Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.1 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 10 10777 165196 154802 2026-05-10T14:13:28Z Rue323 31002 165196 wikitext text/x-wiki {{Цитат 3 |Навигация по Тячовскому району |Районный центер: [[Тячово]]<br/> Мѣстечка: [[Буштино]]&nbsp;• [[Дубове (Тячовскый район)|Дубове]]&nbsp;• [[Солотвино]]&nbsp;• [[Тересва]]&nbsp;• [[Усть-Чорна]] <br/><br/> Села: [[Бедевля]] &nbsp;• [[Біловарци]] &nbsp;• [[Бобовоє (село)|Бобовоє]] &nbsp;•[[Велика Уґолька (село)|Велика Уґолька]] &nbsp;• [[Вышньый Дубовиць]] &nbsp;• [[Вышоватый]] &nbsp;• [[Вонигово]] &nbsp;• [[Вульховцѣ]] &nbsp;• [[Ольховци-Лазы]] &nbsp;• [[Вульховчик (село)|Вульховчик]] &nbsp;• [[Ґаничі]] &nbsp;• [[Глиняный]] &nbsp;• [[Страмура|Глубокый Потук]] &nbsp;• [[Груникы]] &nbsp;• [[Грушово]] &nbsp;• [[Дубровка (Тячовскый район)|Дубровка]] &nbsp;• [[Добрянске (Закарпатска область)|Добрянске]] &nbsp;• [[Дулово]] &nbsp;• [[Калины (Закарпатска область)|Калины]] &nbsp;• [[Колодноє (Закарпатьска область)|Колодне]] &nbsp;• [[Красна (Тячӯвськый район)]] &nbsp;• [[Кривоє (Тячӯвськый район)|Криве]] &nbsp;• [[Крычово]] &nbsp;• [[Лазы (Украйина)|Лазы]] &nbsp;• [[Лопухово (Закарпатска область)|Лопухово]] &nbsp;• [[Мала Уґолька]] &nbsp;• [[Нересниця]] &nbsp;• [[Нижньый Дубовиць]] &nbsp;• [[Нижна Апша]] &nbsp;• [[Нѣмецка Мокра]] &nbsp;• [[Новобарово]] &nbsp;• [[Новоселиця (Тячовскый район)|Новоселиця]] &nbsp;• [[Округла]] &nbsp;• [[Петрушов]] &nbsp;• [[Пещера (село)|Пещера]] &nbsp;• [[Подплеша]] &nbsp;• [[Подішор]] &nbsp;• [[Пригӯдь]] &nbsp;• [[Раково (Тячовскый район)|Раково]] &nbsp;• [[Ровное (Закарпатска область)|Рувне]] &nbsp;• [[Росош (Тячовскый район)|Росош]] &nbsp;• [[Руня (Украйина)]] &nbsp;• [[Руська Мокра]] &nbsp;• [[Руське Поле]] &nbsp;• [[Сасово (Тячовскый район)|Сасово]] &nbsp;• [[Тарасовка (Закарпатска область)|Тарасовка]] &nbsp;• [[Теребля (Тячовскый район)|Теребля]] &nbsp;• [[Терново]] &nbsp;• [[Тисалово]] &nbsp;• [[Топчино]] &nbsp;• [[Тячӯвка]] &nbsp;• [[Уґля]] &nbsp;• [[Фонтинясы]] &nbsp;• [[Чумальово]] &nbsp;• [[Широкый Луг]] | }} <noinclude>[[Катеґорія:Навигация:Закарпатска область]]</noinclude> s6yuhm6zdwy5bbvroef015a0f9gkvex 0 19680 165217 150689 2026-05-10T22:50:20Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Републіка Сербска]] на [[Републіка сербска]] 150689 wikitext text/x-wiki {{Не путати|[[Сербія|Сербіёв]]}} '''Репу́бліка Се́рбска''' ({{lang-sr|Република Српска}}, {{lang2|bs|hr|Republika Srpska}}) — [[штат]]не утворїня на [[Балканьскый півостров|балканьскім півострові]], являти ся єдным з двох політічных утворїнь, складовых [[Боснія і Герцеґовина|Боснії і Герцеґовины]], наряду из [[Федерація Боснії і Герцеґовины|федераціёв Боснії і Герцеґовины]]. Головне місто — [[Баня Лука]]. {{Універзалный інфобокс}} == Референції == <references/> s6rs926r3rh85i46vxq2vha3o7x49iz 0 21295 165207 160861 2026-05-10T21:24:40Z Halajkovič 33393 165207 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Бребо́я''' ({{lang-uk|Бребоя}}) — [[село]] у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село у разный час мало разні назы: [[1863]] — Breboja, Бребоя (Sebestyén 2008: 225), 1864 — Breboja, Бребоя (Pesty), 1898 — Breboja, Бребоя (Hnt.), 1907 — Bértelek, Бертелек (Hnt.), 1913 — Bértelek, Бертелек (Hnt.), 1918 — Bértelek, Бертелек (Hnt.), 1925 — Breboja, Бребоя (ComMarmUg. 28), 1944 — Breboja, Бребоя (Hnt.), 1983 — Бребоя, Бребоя(ZO). Село первый раз ся споминать у [[1863]] році ги присілок села [[Богдан (Раховскый район)|Боґдан]], у [[1947]] році Бребою уділили из села [[Богдан (Раховскый район)|Боґдан]]. == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 708 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[Україньскый язык|украйиньскый]]— 99,58% *[[Російскый язык|руськый]] — 0,28% *[[Мадярскый язык|мадярьскый]]— 0,14% == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{atub}} h6igm64ul1e1k2n1yfxp04xquajys84 165208 165207 2026-05-10T21:24:48Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165208 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Бребо́я''' ({{lang-uk|Бребоя}}) — [[село]] у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село у разный час мало разні назы: [[1863]] — Breboja, Бребоя (Sebestyén 2008: 225), 1864 — Breboja, Бребоя (Pesty), 1898 — Breboja, Бребоя (Hnt.), 1907 — Bértelek, Бертелек (Hnt.), 1913 — Bértelek, Бертелек (Hnt.), 1918 — Bértelek, Бертелек (Hnt.), 1925 — Breboja, Бребоя (ComMarmUg. 28), 1944 — Breboja, Бребоя (Hnt.), 1983 — Бребоя, Бребоя(ZO). Село первый раз ся споминать у [[1863]] році ги присілок села [[Богдан (Раховскый район)|Боґдан]], у [[1947]] році Бребою уділили из села [[Богдан (Раховскый район)|Боґдан]]. == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 708 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[Україньскый язык|украйиньскый]]— 99,58% *[[Російскый язык|руськый]] — 0,28% *[[Мадярскый язык|мадярьскый]]— 0,14% == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{Stub}} 8hawzb9ajnbaruhyukilveo97r2z267 0 21403 165210 160836 2026-05-10T21:25:28Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165210 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Говерла}} '''Говерла''' ([[Мадярскый язык|мад]]. ''Hoverla'') — село у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == Село ся первый раз споминать у [[1799]] році ги Hoverlya. До [[1947]] року было у составі села [[Богдан (Раховскый район)|Боґдан]]. == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 380 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[україньскый язык|украйинськый]] — 99,21% *[[російскый язык|російськый]] — 0,53% *[[словацькый язык|словацькый]] — 0,29% == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{stub}} iewm09mwv2kja3og838kbxkq9waw4uj 0 21405 165212 160846 2026-05-10T21:28:57Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165212 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Хмеле́во'''<ref>{{Книга|автор = [[Михаил Капраль]] |тітул = Карпаторусинські поселеня: Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |місто = [[Будапешт]] |выдавательство = Кроатика |рік = 2021 |сторінкы = 75 |сторінок = 93 |isbn = 978-615-6014-32-0}}</ref> ({{lang-uk|Хмелів}}) — [[село]] у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 426 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[україньскый язык|украйинськый]] — 97,90% *[[російскый язык|російськый]] — 1,63% *[[румуньскый язык|румынськый]] — 0,23% *иншакый — 0,24% == Реліґія == Колись у Хмілёвови не было церкви а была лиш мала деревляна [[каплиця]]. У 1990-1994 році містный колхоз уділив зимлю на стройку церкви у [[1994]] році у присілкови Берег была построєна доста велика православна цирьков. Первым попом быв М. М. Плантич. == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{stub}} 27v4e8lkxm73q9oschzx0hhpvutvunj 0 21406 165205 160853 2026-05-10T21:24:15Z Halajkovič 33393 165205 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Косӯвська По̄ляна''' ({{lang-uk|Косівська Поляна}}) — [[село]] у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у [[Мадярске кральовство|Мадярскых]] хронікох у [[1361]] році ги [[Руснакы|Руснацькоє]] [[село]] Ozon у [[Жупа Мараморош|жупі Мараморош]]. Дале ся споминать ги: [[1387]] — Kozo, Косов; [[1402]] — Kethkoso, Косов; [[1405]] — Kaszou, Косов; [[1672]] — Kaszo Polyana, Косовскі Поляны; [[1725]] — Kaszo pojana, Косовскі Поляны; [[1773]] — Kaszo Polyana, Косовскі Поляны; Polyana Koszinszka, Косовскі Поляны; (lex loc. 136), [[1808]] — Polyána (Kaszó-), Kosulská-Polána, Poljana-Koszuluj, Косовскі Поляны; [[1828]] — Polyana (Kaszó), Koszuska Polyana, Косовскі Поляны; [[1838]] — Kaszó-Pojána, Косовскі Поляны; [[1851]] — Polyána (Kaszó), Поляна; [[1877]] — Kaszopoly, Kaszó-Polyána, Kaszovszka-Polyána, Косовскі Поляны; (hnt.), [[1913]] — Kaszómező, Косівська Поляна; [[1925]] — Kosovská Poljana, Косівська Поляна; [[1930]] — Polana Kosovská, Косівська Поляна; [[1944]] — Kaszópolyána, Косовска Поляна, [[1983]] —Косівська Поляна, Косівська Поляна, Косовская Поляна (Zo).{{жрідло}} == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 4221 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[україньскый язык|украйинськый]] — 98,79% *[[російскый язык|російськый]] — 1,16% *[[молдовскый язык|молдовськый]] — 0,02% *иншакый — 0,03% == Присілкы == '''Баньскый''' Баньскый — бывшоє село у [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]], зъединено из селом Косӯвська П̄оляна. Баньскый ся первый раз споминать у [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочу. '''Березово''' Березово — бывшоє село у [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]], зъединено из селом Косӯвська П̄о̄ляна. Село ся первый раз споминать у [[XIX. стороча|XIX]] сторочу. '''Ялинка''' Ялинка — бывшоє село у [[Україна|Украйині]], зъединено из селом Косӯвська По̄ляна. Первый раз ся споминать у зачатку [[XX. стороча|XX]] стороча. == Знамі Родаци == • Піпаш-Косӯвськый Василь — народный поет-коломыйкарь. • [[Липчак, Федор Федорович|Липчак Федор Федорович]] — солдат, батальйон «Айдар», умер у [[Октобер|окто̄вброви]] [[2014]] року, [[28. октобер|28 окто̄вбра]] [[2015]] року одкрыто памнятну табличку у ООЗ (ЗОШ) № 2. == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{stub}} ldpm7lpnijsp3mn9fyhfk402gezlt6h 0 21415 165211 160849 2026-05-10T21:26:02Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165211 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Лугы́''' ({{lang-uk|Луги}}) — [[село]] у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у [[XVII. стороча|XVII сторочу]]. У селі до [[1969]] року была узкоколійна [[Желѣзниця|желізниця]]. До [[1957]] року у селі дрыва сплавляли дарабами [[бокораші]]. У октовброви [[1944]] року село взяла РСЧК, из [[1946]] у составі [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] из [[1991]] року у составі [[Україна|Украйины]]. == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 992 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,11% *[[Російскый язык|російськый]] — 0,69% *[[Мадярьскый язык|мадярськый]] — 0,20% == Присілкы == '''Тыщо́ра''' '''Тыщо́ра''' — [[село]] у [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]], зъединено из с. Лугы 15.04.1967 Знамый свойым [[Монастырь|монастырём]] Серафіма Саровського. == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{stub}} hah4a0gap5tjerh7gpzu5449sv03do4 0 21417 165206 160848 2026-05-10T21:24:28Z Halajkovič 33393 165206 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Розтокы''' ({{lang-uk|Розтоки}}) — село у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село ся первый раз споминать у [[1651]] році. [[1. септембер|1 септембра]] [[2007]] року у селі учинили школу.