Пижама

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rsk">
  <siteinfo>
    <sitename>Википедия</sitename>
    <dbname>rskwiki</dbname>
    <base>https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.12</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медий</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Окреме</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Розгварка</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хаснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Розгварка зоз хасновательом</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Википедия</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Розгварка о Википедиї</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Розгварка о файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">МедияВики</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Розгварка о МедияВикию</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Розгварка о шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Помоц</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Розгварка о помоци</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґория</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Розгварка о катеґориї</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модул</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Разговор о модулу</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Event</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Event talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Пижама</title>
    <ns>0</ns>
    <id>356</id>
    <revision>
      <id>20093</id>
      <parentid>9857</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T18:49:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи и подробносци</comment>
      <origin>20093</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4062" sha1="sr0q48ms05hoe79kt90ys67nor3ibcs" xml:space="preserve">[[Файл:Two piece pajamas.jpg|right|thumb|Традиционална 
пижама|367x367px]][[Файл:Modna revija v okviru 1. sejma konfekcije na razstavišču Mariborskega tedna 1961 (4).jpg|right|thumb|252x252px|Дзецински пижами, модна ревия у Марибору 1976. року]]'''Пижама''' часц [[Облєчиво|облєчива]] хтору ше хаснує на спанє. Подобна назва єст при велїх язикох, прето же слово ''пижама'' персийского походзеня: „''pai''” означує ногу, а „''jama''” означує облєчиво.

== История ==
Пижами, як облєчиво на спанє, у Европи ше почало хасновац аж од 1870. року, понеже су зоз Индиї принєшєни ище на початку 17. вику. Випатра же Портуґалци скорей од Европянох дознали за пижами, кед припутовали ґу заходним побрежйом сиверней Индиї. У запису зоз 1610. року Портуґалци описовали облєчиво хорих у шпиталю у Ґои, а то були ценши панталони и [[Кошуля|кошуля.]] Анґлийци хтори пребували у Индиї после двох викох и сами прилапели ношенє пижами, а тото ше дознава зоз запису од 1828. року: у нїм спомнути визначни анґлийски пан хтори любел ношиц пижаму.

== Материял и дизайн ==
Пижаму ше шиє з природного мегкого материялу як цо то памук и [[гадваб]], зоз штучного материялу, як цо то полиестер и зоз мишаних материялох (природних и штучних), як цо то сатен. Понеже ше хаснує на спанє, пижама би требала буц приємна и широка. Скорей ше хлопски пижами шило зоз фланелу (найлєпши памук) зоз вертикалнима смугами, а женски були блядих [[Фарба|фарбох]] зоз дезеном квеца. Нєшка нєт правила коло цифри або мустри, аж нєт анї правила коло того же кеди ше пижаму ноши. Китайки до предавальнї ходза найчастейше у пижами. Нєшка модни креаторе препоручую пижаму як обовязни модни деталь по доме, а вшелїяк актуална и такволана „забава у пижамох”.

== Технолоґия ==
Найновши технїчни посцигнуца то „дермасилк” пижами зоз гадвабну закривку за главу, хтори реґулую тїлесну температуру, алє и защицую од бактерийох и алерґиї. Нєдостаток єдино же су драги и нєт их вельо на тарґовищу.

== Поезия ==

[[Мирон Будински]], руски [[писатель]], започал свою писню ''ВЕЧАР И ПИЖАМКИ'' зоз шлїдуюцу строфу:

:::''Цеплючки,''

::: ''Мегучки''

::: ''Пижамки Любочково;''

::: ''Мегки су''

::: ''И лєгки,''

::: ''Як мацерино слово...''

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.manor.rs/manor-pidzama-za-slatke-snove-i-besane-noci/   Пижама за лєгки сон] ''manor.rs''

== Литература ==
* Мирон Будински „ВЕЧАР И ПИЖАМКИ”, ''НАРОДНИ КАЛЕНДАР'' 1970. рок, бок 160
[[Катеґория:Облєчиво]]</text>
      <sha1>sr0q48ms05hoe79kt90ys67nor3ibcs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сукня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>437</id>
    <revision>
      <id>20092</id>
      <parentid>14212</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T18:22:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Укладанє фотоґрафийох, викивязи, подробносци</comment>
      <origin>20092</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8536" sha1="rsnen8vre41umtsl7lxndcryfwps8j1" xml:space="preserve">[[Файл:1959 blue satin strapless cocktail dress by Yves Saint Laurent for Christian Dior.jpg|right|thumb|Шветочна сукня зоз сатен свили|315x315px]]'''Сукню''', як часц [[Облєчиво|облєчива]], ноша жени и дзивчата.
Длужина сукнї завиши од моди и од того з якей нагоди ше ю ноши. Може буц длугока аж по жем, або кратка понад колєн. Випатрунок сукнї ше менял през историю, так же єст рижни файти и крої.

== Опис ==

Сукня то вонкашня часц облєчива хтора ше состої з горнєй узшей и долнєй ширшей часци и мож ю ушиц з єдней або вецей часцох. У сущносци, сукня за жени и дзивчата, пригодна, шветочна або каждодньова часц облєчива.

Патраци през историю, под назву сукня ше подрозумйовало и други часци облєчива, як цо то: корсет (мидер), хустка, подсукня ([[подолок]]).

== История ==

[[Файл:Dräkt, Fransk adelsdam, Nordisk familjebok.png|right|thumb|407x407px]]Стари Римянє ношели сподню сукню, подобну [[Кошуля|кошулї]], и верхню длугоку сукню, ткв. тоґу. З часом сукнї постали зложенши и богатши. У варошох ше баржей провадзело моду, а на валалє ше углавним ношело народне облєчиво. Було сукнї на кажди [[дзень]] и шветочни сукнї хтори були розкошнєйши. Шило ше их зоз [[Лєн|лєну]], [[Конопа|конопи]], памуку, волни и [[Гадваб|гадвабу]]. Обовязно ше ношело сукнї хтори були длугоки по костки або по жем. Тиж так, аж по 1800. рок жени нє ношели панталони, алє сукнї и шоси. У чаше бароку, жени ношели прекрасни широки сукнї зоз корсетом.

=== 11. вик ===

У 11. вику жени у Европи ношели длугши сукнї подобни хлопским, були ширши, по або попод колєн, з украшенима рубцами.

=== 16. вик ===

Коло 1550-их рокох, жени штреднього и висшого сталежу, попри сукнї, ношели и мантли, [[Хустка|хустки,]] заглавчки за плєца (волали ше просто: плєца). Споднї шмати ше нє ношело. У Анґлиї кралїца Елизабета розказовала цо жени шму ношиц. Французкинї були инспировани з корсетами у шпанским стилу и тиж ношели газучки хтори були барз назберани. Сукнї у тим чаше були украшовани зоз вишивками. 

У Русиї, у 16. и 17. вику, сукнї були указателї положеня женох у їх фамелиї або дружтве.

[[Файл:Illustrerad tidning för fruntimmer jemte Stockholms mode-journal 1855, illustration nr 1.jpg|right|thumb|314x314px]]

=== 17. вик ===
Голандия, центер текстилней продукциї, була окреме замеркована у обласци иновацийох у моди облєканя 17. вику. У британских колонийох, сукнї зложени з вецей часцох, були популарни алє нє луксузни. Богати жени хтори бивали у шпанских и голандских колонийох у Америки часто ношели сукнї хтори були популарни у їх завичаю.

=== 18. вик ===

Вельки, троуглови випатрунок сукньох бул популарни у 18. вику. Таки сукнї були широки и подопарти зоз сподню сукню и обручами. Хасновало ше бляди [[Фарба|фарби]]. Французка мода хтора ше одношела на сукнї ше барз швидко меняла у другей половки 18. вику. Длужина сукньох була од колєн по жем. Медзи 1740. и 1770. роком, французка сукня була барз популарна медзи женми зоз висшей дружтвеней класи. Империялни стил постал популарни после Французкей револуциї, а тот єдноставни стил облєканя окреме любела Жозефина Бонапарта, Напоелонова супруга. У чаше револуциї були популарни и сукнї-кошулї и ''negligée à la patriot'', хтори на себе мали и фарби [[Застава|застави]]: червену, билу и белаву. 

Женски сукнї ше у 19. вику почали класификовац спрам наменки и часци дня кеди ше их ношело. Сукнї зоз високим пасом були популарни по 1830. рок. Жени могли сами ушиц сукню так же хасновали крої з паперу хтори були доступни од 1860. року. Почала их правиц Батерик Паблишинґ компания, а були класификовани по велькосци, цо було иновация.
	
* Сукня за винчанє (кабат) – звичайно била, длугока
* 	Мала чарна сукня – скромна, вечарша або коктел-сукня модней креаторки Коко Шанел
* 	Матурска сукня – шветочна сукня за преславу матури
* 	Коктел-сукня – сукня за забаву
* 	Сукня за бал
* 	Вечарша сукня – сукня за виход на вечаршу забаву
* 	Роботна сукня – сукня за роботу
* 	Лєтня сукня – сукня зоз ценкого материялу, ноши ше влєце

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:MarieAntoinette by VigeeLeBrun.jpg|Мария Антоанета у балскей сукнї
Файл:Lacroix .jpg|Илустрация францускиньох зоз 18. вику
Файл:Dress MET 69.2.1 front CP4.jpg|Империйска сукня, памук и лєн, 19. вик
Файл:Evening dress MET DT414.jpg|Француска вечарша сукня
Файл:Afternoon ensemble MET 63.212a-b CP4.jpg|Сукня у Америки за пополадню, 19. вик
Файл:Afternoon dress MET 1990.28a-b threequarter front CP4.jpg|Сукня у Францускей за пополадню, 19. вик
Файл:Evening gowns, 1947.jpg|Вечарши свечани сукнї указани на модней ревиї у Лос Андєлесу 1947. року
Файл:1947 evening dress by Nettie Rosenstein, red taffeta and black lace.jpg|1947. rok
Файл:Lavender evening gown by Sybil Connolly.jpg|Вечарша сукня, 1970. рок
Файл:Maria Grazia Cucinotta - nicogenin - 66ème Festival de Venise (Mostra) 2.jpg|Чарна вечарша сукня
Файл:Cocktail dress MET 1979.424.1 F.jpg|Америчка коктел сукня, 20. вик
Файл:Cocktail dress (ST80423) - MoMu Study Collection.jpg|Коктел сукня
Файл:Coctailjurk, objectnr KA 19654.jpg|Кафова коктел сукня
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://modanekadisad.wordpress.com/istorija-kostima-u-slikama/srednjovekovni-kostim/kostim-ranog-srednjeg-veka-i-romanickog-perioda/ Мода, давно и нєшка] ''modanekadisad.wordpress.com''
* [https://francuska0.weebly.com/1052105410441040.html Француска мода] ''francuska0.weebly.com''
[[Катеґория:Облєчиво]]</text>
      <sha1>rsnen8vre41umtsl7lxndcryfwps8j1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20103</id>
      <parentid>20092</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T07:00:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Корекциї у тексту у ґалериї</comment>
      <origin>20103</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8543" sha1="o6mnqhy8x4uazu2hggzc0p0k14k8uui" xml:space="preserve">[[Файл:1959 blue satin strapless cocktail dress by Yves Saint Laurent for Christian Dior.jpg|right|thumb|Шветочна сукня зоз сатен свили|315x315px]]'''Сукню''', як часц [[Облєчиво|облєчива]], ноша жени и дзивчата.
Длужина сукнї завиши од моди и од того з якей нагоди ше ю ноши. Може буц длугока аж по жем, або кратка понад колєн. Випатрунок сукнї ше менял през историю, так же єст рижни файти и крої.

== Опис ==

Сукня то вонкашня часц облєчива хтора ше состої з горнєй узшей и долнєй ширшей часци и мож ю ушиц з єдней або вецей часцох. У сущносци, сукня за жени и дзивчата, пригодна, шветочна або каждодньова часц облєчива.

Патраци през историю, под назву сукня ше подрозумйовало и други часци облєчива, як цо то: корсет (мидер), хустка, подсукня ([[подолок]]).

== История ==

[[Файл:Dräkt, Fransk adelsdam, Nordisk familjebok.png|right|thumb|407x407px]]Стари Римянє ношели сподню сукню, подобну [[Кошуля|кошулї]], и верхню длугоку сукню, ткв. тоґу. З часом сукнї постали зложенши и богатши. У варошох ше баржей провадзело моду, а на валалє ше углавним ношело народне облєчиво. Було сукнї на кажди [[дзень]] и шветочни сукнї хтори були розкошнєйши. Шило ше их зоз [[Лєн|лєну]], [[Конопа|конопи]], памуку, волни и [[Гадваб|гадвабу]]. Обовязно ше ношело сукнї хтори були длугоки по костки або по жем. Тиж так, аж по 1800. рок жени нє ношели панталони, алє сукнї и шоси. У чаше бароку, жени ношели прекрасни широки сукнї зоз корсетом.

=== 11. вик ===

У 11. вику жени у Европи ношели длугши сукнї подобни хлопским, були ширши, по або попод колєн, з украшенима рубцами.

=== 16. вик ===

Коло 1550-их рокох, жени штреднього и висшого сталежу, попри сукнї, ношели и мантли, [[Хустка|хустки,]] заглавчки за плєца (волали ше просто: плєца). Споднї шмати ше нє ношело. У Анґлиї кралїца Елизабета розказовала цо жени шму ношиц. Французкинї були инспировани з корсетами у шпанским стилу и тиж ношели газучки хтори були барз назберани. Сукнї у тим чаше були украшовани зоз вишивками.  

У Русиї, у 16. и 17. вику, сукнї були указателї положеня женох у їх фамелиї або дружтве.

[[Файл:Illustrerad tidning för fruntimmer jemte Stockholms mode-journal 1855, illustration nr 1.jpg|right|thumb|314x314px]]

=== 17. вик ===
Голандия, центер текстилней продукциї, була окреме замеркована у обласци иновацийох у моди облєканя 17. вику. У британских колонийох, сукнї зложени з вецей часцох, були популарни алє нє луксузни. Богати жени хтори бивали у шпанских и голандских колонийох у Америки часто ношели сукнї хтори були популарни у їх завичаю.

=== 18. вик ===

Вельки, троуглови випатрунок сукньох бул популарни у 18. вику. Таки сукнї були широки и подопарти зоз сподню сукню и обручами. Хасновало ше бляди [[Фарба|фарби]]. Французка мода хтора ше одношела на сукнї ше барз швидко меняла у другей половки 18. вику. Длужина сукньох була од колєн по жем. Медзи 1740. и 1770. роком, французка сукня була барз популарна медзи женми зоз висшей дружтвеней класи. Империялни стил постал популарни после Французкей револуциї, а тот єдноставни стил облєканя окреме любела Жозефина Бонапарта, Напоелонова супруга. У чаше револуциї були популарни и сукнї-кошулї и ''negligée à la patriot'', хтори на себе мали и фарби [[Застава|застави]]: червену, билу и белаву. 

Женски сукнї ше у 19. вику почали класификовац спрам наменки и часци дня кеди ше их ношело. Сукнї зоз високим пасом були популарни по 1830. рок. Жени могли сами ушиц сукню так же хасновали крої з паперу хтори були доступни од 1860. року. Почала их правиц ''Батерик Паблишинґ'' компания, а були класификовани по велькосци, цо було иновация.
	
* Сукня за винчанє (кабат) – звичайно била, длугока
* 	Мала чарна сукня – скромна, вечарша або коктел-сукня модней креаторки Коко Шанел
* 	Матурска сукня – шветочна сукня за преславу матури
* 	Коктел-сукня – сукня за розвагу (забаву)
* 	Сукня за бал
* 	Вечарша сукня – сукня за виход на вечаршу забаву
* 	Роботна сукня – сукня за роботу
* 	Лєтня сукня – сукня зоз ценкого материялу, ноши ше ю влєце

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:MarieAntoinette by VigeeLeBrun.jpg|Мария Антоанета у балскей сукнї
Файл:Lacroix .jpg|Илустрация францускиньох зоз 18. вику
Файл:Dress MET 69.2.1 front CP4.jpg|Империйска сукня, памук и лєн, 19. вик
Файл:Evening dress MET DT414.jpg|Французка вечарша сукня
Файл:Afternoon ensemble MET 63.212a-b CP4.jpg|Сукня у Америки за пополаднє, 19. вик
Файл:Afternoon dress MET 1990.28a-b threequarter front CP4.jpg|Сукня у Францускей за пополаднє, 19. вик
Файл:Evening gowns, 1947.jpg|Вечарши шветочни сукнї, модна ревия у Лос Андєлесу 1947. року
Файл:1947 evening dress by Nettie Rosenstein, red taffeta and black lace.jpg|1947. рок
Файл:Lavender evening gown by Sybil Connolly.jpg|Вечарша сукня, 1970. рок
Файл:Maria Grazia Cucinotta - nicogenin - 66ème Festival de Venise (Mostra) 2.jpg|Чарна вечарша сукня
Файл:Cocktail dress MET 1979.424.1 F.jpg|Америцка коктел сукня, 20. вик
Файл:Cocktail dress (ST80423) - MoMu Study Collection.jpg|Коктел сукня
Файл:Coctailjurk, objectnr KA 19654.jpg|Лєтна коктел сукня
&lt;/gallery&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://modanekadisad.wordpress.com/istorija-kostima-u-slikama/srednjovekovni-kostim/kostim-ranog-srednjeg-veka-i-romanickog-perioda/ Мода, давно и нєшка] ''modanekadisad.wordpress.com''
* [https://francuska0.weebly.com/1052105410441040.html Француска мода] ''francuska0.weebly.com''
[[Катеґория:Облєчиво]]</text>
      <sha1>o6mnqhy8x4uazu2hggzc0p0k14k8uui</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Википедия:Портал заєднїци</title>
    <ns>4</ns>
    <id>532</id>
    <revision>
      <id>20115</id>
      <parentid>19442</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T10:22:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>/* Уписованє насловох темох хтори сотруднїки пишу */ упис</comment>
      <origin>20115</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="90272" sha1="7nyjuzidmyh6hwtxdoau9lsa7o8i3in" xml:space="preserve">__NEWSECTIONLINK__

== Предлог за поставянє администратора ==

Єдна зоз обовязкох на початку живота  Википедиї на руским язику то виберанє администратора. Понеже ше тераз кладу тексти директно на Главним боку Википедиї на руским язику потребна особа хтора достанє даєдни окремни права з боку Википедиї, пре контролу текстох и надпатранє учасци познатих и нєпознатих сотруднїкох. Администратор ма право, наприклад, же би посцерал бок, або защицел бок (бок нїхто нє може меняц док є под защиту) або блокирує особи хтори наступаю аґресивно, зоз тенденцию  вандализациї текста.

Администратор то, у сущносци, искуснєйша особа, особа хтора ше розуми до процедурох на Википедиї и хтора годна реаґовац у складзе зоз правилами и обичаями Википедиї. И попри того же то дакус нєприємне самого себе предкладац, я предпоставям же у тих хвилькох, док вецей члени нє назбераю вецей искуства, же би я евентуално могол тото окончовац. Було би добре да тото пречитаце, да роздумаце и потим упишеце свойо думанє. То потребне, думаня членох роботного тиму потребни у поступку вибору администратора. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 21:46, 15. октобер 2024. (UTC)

:Цалком ясне же Ви мушице окончовац роботи администратора, так же маце мою потримовку, гласам за Вас. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 07:57, 16. октобер 2024. (UTC)
:Гласам за особу КЕРЕСТУРЕЦ же би бул администратор, то особа активна и зоз найвецей искиствийом у тей роботи. — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 08:02, 16. октобер 2024. (UTC)
:Давам свой глас за администратора нашей ґрупи Вам, котри сце ту под меном Керестурец.  — [[Хаснователь:RKljupka|RKljupka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:RKljupka|розгварка]]) 16:23, 16. октобер 2024. (UTC)
:Гласам за Керестурца.  — [[Хаснователь:Калота|Калота]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Калота|розгварка]]) 16:32, 16. октобер 2024. (UTC)
:Дзекуєм вам на тей роботи, хтору сце по тераз поробили. Потримуєм вашу кадидатуру. Сцем лєм таке питац, же на яки период вас тераз вибераєме? — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 17:53, 16. октобер 2024. (UTC)
::Я нє знам чи на Википедиї вообще єст одредзене кельо тирва таке задлуженє, єдна файта функциї. На Википедиї  робота волонтерска та, предпоставям, таке може тирвац и роками, доґод лєм чловек ма моци цагац таку обовязку на хрибце (знам даєдних приятельох Сербох, на Сербскей Википедиї, же су на подобних функцийох, наприклад, од 2014 року по нєшка). Мнє тераз 76 роки, праве октобра 21 наполнїм тельо роки, и я вироятно нє будзем длуго таке дацо робиц. Я свойо поробел зоз  реґистрованьом Панонского руского язика у СИЛ Интернешнел и, потим, з уходом нашого язика медзи 343 язики на Википедиї. 
::Пречитал сом цо сце о себе написал на Флипдот профилу. Щешлїви сом же зме пришли до контакту. Ваш руски язик барз, барз добри. А, видзим, робице досц хасновити роботи за Русинох и маце досц интересантни знаня потребни за интернет. Пробуєм вам послац мою биоґрафию кед ше ми уда, да ше лєпше упознаме. Потребни зме єдни другим. Кед нє достанєце  одомнє пар днї аатачмент зоз биоґрафию,  напишце ми було цо на мой мейл   gkoljesar@gmail.com
::Приятельски поздрав  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 22:15, 16. октобер 2024. (UTC)
:::Я тиж нє барз добре знам тоти процедури, чесно вам повим. Як я то розумиєм, Википедия на даяким язику муши за себе ришиц, же на яки период и на яких обставинох може дахто ше подац на администратора и кельо муши мац гласох же би достац тот титул. Алє може буц, же на младих Википедийох як руска администратори перши час ше остаю на длуго, бо мало маю других кандидатох.
:::На русинскей Википедиї мали зме лєм єдного администратора (кед добре паметам), хтори єй администровал три мешаци и може будзе знац вецей о тим, як тота процедура ше роби, попитам.
:::Дзекуєм на вашей похвали! Ище мушим часто хасновац словнїки на даяки слова и термини, алє на щесце на Википедиї мож длуго пошедзиц и подумац над текстом. :) И я сом барз щешлїви, же зме сконтактовали и же уж ту маце Википедию! Будзем ше намагац писац добри статї лєбо даяк ище помагац. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 22:50, 16. октобер 2024. (UTC)
::::Я бул на вязи зоз Игором Керчом, дисутовали зме о даяких стварох. Предпоставям же вон ма даяку функцию на Русиньскей Википедиї. Ви думаце на тоту Википедию чи на даяку иншаку Русинску Википедию за хтору я нє знам?
::::Посла сом вам  мейл зоз Википедиї алє сом атачмент нє могол приквачиц.
::::Поздрав Г. Колєсар — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 23:56, 16. октобер 2024. (UTC)
:::::Як я знам, Игор Керча лєм є активни хаснователь (так мож повисц, же є найвецей активни), алє так ми випатра, же нє ма жадних администраторских функций.
:::::Бешедовал сом о таким леґиню, хтори ше на русинскей Википедиї вола Engelseziekte, мено му Томаш Калинич, то вон даколи администровал нам Вики. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 00:19, 17. октобер 2024. (UTC)
::::Забул сом и о тим написац. 
::::Бул бим барз, барз подзековни кед бисце написал о даяких темох там з вашого краю, теми хтори офарбени по русински (ми маме тексти о Ужгородзе, о Прешове, то би ше могло вироятно и додац дацо, прешириц). Да таки тексти напишец по нашоми, на нашим русинским язику - то будзе добра вежба за вас, сиґурни сом, и способ же бисце усовершовали язик. Кед бисце написали текст, пошлїце го мнє,  односно послали бисце го панї  мр Гелени Медєши, нашей познатей линґвистки, хтора волонтерски лекторує текст  цо ми пишеме, вона би и ваш текст  зробела, ушорел язично и врацела вам. И ви би вец могли тот текст  наруциц, положиц  до нашей  Википедиї. Так бисце ше приключели ґу нашей ґрупи хтора ма лєм 10 членох. Кажда нова особа то  нова моц, нова помоц за нас шицки, и подпора за нашу Википедию на руским язику.
::::Чи ви дакеди були у Руским керестуре?
::::Кед сце нє були, вец треба же бисце там пошли та да видзице цо то прави прекрасни русински валал. Пейц члени нашого руского тима на Википедиї  праве зоз Руского Керестура. Прави Руснаци, родолюби, особи за почитованє.  Руски Керестур и людзе у нїм би за вас бул  вееееельке чудо, нєсподзиванє, верце ми.
::::Поздрав  ГК — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:09, 17. октобер 2024. (UTC)
:::::Будзем вам теди тото посилац.
:::::Нє, нє бул сом нїґда у Керестуре, алє сцел бим дакеди нащивиц. Мушим! Мам надїю, же удасц ми ше то по войни. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 00:27, 17. октобер 2024. (UTC)
::::Hi! I cannot write in your language, but I know Russian, so I understand it well enough. I see that @[[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] asked about the time for which the administrator will be appointed. As far as I know, when a new wiki is created, the [[:m:Stewards|Stewards]] have the permission to appoint administrators there. Usually, they appoint the first administrators temporarily according to their considerations. If they see that the wiki has its own active and well-functioning community, they may agree to give the &quot;bureaucrat&quot; permission to a local user, who will have the permission to appoint other administrators, without the need to ask global stewards for help. Perhaps user @[[Хаснователь:Base|Base]], who is a steward I know personally (and who also knows Ukrainian perfectly) can add details or corrections. — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 17:29, 17. октобер 2024. (UTC)
::::: {{Одвит|Amire80}} could you copy [[:en:MediaWiki:Common.css]] here? Or ask someone who can do that? I think thats why infoboxes dont work. There is no interface admin here. I wish (some) templates were global :P [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 16:53, 3. януар 2025. (CET)
:@[[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]], there is ''some'' stuff in Common.css here. Just copying everything from the English Wikipedia is probably not a good idea. It's better to copy specific things that are definitely necessary. What are the particular issues with infoboxes? — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 18:23, 3. януар 2025. (CET)
::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] See {{Ш|Инфорамик}}, I think I copied everything corretly. Infobox stuff from Common.css should probably be copied anyway. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 18:30, 3. януар 2025. (CET)
:::Can you please add it to an article, or at least to a page in some sandbox or user sub-page? It will be much easier to debug this way. — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 20:34, 3. януар 2025. (CET)
::::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] I just updated my [[Хаснователь:Sławobóg/common.css|personal common.css]] with that infobox stuff from [[:en:MediaWiki:Common.css]] and now it works fine, so that's what's missing. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 20:39, 3. януар 2025. (CET)
:::::Done. Please test. I'm using my global sysop rights here, and it's supposed to be used only for things that the community really wants, so please please please make sure that it's the right thing &lt;3 — [[Хаснователь:Amire80|Amir E. Aharoni]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Amire80|розгварка]]) 21:33, 3. януар 2025. (CET)
::::::@[[Хаснователь:Amire80|Amire80]] Yes, it works well. Thanks and sorry for the trouble. [[Хаснователь:Sławobóg|Sławobóg]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sławobóg|розгварка]]) 21:52, 3. януар 2025. (CET)
:Без вельо роздумованя, гласам за Керестурец — [[Хаснователь:Hencrk|Hencrk]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hencrk|розгварка]]) 17:23, 17. октобер 2024. (UTC)

== Честитке ==

Честитке Русинима Војводине и бивше Југославије на новој Википедији, нек вас дуго служи! Елем, имам једно питање - да ли сте разматрали да вас Викимедија Србија узме под административно окриље? Ово би било од великог значаја за приближавање русинске Википедије Русинима у Србији, поготово у већим местима попут Руског Крстура. Викимедија Србија организује разне уређивачке акције које верујем да би значајно допринеле повећању броја и квалитета чланака на овој Википедији, а могло би и да се издејствује везивање са школама где се настава врши на русинском језику, што би такође много допринело расту русинске Википедије. — [[Окреме:Доприноси/87.116.160.190|87.116.160.190]] 22:42, 22. октобер 2024. (CEST)

:Хвала на честиткама.
:Како ствари стоје, једино нам је преостало да нас Викимедија Србије узме под своје окриље. То нам је једини спас. Односно, ако то допринесе било каквом  зближавању русинске Википедије са Русинима онда то нама звучи као премија на лоту! Реч је о томе да смо јавили 15 октобра, чим смо сазнали за вест да смо постали званичан субјекат на Википедији, нашим средствима информисања у Воојводини (Радио Нови Сад, новине Руско слово, ТВ Нови Сад, Русински програм и агенција Рутенпрес) али је само Рутенпрес објавио ту вест. Од тада су изашла два броја новина Руско слово и ни речи у њима о томе. За њих је то, изгледа, небитна ствар, мож' мислити, Википдија на русинском, врло важно. Ако ви на том плану можете да урадите нешто у Руском Крстуру, у Ђурђеву  и у Куцури, где имамо наше школе односно одељења на русинском језику, то ће за нас бити много.
:Када смо почињали пре две и по гидине рад на  русинској Википедији, молили смо помоћ од директорице  ОШ  и гимназије у Руском Крстуру. Глатко нас је одбила, није било шансе тада да се формира група, рецимо, у гимназији која би, евентуално, писала и преводила чланке за  потребе  нашег Инкубатора. Чини се, ви сте нам једина шанса да, можда, некако уђемо и међи наше Русине у Војводини. Жалосно звучи, али ево таква је ситуација. 
:Са евентуалним прецизнијми детаљима нам се обратите у било које доба. Поздрав [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:03, 27. октобер 2024. (CEST)

: Честитке, надам се да ће Викимедија Србије урадити нешто по том питању, ми са ср.Википедије смо им послали предлог. --[[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 23:15, 30. януар 2025. (CET)
::Auhhhh, dobili smo ovih dana pregršt čestitki i  nekoliko konstruktivnih ponuda za sve oblike pomoći u radu na našoj, rusinskoj  vikipediji.  Pa, normalno, sve ponude prihvaćamo, pomozite nam  da što sigurnije stanemo na svoje noge i da sledimo vaše primere u radu na vikipediji.
::87.116.160.190  je samo par dana posle naše registracije poslao čestitku i ponudu da nas &quot;Викимедија Србија узме под административно окриље&quot;. Mada ne znamo šta to znači  administrativno okrilje ali, bogami, sve prihvatamo. Ali, posle, sve je utihnulo, nikakvih čestitki,  Vikimedija Srbije se više nije javljala, ostali smo sami, ubogi,  a sunce prži, žeže, hlada nema... Trebaju nam neke forme pomoći, saveti, pa i vaši praktični zahvati na našim tekstovima ako treba nešto bolje formatirati itd.  Treba nam poduka kako da formiramo svoje šablone za razne tekstove itd.
::Pozdrav svima i - pomagajte kad god možete![[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 05:07, 31. януар 2025. (CET)
:::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], ja ću vjerojatno ovaj vikend napisati poduži tekst gdje objašnjavam neke stvari poput ispravnog dodavanja slika, kategorija, poveznica na druge članke itd. Želim ga već danima napisati, no ne stignem zbog životnih obaveza. U pozadini radimo neke stvari koje nisu baš vidljive. Primjerice, znatno smo smanjili [[Окреме:НеповезанеСтране|broj članaka koji nije povezan]] s drugim Wikipedijama. Od ovih preostalih većinom ili ne znamo o čemu je riječ ili ne znamo je li imaju članke na drugim jezičnim izdanjima Wikipedije. Napravili smo i značajan broj osnovnih kategorija. Postoji [[Окреме:Некатегорисане странице|velik broj nekategoriziranih članaka]]. Do prije tjedan dana broj je bio znatno veći. Muči nas što ne znamo kako nasloviti kategorije. Primjerice, ja sam 3/4 članka o Crkvama (ne mislim na zgrade, već na pravoslavlje, katoličanstvo itd.) stavio pod kategoriju Kultura jer ne znam kako glase u nominativu riječi za religiju i kršćanstvo. Također bio je [[Окреме:Категорије|velik broj nepostojećih kategorija]]. Ja sam stvorio sve te kategorije osim onih vezane za greške, predloške/šablone i sl. stranice koje nisu dio glavnog imenskog prostora. Molim te provjeri je li neka kategorija neispravno naslovljena. Također, jedan je strani suradnik započeo članak o Turskoj ([[Турска]]) koji bi trebao biti dovršen. Mislim da je dovoljno za minimum nadodati &quot;je država u Europi i Aziji. Glavni grad je Ankara, a najveći Istanbul.&quot; — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 12:53, 31. януар 2025. (CET)

== Чланци о вашој Википедији на сродним пројектима ==

Прво, придружујем се ранијим честиткама са малим закашњењем уз извињење што не пишем на панонском русинском. Започео сам кратке чланке о Википедији на панонском русинском језику на [[:sr:Википедија на панонском русинском језику|српској]], [[:sh:Wikipedija na panonskom rusinskom jeziku|српскохрватској]], [[:hr:Wikipedija na panonskom rusinskom jeziku|хрватској]] и [[:bs:Wikipedia na panonskom rusinskom jeziku|босанској/бошњачкој]] википедији па погледајте и додајте ако нешто недостаје. Можда би неко и овде могао превести оригинални чланак са српског и проширити га? Такођер, ако вам може бити од користи контакт у Хрватској (без знања језика), будите слободни јавити се. — [[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 13:59, 27. януар 2025. (CET)

:Придружујем се колеги ако је потребно или пожељно помоћи! Један други колега с хрватске википедије примијетио је да вам на чланцима недостају категорије и слично. Драге ћу воље помоћи и додавати категорије по чланцима када их се направи! Жао ми је што домаћи језик ове википедије не говорим, али могу радити те досадне послове или савјетовати оне који језик знају. Поздрављени били! — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 16:07, 27. януар 2025. (CET)
::: Hijerovit, pozdrav!    Pотребна ми је помоћ односно инструкција о обнови позиције администратора. Javljao sam se  u vezi toga MareBG ali od njega nema glasa pa sam rešio da zamolim za savet nekog administratora sa hrvatske viki. Kopiram, evo, ovaj tekst iz molbe upućene MareBG.
::: Дана 17. априла сам добио поруку да ми 24. априла 2025. истиће важење администраторске позиције те да треба да обновимо поступак за избор администратора.
::: То је обављено овде на Порталу заједнице.  Сасвим доле, најновија дискусија.
::: Сви чланови групе су гласали за то да ја будем изабран поново за администратора.
::: Добио сам овај линк да идем на њега и да обавим формалности али ја не схватам шта треба да радим?! Тражио сам  некакав формулар где нешто ваљда треба да попуним итд. али нисам ништа слично нашао.
::: https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Permissions
::: Молио бих за паре  инструкција, објашњења шта то треба да урадим на том линку.
::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:46, 19. май 2025. (CEST)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], zaboravio si pingati @[[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]]. Ja nisam nigdje administrator tako da ne znam kako ide taj postupak. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:08, 19. май 2025. (CEST)
::::@[[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] Bez brige, ovdje mi dolaze poruke kad mi se god odgovori i bez pinga. :) — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:14, 19. май 2025. (CEST)
:И ја се придружујем честиткама. Прегледаћу повремено [[Окреме:Посебне_странице|посебне странице]] и помагати у одржавању. :) — [[Хаснователь:Aca|Aca]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Aca|розгварка]]) 00:10, 28. януар 2025. (CET)
::Također se pridružujem. Već smo vam počeli malo popravljati članke, dodavati kategorije člancima, povezivati ih s drugim Wikipedijama i sl. Ovih dana, kada stignemo, ćemo vas pokušati naučiti kako bolje uređivati. Svi u ovoj raspravi smo došli s Wikipedije na hrvatskom i Wikipedije na srpskom. Ako vam treba pomoć s biločim slobodno nas pitajte. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 01:52, 28. януар 2025. (CET)
::::Najljepše čestitke i od mene, ako mognem, rado ću vam pomoći.--[[Хаснователь:Inokosni organ|Inokosni organ]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Inokosni organ|розгварка]]) 08:52, 28. януар 2025. (CET)
:::::Poštovani, veliko hvala za sve koji nude pomoć, zahvaljujemo na podršci — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 09:35, 28. януар 2025. (CET)
:::Poštovani, hvala na podršci. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 09:36, 28. януар 2025. (CET)
:Ova tvrdnja u vašim tekstovima na pomenutim jezicima
:''Иницијативу за покретање википедије на панонском русинском језику заједно су покренули Одсек за русинистику Универзитета у Новом Саду, Матица русинска и Културно-просветно друштво Док из Новог Сада.''
:uopšte nije tačna.  Ne odgovara istini ni 5%.  Prvo, nisu ova tri subjekta pokrenula bilu kakvu inicijativu u vezi toga, odnosno, za Odsek za rusinistiku nominalno, eventualno, može se reći da je  podržao, formalno,  inicijativu  koju sam ja, Gavra Kolesar, dao. Nikome nije ni na pamet padalo pre moje inicijative da se tako nešto otpočne. Matica rusinska i KPD Dok veze nemaju sa svime time. Jedino što im je na čelu prof. dr Mihajlo Fejsa pa on to tako, rutinski, pripisuje neke nepostojeće inicijative  Matici i KPD Dok. To se  zove ili kraduckanje ili falsifikovanje stvarnog toka stvari.
:Počelo je sve sa tom idejom kada sam početkom 2017, maltene slučajno, utvrdio na naši Rusini iz Slovačke imaju  svoju vikipediju već desetak godina. Prva pomisao mi je bila, obojena ljubomorom, pa ako to oni imaju, možemo to imati i mi, Rusini iz Vojvodine.  Napisao sam članak Rusini u Srbiji i probao sam da ga plasiram, normalno, nisam dobio dozvolu već samo  konkretnu poduku da  je svaka nova vikipedija moguća samo ako je jezik na kome se inicira registrovan u SIL International.  Ja sam, evo, 04:13, 30 януара 2017 Keresturec діскусія приспівкы 521 байт +521 Створена сторінка:  ubacio  taj moj članak na  Rusinsku vikipedijuju iz Slovačke pa sam sam krenuo u registraciju  našej rusinskog jezika u Vojvodini. Niko među vojvođanskim Rusinima tada pojma nije imao da postoji takva  organizacija za registraciju  jezika iz celog sveta. Krajem 2017. godine sam zamolio naše rusinske lingviste za pomoć u lingvističkim materijalima potrebnim za registraciju. Mnogo su mi pomogli mr Helena Međeši i prof. dr Julijan Ramač, prof.dr Mihajlo Fejsa je samo dao svoju bibliografiju  radova na temu rusinskog jezika. Hvala mu i na tome.To je bio sav njegov doprinos u prvoj fazi. Sredinom 2018. godine sam poslao aplikaciju, bila je na javnoj diskusiji i - početkom 2019 saznajem da nije prošla, jezik nije registrovan. Godinu i po sam bio pasivan, mada nisam odustao od ideje da se jezik registruje pa da onda  počne na Vikipediji formiranje  vikija na našem jeziku. Sredinom 2020. posle kontakta sa M. Fejsom  krenuli som kao dvojac  ponovo u proces registracije. Sredinom aprila 2021. godine  druga aplikacija je bila  poslata u SIL International,  u  procesu javne diskusije M. Fejsa je zaista konstruktivno učestvovao i davao dodatne materijale i 20. januara 2022. godine  saznajemo da je naš jezik registriran.  Već sredinom februara sam  danima sedeo u predelima  Vikipedije, prevodio sam  Vikipedijinu sintaksu na rusinski jezik i posle 20-tak dana smo dobili dozvolu da otvorimo naš Panonski rusinski inkubator.  Tada sam znao da  ćemo  i definitivno biti  jedna od vikipedija na glavnoj Vikipediji. Pazite,  dr. M. Fejsa je tada jedino uradio to da je gostovao u Ruskom Krsturu  i govorio o rusinkoj vikipedij učenicima. Međutim, direktorica  gimnazije u Ruskom Krsturu nije, nažalost, dozvolila ulazak   naše rusinske vikipedije u tu školu. 
:''   У иницијалним покушајима изградње заједнице уређивача будућег пројекта, идеја је средином октобра 2022. године, након добијања ISO кода, представљена и ученицима русинског одељења гимназије у Руском Крстуру.
:U drugoj referenci u vašem članku stoji i ovo''
:''Након четворогодишњег залагања проф. др Михајла Фејсе и Хавријила Колесара Светска организација за регистровање језика Сил интернешнл (SIL International) 20. јануара 2022. године регистровала је бачко-сремски русински језик у ISO 639-3...''
:Ne razumem o kakvom je to četvorogodišnjem  zalaganju prof. dr. Mihajla Fejse  reč? Zaista ne razumem.
:Da bude stvar potpuno čudna i neobjašnjiva,  mi smo radili u  inkubatoru dve godine, od marta 2022. godine do oktobra 2024. godine, pisali i postavljali tekstove, ali  dr. M. Fejsa nije napisao nijedan tekst.
:Rusinska vikipedija je ozvaničena 17. oktobra 2024. godine, živi kao prava  i ravnopravna viki sa ostalim vikipedijama, ali dr. M. Fejsa i  od oktobra do danas nije napisao nijedan tekst za našu vikipediju.
:Ako stoji vaša tvrdnja
:''Иницијативу за покретање википедије на панонском русинском језику заједно су покренули Одсек за русинистику Универзитета у Новом Саду, Матица русинска и Културно-просветно друштво Док из Новог Сада''  - a svim tim institucijama je  dr M. Fejsa na čelu,  kako to da on nije  napisao ni jedan tekst za rusinsku Vikipediju? Od februara 2022. godine do, evo, do kraja januara 2025. godine on nije napisao NIJEDAN tekst za našu vikipediju. Ja se usuđujem reći da vaš tekst ne odražava istinit tok  stvari u vezi pomenute teme. S poštovanjem [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:53, 31. януар 2025. (CET)
::Hvala na vašem komentaru. Razumem iznete primedbe i svakako se slažem da je pisanje članaka veoma važno. Moj lični angažman u ovoj temi je naravno vrlo skroman (tek sam naučio da projekat postoji, a i ne govorim jezik-ali me je informacija obradovala), ali svakako dolazim s najboljim namerama – kao i ostali urednici iz srpskog, hrvatskog ... projekta – s ciljem da doprinesemo na način na koji možemo. Takođe, smatram da postoje različiti načini na koje pojedinci mogu pomoći, čak i kada nisu direktno uključeni u pisanje članaka. Ponekad se doprinos ogleda kroz prikupljanje izvora, istraživački rad ili tehničku podršku, što može biti jednako vredno. Čini mi se da i iz vašeg komentara (u kojem vidim dozu ogorčenja) mogu prepoznati neke realne doprinose kritikovanih, a svakako je dobro pretpostaviti dobru nameru. Uz to, novi članci su vrlo šturi a i po prirodi stvari članci na Wikipediji nikada nisu posve završeni i može ih se dorađivati i popravljati. Ako imate dodatne sekundarne izvore koji bi mogli obogatiti temu ili razjasniti neke od stvari koje navodite, svakako bi bilo dobro da ih uljučimo? Otvoren sam za dalju saradnju i svaki predlog koji može doprineti poboljšanju sadržaja, a ponovno ističem i snažnu spremnost da vam ako treba budem od pomoći koliko kao neko ko ne govori jezik to mogu biti.--[[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 08:59, 31. януар 2025. (CET)
:::Ви сте  споменули да сте  написали чланак о Википедији на панонском русинском језику на српској, српскохрватској, хрватској и босанској/бошњачкој википедији. Да ми то нисте написали, ја то НЕ БИХ ЗНАО, значи, не бих, логично, ишао на те википедије да нешто додајем, коригујем, мењам јер ја о томе нисам ништа знао да је написано.
:::Аутор, који  поставља текст на Википедији или википедијама треба, по дифолту, по бон-тону, у складу са основном идејом Википедије, да поставља колико-толико  исправне, тачне чланке. Ја сам вам скренуо пажњу на то да вам је од два пасуса текст у другом, главном пасусу, основна теза, основна тврдња о томе кој је иницирао покретање википедије на панонском русинском језику  неистинита, нетачна итд. итд. То што је написано, заиста НИЈЕ ТАЧНО. И то је то. 
:::Ја не практикујем да идем по другим википедијама па да читам чланке  и да исправњам неке  ствари које, по моме мишљењну, нису тачне итд. Ми смо почели нашу русинску википедију, имамо тек 500 чланака, пред нама је  још велик заиста велик посао само да набацимо основну материју из  бића Русина у Војводини, и није ми до  других форми делања по википедијама. Ја сам вам   дао прецизан опис како су текле ствари,  претпостављам да из тога можете  направити коректније формулације тог дела текста. Сасвим сам био јасан и конкретан.
:::Доза огорчења је разумљива. Мени је 76 година, много тога сам у животу прошао,  и доста сам доследан, не волим лаж, крађу, фалсификат и када на то наиђем ја на то реагујем. Огорчење је, ваљда, нормална реакција на неправду. Из Извора  доле на вашем тексту сам сазнао да је др Михајло Фејса написао, рецимо, овако
:::''Након четворогодишњег залагања проф. др Михајла Фејсе и Хавријила Колесара Светска организација за регистровање језика Сил интернешнл (SIL International) 20. јануара 2022. године регистровала је бачко-сремски русински језик у ISO 639-3...
:::''
:::и то је све што је он написо о мени, видим из чланка. Ја јесам у томе био 8 година, од почетка 2017. па сам и сада у томе, после регистрације на Википедији, али он није био ни ове четири године које спомиње, био је од половине 2020. године до јануара 2022. године, рецимо, то је  година и по у процесу регистрације језика. Али по питању русинског језика  на Википедији он, верујте ми, нема ни грам неког удела. Рекао бих да  он намерно умањује моју улогу у свему, то да сам основни иницијатор и регистрације русинског језика и утемељења русинског језика, после регистрације у ИСО, на Википедији, и да доста спретно потура своје име и некакву као значајнију улогу у свему томе.  А то, једноставно, није истина. Ја сам почетком 2017. године  дошао до кључних сазнања о свему томе и кренуо сам крајем 2017. године са иницијативама да се  русински језик региструје да би, тако, могао да буде регистрован и на Википедији. Др Фејса  о томе појма није имао почетком 2017. године.  Иначе, предавао сам њему, као ученику гимназије у Руском Крстуру, 1974. године руски језик (ја сам дипломирао руски језик и књижевност али сам целог живота, до одласка у Канаду, радио као новинар и уредник) и он ми је у другом разреду био најбољи ученик, радознао, љубопитљив, немиран, стално у истраживању нечега. Од тада сам га подржаво у његовој каријери, на русинским вебсајтовима које сам  формирао објављивао сам његове лингвистичке радове итд. итд. и сарађивали смо и сада сарађујемо али помало боли када човек види да  је, писањем некаквих чланака и књига, скрајнут у страну, погуран у страну, а да неко, у таквим чланцима или књигама постаје &quot;јунак нашег доба&quot;. Проблем је у томе да  подаци какве је он написао остају  на виделу, за будучност, па  и ако су неистинити, нове генераије ће те податке прихватити као истините. Тако је и са вашим текстом, ако остане та констатација о три субјекта који су, као, раширених руки иницирали то и то,  то ће остати за будуђност као једина истина. А то НИЈЕ ИСТИНА. Ту је почетак и крај свега. 
:::Он је издао и књигу о регистровању русинског језика у ИСО и о почецима на википедији. Ја ту књигу нисам  видео али, сада, могу да замислим шта тамо  има и шта ћу наћи приликом евентуалног читања те књиге. Но, ја га, луда глава, и даље подржавам... [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 16:00, 31. януар 2025. (CET)
::::Kako bih izbjegao zatrpavanje stranice zajednice odgovor sam objavio na stranici za razgovor urednika.--[[Хаснователь:MirkoS18|MirkoS18]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MirkoS18|розгварка]]) 16:42, 31. януар 2025. (CET)
:::Evo pregršt linkova na kojima se nalaze teme o registraciji rusinskog jezka u SIL ili na Vikipediji. NIGDE nema u vezi toga spomenutih subjekata kao što je Studijska grupa za rusinski jezik, Matica rusinska ili KPD DOK.
::: 
:::Godišnjak  Društva za rusinski jezik, književnost i kulturu Studia ruthenica  u broju  29, Novi Sad, 2023.   na strani 92-84  donosi iscrpan opis kako je registrovan Panonski rusinski jezik  u SIL International i da se odmah krenulo na Vikipediju u vezi registracije jezika.  (Na kraju članka je fotografija snimljena u Novom Sadu na kojoj je mr Helena Međeši, u sredini sam ja i sa moje leve strne je  dr Mihajlo Fejsa). 
:::http://druztvo.org/ruski/vidania/1%20Studia%20Rutenika%2029%202023.%20Pdf..pdf
::: 
:::Русинска агенција  Рутенпрес је пренел основну информацију  о регистровању Панонског русинскoг језика на Википедији.
:::https://www.ruskeslovo.com/vikipedija-na-ruskim-jaziku-aktivna-na-internetu/
::: 
:::TV Vojvodina, Program na rusinskom jezku, je  snimio 20-minutni prilog, razgovori sa nama, članovima grupe za rusinsku vikipediju. 
:::https://www.youtube.com/watch?v=DfF6LH6LP0E&amp;t=534s
::: 
:::У тексту Панонски руски јазик   на википедији се спомиње пут и начин како се дошло до регистрације језика и до регистрације Панонског русинског језика на Википедији 
::: 
:::https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%B7%D0%B8%D0%BA
:::  
:::Već i ovo, nadam se, predstavlja  prilično solidan fond informacija o toj temi. Pozdrav [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 20:15, 31. януар 2025. (CET)

== Kategorije ==

Trebali bi mi sljedeći prijevodi za kategorije
# Biljke   Рошлїни
# Religija  Релиґия
# Kršćanstvo  Християнство
# Mjesta u Vojvodini  Места у Войводини
# Mjesta u Srbiji    Места у Сербиї 
# Gradovi u Vojvodini Вароши у Войводини
# Graodvi u Srbiji   Вароши у Сербиї
# Države u Aziji  Держави у Азиї
# Azija   Азия
# Kontinenti    Континенти
# Geografija   Ґеоґрафия
# Životopisi/Biografije   Животописи / Биоґрафиї
# Rusini (kategorija za osobe koje su Rusini)  Руснаци  (катеґория за особи хтори Руснаци)
# Znanstvenici  Науковци
# Sportaši  Спортисти
# Umjetnici  Уметнїки
# Glumci  Ґлумци
# Književnici  Писателє
# Pjevači  Шпиваче
# Fizika   Физика
# Učitelji  Учителє

Također trebalo bi proširiti članak [[Турска]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 00:46, 2. фебруар 2025. (CET)

:@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]]? — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 03:04, 7. фебруар 2025. (CET)
::Ево, превео сом. Ово су тачни преводи.
::Да, треба проширити чланак Турска. Мада, ја то не сматрам за чланак. Ваљда због тога што сам 55 година био новинар па имам професионалну деформацију. Односно, ја нисам никада предао чланак који се састојао од једне реченица за новине, за штампу. Ја сам написао 89% од чланка или мало и више, главни уредник је то погледао, сугерисао некакве поправеке, допуне или елиминације ако су биле потребне, лектор је затим прегледао и тек тада сам то дао техичком уреднику за прелом, да то укомпонује на страну у новинама где је то планирано. Због те деформације ја и данас пишем основни текст за википедије негде између 75% до 85% дужине чланка, па затим моји уредници додају ко шта има и затим се уређује финално и скоро па је готово.
::Ово сад, ово као чланак под насловм Турска, то је спрдња. Па ја могу на српској википедији да на овакав начин започнем 683 чланка, свугде сам ја фундатор текста, иницијатор, а даље баш ме брига, нека проширује чланак неко ко је за то, евентуално, заинтересован. То је моје мишљење, моја нека логика фер плеја на википедији. 
::Поздрав  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:07, 7. фебруар 2025. (CET)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], suradnik koji je stvorio članak o Turskoj je stranac. Drugim riječima, ne priča rusinski. Takvih suradnika ima svaka Wikipedija. Iz osobnog iskustva ti mogu reći da na Wikipediji na hrvatskom jeziku imamo Talijana koji piše o nogometu u Jugoslaviji, Slovaku koji piše o slovačkim selima i Poljaku koji piše o ''metal''-albumima. To je sasvim normalna pojava na svim izdanjima Wikipedije. Naravno, izmjene tih suradnika treba pregledavati i prepravljati, a tako i članak o Turskoj. Htio samo skrenuti pozornost na taj članak. Članak bi trebalo ili brisati ili ga dopuniti da zadovolji neku miniamlnu razinu. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 12:47, 7. фебруар 2025. (CET)
::::Sve ja to razumem, u praksi sam to već sreo, imali smo slučajeve da  nam je tip napisao i ubacio članak  na engleskom, to je bar jasan slučaj, bez dilema. Drugi naš saradnik, iz zapadne Ukrajine, Rusin poreklom, ali  njegov rusinski i naš rusinski nije baš isto, recimo, razlika je kao slovenački i hrvatski ili hrvatski i makedonski, ili još malo i veća razlika, ali ovaj je znao i našu varijantu jezika, samo je nekoliko slovnih grešaka imao i par padeža. Takvog saradnika trebamo. Ali, u par slučaja sam bio u dilemi. Postavi pasus teksta, dosta, dosta dobar, čist tekst na rusinskom i stane. Ovaj o Turskoj ima malo  teksta, 7-8 slova, ali sve je tačno napisano, prevedeno, nema greške. Onda sam u dilemi, reko, možda samo počinje tekst, ubacio je ovo a dodaće još. Obično takvoj osobi kratko napišem da je njen jezik neupotrebljiv itd. itd ali sada nemam osnova ni za šta. Sve čisto ali kap u moru. No, u ovakvim slučajevima ostavljam 5 do 10 dana da to prespava. Ako ne krene dalje - brišem članak odnosno tu siromašnu klic članka. Mi smo na početku rusinske viki, imamo mnogo, mnogo važnijih tema da stvaramo, pišemo iz naše rusinske tematike, a ne da sad na jedand ovakav tekst od jedne rečenica ja da još tražim, lepim, skraćujem da tu bude 30 ili 40 smislenih  podataka o Turskoj itd. itd. Na kraju, još jedan primer. Pogledajte  tekst pod naslovom Медзиславянски язик.  Uložen je trud, rad u formiranje tabela ali sam tekst članka je  ustvari slovački jedzik napisan sa ćirilicom. I šta sada? Da idem od reči do rečli i &quot;prevodim&quot; na naš rusinski ili da izbrišem? [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:58, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], s [[Медзиславянски язик]] postupi kako god želiš. Ako se ne varam, jedini si administrator na projektu, tako da jedini imaš ovlasti za brisanje članaka. Sumnjam da će kreator članka o Turskoj nastaviti s radom na članku. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 16:39, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] treba mi prijevod za Sjeverna Amerika i Države u Sjevernoj Americi za [[:Катеґория:Канада]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:10, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::Također i Gradovi u Hrvatskoj za [[Риєка]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:12, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::::Zaboravio sam ranije na Države po kontinentima. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 18:18, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Potrebna je i Astronomija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:02, 7. фебруар 2025. (CET)
::::::::::Pravnici za [[Владимир Полївка]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:28, 7. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::Sjeverna Amerika  Сиверна Америка
:::::::::::Države u Sjevernoj Americi Держави у Сиверней Америки
:::::::::::Gradovi u Hrvatskoj Вароши у Горватскей
:::::::::::Države po kontinentima  Держави по континентох
:::::::::::Astronomija Астрономия
:::::::::::Pravnici Правнїки
:::::::::::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 00:41, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::Francuska i Gradovi u Francuskoj (za Pariz), Hrana — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:03, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::Jezici — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:03, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::Kipari, Književnost (ili literatura) — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:06, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::Pravo za [[:Катеґория:Правнїки]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:07, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::Plesovi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:13, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::Novinari, Muzičari i Kompozitori. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:15, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::Fotografija, Fotografi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:18, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::Filmovi, Kinematografija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:29, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::Austrija, Manekenke, Teolozi — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:30, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::Slovačka, Gradovi u Slovačkoj za [[Прешов]] — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 19:33, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::Francuska   Французка
::::::::::::::::::::::Gradovi u Francuskoj   Вароши у Французкей 
::::::::::::::::::::::Hrana Пожива
::::::::::::::::::::::Jezici   Язики
::::::::::::::::::::::Kipari   Скулпторе 
::::::::::::::::::::::Književnost (ili literatura)  Литература
::::::::::::::::::::::Pravo  Право
::::::::::::::::::::::Plesovi  Танци
::::::::::::::::::::::Novinari  Новинаре
::::::::::::::::::::::Muzičari Музичаре
::::::::::::::::::::::Kompozitori Композиторе
::::::::::::::::::::::Fotografija  Фотоґрафия
::::::::::::::::::::::Fotografi  Фотоґрафе
::::::::::::::::::::::Filmovi  Филми
::::::::::::::::::::::Kinematografija  Кинематоґрафия
::::::::::::::::::::::Austrija  Австрия
::::::::::::::::::::::Manekenke  Манекенки
::::::::::::::::::::::Teolozi  Теолоґи
::::::::::::::::::::::Slovačka  Словацка
::::::::::::::::::::::Gradovi u Slovačkoj   Вароши у Словацкей
::::::::::::::::::::::[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 20:08, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::Lingvisti, Filozofi, Filozofija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 22:06, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::Gluma, Pjevanje, Dirigenti, Aranžeri. Stvorio sam [[:Катеґория:Манекенки]]. Je li to rodno neutralno? Bi li trebalo to ispraviti u [[:Катеґория:Манекени]]? — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 22:26, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::Etnografija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 23:04, 8. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::Gradovi u Ukrajini za [[Ужгород]]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 23:18, 8. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::Lingvisti,   Линґвисти
:::::::::::::::::::::::::::Filozofi, Филозофи
:::::::::::::::::::::::::::Filozofija  Филозофия
:::::::::::::::::::::::::::Gluma,  Ґлума
:::::::::::::::::::::::::::Pjevanje,   Шпиванє
:::::::::::::::::::::::::::Dirigenti,   Дирґенти
:::::::::::::::::::::::::::Aranžeri   Аранжере
:::::::::::::::::::::::::::Etnografija  Етноґрафия
:::::::::::::::::::::::::::Gradovi u Ukrajini  Вароши у України
:::::::::::::::::::::::::::[[:Катеґория:Манекенки]]. Je li to rodno neutralno? Bi li trebalo to ispraviti u [[:Катеґория:Манекени]]?
:::::::::::::::::::::::::::У Манекенки  spadaju, ulaze samo manekenke, ne i muški deo  kao manekeni
:::::::::::::::::::::::::::Manekeni podrazumeva  oba spola.
:::::::::::::::::::::::::::&lt;nowiki&gt;~~~~ &lt;/nowiki&gt; — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:04, 9. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::Grčka fali. Vidim da ima puno sadržaja vezano upravo za tu zemlju. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:41, 9. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::::Grčka  Греческа — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:45, 9. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::::Mjerne jedinice, Narodi, Kemija. Malo ću smanjit aktivnost ovih dana. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:31, 10. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::::::::::::::::::::::Etnologija — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 14:32, 10. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::::::::::::::::::::::Mjerne jedinice,  Мерни єдинки
::::::::::::::::::::::::::::::::Narodi,    Народи
::::::::::::::::::::::::::::::::Kemija.     Хемия
::::::::::::::::::::::::::::::::Etnologija    Етнолоґия — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:36, 10. фебруар 2025. (CET)
:::::::Potrebno mi je kratko uputstvo kako da unesem podatke u Kategoriju.
:::::::U Kategoriji  Lingvistika a u potkategoriju  Lingvisti ima dva imena  dvojice lingvista. A  ja sam našao još  pet lingvista za koje imamo biografije, tekstove pa sam hteo da ubacim i za njih linkove. Međutim,  kada podignem  te strane, vidim ili praznu stranicu ili samo imena kateforija i potkategorija, nigde konkretnih imena.  I probao sam,  tražio uputstvo na vikipdeiji   nešto u stilu  '''''Kako upisati podatke u  Kategoriju''''' ali nisam dobio ništa korisno kao savet. Da li je pristup  tim  stranama zabranjen, mada nemam takvu poruku, ili je nešto sasvim drugo  u pitanju?  Želeo sam samo da ubrzam kompletiranje Kategorija i potkategorija. Ako nije tajna, molio bih  pomoć kako doći do stranice gde ću videti konkretna imena lingvista i moći da, eventualno, unesem nove odrednice, nova imena.   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:59, 14. фебруар 2025. (CET)
::::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Pozdrav! Kako bi Vam se lingvisti prikazali u kategorijama, morate kategoriju postaviti na stranicu s biografijom tih lingvista. To možete u postavkama biografije (dakle na stranici o lingvistu). Morate kliknuti &quot;Ушориц&quot;, nakon toga tri horizontalne crte gore desno (odmah &lt;u&gt;ispod&lt;/u&gt; &quot;Ушор жридло&quot;) i onda &quot;Категориï&quot;. Otvorit će Vam se okvir na ekranu u kojemu samo morate upisati naziv kategorije tamo gdje stoji &quot;Додаи категориio&quot; i potvrditi u popisu koji Vam se prikaže ispod. Kad ste potvrdili, samo kliknete &quot;Уруц пременки&quot; i spremite uređivanje kao i inače. Isprike na krivim slovima, nemam ih na ćiriličnoj tipkovnici. :)
::::::::Uglavnom, na stranicama od samih kategorija nema ničega, one služe samo da bi se vidjeli svi članci u koje je upisana ta kategorija. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 20:18, 15. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Hvala! Zaist sam vam zahvalan na pomoći, osećam da je na Vikipediji uglavnom dobro, humano, prijateljsko društvo saradnika koji su voljni pomoći jedni drugima. U svetu oko nas to baš i nije tako. Sve sam shvatio i isprobao. I bogami radi. Ovu Vikipediju su programirali pametni ljudi :) Zaista mogu sarađivati u njoj i oni koji  baš nisu vični složenijim koracima ili ne poznaju programske jezike itd. 
:::::::::Sada, evo, stvari uvek idu ovak - neko od vas traži da mu date prst na ruci, vi mu ga date... onda taj isti traži od vas dlan, pa i to date, pa zatim isti ovaj traži ruku do lakta itd. itd. Stara priča. Ja bih sada i &quot;dlan&quot;  odnosno moje pitanje je kako se prave '''same, osnovne kategorije''' Lingvistika, Pevači, Sportisti, Karikaturisti  itd itd?   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:09, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Dam Vam do ramena, ali samo lijevu jer sam dešnjak. :) Kategorije se prave tako da imate &quot;Катеґория:&quot; u naslovu prije naziva kategorije (obavezno s dvotočkom). Primjerice, ako u pretragu Wikipedije napišete &quot;Катеґория:Етнолоґия&quot;. Nećete dobiti rezultat pretrage, ali će Vam prikazati &lt;span style=&quot;color: red&quot;&gt;crveni link&lt;/span&gt;, npr. &quot;Направце бок &quot;[[:Катеґория:Етнолоґия]]&quot; у тим википроєкту!&quot; Kada kliknete crveni link, otvorit će Vam stranicu kategorije. Onda kategorizirate tu kategoriju (isti princip kao s običnim stranicama, npr. kategoriju &quot;etnologija&quot; stavite u kategoriju &quot;znanost&quot;) i objavite ju. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:32, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::E, zaboravih napomenuti, možete isti crveni link za stvaranje kategorije dobiti i ako kategorizirate neku stranicu. Recimo, pronađete nekog etnologa i na njegovoj stranici dodate kategoriju &quot;Etnologija&quot; – kada spremite to, na dnu će se prikazati crveni link nepostojeće kategorije. Otuda radite isto kao i s pretraživanjem, i čim stvorite stranicu taj će etnolog već biti kategoriziran (i crveni link na dnu će postati plav). — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 14:35, 16. фебруар 2025. (CET)
:::::::::::Izgleda da smo  istovremeno pisali, ja vama mobu za tačnije objašnjenje o Kategorijama a vi meni uputstvo. No, bio sam blizu, izgleda, jedino nisam upisivao ovo Катеґория:  sa dve tačke.  Mislim da će uduće i taj segment ići u redu, bez nekih grešaka.  Hvala vam, vi ste dobra duša od osobe. I [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] mi je podosta toga radio na kategorijama, ja sam mu prevodio termine na rusinski. Međutim, par dana je zauzet drugim stvarima pa sam  se ja usudio sam da istražujem na bazi vašeg prvobitnog uputstva  o postavljanju samih kategorija na dno stranice sa konkretnim tekstom... Opet smo pisali paralelno, stigao mi je vaš odgovor ...Ovo, čini mi se, ne razumem baš najbolje
:::::::::::''Imajte na umu da i kategorije trebate kategorizirati da bi ih se uključilo u &quot;stablo kategorija&quot;. Ako kategorizirate kategoriju, ne trebate imati nikakav tekst.'' — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:35, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::::Bitno da ste pohvatali! Ovo što niste nije baš bitno: obično kategorije gledamo kao &quot;stabla&quot; (valjda u srpskome ima ista riječ), gdje svaka kategorija ima nekoliko podkategorija (kao grane na drvetu). Međutim, najbitnije je ovo da možete samo kategorizirati kategoriju i time izbjeći nepotrebne upise teksta kad stvarate novu kategoriju. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 15:40, 16. фебруар 2025. (CET)
:::::::::Pozdrav. U međuvremenu sam prokužio  i kako se prave same kategorije, bar tako mislim da mi je pošlo za rukom. Napravio sam nekoliko stranica. Jedino, na regularnoj stranici Kategorije, vidim posle glavnog naslova
:::::::::Катеґория:Шпиваче
:::::::::* [[:Катеґория:Шпиваче|Катеґория]]
:::::::::* [[Розгварка о катеґориї:Шпиваче|Дискусия]]
:::::::::(u ovom međuprostoru  '''nema ništa''' i sledi  posle toga, recimo)
:::::::::Боки у катеґориї &quot;Шпиваче&quot;
:::::::::Шлїдуюци боки то 11 у тей катеґориї од вкупно двох 11.
:::::::::A u  mojim kategorijama u međuprostoru ima uvek isti  naslov kao i sam naslov Kategorije, to sam upisivao da bi mi se pojavila  opcija za sejvovanje. 
:::::::::Pogledajte  kategorije Добротворе, Ремеселнїки и Священїки  u njima sam ostavljao i aktuelni naslov kategorije.
:::::::::U kategoriji Дириґент  sam snimio, sačuvao prvu formu sa Dirigent u međuprostoru. Zatim sam je pozvao za ispravku, obrisao sam ovo  Dirigent i sačuvao, sejvovao sam je i sada izgleda kao sve uobičajene  Kategorije.  Verovatno grešim u nekoj od procedura  pravljenja stranice za  datu kategoriju? 
:::::::::Pozdrav   — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 15:20, 16. фебруар 2025. (CET)
::::::::::Umalo: pri stvaranju stranice uvijek se nešto mora upisati kako stranica ne bi bila prazna. Imajte na umu da i kategorije trebate kategorizirati da bi ih se uključilo u &quot;stablo kategorija&quot;. Ako kategorizirate kategoriju, ne trebate imati nikakav tekst. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 15:29, 16. фебруар 2025. (CET)
:Mislim da  imamo mali problem.
:U  Kategorijama imamo   kategoriju Музики  i mislim da to nije dobro.  Mislim da treba  da bude kategorija  pod nazivom Музика   (Музики je  množina, kao da imamo više vrsta muzike... to je kao da umesto  Lingvistika  napišem Lingvistike a u nauci ima samo jedna oblast  Lingvistika). Ja sam  formirao Muzika pa sada imamo i Музика i Музики.   Mislim da iz Музики  treba prebaciti  reči koje su već tamo smeštene  u Музика  a prazan Музики  zatim izbrisati.  Molim savet /uputsatvo šta da radim i kako se, na kraju, briše  nepotrebna kategorija.  — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 03:03, 27. фебруар 2025. (CET)
::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]], oprosti, zaboravio sam ti ranije odgovoriti. Tu ti ja ne mogu pomoći jer ne znam kako izgledaju administratorski alati (nisam administrator na niti jednom izdanju Wikipedije). Nadam se da će ti @[[Хаснователь:Aca|Aca]] i @[[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] moći pomoći. Ja sam ovih dana usredotočen na Wikipediju na hrvatskom jeziku, tako ne mogu pomoći s kategoriziranjem. Ne znam jesam li slao ovaj popis gdje možeš vidjeti koje sve [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5:%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5&amp;limit=500&amp;offset=0 stranice] trebaju biti kategorizirane. Popis se automatski ažurira svakih nekoliko dana. Natravno, postoje i dr. članci koji nisu kategorizirani, no ne nalaze se na ovom popisu jer već imaju neku automatsku izgenenriranu kategoriju zbog predloška za održavanje (tipa nedostatak izvora). Takvi članci obično se nalaze u ovim ''crvenim'' kategorijama na [https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B5&amp;offset=&amp;limit=500 ovom popisu]. — [[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Croxyz|розгварка]]) 20:48, 27. фебруар 2025. (CET)
:::@[[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] Evo, prebacio sam sve. Možeš obrisati [[:Катеґория:Музики]]. Inače, @[[Хаснователь:Croxyz|Croxyz]], nisu u pitanju administratorski alati, nego [[m:help:Cat-a-lot]]. Možeš ga instalirati na meti kroz global.js pa će ti biti aktiviran svugdje. — [[Хаснователь:Hijerovit|Hijerovit]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Hijerovit|розгварка]]) 13:17, 1. марец 2025. (CET)
::::Hijerovit, hvala i, opet HVALA!  Uz to, evo i koristan savet za instalaciju Cat-a-lot. Dupla pomoć. Šta da kažem - prijatelj je u svakoj prilici prijatelj! Pozdrav od  — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:58, 1. марец 2025. (CET)

== Сарадња са Викимедијом Србије ==

Поштоване колеге уредници, молимо вас да се обратите канцеларији Викимедиеа Србије зарад сарадње на мејл kancelarija@vikimedija.org како би се надаље договорили око заједничких акција или састанака. Поздрав — [[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 16:47, 4. фебруар 2025. (CET)

:Хвала Маре на мејл адреси.  Договорићемо се у оквиру наше групе и неко ће се сигурно јавити у Викимедију Србије. Потребна нам је њихова помоћ, потреба нам је помоћ свих вас.  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 04:12, 7. фебруар 2025. (CET)
::Нема на чему! И ми као уредници са Википедије на српском смо спремни да вам помогнемо, говорим у име неколико уредника који су потврдили, а верујем да би и многи други када буде било потребно. Чујемо се, у контакту смо.  — [[Хаснователь:MareBG|MareBG]] ([[Розгварка зоз хасновательом:MareBG|розгварка]]) 09:04, 7. фебруар 2025. (CET)
:::МареБГ, потребна ми је помоћ односно инструкција о обнови позиције администратора. 
:::Дана 17. априла сам добио поруку да ми 24. априла 2025. истиће важење администраторске позиције те да треба да обновимо поступак за избор администратора. 
:::То је обављено овде на Порталу заједнице.  Сасвим доле, најновија дискусија.
:::Сви чланови групе су гласали за то да ја будем изабран поново за администратора. 
:::Добио сам овај линк да идем на њега и да обавим формалности али ја не схватам шта треба да радим?! Тражио сам  некакав формулар где нешто ваљда треба да попуним итд. али нисам ништа слично нашао.
:::https://meta.wikimedia.org/wiki/Steward_requests/Permissions 
:::Молио бих за паре  инструкција, објашњења шта то треба да урадим на том линку. 
:::— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 02:23, 11. май 2025. (CEST)

== An improved dashboard for the Content Translation tool ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
{{Int:hello}} Wikipedians,

Apologies as this message is not in your language, {{Int:please-translate}}.

