Википедия rskwiki https://rsk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%BA MediaWiki 1.48.0-wmf.3 first-letter Медий Окреме Розгварка Хаснователь Розгварка зоз хасновательом Википедия Розгварка о Википедиї Файл Розгварка о файлу МедияВики Розгварка о МедияВикию Шаблон Розгварка о шаблону Помоц Розгварка о помоци Катеґория Розгварка о катеґориї TimedText TimedText talk Модул Разговор о модулу Event Event talk 0 1081 22619 22150 2026-11-04T23:20:24Z Olirk55 19 Уложена нотна илустрация 22619 wikitext text/x-wiki [[File:C Major scale (up and down).svg|right|thumb|362x362px| C-dur скала, нотни приказ на висше и на нїжей. Звучни приказ (нависше): [[File:Major scale on C.mid]]]]'''C-dur''' (Це-дур) то дурска скала, хтора почина од [[тон]]а–[[Нота|ноти]] ,,с” (такв. тоника ,,с”).<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=dnFjczu2xUo Osnovna (C-dur) lestvica] Видео илустрация о C-dur скaли зоз єй елемнатами, (язик сербски), youtube.com</ref> Тота скала нєма пред'знаки, як цо нєма анї єй паралелна а-mоl скала. Тони, односно їх знаки-ноти ше меную у C-dur скали зоз: * абецедну (алфабет) азбуку: c, d, e, f, g, a, h, /c - хтори поновени за [[Октава|октаву]] висше, * солмизацийни мена: до, ре, ми, фа, сол, ла, си / до - хтори поновени за октаву висше и вон перши тон ,,с” (до) у шлїдуюцей октави. Пре теорийне правило у дурских скалох о правилним розпорядку цалих и [[Полутон|полутонох]], C-dur скала ма полутони помедзи [[Ступень (музика)|ступньох]]: III-IV и VII-VIII (осми то поновени I ступень). Полутони ше у C-dur скали означую зоз двома малима краками '''ᐱ''' хтори скапчую ступнї. Нa клавиятури ше полутони находза на месце дзе нєт чaрней типки (клавиши) е-f и h-c. [[File:C Major.png|thumb|right|321x321px| C-dur скала зоз означенима тетрахордами.]][[File:Розпорядок цалих и полутонох у Це. дур скали IMG 20261105 000058.jpg|thumb|Розпорядок цалих и полутонох у C-dur скали.|323x323п]]'''[[Тетракорд]]''' у скали то штири пошоровани тони єден за другим, єст их два (горнї и долнї тетракорд) тиж маю свойо означованє (зоз просту линию над тонами хтори на концох дакус заламани и залапюю по штири тони) кед же то потребне. У обидвох тетракордох у C-dur скали цали и полутони єднак розпоредзени. '''Ступень''' то место тона у C-dur скали а место означуєме зоз римскима числами. I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII (поновени I ) ступень. [[File:1 - cadência perfeita - baixos.png|right|thumb|325x325px| Главни ступнї и тони у C-dur скали. (число 5 означує формованє акордох на тонох односно на главних ступньох, хтори творя каденцу.)]] Главни ступнї у скали то: '''I – IV – V''' * I тоника, * IV субдоминанта и * V доминнанта) '''[[Каденца (музика)|Каденца]]''' то гармонске „заокруглєне” законченє часцох [[Композиция|композициї]] а поготов векшей музичней форми на концу дїла/композициї. Каденцу доставаме кед ше на главних ступньох формую акорди, єст вецей типи, а завиша од ступньох и хтори типи акордох гармонски повязани на концу композициї. [[File:Accord do majeur arpege puis plaque.midi|right|thumb|257x257px|Звучни приклад акорда]] '''Акорд''' [[File:Accord do majeur chiffre.svg|109x109px]] то звучанє найменєй трох розличних тонох а може буц составени и зоз вецей тонох. Aкорд мож формовац на каждим ступню нє лєм у C-duru, алє у каждей скали. Акорд ма свойо „обрацаня" (серб, обртаји), [[File:Accord do majeur renversements chiffre.svg|137x137px]] хтори маю одредзени мена и ознаки. Мена обрацаньох завиши од числа тонох у акорду. Кед акорд ма три тони вец ма два обрацаня, кед акорд ма штири тони вец ма три обрацаня. [[File:Accords parfait do majeur basse chiffree fondamental et renverse.svg|center|thumb|533x533px|Илустрация акорда, обрацаня акордских тонох и означованє у виолинским и бас ключу, випатрунок истих у пракси на клавиятури ]] == Вонкашня вяза == {{Commonscat|C major|C-Dur}} * [https://www.youtube.com/watch?v=VJ3g_dvtYw4 C-dur скала] You Tube-kanal * [https://www.musicca.com/sv/ordbok/skalor/c-dur C-dur] musica.com * [https://www.harmonics.com/scales/index.html 2394 Unique Musical Scales] harmonics.com == Референци == [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Скали]] [[Катеґория:Музични термини]] 3xrrs0admfr3arojtkaqwxdpbahtsxy 0 3804 22612 22449 2026-11-04T16:11:47Z Sveletanka 20 катеґория 22612 wikitext text/x-wiki [[File:Cynodon dactylon Dubbo plant1 (8673976131).jpg|right|thumb|317x317px|Жем у парлаґу, запущена и зароснута зоз тараску]]Слово '''парлаґ, або парлог''' (серб. ''парлоґ,'' всл. ''parlak,'' слц. диял. ''parlag,'' од мадь. parlag), походзи зоз мадярского бешедного подруча. Означує нєобробену, запущену жем. У традицийней и сучасней польопривреди тото поняце ма два подполно розлични значеня у зависносци од того чи жем охабена без надпатраня, чи ше нароком и з цильом охабя у парлаґу най ,,одпочива<nowiki>''</nowiki>. == Нєобробена жем == Нєобробена жем, (ту можу спадац, оранїна, пажици, винїци, менши [[Поверхносц|поверхносци]] жеми, черяки), значи же на нєй нїч нє пошате анї нє посадзене и охабена є же би заросла до коровча. Можлїве же власнїк дацо пошал або посадзел, алє пре даяки причини нє могол ю до конца обрабяц: парац, окоповац, кошиц итд. и шицку жем и тото пошате преросло коровче и трава, а жем остала нєушорена, запущена и пуста, односно постала „парлаґ.“ == Нароком охабени парлаґ == ♦ Зна ше случиц, алє ридко, же власнїк нароком нє оброби жем же би ше реґенеровала и „одпочинула“ за будуце шаце и садзенє рижних польопривредних културох. Тиж єдна зоз причинох охабяня жеми до парлаґу було обезпечованє напасаня статку през рок (овцох, козох, кравох). Новши часи принєсли иновациї у вязи з парлаґом. ♦ На жеми на хторей посадзена лоза до оддвоєних шорох часто медзи шорами оставал „парлаґ.“ '''Биолоґийне значенє парлаґу''' През рок, под парлаґом на жеми ше розвива спонтана веґетация. Вона поступно гнїє, звекшує процент гумусу, обнавя структуру жеми и враца єй плодносц. '''Система одпочиваня жеми под парлаґом''' У историйних и екстензивних системох векшей рошлїнскей продукциї, парлаґ бул плановани и важел за аґротехнїчну миру. Кед жем страци поживово материї пре шаце єдно за другим, жем ше охабяла нєобробена на длугши период, же би ше природно одпочинула и реґенеровала. == Фразеолоґия == '''Запущена, пуста, нєобробена жем, зароснута до коровча и трави''': каждому ґаздови треца часц жеми кажди рок стала „парлаґом” же би одпочинула и же би мали овци през рок дзе буц; (остац) парлаґом - буц (остац) нєобробена (о жеми): Жем нє може буц парлаґом, треба ю робиц; ''А тот Бирман мали вицал ше по сари / же його ризкаши парлаґом осталї''; (з)охабиц (жем) парлаґом зохабиц жем нєобробену. == Литература == * ''Словнїк руского народного язика II, О – Я'', Нови Сад 2017, б. 128. == Вонкашнї вязи == * [https://www.novosti.rs/c/ekonomija/poljoprivreda/1565701/vasoj-njivi-treba-odmor-jeste-culi-ugar-parlog-evo-sta-znace-zasto-korisni И ВАШОЈ ЊИВИ ТРЕБА ОДМОР: Јесте ли чули за "угар" и "парлог" - Ево шта значе и зашто су корисни] www.novosti.rs * [https://staznaci.com/parlog Parlog] staznaci.com [[Катеґория:Польопривреда]] 5zuzjgow91wv02btc6zwp7soemj7ros 0 3805 22611 22335 2026-11-04T16:09:21Z Sveletanka 20 катеґория 22611 wikitext text/x-wiki [[File:Zierschornsteinkopf mit Krempe (Bonaforth, Lk. GÖ, Am Felde 1).jpg|right|thumb|419x419px|Випатрунок комина сконца 19. и у 20. вику. Зоз „шапку” на верху и обложеним з плехом при дну, коло крова же би ше нє злївала атмосферска вода коло комина до пойда.]]'''Комин''' (серб. ''димњак и оџак''; слц., чес. ''кomín''; поль. ''komin''; нєм. ''Kamin'', а тото од лат. ''cami:nus'' = огнїско) - отвор за одвод диму зоз пеца: Комин ше на широко почал муровац. Вон ґарадичи мал, з цеглами ше заверало комин. А дзири були на бокох. Комин мал осем дзири около, знаш, два на єдним, два на другим, два на трецим, два на штвартим – осем дзири. Комин часц хижи, будинку або индустрийного обєкту хтори наменєни за одводзенє диму односно [[Ґаз|ґазох]] хтори настали зоз згорйованьом. Комин може буц з цеглох (муровани) або з бетонских цивох, або з цивох з даякого иншакого материялу, напр. прохрому. == История == На найстарших хижох дим з огнїска ше одводзело прейґ [[Пойд|пойда]], а у 15. вику ше зявюю комини хтори иду понад закрица и одводза дим з хижох. Перши комини були древени, односно з древа и иловачи, алє познєйше ше, углавним пре процивогньово условия, мурує комини з цеглох. == Функциї комина == Комин насампредз одредзени за одводзенє спальовинох односно диму з обєктох. Комин ше кладзе на пеци, камини и други зогриваци обєкти и функционує як єдноставна воздушна пумпа. Горуци спальовини маю нїзшу [[густосц]] воздуху и комин на їх место уцицує швижи [[воздух]]. [[Прицисок]] хтори женє воздух през комин вола ше „цаганє комина“ хторе завиши од його висини и димензийох. Прето у индустриї комини велького капацитету на погонох високи. Висина коминовей глави (часц комина над закрицом) дефинована з предписанями и одредзує ше ю так же шапка комина муши буц на висини од 0,5 [[Метер|метери]] над верхом закрица або на оддалєносци 1,5 метери од зукоснїни закрица.<ref>[https://kaminchi.ru/o-montaje-dyimohodov „Карактеристике инсталације димњака”.]</ref> Фабрични комин то будовательни обєкт хтори служи за одводзенє диму и других чкодлївих ґазовитих субстанцох з места дзе наставяю до атмосфери. На векшей висини дзе ше комин закончує вше єст моцнєйши витор хтори дим з челїчарньох, рафинерийох, розпущовальнох, циментарньох итд. розноши на рижни боки. == Фразеолоґия == ♦ ''Вироснул як за комином ='' Кед дахто длуго, од єшенї до яри, нє видзел дзецко, а воно досц виросло, пове: ''вироснул як за комином;'' ♦ ''И за комином би вирос ='' гвари ше о дачим цо барз лєгко рошнє'': Ґордонь би и за комином вирос (= вшадзи добре рошнє);'' ♦ ''Тот би и за комином вирос ='' гвари ше напр. за хлапца кед нє ма условия'','' а барз рошнє''.'' == Ґалерия == <gallery> Файл:EPRU1.JPG|Индустрийни комин Файл:Индустријски димњак Пирот 04 03 2022 Драган Цветковић.jpg|Стари индустрийни комин у Пироту Файл:Chimney stacks - Newcastle-Upon-Tyne - England - 140804.jpg|Комини у Анґлийскей Файл:Chimney Zica.jpg|Комин у Манастиру Жича Файл:Dimnik Plomin.JPG|Комин термоелектрарни Пломин, [[Горватска]] Файл:80-361-0847 Kyiv Pyrohiv SAM 9625.jpg|Комин на хижи прикритей з надом (Пирогив, округ Києва) Файл:Witches' stones on tiled roof Jersey.jpg|Комин у 20. вику Файл:Common chimney cowl Oregon.JPG|Звичайна „шапка“ за витор на хижних коминох (Ореґон, ЗАД) Файл:MiddlehamCastle ChimneyFlue.jpg|Очкодовани димни отвор-огнїска, 19. вик, видзи ше форма комина (Штредньовиковни замок Мидлгам) </gallery> == Литература == * ''Словнїк руского народного язика I, А-Н'' Нови Сад 2017, б. 616. * Техничар 4, Грађевинска књига-Грејање и проветравање, Предраг Зрнић Београд 1989. * Priručni slovnik naučni ČS Akademia vied, Praha 1966. == Вонкашнї вязи == * [https://ncc-flue.co.uk/blog/why-fitting-a-chimney-cowl-is-essential/ Different types] * [https://texas-chimney-llc.com/ Chimney sweep houston] == Референци == <references /> [[Катеґория:Обисце]] 7jnyrhiaj9i0ex2u77kz41olofia210 0 3826 22603 22447 2026-11-04T16:04:17Z Sveletanka 20 катеґория 22603 wikitext text/x-wiki '''23. юний''' — 174. [[дзень]] у року (175. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 191 дзень. == Подїї == * 1894 — Основани Медзинародни олимпийски комитет, МОК (''International Olympic'' ''Committee, IOC''), медзинародна спортска орґанизация зоз шедзиском у Швайцарскей и Лозани. МОК основал Пєр де Кубертен вєдно зоз Деметриосом Викеласом як першим предсидательом, а идея була ожиц [[Спорт|спортски]] змаганя яки були у старей Греческей. МОК орґанизує Лєтни олимпийски бависка кажди штварти рок, а I Олимпийски бависка отримани у Атини 1896. року, и Жимски олимпийски бависка тиж кажди штварти рок, а перши отримани у французким Шамонию 1924. року. Тиж орґанизує и Олимпийски бависка младих – перши лєтни отримани у Синґапуру 2010. року, а перши жимски у Инзбруку 2012. року. * Дзень явного сервиса Зєдинєних нацийох. == Народзени == * 1891 — [[Владислав Ванчура]], [[писатель]] лївей ориєнтациї чия творчосц була вязана зоз Подкарпатску Русу. * 1896 — [[Петро Милославски]], хормайстор, науковец, [[композитор]], учитель. * 1912 — Народзел ше [[Алан Матисон Тюринґ]] (Лондон, 23. юний 1912 – Чешир, 7. юний 1954), анґлийски матемаричар, лоґичар и криптолоґ. Направел концепт алґоритмох яки ше и нєшка хаснує у рахункарстве. У Другей шветовей войни розвил вецей технїки за розбиванє шифрох и методу хтора могла одкриц поставки електромеханїчней машини – Ениґми (машина за шифроване радио-телеґрафских порученьох). == Умарли == * 1934 — [[Ласло Чопей]], педаґоґ, автор словнїкох, толмач, автор учебнїкох за руски школи, реформатор язика. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:23. юний]] qpv5ojaxik6woa3jr93566nvk7l6guo 0 3828 22599 22448 2026-11-04T15:46:31Z Sveletanka 20 катеґория 22599 wikitext text/x-wiki '''25. юний''' — 176. [[дзень]] у року (177. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 189 днї. == Подїї == * 1741 — у Прешпорку (Братислава) корунована за мадярску кралїцу [[Мария Терезия]]. * 1788 — Вирджиния ше приключела до ЗАД як дзешата держава. * 1867 — Американєц Лисєн Смит патентовал джобаци дрот. * 1991 — [[Словения]] и [[Горватска]] вигласали державну нєзависносц з чим почал де юре розпад [[СФР Югославия|Югославиї]]. == Народзени == * 1903 — Народзени анґлийски [[писатель]] Ерик Артур Блер, познати як [[Джордж Орвел]] (Мотихари, Индия, 25-юний 1903 – Лондон, [[21. януар]] 1950), писал романи, есеї, бул новинар и критичар. Його антиутопийни твори визия можлївей тоталитарней будучносци швета и алеґорична сатира модерней диктатури. * 1963 — Народзел ше [[шпивач]] и [[композитор]] Йорґос Кириякос Панайоту, познати як [[Джордж Майкл]] (Лондон, 25. юний 1963 – Ґоринґ на Темзи, Зєдинєнє Кральовство, 25. децембер 2016). Достал два Ґреми награди. * 1974 — [[Роман Пищальнїк]], русински [[поета]], лауреат Рускей премиї 2009. == Умарли == * 1997 — [[Жак-Ив Кусто]], французки виглєдовач, пренаходзач акваланґа. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:25. юний]] ehxnlqsyhmdw2uqizxmypaaxolrhokr 0 3845 22601 22541 2026-11-04T16:02:01Z Sveletanka 20 катеґория 22601 wikitext text/x-wiki '''26. юний''' — 177. [[дзень]] у року (178. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 188 днї. == Подїї == * 1819 — Француз [[Ернест Мишу]] патентовал першу [[Бициґла|бициґлу.]] * 1906 — У французким городзе [[Ле Ман]] отримане перше автомобилске Ґран при обегованє. * 1945 — У Сан Франциску представителє 50 жемох, уключуюци и Югославию, подписали Повелю о снованю Зєдинєних нацийох, хтора ступела на моц 24. октобра. * 1977 — Америцки шпивач [[Елвис Присли]] отримал свой остатнї концерт у Индиянаполису. Умар два мешаци познєйше. * 2000 — Науковци зоз 18 жемох декодирали 85 одсто людского ґенома, зоз чим отворена нова ера у людскей медицини. У наукових кругох у швеце оценєне же дешифрованє людского ґенома представя найвекше одкрице у историї чловечества. * Медзинародни дзень борби процив дроґи * Медзинародни дзень потримовки жертвом насилства (''International Day in Support of Victims of Torture).'' == Народзени == * 1843 — [[Михаил Джуня]] (*26. юний 1843—†[[10. юний]] 1894), учитель и [[дзияк]] у [[Руски Керестур|Руским Керестуре.]] * 1892 — Народзена америцка писателька [[Перл Бак]] (Гилсборо, ЗАД, 26. юний 1892 –Данби, ЗАД, [[6. марец]] 1973), добитнїца Нобеловей награди за литературу 1938. року. * 1921 — [[Йоан Семедий]], владика мукачовски Русинскей [[Грекокатолїцка церква|грекокатолїцкей церкви]] у України кед була у илеґалносци и перши официйни владика по обновеню єй леґалней роботи. * 1933 — Народзени сербски [[писатель]], ґлумец и новинар, [[Радивой Раша Попов]] (Мокрин, 26. юний 1933 – Беоґрад, [[19. април]] 2017), бул длугорочни телевизийни новинар, познати по улоги пренаходзача зоз телевизийней дзецинскей емисиї Фазони и фори. * 1933 — [[Веруна Олеяр Ґрабельшек]] (*26. юний 1933-†[[12. април]] 2016), музична редакторка Радио Беоґрада, [[Шпивач|шпивачка]]. Спрам даєдних жридлох мож тримац же Верунка Олеяр була, вєдно зоз [[Ирина Давосир-Матанович|Ирину Давосир Матанович]], єдна з перших Рускиньох хтори закончели Музичну академию. Понеже крашнє шпивала, мала красни [[алт]], вона була поволана же би за потреби Радио Нового Саду зняла даскельо руски народни шпиванки. Два шпиванки у виводзеню Верунки Олеяр були видати на ґрамофонскей плочи у едициї Войводина шпива, EP 11217. * 1939 — Народзел ше [[Йоаким Бики]] (Руски Керестур, 26. юния 1939 – [[Кула]], [[7. марец]] 2024) До Основней школи ходзел на [[Косанчич|Косанчичу]] и у Керестуре, штредню електротехнїчну закончел у Панчеве, а Висшу електротехнїчну школу у [[Суботица|Суботици]]. Робел у фабрики Истра у Кули, потим у Штреднєй електро-машинскей школи у Кули, а познєйше як наставнїк у Школи за образованє одроснутих при Роботнїцким универзитету у Кули. Кед основане РКУД Др Гавриїл Костельник Бики бул у ґрупи ентузиястох и єден з найдлугорочнєйших предсидательох того Дружтва. == Умарли == * 1943 — [[Карл Ландштайнер]] (нєм. ''Karl Landsteiner''; Баден Бай Вин, [[14. юний]] 1868 — Ню Йорк, 26. юний 1943) бул австрийско-америцки биолоґ, биохемичар и лїкар єврейского походзеня. Пренаходзач кревових ґрупох и резус фактора [[Кревово ґрупи|кревовей ґрупи]]. Розвил сучасни систем класификациї кревових групох и їх идентификацию з помоцу аґлутинина резус фактора (Rh), а то омoжлївело реализовац трансфузию креви без загрожованя живота пациєнта. Зоз Ервином Попером открил 1909. року полио вируси. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:26. юний]] lrtklg2941jadonj91kmvu851e8lo6e 0 3847 22605 22543 2026-11-04T16:05:20Z Sveletanka 20 катеґория 22605 wikitext text/x-wiki '''28. юний''' — 179. [[дзень]] у року (180. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 186 днї. == Подїї == * 1389 — На Косовим полю збула ше пресудна битка сербского и турского войска, хтора означела початок конца нєзависней сербскей держави и отворела дзвери [[Турска|Турком]] за дальше предзеранє до Европи. * 1914 — У Сараєве [[Ґаврило Принцип]] забил австроугорского пристолонашлїднїка Франца Фердинанда, цо Австро-Угорска вихасновала за напад на [[Сербия|Сербию]], зоз чим почала Перша шветова война. * 1919 — У Версаю на Мировней конференциї подписани мировни контракт з поражену Нємецку, зоз чим и урядово закончена Перша шветова война. * 1921 — Уставотворна скупштина Кральовини Сербох, [[Горватска|Горватох]] и Словенцох вигласала Видовдански устав, хтори важел до 1929. року. * 1950 — Пущена до транспорту драга Беоґрад – Заґреб, наволана Авто-драга Братство-єдинство, у чиєй вибудови участвовали добродзечни младежски роботни бриґади зоз цалей тедишнєй Югославиї. * 1960 — Основани Универзитет у Новим Садзе, хтори почал робиц вєшенї истого року. * 2001 — Гаґскому трибуналу виручени бувши югославянски предсидатель [[Слободан Милошевич]]. == Народзени == * 1577 — Народзени фламански маляр [[Петер Паул Рубенс]] (Зиґен, Нємецка, 28. юний 1577 – Антверпен, Белґия, [[30. май]] 1640) єден з майстрох барока, хтори зєдинєл найлєпши традициї сиверняцкого и италиянского малярства. * 1712 — [[Жан-Жак Русо]], французки филозоф и [[Писатель|писатель.]] * 1929 — [[Теодор Ґоч]], лемковски културни и дружтвени дїяч, основатель и вельорочни надзорнїк Музея лемковскей култури у Зиндрановей. == Умарли == * 1974 — [[Яким Костелник |Яким (Йоаким) Костелник]] (*1889—†28. юний 1974), учитель, културни дїяч, зачатнїк орґанизованого културно-просвитного живота у [[Миклошевци|Миклошевцох]]. * 2021 — Проф. др [[Юлиян Малацко]] (*[[15. марец]]. 1937—†28. юний 2021) у академскей явносци познати як перши доктор наукох у обласци физичней култури у [[Войводина|Войводини]], шветови науковец у обласци [[Спорт|спорта.]] [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:28. юний]] 7dt2u0ps2rmen29qp7drurcavv3298m 0 3848 22607 22525 2026-11-04T16:06:32Z Sveletanka 20 катеґория 22607 wikitext text/x-wiki '''29. юний''' — 180. [[дзень]] у року (191. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 185 днї. == Подїї == * 1613 — Згорел лондонски театер Ґлоб док виводзена перша представа Шекспирового фалата ''Генри осми''. * 1855 — У Лондону вишло перше число новинох ''Дейли телеґраф''. * 1945 — подписана догварка ЧСР и СССР о Закарпатскей Укриїни. * 1994 — У Софиї у Болгарскей подписана Медзинародна конвенция о защити рики [[Дунай]]. Конвенцию подписала Медзинародна комисия за защиту рики Дунай (''International Commision for the Protection of the Danube River; ICPDR'') у чиїм составе 14 держави: Нємецка, Австрия, Словацка, Ческа, Мадярска, Словения, [[Горватска]], [[Сербия|Р. Сербия]], Босна и Герцеґовина, Чарна Гора, Румуния, Болгарскя, Молдавия и Україна. * Нєшка Медзинародни дзень рики Дунай. == Народзени == * 1798 — Народзел ше италиянски [[писатель]] [[Дякомо Леопарди]] (Реканати, 29. юний 1798 – Напуль, нєшка Италия, 14. юний 1837), лирски [[поета]] италиянского романтизма и єден з найзначнєйших у европскей поезиї XIX вику. * 1873 — Народзел ше писатель и политичар [[Петар Кочич]] (Стричичи, при Баня Луки, 29. юний 1877 – Беоґрад, 27. авґуст 1916). * 1883 — [[Николай Бескид]], [[священїк]], историчар, литературознавец и русофил. * 1900 — Народзел ше писатель [[Антоан Мари Роже де Сент Еґзипери]] (Лион, Французка, 29. юний 1900 – Марсей, Французка, 31. юлий 1944), автор романа за дзеци ''Мали принц''. * 1922 — Народзел ше писатель [[Васко Попа]] (Ґребенац, 29. юний 1922 – Беоґрад, [[5. януар]] 1991). == Умарли == [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:29. юний]] b3ktpesqs0p5zcmv9m3zjqkmgq3u6jp 0 3849 22609 22524 2026-11-04T16:07:26Z Sveletanka 20 катеґория 22609 wikitext text/x-wiki '''30. юний''' — 181. [[дзень]] у року (182. дзень у преступним року) по Ґреґориянским календаре. До конца рока єст ище 184 днї. == Подїї == * 1859 — Чарлс Блондин пред 25 тисячи патрачами прешол зоз ЗАД до Канади по штранґу розопятим над Нияґаровима водопадами. * 1902 — у Унґваре формоване акцонерске дружтво Унио, хторе видавало русински кнїжки и периодику. * 1905 — [[Алберт Айнштайн]] обявел статю о електродинамики гомбацих целох у хторей представел окремну релативносц. * 1936 — вишол з друку роман [[Марґарет Мичел |Марґарети Мичел]] ''Прегвижджало з витром'', хтори постал найпредаванши роман у цалим швеце. * 1963 — Кардинал Дьовани Батиста Монтини устолїчени як папа [[Павле Шести]], чий понтификат означени зоз запровадзованьом идеї о помиреню з другима