Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.1 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Байкал 0 483 165091 113135 2026-05-07T17:21:04Z Rue323 31002 165091 wikitext text/x-wiki {{Водна плоха | статус = Найглубше озеро на [[Земля (планета)|Земли]] | назва = Байкал | назва мѣстна = {{Реф-инфо|[[Бурятскый язык|бур.]]}} Байгал далай | образок = Olchon Shaman Rock.jpg | великость образка = 280 | опис образка = Байкал з острова [[Олхон]] | тип объекта = тектоничне озеро | розлога = 31&nbsp;722 | довжка = 636 | ширина = 79 | объем = 23&nbsp;615 | базен = 571&nbsp;000 | макс. глубина = 1642 | надморска вышка = 455 | берегова линия = 2000 | приток = [[Селенга]], [[Горна Ангара]], [[Баргузин]] | одток = [[Ангара]] | островы = [[Олхон]] | приставы = [[Байкалск]], [[Нижнеангарск]], [[Усть-Баргузин]], [[Култук (Слюдянский район)|Култук]] | тип администрации1 = [[Република]] | назва администрации1 = [[Бурятия]] | тип администрации2 = [[Область]] | назва администрации2 = [[Иркутска]] | координаты = {{coord|53|18|10|N|108|00|17|E|type:country}} | держава = {{Flagicon|Росія}}[[Россия]] | континент = [[Азия]] | мапа = China topography.jpg |опис мапы = Байкал локованый горѣ на знимцѣ,<br> в серединѣ — [[Монголия]] и [[Китай]],<br> справа [[Корея (полуостров)|Корея]] и [[Японскый архипелаг]] | категория склада = Lake Baikal }} '''Байкал''' — озеро на югу Восточной Сибирии в [[Бурятия|Бурятии]] и [[Иркутска область|Иркутской области]] [[Россия|России]]. Байкал зоз глубинов 1620 м е найглубшым озером на [[Земля (планета)|Земли]]. Плоха 31,5 тыс. км<sup>2</sup>, довжка 636 км, середна ширина 48 км. Зоз объемом 23 тыс. км<sup>3</sup> солодкой воды обсягуе <sup>1</sup>/<sub>5</sub> свѣтовых засоб солодкой воды и <sup>4</sup>/<sub>5</sub> засоб солодкой воды [[Россия|России]].<ref name="Треш">Трёшников А.Ф., с. 52.</ref> ==Етимология назвы== Найстарше высвѣтлѣня походжѣня мена Байкал дали натуралисты Е. Г. Лаксман (1769), И. Г. Георги (1775), а тыж А. Л. Шлёцер (1769), подля котрого туркицке ''Бай Куль'' означать «богаты воды», (аналогично Иссык-Куль — «тепле озеро», Кара-Куль — «черне озеро»). Суть еще иншы гипотезы, але не суть они научно доложены.<ref>[http://az-kozin.narod.ru/kniga_o_baikale.html Что означает слово «Байкал»? //Галазий Г.: Байкал в вопросах и ответах. 1989.]</ref> ==География== Природна ровина Байкала звекшена на 0,8 м напорнов преградов Иркутской водоелектрарнѣ и выносить 456 м. Котлина озера тектоничного походжѣня, в регионѣ суть часты [[Землетрясїня|трясѣня землѣ]], зафиксованы западаня сегментох берега и дна. На Байкалѣ суть 27 островы, з них 5 од часу до часу затоплюють ся. Найвекшый остров [[Олхон]] мать плоху около 730 км<sup>2</sup>. До Байкала додають приток воды 336 рѣк, з них найвекшы суть [[Селенга]], [[Баргузин]], [[Горна Ангара]] и [[Турка]]. Вытѣкать з Байкала една рѣка: [[Ангара]]. Озеро замерзать в [[януар]]ѣ, отворять ся в [[Май|маю]]. Озеро сплавне, найвекшы приставы суть: [[Байкалск]], [[Нижнеангарск]], [[Усть-Баргузин]], [[Култук (Слюдянский район)|Култук]].<ref name="Треш"/> ==Екология== [[Вода]] Байкала мать высоку прозрачность (до 40 м, окрем вытока [[Ангара|Ангары]]). Околична [[флора]] и [[фауна]] числить около 2600 [[Вид (біолоґія)|видох]], з котрых <sup>3</sup>/<sub>4</sub> [[ендем]]ы. Наслѣдком господарѣня в екологии озера взникли глубокы нарушѣня. Жебы захранити природны ресурсы озера, были створены резерваты и хранены области: [[Баргузинскый резерват]] в сѣверной части, [[Байкалскый резерват]] в южной, [[Прибайкалскый народный парк]] в западной. Байкал и его околиця суть ориентованы на туристику и рекреацию.<ref name="Треш"/> В року 1996 Байкал достав статус [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|храненого объекта]] [[UNESCO]] ч. 754.<ref>[http://whc.unesco.org/en/list/754 Lake Baikal. UNESCO World Heritage.]</ref> ==Жерела и одказы== * Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN| 5-85270-057-6}}. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} == Референции == {{reflist}} ==Галерея== <gallery mode=packed heights=100> Baikal 1739.jpg|Байкалска вода Озеро Байкал.JPG|Берег Байкала Chayki v Chivyrkuyskom zalive.JPG|Чайкы в заливѣ озера Tourist zone "Baikal harbor"-2.jpg|Маяк, туристична зона Lakes scheme.png|Найвекшы озера свѣта </gallery> [[Катеґорія:Озера]] [[Катеґорія:Озера в России]] q221wflkf31rz6nytm0ej6d12wpl9yo Вікіпедія 0 558 165096 143443 2026-05-07T18:21:22Z Rue323 31002 165096 wikitext text/x-wiki [[Файл:Wikipedia-logo-v2.svg|thumb]] '''Вікіпе́дія''' ({{lang-en|Wikipedia}} {{IPA2|ˌwɪkɪˈpiːdɪə}}) — многоязычна, общественна, слободна [[енціклопедія]], што была написана на разных світовых [[язык]]ах силов многых добровольных авторів, што хосновали технолоґію [[вікі]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Вікіпедія| ]] [[Катеґорія:Фонд Вікімедія]] 9nhmaju6ioevk8b1twowjm5zdhc8egg Чеська републіка 0 1201 165103 162092 2026-05-08T03:09:03Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165103 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang-cs|Česká republika}} | conventional_long_name = Чеська републіка | common_name = Чесько | image_flag = Flag of the Czech Republic.svg | image_coat = Coat of arms of the Czech Republic.svg | image_map = EU-Czechia.svg | national_anthem = <br/><small>[[Kde domov můj?]]</small><br/>[[Файл:Paraguayan National Anthem.oga|center]] | official_languages = [[Чеськый язык|чеськый]] | ethnic_groups = | ethnic_groups_year = | capital = [[Прага]] | largest_city = capital | government_type = [[Парламентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент]] | leader_title2 = | leader_name1 = [[Петр Павел]] | leader_name2 = | area_rank = 115 | area_magnitude = | area_km2 = 78866 | area_sq_mi = | percent_water =2 | population_census = 10701777 | population_census_year = 2021 | population_census_rank = 86 | population_density_km2 = 135,3 | population_density_rank = 87 | GDP_PPP = $282,34 міліард | GDP_PPP_per_capita = $18985 | GDP_PPP_rank = 45 | GDP_PPP_year = 2021 | GDP_PPP_per_capita_rank = 38 | GDP_nominal = $282,34 міліард | GDP_nominal_rank = 45 | GDP_nominal_year = 2021 | GDP_nominal_per_capita = $18985<ref>Межинародный валутный фонд.</ref> | GDP_nominal_per_capita_rank = 38 | sovereignty_type = | Gini = | Gini_rank = | Gini_year = | Gini_category = | HDI = {{increase}} 0,891 | HDI_rank = 35 | HDI_year = 2021 | HDI_category = <span style="color:#090;">дужый высокый</span> | currency = [[Чеська коруна|Коруна]] (kč) | currency_code = CZK | country_code = | time_zone = СЕТ | utc_offset = +1 | time_zone_DST = СЕЛЧ | utc_offset_DST = +2 | demonym = | drives_on = правый | cctld = [[.cz]] | calling_code = +420 | footnotes = }} '''Че́хія''',<ref>{{cite web |title=the Czech Republic |url=https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230616122308/https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65 |archive-date=16 June 2023 |access-date=28 November 2023 |publisher=The United Nations Terminology Database }}</ref> '''Че́сько''' ({{lang-cs|Česko}}), '''Че́хы''', офіціална назва '''Че́ська републіка''' ({{lang-cs|Česká republika}}, {{IPA2|ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka}}),<ref>{{cite web |url=https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230412222619/http://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |archive-date=12 April 2023 |title=Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use |publisher=Publications Office |access-date=8 October 2024 }}</ref> історично ай '''Боге́мія'''<ref>{{cite web |last1=Šitler |first1=Jiří |date=12 July 2016 |title=From Bohemia to Czechia |url=https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362 |access-date=1 June 2021 |website=Czech Radio |author-link=Jiří Šitler }}</ref> вто [[держава]] без выхода до моря в централнуй [[Европа|Европі]], член [[Европска унія|Европської унії]] уд&nbsp;року&nbsp;2004, котра має гатары з [[Австрія|Австрійов]] на [[юг]]у, [[Німещина|Німещинов]] на [[запад]]і, [[Польща|Польщов]] на [[сѣверовосток|сіверовостоку]] тай [[Словакія|Словакійов]] на [[юговосток]]у.<ref>{{cite web |title=Information about the Czech Republic |url=http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |website=Czech Foreign Ministry |access-date=25 March 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160403192723/http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html |archive-date=3 April 2016 |url-status=live }}</ref> У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є [[чеська коруна]]; головным варошом є [[Прага]]. Кроме неї сут великі вароші ги [[Бырно]], [[Острава]], [[Пылзень]] и [[Ліберець]]. Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871&nbsp;км² из головно помірным контіненталным и океанічным [[Клімат|кліматом]]. Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32.&nbsp;місто. Чеська републіка&nbsp;— член [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]], [[НАТО|Орґанізації Сіверноатлантичного договора]], Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, [[ОБСЕ]], [[Рада Европы|Рады Европы]] тай [[Вішеґрадська ґрупа|Вішеґрадської ґрупы]]. На юлій 2025.&nbsp;року президентом Чехії є [[Петр Павел]], премєрміністром&nbsp;— [[Петр Фяла]]. Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9.&nbsp;стороча пуд [[Велика Моравія|Великов Моравійов]]. Оно было формално признаноє ги [[імперськый став]] [[Сящена римська імперія|Сященої римської імперії]] у 1002.&nbsp;рокови тай стало корольством у 1198.<ref name="The Path">{{cite web |url=http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |title=The Path of Czech Constitutionality |last1=Mlsna |first1=Petr |last2=Šlehofer |first2=F. |year=2010 |work=1st edition |publisher=Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic) |location=Praha |pages=10–11 |language=cs, en |archive-url=https://web.archive.org/web/20130116234802/http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf |archive-date=16 January 2013 |url-status=live |access-date=31 October 2012 |last3=Urban |first3=D. }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |title=800 let Zlaté buly sicilské |last=Čumlivski |first=Denko |year=2012 |publisher=National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky) |language=cs |archive-url=https://web.archive.org/web/20121128035158/http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx |archive-date=28 November 2012 |url-status=dead |access-date=31 October 2012 }}</ref> По битві Могача у 1526.&nbsp;році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806.&nbsp;році Коронні землі стали частьов [[Австрійска імперія|Австрійської імперії]]. Бігом 19.&nbsp;стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді [[Австро-Мадярська імперія|Австро-Мадярської імперії]] по [[Перша світова война|Первуй світовуй войні]] бульша часть реґіона зайшла до [[Перша чехословацька републіка|Первої чехословацької републікы]] у 1918.&nbsp;році.<ref>{{cite book|last1=Dijk|first1=Ruud van|last2=Gray|first2=William Glenn|last3=Savranskaya|first3=Svetlana|last4=Suri|first4=Jeremi|last5=Zhai|first5=Qiang|title=Encyclopedia of the Cold War|date=2013|publisher=Routledge|isbn=978-1135923112|page=76|url=https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76|access-date=13 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20181122052153/https://books.google.cz/books?id=QgX0bQ3Enj4C|archive-date=22 November 2018|url-status=live}}</ref> Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.<ref name="Ash0">Timothy Garton Ash ''[[iarchive:usesofadversitye0000gart h4f4|The Uses of Adversity]]'' Granta Books, 1991 {{ISBN|0-14-014038-7}} p. 60</ref> По Мінхенському договорі 1938.&nbsp;року [[Націштська Німещина]] окуповала чеські землі. У 1945.&nbsp;році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року&nbsp;1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом [[Празька ярь|Празької яри]] 1968.&nbsp;року. У новемброви 1989, [[Боршоньова револуція]] поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31.&nbsp;децембра 1992.&nbsp;року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами&nbsp;— Чеськов републіков и Словакійов. == Демоґрафія == Рождаємость у Чехії у 2020.&nbsp;році ся шацовала на 1.71&nbsp;дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в&nbsp;2.1.<ref>{{cite web |url=https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015 |title=Population change – year 2015 |website=Population change – year 2015 }}</ref> Просіковый вік у Чехії є 43.3&nbsp;рокы.<ref>{{citation|url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/|title=Czechia|date=18 November 2021|work=The World Factbook}}</ref> Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5&nbsp;рокув (76.55&nbsp;рокув про чоловікув, 82.61&nbsp;рокув про жун).<ref name="cia.gov">The World Factbook (CIA).</ref> Дас 77,000&nbsp;чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.<ref>"[https://archive.today/20130217021757/http://groups.yahoo.com/group/scotch-irish/message/50884 Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989]". Prague Monitor. 11 November 2009.</ref> [[Вєтнамці|Вєтнамські]] іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.<ref>{{Cite news|first=Coilin|last=O'Connor|url=http://www.radio.cz/en/article/91826|title=Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?|work=Czech Radio|date=29 May 2007|access-date=1 February 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080113225626/http://www.radio.cz/en/article/91826|archive-date=13 January 2008|url-status=live}}</ref> У 2009 на Чехах было дас 70,000&nbsp;вєтнамцюв.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|title=Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo|work=The New York Times|date=6 June 2009|access-date=13 September 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140325032042/http://www.nytimes.com/2009/06/05/world/europe/05iht-viet.html|archive-date=25 March 2014|url-status=live|last1=Bilefsky|first1=Dan}}</ref> Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.<ref>{{cite web |url=http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |title=Foreigners working in the Czech Republic |publisher=Ministry of Foreign Affairs |date=July 2006 |access-date=3 June 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090603021134/http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic |archive-date=3 June 2009 }}</ref> Подля резултатув списованя людности 2021.&nbsp;року бульшина населеня Чеської републікы сут [[чехы]] (57.3%), а за нима йдут: [[моравакы]] (3.4%), [[словакы]] (0.9%), [[украйинці]] (0.7%), [[вєтнамці]] (0.3%), [[полякы]] (0.3%), [[росіяне]] (0.2%), [[сілезці]] (0.1%) тай [[німці]] (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000[[Ромове|&nbsp;ромув]] (циґан).<ref>{{cite web |url=http://romove.radio.cz/en/article/18158 |title=The History and Origin of the Roma |publisher=Romove.radio.cz |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100425230018/http://romove.radio.cz/en/article/18158 |archive-date=25 April 2010 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite news|last=Green|first=Peter S.|url=https://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|title=British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies|work=The New York Times|date=5 August 2001|access-date=25 April 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20121111163549/http://www.nytimes.com/2001/08/05/world/british-immigration-aides-accused-of-bias-by-gypsys.html|archive-date=11 November 2012|url-status=live}}</ref> Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.<ref>"[http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/ Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180426080011/http://media.efhr.eu/2014/09/03/jaroslaw-jot-druzycki-poles-living-in-zaolzie-identify-themselves-better-with-czechs-2/|date=26 April 2018}}". ''European Foundation of Human Rights.'' 3 September 2014.</ref> У Чехії у 2021.&nbsp;рокови жыли 658,564&nbsp;чужоземці<ref>{{cite news|title=R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)|url=https://www.czso.cz/documents/11292/27320905/c01R01_2021.pdf/3684c8ef-fc19-493e-8498-416697170c0a?version=1.0|access-date=21 March 2023|agency=Czech Statistical Office}}</ref> подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).<ref>{{Cite book|title=Foreigners in the Czech Republic – 2017|publisher=Czech Statistical Office|year=2017|isbn=978-80-250-2781-3|location=Prague}}</ref> [[Жыде|Жыдувськоє]] обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000&nbsp;чоловік подля списованя 1930.&nbsp;року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite web |url=http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |title=The Holocaust in Bohemia and Moravia |publisher=Ushmm.org |access-date=25 April 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090805153601/http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323 |archive-date=5 August 2009 |url-status=live }}</ref> У 2021.&nbsp;рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900&nbsp;жыдув.<ref>{{cite web |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |title=The Virtual Jewish Library |access-date=13 September 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621102211/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html |archive-date=21 June 2010 |url-status=live }}</ref> Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер&nbsp;— юдаїшта.<ref>[https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537 PM Fischer visits Israel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090725075412/http://www.radio.cz/en/article/118537|date=25 July 2009}}". Radio Prague. 22 July 2009.