Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.24 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Адолф Добряньскый 0 619 175345 169423 2026-10-26T00:06:46Z Halajkovič 33393 175345 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{ Писатель проста | name = Адолф Добрянскый<br>фон Сачуров | image = DobrianskyAdolf(1885).jpg | imagesize = 210 | alt = | caption = Политичный лидер<br>[[Славяньскы языкы|славянох]] [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщины]] | pseudonym = A. Iv...tsch; A. Iv...witsch; A. I.; S; А. И. Д.; K. Lomensky; Ein Slave; Ein österreichischer Patriot; Срѣмецъ; Старый австрійскій патріотъ; Православный галичанинъ; Аидинъ | birthname = Адолф Добрянскый | birthdate = {{Birth date|1817|12|19}} | birthplace = [[Рудльов]], [[жупа Земплин]], [[Австрийска империя]] | deathdate = {{Death date and age|1901|03|19|1817|12|19}} | deathplace = [[Иннсбрук]], [[Австро-Мадярщина]] | resting_place = {{Death date|1901|03|24}}<br>[[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижне]], [[жупа Земплин]], [[Австро-Мадярщина]] | occupation = банскый [[инженер]], [[политик]], депутат [[парламент]]а, политичный теоретик | language = русскый<br>нѣмецкый | nationality = [[Русины|Русин]] | ethnicity = з [[Пряшівскый край|Пряшовского края]] | citizenship = [[Австро-Мадярщина|австро-мадярске]] | education = | alma_mater = | period = 1861-1901 | genre = политичны теории,<br>историчны екскурсы<br>интерпелации | subject = панславизм, автономия, церковна традиция | movement = | notableworks = <!-- or: | notablework = --> | spouse = Елеонора Милвиусова | partner = <!-- or: | partners = --> | children = Олга (1843), Владимир (1846), Мирослав (1849), Ирина (1854), Олена (1855), Алексѣя (1857), Вѣра (1861), Борис (1863)<ref>[http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:218368 Добрянскый-Сачуров на сайтѣ ''Родовід'' ]</ref> | relatives = Иван Добрянскый (отець)<br>Шарлотта Сепешгази (мати)<br>[[Виктор Добрянскый]] (брат)<br>[[Алексей Ґеровскый|Алексей Геровскый]] (внук)<br>[[Георгий Геровскый]] (внук)<br>[[Игорь Грабарь]] (внук) | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons =Adolf Dobryansky }} '''Адолф Добряньскый фон Сачуров''' (*[[19. децембер|19. децембра]] [[1817]], [[Рудльов]] — †[[19. марец|19. марца]] [[1901]], [[Иннсбрук|Інсбрук]], похованый в [[Село|селі]] [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижне]]) — русиньскый економ [[Підкарпатьска Русь|карпаторусиньского]] походжіня, доктор [[Право|права]], педаґоґ і [[Политик|політічный]] діятель. Першый великый політічный лідер Русинів в Угорьску.<ref>[https://web.archive.org/web/20151114193525/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_history.html#Адолф_Добряньскый_і_ёго_одказ/Адолф Добряньскый і ёго одказ]</ref> Быв єдным із закладаючіх членів [[Матїця словеньска|Матіцї словеньской]] у возроднім процесї Словаків і Русинів у 19. сторочу. <ref>[https://www.certizne.eu/prispevky/adolf-i-dobriansky Адолф Добряньскый на офіціалній вебсторінцї села Чертижне]{{ref-sk}}</ref> == Біоґрафія == Народив ся до родины ґрекокатолицького [[священик]]а, походить із старого [[шляхта|шляхтічного]] [[род Сас|роду Сас]]. Ґімназіалны штудії абсолвовав у [[Левоча|Левочі]], [[Рожнява|Рожняві]] і в [[Мішколц|Мішколцю]], высшу освіту в области філозофії і права здобыв у [[Кошіцї|Кошіцях]] і в [[Ягер|Яґрї]]. В роках 1836 – 1840 штудовав на баньскій і лїсницькій академії в [[Баньска Щавніця|Баньскій Щавніцї]], штудії закінчів у Відню. Робив як адъюнкт, пізнїше як баньскый інжінїр на середнїм Словеньску, в чеськых краях і в [[Слезьско|Слезьку]]. Підчас [[Революція в Австрійскій імперії|револуції]] ся вернув до [[Баньска Щавніця|Баньскій Щавніцї]], де в роцї 1848 кандідовав у вольбах до [[угорьскый сейм|угорьского сейму]], но посланці його мандат не хотіли узнати. Оженив ся з Елеоноров, дївков гонтяньского народовця Йозефа Мілвіуса, з котров мав сына Мірослава і пять дївок (єдна з них [[Олга Грабарь|Ольґа Грабарь]]). Вплив, же ся став ведучoв oсoбнoстёв русиньского народного оброджіня, мало і ёго перебываня в Чехах (1846-48), де ся спознав з чеськыма публічныма чінителямі як [[E. Палацькый]], [[К. Гавлічек-Боровскый]] ці [[Ф. Л. Ріґер]]. Сполупрацовав з многыма словеньскыма публічныма чінителямі як наприклад [[Йозеф Милослав Гурбан|Й. М. Гурбан]] і [[A. Радліньскый]]. Быв прихыленцьом ідей славяньской взаємности і [[Русофил|русофілства]] <ref>[http://www.lem.fm/115-rokiv-od-smerti-dobryanskogo/ 115 років од смерти Добряньского - лем.fm.]</ref>. Быв ведучов особностьов ґрупы русиньскых інтелектуалів, котра зоставила політічный проґрам соєдиніня Русинів [[Підкарпатьска Русь|Угорьской Руси]], [[Галич|Выходной Галичі]] і [[Буковина|Буковины]] до єдной провінції в рамках [[Австрійска імперія|Габсбурьской монархії]]. В роцї 1849, в рамкох ґрупы русиньскых інтелектуалів, А. Добряньскый передложыв цісарьови Франтішкови Йозефови I. політічный проґрам соєдиніня Русинів Угорьской Руси, Выходной Галичі і Буковины до єдной провінції в рамках Габсбурьской монархії у формі меморандуму під назвов '''Памятникъ Русинов угорскых'''. В роках 1849 – 1867 быв у службах [[Австрійска імперія|цісарьского двора]], а то наперед як цівілный комісарь при руськім войску а потім у функціях высшого урядника штатной справы в Ужгородї, в Кошіцях, в Будинї, в Сеґединї і у Великім Варадинї. В роцї 1857 А. Добряньскый купив село Сачуров. В роцї 1858 му быв подарований [[шляхта|шляхтічный тітул]] а до призвіска зробленый додаток «фон Сачуров». В роцї 1861 А. Добряньскый вырішыв зоставити новый меморандум пожадавків Русинів. До окремых русиньскых ґрекокатолицькых парохій роспослав тайный обіжник у твердім протимадярьскім тоні. Быв председом [[Общество св. Іоанна Крестителя|Общества св. Іоанна Крестителя]] і [[Общество св. Василія Великого|Общества св. Василія Великого]]. У роцї 1861 успішно кандідовав у вольбах до [[угорьскый сейм|угорьского сейму]], але нa першім засіданю сейму ґрупа мадярьскых посланців напала Добряньского мандат посланьця через ёго діятельство як комісаря в руськім інтервечнім войску у р. 1849. Ганливо го означілі за “московского лідра” і “Панслава”, і так выбор сейму зрушыв платность його мандату. А. Добряньскый ся різныма способамі снажыв о наповніня пожадавків Русинів (зрівноправнїня в рамках Угорьска, а то в адміністратівній, школьскій і языковій области), причім ся прімарно орєнтовав на віденьскы власти. А. Добряньскый але не таїв ани свої панславістічны погляды, котры бранили міцнїшій підпорї з боку віденьского двора і спущали неволю Будапешті. Послїднїй модел рішіня русиньского вопросу в рамкох монархії А. Добряньскый представив в роботї '''Проэктъ политической программы для Руси австрійской''' в р. 1871. В нїй указав на потребу автономії про '''Австрійску Русь''' (провінції [[Галич|Ґаліція]] і [[Буковина]]), а то в рамкох будучой федералізації Австрії. У 70-ых роках поступнї порозумів нереалность орьєнтації на Відень і зато ся заміряв на сполупрацу з галицкыма [[Русофил|русофілами]]. В роцї 1875 еміґровав під тиском мадярізаторів до [[Конґресова Полща|Конґресовой Полщі]] (у [[Варшава|Варшаві]]). Од року 1881 дїяв у Львові, де сполупрацовав з тамтешнїма галицкыма [[Русофил|русофілами]]. Угорьскым міністерьскым председом К. Тісом быв в р. 1882 у Львові проти ньому, його дівці [[Олга Грабарь|Ольґі]] і дакотрым [[Русофил|русофілам]] выконштруованый [[Процес проти Ольґы Грабарь|судный процес]]). По процесї, хоць были вшыткы позбавлены вины, на рекомендацію австрійской влады і цісарьской канцеларії, мусів А. Добряньскый одыйті до Відня, пізнїше ся усадив в [[Иннсбрук|Інсбруку]], де 19. марца 1901 умер. Похованый быв 24. марца 1901 в [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижнім]] на [[Лабірщіна|Лабірщіні]]. == Інтересны факты == * В [[Михаловце|Михаловцях]] ай в [[Ужгород]]ї были памятникы А.&nbsp;Добряньскому, але пропали при невыясненых обстоянях.<ref>{{Cite web |author= Тетяна ЛІТЕРАТІ |date= 21.01.2022 |publisher= «Про Захід» |title= Втрачений Ужгород: пам’ятник Адольфу Добрянському (Фото) |url= https://prozahid.com/vtrachenyj-uzhhorod-pam-iatnyk-adolfu-dobrianskomu-foto/ |accessdate= 19.12.2022}}{{ref-uk}}</ref> == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы =324 |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} == Жрідла == * {{cite web |author=Mgr. Milan Jasik |editor= |date= 2021|url=https://www.youtube.com/watch?v=vOJVF1dxsQU |title=Адолф Добряньскый -dokument o diele, odkaze a najpodstatnejších okamihoch života najväčšieho rusínskeho národného buditeľa 19. storočia Adolfa Dobrianskeho. |publisher=prešovské štúdio DYNAMIKA |format= |quote= |language= |accessdate=18-12-2025 |archiveurl= |archivedate= }} * [https://web.archive.org/web/20151114193525/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_history.html#Адолф_Добряньскый_і_ёго_одказ/Адолф Добряньскый і ёго одказ - вебсторінка rusynacademy.sk] * [http://www.lem.fm/115-rokiv-od-smerti-dobryanskogo/ 115 років од смерти Добряньского - лем.fm] == Референції == <references/> {{Lifetime|1817|1901|Добряньскый, Адолф}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Инженеры]] [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] [[Катеґорія: Шляхтічны роды]] 65vrpmeoj13049siaxvz2mouexssses Звізда 0 672 175341 125183 2026-10-26T00:02:10Z Halajkovič 33393 175341 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} [[Файл:Structure of Stars (artist’s impression).jpg|right|thumb|Перерїз звіздов тіпу червеный колос]] '''Звізда''' є козмічный обєкт такой [[Вага|вагы]], же в нїм загорїла [[термонуклеарна реакція]]. Звізды мають майже кулёвову форму, в котрій ся утримує [[ротація]]. == Звізда в мітолоґії == Появлїня мореплавства та рільництва запрічінило збожнёваня звізд. Уже в сиву давнину люди зєдинили ґрупы звізд в [[созвіздя]] тай дали їм назвы людей, [[жывотины|быдел]], [[рослины|рослин]] і річей. Немало назв созвіздей тай звізд повязано з давноґрецьков мітолоґіёв. Александрійськы вчены в [[3 ст. до н. е.]] привели в певну сістему уявлїня антічности о созвіздях, дали їм назвы, котры ся сокотили до нашого часу. [[Велика Медведіця (созвіздя)|Велика Медведіця]] повязана з мітом о [[Каллісто]]ви; [[Візничій (созвіздя)|Візничій]] — кучер [[Еномай|Еномая]] [[Міртіл]]. Созвіздя [[Дїва (созвіздя)|Дївы]] повязане з мітом про нещастя дївкы Ікарія або з мітом про [[Астрея|Астрею]], што охабила землю. Созвіздя [[Геркулес (созвіздя)|Геркулеса]], Гіад, [[Делфін (созвіздя)|Делфіна]] ся односять до міта о Аріонови або [[Діоніс]]а й тірреньскых розбійників, відомы созвіздя [[Дракон (созвіздя)|Дракона]] — до Ладона, якых стеріг [[сад Гесперид]], [[Змієносець (созвіздя)|Змієносця]] — до [[Асклепій|Асклепія]]. [[Кассіопея (созвіздя)|Кассіопея]], [[Цефей (созвіздя)|Цефей]], [[Персей (созвіздя)|Персей]], [[Андромеда (Созвіздя)|Андромеда]] — ґрупа созвіздь, повязаных з мітом про Персея та Андромеды, Корабель Арго — з мітом про арґонавтів. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Астрономія]] [[Катеґорія:Звізды| ]] 8z9ljg6u9n1cjxw6y6cnphfio8lu39i Наполеон Бонапарт 0 872 175396 168047 2026-10-26T01:21:17Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175396 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Наполеон Бонапарт |Образчик=[[File:Jacques-Louis David - The Emperor Napoleon in His Study at the Tuileries - Google Art Project.jpg|250px]] |Категория_склада=Napoléon Bonaparte |Уроджѣня={{birth date|1769|8|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Аяччо]] на острові [[Корсіка]] |Упокоеня={{death date and age|1821|5|5|1769|8|15}} |Мѣсто_смерти= }} [[File:Coat of arms of Buonaparte.svg|thumb|{{center|Герб Наполеона I.}} ]] '''Наполео́н І. Бонапа́рт''' ({{lang-fr|Napoléon I Bonaparte}}, [[15. авґуст|15.]]&nbsp;[[15. авґуст|авґуст]] [[1769]]&nbsp;– [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|май]] [[1821]])&nbsp;— [[Франція|французскый]] державный, політичный і воєнный дїятель, войвода, первый конзул Французкої Републикы (1799–1804) тай імператор французів (1804–1814, 1815). Творець одної з майгрубых імперій світу, реформатор і законодатель [[Европа|Европы]], націоналный герой Франції.<ref>{{cite web|title=Napoleon I|url=https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|publisher=Britannica|accessdate=2017-05-29|lang=en|archive-date=2018-01-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20180112122322/https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|deadlink=no}}</ref> Родив ся в [[Аяччо]] на острові [[Корсіка]], якый у рік роженя Наполеона быв переданый [[Ґенуезьска републіка|Ґенуезіёв]] Франції. == Прозывкы == * '''Маленькый капраль''' ''(Le Petit Caporal)'': прозывка, дана ёму солдатами вечуром під час [[Битва близь моста Лодї|битвы близь моста Лодї]] в [[1796]].&nbsp;роцї. Тітул капраля, хоснованоє в якости прозывкы, было присвоєно ёму відповідно з воєнным обычаём проявленя наклоности в знак цїненя за храброго справованя.<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202800d/f61.image</ref> * '''Жан де Лепе''' ''(Jean de l'Epée)'': прозывка дана солдатами Великої армії, а именно Імператорсков ґвардіёв, під час верненя з [[Осторов Ельба|осторова Ельба]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6304983j/f115.item</ref> * '''Ніколас''' ''(Nicolas)'': прозывка, хоснована в основному роялістами юга Франції, де так даколи называют [[Діавол|Діавола]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k63139912/f53.image</ref> Посёму, [[Карікатура|карікатуры]] того часу называют Наполеона сьым другым имнём, при чом ефект усилює ся тов же началнов буквов «Н». * '''Ґестиня''' ''(Lou Castagnié)'': прозывка, дана на югови Франції і відсылающа до корсіканского походжіня Наполеона, покілько [[Каштан|каштаны]] были ёго фірменым їденём. == Біоґрафія == === Молодость === [[Файл:Napoleon16Jahre.jpg|міні|241x241пкс|Наполеон у віцї 16&nbsp;років, малюнок незнаємого художника]] Наполеон Бонапарт походив з небогатої [[Корсіка|корсіканскої]] немешскої родины [[Карло Маріа Буонапарте]] тай [[Марії Летиції Буонапарте]] (всёго в хыжи было 13&nbsp;дітваків, айбо до тугость віку Наполеона дожили лем 4&nbsp;ёго браты і 3&nbsp;сестры). Коли [[Людовік XVI|Людовік XVI.]] надїлив дїтям із збіднїлых немешскых родин право бесплатно учити ся, сьым возпользовали ся і корсіканцї, зокрема даякі сины і дочкы Шарля, разом із Наполеоном. [[1779]].&nbsp;року послїдь пару місяців вылїпшеня свого [[Французькый язык|французького языка]] в коледжі Отена, Наполеон войшов до воєнної академії в [[Брієн|Брієннї]]. Высміяный товаришами по ученню за провінціалізм і млавости, майбідный даже помежи учеників, шо не были [[Арістократ|арістократами]], він активно сповідував ідеї корсіканского патріотізму. [[1784]].&nbsp;року Наполеона перевели до паріжскої Воєнної ошколы. Бонапарт выказав себе посередным учнеником, закончивши ошколу сорок другым із 58&nbsp;учеників.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.15</ref> [[1785]].&nbsp;року, послїдь достаня тітула младшого лайтната артілерії, Наполеона было направлено у [[Валанс]] на юг Франції.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.38 - 42</ref> [[Файл:Henri Félix Emmanuel Philippoteaux - Portrait of Napoleon Bonaparte.jpg|міні|Молодый Наполеон Бонапарт]] У [[Марец|марци]] [[1793]].&nbsp;року Бонапарта было призначено началником [[Артілерія|артілерії]] в армію, котра обсїдала занятый [[Англичане|анґлічанами]] [[Тулон]]. Тулон быв забраный, а сам Наполеон достав званя бріґадного ґенерала за вклад в цїлковый успіх обсады. В тот час Наполеону было лем 24&nbsp;рокы.<ref name=":0">https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.159-163</ref> Публіцистичнї творы Наполеона періода револуції („Діалоґ за любов“, "Dialogue sur l'amour", [[1791]], „Вечеря в Бокере“, "Le Souper de Beaucaire"<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6311085m.texteImage</ref>, 1793) указуют на то, шо він роздїляв [[Клуб якобінців|якобінскі]] настрої. В [[1792]].&nbsp;роцї він вступив у Якобінскый клуб. Послїдь [[Термідоріанскый переворот|термідоріанського перевороту]] Бонапарт быв арештованый ([[10. авґуст|10.]]&nbsp;[[10. авґуст|авґуста]] [[1794]].&nbsp;року, на два тыжнї) позад контактів із братом [[Максиміліан Робеспєр|Максиміліана Робеспєра]]&nbsp;— [[Огюстен Робеспєр|Огюстеном]]. Послїдь увольненя він пішов в демісію позад доказованя з командованём, а через рік, в авґустї [[1795]].&nbsp;року, достав довжность в топоґрафічному відділї [[Комітет общественого спаса|Комітета общественого спаса]].<ref name=":0" /> В крітичный для [[Термідоріанці|термідоріанців]] момент [[Поль Баррас]] назначив Бонапарта свойим помочником, і він вызначив ся під час притолоченя [[Рояліст|роялістского]] збура в Паріжи [[3. октобер|3.]]&nbsp;[[3. октобер|октобра]] (13.&nbsp;[[Французькый републіканьскый календарь|вандемєра]]) [[1795]].&nbsp;року. Опреж силы Діректорії в Паріжи на тот день зложовали всёго 6&nbsp;тисяч&nbsp;солдат, проводник паріжского ґарнізона колимбав ся; в тот же час силы восставлых раёнїв вароша, веденї роялістами, зложовали пиля 23 тисячі челядників. Тогды Наполеон вырішив примінив против них артілерію. Бонапарт заслужив званя [[Дівізійный ґенерал|дівізійного ґенерала]], быв покладеный командуючым войськами тыла.<ref>https://archive.org/details/napoleonlife0000robe стр.65-66</ref> [[23. фебруар|23.]]&nbsp;[[23. фебруар|фебруара]] [[1796]] він заняв пост командуючого Італянскої армії. [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] [[1796]].&nbsp;року Наполеон женив ся на вдовицї, стятого під час якобінского терора ґенерала, [[Жозефіна Богарне|Жосефінов Богарне]].<ref name=":1">https://books.google.com.ua/books?id=7_q6b24_hXAC&redir_esc=y стр.304-305</ref> === Італянська кампань === У [[1796]]–[[1797]].&nbsp;роках французска армія під командірованём Бонапарта розгромила [[Сардінія|сардінскі]] та [[Австрія|австрійські]] войська в Італії.<ref name=":1" /> В Італянскій кампанї Наполеон мав повість войводы. В многочисленых битвах він свиріпно нищив противників. Під час боя попиля [[Рівола|Ріволы]] він перевів битву в атаку на [[Байонет|байонеты]], штурмувавши австрійскі [[Фестунок|фестункы]], котрі мали більше войська і артілерії. Під час сёї атакы австрійскі войска однесли поражку. У [[Аркола|Арколї]] Наполеон розбив 5 австрійскых дівізій, із якых єдна склала зброю без бою. === Захват власти. Конзулат === [[Файл:Bouchot - Le general Bonaparte au Conseil des Cinq-Cents.jpg|міні|Наполеон 18. брюмера]] [[Файл:Apotheosis of Napoleon First Consul.jpg|міні|Апотеоза — Наполеон — первый конзул Франції]] Послїдь вернутя із [[Еґіпет|Еґіпта]] у Францію ​​(авґуст [[1799]]), Наполеон, із підпоров промысловов [[Буржоазия|буржоазії]], зачав [[10. новембер|10]]–[[11. новембер|11.]]&nbsp;[[11. новембер|новембра]] [[1799]] (18.&nbsp;брюмера VIII.&nbsp;року) [[Державный переворот|державный переворот,]] установив режим [[Конзул|конзульства]]. Послїдь переворота 18. брюмера єдинствену власть у Франції представляло [[тымчасовоє правительство]], якоє было із трёх конзулів ​​(Бонапарт, [[Жозеф Сїєс|Сїєс]], Роже-Дюко). Но послїдь переворота думали, ош власть достане ся именно Жозефу Сїєсу, єдному із ведучых переворота; айбо він по непознатым причинам полївив Наполеону.<ref>https://archive.org/details/frenchrevolution0000fure</ref> До [[12. децембер|12.]]&nbsp;[[12. децембер|децембра]] [[1799]] комисії, писавші констітуцію, довершили свої роботы; проєкт Сїєса быв перечиненый в відповідно з хотїнями Бонапарта, котрый быв главным автором [[Конштітуція|констітуції]]. Тото была докус [[Монархія|монархічна]] констітуція, сохранявша лем привидкы народної власти. Констітуція, подля чому повномочность верьховной еґзекутивной власти приналежали трём конзулам, назначила на 10. рочный термин первым конзулом – Бонапарта, другым – Камбасереса и третьым (на 5. рочный термин) – Лебрена. Первый конзул получив право класти особ на всі державнї чиновства, включаючи членїв законодателного корпуса, державної рады і [[сената]]. Констітуція была утвержена народным голосованём ([[Плебісціт|плебісцітом]]), шо стало почти єдиным проявенём народного [[Суверенітет|суверенітета]]. Задача Наполеона была тяжков. Треба было вытворити майже докус наново всё веденя, восстановити, в доста попутанїм станї фінансы пиля повному браку кредітів і якось искончати з другов коаліціёв. Одным із первых наказів Бонапарта быв табу [[17. януар|17.]]&nbsp;[[17. януар|януара]] [[1800]].&nbsp;року, «на час войны», 60&nbsp;[[Політіка|політическых]] выдань в Паріжи.<ref>https://web.archive.org/web/20250912180022/https://www.academia.edu/57296144/Napoleon_Bonaparte_and_the_legacy_of_the_French_Revolution стр.111</ref> Одтак, погашаючи всї проявы політічної слободы, Бонапарт дїйсно оживлёвав у живот позітивну часть свої проґрамы. Вна состояла ся із створеня твердої, гет централізованої власти, з підпоры промысла тай полёдїлства, з примиреня з новым порядком дїл всьых складовых старого общества, з полїпшеня фінансів і так дале. Законом [[17. фебруар|17.]]&nbsp;[[17. фебруар|фебруара]] [[1800]].&nbsp;року «про подїл теріторії і адміністрації» изсокочено і змоцнено подїленя Франції на департаменты, і щи заведено новоє подїленя&nbsp;— на [[Округ|округа]]. У чолї главы департамента &nbsp;— [[префект]]. === Проголошеня імперії === [[Файл:Ingres, Napoleon on his Imperial throne.jpg|міні|Імператор Наполеон на тронї]] З [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1804]].&nbsp;року Наполеон&nbsp;— імператор Франції. У внутрішній політици проводив дїланку, зацїлену на змоцненя французскої державы. Вычеркнувши самоуправляня, завіл сістему префектів, мерів і їх підлеглых, котрі предназначали ся «згорі». В економичній політицї спомагав розвиванёви промысла і торговлї.<ref name=":2">https://www.amazon.com/Citizen-Emperor-Napoleon-Power-1799-1815/dp/1408843242 стр.551-556</ref> === Внутрішня політика === Наполеон Бонапарт удїяв державный переворот. Праводавчый корпус передав власть трём конзулам у чолї з Наполеоном. Для юрідичного оформления свої власти Наполеон приняв нову Констітуцію: Франція обставала ся републиков, но поправдї вся власть находила ся в руках первого конзула, а именно Бонапарта. Первый конзул быв главнокомандуючым армії, клав членів всьых органів праводавчої власти. Місцевоє самоуправляня было зрушено. Департаментами вели префекты, кладенї первым конзулом. Міністры тоже были під контролём первого конзула. Наполеон изсокотив тотї достоянія французскої револуції, котрі были выгоднї промысловцям і заможному [[Селянство|селянству]]. Установивши діктатуру особної власти, він получив підпору тых, хко достав у рокы револуції багатство і землю. Про змоцненя свої власти Наполеон в [[1801]] відкликав оддїляня церквы від державы. В [[1804]].&nbsp;роцї Бонапарт быв коронованый імператором французів Наполеоном І. В державі фактично была постановлена ​​воєнно-[[Бюрокрація|бюрократична]] монархія, опираюча ся не на [[Феудал|феудалноє]] немешство, а на буржоазію, армію, урядників.<ref name=":2" /> При Наполеонї I были принятї зводы законів&nbsp;— «Кодексы Наполеона» (гражданськый, комерційный і кріміналный), котрі мали бы реґуловати відношеня в обществі і охраняти невбалимость пріватницького властництва. Законы были проґресивными, опреж предвижовали розвиваня слободної конкуренції, спомагали повышеню економікы Франції. В державі зачав ся промысловый переворот, были пошорованї гроші, заложеный Французскый банк. Заєдно з економіков силнїла французская буржоазія. При непосередному участвованї Наполеона были розробленї [[Гражданськый кодекс Наполеона|гражданськый]] ([[1804]]), [[Торговелный кодекс Наполеона|торговелный]] ([[1807]]), тай [[Уголовный кодекс Наполеона|уголовный]] ([[1810]]) кодексы. === Економична політика === Економична політика Наполеона состояла ся з застачанї первенства французскої промыселової і грошової буржоазії на европейскому рынкови. Майперво, сёму заважав анґлійскый [[капітал]], лїпшина котрого была в тому, шо в Анґлії удїяла ся індустріална револуція. Анґлія єдна за другов вызберовала коаліції против Франції, змагати ся привлечи на свою сторону россяглї европейскі державы&nbsp;— в первую очередь, Австрію і [[Російска імперія|Росію]]. Покушаючи ся економично задушити Анґлію, Наполеон підписав [[декрет]] про [[Контінентална блокада|контіненталну блокаду]] ([[1806]]). Теперь Франція і всі її союзникы застановляли торгвелні зносины з Анґліёв. Европа была основным рынком одпродажу анґлійскых товарів. Контінентална блокада нанесла шкоду анґлійскій економицї. Рік посёму Анґлія переживала крізу в выробенї шерсти, текстілної промыслу; удїяло ся паданя [[Фунт стерлінґа|фунта стерлїнґа]]. Єднак блокада ударила і по контінентови. Французскый промысел не в положенї быв замінити на европейскому рынкови анґлійскый. Нарушованя торговных сключень з анґлійскыми колоніями привело до упадку і французскі портові вароші [[Ла-Рошель]], [[Марсель]] і так дале. Людность страдає від нехваткы привычных колоніальных товарів: [[Кава|кавы]], [[Цукор|цукра]]. === Войны з коаліціями === [[Файл:Napoléon à Wagram - Horace Vernet.jpg|міні|Наполеон під Ваграмом, 1809 рік]] У вонкашній політиці Наполеон снажив ся застачити воєнно-політичну і економичну геґемонію Франції в Европі, здобыти побіду у воёванї з Великобрітаніёв за світовоє торговельноє і колоніалноє панованя. В ходї войн з [[Антіфранцузскі коаліції|антріфранцузскыми коаліціями]] держав (у вшелиякі періоды в коаліціях брали участку [[Австрійска імперія|Австрія]], [[Велика Брітанія|Великобрітанія]], [[Пруссия]], [[Російска імперія|Российская империя]], [[Швеція]]) французска армія під командованём Наполеона здобыли побіду під [[Битва при Маренго|Маренго]] ([[1800]] рік), [[Битва при Аустерлїцом|Аустерлїцом]] територія наполеоновскої імперії обнимала безмала всю [[Западна Европа|Западну]] і [[Середня Европа|Середню]] Европу.<ref>https://books.google.com.ua/books?id=MZoO7SIwMVIC&pg=PA133&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> Наполеон плановав прямоє высаженя на Брітанскі острова, но на морі Анґлія была силнїшов. При [[Трафальгар|Трафальгарі]] французскый флот быв знищеный анґлійскым під командованём [[Адмірал|адмірала]] [[Гораціо Нельсон|Нельсона]] ([[1805]]). Єднак місяць посёму під Аустерлїцом (нынї [[Славков-у-Брна|Славков]], [[Чесько|Чехія]]) Наполеон завдав знищуючый удар злученым австрійскым і російскым войськам.<ref>https://en.wikipedia.org/wiki/The_Journal_of_Modern_History стр.133-152</ref> Спудивши ся приросту вплыву Франції, против неї выступила Пруссия, но была скоро поборена в [[Битва під Єнов тай Ауерштедтом|битві під Єнов]], ([[1806]].&nbsp;рік), французскі войська ступили в [[Берлін]]. Російскі войська відійшли з боища, но завдали грубых втрат французскій армії в [[Битва під Прейсіш-Ейлау|битві при Ейлау]] ([[1807]].&nbsp;рік), айбо пройграли [[Битва під Фрідландом|під Фрідландом]] (1807.&nbsp;рік).<ref name=":2" /> Выслїдком войны было запоєня до состава Франції територій [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландїв]], сїверної [[Нїмецько|Ґерманії]], частины [[Італія|Італії]]. На другому куску Італії, у серединї Европы, в [[Іспанія|Іспанії]] ([[1809]]) были учиненї зависимі від Наполеона кралёвства, де правили члены ёго родины. Пруссия і Австрія были вымушенї завязати з Франціёв союз. Се зробила такой і Російска імперія ([[Тильзитский мир]], 1807).<ref name=":2" /> === Планы про світовоє панованя === Наполеон плановав, прийшовши в Російску імперію, рострощити 1. і 2. Западнї армії. Щи він мріяв подіктовати условіє миру для імператорского двура в [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзї]]. Пак хотів опановати Великобрітанію, — послїдь сёго Наполеон достав бы истинноє світовоє панованя. === Російска кампань === [[Файл:French Empire (1812).svg|міні|Французска імперія у 1812 роцї: темно-зеленый колор — територія імперії, світло-зеленый колор — сателіты]] [[Французько-російска война 1812|Російска кампань]] ([[Французькый язык|фр]]. Campagne de Russie) зачала ся [[24. юн|24.]]&nbsp;[[24. юн|юна]] [[1812]].&nbsp;року, коли Велика армія ([[Французькый язык|фр]]. Grande Armée) Наполеона пересїкла ріку [[Нїман]]. Ся подїя стала відповідёв на аґресію російского царя [[Александр I|Александра]]&nbsp;[[Александр I|I]]., котрый в дїйсности з конца [[1810]].&nbsp;року зачав притяговати свої войска на [[Польско|польску]] границю, снажаючи ся повоёвати [[Великоє княжство Варшавскоє]].<ref name=":2" /> Велика армія Наполеона числила, за выказанём архівных первожріл (межи них і документ, поданый ґенералом [[Ґаспар Ґурґо|Ґаспаром Ґурґо]] непосереднё Імператору і маючый в собі своєручнї зазначкы послїднёго), 325 900 людей особового складу. Російска армія числила цїлком 488&nbsp;000&nbsp;воєнных (в тому числї 80&nbsp;000&nbsp;[[Козакы|козаків]]). Росіяни мали прейміня в людскых ресурсах, опреж фурт мобілїзовали місцевоє населеня в ряды армія, а французы не могли мобілїзовати і поповнити свої втраты свіжыми силами. Армія довгыми [[Марш|маршами]] просувала ся по западным ширявам Російскої імперії. Наполеон довго пробаловав навязати росіянам битву, єднак російскі войська збігали ёго, нерядно відступаючи назад, опреж Александр I, напуженый маршом Великої Армії, втік в свою [[Головне місто|столицю]], не поклавши [[Главнокомандуючый|главнокомандуючого]]. Наполеон задївав ся межи 1.&nbsp;Западнов (формалный командуючый [[М. Б. Барклай-де-Толлї|М.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Б.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Барклай-де-Толлі]]) і 2. Западнов (під командованём [[Багратіон|П.]]&nbsp;[[Багратіон|И.]]&nbsp;[[Багратіон|Багратіона]]) російскыми арміями, завадивши їх обєднаню і поставив їх у дуже невыгодноє положеня. Французы выйграли кілько малых зударень і грубу [[Битва під Смоленьском|битву під Смоленьском]] в [[Авґуст|авґустї]] 1812, Наполеон надіяв ся, шо ся битва стане рішаючов, но росіяни лишили [[Смоленьск|Смоленск]] спаленым і продовжили відступати. Наполеон довжный быв продовжити преслїдованя.<ref name=":2" /> Росіяни, відступаючи, примінёвали [[Тактика спаленої земли|тактику «спаленої земли»]]&nbsp;— спалювали і спустошували властнї вароші, села, поля з урожаями. Робило ся се для лишеня французів ресурсів, їды, міста для розміщеня войськ. Сяка тактика дуже чудовала французів, опреж для них было непонятно, як мож спалювати властнї вароші і поля, причиняючи невіроятну шкоду свому жительству. Но вна давала даякі резултаты&nbsp;— у французів были великі порухаы з потравиновым застачаням величезного войська, зайсе невеликі групы солдатів часто уночи рушали в гляданя поживы, де їх пробаловали нищити російскі загоны. Російска армія відступала 3 місяцї, [[Немеш|немеші]] были нарікаючі сякым ходом подїй і втраченём територій, і вни зачали притискати Александра I, обы тот увольнив з роботы главнокомандуючого войськами [[Полёвый маршал|полёвого маршала]] [[Барклай-де-Толлї Мигаль Богданович|Барклая]]. наконець Барклай быв увольненый з посады, а на ёго місто покладеный [[Мигаль Кутузов]], но тот дале чинив відступ армії щи в плынутї двох [[Тыждень|тыжнїв]]. [[7. септембер|7.]]&nbsp;[[7. септембер|септебра]] удїяло ся зраженя [[Бородїнска битва|під Бородїно]] (близь 100&nbsp;[[Кілометер|км]] від [[Москва|Москвы]]) миже французскыми і російскими войськами. Зраженя было дуже кровавым, з французскої стороны в битві взяло участь 250&nbsp;000&nbsp;солдатів, із якым было стратичено 70 000. Французы выйграли сю битву, но побіда была тактичной і не стала переломным моментом у войнї, до котрого так снажив ся Наполеон. Російскі войська продовжили відходити. Через тіждень Наполеон зайшов у Москву. Но нико не стрів французску армію, бо варош быв пустый. [[Ґубернатор]] [[Федор Растопчин]] у переддень евакуёвав варощан і спалив важнї стратеґічнї обєкты вароша. В пожарови такойже погынули близь 50&nbsp;000&nbsp;російскых раненых воинів, котрых просто лишили призволям судьбы. Наполеон надїяв ся, ош, захвативши Москву, він поставит точку у войнї, но побіды в битвах не принесли му побіды у войнї. Втрата Москвы не примусила Александра I піти на підписаня мира з Наполеоном, і обыдвоє розуміли, ош французска армія робила ся меншов і слабшов із часом. Послїдь єдного місяця в Москві французска армія зачала кывати ся в бік [[Калуґа|Калуґы]], де Кутузов розмістив російску армію. Наполеон зась надїяв ся на рішаючу битву, но бой під [[Малоярославць|Малоярославцем]] не став такым зраженём. Російска армія зась відступила, прото, шо заимала ліпшу позіцію і мала перевагу. [[Файл:Napoleons retreat from Moscow by Adolph Northen.jpg|міні|Наполеон відступат з Москвы]] Войська Наполеона были вычерпанї, потравинові ресурсы закончовали ся, зачинала ся [[зима]], у солдатів не было зимнёї одежы, [[Кінь|конї]] были на окраю вычерпаня — всї отї обстояня примусили Наполеона зачати відступ. Голод, перестуда, вычерпаня, постійнї напады козаків и російскых войськ привели до великых втрат людей і деморалізації армії Наполеона. Коли останкы Великої армії Наполеона пересїкли [[Березина|ріку Березину]] ([[Білорусь]]), вна числила всёго 27&nbsp;000&nbsp;войськоспособный солдат. Наконець 180&nbsp;000&nbsp;солдатів были убитї, 100&nbsp;000&nbsp;попали в плїн. Ге так, кампань держала ся 6&nbsp;місяцїв і стала межовый камінём Наполеоновскых войн.<ref name=":2" /> === Конець імперії === Під час воєнної кампанї [[1813]]–[[1814]].&nbsp;років армія Наполеона завдала кілько поражень войськам [[Шоста антінаполеоновска коаліція|Шостої антинаполеоновскої коаліції]] (Австрія, Анґлія, Пруссия, Росія, Швеція), єднак в рішающій четвероднёвій [[Битва під Лейпцигом|Лейпцигскій битві]] (котру щи кличут «битвов народів») наполеоновскі войська были перебыровані союзными войськами. Вызначнов подїёв під час битвы было то, шо доцїлком быв розбитый [[аръєргард]] під командованём маршала Макдональда. По вступі союзных войськ в апрїлї 1814 року в Паріж, Наполеон [[6. апріль|6.]]&nbsp;[[6. апріль|апрїля]] відрік ся від престола. Побідителї изсокотили ёму тітул імператора і передали в веденя [[Ельбійскоє княжество|остров Ельба]].<ref>https://books.google.com.ua/books?id=L4QbOh5jK3IC&pg=PA15&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> [[Файл:DelarocheNapoleon.jpg|міні|Наполеон послїдь відречення престолу в 1812 р.]] У свому прощальному слові до солдатів Старої ґарды [[20. апріль|20.]]&nbsp;[[20. апріль|апрїля]] Наполеон повів:<blockquote>«Солдаты мої старої ґарды, я прийшов, обы попрощати ся з вами. Перебігом двадцяти років вы предано товаришили мене на дорогах чести тай славы. ... З такыми людьми, гі вы, наша справа [не] была пройграна, айбо война йшла бы непрестанно, і се была бы [[гражданска война]]... Тому, я жертвую нашыми інтересами інтересам нашої державы. ... Не бідкайте на мою долю,кідь я загодив ся жити, обы служити нашій славі, я хочу написати історію великых дїл, які мы учинили заєдно, мої дїти!<ref>https://books.google.com.ua/books?id=oNeeCgAAQBAJ&redir_esc=y стр.97</ref></blockquote> === Сто днів. Остров Сятої Єлены. Смерть === В [[1815]].&nbsp;роцї Наполеон припудъяв ся на пробалованя вернути власть ([[Сто днїв]]), но, претерпівши пораженя в [[Битва під Ватерлоо|битві під Ватерлоо]] ([[18. юн|18.]]&nbsp;[[18. юн|юня]]), Наполеон другый раз відрік ся від престола ([[22. юн|22.]]&nbsp;[[22. юн|юня]]).<ref name=":2" /> Быв высланый на [[остров Сятої Єлены]], де жив під ревізіёв брітанского ґубернатора [[Гадсон Лоу|Гадсона Лоу]] ([[Анґліцькый язык|анґл.]] Hudson Lowe), шпеціално назначеного для сёї цїлї, максімално ограничившого Наполеона в особній слободї.<ref name=":3">https://www.amazon.com/Napoleon-Passion-Death-Resurrection-1815-1840/dp/1408891727 стр. 235</ref> [[Файл:Napoleon sainthelene.jpg|міні|Наполеон на острови с. Єлены]] Наполеон Бонапарт вмер [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|мая]] [[1821]]. В [[1840]].&nbsp;роцї прах Наполеона быв перевезеный в Паріж. Імператора похоронили в [[Хыжа Інвалідїв|Хыжі Інвалідїв]] в Паріжови.<ref name=":3" /> == Родина == '''Родителї:''' * [[Карло (Шарль) Бонапарте]] ([[1746]]–[[1785]]) * [[Летиція Рамолїно|Летиція Рамоліно]] ([[1749]]/[[1750]]–[[1836]]) '''Браты тай сестры:''' * [[Жозеф Бонапарт]] * [[Люсьєн Бонапарт]] * [[Луї Бонапарт]] * [[Жером Бонапарт]] * [[Еліза Бонапарт]] * [[Поліна Бонапарт]] * [[Кароліна Бонапарт]] == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1769|1821|Наполеон Бонапарт}} [[Катеґорія:Пановници]] [[Катеґорія:Дїятелї]] [[Катеґорія:Французскы дїятелї]] n7ss682umtoyz152mrm1mlxr4ylfsm2 Рік 0 1016 175342 165794 2026-10-26T00:03:17Z Halajkovič 33393 175342 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Непотверджено}} '''Рік''' є релатівна єдиніця часу, котра описує період, почас котрый планета обігать коло своєй звізды. В звычайній речі є то час, за котрый Земля раз обыйде коло Сонця. В резултатї нахылу земной оси ся в роцї черяють штири рочны добы, котры суть характерізованы змінов погоды, довжкы денного світла, веґетації і уродности земли. В мірных і субарктічных областях ся звычайно розлишують штири рочны добы: [[ярь]], [[Літо|лїто]], [[Осінь|осїнь]] і [[зима]]. В тропічных і субтропічных областях не суть рочны добы ясно дефінованы; в тропах ся єднак даcть розлишыти меджі доджовов добов і сухов добов. Календарьный рік є веце або менше чісло днїв, котры тырвать період обігу Земли, як є уведжене в данім календарї. Подля ґреґоріаньского або модерного календаря мать рік 365 днїв. Кажды штири рокы ся придавать єден день, жебы ся компензовало то, же обіг Земли коло Сонця не тырвать конкретне чісло цїлых днїв. Такый рік ся называть переступным роком. Тото істе платить ай про юліаньскый календарь. Подля першого менованого календаря є довжка календарьного року (або середнёго року) почас цїлой 400-рочного переступного ціклу акурат 365,2425 дня. Штандарт ISO 80000-3, прилога C, хоснує сімбол „a“ (з {{lang-la|annus}}) про рік з 365 або 366 днями. В русиньскім языку ся найчастїше хоснує скорочіня „р.“. В астрономії є юліаньскый астрономічный рік єдиніцёв часу зо 365,25 днями, з котрых каждый мать акурат 86 400 секунд (єдиніця SI), што є цїлково акурат 31 557 600 секунд. Слово „рік“ ся хоснує ай про періоды, котры суть вольно споєны з роком або астрономічным роком, але не суть з ним ідентічны, як наприклад сезонный рік, господарьскый рік, академічный рік і т. д. Тот термін ся хоснує ай про період обігу хоцьякой планеты; наприклад марсаньскый і венушскый рік є час, за котрый тоты планеты докончіть цїлый свій обіг. Може ся хосновати ай в перенесенім змыслї про довгый часовый період, як в мітолоґії, поезії або в звычайній речі (наприклад: „Збогом. Не вертай ся аж до будучного року!“). * '''[[Переступный рік#Календарьный рік|Календарьный рік]]''' мать 365 днїв. * '''[[Переступный рік]]''' є рік, котрый мать 366 днїв, [[непереступный рік]] мать лем 365 днїв. Зато же єден тропічный рік є довгый 365,242 19 дня, выйде то дас на єден день за штири рокы, та зато ся штурить єден день навеце, котрый ся пак кличе [[Переступный день]]. * '''[[Сідерічный рік]]''' (тыж ''звіздяный рік'') є час, за котрый обігне Земля коло сонця односно ку далекым звіздам. Тырвать 365,256 363 051 дня (365 д 6 г 9 мин 9 с). * '''[[Тропічный рік]]''' є [[час]] міджі двома переходами Сонця [[Весняный пункт|весняным пунктом]]. Тырвать 365,242 192 129 дня (365 д 5 г 48 мин 45 с). Так само є то періода з котров ся черяють рочны сезоны та же ёго довжка є важна про творїня [[Календарь|календаря]]. * '''[[Аномалістічный рік]]''' є час, котрый перейде міджі двома переходами Земли [[Перигелий|перигелиом]]. Тырвать 365,259 635 864 дня (365 д 6 г 13 мин 52 с). * '''Середнїй юліяньскый рік''' є середня довжка рока подля [[Юліяньскый календарь|юліяньского календаря]]. Тырвать 365,25 дня (365 d 6 h). Хоснує ся передовшыткым в [[астрономія|астрономії]]. * '''Середнїй ґреґоріяньскый рік''' є середня довжка рока по [[Ґреґоріяньскый календарь|ґреґоріяньскым календарю]]. Тырвать 365,2425 дня (365 д 5 г 49 мин 12 с). == Етімолоґія == Слово „рік“ походить із праславяньского подмета *rokъ, котре є прямо одводжене од часослова *rekti (говорити).<ref>{{cite book |author=Ľubor Králik |title=Stručný etymologický slovník slovenčiny |location=Bratislava |publisher=Veda |year=2015 |page=502 |isbn=978-80-224-1493-7 |language=sk}}</ref> Оріґіналный вызнам того слова быв „становлена легота“, „устный договор“ або „термін“. Поступным семантічным вывоём ся в западославяньскых языках ({{lang3|sk|cs|pl|rok}}), а тыж в [[Русиньскый язык|русиньскім]] і [[Україньскый язык|україньскім языку]] тот вызнам звужыв на означіня фіксованого дванадцятьмісячного часового періоду — календарьного року. Наопак, в южнославяньскых языках (наприклад в [[Сербохорватьскый язык|сербохорватьскім]]) собі слово „''rok''“ заховало свій оріґіналный праславяньскый вызнам як становлена легота або термін.<ref>{{cite book |title=Етимологічний словник української мови |volume=5 (Р—Т) |location=Київ |publisher=Наукова думка |year=2006 |pages=92-93 |isbn=966-00-0785-X |language=uk}}</ref> == Святкы == * [[Навгӯд|Новый рік]] == Повязаны статї == * [[Ґалактічный рік]] == Референції == {{референції}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Календарь]] [[Катеґорія:Єдиніцї часу]] 03xk1atfqtopdhljs68n28fp8uugfv3 Тегеран 0 1113 175300 175283 2026-10-25T18:04:37Z Flipdot 23893 175300 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс місто | штат = Іран | назва = Тегеран | містна_назва = {{lang-fa|تهران}} | тіп = [[Столиця]] | ерб = [[Файл:%D9%84%D9%88%DA%AF%D9%88_%D8%B4%D9%87%D8%B1%D8%AF%D8%A7%D8%B1%DB%8C_%D8%AA%D9%87%D8%B1%D8%A7%D9%86.svg]] | попис_ербу = Печатка | прапор = Flag_of_Tehran.svg | адмін_реґіон = Тегеран | раён = Централный | реґіон = {{Unbulleted list|Тегеран|Рей|Шеміранат}} | коордінаты = 35°41′20″N 51°23′23″E | тіп_адмін_реґіону = Провінція | тіп_реґіону = [[Шахрестан]] | председа = Аліреза Закані | тіп_председы = мер | розлога = 750 км² | надморьска_вышка = 1040–2040 м | обывательство = 8,693,706 | рік_обывательства = 2016 | часове_пасмо = UTC+03:30 ([[IRST]]) | телефонный_код = +98 21 | веб = {{URL|https://tehran.ir/}} }} '''Тегера́н''' ({{Lang-fa|تهران}} ''Tehrân'' {{Audio-IPA|File:Fa-ir-Tehran (1).ogg|[tʰehˈɹɒːn, -ˈɾɒːn]}}) тото [[столиця]] и майвеликый [[варош]] [[Іран]]а<ref>{{Cite news |url=https://www.aljazeera.com/news/liveblog/2024/7/31/israels-war-on-gaza-live-israel-hits-beirut-in-assassination-operation |title=Israel war on Gaza updates: Fears of escalation grow after Haniyeh killing |last=Marsi |first=Federica |date=31 July 2024 |language=en |quote=Hamas says its political chief Ismail Haniyeh was killed in an Israeli missile attack in Iran’s capital, Tehran. |access-date=17 August 2024 |work=Al Jazeera English }}</ref> и головный варош провінції Тегеран, адміністративный центер [[шахрестан]]а Тегеран и його Централного района.<ref name="Tehran Province Structure">{{cite web |first=Hassan |last=Habibi |author-link=Hassan Habibi |orig-date={{lang|fa|rtl=yes|تاریخ تصویب}} (Approval date) 1369/06/21 (Iranian Jalali calendar) |date=12 September 1990 <!-- Converted 'Approval date' using https://www.iranchamber.com/calendar/converter/iranian_calendar_converter.php --> |script-title=fa:تصویب سازمان و سلسله تابعیت عناصر و واحدهای تقسیمات کشوری استان تهران به مرکزیت شهر تهران |trans-title=‌Approval of the organization and chain of citizenship of the elements and units of the national divisions of Tehran province centered on the city of Tehran |url=https://lamtakam.com/law/council_of_ministers/113026 |archive-url=https://web.archive.org/web/20250621104651/https://lamtakam.com/law/council_of_ministers/113026 |archive-date=21 June 2025 |access-date=21 June 2025 |website={{lang|fa|rtl=yes|لام تا کام}} [Lam ta Kam] |publisher={{lang|fa|rtl=yes|‌وزارت کشور}} [Ministry of the Interior] |agency={{lang|fa|rtl=yes|کمیسیون سیاسی دفاعی هیأت دولت}} [Political Defense Commission of the Government Board] |language=fa |id={{lang|fa|rtl=yes|شناسه}} [ID] B559F46F-4863-4D87-ACAB-5274C02BA3C5. {{lang|fa|rtl=yes|شماره دوره}} [Course number] 69, {{lang|fa|rtl=yes|شماره جلد}} [Volume number] 3.|title=تصویب سازمان و سلسله تابعیت عناصر و واحدهای تقسیمات کشوری استان تهران به مرکزیت شهر تهران|trans_title=‌Approval of the organization and chain of citizenship of the elements and units of the national divisions of Tehran province centered on the city of Tehran}}</ref> Из обывательством 9&nbsp;млн чоловік у самому вароши<ref>{{cite web | title=Tehran's population doesn't fit its area: Environment official | work=Tehran Times | date=12 January 2018 | url=https://www.tehrantimes.com/news/420238/Tehran-s-population-doesn-t-fit-its-area-environment-official }}</ref><ref>{{cite web | title=Is Iran running out of water? – DW – 08/06/2025 | website=[[Deutsche Welle]] | url=https://www.dw.com/en/is-iran-running-out-of-water/a-73548239 }}</ref><ref>{{cite web | url=https://sites.ontariotechu.ca/sustainabilitytoday/urban-and-energy-systems/Worlds-largest-cities/population-projections/city-population-2025.php | title=City population 2025 }}</ref> и 16.8&nbsp;млн в метрополі,<ref>{{cite web | title=About Tehran: Exploring the Area, Population, and Characteristics of Iran's Capital City | date=27 November 2023 | url=https://parsdiplomatic.com/iran-sightseeing/about-tehran-exploring-the-area-population-and-characteristics-of-irans-capital-city/ }}</ref> Тегеран є майнаселеным варошом у Ірані тай [[Западна Азія|Западнуй Азії]], майвелика аґломерація в Середньому Востоці тай 24.&nbsp;майвелика аґломерація у світі. У [[антика|антиці]] часть території днешнього Тегерана занимав [[Рей (варош)|Рей]], важный іранськый варош, котрый пережыв [[середньовік|середньовічні]] [[мусулманськый захват Перзії|арабську]] тай [[монґолськый захват Хварезма|монґолську]] навалы.<ref>{{Cite book |author=Erdösy, George. |title=The Indo-Aryans of ancient South Asia: Language, material culture and ethnicity |publisher=Walter de Gruyter |date=1995 |page=165 |quote=Possible western place names are the following: Raya-, which is also the ancient name of Median Raga in the Achaemenid inscriptions (Darius, Bisotun 2.13: ''a land in Media called Raga'') and modern Rey south of Tehran }}</ref> Тегеран ся першый раз убрав столицьов Ірана в 1786.&nbsp;році при правліньови [[Аґа Мугамад Хан Каджар|Аґы Мугамада Хана]] з [[дінастія Каджар|дінастії Каджар]] позад близкости д території Ірана в [[Кавказ]]і, за котрі ся били Російсько-перзькі войны; столиці Ірана ся переносили дакулько раз за його історію, и Тегеран став 51.&nbsp;столицьов. Бігом правліня Резы Шаха Пахлавія в Тегерані ся поклали перші в Ірані высша школа ([[Дар ул-Фунун]]), банк (Імперськый банк Перзії), штрека ([[штрека Тегеран-Рей]]) и музей. У 1920.&nbsp;роках ся зачала читава ставба, спозад чого в Тегеран яла масово міґровати челядь из ушыткого Ірана.<ref>{{cite encyclopedia |url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/585619/Tehran |title=Tehran (Iran) : Introduction – Britannica Online Encyclopedia |encyclopedia=[[Encyclopædia Britannica]] |access-date=21 May 2012 |date= |archive-date=30 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120330180118/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/585619/Tehran |url-status=live }}</ref> Тегеран быв центром [[Іранська револуція|Іранської револуції]] и дустав велику шкоду уд бомбардовань бігом [[Ірано-іракська война|Ірано-іракської войны]], [[Дванадцятьденна война|Дванадцятьденної войны]] и [[Іранська война (2026)|Іранської войны (2026)]]. У Тегерані сут ушылиякі історичні памняткы, наприклад [[Ґолестанськый палац]] дінастії Каджар, котрый входит до исписа Світової дідузнины; палацові комплексы Масудіє, Саʼадабад, Ніаваран и Мармар, котрі належали як дінастії Каджар, так и [[Дінастія Пахлаві|Пахлаві]]. У Тегерані є Межинародный аеропорт імама Хомейні тай уднушньый аеропорт Мехрабад; Тегеранськоє метро, автобусова, тролейбусова тай шосейова системы. Позад проблемы [[Лепавый воздух|лепавого воздуха]], [[Земльотрясіня|земльотрясінюв]] и [[Недостаток воды в Тегерані|недостатку воды]] ся озвучовали планы перенести столицю в иншакый город, айбо ниєден из них не быв соглашеный.<ref>{{Cite news|title=Iran must move its capital from Tehran, says president as water crisis worsens|url=https://www.theguardian.com/world/2025/oct/02/iran-must-move-its-capital-from-tehran-says-president-as-water-crisis-worsens|publisher=The Guardian|accessdate=2026-10-25|date=2025-10-02}}</ref> Подля обзвідованя конзалтінґової фірмы Mercer 2016.&nbsp;року Тегеран быв на 203.&nbsp;місті из 230 спомежи варошув світу за квалітов жывота.<ref>{{cite news |url=https://www.reuters.com/article/us-iran-diaspora-idUSKCN0WV16D |title=Iranian expats hard to woo as Western firms seek a foothold in Iran |author=Barbaglia, Pamela. |work=Reuters |date=29 March 2016 |access-date=2 July 2017 |archive-date=1 April 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170401143212/http://www.reuters.com/article/us-iran-diaspora-idUSKCN0WV16D |url-status=live }}</ref> В індексови Global Destination Cities Index (2016) Тегеран быв у десятці майскоро ростучых турістичных міст.<ref>{{Cite web |url=https://newsroom.mastercard.com/press-releases/bangkok-takes-title-in-2016-mastercard-global-destinations-cities-index |title=Bangkok Takes Title in 2016 Mastercard Global Destinations Cities Index |author=Erenhouse, Ryan. |publisher=MasterCard's newsroom |date=22 September 2016 |access-date=12 June 2017 |archive-date=28 April 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170428214732/http://newsroom.mastercard.com/press-releases/bangkok-takes-title-in-2016-mastercard-global-destinations-cities-index/ |url-status=live }}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Ірану]] [[Катеґорія:Головны міста]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] 37ifcw3qszpifz4sg4txeuc5196hz7v Турецькый язык 0 1130 175313 174152 2026-10-25T20:54:18Z Fadssdssd 31646 175313 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс язык | name = Турецькый язык | familycolor = Altaic | iso3 = tur | glotto = nucl1301 | nativename = Türkçe, Türk dili | iso2 = tur | iso1 = tr | map = Файл:Idioma_turco.png | glottoname = Turkish | ethnicity = [[Турци|Туркы]] | states = {{TUR}}<br>{{Flagicon|Булгарія}}[[Булгарія]]<br>{{GRC}}<br>{{Flagicon|Ціпрус}}[[Кіпр]]<br>[[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс|межа|20x20пкс]][[Северный Кіпр]] (часточно вызнаный штат)<br>{{IRQ}}<br>{{SRB}}<br>{{Flagicon|Косово}}[[Косово]] (часточно вызнаный штат)<br>{{Flagicon|}}[[Сѣверна Македония|Северна Македонія]]<br>{{Flagicon|Европска унія}}[[Европска унія]] | fam1 = [[Тюрькічны языкы|Тюрькічна]] | fam2 = [[Огузькы языкы|Огузькы]] | nation = {{TUR}}<br>{{Flagicon|Ціпрус}}[[Кіпр]]<br>[[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс|межа|20x20пкс]][[Северный Кіпр]] (часточно вызнаный штат) | script = [[Латиниця]] (турецьке писмо) }} '''Турецькый язык''' ({{lang-tr|Türkçe, Türk dili}}) – є турькічный язык хоснованый переважно в [[Турція|Турції]], [[Булгарія|Булгарії]], на [[Кіпр]]і, на теріторії колишнёй Османьской рішы і тыж є языком пару міліонів іміґрантів в країнах [[Европска унія|Европской Унії]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Турція]] dvuuvbnf64i7eri6qh4vmxyge7uabda 175314 175313 2026-10-25T20:54:56Z Fadssdssd 31646 175314 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс язык | name = Турецькый язык | familycolor = Altaic | iso3 = tur | glotto = nucl1301 | nativename = Türkçe, Türk dili | iso2 = tur | iso1 = tr | map = Файл:Idioma_turco.png | glottoname = Turkish | ethnicity = [[Турци|Туркы]] | states = {{TUR}}<br>{{Flagicon|Булгарія}}[[Булгарія]]<br>{{GRC}}<br>{{Flagicon|Ціпрус}}[[Кіпр]]<br>[[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс|межа|20x20пкс]][[Северный Кіпр]] (часточно вызнаный штат)<br>{{IRQ}}<br>{{SRB}}<br>{{Flagicon|Косово}}[[Косово]] (часточно вызнаный штат)<br>{{Flagicon|Сѣверна Македония}}[[Сѣверна Македония|Северна Македонія]]<br>{{Flagicon|Европска унія}}[[Европска унія]] | fam1 = [[Тюрькічны языкы|Тюрькічна]] | fam2 = [[Огузькы языкы|Огузькы]] | nation = {{TUR}}<br>{{Flagicon|Ціпрус}}[[Кіпр]]<br>[[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс|межа|20x20пкс]][[Северный Кіпр]] (часточно вызнаный штат) | script = [[Латиниця]] (турецьке писмо) }} '''Турецькый язык''' ({{lang-tr|Türkçe, Türk dili}}) – є турькічный язык хоснованый переважно в [[Турція|Турції]], [[Булгарія|Булгарії]], на [[Кіпр]]і, на теріторії колишнёй Османьской рішы і тыж є языком пару міліонів іміґрантів в країнах [[Европска унія|Европской Унії]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Турція]] 6z0r5ry3orlg8kcwzru97u4sdo3hcy6 175354 175314 2026-10-26T00:35:26Z Fadssdssd 31646 175354 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс язык | name = Турецькый язык | familycolor = Altaic | iso3 = tur | glotto = nucl1301 | nativename = Türkçe, Türk dili | iso2 = tur | iso1 = tr | map = Файл:Idioma_turco.png | glottoname = Turkish | ethnicity = [[Турци|Туркы]] | states = {{TUR}}<br>{{Flagicon|Булгарія}}[[Булгарія]]<br>{{GRC}}<br>{{Flagicon|Ціпрус}}[[Кіпр]]<br>[[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс|межа|20x20пкс]][[Северный Кіпр]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://www.aa.com.tr/ru/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D1%82%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%82%D1%80%D1%81%D0%BA-%D0%BD%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%82-%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5-%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F/3279083 Парламент Турции: признание ТРСК не может больше откладываться]</ref><br>{{IRQ}}<br>{{SRB}}<br>{{Flagicon|Косово}}[[Косово]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://www.dw.com/en/kosovo-celebrates-15-years-of-independence/a-64747727 Kosovo celebrates 15 years of independence]</ref><br>{{Flagicon|Сѣверна Македония}}[[Сѣверна Македония|Северна Македонія]]<br>{{Flagicon|Европска унія}}[[Европска унія]] | fam1 = [[Тюрькічны языкы|Тюрькічна]] | fam2 = [[Огузькы языкы|Огузькы]] | nation = {{TUR}}<br>{{Flagicon|Ціпрус}}[[Кіпр]]<br>[[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс|межа|20x20пкс]][[Северный Кіпр]] (часточно вызнаный штат) | script = [[Латиниця]] (турецьке писмо) }} '''Турецькый язык''' ({{lang-tr|Türkçe, Türk dili}}) – є турькічный язык хоснованый переважно в [[Турція|Турції]], [[Булгарія|Булгарії]], на [[Кіпр]]і, на теріторії колишнёй Османьской рішы і тыж є языком пару міліонів іміґрантів в країнах [[Европска унія|Европской Унії]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Турція]] ecmuyner3ca8yjvrxwjtevusk4qssrw Ґітара 0 1269 175289 174320 2026-10-25T14:16:24Z Engelseziekte 2261 175289 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sonic_Vista_Stduios_(Guitar_Wall).jpg|thumb|right|Ґітары ушылиякых филюв]] '''Ґітара''' — [[струна|струновый]] [[Музичны инштрументы|музичный інструмент]], котрый справила має поружчата (лады) на шыї, а струн має майчасто шість авадь дванадцять (хоть знає їх быти й сім, вусім авадь девять). Сохтує ся тримати при тілови, а гуде ся у ню так, ож єдна рука тронькат на струнах (перстома вадь [[плектр]]ом), а друга їх тисне у поружчата. Звук ся посилює двоякым способом: традиційні акустичні ґітары усі мают дутоє тіло и хоснуют резонанс свої порожньої середины; електичні ґітары реґулуют голос из електриков и [[посильовач]]ами. Ґітары ся правлят из дерева вадь [[пласт]]у, а ґітарові струны майчасто бывают [[оціль]]ові вадь [[нейлон]]ові. На ґітарах ся гуде у многых филях традиційної вадь модерної музикы; сесе єден из майпопуларных музичных інструментув по цілум світі. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Музичны інштрументы]] eazrqtiiyb4eho6w0xu7g315g10evmx 175297 175289 2026-10-25T17:48:29Z Engelseziekte 2261 175297 wikitext text/x-wiki [[Файл:Sonic_Vista_Stduios_(Guitar_Wall).jpg|thumb|right|Ґітары ушылиякых филюв]] '''Ґітара''' — [[струна|струновый]] [[Музичны инштрументы|музичный інструмент]], котрый справила має поружчата (лады) на шыї, а струн має майчасто шість авадь дванадцять (хоть знає їх быти й сім, вусім авадь девять). Сохтує ся тримати при тілови, а гуде ся у ню так, ож єдна рука тронькат на струнах (перстома вадь [[плектр]]ом), а друга їх тисне у поружчата. Звук ся посилює двоякым способом: традиційні акустичні ґітары усі мают дутоє тіло и хоснуют резонанс свої порожньої середины; електричні ґітары реґулуют голос из електриков и [[посильовач]]ами. Ґітары ся правлят из дерева вадь [[пласт]]у, а ґітарові струны майчасто бывают [[оціль]]ові вадь [[нейлон]]ові. На ґітарах ся гуде у многых филях традиційної вадь модерної музикы; сесе єден из майпопуларных музичных інструментув по цілум світі. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Музичны інштрументы]] ts5rj1mazvznb1ff7ideh8iyhkzefnr Осиф Ґаґанець 0 1755 175344 169438 2026-10-26T00:05:54Z Halajkovič 33393 175344 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} [[Файл:JosefGaganec.jpg|thumb|right|Осиф Ґаґанець]] [[Файл:Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові.png|альт=|міні|Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові 1862 - основаный Осифом Ґаґанцьом на основі рекомендації Александра Духновіча з думков підпорити худобых ґрецкокатоліцькых штудентів, будучіх священиків.]] '''Осиф Ґаґанець''' (*[[10. апріля]] [[1793]], [[Вышнїй Тварожець|Вышній Тварожець]] – †[[22. децембра]] [[1875]], [[Пряшів]]) быв вызначный русиньскый народный обродженецькый дїятель, [[Народны будителї|будитель]] [[Русины|Русинів]], єпіскоп [[Пряшовска грекокатолицка архиепархия|Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]]. == Біоґрафія == О. Ґаґанець ся народив у [[Вышнїй Тварожець|Вышнїм Тварожцю]] и быв хрещеный 10. апріля 1793. Походив з родины желїзничаря, варташа [[Желѣзниця|желїзничной лінії]] [[Дукля]] – [[Горлицѣ|Ґорлицї]]. Учів ся в основній школї в [[Бардеёв]]і (1801–1804), ґімназіалны рокы провів у піарістічнім монастырю в столічным місті [[Шатораяуйгей]] (1805–1807). Штудовав філозофію на Великоварадиньскій академії (1811-12) і теолоґію на богословскій семінарії в [[Трнава|Трнаві]]. За священика быв высвяченый в р. 1816 і за єпіскопа быв менованый папов Ґреґором XVI. другого авґуста 1842 <ref>[http://www.grkatpo.sk/?jozef_gaganec Офіц. стор. Пряшовского ґрекокатолицького єпіскопства/слов.]</ref>. Высвяченый быв в цісарьскій капліцї у Відню, за участи цісарьского двора, мукачевскым єпіскопом Василём Поповічом. Старав ся о выхову священиків-патріотів, якы в часах твердой мадярізації бы доказали свому народови передавати як церьковны, так і народны традіції з ґенерації на ґенерацію. Снажив ся рішати ай соціалны проблемы в єпархії. Силно выступав проти мадярізації Русинів і підпоровав русиньскых народных дїятелїв [[Александер Духновіч|А. Духновіча]] і [[Адолф Добряньскый|А. Добряньского]]. В року 1849 го закликали до [[Дебрецен|Дебреціна]], де тогды мала резіденцію мадярьска влада і мусив їм пояснити своє дїйствованя. По неуспішній [[Революція в Австрійскій імперії|револуції]] 1848–49 брав участь на готовлїню меморанда [[Адолф Добряньскый|А. Добряньского]] з пожадавками русиньского народа. У септембрі р. 1862 довєдна з [[Александер Духновіч|А. Духновічом]] і [[Адолф Добряньскый|А. Добряньскым]] в [[Пряшів|Пряшові]] сполузасновав русиньску културну орґанізацію [[Общество св. Іоанна Крестителя]]. == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы =89 |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} == Жрідла == * [https://web.archive.org/web/20160312000059/http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html Академія русиньской културы в СР] == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1793|1875|Ґаґанець, Осиф}} [[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Грекокатолицкы епископы]] drtp7blrkhvdnitv98s046aytvl8puj 175355 175344 2026-10-26T00:48:05Z Flipdot 23893 175355 wikitext text/x-wiki [[Файл:JosefGaganec.jpg|thumb|right|Осиф Ґаґанець]] [[Файл:Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові.png|альт=|міні|Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові 1862 - основаный Осифом Ґаґанцьом на основі рекомендації Александра Духновіча з думков підпорити худобых ґрецкокатоліцькых штудентів, будучіх священиків.]] '''Осиф Ґаґанець''' (*[[10. апріля]] [[1793]], [[Вышнїй Тварожець|Вышній Тварожець]] – †[[22. децембра]] [[1875]], [[Пряшів]]) быв вызначный русиньскый народный обродженецькый дїятель, [[Народны будителї|будитель]] [[Русины|Русинів]], єпіскоп [[Пряшовска грекокатолицка архиепархия|Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії]]. == Біоґрафія == О. Ґаґанець ся народив у [[Вышнїй Тварожець|Вышнїм Тварожцю]] и быв хрещеный 10. апріля 1793. Походив з родины желїзничаря, варташа [[Желѣзниця|желїзничной лінії]] [[Дукля]] – [[Горлицѣ|Ґорлицї]]. Учів ся в основній школї в [[Бардеёв]]і (1801–1804), ґімназіалны рокы провів у піарістічнім монастырю в столічным місті [[Шатораяуйгей]] (1805–1807). Штудовав філозофію на Великоварадиньскій академії (1811-12) і теолоґію на богословскій семінарії в [[Трнава|Трнаві]]. За священика быв высвяченый в р. 1816 і за єпіскопа быв менованый папов Ґреґором XVI. другого авґуста 1842 <ref>[http://www.grkatpo.sk/?jozef_gaganec Офіц. стор. Пряшовского ґрекокатолицького єпіскопства/слов.]</ref>. Высвяченый быв в цісарьскій капліцї у Відню, за участи цісарьского двора, мукачевскым єпіскопом Василём Поповічом. Старав ся о выхову священиків-патріотів, якы в часах твердой мадярізації бы доказали свому народови передавати як церьковны, так і народны традіції з ґенерації на ґенерацію. Снажив ся рішати ай соціалны проблемы в єпархії. Силно выступав проти мадярізації Русинів і підпоровав русиньскых народных дїятелїв [[Александер Духновіч|А. Духновіча]] і [[Адолф Добряньскый|А. Добряньского]]. В року 1849 го закликали до [[Дебрецен|Дебреціна]], де тогды мала резіденцію мадярьска влада і мусив їм пояснити своє дїйствованя. По неуспішній [[Революція в Австрійскій імперії|револуції]] 1848–49 брав участь на готовлїню меморанда [[Адолф Добряньскый|А. Добряньского]] з пожадавками русиньского народа. У септембрі р. 1862 довєдна з [[Александер Духновіч|А. Духновічом]] і [[Адолф Добряньскый|А. Добряньскым]] в [[Пряшів|Пряшові]] сполузасновав русиньску културну орґанізацію [[Общество св. Іоанна Крестителя]]. == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы =89 |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} == Жрідла == * [https://web.archive.org/web/20160312000059/http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html Академія русиньской културы в СР] == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1793|1875|Ґаґанець, Осиф}} [[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Грекокатолицкы епископы]] pcdzxenl06yi12ij8zrmb7vpm4y3311 Мільпош 0 2641 175343 160476 2026-10-26T00:04:56Z Flipdot 23893 Дуже куртый стыржень 175343 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП}} '''Мільпош''' (по {{язык+sk|Milpoš}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Сабінов|окресї Сабінов]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Сабінов}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} lgmpz7iji7rvegqaih6c4ajbpd2fdu8 Русиньска Вікіпедія 0 3583 175421 175223 2026-10-26T01:50:25Z Halajkovič 33393 /* Штатістіка */ 175421 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Вікіпедія | name = Русиньска Вікіпедія | screenshot = Wikipedia-logo-v2-rue.svg | caption = [[Файл:Screencapture of Rusyn Wikipedia.png|175px]] | код = rue | Датум основаня = [[21. януара]] [[2011]] | Датум досягненя 50 тысяч статей = | Кулькость статей = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость редаґовань = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость хоснователїв = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость адміністраторів = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость сторінок = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость файлув = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Depth = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость вибраных статей = | Кулькость добрых статей = | Головна сторінка = [[:rue:|Головна сторінка]] | Дані за: = {{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} [[{{CURRENTYEAR}}]]}} '''Руси́ньска Вікіпе́дія''' є [[Русиньскый язык|русиньска]] языкова верзія [[Вікіпедія|Вікіпедії]] – [[інтернет]]овой [[енціклопедія|енціклопедії]] зо слободным обсягом, на котрій творбі як [[автор]]ы і хоснователї сполупрацують добровольны приспівателї. Вєдно з остатныма языковыма верзіями фунґує на [[вікі]] редакчній сістемі MediaWiki, заложенов надаціёв [[Фонд Вікімедія|Wikimedia Foundation]], котра є реґістрована подля законів америцького федералного штату [[Флоріда]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], зо сучасным центром в [[Сан Франциско|Сан Френсиску]], [[Калифорния|Каліфорнія]].