християнскима [[Святи храм|церквами]]. * 2001 — Югославянска ґлумица Тияна Кондич достала Златну арену за найлєпшу женску улогу на филмским фестивалу у Пули у [[Горватска|Горватскей]], за филм Наташа. То було перше участвованє филма зоз Союзней Републики Югославиї на тим фестивалу после розпаду бувшей Югославиї. * Нєшка ше означує Медзинародни дзень [[астероїд|астероїдох]]. Зєдинєни нациї тот дзень преглашели 2014. року як здогадованє на Тунґуску експлозию хтора ше случела 30. юния 1908. року, кед ше збили астероиди у восточносибирскей тайґи. == Народзени == == Умарли == * 1890 — [[Ото фон Бизмарк]], перши министер Прускей (1862-1890) и перши спомедзи нємецких канцеларох (1871-1890). * 1959 — [[Александер Грабар]], орнитолоґ. [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] [[Катеґория:30. юний]] lhwztfmkqvlwsdvwbhpcg6d1mnr4vmg 0 3855 22613 22571 2026-11-04T16:17:29Z Sveletanka 20 ушорйованє 22613 wikitext text/x-wiki [[File:Drillbits.jpg|right|thumb|300px|Рижни фурови]] '''Фуров''' (серб. ''бургија''; горв. ''сврдло''; рсй. ''сверло́''; укр. ''све́рдло́'' або ''све́рдел''; поль. ''wiertło''; слц. ''vrták''; од мадь. ''furo'') - наменски алат за обробок материялох з дзиравеньом. Фурови резаци алати хтори ше хаснує за закончуюци обробок уж постояцих дзирох, односно за посцигованє гладкосци поверхносци и векшей точносци видзиравених дзирох. Фуров знїма релативно мале пасмо материялу з релативно малу швидкосцу обробку. Алат поступнє, аксиялно уходзи до дзири. Фуров обрабя лєм з предню конусну часцу, док цилиндрична часц служи як водзачка и за гладканє дзирох. Длужина конусней часци завиши од файти обрабяюцого материялу. Векша длужина конусней часци дава красшу и чистейшу обробену [[поверхносц]]. Правилна робота фурова завиши од його конструкциї, виробку и способу хаснованя. Єст вельо файти фуровох. Дзеля ше спрам конструкциї ярчкох, файти материялу, способе применьованя, форми обрабяней дзири, способе притвердзованя, та єст фурови цо служа за: * груби обробок и маю вельки ярчки; * фини обробок и маю дробни ярчки хтори при фурованю ламу струганїну; * найфинши обробок и маю ровни або спирални ярчки континуовано по цалей длужини. == Дзиравенє металох == ХСС-фурови з вибрушеним верхом прикладни за метали у хторих нєт желєза. То алуминий, бакар, месинґ, цинк и нєлеґуровани челїк. За племенїти челїк прикладни фурови зоз висококвалитетного челїку за швидшу роботу з леґуру кобалту (ХСС-Е) або аж потребни фурови з пасмом титану. = Дзиравенє древа = Спирални фурови за древо маю длугоки, ценки верх у штредку хтори служи за центрованє. Прави ше их зоз леґури хрому и ванадию. Вони нарезую древово влакна, а знїмачи струглїнох хтори ше находза нука чисто винїмаю влакна материялу.За векши пречнїки фуровох найчастейше ше хаснує форстнер-фурови, уметнїцки фурови або фурови за дзири на окови. За глїбши дзиравеня у древе хаснує ше левис-фурови, кривулькави фурови, чий верх за центрованє додатно опремени з финим уцагуюцим ґвинтом. == Фурови у колєсарским ремеслу == 1. Мали фурови хтори ше сцискало до фурдернцу, а хасновало ше их за дзиравенє менших, початних дзирох. 2. Векши фурови з древену ручку. Зоз нїма ше ручно дзиравело. Було их у ґарнитури 11 фалати и то од 5, 8,10,12,14,18, 20, 25, 30, 35 и 40 милиметри. 3. Конусни фуров, хасновало ше го за дзиравенє конусних дзирох. 4. Вельки фурови за дзиравенє глави [[Колєсо|колєса]] за [[Бикса|биксу]]. Було их у ґарнитури З фалати: од 50, 60 и 70 милиметри. Остатнї два конусни, бо и дзира за биксу мала буц конусна. Фурови у мигелю було барз вельо, рижних димензийох и фурмох. Треба надпомнуц же кажда дзира у древу вартана на вецей заводи, перше зоз ценшим, а вец зоз вше грубшим фуровом. То прето же би фурованє було лєгчейше, и же би ше древо нє пощипало. == Дзиравенє бетону == [[File:Drill bits 2017 G1.jpg|right|thumb|300px|Фурови за дзиравенє бетону]]За дзиравенє мурох з клинкеру, цегли, бетону, [[Камень|каменя]] и другого твардого материялу фуров ма оштру часц хтора опремена з плохочку зоз твардого металу и звичайно є у форми длата, понеже фурови пре удерну [[Енерґия|енерґию]] муша буц барз моцни. Прето ше хаснує вибрацийни або гамер-фурови. Кед мур зоз дзиравого каменя з порозним материялом, дзирави ше лєм ротацийно, без вдереньох. Исте важи за порозни цегли и мури з плочастих елементох. == Фразеолоґия == * '''Як фуров''' = ''живи, нєсташни:'' * ''Дзеци нашей улїчки як фурови додня рано вибегню бавиц ше;'' * ''Цо ши таки як фуров!? = цо ши таки нєсташни?'' == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II'','' О – Я, Нови Сад 2017, б. 661''.'' * Фа Холошняй, Наташа, ''Колєсарске ремесло, Studia Ruthenica 19, Дружтво за руски язик, литературу и културу,'' Нови Сад 2014, б. 40. [[Катеґория:Ручни алати]] 2mvyzhxqsugsf79ztkz3y70g7yfmc3p 22616 22613 2026-11-04T19:07:23Z Olirk55 19 Уложени вонкашнї вязи, референци 22616 wikitext text/x-wiki [[File:Drillbits.jpg|right|thumb|300px|Рижни фурови]] '''Фуров''' (серб. ''бургија''; горв. ''сврдло''; рсй. ''сверло́''; укр. ''све́рдло́'' або ''све́рдел''; поль. ''wiertło''; слц. ''vrták''; од мадь. ''furo'') - наменски алат за обробок материялох з дзиравеньом. Фурови резаци алати хтори ше хаснує за закончуюци обробок уж постояцих дзирох, односно за посцигованє гладкосци поверхносци и векшей точносци видзиравених дзирох. Фуров знїма релативно мале пасмо материялу з релативно малу швидкосцу обробку. Алат поступнє, аксиялно уходзи до дзири. Фуров обрабя лєм з предню конусну часцу, док цилиндрична часц служи як водзачка и за гладканє дзирох. Длужина конусней часци завиши од файти обрабяюцого материялу. Векша длужина конусней часци дава красшу и чистейшу обробену [[поверхносц]]. Правилна робота фурова завиши од його конструкциї, виробку и способу хаснованя.<ref>[https://books.google.rs/books?id=hZzmAAAAMAAJ&pg=PA68&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Modern machinery, vol. 5, Modern Machining Publishing Company, 1899, p. 68.]</ref> Єст вельо файти фуровох. Дзеля ше спрам конструкциї ярчкох, файти материялу, способе применьованя, форми обрабяней дзири, способе притвердзованя, та єст фурови цо служа за: * груби обробок и маю вельки ярчки; * фини обробок и маю дробни ярчки хтори при фурованю ламу струганїну; * найфинши обробок и маю ровни або спирални ярчки континуовано по цалей длужини. == Дзиравенє металох == ХСС-фурови з вибрушеним верхом прикладни за метали у хторих нєт желєза. То алуминий, бакар, месинґ, цинк и нєлеґуровани челїк. За племенїти челїк прикладни фурови зоз висококвалитетного челїку за швидшу роботу з леґуру кобалту (ХСС-Е) або аж потребни фурови з пасмом титану.<ref>[https://krov.rs/vrste-burgija-i-sta-je-zaista-potrebno-prosecnom-hobi-majstoru/ Vrste burgija i šta je zaista potrebno prosečnom hobi majstoru] krov.rs</ref> = Дзиравенє древа = Спирални фурови за древо маю длугоки, ценки верх у штредку хтори служи за центрованє. Прави ше их зоз леґури хрому и ванадию. Вони нарезую древово влакна, а знїмачи струглїнох хтори ше находза нука чисто винїмаю влакна материялу.За векши пречнїки фуровох найчастейше ше хаснує форстнер-фурови, уметнїцки фурови або фурови за дзири на окови. За глїбши дзиравеня у древе хаснує ше левис-фурови, кривулькави фурови, чий верх за центрованє додатно опремени з финим уцагуюцим ґвинтом. == Фурови у колєсарским ремеслу == 1. Мали фурови хтори ше сцискало до фурдернцу, а хасновало ше их за дзиравенє менших, початних дзирох. 2. Векши фурови з древену ручку. Зоз нїма ше ручно дзиравело. Було их у ґарнитури 11 фалати и то од 5, 8,10,12,14,18, 20, 25, 30, 35 и 40 милиметри. 3. Конусни фуров, хасновало ше го за дзиравенє конусних дзирох. 4. Вельки фурови за дзиравенє глави [[Колєсо|колєса]] за [[Бикса|биксу]]. Було их у ґарнитури З фалати: од 50, 60 и 70 милиметри. Остатнї два конусни, бо и дзира за биксу мала буц конусна. Фурови у мигелю було барз вельо, рижних димензийох и фурмох. Треба надпомнуц же кажда дзира у древу вартана на вецей заводи, перше зоз ценшим, а вец зоз вше грубшим фуровом. То прето же би фурованє було лєгчейше, и же би ше древо нє пощипало. == Дзиравенє бетону == [[File:Drill bits 2017 G1.jpg|right|thumb|300px|Фурови за дзиравенє бетону]]За дзиравенє мурох з клинкеру, цегли, бетону, [[Камень|каменя]] и другого твардого материялу фуров ма оштру часц хтора опремена з плохочку зоз твардого металу и звичайно є у форми длата, понеже фурови пре удерну [[Енерґия|енерґию]] муша буц барз моцни. Прето ше хаснує вибрацийни або гамер-фурови. Кед мур зоз дзиравого каменя з порозним материялом, дзирави ше лєм ротацийно, без вдереньох. Исте важи за порозни цегли и мури з плочастих елементох. == Фразеолоґия == * '''Як фуров''' = ''живи, нєсташни:'' * ''Дзеци нашей улїчки як фурови додня рано вибегню бавиц ше;'' * ''Цо ши таки як фуров!? = цо ши таки нєсташни?'' == Литература == * ''Словнїк руского народного язика'' II'','' О – Я, Нови Сад 2017, б. 661''.'' * Фа Холошняй, Наташа, ''Колєсарске ремесло, Studia Ruthenica 19, Дружтво за руски язик, литературу и културу,'' Нови Сад 2014, б. 40. * „Tehnička enciklopedija", glavni urednik Hrvoje Požar, Grafički zavod Hrvatske, 1987. == Вонкашня вяза == * Judge, Arthur W (1947). Engineering Workshop Practice (New and Revised ed.). The Caxton Publishing Company Ltd. pp. Vol i 136. * [https://asmedigitalcollection.asme.org/manufacturingscience/article-abstract/140/11/111018/474987/Tool-Wear-of-Advanced-Coated-Tools-in-Drilling-of?redirectedFrom=fulltext Swan et al (September 7, 2018). "Tool Wear of Advanced Coated Tools in Drilling of CFRP." ASME. J. Manuf. Sci. Eng. November 2018; 140(11): 111018.] == Референци == [[Катеґория:Ручни алати]] 4aqqxkp0f5jpn0p3ey1ua48hsp08omu 0 3858 22598 22596 2026-11-04T15:29:47Z Sveletanka 20 ушорйованє 22598 wikitext text/x-wiki [[File:Le Repas d'Emmaüs.jpg|right|thumb|250px|Вечера у Емусу]] '''Емаус''' антични варош, находзи ше коло 11 километри од Єрусалиму <ref>Svijet Biblije, Stari zavjet, Mladinska knjiga, Zagreb 1991.</ref>, а спомина ше у Євангелиї од Луки хтора состойна часц [[Богослужебни кнїжки|богослужебней кнїжки]] [[Евангелия|Евангелиї]]. У Евангелиї од Луки спомнути двоме вирни (ученїки) хтори ше после Исусовей шмерци и воскреснуцу врацали дому до Емаусу. На тей драги стретли Исуса.<ref>Holy Bible: St. Luke 24: 13-35; ''Encyclopedia Judaica'', Keter Publishing House, Jerusalem, 1972, "Emmaus," Vol. 6, pp. 726-727</ref> == Емаус у Новим завиту == Исусово ученїки чежко поднєсли його муки и шмерц. Велї були збунєти и преплашени, нє розумели цо ше случело. Єдни з таких були и двоме вирни. Клеопа и нєпознати путуюци до валалу по мену Емаус, бешедовали о шицким цо ше стало. Придружел ше ґу нїм Исус, алє їх очом нє було дате препознац го. Исус им гварел: „Яки то бешеди цо их водзице медзи собу идуци по [[Драга|драже]]?” Застановели ше смутни, Клеопа ше му питал: „Чи ти єдини цудзинєц у Єрусалиме хтори нє зна цо ше у нїм стало тих дньох?”(Lk 24,18) и предлужели: „Тото з Исусом Назаретяном, хтори бул чловек пророк силни з дїлом и словом пред Богом и пред цалим [[Народ|народом]]. И як го перво[[Священїк|священїки]] и поглаваре нашо придали на смертельну осуду и розопяли го. А ми ше наздавали же вон тот цо одкупи Израїл. А окрем того шицкого, то уж треци дзень як ше тото стало. Алє и даєдни з наших женох нас збунєли, хтори пред швитаньом були на гробе. А понеже нє нашли його цело, пришли гуторяци же видзели указанє ангелох, хтори гварели же вон жиє.” На тото им Исус одвитовал: „О нєрозумни и спомалшеного шерца же би сце верели шицко цо гуторя пророки! Чи нє требало же би Христос тото прецерпел и вошол до своєй слави?”