1947

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10.xsd" version="0.10" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.39.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="2300" case="first-letter">Гаджет</namespace>
      <namespace key="2301" case="first-letter">Обсуждение гаджета</namespace>
      <namespace key="2302" case="case-sensitive">Определение гаджета</namespace>
      <namespace key="2303" case="case-sensitive">Обсуждение определения гаджета</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>1947</title>
    <ns>0</ns>
    <id>214</id>
    <revision>
      <id>131709</id>
      <parentid>130443</parentid>
      <timestamp>2022-08-13T10:23:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповнѣня</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3621" xml:space="preserve">{{TOCright}}
{{Навіґація про рокы|1947}}
{{Рік ся зачінав|1947}}

== Подѣи ==
* [[30. марец]] — створене [[НТШ]] [[Западна Европа]]
* [[28. апріль|28. апрѣль]] — зачала ся [[Акція Вісла|Акция Висла]]
* [[29. септембер]] — створене [[НТШ]] [[США|Америка]]

== Уродили ся ==
* [[1. януар]] — [[Тамара Кебкало]] - дохторка, педіатр. Головный спеціаліст удділка школованя тай наукы Департамента кадрової політикы, школованя тай наукы Міністерства здоровництва Україны. 
* [[30. януар]] — [[Генрик Фонтаньски]], польскый [[Филология|филолог]], [[Лингвистика|лингвист]], универзитный [[професор]]
* [[11. фебруар]] — [[Микола Каменицкый]], дольноземскый руснацкый [[поет]] и [[Фолклористика|фолклориста]]
* [[24. юн]] — [[Гелена Вондрачкова]], чешска спѣвачка, филмова, телевизна и театрална [[актер]]ка.
* [[10. авґуст]] — [[Петро Мурянка]] — русиньскый [[поет]].
* [[14. авґуст|14. август]] — [[Даниела Стил]], [[США|америцка]] [[писатель]]ка множества [[роман]]ох, котры ся стали [[бестселер]]ами.
* [[26. децембер]]  — [[Виктор Ильин (атентатник)|Виктор Ильин]], офицер, котрый учинив [[Атентат на Леонида Брежнева|атентат]] на лидера [[СССР]] [[Леонид Ильич Брежнев|Леонида Брежнева]].

== Умерли ==
* [[21. януар]] — [[Розалия Самойловна Землячка]],  российска [[Револуция|революционарька]], [[СССР|совѣтска]] партийна и державна функционарька, организаторка червеного терора.
* [[8. фебруар]] — [[Мозес Гомберг]], америцкый хемик-органик.
* [[7. апріль|7. апрѣль]] — [[Генри Форд]], [[США|америцкый]] [[инженер]] и [[бизнис|бизнисмен]], пионер автомобилового промыслу.
* [[18. апріль|18. апрѣль]] — [[Йозеф Тисо]] — словацкый [[Римокатолицка Церковь|римокатолицкый]] [[священик]], [[теолог]] и [[политик]], 1. президент Словацкой републикы (1939–1945).
* [[18. авґуст|18. август]] — [[Евген Перфецкый]], слависта, медиевиста, [[историк]] [[Угорска Русь|Угорской Руси]].
* [[4. октобра]] — [[Макс Планк]], нїмецькый фізік, признаваный за єдного з онсователїв квантовой теорії.
* [[1. новембер]] — [[Теодор Ромжа]] — русинскый мукачовскый [[епископ]], мученик.
* [[10. децембер]] - [[Николай Бескид]] - [[священик]], [[историк]], литературознатель, русофил.

{{Commons|1947}}</text>
      <sha1>5wb4i5t8qor090msq36se8qjqxqhqci</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>14. авґуст</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2341</id>
    <revision>
      <id>131708</id>
      <parentid>81813</parentid>
      <timestamp>2022-08-13T10:21:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповнѣня</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="596" xml:space="preserve">{{День рока}}

'''14. авґуст''' — 226. [[день]] рока (227. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|139}}.

== Подѣb ==

== Уродили ся ==
* [[1947]] — [[Даниела Стил]], [[США|америцка]] [[писатель]]ка множества [[роман]]ох, котры ся стали [[бестселер]]ами.

== Умерли ==

{{Commons|August 14}}</text>
      <sha1>smzcidc4qzg4fi8pomtb8i3g3i77h3e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пелікан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4928</id>
    <revision>
      <id>131695</id>
      <parentid>127499</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T15:29:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>dead link fixed</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3740" xml:space="preserve">[[Файл:Whitepelican edit shadowlift.jpg|thumb|right|Пелікан]]
[[Файл:Pelikan Walvis Bay.jpg|thumb|Пелікан летить]]
[[Файл:Grus antigone with Pelecanus onocrotalus.JPG|thumb|Ґрупа пеліканів у сполочности журавлїв]]
[[File:Pelecanus onocrotalus MHNT.ZOO.2010.11.44.1.jpg|thumb| ''Pelecanus onocrotalus'']]
'''Пелікан''' (''Pelecanus onocrotalus'') є великый водный [[птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[пелікановы]]х. 

== Попис ==
Росте до великости лебидї, є дас 148 - 175цм великый з роспятём крыл 226 - 630цм і ваго міджі 5 - 15 kg.&lt;ref name= &quot;ARKive&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20190104125721/https://www.arkive.org/great-white-pelican/pelecanus-onocrotalus/ Great white pelican (Pelecanus onocrotalus), archived]&lt;/ref&gt; Мать робустне тїло з куртыма лабами, куртым хвостом, мицным дзёбаком о характерістічным карковым ваком. Є скоро цалый білый, лем кінцї леток мать чорнобуры, вак жовтый і ружовы ногы. Так як і вшыткы [[веслоногы]] мать вшыткы палцї на ногах споєны плавачов бланов. 

Обидві поглавя ся фарбов видительно не одрізняють, саміця є кущок менша як самець а на роздїл од нёго мать куртшый і рівнїшый дзёбак. Молоды екземпларї легко розознаме дякуючі сивому пірю.

== Росшырїня ==
Пелікан гнїздить в [[Африка|Африцї]] в меджах од югозападной [[Европа|Европы]] по [[Середня Азия|середню Азію]].&lt;ref name= biolib&gt;[http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8378 BioLib]&lt;/ref&gt; Часточно є перелїтный, на зиму одлїтать до северозападной Африкы, одrы ся зачінать вертати уж на граніцї фебруара і марца.&lt;ref name= DH&gt;Dungel J., Hudec, K. (2001)&lt;/ref&gt; Ґлобална популація є все ціслена - рахує згруба 270 - 290 000 екземпларів, котры жыють на плосї великой 100 000 - 1 000 000 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20080322211828/http://www.iucnredlist.org/search/details.php/49641/all IUCN Red List]&lt;/ref&gt; В часї цалого лїта прилїтать і на теріторію [[середня Европа|середнёй Европы]]. Найвекшу грозбу про пеліканів представлює страта природного біотопу, захоплїня ся у рыбарьскых сїтях, отрова пестіцідами і пронаслїдованя од рыбарїв, котры пеліканам судять великый убыток рыб на рыбниках.&lt;ref name= &quot;ARKive&quot;/&gt;&lt;ref name = BirdLife&gt;[http://www.birdlife.org/datazone/species/index.html?action=SpcHTMDetails.asp&amp;sid=3809&amp;m=0 BirdLife Species Factsheet]&lt;/ref&gt;

== Жрідла ==
* {{Cite book |author= '''Dungel J., Hudec, K.''' |title= Atlas ptáků České a Slovenské republiky |at= str.&amp;nbsp;22 |publisher= Academia, 2001 |location=Praha. |isbn= 978-80-200-0927-2}}

{{commonscat|Pelecanus onocrotalus}}
== Референції ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Пелікановы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>n3vdbcqb4rs23nx6eb7k8pwpcah1eh9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>131696</id>
      <parentid>131695</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T15:58:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповнѣня</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4105" xml:space="preserve">[[Файл:Whitepelican edit shadowlift.jpg|thumb|right|Пелікан]]
[[Файл:Pelikan Walvis Bay.jpg|thumb|Пелікан летить]]
[[Файл:Grus antigone with Pelecanus onocrotalus.JPG|thumb|Ґрупа пеліканів у сполочности журавлїв]]
[[File:Pelecanus onocrotalus MHNT.ZOO.2010.11.44.1.jpg|thumb| ''Pelecanus onocrotalus'']]
'''Пелікан''' (''Pelecanus onocrotalus'') є великый водный [[птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[пелікановы]]х. 

== Попис ==
Росте до великости лебидї, є дас 148 - 175цм великый з роспятём крыл 226 - 630цм і вагов міджі 5 - 15 kg.&lt;ref name= &quot;ARKive&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20190104125721/https://www.arkive.org/great-white-pelican/pelecanus-onocrotalus/ Great white pelican (Pelecanus onocrotalus), archived]&lt;/ref&gt; Мать робустне тїло з куртыма лабами, куртым хвостом, мицным дзёбаком о характерістічным карковым ваком. Є скоро цалый білый, лем кінцї летучых пер мать чорнобуры, вак жовтый і ружовы ногы. Так як і вшыткы [[веслоногы]] мать вшыткы палцї на ногах споєны плавачов бланов. 

Обидві поглавя ся фарбов видительно не одрізняють, саміця є кущок менша як самець а на роздїл од нёго мать куртшый і рівнїшый дзёбак. Молоды екземпларї легко розознаме дякуючі сивому пірю.

== Росшырїня ==
Пелікан гнїздить в [[Африка|Африцї]] в меджах од югозападной [[Европа|Европы]] по [[Середня Азия|середню Азію]].&lt;ref name= biolib&gt;[http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8378 BioLib]&lt;/ref&gt; Часточно є перелїтный, на зиму одлїтать до северозападной Африкы, одrы ся зачінать вертати уж на граніцї фебруара і марца.&lt;ref name= DH&gt;Dungel J., Hudec, K. (2001)&lt;/ref&gt; Ґлобална популація є все ціслена - рахує згруба 270 - 290 000 екземпларів, котры жыють на плосї великой 100 000 - 1 000 000 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20080322211828/http://www.iucnredlist.org/search/details.php/49641/all IUCN Red List]&lt;/ref&gt; В часї цалого лїта прилїтать і на теріторію [[середня Европа|середнёй Европы]]. Найвекшу грозбу про пеліканів представлює страта природного біотопу, захоплїня ся у рыбарьскых сїтях, отрова пестіцідами і пронаслїдованя од рыбарїв, котры пеліканам судять великый убыток рыб на рыбниках.&lt;ref name= &quot;ARKive&quot;/&gt;&lt;ref name = BirdLife&gt;[http://www.birdlife.org/datazone/species/index.html?action=SpcHTMDetails.asp&amp;sid=3809&amp;m=0 BirdLife Species Factsheet]&lt;/ref&gt;

== Интересны факты ==
* В [[Мадярщина|Мадярщинї]] тот вид вымерлый.&lt;ref name=&quot;GWP&quot;&gt;[https://www.iucnredlist.org/species/22697590/177120498#assessment-information Great White Pelican: Pelecanus onocrotalus]&lt;/ref&gt;
* Найвысшый лет зафиксованый на 1372 метры.&lt;ref name=&quot;GWP&quot;/&gt;

== Жрідла ==
* {{Cite book |author= '''Dungel J., Hudec, K.''' |title= Atlas ptáků České a Slovenské republiky |at= str.&amp;nbsp;22 |publisher= Academia, 2001 |location=Praha. |isbn= 978-80-200-0927-2}}

{{commonscat|Pelecanus onocrotalus}}
== Референції ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Пелікановы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>ne81yntx5p3w2x5wh592pb26vyglck6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міста Україны (подля населїня)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5709</id>
    <revision>
      <id>131697</id>
      <parentid>131212</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T16:02:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>46.98.152.9</ip>
      </contributor>
      <comment>Виправив помилку</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="62244" xml:space="preserve">В [[Україна|Українї]], станом ід [[1. януара]] [[2012 |2012 року]], є 459 [[Місто|міст]], 885 сел містьского тіпа і 28 450 сел&lt;ref name=&quot;stat2012&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20150627002237/http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/2012/07_2012/zb_chnas_2011.rar Численность населения Украины на 1 января 2012 г.]&lt;/ref&gt;. 

Головне і найвекше місто Україны є [[Київ]].

В період з [[2001|2001]] по [[2012]] рр. кількость міст-міліонарів в штаті ся скоротило з 5 ([[Київ]], [[Харків]], [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Одеса]], [[Донецьк]] до 4 ([[Київ]], [[Харків]], [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Одеса]]).

Найбівше міст в [[Донецька область|Донецькій]] (52), [[Львівска область|Львівскій]] (44) і [[Луганьска область|Луганьскій]] (37) областях.

В містах прожыває бівше як 68 % населїня. 

[[Файл:Укр вект гор.png|мини|450 пкс|Найвекші міста Україны (населїня на [[2001]])]]   

Ниже є уведженый список вшыткых [[місто|міст]] [[Україна|Україны]] (ід  [[1. новембер|1 новембра]] [[2011]] року), а таксамо їх заселїня (за даныма цілоукраїньского перепису населїня [[5. децембер|5 децембра]] [[2001]] року).
__TOC__

== Міста Україны (подля населїня) ==
&lt;center&gt;[[#1000000|Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#500000|500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#250000|250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000]] | [[#100000|100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000]] | [[#50000|50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000]] | [[#25000|25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000]] | [[#10000|10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000]] | [[#5000|5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000]] | [[#2500|2500&amp;nbsp;— 5000]] | [[#0|До 2500]]&lt;/center&gt;
{| class=wikitable width=100%
! [[Місто]]
! [[Область]], [[Автономна Републіка Крым|АРК]], місто
! Чисельность населїня
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=1000000&gt;Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Київ]]
| місто [[Київ]]
|  align=right NOWRAP | 2 611 327
|- 
| [[Харків]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 1 470 902
|- 
| [[Днїпро (місто)|Днїпро]]&lt;ref&gt;У тому числі смт [[Таромске]] (населїня: 15&amp;nbsp;838 осіб), яке війшло до складу міста в децембрі 2001 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 1 080 846
|- 
| [[Одеса]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 1 029 049
|- 
| [[Донецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 1 016 194
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=500000&gt;500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Запоріжя]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 815 256

