Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.2 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 1137 165259 164844 2026-05-14T16:51:17Z ~2026-29099-79 35981 165259 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang|uk|Україна}} | conventional_long_name = | common_name = Ukraine | image_flag = Flag of Ukraine.svg | image_coat = Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg | image_map = Europe-Ukraine (with Crimea).svg | national_anthem = Ще не вмерла Україны<ref name=anthem>{{cite web|url=http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=602-15 |title=Law of Ukraine. State Anthem of Ukraine|publisher=[[Verkhovna Rada of Ukraine]]|date=2003-03-06|lang-uk}}</ref><br /><small>{{lang-uk|[[Гімна Україны|Ще не вмерла України]]}}</small><br /><center>[[Файл:National anthem of Ukraine, instrumental.oga]]</center> | official_languages = [[Україньскый язык|україньскый]] | regional_languages = [[Російскый язык|російскый]]<br />[[крымскотатарьскый язык|крымскотатарьскый]]<br /> і іншы языкы | ethnic_groups = '''77.8% [[Українцї]]''',<br />17.3% [[Русы]],<br /> 4.9% іншы етнічны ґрупы<ref name="Ethnic composition of the population of Ukraine, 2001 Census">{{cite web|url=http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality/|archiveurl=http://web.archive.org/web/20080323110131/http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality/|archivedate=March 23, 2008 |title=Population by ethnic nationality, 1 January, year|work=ukrcensus.gov.ua|publisher=Ukrainian Office of Statistics|accessdate=April 17, 2010}}</ref> | ethnic_groups_year = 2001 | demonym = [[Українцї|Українець, Українка, Українцї]] | capital = [[Кієв]] | latd=50 |latm=27 |latNS=N |longd=30 |longm=30 |longEW=E | largest_city = capital | government_type = [[Унітарный штат|Унітарна]] [[напівпрезідентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент Україны|Презідент]] | leader_name1 = [[Володимир Зеленьскый]] | leader_title2 = [[Міністер Україны|Міністер]] | leader_name2 = Юлія Свириденко | legislature = [[Верьховна Рада Україны|Верьховна Рада]] | sovereignty_type = [[Історія Україны|Взник]] | sovereignty_note = | established_event1 = [[Кієвска Русь]] | established_date1 = [[882]] | established_event2 = [[Руське князївство]] | established_date2 = [[1199]] | established_event3 = [[Козацькый гетманат]] | established_date3 = [[1649]] | established_event4 = [[Україньска народна републіка]] | established_date4 = [[OldWikisource:Третій Універсал Української Центральної Ради|7. новембра 1917]] | established_event5 = [[Западноукраинска людова република|Западоукраїньска народна републіка]] | established_date5 = [[1. новембра]] [[1918]] | established_event6 = [[УССР|Україньска ССР]] | established_date6 = [[30. децембра]] [[1922]] | established_event7 = [[:en:Declaration of Ukrainian Independence, 1941|Друга декларація незалежности]] | established_date7 = [[30. юна]] [[1941]] | established_event8 = [[Декларація штатной суверенности Україны|Незалежность од Совєтьского союзу]] | established_date8 = [[24. авґуста]] [[1991]] | area_rank = 46. у світї | area_magnitude = 1 E11 | area_km2 = 603,628 | area_sq_mi = 233,090 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> | percent_water = 7% | population_estimate = 43,745,640<ref name=pop>Country comparison: population.</ref> | population_estimate_year = 2021 | population_estimate_rank = 34. у світї | population_census = 48,457,102<ref name="Ethnic composition of the population of Ukraine, 2001 Census"/> | population_census_year = 2001 | population_density_km2 = 77 | population_density_sq_mi = 199 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> | population_density_rank = 115-е | GDP_PPP_year = 2010 | GDP_PPP = $302.679 billion<ref name=imf1>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=85&pr1.y=19&c=926&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=|title=Ukraine|publisher=International Monetary Fund|year=2010}}</ref> <!--Do not use CIA factbook as source!--> | GDP_PPP_rank = | GDP_PPP_per_capita = $6,656<ref name=imf1/> <!--Do not use CIA factbook as source!--> | GDP_PPP_per_capita_rank = | GDP_nominal = $136.561 billion<ref name=imf1/> <!--Do not use CIA factbook as source!--> | GDP_nominal_rank = | GDP_nominal_year = 2010 | GDP_nominal_per_capita = $3,003<ref name=imf1/> <!--Do not use CIA factbook as source!--> | GDP_nominal_per_capita_rank = | HDI_year = 2011 | HDI = {{increase}} 0.710<ref name="HDI">{{cite web|url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2011_EN_Tables.pdf|title=HDRO (Human Development Report Office United Nations Development Programme|year=2011|publisher=United Nations|accessdate=2 November 2011}}</ref> | HDI_rank = 76. у світї | HDI_category = <span style="color:#090;">высокый</span> | Gini = 31<ref name=cia>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html|title=Ukraine|accessdate=December 24, 2007|date=December 13, 2007|work=[[CIA World Factbook]]}}</ref> | Gini_year = 2006 | Gini_category = <span style="color:#fc0;">середня</span> | currency = [[Гривня|Гривна]] | currency_code = UAH | country_code = UKR | time_zone = [[Выходоевропскый час]] | utc_offset = [[UTC+2:00|+2]]<ref name=timechange>{{cite web|author= |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/1273613-rishennya-radi-ukrayina-30-zhovtnya-perejde-na-zimovij-chas |title=Рішення Ради: Україна 30 жовтня перейде на зимовий час » Події » Україна » Кореспондент |publisher=Ua.korrespondent.net |date= |accessdate=2011-10-31}}</ref> | time_zone_DST = [[Выходоевропскый лїтнїй час]] | utc_offset_DST = [[UTC+3:00|+3]] | drives_on = right | cctld = [[.ua]], [[.укр]] | calling_code = [[Telephone numbers in Ukraine|+380]] | footnotes = {{smallsup|1}} An [[Ukrainian independence referendum, 1991|independence referendum]] was held on December 1, after which Ukrainian independence was finalized on December 26. The [[Constitution of Ukraine|current constitution]] was adopted on June 28, 1996. }} '''Украинская ССР''':= вечно бухое нищеброд побирушка сифозное, дизертирное вражеское ссыкливое. Десяток раз ебнуть по парижу, вырезать варшалаву, и расстрелять жидовок и цыганок.. ([[Русиньскый язык|підкарп.&nbsp;русин.]] {{Lang|rue|Укра́йи́на}}, {{lang-lem|Украíна}},<ref>{{cite book |url=https://lemko.org/pdf/Duda2011.pdf |title=Лемківський словник |author=Ігор Дуда |date=2011 |language=uk |page=338}}</ref> {{lang-uk|Україна}} {{audio-IPA|LL-Q8798 (ukr)-Vshmorgun-Україна.wav|[ʊkrɐˈjinɐ]}}) є суверенный [[штат]], котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній]] і [[Середня Европа|середнїй Европі]]. Є найрозсяглїшов країнов з розлогов 603 628 км², теріторія котрой лежыть цалком у рамках европского контіненту, і другов найрозсяглїшов країнов в Европі цїлково (по европскій части [[Росія|Росії]]). Україна гранічіть з [[Білорусь|Білорусіёв]] на [[север]]ї, з [[Польско]]м, [[Словеньско]]м і [[Мадярьско]]м на [[запад]]ї, з [[Румуньско]]м і [[Молдавия|Молдавіёв]] на [[югозапад]]ї, як ай з Росіёв на [[выход]]ї і [[северовыход]]ї. На [[юг]]у має приступ к [[Чорне море|Чорному]] і Азовскому морю, што з нёй робить стратеґічный важный наморный вузел в чорноморьскім реґіонї.<ref>Національний атлас України. Географічне положення та адміністративний устрій. Київ: ДНВП „Картографія“.</ref> Україна є [[унітарный штат]] і парламентно-презідентьска републіка. Сучасна штатность Україны выходить з довгой історічной традіції, котра має своє походжіня од середнёвікой [[Кієвска Русь|Кієвской Руси]] ([[9. стороча|9.]]–[[13. стороча]]), продовжує через Руське кралёвство, Литовске великокнязївство, [[Запорожске войско|козацькый штат]] [[17. стороча|17.]]–[[18. стороча]] і [[Україньска народна републіка|народноослободителны бої]] зачатку [[20. стороча]]. Україна офіціално обновила свою незалежность [[24. авґуста]] [[1991]] по розпадї [[Совєтьскый союз|Совєтьского союзу]], што было леґітімізовано цїлонародным референдумом [[1. децембра]] 1991.<ref>Plokhy, S. (2015). The Gates of Europe: A History of Ukraine. New York: Basic Books.</ref> Тота країна зограла ключову задачу в ґлобалній потравиновій безпечности, кедьже належить меджі найвекшых світовых вывозцїв [[Збіжа|збіжы]], сонячніцёвого олїя і кендеріцї, вдяка чому сі в перебігу історії выслужыла прозывку „жытніця Европы“.<ref>The World Bank. Ukraine: Country Context and Economic Overview. Washington, D.C.</ref> Окрем польногосподарьского сектора діспонує Україна значным промыселным потенціалом в бранджах металурґії, енерґетікы (в тім чіслї ядровой), строярства і авіачных і козмічных технолоґій. В послїднїх десятьрочах ся країна стала єдным з вызначных европскых центрів інформачных технолоґій і діґіталной трансформації публічных служеб. Україна є закладаючім членом [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], членом Рады Европы і Світовой торговой орґанізації і має штатут кандідатьской країны на вступ до [[Европска унія|Европской унії]]. Непозераючі на проблемы споєны з охранов теріторіалной інтеґріты і суверенности зіставать Україна ключовым субєктом европской безпечности і меджінародного права.<ref>United Nations. Charter of the United Nations and Statute of the International Court of Justice. San Francisco, 1945.</ref> [[Головне місто|Головным містом]] і найвекшов метрополов країны є [[Кієв]] – історічный центр выходославяньской цівілізації і [[Хрістіанство|хрістіанства]]. == Етімолоґія і назва == Топонім „Україна“ ся першыраз споминать в Кієвскім лїтописї (подля Іпатієвского кодексу) в роцї 1187.<ref>{{cite book | title = Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця | publisher = Дніпро | location = Київ | year = 1989 | pages = 347 | isbn = 5-308-00052-2 | url = http://litopys.org.ua/litop/lit11.htm}}</ref> В розповіди о смерти переяславского князя Владіміра Ґлебовіча лїтописець позначовать, же за ним „оукраина много постона“ (Україна много нарїкала). Пізнїше ся тот термін повторно стрїчать в лїтописах (головно в роках 1189, 1213 і 1282) в звязаности з розлічныма теріторіями Руси.<ref>{{cite book | last = Magocsi | first = P. R. | year = 2010 | title = A History of Ukraine: The Land and Its Peoples | edition = 2nd | publisher = University of Toronto Press | location = Toronto | page = 171}}</ref><ref>{{cite book | last = Kappeler | first = A. | year = 1994 | title = Kleine Geschichte der Ukraine | publisher = C.H. Beck | location = München | page = 22 | isbn = 3-406-37449-2}}</ref> В сучасній історіоґрафії і языкознавстві екзістують дві главны теорії o оріґіналнім вызнамі того слова. Перша з них – „пограніча“ або „окраїна“ – Тота теорія традічно доміновала в російскій і польскій передреволучній науцї і підпорує ю ай ряд западных і дакотры сучасны україньскы науковцїв. Подля нёй топонім походить з праславяньского слова „оукраина“<ref>В староруськім писомництві ся на означіня звука [у] традічно хосновав діґраф „оу“ (ліґатура ѹ), прото ся візуалный запис „оукраина“ фонетічно чітать як „україна“. Веце о правописї лїтопису позерай: {{cite book | author = Григорій Півторак | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | publisher = Академія | location = Київ | year = 2001 | isbn = 966-580-082-5 | url = http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt12.htm}}.{{cite book | last = Subtelny | first = O. | year = 2009 | title = Ukraine: A History | edition = 4th | publisher = University of Toronto Press | location = Toronto | page = 73 | isbn = 978-1442609914}}</ref> і cпочатку ся хосновало як обща назва про погранічны теріторії. Подля того выкладу лїтопис з року 1187 говорив о Переяславскім князївстві як о теріторіях гранічачіх з половецькым степом, і в 16.–17. сторочу ся тот термін одношовав на погранічі Републікы обох народів і Російской імперії.<ref>{{cite book | last = Subtelny | first = O. | year = 2009 | title = Ukraine: A History | edition = 4th | publisher = University of Toronto Press | location = Toronto | page = 73 | isbn = 978-1442609914}}</ref><ref>{{cite book | last = Magocsi | first = P. R. | year = 2010 | title = A History of Ukraine: The Land and Its Peoples | edition = 2nd | publisher = University of Toronto Press | location = Toronto | page = 171}}</ref> Наопак, в сучасній україньскій академічній науцї домінує друга теорія – верзія „краю“, „країны“ або „властной земли“. Єй поклонници твердять, же термін „оукраина“ є одводженый од слова „край“ (во вызнамі „родна земля“, „теріторія“, „самостатне князївство“) з помочі префікса „у-“ (значіть „внутрїшня земля“, вычленена з цїлку). Подля той верзії лїтописець з року 1187 не называть термін „оукраина“ погранічём, але праві Переяславску землю як самостатне князївство.<ref>{{cite book | author = Григорій Півторак | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | publisher = Академія | location = Київ | year = 2001 | isbn = 966-580-082-5 | url = http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt12.htm}}</ref><ref>{{cite book | last = Plokhy | first = S. | year = 2015 | title = The Gates of Europe: A History of Ukraine | publisher = Basic Books | location = New York | page = 75}}</ref> Без огляду на оріґіналный етімолоґічный вызнам ся історіци сугласили, же в протягу 16.–17. сторочу, головно в періоды козацькых воєн і екзістенції Козацького гетманату, термін „Україна“ поступно стратив чісто ґеоґрафічный (реґіоналный) характер. Трансформовав ся на властне мено, чім ся став політічным і етнічным ідентіфікатором теріторії обываной Українцями.<ref>{{cite book | last = Kappeler | first = A. | year = 1994 | title = Kleine Geschichte der Ukraine | publisher = C.H. Beck | location = München | page = 22 | isbn = 3-406-37449-2}}</ref><ref>{{cite book | last = Serczyk | first = W. A. | year = 2001 | title = Historia Ukrainy | publisher = Ossolineum | location = Wrocław | page = 9 | isbn = 83-04-04530-3}}</ref> == Адміністратівне дїлїня == {{ГоловнаСтатя|Адміністративноє діленя Украйины}} Україна є дїлена на 24 области і [[Автономна Републіка Крым|Автономну Републіку Крым]], мимо того 2 міста мають шпеціалный статус — [[Київ]] і [[Севастополь]]. Адміністратівны части Україны: * [[Вінницька область]] * [[Волыньска область]] * [[Днїпропетровска область]] * [[Житомирьска область]] * [[Донецька область]] * [[Закарпатьска область]] * [[Запорізька область]] * [[Івано-Франківска область]] * [[Кієвска область]] * [[Кіровоградьска область]] * [[Луганьска область]] * [[Львівска область]] * [[Миколаївска область]] * [[Одеска область]] * [[Полтавска область]] * [[Рівненьска область]] * [[Сумска область]] * [[Тернопільска область]] * [[Харківска область]] * [[Херсоньска область]] * [[Хмельницька область]] * [[Черкаска область]] * [[Чернівецька область]] * [[Чернїгівска область]] * [[Автономна Републіка Крым]] * місто [[Київ]] * місто [[Севастополь]] {{Oblasts of Ukraine}} ::::::::::::'''2013''' == Одказы == * {{cite web |author= |editor= |date=2021 |url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/ukraine/ |title='''Country comparison: population''' |publisher=The World Factbook |format= |quote= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2021-04-10 |archiveurl= |archivedate= }} == Референції == <references/> {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] 3mh0lx1w3hnolv15tilumyscopfsvn0 165260 165259 2026-05-14T18:07:44Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/165259|165259]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2026-29099-79|~2026-29099-79]] ([[User talk:~2026-29099-79|діскусія]]) 165260 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна | native_name = {{lang|uk|Україна}} | conventional_long_name = | common_name = Ukraine | image_flag = Flag of Ukraine.svg | image_coat = Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg | image_map = Europe-Ukraine (with Crimea).svg | national_anthem = Ще не вмерла Україны<ref name=anthem>{{cite web|url=http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=602-15 |title=Law of Ukraine. State Anthem of Ukraine|publisher=[[Verkhovna Rada of Ukraine]]|date=2003-03-06|lang-uk}}</ref><br /><small>{{lang-uk|[[Гімна Україны|Ще не вмерла України]]}}</small><br /><center>[[Файл:National anthem of Ukraine, instrumental.oga]]</center> | official_languages = [[Україньскый язык|україньскый]] | regional_languages = [[Російскый язык|російскый]]<br />[[крымскотатарьскый язык|крымскотатарьскый]]<br /> і іншы языкы | ethnic_groups = '''77.8% [[Українцї]]''',<br />17.3% [[Русы]],<br /> 4.9% іншы етнічны ґрупы<ref name="Ethnic composition of the population of Ukraine, 2001 Census">{{cite web|url=http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality/|archiveurl=http://web.archive.org/web/20080323110131/http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality/|archivedate=March 23, 2008 |title=Population by ethnic nationality, 1 January, year|work=ukrcensus.gov.ua|publisher=Ukrainian Office of Statistics|accessdate=April 17, 2010}}</ref> | ethnic_groups_year = 2001 | demonym = [[Українцї|Українець, Українка, Українцї]] | capital = [[Кієв]] | latd=50 |latm=27 |latNS=N |longd=30 |longm=30 |longEW=E | largest_city = capital | government_type = [[Унітарный штат|Унітарна]] [[напівпрезідентьска републіка]] | leader_title1 = [[Презідент Україны|Презідент]] | leader_name1 = [[Володимир Зеленьскый]] | leader_title2 = [[Міністер Україны|Міністер]] | leader_name2 = Юлія Свириденко | legislature = [[Верьховна Рада Україны|Верьховна Рада]] | sovereignty_type = [[Історія Україны|Взник]] | sovereignty_note = | established_event1 = [[Кієвска Русь]] | established_date1 = [[882]] | established_event2 = [[Руське князївство]] | established_date2 = [[1199]] | established_event3 = [[Козацькый гетманат]] | established_date3 = [[1649]] | established_event4 = [[Україньска народна републіка]] | established_date4 = [[OldWikisource:Третій Універсал Української Центральної Ради|7. новембра 1917]] | established_event5 = [[Западноукраинска людова република|Западоукраїньска народна републіка]] | established_date5 = [[1. новембра]] [[1918]] | established_event6 = [[УССР|Україньска ССР]] | established_date6 = [[30. децембра]] [[1922]] | established_event7 = [[:en:Declaration of Ukrainian Independence, 1941|Друга декларація незалежности]] | established_date7 = [[30. юна]] [[1941]] | established_event8 = [[Декларація штатной суверенности Україны|Незалежность од Совєтьского союзу]] | established_date8 = [[24. авґуста]] [[1991]] | area_rank = 46. у світї | area_magnitude = 1 E11 | area_km2 = 603,628 | area_sq_mi = 233,090 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> | percent_water = 7% | population_estimate = 43,745,640<ref name=pop>Country comparison: population.</ref> | population_estimate_year = 2021 | population_estimate_rank = 34. у світї | population_census = 48,457,102<ref name="Ethnic composition of the population of Ukraine, 2001 Census"/> | population_census_year = 2001 | population_density_km2 = 77 | population_density_sq_mi = 199 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> | population_density_rank = 115-е | GDP_PPP_year = 2010 | GDP_PPP = $302.679 billion<ref name=imf1>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/02/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&pr1.x=85&pr1.y=19&c=926&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=|title=Ukraine|publisher=International Monetary Fund|year=2010}}</ref> <!--Do not use CIA factbook as source!--> | GDP_PPP_rank = | GDP_PPP_per_capita = $6,656<ref name=imf1/> <!--Do not use CIA factbook as source!--> | GDP_PPP_per_capita_rank = | GDP_nominal = $136.561 billion<ref name=imf1/> <!--Do not use CIA factbook as source!--> | GDP_nominal_rank = | GDP_nominal_year = 2010 | GDP_nominal_per_capita = $3,003<ref name=imf1/> <!--Do not use CIA factbook as source!