Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.10 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 370 167191 166939 2026-07-08T16:49:15Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167191 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Поливка|люде з призвиском}} {{Особа проста|Имя=Иван Поливка |Имя_оригиналне=Иванъ Поливка, Ivan Polivka |Образчик=[[File:Іван Поливка.jpg|180px]] |Чинность= учитель, фолклорист |Образчика_подпис= |Уроджѣня={{Birth date|1866|02|11}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бережничка]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1930|10|03|1866|02|11}} |Мѣсто_смерти=[[Бардеёв]], [[Чехословакия]] |Мѣсто_погребу= }} '''Иван Поливка''' — педаґоґ, фолклоріста, културный дїятель і літерат. Быв [[Педагог|педаґоґом]], освітнїм адміністратором і културным дїятелём [[Русофил|русофілской]] орієнтації на [[Пряшівска Русь|Пряшівскій]] і на [[Подкарпатска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. Уродив ся [[11. фебруар|12. фебруара]] [[1866]] в селї [[Бережничка]]. Умер [[3. октобер|3. октобра]] [[1930]] в [[Бардеёв|Бардеёві]]. Похованый є в [[Буковець (окрес Стропков)|Буківцї]], де мать поставленый памятник.<ref name=Magocsi>Павел Роберт МАҐОЧІЙ</ref><ref name=AZ>А. З.</ref> == Штудії і праца == По ґімназіалных штудіях в [[Маріяповч]]і і [[Пряшов]]і {{nowrap|И. Поливка}} скінчів Ужгородьску ґрекокатолицьку учітельску семінарію (1885) і став учітелёвати у русиньскых початковых школах выходной Словакії. У 1888 р. быв перенесеный до [[Свидник]]а, де почас наступных тридцятёх років робив як [[Учитель|учітель]] і орґанізовав културне дїятельство. Зоставив учебник про початковы класы „Учебная книга реальныхъ наукъ‟ (1896), якый ся складав із шістёх частей і быв присвяченый різным предметам. Тот учебник ся шыроко выужывав у русиньскых школах аж до повной [[Мадярізація|мадярізації]] по [[Закон Аппонія|законї Аппонія]] у [[1907]] р. По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьской імперії]] {{nowrap|И. Поливка}} быв зволеный за председу Народной рады у Свиднику (1918), яка підтримовала ідею припоїня до [[Чехословакия|Чехословакії]]. Новый уряд го призначів за школьского іншпектора (1919-1923) Ужгородьского окресу на [[Подкарпатска Русь|Підкарпатьскій Руси]].<ref name=Magocsi/><ref name=AZ/> == Сполоченьска робота == И. Поливка підтримовав ідею [[Російскый язык|російского языка]] як літературного про [[Русины|Русинів]] і актівно робив у дакількох [[Русофил|русофілскых]] орґанізаціях, в тім чіслї в [[Общество Александра Духновича|Обществі А. Духновіча]] і [[Общество Школьная помощь|обществі Школьная помощь]] в [[Ужгород]]ї. Быв актівным зберателём русиньскых народных співанок, з якых ся много дістало до зборника [[Михаил Врабель|Михаила Врабеля]] (1890), зоставив тыж зборник поезій [[Александер Павлович|А. Павловіча]] (1920).<ref name=Magocsi/><ref name=AZ/> == Жерела и одказы == * '''Павел Роберт МАҐОЧІЙ''': Іван Поливка // {{ЕКР}} {{nowrap|Сс. 599–600}} * {{cite web |author='''А. З.''' |title=155 років од народжіня педаґоґа і културного діятеля Івана Поливкы |date=11. 2. 2021 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?11-2-2021-155-років-од-народжіня-педаґоґа-і-културного-діятеля-Івана-Поливкы |publisher=Академія русиньской културы в Словацькій републіцї |accessdate=2021-02-15}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1866|1930|Поливка, Иван}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]] gmty5t2q3uvxj97v8nko3x4t4hmjao2 0 413 167190 167090 2026-07-08T16:48:38Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167190 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Адолф Гітлер |Чинность=фюрер |Образчик=[[File:Adolf Hitler cropped restored 3x4.jpg|230px]] |Уроджѣня= {{Birth date|1889|04|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Браунау-ам-Инн]] |Упокоеня={{Death date and age|1945|04|30|1889|04|20}} |Мѣсто_смерти=[[Берлін|Берлин]] |Причина_смерти=самогубство |Мѣсто_погребу= }} '''А́до́лф Гі́тлер''' ({{lang-de|Adolf Hitler}} {{Audio-IPA|GT AH AMS.ogg|[ˈadɔlf ˈhɪtlɐ]}}; {{ДН|20.|04|1889}}, [[Браунау на Ін]],<ref>{{Cite web|title=Taufen - Duplikate 1889 - 106/1889 {{!}} Braunau am Inn {{!}} Linz, rk. Diözese (Oberösterreich) {{!}} Österreich {{!}} Matricula Online|url=http://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/oberoesterreich/braunau-am-inn/106%252F1889/?pg=8|publisher=data.matricula-online.eu|accessdate=2019-10-20}},</ref> [[Австро-Угорьско]]&nbsp;— {{ДС|30.|04|1945}}, [[Берлін]], [[Націстічне Нїмецько]])&nbsp;— нїмецькый політік австрійського походжіня, котрый быв од року 1933 діктатором [[Націстічне Нїмецько|націстічного Нїмецька]] аж до свого суіціду в роцї&nbsp;1945. Спочатку быв членом, і потім лідером [[Націоналсоціалістічна нїмецька роботницька партія|Націоналсоціалістічной нїмецькой роботницькой партії]] (NSDAP), автор [[Націоналный соціалізм|націонал-соціалістічной]] концепції штату (в томі ''Mein Kampf'', 1925), стояв од року 1933 на чолї Нїмецька як райхсканцеларь, а од року 1934 як [[Фюрер|фюрер і райхсканцеларь]] ({{lang-de|Führer und Reichskanzler}}).<ref name="Hitler">{{Cite book|author=[[Hans Bern Gisevius]]|title=Hitler|isbn= 80-220-0294-1|location=Bratislava|publisher=Slovenský spisovateľ|date=1991|page=13}}</ref> == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{lifetime|1889|1945|Гітлер, Адолф}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Австрійскы малярї|Гітлер, Адолф]] q1uvx4vx09lh39p7khco52dofpdllmx 0 426 167201 153994 2026-07-09T08:31:42Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167201 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Александер Павлович |Чинность=[[поет]], [[Публицистика|публіціста]], [[фолклор]]іста |Уроджѣня={{Birth date and age|1819|09|19}} |Образчик=[[File:Svidnik Alexander Pavlovic1.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Бронзова пластіка Александра Павловіча во Свіднику |Категория_склада=Alexander Pavlovič |Мѣсто_роджѣня=[[Шарішске Чорне]] |Упокоеня={{Death date and age|1900|12|25|1819|09|19}} |Мѣсто_смерти= [[Свидник]] |Мѣсто_погребу=[[Свидник]] }} '''Александер Павловіч''' (*[[19. септембер|19. септембра]] [[1819]], [[Шаріське Чорне]] (нынї [[Окрес Бардеёв]], [[Пряшівскый край]], [[Словеньско]])&nbsp;— †[[25. децембер|25. децембра]] [[1900]], [[Свідник]])&nbsp;— русиньскый [[поет]], [[Публицистика|публіціста]], [[фолклор]]іста, церьковный і културно–освітній дїятель. == Біоґрафія == Уродив ся [[19. септембра]] [[1819]] в селї Шаріське Чорне, в родинї отця Ивана Павловича, священика, і матерї Анны Гладишовской, дївкы священика. Александер быв пятым сыном у фамилії. Мав 4 рокы, коли умер му отець, 9 рокы, коли умерла му мати.<ref>ПгДр. Марія МАЛЬЦОВСКА.</ref> Як сирота 3 рокы побывав у [[Львів|Львові]] у свого уйка і там навщівляв польску школу. По скінчіню школы у Львові ся вернув на Підкарпатя (теперішню словеньску часть) до брата Йосифа, хмелёвского священика і 4 рокы навщівляв латиньску ґімназію в [[Бардеёв]]і. 5 і 6 класу продовжовав в Мишковцї. У тім часї, жебы заробив, служыв і місцёвого лїкаря. Потом, як скінчів 6 класу ґімназія пішов штудовати філозофію на ґімназію в Яґру. Як 24 річный ся записав на яґерьску правничну академію. Не перешло велё часу і Александер дістав писмо од свого брата Йосифа, же єден богословець охабив штудія в Тырнаві і же єпіскоп Ґаґанець охотен Александра выслати місто нёго. На семінарії перебывав 4 рокы і в ёго класї были будучі словеньскы дїятелї [[Ян Паларік]], [[Мартін Гаттала]] і [[Йозеф Вікторін]]. В році 1847 закінчив Трнавську духовну семінарію, і вернув ся на рідну Маковіцю де быв року 1848 высвяченый за священика. Перед [[Револуция|револуціёв]] в 1848 ся зознамив з [[Александер Духновіч|Духновічом]], з котрого взяв приклад патріота і учітеля. В року 1849 ся переселив з Куримы до [[Пряшів|Пряшова]], де 2 рокы працовав як архіварь єпіскопской канцеларії. Ту започав публіковати свої першы стишкы. В році 1851 дістав понуку професора на катедрї російского языка і літературы на кошіцькій ґімназії но він пожадав о місце священика в [[Біловежа|Біловежі]] де не было ани школы ани учітеля. Павловіч не чекав і сам зачав учіти дїти азбуку і катехізмы, рахункы і рисованя на своїй фарї. В року 1864 ся переселив до [[Свідник|Вышнёго Свідника]], де остав аж до смерти - веце як 36 років. Іщі як 81 старець тримав годины катехізму в школї. Аж до смерти носив довге волося. Умер [[25. децембра]] [[1900]] во віку 81 років. == Творба == Першый свій вірш «Горы, горы зелененькы, як вас не видати…» присвятив своїм родічам. Писав переважно по карпаторусиньскы. но много стишків написав і по выходословеньскы і по польскы. Написав россяглы історічноґрафічны і етноґрафічны працї і створив проґрам дослїджованя історії і културы. Російскый царь му як оцїнку за творчость послав півкілову пипку. Зато, же писав простонародно, тематічно богато, різныма жанрами і занимав ся актуалныма темами, быв дуже облюбленый в народї. * [[1860]] - [[Песник для маковецкой руской детви]] * [[1920]] - [[Венец стихотворений]] == Література == * {{книга |автор=[[Іван Поп]]|тітул=Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ= |місто=[[Прага]] |выдавательство=Libri |рік=2008 |сторінкы= |сторінок= |isbn=978-80-7277-370-1 |тіраж=1200 }} * {{книга |автор=Колектів авторів |тітул=Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина|одказ= |місто=[[Пряшів]] |выдавательство=Союз русинів-українців Словацької Республіки |рік=1911 |сторінкы= |сторінок= |isbn=80-85137-15-1 |тіраж= }} * {{книга |автор=[[Діонізій Зубрицькый]] |тітул=Александер Павлович |одказ=http://biblioteka.uz.ua/elib/Alex.pdf |місто=[[Ужгород]] |выдавательство=ОО. Василіан в Ужгородї |рік=1925 |сторінкы= |сторінок=42 |выданя= |тіраж= }} == Екстерны одказы == * http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/4.html * https://web.archive.org/web/20110824084239/http://www.edrus.org/content/view/4121/79/ (''архивоване'') * {{Cite web |author='''ПгДр. Марія МАЛЬЦОВСКА''' |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?16-9-2019-tворы-Александра-Павловіча-суть-надміру-актуалны-про-сучасника |publisher=Русиньскый народный каленарь на рік 2001; Пряшів: Русиньска оброда, 2000, {{ISBN| 80-88769-24-8}}, с. 126 -128 |title=Tворы Александра Павловіча суть надміру актуалны про сучасника |language=rue |accessdate=2019-09-18}} == Референції == <references /> {{Lifetime|1819|1900|Павловіч, Александер}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] o7jbxmgc0scskm28q43or1n8q70yzhi 0 539 167192 163428 2026-07-08T16:55:29Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167192 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Володимир Высоцькый |Образчик=[[File:Владимир Высоцкий - портрет (cropped).jpg|230px]] |Чинность=співанкарь, актор і поет |Уроджѣня={{Birth date|1938|01|25}} |Мѣсто_роджѣня=[[Москва]] |Упокоеня={{Death date and age|1980|07|25|1938|01|25}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]] |Мѣсто_погребу= }} [[Файл:Russia stamp V.Vysotsky 1999 2r.jpg|thumb|right|Поштова знамка - Володимир Высоцькый]] '''Володимир Семёновіч Высоцькый''' (російскы: ''Владимир Семёнович Высоцкий''; [[25. януар]]а [[1938]], Москва – [[25. юл]]а [[1980]], Москва) — російскый співанкарь, актор і поет. {{lifetime|1938|1980 |Высоцькый, Володимир}} == Одказы == * [http://www.wysotsky.com/ Володимир Высоцькый языками свєту] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Поеты России]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Співаци]] 39epj6qceyz5en7xd4ikmwzhmhdzt19 0 611 167193 163430 2026-07-08T17:03:13Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167193 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Джон Леннон |Образчик=[[File:John Lennon, 1974 (cropped).jpg|230px]] |Чинность=співак, композітор |Уроджѣня={{Birth date|1940|10|9}} |Мѣсто_роджѣня=Ливерпул |Упокоеня={{Death date and age|1980|12|8|1940|10|9}} |Мѣсто_смерти=[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]] |Мѣсто_погребу= }} [[Файл:JohnLennon2.jpg|right|thumb|1964]] '''Джон Вінстон Леннон''', MBE ([[9. октобра]] [[1940]] Ліврпул, [[Споєне кралёвство]] – [[8. децембра]] [[1980]] [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США|Споєны штаты америцькы]]) быв брітаньскый співак і музичный , член музичной ґрупы [[The Beatles]]. Просадив ся тыж як малярь, актор, писатель і політічный дїятель. Вызначным способом овпливнив вывой роковой музикы [[XX. стороча|20. стороча]]. {{stub}} {{Lifetime|1940|1980|Леннон, Джон}} [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:The Beatles]] 2h390s83r6m8u8rqg0bd8i2ez2vsv2p 0 647 167189 166541 2026-07-08T16:47:11Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167189 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Особа проста |Имя=Енді Варгол |Имя_оригиналне= {{ref-en}} Andy Warhol|Категория_склада=Andy Warhol |Образчик=[[File:Andy Warhol 1975.jpg|150px]] |Образчика_подпис=Фото з року 1975 |Чинность=Вытварный [[поп-арт]] умелець |Уроджѣня={{Birth date|1928|08|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Питтсбург|Піттсбурґ]] |Упокоеня={{Death date and age|1987|02|22|1928|08|06}} |Мѣсто_смерти=[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]] |Мѣсто_погребу=Теметів St. John the Baptist Byzantine Catholic Cemetery, Bethel Park Pennsylvania |Причина_смерти=Комплікація по операції жовчника }} [[File:Drel 0020 xs vip andy warhol looking at thomas dellert banana split 1980 bruno ehrs.jpg|thumb|Енді Вaргoл в року 1980]] [[Файл:Andy Warhol 1977.jpg|thumb|Енді Вaргoл в року 1977]] [[Файл:Campbells.jpg|thumb|250px|Поливкы од Campbell Soup Company]] [[Файл:Warhol's grave.jpg|thumb|Теметів St. John the Baptist Byzantine Catholic Cemetery, Bethel Park Pennsylvania]] '''Енді Варгол''' (''Andy Warhol'', ''Andrew Warhola'', '''Андрій Варгола'''; [[6. авґуст|6. авґуста]] [[1928]], Піттсбург — [[22. фебруар]]а [[1987]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]) — америцькый малярь, ґрафік, філмовый автор і ведуча особность америцького руху [[Поп-арт|поп арт]]. Быв то [[Русины|Русин]], котрый ся став світознамым умелцём. == Біоґрафія == === Дїточі рокы і ранна карьєра === '''Andrew Warhola''' ся народив в америцькім [[Питтсбург|Піттсбурґу]] [[Русины|русиньскым]] іміґрантам, котры походжінём были з [[Ракусько-Угорьско|Ракусько-Угорьского]] села [[Микова]] (днесь часть северовыходного [[Словеньско|Словеньска]]). Точне дата ёго народжіня не є цілком ясне. В жрідлах годен найти дакілько даных, котры одказують на рокы 1928-1931. Наконець Варгол сам твердив, же ёго родный лист з року [[1930]] є лем фалзіфікат. Найчастїше ся як дата ёго народжіня споминать акурат [[6. авґуст]] [[1928]]. Варголів отець, Андрій Варгола, робив в угольных банях і на будовах в [[Пенсилвания|Пенсілванії]]. Енді мав іщі двох старшых братів, Джона (Яна) ай Паула (Павла). Вшыткы вєдно жыли на піттсурзькій 55. уліцї Білен. Родина была [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькой]] віры. Як дїтина ся Енді трираз нервово зосыпав; першыраз, як мав вісем, а потім іщі двараз бігом слїдуючіх двох років. Варголовы умелецькы схылы ся проявили уж скоро. Енді штудовав область комерчной дізайновой творчости на Карнеґіго технолоґічнім інштітутї (Carnegie Institute of Technology) в Піттсбурґу, де ся стрїтив з такыма особностями, як быв наприклад Філіп Перлштеін, знамый малярь експресівных актів. Завершінём штудія здобыв тітул бакаларь образотворчого уменя (Bachelor of Fine Arts). По абсолуторію ся в роцї 1949 переселив до [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]] і гев зачав успішну карьєру ілустратора рекламных часописів і [[дізайн]]ера рекламных матеріалів. === 60. рокы === Бігом 60. років ся Варгол выпрацовав - з автора інзератів ся став єдным з найславнїшых умелцїв своёй добы. Із своїма сполупрацовниками дефіновав основны терміны той декады. Зачав малёвати знамы америцькы продукты, як наприклад бляшанкы Кемпбеловой поливкы од компанії Campbell Soup Company. Тыж ся занимав творчостёв портретів такых знамых особностей, якыма были наприклад [[Мерілін Монро]], [[Елвіс Преслі]], [[Мугаммад Алі]], [[Троі Донагу]] або [[Елізабет Тейлор]]. Окрем іншого дізайновав днесь уж преславну фляшку на Кока-Колу. В тій добі Варгол основав умелецьке штудіо „The Factory“ („Фабрика“), в котрім ся обколесив шыроков шкалов умелцїв, писателїв, музикантів і андерґроундовых целебріт. В авґустї зачав Варгол з масовов продукціов сїтодруку. Намагав ся так вытворити уменя нелем з масовых продуктів, але і в масовім чіслї. Метода ґумяного штумпля му зразу зачала припадати „барз домашня“. Проголосив: „Єм незвычайно пасівный. Беру річі так, як суть. Лем ся на них смотрю, позорую світ.“ Тым, же в добі творчого процесу мінімалізовав погляд на дїло, роспутав умелецьку [[револуция|револуцію]] - ёго роботы ся стали дуже швыдко нелем контроверзны, але і популарны. Дїла, якы выникли в тім часї, были споєны передовшыткым з [[Споєны Штаты Америцькы|америцьков поп-културов]]. Варгол зображав різным способом доларовы банковкы, целебріты, значковы продукты і образчікы з новиновых фраґментів. Тоты предметы ся стали на першый погляд на полотнї роспознательны і часто мають силный ефект на масы. Тот факт Варгола фасціновав найвеце, а зато є зъєдинюючім елементом вшыткой ёго творчости 60. років. === Філмоґрафія === * ''[[Blow Job]]'' (1963) * ''[[Eat]]'' (1963) * ''Haircut'' (1963) * ''Kiss'' (1963) * ''Naomi's Birthday Party'' (1963) * ''Sleep'' (1963) * ''13 Most Beautiful Women'' (1964) * ''[[Batman Dracula]]'' (1964) * ''Clockwork'' (1964) * ''Couch'' (1964) * ''Drunk'' (1964) * ''[[Empire (1964 film)|Empire]]'' (1964) * ''The End of Dawn'' (1964) * ''Lips'' (1964) * ''Mario Banana I'' (1964) * ''Mario Banana II'' (1964) * ''Messy Lives'' (1964) * ''Naomi and Rufus Kiss'' (1964) * ''Tarzan and Jane Regained… Sort of'' (1964) * ''The Thirteen Most Beautiful Boys'' (1964) * ''Beauty No. 2'' (1965) * ''Bitch'' (1965) * ''Camp'' (1965) * ''Harlot'' (1965) * ''Horse'' (1965) * ''Kitchen'' (1965) * ''The Life of Juanita Castro'' (1965) * ''My Hustler'' (1965) * ''Poor Little Rich Girl'' (1965) * ''Restaurant'' (1965) * ''Space'' (1965) * ''Taylor Mead's Ass'' (1965) * ''[[Vinyl (film)|Vinyl]]'' (1965) * ''Screen Test'' (1965) * ''Screen Test No. 2'' (1965) * ''Ari and Mario'' (1966) * ''Hedy'' (1966) * ''Kiss the Boot'' (1966) * ''Milk'' (1966) * ''Salvador Dalí'' (1966) * ''Shower'' (1966) * ''Sunset'' (1966) * ''Superboy'' (1966) * ''The Closet'' (1966) * ''[[Chelsea Girls]]'' (1966) * ''The Beard'' (1966) * ''More Milk, Yvette'' (1966) * ''Outer and Inner Space'' (1966) * ''The Velvet Underground and Nico'' (1966) * ''The Andy Warhol Story'' (1967) * ''Tiger Morse'' (1967) * ''****'' (1967) * ''Imitation of Christ'' (1967) * ''The Nude Restaurant'' (1967) * ''Bike Boy'' (1967) * ''I, a Man'' (1967) * ''San Diego Surf'' (1968) * ''The Loves of Ondine'' (1968) * ''[[Blue Movie]]'' (1969) * ''Lonesome Cowboys'' (1969) * ''L'Amour'' (1972) * ''[[Flesh (film)]]'' (1968) * ''[[Flesh for Frankenstein]]'' (1973)<br /><small>aka Andy Warhol's Frankenstein (USA)</small> * ''[[Blood for Dracula]]'' (1974)<br /><small>aka Andy Warhol's Dracula (USA)</small> == Референції == {{Переклад|cs|Andy Warhol|7549864}} {{lifetime|1928|1987 |Варгол, Енді}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] ilk6l16ji52luqyi6kx6hoat5yz3slb 0 654 167165 163432 2026-07-08T15:18:55Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167165 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ернест Резерфорд |Образчик=[[Файл:Ernest Rutherford LOC.jpg|200px]] |Чинность=ученый, ядрова физика |Уроджѣня={{Birth date|1871|08|30}} |Мѣсто_роджѣня=Нелсон, [[Новый Зеланд]] |Упокоеня={{Death date and age|1937|10|19|1871|08|30}} |Мѣсто_смерти=[[Кембрідж]], [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]] |Мѣсто_погребу= }} [[Файл:Nobel prize medal.svg|50px|left]] Лорд '''Ернест Резерфорд''' (* [[30. авґуста]] [[1871]], Нелсон, [[Новый Зеланд]] - † [[19. октобра]] [[1937]], [[Кембрідж]], [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]]) быв новозеландьскый [[фізік]]. Бывать признаваный за закладателя [[Ядрова физика|ядровой фізікы]]. Дослїджовав [[радіоактівный роспад]] [[хемічный елемент|хемічных елементів]], запропоновав концепт півчасу роспаду і радіяції выниклой роспадом роздїлів на α, β і γ. Лавреат [[Нобелівска премія|Нобелової премії]] з хемии (1908). {{Стыржень}} {{Lifetime|1871|1937|Резерфорд, Ернест}} [[Катеґорія:Физици]] [[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з хемии]] [[Катеґорія:Новый Зеланд]] [[Катеґорія:Кембріджска універзіта]] [[Катеґорія:Лондонске кральовске общество]] s5m4oiamik7p62y4ek5iot5gme5i9ms 0 683 167188 167034 2026-07-08T16:45:23Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167188 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Зіґмунд Фройд|Образчик=[[File:Sigmund Freud, by Max Halberstadt (cropped).jpg|250px]] |Чинность=психоаналитик |Уроджѣня={{Birth date and age|1856|05|06}} |Мѣсто_роджѣня=Příbor (okres Nový Jičín) |Упокоеня={{Death date and age|1939|09|23|1856|05|06}} |Мѣсто смерти=[[Лондон]] |Мѣсто_погребу= |Категория_склада=Sigmund Freud }} '''Зіґмунд Фройд''' (''Sigmund Freud''; [[6. мая]] [[1856]], [[Пржібор]] – [[23. септембра]] [[1939]], [[Лондон]]) — [[Австрія|австрійскый]] лїкарь і псіхіатер [[евреи|жыдівского]] походжіня. Прославив ся передовшыткым як закладатель [[псіхоаналіза|псіхоаналізы]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Псіхолоґія]] bg2ktibqbmceg4tn0yyss1ov7xjlbns 0 830 167187 166965 2026-07-08T16:44:18Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167187 wikitext text/x-wiki {{Особа проста|Имя=Миколай Коперник|Чинность=[[астроном]], [[математик]], [[правник]], [[Економика|економиста]], [[дохтор]] |Образчик=[[Файл:Copernicus.jpg|thumb|<div style="text-align: center;">Миколай Коперник, астроном]] |Категория_склада=Nicolaus Copernicus in art |Уроджѣня={{Birth date|1473|02|19}} |Мѣсто_роджѣня=Торунь |Упокоеня={{Death date and age|1543|05|24|1473|02|19}} |Мѣсто_погребу= }} [[Файл:CopernicusHouse.jpg|thumb|{{center|Дом, де ся родив Миколай Коперник, днесь музей}}]] [[File:De Revolvtionibvs Orbium coelestium 1543 (121406887) (cropped).jpg|thumb|{{center|Титулова сторона «De revolutionibus orbium coelestium» }}]] [[Файл:Copernicus tower.jpg|thumb|{{center|Звѣздарня Коперника в монастырю Фромборк}}]] [[File:Death of Nicolaus Copernicus.PNG|thumb|{{center|Смерть Коперника (подля А. Лессера)}}]] [[File:Torun03MonumentToCopernicus.JPG|thumb|right|{{center|Зо вшыткых одкрыть и суджѣнь ани едно не мало векшого вплыву на людскый дух од учѣня Коперника.<br/> – [[Йоганн Волфганг Гете|Йоганн Вольфганг фон Гете]]}}]] '''Миколай Коперник''' ({{ref-la}} ''Nicolaus Copernicus'', {{ref-pl}} ''Mikołaj Kopernik'', {{ref-de}} ''Nikolaus Kopernikus'', у молодости {{ref-de}} ''Niklas Koppernigk''; {{s|*[[19. фебруара]] [[1473]],}} Торунь – {{s|†[[24. мая]] [[1543]],}} Фромборк) быв [[Астрономія|астроном]], [[математик]], [[правник]], [[Економика|економиста]], [[дохтор]], [[Римокатолицка Церковь|римокатолицкый]] [[клерик]] и творець гелиоцентричной теории.<ref name="Отто">Ottův slovník naučný</ref><ref name="Westman">Robert S. Westman</ref> == Magnum opus == Коперник взяв за основу, же [[Планета|планеты]] мають [[Сонце]] за центер, ку котрому привязаный их рух; [[Земля (планета)|Земля]] — то [[планета]], котра, окрем каждорочного оборота довкола [[Сонце|Сонця]], ещи чинить еден оборот довкола своей оси каждый день; и окрем того тота ось дуже помалы, за довгый час мѣнять напрям и тым ся пояснять прецесия [[Сонцестояня|ровноденств]]. Тота теория небесных тѣлес обычно ся называть гелиоцентричов, циже «сонцецентричнов», от грецкого слова ''helios'', означающого [[Сонце]]. Теория Коперника мала великый вплыв на наступных научных мыслительох, включаючи такы вызначны фигуры, як [[Галилео]], [[Йоганн Кеплер|Кеплер]], [[Рене Декарт|Декарт]] и [[Ісаак Нютон|Нютон]]. Вѣроятно, же Коперник сформуловав свою головну идею десь меджи 1508. и 1514. роками, и в тот час написав рукопис, обычно званый «Коментарий» («Малый коментарий»). Але книга, маюча в собѣ дефинитивный опис його теории, «De revolutionibus orbium coelestium» («За обертаня небесных сфер»), не была опубликована до року 1543, року його смерти.<ref name="Westman"/> == Животопис == === Походжѣня === Дѣдо Миколая Коперника походив зоз села Копрник коло Мнихова Градища на Чехах а в року 1396 быв приятый за горожанина [[Краков]]а, што зазначено в ''Acta consularia Cracoviensia'' и потверждено ай подписом свѣдка.<ref name="Отто"/> Отець Миколая Коперника, Миколай Коперник-старшый, просперуючый оптовый торговець, прийшов до Торуня из [[Краков]]а, и ту побрав ся з Барбаров Ватценроде ({{ref-de}} Watzenrode), з вызначной нѣмецькой торговецкой родины Торуня. Город, положеный на [[Висла|Вислѣ]], быв важным внуторным [[порт]]ом Ганзейского союза. А року 1466 закончила ся война меджи Тевтонским орденом и Пруссков униов в союзѣ з Кральовством Польскым, и Западна Пруссия, включно з Торуньом, была передана Польщи, а Торунь достав статус вольного города Польского кральовства. З Барбаров мали четверо дѣти, з котрых Миколай Коперник быв наймолодшый. Так-то дѣтвак з нѣмецкой фамилии став ся подданым польской коруны.<ref name="Rabin">Rabin Sh.</ref> === Школованя и зачаток службы === Отець умер року 1483, а дѣти взяв под опѣку уйко, Лукас Ватценроде (1447–1512). дуже успѣшный священик: од року 1489 — епископ Вармии ({{ref-de}} Ermland), котрый спомагав поступ сестринича по церковной линии и його школованя. Року 1491 Коперник зачав ся учити на Краковской универзитѣ. Не знати жебы там достав даяку научну титулу, але в тых часох то не было дачим необычным, ани то не потребовав про церковну карьеру. Але на Краковской универзитѣ штудовав [[Математика|математику]], [[Астрономія|астрономию]] и астрологию, и пробудив ся му великый интерес до той наукы. Року 1495 Ватценроде организовав выбраня Коперника за [[каноник]]а [[Капитула|капитулы]] Фромборка ({{ref-de}} Frauenberg), соборной капитулы Вармии, что подля административного рангу, быв пост мало нижый од епископа. Коперник заступив на тот пост по двох роках по смерти свого попередника (Яна Чаннова з Гданьска, †23.08.1497<ref name="Отто"/>), и його финанчны помѣры были эастачены до конця живота. Меджи тым Коперник року 1496 одышов до [[Болонья|Болоньи]] штудовати каноничне [[право]]. Окрем того там освоив грецкый язык, што дало му можность читати роботы грецкых [[астроном]]ох, включно [[Клавдий Птолемей|Птолемея]], котры тогды ещи не были выданы по латинскы. Там ся тыж зознамив з вызначным астрономом Домеником Новаром ({{ref-it}} Domenico Maria Novara da Ferrara) и зробив свои первы властны астрономичны позорованя. Року 1501 Коперник лишив [[Болонья|Болонью]] и вернув ся до Фромборка, так само без научной титулы. Дале [[капитула]] схвалила Коперникови ещи едну дворочну академичну вакацию, жебы штудовав [[Медицина|медицину]] на [[Падуа]]нской универзитѣ. В [[Европа|Европѣ]] [[XIV. стороча|XIV.]] – [[XVI. стороча|XVI. ст.]] медицина включала не лем медичны дисциплины в днешньом розумѣню, але тыж астрологичны: поважовало ся, же на пациента мать вплыв, под якым знаком зодиака ся родив, при лѣченю треба уважати на розличны небесны условия, критичны дны хвороты можуть ся звязовати з фазами [[Місяць (сателіт)|Мѣсяця]], епидемии можуть быти звязаны зо взаимоположеньом [[Планета|планет]], появов [[Комета|комет]] итп. Зато штудент медицины мусѣв мати базовы знаня в астрономии. Коперник не достав медичну ступень в [[Падуа|Падуи]], бо на то требало веце як два рокы. Але на Феррарской универзитѣ зыскав ступень доктора каноничного права.<ref name="Rabin"/> О том ся захранила латинскоязычна диплома, датована дньом 31. мая 1503.<ref name="Отто"/> === Далша служба === По штудиях Коперник не вернув ся до Фромборка, але перебывав в резиденции свого уйка в Лидзбарку-Варминском ({{ref-de}} Heilsberg), де быв уйкови дохтором.<ref name="Rabin"/> Так званы ''canonici medici'' або ''physici'' мали низшу з трьох ступень высвяченя и не могли служити службы яко презбитеры (священикы) або епископы, але Копернику того было доста, бо так ся лѣпше годен быв оддати штудиям и науцѣ. При епископской резиденции быв 6 рокы до уйковой смерти (†1512), а пак одышов до монастыря Фромборк, де собѣ справив в монастырской турни звѣздарню и зыскав довѣру братох монахох. Коперник установив собѣ три правила, котры твердо додержовав: :1) передо вшыткым сповнити свои богослужебны повинности; :2) неодречи худобному безплатну медичну помоч; :3) вшиток позосталый вольный час оддати на штудии и научну роботу. В далшых рокох (1516–1521) лишив монастырь, бо было му звѣрено администрованя на двох розсяглых статках капитулы: Allenstein ({{ref-pl}} Olsztyn) и Mehlsack ({{ref-pl}} Pieniężno). И ту на замку Allenstein учинив собѣ звѣздарню и продовжив свою научну роботу. В роках 1522–1529 представляв интересы капитулы в прусском соймѣ, а по смерти епископа Фабиана было му звѣрено администрованя вшиткых статкох капитулы.<ref name="Отто"/> === Конець живота === Року 1531 58-рочный Коперник одышов од капитулных повинностей и дале занимав ся лем безплатнов медичнов помочов и науков. Його гелиоцентрична теория уже была широко позната, хоть о том появив ся лем малый коментарий ''Commentariolus'' (1514), котрый ширив лем меджи своима близкыма знакомыма. Але року 1539 ку Коперникови пришов молодый 25-рочный професор математикы из Виттенберга Георг Йоахим Ретик ({{ref-de}} Georg Joachim Rheticus), обы ся детално зознамити з теориов, и в резултатѣ став ся вѣрным и запаленым учньом старого астронома и уже року 1540 в Гданьску выдав ''Narratio prima'' (Перву бесѣду) о теории Коперника и його книзѣ «De revolutionibus orbium coelestium», а року 1543 в Нюрнбергу — саму тоту книгу. И то было на часѣ, бо року 1542 Коперник тяжко ся похворѣв: одняло му праву сторону тѣла. Але ещи годен быв видѣти выдану книгу, плод свойой 36-рочной неустанной роботы.<ref name="Отто"/> == Жерела == * [[Оттів словник научный|Ottův slovník naučný]]: illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. 14. díl. V Praze: J. Otto, 1899. 1066 s. [O Коперникови а його теории поз. сс. 780–790.] * {{cite web | author = Rabin Sh. | title = Stanford Encyclopedia of Philosophy | url = https://plato.stanford.edu/entries/copernicus/#1 | access-date = 2026-02-21 | archive-date = | archive-url = | url-status = }} * {{cite web |author= Robert S. Westman |editor= |date=Feb. 15, 2026 |url=https://www.britannica.com/biography/Nicolaus-Copernicus |title=Nicolaus Copernicus. Polish astronomer |publisher=Britannica |format= |quote= |language= |accessdate=2026-02-20 |archiveurl= |archivedate= }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1473|1543|Коперник, Миколай}} [[Катеґорія:Математіци]] [[Катеґорія:Астрономы]] 28tt364hks4aa6qhdqh92ma6kl3akk6 0 833 167185 166966 2026-07-08T16:43:37Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167185 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Михайло Балудяньскый |Имя_оригиналне= |Категория_склада=Mikhail_Balugjanskij |Образчик=[[File:Balugjanskij Mikhail A.jpg|230px]] |Образчика_подпис= |Чинность=доктор права, професор, ректор Санкт-Петербургской універзіты |Уроджѣня={{Birth date|1769|10|07}} |Мѣсто_роджѣня=Вышна Олшава|Упокоеня={{Death date and age|1847|04|15|1769|10|07}} |Мѣсто_смерти=Санкт-Петербург |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Михайло Балудяньскый''' ({{lang-ru|Михаил Андреевич Балугьянский}}; {{Дн|7.|10|1769|26.|09}}, русиньске село [[Вышня Олшава|Вышня Олшава]] у [[Стропков]]а, [[Словеньско]] — {{Дс|15.|4|1847|3}}, [[Санкт-Петербурґ]]) — [[Росія|російскый]] штатник і економ [[Русины|русиньского]] походжіня, доктор права (1796), професор політічной економії [[Санкт-Петербурґска штатна універзіта|Санкт-Петербурґской універзіты]], ректор Санкт-Петербургской універзіты, сенатор, головна сила в области знаня і на педаґоґічній і політічній сферї [[Росія|Росії]]. == Жерела и одказы == * '''Фатѣев А. Н.''' Академическая и государственная дѣятельность М.А.Балудянскаго въ Россіи.- Ужгород, 1931 {{ref-ru}}; * '''Косачевская Е. М.''' Михаил Андреевич Балугьянский и Петербургский университет первой четверти XIX в.- Л., 1971 {{ref-ru}}; * '''Данилюк Д. Д.''' Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку ХХ ст.).- Ужгород, 1997 {{ref-uk}}. * {{Cite web |author='''Капраль М.''' |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?26-9-2019-250-років-од-народжіня-Михаіла-Балудяньского |title=26. 9. 2019: 250 років од народжіня Михаіла Балудяньского |accessdate=2019-09-27}} * {{Cite web |author='''Шипович Ю.''' |url=https://www.facebook.com/yrscyll/posts/2380142825562389 |title=Балудянському — 250 |accessdate=2019-09-28}} * {{Cite web |language=[[Русскый язык|русскы]] |publisher='''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона'''; т. IIa (1891): Ауто — Банки, с. 833—834 |url=https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Балугьянский,_Михаил_Андреевич |title=Балугьянский, Михаил Андреевич — 250 |accessdate=2019-10-07}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1769|1847|Балудянскый Михаил}} [[Катеґорія:Правници]] [[Катеґорія:Державны урядници]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Економы]] s5fvb74tzo7j0swaidjzmrz8ayj1qxo 0 834 167199 144388 2026-07-09T07:35:48Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167199 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Михал Чабала |Имя_оригиналне=Michal Čabala {{ref-sk}} |Категория_склада= |Образчик=[[File:Mihal Čabala.jpg|250px]] {{Фоторамка|Увидьте фото |pos=top|align=center|width=90 |link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2017/09/cabala_michal.jpg}} |Чинность=малярь, педагог |Уроджѣня={{Birth date|1941|02|04}} |Мѣсто_роджѣня=[[Чабины|Нижны Чабины]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2002|08|03|1941|02|04}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Словакия]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[Пряшов]] }} {{Вонкове медиум | title = [[Михайло Бицко|Михал Бицко]]: Михал Чабала | topic = | align =right | width = | video1 =Росповідь о Чабалї од умілствознателя М. Бицка можете собі послухати (30 мин.) на '''youtu.be''' под числом '''f6I3VU4y0J0''' <ref name=Bicko>Михал Бицко: Михал Чабала</ref>}} '''Михал Чабала''' (*[[4. фебруар]] [[1941]], [[Чабины|Нижнї Чабины]] – †[[3. авґуст]] [[2002]], [[Пряшів]]) — академічный малярь русиньского походжіня. Занимав ся головно країнами.<ref name=Zozulak>Олександр Зозуляк</ref> == Штудії == {{nowrap|М. Чабала}} скінчів Середню умелецьку школу в [[Брно|Брнї]] у [[Чесько|Чеську]] (1958–1962) і Высоку школу вытварных умень у [[Братїслава|Братїславі]] на [[Словакія|Словакії]] (1963–1969), де штудовав під веджінём [[Русины|Русина]] [[Дезидерий Миллый|Дезідерія Міллого]].<ref name=Zozulak/><ref name=Medvid>Петро Медвідь</ref> {{Цитат 2|Каждый хоче быти модерный, но повів ем собі: «Добрі, не буду модерный, як Пикассо, але буду свій, Мішко Чабала»|М. Чабала<ref name=Bicko/>}} == Заместнаня == По закінчіню середньой школы короткый час робив пропаґачного вытварника в Музею україньской културы у [[Красный Брід|Красному Бродї]] (1962–1963).<ref name=Hreslik>Владислав Грешлик</ref> По закінчіню высокой школы учів вытварне уменя спочатку в Трнаві (1969–1970),<ref name=Hreslik/> пак на [[Универзита Павла Йозефа Шафарика|{{nowrap|Універзітї П. Й. Шафарика}}]] у [[Пряшов]]і (1970–1972). Од року 1972 ся став вольным умелцём.<ref name=Medvid/> {{Цитат 2|Быв то послідній богем пряшівской вытварной сцены|Марта Гребічкова, Шарішска ґалерія<ref name=Medvid/>}} == Творба == Творив главно у [[Пряшов]]і. Зо зачатку у творчости {{nowrap|М. Чабалы}} переважали фіґуралны композіції і портреты, пізнїше веце ся зосередив на малёваня природных і містьскых закутин, главно населеныма [[Русины|Русинами]] на теріторії выходной Словакії. {{nowrap|М. Чабала}} малёвав в [[Импресионизм|імпресіоністічно]]-[[Експресионизм|експресівній]] манерї, характерізуючой ся меланхолічным лірізмом, котру векшынов створёвав комбінаціёв різных одтїнїв синёй і зеленой фарбы. Ёго монументалны роботы прикрашають верейны будовы в дакілько містах і селах выходной [[Словакия|Словакії]]. {{nowrap|М. Чабала}} быв участником вшыткых колектівных выставок русиньскых умелцїв, котры ся одбыли в часї по роцї 1989.<ref name=Zozulak/> Михал Чабала быв у контакті з людми з русиньского руху. Видіти го мож было в Пряшові з [[Василь Турок-Гетеш|Васильом Туроком]] ці [[Федор Віцо|Федором Віцом]].<ref name=Medvid/> Михал Чабала быв од {{nowrap|1974-го}} року членом Союзу словацькых вытварных умелців. Його творчость была презентована на {{nowrap|60-ох}} колектівных і {{nowrap|6-ох}} персоналных выставках. Остатня його колектівна выставка была в Шарішскій ґалерії в Пряшові, і остатня персонална одбыла ся з нагоды його {{nowrap|60-ых}} народенин в [[Музей модерного умeня Енді Варгола у Меджілабірцях|Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях]].<ref name=Medvid/> {{Цитат 2|«До партії ня нихто не кликав, сам ем не мав интерес, а конець кінців, што бы партія мала из Мішка Чабалы, котрый не знать нич робити, лем мальовати?»|М. Чабала<ref name=Bicko/>}} ;Основны дїла<ref name=Hreslik/>: * Балет (1969) * Краєвид (1974) * Автопортрет (1978) * Молода учителька (1979) * Меланхолійный краєвид (1981) * Нижный Комарник (1981) * Остурня (1983) * Портрет дївчатя в людовом крою (1984) * Честь проф. Мудрохови (1984) == Жрідла == * '''Владислав Грешлик''': Чабала Михайло //{{КСРУ}} с.&nbsp;369 * '''Олександр Зозуляк''': Михайло Чабала (Michal Čabala) //{{ЕКР}} с.&nbsp;798 == Одказы == * {{cite web |author='''Петро Медвідь''' |title=Перед 80-ма роками народив ся Михал Чабала |date=4. 2. 2021 |url=https://www.lem.fm/pred-80-ma-rokami-narodiv-sya-mikhal-chabala/? |accessdate=2021-02-04}} * {{cite web |author='''Александер Зозуляк''' |title=Недожытых 80 років од народжіня русиньского маляря на Словакії – Михала Чабалы |date=3. 2. 