Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.9 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Адолф Гітлер 0 413 167090 163424 2026-07-07T15:16:40Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167090 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Адолф Гітлер |Чинность=фюрер |Образчик=[[File:Adolf Hitler cropped restored 3x4.jpg|230px]] |Уроджѣня= {{Birth date|1889|04|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Браунау-ам-Инн]] |Упокоеня={{Death date and age|1945|04|30|1889|04|20}} |Мѣсто_смерти=[[Берлін|Берлин]] |Причина_смерти=самогубство }} '''А́до́лф Гі́тлер''' ({{lang-de|Adolf Hitler}} {{Audio-IPA|GT AH AMS.ogg|[ˈadɔlf ˈhɪtlɐ]}}; {{ДН|20.|04|1889}}, [[Браунау на Ін]],<ref>{{Cite web|title=Taufen - Duplikate 1889 - 106/1889 {{!}} Braunau am Inn {{!}} Linz, rk. Diözese (Oberösterreich) {{!}} Österreich {{!}} Matricula Online|url=http://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/oberoesterreich/braunau-am-inn/106%252F1889/?pg=8|publisher=data.matricula-online.eu|accessdate=2019-10-20}},</ref> [[Австро-Угорьско]]&nbsp;— {{ДС|30.|04|1945}}, [[Берлін]], [[Націстічне Нїмецько]])&nbsp;— нїмецькый політік австрійського походжіня, котрый быв од року 1933 діктатором [[Націстічне Нїмецько|націстічного Нїмецька]] аж до свого суіціду в роцї&nbsp;1945. Спочатку быв членом, і потім лідером [[Націоналсоціалістічна нїмецька роботницька партія|Націоналсоціалістічной нїмецькой роботницькой партії]] (NSDAP), автор [[Націоналный соціалізм|націонал-соціалістічной]] концепції штату (в томі ''Mein Kampf'', 1925), стояв од року 1933 на чолї Нїмецька як райхсканцеларь, а од року 1934 як [[Фюрер|фюрер і райхсканцеларь]] ({{lang-de|Führer und Reichskanzler}}).<ref name="Hitler">{{Cite book|author=[[Hans Bern Gisevius]]|title=Hitler|isbn= 80-220-0294-1|location=Bratislava|publisher=Slovenský spisovateľ|date=1991|page=13}}</ref> == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{lifetime|1889|1945|Гітлер, Адолф}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Австрійскы малярї|Гітлер, Адолф]] mxe8oex3pi0w1q5emi5iu1030w37ezw Александр Пушкин 0 427 167125 165826 2026-07-08T07:04:59Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167125 wikitext text/x-wiki {{писатель |name = Александр Пушкин |image = Kiprensky Pushkin.jpg |imagesize = |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{Birth date and age|1799|06|06}} |birthplace = [[Москва]] |deathdate = {{death date and age|df=y|1837|02|10|1799|06|06}} |deathplace = [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]] | signature = Pushkin Signature.svg }} '''Александр Серґеєвич Пушкин''' ({{Lang-ru|Александр Сергеевич Пушкин}}, в старій російскій ортоґрафії ''Александръ Сергѣевичъ Пушкинъ''; 26. мая / 6. юна 1799, [[Москва]]&nbsp;– 29. януара / 10. фебруара 1837,<ref>датум подля юліаньского / ґреґоріаньского календаря</ref> [[Петроград]])&nbsp;— [[Росіяне|росийскый]] поет, прозаик і драматик. Быват признаваный за закладателя модерной росийской литературы. == Жывот == Походив зо старого шляхтичного роду. Штудовав в [[Царьске Село|Царьскім Селї]] на ліцеї про шляхтїцїв. Пушкін ся політічно анґажовав (сімпатізовав з декабрістами). Быв членом сполку „Зелена лампа“ і „Арзамас“. Року [[1820]] одышов до выгнанства до южной Росії і в року 1823 до [[Одеса|Одесы]]. В року [[1825]] му дозволили ся вернути і він одышов до [[Москва|Москвы]] де засновав часопис ''Московский Вестник''. Року 1831 ся переселив до Петрограду де ся оженив з Наталіёв Николаёвнов Ґончаровов. Того самого року ся став урядником міністерства загранічных дїл. Дня [[8. фебруара]] [[1837]] ся Пушкін стрїтив в бої з [[піштоль|піштолями]] з миленькым своёй жены і пізнїшым [[Франція|французькым]] діпломатом Ґеорґесом д'Антгесом. Тот быв швыдкішый і стрїлив Пушкіна до бріха. В страшных муках го привезли домів, де царїв особный лїкарь проголосив ёго статус за безнадїйный. Вмер о два днї пізнїше. О ёго родину ся постарав з дожывотнов рентов царь. == Референції == <references/> == Ґалерія == <gallery mode=packed heights=150px> AleksandrPushkin.jpg|Портрет од Василия Тропініна, 1827 Pushkin derzhavin.jpg|Пушкин на испытї в ліцею, 1815, образ од {{nowrap|И. Репина}} Aleksandr Pushkin.jpg|Памятник в Парку Пушкина, Mexico City PushkinMskVblizi.jpg|Памятник на площи Пушкина, Москва Puschkinoberlaa.JPG|Памятник Пушкину во Відню Puschkin-Denkmal Düsseldorf.JPG|Памятник Пушкину, Düsseldorf Alexandre Pouchkine Quebec.JPG|Памятник Пушкину в Квебеку Monumento a Puskin.JPG|Памятник Пушкину в Мадридї Београд Александар Сергејевич Пушкин1.jpg|Памятник Пушкину в Белградї Statue of Alexander Pushkin, in Firozshah road, New Delhi. 02.jpg|Памятник Пушкину в Нью Делі Памятник Александру Пушкину.jpg|Памятник Пушкину в [[Брусел]]у<ref>Автор - Георгий Франгулян</ref> Alexander Sergeyevich Pushkin Monument Aleksandra Puškina piemineklis - panoramio.jpg|Памятник Пушкину в [[Ріґа|Різї]] </gallery> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Александр Пушкин| ]] {{lifetime|1799|1837 |Пушкин, Александр}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Поеты России]] [[Катеґорія:Писателе 19. стороча]] edsorq5nx3jt3ll536z7grazzuu9tzd 167131 167125 2026-07-08T07:57:43Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167131 wikitext text/x-wiki {{писатель |name = Александр Пушкин |image = Kiprensky Pushkin.jpg |imagesize = |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{Birth date and age|1799|06|06}} |birthplace = [[Москва]] |deathdate = {{death date and age|1837|02|10|1799|06|06}} |deathplace = [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]] | signature = Pushkin Signature.svg }} '''Александр Серґеєвич Пушкин''' ({{Lang-ru|Александр Сергеевич Пушкин}}, в старій російскій ортоґрафії ''Александръ Сергѣевичъ Пушкинъ''; 26. мая / 6. юна 1799, [[Москва]]&nbsp;– 29. януара / 10. фебруара 1837,<ref>датум подля юліаньского / ґреґоріаньского календаря</ref> [[Петроград]])&nbsp;— [[Росіяне|росийскый]] поет, прозаик і драматик. Быват признаваный за закладателя модерной росийской литературы. == Жывот == Походив зо старого шляхтичного роду. Штудовав в [[Царьске Село|Царьскім Селї]] на ліцеї про шляхтїцїв. Пушкін ся політічно анґажовав (сімпатізовав з декабрістами). Быв членом сполку „Зелена лампа“ і „Арзамас“. Року [[1820]] одышов до выгнанства до южной Росії і в року 1823 до [[Одеса|Одесы]]. В року [[1825]] му дозволили ся вернути і він одышов до [[Москва|Москвы]] де засновав часопис ''Московский Вестник''. Року 1831 ся переселив до Петрограду де ся оженив з Наталіёв Николаёвнов Ґончаровов. Того самого року ся став урядником міністерства загранічных дїл. Дня [[8. фебруара]] [[1837]] ся Пушкін стрїтив в бої з [[піштоль|піштолями]] з миленькым своёй жены і пізнїшым [[Франція|французькым]] діпломатом Ґеорґесом д'Антгесом. Тот быв швыдкішый і стрїлив Пушкіна до бріха. В страшных муках го привезли домів, де царїв особный лїкарь проголосив ёго статус за безнадїйный. Вмер о два днї пізнїше. О ёго родину ся постарав з дожывотнов рентов царь. == Референції == <references/> == Ґалерія == <gallery mode=packed heights=150px> AleksandrPushkin.jpg|Портрет од Василия Тропініна, 1827 Pushkin derzhavin.jpg|Пушкин на испытї в ліцею, 1815, образ од {{nowrap|И. Репина}} Aleksandr Pushkin.jpg|Памятник в Парку Пушкина, Mexico City PushkinMskVblizi.jpg|Памятник на площи Пушкина, Москва Puschkinoberlaa.JPG|Памятник Пушкину во Відню Puschkin-Denkmal Düsseldorf.JPG|Памятник Пушкину, Düsseldorf Alexandre Pouchkine Quebec.JPG|Памятник Пушкину в Квебеку Monumento a Puskin.JPG|Памятник Пушкину в Мадридї Београд Александар Сергејевич Пушкин1.jpg|Памятник Пушкину в Белградї Statue of Alexander Pushkin, in Firozshah road, New Delhi. 02.jpg|Памятник Пушкину в Нью Делі Памятник Александру Пушкину.jpg|Памятник Пушкину в [[Брусел]]у<ref>Автор - Георгий Франгулян</ref> Alexander Sergeyevich Pushkin Monument Aleksandra Puškina piemineklis - panoramio.jpg|Памятник Пушкину в [[Ріґа|Різї]] </gallery> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Александр Пушкин| ]] {{lifetime|1799|1837 |Пушкин, Александр}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Поеты России]] [[Катеґорія:Писателе 19. стороча]] temt7jyhq9lfr1qytit5khr39am1j0r Віктор Гюґо 0 555 167126 161071 2026-07-08T07:22:34Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167126 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Victor Hugo | image = Victor Hugo by Étienne Carjat 1876 - full.jpg | caption = | birthname = Victor-Marie Hugo | birthdate = {{Birth date and age|1802|02|26}} | birthplace = [[Безансон]], [[Франція|Франция]] | deathdate = {{Death date and age|df=y|1885|5|22|1802|2|26}} | deathplace = [[Паріж|Париж]] | restingplace = Пантеон в Парижу | occupation = [[поет]], [[проза]]ик, [[драматик]], [[есеіста]] і [[Политик|політік]] }} '''Віктор Гюґо''' ([[1802]] – [[1885]]) быв [[Французы|французькый]] [[поет]], [[проза]]ик, [[драматик]], [[есеіста]] і [[Политик|політік]], єден з головных представителїв [[романтізм]]у. {{lifetime|1802|1885 |Гюґо, Віктор}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Французскы писателе]] percq5rxbew3g79hadh0zxwlatntctg 167132 167126 2026-07-08T07:58:36Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167132 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Victor Hugo | image = Victor Hugo by Étienne Carjat 1876 - full.jpg | caption = | birthname = Victor-Marie Hugo | birthdate = {{Birth date and age|1802|02|26}} | birthplace = [[Безансон]], [[Франція|Франция]] | deathdate = {{Death date and age|1885|5|22|1802|2|26}} | deathplace = [[Паріж|Париж]] | restingplace = Пантеон в Парижу | occupation = [[поет]], [[проза]]ик, [[драматик]], [[есеіста]] і [[Политик|політік]] }} '''Віктор Гюґо''' ([[1802]] – [[1885]]) быв [[Французы|французькый]] [[поет]], [[проза]]ик, [[драматик]], [[есеіста]] і [[Политик|політік]], єден з головных представителїв [[романтізм]]у. {{lifetime|1802|1885 |Гюґо, Віктор}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Французскы писателе]] qhz6t4mx6kd8l9ljc3ytpjugu1ex0qq Марсел Пруст 0 808 167127 166045 2026-07-08T07:37:37Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167127 wikitext text/x-wiki {{писатель |name = Марсел Пруст |image = Otto Wegener Proust vers 1895 bis.jpg |imagesize=250px | birthname = Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust | image = Otto_Wegener_Proust_vers_1895_bis.jpg | caption = Пруст року 1900 | birthdate = {{Birth date and age|df=yes|1871|7|10}} | birthplace = [[Париж]] | deathdate = {{Death date and age|df=yes|1922|11|18|1871|7|10}} | deathplace = [[Париж]] | resting_place = теметов Père Lachaise | occupation = [[проза]]ік і [[перекладатель]] }} '''Марсел Пруст''' ([[10. юл]]а [[1871]], [[Отой]]&nbsp;— [[18. новембер|18. новембра]] [[1922]], [[Паріж]])&nbsp;— [[Французы|французькый]] [[писатель]], [[проза]]ік і [[перекладатель]] (анґлічтїна). == Биография == Быв дуже чутливов дїтинов з матеріално забеспеченой родины. Штудовав [[право]] і політіку. До смерти родічів вів гулявый жывот, пак ся серіозно присвятив літературї. Вєдно з [[Джеймс Джойс|Джеймсом Джойсом]] є признаваный за закладателя модерного [[роман]]у. Пруст ся [[Література|літературов]] зачав занимати як дуже молодый, заложыв літературне ревю "{{нп|Le Banquet}}". Дїяв в [[Мазарінова книжніця|Мазаріновій книжніцї]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1871|1922 |Пруст, Марсел}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] [[Катеґорія:Роман]] cgvxljk92rax4luc5ioliyww1bdxbw1 167128 167127 2026-07-08T07:41:29Z Igor Kercsa 5504 оправа хыбы 167128 wikitext text/x-wiki {{писатель |name = Марсел Пруст |image = Otto Wegener Proust vers 1895 bis.jpg |imagesize=250px | birthname = Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust | caption = Пруст року 1900 | birthdate = {{Birth date and age|df=yes|1871|7|10}} | birthplace = [[Париж]] | deathdate = {{Death date and age|df=yes|1922|11|18|1871|7|10}} | deathplace = [[Париж]] | resting_place = теметов Père Lachaise | occupation = [[проза]]ік і [[перекладатель]] }} '''Марсел Пруст''' ([[10. юл]]а [[1871]], [[Отой]]&nbsp;— [[18. новембер|18. новембра]] [[1922]], [[Паріж]])&nbsp;— [[Французы|французькый]] [[писатель]], [[проза]]ік і [[перекладатель]] (анґлічтїна). == Биография == Быв дуже чутливов дїтинов з матеріално забеспеченой родины. Штудовав [[право]] і політіку. До смерти родічів вів гулявый жывот, пак ся серіозно присвятив літературї. Вєдно з [[Джеймс Джойс|Джеймсом Джойсом]] є признаваный за закладателя модерного [[роман]]у. Пруст ся [[Література|літературов]] зачав занимати як дуже молодый, заложыв літературне ревю "{{нп|Le Banquet}}". Дїяв в [[Мазарінова книжніця|Мазаріновій книжніцї]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1871|1922 |Пруст, Марсел}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] [[Катеґорія:Роман]] drk6m7qnzdd3y8ej8ii0gx6dldxrth4 167129 167128 2026-07-08T07:45:49Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167129 wikitext text/x-wiki {{писатель |name = Марсел Пруст |image =Marcel Proust 1895.jpg |imagesize=250px | birthname = Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust | caption = Пруст року 1895 | birthdate = {{Birth date and age|df=yes|1871|7|10}} | birthplace = [[Париж]] | deathdate = {{Death date and age|df=yes|1922|11|18|1871|7|10}} | deathplace = [[Париж]] | resting_place = теметов Père Lachaise | occupation = [[проза]]ік і [[перекладатель]] }} '''Марсел Пруст''' ([[10. юл]]а [[1871]], [[Отой]]&nbsp;— [[18. новембер|18. новембра]] [[1922]], [[Паріж]])&nbsp;— [[Французы|французькый]] [[писатель]], [[проза]]ік і [[перекладатель]] (анґлічтїна). == Биография == Быв дуже чутливов дїтинов з матеріално забеспеченой родины. Штудовав [[право]] і політіку. До смерти родічів вів гулявый жывот, пак ся серіозно присвятив літературї. Вєдно з [[Джеймс Джойс|Джеймсом Джойсом]] є признаваный за закладателя модерного [[роман]]у. Пруст ся [[Література|літературов]] зачав занимати як дуже молодый, заложыв літературне ревю "{{нп|Le Banquet}}". Дїяв в [[Мазарінова книжніця|Мазаріновій книжніцї]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1871|1922 |Пруст, Марсел}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] [[Катеґорія:Роман]] gw3el8d43nea701t0n7iiql14kciw72 167133 167129 2026-07-08T07:59:34Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167133 wikitext text/x-wiki {{писатель |name = Марсел Пруст |image =Marcel Proust 1895.jpg |imagesize=250px | birthname = Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust | caption = Пруст року 1895 | birthdate = {{Birth date and age|1871|7|10}} | birthplace = [[Париж]] | deathdate = {{Death date and age|1922|11|18|1871|7|10}} | deathplace = [[Париж]] | resting_place = теметов Père Lachaise | occupation = [[проза]]ік і [[перекладатель]] }} '''Марсел Пруст''' ([[10. юл]]а [[1871]], [[Отой]]&nbsp;— [[18. новембер|18. новембра]] [[1922]], [[Паріж]])&nbsp;— [[Французы|французькый]] [[писатель]], [[проза]]ік і [[перекладатель]] (анґлічтїна). == Биография == Быв дуже чутливов дїтинов з матеріално забеспеченой родины. Штудовав [[право]] і політіку. До смерти родічів вів гулявый жывот, пак ся серіозно присвятив літературї. Вєдно з [[Джеймс Джойс|Джеймсом Джойсом]] є признаваный за закладателя модерного [[роман]]у. Пруст ся [[Література|літературов]] зачав занимати як дуже молодый, заложыв літературне ревю "{{нп|Le Banquet}}". Дїяв в [[Мазарінова книжніця|Мазаріновій книжніцї]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1871|1922 |Пруст, Марсел}} [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Перекладателе]] [[Катеґорія:Роман]] mq6q89p1k8xrzmnfjhts5wwqvxy82jk Сімона де Бовуар 0 1100 167130 166050 2026-07-08T07:56:06Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167130 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name = Simone de Beauvoir |image = Simone De Beauvoir (cropped).jpg |imagesize = 230px |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = Simone Lucie Ernestine Marie Bertrand de Beauvoir |birthdate = {{Birth date and age|1908|1|9}}<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> |birthplace = [[Паріж|Париж]] |deathdate = {{Death date and age|1986|4|14|1908|1|9}}<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = [[Паріж|Париж]] |resting_place = теметов Montparnasse }} '''Сімона де Бовуар''' (9. януара 1908 – 14. апріля 1986) была [[Французы|французька]] [[писатель]]ка, представителька екзістенціоналізму. Была дружков [[Жан-Пол Сартр|Жана-Пола Сартра]], прославила ся своїма неґатівныма поглядами на манжелство і одмоганя ся традічных жывотных одношінь. Мала великый вплив на росшырїня еманціпачного руху жен. {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Бовуар, Симона де}} [[Катеґорія:Філозофы]] 4lwhtappmhed6wtcb5vrqqtrn5s0t5g Федор Достоєвскый 0 1149 167134 166051 2026-07-08T08:08:25Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167134 wikitext text/x-wiki {{Писатель |imagesize=200px |name = Федор Достоєвскый |image = Dostoevsky 1872.jpg |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{Birth date and age|1821|11|11}}<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> |birthplace = [[Москва]] |deathdate = {{Death date and age|1881|2|9|1821|11|11}}<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]] |resting_place = |occupation = [[писатель]] і [[Филозоф|філозоф]] }} '''Федор Михайловіч Достоєвскый''' ({{lang-ru|Фёдор Михайлович Достоевский}}; *[[11. новембер|11. новембра]] [[1821]], [[Москва]]&nbsp;— †[[9. фебруар]]а [[1881]], [[Санкт-Петербурґ|Петроград]])&nbsp;— російскый [[писатель]] і [[філозоф]. Російскый прозаік, єден з найвекшых світовых писателїв, верховный представитель російского реалізму і сучасно попередник модерной псіхолоґічной прозы. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1821|1881 |Достоєвскый, Федор Михайловіч}} [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Писателе 19. стороча]] tt6t5qqawca2jbmm1q5lsxzsxmodvk4 Франц Кафка 0 1160 167136 166052 2026-07-08T08:27:22Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167136 wikitext text/x-wiki {{писатель |name = Франц Кафка |image = Franz Kafka, 1923.jpg |imagesize = 250px |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{birth date and age|1883|7|3}} |birthplace = [[Прага]] |deathdate = {{death date and age|1924|6|3|1883|7|3}}<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = [[Клостернойбург]], [[Австрія|Австрия]] |resting_place = Новый жидовскый теметов, Прага |occupation = [[писатель]] | signature = Franz Kafka's signature.svg }} '''Франц Кафка''' (''Franz Kafka''; [[3. юл]]а [[1883]], [[Прага]] – [[3. юн]]а [[1924]], Кіерлінґ коло Клостернойбурґ) - празькый писатель жыдівского походжіня, єден з літературно найвпливнїшых писателїв 20. стороча. {{lifetime|1883|1924 |Кафка, Франц}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Писателї]] ma6ls0lor5im5ze9cdtok4fsdhvv1ik Хорхе Луїс Борхес 0 1186 167137 166053 2026-07-08T08:36:55Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167137 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name = Хорхе Луїс Борхес |image = Jorge Luis Borges 1951, by Grete Stern.jpg |imagesize = 250px |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{birth date and age|1899|8|24}}<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> |birthplace = [[Буенос Аірес|Буенос Айрес]] |deathdate = {{death date and age|1986|6|14|1899|8|24}}<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = [[Женева]] |resting_place = |occupation = }} '''Хорхе Луїс Борхес''' ([[24. авґуст]]а [[1899]], [[Буенос Аірес]]&nbsp;— [[14. юн]]а [[1986]], [[Женева]])&nbsp;— арґентиньскый писатель. Борхес ся інакше народів в [[Арґентіна|Арґентинї]], але ёго родиче ся року [[1914]] перестяговали до [[Европа|Европы]], де пак жыли в Женеві, [[Італія|Італії]] і в [[Іспанія|Іспанії]]. В тій добі добыв много контактів з різныма авантґардныма ґрупами і художныма школами ([[Дада]], [[ултраісты]]). == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1899|1986 |Борхес, Хорхе Луїс}} [[Катеґорія:Писателе Аргентины]] [[Катеґорія:Испаноязычны писателе]] [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] qgljm0h6jlwwvgvofuoj1xxrlvcmmw9 Чарлз Діккенс 0 1196 167138 166054 2026-07-08T08:48:33Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167138 wikitext text/x-wiki {{писатель |name = Чарлз Діккенс |image = Dickens Gurney head.jpg |imagesize = 200px |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{Birth date and age|1812|2|7}}<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> |birthplace = [[Портсмут]], [[Англия]] |deathdate = {{Death date and age|1870|6|9|1812|2|7}}<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = |resting_place = [[Кент]], [[Англия]] |occupation = [[писатель]] }} '''Чарлз Діккенс''', ({{lang-en|Charles Dickens}}) (*[[7. фебруар]]а [[1812]], Портсмут – †[[9. юн]]а [[1870]], Ґадшіл) быв анґліцькый писатель. Є признаваный за єдного з найвекшых романописцїв [[19. стороча]]. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{lifetime|1812|1870 |Діккенс, Чарлз}} [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] [[Катеґорія:Писателе 19. стороча]] nkrpm1r5v50tf121e5yc2aumkrg0s0t Тарас Шевченко 0 2398 167139 166057 2026-07-08T08:50:38Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167139 wikitext text/x-wiki {{Писатель|imagesize=200px|birthplace=Моринцї, Кієвська ґубернія, [[Російска імперія]]|deathplace=[[Санкт-Петербурґ]], [[Російска імперія]]|image=Taras Shevchenko selfportrait oil 1840.jpg|period=1832-1861|birthdate=[[9. марца]] [[1814]]|deathdate=[[10. марца]] [[1861]]}}<!--[[Файл:Taras Shevchenko selfportrait oil 1840.jpg|thumb|Тарас Шевченко, автопортрет]]--> '''Тарас Григорович Шевченко''' ([[9. марца]] [[1814]], [[Моринцї]], [[Кієвська ґубернія]], [[Російска імперія]] — [[10. марца]] [[1861]], [[Санкт-Петербурґ]], [[Російска імперія]]) — [[Україна|україньскый]] поет, прозаік. {{lifetime|1814|1861|Шевченко, Тарас Григорович}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Украинскы писателе]] [[Катеґорія:Украинскы поеты]] {{stub}} 6t48n0foz3ysso891xjsasjtz35lxt7 Присліп 0 2694 167140 160570 2026-07-08T09:01:16Z Rue323 31002 167140 wikitext text/x-wiki '''Присліп''' (по {{язык+sk|Príslop}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]]. {{НП}} == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Снина}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} bz8x9u77beqn6eyiukdp38d0ihu3d7t Штефан Смолей 0 3646 167061 144142 2026-07-07T12:57:45Z Igor Kercsa 5504 фото 167061 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Штефан Смолей |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2018/09/11.jpg}} | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date and age|1933|09|13}} | birthplace = [[Рошківцї]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|1933|09|13}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = | notableworks = Бурї над Бескидами (2013) | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = Премия Александра Духновича (2014)<ref name=Zyvotopis>Жывотопис</ref> | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }}{{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=right|pos=top|link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2018/09/11.jpg}} '''Штефан Смолей''' ([[13. септембер]] [[1933]], [[Рошківцї]]) — русинскый [[писатель]]. За книгу ''Бурї над Бескидами'' оціненый наградов ''[[Премия Александра Духновича]]''.<ref name="Кузмякова">Анна Кузмякова.</ref> == Жывотопис == Походив з многодїтной малорольницькой родины в селї [[Рошківцї]], Меджілабірьского окресу, там выходив [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народну школу]]. До [[Горожанска школа|міщаньской школы]] ходив у [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]] і в Жілінї. Наступив до реалной ґімназії в Жілінї, але з родинных, но главнї з фінанчных, прічін штудії мусив передчасно скончіти. Працовав як обрабляч ковів в [[Прага|Празї]] і Снинї. В [[Снина|Снинї]] попри роботї скончів і стройницьку промысловку. Од року 1959 в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]] конштруктер в Лабстрою, де од року 1988 зо здравотных прічін перешов робити до заводной технічной книжніцї, де робив аж до передчасного одходу до пензії (1991). Одтогды зачав сполупрацовати з редакціёв Русин і Народны новинкы, же публіковав стишкы, повіданя і описы.<ref name=Zyvotopis/> == Выбер з творбы == Штефан Смолей — автор 30 книжок, літературный рекордман сучасной русиньской літературы на Словакії.<ref name=Pavlic>Михал Павліч.</ref> * [[2005]] — [[Не ганьб ся, Русине!]] * [[2007]] — [[Юрковы пригоды]] * [[2008]] — [[Бескидьскы співы]] * [[2009]] — Нагода або судьба (проза) * [[2011]] — Чудный світ (байкы) * [[2013]] — Бурї над Бескидами (роман) * [[2016]] — Мамко наша (лирика) * [[2020]] — Отрошынкы щастя (лирика, проза, опис традиций) ==Жерела и одказы== * {{Cite web |title= '''Жывотопис''' |publisher= |url= http://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/page/4/ |accessdate= 2022-01-10}} * {{cite web |author='''Анна Кузмякова''' |editor= |date=2019-12-14 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?14-12-2019-Оцїнили-русиньскых-писателїв-Ш-Смолея-і-Гелену-Ґіцову-Міцовчінову |title=Оцїнили русиньскых писателїв Ш. Смолея і Гелену Ґіцову-Міцовчінову |publisher=Podvihorlatské noviny |format=ФОТО |quote= |language=[[русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-02-03 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author='''Михал Павліч''' |editor= |date=2020-08-01 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-8-2020-Штефан-Смолей-Отрошынкы-щастя-%28Пряшів-АРК-в-СР-2020-120-с-isbn-978-80-89798-22-3%29 |title=Штефан Смолей: Отрошынкы щастя (Пряшів: АРК в СР, 2020, 120 с., ISBN 978-80-89798-22-3) |publisher= |format= |quote= |language=[[русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-08-01 |archiveurl= |archivedate= }} ==Референции== {{reflist}} {{Lifetime|1933||Смолей, Штефан}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] l4lh9vabgh8xlykk6dean7kfng0ff2k Осиф Кудзей 0 3650 167065 166373 2026-07-07T13:02:15Z Igor Kercsa 5504 фото 167065 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Осиф Кудзей |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2018/11/kudzej-860x280.png |width=90|pos=top|align=center}} | pseudonym = М. Вишнянський,<br>Петро Лаїк, Ян О.<ref name="Мушинка">Мушинка М.</ref> | birthname = | birthdate = {{Birth date and age|1952|02|24}} | birthplace = [[Няґів|Нягово]], [[Окрес Міджілабірцї|окрес Меджилаборцѣ]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} {{Фоторамка|Увидьте фото|link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2018/11/kudzej-860x280.png |width=260|pos=top|align=right}} '''Осиф Кудзей''' (*[[24. фебруар|24.]]&nbsp;[[24. фебруар|фебруар]] [[1952]])&nbsp;— русинскый [[писатель]], [[поет]], [[перекладатель]] и културный дѣятель з [[Няґів|Нягова]], [[Окрес Міджілабірцї|окрес Меджилаборцѣ]]. Лавреат [[Премия Александра Духновича|Духновичовой]] ([[США]]) и Павловичовой (Словацкого литературного фонду) литературных наград (обѣдвѣ в року 2010).<ref name="Мушинка"/> {{Цитат збоку|Полога=right |Содержанье=Осиф Кудзей є добрый байкарь, а з Миколаём Ксеняком творять силне байкарьске дуо в сучасній русиньскій літературї. |Ширина= 242px |Подпис=''Марія Мальцовска''<ref>Мальцовска М.</ref>}} {{Цитат збоку|Полога=right |Содержанье=Міморядно духовно заложеный чоловік, котрый і в часах твердого соціалізму не переставав ходити до церькви. |Ширина= 242px |Подпис=''Кветослава Копорова''<ref name="Копорова"/>}} ==Животна дорога== Выростав в набоженскы ориентованой русинской родинѣ. Через цѣлы 15 рокы быв активным участником аматерского [[Театер|театру]] свого села, переважно в фиглярных ролях, одповѣдных его натурѣ. Театер выступовав лем по русинскы диалектом свого села, хоть мав успѣх далеко за его границями, што не все любило ся тогочасным организаторам фестивальох.<ref name="Копорова">Копорова К.</ref> Закончив строярско-ставбарску промысловку в [[Брезно|Брезнѣ]] (1969), де зыскав фах токаря. Працовав на фабрицѣ в [[Меджилаборцѣ|Меджилаборцях]] (до 2012). Од року 1994 выступовав в русинскых и грекокатолицкых выданях з куртыма автобиографичныма повѣданями. Од року 2005 сполуредагуе духовны алма­нахы ''Gregokatolîćkyj rusîň­skyj kalendaŕ'' и ''Artos''. Пише [[Лемківскый язык|лемковсков бесѣдов]].<ref name="Мушинка"/><ref name="Копорова"/> В року 2010 за три найновшы зберкы поезий: ''[[Мудрость жывота]]'' (2008), ''[[Байкы-забавляйкы]]'' (2008), ''[[Байкарёвы думы]]'' (2009) — зыскав [[Премия Александра Духновича|Духновичову]] литературну награду.<ref name=Pavlič>Michal Pavlič.</ref> == Творба == Творчость Осифа Кудзея мать два выразны полы. Первый — то духовна литература властна и переклады до русинской бесѣды старославянскых церковных текстох. Другым полом е свѣтска [[поезия]], з котрой найвыпуклѣйшы суть байкы.<ref name="Копорова"/> Осиф Кудзей автор вельох публикаций:<ref name=Pavlič/> * Акафіст священомученикови П. П. Ґойдічові (2006) * [[Пацеркы (збірка поезії)|Пацеркы]] (2008) * [[Байкы-забавляйкы]] (2008) * [[Мудрость жывота]] (2008) * [[Байкарёвы думы]] (2009) * Духовны піснї (2009) * Кадило (2011) * (Ча)байка (2012) * Байкал (2013) * Сміх через слызы (2013) * Bajky, dumky i vydumky (2013) * Bajkomat (2014) * Šoky (2015) * Smichoty i chmury rusiňskoj natury (2016) * Zamiška (2017) * Цукерь, мед і феферонкы (2018) * Хрумкы (2019) == Жерела и одказы == * {{Cite web |author='''Michal Pavlič''' |title=Кудзей Осиф: Публікації |date=2019 |url=http://rusynlit.sk/index.php/2019/05/13/1062/ |publisher=//Сполок русиньскых писателїв Словеньска |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-03-23}} * {{Cite web |author='''Кветослава Копорова''' |title=Осиф Кудзей і ёго писательска дорога |date=2019 |url=http://rusynlit.sk/index.php/2019/04/17/945/#more-945 |publisher=//Сполок русиньскых писателїв Словеньска |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2022-02-23}} * {{Cite web |author='''Осиф Кудзей''' |title=Осиф Кудзей, выбор з творбы |date=2015 |url=https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-prjashovshchiny/kudzej-osif/ |publisher=//Русинська Веб-книга |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-03-23}} * {{Cite web |author='''Марія Мальцовска''' |title=Кудзей Осиф: жывотопис |date=2010 |url=http://rusynlit.sk/index.php/biografiji/kudzej-osyf/ |publisher=//Сполок русиньскых писателїв Словеньска |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2020-03-23}} * {{Cite web |author='''М. І. Мушинка''' |title=Кудзей Осиф |date=2014 |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=587 |publisher=//Енциклопедія Сучасної України |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2020-03-23}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1952||Кудзей, Осиф}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] 6ogarn6yvlvxrd6tfx86l4l0lvyqs2e Юрко Харитун 0 3668 167089 157904 2026-07-07T14:42:59Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167089 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрко Харитун |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2019/05/charitun.png}} |Чинность=Учитель, збератель фолклора, културный дѣятель, поет, музикант |Уроджѣня={{Birth date|1948|07|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Стружниця]], [[окрес Снина]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2024|08|30|1948|07|17}} |Мѣсто_смерти= Кежмарок |Причина_смерти= тяжка хворота }} '''Юрко Харитун''' — учитель, збератель русинского [[фолклор]]у, русинскый [[поет]] в [[Словакия|Словакии]], лавреат «[[Премія Александра Духновіча|Премии Александра Духновича]]» (2012), удѣляной Карпаторускым выскумным центром (Тhe Carpatho-Rusyn Research Center) в [[США]]. ==Биография== Родив ся [[17. юла]] [[1948]] в [[Стружниця|Стружници]] [[Окрес Снина|Снинского окресу]]. Основну школу выходив в родном селѣ, пак в [[Старина (окрес Снина)|Старинѣ]], а середню — во [[Снина|Снинѣ]], де уж од школной лавкы зачав писати стишкы. Учив ся гру на гуслях в музичной школѣ. Высоку освѣту зыскав на педагогичной факултѣ в Пряшовѣ, а пак од року 1970 зачав учительовати в основной школѣ в [[Лендак]]у, [[Окрес Попрад|Попрадского окресу]]. Еще в середньой школѣ зачав записовати русинскый фолклор: народны спѣванкы, дѣтскый фолклор, пословицѣ, приповѣдкы. В року 1986 его родне село цѣлком заникло, а обывателе были переселены. Юрко Харитун дале жив и творив в [[Кежмарок|Кежмарку]], одкы походить его жена, а тема жалю за заниклым селом молодости стала ся еднов з доминант его поезии.<ref>Зозуляк А.</ref> Умер [[поет]] [[30. авґуст|30. август]]а [[2024]] во вѣку 76 рокы по довгой а тяжкой хворотѣ.<ref>Michal Frank</ref> == Творба == Юрко Харитун публиковав свои дѣла в периодиках, а тыж е автором многых книжок:<ref>Кралёва Л.</ref><ref>Копорова К. (2020)</ref> * 1995 — [[Гуслї з явора]] * 2010 — Мої жалї * 2011 — Мої сны * 2013 — Мої незабудкы * 2014 — Мої надїї * 2016 — Здогадай, школярику * 2017 — [https://web.archive.org/web/20230226083255/https://issuu.com/www.rusinskyjazyk.sk/docs/kolysocka Юрко Харитун: Дякую, мамко! Пряшів: ОЗ КОЛЫСОЧКА, 2017. 104 с.] * 2018 — Діяґноза: фіґлї про дїти * 2018 — Нашы співаночкы, як дївчат віночкы * 2019 — Моя тринадцята * 2020 — Наш край – наш рай * 2021 — Надгоріты мої днї Книжка ''Мої сны'' в року 2012 вызнаменана «[[Премія Александра Духновіча|Премиов Александра Духновича]]».<ref>Копорова К. (2012)</ref> ==Жридла и одказы== * {{cite web |author= Michal Frank |editor= |date= 30.08.2024 |url=https://spis.korzar.sme.sk/c/23377331/vo-versoch-smutil-za-zatopenym-krajom-zomrel-ocenovany-rusinsky-basnik-juraj-charitun.html |title=Vo veršoch smútil za zatopeným krajom. Zomrel oceňovaný rusínsky básnik Juraj Charitun |publisher=Korzar.sme.sk |format= |quote= |language= |accessdate= 2.09.2024 |archiveurl= |archivedate= }} * '''Зозуляк А.''': [http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html Moлодый шістдесятник – Юрко Харітун] * '''Копорова К. (2012)''': Писмо од Юрка Харитуна, тогорічного лавреата Цїны А. Павловіча і Премії А. Духновіча... Русин 2012/2, сс. 8-9. * '''Копорова К. (2020)''': Харитун, Юрко [http://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/biografiji-pysateliv/] * '''Кралёва Л.''': Слово выдавателя. // Юрко Харитун: Дякую, мамко! Пряшів: ОЗ КОЛЫСОЧКА, 2017, с. 104. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1948||Харитун, Юрко}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Поеты Словакии]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Фолклористы]] 1wxj59smmqlrk6wrj176forx3svog4t Володимир Танчинець 0 3791 167066 144145 2026-07-07T13:07:01Z Igor Kercsa 5504 фото 167066 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Володимир Танчинець |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link=https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/6/36dc861------------------02.jpg}} | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1956|10|31}} | birthplace = [[Широкый Луг]], [[Закарпатска область]] | deathdate = {{Death date and age|2016|03|23|1956|10|31}} | deathplace = | resting_place = | occupation = | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 2002–2010 | genre = вершы, повѣданя | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=rightr|pos=top |link=https://cdn2.goloskarpat.info/images/doc/3/6/36dc861------------------02.jpg}} '''Володимир Танчинець''' (*[[31. октобер]] [[1956]], [[Широкый Луг]] [[Тячовскый район|Тячовского района]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] — †[[23. марец|23. марца]] [[2016]]<ref>Валерій Падяк, 2016</ref> — русинскый писатель. == Биография == Походив з [[учитель]]ской родины. Отець му учив [[История|историю]], а мати — [[математика|математику]]. В родном селѣ выходив основну школу, а середню освѣту достав у [[Тячово|Тячовѣ]]. По двох роках шоровой военчины в совѣтском войску працовав на розличных роботах, пак од року 1978 одышов служити до милиции. Добыв освѣту на Высшой школѣ милиции и достав диплому шпециалисты высшой квалификации. В року 1995 закончив роботу в милиции яко майор и одышов до пензии.<ref name=Medvid>Петро Медвідь</ref> == Творба == В року 2002 выдав свою перву поетичну збѣрку под назвов ''Тямте нас!''. Дебютна Танчинцьова книжочка выволала бурну реакцию в домашной и заграничной пресѣ ([[Мукачово]], [[Ужгород]], [[Будапешт]]), кулминация пришла з [[Пряшов]]а, де на критику од [[академик]]а [[Микола Мушинка|Миколы Мушинкы]] аргументовано реаговав доцент, кандидат наук Мирон Сисак, же «в конфрон­тации з поетом академикы не мають шансу: выстрадане слово поета не переважать тоны купленых публикаций!»<ref>{{Cite book |author=Мірон Сисак |editor= |title=Русин |language=русинскы |edition= |volume=2004 № 1-2 |chapter=«... Е така нація...» |quote= |location=Пряшів |publisher=Русин і Народны новинкы |date=|series= |page=16 |isbn= |doi= |url= }}</ref><ref>Валерій Падяк, 2010</ref> Танчинець по собѣ зохабив лем двѣ збѣркы. Спомянуту ''Тямте нас!'' (2002) и ''Русине, віруй!'' (2010). Як пише его выдаватель, думав и на третю, котра мала быти збѣрков поезии и куртой прозы, но тяжка хворота не дала му книжку докончити.<ref name=Medvid/> ;Публикации: * {{Cite book |author=Танчинець, Володимир |editor= |title=[[Тямте нас!]]: стихы |language=русинскы |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво В.Падяка |date=2002 |series="Брости" |pages=42 |isbn=966-7838-37-4 |doi= |url= }} * {{Cite book |author=Танчинець, Володимир |editor= |title= [[Русине, віруй!]]: стихы, переклады, повіданя |language=русинскы |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво В.Падяка |date=2010 |series="Брости" |pages=62 |isbn=978-966-387-040-3 |doi= |url= }} == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''[[Петро Медвідь]]''' |title=Умер Володимир Танчинець – русиньскый поет |url=https://www.lem.fm/umer-volodimir-tanchinets-rusinskyiy-poet/ |date=5.4.2016 |publisher=ЛЕМ.FM |language=русинскы |accessdate=2021-10-22}} * {{cite web |author='''[[Валерій Падяк]]''' |editor= |date=22.09.2010 |url=http://www.rusyn.com.ua/?rl=news2&arch=0&num=2 |title=Душа поета – то народна правда |publisher= Русинська родина, Закарпатське обласне громадське об’єднання |format= |quote= |language=русинскы |accessdate=2021-10-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110115023026/http://www.rusyn.com.ua/?rl=news2&arch=0&num=2 |archivedate=Jan 15 2011 }} * {{cite web |author='''[[Валерій Падяк]]''' |title=Перестало битися сердце поета Володимира Танчинця |url=https://goloskarpat.info/culture/57036e2135dd8/ |date=05.04.2016 |publisher=Голос Карпат |accessdate=2021-10-22}}{{ref-uk}} * {{cite web |author=[[Володимир Танчинець]] |title=Книгы автора в каталогу Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%92$ |date= |publisher=НБУВ |accessdate=2021-10-22}}{{ref-uk}} == Референции == <references/> {{Lifetime|1956|2016|Танчинець, Володимир}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] 1rn1f2ge0bcpq76dk9je34dyg14iyzc Франтїшек Крайняк 0 4642 167071 161095 2026-07-07T13:39:38Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167071 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франтїшек Крайняк |Чинность=священик, публіціста, културный дїятель |Уроджѣня={{Birth date and age|1956|01|04}} |Мѣсто_роджѣня=[[Пряшів]] }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=rightr|pos=top |link=https://www.rusyn.fm/wp-content/uploads/2026/04/vecur_20260402.jpg}} '''Франтїшек Крайняк''' ({{ДН|4.|01|1956}}, [[Пряшів]]–Соливар) — ґрекокатолицькый [[священик]], тлумач ([[перекладатель]]), публіціста і културный дїятель [[Русины в Словеньску|русиньского середовиска]] на [[Словеньско|Словакії]]. Прасыновець благословеного єпіскопа [[Павел Петро Ґойдіч|Павла Петра Ґойдіча]]. == Біоґрафія == Народив ся отець Франтішек Крайняк 4. януара 1956 року в Пряшові–Соливарї. По закінчіню середнёй школы в Пряшові штудовав в рр. 1976–1981 на Римокатолицькій кіріло-методїйскій богословскій факулты [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіты Коменьского в Братїславі]], кедьже в тім часї [[Ґрекокатолицька церьков]] в [[Чеськословеньско|Чехословакії]] не мала властной семінарії і богословы зо [[Словеньско|Словакії]] в державов контролёваній множества могли штудовати лем на факултї в [[Братїслава|Братїславі]]. У 1981 роцї быв высвяченый на священика і короткый час служыв на парафії в Рокитові коло Гуменнного. Од 1985 року веце як дві десятьлітя служыв на парафії в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Про свій бой проти словакізації [[Русины|Русинів]] і про заховаваня русиньской пасторачной практікы быв переложеный з міста [[Меджілабірцї]] до одлеглого села [[Камюнка]]. У 1999 роцї здобыв тітул ліценціата теолоґії. Остатнї рокы є парохом в русиньскім селі Камюнка, старолюбовняньского окресу. У 1983 роцї отець Крайняк сформовав ґрупу священиків і віруючіх, котра собі дала задачу протлумачіти реліґійны і богослужебны тексты із [[Церковнославянскый язык|церьковнославяньского языка]] на язык [[Русиньскый язык|русиньскый]]. До русиньского языка переклав промінливы части святой літурґії. Протлумачил на язык русиньский: * «Малый ґрекокатолицькый катехізм про русиньскы діти», 1992. * «Євангелія на неділі і свята цілого року», 1999. * «Євангеліє од св. Йоана», 2003. == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп|Ivan Pop]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы = |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} == Жерела и доказы == * П. Медвідь. [http://www.lem.fm/otets-frantishek-kraynyak-dozhyivat-sya-60-rokiv/ Отець Франтішек Крайняк дожывать ся 60 років] {{Lifetime|1956||Крайняк, Франтїшек}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] nfv5bvryn0oqzr1xibkk1xtw20he99k Євменій Сабов 0 4697 167092 161694 2026-07-07T17:21:39Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167092 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Сабов|люде з такым призвиском; его вызнам}} {{Особа проста |Имя=Євменій Сабов |Имя_оригиналне={{ref-hu}} ''Szabó Eumén'' |Чинность=[[священик]], [[педаґоґ]] |Образчик=[[File:SabovE.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Евмений Иванов Сабов |Уроджѣня={{Birth date|1859|10|01}} |Мѣсто_роджѣня=[[Вербяж]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1934|11|01|1859|10|01}} |Мѣсто_смерти=[[Виноградово|Севлюш]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Категория_склада=Rusyn writers }} '''Євме́ній Са́бов''' ({{lang-hu|Szabó Eumén}}, *[[1. октобра]] [[1859]], [[Вербяж]] – [[1. новембра]] або [[3. новембра]] [[1934]], [[Виноградово|Севлюш]], теперь Виноградово)&nbsp;— [[Русины|русиньскый]] културный дїятель русиньской орьєнтації, [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] [[священик]], [[педаґоґ]].<ref name="Поп-Енц">Энциклопедия Подкарпатской Руси, с.&nbsp;334.</ref><ref name="АЗ">2019: 160 років од народжіня і 85 рокiв од смерти Євменія Сабова.</ref> == Біоґрафія == ;Родина:Походив з русиньской родины, знамой своїма патріотічныма традіціями: ёго [[Стрый (родина)|стрыко]] быв знамый [[педаґоґ]] Кіріл Сабов, хрестный отець – [[історік]] Іван Дулішковіч.<ref name="Поп-Енц"/><ref name="АЗ"/> ;Штудії:Штудовав на ґімназіях в [[Ужгород]]ї, [[Мукачево|Мукачеві]], [[Пряшів|Пряшові]] і [[Левоча|Левочі]]. Пак закінчів Ужгородьску ґрекокатолицьку багословску семінарію (1877&nbsp;– 1881). За [[священик]]а высвяченый року 1885.<ref name="Поп-Енц"/> ;Служба:Спочатку недовгій час служыв в [[Арданово|Арданові]], дале в роках 1887-98 быв менованый [[професор]]ом «руського» (русиньского) языка і літературы на Ужгородьскій ґімназії.<ref name="Данилюк">Енциклопедія історії України, том 9, с. 413.</ref><ref name="АЗ"/> :В року 1898 з причины підломленого здоровля переселив ся до [[Виноградово|Севлюш]]а, де аж до своёй смерти служыв священиком грекокатолицькой парафії, а од року 1917 и архідіаконом [[Жупа Угоча|Уґочі]].<ref>Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury.</ref><ref name="Недзѣльскій">Недзѣльскій Е, сс. 258–263.</ref> Найподробнїйше выклав біоґрафію Євменія Сабова его сочасник літературознатель Недзільскій, котрый обяснив велику ёго авториту меджи Русинами. Сабов ниґда не быв демаґоґом и радикалом, радовав ся найменшому русиньскому успіху и все розумів, же векшинова народность, [[Мадяре]] так исто усилуе ся ку свому културному розвою и мать на то право. При тому быв оптімістом, в найтяжшой добі упадка русиньской інтеліґенції без унылости и росчарованя віровав, же народностный дух, закладеный в глубинї народа, заставить інтеліґенцію вернути ся ку народностному животу.<ref name="Недзѣльскій"/> {{Цитат 2|Граматика Евменія Сабова з русскым етимологичным правописом была схвалена мадярсков владов як офиціалный школный учебник, так исто было то и во вшиткых русинскых школах Пряшовского края... В медживойню быв Евменій Сабов найвплывнїйша постава [[русофил]]ского табору в Подкарпатской Руси.<ref>Ту зазначиме, же иде о граматику з рока 1890, а тыж же Сабов ся експлицитно одокремляв не лем од украинскости, але и русскости. Далша его граматика (1924) так исто была прията за офиціалный учебник про школы уже в чехословацкой добі по резултатах школного плебисциту.</ref>| {{Цитат 3|Оригиналній текст|Граматика (і правопис російський етимологічний) (Євменія) Сабова були ухвалені угорським урядом для шкіл, граматика була теж урядовим підручником руської мови в усіх українських школах Пряшівщини... У міжвоєнні роки Сабов був найвпливовішою особою русофільського табору на Закарпатті.| Володимир Кубийович, Енциклопедія українознавства}}}} == Народностна робота == Є. Сабов быв едным из закладателів и найактивнїйшых сполупрацівників ґазеты «Наука», дописователём «Карпаторусскаго Вѣстника» (Ужгород), америцкых выдань «Просвѣта» и «День». Дакоторы ёго статї печатали ся в ґазетѣ «Русскій Вѣстникъ» (Ужгород) и журналї «Карпатскій Свѣт» (Ужгород). Активно ся участнив в роботї ''Общества Св. Василія Великого'', в организації выдавательства ''Уніо''.<ref name="Недзѣльскій"/> В року [[1923]] быв выбраный на чоло ''Общества Александра Духновича'', а в року 1926 — ёго дожывотным предсїдателём.<ref name="Данилюк"/> Быв єден з першых, котрый декларовав самобытность [[Русины|Русинів]] од [[Русы|Русів]] ці [[Українцї]]в. По припоїню [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]] к [[Чеськословеньско|Чеськословеньску]] выступав проти дїйствованю україньскых еміґрантів в школах ці обществах. [[1. юна]] [[1930]] быв на нёго учіненый [[атентат]] членом україньской орґанізації ОУН Ф.