Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.26 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Гаджет Обсуждение гаджета Определение гаджета Обсуждение определения гаджета Фемінізм 0 1150 132065 91953 2022-08-28T23:17:42Z Kwamikagami 5478 wikitext text/x-wiki [[File:Femen 1.jpg|thumb|Фемінізм]] [[File:Feminism symbol.svg|thumb]] '''Фемінізм''' (з лат. femina, жена) є назва комплексу філозофій, соціалных теорій, політічных рухів і ідеолоґій, котрых цілём є дослїджованя і утиснутя явів, котры ся дають розуміти за проявы і часть женьского поглавя. Точна дефініція фемізнізму є про обсяглость проблематічна. {{Стыржень}} nqlc3fio9fav90zjo7bdppyi4sjjimh Голокауст 0 4228 132056 127557 2022-08-28T14:56:23Z Zemant 1039 /* Термін голокауст */ wikitext text/x-wiki [[Файл:Some of the bodies being removed by German civilians for decent burial at Gusen Concentration Camp, Muhlhausen, near Linz, Austria.jpg|thumb|Мертвы тїла в [[Концентрачный лаґер Mauthausen-Gusen|концентрачнім лагерї]] в часї II. світовой войны]] '''Голокауст''' (з [[ґрецькый язык|ґрецького]] ὁλόκαυστον ''голокаустон''; ὅλος ''голос'' цїлый + καυστός ''каустос'' спаленый), означованый тыж як '''шоа''' ([[гебрейскый язык|гебрейскы]] שואה напасть, зничіня, нещастя), '''хурбен''' ([[їдіш]] חורבן зничіня), є означіня про сістематічне і штатом выконоване пронаслїдованя і масове выгублїня особ означованых як [[Жыде]] выконоване [[Націстічне Нїмецько|націстічным Нїмецьком]] і ёго споєнцями в часї [[друга світова война|другой світовой войны]]. Під час той [[ґеноціда|ґеноціды]] было загубеный коло 6 міліонів Жыдів <ref>Обще хосноване чісло 6 міліонів жыдівскых жертв выходить з выповідї Адолфа Еіхманна почас ёго процесу в Ізраілї - комплетне зазначіня цілого процесу годен найти онлайн [https://web.archive.org/web/20081208094644/http://www.nizkor.org/hweb/people/e/eichmann-adolf/transcripts/Sessions/index-01.html]. Історіци, котры ся данов проблематіков занимають уваджають чісла в меджах 5.1 ([[Raul Hilberg]]: ''The Destruction of the European Jews'',1961) - 6.2 міліонів (Wolfgang Benz: ''Dimension des Völkermords. Die Zahl der jüdischen Opfer des Nationalsozialismus.'', 1996, {{ISBN| 3-423-04690-2}}.)</ref><ref>https://web.archive.org/web/20081201235228/http://www.holocaust.cz/cz2/history/jew/general/general13</ref> Термін голокауст быв пізнїше росшыреный і на сістематічне забиваня далшых етнічных, реліґійных і політічных ґруп. Їднать ся о [[Циґане|Циґанів]],<ref>[[Dieter Pohl]]: ''Verfolgung und Massenmord in der NS-Zeit 1933–1945'', Darmstadt 2003, {{ISBN| 3-534-15158-5}}, S. 64 und 111</ref> [[Поляци|Поляків]], [[Русины|Русинів]], <ref>http://www.carpatho-rusyn.org/kr/taler.htm</ref> громадянів [[Совєтьскый союз|Совєтьского союза]], [[Акція Т4|тїлесно ці ментално постигнутых]], політічных одпорцїв (особісто [[комунізм|комуністів]] і [[Sozialdemokratische Partei Deutschlands|соціалных демократів]]), [[гомосексуліта|гомосексуалів]] і [[Салвіше|Свідків Єгововых]]. Подля той дефініції є чісло жертц міджі 11 аж 17 міліонів.<ref>Donald Niewyk suggests that the broadest definition, including Soviet civilian deaths, would produce a death toll of 17 million. [http://books.google.ca/books?id=lpDTIUklB2MC&pg=PP1&dq=Niewyk,+Donald+L.+The+Columbia+Guide+to+the+Holocaust&sig=4igufxQHRCNrkjwRuMt1if_mf5M#PPA45,M1 Google Books] Estimates of the death toll of non-Jewish victims vary by millions, partly because the boundary between death by persecution and death by starvation and other means in a context of [[total war]] is unclear. Overall, about 5.7 million (78 percent) of the 7.3 million Jews in occupied Europe perished ([[Martin Gilbert|Gilbert, Martin]]. ''Atlas of the Holocaust'' 1988, pp. 242-244). Compared to five to 11 million (1.4 percent to 3.0 percent) of the 360 million non-Jews in German-dominated Europe. Small, Melvin and J. David Singer. ''Resort to Arms: International and civil Wars 1816-1980'' and [[Michael Berenbaum|Berenbaum, Michael.]] ''A Mosaic of Victims: Non-Jews Persecuted and Murdered by the Nazis. New York: New York University Press, 1990''</ref> == Термін голокауст == Термін голокауст є одводженый з ґрецького ''голокаустон'', што є означіня про реліґійну жертву, котра ся цїла спалить. Автором терміну є носитель [[Нобелівска премія за мір|Нобелівской премії за мір]] [[Еліе Віесел]] (* [[1928]]), котрый го першыраз хосновав у своїм романї ''Ніч'' (''La Nuit'', [[1958]]) у змыслї „нічіня огнём“.<ref>https://web.archive.org/web/20060701055006/http://www.zmizeli-sousede.cz/prace/cznovemesto.htm#1</ref> [[Жыде]] преферують біблічный выраз '''шоа''' ([[гебрейскый язык|гебрейскы]] השואה, ''знічіня'', ''загуба''), котрый є але обмедженый на [[Друга світова война|другу світову войну]]. Вывраждёваня Циґанів ся зове '''Пораймос'''. Не екзістує общій консенз над ограніченём терміну голокауст. [[Яд Вашем]] і ряд історіків односить тот термін лем ку забиваню Жыдів або другых ґруп означованых як расов меншецїнны (Циґане) в часї другой світовой войны. Термін ''голокауст'' є часто ужываный про хоцьяку [[ґеноціда|ґеноціду]] ці масакер, наприклад про [[етнічны чіщіня]] у [[Рванда|Рвандї]] ці ґеноціду Арменів [[Турція|Турції]] по [[Перша світова война|1. світовій войнї]].<ref>Так напр. [https://web.archive.org/web/20090202032644/http://groong.usc.edu/fisk.html]</ref> [[Фідел Кастро]] означів за расовый голокауст выганяня Циґанів без поволїня ку бываню з [[Франція|Франції]].<ref>[http://www.lidovky.cz/vyhosteni-romove-jsou-obeti-rasoveho-holokaustu-rekl-castro-pum-/ln_zahranici.asp?c=A100911_105946_ln_zahranici_tsh Выгнаны Циґане суть жертвами расового голокауст, Повів Кастро]</ref> == Жертвы == <!-- Comment added for future reference Do not remove: [[image:Fichier:WWII-HolocaustDeaths-Pie-All.png|thumb]] --> {|class="wikitable" border="1" style="float:right; margin-left:1em;font-size:80%;" |- !Жертвы!!Чісла мертвых!!Жрідла |- |[[Жыде]] |align="right"|5,9 міліонів||style="text-align: center"|<ref name=autogenerated2>[[Lucy Dawidowicz|Dawidowicz, Lucy]]. ''The War Against the Jews'', Bantam, 1986.p. 403</ref> |- |[[Совєтьскый союз|Совєтьскы]] [[войновый заятець|войновы заятцї]] |align="right"|2–3 міліонів||style="text-align: center"|<ref name=Berenbaum125>Berenbaum, Michael. ''The World Must Know'', United States Holocaust Memorial Museum, 2006, p. 125.</ref> |- |[[Поляци]] |align="right"|1,8 – 2 міліонів||style="text-align: center"|<ref name=autogenerated1>1.8–1.9 million non-Jewish Polish citizens are estimated to have died as a result of the Nazi occupation and the war. Estimates are from Polish scholar, Franciszek Piper, the chief historian at Auschwitz. [http://www.ushmm.org/education/resource/poles/poles.php?menu=/export/home/www/doc_root/education/foreducators/include/menu.txt&bgcolor=#CD9544 Poles: Victims of the Nazi Era] at the United States Holocaust Memorial Museum.</ref> |- |[[Циґане]] |align="right"|220,000–1,500,000||style="text-align: center"|<ref>[http://www.holocaust-trc.org/sinti.htm "Sinti and Roma"], United States Holocaust Memorial Museum (USHMM). The USHMM places the scholarly estimates at 220,000–500,000. Michael Berenbaum in ''The World Must Know'', also published by the USHMM, writes that "serious scholars estimate that between 90,000 and 220,000 were killed under German rule." (Berenbaum, Michael. ''The World Must Know," United States Holocaust Memorial Museum, 2006, p. 126.</ref><ref name="Milton estimates">[http://www.radoc.net/radoc.php?doc=art_e_holocaust_porrajmos&lang=en&articles=true Romanies and the Holocaust: a Reevaluation and Overview]</ref> |- |Люде зо зниженов схопностёв |align="right"|200,000–250,000||style="text-align: center"|<ref> Donna F. Ryan, John S. Schuchman, [http://books.google.com/books?id=8d56MtJWQ7sC&pg=PA62&dq=Action+T4+250,000&ie=ISO-8859-1&sig=YnkS6udw8SIoYZGMX2nLsEUjdrI ''Deaf People in Hitler's Europe''], Gallaudet University Press 2002, 62</ref> |- |[[Слободны мулярї]] |align="right"|80,000–200,000||style="text-align: center"| |- |[[Гомосексуаліта|Гомосексуалы]] |align="right"|5,000–15,000||style="text-align: center"|<ref name=Chronicle108>''The Holocaust Chronicle'', Publications International Ltd., p. 108.</ref> |- |[[Салвішы]] |align="right"|2,500–5,000||style="text-align: center"|<ref name=Shulman>Shulman, William L. ''A State of Terror: Germany 1933–1939''. Bayside, New York: Holocaust Resource Center and Archives.</ref> |} === Жыде === Головнов жертвов голокаусту были [[Жыде]]. Голокауст є практічнов аплікаціёв „конечного рїшіня жыдівского вопроса“ ''(Endlösung der Judenfrage)'', котрым мало быти цілком выгубити жыдівску популацію. === Референції === <references/>. [[Катеґорія:Історія]] hr3esxle1khe945k211oukt34fo2hin Олег Голтвяньскый 0 10146 132071 131991 2022-08-29T07:11:01Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Голтвяньскый Олег | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Oleg_Goltvyansky.jpg<!-- Имя файла --> | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = | пост = | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = | предходник = | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = | конець_термина = | герб = | подпис_герба = | пост2 = | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = | конець_термина2 = | предходник2 = | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{birth date|1980|9|8}} | мѣсто_уроджѣня =[[Харьков]], [[Харківска область|Харківской области]], [[УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтскый Союз]] | датум_смерти = | мѣсто_смерти = | назывка = Цісарь | alma_mater = | едукация = | горожанство = {{ukr}} | народность = | партия = [[Україньскый Национальный Союз]] | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = | вѣра = [[Хрістіанство]] [[Іслам]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://all-goltvyansky.livejournal.com | категория в Commons = Oleg Goltvyansky<!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} '''Олег Николаевич Голтвяньскый''' ({{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} Олег Миколайович Голтвянський; [[8. cептембера]] [[1980]] ) — [[Україна|україньскый]] войсковый і політічний деятель. Участник Євромайдана, войны на Донбасѣ і [[Инвазия Росії до Україны|русско-українской войны]]. Бувшій голова і єден з головных керівников [[Україньскый Национальный Союз|Україньского Национального Союза]]. <ref>https://web.archive.org/web/20140307222047/http://ningma.org.ua/attachments/article/771/1390673950385.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160305055353/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17768#.VsrhsvckPbd</ref>. == Биография == Родив ся 8. cептембера 1980 в Харьковѣ, [[УССР]]. Од року 1998 став ся участником націстічного руху. Быв выбраный депутатом розличных выбрань. 2000-х роках веде активну политичну и новинарску чинность. Организовав револучны штрайкы ай иншы акции непокорности. 