Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.10 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 804 167266 139601 2026-07-10T14:46:48Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167266 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Марлен Дітріх |Образчик=[[Файл:Marlene Dietrich Stage Fright Trailer 1.jpg|200px]] |Чинность=филмова акторка |Уроджѣня ={{Birth date and age|1901|12|27}} |Мѣсто_роджѣня=Берлін-Шенеберґ |Упокоеня={{Death date and age|1992|5|6|1901|12|27}} |Мѣсто_смерти=[[Паріж|Париж]] |Мѣсто_погребу=теметов Фриденау, [[Берлін|Берлин]] }} '''Марлен Дітріх''' (''Marlene Dietrich'', цівілным меном '''Марія Маґдален Дітріх''', ''Marie Magdalene Dietrich'' по одаю Сіберова, [[27. децембер|27. децембра]] [[1901]], Берлін-Шенеберґ&nbsp;— [[6. май|6. мая]] [[1992]], [[Паріж]]), была нїмецько-америцька акторка і співачка нїмецького походжіня. На початку 30. років 20. стороча ся стала інтернаціонално знамов і тыж была єднов з першых нїмецькых. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1901|1992|Дітріх, Марлен}} [[Катеґорія:Филмовы артисты]] [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] 8pdb29yonfhokmk878q4mdueznl3pr9 0 853 167272 151429 2026-07-10T15:03:09Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167272 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мустафа Кемал Ататюрк |Образчик=[[File:Ataturk1930s.jpg|200px]] |Чинность=Президент Турции |Уроджѣня={{Birth date and age|1881|05|19}} |Мѣсто_роджѣня=Салоники |Упокоеня={{Death date and age|1938|11|10|1881|05|19}} |Мѣсто_погребу=[[Істанбул]] }} '''Мустафа́ Кема́л Ататю́рк''', народженый як Мустафа ібн Алі, пізнїше знамый як Мустафа Кемал, Кемал Паша і Ґгазі Кемал Паша, ([[19. май]] [[1881]], Солунь – [[10. новембер]] [[1938]], [[Істанбул]]) — быв турецькый войводця і штатник, закладатель і першый презідент [[Турція|Турецькой републікы]] ([[1923]]). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Презіденты]] m85v8en43lvr4yw6z8jw4qduhsgpsvg 0 886 167265 157547 2026-07-10T14:31:38Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167265 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Никифор Крыницкый |Имя_оригиналне=Епифаний Дровняк |Образчик=[[File:Nikifor Drowniak 1963.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Фото од Тадеуша Ролке, 1963 |Чинность=наивный малярь |Уроджѣня={{Birth date|1895|05|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Крыниця-Здруй]],<br>[[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1968|10|10|1895|05|21}} |Мѣсто_смерти=[[Фолюш]], [[Польща]] |Мѣсто_погребу=[[Крыниця-Здруй]] }} {{Вонкове медиум | title = | topic =Епифан Дровняк: фотогалерия з живота | align =right | width =268px | image1 =[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=3245759178807597&set=a.3245754512141397&type=3&eid=ARBh2JmKjy6h71sBqaxPCagUsGegMjIBTsTVhgrT9kXPjMmEJSz6zVaVK-GkAjV0avtY6JWhUNhLT_1c&__xts__%5B0%5D=68.ARB2GrDB2SPwdlXm3MLSU7Gc1K-To1UpLGN9pt26G9FasbikHYHgaRgnnkdcUbefVQ5RC7FST4Sm3_ornpFVTCZoRUigBwVr1wfk1kID2LpEXLU5MFUwiQ49cA_0zlTkOSowtbhUUAWobFW8b4rlVaLht9NYUGcd5Cmj2eTMmZRfLhYXEyIcENE-ycJFxNDVHDJP2MJ3MsKp76pcAAKElxWtkBRS_w907JU1TKMZ01Xw4kfC1Kte_ghx681sn0lD0VS3yAeAj4WP&__tn__=EEHH-R од Валтера Максимовича] | image2 = | image3 = | audio1 = | audio2 = | audio3 = | video1 = | video2 = | video3 = | model1 = | model2 = | model3 = }} [[Файл:Nikifor Krynicki a1.jpg|thumb|262px|{{center|Памятна табла на музею...}}]] [[File:Nikifor Krynicki grave.jpg|thumb|262px|{{center|..и гроб в Крыници-Здрою}}]] '''Никифор''' або '''Никифор Крыницькый''', {{ref-pl}} ''Nikifor Krynicki'', властным меном '''Епифаний Дровняк''', *&nbsp;[[21. май|21.]]&nbsp;[[21. май|май]] [[1895]], [[Крыниця-Здруй]]&nbsp;– †&nbsp;[[10. октобер|10.]]&nbsp;[[10. октобер|октобер]] [[1968]], [[Фолюш]])&nbsp;— вызнамный [[Русины|русинскый]] ([[Лемкы|лемковскый]]) наивный [[Малярство|малярь]], котрый жив и творив переважно в польскых купелях Крыниця-Здруй (в його часѣ званых Крыниця).<ref name="ЕКР">Богдан Горбаль.</ref> Скоро цѣлый живот быв недоцѣненый, самотный и [[Худоба|худобный]], увязненый в психичной хворотѣ. Його дѣла были оцѣнены аж на концю жывота, а днесь Никифор признаный за едного з найвызнамнѣшых наивных малярьох. В центрѣ мѣста [[Крыниця-Здруй]] чинный [[музей Никифора]]. == Биография == [[21. мая|21.]]&nbsp;[[21. мая|мая]] [[1895]] глухонѣма жебрачка з [[Крыниця-Здруй|Крыницѣ]] [[Лемкы]]ня Евдокия Дровняк уродила дѣтвака од отця, зоставшого непознаным. Як в такых припадах кажуть церковны правила, в мѣстной [[Ґрекокатолицька церьков|грекокатолицкой церкви]] хлопець зостав окрещеный на имя святого Епифания (чий день 25.&nbsp;май), и записаный до матрикы як Епифан Дровняк. Але мати го называла Никифором. Мати умерла, коли еще быв малый хлопець, а вырос майже глухонѣмым, не так з физичных, як з психологичных причин.<ref>Вадим Лесич, с. 13–15.</ref> Нигда не ходив до школы, не научив ся читати и писати, лем мальовати. Жив з алмужны, за котру ся оддячовав своима малюнками, але тоты малюнкы люде поважовали за нич не варты. Зачатком 1930-х Никифора объявив львовскый малярь Роман Турин, котрый представив образы Никифора на выставцѣ в Парижу (1932), де мали великый успѣх. О Никифорови зачали писати.<ref name="Шипович">Юрій Шипович</ref> В року 1947 як Лемко быв выселеный на западны землѣ, але трираз пѣшо вертав ся назад. В року 1949 быв «еще раз объявеный», коли його роботы были выставлены во [[Варшава|Варшавѣ]], а в 1950-х уже пошли широко по свѣтѣ.<ref name="ЕКР"/> Никифор быв принятый до ''Сполку польскых вытварных умѣлцьох (Związek Polskich Artystów Plastyków)'' за честного члена.<ref>Zbigniew Wolanin.</ref> В зачатку 1960-х польска влада, зваживши на добыту Никифором велику славу в заграничу, дала бездомному малярьови добре убытованя и опѣкуна и двараз рочно подлѣчовала го в санаториях, бо быв невылѣчимо хворый на туберкулозу и дыхавицю.<ref>Вадим Лесич, с. 22–23.</ref> В часѣ едного такого побываня в санаторию в [[Фолюш]]у, [[10. октобра]] [[1968]] и закончив ся живот Никифора. == Творба == === Техника === Малюнкы Никифора суть переважно в техницѣ акварел и гваш. Мальовав и олайовыма фарбами, але ани една така мальба ся не захранила. Мальовав ай колоровыма церузами, переважно в остатных роках.<ref name=tvorba>Вадим Лесич, сс. 27–29.</ref> === Тематика === Мальовав вшитко: интерьеры церков, хыж, бовтох, кухонь, з людми и без них; портреты и автопортреты, пейзажы и жанровы сцены, будовы и улицѣ фантастичной [[Архітектура|архитектуры]] великых форматох, але и миниатурны иконы. Любив там зобразити и себе самого в подобѣ епископа, урядника, учителя, або и святого.<ref name=tvorba/> „Бо он на то (у его наивном пересвѣдченю) мав повне право, як малярь, як творець, а значить челядник лѣпшый и май справедливый як тѣ, хто в реалном животѣ его окружають и часто болячо кривдять“, як тото пише Вадим Лесич у свойой биографичной працѣ о животѣ и творбѣ Никифора.<ref>Вадим Лесич, с. 18. У церкві Никифор почував себе безпечно, ставав справді повною людиною, якою (як сам відчував, мабуть) не був поза нею... А часом сам ставав під мальованою ним церквою чи будівлею у різних зображеннях: як мистець-маляр, як єпископ, як учитель і проповідник, а навіть як найсправжніший святець. Бо він на це (у його наївному переконанні) мав повне право, як маляр, як творець, отже, людина ліпша і справедливіша, ніж ті, хто в дійсному житті його оточують та часто боляче кривдять.</ref> === Надписы === Характернов про Никифора е декорация образох шором букв, найчастѣйше на их сподѣ. Тоты буквы не творят яснѣ слова, бо быв он аналфабет, и суть векшинов копиями увидженых Никифором друкованых пописох, але подля Лесича тото быв про маляря композично важный елемент образа. Часто меджи тыма буквами суть осмыслены слова, напримѣр «село» (котре Никифор любив повторьовати&nbsp;— записовав го латинков), а тыж звыкла быти написана цѣна образа.<ref name=tvorba/> === Колоры === Подля Лесича найсилнѣйшым елементом в образах Никифора суть колоры: в них проявлять ся фантастичный малярскый дар. Лесич одзначуе, же игра и взаимодѣя колорох, привельо смѣлых в комбинациях, але все гармонийных, створюе настройову драматичну експресию и е неповторным Никифоровым штилом.<ref name=tvorba/> === Печаткы === Никифор давав собѣ справити печаткы и позначовав свои мальбы на реверсѣ листа печатков. На тых печатках, котрых мав дас десяток, быв часто його автопортрет. То быв еще еден способ подкреслити важность свою и свойой роботы.<ref>Вадим Лесич, сс. 34–35.</ref> == Бой за честь имени == Комунистична влада [[Польща|Польщи]] по тому, як взяла на себе опѣку над бездомным малярьом, в року 1962 выдала му фалшиву матрику и документы на имя ''Nikifor Krynicki''.<ref name="ЕКР"/> Было то зроблене на основѣ рѣшѣня суда в [[Новый Сонч|Новом Сончу]] з мотивациов, же «славный малярь Nikifor з Крыницѣ не мать призвиска, а понеже настало бывать и творить в Крыници, постанавлять ся дати му [[призвиско]] Krynicki».<ref name=lemko.org>Jerzy Leśniak.</ref> Коли отворили [[музей Никифора]] не было дозволене там подати правдиве имя маляря, ани написати го на гробѣ. [[Стоваришыня Лемків|Стоваришѣня Лемкох]] [[Польща|Польщѣ]] зачало через суд добивати ся скасованя фалшивых документох з добы комунистичной влады.<ref name="ЕКР"/> Процес тяг ся 6&nbsp;рокы, суд в [[Мушына|Мушинѣ]] сягнув до архивох грекокатолицкого епископства в [[Перемышль|Перемышлю]] и найшов матрикалны книгы зоз записом: «Epifaniusz Drowniak, ur. 21 maja 1895 r. w Krynicy, syn Eudokii Drowniak&nbsp;– córki Grzegorza i Tatiany» и выяснив од свѣдкох, же имя ''Никифор'' походило лем з каждоденного живота: так го называли знакомы и критикы малярства. Наконець [[26. марца|26.]]&nbsp;[[26. марца|марца]] [[2003]] Районовый суд в [[Мушына|Мушинѣ]] скасовав рѣшѣня и фалшивы документы з року 1962 и вернув Епифанию Дровняку його правдиве имя.<ref name=lemko.org/> Одтогды ''Никифор'' и ''Никифор Крыницкый'' зостають лем малярскыма псевдонимами умѣлця. {{Clear}} == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://www.lemko.org/gazeta/lesniak/nikifor.html |author='''Jerzy Leśniak''' |title=Odzyskana tożsamość. Bezprecedensowa decyzja sądu w Muszynie |publisher=lemko.org |date=2003 |accessdate=2020-05-26}} {{ref-pl}} * '''Богдан Горбаль''': Никифор Криницький //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;538–539. * '''Вадим Лесич''': ''Никифор з Криниці''. — Сучасність, 1971 {{ref-uk}} [http://uartlib.org/downloads/NikiforLesich_uartlib.org.pdf Илустрована монография (PDF) Одчитане 2020-05-26] * {{cite web |url=http://muzeum.sacz.pl/nikifor/ |author='''Zbigniew Wolanin''' |title=NIKIFOR MALARZ – NIKIFOR ARTYSTA |date= |publisher=Музей Никифора |accessdate=2020-05-27}} * {{cite web |url=https://www.rueportal.eu/gazeta/may20/125-rokuv-nikiforu-drovniaku.html |author='''Юрій Шипович''' |title= 125 рōкӯв Нікіфōру Дрōвняку (Крыницькōму) – живот лемковського маляря-наівіста |date=20. мая 2020 |publisher=rueportal.eu |accessdate=2020-05-24}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1895|1968|Дровняк, Никифор}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] gpk9epnig7hasmo9h606nqot7su0i0o 0 1004 167267 165620 2026-07-10T14:50:02Z ~2026-38975-18 36413 /* */ 167267 wikitext text/x-wiki == Найвекшы мiста == {{main|Городы-миллионникы России}} * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Новосибирск]] * [[Нижнїй Новгород]] * [[Краснодар]] == Адміністратівне дїлїня == * [[Републіка Адигея|Адигея]] * [[Републіка Алтай]] * [[Башкортостан]] * [[Републіка Бурятія|Бурятія]] * [[Дагестан]] * [[Ингушитія]] * [[Кабардино-Балкарія]] * [[Калмикія]] * [[Карачаєво-Черкесія]] * [[Републіка Карелія|Карелія]] * [[Републіка Комі]] * [[Ставропольський край]] * [[Марій Ел]] * [[Мордовія]] * [[Републіка Саха|Якутія]] або [[Републіка Саха|Саха]] * [[Північна Осетія]] * [[Татарстан]] * [[Републіка Тива|Тива]] * [[Републіка Удмуртія|Удмуртія]] * [[Хакасія]] * [[Чечня]] * [[Чуваська Республіка]] * [[Алтайський край]] * [[Краснодарський край]] * [[Красноярський край]] * [[Приморський край]] * [[Хабаровський край]] * [[Амурська область]] * [[Астраханська область]] * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] tnwmhm54g8e8zzc0lotw0ge3sooigtu 167268 167267 2026-07-10T14:50:59Z ~2026-38975-18 36413 /* */ 167268 wikitext text/x-wiki * * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] betk9muqq4mh30j8sj3o46a542ur1kv 167269 167268 2026-07-10T14:52:08Z ~2026-38975-18 36413 /* */ 167269 wikitext text/x-wiki * [[Камчатський край]] * * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] nwdiemzm51ioo142i4ewl0ac86392m6 167270 167269 2026-07-10T14:52:35Z ~2026-38975-18 36413 /* */ 167270 wikitext text/x-wiki * == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] iolhxdrx992rxdb4fn2qd9pibszt6qi 167271 167270 2026-07-10T14:53:16Z ~2026-38975-18 36413 /* */ 167271 wikitext text/x-wiki [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] 85bwg0pwdibjkvayd276ct9ezbs09r0 167273 167271 2026-07-10T15:09:43Z Igor Kercsa 5504 одстраненый вандализм 167273 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Російска Федерація |Самоназва= {{ref-ru}} '''Российская Федерация'''<br/>'''Россия'''<ref>«Назвы ''Российская Федерация'' ай ''Россия'' рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2</ref> |Образчик=[[File:Coat of Arms of the Russian Federation.svg|130px|alt=Штатный герб]] |Подпис=Штатный герб |Розлога=17 098 246 км² |Обывательство=144,6 млн. особ |Столиця=[[Москва]] |ГДП на особу= $49380<ref>[https://www.imf.org/external/datamapper/profile/RUS] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)</ref> |Интернет-домен= .ru, .su, .рф |Часовый пояс= од UTC+2 до UTC+12 |Телефонный код=+7 }} [[Файл:Russian Federation (orthographic projection) - 2014, 2022 Annexed Territories disputed.svg|thumb|262px|Світлозелена фарба означує теріторії меджінародны узнаны як часть Україны: Крым анектованый в роцї 2014, а штири области часточно обсаджены і анектованы в роцї 2022<ref name="Pifer-2020">{{cite web |last=Pifer |first=Steven |url=https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |title=Crimea: Six years after illegal annexation |publisher=[[Brookings Institution]] |date=17 March 2020 |access-date=30 November 2021 |archive-date=14 April 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414045104/https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |url-status=live }}</ref>]] '''Ро́сія''' або '''Ру́сько''' ({{lang-ru|Россия}}), офіціална назва '''Росі́йска федера́ція''' ({{lang-ru|Российская Федерация}}, скорочено '''РФ''') є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км², што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.<ref>[https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.TOTL.K2?locations=RU Land area (sq. km) - Russian Federation]. Група Світового банку (World Bank Open Data).</ref> Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів ([[Атлантічный океан|Атлантічного]], [[Северный ледовый океан|Северного ледового]] і [[Тихый океан|Тихого]]) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із [[Японія|Японіёв]] і [[Споєны Штаты Америцькы|США]].<ref>[https://web.archive.org/web/20210109173026/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/russia/ Russia - The World Factbook]. Центральне розвідувальне управління США (CIA).</ref> На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – [[Байкал]].<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/754/ Lake Baikal]. UNESCO World Heritage Centre.</ref> [[Головне місто|Главным і найвекшым містом]] є [[Москва]], котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є [[Санкт-Петербурґ]].<ref>[https://etu.ru/en/university/about/cultural-capital St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway]. Saint Petersburg Electrotechnical University.</ref> Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.<ref>[https://data.worldbank.org/country/russian-federation Russian Federation — World Bank Open Data]. Група Світового банку.</ref> Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в [[XVI. стороча|16. сторочу]] за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї [[1721]], в резултатї Северной войнї і реформ [[Петро I. Російскый|Петра I.]], было выголошено за [[Російска імперія|Російску імперію]].<ref>Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. ''A History of Russia'' (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.</ref> До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і [[Октоброва револуція|октобровім переворотї]] в роцї [[1917]] взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї [[1922]] стала ядром і найвекшов републіков [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтьского союзу]] (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.<ref>[https://www.britannica.com/place/Russian-Soviet-Federated-Socialist-Republic Russian Soviet Federated Socialist Republic]. Encyclopædia Britannica.</ref> По [[Друга світова война|другій світовій войнї]] ся СССР упевнив як ґлобалный [[Наддержава|надштат]], котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.<ref>Siddiqi, Asif A. ''Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974''. NASA, 2000. С. 1-4.</ref> По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.<ref>Zimmermann, Andreas. ''State Succession in Treaties''. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.</ref><ref>[https://fas.org/initiative/status-of-world-nuclear-forces/ Status of World Nuclear Forces]. Federation of American Scientists (FAS).</ref> Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.<ref>Gessen, Masha. ''The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia''. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.</ref> В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.<ref>[https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy-index-2023/ Democracy Index 2023: Age of conflict]. The Economist Intelligence Unit (EIU).</ref> Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,<ref>[https://www.transparency.org/en/cpi/2023 Corruption Perceptions Index 2023]. Transparency International.</ref> свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.<ref>[https://www.hrw.org/world-report/2024/country-chapters/russia World Report 2024: Russia]. Human Rights Watch.</ref> Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду [[Паритет накупной силы|паріты купной силы]], мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.<ref>[https://www.iea.org/countries/russia Russia - Energy Sector Profile]. International Energy Agency (IEA).</ref> == Найвекшы мiста == {{main|Городы-миллионникы России}} * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Новосибирск]] * [[Нижнїй Новгород]] * [[Краснодар]] == Адміністратівне дїлїня == * [[Републіка Адигея|Адигея]] * [[Републіка Алтай]] * [[Башкортостан]] * [[Републіка Бурятія|Бурятія]] * [[Дагестан]] * [[Ингушитія]] * [[Кабардино-Балкарія]] * [[Калмикія]] * [[Карачаєво-Черкесія]] * [[Републіка Карелія|Карелія]] * [[Републіка Комі]] * [[Ставропольський край]] * [[Марій Ел]] * [[Мордовія]] * [[Републіка Саха|Якутія]] або [[Републіка Саха|Саха]] * [[Північна Осетія]] * [[Татарстан]] * [[Републіка Тива|Тива]] * [[Републіка Удмуртія|Удмуртія]] * [[Хакасія]] * [[Чечня]] * [[Чуваська Республіка]] * [[Алтайський край]] * [[Краснодарський край]] * [[Красноярський край]] * [[Приморський край]] * [[Хабаровський край]] * [[Амурська область]] * [[Астраханська область]] * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] lrys8ba1vyrcba62dmuzduxxd7baum7 167297 167273 2026-07-11T07:33:14Z ~2026-39236-77 36426 /* */ 167297 wikitext text/x-wiki '''Країна''' '''404 :3''' == Найвекшы мiста == {{main|Городы-миллионникы России}} * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Новосибирск]] * [[Нижнїй Новгород]] * [[Краснодар]] == Адміністратівне дїлїня == * [[Републіка Адигея|Адигея]] * [[Републіка Алтай]] * [[Башкортостан]] * [[Републіка Бурятія|Бурятія]] * [[Дагестан]] * [[Ингушитія]] * [[Кабардино-Балкарія]] * [[Калмикія]] * [[Карачаєво-Черкесія]] * [[Републіка Карелія|Карелія]] * [[Републіка Комі]] * [[Ставропольський край]] * [[Марій Ел]] * [[Мордовія]] * [[Републіка Саха|Якутія]] або [[Републіка Саха|Саха]] * [[Північна Осетія]] * [[Татарстан]] * [[Републіка Тива|Тива]] * [[Републіка Удмуртія|Удмуртія]] * [[Хакасія]] * [[Чечня]] * [[Чуваська Республіка]] * [[Алтайський край]] * [[Краснодарський край]] * [[Красноярський край]] * [[Приморський край]] * [[Хабаровський край]] * [[Амурська область]] * [[Астраханська область]] * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] fov5voc5987lm0cjds0dgyc4yu5ucqd 167298 167297 2026-07-11T07:33:33Z USSR-Slav 22821 Едітованя хоснователя „[[Special:Contributions/~2026-39236-77|~2026-39236-77]]“ ([[User talk:~2026-39236-77|діскусія]]) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „[[User:Igor Kercsa|Igor Kercsa]]“ 167273 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Російска Федерація |Самоназва= {{ref-ru}} '''Российская Федерация'''<br/>'''Россия'''<ref>«Назвы ''Российская Федерация'' ай ''Россия'' рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2</ref> |Образчик=[[File:Coat of Arms of the Russian Federation.svg|130px|alt=Штатный герб]] |Подпис=Штатный герб |Розлога=17 098 246 км² |Обывательство=144,6 млн. особ |Столиця=[[Москва]] |ГДП на особу= $49380<ref>[https://www.imf.org/external/datamapper/profile/RUS] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)</ref> |Интернет-домен= .ru, .su, .рф |Часовый пояс= од UTC+2 до UTC+12 |Телефонный код=+7 }} [[Файл:Russian Federation (orthographic projection) - 2014, 2022 Annexed Territories disputed.svg|thumb|262px|Світлозелена фарба означує теріторії меджінародны узнаны як часть Україны: Крым анектованый в роцї 2014, а штири области часточно обсаджены і анектованы в роцї 2022<ref name="Pifer-2020">{{cite web |last=Pifer |first=Steven |url=https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |title=Crimea: Six years after illegal annexation |publisher=[[Brookings Institution]] |date=17 March 2020 |access-date=30 November 2021 |archive-date=14 April 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414045104/https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |url-status=live }}</ref>]] '''Ро́сія''' або '''Ру́сько''' ({{lang-ru|Россия}}), офіціална назва '''Росі́йска федера́ція''' ({{lang-ru|Российская Федерация}}, скорочено '''РФ''') є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км², што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.<ref>[https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.TOTL.K2?locations=RU Land area (sq. km) - Russian Federation]. Група Світового банку (World Bank Open Data).</ref> Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів ([[Атлантічный океан|Атлантічного]], [[Северный ледовый океан|Северного ледового]] і [[Тихый океан|Тихого]]) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із [[Японія|Японіёв]] і [[Споєны Штаты Америцькы|США]].<ref>[https://web.archive.org/web/20210109173026/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/russia/ Russia - The World Factbook]. Центральне розвідувальне управління США (CIA).</ref> На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – [[Байкал]].<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/754/ Lake Baikal]. UNESCO World Heritage Centre.</ref> [[Головне місто|Главным і найвекшым містом]] є [[Москва]], котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є [[Санкт-Петербурґ]].<ref>[https://etu.ru/en/university/about/cultural-capital St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway]. Saint Petersburg Electrotechnical University.</ref> Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.<ref>[https://data.worldbank.org/country/russian-federation Russian Federation — World Bank Open Data]. Група Світового банку.</ref> Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в [[XVI. стороча|16. сторочу]] за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї [[1721]], в резултатї Северной войнї і реформ [[Петро I. Російскый|Петра I.]], было выголошено за [[Російска імперія|Російску імперію]].<ref>Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. ''A History of Russia'' (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.</ref> До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і [[Октоброва револуція|октобровім переворотї]] в роцї [[1917]] взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї [[1922]] стала ядром і найвекшов републіков [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтьского союзу]] (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.<ref>[https://www.britannica.com/place/Russian-Soviet-Federated-Socialist-Republic Russian Soviet Federated Socialist Republic]. Encyclopædia Britannica.</ref> По [[Друга світова война|другій світовій войнї]] ся СССР упевнив як ґлобалный [[Наддержава|надштат]], котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.<ref>Siddiqi, Asif A. ''Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974''. NASA, 2000. С. 1-4.</ref> По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.<ref>Zimmermann, Andreas. ''State Succession in Treaties''. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.</ref><ref>[https://fas.org/initiative/status-of-world-nuclear-forces/ Status of World Nuclear Forces]. Federation of American Scientists (FAS).</ref> Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.<ref>Gessen, Masha. ''The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia''. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.</ref> В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.<ref>[https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy-index-2023/ Democracy Index 2023: Age of conflict]. The Economist Intelligence Unit (EIU).</ref> Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,<ref>[https://www.transparency.org/en/cpi/2023 Corruption Perceptions Index 2023]. Transparency International.</ref> свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.<ref>[https://www.hrw.org/world-report/2024/country-chapters/russia World Report 2024: Russia]. Human Rights Watch.</ref> Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду [[Паритет накупной силы|паріты купной силы]], мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.<ref>[https://www.iea.org/countries/russia Russia - Energy Sector Profile]. International Energy Agency (IEA).</ref> == Найвекшы мiста == {{main|Городы-миллионникы России}} * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Новосибирск]] * [[Нижнїй Новгород]] * [[Краснодар]] == Адміністратівне дїлїня == * [[Републіка Адигея|Адигея]] * [[Републіка Алтай]] * [[Башкортостан]] * [[Републіка Бурятія|Бурятія]] * [[Дагестан]] * [[Ингушитія]] * [[Кабардино-Балкарія]] * [[Калмикія]] * [[Карачаєво-Черкесія]] * [[Републіка Карелія|Карелія]] * [[Републіка Комі]] * [[Ставропольський край]] * [[Марій Ел]] * [[Мордовія]] * [[Републіка Саха|Якутія]] або [[Републіка Саха|Саха]] * [[Північна Осетія]] * [[Татарстан]] * [[Републіка Тива|Тива]] * [[Републіка Удмуртія|Удмуртія]] * [[Хакасія]] * [[Чечня]] * [[Чуваська Республіка]] * [[Алтайський край]] * [[Краснодарський край]] * [[Красноярський край]] * [[Приморський край]] * [[Хабаровський край]] * [[Амурська область]] * [[Астраханська область]] * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] lrys8ba1vyrcba62dmuzduxxd7baum7 167299 167298 2026-07-11T07:34:10Z ~2026-39236-77 36426 /* */ 167299 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Російска Федерація |Самоназва= {{ref-ru}} '''Российская Федерация'''<br/>'''Россия'''<ref>«Назвы ''Российская Федерация'' ай ''Россия'' рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2</ref> |Образчик=[[File:Coat of Arms of the Russian Federation.svg|130px|alt=Штатный герб]] |Подпис=Штатный герб |Розлога=17 098 246 км² |Обывательство=144,6 млн. особ |Столиця=[[Москва]] |ГДП на особу= $49380<ref>[https://www.imf.org/external/datamapper/profile/RUS] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)</ref> |Интернет-домен= .ru, .su, .рф |Часовый пояс= од UTC+2 до UTC+12 |Телефонный код=+7 }} [[Файл:Russian Federation (orthographic projection) - 2014, 2022 Annexed Territories disputed.svg|thumb|262px|Світлозелена фарба означує теріторії меджінародны узнаны як часть Україны: Крым анектованый в роцї 2014, а штири области часточно обсаджены і анектованы в роцї 2022<ref name="Pifer-2020">{{cite web |last=Pifer |first=Steven |url=https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |title=Crimea: Six years after illegal annexation |publisher=[[Brookings Institution]] |date=17 March 2020 |access-date=30 November 2021 |archive-date=14 April 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414045104/https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |url-status=live }}</ref>]] '''Ро́сія''' або '''Ру́сько''' ({{lang-ru|Россия}}), офіціална назва '''Росі́йска федера́ція''' ({{lang-ru|Российская Федерация}}, скорочено '''РФ''') є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км², што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.<ref>[https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.TOTL.K2?locations=RU Land area (sq. km) - Russian Federation]. Група Світового банку (World Bank Open Data).</ref> Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів ([[Атлантічный океан|Атлантічного]], [[Северный ледовый океан|Северного ледового]] і [[Тихый океан|Тихого]]) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із [[Японія|Японіёв]] і [[Споєны Штаты Америцькы|США]].<ref>[https://web.archive.org/web/20210109173026/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/russia/ Russia - The World Factbook]. Центральне розвідувальне управління США (CIA).</ref> На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – [[Байкал]].<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/754/ Lake Baikal]. UNESCO World Heritage Centre.</ref> [[Головне місто|Главным і найвекшым містом]] є [[Москва]], котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є [[Санкт-Петербурґ]].<ref>[https://etu.ru/en/university/about/cultural-capital St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway]. Saint Petersburg Electrotechnical University.</ref> Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.<ref>[https://data.worldbank.org/country/russian-federation Russian Federation — World Bank Open Data]. Група Світового банку.</ref> Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в [[XVI. стороча|16. сторочу]] за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї [[1721]], в резултатї Северной войнї і реформ [[Петро I. Російскый|Петра I.]], было выголошено за [[Російска імперія|Російску імперію]].<ref>Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. ''A History of Russia'' (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.</ref> До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і [[Октоброва револуція|октобровім переворотї]] в роцї [[1917]] взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї [[1922]] стала ядром і найвекшов републіков [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтьского союзу]] (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.