Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.24 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Кральовство Италия 0 19015 164886 163066 2026-04-27T09:38:56Z Halajkovič 33393 164886 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Кральовство Италия | originálny názov = Regno d'Italia | rok vzniku = 1861 | rok zániku = 1946 | viac pred = áno | pred 1 = Кральовство Сардиния | pred 1 vlajka = Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg | pred 2 = Кральовство Обох Сицилий | pred 2 vlajka = Flag of the Kingdom of the Two Sicilies (1816).svg | pred info = | viac po = áno | po 1 = Італія{{!}}Република Италия | po 1 vlajka = Flag of Italy.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Italy (1861-1946) crowned.svg | článok o vlajke = [[Застава Кральовства Италии|Застава]] | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of the Kingdom of Italy (1890).svg | článok o znaku = [[Герб Кральовства Италии|Герб]] | znak veľkosť = | rámček znak = áno | hymna = Marcia Reale d'Ordinanza<br>(Кральовскый марш) | článok o hymne = | motto = FERT | článok o motte = | mapa = Kingdom of Italy (1936).svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Кральовство Италия в року 1936 | hlavné mesto = Турин (1861–1865)<br>Флоренция (1865–1871)<br>[[Рим]] (од 1871) | rozloha = 310 196 | rozloha poznámka = (в року 1936) | najvyšší bod = Монблан | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = По | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = 42 398 000 | počet obyvateľov poznámka = (в року 1936) | jazyky = [[италиянскый язык]] | národnostné zloženie = Италиянцѣ | náboženstvo = римокатолицке | štátne zriadenie = конштитучна монархия | materský štát = | mena = италиянска лира | predstaviteľ = Виктор Еммануил II.<br>Умберто I.<br>Виктор Еммануил III.<br>Умберто II. | titul predstavitelia = Краль | vznik = Выголошѣня Кральовства Италии<br>([[17. марец]] [[1861]]) | zánik = Конштитучный референдум<br>([[2. юн]] [[1946]]) }} '''Кральовство Италия''' ({{lang-it|3|Regno d'Italia}}, высловность {{IPA|[ˈreɲɲo diˈtaːlja]}}) была унитарна держава, котра екзистовала од 17. марца 1861, коли быв Виктор Емануел II. Сардинскый выголошеный за краля Италии, аж до 18. юна 1946, коли была монархия зрушена в резултатѣ домовой неспокойности, котра вела к инштитуционалному референдуму 2. юна, котрого резултатом было заложѣня модерной [[Італія|Републикы Италии]]. Кральовство взникло споѣньом вецерох штатох в перебѣгу десятьроч продовжаючого процесу, называного „Рисорджименто“. На тот процес мало вплыв Кральовство Сардиния под веджѣньом роду Савойскых, котре было едным з правных правонаступникох Италии. В року 1866 Италия выголосила войну Австрии в споѣню з Пруссиев а по побѣдѣ здобыла регион Венето. Италиянскы войска вступили до Рима в року 1870, чим завершили веце як тысячрочну свѣтску моц папы. В послѣдных двох десятьрочах 19. стороча ся Италия вывинуло до подобы колониалной силы, што вело к заложѣню Италиянской империи, а в року 1882 было створено троите споенецтво з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецкым цѣсарством]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярсков монархиов]] по силных незгодах з Франциов оглядом их колониалной експанзии. Хоть одношѣня з [[Берлин]]ом ся стали барз приятельскыма, споенецтво з Вѣдньом зостало чисто формалне, часточно через желаня Италии здобыти Трентино а Терст од Австро-Мадярщины. В резултатѣ того Италия прияла британскы позваня припоѣти ся к споенецкым моцностям почас первой свѣтовой войны, кедьже западны моцности обѣцяли териториалну компензацию (на рахунок Австро-Мадярщины) за участь, котра была щирѣша неж понука Вѣдню вымѣнов за италиянску невтралность. Побѣда во войнѣ принесло Италии тырвале мѣсто в Радѣ Сполочности народох, але не достала вшиткы територии, котры ей были обѣцяны. == Історія == По смерти Віктора Еммануїла II у 1878 році престол взяв його сын Умберто I. Країна была конституційнов монархійов, де владу мав кабінет міністрів. Уряд підняв податкы, ввів мита и фактично заборонив вільну пресу. Через бідность люде масово еміґрували до [[Споєны Штаты Америцькы|США]]. У зовнішнюй політиці Італія в 1882 році уклала Потрійный союз из [[Нїмецько|Німеччинов]] та [[Австро-Угорьско|Австро-Угорщинов]]. Італія колонізувала [[Сомальско|Сомалі]] та [[Еритрею]], але програла войну з [[Етіопія|Ефіопійов]]. У 1900 році Умберто I быв убитый анархістом. === «Золота доба» та Перша світова === У 1903–1914 роках премєр Джованні Джолітті підняв економіку: будували залізниці, розвивали авто- та суднобудування. Але розвивав ся лиш північ, а юг лишав ся бідным. У 1912 році Італія забрала у Турків Лівію. Коли зачепила ся Перша світова война, Італія спочатку была нейтральна, але в 1915 році перейшла на бік Антанти, обы получити Трієст и Трентіно. Перемога пришла лиш по вступу США у войну. У 1918 році австрійці капітулювали, а Італія дістала обіцяні землі. === Прихід фашистів до влады === По войні жытя стало тяжкым, ціны рослы, а заводы захвачували робочі. У туй час Беніто Муссоліні створив рух «Бойовый Союз» (''Fascio di combattimento''). У 1921 році появилася Національна фашистська партія. 1922 — «Похід на Рим», Муссоліні стає премєром ([[Діктатура|диктатором]]). 