24. мая 2012 Голтвяньскый быв арештованый и засудженый за организацию маршу. Еден з организаторох Євромайдана. По зачатку войны на Донбасѣ быв поволаный до україньского войска. В року 2020 вернув ся до Харькова, демобилизовав ся и заняв ся газдовством. Але в октобру 2021 быв зась мобилизованый яко велитель контрдиверзийной роты. Брав участь у русско-австрийской войнѣ. == Творба == * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків. (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвянський О.'' Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави.&nbsp;— Кыёв: 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8. * ''Голтвянський О.'' Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес.&nbsp; — Харьков, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с. * ''Голтвянський О., Кобанець Р.'' Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів.&nbsp;— Кыёв: 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8. * ''Голтвянський О.'' Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна.;— Кыёв: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с. * ''Голтвянський О.'' Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану.;— Кыёв: 2022. — С. 124-126. — 452 с. * ''Голтвянський О.'' Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії.;— Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с. == Референції == {{reflist}} == Екстерны одказы == *[http://naso.org.ua/ сайт Україньскый Национальный Союз] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] 3d9cmxzdeftc9oqdofgxse7tng9ysbk 132072 132071 2022-08-29T07:32:11Z CesarNS1980 10711 джерела wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Голтвяньскый Олег | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Oleg_Goltvyansky.jpg<!-- Имя файла --> | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = | пост = | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = | предходник = | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = | конець_термина = | герб = | подпис_герба = | пост2 = | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = | конець_термина2 = | предходник2 = | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{birth date|1980|9|8}} | мѣсто_уроджѣня =[[Харьков]], [[Харківска область|Харківской области]], [[УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтскый Союз]] | датум_смерти = | мѣсто_смерти = | назывка = Цісарь | alma_mater = | едукация = | горожанство = {{ukr}} | народность = | партия = [[Україньскый Национальный Союз]] | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = | вѣра = [[Хрістіанство]] [[Іслам]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://all-goltvyansky.livejournal.com | категория в Commons = Oleg Goltvyansky<!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} '''Олег Николаевич Голтвяньскый''' ({{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} Олег Миколайович Голтвянський; [[8. cептембера]] [[1980]] ) — [[Україна|україньскый]] войсковый<ref>https://news.obozrevatel.com/kiyany/prosto-hotel-vnimaniya-kievskomu-terroristu-nanyali-advokata.htm</ref><ref>https://www.depo.ua/rus/politics/nervoviy-zriv-chi-tendentsiya-khto-i-yak-vidreaguvav-na-vchinok-veterana-terorista-belka-201909191031563</ref><ref>http://lubotin-rada.gov.ua/news/id/6378</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160303201517/http://magistral-uz.com.ua/articles/prihistok-na-perehresti-dorig.html</ref> і політічний деятель<ref name=":0">https://qorachius.substack.com/p/caesaren</ref>. Участник Євромайдана, войны на Донбасѣ і [[Инвазия Росії до Україны|русско-українской войны]]. Бувшій голова і єден з головных керівников [[Україньскый Национальный Союз|Україньского Национального Союза]]. <ref>https://web.archive.org/web/20140307222047/http://ningma.org.ua/attachments/article/771/1390673950385.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160305055353/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17768#.VsrhsvckPbd</ref>. == Биография == Родив ся 8. cептембера 1980 в [[Харьков|Харьковѣ]], [[УССР]]. Од року 1998 став ся участником націстічного руху<ref name=":0" />. Быв выбраный депутатом розличных выбрань<ref>https://exo.in.ua/news/1924</ref><ref>http://lubotin.kharkov.ua/vibori/vibori_2015/</ref>. 2000-х роках веде активну политичну и новинарску чинность<ref name=":0" />. Организовав револучны штрайкы ай иншы акции непокорности<ref>https://web.archive.org/web/20150801223756/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17897#.WJ8uoNZSCM8</ref><ref>https://web.archive.org/web/20151208230717/http://eajc.org/page661</ref><ref>https://www.057.ua/news/415964/odni-budut-razgonat-lubymi-sposobami-vtorye-gotovat-otvet-ukrainskij-nacionalizm-vs-prizrak-slavanskogo-edinstva-v-harkove</ref>. 24. мая 2012 Голтвяньскый быв арештованый и засудженый за организацию маршу<ref>http://jewseurasia.org/page661</ref>. Еден з организаторох Євромайдана<ref>https://books.google.com.ua/books?id=JMNwBgAAQBAJ&pg=PT136&lpg=PT136&dq=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3+%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD+%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&source=bl&ots=E25FOgPtfh&sig=ACfU3U31uimpGGtXW3vdnXLRL24Yyeebfw&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiLrorPo-_kAhWCL1AKHZVcDmcQ6AEwBHoECAkQAQ#v=onepage&q=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%20%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&f=false</ref><ref>https://web.archive.org/web/20190926200237/https://ria.ru/20180924/1529113282.html</ref>. По зачатку войны на Донбасѣ быв поволаный до україньского войска. В року 2020 вернув ся до Харькова, демобилизовав ся и заняв ся газдовством. Але в октобру 2021 быв зась мобилизованый яко велитель контрдиверзийной роты<ref>https://www.ku.fi/artikkeli/4735493-ukrainalaissotilas-kertoo-nato-aseiden-jo-vaikuttavan-taistelukentalla-ilman-euroopan-aseapua-emme-olisi-selvinneet</ref><ref>https://qorachius.substack.com/p/goltwaren</ref><ref>https://hojenomundomilitar.com.br/hoje-no-mundo-militar-entrevista-oleg-goltvyansky-diretamente-do-front-ucraniano/?fbclid=IwAR3vnTYNAZlZtuBx1MAefQoYrBJIGI9XuKkuCqh6UfPbCCN8V5nMj_1auQo</ref>. == Творба == * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків. (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвянський О.'' Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави.&nbsp;— Кыёв: 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8. * ''Голтвянський О.'' Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес.&nbsp; — Харьков, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с. * ''Голтвянський О., Кобанець Р.'' Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів.&nbsp;— Кыёв: 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8. * ''Голтвянський О.'' Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна.;— Кыёв: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с. * ''Голтвянський О.'' Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану.;— Кыёв: 2022. — С. 124-126. — 452 с. * ''Голтвянський О.'' Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії.;— Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с. == Референції == {{reflist}} == Екстерны одказы == *[http://naso.org.ua/ сайт Україньскый Национальный Союз] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] 1zs2bm838pb8kk9um55fr2iv3n13wqf 132073 132072 2022-08-29T07:33:54Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Голтвяньскый Олег | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Oleg_Goltvyansky.jpg<!-- Имя файла --> | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = | пост = | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = | предходник = | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = | конець_термина = | герб = | подпис_герба = | пост2 = | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = | конець_термина2 = | предходник2 = | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{birth date|1980|9|8}} | мѣсто_уроджѣня =[[Харьков]], [[Харківска область|Харківской области]], [[УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтскый Союз]] | датум_смерти = | мѣсто_смерти = | назывка = Цісарь | alma_mater = | едукация = | горожанство = {{ukr}} | народность = | партия = [[Україньскый Национальный Союз]] | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = | вѣра = [[Хрістіанство]] [[Іслам]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://all-goltvyansky.livejournal.com | категория в Commons = Oleg Goltvyansky<!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} '''Олег Николаевич Голтвяньскый''' ({{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} Олег Миколайович Голтвянський; [[8. cептембера]] [[1980]] ) — [[Україна|україньскый]] войсковый<ref>https://news.obozrevatel.com/kiyany/prosto-hotel-vnimaniya-kievskomu-terroristu-nanyali-advokata.htm</ref><ref>https://www.depo.ua/rus/politics/nervoviy-zriv-chi-tendentsiya-khto-i-yak-vidreaguvav-na-vchinok-veterana-terorista-belka-201909191031563</ref><ref>http://lubotin-rada.gov.ua/news/id/6378</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160303201517/http://magistral-uz.com.ua/articles/prihistok-na-perehresti-dorig.html</ref> і політічний деятель<ref name=":0">https://qorachius.substack.com/p/caesaren</ref>. Участник Євромайдана, войны на Донбасѣ і [[Инвазия Росії до Україны|русско-українской войны]]. Бувшій голова і єден з головных керівников [[Україньскый Национальный Союз|Україньского Национального Союза]]. <ref>https://web.archive.org/web/20140307222047/http://ningma.org.ua/attachments/article/771/1390673950385.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160305055353/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17768#.VsrhsvckPbd</ref>. == Биография == Родив ся 8. cептембера 1980 в [[Харьков|Харьковѣ]], [[УССР]]. Од року 1998 став ся участником націстічного руху<ref name=":0" />. Быв выбраный депутатом розличных выбрань<ref>https://exo.in.ua/news/1924</ref><ref>http://lubotin.kharkov.ua/vibori/vibori_2015/</ref>. 2000-х роках веде активну политичну и новинарску чинность<ref name=":0" />. Организовав револучны штрайкы ай иншы акции непокорности<ref>https://web.archive.org/web/20150801223756/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17897#.WJ8uoNZSCM8</ref><ref>https://web.archive.org/web/20151208230717/http://eajc.org/page661</ref><ref>https://www.057.ua/news/415964/odni-budut-razgonat-lubymi-sposobami-vtorye-gotovat-otvet-ukrainskij-nacionalizm-vs-prizrak-slavanskogo-edinstva-v-harkove</ref>. 