</ref> Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:<ref>{{cite web |title=První výsledky Sčítání 2021 |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf |archive-date=9 October 2022 |url-status=live |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref><ref>{{cite web |title=Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx |url=https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx |publisher=Czech Statistical Office |access-date=13 January 2022 }}</ref> {| class="wikitable" |+ !Націоналность !Частка |- |чехы |83.76% |- |моравакы |4.99% |- |чехы и моравакы |2.50% |- |словакы |1.33% |- |украйинці |1.08% |- |чехы и словакы |0.82% |- |вєтнамці |0.44% |- |полякы |0.37% |- |росіяне |0.35% |- |''другі'' |4.36% |} === Майвеликі вароші === {| class="wikitable" |+Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба&nbsp;– 1.&nbsp;януара 2025<ref>[https://csu.gov.cz/produkty/population-of-municipalities-t4l3n8d2iw „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“]. Český statistický úřad. 16.&nbsp;мая 2025.</ref> !№ !Назывка !Край !Населеня !№ !Назывка !Край !Населеня |- |1 |[[Прага]] |[[Празькый край|Празькый]] |1,397,880 |11 |[[Злін]] |[[Злинскый край|Злінськый]] |74,684 |- |2 |[[Бырно]] |Югоморавськый |402,739 |12 |[[Кладно]] |Стржедочеськый |69,664 |- |3 |[[Острава]] | |283,187 |13 |Гавіржов | |68,674 |- |4 |[[Пылзень]] |Пылзенськый |187,928 |14 |Мост |Устецькый |63,474 |- |5 |[[Ліберець]] |Ліберецькый |108,090 |15 |Опава | |55,109 |- |6 |[[Оломовц]] |Оломовцькый |103,063 |16 |[[Їглава]] |Высочіна |54,624 |- |7 |[[Чеські Будейовіці]] |Югочеськый |97,231 |17 |Фридек-Містек | |53,590 |- |8 |[[Градець Кралове]] | |94,311 |18 |Тепліці |Устецькый |50,912 |- |9 |[[Пардубіці]] |Пардубіцькый |92,319 |19 |[[Карловы Вары]] | |49,073 |- |10 |[[Усті над Лабем]] |Устецькый |90,866 |20 |Карвіна | |48,937 |} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} == Референції == [[Катеґорія:Країны Европы|Чесько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны|Чесько]] [[Катеґорія:Чесько]] 68vejxjvw544kxh93hgj85u5p2sz73h 8. май 0 2274 165107 164800 2026-05-08T11:57:23Z Halajkovič 33393 /* Уродили ся */ 165107 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''8. май''' — 128. [[день]] рока (129. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|237}}. == Подѣи == * [[1919]] — [[ЦРНР (Ужгород)|ЦРНР]] в [[Ужгород]]ѣ рѣшила о прилучѣню [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] ку [[Чехословакия|Чехословакии]] * [[1984]] ** [[Совєтьскый союз]] оголосив бойкот [[Лїтнї Олімпійскы гры 1984|лїтнёй Олімпіады 1984]] у [[Лос Анджелес]]ї ([[США]]). ** десятник Деніс Лорті забив трёх і ранив тринадцятёх особ у будові Народного згромаждїня [[Квебек]]у ([[Канада]]). == Уродили ся == * [[1884]] — [[Гарри Трумен]], 33-й [[Президенты США|президент США]]. * [[1920]] — [[Сол Басс]] (1920-1996), америцькый кіноплакатішта и ґрафічный дизайнер. * [[1984]] — [[Максім Марцінкевіч|Максім Серґеєвіч Марцінкевіч]], російскый актівіста, ідеолоґ [[Неонацизм|неонацізму]]. == Умерли == * [[1880]] — [[Гюстав Флобер]], основателя [[реализм (литература)|реалистичной школы]] во французской литературѣ. {{Commons|May 8}} jr6t3ldwtg8ih27erf31x2m9ttoxgeb Німруд 0 6423 165101 127021 2026-05-08T02:01:47Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165101 wikitext text/x-wiki '''Німруд''' было стародавне [[Асірія|асірьске]] місто, котре лежало на ріцї [[Тіґріс]] на юг од [[Нініве]]. В старовікых часах ся звало '''Калху''' (Калах). [[Арабы]] го пізнїше звали Німруд подля леґендарного ловця [[Німрод (біблічна фіґура)|Німрода]]. Варош занимав теріторію приближно 41 км² і ёго розвалины до днесь годен відїти дас кілометер од села Нуманія, коло 30 кілометрів юговыходно од [[Мосул]]у. == Історія == [[Файл:Portal Guardian from Nimroud. British Museum.jpg|thumb|left|Варташ [[Ламассу]] з Німрудьскых ворот. British Museum.]] Німруд быв ідентіфікованый як [[біблія|біблічне]] місто Калах. Початкы міста спадують до добы коло 23. стороча до. н. е., але справды вызначным центром ся стало за асірьского короля [[Салманассар I.|Салманассара I.]], котрый го собі в 13. стор. до. н. е. зволив за свою резіденцію. Найбівшый розвой міста пак настав коло року 880 до. н. е., коли го король [[Ашшурнасірпал II.]] становив головным містом цїлой [[Новоасірьска ріша|Новоасірьской рішы]]. Ашшурнасірпал дав наново збудовати на розвалинах бывшой славы новы палацы і храмы. Великолепна отворяча церемонія, свята і опулентный банкет з року [[879 до. н. е.]] є описаный в [[Стела|стелї]] найдженой за [[археолоґія|археолоґічных]] выкопованях в тїй локалітї. Місто Ашшурнасірпала II. было домовом аж 100 000 жытелїв та мало напр. [[Ботанічна загорода|ботанічну]] і [[Зоолоґічна загорода|зоолоґічну загороду]]. Ёго сын [[Салманассар III.]] продовжовав в будованю города, коли дав збудовати тзв. Великый [[зіккурат]] та й к нёму прилеглый храм. Дав там тыж збудовати свій резіденчный палац, котрый днесь служыть як музей; Є то єден лем з двох осокоченых асірьскых палаців (другый є [[Сінахеріб]]ів палац в [[Нініве]]). Калху остало головным асірьскым містом аж приближно до року [[713 до. н. е.]], коли го вычеряв перше [[Хорсабад]] і пізнїше [[Нініве]]. І пак остало вызначным центром і резіденціов [[новоасірьска ріша|новоасірьскых]] королїв аж до р. [[612 до. н. е.]], коли была Асірія розметана інвазіов [[Меды|Медів]] і Бабілонянів. Названя Німруд в звязаности з тов локалітов было першыраз повжыте в писмах [[Карстен Ніебугр|Карстена Ніебугра]] з [[Мосул]]у в марці [[1766]]. Назва є давана в повязаности з [[Німрод]]ом - яґером (напр. [[Ґенесіс]] 10:11-12) == Археолоґія == [[Файл:Nimrud stele.jpg|thumb|left|[[Стела]] з Німруду.]] Локаліта была першыраз перекопована в роках 1845-1851 брітаньскым археолоґом [[Генрі Австін Лаярд|Г. А. Лаярдом]], котрый єй поважовав за часть [[Нініве]] (стады походить названя локаліты в назвах ранных прац о Німрудї). Лаярдовы книжкы „Монументы з Нініве“ та і „Нініве і ёго решта“ одказують актуално к тїй локалітї. Далшы роботы там выконовали напр. [[Гормузд Рассам]] (1853–54 a 1877–79), [[W.K. Loftus]] (1854–55), [[Джордж Сміт]] (1873), [[Макс Маллован]] (1949–57), [[Дейвід Оутс]] (1958–62), [[Джулієн Орчард]] (1963), ірацькый фонд (1956, 1959–60, 1969–78 a 1982–92), [[Януш Меузінскі]] (1974–76), [[Паоло Фіоріна]] (1987–89), і [[Джон Кыртіс]] (1989). При выкопованях нашли мімо іншого і велё скулптур і писемных записів. Соха Ашшурнасірпала II. была найджена скоро непошкоджена, тыж як і сохы величезных крылатых ''[[ламассу]]'' і ''[[шеду]]'', вартуючіх вход до палаца (кажда із сох важыть міджі 9 - 27 тонами). Дякуючі найджіню множества записів і написів о королёви Ашшурнасірпалу II. є час ёго панованя доложеный омного лїпше в порівнаню з другыма пановниками тых часів. Части локаліты были означены як храмы [[Нінурта|НІнурты]] і [[Енліл]]а, і далшы з будов были присвячены богови [[Набу]]ови. Нашли тыж россяглы містьскы муры. Дале были обявлены палацы королїв Ашшурнасірпала II., Салманассара III. і [[Тіґлатпілесар III.|Тіґлатпілесара III.]] В роцї 1846 ту Лаярд нашов славный [[Салманассарів чорный обеліск]]. Монумент дас 2 метры высокый і на нім є попис королёвых вітязств з років 859-824 до. н. е. Знамый є і тзв. „Німрудьскый поклад“ - 613 кусів золотых дорогоцїнностей. Тот пережыв войну в Іраку р. 2003 в банковім сейфі, в котрім быв спрятаный аж до свого „зновунайджіня“. == Вонкашнї лінкы == * [https://web.archive.org/web/20110514095937/http://ancientneareast.tripod.com/Nimrud_Calah.html Німруд/Калаг] * [https://web.archive.org/web/20040612140726/http://oi.uchicago.edu/OI/IS/SANDERS/PHOTOS/MESO/NIMRUD/nimrud1_1.html Фотоґалерія] * [http://news.nationalgeographic.com/news/2003/05/photogalleries/iraqtreasures_1/ Далшы фоткы] з [[National Geographic]]. * [https://web.archive.org/web/20081012010840/http://www.ancientsites.com/aw/Post/150788 Зновунайджіня Німродьского покладу], анґл. артікел з [[Wall Street Journal]]. {{Переклад|cs|Nimrud|8698094}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Археолоґічны локаліты в Іраку]] [[Катеґорія:Асірія]] [[Катеґорія:Біблічны місця]] [[Катеґорія:Стародавны міста]] sg0836uv1vmo9fnopl7at76by7zhh2i Закарпатськый общеобластный референдум (1991) 0 10104 165097 157557 2026-05-08T00:48:36Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165097 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} '''Закарпатськый общеобластный референдум (1991)''' — состоявся 1 децембра 1991 года в єде́н день из всеукрайинськым референдумом и первыми выборами президента Украйины. На референдум быв вынесеный вопрос «О предоставленіи [[Закарпатска область|Закарпатськой области]] статуса автономного края в составѣ Украйины»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/]. Єще до вхожденія в состав [[СССР]] 30 януара 1946 года Подкарпатська Русь (історичноє названіє края) являлася республіков, из автономным статусом, в составѣ Чехословакіи, в одповѣдности из Конституційным Законом 326\1938, от 22 новембра 1938[http://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/][http://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&Section=1&IdPara=1&ParaC=2]. == Обоснованіє проведенія областного референдума єдновременно из республіканськым == '''Законодательство СРСР о процедурѣ выхода из Союза РСР''' В связи из правовым соціологічным спором, продовжающымся довкола результатов референдума 1 децембра 1991 года, слѣдуєт отмѣтити то обстоятельство, что проводився он тогды, коли фактично и юридично существовало государство СРСР, и сохранялося ёго правовоє поле. Слѣдовательно, строго юридично, легітимными можут считатися рѣшенія и дѣйствія в рамках существующого на то время правового поля. Из сёго факта вытѣкаєт, что выход любой союзной республікы из состава СРСР довжен быв осуществлятися тôлько в одповѣдности из [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%BE%D1%82_03.04.1990_%E2%84%96_1409-I Законом СРСР от 3 апреля 1990 года - "Про порядок рѣшенія вопросов, связаных из выходом союзной республікы из СРСР]" . В статі №3 указаного Закона опредѣле́но: "В союзной республіцѣ, на територіи котрой имѣются мѣста компактного проживанія національных груп, составляющых большинство населенія даной мѣстности, при опредѣленіи итогов референдума результаты голосованія по сим мѣстностям учитуются отдѣльно".. Частьов 7 статті 17 Закона предвидено также, что на случай выхода республікы из состава [[СССР]] довжен быти согласованый статус територій, не принадлежащых выходящѣй республіцѣ на момент єя вхожденія в состав СРСР. Хорошо извѣстно, что 30 децембра 1922 начався и в маю мѣсяцю 1925 г. завершився процес вхожденія Украйины в состав СРСР, коли IX Всеукрайинскый Зѣзд Рад утвердив новый текст Конституціи УРСР, а на йсю дату республіка Подкарпатська Русь уже входила в состав Первой Чехословацькой республікы. Подкарпатська Русь войшла в состав СРСР из даты обмѣна ратифікаційными грамотами по [http://karpatorusyn.org/vopros-o-date-vstupleniya-v-silu-dogovora-o-zakarpatskoj-ukrainepodkarpatskoj-rusiot-29-iyunya-1945/ Договору от 29 юнія 1945 г. «О Закарпатськой Украйинѣ»][https://web.archive.org/web/20151001045458/http://www.zakonyprolidi.cz/cs/1946-186]. Временноє, никым не избранноє, назначеноє лишь декретом нелегітимного на то время президента ЧСР [[Едвард Бенеш|Э.Бенеша]] (5 октовбра 1938 г. добровольно, без якогось принужденія, юридично безупречно отказався от поста президента, и пак, конституційным путём на сей пост пак не избирався) НАЦІОНАЛЬНОЄ СОБРАНІЄ ратифіковало указаный договор 22 новембра 1945 г. и, одповѣдно, ПРЕЗИДІУМ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ СССР ратифіковав ёго свойим [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%83%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%A1_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%BE%D1%82_27.11.1945_%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Указом от 27 новембра 1945 года]. Из сёго слѣдує, что в одповѣдности из ч.7 ст. 17 Закона СРСР «Про порядок рѣшенія…» от 3 апреля 1990 г. Украйина была обязана на територіи [https://ru.wikipedia.org/wiki/Подкарпатская_Русь Подкарпатськой Руси] включити в бюлетень референдума 1 децембра 1991 г. вторый вопрос о выборѣ населенієм государственной принадлежности «територіи русинов на юг от Карпат»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/]. (Всё йсе в руній мѣрѣ односится и к Западной Украйинѣ (см. Закон СРСР « О включеніи Западной Украйины в состав СРСР…» от 1 новембра 1939 г. (ныні Волинська, Дрогобичська, Львовська, Ровенська, Ивано-Франковська и Тернопольска обл. и, отповѣдно, Буковина (Указ Президіума Верховной Рады СРСР от 2 августа 1940 г.) == Організація Закарпатського областного референдума 1991 == М.Ю. Волошук, предсѣдатель [[Закарпатьска областна рада|Закарпатськой областной Рады]], иніційовав проведеніє областного референдума о предоставленіи области статуса автономной республікы в составѣ Украйины[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/]. Первого октовбра 1991 года *(друга колонка четвертого абзаца) Областна Рада принимаєт Декларацію «О провозглашеніи Закарпаття автономным краём»[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/]. Предпосылкôв являвся факт присоєдиненія Закарпаття к СРСР (в 1946 годѣ), поза юридичнôв процедурôв вхожденія в состав СРСР (в 1922 годі) [[УССР|Республікы Украйина]]. '''Публікація Деклараціи в офіціальному органѣ Областной Рады:''' <blockquote> <div class="center">'''«Декларація о провозглашеніи Закарпаття автономным краём»'''</div> Спираючися на традиціи, самобытность, неотнимамоє право на извѣчноє стремленіє многонаціонального населенія Закарпаття к самоопредѣленію: Исходячи из права на самоопредѣленіє, предусмотреного Уставом ООН и другыми межинародными правовыми документами, и руководствуючися общечеловѣчеськыми цѣнностями и нормами руноправія націй, что закрѣплені в Деклараціи прав человѣка, Хельсінськых соглашеніях, Парижськой хартіи для новой Європы; Осуществляючи декларацію про государственный суверенитет Украйины и акт провозглашенія независимости Украйины; Признаючи Закарпаття неотнимаємôв составнôв частьôв независимой Украйины; Исходячи из верховенства Конституціи и законов Украйины (УССР); Устремляючися обеспечити право національно-культурной автономіи всѣх національных груп в соєдиненію из територіальным и національно-територіальным самоуправленієм; Гарантуючи предоставленіє в рамках Конституціи и Законов Украйины руных возможностей участія в управленіи государственными и общественными дѣлами представителям всѣх національностей, независимо от их участія в політичных партіях, движеніях, вѣроисповѣданіях, рода и характера занятій, мѣста и времени проживанія на територіи края; Проявляючи заботу про сохраненіє и розвиток добросусѣдськых отношеній из всѣми регіонами Украйины и другыми суверенными республіками; Отвергаючи любі посягательства на територіальну цѣлостность или попыткы измѣненія границь за счёт или в пользу Закарпаття, протипоставленіє ёго другым регіонам Украйины; Устрѣмляючися приумножити и май ефективно схосновати в интересах людей економічный и унікальный природный потенціал, обы остановити необратимі змѣны в духовному розвитку, в окружающѣй средѣ и в демографічной сферѣ, областна Рада народных депутатôв провозглашаєт Закарпатську область Закарпатськым автономным краём в составѣ независимого демократичного государства - Украйины. Сія Декларація вступаєт в силу из момента єя одобренія населенієм Закарпаття на областному референдумѣ. Внесена на сесіи по предложенію Мукачевського городського, Мукачевського районного, Береговськой районной Рады народных депутатов. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 188, Вторник, 1 октовбра 1991] </blockquote> '''«Рѣшеніє се́мой сесіи 21-го созыва о статусѣ Закарпаття в составѣ независимой Украйины»''' Для обєктивного разсмотренія вопроса статуса Закарпаття в составѣ независимой Украйины се́ма сесія 21 созыва Закарпатського Областной Рады прийняла рѣшеніє о созданіи отповѣдной комісіи. <blockquote> <div class="center">'''РѣШЕНІЄ СЕМОЙ СЕСІИ XXI-го СОЗЫВА'''</div> <div class="center">'''О статусѣ Закарпаття в составѣ независимой Украйины'''</div> Разсмотрѣвши вопрос про статус Закарпаття в составѣ независимой Украйины, областна Рада народных депутатов рѣшила: #Отмѣчаючи чрезвычайну важность даного вопроса и необходимость ёго всестороннёго изученія, создати комісію (состав прилагаєтся). #Комісіи опубліковати обоснованіє статуса Закарпаття в пресѣ и позад аналіза результатов ёго общеобластного обсужденія предоставити облисполкому свои предложенія по даному вопросу до 30 децембра 1991 года. #Вынести вопрос о статусѣ Закарпаття на областный референдум в отповѣдности из Законом «О всеукрайинскому и мѣстному референдумах». Президіум сесіи И. Е. Грицак. В. В Шепа. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 193, Вторник, 8 октовбра 1991] </blockquote> В состав комісіи войшли уважаємі представителі различных общественных організацій, структур, конфесій, общин, профсоюзов и національностей. В нѣй были представлені различні политичні силы области, такі як, напримѣр, "Рух", "Демократична партія Украйины", "Украйинська республіканська партія". Представители національных общественных організацій жителѣв Закарпаття: "Рома", "Общества соціально-экономічного развитка румынов Закарпаття им. Кошбука", "Общества нѣмцѣв «Возрожденіє»", "Общества венгерськой культуры КМКС", "Общества карпатськых русинов", "Общества словаков". Уповномочені релігійных організацій: "Мукачево-Ужгородськой православной єпархіи", "Церкви ХВЕ", "Римсько-католицькой религіозной общины", "Мукачевськой греко-католицькой єпархіи", "Реформатськой церкви". Культурной и національной направленности общественні організаціи представляли: "Воины афганці", "Общество «Меморіал», "Закарпатськоє отделеніє союза писателей Украйины", "Областна організація общества «Просвіта», "Общества украйинського языка им. Т. Г. Шевченка «Просвіта». <blockquote> <div class="center">'''СОСТАВ КОМІСІИ ПО ИЗУЧЕНІЮ ВОПРОСА'''</div> <div class="center">'''«О СТАТУСѢ ЗАКАРПАТТЯ В СОСТАВѢ НЕЗАВИСИМОЙ УКРАЙИНЫ»'''</div> 1 АДАМ Йосип Иванович сопредсѢдатель общества циган «Рома». 