<ref>{{Cite web | last = | first = | author = | author-link = | title = „Часто кладжены вопросы“ | url = https://donate.wikipedia.org/wiki/FAQ/sk | publisher = Wikimedia Foundation | date = | update-date = | access-date = 2024-01-17 | location = San Francisco | language = }}</ref><ref>{{Cite journal | last = Mangu-Ward | first = Katherine | author = | author-link = | title = „Wikipedia and Beyond“ | journal = Reason | journal-link = | url = https://reason.com/2007/05/30/wikipedia-and-beyond/ | issn = | publisher = Reason Foundation | location = Los Angeles | date = 2007-05-30 | access-date = 2024-01-17}}</ref> == Історія == === Вікі-інкубатор (2007–2011) === Історія взнику русиньской Вікіпедії ся зачала в роцї 2007 у рамках проєкту Вікі-інкубатор<ref>[https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] {{Wayback|url=https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 |date=20101210165235 }} // holosy.sk, 1 сентября 2010</ref> – проєкту Надації Вікімедія призначеного на тестованя новых языковых секцій і проєктів перед їх офіціалным спущінём. Проєкту быв придїленый тестовый префікс Wp/rue. 30. апріля 2007 была створена перша тестова статя ([[Курув]]) в русиньскім языку а 16. новембра того істого року ініціатівна ґрупа редакторів створила головну сторінку в тестовім режімі.<ref>поз. [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Головна_сторінка&dir=prev&action=history історія управ головной сторінкы]</ref> В роках 2007–2009 ся проєкт розвивав барз помалы, а в дакотрых періодах ся майже повно заставив через недостатку актівных хоснователїв. Головна чінность в тім періодї ся зосереджовала на переклад сістемовых повідомлїнь мотору MediaWiki на русиньскый язык і на розвой [[Компютерова термінолоґія|компютеровой термінолоґії]]. Єднов з главных барьєр про здобываня новых авторів была [[абсенція]] єднотной кодіфікованой нормы русиньского языка, што выкликало діскусії о выберу діалекту і правопису про писаня енціклопедічных статей. 12. апріля 2008 была подана жадость о отворенї секції в [[Паноньско-русиньскый язык|паноньско-русиньскім языку]].<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn&oldid=955386 Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Жадость лежме не выкликала інтереса і наконець была неприята.<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-27 |archive-date=2017-12-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171201034056/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |url-status=live }}</ref> Сітуація ся змінила по приходї хоснователя [[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] в маї 2010, котрый ся актівно пустив до створїня новых статей. Вшыткы но статї были написаны пряшівскым штандартом русиньского языка. 20. марца 2010 была подана жадость о отворїню русиньской секції.<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn&oldid=1901519 Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Єдночасно на порталї Meta-Wiki перебігала діскусія о жадости о створїню самостатной языковой секції („Requests for new languages/Wikipedia Rusyn“). Приверженцї створїня арґументовали потребу проєкту потребов заховати русиньскый язык і придати приступ к інформаціям носителям, котры не можуть овладати іншы языкы реґіону. Крітіци повказовали на діалекталну роздробленость языка (екзістенція пряшівского, [[Лемкӯвськоє письмо|лемківского]], [[Язык Паноньскых Русинів|паноньского]] і іншых варіантів) як на фактор, котрый ускладнить адміністрованя і уніфікацію обсягу.<ref>{{cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn — Meta-Wiki |website=meta.wikimedia.org}}</ref> В роцї 2010 указовачі актівіты в тестовім проєктї значно звышыли. 9. септембра 2010 была досягнута граніця 500 статей а 14. октобра чісло статей досягло 1000.<ref>{{cite web |url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F |title=Русинська Вікіпедія — Вікіпедія |website=uk.wikipedia.org}}</ref> Здобытя тых квантітатівных указовачів і створїня стабілного ядра актівных хоснователїв были вырішалныма факторами про схвалїня жадости. 27. октобра 2010 языковый комітет надації Вікімедія прияв рїшіня в інтересах створїня самостатной секції в русиньскім языку (языковый код ISO 639-3 — „rue“). При гласованю проти отворїня секції ся высловили штыри людей (троя з них аж по рїшіню языкового комітету). Вшыткы увели [[україньскый язык]] як свій [[материньскый язык]].<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-26 |archive-date=2015-09-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150909161054/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |url-status=live }}</ref> Офіціалный пересун даных з Вікі-інкубатора на самостатну домену rue.wikipedia.org і спущіня самостатной секції ся одбыло 23. януара 2011. В часї створїня властной домены обсяговала русиньска Вікіпедія приближно 1190 статей. == Навщівность == {{bar box |title=Штаты подля навщівности русиньской Вікіпедії к януару 2026<ref>[https://stats.wikimedia.org/#/rue.wikipedia.org/reading/page-views-by-country/normal%7Ctable%7C2026-01-20~2026-01-21%7C(access)~desktop*mobile-app*mobile-web%7Cmonthly Wikimedia Statistics - Rusyn Вікіпедія - Page views by]</ref> |titlebar=#ddd |width=470px |bars= {{bar percent|{{flagicon|США}} [[США]]|#4682B4| 37.0}} {{bar percent|{{flagicon|Україна}} [[Україна]]|#ADD8E6|16.0}} {{bar percent|{{flagicon|Сінґапур}} [[Сінґапур]]|#B0C4DE|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Індія}} [[Індія]]|#4169E1|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Філіпіны}} [[Філіпіны]]|#F0E68C|2.2}} {{bar percent|{{flagicon|ОСН}} далшы штаты|#808080|39.2}} |caption = (0.0013&nbsp;% з цїлковой навщівности [[Вікіпедія|Вікіпедії]]) }} == Штатістіка == Русиньска верзія к [[{{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}}]] [[{{CURRENTYEAR}}]] обсягує {{NUMBEROF|ARTICLES|rue|N}} {{PLURAL:{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}|статя|статї|статей}}. Є зареґістрованых {{NUMBEROF|USERS|rue|N}} {{PLURAL:{{NUMBEROF|USERS|rue}}|хоснователь|хоснователя|хоснователїв}}, з котрых {{NUMBEROF|ADMINS|rue|N}} мать права адміністратора. Цїлкове чісло сторінок в русиньскій Вікіпедії {{NUMBEROF|PAGES|rue|N}}, чісло управ — {{NUMBEROF|EDITS|rue|N}}, {{#ifexpr:{{NUMBEROF|FILES|rue}}<1|мултімедіалны файлы хыбають|награтых файлів є {{NUMBEROF|FILES|rue|N}}}}.<ref name="s">[[:rue:Special:Statistics|Штатістіка русиньской Вікіпедії]]</ref> В резултатї низкой актівіты мають статї малый розсяг і [[Вікіпедія:Глубина|глубина]] проєкту є мала і представлює {{Depth|rue}} пунктів. Русиньску Вікіпедію навщівує односно мало хоснователїв, кедьже в секції подля общого погляду все хыба велике множство інформацій праві о русинській тематіцї. Велике множство статей, котры суть повинны про кажду Вікіпедію, в русиньскім проєктї іщі не было створено.<ref>{{Cite web|url=http://archive.nndiuvi.org.ua/fulltext.html?id=2640|title=Повна версія|website=archive.nndiuvi.org.ua|access-date=2017-07-27|archive-date=2017-04-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20170418162811/http://archive.nndiuvi.org.ua/fulltext.html?id=2640|url-status=dead}}</ref> ;2007: * 30. апріля 2007 — проєкт быв заложеный во Вікі-інкубаторї, створена 1 стаття ([[Курув]]). * 16. новембра 2007 — створена Головна сторінка. ;2010: * 9. септембра 2010 — 500 статей. * 14. октобра 2010 — 1000 статей. ;2011: * 23. януара 2011 — Вікіпедія была отворена на властнім піддоменї. * 9. марца 2011 — 2000 статей. ;2012: * 26. октобра 2011 — 3000 статей. * 29. авґуста 2012 — 4000 статей. ;2013: * 22. януара 2013 — 5000 статей. * 12. апріля 2013 — чісло управ пересягло 100 000. ;2014: * 13. мая 2014 — 6000 статей. ;2016: * 10. новембра 2016 — 5900 статей. ;2017: * 31. марца 2017 — 6000 статей. * 21. юлія 2017 — 6100 статей. ;2018: * 10. юнія 2018 — 6546 статей. ;2019: * 6. марца 2019 — 7000 статей. ;2021: * 27. януара 2021 — 8000 статей. ;2022: * 10. авґуста 2022 — 8385 статей. ;2023: * 3. януара 2023 — 8525 статей. ;2024: * 19. юнія 2024 — 9000 статей. * 10. юлія 2024 — 9100 статей. * 15. октобра 2024 — 9500 статей. * 28. новембра 2024 — 9600 статей. * 31. децембра 2024 — 9700 статей. ;2025: * 20. фебруара 2025 — 9800 статей. * 24. апріля 2025 — 10 000 статей. ;2026: * 28. авґуста 2026 — 10 300 статей. * 24. октобра 2026 — 9587 статей. * 26. октобра 2026 — 9315 статей. == Поз. тыж == * [[Вікіпедія:Кроніка русиньской Вікіпедії]] == Референції == {{референції}} == Одказы == {{Славяньскы часті Вікіпедії}} * [[Головна сторінка|Русиньска Вікіпедія – Головна сторінка]] * [https://web.archive.org/web/20101210165235/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] * [http://ru.wikinews.org/wiki/Создана_русинская_Википедия Создана русинская Википедия — Вікіновины] {{ref-ru}} * [http://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn Requests for new languages/Wikipedia Rusyn] [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Славяньскы Вікіпедії]] 0aulyqquiov8c77aglx143fz4hbuz7f Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939 0 6748 175332 172376 2026-10-25T23:48:23Z Flipdot 23893 „Вічный“ стыржень 175332 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Срібна земля. Хроніка Карпатської України [[1919]]-[[1939]]''' — [[Україна|україньскый]] [[документарне кіно|документарный філм]] режісера [[Тарас Химич|Тараса Химича]] о короткій історії [[Карпатьска Україна|Карпатьскої Україны]] (1919-1939). Надвязує на серію документів о історії Україны (Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939–1941). Включат бісїдованя памятників і образы зо скуточных міст, де ша вшытко дїяло. Філм ша накручал през 15 місяцїв в роках [[2011]] і [[2012]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:История Украины|Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]] [[Катеґорія:Філмы|Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]] ch3cgx1c0p82kxa72kaq615iracd55q Вікіпедія:Статї-кандідаты на вылучіня 4 9770 175298 175255 2026-10-25T17:55:24Z Engelseziekte 2261 /* Стыржні за спорт (27) */ нова секція 175298 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) jfjc7cg2w10spl9f4hkiqlz3jc8t8m7 175299 175298 2026-10-25T17:59:13Z Engelseziekte 2261 /* Стыржні за буквы кирилиці (23) */ нова секція 175299 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) dyxpk3vub8d5gn1vn7n50z16lm5h2dz 175302 175299 2026-10-25T18:32:46Z Flipdot 23893 /* Стыржні за буквы кирилиці (23) */ Відповідь 175302 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) :За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET) fd9wu3qwb3xyie3azvmfneoi1lhpi95 175303 175302 2026-10-25T18:33:46Z Flipdot 23893 /* Стыржні за буквы кирилиці (23) */ Відповідь 175303 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) :За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET) ::При слові, май пак, як докунчу з важными варошами, годен буду поглядати файні жерела на статю за кирилицю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:33, 25 октобра 2026 (CET) lezq8i2seusj3peacka4dnkd5i039ut 175334 175303 2026-10-25T23:50:07Z Flipdot 23893 /* Стыржні за історію (28) */ Відповідь 175334 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) :Номіновав єм ищи [[Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]], видав сюды запарує майліпше. Тоже „вічный“ стыржень, тоже лиш майбазова інформація на пару речінь. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:50, 26 октобра 2026 (CET) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) :За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET) ::При слові, май пак, як докунчу з важными варошами, годен буду поглядати файні жерела на статю за кирилицю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:33, 25 октобра 2026 (CET) gcbo3xvfjn78wzmafnyzubbp4kipsic 175352 175334 2026-10-26T00:30:05Z Flipdot 23893 /* Брест */ нова секція 175352 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) :Номіновав єм ищи [[Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]], видав сюды запарує майліпше. Тоже „вічный“ стыржень, тоже лиш майбазова інформація на пару речінь. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:50, 26 октобра 2026 (CET) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) :За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET) ::При слові, май пак, як докунчу з важными варошами, годен буду поглядати файні жерела на статю за кирилицю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:33, 25 октобра 2026 (CET) == Брест == [[Брест]]&nbsp;— препаскудної кваліты статя. Жерел по факту не є, айбо накладено лишньых цітовалных муструв так, ож сторунка рябит технічными хыбами. Булшинов обсягу быв перекопірованый из другого ресурса украйинськоязычный текст (ник. історію редаґовань статі), а почти весь русинськоязычный текст написаный из хыбами и скорше всього з власным изглядованьом. Пропонуву стерти. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:30, 26 октобра 2026 (CET) da6rmee5wfn9wzhe1bhrdrphwtfmt18 175432 175352 2026-10-26T10:22:35Z Flipdot 23893 /* Чорногорці у Републіці Сербськӱв */ нова секція 175432 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) :Номіновав єм ищи [[Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]], видав сюды запарує майліпше. Тоже „вічный“ стыржень, тоже лиш майбазова інформація на пару речінь. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:50, 26 октобра 2026 (CET) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) :За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET) ::При слові, май пак, як докунчу з важными варошами, годен буду поглядати файні жерела на статю за кирилицю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:33, 25 октобра 2026 (CET) == Брест == [[Брест]]&nbsp;— препаскудної кваліты статя. Жерел по факту не є, айбо накладено лишньых цітовалных муструв так, ож сторунка рябит технічными хыбами. Булшинов обсягу быв перекопірованый из другого ресурса украйинськоязычный текст (ник. історію редаґовань статі), а почти весь русинськоязычный текст написаный из хыбами и скорше всього з власным изглядованьом. Пропонуву стерти. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:30, 26 октобра 2026 (CET) == Чорногорці у Републіці Сербськӱв == [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] — практично не є ниякої хосенної прозы, а тота, котра є, написана з нарушіньом правил проєкта. Спозад тематикы скорше всього ся иншак обстане такым кылавым стыржньом ищи на довгый час. Подаву на стертя. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 11:22, 26 октобра 2026 (CET) k4p4a3krgvmakov168n68xofsq5g0dt КПЗУ 0 10835 175322 111400 2026-10-25T23:05:34Z Flipdot 23893 175322 wikitext text/x-wiki '''КПЗУ''' може означати: * [[Комунистична партия Закарпатской Украины]] * [[Комунистична партия Западной Украины]] {{Чеперушка}} 53gblh3qtl4ia9v88qr1tsma9dxen9d Ужгородськый університет 0 11990 175433 172557 2026-10-26T11:18:29Z Gazdadev 36573 Хіба не так? 175433 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита | статус = | назва = Ужгородськый університет | мѣстна назва = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}} | образка файл = UzhU_uni.jpg | образка розмѣр = 270px | образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | латинска назва = | гесло = „Бӱлше знаєме&nbsp;— бӱлше можеме“ ({{lang-uk|Більше знаємо&nbsp;— більше можемо}})<ref>{{Cite web |archiveurl=https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols |accessdate=2026-10-04 |archivedate=2025-12-30 |language=uk |title=Символіка та брендбук |publisher=Ужгородський національний університет }}</ref> | перва назва = Ужгородськый державный університет | заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}}<ref name="EIU" /><br>{{Birth date and age|1945|10|18}}<ref name="UzhU2026" /> | затворена = | тип универзиты = державный | фонды = | набоженство = | челный пост1 = С. о. ректора | челна особа1 = Володимир Смоланка | челный пост2 = | челна особа2 = | челный пост3 = | челна особа3 = | персонал = 1300 | факулты = 20 | штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> | абсолвенты = | ашпиранты = | докторы = 111 | професоры = 116 | город = [[Ужгород]] | округ = | регион = [[Закарпатська область]] | держава = [[Украйина]] | сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] | адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] | logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] | категория склада = University of Uzhhorod | image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесеноє декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Дньом закладеня університета ся держит приятя ворошного розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“ Централного комітета [[КПЗУ]] и Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]]; датов того называвут 19.&nbsp;юлія<ref name="EIU" /> вадь 18.&nbsp;октовбра 1945 (йсю дату держит офіційнов Ужгородськый університет).<ref name="UzhU2026">{{Cite web |title=81 рік поступу: Ужгородський університет відкриває нову сторінку |date=2026-10-06 |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/novyny/81-rik-postupu-uzhhorodskyi-universytet-vidkryvaie-novu-storinku |publisher=Ужгородський університет }}</ref> У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 12&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |[[Микола Вегеш]] |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественых наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] [[Катеґорія:Ужгородськый університет]] dy9ui2qic3pf04z5jfpsllpfqzve15v 175434 175433 2026-10-26T11:34:52Z Halajkovič 33393 Зрушена верзія [[Special:Diff/175433|175433]] од хоснователя [[Special:Contributions/Gazdadev|Gazdadev]] ([[User talk:Gazdadev|діскусія]]) +статя не написана по УПРС 175434 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Универзита | статус = | назва = Ужгородськый університет | мѣстна назва = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}} | образка файл = UzhU_uni.jpg | образка розмѣр = 270px | образка подпис = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | латинска назва = | гесло = „Булше знаєме&nbsp;— булше можеме“ ({{lang-uk|Більше знаємо&nbsp;— більше можемо}})<ref>{{Cite web |archiveurl=https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols |accessdate=2026-10-04 |archivedate=2025-12-30 |language=uk |title=Символіка та брендбук |publisher=Ужгородський національний університет }}</ref> | перва назва = Ужгородськый державный університет | заложена = {{Birth date and age|1945|07|19}}<ref name="EIU" /><br>{{Birth date and age|1945|10|18}}<ref name="UzhU2026" /> | затворена = | тип универзиты = державный | фонды = | набоженство = | челный пост1 = С. о. ректора | челна особа1 = Володимир Смоланка | челный пост2 = | челна особа2 = | челный пост3 = | челна особа3 = | персонал = 1300 | факулты = 20 | штуденты = дас 17,000<ref name="Varosh20261001" /> | абсолвенты = | ашпиранты = | докторы = 111 | професоры = 116 | город = [[Ужгород]] | округ = | регион = [[Закарпатська область]] | держава = [[Украйина]] | сайт = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua] | адрес = ул. Університетська, 14 (корпус)<br>пл. Народна, 3 (ректорат)<br>Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]] | logo = [[Файл:УжУ лого.png|270px]] | категория склада = University of Uzhhorod | image_alt = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14 }} [[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]] [[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]] '''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації<ref>Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&nbsp;582508.</ref> в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&nbsp;юлія 1945.&nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины. На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор. == Історія == === Ужгородськый державный університет (1945–2000) === Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесеноє декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:<ref name="Homonnaj1988">{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}</ref><ref name="Chubirko2015">{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}</ref> {{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''<ref name="Homonnaj1988"/>|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}} Дньом закладеня університета ся держит приятя ворошного розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“ Централного комітета [[КПЗУ]] и Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]]; датов того называвут 19.&nbsp;юлія<ref name="EIU" /> вадь 18.&nbsp;октовбра 1945 (йсю дату держит офіційнов Ужгородськый університет).<ref name="UzhU2026">{{Cite web |title=81 рік поступу: Ужгородський університет відкриває нову сторінку |date=2026-10-06 |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/novyny/81-rik-postupu-uzhhorodskyi-universytet-vidkryvaie-novu-storinku |publisher=Ужгородський університет }}</ref> У 1946.&nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&nbsp;катедер, 42&nbsp;выкладачі (у т.&nbsp;ч.&nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&nbsp;студентув.<ref name="EIU">{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}</ref> Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.<ref name="Homonnaj1988"/> === Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) === 19.&nbsp;октовбра 2000.&nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}</ref> У 2013.&nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.<ref name="Varosh20261001" /> === Ужгородськый університет (2026–) === 3.&nbsp;фебруара 2026.&nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.<ref name="Varosh20260203">{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}</ref> Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&nbsp;марця 2026.&nbsp;року №&nbsp;215-р<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}</ref> тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&nbsp;апріля 2026.&nbsp;року №&nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.<ref name="Varosh20261001">{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}</ref><ref>https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399</ref> В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&nbsp;17&nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.<ref name="Varosh20261001" /> == Ректоры == За свою історію Ужгородськый університет мав 12&nbsp;ректорув:<ref name="EIU" /> {| |+ !Ректор !Час |- |Степан Добош |авґуст-октовбер 1945 |- |Аркадій Курішко |1945–1949 |- |Григорій Ткаченко<ref name="Chubirko2015" /> |1949–1956 |- |Иван Ленарськый |1956–1961 |- |Дмитро Чепур<ref>{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}</ref> |1961–1977 |- |Володимир Шульга |1977–1980 |- |Володимир Лендєл |1980–1988 |- |Володимир Сливка |1988–2004 |- |Василь Русин |2004–2005 |- |[[Микола Вегеш]] |2005–2012 |- |Віталій Ніколайчук (с.о.) |2012 |- |Федір Ващук |2012–2014 |- |Володимир Смоланка |2014– |} == Факултеты тай інституты == На днешньый день у структурі університета є 25&nbsp;удділень (21&nbsp;факултет и чотыри інституты):<ref>{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}</ref> # Біолоґічный факултет # Ґеоґрафічный факултет # Гуманітарный факултет # Економічный факултет # Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'') # Медичный факултет # Медичный факултет №2 # Педаґоґічный факултет # Факултет економікы, управліня и інженерії # Факултет здоровля и фізичної воспитаня # Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'') # Факултет історії и межинародных удношінь # Факултет математикы и цифровых технолоґій # Факултет межинародных економічных удношінь # Факултет менеджмента тай індустрії гостинности # Факултет общественых наук # Факултет туризма тай межинародных комунікацій # Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'') # Фізичный факултет # Філолоґічный факултет # Юридичный факултет # Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут # Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы # Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины # Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії == Референції == {{Reflist}} == Література == * Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}. * {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}} * [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ] * [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}} [[Катеґорія:Высокы школы Украины]] [[Катеґорія:Ужгородськый університет]] an6hv9vp66mfpfcgu2xxopj54cf5bd0 Rock-H 0 16728 175361 171544 2026-10-26T01:08:03Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175361 wikitext text/x-wiki [[Файл:Rock-H BWF 2018.jpg|міні|Концерт гурта]] '''Rock-H''' ("Рокаш") — [[Україна|украйинська]] й [[Русины|русинська]] рок-група, взникла в [[2008]] роцї в [[Мукачово|Мукачові]]. Співают на [[Русиньскый язык|русинському]] тай [[Україньскый язык|украйинському]] языку. Сут лавреатами [[Фестівал|фестівала]] "Червона рута"<ref>[https://rutafest.art/load/2011/gurt_rokash_laureat_fest_chervona_ruta_2011_printseska_ua_06_04_13/23-1-0-50 Гурт «Рокаш» - лауреат фест. «Червона рута-2011»]</ref> і півфіналістами проєкта «Свіжа кров» на [[Телевізія|телевізійному]] каналї М1<ref name=":0">[https://mukachevo.net/news/rock-h-iakshcho-nema-trokhy-shalenykh-fanativ-znachyt-hrupa-shchos-ne-te-robyt_60369.html Інтервю з Віктором Янцо]</ref>. Свій штіл кличут «Subkarpathian rock» (підкарпатськый рок)<ref>[https://web.archive.org/web/20160306181952/http://rock-h-orchestra.com.ua/subcarpathian-rock/ ЗАЯВА ГУРТУ РОКАШ: НАШ СТИЛЬ – SUBCARPATHIAN ROCK!]</ref> за історичнов назвов теріторії [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатська Русь]], відкы і походит гурт. Переважноє число [[Пісня|пісинь]] гурта — русинськым языком, самі музиканты називают го «русинська бесїда». На зачатку тврочого гляданя были щи піснї украйинськым, [[Анґліцькый язык|анґліцькым]] тай [[Французькый язык|французькым]] языком, айбо з 2011 рока вни не входят у концертный репертуар гурта<ref>[https://mukachevo.rayon.in.ua/topics/387872-mukachivskii-gurt-rock-h-na-svii-lad-perespivav-naividomishu-pisniu-zakarpattia Мукачівський гурт ROCK-H на свій лад переспівав найвідомішу пісню Закарпаття]</ref><ref>https://www.pisni.org.ua/persons/1736.html</ref>. Даякі їхнї піснї сут у [https://www.youtube.com/watch?v=HHtynTxSijE&t=2219s плейлистови русинської рок-музикы (Rusyn Rock Music Playlist)], що на [[YouTube|ютуб]]-каналї [https://www.youtube.com/@myter-myrygashny «Митер Мириґашный»]. == Історія == Гурт [[Осінь|восени]] 2008 рока заложили: * Віктор Янцо — [[Композитор|композітор]]; * Ігор Рибар — [[Ґітара|ґітаріста]], композітор, [[аранжер]], саунд-продуцент. * Владислав Воробиць — бас-ґітаріста. Назву гурта подав Ігор. Вокалістом быв Ондраш Тазінгер, ударником — Василь Логойда. Першый концерт гурта удїяв ся на централній площі у [[Мукачово|Мукачові]] [[25. май|25. мая]] [[2009]] рока. Улїтї 2009 рока новым вокалістом гурта став Іштван Халус<ref>https://rockforsoumusicforever.blogspot.com/p/blog-page_13.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. === 2010 рік === Першов дїланков, у котрому колектив ярко показав ся быв Мукачівськый [[фестівал]] [[Вино|вина]] [[2010]] рока, де презентована на відкритьови пісня «Вінко червеноє» стала неофіціалным [[Гімна|гімном]] феста<ref>[https://web.archive.org/web/20250602114738/https://goloskarpat.info/transcarpathia/mukachevo-u-peredsvyatkovii-pidgotovtsi-festival-c/ Мукачево у передсвятковій підготовці: фестиваль "Червоне вино" отримав новий логотип]</ref>. Ищи у 2010 роцї «Rock-H» переміг у проєктови «Фольк Мюзік», став учасником передачі «Африканські пристрасті»<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/52946/2010-05-13-proekt-shustera-na-pershomu-nazyvatymetsya-afrykanski-prystrasti/ Проект Шустера на Першому називатиметься «Африканські пристрасті»]</ref>. Выйшов до півфінала всеукрайинського конкурса «Свіжа кров» на М1, де колектив підпорював Олег Скрипка<ref name=":0" />, взяв участь у фестівалах «Славське Рок»<ref>[https://web.archive.org/web/20230203140136/https://instytutpolski.pl/kyiv/2010/07/30/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D1%80%D0%BE%D0%BA-2010/ Польська програма на Славське Рок 2010]</ref>, «Потяг до Яремче», «Берегфест», «Мукачево скликає друзів», «Global battle of the bands», выступив в єдному з першых украйинськых інтернет-концертів, на якый гурт закликав Святослав Вакарчук. === 2011 рік === У [[Марец|марцї]] [[2011]] рока гурт выступив у проґрамі «Підйом» на Новому каналї в межах всеукрайинського туру «Марафон бадьорих ранків» тай узяв участь у телепроєктї «Наша пісня»<ref>https://rock.ua/klub/rock-h</ref>. [[24. марца|24]]—[[30. марец|30. марца]] 2011 року удїяв ся першый концертный тур гурта. За [[Тыждень|тыждинь]] колектив заграв у [[Київ|Кийови]], [[Львів|Львовови]], [[Одеса|Одесї]], [[Дніпро (варош)|Дніпрови]] тай [[Харків|Харкови]]. У [[Апріль|апрїльови]] 2011 рока в гуртови поміняв ся склад. Місто ґітаріста заняв Маръян Криськув, ударником став Володимир Ульянов, до гурта прийшов знаємый бас-ґітаріста Родіон Sun Lion. У [[Октобер|октобрьови]]-[[Новембер|новемброви]] 2011 рока у Львовови удїяло ся записаня дебютного албому колектива. [[29. децембер|29. децембра]] 2011 рока была премєра кліпа «Щедрик»<ref>https://www.youtube.com/watch?v=UU_3E4s8ILA</ref>. === 2012 рік === [[31. марца]] [[2012]] рока гурт выступив у телемарафонови «Пісня обєднує нас» на Першому Націоналному, котрый увійшов у [[Книга рекордів Ґінеса|Книгу рекордів Ґінеса]], ги майдовшый пісенный телемарафон<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/70847/2012-03-31-na-pershomu-startuie-telemarafon-pisnya-obiednuie-nas/ На Першому стартує телемарафон «Пісня об’єднує нас!»]</ref>. Під час концертного сезону [[2012]] рока гурт выступив на фестівалах: «Сонячний напій» в Ужгородї, «Мадяр Фест» у Львовови<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/96092-Zakarpatskyi-Rokash-vystupyv-na-Madiar-FEST-u-Lvovi-FOTO-VIDEO Закарпатський "Рокаш" виступив на "Мадяр FEST" у Львові] </ref>, «Лемківська ватра» в [[Польща|Польщі]], «ФранкоФест» у Нагуєвичах<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/104514-Zakarpatskyi-Rokash-veze-do-Lvova-novu-pisniu-na-slova-Franka Закарпатський "Рокаш" везе до Львова нову пісню на слова Франка]</ref>, «Володимир» у Володимирі-Волинському, «Підкамінь»<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/99515-Pry-vystupi-Rock-H-na-festyvali-Pidkamin-znimaly-kapeliukha-ta-lifchyk-VIDEO При виступі «Rock-H» на фестивалі "Підкамінь" знімали капелюха та ліфчик]</ref>, «Кордон-480» в Нижанковичах, «Мукачево скликає друзів»<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/100035-Mukachevo-sklykaie-druziv-2012-v-ochikuvanni-na-Rokash-Without-Limits-ta-Okean-Elzy-VIDEO Мукачево скликає друзів 2012: в очікуванні на Рокаш, Without Limits та Океан Ельзи]</ref>, а щи в офіціалній фан-зоні ЕВРО-2012 у Львовови перед півфіналным матчом шампіоната<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/97946-Zakarpatskyi-Rokash-na-fan-zoni-u-Lvovi-prezentuvav-novi-pisni-FOTO-VIDEO- Закарпатський «Рокаш» на фан-зоні у Львові презентував нові пісні]</ref>. Албом «In Vinko Veritas» добавили у топ 20 украйинськых музикалных албомів за 2012 рік<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/107106-Albom-zakarpatskoho-Rokasha-v-Top--20-muzychnykh-albomiv-2012-roku Альбом закарпатського "Рокаша" в Топ- 20 музичних альбомів 2012] </ref>. === 2013 рік === [[12. януар|12. януара]] [[2013]] рока выйшов другый албом гурта '''«Отава»'''. Представеня албома было на главній сценї 18. фестівала «Червене вино» в Мукачові<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/105416-Rock-H-prezentuvav-u-Mukachevi-Otavu-FOTO «Rock-H» презентував у Мукачеві «Отаву»]</ref>. [[19. марца|13. марца]] 2013 року выйшов кліп на пісню «Співаночка», сценарій, монтаж — Ірина Янцо, оператор-продуцент— Ярослав Мончак<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/107922-Rokash-prezentuvav-novyi-klip-Spivanochka «Рокаш» презентував новий кліп «Співаночка»]</ref>. Выступали на Евромайданї у Львовови<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/116878-Zakarpatskyi-Rokash-vystupyt-na-IEvroMaidani-u-Lvovi Закарпатський "Рокаш" виступить на ЄвроМайдані у Львові]</ref> тай Кийові<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/117957-Zakarpatskyi-Rokash-sohodni-vystupyt-na-Maidani-v-Kyievi Закарпатський "Рокаш" сьогодні виступить на Майдані в Києві]</ref>. === 2014 рік === На зачаткови [[2014]] рока гурт довершив роботу над третым албомом '''«Білий динь»''', котрый выйшов [[16. марец|16. марца]] того року<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/121472-Novyi-albom-zakarpatskoho-Rokasha-Bilyi-dyn-mozhna-bezkoshtovno-zavantazhyty-v-merezhi Новий альбом закарпатського "Рокаша" "Білий динь" можна безкоштовно завантажити в мережі]</ref><ref>[https://www.youtube.com/playlist?list=PL82gD5V_TTP28FpziHvu0L1Rfc-blIyES '''Rock-H / Рокаш - альбом "Білий динь"''']</ref>, а щи выйшов кліп «Качечка» у двоспівови із Олесьов Киричук<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/123150-Prezentovano-spilnyi-klip-hurtu-Rokash-ta-Olesi-Kyrychuk-VIDEO Презентовано спільний кліп гурту "Рокаш" та Олесі Киричук]</ref>. В єден час із выходом албома лідер гурта Віктор Янцо заголосив про зачаток солної карьєры паралелно з роботов у гуртови, і анонсовав выхід солного албома «Співаночки про любов» на кониць 2014 рока<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/123218-Lider-hurtu-Rokash-Viktor-IAntso-prezentuvav-pershu-pisniu-svoho-solnoho-proektu---Oleno-VIDEO Лідер гурту "Рокаш" Віктор Янцо презентував першу пісню свого сольного проекту - "Олено"]</ref><ref>[https://varosh.com.ua/ludy/viktor-yanco-pro-solnij-proekt-rokash-orkestra-ta-pershij-koncert/ Віктор Янцо про сольний проект, “Рокаш-оркестра” та перший концерт]</ref>. === 2015 рік === У [[Юн|юнї]] [[2015]] рока выйшов кліп «Бескидом Ішла»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=CI7qfZS_iV4 Rock-H / Рокаш - Бескидом iшла (official video)]</ref>. [[3. октобра]] гурт выступив із добродїйным концертом «Rock-H друзі — дітям Джерела» у [[Театер|театрови]] им. Марії Заньковецької у Львовови<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/146000-U-Lvovi-vidbuvsia-blahodiinyi-kontsert-ROCK-H-ta-DRUZI-ditiam-Dzherela У Львові відбувся благодійний концерт "ROCK-H та ДРУЗІ дітям "Джерела"]</ref>. У [[Децембер|децембрі]] гурт анґажує ся у зйомках телевізійної проґрамы «Must be the music» про [[Польща|польськый]] телеканал Polsat, де достає позітивні відкликы тай оцїнкы від членів журі<ref>[https://dailylviv.com/news/kultura/folk-rok-hurt-zi-lvova-yakomu-proponuyut-propysku-v-polshchi-vidryadzhdaie-na-mistsevi-vybory-polovynu-muzykantiv-86673?utm_source=ukrnet_news Фольк-рок гурт зі Львова, якому пропонують прописку в Польщі, відрядждає на місцеві вибори половину музикантів]</ref>. === 2016 рік === На зачаткови рока гурт выпускат четвертый албом '''«Співаночки про любов»''', презентації котрого были в [[Ужгород|Ужгородї]], [[Луцьк|Луцьку]], [[Львів|Львовови]], першый раз гурт дає грубый солный концерт в кийовському клубови «Атлас»<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/152709-Hurt-Rokash-prezentuvav-novyi-albom-Spivanochky-pro-liubov-AUDIO Гурт "Рокаш" презентував новий альбом "Співаночки про любов"]</ref>. === 2017 рік === На зачаткови рока дїяли ся зйомкы надреалістичного кліпа «Катерино», режісером котрого є умілиць з Ужгорода Митер Фесенко<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/167225-Rokash-prezentuvav-siurrealistychnyi-klip-Kateryno-FOTO-VIDEO "Рокаш" презентував сюрреалістичний кліп "Катерино"]</ref>. Сього плодовитого року гурт записує два дуетні сінґлы з гуртом Марина і Компанія: «Млада невіста»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=257uHInDgLg Rock-H / Рокаш та Марина і компанія - МЛАДА НЕВІСТА]</ref> і «Баламут»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=cRkxq0xqGpc Rock-H / Рокаш та Марина і компанія - БАЛАМУТ]</ref>. Саунд-продуцентом обох пісинь є Олександер Сабов. У конци рока свою участь у Рокаши застановлюют ґітаріста Маръян Криськув тай бас-ґітаріста Rodion Sun Lion. До колектива прилучає ся бас-ґітаріста Олег Олексин. === 2018 рік === Діджей Юлїк учинює ремікс на пісню «Катерино»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=x9EsCJlfkbo Rock-H - Катерино (Julik Official Remix)]</ref>. Выходят кліпы «Квіти мої діти» тай «Молода дівчино». Заєдно із Віталійом Телезиным гурт записує пісню «Олено». === 2019 рік === Гурт записує два сінґлы [[Україньскый язык|украйинськым языком]] — «Вона прийшла» і «Не дивись» на слова [[Василь Симоненко|Василя Симоненка]]<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/195602-Zakarpatskyi-Rokash-vidzniav-u-Prazi-klip-na-slova-Vasylia-Symonenka-VIDEO Закарпатський "Рокаш" відзняв у Празі кліп на слова Василя Симоненка] </ref>. Выходят кліпы «До вівтаря», «Під дубиною» (у дуеті з вокалным гуртом Бревіс), «Не споминай» (заєдно з хором Ужгородського Інстітута културы і умілства) Саунд-продуцентом ушиткых сьых пісинь є Володимир Ульянов. === 2020 рік === На зачатку [[Карантин|карантина]] гурт выпустив фіґлярный кліп «Шпіллі-Віллі». Записав піснї «Бо вже весна» і «Верховино, мати моя». === 2021 рік === Выходят кліпы «Верховино, мати моя» (придїленый проблемі вырубованя карпатськых лісїв) тай «Бо вже весна». Гурт записує піснї «Пий до дна» тай «Веду я молоду». === 2022 рік === Рокаш перенїс свій концерт з [[25. фебруар|25.фебруара]] на [[14. май|14. мая]] у Льовови позад [[Російско-україньска война|російської інвазії в Украйину]]<ref>https://www.facebook.com/share/p/1CfnBdBz6p/</ref>. Фінанси, що достали ся від проведеня концерта были переданї на поміч [[Вооружені силы Украйины|ВСУ]]<ref>https://www.facebook.com/share/p/1HSgv6DDf8/</ref><ref>[https://zahid.espreso.tv/rokash-pidtrimae-zbroyni-sili-ukraini-u-lvovim Рокаш підтримає Збройні сили України у Львові]</ref>. === 2023 рік === [[27. юн|27.юна]] удїяла ся премьєра піснї «Дубрі»<ref>https://www.youtube.com/watch?v=Cxfl08f_yHg</ref>. Ищи того року выйшла «Хвала винограде»<ref>https://www.youtube.com/watch?v=7pfyKm9zrW8</ref>. === 2024 рік === На зачатку рока, в [[Фебруар|фебруари]], выйшла пісня «Таткова любов» у споминку украйинського воєнного Олексы Яніна "Індєйца", котрый вмер [[7. апріль|7.апрїля]] 2022 рока у [[Маріуполь|Маріуполї]]<ref>https://www.youtube.com/watch?v=2ne_YeCFqPs</ref>. Rock-H заєдно із [[Іван Попович|Іваном Поповичом]] выпустили кліп «Галичаночки»<ref>https://www.youtube.com/watch?v=6u1bzdxqoZ8</ref>. = Офіціалні сайты = * [https://www.youtube.com/user/Rokash100 Youtube] * [https://www.facebook.com/Rock.H.music Facebook] == Жерела и одказы == * [https://hromadske.radio/podcasts/pora-roku/zakarpats-ki-hurty-rokash-i-antsia-nove-zvuchannia-ta-rusyns-ka-besida Закарпатські гурти «Рокаш» і «Анця»: нове звучання та «русинська бесіда»] [[Катеґорія:Ансамблы]] [[Катеґорія:Русиньскы співаци]] [[Катеґорія:Русиньскы ансамблы]] 99s2l37yo7v278m9vy5w8r5dqxarn4x Иннсбрук 0 17673 175323 137239 2026-10-25T23:13:43Z Halajkovič 33393 175323 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Главный город]] Тирола |руська назва = Иннсбрук |оригинална назва = {{lang-de|3|Innsbruck}} |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = AUT Innsbruck COA.svg |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = Штат<!--2.гарадича администрации --> |крайна = Австрия<!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg =47 |lat_min =16 |lat_sec = <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =11 |lon_min =23 |lon_sec = <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Федерална земля<!--3.гарадича администрации--> |регион = Тирол |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = |вид общины = Округ<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Иннсбрук |площа =104,91 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 574<!-- в метрах --> |население = 132 493<!-- лем само число --><ref>Statistics Austria</ref> |год переписи = 2018-01-01 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +0512 |почтовый индекс = 6010–6080 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Innsbruck |сайт = https://www.innsbruck.at |язык сайта = многоязычный }} '''Иннсбрук''' ({{lang-de|3|Innsbruck}}) е [[главный город]] федералной землѣ [[Тирол (федерална земля)|Тирол]] на [[запад]]ѣ [[Австрия|Австрии]], на рѣцѣ [[Інн|Инн]] в Восточных [[Алпы|Алпах]],<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref> пятый найвекшый город Австрии.<ref name=BRE>{{nobr|Е. В. Котова}}, {{nobr|Л. А. Полётова}}, {{nobr|В. Н. Стрелецкий}}</ref> == История == Первый раз упомянутый под роком 1180 як торговичне [[мѣстечко]], быв маетком баварского грофского рода Андекс и скоро ся розвивав вдякы свому стратегичному положѣню на великых торговых путях через [[Алпы]]. Назва его означать ''мост (Brücke) над рѣков Инн'', бо ту од зачатку переходили тоты транспортны потокы и то зафиксовала не лем назва города, але и его герб. Иннсбрук достав варошскы права в року 1239, перешов под юрисдикцию [[Габсбургска монархия|Габсбургох]] в року 1363, а в року1420 став ся главным городом [[Тирол (федерална земля)|Тирола]]. В року 1905 [[Наполеон Бонапарт]] передав цѣлу землю Тирол [[Бавария|Баварии]], але в року 1809 тиролскы повстанцѣ розбили франко-баварске войско, а [[Вѣденьскый конгрес]] {{nobr|(1814–1815)}} обновив юрисдикцию [[Австрийска империя|Австрии]].<ref name=EB/><ref name=BRE/> == Шпорт == Иннсбрук — еден з найпопуларнѣйшых туристичных и рекреачных центрох переважно в зимушных шпортах в [[Середня Европа|Середньой Европѣ]]. Двараз ту ся одограли Зимушны Олимпийскы бавища: 1964 и 1976. Тото привело ку значному росширѣню границь города в роках 1960–1970.<ref name=EB/><ref name=BRE/> == Наука, култура == Центром наукы зоставать найстарша универзита Леополда-Франца (од 1669), котра мать найвекшу библиотеку Австрии и вецеро научно-выгледовных инштитутох. Козерватория (од 1817), розличны музеи, концертовы сцены. Каждорочны меджинародны музичны и хореографичны конкурзы, фестивалы.<ref name=BRE/> == Економика == Основа економикы — службы (ту заняты 95% робочой силы): банково-финанчны, организация меджинародных выставок и торговиць. Ту суть головны офисы великых компаний: Westbeach (шпортово-рекреачне облечиво), Swarovski (кришталь), Kranebitter (бутор), Orad Hi-Tech Systems (мултимедийны и компютерны технологии), ILF Consulting Engineers (конзултованя и проектованя), Geo Ville (аерокосмичне фото).<ref name=BRE/> В промыслѣ переважають дробны и середнѣ выробнѣ, их продукция — текстилны выробкы (окреме облечиво из товстого полотна), обув, пиво и музичны инштрументы; обробка дерева и металох, потравины. Од конця XX. стороча даколько компаний зачали з выробов прецизного електричного обладунку и електроникы.<ref name=EB/> == Жерела и одказы == * {{cite web |title=Innsbruck |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date=11 Jun. 2015 |url=https://www.britannica.com/place/Innsbruck |accessdate=2021-03-30}} {{ref-en}} * {{cite web |title=Einwohnerzahl 1.1.2018 nach Gemeinden mit Status, Gebietsstand 1.1.2018 |date=1.1.2018 |url=https://www.statistik.at/web_de/klassifikationen/regionale_gliederungen/gemeinden/index.html |publisher='''Statistics Austria''' |accessdate=2021-03-30}}{{ref-de}} * {{cite web |author='''{{nobr|Е. В. Котова}}, {{nobr|Л. А. Полётова}}, {{nobr|В. Н. Стрелецкий}}''' |date=2007 |title=ИНСБРУК |publisher=// Большая российская энциклопедия. Электронная версия: 2020 |url=https://old.bigenc.ru/world_history/text/5598264 |accessdate=30.03.2021}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:Населены пункты Австрии]] [[Категория:Міста Австрії]] {{Панорама|Panorama insbruck4.jpg|900px|Панорама Иннсбрука}} 2selydw27itjlhxfnr5861wlmbza5lv Лістенбурґ 0 18952 175356 170514 2026-10-26T00:48:56Z Flipdot 23893 175356 wikitext text/x-wiki [[File:Flag of Listenbourg fictional country created from Emblem of Napoleon Bonaparte and Lutry flag.svg|thumb|185px|Фіктівный прапор Лістенбурґа]] '''Лістенбурґ''' ({{lang-en|Listenbourg}}) є фіктівный штат, быв вытвореный як предмет інтернетового мему в октобрї [[2022]], котрый єй зображує як розшырїня Піренейского полоострова.<ref name="NBC">{{cite news |last=Rosenblatt |first=Kalhan |date=5 November 2022 |title=Listenbourg is the hottest country on social media right now. The catch? It doesn't exist. |url=https://www.nbcnews.com/pop-culture/pop-culture-news/listenbourg-hottest-country-social-media-right-now-catch-doesnt-exist-rcna55678 |url-status=live |work=[[NBC News]] |location=New York City |archive-url=https://web.archive.org/web/20221124113543/https://www.nbcnews.com/pop-culture/pop-culture-news/listenbourg-hottest-country-social-media-right-now-catch-doesnt-exist-rcna55678 |archive-date=2022-11-24 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="TheTimes">{{cite news |last=Bremner |first=Charles |date=2 November 2022 |title=Où est Le Listenbourg? French have fun with fictional country |url=https://www.thetimes.co.uk/article/ou-est-listenbourg-french-have-fun-with-fictional-country-6pz26wmxx |url-status=live |work=[[The Times]] |location=London |archive-url=https://web.archive.org/web/20221104001401/https://www.thetimes.co.uk/article/ou-est-listenbourg-french-have-fun-with-fictional-country-6pz26wmxx |archive-date=2022-11-04 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="TheNewZealandHerald">{{cite news |last=Bywater |first=Thomas |date=8 November 2022 |title=Listenbourg: What is it? And why is Ryanair promoting this imaginary EU country? |url=https://www.nzherald.co.nz/travel/listenbourg-what-is-it-and-why-is-ryanair-promoting-this-imaginary-eu-country/XETSWV2TLICCR7RDCZWBABFCYE/ |url-status=live |work=[[The New Zealand Herald]] |location=[[Auckland]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20221122032659/https://www.nzherald.co.nz/travel/listenbourg-what-is-it-and-why-is-ryanair-promoting-this-imaginary-eu-country/XETSWV2TLICCR7RDCZWBABFCYE/ |archive-date=2022-11-22 |access-date=2022-11-25}}</ref> Французьскый хоснователь Twitter (днесь X) Ґаспард Гелшер ся подїлив выправленов мапов [[Европа|Европы]] з червенов шіпков вказуючу на контур штата, котрый гранічіть з [[Портуґалія|Портуґаліёв]] і [[Іспанія|Іспаніёв]] і жартовав, же Америчане не можуть тоту країну поменовати.<ref>{{Cite tweet |user=gaspardooo |number=1586787427737280513 |title=Je suis sûr que les américains ne connaissent même pas le nom de ce pays ptdrrr|date=Oct 30, 2022}}</ref><ref name="CNN-News18">{{cite news |author=Buzz Staff |date=3 November 2022 |title=Listenbourg is at the Centre Of a Meme Storm, Here's Why |url=https://www.news18.com/news/buzz/listenbourg-is-at-the-centre-of-a-meme-storm-heres-why-6301951.html |url-status=live |work=[[CNN-News18]] |location=New Delhi |archive-url=https://web.archive.org/web/20221104121338/https://www.news18.com/news/buzz/listenbourg-is-at-the-centre-of-a-meme-storm-heres-why-6301951.html |archive-date=2022-11-04 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="Euronews">{{cite news |last=Brezar |first=Aleksandar |date=4 November 2022 |title=What is Listenbourg? Why is it going viral on Twitter? Why did the meme become so big in Europe? |url=https://www.euronews.com/my-europe/2022/11/02/what-is-listenbourg-why-is-it-going-viral-on-twitter-why-did-the-meme-become-so-big-in-eur |url-status=live |work=[[Euronews]] |location=[[Lyon]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20221120042512/https://www.euronews.com/my-europe/2022/11/02/what-is-listenbourg-why-is-it-going-viral-on-twitter-why-did-the-meme-become-so-big-in-eur |archive-date=2022-11-20 |access-date=2022-11-25}}</ref> Неекзістуючій штат ся став вірусовым на соціалных мережах, причім хоснователї розвинули фіктівну історію того штату, і дакотры вызнамны значкы, народны політіци і офіціалны орґанізації ся припоїли ку тому жарту.<ref name="Insider">{{cite news |last=Press-Reynolds |first=Kieran |date=4 November 2022 |title=The internet is going wild over Listenbourg, a fake country with a national anthem and TikTokers pretending to be its president |url=https://www.insider.com/fake-country-listenbourg-listenbourgeois-viral-tiktok-gaspardo-national-hymn-memes-2022-11 |work=[[Insider Inc.]] |location=New York City |access-date=2022-11-25}}</ref> == Походжіня == [[File:Europe with and without Listenbourg fictional country.svg|thumb|left|Европа з (лїва) і без Лістенбурґа]] Тот тренд ся зачав як інтернетовый мем, котрый опубліковав французьскый хоснователь Twitter з цїлём отестовати стереотіп о Америчанів, котры мають слабі зналости европской ґеоґрафії.<ref name="EveningStandard">{{cite news |last=Al Mustaqeem |first=Syraat |date=4 November 2022 |title=What is 'Listenbourg'? The new EU country going viral |url=https://www.standard.co.uk/news/world/what-is-listenbourg-new-eu-country-viral-b1037604.html |url-status=live |work=[[Evening Standard]] |location=London |archive-url=https://web.archive.org/web/20221115064012/https://www.standard.co.uk/news/world/what-is-listenbourg-new-eu-country-viral-b1037604.html |archive-date=2022-11-15 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="GlobalNews">{{cite news |last=Mannie |first=Kathryn |date=4 November 2022 |title=What is Listenbourg? The fake European country meant to fool Americans |url=https://globalnews.ca/news/9253575/what-is-listenbourg-fake-european-country/ |url-status=live |work=[[Global News]] |location=[[Vancouver]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20221115184941/https://globalnews.ca/news/9253575/what-is-listenbourg-fake-european-country/ |archive-date=2022-11-15 |access-date=2022-11-25}}</ref> 30. октобра 2022 Ґаспард Гелшер, на Twitter знамый як @gaspardooo,<ref name="EveningStandard" /><ref name="TimesNow" /> ся подїлив фотошопом выправленой мапы Европы з далшов певнинов припоєнов ку Піренейскому полоострову.<ref name="Euronews" /> Приспівок быв підписаный тітулком: ''"Je suis sûr que les américains ne connaissent même pas le nom de ce pays ptdrrr"'' ({{Abbr|досл.|дословный переклад}} „Єм сі істы, же Америчане ани не знають назву того штату лол“). Далшый хоснователь реаґовав речницькым вопросом: ''"Qui ne connaît pas le listenbourg?"'' ({{Abbr|досл.|дословный переклад}} „Хто не знає Лістенбурґ?“), чім дав тій містіфікації назву.<ref name="TheNewZealandHerald" /><ref name="TheNewDaily">{{cite news |last=Thorpe |first=Genevieve |date=4 November 2022 |title=Internet unites behind the fictional nation of Listenbourg |url=https://thenewdaily.com.au/news/good-news/2022/11/04/listenbourg-fake-country-meme/ |url-status=live |work=[[The New Daily]] |location=[[Melbourne]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20221113215227/https://thenewdaily.com.au/news/good-news/2022/11/04/listenbourg-fake-country-meme/ |archive-date=2022-11-13 |access-date=2022-11-25}}</ref><ref name="Parade">{{cite news |last=Losciale |first=Marisa |date=6 November 2022 |title=Listenbourg Is the Country Taking Social Media by Storm |url=https://parade.com/news/listenbourg-european-country-real-or-fake |url-status=live |work=[[Parade (magazine)|Parade]] |location=United States |archive-url=https://web.archive.org/web/20221119114424/https://parade.com/news/listenbourg-european-country-real-or-fake |archive-date=2022-11-19 |access-date=2022-11-25}}</ref> Назва штату ся описує як змішаня „[[Луксембурґ]]а“, „[[Литва|Литвы]]“ і/або „[[Лихтенштайн|Ліхтенштайньска]]“.<ref name="TheNewZealandHerald" /><ref name="TF1">{{cite news |author=TF1 info |date=5 November 2022 |title=Quel temps fait-il au Listenbourg ? Découvrez dans le 20H de TF1, le bulletin météo de Tatiana Silva |trans-title=What's the weather like in Listenbourg? Discover in the 20H of TF1, the weather report of Tatiana Silva |url=https://www.tf1info.fr/high-tech/meteo-listenbourg-quel-temps-fait-il-au-listenbourg-decouvrez-le-bulletin-meteo-de-tatiana-silva-2237727.html |language=fr |work=[[TF1]] |location=France |access-date=2022-11-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221126174750/https://www.tf1info.fr/high-tech/meteo-listenbourg-quel-temps-fait-il-au-listenbourg-decouvrez-le-bulletin-meteo-de-tatiana-silva-2237727.html |archive-date=2022-11-26}}</ref> Контур Лістенбурґа є выправлена сілуета контіненталного [[Франція|Французьска]], обернута і з одстраненыма дакотрыма частями. == См. тыж == * [[Краловецькый край]] == Референції == {{reflist}} i18ob4svbz9zc1vndj4q50p7dlwd1j4 Станово 0 21330 175417 149298 2026-10-26T01:37:41Z Halajkovič 33393 175417 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{НП}} '''Станово''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Szánfalva) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] основато у началі [[XIII. стороча|13]] стороча айбо письменно указує ся у [[1364]] році. У письмах ся каже ош кой [[Татарьскы удары|Монґолы]] ишли сюды та люди тікали у присілок «Гуча́ло», назва пӯшла уд чоловіка из [[Село|села]] [[Гуч]] котрый там жив. У [[1905]]-[[1914]] роках из [[Село|села]] у [[Америка|Америку]] переїхало 55 людий, многі из них ся не вернули. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жило 983 людий, из них: * [[Русины]] и [[Українцї|Украйинці]] — 99,49% * [[Русы|Руські]] — 0,30% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,10% == Туристичны Міста == * Храм ст. Петра и Павла. 1808. * У честь села назвата [[Становська Култура|становська култура]]. {{stub}} tjebaa1zt26sp33nisb1xk7ldas9mvb 175418 175417 2026-10-26T01:45:06Z Halajkovič 33393 +тест 175418 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{НП}} '''Станово''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Szánfalva) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] основато у началі [[XIII. стороча|13]] стороча айбо письменно указує ся у [[1364]] році. У письмах ся каже ош кой [[Татарьскы удары|Монґолы]] ишли сюды та люди тікали у присілок «Гуча́ло», назва пӯшла уд чоловіка из [[Село|села]] [[Гуч]] котрый там жив. У [[1905]]-[[1914]] роках из [[Село|села]] у [[Америка|Америку]] переїхало 55 людий, многі из них ся не вернули. == Обывательство == :{{ref-uk}} Ця стаття має усі підстави бути не видаленою?<br>бо має найбільшу концентрацію русинів у всій Закарпатській області! У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жило 983 людий, из них: * [[Русины]] и [[Українцї|Украйинці]] — 99,49% * [[Русы|Руські]] — 0,30% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,10% == Туристичны Міста == * Храм ст. Петра и Павла. 1808. * У честь села назвата [[Становська Култура|становська култура]]. {{stub}} ar65y8a03jtzgsolmhatc1lnscbrsrs 175419 175418 2026-10-26T01:45:20Z Halajkovič 33393 +тест2 175419 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{НП}} '''Станово''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Szánfalva) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] основато у началі [[XIII. стороча|13]] стороча айбо письменно указує ся у [[1364]] році. У письмах ся каже ош кой [[Татарьскы удары|Монґолы]] ишли сюды та люди тікали у присілок «Гуча́ло», назва пӯшла уд чоловіка из [[Село|села]] [[Гуч]] котрый там жив. У [[1905]]-[[1914]] роках из [[Село|села]] у [[Америка|Америку]] переїхало 55 людий, многі из них ся не вернули. == Обывательство == :{{ref-uk}} Ця стаття має усі підстави бути не видаленою,<br>бо має найбільшу концентрацію русинів у всій Закарпатській області! У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жило 983 людий, из них: * [[Русины]] и [[Українцї|Украйинці]] — 99,49% * [[Русы|Руські]] — 0,30% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,10% == Туристичны Міста == * Храм ст. Петра и Павла. 1808. * У честь села назвата [[Становська Култура|становська култура]]. {{stub}} iejm63vf80xc3imyv0a2kci3it53jcf 175420 175419 2026-10-26T01:45:54Z Halajkovič 33393 +тест3 175420 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{НП}} '''Станово''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Szánfalva) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] основато у началі [[XIII. стороча|13]] стороча айбо письменно указує ся у [[1364]] році. У письмах ся каже ош кой [[Татарьскы удары|Монґолы]] ишли сюды та люди тікали у присілок «Гуча́ло», назва пӯшла уд чоловіка из [[Село|села]] [[Гуч]] котрый там жив. У [[1905]]-[[1914]] роках из [[Село|села]] у [[Америка|Америку]] переїхало 55 людий, многі из них ся не вернули. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жило 983 людий, из них: * [[Русины]] и [[Українцї|Украйинці]] — 99,49% * [[Русы|Руські]] — 0,30% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,10% == Туристичны Міста == * Храм ст. Петра и Павла. 1808. * У честь села назвата [[Становська Култура|становська култура]]. {{stub}} tjebaa1zt26sp33nisb1xk7ldas9mvb Калюс (Украйина) 0 21451 175288 175286 2026-10-25T14:11:04Z Flipdot 23893 175288 wikitext text/x-wiki [[Файл:Калюський_заказник_02.jpg|міні|Калюс у наш час]] '''Ка́люс''' ({{Lang-uk|Калюс}}) — бывшый варош на [[Україна|Украйині]], [[Хмельницька область]], затопленый Дністровськым водозбором. 27. октовбра 1981. року быв ліквідоватый. == Ґеоґрафія == Калюс є історичноє городище и бывшый [[Мѣстечко|варощик]] на території [[Хмельницька область|Хмельницької области]] [[Україна|Украйины]]. Вӱн быв на лівому берегови [[Днѣстер|Дністра]], при падови у нёго рікы [[Калюс (ріка)|Калюс]], приблизно у 28 км уд [[Нова Ушиця|Нової Ушиці]]. У 1979. році населеный пункт быв затопленый Дністровськым водозбором, сотвореным при ставбі [[Дністровська ГЕС|Дністровської ГЕС]].<ref>https://esu.com.ua/article-10785</ref> Містность вокруг Калюса удносила ся ид історичному [[Подолія|Подӱллёви]]. Ріка Калюс, при устёви котрої быв варощик, є лівым притоком Дністра. Її довгота изкладать 64 км, а долина у вирьхнёму и сериднёму токови мать V-подобну форму.<ref>https://esu.com.ua/article-10785</ref> == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у 1242. році.<ref>https://bakota-ee072b.webflow.io/arhiv-zatoplenih-sil?fbclid=IwAR0ZNEjQJ7o9IKyVbIoOX9fNQf6bkqKwu_qJ5VUNAVAzjYc0fsOb8p5ZxUE</ref> У 1431. році Калюс споминать ся у ґрамоті польського краля, данӱв єдному из містных шляхтичӱв. У далші стороча варощик розвивав ся ге торговый и сільськоґаздӱвськый центр. По другому розділови [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]] у 1793. році Калюс войшов у склад Російської имперії. У XIX — зачаткови XX. стороча вӱн удносив ся ид Новоушицькому уїздовм Подӱльської ґубернії. У 1899. році у Калюсови жило 2713 людий, было 393 дворы. У варощикови была цирьков Сятого Николая, синаґоґа, пристань, палинчарня и [[млин]]; каждорӱчно проводили ся чотыри ярмаркы. Калюс тыж быв єдным из центрӱв добытя подольсткых фосфоритӱв.<ref>https://suspilne.media/khmelnytskiy/598565-pamatnik-zatoplenim-selam-bakoti-stvorili-na-hmelniccini/</ref> У мижевойновый бывіод Калюс был центром жидӱвської сільської рады Новоушицького района. Пуд час німицької окупації, из юла 1941. року по мариць 1944. року, у варощикови было орґанізовано ґетто. У авґустови–септемброви 1942. року німці розстріляли туй 540 [[Евреи|жидӱв]].<ref>https://esu.com.ua/article-10785</ref> Позад ставбы Дністровського водозбора жытильӱв Калюса переселили. Согласно історичнӱв посвідці Новоушицької територіалної общины, населеный пункт быв уселеный и санітарно захареный, а 27. октовюра 1981. року быв забратый из обрахунковых податкӱв. Въедно из Калюсом были затоплені сосідні села Малый Берег, Великый Берег, Гарячинці и Лоєвці. == Обывательство == У 1847. році у Калюсови жило 1842 людий. По даным 1899. року, обывательство становило 2713 людий, а у 1905. році — 5248 людий. Исі цифры удносять ид разным історичным статистичным матеріалам и указувуть обывательство варощика до ёго затопліня. Сперед затопліня из Калюса было переселено 287 файтӱв. По переселінёви и санітарнӱв прохарці території населеный пункт перестав екзістовати ге уддільна адміністративная єдиниця.<ref>https://novagromada.gov.ua/korotka-istorychna-dovidka-pro-novoushytsku-terytorialnu-hromadu</ref> == Удкликованя == kchasxl2pf1e18lpgm2jf8g0jhrxtpj 175327 175288 2026-10-25T23:42:53Z Flipdot 23893 175327 wikitext text/x-wiki [[Файл:Калюський_заказник_02.jpg|міні|Калюськый заказник]] '''Ка́люс''' ({{Lang-uk|Калюс}}) — бывшый варош на [[Україна|Украйині]], [[Хмельницька область]], затопленый Дністровськым водозбором. 27. октовбра 1981. року быв ліквідоватый. == Ґеоґрафія == Калюс є історичноє городище и бывшый [[Мѣстечко|варощик]] на території [[Хмельницька область|Хмельницької области]] [[Україна|Украйины]]. Вӱн быв на лівому берегови [[Днѣстер|Дністра]], при падови у нёго рікы [[Калюс (ріка)|Калюс]], приблизно у 28 км уд [[Нова Ушиця|Нової Ушиці]]. У 1979. році населеный пункт быв затопленый Дністровськым водозбором, сотвореным при ставбі [[Дністровська ГЕС|Дністровської ГЕС]].<ref name=":1">https://esu.com.ua/article-10785</ref> Містность вокруг Калюса удносила ся ид історичному [[Подолія|Подӱллёви]]. Ріка Калюс, при устёви котрої быв варощик, є лівым притоком Дністра. Її довгота изкладать 64 км, а долина у вирьхнёму и сериднёму токови мать V-подобну форму.<ref name=":1" /> == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у 1242. році.<ref name=":2">https://bakota-ee072b.webflow.io/arhiv-zatoplenih-sil?fbclid=IwAR0ZNEjQJ7o9IKyVbIoOX9fNQf6bkqKwu_qJ5VUNAVAzjYc0fsOb8p5ZxUE</ref> У 1431. році Калюс споминать ся у ґрамоті польського краля, данӱв єдному из містных шляхтичӱв. У далші стороча варощик розвивав ся ге торговый и сільськоґаздӱвськый центр. По другому розділови [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]] у 1793. році Калюс войшов у склад Російської имперії. У XIX — зачаткови XX. стороча вӱн удносив ся ид Новоушицькому уїздовм Подӱльської ґубернії.{{Жрідло}} У 1899. році у Калюсови жило 2713 людий, было 393 дворы. У варощикови была цирьков Сятого Николая, синаґоґа, пристань, палинчарня и [[млин]]; каждорӱчно проводили ся чотыри ярмаркы. Калюс тыж быв єдным из центрӱв добытя подольсткых фосфоритӱв.<ref name=":2" /> У мижевойновый бывіод Калюс был центром жидӱвської сільської рады Новоушицького района. Пуд час німицької окупації, из юла 1941. року по мариць 1944. року, у варощикови было орґанізовано ґетто. У авґустови–септемброви 1942. року німці розстріляли туй 540 [[Евреи|жидӱв]].<ref name=":1" /> Позад ставбы Дністровського водозбора жытильӱв Калюса переселили. Согласно історичнӱв посвідці Новоушицької територіалної общины, населеный пункт быв уселеный и санітарно захареный, а 27. октовюра 1981. року быв забратый из обрахунковых податкӱв. Въедно из Калюсом были затоплені сосідні села Малый Берег, Великый Берег, Гарячинці и Лоєвці.{{Жрідло}} == Обывательство == У 1847. році у Калюсови жило 1842 людий. По даным 1899. року, обывательство становило 2713 людий, а у 1905. році — 5248 людий. Исі цифры удносять ид разным історичным статистичным матеріалам и указувуть обывательство варощика до ёго затопліня.{{Жрідло}} Сперед затопліня из Калюса было переселено 287 файтӱв. По переселінёви и санітарнӱв прохарці території населеный пункт перестав екзістовати ге уддільна адміністративная єдиниця.<ref>https://novagromada.gov.ua/korotka-istorychna-dovidka-pro-novoushytsku-terytorialnu-hromadu</ref> == Удкликованя == 358p5wce7jcr229sc0ywb9nn567wbt1 Малацкы 0 21782 175295 175285 2026-10-25T16:19:46Z Rue323 31002 175295 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Малацкы́''' ({{Lang-sk|Malacky}}, {{Lang-hu|Malacka}}, {{Lang-de|Malatzka, Kirchlee, Kyrchle}})&nbsp;— [[Місто|варош]], адміністративный центр окреса [[Окрес Малацькы|Малацкы]], в [[Братїславскый край|Братіславського края]], [[Словеньско|Словенщины]]. == Назва == У дарчӱв ґрамоті [[Мадярске кральовство|мадярського краля]] [[Андраш. II|Андраша. II]] споминать ся поселеня Maliscapotoca, назва котрого иде уд [[Малинськый потӱк|Малинського потока]]. У документах [[1231]]. року стрічать ся назва Malučká (Maluchka), уд котрого поступно образовала ся типирішня форма Malacky.