{{жрідло}} == Назва == Назва происходить уд того же рыбакы кой ишли имати [[Рыбы|рыбу]] та прокладали «Розтокы» (проходы через гущу).{{жрідло}} == Обывательство == Чиселность жительства [[Списаня жительства Украйины (2001)|позад списаня 2001. року]] чинила 2754 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,61% * [[Російскый язык|російськый]] — 0,29% * [[Мадярьскый язык|мадярськый]] — 0,04% * иншакый — 0,06% == Присілкы == * '''Устьрікы''' — село у [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]], зъединено из селом Розтокы. Первый раз ся споминать у [[1898]] році. * '''Мерешір''' — первый раз ся споминать у [[1898]] році. * '''Свинарькы''' — первый раз ся споминать у [[1898]] році. * '''Берендей''' — первый раз ся споминать у [[1863]] році. * '''Аршиця''' — первый раз ся споминать у [[1651]] році. * '''Мижеріка''' — первый раз ся споминать у [[1898]] році. == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{stub}} gv979njl1r5tck6iymwhe7518dxtiha 0 21421 165213 160858 2026-05-10T21:29:24Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165213 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Апшиця''' ({{lang-uk|Водиця}}) — село у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у [[XVI. стороча|XVI сторочу]] ги «Мала Апша» ''Kis Apsa.'' Спомин: 1725 — Apsiczа, Апшиця; Revizkizki), 1780-1 — Apsitza, Aпшиця, Apsitzetze (MTH. 110), 1808 — Apsi, Апшиця za (Lipszky: Rep. 19), 1828 — Apsi, Апшиця za (Nagy 195), 1838 — Apsica, Апшиця (Schem. 56), 1851 — Apsica, Апшиця (Fényes 1: 37), 1898 — Apsica, Апшиця (Hnt.), 1907 — Kisaрsa, Мала Апша sa (Hnt.), 1913 — Kisa, Мала Апша sa (Hnt.), 1925 — Apšicaosаd, Апшиця-Осадa (ComMarmUg. 151), 1944 — Kisapsa, Апшица (Hnt.), 1946 — Водиця (ZO), 1983 — Водиця, Водица (Z.O). == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 1878 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[Україньскый язык|украйинськый]] — 97,61% *[[Румуньскый язык|румынськый]]— 1,22% *[[Російскый язык|російськый]] — 0,85% *[[Молдовскый язык|молдовськый]] — 0,16% *[[Арменьскый язык|арменськый]] — 0,05% *иншакый — 0,11% == Соціална сфера == У селі є амбулатория, школа, стройить ся новый садик, робить сільскый клуб, є сільскый стадіон у центрови села. == Присілкы == Село мать 2 присілкы: Тёвшаґ и Ледяный. == Знамі Родаци == [[Варґа, Степан Степанович|Варґа Степан Степанович]] — солдат ВСУ, танкіста 24-ой бриґады, награжденый орденом «За мужество» ІІІ ступеня. == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{Stub}} 2l2fo3x6f1klyn63rsg89ewj8g5k8x9 0 21440 165209 160855 2026-05-10T21:25:02Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165209 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Відричка'''<ref>{{Книга|автор = [[Михаил Капраль]] |тітул = Карпаторусинські поселеня: Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины |місто = [[Будапешт]] |выдавательство = Кроатика |рік = 2021 |сторінкы = 57 |сторінок = 93 |isbn = 978-615-6014-32-0}}</ref> ({{lang-uk|Видричка}}) — [[село]] у [[Раховскый район|Раховському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 2297 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,61% *[[Мадярскый язык|мадярськый]] — 0,22% *[[Російскый язык|російськый]] — 0,17% == Присілкы == '''Павлик''' — [[село]] первый раз ся споминать у [[1796]] році. Спомин: 1796-9 — Paulik, Павлик (MTH. 102), 1864 — Paulik, Павлик (Pesty), 1907 — Pálvölgye, Павлово (Hnt.), 1913 — Pálvölgye, Павлово (Hnt.), 1918 — Pálvölgye, Павлик (Hnt.), 1944 — Pálvölgye, Павликъ (Hnt.), 1967 — Павлик (ZO). == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} {{stub}} eycmn9wjfx4jhb6vew2o9jtzwe2pw3l 0 21467 165204 147317 2026-05-10T21:23:49Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165204 wikitext text/x-wiki '''Ру́ська По̄ляна''' авадь '''По̄ляны''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Poienile de sub Munte) ([[Мадярскый язык|мад]]. Ruszpolyána) — село у [[Румуньско|Румыниї]], [[Руська По̄ляна (комунна)|комунна Руська По̄ляна]], [[повіт Мараморош]]. Є єден из центрӯв [[Русины|Русинӯв]] [[Мараморош (Реґіон)|Марамороша]]. {{НП}} == Історія == Село было основато выходцями из [[Мараморош (Реґіон)|Марамороша]] и [[Гуцулы|Гуцулами]] у [[1353]] році, у [[1845]] році село мать право на проведеня народной ярмаркы (базара). У 1941-1944 році у селі стройили участок укріплень Лінії Арпада а именно коло потока Бардау. == Обывательство == У селі на 2002 рӯк живе 10,033 людий, из них: [[Русины]] — 9,711 [[Румыны]] — 253 [[Мадяре|Мадяры]] — 60 [[Німці]] — 5 [[Армяни]] — 3 [[Русы|Руські]] — 2 [[Циґане|Цигани]] — 2 [[Евреи|Жиды]] — 1 == Знамі Родаци == [[Штефан Бачута]] (род. [[1944]]) — румыньскый [[дипломат]], [[Політік|політик]], [[Украинофил|Украйинофіл]] и член «<nowiki/>[[Союз Украйинцю̄в Румыниї|Союза Украйинцю̄в Румыниї]]<nowiki/>». == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0_(%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F)#%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F Руська Поляна (Румунія)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} exsu7zx63vcr9msvimbwbv2fnqpwmad 0 21592 165197 148897 2026-05-10T16:30:09Z Halajkovič 33393 165197 wikitext text/x-wiki [[File:Profanity.JPG|thumb|Вулґарізм ся часто зображує в карікатурї сімболами ці знаками]] '''Вулґарíзм''' (од {{lang-la|lvulgaris}} — общый, народный), '''нецензурна лексіка''' суть слова або выразы, котры ся вважають за грубы, вулґарны, образливы або непристойны в сполочности. Хоснованя такых слов може порушовати общу прияту норму сполоченства і є нежадане у векшынї урядных і публічных сітуацій. Вулґарізм часто обсягує лайкы і грубы выразы, котры можуть ображати або принижовати іншых людей. Вулґарізм часто ся поужывать в говорнім языку, чім в літературнім.<ref>Mary Marshall. ''Origins & Meanings of Oaths & Swear Words''.</ref> == Референції == {{reflist}} == Література == * Timothy Jay, "Why We Curse: A Neuro-Psycho-Social Theory of Speech", John Benjamins Publishing, 2000. 24vug5xj8w7xqjtmzydbdhu6jdtekp6 0 21755 165200 155537 2026-05-10T21:22:29Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165200 wikitext text/x-wiki '''Воло́ва'''&nbsp; ([[Україньскый язык|укр]]. Волова) ([[Польскый язык|пол]]. Wołowa) ([[Румуньскый язык|рум]]. Volova) — [[село]] у [[Верховиньскый район|Верховиньскӯм районови,]] [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == На северо-западі уд села бере зачаток ріка [[Суха Росич]], ліва притока [[Пиха (ріка)|Пихы]]. У [[Село|селі]] потӯк [[Воловый (потӯк)|Воловый]] впадать у ріку [[Ильця (ріка)|Ильцю]]. На юго-выходный окрес села, потӯк [[Камлянистый (потӯк)|Камлянистый]] впадать у ріку [[Ильця (ріка)|Ильцю]]. == Історія == &nbsp;<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-ivano-frankivskoyi-oblasti-714-120620 |title=Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області |author= |language=ua |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211112203842/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-ivano-frankivskoyi-oblasti-714-120620 |archivedate=12 листопада 2021 |access-date=2021-11-12 }}</ref>[[Село]] первый раз ся споминать у [[1849]] році ге [[Русины|Русиньскоє]] село у [[Гуцульщина|Гуцульщині]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 227 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Волова (Верховинський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} ekp2dd7qr5p0zwswfprd9jaeqgv8yzc 0 21775 165199 155524 2026-05-10T21:22:06Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165199 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Буркут (значеня)}}'''Бу́ркут'''&nbsp;([[Україньскый язык|укр]]. Буркут) ([[Польскый язык|пол]]. Burkut) — [[село]] у [[Верховиньскый район|Верховиньскому районови]], [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӯвськой области]]. Из [[2008]]&nbsp;року и на ныні у [[Село|селі]] ниє жытелю̄в.<ref>{{Cite web |url=http://vikna.if.ua/news/category/all/2017/07/05/72807/view |title=На Прикарпатті знайшли “село-привид”. ФОТО |access-date=10 липня 2017 |archivedate=9 серпня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170809163811/http://vikna.if.ua/news/category/all/2017/07/05/72807/view }}</ref> На [[запад]] уд [[Село|села]] є [[Україна|украйиньско]]-[[Румуньско|румыньскый]] гатар. {{НП}} == Ґеоґрафія == У [[Село|селі]] потӯк [[Прилучный (потӯк)|Прилучный]] паде у ріку Чорный Черемош. На северо-западі уд [[Село|села]] потӯк Рабенець паде у [[Чорный Черемош]], а на югови є потӯк Плаєк. == Памняткы == [[Файл:Будинок_з_меморіальною_дошкою.