Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Головна сторінка 0 1 167694 167375 2026-07-22T16:58:33Z Halajkovič 33393 +коректованя 167694 wikitext text/x-wiki __NOTOC____NOEDITSECTION__<templatestyles src="Main Page/minerva.css" /> <templatestyles src="Головна сторінка/styles.css" /> {{Flex columns|1= {{Головна сторінка/Вступ}} }} {{Flex columns |1={{Головна сторінка/Секція |Обсяг=<center> <div style="padding-bottom:.8em; margin-top:15px; text-align:center; padding-right: 8px; float:right;">[[Файл:Other languages icon.svg|80px]] <div style="margin-top:2%"><span style="font-size:90%;white-space:nowrap">[[#Іншы_языкы|Іншы языкы]] {{!}} [[Вікіпедія:Амбасада|Embassy]]</span></div></div> Попозерайте собі [[Поміч:Як едітовати сторінку|як ся едітує]], або діскутуйте на сторінцї [[File:Cup-o-coffee-simple.svg|20px]][[Вікіпедія:Портал комуніты|Портал комуніты]]. </center><div class="main-nav-buttons" style="margin: 0px 0% 0px 0%; text-align: center; font-size:80%;"> {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Вікіпедісты|Вікіпедісты}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Спроваджаня|Спроваджаня}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Поміч:Обсяг|Поміч}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Часты звідованя|Звідуєте&nbsp;ся&nbsp;(FAQ)}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Алфавітный указовач|А–Я}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Портал Вікіпедії|Портал Вікіпедії }} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Портал комуніты|Портал комуніты}} {{#invoke:Clickable button 2|main|:Катеґорія:Статї написаны русиньскыма діалектами|Статї о діалектах}} </div> }} |2= |3= }} {{Flex columns|1= <!-- першый стовпець --> {{Головна сторінка/Секція |ID=stattia |Адреса=<center>[[Файл:Antu rating.svg|32x32пкс]] Статї місяця</center> |Обсяг={{#ifexist:Вікіпедія:Статя місяця/{{#timel:o/m}} |{{Вікіпедія:Статя місяця/{{#timel:o/m}}}} |<div style="text-align:center; padding:1em;"> В тот момент не маме жадной статї місяця.<br/> Придайте ся — мож праві ваша статя буде статёв місяця!<br/> <br>{{Clickable button 2|Вікіпедія:Як створити статю|Як створити статю}}</br> </div> }} |Про чітателїв= <center>{{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Статя місяця|Інформація}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Статя місяця/Архів {{LOCALYEAR}}|Хронолоґічный архів|class=mw-ui-quiet}}</center> }} {{Головна сторінка/Секція |ID=dyk |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat info.svg|32x32пкс]] А ці вы знали, же…</center> |Обсяг={{А ці вы знали, же}} |Про чітателїв=<center> {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Інтересне|Інформація}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Інтересне/{{LOCALYEAR}}|Далшы інтересны факты|class=mw-ui-quiet}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Special:Newpages|Вшыткы новы статї|class=mw-ui-quiet}}</center> |Про редакторів= {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Інтересне/Пропозіції|Предложыти запис|class=mw-ui-quiet}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шаблона:А ці вы знали, же|Едітованя шаблоны|class=mw-ui-quiet}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Новы сторінкы|Найновшы статї|class=mw-ui-quiet}} }} {{Головна сторінка/Секція |ID=redaktsia |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat reading.svg|32x32пкс]] Редакція</center> |Обсяг={{Вікіпедія:Редакція}} |Про чітателїв=<center> {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Портал Вікіпедії|Інформація}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Поміч:Обсяг|Далшы інформації…|class=mw-ui-quiet}}</center> }} {{Головна сторінка/Секція |ID=wik |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat wikipedia.svg|32x32пкс]] О Вікіпедії</center> |Обсяг={{Головна сторінка/О проєктї}} }} <!-- конець стовпця --> |2= <!-- другый стовпець --> {{Головна сторінка/Секція |ID=potd |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat picture.svg|32пкс]] Образчік тыждня</center> |Обсяг=<center style="margin-top:25px;">{{Вікіпедія:Образчік тыждня/{{LOCALYEAR}}/{{LOCALWEEK}}}}<center> |Про чітателїв= {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Образчік місяця|Інформація}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Образчік місяця/Архів|Архів|class=mw-ui-quiet}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Поміч:Образчікы|Далшы інформації…|class=mw-ui-quiet}} }} {{Головна сторінка/Секція |ID=cat |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat search.svg|32x32пкс]] Листованя катеґоріями</center> |Обсяг={{Головна сторінка/Обсяг катеґорій}} |Про чітателїв=<center> {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Катеґорії|Вшыткы катеґорії}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Алфавітный указовач|А–Я|class=mw-ui-quiet}} [[:Катеґорія:Спискы|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Спискы</span>]] [[:Катеґорія:Хронолоґія|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Хронолоґія</span>]]</center> |Про редакторів= {{#invoke:Clickable button 2|main|Вікіпедія:Катеґорізація|Далшы інформації о катеґорізації обсягу|class=mw-ui-quiet}} [[:Катеґорія:Основны катеґорії|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Основны катеґорії</span>]] [[:Катеґорія:Порталы|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Вшыткы порталы</span>]] [[:Катеґорія:Класіфікації подля головных тем|<span class="mw-ui-button mw-ui-quiet">Подля головных тем</span>]] {{#invoke:Clickable button 2|main|Поміч:Катеґорії|Далшы інформації…|class=mw-ui-quiet}} }} {{Головна сторінка/Секція |ID=kum |Адреса =<center> [[File:Cup-o-coffee-simple.svg|50px]] Комуніта</center> |Обсяг = {{Головна сторінка/Комуніта}} }} <!-- конець стовпця --> }} {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты|назва=1}} {{Головна сторінка/Секція |ID=іншы_языкы |Адреса=<center>[[Файл:Icons8 flat faq.svg|32x32пкс]] [[metawiki:List of Wikipedias|Іншы языкы]]</center> |Обсяг={{Іншы_языкы}} }} {{Flex columns |1={{Головна сторінка/Секція |Обсяг=<div class="main-nav-buttons" style="margin: 0px 0% 0px 0%; text-align: center; font-size:90%;"> {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Вшыткы сторінкы|Вшыткы статї}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Новы сторінкы|Новы статї}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Ізолованы сторінкы|Сторінкы сироты}} {{#invoke:Clickable button 2|main|Шпеціална:Катеґорії|Катеґорії}} <span class="plainlinks">[http://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Головна_сторінка&action=purge <span class="mw-ui-button">Обновити кеш</span>]</span> <div style="text-align:center; margin-top:0.8em;"> {{#invoke:Clickable button 2|main|#top|Горї ↑|class=mw-ui-quiet}}</div> </div> }} }} {{noexternallanglinks}} 3e1n36feynqolc09hoqvzlbneql06oa 1833 0 139 167657 113972 2026-07-21T10:13:59Z Igor Kercsa 5504 /* Уродили ся */ 167657 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1833}} == Подѣи == == Уродили ся == * [[18. октобер]] — [[Августин Йенковскый]], священик, пропагатор рационалного газдованя, славный вынаходник самоук. == Умерли == [[Катеґорія:Рокы]] f2f1cn249fq9mgi0g4jqpj3u5nq2c9y 1899 0 176 167662 138219 2026-07-21T14:50:12Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167662 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1899}} {{Рік ся зачінав|1899}} == Подѣи == == Уродили ся == * [[8. юл]] — [[Петро Миговк]], [[учитель]], [[Писатель|прозаик]], [[поет]], [[драматик]]. * [[21. юл]] — [[Ернест Гемингвей‎]], америцкый [[писатель]] и [[новинарь]], [[Нобелова награда|лауреат Нобела]] з литературы за рок 1954. * [[26. юл]] — [[Юлиан Ревай]], [[Политик|политичный дѣятель]] [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] периода [[Чехословакия|Чехословакии]], [[педагог]], [[новинарь]]. * [[28. юл]] — [[Иван Фирцак “Кротон”]], [[шпорт]]овець, [[циркус]]овый [[Актер|артиста]] * [[24. авґуст]] - [[Хорхе Луїс Борхес]] - арґентиньскый писатель. * [[28. авґуст|28. август]] — [[Андрей Платонов]], русскый совѣтскый писатель, драматик, поет, публициста. * [[29. септембер]] — [[Ласлов Біров]], мадярсько-арґентинськый [[вынаходник]] кулькового пера. * [[7. новембер]] — [[Димитрий Попович]], [[священик]], [[педагог]], [[писатель]]. * [[21. новембер]] — [[Михаил Парлаг]], [[педагог]], [[фолклористика|фолклориста]], [[писатель]]. == Умерли == * [[27. марец]] — [[Юлій Ставровскый-Попрадов]], русиньскый будитель, поет, фолклоріста, публіціста, етноґраф, ґрекокатолицькый священик. {{Commons|1899}} lxtv37papo2g1q6vpw0n2z12lukl4r1 1980 0 235 167648 137781 2026-07-20T18:43:11Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167648 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1980}} {{Рік ся зачінав|1980}} == Подѣи == * [[23. януар]] — [[Джимми Картер|президент Картер]] выголосив в Конгресѣ [[Картерова доктрина|нову доктрину]], же [[Персийскый залив]] — зона интересох [[США]], котру будуть охраняти ай военсков силов. * [[6. авґуст|6. август]] — объявлена [[планетка]] [[(4170) Земмелвайс]]. * [[3. октобер]] — объявлена [[планетка]] [[(4781) Сладкович]]. == Уродили ся == * [[5. фебруар]] — [[Мирослава Копинець]], [[фолклор]]на [[Спѣвак|спѣвачка]] == Умерли == * [[8. фебруар]] — [[Степан Клочурак]], политичный дѣятель, [[украинофил]] прочехословацкой ориентации. * [[4. май]] — [[Йосип Броз Тито]], комунистичный дѣятель, военскый везирь, президент югославского штату (1953–1980). * [[19. юн]] — [[Василь Діянич|Василь Дѣянич]], [[поет]], [[новинарь]]. * [[2. юл]] — [[Йосиф Ернест Гомичко]], [[Русины|русинскый]] [[педагог]], и церковный дѣятель. * [[3. авґуст]] - [[Діоніз Ільковіч]] - фізік і фізікалный хемік русиньского походжіня. {{Commons|1980}} dx2fl8868i09h5kndfikdyq2o6viv9o 24. октобер 0 275 167666 133370 2026-07-21T14:52:51Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167666 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''24. октобер''' — 297. [[день]] рока (298. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|68}}. == Подѣи == * [[1795]] — третя дѣльба [[Рѣчь Посполита|Рѣчи Посполитой]]. * [[1944]] — Червена армада добыла [[Лохово (Мукачовскый район)|Лохово]] [[Мукачовскый район|Мукачовского округу]], [[Голубине]] [[Свалявскый район|Свалявского округу]]. == Уродили ся == * [[1632]] — [[Антони ван Левенгук]], [[Нидерланды|нидерландский]] [[Природны наукы|натуралиста]], конштруктер [[микроскоп]]ох, закладатель научной [[Микроскопия|микроскопии]]. * [[1933]] — [[Михаил Митрик]], живописець, ґрафік. == Умерли == * [[1985]] — [[Ласлов Біров]], мадярсько-арґентинськый [[вынаходник]] кулькового пера. {{Commons|October 24}} 4p7ggs1rz6puc183aoe18ewefm1hoho 29. септембер 0 297 167661 151526 2026-07-21T14:48:38Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167661 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''29. септембер''' — 272. [[день]] рока (273. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|93}}. == Подѣи == * [[1947]] — створене [[НТШ]] [[США|Америка]]. * [[1944]] — [[червена армада]] добыла [[Луково]], [[Иршавскый район|Иршавского округу]]. == Уродили ся == * [[1769]] - [[Михайло Балудяньскый]] - ученый, первый ректор Петербурґськой Універзіты. * [[1899]] — [[Ласлов Біров]], мадярсько-арґентинськый [[вынаходник]] кулькового пера. == Умерли == * [[1987]] — [[Янко Чеман]], [[Словацкый язык|словацкый]] [[писатель]] [[Войводина|Войводины]]. {{Commons|September 29}} 71yfapsd0g17veiamr8g2p3noef91l5 30. марец 0 313 167653 136635 2026-07-21T09:26:59Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167653 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''30. марец''' — 89. [[день]] рока (90. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|276}}. == Подѣи == * [[1947]] — створене [[НТШ]] [[Западна Европа]] == Уродили ся == * [[1746]] — [[Франсіско Ґойя]], іспаньскый малярь і рытець. * [[1853]] — [[Вінсент ван Ґоґ]], голандьскый малярь. * [[1873]] — [[Василь Масцюх]], [[священик]], [[професор]], [[Теология|теолог]], [[Апостолска Администрация Лемковины|Апостолскый Администратор Лемковины]]. * [[1939]] — [[Ратко Янев]], [[Сѣверна Македония|македонскый]] нуклеарный [[Физика|физик]], [[академик]] * [[1940]] — [[Марія Мачошкова]], співачка русиньскых народных співанок. == Умерли == * [[1865]] — [[Александер Духновіч]], русиньскый народный будитель. * [[1946]] — [[Стефан Фенцик]], [[педагог]], [[новинарь]], [[политик]], [[композитор]], [[автор]] [[Музика|музикы]] [[Русинска гимна|русинской гимны]]. {{Commons|March 30}} 0bl1ctin6te52c34mlgdgqeo8a600lo 31. децембер 0 317 167655 152760 2026-07-21T09:32:42Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167655 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''31. децембер''' — 365. [[день]] рока (366. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. Останный день календарьного рока. Єден із двох днїв року, в які може быти доьавлена [[преступна секунда]] (іншый такый день — [[30. юн]]). == Подѣи == * [[33 до н. е.]] — закончив ся термин 2. [[Триумвират|триумвират]]у в [[Римска република|Римской републицѣ]]. * [[1621]] — [[Микуловскый мир]], котрым [[Габор Бетлен]] доставав 7 жуп в Горных Уграх и герцогство в Шлезии. * [[1800]] — послѣдный день ествованя [[Кральовство Великой Британии|Кральовства Великой Британии]], формално заниклого яко резултат унии з [[Кральовство Ирске|Кральовством Ирскым]]. == Уродили ся == * [[1869]] — [[Анрі Матісс]], французькый малярь. == Умерли == * [[2019]] — [[Ратко Янев]], [[Сѣверна Македония|македонскый]] нуклеарный [[Физика|физик]], [[академик]] {{Commons|December 31}} pth77gpwvzvnn6nn15altbz4o0hzwqu Джеймс Кук 0 606 167638 139482 2026-07-20T13:16:05Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167638 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя = Джеймс Кук |Образчик = [[File:Captainjamescookportrait.jpg|250px]] |Категория_склада = Captain James Cook (Nathaniel Dance - National Maritime Museum) |Чинность = [[мореплавець]] |Уроджѣня = {{birth date|1728|11|7}}<ref>27. октобер [[Юл. кал.]]</ref> |Мѣсто_роджѣня = Мартон, Йоркшир, [[Англия]] |Упокоеня = {{death date and age|1779|2|14|1728|11|7}} |Мѣсто_смерти = Гавайскы островы |Мѣсто_погребу = }} '''Джеймс Кук''' ([[27. октобра]] [[1728]], Мартон, коло Йорку – [[14. фебруара]] [[1779]], [[Гавай]]) быв необычайно вызначный [[мореплавець]], обявитель і бадатель, котрого плавбы і головно выданы дїла выразно посунули знаня о [[Земля (планета)|Земли]]. {{Стыржень}} {{Lifetime|1728|1779|Кук, Джеймс }} [[Катеґорія:Вандровници]] [[Катеґорія:Лондонске кральовске общество]] [[Катеґорія:Персоналии 18. стороча]] jyxw4neouuo3i6ic0yai7n7i2izopro Пабло Пікассо 0 920 167639 163436 2026-07-20T13:36:50Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167639 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя = Пабло Пікассо |Образчик = [[File:Pablo picasso 1.jpg|200px]] |Категория_склада = Pablo Picasso |Чинность = [[малярь]], [[скулптор]] |Уроджѣня = {{birth date|1881|10|25}} |Мѣсто_роджѣня = |Упокоеня = {{death date and age|1973|4|8|1881|10|25}} |Мѣсто_погребу = }} '''Пабло Діеґо Хосе Франсіско де Паула Хуан Непомусено Марія де лос Ремедіос Сіприано де ла Сантісіма Трінідад Кліто Руїс і Пікассо''' (''Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Cipriano de la Santísima Trinidad Clito Ruiz y Picasso''; [[25. октобер|25. октобра]] [[1881]] – [[8. апріль|8. апріля]] [[1973]]) быв іспаньскый. ==Одказы== https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Pablo_Picasso {{Стыржень}} {{lifetime|1881|1973|Пікассо, Пабло}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Испания]] k6tb41d36g1hq5jaylv2hgccu8mj3mx Сима Цян 0 1049 167637 163831 2026-07-20T12:55:12Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167637 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Сима Цян |Образчик=[[File:Sima Qian (painted portrait).jpg|200px]] |Категория_склада=Sima Qian |Чинность=кітайскый історик, астролог |Уроджѣня=~135 до н. е. |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня=~86 до н. е |Мѣсто_погребу= }} '''Сима Цян''' ({{Кітайскый|司馬遷|司马迁|Sīmǎ Qiān}}; [[145 до н. е.|145]]<ref>"...most systematically presented in The Grand Scribe’s Records written by Sima Qian ('''c. 145'''–86 BC) in the Western Han Dynasty" Early China - A Social and Cultural History, page 48, Cambridge University Press.</ref> ці {{прибл}} [[135 до н. е.]] — {{прибл}} [[86 до н. е]]) быв кітайскый історик („отець кітайской історіоґрафії“) і [[писатель]]. Быв, як і ёго нянё Сима Тань, дворным історіоґрафом і астролоґом дінастії Хан. == Референції == {{референції}} {{стыржень}} qaphxru44tsy36oai8481ggj50mwkyv 5. фебруар 0 2212 167647 129858 2026-07-20T18:41:40Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167647 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''5. фебруар''' — 36. [[день]] рока в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|329}} ({{день|330}} в [[Переступный рік|переступнім роцї]]). == Подѣи == == Уродили ся == * [[1922 ]] — [[Ян Пловайко]] — полковник чешского войска, ветеран Другой свѣтовой войны, носитель найвысшой награды Чешской републикы, Ордена Бѣлого лева. *[[1980]] — [[Мирослава Копинець]], [[фолклор]]на [[Спѣвак|спѣвачка]]. * [[1984]] — [[Карлос Тевез]], [[Арґентіна|арґентіньскый]] [[фотбал]]іста. == Умерли == * [[1959]] — [[Георгий Геровскый]], карпаторуськый [[Лінґвістіка|лингвиста]], [[Етноґраф|етнограф]], [[Педаґоґіка|педагог]], внук [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добрянского]]. hgtz5j3yvalj2k04rf13mxs2w3teo4i 18. юл 0 2321 167668 101749 2026-07-21T15:00:01Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167668 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''18. юл''' — 199. [[день]] рока (200. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|166}}. == Подїї == * [[1898]] — [[Марія Кюрі|Мария Кюри-Склодовска]] и [[Пьер Кюри]] ознамили, же нима выявленый новый [[Хемічный елемент|хемичный елемент]] [[полоний]]. == Уродили ся == * [[1918]] - [[Нелсон Мандела]] - бывшый презідент Югоафрицькой републікы, тероріста, комуніста і єден з головных боёвників проти апартгеіду. * [[1932]] — [[Евгений Евтушенко]], русскый [[поет]], [[проза]]ик, [[драматик]]. == Умерли == {{Commons|July 18}} o2k1jiom7i75dmrh8bmpnpp4mmtvkng 1932 0 2463 167667 157874 2026-07-21T14:59:02Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167667 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1932}} {{Рік ся зачінав|1932}} == Подѣи == == Уродили ся == * [[5. януар]] — [[Умберто Еко]], талианскый [[семиология|семиолог]], [[писатель]], [[литературознатель]], [[Медиевистика|медиевиста]] и [[филозоф]]. * [[25. януар]] — [[Йоаким Холошняй]], [[священик]], [[писатель]], [[музикант]], културный активиста [[Войводина|войводянскых]] [[Руснаци у Сербиї|Руснакох]]. * [[29. януар]] — [[Андрѣй Гай]], русинскый [[малярь]] и [[педагог]]. * [[30. януар]] — [[Иван Кривскый]], физик, русинскый сполоченскый активиста. * [[3. марец]] — [[Павел Стефановскый]], [[Лемкы|лемковскый]] сполоченскый активиста, [[писатель]] и [[етнография|етнограф]]. * [[7. апріль|7. апрѣль]] — [[Тамара Байцура]], историк, професорка [[Пряшівска універзіта|Пряшовской универзиты]]. * [[10. апріль|10. апрѣль]] — [[Любка Сегеди Фалц]], [[учитель]]ка, [[поет]]еса, културна активистка. * [[13. апріль|13. апрѣль]] — [[Юрий Кресила]], русинскый малярь. * [[25. май]] — [[Василь Басараб]], [[новинарь]], [[писатель]] * [[2. юл]] — [[Микола Скубан]], войводинскый русинскый дѣточый писатель, член Сполку писательох Войводины, новинарь и аматерскый актер театру. * [[18. юл]] — [[Евгений Евтушенко]], русскый [[поет]], [[проза]]ик, [[драматик]]. == Умерли == * [[11. авґуст|11. август]] — [[Максимилиан Волошин]], [[Российска империя|русскый]] и [[СССР|совѣтскый]] [[поет]], [[литературознатель]] и [[малярь]]. * [[5. октобер]] — [[Федор Аристов]], основатель росийской карпатологии, литературознатель, слависта, етнограф, историк. {{Commons|1932}} jsz075t5s6ql1u5ihmy0a7ss527gmre 1939 0 2465 167654 158847 2026-07-21T09:30:36Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167654 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1939}} {{Рік ся зачінав|1939}} == Подѣи == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== * [[14. марец]] - сейм Словакії выголошує независимоє Словацькоє государство * [[15. марец]] — [[Карпатска Украина]] выголосила независимость (од [[Чехословакия|Чехословакии]]) * [[16. марец]] ** [[Адолф Гітлер|Гітлер]] пудписує в [[Пражськый Град|Пражському Градови]] указ, согласно якому [[Протекторат Богемия и Моравия|Богемія и Моравія]] оголошенї [[протекторат]]ом [[Третий райх|Нїмеччины]]<ref>Курта історія Чехословакії /М.1988 — С.361.</ref>. ** [[Мадярьско|Мадярська]] армія довершує зачату 15. марта операцію по окупації [[Подкарпатя|Пудкарпатя]]<ref name="IstVen.3.899"/>. ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== ===[[Юл]]=== ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== * [[15. децембер]] — в [[Атланта, Джорджия|Атлантѣ]] одбыла ся премьера [[филм]]а ''Однесены вѣтром'' за [[роман]]ом [[Маргарет Митчелл]], котрый в наступных 30 роках дав найвекшый зыск в истории филмовой продукции. == Уродили ся == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== * [[30. марец]] — [[Ратко Янев]], [[Сѣверна Македония|македонскый]] нуклеарный [[Физика|физик]], [[академик]] ===[[Апріль]]=== * [[25. апріль|25. апрѣль]] — [[Стивен Чепа]], канадскый [[бизнис]]мен, банкарь и [[меценаш]]. ===[[Май]]=== * [[28. май]] — [[Ярослав Сисак]], [[актер]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[Tеатер Александра Духновіча|директор театру]] и дѣятель културы межи [[Русины|Русинами]] [[Словакия|Словакии]]. ===[[Юн]]=== * [[2. юн]] — [[Иван Бровди]], [[Русины|русинскый]] [[скулптура|скулптор]] и [[малярь]], носитель честных титулох. ===[[Юл]]=== * [[14. юл]] — [[Карел Готт]], [[Чехия|чешскый]] [[Співак|спѣвак]], филмовый [[актер]], аматерскый [[малярь]]. ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== * [[24. септембер]] — [[Иван Завадяк]], [[Русины|русинськый]] [[писатель]]. ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== == Умерли == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== ===[[Юл]]=== ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== ===[[Октобер]]=== * [[27. октобер]] — [[Янош Чонка]], [[Мадяре|мадярскый]] [[инженер]] и [[вынаходник]] карбуратора. ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== {{Commons|1939}} 30hdiokh6k4undwo192qq7c2qk1m1qh 1985 0 2482 167665 132989 2026-07-21T14:51:42Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167665 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1985}} == Подѣи == == Уродили ся == == Умерли == * [[16. септембер]] — [[Дезидерий Задор]], музичный [[педагог]], [[композитор]]. * [[24. октобер]] — [[Ласлов Біров]], мадярсько-арґентинськый [[вынаходник]] кулькового пера. * [[1. новембер]] — [[Володимир Кубіёвіч]], лемківскый вченый, ґеоґраф, історік, выдаватель, дїятель. [[Катеґорія:Рокы]] o0jnr5b0ovmhxuhkwx92742gem4g8bu Йосиф Змій-Миклошик 0 4650 167640 129941 2026-07-20T13:50:05Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167640 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Йосиф Змій-Миклошик |Имя_оригиналне={{ref-hu}} Miklóssy József<br>{{ref-de}} Miklossy Josef |Категория_склада= |Образчик=<!--[[File:BLANK.jpg|30px]]--> |Образчика_подпис=<!--[портрет хыбить]--> |Чинность= [[малярь]] |Уроджѣня= {{Birth date|1792|03|20}} |Мѣсто_роджѣня= [[Словінкы]], {{nowrap|[[Австрийска империя]]}} |Упокоеня= {{Death date and age|1841|12|01|1792|03|20}} |Мѣсто_смерти= [[Пряшов]], {{nowrap|[[Австрийска империя]]}} |Причина_смерти= [[тифус]] |Мѣсто_погребу=[[Пряшов]] }} '''Йосиф Змій-Миклошик''' ([[20. марца]] [[1792]] [[Словінкы]] - [[1. децембра]] [[1841]] [[Пряшів]]) - [[Русины|русиньскый]] [[іконописець]], малярь портретів, жанровых сценок зо жывота Русинів.<ref name=Beskid>Dr. Beszkid Miklós</ref><ref name=Chalupecky>I. Chalupecký</ref><ref name=Pop>Ivan Pop</ref> Єден з основателїв русиньского світьского [[уменя]]. == Біоґрафія == Народив ся 20. марца 1792 в бідній селяньскій родинї. В школї при монастырю в Краснім Бродї штудовав за дяка і там ся зознамив з малярьством у [[монах]]а-іконописця. В року 1814 му дала ґрекокатолицька церьков во Віднї місце співака і тото му забезпечіло матеріалну незалежность і так в роках 1814-1823 штудовав на Академії образотворчого уменя у [[Відень|Віднї]]. Року 1823 го єпископ [[Ґріґорій Тарковіч]] выменовав за єпархіалного умелця. На осїнь року 1841 захворив на тіф і в децембрї вмер.Ёго гроб є на [[Пряшів]]скім цінтерї.<ref name=Beskid/> == Творы == [[Файл:Змий-Микловшик.jpg|thumb|{{center|Муж з книгов — єден з першых портретів од Йосифа Змій-Миклошика}}]] Малёвав іконостасы в селах [[Пітрова]], [[Руська Нова Вес]], [[Ряшів]], [[Собош]], [[Здоба]] і далшых. Ілустровав і працу [[Ян Чапловіч|Яна Чапловіча]] ''Etnographia Ruthenorum'' а портреты єпіскопа [[Ґріґорій Тарковіч|Тарковіча]] і Яна Ковача. Заховали ся ёго ілустрації весїля і погробу.<ref>Федір Ковач</ref> == Література == * {{Cite book |author= '''Dr. Beszkid Miklós''' |chapter= Egy elfeledett képírónk |editor= Lyka Károly |title= Művészet |at= Tizenharmadik évfolyam, 1914. Első szám, pp. 47–63 |url= https://epa.oszk.hu/00000/00009/00089/047-063-miklossy.htm http://www.mke.hu/lyka/13/047-063-miklossy.htm }}{{ref-hu}} * {{Cite book |author= '''I. Chalupecký''' |chapter= Miklossy, Josef; früher Zmij (1792-1841), Maler |title=Österreichisches Biographisches Lexikon und biographische Dokumentation |publisher= Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften |isbn= 978-3-7001-3213-4 |at= ÖBL 1815-1950, Bd. 6 (Lfg. 28, 1974), S. 282 |url= https://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_M/Miklossy_Josef_1792_1841.xml }} {{ref-de}} * {{Cite book |editor= Paul Robert Magocsi, Ivan Pop |author= '''Ivan Pop''' |chapter= Zmii-Myklovchii, Iosyf |title= //Encyclopedia of Rusyn History and Culture |location= Toronto Buffalo London |publisher= University of Toronto Press, 2005 |edition= Revised and expanded |pages= |isbn= 0-8020-3566-3 |doi= 10.3138/9781442674431 |page= 553 }}{{ref-en}} * '''Федір Ковач''': Миклошик-Змій Йосиф //{{КСРУ}} с.&nbsp;217 <!-- false source * {{книга|автор =[[Михал Шмайда]]|тітул =А іщі вам вінчую|одказ =http://lemko.org/pdf/Szmajda_s.pdf|місто =[[Пряшів]]|выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік =1992 |том = |сторінкы =33 |сторінок =502 |выданя = |isbn = |тіраж =700}} {{ISBN|80-08-01151-3}} --> * [https://zakarpattya.net.ua/News/7612-Iosyp-Zmii-Myklovshyk-—-zachynatel-svitskoho-zhyvopysu-na-Zakarpatti Йосип Змій-Микловшик — зачинатель світського живопису на Закарпатті]{{ref-uk}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1792|1841|Змій-Миклошик, Йосиф}} [[Катеґорія:Русиньскы малярї]] h2mg901a7j9rro20hn3zj40gc1whjdl Дербник 0 5043 167679 91111 2026-07-22T01:07:32Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167679 wikitext text/x-wiki [[Файл:Falco columbarius NAUMANN.jpg|thumb|right|Дербник]] '''Дербник''' (''Falco columbarius'') є малый [[хищі|хищ]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[соколовы]]х. == Попис == Росте до 24 - 33 цм і роспятя крыл мать 53 - 69 цм. Вага у дорослых самцїв звычайно колыше коло 165 ґ і у дорослых саміць приближно коло 230 ґ. Подобно як і другы малы соколы є і дребник міцно будованый. Самець мать синёсивый хырбет і помаранчовкасту сподину тїла. Саміця і молоды птахы суть зверьху тмаво буры і зо спіднёй стороны світлы з бурыма фляками. Обидві поглавя мають тыж тмавый конець хвоста, котры годен відїти головно кідь дербник лїтать. Піля слабых "баюсків" мать в порівнаню з другыма видами сокола менше контрастный взгляд головы. == Росшырїня == [[Файл:Falco columbarius Male.jpg|left|thumb|Самець дербника із жертвов (америцькый підвид)]] [[Файл:Faucon émerillon MHNT.jpg |thumb|'' Falco columbarius'']] Дербник гнїздить у [[Европа|Европі]], [[Азія|Азії]] і [[Северна Америка|Северній Америцї]]. Є переважно перелїтный, североевропскы птахы зимують в [[южна Европа|южній Европі]] і [[северна Африка|северній Африцї]], америцькы зясь на югу [[США]] і на северї [[Южна Америка|Южной Америкы]]. Гнїздить у одкрытых країнах. == Еколоґія == Дербник ловить малы птахы о вазї до 40 ґ. Тоты несподївано атакує у низкім лїту, при котрым ся тримать менше як метер над землёв. == Жрідла == {{Переклад|cs|Dřemlík_tundrový|7303962}} * Dungel J., Hudec, K. (2001): ''Atlas ptáků České a Slovenské republiky''; str. 74. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2 * Dierschke, V. (до чештїны переложыв Ян Робовскі, 2009): ''Ptáci''; str. 150. Euromedia Group, Praha. ISBN 978-80-242-2193-9 * [https://web.archive.org/web/20090203202459/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8546/ BioLib] {{commons|Falco columbarius}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Соколовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] q6381l5i6m1ca2nttyzjtuetcjuz7j2 Беркут 0 5058 167677 156977 2026-07-22T00:22:45Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167677 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Беркут|genus='' [[Aquila]] ''|species='''''A. chrysaetos'''''|binomial=''Aquila chrysaetos''|status=LC|status_system=iucn3.1|status_ref=<ref name ="IUCN">{{IUCN2007|assessors=BirdLife International|year=2004|id=53103|title=Aquila chrysaetos|downloaded=22 May 2007}}</ref>|image=Aquila chrysaetos 2 (Bohuš Číčel).jpg|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Accipitriformes]]|familia=[[Accipitridae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}} '''Беркут''' ([[Латиньскый язык|лат]]. ''Aquila chrysaetos'') — єден з найвекшых терестрічно жыючіх орлів на [[северна півкуля|северній півкулї]] і такой по [[Холзан бiлохвіст|холзанові білохвостові]] найвекшый [[хищі|хиш]] жыючій на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. Ёго ареал росшырїня є великый - обывать [[Северна Америка|Северну Америку]], [[Европа|Европу]], [[Азія|Азію]] і [[Северна Африка|северну Африку]]. == Попис == * Довжка тїла: 80-90 цм * Роспятя крыл: 195-220 цм * Вага: 2,8 - 4,5 кґ Беркут є робустный птах з довгым хвостом, великыма і силныма пазурами, силным дзёбаком і шырокыми крылами, котры мають міджі пірками медзеры про досягнутя высшого втиску при взношаню. Фарба і великость ся видительно одрізнять подля дакілько підвидів. Подобно як у велё другых хищів є саміця беркута выразно векша як [[самець|самцї]]. Фарба піря колыше од чорнобурой по тмавобуру зо золотым надыхом на тимю головы і тылї, дякуючі чому дістав і свою анґліцьку назву ''золотый беркут'' (''Golden Eagle''). Хырбет бывать звычайно світлишый як бріх. [[Поглавя]] ся взаємно фарбов не одрізняють. Молоды птахы мають світлы пірка на крылах і коло корїня хвоста, котре їм счезне аж у пятім роцї жывота. == Еколоґія == Беркут є жытелём гористых областей, напівпустынь, [[лука|лук]] або поль. Часточно є перелїтный. Належыть к аґресівнїшым видам. Нияк окремо ся голосом не проявує, кідь лїтать та даколи мягко піскать. === Страва === Як глядать страву та ся несе у великій вышцї і старостливо перезерать під собов. Мать дуже добрый зрак і свою жертву годен збачіти і на дуже далеко. Коли ся так стане, зачне ся помалы нести долов і свою ніч несподїваючу ся жертву поїмать до силных пазурів і векшынов однесе на вывысшене місце. Силным дзёбаком єй потім роспорцує і наторгать на меншы фалаткы, котры жере. Барз часто ловить у парї, коли вывжывать взаємной сполупрацы. Ёго стравов ся ставають свіщі, заяцї, мышы, ласіцї, лишкы, молоды оленї, даколи і малы аж середнї пташкы. Через зиму, коли є недостаток стравы ся часто прижывлює здохлинами. === Розмножованя === [[Файл:Nid d'Aigle.JPG|left|thumb|210px|Гнїздо беркута]] Гнїздить у [[Алпы|Алпах]] і у [[Северна Европа|северній]] і [[Южна Европа|южній Европі]]. На стромах або скалах собі будує велич гнїздо, ку котрому ся вертать каждый рік, причім го все о дашто звекшыть. Гнїздо є аж 3 метры шыроке і згруба 1 метер высоке і будує го зо силных конарїв і стеле [[рослины|рослинами]] або травов. Гнїздо будоване на стромах служыть аж на час гнїздиня веркута дакілько меншым птахам і ссавцям як скрыша, хоць ся по дакілько роках під масівнов тягобов конарями пропаде. [[Файл:Steinadler Baby vierzehn Tage alt 12052007 01.jpg|thumb|210px|Двотыжднёве молодя]] Час гнїздиня тырвать од [[Юн|юна]] до [[Септембер|септембра]] (часто ся але мінить залежыть од локаліты). Саміцї кладуть дві білы яйця, на котрых сидять приближно 45 днїв. Молодята суть чісто білы, часом їм прибывать чорне флякованя і лїтати і глядати страву зачінають аж по 50 днях жывота. У векшынї припадів пережыє лем єдно, старше і міцнїше молодя, котре не пустить молодшы к страві або їх докінце дрылить гет з гнїзда. Умертность молодять є найвекша тыждень по народжіню і першого місяця ся дожыє лем релатівно мале множество. У природї ся беркут може дожыти і веце як 26 років.<ref name= Gor>Gordon, Seton (1955): ''The Golden Eagle: King of Birds''. Citadel Press, New York.</ref> == Таксономія == Беркут быв пописаный [[Карл Лінней|Карлом Ліннеём]] у [[18. стороча|18є сторочу]] у дїлї ''Systema naturae'' (''Сістема природы'') під латиньсков (науковов) назвов ''Falco chrysaetos''.<ref>Лінней, к. (1758): ''"[Falco] cera lutea, pedibus lanatis, corpore fusco ferrugineo vario, cauda nigra basi cinereo-undulata."''</ref> У того виду розознаваме шість шыючіх [[підвид]]ів мірно ся різных фарбов і великостёв:<ref>Sánchez Marco, Antonio (2004): Avian zoogeographical patterns during the Quaternary in the Mediterranean region and paleoclimatic interpretation. Ardeola 51(1): 91-132.</ref> == Беркут і чоловік == [[Файл:Chief Kack-Kack.gif|thumb|200px|[[Патауатомі|Патауатомскый]] шаман Как-Как з чоленков з пірками беркута.]] Беркут ся дуже часто хоснує як ловецькый птах у соколництвї. У Казахстанї, Кірґістанї, западній Монґолії і Кітаї де є знамый під назвами ''буркут'' або ''беркут'', є містныма кочовниками стале хоснованый про лов лишок і вовків.<ref name= Gor>Gordon, Seton (1955): ''The Golden Eagle: King of Birds''. Citadel Press, New York.</ref> Быв тыж прикладом про штандарт Римскых леґій, ''aquila''. Найдеме го і в народнім ербі [[Еґіпет]]а, [[Мексіко|Мексіка]], [[Румунія|Румунії]] і велё далшых держав. == Ґалерія == <gallery> Файл:Aquila chrysaetos USFWS.jpg|альт= Файл:GoldenEagle-Nova.jpg|альт= Файл:Golden eagle.jpg|альт= Файл:Aquila chrysaetos large drawing.jpg|альт= Файл:Orel skalní 1.jpg|альт= Файл:Steinadler Aquila chrysaetos frontal Richard Bartz.jpg|альт= Файл:Aigle royal (Aquila chrysaetos) (142715420).jpg|альт= Файл:Golden Eagle (small illustration).jpg|альт= </gallery> == Жрідла і інформації == {{sisterlinks|commons=Aquila chrysaetos|species=Aquila chrysaetos|n=Fotograf zachytil u Jevíčka vzácného orla skalního}} <references/> {{Переклад|cs|Orel skalní|7038052}} * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=705 Příroda.cz] * [https://web.archive.org/web/20110527072607/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8534/ Biolib] * Černý W.: ''Ptáci''. Praha: Artia, 1980 [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Ястрябовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 7ei27wvnzcw4bio64mqj9qzlkrsqicp Великый крикун 0 5263 167678 116965 2026-07-22T00:40:58Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167678 wikitext text/x-wiki [[Файл:Great spotted Eagle I2 IMG 8358.jpg|thumb|right|Великый крикун]] [[File:Clanga clanga MHNT.ZOO.2010.11.91.12.jpg|thumb| ''Clanga clanga'']] '''Великый крикун''' (''Aquila clanga'') є середнё великый орел з родины [[ястрябовы]]х. == Опис == Барзже ся подобать [[крикун]]ові, з котрым є часто замінёваный, але є векшый і тмавшый. На орла є ёго голова мала. Роспятём крыл є міджі 155 і 185 цм. Саміця важыть од 2150 до 3200 ґрамів і самець 1600 аж 2000 ґ. Ёго довжка є 60-70 цм. ==Референції== <references/> * {{Переклад|cs|Orel_volavý|6418938}} == Екстерны одказы == {{Sisterlinks |commons=Aquila clanga |species=Aquila clanga}} * [https://web.archive.org/web/20160305032532/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8531/ Великый крикун на BioLib.cz] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ястрябовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] dqrt6ftos6zqlfpwasp9j3fvyvd3fof Дашгын Ґюльмамедов 0 6440 167641 163454 2026-07-20T14:03:14Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167641 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Дашгын Ґюльмамедов |Образчик=[[File:Dashgyn Gulmammadov.jpg|200px ]] |Категория_склада=Daşqın Gülməmmədov |Чинность=[[політік]], [[писатель]] |Уроджѣня={{birth date and age|1977|9|12}} |Мѣсто_роджѣня=Качаган, Марнеулскый район, Ґрузінска ССР |Мѣсто_погребу= }} '''Дашгын Ґюльмамед-огли Ґюльмамедов''' ([[12. септембра]] [[1977]], Качаган, Марнеулскый район, Ґрузінска ССР)&nbsp;— грузінскый і азербайджанцкый політік, писатель і поет. Презідент Конфедерації тюрків Грузії (КТГ). {{stub}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Писателї]] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Грузия]] bpx4ydjm8ggujnylzlq0jl594elw5ww Федор Івановіч Тютчєв 0 6778 167642 163456 2026-07-20T14:33:57Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167642 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Федор Тютчєв |Образчик=[[File:F. Tutchev by Hippolyte de Rechberg (1838).jpg|200px]] |Образчика_подпис=Акварел И. Рехберга, 1838 |Категория_склада=Fyodor Tyutchev |Чинность=[[поет]], [[дипломат]] |Уроджѣня={{birth date|1803|12|5}}<ref>23. новембер [[Юл. кал.]]</ref> |Мѣсто_роджѣня=[[Овстуг]], [[Російска імперія]] |Упокоеня={{death date and age|1873|6|27|1803|12|5}}<ref>15. юл [[Юл. кал.]]</ref> |Мѣсто_смерти=[[Царьскоє Село]], [[Російска імперія]] |Мѣсто_погребу=теметов Новодевичье, [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]] }} '''Федор Івановіч Тютчєв''' ({{lang-ru|Фёдор Иванович Тютчев}}; * [[5. децембер]]<sup>[[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґор.]]</sup> / [[23. новембер]]<sup>[[юліяньскый календарь|юліяньс.]]</sup> [[1803]], [[Овстуг]], [[Російска імперія]] — † 27. юн<sup>[[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґор.]]</sup> / 15. юн<sup>[[юліяньскый календарь|юліяньс.]]</sup> [[1873]], [[Царьскоє Село]], [[Російска імперія]]) — росийскый поет, публіціста, [[дипломат]]. {{Стыржень}} == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1803|1873|Тютчев, Федор}} [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Поеты России]] [[Катеґорія:Російска імперія]] sjoylifv4mnf54y86fsrhvfqwu8hyfz 2017 0 9332 167669 144564 2026-07-21T15:02:46Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167669 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|2017}} {{Рік ся зачінав|2017}} ==Подѣи== * [[13. май]] — [[Франциско и Яцинта Марто]], [[Фатима (Португалия)|фатимскы пастушкы]], котрым перед сто роками зъявила ся [[Богородіця|Дѣва Мария]] были выголошены за святых [[Папа Франциск|Папом Франциском]]. * [[3. септембер]] — [[Корейска Людова Демократична Република]] успѣшно выпробовала компактну гидрогенову бомбу, вгодну про намонтованя до бойоголовок межиконтиненталных ракет. == Уродили ся == == Умерли == * [[19. марец]] — [[Йоаким Холошняй]], [[священик]], [[писатель]], [[музикант]], културный активиста [[Войводина|войводянскых]] [[Руснаци у Сербиї|Руснакох]] * [[1. апріль|1. апрѣль]] — [[Евгений Евтушенко]], русскый [[поет]], [[проза]]ик, [[драматик]]. * [[21. апріль|21. апрѣль]] — [[Василь Хома]], чехословацкый дипломат, литературознатель, педагог, русинскый сполоченскый активиста. * [[30. апріль|30. апрѣль]] — [[Михал Шмайда]], украинскый писатель [[Пряшівскый край|Пряшовщины]] и збератель фолклору Русинох. * [[7. май]] — [[Василь Молнар]], [[Русины|русинскый]] [[педагог]] и [[проза]]ик. * [[22. юн]] — [[Юрий Панько]], русинскый [[Филология|филолог]], [[Славистика|слависта]], [[Лексикография|лексикограф]], автор сучасного словацко-русинского словника. * [[21. децембер]] — в [[Ужгород]]ѣ похованый [[Юрий Думнич]], [[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]]. {{Commons|2017}} 60l9a7jbwzsrr5mov7m92za9wuw8p16 Шаблона:Country data Капверды 10 9940 167651 91442 2026-07-21T08:26:26Z CommonsDelinker 9283 Replacing Flag_of_Cape_Verde.svg with [[File:Flag_of_Cape_Verde_(10-17).svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR3|Criterion 3]] (obvious error) · Government standardized ratio is 2:3. For fu 167651 wikitext text/x-wiki {{ {{{1<noinclude>|country showdata</noinclude>}}} | alias = Капверды | flag alias = Flag of Cape Verde (10-17).svg | size = {{{size|}}} | name = {{{name|}}} | altlink = {{{altlink|}}} <noinclude> | redir1 = CPV | redir2 = | related1 = CV Cape Verde </noinclude> }} 3xc343rhadiqayvprc8usdeeojilrn3 Русиньске школство 0 10149 167695 167246 2026-07-22T17:01:10Z Halajkovič 33393 167695 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Alexander Dukhnovich.jpg|235px|thumb|[[Александер Духновіч]] быв [[Русины|русиньскый]] [[Просвітительство|просвітитель]] і [[Педагог|педаґоґ]], автор славного букваря „Книжица читальная для начинающих“ (1847), котрый ся став основов русиньского школства]] '''Русиньске школство''' є сістема освітнїх інштітуцій, проґрамів і ініціатів заміряных на учіня [[Русиньскый язык|русиньского языка]], [[Історія Русинів|історії]] і [[Русиньска култура|културы]], як ай інштітуцій, в котрых ся русиньскый язык поужывать як главный учебный язык.<ref>{{cite book |last1=Маґочій |first1=П. Р. |last2=Поп |first2=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=[[Ужгород]] |year=2010 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Історія русиньского школства сягать до [[XVII. стороча|17. стороча]], коли взникли першы церьковны школы на теріторіях з компактным залюднїнём Русинів. Далшый розвой і значны штруктуралны зміны прошла тота область в періодї габсбурьской монархії, в меджівойновім періодї (главно в [[Чехословакія|Чехословакії]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польску]]), як ай по [[Друга світова война|другой світовой войнї]]. В сучасности русиньске школство фунґує в розлічных формах (як волительный або повинный предмет, недїльны школы, языковы кружкы або повноцїнны ґімназіалны класы) в штатах, де жыє русиньска народностна меншына: на [[Русины на Словеньску|Словеньску]], у [[Русины в Польску|Польску]], у [[Руснаци у Сербиї|Сербії]] (де має [[Язык Паноньскых Русинів|русиньскый язык]] штатут урядного учебного языка в дакотрых школах [[Войводина|Войводины]]), у [[Русины в Хорватії|Хорватії]], у [[Русины в Мадярьску|Мадярьску]], у [[Русины в Румыниї|Румунії]], у [[Русины в Чеську|Чеську]], у [[Русины в США|США]], у [[Русины в Канадї|Канадї]] і на [[Русины на Українї|Українї]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцькый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым „руськым“ языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціално была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. Меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте.<ref>{{cite web |title=Barbareum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Священици церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачова]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії „Штадтконвікт“ фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]].<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Штадтконвікт |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=823 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложена Ґенерална ґрекокатолицька духовна семінарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня „Студіум Рутенум“ (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія.<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Щавницький Михайло |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=828 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів.<ref>{{cite web |title=Studium Ruthenum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Од року 1848 фунґовала на Львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. „рівноправности народностей“ допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. „[[Руська бурса|Руськы бурсы]]“, дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В „бурсах“ штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой „бурсы“ были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чехословакії === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] „містный язык“ ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных „штатных“ языків. Чехословацька влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь|Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руст]], в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати „народный язык“. Штатур тыж рекомендовав „орґанізовати як найскорше русиньскы школы“, причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же [[Русины на Словеньску]] не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 чехословацьке міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в розсягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в роцї 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя [[Лемківскый язык|лемківского языка]] в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї [[Лемкы|Лемків]]. Кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкы были уже пересвідчены о едукачнім потенціалї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Кедь подля даных Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов.<ref>{{cite book |last=Duc-Fajfer |first=O. |chapter=Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=217—231}}</ref> == Сучасна школска сфера у Сербії == Концём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Прикладом є руськокерестурьскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію.<ref>{{cite web |author=Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини |title=Национална стратеґия Руснацох у Сербиї |url=http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf |accessdate=2013-12-12}}</ref> На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурї компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку.<ref>{{cite book |last=Латяк |first=Д. |chapter=Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц |title=Думки з Дунаю 13-14 |location=Буковар |year=2012 |pages=171—263 |isbn=978-955-7767-07-5}}</ref> В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярїв. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, суть одборниками высоко оцїнены і выникають меджі учебниками іншых меншын у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в „Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю“ Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету „Руски язык з елеменнтами националней култури“. Є то єден із 15 выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35.<ref>{{cite book |last=Fejsa |first=M. |chapter=Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=192—201}}</ref> == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцях і Міклошевцях были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцях ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцях, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет „rusinski jezik“ як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцях, Міклошовцях і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцях і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70. до 90. років минулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковарї быв в роцї 1968 приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцях, Міклошевцях, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцях одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили „лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей“, котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот період ся став про Русинів у Хорватії крітічным, кедьже боёвы операції проходили на теріторії, компактно залюдненій Русинами. Навчаня русиньского языка ся там не утримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцях находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з розлічных клас, розлічных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцях. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрї. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцях укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцях і Міклошевцях од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з тройгодиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцях і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Гнатко |first=Н. |chapter=Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=164—169}}</ref><ref>{{cite book |last=Hnatko |first=N. |chapter=Rusínske školstvo v Chorvátsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=202—216}}</ref> == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярїв народностных меншын у Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь у Мадярьску пережыли (підкарпаторусиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на принціпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачскосрємскых Русинів) :[[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. :[[Мучонь]]: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в роцї 1995. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештї і іншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом.<ref>{{cite book |last=Kapráľ |first=M. |chapter=Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=253—262}}</ref> Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї.<ref>{{cite book |last=Ljavinec |first=M. |chapter=Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=244—251}}</ref><ref>{{cite book |last=Лявинець |first=М. |chapter=Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=170—176}}</ref> == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв]]і не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы.<ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |chapter=Пряшівска Русь. Школьска сфера |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |title=Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык |publisher=Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej |location=Opole |year=2004 |pages=427—462 |note=доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345}}</ref><ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |title=Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности |publisher=Світовый конґрес Русинів |location=Пряшів |year=2008}}</ref><ref>{{cite book |last=Plišková |first=A. |chapter=Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=177—192}}</ref> Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: # Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.). # Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Векшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Тота сітуація повязана з проблемами при приправі педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школярїв. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком року 1996. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 1997\1998 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 2004\2005 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 2006\2007 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 2008\2009 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в [[Чабины|Чабинах]]. В шк. роцї 2011\2012 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в [[Баєрівцї|Баєрівцях]]. Особито треба спомянути ОШ в [[Радвань над Лабірцём|Радвани над Лабірцём]], де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: „Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды шпеціфічным явлїнём — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.“ Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок.<ref>{{cite book |last=Ґай |first=М. |chapter=О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=158}}</ref><ref>{{cite journal |last=Ґай |first=М. |title=Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности |journal=Русин |volume=XX |year=2010 |issue=6 |pages=6—8}}</ref> На середнїй школї ся у рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є недостаток кваліфікованых учітелїв і потреба додаточной освітовой роботы меджі родічами. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Конєчні |first=С. |title=Капітолы з історії Русинів на Словеньску |publisher=Русин і Народны новинкы |location=Пряшів |year=2009 |pages=72 |isbn=978-80-88769-99-6}}</ref> == Сучасна школска сфера у США і Канадї == Історія русиньского школства в Северній Америцї ся дїлить на історічну церьковно-фарьску і сучасну академічно-сполоченьску етапу. В періодї масовой міґрації на концї 19. і на зачатку 20. стороча русиньскы братства, главно „Ґрекокатолицькый союз“, фінанцовали властны школы при церьквах. В тых заряджінях ся дїти учіли чітати кіріліцю, учіли ся основы релігії і історію родного края. Про потребы тых школ ся выдавали букварї і чітанкы, з котрых найпопуларнїшый быв букварь складженый ґрекокатолицькым священиком Йосифом Ганулеём і світьскым лемківскым актівістом [[Дмитро Вислоцкый|Дмітріём Выслоцькым]]. Єднак в резултатї асімілачного тиску і переходу церькви на [[анґліцькый язык]] богослужеб до конця 50. років 20. стороча тоты школы майже цалком заникли. Днесь ся русиньскый язык до істой міры заховав лем в семінарах: во Візантійскім католицькім семінарї св. Кіріла і Мефодїя в [[Питтсбург|Піттсбурґу]] ([[Пенсилвания|Пенсілванія]]) і в формі карпаторусиньского языка в православнім семінарї Хріста Спасителя в [[Джонставн]]ї.<ref>{{cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=Our People: Carpatho-Rusyns and Their Descendants in North America |publisher=Multicultural History Society of Ontario |year=2005 |isbn=978-0968099643}}</ref> В сучасности зогравають главну задачу при захованю знань сполоченьскы і научны орґанізації діаспоры. В роцї 1978 професор [[Павел Роберт Маґочій]] заложыв „Карпаторусиньскый научный центер“, котрый ся став вызначным выдаватём анґліцькоязычных учебників, словників і історічных праць о Русинах. Важным освітным центром є ай <nowiki>„</nowiki>[[Карпато-Русинськоє Общество|Карпаторусиньска сполочность]]<nowiki>“</nowiki>, котра реалізує розсяглы проґрамы про дорослых і молодеж в діаспорї. Сполочность реґуларно орґанізує онлайн курзы, ґенеалоґічны вебінары і лекції, чім помагать потомкам еміґрантів штудовати пряшівскый і підкарпатьскый штандарт русиньского языка. Вдяка довгорочному намагу діаспоры ся русиністика як научна дісціпліна научать ай на універзітній уровни, конкретно на Торонтьскій універзітї в Канадї.<ref>{{cite web |title=Carpatho-Rusyn Society: Educational Programs |url=https://c-rs.org |accessdate=2026-07-09}}</ref> == Сучасна школска сфера у Румунії == Русины у Румунії суть офіціално узнанов народнов меншынов, што їм уможнює здобывати цїлену штатну підпору на властны освітнї потребы і мати свого заступцю в румуньскім парламентї. Културны і освітнї інтересы комуніты на штатній уровни заступує <nowiki>„</nowiki>Културне общество Русинів Румунії<nowiki>“</nowiki>. Хоць в країнї не екзістують повноцїнны штатны школы з русиньскым учебным языком, вдяка штатному фінанцованю мать общество можность леґално выдавати двойязычны румуньско-русинськы учебникы і букварї, меджі котрыма стоїть за змінка публікація „Abecedar rutean“. На учіня русиньского языка проходить переважно в формі недїльных школ і волительных предметів в реґіонах з компактным залюднїнём той комуніты. Такы освітнї ініціатівы фунґують в селах Переґу Маре в окресї Арад, [[Быстрый]] в окресї Марамуреш і Дерменешть в окресї Сучава. Важнов частёв освітнёго процесу суть каждорочны лїтнї таборы про молодеж. Почас тых стрїтнуть ся учать основы русиньской ґраматікы, історії і традічных реиесел, што приспівать к захованю жывого языка і народной ідентіты меджі наймолодшов ґенераціёв Русинів у Румунії.<ref>{{cite web |title=Uniunea Culturală a Rutenilor din România: Educație și Cultură |url=http://www.rutenii.ro |accessdate=2026-07-09}}</ref> == Сучасна школска сфера у Чеську == По розпадї Чехословакії і в резултатї працовной міґрації у Чеську, передовшыткым в Празї, взникла актівна русиньска комуніта, котра од року 1989 пережывать період културного ожывіня. Школство в русиньскім языку у Чеську не мать штатный статус і екзістуючі освітнї ініціатівы суть заміряны переважно на дорослу популацію. Цїлёвов ґрупов тых проґрамів суть єднак Чехы, котры ся інтересують о історію реґіону, єднак працовны міґранты, котры ся снажять заховати свою народну ідентіту. Главныма погынаючіма силами освітнёго процесу суть містны обчаньскы общества. Общество приятелїв Підкарпатьской Руси, заложена уж в роцї 1990, веде інтензівну освітову osvetovú чінность, выдавать рівноменный часопис, публікує літературу на чеськім і русиньскім языку і орґанізує історічны выставы. Централным містом про орґанізованя освітнїх подїй є Дім народностных меншын в Празї. Праві в тій інштітуції русиньскы орґанізації, в тім чіслї фолклорного здружіня „Скеля“, орґанізують лекції о історії Карпатьской Руси, реґуларны презентації книг і неформалны языковы курзы. Освітнїй процес прохожить формов волительных годин і недїльных стрїтнуть, котры уможнюють діаспорї утримовати контакт з языком і традіціями.