Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.24 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 1210 164853 161781 2026-04-26T02:56:47Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164853 wikitext text/x-wiki [[Файл:Circ-kostel.jpg|міні|праворуч]] '''Чірч''' (по {{язык+sk|Čirč}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>: *[[Русины]] - 547 (44,1%) *[[Словаци]] - 581 (46,9%) *[[Ромы]] - 43 (3,5%) *[[Українцї]] - 4 *[[Чехы]] - 2 *[[Росіяне]] - 1 *Нестановлены - 62 (5,0%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 692 жытелїв (55,8%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>. ==Референції== <references /> == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20101101215431/http://www.circ.ocu.sk/ Čirč - oficiálne stránky obce] {{icon slk}} {{Commonscat|Čirč}} {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} t4wpf0lkj0gde9giidsgcjav5xvo84h 0 1216 164855 161784 2026-04-26T02:56:55Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164855 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс_Словеньска_обец |URL знаку = |URL заставы = Sarisske cierne-bardejov-flag.svg |URL пологы = |Образок = Sarisske Cierne.jpg |Попис образка = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = Горный Шаріш |Северна шырка = 49° 20' 45<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 22' 56<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 394 |Розлога = 14,02 |Чісло жытелїв = 299 |Статус ку = 31.12.2024 |Густота жытельства = 21,33 |Перша писемна змінка = [[1414]] |Код = 519847 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 37 |Передвольба = |Адреса = Шарішске Чорне 81 |Website = www.sarisskecierne.sk |Імейл = |Телефон = +421-54 |Факс = |Староста = Андрей Буваліч<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[Голос — соціална демокрація|Голос–СД]] |}} '''Шарíшске Чóрне''' ({{lang-sk|Šarišské Čierne}}) — село на [[Словеньско|Словеньску]] в окресї [[Бардеёв]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.):<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref> Цїлкове чісло обывательства: 308 *[[Словаци]] — 206 (66,8%) *[[Русины]] — 79 (25,6%) *[[Українцї]] — 10 (3,2%) *[[Ромы]] — 6 (1,9%) *[[Чехы]] — 1 (0,3%) *Нестановлены — 6 (1,95%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 147 жытелїв (47,7%).<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref> == Вызначны родаци і жытелї == * [[Александер Павловіч]] (1819—1900) — [[Русины|русиньскый]] [[поет]], [[народный будитель]]. == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} eummx681wt64os6mqr0klm0ytksk4gi 4 1701 164849 164528 2026-04-26T00:58:13Z MediaWiki message delivery 7850 /* Request for comment (global AI policy) */ нова секція 164849 wikitext text/x-wiki {{Шаблона:Вікіпедія:Меню}} {{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}} __NEWSECTIONLINK__ <!-- Please, put your message below. --> == Feminism and Folklore 2026 starts soon == <div style="border:8px maroon ridge;padding:6px;"> [[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]] ::<div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> ;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 Dear Wiki Community, We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia. The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects. ;About the Campaign '''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices. ;What Can Participants Write About? Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to: * Folk festivals, rituals, and celebrations * Folk dances, music, and traditional performances * Women and queer figures in folklore * Women in mythology and oral traditions * Women warriors, witches, and witch-hunting narratives * Fairy tales, folk stories, and legends * Folk games, sports, and cultural practices Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools. ;How to Sign Up as an Organizer Organizers are requested to complete the following steps to register their community: # Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] # Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool # Prepare a local article list and clearly mention: #* Campaign timeline #* Local and international prizes # Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]] # Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]''' ;Campaign Tools The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants: * '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats. * '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore. Both tools are now available for use in the campaign. '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]''' ;Learn More & Get Support For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''. If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via: * '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]''' * Email us using details on the contact page. ;Join Us We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia. Thank you and best wishes, '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]''' ---- ''Stay connected:'' [[File:B&W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&nbsp; [[File:B&W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]] </div></div> == Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <div style="text-align: center; width: 100%;">''{{int:please-translate}}''</div> [[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]] Hello everyone, We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe. ;About Wiki Loves Folklore '''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight: * Folk traditions and rituals * Cultural festivals and celebrations * Traditional attire and crafts * Performing arts, music, and dance * Everyday practices rooted in folk heritage Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world. [[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] ; Host a Local Edition As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to: * Increase visibility of your region’s folk culture * Engage new contributors in your community * Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content '''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:''' If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know. If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region. ;Get in Touch If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via: * The project Talk pages * Email: '''support@wikilovesfolklore.org''' We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail. Warm regards, '''The Wiki Loves Folklore International Team''' </div> [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&oldid=29228188 --> == <span lang="ru" dir="ltr">Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению</span> == <div lang="ru" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]]. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]]. Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно. — В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])<section end="announcement-content" /> </div> 22:01, 19 януара 2026 (CET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! == <div lang="en" dir="ltr"> [[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]] {{int:please-translate}} Dear Wikipedians! [[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge "'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''", which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''. The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences. 🧩'''How to participate?''' Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine. 🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''. '''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.''' If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&messages=&language=en&x=D banner] into your own language. Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! [[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&oldid=28552112 --> == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> lylb0nwfzk8i7nga423vfzzzr1w3yg5 0 2170 164851 161779 2026-04-26T02:54:44Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164851 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ціґелька''' ({{язык+sk|Cigeľka}}) — село на [[Словеньско|Словеньску]] в окресї [[Бардеёв]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-15.</ref>: *[[Русины]] - 34 (6,5%) *[[Словаци]] - 444 (84,6%) *[[Ромы]] - 18 (3,4%) *[[Українцї]] - 4 *[[Чехы]] - 4 *[[Поляци]] - 1 *Нестановлены - 20 (3,8%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 67 жытелїв (12,8%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-15.</ref>. == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] hjbihlkjfqe2u7szgv73heeookns3fp 0 2612 164848 162567 2026-04-25T23:59:46Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164848 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец | Образок = Ihlany horni cast obce.JPG | Попис образка = |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Podtatranský |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 706673 |Розлога = 959 ha |Чісло жытелїв = 1344 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1307 |Код = 523534 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 94 (пошта [[Голумнїца]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Ihľany 94 |Website = |Імейл = ihlany@stonline.sk |Телефон = 0524589798 |Факс = 0524589622 |Староста = Ян Турек<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Турек}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} {{Общіна Ігляны}} '''Ігля́ны'''<ref>{{Русиньскый правопис|Ігля́ны|528}}</ref> (стара назва '''Годермарк''', {{язык+sk|Ihľany}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 20 (1,4%) *[[Словаци]] - 1149 (80,2%) *[[Ромы]] - 205 (14,3%) *[[Українцї]] - 3 *[[Чехы]] - 1 *[[Поляци]] - 1 *Нестановлены - 53 (3,7%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 22 жытелїв (1,5%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Референції == <references/> {{Commonscat|Ihľany}} {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} {{Русиньскы села на Словеньску}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] 620v59q5z47plax6i5a7rmm1rh9dvq2 0 2676 164857 161785 2026-04-26T02:57:11Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164857 wikitext text/x-wiki '''Шеметківцї''' (по {{язык+sk|Šemetkovce}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-29.</ref>: *[[Русины]] - 5 (6,0%) *[[Словаци]] - 74 (88,1%) *[[Поляци]] - 2 *[[Мадяре]] - 1 *[[Українцї]] - 1 *Нестановлены - 1 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 45 жытелїв (53,6%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-29.