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Хыжа из меморіалныв дощков, де жила Леся Украйинка]] == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 10 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%82 Буркут] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Івано-Франківска область]] [[Катеґорія:Гуцульскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] {{Стыржень}} r32zqnyeavv94zyydgw3bkxa2612mei 0 21788 165203 155504 2026-05-10T21:23:36Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 165203 wikitext text/x-wiki '''Ту́ря По̄ляна'''&nbsp; ([[Мадярскый язык|мад]]. Turjamező) ([[Україньскый язык|укр]]. Тур'я Поляна) ([[Румуньскый язык|рум]]. Turea Poleana) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1548]] році ге «Polanya», ([[Русиньскый язык|русин]]. По̄ляна). == Ґеоґрафія == На северо-западі [[Село|села]] течуть потокы [[Довгый (потӯк)|Довгый]] и [[Солотвиньскый (потӯк)|Солотвиньскый]], падать у ріку [[Шыпот (ріка)|Шыпот]], так само и потӯк [[Косячкӯв (потӯк)|Косячкӯв]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1424 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 99,38% [[Русы]] — 0,55% [[Румыны]] — 0,07% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80'%D1%8F_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0 Тур'я Поляна] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села Україны]] {{stub}} i4a69plth4cfofglagdhh5u4muadizs 0 21847 165201 155522 2026-05-10T21:23:05Z Halajkovič 33393 /* Флора */ 165201 wikitext text/x-wiki '''Сту́жиця''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Patakófalu) ([[Румуньскый язык|рум]]. Stujîțea) ([[Україньскый язык|укр]]. Стужиця) ([[Польскый язык|пол]]. Stużycia) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == У [[Село|селі]] пото́кы Тихый, Чорный Потӯк, Соколӯв, Гусарӯв, Солосвинськы падуть у ріку [[Уг (приток Лаборця)|Уг]], праву притоку [[Уг (приток Лаборця)|Ужа.]] На северо-западі уд [[Село|села]] є потӯк Быстрый паде у ріку [[Уг (приток Лаборця)|Уг]]. У районови горы Велика Равка ([[Входны Бескиды]]), у межах Ужаньского націоналного природного парка, у 6,7&nbsp;км на север уд [[Село|села]] находить ся май северна точка [[Закарпатска область|Закарпатьской области]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1559]] році ге Ósztuzsica. [[Файл:Вказівник_напрямків_у_селі_Стужиця.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|''Знак локалиты у селі Стужиця'']] == Обывательство == У [[Село|селі]] на ныні живе 1002 людий. У селі на [[2001]] рӯк живе 981 чилядник, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 99,70% [[Русы]] — 0,20% Инні — 0,10% == Флора == У [[Село|селі]] ростуть вікові дерева: * [[Дідо-дуб]] * [[Дуб-чемпіон]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] {{Stub}} r9xro63imp6eo7h54vsd3qsgbwt81de 0 21909 165202 155532 2026-05-10T21:23:21Z Halajkovič 33393 /* Туристичны міста */ 165202 wikitext text/x-wiki '''Зби́ны''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Izbonya) ([[Україньскый язык|укр]]. Збини) ([[Польскый язык|пол]]. Zbyny) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]] (бывшый [[Воловецкый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1648]] році. У [[Село|селі]] є [[Церьков (храм)|цирьков]] ст. Иллі учинена у [[1992]] році, [[Церьков (храм)|цирьков]] деривляна, стойить при [[Теметов|тиметовови]] де здавна стойить [[каплиця]], [[Церьков (храм)|цирьков]] є окрасов [[Село|села]]. == Ґеоґрафія == У [[Село|селі]] потӯк [[Паражена]] паде у [[Ріка|ріку]] [[Жденёвка|Жденёвку]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 218 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 99,10% [[Русы]] — 0,90% == Знамі Родаци == * [[Василь Щербей]] ([[1955]]—[[1985]])&nbsp;— [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советьскый]] футболіст, [[Защитник (футбол)|защитник]]. Майстер [[Шпорт|шпорта]] [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]. == Туристичны міста == * стародавньый узкоколійный мӯст; * потӯк [[Паражена (потӯк)|Паражена]]. [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Воловецькый район]] [[Катеґорія:Збины]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] {{stub}} jbp6oyvrnqe6fyw4ca0ft9f06qgm7q8 0 22399 165190 157113 2026-05-10T13:20:41Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Фрунзеньскый район (Мінск)]] на [[Фрунзенськый район (Мінськ)]] 157113 wikitext text/x-wiki '''Фру́нзеньскый райо́н''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Фрунзенскі раён) ([[Російскый язык|рус]]. Фрунзенский район) — район на [[Запад|западови]] [[Місто|вароша]] [[Мінск]], [[Білорусь]]. {{НП}} == Історія == Район основаный [[17. апріль|17 апріля]] [[1951]] року. У [[2004]] році было рішено припойити ид [[Місто|варошови]] [[Мінск]] части [[Міньскый район|Міньского района]] котры были удну МКАД. Так у составови иппен Фрунзеньского района оказали ся [[Село|села]] [[Домбровка (Міньскый район)|Домбровка]] и [[Кунцевщина (Міньскый район)|Кунцевщина]], иппен были припоєны и землі де у послідні рокы ся села активна застроёчна робота, так основаный мікрорайон Камяна Горка.<ref>[http://fr.gov.by/about/index.php Історія Фрунзеньского района]</ref> == Обывательство == На [[1. януар|1 януара]] [[2020]] року [[обывательство]] Фрунзеньского района составлять 470 500 чоловік. Район давно превышать по числености такі областні центры, ге [[Могилёв]], [[Вітебск]], [[Брест]] и [[Гродно]]. У [[XXI. стороча|XXI]] сторочови район, окрем [[2001]] року, мав добрый прирост [[Обывательство|обывательства]]. {| class="wikitable" |+Обывательство Фрунзеньского района<ref>{{Cite web |url=https://minsk-city.belstat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/sotsialnaya-sfera/demografiya_2/osnovnye-pokazateli-za-period-s-__-po-____gody_3/chislennost-naseleniya-po-raionam_2/ |title=Численность населения по районам |author= |work=Главное статистическое управление города Минска |date= |publisher= |access-date=2020-05-10 |archivedate=2020-10-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201014053537/https://minsk-city.belstat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/sotsialnaya-sfera/demografiya_2/osnovnye-pokazateli-za-period-s-__-po-____gody_3/chislennost-naseleniya-po-raionam_2/ }}</ref> !1996 !2000 !2001 !2002 !2003 !2004 !2005 !2006 !2007 !2008 |- |330 200 |↗351 862 |↘311 798 |'''↗'''312 265 |'''↗'''313 966 |'''↗'''318 433 |'''↗'''325 149 |'''↗'''331 873 |'''↗'''341 281 |'''↗'''349 891 |- !2009 !2010 !2011 !2012 !2013 !2014 !2015 !2016 !2017 !2018 |- |'''↗'''364 118 |'''↗'''376 103 |'''↗'''395 376 |'''↗'''411 484 |'''↗'''427 416 |'''↗'''443 626 |'''↗'''451 809 |'''↗'''458 344 |'''↗'''461 445 |'''↗'''462 842 |- !2019 !2020<ref name="население2020">{{Cite web |author= |url=https://minsk-city.belstat.gov.by/upload/iblock/2ba/2ba861a711b57593e10abb7df379efa9.pdf |title=Численность населения на 1 января 2020 г. по г.Минску в разрезе районов. Статистический бюллетень |language=ru |work= |publisher=Национальный статистический комитет Республики Беларусь |date= |access-date=2020-11-18 |archivedate=2020-10-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201014055655/https://minsk-city.belstat.gov.by/upload/iblock/2ba/2ba861a711b57593e10abb7df379efa9.pdf }}</ref> |- |↗463 188 |↗470 500 |} {| class="wikitable" ! colspan="12" |Націоналный состав (переписи 2009, 2019 рокӯв)<ref>{{Cite web |language= |url=https://minsk-city.belstat.gov.by/upload/iblock/21c/21ca52f9f5b02c2b49c1320c6c132c07.pdf |title=Национальный состав населения города Минска |author= |work=Национальный статистический комитет Республики Беларусь |date= |publisher= |access-date=2020-11-09 |archivedate=2020-10-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201014054600/https://minsk-city.belstat.gov.by/upload/iblock/21c/21ca52f9f5b02c2b49c1320c6c132c07.pdf }}</ref> |- !Рӯк !Усёго ! colspan="2" |[[Білорусины|білорусы]] ! colspan="2" |[[русы]] ! colspan="2" |[[Поляци|полякы]] ! colspan="2" |[[Українцї|украйинці]] ! colspan="2" |[[Евреи|жиды]] |- !2009 |372 431 |297 747 |79,95 % |33 422 |8,97 % |2980 |0,8 % |4986 |1,34 % |856 |0,23 % |- !2020 |470 074 |412 533 |87,76 % |30 641 |6,52 % |4 880 |1,04 % |7 482 |1,6 % |1 219 |0,26 % |} == Еколоґія == У районови нараховує ся 231 га зеленых посажень. == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20190909113549/http://mk.by/category/2/nash-rajon/frunzenskij-rajon/ Фрунзенский район] * [https://web.archive.org/web/20170921070019/http://minsk.gov.by/ru/rn/frun/ Минский городской исполнительный комитет] * [https://belplast.by/about_us ОАО "Завод "Белпласт"] [[Катеґорія:Районы Мінска]] [[Катеґорія:Мінск]] [[Катеґорія:Основаны 1951]] 31szjfohrclly10yt5slnab41j5tvyz 165192 165190 2026-05-10T13:24:03Z Rue323 31002 165192 wikitext text/x-wiki '''Фру́нзенськый райо́н''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Фрунзенскі раён) ([[Російскый язык|рус]]. Фрунзенский район) — район на [[Запад|западови]] [[Місто|вароша]] [[Мінск|Мінськ]], [[Білорусь]]. {{НП}} == Історія == Район основаный [[17. апріль|17. апріля]] [[1951]]. року. У [[2004]]. році было рішено припойити ид [[Місто|варошови]] [[Мінск|Мінськ]] части [[Мінськый район|Мінського района]] котры были удну МКАД. Так у составови иппен Фрунзенського района оказали ся [[Село|села]] [[Домбровка (Міньскый район)|Домбровка]] и [[Кунцевщина (Міньскый район)|Кунцевщина]], иппен были припоєні и землі де у послідні рокы ся вела активна застроёчна робота, так основаный мікрорайон Камняна Горка.