Вікіпедія
ruewiki
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.46.0-wmf.26
first-letter
Медіа
Шпеціална
Діскузія
Хоснователь
Діскузія з хоснователём
Вікіпедія
Діскузія ку Вікіпедії
Файл
Діскузія ку файлу
MediaWiki
Діскузія ку MediaWiki
Шаблона
Діскузія ку шаблонї
Поміч
Діскузія ку помочі
Катеґорія
Діскузія ку катеґорії
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Подія
Обговорення події
Музей
0
849
165081
150017
2026-05-05T22:13:09Z
Halajkovič
33393
165081
wikitext
text/x-wiki
[[Image:Harvard Mineralogical Museum, Harvard University, Cambridge MA.jpg|thumb|235px|<small>Музей мінералів Гарвардовой універзіты</small>]]
[[File:Zyndranowa Skansen Kultury Łemkowskiej stroje 2015.08.28 p.jpg|thumb|235px|<small>Музей лемківской културы, Зындранова</small>]]
[[File:Carpathian Ethnography Project - team in Stará Ľubovňa, Slovakia 2017.jpg|thumb|235px|<small>Турісты в сканзенї в Старій Любовни</small>]]
'''Музей''', {{ref-el}} ''μουσεῖον музейон ′святыня муз′''; (множне чісло '''музеї''') є з дефініції Меджінародной музейной рады стала незыскова [[інштітуція]] в службах громады і єй розвоя, отворена [[Сполоченство|обществу]], котра діставать, сокотить, дослїджує і выставлять матеріалны доклады о [[чоловік]]ови і ёго околіцї за цїлём штудій, едукації, выховы і потїшіня.<ref name="Прохоров">Большой энциклопедический словарь.</ref><ref>Muzeum.</ref>
Музей може мати розлічный тематічный фокус, наприклад музеї можуть быти історічны, природонауковы, містописны, або іншы.
== Даякы музеї із одношінём к Русинам ==
* [[Музей лемковской културы в Зиндрановой]]
* [[Музей модерного уменя Енді Варгола у Меджілабірцях]]
* [[Музей народной архітектуры в Бардеёвскых Купелях]]
* [[Музей народной архітектуры і бываня в Гуменнім]]
* [[Музей Никифора Крыницкого у Крыницї]]
* [[Музей Русиньской Культуры в Пряшові]]
* [[Народописна експозіція у природі у Свіднику]]
== Жрїдла ==
* '''''Большой энциклопедический словарь.''''' Главный редактор А. М. Прохоров — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} С. 847.
== Одказы ==
* {{Cite web |url=https://aleph.nkp.cz/F/?func=direct&doc_number=000002864&local_base=KTD |title='''Muzeum''' |publisher=Databáze Národní knihovny ČR |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |accessdate=2019-11-14}}
== Референції ==
{{Commonscat|Museums}}
{{reflist}}
[[Катеґорія:Музеї| ]]
ehfnwfuq5gdrpc9voeu2nv11mvdibix
Електронічна музика
0
4127
165082
140976
2026-05-06T09:59:14Z
~2026-27387-69
35908
/* Екстерны одказы */ Pebia fhvehv fand
165082
wikitext
text/x-wiki
'''Електронічна музика''' є вольный термін про музику, створёвану [[електроніка|електронічныма]] інштрументами, т.є. жрідлами звуку, котры діспонують електронічныма частями, напр. [[Тгеремін]], [[сінтетізер]], [[Самплер (музичный інштрумент)|самплер]], [[компютер]], ітд. Інштрументы електромеханічны (напр. [[електрічна ґітара]]) до той ґрупы на основі дефініції [[IEEE]] не належать.
Термін електронічна музика є навеце сінонімом про:
* музичный напрям в рамках класічной музикы
* музичный штіл в рамках популарной музикы (у шыршім змыслї слова)
* жанрово незалежна область музичной продукції, хоснуюча дефінованы жрідла звуку
== Екстерны одказы ==
* [https://web.archive.org/web/20071118083704/http://techno.org/electronic-music-guide/ Енціклопедія електронічной музикы (анґліцькы)]
{{Стыржень}}
Peni
[[Катеґорія:Музика]]
oipne2gkbz3hvlh5q1g2a77ti1b14de
165083
165082
2026-05-06T09:59:43Z
Langusto
35909
Undid edits by [[Special:Contribs/~2026-27387-69|~2026-27387-69]] ([[User talk:~2026-27387-69|talk]]) to last version by InternetArchiveBot
165083
wikitext
text/x-wiki
'''Електронічна музика''' є вольный термін про музику, створёвану [[електроніка|електронічныма]] інштрументами, т.є. жрідлами звуку, котры діспонують електронічныма частями, напр. [[Тгеремін]], [[сінтетізер]], [[Самплер (музичный інштрумент)|самплер]], [[компютер]], ітд. Інштрументы електромеханічны (напр. [[електрічна ґітара]]) до той ґрупы на основі дефініції [[IEEE]] не належать.