<ref>{{cite journal |last=Medveďová |first=M. |title=Rusíni v Českej republike: história, kultúra a vzdelávanie |journal=Podkarpatská Rus |year=2015 |issue=3 |pages=12—14}}</ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] 6sr1zcz6vti9ppgbxghpcmm0xvm9huj 167696 167695 2026-07-22T17:11:34Z Halajkovič 33393 /* Сучасна школска сфера у Чеську */ 167696 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Alexander Dukhnovich.jpg|235px|thumb|[[Александер Духновіч]] быв [[Русины|русиньскый]] [[Просвітительство|просвітитель]] і [[Педагог|педаґоґ]], автор славного букваря „Книжица читальная для начинающих“ (1847), котрый ся став основов русиньского школства]] '''Русиньске школство''' є сістема освітнїх інштітуцій, проґрамів і ініціатів заміряных на учіня [[Русиньскый язык|русиньского языка]], [[Історія Русинів|історії]] і [[Русиньска култура|културы]], як ай інштітуцій, в котрых ся русиньскый язык поужывать як главный учебный язык.<ref>{{cite book |last1=Маґочій |first1=П. Р. |last2=Поп |first2=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=[[Ужгород]] |year=2010 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Історія русиньского школства сягать до [[XVII. стороча|17. стороча]], коли взникли першы церьковны школы на теріторіях з компактным залюднїнём Русинів. Далшый розвой і значны штруктуралны зміны прошла тота область в періодї габсбурьской монархії, в меджівойновім періодї (главно в [[Чехословакія|Чехословакії]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польску]]), як ай по [[Друга світова война|другой світовой войнї]]. В сучасности русиньске школство фунґує в розлічных формах (як волительный або повинный предмет, недїльны школы, языковы кружкы або повноцїнны ґімназіалны класы) в штатах, де жыє русиньска народностна меншына: на [[Русины на Словеньску|Словеньску]], у [[Русины в Польску|Польску]], у [[Руснаци у Сербиї|Сербії]] (де має [[Язык Паноньскых Русинів|русиньскый язык]] штатут урядного учебного языка в дакотрых школах [[Войводина|Войводины]]), у [[Русины в Хорватії|Хорватії]], у [[Русины в Мадярьску|Мадярьску]], у [[Русины в Румыниї|Румунії]], у [[Русины в Чеську|Чеську]], у [[Русины в США|США]], у [[Русины в Канадї|Канадї]] і на [[Русины на Українї|Українї]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцькый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым „руськым“ языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціално была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. Меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте.<ref>{{cite web |title=Barbareum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Священици церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачова]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії „Штадтконвікт“ фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]].<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Штадтконвікт |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=823 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложена Ґенерална ґрекокатолицька духовна семінарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня „Студіум Рутенум“ (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія.<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Щавницький Михайло |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=828 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів.<ref>{{cite web |title=Studium Ruthenum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Од року 1848 фунґовала на Львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. „рівноправности народностей“ допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. „[[Руська бурса|Руськы бурсы]]“, дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В „бурсах“ штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой „бурсы“ были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чехословакії === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] „містный язык“ ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных „штатных“ языків. Чехословацька влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь|Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руст]], в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати „народный язык“. Штатур тыж рекомендовав „орґанізовати як найскорше русиньскы школы“, причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же [[Русины на Словеньску]] не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 чехословацьке міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в розсягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в роцї 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя [[Лемківскый язык|лемківского языка]] в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї [[Лемкы|Лемків]]. Кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкы были уже пересвідчены о едукачнім потенціалї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Кедь подля даных Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов.<ref>{{cite book |last=Duc-Fajfer |first=O. |chapter=Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=217—231}}</ref> == Сучасна школска сфера у Сербії == Концём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Прикладом є руськокерестурьскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію.<ref>{{cite web |author=Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини |title=Национална стратеґия Руснацох у Сербиї |url=http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf |accessdate=2013-12-12}}</ref> На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурї компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку.<ref>{{cite book |last=Латяк |first=Д. |chapter=Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц |title=Думки з Дунаю 13-14 |location=Буковар |year=2012 |pages=171—263 |isbn=978-955-7767-07-5}}</ref> В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярїв. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, суть одборниками высоко оцїнены і выникають меджі учебниками іншых меншын у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в „Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю“ Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету „Руски язык з елеменнтами националней култури“. Є то єден із 15 выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35.<ref>{{cite book |last=Fejsa |first=M. |chapter=Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=192—201}}</ref> == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцях і Міклошевцях были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцях ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцях, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет „rusinski jezik“ як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцях, Міклошовцях і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцях і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70. до 90. років минулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковарї быв в роцї 1968 приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцях, Міклошевцях, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцях одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили „лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей“, котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот період ся став про Русинів у Хорватії крітічным, кедьже боёвы операції проходили на теріторії, компактно залюдненій Русинами. Навчаня русиньского языка ся там не утримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцях находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з розлічных клас, розлічных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцях. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрї. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцях укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцях і Міклошевцях од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з тройгодиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцях і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Гнатко |first=Н. |chapter=Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=164—169}}</ref><ref>{{cite book |last=Hnatko |first=N. |chapter=Rusínske školstvo v Chorvátsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=202—216}}</ref> == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярїв народностных меншын у Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь у Мадярьску пережыли (підкарпаторусиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на принціпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачскосрємскых Русинів) :[[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. :[[Мучонь]]: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в роцї 1995. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештї і іншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом.<ref>{{cite book |last=Kapráľ |first=M. |chapter=Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=253—262}}</ref> Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї.<ref>{{cite book |last=Ljavinec |first=M. |chapter=Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=244—251}}</ref><ref>{{cite book |last=Лявинець |first=М. |chapter=Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=170—176}}</ref> == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв]]і не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы.<ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |chapter=Пряшівска Русь. Школьска сфера |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |title=Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык |publisher=Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej |location=Opole |year=2004 |pages=427—462 |note=доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345}}</ref><ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |title=Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности |publisher=Світовый конґрес Русинів |location=Пряшів |year=2008}}</ref><ref>{{cite book |last=Plišková |first=A. |chapter=Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=177—192}}</ref> Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: # Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.). # Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Векшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Тота сітуація повязана з проблемами при приправі педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школярїв. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком року 1996. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 1997\1998 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 2004\2005 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 2006\2007 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 2008\2009 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в [[Чабины|Чабинах]]. В шк. роцї 2011\2012 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в [[Баєрівцї|Баєрівцях]]. Особито треба спомянути ОШ в [[Радвань над Лабірцём|Радвани над Лабірцём]], де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: „Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды шпеціфічным явлїнём — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.“ Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок.<ref>{{cite book |last=Ґай |first=М. |chapter=О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=158}}</ref><ref>{{cite journal |last=Ґай |first=М. |title=Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности |journal=Русин |volume=XX |year=2010 |issue=6 |pages=6—8}}</ref> На середнїй школї ся у рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є недостаток кваліфікованых учітелїв і потреба додаточной освітовой роботы меджі родічами. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Конєчні |first=С. |title=Капітолы з історії Русинів на Словеньску |publisher=Русин і Народны новинкы |location=Пряшів |year=2009 |pages=72 |isbn=978-80-88769-99-6}}</ref> == Сучасна школска сфера у США і Канадї == Історія русиньского школства в Северній Америцї ся дїлить на історічну церьковно-фарьску і сучасну академічно-сполоченьску етапу. В періодї масовой міґрації на концї 19. і на зачатку 20. стороча русиньскы братства, главно „Ґрекокатолицькый союз“, фінанцовали властны школы при церьквах. В тых заряджінях ся дїти учіли чітати кіріліцю, учіли ся основы релігії і історію родного края. Про потребы тых школ ся выдавали букварї і чітанкы, з котрых найпопуларнїшый быв букварь складженый ґрекокатолицькым священиком Йосифом Ганулеём і світьскым лемківскым актівістом [[Дмитро Вислоцкый|Дмітріём Выслоцькым]]. Єднак в резултатї асімілачного тиску і переходу церькви на [[анґліцькый язык]] богослужеб до конця 50. років 20. стороча тоты школы майже цалком заникли. Днесь ся русиньскый язык до істой міры заховав лем в семінарах: во Візантійскім католицькім семінарї св. Кіріла і Мефодїя в [[Питтсбург|Піттсбурґу]] ([[Пенсилвания|Пенсілванія]]) і в формі карпаторусиньского языка в православнім семінарї Хріста Спасителя в [[Джонставн]]ї.<ref>{{cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=Our People: Carpatho-Rusyns and Their Descendants in North America |publisher=Multicultural History Society of Ontario |year=2005 |isbn=978-0968099643}}</ref> В сучасности зогравають главну задачу при захованю знань сполоченьскы і научны орґанізації діаспоры. В роцї 1978 професор [[Павел Роберт Маґочій]] заложыв „Карпаторусиньскый научный центер“, котрый ся став вызначным выдаватём анґліцькоязычных учебників, словників і історічных праць о Русинах. Важным освітным центром є ай <nowiki>„</nowiki>[[Карпато-Русинськоє Общество|Карпаторусиньска сполочность]]<nowiki>“</nowiki>, котра реалізує розсяглы проґрамы про дорослых і молодеж в діаспорї. Сполочность реґуларно орґанізує онлайн курзы, ґенеалоґічны вебінары і лекції, чім помагать потомкам еміґрантів штудовати пряшівскый і підкарпатьскый штандарт русиньского языка. Вдяка довгорочному намагу діаспоры ся русиністика як научна дісціпліна научать ай на універзітній уровни, конкретно на Торонтьскій універзітї в Канадї.<ref>{{cite web |title=Carpatho-Rusyn Society: Educational Programs |url=https://c-rs.org |accessdate=2026-07-09}}</ref> == Сучасна школска сфера у Румунії == Русины у Румунії суть офіціално узнанов народнов меншынов, што їм уможнює здобывати цїлену штатну підпору на властны освітнї потребы і мати свого заступцю в румуньскім парламентї. Културны і освітнї інтересы комуніты на штатній уровни заступує <nowiki>„</nowiki>Културне общество Русинів Румунії<nowiki>“</nowiki>. Хоць в країнї не екзістують повноцїнны штатны школы з русиньскым учебным языком, вдяка штатному фінанцованю мать общество можность леґално выдавати двойязычны румуньско-русинськы учебникы і букварї, меджі котрыма стоїть за змінка публікація „Abecedar rutean“. На учіня русиньского языка проходить переважно в формі недїльных школ і волительных предметів в реґіонах з компактным залюднїнём той комуніты. Такы освітнї ініціатівы фунґують в селах Переґу Маре в окресї Арад, [[Быстрый]] в окресї Марамуреш і Дерменешть в окресї Сучава. Важнов частёв освітнёго процесу суть каждорочны лїтнї таборы про молодеж. Почас тых стрїтнуть ся учать основы русиньской ґраматікы, історії і традічных реиесел, што приспівать к захованю жывого языка і народной ідентіты меджі наймолодшов ґенераціёв Русинів у Румунії.<ref>{{cite web |title=Uniunea Culturală a Rutenilor din România: Educație și Cultură |url=http://www.rutenii.ro |accessdate=2026-07-09}}</ref> == Сучасна школска сфера у Чеську == По розпадї [[Чехословакія|Чехословакії]] і в резултатї працовной міґрації у Чеську, передовшыткым в [[Прага|Празї]], взникла актівна русиньска комуніта, котра од року 1989 пережывать період културного ожывіня. Школство в русиньскім языку у [[Чехія|Чеську]] не мать штатный статус і екзістуючі освітнї ініціатівы суть заміряны переважно на дорослу популацію. Цїлёвов ґрупов тых проґрамів суть єднак [[Чехы]], котры ся інтересують о історію реґіону, єднак працовны міґранты, котры ся снажять заховати свою народну ідентіту. Главныма погынаючіма силами освітнёго процесу суть містны обчаньскы общества. Общество приятелїв Підкарпатьской Руси, заложена уж в роцї 1990, веде інтензівну освітову чінность, выдавать рівноменный часопис, публікує літературу на [[Чеськый язык|чеськім]] і русиньскім языку і орґанізує історічны выставы. Централным містом про орґанізованя освітнїх подїй є Дім народностных меншын в Празї. Праві в тій інштітуції русиньскы орґанізації, в тім чіслї фолклорного здружіня „Скеля“, орґанізують лекції о історії [[Карпатська Русь|Карпатьской Руси]], реґуларны презентації книг і неформалны языковы курзы. Освітнїй процес прохожить формов волительных годин і недїльных стрїтнуть, котры уможнюють діаспорї утримовати контакт з языком і традіціями.<ref>{{cite journal |last=Medveďová |first=M. |title=Rusíni v Českej republike: história, kultúra a vzdelávanie |journal=Podkarpatská Rus |year=2015 |issue=3 |pages=12—14}}</ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] ictyf55kq03xtjsflb97b3m0oiwdmek 167697 167696 2026-07-22T17:13:59Z Halajkovič 33393 /* Сучасна школска сфера у США і Канадї */ 167697 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Alexander Dukhnovich.jpg|235px|thumb|[[Александер Духновіч]] быв [[Русины|русиньскый]] [[Просвітительство|просвітитель]] і [[Педагог|педаґоґ]], автор славного букваря „Книжица читальная для начинающих“ (1847), котрый ся став основов русиньского школства]] '''Русиньске школство''' є сістема освітнїх інштітуцій, проґрамів і ініціатів заміряных на учіня [[Русиньскый язык|русиньского языка]], [[Історія Русинів|історії]] і [[Русиньска култура|културы]], як ай інштітуцій, в котрых ся русиньскый язык поужывать як главный учебный язык.<ref>{{cite book |last1=Маґочій |first1=П. Р. |last2=Поп |first2=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=[[Ужгород]] |year=2010 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Історія русиньского школства сягать до [[XVII. стороча|17. стороча]], коли взникли першы церьковны школы на теріторіях з компактным залюднїнём Русинів. Далшый розвой і значны штруктуралны зміны прошла тота область в періодї габсбурьской монархії, в меджівойновім періодї (главно в [[Чехословакія|Чехословакії]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польску]]), як ай по [[Друга світова война|другой світовой войнї]]. В сучасности русиньске школство фунґує в розлічных формах (як волительный або повинный предмет, недїльны школы, языковы кружкы або повноцїнны ґімназіалны класы) в штатах, де жыє русиньска народностна меншына: на [[Русины на Словеньску|Словеньску]], у [[Русины в Польску|Польску]], у [[Руснаци у Сербиї|Сербії]] (де має [[Язык Паноньскых Русинів|русиньскый язык]] штатут урядного учебного языка в дакотрых школах [[Войводина|Войводины]]), у [[Русины в Хорватії|Хорватії]], у [[Русины в Мадярьску|Мадярьску]], у [[Русины в Румыниї|Румунії]], у [[Русины в Чеську|Чеську]], у [[Русины в США|США]], у [[Русины в Канадї|Канадї]] і на [[Русины на Українї|Українї]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцькый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым „руськым“ языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціално была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. Меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте.<ref>{{cite web |title=Barbareum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Священици церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачова]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії „Штадтконвікт“ фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]].<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Штадтконвікт |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=823 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложена Ґенерална ґрекокатолицька духовна семінарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня „Студіум Рутенум“ (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія.<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Щавницький Михайло |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=828 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів.<ref>{{cite web |title=Studium Ruthenum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Од року 1848 фунґовала на Львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. „рівноправности народностей“ допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. „[[Руська бурса|Руськы бурсы]]“, дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В „бурсах“ штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой „бурсы“ были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чехословакії === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] „містный язык“ ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных „штатных“ языків. Чехословацька влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь|Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руст]], в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати „народный язык“. Штатур тыж рекомендовав „орґанізовати як найскорше русиньскы школы“, причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же [[Русины на Словеньску]] не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 чехословацьке міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в розсягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в роцї 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя [[Лемківскый язык|лемківского языка]] в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї [[Лемкы|Лемків]]. Кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкы были уже пересвідчены о едукачнім потенціалї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Кедь подля даных Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов.<ref>{{cite book |last=Duc-Fajfer |first=O. |chapter=Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=217—231}}</ref> == Сучасна школска сфера у Сербії == Концём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Прикладом є руськокерестурьскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію.<ref>{{cite web |author=Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини |title=Национална стратеґия Руснацох у Сербиї |url=http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf |accessdate=2013-12-12}}</ref> На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурї компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку.<ref>{{cite book |last=Латяк |first=Д. |chapter=Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц |title=Думки з Дунаю 13-14 |location=Буковар |year=2012 |pages=171—263 |isbn=978-955-7767-07-5}}</ref> В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярїв. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, суть одборниками высоко оцїнены і выникають меджі учебниками іншых меншын у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в „Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю“ Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету „Руски язык з елеменнтами националней култури“. Є то єден із 15 выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35.<ref>{{cite book |last=Fejsa |first=M. |chapter=Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=192—201}}</ref> == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцях і Міклошевцях были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцях ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцях, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет „rusinski jezik“ як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцях, Міклошовцях і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцях і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70. до 90. років минулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковарї быв в роцї 1968 приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцях, Міклошевцях, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцях одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили „лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей“, котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот період ся став про Русинів у Хорватії крітічным, кедьже боёвы операції проходили на теріторії, компактно залюдненій Русинами. Навчаня русиньского языка ся там не утримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцях находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з розлічных клас, розлічных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцях. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрї. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцях укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцях і Міклошевцях од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з тройгодиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцях і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Гнатко |first=Н. |chapter=Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=164—169}}</ref><ref>{{cite book |last=Hnatko |first=N. |chapter=Rusínske školstvo v Chorvátsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=202—216}}</ref> == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярїв народностных меншын у Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь у Мадярьску пережыли (підкарпаторусиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на принціпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачскосрємскых Русинів) :[[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. :[[Мучонь]]: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в роцї 1995. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештї і іншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом.<ref>{{cite book |last=Kapráľ |first=M. |chapter=Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=253—262}}</ref> Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї.<ref>{{cite book |last=Ljavinec |first=M. |chapter=Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=244—251}}</ref><ref>{{cite book |last=Лявинець |first=М. |chapter=Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=170—176}}</ref> == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв]]і не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы.<ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |chapter=Пряшівска Русь. Школьска сфера |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |title=Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык |publisher=Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej |location=Opole |year=2004 |pages=427—462 |note=доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345}}</ref><ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |title=Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности |publisher=Світовый конґрес Русинів |location=Пряшів |year=2008}}</ref><ref>{{cite book |last=Plišková |first=A. |chapter=Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=177—192}}</ref> Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: # Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.). # Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Векшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Тота сітуація повязана з проблемами при приправі педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школярїв. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком року 1996. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 1997\1998 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 2004\2005 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 2006\2007 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 2008\2009 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в [[Чабины|Чабинах]]. В шк. роцї 2011\2012 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в [[Баєрівцї|Баєрівцях]]. Особито треба спомянути ОШ в [[Радвань над Лабірцём|Радвани над Лабірцём]], де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: „Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды шпеціфічным явлїнём — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.“ Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок.<ref>{{cite book |last=Ґай |first=М. |chapter=О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=158}}</ref><ref>{{cite journal |last=Ґай |first=М. |title=Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности |journal=Русин |volume=XX |year=2010 |issue=6 |pages=6—8}}</ref> На середнїй школї ся у рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є недостаток кваліфікованых учітелїв і потреба додаточной освітовой роботы меджі родічами. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Конєчні |first=С. |title=Капітолы з історії Русинів на Словеньску |publisher=Русин і Народны новинкы |location=Пряшів |year=2009 |pages=72 |isbn=978-80-88769-99-6}}</ref> == Сучасна школска сфера у США і Канадї == Історія русиньского школства в [[Северна Америка|Северній Америцї]] ся дїлить на історічну церьковно-фарьску і сучасну академічно-сполоченьску етапу. В періодї масовой міґрації на концї [[19. стороча|19.]] і на зачатку [[20. стороча]] русиньскы братства, главно „Ґрекокатолицькый союз“, фінанцовали властны школы при церьквах. В тых заряджінях ся дїти учіли чітати кіріліцю, учіли ся основы релігії і історію родного края. Про потребы тых школ ся выдавали букварї і чітанкы, з котрых найпопуларнїшый быв букварь складженый ґрекокатолицькым священиком Йосифом Ганулеём і світьскым лемківскым актівістом [[Дмитро Вислоцкый|Дмітріём Выслоцькым]]. Єднак в резултатї асімілачного тиску і переходу церькви на [[анґліцькый язык]] богослужеб до конця 50. років 20. стороча тоты школы майже цалком заникли. Днесь ся русиньскый язык до істой міры заховав лем в семінарах: во Візантійскім католицькім семінарї св. Кіріла і Мефодїя в [[Питтсбург|Піттсбурґу]] ([[Пенсилвания|Пенсілванія]]) і в формі карпаторусиньского языка в православнім семінарї Хріста Спасителя в [[Джонставн]]ї.<ref>{{cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=Our People: Carpatho-Rusyns and Their Descendants in North America |publisher=Multicultural History Society of Ontario |year=2005 |isbn=978-0968099643}}</ref> В сучасности зогравають главну задачу при захованю знань сполоченьскы і научны орґанізації діаспоры. В роцї [[1978]] професор [[Павел Роберт Маґочій]] заложыв „Карпаторусиньскый научный центер“, котрый ся став вызначным выдаватём анґліцькоязычных учебників, словників і історічных праць о Русинах. Важным освітным центром є ай <nowiki>„</nowiki>[[Карпато-Русинськоє Общество|Карпаторусиньска сполочность]]<nowiki>“</nowiki>, котра реалізує розсяглы проґрамы про дорослых і молодеж в діаспорї. Сполочность реґуларно орґанізує онлайн курзы, ґенеалоґічны вебінары і лекції, чім помагать потомкам еміґрантів штудовати пряшівскый і підкарпатьскый штандарт русиньского языка. Вдяка довгорочному намагу діаспоры ся [[русиністика]] як научна дісціпліна научать ай на універзітній уровни, конкретно на Торонтьскій універзітї в [[Канада|Канадї]].<ref>{{cite web |title=Carpatho-Rusyn Society: Educational Programs |url=https://c-rs.org |accessdate=2026-07-09}}</ref> == Сучасна школска сфера у Румунії == Русины у Румунії суть офіціално узнанов народнов меншынов, што їм уможнює здобывати цїлену штатну підпору на властны освітнї потребы і мати свого заступцю в румуньскім парламентї. Културны і освітнї інтересы комуніты на штатній уровни заступує <nowiki>„</nowiki>Културне общество Русинів Румунії<nowiki>“</nowiki>. Хоць в країнї не екзістують повноцїнны штатны школы з русиньскым учебным языком, вдяка штатному фінанцованю мать общество можность леґално выдавати двойязычны румуньско-русинськы учебникы і букварї, меджі котрыма стоїть за змінка публікація „Abecedar rutean“. На учіня русиньского языка проходить переважно в формі недїльных школ і волительных предметів в реґіонах з компактным залюднїнём той комуніты. Такы освітнї ініціатівы фунґують в селах Переґу Маре в окресї Арад, [[Быстрый]] в окресї Марамуреш і Дерменешть в окресї Сучава. Важнов частёв освітнёго процесу суть каждорочны лїтнї таборы про молодеж. Почас тых стрїтнуть ся учать основы русиньской ґраматікы, історії і традічных реиесел, што приспівать к захованю жывого языка і народной ідентіты меджі наймолодшов ґенераціёв Русинів у Румунії.<ref>{{cite web |title=Uniunea Culturală a Rutenilor din România: Educație și Cultură |url=http://www.rutenii.ro |accessdate=2026-07-09}}</ref> == Сучасна школска сфера у Чеську == По розпадї [[Чехословакія|Чехословакії]] і в резултатї працовной міґрації у Чеську, передовшыткым в [[Прага|Празї]], взникла актівна русиньска комуніта, котра од року 1989 пережывать період културного ожывіня. Школство в русиньскім языку у [[Чехія|Чеську]] не мать штатный статус і екзістуючі освітнї ініціатівы суть заміряны переважно на дорослу популацію. Цїлёвов ґрупов тых проґрамів суть єднак [[Чехы]], котры ся інтересують о історію реґіону, єднак працовны міґранты, котры ся снажять заховати свою народну ідентіту. Главныма погынаючіма силами освітнёго процесу суть містны обчаньскы общества. Общество приятелїв Підкарпатьской Руси, заложена уж в роцї 1990, веде інтензівну освітову чінность, выдавать рівноменный часопис, публікує літературу на [[Чеськый язык|чеськім]] і русиньскім языку і орґанізує історічны выставы. Централным містом про орґанізованя освітнїх подїй є Дім народностных меншын в Празї. Праві в тій інштітуції русиньскы орґанізації, в тім чіслї фолклорного здружіня „Скеля“, орґанізують лекції о історії [[Карпатська Русь|Карпатьской Руси]], реґуларны презентації книг і неформалны языковы курзы. Освітнїй процес прохожить формов волительных годин і недїльных стрїтнуть, котры уможнюють діаспорї утримовати контакт з языком і традіціями.<ref>{{cite journal |last=Medveďová |first=M. |title=Rusíni v Českej republike: história, kultúra a vzdelávanie |journal=Podkarpatská Rus |year=2015 |issue=3 |pages=12—14}}</ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] c06l50tedcsf282kn82cvose661t68a 167698 167697 2026-07-22T17:14:49Z Halajkovič 33393 /* Сучасна школска сфера у Румунії */ 167698 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:Alexander Dukhnovich.jpg|235px|thumb|[[Александер Духновіч]] быв [[Русины|русиньскый]] [[Просвітительство|просвітитель]] і [[Педагог|педаґоґ]], автор славного букваря „Книжица читальная для начинающих“ (1847), котрый ся став основов русиньского школства]] '''Русиньске школство''' є сістема освітнїх інштітуцій, проґрамів і ініціатів заміряных на учіня [[Русиньскый язык|русиньского языка]], [[Історія Русинів|історії]] і [[Русиньска култура|културы]], як ай інштітуцій, в котрых ся русиньскый язык поужывать як главный учебный язык.<ref>{{cite book |last1=Маґочій |first1=П. Р. |last2=Поп |first2=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=[[Ужгород]] |year=2010 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Історія русиньского школства сягать до [[XVII. стороча|17. стороча]], коли взникли першы церьковны школы на теріторіях з компактным залюднїнём Русинів. Далшый розвой і значны штруктуралны зміны прошла тота область в періодї габсбурьской монархії, в меджівойновім періодї (главно в [[Чехословакія|Чехословакії]] і [[Рѣчь Посполита II.|Польску]]), як ай по [[Друга світова война|другой світовой войнї]]. В сучасности русиньске школство фунґує в розлічных формах (як волительный або повинный предмет, недїльны школы, языковы кружкы або повноцїнны ґімназіалны класы) в штатах, де жыє русиньска народностна меншына: на [[Русины на Словеньску|Словеньску]], у [[Русины в Польску|Польску]], у [[Руснаци у Сербиї|Сербії]] (де має [[Язык Паноньскых Русинів|русиньскый язык]] штатут урядного учебного языка в дакотрых школах [[Войводина|Войводины]]), у [[Русины в Хорватії|Хорватії]], у [[Русины в Мадярьску|Мадярьску]], у [[Русины в Румыниї|Румунії]], у [[Русины в Чеську|Чеську]], у [[Русины в США|США]], у [[Русины в Канадї|Канадї]] і на [[Русины на Українї|Українї]]. == Історія == === Найстаршы документы о русиньскім школстві === Найстаршы документы о русиньскім школстві на теріторії компактно заселеній [[Лемкы|Лемками]] суть зос церьковных школ і ся датують од року 1638. В документї з 20. децембра року 1647, котрый быв адресованый [[Мушина|мушиньскому]] старостови, єпіскoп [[Пётр Ґембіцькый]] выдав таке наряджіня: Свої дїти жытелї обидвох міст ([[Мушина|Мушины]] і [[Тиліч]]а), як і підданы із сел до школ на навчаня посылати мають, жебы їх там в богослужобных ділах навчали а молити ся учіли так коло католицькых костолів, як і коло руськых церьквей. Список школ із року 1780, зробеный в часах папской візітації інформує, же на 36 уніатьскых парохіях мушиньского деканату, лем 4 парохії не мали церьковну школу. В церьковных школах ся учіли такым „руськым“ языком, якым школярї бісїдовали дома, але із своїм півцёучітелём, котрый звычайно походив із того самого ці сусїднёго села. Учіли ся тыж чітати і писати по польскы. О тім, же Лемкове з давных доб мали інтерес школовати ся, свідчать архівны штатістікы із знамой колеґії, пізнїше ґімназії в [[Подолинець|Подолинцї]] на [[Спіш]]у. === Русиньске школство у Габсбурьской монархії === Іщі за фунґованя [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской монархії]] можеме відїти зачаток навчаня [[Русиньскый язык|русиньского языка]]. Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатолицького духовенства была в роцї 1774 у [[Відень|Відню]] (і з ініціатівы [[Андрій Бачіньскый|Андрія Бачіньского]]) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатолицька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая [[семинария]] в Вене при св. Варваре — Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціално была прията скорочена назва [[Барбареум]] (Barbareum). Церьков св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевска грекокатолицка епархия|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. Меджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексѣй Повчий|Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было [[Барбареум]] заперте.<ref>{{cite web |title=Barbareum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Barbareum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Священици церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачова]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії „Штадтконвікт“ фунґуючій меджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Меджі священиками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Николай Нодь]].<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Штадтконвікт |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=823 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге [[Барбареум]], котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів. В роцї 1784 была у [[Львів|Львові]] заложена Ґенерална ґрекокатолицька духовна семінарія, де галічскы штуденты віденьского Барбареа могли продовжовати в штудію. Першым ректором ся став [[Михаил Щавницькый]] (од 1784 до 1787). Вєдно із Львівсков універзітов прияв (на основі декрету цісаря Ёзефа ІІ.) заложыня „Студіум Рутенум“ (Studium Ruthenum) 9. марца 1787 рока, як першого світьского высшого научного інштітуту про Русинів [[Австрійска імперія|Австрійской імперії]]. Щавницькый быв і орґанізатором штудія.<ref>{{cite book |last=Маґочій |first=П. Р. |chapter=Щавницький Михайло |editor1-last=Маґочій |editor1-first=П. Р. |editor2-last=Поп |editor2-first=І. |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher=Видавництво В. Падяка |location=Ужгород |year=2010 |pages=828 |isbn=978-966-387-044-1}}</ref> На Студіум Рутенум могли наступовати кандідаты, котры уже мали 17 років, знали чітати і писати руськым языком і были з [[Галичіна|Галічіны]]. Уквартелёваны были в Ґенералній духовній семінарії. Студіум Рутенум дїяло до 1809 рока. За цілый час фунґованя Студіум Рутенум закінчіло 470 штудентів.<ref>{{cite web |title=Studium Ruthenum |url=http://pl.wikipedia.org/wiki/Studium_ruthenum |accessdate=2013-04-28}}</ref> Од року 1848 фунґовала на Львівскій універзітї Катедра русиньского языка і літературы. === Русиньске школство в Угорьску === Перша універзітна катедра, яка ся занимала Русинами жыючіми на юг од [[Карпаты|Карпат]] была заложена на Будапештьскій універзітї в роцї 1919. На єй челї стояв [[Александер Бонкало]]. В 20. сторочу ся русинистіка зачала учіти на універзітї аж в послїдній четвертінї на Універзітї в [[Новий Сад|Новім Садї]]. Закон з рока 1868 о тзв. „рівноправности народностей“ допущав лем єден народ, мадярьскый, зато нияка орґанізація народностных меншын ту не могла леґално екзістоваты. Комплікованый быв і факт, же освітна сістема не продуковала ниякых новых актівістів. На середнїх школах у Пряшові, котры были під справов ґрекокатолицькой церькви, педаґоґічный процес проходив в мадярьскім языку. Зато навчіти ся кіріліку і заміряти ся на свойу первісну културу могли школярї лем на низшых уровнях школьской сістемы — в основных школах. В 1874 роцї былп у пряшівсім реґіонї 247 школ, в котрых ся в педаґоґічнім процесї даяков формов вжывав русиньскый язык. Но о 30 років пізнїше, в р. 1906, їх кількость упала лем на 23 а в 68 основных школах ся вело білінґвалне русиньско-мадярьске навчаня. Далшый рік ся тото чісло наслїдком інтензівной мадярізації зменшыло докінця на 9 школ. З історічных документів є інтересный вырочный справодай в мадярьскім языку з білінґвалной Пряшівской кралёвской католицькой главной ґімназії, зо школьского року 1910/11. Выука русиньского языка там была орґанізована од 2. по 8. класу шість раз до тыждня. В єднім школьскім роцї 1910/11 ся русиньскый язык нараз учіло аж 60 штудентів з ґрекокатолицькых родин. === Русиньске школство Лемковины === Выслїдкы народнобудительского снажіня ся стали очівісныма в XIX. сторочу, коли з [[Лемковинa|Лемковины]] вышла ціла плеяда вызначных людей в конфесійнім, научнім, літературнім і културнім жывотї [[Галичіна|Ґаліції]], меджі котрыма суть і особности цїлоевропского вызнаму. З них уведеме двох галічскых ґрекокатолицькых метрополитів — Ёзефа і Сілвестра Сембратовічовых, єпіскопів [[Фом Поляньскый|Фому Поляньского]] і [[Юліян Пелеш|Юліяна Пелеша]] (Пелеш быв окрем іншого і учітелём наслїдника цісарьского трону — князя Рудолфа), професорів теолоґії, окрем высше спомянутых тыж [[Онуфрій Криницькый|Онуфрея Криницького]], [[Тітус Мішковский|Тіта Мішковского]] і [[Василь Масцюх|Василя Масцюха]]. Хоць лемківска інтеліґенція в бівшій мірї была інтеліґенціёв церьковнов, в тім часї ся у [[Лемкы|Лемків]] профіловало світьске навчаня. Велику популаріту здобыли штудії права. В XIX. сторочу [[Лемковина]] вступила і до світа юрісдікції — мала едукованых судцїв, адвокатів, но і політіків і журналістів. Могли бы сьме спомянути іщі много далшых вызначных Лемків про годновірность школьской сістемы на Лемковінї. Едукачному процесу Лемків в другій половинї XIX. стороча были великыма помічниками тзв. „[[Руська бурса|Руськы бурсы]]“, дякуючі котрым могли штудовати і дїти з худобнїшых померів. В „бурсах“ штуденты мали забезпечене не лем бываня і страву, але і патріотічну выхову і едукацію. Одхованцї сандецькой і ґорліцькой „бурсы“ были найактівнїшыма патріотами і културныма дїятелями Лемковины в меджівойновім періодї. Їх думаня і почутя было наміряне в дусї еманціпації лемківской културы. Тот факт має велике значіня про статус [[Русиньскый язык|лемківского языка]]. Од року 1891 ся жывый язык лемківского села навсе дістає до писаных текстів. То значіть, же зачінать выходити першый часопис в лемківскім языку — двотыжденнік, нескорше тыжденнік Лемко (1911—1914). Школярї ся учіли з учебників, котры написав Метод Трохановскый і были выданы Штатным выдавательством школьскых учебників у Львовї. Были то: Лемківскій Буквар (Львів 1933) і Перша лемківска чытанка (Львів 1934). Прирїхтованы были і далшы учебникы, про высшы класы, но тоты уже небыли выданы. === Русиньске школство у Чехословакії === На [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] „містный язык“ ся став (вєдно з чеськым языком), едным з двох офіціалных „штатных“ языків. Чехословацька влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь|Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руст]], в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати „народный язык“. Штатур тыж рекомендовав „орґанізовати як найскорше русиньскы школы“, причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах. При уводжованю до жывота, взникали многы проблемы, котры были найвыразнїшы в школстві. В школьскім роцї 1923/1924 на выходнім [[Словеньско|Словеньску]] было лем 95 народных школ, в котрых ся вжывав русиньскый діалект. По крітіках америцькых Русинів быв і [[Томаш Ґарік Масарік|презідент Масарик]] примушеный конштатовати, же [[Русины на Словеньску]] не мають адекватну кількость школ. В роках 1932—1937 чехословацьке міністерство школства поволило, жебы 59 народных школ зо словеньского языка перешло на русиньскый а в 43 далшых ся завело навчана русиньского языка в розсягу найменше по три годины на тыждень. То значіть, же в роцї 1938 было на Словеньску довєдна 168 русиньскых народных школ а в далшых 43 ся счасти учів русиньскый язык. Од рока 1940 навчаня в народных школах мало належати до компетенції церькви. То доволило навчаня і в русиньскім языку а зарівно сі то выжадало выданя штирёх новых учебників. Настолїня комуністічного режіму в 1948 роцї значіло загамованя природного процесу самоідентіфікації русиньского жытельства на Словеньску, як і політічны амбіції русиньской меншыны. Русины были у вшыткых офіціалных документах евідованы як Українцї а самособов так то было і в русиньскых народных школах (в р. 1952 адміністратівным способом змінены на україньскы). Мушена українізація принесла із собов далшый важный проблем, котрый нарушів і до теперь нарушує русиньскый самоідентріфікачный процес — добровольну словакізацію, в тім часї приниману як лїпшу путь із двох не приятелных. == Сучасна школска сфера у Польску == Пять річный період фунґованя [[Лемківскый язык|лемківского языка]] в штатній школьскій сістемі охабило тверды шляпаї в самоусвідомлюючім процесї [[Лемкы|Лемків]]. Кедь язык Лемків быв на конець заміненый україньскым языком, нескорше польскым, Лемкы были уже пересвідчены о едукачнім потенціалї свого материньского языка, котрого навчаня загамовала політічна сістема. Зачали ся мобілізовати ку тому, жебы назад здобыли можность школованя в материньскім языку в штатных школах. Довгый час ся то не дало. Основна зміна в процесї навчаня лемківского языка пришла аж в посткомуністічнім Польску. В згодї з демократізаціёв штату, жытелї Польска надобыли право слободного выберу світоназору і заложіня орґанізації в згодї із своїма потребами. Потреба Лемків презентовати ся, была така велика, же уже в маю 1989 заложыли орґанізацію — [[Стоваришыня Лемків]]. Цілём орґанізації є: Захрана, розвиток і шыреня духовной і матеріалной културы Лемків, навчаня в лемківскім языку, популарізація історії Лемковины і здобываня зналостей о жывотї і актівітах Лемків за граніцями Польска. На реалізацію тых цілїв має уведжена орґанізація Комісію про едукацію, котра зачала боёвати о можность офіціалного навчаня Лемків в материньскім языку. В септембру 1991 в основній школї в Устю Ґорліцьком (в минулости ся село звало Устя Руске) ся першый раз по войнї, дякуючі тогдышнїй председнічцї Комісії про едукацію [[Мирослава Хомяк|Мірославы Хоміаковой]], зачали школяры учіти [[лемківскый язык]] як неповинный предмет. О рік нескорше Міністерство народного школства быдало поволїня на навчаня меншыновых языків як материньскых, што зініціовало навчаня лемківского языка в далшых школах на Лемковінї — в Криніцї і Роздїлю. В далшых роках ся [[лемківскый язык]] розшырив і до іншых школ — в западных областях Польска, де жыє много Лемків. В сучасности є подля штатістікы очівісный процес підвышованя чісла школ і школярїв, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Кедь подля даных Міністерства внутра і адміністрації Польской републікы в школьскім роцї 2001/2002 было в Польску 14 школ, в котрых ся учіло [[лемківскый язык]] 127 школярїв, в школьскім роцї 2005/2006 то уже было 37 школ, в котрых ся [[лемківскый язык]] учіло 295 школярїв. В академічнім роцї 2001/2002 ся зачала нова етапа в навчаню лемківского языка. По першый раз в історії ся [[лемківскый язык]] дістав на уровень высокого школства. На Педаґоґічній академії в Кракові, на Інштітутї русской філолоґії взникла апробація: русска філолоґіа і русиньскый [[лемківскый язык]]. Є то форма подвойного філолоґічного заміряня. Штуденты дістають паралелно повну дотацію предметів з обсягу русской філолоґії і тыж повну дотацію предметів з лемківской філолоґії. меджі предметами в лемківскім языку суть: практічне навчаня русиньско-лемківского языка, описна ґраматика русиньско-лемківского языка, познаткы з історії і култуты русиньско-лемківской меншыны, русиньско-лемківска література, історія русиньско-лемківского языка, конфронтачна ґраматика польско-лемківска і україньско-лемківска, методіка навчаня русиньско-лемківского языка, діпломовый семінарь з русиньско-лемківского языка. Першый раз в історії была можна едукація філолоґів з повноцїннов приправов на учіня лемківского языка. Першы абсолвенты, котры здобыли діплом в роцї 2006, уже наступили до практікы — то значіть, же зачали учіти [[лемківскый язык]] в школах. Школованя в материньскых языках меншын на верейных школах є дотоване штатом. На основі уставы, части О сістемі едукації, може быти такый сістем школованя орґанізованый тыж в сукромнім школстві. В Польску але сукромны школы має лем жыдівска меншына, і то лем дві. Правны управы тыкаючі ся прав на школованя в материньскых языкaх приналежників народностных і етнічных ґруп в Польску суть годночены позітівно. Гірша є сітуація з учебникамі. Навчаня лемківского языка ся реалізує подля учебых основ, одобреных Міністерством народного школства Польска, авторів [[Мирослава Хомяк|М. Хомяковой]], Г. Ґрантовской, П. Трохановского, О. Дуц-Файфер, М. Ванцю-Шавлука і А. Квоку: Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły podstawowej i gimnazjum. Про школьскы потребы быв тот проґрам схваленый розгоднутём MEN-DKW — 4014 — 133/99 із дня 31. 3. 1999. Одобрены суть і основы авторкы Мірославы Хомяковой — Program nauczania języka łemkowskiego (rusyńskiego) dla szkoły średniej (liceum, technikum, szkoła zawodowa). Kurs podstawowy. Быв одобреный на основі MEN-DKW-4015-7/00 із дня 18. 9. 2000. Што ся тыкать учебників, можеме сконштатовати, же їх чісло ся звышіло, но не забезпечують в достаточній мірї едукачный процес в лемківскім языку, літературї і културї. В початкох учітелї і школярї поужывали Букварь выданый іщі в меджівойновых часах. Пізнїше быв в сондажнім накладї выданый учебник зоставеный з матеріалів сформованых главно М. Хомяковов, просередництвом културно-сполоченьской орґанізації [[Стоваришыня Лемків]]. В роцї 2003 Міністерство народного школства і шпорту, по одобрїню учебників про навчаня лемківского языка кваліфікованыма одборниками, увело до свого выдавательского плану першы учебникы лемківского языка. По дакілько роках орґанізованого навчаня лемківского языка в школьскій сістемі Польска, можеме реґістровати много позітівных явів в розвої процесу навчаня. Передовшыткым все ся підвышує чісло школ і школярів, котры ся учать [[лемківскый язык]]. Розшырує ся база учебників, підвышує ся чісло кваліфікованых учітелїв лемківского языка. Є іщі много дефіцітів, котры взникають переважно зато, бо Лемкове суть розметаны по цілім Польску, зато ся і дуже скоро асімілують. Вшыткы тоты факты суть прічінов того, же на навчаня лемківского языка ся не голосить таке чісло школярів, яке бы ся очековало а наконець то веде ку споёваню клас або творїню меджішкольскых форем навчаня лемківского языка. В такій сітуації є тяжка приправа гармоноґраму навчалных годин так, жебы то выговлёвало вшыткым учасникам навчалного процесу. кедь возьмеме в увагу вшыткы аспекты і зроблены аналізы, можеме конштатовати, же [[лемківскый язык]] має в процесї едукації перспектіву. Одстраниня недостатків є про Лемків першоряднов задачов.<ref>{{cite book |last=Duc-Fajfer |first=O. |chapter=Lemkovský jazyk v edukačnom systéme v Poľsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=217—231}}</ref> == Сучасна школска сфера у Сербії == Концём 19. стороча, коли штат вырішив перетрансформовати конфесійны школы на штатны ся змінив язык навчаня на мадярьскый. Жебы ся навчаня і надале реалізовало в русиньскім языку і жебы школярї непереходили на навчаня в штатнім мадярскім языку, церькевно-школьскый выбор в Рускім Керестурї і Коцурї перебрав на себе повинность плаченя учітелїв. Прикладом є руськокерестурьскый учітель Мікола Будіньскый, котрый демонштратівно одышов із школы в Рускім Керестурї, перешов до школы в Коцурї і запоїв ся до педаґоґічной праксі народных учітелїв, котры мали підпору, так повісти, вшыткых Русинів і особито німецкого обывательства в Коцуре (Biljnja 1987, с.51). Конфесійна школа в Коцурї екзістовала до року 1921, чім зробила велику задачу в утриманю народной ідентіты Русинів а їх народного усвідоміня. В року 1921 Русины здобыли право на школованя в материньскім языку. Тым были фактічно узнаны за народностну меншыну. На основі того были нескорше в меджівойновім періодї основаны дві културно-освітны орґанізації а зачала ся плодна выдавательска дїалность. Выходили календарї, першы учебнікы про ОШ, новинкы і часопис про дїти — Наша заградка, котрый выходить до днесь. Іщі до ІІ. світовой войны было основане Низша реална мішана штатна ґімназія в Рускім Керестурі з навчалным языком русиньскым (1945). Была одкрыта на основі тогдышнїх леґітімных школьскых законів: Закона о штатных школах (1944), Закона о сімрічній повинній школьскій освітї про вшыткы дїти до пятнацять років (1945), што ся потім реалізовало на штирирічных основных школах і трирічных ґімназіях. Середня школа з навчалным языком не єствовала довго, бо до 1948 рока ся штирирічны ОШ і трирічны середнї школы трансформовали на вісямрічны основны школы. Історічным моментом про середнёшкольску освіту быв рік 1970, коли ся основало в Руськім Керестурі особите оддїліня ґімназії Жарка Зренянина з Вербасу. Быв сформованый Освітный сентр Петра Кузмяка, котре вязало до себе Основну школу Петра Кузмяка а сучасно і середнёшкольску освіту, выхову і професіонално-одборне навчаня од школьского рока 1977/78. Зміны школьскых законів в роцї 1990 значіли обновлїня ґімназіалной освіты, што дало можность, жебы ся тогдышня середня школа перетрансформовала на ґімназію.<ref>{{cite web |author=Одбор за науку Националного совиту рускей нацлоналней меншини |title=Национална стратеґия Руснацох у Сербиї |url=http://files.zavod.rs/2013/06/strategija-ruski.pdf |accessdate=2013-12-12}}</ref> На штирирічній ґімназії ся річно одкрыють три оддїліня — дві з навчалным языком серьбскым і єдно з навчалым языком русиньскым. Навщівлять го коло 25 школярів. Ґімназія є унікатна освітна інштітуція на світї, бо в ниякім другім штатї ся навчаня не проводить в русиньскім языку (вшыткы предметы). На вшыткы предметы з вынятком чуджіх языків має школа учебникы. Дакотры написали русиньскы авторы а дакотры были переложены із серьбского языка. Ґімназія має і свій інтернат з капацітов 70 місц і находить ся безпосередно в ареалї. В Руськім Керестурї компактно жыє русиньске жытельство, зато вшыткы дїти в містній основній школї Петра Кузмяка здобывають освіту в русиньскім языку.<ref>{{cite book |last=Латяк |first=Д. |chapter=Руски студенти и стредньошколци (1927—2001). Орґанізачна дїялносц |title=Думки з Дунаю 13-14 |location=Буковар |year=2012 |pages=171—263 |isbn=978-955-7767-07-5}}</ref> В Коцуре і Дюрдёве є сітуація шпеціфічна, бо жытельство є там мултінародностне. Зато ся в тых двох двоязычных серьбско-русиньскых школах знижує чісло школярів поступно аж під 15, што значіть мінімалне можне чісло потрібне на одкрытя оддїліня. Міністерство школства Серьбской републікы має в тім одношіню позітівный приступ, бо підпорує намаганя школьскых выборів, жебы тоты оддїліня могли быти одкрыты і при нізшім чіслї школярів. В каждім із спомянутых міст екзістує матерьска школка. В Руськім Керестурі при матерьскій школцї фунґують і яслї. В містах і селах де жыють Русины в меншім чіслї ся орґанізує кружкова дїялность русиньского языка, тзв. Пестованя русиньского языка з елементамі народной културы. Тоты ся реалізують во веце як десятёх містах ці селах і навщівлять їх коло 400 школярїв. Про потребы кружків ся ужывають три учебникы, котры подля їх головного рецензента суть на тілько оріґіналны, суть одборниками высоко оцїнены і выникають меджі учебниками іншых меншын у Войводинї. Русиністіка, як універзітна дісціпліна на Філозофічній факултї в Новім Садї екзістує од року 1972, коли быв на місце ректора зволеный [[Юлиан Рамач]]. Навчаня русиньского языка і літературы як факултатівного предмету і зарівно выберового предмету належала до компетенцій Лекторату русиньского языка і літературы. В роцї 1981 была на Педаґоґічнім інштітутї основана Штудійна ґрупа про русиньскый язык і літературу а в роцї 1983 ся утворила Катедра русиньского языка і літературы. Штуденты спочатку штудовали паралелно два одборы (русиньскый язык і літературу і серьбскый язык і літературу) а промовали в апробації: учітель русиньского языка і літературы і серьбского языка і літературы про школы з навчалным языком русиньскым. Штуденты сі могли выбрати і єдноодборове штудіюм русиньского языка і літературы. Днесь ся катедра называть Оддїліня русиністікы. Єдным найвекшых успіхів Оддїліня русиністікы є богата научна публікачна чінность зо сферы русиністікы. Дотримованя прав на навчаня в русиньскім языку в Сербії суть ґарантованы в „Законє о предшколскім воспитаню и образованю, Законє о основней школи, Законє о штреднєй школи и Законє о високим образованю“ Повінне школованя в матерьскій школї є так само як і у нас, т. з. єден рік перед зачатком школьского навчаня. Основне школованя є повинне до 15 років. Середнёшкольскы штудії суть роздїлены до двох сеґментів, як общі штудії і як одборны (професійно-фаховы) штудії. Высокошкольскы штудії суть професійно напрямены. Школованя в русиньскім языку на тых школах є можне в такім припадї, же в класї не є менше як 15 школярів, котры ся в русиньскім языку хотять школовати. кедь ся навчаня не веде в русиньскім языку, тогды є можность русиньскый язык проводиты формов выберового предмету. Матерьскы школы суть в Сербії наставлены так, же суть до них придїлёваны дїти подля місца перебываня, т. з., же окремо в містах то родічам і дїтём стяжує можность навщівлёвати русиньску школку. Основне шолованя в русиньскім языку є реалізоване на трёх основных школах: в Руским Керестурі, Коцурі і Дюрдёві. В Коцурі і Дюрдёві ся не наповнять законне мінімум — 15 школярів єднакого віку, зато ся хоснує іщі часть реґулатівы, котра допущать можность, жебы міністер освіты доволив ухопити і менше чісло школярів, як є становлене в законї. В основнім школстві ся такым способом в русиньскім языку школує коло 560 дїтей. Про дїти котрых языком навчаня є серьбскый язык, є можности навчаня русиньского языка на годинах з предмету „Руски язык з елеменнтами националней култури“. Є то єден із 15 выберовых предметів, заступленых 2 годинами до тыждня. На середнїх школах штудує коло 60 штудентів, на высокій коло 35.