Оксиген

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.9</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Оксиген</title>
    <ns>0</ns>
    <id>716</id>
    <revision>
      <id>166842</id>
      <parentid>166838</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T17:56:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Obelick09</username>
        <id>32400</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166842</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4208" sha1="ssc1wklgg3rjmt5ttf5g3hpqx2g9u5r" xml:space="preserve">[[Файл:Liquid_oxygen_in_a_beaker_4.jpg|міні|праворуч]]{{Статья в роботѣ|Obelick09}}
'''Оксіґен''' (кысень), хемічный симбол O, ({{lang-la|Oxygenium}}) — [[хемічный елемент]] з [[Протонове чісло|протоновым числом]] 8, котрый належит до 6. ґрупы [[Періодічна сістема елементів|періодічної сістемы елементу]]. Ун є высокоактівным, неметалом а силным оксідантом, котрый чинит оксіды з векшинов елементу. Проста субстанція оксіґену — O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; — безфарленый, без запаха а смака [[ґаз]], творячый другу головну часть [[Атмосфера|атмосферы]] [[Земля (планета)|Земли]]. Є біоґенным елементом и його притомность мусит быти про екзістенцію вшиткых жывых [[орґанізм|орґанізму]] на нашуй планеті.
 
Первый по обсягу елемент [[земна кора|земної коры]], што занимат дас 49,13% ї [[вага|вагы]]&lt;ref&gt;Atkins, P.; Jones, L.; Laverman, L. (2016).''Chemical Principles'', 7th edition. Freeman. ISBN 978-1-4641-8395-9&lt;/ref&gt;.

== Історія досліджіня ==
Модерна концепція кысня розвивала ся бігом пяти стороч. Рузні чилядникы припспіли про сю концепцію, ниє конкретної особы, котра удкрыла кысень&lt;ref&gt;[https://journals.physiology.org/doi/full/10.1152/advan.00076.2016 &quot;Eight sages over five centuries share oxygen's discovery&quot;]&lt;/ref&gt;.

=== Теорія Флоґістона ===
Роберт Гук, Оле Борх, Михаил Ломоносов тай Пєр Байєн дустали оксіґен в експеріментах у 17-18 сторочах, айбо нико з них не признав його ги хемічный елемент&lt;ref&gt;[[iarchive:naturesbuildingb0000emsl/page/296/mode/2up|&quot;Oxygen&quot;]]&lt;/ref&gt;. Годно быти се было скапчано из теорійов Флоґістона, котра в тот час была поширена и раховала ся правилнов.

Теорія Флоґістона, создана в 1667. годі Й. Й. Бехером а модіфікована Ґеорґом Ернстом Шталом в 1731. годі, говорила, ож вшиткі горючі матеріалы мавут у собі дві часті. Єдна частина кличе ся флоґістон и вна ся выділят при горіньови, а друга то и є сам матеріал. Воздух не мав ниякої ролі в сюй теорії&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;&quot;[[iarchive:encyclopediaofch00hamp/page/n3/mode/2up|The encyclopedia of the chemical elements]]&quot;&lt;/ref&gt;.

=== Діскредітація теорії флоґістона ===
Антуан Лавуазьє дав первоє правилноє поясніня того, як фунґує горіня. Ун схосновав резултаты експерименту другых науковцю (Прістлі тай Шеєле). Лавуазье провюв дослід по спальованю рузных матеріалу и опроверг теорію флоґістона, опубликовавши резултаты зміны вагы спаленых елементу. Вага попелу была булша ги вага елемента до горіня, што дало Лавуазьє право казати, ож при горіньови чинит ся хемічна реакція (оксідація) позад чого маса увеличує ся, а се опровергат теорію флоґістона&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;.


{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Хемічны елементы]]
[[Катеґорія:Неметалы]]</text>
      <sha1>ssc1wklgg3rjmt5ttf5g3hpqx2g9u5r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166870</id>
      <parentid>166842</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T07:49:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Obelick09</username>
        <id>32400</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166870</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5351" sha1="fh9hv7fil60si4w50ov4rze5fycdc2j" xml:space="preserve">[[Файл:Liquid_oxygen_in_a_beaker_4.jpg|міні|праворуч]]'''Оксіґен''' (кысень), хемічный симбол O, ({{lang-la|Oxygenium}}) — [[хемічный елемент]] з [[Протонове чісло|протоновым числом]] 8, котрый належит до 6. ґрупы [[Періодічна сістема елементів|періодічної сістемы елементу]]. Ун є высокоактівным, неметалом а силным оксідантом, котрый чинит оксіды з векшинов елементу. Проста субстанція оксіґену — O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; — безфарленый, без запаха а смака [[ґаз]], творячый другу головну часть [[Атмосфера|атмосферы]] [[Земля (планета)|Земли]]. Є біоґенным елементом и його притомность мусит быти про екзістенцію вшиткых жывых [[орґанізм|орґанізму]] на нашуй планеті.
 
Первый по обсягу елемент [[земна кора|земної коры]], што занимат дас 49,13% ї [[вага|вагы]]&lt;ref&gt;Atkins, P.; Jones, L.; Laverman, L. (2016).''Chemical Principles'', 7th edition. Freeman. ISBN 978-1-4641-8395-9&lt;/ref&gt;.

== Історія досліджіня ==
Модерна концепція кысня розвивала ся бігом пяти стороч. Рузні чилядникы припспіли про сю концепцію, ниє конкретної особы, котра удкрыла кысень&lt;ref&gt;[https://journals.physiology.org/doi/full/10.1152/advan.00076.2016 &quot;Eight sages over five centuries share oxygen's discovery&quot;]&lt;/ref&gt;.

=== Теорія Флоґістона ===
Роберт Гук, Оле Борх, Михаил Ломоносов тай Пєр Байєн дустали оксіґен в експеріментах у 17-18 сторочах, айбо нико з них не признав його ги хемічный елемент&lt;ref&gt;[[iarchive:naturesbuildingb0000emsl/page/296/mode/2up|&quot;Oxygen&quot;]]&lt;/ref&gt;. Годно быти се было скапчано из теорійов Флоґістона, котра в тот час была поширена и раховала ся правилнов.

Теорія Флоґістона, создана в 1667. годі Й. Й. Бехером а модіфікована Ґеорґом Ернстом Шталом в 1731. годі, говорила, ож вшиткі горючі матеріалы мавут у собі дві часті. Єдна частина кличе ся флоґістон и вна ся выділят при горіньови, а друга то и є сам матеріал. Воздух не мав ниякої ролі в сюй теорії&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;&quot;[[iarchive:encyclopediaofch00hamp/page/n3/mode/2up|The encyclopedia of the chemical elements]]&quot;&lt;/ref&gt;.

=== Діскредітація теорії флоґістона ===
Антуан Лавуазьє дав первоє правилноє поясніня того, як фунґує горіня. Ун схосновав резултаты експерименту другых науковцю (Прістлі тай Шеєле). Лавуазье провюв дослід по спальованю рузных матеріалу и опроверг теорію флоґістона, опубликовавши резултаты зміны вагы спаленых елементу. Вага попелу была булша ги вага елемента до горіня, што дало Лавуазьє право казати, ож при горіньови чинит ся хемічна реакція (оксідація) позад чого маса увеличує ся, а се опровергат теорію флоґістона&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;.

== Характеристика ==

=== Фізичні свойства ===
Кысень — безцвітный, без запаха и смака ґаз, мало май тяжый за воздух, слаборозчинный у воді, пуддержує горіня. При температурі -183 °C переходит у рідкый стан, а за -218,8 °C твердне&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://openstax.org/books/chemistry/pages/18-9-occurrence-preparation-and-compounds-of-oxygen 18.9 Occurrence, Preparation, and Compounds of Oxygen]&lt;/ref&gt;.

=== Хемічні свойства ===
Кысень є єдным из май актівных неметалу и пуд час хемічных реакцій принимат електроны уд другых матеріалу. У стандартум стані ун реаґує лем з май актівныма елеметами, айбо при нагріваньови реаґує почти з ушиткыма металами а неметалами, чинячи оксіды. Ипен дякувучи реакціям ун годен пуддержовати горіня&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;. 


{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Хемічны елементы]]
[[Катеґорія:Неметалы]]</text>
      <sha1>fh9hv7fil60si4w50ov4rze5fycdc2j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:TOC right</title>
    <ns>10</ns>
    <id>1391</id>
    <revision>
      <id>166875</id>
      <parentid>5490</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T11:53:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:TOCright]] на [[Шаблона:TOC right]]</comment>
      <origin>5490</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="377" sha1="7ydbq6me4udplq3we9scttc52j7g443" xml:space="preserve">{| cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot; style=&quot;clear: {{{clear|right}}}; margin-bottom: .5em; float: right; padding: .5em 0 .8em 1.4em; background: none; width: {{{width|{{{1|auto}}}}}};&quot; {{#if:{{{limit|}}}|class=&quot;toclimit-{{{limit}}}&quot;}}
| __TOC__
|}&lt;noinclude&gt;
{{pp-template|small=yes}}
{{Documentation}}
&lt;!-- Add cats and interwikis to the /doc subpage, not here! --&gt;
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7ydbq6me4udplq3we9scttc52j7g443</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166877</id>
      <parentid>166875</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T11:55:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166877</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="453" sha1="c4e02p31ryrtcft9ifp0hvckhrtpc6h" xml:space="preserve">&lt;templatestyles src=&quot;Template:TOC_right/styles.css&quot; /&gt;{{#if:{{{limit|}}}|&lt;templatestyles src=&quot;Template:TOC limit/styles.css&quot; /&gt;}}&lt;!--
--&gt;&lt;div class=&quot;tocright {{#if:{{{clear|}}}|tocright-clear-{{{clear|}}}}} {{#if:{{{limit|}}}|toclimit-{{{limit}}}}}&quot; {{#if:{{{width|{{{1|}}}}}}|style=&quot;width: {{{width|{{{1}}}}}};&quot;}}&gt;__TOC__&lt;/div&gt;&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;!-- Add categories to the /doc subpage; interwikis go to Wikidata, thank you! --&gt;
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c4e02p31ryrtcft9ifp0hvckhrtpc6h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Закарпатськый общеобластный референдум (1991)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10104</id>
    <revision>
      <id>166863</id>
      <parentid>166740</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T01:04:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 36 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>166863</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="80356" sha1="t39gtv1q0zvjtxn3y2d1htisq8fjvua" xml:space="preserve">{{Языкова норма}}
'''Закарпатськый общеобластный референдум (1991)''' — состоявся 1 децембра 1991 года в єде́н день из всеукрайинськым референдумом и первыми выборами президента Украйины. На референдум быв вынесеный вопрос «О предоставленіи [[Закарпатска область|Закарпатськой области]] статуса автономного края в составѣ Украйины»[https://web.archive.org/web/20151117024619/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/].

Єще до вхожденія в состав [[СССР]] 30 януара 1946 года Подкарпатська Русь (історичноє названіє края) являлася республіков, из автономным статусом, в составѣ Чехословакіи, в одповѣдности из Конституційным Законом 326\1938, от 22 новембра 1938[https://web.archive.org/web/20151001120006/http://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/][http://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&amp;Section=1&amp;IdPara=1&amp;ParaC=2].

== Обоснованіє проведенія областного референдума єдновременно из республіканськым ==

'''Законодательство СРСР о процедурѣ выхода из Союза РСР'''

В связи из правовым соціологічным спором, продовжающымся довкола результатов референдума 1 децембра 1991 года, слѣдуєт отмѣтити то обстоятельство, что проводився он тогды, коли фактично и юридично существовало государство СРСР, и сохранялося ёго правовоє поле. Слѣдовательно, строго юридично, легітимными можут считатися рѣшенія и дѣйствія в рамках существующого на то время правового поля.

Из сёго факта вытѣкаєт, что выход любой союзной республікы из состава СРСР довжен быв осуществлятися тôлько в одповѣдности из [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%BE%D1%82_03.04.1990_%E2%84%96_1409-I Законом СРСР от 3 апреля 1990 года - &quot;Про порядок рѣшенія вопросов, связаных из выходом союзной республікы из СРСР]&quot; . В статі №3 указаного Закона опредѣле́но: &quot;В союзной республіцѣ, на територіи котрой имѣются мѣста компактного проживанія національных груп, составляющых большинство населенія даной мѣстности, при опредѣленіи итогов референдума результаты голосованія по сим мѣстностям учитуются отдѣльно&quot;..

Частьов 7 статті 17 Закона предвидено также, что на случай выхода республікы из состава [[СССР]] довжен быти согласованый статус територій, не принадлежащых выходящѣй республіцѣ на момент єя вхожденія в состав СРСР.

Хорошо извѣстно, что 30 децембра 1922 начався и в маю мѣсяцю 1925 г. завершився процес вхожденія Украйины в состав СРСР, коли IX Всеукрайинскый Зѣзд Рад утвердив новый текст Конституціи УРСР, а на йсю дату республіка Подкарпатська Русь уже входила в состав Первой Чехословацькой республікы. Подкарпатська Русь войшла в состав СРСР из даты обмѣна ратифікаційными грамотами по [https://web.archive.org/web/20151001141430/http://karpatorusyn.org/vopros-o-date-vstupleniya-v-silu-dogovora-o-zakarpatskoj-ukrainepodkarpatskoj-rusiot-29-iyunya-1945/ Договору от 29 юнія 1945 г. «О Закарпатськой Украйинѣ»][https://web.archive.org/web/20151001045458/http://www.zakonyprolidi.cz/cs/1946-186].

Временноє, никым не избранноє, назначеноє лишь декретом нелегітимного на то время президента ЧСР [[Едвард Бенеш|Э.Бенеша]] (5 октовбра 1938  г. добровольно, без якогось принужденія, юридично безупречно отказався от поста президента, и пак, конституційным путём на сей пост пак не избирався) НАЦІОНАЛЬНОЄ СОБРАНІЄ  ратифіковало указаный договор 22 новембра 1945 г. и, одповѣдно, ПРЕЗИДІУМ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ СССР ратифіковав ёго свойим [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%83%D0%BC%D0%B0_%D0%92%D0%A1_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%BE%D1%82_27.11.1945_%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%D0%B8_%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5 Указом от 27 новембра 1945 года].

Из сёго слѣдує, что в одповѣдности из ч.7 ст. 17 Закона СРСР «Про порядок рѣшенія…» от 3 апреля 1990 г. Украйина была обязана на територіи [https://ru.wikipedia.org/wiki/Подкарпатская_Русь Подкарпатськой Руси] включити в бюлетень референдума 1 децембра 1991 г. вторый вопрос о выборѣ населенієм государственной принадлежности «територіи русинов на юг от Карпат»[https://web.archive.org/web/20160304142354/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/].

(Всё йсе в руній мѣрѣ односится и к Западной Украйинѣ (см. Закон СРСР « О включеніи Западной Украйины в состав СРСР…» от 1 новембра 1939 г. (ныні Волинська, Дрогобичська, Львовська, Ровенська, Ивано-Франковська и Тернопольска обл. и, отповѣдно, Буковина (Указ Президіума Верховной Рады СРСР от 2 августа 1940 г.)

== Організація Закарпатського областного референдума 1991 ==

М.Ю. Волошук, предсѣдатель [[Закарпатьска областна рада|Закарпатськой областной Рады]], иніційовав проведеніє областного референдума о предоставленіи области статуса автономной республікы в составѣ Украйины[https://web.archive.org/web/20160305023803/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/].

Первого октовбра 1991 года *(друга колонка четвертого абзаца) Областна Рада принимаєт Декларацію «О провозглашеніи Закарпаття автономным краём»[https://web.archive.org/web/20160305023803/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/]. Предпосылкôв являвся факт присоєдиненія Закарпаття к СРСР (в 1946 годѣ), поза юридичнôв процедурôв вхожденія в состав СРСР (в 1922 годі) [[УССР|Республікы Украйина]].