1929 — Латеранські угоды: созданя державы [[Ватікан]] у [[Рим|Римі]]. === Друга світова та конець монархії === У 1939 році Італія підписала «Сталевый пакт» из [[Адолф Гітлер|Гітлером]] и захватила [[Албанія|Албанію]]. У 1940 році вступила у другу світову войну. У 1943 році англо-американські війська высадили ся в Сицилії, Муссоліні скинули, а країна підписала перемиря. Война в Італії скінчила ся в 1945 році стратов Муссоліні. У 1946 році Умберто II оголосив про конець Королівства, а в 1947 році Італія офіційно стала республіков, утративши вшиткі колонії. [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] 981qeqly269al50i7kvnszpxoh330t8 164887 164886 2026-04-27T09:41:35Z Halajkovič 33393 /* История */+доповнїня 164887 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Кральовство Италия | originálny názov = Regno d'Italia | rok vzniku = 1861 | rok zániku = 1946 | viac pred = áno | pred 1 = Кральовство Сардиния | pred 1 vlajka = Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg | pred 2 = Кральовство Обох Сицилий | pred 2 vlajka = Flag of the Kingdom of the Two Sicilies (1816).svg | pred info = | viac po = áno | po 1 = Італія{{!}}Република Италия | po 1 vlajka = Flag of Italy.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Italy (1861-1946) crowned.svg | článok o vlajke = [[Застава Кральовства Италии|Застава]] | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of the Kingdom of Italy (1890).svg | článok o znaku = [[Герб Кральовства Италии|Герб]] | znak veľkosť = | rámček znak = áno | hymna = Marcia Reale d'Ordinanza<br>(Кральовскый марш) | článok o hymne = | motto = FERT | článok o motte = | mapa = Kingdom of Italy (1936).svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Кральовство Италия в року 1936 | hlavné mesto = Турин (1861–1865)<br>Флоренция (1865–1871)<br>[[Рим]] (од 1871) | rozloha = 310 196 | rozloha poznámka = (в року 1936) | najvyšší bod = Монблан | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = По | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = 42 398 000 | počet obyvateľov poznámka = (в року 1936) | jazyky = [[италиянскый язык]] | národnostné zloženie = Италиянцѣ | náboženstvo = римокатолицке | štátne zriadenie = конштитучна монархия | materský štát = | mena = италиянска лира | predstaviteľ = Виктор Еммануил II.<br>Умберто I.<br>Виктор Еммануил III.<br>Умберто II. | titul predstavitelia = Краль | vznik = Выголошѣня Кральовства Италии<br>([[17. марец]] [[1861]]) | zánik = Конштитучный референдум<br>([[2. юн]] [[1946]]) }} '''Кральовство Италия''' ({{lang-it|3|Regno d'Italia}}, высловность {{IPA|[ˈreɲɲo diˈtaːlja]}}) была унитарна держава, котра екзистовала од 17. марца 1861, коли быв Виктор Емануел II. Сардинскый выголошеный за краля Италии, аж до 18. юна 1946, коли была монархия зрушена в резултатѣ домовой неспокойности, котра вела к инштитуционалному референдуму 2. юна, котрого резултатом было заложѣня модерной [[Італія|Републикы Италии]]. Кральовство взникло споѣньом вецерох штатох в перебѣгу десятьроч продовжаючого процесу, называного „Рисорджименто“. На тот процес мало вплыв Кральовство Сардиния под веджѣньом роду Савойскых, котре было едным з правных правонаступникох Италии. В року 1866 Италия выголосила войну Австрии в споѣню з Пруссиев а по побѣдѣ здобыла регион Венето. Италиянскы войска вступили до Рима в року 1870, чим завершили веце як тысячрочну свѣтску моц папы. В послѣдных двох десятьрочах 19. стороча ся Италия вывинуло до подобы колониалной силы, што вело к заложѣню Италиянской империи, а в року 1882 было створено троите споенецтво з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецкым цѣсарством]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярсков монархиов]] по силных незгодах з Франциов оглядом их колониалной експанзии. Хоть одношѣня з [[Берлин]]ом ся стали барз приятельскыма, споенецтво з Вѣдньом зостало чисто формалне, часточно через желаня Италии здобыти Трентино а Терст од Австро-Мадярщины. В резултатѣ того Италия прияла британскы позваня припоѣти ся к споенецкым моцностям почас первой свѣтовой войны, кедьже западны моцности обѣцяли териториалну компензацию (на рахунок Австро-Мадярщины) за участь, котра была щирѣша неж понука Вѣдню вымѣнов за италиянску невтралность. Побѣда во войнѣ принесло Италии тырвале мѣсто в Радѣ Сполочности народох, але не достала вшиткы територии, котры ей были обѣцяны. == История == По смерти Виктора Емануела II. в року 1878 наступив на трон го сын Умбетро I. Влада в Италии належила кабинету министрох, понеже монархия была конштитучнов. Влада реализовала [[Протекционизм|протекционистичну]] [[Политика|политику]], звышовала данѣ а вводила мытны барьеры. В резултатѣ были заказаны штрайкы а слободна преса. То вшытко вело к збѣднѣню штату а закрѣплѣню емиграчных токох, переважно до [[США]]. В рамках свойой заграничной политикы ся Италия споила з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецком]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщинов]], з котрыма в року 1882 створила троиту унию. В конци 19. столѣтя Италия нескорше колонизовало Сомалско а тыж нескорше Еритрею. Неуспѣшны войны з [[Етіопія|Етиопиов]], котра змогла одстояти свою независлость, вели к внутрополитичным кризам. 29. юла 1900 быв Умберто I. забитый анархистом [[Гаетано Бреши|Гаетаном Брешим]]. Трон перешов на го сына Виктора Емануела III. Веце як 10 рокох (1903–1914) быв при моци премьер Джованни Джолитии, котрого выважена политика вела к швыдкому росту италианской економикы. В штатѣ ся будовали желѣзницѣ, взникли великы сполочности в области лодярства а автомобилового промыслу а металургии. Господарскый розвой ся лемже одогравав главно на сѣверѣ штату, юг зостав заосталым польногосподарскым регионом. В року 1912 в резултатѣ войны з [[Османьска імперія|Турциов]] Италия обсадила [[Лібія|Либию]]. По зачатю [[Перша світова война|першой свѣтовой войны]] выгласило Кральовство Италия невтралиту. Многы в Италии си желали припоѣня Терсту а области Трентино, котре належало Австро-Мадярщинѣ. З того доводу, по тайных переговорах в [[Лондон]]ѣ 23. мая 1915, вступила Италия до войны на сторонѣ [[Троита Антанта|Антанты]]. В боях меджи италиянскыма а австрийскыма войсками витязство стрѣчало належало раз едным, раз другым. Аж вступ США до войны в лѣтѣ 1917 приносив рѣшаючый перелом на хосен Антанты. 