<ref>{{cite book |last=Fejsa |first=M. |chapter=Vzdelávací systém Rusínov v Srbsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=192—201}}</ref> == Сучасна школска сфера у Хорватії == Векша часть Русинів в Хорватьску жыють в селах [[Петровци]] і [[Миклошевци]] і творять там векшыну жытельства. Освітна сістема в русиньскім языку має в Хорватьску довгу традіцію. Першы школы в Петровцях і Міклошевцях были церьковны. Взникали під патронатом Кріжевацького єпіскопства і екзістовали аж до року 1874, коли быв приятый Закон о народній штирикласній школї, подля котрого патронат над школами і учітелями перебрав штат. Школы были переменованы на общонародны школы. Навчаня ся проводило в хорватьскім языку. Русиньскый язык ся хосновав лем на годинах реліґії і то лем тогды, кедь быв священік Русин, т. з. знав тот язык. Хоць ани в меджівойновім періодї ся не навчало в русиньскім языку, народне чутя, котре ся дїдило з ґенерації на ґенерацію было барз міцне. Русиньскый язык меджі Русинами пошырёвали і пестовали русиньскы народны учітелї, котры зо школярями по школї бісїдовали по русиньскы, приготовлёвали културны проґрамы про родічів і цілый валал на кажде церьковне свято. В Петровцях ся русиньска културы пошырёвала іщі посередництвом співацькой ґрупы. Церьковный збор дїяв і в Міклошевцях, котрого основателём і диріґентом быв Йоакім Костелник. Позітівны зміны в навчаню материньского русиньского языка ся зачали ралізовати по другій світовій войнї. З ініціатівы народностной орґанізації Руска матка в школьскім роцї 1949/50 ся по першый раз обявив премет „rusinski jezik“ як рівноцїнный навчалный предмет в школї. Навчаня русиньского языка ся зачало в Петровцях, Міклошовцях і в Раёвом Селе. Навчаня в материньскім языку ся перерывать в шістьдесятых роках, в Міклошевцях і Раёвом Селе іщі скорше. Меджі роками 1956—1969 навчаня в русиньскім языку цалком абсентує. Од 70. до 90. років минулого стороча ся утримала контінуіта школства в русиньскім языку і быв зазначеный ёго выразный розвиток. Во Вуковарї быв в роцї 1968 приятый Закон о поужываню языка меншынового жытельства, подля котрого ся міг материньскый язык навчати як рівноцїнных повинный предмет в ОШ там, де тоту школу навщівлёвали школярї, про котрых штатный язык не быв материньскый. Так было навчаня русиньского языка і културы орґанізоване в Петровцях, Міклошевцях, Вуковаре і в Раёвом Селе. Материньскый язык ся учів в дотації пятёх годин до тыждня: 3 — языка, 2 — културы. Учебникы забезпечовало Дружство за руски язик в Новом Садї. Кінцём 70-ых років на основі жадостей родічів і сельскых урядів была в Міклошевцях одкрыта матерьска школа, як перша сельска школа в Хорватьску з русиньскым выховным языком. Од рока 1982 аж до рока 1991 ся проводили „лєтнї школи за руско-українску младеэ Горватскей“, котрых орґанізатором быв Союз Русинох и Українцох Горватскей, што доста помагало розвитку русиньского школства. Свою традіцію утримали доднесь, прічім ся орґанізовали і в тяжкім войновім періодї (обчаньска война в роках 1991—1997). Тот період ся став про Русинів у Хорватії крітічным, кедьже боёвы операції проходили на теріторії, компактно залюдненій Русинами. Навчаня русиньского языка ся там не утримало ани на єдній школї. В часї войны ся в Вінковцях находило доста русиньскых выселенців, зато ту была зорґанізована Мала школа русиньского языка, котра зосереджовала школярів з розлічных клас, розлічных міст і сел, дочасно жыючіх во Вінковцях. Была під справов Хорватьской републікы. Навчаня ся реалізовало кажду суботу в 5 годиновых блокох. Навчаня проходило найперше в просторах основной школы, нескорше в штудентьскім центрї. Навчаня русиньского языка теперь проходить періодом ренесанції. По скінчіню войны ся люде назад вернули до своїх сел а Мала школа русиньского языка во Вінковцях укончіла свою дїялность. Но з ініціатівы Союзу Русинів і Українців Хорватьска ся русиньскый язык завів до школ в Петровцях і Міклошевцях од першой аж по восьму класу, як выберовый предмет з тройгодиновов дотаціёв. В роцї 2000 быв приятый Закон о выхові і школованю в языку народностных меншын. На основі того были реалізованы дакотры зміны в навчаню русиньского языка: предмет ся называть Пестованя русиньского языка і културы і навчаня было одгласовано подля моделу Ц, што значіть по 5 годин до тыждня, причім учіво повязує до себе 4 основны предметы: Русиньскый язык, Історія Русинів, Ґеоґрафія Русинів, Вытварне уменя і музычна култура Русинів. З цілём інформовати школярів з літератнов і културнов дїдовізнёв Русинів, як і з далшыма аспектами їх жывота, жачала розвивати културну дїялность школа в Петровцях і зачали орґанізовати Школьскый вечур літерарной творбы Русинів. Навчаня русиньского языка в Хорватьску є од 1999 рока лем в примарній едукації. Проблемами суть недостаток учебників, абсенція платных учебных основ, одборня приправа і розшырёваня кваліфікації учітелїв русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Гнатко |first=Н. |chapter=Проблеми виучованя мацеринского язика Руснацох у Републики Горватскей |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=164—169}}</ref><ref>{{cite book |last=Hnatko |first=N. |chapter=Rusínske školstvo v Chorvátsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=202—216}}</ref> == Сучасна школска сфера у Мадярьску == В сучасности ся освіта школярїв народностных меншын у Мадярьску реалізує подля проґраму мадярьской освітной сістемы. Основным цілём освіты народностных меншын є захованя і укріплёваня їх ідентіты. За важне ся бере навчаня наукы о власти, історії, фолклору, културы і уменя, котры суть частёв школьскых учебных основ. О навчаню школярів Мадярьска в русиньскім языку можеме говорити з позіції трёх діалектів, котры доднесь у Мадярьску пережыли (підкарпаторусиньскый, діалект села [[Комлошка]] — основаный на принціпі выходославяньскых языків з хоснованём словеньскых і мадярьскых слов; діалект села Мучонь — подобный діалекту бачскосрємскых Русинів) :[[Комлошка]]: В 1994 роцї ся зачало з факултатівным навчанём русиньского языка, нескорше была орґанізована недїльня школа русиньского языка і културы. Потім ся з дїтей, котры мали інтерес основала єдна класа, в котрій ся довєдна учать школярї 1. — 4. класы. Реалізує ся в дотації штирёх годин до тыждня. Затоже в Мадярьску іщі не были выданы учебникы азбуков, чітанкы про русиньскых школярів, в Комлошцї были найприятелнїшы учебникы, котры были выданы на Словеньску, бо словеньскый варіант русиньского спісовного языка є про жытелїв Комлошкы найближшый. Што є інтересне, же одколи ся зачало з навчанём русиньского языка, містны педаґоґове собі самы доповнили освіту, жебы і они были приготовлены на нову сітуацію. Докінця і учітелькы в матерьскых школах обогатили свій выховный проґрам о русиньску културу (співанкы, традіції), жебы дїтвак, кторый наступить до першой класы быв уже на навчаня материньского языка приготовленый. :[[Мучонь]]: Навчаня русиньского языка ся ту зачало в роцї 1995. Напроти Комлошцї є [[Мучонь]] векше село, но парадохно ся ту русиньскый язык утримав в меншій мірї. Жебы тот факт пригамовати, завели в містній школї по дві годины навчаня русиньского языка до тыждня. Мучоньскый діалек має сполочны знакы з войводиньскым русиньскым языком, зато мучоньскый школярї ся на годинах учать з учебників выданых у Войводинї. В Будапештї і іншых реґіонах Мадярьска Русины комунікують підкарпатьскым варіантом русиньского языка. Од року 2002 при реґіоналных і окресных самосправах екзістують недїльны школы про дїти. Навчаня ся реалізує раз до тыждня по дві годины. Навчаня ся реалізує з учебників на базї підкарпатьского варіанту русиньского языка. В роцї 1992 была основана катедра україньской а русиньской філолоґії на містній высшій школї в Нїредьгазї. Єй основателём є вызначный славіста, фахман в области історії языка і културы Русинів 18. стороча Іштван Удварій. Основаня катедры было з єдного боку продовжованём научно-выскумной роботы в области русиністікы, котру Іштван Удварі зачав омного скорше, но з другого боку назвов катедры потвердив, же академічна громада в Мадярьску має моралну повинность вернути ся по довгых роках ку традіції, заложеній містныма русиністами Антоніём Годинком і Александром Бонкалом.<ref>{{cite book |last=Kapráľ |first=M. |chapter=Moderná maďarská rusinistika a jej zakladateľ Ištván Udvári |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=253—262}}</ref> Першорядов задачов Русинів у Мадярьску є кодіфікація русиньского языка, котра є в штадію приправы. Далшов задачов є приготовити адрів, т. з. мати професіоналных учітелїв русиньского языка, бо кедь будуть професіоналы, потім мож основати оріґіналны тематічны планы на выучіня родного языка. Уже ся в тім дїлї даякы крокы зробили. Спочатку фунґовала в Америцї Руска Школа, котра была веджена в русиньскім языку. Были то державны школы або припадовали під парохію ґрекокатолицьку або православну. Про потребы такых школ были выдаваны букварї і чітанкы писаны кіріліцёв, з котрых найвеце популарным быв букварь писаный ґрекокатолицькым священиком Йозефом Ганулём і лаічным лемківскым актівістом Дімітріём Выслоцькым. Русиньскый язык заникнув в тых школах до кінця 50-ых років. Днесь лем в семінарях повязаных з двома традічныма церьквами ся якымесь способом утрымав русиньскый у Візантинскій Католицкій семінарії св. Кіріла і Мефодія в Піцбурґу в Пенсинльванії, або карпаторуськый в Православній Семінарії Христа Спасителя в Джонстави в Пенсильванії. Непозераючі на орґанізоване формалне навчаня русиньского пзыка, выдиме ту індерес о індівідуалну самоосвіту в тім языку або через не формалны ґрупы, чому шлужыли і популарны выданя Русиньско-анґліцького бісїдника выданого в двох діалектных варіантах. Од конця 70-ых років 20. стороча ся уже продало веце як шість тисяч копій, головно другому, третёму і четвертому поколїню першых русиньскых еміґрантів. Поступно наймолодша ґенерація бадать і слїдує своє корїня і хоче ся што найвеце тому приближыты, жебы познати історію і вшытко што з тым повязане, зато інтерес і о язык там є, хоць проблемы з ёго поужыванём суть великы. Хоснує са переважно у фолклорї.<ref>{{cite book |last=Ljavinec |first=M. |chapter=Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=244—251}}</ref><ref>{{cite book |last=Лявинець |first=М. |chapter=Проблемы обученія русинському языку у Мадярщінї |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=170—176}}</ref> == Сучасна школска сфера на Українї == Русиньске школьство на [[Україна|Українї]] было зліквідоване в часах, коли совєтьскый тоталітный режім розгоднутём прикапчав ку совєтьскій Українї Підкарпатьску Русь і заказав русиньску народность. Такой в роцї 1945 заперли вшыткых 636 русиньскых школ і выголосили їх за школы україньскы. То значіть же на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатю]] была доста добрї розвинута сістема русиньскых школ, зато мусїме розуміти намаганям містных Русинів мати свої народностны школы. На штатній уровни ся Русины помочі не дочекали і влада в [[Кієв]]і не має дяку тоты проблемы рїшати. Інакша сітуація є але на уровни містной самосправы, де мож видїти чутливішый приступ к порозуміню даной сітуації як і пасівна поміч [[Русины|Русинам]] (напр. безплатне ужываня просторів школ про навчаня в недїльных школах). Довести русиньску школу під стрїху общоосвітной школы доволює штатный вынос о факултатівных предметах, котры школярям може (но і мусїть) орґанізовати директорство штатной школы на основі жадостей родічів (на даный предмет мусить быти приголошеных мінімално 20 школярів). Родічі переважно жадають орґанізовати годины почітачовой технікы і інформатікы, хореоґрафії, таньців і т.д. а директорство має задачу найти одповідного учітеля і заплатити ёго роботу з фінанцій школы. Одкрытя каждой русиньской школы ся зачінать од того, же родічі, котры хотять, жебы ся іх дїти учіли русиньскый язык і културу адресують жадость о одкрытя русиньской класы при даній школї директорству. Тота документація ся подає на окресне оддїліня освіты, і потім ся верне розгоднутя о основаню ку директорови школы. Директорству штатной інштітуції закон заказує забезпечовати русиньского шпеціалісту і мож конштатовати, же до днешнёго дня бы ся не было дало одкрыти ани єдну русиньску класу, кібы фінанцованя і інтерес найти одповідных педаґоґів не перебрав на себе сам орґанізатор русиньского недїльного навчана — Школьска рада русиньскых недїльных школ. Недїльны школы на Підкарпатю суть фінанчно підпорованы спонзорами із [[Северна Америка|Северной Америкы]] (США і Канады). Русиньска недїльня школа загорнює пятьступнёве навчаня. Школярї суть роздїлены подля віку. Проґрам загорнює такы предметы: Русиньскый язык, Русиньска література, Історія Карпатьской Руси, Ґеоґрафія Карпатьской Руси, Етіка і набоженьство, Русиньскый народопис і Русиньска народна култура (естетіка). == Сучасна школска сфера на Словеньску == Выразны зміны пришли аж по роцї 1989, коли зачінаме говорити о новім народнім возроджіню. Новоприниманы законы демократічной репунліы возродный процес Русинів і їх материньского языка — дякуючі сістематічному дожадованю ся Русиньской оброды на Словеньску — зачали акцептовати, в наслїду чого од школьского рока 1997/1998 в 12 основных школах севернёвыходного Словеньска быв проявленый інтерес родічів школярів завести выучованя русиньского языка. З цілём заставити проґресивну словакізацію Русинів, возродный рух в бывшім Ческословеньску по роцї 1989 собі як першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, бо лем в нїм видїв ґаранцію захованя і розвоя народной і языковой ідентіты Русинів. Днесь можеме конштатовати, же од року 1989 ся подникли прінціпіалны крокы ку тому, жебы русиньскы дїти назад здобыли право учіти ся материньскый русиньскый яазык в школах. [[Русиньска оброда]] од початку свого взнику пожадовала навчаня русиньского яазыка в ОШ. Спочатку то было на 1. ступню а потім мали переходити на списовный укарїньскый або російскый язык. Але первісны пропозіції ся поступно модіфіковали у звязї з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цїлоевропскім контекстї, котрый пожадовав узнаня Русинів як самостатной народности і створїня русиньского списовного языка. Ёго кодіфікація в р. 1995 ся стала основнов крітеріёв про заведжіня языка до освітной сістемы.<ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |chapter=Пряшівска Русь. Школьска сфера |editor-last=Magocsi |editor-first=Paul Robert |title=Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык |publisher=Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej |location=Opole |year=2004 |pages=427—462 |note=доповнене выданя з дакотрыма змінами 2007, с. 343—345}}</ref><ref>{{cite book |last=Плїшкова |first=А. |title=Русиньскый язык на Словенську. Короткый нарис історії і сучасности |publisher=Світовый конґрес Русинів |location=Пряшів |year=2008}}</ref><ref>{{cite book |last=Plišková |first=A. |chapter=Rusínsky spisovný jazyk vo vzdelávacom systéme Slovenskej republiky |editor-last=Plišková |editor-first=A. |title=Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 |location=Prešov |year=2008 |pages=177—192}}</ref> Заведжіню языка до практікы передходило вытворїня основных документів. В першім рядї: # Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), вытворена Штатным педаґоґічным уставом в Братїславі, деташованым центром у Пряшові (автор: доц. ПгДр. Василь Ябур, к.н.). # Концепція школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности (1996), вытворена Міністерством школства Словеньской републікы. В навязности на них дале взникали, а поступно в залежности од потреб освітного процесу ся і модіфіковали далшы педаґоґічны документы, якы схвалило Міністерство школства СР. Векшу вагу має перша концепція, котра была збудована на інакшій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків. Основов ся стала комунікатівна метода (намісто аналітічно-сінтетічной), котра є в сучасности найрозшыренїша при навчаню чуджых языків. З того выходить, же цілём концепції не суть знаня, як то є переважно при навчаню іншых языків, але актівіты, наслїдны роботы і дїятельность на основі здобытых знань. То значіть, же навчаня русиньского языка ся тым зараджує меджі нетрадічны, ці алтернатівны, бо хоць бы з такыма цільми мала робити ціла школьска освіта на Словеньску до днесь є то пріорітов переважно алтернатівных школ. Школа бере за основный ціль освоїня сі списовной подобы русиньского языка в звязї з выразным розвытком речовых способностей. Шпеціфіков навчаня русиньского языка є особитый процес освоёваня. Звычайно ся дїти учать языкы через зорный поле материньского языка, но при навчаню русиньского языка то є так, же сі го дїти спочатку будуть освоёвати через зорный поле словенчіны. Є то парадокс, но треба го решпектовати. В згодї зо шпеціфіаціёв учіня ся, дана концепція навчаня русиньского языка роздїлює до трёх етап — передазбукова, азбукова а поазбукова етапа. Друга концепція в рамках уводжіня языка до школьской сістемы, го задїлёвала уже до матерьскых школ, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Но наперек тому до днешнёго часу маєме лем дві МШ з выховным русиньскым языком. За неповнїня той концепції можущ так родічі, як і компетентны інштітуції, юкы даному проблему не придїлюйють достаточну увагу і не родумують над тым, ці треба дану сітуацію мінити, т. з. ці закладати новы, респ. трансформовати уж єствуючі школкы з выховным языком русиньскым. Наслїдком того дїти родічів русиньской народности на Словеньску ся і в сучасности выховлююти, подобно як до р. 1989, в школках з офіціалным языком словеньскым, ці докінця з україньскым. Тота сітуація повязана з проблемами при приправі педаґоґів про такы матерьскы школы. Уведжіню русиньского языка до школьской сістемы на Словеньску передходили дві сондажы інтересу родічів. Першый быв в роцї 1994 і быв заміряный на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языка а културы в 2. класї ОШ. Інтерес проявило в трёх окресах 251 школярїв. Друге, уже детайлнїше сондованя было реалізоване зачатком року 1996. Было роздїлене на дві части, де перша є заміряна на інтерес родічів при записї до 1. класы а друга на інтерес родічів уже школоповинных дїтей од 2. по 8. класы. Довєдна во вшыткых 6 окресох, на 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. Дня 12. юна 1996 ся в Бардеёві одбыла робоча стрїтча заміряна на рїшиня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету Русиньскый язык і література до ОШ. Договорили ся на трёх крітеріях, на основі котрых было можне і реалне в школьскім роцї 1997\1998 завести предмет Русиньскый язык і література до 12 школ в пятёх окресах. Но практічне рїшиня в тім школьскім роцї было інакше. Навчаня ся досправды зачало лем в штирох школах, што было прямо звязане із роботов Русиньской оброды в тых окресах. Анґажованость єй членів была наконець розгодуюча і при взнику далшых шестёх ОШ, єдной ґімназії а так само і высокошкольского Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на ПУ з Оддїлінём русиньского языка і културы (1999). Нескорше в роцї 2004\2005 ся предмет русиньскый язык і література учів в девятёх ОШ і єдній ґімназії як неповинный, на єдній ОШ як повинный а як розшыруюча форма штудія на ПУ. В рамках розшырованя русиньскых школ, можеме быти свідками стаґнації а в гіршім припадї знижованя чісла основных школ з навчанём русиньского языка. В школьскім роцї 2006\2007 їх было уж лем вісем. Русиньскый язык ся поступно перестав учіти на 5. ОШ в Снинї, на 2. ОШ у Свіднику і на єдиній середнїй школї — на ґімназії в Меджілабірцях, де было рік на то обновлене навчаня формов кружка русиньской културы. В школьскім роцї 2008\2009 отворили першу народностну школу з навчалным русиньскым языком в [[Чабины|Чабинах]]. В шк. роцї 2011\2012 отворили другу ОШ з навчалным русиньскым языком в [[Баєрівцї|Баєрівцях]]. Особито треба спомянути ОШ в [[Радвань над Лабірцём|Радвани над Лабірцём]], де є навчаня русиньского языка орґанізоване Мґр. Мареком Ґаём, методіком русиньского языка. Подля ёго слов: „Каждый учітель русиньского языка ся стрїчать іщі із єдным, досправды шпеціфічным явлїнём — із непорозумінём проблематікы школованя дїтей родічами. Тоты часто не розумлять змысел навчаня русиньского языка, мішають собі го із україньскым або російскым языком і многы суть пересвідчены о тім, же учіти ся русиньскый язык є про їх дїти збыточне. … В тім виджу найвекше посланя і хосен навчаня русиньского языка в будьякій формі, бо лем так ся дїтём може навернути їх страчена ідентічность і любов ку азбуцї і своїй історії.“ Марек Ґай завів на тій школї навчаня русиньского языка нелем на першім але і на другім ступню. Так само ся дякуючі нёму підвышує інтерес о русиньскый язык на радваньскій школї. Учітель ся може пышыти знанями і талентом своїх школярїв, бо їх малы літературны творы можме чітати на сторінках нашой русиньской пресы але і в школьскім часописи Русначок.<ref>{{cite book |last=Ґай |first=М. |chapter=О проблемах навчаня русиньского языка на 1. і 2. ступнях основных школ у Словакії |editor-last=Плїшкова |editor-first=А. |title=Русиньскый язык меджі двома конґресами. Зборник рефератів з ІІІ. Меджінародного конґресу русиньского языка |location=Пряшів |year=2008 |pages=158}}</ref><ref>{{cite journal |last=Ґай |first=М. |title=Сучасный став русиньского народностного школства і перспектівы до будучности |journal=Русин |volume=XX |year=2010 |issue=6 |pages=6—8}}</ref> На середнїй школї ся у рамках повинного ці неповинного предмету русиньскый язык неучіть. Є ведженый лем формов кружка — днесь уж не є ани тот. Найвекшым проблемом в процецї розвытку школства є проґресівна асімілація середнїй і молодій ґенерації. Далшым проблемом є недостаток кваліфікованых учітелїв і потреба додаточной освітовой роботы меджі родічами. Найчастїшым проблемом была од зачатку абсенція кваліфікованых педаґоґів. Аж в школьскім роцї 2003/2004 в дакотрых школах з навчанём русиньского языка зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв на русиньскый язык. Іде о абсолвентів преглбеной формы штудія одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты ПУ, котре ся такым способом реалізовало од акад. р. 1999/2000 до р. 2006/2007. В тім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізоваты бакаларьску форму нового акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з 12 далшыма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. В сучасности суть акредітованы далшы два ступнї штудія — маґістерьскый і докторандьскый. Цалком новым феноменом в навчаню русиньского языка на Словеньску є проєкт новооснованой орґанізації — обчаньского здружіня Колысочка, котра сі за цїль дала етнічну і языкову ревіталізацію русиньской народностной меншыны як вымераючого народа Европы. Здружіня передложыло на Уряд влады три проєкты, з котрых їм быв одобреный єден, тот найважнїшый — основаня вечернёй школы русинського языка. На основі того было в дакілько містах і селах одкрыте навчаня языка про вшыткы віковы катеґорії. Передходила тому приправа учітелїв, котры мали навчаня забезпечовати. Таке навчаня было наплановане до децембра 2013 рока, но орґанізаторы і самы участници продовжують в навчаню і в далшых роках а днес можеме бісїдовати о 27 вечурных школах русиньского языка.<ref>{{cite book |last=Конєчні |first=С. |title=Капітолы з історії Русинів на Словеньску |publisher=Русин і Народны новинкы |location=Пряшів |year=2009 |pages=72 |isbn=978-80-88769-99-6}}</ref> == Сучасна школска сфера у США і Канадї == Історія русиньского школства в [[Северна Америка|Северній Америцї]] ся дїлить на історічну церьковно-фарьску і сучасну академічно-сполоченьску етапу. В періодї масовой міґрації на концї [[19. стороча|19.]] і на зачатку [[20. стороча]] русиньскы братства, главно „Ґрекокатолицькый союз“, фінанцовали властны школы при церьквах. В тых заряджінях ся дїти учіли чітати кіріліцю, учіли ся основы релігії і історію родного края. Про потребы тых школ ся выдавали букварї і чітанкы, з котрых найпопуларнїшый быв букварь складженый ґрекокатолицькым священиком Йосифом Ганулеём і світьскым лемківскым актівістом [[Дмитро Вислоцкый|Дмітріём Выслоцькым]]. Єднак в резултатї асімілачного тиску і переходу церькви на [[анґліцькый язык]] богослужеб до конця 50. років 20. стороча тоты школы майже цалком заникли. Днесь ся русиньскый язык до істой міры заховав лем в семінарах: во Візантійскім католицькім семінарї св. Кіріла і Мефодїя в [[Питтсбург|Піттсбурґу]] ([[Пенсилвания|Пенсілванія]]) і в формі карпаторусиньского языка в православнім семінарї Хріста Спасителя в [[Джонставн]]ї.<ref>{{cite book |last=Magocsi |first=Paul Robert |title=Our People: Carpatho-Rusyns and Their Descendants in North America |publisher=Multicultural History Society of Ontario |year=2005 |isbn=978-0968099643}}</ref> В сучасности зогравають главну задачу при захованю знань сполоченьскы і научны орґанізації діаспоры. В роцї [[1978]] професор [[Павел Роберт Маґочій]] заложыв „Карпаторусиньскый научный центер“, котрый ся став вызначным выдаватём анґліцькоязычных учебників, словників і історічных праць о Русинах. Важным освітным центром є ай <nowiki>„</nowiki>[[Карпато-Русинськоє Общество|Карпаторусиньска сполочность]]<nowiki>“</nowiki>, котра реалізує розсяглы проґрамы про дорослых і молодеж в діаспорї. Сполочность реґуларно орґанізує онлайн курзы, ґенеалоґічны вебінары і лекції, чім помагать потомкам еміґрантів штудовати пряшівскый і підкарпатьскый штандарт русиньского языка. Вдяка довгорочному намагу діаспоры ся [[русиністика]] як научна дісціпліна научать ай на універзітній уровни, конкретно на Торонтьскій універзітї в [[Канада|Канадї]].<ref>{{cite web |title=Carpatho-Rusyn Society: Educational Programs |url=https://c-rs.org |accessdate=2026-07-09}}</ref> == Сучасна школска сфера у Румунії == [[Русины в Румыниї|Русины у Румунії]] суть офіціално узнанов народнов меншынов, што їм уможнює здобывати цїлену штатну підпору на властны освітнї потребы і мати свого заступцю в румуньскім парламентї. Културны і освітнї інтересы комуніты на штатній уровни заступує <nowiki>„</nowiki>[[Културне общество Русинів Румунії]]<nowiki>“</nowiki>. Хоць в країнї не екзістують повноцїнны штатны школы з русиньскым учебным языком, вдяка штатному фінанцованю мать общество можность леґално выдавати двойязычны румуньско-русинськы учебникы і букварї, меджі котрыма стоїть за змінка публікація „Abecedar rutean“. На учіня русиньского языка проходить переважно в формі недїльных школ і волительных предметів в реґіонах з компактным залюднїнём той комуніты. Такы освітнї ініціатівы фунґують в селах Переґу Маре в окресї Арад, [[Быстрый]] в окресї Марамуреш і Дерменешть в окресї Сучава. Важнов частёв освітнёго процесу суть каждорочны лїтнї таборы про молодеж. Почас тых стрїтнуть ся учать основы русиньской ґраматікы, історії і традічных реиесел, што приспівать к захованю жывого языка і народной ідентіты меджі наймолодшов ґенераціёв Русинів у Румунії.<ref>{{cite web |title=Uniunea Culturală a Rutenilor din România: Educație și Cultură |url=http://www.rutenii.ro |accessdate=2026-07-09}}</ref> == Сучасна школска сфера у Чеську == По розпадї [[Чехословакія|Чехословакії]] і в резултатї працовной міґрації у Чеську, передовшыткым в [[Прага|Празї]], взникла актівна русиньска комуніта, котра од року 1989 пережывать період културного ожывіня. Школство в русиньскім языку у [[Чехія|Чеську]] не мать штатный статус і екзістуючі освітнї ініціатівы суть заміряны переважно на дорослу популацію. Цїлёвов ґрупов тых проґрамів суть єднак [[Чехы]], котры ся інтересують о історію реґіону, єднак працовны міґранты, котры ся снажять заховати свою народну ідентіту. Главныма погынаючіма силами освітнёго процесу суть містны обчаньскы общества. Общество приятелїв Підкарпатьской Руси, заложена уж в роцї 1990, веде інтензівну освітову чінность, выдавать рівноменный часопис, публікує літературу на [[Чеськый язык|чеськім]] і русиньскім языку і орґанізує історічны выставы. Централным містом про орґанізованя освітнїх подїй є Дім народностных меншын в Празї. Праві в тій інштітуції русиньскы орґанізації, в тім чіслї фолклорного здружіня „Скеля“, орґанізують лекції о історії [[Карпатська Русь|Карпатьской Руси]], реґуларны презентації книг і неформалны языковы курзы. Освітнїй процес прохожить формов волительных годин і недїльных стрїтнуть, котры уможнюють діаспорї утримовати контакт з языком і традіціями.<ref>{{cite journal |last=Medveďová |first=M. |title=Rusíni v Českej republike: história, kultúra a vzdelávanie |journal=Podkarpatská Rus |year=2015 |issue=3 |pages=12—14}}</ref> == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Школы]] [[Катеґорія:Русины]] cibm3f3nal70bpqo2v1hwl554uzv8sz ITU 0 10645 167675 167462 2026-07-21T23:55:58Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167675 wikitext text/x-wiki [[File:ITU monument, Bern.jpg|thumb|230px|Монумент в [[Берн]]ѣ, Швайц. Текст пише: "Union Télégraphique Internationale fondée à Paris en 1865 sur l'initiative du gouvernement français. Érigé par décision de l'Union Télégraphique prise à la conférence internationale de Lisbonne en 1908." (По руськы: "Межинародна Телеграфична Уния закладена в Парижу року 1865 з инициативы французского уряда. Сей монумент поставеный рѣшеньем Телеграфичной Унии, приятым на межинародной конференции в [[Лисабон]]ѣ року 1908.") ]] [[File:ITU1865.jpg|thumb|Закладный акт, Париж, 1865]] '''International Telecommunication Union''' ('''ITU''') Межинародна Телекоммуникачна Уния е специализована установа [[ОЗН]], котра регулуе межинародну телекоммуникацию. == Организация и членство == Членами унии суть понад 700 юридичных особ (научно-промысловых фирм, операторов звязи, радиофоничных компаний, регионалных и межинародных организаций).<ref>[https://web.archive.org/web/20001206161000/http://www.itu.int/cgi-bin/htsh/mm/scripts/mm.list?_search=ITUstates%26_languageid=1 «ITU Global Directory» ]</ref> и 193 державы.<ref>[https://web.archive.org/web/20180621171324/https://www.itu.int/online/mm/scripts/mm.list?_languageid=1&_from=&_search=ITUstates&regionvarnam=ctry_councilregion&_territories=&_map=n&_sort=1&_f1=CHECKED&_f7=CHECKED&_f8=CHECKED&_f9=CHECKED&_f16=CHECKED&_f20=CHECKED ITU : спис краин-участниць]</ref> Сѣдло ITU находить ся в Женевѣ, Щвайц. Рѣшѣня унии принимають ся на принципѣ консензуса. Рекомендации, выроблены в организации не суть повинными про членов унии, но широко подтримують ся, понеже вносять порядок до взаимодѣи межи сѣтями звязи и дозволяють [[Оператор звязи|провайдерам]] достачати службы коммуникации в цѣлом свѣтѣ. Гаслом организации е ''Трудити ся про споѣня свѣта'' (Committed to connecting the world) . Сектор стандардизации електрозвязи ITU-Т объеднуе експертов зо вшиткого свѣта, жебы готовили межинародны стандарды, што суть опредѣляючыма елементами в глобалной инфраструктурѣ информачных и коммуникачных технологий (ИКТ). == История организации == Датум и мѣсто основаня организации [[17. май]] [[1865]], Париж. Тогды назва была Union Télégraphique Internationale, бо иншой коммуникации, окрем [[телеграф]]ичной не было. В тот день представителѣ 20 держав прияли Регламент телеграфной звязи, котрым установили много организачных, правовых и техничных рѣшѣнь, дозваляючых гладку телеграфичну межинародну коммуникацию.<ref name="radio1998-07">[https://web.archive.org/web/20170903212906/http://www.chipinfo.ru/literature/radio/199807/p68-69.html ВКР-97: всемирная конференция радиосвязи 1997 года // Радио. — 1998. — № 7]</ref> Року 1932 розвой техникы електросвязи заставив змѣнити назву на сучасну, а року [[1947]] организация вошла до структуры [[ОЗН]].<ref name="radio1998-07" /> == Одказы == * [[http://www.itu.int Официалный сайт ITU]] == Референции == [[Катеґорія:Телекоммуникация]] 5nd3vypcf05ir6lr30a6f65w3nddh5y 2019 0 10944 167656 156321 2026-07-21T09:34:04Z Igor Kercsa 5504 д 167656 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|2019}} {{Рік ся зачінав|2019}} == Подѣи == * [[12. фебруар]] — достала законну силу нова назва державы [[Сѣверна Македония]]. * [[19. марец]] — 79-рочный [[Нурсултан Назарбаев]] нечекано навсе резигновав з поста [[Президент Казахстана|Президента Казахстана]] по 29-рочном выконаваню функции, за рок до конця свого шестого [[Презідент|президентского]] периода. * [[23. марец]] — [[президент Казахстана]] [[Касым-Жомарт Токаев]] подписав декрет о переменованю главного города на [[Нур-Султан]]. * [[1. май]] — интронизованый [[Наругито]], 126-й [[император Японии]]. == Уродили ся == == Умерли == * [[11. апріль]] — [[Юрій Чорі]], русиньскый [[писатель]], [[етноґраф]], [[Фолклорістіка|фолклоріста]]. * [[6. юн]] — [[Михаил Алмаший]], [[Русины|русинскый]] [[педагог]], языкознатель, збератель фолклора, културный и сполоченскый дѣятель, енциклопедиста, [[хормайстер]]. * [[17. юл]] — {{iw|Ярослава Кочиш–Микита|Ярослава Кочіш-Микита|rsk}}, руська поетка зоз Руського Керестура. * [[1. октобер]] — [[Карел Готт]], [[Чехия|чешскый]] [[Співак|спѣвак]], филмовый [[актер]], аматерскый [[малярь]]. * [[31. децембер]] — [[Ратко Янев]], [[Сѣверна Македония|македонскый]] нуклеарный [[Физика|физик]], [[академик]] {{Commons|2019}} 1q6ir0x3yrypy8in90ax75c4qsv4znf Ліонел Месі 0 12476 167680 167374 2026-07-22T01:47:03Z ~2026-40940-54 36505 167680 wikitext text/x-wiki {{Шпортовець | name = Ліонел Меси | image = Lionel Messi Argentina v Egypt 7 July 2026-112(cropped).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Lionel Messi | birthdate = {{Birth date and age|1987|06|24}} | birthplace = [[Росарио]], [[Арґентина]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = [[фотбал]] | specialization = [[нападник]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона]] | period = 2014-2026 | height = 170 | weight = 74 | degree = | spouse = | website = | Commons = Lionel Messi }} '''Ліонел Меси''' ({{lang-es|Lionel Messi}}) — є [[Арґентина|арґентинськый]] професіоналный [[фотбал]]іста, нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 1. == Успіхы == === Клуб === ==== Барцелона ==== *[[Ла Ліґа]]: 2004–05, 2005–06, 2008–09, 2009–10, 2010–11, 2012–13, 2014–15, 2015–16, 2017-18, 2018-19 *[[Копа дел Рей]]: 2008–09, 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2017-18 *[[Шпанєльскы суперпогар]]: 2006, 2009, 2010, 2011, 2013, 2016, 2018 === Арґентина === * == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/messi Сторона ФК Барцелона] *[https://int.soccerway.com/players/lionel-andres-messi/119/ на www.soccerbase.com] [[Катеґорія:Арґентинськы фотбалісти]] ced9ql0syy2o36recu2y2szg2smuh95 Олена Дуць 0 15834 167689 140177 2026-07-22T15:59:24Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167689 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Олена Дуць-Файфер |Чинность=поетка, есеістка, вчена |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRqwabg9jXUsO5mKNWvsavNB5ynheY-Gr4T-p25rwqSyqDqJ-QwS5Xq_Z7-JLux_0bzTyEPVPnCLBF-gBI3c9Ebs8u8n737p2vvKXJ7Til7lA&s=10}} |Уроджѣня={{birth date and age|1960|8|9}} |Мѣсто_роджѣня= Уданин, [[Долна Шлезия (воеводство)|Долна Шлезия]] |Мѣсто_погребу= }} '''Олена Дуць-Файфер''' (1960, Уязд Гурны, Польско)&nbsp;— лемківска поетка, есеістка, вчена. Закінчила штудії на факулті російского языкознательства и психології на Ягелоньскій універзіті ([[Краков]]), штудовала там же історію уменя. В р. 1997 скінчіла роботу над своёв дізертаціов в Ягелоньскій універзіті. Першу збірку верши "''В молитовным блюзнірстві"'' выдала в 1985 р. Пак вершы публікувала в літературных часописах і антолоґіях. Пише по лемківскы, перекладаючы паралельні своі творы на польскій язык. == З творбы == * Дуць О. Вірші // Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діаспорі.&nbsp;— Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993.&nbsp;— С. 447—455. == Жерела и одказы == * Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. {{s|В. А. Просалової. —}} Донецьк: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с. {{DEFAULTSORT:Дуць}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Писателе подля алфавиту]] [[Катеґорія:Премія Александра Духновіча|2009]] 6lg4j503qm4l2w059sptcsbzp6exrr0 167690 167689 2026-07-22T16:11:11Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167690 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Олена Дуць-Файфер |Чинность=поетка, есеістка, вчена |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRqwabg9jXUsO5mKNWvsavNB5ynheY-Gr4T-p25rwqSyqDqJ-QwS5Xq_Z7-JLux_0bzTyEPVPnCLBF-gBI3c9Ebs8u8n737p2vvKXJ7Til7lA&s=10}} |Уроджѣня={{birth date and age|1960|8|9}} |Мѣсто_роджѣня= Уданин, [[Долна Шлезия (воеводство)|Долна Шлезия]] |Мѣсто_погребу= }} '''Олена Дуць-Файфер'''<ref>В дївоцтві Дуць</ref> (1960, Уязд Гурны (гмина Уданин), Польско)&nbsp;— лемківска поетка, есеістка, вчена. Закінчила штудії на факулті російского языкознательства и психології на Ягелоньскій універзіті ([[Краков]]), штудовала там же історію уменя. В р. 1997 скінчіла роботу над своёв дізертаціов в Ягелоньскій універзіті. Першу збірку верши "''В молитовным блюзнірстві"'' выдала в 1985 р. Пак вершы публікувала в літературных часописах і антолоґіях. Пише по лемківскы, перекладаючы паралельні своі творы на польскій язык. == З творбы == * Дуць О. Вірші // Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діаспорі.&nbsp;— Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993.&nbsp;— С. 447—455. == Жерела и одказы == * Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. {{s|В. А. Просалової. —}} Донецьк: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с. {{DEFAULTSORT:Дуць}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Писателе подля алфавиту]] [[Катеґорія:Премія Александра Духновіча|2009]] evx65w0n9ji4knjk70scpj8pw609edl 167691 167690 2026-07-22T16:12:51Z Igor Kercsa 5504 доповненя 167691 wikitext text/x-wiki {{особа проста |Имя=Олена Дуць-Файфер |Чинность=поетка, есеістка, вчена |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRqwabg9jXUsO5mKNWvsavNB5ynheY-Gr4T-p25rwqSyqDqJ-QwS5Xq_Z7-JLux_0bzTyEPVPnCLBF-gBI3c9Ebs8u8n737p2vvKXJ7Til7lA&s=10}} |Уроджѣня={{birth date and age|1960|8|9}} |Мѣсто_роджѣня= Уданин, [[Долна Шлезия (воеводство)|Долна Шлезия]] |Мѣсто_погребу= }} '''Олена Дуць-Файфер'''<ref>В дївоцтві Дуць</ref> (1960, Уязд Гурны (гмина Уданин), Польско)&nbsp;— лемківска поетка, есеістка, вчена. Закінчила штудії на факулті російского языкознательства и психології на Ягелоньскій універзіті ([[Краков]]), штудовала там же історію уменя. В р. 1997 скінчіла роботу над своёв дізертаціов в Ягелоньскій універзіті. Першу збірку верши "''В молитовным блюзнірстві"'' выдала в 1985 р. Пак вершы публікувала в літературных часописах і антолоґіях. Пише по лемківскы, перекладаючы паралельні своі творы на польскій язык. == З творбы == * Дуць О. Вірші // Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діаспорі.&nbsp;— Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993.&nbsp;— С. 447—455. == Жерела и одказы == * Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. {{s|В. А. Просалової. —}} Донецьк: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с. == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1960||Дуць, Олена}} {{DEFAULTSORT:Дуць}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Писателе подля алфавиту]] [[Катеґорія:Премія Александра Духновіча|2009]] gvfy7r992tn01u8tyhmxuy5msunwcvk Мирослава Копинець 0 15892 167645 149639 2026-07-20T16:00:48Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167645 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мирослава Копинець |Образчик=[[File:Мирослава Копинець.jpg|250px]] |Категория_склада=Myroslava Kopynets |Чинность=[[Співак|співачка]] |Уроджѣня={{birth date and age|1980|2|5}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород]] |Упокоеня=<!-- {{death date and age|YYYY|MM|DD|1980|2|5}} --> |Мѣсто_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Мирослава Копинець''' (до одданя '''Жупанин''', *5. фебруара 1980, [[Ужгород]], [[Украинска ССР|Україньска ССР]], [[СССР]]) — популарна [[Співак|співачка]] русиньскых народных співанок.<ref>{{cite web |author= Вролодимир Мишанич |editor= |date=2012-3-14 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/94077-Uchasnytsia-shou-Holos-krainy-Myroslava-Kopynets-pro-sebe-svoikh-nastavnykiv-ta-naizapovitnishi-mrii |title=Учасниця шоу «Голос країни» Мирослава Копинець про себе, своїх наставників та найзаповітніші мрії |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote= |language= |accessdate=2026-7-20 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Жерела і одказы == * https://www.youtube.com/watch?v=xxgWqrrIj4c * https://zakarpattya.net.ua/News/180866-Myroslava-Kopynets-Meni-talant-bezkoshtovno-distavsia-vid-predkiv-tozh-ia-povynna-riatuvaty-dushi-liudei == Референції == {{Reflist}} {{lifetime|1980||Копинець, Мирослава}} [[Катеґорія:Уродили ся 5. фебруара]] [[Катеґорія:Русиньскы співаци]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] dm3ekshtayxb2avsdz5ullpb6z1zew3 167652 167645 2026-07-21T09:18:43Z Igor Kercsa 5504 typo 167652 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Мирослава Копинець |Образчик=[[File:Мирослава Копинець.jpg|250px]] |Категория_склада=Myroslava Kopynets |Чинность=[[Співак|співачка]] |Уроджѣня={{birth date and age|1980|2|5}} |Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород]] |Упокоеня=<!-- {{death date and age|YYYY|MM|DD|1980|2|5}} --> |Мѣсто_смерти= |Мѣсто_погребу= }} '''Мирослава Копинець''' (до одданя '''Жупанин''', *5. фебруара 1980, [[Ужгород]], [[Украинска ССР|Україньска ССР]], [[СССР]]) — популарна [[Співак|співачка]] русиньскых народных співанок.<ref>{{cite web |author= Володимир Мишанич |editor= |date=2012-3-14 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/94077-Uchasnytsia-shou-Holos-krainy-Myroslava-Kopynets-pro-sebe-svoikh-nastavnykiv-ta-naizapovitnishi-mrii |title=Учасниця шоу «Голос країни» Мирослава Копинець про себе, своїх наставників та найзаповітніші мрії |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote= |language= |accessdate=2026-7-20 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Жерела і одказы == * https://www.youtube.com/watch?v=xxgWqrrIj4c * https://zakarpattya.net.ua/News/180866-Myroslava-Kopynets-Meni-talant-bezkoshtovno-distavsia-vid-predkiv-tozh-ia-povynna-riatuvaty-dushi-liudei == Референції == {{Reflist}} {{lifetime|1980||Копинець, Мирослава}} [[Катеґорія:Уродили ся 5. фебруара]] [[Катеґорія:Русиньскы співаци]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] e6wk7nl221sncgrx7fvqm6gescl62do Ратко Янев 0 16058 167644 140916 2026-07-20T15:25:43Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167644 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ратко Янев |Имя_оригиналне= ''мак.'' Ратко Јанев, ''блг'' Радко Кръстев Янев |Образчик=[[File:Ратко-Јанев.jpg|200px]] |Категория_склада=Ratko Janev |Чинность =нуклеарный физик |Уроджѣня={{birth date|1939|3|30}} |Мѣсто_роджѣня= [[Сандански]], [[Царство Болгария]] |Упокоеня={{death date and age|2019|12|31|1939|3|30}} |Мѣсто_смерти=[[Београд]], [[Сербия]] |Мѣсто_погребу=теметов ''Нова Бежания'', [[Београд]] }} '''Ратко Янев''' ({{lang-mk|Ратко Јанев}}, {{lang-bg|Радко Кръстев Янев}}; *[[30. марец]] [[1939]]&nbsp;— †[[31. децембер]] [[2019]])<ref name=death>[https://web.archive.org/web/20200102153144/https://vecer.mk/node/468912 Академик Ратко Јанев почина синоќа во 81 година од животот]</ref>&nbsp;— [[Сѣверна Македония|македонскый]] нуклеарный физичарь, [[академик]] [[Академия наук и умѣнь Републикы Сѣверна Македония|Македонской академии наук и умѣнь]]. == Биография == Уродив ся [[30. марца]] [[1939]] в [[Сандански]], [[Царство Болгария]]. [[Сѣверна Македония|Сѣверномакедонскый]] академик од року 1988. В добѣ 1972–1987 быв ведучым изглядовательом на Инштитутѣ физикы в [[Београд]]у, де зробив значны научны объявы в розличных роздѣлах нуклеарной физикы и лишив тырвале научне дѣдичство, котре ся складать зоз понад 300 научных статей, многых книг и монографий. Быв он членом розличных заграничных академий, преподавав в [[Принстонска универзита|Принстону]], и в часѣ своей научной карьеры стояв в челѣ програмы изглядовань в контролованой термонуклеарной фузии про Меджинародну Агенцию Атомовой Енергии (IAEA).<ref name=INMEMORIAM>IN MEMORIAM: Ratko Janev (1939-2019)</ref> Умер [[31. децембра]] [[2019]].<ref name=death/> Погребеный [[3. януара]] [[2020]] в [[Београд]]у на теметовѣ ''Нова Бежания''.<ref name=INMEMORIAM/> == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://www.ipb.ac.rs/en/vesti/in-memoriam-ratko-janev/ |title='''IN MEMORIAM: Ratko Janev (1939-2019)''' |date=2019-12-31 |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |publisher=Институт за физику, Београд |accessdate=2020-02-13}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1939|2019|Янев Ратко}} [[Катеґорія:Физици]] [[Катеґорія:Београдска универзита]] [[Катеґорія:Сербія]] [[Катеґорія:Сѣверна Македония]] [[Катеґорія:Ядрова фізіка]] deyu3zvnlmit09ytfyz7p311gje72p3 Брітаньска Індія 0 18766 167699 165816 2026-07-22T20:27:27Z Halajkovič 33393 167699 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Заникла держава | názov = Індіцька імперія{{Переход|#Назва}} | originálny názov = <small>{{lang-en|Indian Empire}}</small> | rok vzniku = 1858 | rok zániku = 1949 | viac pred = áno | pred 1 = Муґальска імперія | pred 1 vlajka = Fictional flag of the Mughal Empire.svg | pred 2 = | pred 2 vlajka = | pred info = | viac po = áno | po 1 = Індіцька унія | po 1 vlajka = Flag of India.svg | po 2 = Пакістан | po 2 vlajka = Flag of Pakistan.svg | po 3 = Брітаньска Бірма | po 3 vlajka = Flag of Burma (1939–1941, 1945–1948).svg | šírka 1. sloupce = | vlajka = British Raj Red Ensign.svg | článok o vlajke = прапор | vlajka veľkosť = | znak = Star-of-India-gold-centre.svg | článok o znaku = ерб | znak veľkosť = 90px | rámček znak = | hymna = {{lang-en| God save the King/Queen}}<br>([[Гімна Великой Брітанії|Боже, хрань краля/кралёвну]])<br>[[Файл:United States Navy Band - God Save the Queen.ogg|center]] | článok o hymne = | motto = {{lang-fr|Dieu et mon droit}}<br>(Бог і моє право) | článok o motte = | mapa = British Indian Empire 1909 Imperial Gazetteer of India.jpg | mapa veľkosť = | mapa poznámka = Політічне роздїлїня Брітаньской Індії (раджу) в роцї 1909. Брітаньска Індія є зображена двома одтїнками ружовой фарбы; Сікім, Непал, [[Бгутан]] і князївскы штаты суть зображены жовтов фарбов<br>[[File:India-or-British-Raj-in-British-Empire-1909.jpg|270px|center]]Брітаньска Індія (радж) по одношіню до [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]] в 1909 роцї | hlavné mesto = [[Колката]]<ref name="igi-calcutta">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |volume=IX |page=260 |year=1908 |chapter=Calcutta (''Kalikata'') |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Capital of the Indian Empire, situated in 22° 34' N and 88° 22' E, on the east or left bank of the Hooghly river, within the Twenty-four Parganas District, Bengal |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524220705/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=9&objectid=DS405.1.I34_V09_001.gif |url-status=live }}</ref>{{efn|Шімла была лїтным головным містом влады Брітаньской Індії а не Брітаньской імперії, то значіть Брітаньской індіцькой імперії, до котрой входили князївскы штаты<ref name="simla-summer-capital">{{Citation |title=The Imperial Gazetteer of India |url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |volume=XXII |page=260 |year=1908 |chapter=Simla Town |chapter-url=http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?objectid=DS405.1.I34_V09_266.gif |publisher=Published under the Authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the Clarendon Press |quote=—Head-quarters of Simla District, Punjab, and the summer capital of the Government of India, situated on a transverse spur of the Central Himālayan system system, in 31° 6' N and 77° 10' E, at a mean elevation above sea-level of 7,084 feet. |access-date=24 May 2022 |archive-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524213047/http://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/pager.html?volume=22&objectid=DS405.1.I34_V22_001.gif |url-status=live }}</ref>}} (1858–1911)<br>Новый Делі (1911/1931{{efn|Выголошіня Нового Делі за головне місто было выдане в роцї 1911, але місто было славностно отворене як головне місто Брітаньской Індії в фебруарї 1931}}–1947) | rozloha = 4 903 312 <small>(1937)</small><br>4 226 734 <small>(1947)</small> | rozloha poznámka = | najvyšší bod = | najvyšší bod poznámka = | najdlhšia rieka = | najdlhšia rieka poznámka = | počet obyvateľov = 388 997 955 | počet obyvateľov poznámka = (1941) | jazyky = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | národnostné zloženie = | náboženstvo = гіндуізм, [[іслам]], сікгізм, будгізм і хрістіанство | štátne zriadenie = колонія | materský štát = {{flagicon|Велика Брітанія}} [[Брітаньска імперія]] | mena = індіцька рупія | predstaviteľ = [[Виктория (Споене кральовство)|Вікторія]] (1876–1901)<br>Едвард VII. (1901–1910)<br>Джордж V. (1910–1936)<br>Едвард VIII. (1936)<br>Джордж VI. (1936–1947) | titul predstavitelia = '''Імператор''' | predstaviteľ 2 = Чарлз Каннінґ (1852–1859; першый)<br>Луіс Маунтбаттен (1947; послїднїй)<br>'''Штатный секретарь''':<br>Едвард Стенлі (1858–1859; першый)<br>Вільям Гер (1947; послїднїй) | titul predstavitelia 2 = '''Ґенералный ґувернер''' | vznik = [[2. авґуст]]а [[1857]] | zánik = [[15. авґуст]]а [[1947]] }} '''Брітáньска Íндія''' ({{lang-en|British India}}), тыж '''Брітáньскый радж''' ({{lang-en|British Raj}}) быв період влады брітаньской коруны на індіцькім субконтінентї,<ref name="def-raj-stacked"> * {{Citation |last1=Hirst |first1=Jacqueline Suthren |title=Religious Traditions in Modern South Asia |url=https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |year=2011 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-44787-4 |quote=As the (Mughal) empire began to decline in the mid-eighteenth century, some of these regional administrations assumed a greater degree of power. Amongst these ... was the East India Company, a British trading company established by Royal Charter of Elizabeth I of England in 1600. The Company gradually expanded its influence in South Asia, in the first instance through coastal trading posts at Surat, Madras and Calcutta. (The British) expanded their influence, winning political control of Bengal and Bihar after the Battle of Plassey in 1757. From here, the Company expanded its influence dramatically across the subcontinent. By 1857, it had direct control over much of the region. The great rebellion of that year, however, demonstrated the limitations of this commercial company's ability to administer these vast territories, and in 1858 the Company was effectively nationalized, with the British Crown assuming administrative control. Hence began the period known as the British Raj, which ended in 1947 with the partition of the subcontinent into the independent nation-states of India and Pakistan. |last2=Zavros |first2=John |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145150/https://books.google.com/books?id=voGoAgAAQBAJ&pg=PT27 |url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Salomone|first=Rosemary|title=The Rise of English: Global Politics and the Power of Language|publisher=Oxford University Press|page=236|url=https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|isbn=978-0-19-062561-0|year=2022|quote=Between 1858, when the British East India Company transferred power to British Crown rule (the "British Raj"), and 1947, when India gained independence, English gradually developed into the language of government and education. It allowed the Raj to maintain control by creating an elite gentry schooled in British mores, primed to participate in public life, and loyal to the Crown.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145109/https://books.google.com/books?id=_gNREAAAQBAJ&pg=PA236|url-status=live|ref=none}}</ref> котрый тырвав од року 1858 до року 1947.<ref name="period-of-raj-stacked"> * {{citation |last=Vanderven |first=Elizabeth |title=The Oxford Handbook of the History of Education |pages=213–227, 222 |year=2019 |editor1-last=Rury |editor1-first=John L. |access-date=24 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923150112/https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |archive-date=23 September 2023 |url-status=live |chapter=National Education Systems: Asia |chapter-url=https://books.google.com/books?id=Mc-aDwAAQBAJ&pg=PA222 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-934003-3 |quote=During the British East India Company's domination of the Indian subcontinent (1757–1858) and the subsequent British Raj (1858–1947), it was Western-style education that came to be promoted by many as the base upon which a national and uniform education system should be built. |editor2-last=Tamura |editor2-first=Eileen H.|ref=none}} * {{citation |last=Lapidus |first=Ira M. |title=A History of Islamic Societies |page=393 |year=2014 |url=https://books.google.com/books?id=ZkJpBAAAQBAJ&pg=PA393 |access-date=24 May 2022 |edition=3 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-0-521-51430-9 |quote=Table 14. ''Muslim India: outline chronology''<br />Mughal Empire ... 1526–1858 <br />Akbar I ... 1556–1605 <br /> Aurengzeb ... 1658–1707 <br /> British victory at Plassey ... 1757 <br /> Britain becomes paramount power ... 1818<br />British Raj ... 1858–1947 |author-link=Ira M. Lapidus|ref=none}}</ref> Реґіон під брітаньскым контролём ся в сучаснім розуміню обычайно называв '''Індія''' ({{lang-en|India}}) і обсяговав теріторії прямо справованы [[Споене кральовство Великой Британии и Ирландии|Споєным кралёвством]], котры ся вєдно называли ''Брітаньска Індія'', і теріторії справованы домородыма владцями, але під брітаньсков надвладов, называны князївскы штаты. Як Індія была закладаючім членом [[Лига Народох|Ліґы народів]] і в роцї 1945 закладаючім членом [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації споєных народів]] в [[Сан Франціско|Сан Франціску]].<ref name="mansergh-UN-SanFrancisco2">{{Citation|last=Mansergh|first=Nicholas|title=Constitutional relations between Britain and India|page=xxx|year=1974|url=https://books.google.com/books?id=DJkOAQAAMAAJ|access-date=19 September 2013|place=London|publisher=His Majesty's Stationery Office|isbn=978-0-11-580016-0|author-link=Nicholas Mansergh}} Quote: "[[Viceroy's Executive Council|India Executive Council]]: Sir [[Arcot Ramasamy Mudaliar]], Sir [[Firoz Khan Noon]] and Sir [[V. T. Krishnamachari]] served as India's delegates to the London Commonwealth Meeting, April 1945, and the U.N. San Francisco Conference on International Organisation, April–June 1945."</ref> Індія была участницькым штатом лїтных олімпійскых гер в роках 1900, 1920, 1928, 1932 і 1936. Тота сістема справы была заведжена [[28. юн|28.&nbsp;юна]] [[1858]], кедь по індіцькім повстаню в роцї [[1857]] пришла влада Выходоіндіцькой сполочности на коруну в особі [[Виктория (Споене кральовство)|кралёвны Вікторії]]<ref>{{Cite web |last=Kaul |first=Chandrika |title=From Empire to Independence: The British Raj in India 1858–1947 |url=https://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |access-date=3 March 2011 |archive-date=17 June 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160617125740/http://www.bbc.co.uk/history/british/modern/independence1947_01.shtml |url-status=live }}</ref> (котра была в роцї [[1876]] выголошена за імператріцю Індії). Тырвало то аж до року [[1947]], кедь была Брітаньска Індія роздїлена на два суверенны домініоновы штаты: Індіцьку унію (пізнїше [[Індія|Індіцьку републіку]]) і Домініон Пакістан (пізнїше [[Пакістан|Пакістаньску ісламску републіку]] і [[Банґладеш|Банґладешску народну републіку]] при выголошіню незалежности Банґладеша в роцї 1971). При взнику Брітаньской Індії (Брітаньского раджу) в роцї 1858 уж была Нижня Барма частёв Брітаньской Індії; Верьхня Барма была придана в роцї 1886 і взникнутый союз, Барма, была справована як автономна провінція до року 1937, кедь ся стала самостатнов брітаньсков колоніёв і в роцї 1948 здобыла незалежность. В роцї 1989 была переменована на [[Мянма|Мянму]]. Провінція головного комісаря Аден была тыж частёв Брітаньской Індії при взнику Брітаньского раджу а в роцї 1937 ся тыж стала самостатнов колоніёв знамов як колонія Аден. == Назва == Брітаньска Індія од свого періоду мала много розлічных назв: * '''коруна влада в Індії''' ({{lang-en|Crown rule in India}}).