2021 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?3-2-2021-Недожытых-80-років-од-народжіня-русиньского-маляря-на-Словакії-–-Михала-Чабалы |accessdate=2021-02-04}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1941|2002|Чабала, Михал}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] ckoi9zvog9z4w5z8kcxmbfecuh7ghmj 0 870 167184 163435 2026-07-08T16:42:16Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167184 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Міґель де Сервантес |Образчик=[[File:Cervantes Jáuregui.jpg|230px]] |Чинность=[[писатель]] |Уроджѣня={{birth date|1547|9|29}} |Мѣсто_роджѣня=[[Alcalá de Henares]] |Упокоеня= {{Death date and age|1616|4|22|1547|9|29}} |Мѣсто_смерти=[[Мадрід|Мадрид]] |Мѣсто_погребу= }} '''Міґе́ль де́ Серва́нтес''' ([[1547]] – [[1616]]) — быв [[Іспанія|іспаньскый]] [[писатель]]. {{lifetime|1547|1616 |Сервантес, Міґель де}}{{Стыржень}} [[Катеґорія:Писателе Испании]] m85jc21e2yntqjp2pp6aqk33j49kxun 0 1047 167197 140102 2026-07-09T06:58:12Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167197 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Сергей Ейзенштейн |Чинность=филмовый режисер |Имя_оригиналне={{ref-ru}} ''Сергей Эйзенштейн'' {{nowrap|{{ref-lv}} ''Sergejs Eizenšteins''}} |Образчик=[[File:Sergei Eisenstein 03.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Фото зо зачатку 1920. рр. |Уроджѣня={{Birth date|1898|01|22}} |Мѣсто_роджѣня=[[Рига]], [[Российска империя]] |Упокоеня={{Death date and age|1948|02|11|1898|01|22}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]], [[СССР]] |Мѣсто_погребу=Новодѣвичый теметов }} {{Кратное изображение |зона = right |направление = vertical |заголовок = |зона_заголовка = |фон_заголовка = |подпись = Двѣ памятны монеты Банка России <br/>ку 100-рочу уродин С. Ейзенштейна (1898–1998) <br/>2 рублѣ, стрѣбро. |зона_подписи = center |фон_подписи = |ширина = 225 |изобр1 = RR5110-0023R 100-летие со дня рождения С.М. Эйзенштейна.png |ширина1 = |подпись1 = |изобр2 = 5110-0024-reverse.gif |ширина2 = |подпись2 = }} '''Сергей Михайлович Ейзенштейн''', {{lang-ru|Сергей Михайлович Эйзенштейн}}, {{lang-lv|Sergejs Eizenšteins}}; [[22. януар]] [[1898]], [[Рига]] (теперь [[Латвия]]) – [[11. фебруар]] [[1948]], [[Москва]])&nbsp;— росийскый, спочатку театровый режисер але найвекшу славу собѣ здобыв на полю граного филма. Его найславнѣйшым филмом став ся ''Крижник Потемкин'' ([[СССР]], 1925), котрый поважують за найлѣпшый филм свѣтовой кинематографии, а в [[Белгия|Белгии]] в року 1958 в рамках ''World's Fair'' быв фахманами зволеный за найлѣпшый филм вшыткых доб. == Биография и творба == Сын богатого [[архитектура|архитекта]], Ейзенштейн в року 1915 зачав штудовати [[архитектура|архитектуру]] на Ставебном инштитутѣ в [[Петроград]]ѣ. В яри [[1917]] быв мобилизованый до войска, од року 1918 служив яко войсковый инженер в Червеной армадѣ, але при каждой можности споряжав театралны инсценации. Наконець быв придѣленый ку Политичному оддѣлу Западного фронта, и театрална пропаганда ся стала его войсковов повинностьов.<ref>Шкловский В. Б.</ref> В далшых роках Ейзенштейн перешов до Московского театра ''Пролеткулт'',<ref>Пролетарска култура.</ref> яко сценограф, а пак и режисер. Режисер ''Пролеткулта'' [[Всеволод Мейерхолд]] мав великый вплыв на Ейзенштейна, коли го ознакомив з концепциев биомеханикы циже подмѣненой спонтанности. Ейзенштейн з теории Мейерхолда вывинув свое властне «зоставлѣня атракционох» — поступность образчикох, сполочный емоционалный ефект котрых перевысшать суму его частей. Подля его теории, тот штил редагованя фунгуе аналогично диалектицѣ [[Карл Маркс|Маркса]]. Хоть Ейзенштейн мав намѣр чинити филмы про обычайного позирача, его интензивне поуживаня [[символизм]]а и [[Метафора|метафор]], котре называв «интелектуалным монтованьом», даколи не мало порозумѣня од публикы. Наперек тому, же створив лем сѣм филмох за свою карьеру, его роботы указали, як филм годен выйти за рамкы свого попередника девятнадцатого стороча — викторианского театра — и створити абстрактны концепции з конкретныма образами.<ref>Michael Kaminsky</ref> == Выбор з филмографии == *1924 Штрайк, {{ref-ru}} ''Стачка'' *1925 Крижник Потемкин, {{ref-ru}} ''Броненосец Потёмкин'' *1927 Октобер, {{ref-ru}} ''Октябрь'' *1929 Давне и нове (Генерална линия), {{ref-ru}} ''Старое и новое (Генеральная линия)'' *1938 Александер Невскый, {{ref-ru}} ''Александр Невский'' *1944–1945 Иван Грозный, {{ref-ru}} ''Иван Грозный'' Часть филмох была заказана цензуров, або знята з промѣтаня по куртом часѣ. Филмы, створены в заграничу {{nowrap|(1929–1932),}} не достали схвалѣня в [[СССР]]. == Жерела и одказы == * '''Шкловский В. Б.''' Эйзенштейн. — 2-е изд. — М.: Искусство, 1976. — 328 с. {{ref-ru}} Сс.&nbsp;62–64. * {{cite web |author='''Michael Kaminsky''' |title=Sergei M. Eisenstein / Biography |url=https://www.imdb.com/name/nm0001178/bio?ref_=nm_ov_bio_sm |publisher=IMDb |accessdate=2021-03-17 }} {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1898|1948|Ейзенштейн, Серґей Михайлович}} [[Катеґорія:Російскы режісеры]] mvbseqz67blnuof5jmjgcrvczloy8nh 0 1085 167183 163420 2026-07-08T16:32:39Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167183 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Стенлі Кубрік |Образчик=[[File:Stanley Kubrick (1949 portrait by Phillip Harrington - cropped).jpg|250px]] |Чинность=[[режисер]], [[Фотография|фотограф]] |Уроджѣня={{Birth date|1928|07|26}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ню Йорк (місто)|Новый Йорк]] |Мѣсто_смерти=Гарпенден, ґрафство Гертфордшир, [[Велика Британия|Анґліцько]] |Упокоеня={{Death date and age|1999|3|7|1928|7|26}} |Мѣсто_погребу= }} '''Стенлі Кубрік''' ([[26. юл|26. юла]] [[1928]] Бронкс, [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] – [[7. марец|7. марца]] [[1999]], Гарпенден, ґрафство Гертфордшир, [[Велика Британия|Анґліцько]]) быв америцькый [[Режисер|режісер]] і фотоґраф.<ref>IMDb.com, Inc.</ref><ref>Wallenfeldt, Jeff and Barson, Michael</ref> == Филмография == * [[1953]] ''Страх и жаданя'' (Fear and Desire) * [[1955]] ''Цюлунок смерти'' (Killer's Kiss) * [[1956]] ''Забиваня'' (The Killing) * [[1957]] ''Дорогы славы'' (Paths of Glory) * [[1960]] ''Спартак'' (Spartacus) * [[1961]] ''Лолита'' (Lolita – DVD) * [[1964]] ''Др. Дивнолюб циже Як ем ся научив не творити ся нич а любити бомбу'' (Dr. Strangelove or How I Learned to Stop Worrying and Love the Bomb) * [[1968]] ''2001: Козмична одисея'' (2001: A Space Odyssey) * [[1971]] ''Механичный помаранч'' (A Clockwork Orange) * [[1975]] ''Барри Линдон'' (Barry Lyndon) * [[1980]] ''Освітлїня'' (Shining) * [[1987]] ''Панцирьлайбик'' (Full Metal Jacket) * [[1999]] ''Заслїплююча пасія'' (Eyes Wide Shut) == Жерела и одказы == * {{ Cite web |author= '''Wallenfeldt, Jeff and Barson, Michael''' |title= Stanley Kubrick |publisher= Encyclopedia Britannica |date= 3 Mar. 2022 |url= https://www.britannica.com/biography/Stanley-Kubrick |accessdate= 2022-03-11}}{{ref-en}} * {{Cite web |title= Stanley Kubrick (1928–1999) |url= https://www.imdb.com/name/nm0000040/ |publisher= '''IMDb.com, Inc.''' |accessdate= 2022-03-11}}{{ref-en}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1928|1999|Кубрик, Стенли}} [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] tmrp34x0p7r4ouel6ok3nu125hjggrq 0 1753 167198 162508 2026-07-09T07:24:53Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167198 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Антоній Годинка |Образчик=[[Файл:Hodinka Antal.JPG|250px]] |Категория_склада=Antal Hodinka |Чинность=історік, етноґраф, педаґоґ |Уроджѣня={{Birth date and age|1864|01|12}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ладомирів]] |Мѣсто_смерти=[[Будапешт]] |Упокоеня={{Death date and age|1946|06|15|1864|01|12}} |Мѣсто_погребу=теметов Керепеші, [[Будапешт]] }} '''Антон Годинка (Antal Hodinka)''' (псевд. Сокырницькый Сирохман, Сокырницькый Сиротюк, Тоний Романув) ([[12. януар]] [[1864]] [[Ладомирів]] - [[15. юл]] [[1946]] [[Будапешт]]) - історік, етноґраф, педаґоґ, ученый русиньского напряму. == Жывотопис == Своє [[дїтинство]] прожыв у селі Сокырниця на Марамороші. Учів ся в ґімназіях Марамарош-Сіґета і [[Ужгород|Ужгорода]] (1871-1882), в Ужгородьскім духовнім семінарї, в 1882-1886 – в Будапештьскій Централній Теолоґічній Академії. Од 1888 робив як научный сполупрацёвник Мадярского Народного музея в Будапештї. В 1889 штудовав у [[Відень|Віднї]] в Австрійскім Історічнім Інштітуті. Штудовав діпломацію, палеоґрафію, славяньску філолоґію під веджінём знамого славісту В. Ягича. Написав дізертацію о історії Сербії (PhDr. 1891). Од 1892 до 1906 робив бібліётекаря і архівісту Імператорско-кралёвской фидеокомісіонной бібліотекы у Вені. В 1895-1896 быв штипендантом Мадярской АН в Рімі. В 1905 за роботу «История венґерско-славянских контактов до 1526 ґ. » дістав названя пріват-доцента філозофічной факулты Будапештьской універзіты. Од 1906 быв професором Пожонской Братіславськой універзіты. Од 1923 до 1935 быв ведучім катедры всеобщой історії Пейчськой універзіты. В 1918-1919, 1926-1927 декан філозофічной факулты, в 1932 быв ректор той універзіты. В 1941-1943 председа «Подкарпатского Общества Наук». Быв знамый як історіёґроф духовной історії, автор многых історічных, церьковно-духовных, публистічных робот із Історії Венґрії, Підкарпатьской Руси: «История Мукачевской ґреко-католической епархии», 1909; зборник документів із історії епархії (527 документів, 1458-1715); зборник документів із історії Ужгородськой домінії і міста, (1917); «Утцюзнина, ґаздувство, и прошлость южнокарпатськых русинув» (1923). Годинка передемонстрував богатьство русиньского народного языка, можность поужываня ёго як інштрумента научного выскуму. О културї русинів написав по мадярьскы діло «Die österreichisch-ungarische Monarchie im Wort und Bild», (1900), де написав голову «Die Ruthenen / A Ruthének». Позберав много матеріалів о Русинах із світьскых і церьковных архівів. В 1995 быв публиковный ёго зборник «Пісні нашых предків». В 1922 завершыв зоставлїня русиньско-мадярьского словаря (7500 слов , 1991). Годинка ся тримав поглядів о етнічній самостатности русинів і приналежности їх ку централному европскому културному ареалу. == Жрідла == * [https://web.archive.org/web/20071018201459/http://www.icl.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=277&Itemid=66 Антон Годинка, дослідник джерел], Інститут Церковного Права {{icon ukr}} {{Lifetime|1864|1946|Годинка, Антон}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Етнографы]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] qsel8fe8nqc362bljltmn7f1k77pvlj 0 1754 167200 159773 2026-07-09T07:58:49Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167200 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Євґеній Фенцик |Чинность=[[священик]], [[писатель]], [[народный будитель]] |Образчик=[[File:Ungvar Fenczik.jpg|250px]] |Категория_склада=Eugene Fenczik monument |Уроджѣня={{Birth date and age|1844|10|05}} |Мѣсто_роджѣня=[[Мала Мартинка]] |Упокоеня={{Death date and age|1903|12|05|1844|10|05}} |Мѣсто_смерти=[[Горинчово]] |Мѣсто_погребу= |Образчика_подпис=Памятник Фенцику, [[Ужгород]], автор [[Йолана Мондичова]], [[1926]] }} '''Євґе́ній Фе́нцик''' (псевдонім Владимір) (*[[5. октобра]] [[1844]], [[Мала Мартинка]] – †[[5. децембра]] [[1903]], [[Горинчово]]) — [[Русины|русиньскый]] [[писатель]], [[Новинарь|журналіста]], [[публіціста]], [[народный будитель]], [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] [[священик]], [[русофіл]].<ref name="Поп2001">Иван Поп</ref> == Біоґрафія == Народив ся [[5. октобра]] [[1844]] в [[Мала Мартинка|Малій Мартинцї]] в родинї Андрія Фенцика і Анны Фенциковой. Андрій Фенцик, ёго отець, служыв як [[священик]] в містнім деревянім Храмі Різдва пресвятой Богородіцї. Основну освіту здобыв в сельскій школї. Вісемрочны штудії абсолвовав на [[Гимназия|ґімназіях]] в [[Унґвар]]ї (днесь Ужгород) і в [[Сату Маре|Сатмарї]]. Проявляв інтерес до теолоґії, меджі 1865 і 1868 штудовав в Централнім ґрекокатолицькім семінарї [[Відень]]ской універзіты. Почас штудій ся під вплывом сполоченьскых змін заінтересовав [[Славистика|славістіков]], в рамцї котрой навщівовав семінары Франца Міклошіча, де ся познакомив з Богданом Андріёвичом Дідицькым. Почас штудії ся зачав інтересовати краснописемством. З манжелков Маріёв Васовчік мали 13 дїтей. Быв членом [[Общество св. Василія Великого|Общества св. Василія Великого]]. В роцї 1869 быв высвяченый за священика і зачав служыти в селї [[Богаревиця]]. В роцї 1871 было місто священика в тім селї зрушене і Євґеній Фенцик быв переведженый до села [[Буковець (Мукачовскый район)|Буковець]], де стравив рік. Од року 1873 до року 1882 быв служыв священиком в селї [[Дусино]]. Меджі роками 1883 і 1894 быв священиком в селі [[Порошково]]. Од апріла 1894 до децембра 1902 служыв як священик в селї [[Великый Раковиць|Великый Раковець]]. Послїднїй рік свого жывота стравив в селї [[Горинчово]], де по тяжкій хворобі помер [[5. децембра]] [[1903]]. == Творчость == Як літерат продовжав традіції підкарпатьского будительства і ёго можеме прираховати ку єдным з послїднїх представителїв того напряму. Свої літературны дїла, вершы, драматічны дїла, повісти, природознавчі черты публіковав на сторінках новинок [[Новинка Свѣтъ|«Свѣтъ»]], «Новый свѣтъ», «Слово», «Листокъ». Писав [[Російскый язык|по російскы]]. Ідеалізовав [[Російска імперія|Росію]], приписовав єй месіяшску ролю ослободителькы славянів. В 1885 зачав выдавати новинкы «Листокъ» і «Додатокъ» ку нёму в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]]. Так як і карпатьскы будители перед ним, писав о вшыткых проблемах тогдышнёй русиньской сполочности. Написав «Мысли о составленіи нашей исторіи». Публіковав «Очеркъ угро-русской писменности». В «Листку» опубліковав про священиків выше як 200 проповідей. Рады ґаздім подавав в «Додатку». Зоставив 5 учебників про русиньскы школы: з фізікы, історії, природных наук, ґраматікы. Зоставив «Литурґику» (1878) і «Молитвословъ» (1892).<ref name="Поп2001"/> == Родина == * Сыновцём Євґенія Фенцика быв [[Стефан Фенцик]] (1892–1946), културный і політічный дїятель [[русофіл]]ьского руху, священик і композітор. * Внук Євґенія Фенцика з матерьской стороны быв [[Августин Штефан (1893–1986)|Авґустин Штефан]] (1893–1986), знамый політічный і публічный дїятель на Підкарпатю. == Памнять == * В роцї 1926 в [[Ужгород]]ї в парку поменованому на почесть Фенцика быв поставеный мраморовый памятник просвітителю Підкарпатя Є. Фенцику.<ref>Памятник Е. А. Фенцику</ref> == Література == * '''Магочій, Павло Роберт'''. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848-1948/. Поличка «Карпатського Краю» № 3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 08690782. С. 191.{{ref-uk}} * {{Поп2001|статья=ФЕНЦИК Евгений|позиция=Сс. 381–382}} == Одказы== * {{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=DBVEkj2JjHY&feature=share |date=2019-10-05 |title='''Ку 175-рочу Е. Фенцика''' |publisher=Русинська Родина (канал Тиса) |format=video |accessdate=2019-10-05}} * [https://web.archive.org/web/20140318190141/http://www.uzhgorod.ws/architecture_monuments.htm '''Памятник Е. А. Фенцику''' в г. Ужгороде] {{reflist}} {{Lifetime|1844|1903|Фенцик, Євґеній}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] p8iari4xwt4kx84ylmpplq0s2l5036v 0 3652 167202 129427 2026-07-09T09:03:58Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167202 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Миколай Ксеняк |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик=[[File:Миколай Ксеняк.jpg|250px]] |Чинность=[[писатель]], [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1933|12|04}} |Мѣсто_роджѣня=[[Камюнка]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2020|02|01|1933|12|04}}<ref>Кузмякова А.</ref> |Мѣсто_смерти=[[Камюнка]], [[Словакия]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Николай (Миколай) Ксеняк''' (*[[4. децембер]] [[1933]], с. [[Камюнка]], окрес [[Стара Любовня]], Словакия – †[[1. фебруар]] [[2020]], там же) — [[педагог]], русиньскый [[писатель]], байкарь і културный дїятель. Писав о жывотї чоловіка на селї. Скінчів руську ґімназію в [[Пряшов]]і і Інштітут руського языка і літературы в [[Прага|Празі]]. Довгы рокы учів на ґімназії в [[Ружомберок|Ружомберку]], а в роках 1968 – 1991 быв і єй директором. В 1981 році здобыв тітул ПгДр. на [[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Універзіті Павла Йозефа Шафарика]] в [[Пряшов]]і. Першы свої творы писав по руськы, пізніше по україньскы, але по 1989 р. і зачатку русиньского возроджіня зачав писати своїм материньскым, русиньскым языком. М. Ксеняк написав цїлый ряд книжок баёк, таксамо віршованых творів, є автором приповідок, радіёпєс, як автор ся реалізовав і на сценї [[Театер Александра Духновича|театру А. Духновіча]] в [[Пряшов]]і. І хоць є ёго домінантнов темов дротарьство, є выразный главно як байкарь. == Творба == === Украинский язык === * „Байки“ (1963, 1970, 1974), * „Сміх і гіркість серця“ (1977), * „Віночок з терня“ (1980), * „Дорогоцінна знахідка“ (1985) === Русиньскый язык === * [[О камюньскых майстрах]] ([[1994]]) * [[Як біда Русинів з дому выганяла]] ([[2002]]; Літературна премія Александра Духновіча за русиньску літературу, 2003)<ref name=Pavlic>Міхал Павліч, Русин 3/19</ref> * Байкы ([[2002]]) * Выбраны байкы ([[2006]]) * [[Жменї родной землї]] ([[2009]]) * Углы погляду (2011), * Споминкы і очекованя (2013), * Нашы горізонты (2015), * Приповідкы і байкы (2016), * Формованя русиньской културы (2016),<ref name=Pavlic/> * Резонанції на книжкы и подїї (2017),<ref name=Pavlic/> * Недоповіджене (2018), * Кошарик плодів (2019),<ref name=Pavlic/> * Одповідж собі сам (2020, посмертно).<ref>Михал Павліч</ref> === Словацкый язык === * „Ozveny“ (2009), * Зеркалїня/Zrkadlenie (2010, білінґвалне выданя). == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''Анна КУЗМЯКОВА, НН Інфо Русин''' |editor= |date=1. фебруар 2020 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2020-До-русиньского-літературного-неба-одышов-байкарь-Миколай-Ксеняк |title=До русиньского літературного неба одышов байкарь Миколай Ксеняк |publisher= |format=ФОТО |quote= |language= |accessdate=2020-02-03 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author='''Міхал Павліч, Русин 3/19''' |editor= |date=6. фебруар 2020 |url=http://rusynlit.sk/index.php/2020/02/06/1678/ |title=МИКОЛАЙ КСЕНЯК: КОШАРИК ПЛОДІВ (РЕЦЕНЗІА) |publisher=Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska |format=ФОТО |quote= |language= |accessdate=2020-08-01 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author='''Михал Павліч''' |editor= |date=31. юл 2020 |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?31-7-2020-Миколай-Ксеняк-Одповідж-собі-сам-%28Пряшів-АРК-в-СР-2020-96-с-isbn-978-80-89798-21-6%29 |title=Миколай Ксеняк: Одповідж собі сам |publisher=АРК в СР |format= |quote= |language= |accessdate=2020-08-01 |archiveurl= |archivedate= }} * http://esu.com.ua/search_articles.php?id=490 * http://rusynlit.sk/index.php/2018/12/04/675/#more-675 * http://www.lem.fm/vyiznachnyiy-yubiley/ == Литература == * Роман М. Літературні портрети українських письменників в Чехословаччині. 1989; * Z. Džupinková. Diela ukrajin­ských spisovateľov Slovenska. 2011. == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1933|2020|Ксеняк, Миколай}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] q3c4gm0naxc403et80tlxadexxtzon0 0 3668 167182 167089 2026-07-08T16:26:15Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167182 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрко Харитун |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2019/05/charitun.png}} |Чинность=Учитель, збератель фолклора, културный дѣятель, поет, музикант |Уроджѣня={{Birth date|1948|07|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Стружниця]], [[окрес Снина]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2024|08|30|1948|07|17}} |Мѣсто_смерти= Кежмарок |Причина_смерти= тяжка хворота |Мѣсто_погребу= }} '''Юрко Харитун''' — учитель, збератель русинского [[фолклор]]у, русинскый [[поет]] в [[Словакия|Словакии]], лавреат «[[Премія Александра Духновіча|Премии Александра Духновича]]» (2012), удѣляной Карпаторускым выскумным центром (Тhe Carpatho-Rusyn Research Center) в [[США]]. ==Биография== Родив ся [[17. юла]] [[1948]] в [[Стружниця|Стружници]] [[Окрес Снина|Снинского окресу]]. Основну школу выходив в родном селѣ, пак в [[Старина (окрес Снина)|Старинѣ]], а середню — во [[Снина|Снинѣ]], де уж од школной лавкы зачав писати стишкы. Учив ся гру на гуслях в музичной школѣ. Высоку освѣту зыскав на педагогичной факултѣ в Пряшовѣ, а пак од року 1970 зачав учительовати в основной школѣ в [[Лендак]]у, [[Окрес Попрад|Попрадского окресу]]. Еще в середньой школѣ зачав записовати русинскый фолклор: народны спѣванкы, дѣтскый фолклор, пословицѣ, приповѣдкы. В року 1986 его родне село цѣлком заникло, а обывателе были переселены. Юрко Харитун дале жив и творив в [[Кежмарок|Кежмарку]], одкы походить его жена, а тема жалю за заниклым селом молодости стала ся еднов з доминант его поезии.<ref>Зозуляк А.</ref> Умер [[поет]] [[30. авґуст|30. август]]а [[2024]] во вѣку 76 рокы по довгой а тяжкой хворотѣ.<ref>Michal Frank</ref> == Творба == Юрко Харитун публиковав свои дѣла в периодиках, а тыж е автором многых книжок:<ref>Кралёва Л.</ref><ref>Копорова К. (2020)</ref> * 1995 — [[Гуслї з явора]] * 2010 — Мої жалї * 2011 — Мої сны * 2013 — Мої незабудкы * 2014 — Мої надїї * 2016 — Здогадай, школярику * 2017 — [https://web.archive.org/web/20230226083255/https://issuu.com/www.rusinskyjazyk.sk/docs/kolysocka Юрко Харитун: Дякую, мамко! Пряшів: ОЗ КОЛЫСОЧКА, 2017. 104 с.] * 2018 — Діяґноза: фіґлї про дїти * 2018 — Нашы співаночкы, як дївчат віночкы * 2019 — Моя тринадцята * 2020 — Наш край – наш рай * 2021 — Надгоріты мої днї Книжка ''Мої сны'' в року 2012 вызнаменана «[[Премія Александра Духновіча|Премиов Александра Духновича]]».<ref>Копорова К. (2012)</ref> ==Жридла и одказы== * {{cite web |author= Michal Frank |editor= |date= 30.08.2024 |url=https://spis.korzar.sme.sk/c/23377331/vo-versoch-smutil-za-zatopenym-krajom-zomrel-ocenovany-rusinsky-basnik-juraj-charitun.html |title=Vo veršoch smútil za zatopeným krajom. Zomrel oceňovaný rusínsky básnik Juraj Charitun |publisher=Korzar.sme.sk |format= |quote= |language= |accessdate= 2.09.2024 |archiveurl= |archivedate= }} * '''Зозуляк А.''': [http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html Moлодый шістдесятник – Юрко Харітун] * '''Копорова К. (2012)''': Писмо од Юрка Харитуна, тогорічного лавреата Цїны А. Павловіча і Премії А. Духновіча... Русин 2012/2, сс. 8-9. * '''Копорова К. (2020)''': Харитун, Юрко [http://rusynlit.sk/index.php/category/rusynsky-pysateli/biografiji-pysateliv/] * '''Кралёва Л.''': Слово выдавателя. // Юрко Харитун: Дякую, мамко! Пряшів: ОЗ КОЛЫСОЧКА, 2017, с. 104. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1948||Харитун, Юрко}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Поеты Словакии]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Фолклористы]] qhczs81384frrzhxylv10pgufua40ut 0 3829 167205 164189 2026-07-09T09:25:04Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167205 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Серґей Прокудин-Ґорский |Чинность=фотограф-новатор |Образчик= [[File:Sergei-Prokudin-Gorski-Larg.jpg|200px]] |Образчика_подпис= Автопортрет, 1915 |Категория_склада=Sergey Prokudin-Gorsky |Уроджѣня={{Birth date and age|1863|08|31}} |Мѣсто_роджѣня= [[Муром]] |Упокоеня={{Death date and age|1944|09|27|1863|08|31}} |Мѣсто_смерти= [[Паріж|Париж]] |Мѣсто_погребу= }} [[File:Alleia Hamerops composite.jpg|thumb|Прінціп складаня фаребной продукції|350px]] '''Серґей Михайловіч Прокудин-Ґорский''' ({{lang-ru}} {{Audio|ru-Prokudin-Gorskii.ogg|Сергей Михайлович Прокудин-Горский}}; [[31. авґуст|31.&nbsp;авґуста]] [[1863]], [[Муром]] – [[27. септембра]] [[1944]], [[Паріж]]) - [[Росія|російскый]] [[фотоґраф]] і&nbsp;іноватор фаребной [[фотоґрафія|фотоґрафії]]. == Ґалерія == <gallery mode=packed> Tianshansnow.jpg|<small>Астрономічна [[обсерваторія]] у&nbsp;горах [[Тян-шан]] про позераня [[затміня Сонця]], [[Таджікістан]], [[14. януара]] [[1907]] </small> Gorskii 04414u.jpg|<small>Електрічны [[алтернатор]]ы з&nbsp;мадярьской фабрікы на ріцї [[Мурґгаб]], [[Гіндукуш]], [[Туркменістан]], [[1911]]</small> Prokudin-Gorskii-02.jpg|<small>Ручна шырокоросходна [[дрезіна]] коло [[Онезьке озео|Онезького озера]], [[1916]]</small> Gorskii 03982u.jpg|<small>Інтерьєр православной церькви у [[Смоленьск]]у, [[1912]]</small> Prokudin-Gorskii-19.jpg|<small>[[Алім-Чан|Алім-Чан (1880—1944)]], емір, [[1907]]</small> Russian peasant girls in front of a traditional wooden house in Kirillov.jpg|<small>Молоды російскы хрістіанкы недалеко рікы [[Шексна]], [[1909]]</small> The Monastery of St. Nil on Stolobnyi Island in Lake Seliger in Tver Province (Gorskii 03973).jpg|<small>Ніло-Столобеньска пустынь на озерї [[Селіґер]], [[1910]]</small> Dvinsk 1912.jpg|<small>Лутераньска і католицька церьквы в містї [[Дауґавпілс|Двіньск]], 1912</small> </gallery> {{commons|Сергей Михайлович Прокудин-Горский}} {{DEFAULTSORT:Прокудин-Горский, Сергей Михайлович}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Фотография]] [[Катеґорія:Персоналии:Росія]] 80bojvzhi5rg1hrlqinqgrnoiuxwf8w 0 4047 167203 163583 2026-07-09T09:08:19Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167203 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Володимир Микита |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото, 2009 |align=center |width=120 |pos=top |link=http://esu.com.ua/images/article_images/M/tom19_2009.jpg}} |Чинность=[[малярь]], [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1931|02|01}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ракошино]],<br> [[Подкарпатска Русь]] |Упокоеня={{Death date and age|2025|07|15|1931|02|01}}<ref name="ПМ2025">Петро Медвідь (16. 7. 2025). Вмер Володимір Микита</ref><ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4015483-v-uzgorodi-pomer-klasik-zakarpatskoi-skoli-zivopisu-volodimir-mikita.html В Ужгороді помер класик Закарпатської школи живопису Володимир Микита, Укрінформ, 16.7.2025]</ref> |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Володи́мир Мики́та''' (*[[1.&nbsp;фебруара]] [[1931]] [[Ракошино]], [[Подкарпатска Русь|Підкарпатьска Русь]]&nbsp;– †[[15. юл|15.&nbsp;юла]] [[2025]], [[Ужгород]]) быв народный умелець [[Україна|Україны]] русиньской народности. Малярь закарпатьской школы жывопису, учів ся у такых знамых умельців як Ерделій, Бокшай, Манайло.<ref name=Zozulak>Александер Зозуляк</ref><ref name=Fedoruk>Федорук О. К.</ref><ref>{{cite web |url=http://www.mykyta.com.ua/index.php/theme |title=Біографія Володимира Микиты |accessdate=2021-02-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240304123957/http://www.mykyta.com.ua/index.php/theme|archivedate=2024-03-04}}</ref><ref name="ПМ2025"/> == Жывотопис == Уродив ся Володимир Микита у 1931-ім роцї в селї [[Ракошино]] на Підкарпатю, котре втогды належало до складу [[Чехословакия|Чехословакії]]. Закінчів руську ґімназію у [[Мукачово|Мукачові]] і потім штудовав в [[Ужгород]]ї на умелецькім учілищу під веджінём [[Йосиф Бокшай|Йосифа Бокшая]] і [[Адалберт Ерделій|Адалберта Ерделія]]. Во своїх штудентьскых часох много раз выставлёвав вєдно із своїма учітелями і став ся продовжователём традіцій міджівойновой підкарпатьской малярьской школы. І то нелем техніков малёваня, но і принятём філозофії служіня народу і отчізнї.<ref name=Zozulak/><ref>Віра Кобулей</ref> == Творба == Микита має успіх як портретіста, автор жанровых сцен, пейзажів, но в ёго творчости суть і філозофічны роздумы о смыслї людьского єствованя. Творчу зрїлость досягнув у 1960-ых роках, коли ся в ёго творчости обявили ся штири головны мотівы: псіхолоґічный портрет, благородна сільска робота, філозофічный пейзаж і еколоґічный протест. Переломом быв образ „Ягнятко“ із 1969, одколи суть на полотнах Микиты міцьны сільскы особы, котры наповнює внутрїшнёв дінаміков творїня. Тыма образами Микита представив в умелецькых кругах совєтьской Україны новый приступ трактованя тем традічного сільского жывота. Ґалерію портретів у Володимира Микиты одкрывать лірічне полотно „Моя мамка''“'' із 1967-го року, по котрім вытворив дакілько портретів сучасників. Портрет під назвов „Малярь Манайло“ здобыв про Микиту перше місце міджі вызначныма майстрами сучасного філозофічного портрету. У Микиты суть унікатны і ёго пейзажы (мальбы країны). Володимир Микита одограв вызначну роль і в културнім жывотї [[Подкарпатска Русь|Підкарпатьской Руси]] (днесь Закарпатя) в остатнїх роках совєтьского режіму і незалежной Україны. У рокох 1966–1999 быв головов „''Закарпатської обласної організації Спілки художників України''“. За свої умелецькы успіхы быв і дакілько раз оцїненый: членьством у „''Національній спілці художників України''“ од 1962, має тітул „''Заслужений художник України''“ од 1975, од 1991 має тітул „''Народний художник України''“. Од 1997-го року быв членом-корешпондентом в „''Академії мистецтв України''“ і од 2004-го быв рядным членом той академії. Быв лавреатом областной премії Й.&nbsp;Бокшая і А.&nbsp;Ерделія, ай лавреатом премії Т.&nbsp;Шевченка. У 2006-ім роцї му была передана „''Золота медаль Академії мистецтв України''“, в тім самім роцї дістав од презідента Україны „Орден Ярослава Мудрого V.&nbsp;ступня“. Быв честным жытелём міста Ужгород. У 2004-ім роцї став лавреатом Премії за вызначне дїло про русиньскый народ, передаваной Карпаторусиньскым научным центром у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]] і фінанцованой русиньскым філантропом із [[Канада|Канады]]&nbsp;– [[Штефан Чепа|Штефаном Чепом]]. Микита має свою важну роль в народнім возроджованю [[Русины|Русинів]]. Твердо стоїть на позіціях, же [[Русины]] суть окремым народом. На Світовім конґресї Русинів у 1999-ім роцї, котрый проходив в [[Ужгород]]ї, Володимир Микита зорґанізовав ретроспектівну выставку русиньского уменя. Выставкы мав од [[Франция|Франції]] через [[Канада|Канаду]] аж по [[Япония|Японію]]. Русиньскый малярь Володимір Микита 1-го фебруара 2021 дожыв ся красного округлого юбілею&nbsp;– святковав 90 років жывота.<ref name=Zozulak/> Микита — єден з класиків закарпатьской малярьской школы; глубоко народный малярь, котрый проникливо, зоз сім­патіёв розкрывав патріархалный світ рідного села. Сюжетны тай бытовы композіції, портреты, мертва натура, краины выникають шыротов тематичного діапазону, многогранностёв вниманя околичного світу, выразнов індівідуалностёв малярской манїры. Через філозофске пообщіня і сімволічне указаня реалій каждоденности Микита стремив ку сінтетічности, сповідовав строгу лоґіку міцной композіційной ставбы, котра подтримана своєфайтовым колорістічным ладом і майстерно розробленов рітміков. Дакотры образы хранять ся в музеях [[Україна|Україны]], [[Российска Федерация|РФ]], [[Литва|Литвы]], [[Словакия|Словакії]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Венеcуела|Венесуелы]].<ref name=Fedoruk/> == Жерела == * {{cite web |author=Александер Зозуляк |title=1. 2. 2021: Малярь Володимир Микита славить 90-рочный юбілей |date=2021 |publisher=Русиньска Академія |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2021-%C2%A0Малярь-Володимір-Микита-славить-90-рочный-юбілей |accessdate=2021-02-08 }} * {{cite web |author=Віра Кобулей |url=https://www.youtube.com/watch?v=EsXQHn96_m8 |title=На порозі вічного й земного В Микита |date=2018 |publisher= |accessdate=2026-01-31 }} * {{cite web |author=Петро Медвідь |url=https://www.lem.fm/pershym-lavreatom-premiyi-pro-arte-ruthenorum-stav-volodimir-mikita/ |title=Першым лавреатом премії Pro Arte Ruthenorum став Володимір Микита |date=8. 9. 2021 |publisher= Lem.fm |accessdate=2021-09-10}} * {{cite web |author=Петро Медвідь|url=https://www.lem.fm/vmer-volodimir-mikita-prodovzhovatel-rusinskoj-pidkarpatskoj-malyarskoj-shkoly/ |title=Вмер Володимір Микита, продовжователь русиньской Підкарпатьской малярьской школы |date=16. 7. 2025 |publisher=Lem.fm |accessdate=2025-07-16 }} * {{cite web |author=Федорук О. К. |title=Микита Володимир Васильович |date=2018 |publisher=Енциклопедія Сучасної України |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65231 |accessdate=2021-02-08 }}{{ref-uk}} * {{Cite web |language=uk |url=https://web.archive.org/web/20130411055231/http://mykyta.com.ua/ |archivedate=2024-04-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130411055231/http://mykyta.com.ua/ |title=Сайт Володимира Микити }} * [https://mykyta-art.com.ua Сайт Володимира Микиты (посмертный)] * [http://en.uartlib.org/books/volodymyr-mykyta-exhibition-catalogue/ Volodymyr Mykyta. Exhibition catalogue. Kyiv, 1979.] * [https://www.youtube.com/watch?v=8crmadYpP-Y Легенда сучасності Володимир Микита] (video). Русинська Родина (канал UA:Закарпаття). https://www.youtube.com/watch?v=8crmadYpP-Y == Референції == <references/> {{Lifetime|1931|2025|Микита, Володимир}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] 7trn3nm018lip7euwfv0ppad5ckx0xp 0 4642 167181 167071 2026-07-08T16:25:02Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167181 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франтїшек Крайняк |Чинность=священик, публіціста, културный дїятель |Уроджѣня={{Birth date and age|1956|01|04}} |Мѣсто_роджѣня=[[Пряшів]] |Мѣсто_погребу= }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=rightr|pos=top |link=https://www.rusyn.fm/wp-content/uploads/2026/04/vecur_20260402.jpg}} '''Франтїшек Крайняк''' ({{ДН|4.|01|1956}}, [[Пряшів]]–Соливар) — ґрекокатолицькый [[священик]], тлумач ([[перекладатель]]), публіціста і културный дїятель [[Русины в Словеньску|русиньского середовиска]] на [[Словеньско|Словакії]]. Прасыновець благословеного єпіскопа [[Павел Петро Ґойдіч|Павла Петра Ґойдіча]]. == Біоґрафія == Народив ся отець Франтішек Крайняк 4. януара 1956 року в Пряшові–Соливарї. По закінчіню середнёй школы в Пряшові штудовав в рр. 1976–1981 на Римокатолицькій кіріло-методїйскій богословскій факулты [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіты Коменьского в Братїславі]], кедьже в тім часї [[Ґрекокатолицька церьков]] в [[Чеськословеньско|Чехословакії]] не мала властной семінарії і богословы зо [[Словеньско|Словакії]] в державов контролёваній множества могли штудовати лем на факултї в [[Братїслава|Братїславі]]. У 1981 роцї быв высвяченый на священика і короткый час служыв на парафії в Рокитові коло Гуменнного. Од 1985 року веце як дві десятьлітя служыв на парафії в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Про свій бой проти словакізації [[Русины|Русинів]] і про заховаваня русиньской пасторачной практікы быв переложеный з міста [[Меджілабірцї]] до одлеглого села [[Камюнка]]. У 1999 роцї здобыв тітул ліценціата теолоґії. Остатнї рокы є парохом в русиньскім селі Камюнка, старолюбовняньского окресу. У 1983 роцї отець Крайняк сформовав ґрупу священиків і віруючіх, котра собі дала задачу протлумачіти реліґійны і богослужебны тексты із [[Церковнославянскый язык|церьковнославяньского языка]] на язык [[Русиньскый язык|русиньскый]]. До русиньского языка переклав промінливы части святой літурґії. Протлумачил на язык русиньский: * «Малый ґрекокатолицькый катехізм про русиньскы діти», 1992. * «Євангелія на неділі і свята цілого року», 1999. * «Євангеліє од св. Йоана», 2003. == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп|Ivan Pop]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы = |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} == Жерела и доказы == * П. Медвідь. [http://www.lem.fm/otets-frantishek-kraynyak-dozhyivat-sya-60-rokiv/ Отець Франтішек Крайняк дожывать ся 60 років] {{Lifetime|1956||Крайняк, Франтїшек}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] 9xzatqwo3v0thuisb1h54tft09yr1yt 0 4697 167180 167092 2026-07-08T16:24:17Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167180 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Сабов|люде з такым призвиском; его вызнам}} {{Особа проста |Имя=Євменій Сабов |Имя_оригиналне={{ref-hu}} ''Szabó Eumén'' |Чинность=[[священик]], [[педаґоґ]] |Образчик=[[File:SabovE.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Евмений Иванов Сабов |Уроджѣня={{Birth date|1859|10|01}} |Мѣсто_роджѣня=[[Вербяж]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1934|11|01|1859|10|01}} |Мѣсто_смерти=[[Виноградово|Севлюш]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Категория_склада=Rusyn writers |Мѣсто_погребу= }} '''Євме́ній Са́бов''' ({{lang-hu|Szabó Eumén}}, *[[1. октобра]] [[1859]], [[Вербяж]] – [[1. новембра]] або [[3. новембра]] [[1934]], [[Виноградово|Севлюш]], теперь Виноградово)&nbsp;— [[Русины|русиньскый]] културный дїятель русиньской орьєнтації, [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] [[священик]], [[педаґоґ]].<ref name="Поп-Енц">Энциклопедия Подкарпатской Руси, с.&nbsp;334.</ref><ref name="АЗ">2019: 160 років од народжіня і 85 рокiв од смерти Євменія Сабова.</ref> == Біоґрафія == ;Родина:Походив з русиньской родины, знамой своїма патріотічныма традіціями: ёго [[Стрый (родина)|стрыко]] быв знамый [[педаґоґ]] Кіріл Сабов, хрестный отець – [[історік]] Іван Дулішковіч.<ref name="Поп-Енц"/><ref name="АЗ"/> ;Штудії:Штудовав на ґімназіях в [[Ужгород]]ї, [[Мукачево|Мукачеві]], [[Пряшів|Пряшові]] і [[Левоча|Левочі]]. Пак закінчів Ужгородьску ґрекокатолицьку багословску семінарію (1877&nbsp;– 1881). За [[священик]]а высвяченый року 1885.<ref name="Поп-Енц"/> ;Служба:Спочатку недовгій час служыв в [[Арданово|Арданові]], дале в роках 1887-98 быв менованый [[професор]]ом «руського» (русиньского) языка і літературы на Ужгородьскій ґімназії.<ref name="Данилюк">Енциклопедія історії України, том 9, с. 413.</ref><ref name="АЗ"/> :В року 1898 з причины підломленого здоровля переселив ся до [[Виноградово|Севлюш]]а, де аж до своёй смерти служыв священиком грекокатолицькой парафії, а од року 1917 и архідіаконом [[Жупа Угоча|Уґочі]].<ref>Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury.</ref><ref name="Недзѣльскій">Недзѣльскій Е, сс. 258–263.</ref> Найподробнїйше выклав біоґрафію Євменія Сабова его сочасник літературознатель Недзільскій, котрый обяснив велику ёго авториту меджи Русинами. Сабов ниґда не быв демаґоґом и радикалом, радовав ся найменшому русиньскому успіху и все розумів, же векшинова народность, [[Мадяре]] так исто усилуе ся ку свому културному розвою и мать на то право. При тому быв оптімістом, в найтяжшой добі упадка русиньской інтеліґенції без унылости и росчарованя віровав, же народностный дух, закладеный в глубинї народа, заставить інтеліґенцію вернути ся ку народностному животу.