<ref>https://www.slovensko.sk/sk/institucie/o-institucii/informacie-o-obci/_38bd849f-cf81-4e6a-ae1b-6974379c7d4a</ref> == Ґеоґрафія == Малацкы лежать на [[Югозапад|юго-западови]] [[Словеньско|Словенщины]], в Братіславському краёви, и суть адміністративным центром єдноименного окреса. Варош находить ся у южнӱв части Загорськӱв низині, миже ріков Морава на западови и [[Малі Карпаты|Малыми Карпатами]] на выходови. Площадь вароша становить 23,6 км². Малацкы лежать у історичнӱв области [[Загоря]]. Окрес вароша має соснові хащі, піщані дуны и водоємы. На выходови возвышавуть ся Малі Карпаты, а на запад уд вароша тече Морава, образувуща державну границю [[Словеньско|Словенщины]] из [[Австрія|Австріёв]].<ref>https://tikmalacky.sk/spoznajte-malacky</ref> == Історія == Територія Малацкӱв была заселена ищи у [[старовік]]. Археолоґічні изслідованя уявили римсько-варварські погребеня, славянські поселеня великоморавського періода, и находкы [[XI. стороча|XI]]–[[XII. стороча|XII]]. стороч. [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1206]]. році. Товды мадярськый краль Андраш. II передав часть приграничных земиль Александрови из рода Гонт-Познан. У документови споминало ся поселеня Maliscapotoca коло Малинського потока. У [[Середновік|сериднёвік]] через Малацкы проходила важна торговая дорога, што спойила [[Братїслава|Братіславу]] из [[Шаштін-Страже|Шаштіном]], [[Брно|Брном]] и [[Оломовц|Оломовцом]]. Дякувучи ипнӱв полозі поселеня поступно розвивало ся ге торговый центр. У [[1566]]. році император [[Максиміліан. II]] дав право проводити у Малацках [[Ярмарок|ярмаркы]]. У середині [[XVI. стороча|XVI]]. стороча варош и Плавицька домінія перейшли у ґаздӱвство рода Балаш, а у [[1622]]. році — рода Палфі.<ref>https://malacky.sk/mesto/o-meste/historia-mesta/</ref> У [[1624]]. році Пал Палфі зачав ставбу ренесансного замка, потӱм переробленого у класичному стілови. У [[1653]]. році пиля нёго быв заложеный францісканськый монастырь из костелом Непорочного Зачатя Дівы Марії. У [[XVII. стороча|XVII]]. сторочови Малацкы стали центром земиль Палфійӱв и містом проведіня реґуларных ярмарок.<ref>https://slovakia.travel/en/malacky</ref> У [[XVIII. стороча|XVIII]]–[[XIX. стороча|XIX]]. сторочах варош продовжав развивати ся. У 1787. році у Малацках жило 2152 людий и стояла 231 хыжа. Протягом XIX. стороча туй появили ся ткацькі майстерні, пілорамы, тиґлодяр, палинчарня и мыловарня. У 1885. році Малацкы стали адміністративным центром края. У [[1810]]. році через варош проходили вӱйська [[Наполеон Бонапарт|Наполеона]]. У [[1831]]. році епідемія корелы призвела ид загыбели 397 жытельӱв. У [[1866]]. році пуд час австро-пруської войны у варошови стояли пруські вӱйська, по чому Малацкы опят пострадали уд епідемії [[Корела|корелы]]. У час [[Друга світова война|Другої світової войны]] варош зазнав бомбардовань Пӱсля войны туй зачали робити нові промыслові пудприємства, што помогло розшырінёви вароша.<ref>https://malacky.sk/mesto/o-meste/historia-mesta/</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2024]]. рӱк жило 18,619 людий, из них:<ref>https://malacky.sk/vysledky-scitania-obyvatelov-za-nase-mesto</ref><ref>https://telepulesek.adatbank.sk/telepules/malacka-malacky</ref> * [[Словакы|Словены]] — 96,65% * [[Чехы]]&nbsp;— 1,58&nbsp;% * [[Мадяре|Мадяры]]&nbsp;— 0,41&nbsp;% * [[Циґане|Цигани]]&nbsp;— 1,01&nbsp;% * [[Німці]]&nbsp;— 0,04&nbsp;% == Удкликованя == <references/> [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] sh0rcau7sqd5g10s6amrma4z85ts3iu Діскузія з хоснователём:Rue323 3 21882 175290 171272 2026-10-25T15:28:44Z Flipdot 23893 /* Варованя: деструктивноє редаґованя */ нова секція 175290 wikitext text/x-wiki == Поміч == Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST) :Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST) == Правопис == Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST) :Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST) == Бронька == Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]]. 1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії. 2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити. 3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST) :За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST) == Непудтверджені народности у селах == Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв и так дале. У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST) :Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє. :[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST) ::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST) ::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом. ::Айбо у статях пишете ож "ставом на 2001. гӯд там жиє ..." тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі. ::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST) ::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST) :::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST) ::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. ::::'''Напримір:''' ::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація. ::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація. ::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя. ::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST) :::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST) == Проблемні статі == Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй. * Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске * Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]] * Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]] * Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET) :добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET) :Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET) :Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET) ::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію? ::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST) ::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST) :::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST) ::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST) :::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST) ::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати. ::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним. ::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]]. ::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде. ::::::<blockquote>''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''</blockquote> ::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали. ::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Вижу, ож изась створюєте нові статі. Хотів бым вам нагадати за сесь испис вашых статий проблемнов кваліты. Бульш ги рук теперь вас попросили з нима дашто вчинити, и почти рувно рук теперь обіцяли сьте ся, ож ото буде вчинено. Пролистав єм быв ваші недавні нові статі, и, хоть они уже хоть мавут по дакулько жерел и написані май невтрално ги старі, у них так само ся просліжує тенденція давати тверджіня без жерел. :Мало того, я вижу, ож вы вносите правкы у старі свої статі, айбо вмісто реалных змін вы бульшинов просто міняєте ортоґрафію тай іґноруєте тоты проблемы, котрі вам были пудняли у сих дискусіях. :Я періодично захожу тай переписуву продукты вашої бурної, айбо, на бану, не домак продуктивної діялности. Из майблагыми намірами хочу вам максимално културно вповісти&nbsp;— ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя? Будьте добрі, займіт ся реалным уліпшеньом того, што сьте, перебачте, самі наштамповали. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:35, 24 мая 2026 (CEST) ::Честованый пане Петре! ::Я ціню вашу справедливу критику, котра напрамлена на то жебы поліпшити до ныні пӱллоє становище нашого проєкта Русинська Вікіпедія, и конкретно мої статі. Робота по переробці Богужаль справді пӱллых и масовых статий из перерывами айбо иде. Кідь говорити за резултаты, на многых статях справді ге вы удмітили, дані жрідла (што для тых статий є новинка), прикладом успішного на мою думку руняно из аналоґовыми Вікі, и спередошньым ёго видом перероблінём статі мож навести статю [[Діл]] вадь даякі другі статі, их не много и не бӱлшина, но они суть, Вікі уже точно не буде гӱрше ге было у 2012 ([[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]]), Глубина нашої Вікі сягла ужек 11 што про наш проєкт направду новый рекорд... ::Так што не журіть ся, вшытко буде добрі! ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:14, 25 мая 2026 (CEST) ::А ищи м єдно не порозумів. Самі же кажете ож мої статі стали ліпше ге были, и ге вижу не кываєте их ґлобално. Но при тӱм кажете ''“ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя”'' де я ї пложу? Я зовміщаву писаня новых и доста квалітных статий из дописанём старых мойых и не леш мойых котрі такыми не суть. У чӱм проблем? Я щи раз кажу, вы си придумуєте проблем на пустӱм місті, статі ся старі перероблювуть по єдна? Йо. Нові уж домак май квалітні ся пишуть што є не менш важно? Так иппен Йо. ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:01, 25 мая 2026 (CEST) :::Ваші стандарты кваліты майжень не дуже ся збігавут из стандартами кваліты, котрі ся типово хоснувут про Вікіпедію. Вы так и дале продовжуєте чинити практично тото самоє, што чинили рук, два рокы сперед тым: конвеєром творите нові статі, кладете до них по пару жерел „про галочку“ (''[[Архей]]'', ''[[Протерозой]]'', ''[[Драґыня]]'', наприклад), бо у них ся лишат повно непудтверженых жерелами тверджінь. :::И то з натяжков, бо за послідньый час, як я уже написав, дуже многі з вашых „дописовань“ и „перероблінь“ ото просто заміна „ӯ“ на „ӱ“ и другоє подобноє правописноє переливаня з пустого в порожньоє&nbsp;— імітація бурної діялности, уповім прямо. :::Тото, ож вы теперь обще даєте жерела, тото ''мінімум'', котрый ся має ''чинити'', а не уровень „домак май квалітных [статий]“. :::И будьте добрі, не переводіт тему на тото, як Вікіпедія узирала у 2012, при Gazeb, ищи при дакому. И не апелуйте до тяжкого стану Вікіпедії, бо ипен ваші дії у сьому трафункови тото часть проблемы. Говориме за тото, ож вы начинили проблемных статий и, дуставши просьбу товдышнього модератора захарити тот хайдер, успішно ї дале іґноруєте. :::——— :::А теперь учиню мало наглядный приклад. Я першека узяв и тыцькнув у пять трафунковых статий из исписа: [[Плав (община)]], [[Telegram]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Оріховиця]]. Чотыри з тых пяти статий ся не кывали вами уд 2024.&nbsp;року; [[Telegram]] ся мало того, ож не кывав вами уд 2024.&nbsp;року, та щий тоту статю до єї днешнього, мало май прийнятного ставу довюг ''я''. :::Того може не переводіт тему, не розказуйте мені, ож я придумуву проблемы на пустому місті (кідь вам уже кулько&nbsp;— четверо и бульше хосновачув писали за єдно и тото самоє?), а удкладіт ґомбичку „Створити нову статю“ и поправляйте тоты, котрых єсьте уже начинили преповно? Тото бде на мою гадку многым май важный крок у бук уліпшеня Вікіпедії ги нові такі самі курті статі з мінімалным держаньом правил. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:08, 26 мая 2026 (CEST) Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню "[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]"? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET) :Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET) ::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET) :::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET) ::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET) :::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET) ::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название "NITron – Пермь - город на Каме" [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET) :::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET) == Thank you for being a medical contributors! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {| style="background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;" |rowspan="2" style="vertical-align: middle; padding: 5px;" | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]] |style="font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;" |'''The 2024 Cure Award''' |- | style="vertical-align: middle; padding: 3px;" |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs. Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating]. |} Thanks again :-) -- [[mdwiki:User:Doc_James|<span style="color:#0000f1">'''Doc James'''</span>]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&oldid=28172893 --> == Статї із хыбами == Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол "ю̄". Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі. Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку: * Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]] * Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]] * Покаженї статї: [[Кочевци]] * Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе. * неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня). * Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]], [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область. * Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]]. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET) :Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST) == Пруйшлі нікнеймы тай алтернативный акаунт == Про архівні цілі тай обы не было путанины, сесь хосновач (Rue323) быв май давно знамый пуд нікнеймом Бойкыня Босорканя и має алтернативный акаунт [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:34, 6 фебруара 2026 (CET) == Сірєноґірьовый == Колии [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 11:40, 26 авґуста 2026 (CEST) :чіт [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 18:52, 27 авґуста 2026 (CEST) == Захарьованя старых статий == Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ци плануєте такы заняти ся свойими старыми неквалітными статями? Такой у вашому майновому внескови, [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0&curid=24960&oldid=168951 ''Послідньый динь літа''], изась єдна из тых самых проблем, за котрі ся гибы уже не раз говорило сперед сим&nbsp;— ся такой дискусна сторунка тому в потверджіня. Умісто того, вбы захарьовати шкоду, котру сьте начинили туй май давно, наново плодите лишні нові статі, в котрых половина текста у другому языкови, не є жерел, не є потребы, не є добрі написаного текста и так дале. Наприклад, исі ваші старі статі дотеперь недотовмачені (не кажучи уже за другі, у котрых тоже повно проблем): * [[Ужгородьскый замок]] * [[Жупа Мараморош]] * [[Diabolo menthe]] * [[Чонкаш]] До вас видав просто не доходит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:24, 31 авґуста 2026 (CEST) :Хотїв бы-м лем зазначіти, же статї як: „Ужгородьскый замок“, „Жупа Мараморош“ были написаны іншыма хоснователями; лем другу статю міг хоснователь:Rue323 управити, жебы придав одказ на якусь іншу статю; лем конштатую факт, ніч веце.-_- [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:07, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Пардон, айно, за замок добрі кажете, а [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] недобрі ся скопіровала. Як бы там не было, сесе скорше приклад ги вычерпный испис&nbsp;— бизувный єм, ож кедь копнути май глубоко, мож буде найти щи ваґон подобных трафункув, де @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] полишав в удносно новых статях повно непотовмаченого текста, айбо я того не доникав, обы до того дасти шаблон за потребу потовмачити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:48, 1 септембра 2026 (CEST) :Доброго здоровля и вам, честованый пане. Розуміву ож насердив им вас тым ож пхаву ся у ваші бизӱвно непохыбні и оспорити ся не давущі статі. Бывать. :# Чом бы не пролупити очи тай увідіти такой ож читаво статий (бӱлш ге сьте такой туй привели) я переробив націло, ци вы лиш пӱллоє видите? Якось вшытко у вас за єдным боком. :# Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі", честно не чув им за такоє щи, ни уд другых Вікіпедіштӱв ни на самӱв Вікіпедії. Ци статя за кіно вадь за село не натӱлко затребована ге ''ваша'' на пару тысяч байт за локалного писатиля, за вид якогось быдла, за алкогол. Такый термін ге ''потреба'' про Вікі, а иппен про нашу Вікі тым бӱлш не примінимый, бо нашу Вікі читавуть у ліпшому трафункови кідь не самі Вікіпедішты, до дисять людий, якый девіз Вікіпедії? ''Вікіпедія — слободна енціклопедія'' ци ніт? :# За то што у мене сотні статий, котрі щи треба довго и атрактивно доповняти, а май часто націло переписовати з нулы, я не спорю. Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі, гий [[Ібаракі-кен]], [[Короваї]], [[Архей]], [[Протерозой]], [[Ґут]], [[Велика Уґолька|Мала Уґолька]], [[Еґілсстадір]] (ай, я тоже годен писати статі гий ваша [[Банді Шолтес]] за розміром, лиш у вас бӱлше половины обсяга ото жрідла у тӱв статі), вадь не хочете відіти, ци штось ся у вас урве уд того? Не придасть ниякого хӱсна вадь доброго поучіня то што вы реґуларно будете ми сюды написовати (кой вам зайде у голову ож я все щи не управив ~800 свойых неквалітных статий, а было 900 з лишньым у яри), ци не ліпше дашто посовітовати, объяснити, ож што недобрі (то вы уж догадали и не раз), и як ото управити (я ся Богу дяковати и сам без вас догадав), вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида (майчасто щи з 2024). Я фізично не годен за єден раз управити 800 косурдавых статий на великі, квалітні и из пійсятьма жрідлами. Вы як ми догадаєте, пӱдете си припочивати, прӱйде 2 місяці, прийдете никати што на Вікі: ага, у сёго фатёва щи сотні статий які были так ся и лишили, ІЁЙ! Треба ити писати тому лымпакови, кый фрас, ко сякоє відів!!! И у такому роді. Вы добрі видите які позитивні переміны суть у мойых як и немногых новых статях, так и у поправленых старых, койых є доста замітно. Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше (вам просто тоті масові статі, написані колись неопытным участником, не вписувуть ся у красну естетику идеалної Енциклопедії/ чомусь лиш до мене такый позӱр (из миже авторӱв "неквалітчины"), ну дякуву и на тӱм), вадь даже бою ся предположити што то є. :# Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі, и управлять ся мнов (пак, ачий не вами) домак скорш ге статі Gazeb'а, Vaktec'а (надіву ся добрі м написав имня) и ищи дякых "неквалітных" авторӱв изходячи из вашої катеґорізації и термінолоґії. :# То што вы будете ми догадовати, нич не дасть, (вы уж мож уповісти, добили ся ґіґантського успіха місяцями скорше, я зачав управляти ся, у основі, из личных причин), я не стану скорше переписовати статі, нашто опят спіховати, мож переправити пару десяткӱв статий (ге за исе літо), учинити пару новых нормалных статий, а пак опят управляти старі, нашто вам мене кудысь пудганяти? Обы што? Живіть собі своє житя, пишіть свої статі (у вас бизӱвно ниє и ниґда не было жадных хыб, и переправляти вам у себе нішто, вы непрерікаємый еталон про любого Вікіпедішта), ваші "нотації" изчерпали ся уж товды, кой я зачав сам без вашых, и чужых уповісток, переправляти ся. :На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам. Завчасу перебачу ся за неформалный штіл мойых писемств у діскузії :Из честованём, ваш, горячолюбимый [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:25, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Я на йсю всю повну язвліня ґрафоманію удповідати детально желаня не маву, удповім на главноє: :::>''вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида'' ::Айно, я ипен тото и чиню. Аж поникаєте по історії мойих внескув, дуже многі з них сут якраз управленями, розшыренями и дописованями вашого писаня. Тото наприклад: ::* [[Само]] ::* [[Одоакер]] ::* [[Кийзликы]] ::* [[Оладі]] ::* [[Гвузд]] ::* [[Інвалідность]] ::* [[Нарушеня нику]] ::* [[Убивство Ірины Фаріон]] ::* [[Паленка]] ::* [[Telegram]] ::…и так дале, и так дале, и так дале. ::Проблема у тому, ож свою писанину устигаєте продуковати многым май скоро&nbsp;— само собов, харити многым май тяжко и часозатратно, як смітити. Того пропорція статий, котрі з вашых, перебачте, помыюв, я змуг привести до нормалного ставу, дуже мала. :::>''Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі'' ::Бо їх є мало, и число смітя у разы и разы переважує число непудлых статий. Мало того, аж мало почитати наприклад тоту такой статю за [[Ґут]], та там мож увидіти, ож вы без критичної аналізы просто копіруєте вшытко за населені пункты в Украйині з украйинської Вікіпедії, котра у свою очерідь тоже має преповно гріхув. ::Учинили сьте так из многыма селами Пудкарпатя, позад чого маєме теперь повно статий за наші села, у котрых є інформація леґендарного характера, не пудкріплені жерелами домыслы тай другі неенциклопедичні дані. :::>''Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі"…'' ::Уже м не раз говорив. Вы чините статі за локалных людий, котрі не пудпадавут пуд критерії значимости, и удкликуєте ся у них на дачії „слова“ вмісто оформленя жерел як того жадат Вікіпедія. :::>''Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі'' ::А давайте у вас час ся зачне находити уже на управленя старых статий? Бо тот испис кылавых статий лиш росте та росте, и чогось захарюву їх я. А я бы мав дяку заняти ся май хосенным ділом ги читати низкосортні статі за вто, што порноакторы си думавут за стріляня спермов. :::>''Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше'' ::А ко у тому виноватый? Ба ци тото я писав за вас тоты статі? Вартало было вам думати за йсе, кой єсьте плодили тоты статі. :::>''На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам.'' ::А я предлагаву не предлагати, ай обы вы наконець ся заняли ліквідаційов наслідкув свойих такой дій. Бо мені уже аж чесно насточортіло видіти, як вы плодите, перебачте, лупину. Вам дуже повезло, ож русинська Вікіпедія натулько малоресурсна, ож у нюй мож удносно без наслідкув гадити, бо по хорошому вам бы вже повтирали гет добру половину внескув, не кажучи уже за санкції за нарушеня такых закладных принципув як [[ВП:NPOV]], [[ВП:5С1]], [[ВП:5С4]] и другых. Даже у сюй своюй уповістці не бируєте ся держати четвертого стовпа. ::Тулько сьте енерґії укільтовали на написаня сеї жовчі, хоть мож было ї ухосновати на правкы у ваші старі статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:43, 1 септембра 2026 (CEST) == Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий == Продуфлуву туй тото, што м написав и на [[Діскузія:Чонкопопі]]. З вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 5 септембра 2026 (CEST) :Там є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:01, 6 септембра 2026 (CEST) == Шаблона „Статя в роботі“ == Шаблона {{Tlx|Статья в роботѣ}}, як и другі подобні шаблоны, тото голошіня за {{strong|активноє редаґованя}} (як за тото пише на самуй шаблоні), она треба, обы ся не ставали конфлікты редаґовань, кой два хосновачі синхронно редаґувут єдну сторунку. Так вижу, ож умісто того ї хоснуєте ги спосуб „зарезервовати“ статі на цілі дны, айбо далеко не все чините якісь правкы даже у гатарах тых дакулькох днув. Так само тота шаблона не є „страховков“ про пусті/непотовмачені статі. Тоту шаблону бы треба было класти перед активным редаґованьом и забирати, як даєте статю покуй&nbsp;— часові рамкы такого як правило минуты и годины, а не дны. Будьте добрі, позабирайте тоту плашку из статий, котрі {{em|активно}} не редаґуєте. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 14:41, 9 октобра 2026 (CEST) :Часові рамкы про тото кладу на основі того як то роблять наприклад Керча вадь Halajkovič, а там якраз дны. И аж мали сьте у виду статю за Туричкы, типирь она ся переписує наново. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 15:55, 9 октобра 2026 (CEST) == Варованя: деструктивноє редаґованя == У секції за демоґрафію у статі [[Малацкы]] ся подає жерело, котроє не споминат демоґрафічный склад. Никавучи на вашу історію редаґовань, исе уже далеко не першый раз, кой наводите інформацію без жерел, авадь намітуєте цітації жерел, котрі посправді не обсягувут таку інформацію. Діфы за послідньый час, де м устиг замітити тай перечитати: [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Літо&diff=prev&oldid=172622 Літо], [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Смеречна&diff=prev&oldid=171890 Смеречна] (+ [[Діскузія:Смеречна#Цітаты|Дискусія: Смеречна § Цітаты]]) На днешньый день на русинськуй Вікіпедії є [[Вікіпедія:Статї-кандідаты на вылучіня|активна масова номінація сторунок на стираня]] (у тум числі справедливо номіновані дуже многі сторункы вашого авторства&nbsp;— точніше вчинені з обох вашых акаунтув), націлена на уліпшеня кваліты статий на Р.&nbsp;В. Пилувучи зробити хотьякі редаґованя, обы лиш были и мож было забрати плашку, саботуєте тоту процедуру. Уже вас не раз варовали за вшылиякі филі деструктивного редаґованя; теперь діло дуйшло ид санкціям (як и варовав пережый адміністратор&nbsp;— стираня проблемных статий). А вы, так розуміву, дале продовжуєте по старому. Так діла не буде. Уже маєте читавый послужный испис: хоснованя бабовок про обход критикы, систематичноє нарушеня вікіетікеты, масштабноє вытворіня проблемных статий (котрі ся довгый час вами не поправляли), нереаґованя на дискурс и напады на другых учасникув&nbsp;— исе всьо не рахувучи вшылияку друбну лупину. Теперь видав ид тому мож ищи додасти провбы обыйти систему через номіналноє задоволеня {{em|буквы}} правил вмісто удповідности їх {{em|духови}} (и вєдно з тым изась нарушеня правил проєкта за потверженя інформації жерелами). Маву вагомі причины думати, ож даже тото ліпленя жерел ото резултат вашого удкрытя про себе ChatGPT. Я не годен булше туй видіти даяку добру волю з вашого боку и за два рокы м не увидів почти ниякої кооперації кромі ипен номінално удповідавучых {{em|букві}} правил внескув. Думаву, потихы прийшов час вам сформуловати сяку сумаризовану характеристику вашої діялности на русинськуй Вікіпедії и наконець вынести на аґенду звіданку, ож што ся из вами має серйозно чинити. Годні сьте сесе раховати фіналным варованьом. Из вами ся довго бавили по доброму, вас довго терпіли, и тото штось позитивного резултата практично не дає, ай лиш додає вшыткым пустої роботы ваґон и три міхы. Будьте добрі, аж за два рокы не побировали сьте за собов похарити, перестаньте мішати харити другым. Аж бы ся йся ситуація склала иншак, я бы пропоновав „чистый старт“, айбо позаяк у вас уже є історія з бабовками и псевдо-„чистым стартом“, не вижу тото возможным варіантом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:28, 25 октобра 2026 (CET) 6dq02ozv0d9ridbeabwo2t5ik8310j2 175293 175290 2026-10-25T15:37:04Z Flipdot 23893 /* Варованя: деструктивноє редаґованя */ Відповідь 175293 wikitext text/x-wiki == Поміч == Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST) :Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST) == Правопис == Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST) :Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST) == Бронька == Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]]. 1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії. 2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити. 3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST) :За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST) == Непудтверджені народности у селах == Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв и так дале. У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST) :Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє. :[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST) ::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST) ::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом. ::Айбо у статях пишете ож "ставом на 2001. гӯд там жиє ..." тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі. ::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST) ::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST) :::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST) ::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. ::::'''Напримір:''' ::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація. ::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація. ::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя. ::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST) :::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST) == Проблемні статі == Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй. * Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске * Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]] * Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]] * Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET) :добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET) :Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET) :Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET) ::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію? ::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST) ::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST) :::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST) ::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST) :::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST) ::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати. ::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним. ::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]]. ::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде. ::::::<blockquote>''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''</blockquote> ::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали. ::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST) :Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Вижу, ож изась створюєте нові статі. Хотів бым вам нагадати за сесь испис вашых статий проблемнов кваліты. Бульш ги рук теперь вас попросили з нима дашто вчинити, и почти рувно рук теперь обіцяли сьте ся, ож ото буде вчинено. Пролистав єм быв ваші недавні нові статі, и, хоть они уже хоть мавут по дакулько жерел и написані май невтрално ги старі, у них так само ся просліжує тенденція давати тверджіня без жерел. :Мало того, я вижу, ож вы вносите правкы у старі свої статі, айбо вмісто реалных змін вы бульшинов просто міняєте ортоґрафію тай іґноруєте тоты проблемы, котрі вам были пудняли у сих дискусіях. :Я періодично захожу тай переписуву продукты вашої бурної, айбо, на бану, не домак продуктивної діялности. Из майблагыми намірами хочу вам максимално културно вповісти&nbsp;— ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя? Будьте добрі, займіт ся реалным уліпшеньом того, што сьте, перебачте, самі наштамповали. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:35, 24 мая 2026 (CEST) ::Честованый пане Петре! ::Я ціню вашу справедливу критику, котра напрамлена на то жебы поліпшити до ныні пӱллоє становище нашого проєкта Русинська Вікіпедія, и конкретно мої статі. Робота по переробці Богужаль справді пӱллых и масовых статий из перерывами айбо иде. Кідь говорити за резултаты, на многых статях справді ге вы удмітили, дані жрідла (што для тых статий є новинка), прикладом успішного на мою думку руняно из аналоґовыми Вікі, и спередошньым ёго видом перероблінём статі мож навести статю [[Діл]] вадь даякі другі статі, их не много и не бӱлшина, но они суть, Вікі уже точно не буде гӱрше ге было у 2012 ([[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]]), Глубина нашої Вікі сягла ужек 11 што про наш проєкт направду новый рекорд... ::Так што не журіть ся, вшытко буде добрі! ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:14, 25 мая 2026 (CEST) ::А ищи м єдно не порозумів. Самі же кажете ож мої статі стали ліпше ге были, и ге вижу не кываєте их ґлобално. Но при тӱм кажете ''“ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя”'' де я ї пложу? Я зовміщаву писаня новых и доста квалітных статий из дописанём старых мойых и не леш мойых котрі такыми не суть. У чӱм проблем? Я щи раз кажу, вы си придумуєте проблем на пустӱм місті, статі ся старі перероблювуть по єдна? Йо. Нові уж домак май квалітні ся пишуть што є не менш важно? Так иппен Йо. ::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:01, 25 мая 2026 (CEST) :::Ваші стандарты кваліты майжень не дуже ся збігавут из стандартами кваліты, котрі ся типово хоснувут про Вікіпедію. Вы так и дале продовжуєте чинити практично тото самоє, што чинили рук, два рокы сперед тым: конвеєром творите нові статі, кладете до них по пару жерел „про галочку“ (''[[Архей]]'', ''[[Протерозой]]'', ''[[Драґыня]]'', наприклад), бо у них ся лишат повно непудтверженых жерелами тверджінь. :::И то з натяжков, бо за послідньый час, як я уже написав, дуже многі з вашых „дописовань“ и „перероблінь“ ото просто заміна „ӯ“ на „ӱ“ и другоє подобноє правописноє переливаня з пустого в порожньоє&nbsp;— імітація бурної діялности, уповім прямо. :::Тото, ож вы теперь обще даєте жерела, тото ''мінімум'', котрый ся має ''чинити'', а не уровень „домак май квалітных [статий]“. :::И будьте добрі, не переводіт тему на тото, як Вікіпедія узирала у 2012, при Gazeb, ищи при дакому. И не апелуйте до тяжкого стану Вікіпедії, бо ипен ваші дії у сьому трафункови тото часть проблемы. Говориме за тото, ож вы начинили проблемных статий и, дуставши просьбу товдышнього модератора захарити тот хайдер, успішно ї дале іґноруєте. :::——— :::А теперь учиню мало наглядный приклад. Я першека узяв и тыцькнув у пять трафунковых статий из исписа: [[Плав (община)]], [[Telegram]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Оріховиця]]. Чотыри з тых пяти статий ся не кывали вами уд 2024.&nbsp;року; [[Telegram]] ся мало того, ож не кывав вами уд 2024.&nbsp;року, та щий тоту статю до єї днешнього, мало май прийнятного ставу довюг ''я''. :::Того може не переводіт тему, не розказуйте мені, ож я придумуву проблемы на пустому місті (кідь вам уже кулько&nbsp;— четверо и бульше хосновачув писали за єдно и тото самоє?), а удкладіт ґомбичку „Створити нову статю“ и поправляйте тоты, котрых єсьте уже начинили преповно? Тото бде на мою гадку многым май важный крок у бук уліпшеня Вікіпедії ги нові такі самі курті статі з мінімалным держаньом правил. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:08, 26 мая 2026 (CEST) Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню "[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]"? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET) :Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET) ::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET) :::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET) ::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET) :::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET) ::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название "NITron – Пермь - город на Каме" [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET) :::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET) == Thank you for being a medical contributors! == <div lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> {| style="background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;" |rowspan="2" style="vertical-align: middle; padding: 5px;" | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]] |style="font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;" |'''The 2024 Cure Award''' |- | style="vertical-align: middle; padding: 3px;" |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs. Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating]. |} Thanks again :-) -- [[mdwiki:User:Doc_James|<span style="color:#0000f1">'''Doc James'''</span>]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET) </div> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&oldid=28172893 --> == Статї із хыбами == Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол "ю̄". Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі. Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку: * Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]] * Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]] * Покаженї статї: [[Кочевци]] * Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе. * неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня). * Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]], [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область. * Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]]. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET) :Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST) == Пруйшлі нікнеймы тай алтернативный акаунт == Про архівні цілі тай обы не было путанины, сесь хосновач (Rue323) быв май давно знамый пуд нікнеймом Бойкыня Босорканя и має алтернативный акаунт [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:34, 6 фебруара 2026 (CET) == Сірєноґірьовый == Колии [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 11:40, 26 авґуста 2026 (CEST) :чіт [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 18:52, 27 авґуста 2026 (CEST) == Захарьованя старых статий == Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ци плануєте такы заняти ся свойими старыми неквалітными статями? Такой у вашому майновому внескови, [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0&curid=24960&oldid=168951 ''Послідньый динь літа''], изась єдна из тых самых проблем, за котрі ся гибы уже не раз говорило сперед сим&nbsp;— ся такой дискусна сторунка тому в потверджіня. Умісто того, вбы захарьовати шкоду, котру сьте начинили туй май давно, наново плодите лишні нові статі, в котрых половина текста у другому языкови, не є жерел, не є потребы, не є добрі написаного текста и так дале. Наприклад, исі ваші старі статі дотеперь недотовмачені (не кажучи уже за другі, у котрых тоже повно проблем): * [[Ужгородьскый замок]] * [[Жупа Мараморош]] * [[Diabolo menthe]] * [[Чонкаш]] До вас видав просто не доходит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:24, 31 авґуста 2026 (CEST) :Хотїв бы-м лем зазначіти, же статї як: „Ужгородьскый замок“, „Жупа Мараморош“ были написаны іншыма хоснователями; лем другу статю міг хоснователь:Rue323 управити, жебы придав одказ на якусь іншу статю; лем конштатую факт, ніч веце.-_- [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:07, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Пардон, айно, за замок добрі кажете, а [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] недобрі ся скопіровала. Як бы там не было, сесе скорше приклад ги вычерпный испис&nbsp;— бизувный єм, ож кедь копнути май глубоко, мож буде найти щи ваґон подобных трафункув, де @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] полишав в удносно новых статях повно непотовмаченого текста, айбо я того не доникав, обы до того дасти шаблон за потребу потовмачити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:48, 1 септембра 2026 (CEST) :Доброго здоровля и вам, честованый пане. Розуміву ож насердив им вас тым ож пхаву ся у ваші бизӱвно непохыбні и оспорити ся не давущі статі. Бывать. :# Чом бы не пролупити очи тай увідіти такой ож читаво статий (бӱлш ге сьте такой туй привели) я переробив націло, ци вы лиш пӱллоє видите? Якось вшытко у вас за єдным боком. :# Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі", честно не чув им за такоє щи, ни уд другых Вікіпедіштӱв ни на самӱв Вікіпедії. Ци статя за кіно вадь за село не натӱлко затребована ге ''ваша'' на пару тысяч байт за локалного писатиля, за вид якогось быдла, за алкогол. Такый термін ге ''потреба'' про Вікі, а иппен про нашу Вікі тым бӱлш не примінимый, бо нашу Вікі читавуть у ліпшому трафункови кідь не самі Вікіпедішты, до дисять людий, якый девіз Вікіпедії? ''Вікіпедія — слободна енціклопедія'' ци ніт? :# За то што у мене сотні статий, котрі щи треба довго и атрактивно доповняти, а май часто націло переписовати з нулы, я не спорю. Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі, гий [[Ібаракі-кен]], [[Короваї]], [[Архей]], [[Протерозой]], [[Ґут]], [[Велика Уґолька|Мала Уґолька]], [[Еґілсстадір]] (ай, я тоже годен писати статі гий ваша [[Банді Шолтес]] за розміром, лиш у вас бӱлше половины обсяга ото жрідла у тӱв статі), вадь не хочете відіти, ци штось ся у вас урве уд того? Не придасть ниякого хӱсна вадь доброго поучіня то што вы реґуларно будете ми сюды написовати (кой вам зайде у голову ож я все щи не управив ~800 свойых неквалітных статий, а было 900 з лишньым у яри), ци не ліпше дашто посовітовати, объяснити, ож што недобрі (то вы уж догадали и не раз), и як ото управити (я ся Богу дяковати и сам без вас догадав), вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида (майчасто щи з 2024). Я фізично не годен за єден раз управити 800 косурдавых статий на великі, квалітні и из пійсятьма жрідлами. Вы як ми догадаєте, пӱдете си припочивати, прӱйде 2 місяці, прийдете никати што на Вікі: ага, у сёго фатёва щи сотні статий які были так ся и лишили, ІЁЙ! Треба ити писати тому лымпакови, кый фрас, ко сякоє відів!!! И у такому роді. Вы добрі видите які позитивні переміны суть у мойых як и немногых новых статях, так и у поправленых старых, койых є доста замітно. Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше (вам просто тоті масові статі, написані колись неопытным участником, не вписувуть ся у красну естетику идеалної Енциклопедії/ чомусь лиш до мене такый позӱр (из миже авторӱв "неквалітчины"), ну дякуву и на тӱм), вадь даже бою ся предположити што то є. :# Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі, и управлять ся мнов (пак, ачий не вами) домак скорш ге статі Gazeb'а, Vaktec'а (надіву ся добрі м написав имня) и ищи дякых "неквалітных" авторӱв изходячи из вашої катеґорізації и термінолоґії. :# То што вы будете ми догадовати, нич не дасть, (вы уж мож уповісти, добили ся ґіґантського успіха місяцями скорше, я зачав управляти ся, у основі, из личных причин), я не стану скорше переписовати статі, нашто опят спіховати, мож переправити пару десяткӱв статий (ге за исе літо), учинити пару новых нормалных статий, а пак опят управляти старі, нашто вам мене кудысь пудганяти? Обы што? Живіть собі своє житя, пишіть свої статі (у вас бизӱвно ниє и ниґда не было жадных хыб, и переправляти вам у себе нішто, вы непрерікаємый еталон про любого Вікіпедішта), ваші "нотації" изчерпали ся уж товды, кой я зачав сам без вашых, и чужых уповісток, переправляти ся. :На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам. Завчасу перебачу ся за неформалный штіл мойых писемств у діскузії :Из честованём, ваш, горячолюбимый [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:25, 31 авґуста 2026 (CEST) ::Я на йсю всю повну язвліня ґрафоманію удповідати детально желаня не маву, удповім на главноє: :::>''вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида'' ::Айно, я ипен тото и чиню. Аж поникаєте по історії мойих внескув, дуже многі з них сут якраз управленями, розшыренями и дописованями вашого писаня. Тото наприклад: ::* [[Само]] ::* [[Одоакер]] ::* [[Кийзликы]] ::* [[Оладі]] ::* [[Гвузд]] ::* [[Інвалідность]] ::* [[Нарушеня нику]] ::* [[Убивство Ірины Фаріон]] ::* [[Паленка]] ::* [[Telegram]] ::…и так дале, и так дале, и так дале. ::Проблема у тому, ож свою писанину устигаєте продуковати многым май скоро&nbsp;— само собов, харити многым май тяжко и часозатратно, як смітити. Того пропорція статий, котрі з вашых, перебачте, помыюв, я змуг привести до нормалного ставу, дуже мала. :::>''Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі'' ::Бо їх є мало, и число смітя у разы и разы переважує число непудлых статий. Мало того, аж мало почитати наприклад тоту такой статю за [[Ґут]], та там мож увидіти, ож вы без критичної аналізы просто копіруєте вшытко за населені пункты в Украйині з украйинської Вікіпедії, котра у свою очерідь тоже має преповно гріхув. ::Учинили сьте так из многыма селами Пудкарпатя, позад чого маєме теперь повно статий за наші села, у котрых є інформація леґендарного характера, не пудкріплені жерелами домыслы тай другі неенциклопедичні дані. :::>''Розкажіть май подробно за то што є "потреба у статі"…'' ::Уже м не раз говорив. Вы чините статі за локалных людий, котрі не пудпадавут пуд критерії значимости, и удкликуєте ся у них на дачії „слова“ вмісто оформленя жерел як того жадат Вікіпедія. :::>''Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі'' ::А давайте у вас час ся зачне находити уже на управленя старых статий? Бо тот испис кылавых статий лиш росте та росте, и чогось захарюву їх я. А я бы мав дяку заняти ся май хосенным ділом ги читати низкосортні статі за вто, што порноакторы си думавут за стріляня спермов. :::>''Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше'' ::А ко у тому виноватый? Ба ци тото я писав за вас тоты статі? Вартало было вам думати за йсе, кой єсьте плодили тоты статі. :::>''На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам.'' ::А я предлагаву не предлагати, ай обы вы наконець ся заняли ліквідаційов наслідкув свойих такой дій. Бо мені уже аж чесно насточортіло видіти, як вы плодите, перебачте, лупину. Вам дуже повезло, ож русинська Вікіпедія натулько малоресурсна, ож у нюй мож удносно без наслідкув гадити, бо по хорошому вам бы вже повтирали гет добру половину внескув, не кажучи уже за санкції за нарушеня такых закладных принципув як [[ВП:NPOV]], [[ВП:5С1]], [[ВП:5С4]] и другых. Даже у сюй своюй уповістці не бируєте ся держати четвертого стовпа. ::Тулько сьте енерґії укільтовали на написаня сеї жовчі, хоть мож было ї ухосновати на правкы у ваші старі статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:43, 1 септембра 2026 (CEST) == Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий == Продуфлуву туй тото, што м написав и на [[Діскузія:Чонкопопі]]. З вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня. Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 5 септембра 2026 (CEST) :Там є шаблона <nowiki>{{статья в роботѣ}}</nowiki> [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:01, 6 септембра 2026 (CEST) == Шаблона „Статя в роботі“ == Шаблона {{Tlx|Статья в роботѣ}}, як и другі подобні шаблоны, тото голошіня за {{strong|активноє редаґованя}} (як за тото пише на самуй шаблоні), она треба, обы ся не ставали конфлікты редаґовань, кой два хосновачі синхронно редаґувут єдну сторунку. Так вижу, ож умісто того ї хоснуєте ги спосуб „зарезервовати“ статі на цілі дны, айбо далеко не все чините якісь правкы даже у гатарах тых дакулькох днув. Так само тота шаблона не є „страховков“ про пусті/непотовмачені статі. Тоту шаблону бы треба было класти перед активным редаґованьом и забирати, як даєте статю покуй&nbsp;— часові рамкы такого як правило минуты и годины, а не дны. Будьте добрі, позабирайте тоту плашку из статий, котрі {{em|активно}} не редаґуєте. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 14:41, 9 октобра 2026 (CEST) :Часові рамкы про тото кладу на основі того як то роблять наприклад Керча вадь Halajkovič, а там якраз дны. И аж мали сьте у виду статю за Туричкы, типирь она ся переписує наново. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 15:55, 9 октобра 2026 (CEST) == Варованя: деструктивноє редаґованя == У секції за демоґрафію у статі [[Малацкы]] ся подає жерело, котроє не споминат демоґрафічный склад. Никавучи на вашу історію редаґовань, исе уже далеко не першый раз, кой наводите інформацію без жерел, авадь намітуєте цітації жерел, котрі посправді не обсягувут таку інформацію. Діфы за послідньый час, де м устиг замітити тай перечитати: [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Літо&diff=prev&oldid=172622 Літо], [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Смеречна&diff=prev&oldid=171890 Смеречна] (+ [[Діскузія:Смеречна#Цітаты|Дискусія: Смеречна § Цітаты]]) На днешньый день на русинськуй Вікіпедії є [[Вікіпедія:Статї-кандідаты на вылучіня|активна масова номінація сторунок на стираня]] (у тум числі справедливо номіновані дуже многі сторункы вашого авторства&nbsp;— точніше вчинені з обох вашых акаунтув), націлена на уліпшеня кваліты статий на Р.&nbsp;В. Пилувучи зробити хотьякі редаґованя, обы лиш были и мож было забрати плашку, саботуєте тоту процедуру. Уже вас не раз варовали за вшылиякі филі деструктивного редаґованя; теперь діло дуйшло ид санкціям (як и варовав пережый адміністратор&nbsp;— стираня проблемных статий). А вы, так розуміву, дале продовжуєте по старому. Так діла не буде. Уже маєте читавый послужный испис: хоснованя бабовок про обход критикы, систематичноє нарушеня вікіетікеты, масштабноє вытворіня проблемных статий (котрі ся довгый час вами не поправляли), нереаґованя на дискурс и напады на другых учасникув&nbsp;— исе всьо не рахувучи вшылияку друбну лупину. Теперь видав ид тому мож ищи додасти провбы обыйти систему через номіналноє задоволеня {{em|буквы}} правил вмісто удповідности їх {{em|духови}} (и вєдно з тым изась нарушеня правил проєкта за потверженя інформації жерелами). Маву вагомі причины думати, ож даже тото ліпленя жерел ото резултат вашого удкрытя про себе ChatGPT. Я не годен булше туй видіти даяку добру волю з вашого боку и за два рокы м не увидів почти ниякої кооперації кромі ипен номінално удповідавучых {{em|букві}} правил внескув. Думаву, потихы прийшов час вам сформуловати сяку сумаризовану характеристику вашої діялности на русинськуй Вікіпедії и наконець вынести на аґенду звіданку, ож што ся из вами має серйозно чинити. Годні сьте сесе раховати фіналным варованьом. Из вами ся довго бавили по доброму, вас довго терпіли, и тото штось позитивного резултата практично не дає, ай лиш додає вшыткым пустої роботы ваґон и три міхы. Будьте добрі, аж за два рокы не побировали сьте за собов похарити, перестаньте мішати харити другым. Аж бы ся йся ситуація склала иншак, я бы пропоновав „чистый старт“, айбо позаяк у вас уже є історія з бабовками и псевдо-„чистым стартом“, не вижу тото возможным варіантом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:28, 25 октобра 2026 (CET) :Ищи діфы з прикладами нарушеня правил цітованя жерел, на сесь раз у статі ''Земплінські Гамры'': [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Земплінські_Гамры&diff=next&oldid=175261 раз], [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Земплінські_Гамры&diff=prev&oldid=175263 два]. Єдна з референцій ся удкликує на сторунку, котра не обсягує інформації за „1,249 людий на 2001. рук“, а друга лінкує на неекзістувучу сторунку, котра удсутня ай на Internet Archive. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:37, 25 октобра 2026 (CET) aj0prpxvotbavshizb6lvtnh7fxmaem Венеція 0 21953 175353 171859 2026-10-26T00:34:49Z Flipdot 23893 175353 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Вене́ція''' ([[Венетьскый язык|вен]]. ''Venesia'', [[Таліянськый язык|тал]]. ''Venezia'', [[Словіньскый язык|сло]]. ''Benetke'') ([[Нїмецькый язык|нім]]. Venedig) — [[Місто|варош]] на островови [[Венеція (острӯв)|Венеція]], центр реґіона [[Венето (область)|Венето]], [[Італія]]. Венеція є [[Місто|варош]] без [[Автомобіл|машинӯв]], помісто них у [[Місто|варошови]] и окресови транспортом є [[Ґондола|ґондолы]]. == Історія == Варош основано у 421 році. У 1797-1805 и 1815-1866 роках у составови [[Австро-Угорьско|Ракусько-Мадярщины]]. Сотні рокӯв туй екзістовала [[Венецка република|Венеціаньска Републіка]] котра ґаздовала уд Італії до Крыма и Кубани, торговала из Крымськым ханством и другыми державами. У [[1797]] році пудчинена [[Габсбурьска монархія|Ґасбурґам]]. [[Файл:Venise_Aero_Pont_de_la_Liberté.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Мӯст Слободы, што споює Венецію из материком]] == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2021]] рӯк живе 251, 944 людий, маймного людий туй жило у [[1971]] році: 363,062, векшына из них [[Венеты]] и [[Таліяне|Таліяни]]. Из майблизкыми [[Місто|варошами]]&nbsp;— [[Падуа|Падуя]] и [[Тревізо]], Венеція утворює район ''PaTreVe'' из обывательством 2,6&nbsp;млн людий. Окрем [[Таліянськый язык|Таліяньского языка]], шыреный [[венеційськый діалект]], [[Венетськый язык|венетського языка]]. == Удкликованя == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Венеція]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Італії]] dqc17248cb3cc9ix64fxztsa5oxn2r1 Земплінські Гамры 0 21998 175291 175264 2026-10-25T15:31:44Z Flipdot 23893 Поданоє жерело не обсягує таку інформацію 175291 wikitext text/x-wiki '''Зе́мплінські Га́мры''' (у містному языкови '''''Зе́мпліньскы Га́мры''''') ({{Lang-sk|Zemplínske Hámre}}, {{Lang-hu|Józsefhámor, Szinnahámor, Szinna Hámor, Józsefvölgy}}, {{Lang-de|Josefhammer}})— [[село]] у [[Окрес Снина|окресови Снина]], [[Пряшівскый край|Пряшӱвського края]], [[Словеньско|Словенщины]].{{НП}} == Назва == Назва села Зеплінські Гамры иде уд слова [[гамора]] (водяна ковалня) Первоначално село называло ся Йозефова долина (Jozefova dolina), потӱм — Снинські Гамры (Sninské Hámre). Днишня назва Земплінські Гамры закріпила ся у [[1956]]. році, кой село удділило ся уд вароша [[Снина]] и стало самостатньым [[Село|селом]].<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> == Ґеоґрафія == Земплінські Гамры лежать у Словенщині, у окресови Снина Пряшӱвського края, у історичнӱв области [[Земплін]]. Село є у Йозефовӱв долині, у пудошві Выгорлатськых гӱр, пуд вирьхом Снинськый камінь. Ёго територія становить коло 8,44 км², а высота централної части села — приблизно 346 м морём.<ref>https://www.slovensko.sk/sk/institucie/o-institucii/informacie-o-obci/_ca2a4c47-a6f9-43b6-8dd8-4d5f897fc695</ref> Село є на северо-выходных схылах Выгорлатськых гӱр и є єдным из заходӱв у охраняну ландшафтну область [[Выгорлат]]. Через ёго окраї проходять туристичні маршруты, ведущі ид Снинському камнёви и другым природным объектам горного масива. == Історія == [[Село]] было основано у [[1809]]. році [[Німці|німцём]] на имня Йозеф Рол, што заложив туй гамору. У окресови уже была добыча желізної руды, а хащі и водні ресурсы обезпечовали мусайні условія про роботу металурґічных пудприємств. У поселеня переселяли ся рудокопы, ремесленикы и углярі. У [[1819]]. році туй жило 128 людий.<ref>https://admin.zemplinskehamre.sk/files/5e6f1_0013_Zempl%C3%ADnske_H%C3%A1mre.pdf</ref> У первӱв половині [[XIX. стороча|XIX]]. стороча у поселенёви розвивала ся металурґія. Были урыті водні каналы, што давали робити дакӱлком молотам, высокі печі, литейное предприятие и другие промышленные объекты. У [[1841]]. році Штефан Рол основал ливарськый завод, уроблявшый сільськоґаздӱвськый инвентарь, печі, предметы домашнёго хоснованя и умільські уробы. Миже знамых робӱт пудприємства были чугунові скулптуры Геркулеса, учинені у [[1841]]. році. У [[1844]] . році поселеня дӱстало назву Снинські Гамры ({{Lang-sk|Sninské Hámre}}). У [[1880]]. році добытя руды было зперто позад нарушіня правил безопасности. По занепадови [[Металурґія|металурґії]] важными занятями людий стали лісозаготӱвля, робліня [[Деревный угиль|деревного угле]] и [[Польногосподарство|сільськоє ґаздӱвство]]. Углярство лишало ся у селі до зачатку [[1970-ы|1970]]. рокӱв.<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> У [[1956]]. році село удділило ся уд [[Снина|Снины]] и стало самостатньым обцом пуд назвов Земплінські Гамры. У [[1997]]. році село дӱстало свої ґерб и флаґ. == Обывательство == {{Непотверджено}} У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк 1,249 людий, из них:{{Жрідло}} * [[Словакы|словены]] — 97,78% * [[чехы]] — 0,47% * [[Українцї|украйинці]] — 0,32% * [[Русины|русины]] — 0,24% * '''Из них подля віры''': * [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] — 95,41%, * [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] — 0,87%, * [[Православна церьков|православні]] — 0,40%, * не рахувуть себе вірувущыми авадь не приналежать до аниєдної вышеспомнянутої церкви — 2,29% == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] nmkrhqak7dz78ya53rvepzl8tbyo2ew 175292 175291 2026-10-25T15:33:01Z Flipdot 23893 Референція удкликує ся на неекзістувучу сторунку, котрої не є ай на Internet Archive 175292 wikitext text/x-wiki '''Зе́мплінські Га́мры''' (у містному языкови '''''Зе́мпліньскы Га́мры''''') ({{Lang-sk|Zemplínske Hámre}}, {{Lang-hu|Józsefhámor, Szinnahámor, Szinna Hámor, Józsefvölgy}}, {{Lang-de|Josefhammer}})— [[село]] у [[Окрес Снина|окресови Снина]], [[Пряшівскый край|Пряшӱвського края]], [[Словеньско|Словенщины]].{{НП}} == Назва == Назва села Зеплінські Гамры иде уд слова [[гамора]] (водяна ковалня) Первоначално село называло ся Йозефова долина (Jozefova dolina), потӱм — Снинські Гамры (Sninské Hámre). Днишня назва Земплінські Гамры закріпила ся у [[1956]]. році, кой село удділило ся уд вароша [[Снина]] и стало самостатньым [[Село|селом]].<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> == Ґеоґрафія == Земплінські Гамры лежать у Словенщині, у окресови Снина Пряшӱвського края, у історичнӱв области [[Земплін]]. Село є у Йозефовӱв долині, у пудошві Выгорлатськых гӱр, пуд вирьхом Снинськый камінь. Ёго територія становить коло 8,44 км², а высота централної части села — приблизно 346 м морём.<ref>https://www.slovensko.sk/sk/institucie/o-institucii/informacie-o-obci/_ca2a4c47-a6f9-43b6-8dd8-4d5f897fc695</ref> Село є на северо-выходных схылах Выгорлатськых гӱр и є єдным из заходӱв у охраняну ландшафтну область [[Выгорлат]]. Через ёго окраї проходять туристичні маршруты, ведущі ид Снинському камнёви и другым природным объектам горного масива. == Історія == [[Село]] было основано у [[1809]]. році [[Німці|німцём]] на имня Йозеф Рол, што заложив туй гамору. У окресови уже была добыча желізної руды, а хащі и водні ресурсы обезпечовали мусайні условія про роботу металурґічных пудприємств. У поселеня переселяли ся рудокопы, ремесленикы и углярі. У [[1819]]. році туй жило 128 людий.{{Жрідло}} У первӱв половині [[XIX. стороча|XIX]]. стороча у поселенёви розвивала ся металурґія. Были урыті водні каналы, што давали робити дакӱлком молотам, высокі печі, литейное предприятие и другие промышленные объекты. У [[1841]]. році Штефан Рол основал ливарськый завод, уроблявшый сільськоґаздӱвськый инвентарь, печі, предметы домашнёго хоснованя и умільські уробы. Миже знамых робӱт пудприємства были чугунові скулптуры Геркулеса, учинені у [[1841]]. році. У [[1844]] . році поселеня дӱстало назву Снинські Гамры ({{Lang-sk|Sninské Hámre}}). У [[1880]]. році добытя руды было зперто позад нарушіня правил безопасности. По занепадови [[Металурґія|металурґії]] важными занятями людий стали лісозаготӱвля, робліня [[Деревный угиль|деревного угле]] и [[Польногосподарство|сільськоє ґаздӱвство]]. Углярство лишало ся у селі до зачатку [[1970-ы|1970]]. рокӱв.<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> У [[1956]]. році село удділило ся уд [[Снина|Снины]] и стало самостатньым обцом пуд назвов Земплінські Гамры. У [[1997]]. році село дӱстало свої ґерб и флаґ. == Обывательство == {{Непотверджено}} У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк 1,249 людий, из них:{{Жрідло}} * [[Словакы|словены]] — 97,78% * [[чехы]] — 0,47% * [[Українцї|украйинці]] — 0,32% * [[Русины|русины]] — 0,24% * '''Из них подля віры''': * [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] — 95,41%, * [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] — 0,87%, * [[Православна церьков|православні]] — 0,40%, * не рахувуть себе вірувущыми авадь не приналежать до аниєдної вышеспомнянутої церкви — 2,29% == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] 8dysl5onzsx5fg49vho682llfpj8ylg 175296 175292 2026-10-25T16:42:06Z Rue323 31002 /* Обывательство */ 175296 wikitext text/x-wiki '''Зе́мплінські Га́мры''' (у містному языкови '''''Зе́мпліньскы Га́мры''''') ({{Lang-sk|Zemplínske Hámre}}, {{Lang-hu|Józsefhámor, Szinnahámor, Szinna Hámor, Józsefvölgy}}, {{Lang-de|Josefhammer}})— [[село]] у [[Окрес Снина|окресови Снина]], [[Пряшівскый край|Пряшӱвського края]], [[Словеньско|Словенщины]].{{НП}} == Назва == Назва села Зеплінські Гамры иде уд слова [[гамора]] (водяна ковалня) Первоначално село называло ся Йозефова долина (Jozefova dolina), потӱм — Снинські Гамры (Sninské Hámre). Днишня назва Земплінські Гамры закріпила ся у [[1956]]. році, кой село удділило ся уд вароша [[Снина]] и стало самостатньым [[Село|селом]].<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> == Ґеоґрафія == Земплінські Гамры лежать у Словенщині, у окресови Снина Пряшӱвського края, у історичнӱв области [[Земплін]]. Село є у Йозефовӱв долині, у пудошві Выгорлатськых гӱр, пуд вирьхом Снинськый камінь. Ёго територія становить коло 8,44 км², а высота централної части села — приблизно 346 м морём.<ref>https://www.slovensko.sk/sk/institucie/o-institucii/informacie-o-obci/_ca2a4c47-a6f9-43b6-8dd8-4d5f897fc695</ref> Село є на северо-выходных схылах Выгорлатськых гӱр и є єдным из заходӱв у охраняну ландшафтну область [[Выгорлат]]. Через ёго окраї проходять туристичні маршруты, ведущі ид Снинському камнёви и другым природным объектам горного масива. == Історія == [[Село]] было основано у [[1809]]. році [[Німці|німцём]] на имня Йозеф Рол, што заложив туй гамору. У окресови уже была добыча желізної руды, а хащі и водні ресурсы обезпечовали мусайні условія про роботу металурґічных пудприємств. У поселеня переселяли ся рудокопы, ремесленикы и углярі. У [[1819]]. році туй жило 128 людий.{{Жрідло}} У первӱв половині [[XIX. стороча|XIX]]. стороча у поселенёви розвивала ся металурґія. Были урыті водні каналы, што давали робити дакӱлком молотам, высокі печі, литейное предприятие и другие промышленные объекты. У [[1841]]. році Штефан Рол основал ливарськый завод, уроблявшый сільськоґаздӱвськый инвентарь, печі, предметы домашнёго хоснованя и умільські уробы. Миже знамых робӱт пудприємства были чугунові скулптуры Геркулеса, учинені у [[1841]]. році. У [[1844]] . році поселеня дӱстало назву Снинські Гамры ({{Lang-sk|Sninské Hámre}}). У [[1880]]. році добытя руды было зперто позад нарушіня правил безопасности. По занепадови [[Металурґія|металурґії]] важными занятями людий стали лісозаготӱвля, робліня [[Деревный угиль|деревного угле]] и [[Польногосподарство|сільськоє ґаздӱвство]]. Углярство лишало ся у селі до зачатку [[1970-ы|1970]]. рокӱв.<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> У [[1956]]. році село удділило ся уд [[Снина|Снины]] и стало самостатньым обцом пуд назвов Земплінські Гамры. У [[1997]]. році село дӱстало свої ґерб и флаґ. == Обывательство == {{Непотверджено}} У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк 1,249 людий, из них:<ref>https://volbynrsr.sk/uzemie/521108</ref> * [[Словакы|словены]] — 96,6% * [[русины]] — 1,6% * [[чехы]] — 0,3% * [[мадяре]] — 0,1% * [[Українцї|украйинці]] — 0,1% * не указали — 2,4% * '''Из них подля віры''': * [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] — 86,6%, * [[Ґрекокатолицька церьков|ґреко-католикы]] — 3,6%, * [[Православна церьков|православні]] — 2,1%, * не вірувущі — 4,4% * не указали — 2,9% == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] 7ws50sw7taoq9ekot2iew55hrksio7l 175316 175296 2026-10-25T21:25:50Z Rue323 31002 /* Обывательство */ 175316 wikitext text/x-wiki '''Зе́мплінські Га́мры''' (у містному языкови '''''Зе́мпліньскы Га́мры''''') ({{Lang-sk|Zemplínske Hámre}}, {{Lang-hu|Józsefhámor, Szinnahámor, Szinna Hámor, Józsefvölgy}}, {{Lang-de|Josefhammer}})— [[село]] у [[Окрес Снина|окресови Снина]], [[Пряшівскый край|Пряшӱвського края]], [[Словеньско|Словенщины]].{{НП}} == Назва == Назва села Зеплінські Гамры иде уд слова [[гамора]] (водяна ковалня) Первоначално село называло ся Йозефова долина (Jozefova dolina), потӱм — Снинські Гамры (Sninské Hámre). Днишня назва Земплінські Гамры закріпила ся у [[1956]]. році, кой село удділило ся уд вароша [[Снина]] и стало самостатньым [[Село|селом]].<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> == Ґеоґрафія == Земплінські Гамры лежать у Словенщині, у окресови Снина Пряшӱвського края, у історичнӱв области [[Земплін]]. Село є у Йозефовӱв долині, у пудошві Выгорлатськых гӱр, пуд вирьхом Снинськый камінь. Ёго територія становить коло 8,44 км², а высота централної части села — приблизно 346 м морём.<ref>https://www.slovensko.sk/sk/institucie/o-institucii/informacie-o-obci/_ca2a4c47-a6f9-43b6-8dd8-4d5f897fc695</ref> Село є на северо-выходных схылах Выгорлатськых гӱр и є єдным из заходӱв у охраняну ландшафтну область [[Выгорлат]]. Через ёго окраї проходять туристичні маршруты, ведущі ид Снинському камнёви и другым природным объектам горного масива. == Історія == [[Село]] было основано у [[1809]]. році [[Німці|німцём]] на имня Йозеф Рол, што заложив туй гамору. У окресови уже была добыча желізної руды, а хащі и водні ресурсы обезпечовали мусайні условія про роботу металурґічных пудприємств. У поселеня переселяли ся рудокопы, ремесленикы и углярі. У [[1819]]. році туй жило 128 людий.