Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.47.0-wmf.24 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 3815 22495 22432 2026-10-26T18:37:20Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 22495 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #5DADEC; | header1 =<big> Йоаким Еделински </big> | label2 = | data2 = [[Файл:Joakim Edelinski.jpg|центар|мини|299x299п]] | header3 = Особни информациї | label4 = Назвиско | data4 = Тоша | label5 = Датум народзеня | data5 =19. децембер 1940. | label6 = Датум упокоєня | data6 = | label7 = Поховани | data7 = | label8 = Висина | data8 = 173 cm | label9 = Позиция у тиме | data9 = прави бек | label10 = Спорт | data10 = Фодбал | label11 = Державянство | data11 = югославянске, сербске | header12 = Сениорска кариєра | label13 = Припознаня | data13 = Плакета почесного члена СД Русин }} '''Йоаким Еделински''' (*19. децембер 1940), бавяч [[ФК Русин|ФК ''Русин'']] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], тренер подростку и на два заводи предсидатель СД ''Русин''. == Биоґрафия == Йоаким Еделински народзени 19. децембра 1940. року у Руским Керестуре. [[Оцец]] Михал и [[мац]] Леона родз. Корпаш. Мал ище двох младших братох, Юлияна и Ярослава. Основну школу Йоаким закончел у Руским Керестуре, Штредню машинску школу у Новим Садзе а потим и Висшу машинску школу (машински напрям) тиж у Новим Садзе. Ище як школяр штредней школи Йоаким ше визначел як добри [[спортиста]] и младежски активиста. Як студент Висшей машинскей школи нашол ше у ґрупи младих, полєтних студентох и штредньошколцох хтори жадали же би їх пребуванє у валалє през лєто було вельо змистовнєйше и хасновитше як цо то було у 50-тих рокох. У складзе з таку инициятиву Йоаким ше нашол у составе першого Управного одбору Клуба студентох и школярох штреднїх школох у Руским Керестуре. Бул задлужени за спортски живот младих. Тот Управни одбор вдерел фундаменти [[Фестивал рускей култури Червена ружа|Фестивалу култури ''Червена ружа'']]''.''_{<ref>Ґрупа авторох, „Дньовнїк роботи Клуба студентох и школярох штреднїх школох у Руским Керестуреˮ, ''30 Червени ружи'', НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 170.</ref>} По дипломованю Йоаким почал штредком 1963. року робиц як погонски инженєр у Фабрики арматурох ''Истра'' у [[Кула|Кули]]. Йоаким Еделински ше 1964. року оженєл зоз Йозефину родз. Панкович. У малженстве мали два дзивки, Весну и Саню. == Спортска кариєра пошвецена фодбалу == [[Файл:Podrostok FK Rusina.jpg|мини|453x453п]] Почал бавиц фодбал за ФК ''Русин'' 1957. року. Бул дружелюбиви, лєгко правел контакти и ширел круг приятельох так же нєодлуга Йоаким достал назвиско Тоша. По тим назвиску го шицки у валалє, алє и ширше, познали. Перше кратши час бавел у подростку а вец вошол до першого тиму. Постал стандардни бавяч у одбрани, на позициї лївого бека. За перши тим ФК ''Русин'' Йоаким Еделински бавел 15 роки. При концу кариєри ходзел до тренерскей школи за фодбал хтора була орґанизована у Зомборе, одслухал шицки преподаваня и положел испити за квалификованого тренера. Кед закончел кариєру фодбалера вон предлужел як тренер подростку у ФК ''Русин'' по 1973. рок. Од 1973 та по 1979. рок Йоаким Еделински бул на роботи у Нємецкей. Нєодлуга як там сцигнул вон дознал же у тим краю у фодбалскей лиґи бул и ФК ''Домовина'', тим у хторим векшина бавячох були роботнїки зоз Югославиї. Бул то нє найлєпше орґанизовни и водзени тим, медзи иншим, нє мали анї тренера. Вон ше нєодлуга уключел до роботи того тиму. Понеже мал богате бавяцке, алє и тренерске искуство, вон ше прилапел буц тренер у ФК ''Домовина'' и помали приведол тим по уровень же о єден час вони постали шампионє у лиґи у хторей бавели. Кед ше Йоаким Еделински 1979. року врацел назад до Югославиї такой ше прилапел ознова буц тренер подростку у ФК ''Русин''. Уж на початку 1980. рокох Йоаким Еделински бул предложени за члена Предсидательства СОФК Войводини. Тот Союз орґанизацийох за физичну културу Войводини мал задаток координовац, розвивац и управяц з роботу шицких спортских дружтвох, клубох и спортских обєктох на териториї [[Войводина|Войводини]]. Понеже шицки тоти роки Йоаким жил за ФК ''Русин'' и доприношел спортскому дружтву и фодбалскому тиму кельо лєм могол вон здобул довириє Управи клуба дзе мал рижни функциї. Медзи иншим, двараз бул виберани за предсидателя СД Русин.<ref>Йоаким Грубеня, Вони дотхли верх фодбала, Союз Руснацох Українцох Сербиї, Нови Сад 2023, <nowiki>ISBN 978-86-906054-0-8</nowiki>, б. 377.</ref> Под час єдного мандату предсидателя удало ше му збудовац купатила зоз тушами при зоблєкальньох за бавячох цо було вельорочне жаданє ґенерацийох керестурских фодбалерох. Же його спортска кариєра и робота у Спортским дружтве Русин була замеркована и ценєна потвердзує и факт же з нагоди означованя 100-рочнїци ФК Русин Йоаким Еделински приял найвисше клубске припознанє - плакету почесного члена Спортского Дружтва. Попри анґажованя на спортским планє у валалє, Йоаким бул на два заводи и член Совиту Месней заєднїци Руского Керестура. Тиж так роками бул предсидатель Здруженя резервних воєних старешинох у валалє. Йоаким Еделински Тоша пошол до прейґчасовей пензиї 1995. року. == Ґалерия == <gallery> Файл:Podrostok FK Rusina 2.jpg Файл:FK Rusin RK.jpg </gallery> == Литература == * Йоаким Грубеня, Вони дотхли верх фодбала, Союз Руснацох Українцох Сербиї, <nowiki>ISBN 978-86-906054-0-8</nowiki>, б. 174. == Вонкашнї вязи == * Златко Рамач, [https://www.youtube.com/watch?v=XIojiHgdY04 VIK ENTUZIJAZMA - 100-ročnjica FK "Rusin" z Ruskoho Kerestura], kanal Verbovec, youtube.com, 27. октобер 2023. == Референци == [[Катеґория:Керестурци]] [[Катеґория:Керестурски спортисти]] [[Катеґория:Спортисти]] [[Катеґория:ФК Русин]] [[Катеґория:Почесни член]] [[Катеґория:Фодбалере]] [[Катеґория:Тренере]] [[Катеґория:19. децембер]] [[Катеґория:Народзени 1940]] hvyuodovckvlfnxwdnj5g0s2czifeno 0 3818 22496 22420 2026-10-26T18:55:53Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох 22496 wikitext text/x-wiki '''Душа''' (од праслав. ''duša; г''реч. ''ψυχή''; лат. ''anima'') нукашнї швет чловека, його свидомосц. Поняце зоз хторим  преднаукове думанє дава субстанцию, односно зводзи на окремне, од цела розличне єство, цалосносц животних, а окреме  психичних зявеньох . Саме слово душа  етимолоґийно повязане з диханьом, єдним спомедзи найочигляднєйших знакох при чловекови и животиньох. Душа ентитет за хтори ше, у велїх  вирских  и  филозофских  традицийох, предпоставя же постої лєм у  живих єствох . Душа тото цо твори живот, принцип живота, знак живота, тото цо ше саме зоз собу порушує. Даєдни традициї нє розликую душу у дух, та ше тоти два термини часто хаснує як синоними. Душа у велїх релиґиозних, филозофских и митолоґийних традицийох безтїлесна есенция живого єства. Душа або психа ( старогречески язик : ''ψυχή psūkhḗ'', од ''ψύχειν psū́khein'' цо значи дихац) то ментални способносци живого єства: розум, характери, чувства, свидомосц, здогадованя, перцепциї, роздумованя итд. == Душа у релиґиї == Християнство бере до огляду же на початку шицко створене як добре, значи душа ( дух ) добра,  безсмертельна  и участвує у  спашеню. Людски души по шмерци иду до раю або до пекла. [[Римокатолїцка церква]] вери и до того же єст и митарство (чисцилїще). Чловек, спрам ученя Святого писма, зложени зоз цела и души хтора оживює цело, надихує го. Прето за душу у Библиї часто гваря же є дих живота, дух живота або лєм - дух. Душа нє походзи з цела, алє представя окремну моц, хтора ма свойо жридло у  Богови . Душу маю и животинї. Душу животиньох створел Бог з гевтих початкох хтори були у самей материї, гоч представяли цошка иншаке од нєй. Душу чловека Бог створел на способ хтори наволани удихнуце Боже. За розлику од животиньох, душа чловекова мала окремни прикмети, бо єдино чловек бул створени  по образу Божим. Окремни прикмети людскей души то єдинство, духовносц, безсмертельносц, способносц розума, шлєбоди и дар бешеди. Фундаментални критериюм святосци то спашенє души. == Душа у филозофиї == Перши гречески филозофи нє розликовали ясно поняца души (психи) и духа (нус). Понеже ище у античним чаше було очиглядне же ше  орґански материї  розкладаю, Платон тримал же нєматериялносц души представя фундаменталне условиє за єй безсмертельносц. Анї Платон анї  Аристотел  нє думали же лєм людзе маю душу. Аристотел розликовал: * розумску душу, хтору ма лєм  чловек, * осетову душу, хтору маю и  животинї  и хтора представя основу осетовей чувствительносци, и * веґетативну душу, хтору маю и рошлїни и хтора представя основу инстинктох за єдзеньом и причину роснуца и розмножованя. За  Декарта, душа часц духовней субстанциї (''лат. res cogitas'') и по своєй природи є нєпросторна и без даяких других прикметох материї. Вон тримал же лєм людзе маю душу и же єй нєматериялна природа оможлївює шлєбоду, гоч чловече цело условене з детерминистичнима  физичнима законами. По Декартовим похопеню, животинї машини без души. Франсис Бейкон предпоставял же и животинї маю душу, алє лєм у форми того цо наволал ''anima sensibilis'': Душа животиньох муши буц ясно похопена як материялна субстанция, розридзена з цеплоту и нєвидлїва; вона флуїд у сущносци зложени з огня и [[Воздух|воздуху.]].. уклопени до цела и, при висших животиньох, найчастейше змесцени до глави... Животиньом то главна душа хторей цело лєм оружиє; при людзох осетова душа орудиє розумовей души хтору би ше скорей могло означиц з меном дух як душа. Дуалисти арґументовали же душа и цело муша буц розлични ентитети, же би ше пояшнєло свидомосц при людзох, як и можлївосц постояня безсмертельносци. Материялисти трердза же свидомосц нїч инше алє резултат зложених физичних процесох  орґанизма, одбиваюци можлївосц дуализма або безсмертельносци. == Фразеолоґия == ''Аж да душу полага (полагал) = барз вистал'' ''Аж му душа на нос (наверх носа) вишла, аж ми (му) душа у носу = барз вистал'' ''Анї живей души [нєт] = цалком нїкого нєт (напр. вноци на драже)'' ''Брац (вжац) себе на душу = тримац дачий поступок и под. як увреду'' ''Випущиц душу = умрец'' ''Витресц з дакого душу = барз гонїц робиц, барз биц и под.'' ''Вицадзиц з дакого душу = барз вимучиц дакого (з роботу и под.)'' ''Дал Бог душу як до пняка = гвари ше о особи звич. младей хтора нє ма роботни навикнуца, интересованя, хтора ше нє зна остарац о себе'' ''Дац (придац) Богу душу = умрец'' ''Душа му у носу и аж да му душа на нос вишла = барз вистал'' ''Душа у мнє змарзла (замарзла) = барз сом замарз'' ''Душу вигнац з чловека = барз гонїц дакого до роботи'' ''З радей души = дзечнє'' ''И душа му чарна = барз є гришни'' ''Нє сцем на свою душу = нє сцем таке зробиц, нє сцем на свою совисц'' ''Ношиц дакого/дацо на души = ношиц даяку терху на души'' ''Покля (кельо) ци (му) душа жада = докля (кельо) лєм сцеш (сце)'' ''Придал душу дяблови = сам ше забил; нє вери до Бога; нєдобре роби'' ''Тераз му душа на месце (на мире) = посцигнул свойо, та є тераз задовольни'' ''Як през души (бежац, прибегнуц) = барз швидко, злєкнуто и под.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Rosarium philosphorum Soul.jpg|Слика души зоз 16. вику (филозофия) </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 390. == Вонкашнї вязи == [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%94%D1%83%D1%88%D0%B0] sljhe3xbejc2vwbllerb7syql3kfxip 22498 22496 2026-10-26T21:58:18Z Olirk55 19 Форматированє референоцх, позиционованє фотоґрафийох 22498 wikitext text/x-wiki [[File:SoulCarriedtoHeaven.jpg|right|thumb|300px|Приказ души хтору два ангели ноша на нєбо, (малюнок Вилияма-Адолфа Буґроа]]'''Душа''' (од праслав. ''duša; г''реч. ''ψυχή''; лат. ''anima'') нукашнї швет чловека, його свидомосц. Поняце зоз хторим преднаукове думанє дава субстанцию, односно зводзи на окремне, од цела розличне єство, цалосносц животних, а окреме психичних зявеньох. Саме слово душа етимолоґийно повязане з диханьом, єдним спомедзи найочигляднєйших знакох при чловекови и животиньох. Душа ентитет за хтори ше, у велїх вирских и  филозофских традицийох, предпоставя же постої лєм у живих єствох.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница soul. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> Душа тото цо твори живот, принцип живота, знак живота, тото цо ше саме зоз собу порушує.<ref name=":1">Душа, Бранко Павловић, Филозофски речник, Плато, Београд, 1997.</ref> Даєдни традициї нє розликую душу и дух, та ше тоти два термини часто хаснує як синоними. Душа у велїх релиґиозних, филозофских и митолоґийних традицийох безтїлесна есенция живого єства.<ref name=":2">soul."Encyclopædia Britannica. 2010. Encyclopædia Britannica 2006 CD. 13 July 2010.</ref> Душа або психа (старогречески язик : ''ψυχή psūkhḗ'', од ''ψύχειν psū́khein'' цо значи дихац) то ментални способносци живого єства: розум, характери, чувства, свидомосц, здогадованя, перцепциї, роздумованя итд. == Душа у релиґиї == [[File:Hieronymus Bosch 013.jpg|right|thumb|571x571px|Душа после шмерци (Малюнок Єронима Боша 1500–1504)]]Християнство бере до огляду же на початку шицко створене як добре, значи душа (дух) добра,  безсмертельна и участвує у спашеню.<ref>Душа, дух. Енциклопедија живих религија, Нолит. Enciklopedija živih religija. Београд. 2004. ISBN 978-86-19-02360-3.</ref> Людски души по шмерци иду до раю або до пекла. [[Римокатолїцка церква]] вери и до того же єст и митарство (чисцилїще).<ref name=":2" /> Чловек, спрам ученя Святого писма, зложени зоз цела и души хтора оживює цело, надихує го. Прето за душу у Библиї часто гваря же є дих живота, дух живота або лєм - дух. Душа нє походзи з цела, алє представя окремну моц, хтора ма свойо жридло у Богови. Душу маю и животинї. Душу животиньох створел Бог з гевтих початкох хтори були у самей материї, гоч представяли цошка иншаке од нєй. Душу чловека Бог створел на способ хтори наволани удихнуце Боже. За розлику од животиньох, душа чловекова мала окремни прикмети, бо єдино чловек бул створени по обрасцу Божим. Окремни прикмети людскей души то єдинство, духовносц, безсмертельносц, способносц розума, шлєбоди и дар бешеди. Фундаментални критериюм святосци то спашенє души. == Душа у филозофиї == Перши гречески филозофи нє розликовали ясно поняца души (психи) и духа (нус).<ref name=":1" /> Понеже ище у античним чаше було очиглядне же ше орґански материї розкладаю, Платон тримал же нєматериялносц души представя фундаменталне условиє за єй безсмертельносц.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница Platon. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> Анї Платон анї  Аристотел  нє думали же лєм людзе маю душу.<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy - одредница [https://plato.stanford.edu/entries/aristotle-psychology/#1 Aristotle's Psychology]</ref> Аристотел розликовал: * розумску душу, хтору ма лєм чловек, * осетову душу, хтору маю и  животинї и хтора представя основу осетовей чувствительносци, и * веґетативну душу, хтору маю и рошлїни и хтора представя основу инстинктох за єдзеньом и причину роснуца и розмножованя.<ref name=":1" /> За Декарта, душа часц духовней субстанциї (лат''. res cogitas'') и по своєй природи є нєпросторна и без даяких других прикметох материї. Вон тримал же лєм людзе маю душу и же єй нєматериялна природа оможлївює шлєбоду, гоч чловече цело условене з детерминистичнима  физичнима законами.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница Aristotle. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> По Декартовим похопеню, животинї машини без души. Франсис Бейкон предпоставял же и животинї маю душу, алє лєм у форми того цо наволал ''anima sensibilis'': Душа животиньох муши буц ясно похопена як материялна субстанция, розридзена з [[Температура|цеплоту]] и нєвидлїва; вона флуїд у сущносци зложени з огня и [[Воздух|воздуху.]].. уклопени до цела и, при висших животиньох, найчастейше змесцени до глави... Животиньом то главна душа хторей цело лєм оружиє; при людзох осетова душа орудиє розумовей души хтору би ше скорей могло означиц з меном дух як душа. Дуалисти арґументовали же душа и цело муша буц розлични ентитети, же би ше пояшнєло свидомосц при людзох, як и можлївосц постояня безсмертельносци.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница dualism. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> Материялисти твердза же свидомосц нїч инше алє резултат зложених физичних процесох  орґанизма, одбиваюци можлївосц дуализма або безсмертельносци.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница materialism. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> == Фразеолоґия == ''Аж да душу полага (полагал) ='' барз вистал ''Аж му душа на нос (наверх носа) вишла, аж ми (му) душа у носу ='' барз вистал ''Анї живей души [нєт] ='' цалком нїкого нєт (напр. вноци на драже) ''Брац (вжац) себе на душу ='' тримац дачий поступок и под. як увреду ''Випущиц душу ='' умрец ''Витресц з дакого душу ='' барз гонїц робиц, барз биц и под. ''Вицадзиц з дакого душу ='' барз вимучиц дакого (з роботу и под.) ''Дал Бог душу як до пняка ='' гвари ше о особи звич. младей хтора нє ма роботни навикнуца, интересованя, хтора ше нє зна остарац о себе ''Дац (придац) Богу душу ='' умрец ''Душа му у носу и аж да му душа на нос вишла ='' барз вистал ''Душа у мнє змарзла (замарзла) ='' барз сом замарз ''Душу вигнац з чловека ='' барз гонїц дакого до роботи ''З радей души ='' дзечнє ''И душа му чарна ='' барз є гришни ''Нє сцем на свою душу ='' нє сцем таке зробиц, нє сцем на свою совисц ''Ношиц дакого/дацо на души = ношиц даяку терху на души'' ''Покля (кельо) ци (му) душа жада = докля (кельо) лєм сцеш (сце)'' ''Придал душу дяблови = сам ше забил; нє вери до Бога; нєдобре роби'' ''Тераз му душа на месце (на мире) = посцигнул свойо, та є тераз задовольни'' ''Як през души (бежац, прибегнуц) ='' барз швидко, злєкнуто и под''.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Rosarium philosphorum Soul.jpg|Слика души зоз 16. вику (филозофия) </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 390. == Вонкашнї вязи == == Референци == 9ur3h9a5go60eyc4tnkxb3v0qfw7jij 22499 22498 2026-10-26T22:00:14Z Olirk55 19 Катеґориї 22499 wikitext text/x-wiki [[File:SoulCarriedtoHeaven.jpg|right|thumb|300px|Приказ души хтору два ангели ноша на нєбо, (малюнок Вилияма-Адолфа Буґроа]]'''Душа''' (од праслав. ''duša; г''реч. ''ψυχή''; лат. ''anima'') нукашнї швет чловека, його свидомосц. Поняце зоз хторим преднаукове думанє дава субстанцию, односно зводзи на окремне, од цела розличне єство, цалосносц животних, а окреме психичних зявеньох. Саме слово душа етимолоґийно повязане з диханьом, єдним спомедзи найочигляднєйших знакох при чловекови и животиньох. Душа ентитет за хтори ше, у велїх вирских и  филозофских традицийох, предпоставя же постої лєм у живих єствох.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница soul. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> Душа тото цо твори живот, принцип живота, знак живота, тото цо ше саме зоз собу порушує.<ref name=":1">Душа, Бранко Павловић, Филозофски речник, Плато, Београд, 1997.</ref> Даєдни традициї нє розликую душу и дух, та ше тоти два термини часто хаснує як синоними. Душа у велїх релиґиозних, филозофских и митолоґийних традицийох безтїлесна есенция живого єства.<ref name=":2">soul."Encyclopædia Britannica. 2010. Encyclopædia Britannica 2006 CD. 13 July 2010.</ref> Душа або психа (старогречески язик : ''ψυχή psūkhḗ'', од ''ψύχειν psū́khein'' цо значи дихац) то ментални способносци живого єства: розум, характери, чувства, свидомосц, здогадованя, перцепциї, роздумованя итд. == Душа у релиґиї == [[File:Hieronymus Bosch 013.jpg|right|thumb|571x571px|Душа после шмерци (Малюнок Єронима Боша 1500–1504)]]Християнство бере до огляду же на початку шицко створене як добре, значи душа (дух) добра,  безсмертельна и участвує у спашеню.<ref>Душа, дух. Енциклопедија живих религија, Нолит. Enciklopedija živih religija. Београд. 2004. ISBN 978-86-19-02360-3.</ref> Людски души по шмерци иду до раю або до пекла. [[Римокатолїцка церква]] вери и до того же єст и митарство (чисцилїще).<ref name=":2" /> Чловек, спрам ученя Святого писма, зложени зоз цела и души хтора оживює цело, надихує го. Прето за душу у Библиї часто гваря же є дих живота, дух живота або лєм - дух. Душа нє походзи з цела, алє представя окремну моц, хтора ма свойо жридло у Богови. Душу маю и животинї. Душу животиньох створел Бог з гевтих початкох хтори були у самей материї, гоч представяли цошка иншаке од нєй. Душу чловека Бог створел на способ хтори наволани удихнуце Боже. За розлику од животиньох, душа чловекова мала окремни прикмети, бо єдино чловек бул створени по обрасцу Божим. Окремни прикмети людскей души то єдинство, духовносц, безсмертельносц, способносц розума, шлєбоди и дар бешеди. Фундаментални критериюм святосци то спашенє души. == Душа у филозофиї == Перши гречески филозофи нє розликовали ясно поняца души (психи) и духа (нус).<ref name=":1" /> Понеже ище у античним чаше було очиглядне же ше орґански материї розкладаю, Платон тримал же нєматериялносц души представя фундаменталне условиє за єй безсмертельносц.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница Platon. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> Анї Платон анї  Аристотел  нє думали же лєм людзе маю душу.<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy - одредница [https://plato.stanford.edu/entries/aristotle-psychology/#1 Aristotle's Psychology]</ref> Аристотел розликовал: * розумску душу, хтору ма лєм чловек, * осетову душу, хтору маю и  животинї и хтора представя основу осетовей чувствительносци, и * веґетативну душу, хтору маю и рошлїни и хтора представя основу инстинктох за єдзеньом и причину роснуца и розмножованя.<ref name=":1" /> За Декарта, душа часц духовней субстанциї (лат''. res cogitas'') и по своєй природи є нєпросторна и без даяких других прикметох материї. Вон тримал же лєм людзе маю душу и же єй нєматериялна природа оможлївює шлєбоду, гоч чловече цело условене з детерминистичнима  физичнима законами.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница Aristotle. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> По Декартовим похопеню, животинї машини без души. Франсис Бейкон предпоставял же и животинї маю душу, алє лєм у форми того цо наволал ''anima sensibilis'': Душа животиньох муши буц ясно похопена як материялна субстанция, розридзена з [[Температура|цеплоту]] и нєвидлїва; вона флуїд у сущносци зложени з огня и [[Воздух|воздуху.]].. уклопени до цела и, при висших животиньох, найчастейше змесцени до глави... Животиньом то главна душа хторей цело лєм оружиє; при людзох осетова душа орудиє розумовей души хтору би ше скорей могло означиц з меном дух як душа. Дуалисти арґументовали же душа и цело муша буц розлични ентитети, же би ше пояшнєло свидомосц при людзох, як и можлївосц постояня безсмертельносци.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница dualism. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> Материялисти твердза же свидомосц нїч инше алє резултат зложених физичних процесох  орґанизма, одбиваюци можлївосц дуализма або безсмертельносци.<ref>Audi, Robert. The Cambridge Dictionary of Philosophy - одредница materialism. Audi, Robert (1995). Diccionario Akal de Filosofía. Cambridge University Press. ISBN 978-84-460-0956-6.</ref> == Фразеолоґия == ''Аж да душу полага (полагал) ='' барз вистал ''Аж му душа на нос (наверх носа) вишла, аж ми (му) душа у носу ='' барз вистал ''Анї живей души [нєт] ='' цалком нїкого нєт (напр. вноци на драже) ''Брац (вжац) себе на душу ='' тримац дачий поступок и под. як увреду ''Випущиц душу ='' умрец ''Витресц з дакого душу ='' барз гонїц робиц, барз биц и под. ''Вицадзиц з дакого душу ='' барз вимучиц дакого (з роботу и под.) ''Дал Бог душу як до пняка ='' гвари ше о особи звич. младей хтора нє ма роботни навикнуца, интересованя, хтора ше нє зна остарац о себе ''Дац (придац) Богу душу ='' умрец ''Душа му у носу и аж да му душа на нос вишла ='' барз вистал ''Душа у мнє змарзла (замарзла) ='' барз сом замарз ''Душу вигнац з чловека ='' барз гонїц дакого до роботи ''З радей души ='' дзечнє ''И душа му чарна ='' барз є гришни ''Нє сцем на свою душу ='' нє сцем таке зробиц, нє сцем на свою совисц ''Ношиц дакого/дацо на души = ношиц даяку терху на души'' ''Покля (кельо) ци (му) душа жада = докля (кельо) лєм сцеш (сце)'' ''Придал душу дяблови = сам ше забил; нє вери до Бога; нєдобре роби'' ''Тераз му душа на месце (на мире) = посцигнул свойо, та є тераз задовольни'' ''Як през души (бежац, прибегнуц) ='' барз швидко, злєкнуто и под''.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:Rosarium philosphorum Soul.jpg|Слика души зоз 16. вику (филозофия) </gallery> == Литература == • ''Словнїк руского народного язика I, А – Н'', Нови Сад 2017, б. 390. == Вонкашнї вязи == == Референци == <references /> [[Катеґория:Филоозфия]] [[Катеґория:Релиґия]] rknpg7fnyjdae4xx9pdwwcv9zmb98ng 0 3829 22494 22435 2026-10-26T17:59:41Z ОленкаБТ 1579 Викивязи 22494 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Никола Фейса </big> | label2 = | data2 = [[.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 = 2. новембер 1919. | label5 = Датум упокоєня | data5 = 20. октобер 1984 (65) | label6 = Державянство | data6 = югославянске | label7 = Язик творох | data7 = | label8 = Школа | data8 = Нїзша польопривредна школа, Ада | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1940—1980. | label12 = Жанри | data12 = польопривредна продукция, руководзенє | label13 = Поховани | data13 = Централни теметов у Баймоку | label14 = Припознаня | data14 = Орден братства и єдинства зоз стриберним венцом; Медаля роботи; Октоберска награда варошу Суботица за привредни успихи; }} '''Никола Фейса''' (*2. новембер 1919—20. октобер 1984) бул югославянски польопривредни фаховец, директор польопривредних подприємствох и землєдїлских задруґох у Баймоку, покраїнски посланїк и добитнїк вецей державних и локалних припознаньох. Окреме бул познати по роботи на унапредзеню польопривредней продукциї и уводзеню високоприносних сортох жита у [[Войводина|Войводини]]. == Биоґрафия == Никола Фейса народзени 2. новембра 1919. року у [[Дюрдьов|Дюрдьове]] у фамилиї [[Оцец|оца]] Гавриїла Фейси и [[Мац|мацери]] Павлини, родз. Дротар. Никола бул найстарши спомедзи пецерих дзецох, мал братох Владимира и Михайла и шестри Ирину и Любу. Основну школу Никола закончел у Дюрдьове а Нїзшу польопривредну школу у Ади 1938. року. О два роки достал роботу як ишпан на маєтку Лази Бешлича у Баймоку. О даскельо роки Никола ше оженєл зоз Єлисавету (Лизу) Дулич зоз Баймоку хтора тиж робела на Бешличовим маєтку. У малженстве вони мали двох синох, Дюру и Марка. По законченю Другей шветовей войни Никола Фейса предлужел свою професионалну роботу у польопривреди. Так 1945. року бул поставени за окончователя длужносци управнїка Месней управи народних польопривредних доброх у Баймоку. Од 1947. року Никола бул управнїк Срезкого польопривредного маєтку у Баймоку, зоз званьом польопривредного технїчара. Од 1. авґуста 1953. року по [[5. януар]] 1956. бул директор Польопривредного подприємства ''Равница'' у Баймоку. Од януара 1956. року та по конєц децембра 1958. року окончовал функцию помоцнїка Землєдїлскей задруґи у Баймоку. Од януара 1959. та по конєц марца 1964. року ознова бул директор Польопривредного подприєства ''Равница''. Такой од априла 1964. року Никола Фейса окончовал функцию директора Землєдїлскей задруґи ''Равница'' у Баймоку. Зоз одлуку од [[13. фебруар|13. фебруара]] 1969. року вон и формално меновани за директора задруґи з мандатом од штирох рокох. == Робота у польопривреди == Никола Фейса постал познати по унапредзованю польопривредней продукциї у Войводини. Окреме ше визначовал зоз уводзеньом и розвойом индустрийного пестованя италиянских сортох [[Жито|жита]] високого приносу. Його робота допринєсла модернизациї польопривредней продукциї на подручу Баймока и ширшого реґиону. Року 1961. ґрупа югославянских польопривредних фаховцох, у чиїм составе бул и Никола Фейса, пребувала у Зєдинєних Америцких Державох. Под час пребуваня у ЗАД Никола Фейса бул преглашени за почесного граждана вароша Лубока (Lubbock) у Тексасу. Никола Фейса бул и покраїнски посланїк. У здогадованю жительох Баймока остал запаметани як визионер и єден спомедзи людзох хтори мали значну улогу у модернизациї и розвою инфраструктури того места. Под його руководством збудовани Рекреацийни центер за младих зоз фодбалским, рукометним и тереном за кошарку, зоз атлетску дражку и з базеном хтори и нєшка функционує. Вельо робел и на ожелєньованю валала. === Припознаня === :♦ Орден братства и єдинства зоз стриберним венцом; :♦ Медаля роботи; :♦ Октоберска награда варошу [[Суботица]] за привредни успихи; :♦ числени повелї и подзекованя за сотруднїцтво и заслуги у обласци польопривреди. У шлєбодним чаше Никола Фейса одходзел до ловох або до риболову. Никола Фейса умар 20. октобра 1984. року. Поховани є на Централним [[Теметов|теметове]] у Баймоку. == Литература == == Вонкашнї вязи == 05burujf2juad34qxbuhsziemy9i1h0 0 3839 22492 22490 2026-10-26T15:50:11Z ОленкаБТ 1579 Укладанє фотоґрафийох, подробносци 22492 wikitext text/x-wiki {{Рошлїни|Назва=Цирок|Латинска назва='''Sorghum sp.'''|Слика=Sorghum.jpg|Опис_слики=''orghum bicolor''|Царство=Plantae|Кладус1=Tracheophytes|Кладус=Angiospermae|Кладус2=Monocotyledones|Кладус3=Commelinids|Ряд=Poales|Фамилия=Poaceae|Подфамилия=Panicoideae|Род=''Sorghum'' Moench 1794, Adanson 1763|Файта=''Sorghum bicolor'' Moenc|Синоними=<ref>[https://apps.kew.org/wcsp/synonomy.do?name_id=443224 „World Checklist of Selected Plant Families: Royal Botanic Gardens, Kew”.] Приступљено 4. 9. 2016.</ref> {{!}}* ''Blumenbachia'' Koeler 1802) <br />* ''Sarga'' Ewart <br />* ''Vacoparis'' Spangler <br />* ''Andropogon'' subg. ''Sorghum'' Hackel.}} '''Цирок''' (''Sorghum sp.'') то назва за род монокотиледонских рошлїнох з фамилиї травох (Poaceae), хтори облапя коло 25 файти. Даєдни з тих файтох хова ше як [[житарки]] за костиранє людзох, а дзепоєдни на пажицох пре напасанє статку. Седемнац од двацец пейцох файтох по походзеню з Австралиї,<ref>Dillon Sally L.; Lawrence Peter K.; Henry Robert J.; et al. [https://web.archive.org/web/20181007223318/https://epubs.scu.edu.au/cpcg_pubs/244/ „Sorghum laxiflorum and S. macrospermum, the Australian native species most closely related to the cultivated S. bicolor based on ITS1 and ndhF sequence analysis of 25 Sorghum species”] SOUTHERN CROSS PLANT SCIENCE. Southern Cross University. Архивирано из [https://researchportal.scu.edu.au/esploro/ оригинала] 7. октобар 2018. г. Приступљено 28. фебруар 2016.</ref> а други файти закриваю Африку, Азию, Мезоамерику и даєдни острова у Индийским и Цихим океану.<ref>[http://www.biodiversitylibrary.org/page/417087#page/213/mode/1up "Moench, Conrad. 1794. Methodus Plantas Horti Botanici et Agri Marburgensis : a staminum situ describendi pp. 207"] in Latin</ref><ref>[http://www.tropicos.org/Name/40002210 "Tropicos, Sorghum Moench"]</ref><ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=130722 "Flora of China Vol. 22 Page 600 高粱属 gao liang shu Sorghum Moench, Methodus. 207. 1794"]</ref><ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=5&taxon_id=130722 "„Sorghum in Flora of Pakistan @ efloras.org”"]. Приступљено 4. 9. 2016.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150201021459/http:/luirig.altervista.org/flora/taxa/floraspecie.php?genere=Sorghum "„Altervista Flora Italiana, genere Sorghum”"]. Архивирано из [http://luirig.altervista.org/flora/taxa/floraspecie.php?genere=sorghum "оригинала"] 1. 2. 2015. г. Приступљено 21. 10. 2017.</ref><ref>Australia, Atlas of Living. [https://web.archive.org/web/20160305085726/http:/bie.ala.org.au/species/urn:lsid:biodiversity.org.au:apni.taxon:420835 "„Sorghum – Atlas of Living Australia”"]. Архивирано из [http://bie.ala.org.au/species/urn:lsid:biodiversity.org.au:apni.taxon:420835 "оригинала"] 05. 03. 2016. г. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> Єдну файту ше хова як житарку, а други ше хаснує як покармни рошлїни, хтори рошню у предїлох з цеплу климу, або натурализовано, на пасовискох.<ref>[http://bonap.net/NAPA/TaxonMaps/Genus/County/Sorghum "„Sorghum”"]. County-level distribution maps from the North American Plant Atlas (NAPA). Biota of North America Program (BONAP). 2013. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> Цирок припада подфамилиї Panicoideae и племену Andropogoneae (племену хторе облапя ''Andropogon gerardi'' и цукров над). Шветова продукцоя цирку коло 60 милиони тони рочнє. Главни продуковательни жеми ЗАД, Ниґерия и Индия. У Сенеґалу, наприклад, єст вариєтет традиционалного цирку хтори ше нашироко хаснує, алє и локално злєпшани вариєтети хтори адаптовани за тамтейши типи жеми и климу. Зарна цирку ше ґенерално хаснує и у чловековим костираню у полуаридних жемох Африки и Азиї. Конзумує ше го у форми цеста, варени и у форми традиционалних напойох. Виглєдованя указали позитивни прикмети тей житарки за чловеково здравє. Дальши виглєдованя ше запровадзує пре здобуванє детальнєйшого розуменя терапеутского потенцияла цирку.<ref>FallL Ramatoulaye; Cisse Mady; Sarr Fallou; Kane Amadou; Diatta Cyril; Diouf Massamba (2016). „Production and Use Sorghum: A Literature Review”. Journal of Nutritional Health & Food Science.</ref> == Пестованє и хаснованє == Єдна файта, ''Sorghum bicolor'',<ref>Mutegi, Evans; Sagnard, Fabrice; Muraya, Moses; et al. (1. 2. 2010). [http://oar.icrisat.org/2032/1/GRCE57_243-253__2010.pdf "„Ecogeographical distribution of wild, weedy and cultivated Sorghum bicolor (L.) Moench in Kenya: implications for conservation and crop-to-wild gene flow”"] (PDF). Genetic Resources and Crop Evolution. 