(Lk 14, 25-26) И так, починаюци од Мойсея и од шицких пророкох, пояшнєл им цо у шицких Писмох єст о нїм. Понеже ше приблїжели ґу Емаусу, Исус сцел рушиц далєй алє го ученїки нагварели най останє з нїма бо ше змеркло. Док були вєдно за столом, Исус вжал [[хлєб]], поблагословел го, преламал и дал им. Їх ше очи аж теди отворели и теди го препознали, а вон им постал теди нєвидлїви. Гварели єден другому: „Чи нам нє горело шерцо док нам у драже пояшньовал Писма?”(Лк 24,32) И станули истей хвильки, врацели ше до Єрусалиму и поглєдали апостолох хтори уж знали же Исус воскрес и указал ше побожним женом и св. Петрови. == Литература == VII Бок 1353 Святе писмо == Референци == dvmpuejnfn7al0x9dc73saxrxuidn5u 14 3859 22600 2026-11-04T16:01:14Z Sveletanka 20 катеґория 22600 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 14 3860 22602 2026-11-04T16:03:33Z Sveletanka 20 катеґория 22602 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 14 3861 22604 2026-11-04T16:04:37Z Sveletanka 20 катеґория 22604 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 14 3862 22606 2026-11-04T16:05:41Z Sveletanka 20 катеґория 22606 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 14 3863 22608 2026-11-04T16:06:50Z Sveletanka 20 катеґория 22608 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 14 3864 22610 2026-11-04T16:07:45Z Sveletanka 20 катеґория 22610 wikitext text/x-wiki [[Катеґория:Днї рока]] [[Катеґория:Юний]] go0wpdwujx7id0j8uyehkxims5nl8tz 0 3865 22614 2026-11-04T16:21:16Z ОленкаБТ 1579 Нови бок: „Музична школа Бачка Тополя Адреса: ул. Главна ч. 84, 24300 Бачка Тополя Число телефона: 024/715-504 Е-маил адреса: somobt@stcable.net Интернет бок: muzickabtopola.edu.rs Школа за основне музичне образованє у Бачкей Тополї основана 1966. року. (1) Шедзиско Музичней школи находзи ше у адаптова…“ 22614 wikitext text/x-wiki Музична школа Бачка Тополя Адреса: ул. Главна ч. 84, 24300 Бачка Тополя Число телефона: 024/715-504 Е-маил адреса: somobt@stcable.net Интернет бок: muzickabtopola.edu.rs Школа за основне музичне образованє у Бачкей Тополї основана 1966. року. (1) Шедзиско Музичней школи находзи ше у адаптованим старим обєкту старим коло 100 роки. Обєкт розполага зоз 10 учалнями и шветочну концертну салу зоз 80 шедзисками, у котрей ше окрем концертох отримує настава солфедя, теориї музики, проби хора и оркестрох, школярски концерти и роботня музичней оводи. Школу нащивую коло 300 школяре кажди рок. Чи нащувюю як екскурзия, чи ше до школи упису??? У складзе зоз наставним планом и програму, у нєй наступаю школяре у рамикох школярских концертох и явних годзинох. Тиж так, ту ше поклада и рочни испити, одвиваю ше госцованя зоз других музичних школох и наступи познатих уметнїкох. Значне надпомнуц же рочнє просеково од коло 25 школярох хтори закончую основне музичне образованє у музичней школи, коло пецеро одходза до штреднєй музичней школи на напрям даєдного з инструментох або теориї музики. Окрем наступох на концертох, талантовани школяре свойо схопносци можу виражиц на рижних фестивалох, змаганьох державного и иножемного уровню. Музична школа у Бачкей Тополї збратимена зоз музичну школу у варошу Сентеш, у Мадярскей. Настава ше отримує и у видвоєних оддзелєньох у местох: - Пачир, - Стара Моравица, - Нове Орахово, - Байша, - Мали Идьош, - Фекетич, - Ловченац и - Ґунарош. (2) На упису до музичней школи школяре ше можу опредзелїц на напрями, односно виучованє инструментох: - клавир, - гармоника, - виолина (гушля), - виолончело, - ґитара, - флаута, - кларинет, - саксофон, - удерни инструменти. История школи У културним живоце Бачкей Тополї после Другей шветовей войни пришло до назадованя пре общи обставини, а то ше барз одражело на музичну обласц и културу. Перши значнєйши знаки оживйованя музичного живота городу ше случели концом пейдзешатих рокох, кед дзекуюци ентузиязму ґлумцох, у Бачкей Тополї основана театрална ґрупа котру водзела Мара Димитриєвич. Вона мала шмелосци на репертоар положиц оперети и други музични форми, а за таке виводзенє були потребни и музичаре и шпиваче. У театралним оркестру були углавним музичаре - аматере. Ту ше нашла Културно-просвитна заєднїца Бачкей Тополї хотра була перши орґанизатор музичного збуваня и образованя. Йован Милетицки, директор основней школи ,,Чаки Лайош``, а тиж и предсидатель Културно-просвитней заєднїци, розказал Драґославови Драґославичови орґанизовац музични курси зоз цильом же би нащивителє були музично образовани. Драґослав Драґославич апеловал на преподавачох же би своїх школярох водзели на покладанє рочних испитох до суботицкей Музичней школи, же би на тот способ здобули и одредзени свидоцства о положених класох. Така система роботи почала 1962. року и тирвала три роки. Тедишнї директор суботицкей Музичней школи, Мирко Цора, на молби бачкотопольским орґанизатором курсох и нащивительом оможлївел покладанє класних испитох у рамикох тей школи. За тот час велї школяре положели испити и закончели основну музичну школу и предлужели школованє у Штреднєй музичней школи, а з тим ше поступно доставало потребних музичних фаховцох хтори ше врацали приходзели робиц до школи. Трецого року таки орґанизовани едукативни курси покладали аж 80 школяре. Зоз вельким числом школярох здобула ше потреба же би ше Драґослав Драґославич, котри теди робел як наставнїк у основней школи ,,Чаки Лайош,`` почал бориц за снованє и отверанє Музичней школи у Бачкей Тополї и пошвецел ше такей орґанизаторскей роботи. Достата и одвитуюца политична потримовка зоз општини города. Перши меновани директор школи була Клара Леринц, котра у тей школи остала цали свой роботни вик. Уж пошвидко Музична школа 1966. року отворела свойо видвоєни оддзелєня у Старей Моравици, Пачиру и Новим Орахове. Новши часи роботи школи Школяре бачкотопольскей Музичней школи посциговали, а и ище вше посцигую, замерковани резултати на державних, медзинародних и интернационалних змаганьох музичней младежи. Школа зоз поштредованьом Союзу балетских и музичних школох, 2005/2006. року постала член Союзу музичних школох Европи. Школованє у Музичней школи Основне музичне образованє тирва шейсц, штири або два роки. Од 1. по 3. класу школяре маю наставу за инструмент и солфедьо. У 4. и 5. класи ше наставна програма преширює зоз предметом хтори обовязни - камерна музика (оркестер або хор по виборе школяра) А у 6. класи ше додава и музична теория. Школа ма и такв. музичну ,,оводу&#39;&#39; за шейсцорочни дзеци, тиж и предшколске оддзелєнє за дзеци од 7 и 8 роки. Музична школа орґанизує коло 20 концерти рочнє. Поряднє участвує на рижних змаганьох. 2026. року участвовала на Фестивалу музичних и балетских школох Сербиї у Суботици и була медзи перши 30. Школяре музичней школи 2026. року на рижних музичних змаганьох освоєли 91 награду. Музична школа 26. фебруара 2027. року будзе преславйовац 60 роки снованя. ЗМАГАНЯ --- Школски змаганя Каждого року ше у маю орґанизує интерне школске змаганє за школярох шицких возростох на шиских инструментох на котрих ше учи у бачкотопольскей Музичней школи. Успишносц школярох, змагательох оценює жири вибрани медзи наставнїками. --- Днї Музики у Бачкей Тополї # Музична школа Перше змаганє малих музичарох з назву ,,Кед цверчки цверча,, орґанизовала 2005. року у катеґориї за виолину, виолончело, контрабас и дисциплину камерней музики. # 2008. року отримани и ,,Музични хвильки,, за школярох клавира, а 2012. року отримана и ,, Акордеонияда ,, за гармоникашох и змаганє ґитаристох з назву ,, Нєбово струни,,. Тоти змаганя зоз часом преросли до медзинародних и тераз ше уж вельо роки отримую у рамикох єдинственей марцовскей манифестациї з назву ,,Днї музики у Бачкей Тополї.&#39;&#39; Главни орґанизатор тей пейцдньовей манифестациї бачкотопольска Музична школа, а отримує ше у Доме култури и у Музею општини Бачка Тополя. Руснаци у Музичней школи Бачка Тополя Медзи другима уписанима школярами случовало ше же ше уписали до музичней школи и руски дзеци и зоз Тополї и зоз Нового Орахова. Єден зоз барз успишних школярох хтори свойо основне музичне школованє закончел у бачкотопольскей музичней школи бул Дарко Варґа. Учел ше грац на клавиру у класи проф. Маґди Боґданов, а солфедьо и теорию учел го Александар Новакович. Дарко Варґа по походзеню зоз Н. Орахова - Руснак. Свой вонїмкови талант предлужел розвививац у штреднєй музичней школи у Суботици у класи проф. Мариї Секель, штредню школу закончел за три роки. Предлужел далєй и уписал ше на Факултет музичней уметносци у Беоґрадзе у класи мр. порф. Нинослава Живковича. После Музичней академиї, мср. студиї закончел на Флориди, а докторат уписал и закончел у Луизияни у ЗАД. Нєшка др. Дарко Варґа реномовани пияниста хтори здобул диплому на державним универзитету у ЗАД и титулу доктора. Жиє и роби у ЗАД на Флориди. Др Дарко Варґа народзени 13. 06. 1987. року у Любляни. Други визначни бачкотопольски уметнїки - Припознати у нашей жеми и иножемстве - Шандор Сабо - докторовал на орґульох у ЗАД, там жиє и роби - Шандор Кадар - докторовал на орґульох у Ґрацу - Силвия Тот - закончела на оддзелєню за орґулї у Нємєцкей, там жиє и роби, - Атила Ґраца - професор клавира у Шведскей - Дарко Варґа - докторовал на клавиру у ЗАД, там жиє и роби, - Кристиан Паладї - Музичну академию закончел у Келну, там жиє и роби, - Хелґа Нанаши - Музични конзерваторий Франц Лист закончела у Мадярскей на оддзелєню за соло шпиванє, там жиє и роби - Андреа Чеке, Дєрдь Немет и Мелита Балинт закончели Музични конзерваторий у Мадярскей, - Кристиян Дудаш - музични конзерваторий у Мадярскей, - Ноеми Чеке - музични конзерваторий у Мадярскей... Директоре школи од снованя по нєшка - Драґослав Драґославич, инициятор и снователь музичней школи - Клара Леринц, перши директор - Ерика Немет - Ержебет Вилаґош - Йожеф Лухович - Рожа Диоши - Арабелла Диоши Литература - Музична школа Бачка Тополя, ,,Педесет година у служби културе и уметности``, Библиотека Матице српске, Нови Сад, 1966/2016.ґ. ISBN 978-86-87991-18-7. 