|- 
| [[Львів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
| align=right NOWRAP | 732 818
|- 
| [[Кривый Ріг]]&lt;ref&gt;У тому числі м.&amp;nbsp;[[Інгулець (місто)|Інгулець]] (населїня 38 986) і смт [[Зелене (Кривый Ріг)|Зелене]] (1048), які були включені до складу міста в октобрі 2002 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 709 014
|- 
| [[Миколаїв]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 514 136
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=250000&gt;250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Маріуполь]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 492 176
|- 
| [[Луганьск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 463 097
|- 
| [[Макіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 389 589
|- 
| [[Віниця|Вінниця]]
| [[Віницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 384 840
|- 
| [[Сімферополь]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 343 644
|- 
| [[Севастополь]]
| місто [[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 342 451
|- 
| [[Херсон]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 328 360
|- 
| [[Полтава]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 317 998
|- 
| [[Чернїгів]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 304 994
|- 
| [[Черкасы]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 295 414
|- 
| [[Сумы]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 293 141
|-
| [[Горлівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
| align=right NOWRAP | 292 250
|-
| [[Житомир]]
| [[Житомирьска область|Житомирьска]]
| align=right NOWRAP | 284 236
|-
| [[Камяньске]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
| align=right NOWRAP | 255 841
|-
| [[Кропивницькый]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
| align=right NOWRAP | 254 103
|-
| [[Хмельницькый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
| align=right NOWRAP | 253 994
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=100000&gt;100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Рівне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 248 813
|- 
| [[Чернівцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 240 621
|- 
| [[Кременчук]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 234 073
|- 
| [[Тернопіль]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 227 755
|- 
| [[Івано-Франківск]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 218 359
|- 
| [[Луцьк]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 208 816
|- 
| [[Біла Церква]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 200 131
|- 
| [[Краматорьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 181 025
|- 
| [[Мелітополь]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 160 657
|- 
| [[Керч]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 157 007
|- 
| [[Нїкополь]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 136 280
|- 
| [[Словяньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 124 829
|- 
| [[Бердяньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 121 692
|- 
| [[Северодонецьк]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 119 940
|- 
| [[Алчевск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 119 193
|- 
| [[Павлоград]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 118 816
|- 
| [[Ужгород]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 117 317
|- 
| [[Лисичаньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 115 229
|- 
| [[Євпаторія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 105 915
|- 
| [[Єнакієве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 103 997
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=50000&gt;50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Камянець-Подольскый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 99 610
|- 
| [[Костянтинівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 95 111
|- 
| [[Хрустальный]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 94 875
|- 
| [[Олександрія]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 93 357
|- 
| [[Конотоп]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 92 657
|- 
| [[Кадіївка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 90 152
|- 
| [[Умань]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 88 735
|- 
| [[Бердичів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 87 575
|- 
| [[Шостка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 87 130
|- 
| [[Бровары]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 86 839
|- 
| [[Ізмаїл]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 84 815
|- 
| [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 82 916
|- 
| [[Мукачово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 82 346
|- 
| [[Ялта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 81 654
|- 
| [[Дрогобич]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 79 119
|- 
| [[Нїжин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 76 625
|- 
| [[Феодосія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 74 669
|- 
| [[Довжа́нськ|Довжанск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 72 531
|- 
| [[Новомосковск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 72 439
|- 
| [[Чистякове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 72 346
|- 
| [[Червоноград]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 70 568
|- 
| [[Первомайськ]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 70 170
|- 
| [[Сміла]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 69 681
|- 
| [[Покровск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 69 154
|- 
| [[Калуш]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 67 902
|- 
| [[Коростень]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 66 669
|- 
| [[Ковель]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 66 401
|- 
| [[Рубіжне]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 65 322
|- 
| [[Прилукы]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 64 861
|- 
| [[Дружківка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 557
|- 
| [[Харцизьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 175
|- 
| [[Лозова (Харківска область)|Лозова]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 64 041
|- 
| [[Антрацит (місто)|Антрацит]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 63 698
|- 
| [[Стрый (город)|Стрый]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 62 479
|- 
| [[Коломия]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 61 989
|- 
| [[Шахтарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 59 589
|- 
| [[Снїжне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 58 496
|- 
| [[Новоград-Волиньскый]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 56 259
|- 
| [[Енергодар]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 56 242
|- 
| [[Ізюм]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 56 114
|- 
| [[Мирноград]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 54 787
|- 
| [[Брянка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 54 767
|- 
| [[Чорноморск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 54 151
|- 
| [[Бориспіль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 53 975
|- 
| [[Нововолиньск]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 53 838
|- 
| [[Ровенькы]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 53 725
|- 
| [[Жовты Воды]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 53 582
|- 
| [[Лубны]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 52 572
|- 
| [[Нова Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 52 137
|- 
| [[Фастів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 51 976
|- 
| [[Білгород-Днїстровскый]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 51 890
|- 
| [[Горішнї Плавнї]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 51 740
|- 
| [[Сорокине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 560
|- 
| [[Ромны]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 448
|- 
| [[Охтирка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 399
|- 
| [[Світловодьск]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 094
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=25000&gt;25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Марганець (місто)|Марганець]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 49 592
|- 
| [[Шепетівка]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 48 212
|- 
| [[Покров (місто)|Покров]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 44 834
|- 
| [[Торецьк (Донецька область)|Торецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 43 371
|- 
| [[Джанкой]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 43 343
|- 
| [[Первомайск (Луганьска область)|Первомайск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 43 082
|- 
| [[Миргород]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 42 886
|- 
| [[Вознесеньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 42 634
|- 
| [[Подільск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 40 718
|- 
| [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 40 593
|- 
| [[Васильків]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 39 722
|- 
| [[Дубно (город)|Дубно]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 39 146
|- 
| [[Вараш]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 38 830
|- 
| [[Володимир (місто)|Володимир]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 256
|- 
| [[Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 238
|- 
| [[Южноукраїньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївсьа]]
|  align=right NOWRAP | 38 206
|- 
| [[Борислав]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 38 122
|- 
| [[Ясинувата]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 552
|- 
| [[Жмеринка]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 37 349
|- 
| [[Авдіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 210
|- 
| [[Чугуїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 36 789
|- 
| [[Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 36 556
|- 
| [[Токмак]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 36 275
|- 
| [[Боярка (місто)|Боярка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 35 968
|- 
| [[Глухів]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 35 768
|- 
| [[Добропіля (Донецька область)|Добропіля]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 35 638
|- 
| [[Старокостянтинів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 35 206
|- 
| [[Голубівка (Луганьска область)|Голубівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 35 199
|- 
| [[Вишневе (місто)|Вишневе]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 34 465
|- 
| [[Нетішин]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 358
|- 
| [[Славута]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 340
|- 
| [[Могилів-Подільскый]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 32 853
|- 
| [[Обухів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 32 776
|- 
| [[Первомайскый (Харківска область)|Первомайскый]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 523
|- 
| [[Купяньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 449
|- 
| [[Балаклія]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 408
|- 
| [[Синельникове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 32 302
|- 
| [[Переяслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 31 634
|- 
| [[Алушта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 440
|- 
| [[Трускавець]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 31 037
|- 
| [[Яны Капу]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 023
|- 
| [[Хрестівка (місто)|Хрестівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 910
|- 
| [[Костопіль]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 30 467
|- 
| [[Дебальцеве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 246
|- 
| [[Перевальск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 665
|- 
| [[Сакы]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 29 416
|- 
| [[Знамянка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 412
|- 
| [[Тернівка]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 226
|- 
| [[Першотравеньск]]
| [[Дніпропетровска область|Дніпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 140
|- 
| [[Хуст]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 080
|- 
| [[Чортків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 29 057
|- 
| [[Лебедин]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 28 948
|- 
| [[Золотоноша]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 28 793
|- 
| [[Буча (місто)|Буча]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 28 533
|- 
| [[Новый Розділ]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 28 227
|- 
| [[Лиман (місто)|Лиман]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 28 172
|- 
| [[Сарны]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 144
|- 
| [[Малин]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 113
|- 
| [[Хмільник]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 27 898
|- 
| [[Бахчісарай]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 27 549
|- 
| [[Селидове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 26 793
|- 
| [[Берегово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 735
|- 
| [[Канів]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 26 657
|- 
| [[Козятин]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 26 635
|- 
| [[Новояворівск]]&lt;ref&gt;До 2008 року – Новояворівске&lt;/ref&gt;
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 26 483
|- 
| [[Коростишів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 068
|- 
| [[Попасна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 951
|- 
| [[Виноградів]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 760
|- 
| [[Гайсин]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 25 640
|- 
| [[Молодогвардійск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 528
|- 
| [[Кролевець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 25 183
|- 
| [[Мерефа]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 25 018
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=10000&gt;10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Волноваха]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 647
|- 
| [[Здолбунів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 612
|- 
| [[Креміна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 447
|- 
| [[Славутич]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 24 402
|- 
| [[Докучаєвск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 383
|- 
| [[Люботин (Україна)|Люботин]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 24 173
|- 
| [[Олешкы]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 24 123
|- 
| [[Южне (місто)|Южне]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 23 977
|- 
| [[Армяньск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 23 869
|- 
| [[Вільногірьск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 23 782
|- 
| [[Яготин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 23 659
|- 
| [[Суходільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 23 642
|- 
| [[Золочів (Львівска область)|Золочів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 481
|- 
| [[Тростянець (Сумска область)|Тростянець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 23 308
|- 
| [[Броды]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 239
|- 
| [[Полоне]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 23 211
|- 
| [[Вышгород]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 22 933
|- 
| [[Гадяч]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 22 698
|- 
| [[Красноград]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 22 670
|- 
| [[Кілія]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 22 594
|- 
| [[Старобільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 22 371
|- 
| [[Ладижин]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 22 219
|- 
| [[Пологы (місто)|Пологы]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 22 206
|- 
| [[Амвросіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 22 130
|- 
| [[Кременець]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 22 051
|- 
| [[Генїческ]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 21 793
|- 
| [[Сокаль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 21 693
|- 
| [[Курахове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 21 479
|- 
| [[Днїпрорудне]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 21 054
|- 
| [[Волочіск]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 958
|- 
| [[Надвірна]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 932
|- 
| [[Долина (місто)|Долина]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 906
|- 
| [[Стебник]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 863
|- 
| [[Вовчаньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 695
|- 
| [[Красилів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 580
|- 
| [[Пятихаткы]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 20 563
|- 
| [[Ренї]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 20 481
|- 
| [[Бахмач]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 332
|- 
| [[Дергачі]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 258
|- 
| [[Ватутїне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 20 156
|- 
| [[Калинівка (місто)|Калинівка]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 061
|- 
| [[Балта]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 19 962
|- 
| [[Звенигородка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 901
|- 
| [[Зугрес]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 19 859
|- 
| [[Скадовск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 19 641
|- 
| [[Сватове]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 495
|- 
| [[Шпола]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 427
|- 
| [[Новоукраїнка (Новоукраїньскый район)|Новоукраїнка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 353
|- 
| [[Корсунь-Шевченківскый]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 311
|- 
| [[Лутугине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 833
|- 
| [[Білогірск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 18 790
|- 
| [[Долиньска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 768
|- 
| [[Ізяслав]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 18 444
|- 
| [[Білопіля]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 18 384
|- 
| [[Богодухів]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 18 224
|- 
| [[Сквира]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 18 126
|- 
| [[Карлівка (місто)|Карлівка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 17 995
|- 
| [[Оріхів]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 955
|- 
| [[Білозерске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 868
|- 
| [[Золоте]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 836
|- 
| [[Бунге]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 813
|- 
| [[Підгородне (Днїпропетровскый район)|Підгородне]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 17 763
|- 
| [[Роздїльна]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 754
|- 
| [[Городок (Хмельницька область)|Городок]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 746
|- 
| [[Вознесенівка (місто)|Вознесенівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 680
|- 
| [[Іловайск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 620
|- 
| [[Бережаны]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 17 617
|- 
| [[Новогродівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 473
|- 
| [[Вугледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 440
|- 
| [[Березань (місто)|Березань]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 367
|- 
| [[Путивль]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 17 354
|- 
| [[Болград]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 353
|- 
| [[Бар]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 284
|- 
| [[Свалява]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 145
|- 
| [[Богуслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 135
|- 
| [[Гуляйполе (Гуляйпільскый район)|Гуляйполе]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 077
|- 
| [[Зміїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 17 063
|- 
| [[Овруч]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 031
|- 
| [[Верьхнёднїпровск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 976
|- 
| [[Очаків]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 929
|- 
| [[Красногорівка (місто)|Красногорівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 714
|- 
| [[Ківерцї]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 678
|- 
| [[Пирятин]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 16 664
|- 
| [[Миколаївка (місто)|Миколаївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 620
|- 
| [[Часів Яр]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 612
|- 
| [[Вільняньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 16 522
|- 
| [[Дунаївцї (місто)|Дунаївцї]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 448
|- 
| [[Апостолове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 439
|- 
| [[Тальне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 16 388
|- 
| [[Арциз]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 16 370
|- 
| [[Новый Буг]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 250
|- 
| [[Тульчин]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 136
|- 
| [[Гайворон (місто)|Гайворон]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 16 126
|- 
| [[Городок (Львівська область)|Городок]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 16 082
|- 
| [[Гола Пристань]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 028
|- 
| [[Носівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 966
|- 
| [[Жашків]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 853
|- 
| [[Городище (місто)|Городище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 645
|- 
| [[Василівка (Василівскый район)|Василівка]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 592
|- 
| [[Камянка-Днїпровска]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 522
|- 
| [[Петрово-Красносіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 478
|- 
| [[Берислав]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 15 455
|- 
| [[Снїгурівка (місто)|Снїгурівка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 15 447
|- 
| [[Радомышль]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 326
|- 
| [[Бурштин (місто)|Бурштин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 15 298
|- 
| [[Рахів]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 241
|- 
| [[Новгород-Сїверьскый]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 175
|- 
| [[Камянка (місто)|Камянка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 109
|- 
| [[Тетіїв]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 944
|- 
| [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Острог]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Зеленодольск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 14 792
|- 
| [[Вахрушеве]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 773
|- 
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 14 753
|- 
| [[Сторожинець]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 693
|- 
| [[Судак (місто)|Судак]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 14 495
|- 
| [[Сїверьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 393
|- 
| [[Корюківка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 318
|- 
| [[Біляївка (місто)|Біляївка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 14 294
|- 
| [[Гірник (місто)|Гірник]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 207
|- 
| [[Українка (місто)|Українка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 163
|- 
| [[Нова Одеса]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 14 070
|- 
| [[Городня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 043
|- 
|  [[Щастя (місто)|Щастя]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 770
|- 
| [[Кагарлик (місто)|Кагарлик]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 757
|- 
| [[Жданівка (місто)|Жданівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 688
|- 
| [[Березне (місто)|Березне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 669
|- 
| [[Теребовля]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 661
|- 
| [[Виникы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 654
|- 
| [[Рожище]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 13 636
|- 
| [[Яворів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 510
|- 
| [[Жовква]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 474
|- 
| [[Тараща]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 452
|- 
| [[Миронівка (Київска область)|Миронівка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 368
|- 
| [[Бершадь]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 13 336
|- 
| [[Україньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 236
|- 
| [[Збараж]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 228
|- 
| [[Новомиргород]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 220
|- 
| [[Узин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 217
|- 
| [[Світлодарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 184
|- 
| [[Соледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 151
|- 
| [[Баштанка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 13 146
|- 
| [[Мала Виска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 132
|- 
| [[Ірміно]]&lt;ref&gt;До [[8. юл|8. юла]] [[2010]] року — Теплогірьск&lt;/ref&gt;
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 053
|- 
| [[Барвінкове]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 12 998
|- 
| [[Приморьск (Україна)|Приморьск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 12 973
|- 
| [[Мена (місто)|Мена]] 
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 940
|- 
| [[Глобине]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 902
|- 
| [[Гнївань]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 832
|- 
| [[Кальміуске (місто)|Кальміуске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 813
|- 
| [[Ічня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 780
|- 
| [[Новоазовск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 702
|- 
| [[Баранівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 584
|- 
| [[Бучач]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 12 549
|- 
| [[Лохвиця]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 389
|- 
| [[Сновск (місто)|Сновск]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 315
|- 
| [[Бобринець]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 300
|- 
| [[Немирів]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 082
|- 
| [[Кобелякы]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 076
|- 
| [[Родиньске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 996
|- 
| [[Чігырин]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 960
|- 
| [[Бобровиця]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 916
|- 
| [[Соснівка (місто)|Соснівка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 889
|- 
| [[Жыдачів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 798
|- 
| [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 787
|- 
| [[Моспине]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 736
|- 
| [[Борзна]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 707
|- 
| [[Щолкіне]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 11 699
|- 
| [[Буринь]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 11 678
|- 
| [[Камянка-Бузька]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 674
|- 
| [[Гребінка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 11 662
|- 
| [[Христинівка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 650
|- 
| [[Гірьске]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 473
|- 
| [[Таврійск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 11 452
|- 
| [[Борщів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 11 382
|- 
| [[Зимогіря]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 295
|- 
| [[Хотин]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 216
|- 
| [[Ілїнцї (місто)|Ілїнцї]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 186
|- 
| [[Помічна]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 946
|- 
| [[Олевск]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 896
|- 
| [[Камінь-Кашырьскый]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 818
|- 
| [[Татарбунары]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 10 797
|- 
| [[Погребище]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 754
|- 
| [[Марінка (місто)|Марінка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 722
|- 
| [[Болехів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 633
|- 
| [[Інкерман]]
| м.[[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 10 628
|- 
| [[Зїньків]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 10 577
|- 
| [[Ходорів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 10 565
|- 
| [[Снятин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 479
|- 
| [[Деражня]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 446
|- 
| [[Любомль]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 395
|- 
| [[Валкы (місто)|Валкы]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 381
|- 
| [[Новоднїстровск]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 342
|- 
| [[Радивилів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 311
|- 
| [[Вуглегірьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 309
|- 
| [[Сокиряны]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 258
|- 
| [[Верьхівцеве]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 142
|- 
| [[Залїщікы]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 10 125
|- 
| [[Старый Крым (Крым)|Старый Крым]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 10 101
|- 
| [[Білицьке]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 093
|- 
| [[Перещепине]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 041
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=5000&gt;5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Андрушівка (Андрушівскый район)|Андрушівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 890
|- 
| [[Пустомиты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 798
|- 
| [[Городенка]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 794
|- 
| [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 790
|- 
| [[Тячово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 786
|- 
| [[Семенівка (місто)|Семенівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 656
|- 
| [[Дубровиця]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 644
|- 
| [[Кодима (місто)|Кодима]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 634
|- 
| [[Иршава]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 515
|- 
| [[Березівка (місто)|Березівка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 481
|- 
| [[Ананьїв]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 476
|- 
| [[Монастырище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 9 463
|- 
| [[Липовець (місто)|Липовець]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 9 406
|- 
| [[Вилково]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 260
|- 
| [[Радехів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 230
|- 
| [[Мостиска]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 150
|- 
| [[Кипуче (Луганьска область)|Кипуче]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 097
|- 
| [[Новодружеск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 025
|- 
| [[Заводьске]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 9 024
|- 
| [[Алупка]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 9 018
|- 
| [[Горохів]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 9 015
|- 
| [[Привіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 004
|- 
| [[Чоп]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 919
|- 
| [[Заставна]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 866
|- 
| [[Зориньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 838
|- 
| [[Тлумач]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 831
|- 
| [[Теплодар]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 8 830
|- 
| [[Ланівцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 680
|- 
| [[Буск]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 673
|- 
| [[Корець]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 649
|- 
| [[Рогатин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 607
|- 
| [[Південне (місто)|Південне]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 516
|- 
| [[Дубляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 469
|- 
| [[Ржыщів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 8 447
|- 
| [[Новоселиця (місто)|Новоселиця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 400
|- 
| [[Ворожба (місто)|Ворожба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 8 384
|- 
| [[Косів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 301
|- 
| [[Почаїв]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 240
|- 
| [[Рава-Руська]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 070
|- 
| [[Молочаньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 7 964
|- 
| [[Яремче]]&lt;ref&gt;До [[14. децембр|14. децембра]] [[2006]] року — Яремча&lt;/ref&gt;
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 7 850
|- 
| [[Турка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 681
|- 
| [[Кіцмань]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 7 608
|- 
| [[Перемышляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 565
|- 
| [[Благовіщеньске (місто)|Благовіщеньске]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 526
|- 
| [[Середина-Буда]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 7 511
|- 
| [[Зборів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 436
|- 
| [[Хоростків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 306
|- 
| [[Остер (місто)|Остер]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 194
|- 
| [[Шаргород]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 7 161
|- 
| [[Перечин]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 083
|- 
| [[Олександрівск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 045
|- 
| [[Копичинцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 036
|- 
| [[Сколе]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 742
|- 
| [[Залізне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 6 725
|- 
| [[Судова Вишня]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 668
|- 
| [[Галич]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 6 495
|- 
| [[Моршин]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 482
|- 
| [[Монастыриска]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 6 344
|- 
| [[Міусиньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 6 029
|- 
| [[Вашківцї (місто)|Вашківцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 987
|- 
| [[Великы Мосты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 925
|- 
| [[Дружба (місто)|Дружба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 5 726
|- 
| [[Старый Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 706
|- 
| [[Шумск]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 5 161
|- 
| [[Святогірьск]]&lt;ref&gt;До 2003 року — Словяногірьск&lt;/ref&gt;
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 136
|- 
| [[Алмазна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 5 061
|- 
| [[Вижниця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 021
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=2500&gt;2500&amp;nbsp;— 5000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Добромиль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 976
|- 
| [[Рудкы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 942
|- 
| [[Хырів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 590
|- 
| [[Скалат]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 4 036
|- 
| [[Комарно]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 994
|- 
| [[Бібрка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 980
|- 
| [[Новый Калинів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 582
|- 
| [[Глиняны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 378
|- 
| [[Підгайцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 3 280
|- 
| [[Батурин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 078
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=0&gt;Менше 2500&lt;/div&gt;
|- 
| [[Белз]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 2 478
|- 
| [[Устилуг]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 2 283
|- 
| [[Герца]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 2 068
|- 
| [[Берестечко]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 1 904
|- 
| [[Угнів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 1 021
|- 
| [[Чорнобиль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0
|- 
| [[Припять (місто)|Припять]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0

