Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.46.0-wmf.26 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 3548 165021 160265 2026-05-01T10:30:19Z Halajkovič 33393 165021 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = 106 |Перша писемна змінка = |Код = 520012 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 32 (пошта [[Вышнїй Грушов]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Obecný úrad Adidovce<br />067 32 Vyšný Hrušov |Website = |Імейл = |Телефон = +421 57 779 63 33 |Факс = |Староста = Ленка Гудакова<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = НАПРЯМ – [[соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] |}} '''Адідовцї''' ({{язык+sk|Adidovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == {{референції}} {{Окрес Гуменне}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 3n84egfqcfq8whecwpo3c27tjolr4zm 165022 165021 2026-05-01T10:30:49Z Halajkovič 33393 +выправлїня хыбы 165022 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = 106 |Перша писемна змінка = |Код = 520012 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 32 (пошта [[Вышнїй Грушов]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Obecný úrad Adidovce<br />067 32 Vyšný Hrušov |Website = |Імейл = |Телефон = +421 57 779 63 33 |Факс = |Староста = Ленка Гудакова<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] |}} '''Адідовцї''' ({{язык+sk|Adidovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == {{референції}} {{Окрес Гуменне}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} cyzhbaxlr9ra55qooz744idsr0b7nl6 165023 165022 2026-05-01T11:33:49Z LYTMAN 23698 LYTMAN переменовав сторінку [[Адїдовцї]] на [[Адідовцї]] 165022 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = 106 |Перша писемна змінка = |Код = 520012 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 32 (пошта [[Вышнїй Грушов]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Obecný úrad Adidovce<br />067 32 Vyšný Hrušov |Website = |Імейл = |Телефон = +421 57 779 63 33 |Факс = |Староста = Ленка Гудакова<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] |}} '''Адідовцї''' ({{язык+sk|Adidovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == {{референції}} {{Окрес Гуменне}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} cyzhbaxlr9ra55qooz744idsr0b7nl6 0 5179 165007 160001 2026-04-30T15:56:18Z Halajkovič 33393 +доповнїня 165007 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |тіп = село |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Abranovce 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 492 |Розлога = 958 |Чісло жытелїв = 548 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 1 |Перша писемна змінка = |Код = 524158 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 52 (пошта [[Кокошовце]]) |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Abranovce<br /> 25<br /> O82 52 Kokošovce |Website = |Імейл = |Телефон = 051 / 779 83 34 |Факс = |Староста = Станіслав Воланьскый<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] }} '''Абрановцї''' ({{lang-sk|Abranovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село Абрановцї лежать на западнім передгорї Сланьскых верьхів, в містї, де горьскый рельєф переходить до рівнинной Кошіцькой котлины. Катастер села ся розпростерать на старых терасах рїкы Торіса і на вулканічных горнинах (андезітах) в надморьскій вышцї од 411 до 780 метрів над морём. Земля в близкости села ся традічно выужывала на польногосподарьство і пасовиска, містны лїсы суть богаты на буковы і дубовы посаджіня. == Історія == Найстарше поселїня на тім містї ся датує уж до 11. стороча. Подля містных повістей ся зачаточне село находило высше в горах (в локалітї „Дзедуховске“) і мало оборонный характер, од чого правдоподобно походить ай назва села (од славяньского мена Обран або слова „обрана“). Перша писомна змінка о тім селї походить з року 1320.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> В 14. аж 16. сторочах ся тото село споминать під назвами „Abran“, „Kysabran“, „Naghabran“ а в мадярьскім языку як „Ábrány“. В роцї 1773 ся стрїчать назва „Abrahány“, в роцї 1808 – „Abranowcze“, а сучасна офіціална назва ся утвердила од року 1920.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Од 13. стороча было село маєтков шляхтічного роду Абовцїв з Дрєнова. Пізнїше, в 15. сторочу, належала родинї Раславіцовцїв, в 17. сторочу родинам Сеґнеёвцїв, Палфіовцїв і Каповцїв і в 18. сторочу роду Немешанёвцїв. Абрановцї были всягдлы малым підданным селом. В роцї 1427 мало 10 портів (господарьстев). Подля спивованя обывателїв з року 1787 ту было 39 домів і 236 обывателїв. До року 1828 ся село розросло на 44 домів і 343 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> Головным заместнанём обывательства было польногосподарьство і тяжка праца в лїсах. == Реліґія і памняткы == В селї дїє ґрекокатолицька громада, котра є філіалом парафії [[Кокошовцї]]. Головнов духовнов памнятков є ґрекокатолицька церьков народжіня Пресвятой Богородіцї, котра была поставена в роцї 1943. Іде о єднолодёву неоґотічну будову з вежов на даху. Поблизь церькви ся заховала історічна деревяна дзвоніця, котра в минулости служыла ай як марніця.<ref>{{cite book | title = Schematizmus Prešovskej gréckokatolíckej eparchie | publisher = Petra | location = Prešov | year = 2000 | pages = 124 | language = sk }}</ref> Інтересный є ай ерб села, на котрім є на синїм щітї выображена золота куніця із стрїберным брїшком. Быв створеный на основі стародавнёй сельской печати з конця 18. стороча.