Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.24 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Андріёва 0 446 164911 161890 2026-04-27T15:29:17Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу розділу «Назва» зі сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/47925370|Андрійова]]» 164911 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс_Словеньска_обец |URL знаку = SVK Obec Andrejová COA.svg |URL прапора = Andrejova-bardejov-flag.svg |Образок = |Попис образка = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 17' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 16' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 325 |Розлога = 11,600 |Чісло жытелїв = 362<ref name="Списованя2011">[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] Стор. 50. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2025-06-20.</ref> |Статус ку = 2011 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 37 |Передвольба = |Адреса = |Website = www.andrejova.eu |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = |Політічна партія = |}} '''Андріёва'''<ref>Андріёва (Andrejová) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 521.'''</ref> ({{по+sk|Andrejová}}) — [[Русины|русиньске]] [[село]] недалеко од [[Бардеёв|міста Бардеёва]], в [[Низкы Бескиды|Низкых Бескидах]] в долинї [[Андріёв поток|Андріёва потока]], лївого притока [[Топля|Топлї]]. == Історія == Село было заложене на кінцї 13. аж зачатком 14. стороча на [[Закупне право|закупнім праві]]. В давных писмах ся першыраз споминать в роцї [[1355]]. В 14. сторочу село належало смілняньскым панам і потім в 15.-16. сторочу Маковіцькому панству. В року 1492 ту іщі была деревяна церьков, не є знамый датум коли была зничена, потім была збудована далша, котра згорїла в роцї 1882 і на їй місцї была збудована нова камяна церьков Дївы Марії в року 1892.<ref>Андрій Ковач.</ref><br/> Од року 1812 Андріёва была засягована епідеміями, з котрых в памяти найвеце зостала холера, што значно вылюднила село. Од року 1870 зачав ся одход до [[США]] а [[Канада|Канады]] даколи цїлыма родинами за лїпшым животом и роботов. В року 1949 до села заведена електрика, а од року 1950 зачав ходити автобус до окресного міста [[Бардеёв]]а, а того ж року взникло ай земледїльске дружство. Од року 1974 до ужитку здана административно-културна будова.<ref name="Сайт села">https://www.andrejova.eu/historia.php Obec Andrejová</ref> == Днешность == Село мать водовод, ґазову мережу, а теперь ся сельскый уряд ся занимать выставбов канализації, чістярнї одпадовых вод и Дому смутку. Од року 1986 через мале чісло дїтей закрыла ся дїточа школка, а днесь в селї не мають ани зачаточной школы. За роботов значна часть обывательства ходить до [[Бардеёв]]а и [[Кошіцї|Кошіць]].<ref name="Сайт села"/> == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.):<ref name="Списованя2011"/> *[[Русины]] – 67 (18,5%) *[[Словаци]] – 208 (57,5%) *[[Ромы]] – 24 (6,6%) *[[Українцї]] – 10 (2,8%) *[[Мадяре]] – 1 *[[Поляци]] – 1 *Остатнї – 1 *Невыяснены – 50 (13,8%) ---------------------------------------- Довєдна – 362 (100%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 104 жытелїв (28,7%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Жрідла == * {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том = 5|сторінкы =27|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }} * {{книга|автор =Андрій Ковач |тітул =Андрійова–Andrejová //Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина|одказ = |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Союз русинів-українців Словацької Республіки |рік = [[1999]]|том = |сторінкы =395 |сторінок = |серія = |isbn =80-85137-15-1 |тіраж = }} * [https://www.andrejova.eu Obec Andrejová] == Референції == <references /> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] == Назва == Записані за рокы назвы: * 1355. рӱк&nbsp;— ''Andras Vagasa''; * [[1414]]. рӱк&nbsp;— ''Endreauagasa''; * [[1618]]. рӱк&nbsp;— ''Andreowa''; * [[1786]]. рӱк&nbsp;— ''Andrašowce''; * [[1788]]. рӱк&nbsp;— ''Andrejová''. Типирішня мадярська назва села&nbsp;— Endrevágása. 4r2b88wmeaxu3dq42cv9hs1k5suq4ts 164912 164911 2026-04-27T15:30:52Z Rue323 31002 164912 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс_Словеньска_обец |URL знаку = SVK Obec Andrejová COA.svg |URL прапора = Andrejova-bardejov-flag.svg |Образок = |Попис образка = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 17' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 16' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 325 |Розлога = 11,600 |Чісло жытелїв = 362<ref name="Списованя2011">[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] Стор. 50. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2025-06-20.</ref> |Статус ку = 2011 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 37 |Передвольба = |Адреса = |Website = www.andrejova.eu |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = |Політічна партія = |}} '''Андріёва'''<ref>Андріёва (Andrejová) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 521.'''</ref> ({{по+sk|Andrejová}}) — [[Русины|русиньске]] [[село]] недалеко од [[Бардеёв|міста Бардеёва]], в [[Низкы Бескиды|Низкых Бескидах]] в долинї [[Андріёв поток|Андріёва потока]], лївого притока [[Топля|Топлї]]. == Історія == Село было заложене на кінцї 13. аж зачатком 14. стороча на [[Закупне право|закупнім праві]]. В давных писмах ся першыраз споминать в роцї [[1355]]. В 14. сторочу село належало смілняньскым панам і потім в 15.-16. сторочу Маковіцькому панству. В року 1492 ту іщі была деревяна церьков, не є знамый датум коли была зничена, потім была збудована далша, котра згорїла в роцї 1882 і на їй місцї была збудована нова камяна церьков Дївы Марії в року 1892.<ref>Андрій Ковач.</ref><br/> Од року 1812 Андріёва была засягована епідеміями, з котрых в памяти найвеце зостала холера, што значно вылюднила село. Од року 1870 зачав ся одход до [[США]] а [[Канада|Канады]] даколи цїлыма родинами за лїпшым животом и роботов. В року 1949 до села заведена електрика, а од року 1950 зачав ходити автобус до окресного міста [[Бардеёв]]а, а того ж року взникло ай земледїльске дружство. Од року 1974 до ужитку здана административно-културна будова.<ref name="Сайт села">https://www.andrejova.eu/historia.php Obec Andrejová</ref> == Днешность == Село мать водовод, ґазову мережу, а теперь ся сельскый уряд ся занимать выставбов канализації, чістярнї одпадовых вод и Дому смутку. Од року 1986 через мале чісло дїтей закрыла ся дїточа школка, а днесь в селї не мають ани зачаточной школы. За роботов значна часть обывательства ходить до [[Бардеёв]]а и [[Кошіцї|Кошіць]].<ref name="Сайт села"/> == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.):<ref name="Списованя2011"/> *[[Русины]] – 67 (18,5%) *[[Словаци]] – 208 (57,5%) *[[Ромы]] – 24 (6,6%) *[[Українцї]] – 10 (2,8%) *[[Мадяре]] – 1 *[[Поляци]] – 1 *Остатнї – 1 *Невыяснены – 50 (13,8%) ---------------------------------------- Довєдна – 362 (100%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 104 жытелїв (28,7%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Жрідла == * {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том = 5|сторінкы =27|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }} * {{книга|автор =Андрій Ковач |тітул =Андрійова–Andrejová //Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина|одказ = |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Союз русинів-українців Словацької Республіки |рік = [[1999]]|том = |сторінкы =395 |сторінок = |серія = |isbn =80-85137-15-1 |тіраж = }} * [https://www.andrejova.eu Obec Andrejová] == Референції == <references /> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] == Назва == Записані за рокы назвы: * 1355. рӱк&nbsp;— ''Andras Vagasa''; * [[1414]]. рӱк&nbsp;— ''Endreauagasa''; * [[1618]]. рӱк&nbsp;— ''Andreowa''; * [[1786]]. рӱк&nbsp;— ''Andrašowce''; * [[1788]]. рӱк&nbsp;— ''Andrejová''.<ref>http://mek.oszk.hu/14500/14515/</ref> Типирішня мадярська назва села&nbsp;— Endrevágása. 83wtfcz8f5lg6hl3qp5y2xp0yckmple 164957 164912 2026-04-28T08:23:18Z Igor Kercsa 5504 Така информация на поданом URL недоступна 164957 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс_Словеньска_обец |URL знаку = SVK Obec Andrejová COA.svg |URL прапора = Andrejova-bardejov-flag.svg |Образок = |Попис образка = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 17' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 16' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 325 |Розлога = 11,600 |Чісло жытелїв = 362<ref name="Списованя2011">[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] Стор. 50. (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2025-06-20.</ref> |Статус ку = 2011 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 37 |Передвольба = |Адреса = |Website = www.andrejova.eu |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = |Політічна партія = |}} '''Андріёва'''<ref>Андріёва (Andrejová) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 521.'''</ref> ({{по+sk|Andrejová}}) — [[Русины|русиньске]] [[село]] недалеко од [[Бардеёв|міста Бардеёва]], в [[Низкы Бескиды|Низкых Бескидах]] в долинї [[Андріёв поток|Андріёва потока]], лївого притока [[Топля|Топлї]]. == Історія == Село было заложене на кінцї 13. аж зачатком 14. стороча на [[Закупне право|закупнім праві]]. В давных писмах ся першыраз споминать в роцї [[1355]]. В 14. сторочу село належало смілняньскым панам і потім в 15.-16. сторочу Маковіцькому панству. В року 1492 ту іщі была деревяна церьков, не є знамый датум коли была зничена, потім была збудована далша, котра згорїла в роцї 1882 і на їй місцї была збудована нова камяна церьков Дївы Марії в року 1892.<ref>Андрій Ковач.</ref><br/> Од року 1812 Андріёва была засягована епідеміями, з котрых в памяти найвеце зостала холера, што значно вылюднила село. Од року 1870 зачав ся одход до [[США]] а [[Канада|Канады]] даколи цїлыма родинами за лїпшым животом и роботов. В року 1949 до села заведена електрика, а од року 1950 зачав ходити автобус до окресного міста [[Бардеёв]]а, а того ж року взникло ай земледїльске дружство. Од року 1974 до ужитку здана административно-културна будова.<ref name="Сайт села">https://www.andrejova.eu/historia.php Obec Andrejová</ref> == Днешность == Село мать водовод, ґазову мережу, а теперь ся сельскый уряд ся занимать выставбов канализації, чістярнї одпадовых вод и Дому смутку. Од року 1986 через мале чісло дїтей закрыла ся дїточа школка, а днесь в селї не мають ани зачаточной школы. За роботов значна часть обывательства ходить до [[Бардеёв]]а и [[Кошіцї|Кошіць]].<ref name="Сайт села"/> == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.):<ref name="Списованя2011"/> *[[Русины]] – 67 (18,5%) *[[Словаци]] – 208 (57,5%) *[[Ромы]] – 24 (6,6%) *[[Українцї]] – 10 (2,8%) *[[Мадяре]] – 1 *[[Поляци]] – 1 *Остатнї – 1 *Невыяснены – 50 (13,8%) ---------------------------------------- Довєдна – 362 (100%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 104 жытелїв (28,7%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Жрідла == * {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том = 5|сторінкы =27|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }} * {{книга|автор =Андрій Ковач |тітул =Андрійова–Andrejová //Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина|одказ = |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Союз русинів-українців Словацької Республіки |рік = [[1999]]|том = |сторінкы =395 |сторінок = |серія = |isbn =80-85137-15-1 |тіраж = }} * [https://www.andrejova.eu Obec Andrejová] == Референції == <references /> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] 4e5rktzyyb1a7xmxs5k77oln8tea069 Мед 0 816 164948 149954 2026-04-27T19:13:43Z Rue323 31002 164948 wikitext text/x-wiki [[Файл:Runny hunny.jpg|thumb|250px|]] [[Файл:European honey bee extracts nectar.jpg|thumb|250px|Збераня нектару]] '''Ме́д''' авадь '''Мӱ́д''' ци '''Мньӱ́д''' — густа солодка маса, яку [[пчолы]] вырабляють з нектару квітїв. {{Стыржень}} 9pecpad4hm88bs4oei6pbpobxhzapli Росс 248 0 1001 164949 154435 2026-04-27T19:18:17Z Rue323 31002 164949 wikitext text/x-wiki '''Росс 248''' (ці HH Andromedae) є червеный ґном в сузвіздю Андромеды. Року [[1925]] го обявив америцькый астроном [[Франк Елмор Росс]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Звізды]] snpnmvtzwrqt184sf0unq5x8kqacrmt Турція 0 1132 164947 155690 2026-04-27T19:06:13Z Rue323 31002 164947 wikitext text/x-wiki {{Краина}} '''Турція''' авадь '''Туречина''', офіціальна назва '''Турецька Републіка''' ({{lang-tr|Türkiye {{IPA|[ˈtyɾkije]}}, Türkiye Cumhuriyeti {{IPA|[ˈtyɾkije d͡ʒumˈhuːɾijeti]}}}}) — трансконтинентална [[Штат|держава]], находит ся май бульш в [[Азія|Азії]]. Восточна Фракія, европейська часть Турції, удокремлена уд [[Мала Азія|Анатолії]] [[Мраморне море|Мраморным морьом]], [[Боспор|Босфором]] и [[Дарданелы|Дарданелами]] (заєдно знамі, як Турецькі/Чорноморські протокы)<ref name="NatlGeoAtlas2">{{cite book|title=National Geographic Atlas of the World|year=1999|publisher=National Geographic|edition=7th|location=Washington, DC|isbn=978-0-7922-7528-2}} «Europe» (pp. 68–69); «Asia» (pp. 90–91): «A commonly accepted division between Asia and Europe&nbsp;… is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»</ref>. [[Головне місто|Столиця]] країны — [[Анкара]]. Май великый варош країны [[Істанбул|Стамбул]] находит ся нараз в [[Европа|Европі]] тай [[Азія|Азії]].Турція на свойому сїверо-западї граничит из [[Ґреція|Ґреційов]] и [[Болгарія|Болґарійов]]; на сїверови омыває ся [[Чорне море|Чорным морьом]]; на сїверо-востоцї межує з [[Ґрузія|Ґрузійов]]; на востоцї — з [[Арменія|Арменійов]], азербайджанськым ексклавом Нахічеван тай [[Іран|Іраном]]; на юго-востоцї — з [[Ірак|Іраком]] и [[Сирия|Сирійов]]; на югови омыває ся [[Середоземне море|Середземным морьом]]; и на западови — [[Егейске море|Егейськым морьом]]. Близько 80% граждан країны ідентифікуют ся [[Турци|турками]]<ref name=":0">{{cite web|url=https://konda.com.tr/uploads/bay-rapor-son-5a95b7b58709fb32177f0e2df9bde1bfe265382bf340e7cf99b0d32aac9f981e.pdf |title=KONDA Bir Arada Yaşarız|language=tr|publisher=KONDA|date=Березень 2022|access-date=22 липня 2024}}</ref>, а [[курды]] сут май великов національнов меншинов, яка становит бульше 16% населеня країны. Пробігом історії землї нынїшньої Турції населяли многі народы, даякі з якых сформовали вызначнї цивілізації: ассирійцї, грекы, фракійцї, фригійцї, урартяне, армены<ref name="Howard2">{{Cite book|url=https://archive.org/details/historyofturkey00doug|title=The History of Turkey|last=Howard|first=Douglas Arthur|date=2001|publisher=Greenwood Publishing Group|page=[https://archive.org/details/historyofturkey00doug/page/43 43]|isbn=978-0-313-30708-9|url-access=registration}}</ref><ref name="SteadmanMcMahon20112">{{cite book|url={{Google books |plainurl=yes |id=7ND_CE9If3kC }}|title=The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000–323 BC)|author1=Sharon R. Steadman|first=|author2=Gregory McMahon|year=2011|publisher=Oxford University Press|location=|pages=3–11, 37|language=анґліцькы|isbn=978-0-19-537614-2|access-date=23. марта 2013}}</ref><ref name="MET">{{cite journal|last=Casson|first=Lionel|year=1977|title=The Thracians|url=http://www.metmuseum.org/pubs/bulletins/1/pdf/3258667.pdf.bannered.pdf|journal=The Metropolitan Museum of Art Bulletin|volume=35|issue=1|pages=2–6|doi=10.2307/3258667|jstor=3258667 |issn = 0026-1521}}</ref>, сельджукы, османы. Типирішня Турицька Републіка постала 29. октовбра 1923 года пусля розпада [[Османьска імперія|Османської імперії]] и войны за независимость, в главі из [[Мустафа Кемал Ататюрк|Мустафов Кемалем Ататюрком]], якый пусля проголошеня независимостї стане першым [[Презідент|президентом]] державы. Турція — країна-основатиль [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|ООН]], ранньый член [[НАТО]], [[Міджінародный меновый фонд|МВФ]] и [[Світова банка|Світового банка]], а так само член-основатиль ОЕСР, [[Орґанізація про беспечность і сполупрацю в Европі|ОБСЄ]], ОЧЕС, ОІС и [[G20]]. Тым самым стала єдным из першых члену Рады Европы в 1950 годови, Турція стала асоційованым членом ЄЕС у 1963 годови тай вступила до Митного союза ЕС у 1995 годї. Довгый час Турція хотїла стати частинов [[Европска унія|Европейського Союза]]. У першый раз подала заявку про членство у 1987 годови, айбо юй дочасно удказали. Заявку на членство пуддержали лиш за 12 году<ref>{{cite web|url=https://www.ab.gov.tr/turkiye-ab-iliskilerinin-tarihcesi_111.html |title=KONDA Bir Arada Yaşarız|language=en|publisher=T.C. Dışişleri Bakanlığı AB İlişkileri Başkanlığı|date=10. марта 2023|access-date=22. юлія 2024}}</ref>. Дакулько раз члены ЕС голосовали за довершеня переговору з Турційов про вступ, які уже было остаточно довершено у 2021<ref>{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/05/20/7294178/|title=Европарламент закликав остаточно довершити переговоры про вступ Турції в НС|language=uk|publisher=Українська правді|date=20. мая 2021|access-date=22. юлія 2024}}</ref>. Турція — світська, [[Унитарна держава|унітарна]], давно парламентська републіка, яка прийняла президентську систему правлїня пусля конституційного референдума 2017 года; нова система прибыла з президентськыми выборами 2018 года, коли за новым державным устройом президентом став [[Реджеп Таїп Ердоган]], котрый и до нынї занимат йсю посаду. ==Етимолоґія== Назва «Турція» ([[Турецькый язык|тур]]. ''Türkiye''), што хоснує ся до нынїшньої републікы Туреччина, походит уд старофранцузького ''Turquie'', якоє, у свуй шор, походит уд середньовічных латинськых форм ''Turchia'', ''Turquia'' и [[Ґрецькый язык|ґрец]]. Τουρκία. Османська імперія, што существовала в 1299—1922 годах, серед її сучаснику так само называла ся Турційов авадь [[Османьска імперія|Османськов імперійов]]. Сама назва означає «земля турку». Першый письмовый спомин терміна «тюрк» ([[Турецькый язык|тур]]. ''Türk''), як Ендоніма находит ся в документах давньых тюрку, найденых у долинї рікы Орхон (Монґолія), написаных давньотюркськым письмом, и датуют ся приблизно 735 годом<ref>Scharlipp, Wolfgang (2000). ''An Introduction to the Old Turkish Runic Inscriptions''. Verlag auf dem Ruffel., Engelschoff. {{ISBN|3-933847-00-1}}, 9783933847003.</ref>. ==Історія== [[Файл:MustafaKemalAtaturk oval.png|міні|upright|[[Мустафа Кемал Ататюрк]]]] Історія нынїшньої Турції зачала ся 29. октовбра [[1923]] года, куй пусля войны за независимость [[Мустафа Кемал Ататюрк|Мустафа Кемаль Ататюрк]] проголосив існованя нової републікы. До сього на території типирішньої Турції была [[Османьска імперія|Османська імперія]], яка рахує ся її предешником. Першым [[Презідент|президентом]] Турецької Републікы став Мустафа Кемаль. Пусля ухваленя Закона «Про назывкы» у [[1934]] годови Парламент Турції подарив му назывку «Ататюрк», што значит «отиць турку». Першым премєр-міністром став Ісмет Іньоню. Ун дале став другым президентом Турції пусля смертї Ататюрка. Молода републіка была єднопартійнов президентськов републіков, де фунґовала лиш єдна політична партія, заснована Мустафов Кемалем — CHP (Републіканська народна партія), яка дїє и в типирішньый час. Пусля [[Друга світова война|Другої світової войны]] влада дала зеленоє світло на створеня другых політичных партій, пусля чого у [[1946]] годови появила ся Демократична Партія, главов якої быв Джелялем Баяром. Йся партія уйграла на парламентськых выборах [[1950]] года, які довершили 27. гудньый період єднопартійностї. Джеляль Баяр став третьым президентом Републіки, а премєр-міністром — Аднан Мендерес. У [[1960]] годови в країнї став ся воєнный переворот, у результатови якого Джеляль Баяр, Аднан Мендерес и другі політикы стали перед воєнным трибуналом, де їх винили у державнуй зрадї, кальтованьови державных гроший и неповазї ид [[Конштітуція|конституції]]. За результатами розникованя дїла, премєр-міністра Адрана Мендереса, міністра заграничных дїл Фатіха Рюштю Зорлу тай міністра фінансу Хасана Полаткана было приговорено до страты, яка стала ся 16. септембра [[1961]] года на островови Імралы. У [[1971]] и [[1980]] годах Турція пережила ще два воєннї перевороты. У [[1974]] годови Турція напала на Кіпр, окуповала близько 40 % території острова, и учинила [[Турицька Републіка Северного Кіпра|Турицьку Републіку Сїверного Кіпра]], яку світові державы не вызнают. До [[1982]], докі не была прийнята нова конституція, армія контрольовала всї сферы державы, жостко придушовала хуть-які політичнї дїяня, што узвало межинародну критику. З новов конституцієйов Турція пуміняла політичный устрой из президентської републікы на парламентську. У [[1983]], коли Тургут Озал став премєр-міністром, заказ на політичнї дїяня было знято. У майови [[2002]] года в товгдышнього премєр-міністра Турції Бюлента Еджевіта зачали ся проблемы из здоровьом, через што были оголошенї дострокові выборы, які стали ся в новемброви того самого года. В них взяла участь створена у [[2021]] годови Реджепом Таїпом Ердоганомпартія ПСР (Партія справедливостї и розвитка). Сам ун через судовый недозвул участь у выборах не брав. Уд товгды унь до выбору [[2024]] года ПСР уйгравала на всьых выборах. [[Реджеп Таїп Ердоган]] став премєр-міністром Турції у [[2003]] и уд товгды є неміняючым ся політичным лідером державы. Раз ун быв на посадї премєр-міністра, што є головнов політичнов фігуров парламентської републікы, а з [[2014]] года — президентом. Кыбы май сконцентровати у свойых руках всю повноту влады, Ердоган провюг через парламент, у якому ПСР мала конституційну бульшость, зміны до конституції. У [[2017]] годови в результатови референдума про зміны до конституції держава вернула ся до президентської формы упраляня. Реджеп Таїп Ердоган донынї є президентом Турції. Турція стала на сторонї коаліції [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|ООН]] проти [[Ірак|Ірака]] у войнї в Перськуй затоцї. Країна май бульш чим 40 году веде борьбу проти Робочої Партії Курдистана, што вызнана США тай ЄС терористичнов організаційов. 