57 (2): 243—253. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2010GRCEv..57..243M "2010GRCEv..57..243M"]. doi:[https://doi.org/10.1007%2Fs10722-009-9466-7 "10.1007/s10722-009-9466-7"].</ref> по походзеню з Африки з велїма култивованима файтами,<ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=200026333 "„Sorghum bicolor in Flora of China @ efloras.org”"]. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> важне шаце по цалим швеце, хтору ше хаснує як [[Пожива|поживу]] (як зарна и як цирков сируп) або меласу з цирку, покармни рошлїни за животинї, а применює ше ю и у продукциї алкоголних напойох и биогорива. Векшина вариєтетох толерантна на сушу и цеплоту, та су окреме важни за сушни реґиони, дзе житарки єдно з основних єдлох за судобне и валалске жительство. Тоти вариєтети формую важну компоненту пасовискох у велїх тропских реґионох. ''S. bicolor'' важне поживово шаце у Африки, Централней Америки и южней Азиї, а пията житаркова култура по важносци у швеце.<ref> Sorghum url=http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Sorghum accessdate=4. 11. 2016}}</ref> Даєдни файти цирку можу мац уровнї водонїк цияниду, хорденину и нитратох, прецо су летални за напасанє животиньох на вчасних ступньох рошлїнского роснуца. Кед су виложени суши и цеплоти, рошлїни тиж можу мац токсични уровнї цияниду и/або нитратох на познєйших ступньох роснуца.<ref>[https://web.archive.org/web/20181009053007/https:/www.daf.qld.gov.au/business-priorities/animal-industries/animal-health-and-diseases/protect-your-animals/poisonings-of-livestock/cyanide-and-nitrate-poisoning "„Cyanide (prussic acid) and nitrate in sorghum crops – managing the risks. Primary industries and fisheries. Queensland Government.”"]. Архивирано из [https://www.daf.qld.gov.au/business-priorities/animal-industries/animal-health-and-diseases/protect-your-animals/poisonings-of-livestock/cyanide-and-nitrate-poisoning "оригинала"] 9. октобар 2018. г. Приступљено 8. октобар 2018.</ref> Єдну файту цирку, Джонсонову траву (''S. halapense''), класификує ше як инвазивну файту у ЗАД з боку Департману за польопривреду.<ref>U.S. Department of Agriculture (12. 3. 2009). [https://web.archive.org/web/20090507062325/http:/www.invasivespeciesinfo.gov/plants/johnsongrass.shtml "„Johnson Grass”"]. Архивирано из [http://www.invasivespeciesinfo.gov/plants/johnsongrass.shtml "оригинала"] 07. 05. 2009. г. Приступљено 21. 10. 2017.</ref> [[File:Sorghum bicolor - geograph.org.uk - 1070429.jpg|right|thumb|320pz|Класка цирку]] Цирок ше продукує у подручох хтори барз цепли. Минимална штредня [[температура]] од 25 °Ц нєобходна за осиґуранє максималней продукциї [[File:"Back to Our Roots" in Kentucky (20180406-OSEC-LSC-0305).jpg|right|thumb|340x340px|Заренка-нашенє цирку]]зарна. Пре морфолоґийни характеристики, тота култура найтолерантнєйша на сушу медзи моментално култивованима житарками у швеце. Под час суши лїсца ше круца же би ше зменшало траценє води пре перспирацию. Кед ше суша предлужи, тота рошлїна постава дормантна, место же би висхла. Лїсца защицени з восковима кутикулами пре зменшанє випарйованя. Цирок пията житарка по важносци у швеце после [[Рискаша|рискаши]], [[Жито|жита]], [[Кукурица|кукурици]] и ярцу. Вон главне житарково костиранє за вецей як 750 милиони людзох хтори жию у полусушних тропских реґионох Африки, Азиї и Латинскей Америки.<ref>Working paper on mycotoxins in sorghum. Joint FAO / WHO Food Standards Codex Committee on Contaminants in Foods (CCCF). 2011.</ref> Найвекши продукователь ЗАД (скоро 17% шветовей продукциї), дзе урожаї релативно високи, а потим шлїдза Индия, Ниґерия, Китай, Мексико, Судан и Арґентина.<ref>Rao, P. P.; Birthal, P. S.; Reddy BVS; Rai, K. N.; Ramesh, S. (2006). „Diagnostics of Sorghum and Pearl Millet grains-based nutrition in India”. Icrisat. 47: 93—96.</ref> У велїх полусушних жемох у Африки и Азиї, зарна цирку забераю важне место у єдлу и покармних рошлїнох. Хасную их людзе (поготов фармере), хтори часто нє маю средства хасновац други поживово жридла. Зарна цирку богати з енерґетичнима и нєенерґетичнима поживнима материями. У тих обласцох, вони наменєни за конзумованє як цеста, варени або у форми традиционалних напойох. Зарна цирку, окрем спомнутого хаснованя, конзумує ше и у форми ґрису з мачанку. У индустрийних жемох, цирок ше хаснує у форми зарна або покармних рошлїнох за статок и за продукцию биоетанолу. Цирок ше вше баржей глєда у велїх жемох у розвою, окреме у заходней Африки (у Ниґериї, Ґани и Буркини Фасо). Тото повязане и зоз звекшаньом популациї, а з часци и з политику тих жемох, хторим циль розвивац индустрийне хаснованє цирку (у пиварньох) як замену за ярчани слад.<ref name=":2">Khady Ba, Emmanuel Tine, Jacqueline Destain, Ndiaga Cisse, Philippe Thonart. (2010). „Comparative study of phenolic compounds, the antioxidant power of various Senegalese sorghum varieties anda amylolytic enzymes of their malt”. Biotechnology, Agronomy and Society and Environment. 14 (1): 131—139..</ref> Кед нашенє и нашеньова лупка кафовей [[Фарба|фарби]], то индикация очкодованя. У даєдних ґенотипох цирку нашенє дзекеди парциялне, нє видно го або го аж анї нєт, а у даєдних є заш барз пиґментоване.<ref>Evers T and Millar S (2002). „Cereal grain structure and development: some implications for quality”. J Cereal Sci. 36 (3): 261—284. doi:[https://doi.org/10.1006%2Fjcrs.2002.0435 "10.1006/jcrs.2002.0435"].</ref> Фенолни єдинєня (фенолни квашнїни, флавоноїди и танини) широко заступени и всеприсутни секундарни метаболити у рошлїнским царстве медзи житарками, а цирок найбогатши у тим поглядзе зоз до 6%,<ref>Beta T, Rooney LW, Marovatsanga LT, Taylor JRN „Effect of chemical treatments on polyphenols and malt quality in sorghum” doi=10.1006/jcrs.2000.0310}}</ref><ref>Dicko, M. H.; Gruppen, H; Traore, A. S.; van Berkel WJ, Voragen AG (2005). „Evaluation of the effect of germination on phenolic compounds and antioxidant activities in sorghum varieties”. J Agric Food Chem.. 53 (7): 2581—2588. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2005JAFC...53.2581D "2005JAFC...53.2581D"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15796598 "15796598"]. doi:[https://doi.org/10.1021%2Fjf0501847 "10.1021/jf0501847"].</ref><ref>Awika, J. M.; Rooney, L. W. (2004). „Sorghum Phytochemicals and their potential impact on human health”. Phytochemistry.. 65 (9): 1199—1221. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2004PChem..65.1199A "2004PChem..65.1199A"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15184005 "15184005"]. doi:[https://doi.org/10.1016%2Fj.phytochem.2004.04.001 "10.1016/j.phytochem.2004.04.001"].</ref> гоч указане же лєм вариєтети з пиґментованим нашеньом маю танини.<ref>Dykes, L.; Rooney, L. W. (2006). „Sorghum and millet phenols and antioxidants”. J Cereal Sci.. 44 (3): 236—251. doi:[https://doi.org/10.1016%2Fj.jcs.2006.06.007 "10.1016/j.jcs.2006.06.007"].</ref><ref>Rooney LW. Overview: sorghum and millet food research failures and successes. In: Belton PS &Taylor JRN, eds. Conference proceedings of the AFRIPRO Workshop on the proteins of sorghum and millets: enhancing nutritional and functional properties for Africa, 2-4 April, Pretoria, South Africa. 2003.</ref> Вони маю важну улогу у рошлїнских одбранєбних механїзмох од печарочкох и чкодлївцох, як цо то инсекти и птици. Познате же фенолни єдинєня тиж маю позитивни ефекти на чловеково здравє.<ref name=":2" /> Фитинска квашнїна ма вельки капацитет вязаня, та може формовац комплекси з протеїнами и вецейвалентнима катйонами. Векшина комплексу фитат-метал ше нє розпущує при физиолоґийним pH, та су менєй биолоґийно доступне жридло минералох за людзох и животинї.<ref>Sorghum and millets in human nutrition (1995). FAO. Недостаје или је празан параметар |title= (помоћ).</ref> З анализованьом даскелїх вариєтетох цирку (билого и червеного) утвердзене же количество фитинского фосфору цалого нашеня варирує медзи 170 и 380 mg на 100 g, и же то представя вецей як 85% вкупного фосфору у цалим зарну.<ref>Hadbaoui Zineb. Study of the antioxidant activity of lipid, protein and phenolic fractions of local sorghum seeds. master. 2007.</ref> == Список файтох == === Прилапени файти<ref>[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/search?q=sorghum "„The Plant List: Sorghum”"]. Royal Botanic Gardens Kew and Missouri Botanic Garden. Приступљено 28. 2. 2017.</ref> === <div style="display: flex; gap: 1em;"> <div style="flex: 1;"> * S. almum * S. amplum * S. angustum * S. arundinaceum * S. bicolor * S. brachypodum * S. bulbosum </div> <div style="flex: 1;"> * S. burmahicum * S. controversum * S. drummondii * S. ecarinatum * S. exstans * S. grande * S. halepense </div> <div style="flex: 1;"> * S. interjectum * S. intrans * S. laxiflorum * S. leiocladum * S. macrospermum * S. matarankense * S. miliaceum </div> <div style="flex: 1;"> * S. nitidum * S. plumosum * S. propinquum * S. purpureosericeum * S. stipoideum * S. timorense * S. trichocladum </div> <div style="flex: 1;"> * S. versicolor * S. virgatum * S. vulgare </div> </div> == Костиранє == {{Нутрицийни вредносци|назва=Цирок, зарно|енерґия=1.377 kJ (329 kcal)|угльово_гидрати=72,1 g|влакна=6,7 g|масци=3,5 g|бильчки=10,6 g|витамин_Б1=(29%) 0,33 mg|витамин_Б2=(8%) 0,1 mg|витамин_Б3=(25%) 3,7 mg|витамин_Б6=(34%) 0,44 mg|калций=(1%) 13 mg|фолат_ug_(Б9)=(5%) 20 μg|железо=(26%) 3,4 mg|магнезий=(46%) 165 mg|фосфор=(41%) 289 mg|калий=(8%) 363 mg|натрий=(0%) 2 mg|цинк=(18%) 1,7 mg|жридло=Подполни звит о уношеню УСДА бази податкох • Єдинки • μg = микроґрами • mg = милиґрами • IU = интернационални єдинки|бильчки_(протеини)=10,6 g|витамин_Б5=(8%) 0,4 mg}} У 100 ґрамох сирового цирку єст 329 калориї, 72% угльово гидрати, 4% масци и 11% протеїни. У цирку єст велї есенциялни нутриенти у значних количествох (20% або вецей дньовей вредносци, ДВ), уключуюци протеїни, влакна, Б витамини ниацин, тиамин и витамин Б6 и даскельо диєтарни минерали, уключуюци желєзо (26% ДВ) и манґан (76% ДВ). Нутрицийне количество цирку ґенерално подобне сировому овсу (опатриц нутрицийну таблїчку). Медзи другима подобносцами з овсом, у цирку нєт ґлутену, та є хасновити за безґлутенске костиранє. Цирок єдно з главних зарнастих єдлох хтори ше конзумує у Азиї и Африки. Хаснує ше го у пририхтованю єдлох за одроснутих, алє и за дзеци. У тропских реґионох, єдла за беби ше прави зоз цирковей и кукуричней замешки з додатком цукру.<ref>Obizoba IC (1988). „Nutritive value of melted, dry- or wet-milled sorghum and corn”. Cereal Chem. 53: 222—226..</ref> Протеїнски квалитет зарна цирку подли пре нїзке количество есенциялних аминоквашнїнох як цо лизин, триптофан и треонин.<ref name=":3">Badi S, Pedersen B, Monowar L, Eggum BO (1990). The nutritive value of new and traditional sorghum and millet foods from Sudan. стр. 5—19. Plant Foods Hum Nutr 40:</ref> Поступок правеня сладу злєпшує квалитет протеїнох тей житарки пре звекшанє количества лизину.<ref>Dalby A, Tsai Y (1976). „Lysine and tryptophan increases during germination of cereal grains”. Cereal Chem. 53: 221—226..</ref> Дзеци слабо претровюю цирок,<ref>MacLeon Jr, W. C.; Lopez De Romaña, G.; Placko, R. P.; Graham, G. G. (1981). [https://archive.org/details/sim_journal-of-nutrition_1981-11_111_11/page/n73 "„Protein quality and digestibility of sorghum in preschool children: Balance studies and plasma free amino acids”"]. J Nutr. 111 (11): 1928—1936. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6795323 "6795323"]. doi:[https://doi.org/10.1093%2Fjn%2F111.11.1928 "10.1093/jn/111.11.1928"].</ref> алє кед ше кост дополнї з єдлом дзе єст вельке количество лизину, цирок може буц задоволююце жридло поживних материйох.<ref name=":3" /> Протеїни цирку поставаю менєй претровлїви кед ше их увари.<ref>Axtell, J. D.; Kirleis, A. W.; Hassen, M. M.; d'Croz Mason, N.; Mertz, E. T.; Munck, L. (1981). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC319124 "„Digestibility of sorghum proteins”"]. Proc Natl Acad Sci USA. 78 (3): 1333—1335. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/1981PNAS...78.1333A "1981PNAS...78.1333A"]. PMC [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC319124 "319124"] . PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6785757 "6785757"]. doi:[https://doi.org/10.1073%2Fpnas.78.3.1333 "10.1073/pnas.78.3.1333"] .</ref><ref>Eggum BO, Monowar L, Bach Knudsen KE, Munch L, Axtell JD (1983). Nutritional quality of sorghum and sorghum foods from Sudan. стр. 127—137. J. Cereal Sci 1:</ref> Цирок, як и други житарки, добре жридло витаминох Б, як цо тиамин, рибофлавин, витамин Б6, биотин и ниацин, гоч рафинованє приводзи до траценя шицких витаминох Б.<ref>Heged s, M.; Pedersen, Birthe; Eggum, B. O. (1985). „The influence of milling on the nutritive value of flour from cereal grains. 7. Vitamins and tryptophan”. Qual Plant Plant Foods Hum Nutr. 35 (2): 175—180. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF01092134 "10.1007/BF01092134"].</ref> Минерални состав цирку подобни тому у просу.<ref>Hulse JH, Laing EM, Pearson OE (1980) Sorghum and millet: their chemical composition and nutritive value. New York: Academic Press.</ref> Главни минерали хтори присутни у зарну цирку то калий и фосфор, а калций нїзки.<ref>Khalil, J. K.; Sawaya, W. N.; Safi, W. J.; Al-Mohammad, H. M. (1984). „Chemical composition and nutritional quality of sorghum flour and bread”. Qual Plant Plant Foods Hum Nutr. 34 (2): 141—150. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF01094842 "10.1007/BF01094842"].</ref> У цирку єст полифенолни єдинєня, хтори ше волаю кондензовани танини, а хтори антинутрийски фактори. Кондензовани танини зменшую поживну вредносц зарна цирку, бо ше можу вязац за поживово протеїни, диґестивни ензими, минерали як цо желєзо и витамини Б, як цо тиамин и витамин Б6.<ref>Wang, R. S.; Kies, C. (1991). [https://archive.org/details/sim_plant-foods-for-human-nutrition-nl_1991-10_41_4/page/355 "„Niacin status of humans as affected by eating decorticated and whole-ground sorghum (Sorghum gramineae) grain, ready-to-eat breakfast cereals”"]. Plant Foods Hum Nutr. 41 (4): 355—369. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/1991PFHN...41..355W "1991PFHN...41..355W"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1839061 "1839061"]. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF02310629 "10.1007/BF02310629"].</ref> Вони присутни у файтох цирку хтори маю пиґментоване нашенє,<ref>Mariani G, Anglani C, Ceotto E, Gaddi S, Sannibale M (1988) Su problemi qualitativi del sorgo da granella: digeribilita` dello sfarinato integrale e tenore in tannini delle cariossidi. L’Informatore Agrario 44: стр. 71–73</ref> а одсутни су при билих и офарбених циркох без пиґментованого нашеня.<ref>Anglani C (1994). „Digestibility and phenolic substances from meals of sorghum without a pigmented testa”. Agr Med. 124: 229—237.</ref> == Микотоксини цирку == У случаю плєшнєнїни, високей вредносци релативней влажносци (RH) у вчасней фази роснуца з єдного боку, и медзи концами квитнуца и другу културу були у велькей мири у корелациї з частосцу сплєшнєтосци. Одношеня медзи максималну релативну влажносцу и знаком плєшнєнїнового очкодованя нє линеарни, алє єст нето звекшанє кед влажносц прекрочи праг од коло 95%.<ref>Alain RATNADASS. discussion paper presented to obtain an HDR. Characterization and management of trophic interactions insect-plant for integrated production tropicales.2007. Cereals.</ref> Як и велї други житарки, зарна цирку у чаше жатви маю барз варябилну композицию микофлори. Плєшнєнїни циркового зрна добре познати як примарни патолоґийни проблем тей рошлїни. Найважнєйши елементи микофлорох то: Fusarium, Curvularia, Alternaria, Helminthosporium и Phoma. Наприклад, найчастейши роди у Сенеґалу то: ''Curvularia'' и ''Fusarium'', и за тот род идентификовани пейц файти: ''F. solani, F. moniliforme, F. cquiseti, F. fLocciferum и F. sporotrichoïdes''.<ref>D Louvel. Molds of sorghum grains work Synthesis realized CNRAde Bambey. 1981—1984</ref> == Нутритивни и медицински импликациї == У єдней студиї зоз 2015. року указане же цирок ма першенствено скробу хтори ше помалши претровює од векшини других житаркох, а хтори у меншей мири претровлїви, як и же ма менєй протеїни и нєзасицени масци. Векшина файтох цирку богата з фенолнима єдинєнями, окреме 3-деоксиантоцианидинами и танинами. Резултати достати ин витро и при животиньох указали же фенолни єдинєня розпущуюци єдинєня (поликозаноли) хтори у векшей мири присутни у цирку и балансую або стабилизую черевову микробиоту и параметри вязани за затитосц, оксидативни стрес, запалєня, диябетес, дислипидемию, гипертензию и канцер.