<ref>{{cite book | last1 = Kartous | first1 = Peter | last2 = Vrteľ | first2 = Ladislav | title = Heraldický register Slovenskej republiky | volume = I | publisher = Ministerstvo vnútra SR | location = Bratislava | year = 2000 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Пряшів}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} sgcsr67qkodgqnje8tlc3vf82ripqef 165008 165007 2026-04-30T15:56:37Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Абрановце]] на [[Абрановцї]] 165007 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |тіп = село |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Abranovce 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 492 |Розлога = 958 |Чісло жытелїв = 548 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 1 |Перша писемна змінка = |Код = 524158 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 52 (пошта [[Кокошовце]]) |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Abranovce<br /> 25<br /> O82 52 Kokošovce |Website = |Імейл = |Телефон = 051 / 779 83 34 |Факс = |Староста = Станіслав Воланьскый<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] }} '''Абрановцї''' ({{lang-sk|Abranovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село Абрановцї лежать на западнім передгорї Сланьскых верьхів, в містї, де горьскый рельєф переходить до рівнинной Кошіцькой котлины. Катастер села ся розпростерать на старых терасах рїкы Торіса і на вулканічных горнинах (андезітах) в надморьскій вышцї од 411 до 780 метрів над морём. Земля в близкости села ся традічно выужывала на польногосподарьство і пасовиска, містны лїсы суть богаты на буковы і дубовы посаджіня. == Історія == Найстарше поселїня на тім містї ся датує уж до 11. стороча. Подля містных повістей ся зачаточне село находило высше в горах (в локалітї „Дзедуховске“) і мало оборонный характер, од чого правдоподобно походить ай назва села (од славяньского мена Обран або слова „обрана“). Перша писомна змінка о тім селї походить з року 1320.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> В 14. аж 16. сторочах ся тото село споминать під назвами „Abran“, „Kysabran“, „Naghabran“ а в мадярьскім языку як „Ábrány“. В роцї 1773 ся стрїчать назва „Abrahány“, в роцї 1808 – „Abranowcze“, а сучасна офіціална назва ся утвердила од року 1920.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Од 13. стороча было село маєтков шляхтічного роду Абовцїв з Дрєнова. Пізнїше, в 15. сторочу, належала родинї Раславіцовцїв, в 17. сторочу родинам Сеґнеёвцїв, Палфіовцїв і Каповцїв і в 18. сторочу роду Немешанёвцїв. Абрановцї были всягдлы малым підданным селом. В роцї 1427 мало 10 портів (господарьстев). Подля спивованя обывателїв з року 1787 ту было 39 домів і 236 обывателїв. До року 1828 ся село розросло на 44 домів і 343 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> Головным заместнанём обывательства было польногосподарьство і тяжка праца в лїсах. == Реліґія і памняткы == В селї дїє ґрекокатолицька громада, котра є філіалом парафії [[Кокошовцї]]. Головнов духовнов памнятков є ґрекокатолицька церьков народжіня Пресвятой Богородіцї, котра была поставена в роцї 1943. Іде о єднолодёву неоґотічну будову з вежов на даху. Поблизь церькви ся заховала історічна деревяна дзвоніця, котра в минулости служыла ай як марніця.<ref>{{cite book | title = Schematizmus Prešovskej gréckokatolíckej eparchie | publisher = Petra | location = Prešov | year = 2000 | pages = 124 | language = sk }}</ref> Інтересный є ай ерб села, на котрім є на синїм щітї выображена золота куніця із стрїберным брїшком. Быв створеный на основі стародавнёй сельской печати з конця 18. стороча.<ref>{{cite book | last1 = Kartous | first1 = Peter | last2 = Vrteľ | first2 = Ladislav | title = Heraldický register Slovenskej republiky | volume = I | publisher = Ministerstvo vnútra SR | location = Bratislava | year = 2000 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Пряшів}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} sgcsr67qkodgqnje8tlc3vf82ripqef 165010 165008 2026-04-30T17:39:34Z Halajkovič 33393 /* Ґеоґрафія */ 165010 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |тіп = село |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Abranovce 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 492 |Розлога = 958 |Чісло жытелїв = 548 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 1 |Перша писемна змінка = |Код = 524158 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 52 (пошта [[Кокошовце]]) |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Abranovce<br /> 25<br /> O82 52 Kokošovce |Website = |Імейл = |Телефон = 051 / 779 83 34 |Факс = |Староста = Станіслав Воланьскый<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[НАПРЯМ – соціална демокрація|НАПРЯМ – СД]] }} '''Абрановцї''' ({{lang-sk|Abranovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село Абрановцї лежать на западнім передгорї Сланьскых верьхів, в містї, де горьскый рельєф переходить до рівнинной Кошіцькой котлины. Катастер села ся розпростерать на старых терасах рїкы Торіса і на вулканічных горнинах (андезітах) в надморьскій вышцї од 411 до 780 метрів над морём. Земля в близкости села ся традічно выужывала на польногосподарьство і пасовиска, містны лїсы суть богаты на буковы і дубовы посаджіня.