар глодар зоз длугокима заднїма ногами з помоцу хторих скака подобнє як кенґур), даскельо файти пергачох и други, алє и даскельо увежени файти: ґамила, [[Лїшка|лїшка,]] домашня миша и польски [[Заяц|заяц.]] У парку жию и вецей як 150 файти птицох, алє и 5 файти австралийских шмикачох. == Еколоґия == Национални парк спада до найзначнєйших шветових екосистемох сушних подручох. Як резерват биосфери, у рамикох Унесковей програми Чловек и биосфера, придружує ше ґу ґрупи найменєй 11 других [[Резерват природи|резерватох]] у Австралиї и медзинародней мрежи хторим циль очуванє главних типох екосистеми на [[Планета|планети]] Жеми. == Управа парку == Зоз националним парком Улуру – Ката Т'юта управя народ Ананґу (заєднїцка назва за вецей ґрупи Абориджинох хтори жию на ширшим подручу тей часци Австралиї). За тот народ камена гора Улуру (стара назва Ayers Rock) святе место, нєшка и национални символ, а тиж так представя и єден з найтаїнственших и найинтересантнєйших ґеолоґийних феноменох на швеце. Приступ и фотоґрафованє того и околних святих местох забранєни. Тот камени брег настал пред 500 милиони роками, високи є 240 [[Метер|метери]] и ма обсяг коло 10 км зоз велїма пещерами и дзирами при дну. З одлуку управи, рушанє туристох ше огранїчує на подруче єдней [[Драга|драги]] коло Улуру, єдней пещери и пендранє на верх тей гори. На тей драги єст одредзени места за паркованє превозкох, так же розпатрац природу мож лєм на тих местох. Правила справованя барз строги, а за нєпочитованє ше вирека високи пенєжни кари. Забранєни науково виглєдованя и бранє материялу зоз тла. Уход дошлєбодзени ґрупи людзох у хторей єст лєм до 15 особи. Найважнєйше туристичне место Джулара (Yulara), а збудоване є як база за нащивительох [[Национални парк|националного парку]]. Оддалєне є 20 км од шветово познатого монолиту Улуру и наменєне є як центер зоз подполну услугу туристом. == Ґалерия == <gallery style="text-align:center;"> Файл:Uluru1_2003-11-21.jpg|Гора Улуру Файл:TreesUpUluru.JPG|Попатрунок зоз [[Воздух|воздуху]] на Улуру Файл:Uluru_2.JPG|Рисунки Абориджинох Файл:Schema_Kata_Tjuta_Uluru.png|Шематски приказ ґеолоґийно повазаних стинох Улуру и Ката Т′юта Файл:Kata Tjuta at sunset (October 2009).jpg|Гора Ката Т′юта </gallery> == Литература == * Бок 360-363 у енциклопедиї == Вонкашнї вязи == * [https://uluru.gov.au/discover/nature/animals/ The desert landscape of Uluṟu-Kata Tjuṯa National Park is far from a barren wasteland.] * [https://uluru.gov.au/discover/culture/stories/ Stories] * [https://uluru.gov.au/discover/nature/plants/ Plants] * [https://uluru.gov.au/discover/nature/geology/ Geology] * [https://uluru.gov.au/discover/nature/animals/ Animalis] awszdba319fyru0953bnodu0d5bv5nx 20031 19967 2026-07-20T09:53:55Z Sveletanka 20 таблїчка 20031 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background:lightblue | header1 = Национални парк Улуру – Ката Т'юта <div style="text-align: center;"> Uluru-Kata Tjuta National Park | label2 = | data2 = [[File:UluruClip3ArtC1941.jpg||300px]] | label3 = | data3 = | label4 = '''Урядово мено''' | data4 = Uluru-Kata Tjuta National Park | label5 = Место | data5 =Сиверна обласц Австралиї, Петерман | label6 = Найблїзше место | data6 =Джулара | label7 = Координати | data7 = 25°18′44″С, 131°01′07″И <ref> [https://geohack.toolforge.org/geohack.php?pagename=Ulu%E1%B9%9Fu-Kata_Tju%E1%B9%AFa_National_Park&params=25_18_44_S_131_01_07_E_scale:100000_type:landmark_dim:38km GeoHack], ''geohack.toolforge.org'' </ref> | label8 = Поверхносц | data8 = 1,333.72 km2 | label9 = Основани| data9 = 23 January 1958 | header10 = Унеско лїстина шветовей културней скарбнїци | label11 = Упис| data11 = 1987. рок | label12 = Критериюм| data12 = V, VI (култура), VII, VIII (природа) | label13 = Веб-сайт| data13 = [https://uluru.gov.au/…Official website] }} '''Национални парк Улуру – Ката Т'юта''' находзи ше у федералней сиверней обласци Австралиї, 1431 км южнєйше од Дарвину, а на Унескову лїстину шветовей [[културна скарбнїца|културней скарбнїци]] є уписани 1987. року. == История == Парк основани 1958. року на [[Поверхносц|поверхносци]] 1.326 км2, а состої ше зоз найвекшого меґалиту [[Камень|(камени]] блок без малтеру) на швеце - Улуру и векшого числа менших камених блокох Ката Т'юта на основи хторих наволани тот национални парк. Тоти стини представяю вирски толкованя єдней з найстарших людских заєднїцох. Велька заєднїца племенох хтори жию коло парку вери до Т'юкурпи хтора представя период кед їх предки (митолоґийни божества, источашнє людзе и животинї и рошлїни), жили на жеми и творели природу, рики, гори и пустинї, флору и фауну. Национални парк за жительство представя їх културне нашлїдство. == Клима и рочни часци == У националним парку рочни штреднї паданя 307,7 мм. Найвисша зазначена [[температура]] воднє 45°Ц влєце, а найнїзша ноцна -5° Ц, и то вжиме. На перши попатрунок околїско централней Австралиї випатра нємилосердне и бездушне, алє ту заш лєм панує зложена екосистема полна живота. Рошлїни и животинї ше прилагодзели ґу таким чежким условийом, так же тото подруче дом даєдним найнєобичнєйшим файтом флори и фауни на жеми. Даєдни з нїх представяли богате жридло [[Пожива|поживи]] и лїковитих мишанїнох за локални заєднїци Абориджинох. '''Абориджини препознаваю шейсц рочни часци:''' • Пирякати (авґуст/септембер) – Период розмножованя животиньох и квитнуца рошлїнох хтори хасную як поживу • Вияринґпаи (октобер/новембер) – Период моцней горучави кед поживи єст наисце мало • Итаню (януар/фебруар) – Период нєпогоди • Ванит'юнкупаи (марец) – Жимнєйши период • Т'юнталпа (април/май) – Хмари приходза зоз югу • Вари (юний/юлий) – Жимни период зоз раншима мразами == Флора и фауна == [[File:Black-footed Rock-wallaby(small).jpg|thumb|right|250 px]] [[File:Wildflowers1218.jpg|thumb||right|250 px]] У слабей веґетациї парку жию 22 файти автохтоних цицарох: динґо, червени кенґур, скочимиша (цицар глодар зоз длугокима заднїма ногами з помоцу хторих скака подобнє як кенґур), даскельо файти пергачох и други, алє и даскельо увежени файти: ґамила, [[Лїшка|лїшка,]] домашня миша и польски [[Заяц|заяц.]] У парку жию и вецей як 150 файти птицох, алє и 5 файти австралийских шмикачох. Векшина рошлїнох хтори рошню у националним парку ридки файти и ендемични, а даєдни файти хтори рошню и у других часцох Австралиї у тим парку су загрожени. == Еколоґия == Национални парк спада до найзначнєйших шветових екосистемох сушних подручох. Як резерват биосфери, у рамикох Унесковей програми Чловек и биосфера, придружує ше ґу ґрупи найменєй 11 других [[Резерват природи|резерватох]] у Австралиї и медзинародней мрежи хторим циль очуванє главних типох екосистеми на [[Планета|планети]] Жеми. == Управа парку == Зоз националним парком Улуру – Ката Т'юта управя народ Ананґу (заєднїцка назва за вецей ґрупи Абориджинох хтори жию на ширшим подручу тей часци Австралиї). За тот народ камена гора Улуру (стара назва Ayers Rock) святе место, нєшка и национални символ, а тиж так представя и єден з найтаїнственших и найинтересантнєйших ґеолоґийних феноменох на швеце. Приступ и фотоґрафованє того и околних святих местох забранєни. Тот камени брег настал пред 500 милиони роками, високи є 240 [[Метер|метери]] и ма обсяг коло 10 км зоз велїма пещерами и дзирами при дну. З одлуку управи, рушанє туристох ше огранїчує на подруче єдней [[Драга|драги]] коло Улуру, єдней пещери и пендранє на верх тей гори. На тей драги єст одредзени места за паркованє превозкох, так же розпатрац природу мож лєм на тих местох. Правила справованя барз строги, а за нєпочитованє ше вирека високи пенєжни кари. Забранєни науково виглєдованя и бранє материялу зоз тла. Уход дошлєбодзени ґрупи людзох у хторей єст лєм до 15 особи. Найважнєйше туристичне место Джулара (Yulara), а збудоване є як база за нащивительох [[Национални парк|националного парку]]. Оддалєне є 20 км од шветово познатого монолиту Улуру и наменєне є як центер зоз подполну услугу туристом. == Ґалерия == <gallery style="text-align:center;"> Файл:Uluru1_2003-11-21.jpg|Гора Улуру Файл:TreesUpUluru.JPG|Попатрунок зоз [[Воздух|воздуху]] на Улуру Файл:Uluru_2.JPG|Рисунки Абориджинох Файл:Schema_Kata_Tjuta_Uluru.png|Шематски приказ ґеолоґийно повазаних стинох Улуру и Ката Т′юта Файл:Kata Tjuta at sunset (October 2009).jpg|Гора Ката Т′юта </gallery> == Литература == * Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, ''Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati'', Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 360—363 == Вонкашнї вязи == *[http://australien-info.com/yulara/ Opis parka i njegove znamenitosti], ''australien-info.com'' == Референци == g0soq2xml9vt78i4f4f2ofwbq5eb3td Любомир Загорянски 0 3257 19996 19941 2026-07-19T14:19:19Z Minorax 71 19996 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #F8DE7E; | header1 =<big> Любомир Загорянски </big> | label2 = | data2 = Ту будзе Фотка.jpg | header3 = Особни податки | label4 = Назвиско | data4 = | label5 = Датум народзеня | data5 =12. априлa 1958. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Професия | data7 = професор физичного воспитаня | header8 = Музична робота | label9 = Активни период | data9 = 1986— ище тирва | label10 = Жанр | data10 = композитор, музичар, автор текстох за композициї. | label11 = Инструмент | data11 = Примка, ґитара | label12 = Наукови ступень | data12 = | label13 = Видавательна хижа | data13 = | label14 = Жанри | data14 = | label15 = Поховани | data15 = | label16 = Припознаня | data16 = }} '''Любомир Загорянски''' (*[[12. април]] 1958), [[професор]] физичного воспитаня, [[композитор]], [[музичар]], автор текстох за [[Композиция|композициї]]. == Биоґрафия == Любомир Загорянски ше народзел 12. априла 1958. року у [[Вербас|Вербаше]]. Оцец Йовґен и мац Мария родз. Олеяр. Мал младшого брата Владимира хтори погинул у транспортним нєщесцу. Основну школу Любомир закончел у [[Коцур|Коцуре]], ґимназию ''Жарко Зренянин'' [[Вербас]] закончел у видвоєних оддзелєньох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], а Факултет физичней култури у Новим Садзе и здобул званє професор физичного воспитаня. Першу службу достал 1983. року у Основней школи ''Светозар Милетич'', а вец 1985. року у Основней школи ''Вук Стефанович Караджич'' у Србобрану, потим 1985-1986. року робел у Центру за физичну културу у Вербаше як орґанизатор спортскей рекреациї. После того, у периодзе 1986-1993. рок робел як наставнїк физичней култури у [[Равне Село|Равним Селу]], та од 1993. по 2007. рок у Штреднєй школи ''4. юлий'' у Вербаше як професор физичного воспитаня. Од 2007. року робел у Коцуре, у Основней школи Братство-єдинство, тиж як професор физичного воспитаня. Попри роботи у школи вон тримал и секцию за женски фодбал, а єден час водзел и одбойкашску женску секцию у Коцуре, котра була барз успишна. Зоз ОШ ''Братство-єдинство'' Любомир 2018. року пошол до пензиї. Любомир Загорянски оженєти зоз Єлену родз. Будински зоз Руского Керестура, маю двох синох, Педю и Желька. Зоз [[Подзелєнє музики|музику]] ше Любомир Загорянски почал занїмац 1984. року. Теди почал грац на примки у КУД ''Жатва''. Кед уж добре овладал зоз тим [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]], почал грац полни два роки и на свадзбох зоз Фитькошовима гудацми. Од 1986. року постал член составу ''Тройка'', грал у бенду ''Баґрен били'', а од 2007. року грал на [[Ґитара|ґитари]] у оркестру ''Дюла и приятелє'' у котрим грали старши и вельо искуснєйши музичаре як цо Силвестер Иґрачки Иґи, Драґан Стоянович, Дюла Байор и Яким Бесерминї. (фотка) Силвестер Иґрачки - Иґи, Драґан Стоянович, Дюла Байор, Яким Бесерминї Кимчо и Любомир Загорянски. Свойо композициї на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивал Червена ружа]] и на Червене пупче почал посилац 1989. року, найчастейше на свойо власни тексти. Писал и компоновал писнї у народним духу, забавни и писнї за дзеци. Од 1995. року участвовал и на фестивалу Ружова заградка. По тераз викомпоновал коло 60 писнї у народним, забавним духу и писнї за дзеци. Писнї поряднє обявйовал у Ерату над Куцуром/Коцуром. {| class="wikitable" |+ ! colspan="9" | === Композициї Любомира Загорянского хтори виведзени на фестивалох === |- |'''Чис.''' |'''Рок''' |'''<big>У народним духу</big>''' |'''Автор текста''' | |'''Чис.''' |'''Рок''' |'''<big>Червене пупче</big>''' |'''Автор текста''' |- |1. |1989. |Майски валцер |Михайло Зазуляк | rowspan="16" | |1. |1989. |Ноцни бал |Михайло Зазуляк |- |2. |1990. |Мила ми писала |Любомир Загорянски |2. |1990. |Петнацрочним | align="center"| " |- |3. |1991. |Стари любови | align="center"| " |3. |1991. |Когутово бриґи | align="center"| " |- |4. |1994. |Мацерово писмо | align="center"| " |4. |1994. |Купанє |Серафина Макаї |- |5. |1995. |Писня гудака |Мария Ковач |5. |1995. |Спреведлїви Владко |Любомир Загорянски |- |6. |1996. |Стари пайташе |Любомир Загорянски |6. |1996. |Жадам |Серафина Макаї |- |7. |1997. |[https://www.youtube.com/watch?v=Ys-IqSyivY8&pp=ygUOTmplYm8gaSBodml6ZGk%3D Нєбо и гвизди] | align="center"| " |7. |1997. |Перша любов | align="center"| " |- |8. |1998. |Заграй, гудаку |Серафина Макаї |8. |1997. |Нє знал сом |Б. Тимотиєвич / И.