2 АДАМ Аладар Євгенович сопредсѢдатель общества циган «Рома». 3 БЕДЬ Віктор Васильович народный депутат Украйины, предсѢдатель Закарпатськой краєвой організаціи «Руха». 4 ГАБОР Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Тячевського района. 5 ГЕРЕВИЧ Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Береговського района. 6 ГОЛИШ Иван Васильович представитель г. Мукачево. 7 ГОРВАТ Василій Васильович депутат областной Рады, представитель Мукачевського района. 8 ГРАНЧАК Иван Михайлович професор, доктор историчных наук. 9 ГРЕЧАНИНОВ Віктор Федорович депутат областной Рады, представитель воинов афганців. 10 ГУЗОВ Михаил Михайлович депутат областной Рады, представитель Раховського района. 11 ГУЛАЧІ Людвік Людвікович представитель реформатськой церкви. 12 ДУМНИЧ Михаил Васильович представитель обласной Рады независимых профсоюзов. 13. ЗАДИРАКА Валентина Дмитрієвна представитель Великоберезнянского района. 14. ЗІЛГАЛОВ Василій Алексіёвич предсѢдатель областной организаціи общества «Меморіал». 15. ИЛЬЯШ Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Виноградовського района. 16. КАЙНЦ Емельян Иванович предсѢдатель общества нѢмцѢв «Возрожденіє». 17. КЕМЕНЯШ Георгій Георгійович депутат областной Рады, представитель Свалявського района. 18. ЛЕЛЕКАЧ Иван Михайлович - представитель Мукачевськой греко-католицькой єпархіи. 19. МАДЯР Иван Михайлович - депутат областного СовѢта, представитель Иршавского района. 20. МАТІКО Иван - представитель общества словаков. 21. МАРИНА Василий Васильович депутат областной Рады, представитель общества соціально-економічного розвитка румын Закарпаття им. Кошбука. 22. МИШАНИЧ Федор Васильович предсѢдатель краєвой організаціи Демократичной партіи Украйины. 23. МИЛОВАН Шандор представитель римо-католицькой релігійной общины. 24. МОКРЯНИН Иван Михайлович депутат областного Рады, представитель Межгорського района. 25. ПОП Василій Степанович предсѢдатель Закарпатського отдѢленія союза писателей Украйины. 26. РЯШКО Михаил Михайлович Представитель Воловецького района. 27. ТИВОДАР Михаил Петрович депутат областной Рады, кандидат историчных наук. 28. ТУРЯНИЦЯ Иван Михайлович професор, представитель Общества карпатськых русинов. 29. УСТИЧ СергѢй Иванович замѢститель председателя облисполкома. 30. ФЕДАКА Павел Михайлович предсѢдатель обласной організаціи общества «Просвіта». 31. ФЕЕР Петро Иванович депутат областного Рады, представитель Хустського района. 32. ФОДОВ Шандор Лойошович депутат областного Рады, предсѢдатель Общества венгерськой культуры. 33. ХРИПТА Иван Андрійович представитель церкви ХВЕ. 34. ЦУРКО Иван Эмеріхович депутат областной Рады, представитель Ужгородського района. 35. ЧУЧКА Павел Павлович — предсѢдатель Общества украйинського языка им. Т. Г. Шевченка «Просвіта». 36. ШЕРЕГІЙ Василій Мирославович представитель краёвого правленія Украйинськой республіканськой партіи. 37. ЩЕРБА Емелян Станіславович депутат областной Рады, представитель Перечинського района 38. ЯРЕМА Василій Юрійович представитель Мукачево-Ужгородськой православной єпархіи. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 193, Вторник, 8 октовбра 1991 г.] </blockquote> == Объявленіє даты проведенія "Областного референдума про статус Закарпаття в составѣ независимой Украйины" на воскресеніє 1 децембра 1991 года == В отповѢдности из требованієм статті 21 закона УРСР, в редакціи 1991 года, "О республіканському и мѢстному референдумах", мѢстна Рада народных депутатов позад полученія оформленого довжным образом предложенія (о статусѢ Закарпаття), обязана была выбрати єдно из трёх рѢшеній: #О назначеніи референдума #Об отклоненіи референдума #О решеніи вопроса на сесіи, як не требующого референдума Сесія приняла рѢшеніє назначити референдум, опредѢлила дату и содержаніє вопроса выносимого на референдум. Сообщеніє о назначеніи референдума, содержаніи и датѢ ёго проведенія было обявлено в мѢстных средствах масовой информаціи. <blockquote> <div class="center">'''РѢшеніє семой сесіи Закарпатськой Областной Рады'''</div> <div class="center">'''народных депутатов двадцать первого созыва от 31 октовбра 1991 г.'''</div> <div class="center">'''Про проведеніє областного референдума.'''</div> В одповѢдности из статями 125, 131 Конституціи УССР, статей 13, 14, 21, 22 Закона УССР «О всеукрайинскому и мѢстному референдумах» Областна Рада народных депутатов рѢшила: #Назначити областный референдум про статус Закарпаття в составѢ независимой Украйины на воскресеніє 1 децембра 1991 года. #Обязанности областной, городськых (городôв обл.подчиненія), районных, участковых избирательных комісій по проведенію областного референдума возложити одповѢдно на дѢйствующу областну, городську (городов обл. подчиненія), районні избирательні комісіи по выборам депутатов мѢстных Рад народных депутатов, участкові комісіи по выборам Президента Украйины и всеукрайинского референдума. Исходя из того, что областный референдум будет проходити єдновременно из выборами Президента Украйины и всеукрайинскым референдумом и забеспечується совмѢстными участковыми комісіями, признати нецѢлесообразным привлекати к проведенію областного референдума пгт (городов рай. подчиненія), поселкові и сѢльські комісіи по выборам депутатов одповѢдных Рад народных депутатов. #Содержаніє и форму бюлетеня для голосованія на областному референдумѢ 1 децембря 1991 утвердити. #Поручити областній комісіи по проведенію референдума и облисполкома розробити и осуществити необходимі організаційно-техничні мѢроприятія по проведенію областного референдума 1 децембра 1991 года. #РѢшенія о назначеніи областного референдума про статус Закарпаття в составѢ независимой Украйины опубліковати в средствах масовой информаціи. Президіум сесіи: И. Е. Грицак, В. В. Шепа. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 212, Вторник, 5 новембра 1991 г.] </blockquote> '''Текст бюлетеня, принятого на семой сесіи Закарпатськой Областной Рады от 31 октовбра 1991 г.:''' Сема сесія Закарпатськой Областной Рады, приняла и утвердила, в одповѢдности из требованіями законодательства, текст и размѢры бюлетеня. <blockquote> <div class="center">'''Бюлетень'''</div> <div class="center">'''Для голосованія на общеобластному референдумѣ'''</div> Желаєте ли Вы, обы Закарпаття получило статус автономной територіи, як субєкта в составѣ независимой Украины и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія? '''Да (Айно, так), ЖЕЛАЮ______________НЬИТ, НЕ ЖЕЛАЮ.''' Лишіь єден из указаных отвѣтов, другый вычеркніт. Бюлетень, в котрому во время голосованія вычеркнуті слова «Да, ЖЕЛАЮ» и «НЬИТ, НЕ ЖЕЛАЮ» вать не вычеркнуто а ни єдно слово, признаєтся недѣйствительным. Розмѣр Бюллетеня- 1445х105 мм. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 212, Вторник, 5 новембра 1991 г.] </blockquote> == Публікація "Деклараціи прав національностей Украйины" 1.11.1991 в офіціальному органѣ Областной Рады == Перед проведенієм референдума (6 новембра 1991 г.) в офіціальному органѣ Закарпатськой Областной Рады народных депутатов, была опублікована "Декларація прав національностей Украйины", принята "Верховнôв Радôв Украйины" 1 новембра 1991 года. Цѣль публікаціи: Увѣрити жителѣв области в тому, что "Украйинськоє государство гарантуєт всѣм народам, національным групам, гражданам, проживающым на єя територіи, руні політичні, экономічні, соціальні и культурні права ... Украйинськоє государство забеспечуєт право свойим гражданам ... в регіонах, де компактно проживаєт декôлько національных груп, наруно из государственным украйинськым языком може функціоновати язык, приємлемый для всёго населенія даной мѣстности". <blockquote> <div class="center">'''Д Е К Л А Р А Ц І Я'''</div> <div class="center">'''прав національностей Украйины'''</div> <div class="center">([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1771-12 Опублікована в Києвѣ в «Вѣдомостях Верховной Рады (ВВР) Украйины» от 31.12.1991 — 1991 р., № 53, стаття 799, Документ 1771-12, текуща редакція — Прийнята 01.11.1991])</div> Верховна Рада Украйины, исходя из Деклараціи про государственный суверенитет Украйины, Акта провозглашенія независимости Украйины, руководствуючися Всеобщôв деклараційôв прав человѣка и ратифіковаными Украйинôв межинародными пактами о правах и свободах личности, устрѣмляючися к утвержденію в независимôй, демократичнôй Украйинѣ священных принципôв свободы, гуманізма, соціальнôй справедливости, руноправія всѣх этнічных груп народа Украйины, принимаючи до вѣдома, что на територіи Украйины проживают граждане больше 100 національностей, котрі вмѣстѣ из украйинськôв составляют пятдесят двох міліонный народ Украйины, принимаєт настоящу Декларацію прав національностей Украйины: <div class="center">Стаття 1</div> Украйинськоє государство гарануєт всѣм народам, національным групам, гражданам, проживающим на єя територіи, руні політичні, економічні, соціальні и культурні права. Представителі народôв и національных груп выбираются на руных правах в органы государственной власти всѣх уровней, занимают любі довжності в органах управленія, на предприятіях, в учрежденіях и організаціях. Дискримінація по національному признаку возбраняєтся и караєтся по закону. <div class="center">Стаття 2</div> Украйинськоє государство гарантуєт всѣм національностям право на сохраненіє их традиційного разселенія и забеспечуєт существованіє національно-адміністративных єдиниць, берет на себе обязанность создавати надлежащі условія для розвитка всѣх національных языков и культур. <div class="center">Стаття 3</div> Украйинськоє государство гарантуєт всѣм народам и національным групам право свободного пользованія родными языками у всѣх сферах общественной жизни, включаючи образованіє, производство, полученіє и распространеніє інформаціи. Верховна Рада Украйины інтерпретуєт статтю 3 Закона "О языках в Украинськой ССР" такым образом, что в предѣлах адміністративно-територіальных єдиниць, де компактно проживаєт опредѣлена національность, может функціоновати єя язык наруно из государственным языком. Украйинськоє государство забеспечуєт право свойим гражданам свободного пользованія русскым языком. В регіонах, де компактно проживаєт несколько національных груп, наруно из государственным украйинськым языком может функціоновати язык, приємлемый для всёго населенія даной мѣстности. <div class="center">Стаття 4</div> Всѣм гражданам Украйины каждôй національности гарантуєтся право исповѣдовати свою релігію, пользовати свою національну символіку, отмѣчати свои національні праздникы, участвовати в традиційных обрядах свойих народôв. <div class="center">Стаття 5</div> Памятникы исторіи и культуры народôв и національных груп на територіи Украйины охраняются законом. <div class="center">Стаття 6</div> Украйинськоє государство гарантуєт всѣм національностям право создавати свои культурні центры, общества, землячества, обєдиненія. Йсі організаціи можут осуществляти дѣятельность, направлену на розвиток національной культуры, проводити в установленому законом порядке масові мѣроприємства, содѣйствовати созданію національных газет, журналôв, издательств, музеєв, художественных колективôв, театрôв, киностудій. <div class="center">Стаття 7</div> Національні культурні центры и общества, представителі національных меньшинств имѣют право на свободні контакты из свойôв історичнôв отцюзнинôв. Верховна Рада Украйины м. Києв, 1 новембра 1991 N +1771-XII — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-213-6-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 213, Среда, 6 ноября 1991 г.] </blockquote> == Л. Кравчук и Закарпатськый областный референдум == 20-го новембра 1991 года Предсѣдатель ВР УРСР, кандидат в президенты Украйины - Леонід Кравчук прибыв в Закарпаття. На собравшѣйся по такому случаю восьмѣй внеочереднôй сесіи Областной Рады Л. Кравчук выступив из рѣчôв. В своёму выступленію ôн подчерковав делікатность выносимого на референдум вопроса и убѣждав собравшыхся депутатôв в необходимости внесенія измѣненій в текст бюлетеня. Переже всёго рѣчь йшла про замѣну терміна "Автономія" на "Самоурядна територія". <blockquote> (...) Учитуя ситуацію, Закарпаттю можно было бы предоставити особый статус самоуряднôй територіи. Сія територія самостоятельно рѣшаєт свои культурні, языкові проблемы, характер выборôв власти, хозяйственні дѣла, но в одповѣдности из законами Украйины. (...) Аж вы в Бюлетеню замѣните слово «автономія» на «особа самоурядна територія», то в такому случайи я з вами. В противному случайи, подчеркнув ôн, возникнут разного рода проблемы, в тому числѣ и правові. (...) Итак, менѣ ся видит, - подчеркнув Леонід Макарович, - аж сёму краю предоставится такый спеціальный статус, то сим актом знимаєтся цѣлый ряд проблем - и экономічных, и національно-языковых и культурных, и політичных, и другых. И главноє – же йсе ся вписуєт в Конституцію, в наші законы ... Се не будет чиєсь пожеланіє. Сей статус будет имѣти юридичну силу, законотворчу силу, ôн будет элементом Конституціи. Йсе означаєт, что дальнѣйша судьба сёго края не будет зависѣти от хорошых ци поганых президентôв, от хорошых ци поганых премєр-міністрôв. Йсе будет означати, что открываєтся путь к повнôй самореалізаціи. А яка разниця межи автономійôв и статусом спеціальной самоуправляємой територіи? Коли рѣчь идет про автономію, - одповѣв Предсѣдатель Верховной Рады, - то треба опредѣлити яка йсе автономія: ци національно-культурна, ци областна, ци республіканська, ци, возможно, якась друга автономія. Є автономіи в цѣлому, она имѣєт якусь конкретну форму. А як раз повна форма в областному бюлетеню не была опредѣлена. Аж имѣєтся ввиду государственна автономія, то из образованієм в дальнѣйшому 10-12, может, и 20 государственно-політичных структур на територіи Украйины (як ото, вповіме, в сей час автономіи в Ро́сійи) можут начатися межигосударственні, межиавтономні проблемы. Вот что особенно беспокоит. А статус самоурядной територіи, даєт повноє право распоряжатися свойими богатствами, свойими ресурсами, свойими экономічными, культурными, національными проблемами. Главноє лишь, что йсе не государственна, а йсе самоурядна структура. А государство єдно - государство Украйина. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной рады народных депутатôв, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.] </blockquote> == Рѣшеніє внеочередной восьмой сесіи Областной Рады ХХ созыва (20 новембра 1991 г.) «Про измѣненія в текстѣ бюлетеня для голосованія на областному референдумѣ 1 децембра 1991 года» == Обращеніє Предсѣдателя Верховной Рады Украйины, кандидата в Президенты Украйины, Леоніда Кравчука в сесійному залѣ Областной Рады найшло отклик у народных депутатôв, и убѣдило их в необходимости внести опредѣлені корективы в бюлетень для голосованія. Позад продолжительных дебатôв было принято рѣшеніє про змѣны в текстѣ бюлетеня формуліровкы "статус автономной територіи", на "из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоурядной адміністративной територіи". Новый текст бюлетеня быв утвержденый сею же сесією. <blockquote><div class="center"> РѢШЕНІЄ Внеочередной восьмой сесіи Областной Рады ХХ созыва ПРО ЗМѢНЫ В ТЕКСТѢ БЮЛЕТЕНЯ ДЛЯ ГОЛОСОВАНІЯ НА ОБЛАСТНОМУ РЕФЕРЕНДУМѢ 1 децембра 1991 года Референдум 1 децембра 1991 ГОДА Областна Рада народных депутатôв приняла рѣшеніє:</div> О частичному измѣненію (п. 3) рѣшенія областной Рады народных депутатôв от 31 октовбра 1991 «О проведеніи областного референдума» утвердити такый текст бюлетеня для голосованія на областному референдумѣ 1 декабря 1991 г. : «Желаєте ли Вы, обы Закарпаття получило из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи як субєкта в составѣ независимой Украйины и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія». Президіум сесіи Грицак І. Ю. Шепа В.В. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.] </blockquote> == Обращеніє исполнительного комітета областной Рады народных депутатôв к жителям Закарпаття == [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A1%D0%A1%D0%A0_(1978) Стаття 125 Конституціи УССР (1978)] предоставляла возможность участія мѣстных рад народных депутатôв в обсужденіи вопросов республіканського и общесоюзного значенія, и 131 стаття, - выносити май больше важні вопросы мѣстного значенія на референдум. Пользуючися сею компетенцією, исполнительный комітет Рады народных депутатов, обратився из офіціальнôв інтерпретаційôв и разясненієм вопроса вынесеного на референдум. Основні права, котрі гарантовав референдум в случайи положительной отповѣди большинства опрошеных граждан, жителѣв Закарпаття, йсе: - самостоятельно формовати органы власти всѣх уровней - самостоятельно, рѣшати вопросы экономікы, соціально-культурного и духовного развитку края - дѣйствія Президента и Верховной Рады на самоурядной територіи, не будут имѣти прямой юридичной силы, будут дѣйствовати лишь Конституція и Законы Украйины; <blockquote> <div class="center">'''«Обращеніє»'''</div> <div class="center">Исполнительный комітет областной Рады народных депутатôв.</div> <div class="center">Уважаємі Закарпатці!