|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/total_population1/structure_population/ Офіційний сайт Всеукраїнского перепису населїня]
* [https://archive.is/20121210043906/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=1120760399&amp;men=gcis&amp;lng=en&amp;gln=xx&amp;dat=32&amp;geo=-220&amp;srt=1npn&amp;col=aohdq&amp;pt=c&amp;va=x World Gazetteer: Cities of Ukraine]

[[Катеґорія:Міста Україны|*]]</text>
      <sha1>crtqojdaf8hvov19bpt39c7l4zf6xja</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>131699</id>
      <parentid>131697</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T17:09:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>Зрушена верзія 131697 од хоснователя [[Special:Contributions/46.98.152.9|46.98.152.9]] vandalism ([[User talk:46.98.152.9|діскузія]])</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="62245" xml:space="preserve">В [[Україна|Українї]], станом ід [[1. януара]] [[2012 |2012 року]], є 459 [[Місто|міст]], 885 сел містьского тіпа і 28 450 сел&lt;ref name=&quot;stat2012&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20150627002237/http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/2012/07_2012/zb_chnas_2011.rar Численность населения Украины на 1 января 2012 г.]&lt;/ref&gt;. 

Головне і найвекше місто Україны є [[Київ]].

В період з [[2001|2001]] по [[2012]] рр. кількость міст-міліонарів в штаті ся скоротило з 5 ([[Київ]], [[Харків]], [[Днїпро (місто)|Днїпро]], [[Одеса]], [[Донецьк]]) до 4 ([[Київ]], [[Харків]], [[Днїпро (місто)|Днїпро]], [[Одеса]]).

Найбівше міст в [[Донецька область|Донецькій]] (52), [[Львівска область|Львівскій]] (44) і [[Луганьска область|Луганьскій]] (37) областях.

В містах прожыває бівше як 68 % населїня. 

[[Файл:Укр вект гор.png|мини|450 пкс|Найвекші міста Україны (населїня на [[2001]])]]   

Ниже є уведженый список вшыткых [[місто|міст]] [[Україна|Україны]] (ід  [[1. новембер|1 новембра]] [[2011]] року), а таксамо їх заселїня (за даныма цілоукраїньского перепису населїня [[5. децембер|5 децембра]] [[2001]] року).
__TOC__

== Міста Україны (подля населїня) ==
&lt;center&gt;[[#1000000|Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#500000|500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000]] | [[#250000|250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000]] | [[#100000|100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000]] | [[#50000|50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000]] | [[#25000|25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000]] | [[#10000|10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000]] | [[#5000|5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000]] | [[#2500|2500&amp;nbsp;— 5000]] | [[#0|До 2500]]&lt;/center&gt;
{| class=wikitable width=100%
! [[Місто]]
! [[Область]], [[Автономна Републіка Крым|АРК]], місто
! Чисельность населїня
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=1000000&gt;Понад 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Київ]]
| місто [[Київ]]
|  align=right NOWRAP | 2 611 327
|- 
| [[Харків]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 1 470 902
|- 
| [[Днїпро (місто)|Днїпро]]&lt;ref&gt;У тому числі смт [[Таромске]] (населїня: 15&amp;nbsp;838 осіб), яке війшло до складу міста в децембрі 2001 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 1 080 846
|- 
| [[Одеса]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 1 029 049
|- 
| [[Донецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 1 016 194
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=500000&gt;500&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 1&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Запоріжя]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 815 256