<ref>[https://www.britannica.com/place/Russian-Soviet-Federated-Socialist-Republic Russian Soviet Federated Socialist Republic]. Encyclopædia Britannica.</ref> По [[Друга світова война|другій світовій войнї]] ся СССР упевнив як ґлобалный [[Наддержава|надштат]], котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.<ref>Siddiqi, Asif A. ''Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974''. NASA, 2000. С. 1-4.</ref> По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.<ref>Zimmermann, Andreas. ''State Succession in Treaties''. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.</ref><ref>[https://fas.org/initiative/status-of-world-nuclear-forces/ Status of World Nuclear Forces]. Federation of American Scientists (FAS).</ref> Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.<ref>Gessen, Masha. ''The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia''. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.</ref> В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.<ref>[https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy-index-2023/ Democracy Index 2023: Age of conflict]. The Economist Intelligence Unit (EIU).</ref> Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,<ref>[https://www.transparency.org/en/cpi/2023 Corruption Perceptions Index 2023]. Transparency International.</ref> свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.<ref>[https://www.hrw.org/world-report/2024/country-chapters/russia World Report 2024: Russia]. Human Rights Watch.</ref> Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду [[Паритет накупной силы|паріты купной силы]], мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.<ref>[https://www.iea.org/countries/russia Russia - Energy Sector Profile]. International Energy Agency (IEA).</ref> == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] i13ll5on1hv6x0o8zlajwauk80zzfay 167300 167299 2026-07-11T08:07:57Z Igor Kercsa 5504 одстраненый вандализм 167300 wikitext text/x-wiki {{Держава |Держава= Російска Федерація |Самоназва= {{ref-ru}} '''Российская Федерация'''<br/>'''Россия'''<ref>«Назвы ''Российская Федерация'' ай ''Россия'' рівнозначны» // Конституция Российской Федерации, ст. 1, часть 2</ref> |Образчик=[[File:Coat of Arms of the Russian Federation.svg|130px|alt=Штатный герб]] |Подпис=Штатный герб |Розлога=17 098 246 км² |Обывательство=144,6 млн. особ |Столиця=[[Москва]] |ГДП на особу= $49380<ref>[https://www.imf.org/external/datamapper/profile/RUS] IMF WORLD ECONOMIC OUTLOOK (APRIL 2025)</ref> |Интернет-домен= .ru, .su, .рф |Часовый пояс= од UTC+2 до UTC+12 |Телефонный код=+7 }} [[Файл:Russian Federation (orthographic projection) - 2014, 2022 Annexed Territories disputed.svg|thumb|262px|Світлозелена фарба означує теріторії меджінародны узнаны як часть Україны: Крым анектованый в роцї 2014, а штири области часточно обсаджены і анектованы в роцї 2022<ref name="Pifer-2020">{{cite web |last=Pifer |first=Steven |url=https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |title=Crimea: Six years after illegal annexation |publisher=[[Brookings Institution]] |date=17 March 2020 |access-date=30 November 2021 |archive-date=14 April 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414045104/https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2020/03/17/crimea-six-years-after-illegal-annexation/ |url-status=live }}</ref>]] '''Ро́сія''' або '''Ру́сько''' ({{lang-ru|Россия}}), офіціална назва '''Росі́йска федера́ція''' ({{lang-ru|Российская Федерация}}, скорочено '''РФ''') є трансконтіненталный штат, котрый ся находить во [[Выходна Европа|выходній Европі]] і северній Азії. Є то розлогов найвекша країна світа, котрой теріторія заберать 17 098 246 км², што представлює веце як восьмину цїлковой обываной сушы Земли і приближно 11% цїлковой світовой сушы.<ref>[https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.TOTL.K2?locations=RU Land area (sq. km) - Russian Federation]. Група Світового банку (World Bank Open Data).</ref> Штат ся розпростерать через єденадцять часовых пасем, омывають го воды трёх океанів ([[Атлантічный океан|Атлантічного]], [[Северный ледовый океан|Северного ледового]] і [[Тихый океан|Тихого]]) і мать найдовшу штатну граніцю на світї, причім на суші гранічіть із штирнадцятёми країнами і мать морьскы граніцї із [[Японія|Японіёв]] і [[Споєны Штаты Америцькы|США]].<ref>[https://web.archive.org/web/20210109173026/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/russia/ Russia - The World Factbook]. Центральне розвідувальне управління США (CIA).</ref> На єй теріторії ся находять неєднакы природны зоны, од арктічных пустынь і тундры по тайґу і степы, як ай найглибше солодководне озеро світа – [[Байкал]].<ref>[https://whc.unesco.org/en/list/754/ Lake Baikal]. UNESCO World Heritage Centre.</ref> [[Головне місто|Главным і найвекшым містом]] є [[Москва]], котра належить меджі найвекшых метрополів Европы; далшым міморядно важным културным, научным і економічным центром є [[Санкт-Петербурґ]].<ref>[https://etu.ru/en/university/about/cultural-capital St. Petersburg as the Cultural Capital and major trade gateway]. Saint Petersburg Electrotechnical University.</ref> Подля даных Світовой банкы мать Росія приближно 143,5 міліона обывателїв (без дочасно окупованых теріторій Україны), што з нёго робить найлюднатїшу країну Европы і девяту найлюднатїшу країну світа, хоць через обровскы необываны теріторії Сібіру і Далекого выходу мать країна єден з найнизшых указовачів густоты обывательства на світї – приближно 8,5 особ на кілометер квадратный.<ref>[https://data.worldbank.org/country/russian-federation Russian Federation — World Bank Open Data]. Група Світового банку.</ref> Історія російской штатности ся вызначує сторочнов теріторіалнов експанзіёв. Сучасный російскый штат одводжує свою політічну традіцію од Великого московского князївства, котре ся в [[XVI. стороча|16. сторочу]] за влады Івана IV. Грозного переміновало перемінило на Російске царьство а в роцї [[1721]], в резултатї Северной войнї і реформ [[Петро I. Російскый|Петра I.]], было выголошено за [[Російска імперія|Російску імперію]].<ref>Riasanovsky, Nicholas V., Steinberg, Mark D. ''A History of Russia'' (8th ed.). Oxford University Press, 2010. ISBN 978-0195341973. С. 211-215.</ref> До конця 19. стороча ся імперія тягла од выходной Европы по Аляшку і обсяговала обровскы теріторії Евразії. По фебруаровой револуції і [[Октоброва револуція|октобровім переворотї]] в роцї [[1917]] взникла Російска совєтьска федератівна соціалістічна републіка, котра ся в роцї [[1922]] стала ядром і найвекшов републіков [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Совєтьского союзу]] (СССР) – першого конштітучного соціалістічного і тоталітного штату на світї.<ref>[https://www.britannica.com/place/Russian-Soviet-Federated-Socialist-Republic Russian Soviet Federated Socialist Republic]. Encyclopædia Britannica.</ref> По [[Друга світова война|другій світовій войнї]] ся СССР упевнив як ґлобалный [[Наддержава|надштат]], котрый зограв ключову задачу в холодній войнї і досягла значны успіхы в козмічнім перебіганю, главно выпущінём першого умелого сателіту Земли і першого чоловіка до весміру.<ref>Siddiqi, Asif A. ''Challenge to Apollo: The Soviet Union and the Space Race, 1945–1974''. NASA, 2000. С. 1-4.</ref> По політічній і економічній крізї, котра вела к розпаду СССР в роцї 1991, ся Росія стала незалежным штатом і была офіціално узнана за ёго єдиного правного наступцю на меджінародній сценї, причім наслїдовало стабілну позіцію в Безпечностній радї ОСН, статус ядрового надштату із найвекшым арзеналом збрани громадного зніщіня на світї і значну часть совєтьского борґу.<ref>Zimmermann, Andreas. ''State Succession in Treaties''. Springer, 2012. ISBN 978-3642336302. С. 445.</ref><ref>[https://fas.org/initiative/status-of-world-nuclear-forces/ Status of World Nuclear Forces]. Federation of American Scientists (FAS).</ref> Подля платной конштітуції з року 1993 є Росія демократічнов федератівнов републіков, єднак в фактічности ся од року 2000 під веджінём Владіміра Путіна політічна сістема згіршыла і перемінила на твердый персоналістічный авторітарьскый режім, котрый дослїдници часто кваліфікують як діктатуру.<ref>Gessen, Masha. ''The Future Is History: How Totalitarianism Reclaimed Russia''. Riverhead Books, 2017. ISBN 978-1594634536.</ref> В Ґлобалнім Індексї демокрації (Democracy Index) за рік 2023, котрый зіставує Economist Intelligence Unit, мать Росія статус „авторітарьского режіму“ а з 167 країн ся умістило на 144. містї.<ref>[https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy-index-2023/ Democracy Index 2023: Age of conflict]. The Economist Intelligence Unit (EIU).</ref> Сучасный штат ся вызначує тоталнов централізаціёв моци, высокым уровнём сістемной корупції,<ref>[https://www.transparency.org/en/cpi/2023 Corruption Perceptions Index 2023]. Transparency International.</ref> свідомым зніщінём обчаньской сполочности, повнов ліквідаціёв незалежный медій і куртым перенаслїдованём, арештом або фізічным одстранёванём політічных опонентів.<ref>[https://www.hrw.org/world-report/2024/country-chapters/russia World Report 2024: Russia]. Human Rights Watch.</ref> Економіка Росії належить меджі найвекшых на світї з погляду [[Паритет накупной силы|паріты купной силы]], мать меджі іншым выразно жрїдлово орьєнтованый характер і є крітічно залежна од добываня і вывозу суровин, передовшыткым нафты, земного ґазу і металів.<ref>[https://www.iea.org/countries/russia Russia - Energy Sector Profile]. International Energy Agency (IEA).</ref> == Найвекшы мiста == {{main|Городы-миллионникы России}} * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Новосибирск]] * [[Нижнїй Новгород]] * [[Краснодар]] == Адміністратівне дїлїня == * [[Републіка Адигея|Адигея]] * [[Републіка Алтай]] * [[Башкортостан]] * [[Републіка Бурятія|Бурятія]] * [[Дагестан]] * [[Ингушитія]] * [[Кабардино-Балкарія]] * [[Калмикія]] * [[Карачаєво-Черкесія]] * [[Републіка Карелія|Карелія]] * [[Републіка Комі]] * [[Ставропольський край]] * [[Марій Ел]] * [[Мордовія]] * [[Републіка Саха|Якутія]] або [[Републіка Саха|Саха]] * [[Північна Осетія]] * [[Татарстан]] * [[Републіка Тива|Тива]] * [[Републіка Удмуртія|Удмуртія]] * [[Хакасія]] * [[Чечня]] * [[Чуваська Республіка]] * [[Алтайський край]] * [[Краснодарський край]] * [[Красноярський край]] * [[Приморський край]] * [[Хабаровський край]] * [[Амурська область]] * [[Астраханська область]] * [[Архангельська область]] * [[Бєлгородська область]] * [[Брянська область]], * [[Владимирська область]] * [[Волгоградська область]] * [[Вологодська область]] * [[Воронезька область]] * [[Івановська область]] * [[Іркутська область]] * [[Калінінградська область]] * [[Калузька область]] * [[Камчатський край]] * [[Кемеровська область]] * [[Кіровська область]] * [[Костромська область]] * [[Курганська область]] * [[Курська область]] * [[Ленінградська область]] * [[Липецька область]] * [[Магаданська область]] * [[Московська область]] * [[Мурманська область]] * [[Нижньогородська область]] * [[Новгородська область]] * [[Новосибірська область]] * [[Омська область]] * [[Оренбурзька область]] * [[Орловська область]], * [[Пензенська область]], * [[Пермськый край]] * [[Псковська область]] * [[Ростовська область]] * [[Рязанська область]] * [[Самарська область]] * [[Саратовська область]] * [[Сахалінська область]] * [[Свердловська область]] * [[Смоленська область]] * [[Тамбовська область]] * [[Тверська область]] * [[Томська область]] * [[Тульська область]] * [[Тюменська область]] * [[Ульяновська область]] * [[Челябінська область]] * [[Забайкальський край]] * [[Ярославська область]] * [[Москва]] * [[Санкт-Петербурґ]] * [[Єврейська автономна область]] * [[Ненецький автономний округ]] * [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]] * [[Чукотський автономний округ]] * [[Ямало-Ненецький автономний округ]] == Поз. тыж == * [[СССР]] * [[Російска імперія]] * [[Русске царство|Російске царьство]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Росія| ]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] lrys8ba1vyrcba62dmuzduxxd7baum7 0 10292 167280 146079 2026-07-10T17:42:42Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167280 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Райми, Али |Образчик=[[File:AliRaymiTGE.jpg|230px]] |Чинность=боксер |Уроджѣня={{Birth date and age|1973|12|7}} |Мѣсто_роджѣня=[[Мекка]], [[Саудска Арабия]] |Упокоеня={{Death date and age|2015|5|23|1973|12|7}} |Причина_смерти=бомбардованя |Мѣсто_смерти=Сана, [[Йемен]] |Мѣсто_погребу= }} '''Али Райми''' ([[7. децембер]] [[1973]], [[Мекка]] — [[23. май]] [[2015]], [[Йемен]]) — вшиткы 25 витязства на профессионалном рингу добыв нокавтом, при тому первы 21 докончив в первой рундѣ, осягши так свѣтовый рекорд.<ref>[https://web.archive.org/web/20151030165622/http://novayagazeta-ug.ru/note/u5012/2015/05/28/120325 Боксер рекордсмен Али Райми загынув при бомбардованю Йемена]</ref><ref>[http://www.boxnews.com.ua/Boxer/13875/Ali-Raymi Али Райми - Боксер - Новины бокса - BOXNEWS.com.ua]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170803142820/http://fightnews.ru/category/tegi/ali-raymi Али Райми на FightNews.RU]</ref> == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1973|2015}} [[Катеґорія:Шпортовци]] og5tx4eamxj7vgyl4kjzsa3h45rfg01 0 10445 167262 149940 2026-07-10T14:05:55Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167262 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Андрій Карабелеш |Ошкола=[[Карлова универзита]] |Чинность= [[поет]], [[педагог]] |Образчик=[[Файл:Андрій Карабелеш.jpg|200px]] |Уроджѣня={{Birth date and age|1906|09|24}} |Мѣсто_роджѣня=[[Тибава]] |Упокоеня={{Birth date and age|1964|09|4|1906|09|24}} |Мѣсто_смерти=[[Мукачово]] |Мѣсто_погребу=[[Мукачово]] }} '''Андрій Карабелеш''' ([[24. септембер|24. септембра]] [[1906]], [[Тибава]], [[Угорска Русь]], [[Австро-Угорьско]]; нынї [[Мукачовскый район]], [[Закарпатьска область]], [[Україна]]&nbsp;— †[[4. септембер|4. септембра]] [[1964]], [[Мукачово]], [[Закарпатьска область]], [[СССР]])&nbsp;— [[Русины|русиньскый]] [[поет]], [[етноґраф]] і [[педаґоґ]]. == Біоґрафія == По анексії [[Підкарпатьска Русь|Підпарпатя]] гортійовскым [[Мадярьско]]м А. Карабелеш одышов до [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] і переселив ся до міста [[Літомішл]] в [[Чесько|Чехії]], котра была анектована як [[Протекторат Богемия и Моравия|Протекторат Чехії і Моравії]] [[Нацистична Германия|націстічным Німецьком]]. За свою актівность в протифашістічнім одбої быв А. Карабелеш заарештованый і од 1942-го року аж до кінця войны быв в концентрачных лаґрах в [[Маутгаузен]]і і в [[Бухенвалд]]і. По [[Друга світова война|войні]] зістав у [[Чеськословеньско|Чеськословеньску]] і в рр. 1945–1953 робив директора в чеській ґімназії в місті [[Світавы]]. У 1953-ім році Карабелеш переселив ся до [[Пряшів|Пряшова]], де зачав учіти російскый язык і літературу на Філолоґічній факулті (передходкыні нескоршой [[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Універзіты Павла Йозефа Шафарика]]). В періоді політічной крізы в році 1956 А. Карабелеш одкрыто крітіковав [[Комунізм|комуністічный режім]], за што быв вылученый із общества писателів і вернув ся до [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]]. В тім часі была комуністічныма ідеолоґами на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] проти нього зачата кампань у пресі, в рамках котрой была крітікована його творчость. Тяжко хворый писатель вернув ся на отцюзнину, втогды вже Закарпатьску область [[Украинска ССР|Совітьской Україны]], у 1964-ім році, но в тот самый рік в [[Мукачово|Мукачові]] умер. == Творьба == Писав лем [[Російскый язык|по російскы]]. Як 23-річный став ся знамым поетом, выдавши по російскы писаны збіркы поезії ''Избранные стихотворения'' і ''В лучах расвета''. Ёго поезію прияла позітівно крітіка<ref>[http://lemko.org/books/Rusyn/R2006_05.pdf Співець Карпат не піддавав ся судьбі - Часопис Русин]</ref>. Выдавав книжкы, публікації в розліч­ных журналах і календарях. Ёго рукописы (понад 500 стиxів) свідчать о патріотізмі, тематічній розлічности, жанровім богат­стві. Поезія, проза, повіданя і новелы, переклады з чуджіх языків, малярьскы роботы, етноґрафічны матеріалы, публіцістіка А. Карабелеша суть позначены горячов любвов к родному краю. Далшы діла: повоєнный ро­ман ''Жывые тени'', повість ''Последние ночи'', зборник повідань ''В горах и лесах'', збірка віршів ''У чужих берегов''. == Жрідла == * [http://www.lem.fm/minulo-110-rokiv-od-narodzhinya-andriya-karabelesha-na-pidkarpatyu-prohodila-konferentsiya/ Минуло 110 років од народжіня Андрія Карабелеша. На Підкарпатю проходила конференція - лем.fm] == Референції == <references/> {{Lifetime|1906|1964|Карабелеш, Андрей}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] 7jz5wn1mujhlf29awvnoh29el3kmblv 0 12235 167261 137830 2026-07-10T13:53:55Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167261 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Виктор Добрянскый |Имя_оригиналне= |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность=каноник, секретарь Пряшовской епархии, школный иншпектор, публициста |Уроджѣня={{Birth date|1816|03|30}} |Мѣсто_роджѣня=[[Рудльов]], [[жупа Земплин]], [[Австрийска империя]] |Упокоеня={{Death date and age|1860|06|12|1816|03|30}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшів|Пряшов]], [[Австро-Мадярщина]] |Причина_смерти=хворомыселность,<br> проба самогубства |Мѣсто_погребу=Храм с. Яна Хрестителя, [[Пряшів|Пряшов]] }} '''Виктор Добрянскый''' — грекокатолицкый [[священик]], [[педагог]], културный и политичный дѣятель [[русинофил]]ской ориентации, публициста и организатор школства, старшый брат [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добрянского]]. ==Образованя== Родив ся [[3. марец|3.марца]] [[1816]] в [[Рудльов]]ѣ, [[Окрес Воронов над Топлёв|Врановскый округ]], [[жупа Земплин]], [[Австрийска империя]] в родинѣ грекокатолицкого священика Ивана Добрянского и Шарлотты Сепешгазиовой,<ref>Rodovid.</ref> котра походила з нѣмецкых колонистох,<ref name="К">Ковач, Федор.</ref> циже про него нѣмецкый язык и русинскый были материнскыма. В [[Левоча|Левочи]] выходив гимназию, пак абсолвовав теологию и филозофию на высшой школѣ во [[Відень|Вѣдню]].<ref name="Ал">Алмашій, Михайло.</ref><ref name="П">Поп, Иван.</ref> ==Културно-политична активность== Працовав яко префект интерната про дѣтей схудобнѣлого земянства (1840-1847), а од року 1847 — секретарь епископа Пряшовской грекокатолицкой епархии, радник и нотарь конзистории.<ref name="К"/> В часѣ револуции рр. 1848-1849 быв вплывным каноником Пряшовской грекокатолицкой епархии<ref name="М">Magocsi, Paul Robert.</ref> и быв меджи тыма немногыма числом русинскыма интелигентами, котры прияли револуцию з великыма надѣями на то, же ей идеалы и цѣли послужать на хосен и народностным меншинам [[Мадярске кральовство|Мадярщины]]. Од представительох мадярской векшины вшакже не находив порозумѣня, а его усилованя о розвой русинского школства и културы были означованы як «панславизм». Про то он и его сполочници гледали порозумѣня во [[Відень|Вѣдню]]: [[13. октобер|13. октобра]]<ref name="М"/> [[1849]] быв на челѣ русинской делегации,<ref name="К"/> сповномочненой епископом [[Осиф Ґаґанець|Осифом Гаганцьом]],<ref name="Ар">Аристовъ Ф. Ф.</ref> котра была прията императором [[Франц Йозеф І.|Францом Йозефом І.]] и передала му ''Меморандум Русинох угорскых'', быв ай едным з авторох того меморандума. Меморандум обсяговав 10 пунктох, в котрых были жаданя о ровны права Русинох з иншыма народностями, вытворѣня окремого Русинского округа з урядниками русинской народности, або овладаючыма русинску бесѣду, заведжѣня русинского языка як языка школной выукы и администрации в Русинском окрузѣ, вытворѣня гимназии и русинской академии в Ужгородѣ, выданя Русинского Вѣстника во [[Відень|Вѣдню]], русинскы капланы в тых военскых еднотках, де вояци восточного обряда чинять векшину, ровна платня про русинскых урядникох, учительох, священикох и канторох, як в иншых частях монархии.<ref name="М"/> Дакотры з тых жадань были зреализованы. Уж [[15. октобер|15. октобра]] [[1849]] быв вытвореный Ужгородскый цивилный округ, а другым окружным референтом и управительом канцеларнѣ округа быв менованый [[Адолф Добряньскый|Адолф Добрянскый]].<ref name="Ар"/> Были менованы русинскы урядникы, заведеный «руськый» язык до административы, выписаны триязычны надписы в публичных просторах: мадярскы, нѣмецкы и «руськы», а «руськый» язык быв заведеный яко предмет до середных школ.<ref name="М"/> Хоть тот «руськый» язык подля представ [[Адолф Добряньскый|Добрянского]] мав быти чистый великорусскый, але не быв уж з той простой причины, же урядници, учителе, священици знали лем свой мѣстный язык. Школным инспектором округа быв менованый Виктор Добрянскый. Русины Земплина, Шариша и Спѣша жадали, обы были припоены к Ужгородскому цивилному округу.<ref name="М"/> Але по неповных пятьох мѣсяцях, [[3. марец|3. марца]] [[1850]] быв [[Адолф Добряньскый|Адолф Добрянскый]] одволаный и повѣреный иншыма функциями, а новоствореный округ [[де факто]] перестав фунговати. Виктор Добрянскый быв менованый Школным радником до Кошиць (1850-1852). В Кошицкой гимназии организовав выуку «руського» языка и читав там курс грецкого языка. Продовжовав выступовати з публицистичныма статьями на политичны, културны и просвѣтны темы в ''Вѣстнику для Русиновъ Австрійской державы'', выдаваном во [[Відень|Вѣдню]]. ==Конець живота== {{Цитат збоку|Содержанье=Мадярска слобода е милша неж русска деспотия, а приемна атмосфера Мадярщины е притяжливѣйша неж сибирска зима.<ref>Цитуе Magocsi, Paul Robert подля: Haraksim, Ľudovit. K sociálnym a kultúrnym dejinam Ukrajincov na Slovensku do roku 1867. Bratislava: Veda, 1961.</ref>|Ширина=350px|Полога=right}} Виктор Добрянскый быв локал-патриотом, не быв согласный з крайным панславизмом свого брата.<br> Од зачатку [[Револуция|револуции]] вѣровав в ей идеалы и в то, же будуть они еднако служити и [[Русины|Русинам]]. В новинцѣ Budapesti Híradó з дня 27. юна 1848 писав:<br><br> О то вецей быв скламаный политиков державы, психично захворѣв и [[3. марец|3. марца]] [[1860]] пробовав застрѣлити ся з пиштолѣ.<ref name="Ал"/><ref name="К"/><ref name="П"/> Умер [[12. юн]]а [[1860]], 44-рочный. Покоить ся в криптѣ Пряшовского катедралного храма, около [[Александер Духнович|А.&nbsp;Духновича]].<ref name="К"/> ==Выхоснованы жерела и одказы== * '''Magocsi, Paul Robert.''' Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. {{ISBN| 978-80-89046-97-3}}. Сс. 154–159. {{Реф-инфо|[[Словеньскый язык|сл.]]}} * Добрянський Віктор. //'''Алмашій, Михайло.''' Русинська педагогічна енциклопедія. Ужгород, 2005. {{ISBN| 966-2674-43-X}}. Сс. 87–86. {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} * '''Аристовъ Ф. Ф.''' Карпато-русскіе писатели. Изслѣдованіе по неизданнымъ источникамъ. Томъ первый. Москва, 1916. С. 149. * Добрянскый Адолф. Добрянський Віктор. //'''Ковач Ф.''' и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}}. Сс. 116–117. {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} * Добрянский Виктор. //'''Поп, Иван.''' Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}}. С. 158. * [http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:220425 Виктор Добрянскый на сайтѣ '''''Rodovid.''''' Вычитане 17.12.2017] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ==Додаточны жерела== * Заклинський К. Віктор Добрянський. Дукля, 1967, ч. 4. {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} * Добрянський Віктор Іванович. //Павленко Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. {{ISBN| 966-7242-10-2}}. {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} * Рудловчак О. Справжній слов’янин. //Народний календар 1991. Братіслава-Пряшів-Ужгород. 1990. Сс. 58–60. {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}} == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Добрянскый, Виктор}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] bslcnc5wh9nqsxln4adgeosp7qhzxgv 0 12400 167263 139985 2026-07-10T14:15:32Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167263 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Бартоломе Естебан Мурильо |Имя_оригиналне=Bartolomè Esteban Murillo {{Реф-инфо|[[Испанскый язык|исп.]]}} |Образчик=[[File:Murillo Self-portrait.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Автопортрет, 1660-ы рокы |Чинность=[[малярь]] |Уроджѣня={{Birth date|1618|01|01}}<ref>Датум кресту.</ref> |Мѣсто_роджѣня= [[Севилья]], [[Испания]] |Упокоеня={{Death date and age|1682|04|03|1618|01|01}} |Мѣсто_смерти= [[Севилья]], [[Испания]] |Мѣсто_погребу= <!-- днесь утрачено --> }} '''Бартоломе Естебан Мурильо''', {{lang-es|Bartolomé Esteban Murillo}}, (крещеный [[1. януар]]а [[1618]], [[Севилья]] – †[[3. апріль|3. апрѣля]] [[1682]], [[Севилья]]) — [[Испания|испанскый]] малярь, една з найвызнамнѣйшых особности испанского [[бароко]]вого малярства. Хоть передо вшиткым познаты суть его образы з набоженсков тематиков, вытворив и велике число образох жен и дѣти. Своима реалистичныма портретами продавачок цвѣтя, уличных роспущеникох и жебракох представив розсяглый и притяжливый образ каждоденного живота своей добы. == Дѣтство == Мурильо пришов на свѣт яко 14. дѣтвак у родинѣ борбѣля и гойника Гашпара Естебана и Марии Перес. В року 1627 умер му отець, о рок и мати. 10-рочный дѣтвак быв приятый в родину едной зо старшых сестер, одданой за иншого севилского борбѣля Хуана Августина де Лагареса. Уйко Мурильов, Антонио Перес, материн брат, быв малярь. Шовгор дав хованика за мялярчика ку познатому в Севильи набоженскому малярю Хуану дел Кастильо, котрый тыж быв свояком его умерлой матери.<ref name="Маркес">Marqués, Manuela B. Mena.</ref> == Карьера == [[File:Bartolomé Esteban Perez Murillo 014.jpg|thumb|260px|Двѣ жены при вызорѣ. The National Gallery of Art, Washington D.C, USA]] [[File:Bartolomé Esteban Perez Murillo 008.jpg|thumb|260px|Свята фамилия зо псиком.<br>Museo del Prado, Madrid.]] В майстерни Хуана дел Кастильо служив и учив ся около пять рокы, покы его хлѣбодатель не одышов з Севильи. Мурильо не ишов за ним, як то обычайно робили малярьчикы, але рѣшив, же стане на властны ногы. Уже скорше зачав мальовати жанровы сценкы и портреты и продавати на торгу в [[Севилья|Севильи]], зробив ся популарным. Свои образы найчастѣйше подписовав призвиском не отця, ани матери, але взяв го од бабы по материной линии, Елвиры Мурильо.<ref name="Маркес"/> По пару роках уж мав можность ити учити ся до [[Мадрид]]а, де его краян, севильскый родак [[Диего Веласкес]], придворный малярь, помог му зознамити ся з роботами майстров венецианской и фламской школы в кральовскых колекциях. В року 1645 Мурильо вернув ся до [[Севилья|Севильи]] и оженив ся з ''Беатрис Кабрера и Вильялобос'', з котров подля розличных жерел мав од пять аж до еденадцять дѣти.<ref name="Маркес"/> Того ж року достав перву велику объеднавку од францишканского монастыря в [[Севилья|Севильи]] на 11 образы, на котрой працовав два рокы и котра го зробила признаным малярьом. В найлѣпшых роботах уже того первого цикла мож спознати характерный штил будучого великого майстра. Теперь уж не мав проблем из заробком, и мог собѣ дозволити выберати и доконалити ся. По другом побытѣ в [[Мадрид]]ѣ (1658-1660), вернувши ся до [[Севилья|Севильи]], основав ту Академию образописного умѣлства (1660). В року 1682 при роботѣ в храмѣ капуцинох в [[Кадис]]у упав з алашох. Одвезеный до родинного дому в [[Севилья|Севильи]], уж ся не мог з того поранѣня выздоровѣти. == Дѣдовизна == Мурильо мав множество ученикох и без числа наподобньовачох. Его мальбы были копированы и наподобньованы по цѣлой [[Испания|Испании]] и ей колониях. Быв первый испанскый малярь, котрый достав европску славу, а цѣлком аж до 19. ст. быв единый испанскый малярь, чии роботы были широко познаты за границями испанского свѣта.<ref>Encyclopaedia Britannica.</ref> Лишив богату дѣдовизну, котра складать ся з религийных образох и реалистичных жанровых сцен. Перебрав лѣпшое од италианскых и фламскых майстрох, але вывинув властну манѣру, в котрой найвысша реалистичность переплетена и заплавена емоцийностев и побожностьов испанского католицкого малярства.<ref>Révai nagy lexikona.</ref> Доднесь заховало ся около 500 образох, котры суть во многых найславнѣйшых музеях свѣта. == Жерела и одказы == * '''Marqués, Manuela B. Mena.''' "Murillo, Bartolomé Esteban." Grove Art Online. Oxford Art Online. Oxford University Press. {{ref-en}} * '''Révai nagy lexikona.''' 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 14, сс. 117-118. {{ref-hu}} * [https://www.britannica.com/biography/Bartolome-Esteban-Murillo Bartolomé Esteban Murillo, Spanish painter. //'''Encyclopaedia Britannica'''.] {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Bartolomé Esteban Murillo|824688714}} {{Lifetime|1618|1682|Мурильо, Бартоломе Естебан}} [[Катеґорія:Бароковы маляре]] [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Испания]] [[Катеґорія:Персоналии 17. стороча]] mdnxbc7nf0pvzwg142f6dn3r6er32wv 0 12542 167264 136633 2026-07-10T14:24:21Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167264 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Йоанн Полянскый |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Польскый язык|''поль.'']]}} Jan Polański |Категория_склада= |Образчик=[[Файл:Йоанн Полянскый.jpg|200px]] |Образчика_подпис= |Чинность=священник, писатель-историк, мемуариста |Уроджѣня={{Birth date|1888|01|20}} |Мѣсто_роджѣня=[[Баниця]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1978|09|06|1888|01|20}} |Мѣсто_смерти=[[Роги (Ополске воеводство)]], [[Польща]] |Причина_смерти=староба |Мѣсто_погребу=[[Роги (Ополске воеводство)]] }} '''Йоанн Полянскый''', {{Реф-инфо|[[Польскый язык|''поль.'']]}} Jan Polański (*[[20. януар]]а [[1888]], [[Баниця]], [[Австро-Мадярщина]] — †[[6. септембер|6. септембра]] [[1978]], [[Роги (Ополске воеводство)]], [[Польща]]) быв лемковскый народный активиста, священник [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]], поет, историк и мемуариста. ==Молоды рокы== Од родительох, Теодора и Марии Полянскых, достав имя Йоанн, понеже родив ся дораз по [[Крещіня Господне|святѣ Йордану]]. Быв пятов дѣтинов при братови Митрови и трьох сестрах.<ref name="Трохановскый">Трохановскій, Петро.</ref> До школы ходив в повѣтовом мѣстѣ [[Горлицѣ]], жив в чужом домѣ, далеко од родительох, але в науцѣ быв такый добрый, же двѣ первы класы закончив за еден рок. Третю и четверту класу уже выходив в Новом Санчу, де отворив ся интернат про дѣти з худобных родин, а по тому склав екзамен на гимназию в [[Санок]]у.<ref name="Трохановскый"/> В року 1911 закончив [[Санок|саноцку]] гимназию<ref>[https://web.archive.org/web/20191223132529/http://1losanok.pl/uczniowie/absolwenci Абсолвенты гимназии. Одчитане: 2016-03-23.]</ref><ref>[http://www.sanockabibliotekacyfrowa.pl/dlibra/docmetadata?id=686 XXX. Sprawozdanie Dyrektora c.k. Gimnazyum w Sanoku za rok szkolny 1910/11. Fundusz Naukowy, Sanok, 1911.]</ref> и записав ся на науку теологии на [[Львовска универзита|Универзиту Яна Казимира]] во [[Львов]]ѣ. Скоро по зачатку [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]], быв арештованый за свою «русскость» и одосланый до [[Талергоф]]у, одкы го по пару мѣсяцьох мобилизовали до войска.