The [[mediawikiwiki:Special:MyLanguage/Wikimedia_Language_and_Product_Localization|Language and Product Localization team]] has improved the [https://test.wikipedia.org/w/index.php?title=Special:ContentTranslation&amp;filter-type=automatic&amp;filter-id=previous-edits&amp;active-list=suggestions&amp;from=en&amp;to=es Content Translation dashboard] to create a consistent experience for all contributors using mobile and desktop devices. The improved translation dashboard allows all logged-in users of the tool to enjoy a consistent experience regardless of their type of device.

With a harmonized experience, logged-in desktop users now have access to the capabilities shown in the image below.
[[file:Content_Translation_new-dashboard.png|alt=|center|thumb|576x576px|Notice that in this screenshot, the new dashboard allows: Users to adjust suggestions with the &quot;For you&quot; and &quot;...More&quot; buttons to select general topics or community-created collections (like the example of Climate topic).  Also, users can use translation to create new articles (as before) and expand existing articles section by section. You can see how suggestions are provided in the new dashboard  in two groups (&quot;Create new pages&quot; and &quot;Expand with new sections&quot;)-one for each activity.]]
[[File:Content_Translation_dashboard_on_desktop.png|alt=|center|thumb|577x577px|In the current dashboard, you will notice that you can't adjust suggestions to select topics or community-created collections. Also, you can't expand on existing articles by translating new sections.]]
We will implement [[mw:Special:MyLanguage/Content translation#Improved translation experience|this improvement]] on your wiki '''on Monday, March 17th, 2025''' and remove the current dashboard '''by May 2025'''.
Please reach out with any questions concerning the dashboard in this thread. 

Thank you!

On behalf of the Language and Product Localization team.
&lt;/div&gt;

&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;[[User:UOzurumba (WMF)|UOzurumba (WMF)]]&lt;/bdi&gt; 03:56, 13. марец 2025. (CET)
&lt;!-- Пошиљалац поруке: Корисник:UOzurumba (WMF)@metawiki; списак прималаца: https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:UOzurumba_(WMF)/sandbox_CX_Unified_dashboard_announcement_list_1&amp;oldid=28382282 --&gt;

== Обнова  правох  администратора ==

Вчера сом достал таку поруку на мейл

Hi, as part of [[metawiki:Special:MyLanguage/Global_reminder_bot|Global reminder bot]], this is an automated reminder to let you know that your permission &quot;sysop&quot; (Администраторе) will expire on 2025-04-24 15:12:19. Please renew this right if you would like to continue using it.

Значи, мойо право же бим бул администратор ше закончує  24. априла, о тидзень.  Кед слово о обнови вец, спрам шицкого, треба да ше   кратко вияшнїце чи  ме потримуєце у тим да предлужим буц администратор чи маце иншаки предкладаня. На тим як ше вияшнїце ше будзе  базовац одлука  тих цо о предлуженю правох одлучую. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:07, 18. април 2025. (CEST)

:Подполно ше складам же би и надалєй администратор бул Керестурец. Односно же би ше му предлужел статус администртора и надалєй.  — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 17:21, 18. април 2025. (CEST)
:Я ше складам же би и надалєй администраторски роботи окончовал Керестурец. — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 19:03, 18. април 2025. (CEST)
:Гласам за предлуженє администраторского статуса Keresturec. — [[Хаснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Flipdot|розгварка]]) 20:28, 19. април 2025. (CEST)
:Zlahodzim  se ze bi Keresturec bul i nadaljej administrator [[Хаснователь:Ruskinja2022|Ruskinja2022]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ruskinja2022|розгварка]]) 21:49, 22. април 2025. (CEST)

== О Руским Язику ==

Здраво шицким! Я знам же ту нє праве место за тото питанє, алє ту перше место є, дзе сом нашол руски интернет хаснователє. Я сцем знац, дзе (або кому) мож поставиц питаня о ґраматики и морфолоґиї руского язика. Я нє Руснак, алє интересантно ми руски язик, и правим руски слова на (анґлийским) Викисловнїку. Дакеди нє мам правих формох даєдного слова, бо нє знам шицки правила ґраматики руского. Прето я сцем знац, дзе (або кому) я можем поставиц таки питаня. Дзекуєм ци! — [[Хаснователь:Insaneguy1083|Insaneguy1083]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Insaneguy1083|розгварка]]) 16:58, 10. юний 2025. (CEST)

:Найлєпше би було кед бисце контактовали зоз проф. др. Юлияном Рамачом, вон автор велькей, фантастичней Ґраматики руского (Панонского руско) язика. Або  зоз  мр Гелену Медєши, вона тиж вельки фаховец-линґвиста. Алє, вони нє маю профили на  Википедиї, нє реґистровани су. А я ту нє жадам уписовац їх мейл адреси так, явно.  Пробуйце контакт зоз  проф. др. Михайлом Фейсом  Fejsam, думам же вон ма профил на Википеиї алє го нє хаснує часто, або контaктуйце зоз професорку  руского язику у ґимназиї у Руским Керестуре  Люпку Малацко хтора ма профил под RKljupka.
:На тим линку  https://zavod.rs/digitalizovani-publikatsiyi/  єст два томи Сербско-руского словнїка. На концу першого тома єст  скрацена форма рускей ґраматики. Можебуц вам то помогнє гоч то  на сербским язику алє то досц розумлїве. [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:44, 11. юний 2025. (CEST)
:Ґу Fejsam додайце лєм ет и gmail.com и можеце му писац мейли. Фейса анґлициста, студирал анґлийски язик, кед вам то лєгчейше та контактуйце з нїм на анґлийским язику.  Моментално є у Букурешту, у Румуниї на конґресу Русинох алє о 3-4 днї будзе дома и годзен вам одвитовац на мейли. — [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 13:53, 11. юний 2025. (CEST)
::Барз дзекуєм! Будзем пробовац найсц мейл адреси Рамача и/або Медєшовей даґдзе онлайн. Уж мам ПДФ файли даскелїх руских словнїкох, часто их хаснуєм. Мам тиж Фейсов анґлийски словнїк, нажаль дакеди значеня анґлийских словох у словнїку застарени су. Заш лєм го напишем мейл по анґлийски. Уж написал сом др Александру Мудрию, професору руского язика на Универзитету у Новом Садзе, алє вон нїгда нє одвитовал ми на питаня. — [[Хаснователь:Insaneguy1083|Insaneguy1083]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Insaneguy1083|розгварка]]) 14:29, 11. юний 2025. (CEST)

== Уписованє насловох темох хтори сотруднїки пишу ==

Винко Жґанец

Любо Фечо

Били крвово заренка 

Крвово плохочки

Крев

Швитляки
----------------------
Акорд (музика)

Орнаменти у музики

---------------------------------------------------------


— [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 14:35, 23. януар 2026. (CET)

== Обнова правох администратора за  2026/2027 ==

Улога администратора ми виходзи 20. мая 2026. Я 17. мая путуєм  и нє будзе ми теди до конченя роботох тей файти.  Понеже обнову або вибор нового администратора треба  покончиц скорей того датума я тераз иницируєм тот поступок же би до там даґдзе до 15. мая и тото було покончене.

Тримал сом же бим ище тот наступни рок могол буц администратор, а потим ше поцагнєм, най ше вибере дахто други, найвалушнєйши у ґрупи. Но, кед ше ви як члени ґрупи  вияшнїце иншак, односно кед и тераз будзеце мац свойого кандидата за администратора, нє будзем мац нїч процив. Векшина у демократиї победзує.

Модлїм вас же бисце ше тих дньох о тим вияшнєли.  [[Хаснователь:Keresturec|Keresturec]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Keresturec|розгварка]]) 17:57, 29. април 2026. (CEST)

:Гоч сом нє реґистрована, дзечнє активно потримуєм роботу на рускей Википедиї и щиро давам потримовку Гавриїлови Колєсарови з Канади же би и далєй бул АДМИНИСТРАТОР, док ма сцелосци и моци робиц.
:Гелена Медєшова — [[Окреме:Доприноси/&amp;#126;2026-26940-89|&amp;#126;2026-26940-89]] ([[Розгварка зоз хасновательом:&amp;#126;2026-26940-89|разговор]]) 16:51, 3. май 2026. (CEST)
:Добри дзень, давам потримовку Гавриїлови Колєсарови з Канади же би и далєй бул АДМИНИСТРАТОР. — [[Хаснователь:Ksenija234|Ksenija234]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Ksenija234|розгварка]]) 11:12, 5. май 2026. (CEST)
::Гласам за особу КЕРЕСТУРЕЦ. Маце мою потримовку. Лїляна....Оленка БТ — [[Хаснователь:ОленкаБТ|ОленкаБТ]] ([[Розгварка зоз хасновательом:ОленкаБТ|розгварка]]) 17:24, 7. май 2026. (CEST)
:::Складам ше най и надалєй водзи администраторство Керестурец односно на Рускей википедиї то хаснователь Keresturec. — [[Хаснователь:Olirk55|Olirk55]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Olirk55|розгварка]]) 09:58, 8. май 2026. (CEST)
:Тиж так давам потримовку и гласам за особу КЕРЕСТУРЕЦ же би и далєй бул администратор. — [[Окреме:Доприноси/&amp;#126;2026-28265-43|&amp;#126;2026-28265-43]] ([[Розгварка зоз хасновательом:&amp;#126;2026-28265-43|разговор]]) 01:49, 10. май 2026. (CEST)
:Гласам за особу Keresturec — [[Хаснователь:Sveletanka|Sveletanka]] ([[Розгварка зоз хасновательом:Sveletanka|розгварка]]) 09:52, 11. май 2026. (CEST)

== Call to participate: Proposed baseline Neutral Point of View (NPOV) standard ==

Hello-hello!

I am inviting you to participate in the public discussion regarding a proposed baseline Neutral Point of View (NPOV) standard. The proposed baseline is meant for the Wikipedias which do not yet have an NPOV policy, for these communities to adopt, use, and build upon. [[m:Proposed_baseline_NPOV_standard#Proposed_baseline_NPOV_standard|You can find the proposed text here]].

As your Wikipedia does not seem to have an NPOV policy, we hope that this public discussion and proposed baseline standard will support your project community in adopting one. [[m:Talk:Proposed_baseline_NPOV_standard|You can join the public discussion on meta]]&lt;nowiki&gt;. The timeframe for the discussion is from June 17 - July 15, 2026. Looking forward to engagement from your community and hopefully seeing your community to adopt the Neutral Point of View policy! --~~~~&lt;/nowiki&gt; — [[Хаснователь:KVaidla (WMF)|KVaidla (WMF)]] ([[Розгварка зоз хасновательом:KVaidla (WMF)|розгварка]]) 10:45, 19. юний 2026. (CEST)</text>
      <sha1>7nyjuzidmyh6hwtxdoau9lsa7o8i3in</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Иван Поп</title>
    <ns>0</ns>
    <id>654</id>
    <revision>
      <id>20090</id>
      <parentid>19880</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T14:03:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Корекция податкох</comment>
      <origin>20090</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8187" sha1="4k80wm9pafgsaef3ldyc3o6qgb0g8ie" xml:space="preserve">{| class=&quot;wikitable&quot; align=right width=300px
|+
! colspan=&quot;2&quot; |&lt;big&gt;Иван Поп&lt;/big&gt;
|-
| colspan=&quot;2&quot; |[[Файл:Ivan Pop.jpg|алт=Иван Поп, линґвиста и енциклопедиста|центар|мини|297x297п]]
|-
|'''Народзени'''
|26. май 1938.
|-
|'''Умар'''
|14. септембра 2023. (86)
|-
|'''Державянство'''
|чехословацке, ческе
|-
|'''Язик творох'''
|русински, анґлийски, русийски
|-
|'''Универзитет'''
|история, универзитет у [[Ужгород]]зе, Москва
|-
|'''Наукови ступень'''
|доктор историйних наукох
|-
|'''Период твореня'''
|1967-2023
|-
|'''Жанри'''
|история, политиколоґия, образованє
|-
|'''Поховани'''
|-
|'''Припознаня'''
|Титула Русинска особа 2018. року
|}
'''Иван Поп''' (* [[26 април|26. май]] 1938. † 14. септембра 2023), русински  науковец, историчар, политиколоґ и [[Професор|професор.]]

== Биоґрафия ==

Иван Поп (''рсн.'' Іван Поп) народзени 26. мая 1938. року у валалє Страбичов у Чехословацкей. Студирал историю на Ужгородским универзитету. Под час студийох бул уцагнути до виконструованого процесу та 1960. року бул  вируцени з универзитета и послати на  „превоспитованєˮ  ґу роботней класи.

Студиї Иван Поп закончел  у Москви дзе почал и свою наукову роботу. Од 1967. року робел як наукови роботнїк на Институту славистики и балканистики Совєтского союзу. У периодзе такволаней „гласносциˮ и демократизациї у тедишнїм Совєтским  союзу Иван Поп бул од 1989–1992. року главни одвичательни редактор славистичного часопису Славяноведениє. 

== Борец за статус Русинох ==
Иван Поп бул  русински историчар, русиниста, културолоґ и политиколоґ хтори зоз свою роботу помагал утврдзовац самобитносц русинского народу у штреднєй Европи.

Иван Поп ше 1992. року врацел на универзитет до Ужгороду дзе бул меновани за руководителя Институту карпатолоґиї и вєдно з другима почал робиц на тим же би ше припознало самосвойносц Русинох и автономия Подкарпатскей руси на України. По розпадованю СССР Иван Поп  ше наздавал же ше розпаднє и такволана Ялтска система чия жертва була цала Подкарпатска Рус. Наздавал ше же ше його родзени край враци до составу  штреднєй Европи, верел до того же ше медзидержавна догварка Чехословацкей и СССР з  1945. року понїщи. Медзитим, тото його триманє наишло на тварди централизем и унитаризем України як пошлїдки идолоґиї українского национализма. 

Року 1994.  Иван Поп  мушел зоз свою фамелию напущиц Україну и преселєл ше до Хебу у Ческей Републики дзе, практично, жил у еґзилу до конца живота.

== Автор є велїх значних кнїжкох ==

Автор є кнїжкох о Чехословацкей дипломатиї 1930-их и 1940-тих рокох , о историї ческей уметносци, бул коавтор кнїжки Кратка история Чехословацкей, та кнїжкох о памяткох  на Подкарпатску Рус.  

Иван Поп видал ''Енциклопедию Подкарпатскей руси'' (писана є по русийски), вєдно зоз професором [[Павле Роберт Маґочи|Павлом Робертом Маґочийом]] бул коавтор  ''Енциклопедиї историї и култури карпатских  Русинох'' (видата є  на анґлийским и українским язику). По чески Иван Поп написал кнїжки ''Подкарпатска рус'' (2005), ''История подкарпатскей руси у фактох'' (2005), ''Подкарпатска Рус – особеносци историї, науки и култури'' (2008).  Як автор сценарийох участвовал на правеню документарних филмох ''Душа Карпатох'' (2013) ''У намиряню суперсилох'' (2017) и ''Подкарпатска русинска мадярска школа'' (2018).

[[Руска матка]] 2021. року преложела и видала кнїжку Ивана Попа ''Мала история [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]]'' хтору у ориґиналу видало Здруженє интелиґенциї Русинох Словацкей.

Иван Поп  бул преглашени за  Русинску особу 2018. року, и постал шеста по шоре особа хтора  була достойна тей титули. 

Иван Поп ше упокоєл 14. септембра 2023. року у варошу Хебу у Ческей Републики у 86. року живота.

== Литература ==

* POP, Ivan. ''Podkarpatská Rus : osobnosti její historie, vědy a kultury.'' Praha: Libri, 2008. 311 s. ISBN 978-80-7277-370-1. Heslo Ivan Pop, s. 125.

== Вонкашнї вязи ==

* Agáta Pilátová. [https://podkarpatskarus.cz/attach/casopis_2_2013.pdf ''Přínos Ivana Popa světové historiografii.''] Podkarpatská Rus 2/2013 s. 3. 
* Ivan Pop, Dr.Sc.  [https://web.archive.org/web/20160305034004/http://libri.cz/autori.php?autor=231  ''Libri''. 2011.] Архівна копія з оріґінала зроблена 05 Mar 2016. 
* Alena Zemančíková (29. květen 2020). [https://vltava.rozhlas.cz/podkarpatska-rus-ve-vzpominkach-historika-a-stredoevropana-ivana-popa-8207811 ''Podkarpatská Rus ve vzpomínkách historika a Středoevropana Ivana Popa''] (audio). Český rozhlas Vltava.
* [https://rusin8.webnode.ru/news/a2004-diskusija-o-kodifikatsii/  2004 ''Дискусия о кодификации языка,''] Русинська Веб-книга, сайт о литературѣ и языку  вебсат rusin8.webnode.ru
* Б. Фейди, [https://www.ruskeslovo.com/upokojel-se-prof-dr-ivan-pop/ ''Упокоєл ше проф. др Иван Поп'',] ''Рутенпрес'', www.ruskeslovo.com , 18. септембер 2023.

== Референци ==
МЕДВІДЬ, Петро. ''Вмер вызначный русиньскый ученый, історік Іван Поп.'' www.lem.fm [online]. 2023-09-14 [cit. 2023-09-15]. Dostupné online. (rusínsky)

{{DEFAULTSORT: Поп , Иван }}
[[Катеґория:Словацка]]
[[Катеґория:Науковци]]
[[Катеґория:Руски историчаре]]
[[Катеґория:Русински народни дїяче]]
[[Катеґория:Народзени 1938]]
[[Катеґория:Умарли 2023]]
[[Катеґория:14. септембер]]
[[Катеґория:26. май]]</text>
      <sha1>4k80wm9pafgsaef3ldyc3o6qgb0g8ie</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кревово ґрупи</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1094</id>
    <revision>
      <id>20087</id>
      <parentid>17679</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T06:38:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция катеґориї</comment>
      <origin>20087</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8040" sha1="6eoxr2llfuz22p0qgmu7ofmct2w1fvc" xml:space="preserve">[[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]]
На початку XX вику науковец и лїкар [[Карл Ландштайнер]] установел же при людзох єст штири главни кревово ґрупи:[[Кревова ґрупа А|А]], [[Кревова ґрупа Б|Б]], [[Кревова ґрупа АБ|АБ]] и [[Кревова ґрупа 0|0 (нулта)]]. За тото одкрице достал Нобелову награду за медицину, цо єдно з найзначнєйших одкрицох у обласци здравя шицких часох. Кажду кревову ґрупу одредзує присуство або одсуство цукрох на клїтинковей мембрани червених кревових заренкох. Штири кревово ґрупи резултат розличних комбинацийох антиґенох хтори означени як А и Б. Дальши интензивни преучованя науковцох у велїх жемох приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох практично провадзела цалу драгу розвою чловечества. За трансфузию креви и трансплантацию орґанох нєобходне познац кревово ґрупи. Лїкаре муша буц сиґурни же крев давателя одвитує креви примателя.

== АБ0 ґрупи ==

Серум креви ноши антицела процив цукрох хтори нєт у червених кревових клїтинкох. То значи же особа зоз кревову ґрупу А ноши анти-Б антицела, особа зоз кревову ґрупу 0 и анти-А и анти-Б антицела, а особи зоз кревову ґрупу АБ нє буду ношиц антицела. Пошлїдок того зявеня таки же особа зоз креву кревовей ґрупи 0 нє може примац крев кревових ґрупох А, Б и АБ, алє лєм своєй кревовей ґрупи &lt;ref&gt;[https://itks.rs/o-krvnim-grupama.html    Институт за трансфузију крви Србије], ''itks.rs''
&lt;/ref&gt;. Особа зоз креву кревовей ґрупи АБ нє може давац крев особом зоз креву кревовей ґрупи А, Б и 0. Прето ше за 0 (нулту) кревову ґрупу гутори же є универзални даватель (мож ю дац гоч хторей кревовей ґрупи), а за кревову ґрупу АБ ше гвари же є универзални приматель.&lt;ref&gt;[https://kucazdravlja.rs/sr/blog/2019-09-23/krvna-grupa/   Krvna grupa], ''kucazdravlja.rs''
&lt;/ref&gt;

== Rh фактор ==

За трансфузию и трансплантацию орґанох нєобходне познац кревово ґрупи, крев давателя и примателя муша ше складац, односно одвитовац єдна другей. Кед пациєнт достанє крев нєодвитуюцей кревовей ґрупи, його антицела буду реаґовац зоз червенима кревовима заренками давателя и спричинї їх злїпйованє. Злїпени кревово заренка можу заткац кревово судзини и онєможлївиц циркулацию, цо спричинює озбильни очкодованя кревовей системи. 

Попри подзелєня на АБ0 ґрупи, єст и резус-фактор (Rh фактор) хтори достал назву по резус-маймунови, при хторому є першираз обачени &lt;ref&gt;[https://webtribune.rs/odakle-su-dosli-ljudi-sa-rh-negativnom-grupom-krvi-oni-nisu-sa-ove-planete/   Odakle su došli ljudi sa RH negativnom grupom krvi], ''www.webtribune.rs''&lt;/ref&gt;. Шицки людзе ше, з аспекту того фактору, дзеля на Rh⁺ (Rh позитивни) або Rh⁻ (Rh неґативни). При трансфузиї креви лїкаре меркую и на тот фактор, прето же особи хтори Rh⁺, творя резус-протеїн, а особи зоз Rh⁻ го нє творя.

'''Заступеносц Rh фактору при популациї:'''
{| class=&quot;wikitable&quot; 
|-style=&quot;background:#CCCCCC&quot;
| '''Жительство''' || '''Rh⁻''' || '''Rh⁺'''
|-
| Европске || 16% || 84%
|-
| Африцке || 0,9% || 99,1%
|-
| Нєевропске, нєафрицке || 0,1% || 99,9%
|}


{| border=&quot;1&quot; cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;4&quot;
|+ '''Таблїчка компатибилносци креви'''
!rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Приматель'''
!colspan=&quot;8&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Даватель'''
|- style=&quot;background:#CCCCCC&quot;
! O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt;
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X || X || X || X || X
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  || X ||  || X ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  || X || X ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  || X ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  ||  ||  ||  ||
|}

Приклад: кед мац ма кревову ґрупу А, а оцец кревову ґрупу Б и при тим су гетерозиґоти, мац (А0) а оцец (Б0), у шлїдуюцей ґенерациї можеме обчековац потомки зоз ґенотипами кревових ґрупох: АБ, А0, Б0, 00.


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Таблїчка можлївих нашлїдзованя кревових ґрупох 
|-
! Кревово ґрупи родичох !! Можлїви кревово ґрупи дзецка !! Нєможлїви кревово ґрупи дзецка
|-
| А - А || А, 0 || Б, АБ
|-
| А - Б || ПрикладА, Б, АБ, 0 || -
|-
| А - АБ || А, Б, АБ || 0
|-
| А - 0 || А, 0 || Б, АБ
|-
| Б - Б || Б, 0 || А, АБ
|-
| Б - АБ || А, Б, АБ || 0
|-
| Б - 0 || Б, 0 || А, АБ
|-
| АБ - АБ || А, Б, АБ || 0
|-
| АБ - 0 || А, Б || АБ, 0
|-
| 0 - 0 || 0 || А, Б, АБ
|}

== Литература ==

* ''Християнски календар Руски календар'' 2005, бок 274—284, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц .др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини

== Вонкашнї вязи ==

* [https://sr.wikipedia.org/sr-el/%D0%9A%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0 Krvna grupa] ,''sr.wikipedia 
''
* [https://www.plivazdravlje.hr/aktualno/clanak/3217/Krvne-grupe.html  Кrvne grupe], ''www.plivazdravlje.hr''

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Здравствена култура]]
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>6eoxr2llfuz22p0qgmu7ofmct2w1fvc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кревова ґрупа 0</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1101</id>
    <revision>
      <id>20081</id>
      <parentid>17681</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T06:34:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20081</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12135" sha1="r04o2rovhi4u7fcaqhfaaq054490wz1" xml:space="preserve">[[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]]

'''Нулта (0) кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[Кревова ґрупа А|А]], [[Кревова ґрупа Б|Б]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[кревово ґрупи |кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших червених кревових заренкох — еритроцитох. Источасне присуство А и Б антиґену маю людзе АБ кревовей ґрупи, а тоти без присуства гоч хторого антиґену то особи зоз 0 (нулту) ґрупу.&lt;ref&gt;[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo  Krvna grupa I šta o njoj I našem zdravlju treba da znamo.] eklinika.telegraf.rs&lt;/ref&gt;

Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду з обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам особеносцох кревовей ґрупи припаданя. У одношеню на [[Пожива|поживу]] хтору кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень).
{| border=&quot;1&quot; cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;4&quot; align=right
|+ '''Таблїчка компатибилносци креви'''
!rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Приматель'''
!colspan=&quot;8&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Даватель'''
|- style=&quot;background:#CCCCCC&quot;
! O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt;
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X || X || X || X || X
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  || X ||  || X ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  || X || X ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  || X ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  ||  ||  ||  ||
|}
Особи зоз кревову ґрупу 0 — ловаре, месоєди, моцни, самопрешвечени, тип вожда

== История нултей кревовей ґрупи ==
 
Коло 40 000 роки пред н.е., у чаше хтори означени як Стари камени час, зявел ше Кроманьонски чловек, ришени вшелїяк прежиц. Бул то ловар  и борец хтори єдол лєм месо  и даяки плоди рошлїнох хтори зберал. Зоз датого периоду еволуциї датує найстарша кревова ґрупа — нулта (0). Єй добри боки то моцна имуна система, моцна система за претровйованє, природна защита од инфекцийох и ефикасни метаболизем. Од слабосцох при тих особох наводзи ше нєтолеранция ґу новому костираню и новим условийом околїска, а пре барз вельку активносц имуней системи може ше случиц же орґанизем „нападнє сам себе”, т.є. прихильносц ґу автоимуним хоротом. Окрем того, при тих особох, частейше як при особох зоз другу кревову ґрупу, обачує ше завадзаня при коаґулациї, стиданю креви, а прихильни су и на хороти запалєня, ревматизма, улкусней хороти жалудка и дванацпальцового черева (вреди у жалудку), та и на поремеценя у роботи щитного шлїжнїку.

== Костиранє ==
 
Векшина особох нултей кревовей ґрупи ноша у себе ґенетску меморию за моц, витримовносц, сиґурносц до себе, интуицию, оптимизем, як и инстинкт за успих ище од початкох популациї. Їх орґанизем вимага високопротеїнске костиранє хторе їх мискулом обезпечує благу кваскавосц, цо им дава схопносц и ефикасносц при физичних активносцох.

Костиранє яке ше препоручує особом зоз нулту кревову ґрупу, а уплївує на лєпше функционованє и ефикасносц їх орґанских системох, состої ше преважно зоз месових жридлох — швиньского меса, говедзини, баранчецини, пульчецини, курченици, дзивини и риби. Тип 0 кревовей ґрупи може ефикасно претворйовац и метаболизовац месо, бо ма досц квашнїни у жалудку, цо праве одвитує частейшому наставаню катару, ґастродуоденитису, улкусней хороти, вреда жалудку и дванацнїка – дуоденума. Одвитуюца [[желєнява]] зоз хтору ше реґулує їх жалудкову квашнїну то найчастейше [[капуста]], желєна шалата, броколи, шпинат, [[петрушка]], хрин, [[цибуля]], бундава, а од овоцох шлївки (и сухи), смокви. При векшини тих особох хасновити яблука, банани, кайси або грозно. Од присмачкох окреме ше им препоручує червену горку паприґу, петрушку, хлєбичок, кари, та морски алґи хтори маю за їх орґанизми потребни йод. Йод ключни елемент за реґулацию и нормалне функционованє роботи щитного шлїжнїку.

Особом нултей кревовей ґрупи [[житарки]] чкодза, жито и [[кукурица]] спомалшую їх метаболизем, цо спричинює спомалшене претворйованє [[пожива|поживи]] до енерґиї, а приходзи и до превелького нагромадзованя масцох. Пасулї трба єсц у огранїчених количествох, бо вона спомалшує розкладанє других значних состойкох, як цо тоти з меса, та на таки способ онєможлївює кваскавосц мускуловей тканї. Капуста, карфиол и броколи спомалшую роботу щитного шлїжнїку, а белава парадича и [[кромпля]] спричинюю запалєнє ставцох и потенцирую ревматизем при тих особох. Од [[Овоц|овоци]] ше нє препоручую [[чернїца|чернїци]], кокос, динї, ягоди и мандарини, а од присмачкох нє треба хасновац цимет, попер, есенц (анї яблуков).

Диґестивни тракт нултей кревовей ґрупи нє адаптовани на хаснованє млєчних продуктох, млєка, аж анї [[сладоляд|сладоляду]]. У одношеню на витамини и минерали (микронутритиєнти), комплекс Б витаминох дїйствує як подпорка метаболичним процесом (окрем того з квасу и зоз жита), витамин К з лїсцових и желєних заградкових рошлїнох помага при коаґулациї креви, понеже тоти особи маю прихильносц ґу кирвавеню. 

Од окремней значносци калциюм, поготив при роснуцу и у менопаузи, бо костиранє типу 0 нє черпа достаточно калциюму з млєка и млєчних продуктох.

Без консултациї з лїкаром нє препоручує ше дополнююце хаснованє векших дозох Е и А витамину пре їх дїйство на розридзованє креви.

Вежби за цело особох кревовей ґрупи 0 треба же би були: аеробик, бежанє, танєц, вежби зоз кулями и борительни [[спорт|спорти]]. Особи хтори нє манифестую свою физичну природу прейґ реаґованя на стрес можу спаднуц до депресиї, чувтвую вистатосц, нє можу спац, поставаю чувствительнєйши на велї запалєньски и автоимуни хороти, як цо то артритис, астма и поставаю прихильнєйши ґу затитосци.

== Литература ==

* Християнски календар Руски календар 2005, бок 275—278, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.danas.rs/zivot/ 9 tajni koje otkriva vasa krvna grupa] www.danas.rs

* [https://www.telegraf.rs/zivot-i-stil/zdravlje/3009244- 8 stvari koje-morate da znate ako ste nulta krvna grupa] www.telegraf.rs

* [https://fittproteam.com/ishrana-za-nultu-krvnu-grupu/ Ishrana za nultu krvnu grupu,] fittproteam.com

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Здравствена култура]]
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>r04o2rovhi4u7fcaqhfaaq054490wz1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кревова ґрупа А</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1114</id>
    <revision>
      <id>20082</id>
      <parentid>17680</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T06:34:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция катеґориї</comment>
      <origin>20082</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16107" sha1="gus65keizgq0szjabjzogco97hntipj" xml:space="preserve">[[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]]
'''А кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[кревова ґрупа 0|0]], [[Кревова ґрупа Б|Б]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[Кревово ґрупи|кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших червених кревових заренкох — еритроцитох.&lt;ref&gt;[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo   Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znamo.] eklinika.telegraf.rs&lt;/ref&gt;

Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д. Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам особеносцох припаданя кревовей ґрупи. У одношеню на [[Пожива|поживу]] яку кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень).
{| border=&quot;1&quot; cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;4&quot; align=right
|+ '''Таблїчка компатибилносци креви'''
!rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Приматель'''
!colspan=&quot;8&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Даватель'''
|- style=&quot;background:#CCCCCC&quot;
! O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt;
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X || X || X || X || X
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  || X ||  || X ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  || X || X ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  || X ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  ||  ||  ||  ||
|}

Особи зоз кревову ґрупу А — землєдїлец; предумани, кооперативни, прецизни

== История кревовей ґрупи А ==

Кревова ґрупа А ше перше зявела у Азиї або на Штреднїм Востоку медзи 25 000 и 15 000 роками пред н.е., як реакция чловека Нового каменого часу (неолиту) на нови условия животного штредку. Дотедишнї чловек — ловар и борец, почал ше занїмац з польопривреду и з припитомйованьом животиньох. Велька пременка у костираню и окруженю приведла до мутацийох у орґанох за претровйованє и у имуней системи, хтора оможлївела лєпше подношиц и абсорбовац житарки и други дотедишнї „польопривредни” продукти. Так настал аґрарни тип людзох з кревову ґрупу А. 

Добри боки представнїкох тей кревовей ґрупи шлїдза з историйного факту же ше добре прилагодзую на пременєне костиранє и условия околїска, цо дава як резултат и одредзєни психолоґийни прикмети. Наших предкох зоз кревову ґрупу А почали характеризовац и по теди менєй присутни психолоґийни, емотивни и ментални прикмети хтори нєзаобиходно водзели ґу цалосному напредованю чловечества и цивилизациї людского роду, як цо вираженша чувствительносц, пороснуце интелиґенциї, кооперативносц, злєпшанє комуникациї, страственосц, одмераносц. Їх нєдостатки були чувствительна система за претровйованє, ранлїва имуна система и отвореносц ґу инфекцийом. Биолоґийно су предодредзени на хороти шерца и кревових судзинох, хтори водза ґу нєшкайшей експанзиї анґини пекторис, инфаркту миокарду, цереброваскуларного инзулту — „шлоґу”, повисшеному кревовому прициску або гипертeнзиї. Зявює ше прихильносц ґу цукровей хороти або диябетес мелитусу, канцеру – раку, хоротох печинки и жовчу, цо нє значи же им то нєзаобиходна судьба.

== Костиранє ==

Кед слово о метаболизме, особи кревовей ґрупи А би требали елиминовац практично шицки файти меса (окреме червени) з костираня, окрем одредзених файтох риби, кед же жадаю витвориц найвекши хасен з поживи яку конзумую, цо источашнє и зменшує можлївосц виражованя факторох ризику хтори вязани за хороти шерца и канцеру ґу хторим су окреме прихильни.

Пре нїзки уровень жалудковей квашнїни, їх диґестивни тракт помали дїйствує на протеїни з меса, та поставаю спомалшени, з менєй енерґиї и на концу нє згорюю месо як гориво, алє го одкладаю як масц. Важне надпомнуц же на представнїкох тей кревовей ґрупи шицки месово преробки, уключуюци продукти зоз качки, гуски, баранчецину, дзивину и швиньске, дїйствую „як отров”. Було би добре кед би и месо з курчеца и пульчецину, хтори на нїх дїйствую нєутрално, заменєли зоз рибу, по можлївосци зоз потьку, коляком, бакаларом, скушу, лососом, сарделу. Тунєвина, єсетра и чука на нїх дїйствує нєутрално, а лиґнї и ослич би мали керовац.

Два олєї хасновити за тоту кревову ґрупу, а то [[Лєн|лєново]] и маслиново. Треба керовац олєй зоз кукурици и сусаму. Цо ше дотика млєка и млєчних продуктох, состойки з креви А ґрупи правя такволани антицела на примарни цукер з посного млєка и треба их брац у огранїчених количествох. Сирове коже млєко, сойово млєко, йоґурт, кефир, сойов сир треба же би були замена за млєчни продукти, понеже су богати зоз маснима квашнїнами. Прейґмирни количества конзумованя млєчних продуктох нєзаобиходно водза ґу алерґийом, инфекцийом, охореньом синусох и респираторним проблемом. Костиранє кревовей ґрупи А треба же би було худобне з масцами, а богате зоз угльовима гидратами и рошлїновима протеїнами. Препоручує ше 3 – 4 вайца на дзень. За [[хлєб]], печива и цеста можу хасновац сойову, ризкашову, овшану и ражову муку, овес и сою у зарну, та просо. На нїх нєутрално дїйствує кукурична и ярчана мука. Бундавово маґочки тиж хасновити, як цо и кикирики хтори маю у себе состойок вигодни у борби процив канцеру. Тим особом одвитує мархва, желєна [[Капуста|капуста]], кель, бундава, шпинат, броколи, керелаба, лїсце з цвикли, [[петрушка]], пастернак и [[цибуля]]. Треба керовац парадичи у векших количествох, бо єй лектини маю виражене дїйство на диґестивни тракт тих особох. Особи зоз кревову ґрупу А би требала єсц [[Цеснок|цеску]] найвецей од шицких кревових ґрупох.

Од [[овоц|овоцох]] — кайси, [[Чернїца|чернїци]], черешнї, смокви, [[ґрейпфрут]], лимун и ананас помагаю же би ше витворела ровновага зоз заренками хтори правя квашнїну у мускуловей тканї. Мускули при тих особох благо алкални, базово. У умерених количествох можу єсц яблука, грозна, брескинї, грушки, ягоди, рибизли, [[Малина|малини]], а треба керовац банани, манґо, [[Помаранче|помаранчата]], мандарини, динї и кокосов орех. 

Генерално, особи кревовоей ґрупи А маю потребу за стимулованє злєпшаня функционованя имуней системи. Рошлїни зоз лїковитима прикметами, як цо то алоя, луцерка, ехинацеа, репик и били глог у тим барз вельо помагаю. Били глог знїжує повисшени кревов прицисок, змоцнює роботу шерца дїйствуюци на миокард (шерцову мускулу) и виражує благи ефект на розкладанє масних нашедкох на кревових судзинох — артерийох и так спомалшує артериосклерозу, процес овапньованя хтори нєзаобиходни у живоце каждого поєдинца.

Особи зоз кревову ґрупу А найподлєжнєйши праве кардиоваскуларим хоротом, од хторих 60 проценти у нашей жеми хорує и умера. Желєна тея ма антиоксидативни прикмети зоз хторима, медзи иншим, зменшує можлївосц зявеня канцеру, злєпшує детиксикацийну улогу печинки и барз ефикасно дїйствує як „чисцач” наших кревових судзинох, а благотворна є у злєпшовану имуней системи, окреме процив вирусних хоротох. Рошлїново релаксанти, як цо то [[руменєц]] и корень валерияни, помагаю же би нє пришло до стресу. Од додаткох костираню, хтори треба же би надополнєли поживово состойки зоз хторима костиранє тей кревовей ґрупи жридлово худобне, треба спомнуц желєзо. Нєзобиходни витамин Ц, Е и Б12.

Особи А кревовей ґрупи реаґую на перши стадиюм стресу з розумом. Нерви надражнєти з адреналином посилаю импулси мозґу спричинююци знємиреносц, роздражлївосц и гиперактивносц хтора ше преноши на цали орґанизем. Сиґнали стресу „нападаю” имуну систему, цо приводзи до ище векшей чувствительносци нервовей системи и поступнє знїщує антицела. Кед особа останє длуго у таким стану, настава хронїчни стрес, а вон може спричинїц хороти шерца, директно зменшац моц имунолоґийней системи, та ше звекшує можлївосц за наставанє канцеру и велїх других хоротох. Вежби хтори обезпечую змиреносц и концентрацию то спомалшени рухи, медитация, йоґа, тайчи, воженє [[Бициґла|бициґли]], порядне шейтанє и плїванє. Ключ посцигованя гармониї орґанизма то правилна повязаносц менталних и физичних активносцох.

== Литература == 

* Християнски календар Руски календар, 2005, бок 279—282, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр. сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини.

== Вонкашня  вяза ==

* [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/149964-sta-a-krvna-grupa-govori-o-vama-razlike-i-slicnosti-izmedju-a-i-a   Šta A krvna grupa govori o vama: Razlike i sličnosti između A⁻ i A⁺.] eklinika.telegraf.rs

* [https://web.coolinarika.com/blog/korisnici/hrana-prema-krvnoj-grupi-a-b2941228-6a27-11eb-a4b8-0242c0a8a012   Hrana prema krvnoj grupi A.] web.coolinarka.com

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Здравствена култура]]
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>gus65keizgq0szjabjzogco97hntipj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кревова ґрупа Б</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1143</id>
    <revision>
      <id>20084</id>
      <parentid>17682</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T06:35:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция катеґориї</comment>
      <origin>20084</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8848" sha1="o5qsj20by33c87rrrrv4qs951c0ejf7" xml:space="preserve">[[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени кревових ґрупох присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]]
'''Кревова ґрупа Б''', попри кревовей ґрупи [[кревова ґрупа 0|0]], [[Кревова ґрупа А|А]] и [[Кревова ґрупа АБ|АБ]], присутна при популациї людзох. Кажда [[Кревово ґрупи|кревова ґрупа]] достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших червених кревових заренкох — еритроцитох.&lt;ref&gt; [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znam.] eklinika.telegraf.rs&lt;/ref&gt;

Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]], на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни кревово ґрупи и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д. Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам прикметох припаданя кревовей ґрупи. У одношеню на [[Пожива|поживу]] яку кажди [[дзень]] єме, одредзена пожива нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень).
{| border=&quot;1&quot; cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;4&quot; align=right
|+ '''Таблїчка компатибилносци креви'''
!rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Приматель'''
!colspan=&quot;8&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Даватель'''
|- style=&quot;background:#CCCCCC&quot;
! O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt;
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X || X || X || X || X
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  || X ||  || X ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  || X || X ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  || X ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  ||  ||  ||  ||
|}
== История кревовей ґрупи Б ==

Коло 10 000— 5 000 роки пред н.е. , з дальшу еволуцию и пре селїдби людского роду помали настава преважно млєчно–месове протеїнске костиранє зоз додатком рошлїнових плодох яки росли у животним штредку. Як одвит на пременки у костираню знова наставаю ґенетски пременки  и приходзи до твореня новей кревовей ґрупи — Б. Ґенетски патрено, тип Б у поглядзе костираня добре вибалансовани, щешлїва кревова ґрупа, прилагодзена на рижнородни, уравноважено, мишано тип костираня. Особи з тоту кревову ґрупу єдза шицко. Лєгко находза склад зоз розличнима типами особох, бо маю гармоничну ґенетску структуру и менєй су прихильни на спокуси и зраженя. Моцни су, осторожни, звичайно ше добре одупераю чежким хоротом сучасного часу, як цо хороти шерца и кревових судзинох, рак. Їх орґанизми виложени ридшим поремеценьом имунолоґийней системи, як цо то мултипла склероза, системски лупус и синдром хронїчней вистатосци, та одредзеним вирусним инфекцийом, алє у сущносци можу штреднє длужей жиц у одношеню ма особи других кревових ґрупох. 

Особи зоз кревову ґрупу Б— номад; уровноважени, еластични, креативни

== Костранє ==

До профилу костираня кревовей ґрупи Б як лїк уходзи баранчецина, баранїна, заячецина и дзивина. Од морскей поживи, на особи тей кревовей ґрупи позитивно дїйствує бакалар, ослич, скуша,  нєутрални тунєвина и потька, а на шицки файти ракох и кориткох лєпше най забуду. Тоти особи єдини цо можу без огранїченя уживац у шицких файтох млєчних продуктох. Можу єсц пасулї, а препоручує ше им овшана мука и отруби, просо и рискашова мука. 

За розлику од особох других кревових ґрупох, тип Б може у подполносци уживац у [[кромпля|кромпьох]], [[печарка|печаркох]] и шицких файтох [[капуста|капусти]]. Попри тим, як лїк им служи цвикла, броколи, [[петрушка]], паприґа, карфиол, мархва, пастернак и белава парадича. До єдзеня можу додавац шицки присмачки окрем цимету и попру, а найбаржей им смакую петрушка, хрин, дюмбир, кари и пикантна червена папричка. 

За особи з кревову ґрупу Б характеристични дефицит маґнезиюму, та треба най додаваю микронутритиєнти хтори змоцнюю имунитет, зменшую вистатосц, синдром хронїчней вистатосци, прихильносц ґу депресиї, вообще поремеценя нервовей системи. Рошлїна хтора хасновита як додаток ґу єдзеню то сибирски жен-шен, потим ґинко билоба, хтори даваю моц, злєпшую мозґову циркулацию и змоцнюю имунитет. Теї зоз шипку, лїсца з [[малина|малини]] и жалфиї маожу хасновац за окрипенє, а алою, кукурицов баршонь и лїпи най керую.

== Литература ==

* ''Християнски календар Руски календар'', 2005, бок 282 и 283, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц .др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини

== Вонкашнї вязи ==

* [https://medicalcg.me/krvna-grupa-b-i-ishrana/   Krvna grupa B i ishrana.] medicalcg.me

* [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/150149-sta-osobe-sa-krvnom-grupom-b-cini-posebnim   Šta osobe sa krvnom grupom B čini posebnim.] eklinika.telegraf.rs

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Здравствена култура]]
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>o5qsj20by33c87rrrrv4qs951c0ejf7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кревова ґрупа АБ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1183</id>
    <revision>
      <id>20083</id>
      <parentid>17683</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T06:35:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>корекция катеґориї</comment>
      <origin>20083</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8924" sha1="g0z1d48ayp0awfmjv6mchj7vb8ags90" xml:space="preserve">[[File:ABO blood type.svg|374x374п|Антиґени [[Кревово ґрупи|кревових ґрупох]] присутни у червених кревових заренкох и присуство IgM антицела у серуму креви|алт=|мини]]
'''АБ кревова ґрупа''', попри кревовей ґрупи [[Кревова ґрупа 0|0]], [[кревова ґрупа А|А]] и [[кревова ґрупа Б|Б]], присутна при популациї людзох. Кажда кревова ґрупа достала назву по присустве одредзеного антиґену на блани наших червених кревових заренкох — еритроцитох.&lt;ref&gt;[https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/99433-krvna-grupa-i-sta-o-njoj-i-nasem-zdravlju-treba-da-znamo   Krvna grupa i šta o njoj i našem zdravlju treba da znamo], ''eklinika.telegraf.rs''&lt;/ref&gt;

Австрийски лїкар и науковец [[Карл Ландштайнер]] ,на початку 20. вику, одкрил тоти штири основни [[кревово ґрупи]] и за тото достал Нобелову награду у обласци медицини. Дальши науково виглєдованя приведли до спознаня же драга наставаня кревових ґрупох провадзела цалу драгу розвою чловечества. Америцки лїкаре, оцец и син, Джеймс и Питер Д Адамо, утвердзели факт же детерминанта одредзеней кревовей ґрупи присутна нє лєм у наших червених кревових заренкох, алє и у шицких наших клїтинкох, тканї и орґанох, та так цали орґанизем функционує спрам прикметох припаданя кревовей ґрупи. Одредзена [[пожива]] яку кажди [[дзень]] єме нам барз хасновита, як лїк, даєдна нєутрална, а даєдна и нєадекватна (як отров и нє треба ю єсц, а то барз важне прето же єме даскельо раз на дзень).
{| border=&quot;1&quot; cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;4&quot; align=right
|+ '''Таблїчка компатибилносци креви'''
!rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Приматель'''
!colspan=&quot;8&quot; style=&quot;background:#999999&quot;| '''Даватель'''
|- style=&quot;background:#CCCCCC&quot;
! O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; !! AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt;
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X || X || X || X || X
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| AB&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  || X ||  || X ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  || X || X ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| A&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  || X ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X || X || X ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| B&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  || X ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;+&lt;/sup&gt; || X || X ||  ||  ||  ||  ||  ||
|- align=&quot;center&quot;
!style=&quot;background:#CCCCCC&quot;| O&lt;sup&gt;-&lt;/sup&gt; || X ||  ||  ||  ||  ||  ||  ||
|}

== История кревовей ґрупи АБ ==

Кревова ґрупа АБ у еволутивним шоре наймладша и ридка кревова ґрупа. Настала пред 1 000 роками у новей ери, зоз мишаньом рижних расох з розличнима ґенетскима прикметами. Особи зоз тоту кревову ґрупу то злученє емотивно-сензитивно-нервозней природи припаднїкох ґрупи А и балансовано, унапряменей природи ґрупи Б. Резултат того злученя то духовна, спиритуална и на одредзени способ їх чудна природа. З позитивного становиска, трима ше их за найприцагуюцши и найинтересантнєйши особи у поровнаню з особами других кревових ґрупох. Їх добри боки то швидше прилагодзованє на сучасни условия живота, толерантна имуна система и зєдиньованє предносцох кревових ґрупох А и Б. Слабосци им чувствительна диґестивна система, прихильносц ґу инфекцийом и малокревносци, а окреме опасносци за живот — кардиоваскуларни хороти и рак.

Особи зоз кревову ґрупу АБ — загадочни, ридки, гаризматични, таїнствени.

== Костиранє ==

У одношеню на костиранє тих особох, основне зєдиньованє (алє нє у подполносци) як неґативних, так и позитивних прикметох и кревовей ґрупи А и Б. Нє препоручує ше превельки количества животиньских протеїнох, а смакує им баранчецина, баранїна, заяче месо, пульче месо, док шицки файти преробкох зоз швиньского меса треба керовац. Од риби, позитивно дїйствує тунь, бакалар, ослич и скуша. Тоти особи би мали єсц кваскави ферментовани млєчни продукти: йоґурт, кефир, кожи и кравски швижи сир. 

Ґенерално им смакує зарно, з надпомнуцом же жито спричинює продукцию мукусу, та особи прихильни ґу астми и синузитисмом би их мали менєй єсц. Вигодни цереалиї то овшана мука, сойово продукти, просо и млєта рискаша. Од швижей [[желєнява|желєняви]] червена цвиклочка, броколи, карфиол, целер, огурки, [[петрушка]] и [[цеснок]] им служа як лїк у превенциї од карциному, хоротох шерца и ослабеного имунитету. Од [[овоц|овоци]] — грозно, шлївки, ягоди и [[малина|малини]] им одвитую, як и ананас, кайси и смокви. Рошлїново теї хтори хасновити за особи АБ кревовей ґрупи то першенствено били глог, як превенция од кардиоваскуларних охореньох, потим руменєц и корень валерияни за змиренє, луцерка, репик и ехинацеа як подпорка имуней системи. За погар чарного вина ше зна же зменшує ризик од хоротох шерца при особох обидвох полох. Физични вежби або бавенє зоз [[спорт|спортом]] би подрозумйовали позитивни уплїв на тїлесни и духовни мир и зменшанє стресу, а то першенствено шейтанє, бициґлизем, плїванє, йоґа, тай-чи, медитация. 

== Литература ==

* ''Християнски календар Руски календар'', 2005, бок 283 И 284, „Жиц у складзе з вашу кревову ґрупу”, автор асист. мр сц. др Владимир Сакач, специялиста интерней медицини

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.stetoskop.info/psihologija-danas/psiholoski-profil-na-osnovu-krvne-grupe  Psihološki profil na osnovu krvne grupe.] www.stetoskop.info
* [https://eklinika.telegraf.rs/zdravlje/150337-krvna-grupa-ab-tajanstvena-retka-i-posebna  Krvna grupa AB, tajanstvena, retka I posebna.] eklinika.telegraf.rs

* [http://www.prometej-beograd.rs/Alternativa/KrvneGrupe/IshranaABKrvnaGrupa.html Ishrana krvne grupe AB.] www.prometej-beograd.rs

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Здравствена култура]]
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>g0z1d48ayp0awfmjv6mchj7vb8ags90</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микола Буша</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2221</id>
    <revision>
      <id>20070</id>
      <parentid>17076</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T14:00:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени  осем малюнки</comment>
      <origin>20070</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7541" sha1="tngovowm1hjvfim0byn5davkvfl8ofz" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt;Микола Буша&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[Файл:Mikola Buša.jpg|алт=Микола Буша|центар|мини|278x278п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня | data4 =24. юния 1917.
| label5 = Датум упокоєня | data5 =7. юлия 1988 (71)
| label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске
| label7 = Язик творох | data7 = 
| label8 = Школа | data8 =висококвалификовани машински шлосер 
| label9 = Универзитет | data9 = 
| label10 = Мотиви | data10 = Етноґрафски мотиви Руснацох
| label11 = Период твореня | data11 =1947-1988.
| label12 = Технїка | data12 = олєйово фарби 
| label13 = Поховани | data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня | data14 = 
}}
'''Микола Буша''' (*24. юний 1917- †7. юлий 1988), маляр аматер. 

== Биоґрафия ==
Микола Буша ше народзел 24. юния 1917. року у [[Коцур|Коцуре]]. [[Оцец]] Микола и [[мац]] Веруна нар. Пашо. У фамелиї були 9-еро дзеци, Микола мал ище штирох братох и штири шестри.

У родним валалє закончел шейсц класи тедишнєй основней школи. Микола любел мальовац од дзецинства. На [[Салаш|салашу]], дзе препровадзал дзецинство, вон по обилєним муре з угльом, зоз желєним лїсцом, червену або жовту цегелку, зоз шицким цо за собу охабяло шлїди, мальовал и райзовал рижни мотиви.

З дошколовйованьом закончел за висококвалификованого машинского шлосера. 

По войни, 1946. року, Микола Буша почал робиц у фабрики цукру у [[Вербас|Врбаше]], на желєзнїци, як машинист, а у шлєбодним чаше мальовал. 

Микола Буша бул оженєти зоз Ану родз. Виславски, у малженстве мали синох Силвестера и Ивана и дзивку Амалию. 

== Замерковане доприношенє подобовей уметносци Руснацох ==

Перши малюнок Микола Буша виложел 1947. року на вистави у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]] з нагоди преслави 200. рочнїци приселєня [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] до тих крайох. 
[[Файл:Rusinska svadzba.jpg|алт=Руска свадзба|мини|356x356п|Руска свадзба]]
Член Подобового клуба ''Дюро Салай'' у Беоґрадзе Микола Буша постал 1970. року. Як член того клуба викладал малюнки у Беоґрадзе, Заґребе, Вербаше, [[Кула|Кули]], Зомборе, Руским Керестуре и даєдних других местох у [[Бачка|Бачки.]] 

Клуб за своїх членох орґанизовал и курси, дзе и Микола достал подуки о малярстве и технїки мальованя. Прилапел совит на своїх малюнкох обрабяц руски етноґрафски мотиви, чому ше потим и найвецей пошвецел. Микола Буша мальовал углавним з олєйовима [[Фарба|фарбами]] на лесониту и на платну.
[[Файл:Na studnji.jpg|алт=На валалскей студнї|мини|364x364п|На валалскей студнї]]
За Бушово малярство мож повесц же го уключує до круга наївних малярох, а [[писатель]] и познати карикатуриста и вершински илустратор, Любомир Сопка, думаня же по пориве, декоративносци и инстинктивносци подобового приповеданя Бушово малюнки бешедую на способ наївного малярства, алє же ше Микола Буша у сущносци нє уклапял до такволаней наїви, та мож повесц же його роботи представяю єдинствене зявенє у историї малярства при Руснацох.

Застановени час котри видзиме на малюнкох Миколи Буши враца нас до прешлосци, старших же би ше здогадли, а младих поучує и указує нашу прешлосц у роботи, обичайох, [[Облєчиво|облєканю]], та и розваги, гоч Руснак за ню, за розвагу, барз мало часу мал. Мотиви [[Патики|пратки]], [[забивачка]], полудзенок на полю могли би ше третовац як розвага, алє и тота розвага лєм часточна, бо знаме же ше на праткох предло, вишивало, коло забивачки ище кельо єст роботи, а полудзенок на полю тиж пре роботу. 

На вецей Бушових малюнкох обачуєме типични пейзаж ровнїни, витворени з линеарну, углову або централну перспективу, оформену на основи свойого знаня и искуства, алє вшадзи присутни старински хижи, [[Церковна порта|церква]] або даяки други обєкти котри означую рускосц.

Микола Буша умар 7. юлия 1988. року у Вербаше дзе є и поховани. 

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:U polju.jpg|Робота у полю
Файл:Na šnjihu.jpg|Мац з дзецми на шнїгу
Файл:Robota z konopu.jpg|Обрабянє конопи
Файл:Disnovtor.jpg|Забивачка
Файл:Ohvarjanje.jpg|Огварянє
Файл:Žena idze do polja.jpg|Жена идзе з поля дому
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==

* Едиция ''Русини/Руснаци/Ruthenians (1745-2005)''. Видаватель ''Прометей'', Нови Сад, 2006. рок, б. 375.

* Моноґрафия ''Подобова творчосц Руснацох'', Видаватель Дружтво за Руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2003. року, б. 22. 

== Вонкашнї вязи ==
{{DEFAULTSORT: Буша , Микола }}
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Коцурци]]
[[Катеґория:Маляре]]
[[Катеґория:24. юний]]
[[Катеґория:Народзени 1917]]
[[Катеґория:7. юлий]]
[[Катеґория:Умарли 1988]]</text>
      <sha1>tngovowm1hjvfim0byn5davkvfl8ofz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фйодор Михайлович Достоєвски</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2654</id>
    <revision>
      <id>20094</id>
      <parentid>15796</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T20:06:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-41073-74</username>
        <id>2355</id>
      </contributor>
      <origin>20094</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34897" sha1="4du1fm96jx7mlral2act6jzokvr7x0x" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Тодор Мишковић Достоjевский &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File: Vasily_Perov_-_Портрет_Ф.М.Достоевского_-_Google_Art_Project.jpg |250px]]
| header3= Особне даће
| label4 = Дата рождества | data4 =11.11.1821.
| label5 = Место рождества | data5 =Москва, Руске королевство
| label6 = Дата смрти | data6 =09.02.1881. (59 роки)
| label7 = Место смрти | data7 =Святоj Петроград, Руске королевство
| label8 = Jезик твора | data8 = руске
| label9 = Освет | data9 = Инџенерна шкула, Николаевске
Ратно-инџенерске технологићен университет
| label10 = Универзитет | data10 = 
| label11 = Наукови ступень | data11 = 
| label12 = Период твореня | data12 =1846-1881
| label13 = 
| header14= 
| label15 = Занїманє | data15 = воєни инженєр, писатель, новинар
| label16 = Познати по | data16 = Написал романи ''Злодїйство и кара'', ''Браца Карамазово'', ''Идиот''
| label17 = Поховани | data17 =Теметов ''Тихвин'', Санкт Петербурґ
| label18 = Припознаня |  data18 = 
| label19 = Подпис |  data19 = [[File: Fyodor Dostoyevsky Signature.svg |180px]]
}}

'''Фйодор Михайлович Достоєвски''' (рус. ''Фёдор Михайлович  Достоевский''; Москва, 11. новембeр 1821 — Санкт Петербург, [[9. фебруар]] 1881) бул русийски [[писатель]] и новинар.

Литературни дїла Достоєвского превипитую чловеково роздумованя и живот у проблематичней политичней, дружтвеней и духовней атмосфери Русиї 19. вика и занїмаю ше зоз рижнима филозофскима и релиґиознима темами. Його найпризнатши романи то ''Злодїйство и кара'' (1866), ''Идиот'' (1869), ''Зли духи'' (1872) и ''Браца Карамазово'' (1880).  Його новела ''Записи зоз поджемя'' зоз 1864. ше трима за єдно зоз перших дїлох еґзистенциялистичней литератури&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Leigh, David J (2010). [https://utppublishing.com/doi/10.3138/uram.33.1-2.85 „The Philosophy and Theology of Fyodor Dostoevsky”]. ''Ultimate Reality and Meaning'' (на језику: енглески). '''33''' (1—2): 85—103. ISSN 0709-549X. doi:10.3138/uram.33.1-2.85.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;. Числени литературни критичаре преглашую го за єдного зоз найвекших романописательох на швеце прето же ше велї його романи и приповедки тримаю за ремек-дїла котри маю барз вельки уплїв&lt;ref&gt;Scanlan, James Patrick (2002). [https://books.google.rs/books?id=lbMYxaFTMZAC&amp;redir_esc=y ''Dostoevsky the Thinker''] (на језику: енглески). Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-3994-0&lt;/ref&gt;.

Родзени у Москви 1821. року, Достоєвски ше у вчасней младосци упознал зоз литературу  прейґ сказкох и леґендох, як и кнїжкох  русийских и странских авторох. Мац му умарла 1837. року кед мал 15 роки, а теди напущел и школу и уписал ше на Николаєвски воєнотехнїчни институт. Кед дипломовал, робел як инженєр и кратки час уживал у розкошним способу живота, а прекладал и кнїжки же би заробел додатни пенєж. Стредком 1840-их написал свой перши роман, ''Бидни'' ''людзе'', хтори му оможлївел уход до литературних кругох Санкт Петербурґа. Медзитим, загарештовани є 1849. прето же бул припаднїк литературней ґрупи Петрашевского, котри розправял о забранєних кнїжкох з критиками о  царскей Русиї. Достоєвски осудзени на шмерц, алє кара у остатнєй хвильки пременєна. Препровадзел штири роки у сибирским лаґру, после чого шлїдзело шейсц роки буц вояк у вибеженству. У наиходзацих рокох Достоєвски робел як новинар, видавал и ушорйовал даскельо свойо часописи, а познєйше и ''Дньовнїк писателя'', збирку своїх списох. Почал путовац по заходней Европи и розвил зависносц од коцканя, цо приведло до финансийних почежкосцох. Єден период мушел модлїц за пенєж, алє на концу постал єдєн зоз найчитанших и найпочитованших писательох. 

Опус Достоєвского состої ше зоз тринац романох, трох новелох, седемнац приповедкох и велького числа других дїлох. Його списи були окреме читани як у власней Русиї, так и у иножемстве и мали вельки уплїив на числених русийских писатльох, як напр. Александер Солженїцин и Антон Чехов, на филозофох як цо Фридрих Ниче и Жан-Пол Сартр и на зявенє еґзистенциялизма и фройдизма&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/biography/Fyodor-Dostoyevsky… „Fyodor Dostoyevsky | Biography, Books, Philosophy, &amp; Facts | Britannica”]. ''www.britannica.com'' (на језику: енглески). Приступљено 2022-11-25.&lt;/ref&gt;. Його дїла преложени на вецей як 170 язики и були инспирация за числени филми.

== Биоґрафия ==

=== Походзенє ===
Предки Достоєвского по оцови були  по походзеню зоз дворянскей фамелиї русийских православних християнох. Фамелия цага коренї од Данила Иртишча, котри 1509. року достал жем у обласци Пинска (виками часц Велького войводства Литваниї, у нєшкайшей Билорусиї) за свойо услуги под локалним князом, а його потомство теди превжало назву ''Достоєвски'' , по мену валала котри ше там находзел, Достоєво.

Нєпоштредни предки Достоєвского по мацеровим боку були [[Тарґовец|тарґовци]]; по хлопскей линиї,  по оцовим боку були [[Священїк|священїки.]]&lt;ref&gt;Dominique Arban (1995). ''Dostoïevski''. Seuil. стр. 5.&lt;/ref&gt;

Року 1809. 20-рочни Михаил Достоєвски, оцец Фйодора, уписал ше на Московску царску медицинско-хирурґийну академию. Отамаль є розпоредзени до московского шпиталю, дзе служел як воєни лїкар, а 1818. року поставени є за висшого лїкара. 1819. Оженєл шє зоз Марию Нечаєву. Шлїдуюцого року превжал длужносц у шпиталю за худобних ''Марински''. Року 1828. кед його син Фйодор мал седем роки, а син Михаил осем, унапредзени є за колежского совитнїка (рус. коллежский асессор, граждански чин VIII класи у царскей Русиї, официрски чин хтори по 1845. рок давал право на нашлїдне дворянство, а после того лєм на особне дворянство). То оможлївело же би фамелия постала дворянска и змогла мали маєток у варошу Даровоє, коло 150 километери од Москви, дзе звичайно препровадзовали лєта. Родичи Достоєвского мали ище шесцеро дзеци: Варвару (1822 — 1892), Андрея (1825 — 1897), Любов (родзена и умарла 1829), Веру (1829 — 1896), Николая (1831 — 1883) и Александра (1835 — 1889).

=== Дзецинство и младосц ===

[[File:Image dost 01.jpg|thumb|left|200px|Достоєвски як инжинєрски поручнїк]]
Фйодор бул други по шоре од седмерих дзецох Михаила и Мариї Достоєвски, котри були потомки билоруских имиґрантох. Пошвидко як мац умарла од туберкулози 1837. року, вон и брат Михаил послати на Воєну академию до Санкт Петербурґу. Року 1839. умар му и оцец, пензионовани воєни хирурґ и насилни алкоголичар котри мал службу у шпиталю за худобних ''Марински'' у Москви. Предпоставя ше же Михаила забили його кмети, за котрих ше зна же були огорчени на Михаилово справованє у пияним стану.

Фйодорови нє баш добре ишло на Воєнєй академиї у Санкт Петербурґу прето же нє бул добри у математики котру нєнавидзел. Место того ше пошвецел литератури. Теди окреме почитовал Оноре де Балзака, та 1843. року преложел єдно зоз його найвекших дїлох ''Евґения Ґранде'' на русийски язик. Достоєвски у тот час почал писац и свойо дїла и 1846. року ше зявел його перши роман у форми епистоларней прози (роман у форми писмох котри подоби чераю) ''Бидни людзе''. Дїло достало одлични критики, а єден критичар (Висарион Белински) виявел же родзени нови Ґоґоль.

=== Вигнанство до Сибиру и литературна творчосц ===

Пошвидко по обявйованю приповедки ''Били ноци'', додня рано 23. априла 1849. року, Достоєвски загарештовани и препровадзел осем мешаци у вишлїдним гарешту у Петропавловскей твердинї. 16. новембра истого року є осудзени на шмерц пре дїлованє процив власци у составу интелектуалного круга, такволани Круг Петрaшевского. Смертельна кара 19. новембра пременєна по заключеню воєного суда на осем роки чежкей роботи. У тим периодзе звекшало ше число його епилептичних нападох. Року 1854. є пущени зоз гарешту же би служел як вояк у Сибирским реґименту. Там препровадзел шлїдуюци пейц роки як поручнїк у седмим батальону, котри бул змесцени у твердинї у Семплатинску, у нєшкайшим Казахстану.

Тот период ше трима як преламни у його живоце. Достоєвски напущел свойо предходни политични становиска и врацел ше традицийним русийским вредносцом. Постал особа чийо увереня глїбоко укоренєти у християнскей вири и вельки процивниїк филозофиї нихилизма.

У тим периодзе упознал Марию Дмитриєвну Исайову, ґдовицу приятеля зоз Сибиру, зоз котру ше познєйше оженєл. Року 1860. ше врацел до Санкт Петербурґу, дзе започал даскельо нєуспишни литературни часописи зоз своїм братом Михаилом. Достоєвского барз потресла шмерц супруги 1864. року, а такой потим и шмерц брата. Бул у чежкей финансийней ситуациї, а мушел витримовац и братову ґдовицу и дзеци. Теди спаднул до депресиї, коцкал ше, часто трацел и задлужовал ше. Пошвидко коцка преросла до пороку. Так и єдно з його найпознатших дїлох, ''Злодїйство и кара'' написане за барз кратки час и швидко обявене же би могол виплациц коцкарски длуства, а кед их виплацел ознова остал скоро без пенєжу. Роман му принєсол славу, алє го нє охранєл од биди. Видавач кнїжкох го уценює, понука му три тисиячи рублї за право же би видавал його дїла, алє з обовязку же би написал ище єден роман. Понеже нє мал вибор, Достоєвски пристал. Теди написал дїло ''Коцкар'' же би випочитовал догварку з видавачом.

Достоєвски у тот час путовал по заходней Европи. Мал любовну вязу зоз Аполинарию Суслову, младу студентку, алє вона ше нє пристала одац за ньго. Ище раз му зламане шерцо, алє пошвидко упознал Ану Ґриґорєвну Снїткину, двацецрочну дзивку котра робела як стеноґраф и з котру ше оженєл 1867. року. Вона му помогла же би ше престал коцкац и постала мац його дзецом Софиї (марец 1868 — юний 1868), Любови (1869 — 1926), Фйодорови (1871 — 1922) и  Алексейови (1875 — 1878). Любов Фйодоровна Достоєвска (позната под меном Ейми Достоєвска) постала позната русийска писателька.  У тим периодзе Достоєвски написал свойо найвекши дїла. Од 1873. по 1881. рок видава, тераз успишно, мешачни литературни часопис зоз краткима приповедками, карикатурами и текстами о актуелних збуваньох – ''Писательов дньовнїк''. ''Писательов дньовнїк'' виходзел у новинох княза Мишчарского ''Граждан'', дзе Достоєвски бул редактор. Часопис дожил огромни успих.

Под час сербско-турскей войни 1876 – 1877 вецей раз писал о Сербиї и Чарней Гори, Черняєву и добровольцох.&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. III&lt;/ref&gt; Тих рокох почина и роботу на роману ''Браца Карамазово''.

Достоєвски 1877. року отримал почесну бешеду на хованю [[поета]] Некрасова котра теди виволала велї контроверзи, а року 1880. отримал и познату Пушкинову бешеду на отвераню памятнїка Пушкинови у Москви. Пред конєц живота жил у варошу Старая Руса у Новгордскей обласци, недалєко од Санкт Петербурґа.

== Вельки креативни период ==

[[File:Dostoevskij 1876.jpg|thumb|right|200px|Фйодор Достоєвски 1876.]]
Року 1864. Достоєвски обявює брилиянтни ''Записи зоз поджемя'' – єдєн зоз найинтензивнєйших сповидних кратких романох, претходнїка подобних дїлох Камия, Крлежи, Селина або Андреєва. У нїм писатель похасновал нови, ориґинални технїки приповеданя и поставел модел своїх будуцих вельких романох: идеолоґийни обрахунок зоз утопийнима и общима „гуманистичнима“ стереотипами, ряд поглавйох подобних есейом у котрих диялоґи полни зоз страсцу и скандлами. Юнаки романох Достоєвского кротки и покорни християнє (Соня Мармеладова, Альоша Карамазов, княз Мишкин), нихилистични циники (Свидриґайлов, Николай Ставроґин), радикални интелектуалци у борби процив общеприлапених вредносцох або „релиґиозни атеисти“ (Родион Раскольников, Иван Карамазов, Кирилов), дзеци зоз „случайних фамелийох“ и людзе котрим повредзене достоїнство (юнак романа ''Леґинь'', ''Записи зоз поджемя''). Достоєвски розвил технїку приповеданя наволану струя свидомосци (технїка дзе ше писатель намага вирно пренєсц нєпреривни цек думкох, чувствох и здогадованьох котри преходза през главу юнака) вельо скорей як постала популарна у америцких романох 20. вику.

Векшина романох Достоєвского ма приповедку котра ше случує у поджемю вельких варошох, концентрована є коло возбудзуюцих подїйох зоз чарних хронїкох (забойство, злодїйство, крадза, скандали рижних файтох) и круци ше коло, за чловчество, „преклятих питаньох“: норови зла, людского трапеня, смертельносци и безсмертельносци, иснованя и нєиснованя Бога, шлєбоди и одвичательносци, судьби Русиї и Заходу. Як обачели даєдни критичаре – Достоєвски спиритуални автор та його характеризация чловека як „шерца у котрим ше пасую Бог и Сотона, а залог людски живот“ можебуц и прикладни опис його творчосци. У типолоґиї юнакох котру наведол Нортон Фрай у кнїжки ''Анатомия критики'',  литературни юнаки ше рушаю од наджемних богох и полубогох (найчастейше мити и релиґийни приповедки) по звичайних людзох (реалистични романи) и инфериорних поєдинцох котри под нивоом просекових людзох. По словнїку Блеза Паскала чловек то существо нїзше од ангела. Медзитим, юнаки Достоєвского часто нїзши од звичайних людзох, дзекеди су аж анимални, алє у хвилькох екстази досцигую и преходза уровень ангела, та тота двойнїста оптика єдна зоз тайнох пре цо возбудлїви дїла Достоєвского: источашнє нїзши од животинї и висши од ангела, його юнаки зарюю з духовну виталносцу котра фундамент метафизичней и спиритуалней норови.