</ref>. ==Памяткы== [[Церьков Архангела Михаила (Шеметківцї)|Церьков Архангела Михаила]] з року [[1752]] (НКП) ==Референції== <references /> {{Стыржень}} {{Окрес Свідник}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 2qzkpp925lr5y6l8l0oe7aadofrobhv 0 2677 164858 161786 2026-04-26T02:57:27Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164858 wikitext text/x-wiki '''Штефурів''' (по {{язык+sk|Štefurov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 7 (6,0%) *[[Словаци]] - 107 (91,5%) *Нестановлены - 3 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 9 жытелїв (7,7%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Вызначны родаци і жытелї == * в селї ся народив [[Еміл Кубек]]. ==Референції== <references /> {{Окрес Свідник}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} tsgllv2ie2ssrz6fbg289me9t0dke3t 0 2715 164859 161787 2026-04-26T03:00:38Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164859 wikitext text/x-wiki {{Общіна Ґромош}} '''Ґромош''' (по {{язык+sk|Hromoš}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 7 (1,4%) *[[Словаци]] - 483 (97,0%) *[[Ромы]] - 1 *[[Українцї]] - 1 *[[Чехы]] - 1 *Нестановлены - 5 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 9 жытелїв (1,8%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Референції == <references/> {{Commonscat|Hromoš}} {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 40rl187keoxa6yuovcp2mxaebmt2098 0 2731 164854 161782 2026-04-26T02:56:50Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164854 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = |Образок = Cerkovsambron.png |Попис образка = {{center|Храм Покровы Пресвятой Богородіцї}} |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 17' 00 |Выходна довжка = 21° 16' 00 |Надморьска вышка = 672 |Розлога = 17,16 |Чісло жытелїв = 369 |Статус ку = 31.12.2023 |Густота жытельства = 21.5 |Перша писемна змінка = [[1345]] |Код = 527033 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 086 37 |Передвольба = +421-52 |Адреса = 065 45 (пошта [[Плавніця]] |Website = www.andrejova.eu |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Штефан Петрус |Політічна партія = }} '''Шамброн''' (в містнім языку '''Шамбрін''', по {{язык+sk|Šambron}}) — є [[село]] в [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>: *[[Русины]] - 77 (18,8%) *[[Словаци]] - 310 (75,6%) *[[Сербы]] - 1 *Остатнї - 2 *Нестановлены - 20 (4,9%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 207 жытелїв (50,5%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>. ==Референції== <references /> {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} mgi03rog8nfyc4l400obte9h20lophm 0 2732 164856 162560 2026-04-26T02:56:57Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164856 wikitext text/x-wiki '''Шарíшске Я́страбя'''<ref>{{Русиньскый правопис|Шарíшске Я́страбя|542}}</ref> (містна назва '''Я́стреб''', {{язык+sk|Šarišské Jastrabie}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-02.</ref>: *[[Русины]] - 149 (11,6%) *[[Словаци]] - 663 (51,6%) *[[Ромы]] - 359 (28,0%) *[[Чехы]] - 2 *Нестановлены - 111 (8,7%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 399 жытелїв (31,1%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-02.</ref>. ==Референції== <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} i55afx1vcrpgaqc1pydq2hfk120vu39 0 2758 164850 161778 2026-04-26T02:54:30Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164850 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Chotca.jpg |Попис образка = Pohľad na Chotču |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 14' 47.82<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 40' 56.00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 226 |Розлога = 10,585 |Чісло жытелїв = 569 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 54 |Перша писемна змінка = [[1379]] |Код = 527335 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 21 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Obec Chotča č. 3 |Website = www.chotca.ocu.sk |Імейл = obec_chot@stonline.sk |Телефон = 742 27 74 |Факс = 718 17 29 |Староста = PhDr. Штефан Радачовскый<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|PhDr. Штефан Радачовскый}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Хітча''' (по {{язык+sk|Chotča}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-01.</ref>: *[[Русины]] - 31 (5,6%) *[[Словаци]] - 510 (92,4%) *[[Українцї]] - 4 *[[Нїмцї]] - 1 *[[Чехы]] - 1 *Нестановлены - 5 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 71 жытелїв (12,9%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-01.</ref>. == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} f75jx7arkrpq1cw2a5sgay5q96vwo5l 0 3698 164852 161780 2026-04-26T02:54:46Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 164852 wikitext text/x-wiki '''Чабалівцї''' (в містнім языку '''Чабалївцї''', по {{язык+sk|Čabalovce}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Міджілабірцї|окресї Міджілабірцї]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 113 (31,6%) *[[Словаци]] - 166 (46,4%) *[[Ромы]] - 17 (4,8%) *[[Українцї]] - 8 *[[Чехы]] - 1 *Нестановлены - 53 (14,8%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 162 жытелїв (45,3%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Референції == <references/> {{Окрес Міджілабірцї}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} gc44k3svoab9wjgwmoev1eiq3zbwwcj 0 3850 164868 141568 2026-04-26T09:37:29Z Rue323 31002 164868 wikitext text/x-wiki [[Файл:Gypsy settlement.jpg|right|thumb|Циґаньскы обыстя на Выходнім Словеньску]] '''Циґа́не''' або '''Ро́мы''' — суть [[народ]], котрый до [[Середня Европа|Середнёй Европы]] пришов у пятьнадцятім сторочу з [[Індія|Індії]].<ref>http://dt.ua/SCIENCE/genetiki_pidtverdili_indiyske_pohodzhennya_tsigan.html</ref> == Референції == {{Стыржень}} {{reflist}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] galjtpdb0f5kyrv88f01176zjkepbyb 0 11480 164847 126141 2026-04-25T21:53:20Z Halajkovič 33393 164847 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село |руська назва = Пархов |оригинална назва = Parchów ''пол.'' |застава = Parchów --Ruina pałacu (zetem) 02.jpg |опис заставы = Руина палацу |ширина заставы = 250 |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = Держава <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Польща |lat_dir = N |lat_deg = 51 |lat_min = 28 |lat_sec = 24 |lon_dir = E |lon_deg = 15 |lon_min = 56 |lon_sec = 48 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 150 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Воеводство |регион = [[Долна Шлезия (воеводство)|Долна Шлезия]] (dolnośląskie) |вид района = Повѣт<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Полковицкый (polkowicki) |вид общины = Гмина <!--5.гарадича администрации --> |община = Хотянов (Chocianów) |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = <!-- в метрах --> |население = 568<ref name=GUS>[http://stat.gov.pl/download/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5670/21/1/1/1_miejscowosci_ludnosc_nsp2011.xlsx GUS: Ludność - struktura według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r.]</ref> |год переписи = 2011 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +48-76 |почтовый индекс = 59-140 |вид идентификатора = SIMC |цифровой идентификатор = 0363197 |категория в Commons = Parchów |сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com --> |язык сайта = <!-- нп. (мад., анг.) --> }} '''Пархов''' ({{lang-pl|Parchów}}, нараз по войнѣ: Пархотин, {{lang-pl|Parchocin}}<ref>Pierwsza powojenna mapa Polski wydana przez WIG Sztabu Generalnego w roku 1945</ref>) – [[село]] в [[Польско|Польщи]], положене в [[Воеводство Долна Шлезия|воеводствѣ Долна Шлезия]] на новоодзысканых землях (1945). == Административна належность == В роках 1945-1954 належало до гмины Пархов. В роках 1975–1998 входила до Легницкого воеводства. ==Вызначны родаци== * [[Петро Трохановскый]] — поет, сполоченскый и културный дѣятель == Памяткы == Подля реестру памяток Народного Инштитуту Наслѣдства:<ref name="nid">[http://www.nid.pl/pl/Informacje_ogolne/Zabytki_w_Polsce/rejestr-zabytkow/zestawienia-zabytkow-nieruchomych/DLN-rej.pdf Rejestr zabytków nieruchomych woj. dolnośląskiego, str.138] Вычитано 25.9.2012.</ref> * евангелицкый цинтерь, римокатолицкый [[костел]] зо зачатку XIX ст. * палаты з року 1702 * дубово-березова алея == Референции == {{reflist}} {{Переклад|pl|Parchów|contents|ID=372349}} [[Катеґорія:Населены пункты в Польску]] o1y3i6bizn6mzh1s7x274o32cy5iuun 0 15130 164875 115541 2026-04-26T09:53:46Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 164875 wikitext text/x-wiki [[File:Alcock.brown.statue.arp.750pix.jpg|thumb|Памятник трансатлантичному перелету, летиско Гитроу, Лондон]] [[File:Captain John Alcock stowing provisions aboard Vickers Vimy aircraft before trans-Atlantic flight Jun 14 1919.jpg|thumb|Капитан Джон Олкок накладуе провиант перед штартом 1919-06-14]] [[File:Alcockandbrown mail.jpg|thumb|Олкок и Бравн беруть пошту]] '''Трансатлантичный перелет Олкока и Бравна''' — первый перелет [[аероплан]]а над цѣлым [[Атлантичный океан|Атлантичным океаном]] без меджипристаня, котрый успѣшно реализовали [[14. юн|14.]]–[[15. юна]] [[1919]] [[Англичане]] [[пилот]] Джон Олкок и навигатор Артур Виттн Бравн.<ref name=Newfoundland>Alcock and Brown. First Non-stop Trans Atlantic Crossing</ref><ref name=AHOM>Capt. John Alcock and Lt. Arthur Whitten Brown</ref> ==Конкурз== В новембрѣ року 1918 [[Споене кральовство Великой Британии и Ирландии|британска]] [[Новины (папірёвы)|новинка]] ''Daily Mail'' выголосила награду ₤10&nbsp;000 тому, ко первый перелетить [[Атлантичный океан|Атлантик]] з берега на берег за час не векшый од 72 годин. В ходѣ перелета дозволяло ся меджиприставаня на водѣ.<ref name=Rules>The Daily Mail Atlantic Prize.</ref> За два тыжднѣ до Олкока и Бравна, в маю [[1919]], перелетѣли океан [[Америчане]] на [[гидроплан]]ѣ NC-4, але то им забрало 23 днѣ зоз шѣстьма приставанями на воду, ци же не сповнили жаданя конкурза.<ref name=Rules/> ==Перелет== [[File:Alcock-Brown-Clifden.jpg|thumb|Пристаня, Клифден, 1919-06-15]] Перелет быв на граници можностей тогдышной авиации, але Олкок и Бравн были скушены военны авиаторы. Од фирмы Vickers достали модификованый аероплан Vickers Vimy, котрый быв доправленый шифов на мѣсто штарта в Сент Джонс, Нюфаундленд ({{coord|47.56|||N|52.7|||W|scale:2000000}}) и складеный техниками фирмы. Аероплан мав два моторы Rolls-Royce Eagle выконом по 360 [[Коньска сила|кони]] каждый. Лет штартовав в 1:45 пополудне [[14. юна]] [[1919]]. Др. Робинсон, поштмайстер Нюфаундленда, насмѣлив ся им довѣрити 197 писем, адресованых до [[Лондон]]а, франкованых без значкы «авиапошта», котра тогды еще не была придумана. Лет быв тяжкый. Перед нима была дорога довжков 1890 морскых мил, мусѣли взяти необычайно вельо палива, и аероплан не бировав набрати высоту. Первы годины лета перешли в чистом небѣ, але в 5 годин пополудне не горизонтѣ указав ся фронт молгы, котрый не было мож обыйти. Летѣли годинами в молзѣ, наслѣпо, аж ту правый мотор зачав стрѣляти, як куломет, з выфуковой цѣвы зачав выбивати огень. Ку тому додало ся, же перестало фунговати [[Радіо|радио]], чим стратили контакт зо земльов, и перестав огрѣв кожаных лѣтачскых комбинезонох, од чого в отвореной кабинѣ зачали мерзнути. Быв момент, коли зачали тратити высоту и знизили ся над розбуреным [[океан]]ом так, же чули на гамбах соленый смак пѣны. Але Олкоку подарило ся зареаговати и вывести аероплан на безпечну траекторию. Наконець, в другой половцѣ дистанции трафили до пасма ледового дождя, и зачало забивати вступны воздуховы цѣвы, од чого моторы могли стати. Бравн пять разы вылѣзав на заледенѣлы крыла и, хапаючи ся за подпоры, добирав ся ку моторам и чистив цѣвы. Зоставало им уже лем 30 минут лету до [[Европа|Европы]]. Спустили ся на меншу высоту и лед ся зачав топити. Неодовго увидѣли землю. Гледали мѣсто, де бы могли пристати, и нашли зелене поле, котре ся видѣло вгодне. Люде на земли махали им руками, даючи знак, же там не мож пристати, але они то порозумѣли як привѣтаня и пристали просто на мочарь Derrygimla Moor, Клифден, [[Ирландия]] ({{coord|53.44|||N|10.02|||W|scale:2000000}}). Vickers Vimy, котрый наперек вшиткым тяжкостям перелетѣв над океаном 1890 мил за 15 годин 57 минут проорав колесами четыри коляи и уткнув ся носом в болото. Прикапчаны ремѣнями, Олкок и Бравн не мали жадного зранѣня.<ref name=AHOM/> ==Вызнаменаня== Коли Олкок и Бравн были доправлены до [[Лондон]]а, при горячых вѣтанях, речах, банкетах и славностях, Олкок з балкона Аероклуба на Клиффорд Стрит выголосив свою найкуртшу речь: «Повѣм курто. Вы нас чекали. Мы ту!» Олкок и Бравн достали заслужены ₤10&nbsp;000 з рук [[Винстон Черчил|Винстона Черчила]] и частков ₤2&nbsp;000 подѣлили ся з механиками од фирм Vickers и Rolls-Royce, котры приготовили ку лету аероплан. Прияв их в Букингемскых палатах краль Георг V. и обое достали рыцарскый титул.