Гарди-Ковачевич |- |9. |2001. |[https://www.youtube.com/watch?v=ZKR7PMaWCDg&pp=ygUNUGlzbmphIEtvY3VydQ%3D%3D Писня Коцуру] |Любомир Загорянски |9. | | | |- |10. |2002. |Перше щесце |Любомир Загорянски |10. | | | |- |11. |2003. |Прецо, мила моя | align="center"| " |11. | | | |- |12. |2004. |Сцем ци повесц | align="center"| " |12. | | | |- |13. |2006. |Пребач, мили | align="center"| " |13. | | | |- |14. |2008. |[https://www.youtube.com/watch?v=-cC8EUPPLrI&pp=ygUPxIxsb3ZlayBpIMW-ZW5h0gcJCZkLAYcqIYzv Чловек и жена] |Владимир Бесерминї |14. | | | |- ! <div style="text-align: center;">colspan="4" |<big>У забавним духу</big> | | | | |- |1. |1990. |Врац ше, врац |Любомир Загорянски | | | | |- |2. |1991. |Пребач | align="center"| " | | | | | |- |3. |1992 |Пожадам |Михайло Зазуляк | | | | | |- |4. |1994. |[https://www.youtube.com/watch?v=DIhFPCR9vo0&pp=ygUURHplIG5haiBjZSBwb2hsamVkYW0%3D Дзе най це поглєдам] |Любомир Загорянски | | | | | |- |5. |1995. |Падайце дижджи априлски |Мария Ковач | | | | | |- |6. |1996. |Ярня ноц |Любомир Загорянски | | | | | |- |7. |1997. |Молитва | align="center"| " | | | | | |- |8. |1998. |Давно було | align="center"| " | | | | | |- |9. |2001. |Саша |Серафина Макаї | | | | | |- |10. |2003. |Любовни смуток |Мирослав Малїк | | | | | |} 9. 1998. Весели витрик Мария С. Горняк 10. 2001. Тот мой мали Любомир Загорянски 11. 2003. Бридки слова Любомир Загорянски 12. 2006. Родзени дзень Ксения Палатинус 13. 2006. Моєй мамочки Яким Олеяр 14. 2007. Найвекша родзина Мелания Римар Ружова заградка 1. 1994. Гварели за нас Серафина Макаї 2. 1997. [https://www.youtube.com/watch?v=htkBxaA_Fo8&pp=ygUNSHZhcmphIGxqdWR6ZQ%3D%3D Гваря людзе] Любомир Загорянски 3. 1998. Гей, леґинє Любомир Загорянски 4. 1999. [https://www.youtube.com/watch?v=XtG43o7BxS8&pp=ygUSWmHFoXBpdmFqY2UgaHVkYWNp Зашпивайце, гудаци] Любомир Загорянски 5. 2004. За тебе Любомир Загорянски 6. 2005. [https://www.youtube.com/watch?v=LaQliv1Xpu8&pp=ygUXUGlzbmphIHN0YXJvbXUgaHVkYWtvdmk%3D Писня o старому гудакови] Любомир Загорянски 7. 2006. [https://www.youtube.com/watch?v=zNaQ5itMLOI&pp=ygUWQm_FvmUgemHEjXV2YWogcGFyYXN0YQ%3D%3D Боже, зачувай параста] Любомир Загорянски Автор текста Автор музики 1. 2002. Моя мамочка (Пупче) Юлиян Рамач-Чамо 2. 2006. Свадзебни дзень (забавни) Юлиян Рамач-Чамо 3. 2006. Чаривне путованє (Пупче) Юлиян Рамач-Чамо == Литература == == Вонкашнї вязи == * злк, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%a1%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82-%d0%b8-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b8%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d0%be-%d0%bf%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d1%83/ Спорт и музика - плєцо попри плєцу], Рутенпрес, 23. май 2018. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Любомир Загорянски (биоґрафия и список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 498. * [https://zavod.rs/shvetochna-akademiya-otrimana-u-verbashe/ Шветочна академия отримана у Вербаше], вебсайт Заводу за културу Руснацох, zavod.rs. * [https://dunavtelevizija.rs/vest/14993/obelezeno-260-godina-obrazovanja-u-kucuri Obeleženo 260 godina obrazovanja u Kucuri], Dunav Televizija, dunavtelevizija.rs, 22. decembar 2025. * Ан. Медєши [https://www.ruskeslovo.com/ruska-matka-preslavela-35-rocnjicu-od-snovanja/ Руска матка преславела 35-рочнїцу од снованя], Рутенпрес, 29. децембер 2025. == Референци == a0bf0lxr07offog8ploo4lbfrv2re8o Гистеректомия 0 3265 19964 2026-07-19T14:03:17Z Olirk55 19 Нова страница: Гистеректомия то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц подп… 19964 wikitext text/x-wiki Гистеректомия то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”). Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то ендометриоза, нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.[1] Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя. [2] Референци 1. „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”. ihpi.umich.edu (на језику: енглески). Приступљено 25. 6. 2022. 2.  Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). . „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”. Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. ISSN 1743-4440. doi:10.1586/17434440.5.4.437. Вонкашнї вязи  Хистеректомија на веб-сайту  Curlie  (язик: английски)  MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy  Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies  Архивирано  на веб- сайту Wayback Machine (14. септембер 2017)  Hudson&amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery cb8xdt1m7kw1rtecf8w3lzhch8y4l3l 20011 19964 2026-07-19T14:44:10Z Olirk55 19 Форматированє бока и референцох, вонкашнїх вязох 20011 wikitext text/x-wiki '''Гистеректомия''' то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц: • подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або • часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”). Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то ендометриоза, нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.[1] Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя. [2] == Литература == * Miller CE. Myomectomy. Comparison of open and laparoscopic techniques. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;27(2):407-20. * Акушерство та гінекологія: у 4 томах. — Том 4. Оперативна гінекологія: підручник (ВНЗ IV р. а.) / В.М. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, І.З. Гладчук та ін.; за ред. В.М. Запорожана. - К.:Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2014. - 696 с. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175053065 <nowiki>ISBN 978-617-505-306-5</nowiki>] (Розділ 15. Гістеректомія, С.322-347) == Референци == # https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”. ihpi.umich.edu (на језику: енглески). Приступљено 25. 6. 2022. #  Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1743-4440.  https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437. == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Medicine/Medical_Specialties/Obstetrics_and_Gynecology/Gynecology/Hysterectomy/ Хистеректомија]  на веб-сайту  [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie]  (язик: анґлийски) * https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy * [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies] [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Архивирано]  на веб- сайту Wayback Machine (14. септембер 2017) * https://www.ftmguide.org/grs.htmlHudson&amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery * https://en.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus {{MedlinePlusEncyclopedia|002915|Hysterectomy}} [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] g21o04qyfybrzvz5y33l4mqr74gcub5 20016 20011 2026-07-19T15:18:21Z ОленкаБТ 1579 Referenci 20016 wikitext text/x-wiki '''Гистеректомия''' то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц: • подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або • часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”). Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то ендометриоза, нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.<ref>[https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”.] ihpi.umich.edu (на језику: енглески). Приступљено 25. 6. 2022.</ref> Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя. <ref>Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). [https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.]  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj] ISSN 1743-4440.  [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437.]</ref> == Литература == * Miller CE. Myomectomy. Comparison of open and laparoscopic techniques. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;27(2):407-20. * Акушерство та гінекологія: у 4 томах. — Том 4. Оперативна гінекологія: підручник (ВНЗ IV р. а.) / В.М. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, І.З. Гладчук та ін.; за ред. В.М. Запорожана. - К.:Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2014. - 696 с. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175053065 <nowiki>ISBN 978-617-505-306-5</nowiki>] (Розділ 15. Гістеректомія, С.322-347) == Референци == # https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”. ihpi.umich.edu (на језику: енглески). Приступљено 25. 6. 2022. #  Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1743-4440.  https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437. == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Medicine/Medical_Specialties/Obstetrics_and_Gynecology/Gynecology/Hysterectomy/ Хистеректомија]  на веб-сайту  [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie]  (язик: анґлийски) * https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy * [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies] [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Архивирано]  на веб- сайту Wayback Machine (14. септембер 2017) * https://www.ftmguide.org/grs.htmlHudson&amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery * https://en.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus {{MedlinePlusEncyclopedia|002915|Hysterectomy}} [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] 3r83k2r4ehk85x92px619ugd3t511z8 20017 20016 2026-07-19T15:20:36Z Olirk55 19 20017 wikitext text/x-wiki '''Гистеректомия''' то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц: • подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або • часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”). Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то ендометриоза, нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.