<ref>[http://fr.gov.by/about/index.php Історія Фрунзеньского района]</ref> == Обывательство == На [[1. януар|1. януара]] [[2020]]. року [[обывательство]] Фрунзенського района составлять 470 500 чоловік. Район ужек давно перевышать по числености обывательства такі областні центры, ге [[Могилёв]], [[Вітебськ]], [[Брест]] и [[Гродно]]. У [[XXI. стороча|XXI]] сторочови район, окрем [[2001]]. року, мав добрый прирост [[Обывательство|обывательства]]. {| class="wikitable" |+Обывательство Фрунзенського района<ref>{{Cite web |url=https://minsk-city.belstat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/sotsialnaya-sfera/demografiya_2/osnovnye-pokazateli-za-period-s-__-po-____gody_3/chislennost-naseleniya-po-raionam_2/ |title=Численность населения по районам |author= |work=Главное статистическое управление города Минска |date= |publisher= |access-date=2020-05-10 |archivedate=2020-10-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201014053537/https://minsk-city.belstat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/sotsialnaya-sfera/demografiya_2/osnovnye-pokazateli-za-period-s-__-po-____gody_3/chislennost-naseleniya-po-raionam_2/ }}</ref> !1996 !2000 !2001 !2002 !2003 !2004 !2005 !2006 !2007 !2008 |- |330 200 |↗351 862 |↘311 798 |'''↗'''312 265 |'''↗'''313 966 |'''↗'''318 433 |'''↗'''325 149 |'''↗'''331 873 |'''↗'''341 281 |'''↗'''349 891 |- !2009 !2010 !2011 !2012 !2013 !2014 !2015 !2016 !2017 !2018 |- |'''↗'''364 118 |'''↗'''376 103 |'''↗'''395 376 |'''↗'''411 484 |'''↗'''427 416 |'''↗'''443 626 |'''↗'''451 809 |'''↗'''458 344 |'''↗'''461 445 |'''↗'''462 842 |- !2019 !2020<ref name="население2020">{{Cite web |author= |url=https://minsk-city.belstat.gov.by/upload/iblock/2ba/2ba861a711b57593e10abb7df379efa9.pdf |title=Численность населения на 1 января 2020 г. по г.Минску в разрезе районов. Статистический бюллетень |language=ru |work= |publisher=Национальный статистический комитет Республики Беларусь |date= |access-date=2020-11-18 |archivedate=2020-10-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201014055655/https://minsk-city.belstat.gov.by/upload/iblock/2ba/2ba861a711b57593e10abb7df379efa9.pdf }}</ref> |- |↗463 188 |↗470 500 |} {| class="wikitable" ! colspan="12" |Націоналный состав (списованя 2009, 2019 рокӱв)<ref>{{Cite web |language= |url=https://minsk-city.belstat.gov.by/upload/iblock/21c/21ca52f9f5b02c2b49c1320c6c132c07.pdf |title=Национальный состав населения города Минска |author= |work=Национальный статистический комитет Республики Беларусь |date= |publisher= |access-date=2020-11-09 |archivedate=2020-10-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201014054600/https://minsk-city.belstat.gov.by/upload/iblock/21c/21ca52f9f5b02c2b49c1320c6c132c07.pdf }}</ref> |- !Рӱк !Усёго ! colspan="2" |[[Білорусины|білорусы]] ! colspan="2" |[[русы]] ! colspan="2" |[[Поляци|полякы]] ! colspan="2" |[[Українцї|украйинці]] ! colspan="2" |[[Евреи|жиды]] |- !2009 |372 431 |297 747 |79,95 % |33 422 |8,97 % |2980 |0,8 % |4986 |1,34 % |856 |0,23 % |- !2020 |470 074 |412 533 |87,76 % |30 641 |6,52 % |4 880 |1,04 % |7 482 |1,6 % |1 219 |0,26 % |} == Еколоґія == У районови нараховує ся 231 гектара зеленых посажень. == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20190909113549/http://mk.by/category/2/nash-rajon/frunzenskij-rajon/ Фрунзенский район] * [https://web.archive.org/web/20170921070019/http://minsk.gov.by/ru/rn/frun/ Минский городской исполнительный комитет] * [https://belplast.by/about_us ОАО "Завод "Белпласт"] [[Катеґорія:Районы Мінска]] [[Катеґорія:Мінск]] [[Катеґорія:Основаны 1951]] mpee221p7ay4v1htoh9j7lxtyays62w 0 22436 165198 152462 2026-05-10T21:21:48Z Halajkovič 33393 /* [1] Удкликованя */ 165198 wikitext text/x-wiki '''Ко́сӯвськый аеродро́м''' ― приватный<ref>{{Cite web |url=http://sla.kiev.ua/fields/item/aerodrom-kosov-ivano-frankovskaja-obl_.html |title=Аэродром "Косов" (Ивано-Франковская обл.) / Аэродромы / СЛА - Сверхлегкая и малая авиация |language=ru |access-date=2017-12-12 |archivedate=13 грудня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171213010239/http://sla.kiev.ua/fields/item/aerodrom-kosov-ivano-frankovskaja-obl_.html }}</ref> аеродром у с. Черганӯвка (Смодна) Косӯвського района, Ивано-Франкӯвськой области. Давно туй проводили ся парашутні скаканя<ref>{{Cite web |url=http://www.kosivart.com/forum/index.php?topic=397.0 |title=Стрибки з парашутом у Косові |access-date=2017-12-12 |archivedate=13 грудня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171213010635/http://www.kosivart.com/forum/index.php?topic=397.0 }}</ref>, обдбывали ся авіашоу тай указні выступы. На даный момент аеродром не сертифікованый (ниє го у [https://web.archive.org/web/20170815071808/http://www.avia.gov.ua/uploads/documents/11408.pdf переліку] сертифікованых ДАСУ). У советьскі часы сюды ишли рейсы на Ан-2 из Ивано-Франкӯвська через [[Коломыя|Коломыю]]. Принадлежить ФОП Яворському Александрови Павловичови (ПП «Явсон»). Ивано-Франкӯвська облрада робить многоє на возобновліня роботы аеродрома. == Иппен позерайте == * [[Пядикы (аеродром)]] == <ref>{{Cite web |url=http://kosiv.org/kosivschina/1175-kosivshchyna-kosivskyj-transport.html |title=Косівщина. Косівський транспорт - Косів та Косівщина * інформаційний сайт |author=http://kosiv.net/ |first=infoland - |language=uk-ua |access-date=2017-12-12 |archivedate=13 грудня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171213033708/http://kosiv.org/kosivschina/1175-kosivshchyna-kosivskyj-transport.html }}</ref> Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20171213011328/http://wrw.if.ua/programa-lojalnost/nash-partneri/prikarpatska-ditjacho-yunacka-sportivna-asoc-ac-ja-malo-av-ac.html Прикарпатська дитячо-юнацька спортивна асоціація малої авіації] * [https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/poloti-yavsona-nad-soboyu Польоти Явсона... над собою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171013071952/https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/poloti-yavsona-nad-soboyu}} * [https://www.facebook.com/100007938215874/videos/1700335650241026/ Фрагмент фільму «Буси для снігової баби»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191027053127/https://www.facebook.com/100007938215874/videos/1700335650241026/}} {{Reflist}} [[Катеґорія:Аеродромы]] {{Стыржень}} c7ihnf07yd6m1t34iqgnbgjyv711p4c 0 24444 165193 165075 2026-05-10T13:25:05Z Rue323 31002 165193 wikitext text/x-wiki '''Зеле́на''' ''({{Lang-uk|Зелена}}) ({{Lang-ro|Zelena, Elena}})'' ''([[Молдавськый язык|молд]]. Зелена)'' — [[село]] у [[Дністровськый район|Дністровському районови]], [[Чернівецька область|Чернівицької области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Зеленяне}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] тече [[ріка]] [[Зелена (ріка)|Зелена]], ліва притока [[Прут (ріка)|Прута]]. Далина до [[Кельменці|районного центра]] становить близко 22 км и проходить автопутём Т 2613, якый переходить у Р63. == Історія == [[Село]] основано [[2. апріль|2. апріля]] [[1605]]. року.<ref>https://ukrssr.com.ua/cherniv/kelmenets/zelena-kelmenetskiy?utm_source=chatgpt.com</ref> Пӱсля Російсько-Турицької войны 1806-1812 рокӱв за мирным договором у Букурештови, Княжество Молдова было розділено на 2 части и її выходна часть (Бессарабія) войшла у состав [[Російска імперія|Російської Имперії]]. За даными на [[1859]] .рӱк у панському селови Зелена, Хотинського уїзда Бессарабської ґубернії, жило 136 особ (71 чоловічого пола тай 65 — жӱнського), нарахововало ся 70 дворовых ґаздӱвств. Станом на [[1886]]. рӱк у селови Зелена, Липканської волости, жило 385 особ, было 195 дворовых ґаздӱвств, была православна цирьков. Пуд час Револуції у Росії на території Бессарабської ґубернії было провозглашено [[Молдавска демократічна републіка|Молдавську Демократичну Републіку]]. Про безопасность новообразоватої державы, Парламент републікы — Сфатул Церій обратив ся ид Управі Румыниї про помӱч. Пӱсля сёго румынські вӱйська были уведені на територію МДР на обезпечіня безопасности и порядка. Розумівучи приближіня большевикӱв, «про усокочіня слободы и безопасности обывательства Бессарабії», Сфатул Церій проголосовав за вхождіня републікы у состав Кралёвства Румыния ''на правах автономії''. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1975 людий, из них подля языка:<ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |98,99&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |0,66&nbsp;% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |0,35&nbsp;% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]] 2vt57t2bdqumyjg22kw5n2fj2z7j9t7 0 24448 165188 165124 2026-05-10T13:11:54Z Rue323 31002 165188 wikitext text/x-wiki '''Пе́тре Думітре́ску''' ({{Lang-ro|Petre Dumitrescu}}; [[18. фебруар|18. фебруара]], [[1882]], [[жудец]] [[Долж]], [[Румуньско|Румыния]] — [[15. януар|15. януара]], [[1950]], [[Букурешт]]) — [[Румуньско|румынськый]] воєнный діятиль, армадный ґенерал ([[1942]]), командувущый 3. румынськыв армадов на юго-западнӱм участкови советсько-німицького фронта пуд час [[Друга світова война|Другої Світової войны]]. {{Особа}} == Біоґрафія == Петре Думітреску родив ся [[18. фебруар|18. фебруара]] [[1882|1882. року]] у варошови Добрідор у [[Румуньско|Румыниї]]. Поступив у инженерно-артилерійську офіцірьську школу у [[1901|1901. році]], кӱнчив ї у [[1903|1903. році]] у званёви младшый лейтенанта. У [[1906]]. році Думітреску быв повышеный до званя лейтенанта, у [[1911|1911. році]] став капітаном. У тӱм же році вӱн поступив у воєнну академію у [[Букурешт|Букурештови]], котру кӱнчив у [[1913|1913. році]]. === Друга Балканська и Перва Світова война === Участник Другої Балканської войны. Ид началови [[Перша світова война|Первої світової войны]] быв [[Маёр|маёром]]. За час войны активно просував ся горі по ранґови, у [[1917|1917. році]] став пудполковником, а у [[1920]] — полковником, у [[1930]] — бриґадиром и у [[1937]] — ґенерал-маёром. До начала [[Друга світова война|Другої світової войны]] служив воєнным аташе у [[Паріж|Парижови]] (1930—1932) и [[Брусел|Брӱсселови]] (1932—1935). Пӱсля вертаня у Румынию, Думітреску — первый замістник началника Ґенералного штаба армады (1935—1937), командірь 1. армадного корпуса (1937), главный инспектор артилерії (1937—1939). У 1940 назначеный командувущым [[1. армада (Румыния)|1. армадов]]. [[25. марец|25. марця]] [[1941|1941. року]] назначеный командувущым 3. армадов. Сись пост вӱн занимав на протязі цілої войны. === Друга світова война === ==== На бокови крайн Оси ==== [[5. юл|5. юла]] [[1941|1941. року]] 3. армада пуд командованём Думітреску атаковала [[Северна Буковина|Северну Буковину]] и заняла [[Чернівцї|Чернівці]]. 