--> | GDP_nominal_per_capita_rank = | HDI_year = 2011 | HDI = {{increase}} 0.710<ref name="HDI">{{cite web|url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2011_EN_Tables.pdf|title=HDRO (Human Development Report Office United Nations Development Programme|year=2011|publisher=United Nations|accessdate=2 November 2011}}</ref> | HDI_rank = 76. у світї | HDI_category = <span style="color:#090;">высокый</span> | Gini = 31<ref name=cia>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html|title=Ukraine|accessdate=December 24, 2007|date=December 13, 2007|work=[[CIA World Factbook]]}}</ref> | Gini_year = 2006 | Gini_category = <span style="color:#fc0;">середня</span> | currency = [[Гривня|Гривна]] | currency_code = UAH | country_code = UKR | time_zone = [[Выходоевропскый час]] | utc_offset = [[UTC+2:00|+2]]<ref name=timechange>{{cite web|author= |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/1273613-rishennya-radi-ukrayina-30-zhovtnya-perejde-na-zimovij-chas |title=Рішення Ради: Україна 30 жовтня перейде на зимовий час » Події » Україна » Кореспондент |publisher=Ua.korrespondent.net |date= |accessdate=2011-10-31}}</ref> | time_zone_DST = [[Выходоевропскый лїтнїй час]] | utc_offset_DST = [[UTC+3:00|+3]] | drives_on = right | cctld = [[.ua]], [[.укр]] | calling_code = [[Telephone numbers in Ukraine|+380]] | footnotes = {{smallsup|1}} An [[Ukrainian independence referendum, 1991|independence referendum]] was held on December 1, after which Ukrainian independence was finalized on December 26. The [[Constitution of Ukraine|current constitution]] was adopted on June 28, 1996. }} '''Украї́на''' ([[Русиньскый язык|підкарп.&nbsp;русин.]] {{Lang|rue|Укра́йи́на}}, {{lang-lem|Украíна}},<ref>{{cite book |url=https://lemko.org/pdf/Duda2011.pdf |title=Лемківський словник |author=Ігор Дуда |date=2011 |language=uk |page=338}}</ref> {{lang-uk|Україна}} {{audio-IPA|LL-Q8798 (ukr)-Vshmorgun-Україна.wav|[ʊkrɐˈjinɐ]}}) є суверенный [[штат]], котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній]] і [[Середня Европа|середнїй Европі]]. Є найрозсяглїшов країнов з розлогов 603 628 км², теріторія котрой лежыть цалком у рамках европского контіненту, і другов найрозсяглїшов країнов в Европі цїлково (по европскій части [[Росія|Росії]]). Україна гранічіть з [[Білорусь|Білорусіёв]] на [[север]]ї, з [[Польско]]м, [[Словеньско]]м і [[Мадярьско]]м на [[запад]]ї, з [[Румуньско]]м і [[Молдавия|Молдавіёв]] на [[югозапад]]ї, як ай з Росіёв на [[выход]]ї і [[северовыход]]ї. На [[юг]]у має приступ к [[Чорне море|Чорному]] і Азовскому морю, што з нёй робить стратеґічный важный наморный вузел в чорноморьскім реґіонї.<ref>Національний атлас України. Географічне положення та адміністративний устрій. Київ: ДНВП „Картографія“.</ref> Україна є [[унітарный штат]] і парламентно-презідентьска републіка. Сучасна штатность Україны выходить з довгой історічной традіції, котра має своє походжіня од середнёвікой [[Кієвска Русь|Кієвской Руси]] ([[9. стороча|9.]]–[[13. стороча]]), продовжує через Руське кралёвство, Литовске великокнязївство, [[Запорожске войско|козацькый штат]] [[17. стороча|17.]]–[[18. стороча]] і [[Україньска народна републіка|народноослободителны бої]] зачатку [[20. стороча]]. Україна офіціално обновила свою незалежность [[24. авґуста]] [[1991]] по розпадї [[Совєтьскый союз|Совєтьского союзу]], што было леґітімізовано цїлонародным референдумом [[1. децембра]] 1991.<ref>Plokhy, S. (2015). The Gates of Europe: A History of Ukraine. New York: Basic Books.</ref> Тота країна зограла ключову задачу в ґлобалній потравиновій безпечности, кедьже належить меджі найвекшых світовых вывозцїв [[Збіжа|збіжы]], сонячніцёвого олїя і кендеріцї, вдяка чому сі в перебігу історії выслужыла прозывку „жытніця Европы“.<ref>The World Bank. Ukraine: Country Context and Economic Overview. Washington, D.C.</ref> Окрем польногосподарьского сектора діспонує Україна значным промыселным потенціалом в бранджах металурґії, енерґетікы (в тім чіслї ядровой), строярства і авіачных і козмічных технолоґій. В послїднїх десятьрочах ся країна стала єдным з вызначных европскых центрів інформачных технолоґій і діґіталной трансформації публічных служеб. Україна є закладаючім членом [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], членом Рады Европы і Світовой торговой орґанізації і має штатут кандідатьской країны на вступ до [[Европска унія|Европской унії]]. Непозераючі на проблемы споєны з охранов теріторіалной інтеґріты і суверенности зіставать Україна ключовым субєктом европской безпечности і меджінародного права.<ref>United Nations. Charter of the United Nations and Statute of the International Court of Justice. San Francisco, 1945.</ref> [[Головне місто|Головным містом]] і найвекшов метрополов країны є [[Кієв]] – історічный центр выходославяньской цівілізації і [[Хрістіанство|хрістіанства]]. == Етімолоґія і назва == Топонім „Україна“ ся першыраз споминать в Кієвскім лїтописї (подля Іпатієвского кодексу) в роцї 1187.<ref>{{cite book | title = Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця | publisher = Дніпро | location = Київ | year = 1989 | pages = 347 | isbn = 5-308-00052-2 | url = http://litopys.org.ua/litop/lit11.htm}}</ref> В розповіди о смерти переяславского князя Владіміра Ґлебовіча лїтописець позначовать, же за ним „оукраина много постона“ (Україна много нарїкала). Пізнїше ся тот термін повторно стрїчать в лїтописах (головно в роках 1189, 1213 і 1282) в звязаности з розлічныма теріторіями Руси.<ref>{{cite book | last = Magocsi | first = P. R. | year = 2010 | title = A History of Ukraine: The Land and Its Peoples | edition = 2nd | publisher = University of Toronto Press | location = Toronto | page = 171}}</ref><ref>{{cite book | last = Kappeler | first = A. | year = 1994 | title = Kleine Geschichte der Ukraine | publisher = C.H. Beck | location = München | page = 22 | isbn = 3-406-37449-2}}</ref> В сучасній історіоґрафії і языкознавстві екзістують дві главны теорії o оріґіналнім вызнамі того слова. Перша з них – „пограніча“ або „окраїна“ – Тота теорія традічно доміновала в російскій і польскій передреволучній науцї і підпорує ю ай ряд западных і дакотры сучасны україньскы науковцїв. Подля нёй топонім походить з праславяньского слова „оукраина“<ref>В староруськім писомництві ся на означіня звука [у] традічно хосновав діґраф „оу“ (ліґатура ѹ), прото ся візуалный запис „оукраина“ фонетічно чітать як „україна“. Веце о правописї лїтопису позерай: {{cite book | author = Григорій Півторак | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | publisher = Академія | location = Київ | year = 2001 | isbn = 966-580-082-5 | url = http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt12.htm}}.{{cite book | last = Subtelny | first = O. | year = 2009 | title = Ukraine: A History | edition = 4th | publisher = University of Toronto Press | location = Toronto | page = 73 | isbn = 978-1442609914}}</ref> і cпочатку ся хосновало як обща назва про погранічны теріторії. Подля того выкладу лїтопис з року 1187 говорив о Переяславскім князївстві як о теріторіях гранічачіх з половецькым степом, і в 16.–17. сторочу ся тот термін одношовав на погранічі Републікы обох народів і Російской імперії.<ref>{{cite book | last = Subtelny | first = O. | year = 2009 | title = Ukraine: A History | edition = 4th | publisher = University of Toronto Press | location = Toronto | page = 73 | isbn = 978-1442609914}}</ref><ref>{{cite book | last = Magocsi | first = P. R. | year = 2010 | title = A History of Ukraine: The Land and Its Peoples | edition = 2nd | publisher = University of Toronto Press | location = Toronto | page = 171}}</ref> Наопак, в сучасній україньскій академічній науцї домінує друга теорія – верзія „краю“, „країны“ або „властной земли“. Єй поклонници твердять, же термін „оукраина“ є одводженый од слова „край“ (во вызнамі „родна земля“, „теріторія“, „самостатне князївство“) з помочі префікса „у-“ (значіть „внутрїшня земля“, вычленена з цїлку). Подля той верзії лїтописець з року 1187 не называть термін „оукраина“ погранічём, але праві Переяславску землю як самостатне князївство.<ref>{{cite book | author = Григорій Півторак | title = Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов | publisher = Академія | location = Київ | year = 2001 | isbn = 966-580-082-5 | url = http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt12.htm}}</ref><ref>{{cite book | last = Plokhy | first = S. | year = 2015 | title = The Gates of Europe: A History of Ukraine | publisher = Basic Books | location = New York | page = 75}}</ref> Без огляду на оріґіналный етімолоґічный вызнам ся історіци сугласили, же в протягу 16.–17. сторочу, головно в періоды козацькых воєн і екзістенції Козацького гетманату, термін „Україна“ поступно стратив чісто ґеоґрафічный (реґіоналный) характер. Трансформовав ся на властне мено, чім ся став політічным і етнічным ідентіфікатором теріторії обываной Українцями.<ref>{{cite book | last = Kappeler | first = A. | year = 1994 | title = Kleine Geschichte der Ukraine | publisher = C.H. Beck | location = München | page = 22 | isbn = 3-406-37449-2}}</ref><ref>{{cite book | last = Serczyk | first = W. A. | year = 2001 | title = Historia Ukrainy | publisher = Ossolineum | location = Wrocław | page = 9 | isbn = 83-04-04530-3}}</ref> == Адміністратівне дїлїня == {{ГоловнаСтатя|Адміністративноє діленя Украйины}} Україна є дїлена на 24 области і [[Автономна Републіка Крым|Автономну Републіку Крым]], мимо того 2 міста мають шпеціалный статус — [[Київ]] і [[Севастополь]]. Адміністратівны части Україны: * [[Вінницька область]] * [[Волыньска область]] * [[Днїпропетровска область]] * [[Житомирьска область]] * [[Донецька область]] * [[Закарпатьска область]] * [[Запорізька область]] * [[Івано-Франківска область]] * [[Кієвска область]] * [[Кіровоградьска область]] * [[Луганьска область]] * [[Львівска область]] * [[Миколаївска область]] * [[Одеска область]] * [[Полтавска область]] * [[Рівненьска область]] * [[Сумска область]] * [[Тернопільска область]] * [[Харківска область]] * [[Херсоньска область]] * [[Хмельницька область]] * [[Черкаска область]] * [[Чернівецька область]] * [[Чернїгівска область]] * [[Автономна Републіка Крым]] * місто [[Київ]] * місто [[Севастополь]] {{Oblasts of Ukraine}} ::::::::::::'''2013''' == Одказы == * {{cite web |author= |editor= |date=2021 |url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/ukraine/ |title='''Country comparison: population''' |publisher=The World Factbook |format= |quote= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2021-04-10 |archiveurl= |archivedate= }} == Референції == <references/> {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] 313t0ddfdmpbp1pqf777cnjp3qfaf3p 0 2172 165272 146258 2026-05-14T20:18:07Z Halajkovič 33393 165272 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс язык | name = Білоруськый язык |nativename = ''беларуская мова, biełaruskaja mova'' | region = [[Білорусь]], [[Польско]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], [[Україна]], [[Чесько]] | speakers = ~ 4 000 000 | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | fam2 = [[Балтіцько-славяньска языкы|Балтіцько-славяньска]] | fam3 = [[Славяньскы языкы|Славяньска]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы|Выходославяньска]] | nation = {{flag|Білорусь}} | agency = Націонална академія наук Білоруси | iso1 = be | iso2 = bel | iso3 = bel | map = [[Файл:Idioma bielorruso.png|frameless|center]] Пошырёваня Білоруського языка:<br/>{{Legend|#0080FF|реґіоны, де він є языком векшын}} {{Legend|#88C4FF|реґіоны, де він є языком меншын}} }} '''Білору́ськый язы́к''' ({{lang-be|беларуская мова}}) є [[Выходославяньскы языкы|выходославяньскый язык]], котрым говорять головно [[Білорусы]] і іншы народы [[Выходна Европа|Выходной Европы]]. Білоруськый язык входить в [[Індоевропскы языкы|Індоевропску]] [[Языкова родина|языкову родину]], приналежной до [[Славяньскы языкы|Славяньской языковой ґрупы]]. [[File:WIKITONGUES- Uladzislau speaking Belarusian.webm|thumb|right|250px|Білоруськый язык]] == Діалекты == [[File:Dialects of Belarusian language be-tarask.png | thumb | left | {{center|Головны діалекты}}]] Має четыри головны [[Діалект|діалекты]]. Окрем того суть два штандарты: офіціалный (академічный) і тарашкевіця («класічный»). У Білоруси є білоруськый язык од року 1990 штатным языком і од референда в роцї 1995, респ. од року 1998, коли была подля резултатів референда змінена конштітуція, здїлять тот статус з [[Російскый язык|російскым языком]]. == Хоснованя == Резултатом є домінантне хоснованя [[Російскый язык|російского языка]] у вшыткых сферах сполоченьского жывота з вынятком народной [[Література|літературы]], часточно [[музика|музикы]] і народной културы вобще; обмежено го хоснують і штатны орґаны і повинно ся учіть на школах, у меншынї школ є ужываный як язык выучованя, переважує але російскый язык. Но білоруськый язык є дуже росшыреный меджі білоруськов політічнов опозіціёв і на [[інтернет]]ї. == Екстерны одказы == * [http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=RUW Ethnologue report for Belarusian] * [http://kamunikat.org/Kalita_Ina.html Калита И. В. Современная Беларусь: языки и национальная идентичность. Ústí nad Labem, ISBN 978-80-7414-324-3, 2010, 300 s. s. 112-190.] {{InterWiki|be-x-old|Галоўная старонка|класічным штандартом|}} {{InterWiki|be|Галоўная старонка|офіціалным штандартом|}} {{Славяньскы языкы}} {{stub}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] lc1nrw92xqpkrexgat443qelsk5vn37 0 5513 165251 161618 2026-05-14T13:15:35Z Spokiyny 33037 165251 wikitext text/x-wiki {{Місто | тіп = | назва = Краматорьск | місцёва назва = {{lang-uk|Краматорськ}} | образок = Kramatorsk-Ukraine-map.png | образок_розмір = | прапор = Flag Kramatorsk.jpg | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of arms of Kramatorsk, Ukraine.svg | попис ерба = Ерб міста | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Донецька область]] | заложене = [[1868]] | перша змінка = | аґломерація = Краматорьска | статус = [[1932]] | подїл = | жытелїв = 80 000 | розлога = 305.24 | ref-площа = | густота = 543.8 | код = | коордінаты = {{Coord|48|43|N|37|33|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = | водойма = | етнікон = | станція = Краматорьск | відстань = | желїзніця к = 748 | ref-залізниця к = | автошлях к = 655 | ref-автошлях к = | фізічна к = 540 | ref-фізична к = | желїзніця с = 98 | фізічна с = 84 | автошлях с = 95 | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 84300-84390 | адреса = 84313, м. Краматорськ, пл. Миру, 2 | веб-сторінка = http://www.krm.dn.ua/ | пріматор = Олександр Гончаренко | позначкы = }} '''Крамато́рьск''' ({{lang-uk|Крамато́рськ}}) є місто в [[Україна|Українї]], [[Донецька область]]. Жыє тамкы 60 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1868]] роцї. {{commonscat|Kramatorsk}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Донецька область]] 7c09rwx99k474fek336y9iosmebf5pz 0 11674 165277 158787 2026-05-14T23:04:54Z Belovvv 13890 165277 wikitext text/x-wiki {{Писатель | image = Mykola Ovcharov.jpg | imagesize = 250px | caption = Микола Овчаров у 2025 році | birthdate = {{Birth date and age|1988|07|09}} | birthplace = Одеса | occupation = [[режісер]] | language = [[Україньскый язык|україньскый]], [[Руськый язык|руськый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | nationality = [[Українцї|українець]] | citizenship = [[Україна]] | education = | alma_mater = | period = | notableworks = Мастер публичных выступлений<!-- or: | notablework = --> }} '''Микола Михайлович Овчаров''' (*[[9. юл]]а [[1988]], [[Одеса]])&nbsp;— україньскый оратор, [[Філм|філмовый]] режісер і сценаріста<ref>https://www.imdb.com/name/nm10582561/</ref><ref>https://fspo.udpu.edu.ua/%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81-%D0%BF%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82/</ref>. Прославив ся передовшыткым як закладатель [[Инштитут риторики Миколы Овчарова|Инштитута риторики Миколы Овчарова]]. == Жывотопис == Народив ся в м. Одесі. Учився в Київскій державній академії водного транспорту, Київскім народнім універзітеті културы. Робив з передныма державныма і громадскыма орґанізаціями. Автор книжкы «Майстер публичных выступлений» (2017, 2023) і выдань з етікы публичных выступлений. == Теорія арґументації == Микола Овчаров выділив основны три формы арґументації в сучасній риториці. * Теоретична — научны факты, даны досліджінь, статістіка, аналітіка. * Практична — практичный приклад зо свого або чуджого досвіду. * Візуална — доказованя з хоснованьом знамых образів або подій. До каждого арґументу є три вымогы: авторітетность, унікалность, посиліня тезы другым арґументом. == Бібліоґрафія == '''Научно-популярны выданя''' * 2017 – Майстер публічных выступлїнь * 2023 – Майстер публічных выступлїнь: Монохромне выданя * 2023 – Майстер публічных выступлїнь: Колорове выданя * 2024 – [[Мала етіка]] * 2024 – [[Доказова арґументация|Доказова арґументація]] '''Навчално-методічны выданя''' * 2025 – Як выховати оратора '''Періодічны выданя''' * 2025 – журнал "[[Невідомый оратор]]"<ref>https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ</ref><ref>[https://ovcharov.institute/unknown-orator Інститут риторики Миколи Овчарова | Невідомий оратор]</ref> == Філмы == * 2019 – [[Чорна дїра (філм 2019)|Чорна дїра]] == Жерела и одказы == * [[Файл:Facebook New Logo (2015).svg|30px]] [https://www.facebook.com/NicholasOvcharov Офіційна страниця у Facebook] * [[Файл:YouTube Logo (2005-2011).png|30px]] [https://www.youtube.com/channel/UC2ASGYUmF7GZxVVvqM0eYLQ Канал на YouTube] * [[Файл:IMDB Logo 2016.svg|30px]] [https://www.imdb.com/name/nm10582561 Микола Овчаров на сайті IMDb] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1988||Овчаров, Микола}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] [[Катеґорія:Персоналии:Україна]] [[Катеґорія:Персоналии 21. стороча]] [[Катеґорія:Микола Овчаров]] mxfjb2jths646653bxm4sxmxe1ww5il 0 11729 165262 148197 2026-05-14T19:49:36Z Halajkovič 33393 +доповнїня 165262 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Александр Григорович Лукашенко | образок = Alexander Lukashenko crop.jpeg | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = Лукашенко в юлу 2015 | пост = 1-й Президент Бѣлоруси | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = Андрей Владим. Кобяков | предходник = ''пост новоствореный'' | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = [[20. юл]] [[1994]]{{efn|Дакотры краины, особенно западны штаты, не узнавають Лукашенка за легитимного президента Бѣлоруси од президентскых волеб в Бѣлоруси в року 2020. Он еднак надале ''[[де факто]]'' овладать Бѣлорусь, причом ся операть о подпору [[Росія|России]] и [[Китайска Людова Република|Китаю]] и придушовати внуторну опозицию.<ref>{{cite web|url=https://www.france24.com/en/20200923-belarus-leader-lukashenko-holds-secret-inauguration-amid-continuing-protests|title=Belarus leader Lukashenko holds secret inauguration amid continuing protests|website=france24.com|date=23 September 2020}}</ref><ref>{{cite news |url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-54262953|title=Belarus: Mass protests after Lukashenko secretly sworn in|work=BBC News|date=23 September 2020|quote=Several EU countries and the US say they do not recognise Mr. Lukashenko as the legitimate president of Belarus.}}</ref>}} | конець_термина = | пост2 = Предсѣдник Найвысшой Рады<br/> Союза России и Бѣлоруси | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = [[26. януар]] [[2013]] | конець_термина2 = | предходник2 = ''пост новоствореный'' | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{Birth date and age|1954|08|30}} | мѣсто_уроджѣня = [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]] | датум_смерти = <!-- дд.мм.рррр --> | мѣсто_смерти = | назывка = Бацька | alma_mater = | едукация = | горожанство = | народность = [[Білорусы|Бѣлорус]] | партия = [[КПСС]] (1979—1991), Комунисты за демократию (1991—1992) | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = Галина Родионовна<br/><small>(родж. Жавнярович,*1955)</small> | супруг = | дѣти = Виктор (*1975),<br/> Дмитрий (*1980),<br/> Николай (*2004)<ref>[http://argumenti.ru/politics/online/2012/06/186592 Александр Лукашенко назвал имя своего преемника ''русс.'']