{{Жрідло}} У первӱв половині [[XIX. стороча|XIX]]. стороча у поселенёви розвивала ся металурґія. Были урыті водні каналы, што давали робити дакӱлком молотам, высокі печі, литейное предприятие и другие промышленные объекты. У [[1841]]. році Штефан Рол основал ливарськый завод, уроблявшый сільськоґаздӱвськый инвентарь, печі, предметы домашнёго хоснованя и умільські уробы. Миже знамых робӱт пудприємства были чугунові скулптуры Геркулеса, учинені у [[1841]]. році. У [[1844]] . році поселеня дӱстало назву Снинські Гамры ({{Lang-sk|Sninské Hámre}}). У [[1880]]. році добытя руды было зперто позад нарушіня правил безопасности. По занепадови [[Металурґія|металурґії]] важными занятями людий стали лісозаготӱвля, робліня [[Деревный угиль|деревного угле]] и [[Польногосподарство|сільськоє ґаздӱвство]]. Углярство лишало ся у селі до зачатку [[1970-ы|1970]]. рокӱв.<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> У [[1956]]. році село удділило ся уд [[Снина|Снины]] и стало самостатньым обцом пуд назвов Земплінські Гамры. У [[1997]]. році село дӱстало свої ґерб и флаґ. == Обывательство == {{Непотверджено}} У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк 1,249 людий, из них:<ref>https://volbynrsr.sk/uzemie/521108</ref> * [[Словакы|словены]] — 96,6% * [[русины]] — 1,6% * [[чехы]] — 0,3% * [[мадяре]] — 0,1% * [[Українцї|украйинці]] — 0,1% * не указали — 2,4% * '''Из них подля віры''': * [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] — 86,6%, * [[Ґрекокатолицька церьков|ґреко-католикы]] — 3,6%, * [[Православна церьков|православні]] — 2,1%, * [[Евангельска церков|єванґелісты]] — 0,2% * не вірувущі — 4,4% * не указали — 2,9% == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] i63xzcmbdfznbde6k4mfx8yt2mn1cs3 175424 175316 2026-10-26T09:08:02Z Rue323 31002 175424 wikitext text/x-wiki '''Зе́мплінські Га́мры''' ({{Lang-sk|Zemplínske Hámre}}, {{Lang-hu|Józsefhámor, Szinnahámor, Szinna Hámor, Józsefvölgy}}, {{Lang-de|Josefhammer}})— [[село]] у [[Окрес Снина|окресови Снина]], [[Пряшівскый край|Пряшӱвського края]], [[Словеньско|Словенщины]].{{НП}} == Назва == Первоначално село называло ся Йозефова долина (Jozefova dolina), потӱм — Снинські Гамры (Sninské Hámre). Днишня назва Земплінські Гамры закріпила ся у [[1956]]. році, кой село удділило ся уд вароша [[Снина]] и стало самостатньым [[Село|селом]].<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> == Ґеоґрафія == Земплінські Гамры лежать у Словенщині, у окресови Снина Пряшӱвського края, у історичнӱв области [[Земплін]]. Село є у Йозефовӱв долині, у пудошві Выгорлатськых гӱр, пуд вирьхом Снинськый камінь. Ёго територія становить коло 8,44 км², а высота централної части села — приблизно 346 м морём.<ref>https://www.slovensko.sk/sk/institucie/o-institucii/informacie-o-obci/_ca2a4c47-a6f9-43b6-8dd8-4d5f897fc695</ref> Село є на северо-выходных схылах Выгорлатськых гӱр и є єдным из заходӱв у охраняну ландшафтну область [[Выгорлат]]. Через ёго окраї проходять туристичні маршруты, ведущі ид Снинському камнёви и другым природным объектам горного масива. == Історія == [[Село]] было основано у [[1809]]. році [[Німці|німцём]] на имня Йозеф Рол, што заложив туй гамору. У окресови уже была добыча желізної руды, а хащі и водні ресурсы обезпечовали мусайні условія про роботу металурґічных пудприємств. У поселеня переселяли ся рудокопы, ремесленикы и углярі. У [[1819]]. році туй жило 128 людий.{{Жрідло}} У первӱв половині [[XIX. стороча|XIX]]. стороча у поселенёви розвивала ся металурґія. Были урыті водні каналы, што давали робити дакӱлком молотам, высокі печі, литейное предприятие и другие промышленные объекты. У [[1841]]. році Штефан Рол основал ливарськый завод, уроблявшый сільськоґаздӱвськый инвентарь, печі, предметы домашнёго хоснованя и умільські уробы. Миже знамых робӱт пудприємства были чугунові скулптуры Геркулеса, учинені у [[1841]]. році. У [[1844]] . році поселеня дӱстало назву Снинські Гамры ({{Lang-sk|Sninské Hámre}}). У [[1880]]. році добытя руды было зперто позад нарушіня правил безопасности. По занепадови [[Металурґія|металурґії]] важными занятями людий стали лісозаготӱвля, робліня [[Деревный угиль|деревного угле]] и [[Польногосподарство|сільськоє ґаздӱвство]]. Углярство лишало ся у селі до зачатку [[1970-ы|1970]]. рокӱв.<ref>https://interregpl-sk2019-2021.ur.edu.pl/assets/files/Ksztaltowanie-tozsamosci_druk_low.pdf</ref> У [[1956]]. році село удділило ся уд [[Снина|Снины]] и стало самостатньым обцом пуд назвов Земплінські Гамры. У [[1997]]. році село дӱстало свої ґерб и флаґ. == Обывательство == {{Непотверджено}} У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк 1,249 людий, из них:<ref>https://volbynrsr.sk/uzemie/521108</ref> * [[Словакы|словены]] — 96,6% * [[русины]] — 1,6% * [[чехы]] — 0,3% * [[мадяре]] — 0,1% * [[Українцї|украйинці]] — 0,1% * не указали — 2,4% * '''Из них подля віры''': * [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] — 86,6%, * [[Ґрекокатолицька церьков|ґреко-католикы]] — 3,6%, * [[Православна церьков|православні]] — 2,1%, * [[Евангельска церков|єванґелісты]] — 0,2% * не вірувущі — 4,4% * не указали — 2,9% == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] lsy0g0thl1furtw10rormgtrhewni16 Хоснователь:Engelseziekte/Sandbox 2 22317 175294 175138 2026-10-25T15:45:52Z Engelseziekte 2261 A-Br 175294 wikitext text/x-wiki '''Список карпаторусинськых сел''' == Карпаторусинські села == === А === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Абовуйлок]] | Abaújlak | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Сіксов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Абов-Турня]], окр.&nbsp;Сіксов | 1806 | |- | [[Абовсолнок]] | Abaújszolnok | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Сіксов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Абов-Турня]], окр.&nbsp;Сіксов | 1806 | |- | [[Абранка]] | Абранка | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], окр.&nbsp;Свалява | 1900–1921 | |- | [[Андрашувці]] | Андріївка | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Ужгородськый район|Ужгородськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Середньоє | 1900–1921 | |- | [[Андріёва]] | Andrejová | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Бардейов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Бардейов | 1900–1921 | |- | [[Андриівка]] | Andrzejówka | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Новый Санч, ґм.&nbsp;Мушина | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Новый Санч | 1900–1921 | |- | [[Анталувці]] | Анталовці | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Ужгородськый район|Ужгородськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Середньоє | 1900–1921 | |- | [[Арданово]] | Арданово | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], окр.&nbsp;Мукачово | 1900–1921 | |} === Б === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Бабичі]] | Бабичі | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], Верховинськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Баєрівцї]] | Bajerovce | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Сабінов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Липаны | 1900–1921 | |- | [[Бактакейк]] | Baktakék | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Енч | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Абов-Турня]], окр.&nbsp;Сіксов | 1806 | |- | [[Балутянка]] | Bałucianka | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Коросно, ґм.&nbsp;Рыманув | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Санок | 1900–1921 | |- | [[Бальниця]] | Balnica | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Санок, ґм.&nbsp;Команча | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ліско | 1900–1921 | |- | [[Баниця]] | Banica | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ґорлиці, ґм.&nbsp;Устя Руськоє | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґрибув | 1900–1921 | |- | [[Баньске]] | Banské | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Вранов над Топльов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Земплин]], окр.&nbsp;Вранов | 1900–1921 | |- | [[Баранинці]] | Баранинці | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Ужгородськый район|Ужгородськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Ужгород | 1900–1921 | |- | [[Барбово]] | Барбово | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], окр.&nbsp;Мукачово | 1900–1921 | |- | [[Барвінок]] | Barwinek | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Коросно, ґм.&nbsp;Дукля | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Коросно | 1900–1921 | |- | [[Бахлява]] | Bachlawa | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ліско, ґм.&nbsp;Ліско | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ліско | 1900–1921 | |- | [[Бачків]] | Bačkov | [[Словакія]] | [[Кошицькый край]], окр.&nbsp;Требішов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Землин]], окр.&nbsp;Сечовці | 1806 | |- | [[Башківцї]] | Baškovce | [[Словакія]] | [[Кошицькый край]], окр.&nbsp;Собранці | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Собранці | 1900–1921 | |- | [[Башков]] | Baskó | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Ґынц | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Абов-Турня]], окр.&nbsp;Ґынц | 1806 | |- | [[Беґендят Пастіль]] | Бегендяцька Пастіль | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Ужгородськый район|Ужгородськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Вел.&nbsp;Березный | 1900–1921 | |- | [[Бедевля]] | Бедевля | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Тячовськый район|Тячовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], Тересвлянськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Белеївцї]] | Belejovce | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Свидник | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Свидник | 1900–1921 | |- | [[Белхівка]] | Bełchówka | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Санок, ґм.&nbsp;Буківско | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Санок | 1900–1921 | заниклоє |- | [[Бенедикувці]] | Бенедиківці | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], Латорицькый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Бенядиківцї]] | Beňadikovce | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Свидник | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Ґіралтовці | 1900–1921 | |- | [[Бенятина]] | Beňatina | [[Словакія]] | [[Кошицькый край]], окр.&nbsp;Собранці | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Собранці | 1900–1921 | |- | [[Беньова]] | Beniowa | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], Бещадськый&nbsp;пов., ґм.&nbsp;Лютовиска | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Турка | 1900–1921 | заниклоє |- | [[Бервінкош]] | Барвінок | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Ужгородськый район|Ужгородськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Ужгород | 1900–1921 | |- | [[Берегы]] | Береги | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Хустськый район|Хустськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], окр.&nbsp;Воловоє | 1900–1921 | |- | [[Берегы Горішны]] | Brzegi Górne | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], Бещадськый&nbsp;пов., ґм.&nbsp;Лютовиска | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ліско | 1900–1921 | |- | [[Бережкы]] | Bereżki | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ліско, ґм.&nbsp;Лютовиска | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ліско | 1900–1921 | |- | [[Бережниця Вышня]] | Bereżnica Wyżna | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ліско, ґм.&nbsp;Солина | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ліско | 1900–1921 | заниклоє |- | [[Бережниця Нижня]] | Bereżnica Niżna | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ліско, ґм.&nbsp;Солина | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ліско | 1900–1921 | заниклоє |- | [[Березка]] | Berezka | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ліско, ґм.&nbsp;Солина | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ліско | 1900–1921 | |- | [[Березникы]] | Березники | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Хустськый район|Хустськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], окр.&nbsp;Довгоє | 1900–1921 | |- | [[Березова]] | Brzezowa | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ясло, ґм.&nbsp;Нов.&nbsp;Жмигород | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ясло | 1900–1921 | |- | [[Березовець]] | Brezovec | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Снина | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Земплин]], окр.&nbsp;Снина | 1900–1921 | |- | [[Березово]] | Березово | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Хустськый район|Хустськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], окр.&nbsp;Хуст | 1900–1921 | |- | [[Берест]] | Berest | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Новый Санч, ґм.&nbsp;Крениця | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґрибув | 1900–1921 | |- | [[Берестів над Лабірцём]] | Brestov nad Laborcom | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Меджилабурці | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Земплин]], окр.&nbsp;Меджилабурці | 1900–1921 | |- | [[Бехерів]] | Becherov | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Бардейов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Бардейов | 1900–1921 | |- | [[Біласовиця]] | Біласовиця | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], окр.&nbsp;Ниж.&nbsp;Верецькы | 1900–1921 | |- | [[Білин]] | Білин | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Раховськый район|Раховськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], Тисянськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Білична]] | Bieliczna | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ґорлиці, ґм.&nbsp;Устя Руськоє | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґрибув | 1900–1921 | заниклоє |- | [[Білкы]] | Білки | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Хустськый район|Хустськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], Верховинськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Біловарці]] | Біловарці | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Тячовськый район|Тячовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], Тересвлянськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Біловежа]] | Beloveža | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Бардейов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Бардейов | 1900–1921 | |- | [[Білцарева]] | Binczarowa | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Новый Санч, ґм.&nbsp;Ґрибув | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґрибув | 1900–1921 | |- | [[Білянка]] | Bielanka | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ґорлиці, ґм.&nbsp;Ґорлиці | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґорлиці | 1900–1921 | |- | [[Быстрый]] | Bistra | [[Румынія]] | [[Мараморош (Румынія)|Мараморош]], ком.&nbsp;Быстрый | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], окр.&nbsp;Выш.&nbsp;Вышово | 1900–1921 | |- | data-sort-value="Бычкув Великый" | [[Великый Бычкув]] | Bocicoiu Mare | [[Румынія]] | [[Мараморош (Румынія)|Мараморош]], ком.&nbsp;Вел.&nbsp;Бычкув | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], Тисянськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Блажів]] | Blažov | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Сабінов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Липаны | 1900–1921 | заниклоє |- | [[Бліхнарка]] | Blechnarka | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ґорлиці, ґм.&nbsp;Устя Руськоє | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґорлиці | 1900–1921 | |- | [[Бобовищі]] | Бобовище | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], Латорицькый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Бобовоє]] | Бобове | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Тячовськый район|Тячовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], окр.&nbsp;Тячово | 1900–1921 | |- | [[Боґаревиця]] | Богаревиця | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Береговськый район|Береговськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], Верховинськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Боґдан]] | Богдан | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Раховськый район|Раховськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], Тисянськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Боґлярка]] | Bogliarka | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Бардейов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Бардейов | 1900–1921 | |- | [[Боґуша]] | Bogusza | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Новый Санч, ґм.&nbsp;Камюнка&nbsp;Вел. | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґрибув | 1900–1921 | |- | [[Бодакы]] | Bodaki | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ґорлиці, ґм.&nbsp;Санкова | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґорлиці | 1900–1921 | |- | [[Боднарка]] | Bednarka | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ґорлиці, ґм.&nbsp;Липинкы | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґорлиці | 1900–1921 | |- | [[Бодружал]] | Bodružal | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Свидник | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Свидник | 1900–1921 | |- | [[Бокша]] | Bokša | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Стропкув | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Земплин]], окр.&nbsp;Стропкув | 1900–1921 | уд 1964 присілок [[Стропків|Стропкова]] |- | [[Бонарівка]] | Bonarówka | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Стрижув, ґм.&nbsp;Стрижув | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Стрижув | 1900–1921 | |- | [[Бороняво]] | Боронява | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Хустськый район|Хустськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], окр.&nbsp;Хуст | 1900–1921 | |- | [[Бортне]] | Bartne | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ґорлиці, ґм.&nbsp;Санкова | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґорлиці | 1900–1921 | |- | [[Боско]] | Besko | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Санок, ґм.&nbsp;Боско | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Санок | 1900–1921 | |- | [[Ботар]] | Ботар | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Береговськый район|Береговськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Уґоча]], окр.&nbsp;Халмеу (Затисянськый) | 1900–1921 | |- | [[Брежаны]] | Brežany | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Пряшув | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Пряшув | 1806 | |- | [[Брезнічка]] | Breznička | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Стропкув | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Земплин]], окр.&nbsp;Стропкув | 1900–1921 | |- | [[Брезовка]] | Brezovka | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Бардейов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Бардейов | 1900–1921 | |- | [[Брестӱв]] | Брестів | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], окр.&nbsp;Мукачово | 1900–1921 | |- | [[Бронька]] | Бронька | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Хустськый район|Хустськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Мараморош]], окр.&nbsp;Довгоє | 1900–1921 | |- | [[Брӱд]] | Брід | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Хустськый район|Хустськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], Верховинськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |- | [[Брунария]] | Brunary | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Ґорлиці, ґм.&nbsp;Устя Руськоє | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Ґрибув | 1900–1921 | |- | [[Брусніця]] | Brusnica | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Стропкув | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Земплин]], окр.&nbsp;Стропкув | 1900–1921 | |- | [[Брустуры]] | Брустури | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Тячовськый район|Тячовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], Тересвлянськый&nbsp;окр. | 1900–1921 | |} === Ґ === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | data-sort-value="Ґадь Нижня" | [[Нижня Ґадь]] | Alsógagy | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр.&nbsp;Енч | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Абов-Турня]], окр.&nbsp;Черегат | 1806 | |- | Назва | Назва | Держава | Адміністративна єдиниця | Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) | Період | |} === Р === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Рудавка Яслиска]] | Rudawka Jaśliska | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство|Пудкарпатськоє в-ство]], пов.&nbsp;Коросно, ґм.&nbsp;Яслиска | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Санок | 1900–1921 | заниклоє |- | Назва | Назва | Держава | Адміністративна єдиниця | Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) | Період | |} === Ч === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Чинґава]] | Боржавське | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Береговськый район|Береговськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Уґоча]], окр.&nbsp;Севлюш (Передтисянськый) | 1900–1921 | |- | Назва | Назва | Держава | Адміністративна єдиниця | Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) | Період | |} == Села з вызначным процентом карпатськых русинув == bb7g4wyodo00dzrc3x67ts096t5pljt Чорногорці у Републіці Сербськӱв 0 22389 175317 172248 2026-10-25T21:30:02Z Rue323 31002 175317 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''[[Чорногорцѣ|Чорногорці]] у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськӱв]]''' ({{lang-sr|Црногорци у Републици Српској / Crnogorci u Republici Srpskoj}}) — {{Редаґує ся|2 дны}} == Удкликованя == {{Reflist}} * [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Чорногорци]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] 5ce97d8p5qhrop22z6s8cxsbioriiq7 175427 175317 2026-10-26T10:04:47Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв]] на [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] 175317 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''[[Чорногорцѣ|Чорногорці]] у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськӱв]]''' ({{lang-sr|Црногорци у Републици Српској / Crnogorci u Republici Srpskoj}}) — {{Редаґує ся|2 дны}} == Удкликованя == {{Reflist}} * [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Чорногорци]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] 5ce97d8p5qhrop22z6s8cxsbioriiq7 175430 175427 2026-10-26T10:16:09Z Flipdot 23893 175430 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Перекласти/дня|20261015143532}} '''[[Чорногорцѣ|Чорногорци]] у [[Републіка Сербска|Републіці Серьбскӯв]]''' ({{lang-sr|Црногорци у Републици Српској / Crnogorci u Republici Srpskoj}}) — [[Горожанство|горожане]] чорногорьского происхождіня, проживавущі и роблящі на території [[Републіка Сербска|Републікы Серьбской]]. [[Чорногорцѣ|Чорногорци]] признані єдным из 12 націоналных меншин Републікы Серьбской, их интересы защищать Совіт націоналных меншин Републікы Сербской. У Републіці Серьбскӯв проживать 1116 чорногорцю̄в, по данным переписа [[Обывательство|обывательства]] [[2013]] року. == Община == Чорногорци активно стали розселяти ся на території нынішнёї Републікы Серьбской уже по Другӯв світовӯв во̄йні: они жили у такых великых варошах, ге Требинье, Білеча, Ґацко, Невесінє, Любинє, Фоча и Чайниче, и у Баня-Луці. Величезноє число чорногорцю̄в ныні проживать у Герцеґовині, и они є майвеликым по числу нациіоналным меншинством Републікы Серьбской. == Реліґія == Таге и [[сербы]], [[Чорногорцѣ|чорногорци]] є почти цалком прихожанами Серьбской православной церкви. == Общества == У Републіці Серьбскӯв дійствувуть далшы чорногорьскі общества: * Общество чорногорцю̄в у Републіці Серьбскӯв «Негош» (Баня-Лука) * Общество чорногорцю̄в «Негош» (Добой) * Общество чорногорцю̄в у Герцеговині «Вук Мичунович» (Требинье) * Общество чорногорцю̄в и цімборӯв «Луча» (Градішка) * Краёвідческоє общество чорногорцю̄в у Герцеговині «Петар Петрович Негош» (Требинье) * Общество чорногорцю̄в и цімборӯв Чорной Горы «Ловчен» (Баня-Лука) * Общество чорногорцю̄в «Ловчен» (Бієліна) У Републіці Серьбскӯв каждорӯчно [[Сято|празднувуть]] ся Дны чорногорьской културы, у рамкох котрых проводять ся міроприжмства по увіковічованю історії, културы и искуства Чорной Горы. У фебруарови 2016 року краёзнавчым обществом [[Чорногорцѣ|чорногорцю̄в]] у Герцеґовині «Петар Петрович Негош» сформлвато веіче Даниловграда. == Знамі Родаци == * '''Игор Радойчич''', [[мер]] [[Баня-Лука|Баня-Лукы]]. * '''Милое Делетич''', [[делеґат]] Віче народа [[Републіка Сербска|Републікы Серьбской]] тритёго зозыва. * '''Раденко Рикич''', делеґат, Віче Републікы Серьбской четвертого зозыва. * '''Деян Арсич''', [[кінорежисер]]. * '''Драгослав Медоевич''', [[актер]] Націоналного Театра Републікы Серьбской. * '''Мілован Дробняк''', [[тренер]] по кікбоксинґови зборной команды БиГ. * '''Антоніо Попович''', [[Журналістіка|журналіст]] РТРС и рок-музыкант. == Иппен позерайте == * [[Обывательство Републікы Серьбской]] == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.snm.rs.ba/index.php?option=btg_novosti&catnovosti=7 Савез националних мањина Републике Српске: Црногорци]  (серб.) [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Чорногорци]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] o5vcgg3gnpckytzda1g1qg2qr3usxf9 175431 175430 2026-10-26T10:19:32Z Flipdot 23893 Практично не є хосенної інформації. Ник. Вікіпедія:Статі-кандидаты на стертя 175431 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{непотверджено}} {{Перекласти/дня|20261015143532}} '''[[Чорногорцѣ|Чорногорци]] у [[Републіка Сербска|Републіці Серьбскӯв]]''' ({{lang-sr|Црногорци у Републици Српској / Crnogorci u Republici Srpskoj}}) — [[Горожанство|горожане]] чорногорьского происхождіня, проживавущі и роблящі на території [[Републіка Сербска|Републікы Серьбской]]. [[Чорногорцѣ|Чорногорци]] признані єдным из 12 націоналных меншин Републікы Серьбской, их интересы защищать Совіт націоналных меншин Републікы Сербской. У Републіці Серьбскӯв проживать 1116 чорногорцю̄в, по данным переписа [[Обывательство|обывательства]] [[2013]] року. == Община == Чорногорци активно стали розселяти ся на території нынішнёї Републікы Серьбской уже по Другӯв світовӯв во̄йні: они жили у такых великых варошах, ге Требинье, Білеча, Ґацко, Невесінє, Любинє, Фоча и Чайниче, и у Баня-Луці. Величезноє число чорногорцю̄в ныні проживать у Герцеґовині, и они є майвеликым по числу нациіоналным меншинством Републікы Серьбской. == Реліґія == Таге и [[сербы]], [[Чорногорцѣ|чорногорци]] є почти цалком прихожанами Серьбской православной церкви. == Общества == У Републіці Серьбскӯв дійствувуть далшы чорногорьскі общества: * Общество чорногорцю̄в у Републіці Серьбскӯв «Негош» (Баня-Лука) * Общество чорногорцю̄в «Негош» (Добой) * Общество чорногорцю̄в у Герцеговині «Вук Мичунович» (Требинье) * Общество чорногорцю̄в и цімборӯв «Луча» (Градішка) * Краёвідческоє общество чорногорцю̄в у Герцеговині «Петар Петрович Негош» (Требинье) * Общество чорногорцю̄в и цімборӯв Чорной Горы «Ловчен» (Баня-Лука) * Общество чорногорцю̄в «Ловчен» (Бієліна) У Републіці Серьбскӯв каждорӯчно [[Сято|празднувуть]] ся Дны чорногорьской културы, у рамкох котрых проводять ся міроприжмства по увіковічованю історії, културы и искуства Чорной Горы. У фебруарови 2016 року краёзнавчым обществом [[Чорногорцѣ|чорногорцю̄в]] у Герцеґовині «Петар Петрович Негош» сформлвато веіче Даниловграда. {{Стыржень}} == Иппен позерайте == * [[Обывательство Републікы Серьбской]] == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.snm.rs.ba/index.php?option=btg_novosti&catnovosti=7 Савез националних мањина Републике Српске: Црногорци]  (серб.) [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Чорногорци]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] dh9wum05nr2lsli1y0d3znzmvt649je Чорногорци к Републіці Серьбскӯв 0 22390 175429 152259 2026-10-26T10:08:05Z Xqbot 312 справив двоїте напрямлїня → [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] 175429 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] rnwxppkxf900bhryqkoc0mlyidf8wa7 Брест 0 22476 175350 175091 2026-10-26T00:21:05Z Flipdot 23893 175350 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Перекласти/дня|20261023141154}} {{Про||Брест (значеня)}}'''Бре́ст''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Брэст) ([[Російскый язык|рус]]. Брест) ([[Україньскый язык|укр]]. Берестя) ([[Польскый язык|пол]]. Brześć) ([[Літовскый язык|лит]]. Brèstas) — [[Місто|варош]] у [[Брестьска область|Брестьскӯв области]], [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр [[Брестьска область|Брестьской области]] и [[Брестьскый район|района]]. {{Місто}} == Ґеоґрафія == Лежить на правому берегови [[Ріка|рікы]] [[Западный Буг]], де у нёго вливать ся [[ріка]] Мухавець, на перекрестю водных и желізничных путю̄в{{Sfn|Леонюк|1996}}, за 577&nbsp;км уд [[Кієв|Киёва]] желізницёв (через [[Ковель]]), ци 592&nbsp;км автотрасов{{Sfn|Леонюк|1996}}. Мать водноє спой из [[Кієв|Киёвом]]{{Sfn|Леонюк|1996}}. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1017]] році. У 1241 році Берест цаоком знищеный по нападу татар{{Sfn|Леонюк|1996}}. Удстроєный наново волыньскыми князями{{Sfn|Леонюк|1996}}. За Брест миже собов били ся князі Мстислав Данилович и Юрій Львович{{Sfn|Леонюк|1996}}.1 марца 1280 року пиля Бресиа одбыла ся битва над ріков Кросна миже русинами, вотгоаві из брестьскым воєводов Титом, тац польскыми вӯйськами. Полякы зазнали поражіня, мавучи численну перевагу. У другӯв половині XVII сторояа занепадать. У варошови быв василіаньскый монастырь и цирьков апостолӯв Петра и Павла. == Удкликованя == {{Reflist|3|refs=<ref name="населення 2009">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-census.htm|назва=Belarus|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=24 грудня 2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191002065531/http://pop-stat.mashke.org/belarus-census.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=2 жовтня 2019}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191002065531/http://pop-stat.mashke.org/belarus-census.htm |date=2019-10-02 }} {{ref-en}}</ref> <ref name="ЕУ">{{ЕУ|1|118|Берестя}}</ref> <ref name="Хміль">{{Хміль І. Українське Полісся|сторінки=217}}</ref> <ref name="Юрій Гаврилюк Прип'ятий край">{{cite journal |author=[[Гаврилюк Юрій Іванович|Юрій Гаврилюк]] |title=Прип’ятий край |journal=Український тиждень |date= |volume= |issue=21(81) |pages= |doi= |url=http://www.haidamaka.org.ua/0179.html |accessdate= |language=uk |issn= |archive-date=13 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200113213409/http://www.haidamaka.org.ua/0179.html }}</ref> <ref name="клімат">{{cite web|url=https://en.climate-data.org/europe/belarus/brest-region/brest-428/|назва=Brest climate: Average Temperature, weather by month, Brest weather averages|вебсайт=Climate-Data.org|дата-доступу=17 січня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200820185738/https://en.climate-data.org/europe/belarus/brest-region/brest-428/|мертвий-url=no|дата-архіву=20 серпня 2020}} {{ref-en}}</ref> <ref name="Гриценко">{{cite journal |author=Гриценко Галина |title=Культурно-просвітницька діяльність українців і білорусів у міжвоєнний період |journal=Проблеми гуманітарних наук. Серія «Історія» |date=2018 |volume= |issue=42 |pages=36-42 |doi= |url=https://histj.oa.edu.ua/articles/2013/n21/08%20-%20КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ%20ДІЯЛЬНІСТЬ%20УКРАЇНСЬКОЇ%20СТУДЕНТСЬКОЇ%20ЕМІГРАЦІЇ%20В%20ПОЛЬЩІ%20В%201920%20–%201939%20РР..pdf |accessdate= |language=uk |issn= |archive-date=21 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220121032631/https://histj.oa.edu.ua/articles/2013/n21/08%20-%20КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ%20ДІЯЛЬНІСТЬ%20УКРАЇНСЬКОЇ%20СТУДЕНТСЬКОЇ%20ЕМІГРАЦІЇ%20В%20ПОЛЬЩІ%20В%201920%20%E2%80%93%201939%20РР..pdf }}</ref> <ref name="Олександр Вабіщевич">{{cite web |title=Український культурно-просвітницький рух на Поліссі (1920—30-ті рр.) |author=[[Олександр Вабіщевич]] |url=http://druzi.by/?page_id=1166 |website= |publisher=Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП |accessdate= |archive-date=19 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210119074729/http://druzi.by/?page_id=1166 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210119074729/http://druzi.by/?page_id=1166 |date=2021-01-19 }}</ref> <ref name="Сергійчук ДСВ">{{cite journal |author = [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимир Сергійчук]] |title = Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження |journal = Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |date = 17/2008 |volume = |issue = |pages = 384-389 |doi = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 |accessdate = |language = uk |issn = |archive-date = 13 січня 2020 |archive-url = https://web.archive.org/web/20200113213404/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 }}</ref> <ref name="Підкова-Шуст">{{Книга:Підкова-Шуст|Берестейщина|1|1|37}}</ref> <ref name="ЕІУ">{{ЕІУ|1|стаття=Берестейська земля|автор статті=[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я. Д.]]|посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Berestejska_zemlia}}</ref> <ref name="ЕСУ Берестейщина">{{ЕСУ|том=2|стаття=Берестейщина|автор=[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я. Д.]], [[Леонюк Володимир Гнатович|Леонюк В.]]|id=39392|сторінки=516—517|ref=}}</ref> <ref name="Demog">[http://www.nn.by/index.php?c=ar&i=24919 В 14 містах Білорусі чисельність населення перевищує 100 тис. чоловік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090406193527/http://www.nn.by/index.php?c=ar&i=24919 |date=6 квітня 2009 }} // «Наша Ніва», 26 березня 2009&nbsp;р.</ref>}} * Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — <nowiki>ISBN 966-95063-0-1</nowiki>. * Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — 248 с. — <nowiki>ISBN 978-966-325-135-6</nowiki>. * {{Книга |автор=[[Сергійчук Володимир Іванович|Сергійчук В. І.]] |ответственный= |місто={{К.}} |год=2008 |том= |сторінок=560 |isbn=978-966-2911-24-4 |ref=Сергійчук }} * Кристиан Ганцер (руководитель группы авторов-составителей), Ирина Еленская, Елена Пашкович [и др.]: Брест. Лето 1941 года. Документы, материалы, фотографии. Смоленск: Инбелкульт, 2016. ISBN 978-5-00076-030-7 [https://www.academia.edu/20656900/Брест._Лето_1941_г._Документы._Материалы._Фотографии] [Архівовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20180114021319/http://szlachta.io.ua/album46624 Jurkau kutoczak&nbsp;— Юркаў куточак&nbsp;— Yury's Corner. Фартэцыя ў Берасьці 1836—1842 гг.] [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.] * [http://tyzhden.ua/Publication/3671 ''Юрій Гаврилюк.'' Прип'ятий край] [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] * [http://www.b-g.by/ru/13_2011/society/8170/ Кому належало Берестя у 1918 році? Дмитро Кисіль, Станіслав Коршунов] «Брестская газета» [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.] * [http://radzima.org/pub/miesta.php?miesta_id1=brbrbier Знімки] [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] на Radzima.org * [http://autobrestkvn.narod.ru/my_photo/brest.htm Моє кохане Берестя, фотоальбом Валерія Кравчука] [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20071215210620/http://www.brest.by/city.php?gid=61 Історія Берестя]{{Ref-ru}} * Брест // Электронная еврейская энциклопедия. <templatestyles src="Шаблон:Ref-info/styles.css"></templatestyles>(рос.) [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Вароші Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Основаны 1017]] 32s7uqoolmluait791oed0nlm4ajrgh 175351 175350 2026-10-26T00:25:02Z Flipdot 23893 Сесе почти тестова статя, номінуву на стертя 175351 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} {{Перекласти/дня|20261023141154}} {{Про||Брест (значеня)}}'''Бре́ст''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Брэст) ([[Російскый язык|рус]]. Брест) ([[Україньскый язык|укр]]. Берестя) ([[Польскый язык|пол]]. Brześć) ([[Літовскый язык|лит]]. Brèstas) — [[Місто|варош]] у [[Брестьска область|Брестьскӯв области]], [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр [[Брестьска область|Брестьской области]] и [[Брестьскый район|района]]. {{Місто}} == Ґеоґрафія == Лежить на правому берегови [[Ріка|рікы]] [[Западный Буг]], де у нёго вливать ся [[ріка]] Мухавець, на перекрестю водных и желізничных путю̄в{{Sfn|Леонюк|1996}}, за 577&nbsp;км уд [[Кієв|Киёва]] желізницёв (через [[Ковель]]), ци 592&nbsp;км автотрасов{{Sfn|Леонюк|1996}}. Мать водноє спой из [[Кієв|Киёвом]]{{Sfn|Леонюк|1996}}. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1017]] році. У 1241 році Берест цаоком знищеный по нападу татар{{Sfn|Леонюк|1996}}. Удстроєный наново волыньскыми князями{{Sfn|Леонюк|1996}}. За Брест миже собов били ся князі Мстислав Данилович и Юрій Львович{{Sfn|Леонюк|1996}}.1 марца 1280 року пиля Бресиа одбыла ся битва над ріков Кросна миже русинами, вотгоаві из брестьскым воєводов Титом, тац польскыми вӯйськами. Полякы зазнали поражіня, мавучи численну перевагу. У другӯв половині XVII сторояа занепадать. У варошови быв василіаньскый монастырь и цирьков апостолӯв Петра и Павла. == Удкликованя == {{Reflist|3|refs=<ref name="населення 2009">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-census.htm|назва=Belarus|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=24 грудня 2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191002065531/http://pop-stat.mashke.org/belarus-census.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=2 жовтня 2019}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191002065531/http://pop-stat.mashke.org/belarus-census.htm |date=2019-10-02 }} {{ref-en}}</ref> <ref name="ЕУ">{{ЕУ|1|118|Берестя}}</ref> <ref name="Хміль">{{Хміль І. Українське Полісся|сторінки=217}}</ref> <ref name="Юрій Гаврилюк Прип'ятий край">{{cite journal |author=[[Гаврилюк Юрій Іванович|Юрій Гаврилюк]] |title=Прип’ятий край |journal=Український тиждень |date= |volume= |issue=21(81) |pages= |doi= |url=http://www.haidamaka.org.ua/0179.html |accessdate= |language=uk |issn= |archive-date=13 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200113213409/http://www.haidamaka.org.ua/0179.html }}</ref> <ref name="клімат">{{cite web|url=https://en.climate-data.org/europe/belarus/brest-region/brest-428/|назва=Brest climate: Average Temperature, weather by month, Brest weather averages|вебсайт=Climate-Data.org|дата-доступу=17 січня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200820185738/https://en.climate-data.org/europe/belarus/brest-region/brest-428/|мертвий-url=no|дата-архіву=20 серпня 2020}} {{ref-en}}</ref> <ref name="Гриценко">{{cite journal |author=Гриценко Галина |title=Культурно-просвітницька діяльність українців і білорусів у міжвоєнний період |journal=Проблеми гуманітарних наук. Серія «Історія» |date=2018 |volume= |issue=42 |pages=36-42 |doi= |url=https://histj.oa.edu.ua/articles/2013/n21/08%20-%20КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ%20ДІЯЛЬНІСТЬ%20УКРАЇНСЬКОЇ%20СТУДЕНТСЬКОЇ%20ЕМІГРАЦІЇ%20В%20ПОЛЬЩІ%20В%201920%20–%201939%20РР..pdf |accessdate= |language=uk |issn= |archive-date=21 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220121032631/https://histj.oa.edu.ua/articles/2013/n21/08%20-%20КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ%20ДІЯЛЬНІСТЬ%20УКРАЇНСЬКОЇ%20СТУДЕНТСЬКОЇ%20ЕМІГРАЦІЇ%20В%20ПОЛЬЩІ%20В%201920%20%E2%80%93%201939%20РР..pdf }}</ref> <ref name="Олександр Вабіщевич">{{cite web |title=Український культурно-просвітницький рух на Поліссі (1920—30-ті рр.) |author=[[Олександр Вабіщевич]] |url=http://druzi.by/?page_id=1166 |website= |publisher=Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП |accessdate= |archive-date=19 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210119074729/http://druzi.by/?page_id=1166 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210119074729/http://druzi.by/?page_id=1166 |date=2021-01-19 }}</ref> <ref name="Сергійчук ДСВ">{{cite journal |author = [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимир Сергійчук]] |title = Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження |journal = Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |date = 17/2008 |volume = |issue = |pages = 384-389 |doi = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 |accessdate = |language = uk |issn = |archive-date = 13 січня 2020 |archive-url = https://web.archive.org/web/20200113213404/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 }}</ref> <ref name="Підкова-Шуст">{{Книга:Підкова-Шуст|Берестейщина|1|1|37}}</ref> <ref name="ЕІУ">{{ЕІУ|1|стаття=Берестейська земля|автор статті=[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я. Д.]]|посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Berestejska_zemlia}}</ref> <ref name="ЕСУ Берестейщина">{{ЕСУ|том=2|стаття=Берестейщина|автор=[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я. Д.]], [[Леонюк Володимир Гнатович|Леонюк В.]]|id=39392|сторінки=516—517|ref=}}</ref> <ref name="Demog">[http://www.nn.by/index.php?c=ar&i=24919 В 14 містах Білорусі чисельність населення перевищує 100 тис. чоловік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090406193527/http://www.nn.by/index.php?c=ar&i=24919 |date=6 квітня 2009 }} // «Наша Ніва», 26 березня 2009&nbsp;р.</ref>}} * Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — <nowiki>ISBN 966-95063-0-1</nowiki>. * Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — 248 с. — <nowiki>ISBN 978-966-325-135-6</nowiki>. * {{Книга |автор=[[Сергійчук Володимир Іванович|Сергійчук В. І.]] |ответственный= |місто={{К.}} |год=2008 |том= |сторінок=560 |isbn=978-966-2911-24-4 |ref=Сергійчук }} * Кристиан Ганцер (руководитель группы авторов-составителей), Ирина Еленская, Елена Пашкович [и др.]: Брест. Лето 1941 года. Документы, материалы, фотографии. Смоленск: Инбелкульт, 2016. ISBN 978-5-00076-030-7 [https://www.academia.edu/20656900/Брест._Лето_1941_г._Документы._Материалы._Фотографии] [Архівовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20180114021319/http://szlachta.io.ua/album46624 Jurkau kutoczak&nbsp;— Юркаў куточак&nbsp;— Yury's Corner. Фартэцыя ў Берасьці 1836—1842 гг.] [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.] * [http://tyzhden.ua/Publication/3671 ''Юрій Гаврилюк.'' Прип'ятий край] [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] * [http://www.b-g.by/ru/13_2011/society/8170/ Кому належало Берестя у 1918 році? Дмитро Кисіль, Станіслав Коршунов] «Брестская газета» [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.] * [http://radzima.org/pub/miesta.php?miesta_id1=brbrbier Знімки] [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] на Radzima.org * [http://autobrestkvn.narod.ru/my_photo/brest.htm Моє кохане Берестя, фотоальбом Валерія Кравчука] [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20071215210620/http://www.brest.by/city.php?gid=61 Історія Берестя]{{Ref-ru}} * Брест // Электронная еврейская энциклопедия. <templatestyles src="Шаблон:Ref-info/styles.css"></templatestyles>(рос.) [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Вароші Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Основаны 1017]] 3fbzpi7b2q6hj00wfyfeacq1hszzyep UTC+3:00 0 22599 175318 171438 2026-10-25T22:35:53Z Fadssdssd 31646 орфографія тай дочасно змазаня кандідатув на вылучіня 175318 wikitext text/x-wiki [[Файл:Timezones2008 UTC+3.png|міні|'''Блідножовтый''' — цілый рік; '''помаранчевый''' — [[Выходноевропейськый час]], [[UTC+2:00|Ізраільськый штандартный час]], [[UTC+2:00|Егіпетськый штандартный час]] [[Лїтній час|літом]] (апріль — октобер)]] '''UTC+3''' (айбо [[Московськый час]]; Білоруській час; {{Iw|Выходноафрицькій час|Выходноафрицькій час|d|Q1773949}}) є третя [[часова зона]] [[Свѣт|світу]] пӯсля центрального [[Мерідіан|мерідіана]]. Хоснує ся в 24 [[Штат|штатах]] тай 2 теріторіях ги стандартный час.<ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 time zone - 3 hours ahead GMT/UTC]</ref><ref>[https://www.timeanddate.com/worldclock/timezone/utc3 Current UTC+3]</ref><ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 Поточний час в часовому поясі і перелік країн в ньому | Dayspedia]</ref> == Цілый рік == * {{Flagicon|Росія}}[[Росія]] ([[Московськый час]]; часть) ** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Карелія|Карелія]] ** [[Файл:Flag_of_Komi.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Комі]] ** [[Файл:Flag_of_Arkhangelsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Архангельска область]] *** [[Файл:Flag_of_Nenets_Autonomous_District.svg|межа|20x20пкс]][[Ненецькый автономный округ]] *** [[архипелаг|архіпелаг]] [[Нова Земля]] ** [[Файл:Flag_of_Vologda_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Вологодська область]] ** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]] ** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Pskov_(Pskov_oblast).svg|межа|20x20пкс]]Псковська область ** [[Файл:Flag_of_Saint_Petersburg.svg|межа|20x20пкс]][[Санкт-Петербург]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow,_Russia.svg|межа|20x20пкс]][[Москва]] ** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Брянська область]] ** [[Файл:Flag_of_Vladimir_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Владимірська область]] ** [[Файл:Flag_of_Voronezh_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Воронежська область|Воронезька область]] ** [[Файл:Flag_of_Ivanovo_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Іванівська область|Ивановська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калужська область|Калузька область]] ** [[Файл:Flag_of_Kostroma_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Костромська область]] ** [[Файл:Standart_of_governor_Kursk_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Курська область]] ** [[Файл:Flag_of_Lipetsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ліпецька область]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московська область]] ** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловьска область|Орловська область]] ** [[Файл:Flag_of_Ryazan_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Рязанська область]] ** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська облатсь]] ** [[Файл:Flag_of_Tambov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тамбовська область]] ** [[Файл:Flag_of_Tver_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тверська область]] ** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульська область]] ** [[Файл:Flag_of_Yaroslavl_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ярославьска область|Ярославська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kirov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Кіровська область]] ** [[Файл:Flag_of_Nizhny_Novgorod_Region.svg|межа|20x20пкс]][[Нижньогородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Mari_El.svg|межа|20x20пкс]][[Марій Ел]] ** [[Файл:Flag_of_Tatarstan.svg|межа|20x20пкс]][[Татарстан]] ** [[Файл:Flag_of_Chuvashia.svg|межа|20x20пкс]][[Чувашія|Чувашия]] ** [[Файл:Flag_of_Mordovia.svg|межа|20x20пкс]][[Мордовія]] ** [[Файл:Flag_of_Penza_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Пензеська область]] ** [[Файл:Flag_of_Adygea_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Республіка Адыґея]] ** [[Файл:Flag_of_Volgograd_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Волґоградська область|Волґоґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kalmykia.svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Калмыкія|Калмикія]] ** [[Файл:Flag_of_Krasnodar_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Краснодарський край]] ** [[Файл:Flag_of_Crimea_(Latest_version).svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Крым|Республіка Крым]] (спорна айбо окупована терріторія)<ref name=":0">[https://gogov.ru/news/887970#:~:text=%D0%9F%D0%BE%20%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B8%D1%8E%D0%BD%D1%8F%202022%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D0%B8%20%D1%8D%D1%82%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%20%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. Кто признал Крым российским на сегодня: список стран в 2025 году]</ref> ** [[Файл:Flag_of_Rostov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ростовська область]] ** [[Файл:Flag_of_Sevastopol.svg|межа|20x20пкс]][[Севастополь]] (спорна айбо окупована терріторія)<ref name=":0" /> ** [[Файл:Flag_of_Dagestan.svg|межа|20x20пкс]][[Даґестан]] ** [[Файл:Flag_of_Ingushetia.svg|межа|20x20пкс]][[Інґушетія]] ** [[Файл:Flag_of_Kabardino-Balkaria.svg|межа|20x20пкс]][[Кабардино-Балкарія]] ** [[Файл:Flag_of_Karachay-Cherkessia.svg|межа|20x20пкс]]Карачаєво-Черкесія ** [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]][[Северна Осетія|Северна Осетія — Аланія]] ** [[Файл:Flag_of_Stavropol_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Ставропольськый край]] ** [[Файл:Flag_of_the_Chechen_Republic.svg|межа|20x20пкс]][[Чечня]] * [[Файл:Flag_of_Belarus_(darker_colors).svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] * [[Файл:Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg|межа|20x20пкс]]Републіка Абхазія (часточно вызнаный штат)<ref>[https://gogov.ru/news/905413 Какие страны признали Абхазию независимой на сегодня в 2025 году]</ref> * [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]]Южна Осетія (часточно вызнаный штат)<ref>[https://alphapedia.ru/w/International_recognition_of_Abkhazia_and_South_Ossetia Международное признание Абхазии и Южной Осетии]</ref> * [[Файл:Flag_of_Iraq.svg|межа|20x20пкс]][[Ірак]] * [[Файл:Flag_of_Kuwait_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Кувейт]] * [[Файл:Vlag_bahrein_nu.png|межа|20x20пкс]][[Бахрейн]] * [[Файл:Flag_of_Qatar.svg|межа|20x20пкс]][[Катар]] * [[Файл:Flag_of_Saudi_Arabia.svg|межа|20x20пкс]][[Саудьска Арабія|Саудська Арабія]] * [[Файл:Flag_of_the_Syrian_revolution.svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Сірія]] * [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] * [[Файл:Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Турецька Републіка Северного Ціпруса]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://babel.ua/ru/texts/54622-37-let-nazad-severnyy-kipr-obyavil-o-nezavisimosti-ego-priznaet-i-soderzhit-tolko-turciya-rasskazyvaem-o-stareyshem-zamorozhennom-konflikte-v-evrope-kotoryy-ne-smogli-razreshit-5-gensekov-oon 37 лет назад Северный Кипр объявил о независимости, его признает и содержит только Турция]</ref> * [[Файл:Flag_of_Yemen.svg|межа|20x20пкс]][[Ємен]] * [[Файл:Flag of Eritrea.svg|межа|20x20пкс]][[Ерітрея]] * [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданія]] * [[Файл:Flag_of_Djibouti.svg|межа|20x20пкс]][[Джібуті]] * [[Файл:Flag_of_Ethiopia_(2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Ефіопія]] * [[Файл:Flag_of_Somalia.svg|межа|20x20пкс]][[Сомальско]] * [[Файл:Flag_of_Somaliland.svg|межа|20x20пкс]][[Сомаліленд]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://www.bbc.com/russian/articles/c23ed3v3353o Израиль первым в мире признал независимость Сомалиленда, отколовшегося от Сомали - BBC]</ref> * [[Файл:Flag_of_Uganda.svg|межа|20x20пкс]][[Уганда]] * [[Файл:Flag_of_Kenya.svg|межа|20x20пкс]][[Кенія]] * [[Файл:Flag_of_Tanzania.svg|межа|20x20пкс]][[Танзанія]] * [[Файл:Flag_of_the_Comoros.svg|межа|20x20пкс]][[Коморські островы]] ([[Коморы]]) * [[Файл:Coat_of_Arms_of_Mayotte.svg|межа|20x20пкс]][[Майотта]] * [[Файл:Flag_of_the_French_Southern_and_Antarctic_Lands.svg|межа|20x20пкс]][[Французькі Южні і Антарктичні терріторії]] ** [[Острова Єпарсе]] * [[Файл:Flag_of_Madagascar.svg|межа|20x20пкс]][[Мадаґаскар]] == Хоснують ги [[лїтнїй час]] == * [[Файл:Flag_of_Finland.svg|межа|20x20пкс]][[Фіньско]] * [[Файл:Flag_of_Åland.svg|межа|20x20пкс]][[Аланды|Aланды]] * [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]] * [[Файл:Flag_of_Estonia.svg|межа|20x20пкс]][[Естонія]] * [[Файл:Flag_of_Latvia.svg|межа|20x20пкс]][[Латвія]] * [[Файл:Flag_of_Lithuania.svg|межа|20x20пкс]][[Літва]] * [[Файл:Flag_of_Transnistria_(state).svg|межа|20x20пкс]][[Придністровська Молдавська Републіка|Придністровья]] (невызнаный штат)<ref>[https://suspilne.media/odesa/694702-so-take-neviznane-pridnistrova-ta-za-rahunok-cogo-vono-isnue/ Що таке Придністров'я, невизнана Придністровська молдавська республіка: пояснення — Cуспільне Одеса]</ref> * [[Файл:Flag_of_Greece_(alternative).svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]] * [[Файл:Flag_of_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Ціпрус]] * [[Файл:Flag_of_Lebanon.svg|межа|20x20пкс]][[Лібанон]] * [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраіль]] * [[Файл:Flag_of_Palestine.svg|межа|20x20пкс]][[Палестина (штат)|Палестина]] * [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|межа|20x20пкс]][[Україна]]<ref>[https://news.liga.net/ua/other/news/chy-budemo-perevodyty-hodynnyky-na-litniy-chas-u-2025-rotsi Переведення годинників на літній час 2025 – дата й деталі | Новини України | LIGA.net]</ref> * [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]][[Молдавия|Молдавія]] == Жрідла і зазначкы == {{Reflist}} == Референції == [https://time.is/UTC+3 Точный час UTC+3] {{Переклад|ru|UTC+3:00|142242892}} [[Катеґорія:Часовы зоны]] 6s9xskkuxkvqctqrud1yisyoelrbcix 175321 175318 2026-10-25T22:52:22Z Halajkovič 33393 +мала корекція 175321 wikitext text/x-wiki [[Файл:Timezones2011 UTC+3.png|thumb|300px|UTC+03:00 – 2011: помаранчова (лїтнїй час на [[Северна півкуля|северній півкулї]]), жовта (цїлорочна), світлобелава (морьскы области)]] '''UTC+3''' (тыж московскый час, білоруськый час, западоафрицькый час) є третє часове пасмо на світї по середнїм мерідіанї. Як штандартный час ся хоснує в 24 штатах і на 2 теріторіях.<ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 time zone - 3 hours ahead GMT/UTC]</ref><ref>[https://www.timeanddate.com/worldclock/timezone/utc3 Current UTC+3]</ref><ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 Поточний час в часовому поясі і перелік країн в ньому | Dayspedia]</ref> == Цїлый рік == * {{Flagicon|Росія}}[[Росія]] ([[Московскый час]]; часть) ** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Карелія|Карелія]] ** [[Файл:Flag_of_Komi.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Комі]] ** [[Файл:Flag_of_Arkhangelsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Архангельска область]] *** [[Файл:Flag_of_Nenets_Autonomous_District.svg|межа|20x20пкс]][[Ненецькый автономный округ]] *** [[архипелаг|архіпелаг]] [[Нова Земля]] ** [[Файл:Flag_of_Vologda_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Вологодьска область]] ** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]] ** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Pskov_(Pskov_oblast).svg|межа|20x20пкс]]Псковска область ** [[Файл:Flag_of_Saint_Petersburg.svg|межа|20x20пкс]][[Санкт-Петербург]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow,_Russia.svg|межа|20x20пкс]][[Москва]] ** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Брянська область]] ** [[Файл:Flag_of_Vladimir_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Владимірська область]] ** [[Файл:Flag_of_Voronezh_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Воронежська область|Воронезька область]] ** [[Файл:Flag_of_Ivanovo_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Іванівска область|Ивановска область]] ** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калужська область|Калузька область]] ** [[Файл:Flag_of_Kostroma_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Костромська область]] ** [[Файл:Standart_of_governor_Kursk_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Курська область]] ** [[Файл:Flag_of_Lipetsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ліпецька область]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московска область]] ** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловьска область|Орловска область]] ** [[Файл:Flag_of_Ryazan_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Рязанська область]] ** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська облатсь]] ** [[Файл:Flag_of_Tambov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тамбовска область]] ** [[Файл:Flag_of_Tver_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тверська область]] ** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульська область]] ** [[Файл:Flag_of_Yaroslavl_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ярославьска область|Ярославска область]] ** [[Файл:Flag_of_Kirov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Кіровска область]] ** [[Файл:Flag_of_Nizhny_Novgorod_Region.svg|межа|20x20пкс]][[Нижньогородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Mari_El.svg|межа|20x20пкс]][[Марій Ел]] ** [[Файл:Flag_of_Tatarstan.svg|межа|20x20пкс]][[Татарстан]] ** [[Файл:Flag_of_Chuvashia.svg|межа|20x20пкс]][[Чувашія|Чувашия]] ** [[Файл:Flag_of_Mordovia.svg|межа|20x20пкс]][[Мордовія]] ** [[Файл:Flag_of_Penza_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Пензеська область]] ** [[Файл:Flag_of_Adygea_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Республіка Адыґея]] ** [[Файл:Flag_of_Volgograd_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Волґоградська область|Волґоґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kalmykia.svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Калмыкія|Калмикія]] ** [[Файл:Flag_of_Krasnodar_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Краснодарський край]] ** [[Файл:Flag_of_Crimea_(Latest_version).svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Крым|Республіка Крым]] (спорна айбо окупована терріторія)<ref name=":0">[https://gogov.ru/news/887970#:~:text=%D0%9F%D0%BE%20%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B8%D1%8E%D0%BD%D1%8F%202022%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D0%B8%20%D1%8D%D1%82%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%20%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. Кто признал Крым российским на сегодня: список стран в 2025 году]</ref> ** [[Файл:Flag_of_Rostov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ростовска область]] ** [[Файл:Flag_of_Sevastopol.svg|межа|20x20пкс]][[Севастополь]] (спорна айбо окупована терріторія)<ref name=":0" /> ** [[Файл:Flag_of_Dagestan.svg|межа|20x20пкс]][[Даґестан]] ** [[Файл:Flag_of_Ingushetia.svg|межа|20x20пкс]][[Інґушетія]] ** [[Файл:Flag_of_Kabardino-Balkaria.svg|межа|20x20пкс]][[Кабардино-Балкарія]] ** [[Файл:Flag_of_Karachay-Cherkessia.svg|межа|20x20пкс]]Карачаєво-Черкесія ** [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]][[Северна Осетія|Северна Осетія — Аланія]] ** [[Файл:Flag_of_Stavropol_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Ставропольськый край]] ** [[Файл:Flag_of_the_Chechen_Republic.svg|межа|20x20пкс]][[Чечня]] * [[Файл:Flag_of_Belarus_(darker_colors).svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] * [[Файл:Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg|межа|20x20пкс]]Републіка Абхазія (часточно вызнаный штат)<ref>[https://gogov.ru/news/905413 Какие страны признали Абхазию независимой на сегодня в 2025 году]</ref> * [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]]Южна Осетія (часточно вызнаный штат)<ref>[https://alphapedia.ru/w/International_recognition_of_Abkhazia_and_South_Ossetia Международное признание Абхазии и Южной Осетии]</ref> * [[Файл:Flag_of_Iraq.svg|межа|20x20пкс]][[Ірак]] * [[Файл:Flag_of_Kuwait_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Кувейт]] * [[Файл:Vlag_bahrein_nu.png|межа|20x20пкс]][[Бахрейн]] * [[Файл:Flag_of_Qatar.svg|межа|20x20пкс]][[Катар]] * [[Файл:Flag_of_Saudi_Arabia.svg|межа|20x20пкс]][[Саудьска Арабія|Саудська Арабія]] * [[Файл:Flag_of_the_Syrian_revolution.svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Сірія]] * [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] * [[Файл:Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Турецька Републіка Северного Ціпруса]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://babel.ua/ru/texts/54622-37-let-nazad-severnyy-kipr-obyavil-o-nezavisimosti-ego-priznaet-i-soderzhit-tolko-turciya-rasskazyvaem-o-stareyshem-zamorozhennom-konflikte-v-evrope-kotoryy-ne-smogli-razreshit-5-gensekov-oon 37 лет назад Северный Кипр объявил о независимости, его признает и содержит только Турция]</ref> * [[Файл:Flag_of_Yemen.svg|межа|20x20пкс]][[Ємен]] * [[Файл:Flag of Eritrea.svg|межа|20x20пкс]][[Ерітрея]] * [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданія]] * [[Файл:Flag_of_Djibouti.svg|межа|20x20пкс]][[Джібуті]] * [[Файл:Flag_of_Ethiopia_(2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Ефіопія]] * [[Файл:Flag_of_Somalia.svg|межа|20x20пкс]][[Сомальско]] * [[Файл:Flag_of_Somaliland.svg|межа|20x20пкс]][[Сомаліленд]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://www.bbc.com/russian/articles/c23ed3v3353o Израиль первым в мире признал независимость Сомалиленда, отколовшегося от Сомали - BBC]</ref> * [[Файл:Flag_of_Uganda.svg|межа|20x20пкс]][[Уганда]] * [[Файл:Flag_of_Kenya.svg|межа|20x20пкс]][[Кенія]] * [[Файл:Flag_of_Tanzania.svg|межа|20x20пкс]][[Танзанія]] * [[Файл:Flag_of_the_Comoros.svg|межа|20x20пкс]][[Коморські островы]] ([[Коморы]]) * [[Файл:Coat_of_Arms_of_Mayotte.svg|межа|20x20пкс]][[Майотта]] * [[Файл:Flag_of_the_French_Southern_and_Antarctic_Lands.svg|межа|20x20пкс]][[Французькі Южні і Антарктичні терріторії]] ** [[Острова Єпарсе]] * [[Файл:Flag_of_Madagascar.svg|межа|20x20пкс]][[Мадаґаскар]] == Хоснує ся як лїтнїй час == * [[Файл:Flag_of_Finland.svg|межа|20x20пкс]][[Фіньско]] * [[Файл:Flag_of_Åland.svg|межа|20x20пкс]][[Аланды|Aланды]] * [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]] * [[Файл:Flag_of_Estonia.svg|межа|20x20пкс]][[Естонія]] * [[Файл:Flag_of_Latvia.svg|межа|20x20пкс]][[Латвія]] * [[Файл:Flag_of_Lithuania.svg|межа|20x20пкс]][[Літва]] * [[Файл:Flag_of_Transnistria_(state).svg|межа|20x20пкс]][[Придністровска Молдавска Републіка|Придністровья]] (невызнаный штат)<ref>[https://suspilne.media/odesa/694702-so-take-neviznane-pridnistrova-ta-za-rahunok-cogo-vono-isnue/ Що таке Придністров'я, невизнана Придністровська молдавська республіка: пояснення — Cуспільне Одеса]</ref> * [[Файл:Flag_of_Greece_(alternative).svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]] * [[Файл:Flag_of_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Ціпрус]] * [[Файл:Flag_of_Lebanon.svg|межа|20x20пкс]][[Лібанон]] * [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраіль]] * [[Файл:Flag_of_Palestine.svg|межа|20x20пкс]][[Палестина (штат)|Палестина]] * [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|межа|20x20пкс]][[Україна]]<ref>[https://news.liga.net/ua/other/news/chy-budemo-perevodyty-hodynnyky-na-litniy-chas-u-2025-rotsi Переведення годинників на літній час 2025 – дата й деталі | Новини України | LIGA.net]</ref> * [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]][[Молдавия|Молдавія]] == Референції == {{Reflist}} == Жрїдла і позначкы == [https://time.is/UTC+3 Точный час UTC+3] {{Переклад|ru|UTC+3:00|142242892}} [[Катеґорія:Часовы зоны]] 5n45w27rswkkdh1f9m1t4b0c3gcb8ez 175324 175321 2026-10-25T23:15:30Z Halajkovič 33393 175324 wikitext text/x-wiki [[Файл:Timezones2011 UTC+3.png|thumb|300px|UTC+03:00 – 2011: помаранчова (лїтнїй час на [[Северна півкуля|северній півкулї]]), жовта (цїлорочна), світлобелава (морьскы области)]] '''UTC+3''' (тыж московскый час, білоруськый час, выходоафрицькый час) є третє часове пасмо на світї по середнїм мерідіанї. Як штандартный час ся хоснує в 24 штатах і на 2 теріторіях.<ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 time zone - 3 hours ahead GMT/UTC]</ref><ref>[https://www.timeanddate.com/worldclock/timezone/utc3 Current UTC+3]</ref><ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 Поточний час в часовому поясі і перелік країн в ньому | Dayspedia]</ref> == Цїлый рік == * {{Flagicon|Росія}}[[Росія]] ([[Московскый час]]; часть) ** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Карелія|Карелія]] ** [[Файл:Flag_of_Komi.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Комі]] ** [[Файл:Flag_of_Arkhangelsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Архангельска область]] *** [[Файл:Flag_of_Nenets_Autonomous_District.svg|межа|20x20пкс]][[Ненецькый автономный округ]] *** [[архипелаг|архіпелаг]] [[Нова Земля]] ** [[Файл:Flag_of_Vologda_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Вологодьска область]] ** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]] ** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Pskov_(Pskov_oblast).svg|межа|20x20пкс]]Псковска область ** [[Файл:Flag_of_Saint_Petersburg.svg|межа|20x20пкс]][[Санкт-Петербург]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow,_Russia.svg|межа|20x20пкс]][[Москва]] ** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Брянська область]] ** [[Файл:Flag_of_Vladimir_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Владимірська область]] ** [[Файл:Flag_of_Voronezh_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Воронежська область|Воронезька область]] ** [[Файл:Flag_of_Ivanovo_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Іванівска область|Ивановска область]] ** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калужська область|Калузька область]] ** [[Файл:Flag_of_Kostroma_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Костромська область]] ** [[Файл:Standart_of_governor_Kursk_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Курська область]] ** [[Файл:Flag_of_Lipetsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ліпецька область]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московска область]] ** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловьска область|Орловска область]] ** [[Файл:Flag_of_Ryazan_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Рязанська область]] ** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська облатсь]] ** [[Файл:Flag_of_Tambov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тамбовска область]] ** [[Файл:Flag_of_Tver_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тверська область]] ** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульська область]] ** [[Файл:Flag_of_Yaroslavl_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ярославьска область|Ярославска область]] ** [[Файл:Flag_of_Kirov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Кіровска область]] ** [[Файл:Flag_of_Nizhny_Novgorod_Region.svg|межа|20x20пкс]][[Нижньогородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Mari_El.svg|межа|20x20пкс]][[Марій Ел]] ** [[Файл:Flag_of_Tatarstan.svg|межа|20x20пкс]][[Татарстан]] ** [[Файл:Flag_of_Chuvashia.svg|межа|20x20пкс]][[Чувашія|Чувашия]] ** [[Файл:Flag_of_Mordovia.svg|межа|20x20пкс]][[Мордовія]] ** [[Файл:Flag_of_Penza_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Пензеська область]] ** [[Файл:Flag_of_Adygea_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Республіка Адыґея]] ** [[Файл:Flag_of_Volgograd_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Волґоградська область|Волґоґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kalmykia.svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Калмыкія|Калмикія]] ** [[Файл:Flag_of_Krasnodar_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Краснодарський край]] ** [[Файл:Flag_of_Crimea_(Latest_version).svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Крым|Республіка Крым]] (спорна айбо окупована терріторія)<ref name=":0">[https://gogov.ru/news/887970#:~:text=%D0%9F%D0%BE%20%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B8%D1%8E%D0%BD%D1%8F%202022%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D0%B8%20%D1%8D%D1%82%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%20%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. Кто признал Крым российским на сегодня: список стран в 2025 году]</ref> ** [[Файл:Flag_of_Rostov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ростовска область]] ** [[Файл:Flag_of_Sevastopol.svg|межа|20x20пкс]][[Севастополь]] (спорна айбо окупована терріторія)<ref name=":0" /> ** [[Файл:Flag_of_Dagestan.svg|межа|20x20пкс]][[Даґестан]] ** [[Файл:Flag_of_Ingushetia.svg|межа|20x20пкс]][[Інґушетія]] ** [[Файл:Flag_of_Kabardino-Balkaria.svg|межа|20x20пкс]][[Кабардино-Балкарія]] ** [[Файл:Flag_of_Karachay-Cherkessia.svg|межа|20x20пкс]]Карачаєво-Черкесія ** [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]][[Северна Осетія|Северна Осетія — Аланія]] ** [[Файл:Flag_of_Stavropol_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Ставропольськый край]] ** [[Файл:Flag_of_the_Chechen_Republic.svg|межа|20x20пкс]][[Чечня]] * [[Файл:Flag_of_Belarus_(darker_colors).svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] * [[Файл:Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg|межа|20x20пкс]]Републіка Абхазія (часточно вызнаный штат)<ref>[https://gogov.ru/news/905413 Какие страны признали Абхазию независимой на сегодня в 2025 году]</ref> * [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]]Южна Осетія (часточно вызнаный штат)<ref>[https://alphapedia.ru/w/International_recognition_of_Abkhazia_and_South_Ossetia Международное признание Абхазии и Южной Осетии]</ref> * [[Файл:Flag_of_Iraq.svg|межа|20x20пкс]][[Ірак]] * [[Файл:Flag_of_Kuwait_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Кувейт]] * [[Файл:Vlag_bahrein_nu.png|межа|20x20пкс]][[Бахрейн]] * [[Файл:Flag_of_Qatar.svg|межа|20x20пкс]][[Катар]] * [[Файл:Flag_of_Saudi_Arabia.svg|межа|20x20пкс]][[Саудьска Арабія|Саудська Арабія]] * [[Файл:Flag_of_the_Syrian_revolution.svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Сірія]] * [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] * [[Файл:Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Турецька Републіка Северного Ціпруса]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://babel.ua/ru/texts/54622-37-let-nazad-severnyy-kipr-obyavil-o-nezavisimosti-ego-priznaet-i-soderzhit-tolko-turciya-rasskazyvaem-o-stareyshem-zamorozhennom-konflikte-v-evrope-kotoryy-ne-smogli-razreshit-5-gensekov-oon 37 лет назад Северный Кипр объявил о независимости, его признает и содержит только Турция]</ref> * [[Файл:Flag_of_Yemen.svg|межа|20x20пкс]][[Ємен]] * [[Файл:Flag of Eritrea.svg|межа|20x20пкс]][[Ерітрея]] * [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданія]] * [[Файл:Flag_of_Djibouti.svg|межа|20x20пкс]][[Джібуті]] * [[Файл:Flag_of_Ethiopia_(2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Ефіопія]] * [[Файл:Flag_of_Somalia.svg|межа|20x20пкс]][[Сомальско]] * [[Файл:Flag_of_Somaliland.svg|межа|20x20пкс]][[Сомаліленд]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://www.bbc.com/russian/articles/c23ed3v3353o Израиль первым в мире признал независимость Сомалиленда, отколовшегося от Сомали - BBC]</ref> * [[Файл:Flag_of_Uganda.svg|межа|20x20пкс]][[Уганда]] * [[Файл:Flag_of_Kenya.svg|межа|20x20пкс]][[Кенія]] * [[Файл:Flag_of_Tanzania.svg|межа|20x20пкс]][[Танзанія]] * [[Файл:Flag_of_the_Comoros.svg|межа|20x20пкс]][[Коморські островы]] ([[Коморы]]) * [[Файл:Coat_of_Arms_of_Mayotte.svg|межа|20x20пкс]][[Майотта]] * [[Файл:Flag_of_the_French_Southern_and_Antarctic_Lands.svg|межа|20x20пкс]][[Французькі Южні і Антарктичні терріторії]] ** [[Острова Єпарсе]] * [[Файл:Flag_of_Madagascar.svg|межа|20x20пкс]][[Мадаґаскар]] == Хоснує ся як лїтнїй час == * [[Файл:Flag_of_Finland.svg|межа|20x20пкс]][[Фіньско]] * [[Файл:Flag_of_Åland.svg|межа|20x20пкс]][[Аланды|Aланды]] * [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]] * [[Файл:Flag_of_Estonia.svg|межа|20x20пкс]][[Естонія]] * [[Файл:Flag_of_Latvia.svg|межа|20x20пкс]][[Латвія]] * [[Файл:Flag_of_Lithuania.svg|межа|20x20пкс]][[Літва]] * [[Файл:Flag_of_Transnistria_(state).svg|межа|20x20пкс]][[Придністровска Молдавска Републіка|Придністровья]] (невызнаный штат)<ref>[https://suspilne.media/odesa/694702-so-take-neviznane-pridnistrova-ta-za-rahunok-cogo-vono-isnue/ Що таке Придністров'я, невизнана Придністровська молдавська республіка: пояснення — Cуспільне Одеса]</ref> * [[Файл:Flag_of_Greece_(alternative).svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]] * [[Файл:Flag_of_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Ціпрус]] * [[Файл:Flag_of_Lebanon.svg|межа|20x20пкс]][[Лібанон]] * [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраіль]] * [[Файл:Flag_of_Palestine.svg|межа|20x20пкс]][[Палестина (штат)|Палестина]] * [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|межа|20x20пкс]][[Україна]]<ref>[https://news.liga.net/ua/other/news/chy-budemo-perevodyty-hodynnyky-na-litniy-chas-u-2025-rotsi Переведення годинників на літній час 2025 – дата й деталі | Новини України | LIGA.net]</ref> * [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]][[Молдавия|Молдавія]] == Референції == {{Reflist}} == Жрїдла і позначкы == [https://time.is/UTC+3 Точный час UTC+3] {{Переклад|ru|UTC+3:00|142242892}} [[Катеґорія:Часовы зоны]] b4nyhbtvat7ts42r776hlkymirb2icc 175325 175324 2026-10-25T23:15:53Z Fadssdssd 31646 175325 wikitext text/x-wiki [[Файл:Timezones2011 UTC+3.png|thumb|300px|UTC+03:00 – 2011: помаранчова (лїтнїй час на [[Северна півкуля|северній півкулї]]), жовта (цїлорочна), світлобелава (морьскы области)]] '''UTC+3''' (тыж московскый час, білоруськый час, выходоафрицькый час) є третє часове пасмо на світї по середнїм мерідіанї. Як штандартный час ся хоснує в 24 штатах і на 2 теріторіях.<ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 time zone - 3 hours ahead GMT/UTC]</ref><ref>[https://www.timeanddate.com/worldclock/timezone/utc3 Current UTC+3]</ref><ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 Поточний час в часовому поясі і перелік країн в ньому | Dayspedia]</ref> == Цїлый рік == * {{Flagicon|Росія}}[[Росія]] ([[Московскый час]]; часть) ** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Карелія|Карелія]] ** [[Файл:Flag_of_Komi.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Комі]] ** [[Файл:Flag_of_Arkhangelsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Архангельска область]] *** [[Файл:Flag_of_Nenets_Autonomous_District.svg|межа|20x20пкс]][[Ненецькый автономный округ]] *** [[архипелаг|архіпелаг]] [[Нова Земля]] ** [[Файл:Flag_of_Vologda_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Вологодьска область]] ** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]] ** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Pskov_(Pskov_oblast).svg|межа|20x20пкс]]Псковска область ** [[Файл:Flag_of_Saint_Petersburg.svg|межа|20x20пкс]][[Санкт-Петербург]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow,_Russia.svg|межа|20x20пкс]][[Москва]] ** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Брянська область]] ** [[Файл:Flag_of_Vladimir_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Владимірська область]] ** [[Файл:Flag_of_Voronezh_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Воронежська область|Воронезька область]] ** [[Файл:Flag_of_Ivanovo_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Іванівска область|Ивановска область]] ** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калужська область|Калузька область]] ** [[Файл:Flag_of_Kostroma_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Костромська область]] ** [[Файл:Standart_of_governor_Kursk_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Курська область]] ** [[Файл:Flag_of_Lipetsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ліпецька область]] ** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московска область]] ** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловьска область|Орловска область]] ** [[Файл:Flag_of_Ryazan_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Рязанська область]] ** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська облатсь]] ** [[Файл:Flag_of_Tambov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тамбовска область]] ** [[Файл:Flag_of_Tver_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тверська область]] ** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульська область]] ** [[Файл:Flag_of_Yaroslavl_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ярославьска область|Ярославска область]] ** [[Файл:Flag_of_Kirov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Кіровска область]] ** [[Файл:Flag_of_Nizhny_Novgorod_Region.svg|межа|20x20пкс]][[Нижньогородська область]] ** [[Файл:Flag_of_Mari_El.svg|межа|20x20пкс]][[Марій Ел]] ** [[Файл:Flag_of_Tatarstan.svg|межа|20x20пкс]][[Татарстан]] ** [[Файл:Flag_of_Chuvashia.svg|межа|20x20пкс]][[Чувашія|Чувашия]] ** [[Файл:Flag_of_Mordovia.svg|межа|20x20пкс]][[Мордовія]] ** [[Файл:Flag_of_Penza_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Пензеська область]] ** [[Файл:Flag_of_Adygea_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Республіка Адыґея]] ** [[Файл:Flag_of_Volgograd_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Волґоградська область|Волґоґрадська область]] ** [[Файл:Flag_of_Kalmykia.svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Калмыкія|Калмикія]] ** [[Файл:Flag_of_Krasnodar_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Краснодарський край]] ** [[Файл:Flag_of_Crimea_(Latest_version).svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Крым|Республіка Крым]] (спорна авадь окупована терріторія)<ref name=":0">[https://gogov.ru/news/887970#:~:text=%D0%9F%D0%BE%20%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B8%D1%8E%D0%BD%D1%8F%202022%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D0%B8%20%D1%8D%D1%82%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%20%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. Кто признал Крым российским на сегодня: список стран в 2025 году]</ref> ** [[Файл:Flag_of_Rostov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ростовска область]] ** [[Файл:Flag_of_Sevastopol.svg|межа|20x20пкс]][[Севастополь]] (спорна авадь окупована терріторія)<ref name=":0" /> ** [[Файл:Flag_of_Dagestan.svg|межа|20x20пкс]][[Даґестан]] ** [[Файл:Flag_of_Ingushetia.svg|межа|20x20пкс]][[Інґушетія]] ** [[Файл:Flag_of_Kabardino-Balkaria.svg|межа|20x20пкс]][[Кабардино-Балкарія]] ** [[Файл:Flag_of_Karachay-Cherkessia.svg|межа|20x20пкс]]Карачаєво-Черкесія ** [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]][[Северна Осетія|Северна Осетія — Аланія]] ** [[Файл:Flag_of_Stavropol_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Ставропольськый край]] ** [[Файл:Flag_of_the_Chechen_Republic.svg|межа|20x20пкс]][[Чечня]] * [[Файл:Flag_of_Belarus_(darker_colors).svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] * [[Файл:Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg|межа|20x20пкс]]Републіка Абхазія (часточно вызнаный штат)<ref>[https://gogov.ru/news/905413 Какие страны признали Абхазию независимой на сегодня в 2025 году]</ref> * [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]]Южна Осетія (часточно вызнаный штат)<ref>[https://alphapedia.ru/w/International_recognition_of_Abkhazia_and_South_Ossetia Международное признание Абхазии и Южной Осетии]</ref> * [[Файл:Flag_of_Iraq.svg|межа|20x20пкс]][[Ірак]] * [[Файл:Flag_of_Kuwait_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Кувейт]] * [[Файл:Vlag_bahrein_nu.png|межа|20x20пкс]][[Бахрейн]] * [[Файл:Flag_of_Qatar.svg|межа|20x20пкс]][[Катар]] * [[Файл:Flag_of_Saudi_Arabia.svg|межа|20x20пкс]][[Саудьска Арабія|Саудська Арабія]] * [[Файл:Flag_of_the_Syrian_revolution.svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Сірія]] * [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] * [[Файл:Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Турецька Републіка Северного Ціпруса]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://babel.ua/ru/texts/54622-37-let-nazad-severnyy-kipr-obyavil-o-nezavisimosti-ego-priznaet-i-soderzhit-tolko-turciya-rasskazyvaem-o-stareyshem-zamorozhennom-konflikte-v-evrope-kotoryy-ne-smogli-razreshit-5-gensekov-oon 37 лет назад Северный Кипр объявил о независимости, его признает и содержит только Турция]</ref> * [[Файл:Flag_of_Yemen.svg|межа|20x20пкс]][[Ємен]] * [[Файл:Flag of Eritrea.svg|межа|20x20пкс]][[Ерітрея]] * [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданія]] * [[Файл:Flag_of_Djibouti.svg|межа|20x20пкс]][[Джібуті]] * [[Файл:Flag_of_Ethiopia_(2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Ефіопія]] * [[Файл:Flag_of_Somalia.svg|межа|20x20пкс]][[Сомальско]] * [[Файл:Flag_of_Somaliland.svg|межа|20x20пкс]][[Сомаліленд]] (часточно вызнаный штат)<ref>[https://www.bbc.com/russian/articles/c23ed3v3353o Израиль первым в мире признал независимость Сомалиленда, отколовшегося от Сомали - BBC]</ref> * [[Файл:Flag_of_Uganda.svg|межа|20x20пкс]][[Уганда]] * [[Файл:Flag_of_Kenya.svg|межа|20x20пкс]][[Кенія]] * [[Файл:Flag_of_Tanzania.svg|межа|20x20пкс]][[Танзанія]] * [[Файл:Flag_of_the_Comoros.svg|межа|20x20пкс]][[Коморські островы]] ([[Коморы]]) * [[Файл:Coat_of_Arms_of_Mayotte.svg|межа|20x20пкс]][[Майотта]] * [[Файл:Flag_of_the_French_Southern_and_Antarctic_Lands.svg|межа|20x20пкс]][[Французькі Южні і Антарктичні терріторії]] ** [[Острова Єпарсе]] * [[Файл:Flag_of_Madagascar.svg|межа|20x20пкс]][[Мадаґаскар]] == Хоснує ся як лїтнїй час == * [[Файл:Flag_of_Finland.svg|межа|20x20пкс]][[Фіньско]] * [[Файл:Flag_of_Åland.svg|межа|20x20пкс]][[Аланды|Aланды]] * [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]] * [[Файл:Flag_of_Estonia.svg|межа|20x20пкс]][[Естонія]] * [[Файл:Flag_of_Latvia.svg|межа|20x20пкс]][[Латвія]] * [[Файл:Flag_of_Lithuania.svg|межа|20x20пкс]][[Літва]] * [[Файл:Flag_of_Transnistria_(state).svg|межа|20x20пкс]][[Придністровска Молдавска Републіка|Придністровья]] (невызнаный штат)<ref>[https://suspilne.media/odesa/694702-so-take-neviznane-pridnistrova-ta-za-rahunok-cogo-vono-isnue/ Що таке Придністров'я, невизнана Придністровська молдавська республіка: пояснення — Cуспільне Одеса]</ref> * [[Файл:Flag_of_Greece_(alternative).svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]] * [[Файл:Flag_of_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Ціпрус]] * [[Файл:Flag_of_Lebanon.svg|межа|20x20пкс]][[Лібанон]] * [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраіль]] * [[Файл:Flag_of_Palestine.svg|межа|20x20пкс]][[Палестина (штат)|Палестина]] * [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|межа|20x20пкс]][[Україна]]<ref>[https://news.liga.net/ua/other/news/chy-budemo-perevodyty-hodynnyky-na-litniy-chas-u-2025-rotsi Переведення годинників на літній час 2025 – дата й деталі | Новини України | LIGA.net]</ref> * [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]][[Молдавия|Молдавія]] == Референції == {{Reflist}} == Жрїдла і позначкы == [https://time.is/UTC+3 Точный час UTC+3] {{Переклад|ru|UTC+3:00|142242892}} [[Катеґорія:Часовы зоны]] rkoyroywu7drl4f2pjovrgjtahrv348 Санремо 0 22628 175346 173860 2026-10-26T00:09:05Z Flipdot 23893 175346 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261019221630}} {{Непотверджено}} '''Санре́мо''' авадь '''Сан-Ре́мо''' ({{Lang-it|Sanremo}}<ref>Традиционная русская передача отражает вариант написания {{Lang-it|San Remo}}, бывший официальным в [[Фашізм|фашистский]] период.</ref>, [[Лігурійскый язык|ліг]]. Sanremu) — [[Курорт|курортный]] [[Місто|варош]] у [[Італія|Італії]]. Четвертый по величині [[Місто|варош]] у [[Лігурія|Лігурії]] и майвеликый [[Місто|варош]] у провінції [[Имперія (провінція)|Имперія]]. {{Місто|місцёва назва=Sanremu, Sanremo}} Розвитя Санремо ге миженародного курорта начало ся у другӯв половині [[XIX. стороча|XIX]] стороча, а у типирішньых туристӯв сись [[Місто|варош]] изнамый ге [[Місто|варош]] [[казино]] и музыкалного фестиваля, а у послідньый час — и дякувучи новӯв, майдовгӯв у [[Европа|Европі]] 24-кілометровӯв [[Біціґель|біціґильнӯв]] [[Дорога|дорозі]], котру постройили на місті старої [[Желѣзниця|желізници]] и котра проходить по усёму побережу до варощика Сан-Лоренцо-аль-Маре миде приморьскых [[Сосна|сосен]] и [[Пляж|пляжӯв]]. Любителі активных видӯв отдыха годни хосновати для прогулок не леш [[Біціґель|біціґлі]], но и [[Скейтборд|скейтборды]], [[роликы]], и просто совершати піші прогулкы. == Історія == У [[I. стороча до н. е.|I сторочу до н. е.]] [[Місто|варош]] называв ся Матуция по имени [[Вілла|віллы]] началника римського леґіона Гая Матуция, котра была построжна туй. По другӯв май поетичнӯв верзії, назва вароша происходить уд имени богини моря и зорі — Матуты. Покровителём вароша рахує ся сятый Ромул. У VII сторочови у Матуциї проповідовав [[Хрістіанство|християнство]] епископ Ромоло, вӯн помогав людём и творив многі чудеса, за ото го ищи при жизни признали сятым, а варош быв переименованый у ёго честь — Сан-Ромоло, што из часом трансформіровало ся у Сан Ромо, а по тому у Санремо. У XIX сторочови излюбленоє місто отдыха російськой аристократії, особо часто приходила сюды жона [[Николай II. (Росія)|Николая II]] Александров, у 1913 році у варошови для русӯв была осячена православна цирькрв— Храм Христа Спасителя. У [[1896]] році у Санремо умер [[Алфред Нобель]]. У [[1920]] році у варошови пройшла конференція [[Лига Народох|Лігы Націй]], принявша рішіня до пудмандатных територій на Ближню̄м Выходови ([[Сирия|Сирії]], Палестины, [[Лібанон|Лівана]], [[Ірак|Ирака]]). Из [[1951]] року — місто проведеня популярного музыкалного фестиваля італьяньской пісні. Покровителёв вароша честує ся Ромул Ґенуезькый. Динь [[Місто|вароша]] удмічать ся [[13. октобер|13 окто̄вбра]]. == Култура == [[Файл:San-Remo_centre_DSC.jpg|міні|331x331пкс|Алея Санремо]] Неофіціална назва Санремо — «Варош косиць» — объяснять ся повсемістным уращованям [[Гвоздика|гвоздик]] самых разных удтінкӯв, и другых косиць. Им же посященый и особый праздник пуд назвов «Косичні возы», кой справжні вытворы искусства, состоящі из свіжых живых [[Косиця|косиць]], каждый рӯк у кӯнци [[Зима|зимы]] провозять на возах по улицям [[Місто|вароша]], чинючи красноє дійство и привітствувучи [[ярь]]. «Праздник богини Флоры» родив ся у Санремо у [[1904]] році и из часом превратив ся у унікалноє зрілище, увідіти котроє каждый раз старавуть ся около 60 тысяч позерачӯв, спеціално для того приїзжавущі у Санремо. Ищи єдно интересноє дійство, выкликаючоє позӯр ид Санремо — ото раллі (офиціална назва — Rallye Sanremo), єдно из май главных спортивных соревновань вароша и окреса, проводящоє ся туй из [[1928]] року. Кажду [[ярь]] у кӯнци [[Марец|марца]] проводить ся велозаїзд [[Милано|Мілан]] — Санремо. За єден динь біціґлішты мавуть проїхати 290 км, исе єден из самых довгых велозаїздӯв єдного дня, у которому принимавуб участь и таліяньскі, и зарубіжні спортсмены.<div style="width:80%">   </div> == Удкликованя == {{Переклад|ru|Сан-Ремо|121861870}} {{Reflist}} {{Стыржень}} * [http://www.comunedisanremo.it Санремо] * [http://www.sanremo.rai.it Фестиваль у Санремо] * [https://web.archive.org/web/20130205083212/http://www.sanremoguide.it/ Путеводитель по Санремо] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Італії]] [[Катеґорія:Курорты]] [[Катеґорія:Курорты Італії]] [[Катеґорія:Санремо]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Италии]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] j2kdd2pfxbgcxzf8f2b98ae5a2nz1i9 175422 175346 2026-10-26T02:04:30Z Halajkovič 33393 /* */ +выправлїня хыбы;) 175422 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261019221630}} {{Непотверджено}} '''Санре́мо''' авадь '''Сан-Ре́мо''' ({{Lang-it|Sanremo}}<ref>Традиционная русинская передача отражает вариант написания {{Lang-it|San Remo}}, бывший официальным в [[Фашізм|фашистский]] период.</ref>, [[Лігурійскый язык|ліг]]. Sanremu) — [[Курорт|курортный]] [[Місто|варош]] у [[Італія|Італії]]. Четвертый по величині [[Місто|варош]] у [[Лігурія|Лігурії]] и майвеликый [[Місто|варош]] у провінції [[Имперія (провінція)|Имперія]]. {{Місто|місцёва назва=Sanremu, Sanremo}} Розвитя Санремо ге миженародного курорта начало ся у другӯв половині [[XIX. стороча|XIX]] стороча, а у типирішньых туристӯв сись [[Місто|варош]] изнамый ге [[Місто|варош]] [[казино]] и музыкалного фестиваля, а у послідньый час — и дякувучи новӯв, майдовгӯв у [[Европа|Европі]] 24-кілометровӯв [[Біціґель|біціґильнӯв]] [[Дорога|дорозі]], котру постройили на місті старої [[Желѣзниця|желізници]] и котра проходить по усёму побережу до варощика Сан-Лоренцо-аль-Маре миде приморьскых [[Сосна|сосен]] и [[Пляж|пляжӯв]]. Любителі активных видӯв отдыха годни хосновати для прогулок не леш [[Біціґель|біціґлі]], но и [[Скейтборд|скейтборды]], [[роликы]], и просто совершати піші прогулкы. == Історія == У [[I. стороча до н. е.|I сторочу до н. е.]] [[Місто|варош]] называв ся Матуция по имени [[Вілла|віллы]] началника римського леґіона Гая Матуция, котра была построжна туй. По другӯв май поетичнӯв верзії, назва вароша происходить уд имени богини моря и зорі — Матуты. Покровителём вароша рахує ся сятый Ромул. У VII сторочови у Матуциї проповідовав [[Хрістіанство|християнство]] епископ Ромоло, вӯн помогав людём и творив многі чудеса, за ото го ищи при жизни признали сятым, а варош быв переименованый у ёго честь — Сан-Ромоло, што из часом трансформіровало ся у Сан Ромо, а по тому у Санремо. У XIX сторочови излюбленоє місто отдыха російськой аристократії, особо часто приходила сюды жона [[Николай II. (Росія)|Николая II]] Александров, у 1913 році у варошови для русӯв была осячена православна цирькрв— Храм Христа Спасителя. У [[1896]] році у Санремо умер [[Алфред Нобель]]. У [[1920]] році у варошови пройшла конференція [[Лига Народох|Лігы Націй]], принявша рішіня до пудмандатных територій на Ближню̄м Выходови ([[Сирия|Сирії]], Палестины, [[Лібанон|Лівана]], [[Ірак|Ирака]]). Из [[1951]] року — місто проведеня популярного музыкалного фестиваля італьяньской пісні. Покровителёв вароша честує ся Ромул Ґенуезькый. Динь [[Місто|вароша]] удмічать ся [[13. октобер|13 окто̄вбра]]. == Култура == [[Файл:San-Remo_centre_DSC.jpg|міні|331x331пкс|Алея Санремо]] Неофіціална назва Санремо — «Варош косиць» — объяснять ся повсемістным уращованям [[Гвоздика|гвоздик]] самых разных удтінкӯв, и другых косиць. Им же посященый и особый праздник пуд назвов «Косичні возы», кой справжні вытворы искусства, состоящі из свіжых живых [[Косиця|косиць]], каждый рӯк у кӯнци [[Зима|зимы]] провозять на возах по улицям [[Місто|вароша]], чинючи красноє дійство и привітствувучи [[ярь]]. «Праздник богини Флоры» родив ся у Санремо у [[1904]] році и из часом превратив ся у унікалноє зрілище, увідіти котроє каждый раз старавуть ся около 60 тысяч позерачӯв, спеціално для того приїзжавущі у Санремо. Ищи єдно интересноє дійство, выкликаючоє позӯр ид Санремо — ото раллі (офиціална назва — Rallye Sanremo), єдно из май главных спортивных соревновань вароша и окреса, проводящоє ся туй из [[1928]] року. Кажду [[ярь]] у кӯнци [[Марец|марца]] проводить ся велозаїзд [[Милано|Мілан]] — Санремо. За єден динь біціґлішты мавуть проїхати 290 км, исе єден из самых довгых велозаїздӯв єдного дня, у которому принимавуб участь и таліяньскі, и зарубіжні спортсмены.<div style="width:80%">   </div> == Удкликованя == {{Переклад|ru|Сан-Ремо|121861870}} {{Reflist}} {{Стыржень}} * [http://www.comunedisanremo.it Санремо] * [http://www.sanremo.rai.it Фестиваль у Санремо] * [https://web.archive.org/web/20130205083212/http://www.sanremoguide.it/ Путеводитель по Санремо] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Італії]] [[Катеґорія:Курорты]] [[Катеґорія:Курорты Італії]] [[Катеґорія:Санремо]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Италии]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] 741n2pfqtztqtvpojuv8uhjs1z5ooho 175425 175422 2026-10-26T09:10:12Z Rue323 31002 /* Удкликованя */ 175425 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261019221630}} {{Непотверджено}} '''Санре́мо''' авадь '''Сан-Ре́мо''' ({{Lang-it|Sanremo}}<ref>Традиционная русинская передача отражает вариант написания {{Lang-it|San Remo}}, бывший официальным в [[Фашізм|фашистский]] период.</ref>, [[Лігурійскый язык|ліг]]. Sanremu) — [[Курорт|курортный]] [[Місто|варош]] у [[Італія|Італії]]. Четвертый по величині [[Місто|варош]] у [[Лігурія|Лігурії]] и майвеликый [[Місто|варош]] у провінції [[Имперія (провінція)|Имперія]]. {{Місто|місцёва назва=Sanremu, Sanremo}} Розвитя Санремо ге миженародного курорта начало ся у другӯв половині [[XIX. стороча|XIX]] стороча, а у типирішньых туристӯв сись [[Місто|варош]] изнамый ге [[Місто|варош]] [[казино]] и музыкалного фестиваля, а у послідньый час — и дякувучи новӯв, майдовгӯв у [[Европа|Европі]] 24-кілометровӯв [[Біціґель|біціґильнӯв]] [[Дорога|дорозі]], котру постройили на місті старої [[Желѣзниця|желізници]] и котра проходить по усёму побережу до варощика Сан-Лоренцо-аль-Маре миде приморьскых [[Сосна|сосен]] и [[Пляж|пляжӯв]]. Любителі активных видӯв отдыха годни хосновати для прогулок не леш [[Біціґель|біціґлі]], но и [[Скейтборд|скейтборды]], [[роликы]], и просто совершати піші прогулкы. == Історія == У [[I. стороча до н. е.|I сторочу до н. е.]] [[Місто|варош]] называв ся Матуция по имени [[Вілла|віллы]] началника римського леґіона Гая Матуция, котра была построжна туй. По другӯв май поетичнӯв верзії, назва вароша происходить уд имени богини моря и зорі — Матуты. Покровителём вароша рахує ся сятый Ромул. У VII сторочови у Матуциї проповідовав [[Хрістіанство|християнство]] епископ Ромоло, вӯн помогав людём и творив многі чудеса, за ото го ищи при жизни признали сятым, а варош быв переименованый у ёго честь — Сан-Ромоло, што из часом трансформіровало ся у Сан Ромо, а по тому у Санремо. У XIX сторочови излюбленоє місто отдыха російськой аристократії, особо часто приходила сюды жона [[Николай II. (Росія)|Николая II]] Александров, у 1913 році у варошови для русӯв была осячена православна цирькрв— Храм Христа Спасителя. У [[1896]] році у Санремо умер [[Алфред Нобель]]. У [[1920]] році у варошови пройшла конференція [[Лига Народох|Лігы Націй]], принявша рішіня до пудмандатных територій на Ближню̄м Выходови ([[Сирия|Сирії]], Палестины, [[Лібанон|Лівана]], [[Ірак|Ирака]]). Из [[1951]] року — місто проведеня популярного музыкалного фестиваля італьяньской пісні. Покровителёв вароша честує ся Ромул Ґенуезькый. Динь [[Місто|вароша]] удмічать ся [[13. октобер|13 окто̄вбра]]. == Култура == [[Файл:San-Remo_centre_DSC.jpg|міні|331x331пкс|Алея Санремо]] Неофіціална назва Санремо — «Варош косиць» — объяснять ся повсемістным уращованям [[Гвоздика|гвоздик]] самых разных удтінкӯв, и другых косиць. Им же посященый и особый праздник пуд назвов «Косичні возы», кой справжні вытворы искусства, состоящі из свіжых живых [[Косиця|косиць]], каждый рӯк у кӯнци [[Зима|зимы]] провозять на возах по улицям [[Місто|вароша]], чинючи красноє дійство и привітствувучи [[ярь]]. «Праздник богини Флоры» родив ся у Санремо у [[1904]] році и из часом превратив ся у унікалноє зрілище, увідіти котроє каждый раз старавуть ся около 60 тысяч позерачӯв, спеціално для того приїзжавущі у Санремо. Ищи єдно интересноє дійство, выкликаючоє позӯр ид Санремо — ото раллі (офиціална назва — Rallye Sanremo), єдно из май главных спортивных соревновань вароша и окреса, проводящоє ся туй из [[1928]] року. Кажду [[ярь]] у кӯнци [[Марец|марца]] проводить ся велозаїзд [[Милано|Мілан]] — Санремо. За єден динь біціґлішты мавуть проїхати 290 км, исе єден из самых довгых велозаїздӯв єдного дня, у которому принимавуб участь и таліяньскі, и зарубіжні спортсмены.<div style="width:80%">   </div> == Удкликованя == {{Стыржень}} * [http://www.comunedisanremo.it Санремо] * [http://www.sanremo.rai.it Фестиваль у Санремо] * [https://web.archive.org/web/20130205083212/http://www.sanremoguide.it/ Путеводитель по Санремо] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Італії]] [[Катеґорія:Курорты]] [[Катеґорія:Курорты Італії]] [[Катеґорія:Санремо]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Италии]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] tpohzodj47nvoefygh8w4j859g31mv2 Контіненталный Кітай 0 22640 175357 175213 2026-10-26T00:49:12Z Flipdot 23893 175357 wikitext text/x-wiki [[File:MainlandChina.png|thumb|Релатівне положіня контіненталного Кітаю, [[Гонконґ]]у, [[Макао]] і [[Тайван]]у на основі [[де факто]] контролёваных граніць]] '''Контінентáлный Кітáй''' є політічный і правный термін, повязаный з Кітаём. В законах [[Кітайска Народна Републіка|Кітайской людовой републікы]] і єй шпеціалных адміністратівных областів ся „контіненталный Кітай“ (знама ай як „контінент“, „отцюзнина“)<ref name="法规PRC4">{{Cite web |title=教育部、国务院台办关于做好在祖国大陆高校学习的台湾学生教育和管理工作的通知 |url=http://www.moe.gov.cn/jyb_xxgk/gk_gbgg/moe_0/moe_9/moe_40/tnull_115.html |accessdate=2019-03-13 |language=zh-cn |dead-url=no |website=[[中华人民共和国教育部]] |location=北京 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200204054048/http://www.moe.gov.cn/jyb_xxgk/gk_gbgg/moe_0/moe_9/moe_40/tnull_115.html |archive-date=2020-02-04 }}</ref> односить до законной теріторії Кітайской людовой републікы за вынятком [[Гонконґ]]у, Макао і [[Тайван]]у <ref name="法规H1"/><ref name="法规M1"/><ref name="法规PRC3甲" /><ref>{{cite web |title= 台湾居民定居证明签发服务指南 |url= https://www.nia.gov.cn/n741445/n741604/n741658/c815913/content.html |website= 国家移民管理局 |access-date= 2021-05-28 |archive-date= 2021-05-30 |archive-url= https://web.archive.org/web/20210530102151/https://www.nia.gov.cn/n741445/n741604/n741658/c815913/content.html |dead-url= no }}</ref>, де ся хоснує термін „контіненталный Кітай“. В законнах Кітайской републікы якы реґулують одношіня меджі Тайванём і контіненталнов теріторіёв, як є закон о одношіню меджі обывателями теріторії Тайвану і контіненталнов теріторіёв, ся під терміном „контіненталный“ (або контіненталнов частёв Кітаю<ref name="报道0313A">{{Cite web |title=陸委會發表嚴正聲明，中國大陸政治干預我無法參與今年國際民航組織大會，政府表達強烈不滿與遺憾 |url=https://www.mac.gov.tw/News_Content.aspx?n=B383123AEADAEE52&s=F4125F199BC350B7 |accessdate=2019-03-13 |language=zh-hant |dead-url=no |website=[[中華民國大陸委員會]] |location=台北 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190501161336/https://www.mac.gov.tw/News_Content.aspx?n=B383123AEADAEE52&s=F4125F199BC350B7 |archive-date=2019-05-01 }}</ref> або просто контіненталный Кітай) односить до леґалных теріторій Кітайской републікы, за вынятком теріторії Тайвану; залежно од конкретных припадах<ref name="法规ROC11" /><ref>{{cite web |title=2月6日起全中國大陸(含港澳)列二級以上流行地區，居住中國大陸各省市陸人暫緩入境 |url=https://www.cdc.gov.tw/Bulletin/Detail/d8IEMvgt20oaB7rIu8ygaQ?typeid=9 |language=zh-hant |website=[[中華民國衛生福利部]] |publisher=疾病管制署 |accessdate=2020-02-05 |archive-date=2020-03-31 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200331163146/https://www.cdc.gov.tw/Bulletin/Detail/d8IEMvgt20oaB7rIu8ygaQ?typeid=9 |dead-url=no }}</ref> ся тоты три міста тыж будуть називати „контінент, Гонконґ, Макао“ або „Кітай, Гонконґ, Макао“<ref>[https://covid19.mohw.gov.tw/ch/cp-4822-53552-205.html 國人如有中港澳旅遊史，需居家檢疫14天] - 臺灣嚴重特殊傳染性肺炎(COVID 19)防疫關鍵決策網</ref><ref>[https://news.pts.org.tw/article/704091 國安局：臺灣人入境中港澳 被問話的案例增加] - 公視新聞網</ref>. Як правный термін ся „контіненталный Кітай“ часто хоснує в контекстах, котры ся указує як тотожне з Тайванём, окрем того ся термін „контіненталный Кітай“ хоснує ай в політічных і економічных термінах, ґеоґрафічных науках, академічных діскусіях і т.д., особливо в політічных і економіяных одношінях Кітайской людовой републікы. == Референції == {{reflist}} == См. тыж == * [[Кітай]] * [[Кітайска Народна Републіка|Кітайска людова републіка]] * [[Тайван|Кітайска републіка]] {{stub}} 78o8o92f31xb0ihobg6khvfzol9z8nt Актюбінська область 0 22698 175331 173407 2026-10-25T23:47:17Z Halajkovič 33393 175331 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Актюбі́ньска о́бласть'''&nbsp;([[Російскый язык|рус.]] ''Актюбинская область'', [[Казахськый язык|каз.]] ''Ақтөбе облысы'') — [[область]] на [[Запад|западови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Актобе]]. == Історія == [[Область]] сотворена у [[1932]] році. Адміністративный центр раз ся называв — [[Актобе|Актюбіньск]]. == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: • [[Актобе]] • [[Кандышагаш]] • [[Хромтау]] • [[Шалкар (Актюбіньска область)|Шалкар]] • [[Алга (варош)|Алга]] == Обывательство == [[Обывательство]] — &nbsp;[[2021]]; 757768 у [[2009]], 682558 у [[1999]], 735380 у [[1989]]). [[Обывательство]] Актюбіньской области&nbsp;— поліетнічноє. Націоналный состав обывательства станом на [[2016]] рӯк: * [[казахы]]&nbsp;— 681871 особа (81,68&nbsp;%) * [[русы]]&nbsp;— 100934 особы (12,09&nbsp;%) * [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 22906 особ * [[татары]]&nbsp;— 9394 особы * [[німці]]&nbsp;— 5703 особы * [[корейці]]&nbsp;— 1466 особ * [[молдаване]]&nbsp;— 1427 особ * [[чеченці]]&nbsp;— 1304 особы * [[узбекы]]&nbsp;— 1301 особа * [[Білорусины|білорусы]]&nbsp;— 1218 особ * [[азербайджанці]]&nbsp;— 1188 особ * [[башкиры]]&nbsp;— 787 особ * [[болгары]]&nbsp;— 704 особы * [[армяне]]&nbsp;— 520 особ * [[чуваши]]&nbsp;— 253 особы * [[марійці]]&nbsp;— 251 особа * [[мордва]]&nbsp;— 195 особ * инні&nbsp;— 3386 осіб == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20130824090957/http://www.aktobe.gov.kz/ Офіціалный сайт акімата Актюбіньской області]и {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130824090957/http://www.aktobe.gov.kz/|date=24 серпня 2013}}  , {{Ref-en}}, {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/Актюбінська-область Погода у Актюбіньскӯв области. Казахстан] * [https://web.archive.org/web/20121204050537/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=2 Казахстан. Актюбіньска область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121204050537/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=2|date=4 грудня 2012}} {{Ref-ru}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Актюбіньска область]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] ii5bpaqtjdzsroc4stvr9d7kpscupvi Шымкент 0 22711 175339 174509 2026-10-25T23:54:31Z Halajkovič 33393 +50 одтїнків недержавных языків 175339 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Шымке́нт''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Шымкент'', [[Російскый язык|рус.]] ''Шымкент''), [[Узбецькый язык|узб.]] ''Chimkent'', [[Кырґызськый язык|кыр.]] ''Чымкент'') — [[Місто|варош]] на [[Юг|югови]] [[Казахстан|Казахстана]]. {{Місто|перша змінка=1365}} == Етимолоґія == Назва Шымкент происходить уд двох тюркськых слӯв '''чим'''&nbsp;— ''дерн'', ''трава'' и '''кент'''&nbsp;— ''варош.'' == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1365]] році. == Адміністративноє діленя == У [[Авґуст|авґустови]] [[2014]] року у [[Місто|варошови]] быв сотвореный четвертый район&nbsp;— Каратауськый<ref>{{Cite web |url=http://otyrar.kz/2014/08/novyj-rajon-shymkenta-nazvali-karatau/ |title=Архівована копія |access-date=12 грудня 2014 |archivedate=13 грудня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141213014217/http://otyrar.kz/2014/08/novyj-rajon-shymkenta-nazvali-karatau/ }}</ref>, у [[Авґуст|авґустови]] [[2022]] року&nbsp;— пятый район Тураньскый. {| class="wikitable sortable" align="center" |+ !Адміністративна єдениця !Площадь, км²<ref>{{Cite web|Акимат города Шымкент |url=https://www.youtube.com/watch?v=JP2MaB7Ocpw |title=ШЫМКЕНТКЕ ҚОШ КЕЛДІҢІЗДЕР! |publisher=Шымкент қаласы әкімдігі |date=19 жовтня 2015 |work=YouTube |access-date=8 лютого 2025 }}</ref> !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |[[Абайськый район (Шымкент)|Абайськый район]] | align="right" |240,0 | align="right" |249458 | align="right" |332827 |- |[[Аль-Фарабійськый район]] | align="right" |130,7 | align="right" |165108 | align="right" |191578 |- |[[Єнбекшиньскый район|Єнбекшиньскшй район]] | align="right" |220,8 | align="right" |228712 | align="right" |264328 |- |[[Каратауськый район]] | align="right" |190,5 | align="right" |87595 | align="right" |323745 |- |[[Тураньскый район]] | align="right" |360,3 | align="right" | - | align="right" | - |+ |} == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} * Аркуш карти K-42-68. Масштаб: 1 : 100 000. <nowiki><span class="mw-reference-text reference-text" id="mw-reference-text-cite_note-kaz-pop-stat-2021-1">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</span></nowiki>(рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості. * [http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=42.362603&lon=69.592896&z=10&m=b&show=/1919762/uk/2 На Вікімапії] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/61CZ2O6Sc?url=http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=42.362603&lon=69.592896&z=10&m=b&show=/1919762/uk/2|date=25 серпня 2011}} [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Вароші Казахстана]] [[Катеґорія:Шымкент]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Казахстана]] tm7mwfoyhsh39v9kn5kjz3ikvj49339 175340 175339 2026-10-25T23:54:52Z Halajkovič 33393 +мала корекція 175340 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Шымке́нт''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Шымкент'', [[Російскый язык|рус.]] ''Шымкент'', [[Узбецькый язык|узб.]] ''Chimkent'', [[Кырґызськый язык|кыр.]] ''Чымкент'') — [[Місто|варош]] на [[Юг|югови]] [[Казахстан|Казахстана]]. {{Місто|перша змінка=1365}} == Етимолоґія == Назва Шымкент происходить уд двох тюркськых слӯв '''чим'''&nbsp;— ''дерн'', ''трава'' и '''кент'''&nbsp;— ''варош.'' == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1365]] році. == Адміністративноє діленя == У [[Авґуст|авґустови]] [[2014]] року у [[Місто|варошови]] быв сотвореный четвертый район&nbsp;— Каратауськый<ref>{{Cite web |url=http://otyrar.kz/2014/08/novyj-rajon-shymkenta-nazvali-karatau/ |title=Архівована копія |access-date=12 грудня 2014 |archivedate=13 грудня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141213014217/http://otyrar.kz/2014/08/novyj-rajon-shymkenta-nazvali-karatau/ }}</ref>, у [[Авґуст|авґустови]] [[2022]] року&nbsp;— пятый район Тураньскый. {| class="wikitable sortable" align="center" |+ !Адміністративна єдениця !Площадь, км²<ref>{{Cite web|Акимат города Шымкент |url=https://www.youtube.com/watch?v=JP2MaB7Ocpw |title=ШЫМКЕНТКЕ ҚОШ КЕЛДІҢІЗДЕР! |publisher=Шымкент қаласы әкімдігі |date=19 жовтня 2015 |work=YouTube |access-date=8 лютого 2025 }}</ref> !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |[[Абайськый район (Шымкент)|Абайськый район]] | align="right" |240,0 | align="right" |249458 | align="right" |332827 |- |[[Аль-Фарабійськый район]] | align="right" |130,7 | align="right" |165108 | align="right" |191578 |- |[[Єнбекшиньскый район|Єнбекшиньскшй район]] | align="right" |220,8 | align="right" |228712 | align="right" |264328 |- |[[Каратауськый район]] | align="right" |190,5 | align="right" |87595 | align="right" |323745 |- |[[Тураньскый район]] | align="right" |360,3 | align="right" | - | align="right" | - |+ |} == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} * Аркуш карти K-42-68. Масштаб: 1 : 100 000. <nowiki><span class="mw-reference-text reference-text" id="mw-reference-text-cite_note-kaz-pop-stat-2021-1">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</span></nowiki>(рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості. * [http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=42.362603&lon=69.592896&z=10&m=b&show=/1919762/uk/2 На Вікімапії] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/61CZ2O6Sc?url=http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=42.362603&lon=69.592896&z=10&m=b&show=/1919762/uk/2|date=25 серпня 2011}} [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Вароші Казахстана]] [[Катеґорія:Шымкент]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Казахстана]] 7nh4boh2l12ndkt39vmsa1ga66toq65 Жамбыльська область 0 22712 175336 173404 2026-10-25T23:50:50Z Halajkovič 33393 +50 одтїнків недержавных языків 175336 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Жамбы́льска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Жамбыл облысы'', [[Російскый язык|рус.]] ''Жамбылская область'') — [[область]] на [[Юг|югови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Тараз]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[14. октобер|14 окто̄вбра]] [[1939]] року. [[2. септембер|2 септембра]] [[2019]] року у состав области была уключена територія площадёв 10,92 км² из состава [[Алматыньска область|Алматыньской области]]. == Адміністративноє діленя == [[Область]] поділена на 10 районӯв тай 1 вароську адміністрацію: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Населення,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[1999]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2009]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2021]]) !Центр !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Байзацькый район | align="right" |4500 | align="right" |64417 | align="right" |69495 | align="right" |83931 | align="right" |102864 |Сарикемер | align="right" |18 | align="right" |43 |- |2 |Жамбыльскый район | align="right" |4300 | align="right" |61234 | align="right" |65441 | align="right" |73313 | align="right" |86564 |Асса | align="right" |17 | align="right" |42 |- |3 |Жуалиньскый район | align="right" |4200 | align="right" |46011 | align="right" |47427 | align="right" |50391 | align="right" |54072 |імені Бауиржана Момишули | align="right" |14 | align="right" |49 |- |4 |Кордайськый район | align="right" |8983,92 | align="right" |109604 | align="right" |104652 | align="right" |124684 | align="right" |156270 |Кордай | align="right" |19 | align="right" |41 |- |5 |Меркеньскый район | align="right" |7100 | align="right" |75622 | align="right" |73698 | align="right" |76753 | align="right" |87864 |Мерке | align="right" |14 | align="right" |45 |- |6 |Мойинкумськый район | align="right" |50400 | align="right" |46307 | align="right" |34316 | align="right" |31130 | align="right" |28752 |Мойинкум | align="right" |16 | align="right" |24 |- |7 |Сарысуськый район | align="right" |31300 | align="right" |81192 | align="right" |48594 | align="right" |41105 | align="right" |43538 |Жанатас | align="right" |10 | align="right" |25 |- |8 |Таласькый район | align="right" |12200 | align="right" |76468 | align="right" |53451 | align="right" |50537 | align="right" |48453 |Каратау | align="right" |14 | align="right" |24 |- |9 |Турара Рискулова район | align="right" |10500 | align="right" |65388 | align="right" |61454 | align="right" |63691 | align="right" |67216 |Кулан | align="right" |15 | align="right" |42 |- |10 |Шуськый район | align="right" |12030,30 | align="right" |102075 | align="right" |95380 | align="right" |94669 | align="right" |105298 |Толе-бі | align="right" |19 | align="right" |35 |- |11 |Таразька м.а. | align="right" | - | align="right" |310679 | align="right" |335154 | align="right" |331925 | align="right" |418368 |Тараз | align="right" | - | align="right" |1 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Тараз''' | align="right" |306715 | align="right" |330125 | align="right" |320634 | align="right" |418368 |- |2 |'''Шу''' | align="right" |37395 | align="right" |34999 | align="right" |36531 | align="right" |44814 |- |3 |Кордай | align="right" |23345 | align="right" |24854 | align="right" |27443 | align="right" |38012 |- |4 |Сарыкемер | align="right" |14743 | align="right" |15563 | align="right" |24314 | align="right" |32043 |- |5 |'''Каратау''' | align="right" |41825 | align="right" |28281 | align="right" |26639 | align="right" |28045 |- |6 |'''Жанатас''' | align="right" |53401 | align="right" |25927 | align="right" |20731 | align="right" |25018 |- |7 |Толе-бі | align="right" |16348 | align="right" |17860 | align="right" |19000 | align="right" |19771 |- |8 |Сортобе | align="right" |8400 | align="right" |10758 | align="right" |14646 | align="right" |19458 |- |9 |Кулан | align="right" |13261 | align="right" |12294 | align="right" |15380 | align="right" |18572 |- |10 |Масанчі | align="right" |7398 | align="right" |8926 | align="right" |13606 | align="right" |17631 |- |11 |Мерке | align="right" |16726 | align="right" |12882 | align="right" |13467 | align="right" |17133 |- |12 |имени Бауиржана Момышулы | align="right" |10664 | align="right" |11687 | align="right" |12491 | align="right" |15284 |- |13 |Асса | align="right" |8189 | align="right" |7868 | align="right" |8640 | align="right" |12892 |- |14 |Сарымолдаєва | align="right" |4363 | align="right" |8241 | align="right" |8422 | align="right" |11556 |- |15 |Луговоє | align="right" |10449 | align="right" |9876 | align="right" |10242 | align="right" |10872 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 1199259 особ ([[2021]]; 1022129 у [[2009]], 989062 у [[1999]], 1038997 у [[1989]]). === Націоналный состав === Обывательство Жамбыльской области&nbsp;— поліетнічноє. Станом на [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 69,2&nbsp;%, инні&nbsp;— 30,8&nbsp;%: * [[Казахстан|казахы]]&nbsp;— 722627 особ (69,23&nbsp;%) * [[русы]]&nbsp;— 141829 особ (13,59&nbsp;%) * [[дунганы]]&nbsp;— 42404 особы (4,06&nbsp;%) * [[Турци|туркы]]&nbsp;— 29354 особы (2,81&nbsp;%) * [[узбекы]]&nbsp;— 24986 особ (2,39&nbsp;%) * [[курды]]&nbsp;— 13220 особ (1,27&nbsp;%) * [[корейці]]&nbsp;— 12452 особы (1,19&nbsp;%) * [[азербайджанці]]&nbsp;— 12185 особ (1,17&nbsp;%) * [[татары]]&nbsp;— 10651 особа (1,02&nbsp;%) * [[кыргызы]]&nbsp;— 7752 особы (0,74&nbsp;%) * [[німці]]&nbsp;— 6695 особ (0,64&nbsp;%) * [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 3888 особ (0,37&nbsp;%) * [[уйгуры]]&nbsp;— 2783 особы (0,27&nbsp;%) * [[чеченці]]&nbsp;— 2548 особ (0,24&nbsp;%) * [[грекы]]&nbsp;— 1637 особ (0,16&nbsp;%) * [[Білорусины|білорусы]]&nbsp;— 870 особ (0,08&nbsp;%) * инні&nbsp;— 7962 особы (0,76&nbsp;%) == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.zhambyl.kz Офіційний сайт акимату Жамбилської області] [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20120918230354/http://www.kaz.stat.kz/digital/naselsenie_kz/Pages/default.aspx Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення] [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20090524025325/http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=224976685 Карта області на Рубриконі] [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.] * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/жамбилська-область Погода у Жамбилській області. Казахстан] [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20120914180230/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=6 Казахстан. Жамбилська область] [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Основаны 1939]] [[Катеґорія:Тараз]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:СССР]] jofrr9o9q1tvj9xp62cf8kjkymc76xz Карагандынська область 0 22723 175326 173435 2026-10-25T23:42:19Z Halajkovič 33393 +50 одтїнків недержавных языків 175326 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Караганды́ньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Қарағанды облысы'', [[Російскый язык|рус.]] ''Карагандинская область'') — [[область]] у [[Центр|центрови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Караганда]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[10. марец|10 марца]] [[1932]] року. Застройка области из сотворіням промышленной инфраструктуры зачала ся у рокы [[Йосиф Сталин|сталіньской]] индустріалізації силами заключеных и спецпоселенцю̄в, миже якых было дуже много [[Русы|русӯв]] и [[Українцї|украйинцю̄в]]&nbsp;— до днись ся сохранила велика [[Русы|руська]] и [[Українцї|украйиньска]] [[Громада|община]]. Далшыми волнами переселеня словян были кампанія «освоєня цілины и перелоговых земиль», проґрамы переселеня тай цілёвого направліня выпускникӯв вышӯв [[8. юн|8 юна]] [[2022]] року из [[Запад|западной]] части [[Область|области]] была сотворена нова [[Улытауська область]]. == Адміністративноє діленя == У состав области уходять 7 районӯв и 6 вароськых адміністрацій, прируняных до районӯв: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Центр !АО !НП |- |1 |Абайськый район | align="right" |6725,29 | align="right" |91425 | align="right" |69149 | align="right" |57207 | align="right" |59241 |Абай | align="right" |15 | align="right" |37 |- |2 |Актогайськый район | align="right" |51996,75 | align="right" |32809 | align="right" |24051 | align="right" |19233 | align="right" |16198 |Актогай | align="right" |17 | align="right" |36 |- |3 |Бухар-Жырауськых район | align="right" |14365,68 | align="right" |77700 | align="right" |65774 | align="right" |60010 | align="right" |54003 |Ботакара | align="right" |29 | align="right" |67 |- |4 |Каркараліньскый район | align="right" |35472,36 | align="right" |69082 | align="right" |52762 | align="right" |42722 | align="right" |31495 |Каркараліньск | align="right" |25 | align="right" |72 |- |5 |Нуриньскый район | align="right" |46326,30 | align="right" |47706 | align="right" |39236 | align="right" |26177 | align="right" |22655 |Нура | align="right" |25 | align="right" |36 |- |6 |Осакаровськый район | align="right" |11261,47 | align="right" |55763 | align="right" |44317 | align="right" |35221 | align="right" |30467 |Осакаровка | align="right" |23 | align="right" |55 |- |7 |Шетськый район | align="right" |65694,05 | align="right" |73234 | align="right" |54341 | align="right" |45715 | align="right" |38549 |Аксу-Аюлы | align="right" |25 | align="right" |73 |- |8 |Балхашська в.а. | align="right" |5915,91 | align="right" |100533 | align="right" |74517 | align="right" |75453 | align="right" |78084 |Балхаш | align="right" |2 | align="right" |3 |- |9 |Караґандыньска в.а. | align="right" |497,80 | align="right" |613971 | align="right" |437177 | align="right" |460039 | align="right" |509027 |[[Караганда]] | align="right" | - | align="right" |2 |- |10 |Приозерьска в.а. | align="right" |54,52 | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |Приозерьск | align="right" | - | align="right" |1 |- |11 |Сараньска в.а. | align="right" |161,04 | align="right" |77896 | align="right" |52217 | align="right" |50310 | align="right" |42646 |Сарань | align="right" |1 | align="right" |2 |- |12 |Теміртауська в.а. | align="right" |311,47 | align="right" |226983 | align="right" |181344 | align="right" |176496 | align="right" |176870 |Теміртау | align="right" |1 | align="right" |2 |- |13 |Шахтиньска в.а. | align="right" |236,19 | align="right" |96654 | align="right" |66593 | align="right" |56001 | align="right" |58164 |Шахтиньск | align="right" |3 | align="right" |4 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''[[Караганда]]''' | align="right" |613797 | align="right" |436864 | align="right" |459778 | align="right" |508824 |- |2 |'''Теміртау''' | align="right" |212382 | align="right" |170481 | align="right" |169590 | align="right" |171019 |- |3 |'''Балхаш''' | align="right" |86609 | align="right" |65431 | align="right" |68833 | align="right" |75548 |- |4 |'''Шахтиньск''' | align="right" |64862 | align="right" |58652 | align="right" |35997 | align="right" |38923 |- |5 |'''Сарань''' | align="right" |63624 | align="right" |42957 | align="right" |42058 | align="right" |33699 |- |6 |'''Абай''' | align="right" |46533 | align="right" |33066 | align="right" |25550 | align="right" |28602 |- |7 |'''Приозерьск''' | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |+ |} == Обывательство == [[Обывательство]] Караґандыньской области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значителну часть обывательства области становлять казахы&nbsp;— 44,7&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 39,2&nbsp;%, [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 4,6&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 2,9&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 2,5&nbsp;%. Инні націоналності становлять мало бӯлше 5,5&nbsp;%. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.karaganda-region.kz/ Офіційний сайт акимату Карагандинської області] [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}} * [http://www.karcci.kz/ Торгово-промислова палата Карагандинської області] [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20121203160939/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=8 Казахстан. Карагандинская область] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/карагандинська-область Погода у Карагандинській області. Казахстан] [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Караґандыньска область]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1932]] [[Катеґорія:Казахстан]] klh8o9alp0399byb7unoh9h60qk7xvu 175328 175326 2026-10-25T23:43:47Z Flipdot 23893 175328 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Регион}} '''Караганды́ньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Қарағанды облысы'', [[Російскый язык|рус.]] ''Карагандинская область'') — [[область]] у [[Центр|центрови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Караганда]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[10. марец|10 марца]] [[1932]] року. Застройка области из сотворіням промышленной инфраструктуры зачала ся у рокы [[Йосиф Сталин|сталіньской]] индустріалізації силами заключеных и спецпоселенцю̄в, миже якых было дуже много [[Русы|русӯв]] и [[Українцї|украйинцю̄в]]&nbsp;— до днись ся сохранила велика [[Русы|руська]] и [[Українцї|украйиньска]] [[Громада|община]]. Далшыми волнами переселеня словян были кампанія «освоєня цілины и перелоговых земиль», проґрамы переселеня тай цілёвого направліня выпускникӯв вышӯв [[8. юн|8 юна]] [[2022]] року из [[Запад|западной]] части [[Область|области]] была сотворена нова [[Улытауська область]]. == Адміністративноє діленя == У состав области уходять 7 районӯв и 6 вароськых адміністрацій, прируняных до районӯв: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Центр !АО !НП |- |1 |Абайськый район | align="right" |6725,29 | align="right" |91425 | align="right" |69149 | align="right" |57207 | align="right" |59241 |Абай | align="right" |15 | align="right" |37 |- |2 |Актогайськый район | align="right" |51996,75 | align="right" |32809 | align="right" |24051 | align="right" |19233 | align="right" |16198 |Актогай | align="right" |17 | align="right" |36 |- |3 |Бухар-Жырауськых район | align="right" |14365,68 | align="right" |77700 | align="right" |65774 | align="right" |60010 | align="right" |54003 |Ботакара | align="right" |29 | align="right" |67 |- |4 |Каркараліньскый район | align="right" |35472,36 | align="right" |69082 | align="right" |52762 | align="right" |42722 | align="right" |31495 |Каркараліньск | align="right" |25 | align="right" |72 |- |5 |Нуриньскый район | align="right" |46326,30 | align="right" |47706 | align="right" |39236 | align="right" |26177 | align="right" |22655 |Нура | align="right" |25 | align="right" |36 |- |6 |Осакаровськый район | align="right" |11261,47 | align="right" |55763 | align="right" |44317 | align="right" |35221 | align="right" |30467 |Осакаровка | align="right" |23 | align="right" |55 |- |7 |Шетськый район | align="right" |65694,05 | align="right" |73234 | align="right" |54341 | align="right" |45715 | align="right" |38549 |Аксу-Аюлы | align="right" |25 | align="right" |73 |- |8 |Балхашська в.а. | align="right" |5915,91 | align="right" |100533 | align="right" |74517 | align="right" |75453 | align="right" |78084 |Балхаш | align="right" |2 | align="right" |3 |- |9 |Караґандыньска в.а. | align="right" |497,80 | align="right" |613971 | align="right" |437177 | align="right" |460039 | align="right" |509027 |[[Караганда]] | align="right" | - | align="right" |2 |- |10 |Приозерьска в.а. | align="right" |54,52 | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |Приозерьск | align="right" | - | align="right" |1 |- |11 |Сараньска в.а. | align="right" |161,04 | align="right" |77896 | align="right" |52217 | align="right" |50310 | align="right" |42646 |Сарань | align="right" |1 | align="right" |2 |- |12 |Теміртауська в.а. | align="right" |311,47 | align="right" |226983 | align="right" |181344 | align="right" |176496 | align="right" |176870 |Теміртау | align="right" |1 | align="right" |2 |- |13 |Шахтиньска в.а. | align="right" |236,19 | align="right" |96654 | align="right" |66593 | align="right" |56001 | align="right" |58164 |Шахтиньск | align="right" |3 | align="right" |4 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''[[Караганда]]''' | align="right" |613797 | align="right" |436864 | align="right" |459778 | align="right" |508824 |- |2 |'''Теміртау''' | align="right" |212382 | align="right" |170481 | align="right" |169590 | align="right" |171019 |- |3 |'''Балхаш''' | align="right" |86609 | align="right" |65431 | align="right" |68833 | align="right" |75548 |- |4 |'''Шахтиньск''' | align="right" |64862 | align="right" |58652 | align="right" |35997 | align="right" |38923 |- |5 |'''Сарань''' | align="right" |63624 | align="right" |42957 | align="right" |42058 | align="right" |33699 |- |6 |'''Абай''' | align="right" |46533 | align="right" |33066 | align="right" |25550 | align="right" |28602 |- |7 |'''Приозерьск''' | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |+ |} == Обывательство == [[Обывательство]] Караґандыньской области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значителну часть обывательства области становлять казахы&nbsp;— 44,7&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 39,2&nbsp;%, [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 4,6&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 2,9&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 2,5&nbsp;%. Инні націоналності становлять мало бӯлше 5,5&nbsp;%. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.karaganda-region.kz/ Офіційний сайт акимату Карагандинської області] [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}} * [http://www.karcci.kz/ Торгово-промислова палата Карагандинської області] [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20121203160939/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=8 Казахстан. Карагандинская область] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/карагандинська-область Погода у Карагандинській області. Казахстан] [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Караґандыньска область]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1932]] [[Катеґорія:Казахстан]] 3trw9xtromznjdy1yhb4dfp4mvtwjyy 175329 175328 2026-10-25T23:45:27Z Flipdot 23893 По факту прозы два абзацы + не є жерел 175329 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Регион}} '''Караганды́ньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Қарағанды облысы'', [[Російскый язык|рус.]] ''Карагандинская область'') — [[область]] у [[Центр|центрови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Караганда]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[10. марец|10 марца]] [[1932]] року. Застройка области из сотворіням промышленной инфраструктуры зачала ся у рокы [[Йосиф Сталин|сталіньской]] индустріалізації силами заключеных и спецпоселенцю̄в, миже якых было дуже много [[Русы|русӯв]] и [[Українцї|украйинцю̄в]]&nbsp;— до днись ся сохранила велика [[Русы|руська]] и [[Українцї|украйиньска]] [[Громада|община]]. Далшыми волнами переселеня словян были кампанія «освоєня цілины и перелоговых земиль», проґрамы переселеня тай цілёвого направліня выпускникӯв вышӯв [[8. юн|8 юна]] [[2022]] року из [[Запад|западной]] части [[Область|области]] была сотворена нова [[Улытауська область]]. == Адміністративноє діленя == У состав области уходять 7 районӯв и 6 вароськых адміністрацій, прируняных до районӯв: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Центр !АО !НП |- |1 |Абайськый район | align="right" |6725,29 | align="right" |91425 | align="right" |69149 | align="right" |57207 | align="right" |59241 |Абай | align="right" |15 | align="right" |37 |- |2 |Актогайськый район | align="right" |51996,75 | align="right" |32809 | align="right" |24051 | align="right" |19233 | align="right" |16198 |Актогай | align="right" |17 | align="right" |36 |- |3 |Бухар-Жырауськых район | align="right" |14365,68 | align="right" |77700 | align="right" |65774 | align="right" |60010 | align="right" |54003 |Ботакара | align="right" |29 | align="right" |67 |- |4 |Каркараліньскый район | align="right" |35472,36 | align="right" |69082 | align="right" |52762 | align="right" |42722 | align="right" |31495 |Каркараліньск | align="right" |25 | align="right" |72 |- |5 |Нуриньскый район | align="right" |46326,30 | align="right" |47706 | align="right" |39236 | align="right" |26177 | align="right" |22655 |Нура | align="right" |25 | align="right" |36 |- |6 |Осакаровськый район | align="right" |11261,47 | align="right" |55763 | align="right" |44317 | align="right" |35221 | align="right" |30467 |Осакаровка | align="right" |23 | align="right" |55 |- |7 |Шетськый район | align="right" |65694,05 | align="right" |73234 | align="right" |54341 | align="right" |45715 | align="right" |38549 |Аксу-Аюлы | align="right" |25 | align="right" |73 |- |8 |Балхашська в.