<ref>{{cite web | url = https://www.abranovce.sk/o-nasej-obci.html#m_408232 | title = O našej obci - Príroda | publisher = Oficiálna stránka obce Abranovce | language = sk | access-date = 2026-04-30 }}</ref> == Історія == Найстарше поселїня на тім містї ся датує уж до 11. стороча. Подля містных повістей ся зачаточне село находило высше в горах (в локалітї „Дзедуховске“) і мало оборонный характер, од чого правдоподобно походить ай назва села (од славяньского мена Обран або слова „обрана“). Перша писомна змінка о тім селї походить з року 1320.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> В 14. аж 16. сторочах ся тото село споминать під назвами „Abran“, „Kysabran“, „Naghabran“ а в мадярьскім языку як „Ábrány“. В роцї 1773 ся стрїчать назва „Abrahány“, в роцї 1808 – „Abranowcze“, а сучасна офіціална назва ся утвердила од року 1920.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> Од 13. стороча было село маєтков шляхтічного роду Абовцїв з Дрєнова. Пізнїше, в 15. сторочу, належала родинї Раславіцовцїв, в 17. сторочу родинам Сеґнеёвцїв, Палфіовцїв і Каповцїв і в 18. сторочу роду Немешанёвцїв. Абрановцї были всягдлы малым підданным селом. В роцї 1427 мало 10 портів (господарьстев). Подля спивованя обывателїв з року 1787 ту было 39 домів і 236 обывателїв. До року 1828 ся село розросло на 44 домів і 343 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> Головным заместнанём обывательства было польногосподарьство і тяжка праца в лїсах. == Реліґія і памняткы == В селї дїє ґрекокатолицька громада, котра є філіалом парафії [[Кокошовцї]]. Головнов духовнов памнятков є ґрекокатолицька церьков народжіня Пресвятой Богородіцї, котра была поставена в роцї 1943. Іде о єднолодёву неоґотічну будову з вежов на даху. Поблизь церькви ся заховала історічна деревяна дзвоніця, котра в минулости служыла ай як марніця.<ref>{{cite book | title = Schematizmus Prešovskej gréckokatolíckej eparchie | publisher = Petra | location = Prešov | year = 2000 | pages = 124 | language = sk }}</ref> Інтересный є ай ерб села, на котрім є на синїм щітї выображена золота куніця із стрїберным брїшком. Быв створеный на основі стародавнёй сельской печати з конця 18. стороча.<ref>{{cite book | last1 = Kartous | first1 = Peter | last2 = Vrteľ | first2 = Ladislav | title = Heraldický register Slovenskej republiky | volume = I | publisher = Ministerstvo vnútra SR | location = Bratislava | year = 2000 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Пряшів}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} ceufg76ym0hix7aum2akan004uzw93b 0 5331 165004 159999 2026-04-30T13:28:13Z Halajkovič 33393 +доповнїня 165004 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |назва = Абрагамовцї |тіп = село |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 713 |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523399 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 72 (пошта [[Врбов]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obec Abrahamovce<br />č. 56<br />059 72 p. Vrbov |Website = www.abrahamovce.sk |Імейл = abrahamovce@orangemail.sk |Телефон = +421 52 459 04 34 |Факс = |Староста = Станіслав Лапко<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[незалежный політик|незалежный]] |}} '''Абрагамовцї''' ({{lang-sk|Abrahámovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село лежыть во выходній части Попрадской котлины, в долинї потока Врбов. Рельєф теріторії є переважно копковитый і твореный флішовыма горнинами. Вдяка своєй полозї мало село в минулости приязны условія про польногосподарьство.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Історія == Сучасне село Абрагамовцї взникло в роцї 1952 в резултатї адміністратівного злучіня двох стародавнїх історічных поселїнь – і праві Абрагамовцї і сусїднёго села Піковцї. === Абрагамовцї === Перша писомна змінка о селї походить з року 1286 під назвов „Abraham“. Назва походить од мена закладателя або першого властника з містной дрібной шляхты. В роцї 1323 ся стрїчала форма „Abraam“, в роцї 1773 – „Abrahamowcze“, а нїмецьке обывательство го называло „Abrahamsdorf“. Історічно село належало тзв. „спішскым копійником“ – особливому стану дрібной шляхты на Спіші, котра выконовала воєньску службу. Пізнїше земли перешли до властництва містных землепанів. Головным заместнанём обывателїв было польногосподарьство, як ай повозництво. В роцї 1828 было в Абрагамовцях 33 домів і 244 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> === Піковцї === Перша писомна змінка о тій части днешнёго села походить з року 1314 під назвов „Pikfalva“. Ай тото было поселїня дрібной шляхты. Назва ся поступно міняла: в роцї 1773 – „Pikowce“, а в роцї 1920 ся утвердила офіціална назва „Pikovce“. Жывот і заместнаня обывательства были узко споєны із сусїдныма Абрагамовцями. В роцї 1828 мали Піковцї 14 домів і 100 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Реліґія і памняткы == Головнов гордостёв села є римскокатолицька церьков св. Шімона і Юду Тадея (Церьков св. Шімона і Юду). Іде о цїнну сакралну памнятку, поставену в першій половинї 14. стороча в ґотічнім штілї. В 18. сторочу зазнала церьков часточной бароковой перебудовы, заховав сі лемже свій середнёвікый характер Внутрї церькви ся находить унікатный ґотічный крылатый вівтарь, котрый є важнов частёв културного дїдовизны реґіону Спіш.