<ref>Morais Cardoso L, Pine SS, HS Martino, Pine — Ana HM . Sorghum (Sorghum bicolor l.): Nutrients, Bioactive Compounds, and Potential Impact on Human Health. Crit Rev Food Sci Nutr. 2015. Недостаје или је празан параметар |title= (помоћ)</ref> == Индустрийна продукция цирку == === Цирок на метли === На териториї [[Войводина|Войводини]] [[Бачки Петровец]] центер продукциї и дорабяня цирку и метларства кед слово о индустрийней продукциї. Историят метларства у Бачким Петровцу вязани за снованє першей метларскей роботнї такой по законченю Першей шветовей войни. Други центри були у Канїжи, Селенчи, Пожаревцу, Тителю, Шабцу, Бечею и Новим Садзе. === Цирок на палєнку === Палєнку зоз циркових палїцох (нє з нашеня) ше пекло у даєдних часцох Войводини (поготов у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]]), окреме у худобних рокох, а нєшка представя раритет. У швеце ше подобну файту напою (як цо китайски Маотаи) прави з дестилацию превартого зарна цирку и жита. == Виглєдованя == Цирок ефективни у конвертованю соларней енерґиї до хемийней енерґиї, и вон тиж так хаснує менши количества води у поровнаню з другима житарковима шацами.<ref>[http://hudsonalpha.org/hudsonalpha-and-collaborators-expand-major-research-program-to-benefit-farmers-in-the-developing-world "„HudsonAlpha and collaborators expand sorghum research program – HudsonAlpha Institute for Biotechnology”"] (на језику: енглески). HudsonAlpha Institute for Biotechnology. 25. 1. 2017. Приступљено 2. 3. 2017.</ref><ref>Dweikat, Ismail (2017). [https://web.archive.org/web/20170303045004/http:/agronomy.unl.edu/sweetsorghum "„Sweet sorghum is a drought-tolerant feedstock with the potential to produce more ethanol/acre than corn”"]. Department of Agronomy and Horticulture, University of Nebraska–Lincoln. Архивирано из [http://agronomy.unl.edu/sweetsorghum "оригинала"] 03. 03. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref> Биогориво, випродуковане з хаснованьом сладкого цирку як културу з високим количеством цукру у стеблу, розвива биомасу хтора ше може претвориц до угля, синтетичного ґазу, и био-олєю.<ref>[https://web.archive.org/web/20170215115550/http:/www.purdue.edu/newsroom/releases/2015/Q2/purdue-leading-research-using-advanced-technologies-to-better-grow-sorghum-as-biofuel.html "„Purdue leading research using advanced technologies to better grow sorghum as biofuel”"]. Purdue University, Agriculture News. јун 2015. Архивирано из [http://www.purdue.edu/newsroom/releases/2015/Q2/purdue-leading-research-using-advanced-technologies-to-better-grow-sorghum-as-biofuel.html "оригинала"] 15. 02. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170303043933/http:/articles.extension.org/pages/26634/sweet-sorghum-for-biofuel-production "„Sweet Sorghum for Biofuel Production”"]. eXtension. 2017. Архивирано из [http://articles.extension.org/pages/26634/sweet-sorghum-for-biofuel-production "оригинала"] 03. 03. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Small scale sorghum farm.jpg|Плантажа - польо зоз цирком Файл:Sorghum bicolor03.jpg|''Sorghum bicolor'' 2005, sep 4 Файл:Flore médicale des Antilles, ou, Traité des plantes usuelles (10559146133) (cropped).jpg|Botanical illustration Файл:Sorghum bicolor.JPG|Цирок котри дозрева, Нємецка Файл:Sorghum bicolor Moderne MHNT.BOT.2015.34.152.jpg|Узрети цирок Файл:Hirsefeld - Sorghum bicolor 1.jpg|Польо цирку Файл:Sorghum bicolor - sorghum - 53249557074.jpg|Желєни цирок Файл:A crop of sorghum (Sorghum bicolor) - geograph.org.uk - 1070422.jpg|Польо узретого цирку Файл:Sorghum bicolor Bild0902.jpg Файл:Sorghum bicolor subsp. bicolor seeds.jpg|Цирково нашенє Файл:Sorghum rice (2).jpg|Zarna cirku Файл:Starr 040501-9001 Sorghum bicolor.jpg Файл:Sorghum bicolor (6442164465).jpg|Метлочка цирку Файл:Millo - Sorghum bicolor 01.jpg Файл:दगडी ज्वारी, आटपाडी Dagadi Jowar, Aatpadi (Sorghum bicolor).jpg|Узрета метлочка, Индия Файл:Sorghum bicolor (s. lat.) p. p. sl32.jpg|Часц метлочки зоз клася Файл:"Another view of the making of sorghum molasses on the Fred Hatmaker farm in the Norris Dam reservoir area." - NARA - 532657.tif|Так ше дакеди робело, Тенеси 1933. р. Файл:Sorghum harvest at the shore of Lake Hayq Ethiopia.jpg|У полю, Етиопия, 2012. р. Файл:Piece of sorghum bread contained in basket S - Museo Egizio, Turin S 285 p09.jpg|Фалаток хлєба зоз сирка у кошарочки Файл:Sorghum Harvest.jpg|Жатва сирку у Оклахоми, ЗАД, зоз комбайну </gallery> == Литература == * Watson, Andrew M. (1983). Agricultural Innovation in the Early Islamic World: The Diffusion of Crops and Farming Techniques, 700–1100. Cambridge: [https://sr.wikipedia.org/wiki/Cambridge_University_Press Cambridge University Press.] ISBN 978-0-521-24711-5. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20071202074553/http://www.grains.org/galleries/default-file/Sorghum%20Handbook.pdf „Приручник о сирку”] (PDF). Архивирано из [https://web.archive.org/web/20071202074553/http://www.grains.org/galleries/default-file/Sorghum%20Handbook.pdf оригинала] (PDF) 2. 12. 2007. г.. * [https://web.archive.org/web/20070429022343/http://weedsoft.unl.edu/documents/GrowthStagesModule/Sorghum/Sorg.htm „Развојне фазе сирка”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20070429022343/http://weedsoft.unl.edu/documents/GrowthStagesModule/Sorghum/Sorg.htm оригинала] 29. 4. 2007. г.. * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Сирак Сирак] {{Commonscat}} == Референци == {{reflist}} [[Катеґория:Рошлїни]] 1ifswwtx044nlw4ra11552mlkrl9jrs 22493 22492 2026-10-26T17:56:00Z ОленкаБТ 1579 22493 wikitext text/x-wiki {{Рошлїни|Назва=Цирок|Латинска назва='''Sorghum sp.'''|Слика=Sorghum.jpg|Опис_слики=''orghum bicolor''|Царство=Plantae|Кладус1=Tracheophytes|Кладус=Angiospermae|Кладус2=Monocotyledones|Кладус3=Commelinids|Ряд=Poales|Фамилия=Poaceae|Подфамилия=Panicoideae|Род=''Sorghum'' Moench 1794, Adanson 1763|Файта=''Sorghum bicolor'' Moenc|Синоними=<ref>[https://apps.kew.org/wcsp/synonomy.do?name_id=443224 „World Checklist of Selected Plant Families: Royal Botanic Gardens, Kew”.] Приступљено 4. 9. 2016.</ref> {{!}}* ''Blumenbachia'' Koeler 1802) <br />* ''Sarga'' Ewart <br />* ''Vacoparis'' Spangler <br />* ''Andropogon'' subg. ''Sorghum'' Hackel.}} '''Цирок''' (''Sorghum sp.'') то назва за род монокотиледонских рошлїнох з фамилиї травох (Poaceae), хтори облапя коло 25 файти. Даєдни з тих файтох хова ше як [[житарки]] за костиранє людзох, а дзепоєдни на пажицох пре напасанє статку. Седемнац од двацец пейцох файтох по походзеню з Австралиї,<ref>Dillon Sally L.; Lawrence Peter K.; Henry Robert J.; et al. [https://web.archive.org/web/20181007223318/https://epubs.scu.edu.au/cpcg_pubs/244/ „Sorghum laxiflorum and S. macrospermum, the Australian native species most closely related to the cultivated S. bicolor based on ITS1 and ndhF sequence analysis of 25 Sorghum species”] SOUTHERN CROSS PLANT SCIENCE. Southern Cross University. Архивирано из [https://researchportal.scu.edu.au/esploro/ оригинала] 7. октобар 2018. г. Приступљено 28. фебруар 2016.</ref> а други файти закриваю Африку, Азию, Мезоамерику и даєдни острова у Индийским и Цихим океану.<ref>[http://www.biodiversitylibrary.org/page/417087#page/213/mode/1up "Moench, Conrad. 1794. Methodus Plantas Horti Botanici et Agri Marburgensis : a staminum situ describendi pp. 207"] in Latin</ref><ref>[http://www.tropicos.org/Name/40002210 "Tropicos, Sorghum Moench"]</ref><ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=130722 "Flora of China Vol. 22 Page 600 高粱属 gao liang shu Sorghum Moench, Methodus. 207. 1794"]</ref><ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=5&taxon_id=130722 "„Sorghum in Flora of Pakistan @ efloras.org”"]. Приступљено 4. 9. 2016.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150201021459/http:/luirig.altervista.org/flora/taxa/floraspecie.php?genere=Sorghum "„Altervista Flora Italiana, genere Sorghum”"]. Архивирано из [http://luirig.altervista.org/flora/taxa/floraspecie.php?genere=sorghum "оригинала"] 1. 2. 2015. г. Приступљено 21. 10. 2017.</ref><ref>Australia, Atlas of Living. [https://web.archive.org/web/20160305085726/http:/bie.ala.org.au/species/urn:lsid:biodiversity.org.au:apni.taxon:420835 "„Sorghum – Atlas of Living Australia”"]. Архивирано из [http://bie.ala.org.au/species/urn:lsid:biodiversity.org.au:apni.taxon:420835 "оригинала"] 05. 03. 2016. г. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> Єдну файту ше хова як житарку, а други ше хаснує як покармни рошлїни, хтори рошню у предїлох з цеплу климу, або натурализовано, на пасовискох.<ref>[http://bonap.net/NAPA/TaxonMaps/Genus/County/Sorghum "„Sorghum”"]. County-level distribution maps from the North American Plant Atlas (NAPA). Biota of North America Program (BONAP). 2013. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> Цирок припада подфамилиї Panicoideae и племену Andropogoneae (племену хторе облапя ''Andropogon gerardi'' и цукров над). Шветова продукцоя цирку коло 60 милиони тони рочнє. Главни продуковательни жеми ЗАД, Ниґерия и Индия. У Сенеґалу, наприклад, єст вариєтет традиционалного цирку хтори ше нашироко хаснує, алє и локално злєпшани вариєтети хтори адаптовани за тамтейши типи жеми и климу. Зарна цирку ше ґенерално хаснує и у чловековим костираню у полуаридних жемох Африки и Азиї. Конзумує ше го у форми цеста, варени и у форми традиционалних напойох. Виглєдованя указали позитивни прикмети тей житарки за чловеково здравє. Дальши виглєдованя ше запровадзує пре здобуванє детальнєйшого розуменя терапеутского потенцияла цирку.<ref>FallL Ramatoulaye; Cisse Mady; Sarr Fallou; Kane Amadou; Diatta Cyril; Diouf Massamba (2016). „Production and Use Sorghum: A Literature Review”. Journal of Nutritional Health & Food Science.</ref> == Пестованє и хаснованє == Єдна файта, ''Sorghum bicolor'',<ref>Mutegi, Evans; Sagnard, Fabrice; Muraya, Moses; et al. (1. 2. 2010). [http://oar.icrisat.org/2032/1/GRCE57_243-253__2010.pdf "„Ecogeographical distribution of wild, weedy and cultivated Sorghum bicolor (L.) Moench in Kenya: implications for conservation and crop-to-wild gene flow”"] (PDF). Genetic Resources and Crop Evolution. 57 (2): 243—253. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2010GRCEv..57..243M "2010GRCEv..57..243M"]. doi:[https://doi.org/10.1007%2Fs10722-009-9466-7 "10.1007/s10722-009-9466-7"].</ref> по походзеню з Африки з велїма култивованима файтами,<ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=200026333 "„Sorghum bicolor in Flora of China @ efloras.org”"]. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> важне шаце по цалим швеце, хтору ше хаснує як [[Пожива|поживу]] (як зарна и як цирков сируп) або меласу з цирку, покармни рошлїни за животинї, а применює ше ю и у продукциї алкоголних напойох и биогорива. Векшина вариєтетох толерантна на сушу и цеплоту, та су окреме важни за сушни реґиони, дзе житарки єдно з основних єдлох за судобне и валалске жительство. Тоти вариєтети формую важну компоненту пасовискох у велїх тропских реґионох. ''S. bicolor'' важне поживово шаце у Африки, Централней Америки и южней Азиї, а пията житаркова култура по важносци у швеце.<ref> Sorghum url=http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Sorghum accessdate=4. 11. 2016}}</ref> Даєдни файти цирку можу мац уровнї водонїк цияниду, хорденину и нитратох, прецо су летални за напасанє животиньох на вчасних ступньох рошлїнского роснуца. Кед су виложени суши и цеплоти, рошлїни тиж можу мац токсични уровнї цияниду и/або нитратох на познєйших ступньох роснуца.<ref>[https://web.archive.org/web/20181009053007/https:/www.daf.qld.gov.au/business-priorities/animal-industries/animal-health-and-diseases/protect-your-animals/poisonings-of-livestock/cyanide-and-nitrate-poisoning "„Cyanide (prussic acid) and nitrate in sorghum crops – managing the risks. Primary industries and fisheries. Queensland Government.”"]. Архивирано из [https://www.daf.qld.gov.au/business-priorities/animal-industries/animal-health-and-diseases/protect-your-animals/poisonings-of-livestock/cyanide-and-nitrate-poisoning "оригинала"] 9. октобар 2018. г. Приступљено 8. октобар 2018.</ref> Єдну файту цирку, Джонсонову траву (''S. halapense''), класификує ше як инвазивну файту у ЗАД з боку Департману за польопривреду.<ref>U.S. Department of Agriculture (12. 3. 2009). [https://web.archive.org/web/20090507062325/http:/www.invasivespeciesinfo.gov/plants/johnsongrass.shtml "„Johnson Grass”"]. Архивирано из [http://www.invasivespeciesinfo.gov/plants/johnsongrass.shtml "оригинала"] 07. 05. 2009. г. Приступљено 21. 10. 2017.</ref> [[File:Sorghum bicolor - geograph.org.uk - 1070429.jpg|right|thumb|320pz|Класка цирку]] Цирок ше продукує у подручох хтори барз цепли. Минимална штредня [[температура]] од 25 °Ц нєобходна за осиґуранє максималней продукциї [[File:"Back to Our Roots" in Kentucky (20180406-OSEC-LSC-0305).jpg|right|thumb|340x340px|Заренка-нашенє цирку]]зарна. Пре морфолоґийни характеристики, тота култура найтолерантнєйша на сушу медзи моментално култивованима житарками у швеце. Под час суши лїсца ше круца же би ше зменшало траценє води пре перспирацию. Кед ше суша предлужи, тота рошлїна постава дормантна, место же би висхла. Лїсца защицени з восковима кутикулами пре зменшанє випарйованя. Цирок пията житарка по важносци у швеце после [[Рискаша|рискаши]], [[Жито|жита]], [[Кукурица|кукурици]] и ярцу. Вон главне житарково костиранє за вецей як 750 милиони людзох хтори жию у полусушних тропских реґионох Африки, Азиї и Латинскей Америки.<ref>Working paper on mycotoxins in sorghum. Joint FAO / WHO Food Standards Codex Committee on Contaminants in Foods (CCCF). 2011.</ref> Найвекши продукователь ЗАД (скоро 17% шветовей продукциї), дзе урожаї релативно високи, а потим шлїдза Индия, Ниґерия, Китай, Мексико, Судан и Арґентина.<ref>Rao, P. P.; Birthal, P. S.; Reddy BVS; Rai, K. N.; Ramesh, S. (2006). „Diagnostics of Sorghum and Pearl Millet grains-based nutrition in India”. Icrisat. 47: 93—96.</ref> У велїх полусушних жемох у Африки и Азиї, зарна цирку забераю важне место у єдлу и покармних рошлїнох. Хасную их людзе (поготов фармере), хтори часто нє маю средства хасновац други поживово жридла. Зарна цирку богати з енерґетичнима и нєенерґетичнима поживнима материями. У тих обласцох, вони наменєни за конзумованє як цеста, варени або у форми традиционалних напойох. Зарна цирку, окрем спомнутого хаснованя, конзумує ше и у форми ґрису з мачанку. У индустрийних жемох, цирок ше хаснує у форми зарна або покармних рошлїнох за статок и за продукцию биоетанолу. Цирок ше вше баржей глєда у велїх жемох у розвою, окреме у заходней Африки (у Ниґериї, Ґани и Буркини Фасо). Тото повязане и зоз звекшаньом популациї, а з часци и з политику тих жемох, хторим циль розвивац индустрийне хаснованє цирку (у пиварньох) як замену за ярчани слад.<ref name=":2">Khady Ba, Emmanuel Tine, Jacqueline Destain, Ndiaga Cisse, Philippe Thonart. (2010). „Comparative study of phenolic compounds, the antioxidant power of various Senegalese sorghum varieties anda amylolytic enzymes of their malt”. Biotechnology, Agronomy and Society and Environment. 14 (1): 131—139..</ref> Кед нашенє и нашеньова лупка кафовей [[Фарба|фарби]], то индикация очкодованя. У даєдних ґенотипох цирку нашенє дзекеди парциялне, нє видно го або го аж анї нєт, а у даєдних є заш барз пиґментоване.<ref>Evers T and Millar S (2002). „Cereal grain structure and development: some implications for quality”. J Cereal Sci. 36 (3): 261—284. doi:[https://doi.org/10.1006%2Fjcrs.2002.0435 "10.1006/jcrs.2002.0435"].</ref> Фенолни єдинєня (фенолни квашнїни, флавоноїди и танини) широко заступени и всеприсутни секундарни метаболити у рошлїнским царстве медзи житарками, а цирок найбогатши у тим поглядзе зоз до 6%,<ref>Beta T, Rooney LW, Marovatsanga LT, Taylor JRN „Effect of chemical treatments on polyphenols and malt quality in sorghum” doi=10.1006/jcrs.2000.0310}}</ref><ref>Dicko, M. H.; Gruppen, H; Traore, A. S.; van Berkel WJ, Voragen AG (2005). „Evaluation of the effect of germination on phenolic compounds and antioxidant activities in sorghum varieties”. J Agric Food Chem.. 53 (7): 2581—2588. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2005JAFC...53.2581D "2005JAFC...53.2581D"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15796598 "15796598"]. doi:[https://doi.org/10.1021%2Fjf0501847 "10.1021/jf0501847"].</ref><ref>Awika, J. M.; Rooney, L. W. (2004). „Sorghum Phytochemicals and their potential impact on human health”. Phytochemistry.. 65 (9): 1199—1221. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2004PChem..65.1199A "2004PChem..65.1199A"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15184005 "15184005"]. doi:[https://doi.org/10.1016%2Fj.phytochem.2004.04.001 "10.1016/j.phytochem.2004.04.001"].</ref> гоч указане же лєм вариєтети з пиґментованим нашеньом маю танини.