15. июля [[2016]] года в Турції была вчинена неудачна попытка воєнного переворота. Дале чинна влада символічно записала сись динь: * 15. июля было оголошено державным сятом и выходным дньом; * Першый Босфорськый муст было офіціально перейменовано на [[Муст Мученику 15. июля]]; * На зачаткови Босфорського моста з азійської стороны было вчинено Памнятник умершым и музей 15. июля; * Многым районам вароша, школам, паркам, мечетям и адміністративным будовам дали назву «им. 15. июля»; * Так само памнятник умершым 15. июля появив ся в Анкарі. == Ґалерея == <gallery> | Mustafa Kemal Atatürk File:Aya sofya.jpg| File:Kocatepe Mosque Ankara.jpg| File:State Painting and Sculpture Museum of Ankara.jpg| File:DolmabahceMainGate.JPG| File:İzmir clock tower.jpg| File:Pamukkale00.JPG| File:Eskişehir-Aycan.jpg| File:Antalya falezler.jpg| File:Alanya.jpg| File:Bluemosquefront.jpg| File:Diyarbakir P1050751 20080427135832.JPG| </gallery> ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Туреччина|44827217}} {{Штаты Европы}} {{НАТО}} [[Категория:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы|Турція]] [[Катеґорія:Турція| ]] 0hrxfj13ydlbg23yw746gh4tslkhds1 Русиньска Вікіпедія 0 3583 164906 164063 2026-04-27T13:27:40Z Rue323 31002 164906 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія | name = Русиньска Вікіпедія | screenshot = Wikipedia-logo-v2-rue.svg | caption = [[Файл:Screencapture of Rusyn Wikipedia.png|175px]] | код = rue | Датум основаня = [[21. януара]] [[2011]] | Датум досягненя 50 тысяч статей = | Кулькость статей = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость редаґовань = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость хоснователїв = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость адміністраторів = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость сторінок = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость файлув = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Depth = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость вибраных статей = | Кулькость добрых статей = | Головна сторінка = [[:rue:|Головна сторінка]] | Дані за: = {{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} [[{{CURRENTYEAR}}]]}} '''Руси́ньска Вікіпе́дія''' є [[Русиньскый язык|русиньска]] языкова верзія [[Вікіпедія|Вікіпедії]] – [[інтернет]]овой [[енціклопедія|енціклопедії]] зо слободным обсягом, на котрій творбі як [[автор]]ы і хоснователї сполупрацують добровольны приспівателї. Вєдно з остатныма языковыма верзіями фунґує на [[вікі]] редакчній сістемі MediaWiki, заложенов надаціёв [[Фонд Вікімедія|Wikimedia Foundation]], котра є реґістрована подля законів америцького федералного штату [[Флоріда]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], зо сучасным центром в [[Сан Франциско|Сан Френсиску]], [[Калифорния|Каліфорнія]].<ref>{{Cite web | last = | first = | author = | author-link = | title = „Часто кладжены вопросы“ | url = https://donate.wikipedia.org/wiki/FAQ/sk | publisher = Wikimedia Foundation | date = | update-date = | access-date = 2024-01-17 | location = San Francisco | language = }}</ref><ref>{{Cite journal | last = Mangu-Ward | first = Katherine | author = | author-link = | title = „Wikipedia and Beyond“ | journal = Reason | journal-link = | url = https://reason.com/2007/05/30/wikipedia-and-beyond/ | issn = | publisher = Reason Foundation | location = Los Angeles | date = 2007-05-30 | access-date = 2024-01-17}}</ref> == Історія == === Вікі-інкубатор (2007–2011) === Історія взнику русиньской Вікіпедії ся зачала в роцї 2007 у рамках проєкту Вікі-інкубатор<ref>[https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] {{Wayback|url=https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 |date=20101210165235 }} // holosy.sk, 1 сентября 2010</ref> – проєкту Надації Вікімедія призначеного на тестованя новых языковых секцій і проєктів перед їх офіціалным спущінём. Проєкту быв придїленый тестовый префікс Wp/rue. 30. апріля 2007 была створена перша тестова статя ([[Курув]]) в русиньскім языку а 16. новембра того істого року ініціатівна ґрупа редакторів створила головну сторінку в тестовім режімі.<ref>поз. [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Головна_сторінка&dir=prev&action=history історія управ головной сторінкы]</ref> В роках 2007–2009 ся проєкт розвивав барз помалы, а в дакотрых періодах ся майже повно заставив через недостатку актівных хоснователїв. Головна чінность в тім періодї ся зосереджовала на переклад сістемовых повідомлїнь мотору MediaWiki на русиньскый язык і на розвой [[Компютерова термінолоґія|компютеровой термінолоґії]]. Єднов з главных барьєр про здобываня новых авторів была [[абсенція]] єднотной кодіфікованой нормы русиньского языка, што выкликало діскусії о выберу діалекту і правопису про писаня енціклопедічных статей. 12. апріля 2008 была подана жадость о отворенї секції в [[Паноньско-русиньскый язык|паноньско-русиньскім языку]].<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn&oldid=955386 Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Жадость лежме не выкликала інтереса і наконець была неприята.<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-27 |archive-date=2017-12-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171201034056/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |url-status=live }}</ref> Сітуація ся змінила по приходї хоснователя [[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] в маї 2010, котрый ся актівно пустив до створїня новых, мало не пустых статей. Вшыткы но статї были написаны пряшівскым штандартом русиньского языка. 20. марца 2010 была подана жадость о отворїню русиньской секції.<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn&oldid=1901519 Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Єдночасно на порталї Meta-Wiki перебігала діскусія о жадости о створїню самостатной языковой секції („Requests for new languages/Wikipedia Rusyn“). Приверженцї створїня арґументовали потребу проєкту потребов заховати русиньскый язык і придати приступ к інформаціям носителям, котры не можуть овладати іншы языкы реґіону. Крітіци повказовали на діалекталну роздробленость языка (екзістенція пряшівского, [[Лемкӯвськоє письмо|лемківского]], [[Язык Паноньскых Русинів|паноньского]] і іншых варіантів) як на фактор, котрый ускладнить адміністрованя і уніфікацію обсягу.<ref>{{cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn — Meta-Wiki |website=meta.wikimedia.org}}</ref> В роцї 2010 указовачі актівіты в тестовім проєктї значно звышыли. 9. септембра 2010 была досягнута граніця 500 статей а 14. октобра чісло статей досягло 1000.<ref>{{cite web |url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F |title=Русинська Вікіпедія — Вікіпедія |website=uk.wikipedia.org}}</ref> Здобытя тых квантітатівных указовачів і створїня стабілного ядра актівных хоснователїв были вырішалныма факторами про схвалїня жадости. 27. октобра 2010 языковый комітет надації Вікімедія прияв рїшіня в інтересах створїня самостатной секції в русиньскім языку (языковый код ISO 639-3 — „rue“). При гласованю проти отворїня секції ся высловили штыри людей (троя з них аж по рїшіню языкового комітету). Вшыткы увели [[україньскый язык]] як свій [[материньскый язык]].<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-26 |archive-date=2015-09-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150909161054/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |url-status=live }}</ref> Офіціалный пересун даных з Вікі-інкубатора на самостатну домену rue.wikipedia.org і спущіня самостатной секції ся одбыло 23. януара 2011. В часї створїня властной домены обсяговала русиньска Вікіпедія приближно 1190 статей. == Навщівность == {{bar box |title=Штаты подля навщівности русиньской Вікіпедії к януару 2026<ref>[https://stats.wikimedia.org/#/rue.wikipedia.org/reading/page-views-by-country/normal%7Ctable%7C2026-01-20~2026-01-21%7C(access)~desktop*mobile-app*mobile-web%7Cmonthly Wikimedia Statistics - Rusyn Вікіпедія - Page views by]</ref> |titlebar=#ddd |width=470px |bars= {{bar percent|{{flagicon|США}} [[США]]|#4682B4| 37.0}} {{bar percent|{{flagicon|Україна}} [[Україна]]|#ADD8E6|16.0}} {{bar percent|{{flagicon|Сінґапур}} [[Сінґапур]]|#B0C4DE|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Індія}} [[Індія]]|#4169E1|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Філіпіны}} [[Філіпіны]]|#F0E68C|2.2}} {{bar percent|{{flagicon|ОСН}} далшы штаты|#808080|39.2}} |caption = (0.0013&nbsp;% з цїлковой навщівности [[Вікіпедія|Вікіпедії]]) }} == Штатістіка == ;2007: * 30. апріля 2007 — проєкт быв заложеный во Вікі-інкубаторї, створена 1 стаття ([[Курув]]). * 16. новембра 2007 — створена Головна сторінка. ;2010: * 9. септембра 2010 — 500 статей. * 14. октобра 2010 — 1000 статей. ;2011: * 23. януара 2011 — Вікіпедія была отворена на властнім піддоменї. * 9. марца 2011 — 2000 статей. ;2012: * 26. октобра 2011 — 3000 статей. * 29. авґуста 2012 — 4000 статей. ;2013: * 22. януара 2013 — 5000 статей. * 12. апріля 2013 — чісло управ пересягло 100 000. ;2014: * 13. мая 2014 — 6000 статей. ;2016: * 10. новембра 2016 — 5900 статей. ;2017: * 31. марца 2017 — 6000 статей. * 21. юлія 2017 — 6100 статей. ;2018: * 10. юнія 2018 — 6546 статей. ;2022: * 10. авґуста 2022 — 8385 статей. ;2023: * 3. януара 2023 — 8525 статей. ;2024: * 19. юнія 2024 — 9000 статей. * 10. юлія 2024 — 9100 статей. * 15. октобра 2024 — 9500 статей. * 28. новембра 2024 — 9600 статей. * 31. децембра 2024 — 9700 статей. ;2025: * 20. фебруара 2025 — 9800 статей. * 24. апріля 2025 — 10000 статей. == Поз. тыж == * [[Вікіпедія:Кроніка русиньской Вікіпедії]] == Референції == {{референції}} == Одказы == {{Славяньскы часті Вікіпедії}} * [[Головна сторінка|Русиньска Вікіпедія – Головна сторінка]] * [https://web.archive.org/web/20101210165235/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] * [http://ru.wikinews.org/wiki/Создана_русинская_Википедия Создана русинская Википедия — Вікіновины] {{ref-ru}} * [http://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn Requests for new languages/Wikipedia Rusyn] [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Славяньскы Вікіпедії]] 778chrnw1sy6sxvm3z5x7rnrrvenuk4 164916 164906 2026-04-27T16:29:32Z Halajkovič 33393 /* Історія */ 164916 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія | name = Русиньска Вікіпедія | screenshot = Wikipedia-logo-v2-rue.svg | caption = [[Файл:Screencapture of Rusyn Wikipedia.png|175px]] | код = rue | Датум основаня = [[21. януара]] [[2011]] | Датум досягненя 50 тысяч статей = | Кулькость статей = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость редаґовань = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость хоснователїв = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость адміністраторів = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость сторінок = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость файлув = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Depth = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость вибраных статей = | Кулькость добрых статей = | Головна сторінка = [[:rue:|Головна сторінка]] | Дані за: = {{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} [[{{CURRENTYEAR}}]]}} '''Руси́ньска Вікіпе́дія''' є [[Русиньскый язык|русиньска]] языкова верзія [[Вікіпедія|Вікіпедії]] – [[інтернет]]овой [[енціклопедія|енціклопедії]] зо слободным обсягом, на котрій творбі як [[автор]]ы і хоснователї сполупрацують добровольны приспівателї. Вєдно з остатныма языковыма верзіями фунґує на [[вікі]] редакчній сістемі MediaWiki, заложенов надаціёв [[Фонд Вікімедія|Wikimedia Foundation]], котра є реґістрована подля законів америцького федералного штату [[Флоріда]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], зо сучасным центром в [[Сан Франциско|Сан Френсиску]], [[Калифорния|Каліфорнія]].<ref>{{Cite web | last = | first = | author = | author-link = | title = „Часто кладжены вопросы“ | url = https://donate.wikipedia.org/wiki/FAQ/sk | publisher = Wikimedia Foundation | date = | update-date = | access-date = 2024-01-17 | location = San Francisco | language = }}</ref><ref>{{Cite journal | last = Mangu-Ward | first = Katherine | author = | author-link = | title = „Wikipedia and Beyond“ | journal = Reason | journal-link = | url = https://reason.com/2007/05/30/wikipedia-and-beyond/ | issn = | publisher = Reason Foundation | location = Los Angeles | date = 2007-05-30 | access-date = 2024-01-17}}</ref> == Історія == === Вікі-інкубатор (2007–2011) === Історія взнику русиньской Вікіпедії ся зачала в роцї 2007 у рамках проєкту Вікі-інкубатор<ref>[https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] {{Wayback|url=https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 |date=20101210165235 }} // holosy.sk, 1 сентября 2010</ref> – проєкту Надації Вікімедія призначеного на тестованя новых языковых секцій і проєктів перед їх офіціалным спущінём. Проєкту быв придїленый тестовый префікс Wp/rue. 30. апріля 2007 была створена перша тестова статя ([[Курув]]) в русиньскім языку а 16. новембра того істого року ініціатівна ґрупа редакторів створила головну сторінку в тестовім режімі.<ref>поз. [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Головна_сторінка&dir=prev&action=history історія управ головной сторінкы]</ref> В роках 2007–2009 ся проєкт розвивав барз помалы, а в дакотрых періодах ся майже повно заставив через недостатку актівных хоснователїв. Головна чінность в тім періодї ся зосереджовала на переклад сістемовых повідомлїнь мотору MediaWiki на русиньскый язык і на розвой [[Компютерова термінолоґія|компютеровой термінолоґії]]. Єднов з главных барьєр про здобываня новых авторів была [[абсенція]] єднотной кодіфікованой нормы русиньского языка, што выкликало діскусії о выберу діалекту і правопису про писаня енціклопедічных статей. 12. апріля 2008 была подана жадость о отворенї секції в [[Паноньско-русиньскый язык|паноньско-русиньскім языку]].<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn&oldid=955386 Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Жадость лежме не выкликала інтереса і наконець была неприята.<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-27 |archive-date=2017-12-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171201034056/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |url-status=live }}</ref> Сітуація ся змінила по приходї хоснователя [[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] в маї 2010, котрый ся актівно пустив до створїня новых статей. Вшыткы но статї были написаны пряшівскым штандартом русиньского языка. 20. марца 2010 была подана жадость о отворїню русиньской секції.<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn&oldid=1901519 Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Єдночасно на порталї Meta-Wiki перебігала діскусія о жадости о створїню самостатной языковой секції („Requests for new languages/Wikipedia Rusyn“). Приверженцї створїня арґументовали потребу проєкту потребов заховати русиньскый язык і придати приступ к інформаціям носителям, котры не можуть овладати іншы языкы реґіону. Крітіци повказовали на діалекталну роздробленость языка (екзістенція пряшівского, [[Лемкӯвськоє письмо|лемківского]], [[Язык Паноньскых Русинів|паноньского]] і іншых варіантів) як на фактор, котрый ускладнить адміністрованя і уніфікацію обсягу.<ref>{{cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn — Meta-Wiki |website=meta.wikimedia.org}}</ref> В роцї 2010 указовачі актівіты в тестовім проєктї значно звышыли. 9. септембра 2010 была досягнута граніця 500 статей а 14. октобра чісло статей досягло 1000.<ref>{{cite web |url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F |title=Русинська Вікіпедія — Вікіпедія |website=uk.wikipedia.org}}</ref> Здобытя тых квантітатівных указовачів і створїня стабілного ядра актівных хоснователїв были вырішалныма факторами про схвалїня жадости. 27. октобра 2010 языковый комітет надації Вікімедія прияв рїшіня в інтересах створїня самостатной секції в русиньскім языку (языковый код ISO 639-3 — „rue“). При гласованю проти отворїня секції ся высловили штыри людей (троя з них аж по рїшіню языкового комітету). Вшыткы увели [[україньскый язык]] як свій [[материньскый язык]].<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-26 |archive-date=2015-09-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150909161054/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |url-status=live }}</ref> Офіціалный пересун даных з Вікі-інкубатора на самостатну домену rue.wikipedia.org і спущіня самостатной секції ся одбыло 23. януара 2011. В часї створїня властной домены обсяговала русиньска Вікіпедія приближно 1190 статей. == Навщівность == {{bar box |title=Штаты подля навщівности русиньской Вікіпедії к януару 2026<ref>[https://stats.wikimedia.org/#/rue.wikipedia.org/reading/page-views-by-country/normal%7Ctable%7C2026-01-20~2026-01-21%7C(access)~desktop*mobile-app*mobile-web%7Cmonthly Wikimedia Statistics - Rusyn Вікіпедія - Page views by]</ref> |titlebar=#ddd |width=470px |bars= {{bar percent|{{flagicon|США}} [[США]]|#4682B4| 37.0}} {{bar percent|{{flagicon|Україна}} [[Україна]]|#ADD8E6|16.0}} {{bar percent|{{flagicon|Сінґапур}} [[Сінґапур]]|#B0C4DE|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Індія}} [[Індія]]|#4169E1|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Філіпіны}} [[Філіпіны]]|#F0E68C|2.2}} {{bar percent|{{flagicon|ОСН}} далшы штаты|#808080|39.2}} |caption = (0.0013&nbsp;% з цїлковой навщівности [[Вікіпедія|Вікіпедії]]) }} == Штатістіка == ;2007: * 30. апріля 2007 — проєкт быв заложеный во Вікі-інкубаторї, створена 1 стаття ([[Курув]]). * 16. новембра 2007 — створена Головна сторінка. ;2010: * 9. септембра 2010 — 500 статей. * 14. октобра 2010 — 1000 статей. ;2011: * 23. януара 2011 — Вікіпедія была отворена на властнім піддоменї. * 9. марца 2011 — 2000 статей. ;2012: * 26. октобра 2011 — 3000 статей. * 29. авґуста 2012 — 4000 статей. ;2013: * 22. януара 2013 — 5000 статей. * 12. апріля 2013 — чісло управ пересягло 100 000. ;2014: * 13. мая 2014 — 6000 статей. ;2016: * 10. новембра 2016 — 5900 статей. ;2017: * 31. марца 2017 — 6000 статей. * 21. юлія 2017 — 6100 статей. ;2018: * 10. юнія 2018 — 6546 статей. ;2022: * 10. авґуста 2022 — 8385 статей. ;2023: * 3. януара 2023 — 8525 статей. ;2024: * 19. юнія 2024 — 9000 статей. * 10. юлія 2024 — 9100 статей. * 15. октобра 2024 — 9500 статей. * 28. новембра 2024 — 9600 статей. * 31. децембра 2024 — 9700 статей. ;2025: * 20. фебруара 2025 — 9800 статей. * 24. апріля 2025 — 10000 статей. == Поз. тыж == * [[Вікіпедія:Кроніка русиньской Вікіпедії]] == Референції == {{референції}} == Одказы == {{Славяньскы часті Вікіпедії}} * [[Головна сторінка|Русиньска Вікіпедія – Головна сторінка]] * [https://web.archive.org/web/20101210165235/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] * [http://ru.wikinews.org/wiki/Создана_русинская_Википедия Создана русинская Википедия — Вікіновины] {{ref-ru}} * [http://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn Requests for new languages/Wikipedia Rusyn] [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Славяньскы Вікіпедії]] 8bf68az5igbsemjwhdkjztkhztp1gy0 Биризниця 0 4275 164955 55991 2026-04-28T06:32:13Z Rue323 31002 164955 wikitext text/x-wiki '''Биризниця'''{{Жрідло}} є{{Жрідло}} [[село]]{{Жрідло}} на{{Жрідло}} юговыходї{{Жрідло}} [[Польско|Польска]]{{Жрідло}}, котре{{Жрідло}} было{{Жрідло}} до{{Жрідло}} [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}</ref>. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] 2iedcp6e47m5nvdt9kzdm4a2qvsvcp0 Темеркень, Иштван 0 11005 164954 129276 2026-04-27T21:33:40Z Halajkovič 33393 164954 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Иштван Темеркень | image = Tömörkény István.jpg | imagesize = 250px | alt = | caption = Иштван Темеркень в 1900-х роках | pseudonym = | birthname = Иштван Штайнгасснер | birthdate = 21. децембра 1866<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> | birthplace = [[Цеглид]] | deathdate = 24. апрѣля 1917<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = [[Сегед]] | resting_place = | occupation = [[писатель]], музеолог, [[археолог]], [[етнограф]] | language = мадярскый | nationality = [[Мадяре|Мадяр]] | ethnicity = нѣмецкого роду | citizenship = мадярске | education = | alma_mater = | period = 1886-1916 | genre = [[Новела (литература)|новела]]<!-- or: | genres = --> | subject = <!-- or: | subjects = --> | movement = [[Натурализм (литература)|натурализм]] | notableworks = Зо збойницкого свѣта Мадярской низины<br/>Вшелиякы Мадяре и прочый народ<!-- or: | notablework = --> | spouse = Емма Киш Палчиева, 1894<!-- or: | spouses = --> | partner = <!-- or: | partners = --> | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = István Tömörkény }} [[File:Tömörkény István Szeged.jpg|thumb|right|265px|Памятник Иштвану Темеркеню в [[Сегед]]ѣ, перед гимназиев его имени]] '''Иштван Темеркень''' ({{lang-hu|Tömörkény István}}, родж. ''Steingassner István'', *[[21. децембер]] [[1866]], [[Цеглид]], — †[[24. апріль|24. апрѣль]] [[1917]], [[Сегед]]) мадярскый [[писатель]], [[новинарь]], [[етнограф]], [[археолог]], музеолог. {{Цитат 2|''В Сегедском музею он сам быв найвекшым раритетом и сокровищом того часу, якое у вшиткых музеях Будапешта не мож было найти. И нигда собѣ не думав на то, же навщѣвителе музея з великым благоговѣньем позирали на него.''|[[Ференц Мора]]}} == Биография == [[File:Memorial tablet Tömörkény István.jpg|thumb|right|265px|Памятна табла в [[Маков]]ѣ,<ref>[[Мѣстечко]] 25 км оддаленое од Сегеда на восток.</ref> на стѣнѣ готела Корона пише: «В сем давном гостинцю жив в рр. 1877-1880 Иштван Темеркень, ту стрѣтив ся первый раз з "доцѣльнов прощавов"<ref>Назва зберькы новел, опубликованой посмертно: Célszerű szegény emberek (1922).</ref> и ту зознамив ся зоз своима первыма литературныма поставами.»]] Штайнгасснеры были швабска фамилия приселенцьох з [[Австрія|Австрии]]. При уроджѣню сына его отець арендовав в [[Цеглид]]ѣ гостинець при штации. Иштван зачав ся учити в [[Сегед|сегедской]] школѣ чина [[Пиаристы|пиаристох]],<ref>Пиаристичны школы и гимназии были бесплатны.</ref> пак три рокы (1877-1880) учив ся в [[Маков|маковской]] реформатской гимназии. Мав 16 рокы, коли мусѣв быв лишити гимназиалну науку, бо отцево подузятя збанкротовало. Став до роботы патикарьчиком, обы мав з чого жити. В роках 1882-1886 быв патикарьом, але тота робота его не удовольняла, любив быв быти независимым, сам собѣ паном. З помочов сородников достав мѣсто [[Новинарь|новинаря]] в Сегедском Вѣстнику ({{lang-hu|Szegedi Híradó}}). Змѣнив при тому свое призвиско на Темеркень, понеже в [[Австро-Угорьско|дуалистичной]] [[Мадярьско|Мадярщинѣ]] найти мѣсто в сполоченском животѣ з чужородным призвиском не было реалне. Хоть новинарство не означало забеспеченое прожитя, але на розвитя писательского таланта было цѣлком придатное. Темеркень не мав ани свѣдоцтво матуриты, ани универзитну диплому, (в тых часах патикаре тото не мусѣли мати), зато року 1888 мусѣв наруковати до войска, як каждый непривилегованый член сполоченства, селянин або роботник. Два рокы служив на [[Боснія і Герцеґовина|босенско]]-[[Османьска імперія|турецкой]] граници (1888-1889), ту научив ся [[Серьбскый язык|сербскый язык]]. Еще еден рок служив у [[Відень|Вѣдню]] (1890-1891), де легко научив ся, знаючи домашный швабскый [[диалект]], [[Нїмецькый язык|нѣмецкый]] литературный [[язык]]. Наруковав яко шоровый вояк, демобилизованый быв яко сержант. Въедно з ним служили молоды селяне з околиць Сегеда, и тото были его первы сполоченскы скушености. По войску робив [[новинарь]]ом в Сегедском Деннику ({{lang-hu|Szegedi Napló}}), котрый быв много высшый по духу од Сегедского Вѣстника. Року 1894 побрав ся зо своев женов Еммов, дѣвков познатого сегедского готельера.<ref name=”EA”>Vas István: Jegyzetek. Életrajzi adatok.</ref> Року 1897 [[Калман Миксат]] запросив го за екстерного дописователя столичной новинкы Державный вѣстник ({{lang-hu|Országos Hírlap}}). Року 1899 быв выбраный за главного секретаря Общества Дугонича,<ref name=”Ревай”> Révai nagy lexikona, т. 18, с. 407. </ref> вплывового литературно-сполоченского общества и зыскав рекомендации на службу в Библиотецѣ Шомодьи, зъединеной зоз Сегедскым музеом, створеным того року. Тут служив при боку директора, Яноша Рейзнера, яко побѣгайло на вшиткы задачѣ. Так освоив вшиткы роботы в библиотецѣ и в музею, межи тым учив ся на курсах, зорганизованых Державным Иншпекторатом про Музеи и Библиотекы<ref>({{lang-hu|Múzeumok és Könyvtárak Országos Felügyelősége}}, MKOF) </ref>. Року 1900 абсолвовав библиотечный курс, року 1901 — природописный, року 1903 — народописный и археологичный. По смерти Яноша Рейзнера (1904) став ся директором библиотекы и музея и быв на том посту до конця живота. В роках 1899–1907 брав участь в археологичных и етнографичных експедициях и выступав в фаховых выданях зо статьями на темы языкознаня, археологии, етнографии.<ref>См. Szinnyei József.</ref> Умер 24. апрѣля 1917 на запал плюц.<ref name=”EA”/> == Литературна творба == Рокы 1903–1913 были кулминациов его литературной творчости: достав знамости на вшитку Мадярщину, майже каждый рок выйшла му книжка в [[Будапешт]]ѣ.<ref name=”EA”/> Року 1906 быв выбраный членом Общества Петефи,<ref name=”Ревай”/> елитного клуба найлѣпшых мадярскых писательох. Темеркеньова творба радикално и послѣдовно очищена од идеологии, належить до литературного [[Натурализм (литература)|натурализма]], выбраны свои типы, их способ живота, их менталиту, бесѣду, рисуе в интегралной цѣлости, збераючи курты истории, шкицы припадох, пригодны зазначкы в бесконечный ряд.<ref>Péter László</ref> Темеркень на такый способ, як зберав музейны експонаты, зберав тоты истории о людях, хранячи их етнографичну цѣнность, а з их живота мусѣла цѣлком пропасти индивидуална перспектива, метафизичны представы о цѣли, но не пропали моралны цѣнности. Але тото литературное зберательство, так як и музейно-етнографичное, не была самоцѣль — она захопила дух тогочасного Сегеда, указала тых людей, з чиих труда и пота выростали палаты Сегеда. Темеркеня много цитовали, наново выдавали и перевыдавали, но немногы из его сочасникох порозумѣли го. Тогочасна литературна критика выказовала незадоволеность, авторитетна пресса од него чекала в первом рядѣ гуморны творы, академична критика замѣтовала му заглублѣня до подробностей и надмѣрну етнографичность. З Темеркеньом въедно працуючый [[Ференц Мора]] добрѣ розумѣв Темеркеньову квалиту и во вшитком поддержовав го. В своей творчости Темеркень слѣдовав за [[Калман Миксат|Калманом Миксатом]], але язык его и выклад быв значно простѣйшый, близшый до народной бесѣды, без литературной артистичности.<ref name=”Ревай”/> На подкарпатску литературу творчость обох сих писателей мала величезный вплыв. В повѣданях [[Александер Маркуш|Александра Маркуша]] легко видѣти штил выкладу од Темеркеня. Темеркень писав о простых людях, волочугах, збойниках, и при том писав их языком. В том быв подобный до [[Максим Горькый|Горького]], але его творы не были идеологичны. Темеркень писав з легкым гумором, в том быв подобный до [[Антон Чехов|Чехова]], але гумор его другоплановый и все офарбеный смутком над негораздностями того живота перед котрыма люде безсилны. [[Ендре Ади]] писав за него в некрологу: «Не мадярскый Чехов, Горькый, або иншый быв, но быв сам по собѣ, всѣх сегедян и всѣх Мадярох — Темеркень…».<ref name=”EA”/> == Новелы окремыма томами == *''Szegedi parasztok és egyéb urak'' (1893) — Сегедскы селяне и прочы паны *''Jegenyék alatt'' (1898) — Под смереками *''Az alföldi rablóvilág történetei'' (1898, 1988) — Зо збойницкого свѣта [[Велика мадярска низина|Мадярской низины]] *''Vízenjárók és kétkezi munkások'' (1902) — Рѣчкоплавцѣ и мануалцѣ *''Gerendás szobákból'' (1904) — Из деревяных хыж *''Förgeteg János mint közerő és más elbeszélések'' (1905) — Яно Крутель як сполоченска сила и другы повѣданя *''Különféle magyarok meg egyéb népek'' (1907) — [http://www.gutenberg.org/etext/27546 Вшелиякы Мадяре и прочый народ, выданя року 1910 на сайтѣ Проект Gutenberg] *''Napos Tájak'' (1908) — Сонѣчны краи *''Homokos világ'' (1910) — Пѣсковый свѣт *''Ne engedjük a madarat… s más holmik'' (1911) — Не дайме птицям… тай инша всячина *''Bazsarózsák'' (1912) — Божы ружѣ *''Népek az ország használatában'' (1917) — Народ в хоснованю державы *''Célszerű szegény emberek'' (1922) — Доцѣльна прощава *''Mesék amik teremnek'' (Füveskönyv) Bodobács Kiadó, Szentes, 2008 — Казкы, котры родять *''Rózsa Sándor nálunk'' (Betyárok és egyebek) Bodobács Kiadó, Szentes, 2009 — Наш Шандор Ровжа (Збойници и прочы) == Жерела == * Lengyel András: "Szeged kultúrpalotájának legnagyobb raritása" Tömörkény István. // A hagyomány szolgálatában : Történeti ismertető Szeged és Csongrád megye múzeumairól/ szerk. Lengyel András. Szeged, Móra Ferenc Múzeum, 2002. {{ISBN| 9637217568}}. Pp. 73-77. * Móra Ferenc: Napok, holdak, elmúlt csillagok. Révai Kiadás, Budapest, 1936. * Péter László: Tömörkény világa. Budapest, Lord, 1997. 216 p. {{ISBN| 963854449X}}. * Tömörkény István. // Révai nagy lexikona. 18. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Vas István: Jegyzetek. Életrajzi adatok. // Tömörkény István. Válogatott novellái. Szépirodalmi könyvkiadó. Budapest, 1977. Pp. 999–1004. == Одказы == * {{Cite web |url= http://moly.hu/szerzok/tomorkeny-istvan |publisher=A Moly, olvasástámogató szolgáltatás |title= Tömörkény István alkotói adatlapja |accessdate=2021-12-12 }}{{ref-hu}} * {{Cite web |author= Szinnyei József |title= Tömörkény István |url= http://mek.oszk.hu/03600/03630/html/t/t28324.htm |publisher= Országos Széchényi Könyvtár |accessdate=2021-12-12 }}{{ref-hu}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Tömörkény István|18272261}} {{Lifetime|1866|1917|Темеркень, Иштван}} [[Катеґорія:Мадярскы писателе]] [[Катеґорія:Мадярскы новинаре]] [[Катеґорія:Мадярскы археологы]] [[Катеґорія:Мадярскы етнографы]] [[Катеґорія:Мадярскы музеологы]] [[Катеґорія:Пиаристичны штуденты]] kf1r9s211p8c4dmrt8y8ml7x3jcbzda Гелена Вондрачкова 0 11204 164910 164409 2026-04-27T15:03:22Z Rue323 31002 164910 wikitext text/x-wiki {{Музиканты | Colour = blue | image = Bundesarchiv Bild 183-R0428-0024, Berlin, Palast der Republik, Helena Vondtrackova.jpg | caption = Фото з року 1976 | image_size = 300 | name = Гелена Вондрачкова | honorific_suffix =Заслужена умѣлкыня | background = solo_singer | native_name = Helena Vondráčková | birth_date = {{birth date and age|df=yes|1947|6|24}} | death_date = <!--{{death date and age|df=yes|2047|7|24|1947|6|24}}--> | birth_place = [[Прага]], [[Чеськословеньско|Чехословакия]] | genre = поп, музикал | occupation = спѣвачка, актерка | years_active = од 1964 доднесь | associated_acts = [[Golden Kids]] | label = [[Universal Music Group]], [[EMI Music]], [[Warner Music Group]], [[Supraphon Records]],<ref>{{cite web |url=http://www.vondrackova.cz/en/muzika-3/ | title=Дискография}}</ref> | website = http://www.vondrackova.cz/ }} '''Гелена Вондрачкова''' (Helena Vondráčková, * [[24. юн]] [[1947]], [[Прага]]) — [[Чехословакія|чешска]] спѣвачка, филмова, телевизна и театрална актерка, една з найуспѣшнѣйшых представительок [[Чесько|чешского]] вокалного умѣлства в заграничу. ==Зачаток карьеры== Родила ся [[24. юн]]а [[1947]] в [[Прага|Празѣ]]. Дѣтство ей минуло в [[Слатиняны|Слатинянах]] в восточной [[Чесько|Чехии]], там од молодых лѣт учила ся грати на клавирѣ. Первый успѣх пришов ей [[27. апріль|27. апрѣля]] [[1964]], коли выграла спѣвацкый конкурз ''Глядаме новы таланты зоз спѣванками'', а позднѣйше того року записала свою перву гитову спѣванку ''Червена рѣка'', котра была чешскым вариантом америцкой народной ковбойской спѣванкы ''Red River Valley''. Року 1965 закончила середну школу и выграла титул ''[[Златый славик]]'' (Zlatý slavík - 1965) в анкетѣ популариты чехословацкых спѣвакох од часописа ''Молодый свѣт'' (Mladý svět) и достала ангажман в театер Рококо в [[Прага|Празѣ]]<ref>Herzán М., Budinský V., с. 46</ref>. Ту ся спознала з вызначныма умѣлцями [[Марта Кубишова|Мартов Кубишовов]] и [[Вацлав Нецкарж|Вацлавом Нецкаржом]]. Од року 1968 выступовали въедно яко трио [[Golden Kids]]. Первый филм (1967–1968), в котром играла была казка ''Шалено смутна принцезна'', де вытворила главну ролю принцезны Геленкы. ==Далша карьера== В новембрѣ 1970 успѣшно выступовала на Свѣтовом фестивалу популарной спѣванкы в [[Токіо|Токио]] и достала од побочкы [[Universal Music Group]] пропозицию записати свой первый албум, де спѣвала по английскы ''(Isle of Helena, 1971)''. За тым в ей репертоарѣ послѣдовали французскы, польскы, словацкы, нѣмецкы, русскы, японскы спѣванкы. В 1970-х роках стала ся найекспортованѣйшов чешсков спѣвачков. Вершины своих фестиваловых выступлѣнь досяла в року 1974, коли на фестивалу ''Братиславска Лира'' достала награду ''Золота Лира'' зо спѣванков ''Мальованый джбанку''. З тов спѣванков року 1977 выграла и фестивал в [[Сопот]]у. Року 1982 стала ся '''Заслуженов умѣлкыньов [[Чеськословеньско|Чехословакии]]'''. Року 1983 оддала ся за нѣмецкого музиканта Гелмута Зикела, з котрым ся спознала в [[Сопот]]у. [[Файл:Helena Vondrackova a Martin Michal.JPG|thumb|Гелена Вондрачкова з Мартином Михалом на автограмиадѣ, 2008]] Гелена Вондрачкова пережила пад коммунистичного режима, роспад [[Чеськословеньско|Чехословакии]] и по недовгом спадѣ зыскала наново популарность.<ref>Chris True. Biography: Helena Vondrácková.</ref> Коли в 1990-х настала доба музикалох, заграла главну ролю такой в первом з них ''(Bídníci — Нещастници, 1992)''. Року 2000 з албомом ''Водопад'' стала ся найпродаванѣйшов спѣвачков року. Зачатком 2000-х вертать ся на первы позиции анкеты ''Золотый соловѣй''. Року 2001 розвела ся з Гелмутом Зикелом, а зачатком року 2003 оддала ся за Мартина Михала, бизнемена, свого манажера. Од того часу стала ся участницьов даколькых судовых процессох, звязаных з ей профессионалнов чинностьов. В року 2005 выступовала в престижном концертной галѣ [[Carnegie Hall]] в [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йорку]] в музикалу ''Cats (Мачкы)''. Гелена Вондрачкова продовжать выступати з концертами. На переддень свого юбилея, [[23. юн]] [[2017]], заплановала концерт в [[Стара Любовня|Старой Любовни]]. == Найуспѣшнѣйшы спѣванкы == [http://www.vondrackova.cz/en/music-3/#area Повна дискография и укажкы] '''1964–1969:''' ''Červená řeka, Pátá, Chytila jsem na pasece motýlka, Vzdálený hlas, Růže kvetou dál, Mám ráda cestu lesní, Přejdi Jordán, To se nikdo nedoví, Hříbě, Hej, pane zajíci, Oh, baby, baby, Časy se mění, Stín katedrál, Tvá malá Jane, Proč mě nikdo nemá rád, Slza z tváře padá'' '''1970–1979:''' ''Miláčku, Fanfán, Kam zmizel ten starý song, Archiméde, Znala panna pána, Kvítek mandragory, Lásko má, já stůňu, Malovaný džbánku, Dvě malá křídla tu nejsou, Ptačí hnízda, Já půjdu tam a ty tam, Málo mám lásky tvé, Tentokrát se budu smát já, Vzhůru k výškám, To se zvládne'' '''1980–1989:''' ''Léto je léto, Když zabloudíš, tak zavolej, Múzy, A ty se ptáš, co já, Jarním loukám, Sblížení, To je štěstí, Každá trampota má svou mez, Nač vlastně v půli vzdávat mač, Je to malý svět, Jsem jaká jsem, Sladké mámení, Čas je proti nám, To pan Chopin, Náhodný známý, Nahrávám, Sprint, Ještě světu šanci dej, Svou partu přátel ještě naštěstí mám'' '''1990–1999:''' ''Song hrál nám ten ďábel saxofon, Copacabana, Tam, kde jsi ty, Nevzdám se hvězdám, Já půjdu dál'' '''2000–2009:''' ''To tehdy padal déšť, Dlouhá noc, Tvou vůni cítím dál, Neuč slunce hřát, Karneval, Déja vu, Sundej kravatu, Hádej...!, Nebudeme sedět doma, Já vítám déšť'' ==Филмография (без телевизных филмох)== * 1968 ''Šíleně smutná princezna'' * 1972 ''Zpívající film'' * 1977 ''Jen ho nechte, ať se bojí'' * 1980 ''Pohádka o Honzíkovi a Mařence'' * 1982 ''Zpěváci na kraji nemocnice'' * 1982 ''Revue na zakázku'' * 1984 ''Barrandovké nocturno aneb jak film tančil aneb zpíval'' * 1988 ''Láska na inzerát'' * 1992 ''R jako Helena'' * 1992 ''Trhala fialky dynamitem'' * 2004 ''Kameňák 2'' * 2009 ''Comeback'' * 2015 ''Alenka — dívka ktéra se nestane'' == Музикалы == * 1992 ''Bídníci'' * 2005 ''Cats''<ref>http://kultura.sme.sk/c/3361325/holka-od-cerveny-reky-helena-vondrackova.html Holka od Červený řeky" - Helena Vondráčková - sme.sk</ref> * 2006 ''Hello Dolly''<ref>https://web.archive.org/web/20170628083443/http://www.koule.cz/cs/interpreti/helena-vondrackova.shtml</ref> * 2009 ''Mona Lisa''<ref>https://web.archive.org/web/20160323003913/http://www.monalisa-muzikal.cz/</ref> * 2010 ''Baron Prášil''<ref>https://web.archive.org/web/20161016094831/http://www.baronprasil-muzikal.cz/</ref> * 2015 ''Mamma Mia!'' ==Жерела== * Michal Herzán, Václav Budinský. Divadlo Rokoko. Vyd.Victory. Most, 1998. * Chris True. Biography: Helena Vondrácková [http://www.allmusic.com/artist/helena-vondr%C3%A1ckov%C3%A1-mn0000568459 (Доступно онлайн)] ==Одказы== * [http://www.vondrackova.cz/en Официалный сайт Гелены Вондрачковой] * [http://www.helena50.cz/ Гелена Вондрачкова: 50 рокы на сценѣ (1964-2014)] == Референции == {{reflist}} {{Commonscat|Helena Vondráčková}} {{Переклад|cs|Helena Vondráčková|contents|ID=10086}}<br/>{{Переклад|en|Helena Vondráčková|contents|ID=6556302}} {{Lifetime|1947||Вондрачкова, Гелена }} [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Филмовы артисты]] [[Катеґорія:Артисты театра]] c74c15galznaidmbasko1rjp44axn43 Богумін 0 19420 164891 144507 2026-04-27T12:41:37Z Rue323 31002 164891 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|official_name=Богумін|місцёва назва={{lang-cs|Bohumín}}|ерб=Bohumin CoA CZ.svg|прапор=Flag of Bohumin.svg|образок=Kostel Božského srdce Páně (Bohumín).jpg|країна=[[Чесько]]|окрес=Карвіна|перша змінка=1252|реґіон=[[Моравскошлезскый край]]|жытелїв=20 450 (2020)|розлога=31,03|поштовы індексы=735 31, 735 51, 735 52, 735 81|коордінаты={{Coord|49|54|14|N|18|21|27|E|scale:100000}}|пріматор=Петр Віха}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км². Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. 26ty60xoe84bz2k083lug7bmmi3nsjk 164892 164891 2026-04-27T12:43:36Z Rue323 31002 164892 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1252 рік|1252]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref> osm66ah3kvf88zfzde4mlcwxc3mg18s 164893 164892 2026-04-27T12:47:54Z Rue323 31002 164893 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1252 рік|1252]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> == Удкликованя == e2mr5ic2m7f6jrqfgavqa9ozpxay4dm 164894 164893 2026-04-27T12:51:13Z Rue323 31002 164894 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1252 рік|1252]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == 3mb09cr9juzoss9a553ajzrkgdisqdf 164895 164894 2026-04-27T12:56:19Z Rue323 31002 164895 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1252 рік|1252]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == nypahoorxptdqajwsr72rig2mv47ajd 164896 164895 2026-04-27T12:59:34Z Rue323 31002 164896 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315|засноване=1256|перша змінка=1256}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1256|1255]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref>. У 2018. році у варошови став ся землетряс. 11. авґуста == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == 9ubse8mzi75swn2g9izxhupudilnue6 164897 164896 2026-04-27T13:01:20Z Rue323 31002 164897 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315|засноване=1256|перша змінка=1256}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1256|1255]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref>. У [[2018]]. році у [[Місто|варошови]] став ся землетряс. Пожар у панелнӱв хыжи вароша што ся став [[8. авґуст|8. авґуста]] [[2020]]. року понӱс живӱт 11 людий.