<ref>{{cite book | title = Súpis pamiatok na Slovensku | volume = I (A-J) | publisher = Obzor | location = Bratislava | year = 1967 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Кежмарок}} cgq5udc4hivi0hvnh4chkz8vgozgpn1 165005 165004 2026-04-30T13:28:43Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Абрагамовце (окрес Кежмарок)]] на [[Абрагамовцї (окрес Кежмарок)]] 165004 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |назва = Абрагамовцї |тіп = село |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 713 |Розлога = |Чісло жытелїв = |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523399 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 72 (пошта [[Врбов]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obec Abrahamovce<br />č. 56<br />059 72 p. Vrbov |Website = www.abrahamovce.sk |Імейл = abrahamovce@orangemail.sk |Телефон = +421 52 459 04 34 |Факс = |Староста = Станіслав Лапко<ref>{{Список старостів і пріматорів|2022}}</ref> |Політічна партія = [[незалежный політик|незалежный]] |}} '''Абрагамовцї''' ({{lang-sk|Abrahámovce}}) суть [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Ґеоґрафія == Село лежыть во выходній части Попрадской котлины, в долинї потока Врбов. Рельєф теріторії є переважно копковитый і твореный флішовыма горнинами. Вдяка своєй полозї мало село в минулости приязны условія про польногосподарьство.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Історія == Сучасне село Абрагамовцї взникло в роцї 1952 в резултатї адміністратівного злучіня двох стародавнїх історічных поселїнь – і праві Абрагамовцї і сусїднёго села Піковцї. === Абрагамовцї === Перша писомна змінка о селї походить з року 1286 під назвов „Abraham“. Назва походить од мена закладателя або першого властника з містной дрібной шляхты. В роцї 1323 ся стрїчала форма „Abraam“, в роцї 1773 – „Abrahamowcze“, а нїмецьке обывательство го называло „Abrahamsdorf“. Історічно село належало тзв. „спішскым копійником“ – особливому стану дрібной шляхты на Спіші, котра выконовала воєньску службу. Пізнїше земли перешли до властництва містных землепанів. Головным заместнанём обывателїв было польногосподарьство, як ай повозництво. В роцї 1828 было в Абрагамовцях 33 домів і 244 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Majtán | first = Milan | title = Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997) | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1998 | language = sk }}</ref> === Піковцї === Перша писомна змінка о тій части днешнёго села походить з року 1314 під назвов „Pikfalva“. Ай тото было поселїня дрібной шляхты. Назва ся поступно міняла: в роцї 1773 – „Pikowce“, а в роцї 1920 ся утвердила офіціална назва „Pikovce“. Жывот і заместнаня обывательства были узко споєны із сусїдныма Абрагамовцями. В роцї 1828 мали Піковцї 14 домів і 100 обывателїв.<ref>{{cite book | last = Kropilák | first = Miroslav | title = Vlastivedný slovník obcí na Slovensku | volume = I | publisher = VEDA | location = Bratislava | year = 1977 | language = sk }}</ref> == Реліґія і памняткы == Головнов гордостёв села є римскокатолицька церьков св. Шімона і Юду Тадея (Церьков св. Шімона і Юду). Іде о цїнну сакралну памнятку, поставену в першій половинї 14. стороча в ґотічнім штілї. В 18. сторочу зазнала церьков часточной бароковой перебудовы, заховав сі лемже свій середнёвікый характер Внутрї церькви ся находить унікатный ґотічный крылатый вівтарь, котрый є важнов частёв културного дїдовизны реґіону Спіш.<ref>{{cite book | title = Súpis pamiatok na Slovensku | volume = I (A-J) | publisher = Obzor | location = Bratislava | year = 1967 | language = sk }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{Окрес Кежмарок}} cgq5udc4hivi0hvnh4chkz8vgozgpn1 0 10448 165013 144330 2026-04-30T20:58:54Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рейкьявик]] на [[Рейкьявік]] 144330 wikitext text/x-wiki {{Місто |місцёва назва = {{lang-is|Reykjavík}} |прапор = Flag of Reykjavik, Iceland.svg |ерб = ISL Reykjavik COA.svg |країна = {{flag|Ісланд}} |розлога = 274,5 |жытелїв = 139 875 }} '''Рейкья́вик''', або '''Рейкья́вік''' ({{lang-is|Reykjavík}}) — [[Головне місто|головне і найвекше місто]] [[Ісланд]]у.<ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/place/Reykjavik|title=Reykjavík {{!}} national capital, Iceland|website=Encyclopedia Britannica|language=en|access-date=18.05.2024}}</ref> За даныма 2023 року у місті жыє 139.875 обывателїв. Рейкьявик быв заложеный в [[IX. стороча|9. сторочі]] норьскым [[Вікінґове|Вікінґом]], котрый назвав ёго заливом дымованя з-за горячу пару, што піднимала ся поблизку. == Референції == {{Головні міста країн Европы}} {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Міста Ісланду]] [[Катеґорія:Головны міста]] [[Катеґорія:Міста Европы]] dtbtfge39crl1v91wszioebsf9dsp5e 0 21946 165011 162392 2026-04-30T19:51:01Z Rue323 31002 165011 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Авдіёвка (значеня)}}{{Місто}}'''Авді́ёвка''' ([[Україньскый язык|укр]]. Авдіївка) ([[Російскый язык|рус]]. Авдеевка) — [[Місто|варош]] у [[Покровськый район|Покровському районови]], [[Донецька область|Донецькой области]], [[Україна|Украйины]]. Из [[17. фебруар|17 фебруара]] [[2024]] [[Місто|варош]] пуд контролём [[Росія|РФ]], [[Місто|варош]] фактіцькы знищеный. == Історія == [[Файл:Авдеевка.PNG|ліворуч|міні|265x265пкс|Православна цирьков у Авдіёвці.]] На окресі вароша уявлена у курґанови камляна скулптура (баба), што каже за пребываня у сих містах кочевникӱв [[IX. стороча|IX]]-[[XIII. стороча|XIII]] сторочах. [[Місто|Варош]] основаный [[Козакы|козаками]] у середині [[XVIII. стороча|XVIII]] стороча, [[Місто|варош]] первый раз ся споминать у [[1778]] році. [[Файл:Авдіївська_промислова_зона.jpg|міні|Авдіёвська промыслова зона пуд час боёвых дійств.]] [[Файл:Боєць_полку_поліції_"Київ"_в_Авдіївці.jpg|праворуч|міні|230x230пкс|''Воякы полка міліції «Кийӱв» у Авдіёвці (2016 рӱк).'']] == Ґеоґрафія == [[Місто|Варош]] є у центрови [[Донецька область|Донецькой области]], у парі кілометрӱв уд [[Донецьк|Донецька]]. [[Файл:Федоренко._Авдеевка_01.jpg|ліворуч|міні|270x270пкс|Вид на [[Місто|варош]]]] == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2019]] рӯк живе 32843 людий, из них на [[2001]] рӯк: {| class="standard" !