'''Публікація Деклараціи в офіціальному органѣ Областной Рады:'''

&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''«Декларація о провозглашеніи Закарпаття автономным краём»'''&lt;/div&gt;

        Спираючися на традиціи, самобытность, неотнимамоє право на извѣчноє стремленіє многонаціонального населенія Закарпаття к самоопредѣленію:


Исходячи из права на самоопредѣленіє, предусмотреного Уставом ООН и другыми межинародными правовыми документами, и руководствуючися общечеловѣчеськыми цѣнностями и нормами руноправія націй, что закрѣплені в Деклараціи прав человѣка, Хельсінськых соглашеніях, Парижськой хартіи для новой Європы;

Осуществляючи декларацію про государственный суверенитет Украйины и акт провозглашенія независимости Украйины; Признаючи Закарпаття неотнимаємôв составнôв частьôв независимой Украйины; 

Исходячи из верховенства Конституціи и законов Украйины (УССР);

Устремляючися обеспечити право національно-культурной автономіи всѣх національных груп в соєдиненію из територіальным и національно-територіальным самоуправленієм;

Гарантуючи предоставленіє в рамках Конституціи и Законов Украйины руных возможностей участія в управленіи государственными и общественными дѣлами представителям всѣх національностей, независимо от их участія в політичных партіях, движеніях, вѣроисповѣданіях, рода и характера занятій, мѣста и времени проживанія на територіи края; Проявляючи заботу про сохраненіє и розвиток добросусѣдськых отношеній из всѣми регіонами Украйины и другыми суверенными республіками;

Отвергаючи любі посягательства на територіальну цѣлостность или попыткы измѣненія границь за счёт или в пользу Закарпаття, протипоставленіє  ёго другым регіонам Украйины;

Устрѣмляючися  приумножити и май ефективно схосновати в интересах людей економічный и унікальный природный потенціал, обы остановити необратимі змѣны в духовному розвитку, в окружающѣй средѣ и в демографічной сферѣ, областна Рада народных депутатôв провозглашаєт Закарпатську область Закарпатськым автономным краём в составѣ независимого демократичного государства - Украйины.

Сія Декларація вступаєт в силу из момента єя одобренія населенієм Закарпаття на областному референдумѣ.
Внесена на сесіи по предложенію Мукачевського городського, Мукачевського районного, Береговськой районной Рады народных депутатов.

— [https://web.archive.org/web/20160305023803/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 188, Вторник, 1 октовбра 1991]

&lt;/blockquote&gt;

'''«Рѣшеніє се́мой сесіи 21-го созыва о статусѣ Закарпаття в составѣ независимой Украйины»'''

Для обєктивного разсмотренія вопроса статуса Закарпаття в составѣ независимой Украйины се́ма сесія 21 созыва Закарпатського Областной Рады прийняла рѣшеніє о созданіи отповѣдной комісіи.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''РѣШЕНІЄ СЕМОЙ СЕСІИ XXI-го СОЗЫВА'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''О статусѣ Закарпаття в составѣ независимой Украйины'''&lt;/div&gt;

Разсмотрѣвши  вопрос про статус Закарпаття в составѣ независимой Украйины, областна Рада народных депутатов рѣшила:

#Отмѣчаючи чрезвычайну важность даного вопроса и необходимость ёго всестороннёго изученія, создати комісію (состав прилагаєтся).
#Комісіи опубліковати обоснованіє статуса Закарпаття в пресѣ и позад аналіза результатов ёго общеобластного обсужденія предоставити облисполкому свои предложенія по даному вопросу до 30 децембра 1991 года.
#Вынести вопрос о статусѣ Закарпаття на областный референдум в отповѣдности из Законом «О всеукрайинскому и мѣстному референдумах».

Президіум сесіи

И. Е. Грицак.

В. В Шепа.

— [https://web.archive.org/web/20160304142354/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 193, Вторник, 8 октовбра 1991]
&lt;/blockquote&gt;
В состав комісіи войшли уважаємі представителі различных общественных організацій, структур, конфесій, общин, профсоюзов и національностей.

В нѣй были представлені различні политичні силы области, такі як, напримѣр, &quot;Рух&quot;, &quot;Демократична партія Украйины&quot;, &quot;Украйинська республіканська партія&quot;.

Представители національных общественных організацій жителѣв Закарпаття: &quot;Рома&quot;, &quot;Общества соціально-экономічного развитка румынов Закарпаття им. Кошбука&quot;, &quot;Общества нѣмцѣв «Возрожденіє»&quot;, &quot;Общества венгерськой культуры КМКС&quot;, &quot;Общества карпатськых русинов&quot;, &quot;Общества словаков&quot;.

Уповномочені релігійных організацій: &quot;Мукачево-Ужгородськой православной єпархіи&quot;, &quot;Церкви ХВЕ&quot;, &quot;Римсько-католицькой религіозной общины&quot;, &quot;Мукачевськой греко-католицькой єпархіи&quot;, &quot;Реформатськой церкви&quot;.

Культурной и національной направленности общественні організаціи представляли: &quot;Воины афганці&quot;, &quot;Общество «Меморіал», &quot;Закарпатськоє отделеніє союза писателей Украйины&quot;, &quot;Областна організація общества «Просвіта», &quot;Общества украйинського языка им. Т. Г. Шевченка «Просвіта».
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''СОСТАВ КОМІСІИ ПО ИЗУЧЕНІЮ ВОПРОСА'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''«О СТАТУСѢ ЗАКАРПАТТЯ В СОСТАВѢ НЕЗАВИСИМОЙ УКРАЙИНЫ»'''&lt;/div&gt;

1 АДАМ Йосип Иванович сопредсѢдатель общества циган «Рома».

2 АДАМ Аладар Євгенович сопредсѢдатель общества циган «Рома».

3 БЕДЬ Віктор Васильович народный депутат Украйины, предсѢдатель Закарпатськой краєвой організаціи «Руха».

4 ГАБОР Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Тячевського района.

5 ГЕРЕВИЧ Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Береговського района.

6 ГОЛИШ Иван Васильович представитель г. Мукачево.

7 ГОРВАТ Василій Васильович депутат областной Рады, представитель Мукачевського района.

8 ГРАНЧАК Иван Михайлович професор, доктор историчных наук.

9 ГРЕЧАНИНОВ Віктор Федорович депутат областной Рады, представитель воинов афганців.

10 ГУЗОВ Михаил Михайлович депутат областной Рады, представитель Раховського района.

11 ГУЛАЧІ Людвік Людвікович представитель реформатськой церкви.

12 ДУМНИЧ Михаил Васильович представитель обласной Рады независимых профсоюзов.

13. ЗАДИРАКА Валентина Дмитрієвна представитель Великоберезнянского района.

14. ЗІЛГАЛОВ Василій Алексіёвич предсѢдатель областной организаціи общества «Меморіал».

15. ИЛЬЯШ Иван Иванович депутат областной Рады, представитель Виноградовського района.

16. КАЙНЦ Емельян Иванович предсѢдатель общества нѢмцѢв «Возрожденіє».

17. КЕМЕНЯШ Георгій Георгійович депутат областной Рады, представитель Свалявського района.

18. ЛЕЛЕКАЧ Иван Михайлович - представитель Мукачевськой греко-католицькой єпархіи.

19. МАДЯР Иван Михайлович - депутат областного СовѢта, представитель Иршавского района.

20. МАТІКО Иван - представитель общества словаков.

21. МАРИНА Василий Васильович депутат областной Рады, представитель общества соціально-економічного розвитка румын Закарпаття им. Кошбука.

22. МИШАНИЧ Федор Васильович предсѢдатель краєвой організаціи Демократичной партіи Украйины.

23. МИЛОВАН Шандор представитель римо-католицькой релігійной общины.

24. МОКРЯНИН Иван Михайлович депутат областного Рады, представитель Межгорського района.

25. ПОП Василій Степанович предсѢдатель Закарпатського отдѢленія союза писателей Украйины.

26. РЯШКО Михаил Михайлович Представитель Воловецького района.

27. ТИВОДАР Михаил Петрович депутат областной Рады, кандидат историчных наук.

28. ТУРЯНИЦЯ Иван Михайлович професор, представитель Общества карпатськых русинов.

29. УСТИЧ СергѢй Иванович замѢститель председателя облисполкома.

30. ФЕДАКА Павел Михайлович предсѢдатель обласной організаціи общества «Просвіта».

31. ФЕЕР Петро Иванович депутат областного Рады, представитель Хустського района.

32. ФОДОВ Шандор Лойошович депутат областного Рады, предсѢдатель Общества венгерськой культуры.

33. ХРИПТА Иван Андрійович представитель церкви ХВЕ.

34. ЦУРКО Иван Эмеріхович депутат областной Рады, представитель Ужгородського района.

35. ЧУЧКА Павел Павлович — предсѢдатель Общества украйинського языка им. Т. Г. Шевченка «Просвіта».

36. ШЕРЕГІЙ Василій Мирославович представитель краёвого правленія Украйинськой республіканськой партіи.

37. ЩЕРБА Емелян Станіславович депутат областной Рады, представитель Перечинського района

38. ЯРЕМА Василій Юрійович представитель Мукачево-Ужгородськой православной єпархіи.

— [https://web.archive.org/web/20160304142354/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 193, Вторник, 8 октовбра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Объявленіє даты проведенія &quot;Областного референдума про статус Закарпаття в составѣ независимой Украйины&quot; на воскресеніє 1 децембра 1991 года  ==

В отповѢдности из требованієм статті 21 закона УРСР, в редакціи 1991 года, &quot;О республіканському и мѢстному референдумах&quot;, мѢстна Рада народных депутатов позад полученія оформленого довжным образом предложенія (о статусѢ Закарпаття), обязана была выбрати єдно из трёх рѢшеній:

#О назначеніи референдума
#Об отклоненіи референдума
#О решеніи вопроса на сесіи, як не требующого референдума

Сесія приняла рѢшеніє назначити референдум, опредѢлила дату и содержаніє вопроса выносимого на референдум. Сообщеніє о назначеніи референдума, содержаніи и датѢ ёго проведенія было обявлено в мѢстных средствах масовой информаціи.

&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''РѢшеніє семой сесіи Закарпатськой Областной Рады'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''народных депутатов двадцать первого созыва от 31 октовбра 1991 г.'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Про проведеніє областного референдума.'''&lt;/div&gt;


В одповѢдности из статями 125, 131 Конституціи УССР, статей 13, 14, 21, 22 Закона УССР «О всеукрайинскому и мѢстному референдумах» Областна Рада народных депутатов рѢшила:

#Назначити областный референдум про статус Закарпаття в составѢ независимой Украйины на воскресеніє 1 децембра 1991 года.
#Обязанности областной, городськых (городôв обл.подчиненія), районных, участковых избирательных комісій по проведенію областного референдума возложити одповѢдно на дѢйствующу областну, городську (городов обл. подчиненія), районні избирательні комісіи по выборам депутатов мѢстных Рад народных депутатов, участкові комісіи по выборам Президента Украйины и всеукрайинского референдума. Исходя из того, что областный референдум будет проходити єдновременно из выборами Президента Украйины и всеукрайинскым референдумом и забеспечується совмѢстными участковыми комісіями, признати нецѢлесообразным привлекати  к проведенію областного референдума пгт (городов рай. подчиненія), поселкові и сѢльські комісіи по выборам депутатов одповѢдных Рад народных депутатов.
#Содержаніє и форму бюлетеня для голосованія на областному референдумѢ 1 децембря 1991 утвердити.
#Поручити областній комісіи по проведенію референдума и облисполкома розробити и осуществити необходимі організаційно-техничні мѢроприятія по проведенію областного референдума 1 децембра 1991 года.
#РѢшенія о назначеніи областного референдума про статус Закарпаття в составѢ независимой Украйины опубліковати в средствах масовой информаціи.

Президіум сесіи:

И. Е. Грицак,

В. В. Шепа.

— [https://web.archive.org/web/20160304142103/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 212, Вторник, 5 новембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;
'''Текст бюлетеня,  принятого на семой сесіи  Закарпатськой Областной Рады от 31 октовбра 1991 г.:'''

Сема сесія Закарпатськой Областной Рады, приняла и утвердила, в одповѢдности из требованіями законодательства, текст и размѢры бюлетеня.

&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Бюлетень'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Для голосованія на общеобластному референдумѣ'''&lt;/div&gt;

                   
Желаєте ли Вы, обы Закарпаття получило статус автономной територіи, як субєкта в составѣ независимой Украины и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія?

'''Да (Айно, так), ЖЕЛАЮ______________НЬИТ, НЕ ЖЕЛАЮ.'''

Лишіь єден из указаных отвѣтов, другый вычеркніт.

Бюлетень, в котрому во время голосованія вычеркнуті слова «Да, ЖЕЛАЮ» и «НЬИТ, НЕ ЖЕЛАЮ» вать не вычеркнуто а ни єдно слово, признаєтся недѣйствительным.

Розмѣр Бюллетеня- 1445х105 мм.

— [https://web.archive.org/web/20160304142103/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 212, Вторник, 5 новембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Публікація &quot;Деклараціи  прав національностей Украйины&quot; 1.11.1991 в офіціальному органѣ Областной Рады  ==

Перед проведенієм референдума (6 новембра 1991 г.) в офіціальному органѣ Закарпатськой Областной Рады народных депутатов, была опублікована &quot;Декларація прав національностей Украйины&quot;, принята &quot;Верховнôв Радôв Украйины&quot; 1 новембра 1991 года.

Цѣль публікаціи:

Увѣрити жителѣв области в тому, что &quot;Украйинськоє государство гарантуєт всѣм народам, національным групам, гражданам, проживающым на єя територіи, руні політичні, экономічні, соціальні и культурні права ... Украйинськоє государство забеспечуєт право свойим гражданам ... в регіонах, де компактно проживаєт декôлько національных груп, наруно из государственным украйинськым языком може функціоновати язык, приємлемый для всёго населенія даной мѣстности&quot;.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Д Е К Л А Р А Ц І Я'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''прав національностей Украйины'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;([http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1771-12 Опублікована в Києвѣ в «Вѣдомостях Верховной Рады (ВВР) Украйины» от 31.12.1991 — 1991 р., № 53, стаття 799, Документ 1771-12, текуща редакція — Прийнята 01.11.1991])&lt;/div&gt;


Верховна Рада Украйины, исходя из Деклараціи про государственный суверенитет Украйины, Акта провозглашенія независимости Украйины, руководствуючися Всеобщôв деклараційôв прав человѣка и ратифіковаными Украйинôв межинародными пактами о правах и свободах личности,

устрѣмляючися к утвержденію в независимôй, демократичнôй Украйинѣ священных принципôв свободы, гуманізма, соціальнôй справедливости, руноправія всѣх этнічных груп народа Украйины, 

принимаючи до вѣдома, что на територіи Украйины проживают граждане больше 100 національностей, котрі вмѣстѣ из украйинськôв составляют пятдесят двох міліонный народ Украйины, принимаєт настоящу Декларацію прав національностей Украйины:

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 1&lt;/div&gt;

Украйинськоє государство гарануєт всѣм народам, національным групам, гражданам, проживающим на єя територіи, руні політичні, економічні, соціальні и культурні права. Представителі народôв и національных груп выбираются на руных правах в органы государственной власти всѣх уровней, занимают любі довжності в органах управленія, на предприятіях, в учрежденіях и організаціях. Дискримінація по національному признаку возбраняєтся и караєтся по закону.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 2&lt;/div&gt;

Украйинськоє государство гарантуєт всѣм національностям право на сохраненіє их традиційного разселенія и забеспечуєт существованіє національно-адміністративных єдиниць, берет на себе обязанность создавати надлежащі условія для розвитка всѣх національных языков и культур.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 3&lt;/div&gt;

Украйинськоє государство гарантуєт всѣм народам и національным групам право свободного пользованія родными языками у всѣх сферах общественной жизни, включаючи образованіє, производство, полученіє и распространеніє інформаціи. Верховна Рада Украйины інтерпретуєт статтю 3 Закона &quot;О языках в Украинськой ССР&quot; такым образом, что в предѣлах адміністративно-територіальных єдиниць, де компактно проживаєт опредѣлена національность, может функціоновати єя язык наруно из государственным языком.

Украйинськоє государство забеспечуєт право свойим гражданам свободного пользованія русскым языком. В регіонах, де компактно проживаєт несколько національных груп, наруно из государственным украйинськым языком может функціоновати язык, приємлемый для всёго населенія даной мѣстности.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 4&lt;/div&gt;

Всѣм гражданам Украйины каждôй національности гарантуєтся право исповѣдовати свою релігію, пользовати свою національну символіку, отмѣчати свои національні праздникы, участвовати в традиційных обрядах свойих народôв.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 5&lt;/div&gt;

Памятникы исторіи и культуры народôв и національных груп на територіи Украйины охраняются законом.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 6&lt;/div&gt;

Украйинськоє государство гарантуєт всѣм національностям право создавати свои культурні центры, общества, землячества, обєдиненія. Йсі організаціи можут осуществляти дѣятельность, направлену на розвиток національной культуры, проводити в установленому законом порядке масові мѣроприємства, содѣйствовати созданію національных газет, журналôв, издательств, музеєв, художественных колективôв, театрôв, киностудій.

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Стаття 7&lt;/div&gt;

Національні культурні центры и общества, представителі національных меньшинств имѣют право на свободні контакты из свойôв історичнôв отцюзнинôв.