&nbsp;Тацинцём, в котрого резултатї быв Сабов тяжко раненый.<ref name="Поп-Енц"/><ref>Втрачений Ужгород: як у 1930 році студент стріляв у священика.</ref> == Творчость == [[File:SzaboEvmenGrammar1924.png|thumb|240px|Популарна граматика з року 1924]] Написав популарны учебникы ґраматікы і історії Русинів. Ёго Христоматія была єдиным познанём старой русиньской літературы того часу. * {{книга |автор= |тітул=Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских |одказ= |місто= |выдавательство= |рік=1890 |сторінкы= |сторінок= |серія=|isbn= |тіраж= }} * {{книга |автор= |тітул=Христоматія церковно-славянских и угро-русскихъ литературныхъ памятниковъ |одказ= |місто= [[Ужгород]] |выдавательство= |рік=1893 |сторінкы= |сторінок= |isbn= |тіраж= }} * {{книга |автор= |тітул=Egyházi szláv nyelvtan |одказ= |місто= |выдавательство= |рік=1894 |сторінкы= |сторінок= |isbn= |тіраж= }} * {{книга |автор= |тітул=Грамматика русскаго языка |одказ= |місто= |выдавательство= |рік=1924 |сторінкы= |сторінок= |isbn= |тіраж= }} * {{книга |автор= |тітул=Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов |одказ= |місто= |выдавательство= |рік=1924 |сторінкы= |сторінок= |isbn= |тіраж= }} == Занимателны факты == * Крестным отцьом Евмения Сабова быв познатый историк Иван Дулишкович.<ref name="ЕІККР">Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.</ref> * Подля историка Ивана Попа, граматику Евмения Сабова з року 1924 написав не Сабов, але учитель из Мукачова, российскый политичный емигрант Александр Григорьев.<ref name="ЕІККР"/> * Евмений Сабов писав и выдавав тыж и «простонародны» книжочкы: молитовник ''Ангел-хранитель'' (1891), брожуру ''Что за край Бразилія?'' (1897, про тых, котры ладили ся емигровати).<ref>Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття.</ref> == Жрідла == * Данилюк Д.&nbsp;Д.: Сабов Євменій Іванович // '''Енциклопедія історії України''' : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — '''Т. 9''' : Прил — С. {{ISBN| 978-966-00-1290-5}}. {{ref-uk}} С.&nbsp;413. * Володимир Кубийович (ред.): '''Енциклопедія українознавства''' : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. Т.&nbsp;7, с.&nbsp;2680. * Евгеній Недзѣльскій: '''Очеркъ карпаторусской литературы''' — Ужгородъ: Подкарпаторусскій Народопросвѣтительный Союзъ, 1932 — 292&nbsp;c. * Иван Поп: Сабов Евмений. //Поп, Иван. '''Энциклопедия Подкарпатской Руси'''. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} С.&nbsp;334. * {{книга |автор=[[Іван Поп]] |тітул='''Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury'''|одказ= |місто=[[Прага]] |выдавательство=Libri |рік=[[2008]]|том= |сторінкы= |сторінок= |серія= |isbn=978-80-7277-370-1 |тіраж=1200 }} * Іван Поп: Сабов Євменій. // '''Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.''' Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Сс.&nbsp;673&nbsp;– 674. * Хланта І.&nbsp;В.: Сабов Євменій Іванович (Є. Іванов) //'''Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття.''' Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Сс.&nbsp;289&nbsp;– 290. == Одказы == * {{Cite web |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?30-9-2019-160-років-од-народжіня-і-85-рокiв-од-смерти-Євменія-Сабова |author=Іван ПОП |editor=А. З. (переклад) |title='''2019: 160 років од народжіня і 85 рокiв од смерти Євменія Сабова''' |accessdate=2019-09-30}} * {{Cite web |url=https://prozahid.com/vtrachenyj-uzhhorod-iak-u-1930-rotsi-student-striliav-u-sviashchenyka-foto/ |author=Тетяна ЛІТЕРАТІ |editor= |title='''Втрачений Ужгород: як у 1930 році студент стріляв у священика''' |format=ФОТО |language=uk |accessdate=2019-10-24}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1859|1934|Сабов, Євменій}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русинскы литературознателе]] lwjebsch03jbde5qt2gr9d8px9hbk5b Октав Мірбо 0 5467 167141 140557 2026-07-08T09:02:04Z Igor Kercsa 5504 Зрушена верзія [[Special:Diff/140557|140557]] од хоснователя [[Special:Contributions/VitalRyabchuk|VitalRyabchuk]] ([[User talk:VitalRyabchuk|діскусія]]) 167141 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс писатель <!-- for more information see [[:Template:Infobox Writer/doc]] --> | name = Октав Мірбо (Octave Mirbeau) | image = Octave Mirbeau.jpg | caption = | birthdate = {{Birth date and age|1848|2|16}} | birthplace = Тревьер, [[Франція]] | deathdate = {{Датум смерти і вік|1917|2|16|1848|2|16}} | deathplace = [[Паріж]], [[Франція]] | occupation = [[Романописець]] | language = [[Французькый язык|французькый]] | period = 1873–1913 | spouse = | children = 0 | genre = Импрессионізм | political movement = [[Анархізм]] | notableworks = ''Le Journal d’une femme de chambre'' | influences = [[Лев Толстой]], [[Федор Достоєвскый]] | influenced = | signature = }} '''Октав Мірбо''' (Octave Mirbeau) ([[16. фебруар]]а [[1848]] – [[16. фебруар]]а [[1917]]) быв [[Французы|французькый]] [[писатель]], прозаік, драматік і есеіста. == Творы == * ''Le Calvaire'' (1886) * ''L'Abbé Jules'' (1888). * ''Sébastien Roch'' (1890). * ''Les Mauvaisbergers'' (1897). * ''Le Jardin des supplices'' (1899). * ''Le Journal d'une femme de chambre'' (1900). * ''Les affaires sont les affaires'' (1903). * ''Farces et moralités'' (1904). * ''La 628-E8'' (1907). * ''Le Foyer'' (1908). * ''Dingo'' (1913). * ''Contes cruels'' (1990). * ''Combats esthétiques'' (1993). * ''Combats littéraires'' (2006). * ''Correspondance générale'' (2003-2006-2009). == Література == * ''Cahiers Octave Mirbeau'' (1994-2012). == Екстерны одказы == * [http://mirbeau.asso.fr/ Société Octave Mirbeau]. * [http://mirbeau.asso.fr/dicomirbeau/ ''Dictionnaire Octave Mirbeau'']. {{lifetime|1848|1917 | Мірбо, Октав}} [[Катеґорія:Французскы писателе]] 5nsqkk1buy0yl14s7fzsjvsqa60pso5 Ярослав Качмарчык 0 6382 167143 166795 2026-07-08T09:29:02Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167143 wikitext text/x-wiki {{Особа проста|Имя=Ярослав Качмарчык |Уроджѣня={{ДН|29.|03|1884}}|Образчик=[[Файл:Ярослав Качмарчык.png|250px]]|Чинность= [[політік]]|Мѣсто_роджѣня=[[Білцарева]]}} '''Ярослав Качмарчык''' (*{{ДН|29.|03|1884}}, [[Білцарева]], [[Австро-Угорьско]] — †приближно [[1944]]) был [[Лемкы|лемківскым]] [[політік]]ом і правником.<ref name=Magocsi-Pop2005>Encyclopedia of Rusyn History and Culture.</ref><ref>Богдан Горбаль: Ярослав Качмарчык лідер Руской Народной Республикы Лемків</ref> В 1920. році был выбраный за премєр-міністра [[Руська народна републіка Лемків|Руской Народной Републикы Лемків]]. == Вчасне жытя == Ярослав Качмарчык ся вродил в [[Білцарева|Білцареві]] в родині священника [[Теофіль Качмарчык|Теофіля Качмарчыка]] і Мариі Жеґєстовской, дівкы [[Крениця|креницкого]] пароха, мушыньского декана Віктора Жеґєстовского (1809—1888). Подібні як братя Любомір і Владимір, розпочал студиі правничы на [[Львівскій Університет|Львівскым Університеті]], але на шкільный рік 1904/1905 перенюс ся до Університету в [[Иннсбрук|Інсбруку]]. По двох семестрах вернул до Львова, де 1908. рока оборонил докторат. В 1908‑1909 працувал конціпієнтом (помічником) в Выжшым Краєвым Суді в [[Ґрац]]у. В тым самым часі пішол на єднорічну службу до арміі. Далі працувал в державных судах і приватных канцеляриях в [[Новый Санч|Новым Санчы]], [[Перемышль|Перемышли]] і [[Відень|Відни]]. Качмарчык іщы перед войном был єдным з найактывнійшых [[русофил|русофільскых]] діячів молодшого поколіня, остал директором Лемківской Касы в [[Горлицѣ|Горлицях]]. Початком [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]], так як чысленны інчы Лемкы, был арештуваный і вязненый в Санчы. Просто з вязниці післано го до войска. Здає ся, же брал уділ в боях в Карпатах в часі зимовой кампаніі 1914/15 року, де хыбаль был раненый і одосланый до [[Ужгород]]а. == Політична діяльніст == По войні поміг зорґанізувати віче 5 грудня/децембра 1918 во [[Фльоринка|Фльоринці]], де проклямувана была [[Руська народна републіка Лемків|Руска Народна Республика]]. Был предсідательом Руской Рады в [[Білцарева|Білцареві]]. Качмарчык был тыж членом лемківской делеґациі до [[Пряшів|Пряшова]], де 21 грудня/децембра 1918 створено спільну Карпаторуску Раду. Дакус пізнійше выбраный был до триособовой лемківской делеґациі на [[Парыска Мирна Конференция|Парыску Мирну Конференцию]], котра одначе николи там не поіхала. В січни/януарі 1919 рока іздил до [[Краков]]а, жебы інформувати польску адміністрацию о лемківскій політычній діяльности. Разом з братом Владиміром брал активный уділ в лемківскых стрічах в марци, де было далі деклярувано жаданя прилучыня Лемковины до Чехословациі і дискутувано неплачыня податків польскій державі і не браня през ню лемківского рекрута. Здає ся што під конец мая 1919 повюл Качмарчык лемківску делеґацию до Прагы, а початком червця/юния стрітил ся в [[Крениця|Креници]] з капітаном американьской арміі, Мерияном С. Купером (1893—1973), жебы інформувати го о ситуациі в реґіоні. З огляду на то, што польска сторона брала рекрута на Лемковині, Качмарчык два раз іхал до Варшавы (на початку січня/януара, пак 20 лютого 1920). Конферувал з Міністерством Войсковых Справ, котре го упевняло в тым, што Лемкы не будут вербуваны. Єднак з огляду на передолжуючы ся проблемы з льокальном польском адміністрацийом Качмарчык і [[Захарий Копыстяньскій]] ініциювали остатню пробу запевніня лемківской незалежности. 12 марця 1920 р. в Креници мала місце стріча понад 50 лемківскых діячи, де Качмарчык передставлял історию лемківской адміністрациі і введіня польского уряду. Было покликано Начальну Раду Лемківской Руси з 26 членів, спосеред них пят выбрано до Выконавчого Комітету. Ярослав Качмарчык остал його премєром. Рада жадала вызначыня польско-лемківской границі, заборонила учытелям складати присягу на вірніст польскій державі і противставляла ся браню Лемків до польского войска. 6 січня/януара 1921 рока Качмарчык, разом зо свящ. [[Дмитро Хыляк|Димитрийом Хыляком]] і [[Микола Громосяк|Миколайом Громосяком]], был арештуваный през польскы власти. 10 червця/юния 1921 р. поставлено іх перед судом в [[Новый Санч|Новым Санчы]], де были оскаржены о розвиваня серед Лемків зрадливой діяльности. Качмарчык бесідувал о брутальности, з яком Полякы пацифікували реґіон. Повіл тыж медже інчыма: {{Цитат 2|За винного ся не уважам, напротив, мам навет повноту переконаня і свідоміст, же вшытко, што-м робил, было цілковито леґальне. Зато єм тыж поступувал отверто.| {{Цитат 3|Ориґінальный текст|Za winnego nie uważam się, a wręcz przeciwnie posiadam pełnię przekonania i świadomość, że wszystko co robiłem było całkowicie legalne. Dlatego też postępowałem otwarcie.|B. Horbal, Działalność polityczna Łemków na Łemkowszczyźnie 1918-1921, s. 107}}}} Вшыткых трьох підсудных звільнено підкрисляючы, же выполняли они жычыня свойого народу. == По Республиці == 18 жолтня/октобра 1922 рока отворил загальнолемківску стрічу в [[Крениця|Креници]], де был выбраний до окружного комітету Галицко-Русской Народной Організаціі. Мал канцелярию в [[Мушына|Мушыні]], пак од 1933 рока в Креници. На зачатку Другой Світовой Войны выіхал зо женом і сыном до Кракова. Далі выіхали до Варшавы, [[Білосток|Білогостоку]], на західню [[Білорусь]] і в кінци до [[Львів|Львова]]. 23 лютого/фебруара 1940 рока го арештувало [[НКВД]]. Качмарчыкову жену і сына депортувано до [[Казахстан]]у. По семох роках од часу арешту суд признал Ярослава Качмарчыка за гмершого. Вмер правдоподібно в 1944 р. в лаґрі в Росиі (за ріжныма інформациями під Москвом<ref>{{cite web |author= Севериян Косовскiй|date= 23. 3. 2020|url= https://www.lem.fm/stolitya-tomu-na-lemkovini-marets-1920-roka|title= Столітя тому на Лемковині: марец 1920 рока|publisher= лем.фм|accessdate= 11. 03. 2021}}</ref> або на Уралі<ref name=Magocsi-Pop2005/>). == Особисте жытя == Был женатый найперше з Александром Ціханьском, дівком лемківского діяча [[Александер Ціханьскій|Александра Ціханьского]]. В 1930 або 1931 оженил ся другій раз з Адельом Завадзком (1912—1989) з польско-словацкой родины, правдоподібні з [[Мушына|Мушыны]]. З причыны того, же Церков Греко-Католицка не хотіла йому дати розводу, поіхал до [[Вільно|Вільна]], де перешол на віру протестантску ([[еванґелицко-ауґсбурґска церков|еванґелицко-ауґсбурґску]]). Розвід, зміна віры і новый звязок выальєнувал го в лемківскім середовиску, так што в роках тридцетых не видно го в ниякій лемківскій суспільній діяльности. З першого звязку не мал діти. З Адельом Завадзком му ся вродил сын Александер (1932—2009). == Жерела и одказы == * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Ярослав Качмарчык лідер Руской Народной Республикы Лемків|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk02.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2008|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =66—83}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Лемківска Республика во Фльоринці|одказ =https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/705|автор выданя =|выданя =Річник Руской Бурсы|місто =|выдавательство =|рік =2018|выпуск =14|сторінкы =141—159|doi =10.12797/RRB.14.2018.14.05}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Iaroslav|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|isbn = }} {{ISBN|0-8020-3566-3}} == Референції == <references /> {{lifetime|1884|1944|Качмарчік, Ярослав}} [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Русиньскы правници]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Лемковска република Флоринкы]] pf9hjn0xotk2qcerjxx97vh36yaudjx Аґата Крісті 0 6684 167142 163841 2026-07-08T09:13:42Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167142 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс писатель <!-- for more information see [[:Template:Infobox Writer/doc]] --> | name = Аґата Крісті | image = Agatha Christie in Nederland (detectiveschrijfster), bij aankomst op Schiphol me, Bestanddeelnr 916-8898 (cropped).jpg | caption = Agatha Christie | birthdate = {{Birth date|1890|9|15}} | birthplace = Торкі, [[Велика Брітанія]] | deathdate = {{Датум смерти і вік|1976|1|12|1890|9|15}} | deathplace = | occupation = [[Романописець]] | language = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | period = | spouse = | children = | genre = | political movement = | notableworks = | influences = | influenced = | signature = }} '''Аґата Крісті''', {{lang-en|Agatha Mary Clarissa Christie}}, (*[[15. cептембер]]а [[1890]], [[Торкі]] – †[[12. януар]]а [[1976]], [[Волінґфорд]]) была анґліцьков писательков. Є признавана за єдну з найвекшых романописцїв [[20. стороча]]. == Референції == <references /> {{stub}} {{lifetime|1890|1976 |Крісті, Аґата}} [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] rshgrvlakq2v9usqz4ywy1pwkkk1dqu Ернев Рубік 0 9654 167079 157555 2026-07-07T14:13:40Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167079 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ернев Рубик (вызнамы)}} {{Особа проста |Имя=Ернев Рубик |Образчик=[[File:Erno Rubik Genius Gala 2014.jpg|230px]] |Чинность=[[вынаходник]], [[скулптор]] и [[професор]] [[архітектура|архитектуры]] |Уроджѣня={{Birth date and age|1944|07|13}} |Мѣсто_роджѣня=[[Будапешт]] |Категория_склада=Ernő Rubik }} '''Ернев Рубик''' ({{lang-hu|Rubik Ernő}}, [[13. юла]] [[1944]], [[Будапешт]])&nbsp;— се [[Мадярщина|мадярскый]] [[вынаходник]], [[скулптор]] и [[професор]] [[архітектура|архитектуры]]. Познатый во свѣтѣ дякуючи своим [[головоломка]]м, из котрых майславнѣйша [[коцка Рубика]] ([[1974]]).<ref>{{Cite web |title=Rubik's Cube 25 years on: crazy toys, crazy times |url=http://www.independent.co.uk/news/science/rubiks-cube-25-years-on-crazy-toys-crazy-times-5334529.html |work=The Independent |date=2007-08-16 |accessdate=2019-12-12 |language=en}}</ref> == Биография == Походить з родины [[Ернев Рубик, авиаконштруктер|Ернева Рубика старшого]], [[инженер]]а авиаконштруктера и Магдолны Сантов, [[поет]]кы. Абсолвовав ''Вытварну и умѣлецко-промыслову гимназию'', а в року 1967 зыскав фах ставебного [[инженер]]а на [[Будапештска техничнично-економична универзита|Будапештской технично-економичной универзитѣ]], пак до року 1971 штудовав [[Скулптура|скулптуру]] и дизайн интерьера на Высшой умѣлецко-промысловой школѣ. В зачатку 1980-х быв главным редактором часописа ''...И грачка'', а в року 1983 отворив ''Штудию Рубик'', властный ательер на проектованя бутора и грачок. Од року 1987 — универзитный [[професор]], а од року 1990 — ректор Мадярской инженерной академии. Его сын, [[Ернев Золтан Рубик, музикант|Ернев Золтан]] — [[композитор]] и джезовый пианиста. Ернев Рубик вельо научив ся од отця, але найважнѣйшыма поважуе тоты знаня и практикы, што му дала универзита, котра го научила усиловности и выдержливости.<ref>{{Cite web |title=Ernő Rubik&nbsp;- European Year of Creativity and Innovation 2009 - EUROPA |url=http://www.create2009.europa.eu/ambassadors/profiles/erno_rubik.html |work=web.archive.org |date=2016-03-28 |accessdate=2019-12-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160328175740/http://www.create2009.europa.eu/ambassadors/profiles/erno_rubik.html |archivedate=2016-03-28 }}</ref> == Книгы == О своей роботѣ розповѣв ай в даколькых книгах. *''A bűvös kocka''; szerk. Rubik Ernő, előszó David Singmaster; Műszaki, Bp., 1981 *''Bűvös négyzetek''; Triál, Bp., 1987 *''Rubik-rejtvények. Vérbeli fejtörők, nem csak profiknak. Több mint száz vizuális rejtvény, valamennyi Rubik-színekben''; bev. Rubik Ernő; Alexandra, Pécs, 2001 *''A mi kockánk''; Libri, Bp., 2020 == Важнѣйшы награды == * Державна награда 1983 * Кошшутова награда 2007 * Честный варощан Будапешта 2014 * Орден Святого Иштвана 2014 * Народный умѣлець 2014 == Референции == {{reflist}} {{Переклад|ru|Рубик, Эрнё|66470070|hu|Rubik Ernő (játéktervező)|21288957}} {{Lifetime|1944||Рубик}} [[Катеґорія:Вынаходници]] [[Катеґорія:Скулпторы]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] 184nt9gbthrfiljr3i987w9sw4icaux Іван Мігаліч 0 9768 167099 127140 2026-07-07T17:54:37Z Halajkovič 33393 167099 wikitext text/x-wiki '''Іван Мігаліч''' є русиньскый<ref>[https://web.archive.org/web/20160304231611/http://www.rusini.cz/node/3 Іван Мігаліч на Русиньскым плесі в Празі (чес.)]</ref> співак, музикант, складатель а бывшый музичный учітель з [[Гуменне|Гуменного]] зо [[Словеньско|Словеньска]]. Іван походить з Лабірце ([[Меджілабірцї]]), де ся в роцї 1944 народив. Є основатель а довгорічний член [[Гуменьске співацьке тріё|Гуменьского трія]], з котрым ся в роцї 1989 став лавреатом [[Маковіцка струна |Маковіцкой струны]]. <ref>[http://www.rusin.sk/makovicka-struna-znie-40-rokov/ Маковіцка струна звучіть 40 років (слов.)]</ref> == Референції == <references/> {{стыржень}} {{DEFAULTSORT:Мігаліч, Іван}} [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Русиньскы співаци]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] 42ncmfch047luz209m9ibiywn0rkr3y Русиньске школство 0 10149 167072 167045 2026-07-07T13:51:07Z Halajkovič 33393 167072 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:31, 7 юлія 2026 (CEST)|4d}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньске школство''' не є моментальні повно розвинуте ани у єдним штаті у світі. Але ініціятівы ексістують, наприклад у [[Сербія|Сербії]] і [[Словеньско|Словеньску]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцкый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым «руськым» языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте. Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії «Штадтконвікт» фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]]. Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложенав Ґенерална ґрекокатолицька духовна семіїнарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня «Студіум Рутенум» (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія. На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів. Од 1848 рока фунґовала на львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. «рівноправности народностей» допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціов церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. «[[Руська бурса|Руськы бурсы]]», дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В «бурсах» штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой «бурсы» были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часпис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чеськословеньску === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] «містный язык» ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных «штатных» языків. Ческословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси, в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати «народный язык». Штатур тыж рекомендовав «орґанізовати як найскорше русиньскы школы», причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 ческословеньске міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в россягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в р. 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя лемківского языка в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї Лемків. кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкове были уже пересвідчены о едукачнім потенціялї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. кедь подля дан Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов. == Сучасна школска сфера у Сербії == Кінцём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Світлым прикладом є рускокерестурскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію. На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурі компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку. В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярів. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, зроблены путавым інтересным способом, же немають конкуренцію ани меджі учебниками іншых народностных меншых у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в «Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю» Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету «Руски язык з елеменнтами националней култури». Є то єден із 15-тёх выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35. == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцах і Міклошевцах были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцах ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцах, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет «rusinski jezik» як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцах, Міклошовцах і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцах і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70-ых до 90-ых років мінулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковаре быв в 1968 роцї приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцах, Міклошевцах, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцах одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили «лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей», котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот быв про Русинів в Хорватії барз не приємным періодом, бо найтяжшы воєньскы операції ся одбывали праві на теріторії компактно заселеній Русинами. Навчаня русиньского языка ся та неутримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцах находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з різных клас, різных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцах. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрі. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцах укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцах і Міклошевцах од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з три годиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцах і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка. == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярів народностных меншын в Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь в Мадярьску пережыли (подкарпато-русиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на прицїпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачско-срємскых Русинів) [[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. Мучонь: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в 1995 роцї. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештю і ыншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом. Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї. == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв|Кієві]] не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріов про заведжіня языка до освітной сістемы. Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: 1. Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.), і 2. Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Бівшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціов учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньсу ся і в сучасносты выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Но можеме повісти, же такый став очівіснї корешпондує і з не цалком ідеалнов сітуаціов при выхові педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школьярів. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком 1996 рока. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 97\98 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 04\05 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 06\07 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 08\09 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в Чабинах. В шк. роцї 11\12 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в Баєрівцах. Особито треба спомянути ОШ в Радвани над Лабірцём, де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: «Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды чудным феноменом — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.» Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок. На середній школї ся в рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середній і молодій ґенерації. Далшым проблемом є клесаюча тенденція кількости учітелїв, котры суть охотны учіти русиньскый язык, зато, бо быти учітелём р. я., не значіть учіти го дїти в школї, але патрить ку тому якась будительска робота обернута на родічів. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціов на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка. <ref>Barbareum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum></ref> <ref>DUC-FAJFER, O. Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 217—231</ref> <ref>FEJSA, M. Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 192—201</ref> <ref>ГНАТКО, Н. Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 164—169</ref> <ref>HNATKO, N. Rusínske školstvo v Chorvátsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 202—216 ҐАЙ, М. О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 158</ref> <ref>ҐАЙ, М.: Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности. Ін: РУСИН, роч. XX, 2010, ч. 6, стр. 6 — 8</ref> <ref>KAPRÁĽ, M. Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 253—262</ref> <ref>КОНЄЧНІ, С. 2009. Капітолы з історії Русинів на Словеньску. Пряшів : Русин і Народны новинкы, 2009. с. 72. ISBN 978-80-88769-99-6.</ref> <ref>ЛАТЯК, Д. 2012. Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц. In Думки з Дунаю 13-14. Буковар. с. 259 (с.171-263, ISBN 978-955-7767-07-5)</ref> <ref>LJAVINEC, M. Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku.Ін PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 244—251</ref> <ref>ЛЯВИНЕЦЬ, М. Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 170—176</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Штадтконвікт. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 823. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Щавницький Михайло. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 828. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини. Национална стратеґия Руснацох у Сербиї. [online] [ціт. 2013-12-12]. Доступне на інтернетї: <http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf></ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. Пряшівска Русь. Школьска сфера. In Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy Paul Robert Magocsi. Opole : Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej, 2004, с. 427—462, доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345</ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности. Пряшів : Світовый конґрес Русинів. PLIŠKOVÁ, A. Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 177—192</ref> <ref>Studium Ruthenum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum></ref> == Референції == <references/> [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] kportwi5in2t0xpvm8qrk7b9uqxvjqe 167074 167072 2026-07-07T14:01:16Z Halajkovič 33393 167074 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:31, 7 юлія 2026 (CEST)|4d}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньске школство''' не є моментальні повно розвинуте ани у єдним штаті у світі. Але ініціятівы ексістують, наприклад у [[Сербія|Сербії]] і [[Словеньско|Словеньску]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцкый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым «руськым» языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте. Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії «Штадтконвікт» фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]]. Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложенав Ґенерална ґрекокатолицька духовна семіїнарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня «Студіум Рутенум» (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія. На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів. Од 1848 рока фунґовала на львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. «рівноправности народностей» допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціов церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. «[[Руська бурса|Руськы бурсы]]», дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В «бурсах» штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой «бурсы» были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чеськословеньску === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] «містный язык» ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных «штатных» языків. Ческословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси, в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати «народный язык». Штатур тыж рекомендовав «орґанізовати як найскорше русиньскы школы», причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 ческословеньске міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в россягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в р. 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя лемківского языка в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї Лемків. кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкове были уже пересвідчены о едукачнім потенціялї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. кедь подля дан Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов. == Сучасна школска сфера у Сербії == Кінцём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Світлым прикладом є рускокерестурскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію. На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурі компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку. В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярів. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, зроблены путавым інтересным способом, же немають конкуренцію ани меджі учебниками іншых народностных меншых у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в «Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю» Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету «Руски язык з елеменнтами националней култури». Є то єден із 15-тёх выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35. == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцах і Міклошевцах были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцах ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцах, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет «rusinski jezik» як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцах, Міклошовцах і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцах і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70-ых до 90-ых років мінулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковаре быв в 1968 роцї приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцах, Міклошевцах, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцах одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили «лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей», котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот быв про Русинів в Хорватії барз не приємным періодом, бо найтяжшы воєньскы операції ся одбывали праві на теріторії компактно заселеній Русинами. Навчаня русиньского языка ся та неутримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцах находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з різных клас, різных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцах. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрі. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцах укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцах і Міклошевцах од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з три годиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцах і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка. == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярів народностных меншын в Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь в Мадярьску пережыли (подкарпато-русиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на прицїпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачско-срємскых Русинів) [[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. Мучонь: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в 1995 роцї. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештю і ыншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом. Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї. == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв|Кієві]] не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріов про заведжіня языка до освітной сістемы. Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: 1. Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.), і 2. Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Бівшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціов учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Но можеме повісти, же такый став очівіснї корешпондує і з не цалком ідеалнов сітуаціёв при выхові педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школьярів. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком 1996 рока. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 97\98 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 04\05 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 06\07 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 08\09 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в Чабинах. В шк. роцї 11\12 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в Баєрівцах. Особито треба спомянути ОШ в Радвани над Лабірцём, де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: «Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды чудным феноменом — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.» Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок. На середній школї ся в рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середній і молодій ґенерації. Далшым проблемом є клесаюча тенденція кількости учітелїв, котры суть охотны учіти русиньскый язык, зато, бо быти учітелём р. я., не значіть учіти го дїти в школї, але патрить ку тому якась будительска робота обернута на родічів. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціов на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка. <ref>Barbareum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum></ref> <ref>DUC-FAJFER, O. Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 217—231</ref> <ref>FEJSA, M. Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 192—201</ref> <ref>ГНАТКО, Н. Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 164—169</ref> <ref>HNATKO, N. Rusínske školstvo v Chorvátsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 202—216 ҐАЙ, М. О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 158</ref> <ref>ҐАЙ, М.: Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности. Ін: РУСИН, роч. XX, 2010, ч. 6, стр. 6 — 8</ref> <ref>KAPRÁĽ, M. Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 253—262</ref> <ref>КОНЄЧНІ, С. 2009. Капітолы з історії Русинів на Словеньску. Пряшів : Русин і Народны новинкы, 2009. с. 72. ISBN 978-80-88769-99-6.</ref> <ref>ЛАТЯК, Д. 2012. Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц. In Думки з Дунаю 13-14. Буковар. с. 259 (с.171-263, ISBN 978-955-7767-07-5)</ref> <ref>LJAVINEC, M. Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku.Ін PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 244—251</ref> <ref>ЛЯВИНЕЦЬ, М. Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 170—176</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Штадтконвікт. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 823. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Щавницький Михайло. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 828. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини. Национална стратеґия Руснацох у Сербиї. [online] [ціт. 2013-12-12]. Доступне на інтернетї: <http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf></ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. Пряшівска Русь. Школьска сфера. In Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy Paul Robert Magocsi. Opole : Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej, 2004, с. 427—462, доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345</ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности. Пряшів : Світовый конґрес Русинів. PLIŠKOVÁ, A. Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 177—192</ref> <ref>Studium Ruthenum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum></ref> == Референції == <references/> [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] knxbrcqtyr1g6cuqnvcrtehh2cemgj7 167077 167074 2026-07-07T14:11:50Z Halajkovič 33393 167077 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:31, 7 юлія 2026 (CEST)|4d}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньске школство''' не є моментальні повно розвинуте ани у єдним штаті у світі. Але ініціятівы ексістують, наприклад у [[Сербія|Сербії]] і [[Словеньско|Словеньску]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцкый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым «руськым» языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте. Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії «Штадтконвікт» фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]]. Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложенав Ґенерална ґрекокатолицька духовна семіїнарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня «Студіум Рутенум» (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія. На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів. Од 1848 рока фунґовала на львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. «рівноправности народностей» допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. «[[Руська бурса|Руськы бурсы]]», дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В «бурсах» штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой «бурсы» были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чеськословеньску === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] «містный язык» ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных «штатных» языків. Ческословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси, в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати «народный язык». Штатур тыж рекомендовав «орґанізовати як найскорше русиньскы школы», причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 ческословеньске міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в россягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в р. 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя лемківского языка в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї Лемків. кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкове были уже пересвідчены о едукачнім потенціялї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціёвало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. кедь подля дан Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов. == Сучасна школска сфера у Сербії == Кінцём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Світлым прикладом є рускокерестурскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію. На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурі компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку. В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярів. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, зроблены путавым інтересным способом, же немають конкуренцію ани меджі учебниками іншых народностных меншых у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в «Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю» Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету «Руски язык з елеменнтами националней култури». Є то єден із 15-тёх выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35. == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцах і Міклошевцах были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцах ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцах, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет «rusinski jezik» як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцах, Міклошовцах і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцах і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70-ых до 90-ых років мінулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковаре быв в 1968 роцї приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцах, Міклошевцах, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцах одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили «лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей», котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот быв про Русинів в Хорватії барз не приємным періодом, бо найтяжшы воєньскы операції ся одбывали праві на теріторії компактно заселеній Русинами. Навчаня русиньского языка ся та неутримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцах находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з різных клас, різных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцах. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрі. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцах укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцах і Міклошевцах од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з три годиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцах і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка. == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярів народностных меншын в Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь в Мадярьску пережыли (подкарпато-русиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на прицїпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачско-срємскых Русинів) [[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. Мучонь: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в 1995 роцї. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештю і ыншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом. Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї. == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв|Кієві]] не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы. Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: 1. Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.), і 2. Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Бівшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Но можеме повісти, же такый став очівіснї корешпондує і з не цалком ідеалнов сітуаціёв при выхові педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школьярів. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком 1996 рока. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 97\98 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 04\05 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 06\07 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 08\09 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в Чабинах. В шк. роцї 11\12 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в Баєрівцах. Особито треба спомянути ОШ в Радвани над Лабірцём, де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: «Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды чудным феноменом — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.» Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок. На середнїй школї ся в рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є клесаюча тенденція кількости учітелїв, котры суть охотны учіти русиньскый язык, зато, бо быти учітелём русиньского языка, не значіть учіти го дїти в школї, але належить ку тому якась будительска робота обернута на родічів. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка. <ref>Barbareum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum></ref> <ref>DUC-FAJFER, O. Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 217—231</ref> <ref>FEJSA, M. Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 192—201</ref> <ref>ГНАТКО, Н. Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 164—169</ref> <ref>HNATKO, N. Rusínske školstvo v Chorvátsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 202—216 ҐАЙ, М. О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 158</ref> <ref>ҐАЙ, М.: Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности. Ін: РУСИН, роч. XX, 2010, ч. 6, стр. 6 — 8</ref> <ref>KAPRÁĽ, M. Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 253—262</ref> <ref>КОНЄЧНІ, С. 2009. Капітолы з історії Русинів на Словеньску. Пряшів : Русин і Народны новинкы, 2009. с. 72. ISBN 978-80-88769-99-6.</ref> <ref>ЛАТЯК, Д. 2012. Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц. In Думки з Дунаю 13-14. Буковар. с. 259 (с.171-263, ISBN 978-955-7767-07-5)</ref> <ref>LJAVINEC, M. Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku.Ін PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 244—251</ref> <ref>ЛЯВИНЕЦЬ, М. Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 170—176</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Штадтконвікт. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 823. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Щавницький Михайло. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 828. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини. Национална стратеґия Руснацох у Сербиї. [online] [ціт. 2013-12-12]. Доступне на інтернетї: <http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf></ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. Пряшівска Русь. Школьска сфера. In Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy Paul Robert Magocsi. Opole : Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej, 2004, с. 427—462, доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345</ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности. Пряшів : Світовый конґрес Русинів. PLIŠKOVÁ, A. Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 177—192</ref> <ref>Studium Ruthenum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum></ref> == Референції == <references/> [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] t49c1ufg51naqi6evz7ev54fhdwcm0x 167078 167077 2026-07-07T14:13:13Z Halajkovič 33393 167078 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:31, 7 юлія 2026 (CEST)|4d}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньске школство''' не є моментальні повно розвинуте ани у єдним штаті у світі. Але ініціятівы ексістують, наприклад у [[Сербія|Сербії]] і [[Словеньско|Словеньску]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцкый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым «руськым» языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте. Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії «Штадтконвікт» фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]]. Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложенав Ґенерална ґрекокатолицька духовна семіїнарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня «Студіум Рутенум» (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія. На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів. Од 1848 рока фунґовала на львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. «рівноправности народностей» допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. «[[Руська бурса|Руськы бурсы]]», дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В «бурсах» штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой «бурсы» были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чеськословеньску === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] «містный язык» ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных «штатных» языків. Ческословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси, в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати «народный язык». Штатур тыж рекомендовав «орґанізовати як найскорше русиньскы школы», причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 ческословеньске міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в россягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в р. 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя лемківского языка в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї Лемків. кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкове были уже пересвідчены о едукачнім потенціялї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. кедь подля дан Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов. == Сучасна школска сфера у Сербії == Кінцём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Світлым прикладом є рускокерестурскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію. На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурі компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку. В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярів. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, зроблены путавым інтересным способом, же немають конкуренцію ани меджі учебниками іншых народностных меншых у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в «Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю» Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету «Руски язык з елеменнтами националней култури». Є то єден із 15-тёх выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35. == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцах і Міклошевцах были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцах ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцах, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет «rusinski jezik» як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцах, Міклошовцах і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцах і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70-ых до 90-ых років мінулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковаре быв в 1968 роцї приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцах, Міклошевцах, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцах одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили «лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей», котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот быв про Русинів в Хорватії барз не приємным періодом, бо найтяжшы воєньскы операції ся одбывали праві на теріторії компактно заселеній Русинами. Навчаня русиньского языка ся та неутримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцах находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з різных клас, різных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцах. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрі. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцах укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцах і Міклошевцах од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з три годиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцах і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка. == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярів народностных меншын в Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь в Мадярьску пережыли (подкарпато-русиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на прицїпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачско-срємскых Русинів) [[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. Мучонь: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в 1995 роцї. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештю і ыншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом. Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї. == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв|Кієві]] не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы. Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: 1. Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.), і 2. Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Бівшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Но можеме повісти, же такый став очівіснї корешпондує і з не цалком ідеалнов сітуаціёв при выхові педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школьярів. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком 1996 рока. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 97\98 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 04\05 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 06\07 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 08\09 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в Чабинах. В шк. роцї 11\12 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в Баєрівцах. Особито треба спомянути ОШ в Радвани над Лабірцём, де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: «Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды чудным феноменом — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.» Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок. На середнїй школї ся в рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є клесаюча тенденція кількости учітелїв, котры суть охотны учіти русиньскый язык, зато, бо быти учітелём русиньского языка, не значіть учіти го дїти в школї, але належить ку тому якась будительска робота обернута на родічів. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка. <ref>Barbareum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum></ref> <ref>DUC-FAJFER, O. Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 217—231</ref> <ref>FEJSA, M. Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 192—201</ref> <ref>ГНАТКО, Н. Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 164—169</ref> <ref>HNATKO, N. Rusínske školstvo v Chorvátsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 202—216 ҐАЙ, М. О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 158</ref> <ref>ҐАЙ, М.: Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности. Ін: РУСИН, роч. XX, 2010, ч. 6, стр. 6 — 8</ref> <ref>KAPRÁĽ, M. Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 253—262</ref> <ref>КОНЄЧНІ, С. 2009. Капітолы з історії Русинів на Словеньску. Пряшів : Русин і Народны новинкы, 2009. с. 72. ISBN 978-80-88769-99-6.</ref> <ref>ЛАТЯК, Д. 2012. Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц. In Думки з Дунаю 13-14. Буковар. с. 259 (с.171-263, ISBN 978-955-7767-07-5)</ref> <ref>LJAVINEC, M. Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku.Ін PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 244—251</ref> <ref>ЛЯВИНЕЦЬ, М. Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 170—176</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Штадтконвікт. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 823. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Щавницький Михайло. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 828. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини. Национална стратеґия Руснацох у Сербиї. [online] [ціт. 2013-12-12]. Доступне на інтернетї: <http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf></ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. Пряшівска Русь. Школьска сфера. In Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy Paul Robert Magocsi. Opole : Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej, 2004, с. 427—462, доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345</ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности. Пряшів : Світовый конґрес Русинів. PLIŠKOVÁ, A. Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 177—192</ref> <ref>Studium Ruthenum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum></ref> == Референції == <references/> [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] e837uvlm5xxivlwe1mxnulgqwz25lxt 167091 167078 2026-07-07T16:20:49Z Halajkovič 33393 167091 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:31, 7 юлія 2026 (CEST)|4d}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньске школство''' є сістема освітнїх інштітуцій, проґрамів і ініціатів заміряных на учіня [[Русиньскый язык|русиньского языка]], [[Історія Русинів|історії]] і [[Русиньска култура|културы]], як ай інштітуцій, в котрых ся русиньскый язык поужывать як главный учебный язык.<ref>{{cite book |last1=Маґочій |first1=П. Р. |last2=Поп |first2=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=[[Ужгород]] |year=2010 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Історія русиньского школства сягать до [[XVII. стороча|17. стороча]], коли взникли першы церьковны школы на теріторіях з компактным залюднїнём Русинів. Далшый розвой і значны штруктуралны зміны прошла тота область в періодї габсбурьской монархії, в меджівойновім періодї (главно в [[Чехословакія|Чехословакії]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польску]]), як ай по [[Друга світова война|другой світовой войнї]]. В сучасности русиньске школство фунґує в розлічных формах (як волительный або повинный предмет, недїльны школы, языковы кружкы або повноцїнны ґімназіалны класы) в штатах, де жыє русиньска народностна меншына: на [[Русины на Словеньску|Словеньску]], у [[Русины в Польску|Польску]], у [[Руснаци у Сербиї|Сербії]] (де має [[Язык Паноньскых Русинів|русиньскый язык]] штатут урядного учебного языка в дакотрых школах [[Войводина|Войводины]]), у [[Русины в Хорватії|Хорватії]], у [[Русины в Мадярьску|Мадярьску]] і на [[Русины на Українї|Українї]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцкый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым «руськым» языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте. Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії «Штадтконвікт» фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]]. Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложенав Ґенерална ґрекокатолицька духовна семіїнарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня «Студіум Рутенум» (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія. На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів. Од 1848 рока фунґовала на львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. «рівноправности народностей» допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. «[[Руська бурса|Руськы бурсы]]», дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В «бурсах» штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой «бурсы» были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чеськословеньску === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] «містный язык» ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных «штатных» языків. Ческословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси, в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати «народный язык». Штатур тыж рекомендовав «орґанізовати як найскорше русиньскы школы», причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 ческословеньске міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в россягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в р. 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя лемківского языка в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї Лемків. кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкове были уже пересвідчены о едукачнім потенціялї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. кедь подля дан Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов. == Сучасна школска сфера у Сербії == Кінцём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Світлым прикладом є рускокерестурскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію. На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурі компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку. В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярів. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, зроблены путавым інтересным способом, же немають конкуренцію ани меджі учебниками іншых народностных меншых у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в «Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю» Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету «Руски язык з елеменнтами националней култури». Є то єден із 15-тёх выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35. == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцах і Міклошевцах были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцах ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцах, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет «rusinski jezik» як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцах, Міклошовцах і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцах і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70-ых до 90-ых років мінулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковаре быв в 1968 роцї приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцах, Міклошевцах, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцах одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили «лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей», котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот быв про Русинів в Хорватії барз не приємным періодом, бо найтяжшы воєньскы операції ся одбывали праві на теріторії компактно заселеній Русинами. Навчаня русиньского языка ся та неутримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцах находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з різных клас, різных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцах. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрі. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцах укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцах і Міклошевцах од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з три годиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцах і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка. == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярів народностных меншын в Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь в Мадярьску пережыли (подкарпато-русиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на прицїпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачско-срємскых Русинів) [[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. Мучонь: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в 1995 роцї. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештю і ыншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом. Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї. == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв|Кієві]] не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы. Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: 1. Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.), і 2. Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Бівшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Но можеме повісти, же такый став очівіснї корешпондує і з не цалком ідеалнов сітуаціёв при выхові педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школьярів. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком 1996 рока. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 97\98 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 04\05 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 06\07 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 08\09 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в Чабинах. В шк. роцї 11\12 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в Баєрівцах. Особито треба спомянути ОШ в Радвани над Лабірцём, де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: «Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды чудным феноменом — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.» Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок. На середнїй школї ся в рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є клесаюча тенденція кількости учітелїв, котры суть охотны учіти русиньскый язык, зато, бо быти учітелём русиньского языка, не значіть учіти го дїти в школї, але належить ку тому якась будительска робота обернута на родічів. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка. <ref>Barbareum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum></ref> <ref>DUC-FAJFER, O. Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 217—231</ref> <ref>FEJSA, M. Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 192—201</ref> <ref>ГНАТКО, Н. Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 164—169</ref> <ref>HNATKO, N. Rusínske školstvo v Chorvátsku. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 202—216 ҐАЙ, М. О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 158</ref> <ref>ҐАЙ, М.: Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности. Ін: РУСИН, роч. XX, 2010, ч. 6, стр. 6 — 8</ref> <ref>KAPRÁĽ, M. Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 253—262</ref> <ref>КОНЄЧНІ, С. 2009. Капітолы з історії Русинів на Словеньску. Пряшів : Русин і Народны новинкы, 2009. с. 72. ISBN 978-80-88769-99-6.</ref> <ref>ЛАТЯК, Д. 2012. Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц. In Думки з Дунаю 13-14. Буковар. с. 259 (с.171-263, ISBN 978-955-7767-07-5)</ref> <ref>LJAVINEC, M. Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku.Ін PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 244—251</ref> <ref>ЛЯВИНЕЦЬ, М. Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї. Ін ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів. с. 170—176</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Штадтконвікт. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 823. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>МАҐОЧІЙ, П. Р. Щавницький Михайло. Ін МАҐОЧІЙ, П. Р. — ПОП, І. 2010. Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010, с. 828. ISBN 978-966-387-044-1.</ref> <ref>Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини. Национална стратеґия Руснацох у Сербиї. [online] [ціт. 2013-12-12]. Доступне на інтернетї: <http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf></ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. Пряшівска Русь. Школьска сфера. In Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Redaktor naukowy Paul Robert Magocsi. Opole : Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej, 2004, с. 427—462, доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345</ref> <ref>ПЛЇШКОВА, А. 2008. Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности. Пряшів : Світовый конґрес Русинів. PLIŠKOVÁ, A. Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky. In PLIŠKOVÁ, A. 2008. Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989. Prešov. s. 177—192</ref> <ref>Studium Ruthenum. [online] [ціт. 2013-04-28]. Доступне на інтернетї: <http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum></ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] oszfdj3bb8htjd6q5p4wcmrar8id3s7 167111 167091 2026-07-07T19:08:05Z Halajkovič 33393 167111 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:31, 7 юлія 2026 (CEST)|4d}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньске школство''' є сістема освітнїх інштітуцій, проґрамів і ініціатів заміряных на учіня [[Русиньскый язык|русиньского языка]], [[Історія Русинів|історії]] і [[Русиньска култура|културы]], як ай інштітуцій, в котрых ся русиньскый язык поужывать як главный учебный язык.<ref>{{cite book |last1=Маґочій |first1=П. Р. |last2=Поп |first2=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=[[Ужгород]] |year=2010 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Історія русиньского школства сягать до [[XVII. стороча|17. стороча]], коли взникли першы церьковны школы на теріторіях з компактным залюднїнём Русинів. Далшый розвой і значны штруктуралны зміны прошла тота область в періодї габсбурьской монархії, в меджівойновім періодї (главно в [[Чехословакія|Чехословакії]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польску]]), як ай по [[Друга світова война|другой світовой войнї]]. В сучасности русиньске школство фунґує в розлічных формах (як волительный або повинный предмет, недїльны школы, языковы кружкы або повноцїнны ґімназіалны класы) в штатах, де жыє русиньска народностна меншына: на [[Русины на Словеньску|Словеньску]], у [[Русины в Польску|Польску]], у [[Руснаци у Сербиї|Сербії]] (де має [[Язык Паноньскых Русинів|русиньскый язык]] штатут урядного учебного языка в дакотрых школах [[Войводина|Войводины]]), у [[Русины в Хорватії|Хорватії]], у [[Русины в Мадярьску|Мадярьску]] і на [[Русины на Українї|Українї]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцкый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым „руськым“ языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте.<ref>{{cite web |title=Barbareum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії „Штадтконвікт“ фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]].<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Штадтконвікт |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=823 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложенав Ґенерална ґрекокатолицька духовна семіїнарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня „Студіум Рутенум“ (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія.<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Щавницький Михайло |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=828 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів.<ref>{{cite web |title=Studium Ruthenum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Од 1848 рока фунґовала на львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. „рівноправности народностей“ допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. „[[Руська бурса|Руськы бурсы]]“, дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В „бурсах“ штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой „бурсы“ были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чеськословеньску === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] „містный язык“ ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных „штатных“ языків. Ческословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси, в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати „народный язык“. Штатур тыж рекомендовав „орґанізовати як найскорше русиньскы школы“, причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 ческословеньске міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в россягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в р. 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя лемківского языка в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї Лемків. кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкове были уже пересвідчены о едукачнім потенціялї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. кедь подля дан Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов.<ref>{{cite book |last=Duc-Fajfer |first=O. |chapter=Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=217—231}}</ref> == Сучасна школска сфера у Сербії == Кінцём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Світлым прикладом є рускокерестурскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію.<ref>{{cite web |author=Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини |title=Национална стратеґия Руснацох у Сербиї |url=http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf |accessdate=2013-12-12}}</ref> На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурі компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку.<ref>{{cite book |last=Латяк |first=Д. |chapter=Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц |title=Думки з Дунаю 13-14 |location=Буковар |year=2012 |pages=171—263 |isbn=978-955-7767-07-5}}</ref> В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярів. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, зроблены путавым інтересным способом, же немають конкуренцію ани меджі учебниками іншых народностных меншых у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в „Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю“ Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету „Руски язык з елеменнтами националней култури“. Є то єден із 15-тёх выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35.<ref>{{cite book |last=Fejsa |first=M. |chapter=Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=192—201}}</ref> == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцах і Міклошевцах были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцах ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцах, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет «rusinski jezik» як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцах, Міклошовцах і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцах і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70-ых до 90-ых років мінулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковаре быв в 1968 роцї приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцах, Міклошевцах, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцах одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили „лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей“, котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот быв про Русинів в Хорватії барз не приємным періодом, бо найтяжшы воєньскы операції ся одбывали праві на теріторії компактно заселеній Русинами. Навчаня русиньского языка ся та неутримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцах находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з різных клас, різных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцах. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрі. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцах укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцах і Міклошевцах од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з три годиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцах і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Гнатко |first=Н. |chapter=Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=164—169}}</ref><ref>{{cite book |last=Hnatko |first=N. |chapter=Rusínske školstvo v Chorvátsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=202—216}}</ref> == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярів народностных меншын в Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь в Мадярьску пережыли (подкарпато-русиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на прицїпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачско-срємскых Русинів) [[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. Мучонь: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в 1995 роцї. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештю і ыншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом.<ref>{{cite book |last=Kapráľ |first=M. |chapter=Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=253—262}}</ref> Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї.<ref>{{cite book |last=Ljavinec |first=M. |chapter=Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=244—251}}</ref><ref>{{cite book |last=Лявинець |first=М. |chapter=Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=170—176}}</ref> == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв|Кієві]] не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы.<ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |chapter=Пряшівска Русь. Школьска сфера |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |title=Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык |publisher=Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej |location=Opole |year=2004 |pages=427—462 |note=доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345}}</ref><ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |title=Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности |publisher=Світовый конґрес Русинів |location=Пряшів |year=2008}}</ref><ref>{{cite book |last=Plišková |first=A. |chapter=Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=177—192}}</ref> Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: 1. Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.), і 2. Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Бівшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Но можеме повісти, же такый став очівіснї корешпондує і з не цалком ідеалнов сітуаціёв при выхові педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школьярів. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком 1996 рока. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 97\98 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 04\05 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 06\07 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 08\09 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в Чабинах. В шк. роцї 11\12 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в Баєрівцах. Особито треба спомянути ОШ в Радвани над Лабірцём, де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: „Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды чудным феноменом — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.“ Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок.<ref>{{cite book |last=Ґай |first=М. |chapter=О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=158}}</ref><ref>{{cite journal |last=Ґай |first=М. |title=Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности |journal=Русин |volume=XX |year=2010 |issue=6 |pages=6—8}}</ref> На середнїй школї ся в рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є клесаюча тенденція кількости учітелїв, котры суть охотны учіти русиньскый язык, зато, бо быти учітелём русиньского языка, не значіть учіти го дїти в школї, але належить ку тому якась будительска робота обернута на родічів. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Конєчні |first=С. |title=Капітолы з історії Русинів на Словеньску |publisher=Русин і Народны новинкы |location=Пряшів |year=2009 |pages=72 |isbn=978-80-88769-99-6}}</ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] fhnsht10jthizv3jjwi1r5y74v4dkou 167112 167111 2026-07-07T19:14:01Z Halajkovič 33393 167112 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:31, 7 юлія 2026 (CEST)|4d}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньске школство''' є сістема освітнїх інштітуцій, проґрамів і ініціатів заміряных на учіня [[Русиньскый язык|русиньского языка]], [[Історія Русинів|історії]] і [[Русиньска култура|културы]], як ай інштітуцій, в котрых ся русиньскый язык поужывать як главный учебный язык.<ref>{{cite book |last1=Маґочій |first1=П. Р. |last2=Поп |first2=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=[[Ужгород]] |year=2010 |isbn=978-966-387-044-1 |url=https://lemko.org/pdf/Encyclopedia2010.pdf}}</ref> Історія русиньского школства сягать до [[XVII. стороча|17. стороча]], коли взникли першы церьковны школы на теріторіях з компактным залюднїнём Русинів. Далшый розвой і значны штруктуралны зміны прошла тота область в періодї габсбурьской монархії, в меджівойновім періодї (главно в [[Чехословакія|Чехословакії]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польску]]), як ай по [[Друга світова война|другой світовой войнї]]. В сучасности русиньске школство фунґує в розлічных формах (як волительный або повинный предмет, недїльны школы, языковы кружкы або повноцїнны ґімназіалны класы) в штатах, де жыє русиньска народностна меншына: на [[Русины на Словеньску|Словеньску]], у [[Русины в Польску|Польску]], у [[Руснаци у Сербиї|Сербії]] (де має [[Язык Паноньскых Русинів|русиньскый язык]] штатут урядного учебного языка в дакотрых школах [[Войводина|Войводины]]), у [[Русины в Хорватії|Хорватії]], у [[Русины в Мадярьску|Мадярьску]] і на [[Русины на Українї|Українї]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцкый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым „руськым“ языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте.<ref>{{cite web |title=Barbareum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії „Штадтконвікт“ фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]].<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Штадтконвікт |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=823 |isbn=978-966-387-044-1 |url=https://lemko.org/pdf/Encyclopedia2010.pdf#page=823}}</ref> Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложенав Ґенерална ґрекокатолицька духовна семіїнарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня „Студіум Рутенум“ (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія.<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Щавницький Михайло |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=828 |isbn=978-966-387-044-1 |url=https://lemko.org/pdf/Encyclopedia2010.pdf#page=828}}</ref> На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів.<ref>{{cite web |title=Studium Ruthenum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Од 1848 рока фунґовала на львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. „рівноправности народностей“ допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. „[[Руська бурса|Руськы бурсы]]“, дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В „бурсах“ штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой „бурсы“ были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чеськословеньску === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] „містный язык“ ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных „штатных“ языків. Ческословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси, в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати „народный язык“. Штатур тыж рекомендовав „орґанізовати як найскорше русиньскы школы“, причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 ческословеньске міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в россягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в р. 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя лемківского языка в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї Лемків. кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкове были уже пересвідчены о едукачнім потенціялї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. кедь подля дан Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов.<ref>{{cite book |last=Duc-Fajfer |first=O. |chapter=Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=217—231}}</ref> == Сучасна школска сфера у Сербії == Кінцём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Світлым прикладом є рускокерестурскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію.<ref>{{cite web |author=Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини |title=Национална стратеґия Руснацох у Сербиї |url=http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf |accessdate=2013-12-12}}</ref> На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурі компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку.<ref>{{cite book |last=Латяк |first=Д. |chapter=Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц |title=Думки з Дунаю 13-14 |location=Буковар |year=2012 |pages=171—263 |isbn=978-955-7767-07-5}}</ref> В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярів. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, зроблены путавым інтересным способом, же немають конкуренцію ани меджі учебниками іншых народностных меншых у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в „Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю“ Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету „Руски язык з елеменнтами националней култури“. Є то єден із 15-тёх выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35.<ref>{{cite book |last=Fejsa |first=M. |chapter=Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=192—201}}</ref> == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцах і Міклошевцах были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцах ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцах, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет «rusinski jezik» як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцах, Міклошовцах і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцах і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70-ых до 90-ых років мінулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковаре быв в 1968 роцї приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцах, Міклошевцах, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцах одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили „лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей“, котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот быв про Русинів в Хорватії барз не приємным періодом, бо найтяжшы воєньскы операції ся одбывали праві на теріторії компактно заселеній Русинами. Навчаня русиньского языка ся та неутримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцах находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з різных клас, різных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцах. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрі. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцах укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцах і Міклошевцах од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з три годиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцах і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Гнатко |first=Н. |chapter=Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=164—169}}</ref><ref>{{cite book |last=Hnatko |first=N. |chapter=Rusínske školstvo v Chorvátsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=202—216}}</ref> == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярів народностных меншын в Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь в Мадярьску пережыли (подкарпато-русиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на прицїпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачско-срємскых Русинів) [[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. Мучонь: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в 1995 роцї. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештю і ыншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом.<ref>{{cite book |last=Kapráľ |first=M. |chapter=Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=253—262}}</ref> Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї.<ref>{{cite book |last=Ljavinec |first=M. |chapter=Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=244—251}}</ref><ref>{{cite book |last=Лявинець |first=М. |chapter=Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=170—176}}</ref> == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв|Кієві]] не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы.<ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |chapter=Пряшівска Русь. Школьска сфера |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |title=Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык |publisher=Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej |location=Opole |year=2004 |pages=427—462 |note=доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345}}</ref><ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |title=Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности |publisher=Світовый конґрес Русинів |location=Пряшів |year=2008}}</ref><ref>{{cite book |last=Plišková |first=A. |chapter=Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=177—192}}</ref> Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: 1. Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.), і 2. Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Бівшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Но можеме повісти, же такый став очівіснї корешпондує і з не цалком ідеалнов сітуаціёв при выхові педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школьярів. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком 1996 рока. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 97\98 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 04\05 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 06\07 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 08\09 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в Чабинах. В шк. роцї 11\12 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в Баєрівцах. Особито треба спомянути ОШ в Радвани над Лабірцём, де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: „Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды чудным феноменом — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.“ Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок.<ref>{{cite book |last=Ґай |first=М. |chapter=О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=158}}</ref><ref>{{cite journal |last=Ґай |first=М. |title=Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности |journal=Русин |volume=XX |year=2010 |issue=6 |pages=6—8}}</ref> На середнїй школї ся в рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є клесаюча тенденція кількости учітелїв, котры суть охотны учіти русиньскый язык, зато, бо быти учітелём русиньского языка, не значіть учіти го дїти в школї, але належить ку тому якась будительска робота обернута на родічів. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Конєчні |first=С. |title=Капітолы з історії Русинів на Словеньску |publisher=Русин і Народны новинкы |location=Пряшів |year=2009 |pages=72 |isbn=978-80-88769-99-6}}</ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] fxiecgy3dt7ja3r5861i6m9nb4dq9wh 167113 167112 2026-07-07T19:20:13Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/167112|167112]] од хоснователя [[Special:Contributions/Halajkovič|Halajkovič]] ([[User talk:Halajkovič|діскусія]]) 167113 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 00:31, 7 юлія 2026 (CEST)|4d}} {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Русиньске школство''' є сістема освітнїх інштітуцій, проґрамів і ініціатів заміряных на учіня [[Русиньскый язык|русиньского языка]], [[Історія Русинів|історії]] і [[Русиньска култура|културы]], як ай інштітуцій, в котрых ся русиньскый язык поужывать як главный учебный язык.<ref>{{cite book |last1=Маґочій |first1=П. Р. |last2=Поп |first2=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=[[Ужгород]] |year=2010 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Історія русиньского школства сягать до [[XVII. стороча|17. стороча]], коли взникли першы церьковны школы на теріторіях з компактным залюднїнём Русинів. Далшый розвой і значны штруктуралны зміны прошла тота область в періодї габсбурьской монархії, в меджівойновім періодї (главно в [[Чехословакія|Чехословакії]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польску]]), як ай по [[Друга світова война|другой світовой войнї]]. В сучасности русиньске школство фунґує в розлічных формах (як волительный або повинный предмет, недїльны школы, языковы кружкы або повноцїнны ґімназіалны класы) в штатах, де жыє русиньска народностна меншына: на [[Русины на Словеньску|Словеньску]], у [[Русины в Польску|Польску]], у [[Руснаци у Сербиї|Сербії]] (де має [[Язык Паноньскых Русинів|русиньскый язык]] штатут урядного учебного языка в дакотрых школах [[Войводина|Войводины]]), у [[Русины в Хорватії|Хорватії]], у [[Русины в Мадярьску|Мадярьску]] і на [[Русины на Українї|Українї]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцкый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым „руськым“ языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте.<ref>{{cite web |title=Barbareum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії „Штадтконвікт“ фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]].<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Штадтконвікт |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=823 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложенав Ґенерална ґрекокатолицька духовна семіїнарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня „Студіум Рутенум“ (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія.<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Щавницький Михайло |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=828 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів.<ref>{{cite web |title=Studium Ruthenum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Од 1848 рока фунґовала на львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. „рівноправности народностей“ допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. „[[Руська бурса|Руськы бурсы]]“, дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В „бурсах“ штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой „бурсы“ были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чеськословеньску === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] „містный язык“ ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных „штатных“ языків. Ческословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси, в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати „народный язык“. Штатур тыж рекомендовав „орґанізовати як найскорше русиньскы школы“, причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 ческословеньске міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в россягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в р. 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя лемківского языка в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї Лемків. кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкове были уже пересвідчены о едукачнім потенціялї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. кедь подля дан Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов.<ref>{{cite book |last=Duc-Fajfer |first=O. |chapter=Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=217—231}}</ref> == Сучасна школска сфера у Сербії == Кінцём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Світлым прикладом є рускокерестурскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію.<ref>{{cite web |author=Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини |title=Национална стратеґия Руснацох у Сербиї |url=http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf |accessdate=2013-12-12}}</ref> На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурі компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку.<ref>{{cite book |last=Латяк |first=Д. |chapter=Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц |title=Думки з Дунаю 13-14 |location=Буковар |year=2012 |pages=171—263 |isbn=978-955-7767-07-5}}</ref> В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярів. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, зроблены путавым інтересным способом, же немають конкуренцію ани меджі учебниками іншых народностных меншых у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в „Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю“ Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету „Руски язык з елеменнтами националней култури“. Є то єден із 15-тёх выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35.<ref>{{cite book |last=Fejsa |first=M. |chapter=Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=192—201}}</ref> == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцах і Міклошевцах были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцах ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцах, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет «rusinski jezik» як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцах, Міклошовцах і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцах і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70-ых до 90-ых років мінулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковаре быв в 1968 роцї приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцах, Міклошевцах, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцах одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили „лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей“, котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот быв про Русинів в Хорватії барз не приємным періодом, бо найтяжшы воєньскы операції ся одбывали праві на теріторії компактно заселеній Русинами. Навчаня русиньского языка ся та неутримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцах находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з різных клас, різных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцах. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрі. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцах укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцах і Міклошевцах од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з три годиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцах і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Гнатко |first=Н. |chapter=Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=164—169}}</ref><ref>{{cite book |last=Hnatko |first=N. |chapter=Rusínske školstvo v Chorvátsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=202—216}}</ref> == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярів народностных меншын в Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь в Мадярьску пережыли (подкарпато-русиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на прицїпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачско-срємскых Русинів) [[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. Мучонь: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в 1995 роцї. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештю і ыншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом.<ref>{{cite book |last=Kapráľ |first=M. |chapter=Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=253—262}}</ref> Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї.<ref>{{cite book |last=Ljavinec |first=M. |chapter=Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=244—251}}</ref><ref>{{cite book |last=Лявинець |first=М. |chapter=Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=170—176}}</ref> == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв|Кієві]] не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы.<ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |chapter=Пряшівска Русь. Школьска сфера |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |title=Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык |publisher=Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej |location=Opole |year=2004 |pages=427—462 |note=доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345}}</ref><ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |title=Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности |publisher=Світовый конґрес Русинів |location=Пряшів |year=2008}}</ref><ref>{{cite book |last=Plišková |first=A. |chapter=Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=177—192}}</ref> Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: 1. Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.), і 2. Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Бівшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Но можеме повісти, же такый став очівіснї корешпондує і з не цалком ідеалнов сітуаціёв при выхові педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школьярів. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком 1996 рока. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 97\98 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 04\05 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 06\07 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 08\09 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в Чабинах. В шк. роцї 11\12 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в Баєрівцах. Особито треба спомянути ОШ в Радвани над Лабірцём, де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: „Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды чудным феноменом — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.“ Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок.<ref>{{cite book |last=Ґай |first=М. |chapter=О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=158}}</ref><ref>{{cite journal |last=Ґай |first=М. |title=Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности |journal=Русин |volume=XX |year=2010 |issue=6 |pages=6—8}}</ref> На середнїй школї ся в рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є клесаюча тенденція кількости учітелїв, котры суть охотны учіти русиньскый язык, зато, бо быти учітелём русиньского языка, не значіть учіти го дїти в школї, але належить ку тому якась будительска робота обернута на родічів. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Конєчні |first=С. |title=Капітолы з історії Русинів на Словеньску |publisher=Русин і Народны новинкы |location=Пряшів |year=2009 |pages=72 |isbn=978-80-88769-99-6}}</ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] fhnsht10jthizv3jjwi1r5y74v4dkou Оксід 0 11602 167121 99900 2026-07-08T02:33:23Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Оксіґен]] 167121 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Оксіґен]] l9pbyv7wsr56hwbhdzv9omlvhapqfd5 Рододендрон Кочи 0 13304 167058 117915 2026-07-07T11:59:45Z Rue323 31002 167058 wikitext text/x-wiki {{Таксон |статус= Ендем карпато-балканского региона |образчик= [[File:Rhododendron myrtifolium (kotschyi) (35280457661).jpg|300px]] |образчика подпис= Рододендрон в румынскых Карпатах |назва= Рододендрон миртолистный |домена= [[Еукариоты]] ''(Eukaryota)'' |царство= [[Ростлины]] ''(Plantae)'' |подцарство= <!-- Subregnum --> |надфиль= <!-- Superphylum --> |филь= [[Крытонасѣнны]] ''(Angiospermae)''<!-- Phylum --> |подфиль= <!-- Subphylum --> |инфрафиль= <!-- Infraphylum --> |надтип= <!-- Superdivisio --> |тип= [[Цѣвны]] ''(Tracheophyta)''<!-- Divisio --> |подтип= <!-- Subdivisio --> |надклас= <!-- Superclassis --> |клас= [[Дводѣложны]] ''(Magnoliopsida)'' |подклас= <!-- Subclassis --> |инфраклас= <!-- Infraclassis --> |магнус-ряд= <!-- Magnordo --> |надряд= <!-- Superordo --> |гранд-ряд= <!-- Grandordo --> |мирус-ряд= <!-- Mirordo --> |ряд= [[Вересоцвѣтны]] ''(Ericales)''<!-- Ordo --> |подряд= <!-- Subordo --> |инфраряд= <!-- Infraordo --> |парвус-ряд= <!-- Parvordo --> |надродина= <!-- Superfamilia --> |родина= [[Вересовы]] ''(Ericaceae)''<!-- Familia --> |подродина= <!-- Subfamilia --> |надплемено= <!-- Supertribus --> |племено= <!-- Tribus --> |подплемено= <!-- Subtribus --> |надрод= <!-- Supergenus --> |род= [[Рододендрон]] ''(Rhododendron)'' <!-- Genus --> |подрод= <!-- Subgenus --> |вид= Рододендрон миртолистный <!-- Species --> |подвид= <!-- Subspecies --> |научна назва= Rhododendron myrtifolium Schott & Kotschy, 1851 <!-- латинска назва, автор, рок --> | категория склада= Rhododendron myrtifolium }} '''Рододе́ндрон миртоли́стный'''<ref>Dr. Aug. Bayer. Ericaceae —Vřesovité. С. 749. </ref>, циже '''рододе́ндрон Ко́чи'''<ref>Rhododendron. // Révai nagy lexikona. Том 16, сс. 248-249.</ref>, {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''Rhododéndron myrtifólium'' — вѣчнозеленый крячок, [[ендем]] [[Восточна Европа|Восточной Европы]], [[Вид (біолоґія)|вид]] [[Род (біолоґія)|рода]] [[Рододендрон]] ''(Rhododendron)'' родины [[Вересовы]] ''(Ericaceae)''.<ref name="Данилик">Данилик І.М.</ref> ==Опис== Вѣчнозеленый низкоростлый крячок 10-40 цм высокый зоз продовгасто-елиптичныма листками, згоры поморщеныма, зосподу густо лусковатыма иржавого офарблѣня. Цвѣткы по 5-7 зобраны в амбрелы. [[Карпаты|Карпато]]-[[Балкан (верхы)|балканскый]] высокогорный [[Вид (біолоґія)|вид]]. Цѣлкова плоха, занята [[Вид (біолоґія)|видом]] около 20 тысяч га. Цвѣте в [[юл]]у-[[Авґуст|августѣ]], плодоносить в [[Авґуст|августѣ]]-[[Септембер|септембрѣ]], .<ref name="Чопик">Чопик В.И. и др., с. 94.</ref><ref name="Данилик"/> ==Ареал== Высокогорскый [[Вид (біолоґія)|вид]], локално росширеный во Восточных и Южных [[Карпаты|Карпатах]], на [[Балкан (верхы)|Балканах]] ([[Болгария]], [[Сѣверна Македония]]). В [[Украина|Украинѣ]] росширеный в алпском и субалпском поясах [[Карпаты|Карпат]]: [[Боржава (полонина)|Боржава]], [[Чорногора]], [[Свидовець (горске пасмо)|Свидовець]], [[Мармарошскы Верхы]] во вышках од 1350 аж до 2050 м н. м. в административных регионах [[Закарпатска область]] и [[Ивано-Франковска область]].<ref name="Данилик"/> ==Жерела и одказы== * Dr. Aug. Bayer. Ericaceae —Vřesovité. //Velký ilustrovaný přírodopis všech tří říší. Redakcí Prof. Jiřího Jandy. IV. Botanika speciální. Nákladem Ústředního nakladatelství a knihkupectví učitelstva československého v Praze, S.R.O. Praha 1937. {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} * Rhododendron. // Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} * Данилик І.М. Рододендрон східнокарпатський (Р. миртолистний, Р. Кочі). //Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009.- 900 с. {{ISBN| 978-966-97059-1-4}} С. 430. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * Чопик В.И., Щербак Н.Н., Ардамацкая Т.Б. и др. Редкие и исчезающие растения и животные Украины: справочник. АН УССР. — Киев: Наук. думка, 1988. — 256 с. {{ISBN| 5-12-001143-8}}. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [http://zelene.net/news/show/odne-z-ekzotichnih-chudes-prirodi--kvituchij-rododendron--mozhna-glyanuti-v-karpatah.html Одне з екзотичних чудес природи – квітучий рододендрон – можна споглядати в Карпатах (ФОТО)] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Ендемы]] [[Катеґорія:Вересовы]] lqxut3e0xyvqu4y21qf8ujxwflz12fp 167060 167058 2026-07-07T12:40:52Z Igor Kercsa 5504 Зрушена верзія [[Special:Diff/167058|167058]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]]) 167060 wikitext text/x-wiki {{Таксон |статус= Ендем карпато-балканского региона |образчик= [[File:Rhododendron myrtifolium (kotschyi) (35280457661).jpg|300px]] |образчика подпис= Рододендрон в румынскых Карпатах |назва= Рододендрон миртолистный |домена= [[Еукариоты]] ''(Eukaryota)'' |царство= [[Ростлины]] ''(Plantae)'' |подцарство= <!-- Subregnum --> |надфиль= <!-- Superphylum --> |филь= [[Крытонасѣнны]] ''(Angiospermae)''<!-- Phylum --> |подфиль= <!-- Subphylum --> |инфрафиль= <!-- Infraphylum --> |надтип= <!-- Superdivisio --> |тип= [[Цѣвны]] ''(Tracheophyta)''<!-- Divisio --> |подтип= <!-- Subdivisio --> |надклас= <!-- Superclassis --> |клас= [[Дводѣложны]] ''(Magnoliopsida)'' |подклас= <!-- Subclassis --> |инфраклас= <!-- Infraclassis --> |магнус-ряд= <!-- Magnordo --> |надряд= <!-- Superordo --> |гранд-ряд= <!-- Grandordo --> |мирус-ряд= <!-- Mirordo --> |ряд= [[Вересоцвѣтны]] ''(Ericales)''<!-- Ordo --> |подряд= <!-- Subordo --> |инфраряд= <!-- Infraordo --> |парвус-ряд= <!-- Parvordo --> |надродина= <!-- Superfamilia --> |родина= [[Вересовы]] ''(Ericaceae)''<!-- Familia --> |подродина= <!-- Subfamilia --> |надплемено= <!-- Supertribus --> |племено= <!-- Tribus --> |подплемено= <!-- Subtribus --> |надрод= <!-- Supergenus --> |род= [[Рододендрон]] ''(Rhododendron)'' <!-- Genus --> |подрод= <!-- Subgenus --> |вид= Рододендрон миртолистный <!-- Species --> |подвид= <!-- Subspecies --> |научна назва= Rhododendron myrtifolium Schott & Kotschy, 1851 <!-- латинска назва, автор, рок --> | категория склада= Rhododendron myrtifolium }} '''Рододе́ндрон миртоли́стный'''<ref>Dr. Aug. Bayer. Ericaceae —Vřesovité. С. 749. </ref>, циже '''рододе́ндрон Ко́чи'''<ref>Rhododendron. // Révai nagy lexikona. Том 16, сс. 248-249.</ref>, {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''Rhododéndron myrtifólium'' — вѣчнозеленый крячок, [[ендем]] [[Восточна Европа|Восточной Европы]], [[Вид (біолоґія)|вид]] [[Род (біолоґія)|рода]] [[Рододендрон]] ''(Rhododendron)'' родины [[Вересовы]] ''(Ericaceae)''.<ref name="Данилик">Данилик І.М.</ref> ==Опис== Вѣчнозеленый низкоростлый крячок 10-40 цм высокый зоз продовгасто-елиптичныма листками, згоры поморщеныма, зосподу густо лусковатыма иржавого офарблѣня. Цвѣткы по 5-7 зобраны в амбрелы. [[Карпаты|Карпато]]-[[Балкан (верхы)|балканскый]] высокогорный [[Вид (біолоґія)|вид]]. Цѣлкова плоха, занята [[Вид (біолоґія)|видом]] около 20 тысяч га. Цвѣте в [[юл]]у-[[Авґуст|августѣ]], плодоносить в [[Авґуст|августѣ]]-[[Септембер|септембрѣ]], .<ref name="Чопик">Чопик В.И. и др., с. 94.</ref><ref name="Данилик"/> ==Ареал== Высокогорскый [[Вид (біолоґія)|вид]], локално росширеный во Восточных и Южных [[Карпаты|Карпатах]], на [[Балкан (верхы)|Балканах]] ([[Болгария]], [[Сѣверна Македония]]). В [[Украина|Украинѣ]] росширеный в алпском и субалпском поясах [[Карпаты|Карпат]]: [[Боржава (полонина)|Боржава]], [[Чорногора]], [[Свидовець (горске пасмо)|Свидовець]], [[Мармарошскы Верхы]] во вышках 1350 аж 2050 м н. м. в административных регионах [[Закарпатска область]] и [[Ивано-Франковска область]].<ref name="Данилик"/> ==Жерела и одказы== * Dr. Aug. Bayer. Ericaceae —Vřesovité. //Velký ilustrovaný přírodopis všech tří říší. Redakcí Prof. Jiřího Jandy. IV. Botanika speciální. Nákladem Ústředního nakladatelství a knihkupectví učitelstva československého v Praze, S.R.O. Praha 1937. {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} * Rhododendron. // Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} * Данилик І.М. Рододендрон східнокарпатський (Р. миртолистний, Р. Кочі). //Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009.- 900 с. {{ISBN| 978-966-97059-1-4}} С. 430. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * Чопик В.И., Щербак Н.Н., Ардамацкая Т.Б. и др. Редкие и исчезающие растения и животные Украины: справочник. АН УССР. — Киев: Наук. думка, 1988. — 256 с. {{ISBN| 5-12-001143-8}}. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [http://zelene.net/news/show/odne-z-ekzotichnih-chudes-prirodi--kvituchij-rododendron--mozhna-glyanuti-v-karpatah.html Одне з екзотичних чудес природи – квітучий рододендрон – можна споглядати в Карпатах (ФОТО)] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Ендемы]] [[Катеґорія:Вересовы]] 0qvtm1cbodqnk114y36r8l6so483qhu Франц Ксавер Грубер 0 14326 167135 159289 2026-07-08T08:12:17Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167135 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франц Ксавер Грубер |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Franz Xaver Gruber |Образчик=[[File:Franz Xaver Gruber (1787-1863).jpg|230px]] |Образчика_подпис= Ф. К. Грубер в року 1846 |Чинность=[[учитель]], [[композитор]], [[органиста]], [[костелник]] |Уроджѣня={{Birth date|1787|11|25}} |Мѣсто_роджѣня=Гохбург-Ах, [[Австрийска империя|Австрия]] |Упокоеня={{Death date and age|1863|06|07|1787|11|25}} |Мѣсто_смерти=[[Галлайн]], [[Австрийска империя|Австрия]] }} '''Франц Ксавер Грубер''', {{lang-de|Franz Xaver Gruber}}, *[[25. новембер]] [[1787]] – †[[7. юн]] [[1863]]&nbsp;— [[австрияци|австрийскый]] [[учитель]] основной школы и церковный [[органиста]] и [[костелник]]. Автор музикы найзнамѣйшой во свѣтѣ рождественной [[колядкы]] ''[[Тиха ночь]]''.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863).</ref> == Молоды рокы и наука == Конрад Ксавер Грубер родив ся яко пятый дѣтвак в родинѣ Йозефа и Анны Груберох, котры ся жывили зоз ткачством. Имя ''Франц'' перебрав од свого [[нанашко|нанашка]], што было обычаем в тых часох. На ткачске ремесло ся готовили и дѣти уж одмала. Ткачом быв бы ся став и Франц Ксавер, кебы не его учитель Андреас Петерлехнер, котрый увидѣв у него дар ку музицѣ и зачав го тайно учити на органы. Отець, вшелияк, налѣгав на том, обы сын до 18 рокы працовав яко ткач, але ту ся замѣшала нечекана нагода. Учитель органиста Петерлехнер похворѣв ся, а на его мѣсто сѣв за органы дванадцятьрочный Франц Ксавер, а пак на его выкон быв гордый и отець му. Учитель помог хлопцьови закончити штудии, и в року 1806 Ф. К. Грубер склав испыт и, по одбытю повинного еднорочного стажованя яко помочный учитель, став ся [[пѣвцоучитель]]ом и органистом.<ref name=stillenacht.com/> == Учитель, костелник и органиста == В року 1807 достав мѣсто [[Учитель|учителя]], [[костелник]]а и [[органиста|органисты]] в Арнсдорфу. Правда, про то мусѣв еще раз скласти вшиткы испыты в Залцбургу, бо там мали на то свои правила. Мусѣв тыж взяти за жену вдову свого умерлого попередника, Марию Елизабет Енгелсбергерову з двома дѣтми, о 13 рокы старшу од него, бо таке было жаданя громады, а то было тогды цѣлком обычайне, и так мав можность оселити ся в учительской хыжи. Од року 1816 прилѣпшовав собѣ з финанциями, працуючи тыж в церкви Св. Николая в Оберндорфу, оддаленом о 4 км, яко [[хормайстер]] и [[органиста]], маючи надѣю, же даколи там достане мѣсто учителя.<ref name=stillenacht.com/> == Тиха ночь == Найвекшов Груберовов пасиев была [[музика]]. В року 1817 до церкви в Оберндорфу пришов новый помочный [[священик]] [[Йозеф Мор]], запаленый любитель спѣву и [[гитара|гитары]] з котрым ся сприятелили. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Была тото колядка ''[[Тиха ночь]]'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию». Кулминачным моментом в животѣ Грубера став ся рок 1820, коли славили 300-роча марианского [[одпуст]]а в Арнсдорфу: на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com/> == Музика и родина == Перва жена Груберова умерла в року 1825. Мав з нев двое властны дѣти, але тоты передчасно умерли. Грубер оженив ся другый раз з Мариев Брайтфус, своев бывшов ученицьов, а мав з нев десятеро дѣти, з котрых доспѣлости дожили ся лем четверо, а двое з них, Франц Ксавер (1826-1871) и Феликс (1840-1884) стали ся музикантами. Друга жена му умерла в року 1841, а третий раз оженив ся з ей приятельков, овдовѣлов Катаринов Ризер. Не удало ся му ани достати мѣсто [[учитель|учителя]] в Оберндорфу, пришло ку незгодам ай з церковнов верхностьов в Арнсдорфу. Лем [[музика]] была его великов пасиев и утѣхов в тяжкых хвилях живота. В року 1835 быв перемѣщеный до Галлайну, тогды другого найвекшого мѣста по Залцбургу, центру провинции, яко [[хормайстер]] и [[органиста]], и ту сповнило ся его желаня веце оддати ся [[Музика|музицѣ]]<ref name=stillenacht.com/> Ту служив до смерти, а его наступником на мѣстѣ хормайстра став ся его наймолодшый сын, Феликс Грубер.<ref>[https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT]</ref> == См. тыж == * [[Тиха ночь]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/ Franz Xaver Gruber (1787 – 1863) / Teacher, musician and composer of the melody of “Silent Night”] * [https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1787|1863|Грубер, Франц Ксавер}} [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] [[Катеґорія:Хормайстеры]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] 5cviw3yu0xhn13e5bixem0yin7ws6wr Ернев Рубик, авиаконштруктер 0 15255 167073 140160 2026-07-07T13:58:29Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167073 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ернев Рубик (вызнамы)}} {{Особа проста |Имя=Ернев Рубик |Имя_оригиналне=Rubik Ernő {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |Образчик=[[Файл:Rubik Ernő emléktáblája.jpg|270px]] |Образчика_подпис=Памятна табла в Естергомѣ |Уроджѣня={{Birth date|1910|10|27}} |Мѣсто_роджѣня=[[Пьештяны]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1997|02|13|1910|10|27}} |Чинность=авиаконштруктер, вынаходник, пилот. }} [[File:Góbé vitorlázó repülőgép. Fortepan 18897.jpg|thumb|280px|Góbé — найпопуларнѣйшый проект Рубика]] '''Ернев Рубик''' ({{lang-hu|Rubik Ernő}}; *&nbsp;[[27. октобра]] [[1910]], [[Пьештяны]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;[[13. фебруара]] [[1997]], [[Будапешт]])&nbsp;— [[Мадярщина|мадярскый]] [[конштруктер|авиаконштруктер]], [[вынаходник]], [[пилот]]. == Биография == ;Штудии:Отець будучого [[конштруктер|авиаконштруктера]] безвѣстно пропав в [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войнѣ]] на русском фронтѣ в року 1915, мати зостала сама з трьома малыма дѣтми. В року 1918, коли [[Пьештяны]] занимало чехословацке войско, утѣкли и много мѣсяци жили в вагончику яко бездомны утѣченцѣ. Мати заробляла яко шивкыня и лем з великов бѣдов могла дати выучити дѣти. Уже в зачаточной школѣ в [[Словацкый Комловш|Словацком Комловшу]] учителька стямила наданость дѣтины, и яко военный сирота и добрый ученик достав ся путьом конкурзу до уставу военных сирот во [[Вац]]у. В року 1929 з выникаючым успѣхом склав матуру на тамошной [[Пиаристы|Пиаристичной]] интернатной [[Гимназия|гимназии]]. Доставши социалну штипендию, записав ся на [[инженер]]ну факулту [[Будапештска техничнично-економична универзита|Будапештской технично-економичной универзитѣ]], де од зачатку быв активным участником шпортового аероклуба. ;Карьера:В року 1934 склав екзамен [[пилот]]а. Од року 1935 — помочный професор на [[Будапештска техничнично-економична универзита|Будапештской технично-економичной универзитѣ]], од року 1949 — ведучый конштрукчной канцеларнѣ ''Всемадярского летецкого сполку (Országos Magyar Repülő Egyesület)'', де розробив цѣлу серию моторовых и плахтовых летадел, од року 1961 — фахман на Министерствѣ транспорта и пошты, а од року 1967 радник сполочности Malév (Мадярскы воздушны линии). В року 1963 вызнаменаный Кошшутовов наградов. ;Родина:Отець [[Ернев Рубик|Ернева Рубика]], вынаходника просторовых головоломок, дѣдо [[Ернев Золтан Рубик, музикант|Ернева Золтана Рубика, музиканта]]. == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Rubik Ernő (gépészmérnök)|21522574}} {{Lifetime|1910|1997|Рубик Ернев ст.}} [[Катеґорія:Инженеры]] [[Катеґорія:Вынаходници]] [[Катеґорія:Пилоты]] 2x5caw9fvojzey69hrifztd3tav69kj Ернев Золтан Рубик (музикант) 0 15259 167080 157552 2026-07-07T14:22:24Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167080 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ернев Рубик (вызнамы)}} {{Особа проста |Имя=Ернев Золтан Рубик |Имя_оригиналне=Rubik Ernő Zoltán {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|link=https://yt3.googleusercontent.com/ytc/AIdro_k98x2Vwy0xw5JIVDP7RQlK1BgFILNsSTPXGtHQPGvv-cQ=s160-c-k-c0x00ffffff-no-rj|pos=top}} |Образчика_подпис= |Чинность=[[композитор]], [[музикант]] |Уроджѣня={{Birth date and age|1981|12|26}} |Мѣсто_роджѣня=[[Будапешт]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|РРРР|ММ|ДД|1981|12|26}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= }} '''Ернев Золтан Рубик''' ([[Мадярськый язык|по мадярскы]] ''Rubik Ernő Zoltán'', *&nbsp;[[26. децембра]] [[1981]], [[Будапешт]]) — се [[Мадярщина|мадярскый]] [[музикант]] и [[композитор]], сын [[Ернев Рубик|Ернева Рубика]], вынаходника, познатого во свѣтѣ его просторовыма [[головоломка]]ми, внук [[Ернев Рубик, авиаконштруктер|Ернева Рубика]] старшого, [[конштруктер|авиаконштруктера]]. Од 10-рочного вѣку одберав науку гры на пиано од приватного учителя. По закончѣню [[Гимназия|гимназии]] зоз ориентациев ''[[англицкый язык]] + [[информатика]]'' (2000) учив ся в Музичной школѣ [[Ференц Еркель|Ференца Еркела]] (1998–2004) на фаху джез-пиано и в Музичном училищу и конзерваторию [[Бейла Барток|Бейлы Бартока]] (2000–2004), в року 2011 абсолвовав [[композитор]]скый курз на Универзитѣ музичного умѣня [[Ференц Лист|Ференца Листа]]. Створив властный орхестер '''''rubik.erno.quintet''''', котрый грать импровизованый джез, електронну музику, импровизовану мѣшанку гук-музыкы и поп-музикы. В року 2012 награли дебютовый CD зоз назвов '''''Plasms'''''.<ref>[http://rubikernoquintet.wordpress.com/2012/10/05/httprubikernoquintet-bandcamp-com/ Here we go! Our debut CD release, plasms is now available on bandcamp.]</ref><ref>[http://rubikernoquintet.bandcamp.com/album/plasms Plasms]</ref> == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1981||Рубик, Ернев Золтан}} {{Переклад|hu|Rubik Ernő Zoltán|20414304}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] 2zug9jx7h7dmrj5c3usvtxrfb92ej1u Методий Трохановскый 0 16323 167094 166141 2026-07-07T17:38:25Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167094 wikitext text/x-wiki {{Писатель |image=Методий Трохановскый.png | imagesize =250px |birthdate = {{Birth date and age|1885|05|05}} |birthplace = [[Більцарева]] |deathdate = {{Death date and age|1948|02|15|1885|05|05}} |deathplace = [[Вроцлав]] |resting_place = |occupation = [[учитель]] }} '''Мето́дий Трохано́вскый''', *[[5. май]] [[1885]], [[Більцарева|Билцарева]], [[Лемковина]] – †[[15. фебруар]] [[1948]], [[Вроцлав]], [[Польща]] — [[Лемкы|лемковскый]] [[учитель]] и сполоченскый дѣятель.<ref name="Трохановскій">Демко Трохановскій</ref><ref name="Новинкы 21/2015">Academy of Rusyn Culture – Новинкы 21/2015</ref> == Биография == Методий Трохановскый уродив ся [[5. мая]] [[1885]] в [[Більцарева|Билцаревой]] на [[Лемковина|Лемковинѣ]]. По скончѣню учительской [[Семинария|семинарии]] в [[Коросно|Короснѣ]], учительовав в селѣ [[Угрин]]. В року 1913 оженив ся з Констанцийов Дуркот, дѣвков вызнамного русинского дѣятеля, грекокатолицкого священика, о.&nbsp;Йоана Дуркота.<ref name="Горбаль">Богдан Горбаль.</ref> Яко член и активиста [[русофил]]скых организаций быв [[4. авґуст|4. августа]] [[1914]], при зачатку [[Перва свѣтова война|войны]] арештованый и в числѣ еще иншых шестерох активистох засудженый на смерть за «русофилску пропаганду и провокованя бунта» и высланый до интерначного лагра [[Талергоф]]. В яри 1917 император [[Карл I. Габсбург]] амнестовав засудженых на смерть и замѣнив им кару на доживотный арешт. По роспадѣ [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярской империи]] вернув ся на [[Лемковина|Лемковину]] и быв активным участником руху за [[Лемковска република Флоринкы|Лемковску републику Флоринкы]]. Пропаговав лемковскый диалект як учебный язык, створьованя лемковскых финанчных кооперативох, домогав ся, жебы Лемкы мали свого посланця в парламентѣ, быв сполузакладательом [[Лемко-Союз|Лемко-Союза]] (1933).<ref name="Горбаль"/> Своев активностьов зыскав собѣ в очох польской влады репутацию «руського фанатика», и влада ся од року 1936 зачала одвертати од подпорованя лемковского школства, посылаючи там на учительскы мѣста [[Поляци|Полякох]].<ref name="Новинкы 21/2015"/><ref name="Трохановскій"/> В року 1938 влада заказала хоснованя букваря Трохановского в школах, а нич не помогли ани протесты и депутации до [[Варшава|Варшавы]].<ref name="Horbal">Bohdan Horbal.</ref> По нацистичной окупации Польщи окупачна влада, котра, як то было и в часѣ [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войны]] практиковала антирусинскы репресии, зачала арешты подля списку, поданого украинскыма дѣятелями. В том списку быв и Методий Трохановскый, а быв арештованый в день зачатку войны з [[СССР]], [[21. юна]] [[1941]] а до конця нѣмецкой окупации быв интернованый. В року 1944 по приходѣ Червеной армады быв зась арештованый, тот раз органами [[НКВД]]. Наступно быв высланый з родинов до [[Вроцлав]]а, де онедовго, [[15. фебруара]] [[1948]], умер.<ref name="Новинкы 21/2015"/><ref name="Трохановскій"/> == Публикации == * Буквар. Перша книжечка для народных школ — Львов, 1935.<ref name="Новинкы 21/2015"/> * Читанка. Друга книжечка для народных школ — 1936.<ref name="Новинкы 21/2015"/> == Жерела и одказы == * '''Богдан Горбаль''': Трохановский Методій //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;747–748. * {{cite web |url=http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-21-2015/articles/mefodij-troxanovskyj-avtor-pershogo-lemkivskogo-bukvarja-130-richnicja-narodzhinja.html |date=2015 |publisher='''Academy of Rusyn Culture – Новинкы 21/2015''' |title=Методий Трохановскій, автор першого лемківского букваря – 130. річниця народжіня |accessdate=2020-05-09}} * {{cite web |author='''Bohdan Horbal''' |title=Metodyj Trochanovskij (1885-1947) |url=http://www.carpatho-rusyn.org/lemkos/metodyj.htm |accessdate=2020-05-10}}{{ref-en}} * {{cite web |url=https://www.lem.fm/metodiy-trohanovskiy-avtor-pershogo-lemkivskogo-bukvarya-130-richnitsya-narodzhyinya/ |date=2015-05-05 |author='''Демко Трохановскій''' |title=Методий Трохановскій, автор першого лемківского букваря – 130. річниця народжыня |accessdate=2020-05-09}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1885|1948|Трохановскый, Методий}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] [[Катеґорія:Русофилы]] [[Катеґорія:Лемкы]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] simo2pjgk3lgf9bbsxogciz8rzcjw5b Николай Бард 0 16339 167093 166142 2026-07-07T17:26:32Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167093 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Николай Бард | image = Bárd Miklós. Ferenczi Szépirodalom...1913.jpg | imagesize =250px | alt = | caption = | pseudonym = Rimay Kálmán, Bárd Miklós | birthname = Kozma Ferenc | birthdate = {{Birth date|1857|02|26}} | birthplace = [[Марцали]] | deathdate = {{Death date and age|1937|05|04|1857|02|26}} | deathplace = [[Будапешт]] | resting_place = | occupation = | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons =Ferenc Kozma (poet) }} '''Ференц Козма з Левелду''', {{ref-hu}} ''Leveldi Kozma Ferenc'', *[[26. фебруар]] [[1857]], [[Марцали]] – †[[4. май]] [[1937]], [[Будапешт]] — вояк, [[Мадяре|мадярскый]] [[поет]], познатый под писательскым псевдонимом '''Миклош Бард''', {{ref-hu}} ''Bárd Miklós'' (або в русинскых перекладах ''Николай Бард'').<ref name=Kenyeres >Kenyeres Ágnes</ref> == Род и военска карьера == Походив з давного задунайского рода Козмох з Левелду, сын Шандора Козмы (1825–1897), даколишного кральовского [[прокурор]]а. По закончѣню середньой школы, в року 1875 записав ся на будапештску техничну универзиту, але в року 1878 лишив универзиту на хосен военской карьеры и став на службу в 16. гусарьском полку, де в року 1880 аванжовав на [[поручник]]а. В роках 1895 – 1905 в шаржи [[сотник]]а служить в 10. гусарьском полку яко велитель жеребчинця в [[Турѣ Реметы|Турѣх Реметах]], туй досяг позарядовых резултатох при далекых конных марш-скоках. В роках 1905 – 1907 служить в шаржи [[майор]]а в [[Надькереш]]у, затым в жеребчинцю в [[Фегераш]]у. <ref name=Révai >Révai nagy lexikona, том 2, с. 604.</ref> В року 1918 пензионовав в шаржи [[генерал]]а. Його сын, [[Миклош Козма]] (1884–1941) быв регентскым комисарьом [[Подкарпатя]] в роках 1940–1941.<ref name=Marosi >Marosi Anita</ref> == Поетична дорога == Уже яко штудент зачав писати вершы под псевдонимом Калман Римай, {{ref-hu}} ''Rimay Kálmán''. Пак на довжый час перестав писати. Од року 1895 десять рокы служив яко [[сотник]]. В тых роках трафив до [[Турѣ Реметы|Турѣх Ремет]] в [[Жупа Унг|жупѣ Унг]]. Подля его властных слов, аж тогды родив ся як [[поет]] з новым псевдоним '''Миклош Бард'''. Карпатскы лѣсы оспѣвуе як свою отцюзнину, красне [[Невицке]] з гордым замком над ужансков долинов, много раз нападанов, але мало коли завойованов.<ref name=Marosi/> {{Цитат 2|<pre> В девятдесять семом, кедь память не бреше, Прийшов ем на свѣт, поетом, гейже, Став ем ся туйкы Миклошом Бардом, У муках творчых ем родив ся бардом. Турянска долина — ото моя мати, Яла над колысков ми смутно спѣвати, Хребет Синаторскый быв строгый ми няньо, Ту каждый хоч-не-хоч поетом ся стане.</pre> | {{Цитат 3|Оригиналный текст {{ref-hu}}|<pre> Kilencvenhétben, hogy ha jól tudom –Hogy költővé, tán nem kell mondanom – Némi vajúdás-félén esve átol, A nevem Bárd lett – Bárd sajtóhibából. A turjaremetei völgy szült engemet, S borongva állt ringó bölcsőm felett Apai jusson a felhős Szinátor;– Költők születnek ilyen ágyból.</pre> | Bárd Miklós:''Köszöntöm erdős szülőföldemet'', переложив С.Слободан}}}} В року 1904 быв принятый членом престижного литературного Товаришства Кишфалуди. Його поезия конзервативна, захватуе го тема войны, з горькостьов не принимать револуцию и [[Мадярска Совѣтска Република|Мадярску Совѣтску Републику]].<ref name=Marosi/> == Жерела и одказы == * '''Révai nagy lexikona''', 2. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911. {{ref-hu}} * {{cite web |editor='''Kenyeres Ágnes''' |url=http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/index.html |title=Bárd Miklós, Kozma Ferenc |publisher= Magyar Életrajzi Lexikon |accessdate=2020-05-12 }}{{ref-hu}} * {{cite web |editor='''Marosi Anita''' |url=http://www.karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-turjaremete-koltoje/ |title=Kárpátalja anno: Turjaremete költője |accessdate=2020-05-12}}{{ref-hu}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1857|1937|Бард, Николай}} [[Катеґорія:История Подкарпатя]] [[Катеґорія:Мадярскы поеты]] [[Катеґорія:Поеты Мадярщины]] jvlrog3hi1on21jdgh22tmmv7alh28w Прокопий Кесарийскый 0 16565 167095 157467 2026-07-07T17:45:25Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167095 wikitext text/x-wiki {{Писатель |portrait = {{Фоторамка|Обсяг=Увидьте фото|pos=top|align=center|width=120|link=https://images.findagrave.com/photos/2015/353/156218758_1450657474.jpg}} | notableworks = Polemon (De bellis; Войны, 8 книг); Peri Ktismaton (De aedificiis; О ставбах, 6 книг) и Anecdota (Historia arcana, Тайна история) }} {{Фоторамка|Обсяг=Увидьте фото|pos=top|align=right|width=260|link=https://images.findagrave.com/photos/2015/353/156218758_1450657474.jpg}} '''Проко́пий Кесари́йскый''' ({{lang-la|Procopius Caesarensis}}, {{lang-el|Προκόπιος ὁ Καισαρεύς}}; родив ся межи 490 а 507, [[Кесария Палестинска]], [[Византска империя]]&nbsp;– умер ''circa''&nbsp;565, [[Константинополь]])&nbsp;— [[Византска империя|византскый]] [[историк]] и [[писатель]], секретарь войводы [[Белизар]]а.<ref name=Otto>Ottův slovník naučný</ref><ref name=EB>Encyclopædia Britannica</ref> Прокопий быв штатный урядник и [[историк]] [[Византска империя|Восточной Римской империи]]. Доставши правницке образованя, од року 527 быв секретарьом и радником (consilarius) воеводы [[Белизар]]а, брав участь во войнах з Вандалами (533–534), быв в сѣверной Африцѣ до року 536, пак в Италии в походѣ на Готох до року 540 и Персох. Од року 542 Прокопий, правдоподобно, быв в [[Константинополь|Константинополю]], понеже описав великый мор, котрый там быв того року. Нич бизовно не мож знати о його далшом животѣ.<ref name=EB/><ref name=Otto/> Од Прокопия ся захранили три великы дѣла: Polemon (De bellis; Войны, 8 книг); Peri Ktismaton (De aedificiis; О ставбах, 6 книг) и Anecdota (Historia arcana, Тайна история), появнена уже по його смерти. В центрѣ книг о войнах [[Юстиниан I.|Юстиниана]] стоить фигура [[Белизар]]а. Велику цѣну мають описы войн и епизодох, де пише як свѣдок подѣй, не закрываючи хыбы Юстиниана и його воевод, и многочисленны епизоды, етнографичны и географичны, де меджи иншым пише и о [[Славяне|Славянох]] при долном Дунаю (Σκλαβηνοι).<ref name=Otto/> Книгы о ставбах, описуючы ставбы [[Юстиниан I.|Юстиниана]] в розличных частях империи, написаны кедь не на росказ самого императора, та на основѣ официалной информации и так ся поважують за цѣнне жерело.<ref name=EB/> Вызнам книгы ''Тайна история'' спочивать в додаточной и пояснюючой информации ку книгам о войнах, котру автор не годен быв подати в тых книгах в страхови перед [[Юстиниан I.|Юстинианом]] и його женов [[Теодора Византска|Теодоров]]. Суть то запалисты атакы на монаршу пару, на [[Белизар]]а и його жену Антонину, на иншых высокых штатных урядникох. Через лютость тых атак, дакотры историкы кладуть под сомнѣв бизовность информации, але авторство Прокопия в цѣлому ся вызнавать. Што ся тыче умѣлецкой вартости, книга стоить ниже книг о войнах и чинить доим незавершености, найменше, недзбалого редагованя.<ref name=EB/> == Жерела и одказы == * '''Ottův slovník naučný'''. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 20. Vyd. J. Otto. V Praze, 1903. S.&nbsp;753. {{ref-cs}} * {{cite web |title=Procopius |publisher='''Encyclopædia Britannica''' |date=July 31, 2019 |url=https://www.britannica.com/biography/Procopius-Byzantine-historian |accessdate=2020-06-24}}{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|500|565|Прокопий Кесарийскый}} [[Катеґорія:Византска империя]] [[Катеґорія:Історіци]] 0vh1tw8tn4l351qol2zkrs8i9m00xkc Франтишек Тихый 0 17778 167068 163529 2026-07-07T13:16:49Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167068 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франтишек Тихый |Имя_оригиналне={{ref-cs}} František Rut Tichý |Образчик=[[File:FrRutTichy1923.jpg|230px]] |Образчика_подпис= |Категория_склада=Franti%C5%A1ek_Rut_Tich%C3%BD |Чинность= [[педагог]], [[поет]], [[филолог]] |Уроджѣня={{Birth date|1886|05|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Хинява]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1968|04|04|1886|05|21}} |Мѣсто_смерти=[[Хинява]], [[Чехословакия]] |Причина_смерти=[[сердцьовый напад]]<ref name=Ruzecka>Александр РУЖЕЧКА, Людмила РУБЛЕВСКАЯ</ref> }} '''Франтишек Тихый''' ({{lang-cs|František Rut Tichý}}, псевдоним {{lang-cs|Zdeněk Broman}}; *[[21. май]] [[1886]] – †[[4. апріль|4. апрѣль]] 1968)&nbsp;— чешскый [[педагог]], [[поет]], [[филолог]], [[перекладатель]].<ref name=ABART>[https://cs.isabart.org/person/24035 ABART: František Rut Tichý]</ref><ref name=Melnicenko>Ігор Мельниченко</ref> == Биография == ;Штудии:Учив ся на филозофичной факултѣ [[Карлова универзита|Универзиты Карловой]] (1905–1913) и зыскав ступень PhDr. и квалификацию гимназиалного [[професор]]а.<ref>[https://web.archive.org/web/20210523191526/http://is.cuni.cz/webapps/archiv/public/person/se/1957151881064308 Studenti pražských univerzit: Tichý František]</ref><ref name=ABART/> ;На Подкарпатской Руси:[[Чехословакия]] в медживойню ся складовала з даколькых части: [[Чехия]], [[Словакия]], [[Морава (історічна країна)|Моравия]], [[Подкарпатска Русь]]. Чехословакия ладила [[Русины|Русинам]] дати автономию, и в {{nowrap|1920-х}} ся зачав процес народностного будованя. Про школы потребовали кадер — [[Ученый|ученых]], [[педагог]]ох с опытом роботы. Едным зоз тых, што хотѣли там ити быв Франтишек Рут Тихый, [[Чехы|Чех]] родом, [[педагог]], [[перекладатель]], [[поет]]. На [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] помагать створѣню русинской школы, основуе периодичны выданя, пише статьи о [[Култура|културѣ]], [[язык]]у, [[Литература|литературѣ]].<ref name=Ruzecka/> Первый раз Ф. Тихый прийшов до [[Ужгород]]у в конци юна 1920.<ref>Франтішек Тіхий, с. 11.</ref> В року 1922 попросив ся и быв посланый до [[Пряшов]]а яко директор словацкоязычной евангеличной Пряшовской гимназии з колегиумом, де, з дозволу школского реферату в [[Братислава|Братиславѣ]], намѣсто [[Нѣмецкый язык|нѣмецкого языка]] организовав выуку [[русинскый язык|русинского]] подля [[Граматика|граматикы]] {{nowrap|[[Августин Волошин|А. Волошина]]}}.<ref>Франтішек Тіхий, сс. 24–25.</ref> Од року 1923 вицегубернатор [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] [[Петр Еренфелд]]<sup><small>[[:cs:Petr Ehrenfeld]]</small></sup> за державны грошѣ зачинать выдавати в [[Ужгород]]ѣ «украинску новинку» ''Русинъ'', котрой головным редактором выбрали {{nowrap|Ф. Тихого}}, але он собѣ выгварив, же по едном року ся верне до своей праци.<ref>Франтішек Тіхий, с. 27.</ref> В редакции му помагали галицкы и «мѣстны Украинцѣ». Новинка выходила каждый день од [[1. фебруара]] по [[31. децембра]] [[1923]], а пак з одходом головного редактора закрыла ся «з техничных причин», а в реалности зато бо редакция роспала ся, а мѣстна влада перестала подтримовати Украинцьох.<ref>Франтішек Тіхий, сс. 29, 38.</ref> Окрем самой новинкы выходив тыждньовый додаток ''Недѣля Русина'', и были выданы 16 брошур русинсков бесѣдов од вызнамных авторох.<ref name=Pop>Іван Поп</ref> ;Далшы рокы:В 1930-х вернув ся до [[Чехия|Чехии]], бывав в [[Прага|Празѣ]], учительовав и занимав ся литературныма перекладами. В период окупации быв нацистами пропущеный з роботы (1941). В року 1945 вступив до [[КПЧ]], од добы [[Украинизация|украинизации]] 50-х рокох сполупрацовав з украинскыми инштитуциями в [[Пряшов]]ѣ. Незадовго до смерти написав спомины о зачатку своей роботы на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] (''Ужгород 1923'').<ref name=Pop/> {{nowrap|Ф. Тихый}} умер непринадѣяно: ишов харити гроб жены, путьом на теметов упав — стало му сердце... Нашли го по даколько днях.<ref name=Ruzecka/> == Творба == Склав и выдав антологию з творбы [[Александер Духнович|{{nowrap|А. Духновича}}]] ''Поезіи Александра Духновича'' (1922). В {{nowrap|1920-х}} роках написав про чешску енциклопедию ''Ottuv slovník náučný nové doby'' цикл статей о [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] ай о русинскых културных и политичных дѣятелях. Быв первым в Чехословакии автором обзора литературы Подкарпатской Руси (Písemnictví na Podkarpatské Rusi. In Podkarpatská Rus, Praha, 1923; Podkarpatské písemnictví v dvojím zrcadle. In Slovanský přehled, 1926). B року 1927 навщѣвив [[Войводина|Войводину]] и свои переятя описав в статѣ ''Jihoslovanští Rusíni'' (1928). {{nowrap|Ф. Тихый}} глубоко штудовав «языковый вопрос» на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]. Написав монографию о истории формованя литературного языка в краю в проукраинском духу (Vývoj současného spisovného jazyka na Podkarpatské Rusi, In Sbor pro výzkum Slovenska a Podkarpatské Rusi, XII, Praha, 1938).<ref name=Pop/> ;Поетичны зберкы: * ''Růžová a bílá knížka'', 1910, 1914 * ''Povídky a písně'', 1916 * ''Krvácející rány'', 1920 ;Выбраны переклады: * з болгарского ** Christo Botjov: ''Básně'', Praha, Jan Otto, 1914 * з бѣлоруского ** Janka Kupala<ref name=Ruzecka/> * з нѣмецкого ** Hugo Salus: ''Christa'', novela 1906, Praha, F. Adámek, 1906, ** Hugo Salus: ''Pražské a jiné novely'', Praha, Jan Otto, 1907 * з русинского ** J. J. Korytňanskij (vlastním jménem Joann Danilovič): ''Rodinná slavnost'', komedie o čtyřech jednáních, Prešov, Společnost přátel Podkarpatské Rusi, 1922 ** Pověsti z Podkarpatské Rusi, 1930<ref>Енциклопедія українознавства</ref> * з украинского ** Taras Ševčenko: ''Ivan Hus'', Kyjev, Praha, Ukrajinské vydavatelské družstvo Čas, 1919 * з французского ** Émile Verhaeren: ''Mnohonásobný lesk'', Praha, Bedřich Kočí, 1917 (з французского) ** Émile Verhaeren: ''Obdiv světa'', Praha, Bedřich Kočí, 1917 ** Émile Verhaeren: ''Filip II.'', Praha, Orbis, 1962 == Жерела и одказы == * Володимир Кубийович (ред.): '''Енциклопедія українознавства''' : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. Т.&nbsp;9, с.&nbsp;3219. {{ref-uk}} * '''Ігор Мельниченко''': Тіхий Франтішек // Шевченківська енциклопедія: — {{nowrap|Т.6:Т–Я : у 6 т.}} / {{nowrap|Гол. ред. М. Г. Жулинський}}. — Київ : Ін-т літератури {{nowrap|ім. Т. Г. Шевченка,}} 2015. {{ISBN| 978-966-02-6976-7}} {{ref-uk}} {{nowrap|С. 265}} [https://archive.org/details/shevch06/page/265/mode/1up?view=theater] * '''Іван Поп''': Тіхий Франтішек (Tichý František) //{{ЕКР}} {{nowrap|С. 731}}. * {{cite web |author='''Александр РУЖЕЧКА, Людмила РУБЛЕВСКАЯ''' |publisher=Советская Белоруссия №142 (24525) |date=30 июля 2014 года |url=https://www.sb.by/articles/ot-yanki-k-frantishku.html |title=Н. В. Трус о профессоре Тихом |accessdate=2021-05-23}}{{ref-ru}} * '''Франтішек Тіхий''': Ужгород 1923. Спогади. / Переклад з чеської Лариси Мольнар — Ужгород: фірма «Ріка», 1992.