== Творчосц и уплїв ==

[[File:Fyodor Mikahailovich Dostoyevsky's Study in St Petersburg.jpg|thumb|left|200px|Роботни стол Достоєвского]]
Найпознатши дїла Достоєвского то ''Злодїйство и кара'' и ''Браца Карамазово''. У ''Злодїйству и кари'' главни юнак, худобни студент, спокусує себе понєшени з идеями о „вельких людзох“ и социялней правди. Жиє у найвекшей биди и пре тото здобува погляд на швет засновани на идеї же дружтво у сущносци нєсправедлїве, прето же оможлївює погубеним людзом од хторих нєт хасну же би уживали у богатстве, док насправди вредни людзе препадаю у худобстве без можлївосци же би розвили и витворели свойо способносци. Правосудство осудзує дробни злодїйства, а история слави людзох як цо Наполеон котри одвичательни за шмерц тисячи людзох. Одлучує себе положиц на спокусу и поробиц злодїйство котре му оможлїви средства за школованє и живот достойни чловека. Медзитим, под терху совисци на концу ше придава полициї. ''Браца Карамазово'' остатня кнїжка Достоєвского. То роман зложеней структури у чиїм штредку судьба фамелиї Карамазових. Окрем тих, познати и його романи ''Коцкар'' и ''Идиот''.

Творчосц и мено Достиєвского з часом постали синоним за глїбоку психолоґийну анализу. Длуго психолоґийна анализа и контрадикторносц його юнакох указовали же аж и систематични психолоґийни теориї значних психолоґох випатраю поверхово. Велї теоретичаре психолоґиї, уключуюци и самого Зиґмунда Фройда, тримали же Достоєвски зачатнїк психолоґийней теориї и анализи. Чувство за зло и любов спрам шлєбоди указує же його дїла релевантни и за нєшкайши часи, часи шветових войнох, масовних забойствох и тоталитарних режимох. Його идеї и иновациї у форми литературного дїла мали глїбоки уплїв на велїх филозофох и писательох як цо Фридрих Ниче, Албер Ками, Жан Пол Сартр, Михаил Булґаков. Нємецки писатель Томас Ман наволал Достоєвского найвекшим психолоґом шветовей литератури&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. I&lt;/ref&gt;. Дїла составени зоз комбинациї звичайних и каждодньових темох зоз универзалнима питанями, як цо вира, церпенє, смисел живота, и нєшка будза интересованє читачох широм швета. Окрем нєпреривного интересованя читачох зоз цалого швета, Достоєвски прицагує повагу и людзох котри виучую литературу, литературних критичарох, историчарох и теоретичарох кнїжовносци, як и фаховцох зоз других обласцох (психолоґиї, християнскей теолоґиї, филозофиї, антрополоґиї и др). Достоєвски ше трима за русийского писателя о котрим найвецей писане, а библиоґрафия роботох о нїм на русийским язику до половки 20. вику обявена у вецей томох. Його дїла значно уплївовали и на сербску културу. Даєдни спомедзи найзначнєйших сербских интелектуалцох писали о Достоєвскому и були под уплївом його литературней творчосци: Юстин Попович написал студию о филозофским розуменю Достоєвского зоз становиска православней теолоґийней думки, Исидора Секулич му пошвецела вецей есеї, трима ше же уплївовал и на литературну творчосц Милована Дїласа, а Никола Милошевич (сербски филозоф и теоретичар кнїжовносци) му пошвецел вецей филозофски и кнїжовнотеорийни студиї (''Достоєвски як думатель'', ''Неґативни юнак'', итд). Окреме вельки уплїв Достоєвски мал на русийску релиґиозну филозофию.

== Шмерц ==

[[File:Dostoevski grave at Alexander Nevsky Monastry.jpg|thumb|right|200px|Гроб Достоєвского]]
Упокоєл ше 9. фебруара по новим, односно 28. януара по старим календаре, 1881. року у Санкт Петербурґу од пошлїдкох кирвавеня виволаного пре епилептични напад. После двох дньох, його цело на [[теметов]] випровадзело вельке число людзох з народа, монахох и священїкох. Поховани є на теметове ''Тихвин'' при манастире Александар Невски, у Санкт Петербурґу, у Русиї. Преценює ше же на хованю було назочне коло 40.000 людзох, углавним омладини и студентох, а саме хованє преросло до масовного политичного бунту. Гоч Достоєвски у позних рокох бул конзервативни и блїзки власци, [[народ]] го видзел як особу котра найлєпше розуми трапезу звичайного чловека. У тедишнї час, таке вельке число людзох на єдним месце нє могло ше задумац без допущеня власци, а власц окреме злєкло тото же у процесиї єдни коло других крачали худобни студенти и роботнїки (котри шнїли о револуциї), вирнїки и священство, високи державни чиновнїки, признати уметнїки и интелектуалци. Достоєвски постал символ националного єдинства котре може вимкнуц контроли держави. На його надгробним памятнїку пише: „Наисце, наисце вам гварим, кед зарно жита котре спадло на жем нє умре, вец єдно останє, алє кед умре, вельо роду родзи.“ (''Євангелия по Йовану XII, 24''), цо и епиґраф його остатнього романа, ''Браца Карамазово''.

== Дїла ==
==== Романи ====
* ''Двойнїк'', 1846 – психолоґийна студия на тему двойнїстей особи

* ''Нєточка Незванова'', 1849 – нєзакончене дїло, претргнуте пре гарештованє и одход до Сибиру

* ''Валал Степанчиково'', 1859 – написани у Сибиру, гумористични роман з тему о провинцийних велькомаєтнїкох

* ''Понїжени и уврердзени'', 1861 – роман-фельтон, антолоґия любови

* ''Записи зоз мертвого дома'', 1861 – роман о гарешту, єдєн од найбогатших характеролоґийних списох у историї, було кед слово о чисто психолоґийних, анрополоґийних або праве литературних витвореньох

* ''Записи зоз поджемя,'' 1864 – интимна филозофийна споведз чловека зоз „поджемя“

* ''Злодїйство и кара'', 1866 – преходна форма спрам сучасного роману, виртуозни роман на тему совисци

* ''Коцкар'', 1866 – тиж файта автобиоґрафийного списа, роман о виволаньох коцкарскей страсци

* ''Идиот'', 1868 – аполоґия доброти, православя и красоти

* ''Зли духи'', 1871-1872 – „антинихилистични роман“

* ''Леґинь'', 1875 – филозофийне розпатранє мотива и циля, нєвироятно глїбоке випитованє младей людскей души

* ''Браца Карамазово'', 1879-1880 – коруна писатльовей творчосци

==== [[Новела|Новели]] и кратки приповедки ====
* ''Пан Прохарчин,'' 1846

* ''Роман у дзевец писмох'', 1847 – кратка припповедка обявена у чишлє часописа „Сучашнїк“

* ''Ґаздиня'', 1847

* ''Цудза жена и муж под посцелю'', 1848

* ''Слабе шерцо'', 1848

* ''Ползунков'', 1848

* ''Чесни толвай'', 1848

* ''Крачунске древко и свадзба'', 1848 – обявена у Оцовщинских записох

* ''Били ноци'', 1848

* ''Мали юнак'', 1849

* ''Бачиков син'', 1859

* ''Нєприємни случай'', 1862

* ''Жимски призначки о лєтних упечаткох'', 1863 – историйно-филозофийни „експеримент“ о буржуазийним дружтве

* ''Крокодил,'' 1865

* ''Вични муж'', 1870

* ''Бобка'', 1873

* ''Кротка'', 1876 – обявена у Писательовим Дньовнїку, „єдна зоз найпотреснєйших новелох розпуки“ у шветовей литератури

* ''Параст Марей'', 1876 – обявена у „Писательовим Дньовнїку“

* ''Сон шмишного чловека'', 1877

== Литература ==

* Достојевски, Фјодор Михајлович, Комплет 12 књига, Ленто, Београд, 2009.
* Belinsky, Vissarion (1847). Polnoye sobranye (на језику: руски). 10.
* Burry, Alexander (2011). [https://books.google.rs/books?id=lfLnzvLaB-kC&amp;redir_esc=y Multi-Mediated Dostoevsky: Transposing Novels Into Opera, Film, and Drama], Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-2715-9. (на енглеском)

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.biografija.org/knjizevnost/dostojevski/ Dostojevski Biografija, Biografije poznatih], ''www.biografija.org''
* [https://dostojevskiblog.wordpress.com/najznacajnija-dela/ Najznačajnija dela – Fjodor Mihajlović Dostojevski], ''dostojevskiblog.wordpress.com''
* [https://ljajkoselma.wordpress.com/2014/04/04/fjodor-mihajlovic-dostojevski-biografija/ Fjodor Mihajlović Dostojevski – Biografija – Citati], ''ljajkoselma.wordpress.com''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Писателє]]</text>
      <sha1>4du1fm96jx7mlral2act6jzokvr7x0x</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20095</id>
      <parentid>20094</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T20:32:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Pecko1421</username>
        <id>2356</id>
      </contributor>
      <origin>20095</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="35026" sha1="bbyshl14p47zqjt0rvlg0off24jn1f0" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle      = background: #ccf;
| header1          = &lt;big&gt; Тодор Мишковић Достоjевский &lt;/big&gt;
| label2           = 
| data2            = [[File: Vasily_Perov_-_Портрет_Ф.М.Достоевского_-_Google_Art_Project.jpg |250px]]
| header3          = Особне даће
| label4           = Дата рождества
| data4            = 11.11.1821
| label5           = Место рождества
| data5            = Москва, Руске королевство
| label6           = Дата смрти
| data6            = 09.02.1881 (59 рок)
| label7           = Место смрти
| data7            = Святоj Петроград, Руске королевство
| label8           = Jезик твора
| data8            = руске
| label9           = Освет
| data9            = Инџенерна шкула, Николаевске ратно-инџенерске технологићен университет
| label10          = 
| data10           = 
| label12          = Период твору
| data12           = 1846-1881
| label13          = 
| header14         = 
| label15          = Зањаток
| data15           = ратне инџенер, писец, новинар
| label16          = Познат
| data16           = Написа романы ''Злочин и кара'', ''Брате Карамазовы''
| label17          = Похован
| data17           = Теметов ''Тихвин'', Святой Петроград
| label19          = Подчерк
| data19           = [[File: Fyodor Dostoyevsky Signature.svg |180px]]
}}

'''Тодор Мишковић Достојевский''' (рус. ''Фёдор Михайлович Достоевский''; Москва, 11 листопада 1821 — Святој Петроград, 9 љутаго 1881)— се то бе руски писец и новинар.

Литературни дїла Достоєвского превипитую чловеково роздумованя и живот у проблематичней политичней, дружтвеней и духовней атмосфери Русиї 19. вика и занїмаю ше зоз рижнима филозофскима и релиґиознима темами. Його найпризнатши романи то ''Злодїйство и кара'' (1866), ''Идиот'' (1869), ''Зли духи'' (1872) и ''Браца Карамазово'' (1880).  Його новела ''Записи зоз поджемя'' зоз 1864. ше трима за єдно зоз перших дїлох еґзистенциялистичней литератури&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Leigh, David J (2010). [https://utppublishing.com/doi/10.3138/uram.33.1-2.85 „The Philosophy and Theology of Fyodor Dostoevsky”]. ''Ultimate Reality and Meaning'' (на језику: енглески). '''33''' (1—2): 85—103. ISSN 0709-549X. doi:10.3138/uram.33.1-2.85.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;. Числени литературни критичаре преглашую го за єдного зоз найвекших романописательох на швеце прето же ше велї його романи и приповедки тримаю за ремек-дїла котри маю барз вельки уплїв&lt;ref&gt;Scanlan, James Patrick (2002). [https://books.google.rs/books?id=lbMYxaFTMZAC&amp;redir_esc=y ''Dostoevsky the Thinker''] (на језику: енглески). Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-3994-0&lt;/ref&gt;.

Родзени у Москви 1821. року, Достоєвски ше у вчасней младосци упознал зоз литературу  прейґ сказкох и леґендох, як и кнїжкох  русийских и странских авторох. Мац му умарла 1837. року кед мал 15 роки, а теди напущел и школу и уписал ше на Николаєвски воєнотехнїчни институт. Кед дипломовал, робел як инженєр и кратки час уживал у розкошним способу живота, а прекладал и кнїжки же би заробел додатни пенєж. Стредком 1840-их написал свой перши роман, ''Бидни'' ''людзе'', хтори му оможлївел уход до литературних кругох Санкт Петербурґа. Медзитим, загарештовани є 1849. прето же бул припаднїк литературней ґрупи Петрашевского, котри розправял о забранєних кнїжкох з критиками о  царскей Русиї. Достоєвски осудзени на шмерц, алє кара у остатнєй хвильки пременєна. Препровадзел штири роки у сибирским лаґру, после чого шлїдзело шейсц роки буц вояк у вибеженству. У наиходзацих рокох Достоєвски робел як новинар, видавал и ушорйовал даскельо свойо часописи, а познєйше и ''Дньовнїк писателя'', збирку своїх списох. Почал путовац по заходней Европи и розвил зависносц од коцканя, цо приведло до финансийних почежкосцох. Єден период мушел модлїц за пенєж, алє на концу постал єдєн зоз найчитанших и найпочитованших писательох. 

Опус Достоєвского состої ше зоз тринац романох, трох новелох, седемнац приповедкох и велького числа других дїлох. Його списи були окреме читани як у власней Русиї, так и у иножемстве и мали вельки уплїив на числених русийских писатльох, як напр. Александер Солженїцин и Антон Чехов, на филозофох як цо Фридрих Ниче и Жан-Пол Сартр и на зявенє еґзистенциялизма и фройдизма&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/biography/Fyodor-Dostoyevsky… „Fyodor Dostoyevsky | Biography, Books, Philosophy, &amp; Facts | Britannica”]. ''www.britannica.com'' (на језику: енглески). Приступљено 2022-11-25.&lt;/ref&gt;. Його дїла преложени на вецей як 170 язики и були инспирация за числени филми.

== Биоґрафия ==

=== Походзенє ===
Предки Достоєвского по оцови були  по походзеню зоз дворянскей фамелиї русийских православних християнох. Фамелия цага коренї од Данила Иртишча, котри 1509. року достал жем у обласци Пинска (виками часц Велького войводства Литваниї, у нєшкайшей Билорусиї) за свойо услуги под локалним князом, а його потомство теди превжало назву ''Достоєвски'' , по мену валала котри ше там находзел, Достоєво.

Нєпоштредни предки Достоєвского по мацеровим боку були [[Тарґовец|тарґовци]]; по хлопскей линиї,  по оцовим боку були [[Священїк|священїки.]]&lt;ref&gt;Dominique Arban (1995). ''Dostoïevski''. Seuil. стр. 5.&lt;/ref&gt;

Року 1809. 20-рочни Михаил Достоєвски, оцец Фйодора, уписал ше на Московску царску медицинско-хирурґийну академию. Отамаль є розпоредзени до московского шпиталю, дзе служел як воєни лїкар, а 1818. року поставени є за висшого лїкара. 1819. Оженєл шє зоз Марию Нечаєву. Шлїдуюцого року превжал длужносц у шпиталю за худобних ''Марински''. Року 1828. кед його син Фйодор мал седем роки, а син Михаил осем, унапредзени є за колежского совитнїка (рус. коллежский асессор, граждански чин VIII класи у царскей Русиї, официрски чин хтори по 1845. рок давал право на нашлїдне дворянство, а после того лєм на особне дворянство). То оможлївело же би фамелия постала дворянска и змогла мали маєток у варошу Даровоє, коло 150 километери од Москви, дзе звичайно препровадзовали лєта. Родичи Достоєвского мали ище шесцеро дзеци: Варвару (1822 — 1892), Андрея (1825 — 1897), Любов (родзена и умарла 1829), Веру (1829 — 1896), Николая (1831 — 1883) и Александра (1835 — 1889).

=== Дзецинство и младосц ===

[[File:Image dost 01.jpg|thumb|left|200px|Достоєвски як инжинєрски поручнїк]]
Фйодор бул други по шоре од седмерих дзецох Михаила и Мариї Достоєвски, котри були потомки билоруских имиґрантох. Пошвидко як мац умарла од туберкулози 1837. року, вон и брат Михаил послати на Воєну академию до Санкт Петербурґу. Року 1839. умар му и оцец, пензионовани воєни хирурґ и насилни алкоголичар котри мал службу у шпиталю за худобних ''Марински'' у Москви. Предпоставя ше же Михаила забили його кмети, за котрих ше зна же були огорчени на Михаилово справованє у пияним стану.

Фйодорови нє баш добре ишло на Воєнєй академиї у Санкт Петербурґу прето же нє бул добри у математики котру нєнавидзел. Место того ше пошвецел литератури. Теди окреме почитовал Оноре де Балзака, та 1843. року преложел єдно зоз його найвекших дїлох ''Евґения Ґранде'' на русийски язик. Достоєвски у тот час почал писац и свойо дїла и 1846. року ше зявел його перши роман у форми епистоларней прози (роман у форми писмох котри подоби чераю) ''Бидни людзе''. Дїло достало одлични критики, а єден критичар (Висарион Белински) виявел же родзени нови Ґоґоль.

=== Вигнанство до Сибиру и литературна творчосц ===

Пошвидко по обявйованю приповедки ''Били ноци'', додня рано 23. априла 1849. року, Достоєвски загарештовани и препровадзел осем мешаци у вишлїдним гарешту у Петропавловскей твердинї. 16. новембра истого року є осудзени на шмерц пре дїлованє процив власци у составу интелектуалного круга, такволани Круг Петрaшевского. Смертельна кара 19. новембра пременєна по заключеню воєного суда на осем роки чежкей роботи. У тим периодзе звекшало ше число його епилептичних нападох. Року 1854. є пущени зоз гарешту же би служел як вояк у Сибирским реґименту. Там препровадзел шлїдуюци пейц роки як поручнїк у седмим батальону, котри бул змесцени у твердинї у Семплатинску, у нєшкайшим Казахстану.

Тот период ше трима як преламни у його живоце. Достоєвски напущел свойо предходни политични становиска и врацел ше традицийним русийским вредносцом. Постал особа чийо увереня глїбоко укоренєти у християнскей вири и вельки процивниїк филозофиї нихилизма.

У тим периодзе упознал Марию Дмитриєвну Исайову, ґдовицу приятеля зоз Сибиру, зоз котру ше познєйше оженєл. Року 1860. ше врацел до Санкт Петербурґу, дзе започал даскельо нєуспишни литературни часописи зоз своїм братом Михаилом. Достоєвского барз потресла шмерц супруги 1864. року, а такой потим и шмерц брата. Бул у чежкей финансийней ситуациї, а мушел витримовац и братову ґдовицу и дзеци. Теди спаднул до депресиї, коцкал ше, часто трацел и задлужовал ше. Пошвидко коцка преросла до пороку. Так и єдно з його найпознатших дїлох, ''Злодїйство и кара'' написане за барз кратки час и швидко обявене же би могол виплациц коцкарски длуства, а кед их виплацел ознова остал скоро без пенєжу. Роман му принєсол славу, алє го нє охранєл од биди. Видавач кнїжкох го уценює, понука му три тисиячи рублї за право же би видавал його дїла, алє з обовязку же би написал ище єден роман. Понеже нє мал вибор, Достоєвски пристал. Теди написал дїло ''Коцкар'' же би випочитовал догварку з видавачом.

Достоєвски у тот час путовал по заходней Европи. Мал любовну вязу зоз Аполинарию Суслову, младу студентку, алє вона ше нє пристала одац за ньго. Ище раз му зламане шерцо, алє пошвидко упознал Ану Ґриґорєвну Снїткину, двацецрочну дзивку котра робела як стеноґраф и з котру ше оженєл 1867. року. Вона му помогла же би ше престал коцкац и постала мац його дзецом Софиї (марец 1868 — юний 1868), Любови (1869 — 1926), Фйодорови (1871 — 1922) и  Алексейови (1875 — 1878). Любов Фйодоровна Достоєвска (позната под меном Ейми Достоєвска) постала позната русийска писателька.  У тим периодзе Достоєвски написал свойо найвекши дїла. Од 1873. по 1881. рок видава, тераз успишно, мешачни литературни часопис зоз краткима приповедками, карикатурами и текстами о актуелних збуваньох – ''Писательов дньовнїк''. ''Писательов дньовнїк'' виходзел у новинох княза Мишчарского ''Граждан'', дзе Достоєвски бул редактор. Часопис дожил огромни успих.

Под час сербско-турскей войни 1876 – 1877 вецей раз писал о Сербиї и Чарней Гори, Черняєву и добровольцох.&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. III&lt;/ref&gt; Тих рокох почина и роботу на роману ''Браца Карамазово''.

Достоєвски 1877. року отримал почесну бешеду на хованю [[поета]] Некрасова котра теди виволала велї контроверзи, а року 1880. отримал и познату Пушкинову бешеду на отвераню памятнїка Пушкинови у Москви. Пред конєц живота жил у варошу Старая Руса у Новгордскей обласци, недалєко од Санкт Петербурґа.

== Вельки креативни период ==

[[File:Dostoevskij 1876.jpg|thumb|right|200px|Фйодор Достоєвски 1876.]]
Року 1864. Достоєвски обявює брилиянтни ''Записи зоз поджемя'' – єдєн зоз найинтензивнєйших сповидних кратких романох, претходнїка подобних дїлох Камия, Крлежи, Селина або Андреєва. У нїм писатель похасновал нови, ориґинални технїки приповеданя и поставел модел своїх будуцих вельких романох: идеолоґийни обрахунок зоз утопийнима и общима „гуманистичнима“ стереотипами, ряд поглавйох подобних есейом у котрих диялоґи полни зоз страсцу и скандлами. Юнаки романох Достоєвского кротки и покорни християнє (Соня Мармеладова, Альоша Карамазов, княз Мишкин), нихилистични циники (Свидриґайлов, Николай Ставроґин), радикални интелектуалци у борби процив общеприлапених вредносцох або „релиґиозни атеисти“ (Родион Раскольников, Иван Карамазов, Кирилов), дзеци зоз „случайних фамелийох“ и людзе котрим повредзене достоїнство (юнак романа ''Леґинь'', ''Записи зоз поджемя''). Достоєвски розвил технїку приповеданя наволану струя свидомосци (технїка дзе ше писатель намага вирно пренєсц нєпреривни цек думкох, чувствох и здогадованьох котри преходза през главу юнака) вельо скорей як постала популарна у америцких романох 20. вику.

Векшина романох Достоєвского ма приповедку котра ше случує у поджемю вельких варошох, концентрована є коло возбудзуюцих подїйох зоз чарних хронїкох (забойство, злодїйство, крадза, скандали рижних файтох) и круци ше коло, за чловчество, „преклятих питаньох“: норови зла, людского трапеня, смертельносци и безсмертельносци, иснованя и нєиснованя Бога, шлєбоди и одвичательносци, судьби Русиї и Заходу. Як обачели даєдни критичаре – Достоєвски спиритуални автор та його характеризация чловека як „шерца у котрим ше пасую Бог и Сотона, а залог людски живот“ можебуц и прикладни опис його творчосци. У типолоґиї юнакох котру наведол Нортон Фрай у кнїжки ''Анатомия критики'',  литературни юнаки ше рушаю од наджемних богох и полубогох (найчастейше мити и релиґийни приповедки) по звичайних людзох (реалистични романи) и инфериорних поєдинцох котри под нивоом просекових людзох. По словнїку Блеза Паскала чловек то существо нїзше од ангела. Медзитим, юнаки Достоєвского часто нїзши од звичайних людзох, дзекеди су аж анимални, алє у хвилькох екстази досцигую и преходза уровень ангела, та тота двойнїста оптика єдна зоз тайнох пре цо возбудлїви дїла Достоєвского: источашнє нїзши од животинї и висши од ангела, його юнаки зарюю з духовну виталносцу котра фундамент метафизичней и спиритуалней норови.

== Творчосц и уплїв ==

[[File:Fyodor Mikahailovich Dostoyevsky's Study in St Petersburg.jpg|thumb|left|200px|Роботни стол Достоєвского]]
Найпознатши дїла Достоєвского то ''Злодїйство и кара'' и ''Браца Карамазово''. У ''Злодїйству и кари'' главни юнак, худобни студент, спокусує себе понєшени з идеями о „вельких людзох“ и социялней правди. Жиє у найвекшей биди и пре тото здобува погляд на швет засновани на идеї же дружтво у сущносци нєсправедлїве, прето же оможлївює погубеним людзом од хторих нєт хасну же би уживали у богатстве, док насправди вредни людзе препадаю у худобстве без можлївосци же би розвили и витворели свойо способносци. Правосудство осудзує дробни злодїйства, а история слави людзох як цо Наполеон котри одвичательни за шмерц тисячи людзох. Одлучує себе положиц на спокусу и поробиц злодїйство котре му оможлїви средства за школованє и живот достойни чловека. Медзитим, под терху совисци на концу ше придава полициї. ''Браца Карамазово'' остатня кнїжка Достоєвского. То роман зложеней структури у чиїм штредку судьба фамелиї Карамазових. Окрем тих, познати и його романи ''Коцкар'' и ''Идиот''.

Творчосц и мено Достиєвского з часом постали синоним за глїбоку психолоґийну анализу. Длуго психолоґийна анализа и контрадикторносц його юнакох указовали же аж и систематични психолоґийни теориї значних психолоґох випатраю поверхово. Велї теоретичаре психолоґиї, уключуюци и самого Зиґмунда Фройда, тримали же Достоєвски зачатнїк психолоґийней теориї и анализи. Чувство за зло и любов спрам шлєбоди указує же його дїла релевантни и за нєшкайши часи, часи шветових войнох, масовних забойствох и тоталитарних режимох. Його идеї и иновациї у форми литературного дїла мали глїбоки уплїв на велїх филозофох и писательох як цо Фридрих Ниче, Албер Ками, Жан Пол Сартр, Михаил Булґаков. Нємецки писатель Томас Ман наволал Достоєвского найвекшим психолоґом шветовей литератури&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. I&lt;/ref&gt;. Дїла составени зоз комбинациї звичайних и каждодньових темох зоз универзалнима питанями, як цо вира, церпенє, смисел живота, и нєшка будза интересованє читачох широм швета. Окрем нєпреривного интересованя читачох зоз цалого швета, Достоєвски прицагує повагу и людзох котри виучую литературу, литературних критичарох, историчарох и теоретичарох кнїжовносци, як и фаховцох зоз других обласцох (психолоґиї, християнскей теолоґиї, филозофиї, антрополоґиї и др). Достоєвски ше трима за русийского писателя о котрим найвецей писане, а библиоґрафия роботох о нїм на русийским язику до половки 20. вику обявена у вецей томох. Його дїла значно уплївовали и на сербску културу. Даєдни спомедзи найзначнєйших сербских интелектуалцох писали о Достоєвскому и були под уплївом його литературней творчосци: Юстин Попович написал студию о филозофским розуменю Достоєвского зоз становиска православней теолоґийней думки, Исидора Секулич му пошвецела вецей есеї, трима ше же уплївовал и на литературну творчосц Милована Дїласа, а Никола Милошевич (сербски филозоф и теоретичар кнїжовносци) му пошвецел вецей филозофски и кнїжовнотеорийни студиї (''Достоєвски як думатель'', ''Неґативни юнак'', итд). Окреме вельки уплїв Достоєвски мал на русийску релиґиозну филозофию.

== Шмерц ==

[[File:Dostoevski grave at Alexander Nevsky Monastry.jpg|thumb|right|200px|Гроб Достоєвского]]
Упокоєл ше 9. фебруара по новим, односно 28. януара по старим календаре, 1881. року у Санкт Петербурґу од пошлїдкох кирвавеня виволаного пре епилептични напад. После двох дньох, його цело на [[теметов]] випровадзело вельке число людзох з народа, монахох и священїкох. Поховани є на теметове ''Тихвин'' при манастире Александар Невски, у Санкт Петербурґу, у Русиї. Преценює ше же на хованю було назочне коло 40.000 людзох, углавним омладини и студентох, а саме хованє преросло до масовного политичного бунту. Гоч Достоєвски у позних рокох бул конзервативни и блїзки власци, [[народ]] го видзел як особу котра найлєпше розуми трапезу звичайного чловека. У тедишнї час, таке вельке число людзох на єдним месце нє могло ше задумац без допущеня власци, а власц окреме злєкло тото же у процесиї єдни коло других крачали худобни студенти и роботнїки (котри шнїли о револуциї), вирнїки и священство, високи державни чиновнїки, признати уметнїки и интелектуалци. Достоєвски постал символ националного єдинства котре може вимкнуц контроли держави. На його надгробним памятнїку пише: „Наисце, наисце вам гварим, кед зарно жита котре спадло на жем нє умре, вец єдно останє, алє кед умре, вельо роду родзи.“ (''Євангелия по Йовану XII, 24''), цо и епиґраф його остатнього романа, ''Браца Карамазово''.

== Дїла ==
==== Романи ====
* ''Двойнїк'', 1846 – психолоґийна студия на тему двойнїстей особи

* ''Нєточка Незванова'', 1849 – нєзакончене дїло, претргнуте пре гарештованє и одход до Сибиру

* ''Валал Степанчиково'', 1859 – написани у Сибиру, гумористични роман з тему о провинцийних велькомаєтнїкох

* ''Понїжени и уврердзени'', 1861 – роман-фельтон, антолоґия любови

* ''Записи зоз мертвого дома'', 1861 – роман о гарешту, єдєн од найбогатших характеролоґийних списох у историї, було кед слово о чисто психолоґийних, анрополоґийних або праве литературних витвореньох

* ''Записи зоз поджемя,'' 1864 – интимна филозофийна споведз чловека зоз „поджемя“

* ''Злодїйство и кара'', 1866 – преходна форма спрам сучасного роману, виртуозни роман на тему совисци

* ''Коцкар'', 1866 – тиж файта автобиоґрафийного списа, роман о виволаньох коцкарскей страсци

* ''Идиот'', 1868 – аполоґия доброти, православя и красоти

* ''Зли духи'', 1871-1872 – „антинихилистични роман“

* ''Леґинь'', 1875 – филозофийне розпатранє мотива и циля, нєвироятно глїбоке випитованє младей людскей души

* ''Браца Карамазово'', 1879-1880 – коруна писатльовей творчосци

==== [[Новела|Новели]] и кратки приповедки ====
* ''Пан Прохарчин,'' 1846

* ''Роман у дзевец писмох'', 1847 – кратка припповедка обявена у чишлє часописа „Сучашнїк“

* ''Ґаздиня'', 1847

* ''Цудза жена и муж под посцелю'', 1848

* ''Слабе шерцо'', 1848

* ''Ползунков'', 1848

* ''Чесни толвай'', 1848

* ''Крачунске древко и свадзба'', 1848 – обявена у Оцовщинских записох

* ''Били ноци'', 1848

* ''Мали юнак'', 1849

* ''Бачиков син'', 1859

* ''Нєприємни случай'', 1862

* ''Жимски призначки о лєтних упечаткох'', 1863 – историйно-филозофийни „експеримент“ о буржуазийним дружтве

* ''Крокодил,'' 1865

* ''Вични муж'', 1870

* ''Бобка'', 1873

* ''Кротка'', 1876 – обявена у Писательовим Дньовнїку, „єдна зоз найпотреснєйших новелох розпуки“ у шветовей литератури

* ''Параст Марей'', 1876 – обявена у „Писательовим Дньовнїку“

* ''Сон шмишного чловека'', 1877

== Литература ==

* Достојевски, Фјодор Михајлович, Комплет 12 књига, Ленто, Београд, 2009.
* Belinsky, Vissarion (1847). Polnoye sobranye (на језику: руски). 10.
* Burry, Alexander (2011). [https://books.google.rs/books?id=lfLnzvLaB-kC&amp;redir_esc=y Multi-Mediated Dostoevsky: Transposing Novels Into Opera, Film, and Drama], Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-2715-9. (на енглеском)

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.biografija.org/knjizevnost/dostojevski/ Dostojevski Biografija, Biografije poznatih], ''www.biografija.org''
* [https://dostojevskiblog.wordpress.com/najznacajnija-dela/ Najznačajnija dela – Fjodor Mihajlović Dostojevski], ''dostojevskiblog.wordpress.com''
* [https://ljajkoselma.wordpress.com/2014/04/04/fjodor-mihajlovic-dostojevski-biografija/ Fjodor Mihajlović Dostojevski – Biografija – Citati], ''ljajkoselma.wordpress.com''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Писателє]]</text>
      <sha1>bbyshl14p47zqjt0rvlg0off24jn1f0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20098</id>
      <parentid>20095</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T21:06:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Pecko1421</username>
        <id>2356</id>
      </contributor>
      <origin>20098</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34764" sha1="ebnv1d6vzqfl1u8298yqq5odozcwllc" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle      = background: #ccf;
| header1          = &lt;big&gt; Тодор Мишковић Достоjевскiй &lt;/big&gt;
| label2           = 
| data2            = [[File: Vasily_Perov_-_Портрет_Ф.М.Достоевского_-_Google_Art_Project.jpg |250px]]
| header3          = Особне даће
| label4           = Дата рождества
| data4            = 11.11.1821
| label5           = Место рождества
| data5            = Москва, Руске королевство
| label6           = Дата смрти
| data6            = 09.02.1881 (59 рок)
| label7           = Место смрти
| data7            = Святоj Петроград, Руске королевство
| label8           = Jезик твора
| data8            = руске
| label9           = Освет
| data9            = Инџенерна шкула, Николаевске ратно-инџенерске технологићен университет
| label10          = 
| data10           = 
| label12          = Период твору
| data12           = 1846-1881
| label13          = 
| header14         = 
| label15          = Зањаток
| data15           = ратне инџенер, писец, новинар
| label16          = Познат
| data16           = Написа романы ''Злочин и кара'', ''Брате Карамазовы''
| label17          = Похован
| data17           = Теметов ''Тихвин'', Святой Петроград
| label19          = Подчерк
| data19           = [[File: Fyodor Dostoyevsky Signature.svg |180px]]
}}

'''Тодор Мишковић Достојевскiй''' (рус. ''Фёдор Михайлович Достоевский''; Москва, 11 листопада 1821 — Святој Петроград, 9 љутаго 1881)— се то бе руски писец и новинар.

Литературне думы Достојевскаго сут складаюћи богато људскаго роздума о животе в проблематичной политичной, социаљной и душевной атмосфере Руской Државы 19 стогодiя та исполнены рыжными философскими темома. Се jейски найпознаны романы то сут ''Злочин и кара'' (1866), ''Идиот''(1869), ''Беси'' (1872) и ''Брате Карамазовы'' (1880). Jейска новела ''Записи из подземья'' од 1864 jест то jедно од перших дум во жанру екзестенциаљној прозы&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Leigh, David J (2010). [https://utppublishing.com/doi/10.3138/uram.33.1-2.85 „The Philosophy and Theology of Fyodor Dostoevsky”]. ''Ultimate Reality and Meaning'' (на језику: енглески). '''33''' (1—2): 85—103. ISSN 0709-549X. doi:10.3138/uram.33.1-2.85.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;. Богатны литературны пошпорнике познают њего за једнаго од љепших писцов на швеце, а јейски романы џе то узорома психологићной прозы.

Рождене в Москве во 1821роце, Достојевскiй ще то во участной младости познал  литературу јако во сказах и легендах, тако и во књигах руских и иноземных авторов. Матка Тодора Мишковића усопла во 1837 року код той имал 15 рок, а тод џе той напущел шкулу и уписал се то на Николаевске ратно-технићне инштитут. Код той дипломовал, потом џе праћел јако инџенер и кратке час уживал во покосном засобе живота, а прекладаюћи књиги заробљал присадне гроше. Стредком 1840-их написал свой перши роман, ''Бидни'' ''людзе'', хтори му оможлївел уход до литературних кругох Санкт Петербурґа. Медзитим, загарештовани є 1849. прето же бул припаднїк литературней ґрупи Петрашевского, котри розправял о забранєних кнїжкох з критиками о  царскей Русиї. Достоєвски осудзени на шмерц, алє кара у остатнєй хвильки пременєна. Препровадзел штири роки у сибирским лаґру, после чого шлїдзело шейсц роки буц вояк у вибеженству. У наиходзацих рокох Достоєвски робел як новинар, видавал и ушорйовал даскельо свойо часописи, а познєйше и ''Дньовнїк писателя'', збирку своїх списох. Почал путовац по заходней Европи и розвил зависносц од коцканя, цо приведло до финансийних почежкосцох. Єден период мушел модлїц за пенєж, алє на концу постал єдєн зоз найчитанших и найпочитованших писательох. 

Опус Достоєвского состої ше зоз тринац романох, трох новелох, седемнац приповедкох и велького числа других дїлох. Його списи були окреме читани як у власней Русиї, так и у иножемстве и мали вельки уплїив на числених русийских писатльох, як напр. Александер Солженїцин и Антон Чехов, на филозофох як цо Фридрих Ниче и Жан-Пол Сартр и на зявенє еґзистенциялизма и фройдизма&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/biography/Fyodor-Dostoyevsky… „Fyodor Dostoyevsky | Biography, Books, Philosophy, &amp; Facts | Britannica”]. ''www.britannica.com'' (на језику: енглески). Приступљено 2022-11-25.&lt;/ref&gt;. Його дїла преложени на вецей як 170 язики и були инспирация за числени филми.

== Биоґрафия ==

=== Походзенє ===
Предки Достоєвского по оцови були  по походзеню зоз дворянскей фамелиї русийских православних християнох. Фамелия цага коренї од Данила Иртишча, котри 1509. року достал жем у обласци Пинска (виками часц Велького войводства Литваниї, у нєшкайшей Билорусиї) за свойо услуги под локалним князом, а його потомство теди превжало назву ''Достоєвски'' , по мену валала котри ше там находзел, Достоєво.

Нєпоштредни предки Достоєвского по мацеровим боку були [[Тарґовец|тарґовци]]; по хлопскей линиї,  по оцовим боку були [[Священїк|священїки.]]&lt;ref&gt;Dominique Arban (1995). ''Dostoïevski''. Seuil. стр. 5.&lt;/ref&gt;

Року 1809. 20-рочни Михаил Достоєвски, оцец Фйодора, уписал ше на Московску царску медицинско-хирурґийну академию. Отамаль є розпоредзени до московского шпиталю, дзе служел як воєни лїкар, а 1818. року поставени є за висшого лїкара. 1819. Оженєл шє зоз Марию Нечаєву. Шлїдуюцого року превжал длужносц у шпиталю за худобних ''Марински''. Року 1828. кед його син Фйодор мал седем роки, а син Михаил осем, унапредзени є за колежского совитнїка (рус. коллежский асессор, граждански чин VIII класи у царскей Русиї, официрски чин хтори по 1845. рок давал право на нашлїдне дворянство, а после того лєм на особне дворянство). То оможлївело же би фамелия постала дворянска и змогла мали маєток у варошу Даровоє, коло 150 километери од Москви, дзе звичайно препровадзовали лєта. Родичи Достоєвского мали ище шесцеро дзеци: Варвару (1822 — 1892), Андрея (1825 — 1897), Любов (родзена и умарла 1829), Веру (1829 — 1896), Николая (1831 — 1883) и Александра (1835 — 1889).

=== Дзецинство и младосц ===

[[File:Image dost 01.jpg|thumb|left|200px|Достоєвски як инжинєрски поручнїк]]
Фйодор бул други по шоре од седмерих дзецох Михаила и Мариї Достоєвски, котри були потомки билоруских имиґрантох. Пошвидко як мац умарла од туберкулози 1837. року, вон и брат Михаил послати на Воєну академию до Санкт Петербурґу. Року 1839. умар му и оцец, пензионовани воєни хирурґ и насилни алкоголичар котри мал службу у шпиталю за худобних ''Марински'' у Москви. Предпоставя ше же Михаила забили його кмети, за котрих ше зна же були огорчени на Михаилово справованє у пияним стану.

Фйодорови нє баш добре ишло на Воєнєй академиї у Санкт Петербурґу прето же нє бул добри у математики котру нєнавидзел. Место того ше пошвецел литератури. Теди окреме почитовал Оноре де Балзака, та 1843. року преложел єдно зоз його найвекших дїлох ''Евґения Ґранде'' на русийски язик. Достоєвски у тот час почал писац и свойо дїла и 1846. року ше зявел його перши роман у форми епистоларней прози (роман у форми писмох котри подоби чераю) ''Бидни людзе''. Дїло достало одлични критики, а єден критичар (Висарион Белински) виявел же родзени нови Ґоґоль.

=== Вигнанство до Сибиру и литературна творчосц ===

Пошвидко по обявйованю приповедки ''Били ноци'', додня рано 23. априла 1849. року, Достоєвски загарештовани и препровадзел осем мешаци у вишлїдним гарешту у Петропавловскей твердинї. 16. новембра истого року є осудзени на шмерц пре дїлованє процив власци у составу интелектуалного круга, такволани Круг Петрaшевского. Смертельна кара 19. новембра пременєна по заключеню воєного суда на осем роки чежкей роботи. У тим периодзе звекшало ше число його епилептичних нападох. Року 1854. є пущени зоз гарешту же би служел як вояк у Сибирским реґименту. Там препровадзел шлїдуюци пейц роки як поручнїк у седмим батальону, котри бул змесцени у твердинї у Семплатинску, у нєшкайшим Казахстану.

Тот период ше трима як преламни у його живоце. Достоєвски напущел свойо предходни политични становиска и врацел ше традицийним русийским вредносцом. Постал особа чийо увереня глїбоко укоренєти у християнскей вири и вельки процивниїк филозофиї нихилизма.

У тим периодзе упознал Марию Дмитриєвну Исайову, ґдовицу приятеля зоз Сибиру, зоз котру ше познєйше оженєл. Року 1860. ше врацел до Санкт Петербурґу, дзе започал даскельо нєуспишни литературни часописи зоз своїм братом Михаилом. Достоєвского барз потресла шмерц супруги 1864. року, а такой потим и шмерц брата. Бул у чежкей финансийней ситуациї, а мушел витримовац и братову ґдовицу и дзеци. Теди спаднул до депресиї, коцкал ше, часто трацел и задлужовал ше. Пошвидко коцка преросла до пороку. Так и єдно з його найпознатших дїлох, ''Злодїйство и кара'' написане за барз кратки час и швидко обявене же би могол виплациц коцкарски длуства, а кед их виплацел ознова остал скоро без пенєжу. Роман му принєсол славу, алє го нє охранєл од биди. Видавач кнїжкох го уценює, понука му три тисиячи рублї за право же би видавал його дїла, алє з обовязку же би написал ище єден роман. Понеже нє мал вибор, Достоєвски пристал. Теди написал дїло ''Коцкар'' же би випочитовал догварку з видавачом.

Достоєвски у тот час путовал по заходней Европи. Мал любовну вязу зоз Аполинарию Суслову, младу студентку, алє вона ше нє пристала одац за ньго. Ище раз му зламане шерцо, алє пошвидко упознал Ану Ґриґорєвну Снїткину, двацецрочну дзивку котра робела як стеноґраф и з котру ше оженєл 1867. року. Вона му помогла же би ше престал коцкац и постала мац його дзецом Софиї (марец 1868 — юний 1868), Любови (1869 — 1926), Фйодорови (1871 — 1922) и  Алексейови (1875 — 1878). Любов Фйодоровна Достоєвска (позната под меном Ейми Достоєвска) постала позната русийска писателька.  У тим периодзе Достоєвски написал свойо найвекши дїла. Од 1873. по 1881. рок видава, тераз успишно, мешачни литературни часопис зоз краткима приповедками, карикатурами и текстами о актуелних збуваньох – ''Писательов дньовнїк''. ''Писательов дньовнїк'' виходзел у новинох княза Мишчарского ''Граждан'', дзе Достоєвски бул редактор. Часопис дожил огромни успих.

Под час сербско-турскей войни 1876 – 1877 вецей раз писал о Сербиї и Чарней Гори, Черняєву и добровольцох.&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. III&lt;/ref&gt; Тих рокох почина и роботу на роману ''Браца Карамазово''.

Достоєвски 1877. року отримал почесну бешеду на хованю [[поета]] Некрасова котра теди виволала велї контроверзи, а року 1880. отримал и познату Пушкинову бешеду на отвераню памятнїка Пушкинови у Москви. Пред конєц живота жил у варошу Старая Руса у Новгордскей обласци, недалєко од Санкт Петербурґа.

== Вельки креативни период ==

[[File:Dostoevskij 1876.jpg|thumb|right|200px|Фйодор Достоєвски 1876.]]
Року 1864. Достоєвски обявює брилиянтни ''Записи зоз поджемя'' – єдєн зоз найинтензивнєйших сповидних кратких романох, претходнїка подобних дїлох Камия, Крлежи, Селина або Андреєва. У нїм писатель похасновал нови, ориґинални технїки приповеданя и поставел модел своїх будуцих вельких романох: идеолоґийни обрахунок зоз утопийнима и общима „гуманистичнима“ стереотипами, ряд поглавйох подобних есейом у котрих диялоґи полни зоз страсцу и скандлами. Юнаки романох Достоєвского кротки и покорни християнє (Соня Мармеладова, Альоша Карамазов, княз Мишкин), нихилистични циники (Свидриґайлов, Николай Ставроґин), радикални интелектуалци у борби процив общеприлапених вредносцох або „релиґиозни атеисти“ (Родион Раскольников, Иван Карамазов, Кирилов), дзеци зоз „случайних фамелийох“ и людзе котрим повредзене достоїнство (юнак романа ''Леґинь'', ''Записи зоз поджемя''). Достоєвски розвил технїку приповеданя наволану струя свидомосци (технїка дзе ше писатель намага вирно пренєсц нєпреривни цек думкох, чувствох и здогадованьох котри преходза през главу юнака) вельо скорей як постала популарна у америцких романох 20. вику.

Векшина романох Достоєвского ма приповедку котра ше случує у поджемю вельких варошох, концентрована є коло возбудзуюцих подїйох зоз чарних хронїкох (забойство, злодїйство, крадза, скандали рижних файтох) и круци ше коло, за чловчество, „преклятих питаньох“: норови зла, людского трапеня, смертельносци и безсмертельносци, иснованя и нєиснованя Бога, шлєбоди и одвичательносци, судьби Русиї и Заходу. Як обачели даєдни критичаре – Достоєвски спиритуални автор та його характеризация чловека як „шерца у котрим ше пасую Бог и Сотона, а залог людски живот“ можебуц и прикладни опис його творчосци. У типолоґиї юнакох котру наведол Нортон Фрай у кнїжки ''Анатомия критики'',  литературни юнаки ше рушаю од наджемних богох и полубогох (найчастейше мити и релиґийни приповедки) по звичайних людзох (реалистични романи) и инфериорних поєдинцох котри под нивоом просекових людзох. По словнїку Блеза Паскала чловек то существо нїзше од ангела. Медзитим, юнаки Достоєвского часто нїзши од звичайних людзох, дзекеди су аж анимални, алє у хвилькох екстази досцигую и преходза уровень ангела, та тота двойнїста оптика єдна зоз тайнох пре цо возбудлїви дїла Достоєвского: источашнє нїзши од животинї и висши од ангела, його юнаки зарюю з духовну виталносцу котра фундамент метафизичней и спиритуалней норови.

== Творчосц и уплїв ==

[[File:Fyodor Mikahailovich Dostoyevsky's Study in St Petersburg.jpg|thumb|left|200px|Роботни стол Достоєвского]]
Найпознатши дїла Достоєвского то ''Злодїйство и кара'' и ''Браца Карамазово''. У ''Злодїйству и кари'' главни юнак, худобни студент, спокусує себе понєшени з идеями о „вельких людзох“ и социялней правди. Жиє у найвекшей биди и пре тото здобува погляд на швет засновани на идеї же дружтво у сущносци нєсправедлїве, прето же оможлївює погубеним людзом од хторих нєт хасну же би уживали у богатстве, док насправди вредни людзе препадаю у худобстве без можлївосци же би розвили и витворели свойо способносци. Правосудство осудзує дробни злодїйства, а история слави людзох як цо Наполеон котри одвичательни за шмерц тисячи людзох. Одлучує себе положиц на спокусу и поробиц злодїйство котре му оможлїви средства за школованє и живот достойни чловека. Медзитим, под терху совисци на концу ше придава полициї. ''Браца Карамазово'' остатня кнїжка Достоєвского. То роман зложеней структури у чиїм штредку судьба фамелиї Карамазових. Окрем тих, познати и його романи ''Коцкар'' и ''Идиот''.

Творчосц и мено Достиєвского з часом постали синоним за глїбоку психолоґийну анализу. Длуго психолоґийна анализа и контрадикторносц його юнакох указовали же аж и систематични психолоґийни теориї значних психолоґох випатраю поверхово. Велї теоретичаре психолоґиї, уключуюци и самого Зиґмунда Фройда, тримали же Достоєвски зачатнїк психолоґийней теориї и анализи. Чувство за зло и любов спрам шлєбоди указує же його дїла релевантни и за нєшкайши часи, часи шветових войнох, масовних забойствох и тоталитарних режимох. Його идеї и иновациї у форми литературного дїла мали глїбоки уплїв на велїх филозофох и писательох як цо Фридрих Ниче, Албер Ками, Жан Пол Сартр, Михаил Булґаков. Нємецки писатель Томас Ман наволал Достоєвского найвекшим психолоґом шветовей литератури&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. I&lt;/ref&gt;. Дїла составени зоз комбинациї звичайних и каждодньових темох зоз универзалнима питанями, як цо вира, церпенє, смисел живота, и нєшка будза интересованє читачох широм швета. Окрем нєпреривного интересованя читачох зоз цалого швета, Достоєвски прицагує повагу и людзох котри виучую литературу, литературних критичарох, историчарох и теоретичарох кнїжовносци, як и фаховцох зоз других обласцох (психолоґиї, християнскей теолоґиї, филозофиї, антрополоґиї и др). Достоєвски ше трима за русийского писателя о котрим найвецей писане, а библиоґрафия роботох о нїм на русийским язику до половки 20. вику обявена у вецей томох. Його дїла значно уплївовали и на сербску културу. Даєдни спомедзи найзначнєйших сербских интелектуалцох писали о Достоєвскому и були под уплївом його литературней творчосци: Юстин Попович написал студию о филозофским розуменю Достоєвского зоз становиска православней теолоґийней думки, Исидора Секулич му пошвецела вецей есеї, трима ше же уплївовал и на литературну творчосц Милована Дїласа, а Никола Милошевич (сербски филозоф и теоретичар кнїжовносци) му пошвецел вецей филозофски и кнїжовнотеорийни студиї (''Достоєвски як думатель'', ''Неґативни юнак'', итд). Окреме вельки уплїв Достоєвски мал на русийску релиґиозну филозофию.

== Шмерц ==

[[File:Dostoevski grave at Alexander Nevsky Monastry.jpg|thumb|right|200px|Гроб Достоєвского]]
Упокоєл ше 9. фебруара по новим, односно 28. януара по старим календаре, 1881. року у Санкт Петербурґу од пошлїдкох кирвавеня виволаного пре епилептични напад. После двох дньох, його цело на [[теметов]] випровадзело вельке число людзох з народа, монахох и священїкох. Поховани є на теметове ''Тихвин'' при манастире Александар Невски, у Санкт Петербурґу, у Русиї. Преценює ше же на хованю було назочне коло 40.000 людзох, углавним омладини и студентох, а саме хованє преросло до масовного политичного бунту. Гоч Достоєвски у позних рокох бул конзервативни и блїзки власци, [[народ]] го видзел як особу котра найлєпше розуми трапезу звичайного чловека. У тедишнї час, таке вельке число людзох на єдним месце нє могло ше задумац без допущеня власци, а власц окреме злєкло тото же у процесиї єдни коло других крачали худобни студенти и роботнїки (котри шнїли о револуциї), вирнїки и священство, високи державни чиновнїки, признати уметнїки и интелектуалци. Достоєвски постал символ националного єдинства котре може вимкнуц контроли держави. На його надгробним памятнїку пише: „Наисце, наисце вам гварим, кед зарно жита котре спадло на жем нє умре, вец єдно останє, алє кед умре, вельо роду родзи.“ (''Євангелия по Йовану XII, 24''), цо и епиґраф його остатнього романа, ''Браца Карамазово''.

== Дїла ==
==== Романи ====
* ''Двойњик'', 1846 – психолоґийна студия на тему двойнїстей особи

* ''Неточка Незванова'', 1849 – нєзакончене дїло, претргнуте пре гарештованє и одход до Сибиру

* ''Валал Степанчиково'', 1859 – написани у Сибиру, гумористични роман з тему о провинцийних велькомаєтнїкох

* ''Понижены и ображены'', 1861 – роман-фельтон, антолоґия любови

* ''Записи зоз мертвого дома'', 1861 – роман о гарешту, єдєн од найбогатших характеролоґийних списох у историї, було кед слово о чисто психолоґийних, анрополоґийних або праве литературних витвореньох

* ''Записи зоз поджемя,'' 1864 – интимна филозофийна споведз чловека зоз „поджемя“

* ''Злодїйство и кара'', 1866 – преходна форма спрам сучасного роману, виртуозни роман на тему совисци

* ''Коцкар'', 1866 – тиж файта автобиоґрафийного списа, роман о виволаньох коцкарскей страсци

* ''Идиот'', 1868 – аполоґия доброти, православя и красоти

* ''Зли духи'', 1871-1872 – „антинихилистични роман“

* ''Леґинь'', 1875 – филозофийне розпатранє мотива и циля, нєвироятно глїбоке випитованє младей людскей души

* ''Браца Карамазово'', 1879-1880 – коруна писатльовей творчосци

==== [[Новела|Новели]] и кратки приповедки ====
* ''Пан Прохарчин,'' 1846

* ''Роман у дзевец писмох'', 1847 – кратка припповедка обявена у чишлє часописа „Сучашнїк“

* ''Ґаздиня'', 1847

* ''Цудза жена и муж под посцелю'', 1848

* ''Слабе шерцо'', 1848

* ''Ползунков'', 1848

* ''Чесни толвай'', 1848

* ''Крачунске древко и свадзба'', 1848 – обявена у Оцовщинских записох

* ''Били ноци'', 1848

* ''Мали юнак'', 1849

* ''Бачиков син'', 1859

* ''Нєприємни случай'', 1862

* ''Жимски призначки о лєтних упечаткох'', 1863 – историйно-филозофийни „експеримент“ о буржуазийним дружтве

* ''Крокодил,'' 1865

* ''Вични муж'', 1870

* ''Бобка'', 1873

* ''Кротка'', 1876 – обявена у Писательовим Дньовнїку, „єдна зоз найпотреснєйших новелох розпуки“ у шветовей литератури

* ''Параст Марей'', 1876 – обявена у „Писательовим Дньовнїку“

* ''Сон шмишного чловека'', 1877

== Литература ==

* Достојевски, Фјодор Михајлович, Комплет 12 књига, Ленто, Београд, 2009.
* Belinsky, Vissarion (1847). Polnoye sobranye (на језику: руски). 10.
* Burry, Alexander (2011). [https://books.google.rs/books?id=lfLnzvLaB-kC&amp;redir_esc=y Multi-Mediated Dostoevsky: Transposing Novels Into Opera, Film, and Drama], Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-2715-9. (на енглеском)

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.biografija.org/knjizevnost/dostojevski/ Dostojevski Biografija, Biografije poznatih], ''www.biografija.org''
* [https://dostojevskiblog.wordpress.com/najznacajnija-dela/ Najznačajnija dela – Fjodor Mihajlović Dostojevski], ''dostojevskiblog.wordpress.com''
* [https://ljajkoselma.wordpress.com/2014/04/04/fjodor-mihajlovic-dostojevski-biografija/ Fjodor Mihajlović Dostojevski – Biografija – Citati], ''ljajkoselma.wordpress.com''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Писателє]]</text>
      <sha1>ebnv1d6vzqfl1u8298yqq5odozcwllc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20110</id>
      <parentid>20098</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T09:11:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Orbitminis</username>
        <id>964</id>
      </contributor>
      <comment>Понїщена пременка [[Special:Diff/20098|20098]] хаснователя [[Special:Contributions/Pecko1421|Pecko1421]] ([[User talk:Pecko1421|розгварка]]) RSK: Находзице ше на Панонско-рускей Википедиї, ми пишеме лєм по руски, а нє по сербски. SRB: Налазите се на војвођанско-русинској Википедији, ми пишемо само на русинском, а не на српском.</comment>
      <origin>20110</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="35026" sha1="bbyshl14p47zqjt0rvlg0off24jn1f0" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle      = background: #ccf;
| header1          = &lt;big&gt; Тодор Мишковић Достоjевский &lt;/big&gt;
| label2           = 
| data2            = [[File: Vasily_Perov_-_Портрет_Ф.М.Достоевского_-_Google_Art_Project.jpg |250px]]
| header3          = Особне даће
| label4           = Дата рождества
| data4            = 11.11.1821
| label5           = Место рождества
| data5            = Москва, Руске королевство
| label6           = Дата смрти
| data6            = 09.02.1881 (59 рок)
| label7           = Место смрти
| data7            = Святоj Петроград, Руске королевство
| label8           = Jезик твора
| data8            = руске
| label9           = Освет
| data9            = Инџенерна шкула, Николаевске ратно-инџенерске технологићен университет
| label10          = 
| data10           = 
| label12          = Период твору
| data12           = 1846-1881
| label13          = 
| header14         = 
| label15          = Зањаток
| data15           = ратне инџенер, писец, новинар
| label16          = Познат
| data16           = Написа романы ''Злочин и кара'', ''Брате Карамазовы''
| label17          = Похован
| data17           = Теметов ''Тихвин'', Святой Петроград
| label19          = Подчерк
| data19           = [[File: Fyodor Dostoyevsky Signature.svg |180px]]
}}

'''Тодор Мишковић Достојевский''' (рус. ''Фёдор Михайлович Достоевский''; Москва, 11 листопада 1821 — Святој Петроград, 9 љутаго 1881)— се то бе руски писец и новинар.

Литературни дїла Достоєвского превипитую чловеково роздумованя и живот у проблематичней политичней, дружтвеней и духовней атмосфери Русиї 19. вика и занїмаю ше зоз рижнима филозофскима и релиґиознима темами. Його найпризнатши романи то ''Злодїйство и кара'' (1866), ''Идиот'' (1869), ''Зли духи'' (1872) и ''Браца Карамазово'' (1880).  Його новела ''Записи зоз поджемя'' зоз 1864. ше трима за єдно зоз перших дїлох еґзистенциялистичней литератури&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Leigh, David J (2010). [https://utppublishing.com/doi/10.3138/uram.33.1-2.85 „The Philosophy and Theology of Fyodor Dostoevsky”]. ''Ultimate Reality and Meaning'' (на језику: енглески). '''33''' (1—2): 85—103. ISSN 0709-549X. doi:10.3138/uram.33.1-2.85.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;. Числени литературни критичаре преглашую го за єдного зоз найвекших романописательох на швеце прето же ше велї його романи и приповедки тримаю за ремек-дїла котри маю барз вельки уплїв&lt;ref&gt;Scanlan, James Patrick (2002). [https://books.google.rs/books?id=lbMYxaFTMZAC&amp;redir_esc=y ''Dostoevsky the Thinker''] (на језику: енглески). Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-3994-0&lt;/ref&gt;.

Родзени у Москви 1821. року, Достоєвски ше у вчасней младосци упознал зоз литературу  прейґ сказкох и леґендох, як и кнїжкох  русийских и странских авторох. Мац му умарла 1837. року кед мал 15 роки, а теди напущел и школу и уписал ше на Николаєвски воєнотехнїчни институт. Кед дипломовал, робел як инженєр и кратки час уживал у розкошним способу живота, а прекладал и кнїжки же би заробел додатни пенєж. Стредком 1840-их написал свой перши роман, ''Бидни'' ''людзе'', хтори му оможлївел уход до литературних кругох Санкт Петербурґа. Медзитим, загарештовани є 1849. прето же бул припаднїк литературней ґрупи Петрашевского, котри розправял о забранєних кнїжкох з критиками о  царскей Русиї. Достоєвски осудзени на шмерц, алє кара у остатнєй хвильки пременєна. Препровадзел штири роки у сибирским лаґру, после чого шлїдзело шейсц роки буц вояк у вибеженству. У наиходзацих рокох Достоєвски робел як новинар, видавал и ушорйовал даскельо свойо часописи, а познєйше и ''Дньовнїк писателя'', збирку своїх списох. Почал путовац по заходней Европи и розвил зависносц од коцканя, цо приведло до финансийних почежкосцох. Єден период мушел модлїц за пенєж, алє на концу постал єдєн зоз найчитанших и найпочитованших писательох. 

Опус Достоєвского состої ше зоз тринац романох, трох новелох, седемнац приповедкох и велького числа других дїлох. Його списи були окреме читани як у власней Русиї, так и у иножемстве и мали вельки уплїив на числених русийских писатльох, як напр. Александер Солженїцин и Антон Чехов, на филозофох як цо Фридрих Ниче и Жан-Пол Сартр и на зявенє еґзистенциялизма и фройдизма&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/biography/Fyodor-Dostoyevsky… „Fyodor Dostoyevsky | Biography, Books, Philosophy, &amp; Facts | Britannica”]. ''www.britannica.com'' (на језику: енглески). Приступљено 2022-11-25.&lt;/ref&gt;. Його дїла преложени на вецей як 170 язики и були инспирация за числени филми.

== Биоґрафия ==

=== Походзенє ===
Предки Достоєвского по оцови були  по походзеню зоз дворянскей фамелиї русийских православних християнох. Фамелия цага коренї од Данила Иртишча, котри 1509. року достал жем у обласци Пинска (виками часц Велького войводства Литваниї, у нєшкайшей Билорусиї) за свойо услуги под локалним князом, а його потомство теди превжало назву ''Достоєвски'' , по мену валала котри ше там находзел, Достоєво.

Нєпоштредни предки Достоєвского по мацеровим боку були [[Тарґовец|тарґовци]]; по хлопскей линиї,  по оцовим боку були [[Священїк|священїки.]]&lt;ref&gt;Dominique Arban (1995). ''Dostoïevski''. Seuil. стр. 5.&lt;/ref&gt;

Року 1809. 20-рочни Михаил Достоєвски, оцец Фйодора, уписал ше на Московску царску медицинско-хирурґийну академию. Отамаль є розпоредзени до московского шпиталю, дзе служел як воєни лїкар, а 1818. року поставени є за висшого лїкара. 1819. Оженєл шє зоз Марию Нечаєву. Шлїдуюцого року превжал длужносц у шпиталю за худобних ''Марински''. Року 1828. кед його син Фйодор мал седем роки, а син Михаил осем, унапредзени є за колежского совитнїка (рус. коллежский асессор, граждански чин VIII класи у царскей Русиї, официрски чин хтори по 1845. рок давал право на нашлїдне дворянство, а после того лєм на особне дворянство). То оможлївело же би фамелия постала дворянска и змогла мали маєток у варошу Даровоє, коло 150 километери од Москви, дзе звичайно препровадзовали лєта. Родичи Достоєвского мали ище шесцеро дзеци: Варвару (1822 — 1892), Андрея (1825 — 1897), Любов (родзена и умарла 1829), Веру (1829 — 1896), Николая (1831 — 1883) и Александра (1835 — 1889).

=== Дзецинство и младосц ===

[[File:Image dost 01.jpg|thumb|left|200px|Достоєвски як инжинєрски поручнїк]]
Фйодор бул други по шоре од седмерих дзецох Михаила и Мариї Достоєвски, котри були потомки билоруских имиґрантох. Пошвидко як мац умарла од туберкулози 1837. року, вон и брат Михаил послати на Воєну академию до Санкт Петербурґу. Року 1839. умар му и оцец, пензионовани воєни хирурґ и насилни алкоголичар котри мал службу у шпиталю за худобних ''Марински'' у Москви. Предпоставя ше же Михаила забили його кмети, за котрих ше зна же були огорчени на Михаилово справованє у пияним стану.

Фйодорови нє баш добре ишло на Воєнєй академиї у Санкт Петербурґу прето же нє бул добри у математики котру нєнавидзел. Место того ше пошвецел литератури. Теди окреме почитовал Оноре де Балзака, та 1843. року преложел єдно зоз його найвекших дїлох ''Евґения Ґранде'' на русийски язик. Достоєвски у тот час почал писац и свойо дїла и 1846. року ше зявел його перши роман у форми епистоларней прози (роман у форми писмох котри подоби чераю) ''Бидни людзе''. Дїло достало одлични критики, а єден критичар (Висарион Белински) виявел же родзени нови Ґоґоль.

=== Вигнанство до Сибиру и литературна творчосц ===

Пошвидко по обявйованю приповедки ''Били ноци'', додня рано 23. априла 1849. року, Достоєвски загарештовани и препровадзел осем мешаци у вишлїдним гарешту у Петропавловскей твердинї. 16. новембра истого року є осудзени на шмерц пре дїлованє процив власци у составу интелектуалного круга, такволани Круг Петрaшевского. Смертельна кара 19. новембра пременєна по заключеню воєного суда на осем роки чежкей роботи. У тим периодзе звекшало ше число його епилептичних нападох. Року 1854. є пущени зоз гарешту же би служел як вояк у Сибирским реґименту. Там препровадзел шлїдуюци пейц роки як поручнїк у седмим батальону, котри бул змесцени у твердинї у Семплатинску, у нєшкайшим Казахстану.

Тот период ше трима як преламни у його живоце. Достоєвски напущел свойо предходни политични становиска и врацел ше традицийним русийским вредносцом. Постал особа чийо увереня глїбоко укоренєти у християнскей вири и вельки процивниїк филозофиї нихилизма.

У тим периодзе упознал Марию Дмитриєвну Исайову, ґдовицу приятеля зоз Сибиру, зоз котру ше познєйше оженєл. Року 1860. ше врацел до Санкт Петербурґу, дзе започал даскельо нєуспишни литературни часописи зоз своїм братом Михаилом. Достоєвского барз потресла шмерц супруги 1864. року, а такой потим и шмерц брата. Бул у чежкей финансийней ситуациї, а мушел витримовац и братову ґдовицу и дзеци. Теди спаднул до депресиї, коцкал ше, часто трацел и задлужовал ше. Пошвидко коцка преросла до пороку. Так и єдно з його найпознатших дїлох, ''Злодїйство и кара'' написане за барз кратки час и швидко обявене же би могол виплациц коцкарски длуства, а кед их виплацел ознова остал скоро без пенєжу. Роман му принєсол славу, алє го нє охранєл од биди. Видавач кнїжкох го уценює, понука му три тисиячи рублї за право же би видавал його дїла, алє з обовязку же би написал ище єден роман. Понеже нє мал вибор, Достоєвски пристал. Теди написал дїло ''Коцкар'' же би випочитовал догварку з видавачом.

Достоєвски у тот час путовал по заходней Европи. Мал любовну вязу зоз Аполинарию Суслову, младу студентку, алє вона ше нє пристала одац за ньго. Ище раз му зламане шерцо, алє пошвидко упознал Ану Ґриґорєвну Снїткину, двацецрочну дзивку котра робела як стеноґраф и з котру ше оженєл 1867. року. Вона му помогла же би ше престал коцкац и постала мац його дзецом Софиї (марец 1868 — юний 1868), Любови (1869 — 1926), Фйодорови (1871 — 1922) и  Алексейови (1875 — 1878). Любов Фйодоровна Достоєвска (позната под меном Ейми Достоєвска) постала позната русийска писателька.  У тим периодзе Достоєвски написал свойо найвекши дїла. Од 1873. по 1881. рок видава, тераз успишно, мешачни литературни часопис зоз краткима приповедками, карикатурами и текстами о актуелних збуваньох – ''Писательов дньовнїк''. ''Писательов дньовнїк'' виходзел у новинох княза Мишчарского ''Граждан'', дзе Достоєвски бул редактор. Часопис дожил огромни успих.

Под час сербско-турскей войни 1876 – 1877 вецей раз писал о Сербиї и Чарней Гори, Черняєву и добровольцох.&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. III&lt;/ref&gt; Тих рокох почина и роботу на роману ''Браца Карамазово''.

Достоєвски 1877. року отримал почесну бешеду на хованю [[поета]] Некрасова котра теди виволала велї контроверзи, а року 1880. отримал и познату Пушкинову бешеду на отвераню памятнїка Пушкинови у Москви. Пред конєц живота жил у варошу Старая Руса у Новгордскей обласци, недалєко од Санкт Петербурґа.

== Вельки креативни период ==

[[File:Dostoevskij 1876.jpg|thumb|right|200px|Фйодор Достоєвски 1876.]]
Року 1864. Достоєвски обявює брилиянтни ''Записи зоз поджемя'' – єдєн зоз найинтензивнєйших сповидних кратких романох, претходнїка подобних дїлох Камия, Крлежи, Селина або Андреєва. У нїм писатель похасновал нови, ориґинални технїки приповеданя и поставел модел своїх будуцих вельких романох: идеолоґийни обрахунок зоз утопийнима и общима „гуманистичнима“ стереотипами, ряд поглавйох подобних есейом у котрих диялоґи полни зоз страсцу и скандлами. Юнаки романох Достоєвского кротки и покорни християнє (Соня Мармеладова, Альоша Карамазов, княз Мишкин), нихилистични циники (Свидриґайлов, Николай Ставроґин), радикални интелектуалци у борби процив общеприлапених вредносцох або „релиґиозни атеисти“ (Родион Раскольников, Иван Карамазов, Кирилов), дзеци зоз „случайних фамелийох“ и людзе котрим повредзене достоїнство (юнак романа ''Леґинь'', ''Записи зоз поджемя''). Достоєвски розвил технїку приповеданя наволану струя свидомосци (технїка дзе ше писатель намага вирно пренєсц нєпреривни цек думкох, чувствох и здогадованьох котри преходза през главу юнака) вельо скорей як постала популарна у америцких романох 20. вику.

Векшина романох Достоєвского ма приповедку котра ше случує у поджемю вельких варошох, концентрована є коло возбудзуюцих подїйох зоз чарних хронїкох (забойство, злодїйство, крадза, скандали рижних файтох) и круци ше коло, за чловчество, „преклятих питаньох“: норови зла, людского трапеня, смертельносци и безсмертельносци, иснованя и нєиснованя Бога, шлєбоди и одвичательносци, судьби Русиї и Заходу. Як обачели даєдни критичаре – Достоєвски спиритуални автор та його характеризация чловека як „шерца у котрим ше пасую Бог и Сотона, а залог людски живот“ можебуц и прикладни опис його творчосци. У типолоґиї юнакох котру наведол Нортон Фрай у кнїжки ''Анатомия критики'',  литературни юнаки ше рушаю од наджемних богох и полубогох (найчастейше мити и релиґийни приповедки) по звичайних людзох (реалистични романи) и инфериорних поєдинцох котри под нивоом просекових людзох. По словнїку Блеза Паскала чловек то существо нїзше од ангела. Медзитим, юнаки Достоєвского часто нїзши од звичайних людзох, дзекеди су аж анимални, алє у хвилькох екстази досцигую и преходза уровень ангела, та тота двойнїста оптика єдна зоз тайнох пре цо возбудлїви дїла Достоєвского: источашнє нїзши од животинї и висши од ангела, його юнаки зарюю з духовну виталносцу котра фундамент метафизичней и спиритуалней норови.

== Творчосц и уплїв ==

[[File:Fyodor Mikahailovich Dostoyevsky's Study in St Petersburg.jpg|thumb|left|200px|Роботни стол Достоєвского]]
Найпознатши дїла Достоєвского то ''Злодїйство и кара'' и ''Браца Карамазово''. У ''Злодїйству и кари'' главни юнак, худобни студент, спокусує себе понєшени з идеями о „вельких людзох“ и социялней правди. Жиє у найвекшей биди и пре тото здобува погляд на швет засновани на идеї же дружтво у сущносци нєсправедлїве, прето же оможлївює погубеним людзом од хторих нєт хасну же би уживали у богатстве, док насправди вредни людзе препадаю у худобстве без можлївосци же би розвили и витворели свойо способносци. Правосудство осудзує дробни злодїйства, а история слави людзох як цо Наполеон котри одвичательни за шмерц тисячи людзох. Одлучує себе положиц на спокусу и поробиц злодїйство котре му оможлїви средства за школованє и живот достойни чловека. Медзитим, под терху совисци на концу ше придава полициї. ''Браца Карамазово'' остатня кнїжка Достоєвского. То роман зложеней структури у чиїм штредку судьба фамелиї Карамазових. Окрем тих, познати и його романи ''Коцкар'' и ''Идиот''.