Верховна Рада Украйины

м. Києв, 1 новембра 1991 N +1771-XII

— [https://web.archive.org/web/20160304203014/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-213-6-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 213, Среда, 6 ноября 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Л. Кравчук и Закарпатськый областный референдум ==

20-го новембра 1991 года Предсѣдатель ВР УРСР, кандидат в президенты Украйины - Леонід Кравчук прибыв в Закарпаття. На собравшѣйся по такому случаю восьмѣй внеочереднôй сесіи Областной Рады Л. Кравчук выступив из рѣчôв.

В своёму выступленію ôн подчерковав делікатность выносимого на референдум вопроса и убѣждав собравшыхся депутатôв в необходимости внесенія измѣненій в текст бюлетеня.

Переже всёго рѣчь йшла про замѣну терміна &quot;Автономія&quot; на &quot;Самоурядна територія&quot;.
&lt;blockquote&gt;
(...)

Учитуя ситуацію, Закарпаттю можно было бы предоставити особый статус самоуряднôй територіи. Сія територія самостоятельно рѣшаєт свои культурні, языкові проблемы, характер выборôв власти, хозяйственні дѣла, но в одповѣдности из законами Украйины.

(...)

Аж вы в Бюлетеню замѣните слово «автономія» на «особа самоурядна територія», то в такому случайи я з вами. В противному случайи, подчеркнув ôн, возникнут разного рода проблемы, в тому числѣ и правові.

(...)

Итак, менѣ ся видит,  - подчеркнув Леонід Макарович, - аж сёму краю предоставится такый спеціальный статус, то сим актом знимаєтся цѣлый ряд проблем - и экономічных, и національно-языковых и культурных, и політичных, и другых. И главноє – же йсе ся вписуєт в Конституцію, в наші законы ...

Се не будет чиєсь пожеланіє. Сей статус будет имѣти юридичну силу, законотворчу силу, ôн будет элементом Конституціи.  Йсе означаєт, что дальнѣйша судьба сёго края не будет зависѣти от хорошых ци поганых президентôв, от хорошых ци поганых премєр-міністрôв. Йсе будет означати, что открываєтся путь к повнôй самореалізаціи. А яка разниця межи автономійôв и статусом спеціальной самоуправляємой територіи?

Коли рѣчь идет про автономію, - одповѣв Предсѣдатель Верховной Рады, - то треба опредѣлити яка йсе автономія: ци національно-культурна, ци областна, ци республіканська, ци, возможно, якась друга автономія. Є автономіи в цѣлому, она имѣєт якусь конкретну форму. А як раз повна форма в областному бюлетеню не была опредѣлена. Аж имѣєтся ввиду государственна автономія, то из образованієм в дальнѣйшому 10-12, может, и 20 государственно-політичных структур на територіи Украйины (як ото, вповіме, в сей час автономіи в Ро́сійи) можут начатися межигосударственні, межиавтономні проблемы.

Вот что особенно беспокоит.

А статус самоурядной територіи, даєт повноє право распоряжатися свойими богатствами, свойими ресурсами, свойими экономічными, культурными, національными проблемами.

Главноє лишь, что йсе не государственна, а йсе самоурядна структура. А государство єдно - государство Украйина.

— [https://web.archive.org/web/20160401223411/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной рады народных депутатôв, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Рѣшеніє внеочередной восьмой сесіи Областной Рады ХХ созыва (20 новембра 1991 г.) «Про измѣненія в текстѣ бюлетеня для голосованія на областному референдумѣ 1 децембра 1991 года» ==

Обращеніє Предсѣдателя Верховной Рады Украйины, кандидата в Президенты Украйины, Леоніда Кравчука в сесійному залѣ Областной Рады найшло отклик у народных депутатôв, и убѣдило их в необходимости внести опредѣлені корективы в бюлетень для голосованія. Позад продолжительных дебатôв было принято рѣшеніє про змѣны в текстѣ бюлетеня формуліровкы &quot;статус автономной територіи&quot;, на &quot;из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоурядной адміністративной територіи&quot;. Новый текст бюлетеня быв утвержденый сею же сесією.

&lt;blockquote&gt;&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;
РѢШЕНІЄ

Внеочередной восьмой сесіи

Областной Рады ХХ созыва

ПРО ЗМѢНЫ В ТЕКСТѢ БЮЛЕТЕНЯ

ДЛЯ ГОЛОСОВАНІЯ НА ОБЛАСТНОМУ РЕФЕРЕНДУМѢ 1 децембра 1991 года

Референдум 1 децембра 1991 ГОДА

Областна Рада народных депутатôв приняла рѣшеніє:&lt;/div&gt;

О частичному измѣненію (п. 3) рѣшенія областной Рады народных депутатôв от 31 октовбра 1991 «О проведеніи областного референдума» утвердити такый текст бюлетеня для голосованія на областному референдумѣ 1 декабря 1991 г. :
«Желаєте ли Вы, обы Закарпаття получило из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи як субєкта в составѣ независимой Украйины и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія».

Президіум сесіи

Грицак І. Ю.

Шепа В.В.

— [https://web.archive.org/web/20160401223411/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатов, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]

&lt;/blockquote&gt;

== Обращеніє исполнительного комітета областной Рады народных депутатôв к жителям Закарпаття ==

[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A1%D0%A1%D0%A0_(1978) Стаття 125 Конституціи УССР (1978)] предоставляла возможность участія мѣстных рад народных депутатôв в обсужденіи вопросов республіканського и общесоюзного значенія, и 131 стаття, - выносити май больше важні вопросы мѣстного значенія на референдум.

Пользуючися сею компетенцією, исполнительный комітет Рады народных депутатов, обратився из офіціальнôв інтерпретаційôв и разясненієм вопроса вынесеного на референдум.

Основні права, котрі гарантовав референдум в случайи положительной отповѣди большинства опрошеных граждан, жителѣв Закарпаття, йсе:

- самостоятельно формовати органы власти всѣх уровней

- самостоятельно, рѣшати вопросы экономікы, соціально-культурного и духовного развитку края

- дѣйствія Президента и Верховной Рады на самоурядной територіи, не будут имѣти прямой юридичной силы, будут дѣйствовати лишь Конституція и Законы Украйины;
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''«Обращеніє»'''&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Исполнительный комітет областной Рады народных депутатôв.&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Уважаємі Закарпатці!&lt;/div&gt;

В воскресеніє, 1 децембра, получивши бюлетені, вы довжні зробити судьбоносный выбор:

(...)

- Ци будет Закарпаття имѣти статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи в составѣ независимой Украйины?

(...)

Призываєме сказати «Да (АЙНО), ЖЕЛАЮ», обы Закарпаття получило из закрѣпленієм в Конституціи Украйины статус спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи, як субєкт в составѣ независимой Украйины, и не входило в любі другі адміністративно-територіальні образованія.

Сей статус будет гарантовати нам:

- Свободну економічну зону;

- Право самостоятельно, в интересах края и ёго населенія рѣшати вопросы економікы, соціально-культурного и духовного розвитку;

- Право самостоятельно формовати органы власти всѣх уровней;

- Что прямых дѣйствій Президента и Верховной Рады на самоурядной територіи не будет, будут дѣйствовати лишь Конституція и Законы Украйины;

- Возможность повного учёта интересôв всѣх національностей, проживающых в краёви, их широкоє представительство в органах власти самоуправленія, право имѣти свои національно-культурні образованія.

— [https://web.archive.org/web/20160401223411/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 223, Четверг, 21 новембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Обнародованіє результатôв Областного референдума ==

Строго слѣдуючи положенію статті 31 Закона Украйинськой ССР &quot;О республіканському и мѣстному референдумах&quot; (в редакціи от 3 юлія 1991 г. № 1286-XII), офіціальный орган (&quot;Новини Закарпаття&quot;) Областной Рады 3 децембра 1991 года опубліковав основні результаты республіканського и Закарпатського общеобластного референдумôв.

Подавляющоє большинство принявшых участіє в референдумах у́сказалось за &quot;Независимость Украйины&quot; (90,13%), при условію вхожденія Закарпаття в состав Украйины в статусѣ &quot;Спеціальной самоуправляємой територіи&quot; (78%). Слѣдуєт отмѣтити высоку явку на референдумах (700555 тыс.).
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''Результаты референдума'''&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
|За независимость Украйины
|90,13%
|-
|За Президента Украйины Леоніда Кравчука
|60%
|-
|За самоуправляемоє Закарпаття
|78%
|}
&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''СООБЩЕНІЄ'''&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;областной комисіи общеобластного референдума об итогах голосованія 1 децембра 1991 г.&lt;/div&gt;


&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
|1. Количество граждан, котрі внесені в спискы для голосованія	
|847364
|-
|2. Количество граждан, получившых бюлетені для голосованія	
|702324
|-
|3. Количество граждан, принявшых участіє в голосованіи	
|700555
|-
|4. Количество граждан, котрі одповѣли «ДА (АЙНО)»	
|546450
|-
|5. Количество граждан, котрі одповѣли «НЕТ»	
|128762
|-
|6. Количество бюлетенѣв, признаных не дѣйствительными	
|25 343
|}
&lt;/div&gt;
— [https://web.archive.org/web/20151117024619/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 231, Вторник, 3 децембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;
В слѣдующый номер газеты &quot;Новини Закарпаття&quot; (середа 4 децембра 1991 года), на основѣ поступившых протоколôв, областна комісія сообщила подробні дані о результатах проведеного референдума.

Подробно, по-районах, - количество принявшых участіє в голосованіи, так и по количеству граждан, одповѣвшых на вынесені вопросы - &quot;ДА&quot; (АЙНО).

Из приведеных таблиць слѣдуєт вывод о высокôй заинтересованности граждан (середньый показатель в области 82.7%), так и высокому процентному показателёви количества граждан отвѣтившых на референдумѣ &quot;ДА&quot; (середньый показатель по области 78%).

Слѣдуєт отмѣтити, что низинні районы области: Ужгородськый - 89,7%, Береговськый - 88,9%, Свалявськый - 86,5% на общеобластному референдумѣ в бôльшому процентови проголосовали утвердительно, чим высокогорні районы: Раховськый - 54,1%, Межгорськый - 59,%.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ВѢДОМОСТИ&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;о количествѣ граждан, принявших участіє&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;в голосованіи 1 децембра 1991 года (в процентах)&lt;/div&gt;


{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
|-
! Названия горисполкомôв и райсполкомôв || Общеобластный референдум
|-
|Мукачевськый||75.2

|-
|Ужгородськый||76.7

|-
|Береговськый||87.3

|-
|Велико-Березнянськый||96,3

|-
|Виноградовськый||78,1

|-
|Воловецькый||93.7

|-
|Иршавськый||90.8

|-
|Межигорськый||89.0

|-
|Мукачевськый||84.4

|-
|Перечинськый||87.9

|-
|Раховський||79.5

|-
|Свалявськый||92.1

|-
|Тячевськый||75.1

|-
|Ужгородськый||85,3

|-
|Хустськый||83.1

|- class=&quot;sortbottom&quot;
! Итого: !! 82.7
|}
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ВѢДОМОСТИ&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;о количестве граждан,&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ответивших «ДА» при голосованіи&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;на общеобластному референдумѣ (в процентах)&lt;/div&gt;


{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;text-align:center&quot;
|-
! Названія горисполкомôв и райсполкомов || Общеобластный референдум
|-
|Мукачевськый||84.7

|-
|Ужгородськый||82.7

|-
|Береговськый||88.9

|-
|Велико-Березнянськый||86.3

|-
|Виноградовськый||83.2

|-
|Воловецкый||85.2

|-
|Иршавськый||80.1

|-
|Межигорськый||59.4

|-
|Мукачѣвськый||86.1

|-
|Перечинськый||84.2

|-
|Раховськый||54.1

|-
|Свалявськый||86.5

|-
|Тячевськый||61.8

|-
|Ужгородський||89.7

|-
|Хустськый||70.4
|- class=&quot;sortbottom&quot;
! Итого:!!78.0
|}
— [https://web.archive.org/web/20151117023702/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-232-4-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 232, Среда, 4 децембра 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Легітимность референдума в очах мірового сообщества  ==

За референдумом 1991 года пристально слѣдили не лишь самі граждане Украйины, но и мировоє сообщество.

Практично, всѣ зарубѣжні наблюдателі, включаючи мненіє авторитетных мировых и європейських представителѣв, отмѣтили высоку організацію, и отсутствіє существенных нарушеній.

&lt;blockquote&gt;'''«Референдум в Украйинѣ пройшôв організовано, без якых ись нарушеній»'''
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''— Джон Гундерсен - генеральный консул США в Киеве'''[https://web.archive.org/web/20151117024619/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/]
Мишел Жакмен - секретарь бюро Національного собранія Франціи
Герт Вайскірхен - депутат бундестага
Патрик Бойєр - член парламента Канады (и другі)&lt;/div&gt;
На думку генерального консула США в Києвѣ Джона Гундерсена, секретаря бюро Національного Собранія Франціи Мішеля Жакмена, депутата бундестага Герта Вайскірхен, члена парламента Канады Патріка Бойєра и другых, которі выступили на встрѣчи, референдум на Украинѣ пройшôв організовано, без ниякых нарушеній. Итогы ёго открыют нові возможности для плодотворного и взаимовыгодного сотрудничества с зарубежными странами.

— [https://web.archive.org/web/20151117024619/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 231, Вторник, 3 децембер 1991 г.]
&lt;/blockquote&gt;

== Обращеніє девятой сесіи областной Рады народных депутатôв от 24 януара 1992 к Верховной РадѢ Украйины «О внесеніи измененій и доповненій в Конституцію Украйины» ==

В качествѣ правового обоснованія Закарпатського общеобластного референдума служив первый в исторіи СССР общекрымськый референдум 20 януара 1991 года (О возсозданіи Крымськой АССР). Учитуючи волю крымчан 12 фебруара 1991 Верховна Рада УССР приняла Закон &quot;О возстановленіи Крымськой АССР в предѣлах Крымськой области в составѣ Украйинськой ССР.&quot;
Йсе была перва реалізована попытка рѣшати судьбу народа, основуючися на волеизъявленіи самых граждан.

Свойим обращенієм IX-ая сесія Закарпатськой областной Рады народных депутатов, в порядкови законодательной иніціативы, обратилася к Верховной Радѣ Украйины з требованієм внесенія измѣненій и доповненій в Конституцію Украины по результатам Закарпатського общеобластного референдума.

Процедура требовала внесеніє доповненія первой части статті 77 Конституціи словами: &quot;В Украйинѣ єсть спеціальна самоуправляєма адміністративна територія Закарпаття&quot;, а также, раз референдум фактично проходив в контекстѣ включенія Закарпаття в состав Украйины, доповнити статтю 752 &quot;Спеціальна самоуправляєма адмінистративна територія Закарпаття являєтся составной частью Украйины...&quot;

Однако Высшый законодательный орган Украйины, используючи процедуру бюрократичного саботажа, проигноровав обязательное внесеніє измѣнений и доповненій в Конституцію УССР (як ото было проведено в случаю Крыма), тым самым выведя вопрос адаптаціи украйинського законодательства к правовому положению Закарпатской области в составе независимой Украины, за пределы правового поля Украины.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;'''РѢШЕНІЄ'''&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;девятой сесіи областной Рады народных депутатôв от 24 януара 1992 г.&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ПРО ОБРАЩЕНІЄ К ВЕРХОВНОЙ РАДѢ УКРАЙИНЫ&lt;/div&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;«О внесеніи измѣненій и доповненій в Конституцію Украйины»&lt;/div&gt;

Учитуючи, что 546 450 чоловѣк взрослого населенія области (78 проц.) на областному референдумѣ 1 децембра 1991 г. у́сказалися за предоставленіє Закарпаттю из закрѣпленому в Конституціи Украйины статуса спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи в составѣ независимой Украйины, и в одповѣдности из статьôв 38 Закона Украйины «О мѣстных Радах народных депутатов УССР и мѣстному самоуправленію» областна Рада народных депутатôв рѣшила: В порядкови законодательной иніціативы обратитися к Верховнôй Радѣ Украйины о внесеніи такых измѣненій и доповненій в Конституцію Украйины:

#Перву часть статті 77 доповнити словами: &quot;В Украйинѣ єсть спеціальна самоуправляєма адміністративная територія  Закарпаття&quot;.
#Доповнити Конституцію Украйины главôв 72 «Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття&quot;, и статтьôв 752 «Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття  являєтся составнôв частьôв Украйины и самостоятельно рѣшаєт вопросы, относящієся к єя компетенціи».

Предсѣдатель Рады

И. КРАИЛО.

— [https://web.archive.org/web/20151118222638/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-12-260-30-cichnya-1992-roku/ «Новини Закарпаття», Газета областной Рады народных депутатôв, №. 12/260, Четверг, 30 януара 1992]
&lt;/blockquote&gt;


== Закон Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» ==

Закон Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» - принятый шестого марта 1992 года на другому засѣданію IX-ой сесіи Закарпатськой Областной Рады народных депутатôв.