<ref name="Недзѣльскій"/> {{Цитат 2|Граматика Евменія Сабова з русскым етимологичным правописом была схвалена мадярсков владов як офиціалный школный учебник, так исто было то и во вшиткых русинскых школах Пряшовского края... В медживойню быв Евменій Сабов найвплывнїйша постава [[русофил]]ского табору в Подкарпатской Руси.<ref>Ту зазначиме, же иде о граматику з рока 1890, а тыж же Сабов ся експлицитно одокремляв не лем од украинскости, але и русскости. Далша его граматика (1924) так исто была прията за офиціалный учебник про школы уже в чехословацкой добі по резултатах школного плебисциту.</ref>| {{Цитат 3|Оригиналній текст|Граматика (і правопис російський етимологічний) (Євменія) Сабова були ухвалені угорським урядом для шкіл, граматика була теж урядовим підручником руської мови в усіх українських школах Пряшівщини... У міжвоєнні роки Сабов був найвпливовішою особою русофільського табору на Закарпатті.| Володимир Кубийович, Енциклопедія українознавства}}}} == Народностна робота == Є. Сабов быв едным из закладателів и найактивнїйшых сполупрацівників ґазеты «Наука», дописователём «Карпаторусскаго Вѣстника» (Ужгород), америцкых выдань «Просвѣта» и «День». Дакоторы ёго статї печатали ся в ґазетѣ «Русскій Вѣстникъ» (Ужгород) и журналї «Карпатскій Свѣт» (Ужгород). Активно ся участнив в роботї ''Общества Св. Василія Великого'', в организації выдавательства ''Уніо''.<ref name="Недзѣльскій"/> В року [[1923]] быв выбраный на чоло ''Общества Александра Духновича'', а в року 1926 — ёго дожывотным предсїдателём.<ref name="Данилюк"/> Быв єден з першых, котрый декларовав самобытность [[Русины|Русинів]] од [[Русы|Русів]] ці [[Українцї]]в. По припоїню [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]] к [[Чеськословеньско|Чеськословеньску]] выступав проти дїйствованю україньскых еміґрантів в школах ці обществах. [[1. юна]] [[1930]] быв на нёго учіненый [[атентат]] членом україньской орґанізації ОУН Ф.&nbsp;Тацинцём, в котрого резултатї быв Сабов тяжко раненый.<ref name="Поп-Енц"/><ref>Втрачений Ужгород: як у 1930 році студент стріляв у священика.</ref> == Творчость == [[File:SzaboEvmenGrammar1924.png|thumb|240px|Популарна граматика з року 1924]] Написав популарны учебникы ґраматікы і історії Русинів. Ёго Христоматія была єдиным познанём старой русиньской літературы того часу. * {{книга |автор= |тітул=Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских |одказ= |місто= |выдавательство= |рік=1890 |сторінкы= |сторінок= |серія=|isbn= |тіраж= }} * {{книга |автор= |тітул=Христоматія церковно-славянских и угро-русскихъ литературныхъ памятниковъ |одказ= |місто= [[Ужгород]] |выдавательство= |рік=1893 |сторінкы= |сторінок= |isbn= |тіраж= }} * {{книга |автор= |тітул=Egyházi szláv nyelvtan |одказ= |місто= |выдавательство= |рік=1894 |сторінкы= |сторінок= |isbn= |тіраж= }} * {{книга |автор= |тітул=Грамматика русскаго языка |одказ= |місто= |выдавательство= |рік=1924 |сторінкы= |сторінок= |isbn= |тіраж= }} * {{книга |автор= |тітул=Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов |одказ= |місто= |выдавательство= |рік=1924 |сторінкы= |сторінок= |isbn= |тіраж= }} == Занимателны факты == * Крестным отцьом Евмения Сабова быв познатый историк Иван Дулишкович.<ref name="ЕІККР">Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.</ref> * Подля историка Ивана Попа, граматику Евмения Сабова з року 1924 написав не Сабов, але учитель из Мукачова, российскый политичный емигрант Александр Григорьев.<ref name="ЕІККР"/> * Евмений Сабов писав и выдавав тыж и «простонародны» книжочкы: молитовник ''Ангел-хранитель'' (1891), брожуру ''Что за край Бразилія?'' (1897, про тых, котры ладили ся емигровати).<ref>Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття.</ref> == Жрідла == * Данилюк Д.&nbsp;Д.: Сабов Євменій Іванович // '''Енциклопедія історії України''' : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — '''Т. 9''' : Прил — С. {{ISBN| 978-966-00-1290-5}}. {{ref-uk}} С.&nbsp;413. * Володимир Кубийович (ред.): '''Енциклопедія українознавства''' : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. Т.&nbsp;7, с.&nbsp;2680. * Евгеній Недзѣльскій: '''Очеркъ карпаторусской литературы''' — Ужгородъ: Подкарпаторусскій Народопросвѣтительный Союзъ, 1932 — 292&nbsp;c. * Иван Поп: Сабов Евмений. //Поп, Иван. '''Энциклопедия Подкарпатской Руси'''. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} С.&nbsp;334. * {{книга |автор=[[Іван Поп]] |тітул='''Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury'''|одказ= |місто=[[Прага]] |выдавательство=Libri |рік=[[2008]]|том= |сторінкы= |сторінок= |серія= |isbn=978-80-7277-370-1 |тіраж=1200 }} * Іван Поп: Сабов Євменій. // '''Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.''' Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Сс.&nbsp;673&nbsp;– 674. * Хланта І.&nbsp;В.: Сабов Євменій Іванович (Є. Іванов) //'''Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття.''' Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Сс.&nbsp;289&nbsp;– 290. == Одказы == * {{Cite web |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?30-9-2019-160-років-од-народжіня-і-85-рокiв-од-смерти-Євменія-Сабова |author=Іван ПОП |editor=А. З. (переклад) |title='''2019: 160 років од народжіня і 85 рокiв од смерти Євменія Сабова''' |accessdate=2019-09-30}} * {{Cite web |url=https://prozahid.com/vtrachenyj-uzhhorod-iak-u-1930-rotsi-student-striliav-u-sviashchenyka-foto/ |author=Тетяна ЛІТЕРАТІ |editor= |title='''Втрачений Ужгород: як у 1930 році студент стріляв у священика''' |format=ФОТО |language=uk |accessdate=2019-10-24}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1859|1934|Сабов, Євменій}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русинскы литературознателе]] l00kbmhtj2m9j0apnpbat5zpt8mkzap 0 6382 167179 167143 2026-07-08T16:23:17Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167179 wikitext text/x-wiki {{Особа проста|Имя=Ярослав Качмарчык |Уроджѣня={{ДН|29.|03|1884}}|Образчик=[[Файл:Ярослав Качмарчык.png|250px]]|Чинность= [[політік]]|Мѣсто_роджѣня=[[Білцарева]]|Мѣсто_погребу=}} '''Ярослав Качмарчык''' (*{{ДН|29.|03|1884}}, [[Білцарева]], [[Австро-Угорьско]] — †приближно [[1944]]) был [[Лемкы|лемківскым]] [[політік]]ом і правником.<ref name=Magocsi-Pop2005>Encyclopedia of Rusyn History and Culture.</ref><ref>Богдан Горбаль: Ярослав Качмарчык лідер Руской Народной Республикы Лемків</ref> В 1920. році был выбраный за премєр-міністра [[Руська народна републіка Лемків|Руской Народной Републикы Лемків]]. == Вчасне жытя == Ярослав Качмарчык ся вродил в [[Білцарева|Білцареві]] в родині священника [[Теофіль Качмарчык|Теофіля Качмарчыка]] і Мариі Жеґєстовской, дівкы [[Крениця|креницкого]] пароха, мушыньского декана Віктора Жеґєстовского (1809—1888). Подібні як братя Любомір і Владимір, розпочал студиі правничы на [[Львівскій Університет|Львівскым Університеті]], але на шкільный рік 1904/1905 перенюс ся до Університету в [[Иннсбрук|Інсбруку]]. По двох семестрах вернул до Львова, де 1908. рока оборонил докторат. В 1908‑1909 працувал конціпієнтом (помічником) в Выжшым Краєвым Суді в [[Ґрац]]у. В тым самым часі пішол на єднорічну службу до арміі. Далі працувал в державных судах і приватных канцеляриях в [[Новый Санч|Новым Санчы]], [[Перемышль|Перемышли]] і [[Відень|Відни]]. Качмарчык іщы перед войном был єдным з найактывнійшых [[русофил|русофільскых]] діячів молодшого поколіня, остал директором Лемківской Касы в [[Горлицѣ|Горлицях]]. Початком [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]], так як чысленны інчы Лемкы, был арештуваный і вязненый в Санчы. Просто з вязниці післано го до войска. Здає ся, же брал уділ в боях в Карпатах в часі зимовой кампаніі 1914/15 року, де хыбаль был раненый і одосланый до [[Ужгород]]а. == Політична діяльніст == По войні поміг зорґанізувати віче 5 грудня/децембра 1918 во [[Фльоринка|Фльоринці]], де проклямувана была [[Руська народна републіка Лемків|Руска Народна Республика]]. Был предсідательом Руской Рады в [[Білцарева|Білцареві]]. Качмарчык был тыж членом лемківской делеґациі до [[Пряшів|Пряшова]], де 21 грудня/децембра 1918 створено спільну Карпаторуску Раду. Дакус пізнійше выбраный был до триособовой лемківской делеґациі на [[Парыска Мирна Конференция|Парыску Мирну Конференцию]], котра одначе николи там не поіхала. В січни/януарі 1919 рока іздил до [[Краков]]а, жебы інформувати польску адміністрацию о лемківскій політычній діяльности. Разом з братом Владиміром брал активный уділ в лемківскых стрічах в марци, де было далі деклярувано жаданя прилучыня Лемковины до Чехословациі і дискутувано неплачыня податків польскій державі і не браня през ню лемківского рекрута. Здає ся што під конец мая 1919 повюл Качмарчык лемківску делеґацию до Прагы, а початком червця/юния стрітил ся в [[Крениця|Креници]] з капітаном американьской арміі, Мерияном С. Купером (1893—1973), жебы інформувати го о ситуациі в реґіоні. З огляду на то, што польска сторона брала рекрута на Лемковині, Качмарчык два раз іхал до Варшавы (на початку січня/януара, пак 20 лютого 1920). Конферувал з Міністерством Войсковых Справ, котре го упевняло в тым, што Лемкы не будут вербуваны. Єднак з огляду на передолжуючы ся проблемы з льокальном польском адміністрацийом Качмарчык і [[Захарий Копыстяньскій]] ініциювали остатню пробу запевніня лемківской незалежности. 12 марця 1920 р. в Креници мала місце стріча понад 50 лемківскых діячи, де Качмарчык передставлял історию лемківской адміністрациі і введіня польского уряду. Было покликано Начальну Раду Лемківской Руси з 26 членів, спосеред них пят выбрано до Выконавчого Комітету. Ярослав Качмарчык остал його премєром. Рада жадала вызначыня польско-лемківской границі, заборонила учытелям складати присягу на вірніст польскій державі і противставляла ся браню Лемків до польского войска. 6 січня/януара 1921 рока Качмарчык, разом зо свящ. [[Дмитро Хыляк|Димитрийом Хыляком]] і [[Микола Громосяк|Миколайом Громосяком]], был арештуваный през польскы власти. 10 червця/юния 1921 р. поставлено іх перед судом в [[Новый Санч|Новым Санчы]], де были оскаржены о розвиваня серед Лемків зрадливой діяльности. Качмарчык бесідувал о брутальности, з яком Полякы пацифікували реґіон. Повіл тыж медже інчыма: {{Цитат 2|За винного ся не уважам, напротив, мам навет повноту переконаня і свідоміст, же вшытко, што-м робил, было цілковито леґальне. Зато єм тыж поступувал отверто.| {{Цитат 3|Ориґінальный текст|Za winnego nie uważam się, a wręcz przeciwnie posiadam pełnię przekonania i świadomość, że wszystko co robiłem było całkowicie legalne. Dlatego też postępowałem otwarcie.|B. Horbal, Działalność polityczna Łemków na Łemkowszczyźnie 1918-1921, s. 107}}}} Вшыткых трьох підсудных звільнено підкрисляючы, же выполняли они жычыня свойого народу. == По Республиці == 18 жолтня/октобра 1922 рока отворил загальнолемківску стрічу в [[Крениця|Креници]], де был выбраний до окружного комітету Галицко-Русской Народной Організаціі. Мал канцелярию в [[Мушына|Мушыні]], пак од 1933 рока в Креници. На зачатку Другой Світовой Войны выіхал зо женом і сыном до Кракова. Далі выіхали до Варшавы, [[Білосток|Білогостоку]], на західню [[Білорусь]] і в кінци до [[Львів|Львова]]. 23 лютого/фебруара 1940 рока го арештувало [[НКВД]]. Качмарчыкову жену і сына депортувано до [[Казахстан]]у. По семох роках од часу арешту суд признал Ярослава Качмарчыка за гмершого. Вмер правдоподібно в 1944 р. в лаґрі в Росиі (за ріжныма інформациями під Москвом<ref>{{cite web |author= Севериян Косовскiй|date= 23. 3. 2020|url= https://www.lem.fm/stolitya-tomu-na-lemkovini-marets-1920-roka|title= Столітя тому на Лемковині: марец 1920 рока|publisher= лем.фм|accessdate= 11. 03. 2021}}</ref> або на Уралі<ref name=Magocsi-Pop2005/>). == Особисте жытя == Был женатый найперше з Александром Ціханьском, дівком лемківского діяча [[Александер Ціханьскій|Александра Ціханьского]]. В 1930 або 1931 оженил ся другій раз з Адельом Завадзком (1912—1989) з польско-словацкой родины, правдоподібні з [[Мушына|Мушыны]]. З причыны того, же Церков Греко-Католицка не хотіла йому дати розводу, поіхал до [[Вільно|Вільна]], де перешол на віру протестантску ([[еванґелицко-ауґсбурґска церков|еванґелицко-ауґсбурґску]]). Розвід, зміна віры і новый звязок выальєнувал го в лемківскім середовиску, так што в роках тридцетых не видно го в ниякій лемківскій суспільній діяльности. З першого звязку не мал діти. З Адельом Завадзком му ся вродил сын Александер (1932—2009). == Жерела и одказы == * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Ярослав Качмарчык лідер Руской Народной Республикы Лемків|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk02.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2008|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =66—83}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Лемківска Республика во Фльоринці|одказ =https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/705|автор выданя =|выданя =Річник Руской Бурсы|місто =|выдавательство =|рік =2018|выпуск =14|сторінкы =141—159|doi =10.12797/RRB.14.2018.14.05}} * {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Iaroslav|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|isbn = }} {{ISBN|0-8020-3566-3}} == Референції == <references /> {{lifetime|1884|1944|Качмарчік, Ярослав}} [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Русиньскы правници]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Лемковска република Флоринкы]] jrm4zlawo4fqvhasb1j1f5gez7bfnqz 0 6767 167178 163455 2026-07-08T16:20:07Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167178 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Ератосфен з Кірены |Образчик=[[File:Eratosthenes.jpg|230px]] |Чинность=[[математік]], [[астроном]] |Уроджѣня=276 до н.е. |Мѣсто_роджѣня=Кирена |Упокоеня=194 до н.е. |Мѣсто_смерти= [[Александрия]] |Мѣсто_погребу= }} '''Ератосфен з Кірены''' ([[Ґрецькый язык|ґрецькы]]: Ἐρατοσθένης; * міджі 276-272 роками п.н.е., Кірены&nbsp;— † 194 п.н.е., [[Александрия]]) быв , і очівісно найвекшый [[Ґеоґрафія|ґеоґраф]] [[Старовіке Ґрецько|антічного Ґрецька]]. == Референції == <references /> {{stub}} [[Катеґорія:Математіци]] [[Катеґорія:Астрономы]] [[Катеґорія:Старовіка Греция]] [[Катеґорія:Александрия]] [[Катеґорія:3. стороча до н. е.]] etn0uzavlewirfkrphvfrd0guohwm2m 0 9654 167177 167079 2026-07-08T16:11:41Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167177 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ернев Рубик (вызнамы)}} {{Особа проста |Имя=Ернев Рубик |Образчик=[[File:Erno Rubik Genius Gala 2014.jpg|230px]] |Чинность=[[вынаходник]], [[скулптор]] и [[професор]] [[архітектура|архитектуры]] |Уроджѣня={{Birth date and age|1944|07|13}} |Мѣсто_роджѣня=[[Будапешт]] |Категория_склада=Ernő Rubik |Мѣсто_погребу= }} '''Ернев Рубик''' ({{lang-hu|Rubik Ernő}}, [[13. юла]] [[1944]], [[Будапешт]])&nbsp;— се [[Мадярщина|мадярскый]] [[вынаходник]], [[скулптор]] и [[професор]] [[архітектура|архитектуры]]. Познатый во свѣтѣ дякуючи своим [[головоломка]]м, из котрых майславнѣйша [[коцка Рубика]] ([[1974]]).<ref>{{Cite web |title=Rubik's Cube 25 years on: crazy toys, crazy times |url=http://www.independent.co.uk/news/science/rubiks-cube-25-years-on-crazy-toys-crazy-times-5334529.html |work=The Independent |date=2007-08-16 |accessdate=2019-12-12 |language=en}}</ref> == Биография == Походить з родины [[Ернев Рубик, авиаконштруктер|Ернева Рубика старшого]], [[инженер]]а авиаконштруктера и Магдолны Сантов, [[поет]]кы. Абсолвовав ''Вытварну и умѣлецко-промыслову гимназию'', а в року 1967 зыскав фах ставебного [[инженер]]а на [[Будапештска техничнично-економична универзита|Будапештской технично-економичной универзитѣ]], пак до року 1971 штудовав [[Скулптура|скулптуру]] и дизайн интерьера на Высшой умѣлецко-промысловой школѣ. В зачатку 1980-х быв главным редактором часописа ''...И грачка'', а в року 1983 отворив ''Штудию Рубик'', властный ательер на проектованя бутора и грачок. Од року 1987 — универзитный [[професор]], а од року 1990 — ректор Мадярской инженерной академии. Его сын, [[Ернев Золтан Рубик, музикант|Ернев Золтан]] — [[композитор]] и джезовый пианиста. Ернев Рубик вельо научив ся од отця, але найважнѣйшыма поважуе тоты знаня и практикы, што му дала универзита, котра го научила усиловности и выдержливости.<ref>{{Cite web |title=Ernő Rubik&nbsp;- European Year of Creativity and Innovation 2009 - EUROPA |url=http://www.create2009.europa.eu/ambassadors/profiles/erno_rubik.html |work=web.archive.org |date=2016-03-28 |accessdate=2019-12-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160328175740/http://www.create2009.europa.eu/ambassadors/profiles/erno_rubik.html |archivedate=2016-03-28 }}</ref> == Книгы == О своей роботѣ розповѣв ай в даколькых книгах. *''A bűvös kocka''; szerk. Rubik Ernő, előszó David Singmaster; Műszaki, Bp., 1981 *''Bűvös négyzetek''; Triál, Bp., 1987 *''Rubik-rejtvények. Vérbeli fejtörők, nem csak profiknak. Több mint száz vizuális rejtvény, valamennyi Rubik-színekben''; bev. Rubik Ernő; Alexandra, Pécs, 2001 *''A mi kockánk''; Libri, Bp., 2020 == Важнѣйшы награды == * Державна награда 1983 * Кошшутова награда 2007 * Честный варощан Будапешта 2014 * Орден Святого Иштвана 2014 * Народный умѣлець 2014 == Референции == {{reflist}} {{Переклад|ru|Рубик, Эрнё|66470070|hu|Rubik Ernő (játéktervező)|21288957}} {{Lifetime|1944||Рубик}} [[Катеґорія:Вынаходници]] [[Катеґорія:Скулпторы]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] ae9p2hgp2ejpr0sro0b4tywsc2bhxvc 0 10365 167176 166267 2026-07-08T16:10:08Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167176 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Штефан Бандера |Образчик=[[File:Stepan Bandera photo.jpg |200px]] |Чинность=[[Политик|політічный актівіста]] |Уроджѣня={{birth date|1909|1|1}} |Мѣсто_роджѣня= [[Старый Угринов]] |Упокоеня={{death date and age|df=yes|1959|10|15|1909|1|1}} |Мѣсто_смерти=[[Мнихів]], [[Баварія]] |Мѣсто_погребу= }} '''Штефан Бандера''' або '''Степан Бандера''' ({{lang-uk|Степан Андрійович Бандера}}, ''Штефанко''; *[[1. януар]]а [[1909]], [[Старый Угринов]], [[Австро-Угорьско]] (теперь [[Івано-Франківска область]], [[Україна]]) — †[[15. октобер|15. октобра]] [[1959]], [[Мнихів]], [[Баварія]], [[НСР]])&nbsp;— [[Україна|україньскый]] [[Политик|політічный актівіста]], ведучій ідеолоґ і теоретик україньского націоналістічного руху [[XX. стороча]], по розколї [[Організація україньскых націоналістів|Організації україньскых націоналістів]] быв ведучій політічного пруду [[Організація україньскых націоналістів револучныйна|ОУН-Б]]. == Біоґрафія == Ш. Бандера ся народив у роцї 1909 у [[Старый Угринов|Старым Угринові]] у [[Галич]]і, котра в тым часї належала до [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]]. По завершіню [[Польско-совєтьска война|Польско-совєтьской войны]] тота часть Галичі належала [[Польско|Польску]]. Під час Другой світовой войны быв триманый в нїмецьком концлаґру, де загынули два ёго браты. Ш. Бандера быв усмерченый 15. октобра 1959 в [[Мнихів|Мнихові]] [[аґент]]ом [[КҐБ]]. == Годночіня == [[File:Тернопіль - Пам'ятник Степанові Бандері - 17017439.jpg|thumb|Бандеров памнятник в [[Тернопіль|Тернополї]]]] Закы Штефана Бандера є в [[Україна|Українї]] — головно у западных частёх і [[Кієв]]і — вниманый як герой - боёвник за незалежну [[Україна|Україну]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/07/21/7115544/ Проспект Бандеры в Кієві]</ref>, у даякых сосїдных штатох як і в части людности Україны є вниманый неґатівнї.<ref>[http://svet.sme.sk/c/5316910/bandera-uz-nie-je-ukrajinsky-hrdina.html Bandera už nie je ukrajinský hrdina] </ref><ref>''W oparciu o istniejące dane naukowe – nie mówię tu o utrzymanych w sensacyjnym tonie różnych popularnych publikacjach – można mówić o liczbie około 100 tys. zamordowanych Polaków. Zapewne będzie to liczba trochę mniejsza, jednak proponuję używać sformułowania „około stu tysięcy”, bo być może w przyszłości postępujące badania naukowe pokażą, że ofiar jest o kilka-kilkanaście tysięcy więcej...'' [w:] ''Wołyński konflikt pamięci''. Z dr. hab. Grzegorzem Motyką o bolesnej historii polsko-ukraińskiej rozmawiają Magdalena Semczyszyn i Filip Gańczak, „Pamięć.pl” 2012, nr 4-5, s. 17</ref><ref>„W świetle przytoczonych liczb wydaje się, że straty polskie w wyniku akcji UPA wyniosły prawdopodobnie około 100 tysięcy zabitych (przy czym raczej nieco mniej, a nie więcej niż 100 tysięcy). Wszelkie podawane wyższe liczby – 150 czy wręcz 200 tysięcy ofiar – nie znajdują potwierdzenia w żadnych poważnych badaniach naukowych, a ich częste pojawianie się w mediach można tłumaczyć chyba tylko chęcią wywołania sensacji”. Grzegorz Motyka (historyk), ''Od rzezi wołyńskiej do akcji „Wisła”'', Kraków 2011, {{ISBN| 978-83-08-04576-3}}, s. 447. Ewa Siemaszko szacuje liczbę ofiar na 133 000, Ewa Siemaszko, ''Stan badań nad ludobójstwem dokonanym na ludności polskiej przez Organizację Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińską Powstańczą Armię'', [w:] ''Prawda historyczna a prawda polityczna w badaniach naukowych. Ludobójstwo na Kresach południowo-wschodniej Polski w latach 1939–1946'', Bogusław Paź (red.), Wrocław 2011, {{ISBN| 978-83-229-3185-1}}, s. 341.</ref> Декрет президента В. Ющенка о вызнаменаню Бандеры титулом Героя Україны зостав одхыленый правомочным присудом Окружного Административного Суда в [[Донецьк]]у ([[2. апріль]] [[2010]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20120306063231/http://www.president.gov.ua/news/19103.html Oficjalny komunikat kancelarii Prezydenta Ukrainy Wiktora Janukowycza] [https://web.archive.org/web/20170904235035/http://www.rp.pl/artykul/592765-Stepan-Bandera-pozbawiony-tytulu-Bohatera-Ukrainy.html Bandera pozbawiony tytułu bohatera Rzeczpospolita 12.01.2010].</ref> Веце як рок по тому, коли В. Янукович быв президентом, Высшый Административный Суд Україны одверг касацию В. Ющенка и др., и лишив на силї присуд Донецького суда ([[2. авґуст]] [[2011]]).<ref>http://ua.korrespondent.net/ukraine/1246199-vasu-pidtverdiv-nezakonnist-prisvoennya-banderi-zvannya-geroya-ukrayini ВАСУ залишив в силі рішення Донецького ОАС.</ref> == Референції == {{Reflist}} {{DEFAULTSORT:Бандера, Штефан}} {{lifetime|1909|1959|Бандера, Штефан}} [[Катеґорія:История Украины]] 4eh8xgvro06ts6z6ipfin4qwfd5pafe 0 10647 167154 94180 2026-07-08T12:51:51Z Alexis Jazz 16002 universal replace: [[c:File:Bell telephone magazine (1922) (14755092795).jpg]] → [[c:File:Bell telephone magazine (1950) (14755092795).jpg]]: correct year, see [[c:COM:HD#Suggestion for mass rename]] [[[c:User:Alexis Jazz/AJSBulkRename|AJSBulkRename]]] 167154 wikitext text/x-wiki [[File:Bell telephone magazine (1950) (14755092795).jpg|thumb|Телефонисткы за коммутатором (ЗША, 1922)]] '''Телефонный коммутатор''' — направа в телефонии, што служить на споѣня (коммутацию) абонентскых, споевых и межигородных телефонных линий. == Типы коммутаторов == Телефонны коммутаторы суть ручны (коммутация ся реализуе ручным способом, телефонистков) и автоматичны (см. [[Автоматична телефонна стация]]). Найновше появили ся и программны коммутаторы (про IP-телефонию). Ествують стационарны и тереновы (про военскы потребы) телефонны коммутаторы. == Порядок споѣня == Споѣня ся одбывало так, же волаючый повѣв телефонѣстцѣ, з кым хоче говорити, напримѣр: "Спойте мня, прошу з паном Н. або з числом такым а такым, або з гасичами, бо ту горить!". == История == Телефон объявили року 1876. Первы телефоны продавали парами и говор мог ся одбывати лем на линии тых двох властников аппаратов. Але скоро продукция телефонов выросла, цѣна их упала и про споѣня розличных линий зачали хосновати ручны коммутаторы. Року 1878 компания Boston Telephone Dispatch зачала брати на роботу за коммутаторами хлопчиков, але скоро ся зъявнило, же они не мають доста терпезливости и не справують ся належно в живом телефонном контактѣ з абонентами.<ref name="PBS">{{cite web|url=http://www.pbs.org/wgbh/amex/telephone/filmmore/description.html |title=PBS American Experience, The Telephone |publisher=pbs.org |date= |accessdate=2013-08-24}}</ref> Зато одтогды и надале робота за телефонным коммутатором стала ся безвыимочно женсков профессиев. Поважуе ся, же перва телефонистка на свѣтѣ была Емма Натт.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Emma_Nutt Емма Натт (англ.)]</ref>, котру тота компания наяла [[1. септембер|1. септембра]] [[1878]]. == Референции == [[Катеґорія:Телекоммуникация]] jdd8tei135o21oeotc0jwv2cumbxhr6 167155 167154 2026-07-08T13:11:55Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167155 wikitext text/x-wiki [[File:Bell telephone magazine (1950) (14755092795).jpg|thumb|{{center|<big>Телефонисткы за коммутатором (ЗША, 1922</big>)}}]] '''Телефонный коммутатор''' — направа в телефонии, што служить на споѣня (коммутацию) абонентскых, споевых и межигородных телефонных линий. == Типы коммутаторов == Телефонны коммутаторы суть ручны (коммутация ся реализуе ручным способом, телефонистков) и автоматичны (см. [[Автоматична телефонна стация]]). Найновше появили ся и программны коммутаторы (про IP-телефонию). Ествують стационарны и тереновы (про военскы потребы) телефонны коммутаторы. == Порядок споѣня == Споѣня ся одбывало так, же волаючый повѣв телефонѣстцѣ, з кым хоче говорити, напримѣр: "Спойте мня, прошу з паном Н. або з числом такым а такым, або з гасичами, бо ту горить!". == История == Телефон объявили року 1876. Первы телефоны продавали парами и говор мог ся одбывати лем на линии тых двох властников аппаратов. Але скоро продукция телефонов выросла, цѣна их упала и про споѣня розличных линий зачали хосновати ручны коммутаторы. Року 1878 компания Boston Telephone Dispatch зачала брати на роботу за коммутаторами хлопчиков, але скоро ся зъявнило, же они не мають доста терпезливости и не справують ся належно в живом телефонном контактѣ з абонентами.<ref name="PBS">{{cite web|url=http://www.pbs.org/wgbh/amex/telephone/filmmore/description.html |title=PBS American Experience, The Telephone |publisher=pbs.org |date= |accessdate=2013-08-24}}</ref> Зато одтогды и надале робота за телефонным коммутатором стала ся безвыимочно женсков профессиев. Поважуе ся, же перва телефонистка на свѣтѣ была Емма Натт.<ref>[https://en.wikipedia.org/wiki/Emma_Nutt Емма Натт (англ.)]</ref>, котру тота компания наяла [[1. септембер|1. септембра]] [[1878]]. == Референции == [[Катеґорія:Телекоммуникация]] k7r3mritdm7o7oevplpn34l56piy77n 0 11395 167175 163463 2026-07-08T16:02:49Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167175 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Образчик=[[File:Official portrait of Petro Poroshenko.jpg|230px]] |Имя=Петро Порошенко |Чинность=[[политик]] |Уроджѣня={{birth date and age|1965|9|26}} |Мѣсто_роджѣня=Болград |Мѣсто_погребу= }} '''Петро Олексійович Порошенко''' (родив ся [[26. септембер|26. септембра]] [[1965]]. року, Болград, [[Одеска область|Одеська область]]) — [[Україна|україньскый]] штатный и [[Політік|політічный дїятель]], подникатель, пятый [[презідент]] Україны од [[7. юн|7. юна]] [[2014]]. року до [[19. мая]] [[2019]]. року. Окрем того быв выбраный народным депутатом Україны розличных выбрань, а втім тыж пособив яко міністер господарского розвою и обходу, а такісто миністром загранича ([[9. октобер|9. октобра]] [[2009]] — [[11. марец|11. марца]] [[2010]]). Од 2008. по 2013. год Порошенко быв членом Рады Націоналного Банка Україны.<ref>Офіціалный сайт Презідента Україны (архів)</ref> [[Файл:Petro Poroshenko in Slovenia in 2016 01.jpg|мини|left|{{center|Марина и Петро Порошенкове в&nbsp;[[Словенія|Словенії]], 2016}}]]. == Референции == {{reflist}} == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20150816065004/http://www.president.gov.ua/ru/president/petro-poroshenko . Биография (архів) ''русс.''] {{lifetime|1965||Порошенко, Петро}} {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Порошенко, Петро}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Презіденты Украины]] [[Катеґорія:Політічны лідеры]] 5qyruodz9uqo6ecq7elsu7yzj8io8uh 0 12510 167174 163464 2026-07-08T15:56:55Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167174 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Джон Мекенроу |Образчик= [[File:John McEnroe WTT.jpg|230px]] |Чинность= [[тенісовый грач]] |Уроджѣня={{birth date and age|1959|2|16}} |Мѣсто_роджѣня=Висбаден |Мѣсто_погребу= }} '''Джон Мекенроу''' (* [[16. фербуара]] [[1959]] [[Вісбаден]], [[Нїмецько]]) є бывшый вынятковый [[тенісовый грач]], зос [[США]]. Бігом свойой богатой тенісовой каріеры выграв 77 [[турнай|турнаїв]] [[АТП]], зос того 7 [[ґрендслем (теніс)|ґрендслемовых]]. Выграты [[ґрендслем (теніс)|ґрендслемовы турнаї]]: * [[Вімбледон (теніс)|Вімбледон]] - [[1981]], [[1983]], [[1984]] * [[ЮС Опен]] - [[1979]], [[1980]], [[1981]], [[1984]] [[Катеґорія:Теніс]] [[Катеґорія:ATP]] [[Катеґорія:Персоналии:США]] oypo1u3m0krow5u0h2p234wd3qqt53l 0 12729 167173 166936 2026-07-08T15:50:32Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167173 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Поливка|люде з призвиском}}{{Особа проста |Имя=Михайло Поливка |Категория_склада=Ruski Krstur |Образчик=[[File:MihajloPolivka.svg|200px]] |Образчика_подпис= |Чинность=[[Педагог]], автор учебникох |Уроджѣня={{Birth date|1868|03|10}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бережничка]], [[жупа Земплин]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1944|03|12|1868|03|10}} |Мѣсто_смерти=[[Руски Керестур]], [[Войводина|Вайдашаг]], [[Мадярске кральовство]] |Мѣсто_погребу= }} '''Михайло Поливка''' (*[[10. марец]] [[1868]], [[Бережничка]], [[жупа Земплин]], [[Мадярске кральовство]] — †[[12. марец]], [[1944]], [[Руски Керестур]], [[Войводина|Вайдашаг]], [[Мадярске кральовство]]) — [[педагог]] и школный администратор серед [[Русины|Русинох]] [[Войводина|Войводины]], автор учебникох, дѣточый [[писатель]], [[Публицистика|публициста]]. ==Биография== Михайло Поливка родив ся в учительской фамилии. Дѣтство прожив в [[Буковець|Буковци]].<ref name="Алмаши">Алмашій М.</ref> Як и его [[Иван Поливка|старшый брат, Иван,]] выбрав собѣ ити слѣдами отця. Абсолвовав Ужгородску грекокатолицку [[Гимназия|гимназию]] (1882-1890).<ref name="МП">Магочій П.Р., Поп І.</ref> Учительовав у [[Великый Липник|Великом Липнику]] и [[Дрениця|Дреници]].<ref name="Алмаши"/> В року 1892 за надмѣрно активну народовецку роботу<ref name="Алмаши"/> перенесеный до [[Банат]]у, де учительовав до року 1901 в селѣ [[Скеюш]],<ref name="МП"/> де жили Русины, што ся переселили на долны землѣ. Од року 1901 — в [[Руски Керестур|Руском Керестурѣ]], де быв управительом Державной школы до року 1918.<ref name="Рамач">Рамач Я.</ref> Позднѣше, пензионованый з державной службы, быв директором торговелной школы (1925-1931).<ref name="МП"/> Умер и погребеный в [[Руски Керестур|Руском Керестурѣ]]. Михайла Поливку спoминaють в русинскых селах [[Войводина|Войводины]] межи тыма, што «з русинскым нaрoдoм oстaли вѣчнo».<ref name="RDSA">Руска школа и чуванє руского националного идентитета.</ref><ref name="Алмаши"/> ==Педагогична и народовецка робота== В [[Руски Керестур|Руском Керестурѣ]] до року 1918 Михайло Поливка быв управительом Державной школы. Школа была зряджена намѣсто бывшой конфесийной школы, на церковном поземку, а понеже мала статус державной, выуковый язык быв мадярскый, а русинскый язык ся занедзбовав,<ref name="Рамач"/><ref name="RDSA"/> и тот стан требало змѣнити. [[2. юла]] [[1919]] было основане Руске народне просвѣтне дружство (РНПД), котре мало еднов из главных задач выпуск русинскых учебникох. Михайло Поливка активно взяв ся за тоту задачу. В року 1920 вышла его ''Читанка за III. и IV. класу южно-руских основних школох'',<ref name="Алмаши"/> доповнене выданя вышло в року 1924.<ref name="МП"/> Въедно з предсѣдательом РНПД о. [[Михайло Мудри|Михайлом Мудри]] в року 1921 выпустили ''Буквар за южно-руски основни школи'',<ref name="Алмаши"/> котрый мав еще перевыданя в роках 1925 и 1929.<ref name="МП"/> Поливка написав еще даколько дѣточых повѣдань, новинковых статей на педагогичны темы и курту историю школы Руского Керестура (1933-1934). Тексты Поливкы были написаны бесѣдным языком войводинскых Руснакох, традичнов карпаторусков орфографиев.<ref name="МП"/> За многорочну плодну педагогичну роботу краль [[Кральовство Югославия|Югославии]] вызнаменав го титулом и медальов ''Прикладный учитель Югославии''.<ref name="Алмаши"/> ==Жерела и одказы== * '''Алмашій, Михайло.''' Русинська педагогічна енциклопедія. Ужгород, 2005. {{ISBN| 966-2674-43-X. С. 209}}. * '''Магочій П.Р., Поп І.''' (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}. С. 600. * [https://web.archive.org/web/20210422000633/https://rdsa.tripod.com/zir5.html '''Руска школа и чуванє руского националного идентитета.'''] * [https://petrokuzmjak.com/primer-strane/ '''Рамач, Янко.''' Школа у Руским Керестуре.] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1868|1944|Поливка, Михайло}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы‎]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Руски Керестур]] n6tp6ueglnc08inc7nrp6bm8qlelqwr 0 14326 167171 167135 2026-07-08T15:49:02Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167171 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франц Ксавер Грубер |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Franz Xaver Gruber |Образчик=[[File:Franz Xaver Gruber (1787-1863).jpg|230px]] |Образчика_подпис= Ф. К. Грубер в року 1846 |Чинность=[[учитель]], [[композитор]], [[органиста]], [[костелник]] |Уроджѣня={{Birth date|1787|11|25}} |Мѣсто_роджѣня=Гохбург-Ах, [[Австрийска империя|Австрия]] |Упокоеня={{Death date and age|1863|06|07|1787|11|25}} |Мѣсто_смерти=[[Галлайн]], [[Австрийска империя|Австрия]] |Мѣсто_погребу= }} '''Франц Ксавер Грубер''', {{lang-de|Franz Xaver Gruber}}, *[[25. новембер]] [[1787]] – †[[7. юн]] [[1863]]&nbsp;— [[австрияци|австрийскый]] [[учитель]] основной школы и церковный [[органиста]] и [[костелник]]. Автор музикы найзнамѣйшой во свѣтѣ рождественной [[колядкы]] ''[[Тиха ночь]]''.<ref name=stillenacht.com>Franz Xaver Gruber (1787 – 1863).</ref> == Молоды рокы и наука == Конрад Ксавер Грубер родив ся яко пятый дѣтвак в родинѣ Йозефа и Анны Груберох, котры ся жывили зоз ткачством. Имя ''Франц'' перебрав од свого [[нанашко|нанашка]], што было обычаем в тых часох. На ткачске ремесло ся готовили и дѣти уж одмала. Ткачом быв бы ся став и Франц Ксавер, кебы не его учитель Андреас Петерлехнер, котрый увидѣв у него дар ку музицѣ и зачав го тайно учити на органы. Отець, вшелияк, налѣгав на том, обы сын до 18 рокы працовав яко ткач, але ту ся замѣшала нечекана нагода. Учитель органиста Петерлехнер похворѣв ся, а на его мѣсто сѣв за органы дванадцятьрочный Франц Ксавер, а пак на его выкон быв гордый и отець му. Учитель помог хлопцьови закончити штудии, и в року 1806 Ф. К. Грубер склав испыт и, по одбытю повинного еднорочного стажованя яко помочный учитель, став ся [[пѣвцоучитель]]ом и органистом.<ref name=stillenacht.com/> == Учитель, костелник и органиста == В року 1807 достав мѣсто [[Учитель|учителя]], [[костелник]]а и [[органиста|органисты]] в Арнсдорфу. Правда, про то мусѣв еще раз скласти вшиткы испыты в Залцбургу, бо там мали на то свои правила. Мусѣв тыж взяти за жену вдову свого умерлого попередника, Марию Елизабет Енгелсбергерову з двома дѣтми, о 13 рокы старшу од него, бо таке было жаданя громады, а то было тогды цѣлком обычайне, и так мав можность оселити ся в учительской хыжи. Од року 1816 прилѣпшовав собѣ з финанциями, працуючи тыж в церкви Св. Николая в Оберндорфу, оддаленом о 4 км, яко [[хормайстер]] и [[органиста]], маючи надѣю, же даколи там достане мѣсто учителя.<ref name=stillenacht.com/> == Тиха ночь == Найвекшов Груберовов пасиев была [[музика]]. В року 1817 до церкви в Оберндорфу пришов новый помочный [[священик]] [[Йозеф Мор]], запаленый любитель спѣву и [[гитара|гитары]] з котрым ся сприятелили. Перед [[Рождество]]м в року 1818 Йозеф Мор передав Груберови еден свой [[строфа|6-строфовый]] [[верш]] и просив го скласти мелодию ку нему. Грубер склав мелодию про два голосы ([[бас (голос)|бас]] и [[тенор]]) ай допровод [[гитара|гитары]], а тоту въедно заспѣвали [[24. децембра]] [[1818]] по рождественной службѣ в Оберндорфу. Была тото колядка ''[[Тиха ночь]]'', котру сам Грубер поважовав за «просту композицию». Кулминачным моментом в животѣ Грубера став ся рок 1820, коли славили 300-роча марианского [[одпуст]]а в Арнсдорфу: на 5-денны ославы зышли ся 20 тысяч вѣрникох, а были меджи нима важны гостьове, котры чули композицию Грубера и понесли ю до широкого свѣта.<ref name=stillenacht.com/> == Музика и родина == Перва жена Груберова умерла в року 1825. Мав з нев двое властны дѣти, але тоты передчасно умерли. Грубер оженив ся другый раз з Мариев Брайтфус, своев бывшов ученицьов, а мав з нев десятеро дѣти, з котрых доспѣлости дожили ся лем четверо, а двое з них, Франц Ксавер (1826-1871) и Феликс (1840-1884) стали ся музикантами. Друга жена му умерла в року 1841, а третий раз оженив ся з ей приятельков, овдовѣлов Катаринов Ризер. Не удало ся му ани достати мѣсто [[учитель|учителя]] в Оберндорфу, пришло ку незгодам ай з церковнов верхностьов в Арнсдорфу. Лем [[музика]] была его великов пасиев и утѣхов в тяжкых хвилях живота. В року 1835 быв перемѣщеный до Галлайну, тогды другого найвекшого мѣста по Залцбургу, центру провинции, яко [[хормайстер]] и [[органиста]], и ту сповнило ся его желаня веце оддати ся [[Музика|музицѣ]]<ref name=stillenacht.com/> Ту служив до смерти, а его наступником на мѣстѣ хормайстра став ся его наймолодшый сын, Феликс Грубер.