<ref name="Маг-Поп">Магочій П.Р., Поп І. (уклад.), с. 604.</ref> В дорозѣ на восточный фронт во [[Львов]]ѣ «стратив ся» од свого регимента, забеспечив ся у духовных власти в осправедливлѣня и вернув ся до теологичной наукы. По закончѣню богословской факулты, [[19. децембер|19. децембра]] [[1916]] быв высвяченый в [[Старый Самбор|Старом Самборѣ]] епископом Станиславовской диецезии [[Григорий Хомишин|Григорием Хомишином]], в целибату.<ref>Akta osobowe ks. J. Polańskiego.</ref> ==Священнича служба== В роках 1916-1918 служив [[викарь]]ом в [[Тулиголовы|Тулиголовах]], пак в [[Смолник (Бещадскый повіт)|Смолнику]] за 16 рокы: викарием (1918-1922) и [[парох]]ом (1922-1935).<ref name="Маг-Поп"/><ref name="Трохановскый"/> В року 1935 быв менованый канцлером и референтом Курии новоствореной [[Апостолска Администрация Лемковины|Апостолской Администрации Лемковины]] (ААЛ) зоз сѣдлиском в [[Риманов]]ѣ. Од януара 1936 быв и парохом [[Врублик Крулевски|Врублика Крулевского]], котрый лежить в сосѣдствѣ. В марцу-юлию того ж року, по наглой смерти Администратора ААЛ [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]], дочасно повнив тоту функцию.<ref name="Трохановскый"/><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7825/file.pdf Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с.&nbsp;XVI, 163.]</ref> Выступовав против ширѣня украинского руху межи Русинами, зашто в часѣ нацистичной окупации быв веце раз молестованый гестапом, наконець быв арештованый и интернованый в лаграх Ясло и Келце (1941-1945). З лагра выслободив ся в марцу 1945 и вернув ся до [[Врублик Крулевски|Врублика Крулевского]]. Але служив там лем даколько мѣсяци, а быв посланый за [[Викарь|викаря]] до [[Чирна|Чирной]] на [[Лемковина|Лемковинѣ]]. В концю рока 1945 од примаса [[Август Глонд|Августа Глонда]] зыскав право одправляти богослужбу в латинском обрядѣ и од януара 1946 служив в розличных локалитах римокатолицкой Вроцлавской Апостолской Администрации. Одколи до Шлезии были переселены выгнанцѣ з [[Лемковина|Лемковины]], зачав про них служити и в восточном обрядѣ. За то быв перенесеный до ополской диецезии, в цѣлком польске окружѣня, де быв [[викарь]]ом в трьох фарностях, а од року 1953 викарьом, а пак [[фарарь]]ом в [[Роги (Ополске воеводство)|Рогах]] в повѣтѣ [[Немодлин]], де зоставав до конця живота. ==Народностна робота на выгнаню== По року 1957 о. Йоанн Полянскый, перебываючый в одорваню од лемковского сполоченства, активизовав ся в народностной роботѣ. Контактовав з лемковсков [[Диаспора|диаспоров]], организовав зобраня депортованых в [[Акція Вісла|операции Висла]]. Написав ''Историю Лемковины'', котру опубликовав в [[США]] в року 1969 под псевдонимом И. Ф. Лемкин. Написав тыж по польскы мемуары ''Ostatnia spowiedź kapłana'' и ''Ciernista droga kapłana''. ==Жерела и одказы== * '''Магочій П.Р., Поп І. (уклад.)''' Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}. * '''Трохановскій, Петро.''' Священник інчий од інчых. //Лемківскій календар 1998. Стоваришыня Лемків. Крениця — Ліґниця. 1998. * Archiwum Państwowe w Przemyślu, Administracja Apostolska Łemkowszczyny, sygn. 110: '''Akta osobowe ks. J. Polańskiego.''' * J. Polański, Ciernista droga kapłana, Rogi Niemodlińskie 1972 (машинопис). * [https://books.google.com.ua/books/about/%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8B.html?id=YNAhAAAAMAAJ&redir_esc=y Google Play: И Ф. Лемкин. История Лемковины.] * [http://lemko.org/pdf/lemkyn.pdf И Ф. Лемкин. История Лемковины. Free download (pdf)] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1888|1978|Полянскый, Йоанн}} {{Переклад|pl|Jan Polański|1536936}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Апостолска Администрация Лемковины]] d69ogbijkjzaq7jilm6fqmfv472gmok 0 12566 167258 140108 2026-07-10T13:16:30Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167258 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Жан-Батист Пон дю Сабл |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Jean Baptiste Point du Sable |Образчик=[[File:Jean Baptiste Point du Sable Andreas 1884.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Приживотный портрет з книгы A.T. Andreas History of Chicago, 1884 |Чинность=трапер, торговець, основатель [[Чикаго|Чикага]] |Уроджѣня=1745<ref name="ECh">Early Chicago: Jean Baptiste DuSable.</ref> (1750?)<ref name="EB">Encyclopaedia Britannica.</ref> |Мѣсто_роджѣня=остров Гайти,<br>Санто Доминго<ref name="Cohn">Cohn, Scotti (2009). It Happened in Chicago. Globe Pequot. pp. 2–4. {{ISBN| 0-7627-5056-1}}.</ref> |Упокоеня={{Death date and age|1818|08|28|1745|01|01}} |Мѣсто_смерти=[[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлз]], [[США]] |Мѣсто_погребу= }} [[File:Jean Baptiste Point Du Sable Homesite.JPG|thumb|262px|Памятовище закладателя Чикага]] '''Жан-Батист Пон дю Сабл''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Jean-Baptiste Pointe du Sable, Jean Baptiste DuSable — быв чорнокожый трапер, котрый первый оселив ся и вецей як 20 рокы жив и газдовав на мѣстѣ, де днесь е [[Чикаго]]. Коли ДюСабл пришов на тото мѣсто, была там дика и невлюдна погранична краина, але его подникательскый дух наповѣв му, же тото мѣсто при важных водотоках е обѣцяюче. Днесь е честованый яко закладатель [[Чикаго|Чикага]], а его помник стоить в центрѣ города, обраменый мракодрапами. == Биография == === Молоды лѣта === Отець му быв [[Франція|французскый]] моряк, мати — чорнокожа [[Гайти|Гайтянка]], рабыня походжѣньом з [[Африка|Африкы]]. Жан-Батист родив ся яко слободный, учив ся во [[Франция|Франции]], а зачатком 1770-х приплыв до [[Ню Орлинс]]а и подняв ся горѣ током [[Міссісіпі (ріка)|Миссисипи]] до [[Пеория (Иллинойс)|Пеории]].<ref name="ECh"/> Сприятелив ся з [[Индиане|Индианами]] племена [[Потаватоми]] и женив ся з Индианков на имя Киттигава (Катерина).<ref name="EB"/> Мали двое дѣти, сына Жана и дѣвку Сюзан.<ref>Meehan, Thomas A., с. 452.</ref> Их побраня формално зарегистровав [[Католицька церьков|католицкый]] священник в [[Кагокия (Иллинойс)|Кагокии]] [[27. октобер|27. октобра]] [[1778]],<ref name=Intellegencer>[https://www.newspapers.com/image/26513847/ Chicago's "First" Citizen. //Edwardsville Intelligencer, October 17, 1961 (via Newspapers.com). Одчитане: August 15, 2014.]</ref> хоть перед тым они побрали ся подля индианского обряда.<ref name="ECh"/> Жили в обыстю, котре заклав в року 1773 в мѣстѣ, де стоить днешный [[Чикаго]].<ref>Keating (2005), pp. 30-31, 221.</ref> === Бритске заятя === ДюСабл жив и утримовав родину пограничнов торговльов межи [[Французы|Французами]], [[Америчане|Америчанами]] и [[Индиане|Индианами]], достачаючи первым кожушины, а другым стрѣлный порох, пушкы и алкогол. В часѣ [[Америцка война за независимость|Америцкой войны за независимость]], в августѣ 1779, Бриты го арештовали, подозрѣваючи яко шпиона, и закрыли в фортѣ Мишилимакинак, Мичиган. Командант форта Арнт Скайлер де Пейстр записав во своих записках: же «Батист Пон де Сейбл» быв «красный негер, добрѣ образованый».<ref>Peyster, Arent Schuyler de, с. 10.</ref> В роках 1780-1784 ДюСабл провадив на контролованой Бритами територии торгову штацию ''Pinery'' (Сосновый бор) на рѣцѣ [[Сент Клер (ріка)|Сент Клер]] в днешном штатѣ [[Мичиган]].<ref name="EB"/> === Важна и богата особа === По закончѣню войны, в серединѣ року 1784 ДюСабл вернув ся на землѣ племена [[Потаватоми]] до своей старой торговой штации в устю рѣкы [[Чикаго (ріка)|Чикаго]] на ей сѣверном березѣ. Найскорша упоминка о той штации походить з [[10. май|10. мая]] [[1790]], коли експедиция Гю Геварда<ref>Quaife, Milo Milton (1933), с. 39.</ref> вымѣняла свое каное на пирогу од Пон дю Сабла и докупила собѣ хлѣб, муку и свинске мясо.<ref>Heward, Hugh (1928). "Hugh Heward's Journal from Detroit to the Illinois, 1790". In Quaife, Milo M. The John Askin Papers. Volume 1: 1747–1795. Detroit Library Commission. pp. 339–362.</ref> ДюСабл быв важнов особов и богатым торговцьом. Его дом мав пышный, просторный салон з великым камяным камином, около него пять комнат, пекарню, удярню, ковалню, хлѣвы, окремы будовы про наятых слуг, обгороженый сад и заградку, понад 800 акры землѣ. В домѣ были образы, зеркала и орѣховый бутор. [[17. май|17. мая]] [[1800]], ДюСабл вшиток маеток продав [[Жан ЛеЛим|Жану ЛеЛиму]] за 6000 ливры и перебрав ся до [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]]. Три рокы по тому маеток перекупив [[Джон Кинзи]].<ref name="Бауманн">Baumann (2005).</ref> === Негер-перевозник === [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлз]] днесь лежить в штатѣ [[Миссури]], але тогды то была [[Луизиана (Нова Испания)|Испанска Луизиана]].<ref name="Cohn"/> ДюСабл овладав испанскый, як и французскый, английскый языкы и даколькы индианскы диалекты, што му было и потребне в торговли.<ref name="ECh"/> Испанскый колониалный губернатор звѣрив му обслужованя перевоза через рѣку [[Миссури (ріка)|Миссури]].<ref name=Intellegencer/> Што могло быти причинов одхода, неясно. Неодовго перед одходом умерла му жена. Дѣвка оддала ся за Француза и одышла до Луизианы, там робив и сын, што одышов еще скорше. Правдоподобно, же ДюСабл хотѣв быти ближе ку родинѣ и в мѣстѣ переважно французском. В року 1805 ДюСабл купив фундуш на улицях Секонд и Клей в блоку №72 и цѣлый мѣстскый блок №96. В року 1814 умер му сын и быв погребеный на теметовѣ Борромео в [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]].<ref name="Бауманн"/> Нич не знати о его дѣвцѣ Сюзан и внучцѣ, але мав зостати зовсѣм самый, коли в року 1813 переписав свой маеток на сосѣдку, Евлали Барада, котрой отець, Луи Барада, быв мясарь, пекарь и богатый землевластник в [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]], замѣнов за ей обѣцяня, же ся постарать о него в хворотѣ, а тыж обстарать его погреб на католицком теметовѣ в [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]]. ДюСабл умер в [[Сент Чарлз (Миссури)|Сент Чарлзу]] [[28. авґуст|28. августа]] [[1818]] и быв погребеный в неозначеном гробѣ на теметовѣ Борромео. Парохиална погребна матрика не зазначать ни походжѣня, ни родительох, ни суродникох, ни присутных на погребѣ; опис мать лем едно слово: негер.<ref name="Бауманн"/> == Память == * 12. октобра 1968 быв святочно отвореный гранитный знак на мѣстѣ гаданого гроба Жан-Батиста Пон дю Сабла.<ref name="Бауманн"/> * 25. октобра 1968 Жан-Батист Пон дю Сабл быв штатом [[Иллинойс]] и [[Чикаго]]м вызнаный за основателя [[Чикаго|Чикага]].<ref name="Бауманн"/> * Многы инштитуции и мѣста в Чикагу носять имя Жан-Батиста Пон дю Сабла.<ref name="Cohn"/> == Жерела и одказы == *[http://www.gbl.indiana.edu/baumann/Baumann%202005%20-%20Du%20Sable.pdf Baumann, Timothy E. The Du Sable Grave Project in St. Charles, Missouri. //The Missouri Archaeologist, December 2005, vol. 66, pp. 59–76. Одчитане: February 27, 2014.] [https://web.archive.org/web/20131021081619/http://www.gbl.indiana.edu/baumann/Baumann%202005%20-%20Du%20Sable.pdf Архивоване: October 21, 2013.] {{ref-en}} * [https://www.britannica.com/biography/Jean-Baptist-Point-Du-Sable Jean-Baptist-Point Du Sable. // '''Encyclopaedia Britannica.'''] {{ref-en}} * [http://interactive.wttw.com/a/main.taf-p=76,4,3.html '''Early Chicago: Jean Baptiste DuSable.'']' // wttw.com {{ref-en}} * Keating, Ann Durkin (2005). Chicagoland: City and Suburbs in the Railroad Age. The University of Chicago Press. {{ISBN| 0-226-42882-6}}. {{ref-en}} * [https://www.jstor.org/stable/40190620?seq=1#page_scan_tab_contents '''Meehan, Thomas A.''' Jean Baptiste Point du Sable, the First Chicagoan. // Journal of the Illinois State Historical Society (1908-1984). Vol. 56, No. 3, Emancipation Centennial Issue (Autumn, 1963), pp. 439-453.] {{ref-en}} * [https://archive.org/details/miscellanies00depeuoft '''Peyster, Arent Schuyler de'''. Miscellanies. Dumfries and Galloway Courier Office, 1813. Одчитане: August 25, 2010] {{ref-en}} * [https://archive.org/stream/checagoufromindi001651mbp#page/n7/mode/2up '''Quaife, Milo Milton (1933)'''. Checagou From Indian Wigwam To Modern City 1673-1835. The University of Chicago Press. Одчитане: August 26, 2010.] {{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Jean Baptiste Point du Sable|40415}} {{DEFAULTSORT:Дюсабл, Жан-Батист Пон}} [[Катеґорія:Особы звязаны з Чикагом]] fbflu19glc24ht7y98rbbu0ctsww3nq 0 12661 167260 165824 2026-07-10T13:43:10Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167260 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Анонимус (Магистер П.) |Имя_оригиналне=''мад.'' Anonymus, Belаe Regis Notarius |Образчик=[[File:Anonymus Ópusztaszer.JPG|230px]] |Образчика_подпис= Anonymus, Ópusztaszer, Csongrád megye |Чинность=нотарь, хроничарь |Уроджѣня= [[12. стороча]] |Мѣсто_роджѣня= <!-- не знати --> |Упокоеня=[[13. стороча]] |Мѣсто_погребу= <!-- не знати --> |Категория_склада= Anonymus (chronicler) }} '''Анонимус''', {{lang-hu|Anonymus}} — [[хроничарь]] и [[нотарь]] при дворѣ краля Бейлы (''Belаe Regis Notarius''), одгадно<ref>Понеже точна доба его живота незната, не мож твердити набизовно, см. [https://web.archive.org/web/20210821184503/https://hirmagazin.sulinet.hu/hu/pedagogia/egy-orok-rejtely-mikor-elt-es-ki-lehetett-anonymus Egy örök rejtély — Mikor élt és ki lehetett Anonymus?] {{ref-hu}}</ref>, [[Бейла III.|Бейлы III.]] (1172-1196), в конци XII. — зачатку XIII. ст., автор лѣтописа [[Gesta Hungarorum]]&nbsp;— ''Дѣяня Мадярох''. Имя автора не мож знати, але в той части хроникы, котра ся захранила, сам себе поименовав ''Магистер П.''<ref name="Ревай">Révai nagy lexikona.</ref> == Дѣяня Мадярох == {{main|Gesta Hungarorum}} Хроника пише о походжѣню мадярскых племен, их приходѣ до [[Паннония|Паннонии]] и здобываню отчизны, подля шпецифичного означѣня {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} honfoglalás, в Х. ст. [[Gesta Hungarorum]] была написана, правда аж о 300 рокы по тых подѣях, о котрых пише, але историци думають, же ''Магистер П.'' выхосновав тогочасны лѣтописы, котры до нас не дошли.<ref name="Ревай"/><ref name="МП">Магочій П.Р., Поп І.</ref> [[Gesta Hungarorum]] — единке историчне жерело, де упоминать ся позднѣйше оспѣваный поетами и писателями [[князь Лаборець]].<ref name="МП"/><ref name="Поп">Поп, И.</ref> == Оцѣньованя == Суджѣня историкох о Анонимусови суть нееднозначны. Дакотры поважують его скорше поетом неж лѣтописцьом, напримѣр: австрийскый историк Eduard Robert Roesler (Rom. Studien), мадярскый Hunfalvy Pál (Ethnographia),<ref name="Pallas">A Pallas nagy lexikona.</ref> и российскый историк [[Подкарпатя]] [[Петров, Алексій Леонідович|Алексей Л. Петров]].<ref name="МП"/><ref name="Поп"/> Нѣмецкы историкы Theodor Mommsen и Barthold Georg Niebuhr, мадярскый Pauler Gyula поровнують штил Анонимуса з писанями [[Тит Ливий|Тита Ливия]], котрый вецей старав ся о красоту повѣданя, неж о точне поданя жерел, зашто треба го читати барз критично.<ref name="Pallas"/> Уважуючи на вшиткы критикы, академик Marczali Henrik зазначать, же хоть Анонимуса «не можеме надале честовати як отця мадярской историографии», але не мож го ани назвати тенденциозным, ани фалшовательом.<ref name="Pallas"/> На честь Анонимуса выставлены помникы в [[Будапешт]]ѣ в парку [[Варошлигет]] и в историчном сканзену [[Опустасер]], [[жупа Чонград]], о 20 км на сѣвер од [[Сегед]]а. В обох припадах Магистер П. зображеный на знак его анонимиты в каптурѣ и обернутый так, же сонце нигда не засвѣтить му на тварь. == Жерела и одказы == * [http://www.mek.iif.hu/porta/szint/egyeb/lexikon/pallas/html/005/pc000521.html#3 Anonymus Belae Regis Notarius. // A Pallas nagy lexikona. I. kötet.] {{ref-hu}} * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 19, сс. 810-811. {{ref-hu}} * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}. С. 12. {{ref-uk}} * Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}}. С. 77. {{ref-ru}} == См. тыж == * [[Gesta Hungarorum]] * [[Князь Лаборець]] * [[Свіржава]] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Мадярскы историци]] 946yzkj034lg9nv568xa5cfjw085hbx 0 12862 167277 139993 2026-07-10T17:00:57Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167277 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Лукино Висконти |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} Luchino Visconti |Образчик=[[File:Luchino-visconti.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Luchino Visconti di Modrone,<br>conte di Lonate Pozzolo |Уроджѣня={{Birth date|1906|11|02}} |Мѣсто_роджѣня=[[Милано]], [[Италия]] |Упокоеня={{Death date and age|1976|03|17|1906|11|02}} |Мѣсто_смерти=[[Рим]], [[Италия]] |Причина_смерти=хрипка,<br>сердцьова поруха<ref name="Encyclopedia.com">Encyclopedia of World Biography.</ref> |Чинность=[[режисер]] |Мѣсто_погребу=остров Искья, регион Кампания, [[Италия]]<ref>https://www.tripadvisor.ru/LocationPhotoDirectLink-g580210-d4371595-i159539393-Luchino_Visconti_Museum_Villa_La_Colombaia-Forio_Isola_d_Ischia_Province.html</ref> }} '''Лукино Висконти''', {{lang-it|Don Luchino Visconti di Modrone, гроф Lonate Pozzolo}}, *[[2. новембер]] [[1906]] – †[[17. марец]] [[1976]], быв [[Италия|италиянскым]] [[режисер]]ом [[Театер|театра]], [[Опера|оперы]] и [[филм]]а, як тыж и сценаристом.<ref name="ЕБ">Encyclopædia Britannica.</ref><ref name="БСЭ">Большая Советская Энциклопедия.</ref> == Биография == Родив ся в едной з найбогатшых аристократичных фамилий [[Италия|Италии]], де было семеро дѣтей. В дѣтствѣ четыри раз утѣкав здомю, аж го отець наконець дав до военской школы, жебы ся научив дисциплину.<ref name="ИМДб">Датабаза International Movie.</ref> Достав добру класичну освѣту, 10 рокы школовав ся в музицѣ, зознамив ся з театром. В року 1935 одышов до [[Париж]]а и яко помочник режисера Жана Ренуара зачав робити во филмѣ.<ref name="ЕБ"/> Симпатизовав з комунистами, быв участником антифашистичного руху.<ref name="БСЭ"/> Его первый властный филм ''[[Мания (Ossessione, 1943)]]'' вызвав гнѣв муссолиниовой цензуры, и быв заказаный, а Висконти взятый до арешту; захранив му живот лем своечасный приход америцкого войска. Не створив властну родину, а быв тяжкый куряк: 120 цигаретлѣ денно. В року 1973 достав мозковый напад, од котрого зостав парализованый и послѣдны три рокы накручав филмы, сидячи в инвалидном возику. Причинов его смерти была подана хрипка и сердцьова поруха.<ref name="Encyclopedia.com"/><ref name="ИМДб"/> == Творба == Висконти зробив [[Револуция|револуцию]] в италианском филмѣ по [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]]. В року 1948 на [[Сицилия|Сицилии]] накрутив филм [[Земля ся трясе]] зоз непрофесионалныма актерами, котры говорили на мѣстном диалектѣ. Висконти быв признаный ''отцьом италиянского [[Неореализм (умілство)|неореализма]]'', а з тым филмом достав гран-при на [[Венецийскый филмовый фестивал|Венецийском филмовом фестивалу]].<ref name="ЕБ"/> Найвецей познатый своима филмами ''[[Леопард (филм, 1963)|Леопард]]'' (1963) and ''[[Смерть во Венеции (филм)|Смерть во Венеции]]'' (1971). Во филмѣ ''[[Леопард (филм, 1963)|Леопард]]'' зображеный традичный аристократ зоз либералныма пересвѣдчѣнями, в котром моцно одгадуе ся сам Висконти. Як театралный режисер принюс на итальянску сцену французскых и америцкых авторох и выховав колектив актерох, котры пак придали ся при накручаню далшых филмох. В оперѣ яко режисер, комбинуючи реализм и представлѣня, выпродуковав ряд меджинародно признаных опер з новов звѣздов сопрано [[Мария Каллас|Мариов Каллас]].<ref name="ЕБ"/> == Жерела и одказы == * [https://www.britannica.com/biography/Luchino-Visconti-Italian-director Luchino Visconti. //Encyclopædia Britannica.] * [https://www.encyclopedia.com/people/literature-and-arts/film-and-television-biographies/luchino-visconti Visconti, Luchino. //Encyclopedia of World Biography.] * [http://bse.sci-lib.com/article005323.html Висконти Лукино. //Большая Советская Энциклопедия.] * [https://www.imdb.com/name/nm0899581/bio?ref_=nm_ov_bio_sm Лукино Висконти в датабазѣ International Movie.] == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Висконти, Лукино}} [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] [[Катеґорія:Італія]] iz2r1gbj1sgcxmwlbisgg7ofiojfvyz 0 12946 167278 139847 2026-07-10T17:13:46Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167278 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Якым (Яша) Баков |Чинность=[[педагог]], шпортовець, тренер, [[поет]], [[Публицистика|публициста]] |Образчик=[[Файл:Яким Баков.jpg|200px]] |Образчика_подпис= |Уроджѣня={{Birth date|1906|12|09}} |Мѣсто_роджѣня=Дюрдьов, Войводина |Упокоеня={{Death date and age|1974|10|21|1906|12|09}} |Мѣсто_смерти=Новый Сад, Войводина |Мѣсто_погребу=теметов Gradsko groblje, [[Новый Сад]] }} '''Якым (Яша) Баков''' (*[[9. децембер]] [[1906]], [[Дюрдьов]], [[Войводина]]&nbsp;— †[[21. октобер]] [[1974]], [[Новый Сад]], [[Войводина]])&nbsp;— [[педагог]], шпортовець, тренер, [[поет]], [[Публицистика|публициста]], културный активиста войводянскых Русинох. ==Педагог и шпортовець== Родив ся [[9. децембра]] [[1906|1906. року]] в [[Дюрдьов]]ѣ в селянской фамилии, як единець. Основну школу закончив в родном селѣ, до гимназии зачав ходити в [[Зренянин]]у (тогды Велькый Бечкерек), а продовжив в [[Новый Сад|Новом Садѣ]]. Записав ся на Филозофску факулту в [[Београдска универзита|Београд]]ѣ, фах югославянска литература, сербскохорватскый и [[французскый язык]]. Дипломовав в року 1934 и того року зачав педагогичну роботу яко суплент в [[Славонска Пожега|Славонской Пожезѣ]], в [[Пожежска Копривниця|Копривници]], а од осени 1936&nbsp;— яко професор на Реалной гимназии в [[Зомбор]]ѣ.<ref name="НАР">Новинарска Асоциация Руснацох.</ref> Од штудентскых рокох выступовав з призерскыма резултатами в легкоатлетичных запасах.<ref name="МП">Магочій П.Р., Поп І.</ref> По закончѣню школского року 1942/43 быв мобилизованый до робочых баталионох, «мункашох», але яко фахман перемѣщеный до [[Новый Сад|Нового Саду]] на пост професора Сербской гимназии. Во фебруару 1945 посланый до [[Руски Керестур|Руского Керестура]] за професора новооснованой гимназии зоз [[Русинскый язык|русинскым]] выуковым языком. Ту быв и воспитатель и активиста во шпортѣ. Бакововы шпортовы амбиции переростли за розмѣры [[Руски Керестур|Керестура]], та он року 1949 вернув ся до [[Новый Сад|Нового Саду]], де зачав робити як атлетичный тренер. Одты перешов до [[Сараево|Сараева]], [[Панчево|Панчева]], а пак до [[Београд]]у. Свою тренерску карьеру закончив в [[Новый Сад|Новом Садѣ]] и року 1971 одышов до пензии. Под час тренерской роботы властным накладом выдав 20 книжок шпортовой тематикы.<ref name="НАР"/> == Публициста и културный активиста == Быв членом редакчной колегии новинок ''Руске слово'' од их зачатку, а тыж 1945 року быв закладаючым членом ''Руской маткы'' в [[Руски Керестур|Руском Керестурѣ]] и ей подсекретарьом. Одтогды ся активно ангажовав в културном животѣ. Инициовав реформу правопису литературного языка, котра мала за цѣль перейти од украинской правописной традиции ку сербской, але реформа не была прията.<ref name="МП"/><ref name="НАР"/> Литературны творы Якима (Яши) Бакова опубликованы книжков посмертно. Писав переважно поезию и есеи на темы [[Русины|русинского]] живота.<ref name="МП"/> В ''Народном календарю'' были появлены даскельо его [[верш]]ы, перекладав и з [[Руськый язык|русского]] языка, а тыж писав и прозу.<ref name="НАР"/> == Честь памяти == Якым (Яша) Баков умер в [[Новый Сад|Новом Садѣ]] [[21. октобра]] [[1974]]. Погребеный на Новом теметовѣ.<ref name="НАР"/> Яко памятка на его роботу в [[Руски Керестур|керестурской]] гимназии, де выховав цѣлу плеяду [[Скок з тычов|скакачи з тычов]], з котрых поедны стали ся и державныма рекордерами, уже вецей рокы ся по русинскых валалох держать ''Шпортовы бависка «Яша Баков»''. == Жерела и одказы == * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. <nowiki>ISBN 978-966-387-044-1</nowiki> Сс. 35-36. * Яша Баков. Вибрани твори; „Руске слово“, Нови Сад, 1983. * Атлетска леґенда Яша Баков (1906-2006), 100 роки од народзеня, зборнїк роботох з науково-фахового сходу, видавателє: Орґанизацийни одбор и НВУ „Руске слово“, Нови Сад. * Дюра Варга. Яша Баков — найвекши руски спортист у Югославиї. //Нова думка, XVI (58), Вуковар, 1987, сс. 22-23. * [https://nar.org.rs/rue/%D1%8Fkim-%D1%8Fsa-bakov/ Яким Яша Баков. //Новинарска Асоциация Руснацох.] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1906|1974|Баков, Якым}} [[Катеґорія:Русиньскы шпортовцы]] [[Катеґорія:Войводина]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Шпортовы тренеры]] [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Скок з тычов]] 3q47e0pxsdfr3uaauo4wnmopzs30bse 0 13060 167259 162769 2026-07-10T13:30:56Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167259 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Образчик=[[File:Orlay.jpg|200px]] |Имя=Иван Орлай |Чинность=[[медик]], [[педагог]], [[писатель]] |Уроджѣня=1770<ref>В дакотрых жерелах ся стрѣчать 1771 (напр. см. "ЗОУНБ", ''Василь Пагиря'')</ref> |Мѣсто_роджѣня=[[Хуст]],<ref>Подакотры жерела подають Паладь або Давыдково, жупу Берег (Szinnyei). Подробнѣйше о том пише Т.&nbsp;Байцура (сс. 18–20).</ref> [[Австрийска империя]] |Упокоеня=фебруар<ref>В розличных жерелах встрѣчать ся датум 17. або 27. фебруар, аж и 11. марец.</ref> 1829 |Мѣсто_погребу=Одеса<ref>https://pmu.in.ua/mc-events/іван-орлай-250-років/?cid=mc_mini_widget-2&yr=2022&month=3&dy&time=month</ref> }} '''Иван Семенович Орлай''' (*[[1770]], [[Хуст]], [[Австрийска империя]] — †[[1829]] фебруар, [[Одеса]], [[Российска империя]]) — мадярскый и российскый [[медик]] и [[ученый]] русинского походженя, [[педагог]], [[писатель]].<ref name="Алмаший">Михайло Алмашій</ref><ref name="Байцура">Тамара Байцура</ref><ref name="Иванов">Алексей Иванов</ref><ref name="Пагиря">Василь Пагиря</ref><ref name="Поп">Иван Поп</ref> Живот {{nobr|И. С. Орлая}} мож роздѣлити на два основны етапы, границя которых рок 1791. Вшитко до той границѣ было звязане з [[Мадярске кральовство|Мадярщинов]], де пройшли му школны и юнацкы рокы. Далшый период быв звязаный з [[Российска империя|Россиев]]. Своима трудами и чинностьов Орлай записав ся до истории наукы и просвѣты [[Российска империя|России]] в числѣ найзначнѣйшых представительох закарпатской интелигенции и приспѣв ку змоцненю русско-украинскых и русско-мадярскых културных вязань.<ref name="Байцура"/> == Мадярскый период == Року 1778 восямрочным хлопчиком Орлай вступив до Мукачовского училища, школы елементарного уровня подля [[Ratio educationis]] (1777), де наука ся вела на «карпаторуском нарѣчию». По едном року выукы перейшов до трикласной школы в [[Ужгород]]ѣ (1779–1782), де наука была латинска и мадярска, пак до Ужгородской гимназии (1782–1785). Але хоть Ужгород быв центром учебного округа, де мала быти повинна про центер четырикласна школа, выпускникы котрой могли быти учителями елементарных школ, така школа там не была, ани не была повинна академия, зато року 1785 Орлай иде до Великого Кароля (Nagykároly), де в [[Гимназия|гимназии]] ся доучуе тот четвертый рочник (1785–1786). На далшый уровень (академия) пошов до [[Орадя|Великого Варадина]], де завершив свою середню освѣту окрем иншого штудиями [[Логика|логикы]], [[Математика|математикы]] ай [[История|истории]] (1786–1787). В року 1788 вступив на филозофску факулту Львовской универзиты, жебы зыскати высшу освѣту. Але по року выукы, в августѣ 1789 лишив [[Львів|Львов]], вступив до чину [[Пиаристы|пиаристох]] и до Генералной Йозефинской семинарии, котра мала статус богословской факулты. Пиаристам належала Великокарольска гимназия высшых наук, они му помогли достати стипендию, и так зачав свою богословску выуку, ай достав мѣсто професора Великокарольской гимназии.<ref name="Байцура"/> Але богослов з него ся не став. Од року 1790 Орлай пудимать даколько проб достати мѣсто професора в мирянском училищу, але безуспѣшно. В маю 1791 одышов до [[Российска империя|России]],<ref name="Поп"/><ref name="Пагиря"/> на што достав ай кральовскый дозвол.<ref name="Szinnyei">Szinnyei József</ref>. == Российскый период == В [[Российска империя|России]] Орлай кардинално змѣнив свои интересы. В року 1792 вступив до Санкт-Петербургского медико-хирургичного училища. Уровень подготовкы Орлая дозволив му скоро закончити медичный курс и уже в року 1793 достати диплому [[медик]]а. Курто по тому быв посланый до [[Вѣдень|Вѣдня]], яко российскый штипендиста, де додаточно штудовав медицину (1794–1797).<ref name="Аристов">Ф. Ф. Аристов</ref> Роботу практикуючого дохтора зачав в Санкт-Петербургском генералном сухопутном шпиталю, пак перейшов на службу в лейб-гвардийскый Семеновскый полк. Перейшов вшиткыма ступнями служебной карьеры до гоф-хирурга и гоф-медика в царском палацу. Быв ученым секретарьом Медико-хирургичной академии (1808–1817), редактором «Всеобщого журнала медичной науки», единственого медичного журнала в тот час в [[Российска империя|России]].<ref name="Поп"/> Як медик брав участь у войнѣ 1812. року.<ref name="Алмаший"/> Быв выбраный академиком Медико-хирургичной академии (1817) и достав пензию 2000 руб., але тота пензия не переходила на його дѣтей. А Орлай на тот час быв уже хворый и обтяженый великов родинов (четыри дѣвкы и три сына). Зато глядав нову службу. Року 1820 быв позваный за професора Московской универзиты и быв нахыльный прияти тото позваня, але не хотѣли го одпустити з академии. Року 1821 Орлай подав жаданя о переводѣ з Петербурга до Нѣжина, мотивуючи слабым здоровльом и потребов переселити ся в теплый край. В жаданю писав: «Кедь... Гимназия высшых наук князя Безбородко або инша в южном краю России буде ми довѣрена, та священнов повинностьов беру на себе заняти и службу належного при ней дохтора без всякой за то платнѣ...». Орлай быв утвердженый директором Гимназии высшых наук в Нѣжинѣ и 1. новембра 1821 заняв тот пост. На чолѣ Гимназии высшых наук княза Безбородко в Нѣжине быв пять рокы. За тот час гимназия достала свой завершеный вид як школа з девятилѣтным часом выукы. Значно выросло число ученикох. Року 1820 их было лем 17, а року 1826 — 255. Хоть за свою строгость Орлай достав од ученикох прозывку Юпитер-громовержець, старунок, принципиалность и гуманность з його боку вызывали их глубокы симпатии ку ньому. Але од самого зачатку, уже року 1821 Орлай ся просив до Одесы: «...низинне положеня города Нѣжина, особливо гимназии, окруженой гниючыма болотами, подѣяло на мое здоровля до такой мѣры, же тяжко можу продовжати мои повинности... Одесска клима и морска вода послужили бы, може, ку поправленю мого здоровля.» Повторно подав прошеня з тым же мотивом в року 1824. На тот раз подтримав го и князь Безбородко, и послѣдны рокы свого живота (1826–1829) Орлай быв директором Ришельевского лицея в Одесѣ. За тоты рокы Ришельевскый лицей перемог кризову ситуацию и вступив в период свого далшого розвою. Чинность Орлая приспѣла ку тому, же по часѣ на основѣ Ришельевского лицея створили Новороссийску универзиту.