<ref name=AHOM/> ==Жерела и одказы== * {{cite web |url=https://www.flightglobal.com/pdfarchive/view/1918/1918%20-%201315.html |title='''The Daily Mail Atlantic Prize''' |publisher=The Royal Aero Club of the United Kingdom |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-06-15}} * {{cite web |url=http://ngb.chebucto.org/Articles/sjc-alcock-and-brown.shtml |title='''Alcock and Brown. First Non-stop Trans Atlantic Crossing''' |publisher=Newfoundland's Grand Banks Site |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-06-14}} * {{cite web |url=http://www.aviation-history.com/airmen/alcock.htm |title='''Capt. John Alcock and Lt. Arthur Whitten Brown''' |publisher= The Aviation History Online Museum |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-06-14}} {{Commonscat|Transatlantic flight of Alcock and Brown}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Воздушный транспорт]] 8jc59y3idbxukgxcxjt8k4vjfv4hzpz 0 15290 164872 162658 2026-04-26T09:47:27Z Rue323 31002 164872 wikitext text/x-wiki [[File:110,34 méterrel a Balti-tenger felett, Hősök tere, 2017 Nyíregyháza.jpg|thumb|370px|В центрѣ [[Нѣредьгаза|Нѣредьгазы]] нивелачный знак указуе абсолутну вышку 110,34&nbsp;м&nbsp;н.&nbsp;м. односно уровня [[Балтіцьке море|Балтицкого моря]]]] '''Абсолутна вышка''' ({{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''absolute altitude'') — оддаленость по вертикали даякой точкы поверху [[Земля (планета)|Землѣ]] од середнього уровня поверха [[Свѣтовый океан|Свѣтового океана]].<ref name="МГЕ1">Білецький В. С., том 1, с. 12.</ref><ref name="Трешников">Трёшников А.Ф., с. 7.</ref> Мѣрять ся в [[Метры над морьом|метрах над морьом]], куртанка '''м'''&nbsp;'''н.'''&nbsp;'''м'''. Абсолутна вышка точок, положеных над уровньом океана, ся поважуе за позитивну, а под уровньом океана — за негативну.<ref name="Трешников"/><ref name="Ивченко">Івченко А. С.</ref> Понеже [[уровень моря]] не е стабилный, а в каждом морю иншакый, намѣсто реалного уровня [[Свѣтовый океан|Свѣтового океана]] поуживають понятя [[геоид]]а и [[квазигеоид]]а, котры суть конвенчны емпиричны моделы поверха [[Земля (планета)|Землѣ]] (не маючы аналитичного выразу). Про [[Восточна Европа|Восточну Европу]] базова нулова точка, одповѣдаюча тым моделам в сучасности принята нулова точка [[Кронштадтскый водоуказовач|Кронштадтского водоуказовача]] в [[Балтицке море|Балтицком морю]]. == Жерела и одказы == * '''Білецький В. С.''', ред. //Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. / за ред. В.С. Білецького. – Донецьк : Схід. видав. дім, — 2004. Том 1. {{ISBN| 966-7804-14-3}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}. * {{Cite web |url=https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B1%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%B0 |title=Абсолютна висота |publisher=Велика українська енциклопедія (онлайн) |editor='''Івченко А. С.''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-07-27}} * '''Трёшников А.Ф.''', ред. Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — М.: Сов. энциклопедия, 1988.— 432 с. {{Реф-инфо|[[Русскый язык|русс.]]}}. {{Commonscat|Sea level}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Геодезия]] [[Катеґорія:Географична терминология]] 66o16nkp2rxhjvynkyu4yltpwsxqhqu 0 21039 164846 144894 2026-04-25T19:22:05Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Адміністративноє діленя Украйины]] 164846 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Адміністративноє діленя Украйины#Територіалні єдиниці выщого уровня]] h1gcamoow91aipez4dj8qiv5we1ri8v 0 21107 164876 156958 2026-04-26T09:54:20Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:1|2|0 */ 164876 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс монарха |name=Одоакер |image=[[Файл:Coin_of_Odoacer_at_the_British_Museum_(obverse).png|300px]] |title=Король Італії • Rex/Dux<ref>Король и командовач</ref> • [[Патриций|Патріцій]] • Flavius<ref name="FlaviusNote1" /> |caption=Монета Одоакра, накарбована у Равенні, 477, из профільом Одоакра, зображеным из „варварськыма“ бавусами |reign=4.&nbsp;септембра 476&nbsp;– 15.&nbsp;марця 493 |successor=Теодоріх Великый|date of birth=дас 433|date of death=15.&nbsp;марця 493 (дас 60 рокув)|place of death=Равенна, Корольство Італії|spouse=Суніґілда|issue=Тела|father=Едеко|religion=[[Аріянізм]]}} '''Одоа́кер''' ({{Lang-la|Odoacer}},<ref>[http://www.uni-mannheim.de/mateo/camenaref/hofmann/hof3/s0417b.html Hofmann, Johann Jacob, ''Lexicon universale''].</ref><ref name="FlaviusNote1">На дакулкох монетах записаный {{Lang|la|''Flavius''}}. Тото имня до 5.&nbsp;сторуча стало тітулом.</ref><ref>{{Lang-grc|Ὀδόακρος ''Odóakros''}}, Martindale 1980.</ref> записаный ай як {{Lang|la|Odoacar}},<ref>[http://penelope.uchicago.edu/Thayer/L/Roman/Texts/Excerpta_Valesiana/2*.html Excerpta Valesiana]</ref> {{Lang|la|Audoachari}},<ref>[http://www.thelatinlibrary.com/origo.html Origo gentis Langobardorum 3].</ref> {{Lang|la|''Odovacer''}} вадь {{Lang|la|''Odovacar''}}, прибл.&nbsp;433&nbsp;– 15.&nbsp;марця 493&nbsp;н.&nbsp;е.) быв варварськый катуна тай державный діяч из середньої части [[Дунай|Дунайського]] базена, котрый змістив [[Западна Римська імперія|западноримського]] імператора-дітвака Ромула Авґуста тай став правительом Італії (476–493). Одоакрово зміщеня Ромула Авґуста традично означує конець Западної Римської імперії.<ref>„Odoacer was the first barbarian who reigned over Italy, over a people who had once asserted their just superiority above the rest of mankind.“ Edward Gibbon, ''The Decline and Fall of the Roman Empire'', Chapter XXXVI. —&nbsp;Gibbon 1998, p.&nbsp;716.</ref> Хоть ун держав власть над Італійов, Одоакер репрезентовав себе ги [[Патронаж (Старовікый Рим)|''клієнт'']] імператора [[Восточна Римська імперія|Восточної Римської імперії]] у Константінопольови, [[Зенон (імператор)|Зенона]]. Ид ньому ся звертали не лиш як ид королю ({{Lang-la|rex}}), айбо и як ид командовачу ({{Lang-la|dux}}), вадь через римськый тітул [[Патриций|патріція]], котрый му дав Зенон. Одоакер сам ухосновав тітул короля у єдиному дожывшому до днешнього дне офіціалному документови из його канцеларії, хосновав го ай конзул Басілій.<ref>Марцеллін, Кассіодор тай подакотрі [[Папа римскый|папські]] документы усі называвут його ''rex''. Йордан у якыйись момент назвав го {{Lang|la|''Gothorum Romanorumque regnator''}}: „правитель ґотув тай римлянув“. Прокопій у ''Bellum Gothicum'' называт го автократором ({{Lang-la|autokrator}}) и тираном ({{Lang-la|tyrannos}}). Єдиный споминок за Одоакра ги „Короля Італії“ тото Victor Vitensis: ''Odouacro Italiae regi''.</ref><ref>Martindale 1980.</ref> Ун мав пудпору римського сената тай муг роздавати землю свойим людьом практично без опора. Бунт межи його вояками перерус у насилство у 477–478, айбо у май пузньый період його правліня такых епізодув уже не было. Хоть Одоакер быв [[Аріянізм|аріянцьом]], ун рідко ся вмішовав у діла трінітарної державної церькви Римської імперії. Сперед коронаційов Одоакер быв воєводом у Італії, котрый керовав повстаньом [[Герулы|герулськых]], [[Руґії|руґійськых]] и [[Скіры|скірськых]] катун, котрі зверли Ромула Авґуста 4.&nbsp;септембра 476. Менше ги перед роком єденадцятьручный Авґуст быв уголошеный за западноримського імператора свойим отцьом Орестом, ґенералом армії у Італії, айбо не дустав прибучництва вадь признаня поза централнов Італійов. Из пуддержков римського сената Одоакер удтовды правив Італійов автономно, на словах признавучи власть Юлія Непоса, пруйшлого западного імператора, тай Зенона. По убивству Непоса у 480.&nbsp;рокови Одоакер зайшов у [[Далмация|Далмацію]], обы покарати убивцюв; ун изгубив заговорникув, захватив реґіон и прикапчав ид свойим володіньом за два рокы. Кой Ілл, командовач солдатув Восточної Римської імперії, у 484.&nbsp;році попросив уд Одоакра помуч у змітованю Зенона, Одоакер зайшов у майзападні провінції Зенона. Імператор раз удповів на тото так, ож натравив на Італію руґіюв из території днешньої [[Австрія|Австрії]]. У зимі 487–488 Одоакер перейшов Дунай и побідив руґіюв на їхнюй такой території. Зенон из часом призначив [[Остроґоты|остроґота]] Теодоріха Великого, котрый ся грозив Восточнуй імперії на [[Балканскый полуостров|Балканах]]. Теодоріх зайшов у Італію у 489.&nbsp;рокови тай до авґуста 490 узяв почти всьый пувострув, чим посиловав Одоакра удыйти у Равенну. Варош ся здав 5.&nbsp;марця рока&nbsp;493. Теодоріх закликав Одоакра на банкет про примиреня, айбо вмісто закладеня аліянса забив го тай забрав си тітул короля. == Походжіня == === Отець тай брат === У фраґменті Пріска Панійського, котрый у 7.&nbsp;сторочови репродуковав Йоан Антіохійськый, Одоакер ся описує ги скір, сын Едека (''Idiko'') тай брат Гунулфа, котрый забив Армата у Восточнуй Римськуй імперії.<ref name=":1" /><ref>Kim 2013, pp.&nbsp;98–99.</ref> Анонім Валезіанськый соглашат ся, ож отця Одоакра звали Едеко (''Aediko'') тай споминат, ож ун керовав скірами тай герулами.<ref name=":0" /> Щи єден запис за Едека є у Йордана, котрый го ідентифікує ги лідера скірув уєдно из Гунуулфом (майскорі його сыном) по падіню [[Аттіла|Аттілы]]. Они были побіждені [[Остроґоты|остроґотами]] у [[Битва на Болії|битві на Болії]] у [[Паннония|Паннонії]] дас у&nbsp;рокови&nbsp;469.<ref>Heather 2005, pp.&nbsp;314–317.</ref> Другый Едеко (''Edekon'') быв описаный Пріском ги довіреный чоловік Аттілы тай посол у [[Константинополь|Константінопольови]]. Ун провожав Пріска тай другых высокопоставленых імперськых особ назад у Аттілин лаґер. Верзія, ож Едеко отець Одоакра, не є абсолутно признанов. Пріск єден раз кличе го [[Скіты|скітом]], а пак [[Гуны|гуном]]. Поважовало ся, ож класифікація його ги „скіта“ вадь „гуна“ у сесь період годна была значити соціалный тип авадь спосуб жывота, а не точный етнічный повуд,<ref>Castritius 2005.</ref> айбо Макбейн контерарґументує, ож Пріск быв дуже осторожный из такыма термінами, тай видит у сюм доказ, ож Едеко не годен быти скірськым отцьом Одоакра.<ref>Macbain 1983, p.&nbsp;326.</ref> === Етнічна приналежность === Точноє етнічноє походжіня Одоакра не знати, кромі того, ож ун ся не держав за [[Римляне|римлянина]].<ref>Дале за йсе: Stefan Krautschick, "Zwei Aspekte des Jahres 476", ''Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte'', '''35''' (1986), pp.&nbsp;344–371.</ref> Віроятно, ож його коріня иде з многоетнічної імперії [[Аттіла|Аттілы]], котра обсяговала дакулко ґруп, у його період называні „ґотами“, як и многоетнічный комплекс, котрый доміновав у арміях, за керованя котрыма ся Одоакер прославив у пузнішый період свого жывота. На основі сиї верзії ун маймало часточно ґерманського поводу. Ранні середньовічні жерела, наприклад Теофан, называли го [[Ґоты|ґотом]].<ref name=":0">Pohl 1986.</ref><ref>MacGeorge 2002, p.&nbsp;284.</ref> Так само и літописець Марцеллін Комес у 6.&nbsp;сторочу назвав го „корольом ґотув“ ({{Lang-la|Odoacer rex Gothorum}}).<ref>Marcellinus Comes, ''Chronicon'', s.&nbsp;a.&nbsp;476.</ref> Єдным из майважных жерел на йсю тему быв історик 6.&nbsp;стороча Йордан, котрый капчав Одоакра из дакулкома ґотськыма народами, котрі прийшли у середню часть Дунайського базена у епоху Аттілиної імперії, у тому числі из [[Скіры|скірами]], [[Герулы|герулами]] тай [[Руґії|руґіями]]. Йордан ищи го капчав из ''туркілінґами''&nbsp;— незнамым народом авадь дінастійов, котрі ся булше ни у якых независимых (т.&nbsp;є.&nbsp;не деривативных уд Йордановых робут) жерелах не споминавут. Они годні были быти [[Ґоты|ґотами]], [[Гуны|гунами]] вадь предками [[Турінґы|турінґув]]. У єдному абзаці „De origine actibusque Getarum“ Йордан описує Одоакра ги короля туркілінґув ({{Lang-la|Torcilingorum rex}}),<ref>Jordanes 1915, p.