</ref> | своина = | профессия = | шаржа = подполковник в резервѣ | вѣра = [[Атеізм|атеиста]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://www.president.gov.by/ | категория в Commons = Alexander Lukashenko }} '''Александр Григорович Лукашенко''', ({{lang-be|2|Алякса́ндр Рыго́равіч Лукашэ́нка}}; [[30. авґуст|30. август]] [[1954]], [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]]) — дѣючый президент [[Білорусь|Бѣлоруси]], главный велитель Збройных сил Бѣлоруси, рядитель Рады Безпекы, Предсѣдник Найвысшой Рады [[Союз России и Бѣлоруси|Союза России и Бѣлоруси]] (1997). Президент Олимпийского комитета [[Білорусь|Бѣлоруси]] (1997). В резултатѣ того референдума зыскав Лукашенко векшу моц, включно правомоци роспустити Найвысшу Раду. Далшый референдум в року 1996 му еще веце полегшив змѣцнѣню моци. Лукашенко одтогды стоить на челѣ авторитарской влады и е часто означованый за „послѣдного диктатора в Европѣ“.<ref> *{{cite web |last=Balmforth |first=Richard |date=27 November 2012 |title=Interview with Belarus President Lukashenko |url=https://www.reuters.com/article/us-belarus-lukashenko-extracts-idUSBRE8AQ0V520121127 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20211108230535/https://www.reuters.com/article/us-belarus-lukashenko-extracts-idUSBRE8AQ0V520121127 |archive-date=8 November 2021 |access-date=9 November 2021 |publisher=[[Reuters]] |quote="I am the last dictator in Europe," {{as written|Belarus|sian}} President Alexander Lukashenko has told Reuters in a rare interview.}} *{{Cite news |last=Tharoor |first=Ishaan |title=Analysis: Can people power topple Europe's 'last dictator'? |language=en |newspaper=The Washington Post |url=https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |url-status=live |access-date=24 August 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200824133119/https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |archive-date=24 August 2020}} *{{Cite news |date=9 January 2007 |title=Profile: Alexander Lukashenko |work=BBC News |publisher=BBC |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3882843.stm |url-status=live |access-date=7 August 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071023013357/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3882843.stm |archive-date=23 October 2007 |quote='..an authoritarian ruling style is characteristic of me [Lukashenko]'}} *{{Cite book |last1=Levitsky |first1=Steven |url=https://books.google.com/books?id=NZDI05p1PDgC |title=Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes after the Cold War |last2=Way |first2=Lucan A. |date=2010 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9781139491488 |series=Problems of International Politics |location=Cambridge |page=203 |chapter=The Evolution of Post-Soviet Competitive Authoritarianism |quote=Unlike his predecessor, Lukashenka consolidated authoritarian rule. He censored state media, closed Belarus's only independent radio station [...]. |author-link=Steven Levitsky |access-date=12 June 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200612042246/https://books.google.com/books?id=NZDI05p1PDgC |archive-date=12 June 2020 |url-status=live}} *{{Cite news |last1=Treisman |first1=Rachel |date=16 August 2020 |title=One Week After Election, Belarus Sees Giant Protests Against 'Europe's Last Dictator' |language=en |website=NPR.org |url=https://www.npr.org/2020/08/16/903036245/one-week-after-election-belarus-sees-giant-protests-against-europe-s-last-dictat |url-status=live |access-date=24 August 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211206063006/https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |archive-date=6 December 2021}}</ref> Меджинародны позорователѣ не поважовали бѣлорускы вольбы за слободны и справедливы, из вынятком його першого витязства. Окрем того влада твердо придушовать опонентох и ограничуе слободу медий.<ref> *{{Cite web |date=17 November 2019 |title=Belarus leader dismisses democracy even as vote takes place |url=https://apnews.com/50a5cd10537541a8933c65465f3fc113 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191117132427/https://apnews.com/50a5cd10537541a8933c65465f3fc113 |archive-date=17 November 2019 |access-date=21 May 2020 |website=AP NEWS}} *{{Cite news |last=Rausing |first=Sigrid |date=7 October 2012 |title=Belarus: inside Europe's last dictatorship |work=The Guardian |location=London |url=https://www.theguardian.com/world/2012/oct/07/belarus-inside-europes-last-dictatorship |url-status=live |access-date=7 August 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140726110421/http://www.theguardian.com/world/2012/oct/07/belarus-inside-europes-last-dictatorship |archive-date=26 July 2014}} *{{Cite web |url=https://www.hrw.org/world-report/2020/country-chapters/belarus |title=World Report 2020: Rights Trends in Belarus |date=10 December 2019 |website=Human Rights Watch |language=en |access-date=21 May 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200115180942/https://www.hrw.org/world-report/2020/country-chapters/belarus |archive-date=15 January 2020 |url-status=live}} *{{Cite web |year=2007 |title=Human rights by country&nbsp;– Belarus |url=https://www.amnesty.org/en/region/europe-and-central-asia/eurasia/belarus |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20071212011715/http://www.amnesty.org/en/region/europe-and-central-asia/eurasia/belarus |archive-date=12 December 2007 |access-date=22 December 2007 |website=Amnesty International Report 2007 |publisher=[[Amnesty International]]}} *{{Cite web |last=Jones |first=Mark P. |date=2018 |editor1-last=Herron |editor1-first=Erik S |editor2-last=Pekkanen |editor2-first=Robert J |editor3-last=Shugart |editor3-first=Matthew S |title=Presidential and Legislative Elections |url=https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001/oxfordhb-9780190258658-e-23 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180122054620/https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001/oxfordhb-9780190258658-e-23 |archive-date=22 January 2018 |access-date=21 May 2020 |website=The Oxford Handbook of Electoral Systems |language=en |doi=10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001 |isbn=9780190258658 |quote="unanimous agreement among serious scholars that... Lukashenko's 2015 election occurred within an authoritarian context."}} *{{Cite book |last=Levitsky |first=Steven |title=Competitive authoritarianism: hybrid regimes after the Cold War |date=2013 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0-521-88252-1 |pages=4, 9–10, 21, 70 |oclc=968631692}}{{Cite journal |last1=Crabtree |first1=Charles |last2=Fariss |first2=Christopher J. |last3=Schuler |first3=Paul |date=2016 |title=The presidential election in Belarus, October 2015 |url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0261379415300925 |url-status=live |journal=Electoral Studies |language=en |volume=42 |pages=304–307 |doi=10.1016/j.electstud.2016.02.006 |issn=0261-3794 |s2cid=155377250 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200622151722/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0261379415300925 |archive-date=22 June 2020 |access-date=21 May 2020|url-access=subscription }} *{{Cite web |title=Belarus strongman Lukashenko marks 25 years in power |url=https://www.dw.com/en/belarus-strongman-lukashenko-marks-25-years-in-power/a-49530563 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190710070927/https://www.dw.com/en/belarus-strongman-lukashenko-marks-25-years-in-power/a-49530563 |archive-date=10 July 2019 |access-date=21 May 2020 |website=Deutsche Welle |language=en-GB}}</ref> То наконець вело даколько западных влад к увалѣню санкций на Лукашенка и далшых бѣлорускых урядникох.<ref>{{Cite web |date=15 October 2012 |title=COUNCIL DECISION 2012/642/CFSP concerning restrictive measures against Belarus |url=http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2012:285:0001:0052:EN:PDF |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130407202033/http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2012:285:0001:0052:EN:PDF |archive-date=7 April 2013 |access-date=7 January 2013 |website=Official Journal of the European Union |publisher=Council of the European Union}}{{Cite web |work=Department of the Treasury |date=5 December 2012 |title=Belarus Sanctions |url=http://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/pages/belarus.aspx |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20101216164837/http://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/pages/belarus.aspx |archive-date=16 December 2010 |access-date=7 January 2013 |publisher=Government of the United States}}{{cite web |date=6 November 2020 |title=EU slaps sanctions on Belarus leader Lukashenko for crackdown |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-54846049 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20210517202021/https://www.bbc.com/news/world-europe-54846049 |archive-date=17 May 2021 |access-date=8 November 2020 |website=BBC}}{{Cite news |last1=Ljunggren |first1=Josh Smith |date=29 September 2020 |title=Britain and Canada impose sanctions on Belarus leader Lukashenko |newspaper=Reuters |url=https://www.reuters.com/article/uk-belarus-election-sanctions/britain-and-canada-impose-sanctions-on-belarus-leader-lukashenko-idUKKBN26K2QV |url-status=live |access-date=13 December 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210411164455/https://www.reuters.com/article/uk-belarus-election-sanctions/britain-and-canada-impose-sanctions-on-belarus-leader-lukashenko-idUKKBN26K2QV |archive-date=11 April 2021}}[https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32020R1648&from=EN COUNCIL IMPLEMENTING REGULATION (EU) 2020/1648 of 6 November 2020 implementing Article 8a(1) of Regulation (EC) No 765/2006 concerning restrictive measures in respect of Belarus] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220223093926/https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32020R1648&from=EN|date=23 February 2022}}<br />{{Cite news |date=12 December 2020 |title=Swiss freeze assets of Belarus leader Lukashenko |newspaper=[[Reuters]] |url=https://www.reuters.com/article/uk-swiss-belarus-sanctions-idUKKBN28M09I |url-status=live |access-date=15 March 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211063954/https://www.reuters.com/article/uk-swiss-belarus-sanctions-idUKKBN28M09I |archive-date=11 December 2021}}</ref> Лукашенкове спорне витязство в президентскых вольбах в року 2020 передходили обвинѣня з манипулации волеб, што зосилнило противладны протесты, найвекшы за його влады.<ref name="BBC News-2020" /> В резултатѣ того [[Европска уния]], [[Споене Кральовство]] и [[Споены Штаты Америцкы]] перестали по спорных вольбах узнавати Лукашенка за легитимного президента Бѣлоруси.<ref>{{Cite web |date=24 August 2020 |title=El Pais interview with HR/VP Borrell: "Lukashenko is like Maduro. We do not recognise him but we must deal with him" |url=https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/84346/el-pais-interview-hrvp-borrell-%E2%80%9Clukashenko-maduro-we-do-not-recognize-him-he-must-deal-him%E2%80%9D_en |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20201008100014/https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/84346/el-pais-interview-hrvp-borrell-%E2%80%9Clukashenko-maduro-we-do-not-recognize-him-he-must-deal-him%E2%80%9D_en |archive-date=8 October 2020 |access-date=25 August 2020 |publisher=eeas.europa.eu}}</ref><ref name="Axios">Dave Lawler, [https://www.axios.com/us-lukashenko-president-belarus-353ed235-98f7-446f-919a-6a6cdab81975.html U.S. no longer recognises Lukashenko as legitimate president of Belarus] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211221151140/https://www.axios.com/us-lukashenko-president-belarus-353ed235-98f7-446f-919a-6a6cdab81975.html|date=21 December 2021}}, ''Axios'' (24 September 2020).</ref> Лукашенко зостав при моци, што наконець вело к обновѣню часточных дипломатичных одношѣнь.<ref>{{Cite web |date=19 July 2024 |title=Leader of Belarus marks 30 years in power after crushing dissent |url=https://www.voanews.com/a/leader-of-belarus-marks-30-years-in-power-after-crushing-dissent/7704796.html |access-date=8 May 2025 |website=Voice of America |language=en}}</ref><ref>{{Cite news |last1=Higgins |first1=Andrew |last2=Dapkus |first2=Tomas |date=15 February 2025 |title=A Quick, Quiet Trip to Belarus Signals a Turn in U.S. Policy |url=https://www.nytimes.com/2025/02/15/world/europe/belarus-us-prisoners-diplomacy.html |access-date=8 May 2025 |work=The New York Times |language=en-US |issn=0362-4331}}</ref> Його наново зволѣня в президентскых вольбах в року 2025 опозиция и Европскый парламент означили за фикцию.<ref>{{Cite web |date=25 January 2025 |title=Belarus election: 'There is no alternative to Alexander Lukashenko' |url=https://www.bbc.com/news/articles/cp9x0mjzl4mo |access-date=8 May 2025 |website=www.bbc.com |language=en-GB}}</ref><ref>{{Cite web |last=Edwards |first=Christian |date=26 January 2025 |title=Belarus president set to extend 30-year rule as critics slam 'sham' election |url=https://edition.cnn.com/2025/01/26/europe/belarus-lukashenko-presidential-election-intl |access-date=8 May 2025 |website=CNN |language=en}}</ref> Така изолация од части Западу, особенно в Путиновой ерѣ, звышила його зависимость од России, из котров Лукашенко удержовав узкы одношѣня уж ай наперек минулым напятьом, як была наприклад т. зв. „молочна война“ в року 2009, котра вплынула з одмѣтнутю Бѣлоруси узнати републикы Абхазия и Южна Осетия вымѣнов за 500 милионох доларох в резултатѣ российско-грузинской войны. Лукашенко одограв ключову роль при вытворѣню Унии, котра уможнила Бѣлорусам и Русам вольно путовати, працовати и учити ся меджи обома краинами. Подля новин одограв ключову роль ай при забезпечованю договору о укончѣню повстаня российской Вагнеровой групы в року 2023, чим уможнив дакотрым воякам Вагнеровой групы без перепоны перекрочити границѣ краины и усадити ся в Бѣлоруси.<ref>{{Cite web |date=24 June 2009 |title=The milk split by the milk war |url=https://www.politico.eu/article/the-milk-split-by-the-milk-war/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191022044035/https://www.politico.eu/article/the-milk-split-by-the-milk-war/ |archive-date=22 October 2019 |access-date=8 November 2020 |website=POLITICO |language=en-US}}</ref> == Молоды рокы == Александер выростав без отця, мати му была доичка на фармѣ. В школѣ быв тяжкый ученик, а мала го в евиденции милиция.<ref>[https://web.archive.org/web/20170824175303/https://news.tut.by/society/557319.html Лукашенко признался, что в школьные годы стоял на учете в комнате милиции ''русс.'']</ref> Року 1975 абсолвовав Могильовскый пединштитут, фах история и сполоченскы наукы. Року 1977 оженив ся з Галинов Жавнярович, з котров ся спознав в старшых класах школы. Року 1985 абсолвовав Бѣлорусску земледѣлску академию, фах [[економия]] и организация земледѣлской выробы. В роках 1975-1977 и 1980-1982 служив во войску. Од року 1979 став ся членом [[Комунистична партия|комунистичной партии]] и служив на партийных и ведучых постах во войску, ставебництвѣ и [[земледілство|земледѣлствѣ]]. == Политична карьера == [[File:RIAN archive 141088 Signing Treaty on Establishing Russian-Belarusian Union.jpg|thumb|265px|left|Подписаня Договора о Союзѣ России и Бѣлоруси в Москвѣ (Президент РФ [[Борис Николаевич Ельцин|Борис Ельцин]] и Александр Лукашенко, [[2. апріль|2. апрѣль]] [[1997]]]] Року 1990 быв выбраный за посланця Найвысшой Рады Бѣлоруси. В року 1991 поставив ся против политикы [[Михаил Сергеевич Горбачов|Горбачова]] и против роспаду [[СССР]]. Од року 1994 — [[Білорусь|Президент Бѣлоруси]]. Зыскав собѣ воличох обѣцяньом покласти конець злодѣйской приватизации, економичным аферам, и утримовати политичну и економичну кооперацию з [[Росія|Россиев]]. Одтогды быв выбераный на тот пост еще четыри раз (2001, 2006, 2010, 2015), понеже року 2004 одбыв ся [[референдум]], котрым была з [[Конштитуция|Конштитуции]] одстранена клаузула о найвецей двох президентскых каденциях. Законность того референдума не вызнали [[США]] и [[Европска Унія|Европска Уния]]. На послѣдных вольбах достав 83,4% голосох воличох, што стало ся найлѣпшым резултатом за вшыткы пять волебных кампаний. == Критика Лукашенка == Политика Лукашенка была остро критикована на Западѣ за то, же не слѣдуе западным штандартам в организации економикы и додержаню сполоченскых и приватных слобод. Од року 2006 [[Запад]] даколько разы увальовав на Бѣлорусию и персонално Лукашенка санкции. Але року 2016 санкции были з части зрушены.<ref>[http://www.interfax.ru/world/494766 ЕС частично снял санкции с Белоруссии и Лукашенко ''русс.'']</ref> == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Лукашенко, Александр}} [[Катеґорія:Державны урядници]] [[Катеґорія:Презіденты]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] 8mkqycyyf6i9ld8yca6mt8178co7hob 165264 165262 2026-05-14T20:00:34Z Halajkovič 33393 /* Критика Лукашенка */ 165264 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Александр Григорович Лукашенко | образок = Alexander Lukashenko crop.jpeg | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = Лукашенко в юлу 2015 | пост = 1-й Президент Бѣлоруси | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = Андрей Владим. Кобяков | предходник = ''пост новоствореный'' | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = [[20. юл]] [[1994]]{{efn|Дакотры краины, особенно западны штаты, не узнавають Лукашенка за легитимного президента Бѣлоруси од президентскых волеб в Бѣлоруси в року 2020. Он еднак надале ''[[де факто]]'' овладать Бѣлорусь, причом ся операть о подпору [[Росія|России]] и [[Китайска Людова Република|Китаю]] и придушовати внуторну опозицию.<ref>{{cite web|url=https://www.france24.com/en/20200923-belarus-leader-lukashenko-holds-secret-inauguration-amid-continuing-protests|title=Belarus leader Lukashenko holds secret inauguration amid continuing protests|website=france24.com|date=23 September 2020}}</ref><ref>{{cite news |url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-54262953|title=Belarus: Mass protests after Lukashenko secretly sworn in|work=BBC News|date=23 September 2020|quote=Several EU countries and the US say they do not recognise Mr. Lukashenko as the legitimate president of Belarus.}}</ref>}} | конець_термина = | пост2 = Предсѣдник Найвысшой Рады<br/> Союза России и Бѣлоруси | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = [[26. януар]] [[2013]] | конець_термина2 = | предходник2 = ''пост новоствореный'' | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{Birth date and age|1954|08|30}} | мѣсто_уроджѣня = [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]] | датум_смерти = <!-- дд.мм.рррр --> | мѣсто_смерти = | назывка = Бацька | alma_mater = | едукация = | горожанство = | народность = [[Білорусы|Бѣлорус]] | партия = [[КПСС]] (1979—1991), Комунисты за демократию (1991—1992) | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = Галина Родионовна<br/><small>(родж. Жавнярович,*1955)</small> | супруг = | дѣти = Виктор (*1975),<br/> Дмитрий (*1980),<br/> Николай (*2004)<ref>[http://argumenti.ru/politics/online/2012/06/186592 Александр Лукашенко назвал имя своего преемника ''русс.'']</ref> | своина = | профессия = | шаржа = подполковник в резервѣ | вѣра = [[Атеізм|атеиста]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://www.president.gov.by/ | категория в Commons = Alexander Lukashenko }} '''Александр Григорович Лукашенко''', ({{lang-be|2|Алякса́ндр Рыго́равіч Лукашэ́нка}}; [[30. авґуст|30. август]] [[1954]], [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]]) — дѣючый президент [[Білорусь|Бѣлоруси]], главный велитель Збройных сил Бѣлоруси, рядитель Рады Безпекы, Предсѣдник Найвысшой Рады [[Союз России и Бѣлоруси|Союза России и Бѣлоруси]] (1997). Президент Олимпийского комитета [[Білорусь|Бѣлоруси]] (1997). В резултатѣ того референдума зыскав Лукашенко векшу моц, включно правомоци роспустити Найвысшу Раду. Далшый референдум в року 1996 му еще веце полегшив змѣцнѣню моци. Лукашенко одтогды стоить на челѣ авторитарской влады и е часто означованый за „послѣдного диктатора в Европѣ“.