</div> В воскресеніє, 1 децембра, получивши бюлетені, вы довжні зробити судьбоносный выбор: (...) - Ци будет Закарпаття имѣти статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи в составѣ независимой Украйины? (...) Призываєме сказати «Да (АЙНО), ЖЕЛАЮ», обы Закарпаття получило из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи, як субєкт в составѣ независимой Украйины, и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія. Сей статус будет гарантовати нам: - Свободну економічну зону; - Право самостоятельно, в интересах края и ёго населенія рѣшати вопросы економікы, соціально-культурного и духовного розвитку; - Право самостоятельно формовати органы власти всѣх уровней; - Что прямых дѣйствій Президента и Верховной Рады на самоурядной територіи не будет, будут дѣйствовати лишь Конституція и Законы Украйины; - Возможность повного учёта интересôв всѣх національностей, проживающых в краёви, их широкоє представительство в органах власти самоуправленія, право имѣти свои національно-культурні образованія. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.] </blockquote> == Обнародованіє результатôв Областного референдума == Строго слѣдуючи положенію статті 31 Закона Украйинськой ССР "О республіканському и мѣстному референдумах" (в редакціи от 3 юлія 1991 г. № 1286-XII), офіціальный орган ("Новини Закарпаття") Областной Рады 3 децембра 1991 года опубліковав основні результаты республіканського и Закарпатського общеобластного референдумôв. Подавляющоє большинство принявшых участіє в референдумах у́сказалось за "Независимость Украйины" (90,13%), при условію вхожденія Закарпаття в состав Украйины в статусѣ "Спеціальной самоуправляємой територіи" (78%). Слѣдуєт отмѣтити высоку явку на референдумах (700555 тыс.). <blockquote> <div class="center">'''Результаты референдума'''</div> <div class="center"> {| class="standard" |За независимость Украйины |90,13% |- |За Президента Украйины Леоніда Кравчука |60% |- |За самоуправляемоє Закарпаття |78% |} </div> <div class="center">'''СООБЩЕНІЄ'''</div> <div class="center">областной комисіи общеобластного референдума об итогах голосованія 1 децембра 1991 г.</div> <div class="center"> {| class="standard" |1. Количество граждан, котрі внесені в спискы для голосованія |847364 |- |2. Количество граждан, получившых бюлетені для голосованія |702324 |- |3. Количество граждан, принявшых участіє в голосованіи |700555 |- |4. Количество граждан, котрі одповѣли «ДА (АЙНО)» |546450 |- |5. Количество граждан, котрі одповѣли «НЕТ» |128762 |- |6. Количество бюлетенѣв, признаных не дѣйствительными |25 343 |} </div> — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 231, Вторник, 3 децембра 1991 г.] </blockquote> В слѣдующый номер газеты "Новини Закарпаття" (середа 4 децембра 1991 года), на основѣ поступившых протоколôв, областна комісія сообщила подробні дані о результатах проведеного референдума. Подробно, по-районах, - количество принявшых участіє в голосованіи, так и по количеству граждан, одповѣвшых на вынесені вопросы - "ДА" (АЙНО). Из приведеных таблиць слѣдуєт вывод о высокôй заинтересованности граждан (середньый показатель в области 82.7%), так и высокому процентному показателёви количества граждан отвѣтившых на референдумѣ "ДА" (середньый показатель по области 78%). Слѣдуєт отмѣтити, что низинні районы области: Ужгородськый - 89,7%, Береговськый - 88,9%, Свалявськый - 86,5% на общеобластному референдумѣ в бôльшому процентови проголосовали утвердительно, чим высокогорні районы: Раховськый - 54,1%, Межгорськый - 59,%. <blockquote> <div class="center">ВѢДОМОСТИ</div> <div class="center">о количествѣ граждан, принявших участіє</div> <div class="center">в голосованіи 1 децембра 1991 года (в процентах)</div> {| class="wikitable" style="text-align:center" |- ! Названия горисполкомôв и райсполкомôв || Общеобластный референдум |- |Мукачевськый||75.2 |- |Ужгородськый||76.7 |- |Береговськый||87.3 |- |Велико-Березнянськый||96,3 |- |Виноградовськый||78,1 |- |Воловецькый||93.7 |- |Иршавськый||90.8 |- |Межигорськый||89.0 |- |Мукачевськый||84.4 |- |Перечинськый||87.9 |- |Раховський||79.5 |- |Свалявськый||92.1 |- |Тячевськый||75.1 |- |Ужгородськый||85,3 |- |Хустськый||83.1 |- class="sortbottom" ! Итого: !! 82.7 |} <div class="center">ВѢДОМОСТИ</div> <div class="center">о количестве граждан,</div> <div class="center">ответивших «ДА» при голосованіи</div> <div class="center">на общеобластному референдумѣ (в процентах)</div> {| class="wikitable" style="text-align:center" |- ! Названія горисполкомôв и райсполкомов || Общеобластный референдум |- |Мукачевськый||84.7 |- |Ужгородськый||82.7 |- |Береговськый||88.9 |- |Велико-Березнянськый||86.3 |- |Виноградовськый||83.2 |- |Воловецкый||85.2 |- |Иршавськый||80.1 |- |Межигорськый||59.4 |- |Мукачѣвськый||86.1 |- |Перечинськый||84.2 |- |Раховськый||54.1 |- |Свалявськый||86.5 |- |Тячевськый||61.8 |- |Ужгородський||89.7 |- |Хустськый||70.4 |- class="sortbottom" ! Итого:!!78.0 |} — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-232-4-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 232, Среда, 4 децембра 1991 г.] </blockquote> == Легітимность референдума в очах мірового сообщества == За референдумом 1991 года пристально слѣдили не лишь самі граждане Украйины, но и мировоє сообщество. Практично, всѣ зарубѣжні наблюдателі, включаючи мненіє авторитетных мировых и європейських представителѣв, отмѣтили высоку організацію, и отсутствіє существенных нарушеній. <blockquote>'''«Референдум в Украйинѣ пройшôв організовано, без якых ись нарушеній»''' <div class="center">'''— Джон Гундерсен - генеральный консул США в Киеве'''[http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/] Мишел Жакмен - секретарь бюро Національного собранія Франціи Герт Вайскірхен - депутат бундестага Патрик Бойєр - член парламента Канады (и другі)</div> На думку генерального консула США в Києвѣ Джона Гундерсена, секретаря бюро Національного Собранія Франціи Мішеля Жакмена, депутата бундестага Герта Вайскірхен, члена парламента Канады Патріка Бойєра и другых, которі выступили на встрѣчи, референдум на Украинѣ пройшôв організовано, без ниякых нарушеній. Итогы ёго открыют нові возможности для плодотворного и взаимовыгодного сотрудничества с зарубежными странами. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 231, Вторник, 3 децембер 1991 г.] </blockquote> == Обращеніє девятой сесіи областной Рады народных депутатôв от 24 януара 1992 к Верховной РадѢ Украйины «О внесеніи измененій и доповненій в Конституцію Украйины» == В качествѣ правового обоснованія Закарпатського общеобластного референдума служив первый в исторіи СССР общекрымськый референдум 20 януара 1991 года (О возсозданіи Крымськой АССР). Учитуючи волю крымчан 12 фебруара 1991 Верховна Рада УССР приняла Закон "О возстановленіи Крымськой АССР в предѣлах Крымськой области в составѣ Украйинськой ССР." Йсе была перва реалізована попытка рѣшати судьбу народа, основуючися на волеизъявленіи самых граждан. Свойим обращенієм IX-ая сесія Закарпатськой областной Рады народных депутатов, в порядкови законодательной иніціативы, обратилася к Верховной Радѣ Украйины з требованієм внесенія измѣненій и доповненій в Конституцію Украины по результатам Закарпатського общеобластного референдума. Процедура требовала внесеніє доповненія первой части статті 77 Конституціи словами: "В Украйинѣ єсть спеціальна самоуправляєма адміністративна територія Закарпаття", а также, раз референдум фактично проходив в контекстѣ включенія Закарпаття в состав Украйины, доповнити статтю 752 "Спеціальна самоуправляєма адмінистративна територія Закарпаття являєтся составной частью Украйины..." Однако Высшый законодательный орган Украйины, используючи процедуру бюрократичного саботажа, проигноровав обязательное внесеніє измѣнений и доповненій в Конституцію УССР (як ото было проведено в случаю Крыма), тым самым выведя вопрос адаптаціи украйинського законодательства к правовому положению Закарпатской области в составе независимой Украины, за пределы правового поля Украины. <blockquote> <div class="center">'''РѢШЕНІЄ'''</div> <div class="center">девятой сесіи областной Рады народных депутатôв от 24 януара 1992 г.</div> <div class="center">ПРО ОБРАЩЕНІЄ К ВЕРХОВНОЙ РАДѢ УКРАЙИНЫ</div> <div class="center">«О внесеніи измѣненій и доповненій в Конституцію Украйины»</div> Учитуючи, что 546 450 чоловѣк взрослого населенія области (78 проц.) на областному референдумѣ 1 децембра 1991 г. у́сказалися за предоставленіє Закарпаттю из закрѣпленому в Конституціи Украйины статуса спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи в составѣ независимой Украйины, и в одповѣдности из статьôв 38 Закона Украйины «О мѣстных Радах народных депутатов УССР и мѣстному самоуправленію» областна Рада народных депутатôв рѣшила: В порядкови законодательной иніціативы обратитися к Верховнôй Радѣ Украйины о внесеніи такых измѣненій и доповненій в Конституцію Украйины: #Перву часть статті 77 доповнити словами: "В Украйинѣ єсть спеціальна самоуправляєма адміністративная територія Закарпаття". #Доповнити Конституцію Украйины главôв 72 «Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття", и статтьôв 752 «Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття являєтся составнôв частьôв Украйины и самостоятельно рѣшаєт вопросы, относящієся к єя компетенціи». Предсѣдатель Рады И. КРАИЛО. — [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-12-260-30-cichnya-1992-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 12/260, Четверг, 30 януара 1992] </blockquote> == Закон Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» == Закон Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» - принятый шестого марта 1992 года на другому засѣданію IX-ой сесіи Закарпатськой Областной Рады народных депутатôв. Иниційованый Закарпатськôв Областнôв Радôвиз цѣльôв введенія в правовоє поле Украйины результатôв Закарпатського общеобластного референдума 1 децембра 1991 года, про статус Закарпаття в качествѣ спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи,як субєкт в составѣ независимой Украйины, невхожденіи ёго в любі другі адміністративно-територіальні образованія из закрѣпленієм (сёго статуса) в Конституціи Украйины. <blockquote> <div class="center">ЗАКОН УКРАЙИНЫ (ПРОЕКТ)</div> <div class="center">Раздѣл I</div> <div class="center">ОБЩІЄ ПОЛОЖЕНІЯ</div> '''Стаття 1. Спеціальна самоуправляєма адміністративна територія Закарпаття ''' Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття (Закарпаття) являєтся особым субєктом адміністративно-територіального устройства Украйины. '''Стаття 2. Конституційно-правовый статус Закарпаття''' Статус Закарпаття опредѣляєтся Конституційôв Украйины, сим Законом, Уставом и другыми нормативными актами Закарпаття. '''Стаття 3. Принципы спеціального адміністративного самоуправленія ''' Статус спеціальной самоурядной адміністративной територіи Закарпаття основуєтся на слѣдующых принципах: #неприкосновенности и недѣлимости територіи Закарпаття як неотємлемôй составнôй части Украйины; #невхожденіє Закарпаття в состав якыхись другых государственных и адміністративно. територіальных образованій; #обеспеченія прав и свобод личности; #національно-територіального и культурного самоуправленія; #хозяйственно - экономічнôй самостоятельности и права выбора форм єя реалізаціи, самофінансованія; #разграниченіє компетенціи общегосударственных органов и органов власти спеціальной самоурядной адміністративной територіи опредѣляєтся даным Законом, и отсутствіи прямого дѣйствия актов исполнительно-распорядительных органов власти государства на територіи Закарпаття. ... — [https://ru.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%C2%AB%D0%9E_%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B9_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B5%C2%BB_1.02.1992&oldid=1875556%20см.%20полный%20текст%20проекта%20Закона%20Украины%20«О%20специальной%20самоуправляемой%20административной%20территории%20Закарпатье»%201.02.1992 см. повный текст проекта Закона Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» 1.02.1992 г.] </blockquote> Публічна информація про роботу над проектом Закона в комітетах Верховной Рады Украйины отсутствуєт. Так як в отповѣдности из Законом «Про референдумы…» в редакціи от 3 юлія 1991 г. результаты референдума вступают в силу из момента их опублікованія в офіціальных СМИ органа проводившого референдум, то отказ Верховной Рады Украйины приняти Закон, регулирующый статус Закарпаття в составѣ Украйины (в отповѣдности из результатами референдума), до настоящого времени оставив ёго неопредѣленым. == Аналіз итогôв референдума == Строго в одповѣдности из Законом УРСР «Про республіканські и мѣстні референдумы…» в редакціи от 03.07.1991 № 1286-XII юлія 1991 г. результаты референдума вступают в силу з момента их публікаціи в офіціальных СМИ органа, проводившого референдум. Така публікація результатôв референдума в нашому краю была осуществлена 4 децембра 1991 года в газетѣ областной Рады народных депутатôв «Новини Закарпаття» и, слѣдовательно, результаты референдума приобрѣли юридичну силу Закона Украйины прямого дѣйства. (Результаты референдума не требуют ничийого утвержденія ци подтвержденія) Всеукрайинськый и Закарпатськый общеобластный референдумы имѣют єднаку правову силу (юридично руноцѣнні), и их правова реалізація ци отсутствіє єя, автоматично приводят к идентичным правовым послѣдствіям для субєкта права. Аж у существующого режима результаты референдума вызывают проблемы примѣненія из существующыми правовыми реаліями, то слѣдуєт внести одповѣдні змѣны в національноє законодавство ци ёго (референдум) слѣдуєт пак повторити. В сёму и заключаєтся демократичный подход к рѣшенію общегосударственных вопросôв. Аж Украйина декларуєт стройительство правового государства, необходимо не лишь говорити про йсе, но и слѣдовати обязующым принципам народного волеизъявленія, слѣдуєт не лишь уважати, но и исповняти их. Не выповненіє рѣшеній референдумôв, в межинародно-правовому полѣ класифікуєтся, як дѣйство, имѣющоє состав государственного преступленія, со всѣми вытѣкающыми из такого факта межинародно-правовыми наслѣдками… Такым образом, вопрос сей перейшôв в плоскость отрицанія компетенціи народа, як носителя майвысшой власти в государствѣ. == Одказы == * [http://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&Section=1&IdPara=1&ParaC=2 EPRAVO.CZ – Sbírka zákonů, judikatura, právo] * [http://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/ Конституційный Закон од 22 новембра 1938, №328 Сб. про автономію Подкарпатской Руси.] * [https://ru.wikisource.org/wiki/Закон_СССР_от_03.04.1990_№_1409-I Закон СРСР от 3 апреля 1990 года - "Про порядок рѣшенія вопросов, связаных из выходом союзной республікы из СРСР] * [http://karpatorusyn.org/vopros-o-date-vstupleniya-v-silu-dogovora-o-zakarpatskoj-ukrainepodkarpatskoj-rusiot-29-iyunya-1945/ Договору от 29 юнія 1945 г. «О Закарпатськой Украйинѣ»] * [https://web.archive.org/web/20151001045458/http://www.zakonyprolidi.cz/cs/1946-186 Sbírky zákonů ČR od roku 1945 v aktuálním konsolidovaném znění] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №188, 1 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-189-2-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №189, 2 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №193, 8 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-196-197-12-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №196-197, 12 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-198-15-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №198, 15 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-201-202-19-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №201-202, 19 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-207-29-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №207, 29 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №212, 5 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-213-6-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №213, 6 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-215-8-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №215, 8 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-216-12-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №216, 12 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-217-13-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №217, 13 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-219-220-16-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №219-220, 16 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-222-20-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №222, 20 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №223, 21 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-224-225-23-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №224-225, 23 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-226-26-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №226, 26 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-229-230-30-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №229-230, 30 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №231, 3 ГРУДНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-232-4-grudnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №232, 4 ГРУДНЯ 1991 РОКУ] * [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-12-260-30-cichnya-1992-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №12 (260), 30 CІЧНЯ 1992 РОКУ] [[Катеґорія:История Украины]] [[Катеґорія:Референдумы]] 2tit6yny9xbs22w5afk35x2z9fojrz5 Сербохорватьскый язык 0 10119 165089 165087 2026-05-07T17:03:14Z Halajkovič 33393 /* */ 165089 wikitext text/x-wiki [[File:Serbo croatian languages2006.png|thumb|Розшырїня сербохорватьского языка]] '''Сербохорва́тьскый язык''' ({{lang-sh|srpskohrvatski / српскохрватски}}), знамый ай як '''хорватосербскый язык''', '''босняцько-хорватьско-чорногорьско-сербскый язык''' є южнославяньскый язык індоевропской языковой родины, котрый фунґує як плуріцентрічный макроязык. Є материньскым языком [[Сербы|Сербів]], [[Хорваты|Хорватів]], [[Босняци|Босняків]] і [[Чорногорцѣ|Чорногорцїв]] і хоснують ю ай меншыны в сусїдных країнах. З чісто лінґвістічного погляду іде о єдиній комунікачній сістемі, котра мать штири взаємны зрозумітелны і рівноцїнны літературны штандарты: [[Сербскый язык|сербскый]], [[Хорватьскый язык|хорватьскый]], [[Босняцькый язык|босняцькый]] і [[Чорногорьскый язык|чорногорьскый]].