<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == adlml6g82dvkjmg3e8j3ayx4eu0kgm3 164898 164897 2026-04-27T13:02:10Z Rue323 31002 164898 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315|засноване=1256|перша змінка=1256}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1256|1255]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref>. У [[2018]]. році у [[Місто|варошови]] став ся землетряс. Пожар у панелнӱв хыжи вароша што ся став [[8. авґуст|8. авґуста]] [[2020]]. року понӱс живӱт 11 людий.<ref>https://ct24.ceskatelevize.cz/regiony/3157812-v-bohumine-horel-panelovy-dum-na-miste-jsou-zrejme-mrtvi</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == hb184hiz1d3wfvgyot6cizq5wo62hvc 164899 164898 2026-04-27T13:02:27Z Rue323 31002 164899 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315|засноване=1256|перша змінка=1256}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1256|1255]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref> У [[2018]]. році у [[Місто|варошови]] став ся землетряс. Пожар у панелнӱв хыжи вароша што ся став [[8. авґуст|8. авґуста]] [[2020]]. року понӱс живӱт 11 людий.<ref>https://ct24.ceskatelevize.cz/regiony/3157812-v-bohumine-horel-panelovy-dum-na-miste-jsou-zrejme-mrtvi</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == cftnfzq8xwbanshtiyorxbljrzbwjew 164900 164899 2026-04-27T13:08:31Z Rue323 31002 164900 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315|засноване=1256|перша змінка=1256}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1256]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref>. У [[1292]]. році первый раз ся споминать містна [[Католицька церьков|католицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[Німці|німицька]] община вароша. Товды зафіксовано [[Нїмецькый язык|німицьку]] назву [[Місто|вароша]] '''''Oderberg''''' — ''«варош на Одерови»''. У [[2018]]. році у [[Місто|варошови]] став ся землетряс. Пожар у панелнӱв хыжи вароша што ся став [[8. авґуст|8. авґуста]] [[2020]]. року понӱс живӱт 11 людий.<ref>https://ct24.ceskatelevize.cz/regiony/3157812-v-bohumine-horel-panelovy-dum-na-miste-jsou-zrejme-mrtvi</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == 1mkf8q3uu7uy465e9fhcd4rnvvvbowm 164902 164900 2026-04-27T13:09:46Z Rue323 31002 164902 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315|засноване=1256|перша змінка=1256}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1256]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref>. У [[1292]]. році первый раз ся споминать містна [[Католицька церьков|католицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[Німці|німицька]] община вароша. Товды зафіксовано [[Нїмецькый язык|німицьку]] назву [[Місто|вароша]] '''''Oderberg''''' — ''«варош на Одерови»''. У [[1850]]. році тота [[Церьков (храм)|цирьков]] згоріла и была перестроєна у нынішнёму видови. У [[2018]]. році у [[Місто|варошови]] став ся землетряс. Пожар у панелнӱв хыжи вароша што ся став [[8. авґуст|8. авґуста]] [[2020]]. року понӱс живӱт 11 людий.<ref>https://ct24.ceskatelevize.cz/regiony/3157812-v-bohumine-horel-panelovy-dum-na-miste-jsou-zrejme-mrtvi</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == byip9xw3aa4ygx01h3a485cqq31r6s0 164904 164902 2026-04-27T13:15:04Z Rue323 31002 164904 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315|засноване=1256|перша змінка=1256|подїл=Пудлов, Заблаті, Старый Богумін, Новый Богумін, Врбіце, Копытов, Шунихл, Вєрнёвіце, Скжечонь, Нова Весь}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1256]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref>. У [[1292]]. році первый раз ся споминать містна [[Католицька церьков|католицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[Німці|німицька]] община вароша. Товды зафіксовано [[Нїмецькый язык|німицьку]] назву [[Місто|вароша]] '''''Oderberg''''' — ''«варош на Одерови»''. У [[1850]]. році тота [[Церьков (храм)|цирьков]] згоріла и была перестроєна у нынішнёму видови. У [[2018]]. році у [[Місто|варошови]] став ся землетряс. Пожар у панелнӱв хыжи вароша што ся став [[8. авґуст|8. авґуста]] [[2020]]. року понӱс живӱт 11 людий.<ref>https://ct24.ceskatelevize.cz/regiony/3157812-v-bohumine-horel-panelovy-dum-na-miste-jsou-zrejme-mrtvi</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == r0636okmmt48esl0srn3aocso7dbau3 164905 164904 2026-04-27T13:16:07Z Rue323 31002 164905 wikitext text/x-wiki '''Богумі́н''' ([[Чеськый язык|чеськ.]] ''Bohumín'') ({{Lang-pl|Bogumin}}) ({{Lang-de|Oderberg}}) — [[Місто|варош]] у [[Чеська републіка|Чихії]]. Вӱн находить ся ґеоґрафічно на северо-выходови Чихії, у [[Моравскошлезскый край|Моравськошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Округ Карвіна|Карвіна]]. {{Місто|жытелїв=20 315|засноване=1256|перша змінка=1256|подїл=Пудлов, Заблаті, Старый Богумін, Новый Богумін, Врбіце, Копытов, Шунихл, Скжечонь, Нова Весь|історічный реґіон=Шлезия|водойма=[[Одра]]}} == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є на северо-выходови [[Чеська републіка|Чихії]], у [[Моравскошлезскый край|Моравскошлезському краёви]], у [[Окрес|окресови]] [[Карвіна (окрес)|Карвіна]]. Є у 9 км на запад уд [[Острава|Остравы]], на выход уд вароша, у 6 км є [[Польско|польська границя]]. [[Місто|Варош]] мать площад 31,03 км².<ref>https://www.czso.cz/csu/czso/maly-lexikon-obci-ceske-republiky-2017</ref> Через [[Місто|варош]] тече [[ріка]] [[Одра]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1256]]. році.<ref>http://jakl.blog.idnes.cz/blog.aspx?c=202346</ref>. У [[1292]]. році первый раз ся споминать містна [[Католицька церьков|католицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[Німці|німицька]] община вароша. Товды зафіксовано [[Нїмецькый язык|німицьку]] назву [[Місто|вароша]] '''''Oderberg''''' — ''«варош на Одерови»''. У [[1850]]. році тота [[Церьков (храм)|цирьков]] згоріла и была перестроєна у нынішнёму видови. У [[2018]]. році у [[Місто|варошови]] став ся землетряс. Пожар у панелнӱв хыжи вароша што ся став [[8. авґуст|8. авґуста]] [[2020]]. року понӱс живӱт 11 людий.<ref>https://ct24.ceskatelevize.cz/regiony/3157812-v-bohumine-horel-panelovy-dum-na-miste-jsou-zrejme-mrtvi</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 20.315 людий, из них главным образом [[чехы]], є и читава [[Циґане|циганська]] община, и [[Поляци|полякы]], до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] читаво туй было и [[Німці|німцьӱв]].<ref>https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cesk%C3%BD%20statistick%C3%BD%20%C3%BA%C5%99ad</ref> Так иппен до [[Друга світова война|Другої Світової Войны]] у [[Місто|варошови]] были и [[Евреи|жиды]] (пару сотин людий), они мали свою [[Синаґоґа|синаґоґу]].<ref>https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/edition/11734?id=11734</ref> == Братські вароші == * [[Ґожиці]], [[Польско|Польша]] ([[2007]])<ref>https://www.gorzyce.pl/o-gminie/wspolpraca-miedzynarodowa-i-miedzygminna</ref> * [[Ґродкув (Польша)|Ґродкув]], [[Польско|Польша]] * [[Здзешовиці]], [[Польско|Польша]] * [[Прудник]], [[Польско|Польша]] == Удкликованя == sqzqlz3cu55dq09chwq6264062b43xr Вікіпедія:Глубина 4 22651 164907 164873 2026-04-27T13:32:26Z Rue323 31002 /* Вызначіня */ 164907 wikitext text/x-wiki '''Глубинá''' на [[Вікіпедія|Вікіпедії]] ({{lang-en|Depth}}) є індікатор годноты, котрый характерізує уровень розвоя языковой части. Выраховує ся з приближного чісла едітовань і чісла сторінок, котры не суть статями (што, подля авторів параметра указує, як є розвита комуніта даной секції) і [[Процент|процента]] приправ ку общому чіслу статей. Але не екзістує алтернатівных штудій, котры бы доказовали пряму залежность якости языковой части од індікатора „глубина“. == Вызначіня == Глубина ся рахує такым способом: : <math>{Depth}=\frac{Edits}{Articles}\cdot \frac{NonArticles}{Articles}\cdot \left( 1-\frac{Articles}{Total} \right)</math> , де * Depth — глубина * Edits — цїлкове чісло едітовань в части * NonArticles — чісло сторінок поза головным простором (діскусны сторінкы, напрямлїня і сторінкы хоснователїв) * Articles — чісло статей * Total — цїлкове чісло сторінок части (NonArticles + Articles) Формула може быти спрощена до: <math>Depth=\frac{Edits}{Total}\cdot \left( \frac{NonArticles}{Articles} \right)^{2}</math> Глубина [[Русиньска Вікіпедія|русиньской Вікіпедії]] од {{#time:G}}:{{#time:i}} ([[UTC]]) 27. апріля 2026 є '''{{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}*({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|PAGES|rue}}*{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}''' = {{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}/{{NUMBEROF|PAGES|rue}} round 2}} × {{#expr:({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}, де ''Edits ''= {{NUMBEROFEDITS}}, ''Total'' = {{NUMBEROFPAGES}}, ''NonArticles ''= {{#expr:{{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}}}, ''Articles ''= {{NUMBEROFARTICLES}}. == Далшы вызнамы терміну „глубина“ на Вікіпедії == Окрем «глубины“ языковой части екзістує ай „глубина“ покрытя конкретной темы. Понятя в енціклопедії можуть быти представлены во формі [[Єрархія|єрархії]], наприклад [[Наука]] -> [[біолоґія]] -> [[еволучна біолоґія]]. В общій тематічній области має глубину, яка ся до той єрархії легко вписовать. Енціклопедія бы мала быти написана слїдным способом так, жебы родительскы статї были написаны скорше, чім їх дочірны. Кедь родительска статя не є цїлкова, лїпше бы было спробувати єй ся злїпшыти, чім створити дочірну, ай кедь суть доводы на створїня таку статю очівиднї. В такім припадї може быти хосенне злучіти дочірну статю (особливо, кедь обсягує дуже мало інформації) з родительсков статёв. В будучности, кедь буде основна статя доповнена, статї ся можуть знова роздїлити. == Поз. тыж == * [[Список Вікіпедій]] * [[Русиньска Вікіпедія]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч]] ncpm2mfcw0fpkx4gq1zgswtby6atpwu 164908 164907 2026-04-27T13:34:42Z Rue323 31002 164908 wikitext text/x-wiki '''Глубинá''' на [[Вікіпедія|Вікіпедії]] ({{lang-en|Depth}}) є індікатор годноты, котрый характерізує уровень розвоя языковой части. Выраховує ся з приближного чісла едітовань і чісла сторінок, котры не суть статями (што, подля авторів параметра указує, як є розвита комуніта даной секції) і [[Процент|процента]] приправ ку общому чіслу статей. Але не екзістує алтернатівных штудій, котры бы доказовали пряму залежность якости языковой части од індікатора „глубина“. == Вызначіня == Глубина ся рахує такым способом: : <math>{Depth}=\frac{Edits}{Articles}\cdot \frac{NonArticles}{Articles}\cdot \left( 1-\frac{Articles}{Total} \right)</math> , де * Depth — глубина * Edits — цїлкове чісло едітовань в части * NonArticles — чісло сторінок поза головным простором (діскусны сторінкы, напрямлїня і сторінкы хоснователїв) * Articles — чісло статей * Total — цїлкове чісло сторінок части (NonArticles + Articles) Формула може быти спрощена до: <math>Depth=\frac{Edits}{Total}\cdot \left( \frac{NonArticles}{Articles} \right)^{2}</math> Глубина [[Русиньска Вікіпедія|русиньской Вікіпедії]] од {{#time:G}}:{{#time:i}} ([[UTC]]) 27. апріля 2026 є '''{{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}*({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|PAGES|rue}}*{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}''' = {{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}/{{NUMBEROF|PAGES|rue}} round 2}} × {{#expr:({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}, де ''Edits ''= {{NUMBEROFEDITS}}, ''Total'' = {{NUMBEROFPAGES}}, ''NonArticles ''= {{#expr:{{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}}}, ''Articles ''= {{NUMBEROFARTICLES}}. == Далшы вызнамы терміну „глубина“ на Вікіпедії == Окрем «глубины“ языковой части екзістує ай „глубина“ покрытя конкретной темы. Понятя в енціклопедії можуть быти представлены во формі [[Єрархія|єрархії]], наприклад [[Наука]] -> [[біолоґія]] -> [[еволучна біолоґія]]. В общій тематічній области має глубину, яка ся до той єрархії легко вписовать. Енціклопедія бы мала быти написана слїдным способом так, жебы родительскы статї были написаны скорше, чім їх дочірны. Кедь родительска статя не є цїлкова, лїпше бы было спробувати єй ся злїпшыти, чім створити дочірну, ай кедь суть доводы на створїня таку статю очівиднї. В такім припадї може быти хосенне злучіти дочірну статю (особливо, кедь обсягує дуже мало інформації) з родительсков статёв. В будучности, кедь буде основна статя доповнена, статї ся можуть знова роздїлити. == Поз. тыж == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F:%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B9| Список Вікіпедій] * [[Русиньска Вікіпедія]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч]] oa67i57t8jf3vuzuwbo8gwa3sbiwfc5 164909 164908 2026-04-27T13:35:39Z Rue323 31002 /* Поз. тыж */ 164909 wikitext text/x-wiki '''Глубинá''' на [[Вікіпедія|Вікіпедії]] ({{lang-en|Depth}}) є індікатор годноты, котрый характерізує уровень розвоя языковой части. Выраховує ся з приближного чісла едітовань і чісла сторінок, котры не суть статями (што, подля авторів параметра указує, як є розвита комуніта даной секції) і [[Процент|процента]] приправ ку общому чіслу статей. Але не екзістує алтернатівных штудій, котры бы доказовали пряму залежность якости языковой части од індікатора „глубина“. == Вызначіня == Глубина ся рахує такым способом: : <math>{Depth}=\frac{Edits}{Articles}\cdot \frac{NonArticles}{Articles}\cdot \left( 1-\frac{Articles}{Total} \right)</math> , де * Depth — глубина * Edits — цїлкове чісло едітовань в части * NonArticles — чісло сторінок поза головным простором (діскусны сторінкы, напрямлїня і сторінкы хоснователїв) * Articles — чісло статей * Total — цїлкове чісло сторінок части (NonArticles + Articles) Формула може быти спрощена до: <math>Depth=\frac{Edits}{Total}\cdot \left( \frac{NonArticles}{Articles} \right)^{2}</math> Глубина [[Русиньска Вікіпедія|русиньской Вікіпедії]] од {{#time:G}}:{{#time:i}} ([[UTC]]) 27. апріля 2026 є '''{{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}*({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|PAGES|rue}}*{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}''' = {{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}/{{NUMBEROF|PAGES|rue}} round 2}} × {{#expr:({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}, де ''Edits ''= {{NUMBEROFEDITS}}, ''Total'' = {{NUMBEROFPAGES}}, ''NonArticles ''= {{#expr:{{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}}}, ''Articles ''= {{NUMBEROFARTICLES}}. == Далшы вызнамы терміну „глубина“ на Вікіпедії == Окрем «глубины“ языковой части екзістує ай „глубина“ покрытя конкретной темы. Понятя в енціклопедії можуть быти представлены во формі [[Єрархія|єрархії]], наприклад [[Наука]] -> [[біолоґія]] -> [[еволучна біолоґія]]. В общій тематічній области має глубину, яка ся до той єрархії легко вписовать. Енціклопедія бы мала быти написана слїдным способом так, жебы родительскы статї были написаны скорше, чім їх дочірны. Кедь родительска статя не є цїлкова, лїпше бы было спробувати єй ся злїпшыти, чім створити дочірну, ай кедь суть доводы на створїня таку статю очівиднї. В такім припадї може быти хосенне злучіти дочірну статю (особливо, кедь обсягує дуже мало інформації) з родительсков статёв. В будучности, кедь буде основна статя доповнена, статї ся можуть знова роздїлити. == Поз. тыж == * [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F:%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B9| Список Вікіпедій] ([[російськый язык|рус]]) * [[Русиньска Вікіпедія]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч]] fow16xlbiwtthre80asw6i1w0dbqcic 164915 164909 2026-04-27T16:24:22Z Halajkovič 33393 /* Поз. тыж */ 164915 wikitext text/x-wiki '''Глубинá''' на [[Вікіпедія|Вікіпедії]] ({{lang-en|Depth}}) є індікатор годноты, котрый характерізує уровень розвоя языковой части. Выраховує ся з приближного чісла едітовань і чісла сторінок, котры не суть статями (што, подля авторів параметра указує, як є розвита комуніта даной секції) і [[Процент|процента]] приправ ку общому чіслу статей. Але не екзістує алтернатівных штудій, котры бы доказовали пряму залежность якости языковой части од індікатора „глубина“. == Вызначіня == Глубина ся рахує такым способом: : <math>{Depth}=\frac{Edits}{Articles}\cdot \frac{NonArticles}{Articles}\cdot \left( 1-\frac{Articles}{Total} \right)</math> , де * Depth — глубина * Edits — цїлкове чісло едітовань в части * NonArticles — чісло сторінок поза головным простором (діскусны сторінкы, напрямлїня і сторінкы хоснователїв) * Articles — чісло статей * Total — цїлкове чісло сторінок части (NonArticles + Articles) Формула може быти спрощена до: <math>Depth=\frac{Edits}{Total}\cdot \left( \frac{NonArticles}{Articles} \right)^{2}</math> Глубина [[Русиньска Вікіпедія|русиньской Вікіпедії]] од {{#time:G}}:{{#time:i}} ([[UTC]]) 27. апріля 2026 є '''{{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}*({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|PAGES|rue}}*{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}''' = {{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}/{{NUMBEROF|PAGES|rue}} round 2}} × {{#expr:({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}, де ''Edits ''= {{NUMBEROFEDITS}}, ''Total'' = {{NUMBEROFPAGES}}, ''NonArticles ''= {{#expr:{{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}}}, ''Articles ''= {{NUMBEROFARTICLES}}. == Далшы вызнамы терміну „глубина“ на Вікіпедії == Окрем «глубины“ языковой части екзістує ай „глубина“ покрытя конкретной темы. Понятя в енціклопедії можуть быти представлены во формі [[Єрархія|єрархії]], наприклад [[Наука]] -> [[біолоґія]] -> [[еволучна біолоґія]]. В общій тематічній области має глубину, яка ся до той єрархії легко вписовать. Енціклопедія бы мала быти написана слїдным способом так, жебы родительскы статї были написаны скорше, чім їх дочірны. Кедь родительска статя не є цїлкова, лїпше бы было спробувати єй ся злїпшыти, чім створити дочірну, ай кедь суть доводы на створїня таку статю очівиднї. В такім припадї може быти хосенне злучіти дочірну статю (особливо, кедь обсягує дуже мало інформації) з родительсков статёв. В будучности, кедь буде основна статя доповнена, статї ся можуть знова роздїлити. == Поз. тыж == * [[:en:List of Wikipedias|Список Вікіпедій]] * [[Русиньска Вікіпедія]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч]] btrde5v0v2o5w2ge5l85eop20lgltgw Марш украйиньскых націоналістӯв 0 22672 164953 155582 2026-04-27T19:57:41Z Rue323 31002 164953 wikitext text/x-wiki {| class="infobox" style="" ! colspan="2" class="infobox-above" style="font-size: small; font-style: italic;" |Зродились ми великої години |- ! class="infobox-label" scope="row" |<span style="white-space: nowrap;">Крайна</span> | class="infobox-data" |[[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|межа|20x20пкс|Україна]]&nbsp;<span style="white-space: nowrap;">[[Україна|Украйина]]</span> |- ! class="infobox-label" scope="row" |Автор Слӯв | class="infobox-data" |[[Бабій, Олесь Йосипович|Олесь Бабій]] |- ! class="infobox-label" scope="row" |Мелодія | class="infobox-data" |[[Нижанківський Омелян Петрович|Омеляна Нижанківського]] |- ! class="infobox-label" scope="row" |Затвердженый | class="infobox-data" |1932 ([[Провід українських націоналістів|Проводом УН]]) |- | colspan="2" class="infobox-full-data" | ---- |- | colspan="2" class="infobox-below" |[[Файл:Commons-logo.svg|посилання=commons:Category:Zrodylys_my_velykoyi_hodyny%3Fuselang=uk|27x27пкс]] <span class="plainlinks">[https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Zrodylys_my_velykoyi_hodyny?uselang=uk '''Зродились ми великої години''']</span> у&nbsp;Вікісховищі |} '''Ма́рш укра́йиньскых націоналі́стӱв'''&nbsp;— пісня, сотворена на слова Олеся Бабія. Музыку приписувуть Омелянови Нижанковському<ref>{{Cite web |url=http://www.kmoun.info/2017/01/12/simvolika-organizatsiyi-ukrayinskih-natsionalistiv/ |title=Символіка організації українських націоналістів |access-date=16 березня 2017 |archivedate=20 березня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170320084050/http://www.kmoun.info/2017/01/12/simvolika-organizatsiyi-ukrayinskih-natsionalistiv/ }}</ref>, хоть без указаня того у ориґіналови звіданя є спорным. У 1932 затверджена Проводом Украйиньскых Націоналістӯв, управным органом ОУН, ге гімн орґанізації<ref name="rozbudva_natsii">{{Cite web |url=http://diasporiana.org.ua/periodika/1132-rozbudova-natsiyi-1932-ch-1-12/ |title=Розбудова Нації. — Прага 1932. — ч.1-12 (ст. 30) |access-date=16 березня 2017 |archivedate=17 березня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170317143745/http://diasporiana.org.ua/periodika/1132-rozbudova-natsiyi-1932-ch-1-12/ }}</ref>. "Зродились ми великої години" — гімн ОУН (Орґанізація Украйинськых Націоналістӱв). И иппен вӯн став идеолоґіческым стержнём ОУН у «бортоьбі Українського народу проти [[Комунизм|комуністів]] та [[Націоналный соціалізм|нацистів]]<nowiki/>» из 1932 року, кой у УССР зачав ся Голодомор тай повниым ходом ишла колективізація. За три рокы до 1932 року, у Ґаличині , украйиньскый поет Олесь Бабій пише у тюрьмі стих. Иппен сись текст скоро Провод Украйиьскых Націоналістӯв признав майліпшым, а поета назвав "майизнамым". Олесь Йосипович Бабій, псевдонім "Хмелик" – доктор філозофії, професор, воин УСС и [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]], політзаключеный, автор поверх дисятка поетичных книжок и штуд у американьскому універзитетови. Умер у єднині у 1975 році и быв похороненый на тиметовови у [[Чикаго|Чікаґо]]. * == Текст == {{External media||align=right ||video1=[http://m.youtube.com/watch?v=A3Ak2SE_YFo Хор (наближено до оригіналу)] ||video2=[https://m.youtube.com/watch?v=pyjqankd2SU Поп версія у виконанні Зоряни] ||video3=[https://m.youtube.com/watch?v=gbFtCZAQALA Рок версія у виконанні Тінь Сонця] ||video4=[https://m.youtube.com/watch?v=RgdANpB9PnY Марш Нової Української Армії] ||video5= [https://m.youtube.com/watch?v&#61;XZZ1fmg7ybg Хорова обробка Андрія Нікітіна. Посвята герою України Мирославу Мислі] ||video6=[https://m.youtube.com/watch?v=n_ahV0akvYQ Англійською мовою у виконанні Володимира Дейнеко - We were born at the crucial hour] ||video7= [https://m.youtube.com/YThb42mQdVU?si=HUZQokkh4cSq36KS Виконання Катерини Поліщук на позивний «Пташка». Відео знято в підвалах Азовсталі при героїчній обороні Маріуполя навесні 2022 року, підчас повномасштабного вторгнення росії на Україну] |}} : Зродились ми великої години, : З пожеж війни і з полум'я вогнів, : Плекав нас біль по втраті України, : Кормив нас гнів і злість на ворогів. : : І ми йдемо у бою життєвому, : Тверді, міцні, незламні, мов граніт, : Бо плач не дав свободи ще нікому, : А хто борець – той здобуває світ. : : Не хочемо ні слави, ні заплати. : Заплата нам – це радість в боротьбі, : Солодше нам у бою умирати, : Як жити в путах, мов німі раби. : : Доволі нам руїни і незгоди, : Не сміє брат на брата йти у бій. : Під синьо-жовтим прапором свободи : З'єднаєм весь великий нарід свій. : : Велику правду для усіх єдину : Наш гордий клич народові несе: : Вітчизні ти будь вірний до загину! : Нам Україна вище понад все! : : Веде нас в бій борців упавших слава. : Для нас закон найвищий – то наказ: : Соборна Українськая держава : Вільна й міцна від [[Сан|Сяну]] по [[Кавказ]].