Иниційованый Закарпатськôв Областнôв Радôвиз цѣльôв введенія в правовоє поле Украйины результатôв Закарпатського общеобластного референдума 1 децембра 1991 года, про статус Закарпаття в качествѣ спеціальной самоуправляємой адміністративной територіи,як субєкт в составѣ независимой Украйины, невхожденіи ёго в любі другі адміністративно-територіальні образованія из закрѣпленієм (сёго статуса) в Конституціи Украйины.
&lt;blockquote&gt;
&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ЗАКОН УКРАЙИНЫ (ПРОЕКТ)&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;Раздѣл I&lt;/div&gt;

&lt;div class=&quot;center&quot;&gt;ОБЩІЄ ПОЛОЖЕНІЯ&lt;/div&gt;

'''Стаття 1. Спеціальна самоуправляєма адміністративна територія Закарпаття
'''
Спеціальна самоурядна адміністративна територія Закарпаття (Закарпаття) являєтся особым субєктом адміністративно-територіального устройства Украйины.

'''Стаття 2. Конституційно-правовый статус Закарпаття'''

Статус Закарпаття опредѣляєтся Конституційôв Украйины, сим Законом, Уставом и другыми нормативными актами Закарпаття.

'''Стаття 3. Принципы спеціального адміністративного самоуправленія
'''
Статус спеціальной самоурядной адміністративной територіи Закарпаття основуєтся на слѣдующых принципах:

#неприкосновенности и недѣлимости територіи Закарпаття як неотємлемôй составнôй части Украйины;
#невхожденіє Закарпаття в состав якыхись другых государственных и адміністративно. територіальных образованій;
#обеспеченія прав и свобод личности;
#національно-територіального и культурного самоуправленія;
#хозяйственно - экономічнôй самостоятельности и права выбора форм єя реалізаціи, самофінансованія;
#разграниченіє компетенціи общегосударственных органов и органов власти спеціальной самоурядной адміністративной територіи опредѣляєтся даным Законом, и отсутствіи прямого дѣйствия актов исполнительно-распорядительных органов власти государства на територіи Закарпаття.

...

— [https://ru.wikisource.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%C2%AB%D0%9E_%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B9_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B5%C2%BB_1.02.1992&amp;oldid=1875556%20см.%20полный%20текст%20проекта%20Закона%20Украины%20«О%20специальной%20самоуправляемой%20административной%20территории%20Закарпатье»%201.02.1992 см. повный текст проекта Закона Украйины «Про спеціальну самоурядну адміністративну територію Закарпаття» 1.02.1992 г.]
&lt;/blockquote&gt;
Публічна информація про роботу над проектом Закона в комітетах Верховной Рады Украйины отсутствуєт.

Так як в отповѣдности из Законом «Про референдумы…» в редакціи от 3 юлія 1991 г. результаты референдума вступают в силу из момента их опублікованія в офіціальных СМИ органа проводившого референдум, то отказ Верховной Рады Украйины приняти Закон, регулирующый статус Закарпаття в составѣ Украйины (в отповѣдности из результатами референдума), до настоящого времени оставив ёго неопредѣленым.

== Аналіз итогôв референдума ==

Строго в одповѣдности из Законом УРСР «Про республіканські и мѣстні референдумы…» в редакціи от 03.07.1991 № 1286-XII юлія 1991 г. результаты референдума вступают в силу з момента их публікаціи в офіціальных СМИ органа, проводившого референдум.

Така публікація результатôв референдума в нашому краю была осуществлена 4 децембра 1991 года в газетѣ областной Рады народных депутатôв «Новини Закарпаття» и, слѣдовательно, результаты референдума приобрѣли юридичну силу Закона Украйины прямого дѣйства. (Результаты референдума не требуют ничийого утвержденія ци подтвержденія)

Всеукрайинськый и Закарпатськый общеобластный референдумы имѣют єднаку правову силу (юридично руноцѣнні), и их правова реалізація ци отсутствіє єя, автоматично приводят к идентичным правовым послѣдствіям для субєкта права.

Аж  у существующого режима результаты референдума вызывают проблемы примѣненія из существующыми правовыми реаліями, то слѣдуєт внести одповѣдні змѣны в національноє законодавство ци ёго (референдум) слѣдуєт пак повторити.

В сёму и заключаєтся демократичный подход к рѣшенію общегосударственных вопросôв.

Аж Украйина декларуєт стройительство правового государства, необходимо не лишь говорити про йсе, но и слѣдовати обязующым принципам народного волеизъявленія, слѣдуєт не лишь уважати, но и исповняти их.

Не выповненіє рѣшеній референдумôв, в межинародно-правовому полѣ класифікуєтся, як дѣйство, имѣющоє состав государственного преступленія,  со всѣми вытѣкающыми из такого факта межинародно-правовыми наслѣдками…

Такым образом, вопрос сей перейшôв в плоскость отрицанія компетенціи народа, як носителя майвысшой власти в государствѣ.

== Одказы ==
* [http://www.epravo.cz/vyhledavani-aspi/?Id=7386&amp;Section=1&amp;IdPara=1&amp;ParaC=2 EPRAVO.CZ – Sbírka zákonů, judikatura, právo]
* [https://web.archive.org/web/20151001120006/http://karpatorusyn.org/konstitucionnyj-zakon-ot-22-noyabrya-1938-328-sb-ob-avtonomii-podkarpatskoj-rusi/ Конституційный Закон од 22 новембра 1938, №328 Сб. про автономію Подкарпатской Руси.]
* [https://ru.wikisource.org/wiki/Закон_СССР_от_03.04.1990_№_1409-I Закон СРСР от 3 апреля 1990 года - &quot;Про порядок рѣшенія вопросов, связаных из выходом союзной республікы из СРСР]
* [https://web.archive.org/web/20151001141430/http://karpatorusyn.org/vopros-o-date-vstupleniya-v-silu-dogovora-o-zakarpatskoj-ukrainepodkarpatskoj-rusiot-29-iyunya-1945/ Договору от 29 юнія 1945 г. «О Закарпатськой Украйинѣ»]
* [https://web.archive.org/web/20151001045458/http://www.zakonyprolidi.cz/cs/1946-186 Sbírky zákonů ČR od roku 1945 v aktuálním konsolidovaném znění]
* [https://web.archive.org/web/20160305023803/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-188-1-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №188, 1 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160304201518/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-189-2-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №189, 2 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160304142354/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-193-8-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №193, 8 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160422095914/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-196-197-12-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №196-197, 12 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160304203009/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-198-15-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №198, 15 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160401051634/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-201-202-19-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №201-202, 19 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160401093351/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-207-29-zhovtnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №207, 29 ЖОВТНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160304142103/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-212-5-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №212, 5 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-213-6-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №213, 6 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]{{Dead link|date=July 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [https://web.archive.org/web/20160304202616/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-215-8-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №215, 8 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160304214109/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-216-12-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №216, 12 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160401225942/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-217-13-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №217, 13 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160304201343/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-219-220-16-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №219-220, 16 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160304203018/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-222-20-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №222, 20 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160401223411/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-223-21-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №223, 21 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20160305023809/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-224-225-23-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №224-225, 23 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20151118012846/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-226-26-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №226, 26 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20151117073516/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-229-230-30-listopada-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №229-230, 30 ЛИСТОПАДА 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20151117024619/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-231-3-grudnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №231, 3 ГРУДНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20151117023702/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-232-4-grudnya-1991-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №232, 4 ГРУДНЯ 1991 РОКУ]
* [https://web.archive.org/web/20151118222638/http://karpatorusyn.org/novini-zakarpattya-12-260-30-cichnya-1992-roku/ “НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ” №12 (260), 30 CІЧНЯ 1992 РОКУ]

[[Катеґорія:История Украины]]
[[Катеґорія:Референдумы]]</text>
      <sha1>t39gtv1q0zvjtxn3y2d1htisq8fjvua</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Рухну (село)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21218</id>
    <revision>
      <id>166839</id>
      <parentid>148978</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T13:26:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166839</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3586" sha1="4tla108gue8tu5f3wqeynym17sgjr9e" xml:space="preserve">'''Ру́хну''' авадь '''Ру́гну''' ([[Естоньскый язык|ест]]. Ruhnu küla) ([[Лотіськый язык|лот]]. Rukhnu) — [[село]] у [[Естонія|Естонії]], што є на [[Острӱв Рухну|островови Рухну]], [[село]] є центром [[Волость Рухну|волости Рухну]], што є у [[Уїзд Саарема|уїздови Саарема]].

{{НП|этнохороним=Рухняне|первое упоминание=1688}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2021]]. рӱк жило 89 людий, из них:

[[Есты]] — 100% 

У [[1842]]. році туй жило 389 людий, [[1967]] — 222, [[1973]] — 99, [[1979]] — 58. Леш у [[2010]]. році обывательство помалы начало ся увеличовати, сягнувши 141 обывателя у [[2019]], у [[2021]] обывательство опят упало ниже 100 людий.

== Історія ==
[[Село]] ся первый раз споминать у [[1688]]. році. Є знамость за май староє [[село]] Ґалбін авадь Ґалмабін, по-свенськы «Староє Село».

До [[1944]]. року бӱлшу часть обывательства составляли Шведы. У [[1944]] році кой Челлена Армада взяла острӱв пуд свӱй контрол без мала усі [[Шведы]] утікли у [[Швеція|Свеньску]] (хоснує ся и друга назва «&lt;nowiki/&gt;[[Швеція]]&lt;nowiki/&gt;»). [[Есты]] (хоснує ся и друга назва «Естонці») такой товды зачали селити ся у тых краях.

Майбӱлшым обывательство села было у [[1842]]. році кой там жило 389 людий. У [[1969]]. році повінь зничтожила [[Порт|гавань]], многі хыжі и людські заведеня. Рыболовный промысел розпустили, многі люди у́їхали.

== Реліґія ==
У [[Село|селі]] є 2 [[Церьков (храм)|церкви]], єдна из них Цирьков ст. Маґдалины, построєна у [[1643]]. році — є май стара деривляна стройка у всьӱв [[Естонія|Естонії]].

У [[1944]]. році кой [[Шведы]] пӱшли гет та забрали вітражі [[Церьков (храм)|церкви]]. Их мож увідіти у Державнӱм Музею у [[Штокголм|Штокголмови]].

Друга же [[Церьков (храм)|цирьков]], называвуть ї містні «Нова Цирьков» ([[Естоньскый язык|естонськый]]. Ruhnu uus kirik) была построєна у [[1912]]. році, цирьков построєна из [[Каміня|камне]] айбо стріха [[Дерево|деривляна]], [[Церьков (храм)|церкви]] суть неда́леко єден уд єдного.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://nl.m.wikipedia.org/wiki/Ruhnu_(plaats) Ruhnu (plaats)]на Нидерландськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>4tla108gue8tu5f3wqeynym17sgjr9e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166840</id>
      <parentid>166839</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T13:28:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166840</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3807" sha1="a2g5crudd0q0b9m6uqmbphzhhkrmezu" xml:space="preserve">'''Ру́хну''' авадь '''Ру́гну''' ([[Естоньскый язык|ест]]. Ruhnu küla) ([[Лотіськый язык|лот]]. Rukhnu) — [[село]] у [[Естонія|Естонії]], што є на [[Острӱв Рухну|островови Рухну]], [[село]] є центром [[Волость Рухну|волости Рухну]], што є у [[Уїзд Саарема|уїздови Саарема]].

{{НП|этнохороним=Рухняне|первое упоминание=1688|население=89|год переписи=2021|оригинальное название=Ruhnu}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2021]]. рӱк жило 89 людий, из них:&lt;ref&gt;https://andmed.stat.ee/en/stat/rahvaloendus__rel2021__rahvastiku_paiknemine__elukoht-ja-soo-vanusjaotus/RL21003&lt;/ref&gt;

[[Есты]] — 100% 

У [[1842]]. році туй жило 389 людий, [[1967]] — 222, [[1973]] — 99, [[1979]] — 58. Леш у [[2010]]. році обывательство помалы начало ся увеличовати, сягнувши 141 обывателя у [[2019]], у [[2021]] обывательство опят упало ниже 100 людий.

== Історія ==
[[Село]] ся первый раз споминать у [[1688]]. році. Є знамость за май староє [[село]] Ґалбін авадь Ґалмабін, по-свенськы «Староє Село».

До [[1944]]. року бӱлшу часть обывательства составляли Шведы. У [[1944]] році кой Челлена Армада взяла острӱв пуд свӱй контрол без мала усі [[Шведы]] утікли у [[Швеція|Свеньску]] (хоснує ся и друга назва «&lt;nowiki/&gt;[[Швеція]]&lt;nowiki/&gt;»). [[Есты]] (хоснує ся и друга назва «Естонці») такой товды зачали селити ся у тых краях.

Майбӱлшым обывательство села было у [[1842]]. році кой там жило 389 людий. У [[1969]]. році повінь зничтожила [[Порт|гавань]], многі хыжі и людські заведеня. Рыболовный промысел розпустили, многі люди у́їхали.

== Реліґія ==
У [[Село|селі]] є 2 [[Церьков (храм)|церкви]], єдна из них Цирьков ст. Маґдалины, построєна у [[1643]]. році — є май стара деривляна стройка у всьӱв [[Естонія|Естонії]].

У [[1944]]. році кой [[Шведы]] пӱшли гет та забрали вітражі [[Церьков (храм)|церкви]]. Их мож увідіти у Державнӱм Музею у [[Штокголм|Штокголмови]].

Друга же [[Церьков (храм)|цирьков]], называвуть ї містні «Нова Цирьков» ([[Естоньскый язык|естонськый]]. Ruhnu uus kirik) была построєна у [[1912]]. році, цирьков построєна из [[Каміня|камне]] айбо стріха [[Дерево|деривляна]], [[Церьков (храм)|церкви]] суть неда́леко єден уд єдного.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://nl.m.wikipedia.org/wiki/Ruhnu_(plaats) Ruhnu (plaats)]на Нидерландськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>a2g5crudd0q0b9m6uqmbphzhhkrmezu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Салч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22281</id>
    <revision>
      <id>166841</id>
      <parentid>158740</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T13:29:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166841</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2356" sha1="nlagrdbsebsfw0c577kn0du9m0fj8zp" xml:space="preserve">'''Са́лч''' авадь '''Са́льч''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Salč/Салч) ([[Албаньскый язык|алб]]. Salçi) — [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у [[Общины Чорной Горы|общині]] [[Ульцинь (община)|Ульцинь]], [[Чорна Гора]].&lt;ref&gt;https://www.fallingrain.com/world/MJ/00/Salc.html&lt;/ref&gt;{{НП}}

== Реліґія ==
У [[Село|селі]] у [[1855]]. оці была построєна [[Римокатолицька церьков|Римокатолицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]] ст. Петра и Павла, айбо тота [[Церьков (храм)|цирьков]] была зничтожена землетрясом у [[1979]]. році, товды же [[село]] зачали лишати люди. Ныні тота [[Церьков (храм)|цирьков]] а май точно її руїны є популарным туристичным містом у [[Общины Чорной Горы|общині]] [[Ульцинь (община)|Ульцинь]].

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2003]]. рӱк живе 4 людий, из них:

[[Албанцѣ|Албанци]] — 100%

У [[Село|селі]] на [[2011]]. рӱк живе 0 людий.

== Туристичны міста ==
• руїны Римокатолицькой церкви ст. Петра и Павла. [[1855]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%87 Сальч] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}}
[[Катеґорія:Села Чорной Горы]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села общины Ульцинь]]
[[Катеґорія:Албаньскі села у Чорнӯв Горі]]</text>
      <sha1>nlagrdbsebsfw0c577kn0du9m0fj8zp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вараш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22643</id>
    <revision>
      <id>166862</id>
      <parentid>153585</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T00:27:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>166862</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8713" sha1="rr7hj4izwmvr4jhytk5yvdvr7yfkg2r" xml:space="preserve">{{Не змыльте|[[варош]]ом (містом)||населеным пунктом}}
'''Ва́раш''' ([[Польскый язык|пол]]. Warasz) ([[Російскый язык|рус]]. Вараш) ([[Україньскый язык|укр]]. Вараш) ([[Білоруськый язык|біл]]. Вараш) ([[1977]]-[[2016]] — Кузецовськ) — [[Місто|варош]] у [[Вараськый район|Вараському районови]], [[Рівненьска область|Ровненьской области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр [[Вараськый район|Вараського района]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1577]] році.