6jo6wx33hdp05avh9l3nk7rerhlf4hp 22615 22614 2026-11-04T16:59:01Z ОленкаБТ 1579 Медзинаслови и подробносци, викивязи, литература 22615 wikitext text/x-wiki '''Основна Музична школа Бачка Тополя''' '''Адреса:''' ул. Главна ч. 84, 24300 Бачка Тополя '''Число телефона''': 024/715-504 '''Е-маил адреса''': somobt@stcable.net '''Интернет бок:''' muzickabtopola.edu.rs Школа за основне музичне образованє у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]] основана 1966. року. (1) Шедзиско Музичней школи находзи ше у адаптованим старим обєкту старим коло 100 роки. Обєкт розполага зоз 10 учалнями и шветочну концертну салу зоз 80 шедзисками, у котрей ше окрем концертох отримує настава солфедя, теориї музики, проби хора и [[Оркестер|оркестрох]], школярски концерти и роботня музичней оводи. Школа ма коло 300 школярох кажди рок. У складзе зоз наставним планом и програму, у нєй наступаю школяре у рамикох школярских концертох и явних годзинох. Тиж так, ту ше поклада и рочни испити, одвиваю ше госцованя зоз других музичних школох и наступи познатих уметнїкох. Значне надпомнуц же рочнє просеково од коло 25 школярох хтори закончую основне музичне образованє у музичней школи, коло пецеро одходза до штреднєй музичней школи на напрям даєдного з инструментох або [[Теория музики|теориї музики]]. Окрем наступох на концертох, талантовани школяре свойо схопносци можу виражиц на рижних фестивалох, змаганьох державного и иножемного уровню. Музична школа у Бачкей Тополї збратимена зоз музичну школу у варошу Сентеш, у Мадярскей. Настава ше отримує и у видвоєних оддзелєньох у местох: * Пачир, * Стара Моравица, * [[Нове Орахово|Нове Орахово,]] * [[Байша|Байша,]] * Мали Идьош, * Фекетич, * Ловченац и * Ґунарош. (2) На упису до музичней школи школяре ше можу опредзелїц на напрями, односно виучованє инструментох: * клавир, * гармоника, * виолина (гушля), * виолончело, * [[Ґитара|ґитара,]] * флаута, * [[Кларинет|кларинет,]] * саксофон, * удерни инструменти. == История школи == У културним живоце Бачкей Тополї после Другей шветовей войни пришло до назадованя пре общи обставини, а то ше барз одражело на музичну обласц и културу. Перши значнєйши знаки оживйованя музичного живота городу ше случели концом пейдзешатих рокох, кед дзекуюци ентузиязму ґлумцох, у Бачкей Тополї основана театрална ґрупа котру водзела Мара Димитриєвич. Вона мала шмелосци на репертоар положиц оперети и други музични форми, а за таке виводзенє були потребни и музичаре и [[Шпивач|шпиваче]]. У театралним оркестру були углавним музичаре - аматере. Ту ше нашла Културно-просвитна заєднїца Бачкей Тополї хтора була перши орґанизатор музичного збуваня и образованя. Йован Милетицки, директор основней школи ,,Чаки Лайош``, а тиж и предсидатель Културно-просвитней заєднїци, розказал Драґославови Драґославичови орґанизовац музични курси зоз цильом же би нащивителє були музично образовани. Драґослав Драґославич апеловал на преподавачох же би своїх школярох водзели на покладанє рочних испитох до суботицкей Музичней школи, же би на тот способ здобули и одредзени свидоцства о положених класох. Така система роботи почала 1962. року и тирвала три роки. Тедишнї директор суботицкей Музичней школи, Мирко Цора, на молби бачкотопольским орґанизатором курсох, и нащивительом оможлївел покладанє класних испитох у рамикох тей школи. За тот час велї школяре положели испити и закончели основну музичну школу и предлужели школованє у Штреднєй музичней школи, а з тим ше поступно доставало потребних музичних фаховцох хтори ше врацали, приходзели робиц до школи. Трецого року таки орґанизовани едукативни курси покладали аж 80 школяре. Зоз вельким числом школярох здобула ше потреба же би ше Драґослав Драґославич, котри теди робел як наставнїк у основней школи ,,Чаки Лайош,`` почал бориц за снованє и отверанє Музичней школи у Бачкей Тополї и пошвецел ше такей орґанизаторскей роботи. Достата и одвитуюца политична потримовка зоз општини города. Перши меновани директор школи була Клара Леринц, котра у тей школи остала цали свой роботни вик. Уж пошвидко Музична школа 1966. року отворела свойо видвоєни оддзелєня у Старей Моравици, Пачиру и Новим Орахове. == Новши часи роботи школи == Школяре бачкотопольскей Музичней школи посциговали, а и ище вше посцигую, замерковани резултати на державних, медзинародних и интернационалних змаганьох музичней младежи. Школа зоз поштредованьом Союзу балетских и музичних школох, 2005/2006. року постала член Союзу музичних школох Европи. == Школованє у Музичней школи == Основне музичне образованє тирва шейсц, штири або два роки. Од 1. по 3. класу школяре маю наставу за инструмент и солфедьо. У 4. и 5. класи ше наставна програма преширює зоз предметом хтори обовязни - камерна музика (оркестер або хор по виборе школяра) А у 6. класи ше додава и музична теория. Школа ма и такв. музичну ,,оводу&#39;&#39; за шейсцорочни дзеци, тиж и предшколске оддзелєнє за дзеци од 7 и 8 роки. Музична школа орґанизує коло 20 концерти рочнє. Поряднє участвує на рижних змаганьох. 2026. року участвовала на Фестивалу музичних и балетских школох [[Сербия|Сербиї]] у [[Суботица|Суботици]] и була медзи перши 30. Школяре музичней школи 2026. року на рижних музичних змаганьох освоєли 91 награду. Музична школа 26. фебруара 2027. року будзе преславйовац 60 роки снованя. == ЗМАГАНЯ == '''Школски змаганя''' Каждого року ше у маю орґанизує интерне школске змаганє за школярох шицких возростох на шиских инструментох на котрих ше учи у бачкотопольскей Музичней школи. Успишносц школярох, змагательох оценює жири вибрани медзи наставнїками. '''Днї Музики у Бачкей Тополї''' # Музична школа Перше змаганє малих музичарох з назву ,,Кед цверчки цверча,, орґанизовала 2005. року у катеґориї за виолину, виолончело, контрабас и дисциплину камерней музики. 2. 2008. року отримани и ,,Музични хвильки,, за школярох клавира, а 2012. року отримана и ,,Акордеонияда ,, за гармоникашох и змаганє ґитаристох з назву ,, Нєбово струни,,. Тоти змаганя зоз часом преросли до медзинародних и тераз ше уж вельо роки отримую у рамикох єдинственей марцовскей манифестациї з назву ,,Днї музики у Бачкей Тополї.&#39;&#39; Главни орґанизатор тей пейцдньовей манифестациї бачкотопольска Музична школа, а отримує ше у [[Дом култури општини Бачка Тополя|Доме култури]] и у Музею општини Бачка Тополя. == Руснаци у Музичней школи Бачка Тополя == Медзи другима уписанима школярами случовало ше же ше уписали до музичней школи и руски дзеци и зоз Тополї и зоз Нового Орахова. Єден зоз барз успишних школярох хтори свойо основне музичне школованє закончел у бачкотопольскей музичней школи бул Дарко Варґа. Учел ше грац на клавиру у класи проф. Маґди Боґданов, а солфедьо и теорию учел го Александар Новакович. Дарко Варґа по походзеню зоз Н. Орахова - Руснак. Свой вонїмкови талант предлужел розвивац у штреднєй музичней школи у Суботици у класи проф. Мариї Секель, штредню школу закончел за три роки. Предлужел далєй и уписал ше на Факултет музичней уметносци у Беоґрадзе у класи мр. проф. Нинослава Живковича. После Музичней академиї, мср. студиї закончел на Флориди, а докторат уписал и закончел у Луизияни у ЗАД. Нєшка др. Дарко Варґа реномовани пияниста хтори здобул диплому на державним универзитету у ЗАД и титулу доктора. Жиє и роби у ЗАД на Флориди. Др Дарко Варґа народзени 13. 06. 1987. року у Любляни. == Други визначни бачкотопольски уметнїки - Припознати у нашей жеми и иножемстве == - Шандор Сабо - докторовал на орґульох у ЗАД, там жиє и роби - Шандор Кадар - докторовал на орґульох у Ґрацу - Силвия Тот - закончела на оддзелєню за орґулї у Нємєцкей, там жиє и роби, - Атила Ґраца - професор клавира у Шведскей - Дарко Варґа - докторовал на клавиру у ЗАД, там жиє и роби, - Кристиан Паладї - Музичну академию закончел у Келну, там жиє и роби, - Хелґа Нанаши - Музични конзерваторий Франц Лист закончела у Мадярскей на оддзелєню за соло шпиванє, там жиє и роби - Андреа Чеке, Дєрдь Немет и Мелита Балинт закончели Музични конзерваторий у Мадярскей, - Кристиян Дудаш - музични конзерваторий у Мадярскей, - Ноеми Чеке - музични конзерваторий у Мадярскей... == Директоре школи од снованя по нєшка == - Драґослав Драґославич, инициятор и снователь музичней школи - Клара Леринц, перши директор - Ерика Немет - Ержебет Вилаґош - Йожеф Лухович - Рожа Диоши - Арабелла Диоши == Литература == - Музична школа Бачка Тополя, '',,Педесет година у служби културе и уметности''``, Библиотека Матице српске, Нови Сад, 1966/2016.ґ. ISBN 978-86-87991-18-7. d8s78lirudo744l1plwf2mnsw6dte5v 22617 22615 2026-11-04T19:50:38Z Olirk55 19 Означени викивязи, корекциї 22617 wikitext text/x-wiki '''Адреса:''' ул. Главна ч. 84, 24300 Бачка Тополя '''Число телефона''': 024/715-504 '''Е-маил адреса''': somobt@stcable.net '''Интернет бок:''' muzickabtopola.edu.rs Школа за основне музичне образованє у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]] основана 1966. року. (1) Шедзиско Музичней школи находзи ше у адаптованим старим обєкту старим коло 100 роки. Обєкт розполага зоз 10 учалнями и шветочну концертну салу зоз 80 шедзисками, у котрей ше окрем концертох отримує настава [[Солфедьо|солфедя]], [[Теория музики|теориї музики]], проби [[Хор|хора]] и [[Оркестер|оркестрох]], школярски концерти и роботня музичней оводи. Школа ма коло 300 школярох кажди рок. У складзе зоз наставним планом и програму, у нєй наступаю школяре у рамикох школярских концертох и явних годзинох. Тиж так, ту ше поклада и рочни испити, одвиваю ше госцованя зоз других музичних школох и наступи познатих уметнїкох. Значне надпомнуц же рочнє просеково од коло 25 школярох хтори закончую основне музичне образованє у музичней школи, коло пецеро одходза до штреднєй музичней школи на напрям даєдного з инструментох або теориї музики. Окрем наступох на концертох, талантовани школяре свойо схопносци можу виражиц на рижних фестивалох, змаганьох державного и иножемного уровню. Музична школа у Бачкей Тополї збратимена зоз музичну школу у варошу Сентеш, у Мадярскей. Настава ше отримує и у видвоєних оддзелєньох у местох: * Пачир, * Стара Моравица, * [[Нове Орахово|Нове Орахово,]] * [[Байша|Байша,]] * Мали Идьош, * Фекетич, * Ловченац и * Ґунарош. (2) На упису до музичней школи школяре ше можу опредзелїц на напрями, односно виучованє инструментох: * клавир, * гармоника, * виолина (гушля), * виолончело, * [[Ґитара|ґитара,]] * флаута, * [[Кларинет|кларинет,]] * саксофон, * удерни инструменти. == История школи == У културним живоце Бачкей Тополї после Другей шветовей войни пришло до назадованя пре общи обставини, а то ше барз одражело и на музичну обласц и културу. Перши значнєйши знаки оживйованя музичного живота городу ше случели концом пейдзешатих рокох, кед дзекуюци ентузиязму ґлумцох, у Бачкей Тополї основана театрална ґрупа котру водзела Мара Димитриєвич. Вона мала шмелосци на репертоар положиц оперети и други музични форми, а за таке виводзенє були потребни и [[Музичар|музичаре]] и [[Шпивач|шпиваче]]. У театралним оркестру були углавним музичаре - аматере. Ту ше нашла Културно-просвитна заєднїца Бачкей Тополї хтора була перши орґанизатор музичного збуваня и образованя. Йован Милетицки, директор основней школи ,,Чаки Лайош``, а тиж и предсидатель Културно-просвитней заєднїци, розказал Драґославови Драґославичови орґанизовац музични едукативни курси и семинари зоз цильом же би ше нащивителє едуковали и були музично образовани. Драґослав Драґославич апеловал на преподавачох же би своїх школярох водзели на покладанє рочних испитох до суботицкей Музичней школи, же би на тот способ здобули и одредзени свидоцства о положених класох. Така система роботи почала 1962. року и тирвала три роки. Тедишнї директор суботицкей Музичней школи, Мирко Цора, на молби бачкотопольским орґанизатором курсох, и нащивительом оможлївел покладанє класних испитох у рамикох тей школи. За тот час велї школяре положели испити и закончели [[Основна музична школа|основну музичну школу]] и предлужели школованє у Штреднєй музичней школи, а з тим ше поступно доставало потребних музичних фаховцох хтори ше врацали, и приходзели робиц до школи. Трецого року таки орґанизовани едукативни курси покладали аж 80 школяре. Зоз вельким числом школярох здобула ше потреба же би ше Драґослав Драґославич, котри теди робел як наставнїк у основней школи ,,Чаки Лайош,`` почал бориц за снованє и отверанє Музичней школи у Бачкей Тополї и пошвецел ше такей орґанизаторскей роботи. Достата и одвитуюца политична потримовка зоз општини города. Перши меновани директор школи була Клара Леринц, котра у тей школи остала цали свой роботни вик. Уж пошвидко Музична школа 1966. року отворела свойо видвоєни оддзелєня у Старей Моравици, Пачиру и Новим Орахове. Музична школа 26. фебруара 2027. року будзе преславйовац 60 роки снованя. == Новши часи роботи школи == Школяре бачкотопольскей Основней музичней школи посциговали, а и ище вше посцигую, замерковани резултати на державних, медзинародних и интернационалних змаганьох музичней младежи. Школа зоз поштредованьом Союзу балетских и музичних школох, 2005/2006. року постала член Союзу музичних школох Европи. == Школованє у Музичней школи == Основне музичне образованє тирва шейсц, штири або два роки, у зависносци хтори инструмент школяре виберу при упису, або соло шпиванє хторе напр. тирва лєм два роки. ♦ Од 1. по 3. класу школяре маю наставу за инструмент и солфедьо. ♦ У 4. и 5. класи ше наставна програма преширює зоз предметом хтори обовязни - [[камерна музика]] (оркестер або хор по виборе школяра). ♦ У 6. класи додава ше и предмет Теория музики. ♦ Школа ма и такв. музичну ,,оводу&#39;&#39; за шейсцорочни дзеци, а тиж и предшколске оддзелєнє за дзеци од 7 и 8 роки. == Змаганя == Музична школа орґанизує коло 20 концерти рочнє. Поряднє участвує на рижних змаганьох. 