24. октобра 1918 зачала италиянска армада офензиву, котрой наслѣдком было добытя Терсту в Трентѣ, а 3. новембра 1918 капитуловала австро-мадярска армада. На мировых конференциях о резултатах войны здобыла Италия територию, на котры мала догоды перед вступом до войны. По войнѣ ся животны условия обывательства выразно згоршили – зачали рости цѣны, промысел засягла криза. В штатѣ проходили револучны непорядкы, доходило к обсаджованю товарнѣ в мѣстах а повстаньом селян в сельскых областях. В том периодѣ взник рух „Бойовый союз“ ({{lang-it|2|Fascio di combattimento}}), на чолѣ котрого став даколишный лидер социалистох Бенито Муссолини. Зачали ся атакы на лѣвых активистох а репресии в одношѣню ку политичным опонентам. === Подѣи перед другов свѣтовов войнов === * 1861 — взник единого италиянского кральовства под владов краля Пьемонту Виктора Емануела II. * 1866 — выгнаня Австрийцьох з Венеции. * 1915 — вступ до першой свѣтовой войны на сторонѣ Антанты. * 1919 — на основѣ мѣрной догоды Италия зыскало Южный Тирол а Истрию з мѣстом Терст. Зачаток фашистичного руху Бенито Мусоллини. * 1922 — „поход на [[Рим]]<nowiki>“</nowiki> италиянскых фашистох. Мусоллини ся ставать премьером ([[де факто]] [[диктатор]]ом Италии). * 1929 — Латеранскы догоды з папов о створѣню папского штату [[Ватікан|Ватикан]] на територии Рима. === Приход фашистох к моци === В року 1921 была под веджѣньом Бенито Муссолини заложена Народна фашистична партия. В том истом року было 38 посланцьох той партии выбраных до парламенту. По походѣ на Рим в року 1922 пановала в штатѣ Народна фашистична партия Бенито Муссолини а тот период е знатый як „фашистична Италия„ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}) === Друга свѣтова война в Италии (1939–1945) === * 1939 — „[[Оцѣльовый пакт]]“ о споенецтвѣ з [[Націстічне Нїмецько|нацистичным Нѣмецком]]. Интервенция италиянскый войск в [[Албанія|Албанию]]. * 1940 — вступ Италии до другой свѣтовой войны. * 1943 — высадка англо-америцкых войск на Сицилии. Италия вступать з войны а подписуе догоду o примирѣню. Вступ нѣмецкых войск до штату. * 1945 — кара смерти Муссолини а конець войны в Италии. : Росформованя: * 1946 — Умберто II. ознамуе конець екзистенции Кральовства Италия. * 1947 — в резултатѣ референдума е Кральовство Италия выголошена за републику. На основѣ мѣровой догоды штат стратив вшиткы колонии а територии на Балканѣ. == Референции == {{референції}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] cwc8eyxkf8rwmnqj5lfvf2wy8oqio3r 164888 164887 2026-04-27T09:43:05Z Halajkovič 33393 /* История */ 164888 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Кральовство Италия | originálny názov = Regno d'Italia | rok vzniku = 1861 | rok zániku = 1946 | viac pred = áno | pred 1 = Кральовство Сардиния | pred 1 vlajka = Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg | pred 2 = Кральовство Обох Сицилий | pred 2 vlajka = Flag of the Kingdom of the Two Sicilies (1816).svg | pred info = | viac po = áno | po 1 = Італія{{!}}Република Италия | po 1 vlajka = Flag of Italy.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Italy (1861-1946) crowned.svg | článok o vlajke = [[Застава Кральовства Италии|Застава]] | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of the Kingdom of Italy (1890).svg | článok o znaku = [[Герб Кральовства Италии|Герб]] | znak veľkosť = | rámček znak = áno | hymna = Marcia Reale d'Ordinanza<br>(Кральовскый марш) | článok o hymne = | motto = FERT | článok o motte = | mapa = Kingdom of Italy (1936).svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Кральовство Италия в року 1936 | hlavné mesto = Турин (1861–1865)<br>Флоренция (1865–1871)<br>[[Рим]] (од 1871) | rozloha = 310 196 | rozloha poznámka = (в року 1936) | najvyšší bod = Монблан | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = По | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = 42 398 000 | počet obyvateľov poznámka = (в року 1936) | jazyky = [[италиянскый язык]] | národnostné zloženie = Италиянцѣ | náboženstvo = римокатолицке | štátne zriadenie = конштитучна монархия | materský štát = | mena = италиянска лира | predstaviteľ = Виктор Еммануил II.<br>Умберто I.<br>Виктор Еммануил III.<br>Умберто II. | titul predstavitelia = Краль | vznik = Выголошѣня Кральовства Италии<br>([[17. марец]] [[1861]]) | zánik = Конштитучный референдум<br>([[2. юн]] [[1946]]) }} '''Кральовство Италия''' ({{lang-it|3|Regno d'Italia}}, высловность {{IPA|[ˈreɲɲo diˈtaːlja]}}) была унитарна держава, котра екзистовала од 17. марца 1861, коли быв Виктор Емануел II. Сардинскый выголошеный за краля Италии, аж до 18. юна 1946, коли была монархия зрушена в резултатѣ домовой неспокойности, котра вела к инштитуционалному референдуму 2. юна, котрого резултатом было заложѣня модерной [[Італія|Републикы Италии]]. Кральовство взникло споѣньом вецерох штатох в перебѣгу десятьроч продовжаючого процесу, называного „Рисорджименто“. На тот процес мало вплыв Кральовство Сардиния под веджѣньом роду Савойскых, котре было едным з правных правонаступникох Италии. В року 1866 Италия выголосила войну Австрии в споѣню з Пруссиев а по побѣдѣ здобыла регион Венето. Италиянскы войска вступили до Рима в року 1870, чим завершили веце як тысячрочну свѣтску моц папы. В послѣдных двох десятьрочах 19. стороча ся Италия вывинуло до подобы колониалной силы, што вело к заложѣню Италиянской империи, а в року 1882 было створено троите споенецтво з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецкым цѣсарством]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярсков монархиов]] по силных незгодах з Франциов оглядом их колониалной експанзии. Хоть одношѣня з [[Берлин]]ом ся стали барз приятельскыма, споенецтво з Вѣдньом зостало чисто