3. армада во главі из Думітреску пак пересікла [[Прут (ріка)|Прут]] из цілёв захвата [[Северна Бессарабія|Северної Бессарабії]] у ходови приграничных бойӱв у [[Молдавия|Молдавії]]. При продвижіёви ид [[Днѣстер|Дністрови]] правый фланґ 3. армаді прикрывала німицька 11. армада. У тот час кой 11. армада продовжала продвижіня через [[Днѣстер|Дністер]] ид [[Южный Буг|Южному Бугови]], 3. армада Думітреску лишила ся на [[Румынськоє кралёвство|румынськӱв території]]. У [[Септембер|септемброви]] [[1941|1941. року]] Думітреску удбив пробу [[РСЧК|советськых вӱйськ]] переправити ся через [[Днѣстер|Дністер]] на выходови, взад позицій 11. армады. По тому, як правитильство Румыниї согласило ся продовжити войну за переділами свої території (до [[1940]]), Думітреску возглавив 3. армаду у наступлінёви на [[Крым]]. Ид 10. октовбра 1941. року 3. армада прӱшла в даль у 1700 кілометрӱв уд румынської границі, принявши участь у 4. великых битках и 42. малых боях. Ид тому часови 3. армада захватила 15 565 пленных, 149 [[Танк|танкӱв]], 128 [[Пушка|пушок]] и поверх 700 [[Пулемет|пулеметӱв]], изтративши при тому 10 541 чоловік (из них 2555 мертвыми, 6201 раненых и 1785 пропавшых без вісти). За участь у тӱв кампанії Думітреску [[1. септембер|1. септембра]] [[1942|1942. року]] быв награжденый Рыцарськым крестом Желізного креста, ставши другым румыном, одержавшым сю награду (по [[Йон Антонеску|Антонеску]]). 17. октовбра Думітреску быв награжденый Орденом Мигая Храброго 3. ступене. [[18. юл|18. юла]] [[1942|1942. року]] Думітреску став армадным ґенералом. Скоро пӱсля повышіня Думітреску из армадов рушив на Таманськый полуострӱв, прорубавши живтоно необходну державам Оси лінію снабжіня вӱйськ. У числі другых ёго наград того часу суть — Крест 1. класа Ордена Звізды Румыниї у 1942. и Великый крест Ордена Короны Румыниї у 1943. році. Так як німицькі вӱйська пуд Сталінґрадом нуждали ся у подкреплениях, німицькоє командованя направило пкд Сталінґрад много румынськых частий, ослабивши тым самым 3. румынську армаду. Ото было часточно компенсовано зведінём усьых румынськых вӱйськ на юго-западному участкови фронта у 3. армаду пуд командованём Думітреску. Вирьховноє командованя, єднак, иґноровало уповісткы Думитреску за засилу натиска советськых вӱйськ на юго-западови. Точно так же командованя не розникало насновы Думітреску за атаку передмӱстных укріплінь на ріці Клітська. 19. новембра 1942. року советські вӱйська зачали моцноє наступліня на юго-западному участкови фронта, розломавши лінію обороны армады Думітреску, розрубавши армаду на дакӱлко частий. 23 и 24. новембра капітуловали дві окружені ґрупы из состава 3. румынської армады во главі из дивізіонным ґенералом М. Ласкаром и бриґадным ґенералом Стенеску (3 ґенерала, до 29 000 солдат и офіцірьӱв). Исе была май велика капітулація сперед советськыми вӱйськами из зачатку войны. Фронт армады упав и через нёго советські танкові корпусы рушили до вароша [[Калач-на-Дону]] и там замкнули кольцо окружіня вокруг 6. німицької армады у [[Волґоґрад|Сталінґрадови]]. Уцілівші части 3. армады окопали ся на ріці Чір, но у децемброви были удбиті и удтӱть советськыми вӱйськами. По существови, 3. румынська армада была знищена и її прийшло ся воссотворяти наново. Но при тому Думітреску быв обставленый на постови командувущого. [[19. фебруар|19 февраля]] [[1944|1944 года]] Думитреску был награждён Орденом Михая Храброго 2-й степени, а 4 апреля того же года получил Дубовые листья к Железному кресту. После начала Ясско-Кишинёвской операции [[1944|1944 года]] армия была сбита с занимаемых рубежей по [[Днѣстер|Днестру]], в том числе советским войскам удалось форсировать Днестровский лиман. Думитреску планировал отступление к [[Букурешт|Бухаресту]], избегая при этом столкновений с советскими войсками. Несмотря на это, советские войска настигли 3-ю армию, и к тому времени, когда остатки 3-й армии подошли к Бухаресту, в плен попало около 130 000 румынских солдат (включая пленных солдат из 4-й румынской армии). ==== На бокови антигітлеровської коаліції ==== После переворота 23 августа Румыния вышла из войны, и войска Думитреску повернули оружие против немцев, захватив в плен около 6 000 немецких солдат. Думітреску быв переведеный у резерв у авґустови [[1944|1944. року]].<ref>http://www.worldwar2.ro/generali/?article=98</ref> === Обвиніня у воєнных преступлінях === По кӱнцёви войны у маёви 1946. року въедно из ґенералами Леонардом Мочулскі, Йоном Думітраке и Ніколае Дескелеску, Думітреску обвиняв ся у воєнных преступлінях (ст. 312/1945) на югови СССР и на Кавказови, айбо пак быв поправданый народным трибуналом позад одсутности жадных доказӱв. Петре Думітреску умер свойыв смиртёв у свойӱв хыжи у [[Букурешт|Букурештови]] у [[1950|1950. році]]. == Література == * Drama generalilor români, Alesandru Duţu şi Florica Dobre * ''К. А. Заліськый.'' Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. — {{М.}}: Астрель; АСТ, 2003. — С. 131—132. == Удкликованя == [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Умерли 1950]] [[Катеґорія:Уродили ся 1882]] [[Катеґорія:Друга світова война]] [[Катеґорія:Генералове]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] boqodi5h7cr9nj1grln9r716uun30f8 165189 165188 2026-05-10T13:18:32Z Rue323 31002 165189 wikitext text/x-wiki '''Пе́тре Думітре́ску''' ({{Lang-ro|Petre Dumitrescu}}; [[18. фебруар|18. фебруара]], [[1882]], [[жудец]] [[Долж]], [[Румуньско|Румыния]] — [[15. януар|15. януара]], [[1950]], [[Букурешт]]) — [[Румуньско|румынськый]] воєнный діятиль, армадный ґенерал ([[1942]]), командувущый 3. румынськыв армадов на юго-западнӱм участкови советсько-німицького фронта пуд час [[Друга світова война|Другої Світової войны]]. {{Особа}} == Біоґрафія == Петре Думітреску родив ся [[18. фебруар|18. фебруара]] [[1882|1882. року]] у варошови Добрідор у [[Румуньско|Румыниї]]. Поступив у инженерно-артилерійську офіцірьську школу у [[1901|1901. році]], кӱнчив ї у [[1903|1903. році]] у званёви младшый лейтенанта. У [[1906]]. році Думітреску быв повышеный до званя лейтенанта, у [[1911|1911. році]] став капітаном. У тӱм же році вӱн поступив у воєнну академію у [[Букурешт|Букурештови]], котру кӱнчив у [[1913|1913. році]]. === Друга Балканська и Перва Світова война === Участник Другої Балканської войны. Ид началови [[Перша світова война|Первої світової войны]] быв [[Маёр|маёром]]. За час войны активно просував ся горі по ранґови, у [[1917|1917. році]] став пудполковником, а у [[1920]] — полковником, у [[1930]] — бриґадиром и у [[1937]] — ґенерал-маёром. До начала [[Друга світова война|Другої світової войны]] служив воєнным аташе у [[Паріж|Парижови]] (1930—1932) и [[Брусел|Брӱсселови]] (1932—1935). Пӱсля вертаня у Румынию, Думітреску — первый замістник началника Ґенералного штаба армады (1935—1937), командірь 1. армадного корпуса (1937), главный инспектор артилерії (1937—1939). У 1940 назначеный командувущым [[1. армада (Румыния)|1. армадов]]. [[25. марец|25. марця]] [[1941|1941. року]] назначеный командувущым 3. армадов. Сись пост вӱн занимав на протязі цілої войны. === Друга світова война === ==== На бокови крайн Оси ==== [[5. юл|5. юла]] [[1941|1941. року]] 3. армада пуд командованём Думітреску атаковала [[Северна Буковина|Северну Буковину]] и заняла [[Чернівцї|Чернівці]]. 3. армада во главі из Думітреску пак пересікла [[Прут (ріка)|Прут]] из цілёв захвата [[Северна Бессарабія|Северної Бессарабії]] у ходови приграничных бойӱв у [[Молдавия|Молдавії]]. При продвижіёви ид [[Днѣстер|Дністрови]] правый фланґ 3. армаді прикрывала німицька 11. армада. У тот час кой 11. армада продовжала продвижіня через [[Днѣстер|Дністер]] ид [[Южный Буг|Южному Бугови]], 3. армада Думітреску лишила ся на [[Румынськоє кралёвство|румынськӱв території]]. У [[Септембер|септемброви]] [[1941|1941. року]] Думітреску удбив пробу [[РСЧК|советськых вӱйськ]] переправити ся через [[Днѣстер|Дністер]] на выходови, взад позицій 11. армады. По тому, як правитильство Румыниї согласило ся продовжити войну за переділами свої території (до [[1940]]), Думітреску возглавив 3. армаду у наступлінёви на [[Крым]]. Ид 10. октовбра 1941. року 3. армада прӱшла в даль у 1700 кілометрӱв уд румынської границі, принявши участь у 4. великых битках и 42. малых боях. Ид тому часови 3. армада захватила 15 565 пленных, 149 [[Танк|танкӱв]], 128 [[Пушка|пушок]] и поверх 700 [[Пулемет|пулеметӱв]], изтративши при тому 10 541 чоловік (из них 2555 мертвыми, 6201 раненых и 1785 пропавшых без вісти). За участь у тӱв кампанії Думітреску [[1. септембер|1. септембра]] [[1942|1942. року]] быв награжденый Рыцарськым крестом Желізного креста, ставши другым румыном, одержавшым сю награду (по [[Йон Антонеску|Антонеску]]). 17. октовбра Думітреску быв награжденый Орденом Мигая Храброго 3. ступене. [[18. юл|18. юла]] [[1942|1942. року]] Думітреску став армадным ґенералом. Скоро пӱсля повышіня Думітреску из армадов рушив на Таманськый полуострӱв, прорубавши живтоно необходну державам Оси лінію снабжіня вӱйськ. У числі другых ёго наград того часу суть — Крест 1. класа Ордена Звізды Румыниї у 1942. и Великый крест Ордена Короны Румыниї у 1943. році. Так як німицькі вӱйська пуд Сталінґрадом нуждали ся у подкреплениях, німицькоє командованя направило пкд Сталінґрад много румынськых частий, ослабивши тым самым 3. румынську армаду. Ото было часточно компенсовано зведінём усьых румынськых вӱйськ на юго-западному участкови фронта у 3. армаду пуд командованём Думітреску. Вирьховноє командованя, єднак, иґноровало уповісткы Думитреску за засилу натиска советськых вӱйськ на юго-западови. Точно так же командованя не розникало насновы Думітреску за атаку передмӱстных укріплінь на ріці Клітська. 