Націоналность !Процент |- |[[Українцї|украйинці]] | align="right" |63,47&nbsp;% |- |[[русы]] | align="right" |33,71&nbsp;% |- |[[Білорусины|білорусы]] | align="right" |0,92&nbsp;% |- |[[грекы]] | align="right" |0,55&nbsp;% |- |[[татары]] | align="right" |0,23&nbsp;% |- |[[армяне]] | align="right" |0,22&nbsp;% |- |[[Молдавани|молдаване]] | align="right" |0,10&nbsp;% |- |инні | align="right" |0,80&nbsp;% |} === Язык === {| class="standard" !Язык !Особ по языку !Процент |- |[[Російскый язык|Руськый]] | align="right" |32 458 | align="right" |87,17&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|Украйиньскый]] | align="right" |4 658 | align="right" |12,51&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|Білоруськый]] | align="right" |34 | align="right" |0,09&nbsp;% |- |[[Арменьскый язык|Армянськый]] | align="right" |28 | align="right" |0,07&nbsp;% |- |[[Ґрецькый язык|Грецькый]] | align="right" |15 | align="right" |0,04&nbsp;% |- |Инні | align="right" |44 | align="right" |0,12&nbsp;% |- |'''Въедно''' | align="right" |37 237 | align="right" |100&nbsp;% |} === Промысел === [[Файл:Avdijivskij_Koksochimicheskij_Zavod_(3).JPG|міні|265x265пкс|Авдіёвськый коксохімічный завод]] == Ґалерея == <gallery mode="packed" heights="130"> Файл:Палац_культури_АКХЗ.jpg|Пляц културы АКХЗ Файл:Федоренко._Авдеевка_01.jpg|Вид на мікрорайон Хімік Файл:Федоренко._Авдеевский_карьер_02.jpg|Старый піщаный карєр у Авдіёвці («Голубі озера») Файл:Федоренко._Авдеевский_карьер_03.jpg|Старый піщаный карєр у Авдіёвці («Голубі озера») Файл:Федоренко._Авдеевский_карьер_04.jpg|Старый піщаный карєр у Авдіёвці («Голубі озера») Файл:Пам'ятник_Т._Г._Шевченку_авд1.jpg|Памнятник Тарасови Шевченкови, рӯк установленя - 1984. Файл:Пам'ятник_Т._Г._Шевченку_авд2.jpg|Памнятник Тарасови Шевченкови, рӯк установленя - 1984. Файл:Пам'ятник_Т._Г._Шевченку_авд3.jpg|Памнятник Тарасови Шевченкови, рӯк установленя - 1984. Файл:Памятник_Тарасу_Шевченко_в_Авдеевке.jpg|Памнятник Тарасови Шевченкови, рӯк установленя - 1984. Файл:Пам'ятник_воїнам-землякам_1.jpg|Памнятник вайнам-землякам Файл:Пам'ятник_воїнам-землякам_2.jpg|Памнятник вайнам-землякам Файл:Пам'ятник_воїнам-землякам_3.jpg|Памнятник вайнам-землякам Файл:Пам'ятник_воїнам-землякам_4.jpg|Памнятник вайнам-землякам Файл:Пам'ятник_воїнам-землякам_5.jpg|Памнятник вайнам-землякам Файл:Avdijivskij_Koksochimicheskij_Zavod.JPG|Авдіёвськый коксохімічный завод Файл:Avdijivskij_Koksochimicheskij_Zavod_(3).JPG|Авдіёвськый коксохімічный завод Файл:Avdiivka_town_administration_building_20151204.jpg|Хыжа адміністрації вароша Файл:Avdeevka_DKTiS.jpg|Цирьков Марії Маґдалины Файл:Загальний_вид_братської_могили.jpg|Общый вид братської могылы Файл:Табличка_на_пам'ятнику_братська_могила.jpg|Табличка на памнятникови братської могылы Файл:Avdiivka_shop.JPG|Магазин у варошови Файл:Avdiivka_church.jpg|Цирьков Марії Маґдалины </gallery> [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Вароші Донецькой области]] [[Катеґорія:Донецька область]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 9j02e07nb4i4wzlsoecko9v8hrctww9 0 22377 165020 153506 2026-05-01T10:21:36Z Spokiyny 33037 165020 wikitext text/x-wiki '''Кобакы́''' авадь '''Кобаки́''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Kobakî) ([[Україньскый язык|укр]]. Кобаки) ([[Російскый язык|рус]]. Кобаки) ([[Польскый язык|пол]]. Kobaki) — [[село]] у [[Косовськый район|Косовському районови]], [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1442|этнохороним=Кобаковчане, Кобаковци|население=2506<ref>https://rada.info/upload/users_files/04354389/bf485c459dd3bdde4e031618f7f221c5.doc</ref>|год переписи=2023}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1442]] році. У [[1986]] році построєно дітьскый садик на 140 міст, якый было признано ліпшым дітьскым садиком у УССР. Архітектор В.&nbsp;Тимофійчук. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2734 людий, из них подля языка: {| class="wikitable sortable" !Язык !Число !Процент |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] |2705 |98.94% |- |[[Російскый язык|руськый]] |19 |0.70% |- |[[Арменьскый язык|армяньскый]] |8 |0.29% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.07% |- class="sortbottom" !