&nbsp;119 [XLVI.242].</ref> у другому пише, ож Італія была „потрясена тіранійов торкілінґув тай руґув“ при Одоакровому правліню.<ref>Jordanes 1915, p.&nbsp;135 [LVII.291].</ref> У своюй „Романі“ Йордан означує Одоакра предком руґіюв авадь челядника пуд имньом Роґ ({{Lang-la|Odoacer genere Rogus}}).<ref>Jordanes, ''Romana'' 344.</ref> Скіры тай герулы у час Одоакра ся знали як „ґотські народы“, у тому числови так їх называв історик Прокопій, котрый жыв у тот період.<ref>Castritius 2005.</ref> Обадва йсі народы гадано походили з дунайського реґіона, из напряма теперішньої території [[Україна|Украйины]], як и ґоты, гуны тай [[аланы]]. Руґії, котрі пушли з южного балтського берега, знавут ся з другых жерел за своє пост-Аттіловоє корольство на Дунайови. Сі ґрупы ся били на єднум боці из скірами у битці на Болії у рокови&nbsp;468, де побідили [[Остроґоты|остроґотув]], котрі были єднов из майдомінантных пост-Аттіловых ґруп. Рейнолдс и Лопез зазначувут, ож Аттіла мав уйка Роґа тай ож Йордан годен быв говорити за походжіня Одоакра уд того Роґа.<ref name=":1">Reynolds, Lopez 1946, p.&nbsp;44.</ref> По битві на Болії скіры, руґії тай герулы чинили булшину армії, котру Одоакер контроловав у Італії, а остроґоты пушли у восточноримські землі на Балканах. „Auctorium Havniense“ называт Одоакра корольом герулув.<ref name=":0" /> Многі історикы, наприклад Майкл Фрассетто, держат, ож Одоакер быв скірського походжіня позад фамілных зязкув из Едеком тай Гунулфом.<ref>Frassetto 2003, p. 275.</ref> [[File:Petersfriedhof-Kat-Martyrer.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Petersfriedhof-Kat-Martyrer.jpg|праворуч|міні|Меморіална табла 1521.&nbsp;року по латинськы, котра называт Одоакра ''Rex Rhutenorum'' (Петерсфрідгоф, Залцбурґ)]] === Меморіална табла у Петерсфрідгофі === Меморіална табла 1521.&nbsp;рока, найдена у катакомбах капелы сятого Максімуса у Петерсфрідгофі&nbsp;— поховалному місті Абатства сятого Петра у Залцбурґови (Австрія)&nbsp;— споминат Одоакра ги „короля рутенув“ ({{Lang-la|Rex Rhvtenorvm}}), котрый зайшов у Норік у&nbsp;рокови&nbsp;477. Позад дуже пузнього датованя (1521.&nbsp;рук) тай дакулкох анахроністичных елементув, обсяг таблы ся держит сугубо леґендов.<ref>{{Cite web |url=https://www.stift-stpeter.at/de/kloster/index.asp?dat=Friedhof-Katakomben |title=Friedhof und Katakomben im Stift St. Peter |website= |at=www.stift-stpeter.at }}</ref> Попри вто, табла стала популарным „жерелом“ про разні провбы закапчати Одоакра на давньоє келтськоє племня рутенув авадь на [[Славяне|славянськых]] [[Русины (чеперушка)|русинув]].<ref>Sotiroff 1974, p.&nbsp;93.</ref> Русинішта [[Павел Роберт Маґочій]] правит, ож на такі [[Теорія|теорії]] варта никати ги на „казкы креативных“ писателюв и нич булше.<ref>Magocsi 2015, pp.&nbsp;50–51.</ref> == Ник. щи == * [[Аларик I.]] * [[Варварські інвазії]] * [[Ґерманські народы]] == Жерела == * {{Cite book |last=Amory |first=Patrick |title=People and Identity in Ostrogothic Italy, 489–554 |publisher=Cambridge University Press |year=1997 |isbn=978-0-51152-306-9 |location=Cambridge; New York |ref=Amory97}} * {{Cite book |last=Bernard |first=Jack F. |title=Up from Caesar: A Survey of the History of Italy from the Fall of the Roman Empire to the Collapse of Fascism |publisher=Doubleday & Co. |year=1970 |location=New York |oclc=806326076 |ref=Bernard70}} * {{Cite book |last=Bunson |first=Matthew |title=A Dictionary of the Roman Empire |publisher=Oxford University Press |year=1995 |isbn=978-0-19510-233-8 |location=Oxford and New York |ref=Bunson95}} * {{Cite book |last=Bury |first=J.B. |url=https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/secondary/BURLAT/12*.html |title=History of the Later Roman Empire: From the Death of Theodosius I to the Death of Justinian |publisher=Macmillan |year=1923 |volume=I |location=New York |oclc=963903029 |ref=Bury23}} * {{Cite book |last=Bury |first=J.B. |title=History of the Later Roman Empire: From the Death of Theodosius I to the Death of Justinian |publisher=Dover Publications Inc. |year=1958 |volume=II |location=New York |oclc=62206973 |ref=Bury58}} *{{Cite encyclopedia |year=2005 |title=Skiren (Histrorisch) |encyclopedia=Reallexikon der Germanischen Altertumskunde |last=Castritius |first=Helmut |editor-last=Beck |editor-first=Heinrich |edition=2 |volume=28 |isbn=978-3-11-018207-1 |editor-first2=Dieter |editor-last2=Geuenich |editor-last3=Steuer |editor-first3=Heiko |ref=RdGA}} * {{Cite journal |last=Cameron |first=Alan |date=1988 |title=Flavius: a Nicety of Protocol |url=https://www.jstor.org/stable/41540754 |journal=Latomus |volume=47 |issue=1 |pages=26–33 |jstor=41540754 |ref=Cameron88}} * {{Cite journal |last=Clover |first=Frank M. |year=1999 |title=A Game of Bluff: The Fate of Sicily after A.D. 476 |journal=Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte |volume=48 |issue=1 |pages=235–244 |jstor=4436542 |ref=Clover99}} * {{Cite book |last=Davis |first=Raymond |title=Book of the Pontiffs (Liber Pontificalis) |publisher=Liverpool University Press |year=2001 |isbn=978-0-85323-545-3 |location=Liverpool |ref=Davis01}} * {{Cite book |last=Delbrück |first=Hans |title=The Barbarian Invasions |publisher=University of Nebraska Press |year=1990 |isbn=978-0-80329-200-0 |series=History of the Art of War |volume=II |location=Lincoln and London |ref=Delbruck90}} * {{Cite book |last=Ennodius |first=Magnus Felix |title=The Life of Saint Epiphanius |publisher=Catholic University Press |others=Translated, Edited, and Commentary by Genevieve Marie Cook |year=1942 |location=Washington DC |oclc=883796942 |ref=Ennodius42}} * {{Cite book |last=Elton |first=Hugh |title=The Roman Empire in Late Antiquity: A Political and Military History |publisher=Cambridge University Press |year=2018 |isbn=978-1-10845-631-9 |location=Cambridge and New York |ref=Elton18}} * {{Cite book |last=Eugippius |title=The Life of Saint Severin |publisher=Catholic University Press |others=Translated by Ludwig Bieler |year=1965 |location=Washington DC |chapter=Commemoratorium Severinus |oclc=422145289 |ref=Eugippius65}} * {{Cite book |last=Frassetto |first=Michael |title=Encyclopedia of Barbarian Europe: Society in Transformation |publisher=ABC-CLIO |year=2003 |isbn=978-1-57607-263-9 |location=Santa Barbara, CA}} * {{Cite book |last=Gibbon |first=Edward |url=https://books.google.com/books?id=yvlYUpqe-JMC |title=The Decline and Fall of the Roman Empire |publisher=Wordsworth Editions |year=1998 |isbn=978-1-85326-499-3 |location=London |orig-year=1789}} * {{Cite book |last=Goldsworthy |first=Adrian |url=https://archive.org/details/howromefelldeath0000gold |title=How Rome Fell: Death of a Superpower |publisher=Yale University Press |year=2009 |isbn=978-0-30013-719-4 |location=New Haven and London |url-access=registration}} * {{Cite book |last=Grant |first=Michael |title=From Rome to Byzantium: The Fifth Century AD |publisher=Routledge |year=1998 |isbn=978-1-13516-672-4 |location=London and New York}} * {{Cite book |last=Gregory of Tours |url=https://archive.org/details/historyoffranks00greg |title=The History of the Franks |publisher=Penguin Books |others=Translated by Lewis Thorpe |year=1974 |isbn=978-0-14044-295-3 |location=New York |url-access=registration}} * {{Cite book |last=Halsall |first=Guy |title=Barbarian Migrations and the Roman West, 376–568 |publisher=Cambridge University Press |year=2007 |isbn=978-0-52143-543-7 |location=Cambridge and New York}} * {{Cite book |last=Heather |first=Peter |title=The Goths |publisher=Blackwell |year=1996 |isbn=978-0-63120-932-4 |location=Oxford}} * {{Cite book |last=Heather |first=Peter |title=The Fall of the Roman Empire: A New History of Rome and the Barbarians |publisher=Oxford University Press |year=2005 |isbn=978-0-19515-954-7 |location=Oxford and New York}} * {{Cite book |last=Heather |first=Peter |url=https://books.google.com/books?id=AB7qAgAAQBAJ |title=The Restoration of Rome: Barbarian Popes & Imperial Pretenders |date=2013 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-936851-8 |location=Oxford}} * {{Cite book |last=Jensen |first=Erik |title=Barbarians in the Greek and Roman World |publisher=Hackett Publishing |year=2018 |isbn=978-1-62466-712-1 |location=Cambridge; Indianapolis}} * {{Cite book |last=Jones |first=A.H.M. |url=https://archive.org/details/laterromanempire01jone |title=The Later Roman Empire, 284–602: A Social, Economic, and Administrative Survey |publisher=Johns Hopkins University Press |year=1964 |isbn=0801832845 |volume=I |location=Baltimore, MD |chapter=The Fall of the Western Empire and the Barbarian Kingdoms}} * {{Cite book |last=Jordanes |url=https://archive.org/details/gothichistoryofj00jord |title=The Gothic History of Jordanes |publisher=Oxford University Press |others=Translated by Charles C. Mierow |year=1915 |location=London |oclc=463056290}} * {{Cite book |last=Kim |first=Hyun Jin |title=The Huns, Rome and the Birth of Europe |publisher=Cambridge University Press |year=2013 |isbn=978-1-10700-906-6 |location=Cambridge; New York}} * {{Cite book |last=Lee |first=A.D. |title=From Rome to Byzantium AD 363 to 565: The Transformation of Ancient Rome |publisher=Edinburgh University Press |year=2013 |isbn=978-0-74862-790-5 |location=Edinburgh}} * {{Cite journal |last=Macbain |first=Bruce |year=1983 |title=Odovacer the Hun? |journal=Classical Philology |volume=78 |issue=1 |pages=323–327 |doi=10.1086/366807 |jstor=269961 |s2cid=162185151}} * {{Cite book |last=Magocsi |first=Paul R. |author-link=Павел Роберт Маґочій |url=https://books.google.com/books?id=Nzj2DAAAQBAJ |title=With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus' and Carpatho-Rusyns |publisher=Central European University Press |year=2015 |isbn=978-6155053467 |location=Budapest and New York |ref=Magocsi15}} * {{Cite book |last=Martindale |first=J.R. |title=Prosopography of the Later Roman Empire |publisher=Cambridge University Press |year=1980 |isbn=0-521-20159-4 |volume=2 (A.D. 395–527) |location=London; New York |pages=791–793 |chapter=Odoacer |chapter-url=https://archive.org/details/prosopography-later-roman-empire/PLRE-II/page/791 |ref=Martindale80}} * {{Cite book |last=MacGeorge |first=Penny |url=https://books.google.com/books?id=vw-NAsihhekC |title=Late Roman Warlords |publisher=Oxford University Press |year=2002 |isbn=978-0-19-925244-2 |location=Oxford and New York}} * {{Cite book |last=Paul the Deacon |title=History of the Lombards |publisher=University of Pennsylvania Press |others=Translated by William Dudley Foulke |year=2003 |isbn=0-8122-1079-4 |location=Philadelphia}} *{{Cite encyclopedia |year=1986 |title=Edika |encyclopedia=Reallexikon der Germanischen Altertumskunde |last=Pohl|first=Walter |editor-last=Beck |editor-first=Heinrich |edition=2 |volume=6 |isbn=978-3-11-010468-4 |editor2-first=Dieter |editor2-last=Geuenich |editor3-first=Heiko |editor3-last=Steuer}} * {{Cite book |last=Pritsak |first=Omeljan |author-link=Омелян Прицак |url=http://projects.iq.harvard.edu/files/huri/files/vvi_n4_dec1982.pdf |title=The Hunnic Language of the Attila Clan |publisher=Harvard Ukrainian Research Institute |year=1982 |volume=IV |location=Cambridge, Massachusetts |issn=0363-5570 |access-date=6 December 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161213172602/http://projects.iq.harvard.edu/files/huri/files/vvi_n4_dec1982.pdf |archive-date=13 December 2016 |url-status=dead |issue=4|archivedate=13 December 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161213172602/http://projects.iq.harvard.edu/files/huri/files/vvi_n4_dec1982.pdf}} * {{Cite