2026. року участвовала на Фестивалу музичних и балетских школох [[Сербия|Сербиї]] у [[Суботица|Суботици]] и була медзи перши 30. Школяре основней музичней школи 2026. року на рижних музичних змаганьох освоєли '''91''' '''награду'''. '''Школски змаганя''' Каждого року ше у маю орґанизує интерне школске змаганє за школярох шицких возростох на шиских инструментох на котрих ше учи у бачкотопольскей Музичней школи. Успишносц школярох, змагательох оценює жири вибрани медзи наставнїками. '''Днї Музики у Бачкей Тополї''' 1. Музична школа Перше змаганє малих музичарох з назву ,,Кед цверчки цверча,, орґанизовала 2005. року у катеґориї за виолину, виолончело, контрабас и дисциплину камерней музики. 2. 2008. року отримани и ,,Музични хвильки,, за школярох клавира, а 2012. року отримана и ,,Акордеонияда“ за гармоникашох и змаганє ґитаристох з назву ,,Нєбово струни.“ Тоти змаганя зоз часом преросли до уровня медзинародних змганьох и тераз ше уж вельо роки отримую у рамикох єдинственей марцовскей манифестациї з назву ,,Днї музики у Бачкей Тополї.&#39;&#39; Главни орґанизатор тей пейцдньовей манифестациї бачкотопольска Музична школа, а отримує ше у [[Дом култури општини Бачка Тополя|Доме култури]] и у Музею општини Бачка Тополя. == Руснаци у Музичней школи Бачка Тополя == Медзи другима уписанима школярами случовало ше же ше уписали до музичней школи и руски дзеци и зоз Тополї и зоз Нового Орахова. На тото способ тоти школяре ше могли уж паралелно зоз виучованьом инструментох уключиц до оркестру КУД-а у Н. Орахове або у Б.Тополї до даєдного аматерского дружтва. Єден зоз барз успишних школярох хтори свойо основне музичне школованє закончел у бачкотопольскей музичней школи бул Дарко Варґа. Учел ше грац на клавиру у класи проф. Маґди Боґданов, а солфедьо и теорию учел го Александар Новакович. Дарко Варґа по походзеню зоз Н. Орахова - Руснак. Свой вонїмкови талант предлужел розвивац у штреднєй музичней школи у Суботици у класи професорки Мариї Секель, треба наглашиц же штредню музичну школу закончел за три роки. Предлужел далєй виучовац музику и наставу клавира и уписал ше на Факултет музичней уметносци у Беоґрадзе у класи мр. проф. Нинослава Живковича. После Музичней академиї, мср. студиї закончел на Флориди, а докторат уписал и закончел у Луизияни у ЗАД. Нєшка др. Дарко Варґа реномовани пияниста хтори здобул диплому на державним универзитету у ЗАД и титулу доктора. Жиє и роби у ЗАД на Флориди. Др Дарко Варґа народзени 13. 06. 1987. року у Любляни. == Други визначни бачкотопольски уметнїки - Припознати у нашей жеми и иножемстве == - Шандор Сабо - докторовал на [[Орґулї|орґульох]] у ЗАД, там жиє и роби - Шандор Кадар - докторовал на орґульох у Ґрацу - Силвия Тот - закончела на оддзелєню за орґулї у Нємєцкей, там жиє и роби, - Атила Ґраца - професор клавира у Шведскей - Дарко Варґа - докторовал на клавиру у ЗАД, там жиє и роби, - Кристиан Паладї - Музичну академию закончел у Келну, там жиє и роби, - Хелґа Нанаши - Музични конзерваторий Франц Лист закончела у Мадярскей на оддзелєню за соло шпиванє, там жиє и роби, - Андреа Чеке, Дєрдь Немет и Мелита Балинт закончели Музични конзерваторий у Мадярскей, - Кристиян Дудаш - Музични конзерваторий у Мадярскей, - Ноеми Чеке - Музични конзерваторий у Мадярскей... == Директоре школи од снованя по нєшка == - Драґослав Драґославич, инициятор и снователь музичней школи - Клара Леринц, перши директор - Ерика Немет - Ержебет Вилаґош - Йожеф Лухович - Рожа Диоши - Арабелла Диоши == Литература == - Музична школа Бачка Тополя, '',,Педесет година у служби културе и уметности''``, - Библиотека Матице српске, Нови Сад, 1966/2016.ґ. ISBN 978-86-87991-18-7. == Вонкашня вяза == * Урядови веб-сајт c6zv1tn8w76ge6a1n72s3xt9f8vtsrw 22622 22617 2026-11-05T10:39:42Z Olirk55 19 Уложена фотоґрафия и таблїчка 22622 wikitext text/x-wiki '''Адреса:''' ул. Главна ч. 84, 24300 Бачка Тополя '''Число телефона''': 024/715-504 '''Е-маил адреса''': somobt@stcable.net '''Интернет бок:''' muzickabtopola.edu.rs Школа за основне музичне образованє у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]] основана 1966. року. (1) Шедзиско Музичней школи находзи ше у адаптованим старим обєкту старим коло 100 роки. Обєкт розполага зоз 10 учалнями и шветочну концертну салу зоз 80 шедзисками, у котрей ше окрем концертох отримує настава [[Солфедьо|солфедя]], [[Теория музики|теориї музики]], проби [[Хор|хора]] и [[Оркестер|оркестрох]], школярски концерти и роботня музичней оводи. Школа ма коло 300 школярох кажди рок. У складзе зоз наставним планом и програму, у нєй наступаю школяре у рамикох школярских концертох и явних годзинох. Тиж так, ту ше поклада и рочни испити, одвиваю ше госцованя зоз других музичних школох и наступи познатих уметнїкох. Значне надпомнуц же рочнє просеково од коло 25 школярох хтори закончую основне музичне образованє у музичней школи, коло пецеро одходза до штреднєй музичней школи на оддїл даєдного з инструментох або теориї музики. Окрем наступох на концертох, талантовани школяре свойо схопносци можу виражиц на рижних фестивалох, змаганьох державного и иножемного уровню. Музична школа у Бачкей Тополї збратимена зоз музичну школу у варошу Сентеш, у Мадярскей. Настава ше отримує и у видвоєних оддзелєньох у местох: [[File:Koncertna sala muzičke škole, Bačka Topola 1000018228.jpg|thumb|Концертна сала (ШОМО) музичней школи у Бачкей Тополї|313x313п]]* Пачир, * Стара Моравица, * [[Нове Орахово|Нове Орахово,]] * [[Байша|Байша,]] * Мали Идьош, * Фекетич, * Ловченац и * Ґунарош. (2) На упису до музичней школи школяре ше можу опредзелїц на напрями, односно виучованє инструментох: {| style="background:beige; color:purple" class="wikitable" align=left width=250px |- ! Инструмент !! Роки ученя |- | Соло шпиванє || 2 роки |- | Клавир || 6 роки |- | [[Кларинет]]|| 4 роки |- | Виолина (гушля) || 6 роки |- | Виолончело || 6 роки |- | Флаута || 6 роки |- | [[Ґитара]]|| 6 роки |- | Саксфон || 4 роки |- | Удерни инструменти || 4 роки |- |} == История школи == У културним живоце Бачкей Тополї после Другей шветовей войни пришло до назадованя пре общи обставини, а то ше барз одражело и на музичну обласц и културу. Перши значнєйши знаки оживйованя музичного живота городу ше случели концом пейдзешатих рокох, кед дзекуюци ентузиязму ґлумцох, у Бачкей Тополї основана театрална ґрупа котру водзела Мара Димитриєвич. Вона мала шмелосци на репертоар положиц оперети и други музични форми, а за таке виводзенє були потребни и [[Музичар|музичаре]] и [[Шпивач|шпиваче]]. У театралним оркестру були углавним музичаре - аматере. Ту ше нашла Културно-просвитна заєднїца Бачкей Тополї хтора була перши орґанизатор музичного збуваня и образованя. Йован Милетицки, директор основней школи ,,Чаки Лайош``, а тиж и предсидатель Културно-просвитней заєднїци, розказал Драґославови Драґославичови орґанизовац музични едукативни курси и семинари зоз цильом же би ше нащивителє едуковали и були музично образовани. Драґослав Драґославич апеловал на преподавачох же би своїх школярох водзели на покладанє рочних испитох до суботицкей Музичней школи, же би на тот способ здобули и одредзени свидоцства о положених класох. Така система роботи почала 1962. року и тирвала три роки. Тедишнї директор суботицкей Музичней школи, Мирко Цора, на молби бачкотопольским орґанизатором курсох, и нащивительом оможлївел покладанє класних испитох у рамикох тей школи. За тот час велї школяре положели испити и закончели [[Основна музична школа|основну музичну школу]] и предлужели школованє у Штреднєй музичней школи, а з тим ше поступно доставало потребних музичних фаховцох хтори ше врацали, и приходзели робиц до школи. Трецого року таки орґанизовани едукативни курси покладали аж 80 школяре. Зоз вельким числом школярох здобула ше потреба же би ше Драґослав Драґославич, котри теди робел як наставнїк у основней школи ,,Чаки Лайош,`` почал бориц за снованє и отверанє Музичней школи у Бачкей Тополї и пошвецел ше такей орґанизаторскей роботи. Достата и одвитуюца политична потримовка зоз општини города. Перши меновани директор школи була Клара Леринц, котра у тей школи остала цали свой роботни вик. Уж пошвидко Музична школа 1966. року отворела свойо видвоєни оддзелєня у Старей Моравици, Пачиру и Новим Орахове. Музична школа 26. фебруара 2027. року будзе преславйовац 60 роки снованя. == Новши часи роботи школи == Школяре бачкотопольскей Основней музичней школи посциговали, а и ище вше посцигую, замерковани резултати на державних, медзинародних и интернационалних змаганьох музичней младежи. Школа зоз поштредованьом Союзу балетских и музичних школох, 2005/2006. року постала член Союзу музичних школох Европи. == Школованє у Музичней школи == Основне музичне образованє тирва шейсц, штири або два роки, у зависносци хтори инструмент школяре виберу при упису, або соло шпиванє хторе напр. тирва лєм два роки. ♦ Од 1. по 3. класу школяре маю наставу за инструмент и солфедьо. ♦ У 4. и 5. класи ше наставна програма преширює зоз предметом хтори обовязни - [[камерна музика]] (оркестер або хор по виборе школяра). ♦ У 6. класи додава ше и предмет Теория музики. ♦ Школа ма и такв. музичну ,,оводу&#39;&#39; за шейсцорочни дзеци, а тиж и предшколске оддзелєнє за дзеци од 7 и 8 роки. == Змаганя == Музична школа орґанизує коло 20 концерти рочнє. Поряднє участвує на рижних змаганьох. 2026. року участвовала на Фестивалу музичних и балетских школох [[Сербия|Сербиї]] у [[Суботица|Суботици]] и була медзи перши 30. Школяре основней музичней школи 2026. року на рижних музичних змаганьох освоєли '''91''' '''награду'''. '''Школски змаганя''' Каждого року ше у маю орґанизує интерне школске змаганє за школярох шицких возростох на шиских инструментох на котрих ше учи у бачкотопольскей Музичней школи. Успишносц школярох, змагательох оценює жири вибрани медзи наставнїками. '''Днї Музики у Бачкей Тополї''' 1. Музична школа Перше змаганє малих музичарох з назву ,,Кед цверчки цверча,, орґанизовала 2005. року у катеґориї за виолину, виолончело, контрабас и дисциплину камерней музики. 