<ref name="Байцура"/> == Заслугы в области истории == Окрем [[Медицина|медицины]] и [[Педагогика|педагогикы]], як всесторонно образована особа, Орлай ся интересовав ай иншыма науками. Як [[ученый]] быв познатый и поза межами [[Российска империя|России]]: своим членом го выбрали Физичне и Минералогичне общества универзиты в Йенѣ, Алтенбургске ботаничне, Эрлангенске физико-медичне общества, достав званя доктора филозофии Кенигсбергской универзиты (Германия). Але звышену увагу придѣляв проблемам истории «юго-западной Руси»<ref name="Поп"/> В року 1815 Орлай быв выбраный членом-змагательом Общества Истории и Древностей Российских в Москвѣ, одтогды ся зачали постоянны научны контакты з Обществом, котрому посылав письма, рукописы и книгы, переважно ку истории Южной Руси и зокрема Карпатской Руси. Так, в 1824 году Орлай послав статю „О Югозападной Руси" (напечатана в „Трудах и записках Общества Истории и Древностей Российских", 1826). Мимо невеликого россягу, статя тота важна поднятыма в ней принципиальныма вопросами, и в тому не утратила свого значеня и доднесь.<ref name="Аристов"/> Хоть Орлай не быв фаховый историк и в дакотрых историчных проблемах робив хыбы, Общество истории и древностей российских высоко цѣнило властны роботы Орлая и найдены ним документы и памяткы, котры йому передавав. Много раз Общество выражало му свою вдячность в письмах, а тыж через «Московскый вѣстник», регуларно посылало му свои публикации.<ref name="Байцура"/><ref name="Аристов"/> == Жерела == * [https://mek.oszk.hu/03600/03630/html/o/o18455.htm '''Szinnyei József''': Magyar írók élete és munkái IX. (Mircse–Oszvaldt). Budapest: Hornyánszky. 1903.] * {{Cite book |author='''[[Михаил Алмашій|Михайло Алмашій]]''' |editor= |title=Русинська педагогічна енциклопедія |language={{ref-uk}} |edition= |volume= |chapter=Орлай Іван |quote= |location=Ужгород |publisher=Карпатська Вежа, 2005 |date=2005 |series= |pages=190-191 из 304 |isbn= 966-2674-43-X |doi= |url=}} * {{Cite book |author='''[[Федор Аристов|Ф. Ф. Аристов]]''' |editor= |title=Литературное развитие Подкарпатской (Угорской) Руси |language={{ref-ru}} |edition= |volume= |chapter=Иван Семенович Орлай |quote=Особенно должна быть отмечена статья И.С. Орлая — „Исторія о Карпато-Россахъ, или о переселеніи Россіянъ въ Карпатскія горы и о приключеніяхъ съ ними случившихся... В этой статье автор, разбирая исторический вопрос о заселении в IX веке Тиссо-Дунайской равнины (Паннонии), высказывает свои национально-политические взгляды. |location=Москва |publisher= |date=1928–1995 |series= |pages=16-19 из 49 |isbn= |doi= |url=https://zapadrus.su/attachments/rusiny/aristov_lit_raz.pdf}} * {{Cite book |author='''[[Тамара Байцура]]''' |editor= |title=Иван Семенович Орлай. Жизнь и деятельность |language={{ref-ru}} |edition=І. |volume= |chapter= |quote=Данные о времени и месте рождения Орлая очень противоречивы. В распоряжение ученых до сих пор не попало метрическое свидетельство Орлая... И все же они вместе с послужными списками Орлая позволяют утверждать, что его годом рождения можно считать 1770 год. (С.18.) |location=Братислава |publisher=Vydalo Slovenské pedagogické nakladatelstvo v Bratislave, odbor ukrajinskej literatúry v Prešove |date=1977 |series= |pages=235 |isbn= |doi= |url=http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1810/1/orl.pdf }} *{{cite web |author='''ЗОУНБ''' |editor= |date= |url= https://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=243|title=Видатні закарпатці: Орлай Іван Семенович |publisher= |format= |quote= |language={{ref-uk}} |accessdate=07.11.2025 |archiveurl= |archivedate=}} *{{cite web |author='''Алексей Иванов''' |editor= |date=06.10.2009 |url=https://web.archive.org/web/20101209025927/http://www.odnako.org/ru/articles_and_analytycs/2010/10/article546.html |title=Иван Орлай. Полпред Карпатской Руси в Российской империи |publisher= |format= |quote= |language={{ref-ru}} |accessdate=07.11.2025 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101209025927/http://www.odnako.org/ru/articles_and_analytycs/2010/10/article546.html |archivedate=09.12.2010 }} * {{Cite book |author='''Василь Пагиря''' |editor= |title=Я світ узрів під Бескидом. Сторінки історії |language={{ref-uk}} |edition= |volume= |chapter=Іван Орлай |quote= |location=Ужгород |publisher=Видавництво «Карпати», 1993 |date=1993 |series= |pages=34–37 of 232 |isbn=5-7757-0524-6 |doi= |url=}} * {{Cite book |author='''[[Иван Поп]]''' |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language={{ref-ru}} |edition= |volume= |chapter=Орлай Иван Семенович |quote= |location=Ужгород |publisher=Изд-во В.Падяка |date=2001 |series= |pages=286–287 из 431 |isbn=933-7838-23-4 |doi= |url=http://www.mediafire.com/view/o638r16p1lzv5ar/Pop_Ency_PR.pdf }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1700|1829|Орлай, Иван Семенович}} b9z1tpsf8jl1i8gfmu209ojz5gsg4o8 0 13217 167279 140162 2026-07-10T17:22:19Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167279 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Германн фон Айхгорн |Имя_оригиналне= {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Hermann Emil Gottfried von Eichhorn |Образчик=[[File:Gen. Von Eichhorn LCCN2014697329.jpg|250px]] |Образчика_подпис=генерал фон Айхгорн в року 1910 |Чинность=генерал-фелдмаршал нѣмецкого войска |Уроджѣня={{Birth date|1848|02|13}} |Мѣсто_роджѣня=Бреслау, [[Кральовство Пруссия]]<br>(дн. [[Вроцлав]], [[Польща]]) |Упокоеня={{Death date and age|1918|07|30|1848|02|13}} |Мѣсто_смерти=[[Киев]], [[УЛР]] |Причина_смерти=забитый в атентатѣ |Мѣсто_погребу=теметов Invalidenfriedhof, [[Берлін|Берлин]] }} [[File:Generalfeldmarschall Eichhorn in Kiew, 1918.png|thumb|260px|<small>Генерал-фелдмаршал Айхгорн в Киевѣ, 1918</small>]] '''Германн фон Айхгорн''' ({{lang-de|Hermann Emil Gottfried von Eichhorn}}; *[[13. фебруар]], [[1848]], Бреслау, [[Кральовство Пруссия]] (дн. [[Вроцлав]], [[Польща]]) — †[[30. юл]] [[1918]], [[Киев]], [[УЛР]])&nbsp;— быв прусскый высшый военскый везирь, в часѣ Первой свѣтовой войны велитель нѣмецкого окупачного войска в [[УЛР]].<ref name="Пир">Пиріг Р.Я. Фельдмаршал Герман Айхгорн...</ref> Брав участь у прусско-австрийской войнѣ (1866) и прусско-французской войнѣ 1870-1871, в часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]] воевав на восточном фронтѣ против [[Российска империя|России]].<ref name="Пир"/> == Айхгорн на Украинѣ == По [[Брест-Литовскый мир (9. фебруар 1918)|Брест-Литовском мирѣ]] генерал-фелдмаршал фон Айхгорн став ся главным велительом нѣмецкого войска на Украинѣ и в зачатку апрѣля 1918 прийшов до [[Киев]]а. [[6. апріль|6. апрѣля]] [[1918]] фон Айхгорн выдав росказ, дотычный засѣяня земель, властництва будучой уроды и ей закупок по фиксованым цѣнам про нѣмецке войско, в котром саботерам грозив строгов каров. Централна Рада выголосила, же тот росказ неприпустно засягуе до украинскых внуторных дѣл и народ Украины не мать его сповняти.<ref name="Пир"/> На тот час нѣмецка сторона уже не могла дале терпѣти «недостаток усиловности» Централной Рады в части застачѣня додаваня потравин про нѣмецке и австро-мадярске войско. Нѣмецке велительство зачало догваряня з [[Павло Скоропадскый|Павлом Скоропадскым]], потомком украинского [[гетман]]а 18. ст Ивана Скоропадского, односно ликвидованя Централной Рады и заведжѣня [[гетманат]]у под векшов нѣмецков контролов.<ref name="Маг">Маґочій П.Р., сс. 418-419.</ref> 25. апрѣля дотогды незнатый ''Комитет Захраны Украины'' выкрав Абрама Доброго, котрый быв агентом меджи Централнов Радов и нѣмецков сторонов у вопросах додаваня потравин. Фон Айхгорн зареаговав на другый день росказом, заводячым на Украинѣ военско-польовы суды, котрым подлѣгали вшыткы преступкы против сполоченского порядка, нѣмецкого и австро-мадярского войска. Коли 28. апрѣля Централна Рада, ведена [[Михайло Грушевскый|Михайлом Грушевскым]], зачала дебаты, як остро зареаговати на далшы засягованя до украинской суверениты, до мѣстности зашли нѣмецкы военны и заарештовали членох Рады.<ref name="Пир"/> [[29. апріля|29. апрѣля]] [[1918]] Скоропадскый выголосив себе Гетманом Цѣлой Украины, перемѣнив [[република|републику]] на [[гетманат]] и обновив приватну властность.<ref name="Маг"/> {{Цитат 2|Айхгорн быв достойный старець у повном смыслѣ того слова, розумный, барз освѣченый, зоз широкым розглядом, сердечный, незадарь быв он внуком филозофа Шеллинга. Не быв ничраз повышеный и возносливый, як дакотры нѣмецкы офицеры.{{Цитат 3|Оригиналный текст (укр.)|Ейхгорн був поважний старик у повному розумінні цього слова, розумний, дуже освічений, з широким кругозором, доброзичливий, не даром він був онуком філософа Шеллінга. У ньому зовсім не було тієї пихатості і зарозумілості, які спостерігалися, інколи, серед німецького офіцерства.|Павло Скоропадський. Спогади. С. 171.}}}} == Одпор и репресии == Найвекшый одпор селян быв в [[Звенигородка|Звенигородцѣ]], де 30-тысячне повстанске згрупованя било ся током юна-юла з трьома нѣмецкыма дивизиями. По придушѣню повстаня были накладены реквизиции и контрибуции: заберали статок, дробизг, зерно — и то вшитко задарь. Подля фон Айхгорна в одпору ся зучастнили 10-12% селянства. Военско-польовы суды масово выносили розсудкы смерти.<ref name="Пир"/> Тым часом до [[Киев]]а пришла терористична група од партии [[Социалисты-револуционарѣ|есерох]] [[Российска империя|России]], котры даколько тыждни штудировали линии руху и приступ ку бываню фон Айхгорна. [[30. юла]] [[1918]] [[тероризм|терориста]] [[Борис Донскый]] шмарив бомбу и тяжко поранив генерал-фелдмаршала и его адъютанта, котры еще тот день умерли в шпиталю. [[Гетман]] [[Павло Скоропадскый|Скоропадскый]] и лидеры украинскых партий высловили нѣмецкым велителям кондоленцию и упозорнили, же терориста не быв [[Українцї|Украинець]], на што нѣмецкый конзул зауважив: нѣмецка розвѣдка уже знала, же теракт схвалив централный комитет украинскых есерох в [[Одеса|Одесѣ]].<ref name="Пир"/> В часѣ нѣмецкой окупации 1941-1943 централна улиця [[Киев]]а, Крещатик, звала ся Айхгорнштрассе.<ref name="Пир"/> == Жерела и одказы == * Маґочій П.Р. Історія України. — Київ: Критика, 2007. 640 с. {{ISBN| 966-7679-81-0}} *[http://chtyvo.org.ua/authors/Pyrih_Ruslan/Feldmarshal_Herman_Aikhhorn_sluzhba_ta_smert_v_Ukraini_kviten__lypen_1918_r Пиріг Р.Я. Фельдмаршал Герман Айхгорн: служба та смерть в Україні (квітень – липень 1918 р.)] // Український історичний журнал. 2017, №3. Сс. 24-45. * Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. — Київ — Філадельфія, 1995. == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Айхгорн фон, Германн }} [[Катеґорія:Перва свѣтова война]] [[Катеґорія:История Украины]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] 9tdzpvgk6uzdvwii49zr9cumyaj1qct 0 13241 167281 165347 2026-07-10T17:48:35Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167281 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Клара Балог |Имя_оригиналне=родж. Клара Керечанин |Образчик= [[File:Клара Балог.jpg|250px]] |Чинность=хореографка, фолклористка |Уроджѣня={{Birth date|1928|07|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2018|06|09|1928|07|17}} |Мѣсто_смерти=[[Ужгород]], [[Украина]] |Мѣсто_погребу=[[Теметов Калвария|теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Клара Балог''' (*[[17. юл]] [[1928]], [[Ужгород]], [[Чехословакия]] — †[[9. юн]] [[2018]], Ужгород, [[Украина]])&nbsp;— [[хореограф]]ка и [[фолклор]]истка на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и [[Украина|Украинѣ]]. == Биография == Пришла на свѣт яко пята дѣтина зоз семерох в родинѣ школного беделуша (дозорцѣ) Федора Керечанина, котрый служив в престижной чешской школѣ в центрѣ [[Ужгород]]а (днешна школа №1), де родина достала двѣ комнаты в сутеренѣ.<ref name="КБ1516">Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 15-16.</ref> В родинѣ ся говорило трьома языками: з няньом [[Русиньскый язык|по русинскы]], з мамов [[Мадярскый язык|по мадярскы]], з бабов [[Німецькый язык|по нѣмецкы]],<ref name="Некролог">Клара Балог (видео, Тиса-1).</ref> а в школном дворѣ меджи дѣточыма забавами [[Чешскый язык|по чешскы]].<ref name="КБ1516"/> В шѣстьрочном вѣку пошла до русинской [[Народна школа (Мадярске кралевство)#зачаточна народна школа|зачаточной народной школы]], а в 10-рочном до русинско-мадярской [[Горожанска школа|горожанкы]] (1938-1942), пак абсолвовала чешско-мадярску учительску [[Семинария|семинарию]] (1943-1947). За час ей наукы в семинарии пережила въедно з [[Ужгород]]ом четыри державы, а матуровала уже в [[УССР|Украинѣ]], яко [[Українцї|Украинка]]. На тот час учительска семинария была переменована на музично-педагогичне училище.<ref name="КБ2427">Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 24-27.</ref> <ref name="Некролог"/> Первы хореографичны знаня достала в 6-рочном вѣку в штудию танця, котре вела солистка [[Прага|пражского]] балета Аврелия Кремницка.<ref name="Некролог"/> Од року 1945 Клара Балог уже солистка танечной групы [[Закарпатскый народный хор|Закарпатского державного ансамбла пѣснѣ и танцю]], а од року 1969&nbsp;— [[балетмайстер]]ка и [[режисер]]ка.<ref name="Илченко">Ільченко Л. О.</ref> Перве выступлѣня з колективом в [[Москва|Москвѣ]] мали [[23. новембра]] [[1948]], а уже в року 1951 по далшом выступлѣню в Москвѣ достала свое перве державне вызнаменаня&nbsp;— [[орден «Знак Пошани»]] (1951).<ref name="КБ2427"/> З тым ся зачала ей триумфална карьера хореографкы. Клара Балог штудировала в селах народны танцѣ, подробно описала их и выдала книгу «Танці Закарпаття». На основѣ того створила понад 30 хореографичных композиций. Вела курсы народного танця и режисерску хореографичну роботу в [[Киев]]ѣ, [[Пряшов]]ѣ, [[США]], [[Канада|Канадѣ]], [[Франция|Франции]].<ref name="Илченко"/> Мати ей умерла в року 1966, отець в року 1978.<ref>Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 37.</ref> Муж, Василь Балог, режисер областной телевизии, о рок скорше од ней. Дѣтей не мали. Еще и 80-рочна каждоденно ходила на любену роботу, аж року 2013, коли серйозно охворѣла, мусѣла ся того лишити.<ref>Штефаньо О.</ref> Погребена на [[Теметов Калвария|теметовѣ Калвария]] 12. юна 2018. В конци своей книгы споминок лишила нам одказ: {{Цитат 2|Будьме людми, жийме в злагодѣ и взаимном честованю!|Клара Балог. Мої роси і зорі, с. 58.}} == Вызнаменаня == * 1951 — Орден «Знак Пошани»<ref name="КБ2427"/> * 1957 — Заслужена артистка [[УССР]] * 1960 — Орден Трудового Червоного Прапора<ref>Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 30</ref> * 1974 — Народна артистка [[УССР]] * 1996 — Честна одзнака Президента [[Украина|Украины]]<ref>Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 739/96</ref> * 2000 — доживотна державна стипендия<ref name="Илченко"/> * 2003 — Орден княгині Ольги III ст.<ref>Указ Президента України від 6 жовтня 2003 року № 1159/2003</ref> * 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст.<ref>Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 824/2008</ref> == Жерела и одказы == * Клара Балог. Мої роси і зорі. / Літ. запис В.А. Качкана. — Ужгород: Карпати, 1988. 64 с. {{ISBN| 5-7757-0213-1}} {{ref-uk}} * Ільченко Л. О.: Балог Клара Федорівна. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} С. 26. {{ref-uk}} * [https://web.archive.org/web/20230126204043/https://kiszo.news/2019/06/26/%D1%8F%D0%BA-%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE/ Штефаньо О.: Як крокувала життям Клара Балог.] // KISZó {{ref-uk}} * [https://www.youtube.com/watch?v=8TOYGKHPjtw Тиса-1."Русинська родина". Клара Балог (17.11.2012)]{{ref-uk}} == Додаточны жерела == * Клара Балог. Танці Закарпаття. / Вступ. сл. В. Габорця. Ужгород, 1998. 143 с. {{ref-uk}} * Капраль М.: Балог Клара. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} Сс. 37-38. {{ref-uk}} *[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40162 Конькова Г. В.: БА́ЛОГ Клара Федорівна.] // Енциклопедія сучасної України. {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1928|2018|Балог, Клара}} [[Катеґорія:Хореографы]] [[Катеґорія:Балет]] cjm6yz9ko1cpylfafuyfwmi0284xr2c 0 13900 167282 165814 2026-07-10T17:54:30Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167282 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Теодор Гоч |Имя_оригиналне=''пол.'' Teodor Gocz |Образчик=[[File:Zn (10), Zyndranowa, 30 sierpnia 2015 r,Teodor Gocz.JPG|250px]] |Образчика_подпис=Теодор Гоч в року 2015 |Чинность=лемковскый сполоченскый и културный дѣятель |Уроджѣня={{Birth date|1929|06|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]] |Упокоеня={{Death date and age|2018|06|05|1929|06|28}} |Мѣсто_смерти=[[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]] |Мѣсто_погребу=[[Зындранова|Зиндранова]] }} '''Теодор (Фецьо) Гоч''' ({{lang-pl|Teodor Gocz}}, *[[28. юн]] [[1929]], [[Зындранова|Зиндранова]], [[Подкарпатске воеводство]], [[Польща]]&nbsp;— †[[5. юн]] [[2018]], тамтыж)&nbsp;— [[Лемкы|лемковскый]] културный и сполоченскый дѣятель, основатель и довгорочный дозорця [[Музей лемковской културы в Зиндрановой|Музея лемковской културы в Зиндрановой]].<ref name="Магочи">Магочій П.Р., Поп І., сс. 168-169.</ref><ref>Иван Красовскый, капитола «Церква, культура»</ref> Кедь стискнути живот и дѣло Гоча до пару слов&nbsp;— быв он и зостав «живым памятником польской Лемковины, котрый указуе, же Лемкы жиють и будуть жити на своей земли».<ref>Мирон Жирош.</ref> ==Биография== В року 1930, коли Теодор мав 9 мѣсяци, его отець Николай Гоч одышов до [[Северна Америка|Америкы]] «за хлѣбом», лишивши сына и жену Анну, котра чекала далшу дѣтину. В его планах было забрати цѣлу родину до [[Канада|Канады]], але тоты планы поламала [[Друга світова война|война]]. В тяжкых повойновых роках [[Лемкы]] были депортованы частьов до [[СССР]], а частьов на новы польскы западны землѣ, на мѣсто депортованых одтам [[Нѣмцѣ|Нѣмцьох]]. Родину Гочох депортация обминула, понеже Анна Гочова указала документы, же она и двое дѣтей мають право одыйти до Канады, а 80-рочный Теодоров прадѣдо Теодор Кукела быв еще за [[Австрийска империя|Австрии]] урядна особа&nbsp;— писарь [[Зындранова|Зиндрановой]] и мав медалию од польской влады.<ref name="Гжебик">Katarzyna Grzebyk.</ref> Але тоты Лемкы, што зостали дома, были немилосердно преслѣдованы як народностна меншина. Комунистичны влады обох держав мали скоординовану политику асимилации подля котрой [[Лемкы]] ся поважовали за [[Українцї|Украинцьох]]. В року 1947 17-рочный Теодор на основѣ сфабрикованых «доказох», и свѣдчѣнь, котры го заставили подписати битьом, быв засудженый яко «бандеровець» на 8 рокы арешту, з котрых половку одсидѣв, а другу половку одслужив в карном баталионѣ, котрого вояци мали робити на тяжкых и небезпечных подземных роботах в банях. Мати и брат Ваньо выѣхали до Канады без нього, а его спасли лем потравиновы «пачкы», котры в арештѣ доставав одтам и од родины в краю, а еще то, же мав сценичный талант и быв выученый на ремесло сабова, а едно и друге потребовали и в арештѣ, и в карном баталионѣ. Тото вшитко описав во своих мемуарах ''Жытя Лемка'', а тото вызначило и его далшу животну дорогу. Од року 1954, коли одбыв свою кару, занимав ся организациов културного живота [[Лемкы|Лемкох]] в [[Зындранова|Зиндрановой]] и «на чужинѣ», в [[Любин]]ѣ. Коли в року 1955 умер Теодор Кукела и цѣле газдовство з трьома будинками и загородов, з головнов хыжов з року 1860, одказав на правнука, Гоч рѣшив з того зробити музей лемковской културы.<ref>Жытя Лемка, с. 28.</ref> Дознав еще нераз векзатуры од милиции и безпекы, покаль не дочекав ся паду комунистичной системы. В року [[1958]] быв зась сфабриковано засудженый до [[арешт]]у, тот раз на три рокы, формално за [[хулиганство]], але его адвокат быв пересвѣдченый, же з политичных мотивох.<ref>Ałła Matreńczyk.</ref> В року [[1963]] заложив родину з Мариев Буряк и мав з ньов два сыны: Богдана и Романа. В року [[1984]] пензионовав з невеликой платнѣ, котру мав з роботы в културѣ.<ref>Жытя Лемка, с. 156.</ref> Пробовав пару раз добити ся анулованя фалшованого судового выроку, але марно.<ref name="Гжебик"/> == Културно-сполоченска чинность == Главны факты, занотованы Гочом в его мемуарах ''Жытя Лемка'' (в скобках сторона). * 1954 — в [[Зындранова|Зиндрановой]] створив театралну групу, котра выступовала з фолклорнов представов ''Лемковске весѣля'' (117) * 1956, юн — комунистична влада дозволила створити УСКТ – Украинске Сполоченско-Културне Товаришство, котрого став ся активистом (121) * 1957 януар-фебруар — учив ся на курсах украинского актива организацию културной роботы (122) * 1957 влѣтѣ вернув ся на Лемковину и створьовав бункы УСКТ и артистичны колективы (122) * 1962 1. септембер — достав плачену роботу инструктора лемковскых колективох на цѣле тогдышне [[Подкарпатске воеводство|Ряшовске воеводство]] (128) * 1967 — закончив курс театралного школѣня в [[Ряшов]]ѣ (141) * [[1968]] [[18. авґуст|18. август]] — отворена ''Хыжа памяток лемковской културы'', прообраз днешного [[Музей лемковской културы в Зиндрановой|музея]]. (136) * 1969-1989 — сценична участь в ансамблу ''Лемковина'' (133) * 1974 — закончив техникум рольництва и зыскав матуру, 45-рочный (141) * 1975 — закончив школу веджѣня театралных колективох (141) * 1976 6. октобра — в загородѣ музея отвореный памятник воякам, упавшым в Дуклянской операции (29) * 1982 — инициовав будованя новой церкви в [[Зындранова|Зиндрановой]] (153) * [[1985]] [[28. юла]] — отворена и посвячена нова церковь (153) * 1996 1. фебруар — знятый з роботы инструктора лемковскых колективох без одкрытя причины (128) Од року 1989, коли уж и [[Лемкы|Лемкам]] было мож створити свое окреме [[Стоваришѣня Лемкох]], Гоч зачав сполупрацовати з ним, за што стратив прихыльность од радикалных украинскых организаций в [[Польща|Польщи]].<ref name="Магочи"/> == Публикации == Гоч е автором даколькох едноактовок, филмового сценария ''Лемківске весіля'' (1956), сатирично-гумористичной зберькы ''Куме Гнате'' (1997), автобиографии ''Жытя Лемка'' (1999), статей и репортажи.<ref name="Магочи"/> * Фецьо Гоч. Куме Гнате.<br> Teodor Gocz. Kume Hnate.<br> Без зазнач. выдавателя и року выданя. 32 стор.[http://lemko.org/pdf/gocz_kum_hnat.pdf] * Теодор - Фецьо Ґоч, ЖЫТЯ ЛЕМКА.<br> Teodor - Fedor Gocz. ŻYCIE ŁEMKA<br> Druk:„CHEMIGRAFІA" - M. Łuczaj, Зиндранова 1999. 164 стор.[http://lemko.org/pdf/gocz_zytia.pdf] == Жерела и одказы == * Теодор - Фецьо Ґоч, ЖЫТЯ ЛЕМКА. Зиндранова 1999. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}}. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/ Иван Красовскый: Діячі науки і культури Лемківщини] {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [http://lemko.org/zhiros/ziros.vodica.org/index_files/novinarstvo15.htm Мирон Жирош: Федор Ґоч&nbsp;— живи памятнїк польскей Лемковщини] * [http://wordpress.radio-lemko.pl/?p=4845 Одышли Федор Ґоч. //Radio-Lemko.pl] * [https://web.archive.org/web/20180620101721/http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=1577&id=8 Ałła Matreńczyk: Pusto zrobiło się w Zyndranowej. //PRZEGLĄD PRAWOSŁAWNY] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}} * [http://www.biznesistyl.pl/lifestyle/podroze/3991_lemkowie-z-zyndranowej.-smutna-historia-wysiedlen-i-muzeum-dajace-nadzieje.html Katarzyna Grzebyk: Łemkowie z Zyndranowej. Historia wysiedleń i muzeum dające nadzieję. //Podkarpacki portal opinii BIZNESiSTYL.pl] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|поль.]]}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1929|2018|Гоч, Теодор}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Лемкы]] lz34ncrburh0nz4mrhmmhmy1havba7l 0 13923 167283 139844 2026-07-10T18:06:00Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167283 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Янг Ли-вей |Имя_оригиналне=''традичн. кит.'' 楊利偉 |Чинность= |Образчик=[[File:Yang Liwei.jpg|210px]] |Образчика_подпис=Генерал-майор Янг Ли-вей (2011) |Уроджѣня={{Birth date and age|1965|6|21}} |Мѣсто_роджѣня=Суйчон, провинция Лаонин, [[Китайска людова република|КЛР]] |Упокоеня= |Мѣсто_погребу= }} '''Янг Ли-вей''' (''традичн. кит.'' 楊利偉; *[[21. юн]] [[1965]], Суйчон, провинция Лаонин, [[Китайска людова република|КЛР]])&nbsp;— китайскый [[козмонавт]] и перва особа, котра побывала в [[козмос]]ѣ подля властной козмичной програмы [[Китайска людова република|КЛР]].<ref name="ЕБ">Encyclopaedia Britannica.</ref> == Родина == Его мати была учителька, а отець книговод в державной агрофирмѣ.<ref name=st-yang>Ong, Hwee Hwee: Fighter pilot Yang - average student, superb self-control. //The Straits Times. 16 October 2003.</ref> Его жена, з котров мать сына, е таксамо офицером китайского войска.<ref>"Chinese astronaut calls family from space (details added)". Xinhua News Agency. 15 October 2003.</ref> == Карьера == В року 1983 наруковав до войска и быв одобраный на выуку в авиатичном коледжу военного летецтва. В року 1987 закончив школѣня и став ся пилотом-ловцьом зоз 1350 налѣтаныма годинами. В року [[1998]] быв одобраный спомеджи 1500 кандидатами на пятьрочне [[козмонавтика|козмонавтичне]] школѣня, котрое обсяговало тѣлесный и [[Психология|психологичный]] тренинг. Янг быв з еще двома резервныма [[козмонавт]]ами выбраный про первый китайскый пилотованый козмичный лет. Тот лет успѣшно реализовав [[16. октобра]] [[2003]] в мисии [[Шенчоу-5]]. По летѣ быв менованый на заступника высшого велителя козмичной програмы [[Китайска людова република|КЛР]], а в року [[2008]] аванжованый на генерал-майора.<ref name="ЕБ"/> В року 2017 Янг быв меджи первыма лавреатами ''Медалии Козмонавтикы'' од [[UNESCO]].<ref>[http://www.chinadaily.com.cn/china/2017-10/29/content_33842695.htm Chinese astronaut Yang Liwei among first UNESCO Space Science Medal winners.] chinadaily.com.cn</ref> == Одказы == * [https://www.britannica.com/biography/Yang-Liwei Yang Liwei, Chinese astronaut.] //Encyclopaedia Britannica * [http://www.unis.unvienna.org/unis/pressrels/2004/unisbio706.html United Nations: Background Information on Chinese Astronaut, Yang Liwei] {{Переклад|en|Yang Liwei|0}} == Референции == <references /> {{Lifetime|1965||Янг, Ли-вей}} [[Катеґорія:Козмонавты]] [[Катеґорія:Кітай]] npvu5gu375xpdag34csh7yl9su8nqzn 0 14067 167275 144392 2026-07-10T16:44:46Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167275 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Михайло Бицко |Имя_оригиналне=''{{Реф-инфо|[[Словацкый язык|сл.]]}}'' Michal Bycko |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/bycko_michal.jpg}} |Чинность=педагог, вытварный умѣлець, поет, публициста, писатель |Уроджѣня={{Birth date and age|1952|10|12}} |Мѣсто_роджѣня=[[Гуменне]], [[Словакия]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age||||1952|10|12}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Миха́йло Би́цко''', {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|сл.]]}} ''Michal Bycko'', *[[12. октобра]] [[1952]], [[Гуменне]], [[Словакия]] — педагог и вытварный умѣлець русинского роду, походжѣньом зоз селянской родины.<ref name="МП">Павло Роберт Маґочій: Бицко Михайло.</ref><ref name="Грешлик">Владислав Грешлик: Бицько Михайло.</ref> ==Штудии и зачаток педагогичной роботы== Абсолвовав аграрне училище в [[Меджилаборцѣ|Меджилаборцях]] (1972),<ref name="Грешлик"/> педагогичну факулту [[Универзита Павла Йозефа Шафарика|универзиты П. Й. Шафарика]] (вытварництво, украинскый язык и литература, 1976), зыскав докторскый ступѣнь на [[Универзита Конштантина Филозофа в Нѣтрѣ|универзитѣ Конштантина Филозофа в Нѣтрѣ]] (педагогика вытварництва, PaedDr., 1980).<ref name="МП"/> Од року 1977 учить на умѣлецкой школѣ в [[Меджилаборцѣ|Меджилаборцях]] и выступуе зо статьями на розличны темы умѣлецкого живота, творить олеомальбы, карикатуры, графику.<ref name="Грешлик"/> По далшых штудиях и докторской дизертации [[Пряшовска универзита]] му удѣлила титул доктора филозофии (PhD., 2003).<ref name="Brod">Даніел Бродяні</ref> ==Умѣлецка творба== Темы своих образох бере переважно з живота [[Пряшовскый край|Пряшовского края]], найчастѣйше суть они в жанрѣ портрета и пейзажа. Выступуе тыж з [[Абстракционизм|абстракчныма]] композициями, часто в [[експресионизм|експресионистичном]] штилу. Брав участь в колективных выставках в [[Германия|Германии]], [[США]], [[Югославия|Югославии]], [[Япония|Японии]].<ref name="МП"/> Персоналны выставкы мав в [[Меджилаборцѣ|Меджилаборцях]] (1984, 1987, 1992), [[Пряшов]]ѣ, [[Гуменне|Гуменному]], [[Чешске Будейовице|Чешскых Будейовицях]].<ref name="Грешлик"/> Лавреат Меджинародной премии Треббия 2017.<ref name="Brod"/> Проявив ся и в [[Литература|литературной]] творбѣ оригиналнов [[поезия|поезиов]] и [[Проза|прозов]], з котров выступав в [[Русины|русинскых]] периодиках, в народностном высыланю ''Радио Патрия'', а тыж выдав зберьку поезий ''Тихомир зо жывота'' (2007)<ref>З литературной творбы М. Бицка.</ref> и далшы двѣ ай по словацкы.<ref name="Brod"/> ==Сполоченска чинность и поп-арт== Еще в 1980-х роках занимав ся [[поп-арт]]ом и особов [[Енді Варгол|Енди Варгола]], популаризовав го и реализовав выставкы о его творчости. Е автором робот ''Nočné dialógy s Andym'' (1996) и ''Andy Warhol'' (2009). Быв едным зо закладательох [[Русиньска оброда|Русинской Оброды]] в [[Словакия|Словакии]] (РОС, 1990), найвекшой и найстаршой организации той народностной меншины, а найвеце познатый як инициатор и активный участник заложѣня [[Музей модерного умeня Енді Варгола у Меджілабірцях|Музея модерного умѣня Енди Варгола]] в [[Меджилаборцѣ|Меджилаборцях]]. Быв кустосом того музея и тутором умѣлецкых курзох, котры там организовав.<ref name="МП"/> ==Жерела и одказы== * {{Cite web |author= '''Даніел Бродяні''' |date= 12.10.2022 |title= Споєный скоро зо вшыткым коло Енді Варгола |url= http://www.cms3.rusynacademy.sk/?12-10-2022-Споєный-скоро-зо-вшыткым-коло-Енді-Варгола |publisher= rusynacademy.sk |accessdate= 2022-10-12}} * '''Владислав Грешлик''': Бицько Михайло. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN|80-85137-15-1}} С. 41. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * '''Павло Роберт Магочій''': Бицко Михайло. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} С. 52. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * [https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-prjashovshchiny/bytsko-mikhal/ З литературной творбы М. Бицка.] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1952||Бицко, Михайло}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] ouoh1b4c6g4jjl1uem9auixg9ipwfob 0 14081 167276 159285 2026-07-10T16:49:48Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167276 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Иван Бровди |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://esu.com.ua/images/article_images/B/Brovdi%20Ivan%20Vasilyovich%201.jpg}} |Чинность=[[скулптор]], [[малярь]] |Уроджѣня={{Birth date |1939|06|02}} |Мѣсто_роджѣня=[[Онок]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|2023|03|02|1939|06|02}} |Мѣсто_смерти= Мукачово |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[Онок]] }} '''Иван Бровди''', *[[2. юн]] [[1939]] [[Онок]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]], (днесь [[Закарпатска область]])<ref name="МП">Магочій П.Р., Поп І., с. 71.</ref><ref>[http://www.biblioteka.uz.ua/painters/show_avtor.php?id=116 Художники Закарпаття: Бровді Іван Васильович]</ref> – †[[2. марец]] [[2023]], [[Мукачово]]<ref>{{Cite web |title= На Закарпатті помер скульптор та народний художник Іван Бровді |date= 02.03.2023 |url= https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3677198-na-zakarpatti-pomer-skulptor-ta-narodnij-hudoznik-ivan-brovdi.html |publisher= Укрінформ |accessdate= 28.06.2023}}{{ref-uk}}</ref> — русинскый [[скулптура|скулптор]] и [[малярь]], носитель честных титулох {{ref-uk}} ''«Заслуженый художник Украины»'' (1997), ''«Народный художник Украины»'' (2008)<ref name=LPM>{{Cite web|url=http://lpm.com.ua/uk/article/270/ |title=Відкриття виставки народного художника України Бровді Івана Васильовича з нагоди 75-річчя (ФОТО){{!