24. мая 2012 Голтвяньскый быв арештованый и засудженый за организацию маршу<ref>http://jewseurasia.org/page661</ref>. Еден з организаторох Євромайдана<ref>https://books.google.com.ua/books?id=JMNwBgAAQBAJ&pg=PT136&lpg=PT136&dq=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3+%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD+%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&source=bl&ots=E25FOgPtfh&sig=ACfU3U31uimpGGtXW3vdnXLRL24Yyeebfw&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiLrorPo-_kAhWCL1AKHZVcDmcQ6AEwBHoECAkQAQ#v=onepage&q=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%20%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&f=false</ref><ref>https://web.archive.org/web/20190926200237/https://ria.ru/20180924/1529113282.html</ref>. По зачатку войны на Донбасѣ быв поволаный до україньского войска. В року 2020 вернув ся до Харькова, демобилизовав ся и заняв ся газдовством. Але в октобру 2021 быв зась мобилизованый яко велитель контрдиверзийной роты<ref>https://www.ku.fi/artikkeli/4735493-ukrainalaissotilas-kertoo-nato-aseiden-jo-vaikuttavan-taistelukentalla-ilman-euroopan-aseapua-emme-olisi-selvinneet</ref><ref>https://qorachius.substack.com/p/goltwaren</ref><ref>https://hojenomundomilitar.com.br/hoje-no-mundo-militar-entrevista-oleg-goltvyansky-diretamente-do-front-ucraniano/?fbclid=IwAR3vnTYNAZlZtuBx1MAefQoYrBJIGI9XuKkuCqh6UfPbCCN8V5nMj_1auQo</ref><ref>https://www.ukrpress.com.ua/oleh-holtvianskyj-krypta-otlychnyj-sposob-dlia-podderzhky-armyy/</ref>. == Творба == * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків. (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвянський О.'' Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави.&nbsp;— Кыёв: 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8. * ''Голтвянський О.'' Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес.&nbsp; — Харьков, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с. * ''Голтвянський О., Кобанець Р.'' Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів.&nbsp;— Кыёв: 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8. * ''Голтвянський О.'' Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна.;— Кыёв: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с. * ''Голтвянський О.'' Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану.;— Кыёв: 2022. — С. 124-126. — 452 с. * ''Голтвянський О.'' Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії.;— Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с. == Референції == {{reflist}} == Екстерны одказы == *[http://naso.org.ua/ сайт Україньскый Национальный Союз] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] oyaal4isju649rmngzk0gt90bwis21b 132074 132073 2022-08-29T07:36:25Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Голтвяньскый Олег | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Oleg_Goltvyansky.jpg<!-- Имя файла --> | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = | пост = | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = | предходник = | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = | конець_термина = | герб = | подпис_герба = | пост2 = | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = | конець_термина2 = | предходник2 = | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{birth date|1980|9|8}} | мѣсто_уроджѣня =[[Харьков]], [[Харківска область|Харківской области]], [[УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтскый Союз]] | датум_смерти = | мѣсто_смерти = | назывка = Цісарь | alma_mater = | едукация = | горожанство = Україна | народность = | партия = [[Україньскый Национальный Союз]] | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = | вѣра = [[Хрістіанство]] [[Іслам]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://all-goltvyansky.livejournal.com | категория в Commons = Oleg Goltvyansky<!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} '''Олег Николаевич Голтвяньскый''' ({{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} Олег Миколайович Голтвянський; [[8. cептембера]] [[1980]] ) — [[Україна|україньскый]] войсковый<ref>https://news.obozrevatel.com/kiyany/prosto-hotel-vnimaniya-kievskomu-terroristu-nanyali-advokata.htm</ref><ref>https://www.depo.ua/rus/politics/nervoviy-zriv-chi-tendentsiya-khto-i-yak-vidreaguvav-na-vchinok-veterana-terorista-belka-201909191031563</ref><ref>http://lubotin-rada.gov.ua/news/id/6378</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160303201517/http://magistral-uz.com.ua/articles/prihistok-na-perehresti-dorig.html</ref> і політічний деятель<ref name=":0">https://qorachius.substack.com/p/caesaren</ref>. Участник Євромайдана, войны на Донбасѣ і [[Инвазия Росії до Україны|русско-українской войны]]. Бувшій голова і єден з головных керівников [[Україньскый Национальный Союз|Україньского Национального Союза]]. <ref>https://web.archive.org/web/20140307222047/http://ningma.org.ua/attachments/article/771/1390673950385.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160305055353/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17768#.VsrhsvckPbd</ref>. == Биография == Родив ся 8. cептембера 1980 в [[Харьков|Харьковѣ]], [[УССР]]. Од року 1998 став ся участником націстічного руху<ref name=":0" />. Быв выбраный депутатом розличных выбрань<ref>https://exo.in.ua/news/1924</ref><ref>http://lubotin.kharkov.ua/vibori/vibori_2015/</ref>. 2000-х роках веде активну политичну и новинарску чинность<ref name=":0" />. Организовав револучны штрайкы ай иншы акции непокорности<ref>https://web.archive.org/web/20150801223756/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17897#.WJ8uoNZSCM8</ref><ref>https://web.archive.org/web/20151208230717/http://eajc.org/page661</ref><ref>https://www.057.ua/news/415964/odni-budut-razgonat-lubymi-sposobami-vtorye-gotovat-otvet-ukrainskij-nacionalizm-vs-prizrak-slavanskogo-edinstva-v-harkove</ref>. 24. мая 2012 Голтвяньскый быв арештованый и засудженый за организацию маршу<ref>http://jewseurasia.org/page661</ref>. Еден з организаторох Євромайдана<ref>https://books.google.com.ua/books?id=JMNwBgAAQBAJ&pg=PT136&lpg=PT136&dq=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3+%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD+%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&source=bl&ots=E25FOgPtfh&sig=ACfU3U31uimpGGtXW3vdnXLRL24Yyeebfw&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiLrorPo-_kAhWCL1AKHZVcDmcQ6AEwBHoECAkQAQ#v=onepage&q=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%20%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&f=false</ref><ref>https://web.archive.org/web/20190926200237/https://ria.ru/20180924/1529113282.html</ref>. По зачатку войны на Донбасѣ быв поволаный до україньского войска. В року 2020 вернув ся до Харькова, демобилизовав ся и заняв ся газдовством. Але в октобру 2021 быв зась мобилизованый яко велитель контрдиверзийной роты<ref>https://www.ku.fi/artikkeli/4735493-ukrainalaissotilas-kertoo-nato-aseiden-jo-vaikuttavan-taistelukentalla-ilman-euroopan-aseapua-emme-olisi-selvinneet</ref><ref>https://qorachius.substack.com/p/goltwaren</ref><ref>https://hojenomundomilitar.com.br/hoje-no-mundo-militar-entrevista-oleg-goltvyansky-diretamente-do-front-ucraniano/?fbclid=IwAR3vnTYNAZlZtuBx1MAefQoYrBJIGI9XuKkuCqh6UfPbCCN8V5nMj_1auQo</ref><ref>https://www.ukrpress.com.ua/oleh-holtvianskyj-krypta-otlychnyj-sposob-dlia-podderzhky-armyy/</ref>. == Творба == * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків. (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвянський О.'' Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави.&nbsp;— Кыёв: 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8. * ''Голтвянський О.'' Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес.&nbsp; — Харьков, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с. * ''Голтвянський О., Кобанець Р.'' Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів.&nbsp;— Кыёв: 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8. * ''Голтвянський О.'' Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна.;— Кыёв: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с. * ''Голтвянський О.'' Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану.;— Кыёв: 2022. — С. 124-126. — 452 с. * ''Голтвянський О.'' Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії.;— Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с. == Референції == {{reflist}} == Екстерны одказы == *[http://www.naso.pp.ua/ сайт Україньскый Национальный Союз] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] hcpyaljma6bykdrfubk5qqw5a3nf6na 132075 132074 2022-08-29T07:37:22Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Голтвяньскый Олег | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Oleg_Goltvyansky.jpg<!-- Имя файла --> | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = | пост = | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = | предходник = | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = | конець_термина = | герб = | подпис_герба = | пост2 = | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = | конець_термина2 = | предходник2 = | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{birth date|1980|9|8}} | мѣсто_уроджѣня =[[Харьков]], [[Харківска область|Харківской области]], [[УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтскый Союз]] | датум_смерти = | мѣсто_смерти = | назывка = Цісарь | alma_mater = | едукация = | горожанство = Україна | народность = | партия = [[Україньскый Национальный Союз]] | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = | вѣра = [[Хрістіанство]] або [[Іслам]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://all-goltvyansky.livejournal.com | категория в Commons = Oleg Goltvyansky<!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} '''Олег Николаевич Голтвяньскый''' ({{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} Олег Миколайович Голтвянський; [[8. cептембера]] [[1980]] ) — [[Україна|україньскый]] войсковый<ref>https://news.obozrevatel.com/kiyany/prosto-hotel-vnimaniya-kievskomu-terroristu-nanyali-advokata.htm</ref><ref>https://www.depo.ua/rus/politics/nervoviy-zriv-chi-tendentsiya-khto-i-yak-vidreaguvav-na-vchinok-veterana-terorista-belka-201909191031563</ref><ref>http://lubotin-rada.gov.ua/news/id/6378</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160303201517/http://magistral-uz.com.ua/articles/prihistok-na-perehresti-dorig.html</ref> і політічний деятель<ref name=":0">https://qorachius.substack.com/p/caesaren</ref>. Участник Євромайдана, войны на Донбасѣ і [[Инвазия Росії до Україны|русско-українской войны]]. Бувшій голова і єден з головных керівников [[Україньскый Национальный Союз|Україньского Национального Союза]]. <ref>https://web.archive.org/web/20140307222047/http://ningma.org.ua/attachments/article/771/1390673950385.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160305055353/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17768#.VsrhsvckPbd</ref>. == Биография == Родив ся 8. cептембера 1980 в [[Харьков|Харьковѣ]], [[УССР]]. Од року 1998 став ся участником націстічного руху<ref name=":0" />. Быв выбраный депутатом розличных выбрань<ref>https://exo.in.ua/news/1924</ref><ref>http://lubotin.kharkov.ua/vibori/vibori_2015/</ref>. 