book |last=Prokopios |title=The Wars of Justinian |publisher=Hackett Publishing |others=Translated by H. B. Dewing |year=2014 |isbn=978-1-62466-172-3 |location=Indianapolis; Cambridge}} *{{Cite encyclopedia |year=2002 |title=Odowakar |encyclopedia=Reallexikon der Germanischen Altertumskunde |last=Reichert |first=Hermann |editor-last=Beck |editor-first=Heinrich |edition=2 |volume=28 |isbn=978-3-11-017272-0 |editor2-first=Dieter |editor2-last=Geuenich |editor3-first=Heiko |editor3-last=Steuer}} * {{Cite journal |last=Reynolds |first=Robert L. |last2=Lopez |first2=Robert S. |year=1946 |title=Odoacer: German or Hun? |journal=The American Historical Review |volume=52 |issue=1 |pages=36–53 |doi=10.1086/ahr/52.1.36 |jstor=1845067}} * {{Cite journal |last=Shiels |first=Ian |date=2022 |title='Wulf and Eadwacer' Reloaded: John of Antioch and the Starving Wife of Odoacer |url=https://eprints.whiterose.ac.uk/195321/1/10.1515_ang-2022-0056.pdf |journal=Anglia: Journal of English Philology |volume=140 |issue=3–4 |pages=373–420 |doi=10.1515/ang-2022-0056 |s2cid=254294773}} * {{Cite book |last=Sotiroff |first=G. |title=The Assassination of Justinian's Personality |publisher=Lynn Publishing |year=1974 |oclc=906162550}} * {{cite book |last=Springer |first=Matthias |title=Die Sachsen |year=2004 |publisher=Kohlhammer Verlag |isbn=978-3-17-023227-3 |language=de|url=https://books.google.com/books?id=3op4DwAAQBAJ}} * {{Cite book |last=Thompson |first=E.A. |url=https://archive.org/details/romansbarbarians00thom |title=Romans and Barbarians: The Decline of the Western Empire |publisher=University of Wisconsin Press |year=1982 |isbn=0-299-08700-X |location=Madison |url-access=registration}} * {{Cite book |last=Voyles |first=Joseph |title=Early Germanic Grammar: Pre-, Proto-, and Post-Germanic Languages |publisher=Academic Press |year=1992 |isbn=0-12-728270-X}} * {{Cite book |last=Wolfram |first=Herwig |title=History of the Goths |publisher=University of California Press |year=1988 |isbn=0-520-05259-5 |location=Berkeley and Los Angeles}} * {{Cite book |last=Wolfram |first=Herwig |title=The Roman Empire and its Germanic Peoples |publisher=University of California Press |year=1997 |isbn=0-520-08511-6 |location=Berkeley and Los Angeles}} == Референції == <references /> fez6kvvb38hh5y0eg1el3w2j6adgy81 0 21335 164869 146480 2026-04-26T09:39:28Z Rue323 31002 164869 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Ньїрьлу́ґош''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Nyírlugos) — [[Мѣстечко|варощик]] и ярашськый центр у [[медьє]] [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], [[Мадярщина]]. == Обывательство == У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[2010]] рӱк жило 2789 людий, из них: [[Мадяре|Мадяры]] — 93% [[Циґане|Цигани]] — 7% == Интересні факты == • Мано Когутович у [[1880]] році называть Ньїрьлуґош анклавом розеленя [[Русины|Русинӱв]] • Варощик находить ся у традичных зимлёх розселеня Альфьёдскых Русинӱв • Варощик мать не типічну на Мадярскых варощикӱв назву, из того уходить ош варош мать [[Русины|русинську]] назву. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D1%8C%D1%97%D1%80%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%88&wprov=rarw1#p-lang Ньїрлугош] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). fbolrsosmuj9fozoikrrpmv4upx8ej1 2 21439 164883 161367 2026-04-26T10:27:35Z CommonsDelinker 9283 Replacing Coat_of_arms_of_Southern_Rhodesia_(1924–1980).svg with [[File:Coat_of_arms_of_Southern_Rhodesia_(1924–1981).svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR3|Criterion 3]] (obvious error) 164883 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Родезія | originálny názov = <small>{{lang-en|Rhodesia}}</small> | rok vzniku = 1965 | rok zániku = 1979 | viac pred = áno | pred 1 = Южна Родезія | pred 1 vlajka = Flag of Rhodesia (1964–1968).svg | pred info = | viac po = áno | po 1 = Зімбабве Родезія | po 1 vlajka = Flag of Rhodesia (1968–1979).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Rhodesia (1968–1979).svg | článok o vlajke = | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of Southern Rhodesia (1924–1981).svg | článok o znaku = | znak veľkosť = 90px | rámček znak = | hymna = {{lang-en|Rise O Voices of Rhodesia}}<br>(О встаньте голосы Родезії)<br>[[Файл:Mykhailo Zazuliak — Shche ne vmerla Ukraina.oga|center]] | článok o hymne = | motto = {{lang-la|Sit Nomine Digna}}<br>(Най буде достойна своёго мена) | článok o motte = | mapa = Zimbabwe (orthographic projection).svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = | hlavné mesto = [[Гараре|Солзбері]] | rozloha = 390 580 | rozloha poznámka = | najvyšší bod = Інянґані | najvyšší bod poznámka = (2592) | najdlhšia rieka = Замбезі | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = 6 930 000 | počet obyvateľov poznámka = (1978) | jazyky = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] ([[де факто]]) | národnostné zloženie = | náboženstvo = | štátne zriadenie = парламентна републіка | materský štát = | mena = родезьска лібра (1964—1970)<br>родезьскый долар (1970—1980) | predstaviteľ = Алжбета II. (1965—1970) | titul predstavitelia = '''Кралёвна''' | predstaviteľ 2 = Кліффорд Дупон (1970—1975)<br>Генрі Еверард (1975—1976)<br>Джон Ретголл (1976—1978)<br>Генрі Еверард (1978)<br>Джек Піті (1978—1979)<br>Генрі Еверард (1979)<br>'''Премєр''':<br>Ян Сміт (1965—1979) | titul predstavitelia 2 = '''Презідент''' | vznik = [[11. новембра]] [[1965]] | zánik = [[1. юн]]а [[1979]] }} '''Роде́зія''' ({{lang-en|Rhodesia}} {{Audio-IPA|LL-Q1860 (eng)-Vealhurl-Rhodesia.wav|[roʊˈdiːʒə]}}; офіціална назва од року 1970 '''Републíка Роде́зія''' ({{lang-en|Republic of Rhodesia}}))<ref>[https://books.google.com/books?id=yX1CAQAAIAAJ&q=%22the+Republic+of+Rhodesia%22 ''Votes and Proceedings of the Senate''], Volume 12, Parliament of Rhodesia, 1970, page 2</ref><ref>{{Cite web|url=https://uca.edu/politicalscience/dadm-project/sub-saharan-africa-region/rhodesia-zimbabwe-1964-present/|title=46. Rhodesia/Zimbabwe (1964-present)|website=uca.edu}}</ref> — быв непризнаный штат в южній Африцї, котрый екзістовав в роках 1965—1979. Родезія служила як [[Де факто|фактічный]] наслїдницькый штат брітаньской колонії Южна Родезія по єдностраннім выголошіню незалежности, котрый выдала владнуча влада білой меншыны. Протягом того четырнадцятьрочного періода Родезія стрїчала ся з внуторным конфліктом і політічным непокоём. По ланкастергаузьскій догодї в 1979 роцї теріторія ся вернула під брітаньскый політічный контроль і потім в 1980 роцї дістала меджінародно узнаню незалежность як [[Зімбабве]]. Южна Родезія была самосправна од року 1923, кедь досягла одповідну владу. Родезія, контіненталный штат, гранічіла на югозападї з [[Ботсвана|Ботсванов]] (Бечуаналенд: брітаньскый протекторат до року 1966), на выходї з [[Мозамбіцька людова републіка|Мозамбіком]] (портуґальска провінція до року 1975), на югу з Южнов Афріков і на северозападї зо [[Замбія|Замбіёв]]. В роках 1965—1979 была Родезія єдным з двох незалежных штатів на африцькім контінентї, в котрых владла біла меншына европского походжіня і културы, другым штатом была [[Южна Африка]]. == Референції == {{reflist}} juibhl855vy8awefwk0nu5ic0w2s1pn 2 21646 164882 156130 2026-04-26T09:57:54Z Rue323 31002 164882 wikitext text/x-wiki '''Rue323''' — хосновач припоєный ид [[Вікіпедія|Вікіпедії]] [[3. авґуст|3 авґуста]] [[2024]] року. Є активный хосновач [[Русиньска Вікіпедія|Русинської Вікіпедії]]. {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языку]]''' |- | {{User rue}} {{User sk-2}} {{User cs-2}} {{User en-2}} {{User uk-4}} {{User ru-5}} {{User hu-2}} {{User pl-2}} |- | style="text-align: center;" | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты по языкови]] |} 3xx0oclwqh1masbzijw094hhvo3dwox 0 21757 164845 148461 2026-04-25T19:21:55Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Адміністративноє діленя Украйины]] 164845 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Адміністративноє діленя Украйины]] cqyu0phs0rya1xtos3k04eim9cj1p1p 4 22651 164873 164802 2026-04-26T09:50:43Z Rue323 31002 164873 wikitext text/x-wiki '''Глубинá''' на [[Вікіпедія|Вікіпедії]] ({{lang-en|Depth}}) є індікатор годноты, котрый характерізує уровень розвоя языковой части. Выраховує ся з приближного чісла едітовань і чісла сторінок, котры не суть статями (што, подля авторів параметра указує, як є розвита комуніта даной секції) і [[Процент|процента]] приправ ку общому чіслу статей. Але не екзістує алтернатівных штудій, котры бы доказовали пряму залежность якости языковой части од індікатора „глубина“. == Вызначіня == Глубина ся рахує такым способом: : <math>{Depth}=\frac{Edits}{Articles}\cdot \frac{NonArticles}{Articles}\cdot \left( 1-\frac{Articles}{Total} \right)</math> , де * Depth — глубина * Edits — цїлкове чісло едітовань в части * NonArticles — чісло сторінок поза головным простором (діскусны сторінкы, напрямлїня і сторінкы хоснователїв) * Articles — чісло статей * Total — цїлкове чісло сторінок части (NonArticles + Articles) Формула може быти спрощена до: <math>Depth=\frac{Edits}{Total}\cdot \left( \frac{NonArticles}{Articles} \right)^{2}</math> Глубина [[Русиньска Вікіпедія|русиньской Вікіпедії]] од {{#time:G}}:{{#time:i}} ([[UTC]]) 7. марца 2025 є '''{{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}*({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|PAGES|rue}}*{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}''' = {{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}/{{NUMBEROF|PAGES|rue}} round 2}} × {{#expr:({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}, де ''Edits ''= {{NUMBEROFEDITS}}, ''Total'' = {{NUMBEROFPAGES}}, ''NonArticles ''= {{#expr:{{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}}}, ''Articles ''= {{NUMBEROFARTICLES}}. == Далшы вызнамы терміну „глубина“ на Вікіпедії == Окрем «глубины“ языковой части екзістує ай „глубина“ покрытя конкретной темы. Понятя в енціклопедії можуть быти представлены во формі [[Єрархія|єрархії]], наприклад [[Наука]] -> [[біолоґія]] -> [[еволучна біолоґія]]. В общій тематічній области має глубину, яка ся до той єрархії легко вписовать. Енціклопедія бы мала быти написана слїдным способом так, жебы родительскы статї были написаны скорше, чім їх дочірны. Кедь родительска статя не є цїлкова, лїпше бы было спробувати єй ся злїпшыти, чім створити дочірну, ай кедь суть доводы на створїня таку статю очівиднї. В такім припадї може быти хосенне злучіти дочірну статю (особливо, кедь обсягує дуже мало інформації) з родительсков статёв. В будучности, кедь буде основна статя доповнена, статї ся можуть знова роздїлити. == Поз. тыж == * [[Список Вікіпедій]] * [[Русиньска Вікіпедія]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч]] 58a2vunouctckmb1rmtt9evg24qmvlq 0 22950 164874 155636 2026-04-26T09:51:35Z Rue323 31002 164874 wikitext text/x-wiki {{Знак|[[Файл:Unicode 0x0025.svg|frameless|upright]]}}'''Проце́нт''' авадь '''відсотик''' (від {{Lang-la|per centum}} «на сотню; сота»){{Жрідло2}} — єдна сота часть; обозначає ся знаком «%»; хоснує ся для означованя часткы чогось до цїлого. Наприклад, 17 % від 500 кг означає 17 частин по 5 кг кажда, тобто 85 кг. Слушно ищи тверженя, що 200 % від 500 кг є 1000 кг, опреж 1 % від 500 кг то є 5 кг, і 5 × 200 = 1000. == Історія == В [[Римска империя|Давнёму Римови]], задовго до єствованя десяткової сістемы счисленя, вырахованя часто проходили через дробы, котрі были дїлимі 1/100. При деномінації валюты в [[Середновік|середновічови]] вырахованя з знаменателём 100 стали май привычными, а з конца [[XV. стороча]] до зачатка [[XVI. стороча]] сесь метод рахубы став вшетечно хосновати ся. Многды сесь метод примінёвав ся для вырахованя прибылі і утраты, процентных ставок, а ищи в «{{не перекладено|Правило трьох (анґліцькый)|Тройному правилу|en|Cross-multiplication#Rule_of_Three}}<nowiki/>»<ref>{{Книга |автор=[[Глейзер, Герш Исаакович|Глейзер Герш Исакович]] |год=1964 }}</ref>. В [[XVII. стороча|XVII. сторочі]] сеся форма вырахованя стала стандартом для представеня процентных ставок в сотых частках<ref>Smith, D. E. (1951∨1958). History of Mathematics 2. Courier Dover Publications. pp. 247—249. ISBN 0-486-20430-8.