[1] Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя. [2] История Перша ваґинална гистеректомия пре пролапс плоднїци виведзена 1861. року виведол ю С. Чеопин. Мартин зоз Нємецкей описал першу ваґиналну гистеректомию зоз комплетну колпектомию 1898. року у ЗАД, Ґ. М. Едебохолс виведол першу гистероколпектомию зоз одстраньованьом додаткох плоднїци пре пролапс 1901. року <ref>Методи лікування жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів. В.В. Мехедко, О.В. Котов //Жіночий лікар. - №2, 2009. - С.23 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200219122858/http://z-l.com.ua/ua/article/283|date=19 лютого 2020}}{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200219122858/http://z-l.com.ua/ua/article/283|date=19 лютого 2020}} Ел.джерело</ref>[1]. 1989. року, першу лапараскопийну гистеректомию виведол Райх Х. == Литература == * Miller CE. Myomectomy. Comparison of open and laparoscopic techniques. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;27(2):407-20. * Акушерство та гінекологія: у 4 томах. — Том 4. Оперативна гінекологія: підручник (ВНЗ IV р. а.) / В.М. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, І.З. Гладчук та ін.; за ред. В.М. Запорожана. - К.:Всеукраїнське спеціалізоване видавництво „Медицина”, 2014. - 696 с. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175053065 <nowiki>ISBN 978-617-505-306-5</nowiki>] (Розділ 15. Гістеректомія, С.322-347) == Референци == # https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”. ihpi.umich.edu (на језику: енглески). Приступљено 25. 6. 2022. #  Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1743-4440.  https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437. == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Medicine/Medical_Specialties/Obstetrics_and_Gynecology/Gynecology/Hysterectomy/ Хистеректомија]  на веб-сайту  [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie]  (язик: анґлийски) * https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy * [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies] [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Архивирано]  на веб- сайту Wayback Machine (14. септембер 2017) * https://www.ftmguide.org/grs.htmlHudson&amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery * https://en.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus {{MedlinePlusEncyclopedia|002915|Hysterectomy}} [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] e79mlnub8is1b56npy6gjg04xv3l3pb 20020 20017 2026-07-19T15:44:53Z ОленкаБТ 1579 Референци и подробносци 20020 wikitext text/x-wiki '''Гистеректомия''' то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц: • подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або • часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”). Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то ендометриоза, нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.[1] Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя. [2] История Перша ваґинална гистеректомия пре пролапс плоднїци виведзена 1861. року виведол ю С. Чеопин. Мартин зоз Нємецкей описал першу ваґиналну гистеректомию зоз комплетну колпектомию 1898. року у ЗАД, Ґ. М. Едебохолс виведол першу гистероколпектомию зоз одстраньованьом додаткох плоднїци пре пролапс 1901. року <ref>Методи лікування жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів. В.В. Мехедко, О.В. Котов //Жіночий лікар. - №2, 2009. - С.23 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200219122858/http://z-l.com.ua/ua/article/283|date=19 лютого 2020}}{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200219122858/http://z-l.com.ua/ua/article/283|date=19 лютого 2020}} Ел.джерело</ref>[1]. 1989. року, першу лапараскопийну гистеректомию виведол Райх Х. == Литература == * Miller CE. Myomectomy. Comparison of open and laparoscopic techniques. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;27(2):407-20. * Акушерство та гінекологія: у 4 томах. — Том 4. Оперативна гінекологія: підручник (ВНЗ IV р. а.) / В.М. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, І.З. Гладчук та ін.; за ред. В.М. Запорожана. - К.:Всеукраїнське спеціалізоване видавництво „Медицина”, 2014. - 696 с. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175053065 <nowiki>ISBN 978-617-505-306-5</nowiki>] (Розділ 15. Гістеректомія, С.322-347) == Референци == # [https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”.] ihpi.umich.edu (на језику: енглески). Приступљено 25. 6. 2022. #  Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). [https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.]  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1743-4440.  https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437.] == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Medicine/Medical_Specialties/Obstetrics_and_Gynecology/Gynecology/Hysterectomy/ Хистеректомија]  на веб-сайту  [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie]  (язик: анґлийски) * [https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy] * [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies] [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Архивирано]  на веб- сайту Wayback Machine] (14. септембер 2017) * [https://www.ftmguide.org/grs.htmlHudson&amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery] * [https://en.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus {{MedlinePlusEncyclopedia|002915|Hysterectomy}}] [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] jz4iknblv568m259v5syk73mqmhh1gm 20028 20020 2026-07-19T21:27:41Z Olirk55 19 Референци, Вонкашнї вязи 20028 wikitext text/x-wiki '''Гистеректомия''' то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц: • Подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або • Часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”). Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то ендометриоза, нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.<ref>[https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”.] ihpi.umich.edu (на язику: анґлийским). Приступљено 25. 6. 2022.</ref> Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя.<ref>Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). [https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.]  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1743-4440.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437.]</ref> == История == Перша ваґинална гистеректомия пре пролапс плоднїци виведзена 1861. року виведол ю С. Чеопин. Мартин зоз Нємецкей описал першу ваґиналну гистеректомию зоз комплетну колпектомию 1898. року у ЗАД, Ґ. М. Едебохолс виведол першу гистероколпектомию зоз одстраньованьом додаткох плоднїци пре пролапс 1901. року <ref>Методи лікування жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів. В.В. Мехедко, О.В. Котов //Жіночий лікар. - №2, 2009. - С.23 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Webarchive]19 лютого 2020 Ел.джерело</ref>. 1989. року, першу лапараскопийну гистеректомию виведол Райх Х.<ref>ГОЛУБЕНКО М.Ю. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТИХ ТА ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ГІСТЕРЕКТОМІЙ] [https://web.archive.org/web/20220215022716/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2F2001%2F01gmyvlg.ziphttps://web.archive.org/web/20220215022716/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2F2001%2F01gmyvlg.zip Архівовано] 15 лютого 2022 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]/Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. - Одеса, 2001. - 20 с. (С.3)]</ref> == Литература == * Miller CE. Myomectomy. Comparison of open and laparoscopic techniques. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;27(2):407-20. * Акушерство та гінекологія: у 4 томах. — Том 4. Оперативна гінекологія: підручник (ВНЗ IV р. а.) / В.М. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, І.З. Гладчук та ін.; за ред. В.М. Запорожана. - К.:Всеукраїнське спеціалізоване видавництво „Медицина”, 2014. - 696 с. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175053065 <nowiki>ISBN 978-617-505-306-5</nowiki>] (Розділ 15. Гістеректомія, С.322-347) == Вонкашнї вязи == * [https://curlie.org/Health/Medicine/Medical_Specialties/Obstetrics_and_Gynecology/Gynecology/Hysterectomy/ Хистеректомија]  на веб-сайту  [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie]  (язик: анґлийски) * [https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy] * [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies] [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Архивирано] на веб-сайту Wayback Machine] (14. септембер 2017) * [https://www.ftmguide.org/grs.htmlHudson&amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery] * [https://en.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlusEncyclopedia|002915| Hysterectomy] {{Commons}} == Референци == [[Катеґория:Медицина]] [[Катеґория:Ґинеколоґия]] es60sdokvze5mmrmz5oigh2tlnx831a 1. юний 0 3266 20010 2026-07-19T14:43:08Z Keresturec 18 Нова страница: '''1. юний''' — 152. дзень у року (153. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 213 днї. Подїї 1479 — Основани универзитет у Копенгаґену. 1792 — Кентаки приступел до ЗАД як 15. держава. 1866 — [[Коцур]] достал пошту, хтора була у будинку та… 20010 wikitext text/x-wiki '''1. юний''' — 152. дзень у року (153. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 213 днї. Подїї 1479 — Основани универзитет у Копенгаґену. 1792 — Кентаки приступел до ЗАД як 15. держава. 1866 — [[Коцур]] достал пошту, хтора була у будинку такволаней Валалскей хижи. Пошвидко Пошта мала и Морзеов телеґраф и индукторску централу. После Другей шветовей войни пошта преселєна, а 1972. року добудована нова часц будинка и автоматизована телеґрафско-телефонска вяза. 1913 — почало ше посилац радиосиґнали точного часу GMT у шветовим 1980 — Порушана кабловска телевизийна мрежа Си-Ен-Ен (Cable News Network – CNN), америцки 24-годзинови информативни канал у власнїцтве Ворнер Брос. Дискаверия (Warner Bros. Discovery). 1990 — Предсидателє Совєтского Союзу и ЗАД, Михаил Ґорбачов и Джордж Буш, подписали спорозуменє о законченю продукциї хемийного оружия и знїщованю резервох того оружия до 1992. року. Шветови дзень млєка запровадзела Орґанизация за поживу и польопривреду (Food and Agriculture Organization – FAO) Зєдинєних нацийох. Народзени 1926 — [[Мерилин Монро]], америцка филмска ґлумица. 1936 — [[Мирон Жирош]] (*1. юний 1936—†29. новембер 2016), просвитни роботнїк, новинар, публицист и наукови виглєдовач. 1938 — [[Свен Ґуставсон|Свен Роналд Ґуставсон]] шв. Sven Ronald Gustavsson (*1. юний 1938—†12. фебруар 2013), шведски линґвиста, слависта, виглєдовач ткв. малих язикох, универзитетски професор. 1951 — [[Дюра Дудаш]] (*1. юний 1951—†16. марец 2015), длугорочни музични редактор и совитнїк Радио Нового Саду, єден з фундаментаторох фестивала Ружова заградка. Умарли 1912 — Юлий Фирцак, владика Мукачовского грекокатолїцкого владичества. 2025 — Проф. др [[Василь Ябур]] (*28. октобер 1936—†1. юний 2025), визначни русински линґвиста, педаґоґ, єден з двох главних кодификаторох русинского язика у Словацкей. m8cky2g350o9rd718uk0j15e431j9jo 20023 20010 2026-07-19T16:06:00Z Olirk55 19 Ушорйованє 20023 wikitext text/x-wiki '''1. юний''' — 152. [[дзень]] у року (153. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 213 днї. == Подїї == * 1479 — Основани универзитет у Копенгаґену. * 1792 — Кентаки приступел до ЗАД як 15. держава. * 1866 — [[Коцур]] достал пошту, хтора була у будинку такволаней Валалскей хижи. Пошвидко Пошта мала и Морзеов телеґраф и индукторску централу. После Другей шветовей войни пошта преселєна, а 1972. року добудована нова часц будинка и автоматизована телеґрафско-телефонска вяза. * 1913 — почало ше посилац радиосиґнали точного часу GMT у шветовим * 1980 — Порушана кабловска телевизийна мрежа Си-Ен-Ен (''Cable News Network – CNN''), америцки 24-годзинови информативни канал у власнїцтве Ворнер Брос. Дискаверия (''Warner Bros. Discovery''). * 1990 — Предсидателє Совєтского Союзу и ЗАД, Михаил Ґорбачов и Джордж Буш, подписали спорозуменє о законченю продукциї хемийного оружия и знїщованю резервох того оружия до 1992. року. * Шветови дзень млєка запровадзела Орґанизация за поживу и польопривреду (''Food and Agriculture Organization – FAO'') Зєдинєних нацийох. == Народзени == * 1926 — [[Мерилин Монро]], америцка филмска ґлумица. * 1936 — [[Мирон Жирош]] (*1. юний 1936—†29. новембер 2016), просвитни роботнїк, новинар, публицист и наукови виглєдовач. * 1938 — [[Свен Ґуставсон|Свен Роналд Ґуставсон]] шв. ''Sven Ronald Gustavsson'' (*1. юний 1938—†[[12. фебруар]] 2013), шведски линґвиста, слависта, виглєдовач ткв. малих язикох, универзитетски [[професор]]. * 1951 — [[Дюра Дудаш]] (*1. юний 1951—†[[16. марец]] 2015), длугорочни музични редактор и совитнїк Радио Нового Саду, єден з фундаментаторох фестивала Ружова заградка. == Умарли == * 1912 — Юлий Фирцак, владика Мукачовского грекокатолїцкого владичества. * 2025 — Проф. др [[Василь Ябур]] (*28. октобер 1936—†1. юний 2025), визначни русински линґвиста, педаґоґ, єден з двох главних кодификаторох русинского язика у Словацкей. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:1.юний]] [[Катеґория:Юний]] 306987y714wsy5v8yq0mzh1gjz6tw1c 2. юний 0 3267 20012 2026-07-19T14:53:18Z Keresturec 18 Нова страница: '''2. юний''' — 153. дзень у року (154. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 212 днї. Подїї 1790 — У Новим Садзе отворена перша кнїжкарня, власнїк бул Емануел Янкович. 1847 — Першираз на орґульох виведзена композиция Свадзебни мар… 20012 wikitext text/x-wiki '''2. юний''' — 153. дзень у року (154. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 212 днї. Подїї 1790 — У Новим Садзе отворена перша кнїжкарня, власнїк бул Емануел Янкович. 1847 — Першираз на орґульох виведзена композиция Свадзебни марш [[Феликса Менделсона]] на єдним винчаню у церкви святого Петра у Тивертону у Анґлиї. 1848 — у Праги почал з роботу Славянски Конґрес. 1900 — Першираз успишно демонстрована лєтачка цепелин, хтору розвил ґроф Фердинанд фон Цепелин. 1904 — Народзел ше америцки олимпийски шампион у плїваню и филмски ґлумец [[Джони Вайсмилер]] (Фрайфорд, Банат, нєшка Румуния, 2. юний 1904 – Акапулко, Мексико, 20. януар 1984). Перши преплївал сто метери за менєй од минути. Освоєл три златни медалї на Олимпийских бавискох 1924. року и два 1928. року. Як ґлумец є познати по главних улогох у филмох о Тарзанови. 1953 — [[Елизабета II]] у Вестминстерскей катедрали у Лондону корунована за кралїцу Велькей Британиї и Сиверней Ирскей. Народзени 1860 — [[Микола Ґубаш]] (*2. юний 1860—†12. юний 1909), учитель, дзияк, културно-просвитни дїяч, национални будитель Коцурцох. 1912 — Иван Ковач, русински правнїк, политичар и педаґоґ. 1939 — Иван Бровди, русински скулптор и маляр, ношитель честних титулох. 1951 — [[Владимир Горняк]] (*2. юний 1951—†17. децембер 2025), єден зоз замеркованших рок музичарох у Руским Керестуре, соло-ґитариста и снователь даскелїх рок ґрупох. Умарли 1882 — [[Джузепе Ґарибалди]], народни вожд и герой войни хтора водзела ґу твореню Кральовини Италиї. 1955 — Юрий Гойда, поета и публициста на Подкарпатскей Руси и у України. 2018 — [[Мирон Будински]], (*19. фебруар 1931—†2. юний 2018), културни дїяч, писатель и професор медзи Руснацами у Войводини. ig9xugq6d8uv4wcse1qcj4yv7gf2v37 20021 20012 2026-07-19T15:52:11Z Olirk55 19 Ушорйованє 20021 wikitext text/x-wiki '''2. юний''' — 153. [[дзень]] у року (154. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 212 днї. == Подїї == * 1790 — У Новим Садзе отворена перша кнїжкарня, власнїк бул Емануел Янкович. * 1847 — Першираз на орґульох виведзена композиция Свадзебни марш [[Феликса Менделсона]] на єдним винчаню у церкви святого Петра у Тивертону у Анґлиї. * 1848 — у Праги почал з роботу Славянски Конґрес. * 1900 — Першираз успишно демонстрована лєтачка цепелин, хтору розвил ґроф Фердинанд фон Цепелин. * 1904 — Народзел ше америцки олимпийски шампион у плїваню и филмски ґлумец [[Джони Вайсмилер]] (Фрайфорд, Банат, нєшка Румуния, 2. юний 1904 – Акапулко, Мексико, [[20. януар]] 1984). Перши преплївал сто [[Метер|метери]] за менєй од [[Минута|минути]]. Освоєл три златни медалї на Олимпийских бавискох 1924. року и два 1928. року. Як ґлумец є познати по главних улогох у филмох о Тарзанови. * 1953 — [[Елизабета II]] у Вестминстерскей катедрали у Лондону корунована за кралїцу Велькей Британиї и Сиверней Ирскей. == Народзени == * 1860 — [[Микола Ґубаш]] (*2. юний 1860—†12. юний 1909), учитель, дзияк, културно-просвитни дїяч, национални будитель Коцурцох. * 1912 — Иван Ковач, русински правнїк, политичар и педаґоґ. * 1939 — Иван Бровди, русински скулптор и маляр, ношитель честних титулох. * 1951 — [[Владимир Горняк]] (*2. юний 1951—†17. децембер 2025), єден зоз замеркованших рок музичарох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Солиста|соло]]-[[Ґитара|ґитариста]] и снователь даскелїх рок ґрупох. == Умарли == * 1882 — [[Джузепе Ґарибалди]], народни вожд и герой войни хтора водзела ґу твореню Кральовини Италиї. * 1955 — Юрий Гойда, [[поета]] и публициста на Подкарпатскей Руси и у України. * 2018 — [[Мирон Будински]], (*[[19. фебруар]] 1931—†2. юний 2018), културни дїяч, [[писатель]] и [[професор]] медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]] у [[Войводина|Войводини]]. b4ij7ew7qlqjbsmgyre3yoz42rnykzo 20024 20021 2026-07-19T16:28:34Z ОленкаБТ 1579 Упис категориї 20024 wikitext text/x-wiki '''2. юний''' — 153. [[дзень]] у року (154. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 212 днї. == Подїї == * 1790 — У Новим Садзе отворена перша кнїжкарня, власнїк бул Емануел Янкович. * 1847 — Першираз на орґульох виведзена композиция Свадзебни марш [[Феликса Менделсона]] на єдним винчаню у церкви святого Петра у Тивертону у Анґлиї. * 1848 — у Праги почал з роботу Славянски Конґрес. * 1900 — Першираз успишно демонстрована лєтачка цепелин, хтору розвил ґроф Фердинанд фон Цепелин. * 1904 — Народзел ше америцки олимпийски шампион у плїваню и филмски ґлумец [[Джони Вайсмилер]] (Фрайфорд, Банат, нєшка Румуния, 2. юний 1904 – Акапулко, Мексико, [[20. януар]] 1984). Перши преплївал сто [[Метер|метери]] за менєй од [[Минута|минути]]. Освоєл три златни медалї на Олимпийских бавискох 1924. року и два 1928. року. Як ґлумец є познати по главних улогох у филмох о Тарзанови. * 1953 — [[Елизабета II]] у Вестминстерскей катедрали у Лондону корунована за кралїцу Велькей Британиї и Сиверней Ирскей. == Народзени == * 1860 — [[Микола Ґубаш]] (*2. юний 1860—†12. юний 1909), учитель, дзияк, културно-просвитни дїяч, национални будитель Коцурцох. * 1912 — Иван Ковач, русински правнїк, политичар и педаґоґ. * 1939 — Иван Бровди, русински скулптор и маляр, ношитель честних титулох. * 1951 — [[Владимир Горняк]] (*2. юний 1951—†17. децембер 2025), єден зоз замеркованших рок музичарох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Солиста|соло]]-[[Ґитара|ґитариста]] и снователь даскелїх рок ґрупох. == Умарли == * 1882 — [[Джузепе Ґарибалди]], народни вожд и герой войни хтора водзела ґу твореню Кральовини Италиї. * 1955 — Юрий Гойда, [[поета]] и публициста на Подкарпатскей Руси и у України. * 2018 — [[Мирон Будински]], (*[[19. фебруар]] 1931—†2. юний 2018), културни дїяч, [[писатель]] и [[професор]] медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]] у [[Войводина|Войводини]]. [[Катеґория:2. юний]] [[Катеґория:Днї рока]] eb8558ll561hqfal9blvp0av5rfjr84 20029 20024 2026-07-20T01:36:30Z Keresturec 18 20029 wikitext text/x-wiki '''2. юний''' — 153. [[дзень]] у року (154. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 212 днї. == Подїї == * 1790 — У Новим Садзе отворена перша кнїжкарня, власнїк бул Емануел Янкович. * 1847 — Першираз на орґульох виведзена композиция Свадзебни марш [[Феликса Менделсона]] на єдним винчаню у церкви святого Петра у Тивертону у Анґлиї. * 1848 — у Праги почал з роботу Славянски Конґрес. * 1900 — Першираз успишно демонстрована лєтачка цепелин, хтору розвил ґроф Фердинанд фон Цепелин. * 1904 — Народзел ше америцки олимпийски шампион у плїваню и филмски ґлумец [[Джони Вайсмилер]] (Фрайфорд, Банат, нєшка Румуния, 2. юний 1904 – Акапулко, Мексико, [[20. януар]] 1984). Перши преплївал сто [[Метер|метери]] за менєй од [[Минута|минути]]. Освоєл три златни медалї на Олимпийских бавискох 1924. року и два 1928. року. Як ґлумец є познати по главних улогох у филмох о Тарзанови. * 1953 — [[Елизабета II]] у Вестминстерскей катедрали у Лондону корунована за кралїцу Велькей Британиї и Сиверней Ирскей. == Народзени == * 1860 — [[Микола Ґубаш]] (*2. юний 1860—†12. юний 1909), учитель, дзияк, културно-просвитни дїяч, национални будитель Коцурцох. * 1912 — Иван Ковач, русински правнїк, политичар и педаґоґ. * 1939 — Иван Бровди, русински скулптор и маляр, ношитель почесних титулох. * 1951 — [[Владимир Горняк]] (*2. юний 1951—†17. децембер 2025), єден зоз замеркованших рок музичарох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Солиста|соло]]-[[Ґитара|ґитариста]] и снователь даскелїх рок ґрупох. == Умарли == * 1882 — [[Джузепе Ґарибалди]], народни вожд и герой войни хтора водзела ґу твореню Кральовини Италиї. * 1955 — Юрий Гойда, [[поета]] и публициста на Подкарпатскей Руси и у України. * 2018 — [[Мирон Будински]], (*[[19. фебруар]] 1931—†2. юний 2018), културни дїяч, [[писатель]] и [[професор]] медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]] у [[Войводина|Войводини]]. [[Катеґория:2. юний]] [[Катеґория:Днї рока]] h8jjkpc8tcd5gwgcpt2wbqwx4ts2idw 3. юний 0 3268 20013 2026-07-19T14:55:00Z Keresturec 18 Нова страница: '''3. юний''' — 154. дзень у року (155. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 211 днї. Подїї 1888 — зоз Исланду рушела на ладї Язон шейсцчлена Нансенова експедиция на Ґренланд же би, як перши на швеце, прешли прейґ тей велькей лядов… 20013 wikitext text/x-wiki '''3. юний''' — 154. дзень у року (155. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 211 днї. Подїї 1888 — зоз Исланду рушела на ладї Язон шейсцчлена Нансенова експедиция на Ґренланд же би, як перши на швеце, прешли прейґ тей велькей лядовей пустинї. 1968 — У Беоґрадзе вибухли студентски демонстрациї, найвекши у Югославиї по Другей шветовей войни, чия причина бул огромни розкрок медзи стварносцу – вше векшим социялним розпасмованьом и оддальованьом од прокламованих идеалох – и урядову пропаґанду о социялней правди и водзацей улоги роботнїцкей класи у дружтве. Демонстрациї милиция розогнала з бруталну силу, а седмого дня протестох югославянски предсидатель Йосип Броз Тито явно потримал векшину студентских вимогох и обецал швидке вишлїдзованє после хторого буду карани виновнїки за насилство. Нїяке вишлїдзованє, медзитим, нє водзене. 