Творчосц и мено Достиєвского з часом постали синоним за глїбоку психолоґийну анализу. Длуго психолоґийна анализа и контрадикторносц його юнакох указовали же аж и систематични психолоґийни теориї значних психолоґох випатраю поверхово. Велї теоретичаре психолоґиї, уключуюци и самого Зиґмунда Фройда, тримали же Достоєвски зачатнїк психолоґийней теориї и анализи. Чувство за зло и любов спрам шлєбоди указує же його дїла релевантни и за нєшкайши часи, часи шветових войнох, масовних забойствох и тоталитарних режимох. Його идеї и иновациї у форми литературного дїла мали глїбоки уплїв на велїх филозофох и писательох як цо Фридрих Ниче, Албер Ками, Жан Пол Сартр, Михаил Булґаков. Нємецки писатель Томас Ман наволал Достоєвского найвекшим психолоґом шветовей литератури&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. I&lt;/ref&gt;. Дїла составени зоз комбинациї звичайних и каждодньових темох зоз универзалнима питанями, як цо вира, церпенє, смисел живота, и нєшка будза интересованє читачох широм швета. Окрем нєпреривного интересованя читачох зоз цалого швета, Достоєвски прицагує повагу и людзох котри виучую литературу, литературних критичарох, историчарох и теоретичарох кнїжовносци, як и фаховцох зоз других обласцох (психолоґиї, християнскей теолоґиї, филозофиї, антрополоґиї и др). Достоєвски ше трима за русийского писателя о котрим найвецей писане, а библиоґрафия роботох о нїм на русийским язику до половки 20. вику обявена у вецей томох. Його дїла значно уплївовали и на сербску културу. Даєдни спомедзи найзначнєйших сербских интелектуалцох писали о Достоєвскому и були под уплївом його литературней творчосци: Юстин Попович написал студию о филозофским розуменю Достоєвского зоз становиска православней теолоґийней думки, Исидора Секулич му пошвецела вецей есеї, трима ше же уплївовал и на литературну творчосц Милована Дїласа, а Никола Милошевич (сербски филозоф и теоретичар кнїжовносци) му пошвецел вецей филозофски и кнїжовнотеорийни студиї (''Достоєвски як думатель'', ''Неґативни юнак'', итд). Окреме вельки уплїв Достоєвски мал на русийску релиґиозну филозофию.

== Шмерц ==

[[File:Dostoevski grave at Alexander Nevsky Monastry.jpg|thumb|right|200px|Гроб Достоєвского]]
Упокоєл ше 9. фебруара по новим, односно 28. януара по старим календаре, 1881. року у Санкт Петербурґу од пошлїдкох кирвавеня виволаного пре епилептични напад. После двох дньох, його цело на [[теметов]] випровадзело вельке число людзох з народа, монахох и священїкох. Поховани є на теметове ''Тихвин'' при манастире Александар Невски, у Санкт Петербурґу, у Русиї. Преценює ше же на хованю було назочне коло 40.000 людзох, углавним омладини и студентох, а саме хованє преросло до масовного политичного бунту. Гоч Достоєвски у позних рокох бул конзервативни и блїзки власци, [[народ]] го видзел як особу котра найлєпше розуми трапезу звичайного чловека. У тедишнї час, таке вельке число людзох на єдним месце нє могло ше задумац без допущеня власци, а власц окреме злєкло тото же у процесиї єдни коло других крачали худобни студенти и роботнїки (котри шнїли о револуциї), вирнїки и священство, високи державни чиновнїки, признати уметнїки и интелектуалци. Достоєвски постал символ националного єдинства котре може вимкнуц контроли держави. На його надгробним памятнїку пише: „Наисце, наисце вам гварим, кед зарно жита котре спадло на жем нє умре, вец єдно останє, алє кед умре, вельо роду родзи.“ (''Євангелия по Йовану XII, 24''), цо и епиґраф його остатнього романа, ''Браца Карамазово''.

== Дїла ==
==== Романи ====
* ''Двойнїк'', 1846 – психолоґийна студия на тему двойнїстей особи

* ''Нєточка Незванова'', 1849 – нєзакончене дїло, претргнуте пре гарештованє и одход до Сибиру

* ''Валал Степанчиково'', 1859 – написани у Сибиру, гумористични роман з тему о провинцийних велькомаєтнїкох

* ''Понїжени и уврердзени'', 1861 – роман-фельтон, антолоґия любови

* ''Записи зоз мертвого дома'', 1861 – роман о гарешту, єдєн од найбогатших характеролоґийних списох у историї, було кед слово о чисто психолоґийних, анрополоґийних або праве литературних витвореньох

* ''Записи зоз поджемя,'' 1864 – интимна филозофийна споведз чловека зоз „поджемя“

* ''Злодїйство и кара'', 1866 – преходна форма спрам сучасного роману, виртуозни роман на тему совисци

* ''Коцкар'', 1866 – тиж файта автобиоґрафийного списа, роман о виволаньох коцкарскей страсци

* ''Идиот'', 1868 – аполоґия доброти, православя и красоти

* ''Зли духи'', 1871-1872 – „антинихилистични роман“

* ''Леґинь'', 1875 – филозофийне розпатранє мотива и циля, нєвироятно глїбоке випитованє младей людскей души

* ''Браца Карамазово'', 1879-1880 – коруна писатльовей творчосци

==== [[Новела|Новели]] и кратки приповедки ====
* ''Пан Прохарчин,'' 1846

* ''Роман у дзевец писмох'', 1847 – кратка припповедка обявена у чишлє часописа „Сучашнїк“

* ''Ґаздиня'', 1847

* ''Цудза жена и муж под посцелю'', 1848

* ''Слабе шерцо'', 1848

* ''Ползунков'', 1848

* ''Чесни толвай'', 1848

* ''Крачунске древко и свадзба'', 1848 – обявена у Оцовщинских записох

* ''Били ноци'', 1848

* ''Мали юнак'', 1849

* ''Бачиков син'', 1859

* ''Нєприємни случай'', 1862

* ''Жимски призначки о лєтних упечаткох'', 1863 – историйно-филозофийни „експеримент“ о буржуазийним дружтве

* ''Крокодил,'' 1865

* ''Вични муж'', 1870

* ''Бобка'', 1873

* ''Кротка'', 1876 – обявена у Писательовим Дньовнїку, „єдна зоз найпотреснєйших новелох розпуки“ у шветовей литератури

* ''Параст Марей'', 1876 – обявена у „Писательовим Дньовнїку“

* ''Сон шмишного чловека'', 1877

== Литература ==

* Достојевски, Фјодор Михајлович, Комплет 12 књига, Ленто, Београд, 2009.
* Belinsky, Vissarion (1847). Polnoye sobranye (на језику: руски). 10.
* Burry, Alexander (2011). [https://books.google.rs/books?id=lfLnzvLaB-kC&amp;redir_esc=y Multi-Mediated Dostoevsky: Transposing Novels Into Opera, Film, and Drama], Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-2715-9. (на енглеском)

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.biografija.org/knjizevnost/dostojevski/ Dostojevski Biografija, Biografije poznatih], ''www.biografija.org''
* [https://dostojevskiblog.wordpress.com/najznacajnija-dela/ Najznačajnija dela – Fjodor Mihajlović Dostojevski], ''dostojevskiblog.wordpress.com''
* [https://ljajkoselma.wordpress.com/2014/04/04/fjodor-mihajlovic-dostojevski-biografija/ Fjodor Mihajlović Dostojevski – Biografija – Citati], ''ljajkoselma.wordpress.com''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Писателє]]</text>
      <sha1>bbyshl14p47zqjt0rvlg0off24jn1f0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20111</id>
      <parentid>20110</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T09:12:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Orbitminis</username>
        <id>964</id>
      </contributor>
      <comment>Понїщена пременка [[Special:Diff/20095|20095]] хаснователя [[Special:Contributions/Pecko1421|Pecko1421]] ([[User talk:Pecko1421|розгварка]]) RSK: Находзице ше на Панонско-рускей Википедиї, ми пишеме лєм по руски, а нє по сербски. SRB: Налазите се на војвођанско-русинској Википедији, ми пишемо само на русинском, а не на српском.</comment>
      <origin>20111</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34897" sha1="4du1fm96jx7mlral2act6jzokvr7x0x" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Тодор Мишковић Достоjевский &lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File: Vasily_Perov_-_Портрет_Ф.М.Достоевского_-_Google_Art_Project.jpg |250px]]
| header3= Особне даће
| label4 = Дата рождества | data4 =11.11.1821.
| label5 = Место рождества | data5 =Москва, Руске королевство
| label6 = Дата смрти | data6 =09.02.1881. (59 роки)
| label7 = Место смрти | data7 =Святоj Петроград, Руске королевство
| label8 = Jезик твора | data8 = руске
| label9 = Освет | data9 = Инџенерна шкула, Николаевске
Ратно-инџенерске технологићен университет
| label10 = Универзитет | data10 = 
| label11 = Наукови ступень | data11 = 
| label12 = Период твореня | data12 =1846-1881
| label13 = 
| header14= 
| label15 = Занїманє | data15 = воєни инженєр, писатель, новинар
| label16 = Познати по | data16 = Написал романи ''Злодїйство и кара'', ''Браца Карамазово'', ''Идиот''
| label17 = Поховани | data17 =Теметов ''Тихвин'', Санкт Петербурґ
| label18 = Припознаня |  data18 = 
| label19 = Подпис |  data19 = [[File: Fyodor Dostoyevsky Signature.svg |180px]]
}}

'''Фйодор Михайлович Достоєвски''' (рус. ''Фёдор Михайлович  Достоевский''; Москва, 11. новембeр 1821 — Санкт Петербург, [[9. фебруар]] 1881) бул русийски [[писатель]] и новинар.

Литературни дїла Достоєвского превипитую чловеково роздумованя и живот у проблематичней политичней, дружтвеней и духовней атмосфери Русиї 19. вика и занїмаю ше зоз рижнима филозофскима и релиґиознима темами. Його найпризнатши романи то ''Злодїйство и кара'' (1866), ''Идиот'' (1869), ''Зли духи'' (1872) и ''Браца Карамазово'' (1880).  Його новела ''Записи зоз поджемя'' зоз 1864. ше трима за єдно зоз перших дїлох еґзистенциялистичней литератури&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Leigh, David J (2010). [https://utppublishing.com/doi/10.3138/uram.33.1-2.85 „The Philosophy and Theology of Fyodor Dostoevsky”]. ''Ultimate Reality and Meaning'' (на језику: енглески). '''33''' (1—2): 85—103. ISSN 0709-549X. doi:10.3138/uram.33.1-2.85.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;. Числени литературни критичаре преглашую го за єдного зоз найвекших романописательох на швеце прето же ше велї його романи и приповедки тримаю за ремек-дїла котри маю барз вельки уплїв&lt;ref&gt;Scanlan, James Patrick (2002). [https://books.google.rs/books?id=lbMYxaFTMZAC&amp;redir_esc=y ''Dostoevsky the Thinker''] (на језику: енглески). Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-3994-0&lt;/ref&gt;.

Родзени у Москви 1821. року, Достоєвски ше у вчасней младосци упознал зоз литературу  прейґ сказкох и леґендох, як и кнїжкох  русийских и странских авторох. Мац му умарла 1837. року кед мал 15 роки, а теди напущел и школу и уписал ше на Николаєвски воєнотехнїчни институт. Кед дипломовал, робел як инженєр и кратки час уживал у розкошним способу живота, а прекладал и кнїжки же би заробел додатни пенєж. Стредком 1840-их написал свой перши роман, ''Бидни'' ''людзе'', хтори му оможлївел уход до литературних кругох Санкт Петербурґа. Медзитим, загарештовани є 1849. прето же бул припаднїк литературней ґрупи Петрашевского, котри розправял о забранєних кнїжкох з критиками о  царскей Русиї. Достоєвски осудзени на шмерц, алє кара у остатнєй хвильки пременєна. Препровадзел штири роки у сибирским лаґру, после чого шлїдзело шейсц роки буц вояк у вибеженству. У наиходзацих рокох Достоєвски робел як новинар, видавал и ушорйовал даскельо свойо часописи, а познєйше и ''Дньовнїк писателя'', збирку своїх списох. Почал путовац по заходней Европи и розвил зависносц од коцканя, цо приведло до финансийних почежкосцох. Єден период мушел модлїц за пенєж, алє на концу постал єдєн зоз найчитанших и найпочитованших писательох. 

Опус Достоєвского состої ше зоз тринац романох, трох новелох, седемнац приповедкох и велького числа других дїлох. Його списи були окреме читани як у власней Русиї, так и у иножемстве и мали вельки уплїив на числених русийских писатльох, як напр. Александер Солженїцин и Антон Чехов, на филозофох як цо Фридрих Ниче и Жан-Пол Сартр и на зявенє еґзистенциялизма и фройдизма&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/biography/Fyodor-Dostoyevsky… „Fyodor Dostoyevsky | Biography, Books, Philosophy, &amp; Facts | Britannica”]. ''www.britannica.com'' (на језику: енглески). Приступљено 2022-11-25.&lt;/ref&gt;. Його дїла преложени на вецей як 170 язики и були инспирация за числени филми.

== Биоґрафия ==

=== Походзенє ===
Предки Достоєвского по оцови були  по походзеню зоз дворянскей фамелиї русийских православних християнох. Фамелия цага коренї од Данила Иртишча, котри 1509. року достал жем у обласци Пинска (виками часц Велького войводства Литваниї, у нєшкайшей Билорусиї) за свойо услуги под локалним князом, а його потомство теди превжало назву ''Достоєвски'' , по мену валала котри ше там находзел, Достоєво.

Нєпоштредни предки Достоєвского по мацеровим боку були [[Тарґовец|тарґовци]]; по хлопскей линиї,  по оцовим боку були [[Священїк|священїки.]]&lt;ref&gt;Dominique Arban (1995). ''Dostoïevski''. Seuil. стр. 5.&lt;/ref&gt;

Року 1809. 20-рочни Михаил Достоєвски, оцец Фйодора, уписал ше на Московску царску медицинско-хирурґийну академию. Отамаль є розпоредзени до московского шпиталю, дзе служел як воєни лїкар, а 1818. року поставени є за висшого лїкара. 1819. Оженєл шє зоз Марию Нечаєву. Шлїдуюцого року превжал длужносц у шпиталю за худобних ''Марински''. Року 1828. кед його син Фйодор мал седем роки, а син Михаил осем, унапредзени є за колежского совитнїка (рус. коллежский асессор, граждански чин VIII класи у царскей Русиї, официрски чин хтори по 1845. рок давал право на нашлїдне дворянство, а после того лєм на особне дворянство). То оможлївело же би фамелия постала дворянска и змогла мали маєток у варошу Даровоє, коло 150 километери од Москви, дзе звичайно препровадзовали лєта. Родичи Достоєвского мали ище шесцеро дзеци: Варвару (1822 — 1892), Андрея (1825 — 1897), Любов (родзена и умарла 1829), Веру (1829 — 1896), Николая (1831 — 1883) и Александра (1835 — 1889).

=== Дзецинство и младосц ===

[[File:Image dost 01.jpg|thumb|left|200px|Достоєвски як инжинєрски поручнїк]]
Фйодор бул други по шоре од седмерих дзецох Михаила и Мариї Достоєвски, котри були потомки билоруских имиґрантох. Пошвидко як мац умарла од туберкулози 1837. року, вон и брат Михаил послати на Воєну академию до Санкт Петербурґу. Року 1839. умар му и оцец, пензионовани воєни хирурґ и насилни алкоголичар котри мал службу у шпиталю за худобних ''Марински'' у Москви. Предпоставя ше же Михаила забили його кмети, за котрих ше зна же були огорчени на Михаилово справованє у пияним стану.

Фйодорови нє баш добре ишло на Воєнєй академиї у Санкт Петербурґу прето же нє бул добри у математики котру нєнавидзел. Место того ше пошвецел литератури. Теди окреме почитовал Оноре де Балзака, та 1843. року преложел єдно зоз його найвекших дїлох ''Евґения Ґранде'' на русийски язик. Достоєвски у тот час почал писац и свойо дїла и 1846. року ше зявел його перши роман у форми епистоларней прози (роман у форми писмох котри подоби чераю) ''Бидни людзе''. Дїло достало одлични критики, а єден критичар (Висарион Белински) виявел же родзени нови Ґоґоль.

=== Вигнанство до Сибиру и литературна творчосц ===

Пошвидко по обявйованю приповедки ''Били ноци'', додня рано 23. априла 1849. року, Достоєвски загарештовани и препровадзел осем мешаци у вишлїдним гарешту у Петропавловскей твердинї. 16. новембра истого року є осудзени на шмерц пре дїлованє процив власци у составу интелектуалного круга, такволани Круг Петрaшевского. Смертельна кара 19. новембра пременєна по заключеню воєного суда на осем роки чежкей роботи. У тим периодзе звекшало ше число його епилептичних нападох. Року 1854. є пущени зоз гарешту же би служел як вояк у Сибирским реґименту. Там препровадзел шлїдуюци пейц роки як поручнїк у седмим батальону, котри бул змесцени у твердинї у Семплатинску, у нєшкайшим Казахстану.

Тот период ше трима як преламни у його живоце. Достоєвски напущел свойо предходни политични становиска и врацел ше традицийним русийским вредносцом. Постал особа чийо увереня глїбоко укоренєти у християнскей вири и вельки процивниїк филозофиї нихилизма.

У тим периодзе упознал Марию Дмитриєвну Исайову, ґдовицу приятеля зоз Сибиру, зоз котру ше познєйше оженєл. Року 1860. ше врацел до Санкт Петербурґу, дзе започал даскельо нєуспишни литературни часописи зоз своїм братом Михаилом. Достоєвского барз потресла шмерц супруги 1864. року, а такой потим и шмерц брата. Бул у чежкей финансийней ситуациї, а мушел витримовац и братову ґдовицу и дзеци. Теди спаднул до депресиї, коцкал ше, часто трацел и задлужовал ше. Пошвидко коцка преросла до пороку. Так и єдно з його найпознатших дїлох, ''Злодїйство и кара'' написане за барз кратки час и швидко обявене же би могол виплациц коцкарски длуства, а кед их виплацел ознова остал скоро без пенєжу. Роман му принєсол славу, алє го нє охранєл од биди. Видавач кнїжкох го уценює, понука му три тисиячи рублї за право же би видавал його дїла, алє з обовязку же би написал ище єден роман. Понеже нє мал вибор, Достоєвски пристал. Теди написал дїло ''Коцкар'' же би випочитовал догварку з видавачом.

Достоєвски у тот час путовал по заходней Европи. Мал любовну вязу зоз Аполинарию Суслову, младу студентку, алє вона ше нє пристала одац за ньго. Ище раз му зламане шерцо, алє пошвидко упознал Ану Ґриґорєвну Снїткину, двацецрочну дзивку котра робела як стеноґраф и з котру ше оженєл 1867. року. Вона му помогла же би ше престал коцкац и постала мац його дзецом Софиї (марец 1868 — юний 1868), Любови (1869 — 1926), Фйодорови (1871 — 1922) и  Алексейови (1875 — 1878). Любов Фйодоровна Достоєвска (позната под меном Ейми Достоєвска) постала позната русийска писателька.  У тим периодзе Достоєвски написал свойо найвекши дїла. Од 1873. по 1881. рок видава, тераз успишно, мешачни литературни часопис зоз краткима приповедками, карикатурами и текстами о актуелних збуваньох – ''Писательов дньовнїк''. ''Писательов дньовнїк'' виходзел у новинох княза Мишчарского ''Граждан'', дзе Достоєвски бул редактор. Часопис дожил огромни успих.

Под час сербско-турскей войни 1876 – 1877 вецей раз писал о Сербиї и Чарней Гори, Черняєву и добровольцох.&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. III&lt;/ref&gt; Тих рокох почина и роботу на роману ''Браца Карамазово''.

Достоєвски 1877. року отримал почесну бешеду на хованю [[поета]] Некрасова котра теди виволала велї контроверзи, а року 1880. отримал и познату Пушкинову бешеду на отвераню памятнїка Пушкинови у Москви. Пред конєц живота жил у варошу Старая Руса у Новгордскей обласци, недалєко од Санкт Петербурґа.

== Вельки креативни период ==

[[File:Dostoevskij 1876.jpg|thumb|right|200px|Фйодор Достоєвски 1876.]]
Року 1864. Достоєвски обявює брилиянтни ''Записи зоз поджемя'' – єдєн зоз найинтензивнєйших сповидних кратких романох, претходнїка подобних дїлох Камия, Крлежи, Селина або Андреєва. У нїм писатель похасновал нови, ориґинални технїки приповеданя и поставел модел своїх будуцих вельких романох: идеолоґийни обрахунок зоз утопийнима и общима „гуманистичнима“ стереотипами, ряд поглавйох подобних есейом у котрих диялоґи полни зоз страсцу и скандлами. Юнаки романох Достоєвского кротки и покорни християнє (Соня Мармеладова, Альоша Карамазов, княз Мишкин), нихилистични циники (Свидриґайлов, Николай Ставроґин), радикални интелектуалци у борби процив общеприлапених вредносцох або „релиґиозни атеисти“ (Родион Раскольников, Иван Карамазов, Кирилов), дзеци зоз „случайних фамелийох“ и людзе котрим повредзене достоїнство (юнак романа ''Леґинь'', ''Записи зоз поджемя''). Достоєвски розвил технїку приповеданя наволану струя свидомосци (технїка дзе ше писатель намага вирно пренєсц нєпреривни цек думкох, чувствох и здогадованьох котри преходза през главу юнака) вельо скорей як постала популарна у америцких романох 20. вику.

Векшина романох Достоєвского ма приповедку котра ше случує у поджемю вельких варошох, концентрована є коло возбудзуюцих подїйох зоз чарних хронїкох (забойство, злодїйство, крадза, скандали рижних файтох) и круци ше коло, за чловчество, „преклятих питаньох“: норови зла, людского трапеня, смертельносци и безсмертельносци, иснованя и нєиснованя Бога, шлєбоди и одвичательносци, судьби Русиї и Заходу. Як обачели даєдни критичаре – Достоєвски спиритуални автор та його характеризация чловека як „шерца у котрим ше пасую Бог и Сотона, а залог людски живот“ можебуц и прикладни опис його творчосци. У типолоґиї юнакох котру наведол Нортон Фрай у кнїжки ''Анатомия критики'',  литературни юнаки ше рушаю од наджемних богох и полубогох (найчастейше мити и релиґийни приповедки) по звичайних людзох (реалистични романи) и инфериорних поєдинцох котри под нивоом просекових людзох. По словнїку Блеза Паскала чловек то существо нїзше од ангела. Медзитим, юнаки Достоєвского часто нїзши од звичайних людзох, дзекеди су аж анимални, алє у хвилькох екстази досцигую и преходза уровень ангела, та тота двойнїста оптика єдна зоз тайнох пре цо возбудлїви дїла Достоєвского: источашнє нїзши од животинї и висши од ангела, його юнаки зарюю з духовну виталносцу котра фундамент метафизичней и спиритуалней норови.

== Творчосц и уплїв ==

[[File:Fyodor Mikahailovich Dostoyevsky's Study in St Petersburg.jpg|thumb|left|200px|Роботни стол Достоєвского]]
Найпознатши дїла Достоєвского то ''Злодїйство и кара'' и ''Браца Карамазово''. У ''Злодїйству и кари'' главни юнак, худобни студент, спокусує себе понєшени з идеями о „вельких людзох“ и социялней правди. Жиє у найвекшей биди и пре тото здобува погляд на швет засновани на идеї же дружтво у сущносци нєсправедлїве, прето же оможлївює погубеним людзом од хторих нєт хасну же би уживали у богатстве, док насправди вредни людзе препадаю у худобстве без можлївосци же би розвили и витворели свойо способносци. Правосудство осудзує дробни злодїйства, а история слави людзох як цо Наполеон котри одвичательни за шмерц тисячи людзох. Одлучує себе положиц на спокусу и поробиц злодїйство котре му оможлїви средства за школованє и живот достойни чловека. Медзитим, под терху совисци на концу ше придава полициї. ''Браца Карамазово'' остатня кнїжка Достоєвского. То роман зложеней структури у чиїм штредку судьба фамелиї Карамазових. Окрем тих, познати и його романи ''Коцкар'' и ''Идиот''.

Творчосц и мено Достиєвского з часом постали синоним за глїбоку психолоґийну анализу. Длуго психолоґийна анализа и контрадикторносц його юнакох указовали же аж и систематични психолоґийни теориї значних психолоґох випатраю поверхово. Велї теоретичаре психолоґиї, уключуюци и самого Зиґмунда Фройда, тримали же Достоєвски зачатнїк психолоґийней теориї и анализи. Чувство за зло и любов спрам шлєбоди указує же його дїла релевантни и за нєшкайши часи, часи шветових войнох, масовних забойствох и тоталитарних режимох. Його идеї и иновациї у форми литературного дїла мали глїбоки уплїв на велїх филозофох и писательох як цо Фридрих Ниче, Албер Ками, Жан Пол Сартр, Михаил Булґаков. Нємецки писатель Томас Ман наволал Достоєвского найвекшим психолоґом шветовей литератури&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. I&lt;/ref&gt;. Дїла составени зоз комбинациї звичайних и каждодньових темох зоз универзалнима питанями, як цо вира, церпенє, смисел живота, и нєшка будза интересованє читачох широм швета. Окрем нєпреривного интересованя читачох зоз цалого швета, Достоєвски прицагує повагу и людзох котри виучую литературу, литературних критичарох, историчарох и теоретичарох кнїжовносци, як и фаховцох зоз других обласцох (психолоґиї, християнскей теолоґиї, филозофиї, антрополоґиї и др). Достоєвски ше трима за русийского писателя о котрим найвецей писане, а библиоґрафия роботох о нїм на русийским язику до половки 20. вику обявена у вецей томох. Його дїла значно уплївовали и на сербску културу. Даєдни спомедзи найзначнєйших сербских интелектуалцох писали о Достоєвскому и були под уплївом його литературней творчосци: Юстин Попович написал студию о филозофским розуменю Достоєвского зоз становиска православней теолоґийней думки, Исидора Секулич му пошвецела вецей есеї, трима ше же уплївовал и на литературну творчосц Милована Дїласа, а Никола Милошевич (сербски филозоф и теоретичар кнїжовносци) му пошвецел вецей филозофски и кнїжовнотеорийни студиї (''Достоєвски як думатель'', ''Неґативни юнак'', итд). Окреме вельки уплїв Достоєвски мал на русийску релиґиозну филозофию.

== Шмерц ==

[[File:Dostoevski grave at Alexander Nevsky Monastry.jpg|thumb|right|200px|Гроб Достоєвского]]
Упокоєл ше 9. фебруара по новим, односно 28. януара по старим календаре, 1881. року у Санкт Петербурґу од пошлїдкох кирвавеня виволаного пре епилептични напад. После двох дньох, його цело на [[теметов]] випровадзело вельке число людзох з народа, монахох и священїкох. Поховани є на теметове ''Тихвин'' при манастире Александар Невски, у Санкт Петербурґу, у Русиї. Преценює ше же на хованю було назочне коло 40.000 людзох, углавним омладини и студентох, а саме хованє преросло до масовного политичного бунту. Гоч Достоєвски у позних рокох бул конзервативни и блїзки власци, [[народ]] го видзел як особу котра найлєпше розуми трапезу звичайного чловека. У тедишнї час, таке вельке число людзох на єдним месце нє могло ше задумац без допущеня власци, а власц окреме злєкло тото же у процесиї єдни коло других крачали худобни студенти и роботнїки (котри шнїли о револуциї), вирнїки и священство, високи державни чиновнїки, признати уметнїки и интелектуалци. Достоєвски постал символ националного єдинства котре може вимкнуц контроли держави. На його надгробним памятнїку пише: „Наисце, наисце вам гварим, кед зарно жита котре спадло на жем нє умре, вец єдно останє, алє кед умре, вельо роду родзи.“ (''Євангелия по Йовану XII, 24''), цо и епиґраф його остатнього романа, ''Браца Карамазово''.

== Дїла ==
==== Романи ====
* ''Двойнїк'', 1846 – психолоґийна студия на тему двойнїстей особи

* ''Нєточка Незванова'', 1849 – нєзакончене дїло, претргнуте пре гарештованє и одход до Сибиру

* ''Валал Степанчиково'', 1859 – написани у Сибиру, гумористични роман з тему о провинцийних велькомаєтнїкох

* ''Понїжени и уврердзени'', 1861 – роман-фельтон, антолоґия любови

* ''Записи зоз мертвого дома'', 1861 – роман о гарешту, єдєн од найбогатших характеролоґийних списох у историї, було кед слово о чисто психолоґийних, анрополоґийних або праве литературних витвореньох

* ''Записи зоз поджемя,'' 1864 – интимна филозофийна споведз чловека зоз „поджемя“

* ''Злодїйство и кара'', 1866 – преходна форма спрам сучасного роману, виртуозни роман на тему совисци

* ''Коцкар'', 1866 – тиж файта автобиоґрафийного списа, роман о виволаньох коцкарскей страсци

* ''Идиот'', 1868 – аполоґия доброти, православя и красоти

* ''Зли духи'', 1871-1872 – „антинихилистични роман“

* ''Леґинь'', 1875 – филозофийне розпатранє мотива и циля, нєвироятно глїбоке випитованє младей людскей души

* ''Браца Карамазово'', 1879-1880 – коруна писатльовей творчосци

==== [[Новела|Новели]] и кратки приповедки ====
* ''Пан Прохарчин,'' 1846

* ''Роман у дзевец писмох'', 1847 – кратка припповедка обявена у чишлє часописа „Сучашнїк“

* ''Ґаздиня'', 1847

* ''Цудза жена и муж под посцелю'', 1848

* ''Слабе шерцо'', 1848

* ''Ползунков'', 1848

* ''Чесни толвай'', 1848

* ''Крачунске древко и свадзба'', 1848 – обявена у Оцовщинских записох

* ''Били ноци'', 1848

* ''Мали юнак'', 1849

* ''Бачиков син'', 1859

* ''Нєприємни случай'', 1862

* ''Жимски призначки о лєтних упечаткох'', 1863 – историйно-филозофийни „експеримент“ о буржуазийним дружтве

* ''Крокодил,'' 1865

* ''Вични муж'', 1870

* ''Бобка'', 1873

* ''Кротка'', 1876 – обявена у Писательовим Дньовнїку, „єдна зоз найпотреснєйших новелох розпуки“ у шветовей литератури

* ''Параст Марей'', 1876 – обявена у „Писательовим Дньовнїку“

* ''Сон шмишного чловека'', 1877

== Литература ==

* Достојевски, Фјодор Михајлович, Комплет 12 књига, Ленто, Београд, 2009.
* Belinsky, Vissarion (1847). Polnoye sobranye (на језику: руски). 10.
* Burry, Alexander (2011). [https://books.google.rs/books?id=lfLnzvLaB-kC&amp;redir_esc=y Multi-Mediated Dostoevsky: Transposing Novels Into Opera, Film, and Drama], Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-2715-9. (на енглеском)

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.biografija.org/knjizevnost/dostojevski/ Dostojevski Biografija, Biografije poznatih], ''www.biografija.org''
* [https://dostojevskiblog.wordpress.com/najznacajnija-dela/ Najznačajnija dela – Fjodor Mihajlović Dostojevski], ''dostojevskiblog.wordpress.com''
* [https://ljajkoselma.wordpress.com/2014/04/04/fjodor-mihajlovic-dostojevski-biografija/ Fjodor Mihajlović Dostojevski – Biografija – Citati], ''ljajkoselma.wordpress.com''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Писателє]]</text>
      <sha1>4du1fm96jx7mlral2act6jzokvr7x0x</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20112</id>
      <parentid>20111</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T09:19:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Orbitminis</username>
        <id>964</id>
      </contributor>
      <comment>Понїщена пременка [[Special:Diff/20094|20094]] хаснователя [[Special:Contributions/~2026-41073-74|~2026-41073-74]] ([[User talk:~2026-41073-74|розгварка]]) Руски, а не сербски! (нє бешедоваш руски! Руски, разумеш?)</comment>
      <origin>20112</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34929" sha1="b2i2tvgqzdn3u5jl74qgzub8du58o5k" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Фйодор Михайлович Достоєвски&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File: Vasily_Perov_-_Портрет_Ф.М.Достоевского_-_Google_Art_Project.jpg |250px]]
| header3= Особни податки
| label4 = Датум народзеня | data4 =11.11.1821.
| label5 = Место народзеня | data5 =Москва, Русийска империя
| label6 = Датум упокоєня | data6 =09.02.1881. (59 роки)
| label7 = Место упокоєня | data7 =Санкт Петербурґ, Русийска империя
| label8 = Язик творох | data8 = русийски
| label9 = Образованє | data9 = Инжинєрска школа Николаєв,
Воєно инжинєрски технолоґийни универзитет
| label10 = Универзитет | data10 = 
| label11 = Наукови ступень | data11 = 
| label12 = Период твореня | data12 =1846-1881
| label13 = 
| header14= 
| label15 = Занїманє | data15 = воєни инженєр, писатель, новинар
| label16 = Познати по | data16 = Написал романи ''Злодїйство и кара'', ''Браца Карамазово'', ''Идиот''
| label17 = Поховани | data17 =Теметов ''Тихвин'', Санкт Петербурґ
| label18 = Припознаня |  data18 = 
| label19 = Подпис |  data19 = [[File: Fyodor Dostoyevsky Signature.svg |180px]]
}}

'''Фйодор Михайлович Достоєвски''' (рус. ''Фёдор Михайлович  Достоевский''; Москва, 11. новембeр 1821 — Санкт Петербург, [[9. фебруар]] 1881) бул русийски [[писатель]] и новинар.

Литературни дїла Достоєвского превипитую чловеково роздумованя и живот у проблематичней политичней, дружтвеней и духовней атмосфери Русиї 19. вика и занїмаю ше зоз рижнима филозофскима и релиґиознима темами. Його найпризнатши романи то ''Злодїйство и кара'' (1866), ''Идиот'' (1869), ''Зли духи'' (1872) и ''Браца Карамазово'' (1880).  Його новела ''Записи зоз поджемя'' зоз 1864. ше трима за єдно зоз перших дїлох еґзистенциялистичней литератури&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Leigh, David J (2010). [https://utppublishing.com/doi/10.3138/uram.33.1-2.85 „The Philosophy and Theology of Fyodor Dostoevsky”]. ''Ultimate Reality and Meaning'' (на језику: енглески). '''33''' (1—2): 85—103. ISSN 0709-549X. doi:10.3138/uram.33.1-2.85.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;. Числени литературни критичаре преглашую го за єдного зоз найвекших романописательох на швеце прето же ше велї його романи и приповедки тримаю за ремек-дїла котри маю барз вельки уплїв&lt;ref&gt;Scanlan, James Patrick (2002). [https://books.google.rs/books?id=lbMYxaFTMZAC&amp;redir_esc=y ''Dostoevsky the Thinker''] (на језику: енглески). Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-3994-0&lt;/ref&gt;.

Родзени у Москви 1821. року, Достоєвски ше у вчасней младосци упознал зоз литературу  прейґ сказкох и леґендох, як и кнїжкох  русийских и странских авторох. Мац му умарла 1837. року кед мал 15 роки, а теди напущел и школу и уписал ше на Николаєвски воєнотехнїчни институт. Кед дипломовал, робел як инженєр и кратки час уживал у розкошним способу живота, а прекладал и кнїжки же би заробел додатни пенєж. Стредком 1840-их написал свой перши роман, ''Бидни'' ''людзе'', хтори му оможлївел уход до литературних кругох Санкт Петербурґа. Медзитим, загарештовани є 1849. прето же бул припаднїк литературней ґрупи Петрашевского, котри розправял о забранєних кнїжкох з критиками о  царскей Русиї. Достоєвски осудзени на шмерц, алє кара у остатнєй хвильки пременєна. Препровадзел штири роки у сибирским лаґру, после чого шлїдзело шейсц роки буц вояк у вибеженству. У наиходзацих рокох Достоєвски робел як новинар, видавал и ушорйовал даскельо свойо часописи, а познєйше и ''Дньовнїк писателя'', збирку своїх списох. Почал путовац по заходней Европи и розвил зависносц од коцканя, цо приведло до финансийних почежкосцох. Єден период мушел модлїц за пенєж, алє на концу постал єдєн зоз найчитанших и найпочитованших писательох. 

Опус Достоєвского состої ше зоз тринац романох, трох новелох, седемнац приповедкох и велького числа других дїлох. Його списи були окреме читани як у власней Русиї, так и у иножемстве и мали вельки уплїив на числених русийских писатльох, як напр. Александер Солженїцин и Антон Чехов, на филозофох як цо Фридрих Ниче и Жан-Пол Сартр и на зявенє еґзистенциялизма и фройдизма&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/biography/Fyodor-Dostoyevsky… „Fyodor Dostoyevsky | Biography, Books, Philosophy, &amp; Facts | Britannica”]. ''www.britannica.com'' (на језику: енглески). Приступљено 2022-11-25.&lt;/ref&gt;. Його дїла преложени на вецей як 170 язики и були инспирация за числени филми.

== Биоґрафия ==

=== Походзенє ===
Предки Достоєвского по оцови були  по походзеню зоз дворянскей фамелиї русийских православних християнох. Фамелия цага коренї од Данила Иртишча, котри 1509. року достал жем у обласци Пинска (виками часц Велького войводства Литваниї, у нєшкайшей Билорусиї) за свойо услуги под локалним князом, а його потомство теди превжало назву ''Достоєвски'' , по мену валала котри ше там находзел, Достоєво.

Нєпоштредни предки Достоєвского по мацеровим боку були [[Тарґовец|тарґовци]]; по хлопскей линиї,  по оцовим боку були [[Священїк|священїки.]]&lt;ref&gt;Dominique Arban (1995). ''Dostoïevski''. Seuil. стр. 5.&lt;/ref&gt;

Року 1809. 20-рочни Михаил Достоєвски, оцец Фйодора, уписал ше на Московску царску медицинско-хирурґийну академию. Отамаль є розпоредзени до московского шпиталю, дзе служел як воєни лїкар, а 1818. року поставени є за висшого лїкара. 1819. Оженєл шє зоз Марию Нечаєву. Шлїдуюцого року превжал длужносц у шпиталю за худобних ''Марински''. Року 1828. кед його син Фйодор мал седем роки, а син Михаил осем, унапредзени є за колежского совитнїка (рус. коллежский асессор, граждански чин VIII класи у царскей Русиї, официрски чин хтори по 1845. рок давал право на нашлїдне дворянство, а после того лєм на особне дворянство). То оможлївело же би фамелия постала дворянска и змогла мали маєток у варошу Даровоє, коло 150 километери од Москви, дзе звичайно препровадзовали лєта. Родичи Достоєвского мали ище шесцеро дзеци: Варвару (1822 — 1892), Андрея (1825 — 1897), Любов (родзена и умарла 1829), Веру (1829 — 1896), Николая (1831 — 1883) и Александра (1835 — 1889).

=== Дзецинство и младосц ===

[[File:Image dost 01.jpg|thumb|left|200px|Достоєвски як инжинєрски поручнїк]]
Фйодор бул други по шоре од седмерих дзецох Михаила и Мариї Достоєвски, котри були потомки билоруских имиґрантох. Пошвидко як мац умарла од туберкулози 1837. року, вон и брат Михаил послати на Воєну академию до Санкт Петербурґу. Року 1839. умар му и оцец, пензионовани воєни хирурґ и насилни алкоголичар котри мал службу у шпиталю за худобних ''Марински'' у Москви. Предпоставя ше же Михаила забили його кмети, за котрих ше зна же були огорчени на Михаилово справованє у пияним стану.

Фйодорови нє баш добре ишло на Воєнєй академиї у Санкт Петербурґу прето же нє бул добри у математики котру нєнавидзел. Место того ше пошвецел литератури. Теди окреме почитовал Оноре де Балзака, та 1843. року преложел єдно зоз його найвекших дїлох ''Евґения Ґранде'' на русийски язик. Достоєвски у тот час почал писац и свойо дїла и 1846. року ше зявел його перши роман у форми епистоларней прози (роман у форми писмох котри подоби чераю) ''Бидни людзе''. Дїло достало одлични критики, а єден критичар (Висарион Белински) виявел же родзени нови Ґоґоль.

=== Вигнанство до Сибиру и литературна творчосц ===

Пошвидко по обявйованю приповедки ''Били ноци'', додня рано 23. априла 1849. року, Достоєвски загарештовани и препровадзел осем мешаци у вишлїдним гарешту у Петропавловскей твердинї. 16. новембра истого року є осудзени на шмерц пре дїлованє процив власци у составу интелектуалного круга, такволани Круг Петрaшевского. Смертельна кара 19. новембра пременєна по заключеню воєного суда на осем роки чежкей роботи. У тим периодзе звекшало ше число його епилептичних нападох. Року 1854. є пущени зоз гарешту же би служел як вояк у Сибирским реґименту. Там препровадзел шлїдуюци пейц роки як поручнїк у седмим батальону, котри бул змесцени у твердинї у Семплатинску, у нєшкайшим Казахстану.

Тот период ше трима як преламни у його живоце. Достоєвски напущел свойо предходни политични становиска и врацел ше традицийним русийским вредносцом. Постал особа чийо увереня глїбоко укоренєти у християнскей вири и вельки процивниїк филозофиї нихилизма.

У тим периодзе упознал Марию Дмитриєвну Исайову, ґдовицу приятеля зоз Сибиру, зоз котру ше познєйше оженєл. Року 1860. ше врацел до Санкт Петербурґу, дзе започал даскельо нєуспишни литературни часописи зоз своїм братом Михаилом. Достоєвского барз потресла шмерц супруги 1864. року, а такой потим и шмерц брата. Бул у чежкей финансийней ситуациї, а мушел витримовац и братову ґдовицу и дзеци. Теди спаднул до депресиї, коцкал ше, часто трацел и задлужовал ше. Пошвидко коцка преросла до пороку. Так и єдно з його найпознатших дїлох, ''Злодїйство и кара'' написане за барз кратки час и швидко обявене же би могол виплациц коцкарски длуства, а кед их виплацел ознова остал скоро без пенєжу. Роман му принєсол славу, алє го нє охранєл од биди. Видавач кнїжкох го уценює, понука му три тисиячи рублї за право же би видавал його дїла, алє з обовязку же би написал ище єден роман. Понеже нє мал вибор, Достоєвски пристал. Теди написал дїло ''Коцкар'' же би випочитовал догварку з видавачом.

Достоєвски у тот час путовал по заходней Европи. Мал любовну вязу зоз Аполинарию Суслову, младу студентку, алє вона ше нє пристала одац за ньго. Ище раз му зламане шерцо, алє пошвидко упознал Ану Ґриґорєвну Снїткину, двацецрочну дзивку котра робела як стеноґраф и з котру ше оженєл 1867. року. Вона му помогла же би ше престал коцкац и постала мац його дзецом Софиї (марец 1868 — юний 1868), Любови (1869 — 1926), Фйодорови (1871 — 1922) и  Алексейови (1875 — 1878). Любов Фйодоровна Достоєвска (позната под меном Ейми Достоєвска) постала позната русийска писателька.  У тим периодзе Достоєвски написал свойо найвекши дїла. Од 1873. по 1881. рок видава, тераз успишно, мешачни литературни часопис зоз краткима приповедками, карикатурами и текстами о актуелних збуваньох – ''Писательов дньовнїк''. ''Писательов дньовнїк'' виходзел у новинох княза Мишчарского ''Граждан'', дзе Достоєвски бул редактор. Часопис дожил огромни успих.

Под час сербско-турскей войни 1876 – 1877 вецей раз писал о Сербиї и Чарней Гори, Черняєву и добровольцох.&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. III&lt;/ref&gt; Тих рокох почина и роботу на роману ''Браца Карамазово''.

Достоєвски 1877. року отримал почесну бешеду на хованю [[поета]] Некрасова котра теди виволала велї контроверзи, а року 1880. отримал и познату Пушкинову бешеду на отвераню памятнїка Пушкинови у Москви. Пред конєц живота жил у варошу Старая Руса у Новгордскей обласци, недалєко од Санкт Петербурґа.

== Вельки креативни период ==

[[File:Dostoevskij 1876.jpg|thumb|right|200px|Фйодор Достоєвски 1876.]]
Року 1864. Достоєвски обявює брилиянтни ''Записи зоз поджемя'' – єдєн зоз найинтензивнєйших сповидних кратких романох, претходнїка подобних дїлох Камия, Крлежи, Селина або Андреєва. У нїм писатель похасновал нови, ориґинални технїки приповеданя и поставел модел своїх будуцих вельких романох: идеолоґийни обрахунок зоз утопийнима и общима „гуманистичнима“ стереотипами, ряд поглавйох подобних есейом у котрих диялоґи полни зоз страсцу и скандлами. Юнаки романох Достоєвского кротки и покорни християнє (Соня Мармеладова, Альоша Карамазов, княз Мишкин), нихилистични циники (Свидриґайлов, Николай Ставроґин), радикални интелектуалци у борби процив общеприлапених вредносцох або „релиґиозни атеисти“ (Родион Раскольников, Иван Карамазов, Кирилов), дзеци зоз „случайних фамелийох“ и людзе котрим повредзене достоїнство (юнак романа ''Леґинь'', ''Записи зоз поджемя''). Достоєвски розвил технїку приповеданя наволану струя свидомосци (технїка дзе ше писатель намага вирно пренєсц нєпреривни цек думкох, чувствох и здогадованьох котри преходза през главу юнака) вельо скорей як постала популарна у америцких романох 20. вику.

Векшина романох Достоєвского ма приповедку котра ше случує у поджемю вельких варошох, концентрована є коло возбудзуюцих подїйох зоз чарних хронїкох (забойство, злодїйство, крадза, скандали рижних файтох) и круци ше коло, за чловчество, „преклятих питаньох“: норови зла, людского трапеня, смертельносци и безсмертельносци, иснованя и нєиснованя Бога, шлєбоди и одвичательносци, судьби Русиї и Заходу. Як обачели даєдни критичаре – Достоєвски спиритуални автор та його характеризация чловека як „шерца у котрим ше пасую Бог и Сотона, а залог людски живот“ можебуц и прикладни опис його творчосци. У типолоґиї юнакох котру наведол Нортон Фрай у кнїжки ''Анатомия критики'',  литературни юнаки ше рушаю од наджемних богох и полубогох (найчастейше мити и релиґийни приповедки) по звичайних людзох (реалистични романи) и инфериорних поєдинцох котри под нивоом просекових людзох. По словнїку Блеза Паскала чловек то существо нїзше од ангела. Медзитим, юнаки Достоєвского часто нїзши од звичайних людзох, дзекеди су аж анимални, алє у хвилькох екстази досцигую и преходза уровень ангела, та тота двойнїста оптика єдна зоз тайнох пре цо возбудлїви дїла Достоєвского: источашнє нїзши од животинї и висши од ангела, його юнаки зарюю з духовну виталносцу котра фундамент метафизичней и спиритуалней норови.

== Творчосц и уплїв ==

[[File:Fyodor Mikahailovich Dostoyevsky's Study in St Petersburg.jpg|thumb|left|200px|Роботни стол Достоєвского]]
Найпознатши дїла Достоєвского то ''Злодїйство и кара'' и ''Браца Карамазово''. У ''Злодїйству и кари'' главни юнак, худобни студент, спокусує себе понєшени з идеями о „вельких людзох“ и социялней правди. Жиє у найвекшей биди и пре тото здобува погляд на швет засновани на идеї же дружтво у сущносци нєсправедлїве, прето же оможлївює погубеним людзом од хторих нєт хасну же би уживали у богатстве, док насправди вредни людзе препадаю у худобстве без можлївосци же би розвили и витворели свойо способносци. Правосудство осудзує дробни злодїйства, а история слави людзох як цо Наполеон котри одвичательни за шмерц тисячи людзох. Одлучує себе положиц на спокусу и поробиц злодїйство котре му оможлїви средства за школованє и живот достойни чловека. Медзитим, под терху совисци на концу ше придава полициї. ''Браца Карамазово'' остатня кнїжка Достоєвского. То роман зложеней структури у чиїм штредку судьба фамелиї Карамазових. Окрем тих, познати и його романи ''Коцкар'' и ''Идиот''.

Творчосц и мено Достиєвского з часом постали синоним за глїбоку психолоґийну анализу. Длуго психолоґийна анализа и контрадикторносц його юнакох указовали же аж и систематични психолоґийни теориї значних психолоґох випатраю поверхово. Велї теоретичаре психолоґиї, уключуюци и самого Зиґмунда Фройда, тримали же Достоєвски зачатнїк психолоґийней теориї и анализи. Чувство за зло и любов спрам шлєбоди указує же його дїла релевантни и за нєшкайши часи, часи шветових войнох, масовних забойствох и тоталитарних режимох. Його идеї и иновациї у форми литературного дїла мали глїбоки уплїв на велїх филозофох и писательох як цо Фридрих Ниче, Албер Ками, Жан Пол Сартр, Михаил Булґаков. Нємецки писатель Томас Ман наволал Достоєвского найвекшим психолоґом шветовей литератури&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. I&lt;/ref&gt;. Дїла составени зоз комбинациї звичайних и каждодньових темох зоз универзалнима питанями, як цо вира, церпенє, смисел живота, и нєшка будза интересованє читачох широм швета. Окрем нєпреривного интересованя читачох зоз цалого швета, Достоєвски прицагує повагу и людзох котри виучую литературу, литературних критичарох, историчарох и теоретичарох кнїжовносци, як и фаховцох зоз других обласцох (психолоґиї, християнскей теолоґиї, филозофиї, антрополоґиї и др). Достоєвски ше трима за русийского писателя о котрим найвецей писане, а библиоґрафия роботох о нїм на русийским язику до половки 20. вику обявена у вецей томох. Його дїла значно уплївовали и на сербску културу. Даєдни спомедзи найзначнєйших сербских интелектуалцох писали о Достоєвскому и були под уплївом його литературней творчосци: Юстин Попович написал студию о филозофским розуменю Достоєвского зоз становиска православней теолоґийней думки, Исидора Секулич му пошвецела вецей есеї, трима ше же уплївовал и на литературну творчосц Милована Дїласа, а Никола Милошевич (сербски филозоф и теоретичар кнїжовносци) му пошвецел вецей филозофски и кнїжовнотеорийни студиї (''Достоєвски як думатель'', ''Неґативни юнак'', итд). Окреме вельки уплїв Достоєвски мал на русийску релиґиозну филозофию.

== Шмерц ==

[[File:Dostoevski grave at Alexander Nevsky Monastry.jpg|thumb|right|200px|Гроб Достоєвского]]
Упокоєл ше 9. фебруара по новим, односно 28. януара по старим календаре, 1881. року у Санкт Петербурґу од пошлїдкох кирвавеня виволаного пре епилептични напад. После двох дньох, його цело на [[теметов]] випровадзело вельке число людзох з народа, монахох и священїкох. Поховани є на теметове ''Тихвин'' при манастире Александар Невски, у Санкт Петербурґу, у Русиї. Преценює ше же на хованю було назочне коло 40.000 людзох, углавним омладини и студентох, а саме хованє преросло до масовного политичного бунту. Гоч Достоєвски у позних рокох бул конзервативни и блїзки власци, [[народ]] го видзел як особу котра найлєпше розуми трапезу звичайного чловека. У тедишнї час, таке вельке число людзох на єдним месце нє могло ше задумац без допущеня власци, а власц окреме злєкло тото же у процесиї єдни коло других крачали худобни студенти и роботнїки (котри шнїли о револуциї), вирнїки и священство, високи державни чиновнїки, признати уметнїки и интелектуалци. Достоєвски постал символ националного єдинства котре може вимкнуц контроли держави. На його надгробним памятнїку пише: „Наисце, наисце вам гварим, кед зарно жита котре спадло на жем нє умре, вец єдно останє, алє кед умре, вельо роду родзи.“ (''Євангелия по Йовану XII, 24''), цо и епиґраф його остатнього романа, ''Браца Карамазово''.

== Дїла ==
==== Романи ====
* ''Двойнїк'', 1846 – психолоґийна студия на тему двойнїстей особи

* ''Нєточка Незванова'', 1849 – нєзакончене дїло, претргнуте пре гарештованє и одход до Сибиру

* ''Валал Степанчиково'', 1859 – написани у Сибиру, гумористични роман з тему о провинцийних велькомаєтнїкох

* ''Понїжени и уврердзени'', 1861 – роман-фельтон, антолоґия любови

* ''Записи зоз мертвого дома'', 1861 – роман о гарешту, єдєн од найбогатших характеролоґийних списох у историї, було кед слово о чисто психолоґийних, анрополоґийних або праве литературних витвореньох

* ''Записи зоз поджемя,'' 1864 – интимна филозофийна споведз чловека зоз „поджемя“

* ''Злодїйство и кара'', 1866 – преходна форма спрам сучасного роману, виртуозни роман на тему совисци

* ''Коцкар'', 1866 – тиж файта автобиоґрафийного списа, роман о виволаньох коцкарскей страсци

* ''Идиот'', 1868 – аполоґия доброти, православя и красоти

* ''Зли духи'', 1871-1872 – „антинихилистични роман“

* ''Леґинь'', 1875 – филозофийне розпатранє мотива и циля, нєвироятно глїбоке випитованє младей людскей души

* ''Браца Карамазово'', 1879-1880 – коруна писатльовей творчосци

==== [[Новела|Новели]] и кратки приповедки ====
* ''Пан Прохарчин,'' 1846

* ''Роман у дзевец писмох'', 1847 – кратка припповедка обявена у чишлє часописа „Сучашнїк“

* ''Ґаздиня'', 1847

* ''Цудза жена и муж под посцелю'', 1848

* ''Слабе шерцо'', 1848

* ''Ползунков'', 1848

* ''Чесни толвай'', 1848

* ''Крачунске древко и свадзба'', 1848 – обявена у Оцовщинских записох

* ''Били ноци'', 1848

* ''Мали юнак'', 1849

* ''Бачиков син'', 1859

* ''Нєприємни случай'', 1862

* ''Жимски призначки о лєтних упечаткох'', 1863 – историйно-филозофийни „експеримент“ о буржуазийним дружтве

* ''Крокодил,'' 1865

* ''Вични муж'', 1870

* ''Бобка'', 1873

* ''Кротка'', 1876 – обявена у Писательовим Дньовнїку, „єдна зоз найпотреснєйших новелох розпуки“ у шветовей литератури

* ''Параст Марей'', 1876 – обявена у „Писательовим Дньовнїку“

* ''Сон шмишного чловека'', 1877

== Литература ==

* Достојевски, Фјодор Михајлович, Комплет 12 књига, Ленто, Београд, 2009.
* Belinsky, Vissarion (1847). Polnoye sobranye (на језику: руски). 10.
* Burry, Alexander (2011). [https://books.google.rs/books?id=lfLnzvLaB-kC&amp;redir_esc=y Multi-Mediated Dostoevsky: Transposing Novels Into Opera, Film, and Drama], Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-2715-9. (на енглеском)

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.biografija.org/knjizevnost/dostojevski/ Dostojevski Biografija, Biografije poznatih], ''www.biografija.org''
* [https://dostojevskiblog.wordpress.com/najznacajnija-dela/ Najznačajnija dela – Fjodor Mihajlović Dostojevski], ''dostojevskiblog.wordpress.com''
* [https://ljajkoselma.wordpress.com/2014/04/04/fjodor-mihajlovic-dostojevski-biografija/ Fjodor Mihajlović Dostojevski – Biografija – Citati], ''ljajkoselma.wordpress.com''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Писателє]]</text>
      <sha1>b2i2tvgqzdn3u5jl74qgzub8du58o5k</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20113</id>
      <parentid>20112</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T09:25:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Orbitminis</username>
        <id>964</id>
      </contributor>
      <comment>стил (чистотна сербскизация...)</comment>
      <origin>20113</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34923" sha1="iq6x6pkdpq9n3gp1gmyi6tqvwd4vjsp" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Фйодор Михайлович Достоєвски&lt;/big&gt;
| label2 = | data2 = [[File: Vasily_Perov_-_Портрет_Ф.М.Достоевского_-_Google_Art_Project.jpg |250px]]
| header3= Особни податки
| label4 = Датум народзеня | data4 =11.11.1821.
| label5 = Место народзеня | data5 =Москва, Русийска империя
| label6 = Датум упокоєня | data6 =09.02.1881. (59 роки)
| label7 = Место упокоєня | data7 =Санкт Петербурґ, Русийска империя
| label8 = Язик творох | data8 = русийски
| label9 = Образованє | data9 = Инжинєрска школа Николаєв,
Воєно инжинєрски технолоґийни универзитет
| label10 = Универзитет | data10 = 
| label11 = Наукови ступень | data11 = 
| label12 = Период твореня | data12 =1846-1881
| label13 = 
| header14= 
| label15 = Занїманє | data15 = воєни инженєр, писатель, новинар
| label16 = Познати по | data16 = Написал романи ''Злодїйство и кара'', ''Браца Карамазово'', ''Идиот''
| label17 = Поховани | data17 =Теметов ''Тихвин'', Санкт Петербурґ
| label18 = Припознаня |  data18 = 
| label19 = Подпис |  data19 = [[File: Fyodor Dostoyevsky Signature.svg |180px]]
}}

'''Фйодор Михайлович Достоєвски''' (рус. ''Фёдор Михайлович  Достоевский''; Москва, 11. новембeр 1821, Санкт Петербург, [[9. фебруар]] 1881) — русийски [[писатель]] и новинар.

Литературни дїла Достоєвского превипитую чловеково роздумованя и живот у проблематичней политичней, дружтвеней и духовней атмосфери Русиї 19. вика и занїмаю ше зоз рижнима филозофскима и релиґиознима темами. Його найпризнатши романи то ''Злодїйство и кара'' (1866), ''Идиот'' (1869), ''Зли духи'' (1872) и ''Браца Карамазово'' (1880).  Його новела ''Записи зоз поджемя'' зоз 1864. ше трима за єдно зоз перших дїлох еґзистенциялистичней литератури&lt;small&gt;&lt;ref&gt;Leigh, David J (2010). [https://utppublishing.com/doi/10.3138/uram.33.1-2.85 „The Philosophy and Theology of Fyodor Dostoevsky”]. ''Ultimate Reality and Meaning'' (на језику: енглески). '''33''' (1—2): 85—103. ISSN 0709-549X. doi:10.3138/uram.33.1-2.85.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;. Числени литературни критичаре преглашую го за єдного зоз найвекших романописательох на швеце прето же ше велї його романи и приповедки тримаю за ремек-дїла котри маю барз вельки уплїв&lt;ref&gt;Scanlan, James Patrick (2002). [https://books.google.rs/books?id=lbMYxaFTMZAC&amp;redir_esc=y ''Dostoevsky the Thinker''] (на језику: енглески). Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-3994-0&lt;/ref&gt;.

Родзени у Москви 1821. року, Достоєвски ше у вчасней младосци упознал зоз литературу  прейґ сказкох и леґендох, як и кнїжкох  русийских и странских авторох. Мац му умарла 1837. року кед мал 15 роки, а теди напущел и школу и уписал ше на Николаєвски воєнотехнїчни институт. Кед дипломовал, робел як инженєр и кратки час уживал у розкошним способу живота, а прекладал и кнїжки же би заробел додатни пенєж. Стредком 1840-их написал свой перши роман, ''Бидни'' ''людзе'', хтори му оможлївел уход до литературних кругох Санкт Петербурґа. Медзитим, загарештовани є 1849. прето же бул припаднїк литературней ґрупи Петрашевского, котри розправял о забранєних кнїжкох з критиками о  царскей Русиї. Достоєвски осудзени на шмерц, алє кара у остатнєй хвильки пременєна. Препровадзел штири роки у сибирским лаґру, после чого шлїдзело шейсц роки буц вояк у вибеженству. У наиходзацих рокох Достоєвски робел як новинар, видавал и ушорйовал даскельо свойо часописи, а познєйше и ''Дньовнїк писателя'', збирку своїх списох. Почал путовац по заходней Европи и розвил зависносц од коцканя, цо приведло до финансийних почежкосцох. Єден период мушел модлїц за пенєж, алє на концу постал єдєн зоз найчитанших и найпочитованших писательох. 

Опус Достоєвского состої ше зоз тринац романох, трох новелох, седемнац приповедкох и велького числа других дїлох. Його списи були окреме читани як у власней Русиї, так и у иножемстве и мали вельки уплїив на числених русийских писатльох, як напр. Александер Солженїцин и Антон Чехов, на филозофох як цо Фридрих Ниче и Жан-Пол Сартр и на зявенє еґзистенциялизма и фройдизма&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/biography/Fyodor-Dostoyevsky… „Fyodor Dostoyevsky | Biography, Books, Philosophy, &amp; Facts | Britannica”]. ''www.britannica.com'' (на језику: енглески). Приступљено 2022-11-25.&lt;/ref&gt;. Його дїла преложени на вецей як 170 язики и були инспирация за числени филми.

== Биоґрафия ==

=== Походзенє ===
Предки Достоєвского по оцови були  по походзеню зоз дворянскей фамелиї русийских православних християнох. Фамелия цага коренї од Данила Иртишча, котри 1509. року достал жем у обласци Пинска (виками часц Велького войводства Литваниї, у нєшкайшей Билорусиї) за свойо услуги под локалним князом, а його потомство теди превжало назву ''Достоєвски'' , по мену валала котри ше там находзел, Достоєво.

Нєпоштредни предки Достоєвского по мацеровим боку були [[Тарґовец|тарґовци]]; по хлопскей линиї,  по оцовим боку були [[Священїк|священїки.]]&lt;ref&gt;Dominique Arban (1995). ''Dostoïevski''. Seuil. стр. 5.&lt;/ref&gt;

Року 1809. 20-рочни Михаил Достоєвски, оцец Фйодора, уписал ше на Московску царску медицинско-хирурґийну академию. Отамаль є розпоредзени до московского шпиталю, дзе служел як воєни лїкар, а 1818. року поставени є за висшого лїкара. 1819. Оженєл шє зоз Марию Нечаєву. Шлїдуюцого року превжал длужносц у шпиталю за худобних ''Марински''. Року 1828. кед його син Фйодор мал седем роки, а син Михаил осем, унапредзени є за колежского совитнїка (рус. коллежский асессор, граждански чин VIII класи у царскей Русиї, официрски чин хтори по 1845. рок давал право на нашлїдне дворянство, а после того лєм на особне дворянство). То оможлївело же би фамелия постала дворянска и змогла мали маєток у варошу Даровоє, коло 150 километери од Москви, дзе звичайно препровадзовали лєта. Родичи Достоєвского мали ище шесцеро дзеци: Варвару (1822 — 1892), Андрея (1825 — 1897), Любов (родзена и умарла 1829), Веру (1829 — 1896), Николая (1831 — 1883) и Александра (1835 — 1889).

=== Дзецинство и младосц ===

[[File:Image dost 01.jpg|thumb|left|200px|Достоєвски як инжинєрски поручнїк]]
Фйодор бул други по шоре од седмерих дзецох Михаила и Мариї Достоєвски, котри були потомки билоруских имиґрантох. Пошвидко як мац умарла од туберкулози 1837. року, вон и брат Михаил послати на Воєну академию до Санкт Петербурґу. Року 1839. умар му и оцец, пензионовани воєни хирурґ и насилни алкоголичар котри мал службу у шпиталю за худобних ''Марински'' у Москви. Предпоставя ше же Михаила забили його кмети, за котрих ше зна же були огорчени на Михаилово справованє у пияним стану.

Фйодорови нє баш добре ишло на Воєнєй академиї у Санкт Петербурґу прето же нє бул добри у математики котру нєнавидзел. Место того ше пошвецел литератури. Теди окреме почитовал Оноре де Балзака, та 1843. року преложел єдно зоз його найвекших дїлох ''Евґения Ґранде'' на русийски язик. Достоєвски у тот час почал писац и свойо дїла и 1846. року ше зявел його перши роман у форми епистоларней прози (роман у форми писмох котри подоби чераю) ''Бидни людзе''. Дїло достало одлични критики, а єден критичар (Висарион Белински) виявел же родзени нови Ґоґоль.

=== Вигнанство до Сибиру и литературна творчосц ===

Пошвидко по обявйованю приповедки ''Били ноци'', додня рано 23. априла 1849. року, Достоєвски загарештовани и препровадзел осем мешаци у вишлїдним гарешту у Петропавловскей твердинї. 16. новембра истого року є осудзени на шмерц пре дїлованє процив власци у составу интелектуалного круга, такволани Круг Петрaшевского. Смертельна кара 19. новембра пременєна по заключеню воєного суда на осем роки чежкей роботи. У тим периодзе звекшало ше число його епилептичних нападох. Року 1854. є пущени зоз гарешту же би служел як вояк у Сибирским реґименту. Там препровадзел шлїдуюци пейц роки як поручнїк у седмим батальону, котри бул змесцени у твердинї у Семплатинску, у нєшкайшим Казахстану.

Тот период ше трима як преламни у його живоце. Достоєвски напущел свойо предходни политични становиска и врацел ше традицийним русийским вредносцом. Постал особа чийо увереня глїбоко укоренєти у християнскей вири и вельки процивниїк филозофиї нихилизма.

У тим периодзе упознал Марию Дмитриєвну Исайову, ґдовицу приятеля зоз Сибиру, зоз котру ше познєйше оженєл. Року 1860. ше врацел до Санкт Петербурґу, дзе започал даскельо нєуспишни литературни часописи зоз своїм братом Михаилом. Достоєвского барз потресла шмерц супруги 1864. року, а такой потим и шмерц брата. Бул у чежкей финансийней ситуациї, а мушел витримовац и братову ґдовицу и дзеци. Теди спаднул до депресиї, коцкал ше, часто трацел и задлужовал ше. Пошвидко коцка преросла до пороку. Так и єдно з його найпознатших дїлох, ''Злодїйство и кара'' написане за барз кратки час и швидко обявене же би могол виплациц коцкарски длуства, а кед их виплацел ознова остал скоро без пенєжу. Роман му принєсол славу, алє го нє охранєл од биди. Видавач кнїжкох го уценює, понука му три тисиячи рублї за право же би видавал його дїла, алє з обовязку же би написал ище єден роман. Понеже нє мал вибор, Достоєвски пристал. Теди написал дїло ''Коцкар'' же би випочитовал догварку з видавачом.

Достоєвски у тот час путовал по заходней Европи. Мал любовну вязу зоз Аполинарию Суслову, младу студентку, алє вона ше нє пристала одац за ньго. Ище раз му зламане шерцо, алє пошвидко упознал Ану Ґриґорєвну Снїткину, двацецрочну дзивку котра робела як стеноґраф и з котру ше оженєл 1867. року. Вона му помогла же би ше престал коцкац и постала мац його дзецом Софиї (марец 1868 — юний 1868), Любови (1869 — 1926), Фйодорови (1871 — 1922) и  Алексейови (1875 — 1878). Любов Фйодоровна Достоєвска (позната под меном Ейми Достоєвска) постала позната русийска писателька.  У тим периодзе Достоєвски написал свойо найвекши дїла. Од 1873. по 1881. рок видава, тераз успишно, мешачни литературни часопис зоз краткима приповедками, карикатурами и текстами о актуелних збуваньох – ''Писательов дньовнїк''. ''Писательов дньовнїк'' виходзел у новинох княза Мишчарского ''Граждан'', дзе Достоєвски бул редактор. Часопис дожил огромни успих.

Под час сербско-турскей войни 1876 – 1877 вецей раз писал о Сербиї и Чарней Гори, Черняєву и добровольцох.&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. III&lt;/ref&gt; Тих рокох почина и роботу на роману ''Браца Карамазово''.

Достоєвски 1877. року отримал почесну бешеду на хованю [[поета]] Некрасова котра теди виволала велї контроверзи, а року 1880. отримал и познату Пушкинову бешеду на отвераню памятнїка Пушкинови у Москви. Пред конєц живота жил у варошу Старая Руса у Новгордскей обласци, недалєко од Санкт Петербурґа.

== Вельки креативни период ==

[[File:Dostoevskij 1876.jpg|thumb|right|200px|Фйодор Достоєвски 1876.]]
Року 1864. Достоєвски обявює брилиянтни ''Записи зоз поджемя'' – єдєн зоз найинтензивнєйших сповидних кратких романох, претходнїка подобних дїлох Камия, Крлежи, Селина або Андреєва. У нїм писатель похасновал нови, ориґинални технїки приповеданя и поставел модел своїх будуцих вельких романох: идеолоґийни обрахунок зоз утопийнима и общима „гуманистичнима“ стереотипами, ряд поглавйох подобних есейом у котрих диялоґи полни зоз страсцу и скандлами. Юнаки романох Достоєвского кротки и покорни християнє (Соня Мармеладова, Альоша Карамазов, княз Мишкин), нихилистични циники (Свидриґайлов, Николай Ставроґин), радикални интелектуалци у борби процив общеприлапених вредносцох або „релиґиозни атеисти“ (Родион Раскольников, Иван Карамазов, Кирилов), дзеци зоз „случайних фамелийох“ и людзе котрим повредзене достоїнство (юнак романа ''Леґинь'', ''Записи зоз поджемя''). Достоєвски розвил технїку приповеданя наволану струя свидомосци (технїка дзе ше писатель намага вирно пренєсц нєпреривни цек думкох, чувствох и здогадованьох котри преходза през главу юнака) вельо скорей як постала популарна у америцких романох 20. вику.

Векшина романох Достоєвского ма приповедку котра ше случує у поджемю вельких варошох, концентрована є коло возбудзуюцих подїйох зоз чарних хронїкох (забойство, злодїйство, крадза, скандали рижних файтох) и круци ше коло, за чловчество, „преклятих питаньох“: норови зла, людского трапеня, смертельносци и безсмертельносци, иснованя и нєиснованя Бога, шлєбоди и одвичательносци, судьби Русиї и Заходу. Як обачели даєдни критичаре – Достоєвски спиритуални автор та його характеризация чловека як „шерца у котрим ше пасую Бог и Сотона, а залог людски живот“ можебуц и прикладни опис його творчосци. У типолоґиї юнакох котру наведол Нортон Фрай у кнїжки ''Анатомия критики'',  литературни юнаки ше рушаю од наджемних богох и полубогох (найчастейше мити и релиґийни приповедки) по звичайних людзох (реалистични романи) и инфериорних поєдинцох котри под нивоом просекових людзох. По словнїку Блеза Паскала чловек то существо нїзше од ангела. Медзитим, юнаки Достоєвского часто нїзши од звичайних людзох, дзекеди су аж анимални, алє у хвилькох екстази досцигую и преходза уровень ангела, та тота двойнїста оптика єдна зоз тайнох пре цо возбудлїви дїла Достоєвского: источашнє нїзши од животинї и висши од ангела, його юнаки зарюю з духовну виталносцу котра фундамент метафизичней и спиритуалней норови.

== Творчосц и уплїв ==

[[File:Fyodor Mikahailovich Dostoyevsky's Study in St Petersburg.jpg|thumb|left|200px|Роботни стол Достоєвского]]
Найпознатши дїла Достоєвского то ''Злодїйство и кара'' и ''Браца Карамазово''. У ''Злодїйству и кари'' главни юнак, худобни студент, спокусує себе понєшени з идеями о „вельких людзох“ и социялней правди. Жиє у найвекшей биди и пре тото здобува погляд на швет засновани на идеї же дружтво у сущносци нєсправедлїве, прето же оможлївює погубеним людзом од хторих нєт хасну же би уживали у богатстве, док насправди вредни людзе препадаю у худобстве без можлївосци же би розвили и витворели свойо способносци. Правосудство осудзує дробни злодїйства, а история слави людзох як цо Наполеон котри одвичательни за шмерц тисячи людзох. Одлучує себе положиц на спокусу и поробиц злодїйство котре му оможлїви средства за школованє и живот достойни чловека. Медзитим, под терху совисци на концу ше придава полициї. ''Браца Карамазово'' остатня кнїжка Достоєвского. То роман зложеней структури у чиїм штредку судьба фамелиї Карамазових. Окрем тих, познати и його романи ''Коцкар'' и ''Идиот''.