<ref>[https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT]</ref> == См. тыж == * [[Тиха ночь]] * [[Йозеф Мор]] == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20190301212549/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/franz-xaver-gruber-1787-1863/ Franz Xaver Gruber (1787 – 1863) / Teacher, musician and composer of the melody of “Silent Night”] * [https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1787|1863|Грубер, Франц Ксавер}} [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] [[Катеґорія:Хормайстеры]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] b8fc1rlp863ey1jewxsxl0tb5avee7h 0 15255 167172 167073 2026-07-08T15:49:47Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167172 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ернев Рубик (вызнамы)}} {{Особа проста |Имя=Ернев Рубик |Имя_оригиналне=Rubik Ernő {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |Образчик=[[Файл:Rubik Ernő emléktáblája.jpg|270px]] |Образчика_подпис=Памятна табла в Естергомѣ |Уроджѣня={{Birth date|1910|10|27}} |Мѣсто_роджѣня=[[Пьештяны]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1997|02|13|1910|10|27}} |Чинность=авиаконштруктер, вынаходник, пилот. |Мѣсто_погребу= }} [[File:Góbé vitorlázó repülőgép. Fortepan 18897.jpg|thumb|280px|Góbé — найпопуларнѣйшый проект Рубика]] '''Ернев Рубик''' ({{lang-hu|Rubik Ernő}}; *&nbsp;[[27. октобра]] [[1910]], [[Пьештяны]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;[[13. фебруара]] [[1997]], [[Будапешт]])&nbsp;— [[Мадярщина|мадярскый]] [[конштруктер|авиаконштруктер]], [[вынаходник]], [[пилот]]. == Биография == ;Штудии:Отець будучого [[конштруктер|авиаконштруктера]] безвѣстно пропав в [[Перва свѣтова война|Первой свѣтовой войнѣ]] на русском фронтѣ в року 1915, мати зостала сама з трьома малыма дѣтми. В року 1918, коли [[Пьештяны]] занимало чехословацке войско, утѣкли и много мѣсяци жили в вагончику яко бездомны утѣченцѣ. Мати заробляла яко шивкыня и лем з великов бѣдов могла дати выучити дѣти. Уже в зачаточной школѣ в [[Словацкый Комловш|Словацком Комловшу]] учителька стямила наданость дѣтины, и яко военный сирота и добрый ученик достав ся путьом конкурзу до уставу военных сирот во [[Вац]]у. В року 1929 з выникаючым успѣхом склав матуру на тамошной [[Пиаристы|Пиаристичной]] интернатной [[Гимназия|гимназии]]. Доставши социалну штипендию, записав ся на [[инженер]]ну факулту [[Будапештска техничнично-економична универзита|Будапештской технично-економичной универзитѣ]], де од зачатку быв активным участником шпортового аероклуба. ;Карьера:В року 1934 склав екзамен [[пилот]]а. Од року 1935 — помочный професор на [[Будапештска техничнично-економична универзита|Будапештской технично-економичной универзитѣ]], од року 1949 — ведучый конштрукчной канцеларнѣ ''Всемадярского летецкого сполку (Országos Magyar Repülő Egyesület)'', де розробив цѣлу серию моторовых и плахтовых летадел, од року 1961 — фахман на Министерствѣ транспорта и пошты, а од року 1967 радник сполочности Malév (Мадярскы воздушны линии). В року 1963 вызнаменаный Кошшутовов наградов. ;Родина:Отець [[Ернев Рубик|Ернева Рубика]], вынаходника просторовых головоломок, дѣдо [[Ернев Золтан Рубик, музикант|Ернева Золтана Рубика, музиканта]]. == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Rubik Ernő (gépészmérnök)|21522574}} {{Lifetime|1910|1997|Рубик Ернев ст.}} [[Катеґорія:Инженеры]] [[Катеґорія:Вынаходници]] [[Катеґорія:Пилоты]] 9qpdqilwih5ujn8cxd3so4rlt7omwf4 0 15259 167170 167080 2026-07-08T15:48:18Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167170 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ернев Рубик (вызнамы)}} {{Особа проста |Имя=Ернев Золтан Рубик |Имя_оригиналне=Rubik Ernő Zoltán {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|link=https://yt3.googleusercontent.com/ytc/AIdro_k98x2Vwy0xw5JIVDP7RQlK1BgFILNsSTPXGtHQPGvv-cQ=s160-c-k-c0x00ffffff-no-rj|pos=top}} |Образчика_подпис= |Чинность=[[композитор]], [[музикант]] |Уроджѣня={{Birth date and age|1981|12|26}} |Мѣсто_роджѣня=[[Будапешт]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|РРРР|ММ|ДД|1981|12|26}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Ернев Золтан Рубик''' ([[Мадярськый язык|по мадярскы]] ''Rubik Ernő Zoltán'', *&nbsp;[[26. децембра]] [[1981]], [[Будапешт]]) — се [[Мадярщина|мадярскый]] [[музикант]] и [[композитор]], сын [[Ернев Рубик|Ернева Рубика]], вынаходника, познатого во свѣтѣ его просторовыма [[головоломка]]ми, внук [[Ернев Рубик, авиаконштруктер|Ернева Рубика]] старшого, [[конштруктер|авиаконштруктера]]. Од 10-рочного вѣку одберав науку гры на пиано од приватного учителя. По закончѣню [[Гимназия|гимназии]] зоз ориентациев ''[[англицкый язык]] + [[информатика]]'' (2000) учив ся в Музичной школѣ [[Ференц Еркель|Ференца Еркела]] (1998–2004) на фаху джез-пиано и в Музичном училищу и конзерваторию [[Бейла Барток|Бейлы Бартока]] (2000–2004), в року 2011 абсолвовав [[композитор]]скый курз на Универзитѣ музичного умѣня [[Ференц Лист|Ференца Листа]]. Створив властный орхестер '''''rubik.erno.quintet''''', котрый грать импровизованый джез, електронну музику, импровизовану мѣшанку гук-музыкы и поп-музикы. В року 2012 награли дебютовый CD зоз назвов '''''Plasms'''''.<ref>[http://rubikernoquintet.wordpress.com/2012/10/05/httprubikernoquintet-bandcamp-com/ Here we go! Our debut CD release, plasms is now available on bandcamp.]</ref><ref>[http://rubikernoquintet.bandcamp.com/album/plasms Plasms]</ref> == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1981||Рубик, Ернев Золтан}} {{Переклад|hu|Rubik Ernő Zoltán|20414304}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] fv5bhl675iz5h7uvjvdcafoob12vxd6 0 15462 167204 140016 2026-07-09T09:11:00Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167204 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя_оригиналне=Georgius Tranoscius {{ref-la}} |Образчик=[[File:Tranoscius.JPG|230px]] |Образчика_подпис=Славянскый Лутер |Чинность=евангелицкый фарарь и набоженскый [[писатель]] |Уроджѣня={{Birth date|1592|03|27}} |Мѣсто_роджѣня=[[Чешин]], [[Австрийска империя]] |Упокоеня={{Death date and age|1637|05|29|1592|03|27}} |Мѣсто_смерти=[[Липтовскый Микулаш]], [[Мадярске кральовство]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Юрай Трановскый''', {{lang-la|Georgius Tranoscius}}, званый [[Славяне|славянскым]] [[Мартин Лутер|Лутером]],<ref name=PEK>Podręczna Encyklopedia Kościelna, том 25, с. 647</ref> *&nbsp;{{date|15920327||a}}, [[Чешин]], [[Австрийска империя]] — †&nbsp;{{date|16370529||a}}, [[Липтовскый Микулаш]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;— евангелицкый фарарь и набоженскый [[писатель]]. == Живот == Родина Юрая Трановского походила з [[Трановицѣ|Трановиць]] (около 4&nbsp;км од [[Чешин]]а, днесь [[Чешска република]]), де его прадѣдо Адам быв старостом. Аж его отець, Валентин, переселив ся до Чешина, де быв ремеселником. Юрай Трановскый учив ся в [[Чешин]]ѣ, пак в в долнолужицком [[Губин]]ѣ, поморском [[Колобжег]]у, наконець а универзитѣ во [[Лутерштадт Виттемберг|Виттембергу]] (1607–1611). Аугсбургскый евангелицкый [[священик]] в [[Прага|Празѣ]], пак в [[Голешов]]ѣ, наконец од року 1615 — фарарь во [[Валашске Меджирѣча|Валашском Меджирѣчу]] на [[Морава (історічна країна)|Моравѣ]]. В року 1625 мусѣв лишити фару через преслѣдованя его вѣры и одышов на фару до [[Бьелско|Бѣлска]] в Шлезии, де го покликав мадярскый велможа Ян Суньог. в року 1627 через далшы преслѣдованя одышов на позваня грофа Гашпара Иллешгази до [[Словакия|Словакии]].<ref>Ottův slovník naučný.</ref> Ту быв [[каплан]]ом на замку [[Орава (замок)|Орава]], наконець ороку 1631 до смерти священиком в [[Липтовскый Микулаш|Липтовском Микулашу]]. == Творба == [[Файл:Tranovsky exlibris.jpg|thumb|upright|320px|Екслибрис Трановского зоз его миниатурным портретом]] Писав по чешскы и словацкы переважно духовны пѣснѣ, котры складовав сам або товмачив з нѣмецкого и польского. Его найвекшым дѣлом стала ся ''Cithara sanctorum'', котра, доповньована далшыма словацкыма писателями, доднесь зоставать найвеце любеным спѣвником словацкых лутеранох.<ref>Révai nagy lexikona.</ref><ref name=Cithara/> === По чешскы === * ''Konffessí Augšpurská'' – переклад основ Аугсбургской конфесии з року [[1530]]; [[Оломоуц]] [[1620]]. * ''Phiala odoramentorum'' – молитвеник; [[1635]]. * ''Cithara sanctorum''<ref>Apocv. Pjſne Duchownj Staré y Nowé Kterychž Cyrkew Kreſtanſká pri Weyročnjch Slawnoſtech a Památkách Jakož y wewſſelikých potrebách ſwých obecnich yobwzlaſtnijch proſpechem mnohým uživá: Knimžto pridaný gsau Pjſne Dr. M. Luthera wſſecky z Nnemecké reči do naſſi Slowanſké Preložené</ref> – зборник духовных спѣванок, познатый яко ''Tranoscius''.<ref name=Cithara>Juraj Tranovský: Cithara sanctorum</ref> Перве выданя (1636) обсяговало текст и музику 412 спѣванок, з котрых над 150 переклав або склав сам Трановскый. Тот спѣвник быв доста часто выдаваный и доповньованый, в конци [[XIX. стороча]] мав уже около 1200 спѣванок. Быв выданым найменше 215 разы. Хосновав ся в евангелицкых церквах в чешскых землях и на [[Словакия|Словаках]] и доднесь поуживають го словацкы евангелици на Дольной земли (в [[Мадярщина|Мадярщинѣ]] и [[Войводина|Войводинѣ]]). === По латинскы === * ''Odarum sacrarum sive hymnorum libri III'' –[[Бжег]] [[1629]] зборник 150 латинскых од. Ку зборнику доданый авторов вершованый животопис „Coronis ad posteritatem" (Заключне слово ку потомкам) и полемична статья „Disertatio de christiano-gentilismo“. == Жерела и одказы == * Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 25. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. С. 647. * Podręczna Encyklopedia Kościelna (opracowana pod kierunkiem ks: ks Stan. Galla, Jana Niedzielskiego, Henr. Przczdzłeckiego, Ant. Szlagowskiego, Ant. Tauera i redaktora ks Zygm. Chelmlcklego). Tt. 39-40. Wydawnictwo biblioteki dzieł chrześcijańskich. Warszawa, 1914. С. 288. * Révai nagy lexikona. 18. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest, 1925. С. 452. * {{Cite web |url=https://zlatyfond.sme.sk/autor/196/Juraj-Tranovsky |title=Juraj Tranovský: Cithara sanctorum |publisher=Zlatý fond denníka SME |language=[[Словацкый язык|словацкы]] |accessdate=2019-09-16}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Jiří Třanovský|17610477|pl|Jerzy Trzanowski|56089843}} {{Lifetime|1592|1637|Трановскый Юрай}} [[Катеґорія:Духовенство]] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Персоналии 17. стороча]] bipsys8harzcwdp2a8yjv4l66aw78cy 0 16643 167206 141102 2026-07-09T09:36:43Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167206 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрай Крижанич |Имя_оригиналне={{ref-hr}} Juraj Križanić |Образчик=[[File:Krizanic Varazdin.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Памятна табла, Вараждин |Чинность=католицкый [[мисионер]], зачинатель славистикы |Уроджѣня=1618 |Мѣсто_роджѣня=[[Обрг]], [[Османска империя]], днесь [[Хорватия]] |Упокоеня={{Death date and age|1683|09|12|1618|30|06}} |Мѣсто_смерти=[[Вѣдень]], [[Священна римска империя|Священна Римска империя]] |Причина_смерти=упав в бою за выслободжѣня Вѣдня од Османох |Мѣсто_погребу= }} '''Юрай Крижанич''', {{lang-hr|Juraj Križanić}}, *[[1618]], [[Обрг]], [[Османска империя]], днесь [[Хорватия]] – †[[12. септембер]] [[1683]], [[Вѣдень]], [[Священна римска империя|Священна Римска империя]]&nbsp;— [[Хорваты|хорватскый]] [[Католицка Церковь|католицкый]] [[священик]], [[филозоф]], [[Лингвистика|лингвист]], зачинатель [[Славистика|славистикы]], [[историк]], [[мисионер]], котрый пропаговав унию [[Католицка Церковь|Католицкой]] и [[Православна Церковь|Православной Церков]] и едноту [[Славяне|славянских]] народох ([[панславизм]]).<ref name=Lukasova>Лукашова С. С.</ref><ref name=EB>Encyclopædia Britannica</ref> == Биография == ;Походжѣня и штудии:Юрай Крижанич походив з родины небогатого шляхтича Гаспара Крижанича.<ref name=Vasenko>Васенко П. Г.</ref> Учив ся в католицкых [[семинария]]х в [[Загреб]]ѣ, [[Рим]]ѣ и [[Болонья|Болоньи]]. В року 1641 высвяченый на поповство, в року 1642 достав ступень доктора [[Теология|теологии]], в роках 1642–1646 служив [[каноник]]ом в [[Загреб]]ѣ.<ref name=Lukasova/> ;Выходна мисия:Подля властной просьбы быв подготовленый на католицкого [[мисионер]]а и в року 1647 первый раз навщивив [[Русске царство]]<ref name=EB/> ай вывез одты [[Кирилова книга|Кирилову книгу]], затым в роках 1652–1656 в [[Рим]]ѣ приготовив зберьку ''Bibliotheca Schismaticorum universa...'' (1656), котра обсяговала переложены до [[Латинскый язык|латины]] з [[Грецкый язык|грецкого]] и [[Церковнославянскый язык|церковнославянского]] антикатолицкы писаня, а тыж одпертя на тоты писаня. Зберька была высоко оцѣнена Римсков куриов.<ref name=Lukasova/> Крижанич достав скромну пензию од папской влады, хоть он не того ся домогав.<ref name=Vasenko/> ;Друга выходна мисия:Крижанич на тот час вывинув идею, як споити вшиткых [[славяне|славянох]] в едной [[Держава|державѣ]] под политичнов владов [[Москва|Москвы]], але в церковной унии, циже под духовнов владов [[Рим]]а.<ref name=EB/> Домогав ся од [[Папа римскый|Папы]], жебы го послали яко [[мисионер]]а до [[Россия|России]], ай быв в року 1657 приятый до ''Конгрегации пропаганды вѣры'', але таку мисию Папа не схвалив, поважуючи, же то не на часѣ. Крижанич ся ухылив до гамѣшства, на што звык быв и перед тым.<ref name=Vasenko/> Через русску амбасаду во [[Вѣдень|Вѣдни]] в року 1658 понукнув ся на службу русскому царьови, затаивши свое католицке мисионерство. Быв наятый, же буде штудовати славянску граматику и в року 1659 пустив ся в путь до [[Москва|Москвы]].<ref name=EB/> Путь му забрав два рокы через войну, што точила ся в Малороссии, а скоро по приходѣ до Москвы, в януарѣ 1661 його гамѣшство было роскрыте, и быв высланый до [[Тобольск]]а, «жебы там быв при царскых дѣлах, котры пристойны, а на прожитя му росказано давати мѣсячно 7,5 рублѣ».<ref name=Vasenko/> В Тобольску быв 15 рокы (1661–1676) аж до смерти царя [[Алексей I. Романов|Алексея I. Романова]], а пак го перемѣстили до Соловецкого монастыря; в року 1677 царь [[Федор III. Романов]] змиловав ся и дозволив му одыйти з [[Россия|России]], што было выимочным припадом. Крижанич оселив ся в [[Рѣчь Посполита|Речи Посполитой]]. З войском Яна Собеского брав участь во войнѣ з [[Османска империя|Османами]], де [[12. септембра]] 1683 упав в боях за [[Вѣдень]].<ref name=Lukasova/> == Погляды и творба == [[Файл:Križanić - Gramatično izkazanje ob ruskom jeziku.png|240px|right]] Юрай Крижанич быв автором множества писань, котры были векшинов опубликованы в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]]. В роботѣ ''Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку'' (1665) подавать проект единого [[міджіславяньскый язык|панславянского языка]],<ref name=Lukasova/> цѣнну филологичну роботу,<ref name=EB/> котров заслужив собѣ честный титул "отця славянской поровнателной филологии".<ref name=Vasenko/> Найпознатѣйшый Крижаничов трактат ''Политика или разговоры об владательству'' (1663–1666), подавать проект системы идеалного державного заряджѣня, поддавать критицѣ розличны стороны живота русского сполоченства и програму його перетворѣня. Крижанич поважовав, же в России треба змоцнити централну владу, реформовати войско, реорганизовати вонкашну и внуторну торговлю, законодарно закрѣпити права вшиткых станох.<ref name=Lukasova/> Тоты погляды были зважены и послужили назнаком про културны и социалны реформы [[Петро Великый|Петра I. Великого]], котрый пановав в роках 1682–1725.<ref name=EB/> В року 1659 перейшовши [[Мадярщина|Мадярщину]], [[Угорска Русь|Угорску Русь]] и [[Галич]], Крижанич два рокы пробыв в [[Украина|Малороссии]]. Ку тому периоду припадають два його писаня: ''Опис пути зо Львова до Москвы'' и "Слово ку Черкасам". В первом автор указуе на вплыв [[Поляци|Полякох]] и [[Греци|Грекох]], як причину недякы [[Украинцѣ|Малоросох]] ку [[Русы|Великоросам]], в другом радить Малоросам подрядити ся [[Россия|Московии]].<ref name=Vasenko/> == Жерела и одказы == * '''Васенко П. Г.''': Крижанич, Юрий Гаспарович // Русский биографический словарь {{s|А. А. Половцова. —}} С-Пб., 1903. Том 9, сс. 441–443. {{ref-ru}} * '''Лукашова С. С.''' КРИЖАНИЧ // Большая российская энциклопедия. Том 16. Москва, 2010, стр. 21. {{ref-ru}} [https://web.archive.org/web/20200804170540/https://bigenc.ru/religious_studies/text/2111991 Зредаговане: 2016. Одчитане: 14.07.2020] * {{cite web |title=Juraj Križanić |publisher='''Encyclopædia Britannica''' |date=January 01, 2020 |url=https://www.britannica.com/biography/Juraj-Krizanic |accessdate=2020-07-14}} {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1618|1683|Крижанич, Юрай}} [[Категория:Слависты]] [[Категория:Лингвисты]] [[Категория:Мисионеры]] pfp0jqn90tync09xn3y3ntet40sxyir 0 17778 167169 167068 2026-07-08T15:46:44Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167169 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франтишек Тихый |Имя_оригиналне={{ref-cs}} František Rut Tichý |Образчик=[[File:FrRutTichy1923.jpg|230px]] |Образчика_подпис= |Категория_склада=Franti%C5%A1ek_Rut_Tich%C3%BD |Чинность= [[педагог]], [[поет]], [[филолог]] |Уроджѣня={{Birth date|1886|05|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Хинява]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1968|04|04|1886|05|21}} |Мѣсто_смерти=[[Хинява]], [[Чехословакия]] |Причина_смерти=[[сердцьовый напад]]<ref name=Ruzecka>Александр РУЖЕЧКА, Людмила РУБЛЕВСКАЯ</ref> |Мѣсто_погребу= }} '''Франтишек Тихый''' ({{lang-cs|František Rut Tichý}}, псевдоним {{lang-cs|Zdeněk Broman}}; *[[21. май]] [[1886]] – †[[4. апріль|4. апрѣль]] 1968)&nbsp;— чешскый [[педагог]], [[поет]], [[филолог]], [[перекладатель]].<ref name=ABART>[https://cs.isabart.org/person/24035 ABART: František Rut Tichý]</ref><ref name=Melnicenko>Ігор Мельниченко</ref> == Биография == ;Штудии:Учив ся на филозофичной факултѣ [[Карлова универзита|Универзиты Карловой]] (1905–1913) и зыскав ступень PhDr. и квалификацию гимназиалного [[професор]]а.<ref>[https://web.archive.org/web/20210523191526/http://is.cuni.cz/webapps/archiv/public/person/se/1957151881064308 Studenti pražských univerzit: Tichý František]</ref><ref name=ABART/> ;На Подкарпатской Руси:[[Чехословакия]] в медживойню ся складовала з даколькых части: [[Чехия]], [[Словакия]], [[Морава (історічна країна)|Моравия]], [[Подкарпатска Русь]]. Чехословакия ладила [[Русины|Русинам]] дати автономию, и в {{nowrap|1920-х}} ся зачав процес народностного будованя. Про школы потребовали кадер — [[Ученый|ученых]], [[педагог]]ох с опытом роботы. Едным зоз тых, што хотѣли там ити быв Франтишек Рут Тихый, [[Чехы|Чех]] родом, [[педагог]], [[перекладатель]], [[поет]]. На [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] помагать створѣню русинской школы, основуе периодичны выданя, пише статьи о [[Култура|културѣ]], [[язык]]у, [[Литература|литературѣ]].<ref name=Ruzecka/> Первый раз Ф. Тихый прийшов до [[Ужгород]]у в конци юна 1920.<ref>Франтішек Тіхий, с. 11.</ref> В року 1922 попросив ся и быв посланый до [[Пряшов]]а яко директор словацкоязычной евангеличной Пряшовской гимназии з колегиумом, де, з дозволу школского реферату в [[Братислава|Братиславѣ]], намѣсто [[Нѣмецкый язык|нѣмецкого языка]] организовав выуку [[русинскый язык|русинского]] подля [[Граматика|граматикы]] {{nowrap|[[Августин Волошин|А. Волошина]]}}.<ref>Франтішек Тіхий, сс. 24–25.</ref> Од року 1923 вицегубернатор [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] [[Петр Еренфелд]]^{<small>[[:cs:Petr Ehrenfeld]]</small>} за державны грошѣ зачинать выдавати в [[Ужгород]]ѣ «украинску новинку» ''Русинъ'', котрой головным редактором выбрали {{nowrap|Ф. Тихого}}, але он собѣ выгварив, же по едном року ся верне до своей праци.<ref>Франтішек Тіхий, с. 27.</ref> В редакции му помагали галицкы и «мѣстны Украинцѣ». Новинка выходила каждый день од [[1. фебруара]] по [[31. децембра]] [[1923]], а пак з одходом головного редактора закрыла ся «з техничных причин», а в реалности зато бо редакция роспала ся, а мѣстна влада перестала подтримовати Украинцьох.<ref>Франтішек Тіхий, сс. 29, 38.</ref> Окрем самой новинкы выходив тыждньовый додаток ''Недѣля Русина'', и были выданы 16 брошур русинсков бесѣдов од вызнамных авторох.<ref name=Pop>Іван Поп</ref> ;Далшы рокы:В 1930-х вернув ся до [[Чехия|Чехии]], бывав в [[Прага|Празѣ]], учительовав и занимав ся литературныма перекладами. В период окупации быв нацистами пропущеный з роботы (1941). В року 1945 вступив до [[КПЧ]], од добы [[Украинизация|украинизации]] 50-х рокох сполупрацовав з украинскыми инштитуциями в [[Пряшов]]ѣ. Незадовго до смерти написав спомины о зачатку своей роботы на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] (''Ужгород 1923'').<ref name=Pop/> {{nowrap|Ф. Тихый}} умер непринадѣяно: ишов харити гроб жены, путьом на теметов упав — стало му сердце... Нашли го по даколько днях.<ref name=Ruzecka/> == Творба == Склав и выдав антологию з творбы [[Александер Духнович|{{nowrap|А. Духновича}}]] ''Поезіи Александра Духновича'' (1922). В {{nowrap|1920-х}} роках написав про чешску енциклопедию ''Ottuv slovník náučný nové doby'' цикл статей о [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] ай о русинскых културных и политичных дѣятелях. Быв первым в Чехословакии автором обзора литературы Подкарпатской Руси (Písemnictví na Podkarpatské Rusi. In Podkarpatská Rus, Praha, 1923; Podkarpatské písemnictví v dvojím zrcadle. In Slovanský přehled, 1926). B року 1927 навщѣвив [[Войводина|Войводину]] и свои переятя описав в статѣ ''Jihoslovanští Rusíni'' (1928). {{nowrap|Ф. Тихый}} глубоко штудовав «языковый вопрос» на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]. Написав монографию о истории формованя литературного языка в краю в проукраинском духу (Vývoj současného spisovného jazyka na Podkarpatské Rusi, In Sbor pro výzkum Slovenska a Podkarpatské Rusi, XII, Praha, 1938).<ref name=Pop/> ;Поетичны зберкы: * ''Růžová a bílá knížka'', 1910, 1914 * ''Povídky a písně'', 1916 * ''Krvácející rány'', 1920 ;Выбраны переклады: * з болгарского ** Christo Botjov: ''Básně'', Praha, Jan Otto, 1914 * з бѣлоруского ** Janka Kupala<ref name=Ruzecka/> * з нѣмецкого ** Hugo Salus: ''Christa'', novela 1906, Praha, F. Adámek, 1906, ** Hugo Salus: ''Pražské a jiné novely'', Praha, Jan Otto, 1907 * з русинского ** J. J. Korytňanskij (vlastním jménem Joann Danilovič): ''Rodinná slavnost'', komedie o čtyřech jednáních, Prešov, Společnost přátel Podkarpatské Rusi, 1922 ** Pověsti z Podkarpatské Rusi, 1930<ref>Енциклопедія українознавства</ref> * з украинского ** Taras Ševčenko: ''Ivan Hus'', Kyjev, Praha, Ukrajinské vydavatelské družstvo Čas, 1919 * з французского ** Émile Verhaeren: ''Mnohonásobný lesk'', Praha, Bedřich Kočí, 1917 (з французского) ** Émile Verhaeren: ''Obdiv světa'', Praha, Bedřich Kočí, 1917 ** Émile Verhaeren: ''Filip II.'', Praha, Orbis, 1962 == Жерела и одказы == * Володимир Кубийович (ред.): '''Енциклопедія українознавства''' : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. Т.&nbsp;9, с.&nbsp;3219. {{ref-uk}} * '''Ігор Мельниченко''': Тіхий Франтішек // Шевченківська енциклопедія: — {{nowrap|Т.6:Т–Я : у 6 т.}} / {{nowrap|Гол. ред. М. Г. Жулинський}}. — Київ : Ін-т літератури {{nowrap|ім. Т. Г. Шевченка,}} 2015. {{ISBN| 978-966-02-6976-7}} {{ref-uk}} {{nowrap|С. 265}} [https://archive.org/details/shevch06/page/265/mode/1up?view=theater] * '''Іван Поп''': Тіхий Франтішек (Tichý František) //{{ЕКР}} {{nowrap|С. 731}}. * {{cite web |author='''Александр РУЖЕЧКА, Людмила РУБЛЕВСКАЯ''' |publisher=Советская Белоруссия №142 (24525) |date=30 июля 2014 года |url=https://www.sb.by/articles/ot-yanki-k-frantishku.html |title=Н. В. Трус о профессоре Тихом |accessdate=2021-05-23}}{{ref-ru}} * '''Франтішек Тіхий''': Ужгород 1923. Спогади. / Переклад з чеської Лариси Мольнар — Ужгород: фірма «Ріка», 1992.{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|František Rut Tichý|18303939}} {{Lifetime|1886|1968|Тихый Франтишек}} [[Категория:Чешскы поеты]] [[Категория:Педаґоґы]] [[Категория:Перекладателе]] [[Категория:Филологы]] rnl8e1ud79312w8ehu64nmp8gk84u0p 0 18182 167168 163472 2026-07-08T15:44:34Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167168 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Николай Чернышевскый |Образчик=[[File:Nikolaj G. Černyševskij.jpg|150px]] |Образчика_подпис= |Чинность=литературный критик, револуционарь-демократ, [[филозоф]], [[Публицистика|публициста]], [[писатель]] |Уроджѣня={{Birth date|1828|07|12}} |Мѣсто_роджѣня=[[Саратов]] |Упокоеня={{Death date and age|1889|10|17|1828|07|12}} |Мѣсто_смерти=[[Саратов]] |Мѣсто_погребу= }} '''Николай Гаврилович Чернышевскый''', *[[12. юл]] (24. юл)<ref name=Gregor>В закрывках датум подля [[Григорианскый календарь|григорианского календаря]], в Росии быв еши поуживаный [[Юлианскый календарь|юлианскый]]</ref> [[1828]], [[Саратов]], [[Российска империя]] – †[[17. октобер]] (29. окт.)<ref name=Gregor/> [[1889]], [[Саратов]], [[Российска империя]]&nbsp;— российскый литературный критик, револуционарь-демократ, [[филозоф]], [[Публицистика|публициста]], [[писатель]].<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref> Николай Гаврилович Чернышевскый быв сын [[Йерей|протоиерея]]. Учив ся в духовной семинарии в [[Саратов]]ѣ, а пак абсолвовав историко-филологичну факулту [[Санкт-Петербургска универзита|Санкт-Петербургской универзиты]] (1850). Быв професором в Саратовской гимназии, пак в Санкт-Петербургском кадетском корпусѣ. Од року 1853 став ся едным з ведучых редакторох журнала ''Современник''. В року 1855 обгаив дизертацию ''Естетичны одношѣня умѣня ку реалитѣ'', в котрой говорив, же умѣня мать служити сполоченству и вылѣпшѣню живота. В роках 1655–1856 опубликовав ''Начеркы гоголевской добы русской литературы'', де въедно з литературныма проблемами ся доткнув социалных и филозофскых. Зачатком {{nobr|1860-х}} — вызнаный лидер социал-револучной интелигенции. Арештованый в юлу 1862. В арештѣ, в Петропавловской твердыни, написав роман ''Што робити?''. Засудженый на 7 рокы каторгы за револучну агитацию и доживотне высланя без права литературной роботы. Каторгу одбывав на [[Сибирия|Сибирии]] за [[Байкал]]ом, а высланя в ещи май глухом закутѣ в [[Якутия|Якутии]], одкы в року 1883 было му дозволене перейти до [[Астрахань|Астрахани]], а незадовго до смерти достав дозвол ся вернути домов. Умер [[17. октобра]] [[1889]] в [[Саратов]]ѣ.<ref name=Suchov>Сухов А. Д.</ref> Николай Чернышевскый быв ориентованый прозападно и выступав против националистох-славянофилох. В [[СССР]] быв часто поважованый за найвекшого револуционаря з добы до [[Ленин]]а.<ref name=EB/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |title=N.G. Chernyshevsky |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date=25 Oct. 2021 |url=https://www.britannica.com/biography/N-G-Chernyshevsky |accessdate=2021-12-01 |language=en}} * {{Cite book |author='''Сухов А. Д.''' |editor=Стенин В. С. и др. |title=Новая философская энциклопедии в 4 томах |language=ru |volume=Том 4 |chapter=Чернышевский |location=Москва |publisher=«Мысль» |date=2010 |series=Институт философии РАН |page=351 |isbn=978-2-244-01119-7 |url= }}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1828|1889|Чернышевскый, Николай}} [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] [[Катеґорія:Філозофы]] iygwlaaqwux68m3qgqetff7b6sd9kz8 0 18273 167167 163542 2026-07-08T15:40:16Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167167 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Гайнрих Шлиман |Образчик=[[File:Die Gartenlaube (1878) b 713.jpg|230px]] |Образчика_подпис= Г. Шлиман, ок.1878 |Чинность=[[бизнисмен]], [[археолог]], объявитель [[Троя|Трои]] |Уроджѣня={{Birth date|1822|01|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Нойбуков]] |Упокоеня={{Death date and age|1890|12|26|1822|01|06}} |Мѣсто_смерти=[[Неаполь]] |Мѣсто_погребу= }} [[File:NeubukowSchliemannTafel.jpg|thumb|{{center|Памятна табла в Нойбукови}}]] '''Гайнрих Шлиман''', {{lang-de|Johann Ludwig Heinrich Julius Schliemann}}, *[[6. януар]] [[1822]], [[Нойбуков]], [[Германия]] – †[[26. децембер]] [[1890]], [[Неапол]], [[Италия]] — нѣмецкый [[бизнисмен]], самоукый [[археолог]], объявитель [[Троя|Трои]], [[Микены|Микен]] и [[Тиринс]]у.<ref name=EB>Kuiper, Kathleen and Daniel, Glyn Edmund</ref><ref name=BRE>Авилова Л. И</ref> == Живот и заслугы == Замала любив [[Приповідка|приповѣдкы]] отця о [[Старовіка Греция|старовѣкой Греции]], стихы [[Гомер]]а, а з часом научив ся давногрецкый и сучасный [[грецкый язык]], ай вельо иншых языкох. Здобыв велике богатство в часѣ калифорнийской золотой горячкы (1848–1851) и як войсковый лиферант на Крымской войнѣ (1853–1856), и годен быв лишити бизнис и оддати ся аматерской [[археология|археологии]]. В року 1873 на Гиссарлыку,<ref>Гиссарлык, што по турецкы означать «малый замок», — грунок вышков 40&nbsp;м, положеный о 4,5&nbsp;[[км]] од нынѣшной береговой линии, в долинах рѣк Мендерес и Дюмре, при входѣ з [[Егейске море|Егейского моря]] в пролив [[Дарданелы]]. (Толстиков&nbsp;В.&nbsp;П.)</ref> [[Турция]], он объявив позостаткы давной [[Троя|Трои]], котры подтвердили историчны подѣи [[Троянска война|Троянской войны]], и поклад из золотых красуток («Сокровище Приама»), котры он вышмугльовав зоз краины. Понеже османска влада веце го не хотѣла там видѣти, ишов на далшы роскопы [[Микены|Микен]] до [[Греция|Греции]], де найшов ещи май безцѣнны позостаткы и сокровища.<ref name=EB/><ref name=BRE/> По часѣ, в року 1882, удало ся му обновити гледаня на Гиссарлыку и дале працовав уже зоз фаховым [[археолог]]ом Вилгелмом Дерпфелдом подля модерной техникы и май точно роскрываючи [[стратиграфия|стратиграфию]]. В року 1884 они роскопали велику твердыню в [[Тиринс]]у. Зато же Шлиман справовав ся, як бизнисмен, быв в археологии дилетант, вельо ся занимав саморекламов, его роботы треба приимати з осторожностьов. Але роскопы Шлимана помогли значно розвити историчны знаня и популаризировати археологию. Зато, же Шлиман не творив ся на академичне вызнаня и репутацию, его заслугы были оцѣнены лем по его смерти.<ref name=Buzeskul >Бузескул В.&nbsp;П.</ref> В наш час, зважуючи заслугы и хыбы Гайнриха Шлимана, не треба забывати, же он во своих изгледанях практично не мав попередникох, бо вшиткы поважны роскопы другой половкы [[XIX. стороча]], при котрых ся выпрацовали модерны методы полевых изгледовань, зачали ся уже по первых роскопах Шлимана, циже по року 1873. Без сомнѣву, троянскы роскопы з методичныма хыбами, котрых ся допустив самоук [[археолог]] послужили, [[парадокс]]но, [[катализатор]]ом процесса скоршого вывоя европской полевой археологии.<ref name=Tolstikov>Толстиков В. П.</ref> == Интересны факты == * Многы фаховы археологы оспорьовали тверджѣня Шлимана, же его объявлѣня то Троя, описана у [[Гомер]]а, але Шлиман финанцовав выправу археологох на мѣсто роскопох в року 1898, а в яри 1890 меджинародна конференция рѣшила спор на хосен Шлимана.<ref name=Buzeskul/> * Подля сучасной наукы, то, што найшов Шлиман, однесене ку май давному слою ''Троя&nbsp;IIg'', датованому роками [[2300 до н. е.|2400–2200 до н.е.]], циже ку добѣ [[Бронзова доба|ранньой бронзы]], котра од [[Троянска война|Троянской войны]] (слои ''Троя&nbsp;VI'' и ''Троя&nbsp;VII'') была скорше вецей як на тысяч рокы.<ref name=Tolstikov/> * Шлиман писав дневникы, але в [[тестамент]]ѣ заказав их публиковати скорше як через 100 рокы по своей смерти, и аж тогды ся выявило, же многе, што написав в роскошных выданях о своих объявлѣньох, не одповѣдать тому, што пише в дневниках?<ref name=Tolstikov/> * коли Шлиман обгледав тото мѣсто, де подля опису Гомера мала быти Троя, не нашов нич и росчарованый хотѣв ся вернути, але запоздив на шифу; ту го в приставѣ стрѣтив англицкый конзул Фрэнк Калверт, котрый ся розумѣв на археологии и порадив му копати на Гисарлыку. котрый уже наполы быв тогды в его приватной властности — ещи еден серенчливый трафунок, котрыма повный живот Шлимана?<ref name=Tolstikov/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |author='''Kuiper, Kathleen and Daniel, Glyn Edmund''' |title=Heinrich Schliemann |publisher=Encyclopedia Britannica |date=2 Jan. 2022 |url=https://www.britannica.com/biography/Heinrich-Schliemann |accessdate=2022-01-02}}{{ref-en}} * {{Cite book |author='''Авилова Л. И.''' |chapter=ШЛИМАН |title=// Большая российская энциклопедия |location=Москва, 2017 |at=Том&nbsp;35, стр.&nbsp;57–58 |date=Электронная версия, 2019 |url=https://old.bigenc.ru/archeology/text/4944082 }}{{ref-ru}} * {{Cite book |author='''Бузескул В.&nbsp;П.''' |title=Введение в историю Греции |at=Cc.&nbsp;381–392 |url=http://www.sno.pro1.ru/lib/buzeskul_vvedeine_v_istoriju_grezii/28.htm#nem}}{{ref-ru}} * {{cite web |url=http://www.antic-art.ru/data/troy/index.php |title=Сокровища Трои |author='''Толстиков В. П.''' |publisher=ГМИИ им. А. С. Пушкина |accessdate=2022-01-08}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1822|1890|Шлиман, Гайнрих}} [[Катеґорія:Археологы]] [[Катеґорія:Бизнисмены]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] [[Катеґорія:Троя]] [[Катеґорія:Атены]] 07qqd5ffdu27hgg3tjc96g4c4f9l8cp 0 18381 167166 163746 2026-07-08T15:33:22Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167166 wikitext text/x-wiki {{особа проста | Образчик = [[Файл:Zamenhof portreto.jpg|230px]] |Имя=Лудвік Лазарь Заменгоф |Чинность=творець есперанта |Уроджѣня={{Birth date|1859|12|15}} |Мѣсто_роджѣня=Білосток |Упокоеня={{Death date and age|1917|04|14|1859|12|15}} |Мѣсто_смерти=[[Варшава]] |Мѣсто_погребу= }} '''Лу́двік Ла́зарь За́менгоф'''{{Refn|Про деталну інформацію за Заменгофовоє имня, ник.&nbsp;[[Лудвік Лазарь Заменгоф#Имня|Имня]].|group=зазначка}} (15.&nbsp;децембра 1859&nbsp;– 14.&nbsp;апріль 1917){{Refn|У [[Юліанськый календарь|юліанському календарьови]] Заменгофові даты рожденя и смерти сут удповідно 3.&nbsp;децембра 1859 тай 1.&nbsp;апріля 1917.|group=зазначка}} быв творець [[Есперанто|есперанта]], майпошыреного [[Межинародный штучный язык|межинародного штучного языка]]. Заменгоф офіційно представив есперанто у 1887.&nbsp;році, хоть зачаткові його ідеї ся датувут 1873.&nbsp;роком. Ун быв зачудованый ідейов світа без войны тай вірив, ож тото возможно из помочов нового межинародного штучного языка (МШЯ),<ref name="YIVO">{{cite encyclopedia|url=http://www.yivoencyclopedia.org/article.aspx/Zamenhof_Ludwik|title=Zamenhof, Ludwik (1859–1917)|publisher=YIVO Institute for Jewish Research|encyclopedia=The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe|year=2010|access-date=19 December 2013|author=Gabriela Zalewska|others=Trans. by Anna Grojec|archive-date=20 February 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190220183749/http://yivoencyclopedia.org/article.aspx/Zamenhof_Ludwik|url-status=live}}</ref> котрый бы быв серсамов про невтралну, справедливу тай рувноправну комунікацію.<ref>Guilherme Moreira Fians, [https://web.archive.org/web/20191214214113/https://aihr.uva.nl/content/events/lectures/2018/03/2-aclc-seminar-moreira-fians.html Hoping for the language of Hope] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191214214113/https://aihr.uva.nl/content/events/lectures/2018/03/2-aclc-seminar-moreira-fians.html|date=14 December 2019}}, University of Amsterdam, ACLC Seminar, Amsterdam Institute for Humanities Research (AIHR),</ref> Заменгоф успішно сформовав комуніту, котра пережыла [[Світові войны|світові войны 20.&nbsp;стороча]]<ref>{{cite web |first=Federico |last=Gobbo |url=http://www.spui25.nl/spui25-en/events/events/2015/10/special-lecture-by-federico-gobbo.html |title=An alternative globalisation: why learn Esperanto today? |publisher=University of Amsterdam |date=8 October 2015 |access-date=17 January 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190119121235/http://www.spui25.nl/spui25-en/events/events/2015/10/special-lecture-by-federico-gobbo.html |archive-date=19 January 2019 |url-status=dead }}</ref> тай дакулько провб реформовати есперанто вадь вытворити май сучасні МШЯ (есперанто само замістило ищи єден язык из подобнов мотиваційов, [[волапӱк]]). Окрем того есперанто ся розвив як и другі языкы: через взайимодію тай креативность його хосновачув.<ref>Humphrey Tonkin, Fourth Interlinguistic Symposium, p. 213, JKI-12-2017[1] ([https://web.archive.org/web/20210109232438/http://jki.amu.edu.pl/files/JKI-12-2017%5B1%5D.pdf pdf]).</ref> Позад його досягнень тай пудпоры межикултурного діалоґа [[ЮНЕСКО]] убрало Заменгофа ги єдну из свойих вызначных особ 2017.&nbsp;року, на 100-роча його смерти.<ref>Fourth Interlinguistic Symposium, p. 209, [http://jki.amu.edu.pl/files/JKI-12-2017%5B1&{{Dead link|date=February 2020 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}#x5D;.pdf<nowiki> JKI-12-2017[1]].</nowiki></ref><ref>{{Cite web |title=Anniversaries 2017 |url=https://en.unesco.org/celebrations/anniversaries/2017/all |access-date=17 March 2021 |website=UNESCO |language=en |archive-date=25 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210225201811/https://en.unesco.org/celebrations/anniversaries/2017/all |url-status=live }}</ref> Подля комуніт хосновачув есперанта, на 2019.&nbsp;рук было дас 2&nbsp;міліоны людий, говорячых на языкови, у тум числі дас 1,000&nbsp;носителюв,<ref name=":0">{{Cite web |title=Esperanto |url=https://www.ethnologue.com/language/epo |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230419230447/https://www.ethnologue.com/language/epo/ |archive-date=19 April 2023 |access-date=20 May 2022 |website=Ethnologue |language=en}}</ref><ref>{{Cite web |last1=Babbel.com |last2=GmbH |first2=Lesson Nine |title=What Is Esperanto, And Who Speaks It? |url=https://www.babbel.com/en/magazine/how-many-people-speak-esperanto-and-where-is-it-spoken |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220509050240/https://www.babbel.com/en/magazine/how-many-people-speak-esperanto-and-where-is-it-spoken |archive-date=9 May 2022 |access-date=20 May 2022 |website=Babbel Magazine |language=en}}</ref> айбо доказы того ся пуддавали читавому сомніву,<ref>{{Cite web |last=Folio |first=Libera |date=2017-02-13 |title=Nova takso: 60.000 parolas Esperanton |url=https://www.liberafolio.org/2017/02/13/nova-takso-60-000-parolas-esperanton/ |access-date=2025-02-16 |website=Libera Folio |language=eo}}</ref> а послідня масштабна провба уточнити статистику ся стала у 2004.&nbsp;році.