2000-х роках веде активну политичну и новинарску чинность<ref name=":0" />. Организовав револучны штрайкы ай иншы акции непокорности<ref>https://web.archive.org/web/20150801223756/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17897#.WJ8uoNZSCM8</ref><ref>https://web.archive.org/web/20151208230717/http://eajc.org/page661</ref><ref>https://www.057.ua/news/415964/odni-budut-razgonat-lubymi-sposobami-vtorye-gotovat-otvet-ukrainskij-nacionalizm-vs-prizrak-slavanskogo-edinstva-v-harkove</ref>. 24. мая 2012 Голтвяньскый быв арештованый и засудженый за организацию маршу<ref>http://jewseurasia.org/page661</ref>. Еден з организаторох Євромайдана<ref>https://books.google.com.ua/books?id=JMNwBgAAQBAJ&pg=PT136&lpg=PT136&dq=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3+%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD+%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&source=bl&ots=E25FOgPtfh&sig=ACfU3U31uimpGGtXW3vdnXLRL24Yyeebfw&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiLrorPo-_kAhWCL1AKHZVcDmcQ6AEwBHoECAkQAQ#v=onepage&q=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%20%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&f=false</ref><ref>https://web.archive.org/web/20190926200237/https://ria.ru/20180924/1529113282.html</ref>. По зачатку войны на Донбасѣ быв поволаный до україньского войска. В року 2020 вернув ся до Харькова, демобилизовав ся и заняв ся газдовством. Але в октобру 2021 быв зась мобилизованый яко велитель контрдиверзийной роты<ref>https://www.ku.fi/artikkeli/4735493-ukrainalaissotilas-kertoo-nato-aseiden-jo-vaikuttavan-taistelukentalla-ilman-euroopan-aseapua-emme-olisi-selvinneet</ref><ref>https://qorachius.substack.com/p/goltwaren</ref><ref>https://hojenomundomilitar.com.br/hoje-no-mundo-militar-entrevista-oleg-goltvyansky-diretamente-do-front-ucraniano/?fbclid=IwAR3vnTYNAZlZtuBx1MAefQoYrBJIGI9XuKkuCqh6UfPbCCN8V5nMj_1auQo</ref><ref>https://www.ukrpress.com.ua/oleh-holtvianskyj-krypta-otlychnyj-sposob-dlia-podderzhky-armyy/</ref>. == Творба == * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків. (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвянський О.'' Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави.&nbsp;— Кыёв: 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8. * ''Голтвянський О.'' Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес.&nbsp; — Харьков, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с. * ''Голтвянський О., Кобанець Р.'' Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів.&nbsp;— Кыёв: 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8. * ''Голтвянський О.'' Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна.;— Кыёв: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с. * ''Голтвянський О.'' Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану.;— Кыёв: 2022. — С. 124-126. — 452 с. * ''Голтвянський О.'' Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії.;— Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с. == Референції == {{reflist}} == Екстерны одказы == *[http://www.naso.pp.ua/ сайт Україньскый Национальный Союз] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] 7ru4xxikwhds45yzdjw1vjhk68uscbw 132076 132075 2022-08-29T07:37:45Z CesarNS1980 10711 /* Референції */ wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Голтвяньскый Олег | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Oleg_Goltvyansky.jpg<!-- Имя файла --> | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = | пост = | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = | предходник = | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = | конець_термина = | герб = | подпис_герба = | пост2 = | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = | конець_термина2 = | предходник2 = | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{birth date|1980|9|8}} | мѣсто_уроджѣня =[[Харьков]], [[Харківска область|Харківской области]], [[УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтскый Союз]] | датум_смерти = | мѣсто_смерти = | назывка = Цісарь | alma_mater = | едукация = | горожанство = Україна | народность = | партия = [[Україньскый Национальный Союз]] | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = | вѣра = [[Хрістіанство]] або [[Іслам]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://all-goltvyansky.livejournal.com | категория в Commons = Oleg Goltvyansky<!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} '''Олег Николаевич Голтвяньскый''' ({{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} Олег Миколайович Голтвянський; [[8. cептембера]] [[1980]] ) — [[Україна|україньскый]] войсковый<ref>https://news.obozrevatel.com/kiyany/prosto-hotel-vnimaniya-kievskomu-terroristu-nanyali-advokata.htm</ref><ref>https://www.depo.ua/rus/politics/nervoviy-zriv-chi-tendentsiya-khto-i-yak-vidreaguvav-na-vchinok-veterana-terorista-belka-201909191031563</ref><ref>http://lubotin-rada.gov.ua/news/id/6378</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160303201517/http://magistral-uz.com.ua/articles/prihistok-na-perehresti-dorig.html</ref> і політічний деятель<ref name=":0">https://qorachius.substack.com/p/caesaren</ref>. Участник Євромайдана, войны на Донбасѣ і [[Инвазия Росії до Україны|русско-українской войны]]. Бувшій голова і єден з головных керівников [[Україньскый Национальный Союз|Україньского Национального Союза]]. <ref>https://web.archive.org/web/20140307222047/http://ningma.org.ua/attachments/article/771/1390673950385.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160305055353/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17768#.VsrhsvckPbd</ref>. == Биография == Родив ся 8. cептембера 1980 в [[Харьков|Харьковѣ]], [[УССР]]. Од року 1998 став ся участником націстічного руху<ref name=":0" />. Быв выбраный депутатом розличных выбрань<ref>https://exo.in.ua/news/1924</ref><ref>http://lubotin.kharkov.ua/vibori/vibori_2015/</ref>. 2000-х роках веде активну политичну и новинарску чинность<ref name=":0" />. Организовав револучны штрайкы ай иншы акции непокорности<ref>https://web.archive.org/web/20150801223756/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17897#.WJ8uoNZSCM8</ref><ref>https://web.archive.org/web/20151208230717/http://eajc.org/page661</ref><ref>https://www.057.ua/news/415964/odni-budut-razgonat-lubymi-sposobami-vtorye-gotovat-otvet-ukrainskij-nacionalizm-vs-prizrak-slavanskogo-edinstva-v-harkove</ref>. 24. мая 2012 Голтвяньскый быв арештованый и засудженый за организацию маршу<ref>http://jewseurasia.org/page661</ref>. Еден з организаторох Євромайдана<ref>https://books.google.com.ua/books?id=JMNwBgAAQBAJ&pg=PT136&lpg=PT136&dq=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3+%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD+%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&source=bl&ots=E25FOgPtfh&sig=ACfU3U31uimpGGtXW3vdnXLRL24Yyeebfw&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiLrorPo-_kAhWCL1AKHZVcDmcQ6AEwBHoECAkQAQ#v=onepage&q=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%20%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&f=false</ref><ref>https://web.archive.org/web/20190926200237/https://ria.ru/20180924/1529113282.html</ref>. По зачатку войны на Донбасѣ быв поволаный до україньского войска. В року 2020 вернув ся до Харькова, демобилизовав ся и заняв ся газдовством. Але в октобру 2021 быв зась мобилизованый яко велитель контрдиверзийной роты<ref>https://www.ku.fi/artikkeli/4735493-ukrainalaissotilas-kertoo-nato-aseiden-jo-vaikuttavan-taistelukentalla-ilman-euroopan-aseapua-emme-olisi-selvinneet</ref><ref>https://qorachius.substack.com/p/goltwaren</ref><ref>https://hojenomundomilitar.com.br/hoje-no-mundo-militar-entrevista-oleg-goltvyansky-diretamente-do-front-ucraniano/?fbclid=IwAR3vnTYNAZlZtuBx1MAefQoYrBJIGI9XuKkuCqh6UfPbCCN8V5nMj_1auQo</ref><ref>https://www.ukrpress.com.ua/oleh-holtvianskyj-krypta-otlychnyj-sposob-dlia-podderzhky-armyy/</ref>. == Творба == * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків. (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвянський О.'' Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави.&nbsp;— Кыёв: 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8. * ''Голтвянський О.'' Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес.&nbsp; — Харьков, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с. * ''Голтвянський О., Кобанець Р.'' Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів.&nbsp;— Кыёв: 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8. * ''Голтвянський О.'' Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна.;— Кыёв: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с. * ''Голтвянський О.'' Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану.;— Кыёв: 2022. — С. 124-126. — 452 с. * ''Голтвянський О.'' Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії.;— Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с. == Референції == {{reflist|2}} == Екстерны одказы == *[http://www.naso.pp.ua/ сайт Україньскый Национальный Союз] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] g12s8sy7liwzs4jaguhnkodviy20003 132077 132076 2022-08-29T07:52:32Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Голтвяньскый Олег | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Oleg_Goltvyansky.jpg<!-- Имя файла --> | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = | пост = | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = | предходник = | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = | конець_термина = | герб = | подпис_герба = | пост2 = | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = | конець_термина2 = | предходник2 = | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{birth date|1980|9|8}} | мѣсто_уроджѣня =[[Харьков]], [[Харківска область|Харківской области]], [[УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совѣтскый Союз]] | датум_смерти = | мѣсто_смерти = | назывка = Цісарь | alma_mater = | едукация = | горожанство = Україна | народность = | партия = [[Україньскый Национальный Союз]] | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = | вѣра = [[Хрістіанство]] або [[Іслам]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://all-goltvyansky.livejournal.com | категория в Commons = Oleg Goltvyansky<!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} '''Олег Николаевич Голтвяньскый''' ({{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} Олег Миколайович Голтвянський; [[8. cептембера]] [[1980]] ) — [[Україна|україньскый]] войсковый<ref>https://news.obozrevatel.com/kiyany/prosto-hotel-vnimaniya-kievskomu-terroristu-nanyali-advokata.htm</ref><ref>https://www.depo.ua/rus/politics/nervoviy-zriv-chi-tendentsiya-khto-i-yak-vidreaguvav-na-vchinok-veterana-terorista-belka-201909191031563</ref><ref>http://lubotin-rada.gov.ua/news/id/6378</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160303201517/http://magistral-uz.com.ua/articles/prihistok-na-perehresti-dorig.html</ref> і політічний деятель<ref name=":0">https://qorachius.substack.com/p/caesaren</ref>. Участник Євромайдана, войны на Донбасѣ і [[Инвазия Росії до Україны|русско-українской войны]]. Бувшій голова і єден з головных керівников [[Україньскый Национальный Союз|Україньского Национального Союзу]]. <ref>https://web.archive.org/web/20140307222047/http://ningma.org.ua/attachments/article/771/1390673950385.