Усёго |2734 |100% |} == Реліґія == Цирьков Воздвижения Честного Хреста Господнёго [[1852]]&nbsp;р. згоріла у [[1950]]&nbsp;р., у [[1994]]&nbsp;р. построєна нова цирьков Воздвижения Честного Хреста Господнёго принадлежить до ПЦУ. Настоятель о. Иван Голомеджук. Цирьков [[Микула Чудотвориць|Сятого Миколая]] [[1852]]&nbsp;р. принадналежить до ПЦУ. Настоятель митр. прот. Павло Слободян (из [[2000]] р). Свято-Юріёвськый чоловічый монастырь принадналежить до Ивано-Франкӯвськой епархії ПЦУ. Намісник и игумен Ювеналій (Зінченко). Цирьков Введения у Храм Пресятої Дівы Марії [[2012]]&nbsp;р. принадлежить до УГКЦ. Настоятель о. Василь Петрӯв Храм на честь Боголюбської иконы Божої Матери. Принадлежав до [[Україньска православна церьков (Московскый патріархат)|УПЦ МП]]<ref>{{Cite web |url=http://ivano-frankivsk.church.ua/2015/07/02/parafiya-xramu-bogolyubskoji-ikoni-bozhoji-materi-sela-kobaki-kosivskogo-rajonu-vidznachila-prestolne-svyato/ |title=Парафія храму Боголюбської ікони Божої Матері села Кобаки Косівського району відзначила престольне свято |access-date=1 Грудня 2016 |archivedate=1 Грудня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161201143955/http://ivano-frankivsk.church.ua/2015/07/02/parafiya-xramu-bogolyubskoji-ikoni-bozhoji-materi-sela-kobaki-kosivskogo-rajonu-vidznachila-prestolne-svyato/ }}</ref>. == Знамі Родаци == • [[Осічный, Митер Павлович|Осічный Митер Павлович]] ([[1885]]—[[1962]]) — [[Украинска ССР|украйиньскый]] [[поет]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * {{SgKP|IV|200|Kobaki, pow. kosowski}} * [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00000362/110 Діло] [Архівовано 31 Січня 2022 у Wayback Machine.].&nbsp;— 1884.&nbsp;— С. 4. * [https://web.archive.org/web/20160422024121/http://kobaky.kosiv.net/ Офіційний сайт села Кобаки Косівського району] * [http://imsu-ivano-frankivsk.com/mista-i-sela-ivano-frankivskoi-oblasti/kosvskij-rajon/kobaki.html Кобаки&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019133318/http://imsu-ivano-frankivsk.com/mista-i-sela-ivano-frankivskoi-oblasti/kosvskij-rajon/kobaki.html}} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.&nbsp;— 639 с.) * [https://web.archive.org/web/20151222172940/http://www.ukrainica.org.ua/ukr/projects/sela_ukraini/istorii_sel/1193-1193 ІСТОРІЯ СЕЛА КОБАКИ НА КОСІВЩИНІ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222172940/http://www.ukrainica.org.ua/ukr/projects/sela_ukraini/istorii_sel/1193-1193}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Гуцульскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] r74g4rq50ofmohmmp68f38fgdcmxeuu 0 24412 165012 164779 2026-04-30T19:58:21Z Rue323 31002 165012 wikitext text/x-wiki '''А́мі''' ({{Lang-ja|阿見町}}; Амі-мачі) — [[мачі]] у [[Японія|Японії]], у [[Ґун (Японія)|ґунови]] [[Інашікі (ґун)|Інашікі]], [[префектура Ібаракі]]. Площадь изкладать 71,39 км². {{Місто|засноване=1955|катойконім=Амійци|поштовы індексы=〒300-0392}} == Ґеоґрафія == [[Мачі]] є на [[Остров|островови]] [[Хоншю]] у префектурі Ібаракі, реґіона Канто. Из ним граничать вароші Цутіура, Ушіку, Інашікі и село Міхо<ref>{{Cite web |url=http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |title=国土数値情報　行政区域データの詳細 |publisher=Counsellor, National and Regional Planning Bureau |access-date=2010-07-23 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709160141/http://nlftp.mlit.go.jp/ksj/jpgis/datalist/KsjTmplt-N03.html |archivedate=2011-07-09 }}</ref>. == Історія == [[Місто|Варош]] образовав ся путём злитя пары сел, [[1. апріль|1. апріля]] [[1955]]. року.<ref>https://kotobank.jp/word/阿見町</ref> У ходови злитя были зъединені [[Мура (Японія)|села (мура)]] Кіміхара, Асахі и часть села Фунашіма, они и образовали варош Амі. У [[2006]]. році плановало ся зъединити мачі Амі и село Міхо. Айбо у резултатови референдума миже жытельӱв села Міхо, ідея зъединіня у новый [[Місто|варош]] Канан ({{Lang-ja|霞南市}}) не одержала шырокої пудпоры.<ref>https://uub.jp/upd/u/u1039.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == Обывательство на 1. марця 2021. року по даным Бӱро штатистикы Нац. списованя обывательства Міністерства Инокрайинных Діл Японії складать 48.072 чилядника. == Символіка == Офіціалным деревом мачі є [[сакура]], косицёв — [[хризантема]], птицёв — [[Cettia diphone]]<ref>{{Cite web |url=http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |title=阿見町のシンボル |publisher=Администрация посёлка Ами |access-date=2010-08-07 |language=ja |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419210533/http://www.town.ami.ibaraki.jp/kankou/symbol.htm |archivedate=2012-04-19 }}</ref>. == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Японии]] [[Катеґорія:Япония]] gpszkieljlkkjhb8vn10j3diz9kx7ll 0 24436 165006 2026-04-30T13:28:44Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Абрагамовце (окрес Кежмарок)]] на [[Абрагамовцї (окрес Кежмарок)]] 165006 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Абрагамовцї (окрес Кежмарок)]] 34cay7de3l4md3tgmunc00circugzll 0 24437 165009 2026-04-30T15:56:37Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Абрановце]] на [[Абрановцї]] 165009 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Абрановцї]] 6bqi5q5i898z1f2e1jqqck5gtvp7fn8 0 24438 165014 2026-04-30T20:58:54Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рейкьявик]] на [[Рейкьявік]] 165014 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Рейкьявік]] jvlogrzpaa3wsmehzmorzntjjirvd41 0 24439 165015 2026-04-30T21:12:24Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/149268037|Хусавик]]» 165015 wikitext text/x-wiki '''Гусаві́к''' ({{Lang-is|Húsavík}}) — варош и порт у общині Нордуртінґ, Ісландія. Адміністративный центр общины Нордуртінґ. == Ґеоґрафія == Хусавик расположен в северной части Исландии, в общине Нордюртинг региона Нордюрланд-Эйстра. Является административным центром своей общины. Город лежит на берегу бухты Скьяульванди, имеет порт для рыболовных судов и находится на одной из центральных автомагистралей Исландии (№ 85); расстояние от Хусавика до столицы страны [[Рейкьявік|Рейкьявика]] составляет 463 километра. В городе проживает 2926 человека (на 2010 год). == Історія == На территории, где сейчас находится город Хусавик, примерно в [[875|875 году]] шведский викинг Гардар Свавасон перезимовал и построил свой лагерь. Он был одним из первых, кто серьёзно исследовал и осваивал исландские земли. Памятник, посвящённый ему, стоит на площади возле городской школы. == Туристичні міста == [[Файл:HusavikWhaleMuseum.