|- 
| [[Львів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
| align=right NOWRAP | 732 818
|- 
| [[Кривый Ріг]]&lt;ref&gt;У тому числі м.&amp;nbsp;[[Інгулець (місто)|Інгулець]] (населїня 38 986) і смт [[Зелене (Кривый Ріг)|Зелене]] (1048), які були включені до складу міста в октобрі 2002 року.&lt;/ref&gt;
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 709 014
|- 
| [[Миколаїв]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 514 136
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=250000&gt;250&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 500&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Маріуполь]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 492 176
|- 
| [[Луганьск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 463 097
|- 
| [[Макіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 389 589
|- 
| [[Віниця|Вінниця]]
| [[Віницька область|Вінницька]]
|  align=right NOWRAP | 384 840
|- 
| [[Сімферополь]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 343 644
|- 
| [[Севастополь]]
| місто [[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 342 451
|- 
| [[Херсон]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 328 360
|- 
| [[Полтава]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 317 998
|- 
| [[Чернїгів]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 304 994
|- 
| [[Черкасы]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 295 414
|- 
| [[Сумы]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 293 141
|-
| [[Горлівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
| align=right NOWRAP | 292 250
|-
| [[Житомир]]
| [[Житомирьска область|Житомирьска]]
| align=right NOWRAP | 284 236
|-
| [[Камяньске]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
| align=right NOWRAP | 255 841
|-
| [[Кропивницькый]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
| align=right NOWRAP | 254 103
|-
| [[Хмельницькый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
| align=right NOWRAP | 253 994
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=100000&gt;100&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 250&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Рівне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 248 813
|- 
| [[Чернівцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 240 621
|- 
| [[Кременчук]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 234 073
|- 
| [[Тернопіль]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 227 755
|- 
| [[Івано-Франківск]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 218 359
|- 
| [[Луцьк]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 208 816
|- 
| [[Біла Церква]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 200 131
|- 
| [[Краматорьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 181 025
|- 
| [[Мелітополь]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 160 657
|- 
| [[Керч]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 157 007
|- 
| [[Нїкополь]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 136 280
|- 
| [[Словяньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 124 829
|- 
| [[Бердяньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 121 692
|- 
| [[Северодонецьк]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 119 940
|- 
| [[Алчевск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 119 193
|- 
| [[Павлоград]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 118 816
|- 
| [[Ужгород]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 117 317
|- 
| [[Лисичаньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 115 229
|- 
| [[Євпаторія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 105 915
|- 
| [[Єнакієве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 103 997
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=50000&gt;50&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 100&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Камянець-Подольскый]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 99 610
|- 
| [[Костянтинівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 95 111
|- 
| [[Хрустальный]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 94 875
|- 
| [[Олександрія]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 93 357
|- 
| [[Конотоп]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 92 657
|- 
| [[Кадіївка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 90 152
|- 
| [[Умань]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 88 735
|- 
| [[Бердичів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 87 575
|- 
| [[Шостка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 87 130
|- 
| [[Бровары]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 86 839
|- 
| [[Ізмаїл]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 84 815
|- 
| [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 82 916
|- 
| [[Мукачово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 82 346
|- 
| [[Ялта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 81 654
|- 
| [[Дрогобич]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 79 119
|- 
| [[Нїжин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 76 625
|- 
| [[Феодосія]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 74 669
|- 
| [[Довжа́нськ|Довжанск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 72 531
|- 
| [[Новомосковск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 72 439
|- 
| [[Чистякове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 72 346
|- 
| [[Червоноград]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 70 568
|- 
| [[Первомайськ]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 70 170
|- 
| [[Сміла]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 69 681
|- 
| [[Покровск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 69 154
|- 
| [[Калуш]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 67 902
|- 
| [[Коростень]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 66 669
|- 
| [[Ковель]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 66 401
|- 
| [[Рубіжне]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 65 322
|- 
| [[Прилукы]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 64 861
|- 
| [[Дружківка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 557
|- 
| [[Харцизьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 64 175
|- 
| [[Лозова (Харківска область)|Лозова]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 64 041
|- 
| [[Антрацит (місто)|Антрацит]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 63 698
|- 
| [[Стрый (город)|Стрый]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 62 479
|- 
| [[Коломия]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 61 989
|- 
| [[Шахтарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 59 589
|- 
| [[Снїжне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 58 496
|- 
| [[Новоград-Волиньскый]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 56 259
|- 
| [[Енергодар]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 56 242
|- 
| [[Ізюм]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 56 114
|- 
| [[Мирноград]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 54 787
|- 
| [[Брянка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 54 767
|- 
| [[Чорноморск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 54 151
|- 
| [[Бориспіль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 53 975
|- 
| [[Нововолиньск]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 53 838
|- 
| [[Ровенькы]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 53 725
|- 
| [[Жовты Воды]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 53 582
|- 
| [[Лубны]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 52 572
|- 
| [[Нова Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 52 137
|- 
| [[Фастів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 51 976
|- 
| [[Білгород-Днїстровскый]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 51 890
|- 
| [[Горішнї Плавнї]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 51 740
|- 
| [[Сорокине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 560
|- 
| [[Ромны]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 448
|- 
| [[Охтирка]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 50 399
|- 
| [[Світловодьск]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 50 094
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=25000&gt;25&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 50&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Марганець (місто)|Марганець]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 49 592
|- 
| [[Шепетівка]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 48 212
|- 
| [[Покров (місто)|Покров]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 44 834
|- 
| [[Торецьк (Донецька область)|Торецьк]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 43 371
|- 
| [[Джанкой]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 43 343
|- 
| [[Первомайск (Луганьска область)|Первомайск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 43 082
|- 
| [[Миргород]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 42 886
|- 
| [[Вознесеньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 42 634
|- 
| [[Подільск]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 40 718
|- 
| [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 40 593
|- 
| [[Васильків]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 39 722
|- 
| [[Дубно (город)|Дубно]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 39 146
|- 
| [[Вараш]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 38 830
|- 
| [[Володимир (місто)|Володимир]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 256
|- 
| [[Каховка]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 38 238
|- 
| [[Южноукраїньск]]
| [[Миколаївска область|Миколаївсьа]]
|  align=right NOWRAP | 38 206
|- 
| [[Борислав]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 38 122
|- 
| [[Ясинувата]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 552
|- 
| [[Жмеринка]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 37 349
|- 
| [[Авдіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 37 210
|- 
| [[Чугуїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 36 789
|- 
| [[Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 36 556
|- 
| [[Токмак]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 36 275
|- 
| [[Боярка (місто)|Боярка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 35 968
|- 
| [[Глухів]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 35 768
|- 
| [[Добропіля (Донецька область)|Добропіля]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 35 638
|- 
| [[Старокостянтинів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 35 206
|- 
| [[Голубівка (Луганьска область)|Голубівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 35 199
|- 
| [[Вишневе (місто)|Вишневе]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 34 465
|- 
| [[Нетішин]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 358
|- 
| [[Славута]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 34 340
|- 
| [[Могилів-Подільскый]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 32 853
|- 
| [[Обухів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 32 776
|- 
| [[Первомайскый (Харківска область)|Первомайскый]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 523
|- 
| [[Купяньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 449
|- 
| [[Балаклія]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 32 408
|- 
| [[Синельникове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 32 302
|- 
| [[Переяслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 31 634
|- 
| [[Алушта]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 440
|- 
| [[Трускавець]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 31 037
|- 
| [[Яны Капу]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 31 023
|- 
| [[Хрестівка (місто)|Хрестівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 910
|- 
| [[Костопіль]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 30 467
|- 
| [[Дебальцеве]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 30 246
|- 
| [[Перевальск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 665
|- 
| [[Сакы]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 29 416
|- 
| [[Знамянка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 412
|- 
| [[Тернівка]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 226
|- 
| [[Першотравеньск]]
| [[Дніпропетровска область|Дніпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 29 140
|- 
| [[Хуст]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 29 080
|- 
| [[Чортків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 29 057
|- 
| [[Лебедин]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 28 948
|- 
| [[Золотоноша]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 28 793
|- 
| [[Буча (місто)|Буча]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 28 533
|- 
| [[Новый Розділ]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 28 227
|- 
| [[Лиман (місто)|Лиман]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 28 172
|- 
| [[Сарны]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 144
|- 
| [[Малин]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 28 113
|- 
| [[Хмільник]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 27 898
|- 
| [[Бахчісарай]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 27 549
|- 
| [[Селидове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 26 793
|- 
| [[Берегово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 735
|- 
| [[Канів]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 26 657
|- 
| [[Козятин]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 26 635
|- 
| [[Новояворівск]]&lt;ref&gt;До 2008 року – Новояворівске&lt;/ref&gt;
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 26 483
|- 
| [[Коростишів]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 26 068
|- 
| [[Попасна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 951
|- 
| [[Виноградів]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 760
|- 
| [[Гайсин]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 25 640
|- 
| [[Молодогвардійск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 25 528
|- 
| [[Кролевець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 25 183
|- 
| [[Мерефа]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 25 018
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=10000&gt;10&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 25&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Волноваха]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 647
|- 
| [[Здолбунів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 612
|- 
| [[Креміна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 24 447
|- 
| [[Славутич]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 24 402
|- 
| [[Докучаєвск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 24 383
|- 
| [[Люботин (Україна)|Люботин]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 24 173
|- 
| [[Олешкы]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 24 123
|- 
| [[Южне (місто)|Южне]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 23 977
|- 
| [[Армяньск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 23 869
|- 
| [[Вільногірьск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 23 782
|- 
| [[Яготин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 23 659
|- 
| [[Суходільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 23 642
|- 
| [[Золочів (Львівска область)|Золочів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 481
|- 
| [[Тростянець (Сумска область)|Тростянець]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 23 308
|- 
| [[Броды]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 23 239
|- 
| [[Полоне]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 23 211
|- 
| [[Вышгород]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 22 933
|- 
| [[Гадяч]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 22 698
|- 
| [[Красноград]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 22 670
|- 
| [[Кілія]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 22 594
|- 
| [[Старобільск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 22 371
|- 
| [[Ладижин]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 22 219
|- 
| [[Пологы (місто)|Пологы]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 22 206
|- 
| [[Амвросіївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 22 130
|- 
| [[Кременець]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 22 051
|- 
| [[Генїческ]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 21 793
|- 
| [[Сокаль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 21 693
|- 
| [[Курахове]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 21 479
|- 
| [[Днїпрорудне]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 21 054
|- 
| [[Волочіск]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 958
|- 
| [[Надвірна]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 932
|- 
| [[Долина (місто)|Долина]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 906
|- 
| [[Стебник]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 863
|- 
| [[Вовчаньск]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 695
|- 
| [[Красилів]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 580
|- 
| [[Пятихаткы]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 20 563
|- 
| [[Ренї]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 20 481
|- 
| [[Бахмач]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 20 332
|- 
| [[Дергачі]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 20 258
|- 
| [[Ватутїне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 20 156
|- 
| [[Калинівка (місто)|Калинівка]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 20 061
|- 
| [[Балта]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 19 962
|- 
| [[Звенигородка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 901
|- 
| [[Зугрес]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 19 859
|- 
| [[Скадовск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 19 641
|- 
| [[Сватове]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 495
|- 
| [[Шпола]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 427
|- 
| [[Новоукраїнка (Новоукраїньскый район)|Новоукраїнка]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 19 353
|- 
| [[Корсунь-Шевченківскый]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 19 311
|- 
| [[Лутугине]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 833
|- 
| [[Білогірск]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 18 790
|- 
| [[Долиньска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 18 768
|- 
| [[Ізяслав]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 18 444
|- 
| [[Білопіля]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 18 384
|- 
| [[Богодухів]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 18 224
|- 
| [[Сквира]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 18 126
|- 
| [[Карлівка (місто)|Карлівка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 17 995
|- 
| [[Оріхів]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 955
|- 
| [[Білозерске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 868
|- 
| [[Золоте]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 836
|- 
| [[Бунге]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 813
|- 
| [[Підгородне (Днїпропетровскый район)|Підгородне]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 17 763
|- 
| [[Роздїльна]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 754
|- 
| [[Городок (Хмельницька область)|Городок]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 746
|- 
| [[Вознесенівка (місто)|Вознесенівка]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 680
|- 
| [[Іловайск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 620
|- 
| [[Бережаны]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 17 617
|- 
| [[Новогродівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 473
|- 
| [[Вугледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 17 440
|- 
| [[Березань (місто)|Березань]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 367
|- 
| [[Путивль]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 17 354
|- 
| [[Болград]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 17 353
|- 
| [[Бар]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 17 284
|- 
| [[Свалява]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 145
|- 
| [[Богуслав]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 17 135
|- 
| [[Гуляйполе (Гуляйпільскый район)|Гуляйполе]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 17 077
|- 
| [[Зміїв]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 17 063
|- 
| [[Овруч]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 17 031
|- 
| [[Верьхнёднїпровск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 976
|- 
| [[Очаків]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 929
|- 
| [[Красногорівка (місто)|Красногорівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 714
|- 
| [[Ківерцї]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 678
|- 
| [[Пирятин]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 16 664
|- 
| [[Миколаївка (місто)|Миколаївка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 620
|- 
| [[Часів Яр]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 16 612
|- 
| [[Вільняньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 16 522
|- 
| [[Дунаївцї (місто)|Дунаївцї]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 448
|- 
| [[Апостолове]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 16 439
|- 
| [[Тальне]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 16 388
|- 
| [[Арциз]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 16 370
|- 
| [[Новый Буг]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 16 250
|- 
| [[Тульчин]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 16 136
|- 
| [[Гайворон (місто)|Гайворон]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 16 126
|- 
| [[Городок (Львівська область)|Городок]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 16 082
|- 
| [[Гола Пристань]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 16 028
|- 
| [[Носівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 966
|- 
| [[Жашків]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 853
|- 
| [[Городище (місто)|Городище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 645
|- 
| [[Василівка (Василівскый район)|Василівка]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 592
|- 
| [[Камянка-Днїпровска]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 15 522
|- 
| [[Петрово-Красносіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 478
|- 
| [[Берислав]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 15 455
|- 
| [[Снїгурівка (місто)|Снїгурівка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 15 447
|- 
| [[Радомышль]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 326
|- 
| [[Бурштин (місто)|Бурштин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 15 298
|- 
| [[Рахів]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 15 241
|- 
| [[Новгород-Сїверьскый]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 15 175
|- 
| [[Камянка (місто)|Камянка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 15 109
|- 
| [[Тетіїв]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 944
|- 
| [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Острог]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 801
|- 
| [[Зеленодольск]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 14 792
|- 
| [[Вахрушеве]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 14 773
|- 
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 14 753
|- 
| [[Сторожинець]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 693
|- 
| [[Судак (місто)|Судак]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 14 495
|- 
| [[Сїверьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 393
|- 
| [[Корюківка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 318
|- 
| [[Біляївка (місто)|Біляївка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 14 294
|- 
| [[Гірник (місто)|Гірник]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 14 207
|- 
| [[Українка (місто)|Українка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 14 163
|- 
| [[Нова Одеса]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 14 070
|- 
| [[Городня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 14 043
|- 
|  [[Щастя (місто)|Щастя]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 770
|- 
| [[Кагарлик (місто)|Кагарлик]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 757
|- 
| [[Жданівка (місто)|Жданівка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 688
|- 
| [[Березне (місто)|Березне]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 669
|- 
| [[Теребовля]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 661
|- 
| [[Виникы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 654
|- 
| [[Рожище]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 13 636
|- 
| [[Яворів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 510
|- 
| [[Жовква]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 13 474
|- 
| [[Тараща]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 452
|- 
| [[Миронівка (Київска область)|Миронівка]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 368
|- 
| [[Бершадь]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 13 336
|- 
| [[Україньск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 236
|- 
| [[Збараж]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 13 228
|- 
| [[Новомиргород]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 220
|- 
| [[Узин]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 13 217
|- 
| [[Світлодарьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 184
|- 
| [[Соледар]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 13 151
|- 
| [[Баштанка]]
| [[Миколаївска область|Миколаївска]]
|  align=right NOWRAP | 13 146
|- 
| [[Мала Виска]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 132
|- 
| [[Ірміно]]&lt;ref&gt;До [[8. юл|8. юла]] [[2010]] року — Теплогірьск&lt;/ref&gt;
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 13 053
|- 
| [[Барвінкове]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 12 998
|- 
| [[Приморьск (Україна)|Приморьск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 12 973
|- 
| [[Мена (місто)|Мена]] 
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 940
|- 
| [[Глобине]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 902
|- 
| [[Гнївань]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 832
|- 
| [[Кальміуске (місто)|Кальміуске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 813
|- 
| [[Ічня]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 780
|- 
| [[Новоазовск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 12 702
|- 
| [[Баранівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 584
|- 
| [[Бучач]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 12 549
|- 
| [[Лохвиця]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 389
|- 
| [[Сновск (місто)|Сновск]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 12 315
|- 
| [[Бобринець]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 12 300
|- 
| [[Немирів]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 12 082
|- 
| [[Кобелякы]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 12 076
|- 
| [[Родиньске]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 996
|- 
| [[Чігырин]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 960
|- 
| [[Бобровиця]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 916
|- 
| [[Соснівка (місто)|Соснівка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 889
|- 
| [[Жыдачів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 798
|- 
| [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 787
|- 
| [[Моспине]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 736
|- 
| [[Борзна]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 707
|- 
| [[Щолкіне]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 11 699
|- 
| [[Буринь]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 11 678
|- 
| [[Камянка-Бузька]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 11 674
|- 
| [[Гребінка]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 11 662
|- 
| [[Христинівка]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 11 650
|- 
| [[Гірьске]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 473
|- 
| [[Таврійск]]
| [[Херсоньска область|Херсоньска]]
|  align=right NOWRAP | 11 452
|- 
| [[Борщів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 11 382
|- 
| [[Зимогіря]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 11 295
|- 
| [[Хотин]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 11 216
|- 
| [[Ілїнцї (місто)|Ілїнцї]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 11 186
|- 
| [[Помічна]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 946
|- 
| [[Олевск]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 896
|- 
| [[Камінь-Кашырьскый]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 818
|- 
| [[Татарбунары]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 10 797
|- 
| [[Погребище]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 754
|- 
| [[Марінка (місто)|Марінка]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 722
|- 
| [[Болехів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 633
|- 
| [[Інкерман]]
| м.[[Севастополь]]
|  align=right NOWRAP | 10 628
|- 
| [[Зїньків]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 10 577
|- 
| [[Ходорів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 10 565
|- 
| [[Снятин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 479
|- 
| [[Деражня]]
| [[Хмельницька область|Хмельницька]]
|  align=right NOWRAP | 10 446
|- 
| [[Любомль]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 10 395
|- 
| [[Валкы (місто)|Валкы]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 10 381
|- 
| [[Новоднїстровск]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 342
|- 
| [[Радивилів]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 10 311
|- 
| [[Вуглегірьск]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 309
|- 
| [[Сокиряны]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 258
|- 
| [[Верьхівцеве]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 142
|- 
| [[Залїщікы]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 10 125
|- 
| [[Старый Крым (Крым)|Старый Крым]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 10 101
|- 
| [[Білицьке]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 10 093
|- 
| [[Перещепине]]
| [[Днїпропетровска область|Днїпропетровска]]
|  align=right NOWRAP | 10 041
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=5000&gt;5&amp;nbsp;000&amp;nbsp;— 10&amp;nbsp;000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Андрушівка (Андрушівскый район)|Андрушівка]]
| [[Жытомирьска область|Жытомирьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 890
|- 
| [[Пустомиты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 798
|- 
| [[Городенка]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 794
|- 
| [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 9 790
|- 
| [[Тячово]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 786
|- 
| [[Семенівка (місто)|Семенівка]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 656
|- 
| [[Дубровиця]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 644
|- 
| [[Кодима (місто)|Кодима]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 634
|- 
| [[Иршава]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 515
|- 
| [[Березівка (місто)|Березівка]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 481
|- 
| [[Ананьїв]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 476
|- 
| [[Монастырище]]
| [[Черкаска область|Черкаска]]
|  align=right NOWRAP | 9 463
|- 
| [[Липовець (місто)|Липовець]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 9 406
|- 
| [[Вилково]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 9 260
|- 
| [[Радехів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 230
|- 
| [[Мостиска]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 9 150
|- 
| [[Кипуче (Луганьска область)|Кипуче]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 097
|- 
| [[Новодружеск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 025
|- 
| [[Заводьске]]
| [[Полтавска область|Полтавска]]
|  align=right NOWRAP | 9 024
|- 
| [[Алупка]]
| [[Автономна Републіка Крым]]
|  align=right NOWRAP | 9 018
|- 
| [[Горохів]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 9 015
|- 
| [[Привіля]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 9 004
|- 
| [[Чоп]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 919
|- 
| [[Заставна]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 866
|- 
| [[Зориньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 838
|- 
| [[Тлумач]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 831
|- 
| [[Теплодар]]
| [[Одеска область|Одеска]]
|  align=right NOWRAP | 8 830
|- 
| [[Ланівцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 680
|- 
| [[Буск]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 673
|- 
| [[Корець]]
| [[Рівненьска область|Рівненьска]]
|  align=right NOWRAP | 8 649
|- 
| [[Рогатин]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 607
|- 
| [[Південне (місто)|Південне]]
| [[Харківска область|Харківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 516
|- 
| [[Дубляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 469
|- 
| [[Ржыщів]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 8 447
|- 
| [[Новоселиця (місто)|Новоселиця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 8 400
|- 
| [[Ворожба (місто)|Ворожба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 8 384
|- 
| [[Косів]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 8 301
|- 
| [[Почаїв]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 8 240
|- 
| [[Рава-Руська]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 8 070
|- 
| [[Молочаньск]]
| [[Запорізька область|Запорізька]]
|  align=right NOWRAP | 7 964
|- 
| [[Яремче]]&lt;ref&gt;До [[14. децембр|14. децембра]] [[2006]] року — Яремча&lt;/ref&gt;
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 7 850
|- 
| [[Турка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 681
|- 
| [[Кіцмань]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 7 608
|- 
| [[Перемышляны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 565
|- 
| [[Благовіщеньске (місто)|Благовіщеньске]]
| [[Кіровоградьска область|Кіровоградьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 526
|- 
| [[Середина-Буда]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 7 511
|- 
| [[Зборів]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 436
|- 
| [[Хоростків]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 306
|- 
| [[Остер (місто)|Остер]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 7 194
|- 
| [[Шаргород]]
| [[Віницька область|Віницька]]
|  align=right NOWRAP | 7 161
|- 
| [[Перечин]]
| [[Закарпатьска область|Закарпатьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 083
|- 
| [[Олександрівск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 7 045
|- 
| [[Копичинцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 7 036
|- 
| [[Сколе]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 742
|- 
| [[Залізне]]
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 6 725
|- 
| [[Судова Вишня]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 668
|- 
| [[Галич]]
| [[Івано-Франківска область|Івано-Франківска]]
|  align=right NOWRAP | 6 495
|- 
| [[Моршин]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 6 482
|- 
| [[Монастыриска]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 6 344
|- 
| [[Міусиньск]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 6 029
|- 
| [[Вашківцї (місто)|Вашківцї]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 987
|- 
| [[Великы Мосты]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 925
|- 
| [[Дружба (місто)|Дружба]]
| [[Сумска область|Сумска]]
|  align=right NOWRAP | 5 726
|- 
| [[Старый Самбір]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 5 706
|- 
| [[Шумск]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 5 161
|- 
| [[Святогірьск]]&lt;ref&gt;До 2003 року — Словяногірьск&lt;/ref&gt;
| [[Донецька область|Донецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 136
|- 
| [[Алмазна]]
| [[Луганьска область|Луганьска]]
|  align=right NOWRAP | 5 061
|- 
| [[Вижниця]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 5 021
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=2500&gt;2500&amp;nbsp;— 5000&lt;/div&gt;
|- 
| [[Добромиль]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 976
|- 
| [[Рудкы]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 942
|- 
| [[Хырів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 4 590
|- 
| [[Скалат]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 4 036
|- 
| [[Комарно]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 994
|- 
| [[Бібрка]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 980
|- 
| [[Новый Калинів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 582
|- 
| [[Глиняны]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 378
|- 
| [[Підгайцї]]
| [[Тернопільска область|Тернопільска]]
|  align=right NOWRAP | 3 280
|- 
| [[Батурин]]
| [[Чернїгівска область|Чернїгівска]]
|  align=right NOWRAP | 3 078
|- 
!  colspan=&quot;3&quot; style=&quot;background-color:silver;text-align:center;&quot; | &lt;div id=0&gt;Менше 2500&lt;/div&gt;
|- 
| [[Белз]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 2 478
|- 
| [[Устилуг]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 2 283
|- 
| [[Герца]]
| [[Чернівецька область|Чернівецька]]
|  align=right NOWRAP | 2 068
|- 
| [[Берестечко]]
| [[Волиньска область|Волиньска]]
|  align=right NOWRAP | 1 904
|- 
| [[Угнів]]
| [[Львівска область|Львівска]]
|  align=right NOWRAP | 1 021
|- 
| [[Чорнобиль]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0
|- 
| [[Припять (місто)|Припять]]
| [[Київска область|Київска]]
|  align=right NOWRAP | 0

|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/total_population1/structure_population/ Офіційний сайт Всеукраїнского перепису населїня]
* [https://archive.is/20121210043906/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=1120760399&amp;men=gcis&amp;lng=en&amp;gln=xx&amp;dat=32&amp;geo=-220&amp;srt=1npn&amp;col=aohdq&amp;pt=c&amp;va=x World Gazetteer: Cities of Ukraine]

[[Катеґорія:Міста Україны|*]]</text>
      <sha1>2y3fv09r6ds9efngn3gepapzs02tirx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Орґанізація про беспечность і сполупрацю в Европі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10284</id>
    <revision>
      <id>131694</id>
      <parentid>92850</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T14:49:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <ip>185.115.37.233</ip>
      </contributor>
      <comment> </comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1106" xml:space="preserve">[[Файл:OSCE-Permanent Council.JPG|right|250px|ОБСЕ]]
'''Орґанізація про беспечность і сполупрацю в Европі''' - ''' ''ОБСЕ'' ''', анґліцькы Organization for Security and Co-operation in Europe (''OSCE'') є міджінародна беспечностна орґанізація.
Членами орґанізації суть 56 штатів зос [[Европа|Европы]], [[Середня Азия|Середнёй Азії]] і [[Северна Америка|Северной Америкы]]. Цїлями орґанізації суть підпора і розвиток демокраціії, превенція локалных конфліктів, обнова міру, просаджованя колектівной беспечності, забеспечіня соціалной справедливості і охрана жывотного середовиска.
Резіденція орґанізації є у [[Відень|Віднї]].