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20160305055353/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17768#.VsrhsvckPbd</ref>. == Биография == Родив ся 8. cептембера 1980 в [[Харьков|Харьковѣ]], [[УССР]]. Од року 1998 став ся участником націстічного руху<ref name=":0" />. Быв выбраный депутатом розличных выбрань<ref>https://exo.in.ua/news/1924</ref><ref>http://lubotin.kharkov.ua/vibori/vibori_2015/</ref>. 2000-х роках веде активну политичну и новинарску чинность<ref name=":0" />. Организовав револучны штрайкы ай иншы акции непокорности<ref>https://web.archive.org/web/20150801223756/http://advocat-cons.info/index.php?newsid=17897#.WJ8uoNZSCM8</ref><ref>https://web.archive.org/web/20151208230717/http://eajc.org/page661</ref><ref>https://www.057.ua/news/415964/odni-budut-razgonat-lubymi-sposobami-vtorye-gotovat-otvet-ukrainskij-nacionalizm-vs-prizrak-slavanskogo-edinstva-v-harkove</ref>. 24. мая 2012 Голтвяньскый быв арештованый и засудженый за организацию маршу<ref>http://jewseurasia.org/page661</ref>. Еден з организаторох Євромайдана<ref>https://books.google.com.ua/books?id=JMNwBgAAQBAJ&pg=PT136&lpg=PT136&dq=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3+%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD+%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&source=bl&ots=E25FOgPtfh&sig=ACfU3U31uimpGGtXW3vdnXLRL24Yyeebfw&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiLrorPo-_kAhWCL1AKHZVcDmcQ6AEwBHoECAkQAQ#v=onepage&q=%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%8B%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%20%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB&f=false</ref><ref>https://web.archive.org/web/20190926200237/https://ria.ru/20180924/1529113282.html</ref>. По зачатку войны на Донбасѣ быв поволаный до україньского войска. В року 2020 вернув ся до Харькова, демобилизовав ся и заняв ся газдовством. Але в октобру 2021 быв зась мобилизованый яко велитель контрдиверзийной роты<ref>https://www.ku.fi/artikkeli/4735493-ukrainalaissotilas-kertoo-nato-aseiden-jo-vaikuttavan-taistelukentalla-ilman-euroopan-aseapua-emme-olisi-selvinneet</ref><ref>https://qorachius.substack.com/p/goltwaren</ref><ref>https://hojenomundomilitar.com.br/hoje-no-mundo-militar-entrevista-oleg-goltvyansky-diretamente-do-front-ucraniano/?fbclid=IwAR3vnTYNAZlZtuBx1MAefQoYrBJIGI9XuKkuCqh6UfPbCCN8V5nMj_1auQo</ref><ref>https://www.ukrpress.com.ua/oleh-holtvianskyj-krypta-otlychnyj-sposob-dlia-podderzhky-armyy/</ref>. == Творба == * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків. (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвяньскый О., Оглобля А., Сізов А.'' Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) &nbsp; — Кыёв: 2015. * ''Голтвянський О.'' Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави.&nbsp;— Кыёв: 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8. * ''Голтвянський О.'' Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес.&nbsp; — Харьков, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с. * ''Голтвянський О., Кобанець Р.'' Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів.&nbsp;— Кыёв: 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8. * ''Голтвянський О.'' Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна.;— Кыёв: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с. * ''Голтвянський О.'' Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану.;— Кыёв: 2022. — С. 124-126. — 452 с. * ''Голтвянський О.'' Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії.;— Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с. == Референції == {{reflist|2}} == Екстерны одказы == *[http://www.naso.pp.ua/ сайт Україньскый Национальный Союз] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] rluaax8hj88v13geegrbfl5aosawfxo Анґлія 0 10157 132055 131238 2022-08-28T14:54:06Z Zemant 1039 /* Населїня */ wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава=Анґлія |Самоназва= {{ref-en}} ''England'' |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Застава и герб |ширина1 = 140 |ширина2 = 72 |изобр1 = Flag of England.svg |изобр2 = Royal Arms of England.svg }} |Подпис= |Розлога=130279 км<sup>2</sup> |Обывательство=56 489 800<ref>{{cite web | url=https://www.ons.gov.uk/peoplepopulationandcommunity/populationandmigration/populationestimates/bulletins/populationandhouseholdestimatesenglandandwales/latest | title=Population and household estimates, England and Wales - Office for National Statistics }}</ref> |Столиця=[[Лондон]] |ГДП на особу= |Интернет-домен= |Часовый пояс=UTC+0 (влѣтѣ +1) |Телефонный код=+44 }} [[Файл:England in the UK and Europe.svg|thumbnail|right|300px|]] Анґлія є найвекша і найлюдянійша країна [[Велика Брітанія|Великой Брітанії]]. == Населїня == У Анґлії жыє 56,489 міліонів обывателїв. Головне місто є [[Лондон]]. [[Катеґорія:Велика Брітанія]] r8zzmh94gz7uviku54o4ylowucfqvdo Шаблона:Презіденты Росії 10 13383 132068 107569 2022-08-29T05:27:28Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki {{Navbox2 | имя = Презіденты Росії | заголовок = [[Презіденты Росії]] | state = <includeonly>{{{state|autocollapse}}}</includeonly> |стиль_основного_заголовка = <includeonly>background:{{цвет|{{PAGENAME}}}}</includeonly> | изображение = |listclass = hlist | вверху = | группа1 = XX стороча (1 - 2) | список1 = [[Борис Николаевич Ельцин]] (1991-1999) | группа2 = XXI стороча (2 - 4) | список2 = [[Путін Володимир Володимирович|Владимир Владимирович Путин]] (2000-2008) · [[Дмитрий Анатольевич Медведев]] (2008-2012) · Владимир Владимирович Путин (2012-2024) | внизу = }}<noinclude> <!--{{Navbox/TemplateData}} --> [[Катеґорія:Навигачны шаблоны]] </noinclude> ekdvjxfkazxhl1a2t27aha2i10hvhao Рѣчь Посполита II. 0 17773 132064 126222 2022-08-28T22:50:55Z Zemant 1039 /* Заник */ wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Рѣчь Посполита II. | originálny názov = Rzeczpospolita Polska | rok vzniku = <small>1918</small> | rok zániku = <small>{{nowrap|1939/1945}}</small> | viac pred = áno | pred 1 = Польске кральовство (1917 – 1918) | pred 1 vlajka = Flag of Poland (1919–1928).svg | pred 2 = Нѣмецкый Райх | pred 2 vlajka = Flag of the German Empire.svg | pred 3 = РСФСР | pred 3 vlajka = Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg | pred 4 = Австро-Мадярщина | pred 4 vlajka = Flag of Austria-Hungary 1869-1918.svg | pred 5 = Украинска людова република | pred 5 vlajka = Flag of Ukraine.svg | pred 6 = Западноукраинска людова република | pred 6 vlajka = Flag of Ukraine.svg | pred 7 = Република Команча | pred 7 vlajka = Flag of Ukraine.svg | pred 8 = Лемковска република Флоринкы | pred 8 vlajka = Прапор Лемко-Русинської Республіки.svg | pred 9 = Галичанска ССР | pred 9 vlajka = Flag of the Galician SSR.svg | pred 10 = Кральовство Галиция и Лодомерия | pred 10 vlajka = Flag of Galicia-Lodomeria 1890-1918.svg || pred 11 = Бѣлорусска людова република | pred 11 vlajka = Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg | pred info = | viac po = áno | po 1 = Нацистична Германия | po 1 vlajka = Flag of German Reich (1935–1945).svg | po 2 = Генералне губернаторство | po 2 vlajka = Flag of German Reich (1935–1945).svg | po 3 = СССР | po 3 vlajka = Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg | po 4 = Литва | po 4 vlajka = Flag of Lithuania (1918-1940).svg | po 5 = Словацка република (1939 – 1945) | po 5 vlajka = Flag of First Slovak Republic 1939-1945.svg | po 6 =Польска скрыта держава | po 6 vlajka = Flaga PPP.svg | po 7 = Польска екзилова влада | po 7 vlajka = Flag of Poland (1928–1980).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Poland (1928-1980).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of Poland (1927-1939).svg | článok o znaku = | znak veľkosť = | rámček znak = | hymna = Мазурек Домбровского<br />[[File:Mazurek Dabrowskiego.ogg|center]] | článok o hymne = | motto = | článok o motte = | mapa = Poland 1930.svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Штат на мапѣ Европы, 1930. | hlavné mesto = [[Варшава]] | rozloha = 389 720 | rozloha poznámka = (в року 1938) | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = [[Висла]] | najdlhšia rieka poznámka= (1 047 км) | počet obyvateľov = 34 849 000 | počet obyvateľov poznámka = (одгад з року 1938) | jazyky = [[Польскый язык|польскый]] <small>(урядный) ай иншы</small> | národnostné zloženie = [[Поляци]], [[Білорусины|Бѣлорусы]], [[Чехы]], [[Нѣмцѣ]], [[Словаци]], [[Украинцѣ]], [[Евреи]], [[Лемкы]] <small>ай иншы</small> | náboženstvo = католици, православны, юдеи, протестанты <small>ай иншы</small> | štátne zriadenie = парламентска република <small>(1918–1926)</small><br />авторитарна з ознаками фашизма <small>(1926–1939)</small> | materská zem = | mena = польска марка <small>(1918–1924)</small> <br /> польскый злотый <small>(1924 – 1939)</small> | vznik = [[11. новембер]] [[1918]] (выголошѣня републикы и конець [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войны]]) | zánik = [[6. октобер]] [[1939]] (повна окупация штату, [[Друга світова война|Друга свѣтова война]])<br />[[5. юл]] [[1945]] (вызнаня новой повоенной влады }} '''Рѣчь Посполита II.''', {{ref-pl}} ''II Rzeczpospolita'' — неофициална назва польской державы в роках 1918–1939 (официална назва '''Рѣчь Посполита Польска''', {{ref-pl}} ''Rzeczpospolita Polska''). Тота назва указуе на дѣдичну звязь зоз [[Рѣчь Посполита|Рѣчов Посполитов]] (1569–1795), котра заникла была наслѣдком ей триразовой дѣльбы меджи [[Российска империя|Российсков империев]], [[Кральовство Пруссия|Кральовством Пруссия]] и [[Габсбургска монархия|Габсбургсков монархиев]] в конци [[XVIII. стороча]]. == Взник == Друга Рѣчь Посполита была створена по [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войнѣ]]. В первы рокы по своем взнику ся усиловала задоволити свои териториалны претензии и установити свои новы границѣ, в току чого стали ся збройны конфликты, повстаня и войны (найвекша з них российско-польска), наслѣдком чого мала напяты односины зоз вшиткыма сосѣдами, окрем [[Румыния|Румынии]] и [[Латвия|Латвии]].<ref name=Matveev>Матвеев Г. Ф.</ref> Символичным зачатком Рѣчи Посполитой поважують {{nowrap|11. новембер}} 1918, коли Регентска рада передала военску владу Юзефу Пилсудскому, а формалным — {{nowrap|[[14. новембра]]}} [[1918]], коли Регентска рада и Дочасна влада самороспустили ся, [[Юзеф Пилсудскый]] прияв повну цивилну и военску владу ай выголосив Другу Рѣчь Посполиту.<ref>Хроника, с. 400.