[[1921]] рӯк. – у Варашови 122 дворы, жило 740 особ (379 чоловікӯв тай 361 жона). 738 особ - [[Русины (чеперушка)|русины]] ([[Волыняне]], [[Поліщукы]], [[Білорусины|Білорусы]]), [[Православна церьков|православні]], 2 особ – [[Евреи|жиды]] ([[Юдаїзм|иудеї]])&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&amp;I21DBN=ELIB&amp;P21DBN=ELIB&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=elib_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=ID=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=0014968 |title=Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej. Tom VIII. Wojewodztwo Poleskie. Warszawa, 1924, с.64 |access-date=25 серпня 2021 |archivedate=25 серпня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210825195322/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&amp;I21DBN=ELIB&amp;P21DBN=ELIB&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=elib_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=ID=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=0014968 }}&lt;/ref&gt;.

[[1924]] рӯк. – у Варашови нараховали 125 дворӯв &lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://igrek.amzp.pl/result.php?cmd=id&amp;god=P43_S42&amp;cat=WIG100 |title=Mapa taktyczna Polski 1:100 000. A43 B42 WLODZIMIERZEC. Wojskowy Instytut Geograficzny. Warszawa, 1927 |access-date=12 жовтня 2020 |archivedate=29 червня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200629203737/http://igrek.amzp.pl/result.php?cmd=id&amp;god=P43_S42&amp;cat=WIG100 }}&lt;/ref&gt;.
[[Файл:Varash,_1903.jpg|міні|308x308пкс|[[Мѣстечко|Варощик]] Рафаловка тай село Вараш на карті [[1924]] року]]
[[15. марец|15 марца]] [[1973]] року указом [[Президія Верховної Рады УССР|Президії Верховної Рады УССР]] було затверджено проект повної перестройкы Вараша.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 39,643 людий, из них:
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Націоналнӯсть
!Процент
|-
|[[Українцї|украйинці]]
|90.86%
|-
|[[русы]]
|7.62%
|-
|[[Білорусины|білорусы]]
|0.78%
|-
|[[Поляци|полякы]]
|0.15%
|-
|инні
|0.59%
|}

=== Язык ===
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Число
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйиньскый]]
|35845
|90.42%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
|3676
|9.27%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
|69
|0.17%
|-
|инні
|53
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Усёго
|39643
|100%
|}

== Братьскі вароші ==

* [[Ловійса]], [[Фіньско]] (2023)&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Вараш і Ловійса підписали угоду про побратимство |url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16215.html |work=decentralization.gov.ua |access-date=2023-05-09 }}&lt;/ref&gt;
* [[Остроленка]], [[Польско]] (2024)&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://decentralization.ua/news/18847 |title=Вараська громада розпочинає співпрацю з польським містом Остроленка |work=decentralization.ua |access-date=2024-11-16 }}&lt;/ref&gt;

== Ґалерея ==
&lt;gallery mode=&quot;packed&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;
Файл:Центр-Кузнецовска.jpg|Памнятник Мирному атомови
Файл:Дворец-культуры.-Кузнецовск.jpg|Пляц културы
Файл:Памятник-чернобыльцам.-Кузнецовск.jpg|Памнятник жертвам [[Чорнобыльська катастрофа|Чорнобыльскої катастрофы]]
Файл:Гостиница_&quot;Вараш&quot;.jpg|Готель «Вараш»
Файл:Церковь-в-Кузнецовске.jpg|альт=Святомихайлівська церква (Українська православна церква Київського патріархату)|Святомихайловська цирьков (Православна цирьков Украйины)
Файл:Фасад-храма.-Кузнецовск.jpg.JPG|Преображенський собор&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;(Православна церква України)
Файл:Жилой-дом-в-Кузнецовске.jpg|Хыжі
Файл:Fontan_varash.jpg|Вечӯрньый Вараш.
Файл:Centr_varash.jpg|У центрови вароша (2021 рӯк.)
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2|refs=&lt;ref name=&quot;н2019&quot;&gt;{{cite book |title=Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року |date=2019 |publisher=Державна служба статистики України |location=Київ |page=60 |pages=83 |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf |accessdate=17 жовтня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190626071443/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf |archivedate=26 червня 2019 |deadurl=no }}&lt;/ref&gt;}}

* [https://web.archive.org/web/20181231033904/http://varash.rv.gov.ua/ Офіційний сайт міської ради та виконавчого комітету] [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.]
* {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=29.03.2013&amp;rf7571=28439 |title=Облікова картка міста |publisher=[[Верховна Рада України]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170228085553/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=29.03.2013&amp;rf7571=28439 |archivedate=28 лютого 2017 }}
* [http://www.varash.info/ Портал міста Вараша] [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.]
* [https://web.archive.org/web/20101130041532/http://ukrmap.org.ua/Pages/Kuznetsovsk_ukr.html Історична довідка та мапа Вараша] [Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.]
* [https://web.archive.org/web/20140226231939/http://sphered.com.ua/gallery/3d-pano/view/kuznetsovsk-vishka 3D панорама з видом на РАЕС, м. Вараш й околиці. Огляд з вишки] {{Ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20140314191848/http://sphered.com.ua/gallery/3d-pano/view/kuznetsovsk-view-to-yuvileyny 3D панорама з видом на «Північний» ринок] {{Ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20140314191800/http://sphered.com.ua/gallery/3d-pano/view/kuznetsovsk-view-to-town 3D панорама з видом м-н Перемоги і Вараш] {{Ref-ru}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58192 Верховна Рада України. Про перейменування у Вараш] [Архівовано 19 травня 2016 у Wayback Machine.]
* [http://34400.net/index/shkola_5/0-182 Новини Вараша. Школа сьогодні] [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Вараш]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Рівненьска область]]
[[Катеґорія:Поліся]]</text>
      <sha1>rr7hj4izwmvr4jhytk5yvdvr7yfkg2r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мертвичина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22969</id>
    <revision>
      <id>166868</id>
      <parentid>156795</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T07:23:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Obelick09</username>
        <id>32400</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166868</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2369" sha1="7fqa2mq6bgchnlz2dvz0i0tb4bc439k" xml:space="preserve">[[Файл:Black_Vulture.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Ґріф-урубу, котрый їсть мершу]]
'''Мéртвичина''' (тоже: мерша, мершина, здохлина,&lt;ref&gt;{{Словник Іґоря Керчі|Сторунка=250}}&lt;/ref&gt; стерва, мирьтвичина, здыхлятина, мертвлячина) — [[Гниль|гниючоє]], розпаденоє мертвоє [[тїло]] [[Быдла|звіря]], умершого своёв [[Смерть|смертёв]] выслїдком старости, від [[Хворота|хвороты]], вычерпаня авадь раны.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://elibrary.ru/item.asp?id=20134114 |title=Луговская находка и дискуссия о возможности охоты на мамонтов |year=2013 |author=Сериков Ю. Б. |archivedate=2019-05-30 |publisher=Российская археология |language=[[Російскый язык|російськы]] |pages=18—26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190530135730/https://elibrary.ru/item.asp%3Fid%3D20134114 }}&lt;/ref&gt;

Наслїдком розпадованя в метрвому тїлї дїє ся выдїленя [[Отрова|отровы]] і возникає читавый паскудный запах, выкликованый споєням кадаверина тай путресцина. Він годен принажовати звірїв, спеціалізованых на поїданї мертвичины. Посеред них — ґієны, ґріфы, вороны. Ищи в повторному схоснованї мертвичины берут участвованя всякі [[Хробач|хробачі]], такі гі жук-погребник, жук-стафілїн, мертвоїд трёхреберный, мяснї мухы, мертвоїд чорный і другі. Зафіксовано поїдання мертвичины і у брюхоногых мягкунїв, зокрема, лїсных, шпанєльскых тай лузїтанскых слимужів.&lt;ref&gt;[https://quran-online.ru/5:3 Сура 5. Трапеза, 3-й аят]&lt;/ref&gt;

== Зазначкы ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]]</text>
      <sha1>7fqa2mq6bgchnlz2dvz0i0tb4bc439k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Афріканеры</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24586</id>
    <revision>
      <id>166865</id>
      <parentid>165570</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T06:59:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166865</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18088" sha1="sb2ke6t1v1smn2eula22q3aip6wlfny" xml:space="preserve">{{Народ
| group = Афріканеры
| flag = 
| flag_caption = 
| pop = дас 2.8–3.5&amp;nbsp;млн&lt;ref name=&quot;unpo&quot;&gt;''&quot;Afrikaners constitute nearly three million out of approximately 53 million inhabitants of the Republic of South Africa, plus as many as half a million in diaspora.&quot;'' [http://www.unpo.org/members/8148 Afrikaner] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171128102230/http://unpo.org/members/8148 |date=28 November 2017 }} – Unrepresented Nations and Peoples Organization. Retrieved 24 August 2014.&lt;/ref&gt;
| region1 = {{Flag|ЮАР}}
| pop1 = 2,710,461 &lt;small&gt;(2011)&lt;/small&gt;&lt;ref name=&quot;Census 2011&quot; /&gt;
| ref1 = 
| region2 = {{Flag|Намібія}}
| pop2 = 92,400 &lt;small&gt;(2003)&lt;/small&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://www.namibiagovernment.com/demographics.htm|title=Demographics|website=Namibiagovernment.com|access-date=18 March 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20141028054131/http://www.namibiagovernment.com/demographics.htm|archive-date=28 October 2014|url-status=dead}}&lt;/ref&gt;
| region3 = {{Flag|Замбія}}
| pop3 = ≈41,000 &lt;small&gt;(2006)&lt;/small&gt;{{Efn|name=ethnologue|Ethnologue нараховав 41,000&amp;nbsp;хосновачув [[афріканса]] у [[Замбія|Замбії]] и 13,000 у [[Есватіні|Свазіленді]]. Число афріканерув у кажджуй крайині годно быти высшоє вадь низшоє.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.ethnologue.com/language/AFR/***EDITION*** |title=Afrikaans |work=Ethnologue |date=19 February 1999 |access-date=12 May 2014 |archive-date=24 December 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181224215223/https://www.ethnologue.com/language/AFR/***EDITION***%20 |url-status=live }}&lt;/ref&gt;}}
| ref3 = 
| region4 = {{Flag|Велика Брітанія}}
| pop4 = ≈40,000 &lt;small&gt;(2006)&lt;/small&gt;{{Efn|name=ethnologue}}
| ref4 = 
| region5 = {{Flag|Ботсвана}}
| pop5 = ≈20,000 &lt;small&gt;(2010)&lt;/small&gt;&lt;ref name=&quot;Okavango&quot;&gt;{{cite book| last = Chris McIntyre| title = Botswana: Okavango Delta - Chobe - Northern Kalahari| year = 2010| edition = 2010| page = [https://archive.org/details/isbn_9781841623085/page/37 37]| publisher = Bradt Travel Guides Ltd| isbn = 978-1-84162-308-5| url-access = registration| url = https://archive.org/details/isbn_9781841623085/page/37}}&lt;/ref&gt;
| region6 = {{Flag|Есватіні}}
| pop6 = ≈13,000 &lt;small&gt;(2006)&lt;/small&gt;{{Efn|name=ethnologue}}
| ref6 = 
| region7 = {{Flag|Австралія}}
| pop7 = 5,079 &lt;small&gt;(2011)&lt;/small&gt;{{Efn|[[Австралія|Австралійськоє]] списованя 2011.&amp;nbsp;року нараховало 5,079&amp;nbsp;австралійцюв, котрі ся записали „афріканерами“ (т.&amp;thinsp;є.&amp;nbsp;не рахувучи тых, ко ся записав „африканцьом“ авадь „южноафриканцьом“); число нарахованых хосновачув [[афріканс]]а было 35,031&amp;nbsp;чоловік.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20140714131850/http://www.immi.gov.au/media/publications/statistics/immigration-update/people-australia-2013-statistics.pdf ''The People of Australia: Statistics from the 2011 Census''] – Department of Immigration and Border Protection. p. 29, p. 55. Retrieved 8 August 2014.&lt;/ref&gt;}}
| ref7 = 
| region8 = {{Flag|Новый Зеланд}}
| pop8 = 1,197 &lt;small&gt;(2013)&lt;/small&gt;{{Efn|[[Нова Зеландія|Новозеландськоє]] списованя 2013.&amp;nbsp;року нараховало 1,197&amp;nbsp;бывателюв, котрі ся записали „афріканерами“ (т.&amp;thinsp;є.&amp;nbsp;не рахувучи тых, ко ся записав „африканцьом“ авадь „южноафриканцьом“); число нарахованых хосновачув [[афріканс]]а было 27,387&amp;nbsp;чоловік.&lt;ref&gt;[http://www.stats.govt.nz/~/media/Statistics/Census/2013%20Census/profile-and-summary-reports/quickstats-culture-identity/tables.xls 2013 Census QuickStats about culture and identity] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20150115195646/http://www.stats.govt.nz/~/media/Statistics/Census/2013%20Census/profile-and-summary-reports/quickstats-culture-identity/tables.xls |date=15 January 2015}} (Excel file) – Statistics New Zealand. Retrieved 8 August 2014.&lt;/ref&gt;}}
| ref8 = 
| region9 = {{Flag|Арґентіна}}
| pop9 = 650 &lt;small&gt;(2019)&lt;/small&gt;&lt;ref&gt;{{cite web|title=Afrikaans is making a comeback in Argentina - along with koeksisters and milktart|url=https://www.businessinsider.co.za/afrikaans-is-making-a-comeback-in-argentina-2019-1|publisher=Business Insider South Africa|access-date=11 October 2019|archive-date=16 January 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190116003955/https://www.businessinsider.co.za/afrikaans-is-making-a-comeback-in-argentina-2019-1|url-status=live}}&lt;/ref&gt;
| ref9 = 
| languages = '''Першый язык'''&lt;br /&gt;[[афріканс]]&lt;br /&gt;'''Другі ци треті языкы''' {{hlist| [[Южноафриканськый анґліцькый язык|южноафриканськый анґліцькый]] | [[языкы банту]] | [[Нідерландськый язык|нідерландськый]] |[[Німецькый язык|німецькый]]}}
| religions = головно [[реформатство]]&lt;br /&gt;(ник. [[афріканерськый калвінізм]]; &lt;small&gt;specifically: [[Nederduitse Gereformeerde Kerk|Dutch Reformed]]{{•}}[[Nederduitsch Hervormde Kerk van Afrika|Dutch Reformed of Africa]]{{•}}[[Gereformeerde Kerke|Reformed]]{{•}}[[Африканерська протестантська цирьков|африканерські протестанты]]&lt;/small&gt;)&lt;br /&gt;Minority&lt;br /&gt;[[Нереліґійні]] ([[Атеізм]], [[Аґностицизм]]) and [[Римокатолицька церьков|Римокатолицтво]]
| related = {{hlist| [[бастры]] | [[білі намібці]] | [[британська діаспора в Африці]] | [[гуґеноты]] | [[ґріка]] | [[індо]] | [[капські цвітні]] | [[нідерландці]] | [[німецькі намібці]] | [[оорламы]] | [[фламанды]] | [[фрізы]] }}&lt;!-- includes groups with significant intermarriage, ordered alphabetically --&gt;
}}
'''Афріка́неры''' ({{Lang-af|Afrikaners}} {{IPA|[afriˈkɑːnərs]}}) тото [[Южна Африка (реґіон)|южноафриканська]] [[етнічна ґрупа]], котра пушла головно уд [[Нідерландці|нідерландськых]] [[Поселенськый колоніалізм|поселенцюв]], што прибыли до [[Мыс Доброї Надії|мыса Доброї Надії]] у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1652.&lt;ref name=&quot;Britannica1933&quot;&gt;Entry: Cape Colony. ''Encyclopædia Britannica Volume 4 Part 2: Brain to Casting''. Encyclopædia Britannica, Inc. 1933. James Louis Garvin, editor.&lt;/ref&gt; До 1994.&amp;nbsp;року они доміновали в політиці, комерційнум и ґаздувськум секторах [[Южна Африка|Южної Африкы]].&lt;ref name=&quot;zastudy&quot;&gt;{{cite book|last=Kaplan|first=Irving|title=Area Handbook for the Republic of South Africa|pages=46–771|url=http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED056947.pdf|access-date=7 March 2015|archive-date=28 April 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150428004403/http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED056947.pdf|url-status=live}}&lt;/ref&gt;