{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|František Rut Tichý|18303939}} {{Lifetime|1886|1968|Тихый Франтишек}} [[Категория:Чешскы поеты]] [[Категория:Педаґоґы]] [[Категория:Перекладателе]] [[Категория:Филологы]] 1przd5zlr2awkftyfiqmt5xxyba8tvp Михайло Молнар (1912–1997) 0 18395 167096 146702 2026-07-07T17:51:11Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167096 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Михайло Молнар |portrait= | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1912|02|04}} | birthplace = [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Австро-Мадярщина]] | deathdate = {{Death date and age|1997|12|18|1912|02|04}} | deathplace = [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] | resting_place = | occupation = [[педагог]], [[Фолклористика|фолклорист]], [[проза]]ик | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=right|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSITCBPqKPD6XpmKnAHF5o4AsD_Af0mpuA_A702Py5kNjGeKF74CWJNOnEMkA&s}} '''Михайло Иванович Молнар''', *[[4. фебруар]] [[1912]], [[Голубине]], [[Свалявскый район|Свалявскый округ]], [[Австро-Мадярщина]] – †[[18. децембер]] [[1997]], [[Голубине]], [[Свалявскый район]], [[Украина]] — [[педагог]], [[Фолклористика|фолклорист]] и [[проза]]ик, културный дѣятель. Брат [[Василь Молнар|Василя Молнара]].<ref name=Almasi>Алмашій, Михайло</ref><ref name=Dolinic>Долинич Й.</ref> == Биография == Походив з родины земледѣлцьох Ивана Молнара и Марии Улѣганець, де было восьмеро дѣти (четыри хлопцѣ и четыри дѣвкы), меджи котрыма быв найстаршым. По закончѣню 6-класной народной школы в родиску (1924) зачав ся учити в Ужгородской гимназии, а завершив гимназиалны штудии в Мукачовской гимназии (1932). Мав дяку на высокошколскы штудии в [[Прага|Празѣ]], але худобность родины то не доволила. Учительовав в селах Свалявского округу ([[Сасовка (Свалявскый район)|Сасовка]], [[Поляна (Свалявскый район)|Поляна]], [[Сусково]], [[Солочин]]).<ref name=Homonnay>Гомоннай В. В.</ref> В часѣ [[Друга світова война|войны]] быв мобилизованый до мадярского войска и бойовав на выходном фронтѣ. По войнѣ зыскав фах [[Учитель|учителя]] [[История|истории]] и [[География|географии]] (екстерно).<ref name=Almasi/> Од самого зачатку украинской добы быв организатором школства як школный инспектор Свалявского округа, а цѣлых 30 рокы быв директором 7-рочной, а пак 8-рочной школы в [[Голубине|Голубиному]] (1945–1975). Инициовав добудову «народным методом» штока партеровой школы, резултатом чого было выучованя на едну змѣну, были створены предметны кабинеты.<ref name=Homonnay/> Од него ся зачала и велика учительска династия Молнарох, уже в трьох генерациях числяча понад 30 [[педагог]]ы.<ref name=Dolinic/> В часѣ своей педагогичной роботы быв активным организатором културной чинности и много раз быв повѣреный сполоченскыма функциями: подпредсѣдник сельской рады, посланець районной рады, голова районной комисии з културы и школства, член областной и районной обрядовых комисий. По одходѣ з педагогичной роботы до пензии продовжовав ативну културну чинность. Михайло Молнар вызнаменаный похвалныма вызнанями Министерства освѣты Украины, знаком ''Взоровый працовник освѣты Украины'', медайлов {{nowrap|А. С. Макаренка}}, медайлов ''За трудову доблесть'', титулом ''Заслуженый учитель Украины''.<ref name=Homonnay/> Стояв у чолѣ обновленого районного Общества Александра Духновича. На будинкови голубинской школы вдячны краяне отворили памятну таблу Михайлови Молнарови.<ref name=Almasi/><ref name=Dolinic/> == Културна чинность == ;Литература:Зачав писати ещи в штудентскых роках. Публиковав ся в часописѣ ''Наши стремления'' (1941), в алманаху молодых литераторох (1943).<ref name=Almasi/> Записовав фолклор, инсценовав даколько народных казок про театралны кружкы. В року 1935 окремыма брожурами выйшли его дѣточы пьесы ''Злый Петро'' и ''Дѣд Мороз и бабушка Зима''. Од {{nowrap|1960-х}} рокох немало новел, черт, усмѣвох, фолклорно-етнографичных материалох опубликовав в свалявской районной новинцѣ. Найвекшой популарности заслужили гуморескы, писаны мѣстнов бесѣдов, з котрыма смѣшили публику на концертах, критикуючи вады сполоченского и каждоденного живота. Незадовго до смерти выйшли его "Голубинські бувальщини" (1997) — зберька интересных историй, взятых з реалного минулого живота и переповненых духовитыма фиглями.<ref name=Dolinic/> Посмертно выйшли фолклорны запискы ''Вичурки у вуйны Полані'' (Свалява, 2002, сполуавтор В. Молнар). ;Фолклор и сцена:Як правдивый запаленик розвою и помножѣня културы, умѣня в [[Голубине|Голубиному]] организовав зо своима еднодумцями многожанрове учньовске аматерске умѣлство, а тоты колективы суть познаты и витаны ай в районѣ, ай в области: хор ''Голубинська борона'', женскы вокалны зборы ''Семеро сестры Молнаровы'', ''Голубинскы свашкы'', хлопскый вокалный збор ''Семеро братя Цимболинцѣ'' ай иншы. Тоты фолклорно-етнографичны колективы успѣшно выступали на многых сценах и в програмах Закарпатской областной телерадиокомпании, доставали награды районных, областных и республиковых конкурзох, были нафилмованы во филмах.<ref name=Dolinic/> Михайло Молнар зберав предметы хыжного и газдовского хоснованя. Етнографичны колекции передав до Свалявского историчного музея и до школного музея в [[Голубине|Голубиному]].<ref> ''Вичурки у вуйны Полані'', с. 20.</ref> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''Алмашій, Михайло''' |chapter= Молнар Михайло |title= //Русинська педагогічна енциклопедія |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 |isbn= 966-2674-43-X |at= C.&nbsp;161}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= '''Гомоннай В. В.''' |chapter= Михайло Іванович Молнар |title= //Антологія педагогічної думки Закарпаття (XIX–XX ст.) |location= Ужгород |publisher= «Закарпаття», 1992 |isbn= |at= Cс.&nbsp;226–228}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= '''Долинич Й.''' |chapter= Молнар Михайло Іванович (1912–1997) ... |title= Визначні діячі Свалявщини |at= cc.&nbsp;26–31 |url= https://en.calameo.com/read/0046711928c0fe4a12098 |accessdate= 2022-02-16}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1912|1997|Молнар, Михайло}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]] swqzotdhmu4wxfb5gzindf8uztf9s9v Андрѣй Патрус-Карпатскый 0 18457 167098 163685 2026-07-07T17:54:00Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167098 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Андрѣй Патрус | portrait = {{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top|link=https://ukrlit.net/biography/patrus.jpg}} | pseudonym = Сѣрый, Гранчак, Карпатскый, Петро&nbsp;Карпатскый<ref name="Pop2005">Ivan Pop</ref> | birthname = | birthdate = {{Birth date|1917|03|29}} | birthplace = [[Теребля (Тячовскый район)|Теребля]], [[Мадярске кральовство]] | deathdate = {{Death date and age|1980|04|19|1917|03|29}} | deathplace = [[Киев]], [[УССР]] | resting_place = [[Киев]] | occupation = [[поет]], [[проза]]ик, [[новинарь]], [[перекладатель]] | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1934–1980 | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=right|pos=top|link=https://ukrlit.net/biography/patrus.jpg}} '''Андрѣй Патрус''', ({{ref-uk}} ''Андрі́й Миха́йлович Па́трус-Карпа́тський'', {{nowrap|*[[29. марец]] [[1917]]}}, [[Теребля (Тячовскый район)|Теребля]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– {{nowrap|†[[19. апріль|19. апрѣль]] [[1980]]}}, [[Киев]], [[УССР]])&nbsp;— [[Подкарпатя|подкарпатскый]] [[поет]], [[проза]]ик, [[новинарь]], [[перекладатель]].<ref name="Dovhanic1994">Омелян Довганич</ref><ref name="Dovhanic2007">Довганич О. Д.</ref><ref name="Pavlenko">Павленко Г. В.</ref><ref name="Ferenc">Ференц, Надія</ref> Его живот и творчость перешли зложенов и противоречивов дорогов через часто змѣнюючы ся политичны условия, в котрых жив и творив.<ref name="Dovhanic1994"/> == Биография == === Походжѣня и штудии === Андрѣй Патрус походив з худобной родины дровосѣка, што дефинитивно вызначило его лѣвицьову ориентацию. [[Верш|Стихы]] и [[повѣданя]] зачав печатати од року 1934 в [[русофил]]скых выданях „''Нашъ Путь''“, „''Наши стремленія''“, „''Русскій Народный Голосъ''“, „''Карпаторусское Слово''“, а в перекладѣ и в чешскых выданях.<ref>Андрей Патрус (фото, биография, творба)</ref> Первов его публикациов быв верш „''Мой кличъ''“ (газета „''Нашъ Путь''“, 1934).<ref name="Ferenc"/> Быв тогды гимназистом Хустской русской гимназии, до котрой наступив в року 1928 по закончѣню [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народной школы]] в родиску.<ref name="Dovhanic1994"/><ref name="Dovhanic2007"/> А уже в року 1935 Андрѣй Патрус быв выказаный зоз Хустской гимназии за членство в тайной [[комсомол]]ской групѣ. Гимназиалны штудии докончив екстерно на Мукачовской русской гимназии (1935–1937). На двадцятом року живота поет выдав свою перву, [[Русскый язык|русскоязычну]] зберьку „''Плетью по совѣсти''“ (Ужгород, „''Школьная помощь''“, 1937), в котрой переважали социално-политичны мотивы.<ref name="Ferenc"/> === Перед свѣтовов войнов === В [[Мукачово|Мукачовѣ]] аматерскый театер инсценовав его гру „''Сватання''“. На додаток, того ж року 1937 став ся членом [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]] и заступив на пост литературного редактора партийного журнала „''Голос молоді''“, выдаваного в [[Ужгород]]ѣ.<ref name="Dovhanic1994"/><ref name="Pop2005"/><ref name="Pop2001">Иван Поп</ref> В новембрѣ 1938, коли подля [[Перва вѣденьска арбитража|Вѣденьской арбитражи]] Ужгород быв одданый [[Мадярске кральовство|Мадярам]], Андрѣй Патрус зачатком року1939 прияв роботу в редакции хустской новинкы „''Русскій народный голосъ''“, што была органом русофилской [[Централна Руська Народна Рада|Централной Русской Народной Рады]]. Але уже в фебруарѣ 1939 перейшов на пост литературного редактора украинской националистичной новинкы „''Нова Свобода''“ в [[Хуст]]ѣ, де працовав до 16.&nbsp;марца 1939. Его поезии и статьи того периода цѣлком одповѣдали характеру новинкы.<ref name="Dovhanic1994"/> Украинскы националисты таку остру перемѣну поглядох коментовали як свою побѣду над русофилсков групов, але сам поет по часѣ твердив, же служив там як информатор про [[Комунистична партия Чехословакии|комунистичну партию]],<ref name="Pop2001"/> а тото потверджують ай архивны документы, опубликованы в сучасности.<ref name="Dovhanic1994"/> === До СССР === По падѣ [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]] вернув ся до [[Теребля (Тячовскый район)|Тереблѣ]] и до мая 1939 быв под домашным арештом и выслухами в мадярской жандармерии. 29.&nbsp;септембра 1939, скоро по установлѣню в Карпатах совѣтско-мадярской границѣ нелегално з двома товаришами утѣк до [[СССР]], де были арештованы и умѣщены в тюрмѣ [[Камянець-Подольскый|Камянця Подольского]]. За Патруса але поручили ся авторитетны в СССР дѣятелѣ [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]], и быв пущеный на слободу зо статусом политичного емигранта.<ref name="Dovhanic1994"/><ref name="Pop2001"/> Достав роботу [[Новинарь|новинаря]] в мѣстной новинцѣ. По зачатку нѣмецко-совѣтской войны перебывав в Червеной армадѣ до новембра 1941, а пак быв посланый до [[Бузулук]]а, де ся формовав Первый чехословацкый окремый баталион. Ту зостав придѣленый за товмача чехословацкой военской мисии, котра квартельовала в недалеком Куйбышевѣ (Самарѣ), де окрем иншого брав участь в радиовысыланях, утримовав контакты з чехословацков екзиловов владов в [[Лондон]]ѣ, писав статьи про карпаторуску пресу в [[Сѣверна Америка|Америцѣ]], в року 1943 выдав зберьку поезий „''Батьківщина кличе до бою''“.<ref name="Dovhanic2007"/> Прислужив ся ку тому, же тысячи [[Русины|Русинох]] были выслободжены з [[ГУЛАГ]]у и поповнили чехословацкый корпус. При миссии быв до октобра 1943, пак быв посланый назад до [[Бузулук]]а и яко заступник велителя Другой парашутно-десантной бригады Чехословацкого армадного корпуса перейшов бойову дорогу до конця войны.<ref name="Pop2001"/> === По войнѣ === По войнѣ вернув ся дому и тогды ся дознав, же быв ещи в року 1943 выказаный зоз [[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]] за „контакты з [[Павел Цибере|Цибере]], емиграчны тенденции, одход од линии партии и аморалне справованя“.<ref name="Dovhanic1994"/> Быв приятый за члена [[ВКП(б)]], [[Народный сполок писательох Украины|сполку писательох Украины]], членом редакции ведучой областной новинкы „''Закарпатська Правда''“, став на челѣ областной писательской организации. Выграв конкурз на найлѣпше поетичне писмо-оду [[Йосиф Сталин|Сталин]]у и достав солидну грошову награду. Але нечекано в октобрѣ 1947 быв арештованый [[НКВД]], котре выявило, же быв он „приживник фашистох и англицкый шпион“. В основѣ, кавза Патруса была лем одголоском первого великого политичного процеса в [[Чехословакия|Чехословакии]] по комунистичном переворотѣ, в котром главный обвиненый быв генерал Гелиодор Пика, началник Патруса по военской мисии в [[СССР]]. Пика быв завѣшеный, а Патрус достав 25&nbsp;рокы [[ГУЛАГ]]а.<ref name="Pop2001"/> Лем в року 1956 поет и писатель быв регабилитованый и годен быв ся вернути дому. Жив в селѣ [[Минай]] коло [[Ужгород]]а, сполупрацовав в мѣстных [[Новины (папірёвы)|новинках]] и вельох украинскых периодиках. Активно выдавав новы книгы. Послѣдны рокы бывав в [[Киев]]ѣ, там и умер и покоить ся.<ref name="Pavlenko"/> == Дѣдузнина == На днешный день в Минаѣ майдовга улиця села е названа на честь Патруса-Карпатского.<ref>https://maps.visicom.ua/i/STR3JVL2ZJW8?lang=uk</ref> Так само улиця Патруса-Карпатского е в селѣ Теребля. == З ранней творбы == * {{Cite web |url= http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1938/Patrus.php |title= Андрей Патрус |format= фото, биография, творба |publisher= Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938}} * {{Cite web |url= http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1938/KarpatLit.php |author= Андрей Патрус |title= О Карпаторусской Литературі |format= проба литературной критикы |publisher= Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938 }} * {{Cite web |url= http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1938/Springtime38.php |author= Андрей Патрус |title= Навстречу весні |format= проба прозы |publisher= Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938}} * {{Cite web |url= http://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1939/MishkoHulyak.php |author= Андрей Патрус |title= Мишко Гуляк |format= повѣсть з Марамороша 1918–1920 |publisher= Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1939 }} == Выбор з выдань зрѣлой добы == * ''Що в серці найсвятіше: лірика, легенди, поема'' / А.&nbsp;Патрус-Карпатський. – К.: Рад. письм., 1958. – 240&nbsp;с. * ''Іду життям!: лірика'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; ред. В.&nbsp;Панченко ; худ. О.&nbsp;П.&nbsp;Терновська. – Ужгород: Закарпат. обл. вид-во, 1960. – 112&nbsp;с. * ''Бескиде, відрадо моя: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; ред. Ю.&nbsp;П.&nbsp;Петренко. – К.: Рад. письм., 1961. – 128&nbsp;с. * ''Колиска орлина: вірші та поеми'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; ред. Л.&nbsp;С.&nbsp;Малахова; худ. Г.&nbsp;Р.&nbsp;Кохан. – К.: Держ. вид-во худож. л-ри, 1963. – 158&nbsp;с. * ''Малиново квітнуть малини: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; ред. Г.&nbsp;П.&nbsp;Коваль. – К.: Рад. письм., 1966. – 88&nbsp;с. * ''Терези часу: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський. – Ужгород: Карпати, 1967. – 88&nbsp;с. * ''Співучі смереки: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; упоряд. та передм. М.&nbsp;І.&nbsp;Дубина; ред. Т.&nbsp;В.&nbsp;Карбовнича; худ. А.&nbsp;М.&nbsp;Пугачевський. – К.: Дніпро, 1987. – 198&nbsp;с.: портр. * ''Голуба далечінь: поезії'' / А.&nbsp;М.&nbsp;Патрус-Карпатський; упоряд., передм. О.&nbsp;Д.&nbsp;Довганич. – Ужгород: ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2008. – 440&nbsp;с. : портр. – (Письменство Закарпаття). == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= Ivan Pop |chapter= Patrus-Karpats'kyi, Andrii |title= Encyclopedia of Rusyn History and Culture |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= 377–378 }}{{ref-en}} * {{Cite book |author= Омелян Довганич |chapter= «Мої жалі і світлі мрії...» (Нове про {{nowrap|А. М. Патруса-Карпатського}}) |title= Карпатський край. Травень – червень 1994. {{nowrap|№ 5–6 (105)}} |location= Ужгород |publisher= |at= {{nowrap|Сс. 52–55}} }}{{ref-uk}} * Довганич О. Д.: Патрус-Карпатський Андрій Михайлович // {{ЕЗВО20}} {{nowrap|Сс. 242–243}} * {{Cite book |author= Павленко Г. В. |chapter= Патрус-Карпатський |title= Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник |location= Ужгород |publisher= Патент, 1999 |at= {{nowrap|Сс. 137–138 |isbn= 966-7242-10-2 }} }}{{ref-uk}} * {{Поп2001|позиция=Сс. 295–296|статья=Патрус-Карпатский Андрей}} * {{Cite book |author= Ференц, Надія |chapter= Андрій Михайлович Патрус-Карпатський : 90-річчя від дня народж. поета, прозаїка (1917-1980) |title= // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : рек. бібліогр. посіб. / Закарпат. обл. універс. наук. б-ка |location= Ужгород |publisher= Вид-во В. Падяка, 2006 |at= {{nowrap|Сс. 156–160}} |url= https://www.biblioteka.uz.ua/vistavka/?presentation=95 |accessdate= 2022-03-31}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1917|1980|Патрус-Карпатскый}} [[Катеґорія:Украинскы поеты]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] dr4k9yp4wqv0lt4njmrsgsvr4yb39gz Любка Сегеди Фалц 0 18473 167100 166212 2026-07-07T17:57:36Z Igor Kercsa 5504 фото 167100 wikitext text/x-wiki {{Писатель | name = Любка Сегеди Фалц | pseudonym = | birthname = Любка Сегеди | birthdate = {{Birth date|1932|04|10}} | birthplace = [[Петровци]], [[Срѣм]]<br>[[Кральовство Югославия]], (дн. [[Хорватия]]) | deathdate = {{Death date and age|2018|04|10|1932|04|10}} | deathplace = [[Винковци]], [[Хорватия]] | occupation = [[учитель]]ка, [[поет]]еса,<br>културна активистка |image=Ljupka Falc.jpg |imagesize=250px | language = | education = | alma_mater = | genre = поезия | subject = | movement = | notableworks = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = }} '''Любка Фалц''', роджена Сегеди, *[[10. апріль|10, апрѣль]] [[1932]], [[Петровци]], в тогдышной [[Кральовство Югославия|Югославии]], днесь [[Хорватия]] – †[[10. апріль|10, апрѣль]] [[2018]], [[Винковци]], [[Хорватия]] — [[учитель]]ка, [[поет]]еса, културна активистка.<ref name="IP">И. П.</ref><ref name="Medvid">Петро МЕДВІДЬ</ref><ref name="jadju">ядю</ref> == Биография == В родных Петровцях выходила штыри класы закладной [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народной школы]]. Мала 11 рокы, коли одышла з родного села до [[Вуковар]]у, де абсолвовала низшу гимназию и склала малу матуру, а пак штудовала на учительской школѣ в [[Осиек]]у. Яко 18-рочна зачала учительовати в положеном при [[Осиек]]у селѣ Овчара (днесь община Чепин), а ту зачала и писати поезию. Наступно учительовала в розличных селах, в том в [[Миклошевци|Миклошевцях]], а наконець за довгшый час в [[Дреновци|Дреновцях]], одкы и пошла до пензии.<ref name="IP"/> Послѣдны рокы свого живота жила во [[Винковци|Винковцях]], де и умерла. Спочивать на валалском теметовѣ в [[Петровци|Петровцях]], де ся ей одпровод одбыв 12. апрѣля 2018.<ref name="jadju"/> Была активна в сполоченском и културном животѣ. Една зо закладательок русинской организации в [[Хорватия|Хорватии]], по роздѣлѣ югославянской державы — ''Руснак'', дружтво Руснацох у Републики Горватскей (2003), перва, а пак честна предсѣдателька той организации.<ref name="IP"/><ref name="Medvid"/> Довгорочна членка ''Дружтва за руски язик, литературу и културу'', вызнаменана в року 2015 честнов наградов {{nowrap|им. Осифа Фа}} за педагогичну и литературну чинность.<ref name="IP"/> == Творба == Свой первый верш, названый ''Квитки у полю'', публиковала в року 1954 в русинском часописѣ ''{{iw|Шветлосц||uk}}''. Далшы поезии появляла переважно во вуковарском часописѣ ''Нова думка'', в народных календарях и в антологиях, довъедна их было понад 250. Выдала двѣ поетичны зберькы и приготовила третю, котру не встигла выдати: * Подоба з далєка (1975); * Класки (1999) — достала [[Премия Александра Духновича|литературну награду Александра Духновича]], 2006; * Шерцо на червеним партку (невыдана).<ref name="IP"/><ref name="Medvid"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author='''(И. П.)''' |chapter=ЛЮБКА СЕҐЕДИ ФАЛЦ, учителька, поетеса (1932-2018) |title=Studia Ruthenica 23 (36) |location=Нови Сад |publisher=Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2018 |at=c.&nbsp;217 |url=https://zavod.rs/wp-content/uploads/2021/07/Studia-rutenika-23-2018.pdf |accessdate=2022-04-16}} * {{Cite web |author='''Петро МЕДВІДЬ''' |title=Недожытый юбілей Любкы Сеґеди-Фалц |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?13-4-2022-Недожытый-юбілей-Любкы-Сеґеди-Фалц |publisher=ЛЕМ.фм, Академія русиньской културы на Словеньску |accessdate=2022-04-16}} * {{Cite web |author='''(ядю)''' |title=Умарла Люпка Фалц |url= https://www.ruskeslovo.com/Умарла-Люпка-Фалц/ |publisher=РУТЕНПРЕС |date=2018-04-12 |accessdate=2022-04-16}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1932|2018|Фалц, Любка}} [[Категория:Русиньскы поеты]] [[Категория:Русиньскы педаґоґы]] 97aknz1w570wmw2f5i2qr13tt1g4xuq Ернест Контратович 0 18517 167086 144309 2026-07-07T14:38:58Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167086 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ернест Контратович |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|pos=top|align=center|width=90 |link=https://esu.com.ua/images/article_images/K/Kontratovich%20Ernest%20Rudolyfovich1.jpg}} |Чинность=Малярь |Уроджѣня={{Birth date|1912|05|17}} |Мѣсто_роджѣня= [[Кална Розтока]], [[жупа Земплин]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|2009|12|23|1912|05|17}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]], [[Закарпатска область]], [[Украина]] |Причина_смерти= }} '''Ернест Контратович''', {{ref-uk}} ''Ернест Рудольфович Контратович'', *&nbsp;[[17. май]] [[1912]], [[Кална Розтока]], [[жупа Земплин]], [[Мадярске кральовство]] (дн. [[Словакия]]) – †&nbsp;[[23. децембер]] [[2009]], [[Ужгород]], [[Закарпатска область]], [[Украина]] — подкарпатскый [[малярь]] и [[педагог]].<ref name="Jurcenko">Юрченко-Микита О. В.</ref><ref name="ZAM">Закарпатська академія мистецтв</ref> == Биография == По закончѣню народной школы в родном селѣ, де его отець быв [[учитель]]ом, Ернест одышов до [[Ужгород]]а, намѣряючи ся тыж добыти фах учителя в [[пѣвцоучитель]]ской семинарии (1928–1932), в якой тогды директором быв [[Августин Волошин]], а мальованя выучовав [[Адалберт Ерделий]]. Стямивши здатность Ернеста до мальованя, Ерделий го припросив до своей приватной Публичной школы рисунку, де выучовав тыж [[Йосиф Бокшай]], и так [[малярство]] и робота [[педагог]]а стали ся обсягом его цѣлого живота. В роках 1932–1942 учительовав по селах [[Уг (приток Лаборця)|Ужанской верховины]] — Луг, Сухый, [[Ужок]].<ref name="ZAM"/> В часѣ [[Друга світова война|войны]] быв мобилизованый до мадярского войска, але неодовго трафив до заятя. В року 1945 активно ся зучастнив створѣня малярского училища и малярского сполку, а од року 1946 став ся сполузакладательом закарпатской секции Сполку малярьох Украины и преподавательом Ужгородского умѣлецко-промыслового училища.<ref name="ZAM"/> До року 1960 выучовав ту рисунок, мальбу, композицию, а его учениками были [[Юрий Герц]], [[Иван Илько]], [[Володимир Микита]] идр. В роках 1960–1972 працовав в Ужгородскых умѣлецко-выробных майстернях.<ref name="Jurcenko"/> В комунистичной добѣ Ернест Контратович осторонив ся навязованого владов [[соцреализм]]а, зоставаючи при пейзажах и сценах людовых традиций, а так, поважованый за чудака, быв мимо фокуса увагы. Интерес ку его творбѣ вырос од {{nowrap|1970-х}}, коли зачав активно ся выставляти в [[Киев]]ѣ и заграничу. Зачали о том писати ведучы умѣлствознателѣ Украины, а наконець пришло ай официалне вызнаня — званя Заслуженого умѣлця Украины.<ref name="ZAM"/> В року 1991 быв оцѣненый званьом Народный умѣлець Украины, а в року 2007 — орденом князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня.<ref name="Jurcenko"/> == Творба == Первой выставкы ся зучастнив в року 1938.<ref name="Jurcenko"/> Продовжовав традиции Подкарпатской школы малярства и въедно з тым створив свой властный напрям [[експресионизм]]а зоз сериов образох, указуючых драматичны моменты живота карпатскых верховинцьох (''Свячѣня воды'' 1938, ''Одпровод бѣдняка'' 1939, ''Смутны мелодии'' 1940, ''Ведуть арештованых'' 1943) и двома епичныма циклами ''Карпатскы мадоны'' и ''Еврейскы теметовы''.<ref name="Pop2005">Ivan Pop</ref><ref name="Pop2001">Иван Поп</ref> По року 1945 лишив ся социалных тем и зображовав пейзажы и генерализованы жанровы сцены людовых традиций, без портретной конкретизации и детализации облечѣня. В своих образах досягать высокой майстерности. Полотна Контратовича розкуповують украинскы музеи.<ref name="ZAM"/> Персоналны выставкы: [[Ужгород]] (1967, 1972, 1987, 1997), [[Киев]] (1973, 1975–76, 1982, 2001), [[Бардеёв|Бардейов]] (1973–74), [[Пряшов]] (1975–76), Великый Березный (1977).<ref name="Jurcenko"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= '''Ivan Pop''' |chapter= Kontratovych, Ernest |title= //Encyclopedia of Rusyn History and Culture |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= |doi= 10.3138/9781442674431 |isbn= 0-8020-3566-3 |page= 246 }}{{ref-en}} * {{Cite web |title= Контратович Ернест Рудольфович (1912-2009), народний художник України |publisher= '''Закарпатська академія мистецтв''' - офіційний сайт |url= http://artedu.uz.ua/2204-kontratovich-ernest-rudolfovich-1912-2009.html |date= 2021-05-28 |accessdate= 2022-05-08}}{{ref-uk}} * {{Поп2001|статья= Контратович Эрнест|позиция=С.&nbsp;218}} * {{Cite web |author= '''Юрченко-Микита О. В.''' |title= Контратович Ернест Рудольфович |publisher= // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: {{nowrap|І. М. Дзюба}}, {{nowrap|А. І. Жуковський}}, {{nowrap|М. Г. Железняк}} та&nbsp;ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014 |url= https://esu.com.ua/search_articles.php?id=5047 |accessdate= 18.05.2022}}{{ref-uk}} * {{Cite web |title= '''Контратович Ернест (1912-2009), укажка з творбы''' |publisher= Brovdi Art |url= https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/klasyky-zakarpatskoi-shkoly/kontratovich-ernest#parentHorizontalTab2 |date= |accessdate= 2022-05-19}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1912|2009|Контратович, Ернест}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] kn2pnux4scdelb4jphnuwrptosn0tpi Милош Крно 0 18673 167101 144179 2026-07-07T18:00:36Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167101 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name = Милош Крно |portrait={{Фоторамка|Увидьте фото|width=90|align=center|pos=top |link= https://www.litcentrum.sk/sites/default/files/person_photos/milos_krno1.jpg}} |pseudonym = Ľupčiansky, M.&nbsp;Blesk, Miloš&nbsp;Blesk, Miloš&nbsp;Krno-Ľupčiansky, Peter&nbsp;Vrba<ref name="LIC">Literárne informačné centrum</ref> |birthname = Miloš Krno |birthdate = {{Birth date|1922|07|25}} |birthplace = [[Братислава]] |deathdate = {{Death date and age|2007|07|21|1922|07|25}} |deathplace = [[Братислава]] |resting_place = |occupation = [[писатель]], [[перекладатель]], [[новинарь]], [[сценариста]] |nationality = |ethnicity = [[Словаци|Словак]] |citizenship = |genre = [[поезия]], [[проза]], [[драма]], [[литература факту]], дѣточо-молодежна |subject = |movement = |notableworks = |spouse = |partner = |children = |relatives = |awards = |signature = |signature_alt = |website = |Commons = }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=right|pos=top |link= https://www.litcentrum.sk/sites/default/files/person_photos/milos_krno1.jpg}} '''Милош Крно''' ({{lang-sk|Miloš Krno}}, *[[25. юн]] [[1922]], [[Братислава]] – †[[21. юн]] [[2007]])&nbsp;— [[Словакия|словацкый]] [[писатель]], [[перекладатель]], [[новинарь]], [[сценариста]].<ref name="LIC"/><ref name="Teraz2012">Teraz.sk, 25. júla 2012</ref> == Биография == Дѣточы рокы пережив в Нѣмецкой Люпчи,<ref>Од року 1946 Партизанска Люпча</ref> одкы пак взяв собѣ дакотры псевдонимы. Абсолвовав гимназию в [[Кежмарок|Кежмарку]] (1933–1944) и правницку факулту [[Универзита Коменского в Братиславѣ|универзиты Коменского в Братиславѣ]] (1941–1946). В року 1945 — новинарь в [[Кошицѣ|Кошицях]] и [[Братислава|Братиславѣ]], 1946 — працовник министерства загранича в [[Прага|Празѣ]], 1946–1953 первый секретарь чехословацкой амбасады в [[Москва|Москвѣ]], 1954–1959 [[новинарь]], 1959–1963 секретарь Союзу словацкых писательох, едночасно в роках 1954–1964 посланець Словацкой Народной Рады, 1963–1968 [[писатель]] на вольной нозѣ, 1969–1971 шефредактор [[часопис]]у ''Obzor socializmu'', 1971–1978 [[драматург]] и [[сценариста]] ''Словацкого филму'', од року 1978 жив на пензии в Братиславѣ.<ref name="LIC"/> == Творба == Автор понад 30 книг. Еден з главных представительох словацкого [[Социалистичный реализм|социалистичного реализма]].<ref name="LIC"/> Дебутовав [[Надреализм|надреалистичнов]] поетичнов зберьков ''Šialené predstavenie'' (1944). В прозовых творах найвеце писав о добѣ [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. Написав двѣ романовы трилогии, окремы [[роман]]ы и [[повѣданя]]. Вельо его книжок суть написаны дѣтьом и молодежи ай о проблематицѣ охраны природы. Послѣдня книжка ''Ak je na zemi raj'' (2002) — споминкы и есеи о Грузии. Его творы перекладены до 11 языкох, а он сам перекладав поезию и прозу русскых, нѣмецкых, грузинскых и арменскых авторох.<ref name="Teraz2012"/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |title = Miloš Krno |url = https://www.litcentrum.sk/autor/milos-krno/zivotopis-autora |publisher= '''Literárne informačné centrum''' |accessdate= 2022-07-30}}{{ref-sk}} * {{Cite web |title= Spisovateľ a publicista Miloš Krno by oslávil deväťdesiatku |url= https://www.teraz.sk/kultura/spisovatel-a-publicista-milos-krno-by/16586-clanok.html |publisher= '''Teraz.sk, 25. júla 2012''' |accessdate= 2022-07-30}}{{ref-sk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1922|2007|Крно, Милош}} [[Катеґорія:Словацкы писателе]] 2mhjtc0ajvr4t5xea3e61aazuwfbtwx Републіка Серьбска 0 19681 167124 165250 2026-07-08T02:33:53Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Републіка Сербска]] 167124 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Републіка Сербска]] ign0y89e8uzta6vukdt6qe001rkz8jv Република Српска 0 19682 167123 165249 2026-07-08T02:33:43Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Републіка Сербска]] 167123 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Републіка Сербска]] ign0y89e8uzta6vukdt6qe001rkz8jv Republika Srpska 0 19683 167120 165248 2026-07-08T02:33:13Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Републіка Сербска]] 167120 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Републіка Сербска]] ign0y89e8uzta6vukdt6qe001rkz8jv Наоми Джеймс 0 20040 167102 165550 2026-07-07T18:06:00Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167102 wikitext text/x-wiki {{Писатель |name= Наоми Джеймс |birthname= Dame Naomi Christine James, DBE |Категория_склада= |portrait= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSETQycY8ZYtlz4i4Au10_xVsVv5i8BVsrQRms2dShUBIMaaKwZ2MvUhEym-MapmMYLbx4&usqp=CAU}} |occupation= яхтсменка, писателька |birthdate= {{Birth date and age|1949|03|02}} |birthplace= Гисборн, [[Новый Зеланд]] |deathdate= <!--{{Death date and age|20yy|mm|dd|1949|03|02}}--> |deathplace= |period= 1979 — |awards=[[File:Order of the British Empire (Civil) Ribbon.png|90px|]]<br/>Дама Командор Ордена Британской Империи (DBE, 1978) }} {{Фоторамка|Увидьте фото|align=right|width=260|pos=top |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSETQycY8ZYtlz4i4Au10_xVsVv5i8BVsrQRms2dShUBIMaaKwZ2MvUhEym-MapmMYLbx4&usqp=CAU}} '''Наоми Джеймс''', {{ref-en}} ''Dame Naomi Christine James, DBE'' (в дѣвоцтвѣ ''Naomi Christine Power''), роджена {{nowrap|[[2. марца]] [[1949]]}}, Гисборн, [[Новый Зеланд]] — яхтсменка и [[писатель]]ка мемуарох, перва жена, котра обплавала довкола свѣта в соло плавбѣ на малой плахтарцѣ рутов клиперох через кончик Горн.<ref name="Encyclopedia">Encyclopedia.com</ref> Родила ся в [[Новый Зеланд|Новом Зеландѣ]] на далекой од [[Море|моря]] овечой фармѣ, де не было потребы и можности научити ся плавати и так не знала плавати до свого 21-рочного вѣку. Працовала яко фризерка, покля не наважила ся сѣсти на пасажерску шифу и одплыти до [[Европа|Европы]]. В року 1975 спознала ся зоз своим будучым мужом, Робом Джеймсом, любительом яхтового шпорту, котрому в часѣ медовой плавбы ся признала, же любила бы обплавати в соло плавбѣ доокола свѣта. Ей фантазия ся могла реализовати в року 1977, коли достала спонзорску помочь од лондонской новинкы ''Daily Express'', позычену яхту ''Express Crusader'' и суму про подорожны кельтункы.<ref name=hinds>Michael deCourcy Hinds</ref> По 9-мѣсячной плавбѣ морями стала ся она первов женов, котра самотно обплавала довкола свѣта через кончик Горн по трасѣ, познатой як ''Клиперова Рута'' (9. септембер 1977 – 8. юн 1978), а при тому вылѣпшила попередный рекорд на той трасѣ од Френсиса Чичестера о два днѣ. Тота плавба принесла ей славу. Достала немешску титулу ''Дама Командор Ордена Британской Империи'' (DBE, 1978), котрый удѣлять британска кральова, а в [[Новый Зеланд|Новом Зеланду]] оцѣнена титулов ''Моряк року'' (1978), введена до ''Галы Славы'' (1990). В року 1979 вылѣпшила женскый рекорд ''Трансатлантичных перегонох''. В року 1982 лишила яхтовый шпорт через морску хвороту. О рок ей муж, Роб Джеймс утопив ся в часѣ плавбы (1983), а 10 днѣ на то им ся родила дѣвочка. Наоми ся выдала другый раз в року 1990 и оселили ся во [[Вашингтон (мѣсто)|Вашингтонѣ]]. О своих пригодах написала мемуары ''At One with the Sea'' (1979) и ''At Sea on Land'' (1981).<ref name="Encyclopedia"/> Подля правил ''World Sailing Speed Record Council (WSSRC)'', организации, котра региструе рекорды яхтинга, плавба мать быти ''non-stop''. Наоми мусѣла два раз ставати. Раз в Кейптаунѣ, жебы ремонтовати радио, бо без контакту з родинов уже плавала 8000&nbsp;мил. Другый раз на Фолклендскых островах, де потребовала ремонтовати потрепану в плавбѣ стареньку яхту, по тому, як перейшла страшный кончик Горн, жебы ся могла могла вернути до [[Велика Британия|Британии]]. Тото од ней забрало можность регистровати и вызнати рекорд у WSSRC.<ref name= "Redman">Chris Redman</ref> В року 2005 Еллен Макартур (Dame Ellen MacArthur DBE) обплавала довкола свѣта ''non-stop'' за 71&nbsp;день.<ref>BBC on this day</ref> Ей рекорд быв вызнаный и зарегистрованый. Тот великый роздѣл — 272 днѣ и 71 день — видить ся тяжко порозумѣти. Але Еллен Макартур мала GPS навигацию и швыдкый тримаран, нароком сконштруованый про ню, а ей плавба была каждоденно указована на телевизии. В том часѣ, коли плавала Наоми, Еллен мала лем два рокы, и Наоми не любить пакостны порувнаня их двох. «Моя плавба была абсолутно иншака», — наголошуе она. «Еллен професионална шпортовкыня, а я была авантуристка».<ref name= "Redman"/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |date= 8 June 1978 |title= 1978: Woman takes world sailing record |publisher= '''BBC on this day''' |url= http://news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/june/8/newsid_2500000/2500541.stm |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{Cite web |title= James, Naomi (1949–) // Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages |publisher= '''Encyclopedia.com''' |date= 26 May. 2023 |url= https://www.encyclopedia.com/women/dictionaries-thesauruses-pictures-and-press-releases/james-naomi-1949 |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{cite web |url= https://www.nytimes.com/1979/09/23/archives/unlikely-roundtheworld-sailor-learned-how-on-the-way.html |title= Unlikely Round-the-World Sailor Learned How on the Way |author= '''Michael deCourcy Hinds''' |publisher= The New York Times, page 60 |date= 23 September 1979 |accessdate= 2023-05-31}}{{ref-en}} * {{Cite web |author= '''Chris Redman''' |date= 12 February 2005 |publisher= The Independent |title= The forgotten Dame who sailed round the world |url= https://www.independent.co.uk/news/the-forgotten-dame-who-sailed-round-the-world-1530210.html |accessdate= 2023-06-01}}{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1949||Джеймс, Наоми}} [[Катеґорія:Вандровници]] mppi97tnrb21c8xrhcjja49qfrddond Джон Роналд Руєл Толкин 0 20914 167144 144617 2026-07-08T09:40:17Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167144 wikitext text/x-wiki {{Писатель проста |name = Джон Роналд Руел Толкин |image = J.R.R. Tolkien in the 1940s.jpg |imagesize = |alt = |caption = Фото з року 1920 |pseudonym = |birthname = John Ronald Reuel Tolkien |birthdate = {{Birth date and age|1892|1|3}}<!-- {{Birth date and age|YYYY|MM|DD}} --> |birthplace = |deathdate = {{Death date and age|1973|9|2|1892|1|3}}<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = |resting_place = |occupation = }} '''Джон Роналд Руєл Толкин''' быв вызначный анґліцькый [[поет]] і драматік, ключова постава модерного европского драмату. {{Lifetime|1892|1973|Толкин, Джон}} [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] [[Катеґорія:Драматици]] [[Катеґорія:Поеты]] o8toheodvuonrd6g7shaqos0p4hixyi Карел Свобода 0 20920 167145 161143 2026-07-08T10:00:26Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167145 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Образчик=[[File:Karel Svoboda (composer, 1969).jpg]] |Имя=Карел Свобода |Чинность=[[композитор]] |Уроджѣня= {{Birth date|1938|12|19}} |Мѣсто_роджѣня=[[Прага]] |Упокоеня={{Death date and age|2007|01|28|1938|12|19}} |Мѣсто_смерти=[[Йеваны]], [[Чехія|Чехия]]}} '''Карел Сво́бода''' ({{Lang-cs|Karel Svoboda}}; [[19. децембер|19. децембра]] [[1938]] — [[28. януар|28. януара]] [[2007]]) — чехословацькый и [[Чехы|чешськый]] композитор, якый писав естрадну музику. Автор музикы ид многым кінам и телефільмам в 1960—1970. годы. Творчый руководитель ансамбля інструментальної електронної музикы «<nowiki/>[[Elektrovox]]<nowiki/>». == Біографія == Карел Свобода родив ся в [[Прага|Празї]] ([[Чеськословеньско|Чехословакія]]). Зачав писати музику, лишив ученя на третьому курсі медицинського факультета. Участвовав в рок-групі «Mefisto» в 1963 годови (піанішта). Май тош писав музику для пражського театра «Laterna Magica» и для многых чешськых співаку. В 1965 годови уйшла пластинка з пісньов Свободы «Slunce za oknem» в исповнені Яроміра Маєра. Крехты май пузно в [[Нїмецько|Нїмеччині]] уйшла пластинка з інструментальнов композиційов Свободы «Navrat Gemini». Товгды на фестивалі в [[Ріо де Жанейро|Ріо-де-Жанейро]] пісню Свободы «Vzdaleny hlas» заспівала [[Гелена Вондрачкова]]. В 1969 годови. Свобода написав пісню «Леді карнавала» для чешського співака [[Карел Готт|Карела Готта]]. Всього для співака композитор написав музику ид 80. пісням. В 70. годы композитор сотрудовав з многыми чешськыми співаками — серед них Гана Загорова, Ева Піларова, Мілан Дробны, Вальдемар Матушка, Лешек Семелка, Іржи Шелінґер, Яна Кратохвілова. В 1980. в число исповнителю пісень Свободы входят Карел Зіх, Мигаль Давід, Івета Бартошова, Петро Спеши, Марцела Бржезінова и група [[OK Band]], Марцела Голанова, Петра Яну, Далібор Янда. Свобода сотрудовав з западнонїмецькым каналом ZDF бульше трьох десятилїтій. Писав саундтрекы ид многым телепередачам и серіалам. Сред них «Вікі вікінґ», «Пригоды пчолкы Маї», «Чудні пригоды Нільса». Так само написав музику ид популярному фільмови «Три уріха для Попелюшкы». Всього Свобода создав музику ид бульше чим 90. фільмам и телесеріалам. Є автором мюзиклу: * «Нуч на Карлштейні» (Noc na Karlštejně), 1973, фільм-мюзикл * «Dracula», Премєра в Празї 13. октовбра, 1995 * «Monte Christo», 2000 * «Golem», 2006, по книзї Зденека Зеленкы Свобода быв найденый убитым выстрілом из охотнячої пушкы в садови свойої хыжи в [[Прага|Празї]] 28. януара 2007 года, пушка лежала коло нього. Інцидент назвали самоубійством.<ref>{{Cite web |url=http://zpravy.idnes.cz/skladatel-karel-svoboda-se-zastrelil-dso-/domaci.asp?c=A070128_224742_domaci_ton |title=iDnes |access-date=2010-09-08 |archivedate=2009-02-07 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090207062027/http://zpravy.idnes.cz/skladatel-karel-svoboda-se-zastrelil-dso-/domaci.asp?c=A070128_224742_domaci_ton }}</ref> ==Одкликованя== {{Переклад|ru|Свобода, Карел}} [[Катеґорія:Умерли 2007]] [[Катеґорія:Уродили ся 1938]] eq6nd56rg8j1gok1uqfekhlfavmexjl Йозеф Гайдн 0 21085 167146 161144 2026-07-08T10:14:02Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167146 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Образчик=[[File:Joseph Haydn.jpg|200px]] |Имя=Йозеф Гайдн |Чинность=[[композитор]] |Уроджѣня= {{Birth date|1732|03|31}} |Мѣсто_роджѣня=[[Рорау]], [[Австрія|Австрия]] |Упокоеня={{death date and age|1809|5|31|1732|3|31}} |Мѣсто_смерти=[[Відень]] }} '''Франц Йозеф Гайдн''' ({{Lang-de|Franz Joseph Haydn}}; [[31. марец|31. марця]] [[1732]], Рорау, ерцгерцогство Австрія&nbsp;— [[31. май|31. мая]] [[1809]], [[Відень]], [[Австрійска імперія|Австрійська імперія]])&nbsp;— австрійськый [[композитор]], представитель віденської класичної вушколы, єден з основателю такых музичных жанру, як [[Сімфонія|симфонія]] и струнный квартет. Для музикы Гайдна характерный [[Фолклор|фольклор]]. Ун автор 104. симфоній, 83. квартету, 52. фортепіанных сонат, ораторій («Созданя світа», 1798; «Поры года», 1801), 14. мес, 24. [[Опера|опер]]. Автор музикы гімна Австро-Мадярщины, што май тош стала за основу гімна Нїмеччины. ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Йозеф Гайдн}} [[Катеґорія:Умерли 1809]] [[Катеґорія:Уродили ся 1732]] 3x193xh0ek5tt5zkwa4o7d40ep39onb Джованні Пєрлуїджі да Палестріна 0 21108 167148 161145 2026-07-08T10:31:37Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167148 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Образчик=[[File:Palestrina.jpg|200px]] |Имя=Джованні Пєрлуїджі да Палестріна |Чинность=[[композитор]] |Уроджѣня= 3-28? {{Birth date|1525|02||df=y}} |Мѣсто_роджѣня=[[Палестрина]], [[Папскый штат]] |Упокоеня= {{death date and age|1594|02|02|1525|02|02}} |Мѣсто_смерти=[[Рим]] }} '''Джованні Пєрлуїджі да Палестріна''' ({{Lang-it|Giovanni Pierluigi da Palestrina}}, в латинізовануй формі — {{Lang-la|Ioannes Petrus Aloysius Praenestinus}}; стрічат ся ще имня «''Джаннетто''» — Giannetto; [[17. децембер|17. децембра]] [[1525|1525.]] вадь [[1526|1526.]], Палестріна вадь [[Рим]] — [[2. фебруар|2. фебруара]] [[1594|1594.]], Рим) — італьянськый [[композитор]], єдин из май великых поліфоністу епохы Ренесанса. Май значный представник Римської школы музикы. В 1544—51. годах быв орґоністом и капельмейстером в соборови вароша Палестріна. З 1551. пуд папськым заступництвом робив у [[Рим|Римови]] в базиліцї Санта-Марія-Маджоре, май тош и в Сикстинськуй капелї. Палестріна написав булше 100 мес, дись 180 мотету, [[Гимна|гімны]], магніфікаты, духовні и світські мадригалы. В його музицї рувновага поліфонічных и гармонічных закономірностий, в нюй спокуйный, медитаційный характер. Драматизм, контрасты Палестріна в свойому умільстві избігає. Палестріна робив понятну поліфонічну музику, йому то получало ся из за одкрытя гармонічных способу вокальної поліфонії. ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Палестрина, Джованни Пьерлуиджи}} p84av8fn0mlmllrkq7yv612j5bblfxr 167149 167148 2026-07-08T10:37:42Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167149 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Образчик=[[File:Palestrina.jpg|200px]] |Имя=Джованні Пєрлуїджі да Палестріна |Чинность=[[композитор]] |Уроджѣня= {{Birth date|1525|12|17|}} |Мѣсто_роджѣня=[[Палестрина]], [[Папскый штат]] |Упокоеня= {{death date and age|1594|02|02|1525|12|17}} |Мѣсто_смерти=[[Рим]] }} '''Джованні Пєрлуїджі да Палестріна''' ({{Lang-it|Giovanni Pierluigi da Palestrina}}, в латинізовануй формі — {{Lang-la|Ioannes Petrus Aloysius Praenestinus}}; стрічат ся ще имня «''Джаннетто''» — Giannetto; [[17. децембер|17. децембра]] [[1525|1525.]] вадь [[1526|1526.]], Палестріна вадь [[Рим]] — [[2. фебруар|2. фебруара]] [[1594|1594.]], Рим) — італьянськый [[композитор]], єдин из май великых поліфоністу епохы Ренесанса. Май значный представник Римської школы музикы. В 1544—51. годах быв орґоністом и капельмейстером в соборови вароша Палестріна. З 1551. пуд папськым заступництвом робив у [[Рим|Римови]] в базиліцї Санта-Марія-Маджоре, май тош и в Сикстинськуй капелї. Палестріна написав булше 100 мес, дись 180 мотету, [[Гимна|гімны]], магніфікаты, духовні и світські мадригалы. В його музицї рувновага поліфонічных и гармонічных закономірностий, в нюй спокуйный, медитаційный характер. Драматизм, контрасты Палестріна в свойому умільстві избігає. Палестріна робив понятну поліфонічну музику, йому то получало ся из за одкрытя гармонічных способу вокальної поліфонії. ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Палестрина, Джованни Пьерлуиджи}} a4wo8j8mcewrbdrgso6qd9ifclq6oxf Хорольська яма 0 21705 167114 162958 2026-07-07T21:05:43Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Хорольска яма]] на [[Хорольська яма]] 162958 wikitext text/x-wiki [[Файл:Діорама_Хорольська_яма_в_краєзнавчому_музеї.jpg|праворуч|міні|380x380пкс|Діорама «Хорольска яма» у Хорольскӯм краёзнавчӯм музеёви.]] [[Файл:Хорол_Табір_військовополонених_Dulag_160_(Хорольська_яма).png|міні|Хорол Лаґер воєннопленных Dulag 160 (Хорольска яма)]] '''«Хорольска''' '''яма»''' ''(Дулаг №160)'' — нацистьскый лаґер на воєннопленных<ref>{{Cite book|title=Погляд через об'єктив фотокамер. Полтавщина в роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр.|last=Ревегук, Безверхній|first=Віктор Якович, Олег Віленович|year=2019|publisher=Дивосвіт|location=[[Полтава]]|pages=112|language=украйиньскы|isbn=978-617-633-249-7}}</ref> Челленой Армады у варошови [[Хорол (варош)|Хорол]], шчо екзістовав из [[20. септембер|20 септембра]] [[1941]] по [[15. септембер|15 септембра]] [[1943]]. == Удкликованя == {{референції}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Концентрачны лагры]] rniots7gg9m888pke2kgo97b03j2j3i 167116 167114 2026-07-07T21:31:38Z Rue323 31002 167116 wikitext text/x-wiki [[Файл:Хорол_Табір_військовополонених_Dulag_160_(Хорольська_яма).png|міні|Хорол, Лаґер воєннопленных Dulag 160 (Хорольська яма)]] '''«Хоро́льська''' '''я́ма»''' ''(Дулаґ №160)'' — нацистськый лаґер на воєннопленных<ref>{{Cite book|title=Погляд через об'єктив фотокамер. Полтавщина в роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр.|last=Ревегук, Безверхній|first=Віктор Якович, Олег Віленович|year=2019|publisher=Дивосвіт|location=[[Полтава]]|pages=112|language=украйинськы|isbn=978-617-633-249-7}}</ref> Челленої Армады у варошови [[Хорол (варош)|Хорол]], шио екзістовав из [[20. септембер|20. септембра]] [[1941]] по [[15. септембер|15. септембра]] [[1943]]. == Історія == Лаґер про советськых воєннопленных одержавшый назву Хорольска яма быв сотвореный німицькыми окупаційными властями по захватови вароша Хорол, на Полтавщині у [[Септембер|септемброви]] [[1941]]. року. У німицькых офіціалных документах проходив пуд назвов "Дулаґ 160" ({{Lang-de|Durchgangslager 160}}), и быв предназначеный про дочасноє розміщіня воєннопленных и их далшоє розпереділіня. Лаґер розмістили на місті бывшого глиняного карьера, коло тиґлодяра, тому и дали люди назву Хорольська яма.<ref>https://travels.in.ua/ru-RU/object/3589?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://poltava.to/news/11353/?utm_source=chatgpt.com</ref>. Ужек у перві місяці уд заложіня лаґер быв переповненый. Сюды звозили пленных воякӱв РСЧК из цілої [[Украинска ССР|Украйины]]. Узникы держали ся де-факто пуд удкрытым небом, без довжного числа воды, іды и медикаментӱв. Спозад голода, епідемій, спласліня, а зимов и студени и главно позад лютого обращіня из боку назиратильӱв лаґра смертнӱсть миже узникӱв была дуже высока. Єдным из узникӱв быв советськый малярь Євґеній Кобытєв, котрый тайно рисовав проходящоє у лаґрови. По войні быв опубліковав документалну повість "Хорольська яма", на основі свойых споминӱв, и учинив ґрафічні серії посячені траґедії лаґра. Ёго творьба є важными свідітильством преступлінь нацистӱв на території Полтавщины.<ref>https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_001483649/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Концентрачны лагры]] m26an4ycfsjy6or7ppt6wej0p23bkl1 167118 167116 2026-07-07T22:02:42Z Rue323 31002 167118 wikitext text/x-wiki [[Файл:Хорол_Табір_військовополонених_Dulag_160_(Хорольська_яма).png|міні|Хорол, Лаґер воєннопленных Dulag 160 (Хорольська яма)]] '''«Хоро́льська''' '''я́ма»''' ''(Дулаґ №160)'' — нацистськый лаґер на воєннопленных<ref>{{Cite book|title=Погляд через об'єктив фотокамер. Полтавщина в роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр.|last=Ревегук, Безверхній|first=Віктор Якович, Олег Віленович|year=2019|publisher=Дивосвіт|location=[[Полтава]]|pages=112|language=украйинськы|isbn=978-617-633-249-7}}</ref> Челленої Армады у варошови [[Хорол (варош)|Хорол]], што екзістовав из [[20. септембер|20. септембра]] [[1941]] по [[15. септембер|15. септембра]] [[1943]]. == Історія == Лаґер про советськых воєннопленных одержавшый назву Хорольска яма быв сотвореный німицькыми окупаційными властями по захватови вароша Хорол, на Полтавщині у [[Септембер|септемброви]] [[1941]]. року. У німицькых офіціалных документах проходив пуд назвов "Дулаґ 160" ({{Lang-de|Durchgangslager 160}}), и быв предназначеный про дочасноє розміщіня воєннопленных и их далшоє розпереділіня. Лаґер розмістили на місті бывшого глиняного карьера, коло тиґлодяра, тому и дали люди назву Хорольська яма.<ref>https://travels.in.ua/ru-RU/object/3589?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://poltava.to/news/11353/?utm_source=chatgpt.com</ref> Ужек у перві місяці уд заложіня лаґер быв переповненый. Сюды звозили пленных воякӱв РСЧК из цілої [[Украинска ССР|Украйины]]. Узникы держали ся де-факто пуд удкрытым небом, без довжного числа воды, іды и медикаментӱв. Спозад голода, епідемій, спласліня, а зимов и студени и главно позад лютого обращіня из боку назиратильӱв лаґра смертнӱсть миже узникӱв была дуже высока. Єдным из узникӱв быв советськый малярь Євґеній Кобытєв, котрый тайно рисовав проходящоє у лаґрови. По войні быв опубліковав документалну повість "Хорольська яма", на основі свойых споминӱв, и учинив ґрафічні серії посячені траґедії лаґра. Ёго творьба є важными свідітильством преступлінь нацистӱв на території Полтавщины.<ref>https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_001483649/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обстояня удержаня == Територія лаґра была обгорожена дакӱлкома шорами колючого друта и сокотила ся вооружеными часовыми. Узникы фактично были лишені укрытя уд доща, жары и студени. Недостача продовольства, антисанітарні условія и одсутность медицинської помочи призводили ид масовым смиртям такой у перві місяці екзістованя лаґра.<ref>https://ridna.ua/2021/09/khorolska-iama-odyn-iz-naystrashnishykh-taboriv-smerti-natsystiv/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://poltava.to/news/11353/?utm_source=chatgpt.com</ref> По споминам бывшых узникӱв и матеріалам повоєнных изслідовань, многі узникы умирали уд хворот, голода и небированя. Мертвых звозили ракашами и хоронили такой коло лаґра у масові могылникы. Немногі уживші пак лишили спомины, ставші важными історичными жрідлами за житя удну лаґра.<ref>https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_001483649/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>Кобытев. Е. С</ref> == Памнять == У [[1991]]. році на місті бывшого лаґра быв удкрытый меморіалный комплекс "Хорольська яма". Овӱн посяченый памняти воєннопленных и другых жертв німицької окупації у [[1941]]-[[1943]] роках. Меморіал є містом проведіня памнятных міроприємств и каждорӱчных церемоній памняти. По даным изслідоватильӱв и глав самого меморіалного комплекса у окресови найдень пару братськых могылникӱв. Общоє число умерлых у лаґрови оцінює ся у ~90.000 чоловік, што чинить Хорольську яму єдным из майбӱлшых міст масової згыбели советськых воєннопленных на Украйині.<ref>https://travels.in.ua/ru-RU/object/3589?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Концентрачны лагры]] mm1kadjz84y4z3lkd0tulv04l4podmo 167119 167118 2026-07-07T22:04:03Z Rue323 31002 167119 wikitext text/x-wiki [[Файл:Хорол_Табір_військовополонених_Dulag_160_(Хорольська_яма).png|міні|Хорол, Лаґер воєннопленных Dulag 160 (Хорольська яма)]] '''«Хоро́льська''' '''я́ма»''' ''(Дулаґ №160)'' — нацистськый [[Концентрачный лагер|лаґер]] на воєннопленных<ref>{{Cite book|title=Погляд через об'єктив фотокамер. Полтавщина в роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр.|last=Ревегук, Безверхній|first=Віктор Якович, Олег Віленович|year=2019|publisher=Дивосвіт|location=[[Полтава]]|pages=112|language=украйинськы|isbn=978-617-633-249-7}}</ref> Челленої Армады у варошови [[Хорол (варош)|Хорол]], што екзістовав из [[20. септембер|20. септембра]] [[1941]] по [[15. септембер|15. септембра]] [[1943]]. == Історія == Лаґер про советськых воєннопленных одержавшый назву Хорольска яма быв сотвореный німицькыми окупаційными властями по захватови вароша Хорол, на Полтавщині у [[Септембер|септемброви]] [[1941]]. року. У німицькых офіціалных документах проходив пуд назвов "Дулаґ 160" ({{Lang-de|Durchgangslager 160}}), и быв предназначеный про дочасноє розміщіня воєннопленных и их далшоє розпереділіня. Лаґер розмістили на місті бывшого глиняного карьера, коло тиґлодяра, тому и дали люди назву Хорольська яма.<ref>https://travels.in.ua/ru-RU/object/3589?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://poltava.to/news/11353/?utm_source=chatgpt.com</ref> Ужек у перві місяці уд заложіня лаґер быв переповненый. Сюды звозили пленных воякӱв РСЧК из цілої [[Украинска ССР|Украйины]]. Узникы держали ся де-факто пуд удкрытым небом, без довжного числа воды, іды и медикаментӱв. Спозад голода, епідемій, спласліня, а зимов и студени и главно позад лютого обращіня из боку назиратильӱв лаґра смертнӱсть миже узникӱв была дуже высока. Єдным из узникӱв быв советськый малярь Євґеній Кобытєв, котрый тайно рисовав проходящоє у лаґрови. По войні быв опубліковав документалну повість "Хорольська яма", на основі свойых споминӱв, и учинив ґрафічні серії посячені траґедії лаґра. Ёго творьба є важными свідітильством преступлінь нацистӱв на території Полтавщины.<ref>https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_001483649/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обстояня удержаня == Територія лаґра была обгорожена дакӱлкома шорами колючого друта и сокотила ся вооружеными часовыми. Узникы фактично были лишені укрытя уд доща, жары и студени. Недостача продовольства, антисанітарні условія и одсутность медицинської помочи призводили ид масовым смиртям такой у перві місяці екзістованя лаґра.<ref>https://ridna.ua/2021/09/khorolska-iama-odyn-iz-naystrashnishykh-taboriv-smerti-natsystiv/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://poltava.to/news/11353/?utm_source=chatgpt.com</ref> По споминам бывшых узникӱв и матеріалам повоєнных изслідовань, многі узникы умирали уд хворот, голода и небированя. Мертвых звозили ракашами и хоронили такой коло лаґра у масові могылникы. Немногі уживші пак лишили спомины, ставші важными історичными жрідлами за житя удну лаґра.<ref>https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_001483649/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>Кобытев. Е. С</ref> == Памнять == У [[1991]]. році на місті бывшого лаґра быв удкрытый меморіалный комплекс "Хорольська яма". Овӱн посяченый памняти воєннопленных и другых жертв німицької окупації у [[1941]]-[[1943]] роках. Меморіал є містом проведіня памнятных міроприємств и каждорӱчных церемоній памняти. По даным изслідоватильӱв и глав самого меморіалного комплекса у окресови найдень пару братськых могылникӱв. Общоє число умерлых у лаґрови оцінює ся у ~90.000 чоловік, што чинить Хорольську яму єдным из майбӱлшых міст масової згыбели советськых воєннопленных на [[Украинска ССР|Украйині]].<ref>https://travels.in.ua/ru-RU/object/3589?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Концентрачны лагры]] eizil16vx6zwfl2a1tkgy3o86evgdn9 Концентракы Кременчука 0 21706 167117 157000 2026-07-07T21:45:37Z Rue323 31002 167117 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Концентракы Кременчука'''&nbsp;— ґрупа [[Концентрачный лагер|концентракӯв]] на удержаня воєннопленных на території [[Кременчук|Кременчука]] пуд час [[Друга світова война|Другої світової во̄йны]]. Вшытко на території вароша за час во̄йны было 5 концентракӯв.(за инными даными 6). Єден шталаг, ге го называли німці, №&nbsp;346-А, занимав територію уд [[Челлена горка|Челленой горкы]] до меморіала «Вічно Живым». Другый, №&nbsp;346-В, находився на місті воєнной части, што у районови остановкы «Ул. Вадима Бойка». Менші концентракы были на території [[Придніпровський парк|Придніпровського парка]], завода «Кредмаш», и иппен у хыжах желізничного технікума и нынішнёї музичної школы. Жидӱвськоє ґетто розмістили у районови парку Мира == Історія == [[Файл:Меморіал_«Вічно_живим».jpg|праворуч|міні|270x270пкс|Меморіал «Вічно живым]] По захватови [[Кременчук|Кременчука]] [[9. септембер|9. септембра]] [[1941]] німцями у нагорнӯв части по приказу командованя тылового района ґрупы армії «Юг» началося поспішноє облажіня концентракӯв на удержаня воєннопленных , які были захвачены при окружіню двох советьскых армійскых уґруповань у авґустови [[1941]] року пуд [[Умань|Уманёв]]. Особно давав приказы ид розміщенёви воєннопленых при пятёх концентраках на переміщеных особ и фурташного удержаня у [[Хорол (варош)|Хоролови]], [[Кременчук|Кременчукови]], [[Олександрія|Олександрії]] и [[Новоукрайинка (варош)|Новоукрайинці]] началник тылового района ґенерал фон Рок. Єден концентрак Шталаг №&nbsp;346-А было покладено на території казарм бывшого 12-го батальёна (ныні вайнові склады близ Меморіала «Вічно живым»), другый Шталаг №&nbsp;346-В&nbsp;— на території 7-ої батареї (у наш час&nbsp;— місто діслокації [[107-й Кременчуцький реактивний артилерійський полк|ракетной бригады]]). По вшыткому периметру лаґеры были обнесены у пару рядӯв колючым друтом, по углах и у великых прогонох облажены башнями на вооружену охрану. Єдночасно у них мож было удержовати поверх 20 тысяч чоловік. Позад того, же казармы не вміщували вшыткых, векшына воєннопленных цілый динь были без стріхы над головов, на території, розбитӯв на 20 блокӯв, у свою очерідь иппен обнесеных колючым друтом. Ищи єден [[Концентрачный лагер|концентрак]] у [[Кременчук|Кременчукови]] німці обладили на території дзеркалной фабрикы, де удержовалося до 1,5 тысяч людий, котрых хосновали на стройці деревляного моста через [[Днїпр|Дніпро]], автомаґістралі [[Кременчук]]-[[Олександрія]]. Новоє поповніня ид лаґерови одбыло ся по окружіню и розгрому чотырёх армійськых ґруп Юго-Западного фронта Советьскых вӯйськ у районови [[Лубны|Лубен]]—[[Лохвиця|Лохвиці]], кой у септемброви 1941 року у плен попали пару сотен тысяч солдат и командирӯв Челленой Армады. На зачатку окто̄вбра пересыльный лаґер на воєннопленных [[Хорольска яма|Дулаг-160]], шчо розміщався у Хоролови быв переполненый, того німицькоє командованя приказало перевести дараб пленных у другі вароші, у тому числі и у [[Кременчук]]. У первӯв половині окто̄вбра перва 20-тысячна маршова колона рушила у Кременчук. По приказови фон Рока их конвоёвали піхотинці 24-ой дивізії, котрыв командовав ґенерал фон Теттов. Общоє число воєннопленных, шчо удержовалося у чотырёх уж упомненых лаґерах была на [[20. децембер|20. децембра]] [[1941]] року 52&nbsp;513 чоловік. [[13. януар|13. януара]] [[1942]] року их число уменшилося уже до 46 371 чоловіка. У майвеликӯм&nbsp;— Кременчуцькӯм шталазови №&nbsp;346, на кӯниць [[1941]] року пребывало 22776 воєннопленных, а число умерлых у сириднёму за динь ставало у ню̄м 50 людий, т.є 82% на рӯк. Проведены уж по взятю [[Кременчук|Кременчука]] розкопкы братьскых могыл указали, што за період из [[9. септембер|9. септембра]] [[1941]]&nbsp;р. по [[29. септембер|29. септембра]] [[1943]] на території концентракӯв было зничтожено поверх 60 тысяч воєннопленных и поверх 37 тысяч чоловік горожан [[Полтавска область|Полтавской]], [[Черкаска область|Черкаськой]], [[Кіровоградьска область|Кіровоградьской]] и инных областий. У німицькоє рабство за період окупації было зобрано до 10&nbsp;000 жытелю̄в, у основі молодых. У резултаті зничтожіня и изгнаня части обывательства у [[Націстічне Нїмецько|Німицько]] из 115 тыс. довоєнного обывательство Кременчука лишилося на момент ослобождіня вароша советьскыв катунов вшытко 18 тысяч людий == Управа == * началник лаґера воєннопленных майор Цолін * комендант лаґера Зайтел * заступник началника лаґера майор Рутлов * главный дохтор Орланд * Дохто̄ры: Шул, Кебрӯк * завідувущый продоволственной части фелдфебел Радіус. == Захраненя умершых у концентраках == [[Файл:Сквер_на_Київській_(Кременчук)_-_02.jpg|праворуч|міні|270x270пкс|Меморіалный сквер памняти жертв Голокоста]] 30 тысяч людий захранено у районови стадіона «Політехнік», пиля території бывшого шталага №&nbsp;346 А. Там были уявлены 11 ям-могыл; 20 тысяч чоловік (из них 5 тысяч&nbsp;— воєннопленні, инні&nbsp;— горожани) захранено на території Піщаної горы, за мнясокобінатом. Уявлено 36 ям-могыл; 12 тысяч людиц захранено на території нынішнёго [[107-ый Кременчуцькый реактивный артилерійськый полк|Кременчуцького артилерійського полка]] (воєнна часть у районови остановкы «Ул. В. Бойко»), де давно быв шталаг 346 В. Уявлено 5 ям-могыл; 6 тысяч людий захранено на місті жидӯвського ґетто&nbsp;— район ул. Кийӯвськоц; розстрілёвали людий и у районови Піщаного каръера, на островах [[Дынька (острӯв)|Дынька]] и Зеленому. == Честованя памняти == На місті, де быв майвеликый з '''концентрак вароша''' [[28. септембер|28 септембра]] [[1973]] року удкрыто меморіал у [[Кременчук|Кременчуці]]<ref name="фонд">{{Cite web |url=http://www.frgk.com.ua/Page3.html |title=Історичний шлях Кременчука. Хроніки міста |access-date=19 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130724182459/http://frgk.com.ua/Page3.html |archivedate=24 липня 2013 }}</ref> На території, де у рокы німецькой окупації было розстріляно поверх 20 тысяч мирных жытелю̄в у 1983 році было сотворено парк Мира.<ref name="kg.ua-16.03.2019">{{Cite web |url=https://kg.ua/spetsproekty/park-miru-miscina-z-rodzinkoyu |title=Парк Миру — місцина з родзинкою |access-date=14 лютого 2020 |archivedate=25 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190525075229/https://kg.ua/spetsproekty/park-miru-miscina-z-rodzinkoyu }}</ref> == Иппен позерайте == * [[Історія Кременчука]] * [[Голокост у Кременчукови]] == Референції == {{Reflist|2}} == Жрідло == * Кременчуку&nbsp;— 435 років. Матеріали науково-практичної конференції / За ред. Лушакової А.&nbsp;&nbsp;М., Якименка М.&nbsp;&nbsp;А.&nbsp;&nbsp;— Кременчук: ПП Щербатих, 2006.&nbsp;— 192 с. [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 0eueo5vmis431g1cu8iwpqo4vxyqbde Извор Гута 0 21973 167059 166968 2026-07-07T12:35:45Z Rue323 31002 167059 wikitext text/x-wiki '''И́звор Гу́та''' ({{Lang-hu|Forráshuta}}) ({{Lang-sk|Izvor Huta}}) ({{Lang-uk|Родникова Гута}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Родникова Гута]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Словакы]] sl7afj3noa64p159m5xm1u06gjim4ck 167062 167059 2026-07-07T13:00:23Z Rue323 31002 167062 wikitext text/x-wiki '''И́звор Гу́та''' ({{Lang-hu|Forráshuta}}) ({{Lang-sk|Izvor Huta}}) ({{Lang-uk|Родникова Гута}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]] (бывшый [[Свалявскый район|Свалявськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Назва == Історична назва села '''И́зворська Гу́та''' вадь '''И́звор Гу́та'''. Слово "извор" у [[Славяньскы языкы|славянськых языках]] означать кырничку а "гута" завод вадь майстерню де чинять [[скло]]. На давньӱв печатці села была зображена склянчана фабрика "гута".<ref>https://www.heraldicum.ru/ukraine/towns/rodnikov1.htm?utm_</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1618]]. році. Первоосноватилями села (товды щи присілка села [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]) были переселені у Пудкарпатя ґрофом Шёнборном словакы, німці и мадяре, май много было словакӱв, тому они и складали бӱлшу часть обывательства аж до часӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].<ref>[https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/ https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/]</ref> [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Родникова Гута]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Словакы]] bmcony4urt6ormctrv9iuo46xqpo3ku 167069 167062 2026-07-07T13:18:48Z Rue323 31002 167069 wikitext text/x-wiki '''И́звор Гу́та''' ({{Lang-hu|Forráshuta}}) ({{Lang-sk|Izvor Huta}}) ({{Lang-uk|Родникова Гута}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]] (бывшый [[Свалявскый район|Свалявськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Извор-гутяне}} == Назва == Історична назва села '''И́зворська Гу́та''' вадь '''И́звор Гу́та'''. Слово "извор" у [[Славяньскы языкы|славянськых языках]] означать кырничку а "гута" завод вадь майстерню де чинять [[скло]]. На давньӱв печатці села была зображена склянчана фабрика "гута".<ref>https://www.heraldicum.ru/ukraine/towns/rodnikov1.htm?utm_</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1618]]. році. Первоосноватилями села (товды щи присілка села [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]) были переселені у Пудкарпатя ґрофом Шёнборном словакы, німці и мадяре, май много было словакӱв, тому они и складали бӱлшу часть обывательства аж до часӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].<ref>[https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/ https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/]</ref> У [[1907]]-[[1910]] роках до села была прокладена [[Желѣзниця|узкоколійна желізниця]] [[Свалява]]—[[Голубине|Голубина]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—Извор Гута. Узкоколійка хосновала ся главно про перевозку дерева из хащӱв, но на участкови [[Свалява]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]] фунґовали пасажирські перевозкы. Робӱтникӱв везли до лісосік и обратно на завод, туристӱв из [[Свалява|Свалявы]] на [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляну]] и навспак, людий из села у село. Были даже екскурзії марштрутом [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—[[Свалява]]—[[Нелѣпино|Неліпино]]—[[Ганьковиця]]—[[Пудполозя]].<ref>[https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/ https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/]</ref>. [[25. юн|25. юна]] [[1946]]. року у рамкох акції по украйинізації топонімӱв [[Закарпатска область|Закарпатської области]], село Извор Гута «вернуло історичну назву» Родникова Гута. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 483 людий, из них подля языка:<ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 96,07% [[Словеньскый язык|словацькый]] — 3,73% инні — 0,20% [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Родникова Гута]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Словакы]] szlxqcfcjzfgjpgh83reytw3qa9ddlu 167070 167069 2026-07-07T13:19:06Z Rue323 31002 167070 wikitext text/x-wiki '''И́звор Гу́та''' ({{Lang-hu|Forráshuta}}) ({{Lang-sk|Izvor Huta}}) ({{Lang-uk|Родникова Гута}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]] (бывшый [[Свалявскый район|Свалявськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Извор-гутяне}} == Назва == Історична назва села '''И́зворська Гу́та''' вадь '''И́звор Гу́та'''. Слово "извор" у [[Славяньскы языкы|славянськых языках]] означать кырничку а "гута" завод вадь майстерню де чинять [[скло]]. На давньӱв печатці села была зображена склянчана фабрика "гута".<ref>https://www.heraldicum.ru/ukraine/towns/rodnikov1.htm?utm_</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1618]]. році. Первоосноватилями села (товды щи присілка села [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]) были переселені у [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] ґрофом Шёнборном словакы, німці и мадяре, май много было словакӱв, тому они и складали бӱлшу часть обывательства аж до часӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].<ref>[https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/ https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/]</ref> У [[1907]]-[[1910]] роках до села была прокладена [[Желѣзниця|узкоколійна желізниця]] [[Свалява]]—[[Голубине|Голубина]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—Извор Гута. Узкоколійка хосновала ся главно про перевозку дерева из хащӱв, но на участкови [[Свалява]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]] фунґовали пасажирські перевозкы. Робӱтникӱв везли до лісосік и обратно на завод, туристӱв из [[Свалява|Свалявы]] на [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляну]] и навспак, людий из села у село. Были даже екскурзії марштрутом [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—[[Свалява]]—[[Нелѣпино|Неліпино]]—[[Ганьковиця]]—[[Пудполозя]].<ref>[https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/ https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/]</ref> [[25. юн|25. юна]] [[1946]]. року у рамкох акції по украйинізації топонімӱв [[Закарпатска область|Закарпатської области]], село Извор Гута «вернуло історичну назву» Родникова Гута. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 483 людий, из них подля языка:<ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 96,07% [[Словеньскый язык|словацькый]] — 3,73% инні — 0,20% [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Родникова Гута]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Словакы]] mqnvqln2eaimxke6hhdhmnyopbu3yyw 167075 167070 2026-07-07T14:10:51Z Rue323 31002 167075 wikitext text/x-wiki '''И́звор Гу́та''' ({{Lang-hu|Forráshuta}}) ({{Lang-sk|Izvor Huta}}) ({{Lang-uk|Родникова Гута}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]] (бывшый [[Свалявскый район|Свалявськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Извор-гутяне}} == Назва == Історична назва села '''И́зворська Гу́та''' вадь '''И́звор Гу́та'''. Слово "извор" у [[Славяньскы языкы|славянськых языках]] означать кырничку а "гута" завод вадь майстерню де чинять [[скло]]. На давньӱв печатці села была зображена склянчана фабрика "гута".<ref>https://www.heraldicum.ru/ukraine/towns/rodnikov1.htm?utm_</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1618]]. році. Первоосноватилями села (товды щи присілка села [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]) были переселені у [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] ґрофом Шёнборном словакы, німці и мадяре, май много было словакӱв, тому они и складали бӱлшу часть обывательства аж до часӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].<ref>[https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/ https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/]</ref> У [[1907]]-[[1910]] роках до села была прокладена [[Желѣзниця|узкоколійна желізниця]] [[Свалява]]—[[Голубине|Голубина]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—Извор Гута. Узкоколійка хосновала ся главно про перевозку дерева из хащӱв, но на участкови [[Свалява]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]] фунґовали пасажирські перевозкы. Робӱтникӱв везли до лісосік и обратно на завод, туристӱв из [[Свалява|Свалявы]] на [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляну]] и навспак, людий из села у село. Были даже екскурзії марштрутом [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—[[Свалява]]—[[Нелѣпино|Неліпино]]—[[Ганьковиця]]—[[Пудполозя]].<ref>[https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/ https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/]</ref> [[25. юн|25. юна]] [[1946]]. року у рамкох акції по украйинізації топонімӱв [[Закарпатска область|Закарпатської области]], село Извор Гута «вернуло історичну назву» Родникова Гута. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 483 людий, из них подля языка:<ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 96,07% [[Словеньскый язык|словацькый]] — 3,73% инні — 0,20% == Реліґія == ==== Православні ==== До [[XX. стороча]] [[село]] не мало свою [[Церьков (храм)|цирьков]], тому церковно и адміністративно пудчиняло ся селови [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]. У [[1924]]. році великыми усилями, изворгутяне и знамый на [[Верьховина (чеперушка)|Верховині]] майстер Василь Улиниць постройили перву, деривляну православну цирьков. ==== Нова цирьков ==== У [[Осінь|осени]] [[1944]]. року, у [[Село|селі]] шли бої миже [[РСЧК]] и мадярськым [[Гонвийд|Гонвийдом]]. Богужаль пуд час боя коло церкви упала міна и зорвала ся, цирьков имила ся горіти. Село мадяре устигли евакуёвати у долӱшні села и [[Свалява|Сваляву]], а кой люди ся повертали у село, уд церкви лишив ся лиш фундамент. На тому фундаментови містні майстры на фамілії Токарчик, Ключкович и майстер Петро Тріщула уставбили новый православный храм Знесіня Господнёго.<ref>https://www.pslava.info/RodnykovaGutaS_CerkVoznesinnja,118175.html</ref> ==== Салвішты ==== Из [[Фебруар|фебруара]] [[1992]]. року у [[Село|селі]] є молитвенный дом [[Баптізм|Салвіштӱв]]. Пастор є Гнаткович Иван Йосипович.<ref>https://opendatabot.ua/c/25438766</ref> [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Родникова Гута]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Словакы]] adduo8ht1905r8q0jbre78qm1cr8wk0 167076 167075 2026-07-07T14:11:35Z Rue323 31002 167076 wikitext text/x-wiki '''И́звор Гу́та''' ({{Lang-hu|Forráshuta}}) ({{Lang-sk|Izvor Huta}}) ({{Lang-uk|Родникова Гута}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]] (бывшый [[Свалявскый район|Свалявськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Извор-гутяне}} == Назва == Історична назва села '''И́зворська Гу́та''' вадь '''И́звор Гу́та'''. Слово "извор" у [[Славяньскы языкы|славянськых языках]] означать кырничку а "гута" завод вадь майстерню де чинять [[скло]]. На давньӱв печатці села была зображена склянчана фабрика "гута".<ref>https://www.heraldicum.ru/ukraine/towns/rodnikov1.htm?utm_</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1618]]. році. Первоосноватилями села (товды щи присілка села [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]) были переселені у [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] ґрофом Шёнборном словакы, німці и мадяре, май много было словакӱв, тому они и складали бӱлшу часть обывательства аж до часӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].<ref>[https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/ https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/https://zakarpattyachko.com.ua/news/khochu-zalyshyty-slid-v-istorii-nashoho-sela-istoriia-neli-lizanets-i-hutnitskykh-vechirok-z-rodnykovoi-huty/]</ref> У [[1907]]-[[1910]] роках до села была прокладена [[Желѣзниця|узкоколійна желізниця]] [[Свалява]]—[[Голубине|Голубина]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—Извор Гута. Узкоколійка хосновала ся главно про перевозку дерева из хащӱв, но на участкови [[Свалява]]—[[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]] фунґовали пасажирські перевозкы. Робӱтникӱв везли до лісосік и обратно на завод, туристӱв из [[Свалява|Свалявы]] на [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляну]] и навспак, людий из села у село. Были даже екскурзії марштрутом [[Поляна (при Свалявѣ)|Поляна]]—[[Свалява]]—[[Нелѣпино|Неліпино]]—[[Ганьковиця]]—[[Пудполозя]].<ref>[https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/ https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/https://svaliava.net/pro-vuzkokoliyku-svaliavshchyny-ta-tsikavi-istorii-iaki-z-neiu-pov-iazani/]</ref> [[25. юн|25. юна]] [[1946]]. року у рамкох акції по украйинізації топонімӱв [[Закарпатска область|Закарпатської области]], село Извор Гута «вернуло історичну назву» Родникова Гута. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 483 людий, из них подля языка:<ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 96,07% [[Словеньскый язык|словацькый]] — 3,73% инні — 0,20% == Реліґія == ==== Православні ==== До [[XX. стороча]] [[село]] не мало свою [[Церьков (храм)|цирьков]], тому церковно и адміністративно пудчиняло ся селови [[Родниковка (Закарпатска область)|Извор]]. У [[1924]]. році великыми усилями, изворгутяне и знамый на [[Верьховина (чеперушка)|Верховині]] майстер Василь Улиниць постройили перву, деривляну православну цирьков. ==== Нова цирьков ==== У [[Осінь|осени]] [[1944]]. року, у [[Село|селі]] шли бої миже [[РСЧК]] и мадярськым [[Гонвийд|Гонвийдом]]. Богужаль пуд час боя коло церкви упала міна и зорвала ся, цирьков имила ся горіти. Село мадяре устигли евакуёвати у долӱшні села и [[Свалява|Сваляву]], а кой люди ся повертали у село, уд церкви лишив ся лиш фундамент. На тому фундаментови містні майстры на фамілії Токарчик, Ключкович и майстер Петро Тріщула уставбили новый православный храм Знесіня Господнёго.<ref>https://www.pslava.info/RodnykovaGutaS_CerkVoznesinnja,118175.html</ref> ==== Салвішты ==== Из [[18. фебруар|18. фебруара]] [[1992]]. року у [[Село|селі]] є молитвенный дом [[Баптізм|Салвіштӱв]]. Пастор є Гнаткович Иван Йосипович.<ref>https://opendatabot.ua/c/25438766</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Родникова Гута]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Словеньскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Словакы]] r917fddzhtraujfxcnw7mhf5d3v9yx2 Птичє 0 22451 167150 165852 2026-07-08T11:04:08Z Rue323 31002 167150 wikitext text/x-wiki '''Птичє''' ({{Lang-hu|Peticse}}) ({{Lang-sk|Ptičie}}) ({{Lang-uk|Птиче}}) — [[село]] у [[Окрес Гуменне|окресови Гуменне]], [[Пряшівскый край|Пряшӱвського края]], [[Словеньско|Словенську]]. {{НП|этнохороним=Птичане}} == Назва == Назва села Птичє не усе была такыв, перва споминка є пуд назвов Peteche, дале пак Peticse, Petice, Pčice и из 1927. року Ptičie. Назва происходить уд славянського слова "птиця", покӱлку хащі у окресови здавна знали ся за великоє число обывавущых там птиць.<ref>https://www.e-obce.sk/obec/pticie/2-historia.html?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> == Історія == Археолоґічні находкы свідітильствувуть ож люди туй жили задовго до офіціалного основаня. Туй было найдено сокровище из 237 дако-келтськых монет вагов почти 3 кіла, рахує ся єдным из май значных скарбӱв у карпатському реґіонови.<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Село первый раз ся споминать у 1273. році а из 1451. року ге уддільноє село. Согласно переказам на холмови Собутка давно быв малый мадярськый замок Петече.<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Из XVII до середины XIX. стороча были у властности рода Чакі, а потӱм Сапарі. Сереґ жытельӱв май много было простых селян, дако робив у хащах, дако ишов у фоште́ры. У началови XX. стороча многі уїхали у ЗША, Канаду и Арґентину. Сереґ еміґрантӱв была и мати Пола Нюмана, Терезія.<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Пуд час Другої світової войны село силно пострадало. 11. новембра 1944. року німицькі вӱйська запалили село Птичє за пудпору партизан, 25. новембра у село войшли воякы РСЧК. У 1951. році село пережило велику [[повінь]]. У 1959. році у селі основано сільськоґаздӱвськый кооператив.<ref>https://www.e-obce.sk/obec/pticie/2-historia.html?utm_source=chatgpt.com</ref> [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] he2kmkbzmboe2mb2wtwpd8ie83wfw0r 167151 167150 2026-07-08T11:11:12Z Rue323 31002 167151 wikitext text/x-wiki '''Птичє''' ({{Lang-hu|Peticse}}) ({{Lang-sk|Ptičie}}) ({{Lang-uk|Птиче}}) — [[село]] у [[Окрес Гуменне|окресови Гуменне]], [[Пряшівскый край|Пряшӱвського края]], [[Словеньско|Словенську]]. {{НП|этнохороним=Птичане}} == Назва == Назва села Птичє не усе была такыв, перва споминка є пуд назвов Peteche, дале пак Peticse, Petice, Pčice и из 1927. року Ptičie. Назва происходить уд славянського слова "птиця", покӱлку хащі у окресови здавна знали ся за великоє число обывавущых там птиць.<ref>https://www.e-obce.sk/obec/pticie/2-historia.html?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> == Історія == Археолоґічні находкы свідітильствувуть ож люди туй жили задовго до офіціалного основаня. Туй было найдено сокровище из 237 дако-келтськых монет вагов почти 3 кіла, рахує ся єдным из май значных скарбӱв у [[Карпаты|карпатському реґіонови]].<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Село первый раз ся споминать у [[1273]]. році а из [[1451]]. року ге уддільноє село. Согласно переказам на холмови Собутка давно быв малый мадярськый замок Петече.<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Из XVII до середины XIX. стороча были у властности рода Чакі, а потӱм Сапарі. Сереґ жытельӱв май много было простых селян, дако робив у хащах, дако ишов у фоште́ры. У началови XX. стороча многі уїхали у ЗША, Канаду и Арґентину. Сереґ еміґрантӱв была и мати Пола Нюмана, Терезія.<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] село силно пострадало. 11. новембра 1944. року німицькі вӱйська запалили село Птичє за пудпору партизан, 25. новембра у село войшли воякы РСЧК. У [[1951]]. році село пережило велику [[повінь]]. У [[1959]]. році у селі основано сільськоґаздӱвськый кооператив.<ref>https://www.e-obce.sk/obec/pticie/2-historia.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2021]]. рӱк живе 638 людий, из них:<ref>https://www.scitanie.sk/en/population/basic-results/structure-of-population-by-another-ethnicity/OB/SK0412520683/OB</ref><ref>https://www.scitanie.sk/en/population/basic-results/structure-of-population-by-ethnicity/OB/SK0412520683/OB</ref> [[словакы]] — 605 [[русины]] — 17 [[Циґане|цигане]] — 2 [[Поляци|полякы]] — 1 [[Українцї|украйинці]] — 1 [[чехы]] — 1 инні — 1 == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] c57a6cg3ggw1sit0mxtujpvlqttidsx 167152 167151 2026-07-08T11:11:21Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Птичье]] на [[Птичє]] 167151 wikitext text/x-wiki '''Птичє''' ({{Lang-hu|Peticse}}) ({{Lang-sk|Ptičie}}) ({{Lang-uk|Птиче}}) — [[село]] у [[Окрес Гуменне|окресови Гуменне]], [[Пряшівскый край|Пряшӱвського края]], [[Словеньско|Словенську]]. {{НП|этнохороним=Птичане}} == Назва == Назва села Птичє не усе была такыв, перва споминка є пуд назвов Peteche, дале пак Peticse, Petice, Pčice и из 1927. року Ptičie. Назва происходить уд славянського слова "птиця", покӱлку хащі у окресови здавна знали ся за великоє число обывавущых там птиць.<ref>https://www.e-obce.sk/obec/pticie/2-historia.html?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> == Історія == Археолоґічні находкы свідітильствувуть ож люди туй жили задовго до офіціалного основаня. Туй было найдено сокровище из 237 дако-келтськых монет вагов почти 3 кіла, рахує ся єдным из май значных скарбӱв у [[Карпаты|карпатському реґіонови]].<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Село первый раз ся споминать у [[1273]]. році а из [[1451]]. року ге уддільноє село. Согласно переказам на холмови Собутка давно быв малый мадярськый замок Петече.<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Из XVII до середины XIX. стороча были у властности рода Чакі, а потӱм Сапарі. Сереґ жытельӱв май много было простых селян, дако робив у хащах, дако ишов у фоште́ры. У началови XX. стороча многі уїхали у ЗША, Канаду и Арґентину. Сереґ еміґрантӱв была и мати Пола Нюмана, Терезія.<ref>https://www.pticie.sk/historia?utm_source=chatgpt.com</ref> Пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] село силно пострадало. 11. новембра 1944. року німицькі вӱйська запалили село Птичє за пудпору партизан, 25. новембра у село войшли воякы РСЧК. У [[1951]]. році село пережило велику [[повінь]]. У [[1959]]. році у селі основано сільськоґаздӱвськый кооператив.<ref>https://www.e-obce.sk/obec/pticie/2-historia.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2021]]. рӱк живе 638 людий, из них:<ref>https://www.scitanie.sk/en/population/basic-results/structure-of-population-by-another-ethnicity/OB/SK0412520683/OB</ref><ref>https://www.scitanie.sk/en/population/basic-results/structure-of-population-by-ethnicity/OB/SK0412520683/OB</ref> [[словакы]] — 605 [[русины]] — 17 [[Циґане|цигане]] — 2 [[Поляци|полякы]] — 1 [[Українцї|украйинці]] — 1 [[чехы]] — 1 инні — 1 == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] c57a6cg3ggw1sit0mxtujpvlqttidsx UTC+3:00 0 22599 167063 155872 2026-07-07T13:00:30Z Fadssdssd 31646 167063 wikitext text/x-wiki [[Файл:Timezones2008 UTC+3.png|міні|'''Блідножовтый''' — цілый рік; '''помаранчевый''' — [[Выходноевропейськїй час]], [[UTC+2:00|Ізраільськый час штандартный час]], [[UTC+2:00|Еґіпетськый штандартный час]] [[Лїтній час|літом]] (апріль — октобер)]] '''UTC+3''' (авадь [[Московській час|Московськїй час]]; Білоруськїй час; {{Iw|Выходноафрицькый час|Выходноафрицькый час|d|Q1773949}}) є третя [[Часова зона|часовов зона]] [[Свѣт|світу]] послї центральнёго [[Мерідіан|мерідіана]]. Хоснує ся в 24 [[Штат|штатах]] и 2 теріторіях яко штандартный час.<ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 time zone - 3 hours ahead GMT/UTC]</ref><ref>[https://www.timeanddate.com/worldclock/timezone/utc3 Current UTC+3]</ref><ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 Поточний час в часовому поясі і перелік країн в ньому | Dayspedia]</ref> == Цілый рік == * {{Flagicon|Росія}}[[Росія]] ([[Московський час|Московськїй час]]; часть) ** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Карелія|Карелія]] ** [[Файл:Flag_of_Komi.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Комі]] ** [[Файл:Flag_of_Arkhangelsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Архангельска область]] *** [[Файл:Flag_of_Nenets_Autonomous_District.svg|межа|20x20пкс]][[Ненецький автономный округ|Ненецькїй автономный округ]] *** [[архипелаг]] [[Нова Земля]] ** [[Файл:Flag_of_Vologda_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Волоґдаська область]] ** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]] ** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новґородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Pskov_(Pskov_oblast).svg|межа|20x20пкс]][[Псковська область]] ** [[Файл:Flag_of_Saint_Petersburg.svg|межа|20x20пкс]][[Санкт-Петербург]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow,_Russia.svg|межа|20x20пкс]][[Москва]] ** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Бряньська область]] ** [[Файл:Flag_of_Vladimir_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Владимирська область]] ** [[Файл:Flag_of_Voronezh_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Воронежська область]] ** [[Файл:Flag_of_Ivanovo_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Іванівська область|Ивановська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калужська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kostroma_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Костромська область]] ** [[Файл:Standart_of_governor_Kursk_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Курьска область]] ** [[Файл:Flag_of_Lipetsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ліпецька область]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московська область]] ** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловьска область]] ** [[Файл:Flag_of_Ryazan_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Рязанська область]] ** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська облатсь]] ** [[Файл:Flag_of_Tambov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тамбовська область|Тамбовьска область]] ** [[Файл:Flag_of_Tver_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тверьска область]] ** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульска область]] ** [[Файл:Flag_of_Yaroslavl_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ярославьска область]] ** [[Файл:Flag_of_Kirov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Кіровська область]] ** [[Файл:Flag_of_Nizhny_Novgorod_Region.svg|межа|20x20пкс]][[Нижньогородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Mari_El.svg|межа|20x20пкс]][[Марій Єл]] ** [[Файл:Flag_of_Tatarstan.svg|межа|20x20пкс]][[Татарстан]] ** [[Файл:Flag_of_Chuvashia.svg|межа|20x20пкс]][[Чувашія|Чуваська республіка]] ** [[Файл:Flag_of_Mordovia.svg|межа|20x20пкс]][[Мордовія]] ** [[Файл:Flag_of_Penza_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Пензеська область]] ** [[Файл:Flag_of_Adygea_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Адыгея]] ** [[Файл:Flag_of_Volgograd_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Волгоградська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kalmykia.svg|межа|20x20пкс]][[Калмикія]] ** [[Файл:Flag_of_Krasnodar_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Краснодарьскій край]] ** [[Файл:Flag_of_Crimea_(Latest_version).svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Крым|Республіка Крым]] (спорна авадь окупована терріторія)<ref name=":0">[https://gogov.ru/news/887970#:~:text=%D0%9F%D0%BE%20%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B8%D1%8E%D0%BD%D1%8F%202022%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D0%B8%20%D1%8D%D1%82%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%20%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. Кто признал Крым российским на сегодня: список стран в 2025 году]</ref> ** [[Файл:Flag_of_Rostov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ростовська область]] ** [[Файл:Flag_of_Sevastopol.svg|межа|20x20пкс]][[Севастополь]] (спорна авадь окупована терріторія)<ref name=":0" /> ** [[Файл:Flag_of_Dagestan.svg|межа|20x20пкс]][[Дагестан]] ** [[Файл:Flag_of_Ingushetia.svg|межа|20x20пкс]][[Инґушетія|Инґушитія]] ** [[Файл:Flag_of_Kabardino-Balkaria.svg|межа|20x20пкс]][[Кабардино-Балкарія]] ** [[Файл:Flag_of_Karachay-Cherkessia.svg|межа|20x20пкс]][[Карачаєво-Черкесія]] ** [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]][[Северна Осетія|Северна Осетія — Аланія]] ** [[Файл:Flag_of_Stavropol_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Ставропольскій край]] ** [[Файл:Flag_of_the_Chechen_Republic.svg|межа|20x20пкс]][[Чечня]] * [[Файл:Flag_of_Belarus_(darker_colors).svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] * [[Файл:Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Абхазія]] (часть признаннов штат)<ref>[https://gogov.ru/news/905413 Какие страны признали Абхазию независимой на сегодня в 2025 году]</ref> * [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]][[Южна Осетія]] (часть признаннов штат)<ref>[https://alphapedia.ru/w/International_recognition_of_Abkhazia_and_South_Ossetia Международное признание Абхазии и Южной Осетии]</ref> * [[Файл:Flag_of_Iraq.svg|межа|20x20пкс]][[Ірак]] * [[Файл:Flag_of_Kuwait_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Кувейт]] * [[Файл:Vlag_bahrein_nu.png|межа|20x20пкс]][[Бахрейн]] * [[Файл:Flag_of_Qatar.svg|межа|20x20пкс]][[Катар]] * [[Файл:Flag_of_Saudi_Arabia.svg|межа|20x20пкс]][[Саудьска Арабія|Саудська Арабія]] * [[Файл:Flag_of_the_Syrian_revolution.svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Cирия]] * [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] * [[Файл:Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Турицька Републіка Северного Кіпра]] (часть признаннов штат)<ref>[https://www.astons.com/ru/news/respublika-kipr-i-severnyi-kipr-otkuda-proizoshlo-razdelenie/ Откуда произошло разделение Кипра? | Astons]</ref> * [[Файл:Flag_of_Yemen.svg|межа|20x20пкс]][[Ємен]] * [[Файл:Flag of Eritrea.svg|межа|20x20пкс]][[Ерітрея]] * [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданія]] * [[Файл:Flag_of_Djibouti.svg|межа|20x20пкс]][[Джібуті]] * [[Файл:Flag_of_Ethiopia_(2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Ефіопія]] * [[Файл:Flag_of_Somalia.svg|межа|20x20пкс]][[Сомальско]] * [[Файл:Flag_of_Somaliland.svg|межа|20x20пкс]][[Сомаліленд]] (часть признаннов штат)<ref>[https://hromadske.ua/posts/uspishnyi-somalilend-iak-zhyve-i-komu-potribna-nevyznana-respublika Успішний Сомаліленд: як живе й кому потрібна невизнана «республіка» | hromadske]</ref> * [[Файл:Flag_of_Uganda.svg|межа|20x20пкс]][[Уганда]] * [[Файл:Flag_of_Kenya.svg|межа|20x20пкс]][[Кенія]] * [[Файл:Flag_of_Tanzania.svg|межа|20x20пкс]][[Танзанія]] * [[Файл:Flag_of_the_Comoros.svg|межа|20x20пкс]][[Коморські островы]] ([[Коморы]]) * [[Файл:Coat_of_Arms_of_Mayotte.svg|межа|20x20пкс]][[Майотта]] * [[Файл:Flag_of_the_French_Southern_and_Antarctic_Lands.svg|межа|20x20пкс]][[Французські Южні і Антарктичні терріторії]]: ** [[Острова Єпарсе]] * [[Файл:Flag_of_Madagascar.svg|межа|20x20пкс]][[Мадаґаскар]] == Хоснують яко [[Літо|лїтній час]] == * [[Файл:Flag_of_Finland.svg|межа|20x20пкс]][[Фіньско]] * [[Файл:Flag_of_Åland.svg|межа|20x20пкс]][[Аланды|Aланды]] * [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]] * [[Файл:Flag_of_Estonia.svg|межа|20x20пкс]][[Естонія]] * [[Файл:Flag_of_Latvia.svg|межа|20x20пкс]][[Латвія]] * [[Файл:Flag_of_Lithuania.svg|межа|20x20пкс]][[Літва]] * [[Файл:Flag_of_Transnistria_(state).svg|межа|20x20пкс]][[Приднѣстровья|Приднестровья]] (часть признаннов штат)<ref>[https://suspilne.media/odesa/694702-so-take-neviznane-pridnistrova-ta-za-rahunok-cogo-vono-isnue/ Що таке Придністров'я, невизнана Придністровська молдавська республіка: пояснення — Cуспільне Одеса]</ref> * [[Файл:Flag_of_Greece_(alternative).svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]] * [[Файл:Flag_of_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Ціпрус]] * [[Файл:Flag_of_Lebanon.svg|межа|20x20пкс]][[Лібанон]] * [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраіль]] * [[Файл:Flag_of_Palestine.svg|межа|20x20пкс]][[Палестина (штат)|Палестина]] * [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|межа|20x20пкс]][[Україна]]<ref>[https://news.liga.net/ua/other/news/chy-budemo-perevodyty-hodynnyky-na-litniy-chas-u-2025-rotsi Переведення годинників на літній час 2025 – дата й деталі | Новини України | LIGA.net]</ref> * [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]][[Молдавия|Молдавія]] == Джерела і зазначкы == {{Reflist}} == Референції == [https://time.is/UTC+3 Поточный час UTC+3] {{Переклад|ru|UTC+3:00|142242892}} [[Катеґорія:Часовы зоны]] 0hm2nfvqxc4i8zgfi3b8yj0cq30v3ht UTC+2:30 0 22608 167067 153334 2026-07-07T13:14:24Z Fadssdssd 31646 167067 wikitext text/x-wiki '''UTC+2:30''' — є історічна часовыв зона, котра хоснувала ся в [[Москва|Москві]] [[Російска імперія|Російський Імперії]] з [[XIX. стороча]] по [[Октоброва револуція|Октоброву револуцію]], [[Сомальско]] з 1931 по 1956 рокы, [[Кенія|Кенії]] з 1930 по 1939 рокы и в [[Уґанда|Уґанді]] 1930-1956 рокы.