Термін електронічна музика є навеце сінонімом про:
* музичный напрям в рамках класічной музикы
* музичный штіл в рамках популарной музикы (у шыршім змыслї слова)
* жанрово незалежна область музичной продукції, хоснуюча дефінованы жрідла звуку
== Екстерны одказы ==
* [https://web.archive.org/web/20071118083704/http://techno.org/electronic-music-guide/ Енціклопедія електронічной музикы (анґліцькы)]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Музика]]
hggvfa9euyoj20ydk7llq23gswsry3k
165084
165083
2026-05-06T10:00:15Z
~2026-27387-69
35908
/* */
165084
wikitext
text/x-wiki
'''Електронічна музика''' є вольный термін про музику, створёвану [[електроніка|електронічныма]] інштрументами, т.є. жрідлами звуку, котры діспонують електронічныма частями, напр. [[Тгеремін]], [[сінтетізер]], [[Самплер (музичный інштрумент)|самплер]], [[компютер]], ітд. Інштрументы електромеханічны (напр. [[електрічна ґітара]]) до той ґрупы на основі дефініції [[IEEE]] не належать.die elektronische Musik klingt eher schlecht. Künstler Thomas ht se erunden
Термін електронічна музика є навеце сінонімом про:
* музичный напрям в рамках класічной музикы
* музичный штіл в рамках популарной музикы (у шыршім змыслї слова)
* жанрово незалежна область музичной продукції, хоснуюча дефінованы жрідла звуку
== Екстерны одказы ==
* [https://web.archive.org/web/20071118083704/http://techno.org/electronic-music-guide/ Енціклопедія електронічной музикы (анґліцькы)]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Музика]]
r5o37rhtwbw2fey7bz467tfthalcpao
165085
165084
2026-05-06T10:00:21Z
Langusto
35909
Undid edits by [[Special:Contribs/~2026-27387-69|~2026-27387-69]] ([[User talk:~2026-27387-69|talk]]) to last version by Langusto
165085
wikitext
text/x-wiki
'''Електронічна музика''' є вольный термін про музику, створёвану [[електроніка|електронічныма]] інштрументами, т.є. жрідлами звуку, котры діспонують електронічныма частями, напр. [[Тгеремін]], [[сінтетізер]], [[Самплер (музичный інштрумент)|самплер]], [[компютер]], ітд. Інштрументы електромеханічны (напр. [[електрічна ґітара]]) до той ґрупы на основі дефініції [[IEEE]] не належать.
Термін електронічна музика є навеце сінонімом про:
* музичный напрям в рамках класічной музикы
* музичный штіл в рамках популарной музикы (у шыршім змыслї слова)
* жанрово незалежна область музичной продукції, хоснуюча дефінованы жрідла звуку
== Екстерны одказы ==
* [https://web.archive.org/web/20071118083704/http://techno.org/electronic-music-guide/ Енціклопедія електронічной музикы (анґліцькы)]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Музика]]
hggvfa9euyoj20ydk7llq23gswsry3k
Сербохорватьскый язык
0
10119
165078
150529
2026-05-05T20:58:26Z
Halajkovič
33393
165078
wikitext
text/x-wiki
'''Сербохорва́тьскый язык''' ({{lang-sk|srpskohrvatski / српскохрватски}}, знамый ай як '''хорватосербскый язык''', '''боснійско-хорватьско-чорногорьско-сербскый язык''') є южнославяньскый язык індоевропской языковой родины, котры фунґує як плуріцентрічный макроязык. Є материньскым языком [[Сербы|Сербів]], [[Хорваты|Хорватів]], [[Босняци|Босняків]] і [[Чорногорцѣ|Чорногорцїв]] і хоснують ю ай меншыны в сусїдных країнах. З чісто лінґвістічного погляду іде о єдиній комунікачній сістемі, котра мать штири взаємны зрозумітелны і рівноцїнны літературны штандарты: [[Сербскый язык|сербскый]], [[Хорватьскый язык|хорватьскый]], [[Босняцькый язык|босняцькый]] і [[Чорногорьскый язык|чорногорьскый]].