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|В музее китов]] В Хусавике, в районе порта, находится Музей китов. Из города также выходят морские экскурсии для наблюдений над морскими [[Ссавцї|млекопитающими]]. К юго-востоку от города расположен вулканически активный регион Мюватн. Ранее в Хусавике располагался также единственный в мире Фаллологический музей (музей, посвященный исключительно изучению пенисов млекопитающих), содержащий экспонаты, принадлежащие различным животным (от мыши до кита). Сейчас музей находится в [[Рейкьявік|Рейкьявике]]. == У културі == Гусавік послужив декораціёв и вдохновінём про пісню у філмовиNetflix 2020. року «Евровізія: Історія огняної саґы». Філм є комедійныв історіёв за двох уроженцьӱв Гусавіка, котрі представлявуть Ісландію на [[Евровiзiя|конкурзови пісні «Евровізія»]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Исландия]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты]] kq0tw0dnx31mxe71u737u38xucw0aid 165016 165015 2026-04-30T21:22:18Z Rue323 31002 165016 wikitext text/x-wiki '''Гусаві́к''' ({{Lang-is|Húsavík}}) — [[Місто|варош]] и [[порт]] у [[Община Нордуртінґ|общині Нордуртінґ]], [[Ісланд|Ісландія]]. Адміністративный центр [[Община Нордуртінґ|общины Нордуртінґ]]. {{Місто|катойконім=Гусавікци}} == Ґеоґрафія == Гусавік є у севернӱв части [[Ісланд|Ісландії]], у [[Община Нордуртінґ|общині Нордуртінґ]] реґіона Нордурланд-Ейстра. Є иппен адміністративным центром [[Община Нордуртінґ|свої общины]]. Варош є на берегови бухты Скъяулванді, имать порт про рыболовных судӱв и находить ся на єднӱв из централных автомаґістральӱв Ісландії (№ 85); далина уд Гусавіка до столиці державы, [[Рейкьявік|Рейкъявіка]] складать приблизно 463 кілометра. == Історія == На території, где сейчас находится город Хусавик, примерно в [[875|875 году]] шведский викинг Гардар Свавасон перезимовал и построил свой лагерь. Он был одним из первых, кто серьёзно исследовал и осваивал исландские земли. Памятник, посвящённый ему, стоит на площади возле городской школы. == Туристичні міста == [[Файл:HusavikWhaleMuseum.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|В музее китов]] В Хусавике, в районе порта, находится Музей китов. Из города также выходят морские экскурсии для наблюдений над морскими [[Ссавцї|млекопитающими]]. К юго-востоку от города расположен вулканически активный регион Мюватн. Ранее в Хусавике располагался также единственный в мире Фаллологический музей (музей, посвященный исключительно изучению пенисов млекопитающих), содержащий экспонаты, принадлежащие различным животным (от мыши до кита). Сейчас музей находится в [[Рейкьявік|Рейкьявике]]. == У културі == Гусавік послужив декораціёв и вдохновінём про пісню у філмовиNetflix 2020. року «Евровізія: Історія огняної саґы». Філм є комедійныв історіёв за двох уроженцьӱв Гусавіка, котрі представлявуть Ісландію на [[Евровiзiя|конкурзови пісні «Евровізія»]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Исландия]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты]] 6ai0qv5fltwk4o0n7xjpqae3p3pye83 165017 165016 2026-04-30T21:29:38Z Rue323 31002 165017 wikitext text/x-wiki '''Гусаві́к''' ({{Lang-is|Húsavík}}) — [[Місто|варош]] и [[порт]] у [[Община Нордуртінґ|общині Нордуртінґ]], [[Ісланд|Ісландія]]. Адміністративный центр [[Община Нордуртінґ|общины Нордуртінґ]]. {{Місто|катойконім=Гусавікци}} == Ґеоґрафія == Гусавік є у севернӱв части [[Ісланд|Ісландії]], у [[Община Нордуртінґ|общині Нордуртінґ]] реґіона Нордурланд-Ейстра. Є иппен адміністративным центром [[Община Нордуртінґ|свої общины]]. Варош є на берегови бухты Скъяулванді, имать порт про рыболовных судӱв и находить ся на єднӱв из централных автомаґістральӱв Ісландії (№ 85); далина уд Гусавіка до столиці державы, [[Рейкьявік|Рейкъявіка]] складать приблизно 463 кілометра. == Історія == На території, де типирь є варош Гусавік, у [[870]]. році [[Швеція|шведськый]] [[Вікінґове|вікінґ]] Ґардар Свавасон перезимовав и постройив свӱй [[зимӱвник]]. Вӱн быв єдным из первых, ко серьёзно изглядовав и освоёвав [[Ісландія (острӱв)|ісландські зимлі]]. Памнятник, посяченый ёму, стойить на площади пиля варошської школы.<ref>https://is.wikipedia.org/wiki/H%C3%BAsav%C3%ADk#cite_note-3</ref> == Обывательство == У варошови на [[2026]]. рӱк живе 2.403 людий, из них ачий ци не усі [[Ісландці]].<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref> == Туристичні міста == [[Файл:HusavikWhaleMuseum.