[[Катеґорія:Міджінародны орґанізації]]</text>
      <sha1>hdb5304wer0m4go24ej9q1qjvgyivf8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пруссія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11370</id>
    <revision>
      <id>131702</id>
      <parentid>131637</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T19:24:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповнѣня</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5827" xml:space="preserve">{{Заникла держава
| názov                   = Пруссия
| originálny názov        = Preußen
| rok vzniku              = 1525
| rok zániku              = 1947
| viac pred               = 
| pred 1                  = 
| pred 1 vlajka           = 
| pred 2                  = 
| pred 2 vlajka           = 
| pred 3                  = 
| pred 3 vlajka           = 
| pred info               = 
| viac po                 = áno
| po 1                    = Федеративна република Германия
| po 1 vlajka             = Flag of Germany.svg
| po 2                    = Германска демократична република
| po 2 vlajka             = Flag of East Germany.svg
| po 3                    = Польска людова република
| po 3 vlajka             = Flag of Poland (1928-1980).svg
| šírka 1. sloupce        = 
| vlajka                  = Flag of Prussia (1892-1918).svg
| článok o vlajke         = 
| vlajka veľkosť          = 
| znak                    = Coat of Arms of the Kingdom of Prussia 1873-1918.svg
| článok o znaku          = 
| znak veľkosť            = 
| rámček znak             = 
| hymna                   = 
| článok o hymne          = 
| motto                   = Gott mit uns
| článok o motte          = 
| mapa                    = Kingdom_of_Prussia_1870.svg
| mapa veľkosť            = 
| mapa poznámka           = Прусске кральовство в року 1870 
| hlavné mesto            = [[Калининград|Кенигсберг]] (1525–1701)&lt;br/&gt;[[Берлин]] (1701–1947)
| rozloha                 = 348 702 &lt;small&gt;(1907)&lt;/small&gt;&lt;br/&gt;297 007&lt;small&gt;(1939)&lt;/small&gt;
| rozloha poznámka        = 
| najvyšší bod            = 
| najvyšší bod poznámka   = 
| najdlhšia rieka         = 
| najdlhšia rieka poznámka= 
| počet obyvateľov          = 24 689 000 &lt;small&gt;(1871)&lt;/small&gt;&lt;br/&gt;41 915 040 &lt;small&gt;(1939)&lt;/small&gt; 
| počet obyvateľov poznámka = 
| jazyky                  = [[Нѣмецкый язык|нѣмецкый]]
| národnostné zloženie    = 
| náboženstvo             = [[протестантство]],&lt;br&gt;[[Католицка Церковь|католицтво]],&lt;br&gt;[[юдаизм]]
| štátne zriadenie        = [[монархия]] (до 1918)&lt;br/&gt;[[република]] (од 1918)
| materská zem            = 
| mena                    = 
| vznik                   = 
| zánik                   = 
}}
'''Пруссия''', {{ref-de}} ''Preussen'' — в истории [[Середня Европа|Середньой Европы]] то быв штат, котрый екзистовав в роках 1525–1947. Спочатку то была  держава Тевтонского ордена на юговыходных берегах [[Балтицке море|Балтицкого моря]], котра в [[Середновік|середновѣк]]у достала ся под нѣмецку и польску владу. Ей главным городом быв [[Калининград|Кенигсберг]].  Од року 1701 ту было [[Кральовство Пруссия]]. Од року 1871 ся ту створило [[Нѣмецке цѣсарство]]  (1871–1918) з головным мѣстом [[Берлин]] под владов династии Гогенцоллернох. По падѣ династии Гогенцоллернох (1918) на его мѣстѣ взникла наступницка держава Веймарска република зоз Вольным штатом Пруссия (Freistaat Preussen). По поражцѣ Германии в [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] она была политично реорганизована договором витязных союзных держав в року 1947, наслѣдком котрого Пруссия была ликвидована.&lt;ref&gt;Encyclopedia Britannica: Prussia summary&lt;/ref&gt;
{{Статья в роботѣ|}}
== Походжѣня Прусох ==
Автохтонны Прусы, были переважно ловцѣ и скотаре, их язык належав ку [[Балтицкы языкы|балтицкой групѣ]] [[Индоевропскы языкы|индоевропскых языкох]]. Тоты давны Прусы были звязаны з [[Латвийцѣ|Латвийцями]] и [[Литовцѣ|Литовцями]], и их племена жили меджи рѣками [[Висла]] и [[Нѣман]], в долном току. Их сполоченска организация была лѣвка, и они были [[поганство|поганы]]. В [[XIII. стороча|XIII. сторочу]] з благословлѣня [[Папа римскый|Папы]] их землѣ были колонизованы [[Поляци|Поляками]] з помочов крижарского Тевтонского чину и в наступных сторочах Прусы были асимилованы и говорили [[Нѣмецкый язык|по нѣмецкы]].&lt;ref name=&quot;EB&quot;&gt;Encyclopedia Britannica: Prussia&lt;/ref&gt;

== Жерела и одказы ==
* {{Cite web |title= '''Prussia summary''' |url= https://www.britannica.com/summary/Prussia |date= 2 May. 2020 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |accessdate= 2022-08-08}}{{ref-en}}
* {{Cite web |title= '''Prussia''' |url= https://www.britannica.com/place/Prussia |date= 11 Jan. 2021 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |accessdate= 2022-08-12}}{{ref-en}}

== Референции ==
{{reflist}} 

[[Катеґорія:Заниклы штаты Германии]]
[[Катеґорія:История Германии]]</text>
      <sha1>nn87svxtitd9oxdrht6lle6ugip36co</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Корейска Людова Демократична Република</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11628</id>
    <revision>
      <id>131693</id>
      <parentid>130842</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T12:49:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>/* Економика */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7528" xml:space="preserve">{{Держава
|Держава=Корейска Людова Демократична Република 
|Самоназва= ''кор.'' 조선민주주의인민공화국
|Образчик=[[File:Emblem of North Korea.svg|150px|alt=Штатный герб]]
|Подпис=Штатный герб КЛДР
|Розлога=129 540 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
|Обывательство=24 720 407 
|Столиця=Пхеньян
|ГДП на особу=$2300
|Интернет-домен=.kp
|Часовый пояс=UTC+8:30
|Телефонный код=+850
}}
[[File:Cho Myong-nok and Bill Clinton.jpg|thumb|261px|&lt;center&gt;Чо Мйон Рок, Предсѣдатель Комитета Обороны КЛДР, и [[Билл Клинтон]], Президент США, 2000&lt;/center&gt;]]
[[File:Un-north-korea.png|thumb|261px|&lt;center&gt;КЛДР на мапѣ [[ОЗН]]&lt;/center&gt;]]
'''Корейска Людова Демократична Република (КЛДР)''' (бесѣдно '''Сѣверна Корея''') — [[Штат|держава]] на сѣверѣ [[Корейскый повостров|Корейского повострова]].

На сѣверѣ мать границю з [[Китай|Китаем]] довжкы 1295 км и з [[Росія|Россиев]] (12 км), на югу з [[Южна Корея|Републиков Корея]] (241 км). На западѣ омывать ся водами [[Жовте море|Жовтого моря]], на востоку — [[Японске море|Японского моря]]. Главный город — [[Пхеньян]].

КЛДР створена по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] [[9. септембер|9. септембра]] [[1948]] на територии [[СССР|совѣтской]] окупачной зоны, по тому, як [[15. авґуст|15. августа]] [[1948]] в южной, [[США|америцкой]], окупачной зонѣ была выголошена [[Южна Корея|Република Корея]].

==Економика==
КЛДР — индустриално-аграрна держава з еднопартийным [[соціалізм|социалистичным]] устроем. Добывать камѣнне и буре угля, желѣзну, оловяно-цинкову, мѣдну, никелову, хромову и иншы руды. Розвита металургия, машинарство и металообробка, хемичный, ставебный, деревообробный и др. конарѣ промысла. Главны промысловы центры: [[Пхеньян]], [[Хамхын]], [[Чхонджин]].&lt;ref&gt;Украинский советский энциклопедичесий словарь в трех томах. Т. 2, сс. 135-136.&lt;/ref&gt;

Експортуе промыслову продукцию, рыбопродукты. Аграрный сектор розвитый недостаточно. В 1990-x роках КЛДР по роспадѣ социалистичного блока мала  економичны тяжкости: ряд стихийных нещасть, безгаздовность и недостаток потравин. КЛДР доставала потравинову помоч од [[Японія|Японии]] и [[США]] вымѣнов за обѣцянку не розвивати атомовы збранѣ.

Выслѣдком аграрных реформ в роках 2012—2013 КЛДР в року 2013 достала «первый урожай за 25 лѣт, котрого было доста, обы прокормити ся». Урожай рока 2014 быв еще векшым.&lt;ref&gt;[http://www.rg.ru/2015/01/31/kndr-site.html КНДР добилась успехов в реформе сельского хозяйства. ''русс.'']&lt;/ref&gt;.

==Демилитаризована зона==
Двѣ корейскы републикы по военном конфликтѣ, в котром главну ролю мали [[Китай]] и [[США]]&lt;ref&gt;[http://www.bibliotekar.ru/encW/100/90.htm Корейска война 1950-1953. ''русс.'']&lt;/ref&gt; (1950-1953) зостали в року 1953 роздѣлены демилитаризованов зонов. Але в року 2013 КЛДР  выголосила выход з договора и ввела до своей части зоны озброены силы. В року 2016 таксамо зробила [[Южна Корея|Република Корея]].&lt;ref&gt;''Кирьянов, О.'' [https://rg.ru/2016/07/10/razdeliaiushchaia-dve-korei-dmz-prekratila-sushchestvovanie.html Разделяющая две Кореи демилитаризованная зона прекратила существование ''русс.''] // Российская газета. 2016. 10 июля.&lt;/ref&gt; Проблема нерѣшеного военного конфликта ся заострила. Паралелно з успѣхами в аграрном секторѣ КЛДР ускорила атомову и ракетну милитаризацию.

==Атомово-ракетовый прогрес==
Официалны выдаткы на милитарны потребы чинять стабилно 15.8% буджета КЛДР.&lt;ref&gt;[http://www.38north.org/2017/04/rfrank042817/ Буджет КЛНР 2017 ''англ.'']&lt;/ref&gt; Подля вонкашных експертных податок суть аж до два раз векшы. [[6. фебруар]]а  [[2016]]  быв выпущеный на орбиту сѣвернокорейскый сателит, рекомо, про научны и мирны цѣлѣ.&lt;ref&gt;[https://www.space.com/31860-north-korea-satellite-launch.html Сѣверна Корея выпустила сателит ''англ.'']&lt;/ref&gt;    Авшак, подля америцкых експертох, сателит не фунгуе. &lt;ref&gt;[http://edition.cnn.com/2016/02/08/asia/north-korea-rocket-launch/index.html Неудачне выпалѣня сателита ''англ.'']&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://www.reuters.com/article/us-northkorea-satellite-orbit/north-korea-satellite-in-stable-orbit-but-not-seen-transmitting-u-s-sources-idUSKCN0VI1XN Reuters: Сателит на стабилной орбитѣ, але нефункчный ''англ.'']&lt;/ref&gt;  [[3. септембер|3. септембра]]  [[2017]] КЛДР успѣшно выпробовала компактну гидрогенову бомбу, котру мож намонтовати до ракетовых боеголовок. &lt;ref&gt;[https://www.theverge.com/2017/9/3/16248914/north-korea-claims-tested-nuclear-hydrogen-bomb Сѣверна Корея выпробовала гидрогенову бомбу ''англ.'']&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://www.bbc.com/news/world-asia-41139445 ВВС:Гидрогенова бомба готова до намонтованя в ракету ''англ.'']&lt;/ref&gt;

==Жерела и одказы==
* Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988.

== Референции ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Країны]]</text>
      <sha1>nk60cizdll8odqe8x7iqsekhg5rvb0h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Александр Лукашенко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11729</id>
    <revision>
      <id>131698</id>
      <parentid>127152</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T16:21:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>/* Молоды рокы */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7578" xml:space="preserve">{{Везирь
| имя               = Александр Григорович Лукашенко
| образок           = Alexander Lukashenko crop.jpeg
| величина_образка  = 250px
| подпис_под_образком = Лукашенко в юлу 2015

| пост              = 1-й Президент Бѣлоруси
| монарх            =
| президент         =
| вице-президент    =
| премьер           = Андрей Владим. Кобяков
| предходник        = ''пост новоствореный''
| наступник         =
| меживлада = &lt;!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --&gt;
| зачаток_термина   = [[20. юл]] [[1994]]
| конець_термина    =

| пост2             = Предсѣдник Найвысшой Рады&lt;br/&gt; Союза России и Бѣлоруси
| монарх2           =
| президент2        =
| премьер2          =
| зачаток_термина2  = [[26. януар]] [[2013]]
| конець_термина2   =
| предходник2       = ''пост новоствореный''
| наступник2        =

&lt;!-- Дале так само з номерами 3-9 --&gt;

| датум_уроджѣня    = {{Birth date and age|1954|08|30}}
| мѣсто_уроджѣня    = [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]]
| датум_смерти      = &lt;!-- дд.мм.рррр --&gt;
| мѣсто_смерти      =
| назывка           = Бацька
| alma_mater        =
| едукация          =
| горожанство        =
| народность        = Бѣлорус
| партия            = КПСС (1979—1991), Комунисты за демократию (1991—1992)
| род               = &lt;!-- алтернатива параметру «династия» --&gt;
| мати              =
| отець             =
| супруга           = Галина Родионовна&lt;br/&gt;&lt;small&gt;(родж. Жавнярович,*1955)&lt;/small&gt;
| супруг            =
| дѣти              = Виктор (*1975),&lt;br/&gt; Дмитрий (*1980),&lt;br/&gt; Николай (*2004)&lt;ref&gt;[http://argumenti.ru/politics/online/2012/06/186592 Александр Лукашенко назвал имя своего преемника ''русс.'']&lt;/ref&gt;
| своина            =
| профессия         =
| шаржа             = подполковник в резервѣ
| вѣра              = атеиста
| награды           = 
| премии            =
| честна титула     =
| сайт              = http://www.president.gov.by/
| категория в Commons = Alexander Lukashenko
}}
'''Александр Григорович Лукашенко''', бѣл. '''''Алякса́ндр Рыго́равіч Лукашэ́нка''''',  (*[[30. авґуст|30. август]]  [[1954]], [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]]) — дѣючый президент [[Білорусь|Бѣлоруси]], главный велитель Збройных сил Бѣлоруси, рядитель Рады Безпекы, Предсѣдник Найвысшой Рады [[Союз России и Бѣлоруси|Союза России и Бѣлоруси]] (1997). Президент Олимпийского комитета [[Білорусь|Бѣлоруси]] (1997).

==Молоды рокы==
Александер выростав без отця, мати му была доичка на фармѣ. В школѣ быв тяжкый ученик, а мала го в евиденции милиция.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20170824175303/https://news.tut.by/society/557319.html Лукашенко признался, что в школьные годы стоял на учете в комнате милиции ''русс.'']&lt;/ref&gt; Року 1975 абсолвовав Могильовскый пединштитут, фах история и сполоченскы наукы. Року 1977 оженив ся з Галинов Жавнярович, з котров ся спознав в старшых класах школы. Року 1985 абсолвовав Бѣлорусску земледѣлску академию, фах економия и организация земледѣлской выробы. 

В роках 1975-1977 и 1980-1982 служив во войску. Од року 1979 став ся членом комунистичной партии и служив на партийных и ведучых постах во войску, [[польногосподарство|ставебництвѣ и земледѣлствѣ]].

==Политична карьера==
[[File:RIAN archive 141088 Signing Treaty on Establishing Russian-Belarusian Union.jpg|thumb|265px|left|Подписаня Договора о Союзѣ России и Бѣлоруси в Москвѣ (Президент РФ [[Борис Николаевич Ельцин|Борис Ельцин]] и Александр Лукашенко, [[2. апріль|2. апрѣль]] [[1997]]]]
Року 1990 быв выбраный за посланця Найвысшой Рады Бѣлоруси. В року 1991 поставив ся против политикы [[Михаил Сергеевич Горбачов|Горбачова]] и против роспаду [[СССР]]. Од року 1994 — Президент Бѣлоруси. Зыскав собѣ воличох обѣцяньом покласти конець злодѣйской приватизации, економичным аферам, и утримовати политичну и економичну кооперацию з [[Росія|Россиев]].  