формалне, часточно через желаня Италии здобыти Трентино а Терст од Австро-Мадярщины. В резултатѣ того Италия прияла британскы позваня припоѣти ся к споенецкым моцностям почас первой свѣтовой войны, кедьже западны моцности обѣцяли териториалну компензацию (на рахунок Австро-Мадярщины) за участь, котра была щирѣша неж понука Вѣдню вымѣнов за италиянску невтралность. Побѣда во войнѣ принесло Италии тырвале мѣсто в Радѣ Сполочности народох, але не достала вшиткы територии, котры ей были обѣцяны. == История == По смерти Виктора Емануела II. в року 1878 наступив на трон го сын Умбетро I. Влада в Италии належила кабинету министрох, понеже монархия была конштитучнов. Влада реализовала [[Протекционизм|протекционистичну]] [[Политика|политику]], звышовала данѣ а вводила мытны барьеры. В резултатѣ были заказаны штрайкы а слободна преса. То вшытко вело к збѣднѣню штату а закрѣплѣню емиграчных токох, переважно до [[США]]. В рамках свойой заграничной политикы ся Италия споила з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецком]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщинов]], з котрыма в року 1882 створила троиту унию. В конци 19. столѣтя Италия нескорше колонизовало Сомалско а тыж нескорше Еритрею. Неуспѣшны войны з [[Етіопія|Етиопиов]], котра змогла одстояти свою независлость, вели к внутрополитичным кризам. 29. юла 1900 быв Умберто I. забитый анархистом [[Гаетано Бреши|Гаетаном Брешим]]. Трон перешов на го сына Виктора Емануела III. Веце як 10 рокох (1903–1914) быв при моци премьер Джованни Джолитии, котрого выважена политика вела к швыдкому росту италианской економикы. В штатѣ ся будовали желѣзницѣ, взникли великы сполочности в области лодярства а автомобилового промыслу а металургии. Господарскый розвой ся лемже одогравав главно на сѣверѣ штату, юг зостав заосталым польногосподарскым регионом. В року 1912 в резултатѣ войны з [[Османьска імперія|Турциов]] Италия обсадила [[Лібія|Либию]]. По зачатю [[Перша світова война|першой свѣтовой войны]] выгласило Кральовство Италия невтралиту. Многы в Италии си желали припоѣня Терсту а области Трентино, котре належало Австро-Мадярщинѣ. З того доводу, по тайных переговорах в [[Лондон]]ѣ 23. мая 1915, вступила Италия до войны на сторонѣ [[Троита Антанта|Антанты]]. В боях меджи италиянскыма а австрийскыма войсками витязство стрѣчало належало раз едным, раз другым. Аж вступ США до войны в лѣтѣ 1917 приносив рѣшаючый перелом на хосен Антанты. 24. октобра 1918 зачала италиянска армада офензиву, котрой наслѣдком было добытя Терсту в Трентѣ, а 3. новембра 1918 капитуловала австро-мадярска армада. На мировых конференциях о резултатах войны здобыла Италия територию, на котры мала догоды перед вступом до войны. По войнѣ ся животны условия обывательства выразно згоршили – зачали рости цѣны, промысел засягла криза. В штатѣ проходили револучны непорядкы, доходило к обсаджованю товарнѣ в мѣстах а повстаньом селян в сельскых областях. В том периодѣ взник рух „Бойовый союз“ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}), на чолѣ котрого став даколишный лидер социалистох Бенито Муссолини. Зачали ся атакы на лѣвых активистох а репресии в одношѣню ку политичным опонентам. === Подѣи перед другов свѣтовов войнов === * 1861 — взник единого италиянского кральовства под владов краля Пьемонту Виктора Емануела II. * 1866 — выгнаня Австрийцьох з Венеции. * 1915 — вступ до першой свѣтовой войны на сторонѣ Антанты. * 1919 — на основѣ мѣрной догоды Италия зыскало Южный Тирол а Истрию з мѣстом Терст. Зачаток фашистичного руху Бенито Мусоллини. * 1922 — „поход на [[Рим]]<nowiki>“</nowiki> италиянскых фашистох. Мусоллини ся ставать премьером ([[де факто]] [[диктатор]]ом Италии). * 1929 — Латеранскы догоды з папов о створѣню папского штату [[Ватікан|Ватикан]] на територии Рима. === Приход фашистох к моци === В року 1921 была под веджѣньом Бенито Муссолини заложена Народна фашистична партия. В том истом року было 38 посланцьох той партии выбраных до парламенту. По походѣ на Рим в року 1922 пановала в штатѣ Народна фашистична партия Бенито Муссолини а тот период е знатый як „фашистична Италия„ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}) === Друга свѣтова война в Италии (1939–1945) === * 1939 — „[[Оцѣльовый пакт]]“ о споенецтвѣ з [[Націстічне Нїмецько|нацистичным Нѣмецком]]. Интервенция италиянскый войск в [[Албанія|Албанию]]. * 1940 — вступ Италии до другой свѣтовой войны. * 1943 — высадка англо-америцкых войск на Сицилии. Италия вступать з войны а подписуе догоду o примирѣню. Вступ нѣмецкых войск до штату. * 1945 — кара смерти Муссолини а конець войны в Италии. : Росформованя: * 1946 — Умберто II. ознамуе конець екзистенции Кральовства Италия. * 1947 — в резултатѣ референдума е Кральовство Италия выголошена за републику. На основѣ мѣровой догоды штат стратив вшиткы колонии а територии на Балканѣ. == Референции == {{референції}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] td3v8tcshctybosg2tx2banjdimq39q 164889 164888 2026-04-27T10:00:33Z Halajkovič 33393 /* История */ 164889 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Кральовство Италия | originálny názov = Regno d'Italia | rok vzniku = 1861 | rok zániku = 1946 | viac pred = áno | pred 1 = Кральовство Сардиния | pred 1 vlajka = Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg | pred 2 = Кральовство Обох Сицилий | pred 2 vlajka = Flag of the Kingdom of the Two Sicilies (1816).svg | pred info = | viac po = áno | po 1 = Італія{{!}}Република Италия | po 1 vlajka = Flag of Italy.