}} Львівський палац мистецтв|publisher=lpm.com.ua|lang=uk|accessdate=2018-10-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305021128/http://lpm.com.ua/uk/article/270/|archivedate=2016-03-05|}}</ref>. ==Биография== Основну школу закончив в [[Онок]]у, де учителѣ, видячи его наданя, рекомендовали его матери дати сына до умѣлецкой школы в [[Ужгород]].<ref>[http://vin-library.do.am/load/38-1-0-251 Бровді І.В. //Виноградівська ЦБС.]</ref> По закончѣню середной школы в [[Великы Комяты|Великых Комятах]] (1952-1955) учив ся в училищу ужиткового умѣня в [[Ужгород]]ѣ (1956-1961).<ref name="МП"/> Ту в училищу ся спознав зо своев будучов женов Ларисов, з яков основали творчу родину. Обое понад 60 рокы презентовали высоке професийне умѣня в краю и в заграничу.<ref>Біксей Л.</ref> Жили в [[Мукачово|Мукачовѣ]].<ref name="Kohutic">Тетяна Когутич</ref> [[File:Mukachevo Zakarpatska-monument Saints Cyril and Methodius-board sponsors.jpg|thumb|250px|В [[Мукачово|Мукачовѣ]] [[21. мая]] [[2000]] громада отворила памятник Кирилу и Методию роботы скулптора Ивана Бровди, [https://www.google.com/maps/@48.4420422,22.7190339,3a,75y,93.48h,83.68t/data=!3m6!1e1!3m4!1sAF1QipOmocdMlpSKG-EftRWUgLgQJsvxBJHGsMKbtz1m!2e10!7i8010!8i4005?hl=rue см.] {{Monument Ukraine|21-104-0042}}]] ==Творба== Створив велике число монументалных скулптур, бронзовых и деревяных рельефох, украсившых площѣ и будовы родного края. Вельо з его робот суть звязаны з русинсков историов и културов.<ref name="Kohutic"/> Вызнаменаный бронзовов медалиов Выставки досягнуть народного господарства [[СССР]] (1971)<ref name=LPM/>, премиов Ердели и Бокшая<ref name="МП"/> (1998, 2012). ==Жерела и одказы== * Біксей Л.: ІВАН ТА ЛАРИСА БРОВДІ. //Новини Закарпаття. 19.03.2016.[http://novzak.uz.ua/news/ivan-ta-larysa-brovdi/{{Dead link|date=July 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}] * {{Cite web |author= Тетяна Когутич |title= Іван Бровді, скульптор, народний художник / Закарпатська школа живопису — на межі зникнення |url= https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2598836-ivan-brovdi-skulptor-narodnij-hudoznik.html |publisher= Укрінформ |accessdate= 28.06.2023}}{{ref-uk}} * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} * [http://www.biblioteka.uz.ua/painters/show_avtor.php?id=116 Бровді Іван Васильович. //Художники Закарпаття] * {{cite web |author= |editor= |date= |url=http://lpm.com.ua/uk/article/270/ lpm.com.ua |title=Відкриття виставка народного художника України Бровді Івана Васильовича з нагоди 75-річчя |publisher=Львівський палац мистецтв |format=ФОТО |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-08-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305021128/http://lpm.com.ua/uk/article/270/ |archivedate=2016-03-05 }} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1939|2023|Бровди, Иван }} [[Катеґорія:Русинскы скулпторы]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] jwn3h69wl4r9uvmtde011vd19ip2lg7 0 14106 167284 144408 2026-07-10T18:12:47Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167284 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Иштван Семан |Имя_оригиналне=Szántay-Szémán István {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://www.byzantinohungarica.com/images/0_kepek_cikkekhez/szantay_szeman.jpg}} |Чинность= [[священик]], [[педагог]], [[писатель]] |Уроджѣня={{Birth date|1880|07|05}} |Мѣсто_роджѣня=[[Абауйсанто]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1960|12|22|1880|07|05}} |Мѣсто_смерти= [[Мишколц]], [[Мадярщина]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=Mindszenti Római Katolikus temető, [[Мишколц]] }} '''Иштван Семан''', {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Szántay-Szémán István'', *[[5. юла]] [[1880]], [[Абауйсанто]], [[Мадярске кральовство]] — †[[22. децембра]] [[1960]], [[Мишколц]], [[Мадярщина]] — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]], [[педагог]], [[Теология|доктор теологии]], [[писатель]], генералный [[викарь]].<ref name=Révai>Szémán István. //Révai nagy lexikona, том 17, с. 483.</ref><ref name=Magocsi>Магочій П.Р., Поп І., с. 685.</ref><ref name=MKL>Magyar Katolikus Lexikon</ref> ==Карьера== Матуровав в [[Пряшов]]ѣ.<ref name=MKL/> На [[Будапештска универзита|Будапештской универзитѣ]] зыскав докторат з теологии. [[20. септембра]] [[1903]] прияв рукоположѣня в духовенство з рук [[епископ]]а [[Иван Вальи|Ивана Вальи]]. Служив в [[парох]]ом в селѣ [[Руска Нова Вес]], пак помочным [[священик]]ом в [[Пряшов]]ѣ. В року 1905 зачав учити Закон Божый на [[Пряшов]]ской кральовской [[Католицька церьков|католицкой]] [[Прогимназия|прогимназии]]. Од року 1907 — школный иншпектор [[Епархия|епархии]], а од року 1916 — старшый иншпектор.<ref name=Pirigyi>Pirigyi István.</ref> Од року 1911 — апостолскый радник, в рокы войны — фелдкурат.<ref name=MKL/> По [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]] одышов до [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], быв занятый поступно на ''Министерствѣ народностей'' и в ''Народном Музею'',<ref name=Pirigyi/> а од року 1922 на ''Министерствѣ Вѣры и Школства''.<ref name=MKL/> В року 1925 пензионовав з урядництва и одышов до новоствореного в [[Мишколц]]у Апостолского Екзархату, де его первый [[екзарх]] [[Антал Папп]] именовав го генералным [[викарь]]ом и старшым школным иншпектором.<ref name=MKL/> В року 1927 зыскав титул папского прелата, а [[28. октобра]] [[1938]] [[Антал Папп]] повысив го на архипресбитера, што во Восточной Католицкой Церкви е найвысша годность по епископови. По смерти [[Антал Папп|Антала Паппа]] стояв на челѣ екзархата цѣлый рок покы не быв выменованый новый екзарх, [[Миклош Дудаш]], а пак надале зоставав генералным [[викарь]]ом. В року 1934 за свои заслугы зыскав од ''Министерства Внутра'' дозвол на двоите призвиско Сантаи-Семан, {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Szántay-Szémán, котре одводить ся до его родиска, а пише ся з ''-y'', што е знаком аристократичного рода, хоть до такого не належав.<ref name=Pirigyi/> ==Творчость== Проводив мадяризаторску политику. Автор роботы ''Каждоденный хлѣб (Mindennapi kenyér, 1910, 1930)'', учебникох про школы Пряшовской епархии, як ''Рутенска азбука и читанка (Rutén ABC és olvasókönyv, 1916)'' з церковнославянскыма текстами.<ref>Ковач Ф.: Семан Степан.</ref> Выдав веце книг з русской литературы в перекладѣ по мадярскы, напримѣр: * Innen-onnan. Orosz elbeszélések. Bp., 1908; * Idegen tájon. Orosz elbeszélések. Győr, 1908; * Tíz év. Elbeszélés. Ungvár, 1912, * Az újabb orosz irodalom. Bp. 1926. Зобрав и приготовив ку выданю зберьку русинского и словацкого фолклора [[Жупа Шариш|Шариша]] ''Sáros vármegye tót-rutén népköltészete'', котра была вызнаменана в конкурзѣ пряшовского литературного сполку.<ref name=Révai/> Тота зберька зостала невыдана.<ref name=Magocsi/> Найвеце писав на теологичны темы, о восточном обрядѣ, унии, истории [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]].<ref name=Magocsi/> В року 1934 основав и быв редактором научного и церковно-политичного часописа ''Восточна Церковь (A Keleti Egyház)'', котрого кажде число доднесь не утратило цѣнность историчного жерела свого часу.<ref name=Pirigyi/> ==Жерела и одказы== * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Семан Степан. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN|80-85137-15-1}} с. 309. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} * Magyar Katolikus Lexikon: Szántay-Szémán. [http://lexikon.katolikus.hu/S/Szántay-Szémán.html] * Pirigyi István: Szántay-Szémán István, általános helynök (1880-1960). ФОТО. //GÖRÖGKATOLIKUS ÖRÖKSÉG KUTATÓCSOPORT. [https://web.archive.org/web/20111026021821/http://byzantinohungarica.hu/node/495] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1880|1960|Семан, Иштван}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Мадярскы писателе]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] 4q00j0bvxa3y8ru19pg2zolsrmepzyu 167285 167284 2026-07-10T18:15:22Z Igor Kercsa 5504 link 167285 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Иштван Семан |Имя_оригиналне=Szántay-Szémán István {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|width=90|pos=top |link=https://www.findagrave.com/memorial/228627569/istv%C3%A1n-sz%C3%A1ntay-szem%C3%A1n}} |Чинность= [[священик]], [[педагог]], [[писатель]] |Уроджѣня={{Birth date|1880|07|05}} |Мѣсто_роджѣня=[[Абауйсанто]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= {{Death date and age|1960|12|22|1880|07|05}} |Мѣсто_смерти= [[Мишколц]], [[Мадярщина]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=Mindszenti Római Katolikus temető, [[Мишколц]] }} '''Иштван Семан''', {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} ''Szántay-Szémán István'', *[[5. юла]] [[1880]], [[Абауйсанто]], [[Мадярске кральовство]] — †[[22. децембра]] [[1960]], [[Мишколц]], [[Мадярщина]] — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]], [[педагог]], [[Теология|доктор теологии]], [[писатель]], генералный [[викарь]].<ref name=Révai>Szémán István. //Révai nagy lexikona, том 17, с. 483.</ref><ref name=Magocsi>Магочій П.Р., Поп І., с. 685.</ref><ref name=MKL>Magyar Katolikus Lexikon</ref> ==Карьера== Матуровав в [[Пряшов]]ѣ.<ref name=MKL/> На [[Будапештска универзита|Будапештской универзитѣ]] зыскав докторат з теологии. [[20. септембра]] [[1903]] прияв рукоположѣня в духовенство з рук [[епископ]]а [[Иван Вальи|Ивана Вальи]]. Служив в [[парох]]ом в селѣ [[Руска Нова Вес]], пак помочным [[священик]]ом в [[Пряшов]]ѣ. В року 1905 зачав учити Закон Божый на [[Пряшов]]ской кральовской [[Католицька церьков|католицкой]] [[Прогимназия|прогимназии]]. Од року 1907 — школный иншпектор [[Епархия|епархии]], а од року 1916 — старшый иншпектор.<ref name=Pirigyi>Pirigyi István.</ref> Од року 1911 — апостолскый радник, в рокы войны — фелдкурат.<ref name=MKL/> По [[Трианонскый мирный договор|Трианонѣ]] одышов до [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], быв занятый поступно на ''Министерствѣ народностей'' и в ''Народном Музею'',<ref name=Pirigyi/> а од року 1922 на ''Министерствѣ Вѣры и Школства''.<ref name=MKL/> В року 1925 пензионовав з урядництва и одышов до новоствореного в [[Мишколц]]у Апостолского Екзархату, де его первый [[екзарх]] [[Антал Папп]] именовав го генералным [[викарь]]ом и старшым школным иншпектором.<ref name=MKL/> В року 1927 зыскав титул папского прелата, а [[28. октобра]] [[1938]] [[Антал Папп]] повысив го на архипресбитера, што во Восточной Католицкой Церкви е найвысша годность по епископови. По смерти [[Антал Папп|Антала Паппа]] стояв на челѣ екзархата цѣлый рок покы не быв выменованый новый екзарх, [[Миклош Дудаш]], а пак надале зоставав генералным [[викарь]]ом. В року 1934 за свои заслугы зыскав од ''Министерства Внутра'' дозвол на двоите призвиско Сантаи-Семан, {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Szántay-Szémán, котре одводить ся до его родиска, а пише ся з ''-y'', што е знаком аристократичного рода, хоть до такого не належав.<ref name=Pirigyi/> ==Творчость== Проводив мадяризаторску политику. Автор роботы ''Каждоденный хлѣб (Mindennapi kenyér, 1910, 1930)'', учебникох про школы Пряшовской епархии, як ''Рутенска азбука и читанка (Rutén ABC és olvasókönyv, 1916)'' з церковнославянскыма текстами.<ref>Ковач Ф.: Семан Степан.</ref> Выдав веце книг з русской литературы в перекладѣ по мадярскы, напримѣр: * Innen-onnan. Orosz elbeszélések. Bp., 1908; * Idegen tájon. Orosz elbeszélések. Győr, 1908; * Tíz év. Elbeszélés. Ungvár, 1912, * Az újabb orosz irodalom. Bp. 1926. Зобрав и приготовив ку выданю зберьку русинского и словацкого фолклора [[Жупа Шариш|Шариша]] ''Sáros vármegye tót-rutén népköltészete'', котра была вызнаменана в конкурзѣ пряшовского литературного сполку.<ref name=Révai/> Тота зберька зостала невыдана.<ref name=Magocsi/> Найвеце писав на теологичны темы, о восточном обрядѣ, унии, истории [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]].<ref name=Magocsi/> В року 1934 основав и быв редактором научного и церковно-политичного часописа ''Восточна Церковь (A Keleti Egyház)'', котрого кажде число доднесь не утратило цѣнность историчного жерела свого часу.<ref name=Pirigyi/> ==Жерела и одказы== * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Семан Степан. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN|80-85137-15-1}} с. 309. * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} * Magyar Katolikus Lexikon: Szántay-Szémán. [http://lexikon.katolikus.hu/S/Szántay-Szémán.html] * Pirigyi István: Szántay-Szémán István, általános helynök (1880-1960). ФОТО. //GÖRÖGKATOLIKUS ÖRÖKSÉG KUTATÓCSOPORT. [https://web.archive.org/web/20111026021821/http://byzantinohungarica.hu/node/495] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1880|1960|Семан, Иштван}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Мадярскы писателе]] [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] bnz81vj70nedhansjdh26g2fnttyq2d 0 14224 167286 147401 2026-07-10T18:25:14Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167286 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Михайло Юрчакевич |Имя_оригиналне=''поль.'' Mychajło Jurczakewycz |Категория_склада= |Образчик= <!--[[File:BLANK.jpg|50px]]--> |Образчика_подпис= |Чинность=[[священик]], дѣятель [[Руська народна републіка Лемків|Лемковской републикы Флоринкы]] |Уроджѣня={{Birth date|1869|10|29}} |Мѣсто_роджѣня= [[Росстайне]] |Упокоеня={{Death date and age|1952|09|06|1869|10|29}} |Мѣсто_смерти= [[Щецин]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=теметов Centralny, [[Щецин]] }} '''Михайло Юрчакевич''' (*{{nowrap|29. октобра [[1869]]}}, [[Росстайне]] – †{{nowrap|6. септембра [[1952]]}}, [[Щецин]])<ref name=Graves>Ks. Michał Jurczakiewicz</ref> — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]], предсѣдник влады [[Руська народна републіка Лемків|Лемковской републикы Флоринкы]]. Участник и представитель [[Лемковина|лемковской]] делегации на Парижской мирной конференции (1919), въедно з Александром Циханьскым и [[Ярослав Качмарчик|Ярославом Качмарчиком]]. == Штудии и священича служба == В року 1889 закончив класичну гимназию в [[Ясло|Яслѣ]], продовжив науку в духовной семинарии [[Барбареум]] в [[Відень|Вѣдню]]. Рукоположеный в року [[1894]]. В роках 1894–1896 быв администратором парохии в [[Криве (повѣт Леско)|Кривому]], наступно в роках 1896–1898 администратором парохии в [[Росстайне|Росстайном]]. В роках 1898-1923 парох в [[Чорне|Чорному]], в роках 1924–1947 парох во [[Ветлин]]ѣ.<ref name=BG2012>Богдан Горбаль (2012)</ref> == Политична чинность == ;Русофилство и перзекуции:Быв [[русофил]]скы ориентованый: в [[Чорне|Чорному]] заложив читалню [[Общество имени Качковского|общества Качковского]], быв при основаню и [[Руска Бурса|Руской Бурсы]] ([[Горлицѣ]]). В роках 1909–1915 быв выбраный до администрации Горлицкого повѣту. Але быв подозреным з пропагации [[Православна церьков|православия]], за што быв двараз суспендованый церковнов верхностьов, наконець {{nowrap|рр. 1914–1917}} перебыв в арештѣ.<ref name=BG2012/> ;Лемковска република Флоринкы:[[27. новембра]] [[1918]] двохтысячне вѣче в [[Ґладышів|Гладышовѣ]] выбрало Руску Раду, перетворену пак на Повѣтову Руску Раду (ПРР) про повѣты горлицкый, кросненскый и ясельскый, на челѣ котрой став {{nowrap|о. Михал Юрчакевич}}. [[5. децембра]] [[1918]] во [[Флоринка|Флоринцѣ]] быв выбраный на чело [[Руська народна републіка Лемків|Началной Рады Лемковины (НРЛ)]],<ref>Богдан Горбаль (2010)</ref> а на далшых вѣчах тыж едным з трьох делегатох Лемковины на [[Парижска мирна конференция|Парижску мирну конференцию]]. В конци децембра 1918 быв принятый въедно з Александром Циханьскым в [[Прага|Празѣ]] президентом [[Чехословакия|Чехословакии]] [[Томаш Гарриг Масарик|{{nowrap|Т. Масариком}}]] и став ся головным пропагатором новой прочехословацкой ориентации серед Лемкох. В януарѣ 1919 НРЛ и ПРР самороспустили ся, передаючи свою владны функции [[Карпаторуска народна рада|Карпаторуской радѣ в Пряшовѣ]]. В марцу 1919 {{nowrap|о. Михал Юрчакевич}} утѣк до [[Кошицѣ|Кошиць]] перед нападом польскых воякох. За його неприявности веденя в лемковском руху докончовав [[Ярослав Качмарчык]], помѣрнѣйше наставленый ку [[Поляци|Полякам]]. Юрчакевич вернув ся до [[Чорне|Чорного]] в апрѣлю 1919 по гаранциях безпекы од польской влады, але уже по пару дньох [[22. апріль|22. апрѣля]] [[1919]] вночи быв арештованый. О ходѣ и выслѣдках процеса Юрчакевича ай иншых членох ПРР нич не знати, але одтогды {{nowrap|о. Михал Юрчакевич}} стратив ся з политичной сцены и до политикы ся нигда не вернув.<ref name=BG2012/> == Послѣдны рокы == Под тиском польской влады [[Перемышльско-Варшавска архиепархия|перемышльскый епископ]] [[Йосафат Коциловскый]] перенюс в року 1924 отця Юрчакевича до села [[Ветлин]] (9&nbsp;[[км]] од [[Ярослав (варош)|Ярослава]]). В часѣ [[Акція Вісла|Акции Висла]] быв выселеный до [[Щецин]]а, де быв даякый час в арештѣ и де е похованый.<ref name=BG2012/><ref name=Graves/> == См. тыж == * [[Руська народна републіка Лемків|Лемковско-русинска република]] == Жерела и одказы == * '''Богдан Горбаль''': Лемківська республіка Флоринки. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс.&nbsp;401–402. {{ref-uk}} * {{статя|автор ='''[[Богдан Горбаль]]'''|тітул =Отец Михал Юрчакєвич (1869-1952): Proboszcz Łemków|одказ =http://lemko.org/pdf/LR2012.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2012|місто =Крениця-Ліґниця|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =98—133}} * {{cite web |url= https://billiongraves.com/grave/Micha%C5%82-Jurczakiewicz/29055857 |title= '''Ks. Michał Jurczakiewicz''' |publisher= billiongraves.com |archiveurl= https://web.archive.org/web/20201205021813/https://billiongraves.com/grave/Micha%C5%82-Jurczakiewicz/29055857 |archivedate= 05-12-2020 |accessdate= 05-12-2020}} {{ref-en}} * Dmytro Błażejowśkyj: Istorycznyj szematyzm Peremyskoji Eparchiji z wkluczennjam Apostolśkoji Administratury Łemkiwszczyny (1828-1939), Lwów 1995, {{ISBN|5-7745-0672-X}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|pl|Mychajło Jurczakewycz|54448367}} {{Lifetime|1869|1952|Юрчакевич, Михайло}} [[Катеґорія:Лемковска република Флоринкы]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] scq8dxxbd4eaciq9v59jrrrqe8yrj2x 0 14232 167287 147220 2026-07-10T18:32:45Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167287 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Дмитро Хыляк |Имя_оригиналне=''поль.'' Dmytro Chylak |Категория_склада= |Образчик=[[File:Дмитро Хыляк.jpg|180px]] |Чинность=священик, Министер внуторных дѣл Лемковской републикы Флоринкы |Уроджѣня={{Birth date|1865|10|21}} |Мѣсто_роджѣня=[[Більцарева|Бѣльцарьова]] |Упокоеня={{Death date and age|1955|10|20|1865|10|21}} |Мѣсто_смерти= [[Злочов]], [[Львовска область]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=там же }} '''Дмитро Хыляк''' (*[[21. октобер]] [[1865]], [[Більцарева|Бѣльцарьова]] — †[[20. октобер]] [[1955]], [[Злочов]], [[Львовска область]]) — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]], Министер внуторных дѣл [[Руська народна републіка Лемків|Лемковской републикы Флоринкы]]. == Биография == В роках 1891-1892 быв [[викарь]]ом [[Парохия|парохии]] в [[Новоселкы Гостинны|Новоселках Гостинных]], наступно в роках 1892-1893 администратором парохии в [[Тиханя|Тихани]]. В року 1893 зостав перемѣщеный до [[Ліщины|Лѣщин]], де быв за еден рок администратором парохии, а наступно до року 1901 — парохом. Од року 1901 — [[парох]] в [[Избы|Избах]]. Сын Василя и Пелагии. Абсолвовав [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицку]] [[Семинария|семинарию]] во [[Львов]]ѣ, рукоположеный в року 1890. Женатый, овдовѣв в року 1899, женив ся другый раз, овдовѣв в року 1942. В часѣ [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]] арештованый [[13. новембра]] [[1914]], интернованый до [[Талергоф]]у. [[10. юна]] [[1921]] зостав арештованый польсков владов и оскарженый зо зрады штату (въедно з [[Ярослав Качмарчик|Ярославом Качмарчиком]] и [[Микола Громосяк|Миколом Громосяком]]). Судженый подля австрийского права присяжным судом и зостав признаный невинным. В роках 1901-1928 парохом в [[Избы|Избах]], в року 1928 въедно зоз векшинов обывательох [[Избы|Изб]] перейшов у [[Православна церьков|православие]]. == Жерела и одказы== * Dmytro Błażejowśkyj: Istorycznyj szematyzm Peremyskoji Eparchiji z wkluczennjam Apostolśkoji Administratury Łemkiwszczyny (1828-1939), Lwów 1995, {{ISBN|5-7745-0672-X}}. * Tadeusz A. Olszański: '''Ruska Ludowa Republika Łemków'''. Nowe spojrzenie w przededniu osiemdziesiątej rocznicy. //Magury. Rocznik Krajoznawczy Poświęcony Beskidowi Niskiemu”, s. 25-36, 1998. Studenckie Koło Przewodników Beskidzkich. ISSN 1505-4993 [http://lemko.org/pdf/magury_98.pdf <small>''Доступно онлайн''</small>] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|pl|Dmytro Chylak|0}} {{Lifetime|1865|1955|Хыляк, Дмитро}} [[Катеґорія:Лемковска република Флоринкы]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] r1ibtoicwo0hvcewnff8tnv1zibhsd0 0 14236 167288 137691 2026-07-10T18:36:09Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167288 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Василь Курилло |Имя_оригиналне=''поль.'' Wasyl Kuryłło |Категория_склада= |Образчик=[[File:Василь Курилло.jpg|250px]] |Чинность=священик, Министер заграничных дѣл<br>[[Лемковска република Флоринкы|Лемковской републикы Флоринкы]] |Уроджѣня={{Birth date|1861|08|11}} |Мѣсто_роджѣня=[[Липье (Бещадскый повѣт)|Липье, повѣт Бещадскый]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{Death date and age|1940|03|11|1861|08|11}} |Мѣсто_смерти=[[Подемщина]],<br>[[СССР]] (дн. [[Польща]]) |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=там же }} '''Василь Стефан Курилло''' (*[[11. авґуст|11. августа]] [[1861]], [[Липье (Бещадскый повѣт)|Липье]], повѣт Бещадскый, гмина Чарна, [[Австро-Мадярщина]] — †[[11. марца]] [[1940]], [[Подемщина]], [[СССР]], дн. [[Польща]])<ref name="Горбаль">Богдан Горбаль: Курилло Василь.</ref><ref name="Родовод">Сайт ''Родовід''.</ref> — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]], Министер заграничных дѣл [[Руська народна републіка Лемків|Лемковской републикы Флоринкы]]. ==Биография== В року 1882 закончив гимназию в [[Перемышль|Перемышлю]]. Фахову освѣту достав в духовных [[семинария]]х [[Львов]]а (1882-1885) и [[Перемышль|Перемышля]] (1885-1886).<ref name="Родовод"/> Рукоположеный в року 1887. В роках 1887-1889 быв администратором парохии [[Камяна (Новосондецкый повѣт)|Камяна]], наступно в роках 1889-1891 администратором парохии [[Устя Рускє|Устя Руське]]. В роках 1891-1910 парохом в [[Мацина Велика|Мацинѣ Великой]], в роках 1910-1930 парохом во [[Флоринка|Флоринцѣ]], наступно парохом в [[Подемщина|Подемщинѣ]]. В роках 1924-1926 декан грибовского [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкого]] деканату. За свое [[русофил]]ство быв на подозрѣню у влады и в часѣ войны з [[Российска империя|Россиев]] быв интернованый в [[Талергоф]]ѣ (1914-1917), де склав спис 1915 арештантох Лемкох. По навернутю до [[Флоринка|Флоринкы]] быв активным участником вшиткых акций [[Лемковска република Флоринкы|Лемковской републикы Флоринкы]].<ref name="Горбаль"/> Не подтримовав проукраинску политику [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкой Церкви]], але ани не переход з той причины на [[Православна церьков|православие]]. Зато, же не удержав велике число своих парохианох [[Тилявскый схизм|од перехода на православие]] быв в року 1930 покараный переводом з [[Флоринка|Флоринкы]] на восток до парохии [[Подемщина]] и уже нигда не вернув ся на родну [[Лемковина|Лемковину]].<ref name="Горбаль"/> ==Родина== Найблизшы члены родины:<ref name="Родовод"/> * отець Теодор Курилло, *02.02.1818, [[Высова]], Горлицк. повѣт — †25.07.1881, Хащов, Турк. повѣт * мати Юлиана Таворска (Курилло) * жена Мария Константинович (Курилло), *23.12.1886 — †06.07.1954 * сын Теофил Курилло, *22.10.1891, [[Розділє|Роздѣля]], Горлиц. повѣт — †01.10.1945, Тошек, концлагер * сын Зенон Курилло, 25.01.1893 — †14.09.1942, Подемщина * дѣвка Володимира Курилло == Жерела и одказы == * Dmytro Błażejowśkyj: Istorycznyj szematyzm Peremyskoji Eparchiji z wkluczennjam Apostolśkoji Administratury Łemkiwszczyny (1828-1939), Lwów 1995, {{ISBN|5-7745-0672-X}} * Tadeusz Olszański: Ruska Ludowa Republika Łemków. Nowe spojrzenie w przededniu osiemdziesiątej rocznicy. Magury'98. Сс. 25-36, 1998. Studenckie Koło Przewodników Beskidzkich. ISSN 1505-4993 [http://lemko.org/pdf/magury_98.pdf <small>''Доступно онлайн''</small>] * Богдан Горбаль: Курилло Василь. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс. 384-385. * [https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:933019 Василь Стефан Курилло на сайтѣ ''Родовід''.] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|pl|Wasyl Kuryło|0}} {{Lifetime|1861|1940|Курилло, Василь}} [[Катеґорія:Лемковска република Флоринкы]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] 4tu4r6vfc5vu2gdy2b5t14bbsnfteah 0 14274 167290 159691 2026-07-10T18:54:52Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167290 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя_оригиналне={{lang-sk|Vasiľ Turok-Heteš}} |Образчик=[[Файл:Василь Турок-Гетеш.gif|250px]] |Чинность=драматик, активиста народной оброды |Уроджѣня={{Birth date|1940|01|08}} |Мѣсто_роджѣня=[[Габура]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2005|11|07|1940|01|08}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов|Пряшово]], [[Словакия]] |Мѣсто_погребу=там же }} '''Васи́ль Ту́рок-Ге́теш''' ({{lang-sk|Vasiľ Turok-Heteš}}; *[[8.&nbsp;януара]] [[1940]], [[Габура]], [[Окрес Міджілабірцї|окрес Меджилаборцї]], [[Чехословакия]]&nbsp;— †[[7.&nbsp;новембра]] [[2005]], [[Пряшов]], [[Словакия]])&nbsp;— [[Русины|русиньскый]] [[драматурґ]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[педагог]] і актівіста народной оброды на [[Пряшівска Русь|Пряшівскій Руси]].<ref>[https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQQwYP7IaG--0BH4U-nM6gQRGFV5mf1Z-6e2YM7fRCZlNLuNjpCtg&s (ФОТО)]</ref><ref>Петро Медвідь.</ref> == Штудии и заместнаня == Турок закінчів середню [[Школа|школу]] в [[Братїслава|Братіславі]] і продовжовав там в навчаню на Універзіті Коменьского, котру закінчів у 1963.&nbsp;році. Веце як дві десятьлітя учів [[Словацкый язык|словацькый]] і [[Російскый язык|російскый]] [[язык]]ы, [[Філозофія|філозофію]] і естетіку на Україньскій [[Гимназия|ґімназії]] в Пряшові. Пізніше учів і на Православній богословскій факулті в [[Пряшів|Пряшові]]. Од 1985.&nbsp;року зачав робити [[Драматург|драматурґа]] у втогдышнім Україньскім народнім театрі в [[Пряшів|Пряшові]], в котрім ку кінцю 80-тых років зачав давати до репертоару пєсы в русиньскім языку. == Народне будительство == По [[Револуция|револуції]] у 1989.&nbsp;році ся став єдным із тых, котры зачали вести [[Русины|русиньске]] народне возроджіня. Быв першым председом першой пореволучной русиньской орґанізації на [[Словакия|Словакії]]&nbsp;– Русиньска оброда на Словеньску. В тій функції быв в роках 1990–1994 і потім в роках 1996–1999. Він приспів ку тому, же Україньскый народный [[театер]] змінив назву на ''[[Театер Александра Духновича|Театер Александра Духновіча]]'' і змінив свою орьєнтацію на [[Русиньскый язык|русиньску]]. Приспів так само ку тому, же зачали выходити першы пореволучны русиньскы новинкы на [[Словакия|Словакії]] під назвов ''[[Народны Новинкы]]'', котры выходять доднесь. Бойовав за то, жебы выникло окреме [[Русиньскый язык|русиньске]] высыланя на [[Словеньско|Словеньску]] про [[Русины|Русинів]] як в державній [[Телевізія|телевізії]], так і в [[Радіо|радію]]. Свою роль мав і коло заснованя окремого [[Русиньскый язык|русиньского]] одділіня коло [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]] в [[Пряшів|Пряшові]], з чого пізніше выникнув Інштітут русиньского языка і културы [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]]. Як заснователь і першый председа Світового конґресу Русинів акцентовав, жебы Русины Словакії співпрацовали із орґанізаціями іншых народностных меншын [[Европа|Европы]]. Сам быв заступником выконного выбору орґанізації Мезон де Паі з центром у [[Франція|Франції]], котра репрезентує народы без властной державы. У 2001 році ся став лавреатом Премії Стефана Чепы за вызначный вклад до [[Русины|русиньской]] [[Култура|културы]]. Першый світовый конґрес быв скликаный в [[Міджілабірцї|Міджілабірцях]] в днях 22–23.&nbsp;марца 1991, а його участниками были [[Русины]] з пятьох держав – [[Словакия|Словакії]], [[Польща|Польщі]], [[Сербия|Сербії]], [[Украина|Україны]] і [[Северна Америка|Северной Америкы]]. Двойдньовый конґрес вів Александер Франко. Із вступным рефератом ту выступив втогдышній председа Русиньской оброды і першый председа СРР Василь Турок-Гетеш. == Робота в театрї == Од зачатку 2000-х років Турок ся вже не анґажовав як функціонарь русиньскых орґанізаціїй, але далше продовжовав в роботі, котра про нього была найважніша&nbsp;– роботі в [[Театер|театрі]]. Кібы не было ничого іншого, лем його театралной роботы, і то бы значіло про [[Русины|Русинів]] много. Він знав [[Актер|акторів]] подля їх натуры, подля того робив і обсаджіня до окремых ролей. Вдяка ньому ся іщі в часі Україньского народного театру, котрый быв конзерватівный, зачало експеріментовати з алтернатівов. Дякуючі ньому до [[Театер Александра Духновича|театру]] приходили режісеры з цілой [[Словакия|Словакії]] і резултатом його роботы было, же о Театрі Александра Духновіча знали дома і за граніцями, же театер діставав вызначны оцініня на театралных фестівалах. О каждій премєрї [[Театер Александра Духновича|русинского театру]] писала цілословацька преса. Міджі вызначных режісерів, котрых до [[Театер Александра Духновича|театру]] Турок притягнув, можеме зараховати Блага Углара ці Мілоша Караска. Вызначным в його роботі было і то, же Турок доказав, же як домашні пєсы, так і світова класіка, ся дасть грати в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]], же тот [[язык]] є на то способный так, як і вшыткы іншы літературны языкы і публіка то зачала оціньовати і брати наш язык серьйозно. То вшытко зачав робити іщі в часі, коли наш язык не быв кодіфікованым языком. В театрі ся так вычеряли од домашніх і загранічных алетернатівных пєс аж по світову класіку і то вшытко по русиньскы. І театер в тім далше продовжує. Василь Турок-Гетеш зачав робити іщі в часі, коли [[русинскый язык]] не быв кодіфікованым [[язык]]ом. В театрі ся так вычеряли од домашніх і загранічных алетернатівных пєс аж по світову класіку і то вшытко по русиньскы. І театер в тім далше продовжує працьовати завдякы йому. == Жерела и одказы == * Петро Медвідь: 75 років од народжіня Василя Турока-Гетеша. [https://web.archive.org/web/20191225161942/https://www.ndkh.sk/data/uploads/dokumentz/75-rokov-od-narodenia-vasia-turok-hetesa.pdf <small>''Доступно онлайн''</small>] * [https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQQwYP7IaG--0BH4U-nM6gQRGFV5mf1Z-6e2YM7fRCZlNLuNjpCtg&s (ФОТО)] * https://knihovnica.rueportal.eu/biography/turok.html == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1940|2005|Турок-Гетеш, Василь}} [[Катеґорія:Драматургы]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Словеньско]] [[Катеґорія:Универзита Коменского в Братиславѣ]] [[Катеґорія:Tеатр Александра Духновіча]] n3yms9qo54tzkobaqwbql1it5cvoego 167291 167290 2026-07-10T19:03:57Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167291 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Василь Турок-Гетеш |Имя_оригиналне={{lang-sk|Vasiľ Turok-Heteš}} |Образчик=[[Файл:Василь Турок-Гетеш.gif|250px]] |Чинность=драматик, активиста народной оброды |Уроджѣня={{Birth date|1940|01|08}} |Мѣсто_роджѣня=[[Габура]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2005|11|07|1940|01|08}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов|Пряшово]], [[Словакия]] |Мѣсто_погребу=там же }} '''Васи́ль Ту́рок-Ге́теш''' ({{lang-sk|Vasiľ Turok-Heteš}}; *[[8.