а. | align="right" |5915,91 | align="right" |100533 | align="right" |74517 | align="right" |75453 | align="right" |78084 |Балхаш | align="right" |2 | align="right" |3 |- |9 |Караґандыньска в.а. | align="right" |497,80 | align="right" |613971 | align="right" |437177 | align="right" |460039 | align="right" |509027 |[[Караганда]] | align="right" | - | align="right" |2 |- |10 |Приозерьска в.а. | align="right" |54,52 | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |Приозерьск | align="right" | - | align="right" |1 |- |11 |Сараньска в.а. | align="right" |161,04 | align="right" |77896 | align="right" |52217 | align="right" |50310 | align="right" |42646 |Сарань | align="right" |1 | align="right" |2 |- |12 |Теміртауська в.а. | align="right" |311,47 | align="right" |226983 | align="right" |181344 | align="right" |176496 | align="right" |176870 |Теміртау | align="right" |1 | align="right" |2 |- |13 |Шахтиньска в.а. | align="right" |236,19 | align="right" |96654 | align="right" |66593 | align="right" |56001 | align="right" |58164 |Шахтиньск | align="right" |3 | align="right" |4 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''[[Караганда]]''' | align="right" |613797 | align="right" |436864 | align="right" |459778 | align="right" |508824 |- |2 |'''Теміртау''' | align="right" |212382 | align="right" |170481 | align="right" |169590 | align="right" |171019 |- |3 |'''Балхаш''' | align="right" |86609 | align="right" |65431 | align="right" |68833 | align="right" |75548 |- |4 |'''Шахтиньск''' | align="right" |64862 | align="right" |58652 | align="right" |35997 | align="right" |38923 |- |5 |'''Сарань''' | align="right" |63624 | align="right" |42957 | align="right" |42058 | align="right" |33699 |- |6 |'''Абай''' | align="right" |46533 | align="right" |33066 | align="right" |25550 | align="right" |28602 |- |7 |'''Приозерьск''' | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |+ |} == Обывательство == [[Обывательство]] Караґандыньской области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значителну часть обывательства области становлять казахы&nbsp;— 44,7&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 39,2&nbsp;%, [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 4,6&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 2,9&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 2,5&nbsp;%. Инні націоналності становлять мало бӯлше 5,5&nbsp;%. {{Стыржень}} == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.karaganda-region.kz/ Офіційний сайт акимату Карагандинської області] [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}} * [http://www.karcci.kz/ Торгово-промислова палата Карагандинської області] [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20121203160939/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=8 Казахстан. Карагандинская область] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/карагандинська-область Погода у Карагандинській області. Казахстан] [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Караґандыньска область]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1932]] [[Катеґорія:Казахстан]] 4pdgm97r1bnxaj0my3aecez2xwnx6ri Костанайська область 0 22747 175330 173400 2026-10-25T23:46:30Z Halajkovič 33393 +50 одтїнків недержавных языків 175330 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Костана́йська о́бласть''' авадь '''Кустана́й''', '''Костана́й''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Қостанай облысы'', [[Російскый язык|рус.]] ''Костанайская область'') — [[область]] на [[Сѣвер|северови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Костанай]]. == Ґеоґрафія == Область є значныв міров у [[Западно-Сибірьска рунина|Западно-Сибірьскӯв рунині]] и у Зауральскому плато. Майвеликі рікы — Тобол, Тургай. Много озер. Домінує чорноземный ґрунт, каштонові и буроземні ґрунты. Область богата хащами == Історія == [[Область]] сотворена [[29. юл|29 юла]] [[1936]] року. == Обывательство == [[Обывательство]] Костанайськой области поліетнічноє из преобладанём [[Русы|Русӯв]] и [[Казахы|Казахӯв]]. У [[Область|области]] на [[2010]] рӯк живе 882 018 людий. По списованёви [[2009]] року подля [[Обывательство|обывательства]] было: [[Русы]] — 42,98% [[Казахы]] — 37,14% [[Українцї|Украйинці]] — 9,58% [[Німці]] — 3,16% [[Татары]] — 1,92% [[Білорусины|Білорусы]] — 1,71% Инні — 3,51% == Школованя == У [[Область|области]] є областный педаґоґіческый институт, 8 спецаілных заведень образованя, [[Школа|школы]] и [[Ліцей|ліцеї]]. == Култура == У [[Область|области]] є Драматичный театр, ґеолоґічный и краёзнавческый музеї. == Медицина == У [[Область|области]] окрем многых болниць містного типа є и заведеня оздоровителного типа реґіоналного уровня, наприклад у варощикови Боровськый є [[Кумыс]][[Медик|олічебный]] [[санаторій]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком точны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C Костанайська область] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). qadfjth24cuv01yu8zsmppr3aqxc5e0 Тишів (Мукачівськый раён) 0 22755 175382 161421 2026-10-26T01:18:48Z Flipdot 23893 175382 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Село Україны|назва=Тишів|образок_розмір=|область=Закарпатська область|район=Мукачовськый район|рада=Нижньоворітська сільська громада|перша писемна змінка=1648 рік|жытелїв=517|густота жытельства=299,36 душ/км²|поштовы індексы=89112|ґеоґрафічны коордінаты=48°48'41.4"N 23°04'36.2"E|надморьска вышка=546 м|imagesize=|образок=Сільска рада у селї Тишів.jpg}}'''Тиші́в''' ({{lang-uk|Тишів}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Украйинї]], в [[Мукачовськый район|Мукачівському раёнї]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Входит до складу Нижнёворітської сільської громады. == Історія == Населеня&nbsp;— 458 жителїв. Площа&nbsp;— 1,727 км². Село Тишів лежит в долинї рікы Латориця та її приток в підніжжі Верховинського хребта, а именно в підніжжі горы Пикуй. Розміщає ся за 12&nbsp;км від раённого центру. Село Тишів першый раз документално споминає ся [[1648]] року. Походжіня назвы Тишів (Чендеш) пішло від кліматичных умов, які были в селї коли до нёго прийшли перші обывателї&nbsp;— туй было тихо, дув спокійный вітер. Така ситуація изсокотила ся туй до ставлення дорогы Київ&nbsp;— Чоп у 70. рр. XX сторочча. Другі згадкы - 1630 Ti.zoua, 1648- Tisova, 1693- Tisow, 1773-Tisova, 1808-Tissova, 1851-Tissova, 1877-Timsova (Felső-), 1913-Csendes, 1925-Tišova. 1926 року в селї была створена рада робітничых, селянськых і солдатськых депутатів. Першым секретарём было выбрано Говдана В.&nbsp;В.&nbsp;такій того року было проведено списованя населеня&nbsp;— ёго кількість составляла 1100 жителїв. === Присілкы === Медведжій - бывшоє село в Украйинї, в Закарпатській области. Споєноє з селом Тишів резолуціёв обласного еґзекутивного комітета Закарпатської области №155 од 15.04.1967 За приказованям Мигаля Приймича (1921) село заклав у готарї “Стенечивлять” чилядник на имня Левко, якый втік сюды від татар. Село читавіло, айбо через якый ись час вымерло від епідемії (за Т. Легоцькым, у 1691 р. в селї людий не было). Зобстали ся лем три родины – [[Сабов|Сабовы]], [[Халус|Халусы]] і [[Козак (фамілія)|Козакы]]. 1648-Meduesse, 1693-Medwezia, 1808-Medvesa, Medvessa, 1944-Medvezsa, Медвежое. Назва, може, йде від потіка Медвежый ~ ~ Ведмежа вода, ріка . Ёго имня было поміняло на мадярськоє Medvefalvára в 1903 роцї. В 1976 роцї туй відкрыто поселеня раннёжилїзного віка. Дослїжовало ся експедиціёв інститута археолоґії НАН Україны Парафія у Медведжім зпоминать ся у 1692 р., у 1778 р. зпоминать ся про деревляну церкву в Медведжім. == Реліґія == === храм Успіння пр. Богородицї. 1898. === Первоє упоминаня про церьков тай філії в Медведжім, Котельницї, Быстрім та Шутовицї йде з 1692 р., а в 1704 р. йде ся про давню церьков. Деревляна церьков св. Василя з двома дзвонами была в селї в [[1733|1733 р]]. У [[1778|1778 р]]. зпоминают деревляну церьков у Тишові, і такій про церьквы в філіях – Медведжім, Быстрім, Котельницї. === Іллінська церьков === Хоснуючу тепирь церьков поставлено [[1898|1898 р]]. (хотя церьковник Мигаль Халус із сусіднёї Мічкаревици каже, ож тишівську церьков поставлено на два рокы скорше за мічкаревицьку, в [[1888|1888 р]].) у традиціях місцевого будованя. Не вылучено, ош в селї робити тоті самі майстры, що і у Задільськім і другых селах верхнёї течії Латорицї, а примірником могла служити найдавня церьков сёго стилю в Быстрім Церква тризрубна, вкрыта двоскатнов стріхов із бляхы. Зрубы з ялины товщинов 16 – 18 см покладено на камнянї плити. Опасання спирає ся на випускы вінців зрубу. Коло церквы – файна деревляна дзвіниця з трёма дзвонами, майбільшый з них учиненый в Хомутови (Чехія) фірмов “Ріхард Герольд” у 1924 р. Іконостас быв із часу ставленя церквы, айбо іконы на сосновых дошках вже перемалёвано. У 1932 р. зафіксували пару надписїв: на рамі іконы Благовіщеня – “Сей образъ купилъ и… Федора Нотиржованого синъ со женою своею Анна и родичомъ своимъ и чади за отпущеніе гріховъ року божого АΨМ (1740)” та на церковних книгах. Служебник купив раб божый Теодор Ганечко з жонов Аннов для церквы Василія Великого в Тишові 1670 р., а виданый він у Львові в 1654 р. Два процесійнї хресты подарили для церкви Ряшкы. У Тишові родив ся Василь Улинець – єдин з останньых народных будователїв, якый спорудив за свій живот 10 деревляных церков. Улинець, скорше всёго, брав участь і в будовані тишівської церквы. В 2022 роцї зробили ремонт церквы за пожертвы жителїв. == Ґеоґрафія == Жеброта гірської [[Воловецкый район|Воловеччины]] на плодовитї земельнї ресурсы компенсує ся природными богатствами. Йсе листяно-хвойнї лїсы, в якых ростуть переважно смерека і ялиця, бук, ясїнь і явір. На околицї села высочіє гора Пикуй высотов 1408 метрів. Пикуй&nbsp;— се щі й флористична гайниця де під охоронов много цїнных рідкісных ростин, у тому числї лікарськых. Туй стрічають ся такі релікты, як тис ягодный, кедр і дуб. Окрасов і багатством лїсів є благороднї оленї і козулї, ведмедї і лисиї, куницї і білкы. Жиют туй дикі свинї, рисї, вовкы. Туй жиют много всякых птахів. У малодоступных готарях даколи мож увідіти чорных бузёк. Через село протікат річка [[Латориця]], шо бере зачаток на схылах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Флора і фауна рікы не багата туй стрічаєся рікова і радужна форель, короп, вьюн. Клімат Воловеччини умірно континентальный, но студеніщый чим у низовинных раёнах. Ярь начинає ся туй пізніще, а зима&nbsp;— скорше на 2-3 тыжнї. Заморозкы тримлють ся до першых днів мая. [[Зима]] зачинаться у другій половинї новембра, снїг выпадає у другій половинї децембра. Кідь в низинах Підкарпатя сніжна шата слаба, глибина 30-40&nbsp;см, то на території Воловеччины снїг намного більшый, в горах нерідко до 2 метрів, а топення ся починат у марцю-апрілю. Морозы даколи бывают ниже −30°С. [[Ґрунт|Ґрунты]] гористы слабородючі. Процесом ґрунтоутворення є квасноє буроземоутвореня. == Людность == По перепису УССР [[1989]] року чисельность присутного населеня села была 526 душ, з якых 254 чоловікы та 272 жоны. По перепису населеня Украйины 2001 року в селї проживало 510 душ. 100&nbsp;% населеня вказало за рідный язык [[Україньскый язык|украйинськый язык]]. == Економіко-ґеоґрафічне положеня == Село Тишів лежит на сївері району і межит з такыми селами: * на сївері: [[Котельниця (Мукачівськый раён)|Котельниця]] і [[Латорка|Латірка]]; * на западі: [[Щербовець]] і [[Жденёво|Жденієво]]; * на востоці: [[Завадка]] і [[Вербяж|Вербляж]]; * на югу: [[Нижні Ворота]]. Основнов транспортницёв є траса [[Кієв|Київ]]-[[Чоп]], по якій і исповняються всі вонкашні зв'язкы села. == Турістичнї міста == * Недалеко від села розміщеный гідролоґічна гайниця «Быстрый». * храм Успения прст. Богородицї. 1898. * Дзвіниця. 1802. * Чоловічый монастырь на честь Казанської іконы Божої Матерї * Іллінська церьков. [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] ebe4ki40xktzirkckfoutmsyamjxvon Котельниця (Мукачівськый раён) 0 22758 175412 158115 2026-10-26T01:25:57Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175412 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Село Україны | назва = Котельниця | місцёва назва = Котельниця | область = [[Закарпатьска область]] | район = [[Мукачовськый район|Мукачівскый раён]] | рада = [[Нижнёворітська сільска рада]] | код КОАТУУ = 2121586002 | перша писомна змінка = 1645 | жытелїв = 444 | розлога = 1,428 | густота жытельства = 310,92 | поштовы індексы = 89111 | телефонный код = 3136 | ґеоґрафічны коордінаты = {{coord|48|49|18|N|23|3|58|E|scale:100000|display=inline,title}} | надморьска вышка = 573 | адреса = 89112, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Тишів,72 | ерб = Kotelnica gerb.gif }} '''Коте́льниця''' ({{lang-uk|Котельниця}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Украйинї]], у [[Мукачовськый район|Мукачівському раёнї]], [[Закарпатска область|Закарпатьскої области]]. Уходит до складу Нижнёворітської сїльскої рады. == Історія == Перва споминка у [[1645]]: Kosztelnica,  другі споминкы Kotilniczna, [[1773]]: Kotilnicza, Kotilniczny, [[1808]]: Kotilnicza, Kotilničny, [[1851]]: Kotilnicza, [[1877]]: Kotilnica, Kosilynica, [[1913]]: Katlanfalu, [[1925]]: Kotylnica, [[1930]]: Kotelnice, [[1944]]: Kotilnica, Котильница, [[1983]]: Котельниця, Котельница.{{Жрідло}} == Присілкы == '''Вышный Быстрый''' Вышный Быстрый - бывшоє село в Украйинї, в Закарпатській области. Споєноє з селом Котельниця резолуціёв обласного еґзекутивного комітета Закарпатскої области №264 від 13.05.1960{{Жрідло}} У [[1691|1691 р]]. у выслїдкови злитя Великого Быстрого і Малого Быстрого появило ся село Вышный Малый Быстрый авадь Вышный Быстрый.{{Жрідло}} Деривляный храм С. Духа, конця [[XVIII. стороча|XVIII]] ст., близь храму є дзвіниця, у якій 5 дзвонїв, з якых майбільшый віддоляв Ф. Еґрі в 1928 роцї на заказ Петра Быстрянського та Илька Поповича, слїдуючый в [[1924|1924 р]]. віддоляв Ріхард Ґерольд у Хомутови, мало меншый має надпис “Василь Гріга купив звонь до Быстрого [[1743|року 1743]]”, щі меншый заказали в [[1937|1937 р]]. на фірмі “Акорд” в Ужгородї Іван Пынзель із жонов Аннов Кіндрат, а маймалый має надпис: “ANNO DOMINI 1756”.{{Жрідло}} Хоснує давня деривляна зачаткова ошкола(1-4 кл.), і такій у тїй будові детсад.{{Жрідло}} == Людность == По списованю [[Украинска ССР|УССР]] [[1989|1989 року]] чисельность присутного населеня села была 476 душ, з якых 224 [[Чоловік|чоловікы]] тай 252 [[Жена|жоны]].<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=1989|реґіон=Закарпатська область}}</ref> По списованю людности Украйины 2001 року в селови проживали 442 душі.<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закарпатська область}}</ref><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_с|реґіон=Закарпатська область}}</ref> === Бисїда === Роздїлёваня людности за рідным языком за даным списованя [[2001|2001 року]]:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref> {| class="standard" !язык !відсотик |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,55&nbsp;% |- |[[Російскый язык|російськый]] | align="right" |0,45&nbsp;% |} == Храмы == '''Цирьков с. духа.''' Кониць [[XVIII. стороча|XVIII]]&nbsp;ст. Нынї Быстрый є частинов Котельницї. Уже в [[1691|1691&nbsp;р]]. в селови служив Іван Поп. У [[1733|1733&nbsp;р]]. сящеником быв Іван Пынзель, якый дав зачаток дінастії сящеників, котрї служили в селови до кінця XVIII&nbsp;ст. Тогды туй стояла стара деривляна цирьков с. духа з двома дзвонами і деривляна фара. Філії были в селах Борсучины, Мічкаревиця, [[Біласовиця (Мукачівськый раён)|Біласовиця]] і Котельниця. У [[1798]]&nbsp;р. в селови споминают деривляну цирьков, покладену в [[1760]]&nbsp;р. тай філії в [[Тишів (Мукачівськый раён)|Тишові]] тай Медведжім.{{Жрідло}} Типирь хоснуюча цирьков&nbsp;— класічный примірник бароковых цирьков, що в селах дгорі потоком рікы Латорицї, з всьыма свойствеными їм конструктивными тай художными відликами. Главнї із всьых відликів такі: три зрубы, посерединї якых середущый майширый, покрытї цїлковов двоспадовов стрїхов; пятиграный вівтарь; у єдному стилёвт учининї ґанкы на главному фасадї; курта квадратна башта завершена єднов банёв з глухов латерков; вікна доста грубі з арковым затвором, на западній стїнї бабинця та восточній стїнї вівтаря&nbsp;— по круглому вікну. Даякі слїдителї датуют цирьков 19 ст., айбо вна, безварунково, старіща і, скорше всёго, послужила примірником для прочых бароковых цирьков у околицях. Покладено ї із смерекы на [[Берег (край водоймы)|беризї]] Осовнї, навпроти Кычеркы, куды, за переказованём, під час бурї занесло турню з хрестом із старої цирькви, що стояла на тинетові. Довго сися цирьков была вкрыта шинґлов і была майбільш малёвничов в околицї, аж докы в [[1989|1989&nbsp;р]]. її суцїлно не вкрыли бляхов. У інтерьєрі вшиткі зрубы перекрытї коробовыми склепіннями, а наву від бабинця віддїлят широкый арковый прохід. Передущі іконы малював мукачівскый маляр у [[1920|1920&nbsp;р]]. послідный раз іконы дуже непевно перемалёвано в конци 1970. років. При переводї цирьквы в підданя Московському патріархату зробили невеликый опис йманя, якый всокотився.{{Жрідло}} По сёму опису на зачатку [[1950]]. років у цирькви быв дзвін [[1860|1860 p]]., читавый світоч [[1836|1836&nbsp;р]]. і малый&nbsp;— [[1813|1813&nbsp;р]]., вівтарь [[1896|1896&nbsp;р]]., жертовник [[1896|1896&nbsp;р]]., іконы [[1920|1920&nbsp;р]]., плащаниця [[1905|1905&nbsp;р]]., світлї ризы [[1824|1824&nbsp;р]]., зелинї ризы [[1890|1890 p]]., черлинї&nbsp;— [[1812|1812 p]]., чорнї&nbsp;— 1890&nbsp;р. Много чисел вказує на кониць [[XIX. стороча|XIX]]&nbsp;ст.{{Жрідло}} Майжинь, тогды дїяв ся значущый ремонт цирьквы й обновленя інвентаря, що могло выкликати неправилноє датованя храма.<sup>[''ориґіналноє зглядованя'']</sup> Перед западным фасадом цирьквы стойит литый хрест [[1908]]&nbsp;р. на камняному постаменті.<ref>{{Cite web |title=Котельниця с Бистрий с Церква св.Василя 2000 р. Церкви України: Закарпаття |url=https://www.pslava.info/KotelnycjaS_BystryjS_CerkSvVasylja_2000CerkvyUkrajinyZakarpattja,116374.html |work=www.pslava.info |access-date=2021-02-16 |archivedate=11 квітня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210411064210/https://pslava.info/KotelnycjaS_BystryjS_CerkSvVasylja_2000CerkvyUkrajinyZakarpattja,116374.html }}</ref> ==== Сятый источник ==== [[16. октобер|16. октобра]] [[2010|2010 року]] в селї Котельниця Воловецького раёну Мукачівскої Єпархії Высокопреосященым Феодором, архієпископом Мукачівскым і Ужгородськым, было удїяно осяченя сцилёваного жерела на чисть іконы Божої Матерї «Живоносноє Жерело» і великомученика Пантелеймона. За місцевым переказованём, се жерело має давнёє поведеня. Перві упоминаня про нёго датуются кінцём [[XVII. стороча|17 сторочча]]. Близь жерела была розміщена купальня. У переказах часто йде ся за вылїчиня від хворот під час употребіня воды із жерела. Єдным із майясных случаїв было вылїчиня у 1790 роцї [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярського]] короля Франца Йосифа II, якый быв тяжко бетежный. Коли він йшов по [[Подкарпатя|Підкарпатю]], місноє панство радило ёму попробувати умыти ся в місцевых лїкуючых жерелах. Ёму было предложено пару варіантів, айбо іменно вода від кырницї, яка територіално находиться в типирїшнёму селї Котельниця, дала ёму нові силы. З того часу до лїкуючого жерела стало приходити повно людий із віров про вылїченя від своїх хворот. Часы [[Атеізм|атеізму]] лишили слїды і на жерелї. Айбо пару років назад, за ініціативы настоятеля храму Різдва Богородицї протоієрея Петра Ляха, прихожан церьков близькых сїл, меценатїв та людий доброї волї, жерело было обновлено, а коло нёго покладена купальня, у якій хотько бажаючый, призываючи в молитовну поміч сятых, може умыти ся з надїёв на вылїченя.{{Жрідло}} == Відомі люде == * Сливка Володимир Юлійович (1943—2004)&nbsp;— украйинськый вченый, доктор фізико-математичных наук (1982), професор (1985), академік Академії наук вищої школы, двічї лауреат Державної премії Украйины в галузї наукы і технікы (1989, 2001&nbsp;рр.), Заслуженый дїятель наукы і технікы Украйины. * Мадяр Руслана Олександрівна (1975р)-кандидат економічных наук; == Відказы == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Воловецькый район]] dthk3mk540bkvv9qohe9yxyp9yeqkvn Біласовиця (Мукачівськый раён) 0 22762 175400 154345 2026-10-26T01:21:57Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175400 wikitext text/x-wiki {{Село Україны|||||назва=Біласовиця|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Мукачівський раён]]|код КОАТУУ=2121581001|mapx=|mapy=|водойма=|адреса=89111, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Біласовиця,23|прапор=|рада=Нижньоворітська сільська громада|заложене=1280 рік|перша писемна змінка=1280 рік|жытелїв=516 душ|густота жытельства=315,4|розлога=1,636|поштовы індексы=89111|телефон=+380 3136|ґеоґрафічны коордінаты=48°50′5″ пн. ш. 23°2′39″ сх. д.|надморьска вышка=598|образок=Bilasovitsa villege.jpg}} '''Біласо́виця'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, у [[Мукачовськый район|Мукачівському раёнї]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Входит до складу Нижнёворітської сільскої громады. == Назва == Офіціалні назвы: 1689: Bileczovech (ComBer. 16), 1727: Bilatzovicze, Bilahzovicza, 1773: Bilas(z)owicza (LexLoc. 54), 1808: Bilászowicza, Bilásowicá (LIPSZKY 59), 1851: Bilazovicza (FÉNYES 1: 133), 1913: Bagolyháza (Hnt.), 1925: Bilasovice, 1930: Bělasovice (ComBer. 16), 1941: Bilaszovica (Hnt.), 1946: Біласовиця, Беласовица (СРСР). == Історія == Назва села йде від [[Славяне|славянского]] особового именї Білас<ref>{{Cite book|last=Sebestyén|first=Zsolt|year=2020|title=Kárpátalja helységnevei|language=угорською|trans_title=Назви населених пунктів Закарпаття|url=https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf|accessdate=13 травня 2024|isbn=978-973-0-31294-2|location=Nyíregyháza|pages=57—58}}</ref>. Довколашня територїя села і гора Пикуй розміщає ся на стыку двох торговных путїв з Сїверського Причорноморя і [[Балтіцьке море|Балтикы]] до [[Балканскый полуостров|Балкан]] у тому числї так зв. Руська Путь (кусок путя від Біласовицї до [[Либохора|Либохорї]] уздовж Буковецької полонины). Попри сї землї транзитом проходили [[Золота Орда|татаро-монґольска орда]] хана [[Батый|Батыя]]. === Дїятельство краля Данила Галицького === Заселеня території і заложеня Біласовицї пішло з дїятельства краля Данила Галицького, якый активно орґанізовував полїтику на змоцненя границь Галицько-Волыньскої державы і заселеня спустошеных монголами територій. Так, на запрошеня краля Данила на границї з [[Мадярске кральовство|Мадярьскым кралёвством]] появляються поселеня-гнїзда свободнонаниманых рыцарїв роду Драго-[[Род Сас|Сасїв]]. Єдным з такых поселень стала Біласовиця як приграничный пост для контролю за торговными путями. Драго-[[Род Сас|Сасы]] прибыли на службу до короля Данила, а пізніще до ёго сына Лева.<ref>{{Cite web |url=http://www.nowosielski.de/sas/herb_sas.htm |title=Opis herbu Sas |access-date=13 жовтня 2011 |archivedate=19 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110719065803/http://www.nowosielski.de/sas/herb_sas.htm }}</ref>. Осїдли в [[Русь|руській землї]], завели родины і у всякых родах тым гербом хосновали, мали свої печаткы та самого Гуйда отцём кликали (хронїка 1584 авт. Б. Папроцькый). Дальше хронїст каже, ош «… великым числом загон рыцарїв з курагов … вливає ся в ряды ёго (князя) войск» [[Файл:POL_COA_Sas.JPG|ліворуч|міні|270x270пкс|Герб родины ''Драго'']] За утверженём польского історика Францїшека Пєкосїнского, майдавнї споминкы про герб [[Род Сас|Сас]] у [[Польско|Польші]] походят з [[XV. стороча|15 ст.]], а майдавнёє усокоченоє зображеня на печатцї&nbsp;— з [[1462]]&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=229&dirids=1 |title=''Franciszek Piekosiński''. Heraldyka polska wieków średnich. — Kraków, 1899, с. 141—143 |access-date=12 жовтня 2011 |archivedate=3 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120303145720/http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=229&dirids=1 }}</ref> Переважноє число родин&nbsp;— дрібна [[Галич|галицька]] шляхта. Можеме гадати, ош в тот час вже могло быти поселеня на місцї села Біласовиця&nbsp;— на межи [[Галич|Галичины]] з [[Мадярьско|Мадярщинов]] в [[1280]] роцї <ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F#cite_note-5</ref> скорше всёго, шо се было войсковоє поселеня з ґаздіством-самотов, у якому жили смолякы — люде, які боронили границю. Коло такых поселень стояли деревляні башты на якых, у случаї опасностї, смолякы запалювали сигналнї огнї, даючи знати про наступаня ворога. Попиля горы Пикуй проходит путь через так зв. перевал Руська Путь. сьым беспечным путём хоснували для свойых походїв Великі князї та кралї Русї. Краль Данило сьым путём йшов походом [[1269]]&nbsp;р. Не раз сьым шляхом із свойим войском дїяв походы сын Данила краль Лев. У [[1250]] роцї він поженив ся з дочков мадярьского краля Белы IV. Майжень, тогды, гикой скріпляючи свою вірнїсть до милої, він лишив свій надпис на каменї на верьхови горы Пикуй. Польскый історик Ян Длугош каже, ош краль Лев на самому верьху горы Пикуй поклав камняный стовп з руськым надписом, якый означав границю ёго владань. Послїдь погыбаня державы [[1340]] р. [[Галич|Галицька земля]] перейшла під контроль [[Польско|Польші]]. Майжень, поселеня Біласовиця перейшло у владаня мадярьскої короны мало пізніще, бо границя миже кралёвствами проходила по Верховинському Вододїльному хребту. [[Файл:Bilasovitsya dzot.JPG|міні|Казарма із вмонтованым дзотом]] З [[1526]] року довколашнї території перейшли до турецькых васалїв князїв [[Трансилвания|Трансільваниї]]. У [[1657]] р. трансільванскый князь Ракоцї Юрій II «пересадив через Бескид» ([[Верецькый перевал]]) 30.000 войска з Трансілванії — против польскої шляхты, на поміч козацкому гетману [[Богдан Хмельницькый|Богдану Хмельницкому]]. За се, такій того року польскый гетман Любомирскый вынищив Трансілванію. Так він одомстив трансілванцям за їх выступ против [[Польско|Польші]]. === Нові споминкы === Село было закладено сімёв Bilasz у другій половинї 1600-х років. У [[1754]] роцї члены родины Поповичів перебрали веденя, айбо родина Шенборн забрала се від них і вернули право наслїдникам родины Білаш. === Період при Чехословакії === Село зась появляє ся в центрї воєных подїй, а іменно [[Перша світова война|Першої світової войны]]. Під час Брусиловского прорыву загон Сїчовых Стрілцїв у составі [[Австро-Угорьско|австро-мадярскых]] войськ боронили Верецькый перевал від навалы [[Російска імперія|російської]] армії. Айбо, росіянам дало ся захопити не на довго території по лінії [[Ужок]]-[[Гусный]]-'''Біласовиця''' благодаря обходу через Руську путь. Біласовиця як поселеня приграничників дале набыват розвиваня після створеня [[Чеськословеньско|Чехословацкої републїкы]] в [[1919]] роцї. Аґресивна полїтика сусїдных держав і великоє число терорістичных атак на землях [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскої Русї]] силовало руководство [[Чеськословеньско|Чехословакії]] до перестроєня воєных оборонителных обєктів. У [[1936]] роцї на території громады покладено двоетажну укріплену казарму із замонтоваными дзотами для приграничної охороны. На верьхови горы Пикуй в [[1936]] роцї жителї села Гусный поклали обелїск на честь первого президента [[Чеськословеньско|Чехословакії]] [[Томаш Ґарік Масарік|Томаша Масарика]] в подяку за розвиваня верховиньского краю. == Присілкы == '''Борсучины''' Борсучины — бывшоє село в Украйинї, в Закарпатській области. Споєноє з селом Біласовиця резолуціёв обласного еґзекутивного комітета Закарпатської области № 264 від 13.05.1960 Борсучины первый раз споминає ся в [[1648]] роцї як Borszuchina. Поведеня назвы: Назва Борсучина має словяньскоє поведеня, якоє належит з назвы борсук. Село, може, было названо на честь звіркы довколашных лїсїв у первій половинї XVII сторочча, но мож предположити, ош вно є назвов річкы, бо называня Борс авадь Борж часто споминаться в назвах карпатськых потоків. Перву споминку про церьковну громаду села записано в [[1692]] р. У [[1778]] р. покладено храм в Борсучинах. '''Мічкаревиця''' Мічкаревиця — бывшоє село в Украйині, в Закарпатській области. Споєноє з селом Біласовиця резолуціёв обласного еґзекутивного комітета Закарпатської области № 155 від 15.04.1967 Перша споминка: 1648: Miskarovica (DEZSŐ 260), 1773: Miskarovicza (LexLoc. 54), 1808: Miskárovicza, Misskárowica (LIPSZKY: Rep. 428), 1851: Miskarovicza (FÉNYES 3: 92), 1873: Miskarovica (Hnt.), 1913: Miskafalva (Hnt.), 1925: Miškarovice (ComBer. 108), 1944: Miskarovica, Мишкаровица (Hnt.), 1946: Мишкаревиця (ZO). Храм св. Николы Чудотворця. [[1890]]. Давню деревляну церьков споминают у церковных документах за [[1778]] р. До сёї церквы Євангеліє купив Никола Кориш з жонов Фецьов 24. септембра [[1749]] р. Анфологіон купив Дмитрій Микитович з жонов Агафіёв для быстрянської церквы Св. Духа 21. октобра [[1743]] р. == Людность == По списованю [[Украинска ССР|УРСР]] [[1989]] року чисельность присутного населеня села была 632 душ, з якых 345 [[Чоловік|чоловікы]] тай 287 [[Жена|жоны.]]<ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F#cite_note-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1989-6</ref> По списованю населення Украйины [[2001]] року в селї проживали 527 душ. === Бесїда === Роздїлёваня населення за рідным языком за даным перепису [[2001]] року:<ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F#cite_note-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_2001_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-8</ref> {| class="wikitable" |+ !язык !відсоток |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |99,42 % |- |[[Російскый язык|російськый]] |0,58 % |} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Біласовиця (Мукачівськый раён)}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Воловецькый район]] ndjpd8y4pbkpy0tmia5qlfulg7x0s4a 175403 175400 2026-10-26T01:23:06Z Flipdot 23893 175403 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Село Україны|||||назва=Біласовиця|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Мукачівський раён]]|код КОАТУУ=2121581001|mapx=|mapy=|водойма=|адреса=89111, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Біласовиця,23|прапор=|рада=Нижньоворітська сільська громада|заложене=1280 рік|перша писемна змінка=1280 рік|жытелїв=516 душ|густота жытельства=315,4|розлога=1,636|поштовы індексы=89111|телефон=+380 3136|ґеоґрафічны коордінаты=48°50′5″ пн. ш. 23°2′39″ сх. д.|надморьска вышка=598|образок=Bilasovitsa villege.jpg}} '''Біласо́виця'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, у [[Мукачовськый район|Мукачівському раёнї]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Входит до складу Нижнёворітської сільскої громады. == Назва == Офіціалні назвы: 1689: Bileczovech (ComBer. 16), 1727: Bilatzovicze, Bilahzovicza, 1773: Bilas(z)owicza (LexLoc. 54), 1808: Bilászowicza, Bilásowicá (LIPSZKY 59), 1851: Bilazovicza (FÉNYES 1: 133), 1913: Bagolyháza (Hnt.), 1925: Bilasovice, 1930: Bělasovice (ComBer. 16), 1941: Bilaszovica (Hnt.), 1946: Біласовиця, Беласовица (СРСР). == Історія == Назва села йде від [[Славяне|славянского]] особового именї Білас.<ref>{{Cite book|last=Sebestyén|first=Zsolt|year=2020|title=Kárpátalja helységnevei|language=угорською|trans_title=Назви населених пунктів Закарпаття|url=https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf|accessdate=13 травня 2024|isbn=978-973-0-31294-2|location=Nyíregyháza|pages=57—58}}</ref> Довколашня територїя села і гора Пикуй розміщає ся на стыку двох торговных путїв з Сїверського Причорноморя і [[Балтіцьке море|Балтикы]] до [[Балканскый полуостров|Балкан]] у тому числї так зв. Руська Путь (кусок путя від Біласовицї до [[Либохора|Либохорї]] уздовж Буковецької полонины). Попри сї землї транзитом проходили [[Золота Орда|татаро-монґольска орда]] хана [[Батый|Батыя]]. === Дїятельство краля Данила Галицького === Заселеня території і заложеня Біласовицї пішло з дїятельства краля Данила Галицького, якый активно орґанізовував полїтику на змоцненя границь Галицько-Волыньскої державы і заселеня спустошеных монголами територій. Так, на запрошеня краля Данила на границї з [[Мадярске кральовство|Мадярьскым кралёвством]] появляються поселеня-гнїзда свободнонаниманых рыцарїв роду Драго-[[Род Сас|Сасїв]]. Єдным з такых поселень стала Біласовиця як приграничный пост для контролю за торговными путями. Драго-[[Род Сас|Сасы]] прибыли на службу до короля Данила, а пізніще до ёго сына Лева.<ref>{{Cite web |url=http://www.nowosielski.de/sas/herb_sas.htm |title=Opis herbu Sas |access-date=13 жовтня 2011 |archivedate=19 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110719065803/http://www.nowosielski.de/sas/herb_sas.htm }}</ref>. Осїдли в [[Русь|руській землї]], завели родины і у всякых родах тым гербом хосновали, мали свої печаткы та самого Гуйда отцём кликали (хронїка 1584 авт. Б. Папроцькый). Дальше хронїст каже, ош «… великым числом загон рыцарїв з курагов … вливає ся в ряды ёго (князя) войск» [[Файл:POL_COA_Sas.JPG|ліворуч|міні|270x270пкс|Герб родины ''Драго'']] За утверженём польского історика Францїшека Пєкосїнского, майдавнї споминкы про герб [[Род Сас|Сас]] у [[Польско|Польші]] походят з [[XV. стороча|15 ст.]], а майдавнёє усокоченоє зображеня на печатцї&nbsp;— з [[1462]]&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=229&dirids=1 |title=''Franciszek Piekosiński''. Heraldyka polska wieków średnich. — Kraków, 1899, с. 141—143 |access-date=12 жовтня 2011 |archivedate=3 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120303145720/http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=229&dirids=1 }}</ref> Переважноє число родин&nbsp;— дрібна [[Галич|галицька]] шляхта. Можеме гадати, ош в тот час вже могло быти поселеня на місцї села Біласовиця&nbsp;— на межи [[Галич|Галичины]] з [[Мадярьско|Мадярщинов]] в [[1280]] роцї скорше всёго, шо се было войсковоє поселеня з ґаздіством-самотов, у якому жили смолякы — люде, які боронили границю. Коло такых поселень стояли деревляні башты на якых, у случаї опасностї, смолякы запалювали сигналнї огнї, даючи знати про наступаня ворога. Попиля горы Пикуй проходит путь через так зв. перевал Руська Путь. сьым беспечным путём хоснували для свойых походїв Великі князї та кралї Русї. Краль Данило сьым путём йшов походом [[1269]]&nbsp;р. Не раз сьым шляхом із свойим войском дїяв походы сын Данила краль Лев. У [[1250]] роцї він поженив ся з дочков мадярьского краля Белы IV. Майжень, тогды, гикой скріпляючи свою вірнїсть до милої, він лишив свій надпис на каменї на верьхови горы Пикуй. Польскый історик Ян Длугош каже, ош краль Лев на самому верьху горы Пикуй поклав камняный стовп з руськым надписом, якый означав границю ёго владань. Послїдь погыбаня державы [[1340]] р. [[Галич|Галицька земля]] перейшла під контроль [[Польско|Польші]]. Майжень, поселеня Біласовиця перейшло у владаня мадярьскої короны мало пізніще, бо границя миже кралёвствами проходила по Верховинському Вододїльному хребту. [[Файл:Bilasovitsya dzot.JPG|міні|Казарма із вмонтованым дзотом]] З [[1526]] року довколашнї території перейшли до турецькых васалїв князїв [[Трансилвания|Трансільваниї]]. У [[1657]] р. трансільванскый князь Ракоцї Юрій II «пересадив через Бескид» ([[Верецькый перевал]]) 30.000 войска з Трансілванії — против польскої шляхты, на поміч козацкому гетману [[Богдан Хмельницькый|Богдану Хмельницкому]]. За се, такій того року польскый гетман Любомирскый вынищив Трансілванію. Так він одомстив трансілванцям за їх выступ против [[Польско|Польші]]. === Нові споминкы === Село было закладено сімёв Bilasz у другій половинї 1600-х років. У [[1754]] роцї члены родины Поповичів перебрали веденя, айбо родина Шенборн забрала се від них і вернули право наслїдникам родины Білаш. === Період при Чехословакії === Село зась появляє ся в центрї воєных подїй, а іменно [[Перша світова война|Першої світової войны]]. Під час Брусиловского прорыву загон Сїчовых Стрілцїв у составі [[Австро-Угорьско|австро-мадярскых]] войськ боронили Верецькый перевал від навалы [[Російска імперія|російської]] армії. Айбо, росіянам дало ся захопити не на довго території по лінії [[Ужок]]-[[Гусный]]-Біласовиця благодаря обходу через Руську путь. Біласовиця як поселеня приграничників дале набыват розвиваня після створеня [[Чеськословеньско|Чехословацкої републїкы]] в [[1919]] роцї. Аґресивна полїтика сусїдных держав і великоє число терорістичных атак на землях [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскої Русї]] силовало руководство [[Чеськословеньско|Чехословакії]] до перестроєня воєных оборонителных обєктів. У [[1936]] роцї на території громады покладено двоетажну укріплену казарму із замонтоваными дзотами для приграничної охороны. На верьхови горы Пикуй в [[1936]] роцї жителї села Гусный поклали обелїск на честь первого президента [[Чеськословеньско|Чехословакії]] [[Томаш Ґарік Масарік|Томаша Масарика]] в подяку за розвиваня верховиньского краю. == Присілкы == '''Борсучины''' Борсучины — бывшоє село в Украйинї, в Закарпатській области. Споєноє з селом Біласовиця резолуціёв обласного еґзекутивного комітета Закарпатської области № 264 від 13.05.1960 Борсучины первый раз споминає ся в [[1648]] роцї як Borszuchina. Поведеня назвы: Назва Борсучина має словяньскоє поведеня, якоє належит з назвы борсук. Село, може, было названо на честь звіркы довколашных лїсїв у первій половинї XVII сторочча, но мож предположити, ош вно є назвов річкы, бо называня Борс авадь Борж часто споминаться в назвах карпатськых потоків. Перву споминку про церьковну громаду села записано в [[1692]] р. У [[1778]] р. покладено храм в Борсучинах. '''Мічкаревиця''' Мічкаревиця — бывшоє село в Украйині, в Закарпатській области. Споєноє з селом Біласовиця резолуціёв обласного еґзекутивного комітета Закарпатської области № 155 від 15.04.1967 Перша споминка: 1648: Miskarovica (DEZSŐ 260), 1773: Miskarovicza (LexLoc. 54), 1808: Miskárovicza, Misskárowica (LIPSZKY: Rep. 428), 1851: Miskarovicza (FÉNYES 3: 92), 1873: Miskarovica (Hnt.), 1913: Miskafalva (Hnt.), 1925: Miškarovice (ComBer. 108), 1944: Miskarovica, Мишкаровица (Hnt.), 1946: Мишкаревиця (ZO). Храм св. Николы Чудотворця. [[1890]]. Давню деревляну церьков споминают у церковных документах за [[1778]] р. До сёї церквы Євангеліє купив Никола Кориш з жонов Фецьов 24. септембра [[1749]] р. Анфологіон купив Дмитрій Микитович з жонов Агафіёв для быстрянської церквы Св. Духа 21. октобра [[1743]] р. == Людность == По списованю [[Украинска ССР|УРСР]] [[1989]] року чисельность присутного населеня села была 632 душ, з якых 345 [[Чоловік|чоловікы]] тай 287 [[Жена|жоны.]] По списованю населення Украйины [[2001]] року в селї проживали 527 душ. === Бесїда === Роздїлёваня населення за рідным языком за даным перепису [[2001]] року: {| class="wikitable" |+ !язык !відсоток |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] |99,42 % |- |[[Російскый язык|російськый]] |0,58 % |} {{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Біласовиця (Мукачівськый раён)}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Воловецькый район]] 2lmqdsvdhimv5pjopz2ykyq4f3kpc6s Неґрово 0 22766 175395 171403 2026-10-26T01:21:14Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175395 wikitext text/x-wiki {{Село Україны|||||назва=Неґрово|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Мукачівський район]]|mapx=|mapy=|водойма=|адреса=89600, Закарпатська область, Мукачівський р-н, м. Мукачево, вул. Пушкіна, 2|прапор=|ґеоґрафічны коордінаты=48°22′19″ пн. ш. 22°54′34″ сх. д.|рада=Мукачівська міська громада|жытелїв=1116|перша писемна змінка=1398 рік|розлога=51,7|поштовы індексы=90114|густота жытельства=21,59}} '''Неґрово''' авадь '''Негрово''' ({{lang-uk|Негрово}}) — [[село]] у Мукачівській міській громадї [[Мукачовськый район|Мукачівського району]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. В околицях Неґрова в [[1863]] роцї найдено грубый бронзовый поклад епохы пізнёї бронзы. В колекцію Т.&nbsp;Легоцкого попало три предметы. В центрі села в [[1963]] роцї під час копаня ярка для фундамента найдено поклад бронзовых мечів раннёзжилїзного віку.<ref>[https://web.archive.org/web/20250619104024/https://www.zamky.com.ua/istoriya/arheologiya-ta-starodavnya-istoriya-irshavskogo-rajonu/ zamky.com.ua — археологія та стародавня історія]— https://web.archive.org/web/20250619104024/https://www.zamky.com.ua/istoriya/arheologiya-ta-starodavnya-istoriya-irshavskogo-rajonu/</ref><ref name=":2">''Пеняк С.И.'' Негровский клад бронзовых мечей. – Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1969 г., т. 115, с. 39 – 44.</ref> Ёго имня первый раз споминає ся в статутї в [[1398]] роцї гі Massor.<ref name=":1">[https://www.pslava.info/MukachivRn_NegroveS,116635.html pslava.info — Негрово с.] Першый спомин тай перейминованя https://www.pslava.info/MukachivRn_NegroveS,116635.html</ref><ref name=":2" /> == Култура і ошкола == Первый раз йде ся про церьков в [[1692]]&nbsp;р. У [[1733]]&nbsp;р. споминают тїсну деревляну церьков с. Николы з двома дзвонами.<ref name=":0">{{Книга |автор=Михайло Сирохман |назва=Церкви України. Закарпаття |місто=Львів |выдавательство=Мс |рік=2000 }}</ref> Далша споминка про деревляну церьков&nbsp;— в [[1797]]&nbsp;р. Кількість віруючых на зачаток XX&nbsp;ст. была 735 душ.<ref name=":0" /> Муровану базилїчну церьков поклали у [[1854]]–[[1864]] роках. У [[1935]]&nbsp;р. майстер Вейґ поладив стрїху церквы, що кощовало 2850 корон. У [[1954]]&nbsp;р. башту вкрыли бляхов. Коло церквы&nbsp;— мурована дзвіниця з 5 дзвонами.<ref name=":0" /> === Ошкола === Дякы/вчителі школы тай число учнюв:<ref>[http://negrovo-zosh.uz.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/ Історія школи - Негрівський ЗЗСО І-ІІ] http://negrovo-zosh.uz.sch.in.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/</ref> [[1886]] рік&nbsp;— Ґеорґіус Касарда&nbsp;— 40 учеників. [[1888]] рік&nbsp;— Ґеорґіус Касарда&nbsp;— 56 учеників. [[1891]] рік&nbsp;— Касарда Янош&nbsp;— 81 ученик. [[1896]] рік&nbsp;— Касарда Дёрдь, Шмозанскі Янош&nbsp;— 101 ученик. [[1899]] рік&nbsp;— Олах Петер&nbsp;— 112 учеників. [[1905]] рік&nbsp;— Калинич Васіл, Добра Янош&nbsp;— 118 учеників. [[1915]] рік&nbsp;— Теребеші Ілона, Федигаш Янош&nbsp;— 115 учеників, 3 класы. == Назва == У [[1995|1995&nbsp;р.]] офіційноє украйинськоє названя села ''Негрове'' было поміняно на ''Негрово''.<ref name=":1" /> == Людность == По [[:uk:Перепис_населення_УРСР_(1989)|списованю УРСР 1989 року]] чиселность присутного населеня села была 1169 душ, з якых 545 [[Чоловік|чоловікы]] тай 624 [[Жена|жоны]].<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=1989|реґіон=Закрпатська область}}</ref> По [[:uk:Перепис_населення_України_(2001)|спосаню населеня Украйины 2001 року]] в селї проживало 1116 душ.<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Закрпатська область}}</ref><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_с|реґіон=Закрпатська область}}</ref> === Бесїда === Роздїлёваня населення за рідным языком за даным перепису [[2001]] року.<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закрпатська область}}</ref> {| class="wikitable standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,73&nbsp;% |- |[[Російскый язык|російскый]] | align="right" |0,27&nbsp;% |} == Одкликаня == * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/16695 Погода в селі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106041524/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/16695|date=6. новембра 2016}} == Зазначкы == {{Переклад|язык=uk|статя=Негрово}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] iizp212mzkaxmx29m0hoopj9iofp5e2 Павліна 0 22771 175392 173275 2026-10-26T01:20:39Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175392 wikitext text/x-wiki '''Павлі́на''' авадь '''Па́вла'''&nbsp;— [[Жена|женоче]] имня, женоча форма имня Павлін. Пішло від {{Lang-la|Paulina}}&nbsp;— женочої формы имени ''{{Lang|la|Paulinus}}'', вытвореного від коґномена ''{{Lang|la|Paulus}}'' („маленькый“). Знаменує ся як „маленька“, „скромна“.<ref>https://www.behindthename.com/name/paulina</ref><ref>https://world-names.info/first-name/paulina</ref> == Иншакыми языками == * {{Lang-en|Paulina, Pauline (Lina)}} * {{Lang-be|Паўліна (Паўлінка, Паўлюся)}} * {{Lang-el|Παυλίνα ''Paulina''}} * {{Lang-es|Paulina}} * {{Lang-it|Paulina}} * {{Lang-pl|Paulina}} * {{Lang-pt|Paulina}} * {{Lang-ru|Павлина, Паулина}} * {{Lang-ro|Paulina}} * {{Lang-sr|Павлина/Pavlina, Паулина/Paulina}} * {{Lang-sk|Pavlina}} * {{Lang-fr|Pauline}} * {{Lang-cs|Pavlína}} == Зазначка == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Особові имена]] [[Катеґорія:Жӱнські имена]] 3borz2rsc10pqmnhgujvzghsq7t1rnq Завадка (Мукачівськый раён) 0 22776 175406 166251 2026-10-26T01:23:28Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175406 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Завадка}}{{Село Україны|||||назва=Завадка|область=[[Закарпатська область]]|район=[[Мукачівськый раён]]|код КОАТУУ=2121582002|mapx=|mapy=|водойма=ріка [[Бескид (ріка)|Бескид]]|адреса=89113, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Верб'яж,27|прапор=|ерб=Герб_села_Завадка.png|рада=Нижнёворітська сільська громада|жытелїв=1087 душ|розлога=1,928|густота жытельства=563,8|поштовы індексы=89113|телефон=+380 3136|ґеоґрафічны коордінаты=48°47′24″ пн. ш. 23°7′40″ сх. д.|надморьска вышка=528|перша писемна змінка=1630}} '''Зава́дка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Rákócziszállás; [[Польскый язык|пол]]. Zawadka; [[Румуньскый язык|рум]]. Zavadka) — [[село]] в [[Україна|Украйинї]], у [[Мукачовськый район|Мукачівському раёнї]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Входит до складу Нижнёворітської сільської громады. == Ґеоґрафія == [[Село|Селом]] тече ріка Бескид, лїва притока [[Латориця|Латорицї]]. Поблизь із селом розміщає ся село [[Вербяж]] та именитый [[Верецькый перевал]]. == Історія == Первый раз [[село]] під назвов «Завадка» споминат ся в лїтописах у [[1630]] роцї. У [[1630]] роцї&nbsp;— назва Zavodka, у [[1641]]&nbsp;— Zavatka, [[1773]]&nbsp;— Zavatka, Zawotka, [[1808]]&nbsp;— Zavádka, [[1913]]&nbsp;— Rákócziszállás, [[1889]]&nbsp;— Rákócziszállásk. У [[1641]] роцї назва мінят ся на «Заватка» ([[Мадярскый язык|мад]]. Zavatka). У [[1773]] роцї назва села мінят ся на «Завотка» (мадярь. Zawotka). Пак у [[1889]] роцї село дїстало нову мадярьську назву «Раковцісалаш» (мадарь. Rákócziszállás). Назву было поміняно на знак знатого гасла про востаня та слободы [[Мадяре|мадярьского народу]], якый было проголошено Ференцом Раковціём II іменно у Завадци, а не в [[Мадярьско|Мадярщинї]]. З [[1913]] року назва села має нынїшнёє звучаня «Завадка». На [[1910]] рік у селї жило 790 жителїв (646 русинів, 134 [[Німці|німців]], 10 мадярів). До [[Трианонскый мирный договор|трианонского договору]] Завадка належала до мадярьського графства [[Жупа Берег]], пак село перейшло під веденя [[Чеськословеньско|Чехословакії]]. У [[1938]]-[[1939|39]] роках восточный реґіон Чехословакії став невеликов самостойнов републіков [[Карпатьска Україна|Карпатська Украйина]]. У 1939 роцї [[Мадярьско|Мадярщина]] окуповала републіку. 17. марця 1939 на третый день окупації [[Карпатьска Україна|Карпатської Украйины]] мадярьскі жандарьмы гнали на перевал через села [[Нижні Ворота|Нижнї Ворота]], [[Вербяж]], '''Завадку''' колоны плїнных, переважно [[Галічане|галичан]]&nbsp;— вояків Карпатської Сїчі і передали їх [[Польско|польскій]] приграничній службі, яка розмістила плїнных у катушах свойых касарнь. Слїдуючого дня, 18. марца 1939 до піднятя сонця плїннї были роздїленї на колонны, припроваженї влїво і вправо від перевалу по лїнії границї приблизно на півтора-два кілометры і розстрілянї на підкарпатьскій сторонї над селами [[Вербяж|Нова Розтока]] і [[Вербяж|Вербляж]], тай миже селами [[Вербяж|Петрусовицёв]], Жупанами і [[Лазы (Мукачовскый район)|Лазами]]. Число розстріляных, за оцїнками свідків, составляло 500—600 плїнных.<ref>{{Статя|автор=[[Довгей Василь Васильович|Василь Довгей]]|назва=Від Бескидів до Катині}} </ref> З [[1945]] року послїдь припоєня [[Карпатська Русь|Карпатської Русї]] до [[Украинска ССР|УРСР]] Завадка як село была адміністративно припоєна тай закріплена у [[Воловецкый район|Воловецькому раёні УРСР]]. З конця [[1991]] року послїдь референдуму про самостойность Завадка входит до Воловецького раёну Закарпатської области [[Україна|Украйины.]] 27.8.2022 погыб на войнї добровольник, герой, воин Іван Довгінка, якый зобстав ся у серцях каждого жителя села Завадка. == Присілкы == '''Перешир''' Перешир - бывшоє село в Украйинї, в Закарпатьскій области. Споєноє з селом Завадка Споминкы:  1648: Peresziro, 1773: Peresirova, Pereszirova, 1808: Pereszirova, Peresyrowá, 1851: Pereszirova, 1873: Pereszirova, 1888: Pereszirova == Людность == По [[Перепис населення УРСР (1989)|списованю УРСР 1989 року]] чиселность присутного населеня села была 1058 душ, з якых 514 [[Чоловік|чоловікы]] тай 544 [[Жена|жоны]]. По списованю населеня Украйины 2001 року в селї жило 1082 душ. === Бесїда === Роздїлёваня населення за рідным языком за даным перепису [[2001]] року<ref>https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp</ref>: {| class="standard" !Язык !Процент |- |[[Україньскый язык|украйинськый]] | align="right" |99,91&nbsp;% |- |[[Російскый язык|російськый]] | align="right" |0,09&nbsp;% |} == Церьков Покровы Пресятої Богородицї (1861) == Перва споминка про давню деревляну церьков записана в [[1692]]&nbsp;р. У [[1733]]&nbsp;р. в селї была деревляна церьков сятого духа з трёма дзвонами. Частинов села было оддїльноє поселеня Пересырова, де в [[1755]]&nbsp;р. быв свій сященик і деревляна церьков. Знатно, ош ставеня тепирішнёї мурованої базилїчної церквы перерывалося на 10 років, бо не хватило матеріалїв, які застачав граф Шенборн. Церьков посятили в [[1856]]&nbsp;р. Старый іконостас сокотив ся до середины 1890. років, затым поставили новый, а переважноє число старых образів передали в [[Абранка|Абранку]]. Міст(подамент) быв покладеный тесаными камняными плитами, з якых пак учинили огороженя, а міст залили бетоном. Другый раз церьков посятили [[1905]]&nbsp;р. Раз зданіє было вкрыто шинґлами, а в [[1910]]&nbsp;р. перекрыли бляхов. Чотыри давнї дзвоны зняли для воєных потреб у [[Перша світова война|Першу світову війну]]. У [[1921]]&nbsp;р. купили нові дзвоны. Недавно місцевый малярь Василь Шагур вымурував каплицю, учинив розпятя, а куратор Василь Риблян взяв ся за ставленя дзвіницї, нижня ґалерія якої бде вымурована, а верьхня&nbsp;— деревляна. == Зазначка == {{Reflist|refs=<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref> <ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=8 листопада 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>}} == Одкликаня == [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] 70huvblf2bvleavzrhidcf536hkjmvh Западноказахстанська область 0 22778 175337 173398 2026-10-25T23:51:23Z Halajkovič 33393 +50 одтїнків недержавных языків 175337 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''За́падноказахстаньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Батыс Қазақстан облысы'', [[Російскый язык|рус.]] ''Западно-Казахстанская область'') — [[область]] на [[Запад|западови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Уральськ]]. == Ґеоґрафія == [[Файл:Західно-Казахстанська_область_в_1960.jpg|міні|Западноказахстаньска область у [[1960]]]] Западноказахстаньска область занимать северну часть Прикаспійської низовины, што є рунинов, про яку характерні обшырні піщані масивы и западины, зайняті іноді солеными озерами и [[Сори|сорамі]]. На северови&nbsp;— южні удрогы Общого Сирта (гора ''Ичка'', 259 м), а на выходови&nbsp;— окрайины [[Пудуральськоє плато|Пудуральського плато]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[10. марец|10 марца]] [[1932]] року. == Обывательство == [[Обывательство]]&nbsp;— 675655 особ ([[2021]]; 598880 у [[2009]], 616800 у [[1999]], 629991 у [[1989]]). [[Обывательство]] Западноказахстаньской области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значну частину населення області становили [[казахы]]&nbsp;— 71,4&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 22,4&nbsp;%, [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 2,4&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[Білорусины|білорусы]]&nbsp;— 0,4&nbsp;%. Инні націоналности становлять близко 1,9&nbsp;% уд общого числа обывательства края. == Адміністративнож діленя == Область поділять ся на 12 районӯв и 1 вароську адміністрацію: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Центр !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Акжаицькый район | align="right" |25716,05 | align="right" |52110 | align="right" |50773 | align="right" |42971 | align="right" |36199 |Чапаєв | align="right" |18 | align="right" |49 |- |2 |Байтерецькый район | align="right" |7421,34 | align="right" |59572 | align="right" |56611 | align="right" |55420 | align="right" |58466 |Перемітне | align="right" |22 | align="right" |68 |- |3 |Бокейордыньскый район | align="right" |19200,00 | align="right" |18267 | align="right" |19507 | align="right" |16668 | align="right" |14480 |Сайхін | align="right" |7 | align="right" |23 |- |4 |Бурліньскый район | align="right" |5600,00 | align="right" |42062 | align="right" |48958 | align="right" |53235 | align="right" |58138 |Аксай | align="right" |14 | align="right" |28 |- |5 |Жангалыньскый район | align="right" |20800,00 | align="right" |21210 | align="right" |23560 | align="right" |23505 | align="right" |21501 |Жангала | align="right" |9 | align="right" |22 |- |6 |Жанібецькый район | align="right" |8213,23 | align="right" |21272 | align="right" |19511 | align="right" |16896 | align="right" |14554 |Жанібек | align="right" |9 | align="right" |18 |- |7 |Казталовськый район | align="right" |18605,81 | align="right" |39300 | align="right" |38703 | align="right" |32908 | align="right" |27432 |Казталовка | align="right" |16 | align="right" |48 |- |8 |Каратобиньскый район | align="right" |10000,00 | align="right" |22054 | align="right" |21115 | align="right" |16879 | align="right" |13629 |Каратобе | align="right" |8 | align="right" |22 |- |9 |Сыримськый район | align="right" |11888,43 | align="right" |34561 | align="right" |30569 | align="right" |21575 | align="right" |17369 |Жимпіти | align="right" |12 | align="right" |31 |- |10 |Таскалиньскый район | align="right" |8100,00 | align="right" |21588 | align="right" |20645 | align="right" |17202 | align="right" |16348 |Таскала | align="right" |9 | align="right" |28 |- |11 |Теректиньскый район | align="right" |7967,57 | align="right" |45485 | align="right" |43194 | align="right" |38269 | align="right" |38720 |Теректи | align="right" |15 | align="right" |49 |- |12 |Чингірлауськый район | align="right" |7889,89 | align="right" |26565 | align="right" |21799 | align="right" |16116 | align="right" |13032 |Шингирлау | align="right" |8 | align="right" |25 |- |13 |Уральська вароська адміністрація | align="right" |731,33 | align="right" |225945 | align="right" |221855 | align="right" |247236 | align="right" |345787 |[[Уральськ]] | align="right" |4 | align="right" |8 |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом обывательства: {| class="standard" align="center" !рхп !аоелениы пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''[[Уральськ]]''' | align="right" |199835 | align="right" |194905 | align="right" |202161 | align="right" |247467 |- |2 |[[Зачаганьск]] | align="right" |12090 | align="right" |12906 | align="right" |27065 | align="right" |58356 |- |3 |'''Аксай''' | align="right" |18237 | align="right" |28953 | align="right" |32873 | align="right" |36293 |- |4 |[[Деркул]] | align="right" |8385 | align="right" |8606 | align="right" |9786 | align="right" |28407 |+ |} == Знамі Родаци == * [[Магамбет Утемісов]]&nbsp;— [[Казахстан|казахськый]] [[поет]] и єден из главарю̄в восстаня против [[Російска імперія|Російськой Рішы]]. * [[Салім Айткулов]]&nbsp;— [[герой Советьского Союза]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.bko.gov.kz/ Офіційний сайт акимату Західноказахстанської області] [Архівовано 21 січня 2013 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/Західноказахстанська-область/ Погода у Західноказахстанській області. Казахстан] [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20120913052811/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=7 Казахстан. Західноказахстанська область] [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Западноказахстаньска область]] [[Катеґорія:Уральськ]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] 8kupz51b2rvmkmwkks9dze21aoykdta ФК Мілан 0 22796 175381 174272 2026-10-26T01:18:17Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175381 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс фотбаловый клуб|clubname=Фотбаловый клуб Мілан|image=Logo of AC Milan.svg|image_size=150пкс|stadium=«Сан-Сіро»|dissolved={{flag|Італія}}|founded=1899 гуд|short name=Мілан|nickname=''Rossoneri'' («черлено-чорні»)|fullname=''Associazione Calcio Milan''|capacity=80 018|owner=RedBird Capital Partners (99.93%)<ref>{{cite web |title=RedBird Capital Partners completes acquisition of AC Milan |url=https://www.acmilan.com/en/news/articles/club/2022-08-31/redbird-capital-partners-completes-acquisition-of-ac-milan |website=acmilan.com |publisher={{Lang|it|Associazione Calcio Milan|italic=no}}}}</ref>|coach=Сержіу Консейсан|league=Серія A (Італія)|season=Таліанська Серія A 2023—2024|position=2. місто|website=https://www.acmilan.com/it|pattern_la1=_milan2425h|pattern_b1=_milan2425h|pattern_ra1=_milan2425h|pattern_sh1=_milan2425h|pattern_so2=_milan2425al|pattern_sh2=_milan2425a|pattern_b2=_milan2425a|rightarm1=000000|leftarm1=000000|pattern_la2=_milan2425a|body1=000000|shorts1=FFFFFF|socks1=FFFFFF|pattern_ra2=_milan2425a|leftarm2=FFFFFF|shorts2=FFFFFF|body2=FFFFFF|rightarm2=FFFFFF|socks3=4F4F4F|shorts3=4F4F4F|rightarm3=4F4F4F|body3=4F4F4F|leftarm3=4F4F4F|pattern_sh3=_milan2425t|pattern_ra3=_milan2425t|pattern_b3=_milan2425t|pattern_la3=_milan2425t|socks2=FFFFFF|current=Сезон ФК «Мілан» 2023—2024|chairman=Паоло Скароні}} '''Фотбаловый клуб «Мілан»''' ({{Lang-it|L’Associazione Calcio Milan}})&nbsp;— [[Італія|таліанськый]] [[фотбаловый клуб]] із вароша [[Милано|Мілан]]. Выступат у вышнуй таліанськуй лізі («Серія A») заєдно із другым міланскым клубом «Інтернаціонале», свойим довічным принциповым соперником у шампіонаті Італії<ref>[https://lowerblock.com/articles/the-biggest-rivalries-in-world-football/ The Biggest Rivalries in World Football] ''Lower Block''</ref>. Фотбалісты «Мілана» гравут у полосатуй черлено-чорнуй формі, уд котрої йде їхня таліанська прозывка «Россонері» ({{Lang-it|rossoneri}} від {{Lang|it|rosso}}&nbsp;— «черленый» і {{Lang|it|nero}}&nbsp;— «чорный»). Клуб [[16. децембер|16.]]&nbsp;[[16. децембер|децембра]] [[1899]].&nbsp;рока основав [[Англичане|анґлічанин]] [[Альфред Едвардс]], котрый тогды быв британськым віце-консулом у Мілані<ref>[https://www.magliarossonera.it/189900_storia.html La nascita di un mito]- ''magliarossonera.it''</ref>. У тямку про фундатора клуба сокотит ся анґлійскоє написаня назвы вароша: {{Lang-en|Milan}} вмісто {{Lang-it|Milano}}, хотя при Муссоліні назва клуба міняла ся за требованям [[Фашізм|фашістского]] панства [[Штат|державы]]. Айбо у написаньови й выговорі назвы вароша місным діалектом [[Таліянськый язык|таліанського языка]] кунцевого «o» тоже ниє<ref>[https://www.nytimes.com/athletic/4308623/2023/03/16/sporting-lisbon-athletic-bilbao-wrong-name/ From Sporting Lisbon to Athletic Bilbao — why do we get foreign clubs’ names wrong?] ''The Atlethic''</ref>. «Мілан»&nbsp;— єден із майименитых у світі таліанськых клубу і єден із майудостоєных. За числом побід [[Майстровска Ліґа УЕФА|Ліґы шампіону]] (7 трофею)<ref name=":0">[https://www.transfermarkt.com/ac-mailand/startseite/verein/5 AC Milan - Club profile]''Transfermarkt.com''</ref> «Мілан» далеко переджає прочі таліанські клубы: [[ФК Ювентус|«Ювентус»]]<ref>[https://www.transfermarkt.com/juventus-turin/startseite/verein/506 Juventus FC - Club profile]''Transfermarkt.com''</ref> (2 трофея) тай [[ФК Інтер|«Інтернаціонале»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20250523214438/https://www.transfermarkt.us/inter-milan/startseite/verein/46 Inter Milan - Club profile]Transfermarkt.com</ref> (3 трофея). За общов кулькостьов удостоєнь на націоналному уровньови «Мілан» посідат лем третьоє місто, полівлявучи [[ФК Ювентус|«Ювентусу»]] тай [[ФК Інтер|«Інтернаціонале]]<nowiki/>»: за свою історію «Мілан» 19 раз быв шампіоном Італії, 5 раз брав Кубок Італії, і 7&nbsp;— Суперкубок Італії.<ref name=":0" /> Історично «Мілан» фурт раховав ся клубом варошського [[Пролетариат|пролетаріатного класа]] і члену профсоюзу, помежи якых было много трудовых міґранту з юга Італії<ref>[https://mediolan.pl/en/milan-derby-ac-milan-inter-milan mediolan.pl]</ref>. В послідні десяторочя симбол пудпоры испытав дакотрых перемін послідь того, як владітильом «Мілана» став конзервативный медіа-маґнат і бывшый міністер-предсідник Італії Сільвіо Берлусконі, а «Інтер» узяв нафтопромысловиць Массімо Моратті, знаємый свойими лівыми взорами. Айбо й до типирь миже уболівальниками «Мілана» переважавут представитилі лівої частины політичного спектеру, тогды як посеред фанату «Інтера» булше конзерватору і поклоннику правых взору<ref>[https://champion.com.ua/ukr/football/milan-inter-10-naytsikavishykh-faktiv-naperedodni-pivfinalu-lihy-chempioniv-928799/?utm_source=chatgpt.com Мілан – Інтер: 10 найцікавіших фактів]''Champion.com.ua''</ref>. За резултатами зглядованя, проведеного в [[2002]].&nbsp;році газетов «{{Lang|it|L’Espresso}}», «Мілан»&nbsp;— тритя команда в Італії за числом друкеру. За резултатами зглядованя таліанського Націоналного статистичного інститута, выданого в [[Апріль|апрілі]] [[2005]].&nbsp;рока, «Мілан» ознав ся другов командов державы, за яку друкерувут дас 7,5.&nbsp;млн. тіфозі<ref>[https://www.repubblica.it/auto/supplemento/2002/10/29/49pebios.html repubblica.it]</ref>. У [[2006]].&nbsp;році «Мілан» быв затягнутый до фотбалного скандала, пуд час котрого пять команд вышної таліанської ліґы («Серії А») были заскаржені в учиненьови договорных матчу тай пудкупі арбітру. «Мілан» было покарано знятям 15 очок у далшому розіграші ліґы; послідь апеляції штраф было уменшено до 8 очок. [[13. апріль|13.&nbsp;апріля]] [[2017]].&nbsp;рока клуб быв офіціално проданый [[Кітайска Народна Републіка|кітайському]] холдинґу «Rossoneri Sport Investment Lux»<ref>https://web.archive.org/web/20170414162731/https://www.ua-football.com/foreign/italy/1492088633-oficialno-berluskoni-prodal-milan.html</ref>. == Історія == === Основаня === [[Файл:Herbert_Kilpin.jpg|міні|Герберт Кілпін, єден із основателю клуба.]] «Крікетный і фотбаловый клуб Мілан» ({{Lang-en|Milan Cricket and Foot-Ball Club}}) быв основаный [[16. децембер|16.]]&nbsp;[[16. децембер|децембра]] [[1899]].&nbsp;рока в корчмі на улици Берке в Мілані. Його основатилями были анґлічани Альфред Едвардс і Герберт Кілпін. Про основаня клуба людность учула двома днями послідь, в [[Понедїлёк|понеділок]] [[18. децембер|18.]]&nbsp;[[18. децембер|децембра]] [[1899]] в ґазеті «Gazetta dello Sport». Едвардс, став первым президентом клуба. Початково клуб складовав ся із секції [[Крікет|крікета]], котру вюг Едвард Берра, і секції [[Фотбал|фотбала]], котру вюг Девід Елісон. У Кілпіна, первого воротаря і первого капітана команды, найшов ся спортивный костюм, в котрому ун бавив у фотбал дома в Анґлії; іменно уд сього костюма зачали ся традиційні колоры «Мілана»&nbsp;— черленый тай чорный ({{Lang-it|rosso}} і {{Lang|it|nero}}) і назва, яка лишила ся за його бавлячами&nbsp;— россонері ({{Lang|it|rossoneri}}&nbsp;— «черлено-чорні»)<ref name=":1">[https://www.acmilan.com/en/club/history HISTORY] ''acmilan.com''</ref>. В [[Януар|януари]] [[1900]].