<ref>Dykes, L.; Rooney, L. W. (2006). „Sorghum and millet phenols and antioxidants”. J Cereal Sci.. 44 (3): 236—251. doi:[https://doi.org/10.1016%2Fj.jcs.2006.06.007 "10.1016/j.jcs.2006.06.007"].</ref><ref>Rooney LW. Overview: sorghum and millet food research failures and successes. In: Belton PS &Taylor JRN, eds. Conference proceedings of the AFRIPRO Workshop on the proteins of sorghum and millets: enhancing nutritional and functional properties for Africa, 2-4 April, Pretoria, South Africa. 2003.</ref> Вони маю важну улогу у рошлїнских одбранєбних механїзмох од печарочкох и чкодлївцох, як цо то инсекти и птици. Познате же фенолни єдинєня тиж маю позитивни ефекти на чловеково здравє.<ref name=":2" /> Фитинска квашнїна ма вельки капацитет вязаня, та може формовац комплекси з протеїнами и вецейвалентнима катйонами. Векшина комплексу фитат-метал ше нє розпущує при физиолоґийним pH, та су менєй биолоґийно доступне жридло минералох за людзох и животинї.<ref>Sorghum and millets in human nutrition (1995). FAO. Недостаје или је празан параметар |title= (помоћ).</ref> З анализованьом даскелїх вариєтетох цирку (билого и червеного) утвердзене же количество фитинского фосфору цалого нашеня варирує медзи 170 и 380 mg на 100 g, и же то представя вецей як 85% вкупного фосфору у цалим зарну.<ref>Hadbaoui Zineb. Study of the antioxidant activity of lipid, protein and phenolic fractions of local sorghum seeds. master. 2007.</ref> == Список файтох == === Прилапени файти<ref>[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/search?q=sorghum "„The Plant List: Sorghum”"]. Royal Botanic Gardens Kew and Missouri Botanic Garden. Приступљено 28. 2. 2017.</ref> === <div style="display: flex; gap: 1em;"> <div style="flex: 1;"> * S. almum * S. amplum * S. angustum * S. arundinaceum * S. bicolor * S. brachypodum * S. bulbosum </div> <div style="flex: 1;"> * S. burmahicum * S. controversum * S. drummondii * S. ecarinatum * S. exstans * S. grande * S. halepense </div> <div style="flex: 1;"> * S. interjectum * S. intrans * S. laxiflorum * S. leiocladum * S. macrospermum * S. matarankense * S. miliaceum </div> <div style="flex: 1;"> * S. nitidum * S. plumosum * S. propinquum * S. purpureosericeum * S. stipoideum * S. timorense * S. trichocladum </div> <div style="flex: 1;"> * S. versicolor * S. virgatum * S. vulgare </div> </div> == Костиранє == {{Нутрицийни вредносци|назва=Цирок, зарно|енерґия=1.377 kJ (329 kcal)|угльово_гидрати=72,1 g|влакна=6,7 g|масци=3,5 g|бильчки=10,6 g|витамин_Б1=(29%) 0,33 mg|витамин_Б2=(8%) 0,1 mg|витамин_Б3=(25%) 3,7 mg|витамин_Б6=(34%) 0,44 mg|калций=(1%) 13 mg|фолат_ug_(Б9)=(5%) 20 μg|железо=(26%) 3,4 mg|магнезий=(46%) 165 mg|фосфор=(41%) 289 mg|калий=(8%) 363 mg|натрий=(0%) 2 mg|цинк=(18%) 1,7 mg|жридло=Подполни звит о уношеню УСДА бази податкох • Єдинки • μg = микроґрами • mg = милиґрами • IU = интернационални єдинки|бильчки_(протеини)=10,6 g|витамин_Б5=(8%) 0,4 mg}} У 100 ґрамох сирового цирку єст 329 калориї, 72% угльово гидрати, 4% масци и 11% протеїни. У цирку єст велї есенциялни нутриенти у значних количествох (20% або вецей дньовей вредносци, ДВ), уключуюци протеїни, влакна, Б витамини ниацин, тиамин и витамин Б6 и даскельо диєтарни минерали, уключуюци желєзо (26% ДВ) и манґан (76% ДВ). Нутрицийне количество цирку ґенерално подобне сировому овсу (опатриц нутрицийну таблїчку). Медзи другима подобносцами з овсом, у цирку нєт ґлутену, та є хасновити за безґлутенске костиранє. Цирок єдно з главних зарнастих єдлох хтори ше конзумує у Азиї и Африки. Хаснує ше го у пририхтованю єдлох за одроснутих, алє и за дзеци. У тропских реґионох, єдла за беби ше прави зоз цирковей и кукуричней замешки з додатком цукру.<ref>Obizoba IC (1988). „Nutritive value of melted, dry- or wet-milled sorghum and corn”. Cereal Chem. 53: 222—226..</ref> Протеїнски квалитет зарна цирку подли пре нїзке количество есенциялних аминоквашнїнох як цо лизин, триптофан и треонин.<ref name=":3">Badi S, Pedersen B, Monowar L, Eggum BO (1990). The nutritive value of new and traditional sorghum and millet foods from Sudan. стр. 5—19. Plant Foods Hum Nutr 40:</ref> Поступок правеня сладу злєпшує квалитет протеїнох тей житарки пре звекшанє количества лизину.<ref>Dalby A, Tsai Y (1976). „Lysine and tryptophan increases during germination of cereal grains”. Cereal Chem. 53: 221—226..</ref> Дзеци слабо претровюю цирок,<ref>MacLeon Jr, W. C.; Lopez De Romaña, G.; Placko, R. P.; Graham, G. G. (1981). [https://archive.org/details/sim_journal-of-nutrition_1981-11_111_11/page/n73 "„Protein quality and digestibility of sorghum in preschool children: Balance studies and plasma free amino acids”"]. J Nutr. 111 (11): 1928—1936. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6795323 "6795323"]. doi:[https://doi.org/10.1093%2Fjn%2F111.11.1928 "10.1093/jn/111.11.1928"].</ref> алє кед ше кост дополнї з єдлом дзе єст вельке количество лизину, цирок може буц задоволююце жридло поживних материйох.<ref name=":3" /> Протеїни цирку поставаю менєй претровлїви кед ше их увари.<ref>Axtell, J. D.; Kirleis, A. W.; Hassen, M. M.; d'Croz Mason, N.; Mertz, E. T.; Munck, L. (1981). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC319124 "„Digestibility of sorghum proteins”"]. Proc Natl Acad Sci USA. 78 (3): 1333—1335. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/1981PNAS...78.1333A "1981PNAS...78.1333A"]. PMC [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC319124 "319124"] . PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6785757 "6785757"]. doi:[https://doi.org/10.1073%2Fpnas.78.3.1333 "10.1073/pnas.78.3.1333"] .</ref><ref>Eggum BO, Monowar L, Bach Knudsen KE, Munch L, Axtell JD (1983). Nutritional quality of sorghum and sorghum foods from Sudan. стр. 127—137. J. Cereal Sci 1:</ref> Цирок, як и други житарки, добре жридло витаминох Б, як цо тиамин, рибофлавин, витамин Б6, биотин и ниацин, гоч рафинованє приводзи до траценя шицких витаминох Б.<ref>Heged s, M.; Pedersen, Birthe; Eggum, B. O. (1985). „The influence of milling on the nutritive value of flour from cereal grains. 7. Vitamins and tryptophan”. Qual Plant Plant Foods Hum Nutr. 35 (2): 175—180. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF01092134 "10.1007/BF01092134"].</ref> Минерални состав цирку подобни тому у просу.<ref>Hulse JH, Laing EM, Pearson OE (1980) Sorghum and millet: their chemical composition and nutritive value. New York: Academic Press.</ref> Главни минерали хтори присутни у зарну цирку то калий и фосфор, а калций нїзки.<ref>Khalil, J. K.; Sawaya, W. N.; Safi, W. J.; Al-Mohammad, H. M. (1984). „Chemical composition and nutritional quality of sorghum flour and bread”. Qual Plant Plant Foods Hum Nutr. 34 (2): 141—150. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF01094842 "10.1007/BF01094842"].</ref> У цирку єст полифенолни єдинєня, хтори ше волаю кондензовани танини, а хтори антинутрийски фактори. Кондензовани танини зменшую поживну вредносц зарна цирку, бо ше можу вязац за поживово протеїни, диґестивни ензими, минерали як цо желєзо и витамини Б, як цо тиамин и витамин Б6.<ref>Wang, R. S.; Kies, C. (1991). [https://archive.org/details/sim_plant-foods-for-human-nutrition-nl_1991-10_41_4/page/355 "„Niacin status of humans as affected by eating decorticated and whole-ground sorghum (Sorghum gramineae) grain, ready-to-eat breakfast cereals”"]. Plant Foods Hum Nutr. 41 (4): 355—369. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/1991PFHN...41..355W "1991PFHN...41..355W"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1839061 "1839061"]. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF02310629 "10.1007/BF02310629"].</ref> Вони присутни у файтох цирку хтори маю пиґментоване нашенє,<ref>Mariani G, Anglani C, Ceotto E, Gaddi S, Sannibale M (1988) Su problemi qualitativi del sorgo da granella: digeribilita` dello sfarinato integrale e tenore in tannini delle cariossidi. L’Informatore Agrario 44: стр. 71–73</ref> а одсутни су при билих и офарбених циркох без пиґментованого нашеня.<ref>Anglani C (1994). „Digestibility and phenolic substances from meals of sorghum without a pigmented testa”. Agr Med. 124: 229—237.</ref> == Микотоксини цирку == У случаю плєшнєнїни, високей вредносци релативней влажносци (RH) у вчасней фази роснуца з єдного боку, и медзи концами квитнуца и другу културу були у велькей мири у корелациї з частосцу сплєшнєтосци. Одношеня медзи максималну релативну влажносцу и знаком плєшнєнїнового очкодованя нє линеарни, алє єст нето звекшанє кед влажносц прекрочи праг од коло 95%.<ref>Alain RATNADASS. discussion paper presented to obtain an HDR. Characterization and management of trophic interactions insect-plant for integrated production tropicales.2007. Cereals.</ref> Як и велї други житарки, зарна цирку у чаше жатви маю барз варябилну композицию микофлори. Плєшнєнїни циркового зрна добре познати як примарни патолоґийни проблем тей рошлїни. Найважнєйши елементи микофлорох то: Fusarium, Curvularia, Alternaria, Helminthosporium и Phoma. Наприклад, найчастейши роди у Сенеґалу то: ''Curvularia'' и ''Fusarium'', и за тот род идентификовани пейц файти: ''F. solani, F. moniliforme, F. cquiseti, F. fLocciferum и F. sporotrichoïdes''.<ref>D Louvel. Molds of sorghum grains work Synthesis realized CNRAde Bambey. 1981—1984</ref> == Нутритивни и медицински импликациї == У єдней студиї зоз 2015. року указане же цирок ма першенствено скробу хтори ше помалши претровює од векшини других житаркох, а хтори у меншей мири претровлїви, як и же ма менєй протеїни и нєзасицени масци. Векшина файтох цирку богата з фенолнима єдинєнями, окреме 3-деоксиантоцианидинами и танинами. Резултати достати ин витро и при животиньох указали же фенолни єдинєня розпущуюци єдинєня (поликозаноли) хтори у векшей мири присутни у цирку и балансую або стабилизую черевову микробиоту и параметри вязани за затитосц, оксидативни стрес, запалєня, диябетес, дислипидемию, гипертензию и канцер.<ref>Morais Cardoso L, Pine SS, HS Martino, Pine — Ana HM . Sorghum (Sorghum bicolor l.): Nutrients, Bioactive Compounds, and Potential Impact on Human Health. Crit Rev Food Sci Nutr. 2015. Недостаје или је празан параметар |title= (помоћ)</ref> == Индустрийна продукция цирку == === Цирок на метли === На териториї [[Войводина|Войводини]] [[Бачки Петровец]] центер продукциї и дорабяня цирку и метларства кед слово о индустрийней продукциї. Историят метларства у Бачким Петровцу вязани за снованє першей метларскей роботнї такой по законченю Першей шветовей войни. Други центри були у Канїжи, Селенчи, Пожаревцу, Тителю, Шабцу, Бечею и Новим Садзе. === Цирок на палєнку === Палєнку зоз циркових палїцох (нє з нашеня) ше пекло у даєдних часцох Войводини (поготов у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]]), окреме у худобних рокох, а нєшка представя раритет. У швеце ше подобну файту напою (як цо китайски Маотаи) прави з дестилацию превартого зарна цирку и жита. == Виглєдованя == Цирок ефективни у конвертованю соларней енерґиї до хемийней енерґиї, и вон тиж так хаснує менши количества води у поровнаню з другима житарковима шацами.<ref>[http://hudsonalpha.org/hudsonalpha-and-collaborators-expand-major-research-program-to-benefit-farmers-in-the-developing-world "„HudsonAlpha and collaborators expand sorghum research program – HudsonAlpha Institute for Biotechnology”"] (на језику: енглески). HudsonAlpha Institute for Biotechnology. 25. 1. 2017. Приступљено 2. 3. 2017.</ref><ref>Dweikat, Ismail (2017). [https://web.archive.org/web/20170303045004/http:/agronomy.unl.edu/sweetsorghum "„Sweet sorghum is a drought-tolerant feedstock with the potential to produce more ethanol/acre than corn”"]. Department of Agronomy and Horticulture, University of Nebraska–Lincoln. Архивирано из [http://agronomy.unl.edu/sweetsorghum "оригинала"] 03. 03. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref> Биогориво, випродуковане з хаснованьом сладкого цирку як културу з високим количеством цукру у стеблу, розвива биомасу хтора ше може претвориц до угля, синтетичного ґазу, и био-олєю.<ref>[https://web.archive.org/web/20170215115550/http:/www.purdue.edu/newsroom/releases/2015/Q2/purdue-leading-research-using-advanced-technologies-to-better-grow-sorghum-as-biofuel.html "„Purdue leading research using advanced technologies to better grow sorghum as biofuel”"]. Purdue University, Agriculture News. јун 2015. Архивирано из [http://www.purdue.edu/newsroom/releases/2015/Q2/purdue-leading-research-using-advanced-technologies-to-better-grow-sorghum-as-biofuel.html "оригинала"] 15. 02. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170303043933/http:/articles.extension.org/pages/26634/sweet-sorghum-for-biofuel-production "„Sweet Sorghum for Biofuel Production”"]. eXtension. 2017. Архивирано из [http://articles.extension.org/pages/26634/sweet-sorghum-for-biofuel-production "оригинала"] 03. 03. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Small scale sorghum farm.jpg|Плантажа - польо зоз цирком Файл:Sorghum bicolor03.jpg|''Sorghum bicolor'' 2005, sep 4 Файл:Flore médicale des Antilles, ou, Traité des plantes usuelles (10559146133) (cropped).jpg|Botanical illustration Файл:Sorghum bicolor.JPG|Цирок котри дозрева, Нємецка Файл:Sorghum bicolor Moderne MHNT.BOT.2015.34.152.jpg|Узрети цирок Файл:Hirsefeld - Sorghum bicolor 1.jpg|Польо цирку Файл:Sorghum bicolor - sorghum - 53249557074.jpg|Желєни цирок Файл:A crop of sorghum (Sorghum bicolor) - geograph.org.uk - 1070422.jpg|Польо узретого цирку Файл:Sorghum bicolor Bild0902.jpg Файл:Sorghum bicolor subsp. bicolor seeds.jpg|Цирково нашенє Файл:Sorghum rice (2).jpg|Зарна цирку Файл:Starr 040501-9001 Sorghum bicolor.jpg Файл:Sorghum bicolor (6442164465).jpg|Метлочка цирку Файл:Millo - Sorghum bicolor 01.jpg Файл:दगडी ज्वारी, आटपाडी Dagadi Jowar, Aatpadi (Sorghum bicolor).jpg|Узрета метлочка, Индия Файл:Sorghum bicolor (s. lat.) p. p. sl32.jpg|Часц метлочки зоз клася Файл:"Another view of the making of sorghum molasses on the Fred Hatmaker farm in the Norris Dam reservoir area." - NARA - 532657.tif|Так ше дакеди робело, Тенеси 1933. р. Файл:Sorghum harvest at the shore of Lake Hayq Ethiopia.jpg|У полю, Етиопия, 2012. р. Файл:Piece of sorghum bread contained in basket S - Museo Egizio, Turin S 285 p09.jpg|Фалаток хлєба зоз сирка у кошарочки Файл:Sorghum Harvest.jpg|Жатва сирку у Оклахоми, ЗАД, зоз комбайну </gallery> == Литература == * Watson, Andrew M. (1983). Agricultural Innovation in the Early Islamic World: The Diffusion of Crops and Farming Techniques, 700–1100. Cambridge: [https://sr.wikipedia.org/wiki/Cambridge_University_Press Cambridge University Press.] ISBN 978-0-521-24711-5. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20071202074553/http://www.grains.org/galleries/default-file/Sorghum%20Handbook.pdf „Приручник о сирку”] (PDF). Архивирано из [https://web.archive.org/web/20071202074553/http://www.grains.org/galleries/default-file/Sorghum%20Handbook.pdf оригинала] (PDF) 2. 12. 2007. г.. * [https://web.archive.org/web/20070429022343/http://weedsoft.unl.edu/documents/GrowthStagesModule/Sorghum/Sorg.htm „Развојне фазе сирка”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20070429022343/http://weedsoft.unl.edu/documents/GrowthStagesModule/Sorghum/Sorg.htm оригинала] 29. 4. 2007. г.. * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Сирак Сирак] {{Commonscat}} == Референци == {{reflist}} [[Катеґория:Рошлїни]] 350nrofbsdrn7ws242fjx92y6kllth2 22497 22493 2026-10-26T20:50:51Z Olirk55 19 Корекциї текста 22497 wikitext text/x-wiki {{Рошлїни|Назва=Цирок|Латинска назва='''Sorghum sp.'''|Слика=Sorghum.jpg|Опис_слики=''orghum bicolor''|Царство=Plantae|Кладус1=Tracheophytes|Кладус=Angiospermae|Кладус2=Monocotyledones|Кладус3=Commelinids|Ряд=Poales|Фамилия=Poaceae|Подфамилия=Panicoideae|Род=''Sorghum'' Moench 1794, Adanson 1763|Файта=''Sorghum bicolor'' Moenc|Синоними=<ref>[https://apps.kew.org/wcsp/synonomy.do?name_id=443224 „World Checklist of Selected Plant Families: Royal Botanic Gardens, Kew”.] Приступљено 4. 9. 2016.</ref> {{!}}* ''Blumenbachia'' Koeler 1802) <br />* ''Sarga'' Ewart <br />* ''Vacoparis'' Spangler <br />* ''Andropogon'' subg. ''Sorghum'' Hackel.}} '''Цирок''' (''Sorghum sp.'') то назва за род монокотиледонских рошлїнох з фамилиї травох (Poaceae), хтори облапя коло 25 файти. Даєдни з тих файтох хова ше як [[житарки]] за костиранє людзох, а дзепоєдни на пажицох пре напасанє статку. Седемнац од двацец пейцох файтох по походзеню з Австралиї,<ref>Dillon Sally L.; Lawrence Peter K.; Henry Robert J.; et al. [https://web.archive.org/web/20181007223318/https://epubs.scu.edu.au/cpcg_pubs/244/ „Sorghum laxiflorum and S. macrospermum, the Australian native species most closely related to the cultivated S. bicolor based on ITS1 and ndhF sequence analysis of 25 Sorghum species”] SOUTHERN CROSS PLANT SCIENCE. Southern Cross University. Архивирано из [https://researchportal.scu.edu.au/esploro/ оригинала] 7. октобар 2018. г. Приступљено 28. фебруар 2016.