<ref name=":0" /> == Имня == Заменгоф походив из многоязыкового реґіона; його имня ся сохтує транслітеровати так: * {{Lang-en|Louis Lazarus Zamenhof}} * {{Lang-eo|Ludoviko Lazaro Zamenhof}} * {{Lang-fr|Louis Lazare Zamenhof}} * {{Lang-de|Ludwig (Levi) Lazarus Zamenhof}} * {{Lang-he|אליעזר (לודוויג) זמנהוף}} ''Eli’ezer Ludvig Zamenhof'' * {{Lang-yi|לײזער לוי זאַמענהאָף}} ''Leyzer Leyvi Zamenhof'' * {{Lang-lt|Liudvikas Lazaris (Leizeris) Zamenhofas}} * {{Lang-pl|Ludwik Łazarz Zamenhof}} * {{Lang-ru|Людвик Лазарь (Лейзер) Маркович Заменгоф}} * {{Lang-be|Людвіг Лазар Маркавіч Заменгоф (Заменгоў)}} Заменгоф ся родив у файні ашкеназькых жыдув, и родакы го назвали гебрейськым имньом Еліезер, што ся часто адаптує ги Лазарь, айбо позад того, ож у тот час тот реґіон быв частьов Російської імперії, його записали у свідоцтві за рожденя ги {{Lang-ru|Лейзеръ Заменговъ}}, хоснувучи їдіську форму имени тай русіфіковану верзію фамілії;<ref name="bialystok">[https://web.archive.org/web/20110722014023/http://www.bialystok.ap.gov.pl/bit/50lat/boznicze_zamenhof1.jpg Birth Certificate N 47: "Leyzer Zamengov, son of Mordkha Fayvelovich Zamengov and Liba Sholemovna Sofer"] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722014023/http://www.bialystok.ap.gov.pl/bit/50lat/boznicze_zamenhof1.jpg|date=22 July 2011}}</ref> многі далші російськоязычні документы хосновали и його патронім, {{Lang-ru|Марковичъ}}. Його фамілія має німецькі коріня тай ориґінално ся записовала ''Samenhof'' (у німецькому языкови S на зачаткови ся читат ги /z/), айбо позад транскрипції у їдіш ({{Lang|yi|זאַמענהאָף}}) и назад она стала ся писати ги ''Zamenhof''. У дорослум віці Заменгоф писав си имня и як Лейзер, и як Лазарь, а в університеті яв хосновати имня Лудовік ({{Lang-ru|Людовикъ}}), годно быти, ож на честь Френсіса Лодвіка, котрый у 1652.&nbsp;році опубліковав понуку за штучні языкы.<ref>{{cite book|last=Umberto Eco & James Fentress|title=The Search for the Perfect Language|publisher=Blackwell Publishing|page=[https://archive.org/details/searchforperfect00ecou/page/324 324]|date=9 September 1995|isbn=978-0-631-17465-3|url-access=registration|url=https://archive.org/details/searchforperfect00ecou/page/324}}</ref> Кой брат Леон став доктором и зачав ся писати „Др.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгоф“,<ref>{{cite journal|last1=Wincewicz|first1=Andrzej|last2=Sulkowska|first2=Mariola|last3=Musiatowicz|first3=Marcin|last4=Sulkowski|first4=Stanislaw|date=June 2009|title=Laryngologist Leon Zamenhof—brother of Dr. Esperanto|journal=American Journal of Audiology|volume=18|issue=1|pages=3–6|issn=1059-0889|pmid=18978199|doi=10.1044/1059-0889(2008/08-0002)}}</ref> Заменгоф зачав изась хосновати своє имня Лазарь тай уд 1901.&nbsp;року ся пудписовав „Др.&nbsp;Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгоф“, обы го не путали з братом. Не знати, котра з тых букв&nbsp;Л означовала котроє з його имен; порядок „Лудовік Лазарь“ тото сучасна конвенція. == Жывотопис == [[Файл:Zamenhof-1879.jpg|thumb|left|upright|Заменгоф дас у 1879]] Лудвік Лазарь Заменгоф ся родив 15.&nbsp;децембра 1859 у файті Марка Заменгофа тай Розалії Заменгоф ({{Рожд|Софер}}), у многоетнічнум вароши Бялысток, ныні [[Польща]] (на тот час {{Lang-ru|Бѣлостокъ}}, [[Російська імперія]]).<ref>{{cite web |first=James R. |last=Russell |author-link=James R. Russell |date=8 February 2022 |title=Did Esperanto answer the 'Jewish Question'? |url=https://www.jpost.com/j-spot/article-695810 |website=[[The Jerusalem Post]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209080042/https://www.jpost.com/j-spot/article-695810 |archive-date=9 February 2022 |url-status=live |quote=Leyzer (Eliezer) Levi Zamenhof was born in 1859 into a Jewish family in Belostok, a provincial city in the Russian Empire, now Bialystok, Poland. }}</ref><ref>{{Cite web |title=100th anniversary of the death of L. ZAMENHOF, the creator of the Esperanto |url=http://www.culturepolonaise.eu/3,2,765,en,100th_anniversary_of_the_death_of_L_ZAMENHOF_the_creator_of_the_Esperanto |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20191010160515/http://www.culturepolonaise.eu/3,2,765,en,100th_anniversary_of_the_death_of_L_ZAMENHOF_the_creator_of_the_Esperanto |archive-date=10 October 2019 |access-date=10 October 2019 }}</ref><ref>{{Cite book |last=Korzhenkov |first=Aleksander |url=https://books.google.com/books?id=C2WMcIE1svMC&q=L.L.+Zamenhof+Bio |title=Zamenhof: The Life, Works and Ideas of the Author of Esperanto |date=2010 |publisher=Mondial |isbn=978-1-59569-167-5 |pages=3 |language=en |quote=..born on December 15, 1859, into a Jewish family in what was then the Russian city of Bialystock... |access-date=6 November 2022 |archive-date=3 October 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231003053229/https://books.google.com/books?id=C2WMcIE1svMC&q=L.L.+Zamenhof+Bio |url-status=live }}</ref><ref name="Kiselman" /> Заменгоф ходив у [[хедер]] до 13&nbsp;рокув, а пак у старшу ошколу в [[Варшава|Варшаві]]. Інтересовав ся [[Поезія|поезійов]] и [[Драма|драмов]], написав дакулько робут, у тум числі пятьактову [[Пєса|пєсу]] за [[Бабілонська турня|Бабілонську турню]].<ref name="yivo">{{Cite web |last=Zalewska |first=Gabriela |title=Zamenhof, Ludwik |url=https://encyclopedia.yivo.org/article/620 |access-date=2026-01-16 |website=The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe}}</ref> Держит ся, ож Заменгоф быв [[Білінґвізм|білінґвом]] и володів [[їдіш]]ом и [[Російськый язык|російськым]], айбо подля слув його самого ун головно приказовав по [[Польськый язык|польськы]].<ref name="Kiselman">{{cite book|last=Kiselman|first=Christer|url=http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf|title=Esperanto: Its Origins and Early History|location=Prace Komisji Spraw Europejskich PAU|chapter=Tom II|pages=39–56|publisher=Polish Academy of Learning|year=2008|quote=What was his first language? He wrote in a letter in 1901 that his "parental language" (mother tongue) was Russian, but that at the time he was speaking more in Polish (Zamenhof 1929:523). However, all other evidence points to Yiddish as his mother tongue and first language. He was born in Białystok on December 3, 1859|access-date=15 December 2014|archive-date=4 March 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304222655/http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf|url-status=dead}}</ref> Отець му быв учительом [[Французькый язык|французького]] и [[Німецькый язык|німецького]], и уд нього Лазарь ся научив бесідовати на обох, а кроме того и на [[Іврит|івриті]]. Лазарь ищи знав [[Білоруськый язык|білоруськый]], котрый товды быв популарный у Бялыстоці. У Варшаві польськый став рудным про його дітий. У ошколі, ун учив класичні языкы: [[Латинськый язык|латинськый]], [[Грецькый язык|грецькый]], [[Арамайськый язык|арамайськый]]. Пак научив ся мало по [[Анґліцькый язык|анґліцькы]], айбо сам казав, ож не дуже добрі го знав. Інтересовав ся [[Таліянськый язык|таліянськым]], [[Литовськый язык|литовськым]] и выучив [[волапӱк]] кой тот ся появив у 1880.&nbsp;році. До того часу його проєкт межинародного языка уже быв добрі проробленый.<ref>Christer Kiselman, [http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf "Esperanto: Its origins and early history"] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20160304222655/http://www2.math.uu.se/~kiselman/pau2008.pdf |date=4 March 2016 }}, in Andrzej Pelczar, ed., 2008, ''Prace Komisji Spraw Europejskich PAU'', vol. II, pp. 39–56, Krakaw.</ref><ref>{{Cite journal |author=Claude Piron |title=Kontribuaĵo al la studo pri la influoj de la jida sur Esperanton |journal=Jewish Language Review |volume=4 |year=1984 |url=http://user.in-berlin.de/~maxnet/esperanto/piron/jida.htm |access-date=28 December 2008 |archive-date=11 November 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171111024539/http://user.in-berlin.de/~maxnet/esperanto/piron/jida.htm |url-status=live }}</ref> === Провбы вытворити межинародный язык === Населеня Бялыстока было дуже разноє: там были и [[Католицизм у Польщи|полякы-католикы]], и сповідувучі [[Російська православна церьков|російськоє православіє]] (головно державні чиновникы), и [[Жыды|жыдувська]] їдішоязычна меншина, и малі ґрупы [[Білорусы|білорусув]], [[Німці|німцюв]], и другі етнічності. Заменгоф быв смутный и фрустрованый позад многых спорув, котрі ся ставали помежи сими ґрупами&nbsp;— ун думав, ож головнов причинов ненависти тай передсудув было взайимноє непорозуміня позад удсутности ворошного языка. Заменгоф писав, ож кідьбы такый язык екзістовав, ун бы муг стати серсамов на невтралноє комунікованя межи челядьов разных етнічных и языковых походжінь.<ref>{{Cite web |url=http://www.historytoday.com/richard-cavendish/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |title=Birth of Ludwig Zamenhof, creator of Esperanto {{!}} History Today |website=www.historytoday.com |access-date=9 August 2017 |archive-date=10 February 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180210041530/http://www.historytoday.com/richard-cavendish/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |url-status=live }}</ref><ref>{{cite web |first=Steven G. |last=Kellman |author-link=Steven G. Kellman |date=30 August 2016 |title=The Secret Jewish History of Esperanto |url=https://forward.com/culture/348344/the-secret-jewish-history-of-esperanto/ |website=[[The Forward]] |access-date=9 February 2022 |archive-date=9 February 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220209203844/https://forward.com/culture/348344/the-secret-jewish-history-of-esperanto/ |url-status=live }}</ref> Штудувучи у варшавськуй старшуй ошколі Заменгоф пробовав учинити межинародный язык из богатов и сложнов ґраматиков. Кой ун пак учив анґліцькый, та рішив, ож межинародный язык має мати май легку ґраматику. У провбах вытворьовати межинародні языкы му помагало знаня многых языкув: рудных їдіша тай російського, польського, німецького, файноє пасивноє розуміня латины, іврита, французького, базові знаня грецького, анґліцького и таліянського.<ref>Holzhaus, Adolf: ''Doktoro kaj lingvo Esperanto''. Helsinki: Fondumo Esperanto. 1969</ref> У 1878 ун завершив свуй проєкт „Lingwe uniwersala“.<ref>{{Cite book |title=Exploring the Possibilities for the Emergence of a Single and Global Native Language |last=Dufour |first=Fritz |publisher=Fritz Dufour |year=2017 |pages=93 }}</ref> На слідувучый рук Заменгоф пушов у Москву штудовати медицину и там почуствовав на собі проявы [[Антисемітизм у Російськуй імперії|антисемітськых настроюв у Російськуй імперії]] того часу, позад чого став ся інтересовати [[Сіонізм|сіонізмом]]. Ун вернув у Варшаву докунчити свої штудії тай зачав офталмолоґічну [[Резиденція (медицина)|резиденцію]] (ординатуру) у 1885.&nbsp;році.<ref name="yivo" /> Ун зачав свою дохторську практику у [[Вейсєєй|Вейсєєї]]. По 1886.&nbsp;році робив [[Офталмолоґ|офталмолоґом]] у Плоцьку тай Відню и паралелно робив над свойим проєктом межинародного языка.<ref>{{cite web |url=https://www.historytoday.com/archive/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |title=Birth of Ludwig Zamenhof, creator of Esperanto |website=History Today |access-date=15 July 2019 |archive-date=26 February 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190226172957/https://www.historytoday.com/archive/birth-ludwig-zamenhof-creator-esperanto |url-status=live }}</ref> [[File:Unua Libro ru 1st ed.pdf|thumb|left|upright|„Международный языкъ“ (1887)&nbsp;— єдна з закладных книг есперанта, котра пак стала знама ги „Unua libro“ („Перша книга“)]] Ун ся перетягнув у [[Ґродно]] и зачав наново быти задіяный у сіонізмі, а пак розробляв свою реліґію, гілелізм, пак названый [[Гомаранізм|гомаранізмом]].<ref name="yivo" /> Два рокы Заменгоф пробовав зобрати гроші на уданя буклета, описувучого його язык, докідь не дустав фінанчну помуч уд отця його будучної жоны. У 1887.&nbsp;році світ увиділа книга у російському языкови з назывков „Международный языкъ. Предисловіе и полный учебникъ“, удана пуд псевдонімом „''Д^ръ Эсперанто''“ ({{Lang-eo|Esperanto}}&nbsp;— {{букв|„надівучый ся“}}). Заменгоф зачатково назвав свою бесіду „lingvo internacia“, ''межинародным языком'', айбо тоты, ко його учили, яли го называти ''есперантом'' позад псевдоніма автора, и тото скоро стало офіційнов назывков языка. Про Заменгофа есперанто быв не просто комунікаційным інструментом, а способом продвигати мирноє спувєствованя челяди разных култур.<ref name="Jason Zasky">{{citation |title=Discouraging Words |magazine=Failure Magazine |date=20 July 2009 |first=Jason |last=Zasky |quote=But in terms of invented languages, it's the most outlandishly successful invented language ever. It has thousands of speakers—even native speakers—and that's a major accomplishment as compared to the 900 or so other languages that have no speakers. – Arika Okrent |url=http://failuremag.com/feature/article/discouraging_words/ |access-date=31 December 2013 |archive-date=23 January 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170123202016/http://failuremag.com/feature/article/discouraging_words |url-status=dead }}</ref>[[File:1910-Universo-p322-llzdet.jpg|thumb|left|190px|Заменгоф за свойим робочым столом у [[Варшава|варшавському]] квартільови, 1910]] === Гомаранізм === [[Файл:Grób Ludwika Zamenhofa na cmentarzu żydowskim w Warszawie 2017.jpg|thumb|right|Груб Лудвіка Заменгофа из [[Абердінськый ґраніт|абердінського ґраніта]], оформленый Мєчыславом Любелскім, жыдувськый теметув, [[Варшава]], 2017]] Кроме свойих лінґвістичных робут Заменгоф удав реліґійну філозофію, котру называв гомаранізмом ({{Lang-eo|homaranismo}}, пораз ся слобудно товмачит ги „гуманітаризм“ авадь „гуманізм“).<ref>[http://ses.library.usyd.edu.au/bitstream/2123/9810/1/J-McElvenny2013.pdf Meaning in the Age of Modernism: C. K. Ogden and his contemporaries] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20170202120052/https://ses.library.usyd.edu.au/bitstream/2123/9810/1/J-McElvenny2013.pdf |date=2 February 2017 }}, Thesis of James McElvenny, 2013</ref> Гомаранізм быв закладеный на принципах и ученях Гілела Старшого. Заменгоф казав за гомаранізм: „Тото направду обєкт ушыткого мого жывота. За нього бым уддав усьо.“<ref>Edmond Privat, ''The Life of Zamenhof'', p.&nbsp;117.</ref> === Їдіш и никаня на сіонізм === [[Файл:Lingva Komitato 1907.jpg|thumb|„Lingva Komitato“ (Языковый комітет) есперанта в 1907. Заменгоф сидит у центрі]] У 1879.&nbsp;році Заменгоф написав першу ґраматику [[Їдіш|їдіша]], часточно пак опубліковану в їдішоязычному журналі „Lebn un visnshaft“.<ref>[[Вілнюс]], 1909; ник. есперантовоє товмачіня ''{{lang|eo|Pri jida gramatiko kaj reformo en la jida}}'' (За ґраматику їдіша тай реформу в їдіші) у ''{{lang|eo|Hebreo el la geto: De cionismo al hilelismo}}'' (Жыд из ґета: уд сіонізма до гілелізма), {{lang|eo|Eldonejo Ludovikito}}, том&nbsp;5, 1976.</ref> Повный ориґіналный російськый текст сього рукописа быв опублікованый онь у 1982 из паралелным есперантовым товмаченьом Адолфа Голцгавса, у „{{lang|eo|L. Zamenhof, provo de gramatiko de novjuda lingvo}}“ (Провба ґраматикы новожыдувського языка), [[Гелсінкы]], бб.&nbsp;9–36. У туй роботі ун не лиш дає обзор їдішової ґраматикы, айбо и предлагат переход на латинськоє письмо тай другі правописні іновації. У тот такой період Заменгоф написав дакотрі другі роботы у їдішови. У 1882.&nbsp;році Російську імперію, у тому числі [[Конґресова Польща|Конґресову Польщу]] накрыла габа поґромув, што тручнуло Заменгофа поучаствовати у Ховевей Ціон и закласти сіоніштськоє штудентськоє общество у Варшаві.<ref name="maimon">{{cite journal |author=N. Z. Maimon |journal=Nica Literatura Revuo |issue=3/5 |date=May–June 1958 |title=La cionista periodo en la vivo de Zamenhof |pages=165–177 |url=http://donh.best.vwh.net/Esperanto/Literaturo/Revuoj/nlr/nlr35/cionistau.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080719082100/http://donh.best.vwh.net/Esperanto/Literaturo/Revuoj/nlr/nlr35/cionistau.html |archive-date=19 July 2008 }}</ref> Ун лишив тото кываня по уданьови „Unua Libro“ у 1887, а в 1901.&nbsp;році удав заяву „Гілелізм“ по російськы, у котруй написав, ож сіоніштськый проєкт ся провалит, бо жыдове не мавут ворошный язык.<ref name="maimon"/> [[Файл:Ludwik Zamenhof speaking.ogg|thumb|right|Заменгоф выступає на Світовому есперантовому конґресі у [[Барселона|Барселоні]], [[Іспанія]], 1909]] У 1914.&nbsp;році ун ся удказав уд понукы прикапчати ся ид новуй орґанізації жыдув-есперантіштув „TEHA“. У свому письмі ид орґанізаторам ун уповів: „Глубоко м пересвідченый, ож хотьякый націоналізм дає людству лиш майчитавый смуток&nbsp;[…] Правда, ож націоналізм утисканых народув&nbsp;— ги природна самозащитна реакція&nbsp;— є многым май простимый ги націоналізм народув утискавучых; айбо кідь націоналізм силных є неблагородный, та націоналізм слабых є немудрый; и єден, и другый порождавут и пудпорувут єден другого“.<ref name="maimon"/> [[Юдаїштська Біблія]] тото єдна из многых робут, котрі Заменгоф потовмачив есперантом. == Смерть == Заменгоф умер 14.&nbsp;апріля 1917.&nbsp;року у Варшаві, годнобыти [[Серцьовый напад|на серце]],<ref>[https://web.archive.org/web/20150924060531/http://www.onb.ac.at/ev/collections/esperanto/Planned_languages_Ludwig_Lazar_Zamenhof.htm "Ludwig Lazar Zamenhof – Founder of Esperanto"] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20150924060531/http://www.onb.ac.at/ev/collections/esperanto/Planned_languages_Ludwig_Lazar_Zamenhof.htm |date=24 September 2015 }}, Department of Planned Languages.</ref> и быв захованый на варшавському жыдувському теметові на ул.&nbsp;Окоповуй. Бесіду на опроводі справив головный рабін Великої сінаґоґы у Варшаві, Самуел Абрагам Познаньськый, котрый уповів: „Буде час, кой польська земля и нація порозумівут, яку славу дав сесь великый сын Божый своюй отцюзнині.“<ref>{{cite web |url=http://www.szukamypolski.pl/rzeznia.php?id=22 |title=Mapa Polski, mapa Wrocławia, turystyka, wypoczynek - SzukamyPolski.pl |website=www.szukamypolski.pl |access-date=11 January 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070630123854/http://www.szukamypolski.pl/rzeznia.php?id=22 |archive-date=30 June 2007 |url-status=dead }}</ref> == Файта == Заменгоф и його жона [[Клара Зілбернік]] уростили трьох дітий: сына Адама тай доньок Зофію и Лідію. Лідія дуже ся заінтересовала есперантом и в дорослі рокы стала учительков языка, вандровала Европов и в Америку, обы выкладати есперанто. Через цімборство из Мартов Рут Лідія стала [[Багаїзм|багаїштков]]. Ушыткі троє Заменгофовых дітий были убиті [[Націстічне Нїмецько|націштами]] бігом [[Голокост|Голокоста]].<ref>{{cite book |title=Mind & Society Fads |first1=Frank W. |last1=Hoffmann |first2=William G. |last2=Bailey |year=1992 |publisher=Haworth Press |isbn=1-56024-178-0}}, [https://books.google.com/books?id=AzFuFjFwVSYC&pg=PA116 p. 116] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20230717041621/https://books.google.com/books?id=AzFuFjFwVSYC&pg=PA116 |date=17 July 2023 }}: "Between world wars, Esperanto fared worse and, sadly, became embroiled in political power moves. Adolf Hitler wrote in ''Mein Kampf'' that the spread of Esperanto throughout Europe was a Jewish plot to break down national differences so that Jews could assume positions of authority.... After the Nazis' successful Blitzkrieg of Poland, the Warsaw Gestapo received orders to 'take care' of the Zamenhof family.... Zamenhof's son was shot... his two daughters were put in Treblinka death camp."</ref> Заменгофув онук, сын Адама, Луї-Крістоф Залєскі-Заменгоф, жыв у Франції уд 1960.&nbsp;рокув до свойої смерти у 2019, а його донька, Марґарет Залєскі-Заменгоф, дотеперь активна у есперантовому кываньови. == Почесті == У 1905.&nbsp;році Заменгоф дустав [[орден почесного леґіона]] за вытвореня есперанта.<ref>{{cite web |title=3 россиянина, награждённые орденом Почётного легиона за необычные заслуги (3 Russians Awarded Légion d'honneur for Unusual Merits) |url=http://sobesednik.ru/incident/20130816-3-samykh-neobychnykh-nagrazhdeniya-rossiyan-ordenom-pochetnogo-legiona |publisher=Russian Daily "Sobesednik" |date=16 August 2013 |access-date=9 September 2014 |archive-date=18 July 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210718102659/https://sobesednik.ru/obshchestvo/20130816-3-samykh-neobychnykh-nagrazhdeniya-rossiyan-ordenom-pochetnogo-legiona |url-status=live }}</ref> У 1910 Заменгоф быв першый раз номінованый на [[Нобелова премія мира|Нобелову премію мира]] чотырьма членами британського парламента (у т.&nbsp;ч.&nbsp;Джеймсом О’Ґрейдійом и Філіпом Сновденом) тай професором Стенлійом Лейном Пулом.<ref>{{Cite web |date=1 April 2020 |title=Nomination archive |url=https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show.php?id=7918 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20141008101241/https://www.nobelprize.org/nomination/archive/show.php?id=7918 |archive-date=8 October 2014 |access-date=9 October 2022 |website=NobelPrize.org |language=en-US }}</ref> Премія товды пушла [[Межинародноє біро мира|Межинародному біру мира]]. Заменгоф быв номінованый на тоту премію 12&nbsp;раз.<ref>{{Cite web |url=https://www.franceinter.fr/societe/esperanto-cent-ans-mort-createur-zamenhof |title=Espéranto, la langue qui se voulait "universala" |date=14 April 2017 |website=France Inter |access-date=14 April 2017 |archive-date=17 May 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170517002331/https://www.franceinter.fr/societe/esperanto-cent-ans-mort-createur-zamenhof |url-status=live }}</ref> На честь пятого універзалного есперантового конґреса у Барселоні король Іспанії Алфонсо&nbsp;XIII.&nbsp;вчинив Заменгофа командором ({{Lang-es|encomiendo}}) [[Орден Ізабелы Католицької|ордена Ізабелы Католицької]].<ref>{{Cite web |url=http://www.webislam.com/?idt=19050 |title=Olaizola, Borja. "Chatear en Esperanto, vigésimo idioma del mundo más usado en la red." ''El Correo''. 30/03/2011. |access-date=7 April 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110927020832/http://www.webislam.com/?idt=19050 |archive-date=27 September 2011 |url-status=dead }}</ref> [[Файл:Plaque in Geneva where L.L. Zamenhof lived in 1905.jpg|thumb|Табла на улици Вйо-Колеж у [[Женева|Женеві]], [[Швайц]], на резіденції Заменгофа, де ун бывав у 1905]] Мала планета 1462&nbsp;Заменгоф є названа на честь Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгофа. Она была удкрыта 6.&nbsp;фебруара 1938.&nbsp;року фінськым астрономом Ӱрйом Вейселе. На честь есперанта названа мала планета 1421&nbsp;Есперанто. По вшыткому світі сут стувкы улиць, паркув и мостув, названых на честь Заменгофа. У [[Литва|Литві]] майзнама улиця Заменгофа є у [[Каунас|Каунасі]], де ун даякый час бывав и мав хыжу. Улиці Заменгофа сут у [[Польща|Польщи]], [[Споєноє корольство|Споєному корольстві]], [[Франція|Франції]], [[Мадярщина|Мадярщині]], [[Горватія|Горватії]], [[Чеська республіка|Чеськуй республіці]], [[Іспанія|Іспанії]] (головно в [[Каталонія|Каталонії]]), [[Італія|Італії]], [[Ізраїль|Ізраїльови]], [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландах]] и [[Бразілія|Бразілії]]. На Мадярах и у Бразілії сут [[Берег (мала гора)|берегы]] Заменгофа, а на [[Дунай|Дунайови]] є острув Заменгофа.<ref>[https://web.archive.org/web/20061209130727/http://www.esperanto-sat.info/article187.html Hommages au Dr Zamenhof, à l'espéranto et à ses pionniers].</ref> [[Файл:Zamenhof st.jpg|thumb| Улиця Заменгофа, [[Тел Авів]]]] У подакотрых ізраїльськых варошах уличні знакы указувут Заменгофові рокы жывота, айбо пишут го Еліезером. Заменгоф ся держит божеством у японськуй реліґії [[оомото]], котра пудпорує хоснованя есперанта вірниками. На честь Заменгофа названі руд лишайникув ''Zamenhofia''<ref>{{Cite web |url=http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |title=''Zamenhofia rosei'': Francis' lichen. Range, habitat, biology |access-date=28 January 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060506231625/http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |archive-date=6 May 2006 |url-status=dead }}</ref> тай вид ''Heteroplacidium zamenhofianum''.<ref name="Clauzade & Roux 1985">{{cite book |last1=Clauzade |first1=G. |last2=Roux |first2=C. |last3=Houmeau |first3=J.-M. |year=1985 |title=Likenoj de Okcidenta Europa. Ilustrita determinlibro |series=Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest |publisher=Saint-Sulpice-de-Royan |volume=7 |page=823 |language=eo }}</ref> Російськый писатель Ніколай Боровко уєдно из Владіміром Ґернетом заклали были в [[Одеса|Одесі]] першоє офіційноє есперантовоє общество в Росії „Esrero“, в котрому у 1896–1897.&nbsp;роках Боровко быв передсідов. У загороді хыжі скулптора-есперантішты Ніколая Блажкова в Одесі быв установленый памнятник, скулптурный портрет Л.&nbsp;Л.&nbsp;Заменгофу. У 1960.&nbsp;роках ун го там поклав позад того, ож на мытници не позволили загнати скулптуру у [[Відень]] на есперантовый конґрес.<ref>{{Cite web |url=https://www.odessitclub.org/index.php/novosti-i-publikatsii/2983-lyudvik-zamengof-oni-ostavili-sled-v-istorii-odessy |title=Ludwik Zamenhof. They left a mark in the history of Odessa |date=15 December 2019 |access-date=16 December 2019 |archive-date=1 December 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201201141703/https://www.odessitclub.org/index.php/novosti-i-publikatsii/2983-lyudvik-zamengof-oni-ostavili-sled-v-istorii-odessy |url-status=live }}</ref> У [[Ґотенбурґ|Ґотенбурґови]], [[Швеція]], є Есперантова площа ({{Lang-sv|Esperantoplatsen}}), де у 2018.&nbsp;році ся удкрыло кафе „Zamenhof“.<ref>{{cite news|url=https://www.gp.se/kultur/nytt-restaurangkomplex-pa-esperantoplatsen.3b1a4ba5-799e-44ef-b73c-00398541d25d|title=Nytt restaurangkomplex på Esperantoplatsen|work=Göteborgs-Posten|first=Francisco|last=Ramirez Franzén|date=1 April 2018|access-date=16 December 2024}}</ref> [[Файл:Esperantoplatsen-Göteborg1.JPG|thumb|Есперантова площа, [[Ґотенбурґ]]]] У Італії є дакулько улиць, названых на честь есперанта, у т.&nbsp;ч.&nbsp;''Largo Esperanto'' у [[Піза|Пізі]].<ref>{{Cite web |url=http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |title=Francis' lichen - Zamenhofia rosei: More Information - ARKive |access-date=28 January 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060506231625/http://www.arkive.org/species/ARK/fungi/Zamenhofia_rosei/more_info.html |archive-date=6 May 2006 |url-status=dead}}.</ref> У 1959.&nbsp;році на 100-роча рожденя Заменгофа почестовало го [[ЮНЕСКО]];<ref>Jewish Telegraphic Agency: [https://www.jta.org/1959/12/16/archive/unesco-to-honor-memory-of-zamenhof-jewish-creator-of-esperanto UNESCO to Honor Memory of Zamenhof, Jewish Creator of Esperanto] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191004040335/https://www.jta.org/1959/12/16/archive/unesco-to-honor-memory-of-zamenhof-jewish-creator-of-esperanto |date=4 October 2019 }}, 16 December 1959</ref> у 2015 ЮНЕСКО пуддержало удзначіня 100-роча його смерти.<ref>[http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002352/235205e.pdf Unesco] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20170414200421/http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002352/235205e.pdf |date=14 April 2017 }}; [http://uea.org/aktuale/komunikoj/2015/Gxenerala-Konferenco-de-Unesko-finigxis-%E2%80%93-Zamenhof-omagxota UEA: Zamenhof omaĝota] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210515165017/https://uea.org/aktuale/komunikoj/2015/Gxenerala-Konferenco-de-Unesko-finigxis-%E2%80%93-Zamenhof-omagxota |date=15 May 2021 }}</ref> Кажджый рук хосновачі есперанта (ги наприклад Есперантовоє общество Ню Йорка)<ref>{{Cite news |url=https://www.nytimes.com/2017/12/21/nyregion/esperanto-nyc.html |title=Feliĉa Ferioj! Toasting the Holidays in Esperanto |last=Kilgannon |first=Corey |date=21 December 2017 |work=The New York Times |access-date=24 December 2018 |language=en-US |issn=0362-4331 |archive-date=9 April 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180409133052/https://www.nytimes.com/2017/12/21/nyregion/esperanto-nyc.html |url-status=live }}</ref> празнувут день рожденя Заменгофа, 15.&nbsp;децембра, ги День Заменгофа ({{Lang-eo|Zamenhofa Tago}}). 15.&nbsp;децембра 2009.&nbsp;року домашня сторунка вебглядача Google указовала [[Есперанто#Флаґ|зеленый флаґ из звіздов]] на честь 150-роча рожденя Заменгофа.<ref>[https://doodles.google/doodle/150th-birthday-of-ll-zamenhof/ Google Doodles Archive: 150th Birthday of LL Zamenhof] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240425205328/https://doodles.google/doodle/150th-birthday-of-ll-zamenhof/ |date=25 April 2024 }} Retrieved 1 April 2010.</ref> Хыжа Заменгофової файты тай памнятник Заменгофови сут містами [[Путь жыдувської дідузнины у Бялыстоці|пути жыдувської дідузнины у Бялыстоці]], удкрытого у юнійови 2008 волонтерами фонда Бялыстоцького університета.<ref>[https://web.archive.org/web/20191229153645/http://szlak.uwb.edu.pl/sites.html Jewish Heritage Trail in Białystok] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191229153645/http://szlak.uwb.edu.pl/sites.html |date=29 December 2019 }} accessed 25 July 2009.</ref> У Бялыстокови є и Центер Лудвіка Заменгофа.<ref>{{cite web|url=https://www.timesofisrael.com/esperanto-alive-and-well-100-years-after-jewish-inventors-death/|title=Esperanto alive and well, 100 years after Jewish inventor's death|work=The Times of Israel|first=Bernard|last=Osser|date=13 April 2017|access-date=16 December 2024}}</ref> У 1960.&nbsp;році у [[Стовк на Тренті|Стовкови на Тренті]], Споєноє корольство, Есперантовов асоціаційов Британії были закладені есперантські літні ошколы, котрі выкладали язык тай локално го продвигали. У вароши є дорога, названа на честь Заменгофа, ''Zamenhof Grove''.<ref>{{Cite news |url=https://www.theguardian.com/science/2017/dec/06/saluton-the-surprise-return-of-esperanto |title='Saluton!': the surprise return of Esperanto |last=Salisbury |first=Josh |date=6 December 2017 |work=The Guardian |access-date=19 December 2018 |language=en-GB |issn=0261-3077 |archive-date=28 December 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171228193216/https://www.theguardian.com/science/2017/dec/06/saluton-the-surprise-return-of-esperanto |url-status=live }}</ref> == Часточна бібліоґрафія == === Ориґіналні роботы === * ''Unua Libro'', 1887 („Перша книга“) * ''Dua Libro'', 1888 („Друга книга“) * [http://www.esperanto.mv.ru/Hilelismo/index_e.html ''Hilelismo – propono pri solvo de la hebrea demando''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20190320210954/http://www.esperanto.mv.ru/Hilelismo/index_e.html |date=20 March 2019 }}, 1901 („Гілелізм: проєкт в удповідь на жыдувськоє звіданя“) * [http://joaojosesantos.net/html/pdf/zamenhofo_esenco_kaj_estonteco_de_la_lingvo_internacia.pdf ''Esenco kaj estonteco de la ideo de lingvo internacia''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20180413043307/http://joaojosesantos.net/html/pdf/zamenhofo_esenco_kaj_estonteco_de_la_lingvo_internacia.pdf |date=13 April 2018 }}, 1903 („Есенція и будучность ідеї межинародного языка“) * [https://www.gutenberg.org/files/8224/8224-h/8224-h.htm ''Fundamenta Krestomatio de la Lingvo Esperanto''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200304131403/https://www.gutenberg.org/files/8224/8224-h/8224-h.htm |date=4 March 2020 }}, 1903 („Базова хрестоматія есперантського языка“) * ''Fundamento de Esperanto'', 1905 („Закладеня есперанта“) * Булонська декларація, 1905 * [http://homarano.narod.ru/Windows/homar_e.htm ''Homaranismo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210505134847/http://homarano.narod.ru/Windows/homar_e.htm |date=5 May 2021 }}, 1913 („Гомаранізм“) ==== Періодика ==== * ''La Esperantisto'', 1889–1895 („Есперантішта“) * ''Lingvo Internacia'', 1895–1914 („Межинародный язык“) * ''La Revuo'', 1906–1914 („Обникованя“) ==== Поезія ==== * "Al la fratoj" („Братям“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Idealista profeto |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> * "Ho, mia kor'" („О серце моє“) * "La Espero" („Надія“) * "La vojo" („Путь“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Verkisto |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> * "Mia penso" („Моя думка“)<ref>{{cite book |chapter-url=https://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |title=Vivo de Zamenhof |first=Edmond |last=Privat |year=1920 |language=eo |chapter=Studentaj jaroj |access-date=12 April 2018 |archive-date=19 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019122424/http://www.gutenberg.org/files/26359/26359-h/26359-h.htm |url-status=live }}</ref> === Товмачіня === * [http://www.gutenberg.org/ebooks/37279 ''Hamleto, Reĝido de Danujo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210429231725/http://www.gutenberg.org/ebooks/37279 |date=29 April 2021 }}, 1894 („<nowiki/>[[Гамлет|Гамлет, принц Данії]]<nowiki/>“ [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]]) * [http://esperanto.davidgsimpson.com/inko/100-3.pdf ''La batalo de l' vivo''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200925003458/http://esperanto.davidgsimpson.com/inko/100-3.pdf |date=25 September 2020 }} („Битка жывота“ [[Чарлз Діккенс|Чарлза Діккенса]]) * ''[[s:eo:La revizoro|La revizoro]]'', 1907 („Ревізор“ [[Микола Гоголь|Миколы Гоголя]]) * ''La Predikanto'', 1907 (товмачіня [[Еклезіаст|Еклезіаста]]) * ''La Psalmaro'', 1908 (товмачіня книгы [[Книга Псалмув|Псалмув]]) * [http://steloj.de/esperanto/rabistoj/index.html ''La rabistoj''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20200222070911/http://www.steloj.de/esperanto/rabistoj/index.html |date=22 February 2020 }}, 1908 („Рабловы“ [[Фрідріх Шіллер|Фрідріха Шіллера]]) * [http://www.gutenberg.org/ebooks/22592 ''Ifigenio en Taŭrido''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210429192820/https://www.gutenberg.org/ebooks/22592 |date=29 April 2021 }}, 1908 („Іфіґенія на Тавріді“ [[Йоган Волфґанґ фон Ґыте|Йогана Волфґанґа фон Ґыте]]) * ''La Rabeno de Baĥaraĥ'', 1909 („Бахарахськый рабін“ [[Гайнріх Гайне|Гайнріха Гайне]]) * ''La Gimnazio'', 1909 („Ґімназія“ [[Шолем Алейхем|Шолема Алейхема]]) * [http://www.ipernity.com/doc/esperanto-muzeo-svitavy/40592976 ''Marta''] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20191214213855/http://www.ipernity.com/doc/esperanto-muzeo-svitavy/40592976 |date=14 December 2019 }}, 1910 („Марта“ Елізы Оржешкової) * ''Genezo'', 1911 (товмачіня книгы [[Книга Бытя|Бытя]]) * ''Eliro'', 1912 (товмачіня книгы [[Книга Выход|Выход]]) * ''Levidoj'', 1912 (товмачіня книгы [[Книга Левіт|Левіт]]) * ''Nombroj'', 1914 (товмачіня книгы [[Книга Чисел|Чисел]]) * ''Readmono'', 1914 (товмачіня книгы [[Книга Второзаконя|Второзаконя]]) * [[s:eo:Malnova Testamento (Zamenhof)|''Malnova Testamento'']] (товмачіня [[Старый Завіт|Старого Завіта]]) == Зазначкы == <references group="зазначка" /> == Література == {{Refbegin}} * {{Cite book |last=Boulton |first=Marjorie |title=Zamenhof: Creator of Esperanto |year=1960 |publisher=Routledge and Paul |ref=none}} * {{Cite book |last=Forster |first=Peter G. |url=https://books.google.com/books?id=tbgfAAAAQBAJ&pg=PA95 |title=The Esperanto Movement |year=2013 |publisher=De Gruyter |isbn=978-3-11-082456-8 |ref=none}} * {{Cite book |last=Privat |first=Edmond |url=http://archive.org/details/lifeofzamenhof0000priv |title=The life of Zamenhof |year=1920 |edition=1980 |publisher=Esperanto Press |via=Internet Archive |isbn=978-0-919186-08-8 |translator-first=Ralph |translator-last=Eliott |ref=none}} * {{Cite book |last1=Korĵenkov |first1=Aleksander |title=Zamenhof: the life, works and ideas of the author of Esperanto |last2=Tonkin |first2=Humphrey |author-link2=Humphrey Tonkin |date=2010 |publisher=Mondial |isbn=978-1-59569-167-5 |translator-last=Richmond |translator-first=Ian M. |url=http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf |ref=none |access-date=19 February 2021 |archive-date=11 April 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210411003347/http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf |url-status=live}} * {{Cite book |last=Schor |first=Esther |title=Bridge of Words |year=2016 |isbn=978-0-8050-9079-6 |title-link=Bridge of Words |publisher=Metropolitan |ref=none}} {{refend}} == Референції == <references /> == Вонкашні удкликованя == * [https://www.gutenberg.org/ebooks/author/3934 Роботы Л. Л. Заменгофа] на Project Gutenberg * [https://librivox.org/author/976 Роботы Л. Л. Заменгофа] на LibriVox (public domain авдіокнигы) * [https://archive.org/search.php?query=%28%28subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20L%2E%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20subject%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%20OR%20subject%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22L%2E%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20L%2E%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20L%2E%20Lazarus%22%20OR%20creator%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20creator%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20title%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20Lazarus%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22L%2E%20L%2E%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20Lazarus%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%20L%2E%22%20OR%20description%3A%22Ludwik%20Zamenhof%22%20OR%20description%3A%22Zamenhof%2C%20Ludwik%22%29%20OR%20%28%221859-1917%22%20AND%20Zamenhof%29%29%20AND%20%28-mediatype:software%29 Роботы Л. Л. Заменгофа] на Internet Archive {{Lifetime|1859|1917}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Заменгоф, Лудвік Лазарь}} [[Катеґорія:Есперанто]] axvxdwloetgnljshw3dwzoknn7mw0a1 0 18640 167164 163551 2026-07-08T14:52:36Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167164 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юлиан Кольесар |Имя_оригиналне= {{ref-rsk}} ''Юлиян Д. М. Колєсар'' |Чинность=[[малярь]], [[поет]], [[етнограф]] |Категория_склада=Julijan Kolesar |Образчик=[[File:Julijan Koljesar 1927 1992.jpg|250px]] |Уроджѣня= {{Birth date|1927|07|15}} |Мѣсто_роджѣня= [[Дюрдьов]], [[Войводина]], [[Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох]] |Упокоеня= {{Death date and age|1992|03|26|1927|07|15}} |Мѣсто_смерти= [[Монтреал]], [[Канада]] |Мѣсто_погребу= }} '''Юлиан Кольесар''', *[[15. юл]] [[1927]], [[Дюрдьов]], [[Войводина]], [[Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох]] – †[[26. марец]] [[1992]], [[Монтреал]], [[Канада]] — [[малярь]], [[поет]], [[етнограф]] русинской народностной ориентации.