Творчосц и мено Достиєвского з часом постали синоним за глїбоку психолоґийну анализу. Длуго психолоґийна анализа и контрадикторносц його юнакох указовали же аж и систематични психолоґийни теориї значних психолоґох випатраю поверхово. Велї теоретичаре психолоґиї, уключуюци и самого Зиґмунда Фройда, тримали же Достоєвски зачатнїк психолоґийней теориї и анализи. Чувство за зло и любов спрам шлєбоди указує же його дїла релевантни и за нєшкайши часи, часи шветових войнох, масовних забойствох и тоталитарних режимох. Його идеї и иновациї у форми литературного дїла мали глїбоки уплїв на велїх филозофох и писательох як цо Фридрих Ниче, Албер Ками, Жан Пол Сартр, Михаил Булґаков. Нємецки писатель Томас Ман наволал Достоєвского найвекшим психолоґом шветовей литератури&lt;ref&gt;Браћа Карамазови први део - увод Достојевски, И. П. Рад Београд, 1975, стр. I&lt;/ref&gt;. Дїла составени зоз комбинациї звичайних и каждодньових темох зоз универзалнима питанями, як цо вира, церпенє, смисел живота, и нєшка будза интересованє читачох широм швета. Окрем нєпреривного интересованя читачох зоз цалого швета, Достоєвски прицагує повагу и людзох котри виучую литературу, литературних критичарох, историчарох и теоретичарох кнїжовносци, як и фаховцох зоз других обласцох (психолоґиї, християнскей теолоґиї, филозофиї, антрополоґиї и др). Достоєвски ше трима за русийского писателя о котрим найвецей писане, а библиоґрафия роботох о нїм на русийским язику до половки 20. вику обявена у вецей томох. Його дїла значно уплївовали и на сербску културу. Даєдни спомедзи найзначнєйших сербских интелектуалцох писали о Достоєвскому и були под уплївом його литературней творчосци: Юстин Попович написал студию о филозофским розуменю Достоєвского зоз становиска православней теолоґийней думки, Исидора Секулич му пошвецела вецей есеї, трима ше же уплївовал и на литературну творчосц Милована Дїласа, а Никола Милошевич (сербски филозоф и теоретичар кнїжовносци) му пошвецел вецей филозофски и кнїжовнотеорийни студиї (''Достоєвски як думатель'', ''Неґативни юнак'', итд). Окреме вельки уплїв Достоєвски мал на русийску релиґиозну филозофию.

== Шмерц ==

[[File:Dostoevski grave at Alexander Nevsky Monastry.jpg|thumb|right|200px|Гроб Достоєвского]]
Упокоєл ше 9. фебруара по новим, односно 28. януара по старим календаре, 1881. року у Санкт Петербурґу од пошлїдкох кирвавеня виволаного пре епилептични напад. После двох дньох, його цело на [[теметов]] випровадзело вельке число людзох з народа, монахох и священїкох. Поховани є на теметове ''Тихвин'' при манастире Александар Невски, у Санкт Петербурґу, у Русиї. Преценює ше же на хованю було назочне коло 40.000 людзох, углавним омладини и студентох, а саме хованє преросло до масовного политичного бунту. Гоч Достоєвски у позних рокох бул конзервативни и блїзки власци, [[народ]] го видзел як особу котра найлєпше розуми трапезу звичайного чловека. У тедишнї час, таке вельке число людзох на єдним месце нє могло ше задумац без допущеня власци, а власц окреме злєкло тото же у процесиї єдни коло других крачали худобни студенти и роботнїки (котри шнїли о револуциї), вирнїки и священство, високи державни чиновнїки, признати уметнїки и интелектуалци. Достоєвски постал символ националного єдинства котре може вимкнуц контроли держави. На його надгробним памятнїку пише: „Наисце, наисце вам гварим, кед зарно жита котре спадло на жем нє умре, вец єдно останє, алє кед умре, вельо роду родзи.“ (''Євангелия по Йовану XII, 24''), цо и епиґраф його остатнього романа, ''Браца Карамазово''.

== Дїла ==
==== Романи ====
* ''Двойнїк'', 1846 – психолоґийна студия на тему двойнїстей особи

* ''Нєточка Незванова'', 1849 – нєзакончене дїло, претргнуте пре гарештованє и одход до Сибиру

* ''Валал Степанчиково'', 1859 – написани у Сибиру, гумористични роман з тему о провинцийних велькомаєтнїкох

* ''Понїжени и уврердзени'', 1861 – роман-фельтон, антолоґия любови

* ''Записи зоз мертвого дома'', 1861 – роман о гарешту, єдєн од найбогатших характеролоґийних списох у историї, було кед слово о чисто психолоґийних, анрополоґийних або праве литературних витвореньох

* ''Записи зоз поджемя,'' 1864 – интимна филозофийна споведз чловека зоз „поджемя“

* ''Злодїйство и кара'', 1866 – преходна форма спрам сучасного роману, виртуозни роман на тему совисци

* ''Коцкар'', 1866 – тиж файта автобиоґрафийного списа, роман о виволаньох коцкарскей страсци

* ''Идиот'', 1868 – аполоґия доброти, православя и красоти

* ''Зли духи'', 1871-1872 – „антинихилистични роман“

* ''Леґинь'', 1875 – филозофийне розпатранє мотива и циля, нєвироятно глїбоке випитованє младей людскей души

* ''Браца Карамазово'', 1879-1880 – коруна писатльовей творчосци

==== [[Новела|Новели]] и кратки приповедки ====
* ''Пан Прохарчин,'' 1846

* ''Роман у дзевец писмох'', 1847 – кратка припповедка обявена у чишлє часописа „Сучашнїк“

* ''Ґаздиня'', 1847

* ''Цудза жена и муж под посцелю'', 1848

* ''Слабе шерцо'', 1848

* ''Ползунков'', 1848

* ''Чесни толвай'', 1848

* ''Крачунске древко и свадзба'', 1848 – обявена у Оцовщинских записох

* ''Били ноци'', 1848

* ''Мали юнак'', 1849

* ''Бачиков син'', 1859

* ''Нєприємни случай'', 1862

* ''Жимски призначки о лєтних упечаткох'', 1863 – историйно-филозофийни „експеримент“ о буржуазийним дружтве

* ''Крокодил,'' 1865

* ''Вични муж'', 1870

* ''Бобка'', 1873

* ''Кротка'', 1876 – обявена у Писательовим Дньовнїку, „єдна зоз найпотреснєйших новелох розпуки“ у шветовей литератури

* ''Параст Марей'', 1876 – обявена у „Писательовим Дньовнїку“

* ''Сон шмишного чловека'', 1877

== Литература ==

* Достојевски, Фјодор Михајлович, Комплет 12 књига, Ленто, Београд, 2009.
* Belinsky, Vissarion (1847). Polnoye sobranye (на језику: руски). 10.
* Burry, Alexander (2011). [https://books.google.rs/books?id=lfLnzvLaB-kC&amp;redir_esc=y Multi-Mediated Dostoevsky: Transposing Novels Into Opera, Film, and Drama], Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-2715-9. (на енглеском)

== Вонкашнї вязи ==

* [https://www.biografija.org/knjizevnost/dostojevski/ Dostojevski Biografija, Biografije poznatih], ''www.biografija.org''
* [https://dostojevskiblog.wordpress.com/najznacajnija-dela/ Najznačajnija dela – Fjodor Mihajlović Dostojevski], ''dostojevskiblog.wordpress.com''
* [https://ljajkoselma.wordpress.com/2014/04/04/fjodor-mihajlovic-dostojevski-biografija/ Fjodor Mihajlović Dostojevski – Biografija – Citati], ''ljajkoselma.wordpress.com''

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Писателє]]</text>
      <sha1>iq6x6pkdpq9n3gp1gmyi6tqvwd4vjsp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Подкова</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3105</id>
    <revision>
      <id>20119</id>
      <parentid>19159</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T11:06:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Daniela Lovas</username>
        <id>722</id>
      </contributor>
      <origin>20119</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5567" sha1="3wsonlo42aquyewsl8fsctunkomnj1e" xml:space="preserve">[[File:Horseshoe.jpg|right|thumb|300px|Сучасна подкова]]'''Подкова''' то заокруглєни, найчастейше метални предмет у форми латинїчней букви '''U'''. Подкову ше кладзе на долню-вонкашню  часц коньского [[Копито|копита]] зоз прибиваньом [серб. заптивање]. Тота часц [[Копито|копита]] нєчувствительна и могло би повесц же є подобна пазуром орлох або нохцом маймунох, аж и на людским нохцом. Подкова ше прилагодзує спрам велькосци, форми копита, ходу и роботи яку конь роби (оре, цага терху на кочу, участвує у обегованьох итд.) а тиж и спрам нєдостаткох кед же го копито ма.  

Подкову на копито коньови кладзе - прибива [[коваль]]. 

За коваля, хтори по одредзеним поступку - методи кладзе коньови подкову на копита, гвариме же вон '''''кує''''' коня або кед ше поступок закончел же '''''подковал''''' коня. Зоз способом кованя, коньске копито ше щици од щухованя и трошеня копита. Tиж, добре подковани конь ма сиґурни, стабилни ход, а зоз тим є витримовнєйши у окончованю роботох. Форма, чежина и грубина подкови може значно уплївовац на ход коня. Ковалє можу направиц прилагодзуюци подкови же би помогли коньом зоз проблемами напр. косцох, або мишицох у ногох, &lt;ref&gt;Ensminger, M. E. ''Horses &amp; Tack: A Complete One Volume Reference on Horses and Their Care''. Rev. edn Boston: Houghton Mifflin Co., 1991, [https://en.wikipedia.org/wiki/ISBN  ISBN] [https://en.wikipedia.org/wiki/Special:BookSources/0-395-54413-0 0-395-54413-0], бок. 267–269.&lt;/ref&gt;

Нєшка ше подкови правя зоз композитних материялох, а тиж и зоз ґуми.

== Амайлия ==
Витрошени подкови, хтори уж нє за хаснованє, часто людзе прибивали на удзверя уходних дзверох, як талисман. &lt;ref&gt;Dudvarski, Aleksandra (09. 05. 2018). [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ „Potkovica – moćna kućna amajlija”.] Magična zona. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ оригинала] 03. 10. 2023. г. Приступљено 10. 09. 2023.&lt;/ref&gt; Верели же подкова приноши щесце, а одганя зло.&lt;ref&gt;[https://skepticalinquirer.org/exclusive/horseshoes/  &quot;Superstition Bash: Horseshoes&quot;.] Committee for Skeptical Inquiry. 13 January 2004.&lt;/ref&gt; 

== Народни руски писнї ==
У руских народних писньох часто описани конь або конї, а тиж и ковалє хтори кую конї, як и у писнї '''''Дому, шугай, дому''':''

''Дому, шугай, дому, дому вас волаю''

''вашо конї врани яшля вириваю.''

''Ша най вириваю, так су научени''

''ютре буду орац як други кармени...''

''Цошка анї коваль '''конї ми нє кує,'''''

''анї ми ковалька нїч нє обецує''... итд&lt;gallery&gt;
Файл:Barshoes.JPG|Подкови
Файл:Italian farrier 2006 2.jpg|Коваль кує коня
Файл:Maréchal-ferrant 13.jpg
Файл:Horseshoemaker.jpg
Файл:Farrier toolslabled.JPG|Алат за подкованє коньох
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://enciklopedija.hr/clanak/potkova Potkova.] ''Hrvatska enciklopedija''. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2015
* Маркина Л. Г., Муравлёва Е. Н., Муравлёва Н. В. ПОДКОВА // Культура Германии: лингвострановедческий словарь: свыше 5000 единиц / под общ. ред. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — б. 451—452. — 1181 б. — &lt;nowiki&gt;ISBN 5-17-038383-5&lt;/nowiki&gt;.
* Basalla, G.: &quot;The Evolution of Technology&quot;, Cambridge University Press, Cambridge, 1988.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://library.rs/m/articles/view/Podkovica-na-sre%C4%87u  Podkovica na sreću: arheologija superstitije i kulturalni transfer simbola] library.rs
* Smith, Lindi (18 January 2019). [https://www.wideopencountry.com/lucky-horseshoe/  &quot;The Legend Behind Horseshoes For Good Luck Involves The Devil Himself&quot;.] Wide Open Country. Retrieved 13 August 2019.
* Cohen, Rachel. [https://web.archive.org/web/20120306031347/http://www.equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ &quot;The History of Horseshoes&quot;.] Equisearch.com. Archived from [https://equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ the original] on 6 March 2012. Retrieved 19 November 2011.

== Референци ==</text>
      <sha1>3wsonlo42aquyewsl8fsctunkomnj1e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20120</id>
      <parentid>20119</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T11:47:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Daniela Lovas</username>
        <id>722</id>
      </contributor>
      <origin>20120</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5567" sha1="ebvk8wf3g8vtdecwhud5v6de18tyooh" xml:space="preserve">[[File:Horseshoe.jpg|right|thumb|300px|Сучасна подкова]]'''Подкова''' то заокруглєни, найчастейше метални предмет у форми латинїчней букви '''U'''. Подкову ше кладзе на долню-вонкашню  часц коньского [[Копито|копита]] зоз прибиваньом [серб. заптивање]. Тота часц [[Копито|копита]] нєчувствительна и могло би повесц же є подобна пазуром орлох або нохцом маймунох, аж и на людским нохцом. Подкова ше прилагодзує спрам велькосци, форми копита, ходу и роботи яку конь роби (оре, цага терху на кочу, участвує у обегованьох итд.) а тиж и спрам нєдостаткох кед же го копито ма.  

Подкову на копито коньови кладзе - прибива [[коваль]]. 

За коваля, хтори по одредзеним поступку - методи кладзе коньови подкову на копита, гвариме же вон '''''кує''''' коня або кед ше поступок закончел же '''''подковал''''' коня. Зоз способом кованя, коньске копито ше щици од щухованя и трошеня копита. Tиж, добре подковани конь ма сиґурни, стабилни ход, а зоз тим є витримовнєйши у окончованю роботох. Форма, чежина и грубина подкови може значно уплївовац на ход коня. Ковалє можу направиц прилагодзуюци подкови же би помогли коньом зоз проблемами напр. косцох, або мишицох у ногох. &lt;ref&gt;Ensminger, M. E. ''Horses &amp; Tack: A Complete One Volume Reference on Horses and Their Care''. Rev. edn Boston: Houghton Mifflin Co., 1991, [https://en.wikipedia.org/wiki/ISBN  ISBN] [https://en.wikipedia.org/wiki/Special:BookSources/0-395-54413-0 0-395-54413-0], бок. 267–269.&lt;/ref&gt;

Нєшка ше подкови правя зоз композитних материялох, а тиж и зоз ґуми.

== Амайлия ==
Витрошени подкови, хтори уж нє за хаснованє, часто людзе прибивали на удзверя уходних дзверох, як талисман. &lt;ref&gt;Dudvarski, Aleksandra (09. 05. 2018). [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ „Potkovica – moćna kućna amajlija”.] Magična zona. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ оригинала] 03. 10. 2023. г. Приступљено 10. 09. 2023.&lt;/ref&gt; Верели же подкова приноши щесце, а одганя зло.&lt;ref&gt;[https://skepticalinquirer.org/exclusive/horseshoes/  &quot;Superstition Bash: Horseshoes&quot;.] Committee for Skeptical Inquiry. 13 January 2004.&lt;/ref&gt; 

== Народни руски писнї ==
У руских народних писньох часто описани конь або конї, а тиж и ковалє хтори кую конї, як и у писнї '''''Дому, шугай, дому''':''

''Дому, шугай, дому, дому вас волаю''

''вашо конї врани яшля вириваю.''

''Ша най вириваю, так су научени''

''ютре буду орац як други кармени...''

''Цошка анї коваль '''конї ми нє кує,'''''

''анї ми ковалька нїч нє обецує''... итд&lt;gallery&gt;
Файл:Barshoes.JPG|Подкови
Файл:Italian farrier 2006 2.jpg|Коваль кує коня
Файл:Maréchal-ferrant 13.jpg
Файл:Horseshoemaker.jpg
Файл:Farrier toolslabled.JPG|Алат за подкованє коньох
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://enciklopedija.hr/clanak/potkova Potkova.] ''Hrvatska enciklopedija''. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2015
* Маркина Л. Г., Муравлёва Е. Н., Муравлёва Н. В. ПОДКОВА // Культура Германии: лингвострановедческий словарь: свыше 5000 единиц / под общ. ред. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — б. 451—452. — 1181 б. — &lt;nowiki&gt;ISBN 5-17-038383-5&lt;/nowiki&gt;.
* Basalla, G.: &quot;The Evolution of Technology&quot;, Cambridge University Press, Cambridge, 1988.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://library.rs/m/articles/view/Podkovica-na-sre%C4%87u  Podkovica na sreću: arheologija superstitije i kulturalni transfer simbola] library.rs
* Smith, Lindi (18 January 2019). [https://www.wideopencountry.com/lucky-horseshoe/  &quot;The Legend Behind Horseshoes For Good Luck Involves The Devil Himself&quot;.] Wide Open Country. Retrieved 13 August 2019.
* Cohen, Rachel. [https://web.archive.org/web/20120306031347/http://www.equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ &quot;The History of Horseshoes&quot;.] Equisearch.com. Archived from [https://equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ the original] on 6 March 2012. Retrieved 19 November 2011.

== Референци ==</text>
      <sha1>ebvk8wf3g8vtdecwhud5v6de18tyooh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20122</id>
      <parentid>20120</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T11:48:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Daniela Lovas</username>
        <id>722</id>
      </contributor>
      <origin>20122</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5567" sha1="ozmib4iqjy4qut639krdc05gmxvaovw" xml:space="preserve">[[File:Horseshoe.jpg|right|thumb|300px|Сучасна подкова]]'''Подкова''' то заокруглєни, найчастейше метални предмет у форми латинїчней букви '''U'''. Подкову ше кладзе на долню-вонкашню  часц коньского [[Копито|копита]] зоз прибиваньом [серб. заптивање]. Тота часц [[Копито|копита]] нєчувствительна и могло би повесц же є подобна пазуром орлох або нохцом маймунох, аж и на людским нохцом. Подкова ше прилагодзує спрам велькосци, форми копита, ходу и роботи яку конь роби (оре, цага терху на кочу, участвує у обегованьох итд.) а тиж и спрам нєдостаткох кед же их копито ма.  

Подкову на копито коньови кладзе - прибива [[коваль]]. 

За коваля, хтори по одредзеним поступку - методи кладзе коньови подкову на копита, гвариме же вон '''''кує''''' коня або кед ше поступок закончел же '''''подковал''''' коня. Зоз способом кованя, коньске копито ше щици од щухованя и трошеня копита. Tиж, добре подковани конь ма сиґурни, стабилни ход, а зоз тим є витримовнєйши у окончованю роботох. Форма, чежина и грубина подкови може значно уплївовац на ход коня. Ковалє можу направиц прилагодзуюци подкови же би помогли коньом зоз проблемами напр. косцох, або мишицох у ногох. &lt;ref&gt;Ensminger, M. E. ''Horses &amp; Tack: A Complete One Volume Reference on Horses and Their Care''. Rev. edn Boston: Houghton Mifflin Co., 1991, [https://en.wikipedia.org/wiki/ISBN  ISBN] [https://en.wikipedia.org/wiki/Special:BookSources/0-395-54413-0 0-395-54413-0], бок. 267–269.&lt;/ref&gt;

Нєшка ше подкови правя зоз композитних материялох, а тиж и зоз ґуми.

== Амайлия ==
Витрошени подкови, хтори уж нє за хаснованє, часто людзе прибивали на удзверя уходних дзверох, як талисман. &lt;ref&gt;Dudvarski, Aleksandra (09. 05. 2018). [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ „Potkovica – moćna kućna amajlija”.] Magična zona. Архивирано из [https://web.archive.org/web/20231003115250/http://www.magicnazona.rs/potkovica-mocna-kucna-amajlija/ оригинала] 03. 10. 2023. г. Приступљено 10. 09. 2023.&lt;/ref&gt; Верели же подкова приноши щесце, а одганя зло.&lt;ref&gt;[https://skepticalinquirer.org/exclusive/horseshoes/  &quot;Superstition Bash: Horseshoes&quot;.] Committee for Skeptical Inquiry. 13 January 2004.&lt;/ref&gt; 

== Народни руски писнї ==
У руских народних писньох часто описани конь або конї, а тиж и ковалє хтори кую конї, як и у писнї '''''Дому, шугай, дому''':''

''Дому, шугай, дому, дому вас волаю''

''вашо конї врани яшля вириваю.''

''Ша най вириваю, так су научени''

''ютре буду орац як други кармени...''

''Цошка анї коваль '''конї ми нє кує,'''''

''анї ми ковалька нїч нє обецує''... итд&lt;gallery&gt;
Файл:Barshoes.JPG|Подкови
Файл:Italian farrier 2006 2.jpg|Коваль кує коня
Файл:Maréchal-ferrant 13.jpg
Файл:Horseshoemaker.jpg
Файл:Farrier toolslabled.JPG|Алат за подкованє коньох
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* [https://enciklopedija.hr/clanak/potkova Potkova.] ''Hrvatska enciklopedija''. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2015
* Маркина Л. Г., Муравлёва Е. Н., Муравлёва Н. В. ПОДКОВА // Культура Германии: лингвострановедческий словарь: свыше 5000 единиц / под общ. ред. Н. В. Муравлёвой. — М.: АСТ, 2006. — б. 451—452. — 1181 б. — &lt;nowiki&gt;ISBN 5-17-038383-5&lt;/nowiki&gt;.
* Basalla, G.: &quot;The Evolution of Technology&quot;, Cambridge University Press, Cambridge, 1988.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://library.rs/m/articles/view/Podkovica-na-sre%C4%87u  Podkovica na sreću: arheologija superstitije i kulturalni transfer simbola] library.rs
* Smith, Lindi (18 January 2019). [https://www.wideopencountry.com/lucky-horseshoe/  &quot;The Legend Behind Horseshoes For Good Luck Involves The Devil Himself&quot;.] Wide Open Country. Retrieved 13 August 2019.
* Cohen, Rachel. [https://web.archive.org/web/20120306031347/http://www.equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ &quot;The History of Horseshoes&quot;.] Equisearch.com. Archived from [https://equisearch.com/horses_care/health/hoof_care/eqhorsesho610/ the original] on 6 March 2012. Retrieved 19 November 2011.

== Референци ==</text>
      <sha1>ozmib4iqjy4qut639krdc05gmxvaovw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Звонимир Сакач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3168</id>
    <revision>
      <id>20071</id>
      <parentid>19463</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T14:13:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка</comment>
      <origin>20071</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8960" sha1="0juh9j8sd1l5bkrvsnggpphaxwnynye" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Звонимир Сакач &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Zvonimir Sakac.jpg|центар|мини|300x300п]]
| label3 = Назвиско | data3 =
| label4 = Датум народзеня |  data4 =17. авґуст 1958. 
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =9. май 2026 (68)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 =сербски
| label8 = Школа |  data8 =Ґимназия, Руски Керестур
| label9 = Универзитет |  data9 = Природно-математични факултет,  Нови Сад
| label10 = Наукови ступень |  data10 = Маґистер наукох (1989)
| label11 = Период твореня |  data11 = 1981—2025.
| label12 = Жанри |  data12 = физиолоґия слунечнїку, редактура наукового часопису
| label13 = Поховани |  data13 = Городски теметов у Новим Садзе. 
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Звонимир Сакач''' (*17. авґуст 1958—†[[9. май]] 2026), маґистер наукох, наукови виглєдовач физиолоґиї слунечнїку, редактор наукового часопису.


== Биоґрафия ==
Звонимир Сакач ше народзел 17. авґуста 1958. року у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]]. Оцец Онуфриє и мац Мелания дзив. Гудак. Звонимир мал младшу шестру Зденку. 

Основну школу и ґимназию Звонимир Сакач закончел у Руским Керестуре. На Природно-математични факултет у Новим Садзе, ґрупа хемия, Звонимир ше уписал 1977. року, а дипломовал 1981. року. После дипломованя Звонимир уписал  маґистерски студиї на истим факултету а титулу маґистра наукох достал 1989. року. Под час маґистерских студийох Звонимир ше занїмал зоз виглєдованями з обласци орґанскей хемиї. Назва його маґистерскей роботи була ''Изолованє, пречисцованє,  одредзованє и  хемийни трансформациї ґликоалкалоидох зоз  кромпльох''.  

Звонимир Сакач ше 1985. року оженєл зоз Марию родз. Киндєр. У малженстве мали двох синох, Александра и Владимира.

== Наукова робота ==
Звонимир Сакач бул  од 1987. року  заняти у Институту за польодїлство и заградкарство, у Заводу за  олєйово култури у Новим Садзе дзе препровадзел цали свой роботни вик. 

Найвецей ше занїмал з виглєдованьом уплїву суши на синтезу асимилатох и на биопродуктивносц слунечнїку, як и з випитованьом квалитету олєйох, цо була часц його виглєдованьох вязаних за творенє гибридох слунечнїка и олєйового репченю зоз злєпшанима квалитетами олєйох и зоз лєпшима нутритивнима прикметами. Робел на квантитативним и квалитативним одредзованю мисту нектара и розвил одвитуюцу методолоґию.  

Обявел вецей як 50 науково роботи як у медзинародних так и у домашнїх наукових часописох. Звонимир Сакач мал и вецей як 80 науково сообщеня хтори презентовал як на медзинародних так и на домашнїх наукових сходох. 

Звонимир Сакач бул длужей як 30 роки шеф редакциї и технїчни редактор, познєйше редактор, наукового часопису ''Гелия'', єдиного специялизованого медзинародного часописа о слунечнїку хтори ше и нєшка удатно публикує под покровительством Медзинародного здруженя за слунечнїк.&lt;small&gt;&lt;ref&gt; [https://heliajournal.org/makale_indir/5399 HELIA], journal, PDF
&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Свойо доприношенє Звонимир Сакач дал и як коавтор на виробку учебнїкох зоз хемиї за основну и штредню школу. 

Од младосци Звонимир ше занїмал зоз фотоґрафию и вона му остала гоби през цали живот.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80 Члени Фото-кино секциї Дома култури Руски Керестур,] Тамаш, др Юлиян, „Дом култури ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; У шлєбодних хвилькох вон любел послухац дїла класичней музики. 

До пензиї Звонимир Сакач пошол у авґусту 2023. року.

Звонимир Сакач умар 9. мая 2026. року. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Новим Садзе.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Zvonko Sakač.jpg|алт=Звонимир Сакач ше сликовал при памятнїку|Звонимир Сакач ше сликовал при памятнїку погинутим борцом у центру Керестура, опрез Валалскей хижи. Памятнїк истого дня премесцени на нову локацию.
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Ирина Папуґа, „Ґимназия у Руским Керестуре (1970) зоз континуитетом активносцх школярох по нєшкайши днї ˮ, Русинска гимназија-Руска ґимназия, ОШ и ґимназия Петро Кузмяк Руски Керестур и Дружво за  руски язик, литературу и културу Нови Сад, 2000, б. 169.

* Тамаш, др Юлиян, „Дом култури ˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992,  бок 420.

* [[Мирон Жирош]], „Малочислени, а вельки народ (синтеза)ˮ, ''Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991,'' Том II, Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла, Нови Сад, 1998, б. 408 (25).

== Вонкашнї вязи ==

* Список авторских и коавторских  наукових роботох (123),  [https://scholar.google.com/citations?user=QI7EaHgAAAAJ&amp;hl=en  Zvonimir Sakac, MSc.],  Institute of Field and Vegetable Crops, Oil Crops Department, HPLC and GC Laboratory,  

* ResearchGate, [https://www.researchgate.net/profile/Zvonimir-Sakac  Zvonimir Sakac, MSc] Researcher at Institut za ratarstvo i povrtarstvo, website researchgate.net

* Zvonimir Sakac, Research Scientist, HPLC and GC Laboratory, [https://independent.academia.edu/ZvonimirSakac  Papers by Zvonimir Sakac], website  independent.academia.edu 

* Sakac, Z. [https://orcid.org/0000-0003-3544-9206 Works (19)], website ORCID™,  orcid.org

* Dr Vladimir Miklič, [https://www./news-events/news/article/zvonimir-sakac-msc-1958-2026  In Memoriam: Zvonimir Sakač, M.Sc., 1958-2026], International Sunflower Association, isasunflower.org , 05/21/2026.

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Керестурци]]
[[Катеґория:Науковци]]
[[Катеґория:Народзени 1958]]
[[Катеґория:17. авґуст]]
[[Катеґория:Умарли 2026]]
[[Катеґория:9. май]]
[[Катеґория:Мастере]]</text>
      <sha1>0juh9j8sd1l5bkrvsnggpphaxwnynye</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>16. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3196</id>
    <revision>
      <id>20091</id>
      <parentid>19574</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T18:02:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <origin>20091</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3425" sha1="48j3mhqj9ebf7mm7ycdncqk4k6mmeqe" xml:space="preserve">'''16. май''' — 136. [[дзень]] у року (137. дзень у  преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре.]] До конца рока єст ище 229 днї.

== Подїї ==

* 1929 — У Голивуду додзелєни перши награди америцкей филмскей академиї, хтори од 1931. року наволани Оскар. Перши награди додзелєни филму Кридла, ґлумици Дженет Ґейнор и ґлумцови Емилови Дженинґсови.
* 1969 — Совєтска вселенска ладя Венера 5 спущела ше на Венеру и почала посилац податки о тей [[Планета|планети.]]
* [1972 — После 8 рокох вибудови, до роботи пущена гидроенерґетична система Дєрдап, заєднїцки будовательни проєкт Югославиї и Румуниї.
* 1974 — Скупштина Социялистичней Федеративней Републики Югославиї преглашела [[Йосипа Броза Тита]] за доживотного предсидателя держави.
*Нєшка Медзинародни дзень СОС телефонох.
 
== Народзени ==

* 1898 — Народзена сербска [[Поета|поетеса]] [[Десанка Максимович]] (Рабровица при Валєве, 16. май 1898 — Беоґрад, [[11. фебруар]] 1993), була [[Професор|професорка]] литератури и член Сербскей академиї наукох и уметносцох.
* 1937 — [[Янко Гайдук|Янко Гайдук Омер]] (*16. май 1937—†[[12. марец]], 2018), музичар-тамбураш, предняк тамбурашского составу Кирданци и член вецей оркестрох Дому култури Руски Керестур.
* 1938 — Народзел ше владика [[Славомир Микловш]] ([[Дюрдьов]], 16. май 1934 – Нови Сад, 21. юлий 2011) бул владика Крижевского владичества. 

== Умарли ==
* 1828 — [[Франциско Ґоя]], шпански маляр и ґравер.
* 1960 — [[Иґор Грабар]], русинского походзеня русийски и совєтски академски маляр, историчар уметносци, реставратор и педаґоґ. 
* 1968 — [[Лука Демян]], подкарпатски фолклориста и [[писатель]].
* 2026 — Др [[Ксения Кугайда]] (*10. септембер 1947— †16. май 2026), була рядови професор на Природно-математичним факултету у Новим Садзе и руководителька Катедри за биохемию и хемию природних продуктох. Занїмала ше зоз хемийним, биолоґийним и фармаколоґийним виглєдованьом жовчових квашнїнох.


[[Катеґория:16. май]]
[[Катеґория:Май]]
[[Катеґория:Днї рока]]</text>
      <sha1>48j3mhqj9ebf7mm7ycdncqk4k6mmeqe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Боки за безпошреднє вишчицє</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3243</id>
    <revision>
      <id>20089</id>
      <parentid>19826</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T11:47:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Orbitminis</username>
        <id>964</id>
      </contributor>
      <comment>rusyn translation (there you go!)</comment>
      <origin>20089</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="206" sha1="pwsy77dwtd53ndde6j4fsm1z37mwye9" xml:space="preserve">Тота катеґория єст хасновани при [[m:Global sysops|ґлобалних администраторох]] докля тутешнї администратори є доступне.</text>
      <sha1>pwsy77dwtd53ndde6j4fsm1z37mwye9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любомир Загорянски</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3257</id>
    <revision>
      <id>20069</id>
      <parentid>19996</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T13:42:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложени три фотки, менши ушорйованя</comment>
      <origin>20069</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11780" sha1="4k52hp1nnplopdzyay4ov8acqwfumr7" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #F8DE7E;
| header1 =&lt;big&gt; Любомир Загорянски &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Ljubomir Zahorjanski A.jpg|центар|мини|300x300п|Любомир Загорянски]]
| header3 = Особни податки
| label4 = Назвиско | data4 = 
| label5 = Датум народзеня |  data5 =12. априлa 1958.
| label6 = Датум упокоєня |  data6 =
| label7 = Професия |  data7 = професор физичного воспитаня
| header8 = Музична робота 
| label9 = Активни период |  data9 = 1986— ище тирва
| label10 = Жанр |  data10 = композитор, музичар, автор текстох за композициї.
| label11 = Инструмент |  data11 = Примка, ґитара
| label12 = Наукови ступень |  data12 = 
| label13 = Видавательна хижа |  data13 = 
| label14 = Жанри |  data14 = 
| label15 = Поховани |  data15 = 
| label16 = Припознаня |   data16 = 
}}
'''Любомир Загорянски''' (*[[12. април]] 1958), [[професор]] физичного воспитаня, [[композитор]], [[музичар]], автор текстох за [[Композиция|композициї]].

== Биоґрафия ==

[[Файл:Ljubomir z dzivcatskim timom.jpg|алт=Любомир Загорянски зоз дзивчатску екипу|мини|366x366px|Любомир Загорянски зоз дзивчатску екипу]]
Любомир Загорянски ше народзел 12. априла 1958. року у [[Вербас|Вербаше]]. Оцец Йовґен и мац Мария родз. Олеяр. Мал младшого брата Владимира хтори погинул у транспортним нєщесцу. Основну школу Любомир закончел у [[Коцур|Коцуре]],  ґимназию ''Жарко Зренянин'' Вербас закончел у видвоєних оддзелєньох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], а Факултет физичней култури у Новим Садзе и здобул званє професор физичного воспитаня. Першу службу достал 1983. року у Основней школи ''Светозар Милетич'', а вец 1985. року у Основней школи ''Вук Стефанович Караджич'' у Србобрану, потим 1985-1986. року робел у Центру за физичну културу у Вербаше як орґанизатор спортскей рекреациї. После того, у периодзе 1986-1993. рок робел як наставнїк физичней култури у [[Равне Село|Равним Селу]], та од 1993. по 2007. рок у Штреднєй школи ''4. юлий'' у Вербаше як професор физичного воспитаня. Од 2007. року робел у Коцуре, у Основней школи Братство-єдинство, тиж як професор физичного воспитаня. 

Попри роботи у школи вон тримал и секцию за женски фодбал, а єден час водзел и одбойкашску женску секцию у Коцуре, котра була барз успишна. Зоз ОШ ''Братство-єдинство'' Любомир 2018. року пошол до пензиї.

Любомир Загорянски оженєти зоз Єлену родз. Будински зоз Руского Керестура, маю двох синох, Педю и Желька. 
[[Файл:Djula i prijatelje.jpg|алт=Оркестер Дюла и приятелє|мини|364x364px|Оркестер ''Дюла и приятелє'': Силвестер Иґрачки - Иґи, Драґан Стоянович, Дюла Байор, Яким Бесерминї Кимчо и Любомир Загорянски]]
Зоз [[Подзелєнє музики|музику]] ше Любомир Загорянски почал занїмац 1984. року. Теди почал грац на примки у КУД ''Жатва''. Кед уж добре овладал зоз тим [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]], почал грац полни два роки и на свадзбох зоз Фитькошовима гудацми. Од 1986. року постал член составу ''Тройка'', грал у бенду ''Баґрен били'', а од 2007. року грал на [[Ґитара|ґитари]] у оркестру ''Дюла и приятелє''.  

Свойо композициї на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивал ''Червена ружа'']] и на ''Червене пупче''&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Любомир Загорянски (биоґрафия и список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 498.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; почал посилац 1989. року, найчастейше на свойо власни тексти. Писал и компоновал писнї у народним духу, забавни и писнї за дзеци. Од 1995. року участвовал и на фестивалу ''Ружова заградка''. По тераз викомпоновал коло 60 писнї у народним, забавним духу и писнї за дзеци. Писнї поряднє обявйовал у Ерату над Куцуром/Коцуром.

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;9&quot; |
=== Композициї Любомира Загорянского хтори виведзени на фестивалох ===
|-
|'''Чис.'''
|'''Рок'''
|
=== У народним духу ===
|'''Автор текста'''
|
|'''Чис.'''
|'''Рок'''
|
=== Червене пупче ===
|'''Автор текста'''
|-
|1.
|1989.
|Майски валцер
|Михайло Зазуляк
| rowspan=&quot;16&quot; |
|1.
|1989.
|Ноцни бал
|Михайло Зазуляк
|-
|2.
|1990.
|Мила ми писала
|Любомир Загорянски
|2.
|1990.
|Петнацрочним
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|3.
|1991.
|Стари любови
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|3.
|1991.
|Когутово бриґи
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|4.
|1994.
|Мацерово писмо
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|4.
|1994.
|Купанє
|Серафина Макаї
|-
|5.
|1995.
|Писня гудака
|Мария Ковач
|5.
|1995.
|Спреведлїви Владко
|Любомир Загорянски
|-
|6.
|1996.
|Стари пайташе
|Любомир Загорянски
|6.
|1996.
|Жадам
|Серафина Макаї
|-
|7.
|1997.
|[https://www.youtube.com/watch?v=Ys-IqSyivY8&amp;pp=ygUOTmplYm8gaSBodml6ZGk%3D Нєбо и гвизди]
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|7.
|1997.
|Перша любов
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|8.
|1998.
|Заграй, гудаку
|Серафина Макаї
|8.
|1997.
|Нє знал сом
|Б. Тимотиєвич / 
И.Гарди-Ковачевич
|-
|9.
|2001.
|[https://www.youtube.com/watch?v=ZKR7PMaWCDg&amp;pp=ygUNUGlzbmphIEtvY3VydQ%3D%3D Писня Коцуру]
|Любомир Загорянски
|9.
|
|
|
|-
|10.
|2002.
|Перше щесце
| align=&quot;center&quot; | &quot;
|10.
|
|
|
|-
|11.
|2003. 
|Прецо, мила моя
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|11.
|
|
|
|-
|12.
|2004.
|Сцем ци повесц
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|12.
|
|
|
|-
|13.
|2006.
|Пребач, мили
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|13.
|
|
|
|-
|14.
|2008.
|[https://www.youtube.com/watch?v=-cC8EUPPLrI&amp;pp=ygUPxIxsb3ZlayBpIMW-ZW5h0gcJCZkLAYcqIYzv Чловек и жена]
|Владимир Бесерминї
|14.
|
|
|
|-
! &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;colspan=&quot;4&quot; |
=== У забавним духу ===
|
|
|
|
|-
|1.
|1990.
|Врац ше, врац
|Любомир Загорянски
|
|
|
|
|-
|2.
|1991.
|Пребач
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|
|
|
|
|
|-
|3.
|1992
|Пожадам
|Михайло Зазуляк
|
|
|
|
|
|-
|4.
|1994.
|[https://www.youtube.com/watch?v=DIhFPCR9vo0&amp;pp=ygUURHplIG5haiBjZSBwb2hsamVkYW0%3D Дзе най це поглєдам]
|Любомир Загорянски
|
|
|
|
|
|-
|5.
|1995.
|Падайце дижджи априлски
|Мария Ковач
|
|
|
|
|
|-
|6.
|1996.
|Ярня ноц
|Любомир Загорянски
|
|
|
|
|
|-
|7.
|1997.
|Молитва
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|
|
|
|
|
|-
|8.
|1998.
|Давно було
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|
|
|
|
|
|-
|9.
|2001.
|Саша
|Серафина Макаї
|
|
|
|
|
|-
|10.
|2003.
|Любовни смуток
|Мирослав Малїк
|
|
|
|
|
|}      

9. 1998. Весели витрик Мария С. Горняк   

10. 2001. Тот мой мали Любомир Загорянски   

11. 2003. Бридки слова Любомир Загорянски   

12. 2006. Родзени дзень Ксения Палатинус   

13. 2006. Моєй мамочки Яким Олеяр   

14. 2007. Найвекша родзина Мелания Римар    

Ружова заградка  

1. 1994. Гварели за нас Серафина Макаї   

2. 1997. [https://www.youtube.com/watch?v=htkBxaA_Fo8&amp;pp=ygUNSHZhcmphIGxqdWR6ZQ%3D%3D  Гваря людзе] Любомир Загорянски   

3. 1998. Гей, леґинє Любомир Загорянски   

4. 1999. [https://www.youtube.com/watch?v=XtG43o7BxS8&amp;pp=ygUSWmHFoXBpdmFqY2UgaHVkYWNp Зашпивайце, гудаци] Любомир Загорянски   

5. 2004. За тебе Любомир Загорянски   

6. 2005. [https://www.youtube.com/watch?v=LaQliv1Xpu8&amp;pp=ygUXUGlzbmphIHN0YXJvbXUgaHVkYWtvdmk%3D Писня o старому гудакови] Любомир Загорянски   

7. 2006. [https://www.youtube.com/watch?v=zNaQ5itMLOI&amp;pp=ygUWQm_FvmUgemHEjXV2YWogcGFyYXN0YQ%3D%3D Боже, зачувай параста]  Любомир Загорянски  

Автор текста   Автор музики 

1. 2002. Моя мамочка (Пупче) Юлиян Рамач-Чамо 

2. 2006. Свадзебни дзень (забавни) Юлиян Рамач-Чамо 

3. 2006. Чаривне путованє (Пупче) Юлиян Рамач-Чамо

== Литература ==


== Вонкашнї вязи ==

* злк, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%a1%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82-%d0%b8-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b8%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d0%be-%d0%bf%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d1%83/ Спорт и музика - плєцо попри плєцу], Рутенпрес, 23. май 2018.

* [https://zavod.rs/shvetochna-akademiya-otrimana-u-verbashe/ Шветочна академия отримана у Вербаше], вебсайт Заводу за културу Руснацох, zavod.rs.

* [https://dunavtelevizija.rs/vest/14993/obelezeno-260-godina-obrazovanja-u-kucuri Obeleženo 260 godina obrazovanja  u Kucuri], Dunav Televizija, dunavtelevizija.rs, 22. decembar 2025.

* Ан. Медєши [https://www.ruskeslovo.com/ruska-matka-preslavela-35-rocnjicu-od-snovanja/ Руска матка преславела 35-рочнїцу од снованя], Рутенпрес, 29. децембер 2025.

== Референци ==</text>
      <sha1>4k52hp1nnplopdzyay4ov8acqwfumr7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20074</id>
      <parentid>20069</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T21:51:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Пописани податки до таблїчки</comment>
      <origin>20074</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11754" sha1="0gsjzd3tcs61k86qd1x6fqb1oyhab52" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #F8DE7E;
| header1 =&lt;big&gt; Любомир Загорянски &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Ljubomir Zahorjanski A.jpg|центар|мини|300x300п|Любомир Загорянски]]
| header3 = Особни податки
| label4 = Назвиско | data4 = 
| label5 = Датум народзеня |  data5 =12. априлa 1958.
| label6 = Датум упокоєня |  data6 =
| label7 = Професия |  data7 = професор физичного воспитаня
| header8 = Музична робота 
| label9 = Активни период |  data9 = 1986— ище тирва
| label10 = Жанр |  data10 = композитор, музичар, автор текстох за композициї.
| label11 = Инструмент |  data11 = Примка, ґитара
| label12 = Наукови ступень |  data12 = 
| label13 = Видавательна хижа |  data13 = 
| label14 = Жанри |  data14 = 
| label15 = Поховани |  data15 = 
| label16 = Припознаня |   data16 = 
}}
'''Любомир Загорянски''' (*[[12. април]] 1958), [[професор]] физичного воспитаня, [[композитор]], [[музичар]], автор текстох за [[Композиция|композициї]].

== Биоґрафия ==

[[Файл:Ljubomir z dzivcatskim timom.jpg|алт=Любомир Загорянски зоз дзивчатску екипу|мини|366x366px|Любомир Загорянски зоз дзивчатску екипу]]
Любомир Загорянски ше народзел 12. априла 1958. року у [[Вербас|Вербаше]]. Оцец Йовґен и мац Мария родз. Олеяр. Мал младшого брата Владимира хтори погинул у транспортним нєщесцу. Основну школу Любомир закончел у [[Коцур|Коцуре]],  ґимназию ''Жарко Зренянин'' Вербас закончел у видвоєних оддзелєньох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], а Факултет физичней култури у Новим Садзе и здобул званє професор физичного воспитаня. Першу службу достал 1983. року у Основней школи ''Светозар Милетич'', а вец 1985. року у Основней школи ''Вук Стефанович Караджич'' у Србобрану, потим 1985-1986. року робел у Центру за физичну културу у Вербаше як орґанизатор спортскей рекреациї. После того, у периодзе 1986-1993. рок робел як наставнїк физичней култури у [[Равне Село|Равним Селу]], та од 1993. по 2007. рок у Штреднєй школи ''4. юлий'' у Вербаше як професор физичного воспитаня. Од 2007. року робел у Коцуре, у Основней школи Братство-єдинство, тиж як професор физичного воспитаня. 

Попри роботи у школи вон тримал и секцию за женски фодбал, а єден час водзел и одбойкашску женску секцию у Коцуре, котра була барз успишна. Зоз ОШ ''Братство-єдинство'' Любомир 2018. року пошол до пензиї.

Любомир Загорянски оженєти зоз Єлену родз. Будински зоз Руского Керестура, маю двох синох, Педю и Желька. 
[[Файл:Djula i prijatelje.jpg|алт=Оркестер Дюла и приятелє|мини|364x364px|Оркестер ''Дюла и приятелє'': Силвестер Иґрачки - Иґи, Драґан Стоянович, Дюла Байор, Яким Бесерминї Кимчо и Любомир Загорянски]]
Зоз [[Подзелєнє музики|музику]] ше Любомир Загорянски почал занїмац 1984. року. Теди почал грац на примки ([[тамбура]]-прим або тамбурка) у КУД ''Жатва''. Кед уж добре овладал зоз тим [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]], почал грац полни два роки и на свадзбох зоз Фитькошовима гудацми. Од 1986. року постал член составу ''Тройка'', грал у бенду ''Баґрен били'', а од 2007. року грал на [[Ґитара|ґитари]] у оркестру ''Дюла и приятелє''.  

Свойо композициї на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивал ''Червена ружа'']] и на ''Червене пупче''&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Любомир Загорянски (биоґрафия и список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 498.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; почал посилац 1989. року, найчастейше на свойо власни тексти. Писал и компоновал писнї у народним духу, забавни и писнї за дзеци. Од 1995. року участвовал и на фестивалу ''Ружова заградка''. По тераз викомпоновал коло 60 писнї у народним, забавним духу и писнї за дзеци. Писнї поряднє обявйовал у Ерату над Куцуром/Коцуром.

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;9&quot; |
=== Композициї Любомира Загорянского хтори виведзени на фестивалох ===
|-
|'''Чис.'''
|'''Рок'''
|
=== У народним духу ===
|'''Автор текста'''
|
|'''Чис.'''
|'''Рок'''
|
=== Червене пупче ===
|'''Автор текста'''
|-
|1.
|1989.
|Майски валцер
|Михайло Зазуляк
| rowspan=&quot;17&quot; |
|1.
|1989.
|Ноцни бал
|Михайло Зазуляк
|-
|2.
|1990.
|Мила ми писала
|Любомир Загорянски
|2.
|1990.
|Петнацрочним
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|3.
|1991.
|Стари любови
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|3.
|1991.
|Когутово бриґи
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|4.
|1994.
|Мацерово писмо
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|4.
|1994.
|Купанє
|Серафина Макаї
|-
|5.
|1995.
|Писня гудака
|Мария Ковач
|5.
|1995.
|Спреведлїви Владко
|Любомир Загорянски
|-
|6.
|1996.
|Стари пайташе
|Любомир Загорянски
|6.
|1996.
|Жадам
|Серафина Макаї
|-
|7.
|1997.
|[https://www.youtube.com/watch?v=Ys-IqSyivY8&amp;pp=ygUOTmplYm8gaSBodml6ZGk%3D Нєбо и гвизди]
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|7.
|1997.
|Перша любов
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|8.
|1998.
|Заграй, гудаку
|Серафина Макаї
|8.
|1997.
|Нє знал сом
|Б. Тимотиєвич / 
И. Гарди-Ковачевич
|-
|9.
|2001.
|[https://www.youtube.com/watch?v=ZKR7PMaWCDg&amp;pp=ygUNUGlzbmphIEtvY3VydQ%3D%3D Писня Коцуру]
|Любомир Загорянски
|9.
|1998.
|Весели витрик
|Мария С. Горняк
|-
|10.
|2002.
|Перше щесце
| align=&quot;center&quot; | &quot;
|10.
|2001.
|Тот мой мали
|Любомир Загорянски
|-
|11.
|2003. 
|Прецо, мила моя
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|11.
|2003.
|Бридки слова
|
|-
|12.
|2004.
|Сцем ци повесц
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|12.
|2006.
|Родзени дзень
|Ксения Палатинус
|-
|13.
|2006.
|Пребач, мили
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|13.
|2006.
|Моєй мамочки
|Яким Олеяр
|-
|14.
|2008.
|[https://www.youtube.com/watch?v=-cC8EUPPLrI&amp;pp=ygUPxIxsb3ZlayBpIMW-ZW5h0gcJCZkLAYcqIYzv Чловек и жена]
|Владимир Бесерминї
|14.
|2007.
|Найвекша родзина
|Мелания Римар
|-
! colspan=&quot;4&quot; |У забавним духу
! colspan=&quot;4&quot; |Ружова заградка
|-
|1.
|1990.
|Врац ше, врац
|Любомир Загорянски
|1.
|1994.
|Гварели за нас
|Серафина Макаї
|-
|2.
|1991.
|Пребач
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|2.
|1997.
|[https://www.youtube.com/watch?v=htkBxaA_Fo8&amp;pp=ygUNSHZhcmphIGxqdWR6ZQ%3D%3D Гваря людзе]
|Любомир Загорянски
|-
|3.
|1992
|Пожадам
|Михайло Зазуляк
|
|3.
|1998.
|Гей, леґинє 
|Любомир Загорянски
|-
|4.
|1994.
|[https://www.youtube.com/watch?v=DIhFPCR9vo0&amp;pp=ygUURHplIG5haiBjZSBwb2hsamVkYW0%3D Дзе най це поглєдам]
|Любомир Загорянски
|
|4.
|1999.
|[https://www.youtube.com/watch?v=XtG43o7BxS8&amp;pp=ygUSWmHFoXBpdmFqY2UgaHVkYWNp Зашпивайце, гудаци]
|Любомир Загорянски
|-
|5.
|1995.
|Падайце дижджи априлски
|Мария Ковач
|
|5.
|2004.
|За тебе
|
|-
|6.
|1996.
|Ярня ноц
|Любомир Загорянски
|
|6.
|2005
|[https://www.youtube.com/watch?v=LaQliv1Xpu8&amp;pp=ygUXUGlzbmphIHN0YXJvbXUgaHVkYWtvdmk%3D Писня o старому гудакови]
|
|-
|7.
|1997.
|Молитва
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|
|7.
|2006
|[https://www.youtube.com/watch?v=zNaQ5itMLOI&amp;pp=ygUWQm_FvmUgemHEjXV2YWogcGFyYXN0YQ%3D%3D Боже, зачувай параста]
|
|-
|8.
|1998.
|Давно було
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|
|
|
|
|
|-
|9.
|2001.
|Саша
|Серафина Макаї
|
|
|
|
|
|-
|10.
|2003.
|Любовни смуток
|Мирослав Малїк
|
|
|
|
|
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |Тексти Любомира Загорянского на хтори компоновани писнї
|-
|'''Чис'''.
|'''Рок'''
|'''Наслов писнї'''
|'''Автор музики'''
|-
|1.
|2002.
|Моя мамочка (Пупче)
|Юлиян Рамач-Чамо
|-
|2.
|2006.
|Чаривне путованє (Пупче) 
|Юлиян Рамач-Чамо
|-
|3.
|2006.
|Свадзебни дзень (народна - Червена Ружа)
|Юлиян Рамач-Чамо
|}
== Литература ==

== Вонкашнї вязи ==
* злк, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%a1%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82-%d0%b8-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b8%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d0%be-%d0%bf%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d1%83/ Спорт и музика - плєцо попри плєцу], Рутенпрес, 23. май 2018.

* [https://zavod.rs/shvetochna-akademiya-otrimana-u-verbashe/ Шветочна академия отримана у Вербаше], вебсайт Заводу за културу Руснацох, zavod.rs.

* [https://dunavtelevizija.rs/vest/14993/obelezeno-260-godina-obrazovanja-u-kucuri Obeleženo 260 godina obrazovanja  u Kucuri], Dunav Televizija, dunavtelevizija.rs, 22. decembar 2025.

* Ан. Медєши [https://www.ruskeslovo.com/ruska-matka-preslavela-35-rocnjicu-od-snovanja/ Руска матка преславела 35-рочнїцу од снованя], Рутенпрес, 29. децембер 2025.

== Референци ==</text>
      <sha1>0gsjzd3tcs61k86qd1x6fqb1oyhab52</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20079</id>
      <parentid>20074</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T02:26:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Ушорйованє текста и катеґориї</comment>
      <origin>20079</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12187" sha1="kmr60om0wgtcnspu9or6jvjfeenzhb0" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #F8DE7E;
| header1 =&lt;big&gt; Любомир Загорянски &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Ljubomir Zahorjanski A.jpg|центар|мини|300x300п|Любомир Загорянски]]
| header3 = Особни податки
| label4 = Назвиско | data4 = 
| label5 = Датум народзеня |  data5 =12. априлa 1958.
| label6 = Датум упокоєня |  data6 =
| label7 = Професия |  data7 = професор физичного воспитаня
| header8 = Музична робота 
| label9 = Активни период |  data9 = 1986— ище тирва
| label10 = Жанр |  data10 = композитор, музичар, автор текстох за композициї.
| label11 = Инструмент |  data11 = Примка, ґитара
| label12 = Наукови ступень |  data12 = 
| label13 = Видавательна хижа |  data13 = 
| label14 = Жанри |  data14 = 
| label15 = Поховани |  data15 = 
| label16 = Припознаня |   data16 = 
}}
'''Любомир Загорянски''' (*[[12. април]] 1958), [[професор]] физичного воспитаня, [[композитор]], [[музичар]], автор текстох за [[Композиция|композициї]].

== Биоґрафия ==

[[Файл:Ljubomir z dzivcatskim timom.jpg|алт=Любомир Загорянски зоз дзивчатску екипу|мини|366x366px|Любомир Загорянски зоз дзивчатску екипу]]
Любомир Загорянски ше народзел 12. априла 1958. року у [[Вербас|Вербаше]]. Оцец Йовґен и мац Мария родз. Олеяр. Мал младшого брата Владимира хтори погинул у транспортним нєщесцу. Основну школу Любомир закончел у [[Коцур|Коцуре]],  ґимназию ''Жарко Зренянин'' Вербас закончел у видвоєних оддзелєньох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], а Факултет физичней култури у Новим Садзе и здобул званє професор физичного воспитаня. Першу службу достал 1983. року у Основней школи ''Светозар Милетич'', а вец 1985. року у Основней школи ''Вук Стефанович Караджич'' у Србобрану, потим 1985-1986. року робел у Центру за физичну културу у Вербаше як орґанизатор спортскей рекреациї. После того, у периодзе 1986-1993. рок робел як наставнїк физичней култури у [[Равне Село|Равним Селу]], та од 1993. по 2007. рок у Штреднєй школи ''4. юлий'' у Вербаше як професор физичного воспитаня. Од 2007. року робел у Коцуре, у Основней школи Братство-єдинство, тиж як професор физичного воспитаня. 

Попри роботи у школи вон тримал и секцию за женски фодбал, а єден час водзел и одбойкашску женску секцию у Коцуре, котра була барз успишна. Зоз ОШ ''Братство-єдинство'' Любомир 2018. року пошол до пензиї.

Любомир Загорянски оженєти зоз Єлену родз. Будински зоз Руского Керестура, маю двох синох, Педю и Желька. 
[[Файл:Djula i prijatelje.jpg|алт=Оркестер Дюла и приятелє|мини|364x364px|Оркестер ''Дюла и приятелє'': Силвестер Иґрачки - Иґи, Драґан Стоянович, Дюла Байор, Яким Бесерминї Кимчо и Любомир Загорянски]]
Зоз [[Подзелєнє музики|музику]] ше Любомир Загорянски почал занїмац 1984. року. Теди почал грац на примки ([[тамбура]]-прим або тамбурка) у КУД ''Жатва''. Кед уж добре овладал зоз тим [[Подзелєнє музичних инструментох|инструментом]], почал грац полни два роки и на свадзбох зоз Фитькошовима гудацми. Од 1986. року постал член составу ''Тройка'', грал у бенду ''Баґрен били'', а од 2007. року грал на [[Ґитара|ґитари]] у оркестру ''Дюла и приятелє''.  

Свойо композициї на [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивал ''Червена ружа'']] и на ''Червене пупче''&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Любомир Загорянски (биоґрафия и список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 498.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt; почал посилац 1989. року, найчастейше на свойо власни тексти. Писал и компоновал писнї у народним духу, забавни и писнї за дзеци. Од 1995. року участвовал и на фестивалу ''Ружова заградка''. По тераз викомпоновал коло 60 писнї у народним, забавним духу и писнї за дзеци. Писнї поряднє обявйовал у Ерату над Куцуром/Коцуром.

{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;9&quot; |
=== Композициї Любомира Загорянского хтори виведзени на фестивалох ===
|-
|'''Чис.'''
|'''Рок'''
|
=== У народним духу ===
|'''Автор текста'''
|
|'''Чис.'''
|'''Рок'''
|
=== Червене пупче ===
|'''Автор текста'''
|-
|1.
|1989.
|Майски валцер
|Михайло Зазуляк
| rowspan=&quot;17&quot; |
|1.
|1989.
|Ноцни бал
|Михайло Зазуляк
|-
|2.
|1990.
|Мила ми писала
|Любомир Загорянски
|2.
|1990.
|Петнацрочним
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|3.
|1991.
|Стари любови
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|3.
|1991.
|Когутово бриґи
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|4.
|1994.
|Мацерово писмо
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|4.
|1994.
|Купанє
|Серафина Макаї
|-
|5.
|1995.
|Писня гудака
|Мария Ковач
|5.
|1995.
|Спреведлїви Владко
|Любомир Загорянски
|-
|6.
|1996.
|Стари пайташе
|Любомир Загорянски
|6.
|1996.
|Жадам
|Серафина Макаї
|-
|7.
|1997.
|[https://www.youtube.com/watch?v=Ys-IqSyivY8&amp;pp=ygUOTmplYm8gaSBodml6ZGk%3D Нєбо и гвизди]
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|7.
|1997.
|Перша любов
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|8.
|1998.
|Заграй, гудаку
|Серафина Макаї
|8.
|1997.
|Нє знал сом
|Б. Тимотиєвич / 
И. Гарди-Ковачевич
|-
|9.
|2001.
|[https://www.youtube.com/watch?v=ZKR7PMaWCDg&amp;pp=ygUNUGlzbmphIEtvY3VydQ%3D%3D Писня Коцуру]
|Любомир Загорянски
|9.
|1998.
|Весели витрик
|Мария С. Горняк
|-
|10.
|2002.
|Перше щесце
| align=&quot;center&quot; | &quot;
|10.
|2001.
|Тот мой мали
|Любомир Загорянски
|-
|11.
|2003. 
|Прецо, мила моя
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|11.
|2003.
|Бридки слова
|align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|12.
|2004.
|Сцем ци повесц
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|12.
|2006.
|Родзени дзень
|Ксения Палатинус
|-
|13.
|2006.
|Пребач, мили
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|13.
|2006.
|Моєй мамочки
|Яким Олеяр
|-
|14.
|2008.
|[https://www.youtube.com/watch?v=-cC8EUPPLrI&amp;pp=ygUPxIxsb3ZlayBpIMW-ZW5h0gcJCZkLAYcqIYzv Чловек и жена]
|Владимир Бесерминї
|14.
|2007.
|Найвекша родзина
|Мелания Римар
|-
| colspan=&quot;4&quot; align=&quot;center&quot;|
=== У забавним духу ===
| colspan=&quot;4&quot; align=&quot;center&quot;|
=== Ружова заградка ===
|-
|1.
|1990.
|Врац ше, врац
|Любомир Загорянски
|1.
|1994.
|Гварели за нас
|Серафина Макаї
|-
|2.
|1991.
|Пребач
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|2.
|1997.
|[https://www.youtube.com/watch?v=htkBxaA_Fo8&amp;pp=ygUNSHZhcmphIGxqdWR6ZQ%3D%3D Гваря людзе]
|Любомир Загорянски
|-
|3.
|1992
|Пожадам
|Михайло Зазуляк
|
|3.
|1998.
|Гей, леґинє 
|align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|4.
|1994.
|[https://www.youtube.com/watch?v=DIhFPCR9vo0&amp;pp=ygUURHplIG5haiBjZSBwb2hsamVkYW0%3D Дзе най це поглєдам]
|Любомир Загорянски
|
|4.
|1999.
|[https://www.youtube.com/watch?v=XtG43o7BxS8&amp;pp=ygUSWmHFoXBpdmFqY2UgaHVkYWNp Зашпивайце, гудаци]
|align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|5.
|1995.
|Падайце дижджи априлски
|Мария Ковач
|
|5.
|2004.
|За тебе
|align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|6.
|1996.
|Ярня ноц
|Любомир Загорянски
|
|6.
|2005
|[https://www.youtube.com/watch?v=LaQliv1Xpu8&amp;pp=ygUXUGlzbmphIHN0YXJvbXUgaHVkYWtvdmk%3D Писня o старому гудакови]
|align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|7.
|1997.
|Молитва
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|
|7.
|2006
|[https://www.youtube.com/watch?v=zNaQ5itMLOI&amp;pp=ygUWQm_FvmUgemHEjXV2YWogcGFyYXN0YQ%3D%3D Боже, зачувай параста]
|align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|8.
|1998.
|Давно було
| align=&quot;center&quot;| &quot;
|
|
|
|
|
|-
|9.
|2001.
|Саша
|Серафина Макаї
|
|
|
|
|
|-
|10.
|2003.
|Любовни смуток
|Мирослав Малїк
|
|
|
|
|
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;4&quot; |Тексти Любомира Загорянского на хтори компоновани писнї
|-
|'''Чис'''.
|'''Рок'''
|'''Наслов писнї'''
|'''Автор музики'''
|-
|1.
|2002.
|Моя мамочка (Пупче)
|Юлиян Рамач-Чамо
|-
|2.
|2006.
|Чаривне путованє (Пупче) 
|align=&quot;center&quot;| &quot;
|-
|3.
|2006.
|Свадзебни дзень (Червена Ружа)
|align=&quot;center&quot;| &quot;
|}
== Литература ==

== Вонкашнї вязи ==
* злк, [https://www.ruskeslovo.com/%d0%a1%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82-%d0%b8-%d0%bc%d1%83%d0%b7%d0%b8%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d0%be-%d0%bf%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8-%d0%bf%d0%bb%d1%94%d1%86%d1%83/ Спорт и музика - плєцо попри плєцу], Рутенпрес, 23. май 2018.

* [https://zavod.rs/shvetochna-akademiya-otrimana-u-verbashe/ Шветочна академия отримана у Вербаше], вебсайт Заводу за културу Руснацох, zavod.rs.

* [https://dunavtelevizija.rs/vest/14993/obelezeno-260-godina-obrazovanja-u-kucuri Obeleženo 260 godina obrazovanja  u Kucuri], Dunav Televizija, dunavtelevizija.rs, 22. decembar 2025.

* Ан. Медєши [https://www.ruskeslovo.com/ruska-matka-preslavela-35-rocnjicu-od-snovanja/ Руска матка преславела 35-рочнїцу од снованя], Рутенпрес, 29. децембер 2025.

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Руснаци у Сербиї]]
[[Катеґория:Коцурци]]
[[Катеґория:Професоре]]
[[Катеґория:Композиторе]]
[[Катеґория:Музичаре]]
[[Катеґория:12. април]]
[[Катеґория:Народзени 1958]]
[[Катеґория:Авторе текстох за композициї]]</text>
      <sha1>kmr60om0wgtcnspu9or6jvjfeenzhb0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Гистеректомия</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3265</id>
    <revision>
      <id>20067</id>
      <parentid>20028</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T11:36:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20067</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7443" sha1="2e12emabge7q7vyummao52ta2qcan8b" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background:  #ccf;
| header1 = Гисторектомия
|  label2 = |  data2 = [[File:Diagram showing parts of the body removed with a radical hysterectomy CRUK 180-sr.svg|center|00px|]]
| label3 =|  data3 = &lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;
Дияґрам указує хтори часци ше одстранює з радикалну хистеректомию.
| header4 = Класификация и вонкашнї ресурси 
| label5 = Специялносц|  data5 = Ґинеколоґия
|  label6 = MKB-10 |  data6 = 
|  label7 = ICD-9-CM |  data7 = 68.9
|  label8 = MeSH |  data8 = D007044
|  label9 = MedlinePlus |  data9= 002915
}}
'''Гистеректомия''' то хирурґийне одстраньованє плоднїци. Тиж так, може уключовац одстраньованє гарлочка плоднїци, ваєчнїкох (оофоректомия), вайцоводу (салпинґектомия) и других околних структурох. Гистеректомия, хтору углавним окончує ґинеколоґ, може буц:

• Подполна (одстраньованє цела, фундусу и гарлочка плоднїци) або 

• Часточна (одстраньованє цела плоднїци, док гарлочко плоднїци остава нєдотхнуте, позната и як „супрацервикална”).

Одстраньованє плоднїци значи же пациєнткиня нє годна родзиц (як и одстраньованє ваєчнїкох и вайцоводу) и ма хирурґийни розлики, як и длуготирваци ефекти, так же ше операция углавним препоручує лєм кед други опциї лїченя нє доступни або нє були ефективни. То други найчастейше виводзени ґинеколоґийни хирурґийни поступок, после царского резу; у ЗАД скоро у 68% случайох є окончени пре стан як цо то ендометриоза, нєправилне кирвавенє и фиброїди плоднїци.&lt;ref&gt;[https://ihpi.umich.edu/news/plotting-downward-trend-traditional-hysterectomy „Plotting the downward trend in traditional hysterectomy”.] ihpi.umich.edu (на язику: анґлийским). Приступљено 25. 6. 2022.&lt;/ref&gt; Обчекує ше же частосц гистеректомиї за нємалиґни индикациї предлужи опадовац, з оглядом на розвой алтернативних опцийох лїченя.&lt;ref&gt;Bahamondes, Luis; Bahamondes, M Valeria; Monteiro, Ilza (1. 7. 2008). [https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1586/17434440.5.4.437  „Levonorgestrel-releasing intrauterine system: uses and controversies”.]  Expert Review of Medical Devices. 5 (4): 437—445. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Me%C4%91unarodni_standardni_serijski_broj ISSN 1743-4440.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1586/17434440.5.4.437.]&lt;/ref&gt;

== История ==
[[File:Hysterectomy.png|right|thumb|333x333px|Гистеректомия]]Перша ваґинална гистеректомия пре пролапс плоднїци виведзена 1861. року, виведол ю С. Чеопин. Мартин зоз Нємецкей описал першу ваґиналну гистеректомию зоз комплетну колпектомию 1898. року у ЗАД, Ґ. М. Едебохолс виведол першу гистероколпектомию зоз одстраньованьом додаткох плоднїци пре пролапс 1901. року &lt;ref&gt;Методи лікування жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів. В.В. Мехедко, О.В. Котов //Жіночий лікар. - №2, 2009. - С.23 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Webarchive]19 лютого 2020 Ел.джерело&lt;/ref&gt;. 1989. року, першу лапараскопийну гистеректомию виведол Райх Х.&lt;ref&gt;ГОЛУБЕНКО М.Ю. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТИХ ТА ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ГІСТЕРЕКТОМІЙ] [https://web.archive.org/web/20220215022716/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;I21DBN=ARD&amp;P21DBN=ARD&amp;Z21ID=&amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;Image_file_name=DOC%2F2001%2F01gmyvlg.ziphttps://web.archive.org/web/20220215022716/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;I21DBN=ARD&amp;P21DBN=ARD&amp;Z21ID=&amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;Image_file_name=DOC%2F2001%2F01gmyvlg.zip Архівовано] 15 лютого 2022 у [https://uk.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine.]/Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. - Одеса, 2001. - 20 с. (С.3)]&lt;/ref&gt;

== Литература ==

* Miller CE. Myomectomy. Comparison of open and laparoscopic techniques. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;27(2):407-20.
* Акушерство та гінекологія: у 4 томах. — Том 4. Оперативна гінекологія: підручник (ВНЗ IV р. а.) / В.М. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, І.З. Гладчук та ін.; за ред. В.М. Запорожана. - К.:Всеукраїнське спеціалізоване видавництво „Медицина”, 2014. - 696 с. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9786175053065 &lt;nowiki&gt;ISBN 978-617-505-306-5&lt;/nowiki&gt;] (Розділ 15. Гістеректомія, С.322-347)

== Вонкашнї вязи ==
* [https://curlie.org/Health/Medicine/Medical_Specialties/Obstetrics_and_Gynecology/Gynecology/Hysterectomy/ Хистеректомија]  на веб-сайту  [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie]  (язик: анґлийски)
* [https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus enciklopedia Hysterectomy]
* [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Oncolex.org features live footage videos showing radical hysterctomies] [https://web.archive.org/web/20170914004033/http://oncolex.org/Gynecological-cancer/Diagnoses/Uterine-cancer/Procedures/TREATMENT/Kirurgi/Radical-hysterectomy?lg=procedure Архивирано] на веб-сайту Wayback Machine] (14. септембер 2017)
* [https://www.ftmguide.org/grs.htmlHudson&amp;amp;#39;s FTM Resource Guide, &amp;amp;quot;FTM Gender Reassignment Surgery]
* [https://en.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus   MedlinePlusEncyclopedia|002915| Hysterectomy]
{{Commons}}


== Референци ==

[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Ґинеколоґия]]</text>
      <sha1>2e12emabge7q7vyummao52ta2qcan8b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>1. юний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3266</id>
    <revision>
      <id>20040</id>
      <parentid>20023</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T12:29:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20040</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3344" sha1="1o4itq0hitp6ahdgvz6nor7jagzn0wk" xml:space="preserve">'''1. юний'''  — 152. [[дзень]] у року (153. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 213 днї.

== Подїї ==
* 1479 — Основани универзитет у Копенгаґену.

* 1792 — Кентаки приступел до ЗАД як 15. держава.

* 1866 — [[Коцур]] достал пошту, хтора була у будинку такволаней Валалскей хижи. Пошвидко Пошта мала и Морзеов телеґраф и индукторску централу. После Другей шветовей войни пошта преселєна, а 1972. року добудована нова часц будинка и автоматизована телеґрафско-телефонска вяза.