</ref> а други файти закриваю Африку, Азию, Мезоамерику и даєдни острова у Индийским и Цихим океану.<ref>[http://www.biodiversitylibrary.org/page/417087#page/213/mode/1up "Moench, Conrad. 1794. Methodus Plantas Horti Botanici et Agri Marburgensis : a staminum situ describendi pp. 207"] in Latin</ref><ref>[http://www.tropicos.org/Name/40002210 "Tropicos, Sorghum Moench"]</ref><ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=130722 "Flora of China Vol. 22 Page 600 高粱属 gao liang shu Sorghum Moench, Methodus. 207. 1794"]</ref><ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=5&taxon_id=130722 "„Sorghum in Flora of Pakistan @ efloras.org”"]. Приступљено 4. 9. 2016.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150201021459/http:/luirig.altervista.org/flora/taxa/floraspecie.php?genere=Sorghum "„Altervista Flora Italiana, genere Sorghum”"]. Архивирано из [http://luirig.altervista.org/flora/taxa/floraspecie.php?genere=sorghum "оригинала"] 1. 2. 2015. г. Приступљено 21. 10. 2017.</ref><ref>Australia, Atlas of Living. [https://web.archive.org/web/20160305085726/http:/bie.ala.org.au/species/urn:lsid:biodiversity.org.au:apni.taxon:420835 "„Sorghum – Atlas of Living Australia”"]. Архивирано из [http://bie.ala.org.au/species/urn:lsid:biodiversity.org.au:apni.taxon:420835 "оригинала"] 05. 03. 2016. г. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> Єдну файту ше хова як житарку, а други ше хаснує як покармни рошлїни, хтори рошню у предїлох з цеплу климу, або натурализовано, на пасовискох.<ref>[http://bonap.net/NAPA/TaxonMaps/Genus/County/Sorghum "„Sorghum”"]. County-level distribution maps from the North American Plant Atlas (NAPA). Biota of North America Program (BONAP). 2013. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> Цирок припада подфамилиї Panicoideae и племену Andropogoneae (племену хторе облапя ''Andropogon gerardi'' и цукров над). Шветова продукцоя цирку коло 60 милиони тони рочнє. Главни продуковательни жеми ЗАД, Ниґерия и Индия. У Сенеґалу, наприклад, єст вариєтет традиционалного цирку хтори ше нашироко хаснує, алє и локално злєпшани вариєтети хтори адаптовани за тамтейши типи жеми и климу. Зарна цирку ше ґенерално хаснує и у чловековим костираню у полуаридних жемох Африки и Азиї. Конзумує ше го у форми цеста, варени и у форми традиционалних напойох. Виглєдованя указали позитивни прикмети тей житарки за чловеково здравє. Дальши виглєдованя ше запровадзує пре здобуванє детальнєйшого розуменя терапеутского потенцияла цирку.<ref>FallL Ramatoulaye; Cisse Mady; Sarr Fallou; Kane Amadou; Diatta Cyril; Diouf Massamba (2016). „Production and Use Sorghum: A Literature Review”. Journal of Nutritional Health & Food Science.</ref> == Пестованє и хаснованє == Єдна файта, ''Sorghum bicolor'',<ref>Mutegi, Evans; Sagnard, Fabrice; Muraya, Moses; et al. (1. 2. 2010). [http://oar.icrisat.org/2032/1/GRCE57_243-253__2010.pdf "„Ecogeographical distribution of wild, weedy and cultivated Sorghum bicolor (L.) Moench in Kenya: implications for conservation and crop-to-wild gene flow”"] (PDF). Genetic Resources and Crop Evolution. 57 (2): 243—253. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2010GRCEv..57..243M "2010GRCEv..57..243M"]. doi:[https://doi.org/10.1007%2Fs10722-009-9466-7 "10.1007/s10722-009-9466-7"].</ref> по походзеню з Африки з велїма култивованима файтами,<ref>[http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=200026333 "„Sorghum bicolor in Flora of China @ efloras.org”"]. Приступљено 4. 9. 2016.</ref> важне шаце по цалим швеце, хтору ше хаснує як [[Пожива|поживу]] (як зарна и як цирков сируп) або меласу з цирку, покармни рошлїни за животинї, а применює ше ю и у продукциї алкоголних напойох и биогорива. Векшина вариєтетох толерантна на сушу и цеплоту, та су окреме важни за сушни реґиони, дзе житарки єдно з основних єдлох за судобне и валалске жительство. Тоти вариєтети формую важну компоненту пасовискох у велїх тропских реґионох. ''S. bicolor'' важне поживово шаце у Африки, Централней Америки и южней Азиї, а пията житаркова култура по важносци у швеце.<ref> Sorghum url=http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Sorghum accessdate=4. 11. 2016}}</ref> Даєдни файти цирку можу мац уровнї водонїк цияниду, хорденину и нитратох, прецо су летални за напасанє животиньох на вчасних ступньох рошлїнского роснуца. Кед су виложени суши и цеплоти, рошлїни тиж можу мац токсични уровнї цияниду и/або нитратох на познєйших ступньох роснуца.<ref>[https://web.archive.org/web/20181009053007/https:/www.daf.qld.gov.au/business-priorities/animal-industries/animal-health-and-diseases/protect-your-animals/poisonings-of-livestock/cyanide-and-nitrate-poisoning "„Cyanide (prussic acid) and nitrate in sorghum crops – managing the risks. Primary industries and fisheries. Queensland Government.”"]. Архивирано из [https://www.daf.qld.gov.au/business-priorities/animal-industries/animal-health-and-diseases/protect-your-animals/poisonings-of-livestock/cyanide-and-nitrate-poisoning "оригинала"] 9. октобар 2018. г. Приступљено 8. октобар 2018.</ref> Єдну файту цирку, Джонсонову траву (''S. halapense''), класификує ше як инвазивну файту у ЗАД з боку Департману за польопривреду.<ref>U.S. Department of Agriculture (12. 3. 2009). [https://web.archive.org/web/20090507062325/http:/www.invasivespeciesinfo.gov/plants/johnsongrass.shtml "„Johnson Grass”"]. Архивирано из [http://www.invasivespeciesinfo.gov/plants/johnsongrass.shtml "оригинала"] 07. 05. 2009. г. Приступљено 21. 10. 2017.</ref> [[File:Sorghum bicolor - geograph.org.uk - 1070429.jpg|right|thumb|320pz|Класка цирку]] Цирок ше продукує у подручох хтори барз цепли. Минимална штредня [[температура]] од 25 °Ц нєобходна за осиґуранє максималней продукциї зарна. [[File:"Back to Our Roots" in Kentucky (20180406-OSEC-LSC-0305).jpg|right|thumb|340x340px|Заренка-нашенє цирку]]Пре морфолоґийни характеристики, тота култура найтолерантнєйша на сушу медзи моментално култивованима житарками у швеце. Под час суши лїсца ше круца же би ше зменшало траценє води пре перспирацию. Кед ше суша предлужи, тота рошлїна постава дормантна, место же би висхла. Лїсца защицени з восковима кутикулами пре зменшанє випарйованя. Цирок пията житарка по важносци у швеце после [[Рискаша|рискаши]], [[Жито|жита]], [[Кукурица|кукурици]] и ярцу. Вон главне житарково костиранє за вецей як 750 милиони людзох хтори жию у полусушних тропских реґионох Африки, Азиї и Латинскей Америки.<ref>Working paper on mycotoxins in sorghum. Joint FAO / WHO Food Standards Codex Committee on Contaminants in Foods (CCCF). 2011.</ref> Найвекши продукователь ЗАД (скоро 17% шветовей продукциї), дзе урожаї релативно високи, а потим шлїдза Индия, Ниґерия, Китай, Мексико, Судан и Арґентина.<ref>Rao, P. P.; Birthal, P. S.; Reddy BVS; Rai, K. N.; Ramesh, S. (2006). „Diagnostics of Sorghum and Pearl Millet grains-based nutrition in India”. Icrisat. 47: 93—96.</ref> У велїх полусушних жемох у Африки и Азиї, зарна цирку забераю важне место у єдлу и покармних рошлїнох. Хасную их людзе (поготов фармере), хтори часто нє маю средства хасновац други поживово жридла. Зарна цирку богати з енерґетичнима и нєенерґетичнима поживнима материями. У тих обласцох, вони наменєни за конзумованє як цеста, варени або у форми традиционалних напойох. Зарна цирку, окрем спомнутого хаснованя, конзумує ше и у форми ґрису з мачанку. У индустрийних жемох, цирок ше хаснує у форми зарна або покармних рошлїнох за статок и за продукцию биоетанолу. Цирок ше вше баржей глєда у велїх жемох у розвою, окреме у заходней Африки (у Ниґериї, Ґани и Буркини Фасо). Тото повязане и зоз звекшаньом популациї, а з часци и з политику тих жемох, хторим циль розвивац индустрийне хаснованє цирку (у пиварньох) як замену за ярчани слад.<ref name=":2">Khady Ba, Emmanuel Tine, Jacqueline Destain, Ndiaga Cisse, Philippe Thonart. (2010). „Comparative study of phenolic compounds, the antioxidant power of various Senegalese sorghum varieties anda amylolytic enzymes of their malt”. Biotechnology, Agronomy and Society and Environment. 14 (1): 131—139..</ref> Кед нашенє и нашеньова лупка кафовей [[Фарба|фарби]], то индикация очкодованя. У даєдних ґенотипох цирку нашенє дзекеди парциялне, нє видно го або го аж анї нєт, а у даєдних є заш барз пиґментоване.<ref>Evers T and Millar S (2002). „Cereal grain structure and development: some implications for quality”. J Cereal Sci. 36 (3): 261—284. doi:[https://doi.org/10.1006%2Fjcrs.2002.0435 "10.1006/jcrs.2002.0435"].</ref> Фенолни єдинєня (фенолни квашнїни, флавоноїди и танини) широко заступени и всеприсутни секундарни метаболити у рошлїнским царстве медзи житарками, а цирок найбогатши у тим поглядзе зоз до 6%,<ref>Beta T, Rooney LW, Marovatsanga LT, Taylor JRN „Effect of chemical treatments on polyphenols and malt quality in sorghum” doi=10.1006/jcrs.2000.0310}}</ref><ref>Dicko, M. H.; Gruppen, H; Traore, A. S.; van Berkel WJ, Voragen AG (2005). „Evaluation of the effect of germination on phenolic compounds and antioxidant activities in sorghum varieties”. J Agric Food Chem.. 53 (7): 2581—2588. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2005JAFC...53.2581D "2005JAFC...53.2581D"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15796598 "15796598"]. doi:[https://doi.org/10.1021%2Fjf0501847 "10.1021/jf0501847"].</ref><ref>Awika, J. M.; Rooney, L. W. (2004). „Sorghum Phytochemicals and their potential impact on human health”. Phytochemistry.. 65 (9): 1199—1221. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/2004PChem..65.1199A "2004PChem..65.1199A"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15184005 "15184005"]. doi:[https://doi.org/10.1016%2Fj.phytochem.2004.04.001 "10.1016/j.phytochem.2004.04.001"].</ref> гоч указане же лєм вариєтети з пиґментованим нашеньом маю танини.<ref>Dykes, L.; Rooney, L. W. (2006). „Sorghum and millet phenols and antioxidants”. J Cereal Sci.. 44 (3): 236—251. doi:[https://doi.org/10.1016%2Fj.jcs.2006.06.007 "10.1016/j.jcs.2006.06.007"].</ref><ref>Rooney LW. Overview: sorghum and millet food research failures and successes. In: Belton PS &Taylor JRN, eds. Conference proceedings of the AFRIPRO Workshop on the proteins of sorghum and millets: enhancing nutritional and functional properties for Africa, 2-4 April, Pretoria, South Africa. 2003.</ref> Вони маю важну улогу у рошлїнских одбранєбних механїзмох од [[Печарка|печарочкох]] и чкодлївцох, як цо то инсекти и птици. Познате же фенолни єдинєня тиж маю позитивни ефекти на чловеково здравє.<ref name=":2" /> Фитинска квашнїна ма вельки капацитет вязаня, та може формовац комплекси з протеїнами и вецейвалентнима катйонами. Векшина комплексу фитат-метал ше нє розпущує при физиолоґийним pH, та су менєй биолоґийно доступне жридло минералох за людзох и животинї.<ref>Sorghum and millets in human nutrition (1995). FAO. Недостаје или је празан параметар |title= (помоћ).</ref> З анализованьом даскелїх вариєтетох цирку (билого и червеного) утвердзене же количество фитинского фосфору цалого нашеня варирує медзи 170 и 380 mg на 100 g, и же то представя вецей як 85% вкупного фосфору у цалим зарну.<ref>Hadbaoui Zineb. Study of the antioxidant activity of lipid, protein and phenolic fractions of local sorghum seeds. master. 2007.</ref> == Список файтох == === Прилапени файти<ref>[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/search?q=sorghum "„The Plant List: Sorghum”"]. Royal Botanic Gardens Kew and Missouri Botanic Garden. Приступљено 28. 2. 2017.</ref> === <div style="display: flex; gap: 1em;"> <div style="flex: 1;"> * S. almum * S. amplum * S. angustum * S. arundinaceum * S. bicolor * S. brachypodum * S. bulbosum </div> <div style="flex: 1;"> * S. burmahicum * S. controversum * S. drummondii * S. ecarinatum * S. exstans * S. grande * S. halepense </div> <div style="flex: 1;"> * S. interjectum * S. intrans * S. laxiflorum * S. leiocladum * S. macrospermum * S. matarankense * S. miliaceum </div> <div style="flex: 1;"> * S. nitidum * S. plumosum * S. propinquum * S. purpureosericeum * S. stipoideum * S. timorense * S. trichocladum </div> <div style="flex: 1;"> * S. versicolor * S. virgatum * S. vulgare </div> </div> == Костиранє == {{Нутрицийни вредносци|назва=Цирок, зарно|енерґия=1.377 kJ (329 kcal)|угльово_гидрати=72,1 g|влакна=6,7 g|масци=3,5 g|бильчки=10,6 g|витамин_Б1=(29%) 0,33 mg|витамин_Б2=(8%) 0,1 mg|витамин_Б3=(25%) 3,7 mg|витамин_Б6=(34%) 0,44 mg|калций=(1%) 13 mg|фолат_ug_(Б9)=(5%) 20 μg|железо=(26%) 3,4 mg|магнезий=(46%) 165 mg|фосфор=(41%) 289 mg|калий=(8%) 363 mg|натрий=(0%) 2 mg|цинк=(18%) 1,7 mg|жридло=Подполни звит о уношеню УСДА бази податкох • Єдинки • μg = микроґрами • mg = милиґрами • IU = интернационални єдинки|бильчки_(протеини)=10,6 g|витамин_Б5=(8%) 0,4 mg}} У 100 ґрамох сирового цирку єст 329 калориї, 72% угльово гидрати, 4% масци и 11% протеїни. У цирку єст велї есенциялни нутриенти у значних количествох (20% або вецей дньовей вредносци, ДВ), уключуюци протеїни, влакна, Б витамини ниацин, тиамин и витамин Б6 и даскельо диєтарни минерали, уключуюци желєзо (26% ДВ) и манґан (76% ДВ). Нутрицийне количество цирку ґенерално подобне сировому овсу (опатриц нутрицийну таблїчку). Медзи другима подобносцами з овсом, у цирку нєт ґлутену, та є хасновити за безґлутенске костиранє. Цирок єдно з главних зарнастих єдлох хтори ше конзумує у Азиї и Африки. Хаснує ше го у пририхтованю єдлох за одроснутих, алє и за дзеци. У тропских реґионох, єдла за беби ше прави зоз цирковей и кукуричней замешки з додатком цукру.<ref>Obizoba IC (1988). „Nutritive value of melted, dry- or wet-milled sorghum and corn”. Cereal Chem. 53: 222—226..</ref> Протеїнски квалитет зарна цирку подли пре нїзке количество есенциялних аминоквашнїнох як цо лизин, триптофан и треонин.<ref name=":3">Badi S, Pedersen B, Monowar L, Eggum BO (1990). The nutritive value of new and traditional sorghum and millet foods from Sudan. стр. 5—19. Plant Foods Hum Nutr 40:</ref> Поступок правеня сладу злєпшує квалитет протеїнох тей житарки пре звекшанє количества лизину.<ref>Dalby A, Tsai Y (1976). „Lysine and tryptophan increases during germination of cereal grains”. Cereal Chem. 53: 221—226..</ref> Дзеци слабо претровюю цирок,<ref>MacLeon Jr, W. C.; Lopez De Romaña, G.; Placko, R. P.; Graham, G. G. (1981). [https://archive.org/details/sim_journal-of-nutrition_1981-11_111_11/page/n73 "„Protein quality and digestibility of sorghum in preschool children: Balance studies and plasma free amino acids”"]. J Nutr. 111 (11): 1928—1936. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6795323 "6795323"]. doi:[https://doi.org/10.1093%2Fjn%2F111.11.1928 "10.1093/jn/111.11.1928"].</ref> алє кед ше кост дополнї з єдлом дзе єст вельке количество лизину, цирок може буц задоволююце жридло поживних материйох.<ref name=":3" /> Протеїни цирку поставаю менєй претровлїви кед ше их увари.<ref>Axtell, J. D.; Kirleis, A. W.; Hassen, M. M.; d'Croz Mason, N.; Mertz, E. T.; Munck, L. (1981). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC319124 "„Digestibility of sorghum proteins”"]. Proc Natl Acad Sci USA. 78 (3): 1333—1335. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/1981PNAS...78.1333A "1981PNAS...78.1333A"]. PMC [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC319124 "319124"] . PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6785757 "6785757"]. doi:[https://doi.org/10.1073%2Fpnas.78.3.1333 "10.1073/pnas.78.3.1333"] .</ref><ref>Eggum BO, Monowar L, Bach Knudsen KE, Munch L, Axtell JD (1983). Nutritional quality of sorghum and sorghum foods from Sudan. стр. 127—137. J. Cereal Sci 1:</ref> Цирок, як и други житарки, добре жридло витаминох Б, як цо тиамин, рибофлавин, витамин Б6, биотин и ниацин, гоч рафинованє приводзи до траценя шицких витаминох Б.<ref>Heged s, M.; Pedersen, Birthe; Eggum, B. O. (1985). „The influence of milling on the nutritive value of flour from cereal grains. 7. Vitamins and tryptophan”. Qual Plant Plant Foods Hum Nutr. 35 (2): 175—180. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF01092134 "10.1007/BF01092134"].</ref> Минерални состав цирку подобни тому у просу.<ref>Hulse JH, Laing EM, Pearson OE (1980) Sorghum and millet: their chemical composition and nutritive value. New York: Academic Press.</ref> Главни минерали хтори присутни у зарну цирку то калий и фосфор, а калций нїзки.<ref>Khalil, J. K.; Sawaya, W. N.; Safi, W. J.; Al-Mohammad, H. M. (1984). „Chemical composition and nutritional quality of sorghum flour and bread”. Qual Plant Plant Foods Hum Nutr. 34 (2): 141—150. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF01094842 "10.1007/BF01094842"].