Одтогды быв выбераный на тот пост еще четыри раз (2001, 2006, 2010, 2015), понеже року 2004 одбыв ся референдум, котрым была з [[Конштитуция|Конштитуции]] одстранена клаузула о найвецей двох президентскых каденциях. Законность того референдума не вызнали [[США]] и [[Европска Унія|Европска Уния]]. 

На послѣдных вольбах достав 83,4% голосох воличох, што стало ся найлѣпшым резултатом за вшыткы пять волебных кампаний.

==Критика Лукашенка==
Политика Лукашенка была остро критикована на Западѣ за то, же не слѣдуе западным штандартам в организации економикы и додержаню сполоченскых и приватных слобод. Од року 2006 Запад даколько разы увальовав на Бѣлорусию и персонално Лукашенка санкции. Але року 2016 санкции были з части зрушены.&lt;ref&gt;[http://www.interfax.ru/world/494766 ЕС частично снял санкции с Белоруссии и Лукашенко ''русс.'']&lt;/ref&gt;

== Референции ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Лукашенко, Александр}}
[[Катеґорія:Державны урядници]]
[[Катеґорія:Презіденты]]
[[Катеґорія:Білорусія]]
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]</text>
      <sha1>7ujulkrovho5mklmpa09vifufnhjmia</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>131700</id>
      <parentid>131698</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T17:17:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7609" xml:space="preserve">{{Везирь
| имя               = Александр Григорович Лукашенко
| образок           = Alexander Lukashenko crop.jpeg
| величина_образка  = 250px
| подпис_под_образком = Лукашенко в юлу 2015

| пост              = 1-й Президент Бѣлоруси
| монарх            =
| президент         =
| вице-президент    =
| премьер           = Андрей Владим. Кобяков
| предходник        = ''пост новоствореный''
| наступник         =
| меживлада = &lt;!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --&gt;
| зачаток_термина   = [[20. юл]] [[1994]]
| конець_термина    =

| пост2             = Предсѣдник Найвысшой Рады&lt;br/&gt; Союза России и Бѣлоруси
| монарх2           =
| президент2        =
| премьер2          =
| зачаток_термина2  = [[26. януар]] [[2013]]
| конець_термина2   =
| предходник2       = ''пост новоствореный''
| наступник2        =

&lt;!-- Дале так само з номерами 3-9 --&gt;

| датум_уроджѣня    = {{Birth date and age|1954|08|30}}
| мѣсто_уроджѣня    = [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]]
| датум_смерти      = &lt;!-- дд.мм.рррр --&gt;
| мѣсто_смерти      =
| назывка           = Бацька
| alma_mater        =
| едукация          =
| горожанство        =
| народность        = Бѣлорус
| партия            = КПСС (1979—1991), Комунисты за демократию (1991—1992)
| род               = &lt;!-- алтернатива параметру «династия» --&gt;
| мати              =
| отець             =
| супруга           = Галина Родионовна&lt;br/&gt;&lt;small&gt;(родж. Жавнярович,*1955)&lt;/small&gt;
| супруг            =
| дѣти              = Виктор (*1975),&lt;br/&gt; Дмитрий (*1980),&lt;br/&gt; Николай (*2004)&lt;ref&gt;[http://argumenti.ru/politics/online/2012/06/186592 Александр Лукашенко назвал имя своего преемника ''русс.'']&lt;/ref&gt;
| своина            =
| профессия         =
| шаржа             = подполковник в резервѣ
| вѣра              = атеиста
| награды           = 
| премии            =
| честна титула     =
| сайт              = http://www.president.gov.by/
| категория в Commons = Alexander Lukashenko
}}
'''Александр Григорович Лукашенко''', бѣл. '''''Алякса́ндр Рыго́равіч Лукашэ́нка''''',  (*[[30. авґуст|30. август]]  [[1954]], [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]]) — дѣючый президент [[Білорусь|Бѣлоруси]], главный велитель Збройных сил Бѣлоруси, рядитель Рады Безпекы, Предсѣдник Найвысшой Рады [[Союз России и Бѣлоруси|Союза России и Бѣлоруси]] (1997). Президент Олимпийского комитета [[Білорусь|Бѣлоруси]] (1997).

==Молоды рокы==
Александер выростав без отця, мати му была доичка на фармѣ. В школѣ быв тяжкый ученик, а мала го в евиденции милиция.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20170824175303/https://news.tut.by/society/557319.html Лукашенко признался, что в школьные годы стоял на учете в комнате милиции ''русс.'']&lt;/ref&gt; Року 1975 абсолвовав Могильовскый пединштитут, фах история и сполоченскы наукы. Року 1977 оженив ся з Галинов Жавнярович, з котров ся спознав в старшых класах школы. Року 1985 абсолвовав Бѣлорусску земледѣлску академию, фах економия и организация земледѣлской выробы. 

В роках 1975-1977 и 1980-1982 служив во войску. Од року 1979 став ся членом [[Комунистична партия|комунистичной партии]] и служив на партийных и ведучых постах во войску, ставебництвѣ и  [[земледілство|земледѣлствѣ]].

==Политична карьера==
[[File:RIAN archive 141088 Signing Treaty on Establishing Russian-Belarusian Union.jpg|thumb|265px|left|Подписаня Договора о Союзѣ России и Бѣлоруси в Москвѣ (Президент РФ [[Борис Николаевич Ельцин|Борис Ельцин]] и Александр Лукашенко, [[2. апріль|2. апрѣль]] [[1997]]]]
Року 1990 быв выбраный за посланця Найвысшой Рады Бѣлоруси. В року 1991 поставив ся против политикы [[Михаил Сергеевич Горбачов|Горбачова]] и против роспаду [[СССР]]. Од року 1994 — Президент Бѣлоруси. Зыскав собѣ воличох обѣцяньом покласти конець злодѣйской приватизации, економичным аферам, и утримовати политичну и економичну кооперацию з [[Росія|Россиев]].  

Одтогды быв выбераный на тот пост еще четыри раз (2001, 2006, 2010, 2015), понеже року 2004 одбыв ся референдум, котрым была з [[Конштитуция|Конштитуции]] одстранена клаузула о найвецей двох президентскых каденциях. Законность того референдума не вызнали [[США]] и [[Европска Унія|Европска Уния]]. 

На послѣдных вольбах достав 83,4% голосох воличох, што стало ся найлѣпшым резултатом за вшыткы пять волебных кампаний.

==Критика Лукашенка==
Политика Лукашенка была остро критикована на Западѣ за то, же не слѣдуе западным штандартам в организации економикы и додержаню сполоченскых и приватных слобод. Од року 2006 Запад даколько разы увальовав на Бѣлорусию и персонално Лукашенка санкции. Але року 2016 санкции были з части зрушены.&lt;ref&gt;[http://www.interfax.ru/world/494766 ЕС частично снял санкции с Белоруссии и Лукашенко ''русс.'']&lt;/ref&gt;

== Референции ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Лукашенко, Александр}}
[[Катеґорія:Державны урядници]]
[[Катеґорія:Презіденты]]
[[Катеґорія:Білорусія]]
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]</text>
      <sha1>d6xbu8zoq6y6sfb4uzgwaoxnt7xh3aq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Едгар Райс Берроуз</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12561</id>
    <revision>
      <id>131705</id>
      <parentid>125290</parentid>
      <timestamp>2022-08-13T09:20:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповнѣня</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10290" xml:space="preserve">{{ Писатель
| name = Едгар Райс Берроуз
| image = BurroughsEdgarRice.jpg
| imagesize = 350px
| alt = 
| caption = Автор 80 романох
| pseudonym = 
| birthname = Edgar Rice Burroughs
| birthdate = {{Birth date|1875|09|01}} 
| birthplace = [[Чикаго]], [[Иллинойс]], [[США]]
| deathdate = {{Death date and age|1950|03|19|1875|08|01}}
| deathplace = [[Лос Анджелес]], [[Калифорния]], [[США]]
| resting_place = 
| occupation = писатель
| language = англицкый
| nationality = Америчан
| ethnicity = 
| citizenship = [[США]]
| education =  
| alma_mater = Michigan Military Academy (1895)
| period = 1912-1944
| genre = пригоды, фантастика
| subject = &lt;!-- or: | subjects = --&gt;
| movement = 
| notableworks = Tarzan of the Apes (1912)&lt;br&gt;The Return of Tarzan (1913)
| spouse =  Emma Hulbert, 1900-1934&lt;br&gt;Florence Gilbert, 1935-1942
| partner = &lt;!-- or: | partners = --&gt;
| children = Joan (1908–1972)&lt;br&gt;Hulbert (1909–1991)&lt;br&gt;John Coleman (1913–1979)
| relatives = 
| awards = 
| signature = Edgar Rice Burroughs signature.svg
| signature_alt = 
| website  =
| Commons  =Edgar Rice Burroughs
}}
'''Едгар Райс Берроуз''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Edgar Rice Burroughs, (*[[1. септембер]] [[1875]], [[Чикаго]], [[США]] – †[[19. марец|19. марца]] [[1950]], [[Лос Анджелес]], [[США]]) быв америцкый [[писатель]] [[Шунд-литература|авантурных шундовых]] [[роман]]ох. Прославив ся передо вшиткым [[роман]]ами о [[Та́рзан]]ови, англицком лордови, выплеканом малпов и выроставшом в [[Африка|африцком]] пралѣсѣ. 

==Биография==
===Родина===
Едгар Райс Берроуз пришов  на свѣт в родинѣ Джорджа Тайлера Берроуза, майора, ветерана домовой войны, и Мери Евелин Зигер.&lt;ref name=&quot;NNDb&quot;&gt;NNDb.&lt;/ref&gt; Отець му по войнѣ став ся  просперуючым бизнесменом, провадив паленчарню и выробу галваничных батерий. Едгар быв четвертый дѣтвак в родинѣ, мав три старшы браты: Джорджа, Гарри и Франка. 
===Школы===
В школѣ учив ся слабо через розличны хвороты, а тяжко му ишла наука языкох. В 15-рочном вѣку в часѣ епидемии одослали го на ранч, котрый провадили братя Джордж и Гарри в штатѣ [[Айдахо]]. Ту перебыв повроку, оздоровѣв, а чув ся як рыба во водѣ. Научив ся бетярьско носити ся на коньови, добрѣ стрѣляти, а зознамив ся и зо злодѣями, забивцями и гавнерами: закон там фунговав слабо, а сперекы часто рѣшила стрѣлянина. Родиче, дознавши ся за тоты неблагы подѣи, дали го спочатку на универзитну науку до [[Андовер]]а, [[Массачузетс]]. Але по року ся указало, же то не е му по дяцѣ и дали го на Мичиганску Войскову Академию (Michigan Military Academy, Orchard Lake). Тото одповѣдало его натурѣ. Академию закончив року 1895 и хотѣв ся учити на офицера на престижной академии [[Вест Пойнт]], але не склав вступный екзамен. Понеже быв прекрасный триковый ѣздець и стрѣлець, достав во своей Alma mater пост инштруктора. Але и то му скоро надоѣло и в зачатку наступного рока пошов служити до кавалерии яко шоровый вояк в надѣи, же ту годен буде ся выслужити на офицера Але мав пех, бо в зачатку рока 1897 войсковый дохтор вызнав у него хворе сердце и так з войсковов карьеров быв конець.&lt;ref name=&quot;ОБ&quot;&gt;Официална биография.&lt;/ref&gt;
===Женитва===
[[31. януар]]а [[1900]] Е. Р. Берроуз побрав ся з Еммов Галберт (Emma Centennia Hulbert). Родили ся им трое дѣти: Джоан [[12. януар]]а [[1908]], Галберт  [[12. авґуст|12. августа]] [[1909]] и Джон Коулман [[28. фебруар]]а [[1913]]. З Еммов ся розышли [[6. децембер|6. децембра]] [[1934]]. В яри 1935 побрав ся з артистков, о 30 рокы молодшов, з котров не мав дѣти, а по сѣм роках тыж розышли ся.&lt;ref name=&quot;NNDb&quot;/&gt;
===Мѣсто в животѣ===
Веце як 10 рокы гледав свое мѣсто в животѣ. Вернув ся в Айдаго и быв ковбоем, пробовав держати ABC-бовт, робив на фабрицѣ батерий свого отця. Вернув ся на ранч, але пришов час золотой горячкы, братя продали ранч и пошли промывати золото, пошов за нима и Ед. Але золота горячка скоро минула. Перепробовав много куртых робот: полицайта на желѣзници, подомового торговця, учтовника, манажера, помочника шарлатанского дохтора, котрый лѣчив алкоголизм, наконець великоторговця стругаток на церузы, котры рекламовав в популарных часописах. В року 1911 мав уже двое дѣти а быв цѣлком на днѣ. Тогды му пришла щастлива думка. Намѣсто рекламы стругаток попробовав написати и дати до часопису авантурный роман, прочитавши много замѣщеного там чтива видѣв, же годен написати лѣпше. Уже первый роман мав успѣх, и так в року 1912 Берроуз наконець найшов свое мѣсто, де зостав до конця живота.&lt;ref name=&quot;ОБ&quot;/&gt;  

В часѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] быв военным дописовательом новинкы ''The Los Angeles Times''.&lt;ref name=&quot;NNDb&quot;/&gt;

==Творба==
===Цикл ''Barsoom''===
Первый роман быв ''Принцезна Марса'' (A Princess of Mars), появленый в часописѣ All-Story (1912), за котрый Берровз достав $400. Редакция не вагала ся змѣнити назву романа на ''Под мѣсяцями Марса'' и змѣнити авторов псевдоним. Але позднѣйше (1917) в книжном форматѣ Берровз вернув свою назву и перестав крыти ся за псевдонимом. Цикл достав назву ''Barsoom'' (назва Марса в придуманом автором мѣстном языку) и включав 11 романы.
===Цикл ''Тарзан''===
Другый роман быв ''Тарзан од малп'' (Tarzan of the Apes, там же, 1912). В том циклу вышло 26 книг, и они принесли Берроузу свѣтову славу. Авторскый гонорар быв в том припадѣ $700. Уже в року 1918 вышов первый филм [[Тарзан од малп (филм)|''Тарзан од малп'']], тогды еще нѣмый, за показ котрого зобрали $1,500,000.&lt;ref&gt;http://www.erbzine.com/mag5/0503.html&lt;/ref&gt; Филмы о Тарзанѣ продовжують выходити и в сучасности.    
===Цикл ''Pellucidar''===
Перва книга о выдуманном свѣтѣ ''Pellucidar'' в серединѣ Землѣ вышла в року 1914: ''Во внутрѣ Землѣ'' (At the Earth's Core). Вышло 7 книг.
===Цикл ''Venus''===
Книгы о пригодах на Венерѣ. Перва книга Пираты Венеры (Pirates of Venus) вышла в року 1932. Цикл складать ся з 5 книг.
===Компания ''Edgar Rice Burroughs, Inc.''=== 
Берроуз написав еще иншы циклы и окремы книгы, [[:en:Edgar Rice Burroughs bibliography|библиография]]&lt;sup&gt;en&lt;/sup&gt; числить 100 позиций. В року 1923 створена компания ''Edgar Rice Burroughs, Inc.'' на выданя книг Берроуза и переданя прав на екранизацию и иншы деривативны формы его творох. Подобне пробовали [[Марк Твейн]] и [[Ептон Синклер]], але не удало ся.&lt;ref&gt;[http://www.tarzan.org/about_erb_inc.html Edgar Rice Burroughs, Inc.]&lt;/ref&gt;  

==Жерела и одказы==
* [http://www.nndb.com/people/947/000043818/ Edgar Rice Burroughs. // '''NNDb''': Notable Names Database.] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}}
* [http://www.tarzan.org/official_biography_part1.html Официална биография.] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1875|1950|Берроуз, Едгар Райс}}
[[Катеґорія:Англоязычны писателе]]</text>
      <sha1>dcw7oshy32qca7954581der2sialz00</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карл Ландштайнер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13092</id>
    <revision>
      <id>131703</id>
      <parentid>129213</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T19:37:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>/* Биография */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14242" xml:space="preserve">{{Ученый
|имя              = Карл Ландштайнер
|имя оригиналне   = Karl Landsteiner
|образчик         =[[File:Karl Landsteiner (1868–1943) b&amp;w.jpg|264px]]
|образчика подпис = австрийскый дохтор, Нобелов лавреат
|познатый як      = объявитель груп кровли
|позната як       = 
|имя при уроджѣню = 
|уроджѣня         = {{Birth date|1868|06|14}}
|мѣсто роджѣня    = [[Відень|Вѣдень]], [[Австро-Мадярщина]]
|упокоеня         = {{Death date and age|1943|06|26|1868|06|14}}
|мѣсто смерти     = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]]
|причина смерти   = сердцьовый напад
|сферы наук       = имунология, биохемия
|ученый ступень   = 
|alma mater       = [[Вѣденска универзита]]
|главны роботы    = 
|честны титулы    = [[Нобелова награда]], 1930&lt;br&gt;[[Ласкера-Дебейки награда]], 1946 
|членство в       = 
|одзнакы          = 
|категория склада = Karl Landsteiner
}}
[[File:Nobel prize medal.svg|50px|left]]
'''Карл Ла́ндштайнер''', {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} ''Karl Landsteiner''; *[[14. юн]] [[1868]], [[Вѣдень]], [[Австро-Мадярщина]] — †[[26. юн]] [[1943]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] — [[Австрия|австрийскый]] и [[США|америцкый]] дохтор, хемик, имунолог, инфекциониста. Первый выгледовач в области имуногематологии и иммунохемии, автор робот зоз молекуларной и бунковой физиологии реакции организма на розмыты [[антиген]]ы и при том взникаючы шпецифичны и нешпецифичны явы. Лавреат [[Нобелова награда|Нобела]] зоз физиологии и медицины ([[1930]])&lt;ref name=&quot;УСЭС&quot;&gt;Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. Том 2, с. 226.&lt;/ref&gt; за объявлѣня [[Група кровли|груп кровли]] у чоловѣка, што дозволило учинити [[Гемотрансфузия|переливаня кровли]] рутиннов медицинсков процедуров. Лавреат [[Ласкера-Дебейки награда|награды Ласкера-Дебейки]] за клиничны медицинскы выгледованя (1946, посмертно).