&nbsp;рока «Мілан» вступив до таліанської федерації фотбала. З сього момента команда зачала ставати популарнов і престижнов<ref>[https://books.google.it/books?id=639QDQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=it#v=onepage&q&f=false Il Milan dalla A alla Z]- Giuseppe Di Cera. Выдавництво Нютона Комптона , 3. новембер 2016 р.</ref>. «Черлено-чорні» быстро проґресовали і вже у [[1901]].&nbsp;році взяли свуй первый титул шампіону державы; у фіналови з рахунком 3:0 уни выйграли [[ФК Дженоа|«Дженоа»]]. Слідуючого рока міланська команда пуд веденьом леґендарного капітана Кілпіна у фіналі програла туй же [[ФК Дженоа|«Дженоа»]], і другый шампіонськый титул міланцям удало ся вийграти лем в [[1906]].&nbsp;році<ref name=":1" />. В [[1908]].&nbsp;році Талінаська федерація фотбала зачала проводити політику вытисканя иноземных бавлячу із состава таліанськых клубных команд. Довкола сьої політикы у веденьови клуба появила ся вадня; єдна фракція призывала до пудпоры політикы федерації, друга раховала правилным домагати недозвул ограничіня удносно иноземцю. Выслідком сьої вадні клуб росколов ся; частина його члену пуйшла з «Мілана» і [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] основала новый клуб, котрый дустав назву «Межинародный фотбаловый клуб» ({{Lang-it|Internazionale Football Club}}), авадь просто [[ФК Інтер|«Інтернаціонале»]]<ref>[https://books.google.it/books?id=RlwdAgAAQBAJ&printsec=frontcover 1001 storie e curiosità sul grande Milan che dovresti conoscere] - Giuseppe Di Cera. Newton Compton Editori, 14. новембра. 2013 р.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20100130141713/http://www.inter.it/en/societa/storia.html Inter - history]</ref>. В [[1919]].&nbsp;році зачаткова назва клуба {{Lang|en|Milan Cricket and Foot-Ball Club}} была поміняна на {{Lang|en|Milan Football Club}}<ref>Almanacco illustrato del calcio 2015, [[ISBN]] 978-88-912-1454-6.</ref>. === Темні рокы === Послідь достаня первых трьох шампіонськых титулу в історії клуба зачав ся довгый період «упадка», коли «Мілан», хоть і лишав ся цілый час у вышнуй таліанськуй лізі (раз у Первуй лізі, пак&nbsp;— Серії А затым, як уна была учинена в 1929–1930 роках), айбо неперестанно находив ся коло середины турнірної таблиці, ниґда не пуднимавши ся выще третього міста. Но, в сись період, дякувучи [[Пєро Піреллі]], быв покладеный стадіон «Сан-Сіро»<ref>[https://web.archive.org/web/20180501172109/http://www.sansiro.net/?page_id=186 STORIA]</ref>. [[Файл:Gunnar_Gren.jpg|ліворуч|міні|190x190пкс|Ґуннар Ґрен в майці «Мілана», 1950.&nbsp;рокы.]] === «Казочні пятдесяті» === В повоєнні рокы «Мілан» стало находив ся в трійци майліпшых клубу державы. Пару раз міланці оказовали ся за крок уд шампіонства, і [[1951]]. накониць добыли його в четвертый раз у своюй історії, послідь 44-річної перервы. 1950.&nbsp;рокы&nbsp;— золотый період для «Мілана», в составі котрого зарьовали такі звізды, ги именитоє [[Швеція|шведськоє]] тріо Ґре-Но-Лі (Ґуннар Ґрен, Ґуннар Нордал і Нілс Лідголм), Лоренцо Буффон і Карло Анновацці. «Россонері» выйграли престижный Латиньскый Кубок в [[1951]].&nbsp;і [[1956]].&nbsp;роках тай тричі (в [[1955]]/[[1956|56]]., [[1956]]/[[1957|57]].&nbsp;і [[1958]]/[[1959|59]].&nbsp;роках) ставали шампіонами Італії дякувучи ґолам Ґуннара Нордаля, пятиразового майліпшого бомбардира сезона, тактичным схемам Нілса Лідголма, раз півзащитника, а пак ліберо, непущаючуй обороні, орґанізовануй Чезаре Малдіні. З [[1947]].&nbsp;по [[1957]].&nbsp;рокы, «Мілан» не понижовав ся в турнірнуй таблиці ниже третього міста.<ref name=":2">[https://web.archive.org/web/20101007114727/http://www.acmilan.com/en/club/palmares HONOURS] архів ''acmilan.com''</ref> === Ера Рокко === Послідь сьомого шампіонства, выдобутого пуд веденьом Джузеппе Віані, вже через три рокы&nbsp;— в сезоні [[1961]]/[[1962|62]]&nbsp;— новый тренер клуба Нерео Рокко привюг «Мілан» до восьмого титула, котрый став возможным дякувучи майстернуй грі молодого Джанні Рівера і ґолам Жозе Алтафіні. Ґолы сього бомбардира удиграли рішающу роль у выграші «Міланом» [[Майстровска Ліґа УЕФА|Кубка Шампіону]]; сесе трафило ся в [[1963]].&nbsp;році на леґендарному лондонському стадіонови «Вемблі», де Мілан выйграв [[Портуґалія|портуґалську]] [[ФК Бенфіка|«Бенфіку»]] з рахунком 3:1. «Мілан» став первым таліанськым клубом, якому вдало ся взяти сю награду<ref>[https://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Squadre/Milan/Primo_Piano/2007/05_Maggio/SPECIALE%20ATENE/pop_tuttefinali.shtml Tutte le finali del Milan]''gazzetta.it''</ref>. === Юбілейноє шампіонство тай первый раз у Серії B === В сезоні [[1972]]/[[1973|73]] «Мілан» быв на крок уд цілі выйграти юбілейный титул, айбо в послідньому матчови шампіоната програли [[ФК Верона|«Вероні»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20160129122051/http://www.milannews.it/rassegna-stampa/gazzetta-quando-vede-rossonero-verona-si-fa-fatal-157957 Gazzetta - Quando vede rossonero, Verona si fa "Fatal"] ''milannews.it''</ref>. В тот же час 1970. рокы удзначали ся возростаньом хаоса у вышному управліньови клуба. В сезоні [[1976]]/[[1977|77]] клуб уваров ся выльоту до нижної ліґы (Серії B) лем в послідньому колі шампіоната. В слідуючому сезоні главным тренером свого бывшого клуба став Нільс Лідхольм, якому вдало ся пудохотити команду, принажувучи ид нюй талановитых молодых бавлячу; сезон [[1977]]/[[1978|78]] «Мілан» окончив на четвертому місті, а в [[1978]]/[[1979|79]] накониць взяв десятый шампіонськый титул, через дисять року послідь передущого<ref>[https://web.archive.org/web/20170103094403/http://sport.sky.it/calcio/2014/04/12/amarcord_perugia_stagione_degli_imbattibili_1978_1979.html L'imbattibile Perugia del '78-'79, un record amaro] sport.sky.it</ref>. Не позеравучи на голосну выйгру, в слідуючому сезоні «Мілан» чекало майсерйозноє потрясіня в його історії. В кунци сезона выбухнув букмекерськый скандал, пуд час котрого высвітлило ся, ож дакотрі играчі тай фотбалні функціонеры Серії А дуставали гроші уд букмекеру за нагодні діля них резултаты ігор. Резолуція органу спортивної юстиіції передвиділо высланя «Мілана» (вєдно з [[ФК Лаціо|«Лаціо»]]) до нижної ліґы (Серії B) і доживотну дискваліфікацію президента «Мілана» [[Феліче Коломбо]]<ref>[https://web.archive.org/web/20070612212956/http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/football/europe/5215260.stm The worst scandal of them all] ''news.bbc.co.uk''</ref>. В [[1981]].&nbsp;році клуб з новым президентом [[Гаетано Мораццоні]] у чолі выйграв шампіонат Серії B і вернув ся до вышного дивізіона<ref name=":2" />. В [[1982]].&nbsp;році президентом клуба став Джузеппе Фаріна, айбо се не спасло «Мілан» уд повторного вильоту до Серії B, сього раза&nbsp;— через не файну игру (сись сезон быв майпаскудным в історії клуба)<ref>[https://www.fussballdaten.de/italien/1982/ ABSCHLUSSTABELLE DER ITALIENISCHEN SERIE A 1981/1982] ''fussballdaten.de''</ref>. === Президентство Джузеппе Фаріны === В сезоні [[1982]]/[[1983|83]] клуб пуд веденьом нового тренера Іларіо Кастаньєра зась вернув ся у Серію А; Мілан окончив сись сезон на восьмому місті. Літом [[1985]].&nbsp;рока «Мілан» купив у [[ФК Ювентус|«Ювентуса»]] Паоло Россі, шампіона світа [[1982]].&nbsp;рока і владітиля Золотого мяча. Команда значно окріпла. На зачаткови нового рока появили ся фінансові проблемы. На помуч клубу прийшов міланськый [[подузятник]] і медіа-маґнат Сільвіо Берлусконі. [[20. фебруар|20.]]&nbsp;[[20. фебруар|фебруара]] [[1986]].&nbsp;рока ун купив клуб. Слідуючого літа в своюй бесіді з приводу удкрытя очередного сезону ун поклав нову задачу веденьови клуба: «Мы мусиме стати майсилнов командов у світі»<ref>[https://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1986/02/13/silvio-berlusconi-presidente-del-milan.html SILVIO BERLUSCONI PRESIDENTE DEL MILAN] ''ricerca.repubblica.it''</ref>. === Сілвіо Берлусконі і «бессмертні» Саккі (1987–1991) === З приходом нового владітиля клуб пережив истиноє возрожіня. Айбо в первый сезон пуд веденьом Берлусконі «Міланови» тяжко йшла игра, не на команду, яка ставит си ціль дустаня «скудетто». Уднука сезона пуйшов у демісію тренер Нільс Лідхольм, і його замінив Фабіо Капелло. Молодому тренеру вдало ся привести клуб на шостоє місто в турнірнуй таблиці<ref>[https://www.fussballdaten.de/italien/1987/tabelle/ SERIE A 1986/1987] ''fussballdaten.de''</ref>. Літом [[1987]].&nbsp;рока Берлусконі установив головным тренером клуба Арріґо Саккі, котрый увів доцілком новый стиль игры, основаный на [[Зональна оборона|зоналнуй обороні]], перфектнуй тактиці созданя оффсайда, муцному уґрупуваньови в цинтрі поля і годнуй атаці<ref name=":1" />. Такуй в первый сезон Арріґо Саккі на посаді тренера «Мілан» выйграв шампіонат Італії, в єденадцятый раз у своюй історії<ref> [https://www.fussballdaten.de/italien/1988/tabelle/ SERIE A 1987/1988] fussballdaten.de</ref>. В слідуючому сезоні [[1988]]/[[1989|89]] в фіналови Кубка Шампіону на стадіонови «Камп Ноу» в [[Барцелона|Барцелоні]] «Мілан» перебировав [[Румуньско|румынську]] «<nowiki/>[[ФК Стяуа|Стяуа]]<nowiki/>» з рахунком 4:0, вийгравши свуй третый Кубок Шампіону. В Італії того сезона «Мілан» взяв свуй первый Суперкубок Італії, а в шампіонаті посів третьоє місто<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1988 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Слідуючого рока «Мілан» наново выйграв Кубок Шампіону, сього раза перебировавши у фіналови [[ФК Бенфіка|«Бенфіку»]] з рахунком 1:0 (ґол забив Франк Рейкаард), Суперкубок Европы (выйгра за резултатами двох матчу над [[ФК Барцелона|«Барцелонов»]]&nbsp;— 1:1 і 1:0) і Межиконтиненталный кубок (выграє 1:0 в доповнителный час над [[Колумбия|колумбийськым]] «Насьональом» з Медельїна). у шампіонаті заняли другоє місто<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1989 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. В сезонови [[1990]]/[[1991|91]] «Мілан» в третый раз взяв Мижеконтиненталный кубок, а щи другый Суперкубок Европы. В шампіонаті Італії «Мілан» назад оказав ся на другому місті<ref name=":2" />. === «Непоборні» Капелло (1991–1996) === [[Файл:Russia-Aizer_(4).jpg|ліворуч|міні|169x169пкс|Фабіо Капелло]] В слідуючому сезоні головным тренером клуба став Фабіо Капелло. Пуд веденьом Капелло «Мілан» взяв дванадцятоє «скудетто» і удкрыв багатый на успіхы період в своюй історії, пуд час котрого команда дустала прозывку «Мілан непоборных» ({{Lang-it|Il Milan degli Invincibili}})<ref>[https://web.archive.org/web/20170614055608/http://www.uefa.com/memberassociations/news/newsid=1745954.html Longest unbeaten runs in European league football]</ref>. Слідуючого сезона [[1992]]/[[1993|93]] «Мілан» опять выборов шампіонськый титул, тринадцятый в історії. Но на европейському уровньови на заваді «Мілана» до Кубка Европы став марсельськый [[ФК Олімпік|«Олімпік»]], котрый выйграв у фіналному матчови з рахунком 1:0<ref>[https://www.transfermarkt.world/liga-cempionov-uefa/startseite/pokalwettbewerb/CL/saison_id/1992 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Айбо через тринадцять року, в януарі [[2006]].&nbsp;року, бывшый играч [[ФК Марсель|«Марселя»]] Жан-Жак Ейделі признав ся, ож побідитилі Ліґы Шампіону [[1993]].&nbsp;року перед фіналным матчом з «Міланом» спожили допінґ. Айбо ниякых наслідку сись скандал не мав. «Голландска ера» в історії «Мілана» довершила ся; головными героями слідуючого сезону [[1993]]/[[1994|94]].&nbsp;року стали [[Чорногорцѣ|чорногориць]] Деян Савічевич, [[Хорваты|хорват]] Звонімір Бобан та [[французы]] Жан-Пєр Папен і Марсель Десаї. «Мілан» взяли титул шампіона Европы у матчі у [[Атены|Атенах]] [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1994]].&nbsp;рока з [[ФК Барцелона|«Барцелонов»]] выйгравши з рахунком 4:0. В націоналному шампіонаті «Мілан» тоже добыв выйграш, доставши чотирнадцятый шампіонськый титул (третьоє скудетто пудряд)<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/saison_id/1993#IT1 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. В сезоні [[1995]]/[[1996|96]], послідньому сезоні «еры Капелло», «Мілан» зась здобыват скудетто, вже шістнадцятоє у своюй історії і четвертоє за послідні пять року<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1995 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. === Алберто Дзаккероні === ==== 16.&nbsp;скудетто ==== [[1998]].&nbsp;рока головным тренером «Мілана» став Алберто Дзаккероні, перспективный тренер, котрый в переднішньому сезоні досяг значущого проґресу з [[ФК Удінезе|«Удінезе]]<nowiki/>», приятно счудовав друкеру і експерту свойов атакувалнов игров із модельов 3-4-3. Уже в первому свойому міланському сезоні [[1998]]/[[1999|99]] Дзаккероні заклав фундамент нового цикла возрожіня команды, выйгравши шістнадцятоє скудетто, котрым клуб удсятковав сторочну ручницю свойого основаня. Свуй переможный сезон «Мілан» удиграв за любенов модельов нового тренера 1-3-4-3: Абяті; Сала, Костакурта, Малдіні; Хелвег, Альбертіні, Амброзіні, Гульєлмінпєтро; Бобан (Леонардо), Бірхоф, Веа. ==== Андрій Шевченко ==== [[Файл:Andriy_Shevchenko_-_2004_-_AC_Milan_(2).jpg|міні|Андрій Шевченко]] [[1999]].&nbsp;рока до «Мілана» прийшов молодый [[Україна|украйинськый]] нападающый Андрій Шевченко, котрый на дальші шість року став єдным з ведучых играчів команды, а в [[2004]].&nbsp;році взяв «Золотый мяч» як майліпшый фотбаліста Европы. В шампіонаті Італії клуб фінішовав на третуй позиції. Шевченко з 24 забитыми ґолами став майліпшым бомбардиром шампіонату вже у свуй первый сезон в Серії А. === Карло Анчелотті === ==== Від Теріма до Анчелотті ==== 2001.&nbsp;рока новым тренером «Мілана» став [[Турція|турецькый]] знатиль Фатіх Терім. Ун привюг до команды звізд світового уровня Руя Кошту і Філіппо Індзаґі, а щи Хаві Морено і Косміна Контру. До «Мілана» прилучили ся Мартін Лаурсен і бывшый играч «Інтера» Андреа Пірло. Хотя «Мілан» зачав сезон удачно, вже в [[Новембер|новембрі]] ун оказав ся за преділом пяти майвышных ланок турнірної таблиці; послідь сього Фатіх Терім пуйшов у демісію полівивши містом Карло Анчелотті. Анчелотті вдало ся довести клуб до полуфінала Кубка УЕФА, де «Мілан» пройграв від Дортмундскої [[ФК Борусія|«Боруссії]]<nowiki/>». В націоналному шампіонаті, попиля неравну игру, клуб возмуг ся реалізовати основноє завданя сезона— кваліфікувати ся діля участи в Лізі Шампіону. ==== Вертаня на вирьх: шампіоны Европы 2003 ==== Сезон [[2002]]/[[2003|03]] року став для «Мілана» сезоном возрожіня. Як приказовали наблюдатилі, клуб грав у зрілищный фотбал, котрый базовав ся на владіньови мячом і технічнуй первектности играчу, і повнов міров розкрыв вшиткі ліпшины новаторської формації 4-3-1-2, заведеної Карлом Анчелотті шпеціално діля того, обы у нюй могли єдночасно грати і Мануел Руй Кошта, і Андреа Пірло. Фінал Ліґы Шампіону 2002–2003 удіяв ся в Манчестері. Основный і доповнителный час поєдинка завершили ся без ґолу, і доля шампіонського титулу рішала ся в послідьматчевых пеналті. Нелсон Діда удбив три удары, Джанлуїджі Буффон&nbsp;— 2, а Андрій Шевченко завдав рішающый удар, котрый принюс «россонері» титул. ==== Скудетто 2004 ==== [[Файл:Stadio_San_Siro.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Южна трібуна стадіона «Сан-Сіро», котрк традиційно пуднимавут друкеры «Мілана», [[16. май|16.]]&nbsp;[[16. май|мая]] [[2004]].&nbsp;рока послідь выйграша «Мілана» над «Брешійов» (4:2), котра принесла клубови 17.&nbsp;шампіонство.]] [[Файл:Milano_Scudetto_Milan_1.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Сяткованя 17.&nbsp;скудетто на Домскій площи в [[Милано|Мілані]].]] В сезонї 2003/04 удяяло ся вертаня «Мілана» на вирьх таліанського фотбала. Клуб выйграв сімнадцятый у своюй історії шампіонськый титул за два туры до кунця турніра. ==== 2005: другі в Італії тай в Европі ==== Сезон 2004/05 «Мілан» зась провів на дуже файному уровньови, айбо став за крок уд выйграшу. В націоналному шампіонаті цілый сезон «Мілан» йшов не відстаючи з «Ювентусом», айбо [[8. май|8.]]&nbsp;[[8. май|мая]] [[2005]] в очному противостані на «Сан-Сіро» туринці были ліпшыми; сись пройграш кощовав «россонері» шампіонства. ==== Темноє пятно: «Стамбулськоє чудо» ==== У фінальному матчі [[25. май|25.]]&nbsp;[[25. май|мая]] [[2005]] у [[Істанбул|Стамбулі]] против «Ліверпуля» первый тайм завершив ся з рахунком 3:0 на хосен «Мілана» дякувучи ґолу Паоло Мальдіні тай дубльови Ернана Креспо. Айбо в другому таймі «Мілан» неждано стратив сю грубу перевагу, пропустивши три ґолы лем за шість минут. Рахунок изсокотив ся ремізованым, і шампіон Европы мав познати ся в серії послідьматчовых пеналті, в котрій міланцям тричі не вдало ся попасти у ворота; при чому послідный третый промах допустив Шевченко. «Мілан» програв сись матч. ==== Шампіоны Европы 2007: реванш ==== У [[Май|маї]] [[2006]].&nbsp;рока з клуба пуйшли такі значущі играчі, як [[Мануел Руй Кошта]] (перейшов до [[ФК Бенфіка|«Бенфікы»]]), Яап Стам (вернув ся до [[Нідерланды|Голандії]]), і Андрій Шевченко (перейшов до лондонского [[ФК Челсі|«Челсі»]]). Пару днями пак, [[15. юн|15. юна]] [[2006]] рока, єдномысленым рішеньом акціонеру Сільвіо Берлусконі быв выбраный на посаду президента клуба. «Мілан» доста легко пройшов у фінал, де встрів ся з [[ФК Ліверпул|«Ліверпулом»]], добывши шанс взяти реванш за пройграш у фіналі Ліґы Шампіону [[2005]].&nbsp;рока. Сього разу удача была на боці «Мілана», котрый у фінальнуй игрі в [[Атены|Атенах]] выйграв з рахунком 2:1 послідь напнутого матча, в якому ниякый з соперників не мав перевагы, но міланці змогли ліпше схосновати шансы. На дубль Філіппо Індзаґі [[Анґлія|анґлійці]] удповіли ґолом Дірка Кейта, айбо «Мілану» вдало ся удержати рахунок і стати шампіонами Европы. === Успіхы Массіміліано Аллеґрі, відход леґенд та зачаток кризы (2009—2014) === [[Файл:Allegri_with_Milan_players_(cropped)_-_2.jpg|ліворуч|міні|239x239пкс|Массіміліано Аллеґрі]] Сезон [[2010]]–[[2011|11]] команда зачала із [[Массіміліано Аллегрі|Массіміліано Аллеґрі]], молодым таліанськым тренером. Літом команду лишили багаторочні ветераны [[Діда]] тай [[Каха Каладзе]], а ключовым усиленьом став [[Швеція|шведскый]] нападающый [[Златан ібраґімович|Златан Ібраґімович]], котрый до сього играв у шампіонаті Італії за принциповых сопернику&nbsp;— [[Ювентус|«Ювентус»]] тай [[Інтернаціонале|«Інтернаціонале»]]. «Мілан» сього сезонп выйграв Шампіонат італії первый раз від [[2004]]&nbsp;року. Затраченя опытных игравчу, і такуй продажа лідеру: Златана Ібраґімовича, Тіаґу Сілвы, Алешандре Пату, потягнули за собов кризу резултату. На зимну перерву команда пішла на сьомому місті у Серії А. Зимов клуб купив нападающого Маріо Балотеллі, котрый забивши 12 ґолів у 13 матчах, значущо поміг у другуй частині шампіоната. Послідь обновліня турніра «Мілан» у двадцятьох матчах пройграв лем раз тай побировав фінішовати на третьому місті. === Довершеня епохы Берлусконі та зміна владителю (2014—2019) === Перед зачатком сезона [[2014]]–[[2015|15]] поставити ся у чоло команды довірили щи єднуй леґенді клуба&nbsp;— Філіппо Індзаґі. Послідь зимової перервы їх постигла криза, яка опустила клуб на десятоє місто. Індзаґі было выповіжено. [[Файл:Vincenzo_Montella_ICC_2016_(edited).jpg|праворуч|міні|263x263пкс|Вінченцо Монтелла]] Сезон 2016–17 команда зачала з тренером Вінченцо Монтеллов. Сись сезон быв не онь значущым, но вдало ся выйграти [[ФК Ювентус|«Ювентус»]] у матчови за Суперкубок Італії. [[17. апріль|13.&nbsp;апріля]], новым владітильом став кітайскый бізнесмен Лі Юнхун. Сума угоды продажа составила €740&nbsp;млн, з котрых €220&nbsp;млн мали быти схосновані для гашеня довгу клуба<ref name="sell">{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101063/official-berlusconi-sells-milan |title=Official Berlusconi sells Milan |publisher=Football Italia |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |archivedate=13 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170413123532/http://www.football-italia.net/101063/official-berlusconi-sells-milan }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101067/li-%E2%80%98well-bring-milan-back%E2%80%99 |title=Li: 'We'll bring Milan back' |publisher=Football Italia |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |archivedate=17 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170417133747/http://www.football-italia.net/101067/li-%E2%80%98well-bring-milan-back%E2%80%99 }}</ref><ref name="pressreleaseApril2017">{{Cite web |url=http://www.fininvest.it/assets/press/it/CS%20CONGIUNTO_closing%20Milan_13.4.17.pdf |title=Comunicato congiunto Fininvest-Rossoneri Sport Inv.Lux - CLOSING AC MILAN |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |publisher=Fininvest |archivedate=13 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170413122523/http://www.fininvest.it/assets/press/it/CS }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101121/official-yonghong-li-new-milan-president |title=Official: Yonghong Li new Milan president |publisher=Football Italia |date=14 квітня 2017 |access-date=14 квітня 2017 |archivedate=15 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170415011913/http://www.football-italia.net/101121/official-yonghong-li-new-milan-president }}</ref>. [[10. юла|10.]]&nbsp;[[10. юла|юла]] [[2018]].&nbsp;рока Лі Юнхун не побировав исповнити свої кредитні довжності перед американськым хедж-фондом «Elliott Management Corporation», що знаменовало переход клуба пуд веденя сьої компанії.<ref>{{Cite web |url=https://www.calciomercato.com/en/news/the-final-countdown-yonghong-li-must-pay-e32-million-today-or-lo-44060 |title=The final countdown – Yonghong Li must pay €32 million today or lose Milan |work=CalcioMercato.com |date=6 липня 2018 |access-date=8 травня 2022 |archivedate=11 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180711094840/https://www.calciomercato.com/en/news/the-final-countdown-yonghong-li-must-pay-e32-million-today-or-lo-44060 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.businesswire.com/news/home/20180710006037/en/Elliott-Ushers-New-Chapter-AC-Milan |title=Elliott Ushers in New Chapter at AC Milan |publisher=[[Business Wire]] |date=10 липня 2018 |access-date=8 травня 2022 |archivedate=10 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180710230216/https://www.businesswire.com/news/home/20180710006037/en/Elliott-Ushers-New-Chapter-AC-Milan }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.milannews.it/rassegna-stampa/cda-milan-usciranno-i-quattro-membri-cinesi-yonghong-li-han-li-renshuo-xu-e-bo-lu-301032 |title=Cda Milan, usciranno i quattro membri cinesi: Yonghong Li, Han Li, Renshuo Xu e Bo Lu |work=MilanNews.it |date=11 липня 2018 |language=it |access-date=8 травня 2022 |archivedate=12 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180712123323/https://www.milannews.it/rassegna-stampa/cda-milan-usciranno-i-quattro-membri-cinesi-yonghong-li-han-li-renshuo-xu-e-bo-lu-301032 }}</ref> [[21. юла|21.]]&nbsp;[[21. юла|юла]] [[2018]].&nbsp;рока удіяла ся нарада на котруй офіціално было выповіжено бывшых діректору клубу Марко Фассоне тай Массіміліано Мірабеллі, а Паоло Скароні став новым президентом клуба. === Удрожіня команды за Стефано Піолі === Сезон [[2019]]–[[2020|20]] команда зачала з тренером Марко Джампаоло, котрого было выпровіжено вже через сім туру шампіоната. Його замінив Стефано Піолі, котрый мав узяти чоло команды лем до конца сезона. Проґреса резултату не было, а на зимну перерву команда пішла на єдинацятому місті. Зимов в команду вернув ся леґендарный Златан Ібраґімович. У [[Марец|марци]] сезон было застановено через пандемію [[Пандемія COVID-19|COVID-19]], а послідь обновіня перемагань «Мілан» выдав серію із дванадцяти матчу без пройграшу, фінішіровавши на шостому місті. [[Файл:AC_Milan_fans,_scudetto_2021–22.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Друкарі сяткують шампіонство на Пяцца-дель-Дуомо]] Слідуючый шампіонат команда зачала дуже файно. «Мілан» лідіровав до зачатка фебруара, но пак быв спад і «россонері» фінішировали на другому місті. [[Файл:AC_Milan_diagram.gif|праворуч|міні|400x400пкс|Діаґрама резултатів у чемпіонатї Італії, зачинаючи з основаня Серії A.]] [[Файл:Sala_Trofei_Casa_Milan.jpg|міні|350x350пкс|Кімната трофеїв «Мілана», розміщена уднука штаб-квартиры клуба.]] == Зазначкы == {{Reflist|2}} == Одкликаня == * [http://www.acmilan.com Офіціалный сайт клуба] {{Ref-it}}{{Ref-en}}{{Ref-es}}  {{Ref-ja}}{{Ref-ar}} * [https://web.archive.org/web/20250325212250/http://mondomilan.it/ Фан-сайт клуба] {{Ref-it}} {{Ref-en}} {{Ref-ja}} * [https://web.archive.org/web/20080226175654/http://www.soccerlandia.net/forum/ Milan Soccer Forum] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы Італії]] [[Катеґорія:Спорт]] [[Катеґорія:Клубы-побідителї Майстровскої ліґы УЕФА]] 79jveq0wabik51jes2zcqbd57f8rnkv Списаня жительства Украйины (2001) 0 22849 175383 170544 2026-10-26T01:18:56Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175383 wikitext text/x-wiki {{Пудкарпатськый стандарт}} '''Списаня жительства Украйины [[2001|2001 року]]'''&nbsp;— первоє и доднесь послїдноє усеукрайинськоє [[Списованя жительства|списаня жительства]], що стало ся [[5. децембра]] [[2001]] року в независимій [[Україна|Украйинї]]. == Історія == У [[Октобер|октобрї]] [[2000]] року Верховна Рада Украйины принесла Закон Украйины «Про Всеукрайинськоє списаня»&nbsp;— головный нормативный документ, якый опредїлив правові, економичнї тай орґанїзаційнї основы проведеня списаня<ref>{{Cite web |title=Про Всеукраїнський перепис населення |url=https://zakon.rada.gov.ua/go/2058-14 |work=Офіційний вебпортал парламенту України |access-date=2022-04-28 |language=uk }}</ref>. Списаня жительства станом на [[5. децембер|5. децембра]] 2001 року быв первым списаням жительства Украйины як суверенної [[Штат|державы]]. Первый раз появила ся возмога хосновати не стандартнов проґрамов (єднаковов для всьых републік бывшых [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]), а опредїляти ся в потребах односно содержаня мусайної інформації, враховуючи нестандартну сітуацію в животі общества. Методика списаня мала відобразити резултаты споєнї із реформами перемін у обществі й, заєдно з тым, заосмотрити максималну порувнателність ёго вкупного значеня із даными пережных списань. Сёго вдало ся в основному досягти, опреж проґрама списаня была значно ширшов, чим проґрамы пережніх. Вна мала такі блокы інформації: состав тай родинні взаимины членів ґаздіства, [[Чоловік розумный|поло]]-вікова характерістика особы та місто її роженя, брако-родинный стан, включно з числом роженых дітей, етничный род, языкові признакы, громадянство, уровень образованя, занятость, жерела средств до єствованя, міґраційна активность, житлові обстояня, йманя земельных дїлянок полёгосподарського назначеня, їхня площа тай правова форма властностї. Повні резултаты спиваня опубликованї [[2002]]—[[2004]] роках у 14. тематичных зборниках (17. томах), 7 із них&nbsp;— на [[CD-диск|CD-дисках]] тай 10&nbsp;— у мрежі [[Інтернет]] (на вебсайтї [http://www.ukrstat.gov.ua/ Державної службы статистикы Украйины]). == Резултаты == === Числові выносы === Цїлковоє жительство Украйины у 2001 роцї было 48&nbsp;млн 457 тис. особ. Жительство за тіпом міста бываня: * [[Місто|варошского]] жительства&nbsp;— 32&nbsp;млн 574 тис. особ (67,2&nbsp;%) * [[Село|сільского]] жительства&nbsp;— 15&nbsp;млн 883 тис. особ (32,8&nbsp;%) Жительство за полом: * [[Чоловік|чоловіків]]&nbsp;— 22&nbsp;млн 441 тис. осіб (46,3&nbsp;%) * [[Жена|жон]]&nbsp;— 26&nbsp;млн 16 тис. особ (53,7&nbsp;%) === Націоналноє зложеня жительства === За даными Всеукрайинського списаня жительства, на теріторії країны бывали представитилї поверх 130 націоналностий і народностий. У націоналному зложенї жительства Украйины переважноє число [[Українцї|украйинців]], чиселный стан якых быв 37541,7 тыс. особ, авадь 77,8 % від цїлого числа жительства. Другоє місто за чиселностёв зазїдали [[Русы|руські]]. Их число на дату списаня было 8334,1 тыс. особ. === '''Языковый склад жительства''' === [[Україньскый язык|Украйинськый язык]] ставили рідным 67,5 % жительства Украйины. [[Російскый язык|Російськый язык]] вызначили як рідный 29,6 % жительства. Частка другых языків, які были указані як рідный зложовала 2,9 %.<ref>https://web.archive.org/web/20250516030327/https://uastrat.com/politicalanalysis/forecasts/vseukrayinskyj-perepys-naselennya-2001-movnyj-aspekt/</ref>[[Файл:Ukraine_census_2001_Ukrainians.svg|міні|250x250пкс|Украйинцї в Украйинї за списанём 2001 року.]] == Одкликаня == * [http://2001.ukrcensus.gov.ua/ Всеукраїнський перепис населення] * [http://www.ukrcensus.gov.ua/ Всеукраїнський перепис населення] * [http://www.ukrstat.gov.ua/ Державний комітет статистики України] * https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp * http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/dialog/statfile.asp?lang=1 * [https://dostup.org.ua/request/pieriepis_nasieliennia_2001_mist Перепис населення 2001: міста і смт]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Зазначкы == [[Катеґорія:2001]] 3uvg6fjd4p5kvd3nxclgm7iojbbkn7t Межинародный женськый день 0 22864 175415 154994 2026-10-26T01:26:18Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175415 wikitext text/x-wiki [[Файл:Frauentag 1914 Heraus mit dem Frauenwahlrecht gelb.jpg|міні|Німецькый плакат «Женскый день» (1914)]] '''Межинаро́дный де́нь борьбы́ за права жен''' ({{Lang-en|International Women's Day}}), повна назва ''Межинаро́дный де́нь боротьбы́ за [[Права жен|права́ же́н]] і межинаро́дный мир''&nbsp;(розолуціёв [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|ОЗН]] від [[1977]] року)&nbsp;— є межинароднов датов, яку каждого року сяткуют [[8. марца]] на споминку про културнї, [[Політіка|політічнї]] та соціально-[[Економика|економичнї]] досягненя [[Жена|жен]].<ref name="UN">{{Cite web |author=Nations |first=United |title=International Women's Day |url=https://www.un.org/en/observances/womens-day |access-date=8 березня 2021 |work=United Nations |language=en |archivedate=7 березня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210307203632/https://www.un.org/en/observances/womens-day }}</ref> Темов сёї даты такойже є рух за [[Людьскы права|людьскі права]], выдїляючи [[права жен]], заохочуючи увагу до такых питань, ги [[полова рівноправность]], [[сексізм]], [[Репродуктивны права|репродуктивнї права]] тай [[Насилство проти жен|насилство відносно жен]].<ref>{{Cite web |title=About International Women's Day |url=https://www.internationalwomensday.com/about |access-date=8 березня 2021 |work=International Women's Day |language=en |archivedate=3 червня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160603171245/https://www.internationalwomensday.com/About }}</ref> Межинародный день борьбы за права жен зачав ся як [[Соціалізм|соціалістичноє]] політічноє сято і є помішаным в културі вецерных [[Штат|держав]], майнавперед в [[Европа|Европі]], особливо в соціалістичному блоцї. В плынутї [[XX. стороча|20 стороча]] він сятковав ся в [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] тай державах [[Варшавскый пакт|соцтабору]] ги державноє сято. Межинародный день борьбы за права жен є майзначущым із [[Фемінізм|феміністічных]] сят. Первый раз сятковало ся [[28. фебруар|28. фебруара]] [[1909]] року в [[Споєны Штаты Америцькы|США]] за ініціативы соціалістичної партії Америкы як «Національный день жены»<ref>{{Cite web |url=https://iwd.uchicago.edu/page/international-womens-day-history#1909%20The%20First%20National%20Woman's%20Day%20in%20the%20US |title=International Women's Day History {{!}} International Women's Day {{!}} The University of Chicago |work=iwd.uchicago.edu |language=en |access-date=7 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170408081654/https://iwd.uchicago.edu/page/international-womens-day-history#1909%20The%20First%20National%20Woman's%20Day%20in%20the%20US |archivedate=8 квітня 2017 }}</ref>. Слїдуючого року, одушевлёнї американскым взором, участницї Другої межинародної соціалістичної женської конференції в [[Кодань|Коданї]] вырішили каждый рік за взором [[Межинародный день труда|Межинародного дня труда]] сятковати «День жен», присяченый майнавперед борьбі за достаня женами выборных прав.<ref>[[iarchive:InternationalSocialistCongress1910SecondInternationalConferenceOf/page/n17/mode/2up|Second International Conference of Socialist Women]] стр.21</ref> [[19. марца]] [[1911]]&nbsp;року в [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщинї]], [[Даньско|Данії]], [[Нїмецько|Нїмещинї]] тай [[Швайц|Швайцовы]] первый раз удїяв ся женськый день, якый в плынї слїдуючых дакількых років сятковав ся в розличнї днї вкінци фебруара ці на зачатку марца. Із зачатку 1920.&nbsp;років у Совітскому Союзї утвердилась дата 8. марца, затым, шо іменно в сесь день [[1917]]&nbsp;року з демонстрації роботниць зачалася [[Фебруарна револуція]]. Відтогды день сятковав ся переважно в державах «совітского блоку»<ref>Rochelle Goldberg Ruthchild, «From West to East: International Women's Day, the First Decade», ''Aspasia: The International Yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European Women's and Gender History'', vol. 6 (2012): 1-24.</ref>, закы ёго у [[1967]]&nbsp;роцї не взяли на вызброєня феміністкы другої волны.<ref>Temma Kaplan, «On the Socialist Origins of International Women's Day», Feminist Studies, 11/1 (Ярь, 1985)</ref> [[1977]]&nbsp;року, за совітскої ініціативы, резолуціёв [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації Зъєдиненых Націй]] достав статус межинародного дня.<ref>{{Cite web |url=http://www.un.org/en/observances/womens-day/background |title=International Women's Day, 8 March |work=www.un.org |language=EN |access-date=7 березня 2020 |archivedate=8 березня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200308132802/http://www.un.org/en/observances/womens-day/background }}</ref><ref>{{Cite web |author=Nations |first=United |title=Background {{!}} International Women's Day |url=https://www.un.org/en/observances/womens-day/background |access-date=8 березня 2021 |work=United Nations |language=en |archivedate=9 березня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220309194906/https://www.un.org/en/observances/womens-day/background }}</ref> == Зазнчачкы == == Одкликаня == * [https://newsoboz.org/suspilstvo/8-bereznya-v-ukrayini-ta-sviti-spravzhnij-sens-svyata-ta-jogo-vidminnist-vid-stereotypiv-pro-zhinok-i-krasu/ 8 Березня в Україні та світі: справжній сенс свята та його відмінність від стереотипів про «жінок і красу»] * [http://www.internationalwomensday.com/theme Офіційна сторінка ініціативи IWD (International Women's Day] [Архівовано 27. фебруара 2011 у Wayback Machine.] {{Ref-en}} * [http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2012/03/8/30105/ Кітчові совітскі летучкы до 8. марца] [Архівовано 9. марца 2012 у Wayback Machine.] Історична правда [[Катеґорія:Меджинародны днѣ ОЗН]] 2htvmx192ngiil94ggvvoaxoi8kz2g5 175416 175415 2026-10-26T01:26:34Z Flipdot 23893 175416 wikitext text/x-wiki [[Файл:Frauentag 1914 Heraus mit dem Frauenwahlrecht gelb.jpg|міні|Німецькый плакат «Женскый день» (1914)]] '''Межинаро́дный де́нь борьбы́ за права жен''' ({{Lang-en|International Women's Day}}), повна назва ''Межинаро́дный де́нь боротьбы́ за [[Права жен|права́ же́н]] і межинаро́дный мир''&nbsp;(розолуціёв [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|ОЗН]] від [[1977]] року)&nbsp;— є межинароднов датов, яку каждого року сяткуют [[8. марца]] на споминку про културнї, [[Політіка|політічнї]] та соціально-[[Економика|економичнї]] досягненя [[Жена|жен]].<ref name="UN">{{Cite web |author=Nations |first=United |title=International Women's Day |url=https://www.un.org/en/observances/womens-day |access-date=8 березня 2021 |work=United Nations |language=en |archivedate=7 березня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210307203632/https://www.un.org/en/observances/womens-day }}</ref> Темов сёї даты такойже є рух за [[Людьскы права|людьскі права]], выдїляючи [[права жен]], заохочуючи увагу до такых питань, ги [[полова рівноправность]], [[сексізм]], [[Репродуктивны права|репродуктивнї права]] тай [[Насилство проти жен|насилство відносно жен]].<ref>{{Cite web |title=About International Women's Day |url=https://www.internationalwomensday.com/about |access-date=8 березня 2021 |work=International Women's Day |language=en |archivedate=3 червня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160603171245/https://www.internationalwomensday.com/About }}</ref> Межинародный день борьбы за права жен зачав ся як [[Соціалізм|соціалістичноє]] політічноє сято і є помішаным в културі вецерных [[Штат|держав]], майнавперед в [[Европа|Европі]], особливо в соціалістичному блоцї. В плынутї [[XX. стороча|20 стороча]] він сятковав ся в [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] тай державах [[Варшавскый пакт|соцтабору]] ги державноє сято. Межинародный день борьбы за права жен є майзначущым із [[Фемінізм|феміністічных]] сят. Первый раз сятковало ся [[28. фебруар|28. фебруара]] [[1909]] року в [[Споєны Штаты Америцькы|США]] за ініціативы соціалістичної партії Америкы як «Національный день жены»<ref>{{Cite web |url=https://iwd.uchicago.edu/page/international-womens-day-history#1909%20The%20First%20National%20Woman's%20Day%20in%20the%20US |title=International Women's Day History {{!}} International Women's Day {{!}} The University of Chicago |work=iwd.uchicago.edu |language=en |access-date=7 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170408081654/https://iwd.uchicago.edu/page/international-womens-day-history#1909%20The%20First%20National%20Woman's%20Day%20in%20the%20US |archivedate=8 квітня 2017 }}</ref>. Слїдуючого року, одушевлёнї американскым взором, участницї Другої межинародної соціалістичної женської конференції в [[Кодань|Коданї]] вырішили каждый рік за взором [[Межинародный день труда|Межинародного дня труда]] сятковати «День жен», присяченый майнавперед борьбі за достаня женами выборных прав.<ref>[[iarchive:InternationalSocialistCongress1910SecondInternationalConferenceOf/page/n17/mode/2up|Second International Conference of Socialist Women]] стр.21</ref> [[19. марца]] [[1911]]&nbsp;року в [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщинї]], [[Даньско|Данії]], [[Нїмецько|Нїмещинї]] тай [[Швайц|Швайцовы]] первый раз удїяв ся женськый день, якый в плынї слїдуючых дакількых років сятковав ся в розличнї днї вкінци фебруара ці на зачатку марца. Із зачатку 1920.&nbsp;років у Совітскому Союзї утвердилась дата 8. марца, затым, шо іменно в сесь день [[1917]]&nbsp;року з демонстрації роботниць зачалася [[Фебруарна револуція]]. Відтогды день сятковав ся переважно в державах «совітского блоку»<ref>Rochelle Goldberg Ruthchild, «From West to East: International Women's Day, the First Decade», ''Aspasia: The International Yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European Women's and Gender History'', vol. 6 (2012): 1-24.</ref>, закы ёго у [[1967]]&nbsp;роцї не взяли на вызброєня феміністкы другої волны.<ref>Temma Kaplan, «On the Socialist Origins of International Women's Day», Feminist Studies, 11/1 (Ярь, 1985)</ref> [[1977]]&nbsp;року, за совітскої ініціативы, резолуціёв [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|Орґанізації Зъєдиненых Націй]] достав статус межинародного дня.<ref>{{Cite web |url=http://www.un.org/en/observances/womens-day/background |title=International Women's Day, 8 March |work=www.un.org |language=EN |access-date=7 березня 2020 |archivedate=8 березня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200308132802/http://www.un.org/en/observances/womens-day/background }}</ref><ref>{{Cite web |author=Nations |first=United |title=Background {{!}} International Women's Day |url=https://www.un.org/en/observances/womens-day/background |access-date=8 березня 2021 |work=United Nations |language=en |archivedate=9 березня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220309194906/https://www.un.org/en/observances/womens-day/background }}</ref> {{Стыржень}} == Зазнчачкы == == Одкликаня == * [https://newsoboz.org/suspilstvo/8-bereznya-v-ukrayini-ta-sviti-spravzhnij-sens-svyata-ta-jogo-vidminnist-vid-stereotypiv-pro-zhinok-i-krasu/ 8 Березня в Україні та світі: справжній сенс свята та його відмінність від стереотипів про «жінок і красу»] * [http://www.internationalwomensday.com/theme Офіційна сторінка ініціативи IWD (International Women's Day] [Архівовано 27. фебруара 2011 у Wayback Machine.] {{Ref-en}} * [http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2012/03/8/30105/ Кітчові совітскі летучкы до 8. марца] [Архівовано 9. марца 2012 у Wayback Machine.] Історична правда [[Катеґорія:Меджинародны днѣ ОЗН]] 3dag8ke44uwq7dq82vtl4pwjxvdc5st Парадичка 0 22872 175348 173387 2026-10-26T00:19:30Z Flipdot 23893 175348 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Перекласти/дня|20261017215534}} '''Паради́чка'''<ref>[https://web.archive.org/web/20230127114930/https://www.kolyba.org.ua/p/14744-paradichka Парадичка | П | Колиба - портал про Закарпаття]</ref> (''Lycopersicon'')&nbsp;— [[Вид (біолоґія)|вид]] цвітковых [[Ростлины|ростлин]] из роду паслін файты паслёновы. == Опис == Єднорӯчна (у тропічных зонах&nbsp;— многорӯчна) [[Травы|травяниста]] авадь наполовинукорчова [[Ростлины|ростлина]], стебло высокоє 40—120&nbsp;см. Цвіте у [[Юн|юнови]]&nbsp;— [[Септембер|септемброви]]. Листя непарноперисторозсічені, из довгасто-яйцеподобными листочками. [[Косиця|Цвіт]] двополовый, дрӯбный, жовтый, на довгых стеблах, зобрані полустріхами. [[Плод (ботаніка)|Плӯд]]&nbsp;— велика шарообразна авадь удовжена, сочна, мясиста, два- авадь многокамерна ягода. == Хоснованя == Изнамо сім [[Вид (біолоґія)|видӯв]] парадичок, які дико ростуть у [[Тропічна Америка|тропічнӯв Америці]]. Майважноє ґаздӯвськоє значеня мать жден вид: [[Парадичка обычайна|Парадичка проста]] (''L. esculentum'')&nbsp;— [[Кертовина|кертовинна култура]]. Плоды містять великоє число [[Витамин|вітамінӯв]] (B<nowiki><sub id="mwKA">1</sub></nowiki>, B<nowiki><sub id="mwKg">2</sub></nowiki>, C, P, PP), провітамін A, [[Угльоводы|цукры]] (2.1—8.8&nbsp;%), яблочну и цитринову кислоту тай мінеральні речовины. Парадичкы ідять сырыми, вареными, солеными, мариноваными; зи них роблять томатный сок, томат-пюре. Даколи рӯд парадичка зъединявуть из родом паслін ({{Lang-la|Solanum}}). [[Файл:Tomato_003.jpg|альт=|ліворуч|міні|267x267пкс|Закладены парадичкы]] == Історія == Вӯтцю̄знина парадичок&nbsp;— [[Середня Америка|Централна]] и [[Южна Америка]], де и до ныні трафлявуть ся дикі и наполовинокултурні формы парадичок. Одомашнили их жытелі Мексики, што дали ростлині и її плодам назву «чі-томатль» («великый фізаліс»). За добы ацтекӯв парадичкы добавляли до соусӯв, пекои, тушили, и даже сплачовали ними дань<ref name=":0">{{Cite web |url=https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv |title=Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів» |work=Еспресо. 2020-11-04 |access-date=28 грудня 2020 |archivedate=17 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv }}</ref>. У [[1498]] році [[Крістофор Колумб|Христофор Колумб]] первый раз привӯз парадичкы у [[Іспанія|Испанію]] и [[Портуґалія|Портуґалію]]. [[Европаны|Европейци]] зкуртили ихню назву до «томат». Перві описы ростлины походять из [[Італія|Італії]] первой половины XVI стороча. У [[1544]] році Пьетро Андреа Матіолі (''Pietro Andrea Matthioli'') у своёму описови ростлины назвав ї «Pomi d'oro» (золотоє яблоко), а у 1554 році вӯн увӯг [[Латиньскый язык|латыньскый термін]] ''Mala aurea'', што мать такый же перевод. У [[XVII. стороча|XVII]] и [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочах тоты ростлины хосновали у основному ге декоративні. У Севернӯй Америці парадичкы даякый час уважали смертельно отруйными. Но, изнама леґенда за тото, што из розказа Анґліцького краля [[Ґеорґ III|Ґеорґа III]] тыми «челлеными ягодами» пытали ся «отровити» борця за независтность [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашинґтона]], який, звичайно ж, вдало пережив «атентат», є угадков, придуманыв у [[1959]] році<ref name=":0">{{Cite web |url=https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv |title=Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів» |work=Еспресо. 2020-11-04 |access-date=28 грудня 2020 |archivedate=17 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів»]. ''Еспресо. 2020-11-04''. Архів [https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv оригіналу] за 17 листопада 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 28 грудня 2020</span>.</cite></ref>. Були також відомі окремі випадки медичного використання&nbsp;— в англійському [[Переклад (языконаука)|перекладі]] книги Турнафорта (''Tournafort'') «''The Complete Herbal''» ([[1719]]) ся згадує, што вже в той час плоди парадичкӯв їли в Італії. А ужек у кӯнци [[XVIII. стороча|XVIII]] стороча, согласно из енциклопедіёв «Британіка», хоснованя плодӯв парадичок у ідіня стало привычным и буденным. == Перезапыленя == Парадичка удносить ся до самозапыльных ростлин, хоть у южных областях деякі сорти перезапилюються між собою. Оды исскуственно получити гібрид миже двома сортами, треба удалити уручну пылякы из цвіта материньского стебла и перенести на приймочку маточкы пылок другого сорта. Уникнути перезапыленя мож леш у теплици без доступа хробачӯв авадь изоляціёв суцвітя ци уддільного стебла, плӯд из якого буде зхосновано на одержаня [[насіня]]. === Даякі сорты парадичок === [[Файл:Індетермінантні_помідори_Кронос_F1.jpg|праворуч|міні|267x267пкс|Урощованя парадичкы 'Кронос' у парникови.]] * [[Білый ґіґант (сорт парадичок)|Білый ґіґант]] * Воловоє сердце * Черишенькы * [[Зелена сосиска]] * Зеленый Черокі * [[Золото скіфів (помідори)|Золото скіфӯв]] * [[Кронос (помідор)|Кронос]] * [[Черрі (помідор)|Чері]] * [[Штамбові томати|Штамбові томаты]] * Чорный принц == Иппен позерайте == * [[Уробництво парадичок у світі]] * [[Помопля]]&nbsp;— [[гібрид]] [[Парадичка|парадичкы]] и [[Бандурка|булі]] * [[Нӯж на томаты]] * [[Томатна паста]] * [[Томатный сок]] * [[Томатный соус]] == Удкликованя == {{Reflist}} * Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с. * {{Книга |автор=[[Бернардіно де Саагун]] |назва=Загальна історія Нової Іспанії. Книги X-XI: Знання ацтеків з медицини й ботаніки |ответственный= |місто=К. |год=2013 |сторінок=218 |серія= |isbn=978-617-7085-07-1 |ref=Саагун }} * Томати, помідори // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1911. — 1000 екз. [[Катеґорія:Парадичка]] [[Катеґорія:Паслін]] [[Катеґорія:Кертовина]] [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Овощництво]] 3uo41yz27qb7xo5dknc5qid6u8or4ia Кетськый язык 0 22875 175349 171511 2026-10-26T00:19:48Z Flipdot 23893 175349 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Языкова норма}} {{Перекласти/дня|20260625222828}} {{Язык|název=Кетьскый язык|písmo=Кирилиця|ISO6393=ket|mluvčích=153 (2022)|rozšíření=[[Красноярьскый край]], села на ріці Єнисей}}[[Файл:Yeniseian_map_XVII-XX.png|міні|Карта шыріня єнисейськых языкӯв (челленый) у XVII сторочови (приблизно; штриховка) и у кӯнцёви XX стопоча (сплошный фон).]] '''Ке́тськый язы́к''' — [[язык]] корінного малочисленного єнисейського народа [[кеты]], живущого у басейнови [[Ріка|рікы]] [[Єнисей]] у Туруханському районови [[Красноярьскый край|Красноярьского края]] и у [[Евенкійськый АО|Евенкійськӯм АО]], єдинственный живый представитель єнисейської языкової родины. Письмо про кетськый язык быв сотвореный [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськыми]] лінґвістами раз у 1930-ых рокає, потӯм, наново, у 1980-ых. У 1980-ых были выздані словарі и учебникы, и начало ся учіня кетьского языка у школах у містах компактного проживаня кетӯв{{Sfn|Вернер|1997}}. На території Туруханьского района Красноярьского края и Евенкійського АО кетьскы язык мать статус поощряємого языка. Кетьскый язык находить ся пуд угрозов умераня, у [[2005]] році лишало ся не бӯлше 150 ёго носителю̄в. Кетьскый язык входить у кетьско-югську языкову ґрупу єнисейськой [[Языкова родина|языковой родины]]. == Шыріня кетьского языка == На кетьскому языкови говорять [[кеты]] — представители корінного сибірьского народа, живущого у таёжнӯв части басейна рікы [[Єнисей]] — уд рікы Пудкаменна Тунґуска на югови до рікы Курейка на северови. У [[1989]] році число самых [[Кеты|кетӯв]] у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] составляла 1113 людий, из них 1089 людий жили у [[РСФСР]]. У 1999 році кеты компактно проживали у селах на території Туруханьского района Красноярьского края, расположенных по Єнисеёви и ёго притокам, и иппен у селови Суломай у Евенкійскӯм автономнӯм округови, находящемся на Подкаменной Тунгуске у 80 км горі по течению от её устья. Часть кетов живет в городах, в основном на территории Красноярского края, наибольшая численность городского кетского населения — у Красноярске. К 2002 году кетов насчитывалось примерно 800 человек, только около трети из которых владеют и пользуются родным языком. большинство кетов или совсем не владеют национальным языком, или понимают кетскую речь, но не говорят на нём. Кетский язык находится под угрозой исчезновения — количество его носителей (этнических кетов, для которых он является родным) сократилось с 1225 человек в 1926 году до 537 человек в 1989 году и 365 человек в 2002 году, {{Жрідло2|213 человек в 2010 году и 153 в 2022 году.|9|02|2024}}<sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (9 февраля 2024)">источник не указан 397 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup>По результатам полевых социолингвистических исследований 1999—2005 годов лингвисты оценивают число носителей кетского языка в 150 человек. Кетский язык преподаётся в школах в посёлках компактного проживания кетов с конца 20 века. В 1980-х лингвисты под руководством Г. К. Вернера<ref name="Угольков,2002" /> разработали письменность на кириллической графической основе и после издания букварей в 1988 году в Красноярске и 1991 году в Санкт-Петербурге (их авторы — Г. К. Вернер и Г. Х. Николаева) началось преподавание в школах и реальное использование письменного кетского языка<ref name="ОСС ИЭА РАН" />. Єднако у публикаціях кетьского фольклора хосновали ся различны виды транскрипції, но не новый кетьскый алфавіт. На начало 2000-ых кетьска письменность хоснує ся почти што леш у учебных цілях (у школах и ВУЗах), а у практичных цілях кеты хоснувуть руську письменность<ref name="ОСС ИЭА РАН" />. [[Категория:Википедия:Статьи без источников (страна: Россия)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: язык)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с февраля 2024]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] Ентузіасты (кетьска інтеліґенція и учені) пытавуть ся сохранити и кетьскый язык, и културу кетӯв у цілому) у тому тх пудпорює адміністрація Туруханьского района. == Діалекты == Кетьскый язык ділить ся на діалекты, северный (северокетьскьскый), централный (сириднёкетьскый) и южный (южнокетьскый), южнокетьскый пудрозділять ся на пудкаменнотунґуськый и елогуйськый говоры, сериднёкетьскый на южный говор, на котрому говорять жытелі села [[Сургутиха]] и северный, котрый хоснувуть уд села Верещагина до Туруханьска, разниця миже діалектами, и особенно говорами невелика, єднако носители чётко удличавуть свӯй говор уд варіанта сусідӯв. == Фонетика и фонолоґія == Фонолоґіческый состав кетьского языка удличать ся типолоґіческы рідкым сочитанём наявности противопоставленя мнякых и твердых приголосных (фонолоґічно — леш [l], [n] и [s]) и тоновых разниць (до 5 тонӯв у различных говорах).{{Жрідло|9|02|2024}}<sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="нет источника (9 февраля 2024)">источник<span typeof="mw:Entity"> </span></nowiki>не указан 397 дней<nowiki></span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (страна: Россия)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: язык)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с февраля 2024|9]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] == Письмо и алфавіт == У 1930-ы рокы Н. К. Карґер розробив алфавіт сириднёкнтьского діалекта на [[Латиньскый алфавіт|латыньскӯв ґрафіческӯв основі]] и составив букварь, но тот алфавіт не получив великого шыріня: {{Книга |автор=Karger N. K. |год=1934 }}<span class="citation no-wikidata" data-wikidata-property-id="P1343">''K.''&#x20;Bukvar.&nbsp;— Leningrad, 1934.</span> У 1980-ых кетьскый алфавіт быв розробленый наново на основі [[Кіріліця|кирилици]] из дополнительными буквами (приведеный из фонетическым значеням букв)<ref>{{Книга |автор=Werner H. |год=1997 |pages=[https://archive.org/details/dieketischesprac00wern/page/n131 25]—27 |isbn=3-447-03908-6 }}</ref>: {| class="standard" cellpadding="5" style="font-size: 1.5em; line-height: 2.5em; text-align: center" | style="«width:3em;»" |А а<br /><br />/a/, /æ/ | style="«width:3em;»" |Б б<br /><br />/b/ | style="«width:3em;»" |В в<br /><br />/v/ | style="«width:3em;»" |Г г<br /><br />/g/, /ɣ/ | style="«width:3em;»" |Ӷ ӷ<br /><br />/ɢ/, /ʀ/ | style="«width:3em;»" |Д д<br /><br />/d/ | style="«width:3em;»" |Е е<br /><br />/e/, /ɛ/ | style="«width:3em;»" |Ё ё<br /><br />/ə/, /jɔ/ | style="«width:3em;»" |Ж ж<br /><br />/ʐ/ | style="«width:3em;»" |З з<br /><br />/z/ |- | style="«width:3em;»" |И и<br /><br />/i/ | style="«width:3em;»" |Й й<br /><br />/j/ | style="«width:3em;»" |К к<br /><br />/k/ | style="«width:3em;»" |Ӄ ӄ<br /><br />/q/ | style="«width:3em;»" |Л л<br /><br />/l/, /lʲ/ | style="«width:3em;»" |М м<br /><br />/m/ | style="«width:3em;»" |Н н<br /><br />/n/, /nʲ/ | style="«width:3em;»" |Ӈ ӈ<br /><br />/ŋ/ | style="«width:3em;»" |О о<br /><br />/ɔ/ | style="«width:3em;»" |Ө ө<br /><br />/o/ |- | style="«width:3em;»" |П п<br /><br />/p/ | style="«width:3em;»" |Р р<br /><br />/r/, /rʲ/ | style="«width:3em;»" |С с<br /><br />/s/, /sʲ/ | style="«width:3em;»" |Т т<br /><br />/t/ | style="«width:3em;»" |У у<br /><br />/u/ | style="«width:3em;»" |Ф ф<br /><br />/f/ | style="«width:3em;»" |Х х<br /><br />/h/, /x/ | style="«width:3em;»" |Ц ц<br /><br />/t͡s/ | style="«width:3em;»" |Ч ч<br /><br />/t͡ɕ/ | style="«width:3em;»" |Ш ш<br /><br />/ʂ/ |- | style="«width:3em;»" |Щ щ<br /><br />/ɕː/ | style="«width:3em;»" |Ъ ъ<br /><br />/ʌ/ | style="«width:3em;»" |Ә ә<br /><br />/ə/ | style="«width:3em;»" |Ы ы<br /><br />/ɨ/ | style="«width:3em;»" |Ь ь<br /><br />{{Abbr|палат.|палатализация|0}} | style="«width:3em;»" |’<br /><br />{{Abbr|ларинг.|ларингализация|0}} | style="«width:3em;»" |Э э<br /><br />/ɛ/ | style="«width:3em;»" |Ю ю<br /><br />/u/, /ju/ | style="«width:3em;»" |Я я<br /><br />/ja/, /a/, /æ/ |} У учебнӯв літературі обычно уділявуть ся буквы: '''а’ ё’ и’ о’ у’ ъ’ ы’ э’ ю’ я’ аа ии оо уу ъъ ыы ээ'''. == Удкликованя == {{Reflist}} * Каргер Н. К. Кетский язык // Языки и письменность народов Севера. — М.-Л., 1934. — Ч. III. * Дульзон А. П. Очерки по грамматике кетского языка. — Томск, 1964. * Дульзон А. П. Кетский язык. — Томск, 1968. * Вернер, Г. К. Языки мира : Палеоазиатские языки : энцикл. / Институт языкознания РАН. — М. : Индрик, 1997. — 231 с. — (Языки Евразии). — <nowiki>ISBN 5-85759-046-9</nowiki>. * Werner, Heinrich. Die ketische Sprache. — Wiesbaden, 1997. * Казакевич О. А., Хелимский Е. А. Кетский язык // Красная книга языков народов России: Энциклопедический словарь-справочник. Москва, 1994. * {{Книга |автор= |часть= |ответственный=Под ред. [[Иванов, Вячеслав Всеволодович|Вяч. Вс. Иванова]], [[Топоров, Владимир Николаевич|В. Н. Топорова]], [[Успенский, Борис Андреевич|Б. А. Успенского]] |год=1968 |ref= }} * {{Книга |автор= |часть= |ответственный= |год=1969 |ref= }} * {{Книга |автор= |часть= |ответственный=Редкол.: [[Алексеенко, Евгения Алексеевна|Е. А. Алексеенко]] (отв. ред.), [[Гохман, Илья Иосифович|И. И. Гохман]], [[Иванов, Вячеслав Всеволодович|Вяч. Вс. Иванов]], [[Топоров, Владимир Николаевич|В. Н. Топоров]]; АН СССР. Ин-т этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая |год=1982 |ref= }} * {{Книга |автор= |часть= |ответственный=[[Решетников, Кирилл Юрьевич|К. Ю. Решетников]], [[Старостин, Георгий Сергеевич|Г. С. Старостин]], [[Старостин, Сергей Анатольевич|С. А. Старостин]] |год=1995 |isbn=5-88766-023-6, ISBN 5-02-017905-1 |ref= }} * Вернер Г. К. Словарь кетско-русский и русско-кетский: Учеб. пособие для уч-ся нач. шк. — 2-е изд., перераб., — СПб.: «Издательство „Дрофа“ Санкт-Петербург», 2002. — 240 с. ISBN 5-94745-083-6 * [https://web.archive.org/web/20070320100658/http://lingsib.unesco.ru/ru/languages/ket.shtml.htm Языки народов Сибири, находящиеся под угрозой исчезновения: Кетский язык] * [https://web.archive.org/web/20070514104411/http://minlang.srcc.msu.ru/ Мультимедийная база данных кетского языка] Архивная копия от 14 мая 2007 на Wayback Machine * [https://web.archive.org/web/20210227113055/https://postnauka.ru/longreads/155721 Кетский язык: Язык, оставшийся в одиночестве на просторах Сибири] Архивная копия от 27 февраля 2021 на Wayback Machine * [https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=tngMFZU2DF4& The Sound of the Ket language (Numbers, Greetings, & Sample Text)] Архивная копия от 4 ноября 2021 на Wayback Machine [[Катеґорія:Кетьскый язык]] [[Катеґорія:Кеты]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] [[Катеґорія:Умиравущі языкы]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 01l6wlxlx94zudj58brc1v6fxsoxkks Медвідь бурый 0 22894 175414 173805 2026-10-26T01:26:12Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175414 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|name=Медвідь бурый|image=Brown_bear.jpg|image_caption=|image2=|status=LC|status_system=IUCN3.1|image2_caption=|domain=[[Еукариоты]] (Eukaryota)|regnum=[[Живина]] (Animalia)|phylum=[[Хордовы]] (Chordata)|classis=[[Ссавцї|Ссавці]] (Mammalia)|ordo=[[Дикі]] (Carnivora)|familia=Медвіді (Ursidae)|genus=[[Медвідь]] (''Ursus'')|species=''Медвідь бурый''|binomial=''Ursus arctos''|binomial_authority=Карл Лінней, 1758|synonyms=|range_map=Ursus arctos range_map.svg|range_map_caption=|subdivision_ranks=|subdivision=}}{{Непотверджено}} '''Медві́дь бу́рый''' (''Ursus arctos'')&nbsp;— вид дикых [[Ссавцї|ссавцю]] родины медве́жых (Ursidae). Сись звірь є майзнамым видом свої родины, єдным из майгрубых наземных драпежнику у світі и майбулшым драпежником в [[Карпаты|Карпатах]].<ref>https://go-to.rest/blog/king-carpathian-brown-bear/</ref> == Вызир == Вызир бурого медвідя типовый про медвідю в цілому. У нього моцный [[тулуп]] из высоков [[Зашиёк|зашийков]], масивна голова з невеликыма завкругленыма [[Ухо|ухами]] тай [[Око|очима]]. Хвуст куртый (6,5—21 см), часто доціле спрятаный у вовні. [[Лапа (стопа, нога)|Лабы]] моцні, з грубыма невыпущувучыма пазурями довжинов 8—15 см, пятопалі, талпаші. Вовна густа, звычайом пофарблена руномірно вадь з даякым потемніньом основного колора на пыску тай лабах<ref>https://www.zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=3t&n=160646110497</ref>. == Ареал тай чисельность == В історичні часы бурый медвідь быв обычайным звірьом на всюй теріторії [[Европа|Европы]], вєдно з [[Велика Брітанія|Велику Брітанійов]] тай [[Ірьско|Ірландійов]], у сівернуй [[Африка|Африці]] (Атлаські горы), в [[Азія|Азії]] його суцілный ареал покрывав усю лісову зону. В [[Северна Америка|Сівернуй Америці]] сись вид обывав у западнуй частині [[Контінент|континенту]] уд [[Аляска|Аляскы]] до сівера [[Мексіко|Мексикы]]. Типирь бурый медвідь на частині історичного ареала вынищеный, а инде його чисельность дуже скоротила ся. В цілому у світі сут дас 110 тисяч дорослых бурых медвідю<ref name=":1">https://www.iucnredlist.org/species/41688/121229971</ref>. == Стража == Бурого медвідя заднесено до Черленого Списку МСОП як «вид із майменшым газардом» («Least concern»)<ref name=":1" />. == Годованя == [[Файл:Brown_Bear_Feeding_on_Salmon_1.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Бурый медвідь, котрый имат рыбу]] Не позиравучи на то, што бурі медвіді сут драпежниками, вадаска грубої добычі&nbsp;— лосю, кабану, оленю&nbsp;— чинят далеко не вшиткі з них. Основным способом бурых медвідю вадасити є вартованя жертвы в засідці, а пак шустрый рывок до ниї за пару метру. В основнум бурый вемідь їсть переважно ягоды, [[Плод (ботаніка)|плодами]], оріхами, зеленыма ростинами, [[Хробач|хробачами]], їх личинками, [[Рыбы|рыбов]]. Айбо сього їдіня ун обычно зїдат дуже повно. Медвіді зїдавут много зерна на [[Овес|овсяных]] полях, а щи булше казят тай вытоптувут. Читаво шкодя уни и [[Дерево|деревам]], на котрі друт ся за плодами вадь кедровыма оріхами. == Спосуб живота == [[Файл:Grizzlybears_ChrisServheenUSFWS.jpg|праворуч|міні|200x200пкс|Бурі медвіді в націоналному паркови Еллоустоун, ЗША]] Майтіповыма містами живота бурого медвідя є глухі [[Лѣс|лісы]], што межувут з [[Мочар|мочарями]], [[По̄ляна|полянами]], водозборами. У лісі бурый медвідь находит притулок, удкриті участкы служат му містом про гляданя їдіня. Тримле ся медвідь єдинаком, самкы&nbsp;— з медвежатами всякого віку. [[Літо|Літом]] медвідь приладжує ся на удпочивок, лягавучи прямо на зимлю межи травы, корчу, у моховы,&nbsp;— лем обы місто было доста вылагодным тай удокремленым. [[Осінь|Осїньов]] же медвіді рихтувут ґавру про зимованя. Часто ґавры сут в ямах пуд поломом авадь коренями упавшых дерев. [[Файл:Bear-footprint.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Удпечаток правої передньої лабы бурого медвідя]] Зависимо уд [[Клімат|кліматичных]] тай инчакых варунку медвіді находят ся в ґаврі из [[Октобер|октобра]]&nbsp;— [[Новембер|новембра]] до [[Марец|марца]]&nbsp;— [[Апріль|апріля]]. == Зазначкы == {{Reflist|2}} == Одкликаня == * [http://www.karpaty.com.ua/?chapter=7&item=139 Бурий ведмідь // Українські Карпати] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060906092402/http://karpaty.com.ua/?chapter=7&item=139|date=6 вересня 2006}} * [http://x.archaeology.nsc.ru/Home/pub/Data/?html=bear311.htm&id=550 А.&nbsp;Ю.&nbsp;Майничева. Образ медведя в русском прикладном искусстве]{{Dead link|date=April 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Ref-ru}} * [http://redbook-ua.org/item/ursus-arctos-linnaeus/ Ведмідь бурий в Червоній книзі України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140416210342/http://redbook-ua.org/item/ursus-arctos-linnaeus/|date=16 квітня 2014}} * [https://go-to.rest/blog/king-carpathian-brown-bear/ Король Карпат – бурий ведмідь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211018181040/https://go-to.rest/blog/king-carpathian-brown-bear/|date=18 жовтня 2021}} [[Катеґорія:Ссавцї]] [[Катеґорія:Живина]] 1wsaj9k5qocnytqs2jwscs45bbir68d Ґротеска 0 22899 175376 168692 2026-10-26T01:17:19Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175376 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Гротеск (значення)}} [[Файл:Cathédrale_Notre-Dame_(gárgolas).003_-_Paris.jpg|міні|ґротескнї ґарґульї на соборі Парізскої Богоматери]] '''Ґроте́ска'''&nbsp;— художньый способ, якый состойит ся в силному выкривенї зображеного, значущому преувеличованї ці умалинї ёго признаків, споєнї острых контрастїв, незлучных у реалності рис. == Етімолоґія == Термин «ґротеска» веде ся від «ґрота»&nbsp;— невелика пещера цї єї [[Архітектура|архітектурна]] імітація. Назва повязана з тым, що на межи [[XVI. стороча|XVI]]—[[XVIII. стороча|XVII]]&nbsp;[[Стороча|ст]]. [[Італія|італскый]] [[малярь]] [[Рафаел|Рафаель Сантї]] найшов у римскых підземных ґротах часів імператора Тита хімернїорнаменты з споєнём [[Ростлины|ростиных]] тай [[Быдла|звіриных]] форм. Раз ґротеском називали ся іменно такі орнаменты, а пак понятя росширило ся й на другі хімернї зображеня<ref name=":0">{{Cite book|url=http://archive.org/details/literaturoznavchat1|title=Гротеск / Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1|last=Ковалів Ю.І.|date=2007|pages=244-245}}</ref><ref name=":1">{{Cite book|title=Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства|pages=136-137}}</ref>. == Характерістикы == Подача ґротеска двойнистоє за метов. Він часто хоснує ся, обы высміяти, противоречити усталенї нормы, підкреслити неґативнї аспекты хоть чого. З другого боку&nbsp;— обы віднайти нові нечеканї споєня в усталеных границях<ref name=":0">{{Cite book|url=http://archive.org/details/literaturoznavchat1|title=Гротеск / Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1|last=Ковалів Ю.І.