* 1913 — почало ше посилац  радиосиґнали точного часу GMT  у шветовим 

* 1980 — Порушана кабловска телевизийна мрежа Си-Ен-Ен (''Cable News Network – CNN''), америцки 24-годзинови информативни канал у власнїцтве Ворнер Брос. Дискаверия (''Warner Bros. Discovery'').

* 1990 — Предсидателє Совєтского Союзу и ЗАД, Михаил Ґорбачов и Джордж Буш, подписали спорозуменє о законченю продукциї хемийного оружия и знїщованю резервох того оружия до 1992. року.

* Шветови дзень млєка запровадзела Орґанизация за поживу и польопривреду (''Food and Agriculture Organization – FAO'') Зєдинєних нацийох.

== Народзени ==
* 1926 — [[Мерилин Монро]], америцка филмска ґлумица.

* 1936 — [[Мирон Жирош]] (*1. юний 1936—†29. новембер 2016), просвитни роботнїк, новинар, публицист и наукови виглєдовач.

* 1938 — [[Свен Ґуставсон|Свен Роналд Ґуставсон]] шв. ''Sven Ronald Gustavsson'' (*1. юний 1938—†[[12. фебруар]] 2013), шведски линґвиста, слависта, виглєдовач ткв. малих язикох, универзитетски [[професор]].

* 1951 — [[Дюра Дудаш]] (*1. юний 1951—†[[16. марец]] 2015), длугорочни музични редактор и совитнїк Радио Нового Саду, єден з фундаментаторох фестивала Ружова заградка.

== Умарли ==
* 1912 — Юлий Фирцак, владика  Мукачовского грекокатолїцкого владичества. 
 
* 2025 — Проф. др [[Василь Ябур]] (*28. октобер 1936—†1. юний 2025), визначни русински линґвиста, педаґоґ, єден з двох главних кодификаторох русинского язика у Словацкей.
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Юний]]
[[Катеґория:1. юний]]</text>
      <sha1>1o4itq0hitp6ahdgvz6nor7jagzn0wk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>2. юний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3267</id>
    <revision>
      <id>20038</id>
      <parentid>20029</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T12:27:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20038</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3347" sha1="ex9yzxho82nma5lvpwc88kazitxcs75" xml:space="preserve">'''2. юний''' — 153. [[дзень]] у року (154. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 212 днї.

== Подїї ==
* 1790 — У Новим Садзе отворена перша кнїжкарня, власнїк бул Емануел Янкович.

* 1847 — Першираз на орґульох виведзена композиция Свадзебни марш [[Феликса Менделсона]] на єдним винчаню у церкви святого Петра у Тивертону у Анґлиї.

* 1848 — у Праги  почал з роботу Славянски Конґрес.

* 1900 — Першираз успишно демонстрована лєтачка цепелин, хтору розвил ґроф Фердинанд фон Цепелин.

* 1904 — Народзел ше америцки олимпийски шампион у плїваню и филмски ґлумец [[Джони Вайсмилер]] (Фрайфорд, Банат, нєшка Румуния, 2. юний 1904 – Акапулко, Мексико, [[20. януар]] 1984). Перши преплївал сто [[Метер|метери]] за менєй од [[Минута|минути]]. Освоєл три златни медалї на Олимпийских бавискох 1924. року и два 1928. року. Як ґлумец є познати по главних улогох у филмох о Тарзанови.

* 1953 — [[Елизабета II]] у Вестминстерскей катедрали у Лондону корунована за кралїцу Велькей Британиї и Сиверней Ирскей.

== Народзени ==
* 1860 — [[Микола Ґубаш]] (*2. юний 1860—†12. юний 1909), учитель, дзияк, културно-просвитни дїяч, национални будитель Коцурцох.

* 1912 — Иван Ковач,  русински  правнїк, политичар и педаґоґ. 

* 1939 — Иван Бровди, русински скулптор и маляр, ношитель почесних титулох.

* 1951 — [[Владимир Горняк]] (*2. юний 1951—†17. децембер 2025), єден зоз замеркованших рок музичарох у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], [[Солиста|соло]]-[[Ґитара|ґитариста]] и снователь даскелїх рок ґрупох.

== Умарли ==
* 1882 — [[Джузепе Ґарибалди]],  народни вожд и герой  войни  хтора водзела ґу твореню Кральовини Италиї. 

* 1955 — Юрий Гойда, [[поета]] и публициста на Подкарпатскей Руси и у України.

* 2018 — [[Мирон Будински]], (*[[19. фебруар]] 1931—†2. юний 2018), културни дїяч, [[писатель]] и [[професор]] медзи [[Руснаци у Сербиї|Руснацами]] у [[Войводина|Войводини]].
[[Катеґория:2. юний]]
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Юний]]</text>
      <sha1>ex9yzxho82nma5lvpwc88kazitxcs75</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>4. юний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3269</id>
    <revision>
      <id>20043</id>
      <parentid>20026</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T12:32:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>20043</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3012" sha1="anyzku396tovg1aw8ralzq2kmqwq9dh" xml:space="preserve">'''4. юний''' — 155. [[дзень]] у року (156. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 210 днї. 

== Подїї ==
* 1917 — Першираз додзелєна Пулицерова награда (Pulitzer Prize). Награду ше додзелює за найвекши доприношеня у новинарстве, литератури и компонованю [[Музика|музики]], а додзелює ю Универзитет Колумбия зоз Нюйорку. Мадярско-америцки новинар и видавач Джозеф Пулицер установел награду кед цали свой маєток до нашлїдства охабел Универзитету Колумбия.

* 1920 — Подписана Триянонска мировна догварка.
 
* 1994 — Першираз отримани Стретнуца руских школох у [[Бачинци|Бачинцох]] (Општина [[Шид]], Срим). Стрeтнуца иницировали: Ирина Папуґа и [[Василь Мудри|Василь Мудри,]] члени [[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]] и Мирослав Бульчик, наставнїк зоз Шиду хтори теди, 1993/1994. школского року, орґанизовал годзини [[Руски язик|руского язика]] у Шидзе и Бачинцох. На пeршим стретнуцу, попри школярох зоз Бачинцох и Шиду и їх родичох, перши госци були школяре зоз Нового Саду и [[Вербас|Вербасу]] зоз своїма наставнїцами Славку Сабадош и Славицу Мали. У роботней часци стретнуца участвовали и просвитни роботнїки – учителє хтори скорейших рокох отримовали наставу руского язика у сримских местох: Мелания и Василь Мудри, Славка Рогаль и Ксения Саламон зоз Шиду и Мария Ракич зоз Бачинцох, як и Никола Кнежевичи Вукадин Божович, теди директоре основних школох у Шидзе.

== Народзени ==
* 1908 — [[Владимир Полївка]] (*4. юний 1908—†1. септембер 1961), доктор права зоз Сорбони, правдиви руски интелектуалєц и спортски активиста.

== Умарли ==
[[Катеґория:4. юний]]
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Юний]]</text>
      <sha1>anyzku396tovg1aw8ralzq2kmqwq9dh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>5. юний</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3270</id>
    <revision>
      <id>20044</id>
      <parentid>20027</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T12:33:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20044</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3234" sha1="ex0sxmt4k0glvoj6b355qye50dqa0qc" xml:space="preserve">'''5. юний''' — 156. [[дзень]] у року (157. дзень у преступним року) по [[Григориянски календар|Ґреґориянским календаре]]. До конца рока єст ище 209 днї.

== Подїї ==
* 1915 — Жени у Данскей достали право гласа.

* 1969 — Запровадзена перша интернет вяза.

* 1972 — У Стокголме почала перша конференция Зєдинєних нацийох, пошвецена проблемом защити и унапредзеню чловекового околїска.

* Нєшка Шветови дзень защити животного стредку. Медзинародни дзень защити животного стредку ше означує зоз рижнима активносцами и кампанями же би ше указало явносци на велї еколоґийни проблеми и потребу очуваня животного стредку. Програма Зєдинєних нацийох за животни стредок (УНЕП) од 1973. преросла до найвекшей ґлобалней платформи за ширенє свидомосци о защити животного околїска.

== Народзени ==
* 1819 — Народзени анґлийски астроном и математичар Джон Кауч Адамс (Лондон, 5. юний 1819 – Кембридж, 21. јануар 1892), бул [[професор]] на Универзитету у Кембриджу, хтори на основи нєправилносцох у рушаню Урана одредзел, скоро источашнє з Ирбеном Леверєом, драгу рушаня Нептуна.

* 1898 — Народзени [[поета]] и драмски [[писатель]] и театрални режисер [[Федерико Ґарсия Лорка]] (Шпания, 5. юний – Ґранада, Шпания, 19. авґуст 1936).

== Умарли ==
*1910 — Америцки писатель О. Генри  (Вилиям Сидни Портер), вельки майстор [[Новела|новели.]] 

* 2006 — [[Владимир Бильня]] (*[[25. фебруар]] 1927—†5. юний 2006) - белетриста и историчар-публициста медзи югославянскима Русинами/[[Руснаци Югославиї и радио|Руснацами.]]

* 2007 — Гавриїл Мирошай, [[дириґент]] и  хороводитель Старославянского грекокатолїцкого катедралного хору св. Йоана Хрестителя у [[Прешов|Прешове]].

* 2018 — [[Теодор Ґоч]], лемковски културни и дружтвени дїяч, снователь  и вельорочни управитель  [[Музей|Музея]] лемковскей култури у Зиндрановей.
[[Катеґория:5. юний]]
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Юний]]</text>
      <sha1>ex0sxmt4k0glvoj6b355qye50dqa0qc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Аденомиоза</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3271</id>
    <revision>
      <id>20039</id>
      <parentid>20019</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T12:27:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Референци, Вонк.вязи, Литература, Табела, фотоґрафиї-ґалерия</comment>
      <origin>20039</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20141" sha1="2z6osyaj3tkm8fp2qukfxo98g1z9rxm" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background:  #ccf;
| header1 = Аденомиоза 
|  label2 = Синоними |  data2 = adenomyosis
| label3 =|  data3 = [[File:Adenomyosis.jpg|center|300px|thumb| Аденомиоза плоднїци замеркована у цеку лапароскопиї: мегка и звекшана плоднїца; цми белави флеки представяю субсерозну ендометриозу.]]
| header4 = 
| label5 = Специялносц|  data5 = Ґинеколоґия
|  label6 = Симптоми |  data6 =  Менораґия або хиперменорея,дисменорея, метрораґия, корчи у бруху, боляци и чувствивтельни брух, диспареуния
|  label7 = Компликациї |  data7 = Нєплодносц, анемия, депресия
|  label8 = Фреквенция |  data8 = 20 до 35 % у ЗАД
| header19 = Класификация
|  label20 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 ICD-10:] |  data20 = [https://www.who.int/#/N80.0 N80.0]
|  label21 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 ICD-9-CM:] |  data21 = [https://www.icd9data.com/2015/Volume1/580-629/617-629/617/617.0.htm 617.0]
|  label22=  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 OMIM:]|  data22= [https://omim.org/entry/600458 600458]
|  label23 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8MeSH:]  |  data23 = [https://meshb.nlm.nih.gov/#/record/ui?ui=D004715 D004715]
|  label24 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 DiseasesDB:]  |  data24 = [https://www.wikidata.org/wiki/Q2012569 D250]
| header25 = Вонкашнї ресурси
| label26 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus:] | data26 = [https://medlineplus.gov/ency/article/001513.htm 001513]
|  label27 =  [https://sr.wikipedia.org/wiki/EMedicine eMedicine:] |  data27 = [https://emedicine.medscape.com/article/405260-overview radio/737]
 }}'''Аденомиоза''' то стан у хторим ше ткань шлїжацей скорочки плоднїци (ендометриюм) може розвиц у мускуловим пасме плоднїци (миометриюму). Найчастейше ше зявює при вецейродкох и при женох помедзи 36 и 45 роки. Звичайни симптом то предлужене, обилне менструалне кирвавенє провадзене зоз зявеньом болю.&lt;ref&gt;[https://medlineplus.gov/spanish/ency/article/001513.htm „Adenomiosis: MedlinePlus enciclopedia médica”.] medlineplus.gov (на язику: шпанским). Приступљено 2021-06-10.&lt;/ref&gt;

== Розлика помедзи аденомиози и ендометриози ==
Гоч аденомиоза и [[ендометриоза]] на перши погляд подобни хороти медзи нїма постої розлика.&lt;ref&gt;Culley, Lorraine; Law, Caroline; Hudson, Nicky; Denny, Elaine; Mitchell, Helene; Baumgarten, Miriam; Raine-Fenning, Nick (2013). [https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/19/6/625/839568?redirectedFrom=fulltext „The social and psychological impact of endometriosis on women's lives: A critical narrative review”.] Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23884896.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt027.]&lt;/ref&gt; При аденомиози ткань ендометриюма ше усадзує до околних мускулох плоднїци, док ше при ендометриози ендометриюм находзи звонка миометриюму и ендометриюму (ваєчнїки, вайцовод, лигаменти, гарло плоднїци, грубе и ценке черево, мочовод, ваґинални септум)

== Епидемиолоґия ==
Новши податки указую же преваленция (частосц) ендометриози од 20 до 35%.&lt;ref&gt;[Gunther, Rutger; Walker, Christopher (2024). . „Adenomyosis”. StatPearls. PMID 30969690.]&lt;/ref&gt;

== Етиология ==
Виволач аденомиози нєпознати, гоч є повязани зоз розличнима траумами хтори у даякей хвильки можу пребиц преграду помедзи ендометриюму и миометриюму, як цо то царски рез, лигация вайцоводу, поруценє або гоч яка форма ваготносци. 

Єдена од причинох чом аденомиоза частейша при женох помедзи 35 и 50 роки старосци то вишок естроґену хтори присутни при женох у тим чаше. До 35 рокох жени углавним преставаю стваряц константне количество проґестерону, гормон хтори ше спроцивює анаболичним дїйствованю естроґену. Кед прейду 50-ти рок, пре
початок менопаузи, жени преставаю продуковац одвитуюце количество естроґену, и од тих рокох меньша частосц ендометриози.

== Клинїчна слика ==

У даєдних случайох симптоми аденомиози лєдво обачлїви або ше нє розликую од звичайних менструалних корчох або больох, док ше у 30% случайох нє зявюю симптоми.

Найчастейши симптоми аденомиози то:

♦ менораґия або гиперменорея – обилни и предлужени
менструални кирвавеня,

♦ дисменорея – боляца менструация,

♦ метрораґия – нєпорядни и части кирвавеня розличного
интензитету хтори нє повязани зоз менструацию,

♦ корчи у бруху

♦ боляца чувствительносц бруху пре повекшанє плоднїци

♦ диспареуния – боляци одношеня

== Дияґноза ==
Конєчна дияґноза аденомиози поставя ше лєм зоз гистолоґийним потвердзеньом, алє ше на аденомиозу може посумняц уж после ґинеколоґийного препатрунку. 
&lt;gallery mode=&quot;packed-hover&quot; heights=&quot;110&quot; align=&quot;center&quot; caption=&quot;Гистопатолоґийне потвердзенє аденомиози&quot;&gt;
Histopathology of adenomyosis.jpg
Uterine adenomyosis (1).JPG
Uterine adenomyosis - alt -- high mag.jpg
Uterine adenomyosis -- high mag.jpg
Uterine adenomyosis -- intermed mag.jpg
Uterine adenomyosis -- low mag.jpg
Uterine adenomyosis -- very high mag.jpg
&lt;/gallery&gt;

Гистопатолоґийне потвердзенє аденомиози Скорей одходу на препатрунок, женом хтори сумняю на аденомиозу ше предклада же би:

♦ порядово записовали симптоми

♦ провадзели тирванє и обсяг менструациї.

Ґинеколоґ скорей препатрунку перше вежнє анамнезу вязану за симптоми хтори ма хоротнїца и лїки хтори хасновала (а хтори би могли уплївовац на зявенє симптомох). Уж после першого физичного препатрунку обачує ше повекшанє плоднїци. После того ше виводза допольнююци випитованя.
[[File:Adenomyosis MRI.jpg|right|thumb|280px|МРТ аденомиози]]
'''Ултразвукови препатрунок'''

Тота метода може указац повекшану плоднїцу, розлики помедзи преднього и заднього мура плоднїци зоз вираженим загрубнуцом заднєй часци, инклузиї знука миометриюму (цисти, лакуни), поремеценя подмирйованя креви.

'''Маґнетна резонантна томоґрафия'''

Тота метода ше хаснує кед ултразвук нє може дац ясну и чисту слику плоднїци, прето же метода ма високу специфичносц и
чувствительносц.

== Терапия ==
Аденомиоза ше може цалком вилїчиц лєм зоз хирурґийним одстраньованьом плоднїци. Як аденомиоза реаґує на репродуктивни гормони, поступнє ше зменьшує после менопаузи кед ше зменьша и продукованє гормонох. При жени у репродуктивних рокох, зоз аденомиозу ше углавним може управяц зоз цильом же би ше обезпечело ублажованє больох, огранїчело напредованє процесу и зменьшало менструални кирвавеня.

== Лїки ==

=== Нєстероидни антиинфламаторни лїки (НСАИЛ) ===
Нєстероидни антиинфламаторни лїки як цо то ибупрофен и напроксен, углавним ше хасную вєдно зоз другима терапиями за ублажованє больох. НСАИЛ спричинюю продукованє простаґландину зоз зменьшованьом активносци ензиму циклооксиґенази. Указало ше же простаґландини першенствено одвичательни за дисменорею або боляци корчи у карлїци повязани зоз менструацию.

=== Гормони и гормонални модулатори ===
'''Интраутерини укладок або гормонална спирала''' хтора ошлєбодзує левонорґестрел, як цо то Мирена, ефикасни су третман за аденомиозу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[Bragheto, Aristides M.; Caserta, Nelson; Bahamondes, Luis; Petta, Carlos A. (2007). [https://archive.org/details/sim_contraception_2007-09_76_3/page/194/mode/2up „Effectiveness of the levonorgestrel-releasing intrauterine system in the treatment of adenomyosis diagnosed and monitored by magnetic resonance imaging”.] Contraception. 76 (3): 195—199. PMID 17707716. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.contraception.2007.05.091.]&lt;/ref&gt; Вони зменшую симптоми виволуюци децидуализацию ендометриюму, зменшуюци або елиминованьом менструалного циклусу.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Struble, Jennifer; Reid, Shannon; Bedaiwy, Mohamed A. (2016). [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26427702/ „Adenomyosis: A Clinical Review of a Challenging Gynecologic Condition”.] Journal of Minimally Invasive Gynecology. 23 (2): 164—185.PMID 26427702. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.jmig.2015.09.018.]&lt;/ref&gt;  Попри того, помагаю у реґулованю естроґених рецепторох, прето же гормонални спирали зменшую зазберованє тканї у миометриюму. То доводзи до меншого менструалного кревоцеку, помага плоднїци же би ше правилнєйше контраховала и помага у зменшованю менструалних больох. Доказане же хаснованє гормоналней спирали при пациєнтох зоз аденомиозу зменьшує менструалне кирвавенє, поспишує анемию и уровень желєза, зменьшує боль, и резултує поспишованьом аденомиози зоз зменьшованьом плоднїци на медицинским знїманю. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; У кратким периодзе, при пациєнтох хтори можу толеровац гормоналну спиралу за лїченє аденомиози, настава злєпшованє симптомох и лєпши квалитет животу и социялни благостан у
поровнаню зоз женами хтори подложни хистеректомиї. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

Гормонални спирали окреме вигодни за особи хторим потребни ефикасни третман за їх аденомиозу, а же би и далєй отримали будуци потенциял плодносци. Найчастейши неґативни ефект гормоналней спирали то нєпорядни менструални кирвавеня. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

'''Орални контрацептиви''' (контрацептийни средства) зменьшую менструални боль и кирвавеня повязани зоз аденомиозу. Тото може вимагац константну гормоналну терапию же би ше зменьшал або утаргнул менструални циклус. Орални контрацептик(в)и можу привесц и до краткотирвацей реґресиї аденомиози.

'''Проґестерон або проґестини''' ше спроцивюю естроґену и спричинюю рост тканї ендометриюму. Така терапия може зменьшац або елиминовац менструацию на контроловани и реверзибилни способ. Проґестини то хемийни вариянти природного проґестерону.

'''Аґонист гормонох хтори ошлєбодзує ґонадотропин (ҐнРХ)''' хасную ше за ублажованє симптомох повязаних зоз аденомиозу. Тоти лїки указали одредзени ефекти, медзитим по тераз вивершене релативно мале число виглєдованьох.&lt;ref&gt;Maheshwari, Abha; Gurunath, Sumana; Fatima, Farah; Bhattacharya, Siladitya (2012). . „Adenomyosis and subfertility: A systematic review of prevalence, diagnosis, treatment and fertility outcomes”. Human Reproduction Update. 18 (4): 374—392. PMID 22442261. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dms006..]&lt;/ref&gt; Длуготирваце хаснованє аналоґох ҐнРХ часто повязана зоз чежкима неґативнима ефектами, траценє гусцини косцох и повекшани ризик од кардиоваскуларних хоротох, тоти лїки нє прилапююци за млади жени.&lt;ref&gt;Niu, Zhihong; Chen, Qian; Sun, Yijuan; Feng, Yun (2013). . „Long-term pituitary downregulation before frozen embryo transfer could improve pregnancy outcomes in women with adenomyosis”. Gynecological Endocrinology. 29 (12): 1026—1030. PMID 24006906. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar S2CID 39831081.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.3109/09513590.2013.824960.]&lt;/ref&gt;

== Хирурґия ==
'''Хирурґийне лїченє аденомиози подзелєне на два катеґориї''': поступки хтори чуваю плоднїцу и поступки хтори нє чуваю плоднїцу. 

♦ Поступки хтори чуваю плоднїцу то хирурґийни операциї хтори нє уключую подполне хирурґийне одстраньованє плоднїци. Гоч даєдни поступки хтори чуваю плоднїцу можу уплївовац на злєпшованє плодносци або затримованя схопносци ношеня ваготносци до конца, други погоршую плодносц або доводза до подполней стерилносци. 

♦ Поступки хтори нє чуваю плоднїцу, по дефинициї, уключую хирурґийне одстраньованє плоднїци, пошлїдок того то подполна
нєплодносц. [5]

== Проґноза ==
Аденомиоза ше нє трима як животно угрожуюца хорота, алє сиґурно може уплївовац на квалитет животу. Стан ше може на час одкриц на ґинеколоґийним препатрунку и успишно лїчиц.

'''Опатриц ище:'''

* [[Ендометриоза]]

== Литература ==
*  Greene R, Stratton P, Cleary SD, Ballweg ML, Sinaii N (2009). . „Diagnostic experience among 4,334 women reporting surgically diagnosed endometriosis”. Fertil Steril.. 91: 32—39. [PubMed]
* Moen MH, Muus KM (1991). [https://archive.org/details/sim_human-reproduction_human-reproduction_1991-05_6_5/page/698/mode/2up „Endometriosis in pregnant and non-pregnant women at tubal sterilisation”] Human Reproduction.. 6: 699—702. [PubMed]
* Leyendecker G, Kunz G, Kissler S, Wildt L (2006). . „Adenomyosis and reproduction”. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 20: 523—546. [PubMed]
* Leyendecker G, Kunz G, Noe M, Herbertz M, Mall G (1998). . „Endometriosis: a dysfunction and disease of the archimetra”. Human Reproduction Update.. 4: 752—762. [PubMed]
* Donnez O, Jadoul P, Squifflet J, Donnez J (2006). . „Iatrogenic peritoneal adenomyoma after laparoscopic subtotal hysterectomy and uterine morcellation”. Fertil Steril.. 86: 1511 1512. [PubMed]
* Koninckx PR, Braet P, Kennedy SH, Barlow DH (1994). „Dioxin pollution and endometriosis in Belgium”. [https://archive.org/details/sim_human-reproduction_human-reproduction_1994-06_9_6/page/1000/mode/2up Human Reproduction.] 9: 1001-1002. [PubMed]

== Вонкашнї вязи ==
{{Commons}}
* [https://www.krenizdravo.hr/zdravlje/bolesti-zdravlje/adenomioza-uzroci-simptomi-dijagnoza-i-prirodno-lijecenje Adenomioza – uzroci, simptomi, dijagnoza i prirodno liječenje] 

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Ґинеколоґия]]</text>
      <sha1>2z6osyaj3tkm8fp2qukfxo98g1z9rxm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20041</id>
      <parentid>20039</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T12:29:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20041</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20142" sha1="sxgowrgd8ljdsoeccjw4i2o1kf2ieny" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background:  #ccf;
| header1 = Аденомиоза 
|  label2 = Синоними |  data2 = adenomyosis
| label3 =|  data3 = [[File:Adenomyosis.jpg|center|300px|thumb| Аденомиоза плоднїци замеркована у цеку лапароскопиї: мегка и звекшана плоднїца; цми белави флеки представяю субсерозну ендометриозу.]]
| header4 = 
| label5 = Специялносц|  data5 = Ґинеколоґия
|  label6 = Симптоми |  data6 =  Менораґия або хиперменорея,дисменорея, метрораґия, корчи у бруху, боляци и чувствивтельни брух, диспареуния
|  label7 = Компликациї |  data7 = Нєплодносц, анемия, депресия
|  label8 = Фреквенция |  data8 = 20 до 35 % у ЗАД
| header19 = Класификация
|  label20 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 ICD-10:] |  data20 = [https://www.who.int/#/N80.0 N80.0]
|  label21 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 ICD-9-CM:] |  data21 = [https://www.icd9data.com/2015/Volume1/580-629/617-629/617/617.0.htm 617.0]
|  label22=  [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 OMIM:]|  data22= [https://omim.org/entry/600458 600458]
|  label23 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 MeSH:]  |  data23 = [https://meshb.nlm.nih.gov/#/record/ui?ui=D004715 D004715]
|  label24 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%92%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%98%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8 DiseasesDB:]  |  data24 = [https://www.wikidata.org/wiki/Q2012569 D250]
| header25 = Вонкашнї ресурси
| label26 = [https://sr.wikipedia.org/wiki/MedlinePlus MedlinePlus:] | data26 = [https://medlineplus.gov/ency/article/001513.htm 001513]
|  label27 =  [https://sr.wikipedia.org/wiki/EMedicine eMedicine:] |  data27 = [https://emedicine.medscape.com/article/405260-overview radio/737]
 }}'''Аденомиоза''' то стан у хторим ше ткань шлїжацей скорочки плоднїци (ендометриюм) може розвиц у мускуловим пасме плоднїци (миометриюму). Найчастейше ше зявює при вецейродкох и при женох помедзи 36 и 45 роки. Звичайни симптом то предлужене, обилне менструалне кирвавенє провадзене зоз зявеньом болю.&lt;ref&gt;[https://medlineplus.gov/spanish/ency/article/001513.htm „Adenomiosis: MedlinePlus enciclopedia médica”.] medlineplus.gov (на язику: шпанским). Приступљено 2021-06-10.&lt;/ref&gt;

== Розлика помедзи аденомиози и ендометриози ==
Гоч аденомиоза и [[ендометриоза]] на перши погляд подобни хороти медзи нїма постої розлика.&lt;ref&gt;Culley, Lorraine; Law, Caroline; Hudson, Nicky; Denny, Elaine; Mitchell, Helene; Baumgarten, Miriam; Raine-Fenning, Nick (2013). [https://academic.oup.com/humupd/article-abstract/19/6/625/839568?redirectedFrom=fulltext „The social and psychological impact of endometriosis on women's lives: A critical narrative review”.] Human Reproduction Update. 19 (6): 625—639. [https://sr.wikipedia.org/wiki/PubMed#PMID PMID 23884896.][https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dmt027.]&lt;/ref&gt; При аденомиози ткань ендометриюма ше усадзує до околних мускулох плоднїци, док ше при ендометриози ендометриюм находзи звонка миометриюму и ендометриюму (ваєчнїки, вайцовод, лигаменти, гарло плоднїци, грубе и ценке черево, мочовод, ваґинални септум)

== Епидемиолоґия ==
Новши податки указую же преваленция (частосц) ендометриози од 20 до 35%.&lt;ref&gt;[Gunther, Rutger; Walker, Christopher (2024). . „Adenomyosis”. StatPearls. PMID 30969690.]&lt;/ref&gt;

== Етиология ==
Виволач аденомиози нєпознати, гоч є повязани зоз розличнима траумами хтори у даякей хвильки можу пребиц преграду помедзи ендометриюму и миометриюму, як цо то царски рез, лигация вайцоводу, поруценє або гоч яка форма ваготносци. 

Єдена од причинох чом аденомиоза частейша при женох помедзи 35 и 50 роки старосци то вишок естроґену хтори присутни при женох у тим чаше. До 35 рокох жени углавним преставаю стваряц константне количество проґестерону, гормон хтори ше спроцивює анаболичним дїйствованю естроґену. Кед прейду 50-ти рок, пре
початок менопаузи, жени преставаю продуковац одвитуюце количество естроґену, и од тих рокох меньша частосц ендометриози.

== Клинїчна слика ==

У даєдних случайох симптоми аденомиози лєдво обачлїви або ше нє розликую од звичайних менструалних корчох або больох, док ше у 30% случайох нє зявюю симптоми.

Найчастейши симптоми аденомиози то:

♦ менораґия або гиперменорея – обилни и предлужени
менструални кирвавеня,

♦ дисменорея – боляца менструация,

♦ метрораґия – нєпорядни и части кирвавеня розличного
интензитету хтори нє повязани зоз менструацию,

♦ корчи у бруху

♦ боляца чувствительносц бруху пре повекшанє плоднїци

♦ диспареуния – боляци одношеня

== Дияґноза ==
Конєчна дияґноза аденомиози поставя ше лєм зоз гистолоґийним потвердзеньом, алє ше на аденомиозу може посумняц уж после ґинеколоґийного препатрунку. 
&lt;gallery mode=&quot;packed-hover&quot; heights=&quot;110&quot; align=&quot;center&quot; caption=&quot;Гистопатолоґийне потвердзенє аденомиози&quot;&gt;
Histopathology of adenomyosis.jpg
Uterine adenomyosis (1).JPG
Uterine adenomyosis - alt -- high mag.jpg
Uterine adenomyosis -- high mag.jpg
Uterine adenomyosis -- intermed mag.jpg
Uterine adenomyosis -- low mag.jpg
Uterine adenomyosis -- very high mag.jpg
&lt;/gallery&gt;

Гистопатолоґийне потвердзенє аденомиози Скорей одходу на препатрунок, женом хтори сумняю на аденомиозу ше предклада же би:

♦ порядово записовали симптоми

♦ провадзели тирванє и обсяг менструациї.

Ґинеколоґ скорей препатрунку перше вежнє анамнезу вязану за симптоми хтори ма хоротнїца и лїки хтори хасновала (а хтори би могли уплївовац на зявенє симптомох). Уж после першого физичного препатрунку обачує ше повекшанє плоднїци. После того ше виводза допольнююци випитованя.
[[File:Adenomyosis MRI.jpg|right|thumb|280px|МРТ аденомиози]]
'''Ултразвукови препатрунок'''

Тота метода може указац повекшану плоднїцу, розлики помедзи преднього и заднього мура плоднїци зоз вираженим загрубнуцом заднєй часци, инклузиї знука миометриюму (цисти, лакуни), поремеценя подмирйованя креви.

'''Маґнетна резонантна томоґрафия'''

Тота метода ше хаснує кед ултразвук нє може дац ясну и чисту слику плоднїци, прето же метода ма високу специфичносц и
чувствительносц.

== Терапия ==
Аденомиоза ше може цалком вилїчиц лєм зоз хирурґийним одстраньованьом плоднїци. Як аденомиоза реаґує на репродуктивни гормони, поступнє ше зменьшує после менопаузи кед ше зменьша и продукованє гормонох. При жени у репродуктивних рокох, зоз аденомиозу ше углавним може управяц зоз цильом же би ше обезпечело ублажованє больох, огранїчело напредованє процесу и зменьшало менструални кирвавеня.

== Лїки ==

=== Нєстероидни антиинфламаторни лїки (НСАИЛ) ===
Нєстероидни антиинфламаторни лїки як цо то ибупрофен и напроксен, углавним ше хасную вєдно зоз другима терапиями за ублажованє больох. НСАИЛ спричинюю продукованє простаґландину зоз зменьшованьом активносци ензиму циклооксиґенази. Указало ше же простаґландини першенствено одвичательни за дисменорею або боляци корчи у карлїци повязани зоз менструацию.

=== Гормони и гормонални модулатори ===
'''Интраутерини укладок або гормонална спирала''' хтора ошлєбодзує левонорґестрел, як цо то Мирена, ефикасни су третман за аденомиозу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[Bragheto, Aristides M.; Caserta, Nelson; Bahamondes, Luis; Petta, Carlos A. (2007). [https://archive.org/details/sim_contraception_2007-09_76_3/page/194/mode/2up „Effectiveness of the levonorgestrel-releasing intrauterine system in the treatment of adenomyosis diagnosed and monitored by magnetic resonance imaging”.] Contraception. 76 (3): 195—199. PMID 17707716. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.contraception.2007.05.091.]&lt;/ref&gt; Вони зменшую симптоми виволуюци децидуализацию ендометриюму, зменшуюци або елиминованьом менструалного циклусу.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Struble, Jennifer; Reid, Shannon; Bedaiwy, Mohamed A. (2016). [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26427702/ „Adenomyosis: A Clinical Review of a Challenging Gynecologic Condition”.] Journal of Minimally Invasive Gynecology. 23 (2): 164—185.PMID 26427702. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1016/j.jmig.2015.09.018.]&lt;/ref&gt;  Попри того, помагаю у реґулованю естроґених рецепторох, прето же гормонални спирали зменшую зазберованє тканї у миометриюму. То доводзи до меншого менструалного кревоцеку, помага плоднїци же би ше правилнєйше контраховала и помага у зменшованю менструалних больох. Доказане же хаснованє гормоналней спирали при пациєнтох зоз аденомиозу зменьшує менструалне кирвавенє, поспишує анемию и уровень желєза, зменьшує боль, и резултує поспишованьом аденомиози зоз зменьшованьом плоднїци на медицинским знїманю. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; У кратким периодзе, при пациєнтох хтори можу толеровац гормоналну спиралу за лїченє аденомиози, настава злєпшованє симптомох и лєпши квалитет животу и социялни благостан у
поровнаню зоз женами хтори подложни хистеректомиї. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

Гормонални спирали окреме вигодни за особи хторим потребни ефикасни третман за їх аденомиозу, а же би и далєй отримали будуци потенциял плодносци. Найчастейши неґативни ефект гормоналней спирали то нєпорядни менструални кирвавеня. &lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; 

'''Орални контрацептиви''' (контрацептийни средства) зменьшую менструални боль и кирвавеня повязани зоз аденомиозу. Тото може вимагац константну гормоналну терапию же би ше зменьшал або утаргнул менструални циклус. Орални контрацептик(в)и можу привесц и до краткотирвацей реґресиї аденомиози.

'''Проґестерон або проґестини''' ше спроцивюю естроґену и спричинюю рост тканї ендометриюму. Така терапия може зменьшац або елиминовац менструацию на контроловани и реверзибилни способ. Проґестини то хемийни вариянти природного проґестерону.

'''Аґонист гормонох хтори ошлєбодзує ґонадотропин (ҐнРХ)''' хасную ше за ублажованє симптомох повязаних зоз аденомиозу. Тоти лїки указали одредзени ефекти, медзитим по тераз вивершене релативно мале число виглєдованьох.&lt;ref&gt;Maheshwari, Abha; Gurunath, Sumana; Fatima, Farah; Bhattacharya, Siladitya (2012). . „Adenomyosis and subfertility: A systematic review of prevalence, diagnosis, treatment and fertility outcomes”. Human Reproduction Update. 18 (4): 374—392. PMID 22442261. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.1093/humupd/dms006..]&lt;/ref&gt; Длуготирваце хаснованє аналоґох ҐнРХ часто повязана зоз чежкима неґативнима ефектами, траценє гусцини косцох и повекшани ризик од кардиоваскуларних хоротох, тоти лїки нє прилапююци за млади жени.&lt;ref&gt;Niu, Zhihong; Chen, Qian; Sun, Yijuan; Feng, Yun (2013). . „Long-term pituitary downregulation before frozen embryo transfer could improve pregnancy outcomes in women with adenomyosis”. Gynecological Endocrinology. 29 (12): 1026—1030. PMID 24006906. [https://sr.wikipedia.org/wiki/Semantic_Scholar S2CID 39831081.] [https://sr.wikipedia.org/wiki/Digitalni_identifikator_objekta doi:10.3109/09513590.2013.824960.]&lt;/ref&gt;

== Хирурґия ==
'''Хирурґийне лїченє аденомиози подзелєне на два катеґориї''': поступки хтори чуваю плоднїцу и поступки хтори нє чуваю плоднїцу. 

♦ Поступки хтори чуваю плоднїцу то хирурґийни операциї хтори нє уключую подполне хирурґийне одстраньованє плоднїци. Гоч даєдни поступки хтори чуваю плоднїцу можу уплївовац на злєпшованє плодносци або затримованя схопносци ношеня ваготносци до конца, други погоршую плодносц або доводза до подполней стерилносци. 

♦ Поступки хтори нє чуваю плоднїцу, по дефинициї, уключую хирурґийне одстраньованє плоднїци, пошлїдок того то подполна
нєплодносц. [5]

== Проґноза ==
Аденомиоза ше нє трима як животно угрожуюца хорота, алє сиґурно може уплївовац на квалитет животу. Стан ше може на час одкриц на ґинеколоґийним препатрунку и успишно лїчиц.

'''Опатриц ище:'''

* [[Ендометриоза]]

== Литература ==
*  Greene R, Stratton P, Cleary SD, Ballweg ML, Sinaii N (2009). . „Diagnostic experience among 4,334 women reporting surgically diagnosed endometriosis”. Fertil Steril.. 91: 32—39. [PubMed]
* Moen MH, Muus KM (1991). [https://archive.org/details/sim_human-reproduction_human-reproduction_1991-05_6_5/page/698/mode/2up „Endometriosis in pregnant and non-pregnant women at tubal sterilisation”] Human Reproduction.. 6: 699—702. [PubMed]
* Leyendecker G, Kunz G, Kissler S, Wildt L (2006). . „Adenomyosis and reproduction”. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 20: 523—546. [PubMed]
* Leyendecker G, Kunz G, Noe M, Herbertz M, Mall G (1998). . „Endometriosis: a dysfunction and disease of the archimetra”. Human Reproduction Update.. 4: 752—762. [PubMed]
* Donnez O, Jadoul P, Squifflet J, Donnez J (2006). . „Iatrogenic peritoneal adenomyoma after laparoscopic subtotal hysterectomy and uterine morcellation”. Fertil Steril.. 86: 1511 1512. [PubMed]
* Koninckx PR, Braet P, Kennedy SH, Barlow DH (1994). „Dioxin pollution and endometriosis in Belgium”. [https://archive.org/details/sim_human-reproduction_human-reproduction_1994-06_9_6/page/1000/mode/2up Human Reproduction.] 9: 1001-1002. [PubMed]

== Вонкашнї вязи ==
{{Commons}}
* [https://www.krenizdravo.hr/zdravlje/bolesti-zdravlje/adenomioza-uzroci-simptomi-dijagnoza-i-prirodno-lijecenje Adenomioza – uzroci, simptomi, dijagnoza i prirodno liječenje] 

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Ґинеколоґия]]</text>
      <sha1>sxgowrgd8ljdsoeccjw4i2o1kf2ieny</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чик (рика)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3272</id>
    <revision>
      <id>20037</id>
      <parentid>20035</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T12:22:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>ушорйованє</comment>
      <origin>20037</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10125" sha1="3qkxig7gysgal4ha0411p220mtel3bd" xml:space="preserve">'''Чик''' (тиж мено Чикер), то ричка у [[Сербия|Сербиї,]] у сиверней часци [[Войводина|Войводини]], у [[Бачка|Бачким]] реґионє. Жридло ше находзи при валалє Чикерия у Мадярскей, коло самей гранїци зоз Сербию.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm„Воде Војводине”.] Архивирано из [https://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm оригинала] 1. 1. 2014. г. Приступљено 24. 3. 2014.&lt;/ref&gt;

Ричне корито длугоке коло 95 километри, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] як притока з правого боку, при Бачким Петровим Селу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html „Мол на Тиси”.] Архивирано из [http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.htmlоригинала] 4. 3. 2016. г. Приступљено 24. 3. 2014.&lt;/ref&gt;

== Цек рики ==
Жридло Чику на висини од коло 128 [[Метер|метери]], а ричка достава елементи потоку котри ше находзи блїзко при малих валалох Чикерия и Кобино Село. Чече на юговосток и преходзи коло местох Верушичи и Наумовичи.&lt;ref&gt;Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије&lt;/ref&gt;

Чик гранїчна ричка у хотарох, вибива у сиверовосточней часци Суботицкей писковини, заходно од [[Суботица|Суботици]]. Тота ровнїнска рика нє ма жридло у класичним смислу, алє ше полнї зоз под&amp;#39;жемних водох хтори помали або под [[Прицисок|прициском]] виходза зоз седиментних стинох, зоз лесових долїнох. Корито єй реґуловане лєм през населєня Чантавир, Торньош (при [[Нове Орахово|Новим Орахове]]) и Бачке Петрове Село. Векша часц Чику замочарована и оброснута зоз барску веґетацию.

Чик достава димензиї меншей рики блїзко при Чантавире и Бачким Душанове. При Чантавире, нєдалєко од улїву, направени гаци з обидвох бокох, же би ше реґуловало цек рики.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

У долнєй часци цеку, коло побрежя, рошнє густа трава глїбоко 2-4 метери. Чик далєй ище чече коло Торньошу, Нового Орахова, Светичева и Оборнячи, а при Бачким Петровим Селу ше улїва до Тиси на надморскей висини 74 метери.

У Чику жию даскельо файти риби як цо лєняк, чука и потька. [[Поверхносц]] злїву коло 480 km 2 .
== Походзенє мена ==
[[File:Misgurnus fossilis Hungary.jpg|right|thumb|300px|Риба Чиков]] 

Даєдни думаю же мено рики походзи од мадярского слова ''csikó'', цо у прекладзе значи „гаче.” 

Друга предпоставка же походзенє водзи од мена валалу Чикерия, дзе ше и находзи главне жридло.

Треца опция же мено приходзи од риби чиков (''Misgurnus fossilis''), хторей ту и типови бивальнїк.

Тота рика дакеди була екстремно богата зоз тоту рибу, алє нєшка у цалим цеку Чику риби, та анї чикови, єст вше менєй.

== Руснаци з Нового Орахова и Чик ==

Чик чече коло самого Нового Орахова, а коло Чику дакеди поєдини часци були полєшени. Красни лєшики були нагода, окреме младежи присц, зиходзиц ше коло Чику и свой шлєбодни час вєдно препровадзиц у розваги. Таки звикнуца ше поготов отримовали за першомайски швета.

Теди ше коло Чику сходзели и старши и дзеци, а окрем [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] приходзели ту и други жителє цо жили у Новим Орахове (Мадяре, Серби) и вєдно препровадзели час у правеню роштилю, вареню паприґашу, печеню сланїни на рожню итд. З дому ше приношело колача, лакотки, а з предавальнї напой.

При лєшикох и Чику ше младеж, дзеци, а и старши лабдали фодбаловали, бавели бадминтон, картали ше, доминали, а даєдни лапали риби у рики. Познєйших рокох 20-го вику з такей нагоди правело ше и шатор, та под нїм були и поєднани [[Гудак|гудаци]]: найчастейше то були [[Тамбураше, тамбурашска пракса|тамбураше]], помишани руски и мадярски. Вєдно ше шицки вешелєли до познєйших годзинох. О тих часох тим старшим остали уж лєм красни памятки.

Ґу рики Чик ше ходзело часто и през рок лапац риби, а хлапци ше часто ходзели влєце купац, там научели и плївац, алє ше нашла и даєдна пиялка хтора ше прицицала за ногу.

== Писня Кед зме були у Чику ==

На рижних розвагох [[народ]] часто зашпивал вєдно и так учели єдни од других и язик и шпиванки хтори шпивали и у валалє на свадзбох, лєбо других даяких друженьох и розвагох (розберанки, одход до войска, на швета). З єдних таких друженьох зоз [[Музика|музику]] и шпиваньом настала и шпиванка на текст Любомира Раца з Нового Орахова, а мелодию поступнє зложели даскельо талантовани музичаре. Шпиванка нєшка постала такповесц народна нє лєм за Орховчаньох, алє ю шпиваю и други Руснаци.

== Кед зме були у Чику ==
Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали,

а за Крачун по обисцох [[Коляда|коляди]] шпивали,

од Гопцупа до Чакана, од Чакана до Гопцупа,

од Гопцупа до Катрини, та зме спадли до долїни.

Кед зме були у Чику вше зме лєм єдну грали,

до рана його [[Кишень|кишенки]] цалком празни остали.

Цалу ноц ми Гопцупови єдну писню лєм шпивали.

А, рано зме заш там були, дзе зме вечар започали.

Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали.

Нашо стари перши роки по салашох бивали,

од Ґерґеля до Каштелю, од Каштелю до Рудича,

вец [[Салаш|салаши]] штреднї, треци, на нїх вельо руски дзеци.

Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали,

Орахово нашо людзе красне збудовали,

а вец пошли до [[Вербас|Вербасу]], Суботици, та до [[Кула|Кули]],

алє Нове Орахово вони нїґда нє забули.

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Čiker (Csík-ér) 1.jpg|Чик (Чикер)
Файл:Čiker (Csík-ér) 2.jpg|Стари гаци на Чику при Бачким Петровим Селу
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије;Свјетлост-Сарајево. 1990. ISBN 978-86-01-02651-3.
* Шехић, Денис и Шехић Демир (2007): ''Атлас Србије'', МондеНеуф, Београд
* Любо Рац и Олена Папуґа - ''Вично тирва 13. Май'', 2026. рок

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html   Мол на Тиси], ''molnatisi.awardspace.com''
* [https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm   Воде Војводине], ''www.vodevojvodine.com''
* 
== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рики]]
[[Катеґория:Рики у Сербиї]]
[[Катеґория:Рики у Войводини]]
[[Катеґория:Рики у Мадярскей]]</text>
      <sha1>3qkxig7gysgal4ha0411p220mtel3bd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20046</id>
      <parentid>20037</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T14:18:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Креированє табели, уношенє податкох</comment>
      <origin>20046</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12011" sha1="d2ud52l2zxep82l7s13yxxmhylxutoo" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Чик (Чикер)&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Čiker (Csík-ér) 1.jpg||thumb|300px|center|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чикер скорей улїваня до Тиси]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Длужина |  data4 =95 km
|  label5 = Базен |  data5 =480 km²
|  label6 = Злїв |  data6 = Чарноморски
| header7 = Водоцек
|  label8 = Жридло|   data8 = Чикерия у [[File:Flag of Hungary.svg|30px|]] Мадярскей
| label9 =Надморска висина жридла|  data9 = 128m
|  label10 = Улїв до рики |  data10 =Тиса
|  label11 = Надморска висина жридла |   data11 = 74 m
| header12 = Ґеоґрафски характеристики
|  label13 = Держави|   data13 = [[File:Flag of Hungary.svg|35px|]] Мадярска, 
[[File:Flag of Serbia.svg|35px|]] Сербия
|  label14 = Населя|   data14 = Чантавир, Бачко Петрово Село
}}
'''Чик''' (тиж мено Чикер), то ричка у [[Сербия|Сербиї,]] у сиверней часци [[Войводина|Войводини]], у Бачким реґионє. Жридло ше находзи при валалє Чикерия у Мадярскей, коло самей гранїци зоз Сербию.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm„Воде Војводине”.] Архивирано из [https://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm оригинала] 1. 1. 2014. г. Приступљено 24. 3. 2014.&lt;/ref&gt;

Ричне корито длугоке коло 95 километри, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] як притока з правого боку, при Бачким Петровим Селу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html „Мол на Тиси”.] Архивирано из [http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.htmlоригинала] 4. 3. 2016. г. Приступљено 24. 3. 2014.&lt;/ref&gt;

== Цек рики ==
Жридло Чику на висини од коло 128 [[Метер|метери]], а ричка достава елементи потоку котри ше находзи блїзко при малих валалох Чикерия и Кобино Село. Чече на юговосток и преходзи коло местох Верушичи и Наумовичи.&lt;ref&gt;Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије&lt;/ref&gt;

Чик гранїчна ричка у хотарох, вибива у сиверовосточней часци Суботицкей писковини, заходно од [[Суботица|Суботици]]. Тота ровнїнска рика нє ма жридло у класичним смислу, алє ше полнї зоз под&amp;#39;жемних водох хтори помали або под [[Прицисок|прициском]] виходза зоз седиментних стинох, зоз лесових долїнох. Корито єй реґуловане лєм през населєня Чантавир, Торньош (при [[Нове Орахово|Новим Орахове]]) и Бачке Петрове Село. Векша часц Чику замочарована и оброснута зоз барску веґетацию. Чик достава димензиї меншей рики блїзко при Чантавире и Бачким Душанове. При Чантавире, нєдалєко од улїву, направени гаци з обидвох бокох, же би ше реґуловало цек рики.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

У долнєй часци цеку, коло побрежя, рошнє густа трава глїбоко 2-4 метери. Чик далєй ище чече коло Торньошу, Нового Орахова, Светичева и Оборнячи, а при Бачким Петровим Селу ше улїва до Тиси на надморскей висини 74 метери. У Чику жию даскельо файти риби як цо лєняк, чука и потька. [[Поверхносц]] злїву коло 480 km&lt;small&gt;&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;&lt;/small&gt;.
== Походзенє мена ==
[[File:Misgurnus fossilis Hungary.jpg|right|thumb|300px|Риба Чиков]] 

Даєдни думаю же мено рики походзи од мадярского слова ''csikó'', цо у прекладзе значи „гаче.” 

Друга предпоставка же походзенє водзи од мена валалу Чикерия, дзе ше и находзи главне жридло.

Треца опция же мено приходзи од риби чиков (''Misgurnus fossilis''), хторей ту и типови бивальнїк.

Тота рика дакеди була екстремно богата зоз тоту рибу, алє нєшка у цалим цеку Чику риби, та анї чикови, єст вше менєй.

== Руснаци з Нового Орахова и Чик ==

Чик чече коло самого Нового Орахова, а коло Чику дакеди поєдини часци були полєшени. Красни лєшики були нагода, окреме младежи присц, зиходзиц ше коло Чику и свой шлєбодни час вєдно препровадзиц у розваги. Таки звикнуца ше поготов отримовали за першомайски швета.

Теди ше коло Чику сходзели и старши и дзеци, а окрем [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] приходзели ту и други жителє цо жили у Новим Орахове (Мадяре, Серби) и вєдно препровадзели час у правеню роштилю, вареню паприґашу, печеню сланїни на рожню итд. З дому ше приношело колача, лакотки, а з предавальнї напой.

При лєшикох и Чику ше младеж, дзеци, а и старши лабдали, фодбаловали, бавели бадминґтон, картали ше, доминали, а даєдни лапали риби у рики. Познєйших рокох 20-го вику з такей нагоди правело ше и шатор, та под нїм були и поєднани [[Гудак|гудаци]]: найчастейше то були [[Тамбураше, тамбурашска пракса|тамбураше]], помишани руски и мадярски. Вєдно ше шицки вешелєли до познєйших годзинох. О тих часох тим старшим остали уж лєм красни памятки.

По приселєню до Нового Орахова дзепоєдни Руснаци нєдалєко коло Чику бивали на [[Салаш|салашох]]. Даєдни блїжей Н. Орахова а на пар салашох людзе бивали дакус далєй на сиверу спрам Чантавиру. Ґу рики Чик ше ходзело часто и през рок лапац риби, а хлапци ше часто ходзели влєце купац, там научели и плївац, алє ше нашла и даєдна пиялка хтора ше прицицала за ногу.

== Писня ''Кед зме були у Чику'' ==

На рижних розвагох [[народ]] часто зашпивал вєдно и так учели єдни од других и язик и шпиванки хтори шпивали у валалє на свадзбох, лєбо других даяких друженьох и розвагох (розберанки, одход до войска, на швета). З єдних таких друженьох зоз [[Музика|музику]] и шпиваньом настала и шпиванка на остатнї додати текст Любу Раца з Нового Орахова, а мелодию поступнє зложели даскельо талантовани музичаре (браца Яким и Любо Папуґово, Михайло Еделински а спомина ше и Петро Саблїч хтори научел Михайла грац мелодию писнї). У писнї ше споминаю Руски [[Презвиско|презвиска]], тиж и салаши на хторих нашо людзе бивали. Шпиванка нєшка постала такповесц народна нє лєм за Орховчаньох, алє ю шпиваю и други Руснаци.

== ''Кед зме були у Чику'' ==
''Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали,''

''а за Крачун по обисцох [[Коляда|коляди]] шпивали,''

''од Гопцупа до Чакана, од Чакана до Гопцупа,''

''од Гопцупа до Катрини, та зме спадли до долїни.''

''Кед зме були у Чику вше зме лєм єдну грали,''

''до рана його [[Кишень|кишенки]] цалком празни остали.''

''Цалу ноц ми Гопцупови єдну писню лєм шпивали.''

''А, рано зме заш там були, дзе зме вечар започали.''

''Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали.''

''Нашо стари перши роки по салашох бивали,''

''од Ґерґеля до Каштелю, од Каштелю до Рудича,''

''вец салаши штреднї, треци, на нїх вельо руски дзеци.''

''Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали,''

''Орахово нашо людзе красне збудовали,''

''а вец пошли до [[Вербас|Вербасу]], Суботици, та до [[Кула|Кули]],''

''алє Нове Орахово вони нїґда нє забули.''

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Čiker (Csík-ér) 1.jpg|Чик (Чикер)
Файл:Čiker (Csík-ér) 2.jpg|Стари гаци на Чику при Бачким Петровим Селу
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије; Свјетлост-Сарајево. 1990. ISBN 978-86-01-02651-3.
* Шехић, Денис и Шехић Демир (2007): ''Атлас Србије'', МондеНеуф, Београд
* Любо Рац и Олена Папуґа, ''Вично тирва 13. май'', 2026. рок

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html   Мол на Тиси], ''molnatisi.awardspace.com''
* [https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm   Воде Војводине], ''www.vodevojvodine.com''
* 
== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рики]]
[[Катеґория:Рики у Сербиї]]
[[Катеґория:Рики у Войводини]]
[[Катеґория:Рики у Мадярскей]]</text>
      <sha1>d2ud52l2zxep82l7s13yxxmhylxutoo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20047</id>
      <parentid>20046</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T14:24:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20047</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12010" sha1="so1xe9g730do67onuqj2s7974c7355l" xml:space="preserve">{{Инфорамик
  | headerstyle = background: #CEF2EC
 | header1 =&lt;big&gt;Чик (Чикер)&lt;/big&gt;
|  label2 = |  data2 = [[File:Čiker (Csík-ér) 1.jpg||thumb|300px|center|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Чикер скорей улїваня до Тиси]]
| header3 = Общи информациї
 | label4 = Длужина |  data4 =95 km
|  label5 = Базен |  data5 =480 km²
|  label6 = Злїв |  data6 = Чарноморски
| header7 = Водоцек
|  label8 = Жридло|   data8 = Чикерия у [[File:Flag of Hungary.svg|30px|]] Мадярскей
| label9 =Надморска висина жридла|  data9 = 128m
|  label10 = Улїв до рики |  data10 =Тиса
|  label11 = Надморска висина жридла |   data11 = 74 m
| header12 = Ґеоґрафски характеристики
|  label13 = Держави|   data13 = [[File:Flag of Hungary.svg|35px|]] Мадярска, 
[[File:Flag of Serbia.svg|35px|]] Сербия
|  label14 = Населя|   data14 = Чантавир, Бачко Петрово Село
}}
'''Чик''' (тиж мено Чикер), то ричка у [[Сербия|Сербиї,]] у сиверней часци [[Войводина|Войводини]], у Бачким реґионє. Жридло ше находзи при валалє Чикерия у Мадярскей, коло самей гранїци зоз Сербию.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm„Воде Војводине”.] Архивирано из [https://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm оригинала] 1. 1. 2014. г. Приступљено 24. 3. 2014.&lt;/ref&gt;

Ричне корито длугоке коло 95 километри, а улїва ше до [[Тиса (рика)|Тиси]] як притока з правого боку, при Бачким Петровим Селу.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html „Мол на Тиси”.] Архивирано из [http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.htmlоригинала] 4. 3. 2016. г. Приступљено 24. 3. 2014.&lt;/ref&gt;

== Цек рики ==
Жридло Чику на висини од коло 128 [[Метер|метери]], а ричка достава елементи потоку котри ше находзи блїзко при малих валалох Чикерия и Кобино Село. Чече на юговосток и преходзи коло местох Верушичи и Наумовичи.&lt;ref&gt;Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије&lt;/ref&gt;

Чик гранїчна ричка у хотарох, вибива у сиверовосточней часци Суботицкей писковини, заходно од [[Суботица|Суботици]]. Тота ровнїнска рика нє ма жридло у класичним смислу, алє ше полнї зоз под&amp;#39;жемних водох хтори помали або под [[Прицисок|прициском]] виходза зоз седиментних стинох, зоз лесових долїнох. Корито єй реґуловане лєм през населєня Чантавир, Торньош (при [[Нове Орахово|Новим Орахове]]) и Бачке Петрове Село. Векша часц Чику замочарована и оброснута зоз барску веґетацию. Чик достава димензиї меншей рики блїзко при Чантавире и Бачким Душанове. При Чантавире, нєдалєко од улїву, направени гаци з обидвох бокох, же би ше реґуловало цек рики.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

У долнєй часци цеку, коло побрежя, рошнє густа трава глїбоко 2-4 метери. Чик далєй ище чече коло Торньошу, Нового Орахова, Светичева и Оборнячи, а при Бачким Петровим Селу ше улїва до Тиси на надморскей висини 74 метери. У Чику жию даскельо файти риби як цо лєняк, чука и потька. [[Поверхносц]] злїву коло 480 km&lt;small&gt;&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;&lt;/small&gt;.
== Походзенє мена ==
Даєдни думаю же мено рики походзи од мадярского слова ''csikó'', цо у прекладзе значи „гаче.” 

Друга предпоставка же походзенє водзи од мена валалу Чикерия, дзе ше и находзи главне жридло.[[File:Misgurnus fossilis Hungary.jpg|right|thumb|348x348px|Риба Чиков]]Треца опция же мено приходзи од риби чиков (''Misgurnus fossilis''), хторей ту и типови бивальнїк.

Тота рика дакеди була екстремно богата зоз тоту рибу, алє нєшка у цалим цеку Чику риби, та анї чикови, єст вше менєй.

== Руснаци з Нового Орахова и Чик ==

Чик чече коло самого Нового Орахова, а коло Чику дакеди поєдини часци були полєшени. Красни лєшики були нагода, окреме младежи присц, зиходзиц ше коло Чику и свой шлєбодни час вєдно препровадзиц у розваги. Таки звикнуца ше поготов отримовали за першомайски швета.

Теди ше коло Чику сходзели и старши и дзеци, а окрем [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] приходзели ту и други жителє цо жили у Новим Орахове (Мадяре, Серби) и вєдно препровадзели час у правеню роштилю, вареню паприґашу, печеню сланїни на рожню итд. З дому ше приношело колача, лакотки, а з предавальнї напой.

При лєшикох и Чику ше младеж, дзеци, а и старши лабдали, фодбаловали, бавели бадминґтон, картали ше, доминали, а даєдни лапали риби у рики. Познєйших рокох 20-го вику з такей нагоди правело ше и шатор, та под нїм були и поєднани [[Гудак|гудаци]]: найчастейше то були [[Тамбураше, тамбурашска пракса|тамбураше]], помишани руски и мадярски. Вєдно ше шицки вешелєли до познєйших годзинох. О тих часох тим старшим остали уж лєм красни памятки.

По приселєню до Нового Орахова дзепоєдни Руснаци нєдалєко коло Чику бивали на [[Салаш|салашох]]. Даєдни блїжей Н. Орахова а на пар салашох людзе бивали дакус далєй на сиверу спрам Чантавиру. Ґу рики Чик ше ходзело часто и през рок лапац риби, а хлапци ше часто ходзели влєце купац, там научели и плївац, алє ше нашла и даєдна пиялка хтора ше прицицала за ногу.

== Писня ''Кед зме були у Чику'' ==

На рижних розвагох [[народ]] часто зашпивал вєдно и так учели єдни од других и язик и шпиванки хтори шпивали у валалє на свадзбох, лєбо других даяких друженьох и розвагох (розберанки, одход до войска, на швета). З єдних таких друженьох зоз [[Музика|музику]] и шпиваньом настала и шпиванка на остатнї додати текст Любу Раца з Нового Орахова, а мелодию поступнє зложели даскельо талантовани музичаре (браца Яким и Любо Папуґово, Михайло Еделински а спомина ше и Петро Саблїч хтори научел Михайла грац мелодию писнї). У писнї ше споминаю Руски [[Презвиско|презвиска]], тиж и салаши на хторих нашо людзе бивали. Шпиванка нєшка постала такповесц народна нє лєм за Орховчаньох, алє ю шпиваю и други Руснаци.

== ''Кед зме були у Чику'' ==
''Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали,''

''а за Крачун по обисцох [[Коляда|коляди]] шпивали,''

''од Гопцупа до Чакана, од Чакана до Гопцупа,''

''од Гопцупа до Катрини, та зме спадли до долїни.''

''Кед зме були у Чику вше зме лєм єдну грали,''

''до рана його [[Кишень|кишенки]] цалком празни остали.''

''Цалу ноц ми Гопцупови єдну писню лєм шпивали.''

''А, рано зме заш там були, дзе зме вечар започали.''

''Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали.''

''Нашо стари перши роки по салашох бивали,''

''од Ґерґеля до Каштелю, од Каштелю до Рудича,''

''вец салаши штреднї, треци, на нїх вельо руски дзеци.''

''Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали,''

''Орахово нашо людзе красне збудовали,''

''а вец пошли до [[Вербас|Вербасу]], Суботици, та до [[Кула|Кули]],''

''алє Нове Орахово вони нїґда нє забули.''

== Ґалерия ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Čiker (Csík-ér) 1.jpg|Чик (Чикер)
Файл:Čiker (Csík-ér) 2.jpg|Стари гаци на Чику при Бачким Петровим Селу
&lt;/gallery&gt;

== Литература ==
* Јован Ђ. Марковић Енциклопедијски географски лексикон Југославије; Свјетлост-Сарајево. 1990. ISBN 978-86-01-02651-3.
* Шехић, Денис и Шехић Демир (2007): ''Атлас Србије'', МондеНеуф, Београд
* Любо Рац и Олена Папуґа, ''Вично тирва 13. май'', 2026. рок

== Вонкашнї вязи ==
* [https://web.archive.org/web/20160304132810/http://molnatisi.awardspace.com/Geografija.html   Мол на Тиси], ''molnatisi.awardspace.com''
* [https://web.archive.org/web/20140101034024/http://www.vodevojvodine.com/sr/16/VODNI%20RESURSI/89/VODOTOCI/196/-%20BA%C4%8CKI%20VODOTOCI.htm   Воде Војводине], ''www.vodevojvodine.com''
* 
== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Рики]]
[[Катеґория:Рики у Сербиї]]
[[Катеґория:Рики у Войводини]]
[[Катеґория:Рики у Мадярскей]]</text>
      <sha1>so1xe9g730do67onuqj2s7974c7355l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:3. юний</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3273</id>
    <revision>
      <id>20042</id>
      <timestamp>2026-07-20T12:31:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>20042</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="70" sha1="go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz" xml:space="preserve">[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:Юний]]</text>
      <sha1>go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ровни талпи</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3274</id>
    <revision>
      <id>20045</id>
      <timestamp>2026-07-20T14:15:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: [[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]  '''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.  == Причина наставаня ==  На зявенє тих деформитет…</comment>
      <origin>20045</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4619" sha1="sq3aqvknlsglc5i9fygyejhwq08im67" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна обуй.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;&gt;[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm Стетоскоп. инфо: „Равни табани“] {{Wayback|url=http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm |date=20100412104451 }}; 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.[1]

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.[1]

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).[1] Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.[2] Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.[1]
Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.[2]

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.[2]

== Референци ==</text>
      <sha1>sq3aqvknlsglc5i9fygyejhwq08im67</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20048</id>
      <parentid>20045</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T14:30:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>Референци</comment>
      <origin>20048</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4760" sha1="p9d5rtdu4em78r13on4yjjbruwzuzlf" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна обуй.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;&gt;[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm Стетоскоп. инфо: „Равни табани“] {{Wayback|url=http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm |date=20100412104451 }}; 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.[1]

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.[1]

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm[1] Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.[2] Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.[1]

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.[2]

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm[2]

== Референци ==</text>
      <sha1>p9d5rtdu4em78r13on4yjjbruwzuzlf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20049</id>
      <parentid>20048</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T14:39:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <origin>20049</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5486" sha1="18j2bfcbfhuix6n5i5p0i867gud4dpx" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна обуй.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;&gt;[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm Стетоскоп. инфо: „Равни табани“] {{Wayback|url=http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm |date=20100412104451 }}; 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm][1]

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt;

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm[1] Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новије оперативне технике, тзв. -{[[arthroereisis]]}-, имају за циљ темпорерно биомеханички проприоцептивно кориговање [[пронација|пронације]] стопала у подручју субталарно екстраартикуларно. То се постиже разним [[имплант]]антима.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt;  Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.[1]

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;/&gt;

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm[2]

== Референци ==</text>
      <sha1>18j2bfcbfhuix6n5i5p0i867gud4dpx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20051</id>
      <parentid>20049</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T16:04:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <origin>20051</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5442" sha1="eaelhbppx20uy2zmm38huuo93gz4bma" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна обуй.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;&gt;[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm Стетоскоп. инфо: „Равни табани“] {{Wayback|url=http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm |date=20100412104451 }}; 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm]

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt;

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt; Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новије оперативне технике, тзв. -{[[arthroereisis]]}-, имају за циљ темпорерно биомеханички проприоцептивно кориговање [[пронација|пронације]] стопала у подручју субталарно екстраартикуларно. То се постиже разним [[имплант]]антима.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt;  Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.[1]

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;/&gt;

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm[2]

== Референци ==</text>
      <sha1>eaelhbppx20uy2zmm38huuo93gz4bma</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20052</id>
      <parentid>20051</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T16:28:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20052</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5627" sha1="bl7a0ocmezwcfiiuckvfda3tmv1gnts" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна обуй.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot;&gt;[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm Стетоскоп. инфо: „Равни табани“] {{Wayback|url=http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm|date=20100412104451}}; 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;&gt;[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm Стетоскоп. инфо: „Равни табани“] {{Wayback|url=http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm |date=20100412104451 }}; 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt; Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новије оперативне технике, тзв. -{[[arthroereisis]]}-, имају за циљ темпорерно биомеханички проприоцептивно кориговање [[пронација|пронације]] стопала у подручју субталарно екстраартикуларно. То се постиже разним [[имплант]]антима.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt;  Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.[1]

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;/&gt;

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm[2]

== Референци ==</text>
      <sha1>bl7a0ocmezwcfiiuckvfda3tmv1gnts</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20054</id>
      <parentid>20052</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T18:54:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Означена викивяза</comment>
      <origin>20054</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5604" sha1="c3p807n8ey1akd7i1q517jjqk5lj89u" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна [[обуй]].&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot;&gt;[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm Стетоскоп. инфо: „Равни табани“] {{Wayback|url=http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm|date=20100412104451}}; 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;&gt;[http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm Стетоскоп. инфо: „Равни табани“] на сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine Wayback Machine] 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt; Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней фляши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новије оперативне технике, такв. -{[[arthroereisis]]}-, имају за циљ темпорерно биомеханички проприоцептивно кориговање [[пронација|пронације]] стопала у подручју субталарно екстраартикуларно. То се постиже разним [[имплант]]антима.&lt;ref name=&quot;стетоскоп&quot;/&gt;  Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.[1]

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;/&gt;

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.http://www.stetoskop.info/Ravni-tabani-Pes-planus-1655-s2-sickness.htm [2]

== Референци ==</text>
      <sha1>c3p807n8ey1akd7i1q517jjqk5lj89u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20055</id>
      <parentid>20054</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T00:03:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20055</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4657" sha1="38uemq4tbi14f2e3cf35wq9unr4kf15" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна [[обуй]].&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot;&gt;Стетоскоп. инфо: „Равни табани“ Архивирано на веб-сајту  (12. април 2010); 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох). Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.

== Референци ==</text>
      <sha1>38uemq4tbi14f2e3cf35wq9unr4kf15</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20056</id>
      <parentid>20055</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T00:14:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <comment>Референци.</comment>
      <origin>20056</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4968" sha1="7m9hp6889k9lafoe1kuftqama1lxdrz" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна [[обуй]].&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot;&gt;Стетоскоп. инфо: „Равни табани“ Архивирано на веб-сајту  (12. април 2010); 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt;

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt; Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt;

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.&lt;ref name=&quot;бебац&quot; /&gt;

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.&lt;ref name=&quot;бебац&quot; /&gt;

== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
&lt;nowiki&gt;https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8&lt;/nowiki&gt;</text>
      <sha1>7m9hp6889k9lafoe1kuftqama1lxdrz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20057</id>
      <parentid>20056</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T00:34:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Saslavik</username>
        <id>1716</id>
      </contributor>
      <origin>20057</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4992" sha1="n0ybo7bw9b5qf3d8uqag1xe9nbt7lm1" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна [[обуй]].&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot;&gt;Стетоскоп. инфо: „Равни табани“ Архивирано на веб-сајту  (12. април 2010); 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt;

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt; Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt;

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.&lt;ref name=&quot;бебац&quot; /&gt;

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.&lt;ref name=&quot;бебац&quot; /&gt;

== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
&lt;nowiki&gt;https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8&lt;/nowiki&gt; Равни табани</text>
      <sha1>n0ybo7bw9b5qf3d8uqag1xe9nbt7lm1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20068</id>
      <parentid>20057</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T12:57:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20068</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4980" sha1="8c38w4u6ki8im8cjg3m2z5f0b0tmk26" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна [[обуй]].&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot;&gt;Стетоскоп. инфо: „Равни табани“ Архивирано на веб-сајту  (12. април 2010); 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt;

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt; Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt;

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.&lt;ref name=&quot;бебац&quot; /&gt;

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.&lt;ref name=&quot;бебац&quot; /&gt;

== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8 Равни табани.]</text>
      <sha1>8c38w4u6ki8im8cjg3m2z5f0b0tmk26</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20075</id>
      <parentid>20068</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T01:44:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Унєшени катеґориї</comment>
      <origin>20075</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5119" sha1="31cynodu7ntaoe21zot3duhj20xrq1t" xml:space="preserve">[[Файл:Adult Flatfoot.JPG|мини|десно|Ровна талпа одроснутого хлопа.]]

'''Ровни талпи''' (лат. Pes planus, серб. ''равна стопала'') то деформитет хтори характеристични по спущеним зводзе и завжатим валґусним положеню док ше стої.

== Причина наставаня ==

На зявенє тих деформитетох уплївує насампредз нашлїдни фактор, алє и физична нєактивносц, затитосц и нєадекватна [[обуй]].&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot;&gt;Стетоскоп. инфо: „Равни табани“ Архивирано на веб-сајту  (12. април 2010); 25.3.2008.&lt;/ref&gt;

== Клинїчна слика ==

У основи охореня бивносц лиґаментарного апарата, хтора може залапиц и други ставци. Кед су нє обтерховани, таки талпи маю нормални луки. Проблеми спричинює поремеценє статики. Понеже центер талпи у ровнї другей метатарзалней косци, дзецко ходзи так же уруцує предню часц талпи нука. Нєлагодносц у талпи ше ридко кеди зявює у дзецинстве.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt;

== Дияґноза ==

Ровни талпи ше препознава з клинїчним препатрунком и преверйованьом з плантоґрамом (оциском на паперу), або з тродимензионалним преверйованьом у специялней „шпонджиястей пени“, односно з рахункарску анализу ходзеня.