</ref> == Политичны устроѣ == Друга Рѣчь Посполита была [[парламент]]сков републиков. Парламент {{nowrap|[[20. фебруара]]}} [[1919]] прияв нову, тзв. Малу уставу, де были означены компетенции органох влады и потвердженый статус [[Юзеф Пилсудскый|{{nowrap|Ю. Пилсудского}}]] — [[Началник державы]], {{ref-pl}} ''Naczelnik Państwa''; зась президент ся выберав парламентом, и мав лем представницкы функции. Было велике число политичных партий на основѣ идеологичных, народностных и религийных принципох, без выразной доминации, так же влада могла быти сформована лем коалична. До року 1926 перемѣнили ся 14 влад. Непопуларность и часта змѣна влад стали оправданьом державного переворота, учиненого [[Юзеф Пилсудскый|{{nowrap|Ю. Пилсудскым}}]] {{nowrap|[[5. мая]]}} [[1926]], котрый установив тзв. ''«саначный режим»''. Парламент не быв нараз ликвидованый, але при потребѣ мог быти роспущеный. Така потреба настала в року 1930, коли ''Началник державы'' не достав векшину в парламентѣ. Вызнамны опозиционеры были арештованы и поставлены перед суд, в Галичинѣ зачали ся репресии против украинскых сепаратистох. По смерти {{nowrap|[[12. мая]]}} [[1935]] [[Юзеф Пилсудскый|{{nowrap|Ю. Пилсудского}}]] политична ситуация стала ся небизовна. Друга Рѣчь Посполита поважуе, же главны неприятелѣ суть [[Нѣмецкый Райх]] и [[СССР]] и пробуе ся убезпечити меджинародныма угодами з [[Франция|Франциев]] и [[Велика Британия|Великов Британиев]].<ref name=Matveev/> == Заник == [[1. септембра]] [[1939]] [[Нѣмецкый Райх]], а [[17. септембра]] [[СССР]] окуповали Другу Рѣчь Посполиту и зачали репресии. Але по цѣлу добу окупации екзистовали в илегалитѣ розличны польскы озброены силы и органы влады в краю, а в заграничу — [[Влада|екзилова влада]]. Зато и ''[[де факто]]'', и ''[[де юре]]'' мож поважовати же Друга Рѣчь Посполита екзистовала до {{nowrap|[[5. юла]]}} [[1945]], коли, одповѣдно рѣшѣням [[Ялтска конференция|Ялтской конференции]], была створена нова коалична польска влада, котру вызнали [[США]] и [[Велика Британия]], а тым екзилова влада стратила легитимный дипломатичный статус, хоть формално екзистовала дале в [[Лондон]]ѣ до року 1990. За рокы 1939–1945 Друга Рѣчь Посполита стратила около {{nowrap|6 млн. люди}}, з того 10% войсковы и 90% цивилы.<ref name=Matveev/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''Матвеев Г. Ф.''' |title=Польша (исторический очерк)  |date=2021 |publisher=//Большая российская энциклопедия |url=https://bigenc.ru/geography/text/5748797 |accessdate=19.05.2021}} * '''Хроника''' //{{ВИДС}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:История Польщи]] [[Категория:Історія Европы]] 1a92vqx6utysvht1nvsxls7fg6t6503 Путін Володимир Володимирович 0 18689 132066 131604 2022-08-29T04:54:15Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki [[Файл:Владимир Путин (18-06-2022).jpg|міні|right|Володимир Путін од року 2022]] '''Володи́мир Володи́мирович Пу́тін''' — російський державний та [[Политик|політичний діяч]], колишній офіцер радянської розвідки<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=HjQkAQAAIAAJ&q=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&dq=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwir97SRy4LkAhVEb1AKHfFCCOoQ6AEIKTAA|title=Галерея шпионажа|last=Шаваев|first=Андрей Гургенович|date=2009|year=|publisher=Инфра-М|location=Росія|pages=12|language=ru|trans_title=Галерея шпіонажу|isbn=9785160034362|quote=''... офицер советской внешней разведки ... Владимир Владимирович Путин ...''}}</ref>. Чинний президент Російської Федерації і верховний головнокомандувач збройних сил Російської Федерації з 7 травня 2012 року<ref>{{Cite web|title=Владимир Путин вступил в должность Президента России|url=http://kremlin.ru/events/president/news/57416|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. З 31 грудня 1999 до 7 травня 2008 був президентом РФ, у 1999—2000 і 2008—2012 роках&nbsp;— Головою Уряду РФ. Полковник запасу (1999). Чинний державний радник РФ 1-го класу (1997). [[Кандидат наук|Кандидат економічних наук]] (1997). Майстер спорту із самбо (1973) і [[Джудо|дзюдо]] (1975), чемпіон Ленінграда з дзюдо (1976) заслужений тренер Росії із самбо (1998). Упродовж перших двох каденцій російська економіка оговтувалася від посткомуністичної депресії та фінансових криз, відбулось зниження безробіття та суттєве зростання [[Грубый домашный продукт|ВВП]], обумовлене, зокрема, збільшенням цін на нафту. Економічні реформи поєднувались із посиленням владної вертикалі, звуженням автономії регіонів, посиленням державного тиску на ЗМІ та зменшенням впливу великих олігархів,&nbsp;майно й статки яких стали залежати від лояльності до режиму. У зовнішній політиці Путін спершу пропонував співпрацю із Заходом, утім, згодом він проголосив курс на повернення Росії статусу великої держави та протистояння [[Споєны Штаты Америцькы|США]] та [[НАТО]]. Після загострення в серпні 2008 року конфлікту навколо Південної Осетії та Абхазії Росія здійснила вторгнення в Грузію. Коли посаду глави держави обійняв близький соратник Дмитро Медведєв, Путін удруге очолив уряд, залишаючись найбільш впливовою фігурою в Кремлі. Грубі порушення на парламентських виборах 2011 зумовили хвилю народних хвилювань, тому йому довелось зіткнутися із сильним протестним рухом на президентських виборах 2012 року, на яких його вибрали на третій термін. Цей період ознаменувався обмеженням політичної свободи, посиленням традиціоналізму, [[Конзерватівізм|консерватизму]]. Ряд дослідників вказують на встановлення Путіним фашистського режиму. За повідомленням редактора сайту «Путінізм» Артема Круглова, що вивчає невідомі факти з біографії Володимира Путіна, його батько відрізнявся девіантною поведінкою, зокрема, виколов вилами око його матері. [[Катеґорія:Презіденты Росії]] [[Катеґорія:Уродили ся 1952]] ghw9er5co6m03ybuiwgkta4nx5xtq8z 132067 132066 2022-08-29T04:55:24Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki [[Файл:Владимир Путин (18-06-2022).jpg|міні|right|Володимир Путін од року 2022]] '''Володи́мир Володи́мирович Пу́тін''' — російський державний та [[Политик|політичний діяч]], колишній офіцер радянської розвідки<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=HjQkAQAAIAAJ&q=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&dq=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwir97SRy4LkAhVEb1AKHfFCCOoQ6AEIKTAA|title=Галерея шпионажа|last=Шаваев|first=Андрей Гургенович|date=2009|year=|publisher=Инфра-М|location=Росія|pages=12|language=ru|trans_title=Галерея шпіонажу|isbn=9785160034362|quote=''... офицер советской внешней разведки ... Владимир Владимирович Путин ...''}}</ref>. Чинний президент Російської Федерації і верховний головнокомандувач збройних сил Російської Федерації з 7 травня 2012 року<ref>{{Cite web|title=Владимир Путин вступил в должность Президента России|url=http://kremlin.ru/events/president/news/57416|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. З 31 грудня 1999 до 7 травня 2008 був президентом РФ, у 1999—2000 і 2008—2012 роках&nbsp;— Головою Уряду РФ. Полковник запасу (1999). Чинний державний радник РФ 1-го класу (1997). [[Кандидат наук|Кандидат економічних наук]] (1997). Майстер спорту із самбо (1973) і [[Джудо|дзюдо]] (1975), чемпіон Ленінграда з дзюдо (1976) заслужений тренер Росії із самбо (1998). Упродовж перших двох каденцій російська економіка оговтувалася від посткомуністичної депресії та фінансових криз, відбулось зниження безробіття та суттєве зростання [[Грубый домашный продукт|ВВП]], обумовлене, зокрема, збільшенням цін на нафту. Економічні реформи поєднувались із посиленням владної вертикалі, звуженням автономії регіонів, посиленням державного тиску на ЗМІ та зменшенням впливу великих олігархів,&nbsp;майно й статки яких стали залежати від лояльності до режиму. У зовнішній політиці Путін спершу пропонував співпрацю із Заходом, утім, згодом він проголосив курс на повернення Росії статусу великої держави та протистояння [[Споєны Штаты Америцькы|США]] та [[НАТО]]. Після загострення в серпні 2008 року конфлікту навколо Південної Осетії та Абхазії Росія здійснила вторгнення в Грузію. Коли посаду глави держави обійняв близький соратник Дмитро Медведєв, Путін удруге очолив уряд, залишаючись найбільш впливовою фігурою в Кремлі. Грубі порушення на парламентських виборах 2011 зумовили хвилю народних хвилювань, тому йому довелось зіткнутися із сильним протестним рухом на президентських виборах 2012 року, на яких його вибрали на третій термін. Цей період ознаменувався обмеженням політичної свободи, посиленням традиціоналізму, [[Конзерватівізм|консерватизму]]. Ряд дослідників вказують на встановлення Путіним фашистського режиму. За повідомленням редактора сайту «Путінізм» Артема Круглова, що вивчає невідомі факти з біографії Володимира Путіна, його батько відрізнявся девіантною поведінкою, зокрема, виколов вилами око його матері. == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Презіденты Росії]] [[Катеґорія:Уродили ся 1952]] mpnfdrq40e0f0slwys06g7wy65u8vj3 132069 132067 2022-08-29T05:28:04Z CesarNS1980 10711 wikitext text/x-wiki [[Файл:Владимир Путин (18-06-2022).jpg|міні|right|Володимир Путін од року 2022]] '''Володи́мир Володи́мирович Пу́тін''' — російський державний та [[Политик|політичний діяч]], колишній офіцер радянської розвідки<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=HjQkAQAAIAAJ&q=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&dq=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwir97SRy4LkAhVEb1AKHfFCCOoQ6AEIKTAA|title=Галерея шпионажа|last=Шаваев|first=Андрей Гургенович|date=2009|year=|publisher=Инфра-М|location=Росія|pages=12|language=ru|trans_title=Галерея шпіонажу|isbn=9785160034362|quote=''... офицер советской внешней разведки ... Владимир Владимирович Путин ...''