<ref>''[[:en:The_Chronicle_(Zimbabwe)|Bulawayo Chronicle]]''</ref> == Хоснували раньше == === Яко штандартный час === * [[Файл:Flag_of_Kenya_(1921–1963).svg|межа|20x20пкс]][[Кенія]] * [[Файл:Flag_of_the_Uganda_Protectorate.svg|межа|20x20пкс]][[Уґанда]] * [[Сомальско]] * [[Файл:Flag_of_Russian_Empire_(1914-1917)_common.svg|межа|20x20пкс]][[Російска імперія|Російська Імперія]]: ** [[Москва]] == Джерела и зазначкы == <references /> == Референції == * [http://www.timeanddate.com/ Час у світі та його історія на timeanddate.com] {{Переклад|uk|UTC+2:30|46041122}} [[Катеґорія:Часовы зоны]] m1k2k0q5t735pq19vxh8qwf8jneaajl Час в Тайвані 0 22614 167064 167033 2026-07-07T13:01:24Z Fadssdssd 31646 167064 wikitext text/x-wiki '''Час в [[Тайван|Тайвані]], [[Тайбей|Тайбейскій]] час, Тайваньскій штандартный час''' ({{Lang-ch|臺灣時間}}) є урядна [[Часова зона|часовов зона]] Тайваню. Ся хоснує [[UTC+8]] без переходу на [[лїтній час]]<ref>[https://time.is/uk/Taiwan час в Тайвані]</ref><ref>[https://www.worldtimeserver.com/current_time_in_TW.aspx Current local time in Taiwan]</ref>. З [[1937]] по [[1945]] рокы ся хоснувал ''центральный штандартный час'' по цїлов теріторії [[Японія|Японьсков імперії]] ([[UTC+9]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20250124200107/https://history-maps.com/ru/story/History-of-Taiwan#:~:text=%D0%A1%201937%20%D0%BF%D0%BE,%D0%BF%D0%BE%D0%B4%20%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%20%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%B9. История Тайваня]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20250124195909/https://www.greelane.com/uk/%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%96-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/brief-history-of-taiwan-688021/#:~:text=%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F,%D0%BF%D0%BE%201945%20%D1%80%D1%96%D0%BA. Що ви повинні знати про національну історію Тайваню]</ref> {| class="wikitable" |+ ![[Файл:Taiwan-CIA_WFB_Map_hu.png|межа|216x216пкс]] |- |Карта Тайваню |} == Джерела і зазначкы == <references /> [[Катеґорія:Час за штатамы]] m26jzr0p47etp42k92qiwvj6lh7xkxu Зденка Гаскова 0 22805 167107 161148 2026-07-07T18:40:23Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167107 wikitext text/x-wiki {{ Писатель |name = Зденка Гаскова |image = Zdenka Hásková 2.jpg |imagesize = |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{Birth date and age|1878|05|28}} |birthplace = [[Градіштко]] |deathdate = {{Death date and age|1946|11|07|1878|05|28}} |deathplace = [[Прага]] }} '''Зденка Гаскова''' ({{lang-cs|Zdenka Hásková}}; {{ДН|28.|05|1878}}, [[Градіштко]]<ref name="matrika">[http://ebadatelna.soapraha.cz/d/12751/212 Matriční záznam o narození a křtu] farnost Svatý Kilián </ref>, [[Австро-Угорьско]] — {{ДС|7.|11|1946}}, [[Прага]], [[Чеськословеньско]])<ref name="forst">{{Cite conference | first = Med | last = Jaroslav | authorlink = Jaroslav Med | title = Zdenka Hásková | others = [[Vladimír Forst]] a kolektiv | conference = Lexikon české literatury : osobnosti, díla, instituce | publisher = Academia | location = Praha | year = 1993 | isbn = 80-200-0468-8 | id = 2/I. H–J | pages = 85–86 }} </ref> — [[Чесько|чеська]] [[писатель]]ка, [[новинарь]]ка, [[перекладатель]]ка зо [[Словіньскый язык|словіньского]], літературна і театрална референтка, жена писателя Віктора Дыка.<ref>[[Jiří Opelík|OPELÍK, Jiří]], [[Vilém Závada|ZÁVADA, Vilém]]. ''Viktor Dyk: opustíš-li mne...''. 1. vyd. Praha: Československý spisovatel, 1973, 122 s.</ref> == Жывот == Народила ся в родинї [[Градіштко|градіштьского]] адміністратора школы Йозефе Гаска (1849—1896) і ёго жены Марії, родженой Волешаковой (1856—??).<ref name="matrika" /> Была середнёв з трёх дїтей. Од року 1883 была родина глашена до поліції в [[Прага|Празї]] (отець быв уведженый як учітель на пензії).<ref>[http://digi.nacr.cz/prihlasky2/index.php?action=link&ref=czarch:CZ-100000010:874&karton=161&folium=837 Národní archiv, Policejní ředitelství I, konskripce, karton 161, obraz 837, Hásek Josef] a {{cite book | first = Vojtěch | last = Kryšpín | author-link = Vojtěch Kryšpín | title = Obraz činnosti literární učitelstva českoslovanského za posledních 100 let | url = http://kramerius.nkp.cz/kramerius/handle/ABA001/10082157 | publisher = M. Knapp | location = Praha | year = 1885 | pages = 422 | chapter = Hásek Josef Stanisl.}}</ref> == Ґалерія == <center><gallery widths="145" heights="145"> Файл:Zdenka Dyková 1929.jpg|Зденка Гаскова, 1929. Файл:Zdenka Dyková Viktor Dyk 1929.jpg|Середы у Дыків: справа Зденка Гаскова, адміністратор Зафук, Ян Опольскый, Віктор Дык, Франтїшек Кобліга, 1929. Файл:Viktor Dyk s ženou.jpg Зденка Гаскова з мужом [[Віктор Дык|Вікторем Дыком]] na lázeňské kolonádě. Файл:Manželé Dykovi a přátelé.jpg|Manželé Dykovi ([[Viktor Dyk]] vpravo, opírající se o hůl; Zdenka Hásková-Dyková v horní řadě druhá zprava, sedící a hledící směrem k manželovi). Файл:Zdenka Hásková 2.jpg|Зденка Гаскова зо штудійных років. Файл:Zdenka Hásková.jpg|Zdenka Hásková-Dyková з профілу. </gallery></center> == Одказы == === Референції === {{reflist}} === Екстерны одказы === {{Commonscat}} {{lifetime|1878|1946|Гаскова, Зденка}} * [https://web.archive.org/web/20070311100917/http://ipac.svkkl.cz/aRL/kl-arec.php?id=p0202122 Zdenka Hásková] na stránkách Středočeské vědecké knihovny v Kladně * Uhrová Eva: Anna Honzáková a jiné dámy, Praha 2012, {{ISBN|978-80-260-3152-9}} * [https://web.archive.org/web/20160519180756/http://albina.ff.cuni.cz/index.php/Zdenka_H%C3%A1skov%C3%A1 Ženy v vědě do roku 1945: Zdenka Hásková] * {{cite thesis | first = Bajaja Elisová | last = Jitka | publisher = Univerzita Palackého, Pedagogická fakulta | title = Žena a spisovatelka Zdenka Hásková | url = https://theses.cz/id/ftqt23/bakalsk-prce-FINAL.Jitka-Bajaja-Elisova.txt | type = Bakalářská práce | work = Daniel Jakubíček | place = Olomouc | date = 2015 | access-date = 2018-12-07 }} === Література === * {{Cite conference | first = Med | last = Jaroslav | authorlink = Jaroslav Med | title = Zdenka Hásková | others = [[Vladimír Forst]] a kolektiv | conference = Lexikon české literatury : osobnosti, díla, instituce | publisher = Academia | location = Praha | year = 1993 | isbn = 80-200-0468-8 | id = 2/I. H–J | pages = 85–86 }} kashb3h19eivy8mzdqoxuwy90kf5nht Костенко Олена Василївна 0 22901 167108 162099 2026-07-07T18:45:20Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167108 wikitext text/x-wiki {{Othernames|Костенко}}{{Писатель |image =Lina Kostenko (cropped).jpg |imagesize = |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{Birth date and age|1930|03|19}} |birthplace = |deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|1930|03|19}} --> |deathplace = |resting_place = |occupation=поетеса, писателька|pseudonym=Ліна Костенко}} '''Олéна Васи́лївна Косте́нко''' (род. [[19. марец|19. марца]] [[1930]], Ржищів, Київска округа, [[Украинска ССР|Украйинська ССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])&nbsp;— украйинска поетеса-шістдесятниця, писателька (історичный [[роман]], писаня для дїтей), [[Дисидент (политика)|дисидентка]]. Лауреатка Шевченківскої премії ([[1987]]), Премії Антоновичів ([[1989]]), Ордену Почесного легіону ([[2022]]). [[1967]] року заєдно з [[Павло Тычина|Павлом Тычинов]] тай Іваном Драчём номінована на Нобелівську премію з літературы<ref>{{Cite web |title=Тичина, Драч, Костенко… Кого номінували на Нобелівську премію з літератури 1967 року? |url=https://starylev.com.ua/news/tychyna-drach-kostenko-kogo-nominuvaly-na-nobelivsku-premiyu-z-literatury-1967-roku |work=Видавництво Старого Лева |access-date=2022-07-16 |language=ua }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.svenskaakademien.se/sites/default/files/forslagslista_1967.pdf |title=Перелік номінантів на премію 1967 року |access-date=11 серпня 2019 |archivedate=20 серпня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180820162750/http://www.svenskaakademien.se/sites/default/files/forslagslista_1967.pdf }}</ref>. У совітскі часы брала активну участь у дисидентскому рухови, за шо была надовго выключена з [[Література|літературного]] процесу. Авторка [[Зборник вершів|поетичных зборників]] «Проміння землі» ([[1957]]), «Вітрила» ([[1958]]), «Мандрівки серця» ([[1961]]), «Над берегами вічної ріки» ([[1977]]), «Неповторність» ([[1980]]), «Сад нетанучих скульптур» ([[1987]]), роману у вершах «Маруся Чурай» ([[1979]], Шевченківська премія [[1987]]), поемы «Берестечко» ([[1999]], [[2010]]). [[2010]] року опублікувала первый прозовый роман «Записки українського самашедшого», шо став єдным із лідерів продажу межи украйинскых книжок [[2011]] року<ref>{{Cite web |url=http://life.pravda.com.ua/culture/2011/09/14/85652/ |title=10 найуспішніших книжок: Шантарам VS Самашедший |publisher=[[Українська правда|Українська правда: Життя]] |date=14 вересня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230126143819/https://life.pravda.com.ua/culture/2011/09/14/85652/ |archivedate=2023-01-26 |access-date=19 лютого 2023 }}</ref>. Майзначущі писаня&nbsp;— «Берестечко» і «Маруся Чурай». Почестна професорка Києво-Могилянскої академії, почестна докторка Львівского й Чернівецкого універзитетїв. Зрекла ся званя [[Герой Украйины|Героя Украйины]]<ref name="hero">[http://www.school-library.com.ua/slavetni-ukrajintsi/lina-kostenko.html Ліна Костенко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160309235947/http://www.school-library.com.ua/slavetni-ukrajintsi/lina-kostenko.html}}, school-library.com.ua</ref><ref>{{Cite web |url=http://library.hneu.edu.ua/news.php?id=115 |title=19 березня — 85 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української письменниці-шістдесятниці, поетеси. |access-date=28 лютого 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150428041849/http://library.hneu.edu.ua/news.php?id=115 |archivedate=28 квітня 2015 }}</ref>. У нынїшній украйинскій традиції входит у перелік майзнаємых [[Жена|жен]] давнёї тай теперішнёї Украйины<ref>{{Cite web |url=http://www.uaua.world/1531/ |title=Найвідоміші жінки давньої та сучасної України |access-date=2 вересня 2017 |archivedate=3 вересня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170903093603/http://www.uaua.world/1531/ }}</ref>. == Одкликаня == [[Катеґорія:Уродили ся 1930]] [[Катеґорія:Писателе 20. стороча]] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Поеты Украйины]] t52iunpa9yzw7n64gg5ncpxbei2ddt1 Михаил Шолохов 0 24328 167109 164190 2026-07-07T18:53:29Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167109 wikitext text/x-wiki {{Писатель |image = Михаил Александрович Шолохов.jpg |imagesize = 200px |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{Birth date and age|1905|05|24}} |birthplace = |deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = |resting_place = |genre = новела, роман|deathdate={{Death date and age|1984|02|21|1905|05|24}}|notableworks = {{ref-ru}} Тихий Дон (роман), Поднятая целина (роман), Они сражались за Родину (недописаный роман), Судьба человека, Донские рассказы }} [[File:Nobel prize medal.svg|50px|left]] '''Михаил Шолохов''' ({{lang-ru|Михаил Александрович Шолохов}}; *[[24. май]] (11 юл. кал.) [[1905]], хутор Кружилин, станиця Вёшенска, [[Область Войска Донского]], [[Російська імперія|Россия]]&nbsp;– †[[21. фебруар]] [[1984]], станиця Вёшенска, [[Ростовска область]], [[РСФСР]])&nbsp;— [[Русскый язык|русскый]] [[писатель]], [[Нобелова награда|Нобелов лавреат]] за [[Література|литературу]] (1965).<ref name="russciv">Семанов С.</ref><ref name="КЛЭ">Якименко Л. Г.</ref><ref name="nobelprize">Mikhail Sholokhov – Biographical. NobelPrize.org.</ref> Доднесь (2025) його творы уже выданы общым накладом понад 100&nbsp;милионы екземплярох на 90&nbsp;языках свѣту.<ref>120 лет назад...</ref> == Животопис == === Походжѣня === Отець писателя – Александр Михайлович Шолохов (1865–1925), походив з русского купецтва Рязанской губернии. На Донщинѣ заробляв яко скупщик быдла, шафарь в торговом домѣ, управитель парового млина. Мати – Анастасия Даниловна Шолохова, родж. Черникова (1871–1942), украинска [[Черниговска область|черниговска]] селянка-панщарька, сирота; замолода была выдана за донского козака С.&nbsp;Кузнецова, з котрым ся розстала познавши ся з {{nobr|А. М. Шолоховым}} (вѣнчаня было по смерти Кузнецова, в року 1913).Слюсаренко Л. М.</ref> З тым зайдом (по тутешньому "иногородцем"), богатым шафарьом {{nobr|А. М. Шолоховом}} мала немалженского сына, што спочатку ся писав за первым мужом матери, быв поважованый за "козацкого сына" зо вшыткыма належныма привилегиями и земелным участком. Авшак, по смерти Кузнецова (року 1912) и усыновленю питомым отцьом став ся "сыном горожанина", "иногородным" и вшыткы привилегии утратив.<ref name="loveread">Биография и книги автора Михаил Шолохов</ref> === Юность === [[File:Каргинская. Усадьба М. А. Шолохова. Ограда.jpg|thumb|275px|{{center|Хыжа Шолоховых в станици Каргинской, днесь на улици Советской, ч. 49}}]] Рання биография писателя слабо позната, повна очевидныма выгадками, самый датум його уроджѣня документално не потвержденый (дакотры биографы доказують, же быв на два-три рокы старшый). Безспорно едно: юный писатель трафив до самого епицентру кровавой домовой войны, став ся ей позорливым очевидцьом, свѣдком звѣрств еврейскых комисарох, чинившых на Донщинѣ злославное «розкозаченя». Тоты тяжкы, але неоцѣнимы житьовы скушеностѣ якраз и помогли му створити «Тихый Дон».<ref name="russciv"/> В роках 1905–1910 Шолоховы жыли в Кружилинѣ, пак перенесли ся на салаш Каргин. Тут року 1912 Михаил зачав ходити до школы. В року 1914 лѣчив ся од хвороты очей в клиницѣ Снегирёва в Москвѣ (тоту пак описав в «Тихом Донѣ»: дакый час там быв главный герой романа – Григорий Мелехов). Того ж року, по выздоровлѣню, учив ся в приватной гимназии имени Г.&nbsp;Шелапутина в Москвѣ, в роках 1915–1918 в Богучарской гимназии в Воронежской губернии; як ся гимназия з поводу войны закрыла, жив з родителями од року 1919 в станици Каргинской (бывший салаш Каргин). Ту Михаил Шолохов учив неграмотных доростлых, працовав яко статистик в Каргинском станичном выконавчом комитетѣ, участнив ся в роботѣ молодежного аматерского театра як актер и автор. Року 1922 закончивши курсы поживинспекторох в Ростовѣ-на-Донѣ, достав мандат и назначеня на роботу поживовым инспектором в станицю Букановску. Там ся спознав с дѣвков бывшого станичного атамана {{nobr|П. Я. Громославского}}, учительков Мариев Петровнов Громославсков (1901–1992), своёв будучов жонов. В августѣ 1922 одстраненый от роботы поживинспектора за «выкривеня и злочинное одношеня до порядка стѣганя дани»: занизив поживову дань станичникам, за што пошов под суд, засудженый на еден рок условно.<ref name="bigenc">Слюсаренко Л. М.</ref> Спочатку Шолохов быв засудженый на розстрѣл. Спасли Мишу родителѣ: они привезли на суд фалшивое свѣдоцтво о урожденю в року 1904, обы представити сына за неповнолѣтного. Розстрѣл вымѣнили на лагер про неповнолѣтных.<ref name="Дон24">Мария Саймон</ref> По тому инцидентѣ Михаил Шолохов рѣшив ся выучити на [[Новинарь|новинаря]]. Восени того ж року одышов до [[Москва|Москвы]] записати ся на «рабфак»,<ref>Рабфак (робочый факултет) — школа при универзитѣ в [[СССР]] (1919–1930) на ускорену приготовку робочых и селян ку школованю на универзитѣ.</ref> але не быв приятый з формалных причин (непролетарске походжѣня, не мать робочый стаж и указовку од [[комсомол]]а). Заробляв собѣ яко мурник, терьхаш итп., едночасно усиловно ся взяв за самообразованя. Навщивляв литературны встрѣчы и лекции групы «Молода гвардия», де ся зознамив з вельома писателями.<ref name="bigenc"/> === Путь в литературѣ === [[File:Sholoh zen.jpg |thumb|275px|{{center|Новоженець Шолохов з жонов собѣ Мариёв, 1924 }}]] В новинцѣ «Юношеская правда» в роках 1923–1924 появили му фельетоны «Проба», «Три», «Ревизор» («Правдивый трафунок») ({{ref-ru}} «Испытание», «Три», «Ревизор» («Истинное происшествие»)), котры свѣдчили о быстром оку и наданю автора. В децембрѣ 1924 в той же новинцѣ появили оповѣданя «Материнскый знак» ({{ref-ru}} «Родинка»). Пак в тогдышных новинках и журналах — «Комсомолия», «Прожектор», «Смена», «Огонёк» и др. — появляють ся його повѣданя, злучены нескорше в зберькы «Донскы повѣданя» и «Лазуровый степ» (обѣ в року 1926). Вступное слово ку «Донскым повѣданям» написав Александер Серафимович, тогды уже именитый писатель, сам краян з Донщины, котрый зазначив значущы одликы в талантѣ молодого писателя: «...образный язык, тот фаребный язык, котрым говорять козакы. Стискло, а тота стисклость повна жытя, напятости и правды... Острое, стямливое око. Майстерство выбрати из многых выявох найхарактернѣйшы».<ref name="КЛЭ"/> Школованя и бываня в Москвѣ не удало ся. Михаил ся вернув на Донщину. В року 1924 оженив ся з дѣвков бывшого козачого атамана Мариёв Громославсков, з котров прожив до конця живота, мав двох сынох и двох дѣвок. Того ж року оселили ся в станицѣ Вёшенской, де прожив до смерти, ту и похованый коло своёй хыжѣ, што по смерти {{nobr|М. П. Шолоховой}} стала ся музеём. Року 1927 дописав первы двѣ книгы «Тихого Дона» и передав их в московскый журнал «Октябрь», редактором котрого быв именитый писатель Александер Серафимович. Серафимович выдав роман и по выходѣ первой книгы дав похвалну рецензию в «Правдѣ» (19. апрѣля 1928). Але высокое заставаня не огородило Шолохова од клеветы. Уже року 1925 ся зъявили домыслы, же Шолохов присвоив собѣ чужый рукопис. Шолохов дале писав роман и публиковав вырывки из третёй книгы. Там описовав збуру козакох против зловѣщого розкозачованя. Публикацию зоперли, автора заскаржили з «кулацького наставеня», за дѣло взяв ся шеф [[ОГПУ]] Г.&nbsp;Ягода. М.&nbsp;[[Максим Горькый|Горькый]] и А.&nbsp;Фадеев не помогли молодому писателю. Лем случайно ся му удало стрѣтити зо [[Сталин]]ом (в юну 1931 дома у М.&nbsp;[[Максим Горькый|Горького]]). [[Сталин]] подтримав Шолохова, печатаня [[роман]]а ся обновило, штовеце одтогды ниякы редакторскы оправы на романѣ не чинили.<ref name="russciv"/><ref name="Дон24"/> Року 1932 Шолохов выдав перву книгу «Поораной землѣ», в котрой, подтримуючи сталинску колективизацию, не замовчав ани трагичны стороны подѣй. Едночасно Шолохов вступив до [[ВКП(б)]], став ся секретарём новоствореного Союза писателей, ходив з делегациями по заграницях. Двараз стрѣчав ся зо [[Сталин]]ом року 1937 и двараз року 1938. Одтогды органы [[НКВД]] не рушали Шолохова. Третя книга «Тихого Дона» кончила ся на тому, же Григорий Мелехов мав бы дяку вступити до Червеной Армады. Тото «оптимистичне» завершеня чекали всѣ. Авшак конець четвертой книгы быв нечеканый: Мелехов ся став жертвов комисарской влады и возстав против ней. И ще раз лем заставаня [[Сталин]]а захранило писателя. В року 1941 Шолохов достав за роман Сталинску премию и быв в числѣ первых лавреатох. В рокы [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] Шолохов быв фронтовый кореспондент и писав роман «Они боёвали за Отчизну», котрый зостав незаконченый. В року 1960 выйшов другый том «Поораной землѣ», значно слабшый од первого, явно штучный финалом.<ref name="russciv"/> == Сполоченска чинность == [[File:Museum Usadba.jpg |thumb|275px|{{center|Дом-музей Шолохова в станици Вёшенской }}]] Шолохов — участник державного и сполоченского житя. Депутат Верховной Рады СССР 1.–9. скликаня. Од року 1934 член Провода Союза Писательох СССР. Член Всесвѣтной Рады Мира. Честный доктор филологичных наук Ростовской-на-Дону и Лайпцигской универзит, честный доктор права Сент-Андрусской универзиты.<ref name="КЛЭ"/> Академик (дѣйсный член) Академии наук СССР (1939), Член Централного комитета КПСС (1961). Двакрат Герой Социалистичного Труда (1967, 1980). Одзначеный шѣстьма орденами Ленина (1939, 1955, 1965, 1967, 1975, 1980), орденами Отечественной войны 1-го ступеня (1945) и Октябрьской Револуции (1972). Умер в родной станици Вёшенской, в кругу близкых; похороненый там же, на територии свого обыстя на березѣ Дона.<ref name="bigenc"/> == Жерела == * {{cite web |author=Мария Саймон |editor= |date=06.11.2019 |url=https://don24.ru/rubric/obschestvo/mihaila-sholohova-edva-ne-rasstrelyali-6-noyabrya-byl-nachat-roman-tihiy-don.html |title=Михаила Шолохова едва не расстреляли: 6 ноября был начат роман «Тихий Дон|publisher=ИА «ДОН 24» |format= |quote= |language= |accessdate=28.02.2026 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=Семанов С. |editor= |date= |url= https://history.niv.ru/doc/encyclopedia/russian-civilization/articles/33/sholohov.htm|title=ШОЛОХОВ |publisher=Энциклопедия "Русская цивилизация" |format= |quote= |language= |accessdate= 27.02.2026|archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=Слюсаренко Л. М. |editor= |date=03.05.2023 |url=https://bigenc.ru/c/sholokhov-mikhail-aleksandrovich-5f7f61 |title=Шолохов Михаил Александрович |publisher=Большая российская энциклопедия (online) |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=Якименко Л. Г. |editor= |title=Краткая литературная энциклопеди |language= |edition= |volume=8 |chapter= ШО́ЛОХОВ |quote= |location=Москва |publisher= Советская энциклопедия|date= |series= |pages= |isbn= |doi= |url=http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke8/ke8-7581.htm }} * [https://historyrussia.org/sobytiya/120-let-nazad-rodilsya-vydayushchijsya-sovetskij-pisatel-mikhail-aleksandrovich-sholokhov.html 120 лет назад родился выдающийся советский писатель Михаил Александрович Шолохов] * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.nobelprize.org/prizes/literature/1965/sholokhov/biographical/ |title=Mikhail Sholokhov – Biographical. NobelPrize.org. |publisher= |format= |quote= |language={{ref-en}} |accessdate=28 Feb 2026 |archiveurl= |archivedate= }} * [https://loveread.ec/biography-author.php?author=Mikhail-Sholokhov Биография и книги автора Михаил Шолохов] * [http://noblit.ru/content/category/4/83/33/ Михаил Александрович Шолохов: биография и различные материалы] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1905|1984|Шолохов, Михаил}} o24lowfdr96iezqw9128y1way7e5dwi Николай Гоголь 0 24395 167110 166125 2026-07-07T19:03:01Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167110 wikitext text/x-wiki {{Писатель |birthname = Николай Васильевич Яновский | image=N.Gogol by F.Moller (1840, Tretyakov gallery).jpg | imagesize =250px|birthdate = {{Birth date|1809|04|01}} |birthplace = Великы Сорочинцѣ |deathdate = {{Death date and age|1852|03|04|01809|04|01}} |signature = Nikolai Gogol Signature.svg }} '''Николай Гоголь''', {{ref-uk}} ''Микола Васильович Гоголь'' (*[[1. апріль|1. апрѣль]]<ref>20. марец [[Юлианскый календарь|юлианского календаря]]</ref> [[1809]], Великы Сорочинцѣ, теперь Миргородского району [[Полтавска область|Полтавской области]] – †[[4. марец]]<ref>21. фебруар [[Юлианскый календарь|юлианского календаря]]</ref> [[1852]], [[Москва]]) — русскый писатель.<ref name="УЛЕ1">Крутікова Н. Є.: ГОГОЛЬ Микола Васильович</ref> == Зачаток жытя == Дѣтство Гоголя минуло в селѣ Васильовка (од року 1902 Гоголево), в родинному маетку Яновщина. В матрицѣ быв записаный як Яновскый, а под тым призвиском ай выходив свои школы. Род Гоголь-Яновскых мав немешскый герб Ястрябок, зазначеный в каталогу «Польскых гербох». Учив ся в [[Полтава|Полтавскому]] окружному училищу (1818–1819), в [[Нѣжин]]ской [[Гимназия|гимназии]] высшых наук (1821–1828), де въедно з колегами читав «Поларну звѣзду», волелюбны вершы К.&nbsp;Рылеева, поезию [[Александр Пушкин|Пушкина]]. Зберав украинскы народны спѣванкы и пословицѣ, материалы до украинско-русского словника.<ref name="УЛЕ1"/><ref name="РС">Рената Смирнова</ref> {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье = Доднесь сѣм грецкых мѣст оспорюют право чести звати ся отцюзнинов Гомера. Так и трьом штатам: Украинѣ, России и Польщѣ — по крови и по языку належить великый писатель Николай Васильович Гоголь. | Подпис = Р. Смирнова | Полога =right | Ширина = 260px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло =#eee9d9 | Без розрывов = }} {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье = Проза Гоголя при найменшом четыримѣрна. Мож го поровнати з сучасным му математиком Лобачевскым, котрый розметав Евклидов свѣт..." | Подпис = В. Набоков<ref>https://web.archive.org/web/20150310230212/http://www.nikolaygogol.org.ru/lib/sa/author/100002</ref> | Полога =right | Ширина = 260px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло =#eee9d9 | Без розрывов = }} == Творба == В року 1828 перейшов до [[Петербург]]у. Од того часу лишив ся призвиска Яновскый, а именовав ся лем Гоголь.<ref name="РС"/> Первым опубликованым твором Гоголя стала ся поема «Ганц Кюхельгартен» (1829, под псевдом В.&nbsp;Алов). Року 1830 в журналѣ «Отечественные записки» была напечатана повѣсть Гоголя «Басаврюк, або У передвечор Ивана Купала», перва з циклу «Вечоры на салашу коло Диканькы» (части 1–2, 1831–1832). Уже на зачатку творчости Гоголь вступив до демократичной литературы, што ся розвивала у напрямѣ народности и гуманизму, шыроко хосновав украинску фолклорну и литературну традиции, досвѣд русской прозы. Колорит його повѣстей романтичный: Гоголь уважав не так на социалне жытя села, як на поезию жытя украинского народа. Образы реалности переплѣтать з фантастиков на фолклорной основѣ, веселый гумор — из проимаючым лиризмом и высоков патетиков. В далшых книгах — «Арабескы» и «Миргород» (1835) позитивна народна основа сконфронтована з бездуховностьов статкарско-урядницкого глухого Миргорода и державного [[Петербург]]а. В повѣсти «Старосвѣтскы статкаре» указана хвѣйность патриархалной статкарской идилии, розпадання быту стародавных немешскых маеткох под натиском новых, буржоазных односин. Сопротив немешскому Миргороду Гоголь представив величны, героичны характеры людей з народу. В истории украинского народу [[писатель]] найшов высокы примѣры людского духу, патриотизму, мужества, бойового побратимства и подвига («Тарас Бульба»). Гоголь шыроко выхосновав ту не лем историчны роботы и давны лѣтописы, але ай народный епос. Остры социалны конфликты, вопиючы противности великого города склали идейну сущность «Петербургскых повѣстей», написаных в розличны рокы: «Портрет», «Невскый булвар», «Запискы блазня» (1835), «Нос», «Кочия» (1836), «Шинел» (1842). У центрѣ никаня писателя — доля «маленького чоловѣка», конфликт з несправедливым сполоченскым укладом, марны усилованя ку лѣпшому — и погибель. Далшый розцвѣт таланту Гоголя звязаный з його драматичнов творчостьов в 1830-х (сатирична пьеса «Владимир третього ступня» тай иншы драматичны творы). Етапнов стала ся социална комедия «Ревизор» (1836), в котрой Гоголь завдав нищиву критику тогочасному сполоченскому укладу, запятновав подкупство, самоволю и неуцтво урядникох царской России. Перва представа «Ревизора» в [[Петербург]]у в року 1836 выволала остре незадовольство и нападаня реакчной верьхности. Гоголь одышов до загранича, перебывав у [[Німещина|Нѣмещинѣ]], [[Швайц]]у, [[Париж]]у, а довжый час — у [[Рим]]ѣ. В року 1842 выйшло 4-томне зобраня творох Гоголя, до котрого были включены, зокрема, комедии «Женитва», «Коцкарѣ» ай найновшы редакции «Ревизора» и повѣстей «Тарас Бульба», «Шинел», «Портрет». Шырока правдива галерия социалной реалности вымальована в поемѣ-романѣ «Мертвы душѣ» (1842), де з немилосерднов правдивостьов зображены статкарьскы верьхы, бюрократичный апарат царской России. В лиричных одбоченях Гоголь вознесло писав о великых скрытых силах народу, высловльовав вѣру в свѣтлу будучность России.<ref name="УЛЕ1"/> == Гоголевскый напрям == {{Цитат збоку | Заглавье = | Заглавье долов = | Содержанье = Од Гоголя ся зачав новый период российской литературы. | Подпис = В. Белинскый<ref name="УЛЕ2">Крутікова Н. Є.: Гоголівський напрям</ref> | Полога =right | Ширина = 260px | Высота = | Розмѣр букв = | Тло =#eee9d9 | Без розрывов = }} «Петербургскы повѣсти», комедия «Ревизор» ай поема-роман «Мертвы душѣ» заклали социално-критичный («гоголевскый») напрям в российской литературѣ, за котрым послѣдовала [[натурална школа]].<ref name="УЛЕ2"/> == Послѣдны рокы == [[File:Gogol by Repin.jpg|thumb|282px|{{center|Гоголь палить 2. том «Мертвых душ»}}]] Послѣдны рокы жытя Гоголя были омрачены духовнов кризов. Довге перебываня в заграничу, одорваня од прогресивных сил домашной сполочности, вплыв реакчных идей ай конзервативного немешского окруженя выявили ся пропастныма про писателя. Гоголь ся не зрѣкав социалной критикы, але выход з нестерпного стану гледав у саморозвою на религийно-моралной основѣ и примиреню класовых розпорох. Його книга «Выбране з перепискы з приятелями» (1847) выволала остру критику В.&nbsp;Белинского («Письмо до Гоголя», 1847). В року 1848 Гоголь остаточно ся вернув до отечества, усиловно працовав над 2.&nbsp;томом «Мертвых душ» и ладив до печатаня новы выданя. Тяжка хворота перервала му роботу. Незадовго перед смертьов Гоголь у нетямѣ спалив рукопис 2.&nbsp;тому.<ref name="УЛЕ1"/> == Жерела == *{{cite web |author=Рената Смирнова |editor= |date= |url= https://novayapolsha.org/article/gogol-i-polsha/ |title=Гоголь и Польша |publisher=Новая Польша N 10/2010 |format= |quote=В киевском Институте рукописей при Национальной библиотеке, в отделе «Гоголиана», хранятся уникальные документы о семье и предках Николая Васильевича Гоголя. Их в 1920 году передал на хранение сын его младшей сестры, Василий Яковлевич Головня. Сохранился, например, лист из метрической книги Спасо-Преображенской церкви местечка Великие Сорочинцы Миргородского повета Полтавской губернии. В нем записано: «Марта 20. У помещика Василия Яновского родился сын Николай и окрещен 22-го». Хотя официальная фамилия отца была Гоголь-Яновский, здесь, как и во многих других ранних документах, упоминается только вторая ее половина. |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }} * {{Cite book |author=Крутікова Н. Є. |editor= |title= Українська Літературна Енциклопедія|language= |edition= |volume=1 |chapter=ГОГОЛЬ Микола Васильович |quote= |location= Київ |publisher= Інститут літератури {{nobr|ім. Т. Г. Шевченка}}: Голов. ред. УРЕ {{nobr|ім. М. П. Бажана}} |date=1988 |series= |pages= |isbn= |doi= |url= http://litopys.org.ua/ulencycl/ule32.htm }} * {{Cite book |author=Крутікова Н. Є. |editor= |title= Українська Літературна Енциклопедія|language= |edition= |volume=1 |chapter=Гоголівський напрям |quote= |location= Київ |publisher= Інститут літератури {{nobr|ім. Т. Г. Шевченка}}: Голов. ред. УРЕ {{nobr|ім. М. П. Бажана}} |date=1988 |series= |pages= |isbn= |doi= |url= http://litopys.org.ua/ulencycl/ule32.htm }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1809|1852|Гоголь, Николай}} [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Писателе подля алфавиту]] [[Катеґорія:Писателе 19. стороча]] fpjh5eucziei2t3nt2motf0e8u6ao1z Република Сербска 0 24481 167122 165216 2026-07-08T02:33:33Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Републіка Сербска]] 167122 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Републіка Сербска]] ign0y89e8uzta6vukdt6qe001rkz8jv Хоснователь:Halajkovič/тест 2 24695 167147 166927 2026-07-08T10:19:39Z Halajkovič 33393 167147 wikitext text/x-wiki {{#invoke:Інфобокс|infoboxTemplate |templatestyles = Шаблона:Інфобокс країна/styles.css | bodyclass = infobox ib-country vcard | aboveclass = adr | above = {{#if:{{{conventional_long_name|}}}{{{native_name|}}}{{{name|}}} | {{#if:{{{conventional_long_name|}}} |<div class="fn org country-name">{{{conventional_long_name|}}}</div> }}{{#if:{{{native_name|}}}{{{name|}}} |<div class="ib-country-names"><!-- -->{{br separated entries |{{{native_name|}}} |{{#if:{{{name|}}} |<div class="ib-country-name-style fn org country-name">{{{name|}}}</div> }}}}</div> }}<!-- -->{{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes |<span class="fn org">[[Micronation]]</span> }} |<div class="fn org country-name">{{PAGENAMEBASE}}</div>}} | subheader = {{#if:{{{life_span|}}} | {{{life_span}}} | {{#if:{{{year_start|}}}|{{{year_start}}}{{#if:{{{year_end|}}}|–{{{year_end}}} }} }} }} | image1 = {{#if:{{{image_coat|}}}{{{image_symbol|}}}{{{image_flag|}}}{{{image_flag2|}}} |{{Інфобокс країна/imagetable |image1a = {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|suppressplaceholder={{main other||no}}|image={{{image_flag|}}}|sizedefault=125px|size={{{flag_width|{{{flag_size|}}}}}}|maxsize=250|border={{yesno |{{{flag_border|}}}|yes=yes|blank=yes}}|alt={{{alt_flag|{{{flag_alt|}}}}}}|title=Прапор {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}}} |image1b = {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|suppressplaceholder={{main other||no}}|image={{{image_flag2|}}}|sizedefault=125px|size={{{flag_width|}}}|maxsize=250|border={{yesno |{{{flag2_border|}}}|yes=yes|blank=yes}}|alt={{{alt_flag2|{{{flag_alt2|}}}}}}}} |caption1= {{#ifexist:{{if empty |{{{flag_type_article|}}} |{{{flag|}}} | {{if empty |{{{flag_type|}}} |Прапор}} {{if empty |{{{linking_name|}}} |{{{common_name|}}} |{{{name|}}} |{{PAGENAME}} }} }} |[[{{if empty |{{{flag_type_article|}}} |{{{flag|}}} |{{if empty |{{{flag_type|}}} |Прапор}} {{if empty |{{{linking_name|}}} |{{{common_name|}}} |{{{name|}}} |{{PAGENAME}} }} }}|{{if empty |{{{flag_caption|}}} |{{{flag_type|}}} |Прапор}}]] |{{if empty |{{{flag_caption|}}} |{{{flag_type|}}} |Прапор}} }} |image2 = {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|suppressplaceholder={{main other||no}}|image={{if empty|{{{image_coat|}}}|{{{image_symbol|}}}}} |size={{{symbol_width|{{{coa_size|}}}}}}|sizedefault=85px|alt={{#if:{{{image_coat|}}}|{{{alt_coat|{{{coat_alt|}}}}}}|{{{alt_symbol|}}}}}|title={{{symbol_type|Ерб}}} {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}}} |caption2= {{#ifexist:{{if empty |{{{symbol_type_article|}}} |{{{symbol|}}} |{{if empty |{{{symbol_type|}}} |Ерб}} {{if empty |{{{linking_name|}}} |{{{common_name|}}} |{{{name|}}} |{{PAGENAME}} }} }} |[[{{if empty |{{{symbol_type_article|}}} |{{{symbol|}}} |{{if empty |{{{symbol_type|}}} |Ерб}} {{if empty |{{{linking_name|}}} |{{{common_name|}}} |{{{name|}}} |{{PAGENAME}} }} }} | {{if empty |{{{symbol_type|}}} |Ерб}}]] |{{if empty |{{{symbol_type|}}} |Ерб}} }} }} }} | data1 = {{#if:{{{national_motto|}}}{{{motto|}}} |<div style="text-align: center;">'''Народне мотто:''' {{if empty|{{{motto|}}}|{{{national_motto|}}}}}<!-- -->{{#if:{{{englishmotto|}}}|<div>{{{englishmotto}}}</div> }}</div> }} | class2 = anthem | data2 = <div style="text-align: center;">{{#if:{{{national_anthem|}}}{{{anthem|}}} |'''Гімна:''' {{if empty|{{{national_anthem|}}}|{{{anthem|}}}}} }}{{#if:{{{anthems|}}} |'''Гімны:''' {{{anthems}}} }}{{#if:{{{royal_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''[[Кралёвска гімна]]:''' {{{royal_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{flag_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''[[Прапова гімна]]:''' {{{flag_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{national_march|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Народный марш:''' {{{national_march}}}</div> }}{{#if:{{{territorial_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Теріторіална гімна:''' {{{territorial_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{regional_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Реґіонална гімна:''' {{{regional_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{state_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Штатна гімна:''' {{{state_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{march|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Марш:''' {{{march}}}</div> }}</div> | data3 = {{#if:{{{other_symbol|}}}{{{text_symbol|}}} |{{#if:{{{other_symbol_type|}}}{{{text_symbol_type|}}} | '''{{if empty|{{{other_symbol_type|}}}|{{{text_symbol_type|}}}}}'''<br/>}}<!-- -->{{if empty|{{{other_symbol|}}}|{{{text_symbol|}}}}} }} | data4 = {{#if:{{{image_map|}}} |{{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{image_map|}}}|size={{{map_width|{{{image_map_size|}}}}}}|upright=1.15|alt={{{alt_map|{{{image_map_alt|}}}}}}|title={{{map_caption|{{{image_map_caption|Location of {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}} }}} }}} }}} }}} }}} }}<!-- -->{{#if:{{{map_caption|{{{image_map_caption|}}}}}}|<div class="ib-country-map-caption">{{{map_caption|{{{image_map_caption|}}}}}}</div>}} }} | data5 = {{#if:{{{image_map2|}}} |{{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{image_map2|}}}|size={{{map2_width|{{{image_map2_size|}}}}}}|upright=1.15|alt={{{alt_map2|{{{image_map2_alt|}}}}}}|title={{{map_caption2|{{{image_map2_caption|Location of {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}} }}} }}} }}} }}} }}} }}<!-- -->{{#if:{{{map_caption2|{{{image_map2_caption|}}}}}}|<div class="ib-country-map-caption">{{{map_caption2|{{{image_map2_caption|}}}}}}</div>}} }} | label6 = Статус | data6 = {{#if:{{{status|}}}|{{Infobox country/status text|status={{{status|}}}|status_text={{{status_text|}}}|empire={{{empire|}}}|year_end={{{year_end|}}}|year_exile_start={{{year_exile_start|}}}|year_exile_end={{{year_exile_end|}}} }} }} | label7 = Location | data7 = {{{loctext|}}} | label8 = {{#if:{{{capital_type|}}} | {{{capital_type}}} | Головне місто }}{{#ifeq: {{#ifeq:{{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}}|capital |capital<!-- -->|{{#switch:{{{capital}}} | [[{{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}}]] = capital | {{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}} = capital | не є головне місто }}<!-- -->}}|capital <!-- (#ifeq:)-->|<!------------------------------------------ capital is largest_city/_settlement: ------------------------------------------- --><div class="ib-country-largest">and {{{largest_settlement_type|largest city}}}</div> }} | data8 = {{#if:{{{capital|}}}|{{{capital}}}{{#if:{{{coordinates|}}}|<br/>{{#invoke:Coordinates|coordinsert|{{{coordinates}}}|type:city}}}} }} | rowclass9 = {{#if:{{{capital|}}}|mergedrow}} | label9 = Головне місто в екзілї | data9 = {{#ifexist:{{{capital_exile|}}}|[[{{{capital_exile|}}}]]|{{{capital_exile|}}}}} | rowclass10 = {{#if:{{{capital|}}}|mergedrow}} | label10 = {{#if:{{{admin_center_type|}}}| {{{admin_center_type}}} | Адміністратівный&nbsp;центер }} | data10 = {{#switch:{{{admin_center|}}} |capital | = |[[{{{capital|}}}]] = |{{{capital|}}} = |#default = {{{admin_center}}}{{#if:{{{capital|}}}||{{#if:{{{coordinates|}}}|<br/>{{#invoke:Coordinates|coordinsert|{{{coordinates}}}|type:city}}}} }} }} | rowclass11 = {{#if:{{{capital|}}}{{{admin_center|}}}|mergedbottomrow}} | label11 = Найвекше {{{largest_settlement_type|місто}}} | data11 = {{#ifeq: {{#ifeq:{{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}}|головне місто |головне місто<!-- -->|{{#switch:{{{capital}}} | [[{{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}}]] = головне місто | {{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}} = головне місто | не є головне місто }}<!-- -->}}|головне місто <!-- (#ifeq:)-->|<!-- над тым текстом ся уж нич не зображує --> | {{if empty| {{{largest_city|}}} | {{{largest_settlement|}}} }} }} | rowclass12 = mergedtoprow | label12 = Урядны&nbsp;языкы | data12 = {{{official_languages|}}} | rowclass13 = mergedrow | label13 = <span class="ib-country-lang">Узнаны&nbsp;языкы</span> | data13 = {{if empty| {{{recognized_languages|}}} | {{{recognised_languages|}}} }} | rowclass14 = mergedrow | label14 = <span class="ib-country-lang">Узнаны народны&nbsp;языкы</span> | data14 = {{if empty| {{{recognized_national_languages|}}} | {{{recognised_national_languages|}}} | {{{national_languages|}}} }} | rowclass15 = mergedrow | label15 = <span class="ib-country-lang">Узнаны реґіоналны&nbsp;языкы</span> | data15 = {{if empty| {{{recognized_regional_languages|}}} | {{{recognised_regional_languages|}}} | {{{regional_languages|}}} }} | label16 = Розшырены&nbsp;языкы | data16 = {{{common_languages|}}} | rowclass17 = {{#ifeq:{{{languages2_sub|}}}|yes |{{#ifeq:{{{languages_sub|}}}|yes |mergedrow}} |{{#ifeq:{{{languages_sub|}}}|yes |mergedbottomrow}} }} | label17 ={{#ifeq:{{{languages_sub|}}}|yes |<div class="ib-country-lang">{{if empty| {{{languages_type|}}} | Other&nbsp;languages }}</div> |{{if empty| {{{languages_type|}}} | Other&nbsp;languages }} }} | data17 = {{{languages|}}} | rowclass18 = {{#ifeq:{{{languages2_sub|}}}|yes |mergedbottomrow}} | label18 = {{#ifeq:{{{languages2_sub|}}}|yes |<div class="ib-country-lang">{{if empty|{{{languages2_type|}}} | Other&nbsp;languages }}</div> |{{if empty|{{{languages2_type|}}} | Other&nbsp;languages }} }} | data18 = {{{languages2|}}} | label19 = [[Етнічна ґрупа|Етнічна&nbsp;ґрупа]] <!-- -->{{#if:{{{ethnic_groups_year|}}} |<div class="ib-country-ethnic"> ({{{ethnic_groups_year}}}){{{ethnic_groups_ref|}}}</div>|<div class="ib-country-ethnic">{{{ethnic_groups_ref|}}}</div>}} | data19 = {{{ethnic_groups|}}} | label20 = Реліґія <!-- -->{{#if:{{{religion_year|}}} |<div class="ib-country-religion"> ({{{religion_year}}}){{{religion_ref|}}}</div>|<div class="ib-country-religion">{{{religion_ref|}}}</div>}} | data20 = {{{religion|}}} | label21 = [[Денонім]]ы | data21 = {{{demonym|}}} | label22 = Тіп | data22 = {{{org_type|}}} | label23 = {{if empty|{{{membership_type|}}} | Membership }} | data23 = {{{membership|}}} | label24 = {{#if:{{{government_type|}}} | {{#if:{{{politics_link|}}} | [[{{{politics_link}}}|{{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Organizational structure|Government}}]]<!-- -->| {{#ifexist:Politics of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}} | [[Politics of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}|{{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Organizational structure|Government}}]]<!-- -->| {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Organizational structure|Government}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}} | data24 = {{{government_type|}}} | header25 = {{#if:{{{government_type|}}} || {{#if:{{{leader_title1|}}}{{{leader_name1|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{membership|}}} | <!--template being used for geopolitical org:-->Leaders | <!--template being used for country/territory: -->Government }} }} }} | rowclass26 = mergedrow | data26 = {{#if:{{{leader_name1|}}}|{{Інфобокс країна/multirow|{{{leader_title1|}}} |{{{leader_name1|}}} |{{{leader_title2|}}} |{{{leader_name2|}}} |{{{leader_title3|}}} |{{{leader_name3|}}} |{{{leader_title4|}}} |{{{leader_name4|}}} |{{{leader_title5|}}} |{{{leader_name5|}}} |{{{leader_title6|}}} |{{{leader_name6|}}} |{{{leader_title7|}}} |{{{leader_name7|}}} |{{{leader_title8|}}} |{{{leader_name8|}}} |{{{leader_title9|}}} |{{{leader_name9|}}} |{{{leader_title10|}}} |{{{leader_name10|}}} |{{{leader_title11|}}} |{{{leader_name11|}}} |{{{leader_title12|}}} |{{{leader_name12|}}} |{{{leader_title13|}}} |{{{leader_name13|}}} |{{{leader_title14|}}} |{{{leader_name14|}}} |{{{leader_title15|}}} |{{{leader_name15|}}} }} }} | rowclass27 = mergedrow | label27 = {{#if:{{{title_leader|}}}| {{{title_leader}}} }} | data27 = {{#if:{{{title_leader|}}}|&nbsp;}} | rowclass28 = mergedrow | data28 = {{#if:{{{year_leader1|}}} | {{Інфобокс країна/multirow|{{{year_leader1|}}} |{{{leader1|}}} |{{{year_leader2|}}} |{{{leader2|}}} |{{{year_leader3|}}} |{{{leader3|}}} |{{{year_leader4|}}} |{{{leader4|}}} |{{{year_leader5|}}} |{{{leader5|}}} |{{{year_leader6|}}} |{{{leader6|}}} |{{{year_leader7|}}} |{{{leader7|}}} |{{{year_leader8|}}} |{{{leader8|}}} |{{{year_leader9|}}} |{{{leader9|}}} |{{{year_leader10|}}} |{{{leader10|}}} |{{{year_leader11|}}} |{{{leader11|}}}|{{{year_leader12|}}} |{{{leader12|}}}|{{{year_leader13|}}} |{{{leader13|}}}|{{{year_leader14|}}} |{{{leader14|}}}|{{{year_leader15|}}} |{{{leader15|}}} }} }} | rowclass29 = mergedrow | label29 = {{#if:{{{title_representative|}}}| {{{title_representative}}} }} | data29 = {{#if:{{{title_representative|}}}|&nbsp;}} | rowclass30 = mergedrow | data30 = {{#if:{{{year_representative1|}}}|{{Інфобокс країна/multirow|{{{year_representative1|}}} |{{{representative1|}}} |{{{year_representative2|}}} |{{{representative2|}}} |{{{year_representative3|}}} |{{{representative3|}}} |{{{year_representative4|}}} |{{{representative4|}}} |{{{year_representative5|}}} |{{{representative5|}}}|{{{year_representative6|}}} |{{{representative6|}}}|{{{year_representative7|}}} |{{{representative7|}}}|{{{year_representative8|}}} |{{{representative8|}}} }} }} | rowclass31 = mergedrow | label31 = {{#if:{{{title_deputy|}}}|{{{title_deputy}}} }} | data31 = {{#if:{{{title_deputy|}}}|&nbsp;}} | rowclass32 = mergedrow | data32 = {{#if:{{{year_deputy1|}}}|{{Інфобокс країна/multirow|{{{year_deputy1|}}} |{{{deputy1|}}} |{{{year_deputy2|}}} |{{{deputy2|}}} |{{{year_deputy3|}}} |{{{deputy3|}}} |{{{year_deputy4|}}} |{{{deputy4|}}} |{{{year_deputy5|}}} |{{{deputy5|}}} |{{{year_deputy6|}}} |{{{deputy6|}}}|{{{year_deputy7|}}} |{{{deputy7|}}}|{{{year_deputy8|}}} |{{{deputy8|}}}|{{{year_deputy9|}}} |{{{deputy9|}}}|{{{year_deputy10|}}} |{{{deputy10|}}}|{{{year_deputy11|}}} |{{{deputy11|}}}|{{{year_deputy12|}}} |{{{deputy12|}}}|{{{year_deputy13|}}} |{{{deputy13|}}}|{{{year_deputy14|}}} |{{{deputy14|}}}|{{{year_deputy15|}}} |{{{deputy15|}}} }} }} | label40 = Legislature | data40 = {{{legislature|}}} | rowclass41 = mergedrow | label41 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{#if:{{{type_house1|}}}|{{{type_house1}}}|[[Upper house]]}}</div> | data41 = {{{upper_house|{{{house1|}}}}}} | rowclass42 = mergedbottomrow | label42 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{#if:{{{type_house2|}}}|{{{type_house2}}}|[[Lower house]]}}</div> | data42 = {{{lower_house|{{{house2|}}}}}} | rowclass43 = {{#if:{{{established_event1|}}} |mergedtoprow}} | header43 = {{#if:{{{established_event1|}}}{{{sovereignty_type|}}} |{{#if:{{{sovereignty_type|}}} | {{{sovereignty_type}}}<!