<ref>{{cite book |last=Šipka |first=Danko |author-link=Danko Sipka |year=2019 |title=Lexical layers of identity: words, meaning, and culture in the Slavic languages |location=New York, NY |publisher=Cambridge University Press |pages=206, 166 |doi=10.1017/9781108685795|isbn=978-953-313-086-6 |s2cid=150383965 |lccn=2018048005 |oclc=1061308790 |quote = Serbo-Croatian, which features four ethnic variants: Serbian, Croatian, Bosnian, and Montenegrin}}</ref><ref name="Econ">{{cite news |url = https://www.economist.com/the-economist-explains/2017/04/10/is-serbo-croatian-a-language |title = Is Serbo-Croatian a language? |date = 10 April 2017 |newspaper = The Economist |archive-date = 18 October 2018 |access-date = 27 April 2019 |archive-url = https://web.archive.org/web/20181018093530/https://www.economist.com/the-economist-explains/2017/04/10/is-serbo-croatian-a-language |url-status = live }}</ref> == Класіфікація і діалектолоґія == Сербохорватьскый язык належить до западной галузкы южнославяньскых языків. Ёго діалектална штруктура є міморядно розмаїта. Традічны роздїлїня на наріча выходять з того, як ся в розлічных реґіонах высловлює вопросный містоназывник „што“ (što, kaj, ča). === Штокавске наріча (штокавіця) === Є то найрозшыренїша ґрупа наріч, котров говорять абсолутна векшына носителїв в [[Сербія|Сербії]], [[Босна і Герцеґовина|Боснї і Герцеґовинї]], [[Чорна Гора|Чорній Горї]] і во великій части [[Хорватія|Хорватії]]. Праві штокавіця (конкретно єй выходогерцеґовиньскый субдіалект) ся стала основов вшыткых штирёх сучасных літературных штандартів. В залежности од історічного вывоя праславяньского звуку „ять“ ся штокавіця дїлить на екавску (розшырену в Сербії), єкавску (Босна і Герцеґовина, Чорна Гора, часть Хорватії і Сербії) і ікавску (Далмація, западна Босна і Герцеґовина) высловность.<ref>{{cite book | last = Browne | first = Wayles | title = The Slavonic Languages | chapter = Serbo-Croat | editor = Bernard Comrie, Greville G. Corbett | publisher = Routledge | location = London | year = 1993 | language = en }}</ref> === Кайкавске наріча (кайковіця) === Розшыреный переважно в северній і северозападній Хорватії, в тім чіслї реґіону головного міста Заґребу. Своёв штруктуров, лексіков і акцентолоґіёв є кайкавіця барз близка сусїднёму [[словіньскый язык|словіньскому языку]], з котрым творить діалектный контінуум. === Чакавске наріча (чакавіця) === Найархаічнїше наріча, розшырене вздовж хорватьского побережя Ядраньского моря (в Далмації, Істрії) і на ядраньскых островах. Чакавіця сі заховала много старых славяньскых фонетічных черт і єдинечну сістему музичного призвуку. === Торлацьке наріча === Шпеціфічна ґрупа говорів на югу і юговыходї Сербії. Представлює переходну зону меджі сербохорватьскым языком і выходныма южнославяньскыма ([[Булгарьскый язык|булгарьскым]] і [[Македоньскый язык|македоньскым]]). Про торлацьке наріча є характерістічна страта падів і хоснованя постпозітівного члену, што є чертов балканьского языкового союзу. == Історічный вывой і штандартізація == До 19. стороча не екзістовала єднотна літературна норма: католицькы Хорваты писали латиніков (переважно в чакавскім і кайкавскім нарічі, як ай в штокавскім в Дубровнику), православны Сербы хосновали церьковнославяньску або славяньско-сербскый язык в кіріліцї, а босняцькы мусулмане хосновали арабске писмо. === Ілірьскый рух і Віденьскый договор === В 30. роках 19. стороча взник в Хорватії Ілірьскый рух під веджінём Людевіта Гая, котрого цїлём было вытворїня є єднотного літературного языка про вшыткых южных Славян на основі найрозшыренїшого штокавского діалекту. Сучасно в Сербії лінґвіста Вук Караджіч выпровадив радікалну реформу языка і кірілічного писма, чім їх приближив к народному штокавскому нарічу подля прінціпу „пиш, як говориш“. В роцї 1850 підписали во Віднї сербскы і хорватьскы інтелектуалы (меджі котрыма были Вук Караджіч і Іван Мажураніч) Віденьскый літературный договор, котрый офіціално выголосив вытворїня єднотного літературного языка на основі штокавского наріча.<ref>{{cite book | last = Greenberg | first = Robert D. | title = Language and Identity in the Balkans: Serbo-Croatian and its Disintegration | publisher = Oxford University Press | location = Oxford | year = 2004 | language = en }}</ref> === Ера Югославії === По взнику Югославії в роцї 1918 здобыв тот язык штатут штатного языка. В роцї 1954 быв в соціалістічній Югославії заключеный Новосадьскый договор. Тот договор потвердив назву „сербохорватьскый / хорватосербскый язык“, узнав абсолутна рівноцїнность кіріліцї і латинікы і леґалізовав екзістенцію двох варіантів літературной нормы: выходной (із центром в [[Белеград]]ї) і западной (із центром в [[Заґреб]]і). === Розпад языкового простору === З наступом розпаду Югославії в 90. роках ся языковый вопрос став інштрументом політічного боя. Каждый з новых незалежных штатів зачав процес кодіфікації властного народного языка, причім ся снажив підкреслити свої одлишности од сусїдів. Хорватьскы лінґвісты зачали актівно очіщовати язык од сербізмів і заваджати неолоґізмы, в Боснї і Герцеґовинї штандартізовали хоснованя турцізмів (слов выходного походжіня) а Чорна Гора в 21. сторочу завела до свого алфавіту дві новы літеры.<ref>{{cite book | last = Alexander | first = Ronelle | title = Bosnian, Croatian, Serbian, a Grammar: With Sociolinguistic Commentary | publisher = University of Wisconsin Press | location = Madison | year = 2006 | language = en }}</ref> == Соціолінґвістічный статус == В сучасности ся понятя „сербохорватьскый язык“ в офіціалных документах країн колишнёй Югославії поужывать лем зрїдка через ёго політізацію; намісто того кажда країна поужывать властну етнічну назву языка. Меджінародна лінґвістічна комуніта лемже сербскый, хорватьскый, босняцькый і чорногорьскый язык не поважує за самостатны языкы, але за народны варіанты єдного поліцентрічного языка (подобно як америцькый, брітаньскый і австральскый варіант анґліцького языка). Взаємна зрозумітельность меджі носителями тых варіантів є майже 100%, кедьже выходжають з того істого выходогерцеґовиньского діалекту штокавского наріча. В роцї 2017 ґрупа промінентных інтелектуалів і лінґвістів зо вшыткых штирёх країн підписала „Декларацію о сполочнім языку“, котра науково здоводнює сполочный характер того комунікачного простору.<ref>{{cite book | last = Kordić | first = Snježana | title = Jezik i nacionalizam | publisher = Durieux | location = Zagreb | year = 2010 | language = sh }}</ref> == Писмо == Єдинечнов чертов сербохорватьского языкового простору є актівне хоснованя двох алфавітів, котры ся збігають літера в літерї (діґрафія): * Ґаїця (латиніка) – вытворена Людевітом Ґаём на основі чеського алфавіта. Є то єдиный офіціалный алфавіт в Хорватії і шыроко ся поужывать ай в Боснї і Герцеґовинї, Сербії і Чорній Горї. * Вуковіця (кіріліця) — адаптована Вуком Караджічом, де каждому звуку одповідать єдна літера. Є урядна в Сербії (де мать конштітучну пріоріту) і в [[Републіка сербска|Републіцї сербскій]] (у рамках Босны і Герцеґовины), і єднако є узнавана в Чорній Горї. == Референції == {{референції}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Сербохорватьскый язык]] [[Катеґорія:Южнославяньскы языкы]] sh6l3odxe38zyh0htxtb97g2veb255o Крениця 0 10191 165098 158990 2026-05-08T01:23:45Z ~2026-27718-35 35926 165098 wikitext text/x-wiki [[Файл:Krynica12Poland5.JPG|thumb|right|350px]] '''Криниця''', ('''Кре́ниця)''', '''Криниця-Здруй''' ({{Lang-pl|Krynica-Zdrój}}, до 2002 {{Lang|pl|''Krynica''}}<ref>Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 14 grudnia 2001 r. w sprawie ustalenia i zmiany urzędowych nazw niektórych miejscowości w województwach: dolnośląskim, kujawsko-pomorskim, lubelskim, lubuskim, łódzkim, małopolskim, opolskim, podkarpackim, podlaskim, pomorskim, śląskim, świętokrzyskim, wielkopolskim i zachodniopomorskim oraz obiektów fizjograficznych w województwach lubelskim i lubuskim ({{Dziennik Ustaw|2001|153|1772}}).</ref>) є [[місто]], находжуче на [[Польско|Польска]]. Кр'''и'''ниця була заложена через [[Русины|Рус'ина]], Данка з Містка (днес [[Тылич|Т'''и'''лич]]) в&nbsp;роцї&nbsp;[[1547]]. Кр'''и'''ниця є знан'''и'''м [[курорт]]ом у [[Свѣт|світі]] зa щавничн'''и'''ма мінеральн'''и'''м'''и''' водами. Кр'''и'''ниця была од давна і є у сучасности важн'''и'''м [[Русины|рус'инськ'''и'''м]] ([[Лемкы|лемківс]][[Русины|ь]]<nowiki/>к'''и'''м) центром.<ref>[http://www.lem.fm/lemkovina-gostit-kamyunchan-z-pryashivskoy-rusi/ Інтернетовий порталь Лем.фм]</ref> Місто має 11&nbsp;361&nbsp;ж'''и'''телів&nbsp;([[2013]]). == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы міста в Польску]] [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] 21lo770xqcjn7aucf4k9gthqadumqsf 165104 165098 2026-05-08T08:05:43Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165098|165098]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-27718-35|~2026-27718-35]] ([[User talk:~2026-27718-35|діскусія]]) 165104 wikitext text/x-wiki [[Файл:Krynica12Poland5.JPG|thumb|right|350px]] '''Кре́ниця''', '''Крыни́ця''' або '''Крыні́ца''', '''Крыніца-Здруй''' ({{Lang-pl|Krynica-Zdrój}}, до 2002 {{Lang|pl|''Krynica''}}<ref>Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 14 grudnia 2001 r. w sprawie ustalenia i zmiany urzędowych nazw niektórych miejscowości w województwach: dolnośląskim, kujawsko-pomorskim, lubelskim, lubuskim, łódzkim, małopolskim, opolskim, podkarpackim, podlaskim, pomorskim, śląskim, świętokrzyskim, wielkopolskim i zachodniopomorskim oraz obiektów fizjograficznych w województwach lubelskim i lubuskim ({{Dziennik Ustaw|2001|153|1772}}).</ref>) є [[місто]], находжуче ся на юговыходї [[Польско|Польска]]. Крениця была заложена через [[Русины|Русина]], Данька з Містка (днес [[Тылич]]) в&nbsp;роцї&nbsp;[[1547]]. Крениця є знаным [[курорт]]ом у [[Свѣт|світі]] зо щавничныма мінеральныма водами. Крениця была од давна і є у сучасности важным [[Русины|русиньскым]] ([[Лемкы|лемківскым]]) центром.<ref>[http://www.lem.fm/lemkovina-gostit-kamyunchan-z-pryashivskoy-rusi/ Інтернетовий порталь Лем.фм]</ref> Місто мать 11&nbsp;361&nbsp;жытелів&nbsp;([[2013]]). == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы міста в Польску]] [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] 8x69w1rviuh7jnyfag4iy5wq4uzolb9 Рейкьявік 0 10448 165088 165013 2026-05-07T16:20:00Z Flipdot 23893 165088 wikitext text/x-wiki {{Місто |місцёва назва = {{lang-is|Reykjavík}} |прапор = Flag of Reykjavik, Iceland.svg |ерб = ISL Reykjavik COA.svg |країна = {{flag|Ісланд}} |розлога = 274,5 |жытелїв = 139 875 }} '''Рейкя́вік''' ({{lang-is|Reykjavík}})&nbsp;— [[Головне місто|головне і найвекше місто]] [[Ісланд]]у.<ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/place/Reykjavik|title=Reykjavík {{!}} national capital, Iceland|website=Encyclopedia Britannica|language=en|access-date=18.05.2024}}</ref> За даныма 2023.&nbsp;року у місті жыє 139.875&nbsp;обывателїв. Рейкявік быв заложеный в [[IX. стороча|9.]]&nbsp;[[IX. стороча|сторочі]] норьскым [[Вікінґове|Вікінґом]], котрый назвав ёго заливом дымованя з-за горячой пары, што ся піднимала поблизь. == Референції == {{Головні міста країн Европы}} {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Ісланду]] [[Катеґорія:Міста Ісланду]] [[Катеґорія:Головны міста]] [[Катеґорія:Міста Европы]] lk6v1pk51567d25volabw1foo8kxxac Нелѣпино 0 11556 165092 145594 2026-05-07T17:22:11Z ~2026-27557-41 35925 165092 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село Украины |руська назва = Нелѣпино |оригинална назва = Неліпино ''укр.'' |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 33 |lat_sec = 33 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 02 |lon_sec = 10 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = Закарпатска |вид района = Еврорегион <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Сельска рада <!--5.гарадича администрации --> |община = Нелѣпинска |площа = 6,623 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 230<ref name="Revai">Révai nagy lexikona, т. 9, с. 551.</ref> <!-- в метрах --> |население = 3554 <!-- лем само число --> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380-3133 |почтовый индекс = 89308 |вид идентификатора = КОАТУУ <!--инде може быти инша система --> |цифровой идентификатор = 2124083501 |категория в Commons = Nelipyno |сайт = |язык сайта = }} [[Файл:Міст_с_Неліпино.jpg|thumb|290px|{{center|Историчне фото, зачаток 20. стороча}}]] {{Кратное изображение |зона = right |направление = vertical |заголовок = |зона_заголовка = left/right/center |фон_заголовка = |подпись = Израелитскый теметов |зона_подписи = center |фон_подписи = |ширина = 290 |изобр1 = Nelipyno, Jewish cemetery -01.jpg |ширина1 = |подпись1 = |изобр2 = Nelipyno, Jewish cemetery -14.jpg |ширина2 = |подпись2 = }} '''Нелѣпино'''&nbsp;. ==Полога== Село лежить в долинѣ рѣкы [[Латориця|Латорицѣ]], межуючи з околицями бывшого районного центра [[Свалява]]. В селѣ е [[Желѣзниця|желѣзнична]] штация. == Нелѣпинска сельска рада == До [[Нелѣпино|Нелѣпинской сельской рады]] входять села Нелѣпино, [[Сасовка (Свалявскый район)|Сасовка]] и [[Вовчый]]. Число обывательох трьох локалит чинить 5150 особ, число домовых газдовств — 1254, территория — 8047 га. Сельска рада мать 25 депутатох и голову. Адрес: 89308, Закарпатська обл., Свалявський р-н, с.Неліпино, вул.Головна,157 ''(укр.)''. ==История== Первый раз село споминать ся в документах под роком 1430.<ref name="Тронько">Тронько П. и др., с. 565.</ref><ref>Федака С., с. 149.</ref> До [[Трианонскый мирный договор|Трианон]]а село называло ся Hársfalva (''мад.''), належало до [[Жупа Берег|жупы Берег]]. В року 1910 в селѣ было 1485 обывателей, з того [[Русины]] - 962, [[Нѣмцѣ]] - 457, [[Мадяре]] - 51. Подля вѣры: грекокатоликы - 958, израелиты - 444, римокатоликы - 64.<ref>A történelmi Magyarország...</ref> {{Цитат|Тутешны купелѣ положены в листяных лѣсах, во вышцѣ 230 м, при устю рѣкы Вѣча, и мають 130 помѣщѣнь про бываня и 24 купалнѣ, котры ся наповняють з жерела ''Штефания'' алкалной минералной воды. Окрем того ту мають водолѣчницю, а тыж лѣчать з помочов молока и жентицѣ.|Енциклопедия Révai<ref name="Revai"/>}} Року 1930 село жило 2116 особ, з того [[Русины]] - 1471, [[Евреи]] - 542, [[Чехы]] и [[Словаци]] - 36, [[Нѣмцѣ]] - 17, [[Мадяре]] - 16, чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства) - 34. Грекокатолицка громада мала 1457 особ, мала муровану церковь Вознесѣня, 1854. В селѣ были бальнеологичны купелѣ ''Штефания'' на основѣ мѣстных минералных вод.<ref>Достал Я., с. 185.</ref> За рокы совѣтской добы в селѣ выставили 410 будинкы, середню школу, клуб, библиотеку, пионерскый табор «Ждимир».<ref name="Тронько"/> ==Вызнамны особы== * [[Олена Рудловчакова]] — зачала тут свою педагогичну дорогу (1938).<ref>Хланта І.: Рудловчак Олена Михайлівна //Енциклопедія Закарпаття, сс. 282–283.</ref> ==Жерела== * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. {{ISBN| 963 85683 3 X}} * Довганич О. и др. Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN|978-966-8924-33-0}} * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 564-565. * Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} == Референции == {{reflist}} {{Свалявскый район}} [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] bzi69y3ebiv567p1tod10qo1xvy9gkq 165093 165092 2026-05-07T17:56:23Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165092|165092]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-27557-41|~2026-27557-41]] ([[User talk:~2026-27557-41|діскусія]]) 165093 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село Украины |руська назва = Нелѣпино |оригинална назва = Неліпино ''укр.'' |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 33 |lat_sec = 33 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 02 |lon_sec = 10 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = Закарпатска |вид района = Еврорегион <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Сельска рада <!--5.гарадича администрации --> |община = Нелѣпинска |площа = 6,623 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 230<ref name="Revai">Révai nagy lexikona, т. 9, с. 551.</ref> <!-- в метрах --> |население = 3554 <!-- лем само число --> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380-3133 |почтовый индекс = 89308 |вид идентификатора = КОАТУУ <!--инде може быти инша система --> |цифровой идентификатор = 2124083501 |категория в Commons = Nelipyno |сайт = |язык сайта = }} [[Файл:Міст_с_Неліпино.jpg|thumb|290px|{{center|Историчне фото, зачаток 20. стороча}}]] {{Кратное изображение |зона = right |направление = vertical |заголовок = |зона_заголовка = left/right/center |фон_заголовка = |подпись = Израелитскый теметов |зона_подписи = center |фон_подписи = |ширина = 290 |изобр1 = Nelipyno, Jewish cemetery -01.jpg |ширина1 = |подпись1 = |изобр2 = Nelipyno, Jewish cemetery -14.jpg |ширина2 = |подпись2 = }} '''Нелѣпино'''&nbsp;— (''укр.'' Неліпино) [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в бывшом [[Свалявскый район|Свалявском районѣ]]<ref>Од року 2020 инкорпорованый Мукачовскым районом.