}}</ref>. Чинний президент Російської Федерації і верховний головнокомандувач збройних сил Російської Федерації з 7 травня 2012 року<ref>{{Cite web|title=Владимир Путин вступил в должность Президента России|url=http://kremlin.ru/events/president/news/57416|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. З 31 грудня 1999 до 7 травня 2008 був президентом РФ, у 1999—2000 і 2008—2012 роках&nbsp;— Головою Уряду РФ. Полковник запасу (1999). Чинний державний радник РФ 1-го класу (1997). [[Кандидат наук|Кандидат економічних наук]] (1997). Майстер спорту із самбо (1973) і [[Джудо|дзюдо]] (1975), чемпіон Ленінграда з дзюдо (1976) заслужений тренер Росії із самбо (1998). Упродовж перших двох каденцій російська економіка оговтувалася від посткомуністичної депресії та фінансових криз, відбулось зниження безробіття та суттєве зростання [[Грубый домашный продукт|ВВП]], обумовлене, зокрема, збільшенням цін на нафту. Економічні реформи поєднувались із посиленням владної вертикалі, звуженням автономії регіонів, посиленням державного тиску на ЗМІ та зменшенням впливу великих олігархів,&nbsp;майно й статки яких стали залежати від лояльності до режиму. У зовнішній політиці Путін спершу пропонував співпрацю із Заходом, утім, згодом він проголосив курс на повернення Росії статусу великої держави та протистояння [[Споєны Штаты Америцькы|США]] та [[НАТО]]. Після загострення в серпні 2008 року конфлікту навколо Південної Осетії та Абхазії Росія здійснила вторгнення в Грузію. Коли посаду глави держави обійняв близький соратник Дмитро Медведєв, Путін удруге очолив уряд, залишаючись найбільш впливовою фігурою в Кремлі. Грубі порушення на парламентських виборах 2011 зумовили хвилю народних хвилювань, тому йому довелось зіткнутися із сильним протестним рухом на президентських виборах 2012 року, на яких його вибрали на третій термін. Цей період ознаменувався обмеженням політичної свободи, посиленням традиціоналізму, [[Конзерватівізм|консерватизму]]. Ряд дослідників вказують на встановлення Путіним фашистського режиму. За повідомленням редактора сайту «Путінізм» Артема Круглова, що вивчає невідомі факти з біографії Володимира Путіна, його батько відрізнявся девіантною поведінкою, зокрема, виколов вилами око його матері. == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Презіденты Росії]] [[Катеґорія:Уродили ся 1952]] {{Презіденты Росії}} 85tp79g93pqia2vkgkjkqz93pmiztlg 132070 132069 2022-08-29T05:31:42Z CesarNS1980 10711 Катеґорія wikitext text/x-wiki [[Файл:Владимир Путин (18-06-2022).jpg|міні|right|Володимир Путін од року 2022]] '''Володи́мир Володи́мирович Пу́тін''' — російський державний та [[Политик|політичний діяч]], колишній офіцер радянської розвідки<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=HjQkAQAAIAAJ&q=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&dq=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwir97SRy4LkAhVEb1AKHfFCCOoQ6AEIKTAA|title=Галерея шпионажа|last=Шаваев|first=Андрей Гургенович|date=2009|year=|publisher=Инфра-М|location=Росія|pages=12|language=ru|trans_title=Галерея шпіонажу|isbn=9785160034362|quote=''... офицер советской внешней разведки ... Владимир Владимирович Путин ...''}}</ref>. Чинний президент Російської Федерації і верховний головнокомандувач збройних сил Російської Федерації з 7 травня 2012 року<ref>{{Cite web|title=Владимир Путин вступил в должность Президента России|url=http://kremlin.ru/events/president/news/57416|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. З 31 грудня 1999 до 7 травня 2008 був президентом РФ, у 1999—2000 і 2008—2012 роках&nbsp;— Головою Уряду РФ. Полковник запасу (1999). Чинний державний радник РФ 1-го класу (1997). [[Кандидат наук|Кандидат економічних наук]] (1997). Майстер спорту із самбо (1973) і [[Джудо|дзюдо]] (1975), чемпіон Ленінграда з дзюдо (1976) заслужений тренер Росії із самбо (1998). Упродовж перших двох каденцій російська економіка оговтувалася від посткомуністичної депресії та фінансових криз, відбулось зниження безробіття та суттєве зростання [[Грубый домашный продукт|ВВП]], обумовлене, зокрема, збільшенням цін на нафту. Економічні реформи поєднувались із посиленням владної вертикалі, звуженням автономії регіонів, посиленням державного тиску на ЗМІ та зменшенням впливу великих олігархів,&nbsp;майно й статки яких стали залежати від лояльності до режиму. У зовнішній політиці Путін спершу пропонував співпрацю із Заходом, утім, згодом він проголосив курс на повернення Росії статусу великої держави та протистояння [[Споєны Штаты Америцькы|США]] та [[НАТО]]. Після загострення в серпні 2008 року конфлікту навколо Південної Осетії та Абхазії Росія здійснила вторгнення в Грузію. Коли посаду глави держави обійняв близький соратник Дмитро Медведєв, Путін удруге очолив уряд, залишаючись найбільш впливовою фігурою в Кремлі. Грубі порушення на парламентських виборах 2011 зумовили хвилю народних хвилювань, тому йому довелось зіткнутися із сильним протестним рухом на президентських виборах 2012 року, на яких його вибрали на третій термін. Цей період ознаменувався обмеженням політичної свободи, посиленням традиціоналізму, [[Конзерватівізм|консерватизму]]. Ряд дослідників вказують на встановлення Путіним фашистського режиму. За повідомленням редактора сайту «Путінізм» Артема Круглова, що вивчає невідомі факти з біографії Володимира Путіна, його батько відрізнявся девіантною поведінкою, зокрема, виколов вилами око його матері. == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Презіденты Росії]] [[Катеґорія:Уродили ся 1952]] {{Презіденты Росії}} jwb6phaty6jw3itnibp3d2k49qujw8d Олег Мазурок 0 18713 132057 132054 2022-08-28T15:59:48Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Олег Мазурок |имя оригиналне = Мазурок, Олег Сергійович {{ref-uk}} |образчик = [[Файл:BLANK.jpg|50px]] |образчика подпис = [https://esu.com.ua/images/article_images/18tom_new/tom18_0522%20copy.jpg фото] |познатый як = историк Подкарпатя |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1937|08|27}} |мѣсто роджѣня = [[Потужин]],<br>[[Люблинске воеводство]], {{nobr|[[Рѣчь Посполита II.]]}} |упокоеня = <!-- {{Death date and age|2037|01|25|1937|08|27}} --> |мѣсто смерти = |причина смерти = |сферы наук = [[история]], [[историография]] |ученый ступень = доктор ист. наук (1988) |alma mater = [[Ужгородска державна универзита]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = }} '''Олег Мазурок''', {{ref-uk}} ''Олег Сергійович Мазурок'', {{nobr|*[[27. авґуст|27. август]] [[1937]]}}, [[Потужин]], [[Люблинске воеводство]], [[Рѣчь Посполита II.]]&nbsp;— украинскый [[историк]], доктор историчных наук (1988), [[професор]] (1990).<ref name="OlasinESU">М. В. Олашин (2017)</ref> == Биография == Походив з русинско-польского етничного погранича, де по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] в [[Акція Вісла|«Акции Висла»]] была реализована переважно примусова [[оптация]] обывательства. Село [[Потужин]] было подля повойновой корекции границь в року 1945 признане [[Польща|Польщи]] и родина была переселена раз до [[Херсоньска область|Херсонской области]], а пак до [[Ровенска область|Ровенской области]] [[УССР]]. == Творба == == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''М. В. Олашин''' |date= 2017 |chapter= Мазурок Олег Сергійович |title= // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк та ін.; НАН України, НТШ. |location= Київ |publisher= Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017 |url= https://esu.com.ua/search_articles.php?id=60449 |accessdate= 28.08.2022}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1937||Мазурок, Олег}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] ttiq2gsftsmy7h1dgs7vnb0tcs9y7ye 132058 132057 2022-08-28T17:47:55Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Олег Мазурок |имя оригиналне = Мазурок, Олег Сергійович {{ref-uk}} |образчик = [[Файл:BLANK.jpg|50px]] |образчика подпис = [https://esu.com.ua/images/article_images/18tom_new/tom18_0522%20copy.jpg фото] |познатый як = историк Подкарпатя |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1937|08|27}} |мѣсто роджѣня = [[Потужин]],<br>[[Люблинске воеводство]], {{nobr|[[Рѣчь Посполита II.]]}} |упокоеня = <!-- {{Death date and age|2037|01|25|1937|08|27}} --> |мѣсто смерти = |причина смерти = |сферы наук = [[история]], [[историография]] |ученый ступень = доктор ист. наук (1988) |alma mater = [[Ужгородска державна универзита]] |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = }} '''Олег Мазурок''', {{ref-uk}} ''Олег Сергійович Мазурок'', {{nobr|*[[27. авґуст|27. август]] [[1937]]}}, [[Потужин]], [[Люблинске воеводство]], [[Рѣчь Посполита II.]]&nbsp;— украинскый [[историк]], доктор историчных наук (1988), [[професор]] (1990).<ref name="OlasinESU">М. В. Олашин (2017)</ref> == Биография == Походив з русинско-польского етничного погранича, де по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] в [[Акція Вісла|«Акции Висла»]] была реализована переважно примусова [[оптация]] обывательства. Село [[Потужин]] было подля повойновой корекции границь в року 1945 признане [[Польща|Польщи]] и родина была переселена раз до [[Херсоньска область|Херсонской области]], а пак до [[Ровенска область|Ровенской области]] [[УССР]]. Абсолвовав историчну факулту [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] (1956–1961), де меджи его наставниками быв и [[Федор Потушняк]]. Побрав ся зоз штудентков [[Филология|филологии]] Маргаритов Морозовов, з котров по закончѣню штудий въедно учительовали в [[Тячовскый район|Тячовском районѣ]]. Тут працовав сѣм рокы: взачатку учительом истории а социологии Усть-Чорнянской середньой школы, а пак директором тутешной вечерной школы.<ref name="OlasinPeniak">Микола Олашин, Павло Пеняк</ref> == Творба == == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''М. В. Олашин''' |date= 2017 |chapter= Мазурок Олег Сергійович |title= // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк та ін.; НАН України, НТШ. |location= Київ |publisher= Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017 |url= https://esu.com.ua/search_articles.php?id=60449 |accessdate= 28.08.2022}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= '''Микола Олашин, Павло Пеняк''' |date= 2022 |chapter= Його педагогічний стаж складає майже 61 рік! Професору ОлегуМазурку — 85 |title= Новини Закарпаття №33 (4997) 27 серпня 2022 |at= С.&nbsp;7 }}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1937||Мазурок, Олег}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] n3nufcliku8ijcwqov0au8evrbyxqvk 132059 132058 2022-08-28T18:56:30Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Олег Мазурок |имя оригиналне = Мазурок, Олег Сергійович {{ref-uk}} |образчик = [[Файл:BLANK.jpg|50px]] |образчика подпис = [https://esu.com.ua/images/article_images/18tom_new/tom18_0522%20copy.jpg фото] |познатый як = историк Подкарпатя |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1937|08|27}} |мѣсто роджѣня = [[Потужин]],<br>[[Люблинске воеводство]], {{nobr|[[Рѣчь Посполита II.]]}} |упокоеня = <!-- {{Death date and age|2037|01|25|1937|08|27}} --> |мѣсто смерти = |причина смерти = |сферы наук = [[история]], [[историография]] |ученый ступень = доктор ист. наук (1988) |alma mater = [[Ужгородска державна универзита]] |главны роботы = Юрій Жаткович як історик та етнограф |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = }} '''Олег Мазурок''', {{ref-uk}} ''Олег Сергійович Мазурок'', {{nobr|*[[27. авґуст|27. август]] [[1937]]}}, [[Потужин]], [[Люблинске воеводство]], [[Рѣчь Посполита II.]]&nbsp;— украинскый [[историк]], доктор историчных наук (1988), [[професор]] (1990).<ref name="OlasinESU">М. В. Олашин (2017)</ref> == Биография == Походив з русинско-польского етничного погранича, де по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] в [[Акція Вісла|«Акции Висла»]] была реализована переважно примусова [[оптация]] обывательства. Село [[Потужин]] было подля повойновой корекции границь в року 1945 признане [[Польща|Польщи]] и родина была переселена раз до [[Херсоньска область|Херсонской области]], а пак до [[Ровенска область|Ровенской области]] [[УССР]]. Абсолвовав историчну факулту [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] (1956–1961). Побрав ся зоз штудентков [[Филология|филологии]] Маргаритов Морозовов (1961), з котров по закончѣню штудий въедно учительовали в [[Тячовскый район|Тячовском районѣ]]. Тут працовав сѣм рокы: взачатку учительом истории а социологии Усть-Чорнянской середньой школы, а пак директором тутешной вечерной школы. Од септембра 1968 до конця януара 2022 — педагог историчной факулты УжНУ. В року 1972 став ся первым историком, котрый обгаив дизертачну роботу кандидата наук в [[УжНУ|Ужгородѣ]].