<ref name="Magocsi">Paul Robert Magocsi</ref><ref name="Popovic">В. Попович</ref> == Биография == Походив з родины Драгена и Меланы Кольесаровых. Род Кольесаровых занотованый в Дюрдьовѣ од зачатку русинского заселѣня в серединѣ [[XVIII. стороча]]. Юлиан Кольесар основну школу выштудовав в Дюрдьовѣ, пак ся в [[Нови Сад|Новом Садѣ]] школовав за [[малярь|маляря]] во Школѣ ужиткового умѣня и закончив Высшу педагогичну школу (1949–1954). В року 1950 Юлианови и Верунѣ (родж. Гнип) ся уродили двойнята Ганча и Верунка, а одтогды про утриманя родины гледав заробкы в розличных мѣстах [[Социалистична Федеративна Република Югославия|Югославии]] и в [[Белгия|Белгии]].<ref name="SR2007-12">Юлиян Д. М. Колєсар (1927–1992)</ref> В року 1966 навсе охабив [[Друга Югославия|Югославию]], жив даякы рокы в [[Париж]]у и [[США]], де робив яко комерчный график (1969–1973), пак одышов до [[Монтреал]]у, де прожив звышок свого живота, присвятивши ся [[Малярство|малярству]] и научной творчости.<ref name="Magocsi"/><ref name="AZ">А. З.</ref> Юлиан Кольесар умер в року 1992. в Канадѣ, де и похованый. В [[Дюрдьов]]ѣ, в музею ''Руска одлога'',<ref>[https://zavod.rs/ruska-odloga/ Руска одлога]</ref> основана експозиция его умѣня, выгледовацкых робот и зобраных ним етнографичных материалох. Рукописы его суть в Народном архивѣ [[Канада|Канады]].<ref name="SR2007-12"/> == Творба == === Умѣня === Ю. Кольесар поуживав розличны штилы и техникы, творив иконы в духу середньовѣкой иконографии, але тыж мальовав [[Неореализм (умілство)|неорелистичны]], [[Експресионизм|експресионистичны]], [[Кубизм|кубистичны]] и [[Абстрактный експресионизм|абстрактны]] полотна. Его творы суть близкы тематицѣ живота [[Руснаци у Сербиї|войводинскых Русинох]], часто суть фаребнов реминисценциов из фоклористичного умѣня.<ref name="Magocsi"/><ref name="AZ"/> Мав персоналны вы­ставкы в [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йорку]] (1970–71), [[Филаделфия|Филаделфии]] (1970, 1972), [[Чикаго|Чикагу]] (1972), [[Детройт]]ѣ а [[Торонто|Торонту]] (обѣ – 1973).<ref name="Popovic"/> === История, етнография === Ю. Кольесар заложив властне выдавательство и выдавав свои выгледованя з [[История|истории]], историографии, [[Етнография|етнографии]], умѣня [[Руснаци у Сербиї|войводинскых Русинох]], котры высылав розличным научным инштитуциям. Быв автором понад стовкы такых робот.<ref name="Magocsi"/><ref name="AZ">А. З.</ref> Но лем една з них нашла путь ку ширшому читательству, коли была перевыдана через 23 рокы по написаню: История руско­го народного мена, НВУ "Руске слово", Нови Сад, 1996. Причина в том, же автор в [[Друга Югославия|Югославии]], а так и в ширшом научном свѣтѣ, быв ''persona non grata'', а влада зробила вшитко, жебы го публично не споминали, а о его роботах не знали.<ref name="Megyesi">Любомир Медєши</ref> {{Цитат 2|Юлиян Колєсар у тих златних рокох рускей култури, як вибеженєц зоз жеми и процивнїк пануюцей системи, а ище баржей як критичар дзепоєдних зоз преднякох медзи Руснацами и як осамени бул онєможлївени явно дїйствовац. Престало ше друковац його литературни и подобово роботи. Престало ше го споминац як заслужного руского роботнїка. Писма, хтори вон писал поєдинцом и институцийом замикало ше або знїчтожовало (а и покрадзме чувало). З єдним словом, Юлиян Колєсар могол лєм приватно контактовац з нашима ту, Руснацами.|Любомир Медєши, Шлїди благей Колєсаровей души}} Ку тому не вызнавав правопис [[Гавриил Костельник|Гавриила Костельника]], котрый долноземскы Русины хоснують скоро 100 рокы, а писав «повным фонетичным» правописом [[Якым (Яша) Баков|Яши Бакова]], так же ку иншому ся додавало, же его писаня было тяжко читати. Так было легко створити му репутацию галабурдника, з котрым не варто мати дѣло.<ref name="Megyesi"/> == Вызнам == Творы, написаны Ю.&nbsp;Кольесаром, суть переважно полемичного характеру. Окремо критично выступать проти украиноориентованой части войводинскых русинскых писательох и лингвистох, доказуючи, же его родный народ — часть окремого карпаторусинского народу.<ref name="Magocsi"/><ref name="AZ">А. З.</ref> Кликав [[Руснаци у Сербиї|Русинох Сербии]], най ся моцнѣйше повязують з Русинами на Карпатох. Свѣдомо, ци несвѣдомо, быв меджи первыма, котры предвидѣли карпаторусинскый рух 1990-х. Зато его творба драгоцѣнна про объективнѣйше розумѣня русинского народностно-културного руху.<ref name="Megyesi"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |editor=Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author='''Paul Robert Magocsi''' |chapter=Koliesar, Iuliian |title=// Encyclopedia of Rusyn History and Culture |location=Toronto; Buffalo; London |publisher=University of Toronto Press, 2005 |edition=Revised and expanded |pages= |doi=10.3138/9781442674431 |isbn=0-8020-3566-3 |page=243 }}{{ref-en}} * [http://www.cms3.rusynacademy.sk/?15-7-2022-Припоминаме-собі-95-років-од-народжіня-і-30-років-од-смерти-ЮЛІАНА-КОЛЄСАРА&fbclid=IwAR2CIi5z1e2S5DDcY3m_We9esXXv7swiX9NTNQpZk4UBKPo2qp6LsZGqppA '''А. З.''':15. 7. 2022: Припоминаме собі 95 років од народжіня і 30 років од смерти ЮЛІАНА КОЛЄСАРА] * {{Cite book |chapter='''Юлиян Д. М. Колєсар (1927–1992)''' |title=''STUDIA RUTHENICA'' {{nowrap|ч. 12 (25)}} |location=Novi Sad |publisher=Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2007 |at=Сc.&nbsp;130–131 |url=http://www.druztvo.org/radno/Studia%20ruthenica%2012.pdf |accessdate= 2022-07-15}} * {{Cite book |author='''Любомир Медєши''' |chapter=Шлїди благей Колєсаровей души |title=''STUDIA RUTHENICA'' {{nowrap|ч. 12 (25)}} |location=Novi Sad |publisher=Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2007 |at=Сc.&nbsp;131–134 |url=http://www.druztvo.org/radno/Studia%20ruthenica%2012.pdf |accessdate=2022-07-15}} * {{cite web |author='''В. Попович''' |title=Колєсар Юліан Драґенович |date=2014 |publisher=Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=5647 |accessdate=15.07.2022}}{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1927|1992|Кольесар, Юлиан}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] [[Катеґорія:Монтреал]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Персоналии:Канада]] 2xmda0r6k6xlcgcdpb5qgfyyc821876 0 21047 167163 165569 2026-07-08T14:48:16Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167163 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Стів Дітко |Образчик=[[File:Steve Ditko 1959 (cropped).jpg|250px]] |Чинность=[[малярь]], [[писатель]] |Уроджѣня={{Birth date|1927|11|02}} |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня={{Death date and age|2018|06|29|1927|11|02}} |Мѣсто_погребу= |Категория_склада=Steve Ditko }} '''Сті́вен Джон Ді́тко'''<ref name="moskal-reidfh">{{Cite web |url=https://www.moskal-reidfh.com/obituary/Stephen-Ditko |title=Obituary for Stephen John Ditko |date=April 25, 2014 |publisher=Moskal-Reid Funeral Home |access-date=September 13, 2022 }}</ref> (2.&nbsp;новембра 1927&nbsp;– 29.&nbsp;юнія 2018) быв америцькый [[Комікс|коміксовый]] [[Малярство|малярь]] тай [[писатель]], онук [[Русины|русинськых]] іміґрантув. Май ся знає ги спувтворець [[Супергерой|супергероя]] [[Чоловік-Паук|Чоловіка-Паука]] тай творець Доктора Стренджа. Дітко щи внюс важні правкы у Желізного Чоловіка, у тум числі подарив му його култовый червено-жовтый дизайн. Учив ся у [[Ню Йорк (місто)|нюйоркськуй]] Ошколі карикатуристув тай ілустраторув уд Джерія Робінсона&nbsp;— маляря, котрый робив над Бетменом. Зачав свою професійну карєру у 1953.&nbsp;рокови у студії Джо Саймона тай Джека Кірбія, роблячи інкером. Товды Дітко уйшов на контакт из „Чарлтон Комікс“, де пак робив у жанрови [[Научна фантастика|научної фантастикы]], горора тай [[Детектив|детектива]]. У 1960. році став спувтворцьом супергероя Капітана Атома. У 1950.&nbsp;роках Дітко робив и у „Атлас Комікс“&nbsp;— родичови „Марвел Комікс“. Много вчинив и про сам „Марвел“. Дітко намальовав перші 38 выпускув ''The Amazing Spider-Man'', уєдно из [[Стен Лі|Стеном Лі]] вытворив многых антаґоніштув тай другошоровых персонажув про Чоловіка-Паука. Зачинавучи з 25.&nbsp;выпуска, Дітко робив щи й плотером (сценаріштом). У 1966.&nbsp;рокови лишив „Марвел“ позад пары причин, у тум числі спозад творчых несогласув тай невыплаченых роялті. Дітко дале робив на „Чарлтон“, а у 1968.&nbsp;році припоив ся до DC Comics: там ун перезапустив Синього Боґара, учинив персонажа Звіданку (The Question), Кріпера, Шейда, Мінявучого ся чоловіка, Ястряба тай Голуба. Кромі того, ун зачав робити из малыма независимыма выдавателями — єдным из такых його проєктув став персонаж Містер А, уособленя [[Обєктивізм|обєктивістської]] [[Філозофія|філозофії]] [[Айн Ренд]]. Дітко головно ся удказовав давати [[інтервю]], заявлявучи, ож йому ся май любит говорити до авдиторії через свою творьбу. Дітка занесли у Зал славы Джека Кірбія у 1990, у Зал славы Віла Айзнера&nbsp;— у 1994. У 2024.&nbsp;році ун посмертно дустав титул „Леґенды Disney“. == Животопис == [[Файл:Steve_Ditko_HS_Yearbook.jpeg|міні|Дітко у старшых класах, 1945]] Стівен Джон Дітко<ref name="moskal-reidfh" /> ся родив 9.&nbsp;новембра 1927 у Джонставнови, [[Пенсилвания|штат Пенсілванія]].<ref name=":0">Bell, Blake (2008). [https://books.google.com/books?id=-XshDAAAQBAJ Strange and Stranger: The World of Steve Ditko.] Seattle, Washington: Fantagraphics. <nowiki>ISBN 978-1-56097-921-0</nowiki>.</ref> Родичі му были американцями другої ґенерації&nbsp;— дітьми карпаторусинськых<ref>{{Cite web |url=https://catholicherald.co.uk/the-beautiful-witness-of-the-eastern-catholic-churches/ |title=The beautiful witness of the Eastern Catholic Churches |author=Anderson |first=Jon |work=Catholic Herald |date=March 7, 2019 |access-date=January 3, 2022 }}</ref> [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицькых]] міґрантув из бывшої [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]] (теперькы [[Словеньско|Словакія]]). Отець му, Стефан, быв талановитый цімерман на металокомбінаті, а матерь, Анна (дівоча фамелия Балащак)<ref name="moskal-reidfh" /> ґаздовала на обыстю. Стівен мав старшу сестру Анну Марі<ref name="bbend1">Про інформацію за походжіня Дітка и за його братув и сестер, ник.&nbsp;Bell, ''Strange and Stranger'', Endnotes, p.&nbsp;1, де ся цитувут податкы з списовань людности США за&nbsp;1920. и&nbsp;1930.&nbsp;рокы: „Дітковы дідик и бабка были австрійського походжіня (дідик по отцьови прийшов у 1900.&nbsp;році, бабка по отцьови у&nbsp;1901.), хоть Діткова старшина на списованю 1930.&nbsp;року записала свою старшину ‚чехословаками‘. Чехословакія ся появила у 1918.&nbsp;році по розпадови Австро-Мадярської імперії по Першуй світовуй войні (а рудным языком старшины быв словацькый).“ ("Ditko's grandparents were of Austrian descent (the paternal grandfather having landed in 1900, and paternal grandmother in 1901), even though Ditko's parents, on the 1930 Census, list their parents as 'Czechoslovakian'. Czechoslovakia coming into creation in 1918, owing to the dissolution of the Austro-Hungarian Empire after WWI (and the parents' mother tongue being Slovak).")</ref> тай молодшых сестру Елізабет и брата Патріка. Інтерес до коміксув у малого Стівена ся появив вдяку няньови, котрому ся любили коміксы у ґазетах, а май&nbsp;— „Принц Валіант“ Гела Фостера; кромі того на нього повплывали появліня Бетмена у 1939.&nbsp;рокови тай выход „The Spirit“ Віла Айзнера.<ref name="psu">{{Cite web |url=https://pabook.libraries.psu.edu/literary-cultural-heritage-map-pa/bios/Ditko__Steve |title=Pennsylvania Center for the Book }}</ref> Кунчивши ошколу у 1945.&nbsp;році, Дітко пушов у америцьку армію у октовбрі того такой року. Служив у взятов Союзниками Німещині, де мальовав коміксы про армійську ґазету.<ref name="bbend1" /> == Карєра == [[Файл:The_Thing_12.jpg|міні|Перша удана обкладка Стіва Дітка&nbsp;— ''The Thing'' #12 (фебруар 1954)]] По службі в армії, Дітко узнав, ож його кумир, Джері Робінсон, выкладає у Ошколі карикатуріштув тай ілустраторув у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йоркови]]. У 1950.&nbsp;році ун ся перетягнув туды жити тай подав свою кандидатуру на вступ у тоту ошколу, хоснувучи Закон за реінтеґрацію воєннослужачых рока 1944. Робінсон молодого учня назвав „старанным, направду сконцентрованым на мальованьови“, уповів, ож Дітко „файно робив из другыма над сужетами тай сам муг писати свої, а щи розрабляти властных персонажув“<ref name="AE39">Інтервю з Джерійом Робінсоном, журнал ''Alter Ego'' #38 (Aug.&nbsp;2004), p.&nbsp;9.</ref> тай помуг му дустати стипендію у слідуючому році. „Ун у ня ся учив два рокы по чотыри вадь пять днув на тыждень, по пять годин на нуч. Упорна была робота.“ Робінсон кликав малярюв тай редакторув на лекції про його штудентув, тай раз сяк прийшов из Стеном Лі, товды редактором „Атлас Комікс“: „Думаю, ож ипен товды Стен першый раз увидів роботы Стіва.“<ref name="student">Robinson, Jerry, "Student and Teacher", in Yoe, Craig, ed. ''The Art of Ditko'' (IDW Publishing, January 2010), {{ISBN|978-1-60010-542-5}}, p. 54</ref> === Обєктивізм === Дітко быв видным пудпоровачом [[Обєктивізм|обєктивізма]].<ref>{{Cite web |author=Wolk |first=Douglas |url=http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |title=The Amazing Steve Ditko |work=Salon.com |date=June 3, 2005 |page=2 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101026044957/http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/ |archivedate=October 26, 2010 }}</ref> Філозофія [[Айн Ренд]] му „навхтема поміняла никаня на [[Моралность|мораль]], фінансы тай його місію ги автора коміксув“. Кой Дітко дустав май шырокый контроль над плотінґом у „Чоловікови-Паукови“, ун зачав уділяти май много позору позитивному образови поліцаюв у туй роботі. Раз Дітко вповів свому колеґови из „Чарлтона“ Пітови Морісі, котрый робив поліцайом тай пудробляв малярьом коміксув, ож ун завидовав його можности помагати арештововати злочинцюв. Філозофія Ренд вплынула на Дітка так, ож ун потребовав, обы го зазначали тай оплачовали не лиш ги маляря, а щи й ги плотера у „Чоловікови-Паукови“, зачинавучи из выпуска №25, што позволив Стен Лі, айбо из ним у Дітка удношеня начали помалы гуршати. Позад того такой вплыва Діткув Пітер Паркер зачав май стояти за себе, требовати май достойної платы за його фотоґрафії Чоловіка-Паука, презирати штудентув-протестовалникув. Выдаватель „Марвел“ Мартін Ґудмен переживав, ож такі „праві“ політичні никаня Паркера могли бы уддалити уд нього головно „ліву“, контркултурну авдиторію університетськых штудентув, тай свада ся кунчила выходом Дітка из „Марвел“. Дітко пак пушов дале у плані высловленя своих обєктивістськых никань у роботі над Звіданков, котрый критиковав масы за рувнодушность до доброго тай недоброго, тай у роботі над Містером А, котрый не спасав антаґоніштув уд смерти.<ref name=":0" /> Дітко щи называв себе [[Арістотеліанізм|арістотеліаніштом]].<ref name="Youtube.com">{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=y7rgYC0Ge6k |title=Celebrating Steve Ditko with Mark Ditko |date=June 13, 2021 |publisher=[[Youtube.com]] }}</ref> == Смерть == 29.&nbsp;юнія 2018.&nbsp;рока Стів Дітко быв найденый мертвым у свому квартільови у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]]. На тот момент мав 90&nbsp;рокув, причинов смерти обявили [[сердцьовый напад]].<ref name="throbit">{{Cite web |url=https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |title=Steve Ditko, Spider-Man Co-Creator and Legendary Comics Artist, Dies at 90 |author=Lewis |first=Andy |date=July 6, 2018 |work=[[The Hollywood Reporter]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180817204220/https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489 |archivedate=August 17, 2018 |access-date=July 6, 2018 |quote=The New York Police Department confirmed his death to ''The Hollywood Reporter''. No cause of death was announced. Ditko was found dead in his apartment on June 29 and it is believed he died about two days earlier. }}</ref> Фіналні слова посліднього Діткового есея, котрый быв посмертно опубликованый у ''Down Memory Lane'' у фебруарови 2019.&nbsp;рока, цитуют „давньый тост“: „За тых, ко ми вінчує добро; а ко ми хоче зла&nbsp;— того най бы фрас забрав“. == Дідузнина == У 2021.&nbsp;році Патрік, молодшый брат Стіва Дітка, ги його правонаступник пушов у суд, обы вернути авторські права на персонажув Стіва, удкликувучи ся на Акт за авторські права 1976.&nbsp;року, айбо „Марвел“ удповіли своим позовом, указувучи на тот такой закон тай на тот факт, ож персонажі были вытворені пуд контрактом за найману роботу, а значит права на них належат компанії. „Марвел“ выплатили неназвані сумы творцям, айбо лишили за собов права на персонажув. На ''D23 Expo'' у 2024.&nbsp;рокови Дітко дустав титул „Леґенды Disney“ за свуй внесок у „Марвел“ тай респективно The Walt Disney Company.<ref>{{Cite web |title=Meet the 2024 Class of Disney Legends |url=https://d23.com/disney-legends-2024/?fbclid=PAAaZno4whE7iluxSvOtOG6BMlx2awvycsPUAEQB4iAEWhLs87V2fAhN5DTB8_aem_ASBHyJ37BKZwY3gafpLfHaWAnovIp1feqjEDE7j1RnHSkDhFqXvGUiywBzQcFtdrHeA |date=March 19, 2024 |access-date=March 19, 2024 |work=D23 (Disney) }}</ref> == Никайте щи == * [[Комікс]] * [[Стен Лі]] * [[Marvel Comics]] * [[The Walt Disney Company]] == Удкликаня == {{Reflist}} [[Катеґорія:Умерли 2018]] [[Катеґорія:Уродили ся 1927]] [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] p7ahr21697qr96xoqokwpecq69pvm77 0 21060 167162 165681 2026-07-08T14:41:13Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167162 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Otheruses|Николай II.}} {{Otheruses|Романовы}} {{Особа проста |Имя=Николай II. | Образчик=[[File:Nicolas II de russie.jpg|230px]] |Чинность=[[император]] |Уроджѣня={{birth date|1868|5|18}} |Мѣсто_роджѣня=Царьске Село, Російска імперія |Упокоеня={{Death date and age|1918|7|17|1868|5|18}} |Мѣсто_смерти=Екатеринбург |Мѣсто_погребу=Петропавловска катедрала,<br/> [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]] }} '''Николай II.''' ({{lang-ru|Николай II}}), мено при народжінї '''Николай Александровіч Романов''' ({{lang-ru|Николай Александрович Романов}}; {{ДН|18.|5|1868|6.}}, [[Пушкин (город)|Царьске Село]], [[Російска імперія]] — {{ДС|17.|7|1918}}, [[Єкатерінбурґ]], [[РСФСР]]) — послїднїй [[Імператор Всеросійскый|всеросійскый імператор]] ([[20. октобра]] [[1894]] — [[15. марца]] [[1917]]), быв тыж кралём польскым та великым князём фіньскым. Завершив своє правлїня почас [[Октоброва револуція|Октобровой револуції]]. Потім ёго і го родину вбили большевикы. == Біоґрафія == Николай II. Александровіч Романов народив ся 18. юна 1868 в Царьскім Селі (нынї місто [[Пушкин (город)|Пушкін]]), поблизку [[Санкт-Петербурґ]]а, в родинї імператора Александра III. і імператріцы Марії Фёдоровны. Он быв старшым сыном і наслїдником трону. Ёго дїтство было під наглядом родичів, і он одержав закладне школство, ся готовав до будучій ролї імператора. В роцї 1894, по смерти Александра III., Николай II. наступив на трон. Ёго правлїня ся зачало в условіях політічной нестабілности і соціалных проблем. Непозераючі на покус реформ, много соціалных і економічных проблем зоставало ся нерозвязаныма. В роцї 1905 [[Російска імперія]] пережила [[Октоброва револуція|першу револуцію]], яка призвела до вытворїня Штатной думы та даякых обмежінь самодержавства. Женатый з прінцесов Алісов Гессен-Дармштадтьсков (імператріця Александра Фёдоровна), Николай II. мав пятёх дїтей: Ольґу, Тетяну, Марію, Анастасію та Алексея. Ёго родина грала важну роль у ёго жывотї, хоць політічны рїшіня часто ся приймали під впливом імператріцы та духовного ментора, Ґріґорія Распутіна. [[Перша світова война]] стала подля Росії катастрофічнов. Великы людьскы страты і економічны трудности принесли до значного знижыня популарности Николая II.. В фебруарї 1917, подля [[Фебруарова револуція|Фебруаровой револуції]], імператор повинен быв ся одказати од престолу. Потім он вєдно з родинов быв затриманый і переміщеный до Тобольска, а потім до Єкатерінбурґа. === Хронолоґія меджі 16.—19. юла === 16. юла 1918 імператор Николай II,, імператріця Александра, їх дїты (Ольґа, Тетяна, Марія, Анастасія і Алексей) і троє служытелїв (доктор Євґеній Боткін, служніцы Анна Демідова, кухар Іван Харітонов і слуга Алоізій Трупп) были перевезены до северного простору дому Іпатєва в Єкатерінбурґу. В ночі 17. юла 1918 близко 1:30 ночі была дана команда на розстрїл. Родина Романовых і їх служытелї были выставлены в хыжі і їм было сказано, што їх чекає екзекуція. - Большевицька розстрїльна команда, під ведженям Якова Юровского, выконала екзекуцію. Родина і їх служытелї были розстрїлены на містї. По розстрїлу їх тїла были однесены до закрытого автомобіля і одвезены до шахты Ґаніна Яма. На містї тіла были розчленёваны і часточно спалены, а потім кынути до шахты. 19. юла 1918 тіла Романовых были переміщены до другого міста — шахта Поросёнковый лоґ, де они были захованы. === Заключіня === Смерть дінастії Романовых означала траґічный конець правлїня царьской родины Романовых в Російскій імперії, котра ся скінчіла екзістованям імператора Николая II. і го родины большевиками в роцї 1918. Тота подія знаменовала конець понад 300-рочного правлїня дінастії Романовых і была важным поворотным пунктом в російскій історії, же привело до основаня [[СССР|Совєтьского союзу]]. == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1868|1918|Николай II. (Росія)}} [[Катеґорія:История России]] [[Катеґорія:Пановници]] == Література == * [https://www.britannica.com/biography/Nicholas-II-tsar-of-Russia Encyclopedia Britannica] * [https://www.history.com/topics/russia/nicholas-ii History.com] * [https://www.biography.com/political-figure/nicholas-ii Biography] nr4npbg2sbhi2b3dllhhecztc5mg3dn 0 21552 167161 163560 2026-07-08T14:27:39Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167161 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Матяш Ракоші |Чинность=[[политик]] |Уроджѣня={{birth date|1892|03|9}} |Мѣсто_роджѣня=Ада, [[Мадярске кральовство|Мадярськоє Корольство]] |Образчик=[[File:Mátyás Rákosi General Secretary of the Hungarian Communist Party (cropped).jpg|230px]] |Упокоеня= {{death date and age|1971|02|5|1892|03|9}} |Мѣсто_смерти=[[Нижнїй Новгород|Горькый]], [[РСФСР]] |Мѣсто_погребу= }} '''Матяш Ракоші''' ([[Мадярскый язык|мад]]. ''Rákosi Mátyás''), уродженый '''Розенфелд''' ([[Мадярскый язык|мад]]. ''Rosenfeld Mátyás''), у поєдных документах '''Матвій Йозефович Ракоші''' ([[Російскый язык|рос]]. ''Матвей Иосифович Ракоши''), [[9. марец|9. марця]] [[1892]], Ада, [[Мадярске кральовство|Мадярськоє Корольство]], [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщина]] — [[5. фебруар|5. фебруара]] [[1971]], [[Нижнїй Новгород|Горькый]], [[РСФСР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]]) — [[Мадярьско|мадярськый]] державный, політічный и партійный дїятіль, ґенералный секретарь ЦК Мадярськой комуністичной партії ([[1945]]-[[1948]]), Первый секретарь ЦК Мадярськой робочой партії (1948-[[1956]]), председатіль Рады Мініструв Мадярськой Народной Републикы ([[1952]]-[[1953]]). У період його влады на Мадярах ся одбыв переход од режім народной демократії д [[Соціалізм|соціалістічнуй]] державі ай шіковна [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|радянізація]] Мадярув, што тягла за собов масові репресії. По трьох роках по смерти Сталїна, по якомусь часови по ХХ нараді КПСС, приявшуй постанову "За култ особы а його выслідкы" быв загнаный в одставку. ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Ракоши, Матьяш|135103676}} [[Катеґорія:Умерли 1971]] [[Катеґорія:Уродили ся 1892]] 9koqt24jwu6omokzthnrxc29tj5lg48 0 21726 167194 148302 2026-07-08T21:16:24Z Rue323 31002 167194 wikitext text/x-wiki '''Фонтиня́сы'''&nbsp; ({{Lang-hu|Fontenyásza}}) ({{Lang-uk|Фонтиняси}}) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьскої области]], [[Україна|Украйины]]. Входить у состав [[Нересниця|Нересницької]] сільської общины. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%81%D0%B8 Фонтиняси] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Портали|Географія|Україна}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] gix4pbqdfg5hkcdbu1jwrfmr5gj0d3s 167195 167194 2026-07-08T21:16:38Z Rue323 31002 167195 wikitext text/x-wiki '''Фонтиня́сы'''&nbsp; ({{Lang-hu|Fontenyásza}}) ({{Lang-uk|Фонтиняси}}) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. Входить у состав [[Нересниця|Нересницької]] сільської общины. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%81%D0%B8 Фонтиняси] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Портали|Географія|Україна}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] eu7inh7pqlf6snsfdoww5wta44wcko8 167196 167195 2026-07-08T22:10:41Z Rue323 31002 167196 wikitext text/x-wiki '''Фонтиня́сы''' (у містному языкови — '''''Фонтеня́са''')''<ref>https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> ({{Lang-hu|Fontenyásza}}) ({{Lang-uk|Фонтиняси}}) ({{Lang-ro|Fontîneasî}}) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. Входить у состав [[Нересницька сільська община|Нересницької сільської общины]]. {{НП|этнохороним=Фонтинясяне, Фонтенясяне|прежние имена=Fontenyásza|первое упоминание=1864|дата основания=до 1864, из 1929 ге уддільноє село}} == Назва == Назва «Фонтинясы» ({{Lang-uk|Фонтиняси}}) мать волошськоє происхождіня. Оно иде уд румынського слова ''«fîntînă» (финтине)'' — ''кырниця,'' через містный топонім ''Fontiniaca,'' типирішня назва є русинськыв адаптаціёв румынської назвы.<ref>https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1864]]. році. А ге уддільноє село у [[1929]]. році. Раз были присілком села [[Широкый Луг]], на берегови рікы [[Лужанка (ріка)|Лужанка]].<ref>https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf?utm_source=chatgpt.com</ref>. Из [[2020]]. року входить у состав [[Нересницька сільська община|Нересницької сільської общины]].<ref>https://decentralization.gov.ua/newrayons/1329/composition?page=4&utm_source=chatgpt.com</ref>. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 655 людий, из нрх подля языка:<ref>https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,85% [[Російскый язык|руськый]] — 0,15% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] af3xbys82icqllz72klntxb2rhtl2c1 0 22694 167157 157666 2026-07-08T13:40:37Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167157 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Петро Вілговськый |Чинность=[[композитор]] |portrait=[[Файл:Петро Вільговський.jpg]]|birthname=Peter Wilhousky |Уроджѣня= {{Birth date|1902|07|13}} |Мѣсто_роджѣня =Пассейк, Ню Джырзі|deathdate=4.&nbsp;януара 1978 |Упокоеня={{Death date and age|1978|1|4|1902|7|13}} |Мѣсто_смерти =Норволк, Коннектікут |Мѣсто_погребу =Православный теметув Сятых Петра и Павла, Гіллзборо, Ню Джырзі }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=right|pos=top|link=https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Петро_Вільговський.jpg }} '''Петро (Пі́тер) Вілговськый''' ({{Lang-en|Peter J. Wilhousky}}; 13. юлія 1902, Пассейк, [[Ню Джерзи|Ню Джырзі]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]]&nbsp;– 4. януара 1978, Норволк, Коннектікут) быв [[Споєны Штаты Америцькы|америцькый]] композитор, хоровый дириґент, аранжовалник тай педаґоґ [[Русины|русинського]] походжіня. == Жывотопис == Родив ся 13. юлія 1902 у Пассейкови, Ню Джырзі, у файті Йосипа Вілговського (родом из села [[Вышнїй Верліх|Вышньый Верліх]]) тай Юлії (Олены) Гнат (родом из села [[Удол]])<ref> [http://www.carpatho-rusyn.org//fame/wilho.htm PETER J. WILHOUSKY (1902—1978)]{{Ref-en}}</ref>. У дітвацтві быв членом хорового колектива Руського кафедралного собора у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йоркови]]. Став сопрано-солістом тай выступав на концертах тай службах собора, у тум числі у [[Білый дом (США)|Білому домі]] перед [[Презіденты США|Президентом США]] [[Вудро Вилсон|Вудровом Вілсоном]]. Петро Вілговськый ищи ся учив гусляти на [[Гуслї|гусльох]] тай [[Клавір|фортепіанови]]. Продовжовав своє музичноє школованя у Ню Йорку тай дустав ступінь бакалара умінь у музичнуй ошколі, котра ся теперь знає ги Джулярдська школа. Робив учительом музикы у Ню Ултрехтськуй середнюй ошколі у Бруклінови, там зачав збирати студентув у хоры, котрыма управляв 25&nbsp;рокув. Його хор из 1500&nbsp;студентув из читавым успіхом выступив у Медісон Сквер Ґарденови у 1936.&nbsp;році діля Націоналної асоціації учителюв музикы. Його студентські хоры кажджый рук выступали у Карнеґі Голі та Лінколн Центрі. Ун учив хоровых дириґентув тай музичных педаґоґув у Джулярдськуй ошколі. У колаборації из дириґентом Артуро Тосканіні, наладив хор из 600&nbsp;співакув на сповненя „Гімна до народув“ пуд управліньом Тосканінія на концертови у Медісон Сквер Ґарденови у рокови&nbsp;1944. Даякый час робив аранжовалником симфонічного оркестра радіа NBC. Умер Вілговськый уд рака 4.&nbsp;януара 1978 у Норволкови, штат Коннектікут, у болници, у вікови 75&nbsp;рокув. Запрятаный у родинному склепови на православному теметові Сятых Петра и Павла у [[Гіллсборо (Нью-Джерсі)|Гіллзборови]], штат Ню Джырзі. == Творьба == У 1936.&nbsp;рокови написав дакулко варіантув анґліцького текста на композицію украйинського композитора [[Микола Леонтович|Миколы Леонтовича]] [[Щедрик|„Щедрик“]], послідньый из котрый став знамый як ''Carol of the Bells''.<ref>[https://ukurier.gov.ua/uk/news/stolittya-shedrika/ Століття «Щедрика».] [[Урядовий Кур'єр]]</ref><ref>[http://www.golos.com.ua/article/32941 «Щедрик» у Голлівуді.] [[Голос України|«Голос України»]]</ref><ref>[http://ukr.radio/news.html?newsID=42380 В інтернет виклали запис «Щедрика», записаного в 1922 році]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. [[UA: Українське радіо]]</ref> Його аранжованя „Бойового гімна Республікы“, вчиненоє у 1944, часто убиравут воєнні оркестры Споєных Штатув. Исповненя Хором мормонської скынії дустало у 1959.&nbsp;рокови „Ґреммі“ за майліпшу выставу из оркестром авадь хором. == Референції == {{Reflist}} == Удкликованя == * [https://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=171449902 Peter J. Wilhousky] {{Ref-en}} * [http://www.carpatho-rusyn.org/fame/wilho.htm PETER J. WILHOUSKY (1902—1978)] {{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20210304183937/http://carols.net/carol-of-the-bells/ Carol of the Bells] {{Ref-en}} * [http://www.sde.org.ua/zmi/zlus/item/1911-istoriya-odnijeji-shchedrivky.html Історія однієї щедрівки] [[Катеґорія:Умерли 1978]] [[Катеґорія:Уродили ся 1902]] 956yz10ml8ito592p43vdk9myecgztm 167158 167157 2026-07-08T13:45:24Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167158 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Петро Вілговськый |Чинность=[[композитор]] |portrait=[[Файл:Петро Вільговський.jpg]]|birthname=Peter Wilhousky |Уроджѣня= {{Birth date|1902|07|13}} |Мѣсто_роджѣня =Пассейк, Ню Джырзі|deathdate=4.&nbsp;януара 1978 |Упокоеня={{Death date and age|1978|1|4|1902|7|13}} |Мѣсто_смерти =Норволк, Коннектікут |Мѣсто_погребу =Православный теметув Сятых Петра и Павла, Гіллзборо, Ню Джырзі }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=right|pos=top|link=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/2/2a/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg }} '''Петро (Пі́тер) Вілговськый''' ({{Lang-en|Peter J. Wilhousky}}; 13. юлія 1902, Пассейк, [[Ню Джерзи|Ню Джырзі]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]]&nbsp;– 4. януара 1978, Норволк, Коннектікут) быв [[Споєны Штаты Америцькы|америцькый]] композитор, хоровый дириґент, аранжовалник тай педаґоґ [[Русины|русинського]] походжіня. == Жывотопис == Родив ся 13. юлія 1902 у Пассейкови, Ню Джырзі, у файті Йосипа Вілговського (родом из села [[Вышнїй Верліх|Вышньый Верліх]]) тай Юлії (Олены) Гнат (родом из села [[Удол]])<ref> [http://www.carpatho-rusyn.org//fame/wilho.htm PETER J. WILHOUSKY (1902—1978)]{{Ref-en}}</ref>. У дітвацтві быв членом хорового колектива Руського кафедралного собора у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йоркови]]. Став сопрано-солістом тай выступав на концертах тай службах собора, у тум числі у [[Білый дом (США)|Білому домі]] перед [[Презіденты США|Президентом США]] [[Вудро Вилсон|Вудровом Вілсоном]]. Петро Вілговськый ищи ся учив гусляти на [[Гуслї|гусльох]] тай [[Клавір|фортепіанови]]. Продовжовав своє музичноє школованя у Ню Йорку тай дустав ступінь бакалара умінь у музичнуй ошколі, котра ся теперь знає ги Джулярдська школа. Робив учительом музикы у Ню Ултрехтськуй середнюй ошколі у Бруклінови, там зачав збирати студентув у хоры, котрыма управляв 25&nbsp;рокув. Його хор из 1500&nbsp;студентув из читавым успіхом выступив у Медісон Сквер Ґарденови у 1936.&nbsp;році діля Націоналної асоціації учителюв музикы. Його студентські хоры кажджый рук выступали у Карнеґі Голі та Лінколн Центрі. Ун учив хоровых дириґентув тай музичных педаґоґув у Джулярдськуй ошколі. У колаборації из дириґентом Артуро Тосканіні, наладив хор из 600&nbsp;співакув на сповненя „Гімна до народув“ пуд управліньом Тосканінія на концертови у Медісон Сквер Ґарденови у рокови&nbsp;1944. Даякый час робив аранжовалником симфонічного оркестра радіа NBC. Умер Вілговськый уд рака 4.&nbsp;януара 1978 у Норволкови, штат Коннектікут, у болници, у вікови 75&nbsp;рокув. Запрятаный у родинному склепови на православному теметові Сятых Петра и Павла у [[Гіллсборо (Нью-Джерсі)|Гіллзборови]], штат Ню Джырзі. == Творьба == У 1936.&nbsp;рокови написав дакулко варіантув анґліцького текста на композицію украйинського композитора [[Микола Леонтович|Миколы Леонтовича]] [[Щедрик|„Щедрик“]], послідньый из котрый став знамый як ''Carol of the Bells''.<ref>[https://ukurier.gov.ua/uk/news/stolittya-shedrika/ Століття «Щедрика».] [[Урядовий Кур'єр]]</ref><ref>[http://www.golos.com.ua/article/32941 «Щедрик» у Голлівуді.] [[Голос України|«Голос України»]]</ref><ref>[http://ukr.radio/news.html?newsID=42380 В інтернет виклали запис «Щедрика», записаного в 1922 році]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}. [[UA: Українське радіо]]</ref> Його аранжованя „Бойового гімна Республікы“, вчиненоє у 1944, часто убиравут воєнні оркестры Споєных Штатув. Исповненя Хором мормонської скынії дустало у 1959.&nbsp;рокови „Ґреммі“ за майліпшу выставу из оркестром авадь хором. == Референції == {{Reflist}} == Удкликованя == * [https://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=171449902 Peter J. Wilhousky] {{Ref-en}} * [http://www.carpatho-rusyn.org/fame/wilho.htm PETER J. WILHOUSKY (1902—1978)] {{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20210304183937/http://carols.net/carol-of-the-bells/ Carol of the Bells] {{Ref-en}} * [http://www.sde.org.ua/zmi/zlus/item/1911-istoriya-odnijeji-shchedrivky.html Історія однієї щедрівки] [[Катеґорія:Умерли 1978]] [[Катеґорія:Уродили ся 1902]] qm0cju0f3t3t73vg8hh6wuws6d739tf 10 24159 167156 166937 2026-07-08T13:32:12Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня 167156 wikitext text/x-wiki {{infobox |abovestyle=background:#ddb |subheaderstyle=background:#fff |labelstyle = background:#eee; |datastyle = |belowstyle = background:#ddb; |below ={{#if:{{{Категория_склада|}}}|[[commons:Category:{{{Категория_склада|}}}|{{{Имя}}} на Викискладѣ]]|***}} |above ={{{Имя}}} |subheader ={{{Имя_оригиналне|}}} |image ={{{Образчик|}}} |caption = {{{Образчика_подпис|}}} |label1=Чинность |data1={{{Чинность}}} |label2=Уроджѣня |data2={{{Уроджѣня}}} |label3=Мѣсто роджѣня |data3={{{Мѣсто_роджѣня}}} |label4=Упокоеня |data4={{{Упокоеня|}}} |label5=Мѣсто смерти |data5={{{Мѣсто_смерти|}}} |label6=Причина смерти |data6={{{Причина_смерти|}}} |label7=Мѣсто_погребу |data7={{{Мѣсто_погребу}}} }} <noinclude> {{documentation}} </noinclude> hfn7cov61vdb26oy6px38szrv96x0dw 0 24224 167159 163727 2026-07-08T13:48:43Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167159 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Димитрій Сидор | Образчик = [[Файл:Wp_dimitriy_sidor.jpg|300px]] | Образчика_подпис = Димитрій Сидор в октовбрі 2012.&nbsp;року | Уроджѣня = 29. марця 1955 | Мѣсто_роджѣня = [[Лецовиця]] }} '''Дими́трій Си́дор''' ({{Lang-uk|Димитрій Димитрович Сидор}}; 29.&nbsp;марця 1955, [[Лецовиця]]) є [[Русины|русинськый]] [[Православна церьков|православный]] [[сященик]] и [[політичный діяч]], митрофорный протоієрей [[Украйинська православна церьква Московського патріархата|Украйинської православної церьквы Московського патріархата]] (УПЦ МП) и настоятель Хрестовоздвиженського собора тай Храма Христа Спасителя в [[Ужгород|Ужгороді]]. == Жывотопис == Димитрій Сидор ся родив 29.&nbsp;марця 1955.&nbsp;року в селі [[Лецовиця]] Мукачувського района. Уд 1971.&nbsp;року штудовав в Ужгородському інституті на спеціалности „Електронні направы“. Робив на воєнному заводі „''Мукачевприбор''“, заганяв ся на воєнні заводы тай базы Сєверодвінска, Сєвероморска тай Ґаджієва. У 1982.&nbsp;році кунчив Московську духновну академію тай став кандидатом богословія.<ref name=":0">{{Cite web |title=Сидор Дмитрий Дмитриевич |url=https://archive.ph/20120630005304/http://ukrlider.org.ua/uzhgorod/sidor.htm |language=ru |accessdate=2026-02-06 |archivedate=2012-06-30 |archiveurl=https://archive.ph/20120630005304/http://ukrlider.org.ua/uzhgorod/sidor.htm |work=Всеукраїнський проект «Лідери регіонів» }}</ref> == Реліґійна діялность == Быв редактором ґазеты „''Християнська родина''“.<ref name=":1">{{Cite web |language=uk |accessdate=2026-02-06 |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001.html |publisher=Центральна виборча комісія України |title=Виборчий список партії (блоку). Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" |date=2006-03-26 }}</ref> На 2026.&nbsp;рук Димитрій Сидор&nbsp;— митрофорный протоєрей [[Украйинська православна церьква Московського патріархата|Украйинської православної церьквы Московського патріархата]] (УПЦ МП) и настоятель Хрестовоздвиженського собора тай Храма Христа Спасителя в Ужгороді, де справляє богослужіня, котрі ся транслувут на сторунках собора в соціалных сітках. Керовник громадської орґанізації „''Закарпатське товариство імені Кирила і Мефодія''“,<ref>{{Cite web |publisher=YouControl |url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/22115206/ |title=ЗАКАРПАТСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ КИРИЛА І МЕФОДІЯ 22115206 |language=uk |accessdate=2026-02-06 |date=2026-02-05 }}</ref> реліґійної орґанізації „''Православна релігійна громада УПЦ (Хресто-Воздвиженська)''“.