== Класіфікація і діалектолоґія ==
Сербохорватьскый язык належить до западной галузкы южнославяньскых языків. Ёго діалектална штруктура є міморядно розмаїта. Традічны роздїлїня на наріча выходять з того, як ся в розлічных реґіонах высловлює вопросный містоназывник „што“ (što, kaj, ča).
=== Штокавске наріча (штокавіця) ===
Є то найрозшыренїша ґрупа наріч, котров говорять абсолутна векшына носителїв в [[Сербія|Сербії]], [[Босна і Герцеґовина|Боснї і Герцеґовинї]], [[Чорна Гора|Чорной Горы]] і во великій части [[Хорватія|Хорватії]]. Праві штокавіця (конкретно єй выходогерцоґовиньскый субдіалект) ся стала основов вшыткых штирёх сучасных літературных штандартів. В залежности од історічного вывоя праславяньского звуку „ять“ ся штокавіця дїлить на екавску (розшырену в Сербії), єкавску (Босна і Герцеґовина, Чорна Гора, часть Хорватії і Сербії) і ікавску (Далмація, западна Босна і Герцеґовина) высловность.<ref>{{cite book | last = Browne | first = Wayles | title = The Slavonic Languages | chapter = Serbo-Croat | editor = Bernard Comrie, Greville G. Corbett | publisher = Routledge | location = London | year = 1993 | language = en }}</ref>
=== Кайкавске наріча (кайковіця) ===
Розшыреный переважно в северній і северозападній Хорватії, в тім чіслї реґіону головного міста Заґребу. Своёв штруктуров, лексіков і акцентолоґіёв є кайкавіця барз близка сусїднёму словіньскому языку, з котрым творить діалектный контінуум.
=== Чакавске наріча (чакавіця) ===
Найархаічнїше наріча, розшырене вздовж хорватьского побережя Ядраньского моря (в Далмації, Істрії) і на ядраньскых островах. Чакавіця сі заховала много старых славяньскых фонетічных черт і єдинечну сістему музичного призвуку.
=== Торлацьке наріча ===
Шпеціфічна ґрупа говорів на югу і юговыходї Сербії. Представлює переходну зону меджі сербохорватьскым языком і выходныма южнославяньскыма ([[Булгарьскый язык|булгарьскым]] і [[Македоньскый язык|македоньскым]]). Про торлацьке наріча є характерістічна страта падів і хоснованя постпозітівного члену, што є чертов балканьского языкового союзу.
== Історічный вывой і штандартізація ==
До 19. стороча не екзістовала єднотна літературна норма: католицькы Хорваты писали латиніков (переважно в чакавскім і кайкавскім нарічі, як ай в штокавскім в Дубровнику), православны Сербы хосновали церьковнославяньску або славяньско-сербскый язык в кіріліцї, а босняцькы мусулмане хосновали арабске писмо.
=== Іллірійський рух та Віденська угода ===
Паралельно в Сербії лінгвіст Вук Караджич проводив радикальну реформу мови та кириличного алфавіту, наближаючи їх до народної штокавської говірки за принципом „пиши як говориш“.
=== Ілірьскый рух і Віденьскый договор ===
В 30. роках 19. стороча взник в Хорватії Ілірьскый рух під веджінём Людевіта Гая, котрого цїлём было вытворїня є єднотного літературного языка про вшыткых южных Славян на основі найрозшыренїшого штокавского діалекту. Сучасны??? в Сербії лінґвіста Вук Караджіч выпровадив радікалну реформу языка і кірілічного писма, чім їх приближив к народному штокавскому нарічу подля прінціпу „пиш, як говориш“.