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Italy (1861-1946) crowned.svg | článok o vlajke = [[Застава Кральовства Италии|Застава]] | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of the Kingdom of Italy (1890).svg | článok o znaku = [[Герб Кральовства Италии|Герб]] | znak veľkosť = | rámček znak = áno | hymna = Marcia Reale d'Ordinanza<br>(Кральовскый марш) | článok o hymne = | motto = FERT | článok o motte = | mapa = Kingdom of Italy (1936).svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Кральовство Италия в року 1936 | hlavné mesto = Турин (1861–1865)<br>Флоренция (1865–1871)<br>[[Рим]] (од 1871) | rozloha = 310 196 | rozloha poznámka = (в року 1936) | najvyšší bod = Монблан | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = По | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = 42 398 000 | počet obyvateľov poznámka = (в року 1936) | jazyky = [[италиянскый язык]] | národnostné zloženie = Италиянцѣ | náboženstvo = римокатолицке | štátne zriadenie = конштитучна монархия | materský štát = | mena = италиянска лира | predstaviteľ = Виктор Еммануил II.<br>Умберто I.<br>Виктор Еммануил III.<br>Умберто II. | titul predstavitelia = Краль | vznik = Выголошѣня Кральовства Италии<br>([[17. марец]] [[1861]]) | zánik = Конштитучный референдум<br>([[2. юн]] [[1946]]) }} '''Кральовство Италия''' ({{lang-it|3|Regno d'Italia}}, высловность {{IPA|[ˈreɲɲo diˈtaːlja]}}) была унитарна держава, котра екзистовала од 17. марца 1861, коли быв Виктор Емануел II. Сардинскый выголошеный за краля Италии, аж до 18. юна 1946, коли была монархия зрушена в резултатѣ домовой неспокойности, котра вела к инштитуционалному референдуму 2. юна, котрого резултатом было заложѣня модерной [[Італія|Републикы Италии]]. Кральовство взникло споѣньом вецерох штатох в перебѣгу десятьроч продовжаючого процесу, называного „Рисорджименто“. На тот процес мало вплыв Кральовство Сардиния под веджѣньом роду Савойскых, котре было едным з правных правонаступникох Италии. В року 1866 Италия выголосила войну Австрии в споѣню з Пруссиев а по побѣдѣ здобыла регион Венето. Италиянскы войска вступили до Рима в року 1870, чим завершили веце як тысячрочну свѣтску моц папы. В послѣдных двох десятьрочах 19. стороча ся Италия вывинуло до подобы колониалной силы, што вело к заложѣню Италиянской империи, а в року 1882 было створено троите споенецтво з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецкым цѣсарством]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярсков монархиов]] по силных незгодах з Франциов оглядом их колониалной експанзии. Хоть одношѣня з [[Берлин]]ом ся стали барз приятельскыма, споенецтво з Вѣдньом зостало чисто формалне, часточно через желаня Италии здобыти Трентино а Терст од Австро-Мадярщины. В резултатѣ того Италия прияла британскы позваня припоѣти ся к споенецкым моцностям почас первой свѣтовой войны, кедьже западны моцности обѣцяли териториалну компензацию (на рахунок Австро-Мадярщины) за участь, котра была щирѣша неж понука Вѣдню вымѣнов за италиянску невтралность. Побѣда во войнѣ принесло Италии тырвале мѣсто в Радѣ Сполочности народох, але не достала вшиткы територии, котры ей были обѣцяны. == История == По смерти Виктора Емануела II. в року 1878 наступив на трон го сын Умбетро I. Влада в Италии належила кабинету министрох, понеже монархия была конштитучнов. Влада реализовала [[Протекционизм|протекционистичну]] [[Политика|политику]], звышовала данѣ а вводила мытны барьеры. В резултатѣ были заказаны штрайкы а слободна преса. То вшытко вело к збѣднѣню штату а закрѣплѣню емиграчных токох, переважно до [[США]].<ref>Clark, M. Modern Italy, 1871 to the Present. — London: Routledge, 2014.</ref> В рамках свойой заграничной политикы ся Италия споила з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецком]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщинов]], з котрыма в року 1882 створила троиту унию. В конци 19. столѣтя Италия нескорше колонизовало Сомалско а тыж нескорше Еритрею. Неуспѣшны войны з [[Етіопія|Етиопиов]], котра змогла одстояти свою независлость, вели к внутрополитичным кризам.<ref>Mack Smith, D. Modern Italy: A Political History. — Ann Arbor: University of Michigan Press, 1997.</ref> 29. юла 1900 быв Умберто I. забитый анархистом [[Гаетано Бреши|Гаетаном Брешим]]. Трон перешов на го сына Виктора Емануела III. Веце як 10 рокох (1903–1914) быв при моци премьер Джованни Джолитии, котрого выважена политика вела к швыдкому росту италианской економикы. В штатѣ ся будовали желѣзницѣ, взникли великы сполочности в области лодярства а автомобилового промыслу а металургии. Господарскый розвой ся лемже одогравав главно на сѣверѣ штату, юг зостав заосталым польногосподарскым регионом.<ref>Дагган К. Історія Італії. — Київ: Літопис, 2007.</ref> В року 1912 в резултатѣ войны з [[Османьска імперія|Турциов]] Италия обсадила [[Лібія|Либию]]. По зачатю [[Перша світова война|першой свѣтовой войны]] выгласило Кральовство Италия невтралиту. Многы в Италии си желали припоѣня Терсту а области Трентино, котре належало Австро-Мадярщинѣ. З того доводу, по тайных переговорах в [[Лондон]]ѣ 23. мая 1915, вступила Италия до войны на сторонѣ [[Троита Антанта|Антанты]].<ref>Гончар Б. М., Городня Н. Д. Нова історія країн Європи та США (1870–1918 рр.): підручник. — Київ: ВПЦ Київський університет, 2003.</ref> В боях меджи италиянскыма а австрийскыма войсками витязство стрѣчало належало раз едным, раз другым. Аж вступ США до войны в лѣтѣ 1917 приносив рѣшаючый перелом на хосен Антанты. 24. октобра 1918 зачала италиянска армада офензиву, котрой наслѣдком было добытя Терсту в Трентѣ, а 3. новембра 1918 капитуловала австро-мадярска армада. На мировых конференциях о резултатах войны здобыла Италия територию, на котры мала догоды перед вступом до войны. По войнѣ ся животны условия обывательства выразно згоршили – зачали рости цѣны, промысел засягла криза. В штатѣ проходили револучны непорядкы, доходило к обсаджованю товарнѣ в мѣстах а повстаньом селян в сельскых областях. В том периодѣ взник рух „Бойовый союз“ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}), на чолѣ котрого став даколишный лидер социалистох Бенито Муссолини.