<ref name="british-raj-crown-rule-stacked"> * {{Citation |last=Steinback |first=Susie L. |title=Understanding the Victorians: Politics, Culture and Society in Nineteenth-Century Britain |url=https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |page=68 |year=2012 |place=London and New York |publisher=Routledge |isbn=978-0-415-77408-6 |quote=The rebellion was put down by the end of 1858. The British government passed the Government of India Act, and began direct Crown rule. This era was referred to as the British Raj (though in practice much remained the same). |access-date=24 May 2022 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=5VdsBgAAQBAJ&pg=PA68 |url-status=live |ref=none}} * {{citation|last=Ahmed|first=Omar|title=Studying Indian Cinema|publisher=Auteur (now an imprint of Liverpool University Press)|year=2015|url=https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|page=221|isbn=978-1-80034-738-0|quote=The film opens with what is a lengthy prologue, contextualising the time and place through a detailed voice-over by Amitabh Bachchan. We are told that the year is 1893. This is significant as it was the height of the British Raj, a period of crown rule lasting from 1858 to 1947.|access-date=24 May 2022|archive-date=23 September 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145610/https://books.google.com/books?id=GHBvEAAAQBAJ&pg=PA221|url-status=live|ref=none}} * {{citation|last=Wright|first=Edmund|title=A Dictionary of World History|url=https://books.google.com/books?id=POAwBwAAQBAJ&pg=PA537|year=2015|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-968569-1|page=537|quote=More than 500 Indian kingdoms and principalities [...] existed during the 'British Raj' period (1858–1947) The rule is also called ''Crown rule in India''|ref=none}} * {{citation|last=Fair|first=C. Christine|title=Fighting to the End: The Pakistan Army's Way of War|url=https://books.google.com/books?id=jjaTAwAAQBAJ&pg=PA61|year=2014|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-989270-9|page=61|quote=[...] by 1909 the Government of India, reflecting on 50 years of Crown rule after the rebellion, could boast that [...]|ref=none}}</ref> * '''пряма влада в Індії''' ({{lang-en|Direct rule in India}}).<ref name="direct-rule-stacked"> * {{Citation |last=Glanville |first=Luke |title=Sovereignty and the Responsibility to Protect: A New History |url=https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |page=120 |year=2013 |publisher=University of Chicago Press |isbn=978-0-226-07708-6 |access-date=23 August 2020 |archive-date=23 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230923145611/https://books.google.com/books?id=nX3GAQAAQBAJ |url-status=live |ref=none}} Quote: "Mill, who was himself employed by the British East India company from the age of seventeen until the British government assumed direct rule over India in 1858." * {{citation|last=Pykett|first=Lyn|title=Wilkie Collins|series = Oxford World's Classics: Authors in Context|publisher=Oxford University Press|year=2006|isbn=978-0-19-284034-9|page=160|quote=In part, the Mutiny was a reaction against this upheaval of traditional Indian society. The suppression of the Mutiny after a year of fighting was followed by the break-up of the East India Company, the exile of the deposed emperor and the establishment of the British Raj, and direct rule of the Indian subcontinent by the British.|ref=none}} * {{citation|last=Lowe|first=Lisa|title=The Intimacies of Four Continents|url=https://books.google.com/books?id=UMMECgAAQBAJ&pg=PT71|date=2015|publisher=Duke University Press|isbn=978-0-8223-7564-7|page=71|quote=Company rule in India lasted effectively from the Battle of Plassey in 1757 until 1858, when following the 1857 Indian Rebellion, the British Crown assumed direct colonial rule of India in the new British Raj.|ref=none}}</ref> * '''Індіцька імперія''' ({{lang-en|Indian Empire}}).{{efn|Даколи той реґіон ся так называв, хоць не офіціално}}<ref>{{Citation |last1=Bowen |first1=H. V. |title=Britain's Oceanic Empire: Atlantic and Indian Ocean Worlds, C. 1550–1850 |url=https://books.google.com/books?id=Oi9neJg39wcC&pg=PA106 |page=106 |year=2012 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-02014-6 |last2=Mancke |first2=Elizabeth |last3=Reid |first3=John G.}} Quote: "British India, meanwhile, was itself the powerful 'metropolis' of its own colonial empire, 'the Indian empire'."</ref> == Ґеоґрафічна полога == [[File:British Raj and surrounding countries 1909.jpg|thumb|right|Брітаньска Індія і сусїднї країны суть зображены в роцї 1909]] Брітаньска Індія ся розпростерала майже на цїлій теріторії днешнёй Індії, Пакістану, Банґладеша і Мянмы, з вынятком малых маєтків іншых европскых країн, як наприклад Ґоа і Пудучері.<ref name="British India geography">{{Cite book |last=Smith |first=George |url=https://archive.org/details/geographybritis00smitgoog |title=The Geography of British India, Political & Physical |publisher=John Murray |year=1882 |location=London |access-date=2 August 2014}}</ref> Тота теріторія є дуже богатым, обсягує Гімалайскы горы, уроджайны заплавовы области, Індоґанґску рівнину, довге побережя, тропічны сухы лїсы, высохнути верьховины і пустыню Тгар.<ref>{{Cite book |last=Baten, Jörg |title=A History of the Global Economy. From 1500 to the Present |date=2016 |publisher=Cambridge University Press |isbn=978-1-107-50718-0 |page=247}}</ref> Окрем того в розлічных часовых обсяговала Аден (в роках 1858 аж 1937),<ref>Marshall (2001), p. 384</ref> Нижню Барму (в роках 1858 аж 1937), Верьхню Барму (в роках 1886 аж 1937), Британьске Сомалі (курто в роках 1884 аж 1898) і Проливову осаду (курто в роках 1858 аж 1867). Барма была од року 1937 оддїлена од Індії і прямо справована брітаньсков корунов аж до здобываня незалежности в роцї 1948. Світовы штаты [[Персийскый залив|Перзьского заливу]] і остатнї штаты належачі під Резіденціёв Перзьского заливу были теоретічно князївскыма штатами, як ай председництвыма і провінціями Брітаньской Індії до року 1947 і як менову єдиніцю хосновали рупію.<ref>{{Cite book |last=Subodh Kapoor |url=https://books.google.com/books?id=q5ZM0nZXZEkC&pg=PA1599 |title=The Indian encyclopaedia: biographical, historical, religious ..., Volume 6 |date=January 2002 |publisher=Cosmo Publications |isbn=978-81-7755-257-7 |page=1599}}</ref> Окрем іншых країн в реґіонї быв Цейлон (днесь [[Шрі Ланка|Срі Ланка]]), котрый ся в тім часї одношовав на прибережны реґіоны і северну часть острова в роцї 1802 одступеный Великій Брітанії на основі Амєньской догоды. Тыма прибережныма реґіонами были в роках 1793 аж 1798<ref name="codringtonch10">[[#Codrington|Codrington]], 1926, Chapter X:Transition to British administration</ref> дочасно під справов Мадраского председництва, але в нескоршых періодах ся брітаньскы ґувернеры одповідали Лондону і не были частёв Раджу. Кралёвства [[Непал|Непалу]] і [[Бгутан|Бгутану]], котры вели войну з Брітами, з нима потім підписали догоду і Бріты їх узнали за незалежны штаты.<ref>{{Cite encyclopedia |title=Nepal: Cultural life |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life#toc23631 |date=2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151124082743/https://www.britannica.com/place/Nepal/Cultural-life |archive-date=24 November 2015}}</ref><ref>{{Cite encyclopedia |title=Bhutan |encyclopedia=Encyclopædia Britannica Online |url=https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |date=2008 |access-date=2 June 2022 |archive-date=2 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220602162041/https://www.britannica.com/place/Bhutan/Government-and-society#toc25008 |url-status=live }}</ref> Сікімске кралёвство было по анґло-сікімской догоды з року 1861 утворене як князївскый штат; вопрос суверенности ведь зістав недефінованым.<ref>{{Cite web |title=Sikkim {{!}} History, Map, Capital, & Population |url=https://www.britannica.com/place/Sikkim |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=1 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170801112303/https://www.britannica.com/place/Sikkim |url-status=live }}</ref> Малдівскы островы были в роках 1887 аж 1965 брітаньскым протекторатом, але не были частёв Брітаньской Індії.<ref>{{Cite web |title=Maldives {{!}} History, Points of Interest, Location, & Tourism |url=https://www.britannica.com/place/Maldives |access-date=2 December 2022 |website=Britannica |language=en |archive-date=2 December 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221202175356/https://www.britannica.com/place/Maldives |url-status=live }}</ref> == Обывательство == [[File:Census of British India by religion, 1921.jpg|thumb|Списованя людей в Брітаньскій Індії з року 1921 уваджать 69 міліонів мусулманів і 217 міліонів гіндуістів з цїлкового чісла 316 міліонів обывателїв]] Чісло обывателїв теріторії, котра ся стала Брітаньсков Індіёв, было 100&nbsp;міліонів до року 1600 і до XIX.&nbsp;стороча ся майже не змінило. Подля першого списованю людей в Індії в 1881 роцї досягло чісло обывателїв Індії 255&nbsp;міліонів.<ref>{{cite journal | last1 = Romaniuk | first1 = Anatole | year = 2014 | title = Glimpses of Indian Historical Demography | url = https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | journal = Canadian Studies in Population | volume = 40 | issue = 3–4 | pages = 248–51 | doi = 10.25336/p6hw3r | doi-access = free | access-date = 25 January 2015 | archive-date = 2 April 2015 | archive-url = https://web.archive.org/web/20150402141919/https://ejournals.library.ualberta.ca/index.php/csp/article/download/21301/16105 | url-status = live }}</ref><ref>Parameswara Krishnan, ''Glimpses of Indian Historical Demography'' (Delhi: B.R. Publishing Corporation 2010) {{ISBN|978-8176466387}}</ref><ref>Kingsley Davis, ''The Population of India and Pakistan'' (Princeton University Press, 1951).</ref><ref>{{cite journal |author=Kingsley Davis |author-link=Kingsley Davis |date=19 April 1943 |title=The population of India |journal=Far Eastern Survey |volume=12 |issue=8 |pages=76–79 |doi=10.2307/3022159 |jstor=3022159}}</ref> Штудії о обывательстві Індії од року 1881 ся замірёвали на такы темы, як є цїлкове чісло обывателїв, міра породности і смертности, міра росту, ґеоґрафічне розложіня, ґрамотность, роздїлїня на сільскы і містьскы обывательство, міліоновы міста і три міста з чіслом обывателїв над вісем міліонів: [[Делі]], Великый [[Мумбаі|Бомбай]] і [[Колката]].<ref>{{cite journal | last1 = Khan | first1 = J.H. | year = 2004 | title = Population growth and demographic change in India | journal = Asian Profile | volume = 32 | issue = 5| pages = 441–60 }}</ref> Уровень смертности быв зниженый в роках 1920 аж 1945 вдяка біолоґічній імунізації. Далшым фактором належали зростаючі приймы і лїпшы жывотны условії, поліпшіня выжыва, безпечнїше і чістїше жывотне околіця тыж лїпша офіціална здравотна політіка і лїкарьска старостливость.<ref>{{cite journal | last1 = Klein | first1 = Ira | year = 1990 | title = Population growth and mortality in British India: Part II: The demographic revolution | journal = Indian Economic and Social History Review | volume = 27 | issue = 1| pages = 33–63 | doi = 10.1177/001946469002700102 | s2cid = 144517813 }}</ref> == Школованя == [[File:Lucknowuniversity.jpg|thumb|left|Лакгнавска універзіта основана Брітами в роцї 1867]] [[File:Calcuttamedicalcollege1.jpg|thumb|right|upright=1.2|Колкатьска універзіта основана в роцї 1857, є єдным з трёх найстаршых днешнїх штатных універзіт в Індії]] Універзіты в Колкатї, Бомбаї і Мадрасї были основаны в роцї 1857, прямо перед повстанём. До року 1890 ся на них приближно 60&nbsp;000&nbsp;Індів, головным в области слободных умень і права. Приближно третина з них наступила до верейной справы і далша третина ся стала правниками. Выслїдком была дуже добрї школована професіонална штатна бірокрація. До року 1887 з 21&nbsp;000&nbsp;міст в штатній справі середнёй уровни 45% творили гіндуісты, 7% [[Іслам|мусулмане]], 19% Евразійцї (европскый отець і індіцька мамка) і 29% Европанів. З 1&nbsp;000&nbsp;міст в найвысшых штатных службах майже вшыткы творили Бріты, звычайно з Оксбріджскым тітулом.<ref>{{Harvnb|Moore|2001a|p=431}}</ref> Влада, часто в сполупрацї з містныма філантропами, створила до року 1911 186&nbsp;універзіт і высокых школ; штудовало на них 36&nbsp;000 штудентів (веце як 90%&nbsp;мужів). До року 1939 ся чісло інштітуцій здвоїв і чісло штудентів досягло 145&nbsp;000. Учебны основы ся слїдовали подля класічныма брітаньскыма штандартами, як завели Оксфорд і Кембрідж, і акцентовала на анґліцьку літературу і европску історію. Тым не менше ся в 20.&nbsp;роках ХХ.&nbsp;ст.&nbsp;стали штудентьскы орґанізації містами індіцького націоналізму.<ref>Zareer Masani (1988). ''Indian Tales of the Raj'' p. 89</ref> == Нотації == <references group="lower-alpha"/> == Референції == {{reflist}} == Література == {{refbegin|30em}} * {{Citation | last1=Bandyopadhyay| first1=Sekhar| year=2004| title=From Plassey to Partition: A History of Modern India| place= | publisher=Orient Longman |pages=548 | isbn=978-81-250-2596-2}}. * {{Citation| last1=Bayly| first1=C. A.| authorlink1=Christopher Alan Bayly| year=1990| title=Indian Society and the Making of the British Empire (The New Cambridge History of India) |place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=248| isbn=978-0-521-38650-0}}. * {{Citation| last1=Brown| first1=Judith M.| authorlink=Judith M. Brown| year=1994| orig-year=First published 1984 | title=Modern India: The Origins of an Asian Democracy| place=| publisher=[[Oxford University Press]] |pages=474| isbn=978-0-19-873113-9}}. * {{Citation| last1=Bose |first1=Sugata |authorlink1=Sugata Bose |last2=Jalal |first2=Ayesha |authorlink2=Ayesha Jalal |year=2003 |title=Modern South Asia: History, Culture, Political Economy |publisher=[[Routledge]] |isbn=978-0-415-30787-1}} * {{Citation |last=Chhabra |first=G. S. |year=2005 |orig-year=First published 1971 |title=Advanced Study in the History of Modern India |url=https://books.google.com/books?id=e08-yhBFfpAC |volume=III (1920-1947) |edition=Revised |location=New Delhi |publisher=Lotus Press |page=2 |isbn=978-81-89093-08-2}} * {{Citation| last1=Copland| first1=Ian| year=2001| title=India 1885–1947: The Unmaking of an Empire (Seminar Studies in History Series)| place=Harlow and London |publisher=Pearson Longmans |pages=160 | isbn=978-0-582-38173-5}} * {{Citation| last1=Judd| first1=Denis| year=2004| title=The Lion and the Tiger: The Rise and Fall of the British Raj, 1600–1947| place=Oxford and New York |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=280 | isbn=978-0-19-280358-0}}. * {{citation |last=Low |first=D. A. |author-link=Anthony Low |year=1993 |title=Eclipse of Empire |url=https://books.google.com/books?id=QBaYddlnKBEC |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-45754-5}} * {{citation |last=Ludden |first=David E. |year=2002 |title=India And South Asia: A Short History |location=Oxford |publisher=Oneworld |isbn=978-1-85168-237-9}} * {{книга |автор=Majumdar, Ramesh Chandra; Raychaudhuri, Hemchandra; Datta, Kalikinkar |год=1950 |тітул=An advanced history of India |ссылка=https://books.google.ru/books/about?id=MyIWMwEACAAJ |язык=en |издательство=[[Macmillan & Company]] |страниц-1122 |издание=Second Edition}} * {{Citation| last1=Marshall| first1=P. J.| authorlink1=P. J. Marshall| year=2001| title=The Cambridge Illustrated History of the British Empire, 400 pp. | place=Cambridge and London |publisher=[[Cambridge University Press]] | isbn=978-0-521-00254-7}}. * {{citation |last=Markovits |first=Claude |year=2004 |title=A History of Modern India, 1480–1950 |url=https://books.google.com/books?id=uzOmy2y0Zh4C |publisher=Anthem Press |isbn=978-1-84331-004-4}} * {{Citation| last1=Metcalf| first1=Barbara D.| author1-link=Barbara D. Metcalf| last2=Metcalf |first2=Thomas R. | author2-link=Thomas R. Metcalf |year=2006| title=A Concise History of Modern India (Cambridge Concise Histories) | place=Cambridge and New York | publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=372 | isbn=978-0-521-68225-1}} * {{Citation| last1=Peers| first1=Douglas M.| year=2006| title=India under Colonial Rule 1700–1885| place=| publisher=Harlow and London: Pearson Longmans. Pp. xvi, 163| isbn=978-0-582-31738-3}}. * {{Citation |last=Robb |first=Peter |year=2002 |title=A History of India |url=https://books.google.com/books?id=GQ-2VH1LO_EC |publisher=Palgrave Macmillan |isbn=978-0-230-34549-2}} * {{Citation| last1=Spear| first1=Percival| authorlink = Percival Spear| year=1990| orig-year=First published 1965 | title=A History of India |volume=2 | place=New Delhi and London | publisher=[[Penguin Books]] |pages=298 | isbn=978-0-14-013836-8| url=https://books.google.com/books?id=K2H_v0t5jTkC&pg=PA147}}. * {{Citation| last1=Stein| first1=Burton| authorlink=Burton Stein| year=2001| title=A History of India| place=New Delhi and Oxford | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=432 | isbn=978-0-19-565446-2}} * {{Citation| last1=Wolpert| first1=Stanley| authorlink=Stanley Wolpert| year=2003| title=A New History of India| place=Oxford and New York | publisher=[[Oxford University Press]] |pages=544 | isbn=978-0-19-516678-1}} * {{Citation |last=Wolpert |first=Stanley A. |year=2006 |title=Shameful Flight: The Last Years of the British Empire in India |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-539394-1}} * {{Citation |last=Baker |first=David |date=1993 |title=Colonialism in an Indian Hinterland: The Central Provinces, 1820–1920 |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=374 |isbn=978-0-19-563049-7}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |year=2000 |title=Empire and Information: Intelligence Gathering and Social Communication in India, 1780–1870 |series=Cambridge Studies in Indian History and Society |place= |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=426 |isbn=978-0-521-66360-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |year=2005 |title=Forgotten Armies: The Fall of British Asia, 1941–1945 |url=https://books.google.com/books?id=qXH9xGCWjYUC |access-date=2013-09-22 |publisher=[[Harvard University Press]] |isbn=978-0-674-01748-1}} * {{Citation |last1=Bayly |first1=Christopher |author-link1=Christopher Alan Bayly |last2=Harper |first2=Timothy |title=Forgotten Wars: Freedom and Revolution in Southeast Asia |url=https://books.google.com/books?id=0M4Pl_VCExgC |access-date=2013-09-21|year=2007 |publisher=Harvard University Press |isbn=978-0-674-02153-2}} * {{Citation |last=Bose |first=Sudhindra |author-link=Sudhindra Bose |year=1916 |title=Some Aspects of British Rule in India |url=https://books.google.com/books?id=5wmGAAAAIAAJ |series=Studies in the Social Sciences |volume=V |issue=1 |location=Iowa City |publisher=The University |pages=79–81}} * {{Citation |editor1-last=Brown, Judith M. |editor2-last=Louis |editor2-first=Wm. Roger |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: The Twentieth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |pages=800 |isbn=978-0-19-924679-3 }} * {{Citation |last=Carrington |first=Michael |date=May 2013 |title=Officers, Gentlemen, and Murderers: Lord Curzon's campaign against "collisions" between Indians and Europeans, 1899–1905 |journal=Modern Asian Studies |volume=47 |issue=3 |pages=780–819 |doi=10.1017/S0026749X12000686}} * {{Citation |last1=Chandavarkar |first1=Rajnarayan |author-link=Rajnarayan Chandavarkar |year=1998 |title=Imperial Power and Popular Politics: Class, Resistance and the State in India, 1850–1950 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages= 400 |isbn=978-0-521-59692-3}} * {{Citation |last1=Chatterji |first1=Joya |year=1993 |title=Bengal Divided: Hindu Communalism and Partition, 1932–1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=323 |isbn=978-0-521-52328-8 |author1-link=Чаттерджи, Джойя }}. * {{Citation |last1=Copland |first1=Ian |year=2002 |title=Princes of India in the Endgame of Empire, 1917–1947 |series=Cambridge Studies in Indian History & Society |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=316 |isbn=978-0-521-89436-4}}. * {{книга |год=1964 |тітул=India under Morley and Minto: politics behind revolution, repression and reforms |ссылка=https://books.google.com/books?id=V3geAAAAMAAJ |издательство=G. Allen and Unwin |ref=Das |язык=en |автор=Das, Manmath Nath}} * {{Citation |last=Davis |first=Mike |author-link=Mike Davis (scholar) |year=2001 |title=[[Late Victorian Holocausts]] |url= |publisher=Verso Books |isbn=978-1-85984-739-8}} * {{книга |автор=Fieldhouse, David |год=1996 |часть=For Richer, for Poorer? |ответственный=Marshall, P. J. (ed.) |тітул=The Cambridge Illustrated History of the British Empire |язык=en |ссылка часть=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC&pg=PA132&dq=famine+british+empire+india#PPA132,M1 |ссылка=https://books.google.com/?id=S2EXN8JTwAEC |место=Cambr. |издательство=[[Cambridge University Press]] |страниц=400 |страницы=108–146 |isbn=978-0-521-00254-7}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1976 |title=Jawaharlal Nehru: A Biography|url=https://books.google.com/books?id=Jj-4zmBLXq0C |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Harvard University Press|Harvard U. Press]] |isbn=978-0-674-47310-2}} * {{Citation |last=Gopal |first=Sarvepalli |year=1953 |title=The Viceroyalty of Lord Ripon, 1880–1884 |url=https://books.google.com/books?id=eKE9AAAAIAAJ |access-date=2012-02-21 |publisher=[[Oxford Univ. Press|Oxford U. Press]]}} * {{Citation |last1=Gould |first1=William |year=2004 |title=Hindu Nationalism and the Language of Politics in Late Colonial India |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |page=320}}. * {{Citation |last=Grove |first=Richard H. |author-link=Richard Grove |year=2007 |title=The Great El Nino of 1789–93 and its Global Consequences: Reconstructing an Extreme Climate Even in World Environmental History |journal=The Medieval History Journal |volume=10 |issue=1&2 |pages=75–98 |doi=10.1177/097194580701000203|hdl=1885/51009 }} * {{Citation |last=Hall-Matthews |first=David |date=November 2008 |title=Inaccurate Conceptions: Disputed Measures of Nutritional Needs and Famine Deaths in Colonial India |journal=Modern Asian Studies |volume=42 |issue=6 |pages=1189–1212 |doi=10.1017/S0026749X07002892}} * {{Citation |last=Hyam |first=Ronald |year=2007 |title=Britain's Declining Empire: The Road to Decolonisation, 1918–1968 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-86649-1}} * {{Citation |last=Imperial Gazetteer of India vol. III |year=1907 |title=The Indian Empire, Economic |chapter=X: Famine, pp. 475–502 |publisher=Published under the authority of His Majesty's Secretary of State for India in Council, Oxford at the [[Clarendon Press]] |page=552}} * {{Citation |last=Jalal |first=Ayesha |author-link=Ayesha Jalal |year=1993 |title=The Sole Spokesman: Jinnah, the Muslim League and the Demand for Pakistan |publisher=[[Cambridge Univ. Press|Cambridge U. Press]] |pages=334 }}. * Kaminsky, Arnold P. ''The India Office, 1880—1910'' (1986) [https://www.amazon.com/1880-1910-Contributions-Comparative-Colonial-Studies/dp/0313249091/ excerpt and text search], focus on officials in London * {{Citation |last=Khan |first=Yasmin |year=2007 |title=The Great Partition: The Making of India and Pakistan |publisher=[[Yale University Press|Yale U. Press]] |pages=250 |isbn=978-0-300-12078-3}} * {{Citation |last=Klein |first=Ira |date=July 2000 |title=Materialism, Mutiny and Modernization in British India |journal=Modern Asian Studies |volume=34 |issue=3 |pages=545–80 |doi=10.1017/S0026749X00003656 |jstor=313141}} * {{Citation |last=Koomar |first=Roy Basanta |year=2009 |title=The Labor Revolt in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=13–14 |isbn=978-1-113-34966-8}} * {{Citation |last1=Low |first1=D. A. |author-link=Anthony Low |year=2002 |title=Britain and Indian Nationalism: The Imprint of Ambiguity 1929–1942 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=374 |isbn=978-0-521-89261-2}}. * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R.|author-link=Thomas R. Metcalf |year=1991 |title=The Aftermath of Revolt: India, 1857–1870 |publisher=Riverdale Co. Pub. |pages=352 |isbn=978-81-85054-99-5}} * {{Citation |last=Metcalf |first=Thomas R. |author-link=Thomas R. Metcalf |year=1997 |title=Ideologies of the Raj |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=256 |isbn=978-0-521-58937-6|url=https://books.google.com/books?id=TRcMoGSkRtIC&pg=PR8}} * {{Citation |last=Moore |first=Robin J. |year=2001a |chapter=Imperial India, 1858–1914 |editor-last=Porter |editor-first=Andrew N. |title=Oxford History of the British Empire |volume=III: The Nineteenth Century |publisher=[[Cambridge University Press]] |pages=422–46 |isbn=978-0-19-924678-6}} * Moore, Robin J. «India in the 1940s», in Robin Winks, ed. ''Oxford History of the British Empire: Historiography'', (2001b), pp. 231–42 * {{Citation |last=Nehru |first=Jawaharlal |author-link=Jawaharlal Nehru |year=1946 |title=Discovery of India |url=https://archive.org/details/DiscoveryOfIndia |location=Delhi |publisher=[[Oxford University Press]]}} * {{Citation |editor-last=Porter |editor-first=Andrew |year=2001 |title=Oxford History of the British Empire: Nineteenth Century |publisher=[[Oxford University Press]] |page=800 |isbn=978-0-19-924678-6}} * {{Citation |last=Rai |first=Lajpat |year=2008 |title=England's Debt to India: A Historical Narrative of Britain's Fiscal Policy in India |publisher=BiblioBazaar, LLC |pages=263–281 |isbn=978-0-559-80001-6}} * {{Citation |last=Raja |first=Masood Ashraf |author-link=Masood Ashraf Raja |year=2010 |title=Constructing Pakistan: Foundational Texts and the Rise of Muslim National Identity, 1857–1947 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-547811-2}} * {{Citation |last=Ramusack |first=Barbara |year=2004 |title=The Indian Princes and their States (The New Cambridge History of India) |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=324 |isbn=978-0-521-03989-5}} * {{Citation |last=Shaikh |first=Farzana |year=1989 |title=Community and Consensus in Islam: Muslim Representation in Colonial India, 1860—1947 |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=272 |isbn=978-0-521-36328-0}}. * {{Citation |editor1-last=Talbot |editor1-first=Ian |editor2-last=Singh |editor2-first=Gurharpal |year=1999|title=Region and Partition: Bengal, Punjab and the Partition of the Subcontinent |publisher=[[Oxford University Press]] |page=420 |isbn=978-0-19-579051-1}}. * {{Citation |last=Tinker |first=Hugh |date=October 1968 |title=India in the First World War and after |journal=Journal of Contemporary History |volume=3 |issue=4, 1918–19: From War to Peace |pages=89–107 |doi=10.1177/002200946800300407 |jstor=259853}} * {{Citation |last=Wainwright |first=A. Martin |year=1993 |title=Inheritance of Empire: Britain, India, and the Balance of Power in Asia, 1938–55 |publisher=Praeger Publishers |page=256 |isbn=978-0-275-94733-0}} * {{Citation |last1=Wolpert |first1=Stanley A. |chapter=India: British Imperial Power 1858–1947 (Indian nationalism and the British response, 1885–1920; Prelude to Independence, 1920–1947) |chapter-url=http://www.britannica.com/eb/article-47042/India |year=2007 |title=[[Encyclopædia Britannica]] |url= |isbn= }} * {{Citation | last = Derbyshire | first = I. D. | year = 1987 | title = Economic Change and the Railways in North India, 1860–1914 | journal = Population Studies | volume = 21 | issue = 3 | pages = 521–45 | doi=10.1017/s0026749x00009197 | jstor = 312641}} * {{Citation |last1=Kumar |first1=Dharma |editor1-link=Dharma Kumar |last2=Desai |first2=Meghnad |editor2-link=Meghnad Desai, Baron Desai |year=1983 |title=The Cambridge Economic History of India |url=https://books.google.com/books?id=9ew8AAAAIAAJ |volume=2: c. 1757-c. 1970 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-22802-2}} * {{Citation | last = Roy | first = Tirthankar | date = Summer 2002 | title = Economic History and Modern India: Redefining the Link | journal = The Journal of Economic Perspectives | volume = 16 | issue = 3 | pages = 109–30 | doi=10.1257/089533002760278749 | jstor = 3216953}} * {{Citation | last = Simmons | first = Colin | year = 1985 | title = 'De-Industrialization', Industrialization and the Indian Economy, c. 1850–1947 | journal = Modern Asian Studies | volume = 19 | issue = 3 | pages = 593–622 | doi=10.1017/s0026749x00007745 | jstor= 312453}} * {{Citation |last=Tirthankar |first=Roy |date=2014 |title=Financing the Raj: the City of London and colonial India 1858–1940 |journal=Business History |volume=56 |issue=6 |pages=1024–1026 |doi=10.1080/00076791.2013.828424}} * {{Citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |year=1993 |title=The Economy of Modern India, 1860–1970 |series=New Cambridge history of India |volume=III |publisher=[[Cambridge University Press]] |page=109 |isbn=978-0-521-36230-6}} * {{citation |last=Tomlinson |first=Brian Roger |date=October 1975 |title=India and the British Empire, 1880–1935 |journal=Indian Economic and Social History Review |volume=12 |issue=4 |pages=337–380 |doi=10.1177/001946467501200401}} * {{книга |тітул=India and the Simon Report |ссылка=https://books.google.com/books?id=tMZRDQAAQBAJ&pg=PT11 |год=2017 |издательство=[[Routledge]] reprint of 1930 first edition |страницы=11 |isbn=9781315444987 |язык=en |автор=Andrews, C.F.}} * {{статья |тітул=Education for All: Reassessing the Historiography of Education in Colonial India |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=2 |страницы=363—375 |doi=10.1111/j.1478-0542.2008.00564.x |язык=en |тип=journal |автор=Ellis, Catriona |год=2009}} * {{статья |тітул=The Historiography of India's Partition: Between Civilization and Modernity |издание={{Нп3|The Journal of Asian Studies}} |том=74 |номер=1 |страницы=23—41 |doi=10.1017/s0021911814001685 |язык=en |тип=journal |автор=Gilmartin, David |год=2015}} * {{статья |тітул=Tall tales and true: India, historiography and British imperial imaginings |издание=Contemporary South Asia |том=19 |номер=3 |страницы=331—332 |doi=10.1080/09584935.2011.594257 |язык=en |тип=journal |автор=Major, Andrea |год=2011}} * {{статья |тітул=History and Historiography of the English East India Company: Past, Present, and Future |издание={{Нп3|History Compass}} |том=7 |номер=4 |страницы=1146—1180 |doi=10.1111/j.1478-0542.2009.00617.x |язык=en |тип=journal |автор=Stern, Philip J. |год=2009}} * {{статья |тітул=The historiography of British imperial education policy, Part I: India |издание=History of Education |том=34 |номер=3 |страницы=315—329 |doi=10.1080/00467600500065340 |язык=en |тип=journal |автор=Whitehead, Clive |год=2005}} {{refend}} == Далшы чітаня == * Judd, Denis. ''The lion and the tiger: the rise and fall of the British Raj, 1600–1947'' (Oxford University Press, 2005). [https://archive.org/details/liontigerrisefal0000judd_h7u5 online] * Malone, David M., C. Raja Mohan, and Srinath Raghavan, eds. ''The Oxford handbook of Indian foreign policy (2015)'' [https://www.amazon.com/Oxford-Handbook-Indian-Foreign-Policy/dp/0198799063/ excerpt] pp 55–79. * [https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015027588329;view=1up;seq=5 Simon Report (1930) vol 1], wide-ranging survey of conditions * Editors, Charles Rivers (2016). The British Raj: The History and Legacy of Great Britain's Imperialism in India and the Indian subcontinent. * {{cite book|author=Keith, Arthur Berriedale|title=Responsible government in the dominions|url=https://archive.org/details/responsiblegove00keitgoog|year=1912|publisher=The Clarendon press}}, major primary source === Рочникы і штатістічны справы === * ''Indian Year-book for 1862: A review of social, intellectual, and religious progress in India and Ceylon'' (1863), ed. by John Murdoch online edition [https://books.google.com/books?id=uqAEAAAAQAAJ 1861 edition] * {{cite book |title=The Year-book of the Imperial Institute of the United Kingdom, the colonies and India: a statistical record of the resources and trade of the colonial and Indian possessions of the British Empire |edition=2nd |year=1893 |pages=375–462 |url=https://books.google.com/books?id=i25MAAAAYAAJ}} * ''The Imperial Gazetteer of India'' (26 vol, 1908–31), highly detailed description of all of India in 1901. [https://dsal.uchicago.edu/reference/gazetteer/ online edition] * ''Statistical abstract relating to British India, from 1895 to 1896 to 1904–05'' (London, 1906) full text online, * [https://books.google.com/books?id=U9bkAAAAMAAJ ''The Cyclopedia of India: biographical, historical, administrative, commercial''] (1908) business history, biographies, illustrations * ''The Indian Year Book: 1914'' (1914) * ''The Indian Annual Register: A digest of public affairs of India regarding the nation's activities in the matters, political, economic, industrial, educational, etc. during the period 1919–1947'' [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 online] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.40427 1930 edition] ** [https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.110101 1921 edition] ** [https://archive.org/search.php?query=title%3A%28%22+Indian+Annual+Register%22%29&sort=-date&page=4 1919–1947 editions] [[Катеґорія:Брітаньска Індія]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1858]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1947]] 4xshcg22txl1essd4gsvcdqvm5rmr7z Ігорь Землянськых 0 18814 167676 163818 2026-07-22T00:01:23Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167676 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Ігорь Земля́нськых''' ({{lang-uk|Ігор Іванович Землянських}}; род.&nbsp;9.&nbsp;децембра 1974)&nbsp;— украйинськый [[умілець]]-анімаліста, [[ілустратор]], [[орнітолоґ]]. == Біоґрафія == Родив ся 9.&nbsp;децембра рока 1974 у городї Олександрівськ [[Луганьска область|Луганської области]]<ref>https://web.archive.org/web/20221003125335/http://iz.pernatidruzi.org.ua/biografiya/</ref>. У рокови 1980 перебрав ся жити до села Вороньків у Бориспілському районови Київської области, до отцюзнины свого дїда по материнув линії. Ипен спозад дїда будучный умілець залюбив ся у природу, бо водив го на шпацір у хащі тай лугы. Ігорь раз хотїв стати пілотом, но пак узяв го інтерес май до всього живого, но майнавперед&nbsp;— до потят. Щи як ся учив у середнюв вошколї, та публиковав свої перві статї на [[орнітолоґія|орнітолоґічну]] тематику.<ref>http://voronkiv-school.at.ua/publ/priroda/khudozhnik_animalist_abo_prosto_igor/5-1-0-22</ref> Паралелно у тоты рокы зачинав ай мальовати, но лем потят. У роках 1992–1993 служив у войськови у інженерному уддїленьови [[ЗСУ|Збройных Сил Украйины]]. У кунци 1990.&nbsp;рокув робив у Інстітутови зоолоґії им.&nbsp;Шмальгаузена НАНУ<ref>http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/REF0009800</ref> тай быв у експедіційох по Украинї, гикой старшый лаборант. Колеґове му оцїнили його мальованя тай понукали му чинити ілустрації ид выданьом. Первый плаґат из образом [[Чайка звычайна|чайкы]] выдав ся Украинськым стоваришіньом усокочіня потят у рокови 1996. Дале кооперовав ся из Природничым музейом, Київськым зоопарком, Домом природы,<ref>https://vechirniy.kyiv.ua/news/57071/</ref><ref>https://bigkyiv.com.ua/u-kyyevi-vsogo-dva-dni-tryvatyme-vystavka-spivochyh-i-dekoratyvnyh-ptahiv-chas-ta-miscze/</ref> рузныма ботанічными садами и иншыми установами подобної тематікы. Пак из часом, даючи позур на многі бештелованя на малюнкы, убрав си професію [[художник]]а тай ілустратора, хоть убстав ся у близкум контактови из людьми наукы тай орітолоґами-аматорами.<ref>https://www.umoloda.kiev.ua/number/3175/188/112726/</ref> Держит дома потя, што были у бідї: майчасто зраненых авадь бітїжных.<ref>https://i-visti.com/news/4956-fotofakt-igor-zemlianskyh-zavzhdy-riatuie-poranenyh-ptahiv.html</ref> Почесный громадянин Бориспілського района.<ref>https://boryspil.rayrada.org.ua/pochesni-gromadyani-12-33-05-18-04-2016/</ref> == Умілство == Автор многых робут на тему орнітофауны Украйины тай світа.<ref>https://day.kyiv.ua/uk/photo/ohorona-pochynayetsya-zi-znan</ref> Малює у техніках [[темпера]], акріл, [[акварель]], масло. Участвовав у такых выданьох: * [[Черлена книга Украйины]] (1995) * Заповідні куткы Кіровоградської земли. Андрієнко Т. Л. (1999) * Потята фауны Украины: польовый узначник. Г. Фесенко, А. Бокотей. 2002 * Потята паркох тай садув Києва. Г. В. Фесенко (2010) Цїлком ілустровав серію книг выданых проєктом „''Пернаті друзі''“: * „Знайомі незнайомці“. А. Плига. 2013 (2018) * „Вартові ночі“. Є. Яцюк. 2015 * „Володарі неба“. С. Вітер. 2016 * „Крила над водою“. М. Банік. 2021 Автор тай ілустратор книгы „''Наші птахи''“ (2004). Є автором многых плакатув орнітолоґічної тематикы в Украинї тай другых державох. == Удкликованя == * {{Cite web |url=http://iz.pernatidruzi.org.ua |title=Ігорь Землянськых. Личный сайт. |deadurl=no }} * {{Cite web |url=https://www.facebook.com/izemlyanskykh |title=Ігорь Землянськых. Сторунка Facebook. |deadurl=no }} == Приміткы == {{reflist}}{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Землянськых, Ігорь}} [[Катеґорія:Персоналии:Україна]] [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Орнітолоґы]] [[Катеґорія:Орнітолоґія]] i5b5tb3xazm1jvrhusriesvx5xe165c Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком 0 18931 167702 161301 2026-07-22T21:32:09Z Halajkovič 33393 167702 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]] поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії Брітаньской імперії. Výnimkami суть Рванда і Бурунді, котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршалловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. heggp29y9y8xi08uiuvqingszdwknod 167703 167702 2026-07-22T21:32:21Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Список штатів, в котрых анґліцькый язык офіціалный ці бесїдный]] на [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]] 167702 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]] поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії Брітаньской імперії. Výnimkami суть Рванда і Бурунді, котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршалловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. heggp29y9y8xi08uiuvqingszdwknod 167705 167703 2026-07-22T21:54:42Z Halajkovič 33393 167705 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} [[File:English language distribution.svg|thumb|upright=1.8|Розшырїня анґліцького языка {{legend|#346699|Переважный [[материньскый язык]]}} {{legend|#99ccff|Урядный або адміністратівный язык, котрый єднак не є переважным языком}}]] Наслїдує '''список країн і теріторій, де є [[анґліцькый язык]] [[Урядный язык|урядным языком]]''' поужываным при комунікації обчанів з владныма урядниками. К року 2026 є 58 суверенных штатів і 28 несуверенных субєктів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком. Многы адміністратівны єдиніцї выголосили анґліцькый язык за урядный язык на містній або реґіоналній уровни. Векшына штатів, в котрых є анґліцькый язык урядным языком, суть колишнї теріторії [[Брітаньска імперія|Брітаньской імперії]]. Вынятками суть [[Рванда]] і [[Бурунді]], котры были спочатку нїмецькыма і пізнїше белґіцькыма колоніями; Камерун, де была лем часть теріторії під брітаньскым мандатом; а [[Ліберія]], [[Філіпіны]], Федератівны штаты Мікронезії, [[Маршалловы островы]] і [[Палау]], котры были америцькыма теріторіями. Анґліцькый язык є єдиным урядным языком [[Сполоченство Народох|Сполоченства народів]] і [[Асоціація народів южновыходной Азії]] (ASEAN). Анґліцькый язык є єдным з урядных языків [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], [[Европска унія|Европской унії]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупраци, Карібского сполоченства, Унії южноамерицькых народів і многых далшых меджінародных орґанізацій. [[Велика Брітанія|Споєне кралёвство]], [[Австралія]], [[Новый Зеланд]], [[Антіґуа і Барбуда]] і [[Споєны штаты америцькы]] не мають анґліцькый язык як [[де юре]] урядный язык, але є то [[де факто]] робочій язык їх влад. == Суверенны штаты == === Анґліцькый язык є „де юре“ урядным языком === <!--Подля закона, на роздїл од реалной практіцї--> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;width:100%" ! Країна ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Ґеоґрафічный реґіон ! Обывательство{{efn|name=population|The population figures are based on the sources in [[List of countries by population]], with information {{as of|2009|01|23|lc=y}} (UN estimates, et al.), and refer to the population of the country and not necessarily to the number of inhabitants that speak English in the country in question.}} ! Материньскый язык? |- | style=text-align:left|{{Flag|The Bahamas}}<ref name="CIAofficial">Official language; {{cite web |title=Field Listing - Languages |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html |url-status=dead |archive-date=June 13, 2007 |access-date=2009-01-11 |work=The World Factbook |publisher=[[Central Intelligence Agency]]}}</ref> | style=text-align:center|BHS | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 403,680 | {{Yes|Yes ([[Bahamian English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Barbados}}<ref>{{cite web|url=http://www.barbados.gov.bb/society.htm |publisher=Government Information Service (Barbados) |access-date=2009-01-18 |title=Society |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090213230116/http://barbados.gov.bb/society.htm |archive-date=2009-02-13}}</ref> | style=text-align:center|BRB | Карібы | style="text-align:right;" | 282,682 | {{Yes|Yes ([[Bajan English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Belize}}<ref name="CIAusage">English usage; {{cite web | url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | archive-url=https://web.archive.org/web/20070613004519/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2098.html | url-status=dead | archive-date=June 13, 2007 | publisher=[[Central Intelligence Agency]] | work=The World Factbook | access-date=2009-01-11 | title=Field Listing - Languages}}</ref> | style=text-align:center|BLZ | [[Central America]] | style="text-align:right;" | 288,000 | {{Yes|Yes ([[Belizean Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Botswana}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|BWA | [[Африка]] | style="text-align:right;" | 2,549,207 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Burundi}}<ref>{{cite news|url=http://www.iwacu-burundi.org/englishnews/english-is-now-official-language-of-burundi/ |title=English is now official language of Burundi |publisher=IWACU English News |date=17 July 2014 |access-date=17 December 2016}}</ref> | style=text-align:center|BDI | Африка | style="text-align:right;" | 10,114,505 | {{No|No ([[Kirundi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Cameroon}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|CMR | Африка | style="text-align:right;" | 22,534,532 | {{No|No (co-official with [[French language|French]], primary only in the [[Northwest Region (Cameroon)|Northwest Region]] and [[Southwest Region (Cameroon)|Southwest Region]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Canada}} | style=text-align:center|CAN | [[North America]] | style="text-align:right;" | 40,267,385 | {{Yes|Yes (co-official with [[French language|French]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Dominica}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|DMA | Карібы | style="text-align:right;" | 65,744 | {{No|No ([[Dominican Creole French|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Eswatini}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SWZ | Африка | style="text-align:right;" | 1,141,000 | {{No|No ([[Swazi language|Swazi]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Fiji}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FJI | [[Океанія]] | style="text-align:right;" | 828,000 | {{Yes|Yes (used as lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|The Gambia}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GMB | Африка | style="text-align:right;" | 1,709,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ghana}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GHA | Африка | style="text-align:right;" | 35,297,060 | {{Yes|Yes (used as [[lingua franca]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Grenada}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|GRD | Карібы | style="text-align:right;" | 111,000 | {{Yes|Yes ([[Grenadian Creole English|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Guyana}}<ref>{{cite web | url=http://www.gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | publisher=Government Information Agency (Guyana) | access-date=2009-01-18 | title=National Profile |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20080820045506/http://gina.gov.gy/natprofile/gnprof.html | archive-date=2008-08-20}}</ref> | style=text-align:center|GUY | [[Южна Америка]] | style="text-align:right;" | 738,000 | {{Yes|Yes ([[Guyanese Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|India}}<ref name="CIAusage" /><ref>{{cite book|author1=N. Krishnaswamy|author2=Lalitha Krishnaswamy|title=The story of English in India|url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC|date=6 January 2006|publisher=Foundation Books|isbn=978-81-7596-312-2|chapter=3.14 English Becomes a Second Language|chapter-url=https://books.google.com/books?id=mBpFLdcEG7IC&pg=PA103}}</ref> | style=text-align:center|IND | [[Азія]] | style="text-align:right;" | 1,468,675,319 | {{No|No (designated as official working language. Used in government, education, and business) but often serves as a Lingua Franca}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Ireland}}<ref>[http://www.taoiseach.gov.ie/eng/Historical_Information/The_Constitution/Bunreacht_na_hEireann_SEP2015.pdf The Constitution]</ref><ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |title=Archived copy |access-date=2013-01-02 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183351/http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_386_en.pdf |archive-date=2016-01-06}}</ref> | style=text-align:center|IRL | [[Европа]] | style="text-align:right;" | 5,327,721 | {{Yes|Yes ([[Irish language|Irish]] is co-official)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Jamaica}}<ref>[http://pdba.georgetown.edu/Constitutions/Jamaica/jam62.html The Constitution of Jamaica] (section 20(6e) ? implicit)</ref> | style=text-align:center|JAM | Карібы | style="text-align:right;" | 2,714,000 | {{Yes|Yes ([[Jamaican Patois|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Kenya}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KEN | Африка | style="text-align:right;" | 57,927,713 | {{Yes|Yes (used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Kiribati}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|KIR | Океанія | style="text-align:right;" | 95,000 | {{No|No ([[Gilbertese language|Gilbertese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Lesotho}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LSO | Африка | style="text-align:right;" | 2,008,000 | {{No|No ([[Sotho language|Sesotho]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Liberia}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LBR | Африка | style="text-align:right;" | 3,750,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Malawi}}<ref>{{cite web | url=http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | title=Opportunities for investment and Trade in Malawi ? the Warm Heart of Африка | author=Malawi Investment Promotion Agency | publisher=Government of Malawi | access-date=2009-01-18 | date=August 2005 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090225085932/http://www.malawi.gov.mw/investments/INVESTOR%27S%20GUIDE%20TO%20MALAWI.doc | archive-date=2009-02-25}}</ref> | style=text-align:center|MWI | Африка | style="text-align:right;" | 16,407,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Malta}} | style=text-align:center|MLT | Европа | style="text-align:right;" | 537,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Maltese language|Maltese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Marshall Islands}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|MHL | Океанія | style="text-align:right;" | 59,000 | {{No|No ([[Marshallese language|Marshallese]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Micronesia}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|FSM | Океанія | style="text-align:right;" | 110,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Namibia}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|NAM | Африка | style="text-align:right;" | 2,074,000 | {{No|No (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Nauru}}<ref>{{cite web | url=http://www.mfat.govt.nz/Countries/Pacific/Nauru.php | title=Nauru | publisher=New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade | access-date=2009-01-18 | date=2008-12-03}} English and Nauruan are official.</ref> | style=text-align:center|NRU | Океанія | style="text-align:right;" | 10,000 | {{No|No (but widely spoken)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Nigeria}}<ref name="CIAofficial" /><ref>{{cite news|title=Country profile: Nigeria|date=April 30, 2008|work=[[BBC News]]|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Африка-13949550|access-date=November 10, 2008}}</ref> | style=text-align:center|NGA | Африка | style="text-align:right;" | 182,202,000 | {{Yes|Yes (used as [[official language]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Pakistan}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|PAK | Азія | style="text-align:right;" | 256,660,152 | {{No|No (but official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Palau}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|PLW | Океанія | style="text-align:right;" | 20,000 | {{No|No ([[Palauan language|Palauan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Papua New Guinea}}<ref>{{cite web|url=http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |title=General Information on Papua New Guinea |access-date=2009-01-18 |publisher=Papua New Guinea Tourism Promotion Authority |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131205730/http://www.pngtourism.org.pg/png/export/sites/TPA/ForTheTraveller/Index.html |archive-date=January 31, 2009}}</ref><ref>{{cite web | url=https://www.bbc.co.uk/news/world-Азія-pacific-15436981 | archive-url=https://web.archive.org/web/20021215160127/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/Азія-pacific/country_profiles/1246074.stm | url-status=live | archive-date=December 15, 2002 | work=[[BBC News]] | title=Country profile: Papua New Guinea | date=2008-11-28 }}</ref> | style=text-align:center|PNG | Океанія | style="text-align:right;" | 7,059,653 | {{Yes|Yes (official and educational)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Philippines}} | style=text-align:center|PHL | Азія | style="text-align:right;" | 110,864,327 | {{Yes|Yes (co-official with [[Filipino language|Filipino]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Rwanda}}<ref>{{cite web|url=https://www.constituteproject.org/constitution/Rwanda_2015.pdf?lang=en|publisher=Comparative Constitutions Project|title=Rwanda's Constitution of 2003 with Amendments through 2015|website=constituteproject.org|pages=5–6 |quote= Article 8. National language and official languages The National language is Ikinyarwanda. The official languages are Ikinyarwanda, English and French |access-date=16 October 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Official Gazette no. Special of 20 October 2021 |url=https://archive.gazettes.Африка/archive/rw/2021/rw-government-gazette-dated-2021-10-20-no-Special.pdf |website=Gazettes.Африка |publisher=Government of Rwanda |date=20 October 2021 |access-date=21 September 2025}}</ref><ref name="MINEDUC2019">{{Cite web |title=All schools to use English as medium of instruction |url=https://www.mineduc.gov.rw/news-detail/communique1 |publisher=Ministry of Education (Rwanda) |date=2 December 2019 |access-date=5 November 2025}} </ref> | style=text-align:center|RWA | Африка | style="text-align:right;" | 13,240,439 | {{No|No (but used in business and education)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Saint Kitts and Nevis}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | access-date=2009-01-18 | title=Primary Schools | publisher=Government of St Christopher (St Kitts) and Nevis |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090103042228/http://www.gov.kn/content.asp?cuItem=609&mp=1 | archive-date=2009-01-03}}</ref> | style=text-align:center|KNA | Карібы | style="text-align:right;" | 50,000 | {{Yes|Yes ([[Saint Kitts Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Saint Lucia}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|LCA | Карібы | style="text-align:right;" | 165,000 | {{No|No ([[Saint Lucian Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Saint Vincent and the Grenadines}}<ref>{{cite web | url=http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 | archive-url=https://web.archive.org/web/20101112181635/http://www.gov.vc/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=101 |url-status=dead| archive-date=2010-11-12 | publisher=Agency for Public Information (Saint Vincent and the Grenadines) | title=St. Vincent and the Grenadines Profile | access-date=2011-06-18}}</ref> | style=text-align:center|VCT | Карібы | style="text-align:right;" | 120,000 | {{Yes|Yes ([[Vincentian Creole|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Samoa}}<ref>{{cite web|url=http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |title=Legislations: List of Acts and Ordinances |access-date=2009-01-18 |publisher=The Parliament of Samoa |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20061001221522/http://www.parliament.gov.ws/legislations.cfm?sel=con |archive-date=October 1, 2006}} Languages for official legislation are Samoan and English.</ref> | style=text-align:center|WSM | Океанія | style="text-align:right;" | 188,000 | {{No|No ([[Samoan language|Samoan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Seychelles}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SYC | Африка / [[Indian Ocean]] | style="text-align:right;" | 87,000 | {{No|No ([[Seychellois Creole|French-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Sierra Leone}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLE | Африка | style="text-align:right;" | 6,190,280 | {{Yes|Yes ([[Krio language|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Singapore}} | style=text-align:center|SGP | Азія | style="text-align:right;" | 5,469,700 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Solomon Islands}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SLB | Океанія | style="text-align:right;" | 507,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|South Африка}}<ref name="SouthАфрика">{{cite web | url=http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | publisher=Constitutional Court of South Африка | title=Constitution of the Republic of South Африка | access-date=2009-01-11 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090116012952/http://www.concourt.gov.za/site/constitution/english-web/ch1.html | archive-date=2009-01-16}}</ref> | style=text-align:center|ZAF | Африка | style="text-align:right;" | 65,019,298 | {{Yes|Yes (official, educational and [[lingua franca]] in [[formal economy]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|South Sudan}}<ref name="SouthSudan">{{cite web | url=http://www.gurtong.net/LinkClick.aspx?fileticket=lOqRv9hqgv8%3D&tabid=345 | publisher=Southern Sudan Civil Society Initiative | title=The Constitution of Southern Sudan | access-date=2011-07-09}}</ref> | style=text-align:center|SSD | Африка | style="text-align:right;" | 12,340,000 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Sudan}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|SDN | Африка | style="text-align:right;" | 40,235,000 | {{Yes|Yes (co-official with [[Arabic]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Tanzania}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TZA | Африка | style="text-align:right;" | 51,820,000 | {{No|No ([[Swahili]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Tonga}}<ref>{{cite web|url=http://www.pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |title=The United Nations / Universal Periodic Review by the United Nations Human Rights Council |author=Kingdom of Tonga |date=March 2008 |access-date=2009-01-18 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20090125103242/http://pmo.gov.to/guide-to-gov-mainmenu-26/tonga-a-the-world-mainmenu-72/the-united-nations-mainmenu-126.html |archive-date=January 25, 2009}} English and Tongan are listed as official.