</ref> У цирку єст полифенолни єдинєня, хтори ше волаю кондензовани танини, а хтори антинутрийски фактори. Кондензовани танини зменшую поживну вредносц зарна цирку, бо ше можу вязац за поживово протеїни, диґестивни ензими, минерали як цо желєзо и витамини Б, як цо тиамин и витамин Б6.<ref>Wang, R. S.; Kies, C. (1991). [https://archive.org/details/sim_plant-foods-for-human-nutrition-nl_1991-10_41_4/page/355 "„Niacin status of humans as affected by eating decorticated and whole-ground sorghum (Sorghum gramineae) grain, ready-to-eat breakfast cereals”"]. Plant Foods Hum Nutr. 41 (4): 355—369. Bibcode:[http://adsabs.harvard.edu/abs/1991PFHN...41..355W "1991PFHN...41..355W"]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1839061 "1839061"]. doi:[https://doi.org/10.1007%2FBF02310629 "10.1007/BF02310629"].</ref> Вони присутни у файтох цирку хтори маю пиґментоване нашенє,<ref>Mariani G, Anglani C, Ceotto E, Gaddi S, Sannibale M (1988) Su problemi qualitativi del sorgo da granella: digeribilita` dello sfarinato integrale e tenore in tannini delle cariossidi. L’Informatore Agrario 44: стр. 71–73</ref> а одсутни су при билих и офарбених циркох без пиґментованого нашеня.<ref>Anglani C (1994). „Digestibility and phenolic substances from meals of sorghum without a pigmented testa”. Agr Med. 124: 229—237.</ref> == Микотоксини цирку == У случаю плєшнєнїни, високей вредносци релативней влажносци (RH) у вчасней фази роснуца з єдного боку, и медзи концами квитнуца и другу културу були у велькей мири у корелациї з частосцу сплєшнєтосци. Одношеня медзи максималну релативну [[Влага|влажносцу]] и знаком плєшнєнїнового очкодованя нє линеарни, алє єст нето звекшанє кед влажносц прекрочи праг од коло 95%.<ref>Alain RATNADASS. discussion paper presented to obtain an HDR. Characterization and management of trophic interactions insect-plant for integrated production tropicales.2007. Cereals.</ref> Як и велї други житарки, зарна цирку у чаше жатви маю барз варябилну композицию микофлори. Плєшнєнїни циркового зрна добре познати як примарни патолоґийни проблем тей рошлїни. Найважнєйши елементи микофлорох то: Fusarium, Curvularia, Alternaria, Helminthosporium и Phoma. Наприклад, найчастейши роди у Сенеґалу то: ''Curvularia'' и ''Fusarium'', и за тот род идентификовани пейц файти: ''F. solani, F. moniliforme, F. cquiseti, F. fLocciferum и F. sporotrichoïdes''.<ref>D Louvel. Molds of sorghum grains work Synthesis realized CNRAde Bambey. 1981—1984</ref> == Нутритивни и медицински импликациї == У єдней студиї зоз 2015. року указане же цирок ма першенствено скробу хтори ше помалши претровює од векшини других житаркох, а хтори у меншей мири претровлїви, як и же ма менєй протеїни и нєзасицени масци. Векшина файтох цирку богата з фенолнима єдинєнями, окреме 3-деоксиантоцианидинами и танинами. Резултати достати ин витро и при животиньох указали же фенолни єдинєня розпущуюци єдинєня (поликозаноли) хтори у векшей мири присутни у цирку и балансую або стабилизую черевову микробиоту и параметри вязани за затитосц, оксидативни стрес, запалєня, диябетес, дислипидемию, гипертензию и канцер.<ref>Morais Cardoso L, Pine SS, HS Martino, Pine — Ana HM . Sorghum (Sorghum bicolor l.): Nutrients, Bioactive Compounds, and Potential Impact on Human Health. Crit Rev Food Sci Nutr. 2015. Недостаје или је празан параметар |title= (помоћ)</ref> == Индустрийна продукция цирку == === Цирок на метли === На териториї [[Войводина|Войводини]] [[Бачки Петровец]] центер продукциї и дорабяня цирку и метларства кед слово о индустрийней продукциї. Историят метларства у Бачким Петровцу вязани за снованє першей метларскей роботнї такой по законченю Першей шветовей войни. Други центри були у Канїжи, Селенчи, Пожаревцу, Тителю, Шабцу, Бечею и Новим Садзе. === Цирок на палєнку === Палєнку зоз циркових палїцох (нє з нашеня) ше пекло у даєдних часцох Войводини (поготов у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]]), окреме у худобних рокох, а нєшка представя раритет. У швеце ше подобну файту напою (як цо китайски Маотаи) прави з дестилацию превартого зарна цирку и жита. == Виглєдованя == Цирок ефективни у конвертованю соларней енерґиї до хемийней енерґиї, и вон тиж так хаснує менши количества води у поровнаню з другима житарковима шацами.<ref>[http://hudsonalpha.org/hudsonalpha-and-collaborators-expand-major-research-program-to-benefit-farmers-in-the-developing-world "„HudsonAlpha and collaborators expand sorghum research program – HudsonAlpha Institute for Biotechnology”"] (на језику: енглески). HudsonAlpha Institute for Biotechnology. 25. 1. 2017. Приступљено 2. 3. 2017.</ref><ref>Dweikat, Ismail (2017). [https://web.archive.org/web/20170303045004/http:/agronomy.unl.edu/sweetsorghum "„Sweet sorghum is a drought-tolerant feedstock with the potential to produce more ethanol/acre than corn”"]. Department of Agronomy and Horticulture, University of Nebraska–Lincoln. Архивирано из [http://agronomy.unl.edu/sweetsorghum "оригинала"] 03. 03. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref> Биогориво, випродуковане з хаснованьом сладкого цирку як културу з високим количеством цукру у стеблу, розвива биомасу хтора ше може претвориц до угля, синтетичного ґазу, и био-олєю.<ref>[https://web.archive.org/web/20170215115550/http:/www.purdue.edu/newsroom/releases/2015/Q2/purdue-leading-research-using-advanced-technologies-to-better-grow-sorghum-as-biofuel.html "„Purdue leading research using advanced technologies to better grow sorghum as biofuel”"]. Purdue University, Agriculture News. јун 2015. Архивирано из [http://www.purdue.edu/newsroom/releases/2015/Q2/purdue-leading-research-using-advanced-technologies-to-better-grow-sorghum-as-biofuel.html "оригинала"] 15. 02. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170303043933/http:/articles.extension.org/pages/26634/sweet-sorghum-for-biofuel-production "„Sweet Sorghum for Biofuel Production”"]. eXtension. 2017. Архивирано из [http://articles.extension.org/pages/26634/sweet-sorghum-for-biofuel-production "оригинала"] 03. 03. 2017. г. Приступљено 2. 3. 2017.</ref> == Ґалерия == <gallery> Файл:Small scale sorghum farm.jpg|Плантажа - польо зоз цирком Файл:Sorghum bicolor03.jpg|''Sorghum bicolor'' 2005, sep 4 Файл:Flore médicale des Antilles, ou, Traité des plantes usuelles (10559146133) (cropped).jpg|''Botanical illustration'' Файл:Sorghum bicolor.JPG|Цирок котри дозрева, (Нємецка) Файл:Sorghum bicolor Moderne MHNT.BOT.2015.34.152.jpg|Узрети цирок Файл:Hirsefeld - Sorghum bicolor 1.jpg|Польо цирку Файл:Sorghum bicolor - sorghum - 53249557074.jpg|Желєни цирок Файл:A crop of sorghum (Sorghum bicolor) - geograph.org.uk - 1070422.jpg|Польо зоз узретим цирком Файл:Sorghum bicolor Bild0902.jpg Файл:Sorghum bicolor subsp. bicolor seeds.jpg|Цирково нашенє Файл:Sorghum rice (2).jpg|Зарна цирку Файл:Starr 040501-9001 Sorghum bicolor.jpg Файл:Sorghum bicolor (6442164465).jpg|Метлочка/метолка цирку Файл:Millo - Sorghum bicolor 01.jpg Файл:दगडी ज्वारी, आटपाडी Dagadi Jowar, Aatpadi (Sorghum bicolor).jpg|Узрета метлочка, Индия Файл:Sorghum bicolor (s. lat.) p. p. sl32.jpg|Зарна зоз клася Файл:"Another view of the making of sorghum molasses on the Fred Hatmaker farm in the Norris Dam reservoir area." - NARA - 532657.tif|Так ше дакеди робело, Тенеси 1933. р. Файл:Sorghum harvest at the shore of Lake Hayq Ethiopia.jpg|Кошенє и одкладанє цирка на полю, (Етиопия, 2012.) Файл:Piece of sorghum bread contained in basket S - Museo Egizio, Turin S 285 p09.jpg|Фалаток хлєба зоз сирка у кошарочки Файл:Sorghum Harvest.jpg|Жатва сирку зоз комбайном. (Оклахома, ЗАД) </gallery> == Литература == * Watson, Andrew M. (1983). Agricultural Innovation in the Early Islamic World: The Diffusion of Crops and Farming Techniques, 700–1100. Cambridge: [https://sr.wikipedia.org/wiki/Cambridge_University_Press Cambridge University Press.] ISBN 978-0-521-24711-5. == Вонкашнї вязи == * [https://web.archive.org/web/20071202074553/http://www.grains.org/galleries/default-file/Sorghum%20Handbook.pdf „Приручник о сирку”] (PDF). Архивирано из [https://web.archive.org/web/20071202074553/http://www.grains.org/galleries/default-file/Sorghum%20Handbook.pdf оригинала] (PDF) 2. 12. 2007. г.. * [https://web.archive.org/web/20070429022343/http://weedsoft.unl.edu/documents/GrowthStagesModule/Sorghum/Sorg.htm „Развојне фазе сирка”.] Архивирано из [https://web.archive.org/web/20070429022343/http://weedsoft.unl.edu/documents/GrowthStagesModule/Sorghum/Sorg.htm оригинала] 29. 4. 2007. г.. * [https://sr.wikipedia.org/sr-ec/Сирак Сирак] {{Commonscat}} == Референци == {{reflist}} [[Катеґория:Рошлїни]] 18o3tq6emjd2zi1iyz5uewt0c735bsa 0 3841 22491 22488 2026-10-26T14:44:48Z Olirk55 19 Словни виправки 22491 wikitext text/x-wiki [[File:Picardy third Bach - BWV 81.7, mm. 12-13.png|right|thumb|300px|Нотни и звучни приклад пикардийней терци [[File:J.S.Bach, Jesu meine Freude, BWV817, mm.12-13.wav]]]] '''Пикардийна терца''' або '''пикардна терца''' (''pɪkаrdi''; себ. ''Пикардийска терца'', анґл. ''Picardy third'', франц. ''tierce picarde,'' нєм''.pikardische Terz,'' ит''. terza picearda'') то гармонска фиґура хаснована у европскей класичней [[Музика|музики]]. Сама фиґура ше одноши на закончованє даєдней музичней фрази зоз дурским акордом на тоники (I ступень у [[Скала|скали]]), без огляду же є написана у молским [[Тоналитет|тоналитету.]]<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Percy_Scholes Percy Scholes] (ed.), [https://en.wikipedia.org/wiki/The_Oxford_Companion_to_Music The Oxford Companion to Music]: Self-indexed and with a Pronouncing Glossary and Over 1,100 Portraits and Pictures, ninth edition, completely revised and reset and with many additions to text and illustrations (London and New York: Oxford University Press, 1955), pp. 1027–28.</ref> Пикардийна терца настава зоз повисшованьом горнєй медиянти за єден полутон (треци тон у молскей скали). Напр., место [[Каденца (музика)|каденци]] хтора ше закончує на а-мол акорду (з нотами а – с - е), законченє будзе з пикардийну терцу и з акордом А-дура (ноти а - cis - е). Мала терца а-с, а-молского акорда постала велька терца (а-cis) у пикардийней терци.<ref> [https://www.proquest.com/openview/6bfd3dc655e85d21d01d1bda988fe37e/1?pq-origsite=gscholar&cbl=1819340 "How Picard was the "Picardy Third"?".] [https://en.wikipedia.org/wiki/ProQuest ProQuest.] Retrieved 2 January 2021.</ref> '''Нотни и звучни риклад пикардней терци''' на концу прехода до новей часци композициї зоз музичней литератури: Франц Шуберт, композиция за клавир ''Добру ноц (Gute Nacht)'' [[File:Schubert, "Gute Nacht", piano link to the final verse, where the key changes from minor to major.png|center|thumb|709x709px|[[File:Schubert, "Gute Nacht", piano link to final verse.wav]]]] == Историят == У трактатох о общей (конєчней) каденци заходноевропских музичних дїлох 16–18. вику, термин до музичного словнїка уведол Жан-Жак Русо (1768). Мено „Пикардия“ ище вше нє достало задоволююце толкованє. Роберт Хол (1975) суґерує же термин походзи зоз старофранцускей прикмети „picart“, цо би значeло „оштри“, „заоштрени“, и спрам того одноши ше на пременку („оштрейшей“) терци у каденци.<ref> Robert A. Hall, Jr., "How Picard was the Picardy Third?", Current Musicology 19 (1975): б. 78–80.</ref> На концу конца, походзенє назви ''tierce picarde'' вироятнє нїґда нє будзе познате, алє докази указую на идиомски шали и присловки, як и на дословне значенє слова ''picarde'' як високи або високого тона. == Хаснованє у музики == У штредньовиковней музики, як и у Ґйом де Машовей музики, анї за вельку анї за малу терцу ше нє думало же то стабилни [[Интервал (музика)|интервали]], и каденци звичайно були на отворених [[Квинта|квинтох]]. Як гармонийске зявенє, пикардийна терца настала у захадней музики у чаше ренесанси. По початок 17. вика єй хаснованє у пракси ше устаємнєло у музики хтора була и сакрална и секуларна: Можлїва причина наставаня идеї пикардийней терци и у способу [[Штимованє инструментох|штимованя]] музичних инструментох у прешлосци. Теди велька терца штимована же би звучала як мала, а тот поступок походзи зоз французкей провинциї Пикардия. Молска каденца зоз пикардийну терцу на концу виволує при слухачови нєзвичайне чувство „поцерпаня и радованя.“ Филозоф Питер Киви написал: ''Аж и у инструменталней музики, пикардийна терца затримує свой виражайни ефект: а то „радосна терца.“ ...Од початку 17. вику, нє достаточно ю описац як розришенє найконсонантнєйшого трозвука; то такп. розришенє и до радоснєйшого трозвука... Пикардна терца щешлїви конєц абсолутней музики. ...„Вокраци, претпоставям же зоз, здобуваньом тей виражайней прикмети радосци або задовольства, пикардийна терца звекшала свою моц як совершени, найстабилнєйши акорд у каденци, з оглядом же є и емоцийно найконсонантнєйши акорд''.” <ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Peter_Kivy Peter Kivy,] Osmin's Rage: Philosophical Reflections on Opera, Drama, and Text, with a New Final Chapter (Ithaca and London: Cornell University Press, 1999), p. 289. ISBN 978-0-8014-8589-3.</ref> Нотни запис и звучни приклад пикардийней терци [[File:Picardy third.svg|center|thumb|581x581px|Акордска проґресия хтора ше закончує зоз пикардийну терцу.[[Файл:Picardy third i iv i v I.mid|Акордска проґресия хтора ше закончує зоз пикардийну терцу.]]]] После пренаходзеня ровномирного штимованя, традиция хаснованя пикардийней терци престала и щезла, а ознова ше зявела у чаше романтизма а находзиме ю и у музики 20. вику, тиж и у популарней поп и рок музики. Пикардийна терца ше подєднак хаснує и у инструемнталней и у [[Вокална музика|вокалней музики]]. == Пикардийна терци у дїлох познатих композиторох == ♦ [[Волфґанґ Амадеус Моцарт]], похасновал пикардийну терцу у ''40. симфониї у ґе-молу'' и дзепоєдних ище других дїлох. ♦ Лудвиґ ван Бетовен, ''Смикови квартет у ха-молу'', оп. 18, бр. 4, финале став IV; ♦ Фредерик Шопен, ''Ноктурно за клавир у ха-молу,'' оп. остатнї; ♦ Карл Орф, ''Кармина Бурана'', финале став IV; ♦ Дмитрий Шостакович, ''Симфония ч. 5'', финале став III. == Пикардийна терца у 20. вику == Тота технїка хаснованя пикардней терци присутна и у „концептуалней“ модерней популарней, рок, джез и филмскей музики, пикардийна (пикрдна) терца ше хаснує на барз креативни способ хтори превозиходзи єй першобутну барокну функцию. У класичней музики ше зявйовала виключно на самим кoнцу композициї, а модерни авторе пикардийну терцу хасную и знука самей писнї (на концу пришпива (рефрена) або строфи) же би посцигли нєсподзивану пременку емотивного набою. Таки приклади єст у писньох популарней рок ґрупи Битлси „''Смак мед''у“ и „''Дзень у'' живоце“). Тот поступок припада до домену того цо музична теория наволує ''модална мишнїина'' ''(микс)'' (енгл. ''modal mixture''), односно пожичени акорди зоз паралелного дура. == Пикардийна терца нєшка у популарней музики == Штири значни способи як ше тот барокни „трик” пикардней терци хаснує нєшка у популарней сучасней музики: '''▶ Традицийне законченє писнї ('''за несподзиваюци триюмф або надїю''')''' То  класични приступ у хторим цала писня чече у молу, а остатнї акорд нєобчековано преходзи до дура (дурскей скали). Таки ефект слухательови дава чувство олєгчаня, велїчаня-велїчезносци або побиди.<ref>[https://www.youtube.com/shorts/4IRmzK3J2vU What is Picardy 3rd?] | How Composers Use Series </ref> ♦ Приклади: The Beatles – ''And I Love Her'', Seal – ''Kiss from a Rose,'' The Zombies ''– Time of the Season, Yes – Roundabout'' и други''.'' '''▶ Пикардийна терца знука писнї ('''як „мост” або транзиция''')''' Модерни композиторе часто хасную тоту терцу на комцу же би „пририхтали“ ухо за шлїдуюци сеґмент писнї. Уместо же би зазвучал як конєчни конєц писнї, тот штредњолинийски дурски акорд заправо ґура-предлужує збуванє напредок.<ref>[https://songcage.com/blog/picardy-third/ Picardy Third: End a Minor Song on a Major Chord]</ref> ♦ Приклади: Roberta Flack – ''Killing Me Softly with His Song,'' The Band – ''This Wheel's On Fire'', The Beatles – ''I'll Be Back'' '''▶ Стварянє атмосфери напнутосци и филмскей драми''' У филмскей и ґейминґ музики, пикардийна терца ше хаснує же би дочарала мистичносц, моц або фантазию.<ref name=":1">[https://www.reddit.com/r/musictheory/comments/8uk95p/picardy_thirds_in_modern_music_and_different/ Picardy Thirds in modern music and different genres] www.reddit.com</ref><ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Picardy_third Picardy third]</ref> '''Главни емисийни час зоз сериї ''Game of Thrones'' ('''Бависко-танєц престола''')''': Тема Рамина Джавадия хтору зна цали швет у це-молу, алє на концу у фрази похасновани Це-дур акорд. Таки поступок цалей теми дава кральовски, моцни и возвишени тон.