<ref>Gentile, E. Fascismo. Storia e interpretazione. — Roma-Bari: Laterza, 2002.</ref> Зачали ся атакы на лѣвых активистох а репресии в одношѣню ку политичным опонентам. === Подѣи перед другов свѣтовов войнов === * 1861 — взник единого италиянского кральовства под владов краля Пьемонту Виктора Емануела II. * 1866 — выгнаня Австрийцьох з Венеции. * 1915 — вступ до першой свѣтовой войны на сторонѣ Антанты. * 1919 — на основѣ мѣрной догоды Италия зыскало Южный Тирол а Истрию з мѣстом Терст. Зачаток фашистичного руху Бенито Мусоллини. * 1922 — „поход на [[Рим]]<nowiki>“</nowiki> италиянскых фашистох. Мусоллини ся ставать премьером ([[де факто]] [[диктатор]]ом Италии). * 1929 — Латеранскы догоды з папов о створѣню папского штату [[Ватікан|Ватикан]] на територии Рима. === Приход фашистох к моци === В року 1921 была под веджѣньом Бенито Муссолини заложена Народна фашистична партия. В том истом року было 38 посланцьох той партии выбраных до парламенту. По походѣ на Рим в року 1922 пановала в штатѣ Народна фашистична партия Бенито Муссолини а тот период е знатый як „фашистична Италия„ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}) === Друга свѣтова война в Италии (1939–1945) === * 1939 — „[[Оцѣльовый пакт]]“ о споенецтвѣ з [[Націстічне Нїмецько|нацистичным Нѣмецком]]. Интервенция италиянскый войск в [[Албанія|Албанию]]. * 1940 — вступ Италии до другой свѣтовой войны. * 1943 — высадка англо-америцкых войск на Сицилии. Италия вступать з войны а подписуе догоду o примирѣню. Вступ нѣмецкых войск до штату. * 1945 — кара смерти Муссолини а конець войны в Италии. : Росформованя: * 1946 — Умберто II. ознамуе конець екзистенции Кральовства Италия. * 1947 — в резултатѣ референдума е Кральовство Италия выголошена за републику. На основѣ мѣровой догоды штат стратив вшиткы колонии а територии на Балканѣ. == Референции == {{референції}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] k0pky59sye9jqvjt7tsg2ddm5lg2li3 164890 164889 2026-04-27T10:02:22Z Halajkovič 33393 /* Литература */ 164890 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава | názov = Кральовство Италия | originálny názov = Regno d'Italia | rok vzniku = 1861 | rok zániku = 1946 | viac pred = áno | pred 1 = Кральовство Сардиния | pred 1 vlajka = Flag of the Kingdom of Sardinia (1848-1851).svg | pred 2 = Кральовство Обох Сицилий | pred 2 vlajka = Flag of the Kingdom of the Two Sicilies (1816).svg | pred info = | viac po = áno | po 1 = Італія{{!}}Република Италия | po 1 vlajka = Flag of Italy.svg | po 2 = | po 2 vlajka = | šírka 1. sloupce = | vlajka = Flag of Italy (1861-1946) crowned.svg | článok o vlajke = [[Застава Кральовства Италии|Застава]] | vlajka veľkosť = | znak = Coat of arms of the Kingdom of Italy (1890).svg | článok o znaku = [[Герб Кральовства Италии|Герб]] | znak veľkosť = | rámček znak = áno | hymna = Marcia Reale d'Ordinanza<br>(Кральовскый марш) | článok o hymne = | motto = FERT | článok o motte = | mapa = Kingdom of Italy (1936).svg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Кральовство Италия в року 1936 | hlavné mesto = Турин (1861–1865)<br>Флоренция (1865–1871)<br>[[Рим]] (од 1871) | rozloha = 310 196 | rozloha poznámka = (в року 1936) | najvyšší bod = Монблан | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = По | najdlhšia rieka poznámka= | počet obyvateľov = 42 398 000 | počet obyvateľov poznámka = (в року 1936) | jazyky = [[италиянскый язык]] | národnostné zloženie = Италиянцѣ | náboženstvo = римокатолицке | štátne zriadenie = конштитучна монархия | materský štát = | mena = италиянска лира | predstaviteľ = Виктор Еммануил II.<br>Умберто I.<br>Виктор Еммануил III.<br>Умберто II. | titul predstavitelia = Краль | vznik = Выголошѣня Кральовства Италии<br>([[17. марец]] [[1861]]) | zánik = Конштитучный референдум<br>([[2. юн]] [[1946]]) }} '''Кральовство Италия''' ({{lang-it|3|Regno d'Italia}}, высловность {{IPA|[ˈreɲɲo diˈtaːlja]}}) была унитарна держава, котра екзистовала од 17. марца 1861, коли быв Виктор Емануел II. Сардинскый выголошеный за краля Италии, аж до 18. юна 1946, коли была монархия зрушена в резултатѣ домовой неспокойности, котра вела к инштитуционалному референдуму 2. юна, котрого резултатом было заложѣня модерной [[Італія|Републикы Италии]]. Кральовство взникло споѣньом вецерох штатох в перебѣгу десятьроч продовжаючого процесу, называного „Рисорджименто“. На тот процес мало вплыв Кральовство Сардиния под веджѣньом роду Савойскых, котре было едным з правных правонаступникох Италии. В року 1866 Италия выголосила войну Австрии в споѣню з Пруссиев а по побѣдѣ здобыла регион Венето. Италиянскы войска вступили до Рима в року 1870, чим завершили веце як тысячрочну свѣтску моц папы. В послѣдных двох десятьрочах 19. стороча ся Италия вывинуло до подобы колониалной силы, што вело к заложѣню Италиянской империи, а в року 1882 было створено троите споенецтво з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецкым цѣсарством]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярсков монархиов]] по силных незгодах з Франциов оглядом их колониалной експанзии. Хоть одношѣня з [[Берлин]]ом ся стали барз приятельскыма, споенецтво з Вѣдньом зостало чисто формалне, часточно через желаня Италии здобыти Трентино а Терст од Австро-Мадярщины. В резултатѣ того Италия прияла британскы позваня припоѣти ся к споенецкым моцностям почас первой свѣтовой войны, кедьже западны моцности обѣцяли териториалну компензацию (на рахунок Австро-Мадярщины) за участь, котра была щирѣша неж понука Вѣдню вымѣнов за италиянску невтралность. Побѣда во войнѣ принесло Италии тырвале мѣсто в Радѣ Сполочности народох, але не достала вшиткы територии, котры ей были обѣцяны. == История == По смерти Виктора Емануела II. в року 1878 наступив на трон го сын Умбетро I. Влада в Италии належила кабинету министрох, понеже монархия была конштитучнов. Влада реализовала [[Протекционизм|протекционистичну]] [[Политика|политику]], звышовала данѣ а вводила мытны барьеры. В резултатѣ были заказаны штрайкы а слободна преса. То вшытко вело к збѣднѣню штату а закрѣплѣню емиграчных токох, переважно до [[США]].