19. новембра 1942. року советські вӱйська зачали моцноє наступліня на юго-западному участкови фронта, розломавши лінію обороны армады Думітреску, розрубавши армаду на дакӱлко частий. 23 и 24. новембра капітуловали дві окружені ґрупы из состава 3. румынської армады во главі из дивізіонным ґенералом М. Ласкаром и бриґадным ґенералом Стенеску (3 ґенерала, до 29 000 солдат и офіцірьӱв). Исе была май велика капітулація сперед советськыми вӱйськами из зачатку войны. Фронт армады упав и через нёго советські танкові корпусы рушили до вароша [[Калач-на-Дону]] и там замкнули кольцо окружіня вокруг 6. німицької армады у [[Волґоґрад|Сталінґрадови]]. Уцілівші части 3. армады окопали ся на ріці Чір, но у децемброви были удбиті и удтӱть советськыми вӱйськами. По существови, 3. румынська армада была знищена и її прийшло ся воссотворяти наново. Но при тому Думітреску быв обставленый на постови командувущого. [[19. фебруар|19. фебруара]] [[1944|1944. року]] Думітреску быв награжденый Орденом Мигая Храброго 2. ступене, а 4. апріля того же року одержав Дубовоє листя ид Желізному крестови. По зачаткови Яссько-Кишинёвської операції [[1944|1944. року]] армада была у́бита из заниманых нив рубіжӱв по [[Днѣстер|Дністрови]], у тому числі советськым вӱйськам удало ся форсовати Дністровськый лиман. Думітреску плановав удступліня ид [[Букурешт|Букурештови]], избігавучи при тому биток из советськыми вӱйськами. Не никавучи на то, советські вӱйська настигли 3. армаду, и до того часу, кой обстанкы из 3. армады пудойшли ид [[Букурешт|Букурештови]], у плен трафило пиля 130 000 румынськых солдат (включавучм пленных солдат из 4. румынської армады и другых армад). ==== На бокови антигітлеровської коаліції ==== Пӱсля переворота 23. авґуста Румыния уйшла из войны, и вӱйська Думітреску повернули оружиє против німцьӱв и мадяр, захвативши у плен пиля 6 000 німицькых солдат. Думітреску быв переведеный у резерв у авґустови [[1944|1944. року]].<ref>http://www.worldwar2.ro/generali/?article=98</ref> === Обвиніня у воєнных преступлінях === По кӱнцёви войны у маёви 1946. року въедно из ґенералами Леонардом Мочулскі, Йоном Думітраке и Ніколае Дескелеску, Думітреску обвиняв ся у воєнных преступлінях (ст. 312/1945) на югови СССР и на Кавказови, айбо пак быв поправданый народным трибуналом позад одсутности жадных доказӱв. Петре Думітреску умер свойыв смиртёв у свойӱв хыжи у [[Букурешт|Букурештови]] у [[1950|1950. році]]. == Література == * Drama generalilor români, Alesandru Duţu şi Florica Dobre * ''К. А. Заліськый.'' Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. — {{М.}}: Астрель; АСТ, 2003. — С. 131—132. == Удкликованя == [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Умерли 1950]] [[Катеґорія:Уродили ся 1882]] [[Катеґорія:Друга світова война]] [[Катеґорія:Генералове]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 59rd8hrbzr5ou1k7dx2q5xhki929eh1 0 24469 165186 165174 2026-05-10T13:05:10Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Петер Мадяр]] на [[Пийтер Мадяр]] 165174 wikitext text/x-wiki [[Файл:Peter-Magyar-portrait-2026.jpg|праворуч|безрамки|251x251пкс]] '''Пе́тер Мадяр''' ({{Lang-hu|Magyar Péter}}; {{ДН|16.|03|1981}}, [[Будапешт]], [[Мадярьско]]) — [[Мадярьско|мадіарьскый]] політік і правник, котрый є од 9-го [[май]] [[2026]]-го року председом мадіарьской влады. Є председом [[Партія Пошаны і Свободы|партії Тиса]], котру вів ку перемогі в парламентных вольбах у 2026-ім році.<ref>[https://telex.hu/english/2026/04/13/igy-nezett-ki-a-nap-amikor-a-tisza-part-elsoporte-orban-viktor-16-eve-fennallo-rendszeret-english The day the Tisza Party swept away Viktor Orbán’s 16-year regime] ([[Анґліцькый язык|анґл]].) Телекс</ref> В роках [[2024]] аж [[2026]] быв депутатом Европского парламенту. == Референції == <references /> [[Катеґорія:Уродили ся 1981]] [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Партія Тиса]] tiam6kbt3mpyumcvbmb63i273swtn01 0 24471 165184 165176 2026-05-10T13:04:54Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Список політічных партій в Мадіарьску]] на [[Список політічных партій в Мадярьску]] 165176 wikitext text/x-wiki В тій статі суть списаны і політічны партії в [[Мадярьско|Мадіарьску]]. Мадіарьско має многопартайну сістему од того, як здобыло незалежность од револуції [[1989]]-го року. Од [[2026]]-го року політічный пейзаж доміновали дві великы партії [[Партія Пошаны і Свободы|партія Тисова]], котра має в Національна асамблея надполовичну векшыну і [[Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз|Фідес]]. == Головны партії == Політічны партії в Національна асамблею або [[Европскый парламент|Европскый парламенті]]. {| class="wikitable sortable" ! colspan="3" |'''Назва''' !'''Голова партії''' !Національна асамблея<ref>[https://vtr.valasztas.hu/ogy2026/orszaggyules-osszetetele Composition of the National Assembly]</ref> !Європарламент |- ! style="background-color: #02163a" | | colspan="2" |[[Партія Пошаны і Свободы]] <small>''Tisztelet és Szabadság Párt''</small> |[[Петер Мадяр]] |141 |7 |- ! rowspan="2" style="background-color: #FF6A00" | | rowspan="2" |[[Фідес–КДНП]] <small>''Fidesz–KDNP''</small> |[[Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз]] <small>''Fidesz - Magyar Polgári Szövetség''</small> |[[Віктор Орбан]] |44 |10 |- |[[Хрістіаньскодемократічна народна партія]] <small>''Kereszténydemokrata Néppárt''</small> |[[Жолт Шемєн]] |8 |1 |- ! style="background-color: #698c1c" | | colspan="2" |[[Рух Наша Батьківщина]] <small>''Mi Hazánk Mozgalom''</small> |[[Ласло Тороцькаї]] |6 |1 |- ! style="background-color: #0067AA" | | colspan="2" |[[Демократічна коаліція]] <small>''Demokratikus Koalíció''</small> |[[Клара Добрєв]] |0 |2 |} == Референції == [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] pyov0xfw2gvqr03nj7rnuuc3sa9197t 0 24472 165181 165178 2026-05-10T13:01:52Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рух Наша Батьківщина]] на [[Наша Отцюзнина (партія)]] 165178 wikitext text/x-wiki {{Партия|назва=Рух Наша Батьківщина|назва иншоязычна=Mi Hazánk Mozgalom|образчик=[[File:Logo_of_Mi_Hazánk_(wordmark).svg|150px]]|датум основаня=[[23. юна]] [[2018]]|держава=[[Мадярьско]]|идеология=[[Патріотізм]]|категория склада=Mi Hazánk Mozgalom}} '''Рух Наша Батьківщина''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Mi Hazánk Mozgalom'', скорочено '''MHM''') екстремно правіцьовов [[політічна партія]] в [[Мадярьско|Мадярьскій]], основана в [[2020|2018]] році. == Одказы == * [https://mihazank.hu/ mihazank.hu]{{Ref-hu}} [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] 7q3duisiw0zi8qq75c6bo10ufzte4ig 165183 165181 2026-05-10T13:03:03Z Rue323 31002 165183 wikitext text/x-wiki {{Партия|назва=Рух Наша Батьківщина|назва иншоязычна=Mi Hazánk Mozgalom|образчик=[[File:Logo_of_Mi_Hazánk_(wordmark).svg|150px]]|датум основаня=[[23. юна]] [[2018]]|держава=[[Мадярьско]]|идеология=[[Патріотізм]]|категория склада=Mi Hazánk Mozgalom}} '''На́ша Отцю́знина''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Mi Hazánk Mozgalom'', куртанка — '''MHM''') — ултра-права [[політічна партія|політична партія]] у [[Мадярьско|Мадярщині]], основана у [[2020|2018]]. році. == Одказы == * [https://mihazank.hu/ mihazank.hu]{{Ref-hu}} [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] ab0jo2ye2ut8lqkjenx6k6eyjaen9s1 0 24474 165182 2026-05-10T13:01:52Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Рух Наша Батьківщина]] на [[Наша Отцюзнина (партія)]] 165182 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Наша Отцюзнина (партія)]] euuf7knku8c869hn7vks3gv5qgdprjs 0 24475 165185 2026-05-10T13:04:55Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Список політічных партій в Мадіарьску]] на [[Список політічных партій в Мадярьску]] 165185 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Список політічных партій в Мадярьску]] sbvn37os1pmffadz4zlifal4lx8nys9 0 24476 165187 2026-05-10T13:05:10Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Петер Мадяр]] на [[Пийтер Мадяр]] 165187 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Пийтер Мадяр]] fzare77kr2yk013tac0nxos7g9rro2g 0 24477 165191 2026-05-10T13:20:41Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Фрунзеньскый район (Мінск)]] на [[Фрунзенськый район (Мінськ)]] 165191 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Фрунзенськый район (Мінськ)]] 7mptqsf1h0xc4853ue18qh8f8azv06x 0 24478 165194 2026-05-10T13:54:14Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/44091936|Бобове (село)]]» 165194 wikitext text/x-wiki '''Бобо́воє''' ({{Lang-hu|Bobovoje}}) ({{Lang-cs|Bobove}}) ({{Lang-ro|Bobove}}) ({{Lang-uk|Бобове}}) — село у Тячӱвському районови, Закарпатська область, Украйина. == Історія == Історія села Бобовоє у письменных жрідлах освічать ся слабо. Из 1947. року входило у состав Уґлянської сільрады, Тячӱвського района, поселеня скорше всёго появило ся ге присілок села Уґля. У XX. сторочови было малым горным селом.<ref>https://ukrssr.com.ua/zakarp/tyachivskiy/uglya-tyachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеоґрафія == Село Бобовоє лежить у 12,5&nbsp;км на северо-выход уд районного центра — [[Тячово|Тячова]], фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 542,9 км. == Обывательство == У селі на 2001. рӱк живе 198 людий, из них подля языка: {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Мова ! style="background-color:#CD9B9B" |Кількість осіб ! style="background-color:#CD9B9B" |Відсоток |- |[[Україньскый язык|українська]] | align="right" |196 | align="right" |98,99% |- |[[Російскый язык|російська]] | align="right" |2 | align="right" |1,01% |} == Політика == Село Бобовоє ся удносить ид Уґлянськӱв сільськӱв раді.