&nbsp;януара]] [[1940]], [[Габура]], [[Окрес Міджілабірцї|окрес Меджилаборцї]], [[Чехословакия]]&nbsp;— †[[7.&nbsp;новембра]] [[2005]], [[Пряшов]], [[Словакия]])&nbsp;— [[Русины|русиньскый]] [[драматурґ]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[педагог]] і актівіста народной оброды на [[Пряшівска Русь|Пряшівскій Руси]].<ref>Петро Медвідь.</ref> == Штудии и заместнаня == Турок закінчів середню [[Школа|школу]] в [[Братїслава|Братіславі]] і продовжовав там в навчаню на Універзіті Коменьского, котру закінчів у 1963.&nbsp;році. Веце як дві десятьлітя учів [[Словацкый язык|словацькый]] і [[Російскый язык|російскый]] [[язык]]ы, [[Філозофія|філозофію]] і естетіку на Україньскій [[Гимназия|ґімназії]] в Пряшові. Пізніше учів і на Православній богословскій факулті в [[Пряшів|Пряшові]]. Од 1985.&nbsp;року зачав робити [[Драматург|драматурґа]] у втогдышнім Україньскім народнім театрі в [[Пряшів|Пряшові]], в котрім ку кінцю 80-тых років зачав давати до репертоару пєсы в русиньскім языку. == Народне будительство == По [[Револуция|револуції]] у 1989.&nbsp;році ся став єдным із тых, котры зачали вести [[Русины|русиньске]] народне возроджіня. Быв першым председом першой пореволучной русиньской орґанізації на [[Словакия|Словакії]]&nbsp;– Русиньска оброда на Словеньску. В тій функції быв в роках 1990–1994 і потім в роках 1996–1999. Він приспів ку тому, же Україньскый народный [[театер]] змінив назву на ''[[Театер Александра Духновича|Театер Александра Духновіча]]'' і змінив свою орьєнтацію на [[Русиньскый язык|русиньску]]. Приспів так само ку тому, же зачали выходити першы пореволучны русиньскы новинкы на [[Словакия|Словакії]] під назвов ''[[Народны Новинкы]]'', котры выходять доднесь. Бойовав за то, жебы выникло окреме [[Русиньскый язык|русиньске]] высыланя на [[Словеньско|Словеньску]] про [[Русины|Русинів]] як в державній [[Телевізія|телевізії]], так і в [[Радіо|радію]]. Свою роль мав і коло заснованя окремого [[Русиньскый язык|русиньского]] одділіня коло [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]] в [[Пряшів|Пряшові]], з чого пізніше выникнув Інштітут русиньского языка і културы [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]]. Як заснователь і першый председа Світового конґресу Русинів акцентовав, жебы Русины Словакії співпрацовали із орґанізаціями іншых народностных меншын [[Европа|Европы]]. Сам быв заступником выконного выбору орґанізації Мезон де Паі з центром у [[Франція|Франції]], котра репрезентує народы без властной державы. У 2001 році ся став лавреатом Премії Стефана Чепы за вызначный вклад до [[Русины|русиньской]] [[Култура|културы]]. Першый світовый конґрес быв скликаный в [[Міджілабірцї|Міджілабірцях]] в днях 22–23.&nbsp;марца 1991, а його участниками были [[Русины]] з пятьох держав – [[Словакия|Словакії]], [[Польща|Польщі]], [[Сербия|Сербії]], [[Украина|Україны]] і [[Северна Америка|Северной Америкы]]. Двойдньовый конґрес вів Александер Франко. Із вступным рефератом ту выступив втогдышній председа Русиньской оброды і першый председа СРР Василь Турок-Гетеш. == Робота в театрї == Од зачатку 2000-х років Турок ся вже не анґажовав як функціонарь русиньскых орґанізаціїй, але далше продовжовав в роботі, котра про нього была найважніша&nbsp;– роботі в [[Театер|театрі]]. Кібы не было ничого іншого, лем його театралной роботы, і то бы значіло про [[Русины|Русинів]] много. Він знав [[Актер|акторів]] подля їх натуры, подля того робив і обсаджіня до окремых ролей. Вдяка ньому ся іщі в часі Україньского народного театру, котрый быв конзерватівный, зачало експеріментовати з алтернатівов. Дякуючі ньому до [[Театер Александра Духновича|театру]] приходили режісеры з цілой [[Словакия|Словакії]] і резултатом його роботы было, же о Театрі Александра Духновіча знали дома і за граніцями, же театер діставав вызначны оцініня на театралных фестівалах. О каждій премєрї [[Театер Александра Духновича|русинского театру]] писала цілословацька преса. Міджі вызначных режісерів, котрых до [[Театер Александра Духновича|театру]] Турок притягнув, можеме зараховати Блага Углара ці Мілоша Караска. Вызначным в його роботі было і то, же Турок доказав, же як домашні пєсы, так і світова класіка, ся дасть грати в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]], же тот [[язык]] є на то способный так, як і вшыткы іншы літературны языкы і публіка то зачала оціньовати і брати наш язык серьйозно. То вшытко зачав робити іщі в часі, коли наш язык не быв кодіфікованым языком. В театрі ся так вычеряли од домашніх і загранічных алетернатівных пєс аж по світову класіку і то вшытко по русиньскы. І театер в тім далше продовжує. Василь Турок-Гетеш зачав робити іщі в часі, коли [[русинскый язык]] не быв кодіфікованым [[язык]]ом. В театрі ся так вычеряли од домашніх і загранічных алетернатівных пєс аж по світову класіку і то вшытко по русиньскы. І театер в тім далше продовжує працьовати завдякы йому. == Жерела и одказы == * Петро Медвідь: 75 років од народжіня Василя Турока-Гетеша. [https://web.archive.org/web/20191225161942/https://www.ndkh.sk/data/uploads/dokumentz/75-rokov-od-narodenia-vasia-turok-hetesa.pdf <small>''Доступно онлайн''</small>] * https://knihovnica.rueportal.eu/biography/turok.html == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1940|2005|Турок-Гетеш, Василь}} [[Катеґорія:Драматургы]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Словеньско]] [[Катеґорія:Универзита Коменского в Братиславѣ]] [[Катеґорія:Tеатр Александра Духновіча]] 990nodnqbkomqf45f4c0zwgdsrzkwk9 0 14367 167289 159286 2026-07-10T18:46:25Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167289 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Йозеф Мор |Имя_оригиналне= {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Josephus Franciscus Mohr |Образчик=[[File:Stille Nacht Kapelle Glasfenster Josef Mohr.JPG|300px]] |Чинность=[[священик]], [[поет]] |Уроджѣня={{Birth date|1792|12|11}} |Мѣсто_роджѣня=[[Залцбург]], [[Австрийска империя|Австрия]] |Упокоеня={{Death date and age|1848|12|04|1792|12|11}} |Мѣсто_смерти=[[Ваграйн]], [[Австрийска империя|Австрия]] |Причина_смерти= запал плюц |Мѣсто_погребу=[[Ваграйн]] }} [[File:Wagrain (Friedhof-Grab von Joseph Mohr).jpg|thumb|310px|{{center|Гроб Йозефа Мора в [[Ваграйн]]у}}]] '''Йозеф Франц Мор''' ({{lang-de|Joseph Franz Mohr}}; *[[11. децембер]] [[1792]], [[Залцбург]]&nbsp;— †[[4. децембер]] [[1848]], [[Ваграйн]])&nbsp;— [[Католицька церьков|католицкый]] [[священик]], [[поет]], автор текста свѣтознамой колядкы [[Тиха ночь]].<ref name=Mohr>Joseph Mohr (1792 – 1848) / Priest and author of “Silent Night”</ref> == Молоды рокы в Залцбургу == Пришов на свѣт в [[Залцбург]]у яко неманжелска дѣтина Анны Шойбер, плетарькы и гачковарькы родом з [[Галлайн]]у. Отець му, Франц Мор, родом з [[Мариапфар]]у быв вояком в Залцбургу, але здезертеровав, и слѣд по нем пропав. Подля тогдышных обычайох родити [[копыл]]а быв не лем [[грѣх]], але злочин. Такый хлопець подля обычая доставав имя отця, а тыж приберав имя од [[нанашко|нанашка]]. [[Нанашко]] ся иншый не нашов, лем Йозеф Волмут, залцбургскый [[кат]], котрый брав под свое поручництво [[копыл]]ох, жебы тым поправив свою злу славу. Дѣтвак од малости указовав наданость ку [[Музика|музицѣ]] и интелигенцию. Стямив го мѣстный [[священик]] Йоганн Непомук Гирнле и дав го учити ся до Бенедиктинского лицея, а пак до духовной [[Семинария|семинарии]]. Про тото вшитко потребовав шпециалну [[диспенза|диспензу]] яко неманжелскый дѣтвак. В року 1815, маючи лем 23 рокы намѣсто потребных 25, зась за окремов диспензов быв рукоположеный в священство.<ref name=Mohr/> == Зроджѣня ''Тихой ночи'' == Первым мѣстом службы Мора в року 1815 став ся [[Мариапфар]], де быв ''[[Костел]] Нашой Милой Панны'' з [[XII. стороча]], и де одбывали ся каждорочны марианскы [[одпуст]]ы при чудодѣйной иконѣ ''Красна Мадона и поклон трьох мудерцьох''. Тота икона и одпустова атмосфера в року 1816 иншпировала молодого священика ку написаню рождественого [[верш]]а о «милом хлопчикови з кучерявов головков». В року 1817 Мор з причины слабого здоровля зостав перенесеный до климатично благодатнѣйшого Оберндорфу, де ся спознав и сприятелив з тамошным [[органиста|органистом]] [[Франц Ксавер Грубер|Францом Грубером]] и в року 1818 попросив го скласти музику ку свому [[верш]]у. Так ся родила гирешна колядка-кантата ''[[Тиха ночь]]'', котру въедно первый раз представили вѣрникам на [[Рождество]] [[24. децембра]] [[1818]].<ref name=Mohr/><ref name=STILLENACHT>STILLE NACHT, HEILIGE NACHT</ref> ==Далшы рокы== Йозеф Мор уже в року 1819 быв з Оберндорфа перенесеный на нове мѣсто службы и дале перемѣнив много мѣст. Аж в року 1927 быв повышеный на провизорного [[викарь|викаря]] и служив 9 рокы на едном мѣстѣ (Гоф и Гинтерзее). В року 1837 быв повышеный на викаря и перенесеный до [[Ваграйн]]у, де служив до конця живота. Ту его усилованями появила ся школа, де ся могли учити понад сто дѣти, и заложив фундацию на подпору школованя дѣтей з худобных родин. Заложив тыж притулок про худобных и Дом самотных старых людей. Умер на запал плюц, коли застудив ся при зимушных навщѣвах хворых. Едине материалне богатство, котре по нем зостало была его [[гитара]]. == См. тыж == * [[Франц Ксавер Грубер|Франц Грубер]] * [[Тиха ночь]] == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20190301213028/https://www.stillenacht.com/en/protagonists/joseph-mohr-1792-1848/ Joseph Mohr (1792 – 1848) / Priest and author of “Silent Night”] * [https://web.archive.org/web/20180818211222/http://www.halleiner-liedertafel.com/stille-nacht/ STILLE NACHT, HEILIGE NACHT (ФОТО)] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1792|1848|Мор, Йозеф}} [[Катеґорія:Духовенство]] [[Катеґорія:Німецкоязычны поеты]] mdires2kaksmt5v287volchoa35bnie 0 14394 167292 139972 2026-07-11T06:47:13Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167292 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Митрополит Лавр (Василь&nbsp;Шкурла) |Образчик=[[File:Metropolitan_Laurus.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Митрополит Лавр в року 2008 |Чинность=[[монах]], иерарх [[Православна церьков|Православной Церкви]] |Уроджѣня={{Birth date|1928|01|01}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ладомирова]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2008|03|16|1928|01|01}} |Мѣсто_смерти=[[Джорданвилл]], [[США]] |Мѣсто_погребу=Свято-Троицкый монастырь, [[Джорданвилл]] }} '''Митрополит Лавр''' (родженый яко '''Василь Шкурла''', {{lang-ru|Василий Михайлович Шкурла}}, {{lang-sk|Vasiľ Škurla}}; *[[1. януар]] [[1928]], [[Ладомирова]], [[Словакия]]&nbsp;— †[[16. марец]] [[2008]], [[Джорданвилл]], [[США]]) быв Первоиерарх Русской православной церкви в заграничу, митрополит Восточной Америкы и [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорка]].<ref name=britannica>Metropolitan Laurus, Carpato-Russian religious leader. // {{iw|Encyclopaedia Britannica}}.</ref> == Родина == Василь Шкурла родив ся в моцно религийной родинѣ Михайла и Олены Шкурлох и уже од 5-рочного вѣку прилучив ся до религийного живота.<ref name=Woerl>M. Woerl: His Eminence Metropolitan Laurus (Vassily Skurla).</ref> Члены родины Шкурлох и доднесь жиють в краю и суть горды на свого суродника. == Духовна карьера == В осени року [[1944]] [[Православна церьков|православный]] Ладомировскый монастырь в [[Пряшівскый край|Пряшовском краю]] быв майже зовсѣм збуреный при военных операциях. 14 [[монах]]ы утѣкли и вступили до монастыря [[Свята Тройця|Святой Тройцѣ]] в [[Джорданвилл]], [[Ню Йорк (штат)|штат Ню Йорк]]. Там они збудовали копию ладомировской церкви, основали печатню и од року [[1947]] продовжили выдавати новинку ''Православная Русь''.<ref name="Магочій">Магочій П.Р.: Ладомирівський монастир.</ref> З [[монах]]ами утѣк и 16-рочный Василь Шкурла, котрый з дозволу родичох в року 1939 став ся новицием монастыря. Поступно ся выпрацовав на ректора Духовной академии в [[Джорданвилл]], в року 1981 став ся [[архиепископ]]ом, а в року 2001 Первоиерархом Русской православной церкви в заграничу.<ref>Pravda, 18.03.2008.</ref><ref name=Woerl/> В 1980-х роках монастырь [[Свята Тройця|Святой Тройцѣ]] в [[Джорданвилл]] став ся Мекков духовности про новый приток православных емигрантох до [[США]], едным из свѣдчѣнь того е факт, же вызнамный челиста [[Мстислав Ростропович]] оселив ся в [[Джорданвилл]], недалеко од монастыря.<ref name="Магочій"/> == Примирѣня Церков == [[Русска православна церква в заграничу]] (РПЦЗ) мать около 400 парохий и 500 тысяч вѣрникох в 40 державах, котры суть потомками емигрантох, переважно з [[РСФСР|России]], и была в конфронтации з Руссков православнов церквов (РПЦ, Московскый патриархат), котру одсуджовало за «колаборацию з болшевиками». РПЦЗ вшак высловльовала думку, же могла бы ся «вернути до отечества», коли упаде режим болшевикох. Од року 1990, по падѣ комунистичной системы, з инициативы РПЦ вели ся розговоры о злучѣню. Але реално то стало ся можным лем з приходом владыкы Лавра на чело РПЦЗ. [[17. мая]] [[2007]] в [[Москва|Москвѣ]] подписаный акт ''О каноничной комуникации'' [{{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} О каноническом общении, {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''The Act of Canonical Communion'']<ref name=Kadrmatov>Руслан Кадрматов: [https://lenta.ru/articles/2007/05/17/church/ Две в одной]. lenta.ru, 17.05.2007</ref><ref>The Act of Canonical Communion is signed.</ref> Загранична РПЦЗ зоставать цѣлком автономна, але в молебнах будуть споминати имя московского патриарха, а тыж будуть мусѣти достати затверджѣня з Москвы про свого нововыбраного Первоиерарха, а тыж ся радити в вопросах выбора голов членскых церков РПЦЗ.<ref name=Kadrmatov/> == Жерела и одказы == * '''Магочій П.Р.: Ладомирівський монастир.''' //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс. 391-392. * '''Pravda, 18.03.2008''': Ruské pravoslávie zjednotil Slovák. [https://spravy.pravda.sk/domace/clanok/157184-ruske-pravoslavie-zjednotil-slovak/ <small>''Доступне онлайн''</small>] * [https://web.archive.org/web/20201024065836/https://www.britannica.com/biography/Metropolitan-Laurus '''Metropolitan Laurus, Carpato-Russian religious leader.'''] // Encyclopaedia Britannica. * [https://www.stjohnthebaptist.org.au/en/documents/laurus.html '''M. Woerl: His Eminence Metropolitan Laurus (Vassily Skurla)'''] * '''Руслан Кадрматов: Две в одной''' / Русская православная церковь объединилась с "зарубежниками". // LENTA.RU, 17 мая 2007 [https://lenta.ru/articles/2007/05/17/church/ <small>''Доступне онлайн''</small>] *[http://www.russianorthodoxchurch.ws/synod/enrt07/enakt.html The Russian Orthodox Church Outside of Russia: '''The Act of Canonical Communion is signed.'''] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1928|2008|Лавр (Шкурла)}} [[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]] [[Катеґорія:Православны епископы]] rf0py50h771w3o16h0xxvmgnetiij93 0 14516 167293 144238 2026-07-11T06:54:49Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167293 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Виктор Ильин |Имя_оригиналне=''русс.'' Ви́ктор Ива́нович Ильи́н |Категория_склада= |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото |align=center |width=90 |pos=top |link=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/a/ad/%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg}} |Чинность=офицер |Уроджѣня={{Birth date and age|1947|12|26}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ленинград]], [[СССР]] |Упокоеня= <!--{{Death date and age|РРРР|ММ|ДД|1947|12|26}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Ви́ктор Ива́нович Ильи́н''' (*[[26. децембра]] [[1947]], [[Ленинград]], [[СССР]]) — [[Подпоручник|младшый лейтенант]] Совѣтской армии, учинившый [[22. януара]] [[1969]] [[Атентат на Леонида Брежнева|атентат]] на лидера [[СССР]] [[Леонид Ильич Брежнев|Леонида Брежнева]]. ==Биография== Виктор Ильин родив ся [[26. децембра]] [[1947]] в [[Ленинград]]ѣ, в [[Родина|родинѣ]] хроничных [[Алкоголизм|алкоголикох]], быв умѣщеный в [[леленц]], пак адоптованый бездѣтнов [[Родина|родинов]]. В 10-рочном вѣку дознав ся о своем походжѣню и достав з того [[Психика|психичну]] травму.<ref name=Стригун>Юрий Стригун.</ref> Ильин зыскав фах топографа, офицерску шаржу, але быв идеалистом и видѣв, же реалность е барз далека од идеала, котрый рисовала [[СССР|совѣтска]] [[пропаганда]]. Написав писмо [[Леонид Брежнев|Брежневови]] о своем планѣ реформованя [[Сполоченство|сполоченства]], але одповѣдь не достав. И тогды наплановав, же [[Леонид Брежнев|Брежнева]] забье.<ref name=RT>Евгений Левкович</ref> Од [[Атентат на Леонида Брежнева|атентата]] чекав, же тым ся прославить перед колегами зо службы и перед своев фраирков, з котров ся розышов.<ref name=Стригун/> Така можность настала, коли на службѣ зыскав приступ ку зброярни, а наконець дознав ся, же [[22. януара]] [[1969]] [[Леонид Брежнев|Брежнев]] буде везти ся в колонѣ з [[козмонавт]]ами. [[Атентат на Леонида Брежнева|Атентат му ся але не удав.]] На тот час безпека уже о нем знала, мѣсто машины [[Леонид Брежнев|Брежнева]] а колонѣ перемѣнили, быв забитый невинный чоловѣк, Ильин быв арештованый, але вшитка подѣя была держана в тайнѣ, не было ани суда, на котром он думав, же выступить. Коли по шоку дознав ся о таком резултатѣ, стала ся з ним истерика.<ref name=RT/> Намѣсто славы достав 20 рокы психиатричного шпиталя и незнамости.<ref name=Стригун/> Зоз психиатричного шпиталя быв выпущеный в року 1990. Окрем него на [[Леонид Брежнев|Брежнева]] никто вецей в [[СССР]] не сягав.<ref name="Самсонов">Александр Самсонов.</ref> Днесь Ильин пензиста и, подля его слов, кедь бы еще раз мог пережити живот, жадный атентат бы не учинив.<ref name=RT/> ==Мотивы== Ильин быв обвиненый подля пяти статей Криминалного кодекса. Меджи мотивами злочина выявили мѣшанину особных и политичных предпокладох: од житьовых тяжкости до жаданя демократичных змѣн и перемѣны политичной системы. При реформѣ [[Конштитуция|конштитуции]] жадав, жебы там было гарантоване право особного терора в припадѣ, кедь партия и влада нарушають основы [[Конштитуция|конштитуции]]. На основѣ того вызнали го неосудным и умѣстили до психиатричного шпиталя.<ref name="Самсонов"/> ==Жерела и одказы== * '''Евгений Левкович''': Покушение на Брежнева: как главный террорист Советского Союза оказался на свободе. //RT на русском.[https://russian.rt.com/russia/article/352700-pokushenie-brezhnev-intervyu] * '''Роман Лялин''': Военный, устроивший покушение на Брежнева в 1969-м: «От тюрьмы меня уберег Андропов». //Комсомольская правда, 22.01.2019. (ФОТО) [https://www.crimea.kp.ru/daily/26931/3981997/] * '''Александр Самсонов''': Покушения на Брежнева. //Военное обозрение, 20.01.2019. [https://topwar.ru/152861-pokushenija-na-brezhneva.html] * '''Юрий Стригун''': 20 лет в психушке отсидел Виктор Ильин за покушение на Брежнева. // gazeta.ua (23 января 2014 года) [http://gazeta.ua/ru/articles/history-newspaper/_20-let-v-psihushke-otsidel-viktor-ilin-za-pokushenie-na-brezhneva/537815] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1947||Ильин, Виктор}} [[Катеґорія:Атентаты]] bnvcg44bwulxoq6ec55fw80kn4fxf0q 0 14521 167294 140107 2026-07-11T07:00:52Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167294 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Георгий Береговой |Имя_оригиналне=''русс.'' Гео́ргий Тимофе́евич Берегово́й |Образчик=[[File:The Soviet Union 1968 CPA 3699 stamp (Pilot-Cosmonaut of the USSR Georgy Beregovoy and Carrier Rocket Start).jpg|230px]] |Образчика_подпис= |Чинность=козмонавт,<br>«Союз-3», 26-30. окт. 1968 |Уроджѣня={{Birth date|1921|04|15}} |Мѣсто_роджѣня=Федоривка, [[Полтавска область|Полтавска губерния]], [[УССР]] |Упокоеня={{Death date and age|1995|06|30|1921|04|15}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]], [[Российска Федерация|Россия]] |Причина_смерти=неудачна хирургична операция на [[Сердце|сердцю]] |Мѣсто_погребу=теметов Новодѣвичье, [[Москва]] }} '''Георгий Береговой''', {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} ''Гео́ргий Тимофе́евич Берегово́й'', *[[15. апріль|15. апрѣль]] [[1921]], село [[Федоровка (Карловскый район)|Федоровка]], [[Полтавска область|Полтавска губерния]], [[УССР|Украинска ССР]] — †[[30. юн]] [[1995]], [[Москва]], [[РСФСР|Россия]])&nbsp;— [[пилот]]-[[козмонавт]] [[СССР]], двараз Герой [[СССР|Совѣтского Союза]] (единый, кто достав перву звѣзду Героя за [[Друга світова война|Другу свѣтову войну]], а другу — за лет в [[козмос]]ѣ). == Биография == Георгий Береговой выростав в [[Енакиево|Енакиевѣ]] [[Донецька область|Донецкой губернии]] [[УССР]], де выходив середню школу (1936) и аероклуб (1938) и наруковав до войска, де ся выучив на военного [[пилот]]а (1941). Воевав яко военный [[пилот]] и в року 1944 быв вызнаменаный титулом Героя [[СССР|Совѣтского Союза]]. По войнѣ дале служив в авиации, а од року 1963 — в групѣ козмонавтох. Абсолвовав Военно-воздушну академию (1956, нынѣ несе имя [[Юрий Гагарин|Ю.&nbsp;Гагарина]]).<ref>Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с.&nbsp;173.</ref> Георгий Береговой уродив ся скорше одо вшиткых люди, што побывали на [[Орбита|орбитѣ]] (он родив ся на 3 месяцѣ перед [[Джон Гленн|Джоном Гленном]]. Иншы титулы: Заслуженый [[пилот]]-пробант [[СССР]], генерал-лейтенант авиации, кандидат психологичных наук, пилот-козмонавт СССР, лавреат Державной премии СССР (1981). == Интересны факты == [[22. януара]] [[1969]] в [[Москва|Москвѣ]] колона авт з [[козмонавт]]ами была [[Атентат на Леонида Брежнева|острѣляна]]. [[Виктор Ильин (атентатник)|Атентатник]] думав, же Береговой, котрый сидѣв около шофера — [[Леонид Брежнев|Брежнев]], бо они были барз подобны. Береговой быв раненый одломками вѣтрового скла, а шофер быв забитый.<ref>Космонавт Георгий Береговой (видео).</ref> == Жерела и одказы == * Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. {{ISBN|5-88500-001-8}} * Космонавт Георгий Береговой (YouTube видео, 7 мин., од Роскосмос, гледати: fkTTREXMbZI) == Референции == {{reflist}} {{Переклад|ru|Береговой, Георгий Тимофеевич|0}} {{Lifetime|1921|1995|Береговой, Георгий}} [[Катеґорія:Козмонавты]] rzjttbze86a4f2irscybpebk9nkaczk 0 14529 167295 139946 2026-07-11T07:16:28Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167295 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Лестер Аллан Пелтон |Чинность=вынаходник |Образчик=[[File:LesterAllanPelton.jpg|170px]] |Образчика_подпис=Америцкый инженер-механик |Уроджѣня={{Birth date|1829|09|05}} |Мѣсто_роджѣня=[[Вермилион]], [[Огайо]], [[США]] |Упокоеня={{Death date and age|1908|03|14|1829|09|05}} |Мѣсто_смерти=[[Оукленд]], [[Калифорния]], [[США]] |Мѣсто_погребу=теметов Maple Grow, [[Вермилион]], [[Огайо]]<ref>https://www.findagrave.com/memorial/38905374/lester-allen-pelton</ref> }} '''Лестер Аллан Пелтон''' (*[[5. септембер]] [[1829]] — †[[14. марец]] [[1908]]) быв америцкый [[вынаходник]], котрый додав вызнамный принос ку розвою [[гидроенергетика|гидроенергетикы]] в [[США]] и в цѣлом свѣтѣ. В конци 1870-х вынайшов [[водне колесо]] Пелтона, в тот час найефективнѣйшу конштрукцию импулзной водяной турбины. Быв вызнаный едным из отцьох гидроелектрарень, вызнаменаный медальов Еллиотта Крессона и титулованый поволанцьом Народной Сѣни Славы Вынаходникох.<ref name=NIHF>[https://web.archive.org/web/20121219090613/http://www.invent.org/hall_of_fame/293.html National Inventors Hall of Fame: Lester Allen Pelton]</ref> == Биография == Родив ся во Вермилионѣ, Огайо. В добѣ золотой горячкы, в року 1850 одышов до Калифорнии, але не повело ся му збогатѣти на вымываню [[Золото|золота]]. Зачав працовати яко [[тесарь]] при выставбѣ млинох. Ту ся [[Водне колесо|водны колеса]] поуживали в горництвѣ и их выкон быв недостаточный. Пелтон в конци 1870-х придумав, як схосновати кинетичну енергию водного сика, радше як просту вагу [[Вода|воды]] в потоцѣ. Поступно вывинув [[Пелтонова турбина|колесо зоз двоитыма черпаками]], котре могло ефективно выхосновати енергию невеликой масы воды, летячой з великов скоростьов. По далшых експериментах досяг ефективность понад 90% попри тому, же иншы тогдышны водны колеса при найлѣпшом мали ефективность 40%.<ref name=NIHF/> == Вызнам вынахода == Вынаход Пелтона зробив електроенергию туншов и вытѣснив дорогы паровы моторы з горництва в западных штатах. Пелтон з компаниов ''San Francisco machine shop'' основав компанию ''Пелтоновы турбины (Pelton Water Wheel Company)''. Малы гидроелектрарнѣ выставлены тов компаниов на западѣ [[США]] суть в ходу доднесь. Ефективность Пелтоновой турбины зробила ю идеалнов про гидроенергетику.<ref name=NIHF/> == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1829|1908|Пелтон, Лестер}} [[Катеґорія:Вынаходници]] [[Катеґорія:Инженеры]] [[Катеґорія:Персоналии:США]] f469lqxrwpxs0azf0k3k2unffdwoda7 0 14685 167296 144220 2026-07-11T07:19:27Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167296 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Анна Кузмякова |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=http://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2020/12/ak-jpg.jpg}} |Чинность=русинска народностна дѣятелька, новинарька |Уроджѣня={{Birth date and age|1949|02|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Страняны]], [[Окрес Стара Любовня]], [[Пряшовскый край]] |Упокоеня= |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Анна Кузмякова''', *&nbsp;[[17. фебруар]] [[1949]], [[Страняны]], [[окрес Стара Любовня]], [[Пряшовскый край]] — русинска народностна дѣятелька, новинарька.<ref>[http://rusynlit.sk/index.php/2020/12/13/2270/?fbclid=IwAR17NOiwEukWV3dXVxpKg8lgX4ho_OaIViEMdiWQYUrNix7yzU2JQHdnFdM Анна Кузмякова на rusynlit.sk]</ref> ==Биография== Середню школу абсолвовала в [[Стара Любовня|Старой Любовни]]. В [[Пряшов]]ѣ на педагогичной факултѣ тогдышной [[Универзита Павла Йозефа Шафарика|Универзиты Павла Йозефа Шафарика]] зыскала фах учителькы ІІ.&nbsp;ступня в комбинации [[Нѣмецкый язык|нѣмецка]] и [[Украинскый язык|украинска]] [[филология]] (1972). Учительовала в [[Якубяны|Якубянох]], а од року 1979 — в [[Пряшов]]ѣ, де з родинов жие и доднесь.<ref name="Медвідь"> Медвідь П.: 70 є лем чісло або народ ті нe забуде!</ref> ==Новинарство и народовство== В Пряшовѣ были ширшы можности и по часѣ нашла себе во выдавательско-новинарской сферѣ, спочатку в ''Културном союзѣ украинскых трудящых ([[КСУТ]])'', понеже при комунистичном режимѣ [[Русины]] «не екзистовали» [[де юре]]. Але и ту не таила ся зо своев русинсков идентичностьов, а навеце не выявляла тужбу поступити меджи шоры «лѣпшых людей», членох [[КПЧ]], доста было, же могла и ту дашто робити про русинску културу. Од року 1990, коли створила ся [[Русиньска оброда|Русинска Оброда]], а голосити ся ку [[Русины|Русинам]] уже не быв «злочин» и «пережиток минулости», активно ся дала до розъясньовалной роботы по селах меджи людми, а на списованю в року 1991 указало ся, же десяткы тысяч «украинскых трудящых» суть подля властного пересвѣдчѣня [[Русины]]. Активно робила новинарску, редакторску, коректорску роботу в русинскых выданях (''Народны Новинкы'', ''Русин'' и др.), в колективѣ котрый ся занимав вопросами русинского языка. В роках 2001&nbsp;–&nbsp;2006 была предсѣдкыньов [[Русиньска оброда|Русинской Оброды]]. В року 2004 инициовала нову новинку ''[[НН Інфо Русин|Інфо Русин]]'', котрой была редакторков в роках 2004&nbsp;–&nbsp;2010, а котра была успѣшна и широко информовала читателя о вшитком, што ся дѣе в русинском животѣ не лем в Словакии, але и в свѣтѣ. Была то новота, котра принесла в русинске новинарство [[конкуренция|конкуренцию]], а то ишло му на хосен. Новинка успѣшно жие доднесь, од року 2017 споила ся з ''Народныма Новинками'' и выходить яко ''[[НН Інфо Русин|НН Інфо Русин]]''. Инициовала декламаторскый конкурз ''Духновичов Пряшов'' (2000), котрым доднесь перешли уже соткы участникох. В роках 2004&nbsp;–&nbsp;2010 была редакторков ''Музичных поздравох'' в русинской редакции Словацкого радия.<ref name="Медвідь"/> Од року 2016 е редакторков справодайства в радию ''Rusyn&nbsp;FM''.<ref>АННА КУЗМЯКОВА / ANNA KUZMIAKOVA (профил)</ref> Од зачатку русинской оброды Анна Кузмякова была участна и в групѣ, котра приготовльовала материалы потребны про кодификацию пряшовского варианта русинского языка. Залучила ся до приготовлѣня основных кодификачных норм, головно до проекту первых норм русинского правопису з року 1992, пак ''Орфоґрафічного словника русиньского языка'' (1994, ред. [[Юрий Панько]]). Наконець, в року 1995 прислужила ся ку организации святочного выголошѣня кодификации варианта русинского языка про [[Словакия|Словакию]].<ref name="Медвідь"/> ==Жерела и одказы== * АННА КУЗМЯКОВА / ANNA KUZMIAKOVA (профил) //Радио ''Rusyn&nbsp;FM'' [https://www.rusyn.fm/spravy/region/вызнамна-особность-русиньского-култ/ ФОТО] * Медвідь П.: 70 є лем чісло або народ ті нe забуде! (Ку юбілею Анны Кузмяковой) [http://www.lem.fm/70-ye-lem-chislo-abo-narod-ti-ne-zabude-ku-yubileyu-annyi-kuzmyakovoy/ Текст и фото] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1949||Кузмякова, Анна}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] k5edtlnt85s8vhq6kjptej6kdlghwo4 0 14743 167303 141103 2026-07-11T08:28:39Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167303 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Юрай Палкович|люде, званы}} {{Особа проста |Имя=Юрай Палкович |Имя_оригиналне=''слов.'' Juraj Palkovič<br> ''мад.'' Palkovics György |Образчик=[[File:Doľany memorial.JPG|250px]] |Образчика_подпис=Памятник Ю.Палковичу и Ю.Фандли<br>в Долянах, окрес Пезинок |Уроджѣня={{Birth date|1763|04|24}} |Мѣсто_роджѣня=[[Велькы Хлѣваны]], [[Габсбургска монархия]] |Упокоеня={{Death date and age|1835|01|21|1763|04|24}} |Мѣсто_смерти=[[Естергом]], [[Мадярске кральовство]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=Естергомска бизилика }} [[File:Úvodná strana Palkovičovej biblie.png|thumb|262px{{center|Титулова сторона первой части Палковичовой Библии}}]] '''Юрай Палкович''', {{lang-sk|Juraj Palkovič}}, *[[24. апріль|24. апрѣль]] [[1763]], [[Велькы Хлѣваны]], [[Габсбургска монархия]] – †[[21. януар]] [[1835]], [[Естергом]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;— римокатолицкый [[каноник]], религийный [[писатель]] и [[перекладатель]], подпорователь первого варианта [[Словацкый язык|словацкого литературного языка]] (бернолаковчины). == Кружок бернолаковцьох == Словацкы [[Католицька церьков|католици]] мали културный центер в [[Трнава|Трнавѣ]], Около року 1790 [[Антон Бернолак]], [[Католицька церьков|католицкый]] [[священик]], вывинув первый вариант литературного [[Словацкый язык|словацкого языка]] на основѣ западословацкого [[диалект]]а. Брав примѣр з [[Мадяре|Мадярох]], котры своев роднов речов зачали выдавати книгы, вытѣсняючи дотогды всесилну [[Латиньскый язык|латину]].