<ref>{{Cite web |title=ПРАВОСЛАВНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УПЦ (ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКА) 13597519 |url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/13597519/ |publisher=YouControl |language=uk |accessdate=2026-02-06 |date=2026-02-05 }}</ref> Спувавтор русинськых товмачінь Єванґелія тай послань Апостолув,<ref>{{Cite book|author=Інститут Історії и Філології в Ужгородҍ|publication-place=[[Ужгород]]|publisher=Інститут Історії и Філології в Ужгородҍ|year=2021|title=Новый Завѣт от Матѳея, Марка, Лукы, Їоанна, Святое благовѣствованїе, Евангелїє и Апостол на подкарпато-русинському языкови}}</ref> [[Псалтырь|Псалтыря]].<ref>{{Cite book|author3=Закарпа́тськоє о́бщество и́мени святы́х Кири́лла и Мефо́дія|author2=Межинаро́дна Кирилло-Мефо́дієвська Акаде́мія Славя́нського Просвѣще́нія|author1=Інститут Історіи и Філологіи|title=Псалтирь Церковно-богослужебный. Текст адаптиро́ванный к библе́йскому языку подкарпа́тских русинов|publication-place=[[Ужгород]]|publisher=Карпатская Русь|year=2022}}</ref> == Ґраматика русинського языка == Димитрій Сидор&nbsp;— головный автор „''Граматикы Подкарпато-русинського языка''“, представленої в Ужгороді в децембрі&nbsp;2002.<ref name=":2">{{Cite book|last=Сидор|first=Димитрий|author-link=Димитрій Сидор|year=2002|title=Граматика Подкарпато-русинського языка для подкарпа́тськых русинốв Закарпа́ття-Подкарпа́тськой Руси́, для русинôв, разсе́леных в стра́нах Євро́пы и емігра́нтôв Америкы|publisher=Карпатська Русь|publication-place=[[Ужгород]]|language=rue|author2=Межинародный Карпатськый Інститут|author3=Сойм Подкарпатськых русинốв|author4=Руська Православна Академія|author5=Кирило-Мефодієвська Академія Славянського Просвіщенія|author6=Закарпатськоє подкарпато-русинськоє Общество имени Кирила и Мефодія}}</ref> У ґраматиці ся наприклад предлагат хосновати ґрафему Ôô и про передачу рефлекса [о] у новозакрытых складах (''у студенôй'', ''русинôв''), и про [о^у] (''хôть'', ''дôвг''); хосновати Ёё из паров уйимкув и опціонално писати ять ([[Ѣ|Ѣѣ]]) про всокочіня [[Етимолоґія|етимолоґії]]. Ґраматика написана языком, приближеным ид церьковному и пораз проводит паралелі межи [[Церьковнословянськый язык|церьковнословянськов]] и [[Русинськый язык|русинськов бесідов]]. Подля слув самых авторув, робота над нив ся вела уд&nbsp;1990.&nbsp;року.<ref name=":2" />{{Rp-primitive|бук=3}} == Політична діялность == На [[Убиранкы|убиранках]] 29.&nbsp;марця 1998.&nbsp;року Димитрій Сидор ся балотовав на єдномандатному выборчому округови №73 ги безпартійный самовысунутый кандидат; 27.&nbsp;фебруара 1998 його кандидатура была знята з голосованя. На тому округови побідив быв из 90.16% голосув кандидат уд ''Соціал-демократичної партії України (об’єднаної)'' [[Віктор Медведчук]].<ref>{{Cite web |language=uk |accessdate=2026-02-06 |publisher=Центральна виборча комісія України |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd1998/webproc0vfc93.html |title=Одномандатний виборчий округ №73. Чергові вибори 29.03.1998 |date=2020-01-16 }}</ref> На убиранках 31.&nbsp;марця 2002.&nbsp;року ся балотовав на єдномандатному выборчому округови №70 ги безпартійный самовысунутый кандидат, де дустав 4,816&nbsp;голосув (4.33%). На округови побідив быв из 35.47% голосув [[Сергій Ратушняк]].<ref>{{Cite web |language=uk |accessdate=2026-02-06 |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2002/webproc69v5d70.html?kodvib=400&kodreg=21&kodokr=70&kodkand=5519 |publisher=Центральна виборча комісія України |title=Результати голосування в одномандатному виборчому окрузі. Чергові вибори 31.03.2002 |date=2020-01-10 }}</ref> Поєдны жерела пишут, ож Димитрій Сидор быв депутатом Закарпатської обласної рады IV.&nbsp;скликаня (2002).<ref name=":0" /><ref>{{Cite web |date=2019-09-26 |last=Горєвой |first=Дмитро |language=ru |accessdate=2026-02-06 |publisher=LB.ua |url=https://lb.ua/society/2019/09/26/438265_diplomaticheskiy_skandal_tserkovnim.html |quote=''В 2000-е Сидор идет в политику. В 2002 был депутатом областного совета, а в 2006 баллотировался по списку Блока Натальи Витренко в Верховную Раду.'' |title=Дипломатичний скандал з церковним присмаком }}</ref>{{Небізувноє жерело}} На убиранках народных депутатув Украйины 26.&nbsp;марця 2006.&nbsp;року быв зареєстрованый уповноваженов особов уд ''Блоку Наталії Вітренко „Народна опозиція“ Прогресивної соціалістичної партії України і Партії „Русько-Український Союз“ (РУСЬ)'' у територіалному выборчому округови&nbsp;№66;<ref name=":1" /><ref>{{Cite web |title=Уповноважені особи у територіальному виборчому окрузі |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2006/W6P026891f.html?PT001F01=600&pf7331=66 |work=Центральна виборча комісія України |language=uk |archiveurl=https://web.archive.org/web/20260206110406/https://cvk.gov.ua/pls/vnd2006/W6P026891f.html?PT001F01=600&pf7331=66 |archivedate=2026-02-06 |accessdate=2026-02-06 |date=2014-10-23 }}</ref><ref>{{Cite web |date=2006-03-24 |title=Про реєстрацію уповноважених осіб Блоку Наталії Вітренко "Народна опозиція" Прогресивної соціалістичної партії України та Партії "Русько-Український Союз" (РУСЬ) у територіальних виборчих округах з виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311359-06#Text |publisher=Верховна Рада України |language=uk |accessdate=2026-02-06 |archivedate=2024-08-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240829102907/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311359-06#Text }}</ref> не пруйшов. == Контроверзії и судові процесы == === Зверненя ид Закарпатськуй обласнуй раді за референдум 1991 === 25.&nbsp;октовбра 2008.&nbsp;року ся удбыв II.&nbsp;Европськый конґрес пудкарпатськых русинув, бігом котрого три орґанізації, у тум числі керованый Димитрійом Сидором „''Сойм подкарпатских русинов''“, пудписали зверненя ид депутатам Закарпатської обласної рады за „''конституційну реалізацію результатів референдуму 1 грудня 1991 р. про входження Закарпатської області в склад України в статусі «Закарпаття&nbsp;– спеціальна самоврядна територія, як суб’єкт в складі незалежної України»''“.<ref>{{Cite web |url=https://rusyn.eu/2024/01/02/zvernennya-2-go-yevropejskogo-kongresu-pidkarpatskih-rusiniv-vid-25-go-zhovtnya-2008-r-do-deputativ-zakarpatskoi-oblasnoi-radi-fotokopiya-dokumentu/ |publisher=rusyn.eu |title=Звернення 2-го Європейського Конгресу Підкарпатських Русинів від 25-го жовтня 2008 р. до депутатів Закарпатської обласної ради (фотокопія документу, том 8 стор. 100 кримінальної справи) |accessdate=2026-02-06 |date=2024-01-02 }}</ref> Тота подія узвала мішану реакцію публікы, и подакотрі украйинські тай реґіоналні пудкарпатські засобы масової інформації зачали обвиняти задіяных у сепаратизмі, засяганьови на територіалну цілосность Украйины тай роботі на [[Росія|російську]] власть. Такой по тому, 30.&nbsp;октовбра 2008, в уданьови ''Закарпаття онлайн Beta'' опубліковали текст гибы письма передсіды правліня фонда „Русский мир“ В.&nbsp;Ніконова, котрый удповідав на заявку Димитрія Сидора за фінанчну „пудпору русинськых и російськых неділных ошкол Закарпатя“, и заявили, ож дустали го уд „''джерела в правоохоронних органах''“<ref>{{Cite web |date=2008-10-30 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/29273-Separatyst-Sydor-otrymav-rosiiskyi-hrant-na-podderzhku-y-razvytye-rusynskykh-y-russkykh-voskresn%D1%8Bkh-shkol-Zakarpatia |publisher=Закарпаття онлайн Beta |language=uk |accessdate=2026-02-06 |title=Сепаратист Сидор отримав російський грант на "поддержку и развитие русинских и русских воскресных школ Закарпатья" }}</ref>&nbsp;— тота статя ся хосновала ги арґумент на хосен гіпотезы спувпраці Сидора из Російов и была розтиражована у другі ЗМІ. 20.&nbsp;новембра на Zaxid.net уйшов матеріал, цитувучый слова Сидора: „''На сайті фонду дійсно була інформація, що фонд погоджується помогти нам у підтримці шкіл. Проте це було в серпні, а досі ми ні копійки не отримали.''&nbsp;[…] ''Інформація про те, що русини отримують з Росії гроші&nbsp;— це гра СБУ.''&nbsp;[…]“.<ref>{{Cite web |accessdate=2026-02-06 |language=uk |publisher=Zaxid.net |title=Закарпатський сепаратист Сидор поскаржився, що за 30 тисяч доларів переворот зробити не зможе |url=https://zakarpattya.net.ua/News/30324-Zakarpatskyi-separatyst-Sydor-poskarzhyvsia-shcho-za-30-tysiach-dolariv-perevorot-zrobyty-ne-zmozhe |date=2008-11-20 }}</ref> === Суд за „засяг на територіалну цілосность и недокывность Украйины“ === 5.&nbsp;децембра 2008.&nbsp;року слідчоє удділеня [[Служба безпекы Украйины|Службы безпекы Украйины]] ініційовало судовый процес против Димитрія Сидора подля ч.&nbsp;1 ст.&nbsp;110 Криміналного кодекса Украйины („засяг на територіалну цілосность и недокывность Украйины“). 19.&nbsp;марця 2012.&nbsp;року в Ужгороді ся стало фіналноє засіданя Закарпатського обласного апелаційного суду в тому ділі; быв уголошеный вердикт: три рокы неволи из удтермінованьом исповненя засуду на два рокы, як тото пожадовав прокурор.<ref>{{Cite web |language=uk |url=https://zak.gp.gov.ua/ua/general_news.html?_m=publications&_t=rec&id=103181&fp=6060&s=print |publisher=Прес-служба прокуратури Закарпатської області |title=Священику Димитрію Сидору суд дав 3 роки з відтермінуванням |accessdate=2026-02-06 |archivedate=2026-02-06 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20260206124206/https://zak.gp.gov.ua/ua/general_news.html?_m=publications&_t=rec&id=103181&fp=6060&s=print |date=2012-03-20 }}</ref> === Суд за „нарушеня рувноправности громадян“ === У марцьови 2023.&nbsp;року робутникы Службы безпекы Украйины уголосили Сидорови пудозру подля ч.&nbsp;1 ст.&nbsp;161 Криміналного кодекса Украйины („''порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань та за іншими ознаками''“), обвинили го у розпальованю реліґійної ненависти, удкликувучи ся на 7&nbsp;епізодув, у котрых судово-лінґвістична експертиза, ініційована СБУ, найшла приниженя реліґійных чуств громадян другых конфесій и формованя ворожых настроюв (у тому числі го обвинили в публічных образах „реліґійных чуств украйинцюв, котрі проявили желаня празновати Руздво 25.&nbsp;децембра“).<ref>{{Cite web |publisher=Служба безпеки України |language=uk |accessdate=2026-02-06 |url=https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-pidozru-otrymav-nastoiatel-khramu-upts-mp-na-zakarpatti |title=За матеріалами СБУ підозру отримав настоятель храму УПЦ (МП) на Закарпатті |date=2023-03-16 }}</ref> На фебруар 2026.&nbsp;року не є фіналного вердикта суду. == Файта == Жонатый на Анні ({{Рожд|Шутко}}). Має доньок Анну тай Марію.<ref name=":0" /> == Референції == <references /> {{Lifetime|1955}} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Сидор, Димитрій}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Православие]] [[Катеґорія:Священици]] [[Катеґорія:Русины]] 2r9eplj84t3j4zpa9l8inbbw369hg9o 0 24327 167160 164285 2026-07-08T14:14:35Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167160 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ралф Валдо Емерсон |Чинность= [[поет]], [[филозоф]] |Образчик = [[File:RWEmerson.jpg|230px]] |Образчика_подпис =Ralph Waldo Emerson |Уроджѣня={{birth date|1803|5|25|mf=y}} |Мѣсто_роджѣня=Бостон, США |Упокоеня={{death date and age|mf=yes|1882|4|27|1803|5|25}} |Мѣсто_смерти=Конкорд, США |Мѣсто_погребу= }} '''Ралф Валдо Емерсон''' ({{lang-en|Ralph Waldo Emerson}}; [[25. мая]] [[1803]], Бостон, [[США]] — [[27. апріля]] [[1882]], Конкорд, США) быв американськый автор, [[поет]], тай [[філософ]].<ref>{{cite web |title=Ralph Waldo Emerson |url=https://plato.stanford.edu/entries/emerson/ |website=Stanford Encyclopedia of Philosophy |access-date=16. 1. 2021}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web |title=Ralph Waldo Emerson American author |url=https://www.britannica.com/biography/Ralph-Waldo-Emerson |website=Britannica |access-date=16. 1. 2021}}{{ref-en}}</ref> == Біоґрафія == Ралф Валдо Емерсон родив ся в Бостоні, [[Массачузетс|Масачусиці]], [[США]], в року [[1803]].<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy: "1803. Born in Boston to William and Ruth Haskins Emerson."</ref> Втиц його быв унитатськый пастор,<ref>Academy of American Poets: "...son of the Rev. William Emerson, a Unitarian pastor..."</ref> а Ралф не слїдив униатську цирькву, місто, вун творив своїх система ідея, транцендендалство.<ref>Penguin Books: "...contained the essence of his transcendental philosophy..."</ref> Вун перше написав о сьому в есею його «Природа» в року 1836.<ref>De Vere Society: "In 1836, Emerson published his first major work, 'Nature', which laid out the key tenets of transcendentalism."</ref> Отиц його умер когды вун лиш мав 8 рокув.<ref>Mental Floss: "Emerson's father died... in 1811, when Emerson was just 7 years old."</ref> Вун ся навчив в Хардфорді університиті.<ref>World History Encyclopedia: "His years at Harvard (1817-1821)..."</ref> Много чоловікы в його родині были пасторы, и втиц його ся хотїв го ставати пастором тыж.<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy: "began his career as a Unitarian minister in Boston... continuing a long line of ministers in his family."</ref> В року 1817, коли вун мав 14 року, вун зачинив його едукацію в Хардфорді.<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy: "1817. Begins study at Harvard College."</ref> Увун кунчав його едукацію в року 1821 и зачинив учити в ошколі.<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy: "1821. Graduates from Harvard and begins teaching..."</ref> В року 1825, вун ходив до Ошкола Богословю Хардфорда, обы быти пастором.<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy: "1825. Enters Harvard Divinity School."</ref> В року 1829 вун став ся головным пастором в цирькві в Бостоні.<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy: "1829. Marries Ellen Tucker and is ordained minister at Boston's Second Church."</ref> А в року 1831 жона його умерла.<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy: "1831. Ellen Tucker Emerson dies."</ref> Тай скоро потум, вун ходив до [[Европа|Європі]].<ref>Stanford Encyclopedia of Philosophy: "1832. Resigns position as minister and sails for Europe."</ref> Вертав ся помайже по року, пак ся оженив знов в року 1833. Емерсон не хотїв быти далше головов цирьков.<ref>Poetry Foundation: "He left the church after the death of his first wife..."</ref> Зато почав говорити по салах і школах. Почав писати свої думкы в куртых писанях і бисїдах.<ref>Penguin Books: "began a new career as a public lecturer... these lectures were the source of most of his essays."</ref> Його перше есе было "Природа". Стало ся єдным з найпопуларнїшых есеїв. Паньствує думка, же вильо ученых ся о ньом довідало по бисїдї в Хардфордый Духовный Ошколї в року 1837.<ref>Academy of American Poets: His two most famous speeches — "The American Scholar" (1837) and "The Divinity School Address", which he delivered to graduates of Harvard Divinity School in 1838.</ref> Емерсон ся став автором замест того, обы быв головов горожаньской церкви, так, же створив свій властный, а не чійсь іншый, план про свуй живот.<ref>Encyclopedia.com: "In his unorthodox ideas and actions he represented a minority of Americans, but by the end of his life he was considered a sage."</ref> == Референції == {{reflist}} == Література == {{Refbegin|30em}} * {{cite book |ref=Allen |author=Allen, Gay Wilson |title=Waldo Emerson |location=New York |publisher=Viking Press |year=1981 |isbn=0-670-74866-8 |url=https://archive.org/details/waldoemerson00gayw }} * {{cite book |ref=Baker |author=Baker, Carlos |title=Emerson Among the Eccentrics: A Group Portrait |location=New York |publisher=Viking Press |year=1996 |isbn=0-670-86675-X |url=https://archive.org/details/emersonamongecce00bake }} * {{cite book|ref=Bosco |author1=Bosco, Ronald A. |author2=Myerson, Joel |title=Emerson Bicentennial Essays |location=Boston |publisher=Massachusetts Historical Society |year=2006 |isbn=093490989X }} * {{cite book|ref=Bosco |author1=Bosco, Ronald A. |author2=Myerson, Joel |title=The Emerson Brothers: A Fraternal Biography in Letters |url=https://archive.org/details/emersonbrothersf0000bosc |location=Oxford |publisher=Oxford University Press |year=2006 |isbn=9780195140361 }} * {{cite book|ref=Bosco |author1=Bosco, Ronald A. |author2=Myerson, Joel |title=Emerson in His Own Time |location=Iowa City |publisher=University of Iowa Press |year=2003 |isbn=0-87745-842-1 }} * {{cite book|ref=Bosco |author1=Bosco, Ronald A. |author2=Myerson, Joel |title=Ralph Waldo Emerson: A Documentary Volume |url=https://archive.org/details/ralphwaldoemerso0000unse_s2n0 |location=Detroit |publisher=Cengage Learning |year=2010 |isbn=9780787681692 }} * {{cite book |ref=Buell |author=Buell, Lawrence |title=Emerson |location=Cambridge, Massachusetts |publisher=Belknap Press of Harvard University Press |year=2003 |isbn=0-674-01139-2 |url=https://archive.org/details/emerson00buel }} * {{cite book|ref=Emerson |author=Emerson, Ralph Waldo |title=Essays and Lectures |url=https://archive.org/details/essayslectures0000emer |location=New York |publisher=Library of America |year=1983 |isbn=0-940450-15-1 }} * {{cite book |ref=Emerson |author=Emerson, Ralph Waldo |title=Collected Poems and Translations |location=New York |publisher=Library of America |year=1994 |isbn=0-940450-28-3 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/collectedpoemstr0000emer }} * {{cite book|ref=Emerson |author=Emerson, Ralph Waldo |title=Selected Journals: 1820–1842 |url=https://archive.org/details/selectedjournals0000emer |location=New York |publisher=Library of America |year=2010 |isbn=978-1-59853-067-4 }} * {{cite book|ref=Emerson |author=Emerson, Ralph Waldo |title=Selected Journals: 1841–1877 |location=New York |publisher=Library of America |year=2010 |isbn=978-1-59853-068-1 }} * {{cite book|ref=Gougeon |author=Gougeon, Len |title=Virtue's Hero: Emerson, Antislavery, and Reform |url=https://archive.org/details/virtuesheroemers0000unse |location=Athens |publisher=University of Georgia Press |year=2010 |isbn=978-0-8203-3469-1 }} * {{cite book |ref=Gura |author=Gura, Philip F. |title=American Transcendentalism: A History |location=New York |publisher=Hill and Wang |year=2007 |isbn=978-0-8090-3477-2 |url=https://archive.org/details/americantranscen00gura }} * {{cite book |ref=Kaplan |author=Kaplan, Justin |title=Walt Whitman: A Life |location=New York |publisher=Simon and Schuster |year=1979 |isbn=0-671-22542-1 |url=https://archive.org/details/waltwhitmanlife00kapl }} * {{cite book|ref=Koch |author=Koch, Daniel R. |title= Ralph Waldo Emerson in Europe: Class, Race and Revolution in the Making of an American Thinker |url=https://archive.org/details/ralphwaldoemerso0000koch |location=London |publisher= I. B. Tauris |year=2012 }} * {{cite book |ref=McAleer |author=McAleer, John |title=Ralph Waldo Emerson: Days of Encounter |location=Boston |publisher=Little, Brown |year=1984 |isbn=0-316-55341-7 |url=https://archive.org/details/ralphwaldoemerso00mcal }} * Mudge, Jean McClure (ed.) {{cite book|author= |title=Mr. Emerson's Revolution. |location=Cambridge, MA |publisher=Open Book |year=2015|isbn=}}. * {{cite book|ref=Myerson |author=Myerson, Joel |title=A Historical Guide to Ralph Waldo Emerson |url=https://archive.org/details/historicalguidet0000unse_e2w8 |location=New York |publisher=Oxford University Press |year=2000 |isbn=0-19-512094-9 }} * {{cite book|ref=Myerson |editor=Myerson, Joel |editor2=Petrolionus, Sandra Herbert |editor3=Walls, Laura Dassaw |title= The Oxford Handbook of Transcendentalism |location=New York |publisher=Oxford University Press |year=2010 |isbn= 978-0-19-533103-5 }} * {{cite book|ref=Packer |author=Packer, Barbara L. |title=The Transcendentalists |url=https://archive.org/details/transcendentalis0000pack |location=Athens |publisher=University of Georgia Press |year=2007 |isbn=978-0-8203-2958-1 }} * {{cite journal|author= |title=Emerson Writes to Clough. A Lost Letter Found in Italy |ref=Paolucci |author=Paolucci, Stefano |journal="emerson Society Papers" {{page2|date=2008|volume=19|issue=1|pages=}}: 1, 4-5 |url=https://www.academia.edu/14212652 |location=Emerson Society Papers|publisher=19.1 (2008), 1, 4–5. |year=2008 }} * {{cite book |ref=Porte & Morris |editor=Porte, Joel |editor2=Morris, Saundra |title=The Cambridge Companion to Ralph Waldo Emerson |location=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |year=1999 |isbn=0-521-49946-1 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/cambridgecompani0000unse_b7y0 }} * {{cite book |ref=Richardson |author=Richardson, Robert D. Jr. |title=Emerson: The Mind on Fire |location=Berkeley |publisher=University of California Press |year=1995 |isbn=0-520-08808-5 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/emersonmindonfir0000rich }} * {{cite book|ref=Rosenwald |author=Rosenwald, Lawrence |title=Emerson and the Art of the Diary |location=New York |publisher=Oxford University Press |year=1988 |isbn=0-19-505333-8 }} * {{cite book|ref=Rusk |author=Rusk, Ralph Leslie |title=The Life of Ralph Waldo Emerson |url=https://archive.org/details/lifeofralphwaldo0000rusk |location=New York |publisher=Columbia University Press |year=1957 }} * Slater, Joseph (ed.) {{cite book|author= |title=The Correspondence of Emerson and Carlyle |location=New York |publisher=Columbia University Press |year=1964|isbn=}}. * {{cite book|last=Stephen|first1=Leslie |authorlink1=Leslie Stephen|title=Studies of a Biographer|year=1902|publisher=Duckworth|location=London|pages=130–67|chapter=[[s:Studies of a Biographer/Emerson|Emerson]]}} * {{cite book |ref=Sullivan |author=Sullivan, Wilson |title=New England Men of Letters |location=New York |publisher=Macmillan |year=1972 |isbn=0-02-788680-8 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/newenglandmenofl0000sull }} * {{cite book|ref=von Frank |author=von Frank, Albert J. |title=An Emerson Chronology |url=https://archive.org/details/emersonchronolog0000vonf |location=New York |publisher=G. K. Hall |year=1994 |isbn=0-8161-7266-8 }} * {{cite book |ref=VonMehren |author=Von Mehren, Joan |title=Minerva and the Muse: A Life of Margaret Fuller |location=Amherst |publisher=University of Massachusetts Press |year=1994 |isbn=1-55849-015-9 |url=https://archive.org/details/minervamuse00joan }} * {{cite encyclopedia |last=Long |first=Roderick |authorlink1= Roderick Long |editor-first=Ronald |editor-last=Hamowy |editor-link=Ronald Hamowy |encyclopedia=The Encyclopedia of Libertarianism |chapter= Emerson, Ralph Waldo (1803–1882) |url= https://books.google.com/books?id=yxNgXs3TkJYC|year=2008 |publisher= [[SAGE Publications|Sage]]; [[Cato Institute]] |location= Thousand Oaks, CA |doi=10.4135/9781412965811.n89 |isbn= 978-1412965804 |oclc=750831024| lccn = 2008009151 |pages= 142–43 }} * {{cite book|author=[[Kenneth Sacks|Sacks, Kenneth S.]] |title=Understanding Emerson: "The American Scholar" and His Struggle for Self-Reliance |url=https://archive.org/details/understandingeme0000sack |location=Princeton |publisher=Princeton University Press |year=2003|isbn=978-0691099828}} * [https://findingaids.library.columbia.edu/ead/nnc-rb/ldpd_4078735 Ralph Waldo Emerson papers, 1814–1867] (25 boxes) are housed at the Rare Book and Manuscript Library at [[Универзитет Колумбија|Columbia University]] * [https://findingaids.library.columbia.edu/ead/nnc-rb/ldpd_4078734 Finding aid to Ralph Waldo Emerson letters at Columbia University. Rare Book & Manuscript Library.] * Ralph Waldo Emerson additional papers, 1852–1898 (.5 linear feet) are housed at [[Houghton Library]] at [[Универзитет Харвард|Harvard University]]. * Ralph Waldo Emerson lectures and sermons, c. 1831–1882 (10 linear feet) are housed at Houghton Library at Harvard University. * Ralph Waldo Emerson letters to Charles King Newcomb, 1842 March 18 – 1, 858 July 25 (22 items) are housed at the Concord Public Library. {{Refend}} {{Lifetime|1803|1882|Емерсон, Ралф Волдо}} [[Катеґорія:Писателе США]] [[Катеґорія:Поеты США]] [[Катеґорія:Англоязычны писателе]] s1038duznwkwi5tga4e6fzgx7jqm3fj 2 24695 167186 167147 2026-07-08T16:44:11Z Halajkovič 33393 167186 wikitext text/x-wiki {{#invoke:Інфобокс|infoboxTemplate |templatestyles = Шаблона:Інфобокс країна/styles.css | bodyclass = infobox ib-country vcard | aboveclass = adr | above = {{#if:{{{conventional_long_name|}}}{{{native_name|}}}{{{name|}}} | {{#if:{{{conventional_long_name|}}} |<div class="fn org country-name">{{{conventional_long_name|}}}</div> }}{{#if:{{{native_name|}}}{{{name|}}} |<div class="ib-country-names"><!-- -->{{br separated entries |{{{native_name|}}} |{{#if:{{{name|}}} |<div class="ib-country-name-style fn org country-name">{{{name|}}}</div> }}}}</div> }}<!-- -->{{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes |<span class="fn org">[[Micronation]]</span> }} |<div class="fn org country-name">{{PAGENAMEBASE}}</div>}} | subheader = {{#if:{{{life_span|}}} | {{{life_span}}} | {{#if:{{{year_start|}}}|{{{year_start}}}{{#if:{{{year_end|}}}|–{{{year_end}}} }} }} }} | image1 = {{#if:{{{image_coat|}}}{{{image_symbol|}}}{{{image_flag|}}}{{{image_flag2|}}} |{{Інфобокс країна/imagetable |image1a = {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|suppressplaceholder={{main other||no}}|image={{{image_flag|}}}|sizedefault=125px|size={{{flag_width|{{{flag_size|}}}}}}|maxsize=250|border={{yesno |{{{flag_border|}}}|yes=yes|blank=yes}}|alt={{{alt_flag|{{{flag_alt|}}}}}}|title=Прапор {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}}} |image1b = {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|suppressplaceholder={{main other||no}}|image={{{image_flag2|}}}|sizedefault=125px|size={{{flag_width|}}}|maxsize=250|border={{yesno |{{{flag2_border|}}}|yes=yes|blank=yes}}|alt={{{alt_flag2|{{{flag_alt2|}}}}}}}} |caption1= {{#ifexist:{{if empty |{{{flag_type_article|}}} |{{{flag|}}} | {{if empty |{{{flag_type|}}} |Прапор}} {{if empty |{{{linking_name|}}} |{{{common_name|}}} |{{{name|}}} |{{PAGENAME}} }} }} |[[{{if empty |{{{flag_type_article|}}} |{{{flag|}}} |{{if empty |{{{flag_type|}}} |Прапор}} {{if empty |{{{linking_name|}}} |{{{common_name|}}} |{{{name|}}} |{{PAGENAME}} }} }}|{{if empty |{{{flag_caption|}}} |{{{flag_type|}}} |Прапор}}]] |{{if empty |{{{flag_caption|}}} |{{{flag_type|}}} |Прапор}} }} |image2 = {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|suppressplaceholder={{main other||no}}|image={{if empty|{{{image_coat|}}}|{{{image_symbol|}}}}} |size={{{symbol_width|{{{coa_size|}}}}}}|sizedefault=85px|alt={{#if:{{{image_coat|}}}|{{{alt_coat|{{{coat_alt|}}}}}}|{{{alt_symbol|}}}}}|title={{{symbol_type|Ерб}}} {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}}} |caption2= {{#ifexist:{{if empty |{{{symbol_type_article|}}} |{{{symbol|}}} |{{if empty |{{{symbol_type|}}} |Ерб}} {{if empty |{{{linking_name|}}} |{{{common_name|}}} |{{{name|}}} |{{PAGENAME}} }} }} |[[{{if empty |{{{symbol_type_article|}}} |{{{symbol|}}} |{{if empty |{{{symbol_type|}}} |Ерб}} {{if empty |{{{linking_name|}}} |{{{common_name|}}} |{{{name|}}} |{{PAGENAME}} }} }} | {{if empty |{{{symbol_type|}}} |Ерб}}]] |{{if empty |{{{symbol_type|}}} |Ерб}} }} }} }} | data1 = {{#if:{{{national_motto|}}}{{{motto|}}} |<div style="text-align: center;">'''Народне мотто:''' {{if empty|{{{motto|}}}|{{{national_motto|}}}}}<!-- -->{{#if:{{{englishmotto|}}}|<div>{{{englishmotto}}}</div> }}</div> }} | class2 = anthem | data2 = <div style="text-align: center;">{{#if:{{{national_anthem|}}}{{{anthem|}}} |'''Гімна:''' {{if empty|{{{national_anthem|}}}|{{{anthem|}}}}} }}{{#if:{{{anthems|}}} |'''Гімны:''' {{{anthems}}} }}{{#if:{{{royal_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''[[Кралёвска гімна]]:''' {{{royal_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{flag_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''[[Прапова гімна]]:''' {{{flag_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{national_march|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Народный марш:''' {{{national_march}}}</div> }}{{#if:{{{territorial_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Теріторіална гімна:''' {{{territorial_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{regional_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Реґіонална гімна:''' {{{regional_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{state_anthem|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Штатна гімна:''' {{{state_anthem}}}</div> }}{{#if:{{{march|}}} |<div class="ib-country-anthem">'''Марш:''' {{{march}}}</div> }}</div> | data3 = {{#if:{{{other_symbol|}}}{{{text_symbol|}}} |{{#if:{{{other_symbol_type|}}}{{{text_symbol_type|}}} | '''{{if empty|{{{other_symbol_type|}}}|{{{text_symbol_type|}}}}}'''<br/>}}<!-- -->{{if empty|{{{other_symbol|}}}|{{{text_symbol|}}}}} }} | data4 = {{#if:{{{image_map|}}} |{{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{image_map|}}}|size={{{map_width|{{{image_map_size|}}}}}}|upright=1.15|alt={{{alt_map|{{{image_map_alt|}}}}}}|title={{{map_caption|{{{image_map_caption|Location of {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}} }}} }}} }}} }}} }}} }}<!-- -->{{#if:{{{map_caption|{{{image_map_caption|}}}}}}|<div class="ib-country-map-caption">{{{map_caption|{{{image_map_caption|}}}}}}</div>}} }} | data5 = {{#if:{{{image_map2|}}} |{{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{image_map2|}}}|size={{{map2_width|{{{image_map2_size|}}}}}}|upright=1.15|alt={{{alt_map2|{{{image_map2_alt|}}}}}}|title={{{map_caption2|{{{image_map2_caption|Location of {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}} }}} }}} }}} }}} }}} }}<!-- -->{{#if:{{{map_caption2|{{{image_map2_caption|}}}}}}|<div class="ib-country-map-caption">{{{map_caption2|{{{image_map2_caption|}}}}}}</div>}} }} | label6 = Статус | data6 = {{#if:{{{status|}}}|{{Infobox country/status text|status={{{status|}}}|status_text={{{status_text|}}}|empire={{{empire|}}}|year_end={{{year_end|}}}|year_exile_start={{{year_exile_start|}}}|year_exile_end={{{year_exile_end|}}} }} }} | label7 = Location | data7 = {{{loctext|}}} | label8 = {{#if:{{{capital_type|}}} | {{{capital_type}}} | Головне місто }}{{#ifeq: {{#ifeq:{{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}}|capital |capital<!-- -->|{{#switch:{{{capital}}} | [[{{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}}]] = capital | {{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}} = capital | не є головне місто }}<!-- -->}}|capital <!-- (#ifeq:)-->|<!------------------------------------------ capital is largest_city/_settlement: ------------------------------------------- --><div class="ib-country-largest">and {{{largest_settlement_type|largest city}}}</div> }} | data8 = {{#if:{{{capital|}}}|{{{capital}}}{{#if:{{{coordinates|}}}|<br/>{{#invoke:Coordinates|coordinsert|{{{coordinates}}}|type:city}}}} }} | rowclass9 = {{#if:{{{capital|}}}|mergedrow}} | label9 = Головне місто в екзілї | data9 = {{#ifexist:{{{capital_exile|}}}|[[{{{capital_exile|}}}]]|{{{capital_exile|}}}}} | rowclass10 = {{#if:{{{capital|}}}|mergedrow}} | label10 = {{#if:{{{admin_center_type|}}}| {{{admin_center_type}}} | Адміністратівный&nbsp;центер }} | data10 = {{#switch:{{{admin_center|}}} |capital | = |[[{{{capital|}}}]] = |{{{capital|}}} = |#default = {{{admin_center}}}{{#if:{{{capital|}}}||{{#if:{{{coordinates|}}}|<br/>{{#invoke:Coordinates|coordinsert|{{{coordinates}}}|type:city}}}} }} }} | rowclass11 = {{#if:{{{capital|}}}{{{admin_center|}}}|mergedbottomrow}} | label11 = Найвекше {{{largest_settlement_type|місто}}} | data11 = {{#ifeq: {{#ifeq:{{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}}|головне місто |головне місто<!-- -->|{{#switch:{{{capital}}} | [[{{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}}]] = головне місто | {{{largest_city|}}}{{{largest_settlement|}}} = головне місто | не є головне місто }}<!-- -->}}|головне місто <!-- (#ifeq:)-->|<!-- над тым текстом ся уж нич не зображує --> | {{if empty| {{{largest_city|}}} | {{{largest_settlement|}}} }} }} | rowclass12 = mergedtoprow | label12 = Урядны&nbsp;языкы | data12 = {{{official_languages|}}} | rowclass13 = mergedrow | label13 = <span class="ib-country-lang">Узнаны&nbsp;языкы</span> | data13 = {{if empty| {{{recognized_languages|}}} | {{{recognised_languages|}}} }} | rowclass14 = mergedrow | label14 = <span class="ib-country-lang">Узнаны народны&nbsp;языкы</span> | data14 = {{if empty| {{{recognized_national_languages|}}} | {{{recognised_national_languages|}}} | {{{national_languages|}}} }} | rowclass15 = mergedrow | label15 = <span class="ib-country-lang">Узнаны реґіоналны&nbsp;языкы</span> | data15 = {{if empty| {{{recognized_regional_languages|}}} | {{{recognised_regional_languages|}}} | {{{regional_languages|}}} }} | label16 = Розшырены&nbsp;языкы | data16 = {{{common_languages|}}} | rowclass17 = {{#ifeq:{{{languages2_sub|}}}|yes |{{#ifeq:{{{languages_sub|}}}|yes |mergedrow}} |{{#ifeq:{{{languages_sub|}}}|yes |mergedbottomrow}} }} | label17 ={{#ifeq:{{{languages_sub|}}}|yes |<div class="ib-country-lang">{{if empty| {{{languages_type|}}} | Other&nbsp;languages }}</div> |{{if empty| {{{languages_type|}}} | Other&nbsp;languages }} }} | data17 = {{{languages|}}} | rowclass18 = {{#ifeq:{{{languages2_sub|}}}|yes |mergedbottomrow}} | label18 = {{#ifeq:{{{languages2_sub|}}}|yes |<div class="ib-country-lang">{{if empty|{{{languages2_type|}}} | Other&nbsp;languages }}</div> |{{if empty|{{{languages2_type|}}} | Other&nbsp;languages }} }} | data18 = {{{languages2|}}} | label19 = [[Етнічна ґрупа|Етнічна&nbsp;ґрупа]] <!-- -->{{#if:{{{ethnic_groups_year|}}} |<div class="ib-country-ethnic"> ({{{ethnic_groups_year}}}){{{ethnic_groups_ref|}}}</div>|<div class="ib-country-ethnic">{{{ethnic_groups_ref|}}}</div>}} | data19 = {{{ethnic_groups|}}} | label20 = Реліґія <!-- -->{{#if:{{{religion_year|}}} |<div class="ib-country-religion"> ({{{religion_year}}}){{{religion_ref|}}}</div>|<div class="ib-country-religion">{{{religion_ref|}}}</div>}} | data20 = {{{religion|}}} | label21 = [[Денонім]]ы | data21 = {{{demonym|}}} | label22 = Тіп | data22 = {{{org_type|}}} | label23 = {{if empty|{{{membership_type|}}} | Membership }} | data23 = {{{membership|}}} | label24 = {{#if:{{{government_type|}}} | {{#if:{{{politics_link|}}} | [[{{{politics_link}}}|{{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Organizational structure|Government}}]]<!-- -->| {{#ifexist:Politics of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}} | [[Politics of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}|{{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Organizational structure|Government}}]]<!-- -->| {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Organizational structure|Government}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}} | data24 = {{{government_type|}}} | header25 = {{#if:{{{government_type|}}} || {{#if:{{{leader_title1|}}}{{{leader_name1|}}} | {{#if:{{{name|}}}{{{membership|}}} | <!--template being used for geopolitical org:-->Leaders | <!--template being used for country/territory: -->Government }} }} }} | rowclass26 = mergedrow | data26 = {{#if:{{{leader_name1|}}}|{{Інфобокс країна/multirow|{{{leader_title1|}}} |{{{leader_name1|}}} |{{{leader_title2|}}} |{{{leader_name2|}}} |{{{leader_title3|}}} |{{{leader_name3|}}} |{{{leader_title4|}}} |{{{leader_name4|}}} |{{{leader_title5|}}} |{{{leader_name5|}}} |{{{leader_title6|}}} |{{{leader_name6|}}} |{{{leader_title7|}}} |{{{leader_name7|}}} |{{{leader_title8|}}} |{{{leader_name8|}}} |{{{leader_title9|}}} |{{{leader_name9|}}} |{{{leader_title10|}}} |{{{leader_name10|}}} |{{{leader_title11|}}} |{{{leader_name11|}}} |{{{leader_title12|}}} |{{{leader_name12|}}} |{{{leader_title13|}}} |{{{leader_name13|}}} |{{{leader_title14|}}} |{{{leader_name14|}}} |{{{leader_title15|}}} |{{{leader_name15|}}} }} }} | rowclass27 = mergedrow | label27 = {{#if:{{{title_leader|}}}| {{{title_leader}}} }} | data27 = {{#if:{{{title_leader|}}}|&nbsp;}} | rowclass28 = mergedrow | data28 = {{#if:{{{year_leader1|}}} | {{Інфобокс країна/multirow|{{{year_leader1|}}} |{{{leader1|}}} |{{{year_leader2|}}} |{{{leader2|}}} |{{{year_leader3|}}} |{{{leader3|}}} |{{{year_leader4|}}} |{{{leader4|}}} |{{{year_leader5|}}} |{{{leader5|}}} |{{{year_leader6|}}} |{{{leader6|}}} |{{{year_leader7|}}} |{{{leader7|}}} |{{{year_leader8|}}} |{{{leader8|}}} |{{{year_leader9|}}} |{{{leader9|}}} |{{{year_leader10|}}} |{{{leader10|}}} |{{{year_leader11|}}} |{{{leader11|}}}|{{{year_leader12|}}} |{{{leader12|}}}|{{{year_leader13|}}} |{{{leader13|}}}|{{{year_leader14|}}} |{{{leader14|}}}|{{{year_leader15|}}} |{{{leader15|}}} }} }} | rowclass29 = mergedrow | label29 = {{#if:{{{title_representative|}}}| {{{title_representative}}} }} | data29 = {{#if:{{{title_representative|}}}|&nbsp;}} | rowclass30 = mergedrow | data30 = {{#if:{{{year_representative1|}}}|{{Інфобокс країна/multirow|{{{year_representative1|}}} |{{{representative1|}}} |{{{year_representative2|}}} |{{{representative2|}}} |{{{year_representative3|}}} |{{{representative3|}}} |{{{year_representative4|}}} |{{{representative4|}}} |{{{year_representative5|}}} |{{{representative5|}}}|{{{year_representative6|}}} |{{{representative6|}}}|{{{year_representative7|}}} |{{{representative7|}}}|{{{year_representative8|}}} |{{{representative8|}}} }} }} | rowclass31 = mergedrow | label31 = {{#if:{{{title_deputy|}}}|{{{title_deputy}}} }} | data31 = {{#if:{{{title_deputy|}}}|&nbsp;}} | rowclass32 = mergedrow | data32 = {{#if:{{{year_deputy1|}}}|{{Інфобокс країна/multirow|{{{year_deputy1|}}} |{{{deputy1|}}} |{{{year_deputy2|}}} |{{{deputy2|}}} |{{{year_deputy3|}}} |{{{deputy3|}}} |{{{year_deputy4|}}} |{{{deputy4|}}} |{{{year_deputy5|}}} |{{{deputy5|}}} |{{{year_deputy6|}}} |{{{deputy6|}}}|{{{year_deputy7|}}} |{{{deputy7|}}}|{{{year_deputy8|}}} |{{{deputy8|}}}|{{{year_deputy9|}}} |{{{deputy9|}}}|{{{year_deputy10|}}} |{{{deputy10|}}}|{{{year_deputy11|}}} |{{{deputy11|}}}|{{{year_deputy12|}}} |{{{deputy12|}}}|{{{year_deputy13|}}} |{{{deputy13|}}}|{{{year_deputy14|}}} |{{{deputy14|}}}|{{{year_deputy15|}}} |{{{deputy15|}}} }} }} | label40 = Legislature | data40 = {{{legislature|}}} | rowclass41 = mergedrow | label41 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{#if:{{{type_house1|}}}|{{{type_house1}}}|[[Upper house]]}}</div> | data41 = {{{upper_house|{{{house1|}}}}}} | rowclass42 = mergedbottomrow | label42 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{#if:{{{type_house2|}}}|{{{type_house2}}}|[[Lower house]]}}</div> | data42 = {{{lower_house|{{{house2|}}}}}} | rowclass43 = {{#if:{{{established_event1|}}} |mergedtoprow}} | header43 = {{#if:{{{established_event1|}}}{{{sovereignty_type|}}} |{{#if:{{{sovereignty_type|}}} | {{{sovereignty_type}}}<!