</ref> | style=text-align:center|TON | Океанія | style="text-align:right;" | 100,000 | {{No|No ([[Tongan language|Tongan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Trinidad and Tobago}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|TTO |Карібы | style="text-align:right;" | 1,333,000 | {{Yes|Yes ([[Trinidad and Tobago#Trinidad_and_Tobago_Creoles|English-based creoles]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Tuvalu}}<ref name="CIAusage" /> | style=text-align:center|TUV | Океанія | style="text-align:right;" | 11,000 | {{No|No ([[Tuvaluan language|Tuvaluan]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Uganda}}<ref>{{cite web|url=https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/44038/90491/F206329993/UGA44038.pdf|publisher=[[International Labour Organization]]|title= Constitution of Uganda|website=ilo.org|page=6 |quote= Article 6. Official Language (1) The official language of Uganda is English |access-date=16 October 2022}}</ref> | style=text-align:center|UGA | Африка | style="text-align:right;" | 47,053,690 | {{Yes}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Vanuatu}}<ref>{{cite web | url=http://www.vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | title=Constitution of the Republic of Vanuatu | access-date=2009-01-18 | publisher=Government of the Republic of Vanuatu | date=1980 |url-status=dead| archive-url=https://web.archive.org/web/20090124133359/http://vanuatugovernment.gov.vu/government/library/constitution.html | archive-date=2009-01-24}}</ref> | style=text-align:center|VUT | Океанія | style="text-align:right;" | 226,000 | {{Yes|Yes ([[Bislama|English-based creole]])}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Zambia}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZMB | Африка | style="text-align:right;" | 16,212,000 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Zimbabwe}}<ref name="CIAofficial" /> | style=text-align:center|ZWE | Африка | style="text-align:right;" | 15,178,957 | {{Yes|Yes (lingua franca)}} |} === English is a predominant language without ''de jure'' designation as official === In these countries, English is conventionally spoken by both the government and main population, despite it having no ''de jure'' official status at national level. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Country ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Geographic region ! Population ! Primary language? |- | style="text-align:left" |{{Flag|Antigua and Barbuda}}<ref>{{Cite web |last=Knight|first=Elizabeth|date=2024-08-10|title=Official language of Antigua and Barbuda|url=https://www.axarplex.com/items/official-language-of-antigua-and-barbuda|access-date=2025-07-25|website=Axarplex|language=en}}</ref> | style="text-align:center" |ATG | [[Карібы]] | style="text-align:right;" | 85,000 | {{Yes|Yes ([[Antiguan and Barbudan Creole|English-based creole]])}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|Australia}} | style="text-align:center" |AUS | Океанія | style="text-align:right;" | 26,461,166 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|New Zealand}}<ref>{{cite report|author=New Zealand Government |title=International Covenant on Civil and Political Rights Fifth Periodic Report of the Government of New Zealand |date=21 December 2007 |url=http://www.mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |page=89 |quote=In addition to the Māori language, New Zealand Sign Language is also an official language of New Zealand. The New Zealand Sign Language Act 2006 permits the use of NZSL in legal proceedings, facilitates competency standards for its interpretation and guides government departments in its promotion and use. English, the medium for teaching and learning in most schools, is a de facto official language by virtue of its widespread use. For these reasons, these three languages have special mention in the New Zealand Curriculum. |access-date=21 April 2015 |url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20150124193521/http://mfat.govt.nz/downloads/humanrights/5th-ICCPR-report.pdf |archive-date=24 January 2015}}</ref> | style="text-align:center" |NZL | Океанія | style="text-align:right;" | 5,109,702 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|United Kingdom}} | style="text-align:center" |GBR | Европа | style="text-align:right;" | 68,138,484 | {{Yes}} |- | style="text-align:left" |{{Flag|United States}}{{efn|name=US|In the United States of America, English is the working language of the federal government, but there is no official language by law. [[Executive Order 14224]] of 2025, declaring English official, is recognized by federal agencies.<ref name="EOWP">{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/nation/2025/03/01/trump-english-official-language-explainer/ |title=A Trump order made English the official language of the U.S. What does that mean? |newspaper=[[The Washington Post]] |author1=Vivian Ho |author2=Rachel Pannett |date=March 1, 2025}}</ref> Thirty-two states recognize English as official by law.<ref>{{cite web |url=http://www.us-english.org/view/1034 |title=U.S. English Efforts Lead West Virginia to Become 32nd State to Recognize English as Official Language |publisher=us-english.org |url-status=dead |access-date=13 May 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160401151700/http://us-english.org/view/1034 |archive-date=1 April 2016 }}</ref>) See also [[Languages of the United States]].}} | style="text-align:center" |USA | North America | style="text-align:right;" | 339,665,118 | {{Yes}} |} === English is a ''de facto'' working language === While English is not recognised as ''de jure'' official in these countries, it is used as a working language in administration and many professional sectors, as well as being a primary language in the education system. <!-- concerning the habitual actions of the people, not the law, in how English is used in official contexts --> {{Static row numbers}} {| class="wikitable sortable static-row-numbers" style="text-align:right;" ! Country ! [[ISO 3166-1 alpha-3|ISO code]] ! Geographic region ! Population{{efn|name=population}} |- | style=text-align:left|{{Flag|Bangladesh}}<ref>{{cite book|author=Rowshon Ara |title=The Future of English in Bangladesh - Language |url=https://www.researchgate.net/publication/340291972 |access-date=17 June 2025 }}</ref> | style=text-align:center|BAN | Азія | style="text-align:right;"| 169,828,911 |- | style=text-align:left|{{Flag|Brunei}}<ref>{{cite book|author=Mouton De Gruyter |title=Wei, Li: Applied Linguistics Review. 2011 2 |url=https://books.google.com/books?id=7DSFueDOhYgC&pg=PA100 |access-date=27 February 2013 |date=31 May 2011 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-023933-1 |pages=100–}}</ref> | style=text-align:center|BRN | Азія | style="text-align:right;"| 440,715 |- | style=text-align:left|{{Flag|Eritrea}}<ref name="MOI Eritrea">{{cite web |url=https://shabait.com/2009/10/01/eritrea-at-a-glance/ |title=Eritrea at a Glance |date=1 October 2009 |publisher=Eritrea Ministry of Information |access-date=9 September 2020}}</ref> | style=text-align:center|ERI | Африка | style="text-align:right;"| 6,234,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Israel}}<ref>{{cite book|last=Spolsky|first=Bernard|title=Round Table on Language and Linguistics |url=https://books.google.com/books?id=ljumbfV_7y0C&pg=PA169|year=1999|publisher=Georgetown University Press|location=Washington, D.C. |isbn=0-87840-132-6|pages=169–70|quote=In 1948, the newly independent state of Israel took over the old British regulations that had set English, Arabic, and Hebrew as official languages for Mandatory Palestine but, as mentioned, dropped English from the list. In spite of this, official language use has maintained a de facto role for English, after Hebrew but before Arabic.}}</ref><ref>{{cite book|first=Hava|last=Bat-Zeev Shyldkrot|editor2-first=Hava|editor2-last=Bat-Zeev Shyldkrot |editor1-first=Dorit|editor1-last=Diskin Ravid|editor1-link=Dorit Ravid|title=Perspectives on Language and Development: Essays in Honor of Ruth A. Berman|chapter-url=https://books.google.com/books?id=xMzx6xFB0IgC&pg=PA90|publisher=Kluwer Academic Publishers|date=2004|page=90|chapter=Part I: Language and Discourse |isbn=1-4020-7911-7|quote=English is not considered official but it plays a dominant role in the educational and public life of Israeli society. [...] It is the language most widely used in commerce, business, formal papers, academia, and public interactions, public signs, road directions, names of buildings, etc. English behaves 'as if' it were the second and official language in Israel.}}</ref><ref>{{cite book|first=Elana|last=Shohamy|title=Language Policy: Hidden Agendas and New Approaches|url=https://books.google.com/books?id=5mG09P64jzYC&pg=PA72|year=2006|publisher=Routledge|isbn=0-415-32864-0|pages=72?73|quote=In terms of English, there is no connection between the declared policies and statements and de facto practices. While English is not declared anywhere as an official language, the reality is that it has a very high and unique status in Israel. It is the main language of the academy, commerce, business, and the public space.}}</ref> | style=text-align:center|ISR | Азія / Middle East | style="text-align:right;"| 8,051,200 |- | style=text-align:left|{{Flag|Malaysia}}<ref>{{cite act|title=National Language Act 1963/67|url=http://lib.perdana.org.my/PLF/GOVERNMENT%20PUBLICATION/Publication%20Laws%20of%20Malaysia%20(L.O.M)/National%20Language%20Act%201963-67%20%5BAct%2032%5D.pdf|type=Act|legislature=[[Dewan Rakyat]]|index=32|year=1967}}</ref> | style=text-align:center|MYS | Азія | style="text-align:right;" |32,730,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Mauritius}}<ref>{{cite web |url=https://mauritiusassembly.govmu.org/mauritiusassembly/index.php/the-constitution/ |title=The Constitution of the Republic of Mauritius}}</ref> | style=text-align:center|MUS | Африка / Indian Ocean | style="text-align:right;" | 1,262,000 |- | style=text-align:left|{{Flag|Sri Lanka}}<ref>English is a "De facto national working language, used in government." Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2013. "Sri Lanka." ''[[Ethnologue]]: Languages of the World, Seventeenth edition.'' Dallas, Texas: [[SIL International]]. Online edition: https://www.ethnologue.com/country/LK Accessed 30 March 2014.</ref><ref>Under the constitution of 1978, Sinhala and Tamil are the official languages of Sri Lanka, but English is "the link language." Any person is entitled "to receive communications from, and to communicate and transact business with, any official in his official capacity" in English, to receive an English translation of "any official register, record, publication or other document," and "to communicate and transact business in English." English translations must be made for "all laws and subordinate legislation," "all Orders, Proclamations, rules, by-laws, regulations and notifications." {{cite web |url=http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |title=THE CONSTITUTION OF THE DEMOCRATIC SOCIALIST REPUBLIC OF SRI LANKA: Chapter IV |date=1978 |access-date=30 March 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030203101808/http://www.priu.gov.lk/Cons/1978Constitution/Chapter_04_Amd.html |archive-date=2003-02-03 |url-status=dead}}</ref> | style=text-align:center|LKA | Азія | style="text-align:right;" | 20,277,597 |- | style=text-align:left|{{Flag|Timor-Leste}}<ref name="Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste">{{cite web | url=http://timor-leste.gov.tl/wp-content/uploads/2010/03/Constitution_RDTL_ENG.pdf | publisher=The Democratic Republic of Timor-Leste | title=Constitution of The Democratic Republic of Timor-Leste | access-date=2023-06-20}} Portuguese and Tetum are listed as official, English and Indonesian are listed as official working languages.</ref> | style=text-align:center|TLS | Азія | style="text-align:right;" | 1,340,513 |- | style=text-align:left|{{Flag|United Arab Emirates}}<ref>{{cite journal |last1=Siemund |first1=Peter |last2=Al-Issa |first2=Ahmad |last3=Leimgruber |first3=Jakob R. E. |title=Multilingualism and the role of English in the United Arab Emirates |journal=World Englishes |date=June 2021 |volume=40 |issue=2 |pages=191–204 |doi=10.1111/weng.12507 |s2cid=219903631 |language=en |issn=0883-2919|doi-access=free }}</ref> | style=text-align:center|ARE | Азія / Middle East | style="text-align:right;" | 9,809,000 |} thdo84zxobhj61tkkotbp54ws4enk84 Список міст на Словеньску 0 19644 167663 167041 2026-07-21T14:50:47Z Halajkovič 33393 167663 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Поз. тыж|Список країв на Словеньску}} [[Файл:Slovakia general relief map.svg|thumb|right|300px|Мапа Словеньска]] Тота статя обсягує '''список вшыткых 141 [[Словеньско|словеньскых]] [[місто|міст]]''', упорядкованых подля чіслу обывателїв к 31. децембра 2019. Наймолодшым словеньскым містом суть [[Несвады]] в [[Окрес Комарно|окресї Комарно]], котры штатут міста здобыли к [[1. януар]]у [[2020]].<ref>TASR. Z obce Nesvady by sa od 1. januára 2020 malo stať mesto. ''teraz.sk'' (Bratislava: TASR), 2019-09-25. [http://www.teraz.sk/slovensko/z-obce-nesvady-by-sa-od-1-januara-2020/420500-clanok.html Доступно онлайн] [cit. 2019-10-21].</ref><ref>''Uznesenie Národnej rady Slovenskej republiky č. 357/2019 Z. z. k návrhu na vyhlásenie obce Nesvady za mesto'' [online]. Bratislava: Ministerstvo spravodlivosti SR, 2019-10-15, [cit. 2020-02-11]. [https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2019/357/20200101 Доступно онлайн].</ref> == Список [[місто|міст]] == {| class="toccolours mw-datatable sortable" border=1 cellpadding=3 style=border-collapse:collapse |- ! !! class="unsortable" | Ерб !! Назва !! Край !! Окрес ! Обывательство<br><small>(2019)<ref>{{cite web | lang = en | url = http://datacube.statistics.sk/#!/view/en/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en | title = Number of the Population by Sex - Municipalities (yearly) | publisher=Statistical Office of the Slovak Republic}}</ref> ! Розлога<br><small>(км²)</small><ref>{{cite web | lang = sk | url = http://app.statistics.sk/mosmis/sk/run.html | title = Demografia | publisher = Mestská a obecná štatistika | archiveurl = https://www.webcitation.org/6GsC67S1A?url=http://app.statistics.sk/mosmis/sk/run.html | archivedate = 2013-05-25}}</ref> ! Рік !! width=120px | Коордінаты |- | align=right height=45 | 1 || [[File:{{#property:P94|from=Q1780}}|center|40x42px]] || [[Братїслава]]<br><small>({{lang-sk|Bratislava}})</small> | [[Братїславскый край]] || - || align=right | {{nts|437725}} || align=right | 367,66 || align=right | 907 || <small>{{Coord|48|8|41|N|17|6|46|E}}</small> |- | align=right height=45 | 2 || [[File:{{#property:P94|from=Q25409}}|center|40x42px]] || [[Кошіцї]]<br><small>({{lang-sk|Košice}})</small> | [[Кошіцькый край]] || - || align=right | {{nts|238593}} || align=right | 243,75 || align=right | 1230 || <small>{{Coord|48|43|20|N|21|15|39|E}}</small> |- | align=right height=45 | 3 || [[File:{{#property:P94|from=Q26119}}|center|40x42px]] || [[Пряшів]]<br><small>({{lang-sk|Prešov}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Пряшів|Пряшів]] || align=right | {{nts|88464}} || align=right | 70,43 || align=right | 1247 || <small>{{Coord|48|59|53|N|21|14|22|E}}</small> |- | align=right height=45 | 4 || [[File:{{#property:P94|from=Q25797}}|center|40x42px]] || [[Жіліна]]<br><small>({{lang-sk|Žilina}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Жіліна|Жіліна]] || align=right | {{nts|80727}} || align=right | 80,02 || align=right | 1297 || <small>{{Coord|49|13|15|N|18|44|32|E}}</small> |- | align=right height=45 | 5 || [[File:{{#property:P94|from=Q144983}}|center|40x42px]] || [[Баньска Быстріця]]<br><small>({{lang-sk|Banská Bystrica}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Баньска Быстріця|Баньска Быстріця]] || align=right | {{nts|78084}} || align=right | 103,37 || align=right | 1255 || <small>{{Coord|48|44|8|N|19|8|43|E}}</small> |- | align=right height=45 | 6 || [[File:{{#property:P94|from=Q26397}}|center|40x42px]] || [[Нїтра]]<br><small>({{lang-sk|Nitra}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Нїтра|Нїтра]] || align=right | {{nts|76533}} || align=right | 100,47 || align=right | 825 || <small>{{Coord|48|18|21|N|18|4|50|E}}</small> |- | align=right height=45 | 7 || [[File:{{#property:P94|from=Q26175}}|center|40x42px]] || [[Трнава]]<br><small>({{lang-sk|Trnava}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Трнава|Трнава]] || align=right | {{nts|65033}} || align=right | 71,53 || align=right | 1211 || <small>{{Coord|48|22|29|N|17|35|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 8 || [[File:{{#property:P94|from=Q145002}}|center|40x42px]] || [[Тренчін]]<br><small>({{lang-sk|Trenčín}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окреч Тренчін|Тренчін]] || align=right | {{nts|55383}} || align=right | 81,99 || align=right | 1111 || <small>{{Coord|48|53|37|N|18|2|13|E}}</small> |- | align=right height=45 | 9 || [[File:{{#property:P94|from=Q27001}}|center|40x42px]] || [[Мартін]]<br><small>({{lang-sk|Martin}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Мартін|Мартін]] || align=right | {{nts|54168}} || align=right | 67,73 || align=right | 1284 || <small>{{Coord|49|3|49|N|18|55|17|E}}</small> |- | align=right height=45 | 10 || [[File:{{#property:P94|from=Q26393}}|center|40x42px]] || [[Попрад]]<br><small>({{lang-sk|Poprad}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Попрад|Попрад]] || align=right | {{nts|51235}} || align=right | 63,11 || align=right | 1256 || <small>{{Coord|49|3|18|N|20|17|40|E}}</small> |- | align=right height=45 | 11 || [[File:{{#property:P94|from=Q208750}}|center|40x42px]] || [[Прєвідза]]<br><small>({{lang-sk|Prievidza}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Прєвідза|Прєвідза]] || align=right | {{nts|45634}} || align=right | 43,06 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|46|32|N|18|37|32|E}}</small> |- | align=right height=45 | 12 || [[File:{{#property:P94|from=Q11874}}|center|40x42px]] || [[Зволен]]<br><small>({{lang-sk|Zvolen}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Зволен|Зволен]] || align=right | {{nts|42167}} || align=right | 98,72 || align=right | 1135 || <small>{{Coord|48|34|36|N|19|8|3|E}}</small> |- | align=right height=45 | 13 || [[File:{{#property:P94|from=Q319787}}|center|40x42px]] || [[Поважска Быстріця]]<br><small>({{lang-sk|Považská Bystrica}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Поважска Быстріця|Поважска Быстріця]] || align=right | {{nts|39271}} || align=right | 90,55 || align=right | 1316 || <small>{{Coord|49|6|43|N|18|26|41|E}}</small> |- | align=right height=45 | 14 || [[File:{{#property:P94|from=Q460925}}|center|40x42px]] || [[Михаловцї]]<br><small>({{lang-sk|Michalovce}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Михаловцї|Михаловцї]] || align=right | {{nts|38776}} || align=right | 52,81 || align=right | 1244 || <small>{{Coord|48|45|2|N|21|54|53|E}}</small> |- | align=right height=45 | 15 || [[File:{{#property:P94|from=Q276362}}|center|40x42px]] || [[Новы Замкы]]<br><small>({{lang-sk|Nové Zámky}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Новы Замкы|Новы Замкы]] || align=right | {{nts|37512}} || align=right | 72,56 || align=right | 1573 || <small>{{Coord|47|59|11|N|18|9|49|E}}</small> |- | align=right height=45 | 16 || [[File:{{#property:P94|from=Q462840}}|center|40x42px]] || [[Спішска Нова Весь]]<br><small>({{lang-sk|Spišská Nová Ves}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || align=right | {{nts|37007}} || align=right | 66,67 || align=right | 1268 || <small>{{Coord|48|56|40|N|20|33|41|E}}</small> |- | align=right height=45 | 17 || [[File:{{#property:P94|from=Q210796}}|center|40x42px]] || [[Комарно]]<br><small>({{lang-sk|Komárno}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Комарно|Комарно]] || align=right | {{nts|33751}} || align=right | 103,16 || align=right | 1265 || <small>{{Coord|47|45|49|N|18|7|42|E}}</small> |- | align=right height=45 | 18 || [[File:{{#property:P94|from=Q502264}}|center|40x42px]] || [[Гуменне]]<br><small>({{lang-sk|Humenné}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Гуменне|Гуменне]] || align=right | {{nts|32834}} || align=right | 28,63 || align=right | 1317 || <small>{{Coord|48|56|6|N|21|54|35|E}}</small> |- | align=right height=45 | 19 || [[File:{{#property:P94|from=Q506693}}|center|40x42px]] || [[Левіцї]]<br><small>({{lang-sk|Levice}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Левіцї|Левіцї]] || align=right | {{nts|32735}} || align=right | 60,99 || align=right | 1156 || <small>{{Coord|48|12|49|N|18|36|25|E}}</small> |- | align=right height=45 | 20 || [[File:{{#property:P94|from=Q27007}}|center|40x42px]] || [[Бардеёв]]<br><small>({{lang-sk|Bardejov}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] || align=right | {{nts|32293}} || align=right | 72,33 || align=right | 1247 || <small>{{Coord|49|17|42|N|21|16|33|E}}</small> |- | align=right height=45 | 21 || [[File:{{#property:P94|from=Q272040}}|center|40x42px]] || [[Ліптовскый Мікулаш]]<br><small>({{lang-sk|Liptovský Mikuláš}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Ліптовскый Мікулаш|Ліптовскый Мікулаш]] || align=right | {{nts|31000}} || align=right | 70,11 || align=right | 1286 || <small>{{Coord|49|4|52|N|19|37|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 22 || [[File:{{#property:P94|from=Q728965}}|center|40x42px]] || [[Лученець]]<br><small>({{lang-sk|Lučenec}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Лученець|Лученець]] || align=right | {{nts|27739}} || align=right | 47,78 || align=right | 1128 || <small>{{Coord|48|19|48|N|19|39|46|E}}</small> |- | align=right height=45 | 23 || [[File:{{#property:P94|from=Q321074}}|center|40x42px]] || [[Пєштяны]]<br><small>({{lang-sk|Piešťany}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Пєштяны|Пєштяны]] || align=right | {{nts|27336}} || align=right | 44,2 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|35|30|N|17|49|41|E}}</small> |- | align=right height=45 | 24 || [[File:{{#property:P94|from=Q27541}}|center|40x42px]] || [[Ружомберок]]<br><small>({{lang-sk|Ružomberok}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Ружомберок|Ружомберок]] || align=right | {{nts|26558}} || align=right | 126,71 || align=right | 1233 || <small>{{Coord|49|4|47|N|19|18|4|E}}</small> |- | align=right height=45 | 25 || [[File:{{#property:P94|from=Q750423}}|center|40x42px]] || [[Топольчаны]]<br><small>({{lang-sk|Topoľčany}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Топольчаны|Топольчаны]] || align=right | {{nts|24785}} || align=right | 27,57 || align=right | 1235 || <small>{{Coord|48|33|40|N|18|10|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 26 || [[File:{{#property:P94|from=Q256301}}|center|40x42px]] || [[Требішов]]<br><small>({{lang-sk|Trebišov}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Требішов|Требішов]] || align=right | {{nts|24649}} || align=right | 70,15 || align=right | 1254 || <small>{{Coord|48|37|29|N|21|43|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 27 || [[File:{{#property:P94|from=Q337478}}|center|40x42px]] || [[Чадця]]<br><small>({{lang-sk|Čadca}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Чадця|Чадця]] || align=right | {{nts|23941}} || align=right | 56,79 || align=right | 1565 || <small>{{Coord|49|26|19|N|18|47|18|E}}</small> |- | align=right height=45 | 28 || [[File:{{#property:P94|from=Q829812}}|center|40x42px]] || [[Рімавска Собота]]<br><small>({{lang-sk|Rimavská Sobota}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Рімавска Собота|Рімавска Собота]] || align=right | {{nts|23751}} || align=right | 77,55 || align=right | 1271 || <small>{{Coord|48|23|0|N|20|1|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 29 || [[File:{{#property:P94|from=Q481528}}|center|40x42px]] || [[Дубніця над Вагом]]<br><small>({{lang-sk|Dubnica nad Váhom}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Ілава|Ілава]] || align=right | {{nts|23550}} || align=right | 49,13 || align=right | 1193 || <small>{{Coord|48|57|37|N|18|10|28|E}}</small> |- | align=right height=45 | 30 || [[File:{{#property:P94|from=Q659424}}|center|40x42px]] || [[Пезінок]]<br><small>({{lang-sk|Pezinok}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Пезінок|Пезінок]] || align=right | {{nts|23034}} || align=right | 72,75 || align=right | 1208 || <small>{{Coord|48|17|24|N|17|16|6|E}}</small> |- | align=right height=45 | 31 || [[File:{{#property:P94|from=Q646393}}|center|40x42px]] || [[Дунайска Стреда]]<br><small>({{lang-sk|Dunajská Streda}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]] || align=right | {{nts|22684}} || align=right | 31,45 || align=right | 1238 || <small>{{Coord|47|59|38|N|17|37|4|E}}</small> |- | align=right height=45 | 32 || [[File:{{#property:P94|from=Q754768}}|center|40x42px]] || [[Партізаньске]]<br><small>({{lang-sk|Partizánske}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Партізаньске|Партізаньске]] || align=right | {{nts|22269}} || align=right | 22,31 || align=right | 1938 || <small>{{Coord|48|37|37|N|18|22|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 33 || [[File:{{#property:P94|from=Q842005}}|center|40x42px]] || [[Воронів над Топлёв]]<br><small>({{lang-sk|Vranov nad Topľou}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Воронів над Топлёв|Воронів над Топлёв]] || align=right | {{nts|22245}} || align=right | 34,36 || align=right | 1270 || <small>{{Coord|48|53|18|N|21|40|48|E}}</small> |- | align=right height=45 | 34 || [[File:{{#property:P94|from=Q391361}}|center|40x42px]] || [[Шаля]]<br><small>({{lang-sk|Šaľa}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Шаля|Шаля]] || align=right | {{nts|21689}} || align=right | 44,96 || align=right | 1002 || <small>{{Coord|48|9|9|N|17|52|22|E}}</small> |- | align=right height=45 | 35 || [[File:{{#property:P94|from=Q754773}}|center|40x42px]] || [[Глоговець]]<br><small>({{lang-sk|Hlohovec}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Глоговець|Глоговець]] || align=right | {{nts|21301}} || align=right | 64,12 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|25|52|N|17|48|11|E}}</small> |- | align=right height=45 | 36 || [[File:{{#property:P94|from=Q465312}}|center|40x42px]] || [[Брезно]]<br><small>({{lang-sk|Brezno}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Брезно|Брезно]] || align=right | {{nts|20889}} || align=right | 121,95 || align=right | 1265 || <small>{{Coord|48|48|13|N|19|38|17|E}}</small> |- | align=right height=45 | 37 || [[File:{{#property:P94|from=Q750407}}|center|40x42px]] || [[Сеніця]]<br><small>({{lang-sk|Senica}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Сеніця|Сеница]] || align=right | {{nts|20289}} || align=right | 50,29 || align=right | 1256 || <small>{{Coord|48|40|50|N|17|22|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 38 || [[File:{{#property:P94|from=Q754788}}|center|40x42px]] || [[Снина]]<br><small>({{lang-sk|Snina}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Снина|Снина]] || align=right | {{nts|20289}} || align=right | 58,61 || align=right | 1364 || <small>{{Coord|48|59|17|N|22|9|24|E}}</small> |- | align=right height=45 | 39 || [[File:{{#property:P94|from=Q376987}}|center|40x42px]] || [[Нове Место над Вагом]]<br><small>({{lang-sk|Nové Mesto nad Váhom}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Нове Место над Вагом|Нове Место над Вагом]] || align=right | {{nts|20071}} || align=right | 32,58 || align=right | 1253 || <small>{{Coord|48|45|24|N|17|49|50|E}}</small> |- | align=right height=45 | 40 || [[File:{{#property:P94|from=Q754790}}|center|40x42px]] || [[Сенець]]<br><small>({{lang-sk|Senec}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Сенєц|Сенєц]] || align=right | {{nts|19963}} || align=right | 38,71 || align=right | 1252 || <small>{{Coord|48|13|8|N|17|23|59|E}}</small> |- | align=right height=45 | 41 || [[File:{{#property:P94|from=Q267888}}|center|40x42px]] || [[Рожнява]]<br><small>({{lang-sk|Rožňava}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Рожнява|Рожнява]] || align=right | {{nts|19045}} || align=right | 45,61 || align=right | 1281 || <small>{{Coord|48|39|25|N|20|32|2|E}}</small> |- | align=right height=45 | 42 || [[File:{{#property:P94|from=Q393925}}|center|40x42px]] || [[Жяр над Гроном]]<br><small>({{lang-sk|Žiar nad Hronom}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Жяр над Гроном|Жяр над Гроном]] || align=right | {{nts|18852}} || align=right | 39,08 || align=right | 1075 || <small>{{Coord|48|35|0|N|18|52|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 43 || [[File:{{#property:P94|from=Q589309}}|center|40x42px]] || [[Долный Кубін]]<br><small>({{lang-sk|Dolný Kubín}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Долный Кубін|Долный Кубін]] || align=right | {{nts|18665}} || align=right | 55,05 || align=right | 1314 || <small>{{Coord|49|12|42|N|19|17|57|E}}</small> |- | align=right height=45 | 44 || [[File:{{#property:P94|from=Q549849}}|center|40x42px]] || [[Бановцї над Бебравов]]<br><small>({{lang-sk|Bánovce nad Bebravou}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Бановце над Бебравов|Бановцї над Бебравов]] || align=right | {{nts|17750}} || align=right | 26,54 || align=right | 1232 || <small>{{Coord|48|43|7|N|18|15|29|E}}</small> |- | align=right height=45 | 45 || [[File:{{#property:P94|from=Q258481}}|center|40x42px]] || [[Пухов]]<br><small>({{lang-sk|Púchov}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Пухов|Пухов]] || align=right | {{nts|17561}} || align=right | 41,49 || align=right | 1243 || <small>{{Coord|49|7|29|N|18|19|34|E}}</small> |- | align=right height=45 | 46 || [[File:{{#property:P94|from=Q837464}}|center|40x42px]] || [[Малацкы]]<br><small>({{lang-sk|Malacky}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Малацкы|Малацкы]] || align=right | {{nts|17467}} || align=right | 27,17 || align=right | 1206 || <small>{{Coord|48|26|17|N|17|1|25|E}}</small> |- | align=right height=45 | 47 || [[File:{{#property:P94|from=Q842011}}|center|40x42px]] || [[Гандлова]]<br><small>({{lang-sk|Handlová}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Прєвідза|Прєвідза]] || align=right | {{nts|16890}} || align=right | 85,52 || align=right | 1376 || <small>{{Coord|48|43|48|N|18|45|38|E}}</small> |- | align=right height=45 | 48 || [[File:{{#property:P94|from=Q327977}}|center|40x42px]] || [[Кежмарок]]<br><small>({{lang-sk|Kežmarok}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] || align=right | {{nts|16346}} || align=right | 24,83 || align=right | 1251 || <small>{{Coord|49|8|18|N|20|25|45|E}}</small> |- | align=right height=45 | 49 || [[File:{{#property:P94|from=Q605521}}|center|40x42px]] || [[Стара Любовня]]<br><small>({{lang-sk|Stará Ľubovňa}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || align=right | {{nts|16327}} || align=right | 30,78 || align=right | 1292 || <small>{{Coord|49|17|58|N|20|41|18|E}}</small> |- | align=right height=45 | 50 || [[File:{{#property:P94|from=Q429676}}|center|40x42px]] || [[Середь]]<br><small>({{lang-sk|Sereď}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Ґаланта|Ґаланта]] || align=right | {{nts|15444}} || align=right | 30,45 || align=right | 1313 || <small>{{Coord|48|17|21|N|17|43|57|E}}</small> |- | align=right height=45 | 51 || [[File:{{#property:P94|from=Q649076}}|center|40x42px]] || [[Скаліця]]<br><small>({{lang-sk|Skalica}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Скаліця|Скаліця]] || align=right | {{nts|15022}} || align=right | 60,0 || align=right | 1218 || <small>{{Coord|48|50|41|N|17|13|34|E}}</small> |- | align=right height=45 | 52 || [[File:{{#property:P94|from=Q460767}}|center|40x42px]] || [[Ґаланта]]<br><small>({{lang-sk|Galanta}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Ґаланта|Ґаланта]] || align=right | {{nts|14990}} || align=right | 33,91 || align=right | 1237 || <small>{{Coord|48|11|29|N|17|43|51|E}}</small> |- | align=right height=45 | 53 || [[File:{{#property:P94|from=Q516578}}|center|40x42px]] || [[Кісуцьке Нове Место]]<br><small>({{lang-sk|Kysucké Nové Mesto}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Кісуцьке Нове Место|Кісуцьке Нове Место]] || align=right | {{nts|14953}} || align=right | 26,41 || align=right | 1244 || <small>{{Coord|49|18|0|N|18|47|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 54 || [[File:{{#property:P94|from=Q242478}}|center|40x42px]] || [[Левоча]]<br><small>({{lang-sk|Levoča}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Левоча|Левоча]] || align=right | {{nts|14722}} || align=right | 114,76 || align=right | 1249 || <small>{{Coord|49|1|22|N|20|35|26|E}}</small> |- | align=right height=45 | 55 || [[File:{{#property:P94|from=Q11857}}|center|40x42px]] || [[Дєтва]]<br><small>({{lang-sk|Detva}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Дєтва|Дєтва]] || align=right | {{nts|14545}} || align=right | 68,08 || align=right | 1638 || <small>{{Coord|48|33|38|N|19|25|12|E}}</small> |- | align=right height=45 | 56 || [[File:{{#property:P94|from=Q391068}}|center|40x42px]] || [[Шаморін]]<br><small>({{lang-sk|Šamorín}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]] || align=right | {{nts|13350}} || align=right | 44,34 || align=right | 1238 || <small>{{Coord|48|1|41|N|17|18|42|E}}</small> |- | align=right height=45 | 57 || [[File:{{#property:P94|from=Q837478}}|center|40x42px]] || [[Сабінов]]<br><small>({{lang-sk|Sabinov}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Сабінов|Сабінов]] || align=right | {{nts|12700}} || align=right | 23,37 || align=right | 1248 || <small>{{Coord|49|6|10|N|21|5|49|E}}</small> |- | align=right height=45 | 58 || [[File:{{#property:P94|from=Q782928}}|center|40x42px]] || [[Ступава]]<br><small>({{lang-sk|Stupava}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Малацкы|Малацкы]] || align=right | {{nts|12108}} || align=right | 67,54 || align=right | 1269 || <small>{{Coord|48|16|22|N|17|1|52|E}}</small> |- | align=right height=45 | 59 || [[File:{{#property:P94|from=Q847213}}|center|40x42px]] || [[Ревуця]]<br><small>({{lang-sk|Revúca}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Ревуця|Ревуця]] || align=right | {{nts|11949}} || align=right | 38,86 || align=right | 1357 || <small>{{Coord|48|41|0|N|20|7|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 60 || [[File:{{#property:P94|from=Q673741}}|center|40x42px]] || [[Великый Кртіш]]<br><small>({{lang-sk|Veľký Krtíš}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Великый Кртіш|Великый Кртіш]] || align=right | {{nts|11755}} || align=right | 15,02 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|48|12|40|N|19|20|57|E}}</small> |- | align=right height=45 | 61 || [[File:{{#property:P94|from=Q837460}}|center|40x42px]] || [[Міява]]<br><small>({{lang-sk|Myjava}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Міява|Міява]] || align=right | {{nts|11514}} || align=right | 48,54 || align=right | 1586 || <small>{{Coord|48|45|14|N|17|34|4|E}}</small> |- | align=right height=45 | 62 || [[File:{{#property:P94|from=Q207226}}|center|40x42px]] || [[Златы Моравцї]]<br><small>({{lang-sk|Zlaté Moravce}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Злате Моравце|Злате Моравце]] || align=right | {{nts|11375}} || align=right | 27,15 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|23|10|N|18|23|40|E}}</small> |- | align=right height=45 | 63 || [[File:{{#property:P94|from=Q27907}}|center|40x42px]] || [[Бітча]]<br><small>({{lang-sk|Bytča}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Бітча|Бітча]] || align=right | {{nts|11363}} || align=right | 43,16 || align=right | 1250 || <small>{{Coord|49|13|22|N|18|33|29|E}}</small> |- | align=right height=45 | 64 || [[File:{{#property:P94|from=Q846440}}|center|40x42px]] || [[Молдава над Бодвов]]<br><small>({{lang-sk|Moldava nad Bodvou}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Кошіцї-околіця|Кошіцї-околіця]] || align=right | {{nts|11307}} || align=right | 19,76 || align=right | 1255 || <small>{{Coord|48|36|47|N|20|59|53|E}}</small> |- | align=right height=45 | 65 || [[File:{{#property:P94|from=Q653326}}|center|40x42px]] || [[Голіч]]<br><small>({{lang-sk|Holíč}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Скаліця|Скаліця]] || align=right | {{nts|11156}} || align=right | 34,79 || align=right | 1205 || <small>{{Coord|48|48|37|N|17|9|42|E}}</small> |- | align=right height=45 | 66 || [[File:{{#property:P94|from=Q249935}}|center|40x42px]] || [[Нова Дубніця]]<br><small>({{lang-sk|Nová Dubnica}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Ілава|Ілава]] || align=right | {{nts|11040}} || align=right | 11,25 || align=right | 1951 || <small>{{Coord|48|56|0|N|18|8|44|E}}</small> |- | align=right height=45 | 67 || [[File:{{#property:P94|from=Q833845}}|center|40x42px]] || [[Свідник]]<br><small>({{lang-sk|Svidník}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Свідник|Свідник]] || align=right | {{nts|10752}} || align=right | 20,2 || align=right | 1944 || <small>{{Coord|49|18|28|N|21|34|23|E}}</small> |- | align=right height=45 | 68 || [[File:{{#property:P94|from=Q374095}}|center|40x42px]] || [[Коларово]]<br><small>({{lang-sk|Kolárovo}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Комарно|Комарно]] || align=right | {{nts|10586}} || align=right | 106,82 || align=right | 1268 || <small>{{Coord|47|54|55|N|17|59|50|E}}</small> |- | align=right height=45 | 69 || [[File:{{#property:P94|from=Q247620}}|center|40x42px]] || [[Філяково]]<br><small>({{lang-sk|Fiľakovo}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Лученець|Лученець]] || align=right | {{nts|10568}} || align=right | 16,17 || align=right | 1242 || <small>{{Coord|48|16|7|N|19|49|29|E}}</small> |- | align=right height=45 | 70 || [[File:{{#property:P94|from=Q750413}}|center|40x42px]] || [[Стропков]]<br><small>({{lang-sk|Stropkov}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Стропков|Стропков]] || align=right | {{nts|10438}} || align=right | 24,66 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|49|12|18|N|21|39|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 71 || [[File:{{#property:P94|from=Q60038}}|center|40x42px]] || [[Штурово]]<br><small>({{lang-sk|Štúrovo}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Новы Замкы|Новы Замкы]] || align=right | {{nts|10186}} || align=right | 13,44 || align=right | 1075 || <small>{{Coord|47|47|56|N|18|42|54|E}}</small> |- | align=right height=45 | 72 || [[File:{{#property:P94|from=Q208110}}|center|40x42px]] || [[Банска Штявніця]]<br><small>({{lang-sk|Banská Štiavnica}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Банска Штявніца|Банска Штявніця]] || align=right | {{nts|10004}} || align=right | 46,73 || align=right | 1156 || <small>{{Coord|48|27|31|N|18|53|35|E}}</small> |- | align=right height=45 | 73 || [[File:{{#property:P94|from=Q392704}}|center|40x42px]] || [[Шураны]]<br><small>({{lang-sk|Šurany}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Новы Замкы|Новы Замкы]] || align=right | {{nts|9659}} || align=right | 59,81 || align=right | 1138 || <small>{{Coord|48|5|18|N|18|10|58|E}}</small> |- | align=right height=45 | 74 || [[File:{{#property:P94|from=Q509715}}|center|40x42px]] || [[Тврдошін]]<br><small>({{lang-sk|Tvrdošín}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Тврдошін|Тврдошін]] || align=right | {{nts|9201}} || align=right | 56,54 || align=right | 1111 || <small>{{Coord|49|20|3|N|19|33|21|E}}</small> |- | align=right height=45 | 75 || [[File:{{#property:P94|from=Q596044}}|center|40x42px]] || [[Модра]]<br><small>({{lang-sk|Modra}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Пезінок|Пезінок]] || align=right | {{nts|9046}} || align=right | 49,62 || align=right | 1158 || <small>{{Coord|48|19|59|N|17|18|25|E}}</small> |- | align=right height=45 | 76 || [[File:{{#property:P94|from=Q842022}}|center|40x42px]] || [[Великы Капушаны]]<br><small>({{lang-sk|Veľké Kapušany}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Михаловцї|Михаловцї]] || align=right | {{nts|8862}} || align=right | 29,61 || align=right | 1211 || <small>{{Coord|48|33|15|N|22|4|30|E}}</small> |- | align=right height=45 | 77 || [[File:{{#property:P94|from=Q512771}}|center|40x42px]] || [[Стара Тура]]<br><small>({{lang-sk|Stará Turá}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Нове Место над Вагом|Нове Место над Вагом]] || align=right | {{nts|8764}} || align=right | 50,94 || align=right | 1392 || <small>{{Coord|48|46|34|N|17|41|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 78 || [[File:{{#property:P94|from=Q842018}}|center|40x42px]] || [[Кромпахы]]<br><small>({{lang-sk|Krompachy}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || align=right | {{nts|8684}} || align=right | 22,88 || align=right | 1282 || <small>{{Coord|48|55|0|N|20|52|28|E}}</small> |- | align=right height=45 | 79 || [[File:{{#property:P94|from=Q740469}}|center|40x42px]] || [[Великый Медер]]<br><small>({{lang-sk|Veľký Meder}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]] || align=right | {{nts|8612}} || align=right | 55,54 || align=right | 1268 || <small>{{Coord|47|51|23|N|17|46|12|E}}</small> |- | align=right height=45 | 80 || [[File:{{#property:P94|from=Q264708}}|center|40x42px]] || [[Врабле]]<br><small>({{lang-sk|Vráble}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Нїтра|Нїтра]] || align=right | {{nts|8551}} || align=right | 38,31 || align=right | 1265 || <small>{{Coord|48|14|37|N|18|18|30|E}}</small> |- | align=right height=45 | 81 || [[File:{{#property:P94|from=Q847336}}|center|40x42px]] || [[Сечовцї]]<br><small>({{lang-sk|Sečovce}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Требішов|Требішов]] || align=right | {{nts|8542}} || align=right | 32,65 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|48|42|9|N|21|39|21|E}}</small> |- | align=right height=45 | 82 || [[File:{{#property:P94|from=Q852318}}|center|40x42px]] || [[Світ (місто)|Світ]]<br><small>({{lang-sk|Svit}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Попрад|Попрад]] || align=right | {{nts|7923}} || align=right | 4,47 || align=right | 1946 || <small>{{Coord|49|3|29|N|20|12|22|E}}</small> |- | align=right height=45 | 83 || [[File:{{#property:P94|from=Q756667}}|center|40x42px]] || [[Крупіна]]<br><small>({{lang-sk|Krupina}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Крупіна|Крупіна]] || align=right | {{nts|7912}} || align=right | 88,66 || align=right | 1135 || <small>{{Coord|48|21|10|N|19|4|3|E}}</small> |- | align=right height=45 | 84 || [[File:{{#property:P94|from=Q377650}}|center|40x42px]] || [[Наместово]]<br><small>({{lang-sk|Námestovo}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Наместово|Наместово]] || align=right | {{nts|7784}} || align=right | 44,44 || align=right | 1557 || <small>{{Coord|49|24|36|N|19|28|48|E}}</small> |- | align=right height=45 | 85 || [[File:{{#property:P94|from=Q837456}}|center|40x42px]] || [[Вруткы]]<br><small>({{lang-sk|Vrútky}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Мартін|Мартін]] || align=right | {{nts|7748}} || align=right | 18,65 || align=right | 1255 || <small>{{Coord|49|6|43|N|18|55|28|E}}</small> |- | align=right height=45 | 86 || [[File:{{#property:P94|from=Q182903}}|center|40x42px]] || [[Турзовка]]<br><small>({{lang-sk|Turzovka}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Чадця|Чадця]] || align=right | {{nts|7515}} || align=right | 34,91 || align=right | 1598 || <small>{{Coord|49|24|18|N|18|37|34|E}}</small> |- | align=right height=45 | 87 || [[File:{{#property:P94|from=Q135667}}|center|40x42px]] || [[Кралёвскый Хлмець]]<br><small>({{lang-sk|Kráľovský Chlmec}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Требішов|Требішов]] || align=right | {{nts|7426}} || align=right | 23,81 || align=right | 1214 || <small>{{Coord|48|25|24|N|21|58|47|E}}</small> |- | align=right height=45 | 88 || [[File:{{#property:P94|from=Q846431}}|center|40x42px]] || [[Грінёва]]<br><small>({{lang-sk|Hriňová}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Дєтва|Дєтва]] || align=right | {{nts|7415}} || align=right | 126,48 || align=right | 1890 || <small>{{Coord|48|34|38|N|19|31|41|E}}</small> |- | align=right height=45 | 89 || [[File:{{#property:P94|from=Q828850}}|center|40x42px]] || [[Гнуштя]]<br><small>({{lang-sk|Hnúšťa}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Рімавска Собота|Рімавска Собота]] || align=right | {{nts|7411}} || align=right | 68,04 || align=right | 1334 || <small>{{Coord|48|34|25|N|19|57|11|E}}</small> |- | align=right height=45 | 90 || [[File:{{#property:P94|from=Q856402}}|center|40x42px]] || [[Гурбаново]]<br><small>({{lang-sk|Hurbanovo}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Комарно|Комарно]] || align=right | {{nts|7397}} || align=right | 59,93 || align=right | 1242 || <small>{{Coord|47|52|37|N|18|11|42|E}}</small> |- | align=right height=45 | 91 || [[File:{{#property:P94|from=Q338528}}|center|40x42px]] || [[Ліптовскый Градок]]<br><small>({{lang-sk|Liptovský Hrádok}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Ліптовскый Мікулаш|Ліптовскый Мікулаш]] || align=right | {{nts|7397}} || align=right | 18,32 || align=right | 1341 || <small>{{Coord|49|2|22|N|19|43|28|E}}</small> |- | align=right height=45 | 92 || [[File:{{#property:P94|from=Q847350}}|center|40x42px]] || [[Трстена]]<br><small>({{lang-sk|Trstená}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Тврдошін|Тврдошін]] || align=right | {{nts|7360}} || align=right | 82,53 || align=right | 1371 || <small>{{Coord|49|21|41|N|19|36|48|E}}</small> |- | align=right height=45 | 93 || [[File:{{#property:P94|from=Q268463}}|center|40x42px]] || [[Нова Баня]]<br><small>({{lang-sk|Nová Baňa}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Жарновіца|Жарновіця]] || align=right | {{nts|7314}} || align=right | 61,25 || align=right | 1337 || <small>{{Coord|48|25|36|N|18|38|22|E}}</small> |- | align=right height=45 | 94 || [[File:{{#property:P94|from=Q390946}}|center|40x42px]] || [[Шагы]]<br><small>({{lang-sk|Šahy}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Левіцї|Левіцї]] || align=right | {{nts|7219}} || align=right | 42,72 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|48|4|31|N|18|56|59|E}}</small> |- | align=right height=45 | 95 || [[File:{{#property:P94|from=Q909291}}|center|40x42px]] || [[Торналя]]<br><small>({{lang-sk|Tornaľa}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Ревуця|Ревуця]] || align=right | {{nts|7114}} || align=right | 57,76 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|48|25|21|N|20|19|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 96 || [[File:{{#property:P94|from=Q909281}}|center|40x42px]] || [[Красно над Кісуцов]]<br><small>({{lang-sk|Krásno nad Kysucou}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Чадця|Чадця]] || align=right | {{nts|6799}} || align=right | 27,77 || align=right | 1325 || <small>{{Coord|49|23|44|N|18|50|6|E}}</small> |- | align=right height=45 | 97 || [[File:{{#property:P94|from=Q393609}}|center|40x42px]] || [[Желєзовцї]]<br><small>({{lang-sk|Želiezovce}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Левіцї|Левіцї]] || align=right | {{nts|6746}} || align=right | 56,52 || align=right | 1274 || <small>{{Coord|48|3|2|N|18|39|33|E}}</small> |- | align=right height=45 | 98 || [[File:{{#property:P94|from=Q605059}}|center|40x42px]] || [[Спішска Бела]]<br><small>({{lang-sk|Spišská Belá}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] || align=right | {{nts|6733}} || align=right | 33,93 || align=right | 1263 || <small>{{Coord|49|11|19|N|20|27|21|E}}</small> |- | align=right height=45 | 99 || [[File:{{#property:P94|from=Q847118}}|center|40x42px]] || [[Ліпаны]]<br><small>({{lang-sk|Lipany}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Сабінов|Сабінов]] || align=right | {{nts|6542}} || align=right | 12,66 || align=right | 1312 || <small>{{Coord|49|9|0|N|20|58|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 100 || [[File:{{#property:P94|from=Q578686}}|center|40x42px]] || [[Меджілабірцї]]<br><small>({{lang-sk|Medzilaborce}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Міджілабірцї|Меджілабірцї]] || align=right | {{nts|6531}} || align=right | 47,48 || align=right | 1374 || <small>{{Coord|49|16|18|N|21|54|15|E}}</small> |- | align=right height=45 | 101 || [[File:{{#property:P94|from=Q852313}}|center|40x42px]] || [[Великый Шаріш]]<br><small>({{lang-sk|Veľký Šariš}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Пряшів|Пряшів]] || align=right | {{nts|6426}} || align=right | 25,73 || align=right | 1217 || <small>{{Coord|49|2|32|N|21|11|57|E}}</small> |- | align=right height=45 | 102 || [[File:{{#property:P94|from=Q389942}}|center|40x42px]] || [[Немшова]]<br><small>({{lang-sk|Nemšová}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Тренчін|Тренчін]] || align=right | {{nts|6414}} || align=right | 33,44 || align=right | 1242 || <small>{{Coord|48|58|1|N|18|7|1|E}}</small> |- | align=right height=45 | 103 || [[File:{{#property:P94|from=Q241125}}|center|40x42px]] || [[Собранцї]]<br><small>({{lang-sk|Sobrance}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Собранцї|Собранцї]] || align=right | {{nts|6346}} || align=right | 10,68 || align=right | 1344 || <small>{{Coord|48|44|43|N|22|10|52|E}}</small> |- | align=right height=45 | 104 || [[File:{{#property:P94|from=Q135647}}|center|40x42px]] || [[Турчаньскы Тепліцї]]<br><small>({{lang-sk|Turčianske Teplice}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Турчаньскы Тепліцї|Турчаньскы Тепліцї]] || align=right | {{nts|6330}} || align=right | 33,47 || align=right | 1281 || <small>{{Coord|48|51|53|N|18|51|36|E}}</small> |- | align=right height=45 | 105 || [[File:{{#property:P94|from=Q393421}}|center|40x42px]] || [[Жарновіця]]<br><small>({{lang-sk|Žarnovica}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Жарновіца|Жарновіця]] || align=right | {{nts|6170}} || align=right | 30,39 || align=right | 1332 || <small>{{Coord|48|29|2|N|18|43|24|E}}</small> |- | align=right height=45 | 106 || [[File:{{#property:P94|from=Q842028}}|center|40x42px]] || [[Ґелніця]]<br><small>({{lang-sk|Gelnica}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Ґелніця|Ґелніця]] || align=right | {{nts|6047}} || align=right | 57,65 || align=right | 1264 || <small>{{Coord|48|51|18|N|20|56|23|E}}</small> |- | align=right height=45 | 107 || [[File:{{#property:P94|from=Q846444}}|center|40x42px]] || [[Врбове]]<br><small>({{lang-sk|Vrbové}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Пєштяны|Пєштяны]] || align=right | {{nts|5907}} || align=right | 13,96 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|37|15|N|17|43|21|E}}</small> |- | align=right height=45 | 108 || [[File:{{#property:P94|from=Q909333}}|center|40x42px]] || [[Раєць]]<br><small>({{lang-sk|Rajec}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Жіліна|Жіліна]] || align=right | {{nts|5787}} || align=right | 31,45 || align=right | 1193 || <small>{{Coord|49|5|18|N|18|38|20|E}}</small> |- | align=right height=45 | 109 || [[File:{{#property:P94|from=Q247240}}|center|40x42px]] || [[Святый Юр]]<br><small>({{lang-sk|Svätý Jur}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Пезінок|Пезінок]] || align=right | {{nts|5724}} || align=right | 39,86 || align=right | 1209 || <small>{{Coord|48|15|0|N|17|13|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 110 || [[File:{{#property:P94|from=Q279005}}|center|40x42px]] || [[Добшіна]]<br><small>({{lang-sk|Dobšiná}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Рожнява|Рожнява]] || align=right | {{nts|5685}} || align=right | 82,72 || align=right | 1326 || <small>{{Coord|48|49|14|N|20|22|3|E}}</small> |- | align=right height=45 | 111 || [[File:{{#property:P94|from=Q259694}}|center|40x42px]] || [[Полтар]]<br><small>({{lang-sk|Poltár}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Полтар|Полтар]] || align=right | {{nts|5584}} || align=right | 30,52 || align=right | 1330 || <small>{{Coord|48|25|43|N|19|47|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 112 || [[File:Coat of arms of None.svg|center|40x42px]] || [[Ґабчіково]]<br><small>({{lang-sk|Gabčíkovo}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]] || align=right | {{nts|5473}} || align=right | 52,4 || align=right | 1102 || <small>{{Coord|47|54|0|N|17|34|59|E}}</small> |- | align=right height=45 | 113 || [[File:{{#property:P94|from=Q481564}}|center|40x42px]] || [[Ілава]]<br><small>({{lang-sk|Ilava}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Ілава|Ілава]] || align=right | {{nts|5464}} || align=right | 24,30 || align=right | 1200 || <small>{{Coord|48|59|56|N|18|13|52|E}}</small> |- | align=right height=45 | 114 || [[File:{{#property:P94|from=Q754776}}|center|40x42px]] || [[Кремніця]]<br><small>({{lang-sk|Kremnica}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Жяр над Гроном|Жяр над Гроном]] || align=right | {{nts|5258}} || align=right | 43,13 || align=right | 1328 || <small>{{Coord|48|42|16|N|18|55|6|E}}</small> |- | align=right height=45 | 115 || [[File:{{#property:P94|from=Q568249}}|center|40x42px]] || [[Сладковічово]]<br><small>({{lang-sk|Sládkovičovo}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Ґаланта|Ґаланта]] || align=right | {{nts|5209}} || align=right | 29,09 || align=right | 1252 || <small>{{Coord|48|12|8|N|17|38|18|E}}</small> |- | align=right height=45 | 116 || [[File:{{#property:P94|from=Q846424}}|center|40x42px]] || [[Ґбелы]]<br><small>({{lang-sk|Gbely}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Скаліця|Скаліця]] || align=right | {{nts|5073}} || align=right | 59,94 || align=right | 1392 || <small>{{Coord|48|43|1|N|17|7|16|E}}</small> |- | align=right height=45 | 117 || [[File:{{#property:P94|from=Q629313}}|center|40x42px]] || [[Несвады]]<br><small>({{lang-sk|Nesvady}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Комарно|Комарно]] || align=right | {{nts|5049}} || align=right | 57,86 || align=right | 1269 || <small>{{Coord|47|55|38|N|18|7|39|E}}</small> |- | align=right height=45 | 118 || [[File:{{#property:P94|from=Q788753}}|center|40x42px]] || [[Бойніцї]]<br><small>({{lang-sk|Bojnice}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Прєвідза|Прєвідза]] || align=right | {{nts|4992}} || align=right | 19,92 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|46|56|N|18|35|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 119 || [[File:{{#property:P94|from=Q135649}}|center|40x42px]] || [[Шаштін-Страже]]<br><small>({{lang-sk|Šaštín-Stráže}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Сеніця|Сеніця]] || align=right | {{nts|4965}} || align=right | 41,94 || align=right | 1218 || <small>{{Coord|48|38|16|N|17|8|56|E}}</small> |- | align=right height=45 | 120 || [[File:{{#property:P94|from=Q258439}}|center|40x42px]] || [[Сляч]]<br><small>({{lang-sk|Sliač}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Зволен|Зволен]] || align=right | {{nts|4959}} || align=right | 39,83 || align=right | 1244 || <small>{{Coord|48|36|53|N|19|8|31|E}}</small> |- | align=right height=45 | 121 || [[File:{{#property:P94|from=Q135818}}|center|40x42px]] || [[Брезова під Брадлом]]<br><small>({{lang-sk|Brezová pod Bradlom}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Міява|Міява]] || align=right | {{nts|4768}} || align=right | 41,07 || align=right | 1263 || <small>{{Coord|48|39|55|N|17|32|14|E}}</small> |- | align=right height=45 | 122 || [[File:{{#property:P94|from=Q135727}}|center|40x42px]] || [[Медзев]]<br><small>({{lang-sk|Medzev}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Кошіцї-околіця|Кошіцї-околіця]] || align=right | {{nts|4482}} || align=right | 31,86 || align=right | 1241 || <small>{{Coord|48|42|1|N|20|53|34|E}}</small> |- | align=right height=45 | 123 || [[File:Coat of arms of None.svg|center|40x42px]] || [[Тураны]]<br><small>({{lang-sk|Turany}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Мартін|Мартін]] || align=right | {{nts|4278}} || align=right | 46,75 || align=right | 1319 || <small>{{Coord|49|7|0|N|19|2|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 124 || [[File:{{#property:P94|from=Q846434}}|center|40x42px]] || [[Стражске]]<br><small>({{lang-sk|Strážske}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Михаловцї|Михаловцї]] || align=right | {{nts|4250}} || align=right | 24,77 || align=right | 1337 || <small>{{Coord|48|52|26|N|21|50|25|E}}</small> |- | align=right height=45 | 125 || [[File:{{#property:P94|from=Q909301}}|center|40x42px]] || [[Новакы]]<br><small>({{lang-sk|Nováky}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Прєвідза|Прєвідза]] || align=right | {{nts|4203}} || align=right | 19,29 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|42|41|N|18|32|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 126 || [[File:{{#property:P94|from=Q532555}}|center|40x42px]] || [[Тренчаньскы Тепліцї]]<br><small>({{lang-sk|Trenčianske Teplice}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Тренчін|Тренчін]] || align=right | {{nts|4162}} || align=right | 10,44 || align=right | 1247 || <small>{{Coord|48|54|32|N|18|10|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 127 || [[File:{{#property:P94|from=Q690807}}|center|40x42px]] || [[Леополдов]]<br><small>({{lang-sk|Leopoldov}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Глоговець|Глоговець]] || align=right | {{nts|4097}} || align=right | 5,65 || align=right | 1665 || <small>{{Coord|48|26|35|N|17|45|47|E}}</small> |- | align=right height=45 | 128 || [[File:{{#property:P94|from=Q550357}}|center|40x42px]] || [[Ґіралтівцї]]<br><small>({{lang-sk|Giraltovce}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Свідник|Свідник]] || align=right | {{nts|4089}} || align=right | 11,0 || align=right | 1383 || <small>{{Coord|49|07|00|N|21|31|00|E}}</small> |- | align=right height=45 | 129 || [[File:{{#property:P94|from=Q370445}}|center|40x42px]] || [[Тісовець]]<br><small>({{lang-sk|Tisovec}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Рімавска Собота|Рімавска Собота]] || align=right | {{nts|4087}} || align=right | 123,42 || align=right | 1334 || <small>{{Coord|48|40|35|N|19|56|38|E}}</small> |- | align=right height=45 | 130 || [[File:{{#property:P94|from=Q612516}}|center|40x42px]] || [[Высокы Татры (місто)|Высокы Татры]]<br><small>({{lang-sk|Vysoké Tatry}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Попрад|Попрад]] || align=right | {{nts|4009}} || align=right | 359,78 || align=right | 1947 || <small>{{Coord|49|8|18|N|20|13|7|E}}</small> |- | align=right height=45 | 131 || [[File:{{#property:P94|from=Q537778}}|center|40x42px]] || [[Спішске Подградє]]<br><small>({{lang-sk|Spišské Podhradie}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Левоча|Левоча]] || align=right | {{nts|3985}} || align=right | 24,94 || align=right | 1249 || <small>{{Coord|49|0|1|N|20|45|8|E}}</small> |- | align=right height=45 | 132 || [[File:{{#property:P94|from=Q780527}}|center|40x42px]] || [[Ганушовці над Топлёв]]<br><small>({{lang-sk|Hanušovce nad Topľou}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Воронів над Топлёв|Воронів над Топлёв]] || align=right | {{nts|3782}} || align=right | 14,37 || align=right | 1317 || <small>{{Coord|49|1|37|N|21|30|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 133 || [[File:{{#property:P94|from=Q212590}}|center|40x42px]] || [[Черна над Тісов]]<br><small>({{lang-sk|Čierna nad Tisou}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Требішов|Требішов]] || align=right | {{nts|3619}} || align=right | 9,37 || align=right | 1828 || <small>{{Coord|48|25|1|N|22|5|17|E}}</small> |- | align=right height=45 | 134 || [[File:{{#property:P94|from=Q239637}}|center|40x42px]] || [[Тлмачі]]<br><small>({{lang-sk|Tlmače}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Левіцї|Левіцї]] || align=right | {{nts|3520}} || align=right | 4,64 || align=right | 1075 || <small>{{Coord|48|17|22|N|18|31|53|E}}</small> |- | align=right height=45 | 135 || [[File:{{#property:P94|from=Q524405}}|center|40x42px]] || [[Спішскы Влахы]]<br><small>({{lang-sk|Spišské Vlachy}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || align=right | {{nts|3459}} || align=right | 42,21 || align=right | 1243 || <small>{{Coord|48|56|50|N|20|47|50|E}}</small> |- | align=right height=45 | 136 || [[File:{{#property:P94|from=Q846853}}|center|40x42px]] || [[Єлшава]]<br><small>({{lang-sk|Jelšava}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Ревуця|Ревуця]] || align=right | {{nts|3289}} || align=right | 46,79 || align=right | 1243 || <small>{{Coord|48|37|35|N|20|14|29|E}}</small> |- | align=right height=45 | 137 || [[File:{{#property:P94|from=Q852324}}|center|40x42px]] || [[Подолинець]]<br><small>({{lang-sk|Podolínec}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || align=right | {{nts|3155}} || align=right | 33,77 || align=right | 1235 || <small>{{Coord|49|15|28|N|20|32|4|E}}</small> |- | align=right height=45 | 138 || [[File:{{#property:P94|from=Q135655}}|center|40x42px]] || [[Раєцькы Тепліцї]]<br><small>({{lang-sk|Rajecké Teplice}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Жіліна|Жіліна]] || align=right | {{nts|3023}} || align=right | 11,84 || align=right | 1376 || <small>{{Coord|49|7|38|N|18|41|3|E}}</small> |- | align=right height=45 | 139 || [[File:{{#property:P94|from=Q592301}}|center|40x42px]] || [[Спішска Стара Весь]]<br><small>({{lang-sk|Spišská Stará Ves}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] || align=right | {{nts|2230}} || align=right | 17,53 || align=right | 1309 || <small>{{Coord|49|23|1|N|20|21|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 140 || [[File:{{#property:P94|from=Q901050}}|center|40x42px]] || [[Модрый Камень]]<br><small>({{lang-sk|Modrý Kameň}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Великый Кртіш|Великый Кртіш]] || align=right | {{nts|1624}} || align=right | 19,64 || align=right | 1290 || <small>{{Coord|48|14|27|N|19|20|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 141 || [[File:{{#property:P94|from=Q531445}}|center|40x42px]] || [[Дудінцї]]<br><small>({{lang-sk|Dudince}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Крупіна|Крупіна]] || align=right | {{nts|1395}} || align=right | 6,84 || align=right | 1284 || <small>{{Coord|48|10|7|N|18|52|48|E}}</small> |} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] naudb5ufj666aff23jhcgqeb86ai37r 167664 167663 2026-07-21T14:51:20Z Halajkovič 33393 167664 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Поз. тыж|Список країв на Словеньску}} [[Файл:Slovakia general relief map.svg|thumb|right|300px|Мапа Словеньска]] Тота статя обсягує '''список вшыткых 141 [[Словеньско|словеньскых]] [[місто|міст]]''', упорядкованых подля чіслу обывателїв к 31. децембра 2019. Наймолодшым словеньскым містом суть [[Несвады]] в [[Окрес Комарно|окресї Комарно]], котры штатут міста здобыли к [[1. януар]]у [[2020]].