</ref>. == Взор поміры процентїв і десятковых дробів == * 0 % = 0; * 0,07 % = 0,0007; * 45,1 % = 0,451; * 76,69 % = 0,7669; * 100 % = 1; * 146 % = 1,46; * 200 % = 2; * 500 % = 5 == Никати тоже == * Знак процента<nowiki>&</nowiki>nbsp;—<nowiki><span typeof="mw:DisplaySpace" id="mwVg">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>% * Процентна ставка * Перцентіль * Процентный доход * [[Промиле]] * Базісный пункт == Зазчначкы == {{Reflist}} == Література == * [http://rer.sagepub.com/content/65/4/421.short Percent: A Privileged Proportion] Архивная копия від 27. мая 2011 на Wayback Machine / REVIEW OF EDUCATIONAL RESEARCH Winter 1995 vol. 65 no. 4 421—481 [[doi: 10.3102/00346543065004421]]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] f454nfxvzbfewl5r65w1j8qdmgt19h4 0 23748 164877 159976 2026-04-26T09:54:46Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|1|0 */ 164877 wikitext text/x-wiki {{Ученый|}} Федака Сергѣй Дмитрович (*[[22. авґуст|22. август]] [[1964]], [[Маріуполь|Жданов]], нынѣ [[Маріуполь|Мариуполь]] — †[[12. януар]] [[2025]], [[Ужгород]])&nbsp;— [[историк]], крайознатель, [[писатель]]. Доктор историчных наук (2004), професор (2005). Член [[НСПУ]] (2006). Лавреат литературных премий.<ref name="Олашин">М. В. Олашин</ref> Закончив [[Ужгородска народна универзита|Ужгородску универзиту]] (1989), де од року 1990 и працьовав; од року 2003 — [[професор]] катедры истории [[Україна|Украины]], од року 2015 — [[професор]] катедры Античности, [[Середновік|Середновѣку]] тай истории Украины до модерной добы.<ref name="Олашин"/> == Автор книг == (Жерело<ref>Видатні закарпатці. Федака Сергій Дмитрович</ref>) * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Труди і дні Карпатської України: хроніка подій / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Ужгород. держ. ун-т, Каф. історії України. – Ужгород,&nbsp;1998. – 68&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;65-68. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Політична історія України-Русі: доби трансформації імперії Рюриковичів (ХІІ&nbsp;ст.): [монографія] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти України, Ужгород. держ. ун-т. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2000. – 340&nbsp;с.: іл., портр. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Герої Слова полку Ігоревім: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти і науки України ; УжНУ. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2001. – 72&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Землі і міста княжої України-Русі: (нарис історичної географії) / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; УжНУ. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2002. – 136&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Хроніка Карпатської України / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ґражда, 2004. – 80&nbsp;с. – Бібліогр.: с.&nbsp;72-77. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Ужгород крізь віки: нариси з історії Ужгорода / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Патент, 2010. – 296&nbsp;с.: карти, іл. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Стратегічні і фронтові операції Великої Вітчизняної Війни на території України: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2010. – 240&nbsp;с. – Бібліогр. у підрядк. прим. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Сучасна Україна: портрет з натури / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2011. – 296&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;295. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. З історії християнства на Закарпатті / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2013. – 188&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Ужгород: роки і люди: хронолог. і біобібліогр. довід. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2013. – 248&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Населені пункти і райони Закарпаття: іст.-геогр. довід. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2014. – 264&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;261-262. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія України з найдавніших часів до 1648 року: навч. посіб. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – К.: Знання, 2014. – 784&nbsp;с. – (Вища освіта ХХІ&nbsp;століття). – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;778-782 та у підрядк. прим. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Хроніка Закарпаття у незалежній Україні (24&nbsp;серпня&nbsp;1991 – 24&nbsp;серпня&nbsp;2016): довідник / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2016. – 112&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;108-109. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д.&nbsp;Історія Закарпаття у датах і подіях: [довідник] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2016. – 184&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;169-182. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія Ужгорода у датах і подіях / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2017. – 56&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;53. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. «Ми, Федір Корятович, з ласки Божої князь із Мункача...»: іст. нарис / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2017. – 136&nbsp;с.: іл. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Давні цивілізації на території України: [монографія] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2018. – 428&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія України у датах і подіях: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – К.: Укр. пріоритет, 2018. – 368&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Закарпатський театр на порозі XXI&nbsp;століття / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2018. – 264&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія Закарпаття у персоналіях: нариси / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2019. – 248&nbsp;с.: іл. – (Карпати. Постаті. Кн.&nbsp;2). * Федака,&nbsp;Сергій&nbsp;Дмитрович. Історія України / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Timpani, 2020. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;1: Кам’яний вік. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;2: Мідно-бронзовий і початок залізного віку. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;3: Скіфо-сарматська доба. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;4: Велике переселення народів. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;5: Київська Русь і Великий степ. – 2021. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;6: Руські князівства, Дешт-і-Кипчак і прилеглі землі. – 2021. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;7: Ординсько-Литовська доба 1242-1492. – 2021. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;8: Козацько-шляхетська доба, 1492-1648. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;9: Гетьманська доба 1648-1764. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;10: Імперська доба 1764-1914. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;11: Перша Світова війна та Українські визвольні змагання 1914-1923. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;12: Міжвоєнна доба.1923-1938. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;13: Друга світова війна: передумови, перебіг подій, відлуння, 1938–1954. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;14: Атомна доба 1945-1986. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;15: Унезалежнення 1986-1996. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;16: Розбудова держави, 1996-2024. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ;В сполуавторствѣ * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Перші особи: історія Закарпаття у біографіях його керівників: [25 нарисів про лідерів краю] / В.&nbsp;І.&nbsp;Ільницький, С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: TIMPANI, 2011. – 216&nbsp;с.: іл. – (Фест-студії). * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Державотворчі процеси в Карпатській Україні (1938-1939). Хронологія подій. Бібліографія: до 83-ї річниці проголошення незалежності Карпатської України / М.&nbsp;М.&nbsp;Вегеш, С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т" [та ін.]. – Вид.&nbsp;2-ге, допов. і випр. – Ужгород: Аутдор-Шарк, 2022. – 644&nbsp;с.: іл. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;112-612. ;Красне писемство * Федака,&nbsp;С. Дороги кохання: вірші / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2004. – 72&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Окрушини дзеркал: вірші / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2004. – 80&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Небесні суходоли: поезії / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2006. – 48&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Карпатський кросворд: худ.-док. повість / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2009. – 224&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Валет Валентина Другета: іст.-пригод. роман / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2010. – 220&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Калейдоскоп календаря: поезія / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2014. – 144&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Ковчег над Ужем: історія Ужгорода в анекдотах і апокрифах / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2018. – 280&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Історії нестримна течія: поезія / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2021. – 68&nbsp;с. == Награды == (Жерело<ref>Письменники Закарпаття – лауреати літературних премій. Федака Сергій Дмитрович</ref>) * 2009 — премия им.&nbsp;Зореслава за роман „Карпатський кросворд”; * 2010 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за роман „Валет Валентина Другета”; * 2014 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Калейдоскоп календаря”; * 2018 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Ковчег над Ужем”; * 2021 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Історії нестримна течія”; * 2024 — премия им.&nbsp;П.&nbsp;Скунця (посмертно) за книгу «Історія України» Серія&nbsp;3. Модерна історія. Том&nbsp;16 «Розбудова держави 1996-2024». == Жерела == * ЗОУНБ:<ref name="ЗОУНБ">Закарпатська обласна наукова бібліотека</ref> '''Видатні закарпатці. Федака Сергій Дмитрович'''. [https://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=329] * ЗОУНБ:<ref name="ЗОУНБ"/> '''Письменники Закарпаття – лауреати літературних премій. Федака Сергій Дмитрович'''. [https://biblioteka.uz.ua/laureat/avtor.php?avtor=156] * '''М. В. Олашин''': Федака Сергій Дмитрович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024, оновл. 2025. [https://esu.com.ua/article-882437] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1964|2025|Федака Сергѣй}} t69xxlmy1xymp5bjeo1htr6rhg2yflt 164881 164877 2026-04-26T09:55:52Z Rue323 31002 164881 wikitext text/x-wiki {{Ученый|}} '''Федака Сергѣй Дмитрович''' (*[[22. авґуст|22. август]] [[1964]], [[Маріуполь|Жданов]], нынѣ [[Маріуполь|Мариуполь]] — †[[12. януар]] [[2025]], [[Ужгород]])&nbsp;— [[историк]], крайознатель, [[писатель]]. Доктор историчных наук (2004), професор (2005). Член [[НСПУ]] (2006). Лавреат литературных премий.