<ref name="rozbudva_natsii">{{Cite web |url=http://diasporiana.org.ua/periodika/1132-rozbudova-natsiyi-1932-ch-1-12/ |title=Розбудова Нації. — Прага 1932. — ч.1-12 (ст. 30) |access-date=16 березня 2017 |archivedate=17 березня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170317143745/http://diasporiana.org.ua/periodika/1132-rozbudova-natsiyi-1932-ch-1-12/ }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://web.archive.org/web/20170317143745/http://diasporiana.org.ua/periodika/1132-rozbudova-natsiyi-1932-ch-1-12/ Розбудова Нації. — Прага 1932. — ч.1-12 (ст. 30)]. Архів [http://diasporiana.org.ua/periodika/1132-rozbudova-natsiyi-1932-ch-1-12/ оригіналу] за 17 березня 2017<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2017</span>.</cite></ref> == Вплыв == == Иппен позерайте == * [[Велика Украйина]] * [[Молитва Украйиньского Націоналіста]] == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20170317055057/http://tsdavo.gov.ua/4/webpages/63483784.html Гімн Українських Націоналістів. б/д] // ''ЦДАВО України'', ф. 3833, оп. 1, спр. 37, арк. 39 * [https://youtube/WLWVQjKpQNk Про Олеся Бабія - автора Гімну Українських націоналістів // ВІДЕО]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://www.youtube.com/watch?v=RgdANpB9PnY Зродились ми великої години&nbsp;— Марш Нової Армії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180608101853/https://www.youtube.com/watch?v=RgdANpB9PnY|date=8 червня 2018}} // ''Олег Скрипка, Тарас Компаніченко, Сергій Василюк, Тарас Чубай та інші,'' 2017 * [https://www.youtube.com/watch?v=gbFtCZAQALA Зродились ми великої години] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170216090934/https://www.youtube.com/watch?v=gbFtCZAQALA|date=16 лютого 2017}} // ''Тінь Сонця'', 2016 * [https://www.youtube.com/watch?v=n_ahV0akvYQ Англійською мовою: We were born at the crucial hour] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220321140044/https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=n_ahV0akvYQ|date=21 березня 2022}} // ''Володимир Дейнеко'', 2022 [[Катеґорія:ОУН]] [[Катеґорія:ОУНР]] [[Катеґорія:Пісні]] l2udbgf77bm2uq5pz77ifz70xorzscp Худоба 0 22716 164956 156109 2026-04-28T06:36:22Z Gzhegozh 6915 /* Ромы (циґане) */ 164956 wikitext text/x-wiki {{Multiple image|perrow=2|total_width=350|image1=Homeless man in Toronto across from old City Hall.jpg|width2=1750|height2=1000|image2=Bettler peking1.jpg|width3=1532|height3=1024|image3=Oxfam East Africa - Luli looks after her severely malnourished child Aden.jpg|width1=2048|height1=1365|image4=LucknowTrashPickers.jpg|width4=300|height4=400|footer=За годиннов стрілков уд верьхнього лівого кута: бідняк у Торонті, [[Канада]]; чоловік из [[Інвалідность|інвалідностьов]] у ковдах на улицях [[Пекінґ|Пекіна]], [[Кітай|Китай]]; збирачі смітя у Лакхнау, [[Індія]]; матірь из голодувучов дітинов у клініці коло Дадааба, [[Кенія]]}} '''Худоба''' ци '''бі́дность''' є стан удсутности фінанчных ресурсув на задоволеня мінімалных потреб челядника, наприклад: їдіня, бываня, цуря. Конкретні дефініції худобы ся рузнят межи світовыми орґанізаціями, [[Держава|державами]] тай [[Култура|културами]]. Сохтує ся розділяти ''абсолутну худобу'' (котра ся дефінує май універзалнов границьов, єднаков про разні часы и державы) тай ''удносну'' (котра залежит на соціалный контекст, условія жывота в удділно взятуй крайині ци сообществі, доходы и другі факторы). == Дефініції == '''[[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізація Зєдиненых Націй]]:''' Фундаментално худоба тото удказ у выборах и можностьох, нарушеня людської достойности. Ото невозмога ефективно участвовати у жывоті общества. Недостаток ресурсув, обы прогодовати тай удіти родину; ошколы ци клінікы, у котрі мож пуйти; землі, на котруй мож уростити си їдіня тай заробити на жывот; доступа до фінанчных услуг. Ото страх, безсиля, неприятя люди, файт и сообществ. Ото вразливость ид насилствови, часто єствованя у марґіналізованых ци вразливых середовищах, без доступа д чистуй воді ци медицині.<ref>{{Cite web |url=https://www.un.org/esa/socdev/unyin/documents/ydiDavidGordon_poverty.pdf |title=Indicators of Poverty & Hunger |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110628230622/http://www.un.org/esa/socdev/unyin/documents/ydiDavidGordon_poverty.pdf |archivedate=28.&nbsp;юнія 2011 |format=PDF |language=анґліцькы |at=United Nations }}</ref> '''[[Світова банка|Світовый банк]]:''' Худоба ся декларує як недоступность добробыта тай має повно вымірув. Она включат низкі доходы тай невозмогу дустати базові товары тай услугы, мусайні про выжываня из достойностьов. Худоба включат ай низку кваліту жывота и школованя, тяжкый доступ ид чистуй воді тай медицині, недостаточну фізичну безпеку, невозмогу быти вчутым тай недостаток ресурсув и можности уліпшити свуй жывот.<ref>{{Cite web |title=Poverty and Inequality Analysis |at=worldbank.org |url=http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/EXTPOVERTY/0,,contentMDK:22569747~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:336992,00.html |language=анґліцькы |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110603165721/http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/EXTPOVERTY/0,,contentMDK:22569747~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:336992,00.html |archivedate=3.&nbsp;юнія 2011 }}</ref> '''[[Европска унія|Европська унія]] (ЕУ):''' Дефініція худобы у Европськуй унії читаво ся удличат уд дефініцій у другых реґіонах світу, зато ай леґіслативні міры, націлені на борьбу из худобов у державах ЕУ тоже ся удличавут уд еквівалентув у другых крайинах. Худоба ся рахує удносно розподіленя доходув у кажджуй крайині-членови унії из помучов удносных границь бідности.<ref name=":0">{{Cite book|last=Dvorak|first=Jaroslav|date=новембер 2015|title=The SAGE Encyclopedia of World Poverty|chapter=European Union Definition of Poverty|doi=10.4135/9781483345727.n270|isbn=978-1-4833-4570-3|language=анґліцькы|url=https://www.researchgate.net/publication/328718886}}</ref> Статистика за худобу ся збират Евростатом, котрый хоснує обзвідованя за доходы тай условія жывота, {{Lang-en|European Union Survey of Income and Living Conditions (EU-SILC)}}.<ref name=":0" /> == Худоба у реґіонах розселеня русинув == У складі [[Чеськословеньско|Чехословакії]], особенно при Першуй республіці, [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатська Русь]] была майбідным реґіоном.<ref>Unger 1982, б.&nbsp;80.</ref> === Ромы (циґане) === У [[Подкарпатя|Пудкарпатьови]], на [[Словеньско|Словаках]], на [[Чесько|Чехах]], на [[Мадярьско|Мадярах]], у [[Румуньско|Румынії]] тай [[Сербія|Сербії]] часто ся асоціювут из худобов тай безроботицьов [[Циґане|ромале (циґане)]]&nbsp;— марґіналізована ґрупа, котра ся пуддават дискримінації, ворожому удношіньови, утискам. Худоба є єднов из причин дискримінації ромського населеня. [[Европска унія|Европська унія]] чинит крокы д реалізації плана из інтеґрації ромув тай борьбы з дискримінаційов ромського обывательства.<ref>{{Cite web |date=21.&nbsp;мая 2012 |title=National Roma Integration Strategies: a first step in the implementation of the EU Framework |url=http://ec.europa.eu/justice/discrimination/files/com2012_226_en.pdf |publisher=European Commission |language=анґліцькы |format=PDF }}</ref> Маніфестаціями худобы тай дискримінації против ромув сут спеціалні ромські ошколы у крайинах [[Выходна Европа|Восточної Европы]], котрі як правило мавут гуршу кваліту школованя&nbsp;— у дефініціях худобы якраз часто ся споминат доступ ид адекватному школованю, удсутность котрого ся держит невозмогов задоволнити базову потребу.<ref>{{Cite book|last1=Ringold|last2=Orenstein|last3=Wilkens|first2=Mitchell Alexander|first1=Dena|first3=Erika|url=https://books.google.com/books?id=Usd7XU6a29oC|title=Roma in an Expanding Europe – Breaking the Poverty Cycle|at=World Bank|language=анґліцькы|isbn=0-8213-5457-4|year=2005|page=83}}</ref> В Украйині ромські файты знавут жыти на державну фінанчну помуч, котра ся уплачує за рожденя діти. Худоба місных циґанськых сообществ у поєдных трафунках приводит до того, ож рожденя діти стає бізнісом; сесе контроверзна тема, котра тоже уливат ся у антиромськый сентимент.<ref>{{Cite web |url=https://zakarpattya.net.ua/News/93287-Zakarpatski-tsyhany-robliat-biznes-na-ditiakh-VIDEO |title=Закарпатські цигани роблять бізнес на дітях |author=Максим Урлапов |date=22.&nbsp;новембра 2012 |at=Закарпаття Онлайн |language=украйинськы }}</ref> Повномасштабна інвазія 24.&nbsp;фебруара 2022.&nbsp;року тай удповідно ескалація [[Російско-україньска война|Російсько-украйинської войны]] привели до погуршеня фінанчного стана населеня Украйины, його уднушнього переміщеня тай утіканя за границю. Подля слув представителя громадської орґанізації ''„Правозахисний ромський центр“'' Володимира Кондура, утіканцями за границю стали ай 100,000&nbsp;ромув<ref>{{Cite web |date=30.&nbsp;марця 2023 |title=Поширення мови ворожнечі – один з інструментів гібридної агресії Росії: Представник Уповноваженого Михайло Спасов виступив на конференції у Варшаві |url=https://www.ombudsman.gov.ua/news_details/poshirennya-movi-vorozhnechi-odin-z-instrumentiv-gibridnoyi-agresiyi-rosiyi-predstavnik-upovnovazhenogo-mihajlo-spasov-vistupiv-na-konferenciyi-u-varshavi |at=Омбудсман України |language=украйинськы }}</ref> из разных реґіонув Украйины,<ref>При приблизному числови в 400,000&nbsp;чоловік ромського населеня в Украйині перед повтомасштабнов інвазійов. Кромі того, приблизно 100,000&nbsp;ромув стали уднушньо переміщеными особами.</ref> часть котрых стала жертвами антиромського сентимента у другых [[Европа|европськых]] державах тай были розміщені у непридатных про бываня условіях авадь лишені без выплат попри продовженя выплат украйинськым біженцям другых [[Етнос|етнічности]].<ref>{{Cite web |title=«В очах Бога ми всі – люди». Як біженців-ромів приймали у країнах Європи? |url=https://www.radiosvoboda.org/a/ukraine-roma-war-refugees-discrimination/32685891.html |date=17.&nbsp;децембра 2023 |at=Радіо Свобода |language=украйинськы |author=Сашко Шевченко }}</ref> == Жерела == * {{Cite web |url=https://www.un.org/esa/socdev/unyin/documents/ydiDavidGordon_poverty.pdf |title=Indicators of Poverty & Hunger |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110628230622/http://www.un.org/esa/socdev/unyin/documents/ydiDavidGordon_poverty.pdf |archivedate=28.&nbsp;юнія 2011 |format=PDF |language=анґліцькы |at=United Nations }} * {{Cite book|last=Unger|first=Rosalyn|year=1982|title=Czechoslovakia, a Country Study|url=https://books.googleusercontent.com/books/content?req=AKW5QadiNtgW1Wlywu5gPab8uXzNj8CO-pVEMSnLJGvSvutSClCcBQQ4_i3StFf6mjG5giQJlKPDW2l03p_-LtU6iHU3GGZll5616vOiX6QrqLa43o9ye2PWBCANR-aXG9pKvMY8LL9wZ1l7RWsrFGYuPOwN98Und2x4anTWHpw8bs-U_iwHzZPESyTh3IYJqCK8vZjNh6Wi--9i7rLhrDBo-jofGJZlXhuQ-8xyBzWaYWMWeyXqXxg1HzgTIhbVvXq8FmEPIgSNQE7skCzLWEqB9uB4edG5PQ|language=анґліцькы|format=PDF|archivedate=24.&януара 2024|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240124101653/https://books.googleusercontent.com/books/content?req=AKW5QadiNtgW1Wlywu5gPab8uXzNj8CO-pVEMSnLJGvSvutSClCcBQQ4_i3StFf6mjG5giQJlKPDW2l03p_-LtU6iHU3GGZll5616vOiX6QrqLa43o9ye2PWBCANR-aXG9pKvMY8LL9wZ1l7RWsrFGYuPOwN98Und2x4anTWHpw8bs-U_iwHzZPESyTh3IYJqCK8vZjNh6Wi--9i7rLhrDBo-jofGJZlXhuQ-8xyBzWaYWMWeyXqXxg1HzgTIhbVvXq8FmEPIgSNQE7skCzLWEqB9uB4edG5PQ}} == Референції == <references /> [[Катеґорія:Економія]] [[Катеґорія:Социология]] [[Катеґорія:Социалны проблемы]] 4ft2oebx2ybqqet0juie7dxeammoac4 Вікіпедія:Статі на створіня/Перенаправліня 4 24423 164901 2026-04-27T13:08:45Z Кирил Ассасс 35835 Створена сторінка: Тота сторінка містить просьбы на новы перенаправліня. Все, што не є просьбов о перенаправліня, буде відхилено або удалено. Користуйт ся тотов форматов: <code><nowiki>== Redirect request: [[...]] ==</nowiki> <nowiki>*Target of redirect: [[...]]</nowiki> <nowiki>*Reason: ...</nowiki> <nowiki>*Source (if applicable): ...</nowiki></... 164901 wikitext text/x-wiki Тота сторінка містить просьбы на новы перенаправліня. Все, што не є просьбов о перенаправліня, буде відхилено або удалено. Користуйт ся тотов форматов: <code><nowiki>== Redirect request: [[...]] ==</nowiki> <nowiki>*Target of redirect: [[...]]</nowiki> <nowiki>*Reason: ...</nowiki> <nowiki>*Source (if applicable): ...</nowiki></code> ---- p548f03e564xo2vpzzv00da3wuxyrwe 164903 164901 2026-04-27T13:13:49Z Кирил Ассасс 35835 164903 wikitext text/x-wiki Тота сторінка містить просьбы на новы перенаправліня. Все, што не є просьбов о перенаправліня, буде відхилено або удалено. Користуйт ся тотов форматов: <code><nowiki>== Redirect request: [[...]] ==</nowiki> <nowiki>*Target of redirect: [[...]]</nowiki> <nowiki>*Reason: ...</nowiki> <nowiki>*Source (if applicable): ...</nowiki> <nowiki>~~~~</nowiki></code> ---- == Redirect request: [[Руски]] == *Target of redirect: [[Русиньскый язык]] *Reason: То є спосіб повісти "Русиньскый". *Source (if applicable): N/A [[Хоснователь:Кирил Ассасс|Кирил Ассасс]] ([[Діскузія з хоснователём:Кирил Ассасс|діскусія]]) 15:13, 27 апріля 2026 (CEST) s0g8sl2l056soceac02zp50ix231p1k 164917 164903 2026-04-27T16:33:54Z Rue323 31002 164917 wikitext text/x-wiki Тота сторінка містить просьбы на новы перенаправліня. Все, што не є просьбов о перенаправліня, буде відхылено або удалено. Хоснуйте ся тотов форматов: <code><nowiki>== Redirect request: [[...]] ==</nowiki> <nowiki>*Target of redirect: [[...]]</nowiki> <nowiki>*Reason: ...</nowiki> <nowiki>*Source (if applicable): ...</nowiki> <nowiki>~~~~</nowiki></code> ---- == Redirect request: [[Руски]] == *Target of redirect: [[Русиньскый язык]] *Reason: То є способ повісти "Русиньскый". *Source (if applicable): N/A [[Хоснователь:Кирил Ассасс|Кирил Ассасс]] ([[Діскузія з хоснователём:Кирил Ассасс|діскусія]]) 15:13, 27 апріля 2026 (CEST) anwqqw96nn0xcpwlih0ioni4k9tldct 164919 164917 2026-04-27T16:45:44Z Halajkovič 33393 /* Redirect request: Руски */ Відповідь 164919 wikitext text/x-wiki Тота сторінка містить просьбы на новы перенаправліня. Все, што не є просьбов о перенаправліня, буде відхылено або удалено. Хоснуйте ся тотов форматов: <code><nowiki>== Redirect request: [[...]] ==</nowiki> <nowiki>*Target of redirect: [[...]]</nowiki> <nowiki>*Reason: ...</nowiki> <nowiki>*Source (if applicable): ...</nowiki> <nowiki>~~~~</nowiki></code> ---- == Redirect request: [[Руски]] == *Target of redirect: [[Русиньскый язык]] *Reason: То є способ повісти "Русиньскый". *Source (if applicable): N/A [[Хоснователь:Кирил Ассасс|Кирил Ассасс]] ([[Діскузія з хоснователём:Кирил Ассасс|діскусія]]) 15:13, 27 апріля 2026 (CEST) :Хыбаль не лїпше было бы перенаправити на сторінку „[[Язык Паноньскых Русинів]]“? Бо назва „руски“ ся скорше одношує на „Язык Паноньскых Русинів“ як на „[[русиньскый язык]]“, нї? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 18:45, 27 апріля 2026 (CEST) 05gobn5qa21u1x1wi5c87yn14obugqb Выходноказахстанська область 0 24424 164913 2026-04-27T15:46:23Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/47783996|Східноказахстанська область]]» 164913 wikitext text/x-wiki '''Східноказахста́нська область'''&nbsp;— адміністративна область у східній частині [[Казахстан|Казахстану]], на кордоні з [[Росія|Росією]] і [[Китайска людова република|Китаєм]]. Утворена в [[1932]] році. У 1997 році до її складу була включена територія Семипалатинської області. 2022 року із західної частини утворена нова [[Абайська область]]. Адміністративний центр&nbsp;— місто Усть-Каменогорськ. Головна річка&nbsp;— Іртиш, на якій розташовані 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтарминська, Шульбінська і Усть-Каменогорська. Озера Алаколь, Зайсан, Маркаколь, Сасикколь. == Адміністративноє діленя == В кінці [[2023]] року у складі області було утворено два нових райони: Маркакольський з частини Курчумського району та Улькен-Наринський з частини Катон-Карагайського району<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площа,<br /><br />км² !Населення,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[1999]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2009]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2021]]) !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Алтайський район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глибоківський район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанський район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайський район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумський район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакольський район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарський район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайський район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланський район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улькен-Наринський район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинський район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська м.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Усть-Каменогорська м.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населений пункт !