<ref>TASR. Z obce Nesvady by sa od 1. januára 2020 malo stať mesto. ''teraz.sk'' (Bratislava: TASR), 2019-09-25. [http://www.teraz.sk/slovensko/z-obce-nesvady-by-sa-od-1-januara-2020/420500-clanok.html Доступно онлайн] [cit. 2019-10-21].</ref><ref>''Uznesenie Národnej rady Slovenskej republiky č. 357/2019 Z. z. k návrhu na vyhlásenie obce Nesvady za mesto'' [online]. Bratislava: Ministerstvo spravodlivosti SR, 2019-10-15, [cit. 2020-02-11]. [https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2019/357/20200101 Доступно онлайн].</ref> == Список [[місто|міст]] == {| class="toccolours mw-datatable sortable" border=1 cellpadding=3 style=border-collapse:collapse |- ! !! class="unsortable" | Ерб !! Назва !! Край !! Окрес ! Обывательство<br><small>(2019)<ref>{{cite web | lang = en | url = http://datacube.statistics.sk/#!/view/en/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en | title = Number of the Population by Sex - Municipalities (yearly) | publisher=Statistical Office of the Slovak Republic}}</ref> ! Розлога<br><small>(км²)</small><ref>{{cite web | lang = sk | url = http://app.statistics.sk/mosmis/sk/run.html | title = Demografia | publisher = Mestská a obecná štatistika | archiveurl = https://www.webcitation.org/6GsC67S1A?url=http://app.statistics.sk/mosmis/sk/run.html | archivedate = 2013-05-25}}</ref> ! Рік !! width=120px | Коордінаты |- | align=right height=45 | 1 || [[File:{{#property:P94|from=Q1780}}|center|40x42px]] || [[Братїслава]]<br><small>({{lang-sk|Bratislava}})</small> | [[Братїславскый край]] || - || align=right | {{nts|437725}} || align=right | 367,66 || align=right | 907 || <small>{{Coord|48|8|41|N|17|6|46|E}}</small> |- | align=right height=45 | 2 || [[File:{{#property:P94|from=Q25409}}|center|40x42px]] || [[Кошіцї]]<br><small>({{lang-sk|Košice}})</small> | [[Кошіцькый край]] || - || align=right | {{nts|238593}} || align=right | 243,75 || align=right | 1230 || <small>{{Coord|48|43|20|N|21|15|39|E}}</small> |- | align=right height=45 | 3 || [[File:{{#property:P94|from=Q26119}}|center|40x42px]] || [[Пряшів]]<br><small>({{lang-sk|Prešov}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Пряшів|Пряшів]] || align=right | {{nts|88464}} || align=right | 70,43 || align=right | 1247 || <small>{{Coord|48|59|53|N|21|14|22|E}}</small> |- | align=right height=45 | 4 || [[File:{{#property:P94|from=Q25797}}|center|40x42px]] || [[Жіліна]]<br><small>({{lang-sk|Žilina}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Жіліна|Жіліна]] || align=right | {{nts|80727}} || align=right | 80,02 || align=right | 1297 || <small>{{Coord|49|13|15|N|18|44|32|E}}</small> |- | align=right height=45 | 5 || [[File:{{#property:P94|from=Q144983}}|center|40x42px]] || [[Баньска Быстріця]]<br><small>({{lang-sk|Banská Bystrica}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Баньска Быстріця|Баньска Быстріця]] || align=right | {{nts|78084}} || align=right | 103,37 || align=right | 1255 || <small>{{Coord|48|44|8|N|19|8|43|E}}</small> |- | align=right height=45 | 6 || [[File:{{#property:P94|from=Q26397}}|center|40x42px]] || [[Нїтра]]<br><small>({{lang-sk|Nitra}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Нїтра|Нїтра]] || align=right | {{nts|76533}} || align=right | 100,47 || align=right | 825 || <small>{{Coord|48|18|21|N|18|4|50|E}}</small> |- | align=right height=45 | 7 || [[File:{{#property:P94|from=Q26175}}|center|40x42px]] || [[Трнава]]<br><small>({{lang-sk|Trnava}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Трнава|Трнава]] || align=right | {{nts|65033}} || align=right | 71,53 || align=right | 1211 || <small>{{Coord|48|22|29|N|17|35|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 8 || [[File:{{#property:P94|from=Q145002}}|center|40x42px]] || [[Тренчін]]<br><small>({{lang-sk|Trenčín}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Тренчін|Тренчін]] || align=right | {{nts|55383}} || align=right | 81,99 || align=right | 1111 || <small>{{Coord|48|53|37|N|18|2|13|E}}</small> |- | align=right height=45 | 9 || [[File:{{#property:P94|from=Q27001}}|center|40x42px]] || [[Мартін]]<br><small>({{lang-sk|Martin}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Мартін|Мартін]] || align=right | {{nts|54168}} || align=right | 67,73 || align=right | 1284 || <small>{{Coord|49|3|49|N|18|55|17|E}}</small> |- | align=right height=45 | 10 || [[File:{{#property:P94|from=Q26393}}|center|40x42px]] || [[Попрад]]<br><small>({{lang-sk|Poprad}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Попрад|Попрад]] || align=right | {{nts|51235}} || align=right | 63,11 || align=right | 1256 || <small>{{Coord|49|3|18|N|20|17|40|E}}</small> |- | align=right height=45 | 11 || [[File:{{#property:P94|from=Q208750}}|center|40x42px]] || [[Прєвідза]]<br><small>({{lang-sk|Prievidza}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Прєвідза|Прєвідза]] || align=right | {{nts|45634}} || align=right | 43,06 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|46|32|N|18|37|32|E}}</small> |- | align=right height=45 | 12 || [[File:{{#property:P94|from=Q11874}}|center|40x42px]] || [[Зволен]]<br><small>({{lang-sk|Zvolen}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Зволен|Зволен]] || align=right | {{nts|42167}} || align=right | 98,72 || align=right | 1135 || <small>{{Coord|48|34|36|N|19|8|3|E}}</small> |- | align=right height=45 | 13 || [[File:{{#property:P94|from=Q319787}}|center|40x42px]] || [[Поважска Быстріця]]<br><small>({{lang-sk|Považská Bystrica}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Поважска Быстріця|Поважска Быстріця]] || align=right | {{nts|39271}} || align=right | 90,55 || align=right | 1316 || <small>{{Coord|49|6|43|N|18|26|41|E}}</small> |- | align=right height=45 | 14 || [[File:{{#property:P94|from=Q460925}}|center|40x42px]] || [[Михаловцї]]<br><small>({{lang-sk|Michalovce}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Михаловцї|Михаловцї]] || align=right | {{nts|38776}} || align=right | 52,81 || align=right | 1244 || <small>{{Coord|48|45|2|N|21|54|53|E}}</small> |- | align=right height=45 | 15 || [[File:{{#property:P94|from=Q276362}}|center|40x42px]] || [[Новы Замкы]]<br><small>({{lang-sk|Nové Zámky}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Новы Замкы|Новы Замкы]] || align=right | {{nts|37512}} || align=right | 72,56 || align=right | 1573 || <small>{{Coord|47|59|11|N|18|9|49|E}}</small> |- | align=right height=45 | 16 || [[File:{{#property:P94|from=Q462840}}|center|40x42px]] || [[Спішска Нова Весь]]<br><small>({{lang-sk|Spišská Nová Ves}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || align=right | {{nts|37007}} || align=right | 66,67 || align=right | 1268 || <small>{{Coord|48|56|40|N|20|33|41|E}}</small> |- | align=right height=45 | 17 || [[File:{{#property:P94|from=Q210796}}|center|40x42px]] || [[Комарно]]<br><small>({{lang-sk|Komárno}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Комарно|Комарно]] || align=right | {{nts|33751}} || align=right | 103,16 || align=right | 1265 || <small>{{Coord|47|45|49|N|18|7|42|E}}</small> |- | align=right height=45 | 18 || [[File:{{#property:P94|from=Q502264}}|center|40x42px]] || [[Гуменне]]<br><small>({{lang-sk|Humenné}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Гуменне|Гуменне]] || align=right | {{nts|32834}} || align=right | 28,63 || align=right | 1317 || <small>{{Coord|48|56|6|N|21|54|35|E}}</small> |- | align=right height=45 | 19 || [[File:{{#property:P94|from=Q506693}}|center|40x42px]] || [[Левіцї]]<br><small>({{lang-sk|Levice}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Левіцї|Левіцї]] || align=right | {{nts|32735}} || align=right | 60,99 || align=right | 1156 || <small>{{Coord|48|12|49|N|18|36|25|E}}</small> |- | align=right height=45 | 20 || [[File:{{#property:P94|from=Q27007}}|center|40x42px]] || [[Бардеёв]]<br><small>({{lang-sk|Bardejov}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] || align=right | {{nts|32293}} || align=right | 72,33 || align=right | 1247 || <small>{{Coord|49|17|42|N|21|16|33|E}}</small> |- | align=right height=45 | 21 || [[File:{{#property:P94|from=Q272040}}|center|40x42px]] || [[Ліптовскый Мікулаш]]<br><small>({{lang-sk|Liptovský Mikuláš}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Ліптовскый Мікулаш|Ліптовскый Мікулаш]] || align=right | {{nts|31000}} || align=right | 70,11 || align=right | 1286 || <small>{{Coord|49|4|52|N|19|37|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 22 || [[File:{{#property:P94|from=Q728965}}|center|40x42px]] || [[Лученець]]<br><small>({{lang-sk|Lučenec}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Лученець|Лученець]] || align=right | {{nts|27739}} || align=right | 47,78 || align=right | 1128 || <small>{{Coord|48|19|48|N|19|39|46|E}}</small> |- | align=right height=45 | 23 || [[File:{{#property:P94|from=Q321074}}|center|40x42px]] || [[Пєштяны]]<br><small>({{lang-sk|Piešťany}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Пєштяны|Пєштяны]] || align=right | {{nts|27336}} || align=right | 44,2 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|35|30|N|17|49|41|E}}</small> |- | align=right height=45 | 24 || [[File:{{#property:P94|from=Q27541}}|center|40x42px]] || [[Ружомберок]]<br><small>({{lang-sk|Ružomberok}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Ружомберок|Ружомберок]] || align=right | {{nts|26558}} || align=right | 126,71 || align=right | 1233 || <small>{{Coord|49|4|47|N|19|18|4|E}}</small> |- | align=right height=45 | 25 || [[File:{{#property:P94|from=Q750423}}|center|40x42px]] || [[Топольчаны]]<br><small>({{lang-sk|Topoľčany}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Топольчаны|Топольчаны]] || align=right | {{nts|24785}} || align=right | 27,57 || align=right | 1235 || <small>{{Coord|48|33|40|N|18|10|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 26 || [[File:{{#property:P94|from=Q256301}}|center|40x42px]] || [[Требішов]]<br><small>({{lang-sk|Trebišov}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Требішов|Требішов]] || align=right | {{nts|24649}} || align=right | 70,15 || align=right | 1254 || <small>{{Coord|48|37|29|N|21|43|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 27 || [[File:{{#property:P94|from=Q337478}}|center|40x42px]] || [[Чадця]]<br><small>({{lang-sk|Čadca}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Чадця|Чадця]] || align=right | {{nts|23941}} || align=right | 56,79 || align=right | 1565 || <small>{{Coord|49|26|19|N|18|47|18|E}}</small> |- | align=right height=45 | 28 || [[File:{{#property:P94|from=Q829812}}|center|40x42px]] || [[Рімавска Собота]]<br><small>({{lang-sk|Rimavská Sobota}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Рімавска Собота|Рімавска Собота]] || align=right | {{nts|23751}} || align=right | 77,55 || align=right | 1271 || <small>{{Coord|48|23|0|N|20|1|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 29 || [[File:{{#property:P94|from=Q481528}}|center|40x42px]] || [[Дубніця над Вагом]]<br><small>({{lang-sk|Dubnica nad Váhom}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Ілава|Ілава]] || align=right | {{nts|23550}} || align=right | 49,13 || align=right | 1193 || <small>{{Coord|48|57|37|N|18|10|28|E}}</small> |- | align=right height=45 | 30 || [[File:{{#property:P94|from=Q659424}}|center|40x42px]] || [[Пезінок]]<br><small>({{lang-sk|Pezinok}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Пезінок|Пезінок]] || align=right | {{nts|23034}} || align=right | 72,75 || align=right | 1208 || <small>{{Coord|48|17|24|N|17|16|6|E}}</small> |- | align=right height=45 | 31 || [[File:{{#property:P94|from=Q646393}}|center|40x42px]] || [[Дунайска Стреда]]<br><small>({{lang-sk|Dunajská Streda}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]] || align=right | {{nts|22684}} || align=right | 31,45 || align=right | 1238 || <small>{{Coord|47|59|38|N|17|37|4|E}}</small> |- | align=right height=45 | 32 || [[File:{{#property:P94|from=Q754768}}|center|40x42px]] || [[Партізаньске]]<br><small>({{lang-sk|Partizánske}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Партізаньске|Партізаньске]] || align=right | {{nts|22269}} || align=right | 22,31 || align=right | 1938 || <small>{{Coord|48|37|37|N|18|22|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 33 || [[File:{{#property:P94|from=Q842005}}|center|40x42px]] || [[Воронів над Топлёв]]<br><small>({{lang-sk|Vranov nad Topľou}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Воронів над Топлёв|Воронів над Топлёв]] || align=right | {{nts|22245}} || align=right | 34,36 || align=right | 1270 || <small>{{Coord|48|53|18|N|21|40|48|E}}</small> |- | align=right height=45 | 34 || [[File:{{#property:P94|from=Q391361}}|center|40x42px]] || [[Шаля]]<br><small>({{lang-sk|Šaľa}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Шаля|Шаля]] || align=right | {{nts|21689}} || align=right | 44,96 || align=right | 1002 || <small>{{Coord|48|9|9|N|17|52|22|E}}</small> |- | align=right height=45 | 35 || [[File:{{#property:P94|from=Q754773}}|center|40x42px]] || [[Глоговець]]<br><small>({{lang-sk|Hlohovec}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Глоговець|Глоговець]] || align=right | {{nts|21301}} || align=right | 64,12 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|25|52|N|17|48|11|E}}</small> |- | align=right height=45 | 36 || [[File:{{#property:P94|from=Q465312}}|center|40x42px]] || [[Брезно]]<br><small>({{lang-sk|Brezno}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Брезно|Брезно]] || align=right | {{nts|20889}} || align=right | 121,95 || align=right | 1265 || <small>{{Coord|48|48|13|N|19|38|17|E}}</small> |- | align=right height=45 | 37 || [[File:{{#property:P94|from=Q750407}}|center|40x42px]] || [[Сеніця]]<br><small>({{lang-sk|Senica}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Сеніця|Сеница]] || align=right | {{nts|20289}} || align=right | 50,29 || align=right | 1256 || <small>{{Coord|48|40|50|N|17|22|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 38 || [[File:{{#property:P94|from=Q754788}}|center|40x42px]] || [[Снина]]<br><small>({{lang-sk|Snina}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Снина|Снина]] || align=right | {{nts|20289}} || align=right | 58,61 || align=right | 1364 || <small>{{Coord|48|59|17|N|22|9|24|E}}</small> |- | align=right height=45 | 39 || [[File:{{#property:P94|from=Q376987}}|center|40x42px]] || [[Нове Место над Вагом]]<br><small>({{lang-sk|Nové Mesto nad Váhom}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Нове Место над Вагом|Нове Место над Вагом]] || align=right | {{nts|20071}} || align=right | 32,58 || align=right | 1253 || <small>{{Coord|48|45|24|N|17|49|50|E}}</small> |- | align=right height=45 | 40 || [[File:{{#property:P94|from=Q754790}}|center|40x42px]] || [[Сенець]]<br><small>({{lang-sk|Senec}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Сенєц|Сенєц]] || align=right | {{nts|19963}} || align=right | 38,71 || align=right | 1252 || <small>{{Coord|48|13|8|N|17|23|59|E}}</small> |- | align=right height=45 | 41 || [[File:{{#property:P94|from=Q267888}}|center|40x42px]] || [[Рожнява]]<br><small>({{lang-sk|Rožňava}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Рожнява|Рожнява]] || align=right | {{nts|19045}} || align=right | 45,61 || align=right | 1281 || <small>{{Coord|48|39|25|N|20|32|2|E}}</small> |- | align=right height=45 | 42 || [[File:{{#property:P94|from=Q393925}}|center|40x42px]] || [[Жяр над Гроном]]<br><small>({{lang-sk|Žiar nad Hronom}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Жяр над Гроном|Жяр над Гроном]] || align=right | {{nts|18852}} || align=right | 39,08 || align=right | 1075 || <small>{{Coord|48|35|0|N|18|52|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 43 || [[File:{{#property:P94|from=Q589309}}|center|40x42px]] || [[Долный Кубін]]<br><small>({{lang-sk|Dolný Kubín}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Долный Кубін|Долный Кубін]] || align=right | {{nts|18665}} || align=right | 55,05 || align=right | 1314 || <small>{{Coord|49|12|42|N|19|17|57|E}}</small> |- | align=right height=45 | 44 || [[File:{{#property:P94|from=Q549849}}|center|40x42px]] || [[Бановцї над Бебравов]]<br><small>({{lang-sk|Bánovce nad Bebravou}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Бановце над Бебравов|Бановцї над Бебравов]] || align=right | {{nts|17750}} || align=right | 26,54 || align=right | 1232 || <small>{{Coord|48|43|7|N|18|15|29|E}}</small> |- | align=right height=45 | 45 || [[File:{{#property:P94|from=Q258481}}|center|40x42px]] || [[Пухов]]<br><small>({{lang-sk|Púchov}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Пухов|Пухов]] || align=right | {{nts|17561}} || align=right | 41,49 || align=right | 1243 || <small>{{Coord|49|7|29|N|18|19|34|E}}</small> |- | align=right height=45 | 46 || [[File:{{#property:P94|from=Q837464}}|center|40x42px]] || [[Малацкы]]<br><small>({{lang-sk|Malacky}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Малацкы|Малацкы]] || align=right | {{nts|17467}} || align=right | 27,17 || align=right | 1206 || <small>{{Coord|48|26|17|N|17|1|25|E}}</small> |- | align=right height=45 | 47 || [[File:{{#property:P94|from=Q842011}}|center|40x42px]] || [[Гандлова]]<br><small>({{lang-sk|Handlová}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Прєвідза|Прєвідза]] || align=right | {{nts|16890}} || align=right | 85,52 || align=right | 1376 || <small>{{Coord|48|43|48|N|18|45|38|E}}</small> |- | align=right height=45 | 48 || [[File:{{#property:P94|from=Q327977}}|center|40x42px]] || [[Кежмарок]]<br><small>({{lang-sk|Kežmarok}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] || align=right | {{nts|16346}} || align=right | 24,83 || align=right | 1251 || <small>{{Coord|49|8|18|N|20|25|45|E}}</small> |- | align=right height=45 | 49 || [[File:{{#property:P94|from=Q605521}}|center|40x42px]] || [[Стара Любовня]]<br><small>({{lang-sk|Stará Ľubovňa}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || align=right | {{nts|16327}} || align=right | 30,78 || align=right | 1292 || <small>{{Coord|49|17|58|N|20|41|18|E}}</small> |- | align=right height=45 | 50 || [[File:{{#property:P94|from=Q429676}}|center|40x42px]] || [[Середь]]<br><small>({{lang-sk|Sereď}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Ґаланта|Ґаланта]] || align=right | {{nts|15444}} || align=right | 30,45 || align=right | 1313 || <small>{{Coord|48|17|21|N|17|43|57|E}}</small> |- | align=right height=45 | 51 || [[File:{{#property:P94|from=Q649076}}|center|40x42px]] || [[Скаліця]]<br><small>({{lang-sk|Skalica}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Скаліця|Скаліця]] || align=right | {{nts|15022}} || align=right | 60,0 || align=right | 1218 || <small>{{Coord|48|50|41|N|17|13|34|E}}</small> |- | align=right height=45 | 52 || [[File:{{#property:P94|from=Q460767}}|center|40x42px]] || [[Ґаланта]]<br><small>({{lang-sk|Galanta}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Ґаланта|Ґаланта]] || align=right | {{nts|14990}} || align=right | 33,91 || align=right | 1237 || <small>{{Coord|48|11|29|N|17|43|51|E}}</small> |- | align=right height=45 | 53 || [[File:{{#property:P94|from=Q516578}}|center|40x42px]] || [[Кісуцьке Нове Место]]<br><small>({{lang-sk|Kysucké Nové Mesto}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Кісуцьке Нове Место|Кісуцьке Нове Место]] || align=right | {{nts|14953}} || align=right | 26,41 || align=right | 1244 || <small>{{Coord|49|18|0|N|18|47|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 54 || [[File:{{#property:P94|from=Q242478}}|center|40x42px]] || [[Левоча]]<br><small>({{lang-sk|Levoča}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Левоча|Левоча]] || align=right | {{nts|14722}} || align=right | 114,76 || align=right | 1249 || <small>{{Coord|49|1|22|N|20|35|26|E}}</small> |- | align=right height=45 | 55 || [[File:{{#property:P94|from=Q11857}}|center|40x42px]] || [[Дєтва]]<br><small>({{lang-sk|Detva}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Дєтва|Дєтва]] || align=right | {{nts|14545}} || align=right | 68,08 || align=right | 1638 || <small>{{Coord|48|33|38|N|19|25|12|E}}</small> |- | align=right height=45 | 56 || [[File:{{#property:P94|from=Q391068}}|center|40x42px]] || [[Шаморін]]<br><small>({{lang-sk|Šamorín}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]] || align=right | {{nts|13350}} || align=right | 44,34 || align=right | 1238 || <small>{{Coord|48|1|41|N|17|18|42|E}}</small> |- | align=right height=45 | 57 || [[File:{{#property:P94|from=Q837478}}|center|40x42px]] || [[Сабінов]]<br><small>({{lang-sk|Sabinov}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Сабінов|Сабінов]] || align=right | {{nts|12700}} || align=right | 23,37 || align=right | 1248 || <small>{{Coord|49|6|10|N|21|5|49|E}}</small> |- | align=right height=45 | 58 || [[File:{{#property:P94|from=Q782928}}|center|40x42px]] || [[Ступава]]<br><small>({{lang-sk|Stupava}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Малацкы|Малацкы]] || align=right | {{nts|12108}} || align=right | 67,54 || align=right | 1269 || <small>{{Coord|48|16|22|N|17|1|52|E}}</small> |- | align=right height=45 | 59 || [[File:{{#property:P94|from=Q847213}}|center|40x42px]] || [[Ревуця]]<br><small>({{lang-sk|Revúca}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Ревуця|Ревуця]] || align=right | {{nts|11949}} || align=right | 38,86 || align=right | 1357 || <small>{{Coord|48|41|0|N|20|7|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 60 || [[File:{{#property:P94|from=Q673741}}|center|40x42px]] || [[Великый Кртіш]]<br><small>({{lang-sk|Veľký Krtíš}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Великый Кртіш|Великый Кртіш]] || align=right | {{nts|11755}} || align=right | 15,02 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|48|12|40|N|19|20|57|E}}</small> |- | align=right height=45 | 61 || [[File:{{#property:P94|from=Q837460}}|center|40x42px]] || [[Міява]]<br><small>({{lang-sk|Myjava}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Міява|Міява]] || align=right | {{nts|11514}} || align=right | 48,54 || align=right | 1586 || <small>{{Coord|48|45|14|N|17|34|4|E}}</small> |- | align=right height=45 | 62 || [[File:{{#property:P94|from=Q207226}}|center|40x42px]] || [[Златы Моравцї]]<br><small>({{lang-sk|Zlaté Moravce}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Злате Моравце|Злате Моравце]] || align=right | {{nts|11375}} || align=right | 27,15 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|23|10|N|18|23|40|E}}</small> |- | align=right height=45 | 63 || [[File:{{#property:P94|from=Q27907}}|center|40x42px]] || [[Бітча]]<br><small>({{lang-sk|Bytča}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Бітча|Бітча]] || align=right | {{nts|11363}} || align=right | 43,16 || align=right | 1250 || <small>{{Coord|49|13|22|N|18|33|29|E}}</small> |- | align=right height=45 | 64 || [[File:{{#property:P94|from=Q846440}}|center|40x42px]] || [[Молдава над Бодвов]]<br><small>({{lang-sk|Moldava nad Bodvou}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Кошіцї-околіця|Кошіцї-околіця]] || align=right | {{nts|11307}} || align=right | 19,76 || align=right | 1255 || <small>{{Coord|48|36|47|N|20|59|53|E}}</small> |- | align=right height=45 | 65 || [[File:{{#property:P94|from=Q653326}}|center|40x42px]] || [[Голіч]]<br><small>({{lang-sk|Holíč}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Скаліця|Скаліця]] || align=right | {{nts|11156}} || align=right | 34,79 || align=right | 1205 || <small>{{Coord|48|48|37|N|17|9|42|E}}</small> |- | align=right height=45 | 66 || [[File:{{#property:P94|from=Q249935}}|center|40x42px]] || [[Нова Дубніця]]<br><small>({{lang-sk|Nová Dubnica}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Ілава|Ілава]] || align=right | {{nts|11040}} || align=right | 11,25 || align=right | 1951 || <small>{{Coord|48|56|0|N|18|8|44|E}}</small> |- | align=right height=45 | 67 || [[File:{{#property:P94|from=Q833845}}|center|40x42px]] || [[Свідник]]<br><small>({{lang-sk|Svidník}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Свідник|Свідник]] || align=right | {{nts|10752}} || align=right | 20,2 || align=right | 1944 || <small>{{Coord|49|18|28|N|21|34|23|E}}</small> |- | align=right height=45 | 68 || [[File:{{#property:P94|from=Q374095}}|center|40x42px]] || [[Коларово]]<br><small>({{lang-sk|Kolárovo}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Комарно|Комарно]] || align=right | {{nts|10586}} || align=right | 106,82 || align=right | 1268 || <small>{{Coord|47|54|55|N|17|59|50|E}}</small> |- | align=right height=45 | 69 || [[File:{{#property:P94|from=Q247620}}|center|40x42px]] || [[Філяково]]<br><small>({{lang-sk|Fiľakovo}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Лученець|Лученець]] || align=right | {{nts|10568}} || align=right | 16,17 || align=right | 1242 || <small>{{Coord|48|16|7|N|19|49|29|E}}</small> |- | align=right height=45 | 70 || [[File:{{#property:P94|from=Q750413}}|center|40x42px]] || [[Стропков]]<br><small>({{lang-sk|Stropkov}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Стропков|Стропков]] || align=right | {{nts|10438}} || align=right | 24,66 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|49|12|18|N|21|39|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 71 || [[File:{{#property:P94|from=Q60038}}|center|40x42px]] || [[Штурово]]<br><small>({{lang-sk|Štúrovo}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Новы Замкы|Новы Замкы]] || align=right | {{nts|10186}} || align=right | 13,44 || align=right | 1075 || <small>{{Coord|47|47|56|N|18|42|54|E}}</small> |- | align=right height=45 | 72 || [[File:{{#property:P94|from=Q208110}}|center|40x42px]] || [[Банска Штявніця]]<br><small>({{lang-sk|Banská Štiavnica}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Банска Штявніца|Банска Штявніця]] || align=right | {{nts|10004}} || align=right | 46,73 || align=right | 1156 || <small>{{Coord|48|27|31|N|18|53|35|E}}</small> |- | align=right height=45 | 73 || [[File:{{#property:P94|from=Q392704}}|center|40x42px]] || [[Шураны]]<br><small>({{lang-sk|Šurany}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Новы Замкы|Новы Замкы]] || align=right | {{nts|9659}} || align=right | 59,81 || align=right | 1138 || <small>{{Coord|48|5|18|N|18|10|58|E}}</small> |- | align=right height=45 | 74 || [[File:{{#property:P94|from=Q509715}}|center|40x42px]] || [[Тврдошін]]<br><small>({{lang-sk|Tvrdošín}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Тврдошін|Тврдошін]] || align=right | {{nts|9201}} || align=right | 56,54 || align=right | 1111 || <small>{{Coord|49|20|3|N|19|33|21|E}}</small> |- | align=right height=45 | 75 || [[File:{{#property:P94|from=Q596044}}|center|40x42px]] || [[Модра]]<br><small>({{lang-sk|Modra}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Пезінок|Пезінок]] || align=right | {{nts|9046}} || align=right | 49,62 || align=right | 1158 || <small>{{Coord|48|19|59|N|17|18|25|E}}</small> |- | align=right height=45 | 76 || [[File:{{#property:P94|from=Q842022}}|center|40x42px]] || [[Великы Капушаны]]<br><small>({{lang-sk|Veľké Kapušany}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Михаловцї|Михаловцї]] || align=right | {{nts|8862}} || align=right | 29,61 || align=right | 1211 || <small>{{Coord|48|33|15|N|22|4|30|E}}</small> |- | align=right height=45 | 77 || [[File:{{#property:P94|from=Q512771}}|center|40x42px]] || [[Стара Тура]]<br><small>({{lang-sk|Stará Turá}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Нове Место над Вагом|Нове Место над Вагом]] || align=right | {{nts|8764}} || align=right | 50,94 || align=right | 1392 || <small>{{Coord|48|46|34|N|17|41|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 78 || [[File:{{#property:P94|from=Q842018}}|center|40x42px]] || [[Кромпахы]]<br><small>({{lang-sk|Krompachy}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || align=right | {{nts|8684}} || align=right | 22,88 || align=right | 1282 || <small>{{Coord|48|55|0|N|20|52|28|E}}</small> |- | align=right height=45 | 79 || [[File:{{#property:P94|from=Q740469}}|center|40x42px]] || [[Великый Медер]]<br><small>({{lang-sk|Veľký Meder}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]] || align=right | {{nts|8612}} || align=right | 55,54 || align=right | 1268 || <small>{{Coord|47|51|23|N|17|46|12|E}}</small> |- | align=right height=45 | 80 || [[File:{{#property:P94|from=Q264708}}|center|40x42px]] || [[Врабле]]<br><small>({{lang-sk|Vráble}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Нїтра|Нїтра]] || align=right | {{nts|8551}} || align=right | 38,31 || align=right | 1265 || <small>{{Coord|48|14|37|N|18|18|30|E}}</small> |- | align=right height=45 | 81 || [[File:{{#property:P94|from=Q847336}}|center|40x42px]] || [[Сечовцї]]<br><small>({{lang-sk|Sečovce}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Требішов|Требішов]] || align=right | {{nts|8542}} || align=right | 32,65 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|48|42|9|N|21|39|21|E}}</small> |- | align=right height=45 | 82 || [[File:{{#property:P94|from=Q852318}}|center|40x42px]] || [[Світ (місто)|Світ]]<br><small>({{lang-sk|Svit}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Попрад|Попрад]] || align=right | {{nts|7923}} || align=right | 4,47 || align=right | 1946 || <small>{{Coord|49|3|29|N|20|12|22|E}}</small> |- | align=right height=45 | 83 || [[File:{{#property:P94|from=Q756667}}|center|40x42px]] || [[Крупіна]]<br><small>({{lang-sk|Krupina}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Крупіна|Крупіна]] || align=right | {{nts|7912}} || align=right | 88,66 || align=right | 1135 || <small>{{Coord|48|21|10|N|19|4|3|E}}</small> |- | align=right height=45 | 84 || [[File:{{#property:P94|from=Q377650}}|center|40x42px]] || [[Наместово]]<br><small>({{lang-sk|Námestovo}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Наместово|Наместово]] || align=right | {{nts|7784}} || align=right | 44,44 || align=right | 1557 || <small>{{Coord|49|24|36|N|19|28|48|E}}</small> |- | align=right height=45 | 85 || [[File:{{#property:P94|from=Q837456}}|center|40x42px]] || [[Вруткы]]<br><small>({{lang-sk|Vrútky}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Мартін|Мартін]] || align=right | {{nts|7748}} || align=right | 18,65 || align=right | 1255 || <small>{{Coord|49|6|43|N|18|55|28|E}}</small> |- | align=right height=45 | 86 || [[File:{{#property:P94|from=Q182903}}|center|40x42px]] || [[Турзовка]]<br><small>({{lang-sk|Turzovka}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Чадця|Чадця]] || align=right | {{nts|7515}} || align=right | 34,91 || align=right | 1598 || <small>{{Coord|49|24|18|N|18|37|34|E}}</small> |- | align=right height=45 | 87 || [[File:{{#property:P94|from=Q135667}}|center|40x42px]] || [[Кралёвскый Хлмець]]<br><small>({{lang-sk|Kráľovský Chlmec}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Требішов|Требішов]] || align=right | {{nts|7426}} || align=right | 23,81 || align=right | 1214 || <small>{{Coord|48|25|24|N|21|58|47|E}}</small> |- | align=right height=45 | 88 || [[File:{{#property:P94|from=Q846431}}|center|40x42px]] || [[Грінёва]]<br><small>({{lang-sk|Hriňová}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Дєтва|Дєтва]] || align=right | {{nts|7415}} || align=right | 126,48 || align=right | 1890 || <small>{{Coord|48|34|38|N|19|31|41|E}}</small> |- | align=right height=45 | 89 || [[File:{{#property:P94|from=Q828850}}|center|40x42px]] || [[Гнуштя]]<br><small>({{lang-sk|Hnúšťa}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Рімавска Собота|Рімавска Собота]] || align=right | {{nts|7411}} || align=right | 68,04 || align=right | 1334 || <small>{{Coord|48|34|25|N|19|57|11|E}}</small> |- | align=right height=45 | 90 || [[File:{{#property:P94|from=Q856402}}|center|40x42px]] || [[Гурбаново]]<br><small>({{lang-sk|Hurbanovo}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Комарно|Комарно]] || align=right | {{nts|7397}} || align=right | 59,93 || align=right | 1242 || <small>{{Coord|47|52|37|N|18|11|42|E}}</small> |- | align=right height=45 | 91 || [[File:{{#property:P94|from=Q338528}}|center|40x42px]] || [[Ліптовскый Градок]]<br><small>({{lang-sk|Liptovský Hrádok}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Ліптовскый Мікулаш|Ліптовскый Мікулаш]] || align=right | {{nts|7397}} || align=right | 18,32 || align=right | 1341 || <small>{{Coord|49|2|22|N|19|43|28|E}}</small> |- | align=right height=45 | 92 || [[File:{{#property:P94|from=Q847350}}|center|40x42px]] || [[Трстена]]<br><small>({{lang-sk|Trstená}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Тврдошін|Тврдошін]] || align=right | {{nts|7360}} || align=right | 82,53 || align=right | 1371 || <small>{{Coord|49|21|41|N|19|36|48|E}}</small> |- | align=right height=45 | 93 || [[File:{{#property:P94|from=Q268463}}|center|40x42px]] || [[Нова Баня]]<br><small>({{lang-sk|Nová Baňa}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Жарновіца|Жарновіця]] || align=right | {{nts|7314}} || align=right | 61,25 || align=right | 1337 || <small>{{Coord|48|25|36|N|18|38|22|E}}</small> |- | align=right height=45 | 94 || [[File:{{#property:P94|from=Q390946}}|center|40x42px]] || [[Шагы]]<br><small>({{lang-sk|Šahy}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Левіцї|Левіцї]] || align=right | {{nts|7219}} || align=right | 42,72 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|48|4|31|N|18|56|59|E}}</small> |- | align=right height=45 | 95 || [[File:{{#property:P94|from=Q909291}}|center|40x42px]] || [[Торналя]]<br><small>({{lang-sk|Tornaľa}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Ревуця|Ревуця]] || align=right | {{nts|7114}} || align=right | 57,76 || align=right | 1245 || <small>{{Coord|48|25|21|N|20|19|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 96 || [[File:{{#property:P94|from=Q909281}}|center|40x42px]] || [[Красно над Кісуцов]]<br><small>({{lang-sk|Krásno nad Kysucou}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Чадця|Чадця]] || align=right | {{nts|6799}} || align=right | 27,77 || align=right | 1325 || <small>{{Coord|49|23|44|N|18|50|6|E}}</small> |- | align=right height=45 | 97 || [[File:{{#property:P94|from=Q393609}}|center|40x42px]] || [[Желєзовцї]]<br><small>({{lang-sk|Želiezovce}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Левіцї|Левіцї]] || align=right | {{nts|6746}} || align=right | 56,52 || align=right | 1274 || <small>{{Coord|48|3|2|N|18|39|33|E}}</small> |- | align=right height=45 | 98 || [[File:{{#property:P94|from=Q605059}}|center|40x42px]] || [[Спішска Бела]]<br><small>({{lang-sk|Spišská Belá}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] || align=right | {{nts|6733}} || align=right | 33,93 || align=right | 1263 || <small>{{Coord|49|11|19|N|20|27|21|E}}</small> |- | align=right height=45 | 99 || [[File:{{#property:P94|from=Q847118}}|center|40x42px]] || [[Ліпаны]]<br><small>({{lang-sk|Lipany}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Сабінов|Сабінов]] || align=right | {{nts|6542}} || align=right | 12,66 || align=right | 1312 || <small>{{Coord|49|9|0|N|20|58|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 100 || [[File:{{#property:P94|from=Q578686}}|center|40x42px]] || [[Меджілабірцї]]<br><small>({{lang-sk|Medzilaborce}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Міджілабірцї|Меджілабірцї]] || align=right | {{nts|6531}} || align=right | 47,48 || align=right | 1374 || <small>{{Coord|49|16|18|N|21|54|15|E}}</small> |- | align=right height=45 | 101 || [[File:{{#property:P94|from=Q852313}}|center|40x42px]] || [[Великый Шаріш]]<br><small>({{lang-sk|Veľký Šariš}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Пряшів|Пряшів]] || align=right | {{nts|6426}} || align=right | 25,73 || align=right | 1217 || <small>{{Coord|49|2|32|N|21|11|57|E}}</small> |- | align=right height=45 | 102 || [[File:{{#property:P94|from=Q389942}}|center|40x42px]] || [[Немшова]]<br><small>({{lang-sk|Nemšová}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Тренчін|Тренчін]] || align=right | {{nts|6414}} || align=right | 33,44 || align=right | 1242 || <small>{{Coord|48|58|1|N|18|7|1|E}}</small> |- | align=right height=45 | 103 || [[File:{{#property:P94|from=Q241125}}|center|40x42px]] || [[Собранцї]]<br><small>({{lang-sk|Sobrance}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Собранцї|Собранцї]] || align=right | {{nts|6346}} || align=right | 10,68 || align=right | 1344 || <small>{{Coord|48|44|43|N|22|10|52|E}}</small> |- | align=right height=45 | 104 || [[File:{{#property:P94|from=Q135647}}|center|40x42px]] || [[Турчаньскы Тепліцї]]<br><small>({{lang-sk|Turčianske Teplice}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Турчаньскы Тепліцї|Турчаньскы Тепліцї]] || align=right | {{nts|6330}} || align=right | 33,47 || align=right | 1281 || <small>{{Coord|48|51|53|N|18|51|36|E}}</small> |- | align=right height=45 | 105 || [[File:{{#property:P94|from=Q393421}}|center|40x42px]] || [[Жарновіця]]<br><small>({{lang-sk|Žarnovica}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Жарновіца|Жарновіця]] || align=right | {{nts|6170}} || align=right | 30,39 || align=right | 1332 || <small>{{Coord|48|29|2|N|18|43|24|E}}</small> |- | align=right height=45 | 106 || [[File:{{#property:P94|from=Q842028}}|center|40x42px]] || [[Ґелніця]]<br><small>({{lang-sk|Gelnica}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Ґелніця|Ґелніця]] || align=right | {{nts|6047}} || align=right | 57,65 || align=right | 1264 || <small>{{Coord|48|51|18|N|20|56|23|E}}</small> |- | align=right height=45 | 107 || [[File:{{#property:P94|from=Q846444}}|center|40x42px]] || [[Врбове]]<br><small>({{lang-sk|Vrbové}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Пєштяны|Пєштяны]] || align=right | {{nts|5907}} || align=right | 13,96 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|37|15|N|17|43|21|E}}</small> |- | align=right height=45 | 108 || [[File:{{#property:P94|from=Q909333}}|center|40x42px]] || [[Раєць]]<br><small>({{lang-sk|Rajec}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Жіліна|Жіліна]] || align=right | {{nts|5787}} || align=right | 31,45 || align=right | 1193 || <small>{{Coord|49|5|18|N|18|38|20|E}}</small> |- | align=right height=45 | 109 || [[File:{{#property:P94|from=Q247240}}|center|40x42px]] || [[Святый Юр]]<br><small>({{lang-sk|Svätý Jur}})</small> | [[Братїславскый край]] || [[Окрес Пезінок|Пезінок]] || align=right | {{nts|5724}} || align=right | 39,86 || align=right | 1209 || <small>{{Coord|48|15|0|N|17|13|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 110 || [[File:{{#property:P94|from=Q279005}}|center|40x42px]] || [[Добшіна]]<br><small>({{lang-sk|Dobšiná}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Рожнява|Рожнява]] || align=right | {{nts|5685}} || align=right | 82,72 || align=right | 1326 || <small>{{Coord|48|49|14|N|20|22|3|E}}</small> |- | align=right height=45 | 111 || [[File:{{#property:P94|from=Q259694}}|center|40x42px]] || [[Полтар]]<br><small>({{lang-sk|Poltár}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Полтар|Полтар]] || align=right | {{nts|5584}} || align=right | 30,52 || align=right | 1330 || <small>{{Coord|48|25|43|N|19|47|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 112 || [[File:Coat of arms of None.svg|center|40x42px]] || [[Ґабчіково]]<br><small>({{lang-sk|Gabčíkovo}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]] || align=right | {{nts|5473}} || align=right | 52,4 || align=right | 1102 || <small>{{Coord|47|54|0|N|17|34|59|E}}</small> |- | align=right height=45 | 113 || [[File:{{#property:P94|from=Q481564}}|center|40x42px]] || [[Ілава]]<br><small>({{lang-sk|Ilava}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Ілава|Ілава]] || align=right | {{nts|5464}} || align=right | 24,30 || align=right | 1200 || <small>{{Coord|48|59|56|N|18|13|52|E}}</small> |- | align=right height=45 | 114 || [[File:{{#property:P94|from=Q754776}}|center|40x42px]] || [[Кремніця]]<br><small>({{lang-sk|Kremnica}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Жяр над Гроном|Жяр над Гроном]] || align=right | {{nts|5258}} || align=right | 43,13 || align=right | 1328 || <small>{{Coord|48|42|16|N|18|55|6|E}}</small> |- | align=right height=45 | 115 || [[File:{{#property:P94|from=Q568249}}|center|40x42px]] || [[Сладковічово]]<br><small>({{lang-sk|Sládkovičovo}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Ґаланта|Ґаланта]] || align=right | {{nts|5209}} || align=right | 29,09 || align=right | 1252 || <small>{{Coord|48|12|8|N|17|38|18|E}}</small> |- | align=right height=45 | 116 || [[File:{{#property:P94|from=Q846424}}|center|40x42px]] || [[Ґбелы]]<br><small>({{lang-sk|Gbely}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Скаліця|Скаліця]] || align=right | {{nts|5073}} || align=right | 59,94 || align=right | 1392 || <small>{{Coord|48|43|1|N|17|7|16|E}}</small> |- | align=right height=45 | 117 || [[File:{{#property:P94|from=Q629313}}|center|40x42px]] || [[Несвады]]<br><small>({{lang-sk|Nesvady}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Комарно|Комарно]] || align=right | {{nts|5049}} || align=right | 57,86 || align=right | 1269 || <small>{{Coord|47|55|38|N|18|7|39|E}}</small> |- | align=right height=45 | 118 || [[File:{{#property:P94|from=Q788753}}|center|40x42px]] || [[Бойніцї]]<br><small>({{lang-sk|Bojnice}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Прєвідза|Прєвідза]] || align=right | {{nts|4992}} || align=right | 19,92 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|46|56|N|18|35|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 119 || [[File:{{#property:P94|from=Q135649}}|center|40x42px]] || [[Шаштін-Страже]]<br><small>({{lang-sk|Šaštín-Stráže}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Сеніця|Сеніця]] || align=right | {{nts|4965}} || align=right | 41,94 || align=right | 1218 || <small>{{Coord|48|38|16|N|17|8|56|E}}</small> |- | align=right height=45 | 120 || [[File:{{#property:P94|from=Q258439}}|center|40x42px]] || [[Сляч]]<br><small>({{lang-sk|Sliač}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Зволен|Зволен]] || align=right | {{nts|4959}} || align=right | 39,83 || align=right | 1244 || <small>{{Coord|48|36|53|N|19|8|31|E}}</small> |- | align=right height=45 | 121 || [[File:{{#property:P94|from=Q135818}}|center|40x42px]] || [[Брезова під Брадлом]]<br><small>({{lang-sk|Brezová pod Bradlom}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Міява|Міява]] || align=right | {{nts|4768}} || align=right | 41,07 || align=right | 1263 || <small>{{Coord|48|39|55|N|17|32|14|E}}</small> |- | align=right height=45 | 122 || [[File:{{#property:P94|from=Q135727}}|center|40x42px]] || [[Медзев]]<br><small>({{lang-sk|Medzev}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Кошіцї-околіця|Кошіцї-околіця]] || align=right | {{nts|4482}} || align=right | 31,86 || align=right | 1241 || <small>{{Coord|48|42|1|N|20|53|34|E}}</small> |- | align=right height=45 | 123 || [[File:Coat of arms of None.svg|center|40x42px]] || [[Тураны]]<br><small>({{lang-sk|Turany}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Мартін|Мартін]] || align=right | {{nts|4278}} || align=right | 46,75 || align=right | 1319 || <small>{{Coord|49|7|0|N|19|2|0|E}}</small> |- | align=right height=45 | 124 || [[File:{{#property:P94|from=Q846434}}|center|40x42px]] || [[Стражске]]<br><small>({{lang-sk|Strážske}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Михаловцї|Михаловцї]] || align=right | {{nts|4250}} || align=right | 24,77 || align=right | 1337 || <small>{{Coord|48|52|26|N|21|50|25|E}}</small> |- | align=right height=45 | 125 || [[File:{{#property:P94|from=Q909301}}|center|40x42px]] || [[Новакы]]<br><small>({{lang-sk|Nováky}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Прєвідза|Прєвідза]] || align=right | {{nts|4203}} || align=right | 19,29 || align=right | 1113 || <small>{{Coord|48|42|41|N|18|32|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 126 || [[File:{{#property:P94|from=Q532555}}|center|40x42px]] || [[Тренчаньскы Тепліцї]]<br><small>({{lang-sk|Trenčianske Teplice}})</small> | [[Тренчіньскый край]] || [[Окрес Тренчін|Тренчін]] || align=right | {{nts|4162}} || align=right | 10,44 || align=right | 1247 || <small>{{Coord|48|54|32|N|18|10|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 127 || [[File:{{#property:P94|from=Q690807}}|center|40x42px]] || [[Леополдов]]<br><small>({{lang-sk|Leopoldov}})</small> | [[Трнавскый край]] || [[Окрес Глоговець|Глоговець]] || align=right | {{nts|4097}} || align=right | 5,65 || align=right | 1665 || <small>{{Coord|48|26|35|N|17|45|47|E}}</small> |- | align=right height=45 | 128 || [[File:{{#property:P94|from=Q550357}}|center|40x42px]] || [[Ґіралтівцї]]<br><small>({{lang-sk|Giraltovce}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Свідник|Свідник]] || align=right | {{nts|4089}} || align=right | 11,0 || align=right | 1383 || <small>{{Coord|49|07|00|N|21|31|00|E}}</small> |- | align=right height=45 | 129 || [[File:{{#property:P94|from=Q370445}}|center|40x42px]] || [[Тісовець]]<br><small>({{lang-sk|Tisovec}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Рімавска Собота|Рімавска Собота]] || align=right | {{nts|4087}} || align=right | 123,42 || align=right | 1334 || <small>{{Coord|48|40|35|N|19|56|38|E}}</small> |- | align=right height=45 | 130 || [[File:{{#property:P94|from=Q612516}}|center|40x42px]] || [[Высокы Татры (місто)|Высокы Татры]]<br><small>({{lang-sk|Vysoké Tatry}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Попрад|Попрад]] || align=right | {{nts|4009}} || align=right | 359,78 || align=right | 1947 || <small>{{Coord|49|8|18|N|20|13|7|E}}</small> |- | align=right height=45 | 131 || [[File:{{#property:P94|from=Q537778}}|center|40x42px]] || [[Спішске Подградє]]<br><small>({{lang-sk|Spišské Podhradie}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Левоча|Левоча]] || align=right | {{nts|3985}} || align=right | 24,94 || align=right | 1249 || <small>{{Coord|49|0|1|N|20|45|8|E}}</small> |- | align=right height=45 | 132 || [[File:{{#property:P94|from=Q780527}}|center|40x42px]] || [[Ганушовці над Топлёв]]<br><small>({{lang-sk|Hanušovce nad Topľou}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Воронів над Топлёв|Воронів над Топлёв]] || align=right | {{nts|3782}} || align=right | 14,37 || align=right | 1317 || <small>{{Coord|49|1|37|N|21|30|10|E}}</small> |- | align=right height=45 | 133 || [[File:{{#property:P94|from=Q212590}}|center|40x42px]] || [[Черна над Тісов]]<br><small>({{lang-sk|Čierna nad Tisou}})</small> | [[Кошіцькый край]] || [[Окрес Требішов|Требішов]] || align=right | {{nts|3619}} || align=right | 9,37 || align=right | 1828 || <small>{{Coord|48|25|1|N|22|5|17|E}}</small> |- | align=right height=45 | 134 || [[File:{{#property:P94|from=Q239637}}|center|40x42px]] || [[Тлмачі]]<br><small>({{lang-sk|Tlmače}})</small> | [[Нїтряньскый край]] || [[Окрес Левіцї|Левіцї]] || align=right | {{nts|3520}} || align=right | 4,64 || align=right | 1075 || <small>{{Coord|48|17|22|N|18|31|53|E}}</small> |- | align=right height=45 | 135 || [[File:{{#property:P94|from=Q524405}}|center|40x42px]] || [[Спішскы Влахы]]<br><small>({{lang-sk|Spišské Vlachy}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || align=right | {{nts|3459}} || align=right | 42,21 || align=right | 1243 || <small>{{Coord|48|56|50|N|20|47|50|E}}</small> |- | align=right height=45 | 136 || [[File:{{#property:P94|from=Q846853}}|center|40x42px]] || [[Єлшава]]<br><small>({{lang-sk|Jelšava}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Ревуця|Ревуця]] || align=right | {{nts|3289}} || align=right | 46,79 || align=right | 1243 || <small>{{Coord|48|37|35|N|20|14|29|E}}</small> |- | align=right height=45 | 137 || [[File:{{#property:P94|from=Q852324}}|center|40x42px]] || [[Подолинець]]<br><small>({{lang-sk|Podolínec}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || align=right | {{nts|3155}} || align=right | 33,77 || align=right | 1235 || <small>{{Coord|49|15|28|N|20|32|4|E}}</small> |- | align=right height=45 | 138 || [[File:{{#property:P94|from=Q135655}}|center|40x42px]] || [[Раєцькы Тепліцї]]<br><small>({{lang-sk|Rajecké Teplice}})</small> | [[Жіліньскый край]] || [[Окрес Жіліна|Жіліна]] || align=right | {{nts|3023}} || align=right | 11,84 || align=right | 1376 || <small>{{Coord|49|7|38|N|18|41|3|E}}</small> |- | align=right height=45 | 139 || [[File:{{#property:P94|from=Q592301}}|center|40x42px]] || [[Спішска Стара Весь]]<br><small>({{lang-sk|Spišská Stará Ves}})</small> | [[Пряшівскый край]] || [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] || align=right | {{nts|2230}} || align=right | 17,53 || align=right | 1309 || <small>{{Coord|49|23|1|N|20|21|37|E}}</small> |- | align=right height=45 | 140 || [[File:{{#property:P94|from=Q901050}}|center|40x42px]] || [[Модрый Камень]]<br><small>({{lang-sk|Modrý Kameň}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Великый Кртіш|Великый Кртіш]] || align=right | {{nts|1624}} || align=right | 19,64 || align=right | 1290 || <small>{{Coord|48|14|27|N|19|20|5|E}}</small> |- | align=right height=45 | 141 || [[File:{{#property:P94|from=Q531445}}|center|40x42px]] || [[Дудінцї]]<br><small>({{lang-sk|Dudince}})</small> | [[Баньскобыстріцькый край]] || [[Окрес Крупіна|Крупіна]] || align=right | {{nts|1395}} || align=right | 6,84 || align=right | 1284 || <small>{{Coord|48|10|7|N|18|52|48|E}}</small> |} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] 1u941ubj7w0loqrsyhpmib5qisks11j Модуль:List 828 19754 167700 136147 2026-07-22T20:36:27Z Halajkovič 33393 167700 Scribunto text/plain local libUtil = require('libraryUtil') local checkType = libUtil.checkType local mTableTools = require('Module:TableTools') local p = {} local listTypes = { ['bulleted'] = true, ['unbulleted'] = true, ['horizontal'] = true, ['ordered'] = true, ['horizontal_ordered'] = true } function p.makeListData(listType, args) -- Constructs a data table to be passed to p.renderList. local data = {} -- Classes and TemplateStyles data.classes = {} data.templatestyles = '' if listType == 'horizontal' or listType == 'horizontal_ordered' then table.insert(data.classes, 'hlist') data.templatestyles = mw.getCurrentFrame():extensionTag{ name = 'templatestyles', args = { src = 'Hlist/styles.css' } } elseif listType == 'unbulleted' then table.insert(data.classes, 'plainlist') data.templatestyles = mw.getCurrentFrame():extensionTag{ name = 'templatestyles', args = { src = 'Plainlist/styles.css' } } end table.insert(data.classes, args.class) -- Main div style data.style = args.style -- Indent for horizontal lists if listType == 'horizontal' or listType == 'horizontal_ordered' then local indent = tonumber(args.indent) indent = indent and indent * 1.6 or 0 if indent > 0 then data.marginLeft = indent .. 'em' end end -- List style types for ordered lists -- This could be "1, 2, 3", "a, b, c", or a number of others. The list style -- type is either set by the "type" attribute or the "list-style-type" CSS -- property. if listType == 'ordered' or listType == 'horizontal_ordered' then data.listStyleType = args.list_style_type or args['list-style-type'] data.type = args['type'] -- Detect invalid type attributes and attempt to convert them to -- list-style-type CSS properties. if data.type and not data.listStyleType and not tostring(data.type):find('^%s*[1AaIi]%s*$') then data.listStyleType = data.type data.type = nil end end -- List tag type if listType == 'ordered' or listType == 'horizontal_ordered' then data.listTag = 'ol' else data.listTag = 'ul' end -- Start number for ordered lists data.start = args.start if listType == 'horizontal_ordered' then -- Apply fix to get start numbers working with horizontal ordered lists. local startNum = tonumber(data.start) if startNum then data.counterReset = 'listitem ' .. tostring(startNum - 1) end end -- List style -- ul_style and ol_style are included for backwards compatibility. No -- distinction is made for ordered or unordered lists. data.listStyle = args.list_style -- List items -- li_style is included for backwards compatibility. item_style was included -- to be easier to understand for non-coders. data.itemStyle = args.item_style or args.li_style data.items = {} for _, num in ipairs(mTableTools.numKeys(args)) do local item = {} item.content = args[num] item.style = args['item' .. tostring(num) .. '_style'] or args['item_style' .. tostring(num)] item.value = args['item' .. tostring(num) .. '_value'] or args['item_value' .. tostring(num)] table.insert(data.items, item) end return data end function p.renderList(data) -- Renders the list HTML. -- Return the blank string if there are no list items. if type(data.items) ~= 'table' or #data.items < 1 then return '' end -- Render the main div tag. local root = mw.html.create('div') for _, class in ipairs(data.classes or {}) do root:addClass(class) end root:css{['margin-left'] = data.marginLeft} if data.style then root:cssText(data.style) end -- Render the list tag. local list = root:tag(data.listTag or 'ul') list :attr{start = data.start, type = data.type} :css{ ['counter-reset'] = data.counterReset, ['list-style-type'] = data.listStyleType } if data.listStyle then list:cssText(data.listStyle) end -- Render the list items for _, t in ipairs(data.items or {}) do local item = list:tag('li') if data.itemStyle then item:cssText(data.itemStyle) end if t.style then item:cssText(t.style) end item :attr{value = t.value} :wikitext(t.content) end return data.templatestyles .. tostring(root) end function p.renderTrackingCategories(args) local isDeprecated = false -- Tracks deprecated parameters. for k, v in pairs(args) do k = tostring(k) if k:find('^item_style%d+$') or k:find('^item_value%d+$') then isDeprecated = true break end end local ret = '' if isDeprecated then ret = ret .. '[[Category:Pages using module:list with deprecated parameters]]' end return ret end function p.makeList(listType, args) if not listType or not listTypes[listType] then error(string.format( "bad argument #1 to 'makeList' ('%s' is not a valid list type)", tostring(listType) ), 2) end checkType('makeList', 2, args, 'table') local data = p.makeListData(listType, args) local list = p.renderList(data) local trackingCategories = p.renderTrackingCategories(args) return list .. trackingCategories end for listType in pairs(listTypes) do p[listType] = function (frame) local mArguments = require('Module:Arguments') local origArgs = mArguments.getArgs(frame, { frameOnly = ((frame and frame.args and frame.args.frameonly or '') ~= ''), valueFunc = function (key, value) if not value or not mw.ustring.find(value, '%S') then return nil end if mw.ustring.find(value, '^%s*[%*#;:]') then return value else return value:match('^%s*(.