</ref> [[Закарпатьска область|Закарпатской области]], центер [[Нелѣпино|Нелѣпинской сельской рады]]. Обывательство — 3554 особ (2001)<ref>[https://web.archive.org/web/20170809173405/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/zakarpatska.htm Обывательство населеных пунктох Закарпатской области подля списованя 2001 ''укр.'']</ref>. Село лежить 3 км на сѣверо-восток од [[Свалява|Свалявы]] (одстояня меджи центрами). ==Полога== Село лежить в долинѣ рѣкы [[Латориця|Латорицѣ]], межуючи з околицями бывшого районного центра [[Свалява]]. В селѣ е [[Желѣзниця|желѣзнична]] штация. == Нелѣпинска сельска рада == До [[Нелѣпино|Нелѣпинской сельской рады]] входять села Нелѣпино, [[Сасовка (Свалявскый район)|Сасовка]] и [[Вовчый]]. Число обывательох трьох локалит чинить 5150 особ, число домовых газдовств — 1254, территория — 8047 га. Сельска рада мать 25 депутатох и голову. Адрес: 89308, Закарпатська обл., Свалявський р-н, с.Неліпино, вул.Головна,157 ''(укр.)''. ==История== Первый раз село споминать ся в документах под роком 1430.<ref name="Тронько">Тронько П. и др., с. 565.</ref><ref>Федака С., с. 149.</ref> До [[Трианонскый мирный договор|Трианон]]а село называло ся Hársfalva (''мад.''), належало до [[Жупа Берег|жупы Берег]]. В року 1910 в селѣ было 1485 обывателей, з того [[Русины]] - 962, [[Нѣмцѣ]] - 457, [[Мадяре]] - 51. Подля вѣры: грекокатоликы - 958, израелиты - 444, римокатоликы - 64.<ref>A történelmi Magyarország...</ref> {{Цитат|Тутешны купелѣ положены в листяных лѣсах, во вышцѣ 230 м, при устю рѣкы Вѣча, и мають 130 помѣщѣнь про бываня и 24 купалнѣ, котры ся наповняють з жерела ''Штефания'' алкалной минералной воды. Окрем того ту мають водолѣчницю, а тыж лѣчать з помочов молока и жентицѣ.|Енциклопедия Révai<ref name="Revai"/>}} Року 1930 село жило 2116 особ, з того [[Русины]] - 1471, [[Евреи]] - 542, [[Чехы]] и [[Словаци]] - 36, [[Нѣмцѣ]] - 17, [[Мадяре]] - 16, чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства) - 34. Грекокатолицка громада мала 1457 особ, мала муровану церковь Вознесѣня, 1854. В селѣ были бальнеологичны купелѣ ''Штефания'' на основѣ мѣстных минералных вод.<ref>Достал Я., с. 185.</ref> За рокы совѣтской добы в селѣ выставили 410 будинкы, середню школу, клуб, библиотеку, пионерскый табор «Ждимир».<ref name="Тронько"/> ==Вызнамны особы== * [[Олена Рудловчакова]] — зачала тут свою педагогичну дорогу (1938).<ref>Хланта І.: Рудловчак Олена Михайлівна //Енциклопедія Закарпаття, сс. 282–283.</ref> ==Жерела== * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. {{ISBN| 963 85683 3 X}} * Довганич О. и др. Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN|978-966-8924-33-0}} * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 564-565. * Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} == Референции == {{reflist}} {{Свалявскый район}} [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] mc8jzcywqh8spkiit7nbwm8hbcptkw0 165094 165093 2026-05-07T17:58:29Z Halajkovič 33393 165094 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село Украины |руська назва = Нелѣпино |оригинална назва = ''Неліпино'' {{ref-uk}} |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 33 |lat_sec = 33 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 02 |lon_sec = 10 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = Закарпатска |вид района = Еврорегион <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Сельска рада <!--5.гарадича администрации --> |община = Нелѣпинска |площа = 6,623 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 230<ref name="Revai">Révai nagy lexikona, т. 9, с. 551.</ref> <!-- в метрах --> |население = 3554 <!-- лем само число --> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +380-3133 |почтовый индекс = 89308 |вид идентификатора = КОАТУУ <!--инде може быти инша система --> |цифровой идентификатор = 2124083501 |категория в Commons = Nelipyno |сайт = |язык сайта = }} [[Файл:Міст_с_Неліпино.jpg|thumb|290px|{{center|Историчне фото, зачаток 20. стороча}}]] {{Кратное изображение |зона = right |направление = vertical |заголовок = |зона_заголовка = left/right/center |фон_заголовка = |подпись = Израелитскый теметов |зона_подписи = center |фон_подписи = |ширина = 290 |изобр1 = Nelipyno, Jewish cemetery -01.jpg |ширина1 = |подпись1 = |изобр2 = Nelipyno, Jewish cemetery -14.jpg |ширина2 = |подпись2 = }} '''Нелѣпино''' ({{lang-uk|Неліпино}})&nbsp;— [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в бывшом [[Свалявскый район|Свалявском районѣ]]<ref>Од року 2020 инкорпорованый Мукачовскым районом.</ref> [[Закарпатьска область|Закарпатской области]], центер [[Нелѣпино|Нелѣпинской сельской рады]]. Обывательство — 3554 особ (2001)<ref>[https://web.archive.org/web/20170809173405/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/zakarpatska.htm Обывательство населеных пунктох Закарпатской области подля списованя 2001 ''укр.'']</ref>. Село лежить 3 км на сѣверо-восток од [[Свалява|Свалявы]] (одстояня меджи центрами). == Полога == Село лежить в долинѣ рѣкы [[Латориця|Латорицѣ]], межуючи з околицями бывшого районного центра [[Свалява]]. В селѣ е [[Желѣзниця|желѣзнична]] штация. == Нелѣпинска сельска рада == До [[Нелѣпино|Нелѣпинской сельской рады]] входять села Нелѣпино, [[Сасовка (Свалявскый район)|Сасовка]] и [[Вовчый]]. Число обывательох трьох локалит чинить 5150 особ, число домовых газдовств — 1254, территория — 8047 га. Сельска рада мать 25 депутатох и голову. Адрес: 89308, Закарпатська обл., Свалявський р-н, с.Неліпино, вул.Головна,157 ''(укр.)''. == История == Первый раз село споминать ся в документах под роком 1430.<ref name="Тронько">Тронько П. и др., с. 565.</ref><ref>Федака С., с. 149.</ref> До [[Трианонскый мирный договор|Трианон]]а село называло ся Hársfalva (''мад.''), належало до [[Жупа Берег|жупы Берег]]. В року 1910 в селѣ было 1485 обывателей, з того: [[Русины]] - 962, [[Нѣмцѣ]] - 457, [[Мадяре]] - 51. Подля вѣры: грекокатоликы - 958, израелиты - 444, римокатоликы - 64.<ref>A történelmi Magyarország...</ref> {{Цитат|Тутешны купелѣ положены в листяных лѣсах, во вышцѣ 230 м, при устю рѣкы Вѣча, и мають 130 помѣщѣнь про бываня и 24 купалнѣ, котры ся наповняють з жерела ''Штефания'' алкалной минералной воды. Окрем того ту мають водолѣчницю, а тыж лѣчать з помочов молока и жентицѣ.|Енциклопедия Révai<ref name="Revai"/>}} Року 1930 село жило 2116 особ, з того: [[Русины]] - 1471, [[Евреи]] - 542, [[Чехы]] и [[Словаци]] - 36, [[Нѣмцѣ]] - 17, [[Мадяре]] - 16, чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства) - 34. Грекокатолицка громада мала 1457 особ, мала муровану церковь Вознесѣня, 1854. В селѣ были бальнеологичны купелѣ ''Штефания'' на основѣ мѣстных минералных вод.<ref>Достал Я., с. 185.</ref> За рокы совѣтской добы в селѣ выставили 410 будинкы, середню школу, клуб, библиотеку, пионерскый табор «Ждимир».<ref name="Тронько"/> == Вызнамны особы == * [[Олена Рудловчакова]] — зачала тут свою педагогичну дорогу (1938).<ref>Хланта І.: Рудловчак Олена Михайлівна //Енциклопедія Закарпаття, сс. 282–283.</ref> == Жерела == * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. {{ISBN| 963 85683 3 X}} * Довганич О. и др. Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN|978-966-8924-33-0}} * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} * Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 564-565. * Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} == Референции == {{reflist}} {{Свалявскый район}} [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 9c0okhgfv6zgsdo9d8vr8l9lwg8f1rb Шаблона:Особа 10 11642 165105 163417 2026-05-08T11:50:53Z Halajkovič 33393 /* */ 165105 wikitext text/x-wiki {{infobox<!--|name=Особа--> |bodystyle = line-height: 1.1; font-size: 80%; border-spacing: 0; padding: 1px; |abovestyle = background:#ddb; |subheaderstyle = background:#fff; |headerstyle = background:#eee; |labelstyle = background:#eee; |datastyle = |above = {{#if:{{{Имя|}}}|{{{Имя|}}} |{{PAGENAMEBASE}}}}{{if1 |0=<br/><div class="test" style="display:none;"> |{{#statements:P735}} {{if1 |0=•&nbsp;|{{#statements:P734}} }} |</div>}} |subheader ={{ifempty|{{{Имя_оригиналне|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P1559|P2440|P898}}|{{#statements:P1559}} }}{{if1 |0=</td></tr> <tr><td colspan=2 style="text-align: center;"> |{{#statements:P443}}|}}{{if1 |0=</td></tr> <tr><th>Псевдоним</th><td> |{{#statements:P742}}|}}{{if1 |0=</td></tr> <tr><th><!--Назывка-->Прозывка</th><td> |{{#statements:P1449}}|}} {{if1|0=<br/>|{{#invoke:Check for unknown parameters|check |preview=[[Шаблона:Особа]]: не розумею _VALUE_ |unknown=[[Category:Шаблона:Особа:Службова|_VALUE_]] |ignoreblank= |Имя|Имя_оригиналне |Образчик|Образчика_подпис|Чинность |Уроджѣня|Мѣсто_роджѣня |Упокоеня|Мѣсто_смерти|Причина_смерти |Ошкола|{{#if:{{#property:P373}} |Имя|Категория_склада}} }}|}} |image = {{ifempty |{{{Образчик|}}}|{{#statements:P18}} }} |caption = {{{Образчика_подпис|}}} |label3 = Чинность |data3 = {{ifempty|{{{Чинность|}}} |{{#statements:P106}} }} <!-- Евсевий Кесарийскый |data4 = {{if1|0= <ul style="background:#eee; text-align:left; line-height: 1.0; font-size: 88%;"> <li>|{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P39|P580|P582|sep=</li><li>}}|</li></ul></div>}} --> |label5 = Сфера |data5 = {{#statements:P101}} |label6 = Жанр |data6 = {{#statements:P136}} |label10= Горожанство |data10 = {{#statements:P27}} <!--|label11= Етнос |data11 = {{#invoke:Wd|properties|linked |references|linked|P172}}--> |label12 = Походжѣня |data12 = {{#statements:P3716}} |label15=Уроджѣня |data15={{ifempty|{{{Уроджѣня|}}} |{{#statements:P569}} }}{{ #if:{{{Мѣсто_роджѣня|}}}{{#property:P19}} |{{#ifexpr:32 > {{#invoke:String|len |s={{ifempty|{{{Мѣсто_роджѣня|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P19|P131|P17}} }} }} |<br/> |</td></tr><tr><td colspan=2 style="text-align:right;"> }}{{ifempty|{{{Мѣсто_роджѣня|}}}|{{#invoke:Wd |properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |references|linked |P19|P131|P17}}<!--|sep=<br/>}}-->}} |}} |label16=Упокоеня |data16={{ifempty|{{{Упокоеня|}}} |{{#statements:P570}} }}{{ #if:{{{Мѣсто_смерти|}}}{{#property:P20}} |{{#ifexpr:32 > {{#invoke:String|len |s={{ifempty|{{{Мѣсто_смерти|}}} |{{#invoke:Wd|properties|qualifiers|qualifiers |P20|P131|P17}} }} }} |<br/> |</td></tr><tr><td colspan=2 style="text-align:right;"> }}{{ifempty|{{{Мѣсто_смерти|}}} |{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |references|linked |P20|P131|P17}}<!--|sep=<br/>}}-->}} |}} |label18=Причина смерти |data18={{ifempty|{{{Причина_смерти|}}} |{{#statements:P509}} }} |label23 = Учительове |data23 = {{#statements:P1066}} |label24 = Учні |data24 = {{#statements:P802}} |label25 = Значима особа |data25 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers|linked |P3342|P3831|P805}} |label26 = Influenced by |data26 = {{#statements:P737}} |label31 = Праца |data31 = {{#statements:P108}} |label32 = Участь |data32 = {{if1 |{{#statements:P607}}|<br/>}}{{if1 |{{#statements:P1344}}|<br/>}} {{#statements:P3602}} <!--|label35 = Членство |data35 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P463|P580|P582|sep=<br/>}}--> <!-- Матяш Ракоші |label36 = [[Політічна партія|Партия]] |data36 = {{if1 |0=</td></tr><tr><td colspan=2><ul><li> |{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers|references|linked |P102|P580|P582|sep=</li><li>}}|</li></ul>}} --> |label37 = Активность |data37 = {{if1 |{{#statements:P2031}}|—{{#statements:P2032}} |else={{if1 |0=—|{{#statements:P2032}}|<br/>}}|<br/>}} {{#statements:P2348}} |label40 = Родина |data40 = {{#statements:P53}} |label41 = Отець |data41 = {{#statements:P22}} |label42 = Мати |data42 = {{#statements:P25}} |label43 = Брат, сестра |data43 = {{#statements:P3373}} |label44 = Родич |data44 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|linked|qualifiers |references|linked |P1038|P1039|P4500|sep=<br/>}} |label45 = Манжелство |data45 = {{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|qualifiers |references|linked |P26|P580|P582|sep=<br/>}} |label46 = Дѣти |data46 = {{if1|0=(|{{#statements:P1971}}|)}} {{#if:{{#statements:P1971}}|<nowiki/>}}{{#statements:P40|sep=•}} <!-- см. Ян Пловайко |header60 = {{#if:{{#property:P166}} |Награды}} |data61 = {{ifempty|{{#invoke:Wd|properties|linked |qualifiers|references|linked |P166|P585|sep=<br/>}} |{{#statements:P166}} }} --> |label67 = Язык творов |data67 = {{#if:{{#property:P6886}} |{{#invoke:String|replace |source={{#statements:P6886}} |pattern=язык]]|replace=]]}} }} |header68 = {{#if:{{#property:P800}} |Magnum Opus</th></tr><tr><td colspan="2"> <!--{{#ifexpr:200 > {{#invoke:String|len |s={{#properties:P800}} }} |<div class="mw-collapsible mw-collapsed"> |}}--> {{#statements:P800}} }} |data76 = {{#statements:P94}} |data78 = {{#statements:P109}} |data79 = {{#statements:P856}} |belowstyle = background:#ddb; |below = {{#if: {{{Категория_склада|}}}{{#property:P373}} |[[File:Commons-logo.svg|16px|link=]]&nbsp;[[commons:Category:{{ifempty |{{{Категория_склада|}}}|{{#property:P373}} }}|{{#if:{{{Имя|}}}|{{{Имя|}}}|{{PAGENAMEBASE}} }}]] на [[Вікісклад|Викискладѣ]]<br/> |}}{{if1 |0=VIAF:|{{#statements:P214}}|;}} {{if1 |0=GND:|{{#statements:P227}}|;}} {{if1 |0=LCCN:|{{#statements:P244}}|;}} {{if1 |0=FAST:|{{#statements:P2163}}|;}} {{if1 |0=BNF:|{{#statements:P268}}|;}} {{if1 |0=BHS:|{{#statements:P8238}}|;}} {{if1 |0=NLKR/NLC:|{{#statements:P691}}|;}} {{if1 |0=OL:|{{#statements:P648}}|;}} {{if1 |0=GKG:|{{#statements:P2671}}|;}} {{if1 |0=ЕСУ:|{{#statements:P4613}}|;}} {{if1 |0=ЕІУ:|{{#statements:P8935}}|;}} {{if1 |0=<br/><div class="test" style="display:none;> |{{#statements:P1343}}|</div>}} </span> <br/><span class=plainlinks>''Ту можуть быти податкы з Wikidata,<br/> не контролованы авторами статѣ''</span> </span>{{#if:{{{nocat|}}}||{{#if:{{NAMESPACE}}||[[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]]}} }} }}<noinclude> [[:Category:Шаблона:Особа:Службова]]: {{PAGESINCAT:Шаблона:Особа:Службова}} {{documentation}} </noinclude> aa9mzq1de6p2nobwgu6fy3xbnowb3ld Напад НАТО на СРЮ 0 14842 165100 136689 2026-05-08T01:57:06Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165100 wikitext text/x-wiki {{Бой |конфликт = Напад [[НАТО]] на [[СРЮ]] |часть = [[Косовска война|Косовской войны]] |образок = Bombed building on ulica knez milosa.JPG |опис = Урядна будова в [[Београд]]ѣ, збуряна [[НАТО]]м |час = [[24. марец]] [[1999]] — [[10. юн]] [[1999]] |мѣсто = [[Союзна Република Югославия]] |casus = етноцид |територия= утрата Косова |резултат = Косово перешло под меджинародну контролу |противник1= {{flag|НАТО}} |противник2= {{flag|СРЮ}} |велитель1= {{flagicon|НАТО}} Весли Кларк |велитель2= {{Flagicon image|Flag of the President of Yugoslavia (1993–2003).svg|size=22px}} Слободан Милошевич |сила1 = |сила2 = |страты1 = |страты2 = |страты3 = |зазначкы = }} '''Напад НАТО на СРЮ''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''Operation Allied Force'' ''операция «Споенецка сила»'' — военна операция [[НАТО]] против [[Союзна Република Югославия|Союзной Републикы Югославии]] в часѣ од [[24. марца]] до [[10. юна]] [[1999]] в добѣ [[Косовска война|войны в Косовѣ]]. [[Союзна Република Югославия]] была обвинена з того, же в [[Косово|Косовѣ]] допущать ся етничных чисток [[Албанцѣ|Албанцьох]], югославскы безпечностны силы твердили, же они ведуть операции против озброеных албанскых терористох, подтримованых зо загранича. Дипломатичным способом заставити выгнаня [[Албанцѣ|Албанцьох]] и донутити [[СРЮ]] одтягнути войско з Косова не удало ся. Засяг [[НАТО]] став ся без сугласу [[Рада безпечности ОЗН|Рады безпечности ОЗН]], против того были [[Российска Федерация|Россия]] и [[Китайска людова република|Китай]]. Бомбардованя зачали ся з атак на военскы цѣлѣ, была парализована система протилетецкой обороны, чим ся НАТО добило необмедженого панованя во воздуху. Дале летецкы атакы продовжили ся цѣлы 78 днѣ и были намѣрены на розбитя инфраштруктуры, економикы, школ, медицинскых капацит, медий, културных памяток, церков и монастырей.<ref>NATO WAR CRIMES.</ref> Шкоды, причинены СРЮ шацованы од 30 до 100 милиард америцкых доларох.. Сумарне число людскых жертв не е урядно выголошене, а сербскы одгады суть од 1200 до 2500 мертвых и около 6000 раненых.<ref name="Беоковић">Жртве бомбардовања нису пребројане.</ref> Бѣженцями ся стали даколко сто тысяч [[Албанцѣ|Албанцьох]] Косова. Великыма шкодами и жертвами была [[СРЮ]] принучена подписати догоду и вывести войско з Косова, котре перешло под контролу миротворных сил. Въедно зо сербскым войском одышли около 200 тысяч косовскых [[Сербы|Сербох]], чим ся [[Сербия]] з числом бѣженцьох 500 тысяч достала на перву позицию в [[Европа|Европѣ]].<ref>[https://www.danas.rs/drustvo/srbija-ima-najvise-izbeglica-u-evropi/ Srbija ima najviše izbeglica u Evropi.]</ref> НАТО в нападѣ поужило и заказаный меджинародным правом вызброй, напримѣр казетовы и радиоактивны бомбы. Резултатом того были до року 2004 зарегистрованы 30 тысяч новозахворѣлых на раковину, а зоз умертностьов з той причины [[Сербия]] стала на перву позицию в [[Европа|Европѣ]].<ref>[http://www.rts.rs/page/stories/sr/story/125/Društvo/1869769/Srbija+prva+u+Evropi+po+stopi+smrtnosti+od+raka+.html Srbija prva u Evropi po stopi smrtnosti od raka.]</ref> {{Цитат 2|Первый раз за свою историю НАТО не крыло ся за масков «оборонной организации», а указало ся як агрессор, што напав невтралну державу и забрав од ней часть територии.|{{Цитат 3|Оригиналный текст (русс)|Впервые в своей истории НАТО открыто показало себя не как «оборонительная» организация, а как агрессивный блок, напавший на нейтральную страну и насильно отторгнувший от нее часть территории.|Артем Кирпиченок: ДВАДЦАТЬ ЛЕТ АТАКЕ НА ЮГОСЛАВИЮ.}}}} ==Жерела и одказы== * Андреев М.