2. 2008. року отримани и ,,Музични хвильки,, за школярох клавира, а 2012. року отримана и ,,Акордеонияда“ за гармоникашох и змаганє ґитаристох з назву ,,Нєбово струни.“ Тоти змаганя зоз часом преросли до уровня медзинародних змганьох и тераз ше уж вельо роки отримую у рамикох єдинственей марцовскей манифестациї з назву ,,Днї музики у Бачкей Тополї.&#39;&#39; Главни орґанизатор тей пейцдньовей манифестациї бачкотопольска Музична школа, а отримує ше у [[Дом култури општини Бачка Тополя|Доме култури]] и у Музею општини Бачка Тополя. == Руснаци у Музичней школи Бачка Тополя == Медзи другима уписанима школярами случовало ше же ше уписали до музичней школи и руски дзеци и зоз Тополї и зоз Нового Орахова. На тото способ тоти школяре ше могли уж паралелно зоз виучованьом инструментох уключиц до оркестру КУД-а у Н. Орахове або у Б.Тополї до даєдного аматерского дружтва. Єден зоз барз успишних школярох хтори свойо основне музичне школованє закончел у бачкотопольскей музичней школи бул Дарко Варґа. Учел ше грац на клавиру у класи проф. Маґди Боґданов, а солфедьо и теорию учел го Александар Новакович. Дарко Варґа по походзеню зоз Н. Орахова - Руснак. Свой вонїмкови талант предлужел розвивац у штреднєй музичней школи у Суботици у класи професорки Мариї Секель, треба наглашиц же штредню музичну школу закончел за три роки. Предлужел далєй виучовац музику и наставу клавира и уписал ше на Факултет музичней уметносци у Беоґрадзе у класи мр. проф. Нинослава Живковича. После Музичней академиї, мср. студиї закончел на Флориди, а докторат уписал и закончел у Луизияни у ЗАД. Нєшка др. Дарко Варґа реномовани пияниста хтори здобул диплому на державним универзитету у ЗАД и титулу доктора. Жиє и роби у ЗАД на Флориди. Др Дарко Варґа народзени 13. 06. 1987. року у Любляни. == Други визначни бачкотопольски уметнїки - Припознати у нашей жеми и иножемстве == - Шандор Сабо - докторовал на [[Орґулї|орґульох]] у ЗАД, там жиє и роби - Шандор Кадар - докторовал на орґульох у Ґрацу - Силвия Тот - закончела на оддзелєню за орґулї у Нємєцкей, там жиє и роби, - Атила Ґраца - професор клавира у Шведскей - Дарко Варґа - докторовал на клавиру у ЗАД, там жиє и роби, - Кристиан Паладї - Музичну академию закончел у Келну, там жиє и роби, - Хелґа Нанаши - Музични конзерваторий Франц Лист закончела у Мадярскей на оддзелєню за соло шпиванє, там жиє и роби, - Андреа Чеке, Дєрдь Немет и Мелита Балинт закончели Музични конзерваторий у Мадярскей, - Кристиян Дудаш - Музични конзерваторий у Мадярскей, - Ноеми Чеке - Музични конзерваторий у Мадярскей... == Директоре школи од снованя по нєшка == - Драґослав Драґославич, инициятор и снователь музичней школи - Клара Леринц, перши директор - Ерика Немет - Ержебет Вилаґош - Йожеф Лухович - Рожа Диоши - Арабелла Диоши == Литература == - Музична школа Бачка Тополя, '',,Педесет година у служби културе и уметности''``, - Библиотека Матице српске, Нови Сад, 1966/2016.ґ. ISBN 978-86-87991-18-7. == Вонкашня вяза == * Урядови веб-сајт 4a49trt5xs1w93v5d2l370ft51r4tr0 22623 22622 2026-11-05T11:00:38Z Olirk55 19 22623 wikitext text/x-wiki '''Адреса:''' ул. Главна ч. 84, 24300 Бачка Тополя '''Число телефона''': 024/715-504 '''Е-маил адреса''': somobt@stcable.net '''Интернет бок:''' muzickabtopola.edu.rs Школа за основне музичне образованє у [[Бачка Тополя|Бачкей Тополї]] основана 1966. року. (1) Шедзиско Музичней школи находзи ше у адаптованим старим обєкту старим коло 100 роки. Обєкт розполага зоз 10 учалнями и шветочну концертну салу зоз 80 шедзисками, у котрей ше окрем концертох отримує настава [[Солфедьо|солфедя]], [[Теория музики|теориї музики]], проби [[Хор|хора]] и [[Оркестер|оркестрох]], школярски концерти и роботня музичней оводи. Школа ма коло 300 школярох кажди рок. У складзе зоз наставним планом и програму, у нєй наступаю школяре у рамикох школярских концертох и явних годзинох. Тиж так, ту ше поклада и рочни испити, одвиваю ше госцованя зоз других музичних школох и наступи познатих уметнїкох. Значне надпомнуц же рочнє просеково од коло 25 школярох хтори закончую основне музичне образованє у музичней школи, коло пецеро одходза до штреднєй музичней школи на оддїл даєдного з инструментох або теориї музики. Окрем наступох на концертох, талантовани школяре свойо схопносци можу виражиц на рижних фестивалох, змаганьох державного и иножемного уровню. Музична школа у Бачкей Тополї збратимена зоз музичну школу у варошу Сентеш, у Мадярскей. Настава ше отримує и у видвоєних оддзелєньох у местох: * Пачир, * Стара Моравица, * [[Нове Орахово|Нове Орахово,]] * [[Байша|Байша,]] * Мали Идьош, * Фекетич, * Ловченац и * Ґунарош. (2) На упису до музичней школи школяре ше можу опредзелїц на напрями/оддїли, односно за ученє грац на инструментох: [[File:Koncertna sala muzičke škole, Bačka Topola 1000018228.jpg|thumb|Концертна сала музичней школи (ШОМО) у Бачкей Тополї|417x417px]] <table width="310" border="3" cellspacing="2" cellpadding="20" bgcolor="#FFFFFF"align=left> <tr> <td> {| style="background:beige; color:purple" class="wikitable" align=center width=270px |- ! Инструмент !! Роки ученя |- | Соло шпиванє || 2 роки |- | Клавир || 6 роки |- | [[Кларинет]]|| 4 роки |- | Виолина (гушля) || 6 роки |- | Виолончело || 6 роки |- | Флаута || 6 роки |- | [[Ґитара]]|| 6 роки |- | Саксфон || 4 роки |- | Удерни инструменти || 4 роки |} </td> </tr> </table> == История школи == У културним живоце Бачкей Тополї после Другей шветовей войни пришло до назадованя пре общи обставини, а то ше барз одражело и на музичну обласц и културу. Перши значнєйши знаки оживйованя музичного живота городу ше случели концом пейдзешатих рокох, кед дзекуюци ентузиязму ґлумцох, у Бачкей Тополї основана театрална ґрупа котру водзела Мара Димитриєвич. Вона мала шмелосци на репертоар положиц оперети и други музични форми, а за таке виводзенє були потребни и [[Музичар|музичаре]] и [[Шпивач|шпиваче]]. У театралним оркестру були углавним музичаре - аматере. Ту ше нашла Културно-просвитна заєднїца Бачкей Тополї хтора була перши орґанизатор музичного збуваня и образованя. Йован Милетицки, директор основней школи ,,Чаки Лайош``, а тиж и предсидатель Културно-просвитней заєднїци, розказал Драґославови Драґославичови орґанизовац музични едукативни курси и семинари зоз цильом же би ше нащивителє едуковали и були музично образовани. Драґослав Драґославич апеловал на преподавачох же би своїх школярох водзели на покладанє рочних испитох до суботицкей Музичней школи, же би на тот способ здобули и одредзени свидоцства о положених класох. Така система роботи почала 1962. року и тирвала три роки. Тедишнї директор суботицкей Музичней школи, Мирко Цора, на молби бачкотопольским орґанизатором курсох, и нащивительом оможлївел покладанє класних испитох у рамикох тей школи. За тот час велї школяре положели испити и закончели [[Основна музична школа|основну музичну школу]] и предлужели школованє у Штреднєй музичней школи, а з тим ше поступно доставало потребних музичних фаховцох хтори ше врацали, и приходзели робиц до школи. Трецого року таки орґанизовани едукативни курси покладали аж 80 школяре. Зоз вельким числом школярох здобула ше потреба же би ше Драґослав Драґославич, котри теди робел як наставнїк у основней школи ,,Чаки Лайош,`` почал бориц за снованє и отверанє Музичней школи у Бачкей Тополї и пошвецел ше такей орґанизаторскей роботи. Достата и одвитуюца политична потримовка зоз општини города. Перши меновани директор школи була Клара Леринц, котра у тей школи остала цали свой роботни вик. Уж пошвидко Музична школа 1966. року отворела свойо видвоєни оддзелєня у Старей Моравици, Пачиру и Новим Орахове. Музична школа 26. фебруара 2027. року будзе преславйовац 60 роки снованя. == Новши часи роботи школи == Школяре бачкотопольскей Основней музичней школи посциговали, а и ище вше посцигую, замерковани резултати на державних, медзинародних и интернационалних змаганьох музичней младежи. Школа зоз поштредованьом Союзу балетских и музичних школох, 2005/2006. року постала член Союзу музичних школох Европи. == Школованє у Музичней школи == Основне музичне образованє тирва шейсц, штири або два роки, у зависносци хтори инструмент школяре виберу при упису, або соло шпиванє хторе напр. тирва лєм два роки. ♦ Од 1. по 3. класу школяре маю наставу за инструмент и солфедьо. ♦ У 4. и 5. класи ше наставна програма преширює зоз предметом хтори обовязни - [[камерна музика]] (оркестер або хор по виборе школяра). ♦ У 6. класи додава ше и предмет Теория музики. ♦ Школа ма и такв. музичну ,,оводу&#39;&#39; за шейсцорочни дзеци, а тиж и предшколске оддзелєнє за дзеци од 7 и 8 роки. == Змаганя == Музична школа орґанизує коло 20 концерти рочнє. Поряднє участвує на рижних змаганьох. 2026. року участвовала на Фестивалу музичних и балетских школох [[Сербия|Сербиї]] у [[Суботица|Суботици]] и була медзи перши 30. Школяре основней музичней школи 2026. року на рижних музичних змаганьох освоєли '''91''' '''награду'''. '''Школски змаганя''' Каждого року ше у маю орґанизує интерне школске змаганє за школярох шицких возростох на шиских инструментох на котрих ше учи у бачкотопольскей Музичней школи. Успишносц школярох, змагательох оценює жири вибрани медзи наставнїками. '''Днї Музики у Бачкей Тополї''' 1. Музична школа Перше змаганє малих музичарох з назву ,,Кед цверчки цверча,, орґанизовала 2005. року у катеґориї за виолину, виолончело, контрабас и дисциплину камерней музики. 2. 2008. року отримани и ,,Музични хвильки,, за школярох клавира, а 2012. року отримана и ,,Акордеонияда“ за гармоникашох и змаганє ґитаристох з назву ,,Нєбово струни.“ Тоти змаганя зоз часом преросли до уровня медзинародних змганьох и тераз ше уж вельо роки отримую у рамикох єдинственей марцовскей манифестациї з назву ,,Днї музики у Бачкей Тополї.&#39;&#39; Главни орґанизатор тей пейцдньовей манифестациї бачкотопольска Музична школа, а отримує ше у [[Дом култури општини Бачка Тополя|Доме култури]] и у Музею општини Бачка Тополя. == Руснаци у Музичней школи Бачка Тополя == Медзи другима уписанима школярами случовало ше же ше уписали до музичней школи и руски дзеци и зоз Тополї и зоз Нового Орахова. На тото способ тоти школяре ше могли уж паралелно зоз виучованьом инструментох уключиц до оркестру КУД-а у Н. Орахове або у Б.Тополї до даєдного аматерского дружтва. Єден зоз барз успишних школярох хтори свойо основне музичне школованє закончел у бачкотопольскей музичней школи бул Дарко Варґа. Учел ше грац на клавиру у класи проф. Маґди Боґданов, а солфедьо и теорию учел го Александар Новакович. Дарко Варґа по походзеню зоз Н. Орахова - Руснак. Свой вонїмкови талант предлужел розвивац у штреднєй музичней школи у Суботици у класи професорки Мариї Секель, треба наглашиц же штредню музичну школу закончел за три роки. Предлужел далєй виучовац музику и наставу клавира и уписал ше на Факултет музичней уметносци у Беоґрадзе у класи мр. проф. Нинослава Живковича. После Музичней академиї, мср. студиї закончел на Флориди, а докторат уписал и закончел у Луизияни у ЗАД. Нєшка др. Дарко Варґа реномовани пияниста хтори здобул диплому на державним универзитету у ЗАД и титулу доктора. Жиє и роби у ЗАД на Флориди. Др Дарко Варґа народзени 13. 06. 