В роцї 1850 підписали во Віднї сербскы і хорватьскы інтелектуалы (меджі котрыма были Вук Караджіч і Іван Мажураніч) Віденьскый літературный договор, котрый офіціално выголосив вытворїня єднотного літературного языка на основі штокавского наріча.<ref>{{cite book | last = Greenberg | first = Robert D. | title = Language and Identity in the Balkans: Serbo-Croatian and its Disintegration | publisher = Oxford University Press | location = Oxford | year = 2004 | language = en }}</ref>
=== Ера Югославії ===
По взнику Югославії в роцї 1918 здобыв тот язык штатут штатного языка. В роцї 1954 быв в соціалістічній Югославії заключеный Новосадьскый договор. Тот договор потвердив назву „сербохорватьскый / хорватосербскый язык“, узнав абсолутна рівноцїнность кіріліцї і латинікы і леґалізовав екзістенцію двох варіантів літературной нормы: выходной (із центром в [[Белеград]]ї) і западной (із центром в [[Заґреб]]і).
=== Розпад языкового простору ===
З наступом розпаду Югославії в 90. роках ся языковый вопрос став інштрументом політічного боя. Каждый з новых незалежных штатів зачав процес кодіфікації властного народного языка, причім ся снажив підкреслити свої одлишности од сусїдів. Хорватьскы лінґвісты зачали актівно очіщовати язык од сербізмів і заваджати неолоґізмы, в Боснї і Герцеґовинї штандартізовали хоснованя турцізмів (слов выходного походжіня) а Чорна Гора в 21. сторочу завела до свого алфавіту дві новы літеры.<ref>{{cite book | last = Alexander | first = Ronelle | title = Bosnian, Croatian, Serbian, a Grammar: With Sociolinguistic Commentary | publisher = University of Wisconsin Press | location = Madison | year = 2006 | language = en }}</ref>
== Соціолінґвістічный статус ==
В сучасности ся понятя „сербохорватьскый язык“ в офіціалных документах країн колишнёй Югославії поужывать лем зрїдка через ёго політізацію; намісто того кажда країна поужывать властну етнічну назву языка.
Меджінародна лінґвістічна комуніта лемже сербскый, хорватьскый, босняцькый і чорногорьскый язык не поважує за самостатны языкы, але за народны варіанты єдного поліцентрічного языка (подобно як америцькый, брітаньскый і австральскый варіант анґліцького языка). Взаємна зрозумітельность меджі носителями тых варіантів є майже 100%, кедьже выходжають з того істого выходогерцеґовиньского діалекту штокавского наріча. В роцї 2017 ґрупа промінентных інтелектуалів і лінґвістів зо вшыткых штирёх країн підписала „Декларацію о сполочнім языку“, котра науково здоводнює сполочный характер того комунікачного простору.<ref>{{cite book | last = Kordić | first = Snježana | title = Jezik i nacionalizam | publisher = Durieux | location = Zagreb | year = 2010 | language = sh }}</ref>
== Писмо ==
Єдинечнов чертов сербохорватьского языкового простору є актівне хоснованя двох алфавітів, котры ся збігають літера в літерї (діґрафія):
* Ґаїця (латиніка) – вытворена Людевітом Ґаём на основі чеського алфавіта. Є то єдина офіціалный алфавіт та Хорватії і шыроко ся поужывать ай в Боснї і Герцеґовинї, Сербії і Чорной Горы.
* Вуковіця (кіріліця) — адаптована Вуком Караджічом, де каждому звуку одповідать єдна літера. Є урядна в Сербії (де мать конштітучну пріоріту) і в [[Републіка сербска|Републіцї сербскій]] (у рамках Босны і Герцеґовины), і єднако є узнавана в Чорній Горї.
== Референції ==
{{референції}}
{{Славяньскы языкы}}
[[Катеґорія:Сербохорватьскый язык]]
[[Катеґорія:Южнославяньскы языкы]]
bp9ko7mzx4riqifen2bfpcyiwmt3y5v
165079
165078
2026-05-05T21:02:58Z
Halajkovič
33393
165079
wikitext
text/x-wiki
[[File:Serbo croatian languages2006.png|thumb|Розшырїня сербохорватьского языка]]
'''Сербохорва́тьскый язык''' ({{lang-sh|srpskohrvatski / српскохрватски}}, знамый ай як '''хорватосербскый язык''', '''босняцько-хорватьско-чорногорьско-сербскый язык''') є южнославяньскый язык індоевропской языковой родины, котры фунґує як плуріцентрічный макроязык. Є материньскым языком [[Сербы|Сербів]], [[Хорваты|Хорватів]], [[Босняци|Босняків]] і [[Чорногорцѣ|Чорногорцїв]] і хоснують ю ай меншыны в сусїдных країнах. З чісто лінґвістічного погляду іде о єдиній комунікачній сістемі, котра мать штири взаємны зрозумітелны і рівноцїнны літературны штандарты: [[Сербскый язык|сербскый]], [[Хорватьскый язык|хорватьскый]], [[Босняцькый язык|босняцькый]] і [[Чорногорьскый язык|чорногорьскый]].