Материнськым языком про афріканерув и бульшину [[Капські цвітні|капськых цвітных]] є [[афріканс]], котрый ся розвив из [[Голандськый діалект|голандського діалекта]] [[Нідерландськый язык|нідерландського языка]], котрым приказувут у [[Южна Голандія|Южнуй Голандії]].&lt;ref name=&quot;zastudy&quot; /&gt; Подля южноафриканського націоналного списованя людности 2022.&amp;nbsp;року 10.6% южноафриканцюв приказувут дома афрікансом ги першов бесідов, што ї чинит третьов майвеликов домашньов бесідов по [[Язык зулу|зулу]] и [[Язык ч’оса|ч’осі]].&lt;ref&gt;{{Cite web |date=10 October 2023 |title=Census 2022: Statistical Release |url=https://census.statssa.gov.za/assets/documents/2022/P03014_Census_2022_Statistical_Release.pdf |access-date=8 July 2024 |website=statssa.gov.za }}&lt;/ref&gt;

Прибытя портуґалського удкрывача Васка да Ґамы в Кожікоде, Індія, в&amp;nbsp;1498.&amp;nbsp;році удкрыло слобудный доступ у [[Азія|Азію]] из [[Западна Европа|западної Европы]] попри [[мыс Доброї Надії]]. Зад того ся появило жаданя на торгові пункты на африканськуй и азійськуй береговых линіях.&lt;ref name=&quot;Britannica1933&quot; /&gt; Портуґалці ся усадили на [[Моселбай]] у&amp;nbsp;1488.&amp;nbsp;році, через два рокы розвідали [[Столова затока|Столову затоку]] и до&amp;nbsp;року&amp;nbsp;1510 уже зачали правити рейды удну континента.&lt;ref name=&quot;Kaap&quot;&gt;{{cite book|last=Alexander Wilmot &amp; John Centlivres Chase|title=History of the Colony of the Cape of Good Hope: From Its Discovery to the Year 1819|date=February 2010|edition=2010|pages=1–548|publisher=Claremont: David Philip (Pty) Ltd|isbn=978-1144830159}}&lt;/ref&gt; Мало май пак [[Республіка споєных Нідерландув|Споєна нідерландська республіка]] загнала купецькі шіфы до Індії и в&amp;nbsp;1602 заклала [[Нідерландська восточноіндійська компанія|Споєну восточноіндійську компанію]] ({{Lang-nl|Vereenigde Oostindische Compagnie}}, ''VOC'').&lt;ref name=&quot;VanGoor&quot;&gt;{{cite book|last=Van Goor, Jurrien|title=Prelude to Colonialism: The Dutch in Asia|year=2004|edition=2005|pages=9–83|publisher=Verloren B.V., Uitgeverij|isbn=978-9065508065}}&lt;/ref&gt; Позад збульшеня трафіка через мыс VOC у 1652 поклала у його природнуй гавани штацію про поповненя припасув у довгых вандрованьох до Восточної Азії.&lt;ref name=&quot;Britannica1933&quot; /&gt; Керовництво VOC не одобрьовало [[Поселенськый колоніалізм|фурташньоє поселеня]] европейцюв на території їх торгової імперії, хоть бігом 140&amp;nbsp;рокув нідерландського правліня многі робутникы компанії ишли в удставку вадь были удсторонені и лишали ся там ги приватні особы.&lt;ref name=&quot;VanGoor&quot; /&gt; Окрем того, потреба забезпечовати місні ґарнізоны и проходячі мімо флоты силовала адміністрацію давати робутникам статус слобудных громадянув и тручати їх ставати незалежными фермерами.&lt;ref name=&quot;Keegan&quot;&gt;{{cite book|last=Keegan|first=Timothy|title=Colonial South Africa and the Origins of the Racial Order|year=1996|url=https://archive.org/details/colonialsouthafr0000keeg|url-access=registration|edition=1996|pages=[https://archive.org/details/colonialsouthafr0000keeg/page/15 15–37]|publisher=David Philip Publishers (Pty) Ltd|isbn=978-0813917351}}&lt;/ref&gt;

На габі успіху сього експеримента компанія розшырила слобудноє проходжіня про файты, што хотіли ся поселити коло мыса, у&amp;nbsp;1685–1707.&amp;nbsp;роках.&lt;ref name=&quot;Keegan&quot; /&gt; У&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1688 она профінанцовала поселеня 200&amp;nbsp;[[Французы|французькых]] [[Гуґеноты|гуґенотськых]] утіканцюв, котрых укіряли были [[Едикт Фонтенбло|едиктом Фонтенбло]].&lt;ref name=&quot;Greaves&quot;&gt;{{cite book|last=Greaves|first=Adrian|title=The Tribe that Washed its Spears: The Zulus at War|date=2 September 2014|location=Barnsley|publisher=Pen &amp; Sword Military|edition=2013|pages=36–55|isbn=978-1629145136}}&lt;/ref&gt; Гуґеноты ся согласили іміґровати пуд тыми такой условіями, што ся давали и другым субєктам VOC, у тум числі слобудный проход и кредит на фермерську серсаму. Пруйшлі провбы култивовати винниці вадь брати плоды з оливковых ліскув не мали успіх, того ся надіяло, ож гуґеноты, присохтовавші ся на середземноморськоє ґаздувство, могли бы тото поміняти.&lt;ref name=&quot;Theale&quot;&gt;Theale, George McCall (4 May 1882). ''Chronicles of Cape Commanders, or, An abstract of original manuscripts in the Archives of the Cape Colony''. Cape Town: WA Richards &amp; Sons 1882. pp 24—387.&lt;/ref&gt; Їм помагали катуны VOC, котрі ся вертали з Азії, головно [[німці]], везені в Амстердам обшырнов рекрутнов сітков компанії.&lt;ref name=&quot;Kaapstad&quot;&gt;{{cite book|last=Nigel Worden, Elizabeth Van Heyningen &amp; Vivian Bickford-Smith|title=Cape Town: The Making of a City|year=2004|edition=2012|pages=51–93|publisher=New Africa Books|isbn=978-0864866561}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Atlantic&quot;&gt;{{cite book|last=Groenewald|first=Gerald|editor-last=D'Maris Coffman, Adrian Leonard &amp; William O'Reilly|title=The Atlantic World|year=2015|edition=2015|pages=15–37|publisher=Routledge Books|isbn=978-0415467049}}&lt;/ref&gt; Попри разні націоналності колонішты хосновали ворошный язык и зыйшли ся у похожых никаньох на політику.&lt;ref name=&quot;Worden&quot;&gt;{{cite book|last=Worden|first=Nigel|title=Slavery in Dutch South Africa|date=5 August 2010|edition=2010|pages=94–140|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0521152662}}&lt;/ref&gt; Їхня ворошна атрибутика стала основов про розвуй афріканерської ідентичности и свідомости.&lt;ref name=&quot;Tamarkin&quot;&gt;{{cite book|last=Tamarkin|first=Mordechai|title=Cecil Rhodes and the Cape Afrikaners: The Imperial Colossus and the Colonial Parish Pump|year=1996|edition=1996|pages=24–92|publisher=Frank Cass &amp; Co. Ltd|isbn=978-0714642673}}&lt;/ref&gt;

У 20.&amp;nbsp;сторочу [[афріканерськый націоналізм]] ся проявляв у політичных партіях и закрытых обществах, такых ги „Братство афріканерув“ ({{Lang-af|Afrikaner Broederbond}}). У&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1914 была закладена [[Націонална Партія (ЮАР)|Націонална Партія]], цільов котрої было тручаня афріканерськых інтересув.&lt;ref name=&quot;Britannica1933&quot; /&gt; Она си добыла власть, уйгравши на южноафриканськых убиранках у парламент 1948.&amp;nbsp;року.&lt;ref name=&quot;NP&quot;&gt;{{Cite web |title=National Party (NP) {{!}} South African History Online |url=https://www.sahistory.org.za/article/national-party-np |access-date=15 November 2023 |website=www.sahistory.org.za }}&lt;/ref&gt; Партія увела жорстоку політику расової сеґреґації ([[апартеїд]]) и уголосила Южну Африку республіков у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1961.&lt;ref name=&quot;Britannica1933&quot; /&gt; Далші десятьроча уднушньої напругы тай межинародных санкцій привели д два- и многосторонньым переговорам про завершеня апартеїда, а пак и першых нерасовых убиранках и общому праву голоса у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1994.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=1994 Election – Apartheid Museum |url=https://www.apartheidmuseum.org/exhibitions/1994-election |access-date=18 November 2023 |website=www.apartheidmuseum.org |language=en }}&lt;/ref&gt; Подля резултатув убиранок Націонална партія стратила власть и пак у 2005.&amp;nbsp;році ся розпала.&lt;ref name=&quot;NP&quot; /&gt;

== Термінолоґія ==

== Обывательство ==

== Запяткы ==
&lt;references group=&quot;lower-alpha&quot; /&gt;

== Референції ==
{{Reflist|30em|refs=
&lt;ref name=&quot;Census 2011&quot;&gt;{{cite book |title=Census 2011: Census in brief |url=http://www.statssa.gov.za/census/census_2011/census_products/Census_2011_Census_in_brief.pdf |publisher=Statistics South Africa |location=Pretoria |year=2012 |isbn=9780621413885 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150513171240/http://www.statssa.gov.za/census/census_2011/census_products/Census_2011_Census_in_brief.pdf |archive-date=13 May 2015 |url-status=live |page=26 }} The number of people who described themselves as white in terms of population group and specified their first language as Afrikaans in South Africa's 2011 Census was 2,710,461. The total white population with a first language specified was 4,461,409 and the total population was 51,770,560.&lt;/ref&gt;
}}</text>
      <sha1>sb2ke6t1v1smn2eula22q3aip6wlfny</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіпедія:Выбраны рочніцї</title>
    <ns>4</ns>
    <id>24661</id>
    <revision>
      <id>166858</id>
      <parentid>166534</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T22:09:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166858</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="453" sha1="oba174rkmnj0jhg30oc6rqiyyo8163h" xml:space="preserve">{{#switch: {{{зобразити|}}}
| назва= {{CURRENTDAY}}.&amp;nbsp;{{CURRENTMONTHNAMEGEN}}
| одказ = [[{{CURRENTDAY}}.&amp;nbsp;{{CURRENTMONTHNAMEGEN}}]]
| шаблона = Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
| #default = {{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}}}
}}&lt;noinclude&gt;{{documentation|Вікіпедія:Выбраны рочніцї/doc}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oba174rkmnj0jhg30oc6rqiyyo8163h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіпедія:Выбраны рочніцї/doc</title>
    <ns>4</ns>
    <id>24664</id>
    <revision>
      <id>166843</id>
      <parentid>166545</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T20:52:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+коректованя</comment>
      <origin>166843</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1970" sha1="0ghizdq4gc6zuec406rbi0lrugidgkl" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}(‚‘'[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]‚‘'){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: ‚‘'{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}‚‘'. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|nadpis=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>0ghizdq4gc6zuec406rbi0lrugidgkl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166844</id>
      <parentid>166843</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T20:53:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166844</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1972" sha1="hwq0dwaa4hv3hy27badpa19r8u30qvx" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}(‚‘'[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]‚‘'){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: ‚‘'{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}‚‘'. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}.|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|nadpis=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>hwq0dwaa4hv3hy27badpa19r8u30qvx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166845</id>
      <parentid>166844</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T20:58:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166845</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1961" sha1="icgi0yn728aoo5tx5pm0crz07th94a3" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>icgi0yn728aoo5tx5pm0crz07th94a3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166846</id>
      <parentid>166845</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T21:25:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166846</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4115" sha1="9xonugkza34uxgw423jv7sedkvqgh8j" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї в {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї в {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Служебная:Связанные правки/Категория:Шаблоны:События по дням|Свежие правки в шаблонах событий дня]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>9xonugkza34uxgw423jv7sedkvqgh8j</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166849</id>
      <parentid>166846</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T21:29:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166849</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4115" sha1="digz3o58btu9efb6fyiplsvkrlc9b7e" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Служебная:Связанные правки/Категория:Шаблоны:События по дням|Свежие правки в шаблонах событий дня]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>digz3o58btu9efb6fyiplsvkrlc9b7e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166850</id>
      <parentid>166849</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T21:33:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166850</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4139" sha1="sudnmda4c3qkr234ep52ajkompxgvvv" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Шпеціална:Связанные правки/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|Найновшы управы в шаблонах выбраных рочніць]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>sudnmda4c3qkr234ep52ajkompxgvvv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166851</id>
      <parentid>166850</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T21:35:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Поз. тыж */</comment>
      <origin>166851</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4141" sha1="q0a3t5w63mezrznqrhsql2zvla55d9u" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Шпеціална:Связанные правки/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|Найновшы управы в шаблонах выбраных рочніць]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>q0a3t5w63mezrznqrhsql2zvla55d9u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166852</id>
      <parentid>166851</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T21:35:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166852</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4142" sha1="i7pmkk0w8nul1wzyc4wpp9da8vsol3a" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j.| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Шпеціална:Связанные правки/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|Найновшы управы в шаблонах выбраных рочніць]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>i7pmkk0w8nul1wzyc4wpp9da8vsol3a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166853</id>
      <parentid>166852</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T21:36:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Зрушена верзія [[Special:Diff/166852|166852]] од хоснователя [[Special:Contributions/Halajkovič|Halajkovič]] ([[User talk:Halajkovič|діскусія]])</comment>
      <origin>166853</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4141" sha1="q0a3t5w63mezrznqrhsql2zvla55d9u" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Шпеціална:Связанные правки/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|Найновшы управы в шаблонах выбраных рочніць]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>q0a3t5w63mezrznqrhsql2zvla55d9u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166854</id>
      <parentid>166853</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T21:37:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166854</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4194" sha1="eqhvcei37w70opypaoajq1zoeu9795a" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{tl|Вікіпедія:Выбраны рочніцї}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}|{{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислущну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j. xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Шпеціална:Связанные правки/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|Найновшы управы в шаблонах выбраных рочніць]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>eqhvcei37w70opypaoajq1zoeu9795a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166855</id>
      <parentid>166854</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T21:41:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166855</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4195" sha1="p0ednwirwg3h1a1vhzdkwzui2o31osz" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{[[Вікіпедія:Выбраны рочніцї]]}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}|{{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислушну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j. xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Шпеціална:Связанные правки/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|Найновшы управы в шаблонах выбраных рочніць]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>p0ednwirwg3h1a1vhzdkwzui2o31osz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166856</id>
      <parentid>166855</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T22:08:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166856</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4196" sha1="3x55cettvsav62y3nvqca2b6x0lqymz" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{[[Вікіпедія:Выбраны рочніцї]]}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}|{{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислушну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}. =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j. xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Шпеціална:Связанные правки/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|Найновшы управы в шаблонах выбраных рочніць]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>3x55cettvsav62y3nvqca2b6x0lqymz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166857</id>
      <parentid>166856</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T22:09:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166857</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4195" sha1="p0ednwirwg3h1a1vhzdkwzui2o31osz" xml:space="preserve">{{docpage}}
Тота шаблона є частёв сістемы шаблон {{[[Вікіпедія:Выбраны рочніцї]]}}, котры ся поужывають на [[Головна сторінка|Головній сторінцї]] на зображіня блоку „В тот день“. На каждій сторінцї бы мало быти  '''8 анонсів''', котры уваджають найважнїшы подїї зо сторінкы дня{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
| #default = {{sp}}('''[[{{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}|{{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }}]]'''){{#ifeq: {{#time: j xg | +1 day }} | {{#time: j xg | {{CURRENTYEAR}}-{{SUBPAGENAME}} }} | &lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt; }}
}}. Каждый анонс бы в ідеалнім припадї мав быти підложеный жрїдлами в прислушній статї. При придаваню новых анонсів є потребно їх придати ай на прислушну сторінку дня.
{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc =
&lt;p style=&quot;font-size:larger&quot;&gt;Актуална сторінка: '''{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=одказ}}'''. Актуална шаблона: [[{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}]] {{edit|{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї|зобразити=шаблона}}}}.&lt;/p&gt;
}}{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc | {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}} =
{{TOC right|limit=2}}
&lt;h2&gt;Завтра ([[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | +1 day }}|{{#time: j. xg | +1 day }}]])&lt;/h2&gt;
{{Вікіпедія:Выбраны рочніцї/день|{{#time: m | +1 day }}||{{#time: j| +1 day }}|надпис=0}}&lt;includeonly&gt;{{вычістити кеш}}&lt;/includeonly&gt;