<ref>Clark, M. Modern Italy, 1871 to the Present. — London: Routledge, 2014.</ref> В рамках свойой заграничной политикы ся Италия споила з [[Нѣмецке цѣсарство|Нѣмецком]] а [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщинов]], з котрыма в року 1882 створила троиту унию. В конци 19. столѣтя Италия нескорше колонизовало Сомалско а тыж нескорше Еритрею. Неуспѣшны войны з [[Етіопія|Етиопиов]], котра змогла одстояти свою независлость, вели к внутрополитичным кризам.<ref>Mack Smith, D. Modern Italy: A Political History. — Ann Arbor: University of Michigan Press, 1997.</ref> 29. юла 1900 быв Умберто I. забитый анархистом [[Гаетано Бреши|Гаетаном Брешим]]. Трон перешов на го сына Виктора Емануела III. Веце як 10 рокох (1903–1914) быв при моци премьер Джованни Джолитии, котрого выважена политика вела к швыдкому росту италианской економикы. В штатѣ ся будовали желѣзницѣ, взникли великы сполочности в области лодярства а автомобилового промыслу а металургии. Господарскый розвой ся лемже одогравав главно на сѣверѣ штату, юг зостав заосталым польногосподарскым регионом.<ref>Дагган К. Історія Італії. — Київ: Літопис, 2007.</ref> В року 1912 в резултатѣ войны з [[Османьска імперія|Турциов]] Италия обсадила [[Лібія|Либию]]. По зачатю [[Перша світова война|першой свѣтовой войны]] выгласило Кральовство Италия невтралиту. Многы в Италии си желали припоѣня Терсту а области Трентино, котре належало Австро-Мадярщинѣ. З того доводу, по тайных переговорах в [[Лондон]]ѣ 23. мая 1915, вступила Италия до войны на сторонѣ [[Троита Антанта|Антанты]].<ref>Гончар Б. М., Городня Н. Д. Нова історія країн Європи та США (1870–1918 рр.): підручник. — Київ: ВПЦ Київський університет, 2003.</ref> В боях меджи италиянскыма а австрийскыма войсками витязство стрѣчало належало раз едным, раз другым. Аж вступ США до войны в лѣтѣ 1917 приносив рѣшаючый перелом на хосен Антанты. 24. октобра 1918 зачала италиянска армада офензиву, котрой наслѣдком было добытя Терсту в Трентѣ, а 3. новембра 1918 капитуловала австро-мадярска армада. На мировых конференциях о резултатах войны здобыла Италия територию, на котры мала догоды перед вступом до войны. По войнѣ ся животны условия обывательства выразно згоршили – зачали рости цѣны, промысел засягла криза. В штатѣ проходили револучны непорядкы, доходило к обсаджованю товарнѣ в мѣстах а повстаньом селян в сельскых областях. В том периодѣ взник рух „Бойовый союз“ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}), на чолѣ котрого став даколишный лидер социалистох Бенито Муссолини.<ref>Gentile, E. Fascismo. Storia e interpretazione. — Roma-Bari: Laterza, 2002.</ref> Зачали ся атакы на лѣвых активистох а репресии в одношѣню ку политичным опонентам. === Подѣи перед другов свѣтовов войнов === * 1861 — взник единого италиянского кральовства под владов краля Пьемонту Виктора Емануела II. * 1866 — выгнаня Австрийцьох з Венеции. * 1915 — вступ до першой свѣтовой войны на сторонѣ Антанты. * 1919 — на основѣ мѣрной догоды Италия зыскало Южный Тирол а Истрию з мѣстом Терст. Зачаток фашистичного руху Бенито Мусоллини. * 1922 — „поход на [[Рим]]<nowiki>“</nowiki> италиянскых фашистох. Мусоллини ся ставать премьером ([[де факто]] [[диктатор]]ом Италии). * 1929 — Латеранскы догоды з папов о створѣню папского штату [[Ватікан|Ватикан]] на територии Рима. === Приход фашистох к моци === В року 1921 была под веджѣньом Бенито Муссолини заложена Народна фашистична партия. В том истом року было 38 посланцьох той партии выбраных до парламенту. По походѣ на Рим в року 1922 пановала в штатѣ Народна фашистична партия Бенито Муссолини а тот период е знатый як „фашистична Италия„ ({{lang-it|3|Fascio di combattimento}}) === Друга свѣтова война в Италии (1939–1945) === * 1939 — „[[Оцѣльовый пакт]]“ о споенецтвѣ з [[Націстічне Нїмецько|нацистичным Нѣмецком]]. Интервенция италиянскый войск в [[Албанія|Албанию]]. * 1940 — вступ Италии до другой свѣтовой войны. * 1943 — высадка англо-америцкых войск на Сицилии. Италия вступать з войны а подписуе догоду o примирѣню. Вступ нѣмецкых войск до штату. * 1945 — кара смерти Муссолини а конець войны в Италии. : Росформованя: * 1946 — Умберто II. ознамуе конець екзистенции Кральовства Италия. * 1947 — в резултатѣ референдума е Кральовство Италия выголошена за републику. На основѣ мѣровой догоды штат стратив вшиткы колонии а територии на Балканѣ. == Литература == * Ashley, Susan A. ''Making Liberalism Work: The Italian Experience, 1860—1914'' (2003) [https://www.amazon.com/Making-Liberalism-Work-Experience-1860-1914/dp/0275980626/ excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210921041634/https://www.amazon.com/Making-Liberalism-Work-Experience-1860-1914/dp/0275980626 |date=21 вересня 2021 }} * Baran'ski, Zygmunt G. & Rebecca J. West (2001). ''[https://books.google.com/books?hl=nl&id=1hVfHLOGAxwC&q=Giolitti The Cambridge companion to modern Italian culture] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200124110820/https://books.google.com/books?hl=nl&id=1hVfHLOGAxwC&q=Giolitti |date=24 січня 2020 }}'', Cambridge: Cambridge University Press, {{ISBN|0-521-55034-3}}. * Barclay, Glen St. J. 1973. ''The Rise and Fall of the New Roman Empire''. London: Sidgwick & Jackson. * Bosworth, Richard J. B. 1983. ''Italy and the Approach of the First World War''. London: The Macmillan * Bosworth, Richard J. B. 2007. ''Mussolini's Italy: Life Under the Fascist Dictatorship, 1915—1945'' [https://www.amazon.com/Mussolinis-Italy-Fascist-Dictatorship-1915-1945/dp/0143038567/ excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181129172157/https://www.amazon.com/Mussolinis-Italy-Fascist-Dictatorship-1915-1945/dp/0143038567 |date=29 листопада 2018 }} * Clark, Martin. 