<ref> *{{cite web |last=Balmforth |first=Richard |date=27 November 2012 |title=Interview with Belarus President Lukashenko |url=https://www.reuters.com/article/us-belarus-lukashenko-extracts-idUSBRE8AQ0V520121127 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20211108230535/https://www.reuters.com/article/us-belarus-lukashenko-extracts-idUSBRE8AQ0V520121127 |archive-date=8 November 2021 |access-date=9 November 2021 |publisher=[[Reuters]] |quote="I am the last dictator in Europe," {{as written|Belarus|sian}} President Alexander Lukashenko has told Reuters in a rare interview.}} *{{Cite news |last=Tharoor |first=Ishaan |title=Analysis: Can people power topple Europe's 'last dictator'? |language=en |newspaper=The Washington Post |url=https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |url-status=live |access-date=24 August 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200824133119/https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |archive-date=24 August 2020}} *{{Cite news |date=9 January 2007 |title=Profile: Alexander Lukashenko |work=BBC News |publisher=BBC |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3882843.stm |url-status=live |access-date=7 August 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071023013357/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3882843.stm |archive-date=23 October 2007 |quote='..an authoritarian ruling style is characteristic of me [Lukashenko]'}} *{{Cite book |last1=Levitsky |first1=Steven |url=https://books.google.com/books?id=NZDI05p1PDgC |title=Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes after the Cold War |last2=Way |first2=Lucan A. |date=2010 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9781139491488 |series=Problems of International Politics |location=Cambridge |page=203 |chapter=The Evolution of Post-Soviet Competitive Authoritarianism |quote=Unlike his predecessor, Lukashenka consolidated authoritarian rule. He censored state media, closed Belarus's only independent radio station [...]. |author-link=Steven Levitsky |access-date=12 June 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200612042246/https://books.google.com/books?id=NZDI05p1PDgC |archive-date=12 June 2020 |url-status=live}} *{{Cite news |last1=Treisman |first1=Rachel |date=16 August 2020 |title=One Week After Election, Belarus Sees Giant Protests Against 'Europe's Last Dictator' |language=en |website=NPR.org |url=https://www.npr.org/2020/08/16/903036245/one-week-after-election-belarus-sees-giant-protests-against-europe-s-last-dictat |url-status=live |access-date=24 August 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211206063006/https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |archive-date=6 December 2021}}</ref> Меджинародны позорователѣ не поважовали бѣлорускы вольбы за слободны и справедливы, из вынятком його першого витязства. Окрем того влада твердо придушовать опонентох и ограничуе слободу медий.<ref> *{{Cite web |date=17 November 2019 |title=Belarus leader dismisses democracy even as vote takes place |url=https://apnews.com/50a5cd10537541a8933c65465f3fc113 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191117132427/https://apnews.com/50a5cd10537541a8933c65465f3fc113 |archive-date=17 November 2019 |access-date=21 May 2020 |website=AP NEWS}} *{{Cite news |last=Rausing |first=Sigrid |date=7 October 2012 |title=Belarus: inside Europe's last dictatorship |work=The Guardian |location=London |url=https://www.theguardian.com/world/2012/oct/07/belarus-inside-europes-last-dictatorship |url-status=live |access-date=7 August 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140726110421/http://www.theguardian.com/world/2012/oct/07/belarus-inside-europes-last-dictatorship |archive-date=26 July 2014}} *{{Cite web |url=https://www.hrw.org/world-report/2020/country-chapters/belarus |title=World Report 2020: Rights Trends in Belarus |date=10 December 2019 |website=Human Rights Watch |language=en |access-date=21 May 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200115180942/https://www.hrw.org/world-report/2020/country-chapters/belarus |archive-date=15 January 2020 |url-status=live}} *{{Cite web |year=2007 |title=Human rights by country&nbsp;– Belarus |url=https://www.amnesty.org/en/region/europe-and-central-asia/eurasia/belarus |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20071212011715/http://www.amnesty.org/en/region/europe-and-central-asia/eurasia/belarus |archive-date=12 December 2007 |access-date=22 December 2007 |website=Amnesty International Report 2007 |publisher=[[Amnesty International]]}} *{{Cite web |last=Jones |first=Mark P. |date=2018 |editor1-last=Herron |editor1-first=Erik S |editor2-last=Pekkanen |editor2-first=Robert J |editor3-last=Shugart |editor3-first=Matthew S |title=Presidential and Legislative Elections |url=https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001/oxfordhb-9780190258658-e-23 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180122054620/https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001/oxfordhb-9780190258658-e-23 |archive-date=22 January 2018 |access-date=21 May 2020 |website=The Oxford Handbook of Electoral Systems |language=en |doi=10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001 |isbn=9780190258658 |quote="unanimous agreement among serious scholars that... Lukashenko's 2015 election occurred within an authoritarian context."}} *{{Cite book |last=Levitsky |first=Steven |title=Competitive authoritarianism: hybrid regimes after the Cold War |date=2013 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0-521-88252-1 |pages=4, 9–10, 21, 70 |oclc=968631692}}{{Cite journal |last1=Crabtree |first1=Charles |last2=Fariss |first2=Christopher J. |last3=Schuler |first3=Paul |date=2016 |title=The presidential election in Belarus, October 2015 |url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0261379415300925 |url-status=live |journal=Electoral Studies |language=en |volume=42 |pages=304–307 |doi=10.1016/j.electstud.2016.02.006 |issn=0261-3794 |s2cid=155377250 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200622151722/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0261379415300925 |archive-date=22 June 2020 |access-date=21 May 2020|url-access=subscription }} *{{Cite web |title=Belarus strongman Lukashenko marks 25 years in power |url=https://www.dw.com/en/belarus-strongman-lukashenko-marks-25-years-in-power/a-49530563 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190710070927/https://www.dw.com/en/belarus-strongman-lukashenko-marks-25-years-in-power/a-49530563 |archive-date=10 July 2019 |access-date=21 May 2020 |website=Deutsche Welle |language=en-GB}}</ref> То наконець вело даколько западных влад к увалѣню санкций на Лукашенка и далшых бѣлорускых урядникох.<ref>{{Cite web |date=15 October 2012 |title=COUNCIL DECISION 2012/642/CFSP concerning restrictive measures against Belarus |url=http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2012:285:0001:0052:EN:PDF |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130407202033/http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2012:285:0001:0052:EN:PDF |archive-date=7 April 2013 |access-date=7 January 2013 |website=Official Journal of the European Union |publisher=Council of the European Union}}{{Cite web |work=Department of the Treasury |date=5 December 2012 |title=Belarus Sanctions |url=http://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/pages/belarus.aspx |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20101216164837/http://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/pages/belarus.aspx |archive-date=16 December 2010 |access-date=7 January 2013 |publisher=Government of the United States}}{{cite web |date=6 November 2020 |title=EU slaps sanctions on Belarus leader Lukashenko for crackdown |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-54846049 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20210517202021/https://www.bbc.com/news/world-europe-54846049 |archive-date=17 May 2021 |access-date=8 November 2020 |website=BBC}}{{Cite news |last1=Ljunggren |first1=Josh Smith |date=29 September 2020 |title=Britain and Canada impose sanctions on Belarus leader Lukashenko |newspaper=Reuters |url=https://www.reuters.com/article/uk-belarus-election-sanctions/britain-and-canada-impose-sanctions-on-belarus-leader-lukashenko-idUKKBN26K2QV |url-status=live |access-date=13 December 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210411164455/https://www.reuters.com/article/uk-belarus-election-sanctions/britain-and-canada-impose-sanctions-on-belarus-leader-lukashenko-idUKKBN26K2QV |archive-date=11 April 2021}}[https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32020R1648&from=EN COUNCIL IMPLEMENTING REGULATION (EU) 2020/1648 of 6 November 2020 implementing Article 8a(1) of Regulation (EC) No 765/2006 concerning restrictive measures in respect of Belarus] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220223093926/https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32020R1648&from=EN|date=23 February 2022}}<br />{{Cite news |date=12 December 2020 |title=Swiss freeze assets of Belarus leader Lukashenko |newspaper=[[Reuters]] |url=https://www.reuters.com/article/uk-swiss-belarus-sanctions-idUKKBN28M09I |url-status=live |access-date=15 March 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211063954/https://www.reuters.com/article/uk-swiss-belarus-sanctions-idUKKBN28M09I |archive-date=11 December 2021}}</ref> Лукашенкове спорне витязство в президентскых вольбах в року 2020 передходили обвинѣня з манипулации волеб, што зосилнило противладны протесты, найвекшы за його влады.<ref name="BBC News-2020" /> В резултатѣ того [[Европска уния]], [[Споене Кральовство]] и [[Споены Штаты Америцкы]] перестали по спорных вольбах узнавати Лукашенка за легитимного президента Бѣлоруси.<ref>{{Cite web |date=24 August 2020 |title=El Pais interview with HR/VP Borrell: "Lukashenko is like Maduro. We do not recognise him but we must deal with him" |url=https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/84346/el-pais-interview-hrvp-borrell-%E2%80%9Clukashenko-maduro-we-do-not-recognize-him-he-must-deal-him%E2%80%9D_en |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20201008100014/https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/84346/el-pais-interview-hrvp-borrell-%E2%80%9Clukashenko-maduro-we-do-not-recognize-him-he-must-deal-him%E2%80%9D_en |archive-date=8 October 2020 |access-date=25 August 2020 |publisher=eeas.europa.eu}}</ref><ref name="Axios">Dave Lawler, [https://www.axios.com/us-lukashenko-president-belarus-353ed235-98f7-446f-919a-6a6cdab81975.html U.S. no longer recognises Lukashenko as legitimate president of Belarus] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211221151140/https://www.axios.com/us-lukashenko-president-belarus-353ed235-98f7-446f-919a-6a6cdab81975.html|date=21 December 2021}}, ''Axios'' (24 September 2020).</ref> Лукашенко зостав при моци, што наконець вело к обновѣню часточных дипломатичных одношѣнь.<ref>{{Cite web |date=19 July 2024 |title=Leader of Belarus marks 30 years in power after crushing dissent |url=https://www.voanews.com/a/leader-of-belarus-marks-30-years-in-power-after-crushing-dissent/7704796.html |access-date=8 May 2025 |website=Voice of America |language=en}}</ref><ref>{{Cite news |last1=Higgins |first1=Andrew |last2=Dapkus |first2=Tomas |date=15 February 2025 |title=A Quick, Quiet Trip to Belarus Signals a Turn in U.S. Policy |url=https://www.nytimes.com/2025/02/15/world/europe/belarus-us-prisoners-diplomacy.html |access-date=8 May 2025 |work=The New York Times |language=en-US |issn=0362-4331}}</ref> Його наново зволѣня в президентскых вольбах в року 2025 опозиция и Европскый парламент означили за фикцию.<ref>{{Cite web |date=25 January 2025 |title=Belarus election: 'There is no alternative to Alexander Lukashenko' |url=https://www.bbc.com/news/articles/cp9x0mjzl4mo |access-date=8 May 2025 |website=www.bbc.com |language=en-GB}}</ref><ref>{{Cite web |last=Edwards |first=Christian |date=26 January 2025 |title=Belarus president set to extend 30-year rule as critics slam 'sham' election |url=https://edition.cnn.com/2025/01/26/europe/belarus-lukashenko-presidential-election-intl |access-date=8 May 2025 |website=CNN |language=en}}</ref> Така изолация од части Западу, особенно в Путиновой ерѣ, звышила його зависимость од России, из котров Лукашенко удержовав узкы одношѣня уж ай наперек минулым напятьом, як была наприклад т. зв. „молочна война“ в року 2009, котра вплынула з одмѣтнутю Бѣлоруси узнати републикы Абхазия и Южна Осетия вымѣнов за 500 милионох доларох в резултатѣ российско-грузинской войны. Лукашенко одограв ключову роль при вытворѣню Унии, котра уможнила Бѣлорусам и Русам вольно путовати, працовати и учити ся меджи обома краинами. Подля новин одограв ключову роль ай при забезпечованю договору о укончѣню повстаня российской Вагнеровой групы в року 2023, чим уможнив дакотрым воякам Вагнеровой групы без перепоны перекрочити границѣ краины и усадити ся в Бѣлоруси.<ref>{{Cite web |date=24 June 2009 |title=The milk split by the milk war |url=https://www.politico.eu/article/the-milk-split-by-the-milk-war/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191022044035/https://www.politico.eu/article/the-milk-split-by-the-milk-war/ |archive-date=22 October 2019 |access-date=8 November 2020 |website=POLITICO |language=en-US}}</ref> == Молоды рокы == Александер выростав без отця, мати му была доичка на фармѣ. В школѣ быв тяжкый ученик, а мала го в евиденции милиция.<ref>[https://web.archive.org/web/20170824175303/https://news.tut.by/society/557319.html Лукашенко признался, что в школьные годы стоял на учете в комнате милиции ''русс.'']</ref> Року 1975 абсолвовав Могильовскый пединштитут, фах история и сполоченскы наукы. Року 1977 оженив ся з Галинов Жавнярович, з котров ся спознав в старшых класах школы. Року 1985 абсолвовав Бѣлорусску земледѣлску академию, фах [[економия]] и организация земледѣлской выробы. В роках 1975-1977 и 1980-1982 служив во войску. Од року 1979 став ся членом [[Комунистична партия|комунистичной партии]] и служив на партийных и ведучых постах во войску, ставебництвѣ и [[земледілство|земледѣлствѣ]]. == Политична карьера == [[File:RIAN archive 141088 Signing Treaty on Establishing Russian-Belarusian Union.jpg|thumb|265px|left|Подписаня Договора о Союзѣ России и Бѣлоруси в Москвѣ (Президент РФ [[Борис Николаевич Ельцин|Борис Ельцин]] и Александр Лукашенко, [[2. апріль|2. апрѣль]] [[1997]]]] Року 1990 быв выбраный за посланця Найвысшой Рады Бѣлоруси. В року 1991 поставив ся против политикы [[Михаил Сергеевич Горбачов|Горбачова]] и против роспаду [[СССР]]. Од року 1994 — [[Білорусь|Президент Бѣлоруси]]. Зыскав собѣ воличох обѣцяньом покласти конець злодѣйской приватизации, економичным аферам, и утримовати политичну и економичну кооперацию з [[Росія|Россиев]]. Одтогды быв выбераный на тот пост еще четыри раз (2001, 2006, 2010, 2015), понеже року 2004 одбыв ся [[референдум]], котрым была з [[Конштитуция|Конштитуции]] одстранена клаузула о найвецей двох президентскых каденциях. Законность того референдума не вызнали [[США]] и [[Европска Унія|Европска Уния]]. На послѣдных вольбах достав 83,4% голосох воличох, што стало ся найлѣпшым резултатом за вшыткы пять волебных кампаний. == Критика Лукашенка == Политика Лукашенка была остро критикована на Западѣ за то, же не слѣдуе западным штандартам в организации економикы и додержаню сполоченскых и приватных слобод. Од року 2006 [[Запад]] даколько разы увальовав на Бѣлорусию и персонално Лукашенка санкции. Але року 2016 санкции были з части зрушены.<ref>[http://www.interfax.ru/world/494766 ЕС частично снял санкции с Белоруссии и Лукашенко ''русс.'']</ref> == Познамкы == <references group="lower-alpha"/> == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Лукашенко, Александр}} [[Катеґорія:Державны урядници]] [[Катеґорія:Презіденты]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] g556655bepj3c3kzabrv7vi8emueson 165279 165264 2026-05-15T07:39:40Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 165279 wikitext text/x-wiki {{Везирь | имя = Александр Григорович Лукашенко | образок = Alexander Lukashenko crop.jpeg | величина_образка = 250px | подпис_под_образком = Лукашенко в юлу 2015 | пост = 1-й Президент Бѣлоруси | монарх = | президент = | вице-президент = | премьер = Андрей Владим. Кобяков | предходник = ''пост новоствореный'' | наступник = | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = [[20. юл]] [[1994]]{{efn|Дакотры краины, якмай западны штаты, не узнавають Лукашенка за легитимного президента Бѣлоруси од президентскых волеб в Бѣлоруси в року 2020. Он тымчасом надале ''[[де факто]]'' овладать Бѣлорусь, при чом ся операть о подпору [[Росія|России]] и [[Китайска людова република|Китаю]] и притискать внуторну опозицию.<ref>{{cite web|url=https://www.france24.com/en/20200923-belarus-leader-lukashenko-holds-secret-inauguration-amid-continuing-protests|title=Belarus leader Lukashenko holds secret inauguration amid continuing protests|website=france24.com|date=23 September 2020}}</ref><ref>{{cite news |url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-54262953|title=Belarus: Mass protests after Lukashenko secretly sworn in|work=BBC News|date=23 September 2020|quote=Several EU countries and the US say they do not recognise Mr. Lukashenko as the legitimate president of Belarus.}}</ref>}} | конець_термина = | пост2 = Предсѣдник Найвысшой Рады<br/> Союза России и Бѣлоруси | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = [[26. януар]] [[2013]] | конець_термина2 = | предходник2 = ''пост новоствореный'' | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = {{Birth date and age|1954|08|30}} | мѣсто_уроджѣня = [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]] | датум_смерти = <!-- дд.мм.рррр --> | мѣсто_смерти = | назывка = Бацька | alma_mater = | едукация = | горожанство = | народность = [[Білорусы|Бѣлорус]] | партия = [[КПСС]] (1979—1991), Комунисты за демократию (1991—1992) | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = | отець = | супруга = Галина Родионовна<br/><small>(родж. Жавнярович,*1955)</small> | супруг = | дѣти = Виктор (*1975),<br/> Дмитрий (*1980),<br/> Николай (*2004)<ref>[http://argumenti.ru/politics/online/2012/06/186592 Александр Лукашенко назвал имя своего преемника ''русс.'']</ref> | своина = | профессия = | шаржа = подполковник в резервѣ | вѣра = [[Атеізм|атеиста]] | награды = | премии = | честна титула = | сайт = http://www.president.gov.by/ | категория в Commons = Alexander Lukashenko }} '''Александр Григорович Лукашенко''', ({{lang-be|2|Алякса́ндр Рыго́равіч Лукашэ́нка}}; [[30. авґуст|30. август]] [[1954]], [[Копысь]], [[БССР]], [[СССР]]) — дѣючый президент [[Білорусь|Бѣлоруси]], главный велитель Збройных сил Бѣлоруси, рядитель Рады Безпекы, Предсѣдник Найвысшой Рады [[Союз России и Бѣлоруси|Союза России и Бѣлоруси]] (1997). Президент Олимпийского комитета [[Білорусь|Бѣлоруси]] (1997). В резултатѣ того референдума зыскав Лукашенко векшу моц, включно правомоци роспустити Найвысшу Раду. Далшый референдум в року 1996 му додав еще веце моци. Лукашенко одтогды стоить на челѣ авторитарской влады и е часто означованый за „послѣдного диктатора в Европѣ“.