-- -->{{#if:{{{sovereignty_note|}}} |&nbsp;<div class="ib-country-sovereignty">{{{sovereignty_note}}}</div>}} | {{#if:{{{established|}}}| | Establishment }} }} }} | label44 = Заложіня | data44 = {{#if:{{{sovereignty_type|}}} | |{{{established|}}} }} | label45 = {{#if:{{{era|}}}|Historical era|History}} | data45 = {{#if:{{{era|}}} |{{#ifexist:{{{era|}}}|[[{{{era}}}]]|{{{era}}}}} | {{#if:{{{date_start|}}}{{{year_start|}}}|&nbsp;}}}} | rowclass46 = {{#if:{{{established_event1|}}} |mergedrow |mergedbottomrow}} | data46 = {{#if:{{{established_date1|}}}|{{Шаблона:Інфобокс країна/multirow |{{{established_event1|}}} |{{{established_date1||}}} |{{{established_event2|}}} |{{{established_date2||}}} |{{{established_event3|}}} |{{{established_date3|}}} |{{{established_event4|}}} |{{{established_date4|}}} |{{{established_event5|}}} |{{{established_date5|}}} |{{{established_event6|}}} |{{{established_date6|}}} |{{{established_event7|}}} |{{{established_date7|}}} |{{{established_event8|}}} |{{{established_date8|}}} |{{{established_event9|}}} |{{{established_date9|}}} |{{{established_event10|}}} |{{{established_date10|}}} |{{{established_event11|}}} |{{{established_date11|}}} |{{{established_event12|}}} |{{{established_date12|}}} |{{{established_event13|}}} |{{{established_date13|}}} |{{{established_event14|}}} |{{{established_date14|}}} |{{{established_event15|}}} |{{{established_date15|}}} |{{{established_event16|}}} |{{{established_date16|}}} |{{{established_event17|}}} |{{{established_date17|}}} |{{{established_event18|}}} |{{{established_date18|}}} |{{{established_event19|}}} |{{{established_date19|}}} |{{{established_event20|}}} |{{{established_date20|}}} }} }} | rowclass47 = {{#if:{{{date_start|}}}{{{year_start|}}} |mergedrow |mergedbottomrow}} | data47 = {{#if:{{{date_start|}}}{{{year_start|}}}|{{Інфобокс країна/multirow |{{{event_pre|}}} |{{{date_pre|}}} |{{if empty|{{{event_start|}}}|Established}} |{{{date_start|}}} {{{year_start|}}} |{{{event1|}}} |{{{date_event1|}}} |{{{event2|}}} |{{{date_event2|}}} |{{{event3|}}} |{{{date_event3|}}} |{{{event4|}}} |{{{date_event4|}}} |{{{event5|}}} |{{{date_event5|}}} |{{{event6|}}} |{{{date_event6|}}}|{{{event7|}}} |{{{date_event7|}}}|{{{event8|}}} |{{{date_event8|}}}|{{{event9|}}} |{{{date_event9|}}}|{{{event10|}}} |{{{date_event10|}}} |{{if empty|{{{event_end|}}}|Disestablished}} |{{{date_end|}}} {{{year_end|}}} |{{{event_post|}}} |{{{date_post|}}} }} }} | rowclass60 = mergedtoprow | header60 = {{#if:{{{area_km2|}}}{{{area_ha|}}}{{{area_sq_mi|}}}{{{area_acre|}}}{{{area_land_km2|}}}{{{area_land_ha|}}}{{{area_land_sq_mi|}}}{{{area_land_acre|}}}{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_sq_mi|}}}{{{area_water_acre|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}} | {{#if:{{{area_link|}}} | [[{{{area_link}}}|Area {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|claimed|}}]] | {{#ifexist:Geography of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}} | [[Geography of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}|Area {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|claimed|}}]] | Area {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|claimed|}}<!-- -->}}<!-- -->}} }} | rowclass61 = {{#if:{{{area_land_km2|}}}{{{area_land_ha|}}}{{{area_land_sq_mi|}}}{{{area_land_acre|}}}{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_sq_mi|}}}{{{area_water_acre|}}}{{{FR_metropole|}}}{{{area_label2|}}}{{{area_label3|}}}{{{percent_water|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label61 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{area_label|Total}}}{{{FR_foot4|}}}</div> | data61 = {{#if:{{{area_km2|}}}{{{area_ha|}}}{{{area_sq_mi|}}}{{{area_acre|}}} |{{#if:{{{area_km2|}}}{{{area_sq_mi|}}} |{{convinfobox|{{{area_km2|}}}|km2|{{{area_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}} |{{#if:{{{area_ha|}}}{{{area_acre|}}} |{{convinfobox|{{{area_ha|}}}|ha|{{{area_acre|}}}|acre|abbr=on}} }} }}{{{area_footnote|}}}{{#if:{{{area_rank|}}} |&#32;([[Список штатів і залежных теріторій подля великости|{{{area_rank}}}]]) }} }} | rowclass62 = {{#if:{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_sq_mi|}}}{{{area_water_acre|}}}{{{FR_metropole|}}}{{{area_label2|}}}{{{area_label3|}}}{{{percent_water|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label62 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Land</div> | data62 = {{#if:{{{area_land_km2|}}}{{{area_land_ha|}}}{{{area_land_sq_mi|}}}{{{area_land_acre|}}} |{{#if:{{{area_land_km2|}}}{{{area_land_sq_mi|}}} |{{convinfobox|{{{area_land_km2|}}}|km2|{{{area_land_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}} |{{#if:{{{area_land_ha|}}}{{{area_land_acre|}}} |{{convinfobox|{{{area_land_ha|}}}|ha|{{{area_land_acre|}}}|acre|abbr=on}} }} }}{{{area_land_footnote|}}} }} | rowclass63 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{area_label2|}}}{{{area_label3|}}}{{{percent_water|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label63 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Water</div> | data63 = {{#if:{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_sq_mi|}}}{{{area_water_acre|}}} |{{#if:{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_sq_mi|}}} |{{convinfobox|{{{area_water_km2|}}}|km2|{{{area_water_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}} |{{#if:{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_acre|}}} |{{convinfobox|{{{area_water_ha|}}}|ha|{{{area_water_acre|}}}|acre|abbr=on}} }} }}{{{area_water_footnote|}}} }} | rowclass64 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{area_label2|}}}{{{area_label3|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label64 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Water&nbsp;(%)</div> | data64 = {{{percent_water|}}} | rowclass65 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{area_label3|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label65 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{area_label2|}}}</div> | data65 = {{#if:{{{area_label2|}}}| {{{area_data2|}}} }} | rowclass66 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label66 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{area_label3|}}}</div> | data66 = {{#if:{{{area_label3|}}}| {{{area_data3|}}} }} | rowclass67 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label67 = {{{stat_year1|}}}{{{ref_area1|}}} | data67 = {{#if: {{{stat_area1|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area1|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass68 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label68 = {{{stat_year2|}}}{{{ref_area2|}}} | data68 = {{#if: {{{stat_area2|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area2|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass69 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label69 = {{{stat_year3|}}}{{{ref_area3|}}} | data69 = {{#if: {{{stat_area3|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area3|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass70 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label70 = {{{stat_year4|}}}{{{ref_area4|}}} | data70 = {{#if: {{{stat_area4|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area4|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass71 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label71 = {{{stat_year5|}}}{{{ref_area5|}}} | data71 = {{#if: {{{stat_area5|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area5|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass72 = mergedrow | label72 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{FR_metropole}}}</div> | data72 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}| <nowiki /> }} | rowclass73 = mergedrow | label73 = <div class="ib-country-fake-li2">•&nbsp;[[Institut Géographique National|IGN]]{{{FR_foot2|}}}</div> | data73 = {{#if:{{{FR_metropole|}}} |{{#if:{{{FR_IGN_area_km2|}}}{{{FR_IGN_area_sq_mi|}}} |{{convinfobox|{{{FR_IGN_area_km2|}}}|km2|{{{FR_IGN_area_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}}{{#if:{{{FR_IGN_area_rank|}}}|&#32;([[List of countries and dependencies by area|{{{FR_IGN_area_rank|}}}]])}} }} }} | rowclass89 = mergedbottomrow | label89 = <div class="ib-country-fake-li2">•&nbsp;[[Cadastre]]{{{FR_foot3|}}}</div> | data89 = {{#if:{{{FR_metropole|}}} |{{#if:{{{FR_cadastre_area_km2|}}}{{{FR_cadastre_area_sq_mi|}}} | {{convinfobox|{{{FR_cadastre_area_km2|}}}|km2|{{{FR_cadastre_area_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}}{{#if:{{{FR_cadastre_area_rank|}}}|&#32;([[List of countries and dependencies by area|{{{FR_cadastre_area_rank|}}}]])}} }} }} | rowclass90 = mergedtoprow | header90 = {{#if:{{{population_estimate|}}}{{{population_census|}}}{{{FR_metropole_population|}}}{{{stat_pop1|}}}{{{stat_pop2|}}}{{{stat_pop3|}}}{{{stat_pop4|}}}{{{stat_pop5|}}} |{{#if:{{{population_link|}}} | {{#ifeq:{{{population_link}}}|no|Population|[[{{{population_link}}}|Population]]}}<!-- -->| {{#ifexist:Demographics of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}} | [[Demographics of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}|Population]]<!-- -->| Population<!-- -->}}<!-- -->}} }} | rowclass91 = mergedrow | label91 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{#if:{{{population_estimate_year|}}} |{{{population_estimate_year}}} estimate|Estimate}}</div> | data91 = {{#if:{{{population_estimate|}}} |{{{population_estimate}}}<!-- -->{{#if:{{{population_estimate_rank|}}} |&#32;([[List of countries and dependencies by population|{{{population_estimate_rank}}}]])}} }} | rowclass92 = mergedrow | label92= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{population_label2|}}}</div> | data92= {{#if:{{{population_label2|}}}|{{{population_data2|}}}}} | rowclass93= mergedrow | label93= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{population_label3|}}}</div> | data93= {{#if:{{{population_label3|}}}|{{{population_data3|}}}}} | rowclass94= mergedrow | data94= {{#if:{{{stat_pop1|}}}{{{stat_pop2|}}}{{{stat_pop3|}}}{{{stat_pop4|}}}{{{stat_pop5|}}}|{{Інфобокс країна/multirow|{{{stat_year1|}}}{{{ref_pop1|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop1|}}}}}|{{{stat_year2|}}}{{{ref_pop2|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop2|}}}}}|{{{stat_year3|}}}{{{ref_pop3|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop3|}}}}}|{{{stat_year4|}}}{{{ref_pop4|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop4|}}}}}|{{{stat_year5|}}}{{{ref_pop5|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop5|}}}}} }} }} | rowclass95= mergedrow | label95= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{#if:{{{population_census_year|}}} |{{{population_census_year}}}&nbsp;census|Census}}</div> | data95= {{#if:{{{population_census|}}} |{{{population_census}}}<!-- -->{{#if:{{{population_census_rank|}}} |&#32;([[List of countries and dependencies by population|{{{population_census_rank}}}]])}} }} | rowclass96= mergedrow | label96 = {{#if:{{{FR_metropole_population|}}}|{{#if:{{{FR_total_population_estimate_year|}}}|{{nobold|1=&nbsp;({{{FR_total_population_estimate_year}}})}}}}}} | data96 = {{#if:{{{FR_metropole_population|}}}|{{#if:{{{FR_total_population_estimate_year|}}}|<nowiki />}}}} | rowclass97 = mergedrow | label97= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Total{{{FR_foot|}}}</div> | data97= {{#if:{{{FR_metropole_population|}}}|{{#if:{{{FR_total_population_estimate|}}} |{{{FR_total_population_estimate}}}{{#if:{{{FR_total_population_estimate_rank|}}}|&#32;([[List of countries by population in 2005|{{{FR_total_population_estimate_rank}}}]])}} }} }} | rowclass98 = mergedrow | label98= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{FR_metropole}}}</div> | data98= {{#if:{{{FR_metropole_population|}}}|{{{FR_metropole_population}}}{{#if:{{{FR_metropole_population_estimate_rank|}}} |&#32;([[List of countries by population in 2005|{{{FR_metropole_population_estimate_rank}}}]])}} }} | rowclass99 = mergedbottomrow | label99= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Density{{{FR_foot5|}}}</div> | data99= {{#if:{{{population_density_km2|}}}{{{population_density_sq_mi|}}} | {{convinfobox|{{{population_density_km2|}}}|/km2|{{{population_density_sq_mi|}}}|/sqmi|1|abbr=on}}{{{pop_den_footnote|}}}<!-- -->{{#if:{{{population_density_rank|}}} |&#32;([[List of countries and dependencies by population density|{{{population_density_rank}}}]])}} }} | rowclass100 = {{#if:{{{population_estimate|}}}{{{population_census|}}}{{{FR_metropole_population|}}}|mergedbottomrow|mergedtoprow}} | label100 = Membership | data100= {{{nummembers|}}} | rowclass101= mergedtoprow | label101= {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Claimed|}} [[Gross domestic product|GDP]]&nbsp;{{nobold|([[Purchasing power parity|PPP]])}} | data101= {{#if:{{{GDP_PPP|}}}{{{GDP_PPP_per_capita|}}} |{{#if:{{{GDP_PPP_year|}}} |{{{GDP_PPP_year}}}&nbsp;}}estimate }} | rowclass102= mergedrow | label102= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Total</div> | data102= {{#if:{{{GDP_PPP|}}} |{{{GDP_PPP}}}<!-- -->{{#if:{{{GDP_PPP_rank|}}} |&#32;([[List of countries by GDP (PPP)|{{{GDP_PPP_rank}}}]])}} }} | rowclass103= mergedbottomrow | label103= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Per capita</div> | data103= {{#if:{{{GDP_PPP_per_capita|}}} |{{{GDP_PPP_per_capita}}}<!-- -->{{#if:{{{GDP_PPP_per_capita_rank|}}} |&#32;([[List of countries by GDP (PPP) per capita|{{{GDP_PPP_per_capita_rank}}}]])}} }} | rowclass104= mergedtoprow | label104= {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Claimed|}} [[Gross domestic product|GDP]]&nbsp;{{nobold|(nominal)}} | data104= {{#if:{{{GDP_nominal|}}}{{{GDP_nominal_per_capita|}}} |{{#if:{{{GDP_nominal_year|}}} |{{{GDP_nominal_year}}}&nbsp;}}estimate }} | rowclass105= mergedrow | label105= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Total</div> | data105= {{#if:{{{GDP_nominal|}}} |{{{GDP_nominal}}}<!-- -->{{#if:{{{GDP_nominal_rank|}}} |&#32;([[List of countries by GDP (nominal)|{{{GDP_nominal_rank}}}]])}} }} | rowclass106= mergedbottomrow | label106= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Per capita</div> | data106= {{#if:{{{GDP_nominal_per_capita|}}} | {{{GDP_nominal_per_capita}}}<!-- -->{{#if:{{{GDP_nominal_per_capita_rank|}}} |&#32;([[List of countries by GDP (nominal) per capita|{{{GDP_nominal_per_capita_rank}}}]])}} }} | label107= [[Gini_coefficient|Gini]]{{#if:{{{Gini_year|}}} |&nbsp;{{nobold|1=({{{Gini_year}}})}}}} | data107= {{#if:{{{Gini|}}} | {{#switch:{{{Gini_change|}}} |increase = {{increaseNegative}}&nbsp;<!-- -->|decrease = {{decreasePositive}}&nbsp;<!-- -->|steady = {{steady}}&nbsp;<!-- -->}}{{{Gini}}}{{{Gini_ref|}}}<br/><!-- ---------Evaluate and add Gini category:---------- -->{{nowrap|1=<!-- -->{{#iferror:<!-- -->{{#ifexpr:{{{Gini}}}>100 <!-- -->| {{error|Error: Gini value above 100}}<!--Handled by outer #iferror, not visible to users--><!-- -->| {{#ifexpr:{{{Gini}}}>=60 |{{color|red|very high inequality}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{Gini}}}>=46 <!-- -->| {{color|darkred|high inequality}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{Gini}}}>=30 <!-- -->| {{color|#707070|medium inequality}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{Gini}}}>=0 <!-- -->| {{color|forestgreen|low inequality}}<!-- -->| {{error|Error:Gini value below 0}}<!--Handled by outer #iferror, not visible to users--><!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->| {{error|Error: Invalid Gini value}}{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | [[Category:Country articles requiring maintenance]] }}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -----------Add Gini_rank (if supplied):---------- -->{{#if:{{{Gini_rank|}}} |&nbsp;([[List of countries by income equality|{{{Gini_rank}}}]])<!-- -->}}<!-- -->}} | label108= [[Human Development Index|HDI]]{{#if:{{{HDI_year|}}} |&nbsp;{{nobold|1=({{{HDI_year}}})}}}} | data108= {{#if:{{{HDI|}}} | {{#switch:{{{HDI_change|}}} |increase = {{increase}}&nbsp;<!-- -->|decrease = {{decrease}}&nbsp;<!-- -->|steady = {{steady}}&nbsp;<!-- -->}}{{{HDI}}}{{{HDI_ref|}}}<br/><!-- ---------Evaluate and add HDI category:--------- -->{{nowrap|1=<!-- -->{{#iferror:<!-- -->{{#ifexpr:{{{HDI}}}>1 <!-- -->| {{error|Error: HDI value greater than 1}}<!--Handled by outer #iferror, not visible to users--><!-- -->| {{#ifexpr:{{{HDI}}}>0.799 <!-- -->| {{color|darkgreen|very high}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{HDI}}}>0.699 <!-- -->| {{color|forestgreen|high}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{HDI}}}>0.549 <!-- -->| {{color|orange|medium}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{HDI}}}>=0.000<!-- -->| {{color|red|low}}<!-- -->| {{error|Error: HDI value less than 0}}<!--Handled by outer #iferror, not visible to users--><!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->| {{error|Error: Invalid HDI value}}{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | [[Category:Country articles requiring maintenance]] }}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- ----------Add HDI_rank (if supplied):----------- -->{{#if:{{{HDI_rank|}}} |&nbsp;([[List of countries by Human Development Index|{{{HDI_rank}}}]])<!-- -->}}<!-- -->}} | label109= {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Purported currency|Currency}} | data109= {{#if:{{{currency|}}} | {{{currency}}} {{#if:{{{currency_code|}}} |([[ISO 4217|{{{currency_code}}}]])}} }} | rowclass119= {{#if:{{{utc_offset_DST|}}}{{{DST_note|}}} |mergedtoprow}} | label119= Time zone | data119= {{#if:{{{utc_offset|}}} |{{nowrap|[[Coordinated Universal Time|UTC]]{{{utc_offset}}}}} {{#if:{{{time_zone|}}}|({{{time_zone}}})}} |{{{time_zone|}}} }} | rowclass120= {{#if:{{{DST_note|}}} |mergedrow |mergedbottomrow}} | label120= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Summer&nbsp;([[Daylight saving time|DST]])</div> | data120= {{#if:{{{utc_offset_DST|}}} |{{nowrap|[[Coordinated Universal Time|UTC]]{{{utc_offset_DST}}}}} {{#if:{{{time_zone_DST|}}}|({{{time_zone_DST}}})|{{#if:{{{DST|}}}|({{{DST}}})}}}} |{{#if:{{{time_zone_DST|}}}|{{{time_zone_DST}}}|{{{DST|}}}}} }} | rowclass121= mergedbottomrow | label121= <nowiki /> | data121= {{{DST_note|}}} | label122 = [[Antipodes]] | data122= {{{antipodes|}}} | label123 = Date format | data123= {{{date_format|}}} <!---| label125= [[Left- and right-hand traffic|Drives on]] | data125= {{#if:{{{drives_on|}}} | {{ucfirst:{{{drives_on}}}}} }}---> | label126= {{#if:{{{calling_code|}}} |{{#ifexist:Telephone numbers in {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}} | [[Telephone numbers in {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}|Calling code]] | Calling code }} }} | data126= {{{calling_code|}}} | label127= [[ISO 3166|ISO 3166 code]] | data127= {{#switch:{{{iso3166code|}}} |omit = <!--(do nothing)--> | = <!--if iso3166code is not supplied: -->{{#if:{{{common_name|}}} | {{#if:{{ISO 3166 code|{{{common_name}}}|nocat=true}} | [[ISO 3166-2:{{ISO 3166 code|{{{common_name}}}}}|{{ISO 3166 code|{{{common_name}}}}}]] }} }} |#default = [[ISO 3166-2:{{uc:{{{iso3166code}}}}}|{{uc:{{{iso3166code}}}}}]] }} | label128= [[Country code top-level domain|Internet TLD]] | data128= {{{cctld|}}} | data129 = {{#if:{{{official_website|}}} |<div class="ib-country-website">'''Website'''<br/>{{{official_website}}}</div> }} | data130= {{#if:{{{image_map3|{{{location_map|}}}}}} | {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{image_map3|{{{location_map|}}}}}}|size={{{map3_width|}}}|upright=1.15|alt={{{alt_map3|}}}|title=Location of {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}} }}} }}} }}} }}<!-- -->{{#if:{{{map_caption3|}}}|<div class="ib-country-map-caption3">{{{map_caption3|}}}</div>}} }} | data134 = {{#if:{{{p1|}}}{{{s1|}}} |{{Infobox country/formernext|flag_p1={{{flag_p1|}}}|image_p1={{{image_p1|}}}|p1={{{p1|}}}|border_p1={{{border_p1|}}}|flag_p2={{{flag_p2|}}}|image_p2={{{image_p2|}}}|p2={{{p2|}}}|border_p2={{{border_p2|}}}|flag_p3={{{flag_p3|}}}|image_p3={{{image_p3|}}}|p3={{{p3|}}}|border_p3={{{border_p3|}}}|flag_p4={{{flag_p4|}}}|image_p4={{{image_p4|}}}|p4={{{p4|}}}|border_p4={{{border_p4|}}}|flag_p5={{{flag_p5|}}}|image_p5={{{image_p5|}}}|p5={{{p5|}}}|border_p5={{{border_p5|}}}|flag_p6={{{flag_p6|}}}|image_p6={{{image_p6|}}}|p6={{{p6|}}}|border_p6={{{border_p6|}}}|flag_p7={{{flag_p7|}}}|image_p7={{{image_p7|}}}|p7={{{p7|}}}|border_p7={{{border_p7|}}}|flag_p8={{{flag_p8|}}}|image_p8={{{image_p8|}}}|p8={{{p8|}}}|border_p8={{{border_p8|}}}|flag_p9={{{flag_p9|}}}|image_p9={{{image_p9|}}}|p9={{{p9|}}}|border_p9={{{border_p9|}}}|flag_p10={{{flag_p10|}}}|image_p10={{{image_p10|}}}|p10={{{p10|}}}|border_p10={{{border_p10|}}}|flag_p11={{{flag_p11|}}}|image_p11={{{image_p11|}}}|p11={{{p11|}}}|border_p11={{{border_p11|}}}|flag_p12={{{flag_p12|}}}|image_p12={{{image_p12|}}}|p12={{{p12|}}}|border_p12={{{border_p12|}}}|flag_p13={{{flag_p13|}}}|image_p13={{{image_p13|}}}|p13={{{p13|}}}|border_p13={{{border_p13|}}}|flag_p14={{{flag_p14|}}}|image_p14={{{image_p14|}}}|p14={{{p14|}}}|border_p14={{{border_p14|}}}|flag_p15={{{flag_p15|}}}|image_p15={{{image_p15|}}}|p15={{{p15|}}}|border_p15={{{border_p15|}}}|flag_p16={{{flag_p16|}}}|image_p16={{{image_p16|}}}|p16={{{p16|}}}|border_p16={{{border_p16|}}}|flag_p17={{{flag_p17|}}}|image_p17={{{image_p17|}}}|p17={{{p17|}}}|border_p17={{{border_p17|}}}|flag_p18={{{flag_p18|}}}|image_p18={{{image_p18|}}}|p18={{{p18|}}}|border_p18={{{border_p18|}}}|flag_p19={{{flag_p19|}}}|image_p19={{{image_p19|}}}|p19={{{p19|}}}|border_p19={{{border_p19|}}}|flag_p20={{{flag_p20|}}}|image_p20={{{image_p20|}}}|p20={{{p20|}}}|border_p20={{{border_p20|}}}|flag_p21={{{flag_p21|}}}|image_p21={{{image_p21|}}}|p21={{{p21|}}}|border_p21={{{border_p21|}}}|flag_p22={{{flag_p22|}}}|image_p22={{{image_p22|}}}|p22={{{p22|}}}|border_p22={{{border_p22|}}}|flag_s1={{{flag_s1|}}}|image_s1={{{image_s1|}}}|s1={{{s1|}}}|border_s1={{{border_s1|}}}|flag_s2={{{flag_s2|}}}|image_s2={{{image_s2|}}}|s2={{{s2|}}}|border_s2={{{border_s2|}}}|flag_s3={{{flag_s3|}}}|image_s3={{{image_s3|}}}|s3={{{s3|}}}|border_s3={{{border_s3|}}}|flag_s4={{{flag_s4|}}}|image_s4={{{image_s4|}}}|s4={{{s4|}}}|border_s4={{{border_s4|}}}|flag_s5={{{flag_s5|}}}|image_s5={{{image_s5|}}}|s5={{{s5|}}}|border_s5={{{border_s5|}}}|flag_s6={{{flag_s6|}}}|image_s6={{{image_s6|}}}|s6={{{s6|}}}|border_s6={{{border_s6|}}}|flag_s7={{{flag_s7|}}}|image_s7={{{image_s7|}}}|s7={{{s7|}}}|border_s7={{{border_s7|}}}|flag_s8={{{flag_s8|}}}|image_s8={{{image_s8|}}}|s8={{{s8|}}}|border_s8={{{border_s8|}}}|flag_s9={{{flag_s9|}}}|image_s9={{{image_s9|}}}|s9={{{s9|}}}|border_s9={{{border_s9|}}}|flag_s10={{{flag_s10|}}}|image_s10={{{image_s10|}}}|s10={{{s10|}}}|border_s10={{{border_s10|}}}|flag_s11={{{flag_s11|}}}|image_s11={{{image_s11|}}}|s11={{{s11|}}}|border_s11={{{border_s11|}}}|flag_s12={{{flag_s12|}}}|image_s12={{{image_s12|}}}|s12={{{s12|}}}|border_s12={{{border_s12|}}}|flag_s13={{{flag_s13|}}}|image_s13={{{image_s13|}}}|s13={{{s13|}}}|border_s13={{{border_s13|}}}|flag_s14={{{flag_s14|}}}|image_s14={{{image_s14|}}}|s14={{{s14|}}}|border_s14={{{border_s14|}}}|flag_s15={{{flag_s15|}}}|image_s15={{{image_s15|}}}|s15={{{s15|}}}|border_s15={{{border_s15|}}}|flag_s16={{{flag_s16|}}}|image_s16={{{image_s16|}}}|s16={{{s16|}}}|border_s16={{{border_s16|}}}|flag_s17={{{flag_s17|}}}|image_s17={{{image_s17|}}}|s17={{{s17|}}}|border_s17={{{border_s17|}}}|flag_s18={{{flag_s18|}}}|image_s18={{{image_s18|}}}|s18={{{s18|}}}|border_s18={{{border_s18|}}}|flag_s19={{{flag_s19|}}}|image_s19={{{image_s19|}}}|s19={{{s19|}}}|border_s19={{{border_s19|}}}|flag_s20={{{flag_s20|}}}|image_s20={{{image_s20|}}}|s20={{{s20|}}}|border_s20={{{border_s20|}}}|flag_s21={{{flag_s21|}}}|image_s21={{{image_s21|}}}|s21={{{s21|}}}|border_s21={{{border_s21|}}}|flag_s22={{{flag_s22|}}}|image_s22={{{image_s22|}}}|s22={{{s22|}}}|border_s22={{{border_s22|}}}}} }} | label135 = Днесь є частёв | data135 = {{{today|}}} | data136 = {{#if:{{{footnote_a|}}}{{{footnote_b|}}}{{{footnote_c|}}}{{{footnote_d|}}}{{{footnote_e|}}}{{{footnote_f|}}}{{{footnote_g|}}}{{{footnote_h|}}} |<div class="ib-country-fn"><ol class="ib-country-fn-alpha"> {{#if:{{{footnote_a|}}}|<li value=1>{{{footnote_a|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_b|}}}|<li value=2>{{{footnote_b|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_c|}}}|<li value=3>{{{footnote_c|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_d|}}}|<li value=4>{{{footnote_d|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_e|}}}|<li value=5>{{{footnote_e|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_f|}}}|<li value=6>{{{footnote_f|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_g|}}}|<li value=7>{{{footnote_g|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_h|}}}|<li value=8>{{{footnote_h|}}}</li>}} </ol></div>}} | data137 = {{#if:{{{footnote1|}}}{{{footnote2|}}}{{{footnote3|}}}{{{footnote4|}}}{{{footnote5|}}}{{{footnote6|}}}{{{footnote7|}}}{{{footnote8|}}} |<div class="ib-country-fn"><ol class="ib-country-fn-num"> {{#if:{{{footnote1|}}}|<li value=1>{{{footnote1|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote2|}}}|<li value=2>{{{footnote2|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote3|}}}|<li value=3>{{{footnote3|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote4|}}}|<li value=4>{{{footnote4|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote5|}}}|<li value=5>{{{footnote5|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote6|}}}|<li value=6>{{{footnote6|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote7|}}}|<li value=7>{{{footnote7|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote8|}}}|<li value=8>{{{footnote8|}}}</li>}} </ol></div>}} | data138 = {{#if:{{{footnotes|}}}|<div class="ib-country-fn">{{{footnotes}}}{{#if:{{{footnotes2|}}}|<br>{{{footnotes2}}}}}</div>}} | data177 = {{{module|}}} | belowclass = mergedtoprow noprint | below = {{#if:{{{navbar|}}}| {{navbar|{{{navbar|}}}}} }} }}{{#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{main other|[[Category:Pages using infobox country with unknown parameters|_VALUE_{{PAGENAME}}]]}}|preview=Page using [[Template:Infobox country]] with unknown parameter "_VALUE_"|ignoreblank=y| admin_center_type | admin_center | alt_coat | alt_flag | alt_flag2 | alt_map | alt_map2 | alt_map3 | alt_symbol | anthem | anthems | antipodes | area_acre | area_data2 | area_data3 | area_footnote | area_ha | area_km2 | area_label | area_label2 | area_label3 | area_land_acre | area_land_footnote | area_land_ha | area_land_km2 | area_land_sq_mi | area_link | area_rank | area_sq_mi | area_water_acre | area_water_footnote | area_water_ha | area_water_km2 | area_water_sq_mi | regexp1 = border_[ps][%d]+ | calling_code | capital_exile | capital_type | capital | cctld | coa_size | coat_alt | common_languages | common_name | conventional_long_name | coordinates | currency_code | currency | date_end | regexp2 = date_event[%d]+ | date_format | date_post | date_pre | date_start | demonym | regexp3 = deputy[%d]+ | drives_on | DST_note | DST | empire | englishmotto | era | regexp4 = established_date[%d]+ | regexp5 = established_event[%d]+ | established | ethnic_groups_ref | ethnic_groups_year | ethnic_groups | event_end | event_post | event_pre | event_start | regexp6 = event[%d]+ | flag| flag_alt | flag_alt2 | flag_border | flag_caption | flag_caption | regexp7 = flag_[ps][%d]+ | flag_size | flag_type | flag_type_article | flag_width | flag2_border | regexp8 = footnote_[a-h] | regexp9 = footnote[%d]+ | footnotes | footnotes2 | FR_cadastre_area_km2 | FR_cadastre_area_rank | FR_cadastre_area_sq_mi | FR_foot | FR_foot2 | FR_foot3 | FR_foot4 | FR_foot5 | FR_IGN_area_km2 | FR_IGN_area_rank | FR_IGN_area_sq_mi | FR_metropole_population_estimate_rank | FR_metropole_population | FR_metropole | FR_total_population_estimate_rank | FR_total_population_estimate_year | FR_total_population_estimate | GDP_nominal_per_capita_rank | GDP_nominal_per_capita | GDP_nominal_rank | GDP_nominal_year | GDP_nominal | GDP_PPP_per_capita_rank | GDP_PPP_per_capita | GDP_PPP_rank | GDP_PPP_year | GDP_PPP | Gini_change | Gini_rank | Gini_ref | Gini_year | Gini | government_type | HDI_change | HDI_rank | HDI_ref | HDI_year | HDI | house1 | house2 | image_coat | image_flag | image_flag2 | image_map_alt | image_map_caption | image_map_size | image_map | image_map2_alt | image_map2_caption | image_map2_size | image_map2 | image_map3 | regexp10 = image_[ps][%d]+ | image_symbol | iso3166code | languages_sub | languages_type | languages | languages2_sub | languages2_type | languages2 | largest_city | largest_settlement_type | largest_settlement | regexp11 = leader_name[%d]+ | regexp12 = leader_title[%d]+ | regexp13 = leader[%d]+ | legislature | life_span | linking_name | location_map | loctext | lower_house | map_caption | map_caption2 | map_caption3 | map_width | map2_width | map3_width | membership_type | membership | micronation | module | motto | name | national_anthem | national_languages | national_motto | native_name | navbar | nummembers | official_languages | official_website | org_type | other_symbol_type | other_symbol | regexp14 = [ps][%d]+ | patron_saint | patron_saints | percent_water | politics_link | pop_den_footnote | population_census_rank | population_census_year | population_census | population_data2 | population_data3 | population_density_km2 | population_density_rank | population_density_sq_mi | population_estimate_rank | population_estimate_year | population_estimate | population_label2 | population_label3 | population_link | recognised_languages | recognised_national_languages | recognised_regional_languages | recognized_languages | recognized_national_languages | regexp15 = ref_area[%d]+ | regexp16 = ref_pop[%d]+ | regional_languages | recognized_regional_languages | religion_ref | religion_year | religion | regexp17 = representative[%d]+ | royal_anthem | flag_anthem | march | national_march | regional_anthem | territorial_anthem | state_anthem | sovereignty_note | sovereignty_type | regexp18 = stat_area[%d]+ | regexp19 = stat_pop[%d]+ | regexp20 = stat_year[%d]+ | status_text | status | symbol| symbol_type_article | symbol_type | symbol_width | text_symbol_type | text_symbol | time_zone_DST | time_zone | title_deputy | title_leader | title_representative | today | type_house1 | type_house2 | upper_house | utc_offset_DST | utc_offset | regexp21 = year_deputy[%d]+ | year_end | year_exile_end | year_exile_start | regexp22 = year_leader[%d]+ | regexp23 = year_representative[%d]+ | year_start}}{{main other| {{#if:{{both|{{{image_coat|}}}|{{{image_symbol|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|A]] }}{{#if:{{both|{{{alt_coat|}}}|{{{alt_symbol|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|B]] }}{{#if:{{both|{{{motto|}}}|{{{national_motto|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|C]] }}{{#if:{{both|{{{national_anthem|}}}|{{{anthem|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|D]] }}{{#if:{{both|{{{other_symbol|}}}|{{{text_symbol|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|E]] }}{{#if:{{both|{{{other_symbol_type|}}}|{{{text_symbol_type|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|F]] }}{{#if:{{both|{{{largest_city|}}}|{{{largest_settlement|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|G]] }}{{#if:{{both|{{{recognized_languages|}}}|{{{recognised_languages|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|H]] }}{{#if:{{both|{{{recognized_national_languages|}}}|{{{recognised_national_languages|}}}}}{{both|{{{recognized_regional_languages|}}}|{{{recognised_regional_languages|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|I]] }}{{#if:{{{official_languages|}}}||{{#if:{{{recognized_languages|}}}{{{recognised_languages|}}}{{{recognized_national_languages|}}}{{{recognised_national_languages|}}}{{{recognized_regional_languages|}}}{{{recognised_regional_languages|}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|J]]}} }}{{#if:{{both|{{{area_km2|}}}|{{{area_ha|}}}}}{{both|{{{area_land_km2|}}}|{{{area_land_ha|}}}}}{{both|{{{area_water_km2|}}}|{{{area_water_ha|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|K]] }}{{#if:{{both|{{{DST|}}}|{{{time_zone_DST|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|L]] }}{{#if:{{{time_zone|}}}{{{utc_offset|}}}||{{#if:{{{time_zone_DST|}}}{{{utc_offset_DST|}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|M]]}} }}{{#if:{{both|{{{sovereignty_type|}}}|{{{established|}}} }}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|O]] }}{{#if:{{{languages|}}}|{{#if:{{{languages_type|}}}||[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|P]]}} }}{{#if:{{{languages2|}}}|{{#if:{{{languages2_type|}}}||[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|P]]}} }}{{#if:{{{flag_type|}}}|[[Category:Pages using infobox country or infobox former country with the flag caption or type parameters|T{{PAGENAME}}]] }}{{#if:{{{flag_caption|}}}|[[Category:Pages using infobox country or infobox former country with the flag caption or type parameters|C{{PAGENAME}}]] }}{{#if:{{{symbol_type|}}}|[[Category:Pages using infobox country or infobox former country with the symbol caption or type parameters|T{{PAGENAME}}]] }}{{#if:{{{symbol_caption|}}}|[[Category:Pages using infobox country or infobox former country with the symbol caption or type parameters|C{{PAGENAME}}]] }}}}<!-- Tracking categories from merge with {{infobox former country}}. After all cats are empty/have been checked, these can be removed. -->{{#if:{{{status_text|}}}|{{#ifeq:{{ucfirst:{{{status|}}}}}|Colony|{{main other|[[Category:Former country articles using status text with Colony or Exile]]}}|{{#ifeq:{{ucfirst:{{{status|}}}}}|Exile|{{main other|[[Category:Former country articles using status text with Colony or Exile]]}}}}}} }}<!--End of former country tracking cats--><noinclude> {{documentation}} </noinclude> {{User:Halajkovič/тест |conventional_long_name = Камеруньска републіка |native_name = {{lang-fr|République du Cameroun}} |common_name = Камеруну |image_flag = Flag of Cameroon.svg |alt_flag = Vertical tricolor (green, red, yellow) with a five-pointed gold star in the center of the red. |image_coat = Coat of arms of Cameroon.svg |symbol_type = Ерб |image_map = Cameroon (orthographic projection).svg |alt_map = Полога Камеруну на мапі. |national_motto = <br/>{{lang-fr|"Paix &ndash; Travail &ndash; Patrie"|italics=off}}<br/>"Peace &ndash; Work &ndash; Fatherland" |national_anthem = <br/>"{{lang-fr|[[O Cameroon, Cradle of our Forefathers|Ô Cameroun, Berceau de nos Ancêtres]]|nolink=yes|italics=off}}"<br/>{{raise|0.2em|''O Cameroon, Cradle of our Forefathers''}}&nbsp;{{lower|0.1em|<sup>a</sup>}} |official_languages = {{hlist |[[Французьскый язык|французьскый]] |[[Анґліцькый язык|анґліцькый]]}} |demonym = Cameroonian |ethnic_groups = {{unbulleted list | {{nowrap|31% [[Ethnic groups in Cameroon|Cameroon Highlanders]]}} | 19% [[Bantu peoples|Equatorial Bantu]] | 11% [[Kirdi]] | 10% [[Fula people|Fulani]] | {{0|0}}8% [[Bantu peoples|Northwestern Bantu]] | {{0|0}}7% Eastern Nigritic | 13% other African | &lt;1% non-African }} |capital = [[Яунде]] |coordinates = {{coord|3|52|N|11|31|E}} |largest_city = [[Дуала]] |government_type = [[Republic]] |leader_title1 = [[List of heads of state of Cameroon|President]] |leader_name1 = [[Paul Biya]] |leader_title2 = [[Премєр Камеруну|Премєр]] |leader_name2 = [[Philémon Yang]] |legislature = [[National Assembly (Cameroon)|National Assembly]] |area_rank = 54. <!--Demographic Yearbook 1.--> |area_km2 = 475,442 |area_sq_mi = 183,568 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |percent_water = 1.3 <!--CIA World Factbook--> |population_estimate = 20,129,878 |population_estimate_rank = 58. <!--UN World Population Prospects--> |population_estimate_year = July 2012 |population_census = 17,463,836 |population_census_year = 2005 |population_density_km2 = 39.7 |population_density_sq_mi = 102.8 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |population_density_rank = 167th <!--UN World Population Prospects--> |GDP_PPP = $47.251&nbsp;billion |GDP_PPP_year = 2011 |GDP_PPP_per_capita = $2,257 |GDP_PPP_per_capita_rank = |GDP_nominal = $25.759&nbsp;billion |GDP_nominal_year = 2011 |GDP_nominal_per_capita = $1,230 |sovereignty_type = Незалежность {{nobold|од [[Франція|Франції]]}} |established_event1 = Выголошіня |established_date1 = 1. януао 1960 |established_event2 = {{nowrap|Анексія колишнёго<br/>[[Брітаньскый Камерун|Брітаньского Камеруну]]}} |established_date2 = 1. октобер 1961 |HDI_year = 2011 |HDI_change = increase <!--increase/decrease/steady--> |HDI = 0.482 <!--лем чісло--> |HDI_ref = |HDI_rank = 150th |Gini_year = 2001 |Gini_change = <!--increase/decrease/steady--> |Gini = 44.6 <!--лем чісло--> |Gini_ref = |Gini_rank = |currency = [[Central African CFA franc]] |currency_code = XAF |time_zone = [[West Africa Time|WAT]] |utc_offset = +1 |time_zone_DST = not observed |utc_offset_DST = +1 |drives_on = right |calling_code = [[+237]] |cctld = [[.cm]] |footnote_a = These are the titles as given in the ''Constitution of the Republic of Cameroon'', Article X. The French version of the song is sometimes called {{lang|fr|Chant de Ralliement}}, as in ''National Anthems of the World''; and the English version "O Cameroon, Cradle of Our Forefathers", as in DeLancey and DeLancey 61. }} f7pswl9snhz0c5mo7rgz5f6symflx9p К (паровоз) 0 24721 167081 2026-07-07T14:26:55Z Rue323 31002 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/140241841|К (паровоз)]]» 167081 wikitext text/x-wiki '''Парово́з К''' (<nowiki><b id="mwDA">К</b></nowiki>оломенськый, назывка — Зазуля) — російськый пасажирськый паровоз, упущавшый ся из 1907 по 1914 рокы. Заводськый тип 114. Быв создан инженерами Коломенского завода Е. Е. Нольтейном и К. Н. Сушкиным для замены паровозов серий Ж и З. Является первым русским паровозом у которого топка была вынесена над рамой (но осталась между ведущими колёсами). В 1911 было начато производство его усиленной версии — К<nowiki><sup id="mwGQ">у</sup></nowiki>. Был мощным и надёжным локомотивом, который использовался для вождения курьерских поездов. В связи с появлением более мощного и надёжного паровоза серии С, паровозы К были переведены на пригородное сообщение. == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] d8hksyabguxrnxdl5dj520nnqompuzb 167082 167081 2026-07-07T14:32:28Z Rue323 31002 167082 wikitext text/x-wiki '''Парово́з К''' ('''Коло́менськый''', назывка — '''Зазу́ля''') — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій Ж и З. Є первым [[Російска імперія|російськым]] паровозом у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами). У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — К. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами. == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] t2o7ocz7zmokvcvxd68kmx035udk3m5 167083 167082 2026-07-07T14:33:30Z Rue323 31002 167083 wikitext text/x-wiki '''Парово́з К''' ('''Коло́менськый''', назывка — '''Зазу́ля''') — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій Ж и З. Є первым [[Російска імперія|російськым]] паровозом у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами). У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — [[Ку (паровоз)|Ку]]. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами. == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] r9u2wel1xk44vbx3hlijldb3moiknaf 167084 167083 2026-07-07T14:35:26Z Rue323 31002 167084 wikitext text/x-wiki '''Парово́з К''' ('''Коло́менськый''', назывка — '''Зазу́ля''') — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій Ж и З. Є первым [[Російска імперія|російськым]] паровозом у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами).<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — [[Ку (паровоз)|Ку]]. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами. == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] 94310wui2hibohiq32gm6gtbguq1qgx 167085 167084 2026-07-07T14:38:47Z Rue323 31002 167085 wikitext text/x-wiki '''Парово́з К''' ('''Коло́менськый''', назывка — '''Зазу́ля''') — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій Ж и З. Є первым [[Російска імперія|російськым]] паровозом у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами).<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — [[Ку (паровоз)|Ку]]. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами. Розвивав скорӱсть до 105 км/год, службова вага 74,5 тон, порожня вага 67 тон. Довгота му складала 10,6 метрӱв.<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] 5yor5o2ocz3ktplwkhnvtxhmnjvgm3j 167087 167085 2026-07-07T14:39:06Z Rue323 31002 167087 wikitext text/x-wiki '''Парово́з К''' ('''Коло́менськый''', назывка — '''Зазу́ля''') — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій Ж и З. Є первым [[Російска імперія|російськым]] паровозом у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами).<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — [[Ку (паровоз)|Ку]]. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами. Розвивав скорӱсть до 105 км/год, службова вага 74 тон, порожня вага 65,5 тон. Довгота му складала 10,6 метрӱв.<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] hy0w36twvxxn6y3d2sjb97m8npsfo8r 167088 167087 2026-07-07T14:39:59Z Rue323 31002 167088 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Парово́з К''' ('''Коло́менськый''', назывка — '''Зазу́ля''') — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій Ж и З. Є первым [[Російска імперія|російськым]] паровозом у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами).<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — [[Ку (паровоз)|Ку]]. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами. Розвивав скорӱсть до 105 км/год, службова вага 74 тон, порожня вага 65,5 тон. Довгота му складала 10,6 метрӱв.<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] ew0uc9hsyky3v7cnf4f22ff0nwtcz98 Хоснователь:Halajkovič/common.css 2 24722 167097 2026-07-07T17:52:24Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } 167097 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } hzqbnthojeaaq2z5byyuu40z4hbnkra 167103 167097 2026-07-07T18:13:05Z Halajkovič 33393 167103 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } #p-logo { display: none !important; } #mw-panel { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/03/Kolovrat_%28%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82%29_Swastika_%28%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%29_-_Rodnovery.svg') !important; background-repeat: no-repeat !important; background-position: top center !important; background-size: 100px auto !important; padding-top: 120px !important; } gh1kdoun19vdv7pk635z0fyqm8ni0n1 167104 167103 2026-07-07T18:14:17Z Halajkovič 33393 167104 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } #p-logo, #p-logo-link { display: none !important; } #mw-panel, #p-logo { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/03/Kolovrat_%28%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82%29_Swastika_%28%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%29_-_Rodnovery.svg') !important; background-repeat: no-repeat !important; background-position: top center !important; background-size: 100px auto !important; padding-top: 120px !important; } 1l0dt5h3mgmzljav3mhpxwqk9w6e4vu 167105 167104 2026-07-07T18:15:31Z Halajkovič 33393 167105 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } .vector-main-menu-action-landmark { display: none !important; } .vector-header-start { background-image: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/03/Kolovrat_%28%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82%29_Swastika_%28%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%29_-_Rodnovery.svg') !important; background-repeat: no-repeat !important; background-position: center left !important; background-size: contain !important; padding-left: 120px !important; } 8bcfilypcexmsonulmh73s1j2620owr 167106 167105 2026-07-07T18:17:30Z Halajkovič 33393 167106 css text/css @import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&display=swap'); body { font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important; } .mw-parser-output { font-size: 1.1em !important; line-height: 1.6 !important; } .mw-logo-icon { content: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/03/Kolovrat_%28%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82%29_Swastika_%28%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%29_-_Rodnovery.svg') !important; width: 50px !important; height: 50px !important; } tsrnwzpmyioyqe6g9f7ox1nnmhbliv4 Хорольска яма 0 24723 167115 2026-07-07T21:05:43Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Хорольска яма]] на [[Хорольська яма]] 167115 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Хорольська яма]] exxnt3hzjja688uil96e6swdjzjefmq Птичье 0 24724 167153 2026-07-08T11:11:21Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Птичье]] на [[Птичє]] 167153 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Птичє]] tfn4qu1bzyyjjlpxirw4e81ro5xq0rp