== Послїднї управы в шаблонї ==
{{Зачаток скрытой части|title=Управы на підсторінках шаблоны „Выбраны рочніцї“ за послїднїх 30 днїв}}
{{Special:RecentChangesLinked/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|days=30}}
{{Конець скрытой части}}
}}
== Поз. тыж ==
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} -1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{#time: m-j | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day
}}|Выбраны рочніцї з {{#time: j. xg | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} +1 day }}]]
* [[Вікіпедія:Выбраны рочніцї/{{ucfirst: {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
    | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
    | #default = {{SUBPAGENAME}}
    }} }} }}|Вшыткы сторінкы за {{#time: F | {{CURRENTYEAR}}-{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
  | Выбраны рочніцї | doc = {{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTDAY}}
  | #default = {{SUBPAGENAME}}
  }} }}]]
* [[Шпеціална:Связанные правки/Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|Найновшы управы в шаблонах выбраных рочніць]]
&lt;includeonly&gt;
[[Катеґорія:Выбраны рочніцї подля датуму|{{#switch: {{SUBPAGENAME}}
| Выбраны рочніцї | doc = {{sp}}
| #default = {{SUBPAGENAME}}
}}]]
&lt;/includeonly&gt;</text>
      <sha1>p0ednwirwg3h1a1vhzdkwzui2o31osz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Короваї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24683</id>
    <revision>
      <id>166859</id>
      <parentid>166800</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T22:11:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166859</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4827" sha1="09amlee7rz62rpi59udce5qezoeuoy1" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = ~3000 чол.
| regions = Папуа
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє [[Юговыход|юго-выход]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхз котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==

== Література ==

* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk, Lourens De Vries,  Enk De Vries Van

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>09amlee7rz62rpi59udce5qezoeuoy1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166860</id>
      <parentid>166859</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T22:26:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166860</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6486" sha1="32alyxaohfordpwcorxsqn1ww3v6w16" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = ~3000 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє [[Юговыход|юго-выход]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхз котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==

== Література ==

* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk, Lourens De Vries,  Enk De Vries Van

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>32alyxaohfordpwcorxsqn1ww3v6w16</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166861</id>
      <parentid>166860</parentid>
      <timestamp>2026-07-03T22:37:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166861</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7458" sha1="8pvyn2qb5l4h9vni9p2olfydufao8gq" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = ~3000 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє [[Юговыход|юго-выход]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхз котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==
Основым діятильством коровайӱв суть рыбарьство, вадаска, локалноє земледільство и збираня плодӱв, трав, коры з дерев, рубка малых дерев про свої потребы. Великоє місто занимать и добытя шкроба из коры саґової палмы, котрый є єдным из главных инґредієнтӱв у их стравах, вадь такой сам є стравов. Окрем того, не никавучи на стереотип за крайню одсталость, короваї ростять бананы и другі културні ростлины, а ищи розводять домашньых [[Свиня домашня|свиний]].&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

== Література ==

* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk, Lourens De Vries,  Enk De Vries Van

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>8pvyn2qb5l4h9vni9p2olfydufao8gq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166864</id>
      <parentid>166861</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T01:21:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>166864</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7501" sha1="71s8hkwn01omn07ojs3a75hedvxhtz2" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = ~3000 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє [[Юговыход|юго-выход]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхз котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20110317072001/http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==
Основым діятильством коровайӱв суть рыбарьство, вадаска, локалноє земледільство и збираня плодӱв, трав, коры з дерев, рубка малых дерев про свої потребы. Великоє місто занимать и добытя шкроба из коры саґової палмы, котрый є єдным из главных инґредієнтӱв у их стравах, вадь такой сам є стравов. Окрем того, не никавучи на стереотип за крайню одсталость, короваї ростять бананы и другі културні ростлины, а ищи розводять домашньых [[Свиня домашня|свиний]].&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

== Література ==

* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk, Lourens De Vries,  Enk De Vries Van

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>71s8hkwn01omn07ojs3a75hedvxhtz2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166866</id>
      <parentid>166864</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T07:07:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166866</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7672" sha1="gskz1kww0yjgp6oaifc3n4bm47fpb4f" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = 2900 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє [[Юговыход|юго-выход]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. Число коровайӱв є 2900 чоловік.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20151123003236/http://www.peoplegroups.org/explore/GroupDetails.aspx?peid=22961&lt;/ref&gt; 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхз котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20110317072001/http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==
Основым діятильством коровайӱв суть рыбарьство, вадаска, локалноє земледільство и збираня плодӱв, трав, коры з дерев, рубка малых дерев про свої потребы. Великоє місто занимать и добытя шкроба из коры саґової палмы, котрый є єдным из главных инґредієнтӱв у их стравах, вадь такой сам є стравов. Окрем того, не никавучи на стереотип за крайню одсталость, короваї ростять бананы и другі културні ростлины, а ищи розводять домашньых [[Свиня домашня|свиний]].&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

== Література ==

* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk, Lourens De Vries,  Enk De Vries Van

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>gskz1kww0yjgp6oaifc3n4bm47fpb4f</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166867</id>
      <parentid>166866</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T07:16:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166867</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8877" sha1="t0bv40jo4og0f7ry0r4ebylu2to8do4" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = 2900 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє [[Юговыход|юго-выход]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. Число коровайӱв є 2900 чоловік.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20151123003236/http://www.peoplegroups.org/explore/GroupDetails.aspx?peid=22961&lt;/ref&gt; 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхз котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20110317072001/http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==
Основым діятильством коровайӱв суть рыбарьство, вадаска, локалноє земледільство и збираня плодӱв, трав, коры з дерев, рубка малых дерев про свої потребы. Великоє місто занимать и добытя шкроба из коры саґової палмы, котрый є єдным из главных инґредієнтӱв у их стравах, вадь такой сам є стравов. Окрем того, не никавучи на стереотип за крайню одсталость, короваї ростять бананы и другі културні ростлины, а ищи розводять домашньых [[Свиня домашня|свиний]].&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;.

Общество коровайӱв орґанізовано по клановому приципови. Фурташных вождьӱв традиційно ниє, вплыв чилядника опереділявуть ёго знаня, животовый опыт, умільство у вадасці, и уміня пудпорёвати удношіня удну общины и рішати споры з конфліктами.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;.

==== Реліґія ====
Традиційні реліґійні представліня коровайӱв основані на вірі у духӱв природы и предкӱв. Важну роль у их културі мавуть міфы, ритуалы и обряды, зъязані из вадасков, хащов и животовым циклом чилядника.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;

== Література ==

* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk, Lourens De Vries,  Enk De Vries Van

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>t0bv40jo4og0f7ry0r4ebylu2to8do4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166869</id>
      <parentid>166867</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T07:42:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>166869</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11874" sha1="cvsyiqff2937mzprblszibr01z5pqmr" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = 2900 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє [[Юговыход|юго-выход]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. Число коровайӱв є 2900 чоловік.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20151123003236/http://www.peoplegroups.org/explore/GroupDetails.aspx?peid=22961&lt;/ref&gt; 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхз котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20110317072001/http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==
Основым діятильством коровайӱв суть рыбарьство, вадаска, локалноє земледільство и збираня плодӱв, трав, коры з дерев, рубка малых дерев про свої потребы. Великоє місто занимать и добытя шкроба из коры саґової палмы, котрый є єдным из главных инґредієнтӱв у их стравах, вадь такой сам є стравов. Окрем того, не никавучи на стереотип за крайню одсталость, короваї ростять бананы и другі културні ростлины, а ищи розводять домашньых [[Свиня домашня|свиний]].&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Общество коровайӱв орґанізовано по клановому приципови. Фурташных вождьӱв традиційно ниє, вплыв чилядника опереділявуть ёго знаня, животовый опыт, умільство у вадасці, и уміня пудпорёвати удношіня удну общины и рішати споры з конфліктами.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;

==== Реліґія ====
Традиційні реліґійні представліня коровайӱв основані на вірі у духӱв природы и предкӱв. Важну роль у их културі мавуть міфы, ритуалы и обряды, зъязані из вадасков, хащов и животовым циклом чилядника.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;.

== Общество ==
Общество коровайӱв основано на системі патрілінійных кланӱв. Каждый клан изъязує своє присхождіня из опереділеныв територіёв и предками, а права на зимлю передавуть ся по чоловічӱв лінії. Принадлежнӱсть ид кланови играть велику роль у ґаздӱвськых удношінях, розпереділови земиль про вадаску и удношінями у племени.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.encyclopedia.com/humanities/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/korowai?utm_&lt;/ref&gt;

Не никавучи на то што зимля ся наслідує по старшинству и лідером клана є старшый чоловік, общество коровайӱв у великӱв мірі май руноправноє ге сосідньых племен. Вождьӱв ге было удмічено выше, у них ниє, авторитет и власть зависять сугубо уд особных умілостий и заслуг сперед обществом и кланом.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;

Брак у них то не лиш союз двох людий, то часто є и установліня зъязи миже кланами. При укладенёви брака многоє значать договорености миже родичами, обмін дарами (свині, оружиє, инштрументы діла и цінні предметы). Такі союзы знижувуть шанс далшых конфліктӱв миже родами и укріплявуть сотрудничество.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Marriage as Disruption and Creation of Belonging.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place.&lt;/ref&gt;.

Про коровайӱв многоє значить родакові удносины и система родацтва. Антрополоґы кажуть, ож тота система уд инных ся рознить свойыв тяжкӱстёв, розличавуть ся родичі по лініям, полови, происхождінёви. Иппен ищи особа роль є надана родичам из материнської лінії, они по давньӱв сохті орґанізувуть бракы, и рішавуть шор файтовых вопросӱв.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. Kinship Terminology.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330/chapter-abstract/422322459?redirectedFrom=fulltext&lt;/ref&gt;

== Література ==

* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk, Lourens De Vries,  Enk De Vries Van

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>cvsyiqff2937mzprblszibr01z5pqmr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166871</id>
      <parentid>166869</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T08:31:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>RueNasti231</username>
        <id>35778</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* */</comment>
      <origin>166871</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11874" sha1="sz7ouiogkqp9yo4197mp2saqkqs6559" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = 2900 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє [[Юговыход|юго-выход]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. Число коровайӱв є 2900 чоловік.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20151123003236/http://www.peoplegroups.org/explore/GroupDetails.aspx?peid=22961&lt;/ref&gt; 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхы котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20110317072001/http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==
Основым діятильством коровайӱв суть рыбарьство, вадаска, локалноє земледільство и збираня плодӱв, трав, коры з дерев, рубка малых дерев про свої потребы. Великоє місто занимать и добытя шкроба из коры саґової палмы, котрый є єдным из главных инґредієнтӱв у их стравах, вадь такой сам є стравов. Окрем того, не никавучи на стереотип за крайню одсталость, короваї ростять бананы и другі културні ростлины, а ищи розводять домашньых [[Свиня домашня|свиний]].&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Общество коровайӱв орґанізовано по клановому приципови. Фурташных вождьӱв традиційно ниє, вплыв чилядника опереділявуть ёго знаня, животовый опыт, умільство у вадасці, и уміня пудпорёвати удношіня удну общины и рішати споры з конфліктами.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;

==== Реліґія ====
Традиційні реліґійні представліня коровайӱв основані на вірі у духӱв природы и предкӱв. Важну роль у их културі мавуть міфы, ритуалы и обряды, зъязані из вадасков, хащов и животовым циклом чилядника.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;.

== Общество ==
Общество коровайӱв основано на системі патрілінійных кланӱв. Каждый клан изъязує своє присхождіня из опереділеныв територіёв и предками, а права на зимлю передавуть ся по чоловічӱв лінії. Принадлежнӱсть ид кланови играть велику роль у ґаздӱвськых удношінях, розпереділови земиль про вадаску и удношінями у племени.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.encyclopedia.com/humanities/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/korowai?utm_&lt;/ref&gt;

Не никавучи на то што зимля ся наслідує по старшинству и лідером клана є старшый чоловік, общество коровайӱв у великӱв мірі май руноправноє ге сосідньых племен. Вождьӱв ге было удмічено выше, у них ниє, авторитет и власть зависять сугубо уд особных умілостий и заслуг сперед обществом и кланом.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;

Брак у них то не лиш союз двох людий, то часто є и установліня зъязи миже кланами. При укладенёви брака многоє значать договорености миже родичами, обмін дарами (свині, оружиє, инштрументы діла и цінні предметы). Такі союзы знижувуть шанс далшых конфліктӱв миже родами и укріплявуть сотрудничество.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Marriage as Disruption and Creation of Belonging.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place.&lt;/ref&gt;.

Про коровайӱв многоє значить родакові удносины и система родацтва. Антрополоґы кажуть, ож тота система уд инных ся рознить свойыв тяжкӱстёв, розличавуть ся родичі по лініям, полови, происхождінёви. Иппен ищи особа роль є надана родичам из материнської лінії, они по давньӱв сохті орґанізувуть бракы, и рішавуть шор файтовых вопросӱв.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. Kinship Terminology.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330/chapter-abstract/422322459?redirectedFrom=fulltext&lt;/ref&gt;

== Література ==

* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk, Lourens De Vries,  Enk De Vries Van

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>sz7ouiogkqp9yo4197mp2saqkqs6559</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166872</id>
      <parentid>166871</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T11:34:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>166872</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14064" sha1="femrel7c9ci3vbp3dx4hvm2gd0tqssd" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = 2900 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє на [[Юговыход|юго-выході]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. Число коровайӱв є 2900 чоловік.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20151123003236/http://www.peoplegroups.org/explore/GroupDetails.aspx?peid=22961&lt;/ref&gt; 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхы котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20110317072001/http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==
Основым діятильством коровайӱв суть рыбарьство, вадаска, локалноє земледільство и збираня плодӱв, трав, коры з дерев, рубка малых дерев про свої потребы. Великоє місто занимать и добытя шкроба из коры саґової палмы, котрый є єдным из главных инґредієнтӱв у их стравах, вадь такой сам є стравов. Окрем того, не никавучи на стереотип за крайню одсталость, короваї ростять бананы и другі културні ростлины, а ищи розводять домашньых [[Свиня домашня|свиний]].&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Общество коровайӱв орґанізовано по клановому приципови. Фурташных вождьӱв традиційно ниє, вплыв чилядника опереділявуть ёго знаня, животовый опыт, умільство у вадасці, и уміня пудпорёвати удношіня удну общины и рішати споры з конфліктами.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;

==== Реліґія ====
Традиційні реліґійні представліня коровайӱв основані на вірі у духӱв природы и предкӱв. Важну роль у их културі мавуть міфы, ритуалы и обряды, зъязані из вадасков, хащов и животовым циклом чилядника.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;.

== Общество ==
Общество коровайӱв основано на системі патрілінійных кланӱв. Каждый клан изъязує своє присхождіня из опереділеныв територіёв и предками, а права на зимлю передавуть ся по чоловічӱв лінії. Принадлежнӱсть ид кланови играть велику роль у ґаздӱвськых удношінях, розпереділови земиль про вадаску и удношінями у племени.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.encyclopedia.com/humanities/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/korowai?utm_&lt;/ref&gt;

Не никавучи на то што зимля ся наслідує по старшинству и лідером клана є старшый чоловік, общество коровайӱв у великӱв мірі май руноправноє ге сосідньых племен. Вождьӱв ге было удмічено выше, у них ниє, авторитет и власть зависять сугубо уд особных умілостий и заслуг сперед обществом и кланом.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;

Брак у них то не лиш союз двох людий, то часто є и установліня зъязи миже кланами. При укладенёви брака многоє значать договорености миже родичами, обмін дарами (свині, оружиє, инштрументы діла и цінні предметы). Такі союзы знижувуть шанс далшых конфліктӱв миже родами и укріплявуть сотрудничество.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Marriage as Disruption and Creation of Belonging.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place.&lt;/ref&gt;.

Про коровайӱв многоє значить родакові удносины и система родацтва. Антрополоґы кажуть, ож тота система уд инных ся рознить свойыв тяжкӱстёв, розличавуть ся родичі по лініям, полови, происхождінёви. Иппен ищи особа роль є надана родичам из материнської лінії, они по давньӱв сохті орґанізувуть бракы, и рішавуть шор файтовых вопросӱв.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. Kinship Terminology.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330/chapter-abstract/422322459?redirectedFrom=fulltext&lt;/ref&gt;

=== Бібліоґрафія ===
* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk &amp; Lourens de Vries ({{ISBN|0-19-510551-6}}).
* Korowai: in ''Encyclopedia of World Cultures – Supplement (Editors: Melvin Ember, Carol R. Ember, and Ian Skoggard) pp.183&amp;ndash;187'' by Gerrit J.van Enk. Macmillan Reference United States / Gale Group ({{ISBN|0-02-865671-7}}).
* [http://www.ucpress.edu/book.php?isbn=9780520256866 ''Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place''] by Rupert Stasch ({{ISBN|9780520256866}}). University of California Press.
* Korowai Treehouses and the Everyday Representation of Time, Belonging, and Death. by Rupert Stasch. The Asia Pacific Journal of Anthropology. 12(3): 327–347.
* Textual Iconicity and the Primitivist Cosmos: Chronotopes of Desire in Travel Writing about Korowai of West Papua. by Rupert Stasch. Journal of Linguistic Anthropology 21(1):1–21.
* Word Avoidance as a Relation-Making Act: A Paradigm for Analysis of Name Utterance Taboos. by Rupert Stasch. Anthropological Quarterly 84(1):101–120.
* The Camera and the House: The Semiotics of New Guinea &quot;Treehouses&quot; in Global Visual Culture. by Rupert Stasch. Comparative Studies in Society and History 53(1):75–112.
* Knowing Minds is a Matter of Authority: Political Dimensions of Opacity Statements in Korowai Moral Psychology. by Rupert Stasch. Anthropological Quarterly 81(2): 443–453.
* Referent-Wrecking in Korowai: A New Guinea Abuse Register as [[Ethnosemiotics|Ethnosemiotic]] Protest. by Rupert Stasch. Language in Society 37(1):1–25.
* Demon Language: The Otherness of Indonesian in a Papuan Community. by Rupert Stasch. In Bambi Schieffelin and Miki Makihara, eds., Consequences of Contact: Language Ideologies and Sociocultural Transformations in Pacific Societies, pp.&amp;nbsp;96–124. Oxford University Press.
* The Semiotics of World-Making in Korowai Feast Longhouses. by Rupert Stasch. Language &amp; Communication 23(3/4):359–383.
* Separateness as a Relation: The Iconicity, Univocality, and Creativity of Korowai Mother-in-law Avoidance. by Rupert Stasch. Journal of the Royal Anthropological Institute (n.s.) 9(2):311–329.
* Joking Avoidance: A Korowai Pragmatics of Being Two. by Rupert Stasch. American Ethnologist 29(2):335–365.