<ref name=":1" /> ♦ ♦ Приклади: Radiohead – ''Exit Music (For a Film''), The Legend of Zelda: ''Ocarina of Time'' <ref name=":1" /> '''▶ Концепт „Тирвацей пикардийней терци” ('''''Permanent Picardy Third''''')''' То специфични поп-рок феномен у хторим цала писня по своїх характеристикох у молу (хаснує молску скалу, вокали и цму атмосферу), алє кажди раз кед дойдзе до главней (тоничней) точки дава и грає дурски акорд место молского. ♦ Приклади: Linkin Park '''–''' ''Somewhere'' I ''Belong'' и ''Gnarls Barkley – Crazy'': <ref name=":1" /> == Литература == * ''Музичка енциклопедија'', Лексикографски завод – (одреднїца Каденца и Пикардийска терца). * Мирјана Живковић – „Хармонија“ (за средње музичке школе и музичке факултете) * [https://mymusictheory.com/harmony/tierce-de-picardie-2/ My Music Theory] Tierce de Picardie (язик: анґлийски) * Дејан Деспић – „Хармонија са хармонском анализом“ * ''RILM Music Encyclopedias'' (Медзнародна база музичней литератури), историйни статї о розвою поняца пикардней терци од 16. по 18. вик) == Вонкашня вяза == * [https://www.youtube.com/watch?v=jGaNdKabvQ4 Songs that use the Picardy Third] youtube.com, Звучни и нотни илустрациї, приклади сучаних писньох и гитох. == Референци == <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична теория]] oqxu8w2zgjjrg0v4bm1czwvon3excww 0 3842 22500 2026-10-27T02:47:52Z Keresturec 18 Нови бок: „{{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Яким Олеяр </big> | label2 = | data2 = [[.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 = 27. април 1914 | label5 = Датум упокоєня | data5 = 2. юлия 1998 (84) | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски |…“ 22500 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Яким Олеяр </big> | label2 = | data2 = [[.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 = 27. април 1914 | label5 = Датум упокоєня | data5 = 2. юлия 1998 (84) | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 =Учительска школа, Зомбор | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1935—1976. | label12 = Жанри | data12 = образованє, литература, театер, музика | label13 = Поховани | data13 = на Новосадским теметове | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Яким Олеяр''' (*27. април 1914—†2. юлий 1998), учитель, писатель, мелоґраф, театрални режисер, хорски дириґент и спртски роботнїк. Биоґрафия Яким Олеяр ше народзел 27. априла 1914. року у Дюрдьове. Основну школу закончел у своїм валалє, два класи ґимназиї закончел приватно, а два класи и малу матуру у Новим Садзе 1929. року. Учительску школу закончел у Сомборе 1934. року. Першу учительску службу, после єдного року чеканя, достал у Шурковцу (Босна), а рок познєйше, зоз закладаньом крижевского владики др Дионизия, премесцени є до Петровцох (1937). Там остал по 1941. рок, кед бул примушени, як Бачван, виселїц ше до свойого краю, бо у новопреглашеней так воланей Нєзависне Держави Горватскей бул третировани як странски державян, та страцел право тирвацого пребуваня на єй териториї. Од 1941. по 1945. рок Яким Олеяр службовал у Руским Керестуре, а од 1945. по 1963. рок у Дюрдьове. Од 1963. по 1976. рок, кед є пензионовани, робел у Новим Садзе, дзе препровадзел и остаток пензионерского живота. Олеярова дїялносц у просвити и култури Яким Олеяр спада до шорох ґенерациї универзалних руских просвитительох, як цо то були його предходнїки и сучаснїки Яким Костелник, о. Максимилиян Буяла, о. Дюра Биндас, о. Онуфрий Тимко, Янко Фейса, Михайло Ковач и велї други. Попри тим же бул учитель, вон бул активни член, а од 1938. по 1941. рок и секретар Управного одбору петровскей Просвити, по потреби бул и хорски дириґент (а грал на гушлї, котру тримал на специфични способ, на першох), и театрални режисер, декоратер, инспициєнт, хорски шпивач и ґлумец. А на спортским планє фодбалски тренер и судия. Од 1945. року надалєй бул єден з найактивнєйших членох новооснованей Рускей матки (Керестур, 21. октобра 1945) и єй филияли у Дюрдьове. По єй приключеню до Союзу културно-просвитних дружтвох АП Войводини (1948), Олєяр иницировал и реализовал снованє КПД Тарас Шевченко (котре и нєшка жителє Дюрдьова популарно волаю Матка, як и Руснаци у Новим Садзе свой Руски културни центер). Як писатель и виучователь руских народних обичайох и мелоґраф, свойо написи обявйовал у Руских новинох и часопису Наша заградка, вец у ужгородских новинох Неділя, а од 1945. року по конєц свойого творчого вику у Руским слове, Пионирскей заградки, Шветлосци, Народним календаре и вуковарскей Новей думки. Видавательна хижа Руске слово видала и три його самостойни кнїжки за дзеци: Вивирка чека жиму (1975), Весели часи (сликовнїца 1986) и Мали швет (сликовнїца, 1986). Заступени є и у даскелїх антолоґийох поезиї за дзеци. Яким Олеяр зложел три читанки (за 1951, 1956 и 1963. рок), Буквар (1958) и учебнїк Наш язик (1976). Зоз театралну дїялносцу ше почал занїмац 1937. року кед почал службовац у Петровцох. Там по 1940. рок поставел на сцену 15 театрални фалати. У Руским Керестуре ше зоз театралну дїялносцу од 1941. по 1945. рок занїмали тедишнї священїк и хорски дириґент Ириней Тимко и Петро Ризнич, та им Яким Олеяр лєм помагал у орґанизацийно-технїчних роботох. Його режисерска активносц знова пришла до вираженя 1946. року, кед уж бул у Дюрдьове. Ту вон по 1963. рок поставел на сцену 20 театрални фалати рижних жанрох. По чишлє режираних и виведзених театралних фалатох Яким Олеяр забера друге место (после Ризнича, а опрез Михайла Ковача). И попри того же вон у Новим Садзе як учитель робел у сербских оддзелєньох, позберал коло себе руских школярох и робел зоз нїма на културно-просвитним планє у рамикох Културно-уметнїцкого дружтва Максим Горки, а и сам бул член хору през вецей роки. Єден є зоз сновательох манифестациї ''Червене пупче'' у рамикох Фестивала култури ''Червена ружа'' и през вецей роки бул член Совиту и Предсидатльства фестивала а 11 роки (од 1971 по 1981) Яким Олеяр бул член Комисиї за ''Червене пупче'', од того 9 роки бул єй предсидатель и руководитель самей манифестациї. По своїх опредзелєньох Яким Олеяр цалого животa бул активиста українскей ориєнтациї медзи войводянскима Руснацами. Яким Олеяр умар у Новим Садзе 2. юлия 1998. року, у 84. року живота. Поховани є на новосадским Новим теметове. КОМПОЗИЦИЇ ЯКИМА ОЛЕЯРА У народним духу Автор текста 1. 1986. Там под гайом Яким Олеяр Червене пупче 1. 1971. Жабки Яким Олеяр 2. 1971. Ганча и бабка " 3. 1972. Кавбой " 4. 1972. Дїдо Децембер Михайло Ковач 5. 1974. Коминяр Яким Олеяр 6. 1975. Витрик " 7. 1980. Балони " 8. 1980. Пахульки " 9. 1986. Ой, витайце ластовички Гавриїл Ґ. Надь ТЕКСТИ ПИСНЬОХ Червене пупче Автор музики 1. 1970. Коминяр Ириней Тимко 2. 1970. Пекар Юрий Цимбора 3. 1971. Ловар Мария Новакович-Стрибер 4. 1978. Кандур Ириней Тимко 5. 1988. Байбер Тат’яна Каменїцки 6. 2002. Колїсанка Татияна Холошняй-Барна 7. 2002. Лєсов дохтор Татияна Барна 8. 2006. Моєй мамочки Любомир Загорянски 9. (?) Єшень Юрий Цимбора Ґалерия Литература Др Юлиян Тамаш: История рускей литератури, Завод за уџбенике и наставна средства – Београд, 1997, б. 278 и 590-591. Дюра Латяк: Театрални живот Руснацох, часц І, Театрални музей Войводини и НВУ Руске слово Нови Сад, 2003, боки 326-334. Штефан Гудак: ПЕТРОВЦИ, жридло и розсаднїк рускей и українскей култури, просвити и уметносци у Републики Горватскей, Видаватель КУД Яким Гарди Петровци, 2004, особлїво боки 12-13, 38-50 и 292-293. Ирина Гарди Ковачевич, Препатрунок стану дзецинскей литератури, Творчосц, Нови Сад, 5, 1979, боки 28-42. Роман Миз, З мемоарох Якима Олеяра, Шветлосц ч. 4, 1970, б. 368-371. М. Сеґеди, Зоз активносцу нє престава, Мисао ч. 46, рок II, Нови Са, 16. новембер 1975, б. 6. Янко Рац, Дарунок наймладшим читачом, Шветлосц, Нови Сад, ч. 3, ХIII, юлий-септембер, 1975, б. 233-234. Вонкашнї вязи Александра Деянови, Саша Сабадош, [https://rusinisticnistudi.ff.uns.ac.rs/index.php/rs/article/view/71 ТЕАТРАЛНА ДЇЯЛНОСЦ ЯКИМА ОЛЕЯРА], Русинистични студиї, rusinisticnistudi.ff.uns.ac.rs/, [S.l.], v. 7, n. 7, p. 77-91, jan. 2024, ISSN 2560-3612. [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Яким Олеяр (биоґрафия и список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 520. Н. С. Стаценко, [https://esu.com.ua/article-76409 Олеяр Яким], Енциклопедія Сучасної України, [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. Любица Гаргай, [https://savezrusina.hr/site/assets/files/2138/vjencic_64.pdf 15 роки од шмерци учителя Якима Олеяра], Союз Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей, Венчик ч. 64, 2013. savezrusina.hr m0jim6haxqol77gomx8w0b78sy1ogor 22501 22500 2026-10-27T09:48:51Z Olirk55 19 Ушорйованє, медзинаслови, викивязи, катеґория 22501 wikitext text/x-wiki {{Инфорамик | headerstyle = background: #ccf; | header1 =<big> Яким Олеяр </big> | label2 = | data2 = [[.jpg|280 px|center]] | label3 = Назвиско | data3 = | label4 = Датум народзеня | data4 = 27. април 1914 | label5 = Датум упокоєня | data5 = 2. юлия 1998 (84) | label6 = Державянство | data6 = угорске, югославянске | label7 = Язик творох | data7 = руски | label8 = Школа | data8 =Учительска школа, Зомбор | label9 = Универзитет | data9 = | label10 = Наукови ступень | data10 = | label11 = Период твореня | data11 = 1935—1976. | label12 = Жанри | data12 = образованє, литература, театер, музика | label13 = Поховани | data13 = на Новосадским теметове | label14 = Припознаня | data14 = }} '''Яким Олеяр''' (*27. април 1914—†2. юлий 1998), учитель, [[писатель]], мелоґраф, театрални режисер, хорски дириґент и спртски роботнїк. == Биоґрафия == Яким Олеяр ше народзел [[27. април|27. априла]] 1914. року у [[Дюрдьов|Дюрдьове]]. Основну школу закончел у своїм валалє, два класи ґимназиї закончел приватно, а два класи и малу матуру у Новим Садзе 1929. року. Учительску школу закончел у Сомборе 1934. року. Першу учительску службу, после єдного року чеканя, достал у Шурковцу (Босна), а рок познєйше, зоз закладаньом крижевского владики др Дионизия, премесцени є до [[Петровци|Петровцох]] (1937). Там остал по 1941. рок, кед бул примушени, як Бачван, виселїц ше до свойого краю, бо у новопреглашеней так воланей Нєзависне Держави Горватскей бул третировани як странски державян, та страцел право тирвацого пребуваня на єй териториї. Од 1941. по 1945. рок Яким Олеяр службовал у [[Руски Керестур|Руским Керестуре]], а од 1945. по 1963. рок у Дюрдьове. Од 1963. по 1976. рок, кед є пензионовани, робел у Новим Садзе, дзе препровадзел и остаток пензионерского живота. == Олеярова дїялносц у просвити и култури == Яким Олеяр спада до шорох ґенерациї универзалних руских просвитительох, як цо то були його предходнїки и сучаснїки [[Яким Костелник]], о. [[Максимилиян Буїла|Максимилиян Буяла]], о. [[Дюра Биндас]], о. [[Онуфрий Тимко]], [[Янко Фейса]], [[Михайло Ковач]] и велї други. Попри тим же бул учитель, вон бул активни член, а од 1938. по 1941. рок и секретар Управного одбору петровскей Просвити, по потреби бул и [[Хор|хорски]] [[дириґент]] (а грал на гушлї, котру тримал на специфични способ, на першох), и театрални режисер, декоратер, инспициєнт, хорски [[шпивач]] и ґлумец. А на спортским планє фодбалски тренер и судия. Од 1945. року надалєй бул єден з найактивнєйших членох новооснованей Рускей матки (Керестур, 21. октобра 1945) и єй филияли у Дюрдьове. По єй приключеню до Союзу културно-просвитних дружтвох АП Войводини (1948), Олєяр иницировал и реализовал снованє КПД Тарас Шевченко (котре и нєшка жителє Дюрдьова популарно волаю Матка, як и Руснаци у Новим Садзе свой Руски културни центер). Як писатель и виучователь руских народних обичайох и мелоґраф, свойо написи обявйовал у Руских новинох и часопису ''Наша заградка'', вец у ужгородских новинох ''Неділя'', а од 1945. року по конєц свойого творчого вику у ''Руским слове'', ''Пионирскей заградки, Шветлосци, Народним календаре и вуковарскей Новей думки''. Видавательна хижа Руске слово видала и три його самостойни кнїжки за дзеци: ''Вивирка чека жиму'' (1975), ''Весели часи'' (сликовнїца 1986) и ''Мали шве''т (сликовнїца, 1986). Заступени є и у даскелїх антолоґийох поезиї за дзеци. Яким Олеяр зложел три читанки (за 1951, 1956 и 1963. рок), ''Буквар'' (1958) и учебнїк ''Наш язик'' (1976). Зоз театралну дїялносцу ше почал занїмац 1937. року кед почал службовац у Петровцох. Там по 1940. рок поставел на сцену 15 театрални фалати. У Руским Керестуре ше зоз театралну дїялносцу од 1941. по 1945. рок занїмали тедишнї [[священїк]] и хорски дириґент [[Ириней Тимко]] и [[Петро Ризнич Дядя|Петро Ризнич]], та им Яким Олеяр лєм помагал у орґанизацийно-технїчних роботох. Його режисерска активносц знова пришла до вираженя 1946. року, кед уж бул у Дюрдьове. Ту вон по 1963. рок поставел на сцену 20 театрални фалати рижних жанрох. По чишлє режираних и виведзених театралних фалатох Яким Олеяр забера друге место (после Ризнича, а опрез Михайла Ковача). И попри того же вон у Новим Садзе як учитель робел у сербских оддзелєньох, позберал коло себе руских школярох и робел зоз нїма на културно-просвитним планє у рамикох Културно-уметнїцкого дружтва Максим Горки, а и сам бул член хору през вецей роки. Єден є зоз сновательох манифестациї ''Червене пупче'' у рамикох Фестивала култури ''Червена ружа'' и през вецей роки бул член Совиту и Предсидатльства фестивала а 11 роки (од 1971 по 1981) Яким Олеяр бул член Комисиї за ''Червене пупче'', од того 9 роки бул єй предсидатель и руководитель самей манифестациї. По своїх опредзелєньох Яким Олеяр цалого животa бул активиста українскей ориєнтациї медзи войводянскима Руснацами. Яким Олеяр умар у Новим Садзе 2. юлия 1998. року, у 84. року живота. Поховани є на новосадским Новим [[Теметов|теметове]]. {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |КОМПОЗИЦИЇ ЯКИМА ОЛЕЯРА |- ! colspan="4" |У народним духу |- |'''ч.''' |<div style="text-align: center;">'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Наслов писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Автор текста''' |- |1 |1986 |Tам под лєсом |Яким Олеяр |- ! colspan="4" |ЧЕРВЕНЕ ПУПЧЕ |- |1 |1971. |Жабки |Яким Олеяр |- |2. |1971. |Ганча и бабка |<div style="text-align: center;">" |- |3. |1972. |Кавбой |<div style="text-align: center;">" |- |4. |1972. |Дїдо Децембер |Михайло Ковач |- |5. |1974. |Коминяр |Яким Олеяр |- |6 |1976. |Витрик |<div style="text-align: center;">" |- |7. |1980. |Балони |<div style="text-align: center;">" |- |8. |1980. |Пахульки |<div style="text-align: center;">''" |- |9. |1986. |Ой, витайце ластовички |Гавриїл. Г. Надь |} {| class="wikitable" |+ ! colspan="4" |ТЕКСТИ ПИСНЬОХ |- ! colspan="4" |Червене пупче |- |'''ч.''' |<div style="text-align: center;">'''Рок''' |<div style="text-align: center;">'''Наслов писнї''' |<div style="text-align: center;">'''Автор музики''' |- |1. |1970. |Коминяр |Ириней Тимко |- |2. |1970. |Пекар |Юрий Цимбора |- |3. |1971. |Ловар |Мария Новакович Стрибер |- |4. |1978. |Кандур |Ириней Тимко |- |5. |1988. |Байбер |Тат'яна Каменїцки |- |6. |2002. |Колїсанка |Татиана Холошняй-Барна |- |7. |2002. |Лєсов дохтор |Татиана Барна |- |8. |2006. |Моєй мамочки |Любомир Загорянски |- |9. | |Єшень |Юрий Цимбора |} == Ґалерия == == Литература == * Др Юлиян Тамаш: История рускей литератури, Завод за уџбенике и наставна средства – Београд, 1997, б. 278 и 590-591. * Дюра Латяк: Театрални живот Руснацох, часц І, Театрални музей Войводини и НВУ Руске слово Нови Сад, 2003, боки 326-334. * Штефан Гудак: ПЕТРОВЦИ, жридло и розсаднїк рускей и українскей култури, просвити и уметносци у Републики Горватскей, Видаватель КУД Яким Гарди Петровци, 2004, особлїво боки 12-13, 38-50 и 292-293. * Ирина Гарди Ковачевич, Препатрунок стану дзецинскей литератури, Творчосц, Нови Сад, 5, 1979, боки 28-42. * Роман Миз, З мемоарох Якима Олеяра, Шветлосц ч. 4, 1970, б. 368-371. * М. Сеґеди, Зоз активносцу нє престава, Мисао ч. 46, рок II, Нови Са, 16. новембер 1975, б. 6. * Янко Рац, Дарунок наймладшим читачом, Шветлосц, Нови Сад, ч. 3, ХIII, юлий-септембер, 1975, б. 233-234. == Вонкашнї вязи == * Александра Деянови, Саша Сабадош, [https://rusinisticnistudi.ff.uns.ac.rs/index.php/rs/article/view/71 ТЕАТРАЛНА ДЇЯЛНОСЦ ЯКИМА ОЛЕЯРА], Русинистични студиї, rusinisticnistudi.ff.uns.ac.rs/, [S.l.], v. 7, n. 7, p. 77-91, jan. 2024, ISSN 2560-3612. * [https://zavod.rs/wp-content/uploads/2019/04/CERVENA-RUZA-II-WEB.pdf Яким Олеяр (биоґрафия и список композицийох)], Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 520. * Н. С. Стаценко, [https://esu.com.ua/article-76409 Олеяр Яким], Енциклопедія Сучасної України, [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. * Любица Гаргай, [https://savezrusina.hr/site/assets/files/2138/vjencic_64.pdf 15 роки од шмерци учителя Якима Олеяра], Союз Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей, Венчик ч. 64, 2013. savezrusina.hr [[Катеґория:Дюрдьовчанє]] [[Катеґория:Учителє]] [[Катеґория:Режисере]] [[Катеґория:Дїяче у култури]] [[Катеґория:Дїяче у спорту]] [[Катеґория:Мелоґрафи]] [[Катеґория:Дириґенти]] bukf6udbi5ihonhytrfzzy3ujodmo7t