Населення,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[1999]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2009]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2021]]) |- |1 |'''Усть-Каменогорськ''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |Глибоке | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731246 особ ([[2021]]; 742172 у [[2009]], 838210 у [[1999]], 926126 у [[1989]]). Населення Східноказахстанської області&nbsp;— поліетнічне. На [[1. януар|1 січня]] [[2010]] року значну частину населення області становили казахи&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[Русы|росіяни]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, татари&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Інші національності складають трохи більше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Східноказахстанська область один із небагатьох регіонів Казахстана де спостерігається фурташный (окрім 2010 року) спад чисельності населення. == Економіка == * Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви колчедано-поліметаловых руд. == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] i49xo2w1piz4c7whu4nbxh36k5d9tf7 164914 164913 2026-04-27T15:47:51Z Rue323 31002 164914 wikitext text/x-wiki '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;— адміністративна область у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстану]], на кордоні из [[Росія|Росією]] і [[Китайска людова република|Китаєм]]. Утворена в [[1932]] році. У 1997 році до її складу була включена територія Семипалатинської області. 2022 року із західної частини утворена нова [[Абайська область]]. Адміністративний центр&nbsp;— місто Усть-Каменогорськ. {{Універзалный інфобокс}} Головна річка&nbsp;— Іртиш, на якій розташовані 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтарминська, Шульбінська і Усть-Каменогорська. Озера Алаколь, Зайсан, Маркаколь, Сасикколь. {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Адміністративноє діленя == В кінці [[2023]] року у складі області було утворено два нових райони: Маркакольський з частини Курчумського району та Улькен-Наринський з частини Катон-Карагайського району<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площа,<br /><br />км² !Населення,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[1999]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2009]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2021]]) !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Алтайський район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глибоківський район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанський район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайський район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумський район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакольський район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарський район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайський район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланський район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улькен-Наринський район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинський район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська м.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Усть-Каменогорська м.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населений пункт !Населення,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[1999]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2009]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2021]]) |- |1 |'''Усть-Каменогорськ''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |Глибоке | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731246 особ ([[2021]]; 742172 у [[2009]], 838210 у [[1999]], 926126 у [[1989]]). Населення Східноказахстанської області&nbsp;— поліетнічне. На [[1. януар|1 січня]] [[2010]] року значну частину населення області становили казахи&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[Русы|росіяни]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, татари&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Інші національності складають трохи більше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Східноказахстанська область один із небагатьох регіонів Казахстана де спостерігається фурташный (окрім 2010 року) спад чисельності населення. == Економіка == * Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви колчедано-поліметаловых руд. == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] rr6ykr1gum9nsldmzx8l687tfrl50po 164918 164914 2026-04-27T16:39:11Z Rue323 31002 164918 wikitext text/x-wiki '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;— адміністративна область у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстана]], на граници из [[Росія|Росіёв]] и [[Китайска людова република|Китаём]]. Область сотворена у [[1932]]. році. У 1997. році у її состав была включена територія Семипалатинської области. У 2022. році из западної части сотворена нова [[Абайська область]]. Адміністративный центр&nbsp;— варош [[Оскемен]]. {{Універзалный інфобокс}} Головна річка&nbsp;— Іртиш, на якій розташовані 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтарминська, Шульбінська і Усть-Каменогорська. Озера Алаколь, Зайсан, Маркаколь, Сасикколь. {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Адміністративноє діленя == В кінці [[2023]] року у складі області було утворено два нових райони: Маркакольський з частини Курчумського району та Улькен-Наринський з частини Катон-Карагайського району<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площа,<br /><br />км² !Населення,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[1999]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2009]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2021]]) !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Алтайський район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глибоківський район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанський район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайський район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумський район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакольський район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарський район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайський район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланський район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улькен-Наринський район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинський район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська м.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Усть-Каменогорська м.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населений пункт !Населення,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[1999]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2009]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2021]]) |- |1 |'''Усть-Каменогорськ''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |Глибоке | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731246 особ ([[2021]]; 742172 у [[2009]], 838210 у [[1999]], 926126 у [[1989]]). Населення Східноказахстанської області&nbsp;— поліетнічне. На [[1. януар|1 січня]] [[2010]] року значну частину населення області становили казахи&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[Русы|росіяни]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, татари&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Інші національності складають трохи більше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Східноказахстанська область один із небагатьох регіонів Казахстана де спостерігається фурташный (окрім 2010 року) спад чисельності населення. == Економіка == * Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви колчедано-поліметаловых руд. == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] qutgprhp1hh7xip2tqoc1qsa6tjp3qb 164920 164918 2026-04-27T16:48:54Z Rue323 31002 164920 wikitext text/x-wiki '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;— адміністративна область у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстана]], на граници из [[Росія|Росіёв]] и [[Китайска людова република|Китаём]]. Область сотворена у [[1932]]. році. У [[1997]]. році у її состав была включена територія Семипалатинської области. У [[2022]]. році из западної части сотворена нова [[Абайська область]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Місто|варош]] [[Оскемен]]. {{Універзалный інфобокс}} Главна и майвелика ріка&nbsp;— Иртыш, на якӱв суть 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтармынська, Шульбінська и Оскменська. Озера Алакёл, Зайсан, Маркакёл, Сасыккёл. {{Статья в роботѣ|Rue323|10}} == Адміністративноє діленя == У кӱнци [[2023]]. року у составови области было учмнено два новых района: Маркакёлськый из части Курчумського района тай Улкен-Нарынськый из части Катон-Карагайського района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Число<br /><br />АО !Число<br /><br />НП |- |1 |Алтайськый район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глубоковськый район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанськый район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайськый район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумськый район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакёлськый район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарськый район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайськый район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланськый район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улкен-Нарынськый район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинськый район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська в.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Оскеменська а.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункты из числом обывательства поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Оскемен''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |'''Глубокоє''' | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731246 особ ([[2021]]; 742172 у [[2009]], 838210 у [[1999]], 926126 у [[1989]]). Обывательство Выходноказахстанської области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1. януара]] [[2010]]. року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Другі народности складавуть мало бӱлше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Выходноказахстанська область єден из немногых реґіонӱв Казахстана де наглядать ся фурташный (окрем [[2010]]. року) спад числа обывательства. == Економіка == * [[Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат]]&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви [[Колчедано-поліметалові руды|колчедано-поліметаловых руд]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] nadv1tzns1dp5mhjl8p367urv7bidef 164921 164920 2026-04-27T16:52:26Z Rue323 31002 164921 wikitext text/x-wiki '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;— адміністративна область у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстана]], на граници из [[Росія|Росіёв]] и [[Китайска людова република|Китаём]]. Область сотворена у [[1932]]. році. У [[1997]]. році у її состав была включена територія Семипалатинської области. У [[2022]]. році из западної части сотворена нова [[Абайська область]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Місто|варош]] [[Оскемен]]. {{Універзалный інфобокс}} Главна и майвелика ріка&nbsp;— Иртыш, на якӱв суть 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтармынська, Шульбінська и Оскменська. Озера Алакёл, Зайсан, Маркакёл, Сасыккёл. == Адміністративноє діленя == У кӱнци [[2023]]. року у составови области было учмнено два новых района: Маркакёлськый из части Курчумського района тай Улкен-Нарынськый из части Катон-Карагайського района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Число<br /><br />АО !Число<br /><br />НП |- |1 |Алтайськый район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глубоковськый район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанськый район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайськый район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумськый район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакёлськый район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарськый район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайськый район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланськый район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улкен-Нарынськый район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинськый район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська в.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Оскеменська а.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункты из числом обывательства поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Оскемен''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |'''Глубокоє''' | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731.246 особ ([[2021]]; 742.172 у [[2009]], 838.210 у [[1999]], 926.126 у [[1989]]).<ref>http://demoscope.ru/weekly/ssp/kaz_pop.php</ref> Обывательство Выходноказахстанської области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1. януара]] [[2010]]. року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Другі народности складавуть мало бӱлше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Выходноказахстанська область єден из немногых реґіонӱв Казахстана де наглядать ся фурташный (окрем [[2010]]. року) спад числа обывательства. == Економіка == * [[Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат]]&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви [[Колчедано-поліметалові руды|колчедано-поліметаловых руд]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] 859gixzqoftbzuwhgwxkkhk4kp13nem 164922 164921 2026-04-27T17:00:45Z Rue323 31002 164922 wikitext text/x-wiki '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;авадь просто '''Вы́ходный Казахста́н'''— [[Область|адміністративна область]] у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстана]], на граници из [[Росія|Росіёв]] и [[Китайска людова република|Китаём]]. [[Область]] сотворена у [[1932]]. році. У [[1997]]. році у її состав была включена територія [[Семипалатинська область|Семипалатинської области]]. У [[2022]]. році из западної части сотворена нова [[Абайська область]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Місто|варош]] [[Оскемен]]. {{Універзалный інфобокс}} Главна и майвелика ріка&nbsp;— Иртыш, на якӱв суть 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтармынська, Шульбінська и Оскменська. Озера Алакёл, Зайсан, Маркакёл, Сасыккёл. == Адміністративноє діленя == У кӱнци [[2023]]. року у составови области было учмнено два новых района: Маркакёлськый из части Курчумського района тай Улкен-Нарынськый из части Катон-Карагайського района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Число<br /><br />АО !Число<br /><br />НП |- |1 |Алтайськый район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глубоковськый район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанськый район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайськый район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумськый район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакёлськый район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарськый район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайськый район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланськый район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улкен-Нарынськый район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинськый район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська в.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Оскеменська а.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункты из числом обывательства поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Оскемен''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |'''Глубокоє''' | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731.246 особ ([[2021]]; 742.172 у [[2009]], 838.210 у [[1999]], 926.126 у [[1989]]).<ref>http://demoscope.ru/weekly/ssp/kaz_pop.php</ref> Обывательство Выходноказахстанської области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1. януара]] [[2010]]. року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Другі народности складавуть мало бӱлше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Выходноказахстанська область єден из немногых реґіонӱв Казахстана де наглядать ся фурташный (окрем [[2010]]. року) спад числа обывательства. == Економіка == * [[Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат]]&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви [[Колчедано-поліметалові руды|колчедано-поліметаловых руд]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] f3s5t6wjd4xe8myneqacbwuphpqei0l 164923 164922 2026-04-27T17:05:46Z Rue323 31002 164923 wikitext text/x-wiki '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;авадь просто '''Вы́ходный Казахста́н''' ({{Lang-ru|Восточно-Казахстанская область}}) ({{Lang-de|Ostkasachstan}}) ''([[Казахськый язык|каз]]. Шығыс Қазақстан облысы)'' — [[Область|адміністративна область]] у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстана]], на граници из [[Росія|Росіёв]] и [[Китайска людова република|Китаём]]. [[Область]] сотворена у [[1932]]. році. У [[1997]]. році у її состав была включена територія [[Семипалатинська область|Семипалатинської области]]. У [[2022]]. році из западної части сотворена нова [[Абайська область]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Місто|варош]] [[Оскемен]]. {{Універзалный інфобокс}} Главна и майвелика ріка&nbsp;— Иртыш, на якӱв суть 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтармынська, Шульбінська и Оскменська. Озера Алакёл, Зайсан, Маркакёл, Сасыккёл. == Адміністративноє діленя == У кӱнци [[2023]]. року у составови области было учмнено два новых района: Маркакёлськый из части Курчумського района тай Улкен-Нарынськый из части Катон-Карагайського района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Число<br /><br />АО !Число<br /><br />НП |- |1 |Алтайськый район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глубоковськый район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанськый район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайськый район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумськый район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакёлськый район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарськый район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайськый район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланськый район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улкен-Нарынськый район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинськый район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська в.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Оскеменська а.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункты из числом обывательства поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Оскемен''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |'''Глубокоє''' | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731.246 особ ([[2021]]; 742.172 у [[2009]], 838.210 у [[1999]], 926.126 у [[1989]]).<ref>http://demoscope.ru/weekly/ssp/kaz_pop.php</ref> Обывательство Выходноказахстанської области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1. януара]] [[2010]]. року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Другі народности складавуть мало бӱлше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Выходноказахстанська область єден из немногых реґіонӱв Казахстана де наглядать ся фурташный (окрем [[2010]]. року) спад числа обывательства. == Економіка == * [[Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат]]&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви [[Колчедано-поліметалові руды|колчедано-поліметаловых руд]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] dsf6jo73t68tnhtgxtwuzpje9mm37hj 164924 164923 2026-04-27T17:08:23Z Rue323 31002 164924 wikitext text/x-wiki '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;авадь просто '''Вы́ходный Казахста́н''' ({{Lang-ru|Восточно-Казахстанская область}}) ({{Lang-de|Ostkasachstan}}) ''([[Казахськый язык|каз]]. Шығыс Қазақстан облысы)'' ''([[Татарьскый язык|тат]]. Көнчыгыш Казакъстан өлкәсе)'' — [[Область|адміністративна область]] у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстана]], на граници из [[Росія|Росіёв]] и [[Китайска людова република|Китаём]]. [[Область]] сотворена у [[1932]]. році. У [[1997]]. році у її состав была включена територія [[Семипалатинська область|Семипалатинської области]]. У [[2022]]. році из западної части сотворена нова [[Абайська область]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Місто|варош]] [[Оскемен]]. {{Універзалный інфобокс}} Главна и майвелика ріка&nbsp;— Иртыш, на якӱв суть 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтармынська, Шульбінська и Оскменська. Озера Алакёл, Зайсан, Маркакёл, Сасыккёл. == Адміністративноє діленя == У кӱнци [[2023]]. року у составови области было учмнено два новых района: Маркакёлськый из части Курчумського района тай Улкен-Нарынськый из части Катон-Карагайського района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Число<br /><br />АО !