== Удкликованя ==
{{референції}}

[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>femrel7c9ci3vbp3dx4hvm2gd0tqssd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>166873</id>
      <parentid>166872</parentid>
      <timestamp>2026-07-04T11:35:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Бібліоґрафія */</comment>
      <origin>166873</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14062" sha1="ltl6492y51fs0m3yzt3yfkst0l59o6m" xml:space="preserve">
{{Народ
| population = 2900 чол.
| regions = [[Южноє Папуа]] — провінція [[Індонезія|Индонезії]]
| langs = [[Коровайськый язык]]
| rels = [[язычництво]]
}}
[[Файл:KorowaiHombre01.jpg|міні|307x307пкс|Чоловік из племени коровайӱв]]
[[Файл:Korowai_Treehouse_3.jpg|ліворуч|міні|307x307пкс|Хыжа коровайӱв]]
'''Корова́ї''' (циже ''колуфо'') ({{Lang-id|Suku Korowai}}) — [[Папуасы|папуаськоє]] племня, обывавущоє на [[Юговыход|юго-выході]] [[Індонезія|индонезійської провінції]] [[Папуа (провінція)|Папуа]]. Число коровайӱв є 2900 чоловік.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20151123003236/http://www.peoplegroups.org/explore/GroupDetails.aspx?peid=22961&lt;/ref&gt; 

== Опис и язык ==
Их число оцінює ся приблизно дас у три тысячі чиляди. По даным журнала The Daily Telegraph, до 1970-х рокӱв короваї не были обвіщені за екзістованя якых ись народӱв окрем них самых.&lt;ref&gt;https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/indonesia/7879391/Indonesian-tribe-officially-recognised-as-tree-dwellers.html&lt;/ref&gt; 

Изнамі тым, ож строять хыжі высоко на деревах, даколи на высоті до 50 метрӱв уд земли, и до сих пӱр живут у хыжах, покладеных на деревах баньяна, вирьхы котрым суть притяті. Стіны и стріха такых хыжӱв чинить ся из дощок [[Баньян|баньяна]] и мілкых рӱсок. Они суть на высоті пиля 10—15 метрӱв из дуже хлипкыми рӱтлами из рӱща, у́брати ся по котрым простому чилядникови буде дуже тяжко. Усё исе жебы усокотити ся уд [[Хыжакы|хыжакӱв]] и нападінь сосідньых племен. Из часом они ставуть селити ся ниже, из причин безопасности и рентабелности. У сириднёму хыжа коровайӱв ныні стройить ся ~10 над землёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20110317072001/http://aci.detik.com/read/2010/10/27/194341/1476947/1001/rumah-tinggi-rumah-ramah-lingkungan-suku-korowai&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/ https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/https://gpriority.co.id/mengenal-rumah-xaim-suku-korowai-dibangun-9-meter-dari-tanah/]&lt;/ref&gt; 

Говорять на [[Коровайськый язык|коровайському языкови]], ужносящому ся ид авью-думутськӱв файті&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |title=Awyu-Dumut |author= |authorlink= |date=2013 |editor= |format= |work= |pages= |location= |publisher=[[Ethnologue|Ethnologue: Languages of the World]] (17th Edition) |access-date=2013-06-05 |language=en |ref= |archiveurl=https://www.webcitation.org/6H7cWfICU?url=http://www.ethnologue.com/family/17-1368 |archivedate=2013-06-04 }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==

==== До XX. стороча ====
До цивілізованої еры Короваї жили камай обособлено уд усьых, вели час уд часу войны из сосідами-абориґенами.

==== Нова ера Коровайӱв ====
Первый документално пудтвержденый контакт Коровайӱв из вонкашным світом став ся у марцёви 1974. року. Товды нідерландські изслідоватилі во главі из антрополоґом Йоганнесом Елдерсом, а з ними и християнські міссіонеры, были сягли територій племени Короваї, на юго-выходови Нової Ґвінеї. До сёго они были мало не май изолованым и удмежованым народом у світі, практично не контактовавши из иноземцями.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press, 1997.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Особностёв Коровайӱв было то што они не жили осідлыми селами, ай у дочасных жилищах высоко на деревах. Из приходом же Европан и Индонезійцьӱв у их зимлі дав стимул им переселяти ся у долину, у фурташні и осідлі села. Друга же часть народа лишила ся жити у свойых не май безопасных хыжах высоко над зимлёв.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press, 2009.&lt;/ref&gt;
====XXI. стороча====
У XXI. сторочови на житя коровайӱв силно вплывать туризм, економічні зъязи из вонкашньым світом и контакты з ним, и иппен ошколованя котрого усе май ся старавуть добити молоді короваї, у меншӱв мірі коровайкы. Не взиравучи на ото, короваї щи многі держать свӱй сохташ, вірованя, традиції веденя ґаздӱвства, уставбы жилищ и културні обычаї.&lt;ref&gt;https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.14318/hau6.3.003&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Dramas of Otherness: &quot;First Contact&quot; Tourism in New Guinea. HAU: Journal of Ethnographic Theory.&lt;/ref&gt;

== Култура и Сохташ ==
Основым діятильством коровайӱв суть рыбарьство, вадаска, локалноє земледільство и збираня плодӱв, трав, коры з дерев, рубка малых дерев про свої потребы. Великоє місто занимать и добытя шкроба из коры саґової палмы, котрый є єдным из главных инґредієнтӱв у их стравах, вадь такой сам є стравов. Окрем того, не никавучи на стереотип за крайню одсталость, короваї ростять бананы и другі културні ростлины, а ищи розводять домашньых [[Свиня домашня|свиний]].&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330&lt;/ref&gt;

Общество коровайӱв орґанізовано по клановому приципови. Фурташных вождьӱв традиційно ниє, вплыв чилядника опереділявуть ёго знаня, животовый опыт, умільство у вадасці, и уміня пудпорёвати удношіня удну общины и рішати споры з конфліктами.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;

==== Реліґія ====
Традиційні реліґійні представліня коровайӱв основані на вірі у духӱв природы и предкӱв. Важну роль у их културі мавуть міфы, ритуалы и обряды, зъязані из вадасков, хащов и животовым циклом чилядника.&lt;ref&gt;https://www.ucpress.edu/books/society-of-others/paper&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;.

== Общество ==
Общество коровайӱв основано на системі патрілінійных кланӱв. Каждый клан изъязує своє присхождіня из опереділеныв територіёв и предками, а права на зимлю передавуть ся по чоловічӱв лінії. Принадлежнӱсть ид кланови играть велику роль у ґаздӱвськых удношінях, розпереділови земиль про вадаску и удношінями у племени.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context. Oxford University Press.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.encyclopedia.com/humanities/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/korowai?utm_&lt;/ref&gt;

Не никавучи на то што зимля ся наслідує по старшинству и лідером клана є старшый чоловік, общество коровайӱв у великӱв мірі май руноправноє ге сосідньых племен. Вождьӱв ге было удмічено выше, у них ниє, авторитет и власть зависять сугубо уд особных умілостий и заслуг сперед обществом и кланом.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place. University of California Press.&lt;/ref&gt;

Брак у них то не лиш союз двох людий, то часто є и установліня зъязи миже кланами. При укладенёви брака многоє значать договорености миже родичами, обмін дарами (свині, оружиє, инштрументы діла и цінні предметы). Такі союзы знижувуть шанс далшых конфліктӱв миже родами и укріплявуть сотрудничество.&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Marriage as Disruption and Creation of Belonging.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rupert Stasch. Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place.&lt;/ref&gt;.

Про коровайӱв многоє значить родакові удносины и система родацтва. Антрополоґы кажуть, ож тота система уд инных ся рознить свойыв тяжкӱстёв, розличавуть ся родичі по лініям, полови, происхождінёви. Иппен ищи особа роль є надана родичам из материнської лінії, они по давньӱв сохті орґанізувуть бракы, и рішавуть шор файтовых вопросӱв.&lt;ref&gt;Gerrit J. van Enk, Lourens de Vries. Kinship Terminology.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/book/48330/chapter-abstract/422322459?redirectedFrom=fulltext&lt;/ref&gt;

== Бібліоґрафія ==
* ''The Korowai of Irian Jaya: Their Language in Its Cultural Context (Oxford Studies in Anthropological Linguistics, 9)'' by Gerrit J. Van Enk &amp; Lourens de Vries ({{ISBN|0-19-510551-6}}).
* Korowai: in ''Encyclopedia of World Cultures – Supplement (Editors: Melvin Ember, Carol R. Ember, and Ian Skoggard) pp.183&amp;ndash;187'' by Gerrit J.van Enk. Macmillan Reference United States / Gale Group ({{ISBN|0-02-865671-7}}).
* [http://www.ucpress.edu/book.php?isbn=9780520256866 ''Society of Others: Kinship and Mourning in a West Papuan Place''] by Rupert Stasch ({{ISBN|9780520256866}}). University of California Press.
* Korowai Treehouses and the Everyday Representation of Time, Belonging, and Death. by Rupert Stasch. The Asia Pacific Journal of Anthropology. 12(3): 327–347.
* Textual Iconicity and the Primitivist Cosmos: Chronotopes of Desire in Travel Writing about Korowai of West Papua. by Rupert Stasch. Journal of Linguistic Anthropology 21(1):1–21.
* Word Avoidance as a Relation-Making Act: A Paradigm for Analysis of Name Utterance Taboos. by Rupert Stasch. Anthropological Quarterly 84(1):101–120.
* The Camera and the House: The Semiotics of New Guinea &quot;Treehouses&quot; in Global Visual Culture. by Rupert Stasch. Comparative Studies in Society and History 53(1):75–112.
* Knowing Minds is a Matter of Authority: Political Dimensions of Opacity Statements in Korowai Moral Psychology. by Rupert Stasch. Anthropological Quarterly 81(2): 443–453.
* Referent-Wrecking in Korowai: A New Guinea Abuse Register as [[Ethnosemiotics|Ethnosemiotic]] Protest. by Rupert Stasch. Language in Society 37(1):1–25.
* Demon Language: The Otherness of Indonesian in a Papuan Community. by Rupert Stasch. In Bambi Schieffelin and Miki Makihara, eds., Consequences of Contact: Language Ideologies and Sociocultural Transformations in Pacific Societies, pp.&amp;nbsp;96–124. Oxford University Press.
* The Semiotics of World-Making in Korowai Feast Longhouses. by Rupert Stasch. Language &amp; Communication 23(3/4):359–383.
* Separateness as a Relation: The Iconicity, Univocality, and Creativity of Korowai Mother-in-law Avoidance. by Rupert Stasch. Journal of the Royal Anthropological Institute (n.s.) 9(2):311–329.
* Joking Avoidance: A Korowai Pragmatics of Being Two. by Rupert Stasch. American Ethnologist 29(2):335–365.

== Удкликованя ==
{{референції}}

[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Папуасы]]
[[Катеґорія:Етнічны ґрупы]]</text>
      <sha1>ltl6492y51fs0m3yzt3yfkst0l59o6m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Конець скрытой части</title>
    <ns>10</ns>
    <id>24686</id>
    <redirect title="Шаблона:Hidden end" />
    <revision>
      <id>166847</id>
      <timestamp>2026-07-03T21:25:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Шаблона:Hidden end]]</comment>
      <origin>166847</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="33" sha1="ezlw0d3cus368mj186w2bd4exrn6mll" xml:space="preserve">#redirect [[Template:Hidden end]]</text>
      <sha1>ezlw0d3cus368mj186w2bd4exrn6mll</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Зачаток скрытой части</title>
    <ns>10</ns>
    <id>24687</id>
    <redirect title="Шаблона:Hidden begin" />
    <revision>
      <id>166848</id>
      <timestamp>2026-07-03T21:26:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Шаблона:Hidden begin]]</comment>
      <origin>166848</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="35" sha1="imz81cyfrkafve0chvlal8y57jdlz41" xml:space="preserve">#redirect [[Template:Hidden begin]]</text>
      <sha1>imz81cyfrkafve0chvlal8y57jdlz41</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Sp</title>
    <ns>10</ns>
    <id>24688</id>
    <revision>
      <id>166874</id>
      <timestamp>2026-07-04T11:51:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: &lt;includeonly&gt;&amp;#32;&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt; {{Documentation}} &lt;/noinclude&gt;</comment>
      <origin>166874</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="74" sha1="gxw7bqpdhxq4jgxnf2v3hw0vv9ua81v" xml:space="preserve">&lt;includeonly&gt;&amp;#32;&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;
{{Documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gxw7bqpdhxq4jgxnf2v3hw0vv9ua81v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:TOCright</title>
    <ns>10</ns>
    <id>24689</id>
    <redirect title="Шаблона:TOC right" />
    <revision>
      <id>166876</id>
      <timestamp>2026-07-04T11:53:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Шаблона:TOCright]] на [[Шаблона:TOC right]]</comment>
      <origin>166876</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="60" sha1="9a6vnbnk999vrougj0u2zidm1ecmmxz" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:TOC right]]</text>
      <sha1>9a6vnbnk999vrougj0u2zidm1ecmmxz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:TOC right/styles.css</title>
    <ns>10</ns>
    <id>24690</id>
    <revision>
      <id>166878</id>
      <timestamp>2026-07-04T11:55:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: /* {{pp-template}} */ /* The TOC is hidden on Minerva (mobile skin) for width &lt; 720px so must also hide this wrapper */ @media all and (max-width: 720px) { 	body.skin-minerva .tocright { 		display: none; 	} 	 	.tocright { 		width: 100% !important; /* fix the inline width while at small resolution */ 	} } @media all and (min-width: 720px) { 	.tocright { 		float: right; 		clear: right; 		width: auto; 		margin: 0 0 0.5em 1em;  	} 	 	.tocright-clear-left { 		c...</comment>
      <origin>166878</origin>
      <model>sanitized-css</model>
      <format>text/css</format>
      <text bytes="564" sha1="b8t080g4nich9mcbndnx1on53t4ivrv" xml:space="preserve">/* {{pp-template}} */
/* The TOC is hidden on Minerva (mobile skin) for width &lt; 720px so must also hide this wrapper */
@media all and (max-width: 720px) {
	body.skin-minerva .tocright {
		display: none;
	}
	
	.tocright {
		width: 100% !important; /* fix the inline width while at small resolution */
	}
}
@media all and (min-width: 720px) {
	.tocright {
		float: right;
		clear: right;
		width: auto;
		margin: 0 0 0.5em 1em; 
	}
	
	.tocright-clear-left {
		clear: left;
	}
	
	.tocright-clear-both {
		clear: both;
	}
	
	.tocright-clear-none {
		clear: none;
	}
}</text>
      <sha1>b8t080g4nich9mcbndnx1on53t4ivrv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Вычістити кеш</title>
    <ns>10</ns>
    <id>24691</id>
    <redirect title="Шаблона:Purge" />
    <revision>
      <id>166879</id>
      <timestamp>2026-07-04T11:58:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{#invoke:Purge|main}}&lt;noinclude&gt; {{documentation}} &lt;/noinclude&gt;</comment>
      <origin>166879</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="64" sha1="jp4ln3hv505tbr6kcpy61x7wo9joahj" xml:space="preserve">{{#invoke:Purge|main}}&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jp4ln3hv505tbr6kcpy61x7wo9joahj</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>