<ref> *{{cite web |last=Balmforth |first=Richard |date=27 November 2012 |title=Interview with Belarus President Lukashenko |url=https://www.reuters.com/article/us-belarus-lukashenko-extracts-idUSBRE8AQ0V520121127 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20211108230535/https://www.reuters.com/article/us-belarus-lukashenko-extracts-idUSBRE8AQ0V520121127 |archive-date=8 November 2021 |access-date=9 November 2021 |publisher=[[Reuters]] |quote="I am the last dictator in Europe," {{as written|Belarus|sian}} President Alexander Lukashenko has told Reuters in a rare interview.}} *{{Cite news |last=Tharoor |first=Ishaan |title=Analysis: Can people power topple Europe's 'last dictator'? |language=en |newspaper=The Washington Post |url=https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |url-status=live |access-date=24 August 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200824133119/https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |archive-date=24 August 2020}} *{{Cite news |date=9 January 2007 |title=Profile: Alexander Lukashenko |work=BBC News |publisher=BBC |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3882843.stm |url-status=live |access-date=7 August 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071023013357/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3882843.stm |archive-date=23 October 2007 |quote='..an authoritarian ruling style is characteristic of me [Lukashenko]'}} *{{Cite book |last1=Levitsky |first1=Steven |url=https://books.google.com/books?id=NZDI05p1PDgC |title=Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes after the Cold War |last2=Way |first2=Lucan A. |date=2010 |publisher=Cambridge University Press |isbn=9781139491488 |series=Problems of International Politics |location=Cambridge |page=203 |chapter=The Evolution of Post-Soviet Competitive Authoritarianism |quote=Unlike his predecessor, Lukashenka consolidated authoritarian rule. He censored state media, closed Belarus's only independent radio station [...]. |author-link=Steven Levitsky |access-date=12 June 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200612042246/https://books.google.com/books?id=NZDI05p1PDgC |archive-date=12 June 2020 |url-status=live}} *{{Cite news |last1=Treisman |first1=Rachel |date=16 August 2020 |title=One Week After Election, Belarus Sees Giant Protests Against 'Europe's Last Dictator' |language=en |website=NPR.org |url=https://www.npr.org/2020/08/16/903036245/one-week-after-election-belarus-sees-giant-protests-against-europe-s-last-dictat |url-status=live |access-date=24 August 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211206063006/https://www.washingtonpost.com/world/2020/08/24/belarus-protests-lukashenko/ |archive-date=6 December 2021}}</ref> Меджинародны позорователѣ не поважовали бѣлорускы вольбы за слободны и справедливы, из вынятком його першого витязства. Окрем того влада твердо притискать опонентох и ограничуе слободу медий.<ref> *{{Cite web |date=17 November 2019 |title=Belarus leader dismisses democracy even as vote takes place |url=https://apnews.com/50a5cd10537541a8933c65465f3fc113 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191117132427/https://apnews.com/50a5cd10537541a8933c65465f3fc113 |archive-date=17 November 2019 |access-date=21 May 2020 |website=AP NEWS}} *{{Cite news |last=Rausing |first=Sigrid |date=7 October 2012 |title=Belarus: inside Europe's last dictatorship |work=The Guardian |location=London |url=https://www.theguardian.com/world/2012/oct/07/belarus-inside-europes-last-dictatorship |url-status=live |access-date=7 August 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140726110421/http://www.theguardian.com/world/2012/oct/07/belarus-inside-europes-last-dictatorship |archive-date=26 July 2014}} *{{Cite web |url=https://www.hrw.org/world-report/2020/country-chapters/belarus |title=World Report 2020: Rights Trends in Belarus |date=10 December 2019 |website=Human Rights Watch |language=en |access-date=21 May 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200115180942/https://www.hrw.org/world-report/2020/country-chapters/belarus |archive-date=15 January 2020 |url-status=live}} *{{Cite web |year=2007 |title=Human rights by country&nbsp;– Belarus |url=https://www.amnesty.org/en/region/europe-and-central-asia/eurasia/belarus |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20071212011715/http://www.amnesty.org/en/region/europe-and-central-asia/eurasia/belarus |archive-date=12 December 2007 |access-date=22 December 2007 |website=Amnesty International Report 2007 |publisher=[[Amnesty International]]}} *{{Cite web |last=Jones |first=Mark P. |date=2018 |editor1-last=Herron |editor1-first=Erik S |editor2-last=Pekkanen |editor2-first=Robert J |editor3-last=Shugart |editor3-first=Matthew S |title=Presidential and Legislative Elections |url=https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001/oxfordhb-9780190258658-e-23 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180122054620/https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001/oxfordhb-9780190258658-e-23 |archive-date=22 January 2018 |access-date=21 May 2020 |website=The Oxford Handbook of Electoral Systems |language=en |doi=10.1093/oxfordhb/9780190258658.001.0001 |isbn=9780190258658 |quote="unanimous agreement among serious scholars that... Lukashenko's 2015 election occurred within an authoritarian context."}} *{{Cite book |last=Levitsky |first=Steven |title=Competitive authoritarianism: hybrid regimes after the Cold War |date=2013 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0-521-88252-1 |pages=4, 9–10, 21, 70 |oclc=968631692}}{{Cite journal |last1=Crabtree |first1=Charles |last2=Fariss |first2=Christopher J. |last3=Schuler |first3=Paul |date=2016 |title=The presidential election in Belarus, October 2015 |url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0261379415300925 |url-status=live |journal=Electoral Studies |language=en |volume=42 |pages=304–307 |doi=10.1016/j.electstud.2016.02.006 |issn=0261-3794 |s2cid=155377250 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200622151722/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0261379415300925 |archive-date=22 June 2020 |access-date=21 May 2020|url-access=subscription }} *{{Cite web |title=Belarus strongman Lukashenko marks 25 years in power |url=https://www.dw.com/en/belarus-strongman-lukashenko-marks-25-years-in-power/a-49530563 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190710070927/https://www.dw.com/en/belarus-strongman-lukashenko-marks-25-years-in-power/a-49530563 |archive-date=10 July 2019 |access-date=21 May 2020 |website=Deutsche Welle |language=en-GB}}</ref> То наконець вело даколько западных влад к увалѣню санкций на Лукашенка и далшых бѣлорускых урядникох.<ref>{{Cite web |date=15 October 2012 |title=COUNCIL DECISION 2012/642/CFSP concerning restrictive measures against Belarus |url=http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2012:285:0001:0052:EN:PDF |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130407202033/http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2012:285:0001:0052:EN:PDF |archive-date=7 April 2013 |access-date=7 January 2013 |website=Official Journal of the European Union |publisher=Council of the European Union}}{{Cite web |work=Department of the Treasury |date=5 December 2012 |title=Belarus Sanctions |url=http://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/pages/belarus.aspx |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20101216164837/http://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/Programs/pages/belarus.aspx |archive-date=16 December 2010 |access-date=7 January 2013 |publisher=Government of the United States}}{{cite web |date=6 November 2020 |title=EU slaps sanctions on Belarus leader Lukashenko for crackdown |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-54846049 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20210517202021/https://www.bbc.com/news/world-europe-54846049 |archive-date=17 May 2021 |access-date=8 November 2020 |website=BBC}}{{Cite news |last1=Ljunggren |first1=Josh Smith |date=29 September 2020 |title=Britain and Canada impose sanctions on Belarus leader Lukashenko |newspaper=Reuters |url=https://www.reuters.com/article/uk-belarus-election-sanctions/britain-and-canada-impose-sanctions-on-belarus-leader-lukashenko-idUKKBN26K2QV |url-status=live |access-date=13 December 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210411164455/https://www.reuters.com/article/uk-belarus-election-sanctions/britain-and-canada-impose-sanctions-on-belarus-leader-lukashenko-idUKKBN26K2QV |archive-date=11 April 2021}}[https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32020R1648&from=EN COUNCIL IMPLEMENTING REGULATION (EU) 2020/1648 of 6 November 2020 implementing Article 8a(1) of Regulation (EC) No 765/2006 concerning restrictive measures in respect of Belarus] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220223093926/https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32020R1648&from=EN|date=23 February 2022}}<br />{{Cite news |date=12 December 2020 |title=Swiss freeze assets of Belarus leader Lukashenko |newspaper=[[Reuters]] |url=https://www.reuters.com/article/uk-swiss-belarus-sanctions-idUKKBN28M09I |url-status=live |access-date=15 March 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211063954/https://www.reuters.com/article/uk-swiss-belarus-sanctions-idUKKBN28M09I |archive-date=11 December 2021}}</ref> Лукашенковому спорному витязству в президентскых вольбах в року 2020 передходили обвинѣня з манипулации волеб, што зосилнило противладны протесты, найвекшы за його влады.<ref name="BBC News-2020" /> В резултатѣ того [[Европска уния]], [[Споене Кральовство]] и [[Споены Штаты Америцкы]] перестали по спорных вольбах узнавати Лукашенка за легитимного президента Бѣлоруси.<ref>{{Cite web |date=24 August 2020 |title=El Pais interview with HR/VP Borrell: "Lukashenko is like Maduro. We do not recognise him but we must deal with him" |url=https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/84346/el-pais-interview-hrvp-borrell-%E2%80%9Clukashenko-maduro-we-do-not-recognize-him-he-must-deal-him%E2%80%9D_en |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20201008100014/https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/84346/el-pais-interview-hrvp-borrell-%E2%80%9Clukashenko-maduro-we-do-not-recognize-him-he-must-deal-him%E2%80%9D_en |archive-date=8 October 2020 |access-date=25 August 2020 |publisher=eeas.europa.eu}}</ref><ref name="Axios">Dave Lawler, [https://www.axios.com/us-lukashenko-president-belarus-353ed235-98f7-446f-919a-6a6cdab81975.html U.S. no longer recognises Lukashenko as legitimate president of Belarus] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211221151140/https://www.axios.com/us-lukashenko-president-belarus-353ed235-98f7-446f-919a-6a6cdab81975.html|date=21 December 2021}}, ''Axios'' (24 September 2020).</ref> Лукашенко зостав при моци, што наконець вело к обновѣню часточных дипломатичных одношѣнь.<ref>{{Cite web |date=19 July 2024 |title=Leader of Belarus marks 30 years in power after crushing dissent |url=https://www.voanews.com/a/leader-of-belarus-marks-30-years-in-power-after-crushing-dissent/7704796.html |access-date=8 May 2025 |website=Voice of America |language=en}}</ref><ref>{{Cite news |last1=Higgins |first1=Andrew |last2=Dapkus |first2=Tomas |date=15 February 2025 |title=A Quick, Quiet Trip to Belarus Signals a Turn in U.S. Policy |url=https://www.nytimes.com/2025/02/15/world/europe/belarus-us-prisoners-diplomacy.html |access-date=8 May 2025 |work=The New York Times |language=en-US |issn=0362-4331}}</ref> Його поновне зволѣня в президентскых вольбах в року 2025 опозиция и Европскый парламент означили за фикцию.<ref>{{Cite web |date=25 January 2025 |title=Belarus election: 'There is no alternative to Alexander Lukashenko' |url=https://www.bbc.com/news/articles/cp9x0mjzl4mo |access-date=8 May 2025 |website=www.bbc.com |language=en-GB}}</ref><ref>{{Cite web |last=Edwards |first=Christian |date=26 January 2025 |title=Belarus president set to extend 30-year rule as critics slam 'sham' election |url=https://edition.cnn.com/2025/01/26/europe/belarus-lukashenko-presidential-election-intl |access-date=8 May 2025 |website=CNN |language=en}}</ref> Така изолация од части Западу, особенно в Путиновой ерѣ, звышила його зависимость од России, из котров Лукашенко удержовав близкы одношѣня уж ай наперек минулым напятьом, як была наприклад тзв. „молочна война“ в року 2009, або одмѣтнутя Бѣлорусьов вызнаня независимости републик Абхазия и Южна Осетия в резултатѣ российско-грузинской войны. Лукашенко одограв ключову роль при вытворѣню Унии, котра уможнила Бѣлорусам и Русам вольно путовати, працовати и учити ся меджи обома краинами.<ref>{{Cite web |date=24 June 2009 |title=The milk split by the milk war |url=https://www.politico.eu/article/the-milk-split-by-the-milk-war/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191022044035/https://www.politico.eu/article/the-milk-split-by-the-milk-war/ |archive-date=22 October 2019 |access-date=8 November 2020 |website=POLITICO |language=en-US}}</ref> == Молоды рокы == Александер выростав без отця, мати му была доичка на фармѣ. В школѣ быв тяжкый ученик, а мала го в евиденции милиция.<ref>[https://web.archive.org/web/20170824175303/https://news.tut.by/society/557319.html Лукашенко признался, что в школьные годы стоял на учете в комнате милиции ''русс.'']</ref> Року 1975 абсолвовав Могильовскый пединштитут, фах история и сполоченскы наукы. Року 1977 оженив ся з Галинов Жавнярович, з котров ся спознав в старшых класах школы. Року 1985 абсолвовав Бѣлорусску земледѣлску академию, фах [[економия]] и организация земледѣлской выробы. В роках 1975-1977 и 1980-1982 служив во войску. Од року 1979 став ся членом [[Комунистична партия|комунистичной партии]] и служив на партийных и ведучых постах во войску, ставебництвѣ и [[земледілство|земледѣлствѣ]]. == Политична карьера == [[File:RIAN archive 141088 Signing Treaty on Establishing Russian-Belarusian Union.jpg|thumb|265px|left|Подписаня Договора о Союзѣ России и Бѣлоруси в Москвѣ (Президент РФ [[Борис Николаевич Ельцин|Борис Ельцин]] и Александр Лукашенко, [[2. апріль|2. апрѣль]] [[1997]]]] Року 1990 быв выбраный за посланця Найвысшой Рады Бѣлоруси. В року 1991 поставив ся против политикы [[Михаил Сергеевич Горбачов|Горбачова]] и против роспаду [[СССР]]. Од року 1994 — [[Білорусь|Президент Бѣлоруси]]. Зыскав собѣ воличох обѣцяньом покласти конець злодѣйской приватизации, економичным аферам, и утримовати политичну и економичну кооперацию з [[Росія|Россиев]]. Одтогды быв выбераный на тот пост еще четыри раз (2001, 2006, 2010, 2015), понеже року 2004 одбыв ся [[референдум]], котрым была з [[Конштитуция|Конштитуции]] одстранена клаузула о найвецей двох президентскых каденциях. Законность того референдума не вызнали [[США]] и [[Европска Унія|Европска Уния]]. На послѣдных вольбах достав 83,4% голосох воличох, што стало ся найлѣпшым резултатом за вшыткы пять волебных кампаний. == Критика Лукашенка == Политика Лукашенка была остро критикована на Западѣ за то, же не слѣдуе западным штандартам в организации економикы и додержаню сполоченскых и приватных слобод. Од року 2006 [[Запад]] даколько разы увальовав на Бѣлорусию и персонално Лукашенка санкции. Але року 2016 санкции были з части зрушены.<ref>[http://www.interfax.ru/world/494766 ЕС частично снял санкции с Белоруссии и Лукашенко ''русс.'']</ref> == Познамкы == <references group="lower-alpha"/> == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Лукашенко, Александр}} [[Катеґорія:Державны урядници]] [[Катеґорія:Презіденты]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] jp21ir2il6ye08rbizq1n744tcpoyby 0 21824 165270 155514 2026-05-14T20:13:15Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ +курта статя 165270 wikitext text/x-wiki '''Зубри́ця''' ([[Польскый язык|пол]]. Zubrzyca) ([[Україньскый язык|укр]]. Зубриця) — [[село]] у [[Дрогобичскый раён|Дрогобицькӯм районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Школа == У [[Село|селі]] у [[1937]] році была основана зачаточна [[школа]] из єдным [[Педагог|учителём]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 157 людий, из них векшына [[Українцї|Украйинці]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1578]] році. У [[Фебруар|фебруарови]] [[1940]] року [[НКВД]] услали у [[Сибірь]] 9 [[Поляци|Полякӯв]]. У [[1944]] році [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]] замордовали 20 [[Поляци|Полякӯв]] из [[Село|села]] Зубриця. У [[Село|селі]] у [[1871]] році учинена [[Православна церьков|Православна]] [[Церьков (храм)|Цирьков]]. [[Село]] раз было [[Присілок|присілком]] [[Село|села]] [[Головськоє]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Зубриця] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] 1r46reupkzxkiq2n8x1xnc1a85sict7 0 21844 165267 149129 2026-05-14T20:11:18Z Halajkovič 33393 /* Знамі Родаци */ +курта статя 165267 wikitext text/x-wiki '''Ґа́лоч''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Gálocs) ([[Україньскый язык|укр]]. Галоч) — [[село]] у [[Ужгородьскый район|Ужгородьскӯм районови]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1273|дата основания=XIII. стороча}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1273]] році. == Туристичні місця == • давнёє [[Славяне|словяньскоє]] поселеня [[VI. стороча|VI]] стороча н. е. • [[Реформация|Реформаторьска]] [[Церьков (храм)|цирьков]] была построєна у [[1699]] році и перестроєна у [[1777]] році из хоснованём старого матеріала. Днишня [[Церьков (храм)|цирьков]] была построєна у [[1910]] році на місті старої деривляной [[Церьков (храм)|церкови]]. [[Церьков (храм)|Цирьков]], построєна из білого камене привезеного из [[Бодрогкерестур|Бодрогкерестура]], и є унікалныв у сільскӯв містности. - храм Покровы пр. богородици. [[1928]] == Знамі Родаци == {{Stub}} * [[Іштван Товт]]&nbsp;— [[Мадяре|мадярьскый]] [[Історік|історик]], [[Новинарь|журналіст]] и [[дипломат]]. Консул [[Мадярьско|Мадярщины]] у [[Місто|варошови]] [[Берегово]] ([[2010]]—[[2014]]). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] jdti6wfrr97kgnw5dh9f8s1t4jkdha6 0 21857 165266 149241 2026-05-14T20:10:35Z Halajkovič 33393 /* Иппен позерайте */ +курта статя 165266 wikitext text/x-wiki '''Па́ладь Кома́ровци''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Palágykomoróc) ([[Україньскый язык|укр]]. Паладь-Комарівці) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1325]] році. У [[1427]] році [[село]] обложено платежами уд 4 порт, што значить ош [[село]] основано у [[XII. стороча|XII]]-[[XIII. стороча|XIII]] сторочу. На [[1697]] році [[село]] было почти повнӯстю [[Мадяре|мадярьскоє]] и мало [[Реформация|Реформаторську]] [[Церьков (храм)|цирьков]]. [[Село]] є при гатарови из [[Словеньско|Словеньском]] и [[Україна|Украйинов]], до [[1945]] рока у [[Село|селі]] быв путь у [[село]] [[Руська]], нынішнёє [[Словеньско|Словеньску]], де тоже векшына жытелю̄в є [[Мадяре|Мадяры]]. == Знамі Родаци == * [[Іван Орлай|Орлай Иван Шимонович]] — [[ученый]], [[медик]], [[Педагог|педаґоґ]], [[писатель]], выдатный діятель [[Русины у Росії|Русинӯв у Росії]]. == Иппен позерайте == {{stub}} * [[Реформаторьска цирьков (Паладь Комаровци)]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Паладь Комаровци]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] n8qg7vm5u27hdjv1sr0qehf8fcca70d 0 21912 165265 155460 2026-05-14T20:10:14Z Halajkovič 33393 165265 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Цвітова́''' ({{lang-pl|Ćwitowa}}, {{lang-uk|Цвітова}}) — [[село]] у [[Калуськый район|Калуськӯм районови]], [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1578]] році. [[Файл:Цвітова.jpg|праворуч|міні|450x450пкс|[[Римокатолицька церьков|Римокатолицькый]] [[костел]].]] {{stub}} [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] kqo0w8kpj12axihx75cpd1t5r6vdhvp 0 21917 165271 155527 2026-05-14T20:13:41Z Halajkovič 33393 /* Знамі Родаци */ +курта статя 165271 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Перемо́жноє''' ''(до [[1946]] року — Хлопы) ([[Україньскый язык|укр]]. Переможне)'' ''([[Польскый язык|пол]]. Peremożne, Chłopy)'' — [[село]] у [[Львівскый раён|Львӯвськӯм районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1427]] році.