1996. ''Modern Italy: 1871—1995''. (2nd ed. Longman) * Coppa, Frank J. (1970). «Economic and Ethical Liberalism in Conflict: The extraordinary liberalism of Giovanni Giolitti», ''Journal of Modern History'' (1970) 42#2 pp 191—215 {{jstor|1905941}} * Coppa, Frank J. (1971) ''Planning, Protectionism, and Politics in Liberal Italy: Economics and Politics in the Giolittian Age'' [https://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=24998588 online edition] * Davis, John A., ed. 2000, ''Italy in the Nineteenth Century: 1796—1900'' Oxford University Press. [https://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=115250399 online edition] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110629132205/http://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=115250399 |date=29 червня 2011 }} * de Grazia, Victoria. 1981. ''The Culture of Consent: Mass Organizations of Leisure in Fascist Italy.'' * de Grazia, Victoria. 1993. ''How Fascism Ruled Women: Italy, 1922—1945'' [https://www.amazon.com/How-Fascism-Ruled-Women-Centennial/dp/0520074572/ excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210308060800/https://www.amazon.com/How-Fascism-Ruled-Women-Centennial/dp/0520074572/ |date=8 березня 2021 }} * De Grand, Alexander J. (2001). ''The hunchback's tailor: Giovanni Giolitti and liberal Italy from the challenge of mass politics to the rise of fascism, 1882—1922'', Greenwood. [https://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=101014505 online edition] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080205005308/http://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=101014505 |date=5 лютого 2008 }}; [https://books.google.com/books?id=fUvJCuQxmP0C excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211218143154/https://books.google.com/books?id=fUvJCuQxmP0C |date=18 грудня 2021 }} * Duggan, Christopher (2008). ''The Force of Destiny: A History of Italy Since 1796'', Houghton Mifflin Harcourt, [https://books.google.com/books?id=lSRwOZ0Yxw8C text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200114115558/https://books.google.com/books?id=lSRwOZ0Yxw8C |date=14 січня 2020 }} * Gentile, Emilio. 2003. ''The Struggle For Modernity: Nationalism, Futurism and Fascism.'' Westport, CT: Praeger. * Gilmour, David. 2011. ''The Pursuit of Italy: A History of a Land, Its Regions, and Their Peoples'' [https://www.amazon.com/gp/reader/0374283168/ excerpt and text search] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210308002335/https://www.amazon.com/gp/reader/0374283168/ |date=8 березня 2021 }} * Hughes, Robert. 2011. ''Rome: A Cultural, Visual, and Personal History'' == Референции == {{референції}} [[Катеґорія:Заниклы монархии Европы]] 7xcszej6cokvyofq1d88q2p8m6df1qm Ціґанд 0 24420 164884 164871 2026-04-26T15:27:30Z Rue323 31002 164884 wikitext text/x-wiki '''Ціґа́нд''' ({{Lang-hu|Cigánd}}) — [[Місто|варош]] на [[Северовыход|северо-выходови]] [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[медьє]] [[Боршод-Абов-Земплін]]. Находить ся у 80 кілометрах уд столиці [[медьє]] — [[Місто|вароша]] [[Мішколц]]. {{Місто|жытелїв=2780|засноване=1289}} == Назва == Назва [[Місто|вароша]] Ціґанд годна навести на думку ож назва иде уд назвы народа Циган, айбо у тот час кой варош первый раз ся споминать [[Циґане|Циган]] не было у [[Мадярске кральовство|Мадярщині]] и у ближньых зимлях. Назва вароша иде уд єдноименної містности, котра у свӱй шор иде уд имени Ціґан/Ціґанд.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Reiszig_1898|Reiszig. 1898]]</ref> == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1289]]. році.<ref>[[:hu:Cigánd#hely:Hajd%C3%BA_1997|''Hajdu. 1997'']]</ref> У [[1994]]. році у Ціґандови удкрытый мӱст через [[Тиса|Тису]], што удкрыло путь из Ціґанда на [[медьє]] [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]] и на [[Місто|варош]] [[Кішварда]]. Тото значно зменшило изолацію [[Місто|вароша]].<ref>https://hu.wikipedia.org/wiki/Cig%C3%A1nd#hely:Cig%C3%A1nd_VTS_2007</ref> Стасус [[Місто|вароша]] одержав [[1. юл|1. юла]] [[2004]]. року.<ref>[https://www.ksh.hu/docs/hun/xftp/terstat/2005/01/wujvar.pdf Cigánd1]</ref> А у [[2013]]. році став центром [[Ціґанд (яраш)|яраша Ціґанд]].<ref>[[:hu:Cigánd#cite_note-23|Cigánd]]</ref> == Обывательство == У [[2001]]. році 82% людий были [[мадяре]], 18% были [[Циґане|цигани]].<ref>http://www.nepszamlalas2001.hu/hun/kotetek/04/tabhun/tabl11/load11005.html</ref> У [[Місто|варошови]] на [[1. януар|1. януара]] [[2025]]. року живе 2780 людий, из них бӱлша часть є [[мадяре]] и [[Циґане|цигани]].<ref>https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=03939</ref> == Братські вароші == * [[Алуніш]], [[Румуньско|Румыния]] * [[Кралёвськый Хлмец]], [[Словеньско|Словакія]]<ref>https://www.bumm.sk/regio/2021/06/11/cigand-lesz-kiralyhelmec-uj-testvervarosa</ref> * [[Собранцї|Собранці]], [[Словеньско|Словакія]] * [[Бєл (окрес Требішов)|Бєл]], [[Словеньско|Словакія]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Вароші Мадярщины]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Міста]] grv0va7aniom8hlmzv5qrooatkpe4qm Рутенскый язык 0 24422 164885 2026-04-26T21:15:28Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Рутеньскый язык]] 164885 wikitext text/x-wiki #redirect [[Рутеньскый язык]] o330q8ibc8nrv8tti428uo6pbi9dw9s