== Лїченє ==

Ровни талпи ше лїчи з ортопедскима ципелами у хторих єст уложки и з физикалну терапию. Лїченє почина уж у найвчаснєйшим возросту формованя зводох талпох (по треци або штварти рок), з вежбами моцнєня шицких структурох талпох хтори подрозумюю ходзенє на пальцох и на петох и окреме боси по нєровних подлогох (ровни тварди подлоги дзепоєдни з правом тримаю як основну причину вше частейшого зявеня ровних талпох).&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt; Вежби за виправянє ровних талпох барз єдноставни и можу буц аж и интересантни дзецом. Єдна з вежбох то и лапанє пилькох або хусточки з пальцами на ногох зоз жеми або валянє празней флаши з талпу.&lt;ref name=&quot;бебац&quot;&gt;[http://www.bebac.com/index.php?show=category&amp;int_catID=556 Бебац: „Равни табани“], Приступљено 24. 4. 2013.&lt;/ref&gt; Новши оперативни технїки, ткв. arthroereisis, маю за циль темпорерно биомеханїчне проприоцептивне кориґованє пронациї талпох у подручу субталарно екстраартикуларно. Тото ше посцигує з рижнима имплантантами.&lt;ref name=&quot;стетоскоп2&quot; /&gt;

Час яки потребни же би ше талпи виправело завиши од возросту и файти деформитету, алє важна витирвалосц у вежбаню и ношеню ортопедских ципелох.&lt;ref name=&quot;бебац&quot; /&gt;

== Превенция ==

Же би ше талпа правилно розвила и замоцнєла, найважнєйше же би дзецко ходзело босе у природи, насампредз по шлюнку або лупи з древа. Обуй треба же би була лагодна и лєгка, зоз широку предню часцу, пре правилне розвиванє пальцох и без високих запеткох (од 2 до 3 центи) же би операче целу було ровномирно розпоредзене по цалей талпи. Додатни уложки ше нє препоручує, бо вони штучно отримую звод талпи и ище баржей ослабюю мускули.&lt;ref name=&quot;бебац&quot; /&gt;

== Референци ==
&lt;references /&gt;

== Литература ==
* [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A0%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8 Равни табани.]
[[Катеґория:Ортопедия]]
[[Катеґория:Талпа]]
[[Катеґория:Нашлїдни деформитети]]</text>
      <sha1>31cynodu7ntaoe21zot3duhj20xrq1t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дисменорея</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3275</id>
    <revision>
      <id>20050</id>
      <timestamp>2026-07-20T15:17:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Дисменорея то ґинеколоґийни медицински стан болю под час менструациї хтори ремеци каждодньово активносци. [1] [2]   Дисменорея ше часто дефинує єдноставно як менструални боль, [3][4]   або ексесивни менструални боль. [5] Менструални боль ше часто хаснує як сино…</comment>
      <origin>20050</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1028" sha1="8hnqbdc5ux97isbxf6lcq74megg26xh" xml:space="preserve">Дисменорея то ґинеколоґийни медицински стан болю под час менструациї
хтори ремеци каждодньово активносци. [1] [2]   Дисменорея ше часто
дефинує єдноставно як менструални боль, [3][4]   або ексесивни менструални
боль. [5] Менструални боль ше часто хаснує як синоним за менструални
корчи, медзитим тот други термин ше може одношиц и на менструални
контракциї плоднїци, хтори ґенерално моцнєйши, длугши и частейши при
концу менструалного циклусу. [6]

Референци

1.  Patient Education Pamphlet: „Dysmenorrhea”. Архивирано из оригинала 30.
12. 2011. г.. By American Congress of Obstetricians and Gynecologists,
retrieved January 2011</text>
      <sha1>8hnqbdc5ux97isbxf6lcq74megg26xh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20053</id>
      <parentid>20050</parentid>
      <timestamp>2026-07-20T18:07:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20053</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6595" sha1="jzi1qo0l5qi03spus9xoxzgipkcpnvz" xml:space="preserve">[[File:MenstrualCycle gen.svg|right|thumb|280px|]]'''Дисменорея''' то ґинеколоґийни медицински стан болю под час менструациї хтори ремеци каждодньово активносци.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Osayande AS, Mehulic S (March 2014). &quot;Diagnosis and initial management of dysmenorrhea&quot;. ''American Family Physician''. '''89''' (5): 341–346. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID&amp;#x20;24695505.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary &gt; dysmenorrhea] Citing:
:* Jonas: Mosby's Dictionary of Complementary and Alternative Medicine. Copyright 2005&lt;/ref&gt; Дисменорея ше часто дефинує єдноставно як менструални боль,&lt;ref&gt;[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary &gt; dysmenorrhea] Citing:
:* Gale Encyclopedia of Medicine. Copyright 2008
:* Dorland's Medical Dictionary for Health Consumers. Copyright 2007
:* The American Heritage Medical Dictionary Copyright 2007
:* Mosby's Medical Dictionary, 8th edition.
:* McGraw-Hill Concise Dictionary of Modern Medicine. Copyright 2002]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://emedicine.medscape.com/article/253812-overview?form=fpf eMedicine Specialties &gt; Dysmenorrhea] Authors: Andre Holder, Laurel D Edmundson, Mert Erogul. Updated: Dec 31, 2009&lt;/ref&gt; або ексесивни менструални боль.&lt;ref&gt;[https://medlineplus.gov/ency/article/003150.htm MedlinePlus &gt; Painful menstrual periods] Update Date: 9/2/2009 by: Susan Storck. Also reviewed by David Zieve&lt;/ref&gt; Менструални боль ше часто хаснує як синоним за менструални корчи, медзитим тот други термин ше може одношиц и на менструални контракциї плоднїци, хтори ґенерално моцнєйши, длугши и частейши при концу менструалного циклусу.&lt;ref&gt;[https://www.medicinenet.com/menstrual_cramps/article.htm medicinenet.com &gt; Menstrual Cramps] Приступљено January 2011&lt;/ref&gt;

== Знаки и симптоми ==
Главни симптом дисменореї то боль сконцентровани у долнєй часци бруха або карлїци.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20250710205400/https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea &quot;Dysmenorrhea: Painful Periods, Causes &amp; Treatments&quot;.] ''Cleveland Clinic''. Archived from [https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea the original] on 2025-07-10. Retrieved 2025-08-23.&lt;/ref&gt; Тиж ше часто чувствує на правим або лївим боку бруха а може ше шириц аж и на долню часц похребцини.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Симптоми хтори ше часто явяю вєдно зоз менструалним больом уключую млосц, поврацањенє и вистатосц.&lt;ref&gt;[https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/dysmenorrhea &quot;Dysmenorrhea&quot;.] www.hopkinsmedicine.org. 13 May 2019. Retrieved 2019-10-04.&lt;/ref&gt; Симптоми дисменореї часто починаю такой после овулациї и можу тирвац до конца менструациї. То прето же дисменорея часто повязана зоз пременками гормонского уровня у целу хтори ше зявює док тирва  овулация. Конкретно, простаґландини виволую абдоминални контракциї хтори можу виволовац боль и ґастроинтестийни симптоми.&lt;ref&gt;[https://www.nhs.uk/symptoms/period-pain/ &quot;Period pain&quot;.] nhs.uk. 2017-10-19. Retrieved 2019-10-04]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.pcrm.org/good-nutrition/nutrition-information/using-foods-against-menstrual-pain &quot;Using Foods Against Menstrual Pain&quot;.] Physicians Committee for Responsible Medicine. Retrieved 2019-10-04]&lt;/ref&gt; Хаснованє одредзених файтох контрацептивних пилулох можу зопрец симптоми дисменореї прето же онєможлївюю овулацию.

Дисменорея повязана зоз звекшану чувствительносцу на боль и векшим менструалним кирвавеньом.&lt;ref&gt;[Payne LA, Rapkin AJ, Seidman LC, Zeltzer LK, Tsao JC (2017). https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5604431/ &quot;Experimental and procedural pain responses in primary dysmenorrhea: a systematic review&quot;.] Journal of Pain Research. 10: 2233–2246. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.2147/JPR.S143512.][https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central#PMCID PMC 5604431.] [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID 29066929.]&lt;/ref&gt;

При велїх, симптоми примарней дисменореї поступно нєставю после їх двацетих рокох. Тиж ше указало же ваготносц зменшує ,,боляцу чежкосц” дисменореї, теди кед ше менструални циклус настави после породу. Медзитим, дисменорея може тирвац по менопаузу. Жени 5–15% зоз дисменорею маю достаточно и далєй моцни симптоми хтори им завадзаю у роботи и каждодньових активносцох.&lt;ref&gt;[https://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/abnormal-uterine-bleeding/dysmenorrhea?autoredirectid=36098&amp;qt=dysmenorrhea%20&amp;alt=sh &quot;Dysmenorrhea - Gynecology and Obstetrics&quot;.] Merck Manuals Professional Edition. [https://web.archive.org/web/20170910233709/http://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/menstrual-abnormalities/dysmenorrhea?qt=dysmenorrhea+&amp;alt=sh Archived] from the original on 10 September 2017.]&lt;/ref&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Menstruation/ Dysmenorrhea] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски)

* [https://www.radohealth.com/menstrualni-bol-sta-je-normalno-a-sta-je-znak-problema/ Menstrualni bol – funkcionalan, intenzivan, ili alarmantan?] September 29, 2025  19 min read

== Референци ==</text>
      <sha1>jzi1qo0l5qi03spus9xoxzgipkcpnvz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20065</id>
      <parentid>20053</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T08:34:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Уложена табела з податками</comment>
      <origin>20065</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7702" sha1="agr5l21k2a8s6pk35e69hoimfwlg2cf" xml:space="preserve">{{Инфорамик
| headerstyle = background:  #ccf;
| header1 = Дисменорея
|  label2 = |  data2 = [[File:MenstrualCycle gen.svg|center|
|300px|thumb|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Дияґрам часу менструалного циклусу]]
| label3 =|  data3 =
| header4 = Класификация и вонкашнї ресурси |'''Наукова класификация и вонкашнї ресурси'''
| label5 = Специялносц|  data5 = Ґинеколоґия
|  label6 = MKB-10 |  data6 = N94.4-N94.6
	
|  label7 = MKB-9-CM |  data7 = 625.3
|  label8 = MeSH |  data8 = D004412
|  label9 = DiseasesDB |  data9= 10634
|  label10 = MedlinePlus |  data10= 003150
|  label11= eMedicine |  data11= 
|  label12 = Patient UK  |  data12 = [https://patient.info/doctor/dysmenorrhoea dysmenorrhoea Дисменорея]
|  label13 =  MeSH |  data13 = D004715
| header14 = 
| label15 = | data15= 
|  label16 =  Род |  data16 =
 
}}
'''Дисменорея''' то ґинеколоґийни медицински стан болю под час менструациї хтори ремеци каждодньово активносци.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Osayande AS, Mehulic S (March 2014). &quot;Diagnosis and initial management of dysmenorrhea&quot;. ''American Family Physician''. '''89''' (5): 341–346. [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID&amp;#x20;24695505.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary &gt; dysmenorrhea] Citing:
:* Jonas: Mosby's Dictionary of Complementary and Alternative Medicine. Copyright 2005&lt;/ref&gt; Дисменорея ше часто дефинує єдноставно як менструални боль,&lt;ref&gt;[https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/dysmenorrhea TheFreeDictionary &gt; dysmenorrhea] Citing:
:* Gale Encyclopedia of Medicine. Copyright 2008
:* Dorland's Medical Dictionary for Health Consumers. Copyright 2007
:* The American Heritage Medical Dictionary Copyright 2007
:* Mosby's Medical Dictionary, 8th edition.
:* McGraw-Hill Concise Dictionary of Modern Medicine. Copyright 2002]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://emedicine.medscape.com/article/253812-overview?form=fpf eMedicine Specialties &gt; Dysmenorrhea] Authors: Andre Holder, Laurel D Edmundson, Mert Erogul. Updated: Dec 31, 2009&lt;/ref&gt; або ексесивни менструални боль.&lt;ref&gt;[https://medlineplus.gov/ency/article/003150.htm MedlinePlus &gt; Painful menstrual periods] Update Date: 9/2/2009 by: Susan Storck. Also reviewed by David Zieve&lt;/ref&gt; Менструални боль ше часто хаснує як синоним за менструални корчи, медзитим тот други термин ше може одношиц и на менструални контракциї плоднїци, хтори ґенерално моцнєйши, длугши и частейши при концу менструалного циклусу.&lt;ref&gt;[https://www.medicinenet.com/menstrual_cramps/article.htm medicinenet.com &gt; Menstrual Cramps] Приступљено January 2011&lt;/ref&gt;

== Знаки и симптоми ==
Главни симптом дисменореї то боль сконцентровани у долнєй часци бруха або карлїци.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20250710205400/https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea &quot;Dysmenorrhea: Painful Periods, Causes &amp; Treatments&quot;.] ''Cleveland Clinic''. Archived from [https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4148-dysmenorrhea the original] on 2025-07-10. Retrieved 2025-08-23.&lt;/ref&gt; Тиж ше часто чувствує на правим або лївим боку бруха а може ше шириц аж и на долню часц похребцини.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Симптоми хтори ше часто явяю вєдно зоз менструалним больом уключую млосц, поврацањенє и вистатосц.&lt;ref&gt;[https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/dysmenorrhea &quot;Dysmenorrhea&quot;.] www.hopkinsmedicine.org. 13 May 2019. Retrieved 2019-10-04.&lt;/ref&gt; Симптоми дисменореї часто починаю такой после овулациї и можу тирвац до конца менструациї. То прето же дисменорея часто повязана зоз пременками гормонского уровня у целу хтори ше зявює док тирва  овулация. Конкретно, простаґландини виволую абдоминални контракциї хтори можу виволовац боль и ґастроинтестийни симптоми.&lt;ref&gt;[https://www.nhs.uk/symptoms/period-pain/ &quot;Period pain&quot;.] nhs.uk. 2017-10-19. Retrieved 2019-10-04]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.pcrm.org/good-nutrition/nutrition-information/using-foods-against-menstrual-pain &quot;Using Foods Against Menstrual Pain&quot;.] Physicians Committee for Responsible Medicine. Retrieved 2019-10-04]&lt;/ref&gt; Хаснованє одредзених файтох контрацептивних пилулох можу зопрец симптоми дисменореї прето же онєможлївюю овулацию. Дисменорея повязана зоз звекшану чувствительносцу на боль и векшим менструалним кирвавеньом.&lt;ref&gt;Payne LA, Rapkin AJ, Seidman LC, Zeltzer LK, Tsao JC (2017). [https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5604431/ &quot;Experimental and procedural pain responses in primary dysmenorrhea: a systematic review&quot;.] Journal of Pain Research. 10: 2233–2246. [https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_object_identifier doi:10.2147/JPR.S143512.][https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed_Central#PMCID PMC 5604431.] [https://en.wikipedia.org/wiki/PubMed#PubMed_identifier PMID 29066929.]&lt;/ref&gt;

При велїх женских особох, симптоми примарней дисменореї поступно нєставаю после їх двацетих рокох. Тиж ше указало же ваготносц зменшує ,,боляцу чежкосц” дисменореї, теди кед ше менструални циклус нормализує после породу. Медзитим, дисменорея може тирвац по менопаузу. Жени 5–15% зоз дисменорею маю достаточно и далєй „моцни” симптоми хтори им завадзаю у роботи и каждодньових активносцох.&lt;ref&gt;[https://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/abnormal-uterine-bleeding/dysmenorrhea?autoredirectid=36098&amp;qt=dysmenorrhea%20&amp;alt=sh &quot;Dysmenorrhea - Gynecology and Obstetrics&quot;.] Merck Manuals Professional Edition. [https://web.archive.org/web/20170910233709/http://www.merckmanuals.com/professional/gynecology-and-obstetrics/menstrual-abnormalities/dysmenorrhea?qt=dysmenorrhea+&amp;alt=sh Archived] from the original on 10 September 2017.]&lt;/ref&gt;

== Вонкашнї вязи ==
* [https://curlie.org/Health/Women's_Health/Menstruation/ Dysmenorrhea] на веб-сајту [https://sr.wikipedia.org/wiki/DMOZ Curlie] (язик: анґлийски)

* [https://www.radohealth.com/menstrualni-bol-sta-je-normalno-a-sta-je-znak-problema/ Menstrualni bol – funkcionalan, intenzivan, ili alarmantan?] September 29, 2025  19 min read

== Референци ==

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Медицина]]
[[Катеґория:Ґинеколоґия]]
[[Катеґория:Дисменорея]]</text>
      <sha1>agr5l21k2a8s6pk35e69hoimfwlg2cf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Владимир Тимко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3276</id>
    <revision>
      <id>20058</id>
      <timestamp>2026-07-21T01:15:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: {{Инфорамик  | headerstyle = background: #ccf; | header1 =&lt;big&gt; Владимир Тимко &lt;/big&gt; | label2 = |  data2 = Место за фотку.jpg | label3 = Назвиско | data3 =  | label4 = Датум народзеня |  data4 =1. новембер 1928 | label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. новембер 2008 (80) | label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске | label7 = Язик тв…</comment>
      <origin>20058</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6515" sha1="bripuq606he73wzkc4h1r061bubkklp" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Владимир Тимко &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = Место за фотку.jpg
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =1. новембер 1928
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. новембер 2008 (80)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = 
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Заґреб, Ужгород,  Нови Сад и Вербас
| label9 = Универзитет |  data9 = Богословски факултет, Заґреб
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1959—2008.
| label12 = Жанри |  data12 = душпастирство, хорске шпиванє, компонованє
| label13 = Поховани |  data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Владимир Тимко''' (*1. новембер 1928— †30. новембер 2008), парох старовербаски, дириґент и композитор. 

Биоґрафия

Владимир Тимко народзени 1. новембра 1928. року у Коцуре. Оцец Янко и мац Мария родз.  Шандор.  Владимир бул наймладши, мал ище трох братох Ивана Инокентия, Онуфрия  и Иринея, як и шестру Фебронию. Шицки штирме були музично образовани и у тей обласци  охабели глїбоки шлїд и тирваци вредносци.
У Коцуре Владимир закончел основну школу. Першу класу ґимназиї закончел у Заґребе, дзе бул у Салезиянским интернату, а другу, трецу и штварту у Ужгородзе. Пияту и шесту класу ґимназиї закончел у Новим Садзе, а седму и осму у Вербаше.

Оженєл ше зоз професорку Марию Сакач з котру мал три дзивчата – Ирину, Любку и Виру.

Богословски факултет Владимир Тимко закончел у Заґребе, а за священїка  го пошвецел владика Гавриїл Букатко 29. новембра 1959. року у Вербаше.  Перше место  службованя було му у Сошицох (Жумберак), алє там анї нє пошол, бо такой того истого року бул меновани за  управителя парохиї у Новим Орахове. Року 1969. превжал  управу парохиї  Покрова Святей Богородици у Старим Вербаше дзе пошол до старосней пензиї алє и попри того вон  бул парох и служел вирним аж по 2008. рок . А ище 12. октобра 1993. року постал член Священїческей ради.

Священїцкому поволаню о. Владимир Тимко бул барз пошвецени алє ше му, коло нього, удавало  велї роки занїмац и зоз музику.  Так у Новим Орахове водзел  женски хор а у Вербаше основал  менши хор на инициятиву вирних. Єден час водзел хор у Новим Садзе, як и керестурски хор. Та вец, после тих хорох, вон  уложел моци же би 1997. року бул основани и Хор церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре. З тим вон дал значне доприношенє хорскому шпиваню при Руснацох.

Попри спомнутого треба повесц же ше о. Владимир Тимко успишно опробовал и у компонованю и то як за дзеци так и за старших. 1

Як парох о. Владимир Тимко уложел вельо труду и  усиловносци коло будованя нового парохиялного дому у Старим Вербаше, а за  вельорочну священїцку службу  апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар о. Владимира Тимка 1. октобра 2004. року меновал за  хрестоносного протопрезвитера. 

О. Владимир Тимко, вєдно зоз братами, припадал ґрупи Руснацох хтори були проукраїнски ориєнтовани.

О. Владимир Тимко умар 30. новембра 2008. року у Вербаше. Поховани є на городским теметове у Вербаше.


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;5&quot; |Композициї Владимира Тимка  
|-
|'''Число'''
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Дзе є виведзена'''
|'''Автор тексту'''
|-
|1.
|1969.
|Винчованка мацери
|Червене пупче
|Михайло Ковач
|-
|2.
|1970.
|До кола
|
|Микола М. Кочиш
|-
|3.
|1970.
|Май у лєше
|
|Михайло Ковач
|}


Литература

* Микола М. Цап, о. Владимир Тимко (1928-2008), новини Руске слово, Рок LXIV , чис. 49 (3294), Нови Сад, 5. децембер 2008. року, б. 7.

Вонкашнї вязи

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.

Референци

1  [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.</text>
      <sha1>bripuq606he73wzkc4h1r061bubkklp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20059</id>
      <parentid>20058</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T01:28:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Менше ушорйованє, таблїчка</comment>
      <origin>20059</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6981" sha1="sm7dwn683kvqakkh82t4xz3ziw3dv2d" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Владимир Тимко &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = Место за фотку.jpg
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =1. новембер 1928
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. новембер 2008 (80)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = 
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Заґреб, Ужгород,  Нови Сад и Вербас
| label9 = Универзитет |  data9 = Богословски факултет, Заґреб
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1959—2008.
| label12 = Жанри |  data12 = душпастирство, хорске шпиванє, компонованє
| label13 = Поховани |  data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Владимир Тимко''' (*1. новембер 1928— †30. новембер 2008), парох старовербаски, дириґент и композитор. 

Биоґрафия

Владимир Тимко народзени 1. новембра 1928. року у Коцуре. Оцец Янко и мац Мария родз.  Шандор.  Владимир бул наймладши, мал ище трох братох Ивана Инокентия, Онуфрия  и Иринея, як и шестру Фебронию. Шицки штирме були музично образовани и у тей обласци  охабели глїбоки шлїд и тирваци вредносци.

У Коцуре Владимир закончел основну школу. Першу класу ґимназиї закончел у Заґребе, дзе бул у Салезиянским интернату, а другу, трецу и штварту у Ужгородзе. Пияту и шесту класу ґимназиї закончел у Новим Садзе, а седму и осму у Вербаше.

Оженєл ше зоз професорку Марию Сакач зоз котру мал три дзивчата – Ирину, Любку и Виру.

Богословски факултет Владимир Тимко закончел у Заґребе, а за священїка  го пошвецел владика Гавриїл Букатко 29. новембра 1959. року у Вербаше.  Перше место  службованя було му у Сошицох (Жумберак), алє там анї нє пошол, бо такой того истого року бул меновани за  управителя парохиї у Новим Орахове. Року 1969. превжал  управу парохиї  Покрова Святей Богородици у Старим Вербаше дзе пошол до старосней пензиї алє и попри того вон  бул парох и служел вирним аж по 2008. рок . А ище 12. октобра 1993. року постал член Священїческей ради.

Священїцкому поволаню о. Владимир Тимко бул барз пошвецени алє ше му, коло нього, удавало  велї роки занїмац и зоз музику.  Так у Новим Орахове водзел  женски хор а у Вербаше основал  менши хор на инициятиву вирних. Єден час водзел хор у Новим Садзе, як и керестурски хор. Та вец, после тих хорох, вон  уложел моци же би 1997. року бул основани и Хор церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре. З тим вон дал значне доприношенє хорскому шпиваню при Руснацох.

Попри спомнутого треба повесц же ше о. Владимир Тимко успишно опробовал и у компонованю и то як за дзеци так и за старших.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Як парох о. Владимир Тимко уложел вельо труду и  усиловносци коло будованя нового парохиялного дому у Старим Вербаше, а за  вельорочну священїцку службу  апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар о. Владимира Тимка 1. октобра 2004. року меновал за  хрестоносного протопрезвитера. 

О. Владимир Тимко, вєдно зоз братами, припадал ґрупи Руснацох хтори були проукраїнски ориєнтовани.

О. Владимир Тимко умар 30. новембра 2008. року у Вербаше. Поховани є на городским теметове у Вербаше.


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;5&quot; |Композициї Владимира Тимка  
|-
|'''Число'''
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Дзе є виведзена'''
|'''Автор тексту'''
|-
|1.
|1969.
|Винчованка мацери
|Червене пупче
|Михайло Ковач
|-
|2.
|1970.
|До кола
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Микола М. Кочиш
|-
|3.
|1970.
|Май у лєше
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Михайло Ковач
|}


Литература

* Микола М. Цап, о. Владимир Тимко (1928-2008), новини Руске слово, Рок LXIV , чис. 49 (3294), Нови Сад, 5. децембер 2008. року, б. 7.


Вонкашнї вязи

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.


Референци

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Священїки]]
[[Катеґория:Українофили]]
[[Катеґория:Дириґенти]]
[[Катеґория:Композиторе]]
[[Катеґория:1. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1928]]
[[Катеґория:30. новембер]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]</text>
      <sha1>sm7dwn683kvqakkh82t4xz3ziw3dv2d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20060</id>
      <parentid>20059</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T03:06:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Уложена фотка</comment>
      <origin>20060</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7022" sha1="otijjc3uypovcvqv2yw4dyq180481ru" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Владимир Тимко &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Vladimir Timko panocec.jpg|центар|мини|276x276п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =1. новембер 1928
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. новембер 2008 (80)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = 
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Заґреб, Ужгород,  Нови Сад и Вербас
| label9 = Универзитет |  data9 = Богословски факултет, Заґреб
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1959—2008.
| label12 = Жанри |  data12 = душпастирство, хорске шпиванє, компонованє
| label13 = Поховани |  data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Владимир Тимко''' (*1. новембер 1928— †30. новембер 2008), парох старовербаски, дириґент и композитор. 

Биоґрафия

Владимир Тимко народзени 1. новембра 1928. року у Коцуре. Оцец Янко и мац Мария родз.  Шандор.  Владимир бул наймладши, мал ище трох братох Ивана Инокентия, Онуфрия  и Иринея, як и шестру Фебронию. Шицки штирме були музично образовани и у тей обласци  охабели глїбоки шлїд и тирваци вредносци.

У Коцуре Владимир закончел основну школу. Першу класу ґимназиї закончел у Заґребе, дзе бул у Салезиянским интернату, а другу, трецу и штварту у Ужгородзе. Пияту и шесту класу ґимназиї закончел у Новим Садзе, а седму и осму у Вербаше.

Оженєл ше зоз професорку Марию Сакач зоз котру мал три дзивчата – Ирину, Любку и Виру.

Богословски факултет Владимир Тимко закончел у Заґребе, а за священїка  го пошвецел владика Гавриїл Букатко 29. новембра 1959. року у Вербаше.  Перше место  службованя було му у Сошицох (Жумберак), алє там анї нє пошол, бо такой того истого року бул меновани за  управителя парохиї у Новим Орахове. Року 1969. превжал  управу парохиї  Покрова Святей Богородици у Старим Вербаше дзе пошол до старосней пензиї алє и попри того вон  бул парох и служел вирним аж по 2008. рок . А ище 12. октобра 1993. року постал член Священїческей ради.

Священїцкому поволаню о. Владимир Тимко бул барз пошвецени алє ше му, коло нього, удавало  велї роки занїмац и зоз музику.  Так у Новим Орахове водзел  женски хор а у Вербаше основал  менши хор на инициятиву вирних. Єден час водзел хор у Новим Садзе, як и керестурски хор. Та вец, после тих хорох, вон  уложел моци же би 1997. року бул основани и Хор церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре. З тим вон дал значне доприношенє хорскому шпиваню при Руснацох.

Попри спомнутого треба повесц же ше о. Владимир Тимко успишно опробовал и у компонованю и то як за дзеци так и за старших.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Як парох о. Владимир Тимко уложел вельо труду и  усиловносци коло будованя нового парохиялного дому у Старим Вербаше, а за  вельорочну священїцку службу  апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар о. Владимира Тимка 1. октобра 2004. року меновал за  хрестоносного протопрезвитера. 

О. Владимир Тимко, вєдно зоз братами, припадал ґрупи Руснацох хтори були проукраїнски ориєнтовани.

О. Владимир Тимко умар 30. новембра 2008. року у Вербаше. Поховани є на городским теметове у Вербаше.


{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;5&quot; |Композициї Владимира Тимка  
|-
|'''Число'''
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Дзе є виведзена'''
|'''Автор тексту'''
|-
|1.
|1969.
|Винчованка мацери
|Червене пупче
|Михайло Ковач
|-
|2.
|1970.
|До кола
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Микола М. Кочиш
|-
|3.
|1970.
|Май у лєше
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Михайло Ковач
|}


Литература

* Микола М. Цап, о. Владимир Тимко (1928-2008), новини Руске слово, Рок LXIV , чис. 49 (3294), Нови Сад, 5. децембер 2008. року, б. 7.


Вонкашнї вязи

* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.


Референци

&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Священїки]]
[[Катеґория:Українофили]]
[[Катеґория:Дириґенти]]
[[Катеґория:Композиторе]]
[[Катеґория:1. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1928]]
[[Катеґория:30. новембер]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]</text>
      <sha1>otijjc3uypovcvqv2yw4dyq180481ru</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20062</id>
      <parentid>20060</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T07:43:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє</comment>
      <origin>20062</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7194" sha1="snx5fl2tofoabh8c8jzn8n7waqyb3ra" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Владимир Тимко &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Vladimir Timko panocec.jpg|центар|мини|276x276п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =1. новембер 1928
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. новембер 2008 (80)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = 
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Заґреб, Ужгород,  Нови Сад и Вербас
| label9 = Универзитет |  data9 = Богословски факултет, Заґреб
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1959—2008.
| label12 = Жанри |  data12 = душпастирство, хорске шпиванє, компонованє
| label13 = Поховани |  data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Владимир Тимко''' (*1. новембер 1928— †30. новембер 2008), парох старовербаски, дириґент и композитор. 

Биоґрафия

Владимир Тимко народзени 1. новембра 1928. року у [[Коцур|Коцуре.]] Оцец Янко и мац Мария родз.  Шандор.  Владимир бул наймладши, мал ище трох братох Ивана Инокентия, Онуфрия  и Иринея, як и шестру Фебронию. Шицки штирме були музично образовани и у тей обласци  охабели глїбоки шлїд и тирваци вредносци.

У Коцуре Владимир закончел основну школу. Першу класу ґимназиї закончел у Заґребе, дзе бул у Салезиянским интернату, а другу, трецу и штварту у [[Ужгород|Ужгородзе]]. Пияту и шесту класу ґимназиї закончел у Новим Садзе, а седму и осму у [[Вербас|Вербаше]].

Оженєл ше зоз професорку Марию Сакач зоз котру мал три дзивчата – Ирину, Любку и Виру.

Богословски факултет Владимир Тимко закончел у Заґребе, а за [[Священїк|священїка]]  го пошвецел владика [[Гавриїл Букатко]] 29. новембра 1959. року у Вербаше.  Перше место  службованя було му у Сошицох (Жумберак), алє там анї нє пошол, бо такой того истого року бул меновани за  управителя парохиї у [[Нове Орахово|Новим Орахове]]. Року 1969. превжал  управу парохиї  Покрова Святей Богородици у Старим Вербаше дзе пошол до старосней пензиї алє и попри того вон  бул парох и служел вирним аж по 2008. рок . А ище 12. октобра 1993. року постал член Священїческей ради.

Священїцкому поволаню о. Владимир Тимко бул барз пошвецени алє ше му, коло нього, удавало  велї роки занїмац и зоз [[Подзелєнє музики|музику]].  Так у Новим Орахове водзел  женски [[хор]] а у Вербаше основал  менши хор на инициятиву вирних. Єден час водзел хор у Новим Садзе, як и керестурски хор. Та вец, после тих хорох, вон  уложел моци же би 1997. року бул основани и Хор церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре. З тим вон дал значне доприношенє хорскому шпиваню при Руснацох.

Попри спомнутого треба повесц же ше о. Владимир Тимко успишно опробовал и у компонованю и то як за дзеци так и за старших.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Як парох о. Владимир Тимко уложел вельо труду и  усиловносци коло будованя нового парохиялного дому у Старим Вербаше, а за  вельорочну священїцку службу  апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар о. Владимира Тимка 1. октобра 2004. року меновал за  хрестоносного протопрезвитера. 

О. Владимир Тимко, вєдно зоз братами, припадал ґрупи Руснацох хтори були проукраїнски ориєнтовани.

О. Владимир Тимко умар 30. новембра 2008. року у Вербаше. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Вербаше.
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;5&quot; |Композициї Владимира Тимка  
|-
|'''Число'''
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Дзе є виведзена'''
|'''Автор тексту'''
|-
|1.
|1969.
|Винчованка мацери
|Червене пупче
|Михайло Ковач
|-
|2.
|1970.
|До кола
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Микола М. Кочиш
|-
|3.
|1970.
|Май у лєше
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Михайло Ковач
|}

== Литература ==
* Микола М. Цап, о. Владимир Тимко (1928-2008), новини Руске слово, Рок LXIV , чис. 49 (3294), Нови Сад, 5. децембер 2008. року, б. 7.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Священїки]]
[[Катеґория:Українофили]]
[[Катеґория:Дириґенти]]
[[Катеґория:Композиторе]]
[[Катеґория:1. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1928]]
[[Катеґория:30. новембер]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]</text>
      <sha1>snx5fl2tofoabh8c8jzn8n7waqyb3ra</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20063</id>
      <parentid>20062</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T07:44:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>20063</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7199" sha1="e55vevtpc37g596foj84i8w6cdydvpb" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Владимир Тимко &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Vladimir Timko panocec.jpg|центар|мини|276x276п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =1. новембер 1928
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. новембер 2008 (80)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = 
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Заґреб, Ужгород,  Нови Сад и Вербас
| label9 = Универзитет |  data9 = Богословски факултет, Заґреб
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1959—2008.
| label12 = Жанри |  data12 = душпастирство, хорске шпиванє, компонованє
| label13 = Поховани |  data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Владимир Тимко''' (*1. новембер 1928— †30. новембер 2008), парох старовербаски, дириґент и композитор. 

== Биоґрафия ==
Владимир Тимко народзени 1. новембра 1928. року у [[Коцур|Коцуре.]] Оцец Янко и мац Мария родз.  Шандор.  Владимир бул наймладши, мал ище трох братох Ивана Инокентия, Онуфрия  и Иринея, як и шестру Фебронию. Шицки штирме були музично образовани и у тей обласци  охабели глїбоки шлїд и тирваци вредносци.

У Коцуре Владимир закончел основну школу. Першу класу ґимназиї закончел у Заґребе, дзе бул у Салезиянским интернату, а другу, трецу и штварту у [[Ужгород|Ужгородзе]]. Пияту и шесту класу ґимназиї закончел у Новим Садзе, а седму и осму у [[Вербас|Вербаше]].

Оженєл ше зоз професорку Марию Сакач зоз котру мал три дзивчата – Ирину, Любку и Виру.

Богословски факултет Владимир Тимко закончел у Заґребе, а за [[Священїк|священїка]]  го пошвецел владика [[Гавриїл Букатко]] 29. новембра 1959. року у Вербаше.  Перше место  службованя було му у Сошицох (Жумберак), алє там анї нє пошол, бо такой того истого року бул меновани за  управителя парохиї у [[Нове Орахово|Новим Орахове]]. Року 1969. превжал  управу парохиї  Покрова Святей Богородици у Старим Вербаше дзе пошол до старосней пензиї алє и попри того вон  бул парох и служел вирним аж по 2008. рок . А ище 12. октобра 1993. року постал член Священїческей ради.

Священїцкому поволаню о. Владимир Тимко бул барз пошвецени алє ше му, коло нього, удавало  велї роки занїмац и зоз [[Подзелєнє музики|музику]].  Так у Новим Орахове водзел  женски [[хор]] а у Вербаше основал  менши хор на инициятиву вирних. Єден час водзел хор у Новим Садзе, як и керестурски хор. Та вец, после тих хорох, вон  уложел моци же би 1997. року бул основани и Хор церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре. З тим вон дал значне доприношенє хорскому шпиваню при Руснацох.

Попри спомнутого треба повесц же ше о. Владимир Тимко успишно опробовал и у компонованю и то як за дзеци так и за старших.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Як парох о. Владимир Тимко уложел вельо труду и  усиловносци коло будованя нового парохиялного дому у Старим Вербаше, а за  вельорочну священїцку службу  апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар о. Владимира Тимка 1. октобра 2004. року меновал за  хрестоносного протопрезвитера. 

О. Владимир Тимко, вєдно зоз братами, припадал ґрупи Руснацох хтори були проукраїнски ориєнтовани.

О. Владимир Тимко умар 30. новембра 2008. року у Вербаше. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Вербаше.
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;5&quot; |Композициї Владимира Тимка  
|-
|'''Число'''
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Дзе є виведзена'''
|'''Автор тексту'''
|-
|1.
|1969.
|Винчованка мацери
|Червене пупче
|Михайло Ковач
|-
|2.
|1970.
|До кола
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Микола М. Кочиш
|-
|3.
|1970.
|Май у лєше
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Михайло Ковач
|}

== Литература ==
* Микола М. Цап, о. Владимир Тимко (1928-2008), новини Руске слово, Рок LXIV , чис. 49 (3294), Нови Сад, 5. децембер 2008. року, б. 7.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Священїки]]
[[Катеґория:Українофили]]
[[Катеґория:Дириґенти]]
[[Катеґория:Композиторе]]
[[Катеґория:1. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1928]]
[[Катеґория:30. новембер]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]</text>
      <sha1>e55vevtpc37g596foj84i8w6cdydvpb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20072</id>
      <parentid>20063</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T16:01:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Викивязи</comment>
      <origin>20072</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7284" sha1="f3k5jvxwtrgznoclmugib76g1v8ycl1" xml:space="preserve">{{Инфорамик 
| headerstyle = background: #ccf;
| header1 =&lt;big&gt; Владимир Тимко &lt;/big&gt;
| label2 = |  data2 = [[Файл:Vladimir Timko panocec.jpg|центар|мини|276x276п]]
| label3 = Назвиско | data3 = 
| label4 = Датум народзеня |  data4 =1. новембер 1928
| label5 = Датум упокоєня |  data5 =30. новембер 2008 (80)
| label6 = Державянство |  data6 = югославянске, сербске
| label7 = Язик творох |  data7 = 
| label8 = Школа |  data8 = Ґимназия, Заґреб, Ужгород,  Нови Сад и Вербас
| label9 = Универзитет |  data9 = Богословски факултет, Заґреб
| label10 = Наукови ступень |  data10 = 
| label11 = Период твореня |  data11 =1959—2008.
| label12 = Жанри |  data12 = душпастирство, хорске шпиванє, компонованє
| label13 = Поховани |  data13 = у Вербаше
| label14 = Припознаня |   data14 = 

}}
'''Владимир Тимко''' (*1. новембер 1928— †30. новембер 2008), парох старовербаски, [[дириґент]] и [[Композитор|композитор.]] 

== Биоґрафия ==
Владимир Тимко народзени 1. новембра 1928. року у [[Коцур|Коцуре.]] Оцец Янко и мац Мария родз.  Шандор.  Владимир бул наймладши, мал ище трох братох Ивана Инокентия, Онуфрия  и Иринея, як и шестру Фебронию. Шицки штирме були музично образовани и у тей обласци  охабели глїбоки шлїд и тирваци вредносци.

У Коцуре Владимир закончел основну школу. Першу класу ґимназиї закончел у Заґребе, дзе бул у Салезиянским интернату, а другу, трецу и штварту у [[Ужгород|Ужгородзе]]. Пияту и шесту класу ґимназиї закончел у Новим Садзе, а седму и осму у [[Вербас|Вербаше]].

Оженєл ше зоз [[Професор|професорку]] Марию Сакач зоз котру мал три дзивчата – Ирину, Любку и Виру.

Богословски факултет Владимир Тимко закончел у Заґребе, а за [[Священїк|священїка]]  го пошвецел владика [[Гавриїл Букатко]] 29. новембра 1959. року у Вербаше.  Перше место  службованя було му у Сошицох (Жумберак), алє там анї нє пошол, бо такой того истого року бул меновани за  управителя парохиї у [[Нове Орахово|Новим Орахове]]. Року 1969. превжал  управу парохиї  Покрова Святей Богородици у Старим Вербаше дзе пошол до старосней пензиї алє и попри того вон  бул парох и служел вирним аж по 2008. рок . А ище 12. октобра 1993. року постал член Священїческей ради.

Священїцкому поволаню о. Владимир Тимко бул барз пошвецени алє ше му, коло нього, удавало  велї роки занїмац и зоз [[Подзелєнє музики|музику]].  Так у Новим Орахове водзел  женски [[хор]] а у Вербаше основал  менши хор на инициятиву вирних. Єден час водзел хор у Новим Садзе, як и керестурски хор. Та вец, после тих хорох, вон  уложел моци же би 1997. року бул основани и Хор церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре. З тим вон дал значне доприношенє хорскому шпиваню при [[Руснаци у Сербиї|Руснацох.]]

Попри спомнутого треба повесц же ше о. Владимир Тимко успишно опробовал и у компонованю и то як за дзеци так и за старших.&lt;small&gt;&lt;ref&gt;[https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.&lt;/ref&gt;&lt;/small&gt;

Як парох о. Владимир Тимко уложел вельо труду и  усиловносци коло будованя нового парохиялного дому у Старим Вербаше, а за  вельорочну священїцку службу  апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар о. Владимира Тимка 1. октобра 2004. року меновал за  хрестоносного протопрезвитера. 

О. Владимир Тимко, вєдно зоз братами, припадал ґрупи Руснацох хтори були проукраїнски ориєнтовани.

О. Владимир Тимко умар 30. новембра 2008. року у Вербаше. Поховани є на городским [[Теметов|теметове]] у Вербаше.
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
! colspan=&quot;5&quot; |Композициї Владимира Тимка  
|-
|'''Число'''
|'''Рок'''
|'''Наслов композициї'''
|'''Дзе є виведзена'''
|'''Автор тексту'''
|-
|1.
|1969.
|Винчованка мацери
|Червене пупче
|Михайло Ковач
|-
|2.
|1970.
|До кола
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Микола М. Кочиш
|-
|3.
|1970.
|Май у лєше
|&lt;div style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;„
|Михайло Ковач
|}

== Литература ==
* Микола М. Цап, о. Владимир Тимко (1928-2008), новини Руске слово, Рок LXIV , чис. 49 (3294), Нови Сад, 5. децембер 2008. року, б. 7.

== Вонкашнї вязи ==
* [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Владимир Тимко (список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 466.

== Референци ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґория:Священїки]]
[[Катеґория:Українофили]]
[[Катеґория:Дириґенти]]
[[Катеґория:Композиторе]]
[[Катеґория:1. новембер]]
[[Катеґория:Народзени 1928]]
[[Катеґория:30. новембер]]
[[Катеґория:Умарли 2008]]</text>
      <sha1>f3k5jvxwtrgznoclmugib76g1v8ycl1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Main Page</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3277</id>
    <redirect title="Главни бок" />
    <revision>
      <id>20061</id>
      <timestamp>2026-07-21T04:53:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>PK2</username>
        <id>446</id>
      </contributor>
      <comment>Преусмерена страница на [[Главни бок]]</comment>
      <origin>20061</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="hbke2nl7j2wpnhft1pbw7wl04uxkpho" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Главни бок]]</text>
      <sha1>hbke2nl7j2wpnhft1pbw7wl04uxkpho</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Червени кревово заренка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3278</id>
    <revision>
      <id>20064</id>
      <timestamp>2026-07-21T08:32:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>нова статя</comment>
      <origin>20064</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11492" sha1="szzuxahdbxlstrdqkw45y7a0w2ds520" xml:space="preserve">'''Червени кревово заренка або еритроцити''' (од греч. erythros – червени и -cyte – клїтинка, серб. ЦКЗ) найчастейши тип кревових клїтинкох хтори нє маю ядро и орґанели.(1)Маю улогу у транспорту ґазох у орґанизме, а у тим им помага гемоґлобин за хторих ше вяжу.(2) У їх составе єст и желєза, пре хторе су червеней фарби, а з часом ше розкладаю у шлїжинки и печинки. Червени кревово заренка вяжу оксиґен у плюцох або у жаброх при рибох и розноша го по орґанизме през капилари.

У каждим чловечим червеним кревовим заренку єст коло 270 милиони молекули гемоґлобину.(3) Клїтинкова мембрана ше состої зоз протеїнох (бильчки) и липидох, а тота структура дава свойства за нєобходну физиолоґийну функцию клїтинкох.

Чловечи червени кревово заренка флексибилни и маю елипсасту фурму, єст у нїх гемоґлобину, алє нє маю ядро и векшину орґанелох; мож их спатриц як мещки зоз гемоґлобином. При одроснутих особох ше каждей секунди направя коло 2,4 милиони нови еритроцити(4). Клїтинки ше розвиваю у шпику, кружа од 100 до 120 [[дзень|днї]] по орґанизме, же би ше потим їх компоненти розпадли. Скоро єдну половку креви у целу (од 40 до 45 проценти) творя червени кревово заренка.

Характеристики и збудова еритроцитох

Еритроцити клїтинки елипсастей форми зоз углїбеньом до нука з обидвох бокох (биконкавни), дияметру од коло  7,8 μm (микрометри), грубини 2,4 μm на концох, односно 1 μm у централней часци клїтинки. Пре таку форму вони барз еластични и мегки и лєгко преходза и през барз узки капилари. Старши еритроцити маю коло 70 проценти води, а остаток гемоґлобин. Клїтинка ше состої зоз мембрани и цитоплазми без ядра и других орґанелох. Клїтинков обмоток еритроцитох динамична структура, важна за отримованє єй живота, отримує форму клїтинки и стабилносц нукашнєй збудови. Концентрация гемоґлобину ше руша од 140 ґр/л (при женох) до 160 ґр/л креви (при хлопох).
Фарба поєдинєчних еритроцитох блядоцелово–помаранчецова (подобна фарби слами), фарба еритроцитох на громадки червеней фарби, а ниянса завиши од стану їх гемоґлобину. 

Чловечи еритроцити збудовани зоз мембрани и цитоплазми. У дуплей мембрани єст бильчки и стероїди, а цитоплазма богата зоз гемоґлобином и мрежастей є структури хтора ше вола строма.

Даєдни спомедзи прикметох еритроцитох то: седиментация, аґлутинация, препущуюцосц и хемолиза. Седиментация еритроцитох ше одноши на швидкосц їх ушедованя у епрувети. Аґлутинация то злучованє еритроцитох до менших або векших ґрупох, а препущуюцосц мамбрани нє єднака спрам шицких субстанцийох, односно, мембрана контролує хтори субстанциї можу войсц або напущиц клїтинку пре отримованє ровноваги и метаболизму, а хемолиза то очкодованє еритроцитох пре рижни физични и хемийни фактори.

Животни циклус

Продукция еритроцитох ше вола еритроцитопоеза  (прецизнєйша и фахова назва) и реґулує ше на основи потреби тканї за оксиґеном. Продукция пошвидшана у случайох абсолутного або зменшаного хаснованя оксиґену (наприклад, при малокревносци, пребуваню на векших висотох, при хоротох респираторней и циркулаторней  системи). Еритроцити ше правя у шпику, а на їх розвой дїйствую: гормон еритропоетин, бильчки, желєзо и друге.

У нормалних условийох еритроцити жию од 100 до 120 днї, а потим ше розкладаю (розпадую) у печинки и шлїжинки.
Хороти креви як пошлїдок очкодованих еритроцитох:

'''Анемиї''' (малокревносц) то хороти характеристични по нїзким капацитету преношеня оксиґену у креви пре мале количество червених кревових заренкох або пре даяки очкодованя истих або гемоґлобину.

:: ▶Анемия пре нєдостаток желєза найчастейше охоренє хторе ше зявює кед уношенє и абсорбция желєза прейґ кострираня нєдостаточни, а гемоґлобин, у хторим єст желєза ше нє може формовац.

:: ▶ Пернициозна анемия то автоимуна хорота хтора подрозумює нєдостаток нукашнього фактору орґанизма за абсорбцию витамину B12 зоз поживи. Тот витамин нєобходни у продукциї еритроцитох и гемоґлобину.

:: ▶ Шерпаста  анемия то нашлїдна хорота хтора подрозумює абнормални молекули гемоґлобину. Кед таки молекули ошлєбодза оксиґен у тканї, нє розпадню ше алє ше деформую (подобни шерпу, оталь и назва хороти) и збудова червених кревових заренкох очкодована. Очкодовани заренка постаню нєеластични, твардейши, цо значи же можу спричинїц заверанє кревових судзинох, боль, очкодованє мозґу (шлоґ) и други очкодованя тканї.

:: ▶ Таласемия тиж нашлїдна хорота хтора настава як пошлїдок нєодвитуюцого одношеня под'єдинкох гемоґлобину, од хторих завиши функция того протеїну.

:: ▶ Сфероцитоза або синдром нашлїдней сфероцитози, то ґрупа нашлїдних поремеценьох хтори характеризую очкодованє мембрани еритроцитох, односно клїтинки оставаю мали, сферней форми и крегки су, нє елипсатсей су форми и нє еластични. 

:: ▶ Апластична анемия пошлїдок нєможлївосци шпику твориц нови кревово клїтинки же би заменєли стари (дума ше и на еритроцити, леукоцити и тромбоцити).

:: ▶ Чиста аплазия (еритробластопения) нєможлївосц шпику твориц лєм червени кревово заренка.

 
'''Хемолиза''' (hemolysis) то обще поняце за прейґмирне розпадованє червених кревових заренкох. Причини єст вецей, наприклад, паразит малариї часц свойого живота жиє у еритроцитох, карми ше зоз гемоґлобином, а потим го розклада и спричинює горучку.

'''Полицитемиї''' (Polycythemia, еритроцитози) то хороти хтори наставаю пре звишoк еритроцитох. Густосц креви и єй одпор при прецеканю през кревово судзини може буц причина хороти. При полицитемиї вери (polycythemia vera), звишок еритроцитох пошлїдок абнормалносцох у шпику.

Трансфузия

Червени кревово заренка ше дава як часц трансфузиї креви. Дату крев за трансфузию  ше муши препатриц у лабораториї и буц сиґурни же у нєй нєт охорени клїтинки хтори би начкодзели примательови тей креви. Препатрена крев ше може дац як продукт у  цалосци, або шє може дац видвоєни червени кревово заренка окреме.

Виглєдованя

Року 2008. обявене же у лабораториї виведзени успишни експерименти доставаня червених кревових заренкох з ембрионалних матичних клїтинкох. Виглєдованя ше окончую же би ше у будучносци таки штучни червени кревово заренка хасновали при трансфузиї.(68 анґл.)
Випитованє на людзох окончене 2022. року, а хаснована култивована крев зоз матичних клїтинкох давателя креви. То нови ревулиционерни наукови процес у хторим ше матични клїтинки зоз креви давателя хаснує за творенє подполно нових червених кревовоих заренкох.

https://milleniummedic.rs/eritrociti-crvena-krvna-zrnca/

https://cuvarkosnice.rs/sta-su-eritrociti-rbc-u-krvi-i-zasto-je-vazani/</text>
      <sha1>szzuxahdbxlstrdqkw45y7a0w2ds520</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20066</id>
      <parentid>20064</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T10:43:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Вонкашнї вязи, викивязи</comment>
      <origin>20066</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11665" sha1="3un9u5kt13wvexsjyx5lhafm8l1ussd" xml:space="preserve">'''Червени кревово заренка або еритроцити''' (од греч. erythros – червени и -cyte – клїтинка, серб. ЦКЗ) найчастейши тип кревових клїтинкох хтори нє маю ядро и орґанели.(1)Маю улогу у транспорту [[Ґаз|ґазох]] у орґанизме, а у тим им помага гемоґлобин за хторих ше вяжу.(2) У їх составе єст и желєза, пре хторе су червеней [[Фарба|фарби]], а з часом ше розкладаю у шлїжинки и печинки. Червени кревово заренка вяжу оксиґен у плюцох або у жаброх при рибох и розноша го по орґанизме през капилари.

У каждим чловечим червеним кревовим заренку єст коло 270 милиони молекули гемоґлобину.(3) Клїтинкова мембрана ше состої зоз протеїнох (бильчки) и липидох, а тота структура дава свойства за нєобходну физиолоґийну функцию клїтинкох.

Чловечи червени кревово заренка флексибилни и маю елипсасту фурму, єст у нїх гемоґлобину, алє нє маю ядро и векшину орґанелох; мож их спатриц як мещки зоз гемоґлобином. При одроснутих особох ше каждей секунди направя коло 2,4 милиони нови еритроцити(4). Клїтинки ше розвиваю у шпику, кружа од 100 до 120 [[дзень|днї]] по орґанизме, же би ше потим їх компоненти розпадли. Скоро єдну половку креви у целу (од 40 до 45 проценти) творя червени кревово заренка.

Характеристики и збудова еритроцитох

Еритроцити клїтинки елипсастей форми зоз углїбеньом до нука з обидвох бокох (биконкавни), дияметру од коло  7,8 μm (микрометри), грубини 2,4 μm на концох, односно 1 μm у централней часци клїтинки. Пре таку форму вони барз еластични и мегки и лєгко преходза и през барз узки капилари. Старши еритроцити маю коло 70 проценти води, а остаток гемоґлобин. Клїтинка ше состої зоз мембрани и цитоплазми без ядра и других орґанелох. Клїтинков обмоток еритроцитох динамична структура, важна за отримованє єй живота, отримує форму клїтинки и стабилносц нукашнєй збудови. Концентрация гемоґлобину ше руша од 140 ґр/л (при женох) до 160 ґр/л креви (при хлопох). Фарба поєдинєчних еритроцитох блядоцелово–помаранчецова (подобна фарби слами), фарба еритроцитох на громадки червеней фарби, а ниянса завиши од стану їх гемоґлобину. 

Чловечи еритроцити збудовани зоз мембрани и цитоплазми. У дуплей мембрани єст бильчки и стероїди, а цитоплазма богата зоз гемоґлобином и мрежастей є структури хтора ше вола строма.

Даєдни спомедзи прикметох еритроцитох то: седиментация, аґлутинация, препущуюцосц и хемолиза. Седиментация еритроцитох ше одноши на швидкосц їх ушедованя у епрувети. Аґлутинация то злучованє еритроцитох до менших або векших ґрупох, а препущуюцосц мамбрани нє єднака спрам шицких субстанцийох, односно, мембрана контролує хтори субстанциї можу войсц або напущиц клїтинку пре отримованє ровноваги и метаболизму, а хемолиза то очкодованє еритроцитох пре рижни физични и хемийни фактори.

Животни циклус

Продукция еритроцитох ше вола еритроцитопоеза  (прецизнєйша и фахова назва) и реґулує ше на основи потреби тканї за оксиґеном. Продукция пошвидшана у случайох абсолутного або зменшаного хаснованя оксиґену (наприклад, при малокревносци, пребуваню на векших висотох, при хоротох респираторней и циркулаторней  системи). Еритроцити ше правя у шпику, а на їх розвой дїйствую: гормон еритропоетин, бильчки, желєзо и друге.

У нормалних условийох еритроцити жию од 100 до 120 днї, а потим ше розкладаю (розпадую) у печинки и шлїжинки.
Хороти креви як пошлїдок очкодованих еритроцитох:

'''Анемиї''' (малокревносц) то хороти характеристични по нїзким капацитету преношеня оксиґену у креви пре мале количество червених кревових заренкох або пре даяки очкодованя истих або гемоґлобину.

:: ▶Анемия пре нєдостаток желєза найчастейше охоренє хторе ше зявює кед уношенє и абсорбция желєза прейґ кострираня нєдостаточни, а гемоґлобин, у хторим єст желєза ше нє може формова

:: ▶ Пернициозна анемия то автоимуна хорота хтора подрозумює нєдостаток нукашнього фактору орґанизма за абсорбцию витамину B12 зоз [[Пожива|поживи.]] Тот витамин нєобходни у продукциї еритроцитох и гемоґлобину.

:: ▶ Шерпаста анемия то нашлїдна хорота хтора подрозумює абнормални молекули гемоґлобину. Кед таки молекули ошлєбодза оксиґен у тканї, нє розпадню ше алє ше деформую (подобни шерпу, оталь и назва хороти) и збудова червених кревових заренкох очкодована. Очкодовани заренка постаню нєеластични, твардейши, цо значи же можу спричинїц заверанє кревових судзинох, боль, очкодованє мозґу (шлоґ) и други очкодованя тканї.

:: ▶ Таласемия тиж нашлїдна хорота хтора настава як пошлїдок нєодвитуюцого одношеня под'єдинкох гемоґлобину, од хторих завиши функция того протеїну.

:: ▶ Сфероцитоза або синдром нашлїдней сфероцитози, то ґрупа нашлїдних поремеценьох хтори характеризую очкодованє мембрани еритроцитох, односно клїтинки оставаю мали, сферней форми и крегки су, нє елипсатсей су форми и нє еластични. 

:: ▶ Апластична анемия пошлїдок нєможлївосци шпику твориц нови кревово клїтинки же би заменєли стари (дума ше и на еритроцити, леукоцити и тромбоцити).

:: ▶ Чиста аплазия (еритробластопения) нєможлївосц шпику твориц лєм червени кревово заренка.

 
'''Хемолиза''' (''hemolysis'') то обще поняце за прейґмирне розпадованє червених кревових заренкох. Причини єст вецей, наприклад, паразит малариї часц свойого живота жиє у еритроцитох, карми ше зоз гемоґлобином, а потим го розклада и спричинює горучку.

'''Полицитемиї''' (''Polycythemia'', еритроцитози) то хороти хтори наставаю пре звишoк еритроцитох. Густосц креви и єй одпор при прецеканю през кревово судзини може буц причина хороти. При полицитемиї вери (''polycythemia vera''), звишок еритроцитох пошлїдок абнормалносцох у шпику.

Трансфузия

Червени кревово заренка ше дава як часц трансфузиї креви. Дату крев за трансфузию  ше муши препатриц у лабораториї и буц сиґурни же у нєй нєт охорени клїтинки хтори би начкодзели примательови тей креви. Препатрена крев ше може дац як продукт у  цалосци, або шє може дац видвоєни червени кревово заренка окреме.

Виглєдованя

Року 2008. обявене же у лабораториї виведзени успишни експерименти доставаня червених кревових заренкох з ембрионалних матичних клїтинкох. Виглєдованя ше окончую же би ше у будучносци таки штучни червени кревово заренка хасновали при трансфузиї.(68 анґл.) Випитованє на людзох окончене 2022. року, а хаснована култивована крев зоз матичних клїтинкох давателя креви. То нови ревулиционерни наукови процес у хторим ше матични клїтинки зоз креви давателя хаснує за творенє подполно нових червених кревовоих заренкох.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://milleniummedic.rs/eritrociti-crvena-krvna-zrnca/ Еritrociti crvena krvna zrnca]

* [https://cuvarkosnice.rs/sta-su-eritrociti-rbc-u-krvi-i-zasto-je-vazani/ Sta su eritrociti (RBC) u krvi i zasto je vazani]</text>
      <sha1>3un9u5kt13wvexsjyx5lhafm8l1ussd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20073</id>
      <parentid>20066</parentid>
      <timestamp>2026-07-21T16:10:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>ОленкаБТ</username>
        <id>1579</id>
      </contributor>
      <comment>Медзинаслови и подробносци</comment>
      <origin>20073</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11685" sha1="52gfvkj58by15h0k7uukrgeuy4164k5" xml:space="preserve">'''Червени кревово заренка або еритроцити''' (од греч. erythros – червени и -cyte – клїтинка, серб. ЦКЗ) найчастейши тип кревових клїтинкох хтори нє маю ядро и орґанели.(1)Маю улогу у транспорту [[Ґаз|ґазох]] у орґанизме, а у тим им помага гемоґлобин за хторих ше вяжу.(2) У їх составе єст и желєза, пре хторе су червеней [[Фарба|фарби]], а з часом ше розкладаю у шлїжинки и печинки. Червени кревово заренка вяжу оксиґен у плюцох або у жаброх при рибох и розноша го по орґанизме през капилари.

У каждим чловечим червеним кревовим заренку єст коло 270 милиони молекули гемоґлобину.(3) Клїтинкова мембрана ше состої зоз протеїнох (бильчки) и липидох, а тота структура дава свойства за нєобходну физиолоґийну функцию клїтинкох.

Чловечи червени кревово заренка флексибилни и маю елипсасту фурму, єст у нїх гемоґлобину, алє нє маю ядро и векшину орґанелох; мож их спатриц як мещки зоз гемоґлобином. При одроснутих особох ше каждей секунди направя коло 2,4 милиони нови еритроцити(4). Клїтинки ше розвиваю у шпику, кружа од 100 до 120 [[дзень|днї]] по орґанизме, же би ше потим їх компоненти розпадли. Скоро єдну половку креви у целу (од 40 до 45 проценти) творя червени кревово заренка.

== Характеристики и збудова еритроцитох ==
Еритроцити клїтинки елипсастей форми зоз углїбеньом до нука з обидвох бокох (биконкавни), дияметру од коло  7,8 μm (микрометри), грубини 2,4 μm на концох, односно 1 μm у централней часци клїтинки. Пре таку форму вони барз еластични и мегки и лєгко преходза и през барз узки капилари. Старши еритроцити маю коло 70 проценти води, а остаток гемоґлобин. Клїтинка ше состої зоз мембрани и цитоплазми без ядра и других орґанелох. Клїтинков обмоток еритроцитох динамична структура, важна за отримованє єй живота, отримує форму клїтинки и стабилносц нукашнєй збудови. Концентрация гемоґлобину ше руша од 140 ґр/л (при женох) до 160 ґр/л креви (при хлопох). Фарба поєдинєчних еритроцитох блядоцелово–помаранчецова (подобна фарби слами), фарба еритроцитох на громадки червеней фарби, а ниянса завиши од стану їх гемоґлобину. 

Чловечи еритроцити збудовани зоз мембрани и цитоплазми. У дуплей мембрани єст бильчки и стероїди, а цитоплазма богата зоз гемоґлобином и мрежастей є структури хтора ше вола строма.

Даєдни спомедзи прикметох еритроцитох то: седиментация, аґлутинация, препущуюцосц и хемолиза. Седиментация еритроцитох ше одноши на швидкосц їх ушедованя у епрувети. Аґлутинация то злучованє еритроцитох до менших або векших ґрупох, а препущуюцосц мамбрани нє єднака спрам шицких субстанцийох, односно, мембрана контролує хтори субстанциї можу войсц або напущиц клїтинку пре отримованє ровноваги и метаболизму, а хемолиза то очкодованє еритроцитох пре рижни физични и хемийни фактори.

== Животни циклус ==
Продукция еритроцитох ше вола еритроцитопоеза  (прецизнєйша и фахова назва) и реґулує ше на основи потреби тканї за оксиґеном. Продукция пошвидшана у случайох абсолутного або зменшаного хаснованя оксиґену (наприклад, при малокревносци, пребуваню на векших висотох, при хоротох респираторней и циркулаторней  системи). Еритроцити ше правя у шпику, а на їх розвой дїйствую: гормон еритропоетин, бильчки, желєзо и друге.

У нормалних условийох еритроцити жию од 100 до 120 днї, а потим ше розкладаю (розпадую) у печинки и шлїжинки.
Хороти креви як пошлїдок очкодованих еритроцитох:

'''Анемиї''' (малокревносц) то хороти характеристични по нїзким капацитету преношеня оксиґену у креви пре мале количество червених кревових заренкох або пре даяки очкодованя истих або гемоґлобину.

:: ▶Анемия пре нєдостаток желєза найчастейше охоренє хторе ше зявює кед уношенє и абсорбция желєза прейґ кострираня нєдостаточни, а гемоґлобин, у хторим єст желєза ше нє може формова

:: ▶ Пернициозна анемия то автоимуна хорота хтора подрозумює нєдостаток нукашнього фактору орґанизма за абсорбцию витамину B12 зоз [[Пожива|поживи.]] Тот витамин нєобходни у продукциї еритроцитох и гемоґлобину.

:: ▶ Шерпаста анемия то нашлїдна хорота хтора подрозумює абнормални молекули гемоґлобину. Кед таки молекули ошлєбодза оксиґен у тканї, нє розпадню ше алє ше деформую (подобни шерпу, оталь и назва хороти) и збудова червених кревових заренкох очкодована. Очкодовани заренка постаню нєеластични, твардейши, цо значи же можу спричинїц заверанє кревових судзинох, боль, очкодованє мозґу (шлоґ) и други очкодованя тканї.

:: ▶ Таласемия тиж нашлїдна хорота хтора настава як пошлїдок нєодвитуюцого одношеня под'єдинкох гемоґлобину, од хторих завиши функция того протеїну.

:: ▶ Сфероцитоза або синдром нашлїдней сфероцитози, то ґрупа нашлїдних поремеценьох хтори характеризую очкодованє мембрани еритроцитох, односно клїтинки оставаю мали, сферней форми и крегки су, нє елипсатсей су форми и нє еластични. 

:: ▶ Апластична анемия пошлїдок нєможлївосци шпику твориц нови кревово клїтинки же би заменєли стари (дума ше и на еритроцити, леукоцити и тромбоцити).

:: ▶ Чиста аплазия (еритробластопения) нєможлївосц шпику твориц лєм червени кревово заренка.

 
'''Хемолиза''' (''hemolysis'') то обще поняце за прейґмирне розпадованє червених кревових заренкох. Причини єст вецей, наприклад, паразит малариї часц свойого живота жиє у еритроцитох, карми ше зоз гемоґлобином, а потим го розклада и спричинює горучку.

'''Полицитемиї''' (''Polycythemia'', еритроцитози) то хороти хтори наставаю пре звишoк еритроцитох. Густосц креви и єй одпор при прецеканю през кревово судзини може буц причина хороти. При полицитемиї вери (''polycythemia vera''), звишок еритроцитох пошлїдок абнормалносцох у шпику.

== Трансфузия ==
Червени кревово заренка ше дава як часц трансфузиї креви. Дату крев за трансфузию  ше муши препатриц у лабораториї и буц сиґурни же у нєй нєт охорени клїтинки хтори би начкодзели примательови тей креви. Препатрена крев ше може дац як продукт у  цалосци, або шє може дац видвоєни червени кревово заренка окреме.

== Виглєдованя ==
Року 2008. обявене же у лабораториї виведзени успишни експерименти доставаня червених кревових заренкох з ембрионалних матичних клїтинкох. Виглєдованя ше окончую же би ше у будучносци таки штучни червени кревово заренка хасновали при трансфузиї.(68 анґл.) Випитованє на людзох окончене 2022. року, а хаснована култивована крев зоз матичних клїтинкох давателя креви. То нови ревулиционерни наукови процес у хторим ше матични клїтинки зоз креви давателя хаснує за творенє подполно нових червених кревовоих заренкох.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://milleniummedic.rs/eritrociti-crvena-krvna-zrnca/ Еritrociti crvena krvna zrnca]

* [https://cuvarkosnice.rs/sta-su-eritrociti-rbc-u-krvi-i-zasto-je-vazani/ Sta su eritrociti (RBC) u krvi i zasto je vazani]</text>
      <sha1>52gfvkj58by15h0k7uukrgeuy4164k5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20085</id>
      <parentid>20073</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T06:36:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>20085</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11731" sha1="3a246oiwguibhz57pyox5zknn80tlx3" xml:space="preserve">'''Червени кревово заренка або еритроцити''' (од греч. erythros – червени и -cyte – клїтинка, серб. ЦКЗ) найчастейши тип кревових клїтинкох хтори нє маю ядро и орґанели.(1)Маю улогу у транспорту [[Ґаз|ґазох]] у орґанизме, а у тим им помага гемоґлобин за хторих ше вяжу.(2) У їх составе єст и желєза, пре хторе су червеней [[Фарба|фарби]], а з часом ше розкладаю у шлїжинки и печинки. Червени кревово заренка вяжу оксиґен у плюцох або у жаброх при рибох и розноша го по орґанизме през капилари.

У каждим чловечим червеним кревовим заренку єст коло 270 милиони молекули гемоґлобину.(3) Клїтинкова мембрана ше состої зоз протеїнох (бильчки) и липидох, а тота структура дава свойства за нєобходну физиолоґийну функцию клїтинкох.

Чловечи червени кревово заренка флексибилни и маю елипсасту фурму, єст у нїх гемоґлобину, алє нє маю ядро и векшину орґанелох; мож их спатриц як мещки зоз гемоґлобином. При одроснутих особох ше каждей секунди направя коло 2,4 милиони нови еритроцити(4). Клїтинки ше розвиваю у шпику, кружа од 100 до 120 [[дзень|днї]] по орґанизме, же би ше потим їх компоненти розпадли. Скоро єдну половку креви у целу (од 40 до 45 проценти) творя червени кревово заренка.

== Характеристики и збудова еритроцитох ==
Еритроцити клїтинки елипсастей форми зоз углїбеньом до нука з обидвох бокох (биконкавни), дияметру од коло  7,8 μm (микрометри), грубини 2,4 μm на концох, односно 1 μm у централней часци клїтинки. Пре таку форму вони барз еластични и мегки и лєгко преходза и през барз узки капилари. Старши еритроцити маю коло 70 проценти води, а остаток гемоґлобин. Клїтинка ше состої зоз мембрани и цитоплазми без ядра и других орґанелох. Клїтинков обмоток еритроцитох динамична структура, важна за отримованє єй живота, отримує форму клїтинки и стабилносц нукашнєй збудови. Концентрация гемоґлобину ше руша од 140 ґр/л (при женох) до 160 ґр/л креви (при хлопох). Фарба поєдинєчних еритроцитох блядоцелово–помаранчецова (подобна фарби слами), фарба еритроцитох на громадки червеней фарби, а ниянса завиши од стану їх гемоґлобину. 

Чловечи еритроцити збудовани зоз мембрани и цитоплазми. У дуплей мембрани єст бильчки и стероїди, а цитоплазма богата зоз гемоґлобином и мрежастей є структури хтора ше вола строма.

Даєдни спомедзи прикметох еритроцитох то: седиментация, аґлутинация, препущуюцосц и хемолиза. Седиментация еритроцитох ше одноши на швидкосц їх ушедованя у епрувети. Аґлутинация то злучованє еритроцитох до менших або векших ґрупох, а препущуюцосц мамбрани нє єднака спрам шицких субстанцийох, односно, мембрана контролує хтори субстанциї можу войсц або напущиц клїтинку пре отримованє ровноваги и метаболизму, а хемолиза то очкодованє еритроцитох пре рижни физични и хемийни фактори.

== Животни циклус ==
Продукция еритроцитох ше вола еритроцитопоеза  (прецизнєйша и фахова назва) и реґулує ше на основи потреби тканї за оксиґеном. Продукция пошвидшана у случайох абсолутного або зменшаного хаснованя оксиґену (наприклад, при малокревносци, пребуваню на векших висотох, при хоротох респираторней и циркулаторней  системи). Еритроцити ше правя у шпику, а на їх розвой дїйствую: гормон еритропоетин, бильчки, желєзо и друге.

У нормалних условийох еритроцити жию од 100 до 120 днї, а потим ше розкладаю (розпадую) у печинки и шлїжинки.
Хороти креви як пошлїдок очкодованих еритроцитох:

'''Анемиї''' (малокревносц) то хороти характеристични по нїзким капацитету преношеня оксиґену у креви пре мале количество червених кревових заренкох або пре даяки очкодованя истих або гемоґлобину.