2006 — Скупштина Чарней Гори преглашела нєзависносц и од теди урядово престала постояц Сербия и Чарна Гора. Нєшка Шветови дзень бициґлох. Преглашела го Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох у априлу 2018, року. Резолуция о Шветовим дню бициґлох препознава єдинсвеносц, длуговичносц и всестраносц бициґли, хтора уж два вики єдноставне, доступне, сиґурне и еколоґийно отримовне средство за превоженє. Народзени 1926 — Народзел ше [[Владимир Копчански]], просвитни роботнїк, културни дїяч, ґлумец и режисер аматер. Робел у Дюрдьове, Вербаше и Ґосподїнцох. 1931 — Народзел ше фоторепортер [[Йован Вайдл]] (Нови Сад, 3. юний 1931 – Нови Сад, 5. новембер 2011). Фотографске ремесло виучел при новосадскому фотоґрафови Радомирови Ґлишичови. Од 1955. року по пензионованє 1991. року робел як фоторепортер у новосадских дньових новинох Дневник. Фотоґрафовал сцени каждодньового живота Нового Саду, на пияцох, у школох, на спортских теренох, на улїцох и площох. Роботи обявйовал у домашнїх и странских новинох, два раз достал припознанє Златне око (1964, 1968), велї награди на рижних змаганьох, участвовал на рижних виставох, арґентинске здруженє фотоґрафох у Буенос Айресу наградзело го зоз специялну награду (1976), бул ношитель Повелї городу Нового Саду (1987). Умарли 1924 — [[Франц Кафка]], пражки писатель єврейского походзеня. 0zfep8dha7sdm2idq1lwv9b3l55agxk 20022 20013 2026-07-19T15:59:30Z Olirk55 19 Ушорйованє 20022 wikitext text/x-wiki '''3. юний''' — 154. [[дзень]] у року (155. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 211 днї. == Подїї == * 1888 — зоз Исланду рушела на ладї Язон шейсцчлена Нансенова експедиция на Ґренланд же би, як перши на швеце, прешли прейґ тей велькей лядовей пустинї. * 1968 — У Беоґрадзе вибухли студентски демонстрациї, найвекши у Югославиї по Другей шветовей войни, чия причина бул огромни розкрок медзи стварносцу – вше векшим социялним розпасмованьом и оддальованьом од прокламованих идеалох – и урядову пропаґанду о социялней правди и водзацей улоги роботнїцкей класи у дружтве. Демонстрациї милиция розогнала з бруталну силу, а седмого дня протестох югославянски предсидатель Йосип Броз Тито явно потримал векшину студентских вимогох и обецал швидке вишлїдзованє после хторого буду карани виновнїки за насилство. Нїяке вишлїдзованє, медзитим, нє водзене. * 2006 — Скупштина Чарней Гори преглашела нєзависносц и од теди урядово престала постояц [[Сербия]] и Чарна Гора. * Нєшка Шветови дзень [[Бициґла|бициґлох]]. Преглашела го Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох у априлу 2018, року. Резолуция о Шветовим дню бициґлох препознава єдинсвеносц, длуговичносц и всестраносц бициґли, хтора уж два вики єдноставне, доступне, сиґурне и еколоґийно отримовне средство за превоженє. == Народзени == * 1926 — Народзел ше [[Владимир Копчански]], просвитни роботнїк, културни дїяч, ґлумец и режисер аматер. Робел у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], [[Вербас|Вербаше]] и [[Ґосподїнци|Ґосподїнцох]]. * 1931 — Народзел ше фоторепортер [[Йован Вайдл]] (Нови Сад, 3. юний 1931 – Нови Сад, 5. новембер 2011). Фотографске [[ремесло]] виучел при новосадскому фотоґрафови Радомирови Ґлишичови. Од 1955. року по пензионованє 1991. року робел як фоторепортер у новосадских дньових новинох Дневник. Фотоґрафовал сцени каждодньового живота Нового Саду, на пияцох, у школох, на спортских теренох, на улїцох и площох. Роботи обявйовал у домашнїх и странских новинох, два раз достал припознанє Златне око (1964, 1968), велї награди на рижних змаганьох, участвовал на рижних виставох, арґентинске здруженє [[Фотоґраф|фотоґрафох]] у Буенос Айресу наградзело го зоз специялну награду (1976), бул ношитель Повелї городу Нового Саду (1987). == Умарли == * 1924 — [[Франц Кафка]], пражски [[писатель]] єврейского походзеня. [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:3. юний]] [[Катеґория:Днї рока]] 1k0tpuwyhbdutt5xesfy86x549pacty 20025 20022 2026-07-19T16:32:14Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 20025 wikitext text/x-wiki '''3. юний''' — 154. [[дзень]] у року (155. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 211 днї. == Подїї == * 1888 — зоз Исланду рушела на ладї Язон шейсцчлена Нансенова експедиция на Ґренланд же би, як перши на швеце, прешли прейґ тей велькей лядовей пустинї. * 1968 — У Беоґрадзе вибухли студентски демонстрациї, найвекши у Югославиї по Другей шветовей войни, чия причина бул огромни розкрок медзи стварносцу – вше векшим социялним розпасмованьом и оддальованьом од прокламованих идеалох – и урядову пропаґанду о социялней правди и водзацей улоги роботнїцкей класи у дружтве. Демонстрациї милиция розогнала з бруталну силу, а седмого дня протестох югославянски предсидатель Йосип Броз Тито явно потримал векшину студентских вимогох и обецал швидке вишлїдзованє после хторого буду карани виновнїки за насилство. Нїяке вишлїдзованє, медзитим, нє водзене. * 2006 — Скупштина Чарней Гори преглашела нєзависносц и од теди урядово престала постояц [[Сербия]] и Чарна Гора. * Нєшка Шветови дзень [[Бициґла|бициґлох]]. Преглашела го Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох у априлу 2018, року. Резолуция о Шветовим дню бициґлох препознава єдинсвеносц, длуговичносц и всестраносц бициґли, хтора уж два вики єдноставне, доступне, сиґурне и еколоґийно отримовне средство за превоженє. == Народзени == * 1926 — Народзел ше [[Владимир Копчански]], просвитни роботнїк, културни дїяч, ґлумец и режисер аматер. Робел у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], [[Вербас|Вербаше]] и [[Ґосподїнци|Ґосподїнцох]]. * 1931 — Народзел ше фоторепортер [[Йован Вайдл]] (Нови Сад, 3. юний 1931 – Нови Сад, 5. новембер 2011). Фотографске [[ремесло]] виучел при новосадскому фотоґрафови Радомирови Ґлишичови. Од 1955. року по пензионованє 1991. року робел як фоторепортер у новосадских дньових новинох Дневник. Фотоґрафовал сцени каждодньового живота Нового Саду, на [[Пияц|пияцох]], у школох, на спортских теренох, на улїцох и площох. Роботи обявйовал у домашнїх и странских новинох, два раз достал припознанє Златне око (1964, 1968), велї награди на рижних змаганьох, участвовал на рижних виставох, арґентинске здруженє [[Фотоґраф|фотоґрафох]] у Буенос Айресу наградзело го зоз специялну награду (1976), бул ношитель Повелї городу Нового Саду (1987). == Умарли == * 1924 — [[Франц Кафка]], пражски [[писатель]] єврейского походзеня. [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:3. юний]] [[Катеґория:Днї рока]] j3wpq6ko8zj3e30arqp45zhu9dms141 4. юний 0 3269 20014 2026-07-19T14:57:33Z Keresturec 18 Нова страница: '''4. юний''' — 155. дзень у року (156. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 210 днї. Подїї 1917 — Першираз додзелєна Пулицерова награда (Pulitzer Prize). Награду ше додзелює за найвекши доприношеня у новинарстве, литератури и компонов… 20014 wikitext text/x-wiki '''4. юний''' — 155. дзень у року (156. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 210 днї. Подїї 1917 — Першираз додзелєна Пулицерова награда (Pulitzer Prize). Награду ше додзелює за найвекши доприношеня у новинарстве, литератури и компонованю музики, а додзелює ю Универзитет Колумбия зоз Нюйорку. Мадярско-америцки новинар и видавач Джозеф Пулицер установел награду кед цали свой маєток до нашлїдства охабел Универзитету Колумбия. 1920 — Подписана Триянонска мировна догварка. 1994 — Першираз отримани Стретнуца руских школох у Бачинцох (Општина Шид, Срим). Стрeтнуца иницировали: Ирина Папуґа и Василь Мудри, члени Дружтва за руски язик, литературу и културу и Мирослав Бульчик, наставнїк зоз Шиду хтори теди, 1993/1994. школского року, орґанизовал годзини руского язика у Шидзе и Бачинцох. На пeршим стретнуцу, попри школярох зоз Бачинцох и Шиду и їх родичох, перши госци були школяре зоз Нового Саду и Вербасу зоз своїма наставнїцами Славку Сабадош и Славицу Мали. У роботней часци стретнуца участвовали и просвитни роботнїки – учителє хтори скорейших рокох отримовали наставу руского язика у сримских местох: Мелания и Василь Мудри, Славка Рогаль и Ксения Саламон зоз Шиду и Мария Ракич зоз Бачинцох, як и Никола Кнежевичи Вукадин Божович, теди директоре основних школох у Шидзе. Народзени 1908 — [[Владимир Полївка]] (*4. юний 1908—†1. септембер 1961), доктор права зоз Сорбони, правдиви руски интелектуалєц и спортски активиста. Умарли 2gh73v35tka5o5m5oq3t2vxp67n7c7m 20026 20014 2026-07-19T16:40:08Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, категория 20026 wikitext text/x-wiki '''4. юний''' — 155. [[дзень]] у року (156. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 210 днї. == Подїї == * 1917 — Першираз додзелєна Пулицерова награда (Pulitzer Prize). Награду ше додзелює за найвекши доприношеня у новинарстве, литератури и компонованю [[Музика|музики]], а додзелює ю Универзитет Колумбия зоз Нюйорку. Мадярско-америцки новинар и видавач Джозеф Пулицер установел награду кед цали свой маєток до нашлїдства охабел Универзитету Колумбия. * 1920 — Подписана Триянонска мировна догварка. * 1994 — Першираз отримани Стретнуца руских школох у [[Бачинци|Бачинцох]] (Општина [[Шид]], Срим). Стрeтнуца иницировали: Ирина Папуґа и [[Василь Мудри|Василь Мудри,]] члени [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] и Мирослав Бульчик, наставнїк зоз Шиду хтори теди, 1993/1994. школского року, орґанизовал годзини [[Руски язик|руского язика]] у Шидзе и Бачинцох. На пeршим стретнуцу, попри школярох зоз Бачинцох и Шиду и їх родичох, перши госци були школяре зоз Нового Саду и [[Вербас|Вербасу]] зоз своїма наставнїцами Славку Сабадош и Славицу Мали. У роботней часци стретнуца участвовали и просвитни роботнїки – учителє хтори скорейших рокох отримовали наставу руского язика у сримских местох: Мелания и Василь Мудри, Славка Рогаль и Ксения Саламон зоз Шиду и Мария Ракич зоз Бачинцох, як и Никола Кнежевичи Вукадин Божович, теди директоре основних школох у Шидзе. == Народзени == * 1908 — [[Владимир Полївка]] (*4. юний 1908—†1. септембер 1961), доктор права зоз Сорбони, правдиви руски интелектуалєц и спортски активиста. == Умарли == [[Катеґория:4. юний]] [[Катеґория:Днї рока]] jkoiv0o1c0xn3lt1jihdt7otgqx7a4g 5. юний 0 3270 20015 2026-07-19T14:59:21Z Keresturec 18 Нова страница: '''5. юний''' — 156. дзень у року (157. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 209 днї. Подїї 1915 — Жени у Данскей достали право гласа. 1969 — Запровадзена перша интернет вяза. 1972 — У Стокголме почала перша конференция Зєдинєних на… 20015 wikitext text/x-wiki '''5. юний''' — 156. дзень у року (157. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 209 днї. Подїї 1915 — Жени у Данскей достали право гласа. 1969 — Запровадзена перша интернет вяза. 1972 — У Стокголме почала перша конференция Зєдинєних нацийох, пошвецена проблемом защити и унапредзеню чловекового околїска. Нєшка Шветови дзень защити животного стредку. Медзинародни дзень защити животного стредку ше означує зоз рижнима активносцами и кампанями же би ше указало явносци на велї еколоґийни проблеми и потребу очуваня животного стредку. Програма Зєдинєних нацийох за животни стредок (УНЕП) од 1973. преросла до найвекшей ґлобалней платформи за ширенє свидомосци о защити животного околїска. Народзени 1819 — Народзени анґлийски астроном и математичар Джон Кауч Адамс (Лондон, 5. юний 1819 – Кембридж, 21. јануар 1892), бул професор на Универзитету у Кембриджу, хтори на основи нєправилносцох у рушаню Урана одредзел, скоро источашнє з Ирбеном Леверєом, драгу рушаня Нептуна. 1898 — Народзени поета и драмски писатель и театрални режисер [[Федерико Ґарсия Лорка]] (Шпания, 5. юний – Ґранада, Шпания, 19. авґуст 1936). Умарли 1910 — Америцки писатель О. Генри (Вилиям Сидни Портер), вельки майстор новели. 