== Биография ==
Родив ся [[14. юна]] [[1868]] в [[Баден (Нижна Австрия)|Баденѣ]] под [[Вѣдень|Вѣдньом]]&lt;ref&gt;[http://www.karl-landsteiner.at/wissenswertes.html Dr. Karl Landsteiner — Arzt und Bakteriologe]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://books.google.com/books?id=G9nVBAAAQBAJ&amp;pg=PT19&amp;lpg=PT19&amp;dq= Epitope Recognition Since Landsteiner’s Discovery]&lt;/ref&gt;, в [[Евреи|еврейской]] фамилии,   [[Морава (історічна країна)|моравского]] походжѣня&lt;ref name=autogenerated1&gt;[https://books.google.com/books?id=de3qX6IXMe8C&amp;pg=PA136&amp;lpg=PA136&amp;dq= Pauline M. H. Mazumdar «Species and Specificity: An Interpretation of the History of Immunology»]&lt;/ref&gt;. Отець му, Леополд Ландштайнер (1818—1875), — вызнамный новинарь родом з [[Микулов|Николсбурга]], доктор права, основатель и первый редактор новинкы «Die Presse» (1848), позднѣйше тыж закладатель еще едной новинкы «Die Morgenpost», — умер, коли дѣтвак мав  6 рокы&lt;ref&gt;[https://www.geni.com/people/Dr-Leopold-Landsteiner/6000000010503673601 Генеалогия фамилии Ландштайнер]&lt;/ref&gt;. Карла воспитала мати, Фанни Гесс (1837—1908), родачка зоз [[Простейов|Проснитца]], котрой быв барз одданый. В децембру 1890 переступив на [[Католицька церьков|католицтво]], што перед ним отворило академичну карьеру&lt;ref name=autogenerated1 /&gt;&lt;ref&gt;[https://eleven.co.il/jews-in-world-civilization/science/12325/ Ландштайнер Карл. //Электронная еврейская энциклопедия]&lt;/ref&gt;. Во фебруарѣ 1891 зыскав дохторску диплому на медицинской факултѣ [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]] и продовжовав роботу на универзитѣ яко выгледовач и [[педагог]].

В роках 1891—1896 заинтересовав ся хемиов, котру штудовав током пятьох рокох, добываючи практичны скушености  во [[Вюрцбург]]у, [[Мюнхен]]ѣ и [[Цурих]]у.

В року 1896 вернув ся до [[Вѣдень|Вѣдня]], достав мѣсто асистента во Вѣденском инштитутѣ гигиены. Такой того року зистив, же лабораторны културы [[Бактерії|бактерий]] мож [[Аглутинация (биология)|аглутиновати]], додавши имуннный  [[кровный серум]].


[[Файл:1000 Schilling banknote Karl Landsteiner front back.jpg|thumb|right|275px|Австрийска банковка номинала 1000 шилингы, котра ходила од року 1997  до заведжѣна евра в року 2002.&lt;br /&gt;'''''На лицьови''''' банковкы австрийский имунолог Карл Ландштайнер (1868—1943). Многы пятьуголникы на зображѣню припоминають о его штудиях над [[полиовирус]]ом.&lt;br /&gt;'''''На опаку''''' Ландштайнер за [[микроскопом]] во своей лаборатории. Злѣва в пятьуголнику — штилизоване зображѣня скуплѣня [[Еритроциты|кровинок]] припоминать о  выявлѣню [[Групы кровли|груп кровли]]. В правом кутѣ — геометричный модел [[полиовирус]]а.]]
Од року  1898 Ландштайнер працовав на катедрѣ патологоанатомии [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]], де его наставниками были професор А. Вейхселбаум, зистившый бактериалну природу [[менингит]]а, и А. Френкел, объявившый [[пневмокок]]ы (диплокок Френкела). В том часѣ захопила го [[имунология]].

В року  [[1900]] Ландштайнер, тогды асистент Вѣденского инштитута патологии, побрав кровь собѣ и пятьом своим колегам, оддѣлив серум от [[еритроцит]]ох з помочов центрифугы и змѣшав окремы взоркы [[еритроцит]]ох зоз серумом кровли розличных особ и зо своев. В сполочной роботѣ з Л. Янскым подля притомности або непритомности аглутинации Ландштайнер роздѣлив вшиткы взоркы кровли на три групы: А, В и 0. Два рокы нато ученикы Ландштайнера Алфред Штурли и Адриано Декастелло выказали четверту групу кровли — АВ. Стямивши то, же властный серум кровли не давать аглутинацию зоз «своима» [[еритроцит]]ами, ученый прийшов на вывод, познатый в сучасности як строге правило Ландштайнера: «В организмѣ чоловѣка [[антиген]] [[групы кровли]] ([[аглутиноген]]) и антитѣла ку ньому ([[аглутинины]]) нигда не коекзистують». За свои объявлѣня Ландштайнер зыскав в року 1930 [[Нобелова награда|Нобелову награду]].

В  роках 1908—1911, яко главный патологоанатом Вѣденской кральовской болницѣ ''Wilhelminenspital'', Ландштайнер сконцентровав ся на штудиях [[полиомиелит|дѣтской парализы]].

В року [[1909]] сполу з С. Поппером зистив инфекчну природу [[полиомиелит|дѣтской парализы]].

В року 1911 став ся професором [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]].

В року 1916 побрав ся з Гелен Власто, а о рок нато им ся родив сын Ернест Карл&lt;ref&gt;[http://boards.ancestry.com/surnames.landsteiner/10/mb.ashx Landsteiner, Dr. Ernest Karl. Obituary]&lt;/ref&gt;.

В часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]] емигровав до [[Нидерланды|Нидерландох]].

В року [[1922]] быв позваный стати на чоло лаборатории в Центрѣ медицинских выгледовань [[Рокфеллеровска универзита|Рокфеллеровской универзиты]] ([[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]).

В роках 1927—1928 под его проводом при участи Александра Винера и Филипа Левина были объявлены антигенны системы [[еритроцит]]ох чоловѣка: MN и P.

В року 1939, уже 70-рочный, достав од Рокфеллеровской универзиты честный титул «Заслуженый професор во выслужбѣ», але продовжав робити. Якраз в том часѣ, в роках 1939—1942, под его проводом А. Винер — еден з найталентованых ученикох, объявив нову [[Резус-фактор|систему антигенох Rh-Hr]].&lt;ref&gt;Тимченко А. Д., с. 254.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;УСЭС&quot;/&gt; За объявлѣня и штудии той системы А. Винер, К. Ландштайнер, Ф. Левин и Дж. Магони достали [[Награда Ласкера-Дебейки за клиничны медицинскы выгледованя|награду Алберта Ласкера за клиничны медицинскы выгледованя]] (1946).

[[24. юн]] [[1943]] Ландштайнер в лаборатории за робочым столом достав тяжкый напад [[Сердечна ангина|сердечной ангины]] и быв покладеный до шпиталя [[Рокфеллеровска универзита|Рокфеллеровской универзиты]]. Два дны нато, [[26. юна]], поминув.

== Честь памяти ==
* В маю [[2005]] 58-а сесия [[Світова организация здоровництва|Свѣтовой асамблеи здоровництва]], в [[Женева|Женевѣ]] вынесла рѣшѣня каждорочно [[14. юн]] (день уродин Карла Ландштайнера), славити яко  [[Світовый день дарця кровли|Свѣтовый день дарця кровли]] (резолуция WHA58.13).
* Ку сторочу уродин  Карла Ландштайнера выданы почтовы знамкы [[Австрия|Австрии]] и [[ГДР]] (1968).
* В его честь названа Награда Евери−Ландштайнера, котра ся од року 1973 года удѣлять Нѣмецкым обществом имунологии (Deutsche Gesellschaft für Immunologie).
* В року 1976  [[Меджинародный астрономичный сполок]] дав имя Карла Ландштайнера [[Ландштайнер (кратер Мѣсяця)|кратерови]] на [[Видима сторона Мѣсяця|видимой сторонѣ Мѣсяця]].

== Жерела и одказы ==
* Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}}                                              
* Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}}                                      
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1930/landsteiner-bio.html Подробнѣйша биография на сайтѣ Нобелевой награды] 

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1868|1943|Ландштайнер, Карл}}
{{Переклад|ru|Ландштейнер, Карл|0}}
[[Катеґорія:Медици]]
[[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з физиологии и медицины]]</text>
      <sha1>9hb3ou58aic6mrswnpgbryfy0r9ysvc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>131704</id>
      <parentid>131703</parentid>
      <timestamp>2022-08-13T08:20:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>образок намѣсто конфишкованого</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14348" xml:space="preserve">{{Ученый
|имя              = Карл Ландштайнер
|имя оригиналне   = Karl Landsteiner
|образчик         =[[File:Karl Landsteiner nobel.jpg|264px]]
|образчика подпис = Австрийскый дохтор, Нобелов лавреат
|познатый як      = объявитель груп кровли
|позната як       = 
|имя при уроджѣню = 
|уроджѣня         = {{Birth date|1868|06|14}}
|мѣсто роджѣня    = [[Відень|Вѣдень]], [[Австро-Мадярщина]]
|упокоеня         = {{Death date and age|1943|06|26|1868|06|14}}
|мѣсто смерти     = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]]
|причина смерти   = сердцьовый напад
|сферы наук       = имунология, биохемия
|ученый ступень   = 
|alma mater       = [[Вѣденска универзита]]
|главны роботы    = 
|честны титулы    = [[Нобелова награда]], 1930&lt;br&gt;[[Ласкера-Дебейки награда]], 1946 
|членство в       = 
|одзнакы          = 
|категория склада = Karl Landsteiner
}}
[[File:Nobel prize medal.svg|50px|left]]
{{Вонкове медиум
| title  = Карл Ландштайнер на банковцѣ
| topic  = Австрийска банковка номинала 1000 шилингы, котра ходила од року 1997  до заведжѣна евра в року 2002.&lt;br /&gt;'''''На лицьови''''' банковкы австрийский имунолог Карл Ландштайнер (1868—1943). Многы пятьуголникы на зображѣню припоминають о его штудиях над [[полиовирус]]ом.&lt;br /&gt;'''''На опаку''''' Ландштайнер за [[микроскопом]] во своей лаборатории. Злѣва в пятьуголнику — штилизоване зображѣня скуплѣня [[Еритроциты|кровинок]] припоминать о  выявлѣню [[Групы кровли|груп кровли]]. В правом кутѣ — геометричный модел [[полиовирус]]а.
| align  =
| width  = 285px
| image1 =https://supermonetki.ru/product_info.php?products_id=11692
}}
'''Карл Ла́ндштайнер''', {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} ''Karl Landsteiner''; *[[14. юн]] [[1868]], [[Вѣдень]], [[Австро-Мадярщина]] — †[[26. юн]] [[1943]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] — [[Австрия|австрийскый]] и [[США|америцкый]] дохтор, хемик, имунолог, инфекциониста. Первый выгледовач в области имуногематологии и иммунохемии, автор робот зоз молекуларной и бунковой физиологии реакции организма на розмыты [[антиген]]ы и при том взникаючы шпецифичны и нешпецифичны явы. Лавреат [[Нобелова награда|Нобела]] зоз физиологии и медицины ([[1930]])&lt;ref name=&quot;УСЭС&quot;&gt;Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. Том 2, с. 226.&lt;/ref&gt; за объявлѣня [[Група кровли|груп кровли]] у чоловѣка, што дозволило учинити [[Гемотрансфузия|переливаня кровли]] рутиннов медицинсков процедуров. Лавреат [[Ласкера-Дебейки награда|награды Ласкера-Дебейки]] за клиничны медицинскы выгледованя (1946, посмертно).

== Биография ==
Родив ся [[14. юна]] [[1868]] в [[Баден (Нижна Австрия)|Баденѣ]] под [[Вѣдень|Вѣдньом]]&lt;ref&gt;[http://www.karl-landsteiner.at/wissenswertes.html Dr. Karl Landsteiner — Arzt und Bakteriologe]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://books.google.com/books?id=G9nVBAAAQBAJ&amp;pg=PT19&amp;lpg=PT19&amp;dq= Epitope Recognition Since Landsteiner’s Discovery]&lt;/ref&gt;, в [[Евреи|еврейской]] фамилии,   [[Морава (історічна країна)|моравского]] походжѣня&lt;ref name=autogenerated1&gt;[https://books.google.com/books?id=de3qX6IXMe8C&amp;pg=PA136&amp;lpg=PA136&amp;dq= Pauline M. H. Mazumdar «Species and Specificity: An Interpretation of the History of Immunology»]&lt;/ref&gt;. Отець му, Леополд Ландштайнер (1818—1875), — вызнамный новинарь родом з [[Микулов|Николсбурга]], доктор права, основатель и первый редактор новинкы «Die Presse» (1848), позднѣйше тыж закладатель еще едной новинкы «Die Morgenpost», — умер, коли дѣтвак мав  6 рокы&lt;ref&gt;[https://www.geni.com/people/Dr-Leopold-Landsteiner/6000000010503673601 Генеалогия фамилии Ландштайнер]&lt;/ref&gt;. Карла воспитала мати, Фанни Гесс (1837—1908), родачка зоз [[Простейов|Проснитца]], котрой быв барз одданый. В децембру 1890 переступив на [[Католицька церьков|католицтво]], што перед ним отворило академичну карьеру&lt;ref name=autogenerated1 /&gt;&lt;ref&gt;[https://eleven.co.il/jews-in-world-civilization/science/12325/ Ландштайнер Карл. //Электронная еврейская энциклопедия]&lt;/ref&gt;. Во фебруарѣ 1891 зыскав дохторску диплому на медицинской факултѣ [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]] и продовжовав роботу на универзитѣ яко выгледовач и [[педагог]].

В роках 1891—1896 заинтересовав ся хемиов, котру штудовав током пятьох рокох, добываючи практичны скушености  во [[Вюрцбург]]у, [[Мюнхен]]ѣ и [[Цурих]]у.

В року 1896 вернув ся до [[Вѣдень|Вѣдня]], достав мѣсто асистента во Вѣденском инштитутѣ гигиены. Такой того року зистив, же лабораторны културы [[Бактерії|бактерий]] мож [[Аглутинация (биология)|аглутиновати]], додавши имуннный  [[кровный серум]].

Од року  1898 Ландштайнер працовав на катедрѣ патологоанатомии [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]], де его наставниками были професор А. Вейхселбаум, зистившый бактериалну природу [[менингит]]а, и А. Френкел, объявившый [[пневмокок]]ы (диплокок Френкела). В том часѣ захопила го [[имунология]].

В року  [[1900]] Ландштайнер, тогды асистент Вѣденского инштитута патологии, побрав кровь собѣ и пятьом своим колегам, оддѣлив серум от [[еритроцит]]ох з помочов центрифугы и змѣшав окремы взоркы [[еритроцит]]ох зоз серумом кровли розличных особ и зо своев. В сполочной роботѣ з Л. Янскым подля притомности або непритомности аглутинации Ландштайнер роздѣлив вшиткы взоркы кровли на три групы: А, В и 0. Два рокы нато ученикы Ландштайнера Алфред Штурли и Адриано Декастелло выказали четверту групу кровли — АВ. Стямивши то, же властный серум кровли не давать аглутинацию зоз «своима» [[еритроцит]]ами, ученый прийшов на вывод, познатый в сучасности як строге правило Ландштайнера: «В организмѣ чоловѣка [[антиген]] [[групы кровли]] ([[аглутиноген]]) и антитѣла ку ньому ([[аглутинины]]) нигда не коекзистують». За свои объявлѣня Ландштайнер зыскав в року 1930 [[Нобелова награда|Нобелову награду]].