Число<br /><br />НП |- |1 |Алтайськый район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глубоковськый район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанськый район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайськый район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумськый район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакёлськый район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарськый район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайськый район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланськый район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улкен-Нарынськый район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинськый район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська в.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Оскеменська а.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункты из числом обывательства поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Оскемен''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |'''Глубокоє''' | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731.246 особ ([[2021]]; 742.172 у [[2009]], 838.210 у [[1999]], 926.126 у [[1989]]).<ref>http://demoscope.ru/weekly/ssp/kaz_pop.php</ref> Обывательство Выходноказахстанської области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1. януара]] [[2010]]. року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Другі народности складавуть мало бӱлше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Выходноказахстанська область єден из немногых реґіонӱв Казахстана де наглядать ся фурташный (окрем [[2010]]. року) спад числа обывательства. == Економіка == * [[Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат]]&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви [[Колчедано-поліметалові руды|колчедано-поліметаловых руд]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] rncaswo5lsm3zxkg9yyf18p5wed331d Гапнір 0 24425 164925 2026-04-27T17:16:26Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/148074274|Хабнир]]» 164925 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — село на юго-западе [[Ісланд|Исландии]], до 11 июня 1994 года — община. Назва буквално товмачить ся ге «порты». Населённый пункт расположен на полуострове Рейкьянес, на южном побережье бухты [[Оусар]]. Отдельная община в прошлом, Хабнир в настоящий момент входит в состав муниципалитета Рейкьянесбайр. Расстояние от столицы Исландии, [[Рейкьявик|Рейкьявика]] — около 50 километров. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Церковь Киркьювохскиркья]] Население Хабнира составляет 109 человек по состоянию на 2011 год. Количество жителей с каждым годом неуклонно падает; это связано с активной урбанизацией, происходящей в общине, к которой принадлежит деревня. Археологические раскопки, проводившиеся в Хабнире, указывают на первое поселение на этой территории, датируемое ещё девятым веком. Ранее Хабнир был крупным портовым городом, на что указывает его название. Из местных достопримечательностей стоит отметить морской аквариум и деревянную церковь девятнадцатого века. В пяти километрах к югу расположена скала [[Хабнарберг]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] anmiu3zzf7uop8vjr2a7cu8sv0d56xw 164926 164925 2026-04-27T17:20:39Z Rue323 31002 164926 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — село на юго-западе [[Ісланд|Исландии]], до 11 июня 1994 года — община. Назва буквално товмачить ся ге «порты». Населённый пункт расположен на полуострове Рейкьянес, на южном побережье бухты [[Оусар]]. Отдельная община в прошлом, Хабнир в настоящий момент входит в состав муниципалитета Рейкьянесбайр. Расстояние от столицы Исландии, [[Рейкьявик|Рейкьявика]] — около 50 километров. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Церковь Киркьювохскиркья]] == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref> Археологические раскопки, проводившиеся в Хабнире, указывают на первое поселение на этой территории, датируемое ещё девятым веком. Ранее Хабнир был крупным портовым городом, на что указывает его название. Из местных достопримечательностей стоит отметить морской аквариум и деревянную церковь девятнадцатого века. В пяти километрах к югу расположена скала [[Хабнарберг]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] ol2npt2e4a4e5dadxhwgf7wg0vzryt9 164927 164926 2026-04-27T17:23:48Z Rue323 31002 164927 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — село на юго-западе [[Ісланд|Исландии]], до 11 июня 1994 года — община. == Назва == Назва буквално товмачить ся ге «порты». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]] == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref> Археолоґічні розкопкы, проводившиеся в Хабнире, указывают на первое поселение на этой территории, датируемое ещё девятым веком. Ранее Хабнир был крупным портовым городом, на что указывает его название. Из местных достопримечательностей стоит отметить морской аквариум и деревянную церковь девятнадцатого века. В пяти километрах к югу расположена скала [[Хабнарберг]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] jgzqzx9uyptszob0onvupj9japlej2j 164928 164927 2026-04-27T17:25:40Z Rue323 31002 164928 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — [[село]] на [[Югозапад|юго-западови]] [[Ісланд|Ісландії]], до [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року быв центром свої общины. {{НП}} == Назва == Назва буквално товмачить ся из [[Ісландьскый язык|Ісландського языка]] ге «<nowiki/>[[Порт|порты]]<nowiki/>». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]] == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref> Археолоґічні розкопкы, проводившиеся в Хабнире, указывают на первое поселение на этой территории, датируемое ещё девятым веком. Ранее Хабнир быв крупным портовым городом, на что указывает его название. Из местных достопримечательностей стоит отметить морской аквариум и деревянную церковь девятнадцатого века. В пяти километрах к югу расположена скала [[Хабнарберг]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] bu2o6adyir6kb16o6c6mabngjzzcoc2 164929 164928 2026-04-27T17:34:05Z Rue323 31002 164929 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — [[село]] на [[Югозапад|юго-западови]] [[Ісланд|Ісландії]], до [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року быв центром свої общины. {{НП}} == Назва == Назва буквално товмачить ся из [[Ісландьскый язык|Ісландського языка]] ге «<nowiki/>[[Порт|порты]]<nowiki/>». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]][[Церьков (храм)|Цирьков]] Кіркьювохкіркья была построєна щи давно, до [[Реформация|реформації]] у [[Ісланд|Ісландії]]. У [[1799]]. році силный [[шторм]] почти націло знищив сись [[Церьков (храм)|храм]]. За тым [[Церьков (храм)|цирьков]] перестройили, и послідньый капіталный ремонт туй быв у [[1961]]. році. [[Церьков (храм)|Цирьков]] из зачатку была [[Католицька церьков|католицька]].<ref>https://www.visitreykjanes.is/en/place/kirkjuvogur?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref> Археолоґічні розкопкы, проводившиеся в Хабнире, указывают на первое поселение на этой территории, датируемое ещё девятым веком. Ранее Хабнир быв крупным портовым городом, на что указывает его название. Из местных достопримечательностей стоит отметить морской аквариум и деревянную церковь девятнадцатого века. В пяти километрах к югу расположена скала [[Хабнарберг]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] ksvamce7ihpnh6jlth6uats4xzs78wa 164930 164929 2026-04-27T17:35:24Z Rue323 31002 164930 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — [[село]] на [[Югозапад|юго-западови]] [[Ісланд|Ісландії]], до [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року быв центром свої общины. {{НП}} == Назва == Назва буквално товмачить ся из [[Ісландьскый язык|Ісландського языка]] ге «<nowiki/>[[Порт|порты]]<nowiki/>». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]][[Церьков (храм)|Цирьков]] Кіркьювохкіркья была построєна щи давно, до [[Реформация|реформації]] у [[Ісланд|Ісландії]]. У [[1799]]. році силный [[шторм]] почти націло знищив сись [[Церьков (храм)|храм]]. За тым [[Церьков (храм)|цирьков]] перестройили, и послідньый капіталный ремонт туй быв у [[1961]]. році. [[Церьков (храм)|Цирьков]] из зачатку была [[Католицька церьков|католицька]].<ref>https://www.visitreykjanes.is/en/place/kirkjuvogur?utm_source=chatgpt.com</ref> Ныні же [[Церьков (храм)|храм]] є [[Лютеранська цирьков|Лютеранськый]]. == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref> Археолоґічні розкопкы, проводившиеся в Хабнире, указывают на первое поселение на этой территории, датируемое ещё девятым веком. Ранее Хабнир быв крупным портовым городом, на что указывает его название. Из местных достопримечательностей стоит отметить морской аквариум и деревянную церковь девятнадцатого века. В пяти километрах к югу расположена скала [[Хабнарберг]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] c60l0ihpv8ik9gheu3cwnbzqejo8o0v 164931 164930 2026-04-27T17:50:32Z Rue323 31002 164931 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — [[село]] на [[Югозапад|юго-западови]] [[Ісланд|Ісландії]], до [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року быв центром свої общины. {{НП}} == Назва == Назва буквално товмачить ся из [[Ісландьскый язык|Ісландського языка]] ге «<nowiki/>[[Порт|порты]]<nowiki/>». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]][[Церьков (храм)|Цирьков]] Кіркьювохкіркья была построєна щи давно, до [[Реформация|реформації]] у [[Ісланд|Ісландії]]. У [[1799]]. році силный [[шторм]] почти націло знищив сись [[Церьков (храм)|храм]]. За тым [[Церьков (храм)|цирьков]] перестройили, и послідньый капіталный ремонт туй быв у [[1961]]. році. [[Церьков (храм)|Цирьков]] из зачатку была [[Католицька церьков|католицька]].<ref>https://www.visitreykjanes.is/en/place/kirkjuvogur?utm_source=chatgpt.com</ref> Ныні же [[Церьков (храм)|храм]] є [[Лютеранська цирьков|Лютеранськый]]. == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref>. == Археолоґія == [[Археолоґія|Археолоґічні]] розкопкы, проводивші ся у Габнірови, указувуть на первоє поселеня на сьӱв території, датованоє ищи дивятым сторочом. Давно Габнір быв великым [[Порт|портовым]] [[Мѣстечко|варощиком]], на што указує даже ёго назван.<ref>https://guidetoiceland.is/connect-with-locals/regina/viking-ruins-and-burial-mounds-i-have-visited-on-my-travels-in-iceland?utm_source=chatgpt.com</ref> Из містных туристичных міст мусай удмітити морськый акваріум и деривляну цирьков дивятьнадцятого стороча. У пяти кілометрах на [[юг]] є скала [[Габнарберґ]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] r66sibnsqrl68mlqjfduhpgxnhhnq42 164932 164931 2026-04-27T17:54:07Z Rue323 31002 164932 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — [[село]] на [[Югозапад|юго-западови]] [[Ісланд|Ісландії]], до [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року быв центром свої общины. {{НП|население=109|этнохороним=Габнірци|оригинальное название=Hafnir}} == Назва == Назва буквално товмачить ся из [[Ісландьскый язык|Ісландського языка]] ге «<nowiki/>[[Порт|порты]]<nowiki/>». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]][[Церьков (храм)|Цирьков]] Кіркьювохкіркья была построєна щи давно, до [[Реформация|реформації]] у [[Ісланд|Ісландії]]. У [[1799]]. році силный [[шторм]] почти націло знищив сись [[Церьков (храм)|храм]]. За тым [[Церьков (храм)|цирьков]] перестройили, и послідньый капіталный ремонт туй быв у [[1961]]. році. [[Церьков (храм)|Цирьков]] из зачатку была [[Католицька церьков|католицька]].<ref>https://www.visitreykjanes.is/en/place/kirkjuvogur?utm_source=chatgpt.com</ref> Ныні же [[Церьков (храм)|храм]] є [[Лютеранська цирьков|Лютеранськый]]. == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref>. == Археолоґія == [[Археолоґія|Археолоґічні]] розкопкы, проводивші ся у Габнірови, указувуть на первоє поселеня на сьӱв території, датованоє ищи дивятым сторочом. Давно Габнір быв великым [[Порт|портовым]] [[Мѣстечко|варощиком]], на што указує даже ёго назван.<ref>https://guidetoiceland.is/connect-with-locals/regina/viking-ruins-and-burial-mounds-i-have-visited-on-my-travels-in-iceland?utm_source=chatgpt.com</ref> Из містных туристичных міст мусай удмітити морськый акваріум и деривляну цирьков дивятьнадцятого стороча. У пяти кілометрах на [[юг]] є скала [[Габнарберґ]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] jdqcfnmibmj8hilprlm17v7qg0qko2q 164933 164932 2026-04-27T18:09:54Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Габнір]] на [[Гапнір]] 164932 wikitext text/x-wiki '''Габні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — [[село]] на [[Югозапад|юго-западови]] [[Ісланд|Ісландії]], до [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року быв центром свої общины. {{НП|население=109|этнохороним=Габнірци|оригинальное название=Hafnir}} == Назва == Назва буквално товмачить ся из [[Ісландьскый язык|Ісландського языка]] ге «<nowiki/>[[Порт|порты]]<nowiki/>». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]][[Церьков (храм)|Цирьков]] Кіркьювохкіркья была построєна щи давно, до [[Реформация|реформації]] у [[Ісланд|Ісландії]]. У [[1799]]. році силный [[шторм]] почти націло знищив сись [[Церьков (храм)|храм]]. За тым [[Церьков (храм)|цирьков]] перестройили, и послідньый капіталный ремонт туй быв у [[1961]]. році. [[Церьков (храм)|Цирьков]] из зачатку была [[Католицька церьков|католицька]].<ref>https://www.visitreykjanes.is/en/place/kirkjuvogur?utm_source=chatgpt.com</ref> Ныні же [[Церьков (храм)|храм]] є [[Лютеранська цирьков|Лютеранськый]]. == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref>. == Археолоґія == [[Археолоґія|Археолоґічні]] розкопкы, проводивші ся у Габнірови, указувуть на первоє поселеня на сьӱв території, датованоє ищи дивятым сторочом. Давно Габнір быв великым [[Порт|портовым]] [[Мѣстечко|варощиком]], на што указує даже ёго назван.<ref>https://guidetoiceland.is/connect-with-locals/regina/viking-ruins-and-burial-mounds-i-have-visited-on-my-travels-in-iceland?utm_source=chatgpt.com</ref> Из містных туристичных міст мусай удмітити морськый акваріум и деривляну цирьков дивятьнадцятого стороча. У пяти кілометрах на [[юг]] є скала [[Габнарберґ]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] jdqcfnmibmj8hilprlm17v7qg0qko2q 164935 164933 2026-04-27T18:10:27Z Rue323 31002 164935 wikitext text/x-wiki '''Гапні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — [[село]] на [[Югозапад|юго-западови]] [[Ісланд|Ісландії]], до [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року быв центром свої общины. {{НП|население=109|этнохороним=Габнірци|оригинальное название=Hafnir}} == Назва == Назва буквално товмачить ся из [[Ісландьскый язык|Ісландського языка]] ге «<nowiki/>[[Порт|порты]]<nowiki/>». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]][[Церьков (храм)|Цирьков]] Кіркьювохкіркья была построєна щи давно, до [[Реформация|реформації]] у [[Ісланд|Ісландії]]. У [[1799]]. році силный [[шторм]] почти націло знищив сись [[Церьков (храм)|храм]]. За тым [[Церьков (храм)|цирьков]] перестройили, и послідньый капіталный ремонт туй быв у [[1961]]. році. [[Церьков (храм)|Цирьков]] из зачатку была [[Католицька церьков|католицька]].<ref>https://www.visitreykjanes.is/en/place/kirkjuvogur?utm_source=chatgpt.com</ref> Ныні же [[Церьков (храм)|храм]] є [[Лютеранська цирьков|Лютеранськый]]. == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref>. == Археолоґія == [[Археолоґія|Археолоґічні]] розкопкы, проводивші ся у Габнірови, указувуть на первоє поселеня на сьӱв території, датованоє ищи дивятым сторочом. Давно Гапнір быв великым [[Порт|портовым]] [[Мѣстечко|варощиком]], на што указує даже ёго назван.<ref>https://guidetoiceland.is/connect-with-locals/regina/viking-ruins-and-burial-mounds-i-have-visited-on-my-travels-in-iceland?utm_source=chatgpt.com</ref> Из містных туристичных міст мусай удмітити морськый акваріум и деривляну цирьков дивятьнадцятого стороча. У пяти кілометрах на [[юг]] є скала [[Габнарберґ]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] 9g3rthqwk8skm68eoysngvw59tr2w3i 164936 164935 2026-04-27T18:10:45Z Rue323 31002 164936 wikitext text/x-wiki '''Гапні́р''' ({{Lang-is|Hafnir}}) — [[село]] на [[Югозапад|юго-западови]] [[Ісланд|Ісландії]], до [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року быв центром свої общины. {{НП|население=109|этнохороним=Габнірци|оригинальное название=Hafnir}} == Назва == Назва буквално товмачить ся из [[Ісландьскый язык|Ісландського языка]] ге «<nowiki/>[[Порт|порты]]<nowiki/>». == Ґеоґрафія == [[Населеный пункт]] є на полуостровови Рейкьянес, на южному берегови бухты [[Оусар]]. Уддільна община у прошлому, Габнір у наш час входить у состав общины Рейкьянесбайр. Далина уд [[Головне місто|столиці]] [[Ісланд|Ісландії]], [[Рейкьявик|Рейкьявіка]] — близко 50 кілометрӱв. == Реліґія == [[Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Цирьков Кіркьювохскіркья]][[Церьков (храм)|Цирьков]] Кіркьювохкіркья была построєна щи давно, до [[Реформация|реформації]] у [[Ісланд|Ісландії]]. У [[1799]]. році силный [[шторм]] почти націло знищив сись [[Церьков (храм)|храм]]. За тым [[Церьков (храм)|цирьков]] перестройили, и послідньый капіталный ремонт туй быв у [[1961]]. році. [[Церьков (храм)|Цирьков]] из зачатку была [[Католицька церьков|католицька]].<ref>https://www.visitreykjanes.is/en/place/kirkjuvogur?utm_source=chatgpt.com</ref> Ныні же [[Церьков (храм)|храм]] є [[Лютеранська цирьков|Лютеранськый]]. == Обывательство == Обывательство Габніра мать 109 людий, станом на 2011 рӱк. Число жытельӱв неизмінно паде из каждым роком; ото изъязано из активныв урбанізаціёв, проходящӱв у общині, ид якӱв принадлежить село.<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref>. == Археолоґія == [[Археолоґія|Археолоґічні]] розкопкы, проводивші ся у Гапнірови, указувуть на первоє поселеня на сьӱв території, датованоє ищи дивятым сторочом. Давно Гапнір быв великым [[Порт|портовым]] [[Мѣстечко|варощиком]], на што указує даже ёго назва.