2006 — [[Владимир Бильня]] (*25. фебруар 1927—†5. юний 2006) - белетриста и историчар-публициста медзи югославянскима Русинами/Руснацами. 2007 — Гавриїл Мирошай, дириґент и хороводитель Старославянского грекокатолїцкого катедралного хору св. Йоана Хрестителя у Прешове. 2018 — [[Теодор Ґоч]], лемковски културни и дружтвени дїяч, снователь и вельорочни управитель Музея лемковскей култури у Зиндрановей. 13cxi8ya5owaolesjujh0021jnfv7mi 20027 20015 2026-07-19T16:53:34Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, подробносци, категория 20027 wikitext text/x-wiki '''5. юний''' — 156. [[дзень]] у року (157. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 209 днї. == Подїї == * 1915 — Жени у Данскей достали право гласа. * 1969 — Запровадзена перша интернет вяза. * 1972 — У Стокголме почала перша конференция Зєдинєних нацийох, пошвецена проблемом защити и унапредзеню чловекового околїска. * Нєшка Шветови дзень защити животного стредку. Медзинародни дзень защити животного стредку ше означує зоз рижнима активносцами и кампанями же би ше указало явносци на велї еколоґийни проблеми и потребу очуваня животного стредку. Програма Зєдинєних нацийох за животни стредок (УНЕП) од 1973. преросла до найвекшей ґлобалней платформи за ширенє свидомосци о защити животного околїска. == Народзени == * 1819 — Народзени анґлийски астроном и математичар Джон Кауч Адамс (Лондон, 5. юний 1819 – Кембридж, 21. јануар 1892), бул [[професор]] на Универзитету у Кембриджу, хтори на основи нєправилносцох у рушаню Урана одредзел, скоро источашнє з Ирбеном Леверєом, драгу рушаня Нептуна. * 1898 — Народзени [[поета]] и драмски [[писатель]] и театрални режисер [[Федерико Ґарсия Лорка]] (Шпания, 5. юний – Ґранада, Шпания, 19. авґуст 1936). == Умарли == *1910 — Америцки писатель О. Генри (Вилиям Сидни Портер), вельки майстор [[Новела|новели.]] * 2006 — [[Владимир Бильня]] (*[[25. фебруар]] 1927—†5. юний 2006) - белетриста и историчар-публициста медзи югославянскима Русинами/[[Руснаци Югославиї и радио|Руснацами.]] * 2007 — Гавриїл Мирошай, [[дириґент]] и хороводитель Старославянского грекокатолїцкого катедралного хору св. Йоана Хрестителя у [[Прешов|Прешове]]. * 2018 — [[Теодор Ґоч]], лемковски културни и дружтвени дїяч, снователь и вельорочни управитель [[Музей|Музея]] лемковскей култури у Зиндрановей. [[Катеґория:5. юний]] [[Катеґория:Днї рока]] g0fvkau8q3qborhdhghsrr4rzsb4hpu Аденомиоза 0 3271 20018 2026-07-19T15:27:04Z Olirk55 19 Нова страница: Аденомиоза то стан у хторим ше ткань шлїжацей скорочки плоднїци (ендометриюм) може розвиц у мускуловим пасме плоднїци (миометриюму). Найчастейше ше зявює при вецейродкох и при женох помедзи 36 и 45 роки. Звичайни симптом то предлужене, обилне менструалне кир… 20018 wikitext text/x-wiki Аденомиоза то стан у хторим ше ткань шлїжацей скорочки плоднїци (ендометриюм) може розвиц у мускуловим пасме плоднїци (миометриюму). Найчастейше ше зявює при вецейродкох и при женох помедзи 36 и 45 роки. Звичайни симптом то предлужене, обилне менструалне кирвавенє провадзене зоз зявеньом болю. [1] Розлика помедзи аденомиози и ендометриози Гоч аденомиоза и ендометриоза на перши погляд подобни хороти медзи нїма постої розлика. [2] При аденомиози ткань ендометриюма ше усадзує до околних мускулох плоднїци, док ше при ендометриози ендометриюм находзи звонка миометриюму и ендометриюму (ваєчнїки, вайцовод, лигаменти, гарло плоднїци, грубе и ценке черево, мочовод, ваґинални септум) Епидемиолоґия Новши податки указую же преваленция (частосц) ендометриози од 20 до 35%. [3] Етиология Виволач аденомиози нєпознати, гоч є повязани зоз розличнима траумами хтори у даякей хвильки можу пребиц преграду помедзи ендометриюму и миометриюму, як цо то царски рез, лигация вайцоводу, поруценє або гоч яка форма ваготносци. Єдена од причинох чом аденомиоза частейша при женох помедзи 35 и 50 роки старосци то вишок естроґену хтори присутни при женох у тим чаше. До 35 рокох жени углавним преставаю стваряц константне количество проґестерону, гормон хтори ше спроцивює анаболичним дїйствованю естроґену. Кед прейду 50-ти рок, пре початок менопаузи, жени преставаю продуковац одвитуюце количество естроґену, и од тих рокох меньша частосц ендометриози. Клинїчна слика У даєдних случайох симптоми аденомиози лєдво обачлїви або ше нє розликую од звичайних менструалних корчох або больох, док ше у 30% случайох нє зявюю симптоми. Найчастейши симптоми аденомиози то:  менораґия або гиперменорея – обилни и предлужени менструални кирвавеня,  дисменорея – боляца менструация,  метрораґия – нєпорядни и части кирвавеня розличного интензитету хтори нє повязани зоз менструацию,  корчи у бруху  боляца чувствительносц бруху пре повекшанє плоднїци  диспареуния – боляци одношеня Дияґноза Конєчна дияґноза аденомиози поставя ше лєм зоз гистолоґийним потвердзеньом, алє ше на аденомиозу може посумняц уж после ґинеколоґийного препатрунку. Гистопатолоґийне потвердзенє аденомиози Скорей одходу на препатрунок, женом хтори сумняю на аденомиозу ше предклада же би:  порядово записовали симптоми  провадзели тирванє и обсяг менструациї Ґинеколоґ скорей препатрунку перше вежнє анамнезу вязану за симптоми хтори ма хоротнїца и лїки хтори хасновала (а хтори би могли уплївовац на зявенє симптомох). Уж после першого физичного препатрунку обачує ше повекшанє плоднїци. После того ше виводза допольнююци випитованя. Ултразвукови препатрунок Тота метода може указац повекшану плоднїцу, розлики помедзи преднього и заднього мура плоднїци зоз вираженим загрубнуцом заднєй часци, инклузиї знука миометриюму (цисти, лакуни), поремеценя подмирйованя креви. Маґнетна резонантна томоґрафия Тота метода ше хаснує кед ултразвук нє може дац ясну и чисту слику плоднїци, прето же метода ма високу специфичносц и чувствительносц. Терапия Аденомиоза ше може цалком вилїчиц лєм зоз хирурґийним одстраньованьом плоднїци. Як аденомиоза реаґує на репродуктивни гормони, поступнє ше зменьшує после менопаузи кед ше зменьша и продукованє гормонох. При жени у репродуктивних рокох, зоз аденомиозу ше углавним може управяц зоз цильом же би ше обезпечело ублажованє больох, огранїчело напредованє процесу и зменьшало менструални кирвавеня. Лїки Нєстероидни антиинфламаторни лїки (НСАИЛ) Нєстероидни антиинфламаторни лїки як цо то ибупрофен и напроксен, углавним ше хасную вєдно зоз другима терапиями за ублажованє больох. НСАИЛ спричинюю продукованє простаґландину зоз зменьшованьом активносци ензиму циклооксиґенази. Указало ше же простаґландини першенствено одвичательни за дисменорею або боляци корчи у карлїци повязани зоз менструацию. Гормони и гормонални модулатори Интраутерини укладок або гормонална спирала хтора ошлєбодзує левонорґестрел, як цо то Мирена, ефикасни су третман за аденомиозу. [4] Вони зменшую симптоми виволуюци децидуализацию ендометриюму, зменшуюци або елиминованьом менструалного циклусу. [5] Попри того, помагаю у реґулованю естроґених рецепторох, прето же гормонални спирали зменшую зазберованє тканї у миометриюму. То доводзи до меншого менструалного кревоцеку, помага плоднїци же би ше правилнєйше контраховала и помага у зменшованю менструалних больох. Доказане же хаснованє гормоналней спирали при пациєнтох зоз аденомиозу зменьшує менструалне кирвавенє, поспишує анемию и уровень желєза, зменьшує боль, и резултує поспишованьом аденомиози зоз зменьшованьом плоднїци на медицинским знїманю. [5] [4] У кратким периодзе, при пациєнтох хтори можу толеровац гормоналну спиралу за лїченє аденомиози, настава злєпшованє симптомох и лєпши квалитет животу и социялни благостан у поровнаню зоз женами хтори подложни хистеректомиї. [5] Гормонални спирали окреме вигодни за особи хторим потребни ефикасни третман за їх аденомиозу, а же би и далєй отримали будуци потенциял плодносци. Найчастейши неґативни ефект гормоналней спирали то нєпорядни менструални кирвавеня. [5] Орални контрацептиви (контрацептийни средства) зменьшую менструални боль и кирвавеня повязани зоз аденомиозу. Тото може вимагац константну гормоналну терапию же би ше зменьшал або утаргнул менструални циклус. Орални контрацептик(в)и можу привесц и до краткотирвацей реґресиї аденомиози. Проґестерон або проґестини ше спроцивюю естроґену и спричинюю рост тканї ендометриюму. Така терапия може зменьшац або елиминовац менструацию на контроловани и реверзибилни способ. Проґестини то хемийни вариянти природного проґестерону. Аґонист гормонох хтори ошлєбодзує ґонадотропин (ҐнРХ) хасную ше за ублажованє симптомох повязаних зоз аденомиозу. Тоти лїки указали одредзени ефекти, медзитим по тераз вивершене релативно мале число виглєдованьох. [6]   Длуготирваце хаснованє аналоґох ҐнРХ часто повязана зоз чежкима неґативнима ефектами, траценє гусцини косцох и повекшани ризик од кардиоваскуларних хоротох, тоти лїки нє прилапююци за млади жени. [7] Хирурґия Хирурґийне лїченє аденомиози подзелєне на два катеґориї: поступки хтори чуваю плоднїцу и поступки хтори нє чуваю плоднїцу. Поступки хтори чуваю плоднїцу то хирурґийни операциї хтори нє уключую подполне хирурґийне одстраньованє плоднїци. Гоч даєдни поступки хтори чуваю плоднїцу можу уплївовац на злєпшованє плодносци або затримованя схопносци ношеня ваготносци до конца, други погоршую плодносц або доводза до подполней стерилносци. Поступки хтори нє чуваю плоднїцу, по дефинициї, уключую хирурґийне одстраньованє плоднїци, пошлїдок того то подполна нєплодносц. [5] Проґноза Аденомиоза ше нє трима як животно угрожуюца хорота, алє сиґурно може уплївовац на квалитет животу. Стан ше може на час одкриц на ґинеколоґийним препатрунку и успишно лїчиц. Опать ище  [[Ендометриоза]] Референци 1.  „Adenomiosis: MedlinePlus enciclopedia médica”. medlineplus.gov (на језику: шпански). Приступљено 2021-06-10. 2.  Culley, Lorraine; Law, Caroline; Hudson, Nicky; Denny, Elaine; Mitchell, Helene; Baumgarten, Miriam; Raine-Fenning, Nick (2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&amp;#39;s lives: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. PMID 23884896. doi:10.1093/humupd/dmt027.. 3.  Gunther, Rutger; Walker, Christopher (2024). . „Adenomyosis”. StatPearls. PMID 30969690.. 4.  Bragheto, Aristides M.; Caserta, Nelson; Bahamondes, Luis; Petta, Carlos A. (2007). . „Effectiveness of the levonorgestrel-releasing intrauterine system in the treatment of adenomyosis diagnosed and monitored by magnetic resonance imaging”. Contraception. 76 (3): 195—199. PMID 17707716. doi:10.1016/j.contraception.2007.05.091.. 5.  Struble, Jennifer; Reid, Shannon; Bedaiwy, Mohamed A. (2016). . „Adenomyosis: A Clinical Review of a Challenging Gynecologic Condition”. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 23 (2): 164—185. PMID 26427702. doi:10.1016/j.jmig.2015.09.018. 6.  Maheshwari, Abha; Gurunath, Sumana; Fatima, Farah; Bhattacharya, Siladitya (2012). . „Adenomyosis and subfertility: A systematic review of prevalence, diagnosis, treatment and fertility outcomes”. Human Reproduction Update. 18 (4): 374—392. PMID 22442261. doi:10.1093/humupd/dms006.. 7.  Niu, Zhihong; Chen, Qian; Sun, Yijuan; Feng, Yun (2013). . „Long-term pituitary downregulation before frozen embryo transfer could improve pregnancy outcomes in women with adenomyosis”. Gynecological Endocrinology. 29 (12): 1026—1030. PMID 24006906. S2CID 39831081. doi:10.3109/09513590.2013.824960. Литература  Greene R, Stratton P, Cleary SD, Ballweg ML, Sinaii N (2009). . „Diagnostic experience among 4,334 women reporting surgically diagnosed endometriosis”. Fertil Steril.. 