{{main|Углянська сільська рада}}Глава сільської рады&nbsp;— Рошко Василь Микулович, 1960. року рождіня, первый раз убратый у 2006. році. Интересы общины представлявуть 34 депутаты сільської рады<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001 |title=Углянська сільська рада. Результати виборів депутатів ради |access-date=2014-09-28 |archiveurl=https://archive.today/20120728224448/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001 |archivedate=2012-07-28 }}</ref>: {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Партія ! style="background-color:#CD9B9B" |Кількість депутатів ! style="background-color:#CD9B9B" |Відсоток |- |самовисування | align="right" |31 | align="right" |91,18% |- |Сильна Україна | align="right" |2 | align="right" |5,88% |- |Наша Україна | align="right" |1 | align="right" |2,94% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Тячувськый район]] o9gzrvl6jfqqn406d9xrtrfk8ugcfva 165195 165194 2026-05-10T14:08:36Z Rue323 31002 165195 wikitext text/x-wiki '''Бобо́воє''' авадь '''Бобо́ве''' ({{Lang-hu|Bobovoje}}) ({{Lang-cs|Bobove}}) ({{Lang-ro|Bobove}}) ({{Lang-uk|Бобове}}) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатська область]], [[Україна|Украйина]]. {{НП|оригинальное название=Бобове|этнохороним=Бобовчане|официальный язык=[[Україньскый язык|украйинськый]]|прежние имена=Bobovoje, Bobove|национальный состав=русины (мараморощукы и верховинці)}} == Історія == Історія [[Село|села]] [[Бобовоє (село)|Бобо́воє]] у письменных жрідлах освічать ся слабо. Из [[1947]]. року входило у состав [[Уґлянська сільська рада|Уґлянської сільрады]], [[Тячовскый район|Тячӱвського района]], поселеня скорше всёго появило ся ге [[присілок]] [[Село|села]] [[Уґля]]. У [[XX. стороча|XX]]. сторочови было малым горным селом.<ref>https://ukrssr.com.ua/zakarp/tyachivskiy/uglya-tyachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast?utm_source=chatgpt.com</ref>. [[Село]] ныні занепадать, туй ся лишило пиля 60 людий, файты Фиєр, Зелинькӱв, Волос и другі.<ref>https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/140551-bobove-zakarpatske-selo-na-mezhi-zniknennja-foto.html</ref> == Ґеоґрафія == [[Село]] Бобовоє лежить у 12,5&nbsp;км на [[Северовыход|северо-выход]] уд районного центра — [[Тячово|Тячова]], фізична далина до [[Кієв|Киёва]]&nbsp;— 542,9 км. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 198 людий, из них подля языка:<ref>https://web.archive.org/web/20170809173405/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/zakarpatska.htm</ref> {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Число ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |196 | align="right" |98,99% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |2 | align="right" |1,01% |} == Політика == Село Бобовоє ся удносить ид Уґлянськӱв сільськӱв раді.{{main|Уґлянська сільська рада}}Глава сільської рады&nbsp;— Рошко Василь Микулович, [[1960]]. року рождіня, первый раз убратый у [[2006]]. році. Интересы общины представлявуть 34 депутаты сільської рады<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001 |title=Углянська сільська рада. Результати виборів депутатів ради |access-date=2014-09-28 |archiveurl=https://archive.today/20120728224448/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001 |archivedate=2012-07-28 }}</ref>: {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Партія ! style="background-color:#CD9B9B" |Число депутатӱв ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |самоудвижіня | align="right" |31 | align="right" |91,18% |- |Силна Украйина | align="right" |2 | align="right" |5,88% |- |Наша Украйина | align="right" |1 | align="right" |2,94% |} == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Тячувськый район]] pfh59myf0rfrmqvpmzqz3w83fbkuyin 0 24479 165214 2026-05-10T22:45:10Z Halajkovič 33393 /* */ 165214 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Етнічна ґрупа | group = Босняци | native_name = ''Bošnjaci / Бошњаци'' | flag = [[Файл:Flag of Bosnia and Herzegovina (1992–1998).svg|thumb]] | flag_caption = Прапор [[Босна і Герцеґовина|Босны і Герцеґовины]], котрый ся днесь поужывать як [[етнічный прапор]] | population = {{прибл}} '''3.5 міліона''' (верьхнїй одгад)<ref group="note">Загранічны списованя народу або владны одгады часто заряджують босняньску діаспору на основі народности або штатной приналежности, а не на основі меншых етнічных ґруп, што значіть, же Босняци суть заряджены вєдно з іншыма етнічныма ґрупами з Босны і Герцеґовины, чім ся скреслює точне чісло Босняків в тых країнах. Цїлкове чісло членів босняньской діаспоры ся лемже одгадує на приближно два міліоны, з котрых ся векшына поважує за Босняків. {{citation |date= 2018 |url= https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ba/4cfb53e535e6ab3cad66a3150ca29986e9ab2ac5cdd2e91a7edd2dfa9ff577db.pdf |title= Halilovich, Hariz & Hasic, Jasmin & Karabegovic, Dzeneta & Karamehic-Muratovic, Ajlina & Oruc, Nermin. (2018). Mapping the Bosnian-Herzegovinian Diaspora: Utilizing the Socio-Economic Potential of the Diaspora for Development of BiH. |publisher= [[International Organization for Migration]], Ministry of Human Rights and Refugees B&H |access-date= 2025-05-02 |archive-date= 2025-05-02 |archive-url= https://web.archive.org/web/20250502174205/https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ba/4cfb53e535e6ab3cad66a3150ca29986e9ab2ac5cdd2e91a7edd2dfa9ff577db.pdf |url-status= live }}</ref> | image = [[File:A_lamb_roast_and_"kolo"_(circle)_dancing_-_Bosnia_and_Herzegovina_1895.jpg|thumb]] | image_caption = Образ з року 1895, на котрім Босняци печуть ягня і танцюють [[Коло (танець)|коло]] | popplace = {{flag|Босна і Герцеґовина}} 1,769,592<ref>{{cite web |url=http://www.popis2013.ba/popis2013/doc/Popis2013prvoIzdanje.pdf |title=Popis stanovništva, domaćinstava i stanova u Bosni i Hercegovini, 2013. Rezultati popisa |trans-title=Cenzus of population, households and dwellings in Bosnia and Herzegovina, 2013. Final results |access-date=2017-05-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160630143615/http://www.popis2013.ba/popis2013/doc/Popis2013prvoIzdanje.pdf |archive-date=2016-06-30 }}</ref> | tablehdr = Значна босняньска діаспора | region1 = {{flag|Турція}} | pop1 = {{прибл}} 115,000, подля передків {{прибл}} 2,000,000 | ref1 = <ref name="Türkiye'deki Kürtlerin sayısı!">{{cite web|url=https://www.milliyet.com.tr/cadde/turkiyedeki-kurtlerin-sayisi-873452|access-date=2006-06-09|title=Türkiye'deki Kürtlerin sayısı! - Magazin Haberleri - Milliyet|archive-date=2021-12-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20211226173959/https://www.milliyet.com.tr/cadde/turkiyedeki-kurtlerin-sayisi-873452|url-status=live}}</ref> | region2 = {{flag|США}} | pop2 = {{прибл}} 100,000 | ref2 = <ref name="The 2000 USA census">{{cite web|url=https://www.census.gov/|title=U.S. Census website|access-date=2008-06-06|archive-date=2021-07-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20210709054630/https://www.census.gov/|url-status=live|publisher= U.S. Census Bureau}}</ref> | region3 = {{flag|Сербія}} | pop3 = 153,801 | ref3 = <ref>{{cite web|url=https://www.stat.gov.rs/vesti/20230428-konacnirezpopisa/|title=Коначни резултати Пописа становништва, домаћинстава и станова 2022.|website=stat.gov.rs|access-date=2023-10-08|archive-date=2023-06-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20230608013816/https://www.stat.gov.rs/vesti/20230428-konacnirezpopisa/|url-status=live}}</ref> | region4 = {{flag|Чорна Гора}} | pop4 = 58,956 | ref4 = {{lower|<ref name="t819">{{cite web | title=Popis stanovništva, domaćinstava i stanova, 2023. godine | url=https://www.monstat.org/uploads/files/popis%202021/saopstenja/SAOPSTENJE_Popis%20stanovnistva%202023%20II_cg.pdf | access-date=2024-10-15 | archive-date=2025-04-04 | archive-url=https://web.archive.org/web/20250404194901/https://www.monstat.org/uploads/files/popis%202021/saopstenja/SAOPSTENJE_Popis%20stanovnistva%202023%20II_cg.pdf | url-status=live }}</ref>}} | region5 = {{flag|Канада}} | pop5 = {{прибл}} 50,000 | ref5 = {{lower|<ref>{{cite web|url=https://bosniak.org/about-bosniaks/|title=About Bosniaks|date=December 2020 |access-date=1 January 2023|archive-date=4 December 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221204052510/https://bosniak.org/about-bosniaks/|url-status=live}}</ref>}} | region6 = {{flag|Косово}} | pop6 = 27,533 | ref6 = {{lower|<ref>{{citation|title=Kosovo Census 2011 |publisher=ask.rks-gov.net}}</ref>}} | region7 = {{flag|Хорватія}} | pop7 = 24,131 | ref7 = {{lower|<ref>[https://podaci.dzs.hr/media/3hue4q5v/popis_2021-stanovnistvo_rh.xlsx "Population by Ethnicity/Citizenship/Mother tongue/Religion"] (xlsx). Census of Population, Households and Dwellings in 2021. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. 2022.</ref>}} | region8 = {{flag|Слоаіньско}} | pop8 = 21,542 | ref8 = {{lower|<ref>{{cite web|url=http://www.stat.si/popis2002/en/rezultati/rezultati_red.asp?ter=SLO&st=15|title=Statistični urad RS - Popis 2002|access-date=1 May 2016|archive-date=30 May 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170530131402/http://www.stat.si/popis2002/en/rezultati/rezultati_red.asp?ter=SLO&st=15|url-status=live}}</ref>}} | region9 = {{flag|Даньско}} | pop9 = 21,000 | ref9 = {{lower|<ref>{{cite web |url=http://www.folkedrab.dk/sw52060.asp?usepf=true |title=Kilde: "Ældre bosniske flygtninge søger hjem" |publisher=Folkedrab.dk |access-date=2012-01-05 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120325153158/http://www.folkedrab.dk/sw52060.asp?usepf=true |archive-date=2012-03-25 }}</ref>}} | region10 = {{flag|Северна Македонія}} | pop10 = 17,018 | ref10 = {{lower|<ref>{{cite web |url=http://www.stat.gov.mk/pdf/kniga_13.pdf |title=Macedonian Census 2002 |access-date=2012-01-05 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20070708073549/http://www.stat.gov.mk/pdf/kniga_13.pdf |archive-date=2007-07-08 }}</ref>}} | region11 = {{flag|Австралія}} | pop11 = 14,620 | ref11 = <ref>{{cite web|url= https://mojabih.oslobodjenje.ba/mb/kolumne/zasto-je-tesko-procijeniti-broj-bosanaca-i-hercegovaca-u-australiji-1321|title= Zašto je teško procijeniti broj Bosanaca i Hercegovaca u Australiji?