<ref>https://guidetoiceland.is/connect-with-locals/regina/viking-ruins-and-burial-mounds-i-have-visited-on-my-travels-in-iceland?utm_source=chatgpt.com</ref> Из містных туристичных міст мусай удмітити морськый акваріум и деривляну цирьков дивятьнадцятого стороча. У пяти кілометрах на [[юг]] є скала [[Габнарберґ]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісландії]] 54i15jvlfa6eb2wfq2fxwkyx9typ5k0 Габнір 0 24426 164934 2026-04-27T18:09:54Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Габнір]] на [[Гапнір]] 164934 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гапнір]] av6x0quaeljpeeuengg5tzo72zsmd4v Рейкъянеспайр 0 24427 164937 2026-04-27T18:25:24Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/150204768|Рейкьянесбайр]]» 164937 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкьянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуострове Рейкьянес в [[Ісланд|Исландии]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. В состав общины входят города Кеблавик, Ньярдвик, селение [[Гапнір|Хабнир]], и начиная с [[2006|2006 года]] Аусбру — бывшая военная авиабаза [[НАТО|Североатлантического альянса]]. Рейкьянесбайр является одной из самых маленьких по территории, но в то же время одной из крупнейших по населению общин страны. Население общины составляет 19 676 человек (2021), а территория 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. == Історія == Община Рейкьянесбайр был образована 11 июня 1994 года в результате слияния сельской общины Хабнархреппюр и двух городских общин Кеблавикюрбайр и Ньярдвикюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община расположена в западной части полуострова Рейкьянес в регионе Сюдюрнес. Земли общины на западе граничит с землями общины Сюдюрнесьябайр, а на востоке с Гриндавикюрбайр. На северо-востоке к землям Рейкьянесбайр примыкает небольшая часть общины Вогар.. == Култура и спорт == Рейкьянесбайр является одной из самых культурно развитых общин Исландии. В общине есть несколько музеев (в том числе музей «Мир викингов», открытый в 2009 году в Ньярдвике, главным экспонатом которого является Гокстадский корабль,Исландский музей рок-н-ролла, который показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920 года по настоящее время ), большое количество церквей (в том числе каменная церковь в Ньярдвике постройки 1886 года, церковь [[Гапнір|Хабнира]] (Киркьювохскиркья), построенная в 1861 году и т. д. Община Рейкьянесбайр является одним из главнейших спортивных центров Исландии. Крупнейший спортивный клуб общины — Keflavík (в том числе и Футбольный клуб Кеблавик — четырёхкратный чемпион Исландии). Имеется также множество маленьких клубов, таких как Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * Керава, Фінляндія * Троллхеттан, Швеція == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] 1d78y657kqubyndvmkyncmrncfby3fd 164938 164937 2026-04-27T18:29:58Z Rue323 31002 164938 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуострове Рейкьянес в [[Ісланд|Исландии]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. В состав общины входят города Кеблавик, Ньярдвик, селение [[Гапнір|Хабнир]], и начиная с [[2006|2006 года]] Аусбру — бывшая военная авиабаза [[НАТО|Североатлантического альянса]]. Рейкьянесбайр является одной из самых маленьких по территории, но в то же время одной из крупнейших по населению общин страны. Население общины составляет 19 676 человек (2021), а территория 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. == Історія == Община Рейкъянесбайр был образована 11 июня 1994 года в результате слияния сельской общины Хабнархреппюр и двух городских общин Кеблавикюрбайр и Ньярдвикюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община расположена в западной части полуострова Рейкъянес в регионе Сюдюрнес. Земли общины на западе граничит с землями общины Сюдюрнесьябайр, а на востоке с Гриндавикюрбайр. На северо-востоке к землям Рейкъянеспайр примыкает небольшая часть общины Вогар.. == Култура и спорт == Рейкьянесбайр является одной из самых культурно развитых общин Исландии. В общине есть несколько музеев (в том числе музей «Мир викингов», открытый в 2009 году в Ньярдвике, главным экспонатом которого является Гокстадский корабль,Исландский музей рок-н-ролла, который показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920 года по настоящее время ), большое количество церквей (в том числе каменная церковь в Ньярдвике постройки 1886 года, церковь [[Гапнір|Хабнира]] (Киркьювохскиркья), построенная в 1861 году и т. д. Община Рейкьянесбайр является одним из главнейших спортивных центров Исландии. Крупнейший спортивный клуб общины — Keflavík (в том числе и Футбольный клуб Кеблавик — четырёхкратный чемпион Исландии). Имеется также множество маленьких клубов, таких как Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * Керава, Фінляндія * Троллхеттан, Швеція == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] rxmr8dpsv6hqi3j2v5re4z8oxa9wcf4 164939 164938 2026-04-27T18:30:07Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рейкьянеспайр]] на [[Рейкъянеспайр]] 164938 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуострове Рейкьянес в [[Ісланд|Исландии]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. В состав общины входят города Кеблавик, Ньярдвик, селение [[Гапнір|Хабнир]], и начиная с [[2006|2006 года]] Аусбру — бывшая военная авиабаза [[НАТО|Североатлантического альянса]]. Рейкьянесбайр является одной из самых маленьких по территории, но в то же время одной из крупнейших по населению общин страны. Население общины составляет 19 676 человек (2021), а территория 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. == Історія == Община Рейкъянесбайр был образована 11 июня 1994 года в результате слияния сельской общины Хабнархреппюр и двух городских общин Кеблавикюрбайр и Ньярдвикюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община расположена в западной части полуострова Рейкъянес в регионе Сюдюрнес. Земли общины на западе граничит с землями общины Сюдюрнесьябайр, а на востоке с Гриндавикюрбайр. На северо-востоке к землям Рейкъянеспайр примыкает небольшая часть общины Вогар.. == Култура и спорт == Рейкьянесбайр является одной из самых культурно развитых общин Исландии. В общине есть несколько музеев (в том числе музей «Мир викингов», открытый в 2009 году в Ньярдвике, главным экспонатом которого является Гокстадский корабль,Исландский музей рок-н-ролла, который показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920 года по настоящее время ), большое количество церквей (в том числе каменная церковь в Ньярдвике постройки 1886 года, церковь [[Гапнір|Хабнира]] (Киркьювохскиркья), построенная в 1861 году и т. д. Община Рейкьянесбайр является одним из главнейших спортивных центров Исландии. Крупнейший спортивный клуб общины — Keflavík (в том числе и Футбольный клуб Кеблавик — четырёхкратный чемпион Исландии). Имеется также множество маленьких клубов, таких как Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * Керава, Фінляндія * Троллхеттан, Швеція == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] rxmr8dpsv6hqi3j2v5re4z8oxa9wcf4 164941 164939 2026-04-27T18:32:58Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рейкъянеспайр]] на [[Рейкъянеспаір]] 164938 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуострове Рейкьянес в [[Ісланд|Исландии]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. В состав общины входят города Кеблавик, Ньярдвик, селение [[Гапнір|Хабнир]], и начиная с [[2006|2006 года]] Аусбру — бывшая военная авиабаза [[НАТО|Североатлантического альянса]]. Рейкьянесбайр является одной из самых маленьких по территории, но в то же время одной из крупнейших по населению общин страны. Население общины составляет 19 676 человек (2021), а территория 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. == Історія == Община Рейкъянесбайр был образована 11 июня 1994 года в результате слияния сельской общины Хабнархреппюр и двух городских общин Кеблавикюрбайр и Ньярдвикюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община расположена в западной части полуострова Рейкъянес в регионе Сюдюрнес. Земли общины на западе граничит с землями общины Сюдюрнесьябайр, а на востоке с Гриндавикюрбайр. На северо-востоке к землям Рейкъянеспайр примыкает небольшая часть общины Вогар.. == Култура и спорт == Рейкьянесбайр является одной из самых культурно развитых общин Исландии. В общине есть несколько музеев (в том числе музей «Мир викингов», открытый в 2009 году в Ньярдвике, главным экспонатом которого является Гокстадский корабль,Исландский музей рок-н-ролла, который показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920 года по настоящее время ), большое количество церквей (в том числе каменная церковь в Ньярдвике постройки 1886 года, церковь [[Гапнір|Хабнира]] (Киркьювохскиркья), построенная в 1861 году и т. д. Община Рейкьянесбайр является одним из главнейших спортивных центров Исландии. Крупнейший спортивный клуб общины — Keflavík (в том числе и Футбольный клуб Кеблавик — четырёхкратный чемпион Исландии). Имеется также множество маленьких клубов, таких как Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * Керава, Фінляндія * Троллхеттан, Швеція == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] rxmr8dpsv6hqi3j2v5re4z8oxa9wcf4 164943 164941 2026-04-27T18:33:30Z Rue323 31002 164943 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспаір''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуостровови Рейкьянес в [[Ісланд|Исландии]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. В состав общины входят города Кеблавик, Ньярдвик, селение [[Гапнір|Хабнир]], и начиная с [[2006|2006 года]] Аусбру — бывшая военная авиабаза [[НАТО|Североатлантического альянса]]. Рейкьянесбайр является одной из самых маленьких по территории, но в то же время одной из крупнейших по населению общин страны. Население общины составляет 19 676 человек (2021), а територія 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. == Історія == Община Рейкъянесбайр был образована 11 июня 1994 года в результате слияния сельской общины Хабнархреппюр и двух городских общин Кеблавикюрбайр и Ньярдвикюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община расположена в западной части полуострова Рейкъянес в регионе Сюдюрнес. Земли общины на западе граничит с землями общины Сюдюрнесьябайр, а на востоке с Гриндавикюрбайр. На северо-востоке к землям Рейкъянеспайр примыкает небольшая часть общины Вогар.. == Култура и спорт == Рейкьянесбайр является одной из самых культурно развитых общин Исландии. В общине есть несколько музеев (в том числе музей «Мир викингов», открытый в 2009 году в Ньярдвике, главным экспонатом которого является Гокстадский корабль,Исландский музей рок-н-ролла, который показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920 года по настоящее время ), большое количество церквей (в том числе каменная церковь в Ньярдвике постройки 1886 года, церковь [[Гапнір|Хабнира]] (Киркьювохскиркья), построенная в 1861 году и т. д. Община Рейкьянесбайр является одним из главнейших спортивных центров Исландии. Крупнейший спортивный клуб общины — Keflavík (в том числе и Футбольный клуб Кеблавик — четырёхкратный чемпион Исландии). Имеется также множество маленьких клубов, таких как Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * Керава, Фінляндія * Троллхеттан, Швеція == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] 91hxp2wozh750mbx6g4hnq4vf7hggcn 164944 164943 2026-04-27T18:51:46Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рейкъянеспаір]] на [[Рейкъянеспайр]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 164943 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспаір''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуостровови Рейкьянес в [[Ісланд|Исландии]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. В состав общины входят города Кеблавик, Ньярдвик, селение [[Гапнір|Хабнир]], и начиная с [[2006|2006 года]] Аусбру — бывшая военная авиабаза [[НАТО|Североатлантического альянса]]. Рейкьянесбайр является одной из самых маленьких по территории, но в то же время одной из крупнейших по населению общин страны. Население общины составляет 19 676 человек (2021), а територія 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. == Історія == Община Рейкъянесбайр был образована 11 июня 1994 года в результате слияния сельской общины Хабнархреппюр и двух городских общин Кеблавикюрбайр и Ньярдвикюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община расположена в западной части полуострова Рейкъянес в регионе Сюдюрнес. Земли общины на западе граничит с землями общины Сюдюрнесьябайр, а на востоке с Гриндавикюрбайр. На северо-востоке к землям Рейкъянеспайр примыкает небольшая часть общины Вогар.. == Култура и спорт == Рейкьянесбайр является одной из самых культурно развитых общин Исландии. В общине есть несколько музеев (в том числе музей «Мир викингов», открытый в 2009 году в Ньярдвике, главным экспонатом которого является Гокстадский корабль,Исландский музей рок-н-ролла, который показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920 года по настоящее время ), большое количество церквей (в том числе каменная церковь в Ньярдвике постройки 1886 года, церковь [[Гапнір|Хабнира]] (Киркьювохскиркья), построенная в 1861 году и т. д. Община Рейкьянесбайр является одним из главнейших спортивных центров Исландии. Крупнейший спортивный клуб общины — Keflavík (в том числе и Футбольный клуб Кеблавик — четырёхкратный чемпион Исландии). Имеется также множество маленьких клубов, таких как Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * Керава, Фінляндія * Троллхеттан, Швеція == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] 91hxp2wozh750mbx6g4hnq4vf7hggcn 164946 164944 2026-04-27T18:59:40Z Rue323 31002 164946 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуостровови Рейкъянес у [[Ісланд|Ісландії]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. У состав общины входять вароші Кеплавік, Нъярдвік, село [[Гапнір]], и зачинавучи из [[2006|2006. року]] Аусбру — бывша воєнна авіабаза [[НАТО|Североатлантичного альянса]]. Рейкъянесбайр є єдныв из маймалых по території, но у тот же час єдныв из майвеликых по людности общин крайны. Обывательство общины складать 19.676 чоловік ([[2021]]), а територія 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Община Рейкъянесбайр была образована 11. юна 1994. року у резултатови зъединіня сільської общины Гапнархреппюр и двух варошськых общин Кеплавікюрбайр и Нъярдвікюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община є на западови полуострова Рейкъянес у реґіонови Судурнес. Земли общины на западе граничить из землями общины Судурнесъябайр, а на востоке с Гриндавикюрбайр. На северо-востоке к землям Рейкъянеспайр примыкает небольшая часть общины Вогар.. == Култура и спорт == Рейкьянесбайр является одной из самых культурно развитых общин Исландии. В общине есть несколько музеев (в том числе музей «Мир викингов», открытый в 2009 году в Ньярдвике, главным экспонатом которого является Гокстадский корабль,Исландский музей рок-н-ролла, который показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920 года по настоящее время ), большое количество церквей (в том числе каменная церковь в Ньярдвике постройки 1886 года, церковь [[Гапнір|Хабнира]] (Киркьювохскиркья), построенная в 1861 году и т. д. Община Рейкьянесбайр является одним из главнейших спортивных центров Исландии. Крупнейший спортивный клуб общины — Keflavík (в том числе и Футбольный клуб Кеблавик — четырёхкратный чемпион Исландии). Имеется также множество маленьких клубов, таких как Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * Керава, Фінляндія * Троллхеттан, Швеція == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] lzqntnz8sjq2k3ekyw66qgm1fqm9k1n 164950 164946 2026-04-27T19:27:50Z Rue323 31002 164950 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуостровови Рейкъянес у [[Ісланд|Ісландії]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. У состав общины входять вароші Кеплавік, Нъярдвік, село [[Гапнір]], и зачинавучи из [[2006|2006. року]] Аусбру — бывша воєнна авіабаза [[НАТО|Североатлантичного альянса]]. Рейкъянесбайр є єдныв из маймалых по території, но у тот же час єдныв из майвеликых по людности общин крайны. Обывательство общины складать 19.676 чоловік ([[2021]]), а територія 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Община Рейкъянесбайр была образована [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року у резултатови зъединіня сільської общины Гапнархреппюр и двух варошськых общин Кеплавікюрбайр и Нъярдвікюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община є на западови полуострова Рейкъянес у реґіонови Судурнес. Зимлі общины на западови граничать из зимлями общины Судурнесъябайр, а на выходови из Ґріндавікурбайр. На северо-выходови ид зимлям Рейкъянеспайр примыкать невелика часть общины Воґар. == Култура и спорт == Рейкъянеспайр є єдныв из май културно развитых общин Ісландії. У общині є дакӱлко музейӱв (у том чисови музей «Мир Вікінґӱв», удкрытый у 2009. році у Нъярдвікови, главным експонатом котрого є Ґокстадськый корабиль, Ісландськый музей рок-н-ролла, котрый показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920 года по настоящее время ), большое количество церквей (в том числе каменная церковь в Ньярдвике постройки 1886 года, церковь [[Гапнір|Хабнира]] (Киркьювохскиркья), построенная в 1861 году и т. д. Община Рейкьянесбайр является одним из главнейших спортивных центров Исландии. Крупнейший спортивный клуб общины — Keflavík (в том числе и Футбольный клуб Кеблавик — четырёхкратный чемпион Исландии). Имеется также множество маленьких клубов, таких как Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * Керава, Фінляндія * Троллхеттан, Швеція == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] 7l4dnyuvfebceva1cb7kn34hiefya5d 164951 164950 2026-04-27T19:35:49Z Rue323 31002 164951 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуостровови Рейкъянес у [[Ісланд|Ісландії]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. У состав общины входять вароші Кеплавік, Нъярдвік, село [[Гапнір]], и зачинавучи из [[2006|2006. року]] Аусбру — бывша воєнна авіабаза [[НАТО|Североатлантичного альянса]]. Рейкъянесбайр є єдныв из маймалых по території, но у тот же час єдныв из майвеликых по людности общин крайны. Обывательство общины складать 19.676 чоловік ([[2021]]), а територія 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Община Рейкъянесбайр была образована [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року у резултатови зъединіня сільської общины Гапнархреппюр и двух варошськых общин Кеплавікюрбайр и Нъярдвікюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община є на западови полуострова Рейкъянес у реґіонови Судурнес. Зимлі общины на западови граничать из зимлями общины Судурнесъябайр, а на выходови из Ґріндавікурбайр. На северо-выходови ид зимлям Рейкъянеспайр примыкать невелика часть общины Воґар. == Култура и спорт == Рейкъянеспайр є єдныв из май културно развитых общин Ісландії. У общині є дакӱлко музейӱв (у том чисови музей «Мир Вікінґӱв», удкрытый у 2009. році у Нъярдвікови, главным експонатом котрого є Ґокстадськый корабиль, Ісландськый музей рок-н-ролла, котрый показывает историю исландской поп и рок-музыки с 1920. року по настоящее время ), великож число цирьквӱв (у тӱм числови каміняна церковь у Нъярдвике постройкы 1886. року, цирьков села [[Гапнір]] (Кіркьювохскіркья), построєна у 1861. році и т. д. Община Рейкъянеспайр є єдным из майглавных спортивных центрӱв Ісландії. Майвеликый спортивный клуб общины — Keflavík (у тӱм числови и Фотьбалный клуб Кеплавік — чотыриразовый шампіон Ісландії). Має ся иппен много малинькых клубӱв, такых гк Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * [[Керава]], [[Фіньско|Фінляндія]] * [[Троллхеттан]], [[Швеція]] == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] 4xvrn0po8c97a1p8pe8ls3ane13xsmy 164952 164951 2026-04-27T19:37:43Z Rue323 31002 164952 wikitext text/x-wiki '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуостровови Рейкъянес у [[Ісланд|Ісландії]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. У состав общины входять вароші Кеплавік, Нъярдвік, село [[Гапнір]], и зачинавучи из [[2006|2006. року]] Аусбру — бывша воєнна авіабаза [[НАТО|Североатлантичного альянса]]. Рейкъянесбайр є єдныв из маймалых по території, но у тот же час єдныв из майвеликых по людности общин крайны. Обывательство общины складать 19.676 чоловік ([[2021]]), а територія 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Община Рейкъянесбайр была образована [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року у резултатови зъединіня сільської общины Гапнархреппюр и двух варошськых общин Кеплавікюрбайр и Нъярдвікюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община є на западови полуострова Рейкъянес у реґіонови Судурнес. Зимлі общины на западови граничать из зимлями общины Судурнесъябайр, а на выходови из Ґріндавікурбайр. На северо-выходови ид зимлям Рейкъянеспайр примыкать невелика часть общины Воґар. == Култура и спорт == Рейкъянеспайр є єдныв из май културно развитых общин [[Ісланд|Ісландії]]. У общині є дакӱлко музейӱв (у том чисови музей «Мир Вікінґӱв», удкрытый у [[2009]]. році у Нъярдвікови, главным експонатом котрого є Ґокстадськый корабиль, Ісландськый музей рок-н-ролла, котрый демонструє історію ісландської поп и рок-музикы из [[1920]]. року по наш час), великоє число цирьквӱв (у тӱм числови каміняна церковь у Нъярдвике постройкы [[1886]]. року, цирьков села [[Гапнір]] (Кіркьювохскіркья), построєна у [[1861]]. році и т. д. Община Рейкъянеспайр є єдным из майглавных спортивных центрӱв Ісландії. Майвеликый спортивный клуб общины — Keflavík (у тӱм числови и Фотьбалный клуб Кеплавік — чотыриразовый шампіон Ісландії). Має ся иппен много малинькых клубӱв, такых гк Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * [[Керава]], [[Фіньско|Фінляндія]] * [[Троллхеттан]], [[Швеція]] == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] km2ts5nu7jftjmyddpcqgus058ji1p0 Рейкьянеспайр 0 24428 164940 2026-04-27T18:30:07Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рейкьянеспайр]] на [[Рейкъянеспайр]] 164940 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Рейкъянеспайр]] dg3v7hziwjjsdk2n5g98k6ejxjb7bt2 Рейкъянеспаір 0 24430 164945 2026-04-27T18:51:46Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рейкъянеспаір]] на [[Рейкъянеспайр]] з вычерянём напрямлїнь: Назва з помилкою 164945 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Рейкъянеспайр]] dg3v7hziwjjsdk2n5g98k6ejxjb7bt2