{{Жрідло}} У [[1942]] році у [[Село|селі]] было 80% [[Поляци|Полякӯв]] и 20% [[Українцї|Украйинцю̄в]]. У [[1946]]-[[1947]] році у рамкох [[Акція Вісла|Операції «Вісла»]] у [[село]] перевезли сотні [[Русины|Русинӯв]] из [[Лемковина|Лемковины]] и [[Западна Бойкӯвщина|Западной Бойкӯвщины]].{{Жрідло}} У [[1946]] році у [[Село|селі]] заробив колхоз «Більшовик». == Инфраструктура == • Садик-Ясла «Цвітуча Черишня». • [[Школа]] I-III ступеню̄в имени Андрія Халака. • Народный дом. == Знамі Родаци == {{stub}} * [[Халак, Андрій Юріёвич|Халак Андрій Юріёвич]] ([[1995]]—[[2022]])&nbsp;— старшый солдат Вооруженых сил [[Україна|Украйины]], участник [[Російско-україньска война|русо-украйиньской во̄йны]]. [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села депортованых Русинӯв у Украйині]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Лемківскы села у Украйині]] 9n5vb9np9ety48nd54nh3cufgvb4as8 0 21945 165269 155543 2026-05-14T20:12:30Z Halajkovič 33393 /* Туристичны міста */ +курта статя 165269 wikitext text/x-wiki '''Мочола́''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Macsola) ([[Румуньскый язык|рум]]. Mociola) ([[Україньскый язык|укр]]. Мочола) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1327]] році. У [[1566]] році [[село]] розграбили татары. [[Файл:Мочола-сільрада.jpg|альт=Будівля колишньої сільської управи (нині - сільрада), кінець ХІХ ст.|міні|Хыжа бывшої сільської управы (ныні - сілірада), кӯниць ХІХ стороча.]] Хыжа сільської [[Школа|школы]] учинена у [[1892]] році, ныні у ню̄в є дітськый садик. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 675 людий, из них: [[Мадяре|Мадяры]] — 80,15% [[Українцї|Украйинці]] — 18,37% [[Русы]] — 1,04% Инні — 0,15% == Реліґія == У [[Село|селі]] є дві [[Церьков (храм)|церкви]]. [[Римокатолицька церьков|Римокатолицька]] учинена у [[1927]] році. [[Реформация|Реформаторська]] [[Церьков (храм)|цирьков]] построєна у [[1843]] році, реставровала ся у [[1984]] році. [[Файл:Мочола-_церква.jpg|альт=Реформатська церква, 1843 р.|міні|[[Реформация|Реформаторська]] [[Церьков (храм)|цирьков]], [[1843]] року.]] [[Файл:Мочола-розенфельд.jpg|альт=Садиба Розенфельда, кінець ХІХ ст.|міні|Сад Розенфелда, кӯниць [[XIX. стороча|ХІХ]] стороча.]] == Туристичны міста == * сад, залаженый у кӯнци [[XIX. стороча|XIX]] стороча, ґрофа Розенфелда. * хыжа сільської управы [[Файл:Мочола-дитсадок.jpg|альт=Будівля школи (1892 р.), нині - дитячий садок|міні|Хыжа школы ([[1892]] рӯк.), ныні — дітськый садик.]] {{stub}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Берегівского району]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] [[Катеґорія:1327]] [[Катеґорія:Мочола]] sjo2db7apyrouz7gvs7xz181dej6294 0 22277 165268 151634 2026-05-14T20:11:48Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ +курта статя 165268 wikitext text/x-wiki '''Ті́саашвань''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Tiszaásvány) ([[Румуньскый язык|рум]]. Tîsaașvan) ([[Україньскый язык|укр]]. Тисаашвань) ([[Словеньскый язык|словен]]. Ašvaň) ([[Польскый язык|пол]]. Tysaaszwań) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=1282|этнохороним=Тісаашванци|национальный состав=[[Мадяры]], Украйинці, [[Молдаване]]|население=852|официальный язык=[[Україньскый язык|Украйиньскый язык]]|год переписи=2001}} == Назва == Бывша назва населеного пункта&nbsp;— [[село]] «''Мінеральне''». == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1282]] році. == Туристичны міста == • реформаторська цирьков была построєна миже [[1937]] и [[1943]] роками • каналы. • озера. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 852 людий, из них подля языка: {| class="standard" ! style="background-color:#CD9B9B" |Язык ! style="background-color:#CD9B9B" |Особ по нації ! style="background-color:#CD9B9B" |Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярьскый]] | align="right" |815 | align="right" |95,66% |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] | align="right" |30 | align="right" |3,52% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3 | align="right" |0,35% |- |[[Молдавськый язык|молдавськый]] | align="right" |3 | align="right" |0,35% |- |инні | align="right" |1 | align="right" |0,12% |} == Реліґія == [[1720]] р. жытелі перейшли у реформаторство въедно из ґаздов: бароном Болшаком. Деривляну цирьков и дзвӯницю, построєну у [[1796]] році, перевезли до [[Кошіцї|Кошиць]] [[1927]] року як памнятку. Нынішня реформаторська [[Церьков (храм)|цирьков]] была построєна миже [[1937]] и [[1943]] роками. == Удкликованя == <div style="margin:0;margin-top: 10px; padding: 10px; font-size:9pt; border: 1px solid #333333; line-height: 85%;"> <references responsive="1"></references> </div> {{stub}} * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=15.07.2014&rf7571=11768 Облікова картка на сайті ВРУ] * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26139 Погода в селі Тисаашвань] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140717150158/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/26139|date=17 липня 2014}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] 8i8dkp2jn1z26v80e3mnisrthm06rwx 0 22376 165256 152191 2026-05-14T14:45:38Z Halajkovič 33393 /* Історія */ 165256 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}}'''Жу́па Марамо́рош''' (даколи иппен '''Великосе́влюшська жу́па''', [[Чеськый язык|чис]]. ''Marmarošská župa'')&nbsp;— єдна из жуп, одиниць територіального управліня у [[Карпатьска Україна|Пудкарпатьскӯв Руси]] у рамкох Первой [[Чеськословеньско|Чехословеньской]] Републікы. Жупа была сотворена путём уокремленя уд мадярьской [[Жупа Мараморош|Жупы Мараморош]]. Екзістовала у 1920—1926 роках, рад мала площадь 3&nbsp;758 км², пӯсля 1921 року потӯм 6&nbsp;037 км². Ёго адміністративным центром мав быти [[Хуст]], айбо органы власти дочасно розмістили ся у селах [[Великый Бычков|Великый Бычкӯв]], Слатиньскі Долы и [[Виноградово|Севлюш]]. == Історія == {{Перекласти}} Кой у первӯв половині [[1919]] року чехословеньска армада окуповала велику часть [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатьской Руси]], 6 юна 1919 року была неофіційно оголошена військова диктатура під командуванням французького генерала на чехословацькій службі Едмона Геннока з метою консолідації сил за час удхода [[Мадярска Совѣтска Република|мадярьскых комуністичных]] і румунських військ. Підкарпатська Русь поступово була розділена на чотири жупи, які були засновані на адміністративних одиницях, створених там [[Мадярске кральовство|Угорщиною]].Однією з таких одиниць була Мармароська жупа, яка виникла з північної частини оригінального угорського [[Жупа Мараморош|Мармароського комітату]]. Південна частина чехословацького повіту продовжувала контролюватися румунською армією, яка відступила лише влітку 1920&nbsp;р.<ref>{{Cite book|title=Dějiny Podkarpatské Rusi v datech|publisher=Libri|pages=312|isbn=80-7277-237-6}}</ref> Жупна канцелярія почала функціонувати в липні 1920&nbsp;р. Під час реорганізації підкарпатських жуп у 1921 році Мармароська жупа отримала не лише частину території скасованої Мукачівської жупи, а й територію, яка спочатку належала до Березького повіту. На чолі повіту стояв призначений урядом префект, але призначався лише тимчасовий повітовий адміністратор.<ref name="Rychlík55">{{Cite book|title=Podkarpatská Rus v dějinách Československa 1918–1946|publisher=Vyšehrad|pages=55–56|isbn=978-80-7429-768-7}}</ref> Початковий центр угорського округу, місто [[Сигет|Мармароський Сігіт]], відійшло до Румунії, тому було необхідно створити новий адміністративний центр. Тому повітова канцелярія тимчасово розташовувалася в селах [[Великый Бычков|Великий Бичків]] (1920–?), Слатинські Доли (?–?), знову Великий Бичків (?–?) і [[Виноградово|Севлюш]] (?–1926).<ref>{{Cite book|title=Encyklopedie českých právních dějin, V. svazek Pa–Právni|publisher=Vydavatelství a nakladatelství Aleš Čeněk v koedici s Key Publishing|pages=427|isbn=978-80-7380-638-5}}</ref> Остаточним центром жупи мав стати [[Хуст]].<ref>{{Cite book|title=Podkarpatská Rus (všeobecný zeměpis se zvláštním zřetelem k životu lidu)|publisher=Česká grafická unie|pages=213–214}}</ref> == Ґеоґрафія == Жупа Мараморош была на выходови Пудкарпатьской Руси, у районови рік [[Тиса]], [[Теребля (рѣка)|Теребля]] и [[Тересва (рѣка)|Тересва]]. Она становила майвшходну часть первой Чехословеньской Републікы и межовала из трёх сторӯн из другыми державами: на северови тай выходови из Польскрм, на югови из Румыниёв и на юго-западови из Мадярщинов. Леш на западови она межовала из Чехословеньскыв Жупов Береґ (и сотвореныв у 1921 році з Мукачовськыв жупов). == Адміністративоє діленя == До реорґанізації у [[1921]] році Жупа Мараморош была поділена на чотыри округы: Великый Бочков, Рахово, Тересва и Тячово. По реорґанізації жуп у 1921 році и далшому спою жуп ситуація поміняла ся, и Жупа Мараморош складала ся из шести округӯв (Хуст, Рахово, Севлюш, Тересва, Тячово и Воловоє).<ref>{{Cite web |title=Demografický vývoj Podkarpatské Rusi v letech 1919-1937 |url=https://www.czechdemography.cz/res/archive/001/000187.pdf |pages=17 |publisher=Czechdemography.cz }}</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D1%83%D0%BF%D0%B0_(%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0) Мармароська жупа (Чехословаччина)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Основаны 1920]] [[Катеґорія:Заникли 1926]] 47txng7qt4p32jy8q1zlhc4t0yxp9u0 0 23522 165276 161497 2026-05-14T22:57:23Z Belovvv 13890 165276 wikitext text/x-wiki {{Публикация | статус = | назва = Невідомый оратор | назва иншоязычна = | образчика = Nevidomyi orator journal cover.png | образчика подпис = Обкладинка першого выпуску журналу «Невідомый оратор» (2025) | автор = [[Микола Овчаров]] | редактор = [[Микола Овчаров]] | авдио награня = | назва оригинала = Невідомий оратор <br /> Unknown orator | товмач = | илустратор = [[Микола Овчаров]] | обкладка роботы = | держава = | язык = | едиция = | число выпуска = | темы = [[Реторика]] | жанры = | выдаватель = [[Инштитут риторики Миколы Овчарова]] | датум появы = 21 юна 2025 | тип медиа = полиграфия, дигитална | число сторон = | награда = | isbn = | зазначкы = | категория склада = }} '''Невідомый оратор''' — научно-популярный журнал, присвяченый ораторскому мыстецтву. Першый випуск журналу присвяченый ораторскому мыстецтву та невербалній комунікації. Засновник і головный редактор выданя — [[Микола Овчаров]].<ref name=":0">[https://ovcharov.institute/unknown-orator Інститут риторики Миколи Овчарова Невідомий оратор]</ref> == Історія == Автор ідеї, засновник і головный редактор выданя – Микола Овчаров, фахівець з ораторської майстерности. Журнал быв основаный в 2025 році як первый специялізованый журнал о риториці і ораторскім мыстецтві.<ref name=":0" /> == Характеристіка == Особливістьом журналу є гармонійне поєднаня научно-популярного стилю выкладу з елементами візуалного мыстецтва. Автор всіх статей, фотоґрафій та ілюстрацій — Микола Овчаров. Візуалны елементы не лише роблять контент більш естетічным і прывабливым, але й допомагають краще зрозуміти та запам'ятати ключовы ідеї.<ref name=":1">[https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ Google books]</ref> Кожный випуск журналу присвяченый окремій темі ораторского мыстецтва. Першый випуск повністю присвяченый темі мовы тіла – загадковій і потужній системі невербалных сіґналів, яка відіграє ключову роль у спілкованю та публічных выступах.<ref name=":1" /> == Выданя == Журнал выходыть трьома мовамы: українскоґо, анґлійскоґо та арабскоґо. Кожный випуск присвяченый окремій темі ораторского мыстецтва.<ref name=":0" /> === Випуск 1: Мова тіла === * '''Українска верзія''' — доступна в ґуґл плей * '''Анґлійска верзія''' — "Unknown Orator: Issue 1. Body language" * '''Арабска верзія''' — "الخطيب المجهول: الموضوع 1. لغة الجسد" Першый випуск цілком присвяченый темі мовы тіла. На сторінках журналу можна найти поглыблены статї, што розкрывають різны аспекты невербалної комунікації – від її еволюційных корїнів та културных особливостей до практічных технік для покращаня навычок публічных выступів. Усї матеріялы супроводжують ся авторскыма ілюстраціями та фотоґрафіями.<ref name=":0" /> == Цілї і завданя == Чытателї дізнають ся, як «чытати» невербалны сіґналы іншых людей, адаптовати своє невербалне мовленя до ситуації, уныкати порошыреных помылок та проявляти свою харізму.<ref name=":0" /> == Доступность == Журнал доступный: * В ґуґл плей маркеті * На офіційнім сайті [[Инштитут риторики Миколы Овчарова|Інштітута риторікы Миколы Овчарова]] * В інстаґрамі (@unknown.orator) == Одказы == * [https://ovcharov.institute/unknown-orator Офіційный сайт журналу] * Українска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ ґуґл плей] * Анґлійска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=ZpRjEQAAQBAJ ґуґл плей] * Арабска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=4o1jEQAAQBAJ ґуґл плей] * [https://www.instagram.com/unknown.orator Інстаґрам] журналу == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Реторика]] [[Катеґорія:Микола Овчаров]][[Катеґорія:Журналы]][[Катеґорія:Ораторске мыстецтво]] [[Катеґорія:Научно-популярны выданя]] tkind47qzuqwzl5o0c3g2okif2w6h2u 165278 165276 2026-05-14T23:07:38Z Belovvv 13890 165278 wikitext text/x-wiki {{Публикация | статус = | назва = Невідомый оратор | назва иншоязычна = | образчик = [[Файл:Nevidomyi orator journal cover.png|300px]] | образчика подпис = Обкладинка першого выпуску журналу «Невідомый оратор» (2025) | автор = [[Микола Овчаров]] | редактор = [[Микола Овчаров]] | авдио награня = | назва оригинала = Невідомий оратор <br /> Unknown orator | товмач = | илустратор = [[Микола Овчаров]] | обкладка роботы = | держава = | язык = | едиция = | число выпуска = | темы = [[Реторика]] | жанры = | выдаватель = [[Инштитут риторики Миколы Овчарова]] | датум появы = 21 юна 2025 | тип медиа = полиграфия, дигитална | число сторон = | награда = | isbn = | зазначкы = | категория склада = }} '''Невідомый оратор''' — научно-популярный журнал, присвяченый ораторскому мыстецтву. Першый випуск журналу присвяченый ораторскому мыстецтву та невербалній комунікації. Засновник і головный редактор выданя — [[Микола Овчаров]].<ref name=":0">[https://ovcharov.institute/unknown-orator Інститут риторики Миколи Овчарова Невідомий оратор]</ref> == Історія == Автор ідеї, засновник і головный редактор выданя – Микола Овчаров, фахівець з ораторської майстерности. Журнал быв основаный в 2025 році як первый специялізованый журнал о риториці і ораторскім мыстецтві.<ref name=":0" /> == Характеристіка == Особливістьом журналу є гармонійне поєднаня научно-популярного стилю выкладу з елементами візуалного мыстецтва. Автор всіх статей, фотоґрафій та ілюстрацій — Микола Овчаров. Візуалны елементы не лише роблять контент більш естетічным і прывабливым, але й допомагають краще зрозуміти та запам'ятати ключовы ідеї.<ref name=":1">[https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ Google books]</ref> Кожный випуск журналу присвяченый окремій темі ораторского мыстецтва. Першый випуск повністю присвяченый темі мовы тіла – загадковій і потужній системі невербалных сіґналів, яка відіграє ключову роль у спілкованю та публічных выступах.<ref name=":1" /> == Выданя == Журнал выходыть трьома мовамы: українскоґо, анґлійскоґо та арабскоґо. Кожный випуск присвяченый окремій темі ораторского мыстецтва.<ref name=":0" /> === Випуск 1: Мова тіла === * '''Українска верзія''' — доступна в ґуґл плей * '''Анґлійска верзія''' — "Unknown Orator: Issue 1. Body language" * '''Арабска верзія''' — "الخطيب المجهول: الموضوع 1. لغة الجسد" Першый випуск цілком присвяченый темі мовы тіла. На сторінках журналу можна найти поглыблены статї, што розкрывають різны аспекты невербалної комунікації – від її еволюційных корїнів та културных особливостей до практічных технік для покращаня навычок публічных выступів. Усї матеріялы супроводжують ся авторскыма ілюстраціями та фотоґрафіями.<ref name=":0" /> == Цілї і завданя == Чытателї дізнають ся, як «чытати» невербалны сіґналы іншых людей, адаптовати своє невербалне мовленя до ситуації, уныкати порошыреных помылок та проявляти свою харізму.<ref name=":0" /> == Доступность == Журнал доступный: * В ґуґл плей маркеті * На офіційнім сайті [[Инштитут риторики Миколы Овчарова|Інштітута риторікы Миколы Овчарова]] * В інстаґрамі (@unknown.orator) == Одказы == * [https://ovcharov.institute/unknown-orator Офіційный сайт журналу] * Українска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ ґуґл плей] * Анґлійска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=ZpRjEQAAQBAJ ґуґл плей] * Арабска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=4o1jEQAAQBAJ ґуґл плей] * [https://www.instagram.com/unknown.orator Інстаґрам] журналу == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Реторика]] [[Катеґорія:Микола Овчаров]][[Катеґорія:Журналы]][[Катеґорія:Ораторске мыстецтво]] [[Катеґорія:Научно-популярны выданя]] ob5yt1axyumj8ij2fefsiqv5enfihtn 10 24202 165252 163600 2026-05-14T14:06:21Z Flipdot 23893 165252 wikitext text/x-wiki <abbr title="Рожденый/а">рожд.</abbr>{{#if:{{{1|}}}|&nbsp;{{trim|{{{1|}}}}}}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> qu3qk2hspxqlm4isgxgg1j9aa15x4ji 0 24469 165257 165186 2026-05-14T16:10:57Z Flipdot 23893 165257 wikitext text/x-wiki {{Особа | Образчик = [[Файл:Peter-Magyar-portrait-2026.jpg|безрамки|260пкс]] | Имя = Пийтер Мадяр / Пийтер Модьор | Имя_оригиналне = Magyar Péter | Образчика_подпис = Модьор у 2026.&nbsp;році | Мѣсто_роджѣня = [[Будапешт]], [[Мадярщина]] | Уроджѣня = 16.&nbsp;марця 1981 }} '''Пи́йтер Ма́дяр''' вадь '''Пи́йтер Мо́дьор''' ({{Lang-hu|Magyar Péter}};<ref>У мадярськуй традиції ся сохтує подавати раз фамілію, а пак имня.</ref> {{Рожд}} {{ДН|16.|03|1981}}, [[Будапешт]], [[Мадярьско]])&nbsp;— [[Мадярьско|мадярьскый]] [[політік]] і [[правник]], котрый є од 9.&nbsp;мая 2026.&nbsp;року председом мадярьской влады. Є председом [[Партія Пошаны і Свободы|партії Тиса]], котру вів ку перемозі в парламентных вольбах у 2026-ім&nbsp;році.<ref>[https://telex.hu/english/2026/04/13/igy-nezett-ki-a-nap-amikor-a-tisza-part-elsoporte-orban-viktor-16-eve-fennallo-rendszeret-english The day the Tisza Party swept away Viktor Orbán’s 16-year regime] ([[Анґліцькый язык|анґл]].) Телекс</ref> В роках [[2024]] аж [[2026]] быв депутатом [[Европскый парламент|Европского парламенту]]. == Референції == <references /> {{Lifetime|1981}} [[Катеґорія:Уродили ся 1981]] [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Партія Тиса]] 3k9047hf5pdn8r6y840k8zzqny9zyfi 165273 165257 2026-05-14T20:24:10Z Halajkovič 33393 +курта статя 165273 wikitext text/x-wiki {{Особа | Образчик = [[Файл:Peter-Magyar-portrait-2026.jpg|безрамки|260пкс]] | Имя = Пийтер Мадяр / Пийтер Модьор | Имя_оригиналне = Magyar Péter | Образчика_подпис = Модьор у 2026.&nbsp;році | Мѣсто_роджѣня = [[Будапешт]], [[Мадярщина]] | Уроджѣня = 16.&nbsp;марця 1981 }} '''Пи́йтер Ма́дяр''' вадь '''Пи́йтер Мо́дьор''' ({{Lang-hu|Magyar Péter}};<ref>У мадярськуй традиції ся сохтує подавати раз фамілію, а пак имня.</ref> {{Рожд}} {{ДН|16.|03|1981}}, [[Будапешт]], [[Мадярьско]])&nbsp;— [[Мадярьско|мадярьскый]] [[політік]] і [[правник]], котрый є од 9.&nbsp;мая 2026.&nbsp;року председом мадярьской влады. Є председом [[Партія Пошаны і Свободы|партії Тиса]], котру вів ку перемозі в парламентных вольбах у 2026-ім&nbsp;році.<ref>[https://telex.hu/english/2026/04/13/igy-nezett-ki-a-nap-amikor-a-tisza-part-elsoporte-orban-viktor-16-eve-fennallo-rendszeret-english The day the Tisza Party swept away Viktor Orbán’s 16-year regime] ([[Анґліцькый язык|анґл]].) Телекс</ref> В роках [[2024]] аж [[2026]] быв депутатом [[Европскый парламент|Европского парламенту]]. == Референції == {{референції}} {{Stub}} {{Lifetime|1981}} [[Катеґорія:Уродили ся 1981]] [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Партія Тиса]] af3k5h64wu0l232mkh47yujzdsvowmf 0 24490 165253 2026-05-14T14:08:00Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{Особа | Имя = Корбін Блу Райверс | Имя_оригиналне = Corbin Bleu Reivers | Образчик = [[Файл:Corbin Bleu at MEGACON 2025 (cropped).jpg|міні|300px]] | Образчика_подпис = Корбін Блу на MEGACON у 2025.