|date= 17 September 2019|access-date= 17 September 2019|archive-date= 6 November 2023|archive-url= https://web.archive.org/web/20231106061158/https://mojabih.oslobodjenje.ba/mb/kolumne/zasto-je-tesko-procijeniti-broj-bosanaca-i-hercegovaca-u-australiji-1321|url-status= live}}</ref> | languages = [[Босняньскый язык|босняньскый]] | religions = Переважно [[суннітьскый іслам]] <ref name="Cambridge University Press">{{cite book|author1=Aziz Al-Azmeh|author2=Effie Fokas|title=Islam in Europe: Diversity, Identity and Influence|url=https://books.google.com/books?id=uoSUovCrjLwC&pg=PA97|date=15 November 2007|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-1-139-46782-7|page=97}}</ref> | related = Остатнї [[Южны Славяне]],<br/>головне [[Сербы в Боснї і Герцеґовинї|босаньскы Сербы]], [[Хорваты в Боснї і Герцеґовинї|босаньскы Хорваты]] }} '''Босня́ци'''<ref>{{Русиньскый правопис|Босня́к|84}}</ref> ({{lang-bs|Bošnjaci / Бошњаци}} {{IPA|[bɔ'ʃɲaːt͡si]}}) суть южнославяньскый народ, котрый ся традічно голосить к [[іслам]]у і жыє переважно на теріторії [[Босна і Герцеґовина|Босны і Герцеґовины]], як ай в історічнім реґіонї Санджак на граніцї [[Сербія|Сербії]] і [[Чорна Гора|Чорной Горы]]. == Етнонім і термінолоґія == В научній літературї, політолоґії і етноґрафії є дуже важно розлишовати меджі етноніном „Босняк“ і політоніном „Босанець“. [[Босанцї|Босанець]] ({{lang-bs|Bosanac}}) є обчаньска або реґіонална приналежность. Тот термін означує каждого обывателя Босны і Герцеґовины без огляду на ёго етнічне або реліґійне походжіня (може то быти Хорват, Серб або Босняк). Наопак, Босняк є представитель конкретной етнічной ґрупы (народа), котра мать властну културу, ідентіту і язык і є історічно повязана з ісламсков реліґійнов традіціёв.<ref>{{cite book | last = Friedman | first = Francine | title = The Bosnian Muslims: Denial of a Nation | publisher = Westview Press | location = Boulder | year = 1996 | language = en }}</ref> == Ґеоґрафія і розложіня обывательства == Абсолутна векшына Босняків жыє на теріторії сучасной Босны і Герцеґовины, де творять веце як половину обывательства країны (суть сконцентрованы переважно у рамках субєкту Федерації Босны і Герцеґовины). Значна автохтонна комуніта Босняків тыж історічно жыє в реґіонї Санджак, котрый є роздїленый штатної граніцёв меджі южнозападнов Сербіёв і севернов Чорнов Горов.<ref>{{cite book | last = Bieber | first = Florian | title = Post-War Bosnia: Ethnicity, Inequality and Public Sector Governance | publisher = Palgrave Macmillan | location = New York | year = 2006 | language = en }}</ref><ref>{{cite book | last = Morrison | first = Kenneth | last2 = Roberts | first2 = Elizabeth | title = The Sandžak: A History | publisher = Hurst & Company | location = London | year = 2013 | language = en }}</ref> В резултатї працовной міґрації в 20. сторочу і ніченых воєн на Балканї в 90. роках 20. стороча взникла обровска босняцька діаспора. Найвекшы комуніты в загранічі ся ноходять в Нїмецьку, Австрії, Турції, Швеції, як ай в Споєных штатах америцькых і Канадї.<ref>{{cite book | last = Valenta | first = Marko | last2 = Ramet | first2 = Sabrina P. | title = The Bosnian Diaspora: Integration in Transnational Communities | publisher = Ashgate | location = Farnham | year = 2011 | language = en }}</ref> == Історія == === Походжіня і ісламізація === Етноґенеза Босняків є неоддїлительно повязана із славяньскыма племенами, котры заселили западны Балкан в період раннёго середнёвіку. В період екзістенції середнёвікого Босняньского кралёвства належила значна часть містного обывательства к автокефалній Босняньской церькви, хрістіаньскому пруду, котрый як католицькый Рим, так ай православна Візантія часто поважовали за геретічный (споєный із рухом богомілів). По добыты Босны Османьсков імперіёв в роцї 1463 зачав довготырваючій процес ісламізації містного славяньского обывательства. Переход на іслам дав містній елітї (бегам) можность заховати сі своє земельне властництво і соціалный статус в новій імперії, а звычайным рольникам – выгнути ся додаточным данём, котрыма было затяжено немусулманьске обывательство. Часом ся іслам став ключовым елементом ідентіты того народа.<ref>{{cite book | last = Malcolm | first = Noel | title = Bosnia: A Short History | publisher = New York University Press | location = New York | year = 1994 | language = en }}</ref> === Австро-угорьскый договор і Югославія === В роцї 1878 перешла справа Босны на основі рїшіня Берліньского конґресу під Австро-Угорьско. В тім часї ся австрійска справа (головно Бенямін фон Каллаі) снажила штучно вытворити єднотный „босняцькый народ“, котрый бы загорнув вшыткых обывателїв реґіону, жебы так протидїяла ростучому сербскому і хорватьскому націоналізму. Тота ідея лемже зазнала неуспіху. В періодї соціалістічной Югославії по другій світовій войнї не мали Босняци статус самостатного народа. Аж в роцї 1968 їх югославска влада офіціално узнала як самостатну етнічну ґрупу під назвою „Мусулмане“ (з великой буквы, на роздїл од реліґійной прислушности „мусулмане“ з малой буквы). Тот народный статус быв дефінітівно узаконеный в югославскій конштітуції з року 1974.<ref>{{cite book | last = Donia | first = Robert J. | last2 = Fine | first2 = John V. A. | title = Bosnia and Hercegovina: A Tradition Betrayed | publisher = Columbia University Press | location = New York | year = 1994 | language = en }}</ref> === Босняньска война і сучасность === Розпад Югославії вів к кырвавій босняньскій войнї (1992–1995). Босняци зазнали найтяжшы демоґрафічны страты почас того конфлікту, котрый спроваджали масовы чісткы і акты ґеноціды (з котрых найзнамішых є масакер Сребреніцї в юлї 1995). Праві почас войны, в септембрї 1993, было на Першім босняньскім саборї в Сараєві прияти історічны рїшіня о одмітнутю навязаной югославской назвы „Мусулмане“ і навернутя к історічному етноніму „босняк“. == Реліґія і култура == Переважна векшына Босняків суть суннітьскы мусулмане, котры належать к ханафітьскій мазгабі (реліґійно-правной школї). Ханафітьска школа, котру на Балкан принесли Османы, ся традічно вызначує релатівнов поміркованостёв і приспособливостёв містным звыкам. Іслам зогравать ключову задачу в захованы народной ідентіты Босняків, лемже уровень реліґійности в сполочности є дуже розмаїтый: од строго практікуючіх мусулманів аж по цалком світьскых людей, про котрых є іслам радше културнов і історічнов дїдовизнов чім каждоденнов практіков. Култура Босняків є унікатным европскым феноменом – іде о сінтезу славяньскых, османьскых (выходных) і середнёевропскых (австро-угорьскых) традіцій.<ref>[https://www.britannica.com/place/Bosnia-and-Herzegovina/Cultural-life Bosnia and Herzegovina - Cultural life // Britannica.]</ref> Тота сінтеза ся ясно проявлює в архітектурї (стары містьскы четвертї із мешітами і [[оріент]]алныма торгами коло европской забудовы),<ref>[https://www.fomoso.org/en/mosoculture/feuilleton/architectural-historical-heritage-of-austria-hungary-and-ottoman-empire-in-sarajevo/ Hodžić N. Architectural historical heritage of Austria-Hungary and Ottoman Empire in Sarajevo // FOMOSO.]</ref> народній кухнї (чевапчічі, бурек, [[баклава]])<ref>[https://www.tasteatlas.com/bih/map#modal Traditional Food in Bosnia and Herzegovina // TasteAtlas.]</ref><ref>[https://www.tasteatlas.com/best-rated-dishes-in-bih Bosnian and Herzegovinian Food // TasteAtlas.]</ref> і традічній музицї. Візітков босняньской музичної културы є севдалінка – традічна меланхолічна містьска пісня о ласцї, тужбі і душевній боли.<ref>[https://ich.unesco.org/en/RL/sevdalinka-traditional-urban-folk-song-01872 Sevdalinka, traditional urban folk song // UNESCO Intangible Cultural Heritage.]</ref> == Язык == Босняци говорять [[Босняньскый язык|босняньскым языком]], котрый є одним із штирёх рівноцїнных літературных штандартів плуріцентрічного [[Сербохорватьскый язык|сербохорватьского языка]]. Выходить з выходогерцеґовиньского діалекту штокавского наріча (переважно із єкавсков высловностёв). Шпеціфічнов чертов босняньской лексікы, котра ю одлишує од сербского і хорватьского штандарту, є значне чісло оріенталізмів – слов турецького, арабского і перзьского походжіння, котры ся дістали до словной засобы в часї надвлады Османьской імперії. Історічно Босняци хосновали на писаня арабского писма – шпеціално управленый арабскый алфавіт про славяньску фонетіку, як ай стару босняньску кіріліцю. Сучасный босняньскый літературный язык офіціално поужывать латиніку, котра є абсолутно домінантна во вшыткых сферах жывота, хоць кіріліця мать тыж конштітучный статус.<ref>{{cite book | last = Alexander | first = Ronelle | title = Bosnian, Croatian, Serbian, a Grammar: With Sociolinguistic Commentary | publisher = University of Wisconsin Press | location = Madison | year = 2006 | language = en }}</ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Босняци]] [[Катеґорія:Южны Славяне]] [[Катеґорія:Етнічны ґрупы в Боснї і Герцеґовинї]] [[Катеґорія:Народы Европы]] bz42xxgif63g41uo01av0bkvapawca9 10 24480 165215 2026-05-10T22:46:44Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Country data Словенія]] 165215 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Country data Словенія]] dh9ogzw5mmeaq1cr359554iz32zcrrj 0 24481 165216 2026-05-10T22:49:33Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Републіка сербска]] 165216 wikitext text/x-wiki #redirect [[Републіка сербска]] mhl5w6ckt7qeweb8t13u0p6gvsmrn1b 0 24482 165218 2026-05-10T22:50:20Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Републіка Сербска]] на [[Републіка сербска]] 165218 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Републіка сербска]] ll5pcn28k71nzxunnevrsk11qlnjjue