В. Современные проблемы взаимодействия СБ ООН с региональными организациями в сфере обеспечения международного права и безопасности. //Вестник ТИСБИ. - 2001. - № 1. [https://web.archive.org/web/20190327091123/http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1216623 <small>''Доступне онлайн''</small>] * Јелена Беоковић: Жртве бомбардовања нису пребројане. //Политика, 23.03.2010 [http://www.politika.rs/scc/clanak/128656/Жртве-бомбардовања-нису-пребројане <small>''Доступне онлайн''</small>] * Артем Кирпиченок: ДВАДЦАТЬ ЛЕТ АТАКЕ НА ЮГОСЛАВИЮ. //Ліва, інтернет-журнал, 24.03.2019 [http://liva.com.ua/dvadczat-let-atake-na-yugoslaviyu.html?fbclid=IwAR0TDz3FWjZywEFZGX4gPJX8h7sHO5JxGR5pDsV7txSuFxAA_rRqq52dce8{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} <small>''Одчитане 26.03.2019''</small> ] * [http://www.slobodan-milosevic.org/nato.htm NATO WAR CRIMES] == Референции == {{reflist}} {{Commonscat|1999 NATO bombing of Yugoslavia}} {{Переклад|sr|НАТО бомбардовање СРЈ|21766506|ru|Бомбардировки Югославии (1999)|98850489}} [[Катеґорія:Войны 20. стороча]] goc806rfyxsexpq7z21jwz2d1qsztxo Микола Кочиш 0 15857 165099 136833 2026-05-08T01:38:18Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165099 wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя= Микола Кочиш |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= [[Файл:Микола Кочиш.jpg|230px]] |Образчика_подпис= |Чинность= [[Лингвистика|линґвиста]], [[Педагог|педаґоґ]] и [[писатель]] |Уроджѣня= {{Birth date|1928|12|01}} |Мѣсто_роджѣня= [[Дюрдьов]], [[Войводина]], [[Сербия]] |Упокоеня= {{Death date and age|1973|04|16|1928|12|01}} |Мѣсто_смерти= [[Нови Сад]], [[Сербия]] |Причина_смерти= }} '''Микола Михайлов Кочиш''' (*[[1. децембер]] [[1928]], [[Дюрдьов]], [[Войводина]], [[Сербия]] – †[[16. апріль|16. април]] [[1973]], [[Нови Сад]], [[Сербия]]), єден зоз сновательох и перши предсидатель «[[Дружтво за руски язик, литературу и културу|Дружтва за руски язик, литературу и културу]]», хтори ше як линґвиста, педаґоґ и писатель анґажовал на нормованю руского язика<ref>http://rdsa.tripod.com/drjilserb.html{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Окремне доприношенє Миколи М. Кочиша представля «Правопис руского язика» (1971) и «Ґраматика руского язика» (1974). == Написи, ґраматики, приручнїки и роботни кнїжочки == * 1963: перша статя о власним язику – „Потенциял“, вид.: Народни календар 1964. – Руски Керестур: Руске слово, 1963, боки 150-153; * 1965: Мацеринска бешеда. Часц І. Ґраматика за V и VI класу основней школи. - Нови Сад: Завод за видаванє учебнїкох АПВ, 1965, б. 135; * 1965: Роботна кнїжочка зоз Ґраматики за V класу основней школи з руским наставним язиком. – Нови Сад: Завод за видаванє учебнїкох АПВ, 1965, б. 40; * 1965: Роботна кнїжочка зоз Ґраматики за VI класу основней школи з руским наставним язиком. – Нови Сад: Завод за видаванє учебнїкох, 1965, б. 48; * 1967: Мацеринска бешеда. Часц II. Ґраматика за VII класу основней, школи. – Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, 1967, б. 79; * 1968: Мацеринска бешеда. Ґраматика за VIII класу основней школи. Нови Сад, Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, 1968, б. 98; * 1968: Контролни задатки зоз мацеринского язика за VIII класу основней школи. – Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, 1968, б. 66; * 1970: Ґраматика руского язика за V класу основней школи. – Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, 1970, б. 120; * 1970: Контролни задатки з ґраматики руского язика за V класу основней школи. – Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, 1970, б. 50; * 1970: Словнїк терминох: сербскогорватско-руски и руско-сербскогорватски (история). – Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, 1970, б. 89; * 1971: Правопис руского язика. Школске виданє. – Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, 1971, б. 159; * 1972: Приручни терминолоґийни словнїк сербскогорватско-руско-українски. – Нови Сад: Руске слово (1972), б. 370; * 1974 (постгумно): Кочиш М. М.: Ґраматика руского язика. Фонетика. Морфолоґия. Лексика. – Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, 1974. – 135 б. == Источнїки и вязи == * Леона Лабош Гайдук. [http://www.druztvo.org/ruski/vidania/22%20Studia%20Ruthenica.pdf МИКОЛА М. КОЧИШ – ИНОВАТИВНИ ПРИСТУП ҐУ ПЕДАҐОҐИЙНО-УЧЕБНЇЦКЕЙ ДЇЯЛНОСЦИ] * [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-dolnoj-zjemli/kochish-mikola-m/ Прикладнїки зоз литературней творчосци] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1928|1973|Кочиш, Микола}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] 3q551nmr9o7nsqypj908w4w130a359j Демре 0 22621 165095 153415 2026-05-07T18:02:18Z Halajkovič 33393 165095 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Демре́''' ({{lang-tr|Demre}}, давно ''Kale'') — [[Місто|варош]] на [[Запад|западови]] [[Турція|Турції]] у [[Анталья (іл)|ілови Анталья]]. Адміністративный центр [[Демре (район)|района Демре]]. == Історія == У [[Старовік|античный]] час туй быв [[Місто|варош]] [[Миры]]. [[Місто|Варош]] основаный у [[III. стороча до н. е.|III]]-[[V. стороча до н. е.|V сторочови до н.е]]. == Знамі Родаци == * [[Микула Чудотвориць|Сятый Миколай Чудотворець]] ([[270]]-[[342]]) — [[проповідник]], [[сятый]], Християньскый вандраш. == Братьскі вароші == * {{flagicon|Росія}} [[Клинці]], [[Росія]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.demre.bel.tr/ Офіціалный сайт вароша] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060517070236/http://www.demre.bel.tr/|date=17 травня 2006}} * [http://www.demre.gov.tr/ Офіціалный сайт района Демре] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130527044109/http://www.demre.gov.tr/|date=27 травня 2013}} * [https://web.archive.org/web/20120414224228/http://www.apeskov.ru/images/stories/Lycia/demre.html Віртуална екскурзія по Демре тай Лікійськым гробницям] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120414224228/http://www.apeskov.ru/images/stories/Lycia/demre.html|date=14 квітня 2012}} [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Турції]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Турции]] [[Катеґорія:Анталія (іл)]] {{stub}} cc5p3hwavvldsairjs4f40v6ca0m95a ТЕТ (телеканал) 0 22741 165102 154335 2026-05-08T02:49:22Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 165102 wikitext text/x-wiki {{Перекласти}} {{Інфобокс|label1=Штат|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|label2=Зона транслювання|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|title=ТЕТ|image=[[File:TET logo.svg|110px]]|label3=Язык|data3=[[Україньскый язык|українськый]]|label4=Розпочав транслювання|data4=24 януаря 1992|label5=Власник|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px]]«BREDGAT HOLDINGS LTD»|label6=Змінив|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px]]4-ый канал Останкіно|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мультіплекс]]|data7=MX-2|label8=Матерыні каналы|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[1+1 International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1 Україна]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2 Марафон]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Бігуді]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]], [[Квартал TV]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[Квартал TV International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Cвіт+]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[УНІАН (телеканал|УНІАН-2]]|label9=Сайт|data9=tet.tv}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') — Сполочноукрайинськый гуморістічный [[телеканал]]. Надлежить до [[Медіаконгломерат|медіаконгломерату]] [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Власник — «BREDGAT HOLDINGS LTD»<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref>[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == Телеканал '''«ТЕТ-А-ТЕТ»''' быв зкладеный в [[1992]] року як пріватный телеканал. [[21. авґуст|21 авґуста]] [[1995]] року Націонална рада Україны по звіданям телевізії дала «ТЕТ» і [[Кієв (телеканал)|ТРК «Київ»]] єднаку частоту. [[18. авґуст|18 авґуста]] [[2003]] року «ТЕТ» одержав ліцензію на 42-му, а «Київ» лишився на 30-му.<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref> [[2001]] року «ТЕТ» отримав статус реґіональный, а [[2003]] общенаціональный ({{Lang-uk|загальнонаціональный}}). З [[2009]] року входить в [[медіаконгломерат]] [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. [[14. фебруар|14 фебруаря]] [[2011]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59932/2011-02-07-telekanal-tet-zminyuie-logotyp-zobrazhennya/ Телеканал ТЕТ змінює логотип (+зображення) - Детектор медіа.]</ref>. З [[1. децембер|1 децембра]] [[2016]] транслує ся в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[Російско-україньска война|повномасштабної інвазії]] [[24. фебруар|24]] тай [[25. фебруар|25 фебруара]] телеканал трансловав інформаційный марафон «Оборона України» от «1+1 Media»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Проґрамы == === Гуморістічні проґрамы === * Батли * Ближче до зірок * 4 весілля * Бункер * Дім моєї мрії * Ліга сміху * Моя суперродина * Панянка-Селянка * Україна неймовірних людей * Я люблю Україну === Иншы проґрамы === * Розсміши коміка * Він готує, вона керує * Зірки, чутки & Hallywood * Богиня шопінгу * Побачення без фільтрів * Любий, ми переїжджаємо (Мисливці за нерухомістю) * Мандруй Україною з Дмитром Комаровим ''(раніше — на «1+1»)'' * Вечірній Квартал * Велике прання (рос. ''Большая стирка'') * Давай спробуємо * Дивись! * Дивись, хто прийшов! * Життя відомих людей ''(раніше — на «1+1»)'' * Казки У * Наші рекорди * О. С.П-студія * Світ навиворіт з Дмитром Комаровим ''(також  — на «1+1 Україна»)'' * Семеро VJ * Сімейка У * Скажи! * Слухай! * Сміх без правил * СуперЖінка * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксани Марченко * До світанку * АвтоПані * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * У ТЕТа тато/У ТЕТа мама * Nota Bene * ЛавЛавCar * 100 в 1 * Королева балу * VLOG Шульженко * Найгірший водій країни * ООН * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * Моду народу * #ОКтет * Любов онлайн * Чортиці у спідницях * 17+ * Катар News * Сміємось — отже не здаємось * Маскарад ''(раніше — на «1+1»)'' * Добрий день, ми з України * Голос країни ''(раніше — на «1+1»)'' * Сніданок з 1+1 ''(також — на «1+1 Україна» та «Бігуді»)'' * Сніданок. Вихідний ''(також — на «1+1 Україна» та «Бігуді»)'' === Проґрамы «СТС» === * Зніміть це негайно! * Деталі з Тіною Канделакі * Історії в деталях * Рятуйте, ремонт! * Крісло * Шоу Василя Стрельнікова * Тату в Піднебісній * Життя прекрасне * Хороші пісні * Ти-SUPERМОДЕЛЬ * Хороші жарти * Весільний переполох === Проґрамы «ТНТ» === * Дом-2 * Вікна (рос. ''Окна'') * Роман з Бузовою * Танці без правил * Убойная лига * Ціна кохання * Слава за хвилину == Серіалы == * Вечірка * Волонтери * Встигнути до 30 * Дієта №0 * Зозулі * Країна У 2.0 * Люся інтерн * Одного разу під Полтавою * Ромео і Джульєтта із Черкас * СидОренки-СидорЕнки * Танька і Володька * Якщо чесно * Пригоди Бампера і Суса * 100 тисяч хвилин разом * Дикі * Батько рулить * Скажені сусіди * Нове життя Василини Павлівни * #ЯЖЕБАТЬ * Готель «Галіція» * Домашній арешт * Євродиректор * Зірконавти * Країна У * Моя улюблена Страшко * «Найкращий» тиждень мого життя * Одного разу в Одесі * Останній москаль * Папік * Прибулець * Село на мільйон * Хамелеон === Иншы cеріалы === * 100 добрих вчинків Едді МакДауда * Агентство моделей * Баффі — переможниця вампірів * Бібліотекарі * Відьми Іст-Енду * Вісімдесяті * Грозове каміння * Два батька і два сина * Десяте королівство * Добра відьма * Касл * Конан * Корабель * Ксена: принцеса-воїн * Кухня * Маленькі таємниці * H2O: Просто додай води * Надприродне * Ненсі Дрю * Нова сімейка Адамсів * Одіссея * Перші поцілунки * Помста * Пригоди Ширлі Холмс * Рання пташка * Район Беверлі-Гіллз * Район Мелроуз * Світлофор * Секс і місто * Слон і принцеса * Та, що говорить з привидами * Темний оракул * Усі жінки — відьми * Хор * Чи боїшся ти темряви? * Якось у казці * Янгол або демон == Мултфілмы == * Губка Боб Квадратні Штани * Козаки. Футбол * Панда Кунг-Фу: Легенди крутості === Иншы мултфілмы === * Аргай * Байдиківка * Барбі: Будинок мрії * Бетті Буп * Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка * Братц * Веселі мелодії * Вперед, Дієго! * Галактичний футбол * Гарфілд та його друзі * Дора-мандрівниця * Елвін і бурундуки * Ескімоска * Зоомагазинчик * Інспектор Ґаджет * Казки Андерсена * Казкова поліція * Качині історії * Кенді-Кенді * Кліфорд * Клуб Вінкс: Школа чарівниць * Кордони світу Діґімонів * Крихітка Мемоль * Кумедні мелодії * Лабораторія Декстера * Лис Микита * Лунтик * Мадам Пруданс йде по сліду * Малята-твійнята * Майстри дуелі * Масяня * Маша та Ведмідь * Мері-Кейт та Ешлі у дії! * Монстри проти прибульців * Моряк Попай * Оггі та кукарачі * Пінгвіни Мадагаскару * Пригоди Блінкі Білла * Пригоди Котигорошка та його друзів * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * Смурфики * Мультфільми студії «Союзмультфільм» * Супермен (1940) * Суперпес (1964) * Табалуга * Телепузики * Фіксики * Чаґінтон * Черепашки-ніндзя * Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички * Шалені кролики. Вторгнення * Шахерезада. Нерозказані історії * Шоу Гарфілда == Лоґотіпы == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Ізява |- |слово «ТЕТ» зеленым цвітом |24 януара 1992 до 23 януара 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24 януара 1997 до 30 новембра 2000 року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1 януара 2000 до 31 мая 2001 року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1 юня 2001 до 9 октобра 2002 року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9 октобра 2002 до 13 фебуара 2003 року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14 фебуара 2003 до 23 апріля 2004 року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24 апріля 2004 до 29 авґуста 2010 року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30 авґуста 2010 до 13 фебуара 2011 року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14 фебуара 2011 до 25 юня 2014 року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26 юня 2014 до 18 януара 2015 року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19 януара до 17 фебуара 2020 року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18 фебуара 2020 до 18 мая 2022 року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19 мая до 4 септембра 2022. |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5 авґуста 2022 — днесь. |} == Референції == <references /> ''Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї'' ''[[:uk:ТЕТ_(телеканал)|ТЕТ (телеканал)]] на Українській Вікіпедії.'' [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Українські телеканалы]] 2qo1q1ph7bcwhpq8d01rntfi78p0rly Новоє Село (Закарпатська область) 0 24441 165090 165053 2026-05-07T17:15:13Z Rue323 31002 165090 wikitext text/x-wiki '''Ново́є Село́''' авадь '''Тисау́йгель''' ({{Lang-hu|Tiszaújhely}}) ({{Lang-ro|Ujelu Tisei}}) ({{Lang-uk|Нове Село}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]] (бывшый [[Виноградовскый район|Виноградӱвськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1360|дата основания=1360|население=1856|год переписи=2001|этнохороним=Новосільчане}} == Ґерб == Лазурный щит перитятый. У первӱв части на трёх зеленых горбах, сиридньый выше, обтяженых штріберныв волноподобныв балков, што сопровождать ся звирьху штріберныв ґералдичныв ружов из лазурным обрубом, дві золоті єден на єдного обернуті [[Лисиця|лисиці]], што держать у лабах штріберну перевержену стрілу, и сопровождавуть ся у правому вирьхнёму углови золотым усміяным сонцём, у лівому вирьхнёму углови — штріберным полумісяцём и людськым лицём. У другӱв части челленоє загнутоє вӱстря, обтяженоє руков у штріберных бронях, што держить штріберну саблю, и сопровождаємоє направо Дівов Маріёв, из золотым німбом и коронов, у штріберному цурёви и челленому плащови, што держить у правӱв руці дутину из золотым німбом и золотыв де́ржавов, а у лівӱв руці золотый посох, што была окружена из обох бокӱв двома золотыми шістьлучными звіздами, а наліво — штріберным рогом достатка из зеленыв поприґоу, золотым колосом и челленым яблоком.<ref>https://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=15708#verh</ref> == Історія == Село первый раз ся споминать у 1360. році ге Huihel. Село было заселено файтов Ґонт-Пазмань якоє они одержали уд короля Андраша III. Уд них походили бывші ґазды села, родакы файты Уйгей, які узяли своє имня удсьӱть. До 1946. року&nbsp;— Уйгей, Тісоуйгей. Назва происходить уд фамілії землепанӱв&nbsp;— файты Уйгей, яка бере своє начало уд знаного вождя Ґунт-Пазманя, што прийшов у Мадярщину при сятому Іштванови. Типирішня назва села&nbsp;— недоброє за измістом товмачіня из угорської мови. === Присілкы === '''Чонка́ш''' Чонкаш — бывшоє село у Пудкарпатёви. Зъединеноє рішінём облисповнкома Закарпатської области номер 155 уд 15.04.1967 из селом Новоє Село. [[Файл:Нове_Село,_колишня_садиба_родини_Уйгей.JPG|міні|Бывша старовина файты Уйгей]] == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. році живе 1856 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык ![[Процент]] |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] | align="right" |68,47&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |31,21&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,27&nbsp;% |- |[[ідіш]] | align="right" |0,05&nbsp;% |} == Туристичні міста == * старовина зажиточної тай знатної файты Уйгей (оръєнтовно&nbsp;— кӱниць XIX ст.) * храм Рождества пр. Богородици. 