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Удну музея китӱв]] В Хусавике, в районе порта, находится Музей китов. Из города также выходят морские экскурсии для наблюдений над морскими [[Ссавцї|млекопитающими]]. К юго-востоку от города расположен вулканически активный регион Мюватн. Ранее в Хусавике располагался также единственный в мире Фаллологический музей (музей, посвященный исключительно изучению пенисов млекопитающих), содержащий экспонаты, принадлежащие различным животным (от мыши до кита). Сейчас музей находится в [[Рейкьявік|Рейкьявике]]. == У културі == Гусавік послужив декораціёв и вдохновінём про пісню у філмовиNetflix 2020. року «Евровізія: Історія огняної саґы». Філм є комедійныв історіёв за двох уроженцьӱв Гусавіка, котрі представлявуть Ісландію на [[Евровiзiя|конкурзови пісні «Евровізія»]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Исландия]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты]] i6ftlthcv89dvphef0a23ildp9pnyig 165018 165017 2026-04-30T21:36:19Z Rue323 31002 165018 wikitext text/x-wiki '''Гусаві́к''' ({{Lang-is|Húsavík}}) — [[Місто|варош]] и [[порт]] у [[Община Нордуртінґ|общині Нордуртінґ]], [[Ісланд|Ісландія]]. Адміністративный центр [[Община Нордуртінґ|общины Нордуртінґ]]. {{Місто|катойконім=Гусавікци}} == Ґеоґрафія == Гусавік є у севернӱв части [[Ісланд|Ісландії]], у [[Община Нордуртінґ|общині Нордуртінґ]] реґіона Нордурланд-Ейстра. Є иппен адміністративным центром [[Община Нордуртінґ|свої общины]]. Варош є на берегови бухты Скъяулванді, имать порт про рыболовных судӱв и находить ся на єднӱв из централных автомаґістральӱв Ісландії (№ 85); далина уд Гусавіка до столиці державы, [[Рейкьявік|Рейкъявіка]] складать приблизно 463 кілометра. == Історія == На території, де типирь є варош Гусавік, у [[870]]. році [[Швеція|шведськый]] [[Вікінґове|вікінґ]] Ґардар Свавасон перезимовав и постройив свӱй [[зимӱвник]]. Вӱн быв єдным из первых, ко серьёзно изглядовав и освоёвав [[Ісландія (острӱв)|ісландські зимлі]]. Памнятник, посяченый ёму, стойить на площади пиля варошської школы.<ref>https://is.wikipedia.org/wiki/H%C3%BAsav%C3%ADk#cite_note-3</ref> == Обывательство == У варошови на [[2026]]. рӱк живе 2.403 людий, из них ачий ци не усі [[Ісландці]].<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref> == Туристичні міста == [[Файл:HusavikWhaleMuseum.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Удну музея китӱв]] У Гусавікови, у районови порта, находить ся музей китӱв. Из вароша иппен идуть морські екскурзії на позираня морськых [[Ссавцї|быдел]]. Ид [[Юговыход|юго-выходови]] уд вароша є вулканічно активный реґіон Муватн. Давно у Гусавікови быв ищи и єдинственный у світі Фаллолоґічный музей (музей, посяченый изъятково изучінёви половых частий земных и морськых быдел), имавущый експонаты, принадлежащі разным [[Ссавцї|ссавцям]] (уд [[Мышь|мыши]] до [[Кит|кита]]). Ныні музей є у [[Рейкьявік|Рейкъявікови]]. == У културі == Гусавік послужив декораціёв и вдохновінём про пісню у філмовиNetflix 2020. року «Евровізія: Історія огняної саґы». Філм є комедійныв історіёв за двох уроженцьӱв Гусавіка, котрі представлявуть Ісландію на [[Евровiзiя|конкурзови пісні «Евровізія»]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Исландия]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты]] j2zso25b6tqttagbszwet3eacza5ogo 165019 165018 2026-04-30T21:39:18Z Rue323 31002 165019 wikitext text/x-wiki '''Гусаві́к''' ({{Lang-is|Húsavík}}) — [[Місто|варош]] и [[порт]] у [[Община Нордуртінґ|общині Нордуртінґ]], [[Ісланд|Ісландія]]. Адміністративный центр [[Община Нордуртінґ|общины Нордуртінґ]]. {{Місто|катойконім=Гусавікци}} == Ґеоґрафія == Гусавік є у севернӱв части [[Ісланд|Ісландії]], у [[Община Нордуртінґ|общині Нордуртінґ]] реґіона Нордурланд-Ейстра. Є иппен адміністративным центром [[Община Нордуртінґ|свої общины]]. Варош є на берегови бухты Скъяулванді, имать порт про рыболовных судӱв и находить ся на єднӱв из централных автомаґістральӱв Ісландії (№ 85); далина уд Гусавіка до столиці державы, [[Рейкьявік|Рейкъявіка]] складать приблизно 463 кілометра. == Історія == На території, де типирь є варош Гусавік, у [[870]]. році [[Швеція|шведськый]] [[Вікінґове|вікінґ]] Ґардар Свавасон перезимовав и постройив свӱй [[зимӱвник]]. Вӱн быв єдным из первых, ко серьёзно изглядовав и освоёвав [[Ісландія (острӱв)|ісландські зимлі]]. Памнятник, посяченый ёму, стойить на площади пиля варошської школы.<ref>https://is.wikipedia.org/wiki/H%C3%BAsav%C3%ADk#cite_note-3</ref> == Обывательство == У варошови на [[2026]]. рӱк живе 2.403 людий, из них ачий ци не усі [[Ісландці]].<ref>https://px.hagstofa.is/pxis/pxweb/is/Ibuar/Ibuar__mannfjoldi__2_byggdir__Byggdakjarnar/MAN030101.px/</ref> == Туристичні міста == [[Файл:HusavikWhaleMuseum.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Удну музея китӱв]] У Гусавікови, у районови порта, находить ся музей китӱв. Из вароша иппен идуть морські екскурзії на позираня морськых [[Ссавцї|быдел]].<ref>https://web.archive.org/web/20100706222130/http://www.whalemuseum.is/home/</ref> Ид [[Юговыход|юго-выходови]] уд вароша є вулканічно активный реґіон Муватн. Давно у Гусавікови быв ищи и єдинственный у світі Фаллолоґічный музей (музей, посяченый изъятково изучінёви половых частий земных и морськых быдел), имавущый експонаты, принадлежащі разным [[Ссавцї|ссавцям]] (уд [[Мышь|мыши]] до [[Кит|кита]]). Ныні музей є у [[Рейкьявік|Рейкъявікови]]. == У културі == Гусавік послужив декораціёв и вдохновінём про пісню у філмовиNetflix 2020. року «Евровізія: Історія огняної саґы». Філм є комедійныв історіёв за двох уроженцьӱв Гусавіка, котрі представлявуть Ісландію на [[Евровiзiя|конкурзови пісні «Евровізія»]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Исландия]] [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Населены пункты]] t4mn71f997jtwsu6qv5vy3tzjrngcj9 0 24440 165024 2026-05-01T11:33:49Z LYTMAN 23698 LYTMAN переменовав сторінку [[Адїдовцї]] на [[Адідовцї]] 165024 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Адідовцї]] 2oey5ainncrmkk90l4srhvccz04wt3x