-)%s*$') end return nil end }) -- Copy all the arguments to a new table, for faster indexing. local args = {} for k, v in pairs(origArgs) do args[k] = v end return p.makeList(listType, args) end end return p 3zyv4n9325mfv0ujl80r445q2241il3 Ласлов Біров 0 20733 167643 163572 2026-07-20T15:00:59Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167643 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя = Ласлов Біров | Имя_оригиналне = {{ref-hu}} Bíró László József | Образчик = [[Файл:Ladislao Biro Argentina Circa 1978.JPG|альт=Ласлов Біров держит очкы, мало ся усміхат на камеру, чорнобілый образчик|250px]] | Образчика_подпис = Ласлов Біров, приблизно 1978.&nbsp;рук |Категория_склада = László József Bíró |Чинность = [[вынаходник]], [[новинарь]] | Уроджѣня = {{Birth date|1899|09|29}} | Мѣсто_роджѣня = [[Будапешт]], [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярська імперія]] | Упокоеня = {{Death date and age|1985|10|24|1899|09|29}} | Мѣсто_смерти = [[Буенос Аірес|Буенос-Айрес]], [[Арґентина]] |Мѣсто_погребу= по кремации урна уміщена на Maldonado cemetary, [[Уругвай]] }} '''Ла́слов Бі́ров''' ({{lang-hu|Bíró László József}}; при рожденьови ''László József Schweiger''; по латиноамериканськы записаный ги ''Ladislao José Biro''''';''' [[29. септембер|29.]]&nbsp;[[29. септембер|септембра]] [[1899]], [[Будапешт]]&nbsp;– [[24. октобер|24.]]&nbsp;[[24. октобер|октовбра]] [[1985]], [[Буенос Аірес|Буенос-Айрес]]) быв мадярсько-арґентинськый [[вынаходник]], [[Новинарь|журналіста]]. Запатентовав першый комерційно успішный модел ґулькової авторучкы. Технічно не быв вынаходником такої першої кулькової ручкы&nbsp;— єї перед 50&nbsp;роками учинив Джон Лавд, айбо його варіант не быв успішный у продажови. == Біоґрафія == Ласлов Біров ся родив у рокови&nbsp;[[1899]] у мадярсько-жидувськуй файті у [[Будапешт|Будапештови]] за [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]].<ref name="Patent">{{cite web |title=Golyó a tollban – megemlékezés Bíró László Józsefről |language=мадярськы |url=http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html |work=mszh.hu |publisher=Hungarian Patent Office |access-date=2008-07-22 |archive-date=2010-03-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100305131927/http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html |url-status=dead }}</ref> Няньо му ся писав Мозеш Матяш Швайґер (Mózes Mátyás Schweiger),<ref>{{cite web |url=https://www.geni.com/people/L%C3%A1szl%C3%B3-B%C3%ADr%C3%B3/6000000037993001509 |title=László Bíró |date=29 September 1899 |website=geni.com |publisher= |accessdate= |language=анґліцькы }}</ref> мамка&nbsp;— Янка (рожд.&nbsp;Улман).<ref>{{cite web |url=https://www.geni.com/people/Janka-Ulmann/6000000037993408035 |title=Janka Ulmann |date=1873 |website=geni.com |publisher= |accessdate= |language=анґліцькы }}</ref> Пусля ошколы, Ласлов робив журналістов на [[Мадярьско|Мадярах]]. == Вынайденя кулькової ручкы == [[Файл:Bolígrafo birome II edit.jpg|альт=Металова кулькова авторучка из уґравірованым написом „Birome“|міні|235x235пкс|''Birome'', вынайденя Ласлова тай Дєрдя Бірова]] Роблячи журналістов, Біров замітив, ож чорнило, хоснованоє у печати ґазеты, скоро сохло, тай позад того не мож го было розмастити по папірьови. Ун пробовав тото такой чорнило схосновати на писаня ручков-пером, айбо його ідея не фунґовала; чорнило не затікало на конець такої ручкы. У [[1931|1931.&nbsp;рокови]] Біров презентовав першый свуй модел кулькової ручкы на Межинароднуй будапештськуй выставци.<ref name="Patent2">{{cite web |title=Golyó a tollban – megemlékezés Bíró László Józsefről |language=мадярськы |url=http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html |work=mszh.hu |publisher=Hungarian Patent Office |access-date=2008-07-22 |archive-date=2010-03-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100305131927/http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html |url-status=dead }}</ref> Над ним Ласлов робив из своим братом, [[Хемія|хеміком]] Дєрдьом;<ref name="AZ">{{cite book|last1=Stoyles|first1=Pennie|title=The A to Z of Inventions and Inventors|publisher=케이론교육|first2=Peter|last2=Pentland|url=https://archive.org/details/atozofinventions0006stoy|url-access=registration|pages=[https://archive.org/details/atozofinventions0006stoy/page/18 18]|isbn=1-58340-790-1|year=2006|access-date=2008-07-22|via=archive.org|language=анґліцькы}}</ref> они ся догадали покласти на конець ручкы не перо, а піціцьку сферу, котра ся слобудно крутила тай, обертавучи ся, наберала щи чорнило из картріджа, у тот рувно час давучи го на папірь. Ласлов Біров запатентовав сяку ручку у [[1938|1938.]]&nbsp;рокови у [[Паріж|Парижі]]. У часі [[Друга світова война|Другої світової войны]], у [[1943|рокови 1943]] браты Біровы уєдно из їхньым цімбором тай будучным бізніс-партнером Хуаном Хорхе Мейне (тоже єврейського походжіня) утікли уд націштув у Арґентину. Туды їх закликав товдышньый [[Презідент|президент]] крайины Авґустін Хусто&nbsp;— ун ся спознав из Біровом на вакаційох у Юґославії тай почудовав ся из чудної серсамы на писаня.<ref name="Lawrence">{{Cite web |title=Inventor of ball-point pen dies |work=Lawrence Journal-World |via=Google News |url=https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19851025&id=XborAAAAIBAJ&sjid=2-UFAAAAIBAJ&pg=5356,6509628 |date=October 25, 1985 |accessdate=July 1, 2024 |language=анґліцькы }}</ref> [[17. юн|17.&nbsp;юнія]]&nbsp;[[1943]] они зареєстровали у [[Споєны Штаты Америцькы|США]] патент [https://web.archive.org/web/20161220172130/http://patft.uspto.gov/netacgi/nph-Parser?patentnumber=2390636 №2390636],<ref name="US Patent 2390636">{{cite web |title=US2390636 "Writing Instrument" |url=https://docs.google.com/viewer?url=patentimages.storage.googleapis.com/pdfs/US2390636.pdf |access-date=2013-08-05 |publisher=US Patent Office |date= |language=анґліцькы }}</ref> тай заклали компанію „Biro Meyne Biro“. У Арґентині кулькова ручка так ся и кличе, ''birome''; сесе слово по суті ся чинит из складеных до вороха фамелий Біров тай Мейне. [[Файл:Bolígrafo marca birome I.jpg|альт=Реклама ручкы „Birome“ у арґентинському журналови „Leoplán“ у рокови 1945. На бокови видко текст: „Nuevo útil para escribir Stratopen "Birome". Nueva palabra para definirlo Esferográfica Automática y escribe con tinta“.|міні|Реклама ручкы ''Birome'' у арґентинському журналови ''Leoplán'' у рокови 1945]] У рокови [[1945]] Марсел Бік, голова компанії BIC, купив уд Біровув патент тай учинив ручку своїм головным товаром. Удтовды BIC продали булш ги 100&nbsp;міліардув кульковых ручок у всьому світови. == Смерть тай дідузнина == Ласлов Біров умер у арґентинському Буенос-Айресови, у [[1985|рокови&nbsp;1985]].<ref name="Lawrence2">{{Cite web |title=Inventor of ball-point pen dies |work=Lawrence Journal-World |via=Google News |url=https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19851025&id=XborAAAAIBAJ&sjid=2-UFAAAAIBAJ&pg=5356,6509628 |date=October 25, 1985 |accessdate=July 1, 2024 |language=анґліцькы }}</ref> У Арґентині День вынаходника ся празднує в уродины Бірова, [[29. септембер|29.&nbsp;септембра]]. У подакотрых краинах кулькову ручку дотеперь знавут пораз кликати „biro“, до них ся удносят [[Велика Брітанія|Споєноє королювство]], [[Ірьско|Ірландія]], [[Австралія]], [[Італія]];<ref>{{cite book|last=Room|first=Adrian|title=Dictionary of Trade Name Origins|url=https://archive.org/details/dictionaryoftrad00room|url-access=registration|access-date=2008-07-22|year=1983|publisher=Routledge|isbn=0-7102-0174-5|pages=[https://archive.org/details/dictionaryoftrad00room/page/41 41]}}</ref><ref>{{cite web |title=Biro |work=nell'Enciclopedia Treccani |language=таліянськы |url=http://www.treccani.it/enciclopedia/biro/ |via=treccani.it |access-date=2013-05-22 }}</ref> хоть тото зареєстрованый товарный знак, ун подаґде став общым назывником, так ги є из словами „ксерокс“ авадь „памперс“. [[29. септембер|29.&nbsp;септембра]]&nbsp;[[2016]] компанія Google дала у свуй єдноименный веб-глядач „Google-дудл“, респ.&nbsp;спеціалный сяточный малюнок, посяченый Ласлову&nbsp;Бірову.<ref>{{cite web |url=https://doodles.google/doodle/ladislao-jose-biros-117th-birthday/ |title=Ladislao José Biro's 117th birthday |website=doodles.google |access-date=2016-09-29 |language=анґліцькы }}</ref> == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1899|1985|Біров, Ласлов}} [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Мадярскы новинаре]] tdsfosf4m041h9yc32am4whtnywepdr 167660 167643 2026-07-21T14:44:19Z Igor Kercsa 5504 мала оправа 167660 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя = Ласлов Біров | Имя_оригиналне = {{ref-hu}} Bíró László József | Образчик = [[Файл:Ladislao Biro Argentina Circa 1978.JPG|альт=Ласлов Біров держит очкы, мало ся усміхат на камеру, чорнобілый образчик|250px]] | Образчика_подпис = Ласлов Біров, приблизно 1978.&nbsp;рук |Категория_склада = László József Bíró |Чинность = [[вынаходник]], [[новинарь]] | Уроджѣня = {{Birth date|1899|09|29}} | Мѣсто_роджѣня = [[Будапешт]], [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярська імперія]] | Упокоеня = {{Death date and age|1985|10|24|1899|09|29}} | Мѣсто_смерти = [[Буенос Аірес|Буенос-Айрес]], [[Арґентина]] |Мѣсто_погребу= по кремации урна уміщена на Maldonado cemetary, [[Уругвай]] }} '''Ла́слов Бі́ров''' ({{lang-hu|Bíró László József}}; при рожденьови ''László József Schweiger''; по латиноамериканськы записаный ги ''Ladislao José Biro''''';''' [[29. септембер|29.]]&nbsp;[[29. септембер|септембра]] [[1899]], [[Будапешт]]&nbsp;– [[24. октобер|24.]]&nbsp;[[24. октобер|октовбра]] [[1985]], [[Буенос Аірес|Буенос-Айрес]]) быв мадярсько-арґентинськый [[вынаходник]], [[Новинарь|журналіста]]. Запатентовав першый комерційно успішный модел кулькового пера. Технічно не быв вынаходником такого кулькового пера&nbsp;— тото перед 50&nbsp;роками учинив Джон Лавд, айбо його варіант не быв успішный у продажови. == Біоґрафія == Ласлов Біров ся родив у рокови&nbsp;[[1899]] у мадярсько-жидувськуй родинї у [[Будапешт|Будапештови]] за [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярської імперії]].<ref name="Patent">{{cite web |title=Golyó a tollban – megemlékezés Bíró László Józsefről |language=мадярськы |url=http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html |work=mszh.hu |publisher=Hungarian Patent Office |access-date=2008-07-22 |archive-date=2010-03-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100305131927/http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html |url-status=dead }}</ref> Няньо му ся писав Мозеш Матяш Швайґер (Mózes Mátyás Schweiger),<ref>{{cite web |url=https://www.geni.com/people/L%C3%A1szl%C3%B3-B%C3%ADr%C3%B3/6000000037993001509 |title=László Bíró |date=29 September 1899 |website=geni.com |publisher= |accessdate= |language=анґліцькы }}</ref> мамка&nbsp;— Янка (рожд.&nbsp;Улман).<ref>{{cite web |url=https://www.geni.com/people/Janka-Ulmann/6000000037993408035 |title=Janka Ulmann |date=1873 |website=geni.com |publisher= |accessdate= |language=анґліцькы }}</ref> Пусля ошколы, Ласлов робив журналістов на [[Мадярьско|Мадярах]]. == Вынайденя кулькового пера == [[Файл:Bolígrafo birome II edit.jpg|альт=Металова кулькова авторучка из уґравірованым написом „Birome“|міні|235x235пкс|''Birome'', вынайденя Ласлова тай Дєрдя Бірова]] Роблячи журналістов, Біров замітив, ож чорнило, хоснованоє у печати ґазеты, скоро сохло, тай позад того не мож го было розмастити по папірьови. Ун пробовав тото такой чорнило схосновати на писаня пером, айбо його ідея не фунґовала; чорнило не затікало на конець пера. У [[1931|1931.&nbsp;рокови]] Біров презентовав першый свуй модел кулькового пера на Межинароднуй будапештськуй выставцї.<ref name="Patent2">{{cite web |title=Golyó a tollban – megemlékezés Bíró László Józsefről |language=мадярськы |url=http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html |work=mszh.hu |publisher=Hungarian Patent Office |access-date=2008-07-22 |archive-date=2010-03-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100305131927/http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html |url-status=dead }}</ref> Над ним Ласлов робив зо своим братом Дєрдьом, [[Хемія|хеміком]].<ref name="AZ">{{cite book|last1=Stoyles|first1=Pennie|title=The A to Z of Inventions and Inventors|publisher=케이론교육|first2=Peter|last2=Pentland|url=https://archive.org/details/atozofinventions0006stoy|url-access=registration|pages=[https://archive.org/details/atozofinventions0006stoy/page/18 18]|isbn=1-58340-790-1|year=2006|access-date=2008-07-22|via=archive.org|language=анґліцькы}}</ref> Они ся доумили покласти на конець ручкы не перо, а піціцьку сферу, котра слободно обертавучи ся, наберала чорнило из картріджа, такой подавучи го на папірь. Ласлов Біров запатентовав сяке перо у [[1938|1938.]]&nbsp;рокови у [[Паріж|Парижі]]. У часі [[Друга світова война|Другої світової войны]], у [[1943|рокови 1943]] браты Біровы уєдно из їх цімбором тай будучым бізніс-партнером Хуаном Хорхе Мейне (тоже єврейського походжіня) утікли уд націстув у Арґентину. Туды їх закликав товдышньый [[Презідент|президент]] крайины Авґустін Хусто&nbsp;— ун ся спознав из Біровом на вакаційох у Юґославії тай почудовав ся из чудної серсамы на писаня.<ref name="Lawrence">{{Cite web |title=Inventor of ball-point pen dies |work=Lawrence Journal-World |via=Google News |url=https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19851025&id=XborAAAAIBAJ&sjid=2-UFAAAAIBAJ&pg=5356,6509628 |date=October 25, 1985 |accessdate=July 1, 2024 |language=анґліцькы }}</ref> [[17. юн|17.&nbsp;юнія]]&nbsp;[[1943]] они зареєстровали у [[Споєны Штаты Америцькы|США]] патент [https://web.archive.org/web/20161220172130/http://patft.uspto.gov/netacgi/nph-Parser?patentnumber=2390636 №2390636],<ref name="US Patent 2390636">{{cite web |title=US2390636 "Writing Instrument" |url=https://docs.google.com/viewer?url=patentimages.storage.googleapis.com/pdfs/US2390636.pdf |access-date=2013-08-05 |publisher=US Patent Office |date= |language=анґліцькы }}</ref> тай заклали компанію „Biro Meyne Biro“. У Арґентині кулькове перо так ся и кличе, ''birome''; сесе слово по суті ся чинит из складеных до вороха фамелий Біров тай Мейне. [[Файл:Bolígrafo marca birome I.jpg|альт=Реклама ручкы „Birome“ у арґентинському журналови „Leoplán“ у рокови 1945. На бокови видко текст: „Nuevo útil para escribir Stratopen "Birome". Nueva palabra para definirlo Esferográfica Automática y escribe con tinta“.|міні|Реклама ручкы ''Birome'' у арґентинському журналови ''Leoplán'' у рокови 1945]] У рокови [[1945]] Марсел Бік, голова компанії BIC, купив уд Біровув патент тай учинив кулькове перо своїм головным товаром. Удтовды BIC продали булш ги 100&nbsp;міліардув кульковых пер у всьому світови. == Смерть тай дідузнина == Ласлов Біров умер у арґентинському Буенос-Айресови, у [[1985|рокови&nbsp;1985]].<ref name="Lawrence2">{{Cite web |title=Inventor of ball-point pen dies |work=Lawrence Journal-World |via=Google News |url=https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19851025&id=XborAAAAIBAJ&sjid=2-UFAAAAIBAJ&pg=5356,6509628 |date=October 25, 1985 |accessdate=July 1, 2024 |language=анґліцькы }}</ref> У Арґентині День вынаходника ся празднує в уродины Бірова, [[29. септембер|29.&nbsp;септембра]]. У подакотрых краинах ([[Велика Брітанія|Споєноє королювство]], [[Ірьско|Ірландія]], [[Австралія]], [[Італія]]<ref>{{cite book|last=Room|first=Adrian|title=Dictionary of Trade Name Origins|url=https://archive.org/details/dictionaryoftrad00room|url-access=registration|access-date=2008-07-22|year=1983|publisher=Routledge|isbn=0-7102-0174-5|pages=[https://archive.org/details/dictionaryoftrad00room/page/41 41]}}</ref><ref>{{cite web |title=Biro |work=nell'Enciclopedia Treccani |language=таліянськы |url=http://www.treccani.it/enciclopedia/biro/ |via=treccani.it |access-date=2013-05-22 }}</ref>) кулькове перо дотеперь знавут пораз кликати „biro“. Хоть тото зареєстрованый товарный знак, ун подаґде став общым назывником, так ги є из словами „ксерокс“ авадь „памперс“. [[29. септембер|29.&nbsp;септембра]]&nbsp;[[2016]] компанія Google дала у свуй єдноименный веб-глядач „Google-дудл“, респ.&nbsp;спеціалный сяточный малюнок, посяченый Ласлову&nbsp;Бірову.<ref>{{cite web |url=https://doodles.google/doodle/ladislao-jose-biros-117th-birthday/ |title=Ladislao José Biro's 117th birthday |website=doodles.google |access-date=2016-09-29 |language=анґліцькы }}</ref> == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1899|1985|Біров, Ласлов}} [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Мадярскы новинаре]] 8rp2iw3qd2kkggl1lg1d08kbm1u1dhr Луково 0 21045 167673 166786 2026-07-21T16:05:25Z Rue323 31002 167673 wikitext text/x-wiki '''Лу́ково''' ({{Lang-hu|Lukova}}) ({{Lang-uk|Луково}}) — [[село]] у [[Білкӱвська територіална община|Білкӱвськӱв територіалнӱв общині]] [[Хустськый район|Хустського района]] (бывшый [[Иршавскый район|Иршавськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|этнохороним=Луковчане}} == Історія == [[Село]] основаноє у [[1500]]. році, у селови у [[XIX. стороча|XIX.]] сторочови быв учиненый водяный млин файтов Сенинцьӱв, у [[1748]]. році у [[Село|селі]] ужек была деривляна цирьков. У [[1918]]. році [[село]] войшло у состав [[Руська Крайна|Руської Крайны]], а пак до [[1944]]. было у составови [[Чехословакія|Чехословенська]].<ref>https://www.digitalniknihovna.cz/nacr/view/uuid:4726c9d0-b7de-11dd-a769-000d606f5dc6?page=uuid:9c979a30-ba3f-11dd-964a-000d606f5dc6</ref> У [[1944]]. році, [[29. септембер|29. септембра]] [[село]] узято [[Робочо-Селянська Челлена Армада|РСЧК]] а у [[1946]]. войшло у состав [[УССР]].<ref>https://bilkigr.gov.ua/nashe-selo/?utm_source</ref> == Присілкы == '''Задо́н''' '''Задо́н''' — бывшоє [[село]], ныні у составови Лукова. зъединеноє из с. Луково Спомин: [[1530]]: Zadon == Обывательство == У [[1989]]. році у [[Село|селі]] жило 1493 людий а у [[2001]]: 1558 людий, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,72% [[Російскый язык|руськый]] — 1,16% [[Білоруськый язык|білоруськый]] — 0,06% == Туристичны Міста == • храм Великомученика Дмитрія. [[1796]].<ref>https://bilkigr.gov.ua/nashe-selo/?utm_source=chatgpt.com</ref> • Боржавська узкоколійна желізниця. • 200. рӱчный водяный млин. == Удкликованя == {{Переклад|uk|Луково (Україна)}} 3o9yhoyjnckaljlnqi56sn2tydqymw7 Общины Чорной Горы 0 22179 167670 162661 2026-07-21T15:50:16Z CommonsDelinker 9283 Replacing CoatDG.svg with [[File:Coat_of_Arms_of_Danilovgrad.svg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: [[:c:COM:FR#FR2|Criterion 2]] (meaningless or ambiguous name)). 167670 wikitext text/x-wiki [[Файл:AdministrativnaCG.PNG|праворуч|міні|240x240пкс|Адміністративноє діленя Чорной Горы на 2020 рӯк.]] У адміністративнӯм планови '''[[Чорна Гора]]''' ділить ся на 25 общин ({{Lang-cnr|}}и [[Серьбскый язык|серб]]. opština/општина). {| class="wikitable sortable" width="90%" ! rowspan="2" |№ !Герб ! rowspan="2" |Назва ! colspan="2" |Площадь ! colspan="2" |Обывательство (2019) ! rowspan="2" |Плотность<br /><br />(чол/км<sup>2</sup>) ! rowspan="2" |Векшына обывательства (2011)<ref>https://web.archive.org/web/20250702080254/https://www.monstat.org/userfiles/file/popis2011/saopstenje/knjiga_prvi%20rezultati%281%29.pdf</ref> ! rowspan="2" |Основный язык комунікації ! rowspan="2" |Домінувуща реліґія |- ! !км² !Місто !чол. !Місто |- |1 |[[Файл:CoatAN.jpg|центр|35x35пкс]] |Андрієвиця | align="center" |283 |17 | align="center" |4585 |20 | align="center" |18 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (61,86%) | align="center" bgcolor="lightblue" |серьбскый | align="center" bgcolor="lightblue" |православіє |- |2 |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Bar.png|центр|44x44пкс]] |[[Бар (община)|Бар]] | align="center" |598 |8 | align="center" |42048 |4 | align="center" |70 | align="center" bgcolor="pink" |черногорци (46,50%) | align="center" bgcolor="pink" |черногорьскый | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |3 |[[Файл:FinalniGrbBerane1.png|альт=|центр|37x37пкс]] |Беране | align="center" |544 |10 | align="center" |31874 |7 | align="center" |52 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (42,96%) | align="center" bgcolor="lightblue" |серьбскый | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |4 |[[Файл:BijeloPoljeWeapon.png|центр|35x35пкс]] |Биело-Поле | align="center" |924 |4 | align="center" |42191 |3 | align="center" |50 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (35,96%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |5 |[[Файл:Budva-grb.gif|центр|53x53пкс]] |[[Будва (община)|Будва]] | align="center" |122 |23 | align="center" |22061 |11 | align="center" |157 | align="center" bgcolor="pink" |чорногорци (48,19%) | align="center" bgcolor="lightblue" |серьбскый | align="center" bgcolor="lightblue" |православіє |- |6 |[[Файл:Coat_of_arms_of_Gusinje.svg|центр|35x35пкс]] |[[Гусине (община)|Гусине]] | align="center" |157 |22 | align="center" |4027 |21 | align="center" |26 | align="center" bgcolor="#7fffd4" |бошняки (42,64%) | align="center" bgcolor="#7fffd4" |боснийский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |7 |[[Файл:Coat of Arms of Danilovgrad.svg|центр|35x35пкс]] |Даниловград | align="center" |501 |11 | align="center" |18284 |12 | align="center" |37 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (64,19%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православіє |- |8 |[[Файл:Amblem_of_Zabljak.png|центр|52x52пкс]] |Жабляк | align="center" |445 |12 | align="center" |3081 |22 | align="center" |8 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (50,43%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православіє |- |9 |[[Файл:Kolasin_coat.gif|центр|35x35пкс]] |Колашин | align="center" |897 |6 | align="center" |7228 |18 | align="center" |9 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (57,42%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |10 |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Kotor.png|центр|47x47пкс]] |[[Котор (община)|Котор]] | align="center" |335 |15 | align="center" |22753 |9 | align="center" |67 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (48,88%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |11 |[[Файл:Mojkovac_coa.png|центр|35x35пкс]] |Мойковац | align="center" |367 |14 | align="center" |7553 |17 | align="center" |23 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (59,12%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |12 |[[Файл:Niksic_Coat-of-Arms.svg|центр|35x35пкс]] |Никшич | align="center" |2065 |1 | align="center" |69203 |2 | align="center" |35 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (63,70%) | align="center" bgcolor="pink" |черногорский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |13 | |Петница | align="center" |173 |21 | align="center" |5482 |19 | align="center" |32 | align="center" bgcolor="#7fffd4" |бошняки (83,02%) | align="center" bgcolor="#7fffd4" |боснийский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |14 |[[Файл:PlavWeapon.png|центр|35x35пкс]] |[[Плав (община)|Плав]] | align="center" |328 |16 | align="center" |9081 |16 | align="center" |28 | align="center" bgcolor="#7fffd4" |бошняки (51,90%) | align="center" bgcolor="#7fffd4" |боснийский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |15 |[[Файл:Pljevlja-grb.png|центр|35x35пкс]] |[[Плевля (община)|Плевля]] | align="center" |1346 |3 | align="center" |27006 |6 | align="center" |23 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (57,07%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |16 |[[Файл:Pluzine_coa.png|центр|35x35пкс]] |[[Плужіне]] | align="center" |854 |7 | align="center" |2613 |23 | align="center" |4 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (65,65%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |17 |[[Файл:Middle_Coat_of_Arms_of_Podgorica.svg|центр|45x45пкс]] |[[Главный град Подґориця|Подгорица]] | align="center" |1399 |2 | align="center" |201631 |1 | align="center" |133 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (57,35%) | align="center" bgcolor="pink" |черногорский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |18 |[[Файл:Rozaje_Coat_of_Arms.svg|центр|45x45пкс]] |[[Рожае (община)|Рожае]] | align="center" |432 |13 | align="center" |23024 |8 | align="center" |53 | align="center" bgcolor="#7fffd4" |бошняки (83,91%) | align="center" bgcolor="#7fffd4" |боснийский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |19 |[[Файл:MNE_Tivat_COA.svg|центр|35x35пкс]] |[[Тиват (община)|Тиват]] | align="center" |46 |24 | align="center" |15069 |14 | align="center" |305 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (33,25%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |20 |[[Файл:Coat_of_arms_of_Tuzi.svg|центр|35x35пкс]] |[[Тузи (община)|Тузи]] | align="center" |236 |19 | align="center" |12096 |15 | align="center" |67 | align="center" bgcolor="lightyellow" |албанцы (68,44%) | align="center" bgcolor="lightyellow" |албанский | align="center" bgcolor="lightyellow" |католичество |- |21 |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Ulcinj.svg|центр|35x35пкс]] |[[Ульцинь (община)|Ульцинь]] | align="center" |255 |18 | align="center" |20191 |10 | align="center" |78 | align="center" bgcolor="lightyellow" |албанцы (70,66%) | align="center" bgcolor="lightyellow" |албанский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |22 |[[Файл:Grb_HN.svg|центр|35x35пкс]] |[[Херцег-Нови (община)|Херцег-Нови]] | align="center" |235 |20 | align="center" |30597 |5 | align="center" |131 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (48,89%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |23 |[[Файл:Cetinje_Coat-of-Arms.svg|центр|35x35пкс]] |[[Цетине (община)|Цетине]] | align="center" |899 |5 | align="center" |15181 |13 | align="center" |19 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (90,54%) | align="center" bgcolor="pink" |черногорский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |24 |[[Файл:Šavnik_Montenegro_COA.svg|центр|35x35пкс]] |[[Шавник (община)|Шавник]] | align="center" |553 |9 | align="center" |1558 |24 | align="center" |4 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (53,82%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |25 | |Зета[англ.] | align="center" |153 | | align="center" |16206 | | align="center" |106 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (65,15%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |} == Иппен позерайте == * [[Націоналный состав по общинам Чорной Горы]] * [[Населены пункты Чорной Горы]] == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Административны части Чорной Горы]] bi1qro76kl3i270rhy3tl8xov68o9a1 Тверьска ґубернія 0 22328 167681 155569 2026-07-22T02:58:34Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 167681 wikitext text/x-wiki '''Тверьска́ ґубе́рнія''' ([[Російскый язык|рус]]. Тверская губерния) — адміністративно-територіална єдениця у [[1796]]—[[1917]] у составови [[Російска імперія|Російськой ріші]], у [[1917]]—[[1929]] — у составови [[РСФСР]]. {{Універзалный інфобокс}} Площадь — 56 837 верст² (64 686 км²). Тверьска ґубернія была образована у [[1796|1796 році]] на містови [[Тверьскоє намістничество|Тверьского намістничества]], учрежденого [[25. новембер|25 новембра]] [[1775]] року. Адміністративный центр — [[Тверь]]. == Адміністративноє діленя == У момент образованя Тверьска ґубернія включала 9 уїздӯв: Бежецкый, Вышнёволоцкый, Зубцовскый, Кашинскый, Новоторжскый, Осташковскый, Ржевськый, Старицькый, Тверьскый. У 1803 році были воссоздані упразднены при образованю ґубернії уїзды: Весьегонскый, Калязинскый и Корчевскый. Из 1803 до 1918 року у состав ґубернії входило 12 уїздӯв: === Заштатный варош === {| class="wikitable" !№ !Варош !Обывательство (1897) !Входить у !Ерб |- |1 |Красный Холм |2514 чол. |Весьегонскый уїзд |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Krasny_Kholm_(Tver_oblast)_(1781).png|альт=|43x43пкс]] |- |} [[Файл:Карта_волостей_Тверской_губернии.jpg|міні|350x350пкс|Волости Тверьской ґубернії.]] == Обывательство == [[Файл:2009_Stamp_of_Russia._Men's_Hat._Tver'_Province.jpg|праворуч|міні|216x216пкс|Поштова марка [[Росія|Росії]], [[2009|2009 рӯк]].]] Націоналный состав на [[1897|1897 рӯк]]<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1500 |title=Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2009-03-04 |archivedate=2013-10-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131005015833/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1500 }}</ref>: {| class="wikitable" !Уїзд ![[русы]] ![[карелы]] |- |Ґубернія цалком |92,8 % |6,7 % |- |Бежецкый |80,8 % |19,0 % |- |Весьегонскый |83,7 % |16,2 % |- |Вышнёволоцкый |83,4 % |15,5 % |- |Зубцовскый |98,7 % |1,2 % |- |Калязинскый |99,9 % |… |- |Кашинскый |99,9 % |… |- |Корчевскый |99,8 % |… |- |Новоторжскый |89,1 % |10,6 % |- |Осташковскый |98,8 % |… |- |Ржевськый |99,3 % |… |- |Старицькый |99,8 % |… |- |Тверьскый |97,9 % |… |} == Зруняня из Тверьскыв областёв == {| class="wikitable" ! !Площадь !Обывательство |- |'''Тверьска ґубернія''', [[1913|1913 рӯк]] |65,1 тыс.км² |2351,1 тыс.чол. |- |[[Тверьска область]], [[2010|2010 рӯк]] |84,2 тыс.км² |1353,5 тыс.чол. |} == Карты == <gallery widths="170" heights="170"> Файл:Tver_in_Russian_Empire_(1914).svg|Містонахождіня ґубернії у Російськӯв ріші. Файл:Tver_governorate_1821.jpg|Ґенералн карта Тверьской ґубернії из Ґеоґрафіческого атласа Російськой ріші, Падышева. [[1821]] рӯк. Файл:Tver_gub_N.png|Карта адміністративного діленя Тверьской ґубернії. Файл:TverskayaGiO.png|Територія ґубернії и области на карті Файл:Карта-схема_по_двухверстной_карте_Тверской_губернии_1853г..jpg|Карта-схема учинена на основі споя листӯв двухверстной топоґрафіческой межовой карты А.И. Менде [[1853]] р. </gallery> == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20130422164751/http://blacksearcher.ru/forum/viewtopic.php?t=70 Списки населенных мест Тверской губернии 1862], [https://web.archive.org/web/20140606230418/http://boxpis.ru/svg/?p=1590 Электронный геокодированный вариант СНМ], [https://web.archive.org/web/20210727000832/http://boxpis.ru/gk-g/aesnmf.php?name=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%81&p_name=0&p_name_and=0&pri_s=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B5&pri_p=0&obj_s=%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C&obj_p=0&kj_1=500&kj_2=100000&kj_p=0&p_user=0 База данных по СНМ в комплексе с архивной и современной картой] * [https://web.archive.org/web/20250414140957/https://new.runivers.ru/maps/eiler/08/ Карта Тверского наместничества (1792 г)] * Карта Тверского наместничества (1796 г). Малоформатный атлас Российской империи. * Карта Тверской губернии (1800 г). Лист 14. Атлас Российской империи. * Карта Тверской губернии (1821 г). «Географический атлас Российской империи, Царства Польского и Великого Княжества Финляндского» * [http://runivers.ru/maps/AtlasRossiiskoyImperii51/8/ Карта Тверской Губернии (1835 г). «Атлас Российской Империи, содержащий в себе 51 губернию, 4 области, Царство Польское и Княжество Финляндское».] * [https://web.archive.org/web/20250119090304/https://new.runivers.ru/maps/podratlas/56/ Карта Тверской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года] * [https://web.archive.org/web/20161011094448/http://boxpis.ru/gk-g/v3_3vall_google.php?u=navigate&l=34.960211&b=57.039234&m=13&dl=-0.0005150&db=0.0034560&nm=osm&nm2=Tv2v&sw=2&em_ks=0&kml_n=1&kml_f=http%3A%2F%2Fboxpis.ru%2Fkml%2Ft_u.kml&lang=ru Двухверстная топографическая межевая карта Тверской губернии съёмки А. И. Менде (Мендт)], 1853 г. (автоматизированный просмотр с современными картами и космическими снимками) * [https://ru.wikisource.org/wiki/Категория:ЭСБЕ:Тверская%20губерния ЭСБЕ:Тверская губерния] * [http://book-olds.ru/BookLibrary/44005-Pamyatnyie-kn-Tverskoy-gub.html Книги по истории Тверской губернии, Справочные и Памятные книжки] / Библиотека Царское Село [[Катеґорія:Тверьска ґубернія]] [[Катеґорія:Историчны области России]] p6qtkppk5zj2jp7lz0gobslbd5aibja Янка Купала 0 22485 167688 161587 2026-07-22T15:17:14Z Igor Kercsa 5504 одстранена хыбна шаблона 167688 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Янка Купала |Образчик=[[Файл:Yanka Kupala.jpg|230px]] |Чинность=[[писатель]], [[публіціста]], [[Драматург|драматурґ]] |Уроджѣня={{birth date|1882|7|7}}<ref>25. юн [[Юліаньскый календарь]]</ref> |Мѣсто_роджѣня=Вязынка, [[Російска імперія]] (нынї [[Білорусь]]) |Упокоеня={{death date and age|1942|6|28|1882|7|7}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]] |Мѣсто_погребу=Воεнскый теметів, [[Мінск]] }} '''Я́нка Купа́ла''' ({{lang-be|Янка Купала, Janka Kupała}}), властным меном '''Іван Домініковіч Луцевіч''' ({{lang-be|Іван Дамінікавіч Луцэвіч, Iwan Daminikawič Lucewič}}; {{ДН|7.|7|1882|25.|6}}, Вязынка, [[Російска імперія]] (нынї [[Білорусь]]) — {{ДС|28.|06|1942}}, [[Москва]], [[СССР]]) — [[Білорусы|білоруськый]] [[писатель]], [[публіціста]], [[Драматург|драматурґ]], [[перекладатель]], єден зо закладателїв новой білоруськой літературы. Вєдно з [[Якуб Колас|Якубом Коласом]] і [[Максім Богдановіч|Максімом Богдановічом]] он был єдным з головных фіґур білоруського одроджіня ({{lang-be|адраджэнне}}) зачатку 20. стороча. == Честованя памняти == [[Файл:Я. Кругер. Партрэт Я. Купалы.jpg|міні|260px|Я. Кругер. Портрет Янкы Купалы, 1923]] Студіованю жывота і творчости білоруського писателя присвячена праца Літературного музею Янкы Купалы в [[Мінск]]у, філій музею во Вязынках, Лявках, Харужынцях (філіал «Акопы»), Яхімовщінї, тыж і чінность Меджінародного фонду Янкы Купалы. Меном Янкы Купалы названы Інштітут языка і літературы Народной академії наук Білоруси ({{lang-be|Інстытут мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі}}; вєдно з меном [[Якуб Колас|Якубом Коласом]]), Гродненьска штатна універзіта (1957), уліця, парк і станіця метра в Мінску, памнятны резервації во Вязынках, Лявках, Купалова резервація в околицях Акопів і проспект в Гроднї. Од року 1959 ся удїлює Літературна премія Янкы Купалы (од року 1965 премія має штатный статус). 2. юлія 1942 была прията резолуція о наданю Білоруськім штатному універзітї мена Янкы Купалы. Тота резолуція ся нїґда нереалізовала, хоць дотеперь небыла зрушена.<ref>{{Cite web | author = Пятро Васючэнка| surname = Васючэнка| name = Пятро| authorlink = Пятро Васючэнка| coauthor = Кастусь Лашкевіч| date = 7. юлія 2007| url = http://www.camarade.biz/page/1/bo/2524/article.html| title = Купала прадказаў таталітарызм і глабалізацыю| фармат = | назва праекту = | publisher = «Труд-7»| accessdata = 8. фебруара 2009 | камэнтар = }}</ref> Купальскы чітанкы напрямлены на популарізацію зналости о жывотї і творчости першого народного писателя Білоруси. В послїднїх роках чітаня стали головным одборным форумом на діскусію о научных выслїдків і проблем купалознательства. В року 2012 в день народжіня писателя Google змінила своє лоґо на Dooble з портретом Купалы для хоснователїв з [[Білорусь|Білоруси]] і білоруськой верзії глядача.<!--<ref>{{Cite news|author=|title=Google святкуе юбілей Янкі Купалы — фота|url=http://pda.nn.by/artykul/76443.html|publisher=[[Наша Ніва]]|date=7. юлія 2012|accessdate=26. марца 2013}}</ref>--> === Памнятникы === <gallery> Помнік Янку Купалу ў Вязынцы, А.Глебаў (1982).jpg|Памнятник во Радашкавічах (скулптор Алексей Глебав, 1982) Places of life and work of Yanka Kupala 05.jpg|Памнятник во Лявках Pamiatnaja doška J. Kupalu, Sankt-Pieciarburh.jpg|Памнятна таблічка на домі в [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзї]], де писатель жыв в роках 1909—1913 Gdańsk pomnik Janki Kupały.JPG|Памнятник в [[Ґданьск]]у Yanka Kupala monument in Ashdod - 1.jpg|Памнятна таблічка в ізраельскім містї Ашдодї (білоруськый язык) Yanka Kupala monument in Ashdod - 2.jpg|Памнятный таблїчка в ізраельскім містї Ашдодї (гебрейскый язык) </gallery> == Образ в уменї == Янкови Купалови присвячены вершы і пєсы, музичны, кінематоґрафічны, малёвны і ґрафічны творы. Композітор В. Помазов написав вокально-сімфонічный твір «Янка Купала». Жывот і творчость поета суть присвячены на хронікално-документалнім філму «А зязюля кукавала» (1972), телефілмы «Поклін мой народу за пісні» (1982), «Ніколи я не умирав» (1992), «Імша за Купала» (1993) і далшы. К юбілеям Я. Купалы были присвячены умелецькы выставкы. Выстава «Янка Купала. Кругы раю» быв поставленый у Републіканьскім театрї білоруськой драматурґії, премєра ся зачала 2. фебруара 2012 року.<ref>{{Cite web |url=https://afisha.relax.by/theatre/10035108-kupala-krug-raju/minsk/ |title=afisha.relax.by |access-date=17. децембра 2022 |archive-date=17. децембра 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221217204403/https://afisha.relax.by/theatre/10035108-kupala-krug-raju/minsk/ |url-status=dead }}</ref> Умелецькый філм «Купала» о жывотї і творчости класіка была знята на кіностудії «Беларусьфільм» за підпоров Міністерства културы Білоруськой републікы. Публічно показаный на Московскім кінофестівалї в року 2020, але по тім веце ся не демонстровав. == У філмі == * «Купала» (2020) — філм о Янку Купалу, у котрім окрем осуда писателя ся іщі розповідає о заказу [[Білоруськый язык|білоруського языка]] владов [[Російска імперія|Російской імперії]], зніщіня білоруськой інтеліґенції в [[СССР]], депортацію [[Білорусы|Білорусів]] совєтьсков владов і русіфікацію штату. == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1882|1942|Купала, Янка}} == Література == * Зборнік матэрыялаў аб жыцці і дзейнасці паэта / Вл. Ф. Луцэвіч, І.&nbsp;К.&nbsp;Жыдовіч * Падручнік для 10 кл. / В.&nbsp;Я.&nbsp;Ляшук, А.&nbsp;А.&nbsp;Майсейчык, К.&nbsp;М.&nbsp;Мароз і інш. * ''Колас Г''. Карані міфаў: Жыццё і творчасць Янкі Купалы.&nbsp;— Мн., 1998. * Янка Купала: Енциклопедичний довідник.&nbsp;— Мінськ, 1986. * Вулиці Києва. Довідник.&nbsp;— Київ: УЕ, 1995. * ''Сачанка Б''. Сняцца сны аб Беларусі…: Загадка смерці Янкі Купалы // ЛіМ.&nbsp;— 1988. —19 серпня. * ''Сачанка Б''. У сведкі запісы пакліча… // ЛіМ.&nbsp;— 1989.&nbsp;— 20 грудня. [[Катеґорія:Писателе подля алфавиту]] [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Білоруськы писателї]] cpwgpd1e8rjgam2gzogshdc7a6qr9v3 Асфалт 0 22510 167671 152846 2026-07-21T16:02:23Z Halajkovič 33393 167671 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Асфа́льт''' ({{Lang-el|ασφαλτος}}&nbsp;— «горна смола», «асфальт»)&nbsp;— строителный яжущый матеріал.<ref>Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.</ref> == Природный и исскуственный асфальт == [[Файл:Asphalt_plant_pic.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Асфальтовый завод]] * Асфальт&nbsp;— продукт фізико-хімічной переміны бітума. Продукт природного окысніня (увітрёваня) нефти&nbsp;— язкый чорный бітум, што складать ся у основі из [[карбон]]а (80&nbsp;%), [[гідроґен]]а (10&nbsp;%) тай [[оксіґен]]а (10&nbsp;%). * ''Исскуственна асфальтобетонна змішь''&nbsp;— змішь бітума из подрӯбнеными мінеральными матеріалами, які пудвышавуть ёго стойкӯсть. Исскуственный асфальт хоснує ся у виді дорожнёго асфальтового покрытя (13–60&nbsp;% бітума) авадь асфальтояжучої речовины. Природный и штучный асфальт хоснувуть про разні асфальтобетонні змішкз и главным образом про изготовленя литого асфальтового бетона, из якого роблять покрытя дорӯг и тротуарӯв, падимента промышленных строёк и т. д. Асфальт хоснувуть иппен про заливкы швӯв дорожньых (бетонных и блочных) покрыть тай у гідротехнічнӯв стройці. == Иппен позерайте == * [[Асфальтобетон]] * [[Асфальтові лакы]] * [[Асфальто-смолисті речовины]] * [[Асфальтоукладалник]] * [[Гудрон]] == Удкликованя == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Шаблона:Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * Асфальт // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 25. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт [[Катеґорія:Ставебны материалы]] [[Катеґорія:Нефтепродукты]] lsl3bx1rii7cicb2apjrp2tzwmuaqz7 167672 167671 2026-07-21T16:03:53Z Halajkovič 33393 167672 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Асфа́льт''' ({{Lang-el|ασφαλτος}}&nbsp;— «горна смола», «асфальт»)&nbsp;— строителный яжущый матеріал.<ref>Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.</ref> == Природный и исскуственный асфальт == [[Файл:Asphalt_plant_pic.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Асфальтовый завод]] * Асфальт&nbsp;— продукт фізико-хімічной переміны бітума. Продукт природного окысніня (увітрёваня) нефти&nbsp;— язкый чорный бітум, што складать ся у основі из [[карбон]]а (80&nbsp;%), [[гідроґен]]а (10&nbsp;%) тай [[оксіґен]]а (10&nbsp;%). * ''Исскуственна асфальтобетонна змішь''&nbsp;— змішь бітума из подрӯбнеными мінеральными матеріалами, які пудвышавуть ёго стойкӯсть. Исскуственный асфальт хоснує ся у виді дорожнёго асфальтового покрытя (13–60&nbsp;% бітума) авадь асфальтояжучої речовины. Природный и штучный асфальт хоснувуть про разні асфальтобетонні змішкз и главным образом про изготовленя литого асфальтового бетона, из якого роблять покрытя дорӯг и тротуарӯв, падимента промышленных строёк и т. д. Асфальт хоснувуть иппен про заливкы швӯв дорожньых (бетонных и блочных) покрыть тай у гідротехнічнӯв стройці. == Иппен позерайте == * [[Асфальтобетон]] * [[Асфальтові лакы]] * [[Асфальто-смолисті речовины]] * [[Асфальтоукладалник]] * [[Гудрон]] == Удкликованя == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Шаблона:Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * Асфальт // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 25. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Ставебны материалы]] [[Катеґорія:Нефтепродукты]] c1vftfxtvneggmhlqsqpgouhtq3q412 167682 167672 2026-07-22T13:59:33Z Rue323 31002 167682 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Асфа́лт''' ({{Lang-el|ασφαλτος}}&nbsp;— «горна смола», «асфалт»)&nbsp;— строителный яжущый матеріал.<ref>Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.</ref> == Природный и исусственный асфалт == [[Файл:Asphalt_plant_pic.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Асфальтовый завод]] * Асфалт&nbsp;— продукт фізико-хемічної переміны бітума. Продукт природного окысніня (увітрёваня) нефти&nbsp;— язкый чорный бітум, што складать ся у основі из [[карбон]]а (80&nbsp;%), [[гідроґен]]а (10&nbsp;%) тай [[оксіґен]]а (10&nbsp;%). * ''Исскуственна асфалтобетонна змішь''&nbsp;— змішь бітума из подрӯбнеными мінеральными матеріалами, які пудвышавуть ёго стойкӯсть. Искусственный асфалтт хоснує ся у виді дорожнёго асфалтового покрытя (13–60&nbsp;% бітума) авадь асфалтояжучої речовины. Природный и штучный асфалт хоснувуть про разні асфалтобетонні змішкз и главным образом про изготовленя литого асфалтового бетона, из якого роблять покрытя дорӯг и тротуарӯв, падимента промышленных строёк и т. д. Асфальт хоснувуть иппен про заливкы швӯв дорожньых (бетонных и блочных) покрыть тай у гідротехнічнӯв стройці. == Иппен позерайте == * [[Асфальтобетон]] * [[Асфальтові лакы]] * [[Асфальто-смолисті речовины]] * [[Асфальтоукладалник]] * [[Гудрон]] == Удкликованя == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Шаблона:Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * Асфальт // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 25. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Ставебны материалы]] [[Катеґорія:Нефтепродукты]] rz5sozkhqfzne4rfop1b5i49x4uf9tg 167683 167682 2026-07-22T13:59:42Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Асфальт]] на [[Асфалт]] з вычерянём напрямлїнь 167682 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Асфа́лт''' ({{Lang-el|ασφαλτος}}&nbsp;— «горна смола», «асфалт»)&nbsp;— строителный яжущый матеріал.<ref>Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.</ref> == Природный и исусственный асфалт == [[Файл:Asphalt_plant_pic.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Асфальтовый завод]] * Асфалт&nbsp;— продукт фізико-хемічної переміны бітума. Продукт природного окысніня (увітрёваня) нефти&nbsp;— язкый чорный бітум, што складать ся у основі из [[карбон]]а (80&nbsp;%), [[гідроґен]]а (10&nbsp;%) тай [[оксіґен]]а (10&nbsp;%). * ''Исскуственна асфалтобетонна змішь''&nbsp;— змішь бітума из подрӯбнеными мінеральными матеріалами, які пудвышавуть ёго стойкӯсть. Искусственный асфалтт хоснує ся у виді дорожнёго асфалтового покрытя (13–60&nbsp;% бітума) авадь асфалтояжучої речовины. Природный и штучный асфалт хоснувуть про разні асфалтобетонні змішкз и главным образом про изготовленя литого асфалтового бетона, из якого роблять покрытя дорӯг и тротуарӯв, падимента промышленных строёк и т. д. Асфальт хоснувуть иппен про заливкы швӯв дорожньых (бетонных и блочных) покрыть тай у гідротехнічнӯв стройці. == Иппен позерайте == * [[Асфальтобетон]] * [[Асфальтові лакы]] * [[Асфальто-смолисті речовины]] * [[Асфальтоукладалник]] * [[Гудрон]] == Удкликованя == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Шаблона:Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * Асфальт // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 25. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Ставебны материалы]] [[Катеґорія:Нефтепродукты]] rz5sozkhqfzne4rfop1b5i49x4uf9tg 167685 167683 2026-07-22T14:34:24Z Halajkovič 33393 /* Природный и искусственный асфалт */ 167685 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Асфа́лт''' ({{Lang-el|ασφαλτος}}&nbsp;— «горна смола», «асфалт»)&nbsp;— строителный яжущый матеріал.<ref>Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.</ref> == Природный и искусственный асфалт == [[Файл:Asphalt_plant_pic.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Асфальтовый завод]] * Асфалт&nbsp;— продукт фізико-хемічної переміны бітума. Продукт природного окысніня (увітрёваня) нефти&nbsp;— язкый чорный бітум, што складать ся у основі из [[карбон]]а (80&nbsp;%), [[гідроґен]]а (10&nbsp;%) тай [[оксіґен]]а (10&nbsp;%). * ''Исскуственна асфалтобетонна змішь''&nbsp;— змішь бітума из подрӯбнеными мінеральными матеріалами, які пудвышавуть ёго стойкӯсть. Искусственный асфалтт хоснує ся у виді дорожнёго асфалтового покрытя (13–60&nbsp;% бітума) авадь асфалтояжучої речовины. Природный и штучный асфалт хоснувуть про разні асфалтобетонні змішкз и главным образом про изготовленя литого асфалтового бетона, из якого роблять покрытя дорӯг и тротуарӯв, падимента промышленных строёк и т. д. Асфальт хоснувуть иппен про заливкы швӯв дорожньых (бетонных и блочных) покрыть тай у гідротехнічнӯв стройці. == Иппен позерайте == * [[Асфальтобетон]] * [[Асфальтові лакы]] * [[Асфальто-смолисті речовины]] * [[Асфальтоукладалник]] * [[Гудрон]] == Удкликованя == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Шаблона:Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * Асфальт // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 25. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Ставебны материалы]] [[Катеґорія:Нефтепродукты]] afx5954me710y141qf3n9rzrh560lhz 167686 167685 2026-07-22T15:08:01Z LYTMAN 23698 жерело на украйинськый словник туй ні до чого 167686 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Áсфалт''' ({{Lang-el|ασφαλτος}}&nbsp;— «горна смола», «асфалт»)&nbsp;— строителный яжущый матеріал. == Природный и искусственный асфалт == [[Файл:Asphalt_plant_pic.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Асфальтовый завод]] * Асфалт&nbsp;— продукт фізико-хемічної переміны бітума. Продукт природного окысніня (увітрёваня) нефти&nbsp;— язкый чорный бітум, што складать ся у основі из [[карбон]]а (80&nbsp;%), [[гідроґен]]а (10&nbsp;%) тай [[оксіґен]]а (10&nbsp;%). * ''Исскуственна асфалтобетонна змішь''&nbsp;— змішь бітума из подрӯбнеными мінеральными матеріалами, які пудвышавуть ёго стойкӯсть. Искусственный асфалтт хоснує ся у виді дорожнёго асфалтового покрытя (13–60&nbsp;% бітума) авадь асфалтояжучої речовины. Природный и штучный асфалт хоснувуть про разні асфалтобетонні змішкз и главным образом про изготовленя литого асфалтового бетона, из якого роблять покрытя дорӯг и тротуарӯв, падимента промышленных строёк и т. д. Асфальт хоснувуть иппен про заливкы швӯв дорожньых (бетонных и блочных) покрыть тай у гідротехнічнӯв стройці. == Иппен позерайте == * [[Асфальтобетон|Асфалтобетон]] * [[Асфальтові лакы|Асфалтові лакы]] * [[Асфальто-смолисті речовины|Асфалто-смолисті речовины]] * [[Асфальтоукладалник|Асфалтоукладалник]] * [[Гудрон]] == Удкликованя == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Шаблона:Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * Асфальт // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 25. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Ставебны материалы]] [[Катеґорія:Нефтепродукты]] jixgfhufvubn8l58dskfbg5dbo9qgjt 167687 167686 2026-07-22T15:12:50Z LYTMAN 23698 167687 wikitext text/x-wiki {{Універзалный інфобокс}} '''Áсфалт''' ({{Lang-el|ασφαλτος}}&nbsp;— «горна смола», «асфалт»)&nbsp;— строителный яжущый матеріал. == Природный и искусственный асфалт == [[Файл:Asphalt_plant_pic.