&nbsp;році | Уроджѣня = 21.&nbsp;фебруара 1989 | Мѣсто_роджѣня = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] }} '''Корбін Блу... 165253 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Корбін Блу Райверс | Имя_оригиналне = Corbin Bleu Reivers | Образчик = [[Файл:Corbin Bleu at MEGACON 2025 (cropped).jpg|міні|300px]] | Образчика_подпис = Корбін Блу на MEGACON у 2025.&nbsp;році | Уроджѣня = 21.&nbsp;фебруара 1989 | Мѣсто_роджѣня = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] }} '''Корбін Блу Райверс''' ({{Lang-en|Corbin Bleu Reivers}}; {{рожд}}&nbsp;21.&nbsp;фебруара 1989)<ref>{{Cite web |last=Rose |first=Mike |date=February 21, 2022 |title=Today's famous birthdays list for February 21, 2022 includes celebrities Sophie Turner, Jennifer Love Hewitt |url=https://www.cleveland.com/entertainment/2022/02/todays-famous-birthdays-list-for-february-21-2022-includes-celebrities-sophie-turner-jennifer-love-hewitt.html |access-date=January 12, 2023 |website=[[Cleveland.com]] }}</ref> є [[Америчане|америцькый]] [[актор]] и [[співак]]. Ун зачав свою професійну акторську карєру у другуй половині 1990.&nbsp;рокув, а у другуй половині 2000.&nbsp;рокув став знамым вдяку ролі Чеда Денфорта у трилоґії „High School Musical“ (2006–2008). Пісні из філмув щий трафили у чарты по вшыткум світі, а пісня „I Don’t Dance“ была у топ-70 чарта „Hot 100“ Billboard. Ун участвовав у 17.&nbsp;сезоні америцького [[шов]] „Dancing with the Stars“ („Танці из звіздами“).<ref>{{Cite web |date=June 5, 2012 |title=Meet the New 'DWTS' Season 67 Cast! |url=http://extratv.com/2013/09/03/dancing-with-the-stars-meet-the-new-dwts-season-17-cast/ |access-date=June 5, 2012 |website=[[Broadway theatre|Broadway]] }}</ref> Корбін Блу ся знимав у телесеріалови „The Beautiful Life: TBL“ (2009), кінах: „Jump In!“ (2007), „Free Style“ (2009), „The Little Engine That Could“ (2011), „Scary or Die“ (2012), „The Monkey’s Paw“ (2013), „To Write Love on Her Arms“ (2015), „Walk. Ride. Rodeo.“ (2019), „Remember Me: The Mahalia Jackson Story“ (2022) тай „Camp Hideout“ (2023). Блу ся занимав музиков и выпустив дебутный албум „Another Side“ („Другый бук“) у 2007.&nbsp;році; албум дустав 36.&nbsp;місто у чарті „Billboard&nbsp;200“, розыйшовши ся 18,000&nbsp;копіями у першый тыжджень.<ref>{{Cite web |title=Pop Songs |url=https://www.billboard.com/music/corbin-bleu |website=Corbin Bleu album |publisher=Billboard.com }}</ref> Його другый албум, „Speed of Light“ („Скорота світла“) выйшов у&nbsp;2009. [[Театер|Театралный]] дебут Блу мав у 2010.&nbsp;році у роли Уснаві у музіклови „In the Heights“.<ref name="intheHeights">{{Cite web |date=May 25, 2010 |title=Corbin Bleu Extends Again at in the Heights; Seth Stewart Returning for Four Weeks |url=http://www.broadway.com/shows/in-the-heights/buzz/152504/corbin-bleu-extends-again-at-in-the-heights-seth-stewart-returning-for-four-weeks/ |access-date=May 25, 2010 |website=Broadway }}</ref> [[Театер Вест Енда|Вестендувськым]] дебутом Корбіна стала європська премєра „Великого Ґетсбія“ у лондонському Колізейови у апрільови 2025.&nbsp;року; вун заграв у нюм Ніка Керревея и дустав за роль номінацію на премію Лоренса Олівє.<ref>{{Cite web |date=2025-02-13 |title=The Great Gatsby musical unveils complete West End casting |url=https://www.whatsonstage.com/news/the-great-gatsby-musical-unveils-complete-west-end-casting_1665005/ |access-date=2025-04-11 |language=en-US }}</ref> == Референції == <references /> 9qpnxi7c6vmz0y125cnz8t2od2m59pt 165254 165253 2026-05-14T14:08:12Z Flipdot 23893 165254 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Корбін Блу Райверс | Имя_оригиналне = Corbin Bleu Reivers | Образчик = [[Файл:Corbin Bleu at MEGACON 2025 (cropped).jpg|міні|300px]] | Образчика_подпис = Корбін Блу на MEGACON у 2025.&nbsp;році | Уроджѣня = 21.&nbsp;фебруара 1989 | Мѣсто_роджѣня = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] }} '''Ко́рбін Блу Райверс''' ({{Lang-en|Corbin Bleu Reivers}}; {{рожд}}&nbsp;21.&nbsp;фебруара 1989)<ref>{{Cite web |last=Rose |first=Mike |date=February 21, 2022 |title=Today's famous birthdays list for February 21, 2022 includes celebrities Sophie Turner, Jennifer Love Hewitt |url=https://www.cleveland.com/entertainment/2022/02/todays-famous-birthdays-list-for-february-21-2022-includes-celebrities-sophie-turner-jennifer-love-hewitt.html |access-date=January 12, 2023 |website=[[Cleveland.com]] }}</ref> є [[Америчане|америцькый]] [[актор]] и [[співак]]. Ун зачав свою професійну акторську карєру у другуй половині 1990.&nbsp;рокув, а у другуй половині 2000.&nbsp;рокув став знамым вдяку ролі Чеда Денфорта у трилоґії „High School Musical“ (2006–2008). Пісні из філмув щий трафили у чарты по вшыткум світі, а пісня „I Don’t Dance“ была у топ-70 чарта „Hot 100“ Billboard. Ун участвовав у 17.&nbsp;сезоні америцького [[шов]] „Dancing with the Stars“ („Танці из звіздами“).<ref>{{Cite web |date=June 5, 2012 |title=Meet the New 'DWTS' Season 67 Cast! |url=http://extratv.com/2013/09/03/dancing-with-the-stars-meet-the-new-dwts-season-17-cast/ |access-date=June 5, 2012 |website=[[Broadway theatre|Broadway]] }}</ref> Корбін Блу ся знимав у телесеріалови „The Beautiful Life: TBL“ (2009), кінах: „Jump In!“ (2007), „Free Style“ (2009), „The Little Engine That Could“ (2011), „Scary or Die“ (2012), „The Monkey’s Paw“ (2013), „To Write Love on Her Arms“ (2015), „Walk. Ride. Rodeo.“ (2019), „Remember Me: The Mahalia Jackson Story“ (2022) тай „Camp Hideout“ (2023). Блу ся занимав музиков и выпустив дебутный албум „Another Side“ („Другый бук“) у 2007.&nbsp;році; албум дустав 36.&nbsp;місто у чарті „Billboard&nbsp;200“, розыйшовши ся 18,000&nbsp;копіями у першый тыжджень.<ref>{{Cite web |title=Pop Songs |url=https://www.billboard.com/music/corbin-bleu |website=Corbin Bleu album |publisher=Billboard.com }}</ref> Його другый албум, „Speed of Light“ („Скорота світла“) выйшов у&nbsp;2009. [[Театер|Театралный]] дебут Блу мав у 2010.&nbsp;році у роли Уснаві у музіклови „In the Heights“.<ref name="intheHeights">{{Cite web |date=May 25, 2010 |title=Corbin Bleu Extends Again at in the Heights; Seth Stewart Returning for Four Weeks |url=http://www.broadway.com/shows/in-the-heights/buzz/152504/corbin-bleu-extends-again-at-in-the-heights-seth-stewart-returning-for-four-weeks/ |access-date=May 25, 2010 |website=Broadway }}</ref> [[Театер Вест Енда|Вестендувськым]] дебутом Корбіна стала європська премєра „Великого Ґетсбія“ у лондонському Колізейови у апрільови 2025.&nbsp;року; вун заграв у нюм Ніка Керревея и дустав за роль номінацію на премію Лоренса Олівє.<ref>{{Cite web |date=2025-02-13 |title=The Great Gatsby musical unveils complete West End casting |url=https://www.whatsonstage.com/news/the-great-gatsby-musical-unveils-complete-west-end-casting_1665005/ |access-date=2025-04-11 |language=en-US }}</ref> == Референції == <references /> dpki9g1vq0ctg115st062vojy3mempg 165255 165254 2026-05-14T14:11:46Z Flipdot 23893 165255 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Корбін Блу Райверс | Имя_оригиналне = Corbin Bleu Reivers | Образчик = [[Файл:Corbin Bleu at MEGACON 2025 (cropped).jpg|міні|300px]] | Образчика_подпис = Корбін Блу на MEGACON у 2025.&nbsp;році | Уроджѣня = 21.&nbsp;фебруара 1989 | Мѣсто_роджѣня = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] }} '''Ко́рбін Блу Райверс''' ({{Lang-en|Corbin Bleu Reivers}}; {{рожд}}&nbsp;21.&nbsp;фебруара 1989)<ref>{{Cite web |last=Rose |first=Mike |date=February 21, 2022 |title=Today's famous birthdays list for February 21, 2022 includes celebrities Sophie Turner, Jennifer Love Hewitt |url=https://www.cleveland.com/entertainment/2022/02/todays-famous-birthdays-list-for-february-21-2022-includes-celebrities-sophie-turner-jennifer-love-hewitt.html |access-date=January 12, 2023 |website=[[Cleveland.com]] }}</ref> є [[Америчане|америцькый]] [[актор]] и [[співак]]. Ун зачав свою професійну акторську карєру у другуй половині 1990.&nbsp;рокув, а у другуй половині 2000.&nbsp;рокув став знамым вдяку ролі Чеда Денфорта у трилоґії „High School Musical“ (2006–2008). Пісні из філмув щий трафили у чарты по вшыткум світі, а пісня „I Don’t Dance“ была у топ-70 чарта „Hot 100“ Billboard. Ун участвовав у 17.&nbsp;сезоні америцького [[шов]] „Dancing with the Stars“ („Танці из звіздами“).<ref>{{Cite web |date=June 5, 2012 |title=Meet the New 'DWTS' Season 67 Cast! |url=http://extratv.com/2013/09/03/dancing-with-the-stars-meet-the-new-dwts-season-17-cast/ |access-date=June 5, 2012 |website=[[Broadway theatre|Broadway]] }}</ref> Корбін Блу ся знимав у телесеріалови „The Beautiful Life: TBL“ (2009), кінах: „Jump In!“ (2007), „Free Style“ (2009), „The Little Engine That Could“ (2011), „Scary or Die“ (2012), „The Monkey’s Paw“ (2013), „To Write Love on Her Arms“ (2015), „Walk. Ride. Rodeo.“ (2019), „Remember Me: The Mahalia Jackson Story“ (2022) тай „Camp Hideout“ (2023). Блу ся занимав музиков и выпустив дебутный албум „Another Side“ („Другый бук“) у 2007.&nbsp;році; албум дустав 36.&nbsp;місто у чарті „Billboard&nbsp;200“, розыйшовши ся 18,000&nbsp;копіями у першый тыжджень.<ref>{{Cite web |title=Pop Songs |url=https://www.billboard.com/music/corbin-bleu |website=Corbin Bleu album |publisher=Billboard.com }}</ref> Його другый албум, „Speed of Light“ („Скорота світла“) выйшов у&nbsp;2009. [[Театер|Театралный]] дебут Блу мав у 2010.&nbsp;році у роли Уснаві у музіклови „In the Heights“.<ref name="intheHeights">{{Cite web |date=May 25, 2010 |title=Corbin Bleu Extends Again at in the Heights; Seth Stewart Returning for Four Weeks |url=http://www.broadway.com/shows/in-the-heights/buzz/152504/corbin-bleu-extends-again-at-in-the-heights-seth-stewart-returning-for-four-weeks/ |access-date=May 25, 2010 |website=Broadway }}</ref> [[Театер Вест Енда|Вестендувськым]] дебутом Корбіна стала європська премєра „Великого Ґетсбія“ у лондонському Колізейови у апрільови 2025.&nbsp;року; вун заграв у нюм Ніка Керревея и дустав за роль номінацію на премію Лоренса Олівє.<ref>{{Cite web |date=2025-02-13 |title=The Great Gatsby musical unveils complete West End casting |url=https://www.whatsonstage.com/news/the-great-gatsby-musical-unveils-complete-west-end-casting_1665005/ |access-date=2025-04-11 |language=en-US }}</ref> == Референції == <references /> == Вонкашні удкликованя == * [[imdbname:0088298|Корбін Блу]] у Internet Movie Database (IMDb) * [https://www.ibdb.com/broadway-cast-staff/486111 Корбін Блу] у Internet Broadway Database (IBDb) ohs58hsu3y2ka6s97bpwp5dhgpx07zd 165258 165255 2026-05-14T16:11:35Z Flipdot 23893 165258 wikitext text/x-wiki {{Особа | Имя = Корбін Блу Райверс | Имя_оригиналне = Corbin Bleu Reivers | Образчик = [[Файл:Corbin Bleu at MEGACON 2025 (cropped).jpg|безрамки|250px]] | Образчика_подпис = Корбін Блу на MEGACON у 2025.&nbsp;році | Уроджѣня = 21.&nbsp;фебруара 1989 | Мѣсто_роджѣня = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] }} '''Ко́рбін Блу Райверс''' ({{Lang-en|Corbin Bleu Reivers}}; {{рожд}}&nbsp;21.&nbsp;фебруара 1989)<ref>{{Cite web |last=Rose |first=Mike |date=February 21, 2022 |title=Today's famous birthdays list for February 21, 2022 includes celebrities Sophie Turner, Jennifer Love Hewitt |url=https://www.cleveland.com/entertainment/2022/02/todays-famous-birthdays-list-for-february-21-2022-includes-celebrities-sophie-turner-jennifer-love-hewitt.html |access-date=January 12, 2023 |website=[[Cleveland.com]] }}</ref> є [[Америчане|америцькый]] [[актор]] и [[співак]]. Ун зачав свою професійну акторську карєру у другуй половині 1990.&nbsp;рокув, а у другуй половині 2000.&nbsp;рокув став знамым вдяку ролі Чеда Денфорта у трилоґії „High School Musical“ (2006–2008). Пісні из філмув щий трафили у чарты по вшыткум світі, а пісня „I Don’t Dance“ была у топ-70 чарта „Hot 100“ Billboard. Ун участвовав у 17.&nbsp;сезоні америцького [[шов]] „Dancing with the Stars“ („Танці из звіздами“).<ref>{{Cite web |date=June 5, 2012 |title=Meet the New 'DWTS' Season 67 Cast! |url=http://extratv.com/2013/09/03/dancing-with-the-stars-meet-the-new-dwts-season-17-cast/ |access-date=June 5, 2012 |website=[[Broadway theatre|Broadway]] }}</ref> Корбін Блу ся знимав у телесеріалови „The Beautiful Life: TBL“ (2009), кінах: „Jump In!“ (2007), „Free Style“ (2009), „The Little Engine That Could“ (2011), „Scary or Die“ (2012), „The Monkey’s Paw“ (2013), „To Write Love on Her Arms“ (2015), „Walk. Ride. Rodeo.“ (2019), „Remember Me: The Mahalia Jackson Story“ (2022) тай „Camp Hideout“ (2023). Блу ся занимав музиков и выпустив дебутный албум „Another Side“ („Другый бук“) у 2007.&nbsp;році; албум дустав 36.&nbsp;місто у чарті „Billboard&nbsp;200“, розыйшовши ся 18,000&nbsp;копіями у першый тыжджень.<ref>{{Cite web |title=Pop Songs |url=https://www.billboard.com/music/corbin-bleu |website=Corbin Bleu album |publisher=Billboard.com }}</ref> Його другый албум, „Speed of Light“ („Скорота світла“) выйшов у&nbsp;2009. [[Театер|Театралный]] дебут Блу мав у 2010.&nbsp;році у роли Уснаві у музіклови „In the Heights“.<ref name="intheHeights">{{Cite web |date=May 25, 2010 |title=Corbin Bleu Extends Again at in the Heights; Seth Stewart Returning for Four Weeks |url=http://www.broadway.com/shows/in-the-heights/buzz/152504/corbin-bleu-extends-again-at-in-the-heights-seth-stewart-returning-for-four-weeks/ |access-date=May 25, 2010 |website=Broadway }}</ref> [[Театер Вест Енда|Вестендувськым]] дебутом Корбіна стала європська премєра „Великого Ґетсбія“ у лондонському Колізейови у апрільови 2025.&nbsp;року; вун заграв у нюм Ніка Керревея и дустав за роль номінацію на премію Лоренса Олівє.<ref>{{Cite web |date=2025-02-13 |title=The Great Gatsby musical unveils complete West End casting |url=https://www.whatsonstage.com/news/the-great-gatsby-musical-unveils-complete-west-end-casting_1665005/ |access-date=2025-04-11 |language=en-US }}</ref> == Референції == <references /> == Вонкашні удкликованя == * [[imdbname:0088298|Корбін Блу]] у Internet Movie Database (IMDb) * [https://www.ibdb.com/broadway-cast-staff/486111 Корбін Блу] у Internet Broadway Database (IBDb) ck11zs0iuhwj6bf7qdfyp9hx4ryupre 0 24491 165261 2026-05-14T18:43:15Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Южноафрицька републіка]] 165261 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Южноафрицька републіка]] gajuwhuldszzf3ugjug2feq3mgf7hh6 0 24492 165263 2026-05-14T19:50:49Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Велика Брітанія]] 165263 wikitext text/x-wiki #redirect [[Велика Брітанія]] g2wtvmtruz0f5quvv63gazn46ul5x5g 0 24493 165274 2026-05-14T21:04:30Z Flipdot 23893 Створена сторінка: '''AfrikaBurn''' („АфрікаБырн“) є офіційна реґіонална подія [[Burning Man]],<ref>{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/community/afrikaburn-year-round/regional-network |title=Regional Network |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2013-06-05 }}</ref> котра ся справляє у націоналному паркови [[Танква-Кару]] коло Кваґафонтейна ({{Lang-af|Quaggafontein}}... 165274 wikitext text/x-wiki '''AfrikaBurn''' („АфрікаБырн“) є офіційна реґіонална подія [[Burning Man]],<ref>{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/community/afrikaburn-year-round/regional-network |title=Regional Network |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2013-06-05 }}</ref> котра ся справляє у націоналному паркови [[Танква-Кару]] коло Кваґафонтейна ({{Lang-af|Quaggafontein}}, {{Букв}} „фонтан [[Кваґа|кваґы]]<nowiki/>“) у Западнокапськуй провінції [[Южноафриканська республіка|Южноафриканської республікы]]. Подія ся фокусує на [[Уменя|уміньови]], самовыражіню и комуніті: у напувпустыннум середовищу ся дочасно збират лаґровый варощик Танква Тавн (Tankwa Town), кладут ся тематичні лаґры, привозят ся декоровані „моторы-мутанты“ (артмоторы), артінсталації, подакотрі з котрых ся спалювут пуд конець.<ref>{{cite web |url=http://afrikaburn.com/about/what-is-afrikaburn |title=What is AfrikaBurn |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2015-06-04 }}</ref> Офіційно подія презентує себе містом „декомодизації“: на AfrikaBurn ся нич не продає, кроме [[Люд|леду]], а учасникув закликавут не продавати и не чинити [[бартер]], а дарити без чеканя дустати штось узамін, и закрывати лоґотипы брендув на свойих пожытках. Орґанізаторы выступавут против експлуатації AfrikaBurn [[Інфлуенсер|інфлуенсерами]] вадь на тручаня продуктув. Наголошує ся, ож не мож чинити фото- вадь відеозйомку учасникув без їхнього явного и прямого согласу. У Танква Тавнови заказано ся возити моторами и моторками кроме зареєстрованых „мутантув“ и транспорта екстреных служб (позволяє ся ходити пішо вадь [[Біціґель|біціґльов]]), на літаня воздушным простором над подійов треба дозвул, а хоснованя [[Дрон|дронув]] на території є домак заказаноє.<ref>{{Cite web |url=https://quaggapedia.afrikaburn.com/index.php?title=BASICS |language=en |title=BASICS – Quaggapedia }}</ref> Як и на Burning Man, єдным из головных принципув AfrikaBurn є політика захарьованя за собов „MOOP“ ({{Lang-en|matter out of place}})&nbsp;— вшыткого смітя. Учасникы мавут прихарьовати и забирати гет лепаву, ухосновану на мытя тіла вадь [[чебря]] воду („сіру воду“, {{Lang-en|grey water}}) вадь выпарововати ї спеціалными направами-„евапотронами“; харити останкы [[Ціґаретлик|ціґаретликув]] включно из попілом, їдіня, блискоткы и другоє смітя, обы територія ся лишила у такому самому вадь ліпшому стані ги была до фестиваля.<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/event/ |language=en |title=Event – AfrikaBurn }}</ref><ref>{{Cite web |language=en |url=https://quaggapedia.afrikaburn.com/index.php?title=LEAVE_NO_TRACE |title=LEAVE NO TRACE – Quaggapedia }}</ref> == Історія == ''Afrika Burns Creative Projects'' быв закладеный у 2007.&nbsp;році ги неприбыткова компанія из цільов розвою и координації незалежного реґіоналного южноафриканського [[Burning Man]]. Закладателями были Паул Йорґенсен, Роберт Вейнек, Ліан Фіссер и Майк ’т Сас-Ролфес, Річард Бовсгер и Монік Шісс.<ref>[https://www.afrikaburn.com/about/the-organisation/history About the organization. History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210517125454/https://www.afrikaburn.com/about/the-organisation/history|date=2021-05-17}} AfricaBurn. 2021. Retrieved 17 May 2021.</ref> Назывка была пак поміняна на AfrikaBurn, обы не было неґативных конотацій из „горіньом Африкы“ и вмісто того быв „бырн у Африці“. AfrikaBurn ся правив кажджоручно уд&nbsp;2007 до 2019.&nbsp;року у приватнуй резервації Стовнгендж (Stonehenge) коло [[Танква-Кару]]. У 2019 неприбыткова компанія Mapula Trust подарила про AfrikaBurn дві фермы поблизь: Кваґафонтейн ({{Lang-af|Quaggafontein}}) и Фаалфонтейн ({{Lang-af|Vaalfontein}})&nbsp;— теперь знамі пуд єднов назывков Кваґафонтейн, розміщені за 30&nbsp;км на юговосток уд Стовнгенджа пуд горов Скоорстиенберґ ({{Lang-af|Skoorsteenberg}}).<ref>{{Cite web |title=Homepage |url=https://land.afrikaburn.com/ |access-date=2021-08-18 |website=New Horizons |language=en-ZA }}</ref> Перші три AfrikaBurn пруйшли у осени, а уд 2010.&nbsp;року дата події была посунута на конець апріля&nbsp;– зачаток мая, што позволило юй припадати на єден авадь два державні сята, а щи май уддалити ся у часі уд Burning Man&nbsp;— обы навщивителі не мусіли убирати межи америцькым и южноафриканськым фестивалями. Кажджый AfrikaBurn має тему, котра ся не силує на учасникув, айбо годна служити вдухновліньом. {| class="wikitable" !Рук !Даты !Місто !Тема !Учасникув !Сан Клан |- |2007 |22–25. новембра |Ферма Стовнгендж |Tribe |~1,000 |[[File:Afrika_Burns,_South_Africa.