91: 32—39. [PubMed]  Moen MH, Muus KM (1991). . „Endometriosis in pregnant and non-pregnant women at tubal sterilisation”. Human Reproduction.. 6: 699—702. [PubMed]  Leyendecker G, Kunz G, Kissler S, Wildt L (2006). . „Adenomyosis and reproduction”. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 20: 523—546. [PubMed]  Leyendecker G, Kunz G, Noe M, Herbertz M, Mall G (1998). . „Endometriosis: a dysfunction and disease of the archimetra”. Human Reproduction Update.. 4: 752—762. [PubMed]  Donnez O, Jadoul P, Squifflet J, Donnez J (2006). . „Iatrogenic peritoneal adenomyoma after laparoscopic subtotal hysterectomy and uterine morcellation”. Fertil Steril.. 86: 1511—1512. [PubMed]  Koninckx PR, Braet P, Kennedy SH, Barlow DH (1994). . „Dioxin pollution and endometriosis in Belgium”. Human Reproduction. 9: 1001—1002. [PubMed] Вонкашнї вязи Класификация ICD-10: N80.0 ICD-9-CM: 617.0 OMIM: 600458 MeSH: D004715 DiseasesDB: 250 Вонкашнї ресурси MedlinePlus : 001513 eMedicine: radio/737  Аденомиоза – виволоваче, симптоми, дияґноза и природне лїченє 3q12zj8nmc5dkrh7idkhh51z16if8pc 20019 20018 2026-07-19T15:41:41Z Olirk55 19 Делимичне форматированє бока (треба докончиц) 20019 wikitext text/x-wiki '''Аденомиоза''' то стан у хторим ше ткань шлїжацей скорочки плоднїци (ендометриюм) може розвиц у мускуловим пасме плоднїци (миометриюму). Найчастейше ше зявює при вецейродкох и при женох помедзи 36 и 45 роки. Звичайни симптом то предлужене, обилне менструалне кирвавенє провадзене зоз зявеньом болю. [1] == Розлика помедзи аденомиози и ендометриози == Гоч аденомиоза и ендометриоза на перши погляд подобни хороти медзи нїма постої розлика. [2] При аденомиози ткань ендометриюма ше усадзує до околних мускулох плоднїци, док ше при ендометриози ендометриюм находзи звонка миометриюму и ендометриюму (ваєчнїки, вайцовод, лигаменти, гарло плоднїци, грубе и ценке черево, мочовод, ваґинални септум) Епидемиолоґия Новши податки указую же преваленция (частосц) ендометриози од 20 до 35%. [3] Етиология Виволач аденомиози нєпознати, гоч є повязани зоз розличнима траумами хтори у даякей хвильки можу пребиц преграду помедзи ендометриюму и миометриюму, як цо то царски рез, лигация вайцоводу, поруценє або гоч яка форма ваготносци. Єдена од причинох чом аденомиоза частейша при женох помедзи 35 и 50 роки старосци то вишок естроґену хтори присутни при женох у тим чаше. До 35 рокох жени углавним преставаю стваряц константне количество проґестерону, гормон хтори ше спроцивює анаболичним дїйствованю естроґену. Кед прейду 50-ти рок, пре початок менопаузи, жени преставаю продуковац одвитуюце количество естроґену, и од тих рокох меньша частосц ендометриози. Клинїчна слика У даєдних случайох симптоми аденомиози лєдво обачлїви або ше нє розликую од звичайних менструалних корчох або больох, док ше у 30% случайох нє зявюю симптоми. Найчастейши симптоми аденомиози то:  менораґия або гиперменорея – обилни и предлужени менструални кирвавеня,  дисменорея – боляца менструация,  метрораґия – нєпорядни и части кирвавеня розличного интензитету хтори нє повязани зоз менструацию,  корчи у бруху  боляца чувствительносц бруху пре повекшанє плоднїци  диспареуния – боляци одношеня Дияґноза Конєчна дияґноза аденомиози поставя ше лєм зоз гистолоґийним потвердзеньом, алє ше на аденомиозу може посумняц уж после ґинеколоґийного препатрунку. Гистопатолоґийне потвердзенє аденомиози Скорей одходу на препатрунок, женом хтори сумняю на аденомиозу ше предклада же би:  порядово записовали симптоми  провадзели тирванє и обсяг менструациї Ґинеколоґ скорей препатрунку перше вежнє анамнезу вязану за симптоми хтори ма хоротнїца и лїки хтори хасновала (а хтори би могли уплївовац на зявенє симптомох). Уж после першого физичного препатрунку обачує ше повекшанє плоднїци. После того ше виводза допольнююци випитованя. Ултразвукови препатрунок Тота метода може указац повекшану плоднїцу, розлики помедзи преднього и заднього мура плоднїци зоз вираженим загрубнуцом заднєй часци, инклузиї знука миометриюму (цисти, лакуни), поремеценя подмирйованя креви. Маґнетна резонантна томоґрафия Тота метода ше хаснує кед ултразвук нє може дац ясну и чисту слику плоднїци, прето же метода ма високу специфичносц и чувствительносц. Терапия Аденомиоза ше може цалком вилїчиц лєм зоз хирурґийним одстраньованьом плоднїци. Як аденомиоза реаґує на репродуктивни гормони, поступнє ше зменьшує после менопаузи кед ше зменьша и продукованє гормонох. При жени у репродуктивних рокох, зоз аденомиозу ше углавним може управяц зоз цильом же би ше обезпечело ублажованє больох, огранїчело напредованє процесу и зменьшало менструални кирвавеня. Лїки Нєстероидни антиинфламаторни лїки (НСАИЛ) Нєстероидни антиинфламаторни лїки як цо то ибупрофен и напроксен, углавним ше хасную вєдно зоз другима терапиями за ублажованє больох. НСАИЛ спричинюю продукованє простаґландину зоз зменьшованьом активносци ензиму циклооксиґенази. Указало ше же простаґландини першенствено одвичательни за дисменорею або боляци корчи у карлїци повязани зоз менструацию. Гормони и гормонални модулатори Интраутерини укладок або гормонална спирала хтора ошлєбодзує левонорґестрел, як цо то Мирена, ефикасни су третман за аденомиозу. [4] Вони зменшую симптоми виволуюци децидуализацию ендометриюму, зменшуюци або елиминованьом менструалного циклусу. [5] Попри того, помагаю у реґулованю естроґених рецепторох, прето же гормонални спирали зменшую зазберованє тканї у миометриюму. То доводзи до меншого менструалного кревоцеку, помага плоднїци же би ше правилнєйше контраховала и помага у зменшованю менструалних больох. Доказане же хаснованє гормоналней спирали при пациєнтох зоз аденомиозу зменьшує менструалне кирвавенє, поспишує анемию и уровень желєза, зменьшує боль, и резултує поспишованьом аденомиози зоз зменьшованьом плоднїци на медицинским знїманю. [5] [4] У кратким периодзе, при пациєнтох хтори можу толеровац гормоналну спиралу за лїченє аденомиози, настава злєпшованє симптомох и лєпши квалитет животу и социялни благостан у поровнаню зоз женами хтори подложни хистеректомиї. [5] Гормонални спирали окреме вигодни за особи хторим потребни ефикасни третман за їх аденомиозу, а же би и далєй отримали будуци потенциял плодносци. Найчастейши неґативни ефект гормоналней спирали то нєпорядни менструални кирвавеня. [5] Орални контрацептиви (контрацептийни средства) зменьшую менструални боль и кирвавеня повязани зоз аденомиозу. Тото може вимагац константну гормоналну терапию же би ше зменьшал або утаргнул менструални циклус. Орални контрацептик(в)и можу привесц и до краткотирвацей реґресиї аденомиози. Проґестерон або проґестини ше спроцивюю естроґену и спричинюю рост тканї ендометриюму. Така терапия може зменьшац або елиминовац менструацию на контроловани и реверзибилни способ. Проґестини то хемийни вариянти природного проґестерону. Аґонист гормонох хтори ошлєбодзує ґонадотропин (ҐнРХ) хасную ше за ублажованє симптомох повязаних зоз аденомиозу. Тоти лїки указали одредзени ефекти, медзитим по тераз вивершене релативно мале число виглєдованьох. [6]  Длуготирваце хаснованє аналоґох ҐнРХ часто повязана зоз чежкима неґативнима ефектами, траценє гусцини косцох и повекшани ризик од кардиоваскуларних хоротох, тоти лїки нє прилапююци за млади жени. [7] Хирурґия Хирурґийне лїченє аденомиози подзелєне на два катеґориї: поступки хтори чуваю плоднїцу и поступки хтори нє чуваю плоднїцу. Поступки хтори чуваю плоднїцу то хирурґийни операциї хтори нє уключую подполне хирурґийне одстраньованє плоднїци. Гоч даєдни поступки хтори чуваю плоднїцу можу уплївовац на злєпшованє плодносци або затримованя схопносци ношеня ваготносци до конца, други погоршую плодносц або доводза до подполней стерилносци. Поступки хтори нє чуваю плоднїцу, по дефинициї, уключую хирурґийне одстраньованє плоднїци, пошлїдок того то подполна нєплодносц. [5] Проґноза Аденомиоза ше нє трима як животно угрожуюца хорота, алє сиґурно може уплївовац на квалитет животу. Стан ше може на час одкриц на ґинеколоґийним препатрунку и успишно лїчиц. '''Опатриц ище''' ● [[Ендометриоза]] == Референци == 1.  „Adenomiosis: MedlinePlus enciclopedia médica”. medlineplus.gov (на језику: шпански). Приступљено 2021-06-10. 2.  Culley, Lorraine; Law, Caroline; Hudson, Nicky; Denny, Elaine; Mitchell, Helene; Baumgarten, Miriam; Raine-Fenning, Nick (2013). . „The social and psychological impact of endometriosis on women&amp;#39;s lives: A critical narrative review”. Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. PMID 23884896. doi:10.1093/humupd/dmt027.. 3.  Gunther, Rutger; Walker, Christopher (2024). . „Adenomyosis”. StatPearls. PMID 30969690.. 4.  Bragheto, Aristides M.; Caserta, Nelson; Bahamondes, Luis; Petta, Carlos A. (2007). . „Effectiveness of the levonorgestrel-releasing intrauterine system in the treatment of adenomyosis diagnosed and monitored by magnetic resonance imaging”. Contraception. 76 (3): 195—199. PMID 17707716. doi:10.1016/j.contraception.2007.05.091.. 5.  Struble, Jennifer; Reid, Shannon; Bedaiwy, Mohamed A. (2016). . „Adenomyosis: A Clinical Review of a Challenging Gynecologic Condition”. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 23 (2): 164—185. PMID 26427702. doi:10.1016/j.jmig.2015.09.018. 6.  Maheshwari, Abha; Gurunath, Sumana; Fatima, Farah; Bhattacharya, Siladitya (2012). . „Adenomyosis and subfertility: A systematic review of prevalence, diagnosis, treatment and fertility outcomes”. Human Reproduction Update. 18 (4): 374—392. PMID 22442261. doi:10.1093/humupd/dms006.. 7.  Niu, Zhihong; Chen, Qian; Sun, Yijuan; Feng, Yun (2013). . „Long-term pituitary downregulation before frozen embryo transfer could improve pregnancy outcomes in women with adenomyosis”. Gynecological Endocrinology. 29 (12): 1026—1030. PMID 24006906. S2CID 39831081. doi:10.3109/09513590.2013.824960. Литература  Greene R, Stratton P, Cleary SD, Ballweg ML, Sinaii N (2009). . „Diagnostic experience among 4,334 women reporting surgically diagnosed endometriosis”. Fertil Steril.. 91: 32—39. [PubMed]  Moen MH, Muus KM (1991). . „Endometriosis in pregnant and non-pregnant women at tubal sterilisation”. Human Reproduction.. 6: 699—702. [PubMed]  Leyendecker G, Kunz G, Kissler S, Wildt L (2006). . „Adenomyosis and reproduction”. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 20: 523—546. [PubMed]  Leyendecker G, Kunz G, Noe M, Herbertz M, Mall G (1998). . „Endometriosis: a dysfunction and disease of the archimetra”. Human Reproduction Update.. 4: 752—762. [PubMed]  Donnez O, Jadoul P, Squifflet J, Donnez J (2006). . „Iatrogenic peritoneal adenomyoma after laparoscopic subtotal hysterectomy and uterine morcellation”. Fertil Steril.. 86: 1511—1512. [PubMed]  Koninckx PR, Braet P, Kennedy SH, Barlow DH (1994). . „Dioxin pollution and endometriosis in Belgium”. Human Reproduction. 9: 1001—1002. [PubMed] Вонкашнї вязи Класификация ICD-10: N80.0 ICD-9-CM: 617.0 OMIM: 600458 MeSH: D004715 DiseasesDB: 250 Вонкашнї ресурси MedlinePlus : 001513 eMedicine: radio/737  Аденомиоза – виволоваче, симптоми, дияґноза и природне лїченє 96fpvx8p6lg21xnogela2jzs7yhe7ms Чик (рика) 0 3272 20030 2026-07-20T09:38:17Z ОленкаБТ 1579 Нова страница: Чик (тиж мено Чикер), то ричка у Сербиї, у сиверней часци Войводини, у Бачким реґионє. Жридло ше находзи при валалє Чикерия у Мадярскей, коло самей гранїци зоз Сербию.(1) Ричне корито длугоке коло 95 километри, а улїва ше до Тиси як притока з правого боку, при Бач… 20030 wikitext text/x-wiki Чик (тиж мено Чикер), то ричка у Сербиї, у сиверней часци Войводини, у Бачким реґионє. Жридло ше находзи при валалє Чикерия у Мадярскей, коло самей гранїци зоз Сербию.