1925. року. == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] p5n26dluj03bkm5jo2kebukohr1dfbt Максім Марцінкевіч 0 24446 165106 2026-05-08T11:53:12Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Статья в роботѣ|~~~|12|d}} {{Особа}} '''Максі́м Серґе́євіч Марцінке́віч''' ({{lang-ru|Максим Сергеевич Марцинкевич}}; [[8. мая]] [[1984]], [[Москва]] – [[16. септембра]] [[2020]], Челябінск<ref>{{Cite web|url=https://tass.ru/proisshestviya/9471021|title=По факту самоубийства Тесака проводят служебную и досл... 165106 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|12|d}} {{Особа}} '''Максі́м Серґе́євіч Марцінке́віч''' ({{lang-ru|Максим Сергеевич Марцинкевич}}; [[8. мая]] [[1984]], [[Москва]] – [[16. септембра]] [[2020]], Челябінск<ref>{{Cite web|url=https://tass.ru/proisshestviya/9471021|title=По факту самоубийства Тесака проводят служебную и доследственную проверки - ТАСС|lang=ru|website=TACC|access-date=2025-02-22|archive-date=2020-09-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20200918104824/https://tass.ru/proisshestviya/9471021|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web |url=https://graniru.org/Society/Xenophobia/Skinhead/m.279963.html |title=Тесак найден мёртвым в СИЗО |lang=ru |website=[[Грани.ру]] |date=2020-09-16 |access-date=2020-09-19 |url-status=live |archive-url=https://archive.today/20200918163504/https://graniru.org/Society/Xenophobia/Skinhead/m.279963.html |archive-date=2020-09-18}}</ref>), знамый радше під псевдонімом '''Теса́к''' (з {{lang-ru}} „сокыра“, „ручный клин", „мачета“) быв російскый публічный чінитель, [[Неонацизм|неонацістічный]]<ref>{{cite web|title=Неонацист по прозвищу Тесак задержан на Кубе|url=http://www.gazeta.ru/social/news/2014/01/18/n_5884557.shtml|publisher=[[Газета.Ru]]|date=2014-01-18|access-date=2014-03-04|archive-date=2014-02-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20140219052003/http://www.gazeta.ru/social/news/2014/01/18/n_5884557.shtml}}</ref> відеоблоґер, сполузакладатель і ідеолоґ неформалного меджінародного публічного руху „Реструкт“, котре дїяло в постсовєтьскім просторї. Марцінкевіч ся по першыраз прославив як скінгед з руху НС<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=rSk-OR5CKGE |title=Интервью Максима Марцинкевича (Тесак) на радио|website=[[YouTube]]|date= |access-date=2017-10-02 |archive-date=2015-12-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151220112452/https://www.youtube.com/watch?v=rSk-OR5CKGE |url-status=dead }}</ref> і лідер неонацістічной молодежной орґанізації „Формат 18“.<ref>{{cite web|title=Прокуратура Москвы подозревает объединение «Формат-18» в экстремизме|url=http://shuum.ru/news/2300|publisher=Журнал «Шум»|date=2010-09-10|access-date=2014-03-04|archive-date=2014-11-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20141108173348/http://shuum.ru/news/2300}}</ref> Быв трираз одсудженый на трест однятя слободы подля статї 282 Трестного кодекса Російской федерації. В роцї 2007 было проти нёму по першыраз отворены трестны обвинїня по тім, што він і ёго сполубоёвници із поужытём фашістічных гесел нарушыли лібералный колоквіум в клубі „Білінґва“.<ref>{{cite web |author=Максим Солопов, интервьюер |author-link= |url=https://meduza.io/feature/2020/09/23/eto-posledniy-trolling-tesaka |title=„Это последний троллинг Тесака“ |subtitle=Интервью израильского режиссёра Влади Антоневича. Он расследовал убийство конца нулевых, из-за которого мог покончить с собой Максим Марцинкевич |lang=ru |website=// meduza.io |publisher=[[Meduza]] |date=2020-09-23 |description= |quote=Это очень интересный момент. В «Билингве» засветились все трое: Тесак, Румянцев и Малюта. Их фотографируют втроём, они стоят один рядом с другим, они все трое вскидывают руки, все трое кричат «Зиг хайль», но почему-то ищут потом только Тесака. |access-date=2020-09-25 |url-status=live |archive-url=https://archive.today/20200923184745/https://meduza.io/feature/2020/09/23/eto-posledniy-trolling-tesaka#selection-3663.2-3663.245 |archive-date=2020-09-23}}</ref> В роцї 2009 быв другыраз одсудженый на три рокы за відеокліп із расістічным обсягом, што суд кваліфіковав як розпалёваня к меджіетнічній ненавісти.<ref name="infosud" /> Споминкы на трестны перенаслїдованя і три і піврока арешту ся стали основов книгы „Реструкт“, котру написав по пропущены. По пропущены на слободу Марцінкевіч нїґда не працовав, лем вів відеоблоґ і жыв з средствами, котры діставав од тых, котры ся хотїли брати участь „лову на педофілів“, з орґанізованя платовых семінарів о жывотї во вязніцї, о тім, як красти в обходах і т. д.<ref name="lenta120918">{{cite web|title=Я в тюрьму не хочу опять|url=http://lenta.ru/articles/2012/09/18/tesak/|publisher=[[Lenta.ru]]|date=2012-09-18|access-date=2014-03-04|archive-date=2014-11-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20141105092307/http://lenta.ru/articles/2012/09/18/tesak}}</ref> В роцї 2013 быв Марцінкевіч по третїй раз обвиненый подля статї 282 Трестного кодекса Російской федерації за опублікованя контроверзных відей.<ref name="autogenerated2">{{cite web|title=Националиста М. Марцинкевича заочно арестовали за экстремизм|url=http://top.rbc.ru/society/13/12/2013/894670.shtml|publisher=[[РБК (телеканал)|РБК]]|date=2013-12-13|access-date=2014-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20140202235558/http://top.rbc.ru/society/13/12/2013/894670.shtml|archive-date=2014-02-02}}</ref> 15. авґуста 2014 быв одсудженый на пять років арешту в направновыходнім заряджены із строгым режімом<ref name="autogenerated3">{{Cite news|title=В Москве задержан выдворенный с Кубы националист Тесак|url=http://www.interfax.ru/moscow/news/354204|website=Interfax.ru|date=2014-01-27|access-date=2025-02-22|lang=ru-RU|archive-date=2014-01-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20140128024234/http://www.interfax.ru/moscow/news/354204|url-status=live}}</ref><ref name="autogenerated4">{{Cite web|url=http://www.rbc.ru/rbcfreenews/20140129134745.shtml|title=В Москве националисту &#8221;Тесаку&#8221; предъявлено обвинение.|website=РБК|access-date=2025-02-22|archive-date=2014-01-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20140129125755/http://www.rbc.ru/rbcfreenews/20140129134745.shtml|url-status=live}}</ref><ref name="result3">{{cite web|url=http://www.rosbalt.ru/moscow/2014/08/15/1304375.html|title=Националист Тесак получил 5 лет колонии строгого режима|date=2014-08-15|publisher=[[Росбалт]]|access-date=2014-08-15|archive-date=2014-08-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20140818094011/http://www.rosbalt.ru/moscow/2014/08/15/1304375.html}}</ref> (пізнїше быв трест скороченый на 2 рокы і 10 місяцїв).<ref>{{cite web|title=Мосгорсуд смягчил наказание Тесаку до 2 лет и 10 месяцев|url=http://www.gazeta.ru/social/news/2014/11/11/n_6640073.shtml|publisher=[[Gazeta.ru]]|date=2014-11-11|access-date=2014-11-11|archive-date=2014-11-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20141111124220/http://www.gazeta.ru/social/news/2014/11/11/n_6640073.shtml}}</ref> На осїнь 2016 мав Марцінкевіч выйти на слободу, але уж во вязнічній колонії му были отворены новы обвинїня і зістав во вязніцї. 27. юнія 2017 быв Марцінкевіч одсудженый на 10 років однятя слободы в направновыходнім заряджены із строгым режімом в звязаности із припадом атак на продавачів сінтетічных дроґ, котры ся одограли у рамках проєкту „Оккупай-Наркофиляй“. В маї 2018 Московскый містьскый суд зрушив вердікт, але в децембрї того істого року Бабушкіньскый суд в [[Москва|Москві]] зась одсудив Марцінкевіча на єднакый трест.<ref name="автоссылка1">{{cite web|title=Националиста Тесака приговорили к 10 годам колонии за нападение на людей|url=https://www.rbc.ru/politics/29/12/2018/5c277d179a79474ea7385a5c|publisher=[[РБК]]|date=2018-12-29|access-date=2018-12-29|archive-date=2018-12-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20181230030557/https://www.rbc.ru/politics/29/12/2018/5c277d179a79474ea7385a5c}}</ref> Вєдно із ним быв на реалны тресты однятя слободы одсудженый ай ряд ёго сполупрацовників.<ref name="rbc-7470" /> В новембрї 2018, почас побытю во вязніцї, Марцінкевіч выголосив, же є [[Лібертаріанізм|лібертаріан]].<ref name="newsru">{{Cite web|lang=ru|url=https://news.ru/society/tesak-stal-v-tyur-me-storonnikom-svobodnogo-rynka/|title=Тесак стал в тюрьме сторонником рынка и свобод|website=[[News.ru]]|access-date=2020-09-23|archive-date=2020-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20200926213117/https://news.ru/society/tesak-stal-v-tyur-me-storonnikom-svobodnogo-rynka/|url-status=live}}</ref> 16. септембра 2020 быв Марцінкевіч найденый мертвый во своєй вязнічній целї.<ref>{{cite web|title=ФСИН: неонацист Тесак покончил с собой в челябинском СИЗО|url=https://zona.media/news/2020/09/16/tesak|website=[[Медиазона]]|date=2020-09-16|access-date=2024-09-19|lang=ru|archive-url=https://web.archive.org/web/20200916163940/https://zona.media/news/2020/09/16/tesak|archive-date=2020-09-16}}</ref> == Референції == {{референції}} l6eqtl7cupayh7w24zgiqvquy8txtbc 165108 165106 2026-05-08T11:58:31Z Halajkovič 33393 /* */ 165108 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 13:58, 8 мая 2026 (CEST)|12|d}} {{Особа}} '''Максі́м Серґе́євіч Марцінке́віч''' ({{lang-ru|Максим Сергеевич Марцинкевич}}; [[8. мая]] [[1984]], [[Москва]] – [[16. септембра]] [[2020]], Челябінск<ref>{{Cite web|url=https://tass.ru/proisshestviya/9471021|title=По факту самоубийства Тесака проводят служебную и доследственную проверки - ТАСС|lang=ru|website=TACC|access-date=2025-02-22|archive-date=2020-09-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20200918104824/https://tass.ru/proisshestviya/9471021|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web |url=https://graniru.org/Society/Xenophobia/Skinhead/m.279963.html |title=Тесак найден мёртвым в СИЗО |lang=ru |website=[[Грани.ру]] |date=2020-09-16 |access-date=2020-09-19 |url-status=live |archive-url=https://archive.today/20200918163504/https://graniru.org/Society/Xenophobia/Skinhead/m.279963.html |archive-date=2020-09-18}}</ref>), знамый радше під псевдонімом '''Теса́к''' (з {{lang-ru}} „сокыра“, „ручный клин", „мачета“) быв російскый публічный чінитель, [[Неонацизм|неонацістічный]]<ref>{{cite web|title=Неонацист по прозвищу Тесак задержан на Кубе|url=http://www.gazeta.ru/social/news/2014/01/18/n_5884557.shtml|publisher=[[Газета.Ru]]|date=2014-01-18|access-date=2014-03-04|archive-date=2014-02-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20140219052003/http://www.gazeta.ru/social/news/2014/01/18/n_5884557.shtml}}</ref> відеоблоґер, сполузакладатель і ідеолоґ неформалного меджінародного публічного руху „Реструкт“, котре дїяло в постсовєтьскім просторї. Марцінкевіч ся по першыраз прославив як скінгед з руху НС<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=rSk-OR5CKGE |title=Интервью Максима Марцинкевича (Тесак) на радио|website=[[YouTube]]|date= |access-date=2017-10-02 |archive-date=2015-12-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151220112452/https://www.youtube.com/watch?v=rSk-OR5CKGE |url-status=dead }}</ref> і лідер неонацістічной молодежной орґанізації „Формат 18“.<ref>{{cite web|title=Прокуратура Москвы подозревает объединение «Формат-18» в экстремизме|url=http://shuum.ru/news/2300|publisher=Журнал «Шум»|date=2010-09-10|access-date=2014-03-04|archive-date=2014-11-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20141108173348/http://shuum.ru/news/2300}}</ref> Быв трираз одсудженый на трест однятя слободы подля статї 282 Трестного кодекса Російской федерації. В роцї 2007 было проти нёму по першыраз отворены трестны обвинїня по тім, што він і ёго сполубоёвници із поужытём фашістічных гесел нарушыли лібералный колоквіум в клубі „Білінґва“.<ref>{{cite web |author=Максим Солопов, интервьюер |author-link= |url=https://meduza.io/feature/2020/09/23/eto-posledniy-trolling-tesaka |title=„Это последний троллинг Тесака“ |subtitle=Интервью израильского режиссёра Влади Антоневича. Он расследовал убийство конца нулевых, из-за которого мог покончить с собой Максим Марцинкевич |lang=ru |website=// meduza.io |publisher=[[Meduza]] |date=2020-09-23 |description= |quote=Это очень интересный момент. В «Билингве» засветились все трое: Тесак, Румянцев и Малюта. Их фотографируют втроём, они стоят один рядом с другим, они все трое вскидывают руки, все трое кричат «Зиг хайль», но почему-то ищут потом только Тесака. |access-date=2020-09-25 |url-status=live |archive-url=https://archive.today/20200923184745/https://meduza.io/feature/2020/09/23/eto-posledniy-trolling-tesaka#selection-3663.2-3663.245 |archive-date=2020-09-23}}</ref> В роцї 2009 быв другыраз одсудженый на три рокы за відеокліп із расістічным обсягом, што суд кваліфіковав як розпалёваня к меджіетнічній ненавісти.<ref name="infosud" /> Споминкы на трестны перенаслїдованя і три і піврока арешту ся стали основов книгы „Реструкт“, котру написав по пропущены. По пропущены на слободу Марцінкевіч нїґда не працовав, лем вів відеоблоґ і жыв з средствами, котры діставав од тых, котры ся хотїли брати участь „лову на педофілів“, з орґанізованя платовых семінарів о жывотї во вязніцї, о тім, як красти в обходах і т. д.<ref name="lenta120918">{{cite web|title=Я в тюрьму не хочу опять|url=http://lenta.ru/articles/2012/09/18/tesak/|publisher=[[Lenta.ru]]|date=2012-09-18|access-date=2014-03-04|archive-date=2014-11-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20141105092307/http://lenta.ru/articles/2012/09/18/tesak}}</ref> В роцї 2013 быв Марцінкевіч по третїй раз обвиненый подля статї 282 Трестного кодекса Російской федерації за опублікованя контроверзных відей.<ref name="autogenerated2">{{cite web|title=Националиста М. Марцинкевича заочно арестовали за экстремизм|url=http://top.rbc.ru/society/13/12/2013/894670.shtml|publisher=[[РБК (телеканал)|РБК]]|date=2013-12-13|access-date=2014-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20140202235558/http://top.rbc.ru/society/13/12/2013/894670.shtml|archive-date=2014-02-02}}</ref> 15. авґуста 2014 быв одсудженый на пять років арешту в направновыходнім заряджены із строгым режімом<ref name="autogenerated3">{{Cite news|title=В Москве задержан выдворенный с Кубы националист Тесак|url=http://www.interfax.ru/moscow/news/354204|website=Interfax.ru|date=2014-01-27|access-date=2025-02-22|lang=ru-RU|archive-date=2014-01-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20140128024234/http://www.interfax.ru/moscow/news/354204|url-status=live}}</ref><ref name="autogenerated4">{{Cite web|url=http://www.rbc.ru/rbcfreenews/20140129134745.shtml|title=В Москве националисту &#8221;Тесаку&#8221; предъявлено обвинение.|website=РБК|access-date=2025-02-22|archive-date=2014-01-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20140129125755/http://www.rbc.ru/rbcfreenews/20140129134745.shtml|url-status=live}}</ref><ref name="result3">{{cite web|url=http://www.rosbalt.ru/moscow/2014/08/15/1304375.html|title=Националист Тесак получил 5 лет колонии строгого режима|date=2014-08-15|publisher=[[Росбалт]]|access-date=2014-08-15|archive-date=2014-08-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20140818094011/http://www.rosbalt.ru/moscow/2014/08/15/1304375.html}}</ref> (пізнїше быв трест скороченый на 2 рокы і 10 місяцїв).<ref>{{cite web|title=Мосгорсуд смягчил наказание Тесаку до 2 лет и 10 месяцев|url=http://www.gazeta.ru/social/news/2014/11/11/n_6640073.shtml|publisher=[[Gazeta.ru]]|date=2014-11-11|access-date=2014-11-11|archive-date=2014-11-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20141111124220/http://www.gazeta.ru/social/news/2014/11/11/n_6640073.shtml}}</ref> На осїнь 2016 мав Марцінкевіч выйти на слободу, але уж во вязнічній колонії му были отворены новы обвинїня і зістав во вязніцї. 27. юнія 2017 быв Марцінкевіч одсудженый на 10 років однятя слободы в направновыходнім заряджены із строгым режімом в звязаности із припадом атак на продавачів сінтетічных дроґ, котры ся одограли у рамках проєкту „Оккупай-Наркофиляй“. В маї 2018 Московскый містьскый суд зрушив вердікт, але в децембрї того істого року Бабушкіньскый суд в [[Москва|Москві]] зась одсудив Марцінкевіча на єднакый трест.<ref name="автоссылка1">{{cite web|title=Националиста Тесака приговорили к 10 годам колонии за нападение на людей|url=https://www.rbc.ru/politics/29/12/2018/5c277d179a79474ea7385a5c|publisher=[[РБК]]|date=2018-12-29|access-date=2018-12-29|archive-date=2018-12-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20181230030557/https://www.rbc.ru/politics/29/12/2018/5c277d179a79474ea7385a5c}}</ref> Вєдно із ним быв на реалны тресты однятя слободы одсудженый ай ряд ёго сполупрацовників.<ref name="rbc-7470" /> В новембрї 2018, почас побытю во вязніцї, Марцінкевіч выголосив, же є [[Лібертаріанізм|лібертаріан]].<ref name="newsru">{{Cite web|lang=ru|url=https://news.ru/society/tesak-stal-v-tyur-me-storonnikom-svobodnogo-rynka/|title=Тесак стал в тюрьме сторонником рынка и свобод|website=[[News.ru]]|access-date=2020-09-23|archive-date=2020-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20200926213117/https://news.ru/society/tesak-stal-v-tyur-me-storonnikom-svobodnogo-rynka/|url-status=live}}</ref> 16. септембра 2020 быв Марцінкевіч найденый мертвый во своєй вязнічній целї.<ref>{{cite web|title=ФСИН: неонацист Тесак покончил с собой в челябинском СИЗО|url=https://zona.media/news/2020/09/16/tesak|website=[[Медиазона]]|date=2020-09-16|access-date=2024-09-19|lang=ru|archive-url=https://web.archive.org/web/20200916163940/https://zona.media/news/2020/09/16/tesak|archive-date=2020-09-16}}</ref> == Референції == {{референції}} prybhu20u8efsp4pz4gq0g5b5ujwd4x