-- -->{{#if:{{{sovereignty_note|}}} |&nbsp;<div class="ib-country-sovereignty">{{{sovereignty_note}}}</div>}} | {{#if:{{{established|}}}| | Establishment }} }} }} | label44 = Заложіня | data44 = {{#if:{{{sovereignty_type|}}} | |{{{established|}}} }} | label45 = {{#if:{{{era|}}}|Historical era|History}} | data45 = {{#if:{{{era|}}} |{{#ifexist:{{{era|}}}|[[{{{era}}}]]|{{{era}}}}} | {{#if:{{{date_start|}}}{{{year_start|}}}|&nbsp;}}}} | rowclass46 = {{#if:{{{established_event1|}}} |mergedrow |mergedbottomrow}} | data46 = {{#if:{{{established_date1|}}}|{{Шаблона:Інфобокс країна/multirow |{{{established_event1|}}} |{{{established_date1||}}} |{{{established_event2|}}} |{{{established_date2||}}} |{{{established_event3|}}} |{{{established_date3|}}} |{{{established_event4|}}} |{{{established_date4|}}} |{{{established_event5|}}} |{{{established_date5|}}} |{{{established_event6|}}} |{{{established_date6|}}} |{{{established_event7|}}} |{{{established_date7|}}} |{{{established_event8|}}} |{{{established_date8|}}} |{{{established_event9|}}} |{{{established_date9|}}} |{{{established_event10|}}} |{{{established_date10|}}} |{{{established_event11|}}} |{{{established_date11|}}} |{{{established_event12|}}} |{{{established_date12|}}} |{{{established_event13|}}} |{{{established_date13|}}} |{{{established_event14|}}} |{{{established_date14|}}} |{{{established_event15|}}} |{{{established_date15|}}} |{{{established_event16|}}} |{{{established_date16|}}} |{{{established_event17|}}} |{{{established_date17|}}} |{{{established_event18|}}} |{{{established_date18|}}} |{{{established_event19|}}} |{{{established_date19|}}} |{{{established_event20|}}} |{{{established_date20|}}} }} }} | rowclass47 = {{#if:{{{date_start|}}}{{{year_start|}}} |mergedrow |mergedbottomrow}} | data47 = {{#if:{{{date_start|}}}{{{year_start|}}}|{{Інфобокс країна/multirow |{{{event_pre|}}} |{{{date_pre|}}} |{{if empty|{{{event_start|}}}|Established}} |{{{date_start|}}} {{{year_start|}}} |{{{event1|}}} |{{{date_event1|}}} |{{{event2|}}} |{{{date_event2|}}} |{{{event3|}}} |{{{date_event3|}}} |{{{event4|}}} |{{{date_event4|}}} |{{{event5|}}} |{{{date_event5|}}} |{{{event6|}}} |{{{date_event6|}}}|{{{event7|}}} |{{{date_event7|}}}|{{{event8|}}} |{{{date_event8|}}}|{{{event9|}}} |{{{date_event9|}}}|{{{event10|}}} |{{{date_event10|}}} |{{if empty|{{{event_end|}}}|Disestablished}} |{{{date_end|}}} {{{year_end|}}} |{{{event_post|}}} |{{{date_post|}}} }} }} | rowclass60 = mergedtoprow | header60 = {{#if:{{{area_km2|}}}{{{area_ha|}}}{{{area_sq_mi|}}}{{{area_acre|}}}{{{area_land_km2|}}}{{{area_land_ha|}}}{{{area_land_sq_mi|}}}{{{area_land_acre|}}}{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_sq_mi|}}}{{{area_water_acre|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}} | {{#if:{{{area_link|}}} | [[{{{area_link}}}|Area {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|claimed|}}]] | {{#ifexist:Geography of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}} | [[Geography of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}|Area {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|claimed|}}]] | Area {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|claimed|}}<!-- -->}}<!-- -->}} }} | rowclass61 = {{#if:{{{area_land_km2|}}}{{{area_land_ha|}}}{{{area_land_sq_mi|}}}{{{area_land_acre|}}}{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_sq_mi|}}}{{{area_water_acre|}}}{{{FR_metropole|}}}{{{area_label2|}}}{{{area_label3|}}}{{{percent_water|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label61 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{area_label|Total}}}{{{FR_foot4|}}}</div> | data61 = {{#if:{{{area_km2|}}}{{{area_ha|}}}{{{area_sq_mi|}}}{{{area_acre|}}} |{{#if:{{{area_km2|}}}{{{area_sq_mi|}}} |{{convinfobox|{{{area_km2|}}}|km2|{{{area_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}} |{{#if:{{{area_ha|}}}{{{area_acre|}}} |{{convinfobox|{{{area_ha|}}}|ha|{{{area_acre|}}}|acre|abbr=on}} }} }}{{{area_footnote|}}}{{#if:{{{area_rank|}}} |&#32;([[Список штатів і залежных теріторій подля великости|{{{area_rank}}}]]) }} }} | rowclass62 = {{#if:{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_sq_mi|}}}{{{area_water_acre|}}}{{{FR_metropole|}}}{{{area_label2|}}}{{{area_label3|}}}{{{percent_water|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label62 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Land</div> | data62 = {{#if:{{{area_land_km2|}}}{{{area_land_ha|}}}{{{area_land_sq_mi|}}}{{{area_land_acre|}}} |{{#if:{{{area_land_km2|}}}{{{area_land_sq_mi|}}} |{{convinfobox|{{{area_land_km2|}}}|km2|{{{area_land_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}} |{{#if:{{{area_land_ha|}}}{{{area_land_acre|}}} |{{convinfobox|{{{area_land_ha|}}}|ha|{{{area_land_acre|}}}|acre|abbr=on}} }} }}{{{area_land_footnote|}}} }} | rowclass63 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{area_label2|}}}{{{area_label3|}}}{{{percent_water|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label63 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Water</div> | data63 = {{#if:{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_sq_mi|}}}{{{area_water_acre|}}} |{{#if:{{{area_water_km2|}}}{{{area_water_sq_mi|}}} |{{convinfobox|{{{area_water_km2|}}}|km2|{{{area_water_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}} |{{#if:{{{area_water_ha|}}}{{{area_water_acre|}}} |{{convinfobox|{{{area_water_ha|}}}|ha|{{{area_water_acre|}}}|acre|abbr=on}} }} }}{{{area_water_footnote|}}} }} | rowclass64 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{area_label2|}}}{{{area_label3|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label64 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Water&nbsp;(%)</div> | data64 = {{{percent_water|}}} | rowclass65 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{area_label3|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label65 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{area_label2|}}}</div> | data65 = {{#if:{{{area_label2|}}}| {{{area_data2|}}} }} | rowclass66 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area1|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label66 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{area_label3|}}}</div> | data66 = {{#if:{{{area_label3|}}}| {{{area_data3|}}} }} | rowclass67 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area2|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label67 = {{{stat_year1|}}}{{{ref_area1|}}} | data67 = {{#if: {{{stat_area1|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area1|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass68 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area3|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label68 = {{{stat_year2|}}}{{{ref_area2|}}} | data68 = {{#if: {{{stat_area2|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area2|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass69 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area4|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label69 = {{{stat_year3|}}}{{{ref_area3|}}} | data69 = {{#if: {{{stat_area3|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area3|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass70 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}{{{stat_area5|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label70 = {{{stat_year4|}}}{{{ref_area4|}}} | data70 = {{#if: {{{stat_area4|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area4|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass71 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}|mergedrow|mergedbottomrow}} | label71 = {{{stat_year5|}}}{{{ref_area5|}}} | data71 = {{#if: {{{stat_area5|}}} | {{convinfobox|{{{stat_area5|}}}|km2||sqmi}} }} | rowclass72 = mergedrow | label72 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{FR_metropole}}}</div> | data72 = {{#if:{{{FR_metropole|}}}| <nowiki /> }} | rowclass73 = mergedrow | label73 = <div class="ib-country-fake-li2">•&nbsp;[[Institut Géographique National|IGN]]{{{FR_foot2|}}}</div> | data73 = {{#if:{{{FR_metropole|}}} |{{#if:{{{FR_IGN_area_km2|}}}{{{FR_IGN_area_sq_mi|}}} |{{convinfobox|{{{FR_IGN_area_km2|}}}|km2|{{{FR_IGN_area_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}}{{#if:{{{FR_IGN_area_rank|}}}|&#32;([[List of countries and dependencies by area|{{{FR_IGN_area_rank|}}}]])}} }} }} | rowclass89 = mergedbottomrow | label89 = <div class="ib-country-fake-li2">•&nbsp;[[Cadastre]]{{{FR_foot3|}}}</div> | data89 = {{#if:{{{FR_metropole|}}} |{{#if:{{{FR_cadastre_area_km2|}}}{{{FR_cadastre_area_sq_mi|}}} | {{convinfobox|{{{FR_cadastre_area_km2|}}}|km2|{{{FR_cadastre_area_sq_mi|}}}|sqmi|abbr=on}}{{#if:{{{FR_cadastre_area_rank|}}}|&#32;([[List of countries and dependencies by area|{{{FR_cadastre_area_rank|}}}]])}} }} }} | rowclass90 = mergedtoprow | header90 = {{#if:{{{population_estimate|}}}{{{population_census|}}}{{{FR_metropole_population|}}}{{{stat_pop1|}}}{{{stat_pop2|}}}{{{stat_pop3|}}}{{{stat_pop4|}}}{{{stat_pop5|}}} |{{#if:{{{population_link|}}} | {{#ifeq:{{{population_link}}}|no|Population|[[{{{population_link}}}|Population]]}}<!-- -->| {{#ifexist:Demographics of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}} | [[Demographics of {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}|Population]]<!-- -->| Population<!-- -->}}<!-- -->}} }} | rowclass91 = mergedrow | label91 = <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{#if:{{{population_estimate_year|}}} |{{{population_estimate_year}}} estimate|Estimate}}</div> | data91 = {{#if:{{{population_estimate|}}} |{{{population_estimate}}}<!-- -->{{#if:{{{population_estimate_rank|}}} |&#32;([[List of countries and dependencies by population|{{{population_estimate_rank}}}]])}} }} | rowclass92 = mergedrow | label92= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{population_label2|}}}</div> | data92= {{#if:{{{population_label2|}}}|{{{population_data2|}}}}} | rowclass93= mergedrow | label93= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{population_label3|}}}</div> | data93= {{#if:{{{population_label3|}}}|{{{population_data3|}}}}} | rowclass94= mergedrow | data94= {{#if:{{{stat_pop1|}}}{{{stat_pop2|}}}{{{stat_pop3|}}}{{{stat_pop4|}}}{{{stat_pop5|}}}|{{Інфобокс країна/multirow|{{{stat_year1|}}}{{{ref_pop1|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop1|}}}}}|{{{stat_year2|}}}{{{ref_pop2|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop2|}}}}}|{{{stat_year3|}}}{{{ref_pop3|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop3|}}}}}|{{{stat_year4|}}}{{{ref_pop4|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop4|}}}}}|{{{stat_year5|}}}{{{ref_pop5|}}} |{{formatnum:{{{stat_pop5|}}}}} }} }} | rowclass95= mergedrow | label95= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{#if:{{{population_census_year|}}} |{{{population_census_year}}}&nbsp;census|Census}}</div> | data95= {{#if:{{{population_census|}}} |{{{population_census}}}<!-- -->{{#if:{{{population_census_rank|}}} |&#32;([[List of countries and dependencies by population|{{{population_census_rank}}}]])}} }} | rowclass96= mergedrow | label96 = {{#if:{{{FR_metropole_population|}}}|{{#if:{{{FR_total_population_estimate_year|}}}|{{nobold|1=&nbsp;({{{FR_total_population_estimate_year}}})}}}}}} | data96 = {{#if:{{{FR_metropole_population|}}}|{{#if:{{{FR_total_population_estimate_year|}}}|<nowiki />}}}} | rowclass97 = mergedrow | label97= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Total{{{FR_foot|}}}</div> | data97= {{#if:{{{FR_metropole_population|}}}|{{#if:{{{FR_total_population_estimate|}}} |{{{FR_total_population_estimate}}}{{#if:{{{FR_total_population_estimate_rank|}}}|&#32;([[List of countries by population in 2005|{{{FR_total_population_estimate_rank}}}]])}} }} }} | rowclass98 = mergedrow | label98= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;{{{FR_metropole}}}</div> | data98= {{#if:{{{FR_metropole_population|}}}|{{{FR_metropole_population}}}{{#if:{{{FR_metropole_population_estimate_rank|}}} |&#32;([[List of countries by population in 2005|{{{FR_metropole_population_estimate_rank}}}]])}} }} | rowclass99 = mergedbottomrow | label99= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Density{{{FR_foot5|}}}</div> | data99= {{#if:{{{population_density_km2|}}}{{{population_density_sq_mi|}}} | {{convinfobox|{{{population_density_km2|}}}|/km2|{{{population_density_sq_mi|}}}|/sqmi|1|abbr=on}}{{{pop_den_footnote|}}}<!-- -->{{#if:{{{population_density_rank|}}} |&#32;([[List of countries and dependencies by population density|{{{population_density_rank}}}]])}} }} | rowclass100 = {{#if:{{{population_estimate|}}}{{{population_census|}}}{{{FR_metropole_population|}}}|mergedbottomrow|mergedtoprow}} | label100 = Membership | data100= {{{nummembers|}}} | rowclass101= mergedtoprow | label101= {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Claimed|}} [[Gross domestic product|GDP]]&nbsp;{{nobold|([[Purchasing power parity|PPP]])}} | data101= {{#if:{{{GDP_PPP|}}}{{{GDP_PPP_per_capita|}}} |{{#if:{{{GDP_PPP_year|}}} |{{{GDP_PPP_year}}}&nbsp;}}estimate }} | rowclass102= mergedrow | label102= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Total</div> | data102= {{#if:{{{GDP_PPP|}}} |{{{GDP_PPP}}}<!-- -->{{#if:{{{GDP_PPP_rank|}}} |&#32;([[List of countries by GDP (PPP)|{{{GDP_PPP_rank}}}]])}} }} | rowclass103= mergedbottomrow | label103= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Per capita</div> | data103= {{#if:{{{GDP_PPP_per_capita|}}} |{{{GDP_PPP_per_capita}}}<!-- -->{{#if:{{{GDP_PPP_per_capita_rank|}}} |&#32;([[List of countries by GDP (PPP) per capita|{{{GDP_PPP_per_capita_rank}}}]])}} }} | rowclass104= mergedtoprow | label104= {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Claimed|}} [[Gross domestic product|GDP]]&nbsp;{{nobold|(nominal)}} | data104= {{#if:{{{GDP_nominal|}}}{{{GDP_nominal_per_capita|}}} |{{#if:{{{GDP_nominal_year|}}} |{{{GDP_nominal_year}}}&nbsp;}}estimate }} | rowclass105= mergedrow | label105= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Total</div> | data105= {{#if:{{{GDP_nominal|}}} |{{{GDP_nominal}}}<!-- -->{{#if:{{{GDP_nominal_rank|}}} |&#32;([[List of countries by GDP (nominal)|{{{GDP_nominal_rank}}}]])}} }} | rowclass106= mergedbottomrow | label106= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Per capita</div> | data106= {{#if:{{{GDP_nominal_per_capita|}}} | {{{GDP_nominal_per_capita}}}<!-- -->{{#if:{{{GDP_nominal_per_capita_rank|}}} |&#32;([[List of countries by GDP (nominal) per capita|{{{GDP_nominal_per_capita_rank}}}]])}} }} | label107= [[Gini_coefficient|Gini]]{{#if:{{{Gini_year|}}} |&nbsp;{{nobold|1=({{{Gini_year}}})}}}} | data107= {{#if:{{{Gini|}}} | {{#switch:{{{Gini_change|}}} |increase = {{increaseNegative}}&nbsp;<!-- -->|decrease = {{decreasePositive}}&nbsp;<!-- -->|steady = {{steady}}&nbsp;<!-- -->}}{{{Gini}}}{{{Gini_ref|}}}<br/><!-- ---------Evaluate and add Gini category:---------- -->{{nowrap|1=<!-- -->{{#iferror:<!-- -->{{#ifexpr:{{{Gini}}}>100 <!-- -->| {{error|Error: Gini value above 100}}<!--Handled by outer #iferror, not visible to users--><!-- -->| {{#ifexpr:{{{Gini}}}>=60 |{{color|red|very high inequality}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{Gini}}}>=46 <!-- -->| {{color|darkred|high inequality}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{Gini}}}>=30 <!-- -->| {{color|#707070|medium inequality}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{Gini}}}>=0 <!-- -->| {{color|forestgreen|low inequality}}<!-- -->| {{error|Error:Gini value below 0}}<!--Handled by outer #iferror, not visible to users--><!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->| {{error|Error: Invalid Gini value}}{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | [[Category:Country articles requiring maintenance]] }}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -----------Add Gini_rank (if supplied):---------- -->{{#if:{{{Gini_rank|}}} |&nbsp;([[List of countries by income equality|{{{Gini_rank}}}]])<!-- -->}}<!-- -->}} | label108= [[Human Development Index|HDI]]{{#if:{{{HDI_year|}}} |&nbsp;{{nobold|1=({{{HDI_year}}})}}}} | data108= {{#if:{{{HDI|}}} | {{#switch:{{{HDI_change|}}} |increase = {{increase}}&nbsp;<!-- -->|decrease = {{decrease}}&nbsp;<!-- -->|steady = {{steady}}&nbsp;<!-- -->}}{{{HDI}}}{{{HDI_ref|}}}<br/><!-- ---------Evaluate and add HDI category:--------- -->{{nowrap|1=<!-- -->{{#iferror:<!-- -->{{#ifexpr:{{{HDI}}}>1 <!-- -->| {{error|Error: HDI value greater than 1}}<!--Handled by outer #iferror, not visible to users--><!-- -->| {{#ifexpr:{{{HDI}}}>0.799 <!-- -->| {{color|darkgreen|very high}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{HDI}}}>0.699 <!-- -->| {{color|forestgreen|high}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{HDI}}}>0.549 <!-- -->| {{color|orange|medium}}<!-- -->| {{#ifexpr:{{{HDI}}}>=0.000<!-- -->| {{color|red|low}}<!-- -->| {{error|Error: HDI value less than 0}}<!--Handled by outer #iferror, not visible to users--><!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- -->| {{error|Error: Invalid HDI value}}{{#ifeq: {{NAMESPACE}} | {{ns:0}} | [[Category:Country articles requiring maintenance]] }}<!-- -->}}<!-- -->}}<!-- ----------Add HDI_rank (if supplied):----------- -->{{#if:{{{HDI_rank|}}} |&nbsp;([[List of countries by Human Development Index|{{{HDI_rank}}}]])<!-- -->}}<!-- -->}} | label109= {{#ifeq:{{{micronation|}}}|yes|Purported currency|Currency}} | data109= {{#if:{{{currency|}}} | {{{currency}}} {{#if:{{{currency_code|}}} |([[ISO 4217|{{{currency_code}}}]])}} }} | rowclass119= {{#if:{{{utc_offset_DST|}}}{{{DST_note|}}} |mergedtoprow}} | label119= Time zone | data119= {{#if:{{{utc_offset|}}} |{{nowrap|[[Coordinated Universal Time|UTC]]{{{utc_offset}}}}} {{#if:{{{time_zone|}}}|({{{time_zone}}})}} |{{{time_zone|}}} }} | rowclass120= {{#if:{{{DST_note|}}} |mergedrow |mergedbottomrow}} | label120= <div class="ib-country-fake-li">•&nbsp;Summer&nbsp;([[Daylight saving time|DST]])</div> | data120= {{#if:{{{utc_offset_DST|}}} |{{nowrap|[[Coordinated Universal Time|UTC]]{{{utc_offset_DST}}}}} {{#if:{{{time_zone_DST|}}}|({{{time_zone_DST}}})|{{#if:{{{DST|}}}|({{{DST}}})}}}} |{{#if:{{{time_zone_DST|}}}|{{{time_zone_DST}}}|{{{DST|}}}}} }} | rowclass121= mergedbottomrow | label121= <nowiki /> | data121= {{{DST_note|}}} | label122 = [[Antipodes]] | data122= {{{antipodes|}}} | label123 = Date format | data123= {{{date_format|}}} <!---| label125= [[Left- and right-hand traffic|Drives on]] | data125= {{#if:{{{drives_on|}}} | {{ucfirst:{{{drives_on}}}}} }}---> | label126= {{#if:{{{calling_code|}}} |{{#ifexist:Telephone numbers in {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}} | [[Telephone numbers in {{{linking_name|{{{common_name|{{{name|{{PAGENAME}}}}}}}}}}}|Calling code]] | Calling code }} }} | data126= {{{calling_code|}}} | label127= [[ISO 3166|ISO 3166 code]] | data127= {{#switch:{{{iso3166code|}}} |omit = <!--(do nothing)--> | = <!--if iso3166code is not supplied: -->{{#if:{{{common_name|}}} | {{#if:{{ISO 3166 code|{{{common_name}}}|nocat=true}} | [[ISO 3166-2:{{ISO 3166 code|{{{common_name}}}}}|{{ISO 3166 code|{{{common_name}}}}}]] }} }} |#default = [[ISO 3166-2:{{uc:{{{iso3166code}}}}}|{{uc:{{{iso3166code}}}}}]] }} | label128= [[Country code top-level domain|Internet TLD]] | data128= {{{cctld|}}} | data129 = {{#if:{{{official_website|}}} |<div class="ib-country-website">'''Website'''<br/>{{{official_website}}}</div> }} | data130= {{#if:{{{image_map3|{{{location_map|}}}}}} | {{#invoke:InfoboxImage|InfoboxImage|image={{{image_map3|{{{location_map|}}}}}}|size={{{map3_width|}}}|upright=1.15|alt={{{alt_map3|}}}|title=Location of {{{common_name|{{{name|{{{linking_name|{{PAGENAME}} }}} }}} }}} }}<!-- -->{{#if:{{{map_caption3|}}}|<div class="ib-country-map-caption3">{{{map_caption3|}}}</div>}} }} | data134 = {{#if:{{{p1|}}}{{{s1|}}} |{{Infobox country/formernext|flag_p1={{{flag_p1|}}}|image_p1={{{image_p1|}}}|p1={{{p1|}}}|border_p1={{{border_p1|}}}|flag_p2={{{flag_p2|}}}|image_p2={{{image_p2|}}}|p2={{{p2|}}}|border_p2={{{border_p2|}}}|flag_p3={{{flag_p3|}}}|image_p3={{{image_p3|}}}|p3={{{p3|}}}|border_p3={{{border_p3|}}}|flag_p4={{{flag_p4|}}}|image_p4={{{image_p4|}}}|p4={{{p4|}}}|border_p4={{{border_p4|}}}|flag_p5={{{flag_p5|}}}|image_p5={{{image_p5|}}}|p5={{{p5|}}}|border_p5={{{border_p5|}}}|flag_p6={{{flag_p6|}}}|image_p6={{{image_p6|}}}|p6={{{p6|}}}|border_p6={{{border_p6|}}}|flag_p7={{{flag_p7|}}}|image_p7={{{image_p7|}}}|p7={{{p7|}}}|border_p7={{{border_p7|}}}|flag_p8={{{flag_p8|}}}|image_p8={{{image_p8|}}}|p8={{{p8|}}}|border_p8={{{border_p8|}}}|flag_p9={{{flag_p9|}}}|image_p9={{{image_p9|}}}|p9={{{p9|}}}|border_p9={{{border_p9|}}}|flag_p10={{{flag_p10|}}}|image_p10={{{image_p10|}}}|p10={{{p10|}}}|border_p10={{{border_p10|}}}|flag_p11={{{flag_p11|}}}|image_p11={{{image_p11|}}}|p11={{{p11|}}}|border_p11={{{border_p11|}}}|flag_p12={{{flag_p12|}}}|image_p12={{{image_p12|}}}|p12={{{p12|}}}|border_p12={{{border_p12|}}}|flag_p13={{{flag_p13|}}}|image_p13={{{image_p13|}}}|p13={{{p13|}}}|border_p13={{{border_p13|}}}|flag_p14={{{flag_p14|}}}|image_p14={{{image_p14|}}}|p14={{{p14|}}}|border_p14={{{border_p14|}}}|flag_p15={{{flag_p15|}}}|image_p15={{{image_p15|}}}|p15={{{p15|}}}|border_p15={{{border_p15|}}}|flag_p16={{{flag_p16|}}}|image_p16={{{image_p16|}}}|p16={{{p16|}}}|border_p16={{{border_p16|}}}|flag_p17={{{flag_p17|}}}|image_p17={{{image_p17|}}}|p17={{{p17|}}}|border_p17={{{border_p17|}}}|flag_p18={{{flag_p18|}}}|image_p18={{{image_p18|}}}|p18={{{p18|}}}|border_p18={{{border_p18|}}}|flag_p19={{{flag_p19|}}}|image_p19={{{image_p19|}}}|p19={{{p19|}}}|border_p19={{{border_p19|}}}|flag_p20={{{flag_p20|}}}|image_p20={{{image_p20|}}}|p20={{{p20|}}}|border_p20={{{border_p20|}}}|flag_p21={{{flag_p21|}}}|image_p21={{{image_p21|}}}|p21={{{p21|}}}|border_p21={{{border_p21|}}}|flag_p22={{{flag_p22|}}}|image_p22={{{image_p22|}}}|p22={{{p22|}}}|border_p22={{{border_p22|}}}|flag_s1={{{flag_s1|}}}|image_s1={{{image_s1|}}}|s1={{{s1|}}}|border_s1={{{border_s1|}}}|flag_s2={{{flag_s2|}}}|image_s2={{{image_s2|}}}|s2={{{s2|}}}|border_s2={{{border_s2|}}}|flag_s3={{{flag_s3|}}}|image_s3={{{image_s3|}}}|s3={{{s3|}}}|border_s3={{{border_s3|}}}|flag_s4={{{flag_s4|}}}|image_s4={{{image_s4|}}}|s4={{{s4|}}}|border_s4={{{border_s4|}}}|flag_s5={{{flag_s5|}}}|image_s5={{{image_s5|}}}|s5={{{s5|}}}|border_s5={{{border_s5|}}}|flag_s6={{{flag_s6|}}}|image_s6={{{image_s6|}}}|s6={{{s6|}}}|border_s6={{{border_s6|}}}|flag_s7={{{flag_s7|}}}|image_s7={{{image_s7|}}}|s7={{{s7|}}}|border_s7={{{border_s7|}}}|flag_s8={{{flag_s8|}}}|image_s8={{{image_s8|}}}|s8={{{s8|}}}|border_s8={{{border_s8|}}}|flag_s9={{{flag_s9|}}}|image_s9={{{image_s9|}}}|s9={{{s9|}}}|border_s9={{{border_s9|}}}|flag_s10={{{flag_s10|}}}|image_s10={{{image_s10|}}}|s10={{{s10|}}}|border_s10={{{border_s10|}}}|flag_s11={{{flag_s11|}}}|image_s11={{{image_s11|}}}|s11={{{s11|}}}|border_s11={{{border_s11|}}}|flag_s12={{{flag_s12|}}}|image_s12={{{image_s12|}}}|s12={{{s12|}}}|border_s12={{{border_s12|}}}|flag_s13={{{flag_s13|}}}|image_s13={{{image_s13|}}}|s13={{{s13|}}}|border_s13={{{border_s13|}}}|flag_s14={{{flag_s14|}}}|image_s14={{{image_s14|}}}|s14={{{s14|}}}|border_s14={{{border_s14|}}}|flag_s15={{{flag_s15|}}}|image_s15={{{image_s15|}}}|s15={{{s15|}}}|border_s15={{{border_s15|}}}|flag_s16={{{flag_s16|}}}|image_s16={{{image_s16|}}}|s16={{{s16|}}}|border_s16={{{border_s16|}}}|flag_s17={{{flag_s17|}}}|image_s17={{{image_s17|}}}|s17={{{s17|}}}|border_s17={{{border_s17|}}}|flag_s18={{{flag_s18|}}}|image_s18={{{image_s18|}}}|s18={{{s18|}}}|border_s18={{{border_s18|}}}|flag_s19={{{flag_s19|}}}|image_s19={{{image_s19|}}}|s19={{{s19|}}}|border_s19={{{border_s19|}}}|flag_s20={{{flag_s20|}}}|image_s20={{{image_s20|}}}|s20={{{s20|}}}|border_s20={{{border_s20|}}}|flag_s21={{{flag_s21|}}}|image_s21={{{image_s21|}}}|s21={{{s21|}}}|border_s21={{{border_s21|}}}|flag_s22={{{flag_s22|}}}|image_s22={{{image_s22|}}}|s22={{{s22|}}}|border_s22={{{border_s22|}}}}} }} | label135 = Днесь є частёв | data135 = {{{today|}}} | data136 = {{#if:{{{footnote_a|}}}{{{footnote_b|}}}{{{footnote_c|}}}{{{footnote_d|}}}{{{footnote_e|}}}{{{footnote_f|}}}{{{footnote_g|}}}{{{footnote_h|}}} |<div class="ib-country-fn"><ol class="ib-country-fn-alpha"> {{#if:{{{footnote_a|}}}|<li value=1>{{{footnote_a|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_b|}}}|<li value=2>{{{footnote_b|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_c|}}}|<li value=3>{{{footnote_c|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_d|}}}|<li value=4>{{{footnote_d|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_e|}}}|<li value=5>{{{footnote_e|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_f|}}}|<li value=6>{{{footnote_f|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_g|}}}|<li value=7>{{{footnote_g|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote_h|}}}|<li value=8>{{{footnote_h|}}}</li>}} </ol></div>}} | data137 = {{#if:{{{footnote1|}}}{{{footnote2|}}}{{{footnote3|}}}{{{footnote4|}}}{{{footnote5|}}}{{{footnote6|}}}{{{footnote7|}}}{{{footnote8|}}} |<div class="ib-country-fn"><ol class="ib-country-fn-num"> {{#if:{{{footnote1|}}}|<li value=1>{{{footnote1|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote2|}}}|<li value=2>{{{footnote2|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote3|}}}|<li value=3>{{{footnote3|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote4|}}}|<li value=4>{{{footnote4|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote5|}}}|<li value=5>{{{footnote5|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote6|}}}|<li value=6>{{{footnote6|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote7|}}}|<li value=7>{{{footnote7|}}}</li> }}{{#if:{{{footnote8|}}}|<li value=8>{{{footnote8|}}}</li>}} </ol></div>}} | data138 = {{#if:{{{footnotes|}}}|<div class="ib-country-fn">{{{footnotes}}}{{#if:{{{footnotes2|}}}|<br>{{{footnotes2}}}}}</div>}} | data177 = {{{module|}}} | belowclass = mergedtoprow noprint | below = {{#if:{{{navbar|}}}| {{navbar|{{{navbar|}}}}} }} }}{{#invoke:Check for unknown parameters|check|unknown={{main other|[[Category:Pages using infobox country with unknown parameters|_VALUE_{{PAGENAME}}]]}}|preview=Page using [[Template:Infobox country]] with unknown parameter "_VALUE_"|ignoreblank=y| admin_center_type | admin_center | alt_coat | alt_flag | alt_flag2 | alt_map | alt_map2 | alt_map3 | alt_symbol | anthem | anthems | antipodes | area_acre | area_data2 | area_data3 | area_footnote | area_ha | area_km2 | area_label | area_label2 | area_label3 | area_land_acre | area_land_footnote | area_land_ha | area_land_km2 | area_land_sq_mi | area_link | area_rank | area_sq_mi | area_water_acre | area_water_footnote | area_water_ha | area_water_km2 | area_water_sq_mi | regexp1 = border_[ps][%d]+ | calling_code | capital_exile | capital_type | capital | cctld | coa_size | coat_alt | common_languages | common_name | conventional_long_name | coordinates | currency_code | currency | date_end | regexp2 = date_event[%d]+ | date_format | date_post | date_pre | date_start | demonym | regexp3 = deputy[%d]+ | drives_on | DST_note | DST | empire | englishmotto | era | regexp4 = established_date[%d]+ | regexp5 = established_event[%d]+ | established | ethnic_groups_ref | ethnic_groups_year | ethnic_groups | event_end | event_post | event_pre | event_start | regexp6 = event[%d]+ | flag| flag_alt | flag_alt2 | flag_border | flag_caption | flag_caption | regexp7 = flag_[ps][%d]+ | flag_size | flag_type | flag_type_article | flag_width | flag2_border | regexp8 = footnote_[a-h] | regexp9 = footnote[%d]+ | footnotes | footnotes2 | FR_cadastre_area_km2 | FR_cadastre_area_rank | FR_cadastre_area_sq_mi | FR_foot | FR_foot2 | FR_foot3 | FR_foot4 | FR_foot5 | FR_IGN_area_km2 | FR_IGN_area_rank | FR_IGN_area_sq_mi | FR_metropole_population_estimate_rank | FR_metropole_population | FR_metropole | FR_total_population_estimate_rank | FR_total_population_estimate_year | FR_total_population_estimate | GDP_nominal_per_capita_rank | GDP_nominal_per_capita | GDP_nominal_rank | GDP_nominal_year | GDP_nominal | GDP_PPP_per_capita_rank | GDP_PPP_per_capita | GDP_PPP_rank | GDP_PPP_year | GDP_PPP | Gini_change | Gini_rank | Gini_ref | Gini_year | Gini | government_type | HDI_change | HDI_rank | HDI_ref | HDI_year | HDI | house1 | house2 | image_coat | image_flag | image_flag2 | image_map_alt | image_map_caption | image_map_size | image_map | image_map2_alt | image_map2_caption | image_map2_size | image_map2 | image_map3 | regexp10 = image_[ps][%d]+ | image_symbol | iso3166code | languages_sub | languages_type | languages | languages2_sub | languages2_type | languages2 | largest_city | largest_settlement_type | largest_settlement | regexp11 = leader_name[%d]+ | regexp12 = leader_title[%d]+ | regexp13 = leader[%d]+ | legislature | life_span | linking_name | location_map | loctext | lower_house | map_caption | map_caption2 | map_caption3 | map_width | map2_width | map3_width | membership_type | membership | micronation | module | motto | name | national_anthem | national_languages | national_motto | native_name | navbar | nummembers | official_languages | official_website | org_type | other_symbol_type | other_symbol | regexp14 = [ps][%d]+ | patron_saint | patron_saints | percent_water | politics_link | pop_den_footnote | population_census_rank | population_census_year | population_census | population_data2 | population_data3 | population_density_km2 | population_density_rank | population_density_sq_mi | population_estimate_rank | population_estimate_year | population_estimate | population_label2 | population_label3 | population_link | recognised_languages | recognised_national_languages | recognised_regional_languages | recognized_languages | recognized_national_languages | regexp15 = ref_area[%d]+ | regexp16 = ref_pop[%d]+ | regional_languages | recognized_regional_languages | religion_ref | religion_year | religion | regexp17 = representative[%d]+ | royal_anthem | flag_anthem | march | national_march | regional_anthem | territorial_anthem | state_anthem | sovereignty_note | sovereignty_type | regexp18 = stat_area[%d]+ | regexp19 = stat_pop[%d]+ | regexp20 = stat_year[%d]+ | status_text | status | symbol| symbol_type_article | symbol_type | symbol_width | text_symbol_type | text_symbol | time_zone_DST | time_zone | title_deputy | title_leader | title_representative | today | type_house1 | type_house2 | upper_house | utc_offset_DST | utc_offset | regexp21 = year_deputy[%d]+ | year_end | year_exile_end | year_exile_start | regexp22 = year_leader[%d]+ | regexp23 = year_representative[%d]+ | year_start}}{{main other| {{#if:{{both|{{{image_coat|}}}|{{{image_symbol|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|A]] }}{{#if:{{both|{{{alt_coat|}}}|{{{alt_symbol|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|B]] }}{{#if:{{both|{{{motto|}}}|{{{national_motto|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|C]] }}{{#if:{{both|{{{national_anthem|}}}|{{{anthem|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|D]] }}{{#if:{{both|{{{other_symbol|}}}|{{{text_symbol|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|E]] }}{{#if:{{both|{{{other_symbol_type|}}}|{{{text_symbol_type|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|F]] }}{{#if:{{both|{{{largest_city|}}}|{{{largest_settlement|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|G]] }}{{#if:{{both|{{{recognized_languages|}}}|{{{recognised_languages|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|H]] }}{{#if:{{both|{{{recognized_national_languages|}}}|{{{recognised_national_languages|}}}}}{{both|{{{recognized_regional_languages|}}}|{{{recognised_regional_languages|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|I]] }}{{#if:{{{official_languages|}}}||{{#if:{{{recognized_languages|}}}{{{recognised_languages|}}}{{{recognized_national_languages|}}}{{{recognised_national_languages|}}}{{{recognized_regional_languages|}}}{{{recognised_regional_languages|}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|J]]}} }}{{#if:{{both|{{{area_km2|}}}|{{{area_ha|}}}}}{{both|{{{area_land_km2|}}}|{{{area_land_ha|}}}}}{{both|{{{area_water_km2|}}}|{{{area_water_ha|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|K]] }}{{#if:{{both|{{{DST|}}}|{{{time_zone_DST|}}}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|L]] }}{{#if:{{{time_zone|}}}{{{utc_offset|}}}||{{#if:{{{time_zone_DST|}}}{{{utc_offset_DST|}}}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|M]]}} }}{{#if:{{both|{{{sovereignty_type|}}}|{{{established|}}} }}|[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|O]] }}{{#if:{{{languages|}}}|{{#if:{{{languages_type|}}}||[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|P]]}} }}{{#if:{{{languages2|}}}|{{#if:{{{languages2_type|}}}||[[Category:Pages using infobox country with syntax problems|P]]}} }}{{#if:{{{flag_type|}}}|[[Category:Pages using infobox country or infobox former country with the flag caption or type parameters|T{{PAGENAME}}]] }}{{#if:{{{flag_caption|}}}|[[Category:Pages using infobox country or infobox former country with the flag caption or type parameters|C{{PAGENAME}}]] }}{{#if:{{{symbol_type|}}}|[[Category:Pages using infobox country or infobox former country with the symbol caption or type parameters|T{{PAGENAME}}]] }}{{#if:{{{symbol_caption|}}}|[[Category:Pages using infobox country or infobox former country with the symbol caption or type parameters|C{{PAGENAME}}]] }}}}<!-- Tracking categories from merge with {{infobox former country}}. After all cats are empty/have been checked, these can be removed. -->{{#if:{{{status_text|}}}|{{#ifeq:{{ucfirst:{{{status|}}}}}|Colony|{{main other|[[Category:Former country articles using status text with Colony or Exile]]}}|{{#ifeq:{{ucfirst:{{{status|}}}}}|Exile|{{main other|[[Category:Former country articles using status text with Colony or Exile]]}}}}}} }}<!--End of former country tracking cats--><noinclude> {{documentation}} </noinclude> {{User:Halajkovič/тест |conventional_long_name = Камеруньска републіка |native_name = {{lang-fr|République du Cameroun}}<br>{{lang-en|Republic of Cameroon}} |common_name = Камеруну |image_flag = Flag of Cameroon.svg |alt_flag = Vertical tricolor (green, red, yellow) with a five-pointed gold star in the center of the red. |image_coat = Coat of arms of Cameroon.svg |symbol_type = Ерб |image_map = Cameroon (orthographic projection).svg |alt_map = Полога Камеруну на мапі. |national_motto = <br/>{{lang-fr|"Paix &ndash; Travail &ndash; Patrie"|italics=off}}<br/>"Peace &ndash; Work &ndash; Fatherland" |national_anthem = <br/>"{{lang-fr|[[O Cameroon, Cradle of our Forefathers|Ô Cameroun, Berceau de nos Ancêtres]]|nolink=yes|italics=off}}"<br/>{{raise|0.2em|''O Cameroon, Cradle of our Forefathers''}}&nbsp;{{lower|0.1em|^a}} |official_languages = [[Французьскый язык|французьскый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] |demonym = Cameroonian |ethnic_groups = {{unbulleted list | {{nowrap|31% [[Етнічны ґрупы в Камерунї|Cameroon Highlanders]]}} | 19% [[Bantu peoples|Equatorial Bantu]] | 11% [[Kirdi]] | 10% [[Fula people|Fulani]] | {{0|0}}8% [[Bantu peoples|Northwestern Bantu]] | {{0|0}}7% Eastern Nigritic | 13% other African | &lt;1% non-African }} |capital = [[Яунде]] |coordinates = {{coord|3|52|N|11|31|E}} |largest_city = [[Дуала]] |government_type = [[републіка]] |leader_title1 = [[Список глав штату Камеруну|Презідент]] |leader_name1 = [[Поль Бія]] |leader_title2 = [[Премєр Камеруну|Премєр]] |leader_name2 = [[Філемон Янґ]] |legislature = [[National Assembly (Cameroon)|National Assembly]] |area_rank = 54. <!--Demographic Yearbook 1.--> |area_km2 = 475,442 |area_sq_mi = 183,568 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |percent_water = 1.3 <!--CIA World Factbook--> |population_estimate = 20,129,878 |population_estimate_rank = 58. <!--UN World Population Prospects--> |population_estimate_year = July 2012 |population_census = 17,463,836 |population_census_year = 2005 |population_density_km2 = 39.7 |population_density_sq_mi = 102.8 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |population_density_rank = 167th <!--UN World Population Prospects--> |GDP_PPP = $47.251&nbsp;billion |GDP_PPP_year = 2011 |GDP_PPP_per_capita = $2,257 |GDP_PPP_per_capita_rank = |GDP_nominal = $25.759&nbsp;billion |GDP_nominal_year = 2011 |GDP_nominal_per_capita = $1,230 |sovereignty_type = Незалежность {{nobold|од [[Франція|Франції]]}} |established_event1 = Выголошіня |established_date1 = 1. януао 1960 |established_event2 = {{nowrap|Анексія колишнёго<br/>[[Брітаньскый Камерун|Брітаньского Камеруну]]}} |established_date2 = 1. октобер 1961 |HDI_year = 2011 |HDI_change = increase <!--increase/decrease/steady--> |HDI = 0.482 <!--лем чісло--> |HDI_ref = |HDI_rank = 150th |Gini_year = 2001 |Gini_change = <!--increase/decrease/steady--> |Gini = 44.6 <!--лем чісло--> |Gini_ref = |Gini_rank = |currency = [[Central African CFA franc]] |currency_code = XAF |time_zone = [[West Africa Time|WAT]] |utc_offset = +1 |time_zone_DST = not observed |utc_offset_DST = +1 |drives_on = right |calling_code = [[+237]] |cctld = [[.cm]] |footnote_a = These are the titles as given in the ''Constitution of the Republic of Cameroon'', Article X. The French version of the song is sometimes called {{lang|fr|Chant de Ralliement}}, as in ''National Anthems of the World''; and the English version "O Cameroon, Cradle of Our Forefathers", as in DeLancey and DeLancey 61. }} ntoh0ysljbz62yweh3th80f2id8sazd