<ref>Josef Kotrč, Josef Kotalík, с. 43.</ref> По смерти [[Антон Бернолак|Бернолака]] и [[Юрай Фандли|Юрая Фандли]] Палкович зостав найвекшым представительом кружка бернолаковцьох.<ref name=Dolany>Jur Palkovič (24. 4. 1763 – 21. 1. 1835)</ref> == Биография == Родичове му, отець Ян Палкович и мати Катарина (родж. Пурманова), походили з [[Доляны|Долян]], але в роках 1761–1773 бывали на фарѣ у Катерининого брата Грегора Пурмана, фараря во [[Велькы Хлѣваны|Велькых Хлѣванох]], а в року 1774 вернули ся до [[Доляны|Долян]]. Родина мала 8 дѣтей. Юрай абсолвовав [[Пиаристы|пиаристичну]] [[Гимназия|гимназию]] во [[Святый Юр|Святом Юри]] (1775–1779), учив ся в [[Трнава|Трнавѣ]], а высшу теологичну освѣту достав на [[Пазманеум]]ѣ во [[Вѣдень|Вѣдню]] (1783–1784) и в [[Прешпурк]]у (1784–1788), в року 1788 быв рукоположеный на священство и зачав службу яко [[каплан]], а од року 1796 — ашпирант, а пак [[професор]] [[етика|етикы]] и церковного права, занимать поступно высокы посты в церковной иерархии, од року 1816 — [[каноник]] Естергомской архидиецезии.<ref name=Dolinský>Juraj Dolinský SJ</ref> В послѣдных роках живота терпѣв на хвороту сердця и глухоту.<ref>Szinnyei József.</ref> == Творба == Животным дѣлом Юрая Палковича стала ся Библия, перекладена на западнословацкый диалект (бернолаковчину), што вышла в двох частях (выдавательство Josef Beimel, 1829, 1832), над котров ся трудив 30 рокы: ''Swaté Písmo starého i nowého Zákona: podla obecného latinského od sw. Rímsko-katolíckég Církwi potwrďeného, preložené s Prirownaním ğruntowného Tekstu na Swetlo widané. Ďel prwní, Ďel druhí. W Ostrihome: Josef Beimel, 1829, 1832''.<ref>Палкович, Юрий (католический писатель).</ref><ref name=Dolinský/> Быв щедрым подпоровательом словацкых писательох. З помочов естергомского архиепископа Александра Рудная в роках 1825–1827 выдав пятьтомовый ''Slowár Slowenskí, Češko-Laťinsko-Ňemecko-Uherskí'' [[Антон Бернолак|Антона Бернолака]], котрый доповнив и зредиговав.<ref name=Dolinský/> == Жерела и одказы == * '''Josef Kotrč, Josef Kotalík''': Stručné dějiny československé literatury pro vyššy třídy škol střednich. — V Praze nákladem Československé Grafické Unie A.S. — 230&nbsp;s. * '''Szinnyei József''': Palkovics György, esztergomi kanonok. //MAGYAR ÍRÓK ÉLETE ÉS MUNKÁI [http://mek.oszk.hu/03600/03630/html/index.htm ''<small>Доступне онлайн</small>''] * '''Палкович, Юрий (католический писатель)'''. //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т.&nbsp;XXIIa (1897): Оуэн — Патент о поединках, с.&nbsp;634 [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Палкович,_Юрий_(католический_писатель) ''<small>Доступне онлайн</small>''] * [https://web.archive.org/web/20190222003627/https://www.dolany.sk/o-obci/osobnosti/#jur-palkovic '''Jur Palkovič (24. 4. 1763 – 21. 1. 1835)'''] * {{cite web |author='''Juraj Dolinský SJ''' |editor= |date=2002 |url=http://www.jezuiti.sk/admin/dok/47fc2d780f75b.pdf |title=Juraj Palkovič, prekladateľ Svätého písma |publisher=Studia Alaisiana 2002. Bratislava, 2002 |format=PDF |quote= |language= |accessdate=2021-09-13 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20140224182717/http://www.jezuiti.sk/admin/dok/47fc2d780f75b.pdf |archivedate=Feb 24 2014 }} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Juraj Palkovič (kanonok)|17249772|sk|Juraj Palkovič (1763 – 1835)|6789338}} {{Lifetime|1763|1835|Палкович, Юрай к)}} [[Катеґорія:Перекладателе]] [[Катеґорія:Перекладателе Библии]] [[Катеґорія:Словацкы писателе]] 8zgvbfybqjo5jjayjb70p3p8bjn9dtj 0 14869 167304 139983 2026-07-11T08:32:53Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167304 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Августин Штефан}} {{Особа проста |Имя=Августин Штефан |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Stefán Ágoston |Образчик=[[File:Stefán Ágoston.png|230px]] |Образчика_подпис= |Чинность=адвокат, людовый комисарь, посланець парламента |Уроджѣня={{Birth date|1877|05|25}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ботар]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1944|08|02|1877|05|25}} |Мѣсто_смерти=[[Рахово]], [[Мадярске кральовство]] |Мѣсто_погребу=[[Рахово]] }} '''Августин Штефан''' {{lang-hu|Stefán Ágoston}}; *&nbsp;[[25. мая]] [[1877]], [[Ботар]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;[[2. авґуст|2. августа]] [[1944]], [[Рахово]], [[Мадярске кральовство]] — [[правник]], державный урядник, политичный дѣятель [[Русины|русинской]] народной ориентации на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]].<ref name="Поп">Іван Поп: Штефан Аґоштон; Иван Поп: Штефан Августин (Агоштон).</ref> == Живот и карьера == ;Штудии и фахова робота:Учив ся в [[гимназия]]х [[Сигет]]а и [[Сату Маре]], фах [[правник]]а зыскав на универзитах [[Будапештска универзита|Будапешта]] и [[Универзита Бабеша–Бояи|Коложвара]]. В штудентскых роках став ся пересвѣдченым мадярскым патриотом.<ref name="Поп"/> :Быв членом Мадярской партии Ардяла (Erdélyi Magyar Párt) и Сполку мадярскых новинарьох (Magyar Újságírók Szövetsége).<ref>А. Штефан в каталогу Литературного музея Петефи.</ref> В [[Рахово|Раховѣ]] од року 1903 выдавав [[Мадярскый язык|мадярскоязычну]] [[Новины (папірёвы)|новинку]] ''Tiszavölgy'' (Раховщина), а од року 1905 зачав приватну [[адвокат]]ску практику.<ref name="Поп"/> ;Урядництво в Руськой Крайнѣ:По створѣню [[Перва мадярска република|Первой мадярской републикы]] кабинет [[Мигаль Карольи|Мигаля Карольи]] активно зачав з проектом [[Русины|русинской]] автономии, уже [[10. децембра]] [[1918]] в [[Будапешт]]ѣ зачали ся конзултации з [[Русины|русинскыма]] представителями и Штефан быв предсѣдником того конзултачного «зъѣзда». Понеже занимав он лоялну позицию ку проекту [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] и мав довѣру од влады, быв менованый на пост губернатора (kormányzó), безпосредно подрядженый министрови [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] в [[Будапешт]]ѣ [[Орест Сабов|Орестови Сабову]].<ref>Пушкаш А., сс. 30–32.</ref> По комунистичном переворотѣ на змѣну кабинетови Карольи приходить Людовый комисариат [[Бейла Кун|Бейлы Куна]], [[21. марца]] [[1919]] [[Орест Сабов]] одмѣтуе прияти пост ''Людового комисаря Руськой Крайны'', а [[24. марца]] [[1919]] на тоту понуку приставать Августин Штефан.<ref name=MKL>Ruszka Krajna a Magyar Katolikus Lexikonban.</ref> Губернаторскы повинности лишать на [[Йосиф Каминскый|Йосифа Каминского]], бывшого секретаря [[Орест Сабов|Ореста Сабова]], и пробуе демократично урядовати в [[Руська Крайна|Руськой Крайни]].<ref name=MAKARK>Marosi Anita: Kárpátalja anno: Ruszka Krajna.</ref> Августин Штефан не принимав комунистичны идеи, усиловав ся покласти конець той владѣ в [[Руська Крайна|Руськой Крайни]].<ref name="Поп"/> ;Апрѣльова хроника 1919:Едным зо своих первых рѣшѣнь установив державну платню духовным особам.<ref name=MKL/><ref name=MAKARK/> Еще [[12. марца]] [[1919]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] было перве засѣданя сойма [[Руська Крайна|Руськой Крайны]], выбраного на выберанках [[4. марца]], циже до комунистичного переворота.<ref name=MKL/> Штефан хотѣв захранити тот выбраный народом сойм и по комунистичном переворотѣ.<ref name=Puskas>Пушкаш А., с. 58.</ref> * [[8. апріль|8. апрѣля]] [[1919]] было друге засѣданя сойма [[Руська Крайна|Руськой Крайны]], котрый переформатовали в Совѣт [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] и на его чолѣ поклали [[Орест Сабов|Ореста Сабова]].<ref name=MKL/> * [[9. апріль|9. апрѣля]] Штефан росказав зачати формованя Русинской Червеной Гарды, жебы было кому охранити и реализовати его политичны рѣшѣня.<ref name=MKL/> Але часу на то уже не было. *[[17. апріль|17. апрѣля]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] зобрало ся третье засѣданя Совѣта [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] (бывшого сойма), оно стало ся и послѣдным, бо его участникы были розогнаны озброеным мукачовськым директориумом (револучным комитетом).<ref name=MKL/> * [[22. апріль|22. апрѣля]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] стала ся антикомунистична збура и директориум быв збавленый влады.<ref name=MKL/> * По пару днях збурцѣ были арештованы; Людовый комисарь Руськой крайны Штефан выступив на их обрану и усиловав ся их выбавити од кары.<ref>Пушкаш А., с. 59.</ref> * [[29. апріль|29. апрѣля]] [[1919]] чешске и румынске войска зышли ся на линии [[Мукачово]]–[[Берегово]], завершивши окупацию [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] и добу совѣтской влады, котра продержала ся ту лем 40 днѣ.<ref>Пушкаш А., с. 53.</ref> Августин Штефан укрыв ся до [[Польща|Польщи]] и вернув ся лем а року 1925.<ref name=Puskas/> ;Карьера в чехословацкой добѣ: В року 1920 быв едным зо закладательох Руськой аграрной партии.<ref>Politické strany, 1861-1938. (Kol. aut.) Brno: Doplněk, 2005. {{ISBN| 80-7239-178-X}} S. 961.</ref> В роках 1925–1929 быв выбраный за посланця до пражского сойму (Národní shromáždění republiky Československé) и быв активный в комитетѣ социалной политикы и здоровництва.<ref>Augustin Štefan. Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky [http://www.psp.cz/sqw/detail.sqw?org=293&id=3976 <small>''Доступне онлайн''</small>]</ref> == Погляд на русинскый язык == В року 1937 Августин Штефан быв участником дискузии о напрямѣ вывоя русинского языка и обстойовав розвой языка, основаный на мѣстной шпецифицѣ. {{Цитат 2|А. Штефан одмѣтать и русску и украинску языкову ориентации зато, бо они не суть властивы русинской штатности, а тым и политично шкодливы, суть културно неплодны: подаючи готовы розвиты културы, однимають Русинам творчость. Намѣсто того глядать основу в народѣ и в его одличностях од родинскых племен, акцентуючи провинчность и сепаратизм, котрый вытворила сама история. Подкарпатскы Русины хоть и суть частьов украинского народа, але не хочуть ся одречи од свого имена, не чують ся ани Украинцями, ани Великорусами, их интелигенция не знать идеално ани русскый, ани украинскый язык, але добрѣ спознавать язык свого люду. Тота домашна основа е твердым грунтом на зъедночѣня обох языковых таборох&nbsp;— а тото зъедночѣня оперто на правну основу и е законне. Русинскый люд быв мирныма договорами и конштитуциев повышеный на народ тым, же му была гарантована найширша автономия — автономию достав не великорусскый, ани не украинскый народ, але народ подкарпаторускый, русинскый. Тот народ историев и прихылностьов долѣ просто достав не лем задачу, але повинность, обы ся културно, газдовскы и политично вывинув и поздвиг ку народной самосвѣдомости и вытворив зо себе народ, котрый за 20 рокы буде подля штатистик числити повтретя милионы особ. И тогды перестануть Русины быти народностнов меншинов в штатѣ, стануть ся штатотворным державным народом, а Украинцѣ и Русы на Подкарпатской Руси можуть быти лем народностныма меншинами. Днешня генерация одповѣдать перед историев за то, ци ся вывинуть Подкарпатскы Русины в русинскый народ, або пропадуть без слѣда в иншом великом народѣ.|{{Цитат 3|Оригиналный текст (чеш.)|A. Štefan odmítá obě již vyhraněné jazykové orientace, protože jsou státně indiferentní — a tedy politicky škodlivé — a kulturně neplodné, resignujíce na tvůrčí práci z ohledu na vysoké hotové kultury mateřské; hledaje nový základ v lidu a v jeho odlišnosti od příbuzného kmene, řeší tuto otázku akcentem na provinčnost a separatismus, vytvořený historií. Podkarpatští Rusíni jsou sice část národa ukrajinského, ale nechtějí se cítit ani Ukrajinci ani Velkorusy, nevzdávajíce se svého jména; inteligence neumí dokonale ani rusky ani ukrajinsky, zná však dobře jazyk svého lidu. Tento domácí základ jest i bezpečnou půdou pro sjednocení obou jazykových táborů — a toto sjednocení je nadto opřeno o základy právní a zákonné. Rusínský lid byl totiž mírovými smlouvami a ústavní listinou povýšen na národ tím, že mu byla zajištěna nejširší autonomie — autonomii nedostal ani velkoruský ani ukrajinský národ, nýbrž lid podkarpatoruský, rusínský. Tomuto lidu bylo dějinami a přízní osudu přímo uloženo poslání, ba povinnost, aby se kulturně, hospodářsky a politicky vyvinul a povznesl k národnímu sebevědomí a vytvořil ze sebe národ, který za 20 let bude podle statistických výpočtů čítati 2 a l/2 milionu lidí. Tím přestanou být Rusíni národnostní menšinou ve státě a stanou se národem státotvorným a státním; Ukrajinci a Rusové mohou být na P. Rusi toliko národnostními minoritami. Dnešní generace je před dějinami odpovědna za to, vyvinou-li se Podkarp. Rusíni v rusínský národ, anebo zmizejí-li beze stopy ve velkém národě jiném.|Antonín Hartl; K jazykovým sporům na Podkarpatské Rusi.}}}} == Жерела и одказы == * Володимир Кубійович. Енциклопедія українознавства : Словникова частина, том 10. Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. С. 3896. * Иван Поп: Штефан Августин (Агоштон). //Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN|966-7838-23-4}} С. 414. * Іван Поп: Штефан Аґоштон. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс. 824–825. * [[Андрей Пушкаш|Пушкаш, Андрей]]. Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918–1945. Институт славяноведения РАН. Москва. Издательство «Европа». 2006. {{ISBN|5-9739-0083-5}} * А. Штефан в каталогу Литературного музея Петефи [https://opac-nevter.pim.hu/record/-/record/PIM70421 <small>''Доступне онлайн''</small>] * Antonín Hartl; K jazykovým sporům na Podkarpatské Rusi. // Slovo a slovesnost. Ústav pro jazyk český Akademie věd ČR [http://sas.ujc.cas.cz/archiv.php?art=258 <small>''Доступне онлайн''</small>] * [http://lexikon.katolikus.hu/R/Ruszka%20Krajna.html Ruszka Krajna a Magyar Katolikus Lexikonban] * [https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-ruszka-krajna/ Marosi Anita: Kárpátalja anno: Ruszka Krajna] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|hu|Stefán Ágoston|20580577|cs|Augustin Štefan|17108172}} {{Lifetime|1877|1944|Штефан, Августин}} [[Катеґорія:Державны урядници]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Русиньскы правници]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] o4j1x0wlh4g1whvqdrf6ekcdt9oko9d 0 14874 167305 144129 2026-07-11T08:41:07Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167305 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Августин Штефан}} {{Особа проста |Имя=Августин Штефан |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} Stefán Ágoston |Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|Ширина=104|Полога=center|Капча=https://grazhda.uz.ua/wp-content/uploads/2018/01/SHTEFAN-portret.jpg|pos=top}} |Чинность=педагог, публицист, министер школства |Уроджѣня={{Birth date|1893|01|11}} |Мѣсто_роджѣня=[[Порошково]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1986|09|04|1893|01|11}} |Мѣсто_смерти=[[Филаделфия]], [[Пенсилвания]], [[США]] |Мѣсто_погребу=теметов Святого Духа, Гемптонбург, [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]] }} '''Августин Штефан''' ({{lang-hu|Stefán Ágoston}}, *&nbsp;[[11. януара]] [[1893]], [[Порошково]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;[[4. септембра]] [[1986]], [[Филаделфия]], [[Пенсилвания]], [[США]])&nbsp;— [[педагог]], урядник школства, политичный дѣятель украинской ориентации на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]].<ref name="Віднянський">Віднянський С.В.: Штефан Августин Омелянович.</ref><ref name="Поп">Іван Поп: Штефан Августин (в двох енциклопедиях).</ref><ref name="Худанич">Худанич В.І.: Штефан Августин Омелянович.</ref> == Биография == ;Штудии и педагогична робота:Абсолвовав [[Гимназия|гимназию]] в [[Берегово|Береговѣ]] (1902–1910), [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицку]] [[Богословие|богословску]] [[Семинария|семинарию]] в [[Унгвар]]ѣ (1911–1914), филозофску факулту [[Будапештска универзита|Будапештской универзиты]] (1914–1917). [[Педагогика|Педагогичну]] роботу зачав яко гимназиалный [[професор]] в [[Ужгород]]ѣ (1917–1921), од року 1922 продовжив яко директор Державной торговелной академии в Ужгородѣ (1922–1925), пак и Мукачовской торговелной академии (1925–1938),<ref name="Віднянський"/><ref name="Павленко">Павленко Г.В.: Штефан Августин Емілійович.</ref> коли з [[1. септембра]] [[1925]] ужгородска влила ся в мукачовску.<ref>Олексій Філіпов: Історії Мукачева чехословацької доби, 2012 — 134 c.{{ISBN| 978-617-596-077-6}} с. 70. [https://books.google.com.ua/books?id=Wo4qvo0EHLgC&pg=PA70&lpg=PA70&dq=Ужгородська+торговельна+академія&source=bl&ots=z6Gy2x4CyK&sig=ACfU3U2GgWLpYVoWIAZufwkqtBG4eV7tnw&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiklOzl4bnhAhXtlIsKHZ31BeUQ6AEwBHoECAkQAQ#v=onepage&q=Ужгородська%20торговельна%20академія&f=false <small>''Доступно онлайн''</small>]</ref> Фахом его была математика и физика, але интересовав ся и пропаговав уже од штудентскых рокох украинскый язык.<ref name="Пагиря">Пагиря В.: Августин Штефан.</ref> Опубликовав учебникы з математикы (1923) и украинской граматикы (сполуавторство, 1931).<ref name="Поп"/><ref name="Віднянський"/> З октобра 1938 по марец 1939 — министер школства [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]].<ref name="Стерчо">Стерчо П.: Штефан Авґустин.</ref><ref name="Поп"/> ;Политична и народовецка активность: Августин Штефан еще в октобрѣ 1918 ходив до [[Вѣдень|Вѣдня]] на догваряня з украинскыма посланцями до сойма на предмет зъеднаня [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] з [[Галичина|Галичинов]], був участником и пропаговав тоту идею на Руськой народной радѣ в [[Хуст]]ѣ [[21. януара]] [[1919]]. Быв активный дѣятель украинского народовецкого руху, сполузакладатель «Просвѣты», Учительской Громады (1929) и ей голова (1938–39); сполузакладатель тыжденника, а пак денника «Русинъ» в Ужгородѣ (1921–23), сполуредактор часописох «Подкарпатська Русь» (1925–36), «Учительський Голос» (1930–39), тыжденника украинской фракции аграрной партии «Земля і Воля» (1934—38). Активно ся зучастнив политичного живота [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]], быв головов ей Сойму ([[15. марец]] [[1939]]).<ref name="Стерчо"/><ref name="Поп"/> ;На емиграции:По падѣ [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]] въедно з торговелнов академиев евакуованый до [[Братислава|Братиславы]], де дале быв ей директором (1939–1940). В роках 1940–1949 быв директором Украинской гимназии в Модржанах (днесь часть [[Прага|Прагы]]) в [[Протекторат Чехы и Морава|Протекторатѣ Чехы и Морава]], з котров в року 1945 быв евакуованый до [[Аугсбург]]а, [[Бавария]]. В року 1949 емигровав до [[США]], де в [[Стемфорд, Коннектикут|Стемфордѣ]] быв професором украинского языка в украинском католицком коледжу (1946–1969). В року 1969 пензионовав и одышов до [[Филаделфия|Филаделфии]], де прожив остаток живота. Лишив мемуарны книгы ''From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine'' (1969), ''За правду и волю'' (т.&nbsp;1 1973, т.&nbsp;2 1981), котры доимливо повѣдають, як дакотры Русины стали ся активистами украинского народовецкого руху, и популарну биографию ''Августин Волошин — Президент Карпатської України'' (1977).<ref name="Стерчо"/><ref name="Поп"/> :Погребеный на украинском теметовѣ Св.&nbsp;Духа в [[Гемптонбург, Ню Йорк|Гемптонбургу, Ню Йорк]].<ref name="Стерчо"/> == Интересны факты == * Августин Штефан быв внуком [[Евген Фенцик|Евгена Фенцика]], подкарпатского [[Писатель|писателя]] [[русофил]]ской ориентации.<ref>Магочій П.Р., с.191.</ref><ref name="Пагиря"/> * Дѣдо быв задоволеный внуком и просив го «добрѣ ся учити, вельо читати и не забывати, же он Русин»;<ref name="Пагиря"/> в часѣ емиграции в [[США]] в своих книгах и статьях Августин Штефан доказовав, же «закарпатцѣ суть Украинцями, а не Русинами».<ref name="Віднянський"/> * [[Гиадор Стрипскый]] быв братанцьом Олгы Фенциковой, матери Августина Штефана и часто навщѣвляв их родину. * [[Августин Волошин]] и Августин Штефан были свояци: мати [[Августин Волошин|Волошина]] Емилия Зомбори и баба Штефана Луиза были властны сестры.<ref name="Пагиря"/> == Жерела и одказы == * Віднянський С.В.: Штефан Августин Омелянович. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. {{ISBN|966-00-0632-2}}: том 10, 2013 {{ISBN|978-966-00-1359-9}}, с. 662. * Магочій, Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка "Карпатського Краю" №3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782. * Павленко Г.В.: Штефан Августин Емілійович. // Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Ужгород: Патент, 1999. —196 с. {{ISBN|966-7242-10-2}} С. 189. * Пагиря В.: Августин Штефан. // Василь Пагиря. Я світ узрів під Бескидом... Сторінки історії. — Ужгород: Карпати. 1993 —227 с. {{ISBN| 5-7757-0524-6}} Сс. 213–218. * Иван Поп: Штефан Августин. // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN|966-7838-23-4}} Сс. 413–414. * Іван Поп: Штефан Августин. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс. 823–824. * Стерчо П.: Штефан Авґустин. // Володимир Кубійович. Енциклопедія українознавства : Словникова частина, том 10. Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. Сс. 3896–3897. * Худанич В.І.: Штефан Августин Омелянович. // Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN|978-966-8924-33-0}} Сс. 381–382. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1893|1986|Штефан, Августин}} [[Катеґорія:Державны урядници]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] dnhrb5qfj2rq8q17ku71slmfwpykaxi 0 14922 167306 144445 2026-07-11T10:13:07Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167306 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Стивен Чепа |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} Steven Chepa |Категория_склада= |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=http://www.norstonecorp.com/management.php}} |Чинность=[[Подузятник|бизнисмен]], банкарь, [[меценаш]] |Уроджѣня={{Birth date and age|1939|04|25}} |Мѣсто_роджѣня=[[Гамилтон (Онтарио)|Гамилтон]], [[Онтарио (провинция)|Онтарио]], [[Канада]] |Упокоеня=<!--{{Death date and age|YYYY|MM|DD|1939|04|25}}--> |Мѣсто_смерти= |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Стивен Чепа''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''Steven Chepa'', *&nbsp;[[25. апріль|25. апрѣля]] [[1939]], [[Гамилтон (Онтарио)|Гамилтон]], [[Онтарио (провинция)|Онтарио]], [[Канада]] — канадскый [[подузятник]], банкарь и [[меценаш]].<ref name=Magocsi>Magocsi P. R.: Chepa, Steven.</ref><ref name="Маґочій"> Маґочій П. Р. Чепа Степан (Chepa Steven).</ref> ==Биография== Стивен Чепа походить з родины [[Русины|русинскых]] емигрантох в [[Канада|Канадѣ]], его отець — з [[Малый Березный|Малого Березного]], а мати — з [[Устя Рускє|Устя Руского]] (дн. [[Устя Горлицке]]) в польской [[Лемковина|Лемковинѣ]]. Отець в 1927-м, а мати в 1929-м емигровали до [[Канада|Канады]], де, заробивши доста гроши, купили и провадили властну пекарню. Малый Стивен працовав яко розношач хлѣба отцьовым заказникам.<ref name=ACADEMY>Steven Chepa (Canada), President of the World Academy of Rusyn Culture/</ref> Хоть родив ся, выростав и жие в [[Канада|Канадѣ]], добрѣ говорить [[Русинскый язык|по русинскы]].<ref>[https://ua-reporter.com/news/stiven-chepa-vidvidav-uzhgorodske-obshchestvo-im-aduhnovicha-ta-publichno-vidlupcyuvav-avtora Стівен Чепа відвідав Ужгородське Общество ім. А.Духновича та публічно "відлупцював" автора компромату П.Годьмаша "со товарищи" //Веб-новинка UA-Reporter.com]</ref> Абсолвовав комерчну факулту [[Макмастерска универзита|Макмастерской универзиты]] в [[Гамилтон (Онтарио)|Гамилтон]], [[Онтарио (провинция)|Онтарио]], [[Канада]], де зыскав ступѣнь бакалавра комерции (1962). Быв директором и ведучым менаджером в розличных канадскых компаниях. В року 1978 основав властный бизнис: комерчный банк ''Cheppa Corporation''.<ref name=Magocsi/><ref name="Маґочій"/> В сучасности Стивен Чепа е президентом комерчного инвестичного банка Norstone Financial Corporation, котрого е повным властником и веде бизнес широко по свѣтѣ.<ref>[http://www.norstonecorp.com/management.php STEVEN W. CHEPA, President & Chief Executive Officer, NORSTONE FINANICAL CORPORATION]</ref> ==Робота в русинской културѣ== Од року 1990 Стивен Чепа активно ся ангажуе в подтримцѣ русинской културы. Основав каждорочны награды А.&nbsp;Духновича за лѣпшы оригиналны дѣла русинской литературы (1997) и за вызнамный вклад в русинску културу (2001). В року 2005 основав виртуалну вебову Свѣтову Академию Русинской Културы, котрой замѣром е пропагованя русинской културы и ширѣня информации о минулости и днешности [[Русины|Карпаторусинох]].<ref name=Magocsi/><ref name="Маґочій"/><ref name=ACADEMY/> == Жерела и одказы == * Magocsi P. R.: Chepa, Steven. //Magocsi P.R., Pop I. (eds.). Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto Press, 2002 {{ISBN| 0-8020-3566-3}} С. 63. * Маґочій П. Р. Чепа Степан (Chepa Steven). //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} С. 800. * [http://www.norstonecorp.com/management.php STEVEN W. CHEPA, President & Chief Executive Officer, NORSTONE FINANICAL CORPORATION (ФОТО)] * [http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy2.html Steven Chepa (Canada), President of the World Academy of Rusyn Culture] * [https://www.youtube.com/watch?v=zRdT2p7oLCk Vira Kobulei (2018) Колесо життя Стівена ЧЕПИ (видео, 20 минут)] == Референции== {{reflist}} {{Lifetime|1939||Чепа, Стивен}} [[Катеґорія:Меценашы]] [[Катеґорія:Бизнисмены]] [[Катеґорія:Персоналии:Канада]] i2dskmnzn0ivrp87xgxu1pzgw3w6j1d 0 14977 167307 140100 2026-07-11T10:42:24Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167307 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Гай Ци́лний Меце́нас |Имя_оригиналне={{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''Gāius Cilnius Maecēnās'' |Образчик=[[File:Maecenas Coole Park.JPG|230px]] |Образчика_подпис= |Категория_склада=Gaius Maecenas |Чинность=дипломат, радник императора, покровитель поезии |Уроджѣня=≈70 до РХ |Мѣсто_роджѣня=Ареццо |Упокоеня=8 до РХ (во вѣку 61-62 рокы) |Мѣсто_смерти=[[Рим]] |Мѣсто_погребу=Сады Меценаса, на днесь точна локация утрачена }} '''Гай Меце́нас''', або '''Гай Ци́лний Меце́нас''', {{lang-la|Gāius Cilnius Maecēnās}} (родженый около року [[70 до н. е.|70 до РХ]] – умер року [[8 до н. е.|8 до РХ]])&nbsp;— [[Старовікый Рим|давноримскый]] [[дипломат]], радник и близкый приятель [[Октавиан Август|Октавиана Августа]], покровитель поезии.<ref name=Britannica>Gaius Maecenas, Roman diplomat and patron.</ref> == Дипломат и радник == Походив з ноблесной богатой родины и провадив живот в роскошах. Вдякы походжѣню и величезному богатству, котре достав в наслѣдство, але еще веце вдякы близкому приятельству и вплыву на [[Октавиан Август|Октавиана Августа]], зыскав собѣ высоке поставлѣня в [[Сполоченство|сполоченствѣ]]. Хоть не занимав жадный урядный пост и зрюк ся политичной карьеры, фактично стояв высше хотькотрого [[Римскый сенат|сенатора]]. Выконовав довѣрны и тайны [[Діпломація|дипломатичны]] мисии, онешкоднив комплот против императора. В часѣ, коли император не быв в [[Рим]]ѣ, фактично быв его неформалным [[регент]]ом въедно з формалным, [[Марк Випсаний Агриппа|Агриппом]].<ref name=Britannica/> == Покровитель над поетами == В богатом домѣ Меценаса зберали ся [[поет]]ы, меджи котрыма были и такы величины як [[Вергилий]], [[Гораций]], [[Проперций]] и др. Его щедре покровительство зробило го живым [[символ]]ом такого рода дѣятельства, а имя его стало ся [[апелатив]]ом. А мало котрому з его наступникох пощастило так як ему, же зостав увѣчненым во вызнамных творах [[Старовікый Рим|римской]] [[Литература|литературы]] од сих трьох [[автор]]ох. Не было тото покровительство без [[Діпломація|дипломации]], а удало ся му хоть лем [[Вергилий|Вергилия]] и [[Гораций|Горация]] привернути ку темам сполоченскым, а так выхосновати гениалных [[поет]]ох на службу прославлѣня императорского режима.<ref name=Britannica/> Меценас быв не лем добрым покровительом [[поезия|поезии]], але и сам пробовав писати [[верш]]ы и [[Проза|прозу]]. В том, вшак, не быв такый успѣшный, его неприродный и выпарадженый [[Штілістіка|штил]] высмѣевав уже его приятель, [[Октавиан Август|император Август]].<ref>Révai nagy lexikona, том 13, сс. 107–108.</ref> Высмѣвали ся з его невыгоблованого [[Штілістіка|штила]] прозы тыж [[Сенека]] и [[Квинтилиан]].<ref name=Britannica/> == Жерела и одказы == * Maecenas, Gaius Cilnius. // Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Gaius Maecenas, Roman diplomat and patron. // Encyclopaedia Britannica [https://www.britannica.com/biography/Gaius-Maecenas] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|70 до н. е.|8 до н. е.|Меценас, Гай}} [[Катеґорія:Дипломаты]] [[Катеґорія:Меценашы]] 31ws3jtiitj6eebhhpv13fneo9diky2 0 15114 167308 139978 2026-07-11T10:46:45Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167308 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя_оригиналне=Juraj Cimbora {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|сл.]]}} |Образчик=[[Файл:Юрко Цимбора.jpg|250px]] |Чинность=[[педагог]], [[хормайстер]], [[композитор]] |Уроджѣня={{Birth date|1919|06|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Свидник]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|1989|10|01|1919|06|06}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов|Пряшово]], [[Словакия]] |Мѣсто_погребу=там же }} '''Юрко Цимбора''', {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|сл.]]}} ''Juraj Cimbora'', *&nbsp;[[6. юн]] [[1919]], [[Свидник]], [[Словакия]] – †&nbsp;[[1. октобер]] [[1989]], [[Пряшов|Пряшово]], [[Словакия]] — [[педагог]], [[хормайстер]], [[композитор]], фолклориста меджи [[Русины|Русинами]] Восточной [[Словакия|Словакии]].<ref name="Ковач">Федор Ковач, с. 368.</ref><ref name="Магочи">Павло Роберт Маґочій, сс. 794–795.</ref> == Биография == Юрко Цимбора, родак зо [[Свидник]]а, походив зоз селянской родины.<ref name="Ковач"/> Абсолвовав [[Пряшов]]ску грекокатолицку учительску руську [[Семинария|семинарию]] (1938), пак концьом 1930-х ай в 1940-х роках по русинскых селах [[Пряшовскый край|Пряшовского края]] и меджи штудентами Пряшовской русской гимназии пропаговав балалайкову [[Музика|музику]].<ref name="Магочи"/> Од року 1949 [[учитель]]овав в [[Хмельова|Хмельовой]], [[Гавай (окрес Стропков)|Гаваю]], во [[Свидник]]у, [[Гуменне|Гуменному]] и на середной педагогичной школѣ в [[Пряшов]]ѣ (1949–1957). В року 1955 в [[Братислава|Братиславѣ]] абсолвовав шпециалны курзы хорового спѣваня, а од року 1958 став ся умѣлецкым ведучым Поддуклянского украинского людового ансамбла PULS (1958 – 1967, 1970 – 1980).<ref name="Ковач"/> Быв там фахман на вшитко: [[хормайстер]], хореограф, [[драматург]], [[композитор]] и текстарь, а то му ся дарило, бо в повности знав мѣстну людову музику.