(1) Ричне корито длугоке коло 95 километри, а улїва ше до Тиси як притока з правого боку, при Бачким Петровим Селу.(2) Цек рики Жридло Чику на висини од коло 128 метери, а ричка достава елементи потоку котри ше находзи блїзко при малих валалох Чикерия и Кобино Село. Чече на юговосток и преходзи коло местох Верушичи и Наумовичи.(3) Чик гранїчна ричка у хотарох, вибива у сиверовосточней часци Суботичцей писковини, заходно од Соботици. Тота ровнїнска рика нє ма жридло у класичним смислу, алє ше полнї зоз под&#39;жемних водох хтори помали або под прициском виходза зоз седиментних стинох, зоз лесових долїнох. Корито єй реґуловане лєм през населєня Чантавир, Торньош (при Новим Орахове) и Бачке Петрове Село. Векша часц Чику замочарована и оброснута зоз барску веґетацию. Чик достава димензиї меншей рики блїзко при Чантавире и Бачким Душанове. При Чантавире, нєдалєко од улїву, направени гаци з обидвох бокох, же би ше реґуловало цек рики.(2) У долнєй часци цеку, коло побрежя, рошнє густа трава глїбоко 2-4 метери. Чик далєй ище чече коло Торньошу, Нового Орахова, Светичева и Оборнячи, а при Бачким Петровим Селу ше улїва до Тиси на надморскей висини 74 метери. У Чику жию даскельо файти риби як цо лєняк, чука и потька. Поверхносц злїву коло 480 km 2 . Походзенє мена Даєдни тримаю же мено рики походзи од мадярского слова csikó, цо у прекладзе значи ,,гаче.” Друга предпоставка же походзенє водзи од мена валалу Чикерия, дзе ше и находзи главне жридло. Треца опция же мено приходзи од риби чиков (Misgurnus fossilis), хторей ту и типови бивальнїк. Тота рика дакеди була екстремно богата зоз тоту рибу, алє нєшка у цалим цеку Чику риби, та анї чикови єст вше менєй. Руснаци з Нового Орахова и Чик Чик чече коло самого Нового Орахова, а коло Чику дакеди поєдини часци були полєшени. Красни лєшики були нагода, окреме младежи присц, зиходзиц ше коло Чику и свой шлєбодни час вєдно препровадзиц у розваги. Таки звикнуца ше поготов отримовали за першомайски швета. Теди ше коло Чику сходзели и старши и дзеци, а окрем Руснацох приходзели ту и други жителє цо жили у Новим Орахове (Мадяре, Серби) и вєдно препровадзели час у правеню роштилю, вареню паприґашу, печеню сланїни на рожню итд. З дому ше приношело колача, лакотки, а з предавальнї напой. При лєшикох и Чику ше младеж, дзеци, а и старши лабдали фодбаловали, бавели бадминтґон, картали ше, доминали, а даєдни лапали риби у рики. Познєйших рокох 20-го вику з такей нагоди правело ше и шатор, та под нїм були и поєднани гудаци: найчастейше то були тамбураше, помишани руски и мадярски. Вєдно ше шицки вешелєли до познєйших годзинох. О тих часох тим старшим остали уж лєм красни памятки. Ґу рики Чик ше ходзело часто и през рок лапац риби, а хлапци ше часто ходзели влєце купац, там научели и плївац, алє ше нашла и даєдна пиялка хтора ше прицицала за ногу. Писня Кед зме були у Чику На рижних розвагох народ часто зашпивал вєдно и так учели єдни од других и язик и шпиванки хтори шпивали и у валалє на свадзбох, лєбо других даяких друженьох и розвагох (розберанки, одход до войска, на швета). З єдних таких друженьох зоз музику и шпиваньом настала и шпиванка на текст Любомира Раца з Нового Орахова, а мелодию поступнє зложели даскельо талантовани музичаре. Шпиванка нєшка постала такповесц народна нє лєм за Орховчаньох, алє ю шпиваю и други Руснаци. Кед зме були у Чику Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали, а за Крачун по обисцох коляди шпивали, од Гопцупа до Чакана, од Чакана до Гопцупа, од Гопцупа до Катрини, та зме спадли до долїни. Кед зме були у Чик,у вше зме лєм єдну грали, до рана його кишенки цалком празни остали. Цалу ноц ми Гопцупови єдну писню лєм шпивали. А, рано зме заш там були, дзе зме вечар започали. Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали. Нашо стари перши роки по салашох бивали, од Ґерґеля до Каштелю, од Каштелю до Рудича, вец салаши штреднї, треци, на нїх вельо руски дзеци. Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали, Орахово нашо людзе красне збудовали, а вец пошли до Вербасу, Суботици, та до Кули, алє Нове Орахово вони нїґда нє забули. Опатриц ище: Тиса Суботица Референци 1. „Воде Војводине”. Архивирано из оригинала 1. 1. 2014. г. Приступљено 24. 3. 2014. 2. „Мол на Тиси”. Архивирано из оригинала 4. 3. 2016. г. Приступљено 24. 3. 2014. 3. Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије Литература Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије;• Свјетлост-Сарајево. 1990. ISBN 978-86-01-02651-3. Шехић, Денис и Шехић Демир (2007): Атлас Србије, МондеНеуф, Београд• Любо Рац и Олена Папуґа - ,,•Вично тирва 13. Май``, 2026. рок g9xm6nrpjpw62rkddueg68yjxwc5gmc 20035 20030 2026-07-20T11:14:07Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови, викивязи, вонкашнї вязи, укладанє фотоґрафийох, референци, литература 20035 wikitext text/x-wiki '''Чик''' (тиж мено Чикер), то ричка у [[Сербия|Сербиї,]] у сиверней часци [[Войводина|Войводини]], у [[Бачка|Бачким]] реґионє. Жридло ше находзи при валалє Чикерия у Мадярскей, коло самей гранїци зоз Сербию.<ref>[https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm„Воде Војводине”.] Архивирано из [https://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm оригинала] 1. 1. 2014. г. Приступљено 24. 3. 2014.</ref> Ричне корито длугоке коло 95 километри, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] як притока з правого боку, при Бачким Петровим Селу.<ref name=":0">[https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html „Мол на Тиси”.] Архивирано из [http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.htmlоригинала] 4. 3. 2016. г. Приступљено 24. 3. 2014.</ref> == Цек рики == Жридло Чику на висини од коло 128 [[Метер|метери]], а ричка достава елементи потоку котри ше находзи блїзко при малих валалох Чикерия и Кобино Село. Чече на юговосток и преходзи коло местох Верушичи и Наумовичи.<ref>Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије</ref> Чик гранїчна ричка у хотарох, вибива у сиверовосточней часци Суботичцей писковини, заходно од [[Суботица|Суботици]]. Тота ровнїнска рика нє ма жридло у класичним смислу, алє ше полнї зоз под&#39;жемних водох хтори помали або под [[Прицисок|прициском]] виходза зоз седиментних стинох, зоз лесових долїнох. Корито єй реґуловане лєм през населєня Чантавир, Торньош (при [[Нове Орахово|Новим Орахове]]) и Бачке Петрове Село. Векша часц Чику замочарована и оброснута зоз барску веґетацию. Чик достава димензиї меншей рики блїзко при Чантавире и Бачким Душанове. При Чантавире, нєдалєко од улїву, направени гаци з обидвох бокох, же би ше реґуловало цек рики.<ref name=":0" /> У долнєй часци цеку, коло побрежя, рошнє густа трава глїбоко 2-4 метери. Чик далєй ище чече коло Торньошу, Нового Орахова, Светичева и Оборнячи, а при Бачким Петровим Селу ше улїва до Тиси на надморскей висини 74 метери. У Чику жию даскельо файти риби як цо лєняк, чука и потька. [[Поверхносц]] злїву коло 480 km 2 . == Походзенє мена == [[File:Misgurnus fossilis Hungary.jpg|right|thumb|300px|Риба Чиков]] Даєдни тримаю же мено рики походзи од мадярского слова ''csikó'', цо у прекладзе значи ,,гаче.” Друга предпоставка же походзенє водзи од мена валалу Чикерия, дзе ше и находзи главне жридло. Треца опция же мено приходзи од риби чиков (Misgurnus fossilis), хторей ту и типови бивальнїк. Тота рика дакеди була екстремно богата зоз тоту рибу, алє нєшка у цалим цеку Чику риби, та анї чикови, єст вше менєй. == Руснаци з Нового Орахова и Чик == Чик чече коло самого Нового Орахова, а коло Чику дакеди поєдини часци були полєшени. Красни лєшики були нагода, окреме младежи присц, зиходзиц ше коло Чику и свой шлєбодни час вєдно препровадзиц у розваги. Таки звикнуца ше поготов отримовали за першомайски швета. Теди ше коло Чику сходзели и старши и дзеци, а окрем [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] приходзели ту и други жителє цо жили у Новим Орахове (Мадяре, Серби) и вєдно препровадзели час у правеню роштилю, вареню паприґашу, печеню сланїни на рожню итд. З дому ше приношело колача, лакотки, а з предавальнї напой. При лєшикох и Чику ше младеж, дзеци, а и старши лабдали фодбаловали, бавели бадминтон, картали ше, доминали, а даєдни лапали риби у рики. Познєйших рокох 20-го вику з такей нагоди правело ше и шатор, та под нїм були и поєднани [[Гудак|гудаци]]: найчастейше то були [[Тамбураше, тамбурашска пракса|тамбураше]], помишани руски и мадярски. Вєдно ше шицки вешелєли до познєйших годзинох. О тих часох тим старшим остали уж лєм красни памятки. Ґу рики Чик ше ходзело часто и през рок лапац риби, а хлапци ше часто ходзели влєце купац, там научели и плївац, алє ше нашла и даєдна пиялка хтора ше прицицала за ногу. == Писня Кед зме були у Чику == На рижних розвагох [[народ]] часто зашпивал вєдно и так учели єдни од других и язик и шпиванки хтори шпивали и у валалє на свадзбох, лєбо других даяких друженьох и розвагох (розберанки, одход до войска, на швета). З єдних таких друженьох зоз [[Музика|музику]] и шпиваньом настала и шпиванка на текст Любомира Раца з Нового Орахова, а мелодию поступнє зложели даскельо талантовани музичаре. Шпиванка нєшка постала такповесц народна нє лєм за Орховчаньох, алє ю шпиваю и други Руснаци. == Кед зме були у Чику == Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали, а за Крачун по обисцох [[Коляда|коляди]] шпивали, од Гопцупа до Чакана, од Чакана до Гопцупа, од Гопцупа до Катрини, та зме спадли до долїни. Кед зме були у Чику вше зме лєм єдну грали, до рана його [[Кишень|кишенки]] цалком празни остали. Цалу ноц ми Гопцупови єдну писню лєм шпивали. А, рано зме заш там були, дзе зме вечар започали. Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали. Нашо стари перши роки по салашох бивали, од Ґерґеля до Каштелю, од Каштелю до Рудича, вец [[Салаш|салаши]] штреднї, треци, на нїх вельо руски дзеци. Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали, Орахово нашо людзе красне збудовали, а вец пошли до [[Вербас|Вербасу]], Суботици, та до [[Кула|Кули]], алє Нове Орахово вони нїґда нє забули. == Ґалерия == <gallery> Файл:Čiker (Csík-ér) 1.jpg|Чик (Чикер) Файл:Čiker (Csík-ér) 2.jpg|Стари гаци на Чику при Бачким Петровим Селу </gallery> == Референци == 1. [https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm<nowiki/>„Воде Војводине”.] Архивирано из [https://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm<nowiki/>оригинала] 1. 1. 2014. г. Приступљено 24. 3. 2014. 2. [https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html „Мол на Тиси”.] Архивирано из [http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html<nowiki/>оригинала] 4. 3. 2016. г. Приступљено 24. 3. 2014. 3. Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије == Литература == • Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије;Свјетлост-Сарајево. 1990. [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%BE:%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8/978-86-01-02651-3<nowiki/>.]ISBN 978-86-01-02651-3. • Шехић, Денис и Шехић Демир (2007): ''Атлас Србије'', МондеНеуф, Београд • Любо Рац и Олена Папуґа - ''Вично тирва 13. Май'', 2026. рок == Вонкашнї вязи ==         * [https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html<nowiki/> Мол на Тиси]         * [https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm<nowiki/> Воде Војводине] b5sozosos9t2jzmvtk8h7sg8qdu6ya3