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Afrika_Burns,_South_Africa.jpg|250x250пкс]] |- |2008 |16–19. октовбра |Ферма Стовнгендж |Power |~1,200 | |- |2009 |9–13. септембра |Ферма Стовнгендж |Time |~1,600 | |- |2010 |22–27. апріля |Ферма Стовнгендж |Dream |~2,200 | |- |2011 |27. апріля – 2. мая |Ферма Стовнгендж |Stof: the Primal Mud |~4,000 | |- |2012 |25–30. апріля |Ферма Стовнгендж |Mirage |~5,700 |[[File:San_clan_2012.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_clan_2012.jpg|333x333пкс]] |- |2013 |1–6. мая |Ферма Стовнгендж |Archetypes |~7,000 |[[File:San_Clan,_AfrikaBurn_2013.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_Clan,_AfrikaBurn_2013.JPG|250x250пкс]] |- |2014 |28. апріля – 4. мая |Ферма Стовнгендж |The Trickster |~9,000 |[[File:San_clan_2014.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_clan_2014.jpg|250x250пкс]] |- |2015 |27 April - 3 May |Ферма Стовнгендж |The Gift<ref>{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/the-event/2015-theme-the-gift |title=2015 Theme the Gift |access-date=2014-09-24 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20141004053933/http://www.afrikaburn.com/the-event/2015-theme-the-gift |archive-date=2014-10-04 }}</ref> |~9,800 |[[File:AfrikaBurn_2015_San_Clan.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2015_San_Clan.JPG|250x250пкс]] |- |2016 |25. апріля - 1. мая |Ферма Стовнгендж |X<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/year-theme/2016-theme-x/ |title=2016 Theme - X |website=AfrikaBurn &#124; Invent the World Anew |accessdate=3 December 2022 }}</ref> |~11,700 | |- |2017 |24–30. апріля |Ферма Стовнгендж |Play<ref>{{Cite web |url=http://www.afrikaburn.com/the-event/2017-theme-play |title=2017 Theme: Play - AfrikaBurn |access-date=2016-10-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161014034508/http://www.afrikaburn.com/the-event/2017-theme-play |archive-date=2016-10-14 |url-status=dead }}</ref> |~13,000<ref>[http://afrikaburn.com/baardskeerder/w/FzKntNv9Jp6y7UrT1S8Psw/S2eu54CRTuf4MLcSAJB2rA/UoDCS4mybUBWef7634LtvI0Q Baardskeerder]</ref> | |- |2018 |23–29. апріля |Ферма Стовнгендж |Working Title______________<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/year-theme/2018-theme-working-title______________/ |title=2018 Theme - "Working Title______________" |website=AfrikaBurn &#124; Invent the World Anew |accessdate=3 December 2022 }}</ref> |~11,000 | |- |2019 |29. апріля – 5. мая |Ферма Стовнгендж |Ephemeropolis |~11,500 |[[File:AfrikaBurn_2019_San_Clan.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2019_San_Clan.jpg|250x250пкс]] |- |2020<ref>Скасованый позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]. — {{Cite web |url=https://www.afrikaburn.com/latest-news/afrikaburn-2020-cancellation-statement |title=AfrikaBurn 2020 Cancellation Statement |date=13 March 2020 |website=AfrikaBurn |language=en-GB |url-status=live |access-date=13 March 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200318140148/https://www.afrikaburn.com/latest-news/afrikaburn-2020-cancellation-statement |archive-date=2020-03-18 }}</ref> |27 апріля – 3. мая |Ферма Стовнгендж |Afroboratory|''Скасованый позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]''<ref>{{cite news|last1=Alex|first1=Alex|url=https://www.channel24.co.za/Music/Stage/afrikaburn-2020-cancelled-20200313|title=AfrikaBurn 2020 cancelled|website=News24|access-date=2020-03-13}}</ref> |- |2021 | |Кваґафонтейн<ref>{{Cite web |url=https://land.afrikaburn.com/ |title=A New Blank Canvas |last=Lyle |first=Travis |date= |website=New Horizons |language=en-ZA |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191115111511/https://land.afrikaburn.com/ |archive-date=2019-11-15 |access-date=2019-11-15 }}</ref> | |No event |No event due to lockdown |- |2022 |25. апріля – 1. мая |Кваґафонтейн |The Elastic Kraal-Art Burning Test |~6,500 |[[File:AfrikaBurnClan2022.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurnClan2022.jpg|центр|338x338пкс|AfrikaBurn Clan 2022 - Clancestors]] |- |2023 |24–30. апріля |Кваґафонтейн |SPACE<ref>{{Cite tweet|user=afrikaburn|number=1560652877819158528|title=Take your protein pills and put your helmet on, because the 2023 AfrikaBurn theme is ... SPACE}}</ref> |~9500 | |- |2024 |30. апріля – 5. мая |Кваґафонтейн |CREATION |~10500<ref>{{Cite web |title=AfrikaBurn 2024 |url=https://radseason.com/event/afrikaburn-tankwa-south-africa/ |access-date=11 May 2024 |website=Rad Season |language=en-ZA }}</ref> |[[File:AfrikaBurn2024_Temple.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn2024_Temple.jpg|центр|331x331пкс|AfrikaBurn Temple 2024 - LuminEssence]] |- |2025 |28. апріля – 4. мая |Кваґафонтейн |Out Of The Blue |10728 |- |2026 |27. апріля – 3. мая |Кваґафонтейн |Prism | | |} Исповнительным директором компанії є Лорейн Теннер; исповнительным директором операцій є Дейн Мерісон. [https://www.afrikaburn.com/about/governance-transparency/directors-members Неисповнительными директорами] сут: Саманта Бендзулла, Ян Бестер, Сідні Матебула, Кунраад Міддел, Нік Раубенгеймер, Мікаел ’т Сас-Ролфес.<ref>{{cite web |date= |title=Afrikaburn Directors |url=https://www.afrikaburn.com/about/governance-transparency/directors-members }}</ref><ref>{{Citation|title=Introduction: Our Dogs, Our Selves|date=2016-01-01|url=http://dx.doi.org/10.1163/9789004328617_002|work=Our Dogs, Our Selves|pages=1–16|publisher=BRILL|doi=10.1163/9789004328617_002|isbn=9789004269163|access-date=2022-05-30|url-access=subscription}}</ref> == Сан Клан == [[File:AfrikaBurn_2015_Clan_burn.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2015_Clan_burn.JPG|міні|216x216пкс|Спальованя Сан Клана на AfrikaBurn 2015]] Аналоґічно ги на [[Burning Man]] є Man, головна скулптура AfrikaBurn ся кличе Сан Клан (San Clan). Она подабат на наскалні малюнкы санув (бушменув) и символізує ідею єдности тай комуніты. Як и часть другых скулптур на події, она ся палит. Май давно паліня скулптуры ся справляло у нуч суботы, айбо было перенесеноє на нуч пятниці. Ориґіналным Сан Кланом быв многоголовый игравучый дух авторства Ліан Фіссер. == Храм == [[File:AfrikaBurn_2024.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2024.jpg|міні|438x438пкс|AfrikaBurn 2024, храм „LuminEssence“ Кармел Айвз и тіма]]Частьов AfrikaBurn є храм (авадь ''темпыл'', {{Lang-en|temple}})&nbsp;— місто роздумув и рефлексії, доступноє бігом події и тоже традиційно спальованоє пуд конець фестиваля. === Храмы на AfrikaBurn === * 2007 – [Без назвы] (Бред Баард и Петер Гейз) * 2008 – [Не было храма] * 2009 – „The Temporal“ (Монік Шісс и Бред Баард) * 2010 – [Тот самый, што и у 2009] * 2011 – „Храм пороху“/„The Temple of Dust“ (Адріаан Весселс) * 2012 – „Милосердя“/„Solace“ (Сімон Бенністер и тім) * 2013 – „Compression“ (Сімон Бенністер и тім) * 2014 – „Пудношіня“/„The Offering“ (Сімон Бенністер и тім) * 2015 – „Метаморфоза“/„Metamorphosis“ (Веріті Мод и тім) * 2016 – „Пробуджіня“/„Awakening“ (Веріті Мод и тім) * – „Храм [[Цхам]]<nowiki/>“/„Temple of |Xam“ (Кім Ґудвін и The Dandylions) * 2017 – „Храм вдячности“/„Temple of Gratitude“ (Валтер Бымер и тім) * 2018 – „Оаза“/„Oasis“ (Анушка Кемпкен и тім) * 2019 – „Храм звізд“/„Temple of Stars“ (Валтер Бымер и The Starlights) * 2022 – „Пісня Ґаї“/„Gaia’s Song“ (Кармел Айвз) * 2023 – „Transcendence“ (Кармел Айвз) * 2024 – „LuminEssence“ (Кармел Айвз) == Референції == <references /> mqwj3lit1pdjhlvpdrdrowhn3czt0ee 165275 165274 2026-05-14T21:06:37Z Flipdot 23893 165275 wikitext text/x-wiki '''AfrikaBurn''' („АфрікаБырн“) є офіційна реґіонална подія [[Burning Man]],<ref>{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/community/afrikaburn-year-round/regional-network |title=Regional Network |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2013-06-05 }}</ref> котра ся справляє у націоналному паркови [[Танква-Кару]] коло Кваґафонтейна ({{Lang-af|Quaggafontein}}, {{Букв}} „фонтан [[Кваґа|кваґы]]<nowiki/>“) у Западнокапськуй провінції [[Южноафриканська республіка|Южноафриканської республікы]]. Подія ся фокусує на [[Уменя|уміньови]], самовыражіню и комуніті: у напувпустыннум середовищу ся дочасно збират лаґровый варощик Танква Тавн (Tankwa Town), кладут ся тематичні лаґры, привозят ся декоровані „моторы-мутанты“ (артмоторы), артінсталації, подакотрі з котрых ся спалювут пуд конець.<ref>{{cite web |url=http://afrikaburn.com/about/what-is-afrikaburn |title=What is AfrikaBurn |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2015-06-04 }}</ref> Офіційно подія презентує себе містом „декомодизації“: на AfrikaBurn ся нич не продає, кроме [[Люд|леду]], а учасникув закликавут не продавати и не чинити [[бартер]], а дарити без чеканя дустати штось узамін, и закрывати лоґотипы брендув на свойих пожытках. Орґанізаторы выступавут против експлуатації AfrikaBurn [[Інфлуенсер|інфлуенсерами]] вадь на тручаня продуктув. Наголошує ся, ож не мож чинити фото- вадь відеозйомку учасникув без їхнього явного и прямого согласу. У Танква Тавнови заказано ся возити моторами и моторками кроме зареєстрованых „мутантув“ и транспорта екстреных служб (позволяє ся ходити пішо вадь [[Біціґель|біціґльов]]), на літаня воздушным простором над подійов треба дозвул, а хоснованя [[Дрон|дронув]] на території є домак заказаноє.<ref>{{Cite web |url=https://quaggapedia.afrikaburn.com/index.php?title=BASICS |language=en |title=BASICS – Quaggapedia }}</ref> Як и на Burning Man, єдным из головных принципув AfrikaBurn є політика захарьованя за собов „MOOP“ ({{Lang-en|matter out of place}})&nbsp;— вшыткого смітя. Учасникы мавут прихарьовати и забирати гет лепаву, ухосновану на мытя тіла вадь [[чебря]] воду („сіру воду“, {{Lang-en|grey water}}) вадь выпарововати ї спеціалными направами-„евапотронами“; харити останкы [[Ціґаретлик|ціґаретликув]] включно из попілом, їдіня, блискоткы и другоє смітя, обы територія ся лишила у такому самому вадь ліпшому стані ги была до фестиваля.<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/event/ |language=en |title=Event – AfrikaBurn }}</ref><ref>{{Cite web |language=en |url=https://quaggapedia.afrikaburn.com/index.php?title=LEAVE_NO_TRACE |title=LEAVE NO TRACE – Quaggapedia }}</ref> == Історія == ''Afrika Burns Creative Projects'' быв закладеный у 2007.&nbsp;році ги неприбыткова компанія из цільов розвою и координації незалежного реґіоналного южноафриканського [[Burning Man]]. Закладателями были Паул Йорґенсен (котрый задумав AfrikaBurn по тому, як побывав на дакулькох Burning Man и спознав ся из його спувзакладательом [[Лері Гарві|Лерійом Гарвійом]]), Роберт Вейнек, Ліан Фіссер и Майк ’т Сас-Ролфес, Річард Бовсгер и Монік Шісс.<ref>[https://www.afrikaburn.com/about/the-organisation/history About the organization. History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210517125454/https://www.afrikaburn.com/about/the-organisation/history|date=2021-05-17}} AfricaBurn. 2021. Retrieved 17 May 2021.</ref> Назывка была пак поміняна на AfrikaBurn, обы не было неґативных конотацій из „горіньом Африкы“ и вмісто того быв „бырн у Африці“. AfrikaBurn ся правив кажджоручно уд&nbsp;2007 до 2019.&nbsp;року у приватнуй резервації Стовнгендж (Stonehenge) коло [[Танква-Кару]]. У 2019 неприбыткова компанія Mapula Trust подарила про AfrikaBurn дві фермы поблизь: Кваґафонтейн ({{Lang-af|Quaggafontein}}) и Фаалфонтейн ({{Lang-af|Vaalfontein}})&nbsp;— теперь знамі пуд єднов назывков Кваґафонтейн, розміщені за 30&nbsp;км на юговосток уд Стовнгенджа пуд горов Скоорстиенберґ ({{Lang-af|Skoorsteenberg}}).<ref>{{Cite web |title=Homepage |url=https://land.afrikaburn.com/ |access-date=2021-08-18 |website=New Horizons |language=en-ZA }}</ref> Перші три AfrikaBurn пруйшли у осени, а уд 2010.&nbsp;року дата події была посунута на конець апріля&nbsp;– зачаток мая, што позволило юй припадати на єден авадь два державні сята, а щи май уддалити ся у часі уд Burning Man&nbsp;— обы навщивителі не мусіли убирати межи америцькым и южноафриканськым фестивалями. Кажджый AfrikaBurn має тему, котра ся не силує на учасникув, айбо годна служити вдухновліньом. {| class="wikitable" !Рук !Даты !Місто !Тема !Учасникув !Сан Клан |- |2007 |22–25. новембра |Ферма Стовнгендж |Tribe |~1,000 |[[File:Afrika_Burns,_South_Africa.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Afrika_Burns,_South_Africa.jpg|250x250пкс]] |- |2008 |16–19. октовбра |Ферма Стовнгендж |Power |~1,200 | |- |2009 |9–13. септембра |Ферма Стовнгендж |Time |~1,600 | |- |2010 |22–27. апріля |Ферма Стовнгендж |Dream |~2,200 | |- |2011 |27. апріля – 2. мая |Ферма Стовнгендж |Stof: the Primal Mud |~4,000 | |- |2012 |25–30. апріля |Ферма Стовнгендж |Mirage |~5,700 |[[File:San_clan_2012.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_clan_2012.jpg|333x333пкс]] |- |2013 |1–6. мая |Ферма Стовнгендж |Archetypes |~7,000 |[[File:San_Clan,_AfrikaBurn_2013.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_Clan,_AfrikaBurn_2013.JPG|250x250пкс]] |- |2014 |28. апріля – 4. мая |Ферма Стовнгендж |The Trickster |~9,000 |[[File:San_clan_2014.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_clan_2014.jpg|250x250пкс]] |- |2015 |27 April - 3 May |Ферма Стовнгендж |The Gift<ref>{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/the-event/2015-theme-the-gift |title=2015 Theme the Gift |access-date=2014-09-24 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20141004053933/http://www.afrikaburn.com/the-event/2015-theme-the-gift |archive-date=2014-10-04 }}</ref> |~9,800 |[[File:AfrikaBurn_2015_San_Clan.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2015_San_Clan.JPG|250x250пкс]] |- |2016 |25. апріля - 1. мая |Ферма Стовнгендж |X<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/year-theme/2016-theme-x/ |title=2016 Theme - X |website=AfrikaBurn &#124; Invent the World Anew |accessdate=3 December 2022 }}</ref> |~11,700 | |- |2017 |24–30. апріля |Ферма Стовнгендж |Play<ref>{{Cite web |url=http://www.afrikaburn.com/the-event/2017-theme-play |title=2017 Theme: Play - AfrikaBurn |access-date=2016-10-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161014034508/http://www.afrikaburn.com/the-event/2017-theme-play |archive-date=2016-10-14 |url-status=dead }}</ref> |~13,000<ref>[http://afrikaburn.com/baardskeerder/w/FzKntNv9Jp6y7UrT1S8Psw/S2eu54CRTuf4MLcSAJB2rA/UoDCS4mybUBWef7634LtvI0Q Baardskeerder]</ref> | |- |2018 |23–29. апріля |Ферма Стовнгендж |Working Title______________<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/year-theme/2018-theme-working-title______________/ |title=2018 Theme - "Working Title______________" |website=AfrikaBurn &#124; Invent the World Anew |accessdate=3 December 2022 }}</ref> |~11,000 | |- |2019 |29. апріля – 5. мая |Ферма Стовнгендж |Ephemeropolis |~11,500 |[[File:AfrikaBurn_2019_San_Clan.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2019_San_Clan.jpg|250x250пкс]] |- |2020<ref>Скасованый позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]. — {{Cite web |url=https://www.afrikaburn.com/latest-news/afrikaburn-2020-cancellation-statement |title=AfrikaBurn 2020 Cancellation Statement |date=13 March 2020 |website=AfrikaBurn |language=en-GB |url-status=live |access-date=13 March 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200318140148/https://www.afrikaburn.com/latest-news/afrikaburn-2020-cancellation-statement |archive-date=2020-03-18 }}</ref> |27 апріля – 3. мая |Ферма Стовнгендж |Afroboratory|''Скасованый позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]''<ref>{{cite news|last1=Alex|first1=Alex|url=https://www.channel24.co.za/Music/Stage/afrikaburn-2020-cancelled-20200313|title=AfrikaBurn 2020 cancelled|website=News24|access-date=2020-03-13}}</ref> |- |2021 | |Кваґафонтейн<ref>{{Cite web |url=https://land.afrikaburn.com/ |title=A New Blank Canvas |last=Lyle |first=Travis |date= |website=New Horizons |language=en-ZA |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191115111511/https://land.afrikaburn.com/ |archive-date=2019-11-15 |access-date=2019-11-15 }}</ref> | |No event |No event due to lockdown |- |2022 |25. апріля – 1. мая |Кваґафонтейн |The Elastic Kraal-Art Burning Test |~6,500 |[[File:AfrikaBurnClan2022.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurnClan2022.jpg|центр|338x338пкс|AfrikaBurn Clan 2022 - Clancestors]] |- |2023 |24–30. апріля |Кваґафонтейн |SPACE<ref>{{Cite tweet|user=afrikaburn|number=1560652877819158528|title=Take your protein pills and put your helmet on, because the 2023 AfrikaBurn theme is ... SPACE}}</ref> |~9500 | |- |2024 |30. апріля – 5. мая |Кваґафонтейн |CREATION |~10500<ref>{{Cite web |title=AfrikaBurn 2024 |url=https://radseason.com/event/afrikaburn-tankwa-south-africa/ |access-date=11 May 2024 |website=Rad Season |language=en-ZA }}</ref> |[[File:AfrikaBurn2024_Temple.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn2024_Temple.jpg|центр|331x331пкс|AfrikaBurn Temple 2024 - LuminEssence]] |- |2025 |28. апріля – 4. мая |Кваґафонтейн |Out Of The Blue |10728 |- |2026 |27. апріля – 3. мая |Кваґафонтейн |Prism | | |} Исповнительным директором компанії є Лорейн Теннер; исповнительным директором операцій є Дейн Мерісон. [https://www.afrikaburn.com/about/governance-transparency/directors-members Неисповнительными директорами] сут: Саманта Бендзулла, Ян Бестер, Сідні Матебула, Кунраад Міддел, Нік Раубенгеймер, Мікаел ’т Сас-Ролфес.<ref>{{cite web |date= |title=Afrikaburn Directors |url=https://www.afrikaburn.com/about/governance-transparency/directors-members }}</ref><ref>{{Citation|title=Introduction: Our Dogs, Our Selves|date=2016-01-01|url=http://dx.doi.org/10.1163/9789004328617_002|work=Our Dogs, Our Selves|pages=1–16|publisher=BRILL|doi=10.1163/9789004328617_002|isbn=9789004269163|access-date=2022-05-30|url-access=subscription}}</ref> == Сан Клан == [[File:AfrikaBurn_2015_Clan_burn.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2015_Clan_burn.JPG|міні|216x216пкс|Спальованя Сан Клана на AfrikaBurn 2015]] Аналоґічно ги на [[Burning Man]] є Man, головна скулптура AfrikaBurn ся кличе Сан Клан (San Clan). Она подабат на наскалні малюнкы санув (бушменув) и символізує ідею єдности тай комуніты. Як и часть другых скулптур на події, она ся палит. Май давно паліня скулптуры ся справляло у нуч суботы, айбо было перенесеноє на нуч пятниці. Ориґіналным Сан Кланом быв многоголовый игравучый дух авторства Ліан Фіссер. == Храм == [[File:AfrikaBurn_2024.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2024.jpg|міні|438x438пкс|AfrikaBurn 2024, храм „LuminEssence“ Кармел Айвз и тіма]]Частьов AfrikaBurn є храм (авадь ''темпыл'', {{Lang-en|temple}})&nbsp;— місто роздумув и рефлексії, доступноє бігом події и тоже традиційно спальованоє пуд конець фестиваля. === Храмы на AfrikaBurn === * 2007 – [Без назвы] (Бред Баард и Петер Гейз) * 2008 – [Не было храма] * 2009 – „The Temporal“ (Монік Шісс и Бред Баард) * 2010 – [Тот самый, што и у 2009] * 2011 – „Храм пороху“/„The Temple of Dust“ (Адріаан Весселс) * 2012 – „Милосердя“/„Solace“ (Сімон Бенністер и тім) * 2013 – „Compression“ (Сімон Бенністер и тім) * 2014 – „Пудношіня“/„The Offering“ (Сімон Бенністер и тім) * 2015 – „Метаморфоза“/„Metamorphosis“ (Веріті Мод и тім) * 2016 – „Пробуджіня“/„Awakening“ (Веріті Мод и тім) * – „Храм [[Цхам]]<nowiki/>“/„Temple of |Xam“ (Кім Ґудвін и The Dandylions) * 2017 – „Храм вдячности“/„Temple of Gratitude“ (Валтер Бымер и тім) * 2018 – „Оаза“/„Oasis“ (Анушка Кемпкен и тім) * 2019 – „Храм звізд“/„Temple of Stars“ (Валтер Бымер и The Starlights) * 2022 – „Пісня Ґаї“/„Gaia’s Song“ (Кармел Айвз) * 2023 – „Transcendence“ (Кармел Айвз) * 2024 – „LuminEssence“ (Кармел Айвз) == Референції == <references /> ngzzoulsbikejuxmbyc18adx36nfvf9 10 24494 165280 2026-05-15T11:21:31Z Flipdot 23893 Створена сторінка: <abbr title="Порувняйте">пор.</abbr>{{#if:{{{1|}}}|&nbsp;{{trim|{{{1|}}}}}}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> 165280 wikitext text/x-wiki <abbr title="Порувняйте">пор.</abbr>{{#if:{{{1|}}}|&nbsp;{{trim|{{{1|}}}}}}}<noinclude> {{documentation}} </noinclude> ao3pcost34i13ttf960ex8w3mzo8coh