В  роках 1908—1911, яко главный патологоанатом Вѣденской кральовской болницѣ ''Wilhelminenspital'', Ландштайнер сконцентровав ся на штудиях [[полиомиелит|дѣтской парализы]].

В року [[1909]] сполу з С. Поппером зистив инфекчну природу [[полиомиелит|дѣтской парализы]].

В року 1911 став ся професором [[Вѣденска универзита|Вѣденской универзиты]].

В року 1916 побрав ся з Гелен Власто, а о рок нато им ся родив сын Ернест Карл&lt;ref&gt;[http://boards.ancestry.com/surnames.landsteiner/10/mb.ashx Landsteiner, Dr. Ernest Karl. Obituary]&lt;/ref&gt;.

В часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]] емигровав до [[Нидерланды|Нидерландох]].

В року [[1922]] быв позваный стати на чоло лаборатории в Центрѣ медицинских выгледовань [[Рокфеллеровска универзита|Рокфеллеровской универзиты]] ([[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]).

В роках 1927—1928 под его проводом при участи Александра Винера и Филипа Левина были объявлены антигенны системы [[еритроцит]]ох чоловѣка: MN и P.

В року 1939, уже 70-рочный, достав од Рокфеллеровской универзиты честный титул «Заслуженый професор во выслужбѣ», але продовжав робити. Якраз в том часѣ, в роках 1939—1942, под его проводом А. Винер — еден з найталентованых ученикох, объявив нову [[Резус-фактор|систему антигенох Rh-Hr]].&lt;ref&gt;Тимченко А. Д., с. 254.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;УСЭС&quot;/&gt; За объявлѣня и штудии той системы А. Винер, К. Ландштайнер, Ф. Левин и Дж. Магони достали [[Награда Ласкера-Дебейки за клиничны медицинскы выгледованя|награду Алберта Ласкера за клиничны медицинскы выгледованя]] (1946).

[[24. юн]] [[1943]] Ландштайнер в лаборатории за робочым столом достав тяжкый напад [[Сердечна ангина|сердечной ангины]] и быв покладеный до шпиталя [[Рокфеллеровска универзита|Рокфеллеровской универзиты]]. Два дны нато, [[26. юна]], поминув.

== Честь памяти ==
* В маю [[2005]] 58-а сесия [[Світова организация здоровництва|Свѣтовой асамблеи здоровництва]], в [[Женева|Женевѣ]] вынесла рѣшѣня каждорочно [[14. юн]] (день уродин Карла Ландштайнера), славити яко  [[Світовый день дарця кровли|Свѣтовый день дарця кровли]] (резолуция WHA58.13).
* Ку сторочу уродин  Карла Ландштайнера выданы почтовы знамкы [[Австрия|Австрии]] и [[ГДР]] (1968).
* В его честь названа Награда Евери−Ландштайнера, котра ся од року 1973 года удѣлять Нѣмецкым обществом имунологии (Deutsche Gesellschaft für Immunologie).
* В року 1976  [[Меджинародный астрономичный сполок]] дав имя Карла Ландштайнера [[Ландштайнер (кратер Мѣсяця)|кратерови]] на [[Видима сторона Мѣсяця|видимой сторонѣ Мѣсяця]].

== Жерела и одказы ==
* Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}}                                              
* Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}}                                      
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1930/landsteiner-bio.html Подробнѣйша биография на сайтѣ Нобелевой награды] 

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1868|1943|Ландштайнер, Карл}}
{{Переклад|ru|Ландштейнер, Карл|0}}
[[Катеґорія:Медици]]
[[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з физиологии и медицины]]</text>
      <sha1>p6aili85hxj0vrpcgqofpv9i486q3du</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Фармер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16721</id>
    <revision>
      <id>131701</id>
      <parentid>120645</parentid>
      <timestamp>2022-08-12T17:21:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>typo</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2649" xml:space="preserve">[[File:04-09-12-Schaupflügen-Fahrenwalde-RalfR-IMG 1232.jpg|thumb|250px|Нѣмецькый фермер при ораню, 1960]]
[[File:Ueberladewagen (jha).jpg|thumb|250px|Фармер з модернов техников, 2004]]
'''Фармер''', {{ref-en}} ''farmer'' — подузятник в сельском газдовствѣ, властник [[Земледілство|земледѣлского]] газдовства.&lt;ref&gt;Большая Советская Энциклопедия&lt;/ref&gt;

Сельскы газдовства суть дробны — селянского типа, и великы — капиталистичного типа. 
;Дробный фармер: — селянин, обробляюючый землю переважно ради задоволѣня поживовых потреб своей родины и поровнано мало завислый от торга; он не подузятник, што ся усилуе за найвекшым зыском, а лем роботник-земледѣлець, прикладуючый свой роботу ку земли, обы прокормити себе, лем зрѣдка хоснуе наемну працу.&lt;ref name=Manuilov&gt;Мануилов А. А.&lt;/ref&gt;
;Великый фармер: — подузятник-капиталист, ориентованый на добытя як лем мож векшого зыску од выробы продуктох на торг; основов его газдовского дѣятельства служить веце або менше значный капитал и наемна праца; газдовство его цѣлком зависить од торга и зато ся веде подля системы, котра в каждом окремом припадѣ ся вызначать бѣжныма цѣнами на земледѣлску продукцию.&lt;ref name=Manuilov/&gt;
 
== Жерела и одказы ==
* '''Мануилов А. А.''': Фермерское хозяйство //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Т. XXXVa (1902): Фенолы — Финляндия, сс. 587—590 [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Фермерское_хозяйство Одчитане: 2020-08-04] {{ref-ru}}
* {{cite web |title=Фермер |url=http://bse.sci-lib.com/article115814.html |publisher='''Большая Советская Энциклопедия''' |accessdate=2020-08-04}}{{ref-ru}}

{{Commonscat|Farmers}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Category:Земледілство]]</text>
      <sha1>37zpobwy8k9bo3dadm3nmh0ac7jtvmq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йовген Кочиш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18410</id>
    <revision>
      <id>131710</id>
      <parentid>130137</parentid>
      <timestamp>2022-08-13T10:35:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>/* Интересны факты */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6508" xml:space="preserve">{{Особа
|Имя= Йовген Кочиш
|Имя_оригиналне= {{ref-sr}} Jовген Кочиш
|Образчик=[[File:BLANK.jpg|50px]]
|Образчика_подпис= [https://esu.com.ua/images/article_images/K/Kochish%20Evgen.jpg фото]
|Чинность= скулптор, малярь
|Уроджѣня= {{Birth date|1922|02|25}}
|Мѣсто_роджѣня= Кула, Войводина
|Упокоеня={{Death date and age|1972|12|12|1922|02|25}}
|Мѣсто_смерти=[[Зомбор]], [[Войводина]]
|Причина_смерти=
}}
'''Йовген Кочиш''', {{ref-sr}} ''Jовген Кочиш'', *[[25. фебруар]] [[1922]], [[Кула (город)|Кула]], [[Войводина]], днесь [[Сербия]] – †[[12. децембра]] [[1972]], [[Зомбор]], [[Войводина]] — русинскый [[скулптор]] и [[малярь]] в Сербии.&lt;ref name=Latiak&gt;Д. Латяк, Н. С. Стаценко&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Makai&gt;Силвестер Д. Макаї&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Provci&gt;Владимир Провчи&lt;/ref&gt; 

== Биография ==
Його отець, Йовген Кочиш старшый, быв камѣньорѣзач, а мати Юлиана, роджена Мештер, была [[Мадяре|Мадярка]]. Мали трое дѣти, од котрых Йовген быв середущый. Од малости ся учив од отця  майстерство камѣньорѣзача и тайны обробкы камѣня. Уже в 2. класѣ основной школы в [[Коцур]]ѣ, куды ся родина переселила в року 1924 зачал правити розличны фигуры, раз зоз глины, а пак з фалаткох камѣня.&lt;ref name=Provci/&gt; 

В року 1942 быв арештованый окупачнов владов и одвлеченый до [[Концентрачный лагер|концентрачного лагру]], а пак мобилизованый до мадярского войска. Перебываючи на фронтѣ в Словакии, в року 1944 перейшов до партизанох. По закончѣню войны в року 1945 вернув ся ­­дому.&lt;ref name=Latiak/&gt; 

Одбыв повинну рочну войщину в югославском войску (1946). Ту быв замеркованый його умѣлецкый талант, та быв придѣленый до Пропагандного оддѣлѣня, де мальовав военны темы, зоз гипсу правив бюсты народных геройох, в том
числѣ и Маршала Тита. За рахунок Велительства войска быв посланый на вступный испыт на Академию умѣня до [[Загреб]]у. Поважны професоре Академии Антон Августинчич и Ваня Радауш го замерковали и його роботы оцѣнили з найвысшов оцѣнов. Йовген Кочиш одушевлено освойовав тайны умѣня, але як ся рок военщины закончив, мусѣв Академию лишити. Родителѣ не годны были платити школованя. В року 1948 ся оженив з Меланиов Шешевич зо [[Зомбор]]а, яка достала роботу учителькы в [[Коцур]]ѣ и понукла му, жебы продовжив штудии. З успѣхом закончив Академию в року 1954. В року 1960 родина Йовгена Кочиша молодшого ся оселила в [[Зомбор]]ѣ, де в року 1961 заняв пост директора Галерии Културного центру в Зомборѣ. Од року 1961 по 1972 организовав около 340 выставок. Мав 10
персоналных выставок в Сербии и заграничу.&lt;ref name=Makai/&gt;&lt;ref name=Provci/&gt;

Од року 1967 член Здружѣня вытварных умѣлцьох Сербии.&lt;ref name=Provci/&gt;&lt;ref name=Latiak/&gt; 

== Интересны факты ==
* Йовген Кочиш ещи в штудентскых роках направив вельо предметы, потребны про выуку в [[русины|русинскых]] школах.
* Лишив тыж портреты а бюсты вызнамных Руснакох з [[Войводина|Войводины]], але вельо з його робот зостали выконаны лем в гипсѣ, не одолляты через недостаток финанций.
* Його сын, тыж Йовген, дипломовав на Академии ужитковых умѣнь в [[Београд]]ѣ и як малярь познатый не лем в Сербии, но и в заграничу.&lt;ref name=Provci/&gt;

== Жерела и одказы ==
*{{Cite book |author= '''Д. Латяк, Н. С. Стаценко''' |chapter= Кочиш Євген |title= // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Дзюба, А.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Жуковський, М.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Железняк та&amp;nbsp;ін. |location= НАН України, НТШ. Київ |publisher= Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014 |url= https://esu.com.ua/search_articles.php?id=1261 |accessdate= 2022-02-26}}{{ref-uk}}
*{{Cite book |author= '''Силвестер Д. Макаї'''  |chapter= Йовґен Кочиш, академски скулптор |title= //Studia Ruthenica   |volume= 17 2013 |at= C.&amp;nbsp;211 |url= https://issuu.com/rusnak/docs/17_rutenika_12-06-2013 |accessdate= 2022-02-26}}
*{{Cite book |author= '''Владимир Провчи'''  |chapter= Йовґен Кочиш, академски скулптор |title= //Нова Думка |volume= 221 1/2021 |at= C.&amp;nbsp;20 |url= https://www.savezrusina.hr/fileadmin/2021/doc/Nova_Dumka_221.pdf  |accessdate= 2022-02-26}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1922|1972|Кочиш, Йовген}}
[[Катеґорія:Русиньскы малярї]]
[[Катеґорія:Скулпторы]]</text>
      <sha1>1dpt623rwiuyisgbsc29is9pfxuelga</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґорія:Умерли 1950</title>
    <ns>14</ns>
    <id>18694</id>
    <revision>
      <id>131706</id>
      <timestamp>2022-08-13T09:22:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>new category</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="61" xml:space="preserve">{{Commonscat|1950 deaths}}

[[Катеґорія:1950‏‎]]</text>
      <sha1>0aczbwf1ztm892agqjawbuk5f5wjxnh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Даниела Стил</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18695</id>
    <revision>
      <id>131707</id>
      <timestamp>2022-08-13T10:16:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>нова статья</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2321" xml:space="preserve">{{ Писатель
| name = Даниела Стил&lt;br&gt;&lt;small&gt;{{nobold|Danielle Steel}}&lt;/small&gt;
| image = 
| imagesize = 
| alt = 
| caption = 
| pseudonym = 
| birthname = Даниела Фернанда Доминика Мюриел Емили Шулейн-Стил
| birthdate = {{Birth date and age|1947|08|14}} 
| birthplace = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]]
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = [[роман|романистка]]
| language = [[Англицкый язык|англицкый]]
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| education = 
| alma_mater = 
| period = 1978 – доднесь 
| genre = [[роман]]
| subject = 
| movement = 
| notableworks = 
| spouse = 
| partner = 
| children = девятеро
| relatives = 
| awards = 
| signature = Danielle steel signature.svg
| signature_alt = 
| website  = http://www.daniellesteel.com/ Danielle Steel {{ref-en}}
| Commons  =
}}
'''Даниела Фернанда Доминика Мюриел Емили Шулейн-Стил''', {{ref-en}} ''Danielle Fernande Dominique Muriel Emily Schuelein-Steel'', *[[14. авґуст|14. август]] [[1947]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] — америцка [[писатель]]ка множества [[роман]]ох, котры ся стали [[бестселер]]ами. Даниела Стил — четверта найвекша бестселерова писателька вшиткых часох зоз сумарным накладом ей книг понад 800&amp;nbsp;млн екземпляры.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Danielle Steel |url=https://www.forbes.com/profile/danielle-steel/ |accessdate=2022-08-13 |publisher=Forbes }}{{ref-en}}&lt;/ref&gt; До року 2021 написала 190 книжок, з того понад 140 [[роман]]ы.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite web |title= After Quarantining in Paris For Over a Year, Author Danielle Steel Dreams of Dressing Up Again |url= https://www.instyle.com/fashion/danielle-steels-wardrobe-home-tour |accessdate=2022-08-13}}{{ref-en}}&lt;/ref&gt;

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1947| |Стил, Даниела}}
[[Катеґорія:Англоязычны писателе]]</text>
      <sha1>ctyjb65108g11mun6kr5tuo0ucwqtau</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>131711</id>
      <parentid>131707</parentid>
      <timestamp>2022-08-13T11:15:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2292" xml:space="preserve">{{ Писатель
| name = Даниела Стил
| image = 
| imagesize = 
| alt = 
| caption = 
| pseudonym = 
| birthname = Даниела Фернанда Доминика Мюриел Емили Шулейн-Стил
| birthdate = {{Birth date and age|1947|08|14}} 
| birthplace = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]]
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = [[роман|романистка]]
| language = [[Англицкый язык|англицкый]]
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| education = 
| alma_mater = 
| period = 1978 – доднесь 
| genre = [[роман]]
| subject = 
| movement = 
| notableworks = 
| spouse = 
| partner = 
| children = девятеро
| relatives = 
| awards = 
| signature = Danielle steel signature.svg
| signature_alt = 
| website  = http://www.daniellesteel.com/ Danielle Steel {{ref-en}}
| Commons  = Danielle Steel
}}
'''Даниела Фернанда Доминика Мюриел Емили Шулейн-Стил''', {{ref-en}} ''Danielle Fernande Dominique Muriel Emily Schuelein-Steel'', *[[14. авґуст|14. август]] [[1947]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] — америцка [[писатель]]ка множества [[роман]]ох, котры ся стали [[бестселер]]ами. Даниела Стил — четверта найвекша бестселерова писателька вшиткых часох зоз сумарным накладом ей книг понад 800&amp;nbsp;млн екземпляры.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Danielle Steel |url=https://www.forbes.com/profile/danielle-steel/ |accessdate=2022-08-13 |publisher=Forbes }}{{ref-en}}&lt;/ref&gt; До року 2021 написала 190 книжок, з того понад 140 [[роман]]ы.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite web |title= After Quarantining in Paris For Over a Year, Author Danielle Steel Dreams of Dressing Up Again |url= https://www.instyle.com/fashion/danielle-steels-wardrobe-home-tour |accessdate=2022-08-13}}{{ref-en}}&lt;/ref&gt;

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1947| |Стил, Даниела}}
[[Катеґорія:Англоязычны писателе]]</text>
      <sha1>lw6hnb2408yhaobpe1m164v6v3hmgts</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>