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Асфальтовый завод]] * Асфалт&nbsp;— продукт фізико-хемічної переміны бітума. Продукт природного окысніня (увітрёваня) нафты&nbsp;— язкый чорный бітум, што складать ся у основі из [[карбон]]а (80&nbsp;%), [[гідроґен]]а (10&nbsp;%) тай [[оксіґен]]а (10&nbsp;%). * ''Исскуственна асфалтобетонна зміш''&nbsp;— зміш бітума из подрӯбнеными мінеральными матеріалами, які пудвышавуть ёго стойкӯсть. Искусственный асфалтт хоснує ся у виді дорожнёго асфалтового покрытя (13–60&nbsp;% бітума) авадь асфалтояжучої речовины. Природный и штучный асфалт хоснувуть про разні асфалтобетонні змішкз и главным образом про изготовленя литого асфалтового бетона, из якого роблять покрытя дорӯг и тротуарӯв, падимента промышленных строёк и т. д. Асфалт хоснувуть иппен про заливкы швӯв дорожньых (бетонных и блочных) покрыть тай у гідротехнічнӯв стройці. == Иппен позерайте == * [[Асфалтобетон]] * [[Асфалтові лакы]] * [[Асфалто-смолисті речовины]] * [[Асфалтоукладалник]] * [[Гудрон]] == Удкликованя == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Шаблона:Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Ставебны материалы]] [[Катеґорія:Нефтепродукты]] 49xxfimeup7vzylapdjmjaycx6x3w9x Список років 0 23008 167701 156017 2026-07-22T20:46:31Z Halajkovič 33393 167701 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} Тота сторінка є списком єднотливых статей за [[Рік|рокы]]. Рокы суть уведжены в хронолоґічнім порядку. == [[3. тысячроча|3. тісячроча]] == === [[21. стороча]] === : {{hlist|[[2100]]|[[2099]]|[[2098]]|[[2097]]|[[2096]]|[[2095]]|[[2094]]|[[2093]]|[[2092]]|[[2091]]}} : {{hlist|[[2090]]|[[2089]]|[[2088]]|[[2087]]|[[2086]]|[[2085]]|[[2084]]|[[2083]]|[[2082]]|[[2081]]}} : {{hlist|[[2080]]|[[2079]]|[[2078]]|[[2077]]|[[2076]]|[[2075]]|[[2074]]|[[2073]]|[[2072]]|[[2071]]}} : {{hlist|[[2070]]|[[2069]]|[[2068]]|[[2067]]|[[2066]]|[[2065]]|[[2064]]|[[2063]]|[[2062]]|[[2061]]}} : {{hlist|[[2060]]|[[2059]]|[[2058]]|[[2057]]|[[2056]]|[[2055]]|[[2054]]|[[2053]]|[[2052]]|[[2051]]}} : {{hlist|[[2050]]|[[2049]]|[[2048]]|[[2047]]|[[2046]]|[[2045]]|[[2044]]|[[2043]]|[[2042]]|[[2041]]}} : {{hlist|[[2040]]|[[2039]]|[[2038]]|[[2037]]|[[2036]]|[[2035]]|[[2034]]|[[2033]]|[[2032]]|[[2031]]}} : {{hlist|[[2030]]|[[2029]]|[[2028]]|[[2027]]|[[2026]]|[[2025]]|[[2024]]|[[2023]]|[[2022]]|[[2021]]}} : {{hlist|[[2020]]|[[2019]]|[[2018]]|[[2017]]|[[2016]]|[[2015]]|[[2014]]|[[2013]]|[[2012]]|[[2011]]}} : {{hlist|[[2010]]|[[2009]]|[[2008]]|[[2007]]|[[2006]]|[[2005]]|[[2004]]|[[2003]]|[[2002]]|[[2001]]}} == [[2. тысячроча|2. тісячроча]] == === [[20. стороча]] === : {{hlist|[[2000]]|[[1999]]|[[1998]]|[[1997]]|[[1996]]|[[1995]]|[[1994]]|[[1993]]|[[1992]]|[[1991]]}} : {{hlist|[[1990]]|[[1989]]|[[1988]]|[[1987]]|[[1986]]|[[1985]]|[[1984]]|[[1983]]|[[1982]]|[[1981]]}} : {{hlist|[[1980]]|[[1979]]|[[1978]]|[[1977]]|[[1976]]|[[1975]]|[[1974]]|[[1973]]|[[1972]]|[[1971]]}} : {{hlist|[[1970]]|[[1969]]|[[1968]]|[[1967]]|[[1966]]|[[1965]]|[[1964]]|[[1963]]|[[1962]]|[[1961]]}} : {{hlist|[[1960]]|[[1959]]|[[1958]]|[[1957]]|[[1956]]|[[1955]]|[[1954]]|[[1953]]|[[1952]]|[[1951]]}} : {{hlist|[[1950]]|[[1949]]|[[1948]]|[[1947]]|[[1946]]|[[1945]]|[[1944]]|[[1943]]|[[1942]]|[[1941]]}} : {{hlist|[[1940]]|[[1939]]|[[1938]]|[[1937]]|[[1936]]|[[1935]]|[[1934]]|[[1933]]|[[1932]]|[[1931]]}} : {{hlist|[[1930]]|[[1929]]|[[1928]]|[[1927]]|[[1926]]|[[1925]]|[[1924]]|[[1923]]|[[1922]]|[[1921]]}} : {{hlist|[[1920]]|[[1919]]|[[1918]]|[[1917]]|[[1916]]|[[1915]]|[[1914]]|[[1913]]|[[1912]]|[[1911]]}} : {{hlist|[[1910]]|[[1909]]|[[1908]]|[[1907]]|[[1906]]|[[1905]]|[[1904]]|[[1903]]|[[1902]]|[[1901]]}} === [[19. стороча]] === : {{hlist|[[1900]]|[[1899]]|[[1898]]|[[1897]]|[[1896]]|[[1895]]|[[1894]]|[[1893]]|[[1892]]|[[1891]]}} : {{hlist|[[1890]]|[[1889]]|[[1888]]|[[1887]]|[[1886]]|[[1885]]|[[1884]]|[[1883]]|[[1882]]|[[1881]]}} : {{hlist|[[1880]]|[[1879]]|[[1878]]|[[1877]]|[[1876]]|[[1875]]|[[1874]]|[[1873]]|[[1872]]|[[1871]]}} : {{hlist|[[1870]]|[[1869]]|[[1868]]|[[1867]]|[[1866]]|[[1865]]|[[1864]]|[[1863]]|[[1862]]|[[1861]]}} : {{hlist|[[1860]]|[[1859]]|[[1858]]|[[1857]]|[[1856]]|[[1855]]|[[1854]]|[[1853]]|[[1852]]|[[1851]]}} : {{hlist|[[1850]]|[[1849]]|[[1848]]|[[1847]]|[[1846]]|[[1845]]|[[1844]]|[[1843]]|[[1842]]|[[1841]]}} : {{hlist|[[1840]]|[[1839]]|[[1838]]|[[1837]]|[[1836]]|[[1835]]|[[1834]]|[[1833]]|[[1832]]|[[1831]]}} : {{hlist|[[1830]]|[[1829]]|[[1828]]|[[1827]]|[[1826]]|[[1825]]|[[1824]]|[[1823]]|[[1822]]|[[1821]]}} : {{hlist|[[1820]]|[[1819]]|[[1818]]|[[1817]]|[[1816]]|[[1815]]|[[1814]]|[[1813]]|[[1812]]|[[1811]]}} : {{hlist|[[1810]]|[[1809]]|[[1808]]|[[1807]]|[[1806]]|[[1805]]|[[1804]]|[[1803]]|[[1802]]|[[1801]]}} === [[18. стороча]] === : {{hlist|[[1800]]|[[1799]]|[[1798]]|[[1797]]|[[1796]]|[[1795]]|[[1794]]|[[1793]]|[[1792]]|[[1791]]}} : {{hlist|[[1790]]|[[1789]]|[[1788]]|[[1787]]|[[1786]]|[[1785]]|[[1784]]|[[1783]]|[[1782]]|[[1781]]}} : {{hlist|[[1780]]|[[1779]]|[[1778]]|[[1777]]|[[1776]]|[[1775]]|[[1774]]|[[1773]]|[[1772]]|[[1771]]}} : {{hlist|[[1770]]|[[1769]]|[[1768]]|[[1767]]|[[1766]]|[[1765]]|[[1764]]|[[1763]]|[[1762]]|[[1761]]}} : {{hlist|[[1760]]|[[1759]]|[[1758]]|[[1757]]|[[1756]]|[[1755]]|[[1754]]|[[1753]]|[[1752]]|[[1751]]}} : {{hlist|[[1750]]|[[1749]]|[[1748]]|[[1747]]|[[1746]]|[[1745]]|[[1744]]|[[1743]]|[[1742]]|[[1741]]}} : {{hlist|[[1740]]|[[1739]]|[[1738]]|[[1737]]|[[1736]]|[[1735]]|[[1734]]|[[1733]]|[[1732]]|[[1731]]}} : {{hlist|[[1730]]|[[1729]]|[[1728]]|[[1727]]|[[1726]]|[[1725]]|[[1724]]|[[1723]]|[[1722]]|[[1721]]}} : {{hlist|[[1720]]|[[1719]]|[[1718]]|[[1717]]|[[1716]]|[[1715]]|[[1714]]|[[1713]]|[[1712]]|[[1711]]}} : {{hlist|[[1710]]|[[1709]]|[[1708]]|[[1707]]|[[1706]]|[[1705]]|[[1704]]|[[1703]]|[[1702]]|[[1701]]}} === [[17. стороча]] === : {{hlist|[[1700]]|[[1699]]|[[1698]]|[[1697]]|[[1696]]|[[1695]]|[[1694]]|[[1693]]|[[1692]]|[[1691]]}} : {{hlist|[[1690]]|[[1689]]|[[1688]]|[[1687]]|[[1686]]|[[1685]]|[[1684]]|[[1683]]|[[1682]]|[[1681]]}} : {{hlist|[[1680]]|[[1679]]|[[1678]]|[[1677]]|[[1676]]|[[1675]]|[[1674]]|[[1673]]|[[1672]]|[[1671]]}} : {{hlist|[[1670]]|[[1669]]|[[1668]]|[[1667]]|[[1666]]|[[1665]]|[[1664]]|[[1663]]|[[1662]]|[[1661]]}} : {{hlist|[[1660]]|[[1659]]|[[1658]]|[[1657]]|[[1656]]|[[1655]]|[[1654]]|[[1653]]|[[1652]]|[[1651]]}} : {{hlist|[[1650]]|[[1649]]|[[1648]]|[[1647]]|[[1646]]|[[1645]]|[[1644]]|[[1643]]|[[1642]]|[[1641]]}} : {{hlist|[[1640]]|[[1639]]|[[1638]]|[[1637]]|[[1636]]|[[1635]]|[[1634]]|[[1633]]|[[1632]]|[[1631]]}} : {{hlist|[[1630]]|[[1629]]|[[1628]]|[[1627]]|[[1626]]|[[1625]]|[[1624]]|[[1623]]|[[1622]]|[[1621]]}} : {{hlist|[[1620]]|[[1619]]|[[1618]]|[[1617]]|[[1616]]|[[1615]]|[[1614]]|[[1613]]|[[1612]]|[[1611]]}} : {{hlist|[[1610]]|[[1609]]|[[1608]]|[[1607]]|[[1606]]|[[1605]]|[[1604]]|[[1603]]|[[1602]]|[[1601]]}} === [[16. стороча]] === : {{hlist|[[1600]]|[[1599]]|[[1598]]|[[1597]]|[[1596]]|[[1595]]|[[1594]]|[[1593]]|[[1592]]|[[1591]]}} : {{hlist|[[1590]]|[[1589]]|[[1588]]|[[1587]]|[[1586]]|[[1585]]|[[1584]]|[[1583]]|[[1582]]|[[1581]]}} : {{hlist|[[1580]]|[[1579]]|[[1578]]|[[1577]]|[[1576]]|[[1575]]|[[1574]]|[[1573]]|[[1572]]|[[1571]]}} : {{hlist|[[1570]]|[[1569]]|[[1568]]|[[1567]]|[[1566]]|[[1565]]|[[1564]]|[[1563]]|[[1562]]|[[1561]]}} : {{hlist|[[1560]]|[[1559]]|[[1558]]|[[1557]]|[[1556]]|[[1555]]|[[1554]]|[[1553]]|[[1552]]|[[1551]]}} : {{hlist|[[1550]]|[[1549]]|[[1548]]|[[1547]]|[[1546]]|[[1545]]|[[1544]]|[[1543]]|[[1542]]|[[1541]]}} : {{hlist|[[1540]]|[[1539]]|[[1538]]|[[1537]]|[[1536]]|[[1535]]|[[1534]]|[[1533]]|[[1532]]|[[1531]]}} : {{hlist|[[1530]]|[[1529]]|[[1528]]|[[1527]]|[[1526]]|[[1525]]|[[1524]]|[[1523]]|[[1522]]|[[1521]]}} : {{hlist|[[1520]]|[[1519]]|[[1518]]|[[1517]]|[[1516]]|[[1515]]|[[1514]]|[[1513]]|[[1512]]|[[1511]]}} : {{hlist|[[1510]]|[[1509]]|[[1508]]|[[1507]]|[[1506]]|[[1505]]|[[1504]]|[[1503]]|[[1502]]|[[1501]]}} === [[15. стороча]] === : {{hlist|[[1500]]|[[1499]]|[[1498]]|[[1497]]|[[1496]]|[[1495]]|[[1494]]|[[1493]]|[[1492]]|[[1491]]}} : {{hlist|[[1490]]|[[1489]]|[[1488]]|[[1487]]|[[1486]]|[[1485]]|[[1484]]|[[1483]]|[[1482]]|[[1481]]}} : {{hlist|[[1480]]|[[1479]]|[[1478]]|[[1477]]|[[1476]]|[[1475]]|[[1474]]|[[1473]]|[[1472]]|[[1471]]}} : {{hlist|[[1470]]|[[1469]]|[[1468]]|[[1467]]|[[1466]]|[[1465]]|[[1464]]|[[1463]]|[[1462]]|[[1461]]}} : {{hlist|[[1460]]|[[1459]]|[[1458]]|[[1457]]|[[1456]]|[[1455]]|[[1454]]|[[1453]]|[[1452]]|[[1451]]}} : {{hlist|[[1450]]|[[1449]]|[[1448]]|[[1447]]|[[1446]]|[[1445]]|[[1444]]|[[1443]]|[[1442]]|[[1441]]}} : {{hlist|[[1440]]|[[1439]]|[[1438]]|[[1437]]|[[1436]]|[[1435]]|[[1434]]|[[1433]]|[[1432]]|[[1431]]}} : {{hlist|[[1430]]|[[1429]]|[[1428]]|[[1427]]|[[1426]]|[[1425]]|[[1424]]|[[1423]]|[[1422]]|[[1421]]}} : {{hlist|[[1420]]|[[1419]]|[[1418]]|[[1417]]|[[1416]]|[[1415]]|[[1414]]|[[1413]]|[[1412]]|[[1411]]}} : {{hlist|[[1410]]|[[1409]]|[[1408]]|[[1407]]|[[1406]]|[[1405]]|[[1404]]|[[1403]]|[[1402]]|[[1401]]}} === [[14. стороча]] === : {{hlist|[[1400]]|[[1399]]|[[1398]]|[[1397]]|[[1396]]|[[1395]]|[[1394]]|[[1393]]|[[1392]]|[[1391]]}} : {{hlist|[[1390]]|[[1389]]|[[1388]]|[[1387]]|[[1386]]|[[1385]]|[[1384]]|[[1383]]|[[1382]]|[[1381]]}} : {{hlist|[[1380]]|[[1379]]|[[1378]]|[[1377]]|[[1376]]|[[1375]]|[[1374]]|[[1373]]|[[1372]]|[[1371]]}} : {{hlist|[[1370]]|[[1369]]|[[1368]]|[[1367]]|[[1366]]|[[1365]]|[[1364]]|[[1363]]|[[1362]]|[[1361]]}} : {{hlist|[[1360]]|[[1359]]|[[1358]]|[[1357]]|[[1356]]|[[1355]]|[[1354]]|[[1353]]|[[1352]]|[[1351]]}} : {{hlist|[[1350]]|[[1349]]|[[1348]]|[[1347]]|[[1346]]|[[1345]]|[[1344]]|[[1343]]|[[1342]]|[[1341]]}} : {{hlist|[[1340]]|[[1339]]|[[1338]]|[[1337]]|[[1336]]|[[1335]]|[[1334]]|[[1333]]|[[1332]]|[[1331]]}} : {{hlist|[[1330]]|[[1329]]|[[1328]]|[[1327]]|[[1326]]|[[1325]]|[[1324]]|[[1323]]|[[1322]]|[[1321]]}} : {{hlist|[[1320]]|[[1319]]|[[1318]]|[[1317]]|[[1316]]|[[1315]]|[[1314]]|[[1313]]|[[1312]]|[[1311]]}} : {{hlist|[[1310]]|[[1309]]|[[1308]]|[[1307]]|[[1306]]|[[1305]]|[[1304]]|[[1303]]|[[1302]]|[[1301]]}} === [[13. стороча]] === : {{hlist|[[1300]]|[[1299]]|[[1298]]|[[1297]]|[[1296]]|[[1295]]|[[1294]]|[[1293]]|[[1292]]|[[1291]]}} : {{hlist|[[1290]]|[[1289]]|[[1288]]|[[1287]]|[[1286]]|[[1285]]|[[1284]]|[[1283]]|[[1282]]|[[1281]]}} : {{hlist|[[1280]]|[[1279]]|[[1278]]|[[1277]]|[[1276]]|[[1275]]|[[1274]]|[[1273]]|[[1272]]|[[1271]]}} : {{hlist|[[1270]]|[[1269]]|[[1268]]|[[1267]]|[[1266]]|[[1265]]|[[1264]]|[[1263]]|[[1262]]|[[1261]]}} : {{hlist|[[1260]]|[[1259]]|[[1258]]|[[1257]]|[[1256]]|[[1255]]|[[1254]]|[[1253]]|[[1252]]|[[1251]]}} : {{hlist|[[1250]]|[[1249]]|[[1248]]|[[1247]]|[[1246]]|[[1245]]|[[1244]]|[[1243]]|[[1242]]|[[1241]]}} : {{hlist|[[1240]]|[[1239]]|[[1238]]|[[1237]]|[[1236]]|[[1235]]|[[1234]]|[[1233]]|[[1232]]|[[1231]]}} : {{hlist|[[1230]]|[[1229]]|[[1228]]|[[1227]]|[[1226]]|[[1225]]|[[1224]]|[[1223]]|[[1222]]|[[1221]]}} : {{hlist|[[1220]]|[[1219]]|[[1218]]|[[1217]]|[[1216]]|[[1215]]|[[1214]]|[[1213]]|[[1212]]|[[1211]]}} : {{hlist|[[1210]]|[[1209]]|[[1208]]|[[1207]]|[[1206]]|[[1205]]|[[1204]]|[[1203]]|[[1202]]|[[1201]]}} === [[12. стороча]] === : {{hlist|[[1200]]|[[1199]]|[[1198]]|[[1197]]|[[1196]]|[[1195]]|[[1194]]|[[1193]]|[[1192]]|[[1191]]}} : {{hlist|[[1190]]|[[1189]]|[[1188]]|[[1187]]|[[1186]]|[[1185]]|[[1184]]|[[1183]]|[[1182]]|[[1181]]}} : {{hlist|[[1180]]|[[1179]]|[[1178]]|[[1177]]|[[1176]]|[[1175]]|[[1174]]|[[1173]]|[[1172]]|[[1171]]}} : {{hlist|[[1170]]|[[1169]]|[[1168]]|[[1167]]|[[1166]]|[[1165]]|[[1164]]|[[1163]]|[[1162]]|[[1161]]}} : {{hlist|[[1160]]|[[1159]]|[[1158]]|[[1157]]|[[1156]]|[[1155]]|[[1154]]|[[1153]]|[[1152]]|[[1151]]}} : {{hlist|[[1150]]|[[1149]]|[[1148]]|[[1147]]|[[1146]]|[[1145]]|[[1144]]|[[1143]]|[[1142]]|[[1141]]}} : {{hlist|[[1140]]|[[1139]]|[[1138]]|[[1137]]|[[1136]]|[[1135]]|[[1134]]|[[1133]]|[[1132]]|[[1131]]}} : {{hlist|[[1130]]|[[1129]]|[[1128]]|[[1127]]|[[1126]]|[[1125]]|[[1124]]|[[1123]]|[[1122]]|[[1121]]}} : {{hlist|[[1120]]|[[1119]]|[[1118]]|[[1117]]|[[1116]]|[[1115]]|[[1114]]|[[1113]]|[[1112]]|[[1111]]}} : {{hlist|[[1110]]|[[1109]]|[[1108]]|[[1107]]|[[1106]]|[[1105]]|[[1104]]|[[1103]]|[[1102]]|[[1101]]}} === [[11. стороча]] === : {{hlist|[[1100]]|[[1099]]|[[1098]]|[[1097]]|[[1096]]|[[1095]]|[[1094]]|[[1093]]|[[1092]]|[[1091]]}} : {{hlist|[[1090]]|[[1089]]|[[1088]]|[[1087]]|[[1086]]|[[1085]]|[[1084]]|[[1083]]|[[1082]]|[[1081]]}} : {{hlist|[[1080]]|[[1079]]|[[1078]]|[[1077]]|[[1076]]|[[1075]]|[[1074]]|[[1073]]|[[1072]]|[[1071]]}} : {{hlist|[[1070]]|[[1069]]|[[1068]]|[[1067]]|[[1066]]|[[1065]]|[[1064]]|[[1063]]|[[1062]]|[[1061]]}} : {{hlist|[[1060]]|[[1059]]|[[1058]]|[[1057]]|[[1056]]|[[1055]]|[[1054]]|[[1053]]|[[1052]]|[[1051]]}} : {{hlist|[[1050]]|[[1049]]|[[1048]]|[[1047]]|[[1046]]|[[1045]]|[[1044]]|[[1043]]|[[1042]]|[[1041]]}} : {{hlist|[[1040]]|[[1039]]|[[1038]]|[[1037]]|[[1036]]|[[1035]]|[[1034]]|[[1033]]|[[1032]]|[[1031]]}} : {{hlist|[[1030]]|[[1029]]|[[1028]]|[[1027]]|[[1026]]|[[1025]]|[[1024]]|[[1023]]|[[1022]]|[[1021]]}} : {{hlist|[[1020]]|[[1019]]|[[1018]]|[[1017]]|[[1016]]|[[1015]]|[[1014]]|[[1013]]|[[1012]]|[[1011]]}} : {{hlist|[[1010]]|[[1009]]|[[1008]]|[[1007]]|[[1006]]|[[1005]]|[[1004]]|[[1003]]|[[1002]]|[[1001]]}} == [[1. тысячроча|1. тісячроча]] == === [[10. стороча]] === : {{hlist|[[1000]]|[[999]]|[[998]]|[[997]]|[[996]]|[[995]]|[[994]]|[[993]]|[[992]]|[[991]]}} : {{hlist|[[990]]|[[989]]|[[988]]|[[987]]|[[986]]|[[985]]|[[984]]|[[983]]|[[982]]|[[981]]}} : {{hlist|[[980]]|[[979]]|[[978]]|[[977]]|[[976]]|[[975]]|[[974]]|[[973]]|[[972]]|[[971]]}} : {{hlist|[[970]]|[[969]]|[[968]]|[[967]]|[[966]]|[[965]]|[[964]]|[[963]]|[[962]]|[[961]]}} : {{hlist|[[960]]|[[959]]|[[958]]|[[957]]|[[956]]|[[955]]|[[954]]|[[953]]|[[952]]|[[951]]}} : {{hlist|[[950]]|[[949]]|[[948]]|[[947]]|[[946]]|[[945]]|[[944]]|[[943]]|[[942]]|[[941]]}} : {{hlist|[[940]]|[[939]]|[[938]]|[[937]]|[[936]]|[[935]]|[[934]]|[[933]]|[[932]]|[[931]]}} : {{hlist|[[930]]|[[929]]|[[928]]|[[927]]|[[926]]|[[925]]|[[924]]|[[923]]|[[922]]|[[921]]}} : {{hlist|[[920]]|[[919]]|[[918]]|[[917]]|[[916]]|[[915]]|[[914]]|[[913]]|[[912]]|[[911]]}} : {{hlist|[[910]]|[[909]]|[[908]]|[[907]]|[[906]]|[[905]]|[[904]]|[[903]]|[[902]]|[[901]]}} === [[9. стороча]] === : {{hlist|[[900]]|[[899]]|[[898]]|[[897]]|[[896]]|[[895]]|[[894]]|[[893]]|[[892]]|[[891]]}} : {{hlist|[[890]]|[[889]]|[[888]]|[[887]]|[[886]]|[[885]]|[[884]]|[[883]]|[[882]]|[[881]]}} : {{hlist|[[880]]|[[879]]|[[878]]|[[877]]|[[876]]|[[875]]|[[874]]|[[873]]|[[872]]|[[871]]}} : {{hlist|[[870]]|[[869]]|[[868]]|[[867]]|[[866]]|[[865]]|[[864]]|[[863]]|[[862]]|[[861]]}} : {{hlist|[[860]]|[[859]]|[[858]]|[[857]]|[[856]]|[[855]]|[[854]]|[[853]]|[[852]]|[[851]]}} : {{hlist|[[850]]|[[849]]|[[848]]|[[847]]|[[846]]|[[845]]|[[844]]|[[843]]|[[842]]|[[841]]}} : {{hlist|[[840]]|[[839]]|[[838]]|[[837]]|[[836]]|[[835]]|[[834]]|[[833]]|[[832]]|[[831]]}} : {{hlist|[[830]]|[[829]]|[[828]]|[[827]]|[[826]]|[[825]]|[[824]]|[[823]]|[[822]]|[[821]]}} : {{hlist|[[820]]|[[819]]|[[818]]|[[817]]|[[816]]|[[815]]|[[814]]|[[813]]|[[812]]|[[811]]}} : {{hlist|[[810]]|[[809]]|[[808]]|[[807]]|[[806]]|[[805]]|[[804]]|[[803]]|[[802]]|[[801]]}} === [[8. стороча]] === : {{hlist|[[800]]|[[799]]|[[798]]|[[797]]|[[796]]|[[795]]|[[794]]|[[793]]|[[792]]|[[791]]}} : {{hlist|[[790]]|[[789]]|[[788]]|[[787]]|[[786]]|[[785]]|[[784]]|[[783]]|[[782]]|[[781]]}} : {{hlist|[[780]]|[[779]]|[[778]]|[[777]]|[[776]]|[[775]]|[[774]]|[[773]]|[[772]]|[[771]]}} : {{hlist|[[770]]|[[769]]|[[768]]|[[767]]|[[766]]|[[765]]|[[764]]|[[763]]|[[762]]|[[761]]}} : {{hlist|[[760]]|[[759]]|[[758]]|[[757]]|[[756]]|[[755]]|[[754]]|[[753]]|[[752]]|[[751]]}} : {{hlist|[[750]]|[[749]]|[[748]]|[[747]]|[[746]]|[[745]]|[[744]]|[[743]]|[[742]]|[[741]]}} : {{hlist|[[740]]|[[739]]|[[738]]|[[737]]|[[736]]|[[735]]|[[734]]|[[733]]|[[732]]|[[731]]}} : {{hlist|[[730]]|[[729]]|[[728]]|[[727]]|[[726]]|[[725]]|[[724]]|[[723]]|[[722]]|[[721]]}} : {{hlist|[[720]]|[[719]]|[[718]]|[[717]]|[[716]]|[[715]]|[[714]]|[[713]]|[[712]]|[[711]]}} : {{hlist|[[710]]|[[709]]|[[708]]|[[707]]|[[706]]|[[705]]|[[704]]|[[703]]|[[702]]|[[701]]}} === [[7. стороча]] === : {{hlist|[[700]]|[[699]]|[[698]]|[[697]]|[[696]]|[[695]]|[[694]]|[[693]]|[[692]]|[[691]]}} : {{hlist|[[690]]|[[689]]|[[688]]|[[687]]|[[686]]|[[685]]|[[684]]|[[683]]|[[682]]|[[681]]}} : {{hlist|[[680]]|[[679]]|[[678]]|[[677]]|[[676]]|[[675]]|[[674]]|[[673]]|[[672]]|[[671]]}} : {{hlist|[[670]]|[[669]]|[[668]]|[[667]]|[[666]]|[[665]]|[[664]]|[[663]]|[[662]]|[[661]]}} : {{hlist|[[660]]|[[659]]|[[658]]|[[657]]|[[656]]|[[655]]|[[654]]|[[653]]|[[652]]|[[651]]}} : {{hlist|[[650]]|[[649]]|[[648]]|[[647]]|[[646]]|[[645]]|[[644]]|[[643]]|[[642]]|[[641]]}} : {{hlist|[[640]]|[[639]]|[[638]]|[[637]]|[[636]]|[[635]]|[[634]]|[[633]]|[[632]]|[[631]]}} : {{hlist|[[630]]|[[629]]|[[628]]|[[627]]|[[626]]|[[625]]|[[624]]|[[623]]|[[622]]|[[621]]}} : {{hlist|[[620]]|[[619]]|[[618]]|[[617]]|[[616]]|[[615]]|[[614]]|[[613]]|[[612]]|[[611]]}} : {{hlist|[[610]]|[[609]]|[[608]]|[[607]]|[[606]]|[[605]]|[[604]]|[[603]]|[[602]]|[[601]]}} === [[6. стороча]] === : {{hlist|[[600]]|[[599]]|[[598]]|[[597]]|[[596]]|[[595]]|[[594]]|[[593]]|[[592]]|[[591]]}} : {{hlist|[[590]]|[[589]]|[[588]]|[[587]]|[[586]]|[[585]]|[[584]]|[[583]]|[[582]]|[[581]]}} : {{hlist|[[580]]|[[579]]|[[578]]|[[577]]|[[576]]|[[575]]|[[574]]|[[573]]|[[572]]|[[571]]}} : {{hlist|[[570]]|[[569]]|[[568]]|[[567]]|[[566]]|[[565]]|[[564]]|[[563]]|[[562]]|[[561]]}} : {{hlist|[[560]]|[[559]]|[[558]]|[[557]]|[[556]]|[[555]]|[[554]]|[[553]]|[[552]]|[[551]]}} : {{hlist|[[550]]|[[549]]|[[548]]|[[547]]|[[546]]|[[545]]|[[544]]|[[543]]|[[542]]|[[541]]}} : {{hlist|[[540]]|[[539]]|[[538]]|[[537]]|[[536]]|[[535]]|[[534]]|[[533]]|[[532]]|[[531]]}} : {{hlist|[[530]]|[[529]]|[[528]]|[[527]]|[[526]]|[[525]]|[[524]]|[[523]]|[[522]]|[[521]]}} : {{hlist|[[520]]|[[519]]|[[518]]|[[517]]|[[516]]|[[515]]|[[514]]|[[513]]|[[512]]|[[511]]}} : {{hlist|[[510]]|[[509]]|[[508]]|[[507]]|[[506]]|[[505]]|[[504]]|[[503]]|[[502]]|[[501]]}} === [[5. стороча]] === : {{hlist|[[500]]|[[499]]|[[498]]|[[497]]|[[496]]|[[495]]|[[494]]|[[493]]|[[492]]|[[491]]}} : {{hlist|[[490]]|[[489]]|[[488]]|[[487]]|[[486]]|[[485]]|[[484]]|[[483]]|[[482]]|[[481]]}} : {{hlist|[[480]]|[[479]]|[[478]]|[[477]]|[[476]]|[[475]]|[[474]]|[[473]]|[[472]]|[[471]]}} : {{hlist|[[470]]|[[469]]|[[468]]|[[467]]|[[466]]|[[465]]|[[464]]|[[463]]|[[462]]|[[461]]}} : {{hlist|[[460]]|[[459]]|[[458]]|[[457]]|[[456]]|[[455]]|[[454]]|[[453]]|[[452]]|[[451]]}} : {{hlist|[[450]]|[[449]]|[[448]]|[[447]]|[[446]]|[[445]]|[[444]]|[[443]]|[[442]]|[[441]]}} : {{hlist|[[440]]|[[439]]|[[438]]|[[437]]|[[436]]|[[435]]|[[434]]|[[433]]|[[432]]|[[431]]}} : {{hlist|[[430]]|[[429]]|[[428]]|[[427]]|[[426]]|[[425]]|[[424]]|[[423]]|[[422]]|[[421]]}} : {{hlist|[[420]]|[[419]]|[[418]]|[[417]]|[[416]]|[[415]]|[[414]]|[[413]]|[[412]]|[[411]]}} : {{hlist|[[410]]|[[409]]|[[408]]|[[407]]|[[406]]|[[405]]|[[404]]|[[403]]|[[402]]|[[401]]}} === [[4. стороча]] === : {{hlist|[[400]]|[[399]]|[[398]]|[[397]]|[[396]]|[[395]]|[[394]]|[[393]]|[[392]]|[[391]]}} : {{hlist|[[390]]|[[389]]|[[388]]|[[387]]|[[386]]|[[385]]|[[384]]|[[383]]|[[382]]|[[381]]}} : {{hlist|[[380]]|[[379]]|[[378]]|[[377]]|[[376]]|[[375]]|[[374]]|[[373]]|[[372]]|[[371]]}} : {{hlist|[[370]]|[[369]]|[[368]]|[[367]]|[[366]]|[[365]]|[[364]]|[[363]]|[[362]]|[[361]]}} : {{hlist|[[360]]|[[359]]|[[358]]|[[357]]|[[356]]|[[355]]|[[354]]|[[353]]|[[352]]|[[351]]}} : {{hlist|[[350]]|[[349]]|[[348]]|[[347]]|[[346]]|[[345]]|[[344]]|[[343]]|[[342]]|[[341]]}} : {{hlist|[[340]]|[[339]]|[[338]]|[[337]]|[[336]]|[[335]]|[[334]]|[[333]]|[[332]]|[[331]]}} : {{hlist|[[330]]|[[329]]|[[328]]|[[327]]|[[326]]|[[325]]|[[324]]|[[323]]|[[322]]|[[321]]}} : {{hlist|[[320]]|[[319]]|[[318]]|[[317]]|[[316]]|[[315]]|[[314]]|[[313]]|[[312]]|[[311]]}} : {{hlist|[[310]]|[[309]]|[[308]]|[[307]]|[[306]]|[[305]]|[[304]]|[[303]]|[[302]]|[[301]]}} === [[3. стороча]] === : {{hlist|[[300]]|[[299]]|[[298]]|[[297]]|[[296]]|[[295]]|[[294]]|[[293]]|[[292]]|[[291]]}} : {{hlist|[[290]]|[[289]]|[[288]]|[[287]]|[[286]]|[[285]]|[[284]]|[[283]]|[[282]]|[[281]]}} : {{hlist|[[280]]|[[279]]|[[278]]|[[277]]|[[276]]|[[275]]|[[274]]|[[273]]|[[272]]|[[271]]}} : {{hlist|[[270]]|[[269]]|[[268]]|[[267]]|[[266]]|[[265]]|[[264]]|[[263]]|[[262]]|[[261]]}} : {{hlist|[[260]]|[[259]]|[[258]]|[[257]]|[[256]]|[[255]]|[[254]]|[[253]]|[[252]]|[[251]]}} : {{hlist|[[250]]|[[249]]|[[248]]|[[247]]|[[246]]|[[245]]|[[244]]|[[243]]|[[242]]|[[241]]}} : {{hlist|[[240]]|[[239]]|[[238]]|[[237]]|[[236]]|[[235]]|[[234]]|[[233]]|[[232]]|[[231]]}} : {{hlist|[[230]]|[[229]]|[[228]]|[[227]]|[[226]]|[[225]]|[[224]]|[[223]]|[[222]]|[[221]]}} : {{hlist|[[220]]|[[219]]|[[218]]|[[217]]|[[216]]|[[215]]|[[214]]|[[213]]|[[212]]|[[211]]}} : {{hlist|[[210]]|[[209]]|[[208]]|[[207]]|[[206]]|[[205]]|[[204]]|[[203]]|[[202]]|[[201]]}} === [[2. стороча]] === : {{hlist|[[200]]|[[199]]|[[198]]|[[197]]|[[196]]|[[195]]|[[194]]|[[193]]|[[192]]|[[191]]}} : {{hlist|[[190]]|[[189]]|[[188]]|[[187]]|[[186]]|[[185]]|[[184]]|[[183]]|[[182]]|[[181]]}} : {{hlist|[[180]]|[[179]]|[[178]]|[[177]]|[[176]]|[[175]]|[[174]]|[[173]]|[[172]]|[[171]]}} : {{hlist|[[170]]|[[169]]|[[168]]|[[167]]|[[166]]|[[165]]|[[164]]|[[163]]|[[162]]|[[161]]}} : {{hlist|[[160]]|[[159]]|[[158]]|[[157]]|[[156]]|[[155]]|[[154]]|[[153]]|[[152]]|[[151]]}} : {{hlist|[[150]]|[[149]]|[[148]]|[[147]]|[[146]]|[[145]]|[[144]]|[[143]]|[[142]]|[[141]]}} : {{hlist|[[140]]|[[139]]|[[138]]|[[137]]|[[136]]|[[135]]|[[134]]|[[133]]|[[132]]|[[131]]}} : {{hlist|[[130]]|[[129]]|[[128]]|[[127]]|[[126]]|[[125]]|[[124]]|[[123]]|[[122]]|[[121]]}} : {{hlist|[[120]]|[[119]]|[[118]]|[[117]]|[[116]]|[[115]]|[[114]]|[[113]]|[[112]]|[[111]]}} : {{hlist|[[110]]|[[109]]|[[108]]|[[107]]|[[106]]|[[105]]|[[104]]|[[103]]|[[102]]|[[101]]}} === [[1. стороча]] === : {{hlist|[[100]]|[[99]]|[[98]]|[[97]]|[[96]]|[[95]]|[[94]]|[[93]]|[[92]]|[[91]]}} : {{hlist|[[90]]|[[89]]|[[88]]|[[87]]|[[86]]|[[85]]|[[84]]|[[83]]|[[82]]|[[81]]}} : {{hlist|[[80]]|[[79]]|[[78]]|[[77]]|[[76]]|[[75]]|[[74]]|[[73]]|[[72]]|[[71]]}} : {{hlist|[[70]]|[[69]]|[[68]]|[[67]]|[[66]]|[[65]]|[[64]]|[[63]]|[[62]]|[[61]]}} : {{hlist|[[60]]|[[59]]|[[58]]|[[57]]|[[56]]|[[55]]|[[54]]|[[53]]|[[52]]|[[51]]}} : {{hlist|[[50]]|[[49]]|[[48]]|[[47]]|[[46]]|[[45]]|[[44]]|[[43]]|[[42]]|[[41]]}} : {{hlist|[[40]]|[[39]]|[[38]]|[[37]]|[[36]]|[[35]]|[[34]]|[[33]]|[[32]]|[[31]]}} : {{hlist|[[30]]|[[29]]|[[28]]|[[27]]|[[26]]|[[25]]|[[24]]|[[23]]|[[22]]|[[21]]}} : {{hlist|[[20]]|[[19]]|[[18]]|[[17]]|[[16]]|[[15]]|[[14]]|[[13]]|[[12]]|[[11]]}} : {{hlist|[[10]]|[[9]]|[[8]]|[[7]]|[[6]]|[[5]]|[[4]]|[[3]]|[[2]]|[[1]]}} == [[1. тысячроча до н. е.|1. тісячроча до н. е.]] == === [[1. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[1 до н. е.|1]]|[[2 до н. е.|2]]|[[3 до н. е.|3]]|[[4 до н. е.|4]]|[[5 до н. е.|5]]|[[6 до н. е.|6]]|[[7 до н. е.|7]]|[[8 до н. е.|8]]|[[9 до н. е.|9]]|[[10 до н. е.|10]]}} : {{hlist|[[11 до н. е.|11]]|[[12 до н. е.|12]]|[[13 до н. е.|13]]|[[14 до н. е.|14]]|[[15 до н. е.|15]]|[[16 до н. е.|16]]|[[17 до н. е.|17]]|[[18 до н. е.|18]]|[[19 до н. е.|19]]|[[20 до н. е.|20]]}} : {{hlist|[[21 до н. е.|21]]|[[22 до н. е.|22]]|[[23 до н. е.|23]]|[[24 до н. е.|24]]|[[25 до н. е.|25]]|[[26 до н. е.|26]]|[[27 до н. е.|27]]|[[28 до н. е.|28]]|[[29 до н. е.|29]]|[[30 до н. е.|30]]}} : {{hlist|[[31 до н. е.|31]]|[[32 до н. е.|32]]|[[33 до н. е.|33]]|[[34 до н. е.|34]]|[[35 до н. е.|35]]|[[36 до н. е.|36]]|[[37 до н. е.|37]]|[[38 до н. е.|38]]|[[39 до н. е.|39]]|[[40 до н. е.|40]]}} : {{hlist|[[41 до н. е.|41]]|[[42 до н. е.|42]]|[[43 до н. е.|43]]|[[44 до н. е.|44]]|[[45 до н. е.|45]]|[[46 до н. е.|46]]|[[47 до н. е.|47]]|[[48 до н. е.|48]]|[[49 до н. е.|49]]|[[50 до н. е.|50]]}} : {{hlist|[[51 до н. е.|51]]|[[52 до н. е.|52]]|[[53 до н. е.|53]]|[[54 до н. е.|54]]|[[55 до н. е.|55]]|[[56 до н. е.|56]]|[[57 до н. е.|57]]|[[58 до н. е.|58]]|[[59 до н. е.|59]]|[[60 до н. е.|60]]}} : {{hlist|[[61 до н. е.|61]]|[[62 до н. е.|62]]|[[63 до н. е.|63]]|[[64 до н. е.|64]]|[[65 до н. е.|65]]|[[66 до н. е.|66]]|[[67 до н. е.|67]]|[[68 до н. е.|68]]|[[69 до н. е.|69]]|[[70 до н. е.|70]]}} : {{hlist|[[71 до н. е.|71]]|[[72 до н. е.|72]]|[[73 до н. е.|73]]|[[74 до н. е.|74]]|[[75 до н. е.|75]]|[[76 до н. е.|76]]|[[77 до н. е.|77]]|[[78 до н. е.|78]]|[[79 до н. е.|79]]|[[80 до н. е.|80]]}} : {{hlist|[[81 до н. е.|81]]|[[82 до н. е.|82]]|[[83 до н. е.|83]]|[[84 до н. е.|84]]|[[85 до н. е.|85]]|[[86 до н. е.|86]]|[[87 до н. е.|87]]|[[88 до н. е.|88]]|[[89 до н. е.|89]]|[[90 до н. е.|90]]}} : {{hlist|[[91 до н. е.|91]]|[[92 до н. е.|92]]|[[93 до н. е.|93]]|[[94 до н. е.|94]]|[[95 до н. е.|95]]|[[96 до н. е.|96]]|[[97 до н. е.|97]]|[[98 до н. е.|98]]|[[99 до н. е.|99]]|[[100 до н. е.|100]]}} === [[2. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[101 до н. е.|101]]|[[102 до н. е.|102]]|[[103 до н. е.|103]]|[[104 до н. е.|104]]|[[105 до н. е.|105]]|[[106 до н. е.|106]]|[[107 до н. е.|107]]|[[108 до н. е.|108]]|[[109 до н. е.|109]]|[[110 до н. е.|110]]}} : {{hlist|[[111 до н. е.|111]]|[[112 до н. е.|112]]|[[113 до н. е.|113]]|[[114 до н. е.|114]]|[[115 до н. е.|115]]|[[116 до н. е.|116]]|[[117 до н. е.|117]]|[[118 до н. е.|118]]|[[119 до н. е.|119]]|[[120 до н. е.|120]]}} : {{hlist|[[121 до н. е.|121]]|[[122 до н. е.|122]]|[[123 до н. е.|123]]|[[124 до н. е.|124]]|[[125 до н. е.|125]]|[[126 до н. е.|126]]|[[127 до н. е.|127]]|[[128 до н. е.|128]]|[[129 до н. е.|129]]|[[130 до н. е.|130]]}} : {{hlist|[[131 до н. е.|131]]|[[132 до н. е.|132]]|[[133 до н. е.|133]]|[[134 до н. е.|134]]|[[135 до н. е.|135]]|[[136 до н. е.|136]]|[[137 до н. е.|137]]|[[138 до н. е.|138]]|[[139 до н. е.|139]]|[[140 до н. е.|140]]}} : {{hlist|[[141 до н. е.|141]]|[[142 до н. е.|142]]|[[143 до н. е.|143]]|[[144 до н. е.|144]]|[[145 до н. е.|145]]|[[146 до н. е.|146]]|[[147 до н. е.|147]]|[[148 до н. е.|148]]|[[149 до н. е.|149]]|[[150 до н. е.|150]]}} : {{hlist|[[151 до н. е.|151]]|[[152 до н. е.|152]]|[[153 до н. е.|153]]|[[154 до н. е.|154]]|[[155 до н. е.|155]]|[[156 до н. е.|156]]|[[157 до н. е.|157]]|[[158 до н. е.|158]]|[[159 до н. е.|159]]|[[160 до н. е.|160]]}} : {{hlist|[[161 до н. е.|161]]|[[162 до н. е.|162]]|[[163 до н. е.|163]]|[[164 до н. е.|164]]|[[165 до н. е.|165]]|[[166 до н. е.|166]]|[[167 до н. е.|167]]|[[168 до н. е.|168]]|[[169 до н. е.|169]]|[[170 до н. е.|170]]}} : {{hlist|[[171 до н. е.|171]]|[[172 до н. е.|172]]|[[173 до н. е.|173]]|[[174 до н. е.|174]]|[[175 до н. е.|175]]|[[176 до н. е.|176]]|[[177 до н. е.|177]]|[[178 до н. е.|178]]|[[179 до н. е.|179]]|[[180 до н. е.|180]]}} : {{hlist|[[181 до н. е.|181]]|[[182 до н. е.|182]]|[[183 до н. е.|183]]|[[184 до н. е.|184]]|[[185 до н. е.|185]]|[[186 до н. е.|186]]|[[187 до н. е.|187]]|[[188 до н. е.|188]]|[[189 до н. е.|189]]|[[190 до н. е.|190]]}} : {{hlist|[[191 до н. е.|191]]|[[192 до н. е.|192]]|[[193 до н. е.|193]]|[[194 до н. е.|194]]|[[195 до н. е.|195]]|[[196 до н. е.|196]]|[[197 до н. е.|197]]|[[198 до н. е.|198]]|[[199 до н. е.|199]]|[[200 до н. е.|200]]}} === [[3. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[201 до н. е.|201]]|[[202 до н. е.|202]]|[[203 до н. е.|203]]|[[204 до н. е.|204]]|[[205 до н. е.|205]]|[[206 до н. е.|206]]|[[207 до н. е.|207]]|[[208 до н. е.|208]]|[[209 до н. е.|209]]|[[210 до н. е.|210]]}} : {{hlist|[[211 до н. е.|211]]|[[212 до н. е.|212]]|[[213 до н. е.|213]]|[[214 до н. е.|214]]|[[215 до н. е.|215]]|[[216 до н. е.|216]]|[[217 до н. е.|217]]|[[218 до н. е.|218]]|[[219 до н. е.|219]]|[[220 до н. е.|220]]}} : {{hlist|[[221 до н. е.|221]]|[[222 до н. е.|222]]|[[223 до н. е.|223]]|[[224 до н. е.|224]]|[[225 до н. е.|225]]|[[226 до н. е.|226]]|[[227 до н. е.|227]]|[[228 до н. е.|228]]|[[229 до н. е.|229]]|[[230 до н. е.|230]]}} : {{hlist|[[231 до н. е.|231]]|[[232 до н. е.|232]]|[[233 до н. е.|233]]|[[234 до н. е.|234]]|[[235 до н. е.|235]]|[[236 до н. е.|236]]|[[237 до н. е.|237]]|[[238 до н. е.|238]]|[[239 до н. е.|239]]|[[240 до н. е.|240]]}} : {{hlist|[[241 до н. е.|241]]|[[242 до н. е.|242]]|[[243 до н. е.|243]]|[[244 до н. е.|244]]|[[245 до н. е.|245]]|[[246 до н. е.|246]]|[[247 до н. е.|247]]|[[248 до н. е.|248]]|[[249 до н. е.|249]]|[[250 до н. е.|250]]}} : {{hlist|[[251 до н. е.|251]]|[[252 до н. е.|252]]|[[253 до н. е.|253]]|[[254 до н. е.|254]]|[[255 до н. е.|255]]|[[256 до н. е.|256]]|[[257 до н. е.|257]]|[[258 до н. е.|258]]|[[259 до н. е.|259]]|[[260 до н. е.|260]]}} : {{hlist|[[261 до н. е.|261]]|[[262 до н. е.|262]]|[[263 до н. е.|263]]|[[264 до н. е.|264]]|[[265 до н. е.|265]]|[[266 до н. е.|266]]|[[267 до н. е.|267]]|[[268 до н. е.|268]]|[[269 до н. е.|269]]|[[270 до н. е.|270]]}} : {{hlist|[[271 до н. е.|271]]|[[272 до н. е.|272]]|[[273 до н. е.|273]]|[[274 до н. е.|274]]|[[275 до н. е.|275]]|[[276 до н. е.|276]]|[[277 до н. е.|277]]|[[278 до н. е.|278]]|[[279 до н. е.|279]]|[[280 до н. е.|280]]}} : {{hlist|[[281 до н. е.|281]]|[[282 до н. е.|282]]|[[283 до н. е.|283]]|[[284 до н. е.|284]]|[[285 до н. е.|285]]|[[286 до н. е.|286]]|[[287 до н. е.|287]]|[[288 до н. е.|288]]|[[289 до н. е.|289]]|[[290 до н. е.|290]]}} : {{hlist|[[291 до н. е.|291]]|[[292 до н. е.|292]]|[[293 до н. е.|293]]|[[294 до н. е.|294]]|[[295 до н. е.|295]]|[[296 до н. е.|296]]|[[297 до н. е.|297]]|[[298 до н. е.|298]]|[[299 до н. е.|299]]|[[300 до н. е.|300]]}} === [[4. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[301 до н. е.|301]]|[[302 до н. е.|302]]|[[303 до н. е.|303]]|[[304 до н. е.|304]]|[[305 до н. е.|305]]|[[306 до н. е.|306]]|[[307 до н. е.|307]]|[[308 до н. е.|308]]|[[309 до н. е.|309]]|[[310 до н. е.|310]]}} : {{hlist|[[311 до н. е.|311]]|[[312 до н. е.|312]]|[[313 до н. е.|313]]|[[314 до н. е.|314]]|[[315 до н. е.|315]]|[[316 до н. е.|316]]|[[317 до н. е.|317]]|[[318 до н. е.|318]]|[[319 до н. е.|319]]|[[320 до н. е.|320]]}} : {{hlist|[[321 до н. е.|321]]|[[322 до н. е.|322]]|[[323 до н. е.|323]]|[[324 до н. е.|324]]|[[325 до н. е.|325]]|[[326 до н. е.|326]]|[[327 до н. е.|327]]|[[328 до н. е.|328]]|[[329 до н. е.|329]]|[[330 до н. е.|330]]}} : {{hlist|[[331 до н. е.|331]]|[[332 до н. е.|332]]|[[333 до н. е.|333]]|[[334 до н. е.|334]]|[[335 до н. е.|335]]|[[336 до н. е.|336]]|[[337 до н. е.|337]]|[[338 до н. е.|338]]|[[339 до н. е.|339]]|[[340 до н. е.|340]]}} : {{hlist|[[341 до н. е.|341]]|[[342 до н. е.|342]]|[[343 до н. е.|343]]|[[344 до н. е.|344]]|[[345 до н. е.|345]]|[[346 до н. е.|346]]|[[347 до н. е.|347]]|[[348 до н. е.|348]]|[[349 до н. е.|349]]|[[350 до н. е.|350]]}} : {{hlist|[[351 до н. е.|351]]|[[352 до н. е.|352]]|[[353 до н. е.|353]]|[[354 до н. е.|354]]|[[355 до н. е.|355]]|[[356 до н. е.|356]]|[[357 до н. е.|357]]|[[358 до н. е.|358]]|[[359 до н. е.|359]]|[[360 до н. е.|360]]}} : {{hlist|[[361 до н. е.|361]]|[[362 до н. е.|362]]|[[363 до н. е.|363]]|[[364 до н. е.|364]]|[[365 до н. е.|365]]|[[366 до н. е.|366]]|[[367 до н. е.|367]]|[[368 до н. е.|368]]|[[369 до н. е.|369]]|[[370 до н. е.|370]]}} : {{hlist|[[371 до н. е.|371]]|[[372 до н. е.|372]]|[[373 до н. е.|373]]|[[374 до н. е.|374]]|[[375 до н. е.|375]]|[[376 до н. е.|376]]|[[377 до н. е.|377]]|[[378 до н. е.|378]]|[[379 до н. е.|379]]|[[380 до н. е.|380]]}} : {{hlist|[[381 до н. е.|381]]|[[382 до н. е.|382]]|[[383 до н. е.|383]]|[[384 до н. е.|384]]|[[385 до н. е.|385]]|[[386 до н. е.|386]]|[[387 до н. е.|387]]|[[388 до н. е.|388]]|[[389 до н. е.|389]]|[[390 до н. е.|390]]}} : {{hlist|[[391 до н. е.|391]]|[[392 до н. е.|392]]|[[393 до н. е.|393]]|[[394 до н. е.|394]]|[[395 до н. е.|395]]|[[396 до н. е.|396]]|[[397 до н. е.|397]]|[[398 до н. е.|398]]|[[399 до н. е.|399]]|[[400 до н. е.|400]]}} === [[5. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[401 до н. е.|401]]|[[402 до н. е.|402]]|[[403 до н. е.|403]]|[[404 до н. е.|404]]|[[405 до н. е.|405]]|[[406 до н. е.|406]]|[[407 до н. е.|407]]|[[408 до н. е.|408]]|[[409 до н. е.|409]]|[[410 до н. е.|410]]}} : {{hlist|[[411 до н. е.|411]]|[[412 до н. е.|412]]|[[413 до н. е.|413]]|[[414 до н. е.|414]]|[[415 до н. е.|415]]|[[416 до н. е.|416]]|[[417 до н. е.|417]]|[[418 до н. е.|418]]|[[419 до н. е.|419]]|[[420 до н. е.|420]]}} : {{hlist|[[421 до н. е.|421]]|[[422 до н. е.|422]]|[[423 до н. е.|423]]|[[424 до н. е.|424]]|[[425 до н. е.|425]]|[[426 до н. е.|426]]|[[427 до н. е.|427]]|[[428 до н. е.|428]]|[[429 до н. е.|429]]|[[430 до н. е.|430]]}} : {{hlist|[[431 до н. е.|431]]|[[432 до н. е.|432]]|[[433 до н. е.|433]]|[[434 до н. е.|434]]|[[435 до н. е.|435]]|[[436 до н. е.|436]]|[[437 до н. е.|437]]|[[438 до н. е.|438]]|[[439 до н. е.|439]]|[[440 до н. е.|440]]}} : {{hlist|[[441 до н. е.|441]]|[[442 до н. е.|442]]|[[443 до н. е.|443]]|[[444 до н. е.|444]]|[[445 до н. е.|445]]|[[446 до н. е.|446]]|[[447 до н. е.|447]]|[[448 до н. е.|448]]|[[449 до н. е.|449]]|[[450 до н. е.|450]]}} : {{hlist|[[451 до н. е.|451]]|[[452 до н. е.|452]]|[[453 до н. е.|453]]|[[454 до н. е.|454]]|[[455 до н. е.|455]]|[[456 до н. е.|456]]|[[457 до н. е.|457]]|[[458 до н. е.|458]]|[[459 до н. е.|459]]|[[460 до н. е.|460]]}} : {{hlist|[[461 до н. е.|461]]|[[462 до н. е.|462]]|[[463 до н. е.|463]]|[[464 до н. е.|464]]|[[465 до н. е.|465]]|[[466 до н. е.|466]]|[[467 до н. е.|467]]|[[468 до н. е.|468]]|[[469 до н. е.|469]]|[[470 до н. е.|470]]}} : {{hlist|[[471 до н. е.|471]]|[[472 до н. е.|472]]|[[473 до н. е.|473]]|[[474 до н. е.|474]]|[[475 до н. е.|475]]|[[476 до н. е.|476]]|[[477 до н. е.|477]]|[[478 до н. е.|478]]|[[479 до н. е.|479]]|[[480 до н. е.|480]]}} : {{hlist|[[481 до н. е.|481]]|[[482 до н. е.|482]]|[[483 до н. е.|483]]|[[484 до н. е.|484]]|[[485 до н. е.|485]]|[[486 до н. е.|486]]|[[487 до н. е.|487]]|[[488 до н. е.|488]]|[[489 до н. е.|489]]|[[490 до н. е.|490]]}} : {{hlist|[[491 до н. е.|491]]|[[492 до н. е.|492]]|[[493 до н. е.|493]]|[[494 до н. е.|494]]|[[495 до н. е.|495]]|[[496 до н. е.|496]]|[[497 до н. е.|497]]|[[498 до н. е.|498]]|[[499 до н. е.|499]]|[[500 до н. е.|500]]}} === [[6. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[501 до н. е.|501]]|[[502 до н. е.|502]]|[[503 до н. е.|503]]|[[504 до н. е.|504]]|[[505 до н. е.|505]]|[[506 до н. е.|506]]|[[507 до н. е.|507]]|[[508 до н. е.|508]]|[[509 до н. е.|509]]|[[510 до н. е.|510]]}} : {{hlist|[[511 до н. е.|511]]|[[512 до н. е.|512]]|[[513 до н. е.|513]]|[[514 до н. е.|514]]|[[515 до н. е.|515]]|[[516 до н. е.|516]]|[[517 до н. е.|517]]|[[518 до н. е.|518]]|[[519 до н. е.|519]]|[[520 до н. е.|520]]}} : {{hlist|[[521 до н. е.|521]]|[[522 до н. е.|522]]|[[523 до н. е.|523]]|[[524 до н. е.|524]]|[[525 до н. е.|525]]|[[526 до н. е.|526]]|[[527 до н. е.|527]]|[[528 до н. е.|528]]|[[529 до н. е.|529]]|[[530 до н. е.|530]]}} : {{hlist|[[531 до н. е.|531]]|[[532 до н. е.|532]]|[[533 до н. е.|533]]|[[534 до н. е.|534]]|[[535 до н. е.|535]]|[[536 до н. е.|536]]|[[537 до н. е.|537]]|[[538 до н. е.|538]]|[[539 до н. е.|539]]|[[540 до н. е.|540]]}} : {{hlist|[[541 до н. е.|541]]|[[542 до н. е.|542]]|[[543 до н. е.|543]]|[[544 до н. е.|544]]|[[545 до н. е.|545]]|[[546 до н. е.|546]]|[[547 до н. е.|547]]|[[548 до н. е.|548]]|[[549 до н. е.|549]]|[[550 до н. е.|550]]}} : {{hlist|[[551 до н. е.|551]]|[[552 до н. е.|552]]|[[553 до н. е.|553]]|[[554 до н. е.|554]]|[[555 до н. е.|555]]|[[556 до н. е.|556]]|[[557 до н. е.|557]]|[[558 до н. е.|558]]|[[559 до н. е.|559]]|[[560 до н. е.|560]]}} : {{hlist|[[561 до н. е.|561]]|[[562 до н. е.|562]]|[[563 до н. е.|563]]|[[564 до н. е.|564]]|[[565 до н. е.|565]]|[[566 до н. е.|566]]|[[567 до н. е.|567]]|[[568 до н. е.|568]]|[[569 до н. е.|569]]|[[570 до н. е.|570]]}} : {{hlist|[[571 до н. е.|571]]|[[572 до н. е.|572]]|[[573 до н. е.|573]]|[[574 до н. е.|574]]|[[575 до н. е.|575]]|[[576 до н. е.|576]]|[[577 до н. е.|577]]|[[578 до н. е.|578]]|[[579 до н. е.|579]]|[[580 до н. е.|580]]}} : {{hlist|[[581 до н. е.|581]]|[[582 до н. е.|582]]|[[583 до н. е.|583]]|[[584 до н. е.|584]]|[[585 до н. е.|585]]|[[586 до н. е.|586]]|[[587 до н. е.|587]]|[[588 до н. е.|588]]|[[589 до н. е.|589]]|[[590 до н. е.|590]]}} : {{hlist|[[591 до н. е.|591]]|[[592 до н. е.|592]]|[[593 до н. е.|593]]|[[594 до н. е.|594]]|[[595 до н. е.|595]]|[[596 до н. е.|596]]|[[597 до н. е.|597]]|[[598 до н. е.|598]]|[[599 до н. е.|599]]|[[600 до н. е.|600]]}} === [[7. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[601 до н. е.|601]]|[[602 до н. е.|602]]|[[603 до н. е.|603]]|[[604 до н. е.|604]]|[[605 до н. е.|605]]|[[606 до н. е.|606]]|[[607 до н. е.|607]]|[[608 до н. е.|608]]|[[609 до н. е.|609]]|[[610 до н. е.|610]]}} : {{hlist|[[611 до н. е.|611]]|[[612 до н. е.|612]]|[[613 до н. е.|613]]|[[614 до н. е.|614]]|[[615 до н. е.|615]]|[[616 до н. е.|616]]|[[617 до н. е.|617]]|[[618 до н. е.|618]]|[[619 до н. е.|619]]|[[620 до н. е.|620]]}} : {{hlist|[[621 до н. е.|621]]|[[622 до н. е.|622]]|[[623 до н. е.|623]]|[[624 до н. е.|624]]|[[625 до н. е.|625]]|[[626 до н. е.|626]]|[[627 до н. е.|627]]|[[628 до н. е.|628]]|[[629 до н. е.|629]]|[[630 до н. е.|630]]}} : {{hlist|[[631 до н. е.|631]]|[[632 до н. е.|632]]|[[633 до н. е.|633]]|[[634 до н. е.|634]]|[[635 до н. е.|635]]|[[636 до н. е.|636]]|[[637 до н. е.|637]]|[[638 до н. е.|638]]|[[639 до н. е.|639]]|[[640 до н. е.|640]]}} : {{hlist|[[641 до н. е.|641]]|[[642 до н. е.|642]]|[[643 до н. е.|643]]|[[644 до н. е.|644]]|[[645 до н. е.|645]]|[[646 до н. е.|646]]|[[647 до н. е.|647]]|[[648 до н. е.|648]]|[[649 до н. е.|649]]|[[650 до н. е.|650]]}} : {{hlist|[[651 до н. е.|651]]|[[652 до н. е.|652]]|[[653 до н. е.|653]]|[[654 до н. е.|654]]|[[655 до н. е.|655]]|[[656 до н. е.|656]]|[[657 до н. е.|657]]|[[658 до н. е.|658]]|[[659 до н. е.|659]]|[[660 до н. е.|660]]}} : {{hlist|[[661 до н. е.|661]]|[[662 до н. е.|662]]|[[663 до н. е.|663]]|[[664 до н. е.|664]]|[[665 до н. е.|665]]|[[666 до н. е.|666]]|[[667 до н. е.|667]]|[[668 до н. е.|668]]|[[669 до н. е.|669]]|[[670 до н. е.|670]]}} : {{hlist|[[671 до н. е.|671]]|[[672 до н. е.|672]]|[[673 до н. е.|673]]|[[674 до н. е.|674]]|[[675 до н. е.|675]]|[[676 до н. е.|676]]|[[677 до н. е.|677]]|[[678 до н. е.|678]]|[[679 до н. е.|679]]|[[680 до н. е.|680]]}} : {{hlist|[[681 до н. е.|681]]|[[682 до н. е.|682]]|[[683 до н. е.|683]]|[[684 до н. е.|684]]|[[685 до н. е.|685]]|[[686 до н. е.|686]]|[[687 до н. е.|687]]|[[688 до н. е.|688]]|[[689 до н. е.|689]]|[[690 до н. е.|690]]}} : {{hlist|[[691 до н. е.|691]]|[[692 до н. е.|692]]|[[693 до н. е.|693]]|[[694 до н. е.|694]]|[[695 до н. е.|695]]|[[696 до н. е.|696]]|[[697 до н. е.|697]]|[[698 до н. е.|698]]|[[699 до н. е.|699]]|[[700 до н. е.|700]]}} === [[8. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[701 до н. е.|701]]|[[702 до н. е.|702]]|[[703 до н. е.|703]]|[[704 до н. е.|704]]|[[705 до н. е.|705]]|[[706 до н. е.|706]]|[[707 до н. е.|707]]|[[708 до н. е.|708]]|[[709 до н. е.|709]]|[[710 до н. е.|710]]}} : {{hlist|[[711 до н. е.|711]]|[[712 до н. е.|712]]|[[713 до н. е.|713]]|[[714 до н. е.|714]]|[[715 до н. е.|715]]|[[716 до н. е.|716]]|[[717 до н. е.|717]]|[[718 до н. е.|718]]|[[719 до н. е.|719]]|[[720 до н. е.|720]]}} : {{hlist|[[721 до н. е.|721]]|[[722 до н. е.|722]]|[[723 до н. е.|723]]|[[724 до н. е.|724]]|[[725 до н. е.|725]]|[[726 до н. е.|726]]|[[727 до н. е.|727]]|[[728 до н. е.|728]]|[[729 до н. е.|729]]|[[730 до н. е.|730]]}} : {{hlist|[[731 до н. е.|731]]|[[732 до н. е.|732]]|[[733 до н. е.|733]]|[[734 до н. е.|734]]|[[735 до н. е.|735]]|[[736 до н. е.|736]]|[[737 до н. е.|737]]|[[738 до н. е.|738]]|[[739 до н. е.|739]]|[[740 до н. е.|740]]}} : {{hlist|[[741 до н. е.|741]]|[[742 до н. е.|742]]|[[743 до н. е.|743]]|[[744 до н. е.|744]]|[[745 до н. е.|745]]|[[746 до н. е.|746]]|[[747 до н. е.|747]]|[[748 до н. е.|748]]|[[749 до н. е.|749]]|[[750 до н. е.|750]]}} : {{hlist|[[751 до н. е.|751]]|[[752 до н. е.|752]]|[[753 до н. е.|753]]|[[754 до н. е.|754]]|[[755 до н. е.|755]]|[[756 до н. е.|756]]|[[757 до н. е.|757]]|[[758 до н. е.|758]]|[[759 до н. е.|759]]|[[760 до н. е.|760]]}} : {{hlist|[[761 до н. е.|761]]|[[762 до н. е.|762]]|[[763 до н. е.|763]]|[[764 до н. е.|764]]|[[765 до н. е.|765]]|[[766 до н. е.|766]]|[[767 до н. е.|767]]|[[768 до н. е.|768]]|[[769 до н. е.|769]]|[[770 до н. е.|770]]}} : {{hlist|[[771 до н. е.|771]]|[[772 до н. е.|772]]|[[773 до н. е.|773]]|[[774 до н. е.|774]]|[[775 до н. е.|775]]|[[776 до н. е.|776]]|[[777 до н. е.|777]]|[[778 до н. е.|778]]|[[779 до н. е.|779]]|[[780 до н. е.|780]]}} : {{hlist|[[781 до н. е.|781]]|[[782 до н. е.|782]]|[[783 до н. е.|783]]|[[784 до н. е.|784]]|[[785 до н. е.|785]]|[[786 до н. е.|786]]|[[787 до н. е.|787]]|[[788 до н. е.|788]]|[[789 до н. е.|789]]|[[790 до н. е.|790]]}} : {{hlist|[[791 до н. е.|791]]|[[792 до н. е.|792]]|[[793 до н. е.|793]]|[[794 до н. е.|794]]|[[795 до н. е.|795]]|[[796 до н. е.|796]]|[[797 до н. е.|797]]|[[798 до н. е.|798]]|[[799 до н. е.|799]]|[[800 до н. е.|800]]}} === [[9. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[801 до н. е.|801]]|[[802 до н. е.|802]]|[[803 до н. е.|803]]|[[804 до н. е.|804]]|[[805 до н. е.|805]]|[[806 до н. е.|806]]|[[807 до н. е.|807]]|[[808 до н. е.|808]]|[[809 до н. е.|809]]|[[810 до н. е.|810]]}} : {{hlist|[[811 до н. е.|811]]|[[812 до н. е.|812]]|[[813 до н. е.|813]]|[[814 до н. е.|814]]|[[815 до н. е.|815]]|[[816 до н. е.|816]]|[[817 до н. е.|817]]|[[818 до н. е.|818]]|[[819 до н. е.|819]]|[[820 до н. е.|820]]}} : {{hlist|[[821 до н. е.|821]]|[[822 до н. е.|822]]|[[823 до н. е.|823]]|[[824 до н. е.|824]]|[[825 до н. е.|825]]|[[826 до н. е.|826]]|[[827 до н. е.|827]]|[[828 до н. е.|828]]|[[829 до н. е.|829]]|[[830 до н. е.|830]]}} : {{hlist|[[831 до н. е.|831]]|[[832 до н. е.|832]]|[[833 до н. е.|833]]|[[834 до н. е.|834]]|[[835 до н. е.|835]]|[[836 до н. е.|836]]|[[837 до н. е.|837]]|[[838 до н. е.|838]]|[[839 до н. е.|839]]|[[840 до н. е.|840]]}} : {{hlist|[[841 до н. е.|841]]|[[842 до н. е.|842]]|[[843 до н. е.|843]]|[[844 до н. е.|844]]|[[845 до н. е.|845]]|[[846 до н. е.|846]]|[[847 до н. е.|847]]|[[848 до н. е.|848]]|[[849 до н. е.|849]]|[[850 до н. е.|850]]}} : {{hlist|[[851 до н. е.|851]]|[[852 до н. е.|852]]|[[853 до н. е.|853]]|[[854 до н. е.|854]]|[[855 до н. е.|855]]|[[856 до н. е.|856]]|[[857 до н. е.|857]]|[[858 до н. е.|858]]|[[859 до н. е.|859]]|[[860 до н. е.|860]]}} : {{hlist|[[861 до н. е.|861]]|[[862 до н. е.|862]]|[[863 до н. е.|863]]|[[864 до н. е.|864]]|[[865 до н. е.|865]]|[[866 до н. е.|866]]|[[867 до н. е.|867]]|[[868 до н. е.|868]]|[[869 до н. е.|869]]|[[870 до н. е.|870]]}} : {{hlist|[[871 до н. е.|871]]|[[872 до н. е.|872]]|[[873 до н. е.|873]]|[[874 до н. е.|874]]|[[875 до н. е.|875]]|[[876 до н. е.|876]]|[[877 до н. е.|877]]|[[878 до н. е.|878]]|[[879 до н. е.|879]]|[[880 до н. е.|880]]}} : {{hlist|[[881 до н. е.|881]]|[[882 до н. е.|882]]|[[883 до н. е.|883]]|[[884 до н. е.|884]]|[[885 до н. е.|885]]|[[886 до н. е.|886]]|[[887 до н. е.|887]]|[[888 до н. е.|888]]|[[889 до н. е.|889]]|[[890 до н. е.|890]]}} : {{hlist|[[891 до н. е.|891]]|[[892 до н. е.|892]]|[[893 до н. е.|893]]|[[894 до н. е.|894]]|[[895 до н. е.|895]]|[[896 до н. е.|896]]|[[897 до н. е.|897]]|[[898 до н. е.|898]]|[[899 до н. е.|899]]|[[900 до н. е.|900]]}} === [[10. стороча до н. е.]] === : {{hlist|[[901 до н. е.|901]]|[[902 до н. е.|902]]|[[903 до н. е.|903]]|[[904 до н. е.|904]]|[[905 до н. е.|905]]|[[906 до н. е.|906]]|[[907 до н. е.|907]]|[[908 до н. е.|908]]|[[909 до н. е.|909]]|[[910 до н. е.|910]]}} : {{hlist|[[911 до н. е.|911]]|[[912 до н. е.|912]]|[[913 до н. е.|913]]|[[914 до н. е.|914]]|[[915 до н. е.|915]]|[[916 до н. е.|916]]|[[917 до н. е.|917]]|[[918 до н. е.|918]]|[[919 до н. е.|919]]|[[920 до н. е.|920]]}} : {{hlist|[[921 до н. е.|921]]|[[922 до н. е.|922]]|[[923 до н. е.|923]]|[[924 до н. е.|924]]|[[925 до н. е.|925]]|[[926 до н. е.|926]]|[[927 до н. е.|927]]|[[928 до н. е.|928]]|[[929 до н. е.|929]]|[[930 до н. е.|930]]}} : {{hlist|[[931 до н. е.|931]]|[[932 до н. е.|932]]|[[933 до н. е.|933]]|[[934 до н. е.|934]]|[[935 до н. е.|935]]|[[936 до н. е.|936]]|[[937 до н. е.|937]]|[[938 до н. е.|938]]|[[939 до н. е.|939]]|[[940 до н. е.|940]]}} : {{hlist|[[941 до н. е.|941]]|[[942 до н. е.|942]]|[[943 до н. е.|943]]|[[944 до н. е.|944]]|[[945 до н. е.|945]]|[[946 до н. е.|946]]|[[947 до н. е.|947]]|[[948 до н. е.|948]]|[[949 до н. е.|949]]|[[950 до н. е.|950]]}} : {{hlist|[[951 до н. е.|951]]|[[952 до н. е.|952]]|[[953 до н. е.|953]]|[[954 до н. е.|954]]|[[955 до н. е.|955]]|[[956 до н. е.|956]]|[[957 до н. е.|957]]|[[958 до н. е.|958]]|[[959 до н. е.|959]]|[[960 до н. е.|960]]}} : {{hlist|[[961 до н. е.|961]]|[[962 до н. е.|962]]|[[963 до н. е.|963]]|[[964 до н. е.|964]]|[[965 до н. е.|965]]|[[966 до н. е.|966]]|[[967 до н. е.|967]]|[[968 до н. е.|968]]|[[969 до н. е.|969]]|[[970 до н. е.|970]]}} : {{hlist|[[971 до н. е.|971]]|[[972 до н. е.|972]]|[[973 до н. е.|973]]|[[974 до н. е.|974]]|[[975 до н. е.|975]]|[[976 до н. е.|976]]|[[977 до н. е.|977]]|[[978 до н. е.|978]]|[[979 до н. е.|979]]|[[980 до н. е.|980]]}} : {{hlist|[[981 до н. е.|981]]|[[982 до н. е.|982]]|[[983 до н. е.|983]]|[[984 до н. е.|984]]|[[985 до н. е.|985]]|[[986 до н. е.|986]]|[[987 до н. е.|987]]|[[988 до н. е.|988]]|[[989 до н. е.|989]]|[[990 до н. е.|990]]}} : {{hlist|[[991 до н. е.|991]]|[[992 до н. е.|992]]|[[993 до н. е.|993]]|[[994 до н. е.|994]]|[[995 до н. е.|995]]|[[996 до н. е.|996]]|[[997 до н. е.|997]]|[[998 до н. е.|998]]|[[999 до н. е.|999]]|[[1000 до н. е.|1000]]}} == Поз. тыж == * [[Список десятьроч]] * [[Список стороч]] * [[Список тісячроч]] [[Катеґорія:Рокы]] bdymbkfnybldvi4p2z3yya0v0in55eb Вікіпедія:Інтересне/2026/14 4 24380 167650 164509 2026-07-21T07:41:25Z CommonsDelinker 9283 Replacing Czar's_Ratification_of_the_Alaska_Purchase_Treaty_-_NARA_-_299810.pdf with [[File:Czar's_Ratification_of_the_Alaska_Purchase_Treaty_-_DPLA_-_ece5e43297539bb2fe678f0ea85ec62b.pdf]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM 167650 wikitext text/x-wiki [[File:Czar's Ratification of the Alaska Purchase Treaty - DPLA - ece5e43297539bb2fe678f0ea85ec62b.pdf|right|150px|Царёва ратіфікація контракту о купі Аляшкы]] *назва [[Понедїлёк|понедїлька]] в многых языках (Monday, Montag) дословно значіть „День Місяця“? Стары Ґерманцї святковали тот день богынї Мані. *[[Наполеон Бонапарт]] раз програв битку... з зайцями? Орґанізовали про нёго лов, але тісячі зайцїв намісто утїканю атаковали на імператора і тот мусив уступити. *в 30. роках 19. стороча ся кечуп продавав в лїкарнях як лїк на жалудочны тяжкости? В формі таблеткы го пропаґовав лїкар Джон Кук. *[[Юрій Ґаґарін]] ся в роцї 1961 став першым чоловіком в козмосї, але не пристав во внутрї капсулї? Во вышцї 7 км ся катапултовав і зоступив на падаку. *найуспішнїшым піратом в історії была жена – Ченґ Ші? Велила флотілов з 1800 лодями і 80 000 наморниками і недоказала ю поразити ани чіньска влада. *в роках 1912 аж 1948 ся на олімпійскых грах удїлёвали медайлы за уменя? Архітекторы, умелцї і музиканты змагали o золото на єднакій уровни як атлеты. *[[США]] купили [[Аляска|Аляшку]] од [[Російска імперія|Руська]] в роцї 1867 лем за 7,2 міліона доларів? То є приближно 5 центів за гектар – єден з найвыгоднїшых контрактів в історії. s70lab4p1ihdb8c2wga5nusixdrsid5 Undertale Yellow 0 24410 167646 165303 2026-07-20T18:21:29Z Halajkovič 33393 +мале коректованя 167646 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} {{Infobox | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | above = Undertale Yellow | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | headerstyle = background-color: #E9EAEE | image = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | caption = | label1 = Вывоярь | data1 = Team Undertale Yellow | label2 = Выдаватель | data2 = [[Game Jolt]] | label3 = Жанер | data3 = ролёва відеогра, пригоды | label4 = Платформа | data4 = [[Microsoft Windows]] | label5 = Датум выданя | data5 = 9. децембра 2023 | label6 = Режім гры | data6 = Гра єдного грача | label7 = Язык | data7 = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | header10 = Творцёве | header10style = background-color: #e0e0e0; | label11 = Режісер | data11 = MasterSwordRemix | label12 = Сценаріста | data12 = Pippy V</br>MasterSwordRemix</br>AWildDaydreamer | label13 = [[Проґраматор]] | data13 = Spasco</br>MysteryRacer | label14 = Умелець | data14 = AWildDaydreamer</br>Fireburn02</br>Gaziter</br>Emmalume | label15 = Композітор | data15 = MasterSwordRemix</br>MyNewSoundtrack</br>NoteBlock | header20 = Технічны детайлы | header20style = background-color: #e0e0e0; | label21 = Мотор | data21 = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' є ролёва відеогра, котра вышла на [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]] [[9. децембер|9. децембра]] [[2023]]. Гра, котру вывинув тім Team Undertale Yellow як фанушиковскый [[пріквел]] к грї [[Undertale]], розповідать сюжет о поставі Кловер — поставі зо жовтов душов з гры Undertale, котра путує незнамов дорогов, жебы ся вернути на поверьхность.<ref>{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезна підземна країна повной монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Азґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа недефінованого поглавя<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і револвер. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (БОЙ), ACT (ДЇЯ), ITEM (ПРЕДМЕТЫ) і MERCY (МІЛОСЕРДНОСТЬ), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одогравать во свїтї Undertale, де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Азґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьхность. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Азґора. Таксамо уможнює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіны Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской варты. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Азґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на кіцуне і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і выгнув ся конфронтацій з Азґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна mora в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Добрый (паціфістічный) конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху UG Apartments ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Азґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне мілосердниство ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Немілосердный (ґеноцідный) конець === Забитя каждого монштра, з котрым є мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без мілосердниства“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По зничіны вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В Steamworks постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душы. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Азґора міцным лучом выстрїленым зо своєй душы. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой == Гра Undertale Yellow ся вывивала сім років по тім, што єй вывой схвалив Тобі Фокс, творця гры Undertale, на основі контакту з тімом Team Undertale Yellow.<ref>{{Cite news|last=Sullivan|first=Kean|date=19 січня 2022|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|language=en|work=Game Rant|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|accessdate=15 грудня 2023}}</ref> Гра была створена з помочі мотору GameMaker Studio під веджінём і подля нападу сценарісту і композітора MasterSwordRemix. Офіціалный анонс гры ся одбыв в апрілї 2016 вєдно з трейлером, котрый створив Figburn, і планованым датумом выданя „скоро“.<ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|date=30 квітня 2016|url=https://www.youtube.com/watch?v=Vru1B9snXoo|access-date=2023-12-20|language=en}}</ref> Одтогды ся тым вывоярїв быстро розросло, припоїло ся к нёму веце аніматорів, малярїв, композіторів і сценарістів, котры наконець створили тым з веце як двадцятёма членами. Undertale Yellow Soundtrack обсягує 135 оріґіналных складеб, з котрых дакотры выходять з композіцій гры Undertale. Хоць ся спочатку плановало, же гра выйде в зимі 2022, наконець была выдана безплатно 9. децембра 2023.<ref>{{Cite web|last=Fahey|first=Mike|date=2022-01-18|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|accessdate=2023-12-12|website=[[Kotaku]]|language=en}}</ref><ref>{{Citation|last=MasterSwordRemix|title=Undertale Yellow Launch Trailer|date=9 грудня 2023|url=https://www.youtube.com/watch?v=pr4OTPFtLrA|access-date=2023-12-21|language=en}}</ref> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] rzxk4hggsqhtrijph9dp55mxdo6enh8 Пріквел 0 24413 167649 164763 2026-07-20T21:50:09Z Halajkovič 33393 /* Знамы приклады в културї */ 167649 wikitext text/x-wiki {{Діалект|Пряшівскый діалект русиньского языка|пряшівскым діалектом|пряшівскый}} '''Прі́квел''' (з {{lang-la|prae-}} – „перед“, „передтым“ і з {{lang-en|sequel}} – „продовжіня“, „наслїдок“) є умелецьке дїло ([[книга]], [[філм]], телевізный серіал, [[Компютерна бавка|відеогра]] і т. д.), якого сюжет ся одогровать перед подїями уж скоре створеного і выданого дїла. Головнов наратівнов функціёв пріквелу є розкрытя передісторії світа, высвітлїня скрытых мотівів головных героїв або демонштрація ключовых подїй, котры прямо вели к сітуацій зображенов в оріґіналнім (основнім) дїлї.<ref>{{cite book | last = Jess-Cooke | first = C. | year = 2009 | title = Film Sequels: Theory and Practice from Hollywood to Bollywood | publisher = Edinburgh University Press | location = Edinburgh | page = 5}}</ref> == Етімолоґія і історія терміну == Слово „пріквел“ є [[неолоґізм]] і [[портманто]]. Взникло семантічнов і морфолоґічнов адаптаціёв слова „sequel“<ref name=mw>{{cite book|year=1993|title=Merriam-Webster's Collegiate Dictionary|edition=10th|publisher=[[Merriam-Webster]]|pages=[https://archive.org/details/merriamwebstersc00spri/page/921 921], 915, 1068, 246|location=[[Springfield, Massachusetts]]|title-link=Merriam-Webster's Collegiate Dictionary}}</ref><ref name=oxford>{{cite book |contribution=prequel, n. |title=Oxford English Dictionary |edition=3rd |publisher=[[Oxford University Press]] |date=March 2012 |orig-year=March 2007 |contribution-url=http://www.oed.com/view/Entry/150546 |access-date=19 April 2012|title-link=Oxford English Dictionary }}</ref> (сіквел), причім корїнь быв споєным з префіксом pre-, яка означує часову предность дїї. Подля Оксфордьского словника анґліцького языка ся тот термін по першыраз обявив в пресї в роцї 1958 в статї америцького писателя і крітіка Ентоні Баучера. В своєй рецензії про часопис „The Magazine of Fantasy & Science Fiction“ вжывав тото слово на опис роману Джеймса Бліша „They Shall Have Stars“, котрый сюжетно опереджовав пізнїше выданым книгам автора.<ref>{{cite web | title = prequel, n. | website = Oxford English Dictionary (OED Online) | publisher = Oxford University Press | access-date = 2026-04-21 | url = https://www.oed.com/}}</ref> Тот термін ся до шырокого масового ай академічного вжываня дістав на концї 70. років і в протягу 80. років, паралелно зо взником еры великых голівудьскых філмовых серій. == Характерістіка і наратівна функція == На роздїл од сіквелів (продовжінь), якы посувають історію вперед до незнамой будучности, мають пріквелы барз шпеціфічну наратівну (драматічну іронію). Автор ай публіка допереду познають неминучій конець історії, кедьже тот є в фактічности зачатком оріґіналного дїла. Прото ся головна заплїтка пріквелу не ставать на вопросї „што ся стане на концї?“, але на вопросах „як саме ся то стало?“ і „яков цїнов ся герої стали такыма, якых їх знаєме?“<ref>{{cite book | last = Henderson | first = S. | year = 2014 | title = The Hollywood Sequel: History & Form, 1911-2010 | publisher = British Film Institute | location = London | page = 89}}</ref> З комерчного погляду дозволює вытворїня пріквелів штудіям і выдавательствам розшыровати прибытковы медіалны франшізы без того, жебы нарушыли завершены сюжетны лінії і лоґіку конця оріґіналного дїла. == Знамы приклады в културї == Пріквелы ся стали неоддїлнов частёв сучасного масового уменя і суть шыроко заступены в розлічных медіях: * Кінематоґрафія: Єдным з найкласічнїшых і комерчно найуспішнїшых прикладів є трілоґія пріквелів філмовой саґы „Звіздны войны“ (Епізоды I–III, выданы в роках 1999–2005). Розповідать о змінї Анакіна Скайвокера і падї Републікы перед подїями оріґіналной трілоґії з років 1970–1980.<ref>{{cite book | last = Kaminski | first = M. | year = 2008 | title = The Secret History of Star Wars | publisher = Legacy Books Press | location = Kingston | page = 295}}</ref> Прикладом є ай філмова трілоґія „Гобіт“ (2012–2014), котра опереджовать подїям „Пана перстінїв“. * Література: в ціклї „Кронікы Нарнії“ од Клайва Стейплза Люіса роман „Чародїйників сыновець“ (1955) написаный і выданый як передпослїднїй, лемже з погляду внутрїшнёй хронолоґії выдуманого світа іде о пріквел, кедьже описує взник самотной Нарнії. * Телевізія: Америцькый серіал „Радше закликайте Солови“ (2015–2022) є розсяглый телевізный пріквел, якый ся замірёвать на вывой адвоката Джіммі Маꥳлла дакілько років перед подїями култового серіалу „Breaking Bad“. * Відеогры: Гра Red Dead Redemption 2 (2018) є непозераючі на чісло „2“ в назві сюжетным пріквелом, яка розкрывать події із жывота банды Ван дер Лінде перед зачатком історії оріґіналной гры Red Dead Redemption (2010). == Поз. тыж == * [[Сіквел]] * [[Спін-офф]] * [[Історія походжіня]] == Референції == {{референції}} == Література == * Henderson, S. (2014). The Hollywood Sequel: History & Form, 1911-2010. London: British Film Institute. * Jess-Cooke, C. (2009). Film Sequels: Theory and Practice from Hollywood to Bollywood. Edinburgh: Edinburgh University Press. * Kaminski, M. (2008). The Secret History of Star Wars. Kingston: Legacy Books Press. * Proctor, W., & Freeman, M. (Eds.). (2018). Global Convergence Cultures: Transmedia Earth. New York: Routledge. [[Катеґорія:Філмова і відео термінолоґія]] [[Катеґорія:Пріквелы]] [[Катеґорія:Телевізна термінолоґія]] oocfnl6tfnomzmd7cd1n2b9efa3eedt Діскузія:Бо Сінн 1 24605 167674 165655 2026-07-21T19:53:31Z Halajkovič 33393 Сторінка очіщена 167674 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Діскузія ку шаблонї:Інфобокс Словеньска обец 11 24745 167659 167604 2026-07-21T14:19:38Z Halajkovič 33393 /* Автоматізація */ Відповідь 167659 wikitext text/x-wiki == Автоматізація == А чом было потребно (@[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]]) одмітнути вшыткы зміны до 28. марца 2023, кедь вшытко фунґовало в порядку? В чом спочівав проблем з автоматізаціёв? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 21:42, 18 юлія 2026 (CEST) :Проблем в том, же шаблона роздула ся на вшиток екран, фактично были показены соткы статей. Такы експерименты мож робити на малохоснованых, або новых шаблонах. Я уже тыждень оправляю подобны забавы з шаблонов Особа, котра по "автоматизации" спочатку фунговала, а по далшых "вылѣпшенях" перестала. А то 400 статей. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 08:41, 19 юлія 2026 (CEST) ::Думам сі, же тот проблем буде мож вырїшыти створїнём таксамо вызераючой новой шаблоны, жебы стара фунґовала без збыточных проблемів, а нову шаблону з автоматізаціёв управити так, жебы не взникали жадны проблемы. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 14:10, 19 юлія 2026 (CEST) :::То справный способ. Архаичну фунгуючу шаблону лиште в спокою, а створьте модерну ''Шаблону:'''[[Шаблона:Інфобокс Словеньска обец|Інфобокс Словеньска обец]]''' '''авто,''''' таку красну, жебы "нова чилядь" лем написала <nowiki>{{ІСОА}}</nowiki>, а вшитко было готово. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 14:50, 19 юлія 2026 (CEST) ::::Проблем є вырїшеный, дакотры параметры в [[Шаблона:ІСОА]] як „тіп“, „реґіон“ і „староста“ буде треба задавати ручно, але вшытко остатнї фунґує добрї. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 16:19, 21 юлія 2026 (CEST) 09tn4mnxdigkd1kkx5xpztos8l461t0 Шаблона:Інфобокс Словеньска обец (автоматізована)/doc 10 24749 167658 167617 2026-07-21T14:06:39Z Halajkovič 33393 167658 wikitext text/x-wiki Тота шаблона є автоматізована інфобокс про обываны міста (міста, села, колишнї/заниклы села) на Словеньску. Шаблона може автоматічно черьпати інформації з [[Вікіданы]]х, але хоснователь мать можность ручно переписати будьякый параметер (пріоріта ручного задаваня). == Хоснованя == === Автоматічно (Вікіданы) === В припадї сучасный сел і міст ся векшына даных начітать автоматічно з Вікіданых (ерб, прапор, край, окрес, чісло жытелїв, староста, мапа). Стачіть до статї вложыти: <pre> {{Інфобокс Словеньска обец (автоматізована)}} </pre> ''(Або хоснуйте скорочіня <code><nowiki>{{ІСОА}}</nowiki></code>)'' === Ручны задаваня (про колишнї села або шпеціфічны припады) === Кедь в Вікіданых хыбають даякы інформації або пишете о колишнїм ці заниклім селї (де сучасна штатістіка не фунґує), хоснуйте тот код і выповните параметры ручно: <pre> {{Інфобокс Словеньска обец (автоматізована) | назва = | містна назва = | тіп = <!-- місто / село / колишнє/заникле село --> | образок = | попис образка = | прапор = | ерб = | край = | окрес = | реґіон = | ґеоґрафічна шырька = | ґеоґрафічна довжка = | надморьска вышка = | розлога = | чісло жытелїв = | густота жытелїв = | перша писемна змінка = | код = | ЕЧВ = | ПСЧ = | передвольба = | вебова сторінка = | адреса = | імейл = | телефон = | староста = | політічна партія = }} </pre> == Попис ключовых параметрів == * '''назва''' — назва обываного міста. * '''містна назва''' — офіціална словеньска назва. * '''тіп''' — <code>місто</code>, <code>село</code>, <code>заникле село</code> або <code>колишнє село</code>. Од того залежыть автоматічна катеґорізація статї. * '''крвй / окрес''' — кедь не є выполнены, шаблона автоматічно возьме даны з Вікіданых. В припадї історічных жуп є потребно выповнити ручно (напр. <code><nowiki>[[Шарішска жупа]]</nowiki></code>). * '''староста''' — даколи ся начітать автоматічно з Вікіданых (P6). Кедь ся трафила хыба або перебіглы новы вольбы, выповните ручно. * '''політічна партія''' — лем ручны выповнїня (буде приданы в скобках за меном старосту). * '''реґіон''' — традічный або історічный реґіон (Спіш, Землпін і т. д.). Лем ручны выполнїня. == Технічны детайлы == Тота шаблона хоснує [[Модуль:SlovakSettlements]] на безпечны начітаня лем першого образку/ербу з Вікіданых (жебы ся шаблона не розшырила на цїлу образовку, кедь є фейлів много) і на одстранїня тексту тыкаючого ся країв і окресів. 17l95u61dxnkpj7hd5zymyhj4twqq9u Асфальт 0 24752 167684 2026-07-22T13:59:42Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Асфальт]] на [[Асфалт]] з вычерянём напрямлїнь 167684 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Асфалт]] gdwvw967kz96818ykw9owekjisgii02 Вікіпедія:Інтересне/2026/30 4 24753 167692 2026-07-22T16:53:16Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * людьске око може розлишыти приближно 10 міліонів розлічных фареб і одтїнків? * Хеопсова піраміда была веце як 3800 років найвысшов ставбов на світї? * дакотры виды бамбусу ростуть швыдкостёв веце як 90 центіметрів за день? * єден день на Венерї тырвать дов... 167692 wikitext text/x-wiki * людьске око може розлишыти приближно 10 міліонів розлічных фареб і одтїнків? * Хеопсова піраміда была веце як 3800 років найвысшов ставбов на світї? * дакотры виды бамбусу ростуть швыдкостёв веце як 90 центіметрів за день? * єден день на Венерї тырвать довше як цїлый рік на тій істій планетї? * перша фотоґрафія на світї было выготовлена в роцї 1826 і експозіція тырвала 8 годин? 0lqqgxcvfgbjd77dlkcpcddmbi8795w 167693 167692 2026-07-22T16:55:13Z Halajkovič 33393 167693 wikitext text/x-wiki [[File:Kheops-Pyramid.jpg|thumb|Хеопсова піраміда]] * людьске око може розлишыти приближно 10 міліонів розлічных фареб і одтїнків? * Хеопсова піраміда {{наобр}} была веце як 3800 років найвысшов ставбов на світї? * дакотры виды бамбусу ростуть швыдкостёв веце як 90 центіметрів за день? * єден день на Венерї тырвать довше як цїлый рік на тій істій планетї? * перша фотоґрафія на світї было выготовлена в роцї 1826 і експозіція тырвала 8 годин? ln8qvpf92yfr9ck9qv5jfrv1fkxpyv4 Список штатів, в котрых анґліцькый язык офіціалный ці бесїдный 0 24754 167704 2026-07-22T21:32:21Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Список штатів, в котрых анґліцькый язык офіціалный ці бесїдный]] на [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]] 167704 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]] ljn9fieq05wayfujem0d34mwy016be7 Main page 0 24755 167706 2026-07-23T06:08:50Z PK2 10743 Напрямлїня на [[Головна сторінка]] 167706 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Головна сторінка]] 1husuc2y38pw3236kxudhzwsf5kujwd