<ref name="OlasinPeniak">Микола Олашин, Павло Пеняк</ref> == Творба == Професор О.&nbsp;Мазурок познатый як публикатор историографичных ай епистоларных жерел. Так, найшов незнату статью В.&nbsp;Вернадского за [[Угорска Русь|Угорску Русь]], яку появив в року 1985, додавши важны зазначкы. А за тым, во сполуавторствѣ з П.&nbsp;Пеняком и М.&nbsp;Шевером, выдав книгу «Володимир Вернадський про Угорську Русь». Предметом его штудий было епистоларне наслѣдство Ю.&nbsp;Гуцы-Венелина, А.&nbsp;Духновича, А.&nbsp;Кралицкого, М.&nbsp;Павлика, Я.&nbsp;Головацкого, Ф.&nbsp;Аристова, А.&nbsp;Крымского идр. Але найлѣпше репрезентовав себе як жерелознатель в роботѣ «Юрій Жаткович як історик та етнограф».<ref name="OlasinCavarga">Микола Олашин, Іван Чаварга</ref> == Интересны факты == * В штудентскых роках меджи его наставниками быв и [[Федор Потушняк]].<ref name="OlasinCavarga"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''М. В. Олашин''' |date= 2017 |chapter= Мазурок Олег Сергійович |title= // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк та ін.; НАН України, НТШ. |location= Київ |publisher= Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017 |url= https://esu.com.ua/search_articles.php?id=60449 |accessdate= 28.08.2022}}{{ref-uk}} * {{Cite web |author= '''Микола Олашин, Іван Чаварга''' |date= 26.08.2017 |title= Професору ОлегуМазурку виповнюється 80 |publisher= Новини Закарпаття (електронна версія) |url= http://novzak.uz.ua/news/profesoru-olegovi-mazurku/ |accessdate= 28.08.2022}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= '''Микола Олашин, Павло Пеняк''' |date= 2022 |chapter= Його педагогічний стаж складає майже 61 рік! Професору ОлегуМазурку — 85 |title= Новини Закарпаття №33 (4997) 27 серпня 2022 |at= С.&nbsp;7 }}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1937||Мазурок, Олег}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] 8qejstj2bzrpu41j301fq6wuu9qq8cq 132060 132059 2022-08-28T19:34:06Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Олег Мазурок |имя оригиналне = Мазурок, Олег Сергійович {{ref-uk}} |образчик = [[Файл:BLANK.jpg|50px]] |образчика подпис = [https://esu.com.ua/images/article_images/18tom_new/tom18_0522%20copy.jpg фото] |познатый як = историк Подкарпатя |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1937|08|27}} |мѣсто роджѣня = [[Потужин]],<br>[[Люблинске воеводство]], {{nobr|[[Рѣчь Посполита II.]]}} |упокоеня = <!-- {{Death date and age|2037|01|25|1937|08|27}} --> |мѣсто смерти = |причина смерти = |сферы наук = [[история]], [[историография]] |ученый ступень = доктор ист. наук (1988) |alma mater = [[Ужгородска державна универзита]] |главны роботы = Юрій Жаткович як історик та етнограф |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада = }} '''Олег Мазурок''', {{ref-uk}} ''Олег Сергійович Мазурок'', {{nobr|*[[27. авґуст|27. август]] [[1937]]}}, [[Потужин]], [[Люблинске воеводство]], [[Рѣчь Посполита II.]]&nbsp;— украинскый [[историк]], доктор историчных наук (1988), [[професор]] (1990).<ref name="OlasinESU">М. В. Олашин (2017)</ref> == Биография == Походив з русинско-польского етничного погранича, де по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] в [[Акція Вісла|«Акции Висла»]] была реализована переважно примусова [[оптация]] обывательства. Село [[Потужин]] было подля повойновой корекции границь в року 1945 признане [[Польща|Польщи]] и родина была переселена раз до [[Херсоньска область|Херсонской области]], а пак до [[Ровенска область|Ровенской области]] [[УССР]]. Абсолвовав историчну факулту [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] (1956–1961). Побрав ся зоз штудентков [[Филология|филологии]] Маргаритов Морозовов (1961), з котров по закончѣню штудий въедно учительовали в [[Тячовскый район|Тячовском районѣ]]. Тут працовав сѣм рокы: взачатку учительом истории а социологии Усть-Чорнянской середньой школы, а пак директором тутешной вечерной школы. Од септембра 1968 до конця януара 2022 — педагог историчной факулты УжНУ. В року 1972 став ся первым историком, котрый обгаив дизертачну роботу кандидата наук в [[УжНУ|Ужгородѣ]].<ref name="OlasinPeniak">Микола Олашин, Павло Пеняк</ref> == Творба == Професор О.&nbsp;Мазурок познатый як публикатор историографичных ай епистоларных жерел. Так, найшов незнату статью В.&nbsp;Вернадского за [[Угорска Русь|Угорску Русь]], яку появив в року 1985, додавши важны зазначкы. А за тым, во сполуавторствѣ з П.&nbsp;Пеняком и М.&nbsp;Шевером, выдав книгу «Володимир Вернадський про Угорську Русь». Предметом его штудий было епистоларне наслѣдство Ю.&nbsp;Гуцы-Венелина, А.&nbsp;Духновича, А.&nbsp;Кралицкого, М.&nbsp;Павлика, Я.&nbsp;Головацкого, Ф.&nbsp;Аристова, А.&nbsp;Крымского идр. Але найлѣпше репрезентовав себе як жерелознатель в роботѣ «Юрій Жаткович як історик та етнограф».<ref name="OlasinCavarga">Микола Олашин, Іван Чаварга</ref> {{Цитат 2|Лем мало сучасных историкох занимають ся историографиов, меджи найлѣпшыма з них — Олег Мазурок (Юрій Жаткович як історик та етнограф, 2001; Історія Угро-Русів, якщо брати до уваги вимоги сучасної історіографії, до цих пір не написана, 1999)| {{Цитат 3|Оригиналный текст {{ref-en}}|A few contemporary historians in Ukraine's Transcarpaihia have turned their attention to historiography, the best of which are by Oleh Mazurok (lurii Zhatkovych iak istoryk ta etnohraf, 2001; Istoriia Uhro-Rusiv. iakshcho braty do uvahy vymohy suchasnoї istoriohrafiї, do tsykh pir ne napysana, 1999) |Paul Robert Magocsi //Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto Press, 2005, page 178}}}} [https://chtyvo.org.ua/authors/Mazurok_Oleh/ '''Олег Мазурок в библиотецѣ ''Чтиво'''''] == Интересны факты == * В штудентскых роках меджи его наставниками быв и [[Федор Потушняк]].<ref name="OlasinCavarga"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''М. В. Олашин''' |date= 2017 |chapter= Мазурок Олег Сергійович |title= // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк та ін.; НАН України, НТШ. |location= Київ |publisher= Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017 |url= https://esu.com.ua/search_articles.php?id=60449 |accessdate= 28.08.2022}}{{ref-uk}} * {{Cite web |author= '''Микола Олашин, Іван Чаварга''' |date= 26.08.2017 |title= Професору ОлегуМазурку виповнюється 80 |publisher= Новини Закарпаття (електронна версія) |url= http://novzak.uz.ua/news/profesoru-olegovi-mazurku/ |accessdate= 28.08.2022}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= '''Микола Олашин, Павло Пеняк''' |date= 2022 |chapter= Його педагогічний стаж складає майже 61 рік! Професору ОлегуМазурку — 85 |title= Новини Закарпаття №33 (4997) 27 серпня 2022 |at= С.&nbsp;7 }}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1937||Мазурок, Олег}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] 6vo1hum23yfivgzjyj6psxlpg0t7iii Вікіпедія:Образчік тыждня/2022/34 4 18715 132061 2022-08-28T20:11:08Z Igor Kercsa 5504 refresh wikitext text/x-wiki [[File:Olexandrivka.jpg|300px|center]] <center> <small>Церква Св. Параскевы (1751) в Шандровѣ<br>родиску Дмитрия Лазара</small> </center> dl4uhhx8c9tu3sybhdifvwjndc6fxb9 Вікіпедія:Статя тыждня/2022/34 4 18716 132062 2022-08-28T20:11:55Z Igor Kercsa 5504 refresh wikitext text/x-wiki {{Цитат збоку|Полога=left|Содержанье=<center>Недожиты<br>100-ы уродины<br>Дмитрия Лазара</center>|Тло=#eee9d9}} '''Дмитрий Лазар''' (*1922—1991) — подкарпатскый русскоязычный поет. Зачаток поетичной творчости Дмитрия Лазара односить ся ку гимназиалным роком в Хустѣ, де быв участником литературного кружка професора русской литературы Петра Линтура. Поезии его ся появляли в розличных выданях (Карпаторусский голос, Русская правда, Русское слово, Литературна недѣля), в зберьках "Будетъ день!" (1941) ай "Тройка" (1943). В повойновом часѣ найповнѣйше представленый в зборниках «Поэзия Закарпатья» (Пряшов, 1957), «Віщий вогонь» (Ужгород, 1974, в перекладѣ по украинскы), в книзѣ «Хуст над Тисою» (1992). {{Clear}} [[Дмитрий Лазар | ''...подробно'']] {{Цитат збоку|Полога=left|Содержанье=<center>80-ы уродины<br>Олега Мазурка</center>|Тло=#eee9d9}} '''Олег Мазурок''' (*1937) — украинскый историк, доктор историчных наук (1988), професор (1990). Професор О. Мазурок познатый як публикатор историографичных ай епистоларных жерел. Так, найшов незнату статью В. Вернадского за Угорску Русь, яку появив в року 1985, додавши важны зазначкы. А за тым, во сполуавторствѣ з П.&nbsp;Пеняком и М.&nbsp;Шевером, выдав книгу «Володимир Вернадський про Угорську Русь». Предметом его штудий было епистоларне наслѣдство Ю.&nbsp;Гуцы-Венелина, А.&nbsp;Духновича, А.&nbsp;Кралицкого, М.&nbsp;Павлика, Я.&nbsp;Головацкого, Ф.&nbsp;Аристова, А.&nbsp;Крымского идр. {{Clear}} [[Олег Мазурок | ''...подробно'']] iuts06ea819zm1dpl7t4fbvfss8v64p 132078 132062 2022-08-29T11:14:06Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы wikitext text/x-wiki {{Цитат збоку|Полога=left|Содержанье=<center>Недожиты<br>100-ы уродины<br>Дмитрия Лазара</center>|Тло=#eee9d9}} '''Дмитрий Лазар''' (*1922—1991) — подкарпатскый русскоязычный поет. Зачаток поетичной творчости Дмитрия Лазара односить ся ку гимназиалным роком в Хустѣ, де быв участником литературного кружка професора русской литературы Петра Линтура. Поезии его ся появляли в розличных выданях (Карпаторусский голос, Русская правда, Русское слово, Литературна недѣля), в зберьках "Будетъ день!" (1941) ай "Тройка" (1943). В повойновом часѣ найповнѣйше представленый в зборниках «Поэзия Закарпатья» (Пряшов, 1957), «Віщий вогонь» (Ужгород, 1974, в перекладѣ по украинскы), в книзѣ «Хуст над Тисою» (1992). {{Clear}} [[Дмитрий Лазар | ''...подробно'']] {{Цитат збоку|Полога=left|Содержанье=<center>85-ы уродины<br>Олега Мазурка</center>|Тло=#eee9d9}} '''Олег Мазурок''' (*1937) — украинскый историк, доктор историчных наук (1988), професор (1990). Професор О. Мазурок познатый як публикатор историографичных ай епистоларных жерел. Так, найшов незнату статью В. Вернадского за Угорску Русь, яку появив в року 1985, додавши важны зазначкы. А за тым, во сполуавторствѣ з П.&nbsp;Пеняком и М.&nbsp;Шевером, выдав книгу «Володимир Вернадський про Угорську Русь». Предметом его штудий было епистоларне наслѣдство Ю.&nbsp;Гуцы-Венелина, А.&nbsp;Духновича, А.&nbsp;Кралицкого, М.&nbsp;Павлика, Я.&nbsp;Головацкого, Ф.&nbsp;Аристова, А.&nbsp;Крымского идр. {{Clear}} [[Олег Мазурок | ''...подробно'']] k89iys73s1ipvwv7p4rvml8t2g2pxlk Вікіпедія:Інтересне/2022/34 4 18717 132063 2022-08-28T20:13:00Z Igor Kercsa 5504 refresh wikitext text/x-wiki … в штудентскых роках меджи наставниками Олега Мазурка быв и Федор Потушняк?<br> kjns8alixhqjvdqii6ee921dwswq2gp