<ref name="Магочи"/> О животѣ и творбѣ Юрка Цимборы в року 2016 выдав книжку [[Ян Калиняк]], з котрой ся мож дознати, же не лем записовав людовкы, але компоновав [[Музика|музику]] про хореографичны сцены, писав властны тексты спѣванок, [[Музикалны инштрументы|инштрументалну]] [[Музика|музику]], написав ай оперету в трьох дѣях ''Рождение жизни'', 1947, котру в добѣ наставшой [[Украинизация|украинизации]] переробив на украинску: ''Незабутня весна'', 1969. В той добѣ мусѣв писати и парадны [[Соцреализм|соцреалистичны]] украинскы кантаты: Спів нашой молоді, Назавжди відкинуто горе, У сонячнім колі, Сонце Жовтня, Слався Жовтень, Наш прапор багряний, Фестивальна пісня, Слава героям и далшы.<ref>Богдан Гамбаль</ref> == Творба == Позберав скоро 1&nbsp;000 народных спѣванок. [[Автор]] даколькох публикаций и зборникох, еден час сполупрацовав з катедралным хором св.&nbsp;Йоана Крестителя. Тоты, котры го в хорѣ знали, доднесь на нього споминають з ласков и почливостьов. Быв решпектованый нелем як фахман в области музикы, але и як вѣруючый чоловѣк, котрый моцно любив свой старославянскый обряд и Грекокатолицку Церковь.<ref name="Крайняк">Петро КРАЙНЯК, ст.</ref> Про людовы аматерскы фолклорны колективы выдав:<ref name="Ковач"/> * Народні пісні для мішаного та жіночого хору (1956, 1958) * Українські народні пісні Пряшівського краю (1958) * Українські народні пісні Східної Словаччини ІІ (1963) * Збірник пісень (1969) * Співаю і граю (1971) * Заспіваймо собі двома голосами (1974) * Поляна, поляна (1978) * На майданах (1979) * Музика на слова поетів (у зб. ''Молодії серця'', 1980) и то еще не вшитко. * Найпопуларнѣйшы спѣванкы властной композиции: ** [https://www.youtube.com/watch?v=hGLGkqeS1vk Ей гой, тили-тили-тили, 1950-ы рокы PULS] ** Ой, заграла музика-музиченька ** Яничку за водов == Жерела и одказы == * '''Федор Ковач''': Цимбора Юрій // {{КСРУ}} * '''Павло Роберт Маґочій''': Цимбора Юрій (Cimbora Juraj) //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. — Ужгород : Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} {{ref-uk}} * {{cite web |author='''Богдан Гамбаль''' |title=Ей, прид до нас... Юрий Цимбора |date=2016 |url=http://www.lem.fm/ey-prid-do-nas-yuriy-tsimbora/ |language=[[Русиньскый язык|русинскы]] |format=ФОТО |accessdate=2019-06-09}} * {{cite web |author='''Петро КРАЙНЯК, ст.''' |title=Спомин на Юрка Цимбору |date=2009 |url=http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html |language=[[Русиньскый язык|русинскы]] |accessdate=2019-06-08}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1919|1989|Цимбора, Юрко}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] hynuwao1ow8gmgnryk54cfy19chfb8m 167309 167308 2026-07-11T10:47:22Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167309 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрко Цимбора |Имя_оригиналне=Juraj Cimbora {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|сл.]]}} |Образчик=[[Файл:Юрко Цимбора.jpg|250px]] |Чинность=[[педагог]], [[хормайстер]], [[композитор]] |Уроджѣня={{Birth date|1919|06|06}} |Мѣсто_роджѣня=[[Свидник]], [[Словакия]] |Упокоеня={{Death date and age|1989|10|01|1919|06|06}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов|Пряшово]], [[Словакия]] |Мѣсто_погребу=там же }} '''Юрко Цимбора''', {{Реф-инфо|[[Словацкый язык|сл.]]}} ''Juraj Cimbora'', *&nbsp;[[6. юн]] [[1919]], [[Свидник]], [[Словакия]] – †&nbsp;[[1. октобер]] [[1989]], [[Пряшов|Пряшово]], [[Словакия]] — [[педагог]], [[хормайстер]], [[композитор]], фолклориста меджи [[Русины|Русинами]] Восточной [[Словакия|Словакии]].<ref name="Ковач">Федор Ковач, с. 368.</ref><ref name="Магочи">Павло Роберт Маґочій, сс. 794–795.</ref> == Биография == Юрко Цимбора, родак зо [[Свидник]]а, походив зоз селянской родины.<ref name="Ковач"/> Абсолвовав [[Пряшов]]ску грекокатолицку учительску руську [[Семинария|семинарию]] (1938), пак концьом 1930-х ай в 1940-х роках по русинскых селах [[Пряшовскый край|Пряшовского края]] и меджи штудентами Пряшовской русской гимназии пропаговав балалайкову [[Музика|музику]].<ref name="Магочи"/> Од року 1949 [[учитель]]овав в [[Хмельова|Хмельовой]], [[Гавай (окрес Стропков)|Гаваю]], во [[Свидник]]у, [[Гуменне|Гуменному]] и на середной педагогичной школѣ в [[Пряшов]]ѣ (1949–1957). В року 1955 в [[Братислава|Братиславѣ]] абсолвовав шпециалны курзы хорового спѣваня, а од року 1958 став ся умѣлецкым ведучым Поддуклянского украинского людового ансамбла PULS (1958 – 1967, 1970 – 1980).<ref name="Ковач"/> Быв там фахман на вшитко: [[хормайстер]], хореограф, [[драматург]], [[композитор]] и текстарь, а то му ся дарило, бо в повности знав мѣстну людову музику.<ref name="Магочи"/> О животѣ и творбѣ Юрка Цимборы в року 2016 выдав книжку [[Ян Калиняк]], з котрой ся мож дознати, же не лем записовав людовкы, але компоновав [[Музика|музику]] про хореографичны сцены, писав властны тексты спѣванок, [[Музикалны инштрументы|инштрументалну]] [[Музика|музику]], написав ай оперету в трьох дѣях ''Рождение жизни'', 1947, котру в добѣ наставшой [[Украинизация|украинизации]] переробив на украинску: ''Незабутня весна'', 1969. В той добѣ мусѣв писати и парадны [[Соцреализм|соцреалистичны]] украинскы кантаты: Спів нашой молоді, Назавжди відкинуто горе, У сонячнім колі, Сонце Жовтня, Слався Жовтень, Наш прапор багряний, Фестивальна пісня, Слава героям и далшы.<ref>Богдан Гамбаль</ref> == Творба == Позберав скоро 1&nbsp;000 народных спѣванок. [[Автор]] даколькох публикаций и зборникох, еден час сполупрацовав з катедралным хором св.&nbsp;Йоана Крестителя. Тоты, котры го в хорѣ знали, доднесь на нього споминають з ласков и почливостьов. Быв решпектованый нелем як фахман в области музикы, але и як вѣруючый чоловѣк, котрый моцно любив свой старославянскый обряд и Грекокатолицку Церковь.<ref name="Крайняк">Петро КРАЙНЯК, ст.</ref> Про людовы аматерскы фолклорны колективы выдав:<ref name="Ковач"/> * Народні пісні для мішаного та жіночого хору (1956, 1958) * Українські народні пісні Пряшівського краю (1958) * Українські народні пісні Східної Словаччини ІІ (1963) * Збірник пісень (1969) * Співаю і граю (1971) * Заспіваймо собі двома голосами (1974) * Поляна, поляна (1978) * На майданах (1979) * Музика на слова поетів (у зб. ''Молодії серця'', 1980) и то еще не вшитко. * Найпопуларнѣйшы спѣванкы властной композиции: ** [https://www.youtube.com/watch?v=hGLGkqeS1vk Ей гой, тили-тили-тили, 1950-ы рокы PULS] ** Ой, заграла музика-музиченька ** Яничку за водов == Жерела и одказы == * '''Федор Ковач''': Цимбора Юрій // {{КСРУ}} * '''Павло Роберт Маґочій''': Цимбора Юрій (Cimbora Juraj) //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. — Ужгород : Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} {{ref-uk}} * {{cite web |author='''Богдан Гамбаль''' |title=Ей, прид до нас... Юрий Цимбора |date=2016 |url=http://www.lem.fm/ey-prid-do-nas-yuriy-tsimbora/ |language=[[Русиньскый язык|русинскы]] |format=ФОТО |accessdate=2019-06-09}} * {{cite web |author='''Петро КРАЙНЯК, ст.''' |title=Спомин на Юрка Цимбору |date=2009 |url=http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html |language=[[Русиньскый язык|русинскы]] |accessdate=2019-06-08}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1919|1989|Цимбора, Юрко}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] qsiet4ss8n7wklfsfczki08nmpg01xz 0 15189 167301 124502 2026-07-11T08:14:24Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167301 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Антон Кашшай |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик=[[Файл:Антон Кашшай.jpg|250px]] |Образчика_подпис= |Чинность=Малярь |Уроджѣня={{Birth date|1921|02|24}} |Мѣсто_роджѣня= [[Дубриничѣ]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{Death date and age|1991|12|31|1921|02|24}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]], [[Закарпатска область]], [[Украина]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Анто́н Кашша́й''', *&nbsp;[[24. фебруар]] [[1921]], [[Дубриничѣ]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †&nbsp;[[31. децембер]] [[1991]], [[Ужгород]], [[Закарпатска область]], [[Украина]]— подкарпатскый [[малярь]]. Заслуженый умѣлець [[УССР]] (1960), Народный умѣлець [[УССР]] (1964).<ref name="Олена">Олена Кашшай.</ref> ==Биография== Походив з родины лѣсника.<ref name="Небесник">Небесник І. І.: Кашшай Антон Михайлович //Енциклопедія Закарпаття., с.&nbsp;153.</ref><ref name="Олена"/> Од року 1929 родина бывать в [[Ужгород]]ѣ. Хлопець мальовати научив ся уже дома, од отця. А в Ужгородской [[Гимназия|гимназии]] его дар увидѣв [[Йосиф Бокшай]] и взяв го ку собѣ в науку. Там ся спознав з [[Адалберт Ерделий|Адалбертом Ерделиом]] и [[Федор Манайло|Федором Манайлом]], котры таксамо стали ся его наставниками. В року 1939 по закончѣню [[Гимназия|гимназии]] хотѣв учити ся дале, але завадила [[Друга світова война|война]]. Працовав в лѣсницкой дирекции, финанчным урядником, але не лишав мальованя.<ref name="Олена"/> По закончѣню [[Друга світова война|войны]] и створѣню [[Закарпатска область|Закарпатской области]] быв ведучым оддѣла Закарпатского областного выконного комитета, од року 1946 — директор творчо-выробных майстерень Сполку малярьох [[УССР]], член Сполку малярьох УССР. Од року 1947 лишив урядницку роботу, жебы цѣлком ся вѣновати [[Малярство|малярству]].<ref name="Біксей">Біксей Л. І.</ref> Антон Кашшай за 15 рокы быв глава Закарпатской организации Сполку малярьох Украины (1961–1976). Надзвычайно много робив про малярьох, подтримовав их в застачаню быванями, майстернями, малярскыма материалами, спомагав их материално и нигда не вымагав довг, посылав их образы на розличны выставкы, помогав выдавати каталогы, организовав одпочинок родинам малярьох, а малярям — пленеры дома и в заграничу. Быв повный радостной енергии и оптимизма, котрыма запальовав другых. Днесь его имя носить Сполок независимых закарпатскых малярьох.<ref name="Олена"/> Погребеный на теметовѣ ''Калвария'' в [[Ужгород]]ѣ.<ref name="Небесник"/> ==Творба== Антон Кашшай — малярь-пейзажиста, майстер монументалных, епичных карпатскых панорам, представитель молодшой генерациии Подкарпатской школы малярства.<ref name="Поп">Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси, сс. 202–203.</ref> Первый великый успѣх и славу принюс малярю монументалный образ ''Зима в Карпатах'' (1952).<ref name="Поп"/><ref name="Небесник"/><ref name="МагПоп">Енциклопедія історії та культури карпатських русинів, с. 329.</ref> Образ купила Третьяковска галерия в Москвѣ, а неодовго интерес достати образы маляря зачали указовати иншы музеи.<ref name="Олена"/> В образах зоз того периода еще силны вплывы творчой манѣры его учителя [[Йосиф Бокшай|Й.&nbsp;Бокшая]].<ref name="Небесник"/> В 1960–1970-х роках побывав во творчых дорогах в Италии, Норвегии, Японии. Поступно его малярска манѣра наберать широкости, легкости и вольности, а фарбы в его образах наповнюють ся свѣтлом. За вызнамны успѣхы и вклад до розвою закарпатской малярской школы достав званя Заслуженого умѣлця (1960) и Народного умѣлця (1964) [[Украина|Украины]].<ref name="Небесник"/> ==Жерела и одказы== * '''Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси'''. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} * '''Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття.''' Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * '''Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.''' Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * {{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11497 |author='''Біксей Л. І.''' |title=Кашшай Антон Михайлович |publisher=Енциклопедія Сучасної України |date=2012 |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-07-02}} * {{Cite web |url=http://karpatart.com/artist/73/kashshayi-anton-mihayilovich.html |title='''Кашшай Антон Михайлович''' |publisher=Художня галерея KarpatArt.com |format=ФОТО |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-07-02}} * {{Cite web |url=http://karpatart.com/news/20/910-rokiv-z-dnya-narodzhennya-antona-kashshaya.html |author='''Олена Кашшай''' |title=До 90-річчя з дня народження Антона Кашшая |publisher=Художня галерея KarpatArt.com |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-07-02}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1921|1991|Кашшай, Антон}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] n4n1vtz0qaertr2mpt5j0hyccpzotbp 0 15221 167310 144183 2026-07-11T10:53:54Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167310 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Александер Полянскый |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= <!-- не найденый --> |Образчика_подпис= |Чинность=[[политик]], [[педагог]], [[писатель]] |Уроджѣня=1890 |Мѣсто_роджѣня=[[Веряця]], [[жупа Угоча]],<br>[[Мадярске кральовство]] |Упокоеня=1952 (62 р.) |Мѣсто_смерти=[[Прага]],<br>[[Чехословакия]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=там же }} '''Александер Полянскый''', *&nbsp;1890, [[Веряця]], [[жупа Угоча]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;1952, [[Прага]], [[Чехословакия]] — подкарпатскый [[педагог]], [[политик]], [[писатель]], освѣтовый дѣятель.<ref name="Алмашій">Алмашій М., с. 209.</ref><ref name="Кубійович">Кубійович В., с. 2229.</ref> ;Освѣтова чинность:Александер Полянскый быв глава [[Мукачово|мукачовской]] ''Просвѣты'', закладатель освѣтового сполку ''Учительска Громада'', редактор мѣсячника ''Учительскый Голос'' (1929–1939), автор учебникох про [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народны школы]].<ref name="Алмашій"/><ref name="Кубійович"/> ;Литературна творба:Автор книжкы ''Оповѣданя ловця'' (1925)<ref name=Hartl>Antonín Hartl, с. 179.</ref><ref name="Кубійович"/> и зборника [[верш]]и про молодежь.<ref name=Hartl/> Еден зо закладательох литературного алманаха ''Трембита'' (1927).<ref name="Алмашій"/><ref name="Кубійович"/> Писав простым языком, хосновав подкарпатску лексику, его штил дидактичный, [[верш]]ы и [[проза]] обсягують поучны [[моралность|моралны]] сентенции, котры суть своефайтовым росширѣньом его педагогичной практикы. ;Политична чинность:Полянскый быв украинской ориентации и належав меджи чоловы члены социал-демократичной партии. Перед анексиев [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] одышов до [[Прага|Прагы]].<ref name="Кубійович"/> ==Жерела и одказы== * '''Antonín Hartl''': ''Pozdravení Rusínů. Výbor z literatury podkarpatoruské 1920–1935.'' — Bratislava: Podkarpatoruské nakladatelství, 1936. — 184 s. * '''Алмашій, Михайло''': ''Русинська педагогічна енциклопедія''. — Ужгород: Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. {{ISBN| 966-2674-43-X}} * '''Кубійович, Володимир''' (гол. ред.): ''Енціклопедія українознавства''. Словникова частина, том 6. — Париж – Ню Йорк: Молоде Життя, 1970. * А. Поляньский: Оповѣданя ловця. — Ужгород: Просвѣта, 1925 — 52 с. == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1890|1952|Полянскый Александер}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] r56sf76f9v2nbx04akqf9xq39u9g6qi 0 15227 167311 151164 2026-07-11T11:05:29Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167311 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Августин Йенковскый |Образчик=[[Файл:Августин Йенковскый.jpg|250px]] |Чинность=[[священик]], [[вынаходник]] |Уроджѣня={{Birth date|1833|10|18}} |Мѣсто_роджѣня=[[Сачуров]], [[Окрес Воронов над Топлёв|Окрес Воронов]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1923|01|22|1833|10|18}} |Мѣсто_смерти=[[Салдобош]], [[Хустскый округ]], [[Чехословакия]] |Мѣсто_погребу= там же}} '''Августин Йенковскый''' (*&nbsp;[[18. октобер]] [[1833]], [[Сачуров]], [[Окрес Воронов над Топлёв|Окрес Воронов]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;[[22. януар]] [[1923]], [[Салдобош]], [[Хустскый округ]], [[Чехословакия]])&nbsp;— [[священик]], [[вынаходник]] з [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]. Абсолвовав [[Гимназия|гимназию]] в [[Кошицѣ|Кошицях]] и духовну [[Семинария|семинарию]] в [[Унгвар]]ѣ. Од року 1860 [[священик]]ом в [[парохия]]х [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкой]] [[Мукачовска грекокатолицка епархия|Мукачовской епархии]]: Пириче, Нѣрпилиш (днесь [[Гайдудорогска грекокатолицка епархия|Гайдудорогска епархия]]), пак [[Бобовище]], [[Ракошино]], од року 1880 [[Салдобош]].<ref name="Баб1999">Бабота Л. (1999).</ref> В року 1873 придумав жатку-сноповязачку, котрой идею не удало му ся реализовати, а пак была она украдена и реализована в [[США|Америцѣ]].<ref name="Алмаший">Алмаший М.</ref> Сконштруовав понад 10 розличных машин.<ref name="Баб1999"/> Йенковскый быв скромный, розважный, терпезливый и добродушный чоловѣк. Великый ремеселник быв. В Салдобошу зачав держати [[пчолы]] и красны грошѣ заробляв из медом, котрого за сезону выпродуковав ай 2,5&nbsp;тоны.<ref>Годинка А.</ref> Про пчоларьох сконштруовав шпециалны рамкы до улия, за котры достав диплому в року 1892 на выставцѣ в [[Будапешт]]ѣ. За свои вынаходы в року 1893 Енковскый достав велику золоту медалию и титул честного дописного члена Парижской Академии техничных вынаходох.<ref name="Алмаший"/> В [[Стебльовка|Стебльовцѣ]] заховала ся хыжа, в котрой бывав Августин Йенковскый, а на сельском теметовѣ и его гроб. Вдякы своей ремеселной наданости доставав зоз газдовства добры грошѣ, котры выхосновав на доброчинность и дары: в [[Салдобош]]у прикупив селянам толоку и [[лѣс]], а в [[Унгвар]]ѣ на катедралу закупив и дав змонтовати орлой, котрый фунгуе доднесь.<ref name="Стебльовка">Закарпатський винахідник Авґустин Єнковський.</ref> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author='''Алмаший М.''' |title=// Иван Поп: Энциклопедия Подкарпатской Руси |isbn=966-7838-23-4 |language=русскы |edition= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.Падяка |date=2001 |page=171 |chapter=Енковский Августин}} * {{Cite book |author='''Бабота Л.''' |title=// Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач |isbn=80-85137-15-1 |language=украинскы |edition= |location=Пряшів |publisher=СРУСР |date=1999 |page=133 |chapter=Єнковський Августин}} * {{Cite web |author='''Бабота Л.''' |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19895 |title=Єнковський Авґустин |date=2009 |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |publisher=Енциклопедія сучасної України |format=(ФОТО) |accessdate=2019-07-14}} * {{Cite book |author='''Годинка А.''' |title=//Час гурше, ги вода.... Ушоритель Михаил Капраль |isbn=963-7336-19-2 |language=русинскы |edition= |series=Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 16 |location=Nyíregyháza |publisher=Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszéke |date=2005 |pages=114–116 |chapter=Августин Енковскій, духовник Салдобошскій }} * '''Ярослав Бланар''': Подкарпатськый вынаходник Авґустин Єнковський // Отцюзнина, выпуск №10, октовбер 2018, сс.&nbsp;21–22. ([[Русинскый язык|по русинскы]]) :{{Cite web |author=Ярослав Бланар |url=http://www.fenixslovo.com/uk/society/personals/20263 |title=Подкарпатськый вынаходник Авґустин Єнковський |date=2018-11-12 |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |publisher=Фенікс Слово |accessdate=2019-07-14}} * {{Cite web |url=http://steblivka.rada.org.ua/zakarpatskij-vinahidnik-avgustin-enkovskij-11-58-09-28-12-2016/ |title='''Закарпатський винахідник Авґустин Єнковський''' |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |publisher=Стеблівська сільська рада |accessdate=2019-07-14}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1833|1923|Йенковскый Августин}} [[Катеґорія:Вынаходници]] 4o4q09biy1yzfv9l6q1kcrobg1wn281 0 15282 167302 165284 2026-07-11T08:19:28Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167302 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Золтан Шолтес |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик=[[File:Золтан Шолтес.jpg|250px]] |Чинность=Малярь |Уроджѣня={{Birth date|1909|07|21}} |Мѣсто_роджѣня= [[Прикопа (окрес Собранцї)|Прикопа]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1990|12|16|1909|07|21}} |Мѣсто_смерти= [[Ужгород]], [[Закарпатска область]], [[Украина]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Зо́лтан Шо́лтес''' (*&nbsp;[[21. юл]] [[1909]], [[Прикопа (окрес Собранцї)|Прикопа]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] – †&nbsp;[[16. децембер]] [[1990]], [[Ужгород]], [[Закарпатска область]], [[Украина]])&nbsp;— подкарпатскый [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]] и [[малярь]]. Заслуженый умѣлець [[УССР]] (1975).<ref name="Небесник">Небесник І. І.</ref><ref name="Поп">Поп, Иван.</ref> ==Биография== ===Школы=== Походив з родины сельского учителя.<ref name="Небесник"/> По закончѣню гимназии в [[Ужгород]]ѣ (1929) учив ся в духовной [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкой]] [[Семинария|семинарии]] (1929–1933). Въедно з духовнов науков навщѣвляв годины в ''Публичной школѣ мальованя'' [[Йосиф Бокшай|Й. Бокшая]] и [[Адалберт Ерделій|А. Ердели]].<ref name="Поп"/> В року 1933 мав свою перву персоналну выставку.<ref name="Небесник"/> ===Духовна служба=== В року 1933 быв рукоположеный в духовный чин и прияв службу священика в [[Ужок|Ужку]] (1933-1939). Мальовне горске село в часѣ его службы зажило славы «Барбизона» подкарпатской школы малярства: ту зберали ся его учителѣ и колегы мальовати пейзажы и жанровы сцены.<ref name="Поп"/> В роках 1939–1942 служив [[каплан]]ом церкви в [[Севлюш]]у, в роках 1942–1947 — [[парох]]ом в [[Туриця|Турици]].<ref name="Павленко">Павленко Г.В.</ref> В року 1947 зачали ся репресии против [[Русинска грекокатолицка церковь|Русинской грекокатолицкой церкви]], котру совѣтска влада рѣшила зликвидовати; [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]] мусѣв стати ся [[Православна церьков|православным]], або лишити ся службы. Отець Золтан выбрав друге и пошов робити столярьом на Ужгородскый фурнирово-мебльовый комбинат (1947–1952).<ref name="Павленко"/><ref name="Поп"/> ===Путь в малярствѣ=== Непослушность дожадованю влады была великым ризиком и грозила каров, але Золтан Шолтес на тот час быв уже членом Сполку [[малярь]]ох [[Чехословакия|Чехословакии]] (од 1938), [[Мадярщина|Мадярщины]] (од 1939) и [[СССР]] (од 1945) и цѣлком оддав ся малярству, заробляючи на живобытя яко роботник в ночных змѣнах. Официално быв вызнаный владов аж в рокы [[Хрущовскый помягк|хрущовского помягку]] и достав званя ''Заслуженый умѣлець Украины'', коли рядом своих образох, намальованых в духу [[соцреализм]]у, указав свою повну лоялность (1975).<ref name="Поп"/> ==Творба== [[Файл:1. Ужгород. Вул. Тиха Могила Шолтеса З.І.jpg|right|260px]] В зачатку своей малярской творбы пробовав силы и в жанрѣ портрету. В том жанрѣ мав успѣшны образы: ''Голова старця'' (1928); ''Старый'' (1931); ''Портрет селянина з пипов'' (1932). Але дале утвердив ся в жанрѣ пейзажу.<ref name="Небесник"/> Золтан Шолтес заняв мѣсто едного з ведучых подкарпатскых пейзажистох, продовжуючи реалистичну манѣру свого [[Учитель|учителя]] [[Йосиф Бокшай|Й.&nbsp;Бокшая]]. найхарактернѣйшым про нього е споѣня [[Епос|епичного]] и [[Лирика|лиричного]]. Майже в кождом его образѣ давать ся чути творива людска сутность, и кедь самого чоловѣка на образѣ и не видиме.<ref name="Павленко"/> Золтан Шолтес тѣшив ся великой авторитѣ у своих колег, хоть и не была му дана можность заняти належне йому мѣсто в сполоченском животѣ через агресивный [[атеизм]] [[СССР|совѣтского режима]].<ref name="Небесник"/> Надгробный памятник на ужгородском теметовѣ ''Калвария'' выготовив [[Михайло Белень]].<ref name="Павленко"/> ==Жерела и одказы== * Небесник І. І. Шолтес Золтан Іванович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} С.&nbsp;378. * Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. {{ISBN| 966-7242-10-2}} Сс.&nbsp;186–187. * Поп, Иван. Шолтес Золтан. //Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} Сс.&nbsp;412–413. * {{Cite web |url=http://karpatart.com/artist/18/sholtec-zoltan-ivanovich.html |title=Шолтес Золтан Іванович (1909–1990) |publisher=Художня галерея KarpatArt.com |format=ФОТО |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-07-25 }} * {{Cite web |author=Наталія Малецка-Новак |date=23.07.2019 |url=http://www.lem.fm/110-rokiv-tomu-vrodil-sya-master-impresiyonistichnogo-karpatskogo-peyzazhu/? |title=110 років тому вродил ся мастер імпресийоністичного карпатского пейзажу |publisher=LEM.FM |format= |language=[[Русинскый язык|русинскы]] |accessdate=2019-07-25 }} {{Commonscat|Grave of Zoltan Sholtes}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1909|1990|Шолтес, Золтан}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] lyt4af2lxixtfstpnjy63i5r33bgfql 0 15480 167274 141768 2026-07-10T15:16:22Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167274 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юлиан Ревай |Имя_оригиналне=Július Révay {{ref-hu}} |Категория_склада= |Образчик=[[File:Юлиан Ревай.jpg|250px]] |Чинность=[[Педагог]], [[политик]], [[новинарь]] |Уроджѣня={{Birth date|1899|07|26}} |Мѣсто_роджѣня=[[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1979|04|30|1899|07|26}} |Мѣсто_смерти=[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]] |Причина_смерти=природна |Мѣсто_погребу=[[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]] }} '''Юлиан Ревай''' (родж. ''Révay Július'' {{ref-hu}}, ''Julian Révay'' {{ref-cs}}; *&nbsp;[[26. юл]] [[1899]], [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] — †&nbsp;[[30. апріль|30. апрѣль]] [[1979]], [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]], [[США]]) — [[Политик|политичный дѣятель]] украинской ориентации на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] периода [[Чехословакия|Чехословакии]], [[педагог]], [[новинарь]]. ==Биография== ;Школы:Походив з [[учитель]]ской родины. Зачаточну школу выходив в [[Мирча (Закарпатска область)|Мирчи]], пак продовжив науку во школѣ при Ужгородской учительской [[Семинария|семинарии]]. Учив ся в [[Семинария|семинарии]] (1913–1917) и в марцу 1917 достав диплому учителя. Служив во войску (1917–1918), одкы вернув ся в шаржи сержанта.<ref name="Федака">Федака П. М.</ref> ;Карьера педагогична:В цивилу, розвиваючи свои организачны способности и нахыльность ку велительству и урядницкым функциям, нараз пущать ся в политику. Во [[Свалявскый район|Свалявском окрузѣ]] створюе организацию социал-демократичной партии.<ref name="Федака"/> Учителюе пару рокы в [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народных школах]] [[Жупа Мараморош|Марамороша]], але уж неодовго 23-рочный учитель зачаточной школы доставать уряд референта економично-административного реферата министерства школства [[Чехословакия|Чехословакии]] в [[Ужгород]]ѣ (1922).<ref name="Алмаший">Алмашій М.</ref><ref name="Поп">Поп И.</ref> :Жебы ай формално одповѣдав такому уряду, в року 1925 закончуе шпециалны универзитны педагогичны курзы и доставать диплому фахового учителя [[Горожанска школа|горожанскых школ]] з правом учити [[русинскый язык|руськый язык]], [[История|историю]] и [[География|географию]]. Въедно з тым доставать уряды иншпектора (референта) [[Народна школа (Мадярске кралевство)|народных школ]] и неодовго уряд секретаря скушково-квалификачной комисии [[учитель]]ох [[Горожанска школа|горожанскых школ]]. Тоты уряды занимав до року 1935. Окрем того в роках 1925–1935 быв редактором урядного мѣсячника ''Учитель'', приготовив даколько читанок, выданых в розличных роках, напримѣр в державном выдавательствѣ в [[Братислава|Братиславѣ]] (1931, 1937), быв сполуавтором словникох: ''Русько-мадярська терминологія'' (1923), ''Мадярсько-руський словарь'' (1928).<ref name="Федака"/> ;Карьера политична:В року 1935 зоставать выбраный посланцьом чехословацкого парламенту од социал-демократичной партии, присягу склав [[18. юна]] [[1935]], мандат утратив [[20. януара]] [[1939]] з причины, же партии на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] были роспущены,<ref>Jmenný rejstřík</ref> и то инициатором того роспуска вшиткых партий а дозволѣня лем «Українського Національного Об'єднання» быв он сам. Занимать ведучы функции во владѣ автономной [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], але [[16. марца]] [[1939]] президент Е.&nbsp;Гаха одстранив го за прогерманску позицию и агитацию. Активно ся ангажуе и мать ведучы политичны позиции в органах [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]], в розличных украинскых инштитуциях. По падѣ [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]] одходить до [[Братислава|Братиславы]], пак до [[Пьештяны|Пьештян]], де до конця року 1944 занимав уряд директора пансионата ''Лѣчивы купелѣ''.<ref name="Федака"/> ;Емиграция:В [[Словакия|Словакии]] по приходѣ Червеной армады быв арештованый и выслухованый, але одпущеный, жебы приспати бдѣйность [[Августин Волошин|А.&nbsp;Волошина]] и его колег, котры были в [[Прага|Празѣ]] затля недосяжны. Ревай не чекав другый арешт, але утѣк до америцкой окупачной зоны (1945), а пак до [[США]] (1948).<ref name="Поп"/><ref>Вегеш М. М.</ref> :В Америцѣ быв политично активный в украинскых емигрантскых организациях, а в року 1964 створив ''Карпатскый выгледовный центер'' в [[Ню Йорк (місто)|Ню&nbsp; Йорку]] з надѣев привабити русинску емиграцию, але то му не повело ся.<ref name="Поп"/><ref name="Алмаший"/> ==Жерела и одказы== * '''Михайло Алмашій''': Русинська педагогічна енциклопедія. — Ужгород: Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. {{ISBN| 966-2674-43-X}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Сс.&nbsp;226–227. * '''Вегеш М. М.''': Ревай Юліан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С.147. — {{ISBN| 978-966-00-1290-5}}. {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} :{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Revaj_Y |title=РЕВАЙ Юліан |publisher=Інститут історії України НАН України |author=Вегеш М. М. |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-09-20}} * '''Иван Поп''': Ревай Юлиан. //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} Сс.&nbsp;320–321. * '''Федака П. М.''': Ревай Юліан Іванович. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Сс.&nbsp;269–270. * {{Cite web |publisher=Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky |title='''Jmenný rejstřík''' |url=http://www.psp.cz/eknih/1935ns/ps/rejstrik/jmenny/ra.htm |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |accessdate=2019-09-21}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1899|1979|Ревай Юлиан}} [[Катеґорія:Політіци]] [[Катеґорія:Новинаре]] [[Катеґорія:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] dvfb1fzj8l6pl18csjh7kdm441pqoht 4 24727 167257 2026-07-10T13:15:44Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * медоносны пчолы меджі собов комунікують з помочі комплікованого „танця“? * найглубше солодководне озеро на планетї є Байкал, котрого глубка досягує 1642 метрів? * перша компютерова мыш мала деревяне тїло і лем єдну ґомбічку? * бананы суть з ботанічного... 167257 wikitext text/x-wiki * медоносны пчолы меджі собов комунікують з помочі комплікованого „танця“? * найглубше солодководне озеро на планетї є Байкал, котрого глубка досягує 1642 метрів? * перша компютерова мыш мала деревяне тїло і лем єдну ґомбічку? * бананы суть з ботанічного погляду реалны бобулї? * сердце синёго кіта є таке велике, же чоловік бы міг переплавати ёго артеріями? 049p3tdpmmpqgee0gea8vhyl7h4yiqx