:: ▶Анемия пре нєдостаток желєза найчастейше охоренє хторе ше зявює кед уношенє и абсорбция желєза прейґ кострираня нєдостаточни, а гемоґлобин, у хторим єст желєза ше нє може формова

:: ▶ Пернициозна анемия то автоимуна хорота хтора подрозумює нєдостаток нукашнього фактору орґанизма за абсорбцию витамину B12 зоз [[Пожива|поживи.]] Тот витамин нєобходни у продукциї еритроцитох и гемоґлобину.

:: ▶ Шерпаста анемия то нашлїдна хорота хтора подрозумює абнормални молекули гемоґлобину. Кед таки молекули ошлєбодза оксиґен у тканї, нє розпадню ше алє ше деформую (подобни шерпу, оталь и назва хороти) и збудова червених кревових заренкох очкодована. Очкодовани заренка постаню нєеластични, твардейши, цо значи же можу спричинїц заверанє кревових судзинох, боль, очкодованє мозґу (шлоґ) и други очкодованя тканї.

:: ▶ Таласемия тиж нашлїдна хорота хтора настава як пошлїдок нєодвитуюцого одношеня под'єдинкох гемоґлобину, од хторих завиши функция того протеїну.

:: ▶ Сфероцитоза або синдром нашлїдней сфероцитози, то ґрупа нашлїдних поремеценьох хтори характеризую очкодованє мембрани еритроцитох, односно клїтинки оставаю мали, сферней форми и крегки су, нє елипсатсей су форми и нє еластични. 

:: ▶ Апластична анемия пошлїдок нєможлївосци шпику твориц нови кревово клїтинки же би заменєли стари (дума ше и на еритроцити, леукоцити и тромбоцити).

:: ▶ Чиста аплазия (еритробластопения) нєможлївосц шпику твориц лєм червени кревово заренка.

 
'''Хемолиза''' (''hemolysis'') то обще поняце за прейґмирне розпадованє червених кревових заренкох. Причини єст вецей, наприклад, паразит малариї часц свойого живота жиє у еритроцитох, карми ше зоз гемоґлобином, а потим го розклада и спричинює горучку.

'''Полицитемиї''' (''Polycythemia'', еритроцитози) то хороти хтори наставаю пре звишoк еритроцитох. Густосц креви и єй одпор при прецеканю през кревово судзини може буц причина хороти. При полицитемиї вери (''polycythemia vera''), звишок еритроцитох пошлїдок абнормалносцох у шпику.

== Трансфузия ==
Червени кревово заренка ше дава як часц трансфузиї креви. Дату крев за трансфузию  ше муши препатриц у лабораториї и буц сиґурни же у нєй нєт охорени клїтинки хтори би начкодзели примательови тей креви. Препатрена крев ше може дац як продукт у  цалосци, або шє може дац видвоєни червени кревово заренка окреме.

== Виглєдованя ==
Року 2008. обявене же у лабораториї виведзени успишни експерименти доставаня червених кревових заренкох з ембрионалних матичних клїтинкох. Виглєдованя ше окончую же би ше у будучносци таки штучни червени кревово заренка хасновали при трансфузиї.(68 анґл.) Випитованє на людзох окончене 2022. року, а хаснована култивована крев зоз матичних клїтинкох давателя креви. То нови ревулиционерни наукови процес у хторим ше матични клїтинки зоз креви давателя хаснує за творенє подполно нових червених кревовоих заренкох.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://milleniummedic.rs/eritrociti-crvena-krvna-zrnca/ Еritrociti crvena krvna zrnca]

* [https://cuvarkosnice.rs/sta-su-eritrociti-rbc-u-krvi-i-zasto-je-vazani/ Sta su eritrociti (RBC) u krvi i zasto je vazani]
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>3a246oiwguibhz57pyox5zknn80tlx3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20088</id>
      <parentid>20085</parentid>
      <timestamp>2026-07-22T06:49:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>фотоґрафия</comment>
      <origin>20088</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12041" sha1="jq2p73dwn3hrmna4ckndgovtf1t0ihi" xml:space="preserve">[[Файл:Human Red Blood Cells - Rouleau stacking.gif|250px|Живи еритроцити под микроскопом|алт=Живи еритроцити под микроскопом|мини]]
[[File:Blood-rbcs and thrombocytes2.jpg|thumb|250px|right|Множество еритроцитох]]
'''Червени кревово заренка або еритроцити''' (од греч. ''erythros'' – червени и -''cyte'' – клїтинка, серб. ЦКЗ) найчастейши тип кревових клїтинкох хтори нє маю ядро и орґанели.(1)Маю улогу у транспорту [[Ґаз|ґазох]] у орґанизме, а у тим им помага гемоґлобин за хторих ше вяжу.(2) У їх составе єст и желєза, пре хторе су червеней [[Фарба|фарби]], а з часом ше розкладаю у шлїжинки и печинки. Червени кревово заренка вяжу оксиґен у плюцох або у жаброх при рибох и розноша го по орґанизме през капилари.

У каждим чловечим червеним кревовим заренку єст коло 270 милиони молекули гемоґлобину.(3) Клїтинкова мембрана ше состої зоз протеїнох (бильчки) и липидох, а тота структура дава свойства за нєобходну физиолоґийну функцию клїтинкох.

Чловечи червени кревово заренка флексибилни и маю елипсасту фурму, єст у нїх гемоґлобину, алє нє маю ядро и векшину орґанелох; мож их спатриц як мещки зоз гемоґлобином. При одроснутих особох ше каждей секунди направя коло 2,4 милиони нови еритроцити(4). Клїтинки ше розвиваю у шпику, кружа од 100 до 120 [[дзень|днї]] по орґанизме, же би ше потим їх компоненти розпадли. Скоро єдну половку креви у целу (од 40 до 45 проценти) творя червени кревово заренка.

== Характеристики и збудова еритроцитох ==
Еритроцити клїтинки елипсастей форми зоз углїбеньом до нука з обидвох бокох (биконкавни), дияметру од коло  7,8 μm (микрометри), грубини 2,4 μm на концох, односно 1 μm у централней часци клїтинки. Пре таку форму вони барз еластични и мегки и лєгко преходза и през барз узки капилари. Старши еритроцити маю коло 70 проценти води, а остаток гемоґлобин. Клїтинка ше состої зоз мембрани и цитоплазми без ядра и других орґанелох. Клїтинков обмоток еритроцитох динамична структура, важна за отримованє єй живота, отримує форму клїтинки и стабилносц нукашнєй збудови. Концентрация гемоґлобину ше руша од 140 ґр/л (при женох) до 160 ґр/л креви (при хлопох). Фарба поєдинєчних еритроцитох блядоцелово–помаранчецова (подобна фарби слами), фарба еритроцитох на громадки червеней фарби, а ниянса завиши од стану їх гемоґлобину. 

Чловечи еритроцити збудовани зоз мембрани и цитоплазми. У дуплей мембрани єст бильчки и стероїди, а цитоплазма богата зоз гемоґлобином и мрежастей є структури хтора ше вола строма.

Даєдни спомедзи прикметох еритроцитох то: седиментация, аґлутинация, препущуюцосц и хемолиза. Седиментация еритроцитох ше одноши на швидкосц їх ушедованя у епрувети. Аґлутинация то злучованє еритроцитох до менших або векших ґрупох, а препущуюцосц мамбрани нє єднака спрам шицких субстанцийох, односно, мембрана контролує хтори субстанциї можу войсц або напущиц клїтинку пре отримованє ровноваги и метаболизму, а хемолиза то очкодованє еритроцитох пре рижни физични и хемийни фактори.

== Животни циклус ==
Продукция еритроцитох ше вола еритроцитопоеза  (прецизнєйша и фахова назва) и реґулує ше на основи потреби тканї за оксиґеном. Продукция пошвидшана у случайох абсолутного або зменшаного хаснованя оксиґену (наприклад, при малокревносци, пребуваню на векших висотох, при хоротох респираторней и циркулаторней  системи). Еритроцити ше правя у шпику, а на їх розвой дїйствую: гормон еритропоетин, бильчки, желєзо и друге.

У нормалних условийох еритроцити жию од 100 до 120 днї, а потим ше розкладаю (розпадую) у печинки и шлїжинки.

Хороти креви як пошлїдок очкодованих еритроцитох:

'''Анемиї''' (малокревносц) то хороти характеристични по нїзким капацитету преношеня оксиґену у креви пре мале количество червених кревових заренкох або пре даяки очкодованя истих або гемоґлобину.

:: ▶Анемия пре нєдостаток желєза найчастейше охоренє хторе ше зявює кед уношенє и абсорбция желєза прейґ кострираня нєдостаточни, а гемоґлобин, у хторим єст желєза ше нє може формова

:: ▶ Пернициозна анемия то автоимуна хорота хтора подрозумює нєдостаток нукашнього фактору орґанизма за абсорбцию витамину B12 зоз [[Пожива|поживи.]] Тот витамин нєобходни у продукциї еритроцитох и гемоґлобину.

:: ▶ Шерпаста анемия то нашлїдна хорота хтора подрозумює абнормални молекули гемоґлобину. Кед таки молекули ошлєбодза оксиґен у тканї, нє розпадню ше алє ше деформую (подобни шерпу, оталь и назва хороти) и збудова червених кревових заренкох очкодована. Очкодовани заренка постаню нєеластични, твардейши, цо значи же можу спричинїц заверанє кревових судзинох, боль, очкодованє мозґу (шлоґ) и други очкодованя тканї.

:: ▶ Таласемия тиж нашлїдна хорота хтора настава як пошлїдок нєодвитуюцого одношеня под'єдинкох гемоґлобину, од хторих завиши функция того протеїну.

:: ▶ Сфероцитоза або синдром нашлїдней сфероцитози, то ґрупа нашлїдних поремеценьох хтори характеризую очкодованє мембрани еритроцитох, односно клїтинки оставаю мали, сферней форми и крегки су, нє елипсатсей су форми и нє еластични. 

:: ▶ Апластична анемия пошлїдок нєможлївосци шпику твориц нови кревово клїтинки же би заменєли стари (дума ше и на еритроцити, леукоцити и тромбоцити).

:: ▶ Чиста аплазия (еритробластопения) нєможлївосц шпику твориц лєм червени кревово заренка.

 
'''Хемолиза''' (''hemolysis'') то обще поняце за прейґмирне розпадованє червених кревових заренкох. Причини єст вецей, наприклад, паразит малариї часц свойого живота жиє у еритроцитох, карми ше зоз гемоґлобином, а потим го розклада и спричинює горучку.

'''Полицитемиї''' (''Polycythemia'', еритроцитози) то хороти хтори наставаю пре звишoк еритроцитох. Густосц креви и єй одпор при прецеканю през кревово судзини може буц причина хороти. При полицитемиї вери (''polycythemia vera''), звишок еритроцитох пошлїдок абнормалносцох у шпику.

== Трансфузия ==
Червени кревово заренка ше дава як часц трансфузиї креви. Дату крев за трансфузию  ше муши препатриц у лабораториї и буц сиґурни же у нєй нєт охорени клїтинки хтори би начкодзели примательови тей креви. Препатрена крев ше може дац як продукт у  цалосци, або шє може дац видвоєни червени кревово заренка окреме.

== Виглєдованя ==
Року 2008. обявене же у лабораториї виведзени успишни експерименти доставаня червених кревових заренкох з ембрионалних матичних клїтинкох. Виглєдованя ше окончую же би ше у будучносци таки штучни червени кревово заренка хасновали при трансфузиї.(68 анґл.) Випитованє на людзох окончене 2022. року, а хаснована култивована крев зоз матичних клїтинкох давателя креви. То нови ревулиционерни наукови процес у хторим ше матични клїтинки зоз креви давателя хаснує за творенє подполно нових червених кревовоих заренкох.

== Вонкашнї вязи ==

* [https://milleniummedic.rs/eritrociti-crvena-krvna-zrnca/ Еritrociti crvena krvna zrnca]

* [https://cuvarkosnice.rs/sta-su-eritrociti-rbc-u-krvi-i-zasto-je-vazani/ Sta su eritrociti (RBC) u krvi i zasto je vazani]
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>jq2p73dwn3hrmna4ckndgovtf1t0ihi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20114</id>
      <parentid>20088</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T10:16:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>референци</comment>
      <origin>20114</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13042" sha1="a8l9w8gwti7kbjcnvb0v4774v7tmlea" xml:space="preserve">[[Файл:Human Red Blood Cells - Rouleau stacking.gif|250px|Живи еритроцити под микроскопом|алт=Живи еритроцити под микроскопом|мини]]
[[File:Blood-rbcs and thrombocytes2.jpg|thumb|250px|right|Множество еритроцитох]]
'''Червени кревово заренка або еритроцити''' (од греч. ''erythros'' – червени и -''cyte'' – клїтинка, серб. ЦКЗ) найчастейши тип кревових клїтинкох хтори нє маю ядро и орґанели.&lt;ref&gt;Kumar, Vinay; Abbas, Abul K.; Fausto, Nelson; Mitchell, Richard N. (2007). ''Robbins Basic Pathology'' (8th изд.). Saunders.&lt;/ref&gt;Маю улогу у транспорту [[Ґаз|ґазох]] у орґанизме, а у тим им помага гемоґлобин за хторих ше вяжу.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20160723113019/http://www.biosbcc.net/doohan/sample/htm/Blood%20cells.htm    „Blood Cells”], Pristupljeno 23.07.2026. &lt;/ref&gt; У їх составе єст и желєза, пре хторе су червеней [[Фарба|фарби]], а з часом ше розкладаю у шлїжинки и печинки. Червени кревово заренка вяжу оксиґен у плюцох або у жаброх при рибох и розноша го по орґанизме през капилари.

У каждим чловечим червеним кревовим заренку єст коло 270 милиони молекули гемоґлобину.&lt;ref&gt;D’Alessandro, Angelo (2017).[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5336341/ „Red blood cell proteomics update: is there more to discover?”]. ''Blood Transfusion''. '''15''' (2): 182—187. PMC 5336341 . PMID 28263177. doi:10.2450/2017.0293-16.&lt;/ref&gt; Клїтинкова мембрана ше состої зоз протеїнох (бильчки) и липидох, а тота структура дава свойства за нєобходну физиолоґийну функцию клїтинкох.

Чловечи червени кревово заренка флексибилни и маю елипсасту фурму, єст у нїх гемоґлобину, алє нє маю ядро и векшину орґанелох; мож их спатриц як мещки зоз гемоґлобином. При одроснутих особох ше каждей секунди направя коло 2,4 милиони нови еритроцити.&lt;ref&gt;Erich Sackmann, ''Biological Membranes Architecture and Function.'', Handbook of Biological Physics, (ed. R.Lipowsky and E.Sackmann, vol.1, Elsevier, 1995&lt;/ref&gt; Клїтинки ше розвиваю у шпику, кружа од 100 до 120 [[дзень|днї]] по орґанизме, же би ше потим їх компоненти розпадли. Скоро єдну половку креви у целу (од 40 до 45 проценти) творя червени кревово заренка.

== Характеристики и збудова еритроцитох ==
Еритроцити клїтинки елипсастей форми зоз углїбеньом до нука з обидвох бокох (биконкавни), дияметру од коло  7,8 μm (микрометри), грубини 2,4 μm на концох, односно 1 μm у централней часци клїтинки. Пре таку форму вони барз еластични и мегки и лєгко преходза и през барз узки капилари. Старши еритроцити маю коло 70 проценти води, а остаток гемоґлобин. Клїтинка ше состої зоз мембрани и цитоплазми без ядра и других орґанелох. Клїтинков обмоток еритроцитох динамична структура, важна за отримованє єй живота, отримує форму клїтинки и стабилносц нукашнєй збудови. Концентрация гемоґлобину ше руша од 140 ґр/л (при женох) до 160 ґр/л креви (при хлопох). Фарба поєдинєчних еритроцитох блядоцелово–помаранчецова (подобна фарби слами), фарба еритроцитох на громадки червеней фарби, а ниянса завиши од стану їх гемоґлобину. 

Чловечи еритроцити збудовани зоз мембрани и цитоплазми. У дуплей мембрани єст бильчки и стероїди, а цитоплазма богата зоз гемоґлобином и мрежастей є структури хтора ше вола строма.

Даєдни спомедзи прикметох еритроцитох то: седиментация, аґлутинация, препущуюцосц и хемолиза. Седиментация еритроцитох ше одноши на швидкосц їх ушедованя у епрувети. Аґлутинация то злучованє еритроцитох до менших або векших ґрупох, а препущуюцосц мамбрани нє єднака спрам шицких субстанцийох, односно, мембрана контролує хтори субстанциї можу войсц або напущиц клїтинку пре отримованє ровноваги и метаболизму, а хемолиза то очкодованє еритроцитох пре рижни физични и хемийни фактори.

== Животни циклус ==
Продукция еритроцитох ше вола еритроцитопоеза  (прецизнєйша и фахова назва) и реґулує ше на основи потреби тканї за оксиґеном. Продукция пошвидшана у случайох абсолутного або зменшаного хаснованя оксиґену (наприклад, при малокревносци, пребуваню на векших висотох, при хоротох респираторней и циркулаторней  системи). Еритроцити ше правя у шпику, а на їх розвой дїйствую: гормон еритропоетин, бильчки, желєзо и друге.

У нормалних условийох еритроцити жию од 100 до 120 днї, а потим ше розкладаю (розпадую) у печинки и шлїжинки.

Хороти креви як пошлїдок очкодованих еритроцитох:

'''Анемиї''' (малокревносц) то хороти характеристични по нїзким капацитету преношеня оксиґену у креви пре мале количество червених кревових заренкох або пре даяки очкодованя истих або гемоґлобину.

:: ▶Анемия пре нєдостаток желєза найчастейше охоренє хторе ше зявює кед уношенє и абсорбция желєза прейґ кострираня нєдостаточни, а гемоґлобин, у хторим єст желєза ше нє може формова

:: ▶ Пернициозна анемия то автоимуна хорота хтора подрозумює нєдостаток нукашнього фактору орґанизма за абсорбцию витамину B12 зоз [[Пожива|поживи.]] Тот витамин нєобходни у продукциї еритроцитох и гемоґлобину.

:: ▶ Шерпаста анемия то нашлїдна хорота хтора подрозумює абнормални молекули гемоґлобину. Кед таки молекули ошлєбодза оксиґен у тканї, нє розпадню ше алє ше деформую (подобни шерпу, оталь и назва хороти) и збудова червених кревових заренкох очкодована. Очкодовани заренка постаню нєеластични, твардейши, цо значи же можу спричинїц заверанє кревових судзинох, боль, очкодованє мозґу (шлоґ) и други очкодованя тканї.

:: ▶ Таласемия тиж нашлїдна хорота хтора настава як пошлїдок нєодвитуюцого одношеня под'єдинкох гемоґлобину, од хторих завиши функция того протеїну.

:: ▶ Сфероцитоза або синдром нашлїдней сфероцитози, то ґрупа нашлїдних поремеценьох хтори характеризую очкодованє мембрани еритроцитох, односно клїтинки оставаю мали, сферней форми и крегки су, нє елипсатсей су форми и нє еластични. 

:: ▶ Апластична анемия пошлїдок нєможлївосци шпику твориц нови кревово клїтинки же би заменєли стари (дума ше и на еритроцити, леукоцити и тромбоцити).

:: ▶ Чиста аплазия (еритробластопения) нєможлївосц шпику твориц лєм червени кревово заренка.

 
'''Хемолиза''' (''hemolysis'') то обще поняце за прейґмирне розпадованє червених кревових заренкох. Причини єст вецей, наприклад, паразит малариї часц свойого живота жиє у еритроцитох, карми ше зоз гемоґлобином, а потим го розклада и спричинює горучку.

'''Полицитемиї''' (''Polycythemia'', еритроцитози) то хороти хтори наставаю пре звишoк еритроцитох. Густосц креви и єй одпор при прецеканю през кревово судзини може буц причина хороти. При полицитемиї вери (''polycythemia vera''), звишок еритроцитох пошлїдок абнормалносцох у шпику.

== Трансфузия ==
Червени кревово заренка ше дава як часц трансфузиї креви. Дату крев за трансфузию  ше муши препатриц у лабораториї и буц сиґурни же у нєй нєт охорени клїтинки хтори би начкодзели примательови тей креви. Препатрена крев ше може дац як продукт у  цалосци, або шє може дац видвоєни червени кревово заренка окреме.

== Виглєдованя ==
Року 2008. обявене же у лабораториї виведзени успишни експерименти доставаня червених кревових заренкох з ембрионалних матичних клїтинкох. Виглєдованя ше окончую же би ше у будучносци таки штучни червени кревово заренка хасновали при трансфузиї.&lt;ref&gt;Coghlan A (19 August 2008).[https://www.newscientist.com/article/1910706-first-red-blood-cells-grown-in-the-lab-2/ &quot;First red blood cells grown in the lab&quot;]. ''New Scientist''. Retrieved 26 March 2023.&lt;/ref&gt; Випитованє на людзох окончене 2022. року, а хаснована култивована крев зоз матичних клїтинкох давателя креви. То нови ревулиционерни наукови процес у хторим ше матични клїтинки зоз креви давателя хаснує за творенє подполно нових червених кревовоих заренкох.
{{Commonscat}}
== Вонкашнї вязи ==

* [https://milleniummedic.rs/eritrociti-crvena-krvna-zrnca/ Еritrociti crvena krvna zrnca], ''milleniummedic.rs''

* [https://cuvarkosnice.rs/sta-su-eritrociti-rbc-u-krvi-i-zasto-je-vazani/ Sta su eritrociti (RBC) u krvi i zasto je vazani], ''cuvarkosnice.rs''

== Референци ==
[[Катеґория:Хематолоґия]]</text>
      <sha1>a8l9w8gwti7kbjcnvb0v4774v7tmlea</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Ортопедия</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3279</id>
    <revision>
      <id>20076</id>
      <timestamp>2026-07-22T01:45:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>20076</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Талпа</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3280</id>
    <revision>
      <id>20077</id>
      <timestamp>2026-07-22T01:45:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>20077</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Нашлїдни деформитети</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3281</id>
    <revision>
      <id>20078</id>
      <timestamp>2026-07-22T01:45:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>20078</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Авторе текстох за композициї</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3282</id>
    <revision>
      <id>20080</id>
      <timestamp>2026-07-22T02:27:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Направљена празна страница</comment>
      <origin>20080</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґория:Хематолоґия</title>
    <ns>14</ns>
    <id>3283</id>
    <revision>
      <id>20086</id>
      <timestamp>2026-07-22T06:37:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Sveletanka</username>
        <id>20</id>
      </contributor>
      <comment>катеґория</comment>
      <origin>20086</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="73" sha1="q3rj5ugnra04o2nhnehotpssw9qsi2l" xml:space="preserve">[[Катеґория:Наука]]
[[Катеґория:Медицина]]</text>
      <sha1>q3rj5ugnra04o2nhnehotpssw9qsi2l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>26. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3284</id>
    <revision>
      <id>20096</id>
      <timestamp>2026-07-22T21:02:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''26. май''' — 146. дзень у року (147. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 219 днї.  Подїї  1889 — Отворени лифт на Айфеловей турнї, хтора отворена 6. мая истого року.  1923 — Отримане перше мотоциклистичне обегованє 24 годзини Ле Мана.…</comment>
      <origin>20096</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3074" sha1="8zwtzrs7ehsjfxc4q0rt6rdfayfp25i" xml:space="preserve">'''26. май''' — 146. дзень у року (147. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 219 днї.

Подїї

1889 — Отворени лифт на Айфеловей турнї, хтора отворена 6. мая истого року.

1923 — Отримане перше мотоциклистичне обегованє 24 годзини Ле Мана.

1972 — Подписане перше спорозуменє Совєтского Союзу и ЗАД о огранїченю стратеґийного нуклеарного наоружаня, САЛТ 1.

1986 — Европска уния прилапела заставу зоз 12 гвиздочками.

1998 — И попри процивеня професорох и студентох, Скупштина Сербиї прилапела Закон о Универзитету, з хторим Влада Сербиї овласцена поставяц ректора, деканох, универзитетни и факултетски управни и надпатраюци орґани. Полиция розогнала студентох и професорох хтори пре тото протестовали пред будинком Скупштини.

2002 — Французко-польски режисер [[Роман Полански]] освоєл Златну палму на филмским фестивалу у Кану за филм Пияниста.
 
Народзени

1888 — Народзел ше о. др [[Мирко Боїч]], (*26. май 1888—†25. авґуст 1944), парох дюрдьовски, активист РНПД-а и защитнїк Руснацох пред власцами.бул капелан у Коцуре, парох у Дюрдьове, службовал у Беоґрадзе и Заґребе. Школовал ше у Травнику, потим у Тузли и Заґребе. Студирал у Риме, закончел студий филозофиї и докторовал на Академиї святого Томи Аквинского. Богословски студиї започал у Заґребе и закончел у Львове, научел и даскельо язики – нємецки, италиянски, українски и польски.

1889 — [[Изидор Белак]], педаґоґ,  фолклориста, публициста, етноґраф. 

1931 — [[Иван Шафранко]], русински академски маляр, скулптор, педаґоґ.

1938 — [[Иван Поп]] (* 26. май 1938. † 14. септембра 2023), русински науковец, историчар, политиколоґ и професор. 


Умарли
 
1983 — [[Александер Хира]],  владика мукачовски, папски прелат, ректор Ужгородского  духовного семинара.</text>
      <sha1>8zwtzrs7ehsjfxc4q0rt6rdfayfp25i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20104</id>
      <parentid>20096</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T07:10:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйовнє</comment>
      <origin>20104</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3343" sha1="ocu261nwigr8itp9krg62ihlzmtftqm" xml:space="preserve">'''26. май''' — 146. [[дзень]] у року (147. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 219 днї.

== Подїї ==
* 1889 — Отворени лифт на Айфеловей турнї, хтора отворена 6. мая истого року.
* 1923 — Отримане перше мотоциклистичне обегованє 24 годзини Ле Мана.
* 1972 — Подписане перше спорозуменє Совєтского Союзу и ЗАД о огранїченю стратеґийного нуклеарного наоружаня, САЛТ 1.
* 1986 — Европска уния прилапела заставу зоз 12 гвиздочками.
* 1998 — И попри процивеня [[Професор|професорох]] и студентох,  * Скупштина Сербиї прилапела Закон о Универзитету, з хторим Влада Сербиї овласцена поставяц ректора, деканох, универзитетни и факултетски управни и надпатраюци орґани. Полиция розогнала студентох и професорох хтори пре тото протестовали пред будинком Скупштини.
* 2002 — Французко-польски режисер [[Роман Полански]] освоєл  * Златну палму на филмским фестивалу у Кану за филм ''Пияниста''.
 
== Народзени ==

* 1888 — Народзел ше о. др [[Мирко Боїч]], (*26. май 1888—†25. авґуст 1944), парох дюрдьовски, активист [[Руске народне просвитне дружтво|РНПД]]-а и защитнїк [[Руснаци у Сербиї|Руснацох]] пред власцами.бул капелан у [[Коцур|Коцуре]], парох у [[Дюрдьов|Дюрдьове]], службовал у Беоґрадзе и Заґребе. Школовал ше у Травнику, потим у Тузли и Заґребе. Студирал у Риме, закончел студий филозофиї и докторовал на Академиї святого Томи Аквинского. Богословски студиї започал у Заґребе и закончел у Львове, научел и даскельо язики – нємецки, италиянски, українски и польски.
* 1889 — [[Изидор Белак]], педаґоґ,  фолклориста, публициста, етноґраф. 
* 1931 — [[Иван Шафранко]], русински академски маляр, скулптор, педаґоґ.
* 1938 — [[Иван Поп]] (* 26. май 1938. † 14. септембра 2023), русински науковец, историчар, политиколоґ и професор. 

== Умарли ==
* 1983 — [[Александер Хира]],  владика мукачовски, папски прелат, ректор Ужгородского  духовного семинара.

[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:26. май]]</text>
      <sha1>ocu261nwigr8itp9krg62ihlzmtftqm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>27. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3285</id>
    <revision>
      <id>20097</id>
      <timestamp>2026-07-22T21:04:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''27. май''' — 147. дзень у року (148. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 218 днї.  Подїї  1703 — Русийски цар Петро Вельки основал нову престолнїцу Русиї на месце улїваня рики Неви до Малтицкого моря. Гоч велї проґнозовали препа…</comment>
      <origin>20097</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1692" sha1="1evgf33j5fgd1v7c7psc7yk2psvjjwl" xml:space="preserve">'''27. май''' — 147. дзень у року (148. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 218 днї.

Подїї

1703 — Русийски цар Петро Вельки основал нову престолнїцу Русиї на месце улїваня рики Неви до Малтицкого моря. Гоч велї проґнозовали препасц, Санкт Петербурґ постал вельки и модерни город. После Октоберскей револуциї назва му пременєна на Ленїнґрад, а 1991. року му врацена стара назва – Санкт Петербурґ.

1937 — У Сан Франциску пущени до транспорту Ґолден ґейт, єден з найвекших мостох на швеце.

1994 — [[Александер Солженїцин]] ше триюмфално врацел до Русиї по другим вигнанстве.
 
Народзени

1868 — Народзел ше академик и сербски поета [[Алекса Шантич]] (Мостар, 27. май 1868 – Мостар, 2. фебруар 1924)

1878 — Народзена америцка балерина ирского походзеня [[Изадора Данкан]] (Сан Франциско, ЗАД, 27. май 1877 – Ница, Французка, 14. септембер 1927).

1924 — [[Юрий Думнич]], лїкар, орґанизатор медицини,  дружтвени активиста, публициста.

Умарли</text>
      <sha1>1evgf33j5fgd1v7c7psc7yk2psvjjwl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20105</id>
      <parentid>20097</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T07:15:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Ушорйованє</comment>
      <origin>20105</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1800" sha1="k08nsq68wjpttg7svhbspcgvoh273y1" xml:space="preserve">'''27. май''' — 147. [[дзень]] у року (148. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 218 днї.

== Подїї ==
* 1703 — Русийски цар Петро Вельки основал нову престолнїцу Русиї на месце улїваня рики Неви до Малтицкого моря. Гоч велї проґнозовали препасц, Санкт Петербурґ постал вельки и модерни город. После Октоберскей револуциї назва му пременєна на Ленїнґрад, а 1991. року му врацена стара назва – Санкт Петербурґ.
* 1937 — У Сан Франциску пущени до транспорту Ґолден ґейт, єден з найвекших мостох на швеце.
* 1994 — [[Александер Солженїцин]] ше триюмфално врацел до Русиї по другим вигнанстве.

== Народзени ==
* 1868 — Народзел ше академик и сербски [[поета]] [[Алекса Шантич]] (Мостар, 27. май 1868 – Мостар, [[2. фебруар]] 1924)
* 1878 — Народзена америцка балерина ирского походзеня [[Изадора Данкан]] (Сан Франциско, ЗАД, 27. май 1877 – Ница, Французка, 14. септембер 1927).
* 1924 — [[Юрий Думнич]], лїкар, орґанизатор медицини,  дружтвени активиста, публициста.

== Умарли ==
[[Катеґория:Днї рока]]
[[Катеґория:27. май]]</text>
      <sha1>k08nsq68wjpttg7svhbspcgvoh273y1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>28. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3286</id>
    <revision>
      <id>20099</id>
      <timestamp>2026-07-22T21:08:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''28. май''' — 148. дзень у року (149. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 217 днї.   Подїї  1961 — Утаргнути Ориєнт-експрес, гайзибан хтори 78 роки ишол на линиї Париз–Истанбул.  1976 — До транспорту пущена гайзибанска драга Беоґрад…</comment>
      <origin>20099</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3271" sha1="kflrjd54kwdlrt6iskakt4twmwfbk0x" xml:space="preserve">'''28. май''' — 148. дзень у року (149. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 217 днї.


Подїї

1961 — Утаргнути Ориєнт-експрес, гайзибан хтори 78 роки ишол на линиї Париз–Истанбул.

1976 — До транспорту пущена гайзибанска драга Беоґрад–Бар, хтора з претаргнуцами будована 24 роки.

1987 — 19-рочни Матияс Руст на спортским авиону Цесна сцигол зоз Гелсинкия до Москви и спущел ше на централну Червену площу, понеже нєзамерковано прешол през совєтски воздушни простор.

1999 — Потим як авияция НАТО-а змоцнєла напади на Союзну Републику Югославию (на 740 полєцованя авионох у 24-ох годзинох) югославянски предсидатель Слободан Милошевич прилапел шицки условия заходних жемох за претаргованє бомбардованя.

2001 — У Каиру отримана перша Дзецинска конференция африцких нацийох.

 
Народзени

1879 — Народзел ше математичар, астроном, климатолоґ, ґеофизичар и будовательни инжинєр [[Милутин Миланкович]] (Даль, 28. май 1879 – Беоґрад, 12. децембер 1958), бул популаризатор науки, универзитетски професор и академик.

1939 — [[Ярослав Сисак]] (*28. май 1939-†27. юний 2025), ґлумец, режисер, длугорочни директор Театру Александра Духновича, прекладатель театралних текстох на русински язик и дружтвени дїяч медзи Русинами у Словацкей.


Умарли
 
1916 — [[Иван Франко]], українски поет, прозаїк. 

1929 — [[Юрко Лажо]], русински дружтвени и  културни дїяч, сенатор Чехословацкого парламенту (1920-1925).

1960 — [[Янко Будински]] (*3. януар 1908—†28. май 1960), друкарски роботнїк, културно-просвитни роботнїк и вельорочни театрални аматер у Руским Керестуре.

1982 — Маґистерка фармациї [[Єлена Солонар|Єлена Солонар - Поливка]] (*5. фебруар 1900—†28. май 1982 ), була почитована апатикарка, здравствена просвитителька, филантроп и поетеса чийо писнї вошли до народу.

2001 — [[Еуфемия Гарди]] (*21. септембер 1945—†28. май 2001), подобови уметнїк, педаґоґ.</text>
      <sha1>kflrjd54kwdlrt6iskakt4twmwfbk0x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>29. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3287</id>
    <revision>
      <id>20100</id>
      <timestamp>2026-07-22T21:11:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''29. май''' — 149. дзень у року (150. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 216 днї.   Подїї  1929 — У Нюйорку приказани перши звучни филм у фарбох.  1953 — [[Едмунд Гилари]] и Тензинґ Норґей, як перши на швеце, освоєли Монт Еверест.   Нєшк…</comment>
      <origin>20100</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2012" sha1="8hnnec2mtq17e9sazpiwk7sppbzvnu8" xml:space="preserve">'''29. май''' — 149. дзень у року (150. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 216 днї.


Подїї

1929 — У Нюйорку приказани перши звучни филм у фарбох.

1953 — [[Едмунд Гилари]] и Тензинґ Норґей, як перши на швеце, освоєли Монт Еверест. 

Нєшка Медзинародни дзень миротворцох Зєдинєних нацийох.
 

Народзени

1879 — Народзел ше [[Коста Абрашевич]] (Охрид, 29. май 1879 – Шабац, 20. януар 1898), сербски поета. Йому на чесц у Беоґрадзе 1905. року основане дружтво Самостойна роботнїцка уметнїцка ґрупа Абрашевич. Вецей културно-уметнїцки дружтва ноша його мено.

1917 — Народзел ше [[Джон Фицджералд Кенеди]] (Бруклайн, ЗАД, 29. май 1917 – Далас, ЗАД, 22. новембер 1963). Джек Кенеди бул 35. америцки и наймладши предсидатель ЗАД.

1923 — Народзел ше Милутин Мича Татич (Ниш, 29. май 1923 – Беоґрад, 25. марец 1991), сербски театрални, филмски и телевизийни ґлумец.

1941 — [[Дюра Лїкар]], (*29. май 1941—†4. януар 2018), народни учитель, публициста, режисер-аматер, новинар-дописователь и спортски роботнїк.  


Умарли

2008 — [[Амалия Сабадош]] (*10. януар 1953—†29. май 2008), професорка и директорка ОШ ''Йован Йованович Змай'' у Дюрдьове, дїячка у култури.</text>
      <sha1>8hnnec2mtq17e9sazpiwk7sppbzvnu8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>30. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3288</id>
    <revision>
      <id>20101</id>
      <timestamp>2026-07-22T21:16:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''30. май''' — 150. дзень у року (151. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 215 днї.   Подїї  1975 — Основана Европска вселенска аґенция (European Space Agency – ESA).    Народзени  1936 — Народзел ше академик др [[Владимир Ковач]] (Бачинци, 30. май 1936…</comment>
      <origin>20101</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2529" sha1="dh2htqzweuyf1t2ck2dhxa61jeuhe23" xml:space="preserve">'''30. май''' — 150. дзень у року (151. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 215 днї.


Подїї

1975 — Основана Европска вселенска аґенция (European Space Agency – ESA).
 

Народзени

1936 — Народзел ше академик др [[Владимир Ковач]] (Бачинци, 30. май 1936 – Нови Сад, 19. децембер 2023), познати науковец  у обласци винарства у Европи и швеце, дописни член Французкей польопривредней академиї. 

1947 — Народзел ше новинар, музичар, композитор  и културни дїяч [[Владислав Надьмитьо]] (Руски Керестур, 30. май 1947 – Киченер, Канада, 17. авґуст 2023). Попри новинарства, його животна преокупация була музика. Любел грац на тамбури и ґитари, а грал у ґрупи Шкорванчки, у оркестру КУД Младосц у Суботици, у Новим Садзе у рижних популарних ґрупох, бул и у ґрупи Лира зоз Сашом Поповичом, котра постанє Слатки ґрех, и означи єден период на Балкану. У дуету зоз Михайлом Микитом, означел перши Червени ружи же би бул и орґанизатор, а вец и композитор. Надьмитьо бул єден зоз порушовачох Ружовей заградки. 

Умарли

1431 — [[Йоана з Арку]], наволана Дїва орлеанска, французка боркиня процив Анґлийцох, спалєна на огню.

1640 — [[Петер Паул Рубенс]], фламански маляр. 

2022 — [[Мария Моснак|Мария Вадаски Моснак]] (26. фебруар 1946.—† 30. май 2022.), перша професионална спикерка у Рускей редакциї Радио Нового Саду и на ТВ Нови Сад.

2023 — [[Владимир Рамач]] (*5. марец 1944-†30. май 2023), фодбалер, першотимец ФК Русин з Руского Керестура од 1961-1971.</text>
      <sha1>dh2htqzweuyf1t2ck2dhxa61jeuhe23</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>31. май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3289</id>
    <revision>
      <id>20102</id>
      <timestamp>2026-07-22T21:18:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Keresturec</username>
        <id>18</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: '''31. май''' — 151. дзень у року (152. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 214 днї.   Подїї  1859 — Почала робиц велька годзина Биґ Бен на турнї британского Парламента у Лондону.  1931 — У Бахреину пренайдзена нафта и то перша арабска…</comment>
      <origin>20102</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1535" sha1="9tcwiywyua22c1qdtav6uyso6d1y299" xml:space="preserve">'''31. май''' — 151. дзень у року (152. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 214 днї.


Подїї

1859 — Почала робиц велька годзина Биґ Бен на турнї британского Парламента у Лондону.

1931 — У Бахреину пренайдзена нафта и то перша арабска жем у хторей утвердзени таки находзиска.

Шветови дзень борби процив куреня (World No Tobacco Day – WNTD), порушала го Шветова здравствена орґанизация 1987. року.

Шветови дзень папаґайох, порушал го Шветови фонд за папґаї 2004. року.
 

Народзени

1819 — Народзени америцки писатель [[Волт Волтер Витмен]] (Вест Хилс, ЗАД, 31. май 1819 – Ню Джерзи, ЗАД, 26. марец 1892).


Умарли

1943 — [[Александер Стойка]], мукачовски владика,  русински дружтвени дїяч. 

2020 — [[Янко Голик]] (*10. фебруар 1949—†31. май 2020) бул дипломовани економиста, овласцени ревизор, активни член Рускей матки и Дружтва за руски язик, литературу и културу.</text>
      <sha1>9tcwiywyua22c1qdtav6uyso6d1y299</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Музиколоґ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3290</id>
    <revision>
      <id>20106</id>
      <timestamp>2026-07-23T07:17:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Музиколоґ Музиколоґ то фаховец хтори ше занїма зоз музиколоґию, науку о музики.[1] Музиколоґове преучую музику зоз розличних перспективох, уключуюци єй историю, теорию, културни контекст, виводзацку праксу и вплїв на дружтво. Робота музиколоґох доприноши…</comment>
      <origin>20106</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7677" sha1="q7sdf7yq2z6vv56ws9a5tvrlu1zc2oc" xml:space="preserve">Музиколоґ
Музиколоґ то фаховец хтори ше занїма зоз музиколоґию, науку о музики.[1] Музиколоґове преучую музику зоз розличних перспективох, уключуюци єй историю, теорию, културни контекст, виводзацку праксу и вплїв на дружтво. Робота музиколоґох доприноши глїбше розуменє музики як уметнїцкей форми и културного феномена.
Обласци дїлованя
Музиколоґия широка дисциплина, а музиколоґове ше часто специялизую за одредзни обласци. Основни конари музиколоґиї до хотрих су уключени и зоз хторима ше музиколоґове занїмаю то:
•	Историйна музиколоґия: Преучує историю заходней уметнїцкей музики, уключуюци животи и дїла композиторох, розвой музичних стилох, жанрох и форми, як и дружтвени контекст у хторим музика наставала и була виводзена.
•	Етномузиколоґия: Занїма ше зоз преучованьом музики у розличних културох ширцом швета, зоз акцентом на традицийну, народну и популарну музику, як и на улоги музики у дружтвеном живоце заєднїцох.[2]
•	Теория музики: Анализує структуру музики, уключуюци гармонию, мелодию, ритем, форму и други музични елементи. Теория музики тиж може облапяц розвой теорийних системох и методох анализи.
•	Систематска музиколоґия: Облапя широки спектер дисциплинох хтори ше занїмаю зоз фундаменталнима питанями музики, як цо музична акустика, психолоґия музики, социолоґия музики, филозофия музики и музична естетика.[3][4]
Попри тих, постоя и други специялизовани обласци як цо музични педаґоґиї (хтори ше занїмаю зоз методами ученя и подучованя музики), музични критики, коґнитивна музиколоґия и други.
Активносци музиколоґа
Роботни дїялносци музиколоґа рижнородни. Даєдни типични активносци уключую:
•	Науково-виглєдовацку роботу: Виглєдованя у архивох, библиотекох, на терену; анализа музичних дїлох, историйних документох и других жридлох.
•	Писанє и обявйованє/публикованє роботох: Авторство кнїжкох, моноґрафия, наукових стат'йох, студийох, есейох, як и учебенїкох и приручнїкох.
•	Педаґоґийна робота: Преподаванє на универзитетох (факултетох музики, академийох), у музичних школох и других образовних институцийох.
•	Музична критика: Писанє рецензийох концертох, оперских и балетских представох, нових композицийох, звучних виданьох, за новини, часописи, радио, телевизию и интернет портали.
•	Робота у културних институцийох: Анґажмани у музейох, архивох, библиотекох, оперских хижох, филгармонийох, фестивалох, видавательних хижох, як редакторе, кустоси, совитнїки, директоре.
•	Ушорйованє музичних виданьох: Пририхтованє виданьох критикох музичних партитурох.
•	Орґанизация и промоция музичного живота: Участвованє у орґанизациї концертох, фестивалох, наукових сходох, преподаваньох.
•	Консултантска робота: Даванє фахових думаньох и совитох у вязи зоз авторскима правами, историйну автентичносцу музичних виводзеньох, итд.[4]
Образованє
Фах музиколоґа ше здобува зоз законченьом студийох оддїла музиколоґиї на факултетох або академийох музичней уметносци. У Сербиї, студиї музиколоґиї постоя на зеФакултету музичней уметносци Универзитету уметносцох у Беоґрадзе, Академиї уметносцох Универзитета у Новом Садзе[5] и Филолоґийно-уметнїцким факултету Универзитета у Краґуєвцу. Студиї звичайно облапяю основни, мастер и докторски студиї.
Значенє музиколоґа
Музиколоґове маю значну улогу за очуванє, толкованє и промовованє музичного скарбу. Їх виглєдованя помагаю розуменю музики у єй историйним, културним и дружтвеним контексту. През педаґоґийну роботу, образую нови ґенерациї музичарох и музиколоґох, док през музичну критику и явни преподаваня доприноша формованю музичного смаку и информованосци ширшей публики. Музиколоґове тиж можу вплївовац на виводзацку праксу зоз толкованьом автентичних способох виводзеня старей музики або толкованьом дїла сучасних композиторох.
Опатриц ище:
•	Етномузиколоґия
•	Теория музики

Референци
1.	 „muzikolog - značenje”. Značenje.Net. Приступљено 15. мај 2025.
2.	 „Opis zanimanja Etnomuzikolog - Startuj.infostud.com”. startuj.infostud.com. Приступљено 15. мај 2025.
3.	 „MUSICOLOGIST”. Cambridge Dictionary. Приступљено 15. мај 2025. Текст „ English meaning - Cambridge Dictionary” игнорисан (помоћ)
4.	 „Musicologist - Berklee College of Music”. Berklee College of Music. Приступљено 15. мај 2025.
5.	 „Departman muzičke umetnosti - Akademija umetnosti Novi Sad”. akademija.uns.ac.rs. Приступљено 15. мај 2025.

Категорије: 
•	Музичка занимања
•	Музикологија
•	Научна занимања</text>
      <sha1>q7sdf7yq2z6vv56ws9a5tvrlu1zc2oc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20107</id>
      <parentid>20106</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T07:44:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє бока</comment>
      <origin>20107</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8249" sha1="epq0h47niufqxl6xheuqvs2d3mei43s" xml:space="preserve">'''Музиколоґ''' то фаховец хтори ше занїма зоз музиколоґию, науку о музики.[1] Музиколоґове преучую музику зоз розличних перспективох, уключуюци єй историю, теорию, културни контекст, виводзацку праксу и вплїв на дружтво. Робота музиколоґох доприноши глїбше розуменє музики як уметнїцкей форми и културного феномена.

Обласци дїлованя

Музиколоґия широка дисциплина, а музиколоґове ше часто специялизую за одредзни обласци. Основни конари музиколоґиї до хотрих су уключени и зоз хторима ше музиколоґове занїмаю то:

•	Историйна музиколоґия: Преучує историю заходней уметнїцкей музики, уключуюци животи и дїла композиторох, розвой музичних стилох, жанрох и форми, як и дружтвени контекст у хторим музика наставала и була виводзена.

•	Етномузиколоґия: Занїма ше зоз преучованьом музики у розличних културох ширцом швета, зоз акцентом на традицийну, народну и популарну музику, як и на улоги музики у дружтвеном живоце заєднїцох.[2]

•	Теория музики: Анализує структуру музики, уключуюци гармонию, мелодию, ритем, форму и други музични елементи. Теория музики тиж може облапяц розвой теорийних системох и методох анализи.

•	Систематска музиколоґия: Облапя широки спектер дисциплинох хтори ше занїмаю зоз фундаменталнима питанями музики, як цо музична акустика, психолоґия музики, социолоґия музики, филозофия музики и музична естетика.[3][4]
Попри тих, постоя и други специялизовани обласци як цо музични педаґоґиї (хтори ше занїмаю зоз методами ученя и подучованя музики), музични критики, коґнитивна музиколоґия и други.

Активносци музиколоґа 

Роботни дїялносци музиколоґа рижнородни. Даєдни типични активносци уключую:

•	Науково-виглєдовацку роботу: Виглєдованя у архивох, библиотекох, на терену; анализа музичних дїлох, историйних документох и других жридлох.

•	Писанє и обявйованє/публикованє роботох: Авторство кнїжкох, моноґрафия, наукових стат'йох, студийох, есейох, як и учебенїкох и приручнїкох.

•	Педаґоґийна робота: Преподаванє на универзитетох (факултетох музики, академийох), у музичних школох и других образовних институцийох.

•	Музична критика: Писанє рецензийох концертох, оперских и балетских представох, нових композицийох, звучних виданьох, за новини, часописи, радио, телевизию и интернет портали.

•	Робота у културних институцийох: Анґажмани у музейох, архивох, библиотекох, оперских хижох, филгармонийох, фестивалох, видавательних хижох, як редакторе, кустоси, совитнїки, директоре.

•	Ушорйованє музичних виданьох: Пририхтованє виданьох критикох музичних партитурох.

•	Орґанизация и промоция музичного живота: Участвованє у орґанизациї концертох, фестивалох, наукових сходох, преподаваньох.

•	Консултантска робота: Даванє фахових думаньох и совитох у вязи зоз авторскима правами, историйну автентичносцу музичних виводзеньох, итд.[4]

Образованє

Фах музиколоґа ше здобува зоз законченьом студийох оддїла музиколоґиї на факултетох або академийох музичней уметносци. У Сербиї, студиї музиколоґиї постоя на зеФакултету музичней уметносци Универзитету уметносцох у Беоґрадзе, [[Академия уметносцох Универзитету у Новим Садзе|Академиї уметносцох Универзитета у Новом Садзе]][5] и Филолоґийно-уметнїцким факултету Универзитета у Краґуєвцу. Студиї звичайно облапяю основни, мастер и докторски студиї.

Значенє музиколоґох

Музиколоґове маю значну улогу за очуванє, толкованє и промовованє музичного скарбу. Їх виглєдованя помагаю розуменю музики у єй историйним, културним и дружтвеним контексту. През педаґоґийну роботу, образую нови ґенерациї музичарох и музиколоґох, док през музичну критику и явни преподаваня доприноша формованю музичного смаку и информованосци ширшей публики. Музиколоґове тиж можу вплївовац на виводзацку праксу зоз толкованьом автентичних способох виводзеня старей музики або толкованьом дїла сучасних композиторох.

'''Опатриц ище:'''

[[Етномузиколоґия]]

[[Теория музики]]

== Вонкашнї вязи ==
https://rtv.rs/sr_lat/vojvodina/novi-sad/ciklus-intervjua-fermatiran-zivot-dusan-mihalek-muzikolog-(video)_1123161.html Ciklus intervjua &quot;Fermatiran život&quot; - Dušan Mihalek, muzikolog (VIDEO)

https://doi.ub.kg.ac.rs/doi/zbornici/10-46793-muziksr-249g/ О могућностима запошљавања и професионалном ...

== Референци ==
1.	 „muzikolog - značenje”. Značenje.Net. Приступљено 15. мај 2025.

2.	 „Opis zanimanja Etnomuzikolog - Startuj.infostud.com”. startuj.infostud.com. Приступљено 15. мај 2025.

3.	 „MUSICOLOGIST”. Cambridge Dictionary. Приступљено 15. мај 2025. Текст „ English meaning - Cambridge Dictionary” игнорисан (помоћ)

4.	 „Musicologist - Berklee College of Music”. Berklee College of Music. Приступљено 15. мај 2025.

5.	 „Departman muzičke umetnosti - Akademija umetnosti Novi Sad”. akademija.uns.ac.rs. Приступљено 15. мај 2025.

[[Катеґория:Музични термини]]
[[Катеґория:Музична професия]]
[[Катеґория:Науково занїманя]]
[[Катеґория:Музика]]</text>
      <sha1>epq0h47niufqxl6xheuqvs2d3mei43s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Перисома</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3291</id>
    <revision>
      <id>20108</id>
      <timestamp>2026-07-23T08:28:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <comment>Нова страница: Перисома (прекривач) Перисома (гречески περίζωμα, множина; perizomata) файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або спортисти.[1] Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од…</comment>
      <origin>20108</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4031" sha1="j790potbsvtfepfhz4s86ekcqaoiv9r" xml:space="preserve">Перисома (прекривач)
Перисома (гречески περίζωμα, множина; perizomata) файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або спортисти.[1]
Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од контекста у хторим ше хаснує:

•	Зоолоґия: Означує тїлесни мур безпохребционарох, а окреме джобацих. Тиж ше може одношиц на защитни обмотач (перисарк) при даєдних морских орґанизмох.
•	Релиґия (уметносц): Одноши ше на платно або узшу плахту з хторим на образох Исусового розпяца приказани обмотани його боки.
•	Медицина (стари вираз): Дакеди ше хаснує як синоним за перитому, а означує вишок, мед. остаток єдла/єдзеня хтора преостава после вареня у жалудку.

•	Перисому хасновали роботнїки и спортисти у старей Греческей.[1] Тото облєчиво ше могло ношиц самостойно або зоз кратку кошулю (хитон, туника) або аж и попод длугшей кошулї (1] Гомер спомина перисому у своїм епу Илияда, визначуюци єй улогу у старогреческим облєчиве и облєканю.[2]
•	Предпоставя ше же перисома походзи зоз минейскей цивилизациї на Криту. Зачувани документи-прикази приказую же ю ношели акробати и хлопи и жени (напр., на фрески „Буяк хтори скака“).[3][4]
Перисома-платно у хторим бул вироятнє обвязани Исус Христос коло бокох кед го водзели и розопинали на криж. То стандардна характеристика розпяца у уметносци у геленистичним чаше. Медзитим, римски обичай  бул же ше жертви розопинало голи и нєт доказа хтори би указовали на тото же Исус бул винїмок.[5анґ] 
На Востоку дзе голе цело було понїженє, Исус бул мальовани на образох у длугей кошулї зоз краткима рукавами. Византийски час нашол ришенє, так же на малюнкох-образох Исусового розпяца мальовани ширши пояс-перисома, з хторим окруцени боки и пояс падал по колєна. Перисому на малюнки вироятнє додали  познєйши уметнїки же би зачували  скромносц (опатриц смоквово лїсце) и перши раз ше зявела у 8. вику.[6]  Од 11. вику на Востокуи на Заходзе а и у нас устаємнєни тип дакус скраценшей перисоми.

ФОТО Ахенска катедрала твердзи же зачувала и ма стварну реликвию перисоми, зачувану знука реликвияра Мариєншрайн.[анґ 7]
== Етимология ==
Слово перисома виведзена од peri „око, око“ и zoma „прекривач, трака, ремень“.

== Вонкашнї вязи ==

== Референци ==</text>
      <sha1>j790potbsvtfepfhz4s86ekcqaoiv9r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20109</id>
      <parentid>20108</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T08:46:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Форматированє бока</comment>
      <origin>20109</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4706" sha1="m4crpw5za2jfylxkyhd48cpas0slpuz" xml:space="preserve">'''Перисома''' (прекривач) (гречески περίζωμα, множина; perizomata) файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або спортисти. &lt;ref&gt;Tortora, Phyllis G.; Eubank, Keith (1994) [https://books.google.rs/books?id=uFM3AQAAIAAJ&amp;redir_esc=y A Survey of Historic Costume: A History of Western Dress] Fairchild Publications. p.&amp;#x20;57. ISBN&amp;#x20;&lt;bdi&gt;978-1-56367-003-9.&lt;/ref&gt; Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од контекста у хторим ше хаснує:

•	Зоолоґия: Означує тїлесни мур безпохребционарох, а окреме джобацих. Тиж ше може одношиц на защитни обмотач (перисарк) при даєдних морских орґанизмох.

•	Релиґия (уметносц): Одноши ше на платно або узшу плахту з хторим на образох Исусового розпяца приказани обмотани його боки.

•	Медицина (стари вираз): Дакеди ше хаснує як синоним за перитому, а означує вишок, мед. остаток єдла/єдзеня хтора преостава после вареня у жалудку.

Перисому хасновали роботнїки и спортисти у старей Греческей.[1] Тото облєчиво ше могло ношиц самостойно або зоз кратку кошулю (хитон, туника) або аж и попод длугшей кошулї (1] Гомер спомина перисому у своїм епу Илияда, визначуюци єй улогу у старогреческим облєчиве и облєканю.&lt;ref&gt;Poliakoff, Michael B. (1987-01-01). Combat Sports in the Ancient World: Competition, Violence, and Culture. Yale University Press. pp. 165–166. ISBN 978-0-300-06312-7.&lt;/ref&gt;[2] Предпоставя ше же перисома походзи зоз минейскей цивилизациї на Криту. Зачувани документи-прикази приказую же ю ношели акробати и хлопи и жени (напр., на фрески „Буяк хтори скака“).[3][4] 

Перисома-платно у хторим бул вироятнє обвязани Исус Христос коло бокох кед го водзели и розопинали на криж. То стандардна характеристика розпяца у уметносци у геленистичним чаше. Медзитим, римски обичай  бул же ше жертви розопинало голи и нєт доказа хтори би указовали на тото же Исус бул винїмок.[5анґ] На Востоку дзе голе цело було понїженє, Исус бул мальовани на образох у длугей кошулї зоз краткима рукавами. Византийски час нашол ришенє, так же на малюнкох-образох Исусового розпяца мальовани ширши пояс-перисома, з хторим окруцени боки и пояс падал по колєна. Перисому на малюнки вироятнє додали  познєйши уметнїки же би зачували  скромносц (опатриц смоквово лїсце) и перши раз ше зявела у 8. вику. [6]  Од 11. вику на Востоку и на Заходзе а и у нас устаємнєни тип дакус скраценшей перисоми.

ФОТО Ахенска катедрала твердзи же зачувала и ма стварну реликвию перисоми, зачувану знука реликвияра Мариєншрайн.[анґ 7]
== Етимология ==
Слово перисома виведзена од peri „око, око“ и zoma „прекривач, трака, ремень“.

== Литература ==
* о. др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла и НВУ Руске слово, Нови Сад, б.233

== Вонкашнї вязи ==

== Референци ==</text>
      <sha1>m4crpw5za2jfylxkyhd48cpas0slpuz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20116</id>
      <parentid>20109</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T10:29:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Daniela Lovas</username>
        <id>722</id>
      </contributor>
      <origin>20116</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4702" sha1="c0ykxodkrh5dinjv6aftu0pkqblfbgo" xml:space="preserve">'''Перисома''' (прекривач) (гречески περίζωμα, множина; perizomata) файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або спортисти. &lt;ref&gt;Tortora, Phyllis G.; Eubank, Keith (1994) [https://books.google.rs/books?id=uFM3AQAAIAAJ&amp;redir_esc=y A Survey of Historic Costume: A History of Western Dress] Fairchild Publications. p.&amp;#x20;57. ISBN&amp;#x20;&lt;bdi&gt;978-1-56367-003-9.&lt;/ref&gt; Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од контекста у хторим ше хаснує:

•	Зоолоґия: Означує тїлесни мур безпохребционарох, окреме джобацих. Тиж ше може одношиц на защитни обмоток (перисарк) при даєдних морских орґанизмох.

•	Релиґия (уметносц): Одноши ше на платно або узшу плахту до хторей на образох Исусового розпяца окуцени його клуби.

•	Медицина (стари вираз): Дакеди ше хаснує як синоним за перитому, а означує звишок, мед. остаток єдла/єдзеня хторе остава по претровйованю у жалудку.

Перисому хасновали роботнїки и спортисти у старей Греческей.[1] Тоту часц облєчива могло ношиц самостойно або зоз кратку кошулю (хитон, туника) або аж и попод длугшей кошулї (1] Гомер спомина перисому у своїм епу Илияда, визначуюци єй улогу у старогреческим облєчиве и облєканю.&lt;ref&gt;Poliakoff, Michael B. (1987-01-01). Combat Sports in the Ancient World: Competition, Violence, and Culture. Yale University Press. pp. 165–166. ISBN 978-0-300-06312-7.&lt;/ref&gt;[2] Предпоставя ше же перисома походзи зоз минейскей цивилизациї на Криту. Зачувани документи-прикази приказую же ю ношели акробати, и хлопи и жени (напр., на фрески „Буяк хтори скака“).[3][4] 

Перисома-платно хторе вироятно було Исусови Христосови коло клубох кед го водзели и розпинали на криж. То стандардна характеристика розпяца у уметносци у геленистичним чаше. Медзитим, римски обичай  бул же ше жертви розпинало голи и нєт доказа хтори би указовали на тото же Исус бул винїмок.[5анґ] На Востоку, дзе голе цело було понїженє, Исус бул мальовани на образох у длугей кошулї зоз краткима рукавами. Византийски час нашол ришенє, так же на малюнкох-образох Исусового розпяца мальовани ширши пас-перисома,   до хторого окруцени клуби и хтори бул по колєна. Перисому на малюнки вироятнє додали  познєйши уметнїки же би зачували  скромносц (опатриц '''смоквово лїсце''') и перши раз ше зявела у 8. вику. [6]  Од 11. вику на Востоку и на Заходзе, а и у нас, узвичаєни тип дакус скраценшей перисоми.

ФОТО Ахенска катедрала твердзи же зачувала и ма стварну реликвию перисоми, зачувану знука реликвияра Мариєншрайн.[анґ 7]
== Етимология ==
Слово перисома виведзена од peri „око, око“ и zoma „прекривач, пантлїка, ремень“.

== Литература ==
* о. др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла и НВУ Руске слово, Нови Сад, б.233

== Вонкашнї вязи ==

== Референци ==</text>
      <sha1>c0ykxodkrh5dinjv6aftu0pkqblfbgo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20117</id>
      <parentid>20116</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T10:31:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Daniela Lovas</username>
        <id>722</id>
      </contributor>
      <origin>20117</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4702" sha1="5qraa2f9sgcqs0ul4dhjj1lkcnxgu9j" xml:space="preserve">'''Перисома''' (прекривач) (гречески περίζωμα, множина; perizomata) файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або спортисти. &lt;ref&gt;Tortora, Phyllis G.; Eubank, Keith (1994) [https://books.google.rs/books?id=uFM3AQAAIAAJ&amp;redir_esc=y A Survey of Historic Costume: A History of Western Dress] Fairchild Publications. p.&amp;#x20;57. ISBN&amp;#x20;&lt;bdi&gt;978-1-56367-003-9.&lt;/ref&gt; Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од контекста у хторим ше хаснує:

•	Зоолоґия: Означує тїлесни мур безпохребционарох, окреме джобацих. Тиж ше може одношиц на защитни обмоток (перисарк) при даєдних морских орґанизмох.

•	Релиґия (уметносц): Одноши ше на платно або узшу плахту до хторей на образох Исусового розпяца окуцени його клуби.

•	Медицина (стари вираз): Дакеди ше хаснує як синоним за перитому, а означує звишок, мед. остаток єдла/єдзеня хторе остава по претровйованю у жалудку.

Перисому хасновали роботнїки и спортисти у старей Греческей.[1] Тоту часц облєчива могло ношиц самостойно або зоз кратку кошулю (хитон, туника) або аж и попод длугшей кошулї (1] Гомер спомина перисому у своїм епу Илияда, визначуюци єй улогу у старогреческим облєчиве и облєканю.&lt;ref&gt;Poliakoff, Michael B. (1987-01-01). Combat Sports in the Ancient World: Competition, Violence, and Culture. Yale University Press. pp. 165–166. ISBN 978-0-300-06312-7.&lt;/ref&gt;[2] Предпоставя ше же перисома походзи зоз минейскей цивилизациї на Криту. Зачувани документи-прикази приказую же ю ношели акробати, и хлопи и жени (напр., на фрески „Буяк хтори скака“).[3][4] 

Перисома-платно хторе вироятно було Исусови Христосови коло клубох кед го водзели и розпинали на криж. То стандардна характеристика розпяца у уметносци у геленистичним чаше. Медзитим, римски обичай  бул же ше жертви розпинало голи и нєт докази хтори би указовали на тото же Исус бул винїмок.[5анґ] На Востоку, дзе голе цело було понїженє, Исус бул мальовани на образох у длугей кошулї зоз краткима рукавами. Византийски час нашол ришенє, так же на малюнкох-образох Исусового розпяца мальовани ширши пас-перисома,   до хторого окруцени клуби и хтори бул по колєна. Перисому на малюнки вироятнє додали  познєйши уметнїки же би зачували  скромносц (опатриц '''смоквово лїсце''') и перши раз ше зявела у 8. вику. [6]  Од 11. вику на Востоку и на Заходзе, а и у нас, узвичаєни тип дакус скраценшей перисоми.

ФОТО Ахенска катедрала твердзи же зачувала и ма стварну реликвию перисоми, зачувану знука реликвияра Мариєншрайн.[анґ 7]
== Етимология ==
Слово перисома виведзена од peri „око, око“ и zoma „прекривач, пантлїка, ремень“.

== Литература ==
* о. др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла и НВУ Руске слово, Нови Сад, б.233

== Вонкашнї вязи ==

== Референци ==</text>
      <sha1>5qraa2f9sgcqs0ul4dhjj1lkcnxgu9j</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20118</id>
      <parentid>20117</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T10:35:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Daniela Lovas</username>
        <id>722</id>
      </contributor>
      <origin>20118</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4716" sha1="atyzh0t3hucdq2d79stxar5ncalrevr" xml:space="preserve">'''Перисома''' (прекривач) (гречески περίζωμα, множина; perizomata) файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або спортисти. &lt;ref&gt;Tortora, Phyllis G.; Eubank, Keith (1994) [https://books.google.rs/books?id=uFM3AQAAIAAJ&amp;redir_esc=y A Survey of Historic Costume: A History of Western Dress] Fairchild Publications. p.&amp;#x20;57. ISBN&amp;#x20;&lt;bdi&gt;978-1-56367-003-9.&lt;/ref&gt; Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од контекста у хторим ше хаснує:

•	Зоолоґия: Означує тїлесни мур безпохребционарох, окреме джобацих. Тиж ше може одношиц на защитни обмоток (перисарк) при даєдних морских орґанизмох.

•	Релиґия (уметносц): Одноши ше на платно або узшу плахту до хторей на образох Исусового розпяца окуцени його клуби.

•	Медицина (стари вираз): Дакеди ше хаснує як синоним за перитому, а означує звишок, мед. остаток єдла/єдзеня хторе остава по претровйованю у жалудку.

Перисому хасновали роботнїки и спортисти у старей Греческей.[1] Тоту часц облєчива могло ношиц самостойно або зоз кратку кошулю (хитон, туника) або аж и попод длугшей кошулї (1] Гомер спомина перисому у своїм епу Илияда, визначуюци єй улогу у старогреческим облєчиве и облєканю.&lt;ref&gt;Poliakoff, Michael B. (1987-01-01). Combat Sports in the Ancient World: Competition, Violence, and Culture. Yale University Press. pp. 165–166. ISBN 978-0-300-06312-7.&lt;/ref&gt;[2] Предпоставя ше же перисома походзи зоз минейскей цивилизациї на Криту. Зачувани документи-прикази приказую же ю ношели акробати, и хлопи и жени (напр., на фрески „Буяк хтори скака“).[3][4] 

Перисома-платно хторе вироятно було Исусови Христосови коло клубох кед го водзели и розпинали на криж. То стандардна характеристика розпяца у уметносци у геленистичним чаше. Медзитим, римски обичай  бул же ше жертви розпинало голи и нєт докази хтори би указовали на тото же Исус бул винїмок.[5анґ] На востоку, дзе голе цело було понїженє, Исус бул мальовани на образох у длугей кошулї зоз краткима рукавами. Византийски час нашол ришенє так же на малюнкох-образох Исусового розпяца мальовани ширши пас-перисома,   до хторого окруцени клуби и хтори бул по колєна. Перисому на малюнки вироятно додали  познєйши уметнїки же би зачували  скромносц (опатриц '''смоквово лїсце''') и перши раз ше зявела у 8. вику. [6]  Од 11. вику у восточних и заходних жемох, а и у нас, узвичаєни тип дакус кратшей перисоми.

ФОТО Ахенска катедрала твердзи же зачувала и же ма ориґиналну реликвию перисоми, зачувану знука реликвияра Мариєншрайн.[анґ 7]
== Етимология ==
Слово перисома виведзена од peri „око, око“ и zoma „прекривач, пантлїка, ремень“.

== Литература ==
* о. др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла и НВУ Руске слово, Нови Сад, б.233

== Вонкашнї вязи ==

== Референци ==</text>
      <sha1>atyzh0t3hucdq2d79stxar5ncalrevr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>20121</id>
      <parentid>20118</parentid>
      <timestamp>2026-07-23T11:48:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olirk55</username>
        <id>19</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Oзначени викивязи</comment>
      <origin>20121</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4824" sha1="rw07zy55dm2extsvzut3kirb04sak29" xml:space="preserve">'''Перисома''' (прекривач) (гречески ''περίζωμα'', множ.; ''perizomata'') файта прекривача коло паса и бокох хтори ше ношел у старей Греческей. Перисому звичайно ношели физични роботнїки або [[Спортиста|спортисти]]. &lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Tortora, Phyllis G.; Eubank, Keith (1994) [https://books.google.rs/books?id=uFM3AQAAIAAJ&amp;redir_esc=y A Survey of Historic Costume: A History of Western Dress] Fairchild Publications. p.&amp;#x20;57. ISBN&amp;#x20;&lt;bdi&gt;978-1-56367-003-9.&lt;/ref&gt; Слово перисома ма даскельо розлични значеня, у зависносци од контекста у хторим ше хаснує:
:*'''Зоолоґия''': Означує тїлесни мур безпохребционарох, окреме джобацих. Тиж ше може одношиц на защитни обмоток (перисарк) при даєдних морских орґанизмох.
:*'''Релиґия''' (уметносц): Одноши ше на платно або узшу плахту до хторей на образох Исусового розпяца окруцени його клуби.
:*'''Медицина''' (стари вираз): Дакеди ше хаснує як синоним за перитому, а означує звишок, мед. остаток єдла/єдзеня хторе остава по претровйованю у жалудку.

Перисому хасновали роботнїки и спортисти у старей Греческей.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;Тоту часц [[Облєчиво|облєчива]] могло ношиц самостойно або зоз кратку [[Кошуля|кошулю]] (хитон то туника або кошуля) або аж и попод длугшей кошулї Гомер спомина перисому у своїм епу ''Илияда'', визначуюци єй улогу у старогреческим облєчиве и облєканю.&lt;ref&gt;Poliakoff, Michael B. (1987-01-01). Combat Sports in the Ancient World: Competition, Violence, and Culture. Yale University Press. pp. 165–166. ISBN 978-0-300-06312-7.&lt;/ref&gt;  Предпоставя ше же перисома походзи зоз минейскей цивилизациї на Криту. Зачувани документи-прикази приказую же ю ношели акробати, и хлопи и жени (напр., на фрески „Буяк хтори скака“).[3][4] 

Перисома-платно хторе вироятно було Исусови Христосови коло клубох кед го водзели и розпинали на [[криж]]. То стандардна характеристика розпяца у уметносци у геленистичним чаше. Медзитим, римски обичай  бул же ше жертви розпинало голи и нєт докази хтори би указовали на тото же Исус бул винїмок.[5анґ] На востоку, дзе голе цело було понїженє, Исус бул мальовани на образох у длугей кошулї зоз краткима рукавами. Византийски час нашол ришенє так же на малюнкох-образох Исусового розпяца мальовани ширши пас-перисома,  до хторого окруцени клуби и хтори бул по колєна. Перисому на малюнки вироятно додали познєйши уметнїки же би зачували  скромносц (опатриц смоквово лїсце) и перши раз ше зявела у 8. вику. [6]  Од 11. вику у восточних и заходних жемох, а и у нас, узвичаєни тип дакус кратшей перисоми.

Ахенска катедрала твердзи же зачувала и же ма ориґиналну реликвию перисоми, зачувану знука реликвияра Мариєншрайн.[анґ 7]
== Етимология ==
Слово перисома виведзена од peri „око, око“ и zoma „прекривач, пантлїка, ремень“.

== Литература ==
* о. др. Роман Миз, ''Церковни литурґийно литурґични лексикон'', Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла и НВУ Руске слово, Нови Сад, б. 233

== Вонкашнї вязи ==

== Референци ==</text>
      <sha1>rw07zy55dm2extsvzut3kirb04sak29</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>