<ref name="Олашин">М. В. Олашин</ref> Закончив [[Ужгородска народна универзита|Ужгородску универзиту]] (1989), де од року 1990 и працьовав; од року 2003 — [[професор]] катедры истории [[Україна|Украины]], од року 2015 — [[професор]] катедры Античности, [[Середновік|Середновѣку]] тай истории Украины до модерной добы.<ref name="Олашин"/> == Автор книг == (Жерело<ref>Видатні закарпатці. Федака Сергій Дмитрович</ref>) * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Труди і дні Карпатської України: хроніка подій / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Ужгород. держ. ун-т, Каф. історії України. – Ужгород,&nbsp;1998. – 68&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;65-68. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Політична історія України-Русі: доби трансформації імперії Рюриковичів (ХІІ&nbsp;ст.): [монографія] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти України, Ужгород. держ. ун-т. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2000. – 340&nbsp;с.: іл., портр. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Герої Слова полку Ігоревім: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти і науки України ; УжНУ. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2001. – 72&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Землі і міста княжої України-Русі: (нарис історичної географії) / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; УжНУ. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2002. – 136&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Хроніка Карпатської України / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ґражда, 2004. – 80&nbsp;с. – Бібліогр.: с.&nbsp;72-77. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Ужгород крізь віки: нариси з історії Ужгорода / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Патент, 2010. – 296&nbsp;с.: карти, іл. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Стратегічні і фронтові операції Великої Вітчизняної Війни на території України: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2010. – 240&nbsp;с. – Бібліогр. у підрядк. прим. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Сучасна Україна: портрет з натури / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2011. – 296&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;295. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. З історії християнства на Закарпатті / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2013. – 188&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Ужгород: роки і люди: хронолог. і біобібліогр. довід. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2013. – 248&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Населені пункти і райони Закарпаття: іст.-геогр. довід. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2014. – 264&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;261-262. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія України з найдавніших часів до 1648 року: навч. посіб. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – К.: Знання, 2014. – 784&nbsp;с. – (Вища освіта ХХІ&nbsp;століття). – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;778-782 та у підрядк. прим. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Хроніка Закарпаття у незалежній Україні (24&nbsp;серпня&nbsp;1991 – 24&nbsp;серпня&nbsp;2016): довідник / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2016. – 112&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;108-109. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д.&nbsp;Історія Закарпаття у датах і подіях: [довідник] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2016. – 184&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;169-182. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія Ужгорода у датах і подіях / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2017. – 56&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;53. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. «Ми, Федір Корятович, з ласки Божої князь із Мункача...»: іст. нарис / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2017. – 136&nbsp;с.: іл. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Давні цивілізації на території України: [монографія] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2018. – 428&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія України у датах і подіях: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – К.: Укр. пріоритет, 2018. – 368&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Закарпатський театр на порозі XXI&nbsp;століття / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2018. – 264&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія Закарпаття у персоналіях: нариси / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2019. – 248&nbsp;с.: іл. – (Карпати. Постаті. Кн.&nbsp;2). * Федака,&nbsp;Сергій&nbsp;Дмитрович. Історія України / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Timpani, 2020. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;1: Кам’яний вік. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;2: Мідно-бронзовий і початок залізного віку. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;3: Скіфо-сарматська доба. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;4: Велике переселення народів. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;5: Київська Русь і Великий степ. – 2021. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;6: Руські князівства, Дешт-і-Кипчак і прилеглі землі. – 2021. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;7: Ординсько-Литовська доба 1242-1492. – 2021. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;8: Козацько-шляхетська доба, 1492-1648. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;9: Гетьманська доба 1648-1764. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;10: Імперська доба 1764-1914. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;11: Перша Світова війна та Українські визвольні змагання 1914-1923. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;12: Міжвоєнна доба.1923-1938. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;13: Друга світова війна: передумови, перебіг подій, відлуння, 1938–1954. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;14: Атомна доба 1945-1986. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;15: Унезалежнення 1986-1996. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;16: Розбудова держави, 1996-2024. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ;В сполуавторствѣ * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Перші особи: історія Закарпаття у біографіях його керівників: [25 нарисів про лідерів краю] / В.&nbsp;І.&nbsp;Ільницький, С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: TIMPANI, 2011. – 216&nbsp;с.: іл. – (Фест-студії). * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Державотворчі процеси в Карпатській Україні (1938-1939). Хронологія подій. Бібліографія: до 83-ї річниці проголошення незалежності Карпатської України / М.&nbsp;М.&nbsp;Вегеш, С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т" [та ін.]. – Вид.&nbsp;2-ге, допов. і випр. – Ужгород: Аутдор-Шарк, 2022. – 644&nbsp;с.: іл. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;112-612. ;Красне писемство * Федака,&nbsp;С. Дороги кохання: вірші / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2004. – 72&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Окрушини дзеркал: вірші / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2004. – 80&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Небесні суходоли: поезії / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2006. – 48&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Карпатський кросворд: худ.-док. повість / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2009. – 224&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Валет Валентина Другета: іст.-пригод. роман / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2010. – 220&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Калейдоскоп календаря: поезія / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2014. – 144&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Ковчег над Ужем: історія Ужгорода в анекдотах і апокрифах / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2018. – 280&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Історії нестримна течія: поезія / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2021. – 68&nbsp;с. == Награды == (Жерело<ref>Письменники Закарпаття – лауреати літературних премій. Федака Сергій Дмитрович</ref>) * 2009 — премия им.&nbsp;Зореслава за роман „Карпатський кросворд”; * 2010 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за роман „Валет Валентина Другета”; * 2014 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Калейдоскоп календаря”; * 2018 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Ковчег над Ужем”; * 2021 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Історії нестримна течія”; * 2024 — премия им.&nbsp;П.&nbsp;Скунця (посмертно) за книгу «Історія України» Серія&nbsp;3. Модерна історія. Том&nbsp;16 «Розбудова держави 1996-2024». == Жерела == * ЗОУНБ:<ref name="ЗОУНБ">Закарпатська обласна наукова бібліотека</ref> '''Видатні закарпатці. Федака Сергій Дмитрович'''. [https://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=329] * ЗОУНБ:<ref name="ЗОУНБ"/> '''Письменники Закарпаття – лауреати літературних премій. Федака Сергій Дмитрович'''. [https://biblioteka.uz.ua/laureat/avtor.php?avtor=156] * '''М. В. Олашин''': Федака Сергій Дмитрович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024, оновл. 2025. [https://esu.com.ua/article-882437] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1964|2025|Федака Сергѣй}} m27g744r6u6sb8gywj50x1ql0l77kak 0 23900 164878 162301 2026-04-26T09:55:11Z Rue323 31002 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|1|0 */ 164878 wikitext text/x-wiki '''Адыґея''' ''(або Республіка Адыґея)'' — субєкт [[Росія|Российской Федероції]], республіка у єй составі. Входить у состав Южного федералного округа. Головне містом — город Майкоп. Адыґея є анклявом: єй терїторія є окружена терїторійов Краснодарского края. Была заснована 27. юлія 1922 року як Черкеська (Адыґейська) автономна область. 23. марта 1992 року было принято днешне названя. Державны языкы: адыґейськый и руськый. == Клімат == Клімат є помірно теплый и мягкый. На формованя клімата великый вплыв має характер атмосферной ціркулації. Важнов кліматічнов характерістіков є продовжітелность сонячного сіяня. Обще по республіцї є од 200 до 250 ясных днїв у роцї. Характер клімата є великым дїлом опредїленый близкостьов незамерзаючого [[Чорне море|Чорного моря]], шыротёв місцевости, вышков и розподілїням гірськых хребтів Сїверо-Западного Кавказу. Чорне море є добрый «акумулатор» тепла. Кавказькы горы затримують вогкы вітры и способлюють достаточну влагу у весняно-лїтнїй період. Зато опадів у Адиґеї выпадає удвої веце, чим наприклад у сїверній степовій зоні Краснодарського края. Кілько днїв з опадами за рок быває 115–150. Теплых днїв у роцї 200–210. Выпадіня опадів по терїторії республікы є нерівномірне, особлїво у предгірно-гірскій зоні. Обще кілько опадів ся звышує з вышков. Найвекше середнёрочне кілько опадів (2744 міліметрів) было зареґістровано на Бїлорїченьскім перевалі. Швидкість вітра на терїторії є одвідно невелика. Характернов особлївостю є наявность гірсько-долинных вітрів. Наперек невеличкій продовжітелности Адиґеї із сївера на [[юг]], клімат республікы ся одрізняє великым розмаітством. У сїверній равнинній части клімат є помірно-контіненталный, у предгірній — теплый, вогкый, a у южній части — студеный клімат высокогірїв. Зима у республіцї є малосніжна, помірно-студена, мягка. В середнїм, зима начинає ся у першій половині децембра. Найхолоднїшым зимным мїсяцём є януар. Єго середня температура ся колише од мінус 2 градусів у равнинній части до мінус 4,4 градуса у предгорях. Абсолютный мінімум може досягати мінус 30 до мінус 35 градусів. Вышка снїгового покрыва на равнинній части є невелика: 6–10 сантіметрів, у гірській ся колише од 50 сантіметрів до 2–5 метрів. Максімална вышка снїга (6,1 метрів) была зареґістрована у гірській ґрупі Фішта. Весна на равнинї настає рано (на концї фебруара — першій декадї марца), a у горах на вышцї 2000 метрів — на концї марца и пізнїше. Лїто у Адиґеї продовжує ся у середнїм 140–150 днїв. Середня місячна температура воздуха у найтеплїшім мїсяцї рока: юлії чінить на равнинї плюс 23,2 градуса. Лїтнї опады носять переважно ливнёвый характер. Осїнь на равнинній Адиґеї настає на концї септембра — зачатку октобра. Зачаток осени ся характерізує постійно теплою, сухов и сонячнов погодов («бабскє лїто»). 