1987. року у Любляни. == Други визначни бачкотопольски уметнїки - Припознати у нашей жеми и иножемстве == - Шандор Сабо - докторовал на [[Орґулї|орґульох]] у ЗАД, там жиє и роби - Шандор Кадар - докторовал на орґульох у Ґрацу - Силвия Тот - закончела на оддзелєню за орґулї у Нємєцкей, там жиє и роби, - Атила Ґраца - професор клавира у Шведскей - Дарко Варґа - докторовал на клавиру у ЗАД, там жиє и роби, - Кристиан Паладї - Музичну академию закончел у Келну, там жиє и роби, - Хелґа Нанаши - Музични конзерваторий Франц Лист закончела у Мадярскей на оддзелєню за соло шпиванє, там жиє и роби, - Андреа Чеке, Дєрдь Немет и Мелита Балинт закончели Музични конзерваторий у Мадярскей, - Кристиян Дудаш - Музични конзерваторий у Мадярскей, - Ноеми Чеке - Музични конзерваторий у Мадярскей... == Директоре школи од снованя по нєшка == - Драґослав Драґославич, инициятор и снователь музичней школи - Клара Леринц, перши директор - Ерика Немет - Ержебет Вилаґош - Йожеф Лухович - Рожа Диоши - Арабелла Диоши == Литература == - Музична школа Бачка Тополя, '',,Педесет година у служби културе и уметности''``, - Библиотека Матице српске, Нови Сад, 1966/2016.ґ. ISBN 978-86-87991-18-7. == Вонкашня вяза == * Урядови веб-сајт 80oaombb5e4ljfudcepycke5ib9suez 0 3866 22618 2026-11-04T20:15:16Z Olirk55 19 Нови бок: „Цали тон (серб. цео степен, франц. ton, анґл. tone, ит. tono, нєм. Ton)[1] то розмак помедзи два сушедни тони. Приклад на клавиятури На клавиятури ше находза били и чарни типки. Розмак медзи двома билима типками, медзи хторима ше находзи чарна типка даваю/творя цали то…“ 22618 wikitext text/x-wiki Цали тон (серб. цео степен, франц. ton, анґл. tone, ит. tono, нєм. Ton)[1] то розмак помедзи два сушедни тони. Приклад на клавиятури На клавиятури ше находза били и чарни типки. Розмак медзи двома билима типками, медзи хторима ше находзи чарна типка даваю/творя цали тон (цали крок). Напр., медзи тонами C и D цалитон, прето же ше медзи нїх находзи тон сis лєбо його енгармонски заменїк, тон des. C-DⓘPlayⓘ. У розмаку медзи двома билима типками находзи ше чарна типка, хтора полутон/полукрочай (полукрок) медзи тоти два типки односно даваю два полутони. Напр. медзи тонох C и D нахадзи ше (чарна типка – полутон-полукрок) тон сis лєбо його енхармонски заменїк, тон des. Playⓘ. У музичней пракси найчастейше ше хасную два файти з розмакнуцом-крокoх тонох (серб. степен):[2] 1. Цалитон/цали крочай (цаликрок) (серб. степен) 2. Полутон/полукрочай (полукрок) (срб. полустепен) Кед опатриме рядошлїд цалих и полутонох у C-dur скали[3], увидзиме же ше: 1. цалитоновии, цаликрочайово (цаликроково) розмаки находза медзи I - II, II -III, IV - V, V - VI, VI - VII ступньом, a 2. полутоново, полукрочайово (полукроково) розмаки находза ше медзи III – IV и VII -VIII ступньом. 3. Нотни приклад: Пре преглядносц, полутоново розмаки у C-Dur скали означени зоз червену фарбу. • У музики восточних народох и у музичних фолклорних традицийних велїх народох, наиходзиме и на менши розмак од полутонох, медзи двома сушеднима тонами, хтори ше наволую микротони лєбо микроинтервали. • . Опатриц • Ступень (музика) Референци 1. ^ Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина 2. ^ Р. Лазић - В. Перичић, Основи теорије музике., Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] 3. ^ Радивој Лазић, Школа за кларинет: Учим кларинет I. Архивирано на веб-сајту Wayback Machine (30. децембар 2012), Приступљено 25. 4. 2013.[непоуздан извор?] fx80zeo3not4bdob4hbj9a7x4kiijbn 22620 22618 2026-11-04T23:40:13Z Olirk55 19 Форматированє бока 22620 wikitext text/x-wiki [[File:Klaviatur-3-en-correct.svg|right|thumb|300px|Опатраюци калвиятуру обачуєме же постоя били и чарни типки. Розмак медзи два били типки медзи хторима ше находзи чарна типка твори/дава цали тон. Напр., медзи тонох C и D цали тон, прето же ше медзи нїма находзи типка-тон '''cis''' або його енгармонски заменїк тон '''des'''. ]][[Файл:Gr sekunde auf.ogg|thumb|Звучни приклад „C - D”, як цали тон|298x298п]]'''Цали тон''' (ст. греч. τόνος, лат. ''tonus,'' серб. ''цео степен'', франц. ''ton'', анґл. ''tone'', ит. ''tono'', нєм. ''gan''z''ton, рсй. цалый тон'') то розмак медзи двома сушеднима [[Тон|тонами]].<ref>[https://www.merriam-webster.com/dictionary/whole%20step "Whole step."] Merriam-Webster.com Dictionary, Merriam-Webster. Accessed July 17, 2026.</ref><ref>[https://www.oed.com/dictionary/whole-tone_n "Whole Tone, N"] [https://en.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Oxford_University_Press Oxford University Press,] June 2026.</ref> Приклад на клавиятури на правим боку зоз звучну илустрацию залого тона „C - D” На клавиятури ше находза били и чарни типки. Розмак медзи двома билима типками, медзи хторима ше находзи чарна типка даваю/творя цали тон (цали крок). Напр., медзи тонами '''C''' и '''D''' цали тон, прето же ше медзи нїх находзи тон „'''сis'''” лєбо його енгармонски заменїк, тон „'''des'''.“ У розмаку медзи двома билима типками находзи ше чарна типка, хтора полутон/полукрочай (полукрок) медзи тоти два типки, односно хтори даваю два полутони. Напр. медзи тонами „C и D“ нахадзи ше (чарна типка – полутон-полукрок) тон '''сis''' лєбо його енхармонски заменїк, тон '''des'''. Звучни приклад на правим боку висше. ''Play''ⓘ. У музичней пракси найчастейше ше хасную два файти з розмакнуцом-крокoх тонох (серб. степен):<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић] - [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B В. Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике.], Приступљено 30. 4. 2013.</ref> [[File:Bitarteak.jpg|right|thumb|Означени полутони (жовта фарба) и цали тони (червена фарба) медзи типками на клавиятури. |288x288px]] ♦ '''Цали тон''' або цали крочай (цаликрок) (серб. степен) '''♦''' '''Полутон''' або полукрочай (полукрок) (срб. полустепен == Розпорядок цалих и полутонох == Кед опатриме рядошлїд цалих и полутонох у C-dur скали,<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=5wtSxnQt3nk C-dur lestvica STEPEN i POLUSTEPEN]</ref> увидзиме же ше: [[File:Розпорядок цалих и полутонох у Це. дур скали IMG 20261105 000058.jpg|thumb|Розпорядок цалих и полутонох у C-dur скали|293x293п]]'''1'''. '''цалитоново''' '''розмаки''', (цаликрочайово / цаликроково) находза медзи: I - II, II -III, IV - V, V - VI, VI - VII ступньом, ▶ Нотни приклад на правим боку. '''2'''. '''полутоново''' '''розмаки''' (полукрочайово / полукроково) находза ше медзи: III – IV и VII -VIII ступньом. У музики восточних [[Народ|народох]] и у музичних фолклорних традицийох велїх народох, наиходзиме и на менши розмак од полутонох медзи двома сушеднима тонами, хтори ше наволую '''''микротони''''' лєбо '''''микроинтервали'''''. '''Опатриц''': * [[Ступень (музика)]] * [[Полутон]] * [[C-dur скала]] == Литература == * [https://www.scribd.com/doc/255023410/Osnove-Muzicke-Teorije-by-Nemanja Osnove Muzicke Teorije by Nemanja] www.scribd.com * ''Greek Thought: A Guide to Classical Knowledge''. Edited by Jacques Brunschwig and Geoffrey Ernest Richard Lloyd. Belknap Press of Harvard University Press, 2000. 320f. == Референци == {{Commonscat}} <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] prkb3jh2fv9js0ovua8ryfpdlo81s6r 22621 22620 2026-11-05T10:04:31Z Olirk55 19 Доробок 22621 wikitext text/x-wiki [[File:Klaviatur-3-en-correct.svg|right|thumb|300px|Опатраюци калвиятуру обачуєме же постоя били и чарни типки. Розмак медзи два били типки медзи хторима ше находзи чарна типка твори/дава цали тон. Напр., медзи тонох C и D цали тон, прето же ше медзи нїма находзи типка-тон '''cis''' або його енгармонски заменїк тон '''des'''. ]][[Файл:Gr sekunde auf.ogg|thumb|Звучни приклад '''C - D''', творя цали тон|298x298п]]'''Цали тон''' (ст.греч. ''τόνος'', лат. ''tonus,'' серб. ''цео степен'', франц. ''ton'', анґл. ''tone'', ит. ''tono'', нєм. ''gan''z''ton,'' рсй''. цалый тон'') то розмак медзи двома сушеднима [[Тон|тонами]].<ref>[https://www.merriam-webster.com/dictionary/whole%20step "Whole step."] Merriam-Webster.com Dictionary, Merriam-Webster. Accessed July 17, 2026.</ref><ref>[https://www.oed.com/dictionary/whole-tone_n "Whole Tone, N"] [https://en.wikipedia.org/wiki/Oxford_English_Dictionary Oxford English Dictionary.] [https://en.wikipedia.org/wiki/Oxford_University_Press Oxford University Press,] June 2026.</ref> Приклад на клавиятури на правим боку зоз звучну илустрацию цалого тона „C - D” На клавиятури ше находза били и чарни типки. Розмак медзи двома билима типками, медзи хторима ше находзи чарна типка даваю/творя цали тон (цали крок/крочай). Напр., медзи тонами '''C''' и '''D''' цали тон, прето же ше медзи нїма находзи тон '''сis''' або його енгармонски заменїк, тон '''des'''. У розмаку медзи двома билима типками находзи ше чарна типка, хтора полутон/полукрочай (полукрок) медзи тоти два типки, односно хтори даваю два полутони. Напр. медзи тонами C и D нахадзи ше (чарна типка – полутон-полукрок) тон '''сis''' лєбо його енхармонски заменїк, тон '''des'''. [[File:Major second on D.png|right|126x126px|]][[File:Lesser tone on D.mid|right|113x113px]] Слухаюци и роздумуюци интервалски цали тон дава вельку секунду и на висше и на нїжей. Приклад: нотни и звучни на правим боку. У музичней пракси найчастейше ше хасную '''два файти''' з розмакнуцом тонох-крокoх (серб. степен):<ref>[https://klarinetknjige.wordpress.com/o-autorima/radivoj-lazic/ Р. Лазић] - [https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%9B В. Перичић], [https://klarinetknjige.wordpress.com/category/osnovi-teorije-muzike/ Основи теорије музике.], Приступљено 30. 4. 2013.</ref> [[File:Bitarteak.jpg|right|thumb|Означени полутони (жовта [[фарба]]) и цали тони (червена фарба) медзи типками на клавиятури. |288x288px]] ♦ '''Цали тон''' або (цали крочай /цали крок) (серб. цео степен) '''♦''' '''Полутон''' або полукрочай (полукрок) (срб. полустепен) == Розпорядок цалих и полутонох == Кед опатриме рядошлїд цалих и полутонох у C-dur скали,<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=5wtSxnQt3nk C-dur lestvica STEPEN i POLUSTEPEN]</ref> увидзиме же ше: [[File:Розпорядок цалих и полутонох у Це. дур скали IMG 20261105 000058.jpg|thumb|Розпорядок цалих и полутонох у C-dur скали|293x293п]]'''1'''. '''цалитоново''' '''розмаки''', (цаликрочайово / цаликроково) находза медзи: I - II, II -III, IV - V, V - VI, VI - VII ступньом, ▶ Нотни приклад на правим боку: '''2'''. '''полутоново''' '''розмаки''' (полукрочайово / полукроково) находза ше медзи: III – IV и VII - VIII ступньом. У музики восточних [[Народ|народох]] и у музичних фолклорних традицийох велїх народох, наиходзиме и на менши розмак од полутонох медзи двома сушеднима тонами, хтори ше наволую '''''микротони''''' або '''''микроинтервали'''''. '''Опатриц ище''': * [[Ступень (музика)]] * [[Полутон]] * [[C-dur скала]] * [[Тон]] == Литература == * [https://www.scribd.com/doc/255023410/Osnove-Muzicke-Teorije-by-Nemanja Osnove Muzicke Teorije by Nemanja] www.scribd.com * ''Greek Thought: A Guide to Classical Knowledge''. Edited by Jacques Brunschwig and Geoffrey Ernest Richard Lloyd. Belknap Press of Harvard University Press, 2000. 320f. == Референци == {{Commonscat}} <references /> [[Катеґория:Музика]] [[Катеґория:Теория музики]] [[Катеґория:Музични термини]] [[Катеґория:Музична нотация]] 1o9aisbe0m19kijz271581b1djwz9hk