== Класіфікація і діалектолоґія ==
Сербохорватьскый язык належить до западной галузкы южнославяньскых языків. Ёго діалектална штруктура є міморядно розмаїта. Традічны роздїлїня на наріча выходять з того, як ся в розлічных реґіонах высловлює вопросный містоназывник „што“ (što, kaj, ča).
=== Штокавске наріча (штокавіця) ===
Є то найрозшыренїша ґрупа наріч, котров говорять абсолутна векшына носителїв в [[Сербія|Сербії]], [[Босна і Герцеґовина|Боснї і Герцеґовинї]], [[Чорна Гора|Чорной Горы]] і во великій части [[Хорватія|Хорватії]]. Праві штокавіця (конкретно єй выходогерцоґовиньскый субдіалект) ся стала основов вшыткых штирёх сучасных літературных штандартів. В залежности од історічного вывоя праславяньского звуку „ять“ ся штокавіця дїлить на екавску (розшырену в Сербії), єкавску (Босна і Герцеґовина, Чорна Гора, часть Хорватії і Сербії) і ікавску (Далмація, западна Босна і Герцеґовина) высловность.<ref>{{cite book | last = Browne | first = Wayles | title = The Slavonic Languages | chapter = Serbo-Croat | editor = Bernard Comrie, Greville G. Corbett | publisher = Routledge | location = London | year = 1993 | language = en }}</ref>
=== Кайкавске наріча (кайковіця) ===
Розшыреный переважно в северній і северозападній Хорватії, в тім чіслї реґіону головного міста Заґребу. Своёв штруктуров, лексіков і акцентолоґіёв є кайкавіця барз близка сусїднёму словіньскому языку, з котрым творить діалектный контінуум.
=== Чакавске наріча (чакавіця) ===
Найархаічнїше наріча, розшырене вздовж хорватьского побережя Ядраньского моря (в Далмації, Істрії) і на ядраньскых островах. Чакавіця сі заховала много старых славяньскых фонетічных черт і єдинечну сістему музичного призвуку.
=== Торлацьке наріча ===
Шпеціфічна ґрупа говорів на югу і юговыходї Сербії. Представлює переходну зону меджі сербохорватьскым языком і выходныма южнославяньскыма ([[Булгарьскый язык|булгарьскым]] і [[Македоньскый язык|македоньскым]]). Про торлацьке наріча є характерістічна страта падів і хоснованя постпозітівного члену, што є чертов балканьского языкового союзу.
== Історічный вывой і штандартізація ==
До 19. стороча не екзістовала єднотна літературна норма: католицькы Хорваты писали латиніков (переважно в чакавскім і кайкавскім нарічі, як ай в штокавскім в Дубровнику), православны Сербы хосновали церьковнославяньску або славяньско-сербскый язык в кіріліцї, а босняцькы мусулмане хосновали арабске писмо.
=== Іллірійський рух та Віденська угода ===
Паралельно в Сербії лінгвіст Вук Караджич проводив радикальну реформу мови та кириличного алфавіту, наближаючи їх до народної штокавської говірки за принципом „пиши як говориш“.
=== Ілірьскый рух і Віденьскый договор ===
В 30. роках 19. стороча взник в Хорватії Ілірьскый рух під веджінём Людевіта Гая, котрого цїлём было вытворїня є єднотного літературного языка про вшыткых южных Славян на основі найрозшыренїшого штокавского діалекту. Сучасны??? в Сербії лінґвіста Вук Караджіч выпровадив радікалну реформу языка і кірілічного писма, чім їх приближив к народному штокавскому нарічу подля прінціпу „пиш, як говориш“.