1cebvw7s223n48nqs7riwabcfwa3848 164879 164878 2026-04-26T09:55:31Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Републіка Адигея]] на [[Републіка Адыґея]] 164878 wikitext text/x-wiki '''Адыґея''' ''(або Республіка Адыґея)'' — субєкт [[Росія|Российской Федероції]], республіка у єй составі. Входить у состав Южного федералного округа. Головне містом — город Майкоп. Адыґея є анклявом: єй терїторія є окружена терїторійов Краснодарского края. Была заснована 27. юлія 1922 року як Черкеська (Адыґейська) автономна область. 23. марта 1992 року было принято днешне названя. Державны языкы: адыґейськый и руськый. == Клімат == Клімат є помірно теплый и мягкый. На формованя клімата великый вплыв має характер атмосферной ціркулації. Важнов кліматічнов характерістіков є продовжітелность сонячного сіяня. Обще по республіцї є од 200 до 250 ясных днїв у роцї. Характер клімата є великым дїлом опредїленый близкостьов незамерзаючого [[Чорне море|Чорного моря]], шыротёв місцевости, вышков и розподілїням гірськых хребтів Сїверо-Западного Кавказу. Чорне море є добрый «акумулатор» тепла. Кавказькы горы затримують вогкы вітры и способлюють достаточну влагу у весняно-лїтнїй період. Зато опадів у Адиґеї выпадає удвої веце, чим наприклад у сїверній степовій зоні Краснодарського края. Кілько днїв з опадами за рок быває 115–150. Теплых днїв у роцї 200–210. Выпадіня опадів по терїторії республікы є нерівномірне, особлїво у предгірно-гірскій зоні. Обще кілько опадів ся звышує з вышков. Найвекше середнёрочне кілько опадів (2744 міліметрів) было зареґістровано на Бїлорїченьскім перевалі. Швидкість вітра на терїторії є одвідно невелика. Характернов особлївостю є наявность гірсько-долинных вітрів. Наперек невеличкій продовжітелности Адиґеї із сївера на [[юг]], клімат республікы ся одрізняє великым розмаітством. У сїверній равнинній части клімат є помірно-контіненталный, у предгірній — теплый, вогкый, a у южній части — студеный клімат высокогірїв. Зима у республіцї є малосніжна, помірно-студена, мягка. В середнїм, зима начинає ся у першій половині децембра. Найхолоднїшым зимным мїсяцём є януар. Єго середня температура ся колише од мінус 2 градусів у равнинній части до мінус 4,4 градуса у предгорях. Абсолютный мінімум може досягати мінус 30 до мінус 35 градусів. Вышка снїгового покрыва на равнинній части є невелика: 6–10 сантіметрів, у гірській ся колише од 50 сантіметрів до 2–5 метрів. Максімална вышка снїга (6,1 метрів) была зареґістрована у гірській ґрупі Фішта. Весна на равнинї настає рано (на концї фебруара — першій декадї марца), a у горах на вышцї 2000 метрів — на концї марца и пізнїше. Лїто у Адиґеї продовжує ся у середнїм 140–150 днїв. Середня місячна температура воздуха у найтеплїшім мїсяцї рока: юлії чінить на равнинї плюс 23,2 градуса. Лїтнї опады носять переважно ливнёвый характер. Осїнь на равнинній Адиґеї настає на концї септембра — зачатку октобра. Зачаток осени ся характерізує постійно теплою, сухов и сонячнов погодов («бабскє лїто»). 1cebvw7s223n48nqs7riwabcfwa3848 0 24420 164860 2026-04-26T09:10:04Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/150991903|Циганд]]» 164860 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — варош на северо-выходови [[Мадярьско|Венгрии]] у [[Медьє|вармедье]] Боршод-Абауй-Земплен. Расположен в 80 км от столицы области — города Мишкольц. Население — 3225 человек (2001). == Історія == == Обывательство == == Братські вароші == * Алуніш, Румыния {{Wikidata/SisterCities}} == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] 9qth4lf7wu24sqopme8i826dhn2w8cb 164861 164860 2026-04-26T09:14:14Z Rue323 31002 164861 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. == Історія == Варош первый раз ся споминать у 1289 році. == Обывательство == == Братські вароші == * Алуніш, Румыния == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] nlk7xceu6ntw8swc9l78rsdzdj5mdja 164862 164861 2026-04-26T09:16:18Z Rue323 31002 164862 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]] році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> == Обывательство == == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] hmt1iyk5lq5hr5riw22050289hzod8d 164863 164862 2026-04-26T09:19:36Z Rue323 31002 164863 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У варошови на 20 == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] 4ivnr53gehkltk01sy9ot5ljlstc0g9 164864 164863 2026-04-26T09:21:37Z Rue323 31002 164864 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У [[Місто|варошови]] на [[1. януар|1. януара]] [[2025]]. року живе 2780 людий, из них бӱлша часть є [[мадяре]] и [[Циґане|цигани]].<ref>https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=03939</ref> == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] kf1is3fx8tykjvko86nlwsuloxhhjae 164865 164864 2026-04-26T09:23:32Z Rue323 31002 164865 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. {{Місто|жытелїв=2780|засноване=1289}} == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У [[Місто|варошови]] на [[1. януар|1. януара]] [[2025]]. року живе 2780 людий, из них бӱлша часть є [[мадяре]] и [[Циґане|цигани]].<ref>https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=03939</ref> == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] aqapdi8237xwwpjhb63w328y6p641z6 164866 164865 2026-04-26T09:27:40Z Rue323 31002 164866 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. {{Місто|жытелїв=2780|засноване=1289}} == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У [[Місто|варошови]] на [[1. януар|1. януара]] [[2025]]. року живе 2780 людий, из них бӱлша часть є [[мадяре]] и [[Циґане|цигани]].<ref>https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=03939</ref> == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] * [[Кралёвськый Хлмец]], [[Словеньско|Словакія]]<ref>https://www.bumm.sk/regio/2021/06/11/cigand-lesz-kiralyhelmec-uj-testvervarosa</ref> * [[Собранцї|Собранці]], [[Словеньско|Словакія]] * [[Бєл (окрес Требішов)|Бєл]], [[Словеньско|Словакія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] lotesifnqshp3snx2k1xvj92na023ir 164867 164866 2026-04-26T09:33:22Z Rue323 31002 164867 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. {{Місто|жытелїв=2780|засноване=1289}} == Назва == Назва [[Місто|вароша]] Ціґанд годна навести на думку ож назва иде уд назвы народа Циган, айбо у тот час кой варош первый раз ся споминать [[Циґане|Циган]] не было у [[Мадярске кральовство|Мадярщині]] и у ближньых зимлях. Назва вароша иде уд єдноименної містности, котра у свӱй шор иде уд имени Ціґан/Ціґанд.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Reiszig_1898|Reiszig. 1898]]</ref> == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У [[Місто|варошови]] на [[1. януар|1. януара]] [[2025]]. року живе 2780 людий, из них бӱлша часть є [[мадяре]] и [[Циґане|цигани]].<ref>https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=03939</ref> == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] * [[Кралёвськый Хлмец]], [[Словеньско|Словакія]]<ref>https://www.bumm.sk/regio/2021/06/11/cigand-lesz-kiralyhelmec-uj-testvervarosa</ref> * [[Собранцї|Собранці]], [[Словеньско|Словакія]] * [[Бєл (окрес Требішов)|Бєл]], [[Словеньско|Словакія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] qfx903ox7xp9ya3fjj4hougkbec3ak3 164870 164867 2026-04-26T09:43:59Z Rue323 31002 164870 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. {{Місто|жытелїв=2780|засноване=1289}} == Назва == Назва [[Місто|вароша]] Ціґанд годна навести на думку ож назва иде уд назвы народа Циган, айбо у тот час кой варош первый раз ся споминать [[Циґане|Циган]] не было у [[Мадярске кральовство|Мадярщині]] и у ближньых зимлях. Назва вароша иде уд єдноименної містности, котра у свӱй шор иде уд имени Ціґан/Ціґанд.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Reiszig_1898|Reiszig. 1898]]</ref> == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> Стасус [[Місто|вароша]] одержав [[1. юл|1. юла]] [[2004]]. року.<ref>[[:hu:Cigánd#cite_note-22|Cigánd1]]</ref> А у [[2013]]. році став центром [[Ціґанд (яраш)|яраша Ціґанд]].<ref>[[:hu:Cigánd#cite_note-23|Cigánd]]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У [[Місто|варошови]] на [[1. януар|1. януара]] [[2025]]. року живе 2780 людий, из них бӱлша часть є [[мадяре]] и [[Циґане|цигани]].<ref>https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=03939</ref> == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] * [[Кралёвськый Хлмец]], [[Словеньско|Словакія]]<ref>https://www.bumm.sk/regio/2021/06/11/cigand-lesz-kiralyhelmec-uj-testvervarosa</ref> * [[Собранцї|Собранці]], [[Словеньско|Словакія]] * [[Бєл (окрес Требішов)|Бєл]], [[Словеньско|Словакія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] kwiaa3x315mvxzg5xbzftjjtirhathj 164871 164870 2026-04-26T09:44:39Z Rue323 31002 164871 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. {{Місто|жытелїв=2780|засноване=1289}} == Назва == Назва [[Місто|вароша]] Ціґанд годна навести на думку ож назва иде уд назвы народа Циган, айбо у тот час кой варош первый раз ся споминать [[Циґане|Циган]] не было у [[Мадярске кральовство|Мадярщині]] и у ближньых зимлях. Назва вароша иде уд єдноименної містности, котра у свӱй шор иде уд имени Ціґан/Ціґанд.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Reiszig_1898|Reiszig. 1898]]</ref> == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> Стасус [[Місто|вароша]] одержав [[1. юл|1. юла]] [[2004]]. року.<ref>[https://www.ksh.hu/docs/hun/xftp/terstat/2005/01/wujvar.pdf Cigánd1]</ref> А у [[2013]]. році став центром [[Ціґанд (яраш)|яраша Ціґанд]].<ref>[[:hu:Cigánd#cite_note-23|Cigánd]]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У [[Місто|варошови]] на [[1. януар|1. януара]] [[2025]]. року живе 2780 людий, из них бӱлша часть є [[мадяре]] и [[Циґане|цигани]].<ref>https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=03939</ref> == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] * [[Кралёвськый Хлмец]], [[Словеньско|Словакія]]<ref>https://www.bumm.sk/regio/2021/06/11/cigand-lesz-kiralyhelmec-uj-testvervarosa</ref> * [[Собранцї|Собранці]], [[Словеньско|Словакія]] * [[Бєл (окрес Требішов)|Бєл]], [[Словеньско|Словакія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] 5nvbe3zh03oqmd2cn9y3xv5nz6mblmv 0 24421 164880 2026-04-26T09:55:31Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Републіка Адигея]] на [[Републіка Адыґея]] 164880 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Републіка Адыґея]] knyrg70tenhtclyf9wt9qo0ylhzss25