В роцї 1850 підписали во Віднї сербскы і хорватьскы інтелектуалы (меджі котрыма были Вук Караджіч і Іван Мажураніч) Віденьскый літературный договор, котрый офіціално выголосив вытворїня єднотного літературного языка на основі штокавского наріча.<ref>{{cite book | last = Greenberg | first = Robert D. | title = Language and Identity in the Balkans: Serbo-Croatian and its Disintegration | publisher = Oxford University Press | location = Oxford | year = 2004 | language = en }}</ref>
=== Ера Югославії ===
По взнику Югославії в роцї 1918 здобыв тот язык штатут штатного языка. В роцї 1954 быв в соціалістічній Югославії заключеный Новосадьскый договор. Тот договор потвердив назву „сербохорватьскый / хорватосербскый язык“, узнав абсолутна рівноцїнность кіріліцї і латинікы і леґалізовав екзістенцію двох варіантів літературной нормы: выходной (із центром в [[Белеград]]ї) і западной (із центром в [[Заґреб]]і).
=== Розпад языкового простору ===
З наступом розпаду Югославії в 90. роках ся языковый вопрос став інштрументом політічного боя. Каждый з новых незалежных штатів зачав процес кодіфікації властного народного языка, причім ся снажив підкреслити свої одлишности од сусїдів. Хорватьскы лінґвісты зачали актівно очіщовати язык од сербізмів і заваджати неолоґізмы, в Боснї і Герцеґовинї штандартізовали хоснованя турцізмів (слов выходного походжіня) а Чорна Гора в 21. сторочу завела до свого алфавіту дві новы літеры.<ref>{{cite book | last = Alexander | first = Ronelle | title = Bosnian, Croatian, Serbian, a Grammar: With Sociolinguistic Commentary | publisher = University of Wisconsin Press | location = Madison | year = 2006 | language = en }}</ref>
== Соціолінґвістічный статус ==
В сучасности ся понятя „сербохорватьскый язык“ в офіціалных документах країн колишнёй Югославії поужывать лем зрїдка через ёго політізацію; намісто того кажда країна поужывать властну етнічну назву языка.
Меджінародна лінґвістічна комуніта лемже сербскый, хорватьскый, босняцькый і чорногорьскый язык не поважує за самостатны языкы, але за народны варіанты єдного поліцентрічного языка (подобно як америцькый, брітаньскый і австральскый варіант анґліцького языка). Взаємна зрозумітельность меджі носителями тых варіантів є майже 100%, кедьже выходжають з того істого выходогерцеґовиньского діалекту штокавского наріча. В роцї 2017 ґрупа промінентных інтелектуалів і лінґвістів зо вшыткых штирёх країн підписала „Декларацію о сполочнім языку“, котра науково здоводнює сполочный характер того комунікачного простору.<ref>{{cite book | last = Kordić | first = Snježana | title = Jezik i nacionalizam | publisher = Durieux | location = Zagreb | year = 2010 | language = sh }}</ref>
== Писмо ==
Єдинечнов чертов сербохорватьского языкового простору є актівне хоснованя двох алфавітів, котры ся збігають літера в літерї (діґрафія):
* Ґаїця (латиніка) – вытворена Людевітом Ґаём на основі чеського алфавіта. Є то єдина офіціалный алфавіт та Хорватії і шыроко ся поужывать ай в Боснї і Герцеґовинї, Сербії і Чорной Горы.
* Вуковіця (кіріліця) — адаптована Вуком Караджічом, де каждому звуку одповідать єдна літера. Є урядна в Сербії (де мать конштітучну пріоріту) і в [[Републіка сербска|Републіцї сербскій]] (у рамках Босны і Герцеґовины), і єднако є узнавана в Чорній Горї.
== Референції ==
{{референції}}
{{Славяньскы языкы}}
[[Катеґорія:Сербохорватьскый язык]]
[[Катеґорія:Южнославяньскы языкы]]
jqfswzxtxxttgg0f5patxzom4cty7ye
Вікіпедія:Статя місяця/2026/05
4
24445
165080
2026-05-05T21:27:31Z
Halajkovič
33393
Створена сторінка: '''Undertale Yellow''' є ролёва відеогра, котра вышла на Game Jolt про [[Microsoft Windows]] 9. децембра 2023. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї Undertale, розповідать сюжет о поставі Кловер — поставі зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов д...
165080
wikitext
text/x-wiki
'''Undertale Yellow''' є ролёва відеогра, котра вышла на Game Jolt про [[Microsoft Windows]] 9. децембра 2023. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї Undertale, розповідать сюжет о поставі Кловер — поставі зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.<br><br>'''[[Undertale Yellow|чітати дале]]'''...
7e3i7a1esspcxi8quc4lyfuv1riaf7k