|date=2007|pages=244-245}}</ref>. Хоть ґротеска і показує парадоксалный, нелоґічный світ, єдночасно він увыразнує реалнї глубиннї звязки і тенденції<ref name=":1">{{Cite book|title=Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства|pages=136-137}}</ref>. Для ґротеска присущно хосноватиоксюморон, споєня реалного з [[Фантастика|фантастичным]], серіозного із смішным при свідомому нарушованї правдоподобности. Беззначноє стає значущым і наопак, выгаданоє стає нормальнов частинов реалности. Ґротеска чинит нароком неправдоподобнї авадь невозможнї сітуації. Тому він быват як вышнїм ступенём [[Коміка|комічного]], так і даколи&nbsp;— ефективным способом [[Сатіра|сатіры]], инколи&nbsp;— [[Трагедия|трагедиї]]. Нерідко ґротеска перетинає ся з блазнёваням. Ґротеска переживат процвітаня у часы упадка, уднушных острых противорічий общества. Так, він почти не проявив ся на давнёґрецкій [[Література|літературі]] епохы процвітаня [[Полис (античный)|полисїв]], айбо присутный у період их розпаду в комедійных творах. Так само, як до нёго почти не оглашали ся маляры епохы [[Европа|европейского]] [[Класіцізм|класіцізму]], коли утвердила ся [[абсолутна монархія]], хотя бруталный комізм, фарсові елементы, карнавалность як выказы ґротеска проникают літературу [[Середновік|середновіка]] тай [[Ренесанція|Ренесанції]]<ref name=":1">{{Cite book|title=Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства|year=2001|publisher=Золоті литаври|location=Чернівці|pages=136-137}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true">''Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства''. Чернівці: Золоті литаври. 2001. с.&nbsp;136—137.</cite></ref>. == Зазначкы == {{Reflist}} == Література == * Kayser, Wolfgang (1957) The grotesque in Art and Literature, New York, Columbia University Press * Lee Byron Jennings (1963) The ludicrous demon: aspects of the grotesque in German post-Romantic prose, Berkeley, University of California Press * {{Cite book|last=Bakhtin|first=Mikhail|authorlink=Mikhail Bakhtin|year=1941|title=Rabelais and his world|publisher=Indiana University Press|location=Bloomington}} * [http://davidlavery.net/Grotesque/Major_Artists_Theorists/theorists/thomson/thomsonbibliography.html Selected bibliography] [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] by Philip Thomson, ''The Grotesque'', Methuen Critical Idiom Series, 1972. * Dacos, N. ''La découverte de la Domus Aurea et la formation des grotesques à la Renaissance'' (London) 1969. * {{Cite book|last=Kort|first=Pamela|title=Comic Grotesque: Wit And Mockery In German Art, 1870-1940|publisher=PRESTEL}} * FS Connelly «Modern art and the grotesque» 2003 assets.cambridge.org [https://web.archive.org/web/20110919213243/http://assets.cambridge.org/052181/8842/sample/0521818842WS.pdf] [Архівовано 19. септембра 2011 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20070311040948/http://video.google.com/videoplay?docid=-876878383503213708&q=vivid Video tour of the most vivid examples of medieval Parisian stone carving&nbsp;— the grotesques of Notre Dame] [Архівовано 11. септембра 2007 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20071017053346/http://www.iht.com/articles/2004/10/22/features/germart.php The mockery of wit By Roberta Smith] == Одкликаня == * Гротеск // Літературознавча енціклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 244-245. * Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 136. — 634 с. 2ist93awprgftv75x5jgrvx4l67virg Володимир Винниченко 0 22905 175410 171868 2026-10-26T01:25:45Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175410 wikitext text/x-wiki '''Володи́мир Кири́лович Винниче́нко''' (16 [28] [[Юл|юла]] [[1880]]<ref name="Метрика">[http://dakiro.kr-admin.gov.ua/v/2015-11-06/d1.html Актовий запис про народження письменника та політичного діяча В.&nbsp;К. Винниченка в метричній книзі церкви на честь ікони Володимирської Божої Матері м. Єлисаветграда (16 липня 1880 р.)] {{Webarchive}} / Державный архів Кіровоградскої области. Ф. 349, оп. 1, спр. 25, арк. 51 зв. {{ref-ru-dor}}</ref>, [[Кропивницькый|Єлисаветград]], [[Херсонска ґубернія]], [[Російска імперія]]&nbsp;— {{Дата смерти|6.|3|1951}}, Мужен, [[Приморскы Альпы|Приморскі Альпы]], [[Франція]])&nbsp;— [[Україна|украйинскый]] [[Політіка|політичный]] і общественый дїятель, прозаик, [[драматик]] тай [[Малярство|малярь]]. Автор усьых декларацій, [[Універзали Украйинскої Централної Рады|універзалів]] тай законодателных проєктїв [[УНР]]. Першый голова Діректорії УНР ([[14. децембер|14. децембра]] [[1918]] року&nbsp;— [[10. фебруар|10. фебруара]] [[1919]] року), голова Ґенералного секретаріату тай ґенералный секретарь уднукашных дїл. Другый руководитель Украйинского Націоналного Союзу, з [[18. септембра]] [[1918]] по [[14. новембра]] [[1918]]. Представитель делеґації Украйинскої Централної Рады у [[Санкт-Петербурґ|Петроградї]]. Кроме політичної дїятельности, Винниченко ищи занимав ся [[Література|літературов]]. Майзначущым ёго твором є повіданя «''Федько-халамидник''». [[Файл:Vynnychenko.jpg|міні|Володимир Винниченко]] Відповідно до законодавства самостойної [[Україна|Украйины]] є борцём за независимость Украйины у [[XX. стороча|XX сторочу]]. == Почестованя памяти == [[Файл:Coin of Ukraine Vinichenko R.jpg|міні|Юбілейна монета]] На честь Владимира Винниченка названый Централноукрайинський державный педаґоґічный універзитет. [[17. септембра]] [[2010]] року в [[Кропивницькый|Кропивницькому]] торжествено відкрито першый в Украйинї памятник Влодимирови Винниченкови<ref>{{Cite web |url=http://www.vechirka.com.ua/u-k-rovograd-v-dkrito-pershii-v-ukra-n-pam-yatnik-vladimiru-vinnichenku |title=У Кропивницькому відкрито перший в Україні пам'ятник Володимиру Винниченку! |access-date=15 червня 2013 |archivedate=13 листопада 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131113092051/http://www.vechirka.com.ua/u-k-rovograd-v-dkrito-pershii-v-ukra-n-pam-yatnik-vladimiru-vinnichenku }}</ref>. === Улицї === * у [[Кропивницькый|Кропивницькому]] (1990-ті) * у [[Кієв|Киёві]] (2015), * у [[Кривый Ріг|Кривому Розї]] (2016)<ref>{{Cite web |url=http://adm.dp.gov.ua/OBLADM/Obldp.nsf/document.xsp?id=4CCF2C91FBC320CEC2257FB90044363F |title=№ Р-223/0/3-16 від 19 травня 2016 року «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» |access-date=2016-08-15 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161221054507/http://adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/document.xsp?id=4CCF2C91FBC320CEC2257FB90044363F |archivedate=2016-12-21 }}</ref> * у [[Львів|Львові]] * у [[Тернопіль|Тернополї]] (1990-ті) * у Малинї (від 1992)<ref>{{Cite web |url=http://www.malyn.com.ua/MMaboutVulyci.htm |title=Мій Малин. Вулиці Малина. |access-date=24 листопада 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171122180058/http://www.malyn.com.ua/MMaboutVulyci.htm |archivedate=22 листопада 2017 }}</ref> * у [[Рівне|Ровному]] * у [[Калуш|Калуші]] * у [[Луцьк|Луцьку]] * у [[Вінниця|Вінницї]] * у [[Хмельницькый|Хмельницькому]] * у [[Шептіцькый|Шептіцькому]] === Зобраня творів === * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9089 Винниченко В. Твори. Т. 7 / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ ; Відень: Друк Христофа Райсера Синів, 1919.&nbsp;— 208 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200921022019/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9089|date=21 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9088 Винниченко В. Твори. Т. 8 / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ ; Відень: Друк Христофа Райсера Синів, 1919.&nbsp;— 356 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001035656/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9088|date=1 жовтня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9087 Винниченко В. Твори. Т. 20 : Хочу! : роман / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 19–?.&nbsp;— 279 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922041145/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9087|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9086 Винниченко В. Твори. Т. 21 : Записки Кирпатого Мефістофеля / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1928.&nbsp;— 288 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200813200235/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9086|date=13 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9085 Винниченко В. Твори. Т. 22 : Заповіт батьків: роман / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 19–?.&nbsp;— 201 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200808031726/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9085|date=8 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9070 Винниченко В. Твори. Т. 14 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Рух: Книгоспілка, 1930.&nbsp;— 175 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924005409/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9070|date=24 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9069 Винниченко В. Твори. Т. 15 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Книгоспілка, 1930.&nbsp;— 263 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001032735/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9069|date=1 жовтня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9068 Винниченко В. Твори. Т. 2 : Оповідання / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1930.&nbsp;— 192 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200813193545/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9068|date=13 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9067 Винниченко В. Твори. Т. 7 : Оповідання / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1930.&nbsp;— 276 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926210755/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9067|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9066 Винниченко В. Твори. Т. 8 : Оповідання / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1930.&nbsp;— 230 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922010450/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9066|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9065 Винниченко В. Твори. Т. 12 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Рух: Книгоспілка, 1930.&nbsp;— 180 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926180014/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9065|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9064 Винниченко В. Твори. Т. 13 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Книгоспілка: Рух, 1930.&nbsp;— 202 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200814232641/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9064|date=14 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9063 Винниченко В. Твори. Т. 14 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Книгоспілка: Рух, 1930.&nbsp;— 175 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200805021411/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9063|date=5 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9062 Винниченко В. Твори. Т. 17 : Рівновага / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1930.&nbsp;— 267 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919031654/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9062|date=19 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9061 Винниченко В. Твори. Т. 18 : «По-свій»: роман / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1931.&nbsp;— 195 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926185911/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9061|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9060 Винниченко В. Твори. Т. 1 : Оповідання / В. Винниченко.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— Київ: Книгоспілка, 1930.&nbsp;— 403 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924003340/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9060|date=24 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9059 Винниченко В. Твори. Т. 3 : Оповідання / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 190 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922224732/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9059|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9058 Винниченко В. Твори. Т. 4 : Оповідання / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 195 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926204616/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9058|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9057 Винниченко В. Твори. Т. 6 : Оповідання / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 244 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925030914/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9057|date=25 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9056 Винниченко В. Твори. Т. 9 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 192 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200921062005/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9056|date=21 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9055 Винниченко В. Твори. Т. 10 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 202 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926212228/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9055|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9054 Винниченко В. Твори. Т. 11 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 192 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200808031949/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9054|date=8 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9053 Винниченко В. Твори. Т. 15 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 263 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925035551/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9053|date=25 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9052 Винниченко В. Твори. Т. 17 : Рівновага: роман з життя емігрантів / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 264 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919062656/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9052|date=19 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9051 Винниченко В. Твори. Т. 19 : Божки: роман / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 339 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200920015402/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9051|date=20 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9021 Винниченко В. Твори. Т. 11 : Драматичні твори / В. Винниченко.&nbsp;— Вид. 2-ге.&nbsp;— Київ: Книгоспілка, 1929.&nbsp;— 192 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200920014307/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9021|date=20 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9020 Винниченко В. Твори. Т. 20 : Хочу! : роман / В. Винниченко ; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Рух, 1928.&nbsp;— 306 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200812044035/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9020|date=12 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9019 Винниченко В. Твори Т. 21 : Записки Кирпатого Мефістофеля: роман / В. Винниченко.&nbsp;— Вид. 3-тє.&nbsp;— Київ: Книгоспілка, 1929.&nbsp;— 287 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200815001559/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9019|date=15 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9018 Винниченко В. Твори. Т. 14 : Драматичні твори / В. Винниченко ; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Рух, 1927.&nbsp;— 175 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926201647/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9018|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9017 Винниченко В. Твори. Т. 18 : «По-свій!»: роман / В. Винниченко ; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Рух, 1927.&nbsp;— 210 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924012713/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9017|date=24 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9016 Винниченко В. Твори. Т. 2 : Оповідання / В. Винниченко.&nbsp;— Вид. 2-ге.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 192 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926210132/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9016|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9015 Винниченко В. Твори. Т. 8 : Оповідання / В. Винниченко ; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Рух, 1928.&nbsp;— 287 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926173859/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9015|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9014 Винниченко В. Твори. Т. 18 : «По-свій!»: роман / В. Винниченко.&nbsp;— Вид. 2-ге.&nbsp;— Київ: Рух, 1929.&nbsp;— 192 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200814195930/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9014|date=14 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9013 Винниченко В. Твори. Т. 16 : Чесність з собою: роман / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Рух, 1928.&nbsp;— 240 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200921030931/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9013|date=21 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9012 Винниченко В. Твори. Т. 23, ч. 2 : Сонячна машина / В. Винниченко.&nbsp;— Київ: Рух, 1928.&nbsp;— 235 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200808032957/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9012|date=8 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8952 Винниченко В. Твори. Т. 4 : Оповідання / В. Винниченко ; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Рух, 1927.&nbsp;— 207 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924083454/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8952|date=24 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8951 Винниченко В. Твори. Т. 11 : Драматичні твори / В. Винниченко; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Книгоспілка, 1926.&nbsp;— 192 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922043058/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8951|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8950 Винниченко В. Твори. Т. 15 : Драматичні твори / В. Винниченко ; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Книгоспілка, 1926.&nbsp;— 263 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926181428/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8950|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8949 Винниченко В. Твори. Т. 16 : Чесність з собою: роман / В. Винниченко ; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Рух, 1926.&nbsp;— 270 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922210150/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8949|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8948 Винниченко В. Твори. Т. 1, кн. 1 : Оповідання / В. Винниченко ; до друку зібрав Т. Черкаський.&nbsp;— Київ: Книгоспілка, 1926.&nbsp;— 224 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924024209/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8948|date=24 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8947 Винниченко В. Твори. Т. 8 : Боротьба ; Роботи! Суд ; Хома Прядка / В. Винниченко.&nbsp;— Харків ; Київ: Рух, 1925.&nbsp;— 179 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922213529/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8947|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6907 Винниченко В. Хведько-Халамидник / Винниченко В.&nbsp;— Б. м. : б. и., 19–?.&nbsp;— 23, 1 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919014811/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6907|date=19 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6906 Винниченко В. Натусь: п'є­са на 4 дії: (репертуар театра ім. Т. Шевченка) / В. Винниченко.&nbsp;— Б. м. : В-тво «Спілка», 1923.&nbsp;— 70 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922200132/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6906|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6905 Винниченко В. Рассказы: пер. с укр. Т. 1 / В. Винниченко.&nbsp;— 2-е изд.&nbsp;— М. : Моск. книгоизд-во, 19–?.&nbsp;— 306, 2 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922004159/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6905|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6904 Винниченко В. Собрание сочинений: пер. с укр. Т. 2 : Контрасты / В. Винниченко.&nbsp;— 2-е изд.&nbsp;— М. : Москов. книгоизд-во, 1915.&nbsp;— 248 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200809053720/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6904|date=9 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6862 Винниченко В. Твори. Т. 4 / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ ; Відень: З друк. А. Гольцгавзена у Відні, 1919.&nbsp;— 216, 1 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200809052217/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6862|date=9 серпня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6860 Винниченко В. Твори. Т. 6 / В. Винниченко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ ; Відень: З друк. А. Гольцгавзена у Відні, 1919.&nbsp;— 274 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922041545/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6860|date=22 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6465 Винниченко В. Записна книжка / В. Винниченко.&nbsp;— Київ: Дзвін ; Відень: З друк. А. Гольцгазена, 1919.&nbsp;— 16 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926182549/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6465|date=26 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6464 Винниченко В.&nbsp;К.&nbsp;Біля машини: оповіданє / В.&nbsp;К.&nbsp;Винниченко.&nbsp;— Скрентон: Вид-во Просвіт. коміс. Рус. Нар. Союза, 1916.&nbsp;— 29 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930164518/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6464|date=30 вересня 2020}} * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6463 Винниченко В. Чорна пантера і білий медвідь: п'єса на 4 дії / В. Винниченко.&nbsp;— Київ: Дзвін: Друк. б. 1-ї Київ. Друк. Спілки, 1918.&nbsp;— 56 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200808035409/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6463|date=8 серпня 2020}} == Зазначкы == {{Reflist}} == Одкликаня == * Винниченко Влодимир Кирилович // Украйина в межинародных відносинах. Енциклопедичный словник-довідник. [https://web.archive.org/web/20260623103539/https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_5.pdf Випуск 5. Біографічна частина: А-М] / Відп. ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Варварцев.&nbsp;— К.: Ін-т історії Україны НАН Україны, 2014.&nbsp;— с.65-67 * [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Винниченко Володимир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210614180919/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf|date=14 червня 2021}} // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 155. — 1000 екз. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Умерли 1951]] [[Катеґорія:Уродили ся 1880]] [[Катеґорія:Дїятелї]] [[Катеґорія:Поеты Украйины]] by3qqmbaoeopovwsjnl0gnkjx4qkwrq HUMAN 0 22906 175368 157136 2026-10-26T01:14:08Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175368 wikitext text/x-wiki {| class="infobox vcard" style="line-height: 1.15;;" |+ class="infobox-title fn org" id="5" style="text-align:center;" |HUMAN | colspan="2" class="infobox-image logo" |[[Файл:Ukraїnska_IT_kompanіja_HUMAN.png|центр|250x250пкс]] |- ! class="infobox-label" scope="row" |Тіп | class="infobox-data" |LMS |- ! class="infobox-label" scope="row" |Нива | class="infobox-data" |Edtech |- ! class="infobox-label" scope="row" |Штаб-квартира | class="infobox-data" |[[Київ]], [[Украйина]] |- ! class="infobox-label" scope="row" |Продукція | class="infobox-data" |ТОВ “ГЮМАН” |- ! colspan="2" class="infobox-header url" |[https://www.human.ua human.ua] |- | colspan="2" class="infobox-full-data" | |} '''HUMAN'''&nbsp;— се украйинська IT-компанія, котра розроблює [[Ошколовані технолоґії|EdTech]]-роблї для установ [[ошколованя]] усьых рівнїв, котрі споюют ся в єдиній ошколованій системі. Компанія HUMAN є творителём сістемы веденя ученям «HUMAN Школа». '''HUMAN Школа''' ({{Lang-en|HUMAN School}})&nbsp;— се сістема веденя ученям, що споює всьых участників ошколованого процесу тай помагат учителям тай руководителям [[Школа|ошкол]] орґанізовати уднукашнї бізнес-процесы установы ошколованя. Сістема хоснує ся з метов переходу на безпапірёвый документооборот, застачаня учасників ошколованого процесу цїлодобовым доступом до ошколованых матеріалїв, их выміном тай коментуваням<ref>{{Cite web |url=https://www.human.ua/schools |title=HUMAN Школа |access-date=13 грудня 2021 |archivedate=13 грудня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211213134939/https://www.human.ua/schools }}</ref> . Компанія ТОВ «ГЮМАН» має Цертіфікат на відповідность Комплексної сістема бороненя інформації тай Цертіфікаты ISO, що потвержуют защиту даных на платформі<ref>{{Cite web |url=https://www.human.ua/post/компанія-human-отримала-атестат-ксзі |title=Компанія HUMAN отримала Атестат відповідності КСЗІ |access-date=13 грудня 2021 |archivedate=13 грудня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211213151416/https://www.human.ua/post/компанія-human-отримала-атестат-ксзі }}</ref> <ref>{{Cite web |url=https://www.human.ua/post/компанія-human-пройшла-аудит-на-дотримання-стандартів-iso |title=Компанія HUMAN пройшла аудит на дотримання стандартів ISO |access-date=13 грудня 2021 |archivedate=13 грудня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211213134931/https://www.human.ua/post/компанія-human-пройшла-аудит-на-дотримання-стандартів-iso }}</ref> . У 2021 роцї на платформі HUMAN робило звыше 1800 украйинськых установ ошколованя<ref>{{Cite web |url=https://shepetivka.com.ua/novyny/medytsyna-ta-zdorovia/9332-shkoly-khmelnychchyny-doluchaiut-do-systemy-onlain-navchannia.html |title=Школи Хмельниччини долучають до системи он-лайн навчання |access-date=13 грудня 2021 |archivedate=13 грудня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211213134932/https://shepetivka.com.ua/novyny/medytsyna-ta-zdorovia/9332-shkoly-khmelnychchyny-doluchaiut-do-systemy-onlain-navchannia.html }}</ref>. == Історія == Компанія «ГЮМАН», що є творителём платформы HUMAN Школа, была заложена у [[2018]] роцї Євґеніём Боровиком. Зачаточна назва платформы была «Evolution»<ref>{{Cite web |url=https://ikyyanyn.com/uk/news-1488 |title=ШКОЛА У СМАРТФОНІ АБО НОВИЙ ОСВІТНІЙ СТАРТАП HUMAN, ЯКИЙ ПІДТРИМУЮТЬ КИЇВСЬКІ ШКОЛИ }}</ref>, іменно під сёв назвов платформа пройшла [[Київ|київскый]] акцелератор Kyiv Smart City тай вступила до лїпшых стартапів [[Столиця|столицї]]<ref>{{Cite web |url=https://shotam.info/shkola-v-smartfoni-yak-startap-human-reformuie-ukrains-ku-osvitu/ |title=Школа в смартфоні. Як стартап HUMAN реформує українську освіту |access-date=13 грудня 2021 |archivedate=13 грудня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211213134932/https://shotam.info/shkola-v-smartfoni-yak-startap-human-reformuie-ukrains-ku-osvitu/ }}</ref>. == Рисы == Функціонал сістемы обгортат слїдуючі возмогы: * творити урокы через конструктор, додаючи візуалїзованї матеріалы; * выдавати, здавати та провірити домашнї завданкы; * никати порядок уроків, подїй, содержаня тай план уроків; * проводити провірку знамости через тестованя; * чинити оглашкы тай звіды в загалній пантлї школы/класа; * автоматізувати зобраня рефлексії учеників; * комуніковати межи учасниками ошколованого процесу через четы; * никати візуалізовану статістіку успішности по школї/курсу/класу/ученика; == Ширеня == Систему HUMAN хоснуют ошколы з 281 обываных міст Украйины. До того же даякі департаменты ошколы закорінюют сістему централізовано, як, наприклад, у [[Житомир|Житомирови]], [[Біла Церква|Білій Церкві]], [[Запоріжя|Запорожі]], [[Кривый Ріг|Кривому Розі]], [[Миколаївска область|Миколаївській области]]. У сёму є свої додаткові лїпшины. Коли всї ошколы [[Варош|вароша]] злученї в Human, ученик може переходити в другу ошколовану установу без страты свойых ошколованых досягнень<ref>[https://osvitoria.media/experience/yak-shkoly-kyyeva-peremagayut-vyklyky-covid-19-za-dopomogoyu-platformy-human/ Освіторія]</ref>. == Зазначкы == {{Reflist}} boz6p79k3sm2ulx73j1js3f9t0dvfcm Характер 0 22908 175380 164261 2026-10-26T01:18:07Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175380 wikitext text/x-wiki [[Файл:Alletemp.jpg|міні|Темпераменты]] '''Хара́ктер''' (від [[Давньогрецькый язык|дв.-грец]].<span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype, new athena unicode, athena, gentium, code2000, serif; font-size: 105%;"><span class="ts-comment-commentedText" title="kharaktḗr">χαρακτήρ</span></span></span> «приміта, розозначна риса, знак») — структура стойкых, порівнателно сталых [[Псіхіка|псіхіческых]] свойств, опредїляючых особливостей наставень і справованя личности. Коли кажут про характер, то звычаём під тым розуміют іменно таку цїлость свойств і якость личности, котрі накладуют опредїлену печать на вшиткі її проявленя і дїяня. Черты характера компононуют тї значущі свойства [[Чоловік розумный|челядника]], котрі опредїляют тот авадь инакый образ справованя, животошор.<ref>{{cite web |url=https://www.psychology-online.net/articles/doc-451.html |title=С.Л. Рубинштейн. Учение о характере |quote=Отрывок из монографии С.Л. Рубинштейна "Основы общей психологии"|publisher=Psychology OnLine |date=2006-05-24 |accessdate=2026-03-07}}</ref> Изученём характерів занимає ся наука [[характеролоґія]]. Роздїл псіхолоґії, котрый занимає ся изученём розлуків межи характерами кличе ся діфференціалнов псіхологіёв. == Структура характера == Індівідуалнї особливостї характера выказуют ся в наставенї личности<ref>Груба псіхологіческа енціклопедія : майповноє теперішнёє выданя : більше 5000 псіхологическых термінїв і понять / (А. Б. Альмуханова и др.). — Москва : Ексмо, 2007. — 542 стр. {{Wayback|url=https://search.rsl.ru/ru/search#q=большая%20психологическая%20энциклопедия|date=20191126205256}}</ref><ref>ФІлософска енціклопедія / Глав. ред. Ф. В. Константінов. — Москва : Сов. енціклопедія, 1960. — 5 т. {{Wayback|url=https://1086.slovaronline.com/3628-%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80|date=20200505160942}}</ref>: * до самого себе * до другых людей * до уднукашному світу * до роботі свому дїлу * до свойых і чужых предметїв == Никати щи == * [[Темперамент]] * [[Характеролоґія|Характерология]] == Зазчначкы == {{Reflist}} == Література == * [http://ec-dejavu.ru/c/Character.html А. Міхайлов. Із історії характера] // Чоловік і култура: Індівідуалность в історії културы. — М., 1990, с. 43—72. == Одкликаня == * [http://psi.webzone.ru/intro/intro14.htm Темперамент и характер], Псіхолоґіческый словник * [http://ria-stk.ru/mi/adetail.php?ID=8859 Кількісна оцїнка рис характера чоловіка] [[Катеґорія:Індівідуалность]] auw8fr4ee75wemfjd94zboudgxvp7j2 Сексуалноє справованя чоловіка 0 22913 175384 173878 2026-10-26T01:19:05Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175384 wikitext text/x-wiki [[Файл:El_primer_beso_Salvador_Viniegra_y_Lasso_de_la_Vega_(1891).jpg|праворуч|міні|300x300пкс|«Першый цюлунок [[Адам и Ева|Адама і Евы]]<nowiki/>», ''Сальвадор Виньєґра, [[1891]] р.'']] '''Сексуа́лноє''', авадь '''полово́є''' '''справова́ня чолові́ка''' (від {{Lang-la|sexus}} «пол») — вкупность псіхіческых реакцій, дїй, споєных з проявенём і задоволеня полового сексепілу [[Чоловік розумный|чоловіка]]<ref>[https://web.archive.org/web/20150402131402/http://vocabulary.ru/dictionary/25/word/seks Секс] {{Wayback|url=http://vocabulary.ru/dictionary/25/word/seks|date=20150402131402}} // ''Головін С. Ю.'' Словник практіческого псіхолога. — [[Мінск]]: [[Харвест]], 1998. — ISBN 985-433-167-9</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150402115530/http://vocabulary.ru/dictionary/897/word/seks Секс] {{Wayback|url=http://vocabulary.ru/dictionary/897/word/seks|date=20150402115530}} // ''[[Каталымов, Леонид Лазаревич|Каталымов Л. Л.]]'' Словник по сексолоґії, 2007.</ref>. Сексуалноє справованя є єднов із форм взаимодїяня индивидуумів<ref name="Головин-СП">[https://web.archive.org/web/20150130152818/http://vocabulary.ru/dictionary/25/word/povedenie-seksualnoe Справованя сексуалноє] {{Wayback|url=http://vocabulary.ru/dictionary/25/word/povedenie-seksualnoe|date=20150130152818}} // ''Головін С. Ю.'' Словник практіческого псіхолога. — Мінск: Харвест, 1998. — ISBN 985-433-167-9</ref> і характерізує собов практическу реалізацію сексуалности чоловіка, будучи єдным из варіантїв соціалного справованя<ref name="Покровский-Коротько">[http://bibliotekar.ru/447/203.htm Половоє справованя] {{Wayback|url=http://bibliotekar.ru/447/203.htm|date=20150402135504}} // Фізіолоґія чоловіка. / Під ред. [[Петровский, Артур Владимирович|В. М. Покровского]], [[Коротько, Геннадий Феодосьевич|Г. Ф. Коротько]]</ref>. Хотя сексуалноє справованя чоловіка тїсно споєно з [[Розмножованя|репродуктивнов функціёв]], єднак вно, в одличности від [[Быдла|полового справованя звірїв]], опредїляє ся соціалным розвиваням конкретної личности. == Функції сексуалного справованя == Сексуалноє справованя чоловіка сповняє три всякі функції: * [[Розмножованя|репродуктивну]], * гедоническу (доставаня насоложеня), * комунікативну. В зависимости від конкретного поставеня индивидуума до секса ёго половоє справованя може быти зацїлено на добытя слїдуючых цїлей: * релаксація и одлївенясексуалного напнутости, * [[Розмножованя|прокреація]] (дїторожіня), при сёму еротіческі стямкы играют ништожну роль; * рекреація і тїлесностноєнасоложеня, коли основноє значеня придає ся еротізму; * [[познаня]] і задоволеня любопытства; * [[комунікація]]; * сексуалноє утверженя; * компенсація; * підпора опредїленого рітуала; * добыток несексуалных цїлей. == Основнї формы полового житя == === Ґеніталнї формы полового житя === [[Файл:Wiki-fisting.png|праворуч|міні|180x180пкс|Дївка, занимающа ся фістінґом (одміна мастурбації у жен)]] [[Файл:Wiki-fingering.png|праворуч|міні|180x180пкс|Фінґерінґ]] ==== Половый союзок ==== [[Файл:Wiki-missionary.png|праворуч|міні|180x180пкс|Половый союзок]] Основнов формов полового житя у людей являє ся половый союзок (коітус), під котрым розуміє ся введеня полового члена чоловіка у ваґіну жены. Єствує множество одмін позіцій і сітуацій, в кторых може ся осуществляти половый союзок. == Техника секса == [[Файл:KamaSutra11.jpg|праворуч|міні|237x237пкс|Ілустрація до Камасутры]] Перші зглядованя умілства тїлесної любви з описом сексуалных позіцій і техник появили ся, в давній [[Індія|Індії]]. В середнї віка быв уже цїлый шор методичных спомог, зводїв правил і наставень(сутр — санскр. सूत्र, «нитка»), котрі придїленї індуістскому богу Ка́ма і ка́мови (санскр. काम ''IAST: kāma'') — однов із чотырёх пурушартх, цїлей челядницкого живота. В тых трактатах говорит ся, шо описуваємі приёмы предназначенї для повноты проявленя любви межи чоловіком і женов посредством їх тїлесної близости. === Зазначкы === {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Секс]] 1glo2cl0xafd50l24ibays6r4cssvpm 175385 175384 2026-10-26T01:19:21Z Flipdot 23893 175385 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} [[Файл:El_primer_beso_Salvador_Viniegra_y_Lasso_de_la_Vega_(1891).jpg|праворуч|міні|300x300пкс|«Першый цюлунок [[Адам и Ева|Адама і Евы]]<nowiki/>», ''Сальвадор Виньєґра, [[1891]] р.'']] '''Сексуа́лноє''', авадь '''полово́є''' '''справова́ня чолові́ка''' (від {{Lang-la|sexus}} «пол») — вкупность псіхіческых реакцій, дїй, споєных з проявенём і задоволеня полового сексепілу [[Чоловік розумный|чоловіка]]<ref>[https://web.archive.org/web/20150402131402/http://vocabulary.ru/dictionary/25/word/seks Секс] {{Wayback|url=http://vocabulary.ru/dictionary/25/word/seks|date=20150402131402}} // ''Головін С. Ю.'' Словник практіческого псіхолога. — [[Мінск]]: [[Харвест]], 1998. — ISBN 985-433-167-9</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20150402115530/http://vocabulary.ru/dictionary/897/word/seks Секс] {{Wayback|url=http://vocabulary.ru/dictionary/897/word/seks|date=20150402115530}} // ''[[Каталымов, Леонид Лазаревич|Каталымов Л. Л.]]'' Словник по сексолоґії, 2007.</ref>. Сексуалноє справованя є єднов із форм взаимодїяня индивидуумів<ref name="Головин-СП">[https://web.archive.org/web/20150130152818/http://vocabulary.ru/dictionary/25/word/povedenie-seksualnoe Справованя сексуалноє] {{Wayback|url=http://vocabulary.ru/dictionary/25/word/povedenie-seksualnoe|date=20150130152818}} // ''Головін С. Ю.'' Словник практіческого псіхолога. — Мінск: Харвест, 1998. — ISBN 985-433-167-9</ref> і характерізує собов практическу реалізацію сексуалности чоловіка, будучи єдным из варіантїв соціалного справованя<ref name="Покровский-Коротько">[http://bibliotekar.ru/447/203.htm Половоє справованя] {{Wayback|url=http://bibliotekar.ru/447/203.htm|date=20150402135504}} // Фізіолоґія чоловіка. / Під ред. [[Петровский, Артур Владимирович|В. М. Покровского]], [[Коротько, Геннадий Феодосьевич|Г. Ф. Коротько]]</ref>. Хотя сексуалноє справованя чоловіка тїсно споєно з [[Розмножованя|репродуктивнов функціёв]], єднак вно, в одличности від [[Быдла|полового справованя звірїв]], опредїляє ся соціалным розвиваням конкретної личности. == Функції сексуалного справованя == Сексуалноє справованя чоловіка сповняє три всякі функції: * [[Розмножованя|репродуктивну]], * гедоническу (доставаня насоложеня), * комунікативну. В зависимости від конкретного поставеня индивидуума до секса ёго половоє справованя може быти зацїлено на добытя слїдуючых цїлей: * релаксація и одлївенясексуалного напнутости, * [[Розмножованя|прокреація]] (дїторожіня), при сёму еротіческі стямкы играют ништожну роль; * рекреація і тїлесностноєнасоложеня, коли основноє значеня придає ся еротізму; * [[познаня]] і задоволеня любопытства; * [[комунікація]]; * сексуалноє утверженя; * компенсація; * підпора опредїленого рітуала; * добыток несексуалных цїлей. == Основнї формы полового житя == === Ґеніталнї формы полового житя === [[Файл:Wiki-fisting.png|праворуч|міні|180x180пкс|Дївка, занимающа ся фістінґом (одміна мастурбації у жен)]] [[Файл:Wiki-fingering.png|праворуч|міні|180x180пкс|Фінґерінґ]] ==== Половый союзок ==== [[Файл:Wiki-missionary.png|праворуч|міні|180x180пкс|Половый союзок]] Основнов формов полового житя у людей являє ся половый союзок (коітус), під котрым розуміє ся введеня полового члена чоловіка у ваґіну жены. Єствує множество одмін позіцій і сітуацій, в кторых може ся осуществляти половый союзок. == Техника секса == [[Файл:KamaSutra11.jpg|праворуч|міні|237x237пкс|Ілустрація до Камасутры]] Перші зглядованя умілства тїлесної любви з описом сексуалных позіцій і техник появили ся, в давній [[Індія|Індії]]. В середнї віка быв уже цїлый шор методичных спомог, зводїв правил і наставень(сутр — санскр. सूत्र, «нитка»), котрі придїленї індуістскому богу Ка́ма і ка́мови (санскр. काम ''IAST: kāma'') — однов із чотырёх пурушартх, цїлей челядницкого живота. В тых трактатах говорит ся, шо описуваємі приёмы предназначенї для повноты проявленя любви межи чоловіком і женов посредством їх тїлесної близости. === Зазначкы === {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Секс]] pr3g0snbbss9af028n7fa13o9h0iqqo Clash Royale 0 22916 175399 173386 2026-10-26T01:21:49Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175399 wikitext text/x-wiki '''Clash Royale''' — мобілна бавка в жанрови [[Стратеґія в реалном часу|RTS]] з елементами [[Колекціона карточна бавка|ККБ]], доступна на платформах [[Android]] тай [[iOS]], выпущена [[2. марца]] [[2016]] року компаніёв [[Supercell]]. Розміщає ся в єдній игровій вселеній із ''Clash of Clans.'' == Ґеймплей == Ґеймплей будує ся на битвах, в котрых вам треба знищовати вражі башты унікалными картами, а щи боронити свої башты від врага. У каждого играча по 3 башты: дві башты прінцезы і єдна башта краля. Знищованя єдної із башт прінцез приносит єдну корону. Знищованя башты краля соперника приводит до моменталної побіды.<ref>{{Cite web |url=https://toucharcade.com/2016/03/02/clash-royale-review/ |title=‘Clash Royale’ Review – A Hybrid of Card Games, RTS, MOBA, and Awesome – TouchArcade |work=web.archive.org |date=2018-08-13 |access-date=2022-09-05 |archivedate=2018-08-13 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180813072842/https://toucharcade.com/2016/03/02/clash-royale-review/ }}</ref> У прінцезн більша шкода і скорша скорость атакы, но менше здоровля, чим у краля. За побіду, играч достає трофеї, скрынї, монеты и короны, дякуючи котрым він може просувати ся по Pass Royale і доставати доповнителнї удостоєня. Играч перед боём може наладити свою игрову колоду, выбравши вісїм карт, котрыми він і бде бавити. Кажда карта стойит опредїленоє число еліксіра, котрый призберує ся з опредїлёнов частотов в плынутї всёї битвы. Играч може бавити сам, авадь прилучити ся до ''клана'', що замыкат у собі до 50 играчів. Выйграючи бої на хосен клана, ёго участникы переганяют ся у рейтінґовій таблицї тай достают сполнї нагороженя. Дарованя свойых карт кланови дає опыт. === Карты === Колода играча — се 8 выбраных ним давнїше карты, які стало хоснуют ся в бою. Міняти карты в колодї мож перед боём. Карты выпадают в поєдинку трафунковым способом доты, докы бой не кінчит ся. Кажда слїдуюча з них має час «набиваня» послїдь хосонованя передущої, під час якого стає недоступнов і фарбит ся в сїрый колор. За рідкістю карти поділяються на 4 типи: # '''''Звыклї''''' ({{lang-en|Common}}) — майросширенї, трафляют ся часто, майже з каждої скрынї. # '''''Рідкостнї'''''({{lang-en|Rare}}) — стрічают ся в 20 раз рідше звыклых. # '''''Епічні''''' ({{lang-en|Epic}}) — стрічают ся в 10 раз рідше рідкосных. # '''''Леґендарні''''' ({{lang-en|Legendary}}) — стрічают ся в 20 раз рідше епічных.<ref>[https://web.archive.org/web/20171224155436/http://clashroyale.wiki/resources/cards/ Clash Royale Wiki]</ref> Всёго в бавцї 102 карты. З них: 27 — звыклі, 27 — рідкостні, 31 — епічні, 19 — леґендарні. Колоды мож формовати по любеній стратеґії.<ref>[https://web.archive.org/web/20171224213607/http://clashroyale.wiki/decks/ Clash Royale Wiki]</ref> == Рецензія == На момент реліза ''Clash Royale'' достала переважно позітивнї відкликы, а Елі Ходап з ''[https://toucharcade.com/ TouchArcade]'' назвав ї «абсолутно феноменалнов» у свому пятизвіздному обзорови.<ref>[https://web.archive.org/web/20180813072842/https://toucharcade.com/2016/03/02/clash-royale-review/ ‘Clash Royale’ Review – A Hybrid of Card Games, RTS, MOBA, and Awesome]</ref> Гарі Слейтер з ''[https://www.pocketgamer.com/ Pocket Gamer]'' поставив бавцї оцїнку 9/10, уповівши: «Се безмірно повно хосенного задоволеня, даґде вна заимаюча, і туй є контент, якый бде заимати вас [[Тыждень|тыжнями]], кідь не [[Місяць (календарьный)|місяцями]]<nowiki/>».<ref>[https://www.pocketgamer.com/clash-royale/clash-royale-get-ready-to-rumble-and-then-rumble/ Clash Royale - Get ready to rumble, and then rumble]</ref> У статї для ''[https://geek.com/ Geek.com]'' Джеймс Плафке розкрітиковав «''Clash Royale'' за то, що вна дїйсно інтересна — даже май більше, ги ''Clash of Clans'' — ходь творитиль хронічно вадит играчови насоложовати ся нив».<ref>[https://web.archive.org/web/20170712082611/https://www.geek.com/games/clash-royale-is-the-best-game-its-own-developer-doesnt-want-you-to-play-1648888/ Clash Royale is the best game its own developer doesn’t want you to play]</ref> == Одкликаня == * [http://clashroyale.com/ Офіційна вебова сторонка] * [https://clashroyale.wiki/ Clash Royale Wiki] == Зазначкы == [[Катеґорія:Бавкы про Android]] 272ea2xgukvfmzznuv30v47f0ldyxrt Supercell 0 22921 175362 170194 2026-10-26T01:11:04Z Flipdot 23893 175362 wikitext text/x-wiki [[Файл:Supercell-logo.svg|міні|Лоґо компанії]] '''Supercell'''&nbsp;— фінська компанія, яка занимає ся розробков відеоігор для мобілных [[Телефон|телефонів]]. == Історія == Закладена [[14. мая]] [[2010]]. року у [[Гелсінкы|Гелсінках]], [[Фіньско|Фінляндія]]. Ґенералным діректором компанії став [[Ілкка Паананен]]<ref>{{Cite web |title=Is This The Fastest-Growing Game Company Ever? |url=http://www.forbes.com/sites/karstenstrauss/2013/04/17/is-this-the-fastest-growing-game-company-ever/ |work=Forbes |access-date=2015-12-25 |archivedate=27 вересня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140927003325/http://www.forbes.com/sites/karstenstrauss/2013/04/17/is-this-the-fastest-growing-game-company-ever/ }}</ref>. Дебютнов гров компанії была [[Gunshine.net]]. У [[2011]]. роцї Supercell зачала розробку бавок для мобілных телефонів і від тогды доцїле выдала пять бавок: [[Clash of Clans]], [[Clash Royale]], [[Brawl Stars]], [[Hay Day]] тай [[Boom Beach]]. Freemium бавкы оказали ся дуже успішными для компанії, приносячи хосен у просїку по&nbsp;[[Америцькый долар|$]]2,4 млн в динь (на [[2013]]. рік)<ref>{{Cite web |title=The $2.4 Million-Per-Day Company: Supercell |url=http://www.forbes.com/sites/karstenstrauss/2013/04/18/the-2-4-million-per-day-company-supercell/ |work=Forbes |access-date=2015-12-25 |archivedate=18 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140418171325/http://www.supercell.net/ }}</ref>. Battle Buddies была вылучена з бовта бавок, через слабу монетізацію, не позираючи на позитивнї відкликы від крітиків<ref>{{Cite web |title=A first look at Supercell’s tablet-only combat title Battle Buddies |url=http://www.adweek.com/socialtimes/a-first-look-at-supercells-tablet-only-combat-title-battle-buddies/521897?red=im |work=www.adweek.com |access-date=2015-12-25 |archivedate=25 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160325193815/http://www.adweek.com/socialtimes/a-first-look-at-supercells-tablet-only-combat-title-battle-buddies/521897?red=im }}</ref>. [[Accel Partners]] інвестовала $12&nbsp;млн в Supercell у 2011. роцї<ref>[https://web.archive.org/web/20151230004659/http://www.arcticstartup.com/article/breaking-Supercell-raises-12m-from-accel-partners Arcticstartup]</ref>. У [[Октобер|октобрі]] 2013. року было оглашено, шо [[Японія|японьска]] компанія [[GungHo Online Entertainment]] тай її ''отиць'' [[SoftBank]] купили 51% акцій компанії, як вістило ся, за $2,1&nbsp;млрд<ref>{{Cite web |title=Clash of Clans maker Supercell raises $1.5bn to become the next Nintendo |url=http://www.theguardian.com/technology/2013/oct/15/supercell-funding-softbank-gungho-clash-of-clans |work=the Guardian |access-date=2015-12-25 |first=Stuart |author=Dredge |archivedate=26 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151226021521/http://www.theguardian.com/technology/2013/oct/15/supercell-funding-softbank-gungho-clash-of-clans }}</ref>. [[1. юн|1. юна]] [[2015]]. року Softbank проиобрів додатковый 22,7% кусник в Supercell, і типирь владїє 73,2% компанії тай стає єдным уднукашным акціонером<ref>{{Cite web |title=SoftBank Ups Its Stake In Supercell To 73% As Sole External Shareholder |url=http://social.techcrunch.com/2015/06/01/softbank-buys-another-23-of-supercell-shares-now-owns-73-of-the-mobile-gaming-giant/ |work=TechCrunch |access-date=2015-12-25 |first=Ingrid |author=Lunden }}</ref>. У [[2014]]. роцї Supercell выдала Boom Beach на [[iOS]] тай [[Android]]. Ся бавка набыла популярности позад великої рекламної кампанї<ref>[https://habr.com/ru/companies/kamagames/articles/217879/ Habr]</ref>. == Бавкы == === Підперанї === * [[Hay Day]]&nbsp;(2012) * [[Clash of Clans]] (2012) * [[Boom Beach]] (2013) * [[Clash Royale]] (2016) * [[Brawl Stars]] (2018) * [[Squad Busters]] (2024) * [[Mo.co]] (2025) === Бавкы у бета-тестї === * Не є === Анонсованї бавкы === * [[Clash Heroes]] (2021) === Непідперанї тай стриртї === * [[Zombies Online|Gunshine.net]] (пак знаєма як Zombies Online)&nbsp;. Серверы бавкы закрыли ся [[30. новембра]] [[2012]] року. * [[Pets vs Orcs]]&nbsp;<ref>{{Cite web |title=What is Supercell's strategy with Boom Beach? - Mobile Dev Memo |url=http://mobiledevmemo.com/supercells-strategy-boom-beach/ |work=Mobile Dev Memo |access-date=2015-12-25 |language=en-US |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190609065517/https://mobiledevmemo.com/supercells-strategy-boom-beach/ |archivedate=2019-06-09 }}</ref>. * [[Battle Buddies]]&nbsp;<ref>https://web.archive.org/web/20150413162109/http://www.talouselama.fi/Kasvuyritykset/epaonnistumistakin+voi+juhlia++hittipeliyhtio+supercell+hautasi+floppinsa+samppanjalla/a2157768</ref>. * [[Spooky Pop]]&nbsp;<ref>{{Cite web |title=Supercell veti Spooky Pop -pelin markkinoilta |url=http://yle.fi/uutiset/supercell_veti_spooky_pop_-pelin_markkinoilta/7793697 |work=Yle Uutiset |publisher=https://plus.google.com/102894459181339261226/ |access-date=2015-12-25 |archivedate=19 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151219155749/http://yle.fi/uutiset/supercell_veti_spooky_pop_-pelin_markkinoilta/7793697 }}</ref>. * [[Smash Land]]&nbsp;<ref>{{Cite web |title=Smash Land Announcement |url=http://forum.supercell.net/showthread.php/725995-Smash-Land-Announcement |work=Supercell Community Forums |access-date=2015-12-25 |archivedate=1 липня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150701202831/http://forum.supercell.net/showthread.php/725995-Smash-Land-Announcement }}</ref>. * [[Rush Wars]] <ref>{{Cite web |title=Supercell shuts down Rush Wars after three months of beta |url=https://www.gamesindustry.biz/supercell-shuts-down-rush-wars-after-three-months-of-beta |work=GamesIndustry.biz |date=2019-11-05 |access-date=2023-12-16 |language=en |first=Rebekah Valentine Senior Staff |author=Writer }}</ref>. * [[Clash Quest]] <ref>{{Cite web |title=Clash Quest Ending Development |url=https://supercell.com/en/news/clash-quest-ending-development/7675/ |work=Supercell |access-date=2023-12-16 |language=en }}</ref>. * [[Clash Mini]]<ref>{{Cite web |url=https://www.pocketgamer.biz/news/80755/supercell-reveals-crossover-game-squad-busters-with-characters-from-various-ips/ |title=Supercell reveals crossover game Clash Mini with characters from various IPs |author=Astle |first=Aaron |author2=Editor |first2=News |date=2023-02-01 |work=pocketgamer.biz |access-date=2024-05-01 }}</ref>. {{Стыржень}} == Зазначкы == {{Reflist|3}} == Одкликаня == * [https://supercell.com/en/ Офіційный сайт (англ.)] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Компании]] esp4tt55akgpqi7zcjdfm38vmqzdcc3 175363 175362 2026-10-26T01:11:15Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175363 wikitext text/x-wiki [[Файл:Supercell-logo.svg|міні|Лоґо компанії]] '''Supercell'''&nbsp;— фінська компанія, яка занимає ся розробков відеоігор для мобілных [[Телефон|телефонів]]. == Історія == Закладена [[14. мая]] [[2010]]. року у [[Гелсінкы|Гелсінках]], [[Фіньско|Фінляндія]]. Ґенералным діректором компанії став [[Ілкка Паананен]]<ref>{{Cite web |title=Is This The Fastest-Growing Game Company Ever? |url=http://www.forbes.com/sites/karstenstrauss/2013/04/17/is-this-the-fastest-growing-game-company-ever/ |work=Forbes |access-date=2015-12-25 |archivedate=27 вересня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140927003325/http://www.forbes.com/sites/karstenstrauss/2013/04/17/is-this-the-fastest-growing-game-company-ever/ }}</ref>. Дебютнов гров компанії была [[Gunshine.net]]. У [[2011]]. роцї Supercell зачала розробку бавок для мобілных телефонів і від тогды доцїле выдала пять бавок: [[Clash of Clans]], [[Clash Royale]], [[Brawl Stars]], [[Hay Day]] тай [[Boom Beach]]. Freemium бавкы оказали ся дуже успішными для компанії, приносячи хосен у просїку по&nbsp;[[Америцькый долар|$]]2,4 млн в динь (на [[2013]]. рік)<ref>{{Cite web |title=The $2.4 Million-Per-Day Company: Supercell |url=http://www.forbes.com/sites/karstenstrauss/2013/04/18/the-2-4-million-per-day-company-supercell/ |work=Forbes |access-date=2015-12-25 |archivedate=18 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140418171325/http://www.supercell.net/ }}</ref>. Battle Buddies была вылучена з бовта бавок, через слабу монетізацію, не позираючи на позитивнї відкликы від крітиків<ref>{{Cite web |title=A first look at Supercell’s tablet-only combat title Battle Buddies |url=http://www.adweek.com/socialtimes/a-first-look-at-supercells-tablet-only-combat-title-battle-buddies/521897?red=im |work=www.adweek.com |access-date=2015-12-25 |archivedate=25 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160325193815/http://www.adweek.com/socialtimes/a-first-look-at-supercells-tablet-only-combat-title-battle-buddies/521897?red=im }}</ref>. [[Accel Partners]] інвестовала $12&nbsp;млн в Supercell у 2011. роцї<ref>[https://web.archive.org/web/20151230004659/http://www.arcticstartup.com/article/breaking-Supercell-raises-12m-from-accel-partners Arcticstartup]</ref>. У [[Октобер|октобрі]] 2013. року было оглашено, шо [[Японія|японьска]] компанія [[GungHo Online Entertainment]] тай її ''отиць'' [[SoftBank]] купили 51% акцій компанії, як вістило ся, за $2,1&nbsp;млрд<ref>{{Cite web |title=Clash of Clans maker Supercell raises $1.5bn to become the next Nintendo |url=http://www.theguardian.com/technology/2013/oct/15/supercell-funding-softbank-gungho-clash-of-clans |work=the Guardian |access-date=2015-12-25 |first=Stuart |author=Dredge |archivedate=26 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151226021521/http://www.theguardian.com/technology/2013/oct/15/supercell-funding-softbank-gungho-clash-of-clans }}</ref>. [[1. юн|1. юна]] [[2015]]. року Softbank проиобрів додатковый 22,7% кусник в Supercell, і типирь владїє 73,2% компанії тай стає єдным уднукашным акціонером<ref>{{Cite web |title=SoftBank Ups Its Stake In Supercell To 73% As Sole External Shareholder |url=http://social.techcrunch.com/2015/06/01/softbank-buys-another-23-of-supercell-shares-now-owns-73-of-the-mobile-gaming-giant/ |work=TechCrunch |access-date=2015-12-25 |first=Ingrid |author=Lunden }}</ref>. У [[2014]]. роцї Supercell выдала Boom Beach на [[iOS]] тай [[Android]]. Ся бавка набыла популярности позад великої рекламної кампанї<ref>[https://habr.com/ru/companies/kamagames/articles/217879/ Habr]</ref>. == Бавкы == === Підперанї === * [[Hay Day]]&nbsp;(2012) * [[Clash of Clans]] (2012) * [[Boom Beach]] (2013) * [[Clash Royale]] (2016) * [[Brawl Stars]] (2018) * [[Squad Busters]] (2024) * [[Mo.co]] (2025) === Бавкы у бета-тестї === * Не є === Анонсованї бавкы === * [[Clash Heroes]] (2021) === Непідперанї тай стриртї === * [[Zombies Online|Gunshine.net]] (пак знаєма як Zombies Online)&nbsp;. Серверы бавкы закрыли ся [[30. новембра]] [[2012]] року. * [[Pets vs Orcs]]&nbsp;<ref>{{Cite web |title=What is Supercell's strategy with Boom Beach? - Mobile Dev Memo |url=http://mobiledevmemo.com/supercells-strategy-boom-beach/ |work=Mobile Dev Memo |access-date=2015-12-25 |language=en-US |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190609065517/https://mobiledevmemo.com/supercells-strategy-boom-beach/ |archivedate=2019-06-09 }}</ref>. * [[Battle Buddies]]&nbsp;<ref>https://web.archive.org/web/20150413162109/http://www.talouselama.fi/Kasvuyritykset/epaonnistumistakin+voi+juhlia++hittipeliyhtio+supercell+hautasi+floppinsa+samppanjalla/a2157768</ref>. * [[Spooky Pop]]&nbsp;<ref>{{Cite web |title=Supercell veti Spooky Pop -pelin markkinoilta |url=http://yle.fi/uutiset/supercell_veti_spooky_pop_-pelin_markkinoilta/7793697 |work=Yle Uutiset |publisher=https://plus.google.com/102894459181339261226/ |access-date=2015-12-25 |archivedate=19 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151219155749/http://yle.fi/uutiset/supercell_veti_spooky_pop_-pelin_markkinoilta/7793697 }}</ref>. * [[Smash Land]]&nbsp;<ref>{{Cite web |title=Smash Land Announcement |url=http://forum.supercell.net/showthread.php/725995-Smash-Land-Announcement |work=Supercell Community Forums |access-date=2015-12-25 |archivedate=1 липня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150701202831/http://forum.supercell.net/showthread.php/725995-Smash-Land-Announcement }}</ref>. * [[Rush Wars]] <ref>{{Cite web |title=Supercell shuts down Rush Wars after three months of beta |url=https://www.gamesindustry.biz/supercell-shuts-down-rush-wars-after-three-months-of-beta |work=GamesIndustry.biz |date=2019-11-05 |access-date=2023-12-16 |language=en |first=Rebekah Valentine Senior Staff |author=Writer }}</ref>. * [[Clash Quest]] <ref>{{Cite web |title=Clash Quest Ending Development |url=https://supercell.com/en/news/clash-quest-ending-development/7675/ |work=Supercell |access-date=2023-12-16 |language=en }}</ref>. * [[Clash Mini]]<ref>{{Cite web |url=https://www.pocketgamer.biz/news/80755/supercell-reveals-crossover-game-squad-busters-with-characters-from-various-ips/ |title=Supercell reveals crossover game Clash Mini with characters from various IPs |author=Astle |first=Aaron |author2=Editor |first2=News |date=2023-02-01 |work=pocketgamer.biz |access-date=2024-05-01 }}</ref>. {{Стыржень}} == Зазначкы == {{Reflist|3}} == Одкликаня == * [https://supercell.com/en/ Офіційный сайт (англ.)] [[Катеґорія:Компании]] 2sj6y4om9askxkrueamcjunc3uagx93 Джейсон Стейтем 0 22928 175408 168683 2026-10-26T01:24:44Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175408 wikitext text/x-wiki {{Особа}}'''Дже́йсон Сте́йтем''' (часто блудом ''Стетхем,'' {{Lang-en|Jason Michael Statham}}, {{IPA2|ˈʤeɪsən ˈsteɪθəm|}};<ref>[https://web.archive.org/web/20130515054237/http://inogolo.com/query.php?qstr=statham&key=1 How to pronounce statham] {{Wayback|url=http://inogolo.com/query.php?qstr=statham&key=1|date=20130515054237}} — inogolo, [http://www.loc.gov/nls/other/sayhow/qrst.html#s Say How?] {{Wayback|url=http://www.loc.gov/nls/other/sayhow/qrst.html#s|date=20170412011713}} — [[:en:National Library Service for the Blind and Physically Handicapped|NLS/BPH]].</ref> [[26. юл|26. юлія]] [[1967]] [[Лондон]], [[Споєноє корольство]])&nbsp;— британськый [[актер]]. Ун знаємый за роли суровых персонажу у шелиякых бойовиках-трилерах, и йому приписувут удроджіня бойовику у 2000. тай 2010. роках.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=TOZcDAAAQBAJ&q=jason+statham+paid&pg=PA166&redir_esc=y The Reel Truth: Everything You Didn't Know You Need to Know About Making an Independent Film]</ref> До [[2017]]. рока його кіна зобрали вирьх 1,1 міліарда [[Фунт стерлінґ|фунту стерлінґа]] (1,5 міліарда [[Долар США|долару]]), што робит го єднов из майприбытных звізд індустрії.<ref>[https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-tackle-soaraway-success-jason-statham Scholars tackle soaraway success of Jason Statham]</ref> == Животопис == === Ранні рокы === Джейсон Стейтем уродив ся в Шайрбруку [[26. юл|26. юлія]] [[1967]]. рока<ref>[https://web.archive.org/web/20151213210919/https://www.facebook.com/JasonStatham/posts/225196284309286#selection-623.0-623.37 Thanks for all the Birthday messages. The real date is 26 July.]</ref> у родині Баррі и Ейлін Стейтем (<abbr title="рождена">рожд.</abbr> Єйтс)<ref>[https://www.nytimes.com/2006/09/03/fashion/03NITE.html Action Bloke]</ref>. Пак Джейсон перийшов у Ґрейт-Ярмута, де занимав ся бойовыма майстерностями. Вінсент Джонс, бывшый професіоналный фотбаліста, познакомив го з америцькым фотбалом. Засим Стейтем бавив за місну ґімназію, у котруй штудовав ся из [[1978]]. по [[1983]]. рокы. Ун быв членом націоналної репрезентації [[Велика Брітанія|Великої Британії]] з плаваня перибігом 12. року.<ref>[https://www.thetimes.com/culture/tv-radio/article/jason-statham-last-action-hero-vp9xxh6qt5j Jason Statham, last action hero]</ref> Стейтема замітило моделноє аґентство Sports Promotions. Ун пудписав модилні контракты из Tommy Hilfiger, Griffin тай Levi's.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=NwUzAgAAQBAJ&q=jason+statham+modeling+tommy+hilfiger&pg=PT27&redir_esc=y Jason Statham: Taking Stock]</ref> У [[1997]]. році Джейсон став моделов бренду шматя French Connection.<ref>[https://www.independent.co.uk/life-style/to-baldly-go-where-no-mane-s-grown-before-1584820.html To baldly go where no mane's grown before]</ref> Айбо ун такой мусів быти уличным бовташом, обы зводити кунці з кунцями.<ref name=":0">[https://www.esquire.com/entertainment/movies/interviews/a35122/jason-statham-cover-story-0615/ Jason Statham, for Your Amusement]</ref> === Карєра === [[Файл:Jason Statham 2.jpg|міні|Джейсон Стейтем у [[2006]] році]] Карєру модели Стейтем успішно злучовав из роботов на улици. За даякый час владітиль фірмы, котру рекламовав Джейсон, став ґенералным продуцентом дебутного проєкта Ґая Річі «Lock, Stock and Two Smoking Barrels» (1998) й предложив [[Режисер|режисерови]] кандидатуру Стейтема на роль у філмови. Режисера зачудовала його моделна робота. Послідь пробы Річі взяв го на роль.<ref>[https://web.archive.org/web/20080720022857/http://www.askmen.com/men/celeb_profiles_entertainment/19_jason_statham.html AskMen]</ref> Філм быв добре восприятый критиками а позирачами. За роль йому заплатили 5 тисяч фунту стерлінґа. Другым сотрудництвом з Річі быв філм «Snatch» (2000), за котрый дали 15 тисяч фунту.<ref name=":0" /> Послі сього ун попав у [[Голлівуд]] и зняв ся у двох філмах у [[2001]].&nbsp;році: науково-фантастичнум бойовикови трилерови «Ghosts of Mars» тай науково-фантастичнум бойовикови про бойові майстерности «The One». Стейтему продовжовали предагати роли у [[кіно]]. У [[2002]]. році ун зайграв главну роль у «The Transporter» за сценарійом Люка Бессона. Філм привюг ид двом продовжіньом «The Transporter 2» (2005) тай «The Transporter 3» (2008). У [[2005]]. році Річі зась закликав актера на главну роль у його новый проєкт «Revolver», котрый, за никаньом критику, не удав ся.<ref>[https://www.theguardian.com/film/2005/oct/03/pressandpublishing.sun How to flog a turkey]</ref> У [[2008]]. році Стейтем зняв ся у британськум криміналнум трилерови «The bank job» тай «Death Race», ремийкови філму «Death Race 2000» (1975). [[Америчане|Американськый]] кінокритик Армонд Вайт высоко уцінив пуднятя Джейсона Стейтема ги звізды бойовику. Май потум, у 2008 році, Вайт похвалив філм Стейтема « ''Перевізник 3»'' ги файный примір кінетичного поп-арта.<ref>[https://www.empireonline.com/movies/reviews/transporter-3-review/ Transporter 3 Review]</ref> У [[2010]]. році Джейсон ся появив вєдно из Сілвестром Сталлоне, Джетом Лі, Долфом Лундґреном тай Мікійом Рурком у бойовикови «The Expendables». Філм мав комерційный успіх, побывавши на первум містови в прокатови в [[США]], [[Велика Брітанія|Великуй Британії]], [[Кітайска Народна Републіка|Китайови]] тай [[Індія|Індії]]. В цілому зобрав 274 міліоны [[Америцькый долар|долару]] по всьому світови.<ref>[https://www.cbr.com/wrath-of-man-guy-ritchie-jason-statham-streaming-tubi/ November Will Be a Great Month for Guy Ritchie & Jason Statham Fans]</ref> [[Файл:Cannes 2014 2.jpg|міні|284x284пкс|Стейтем (у центрі) на Каннськум кінофестивалови 2014. рока]] У [[2019|2011]]. році ун зайграв главну роль у «The Mechanic», што є ремийком філма 1972 рока з таков же назвов. Трейлер, у котрому Стейтем <nowiki>''</nowiki>удстрілят чоловікови голову" быв заказаный Адміністраційов по станадартах рекламы позад демонстрації надмірного насильства.<ref>[https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-13600900 The Mechanic film advert banned from television]</ref> Стейтем появив ся у роли брата антаґоніста Оуена Шоу в кунці філма «Форсаж 6», што выйшов в [[2013]]. році.<ref>[https://ew.com/article/2013/05/25/fast-furious-6-spoilers-post-credit-ending/ 'Fast & Furious 6' spoilers ending]</ref> Через рук Джейсон зняв ся у музикалнум відеови "Summer" Келвіна Гарріса ги єден из оббіговачу. Выпуск продовжіня його філма 2011 рока «Mechanic» быв запланованый на кониць [[2016]]. рока, а премєра была анонсована пуд назвов «Mechanic: Resurrection»''.'' Філм став комерційно успішным на меженародных бовтах кіна, зобравши 109,4 міліона долару по всьому світови. <ref>[https://www.forbes.com/sites/scottmendelson/2016/11/03/box-office-mechanic-resurrection-becomes-jason-stathams-biggest-solo-hit/ Box Office: 'Mechanic: Resurrection' Becomes Jason Statham's Biggest Solo Hit]</ref>У [[Фебруар|фебруарови]] [[2017]]. рока ун зняв ся вєдно з Ґалом Ґадотом у рекламі Супер Бовлу діля [https://uk.wix.com/ Wix.com].<ref>[https://admeter.usatoday.com/story/sports/ad-meter/2017/01/17/jason-statham-and-gal-gadot-launch-wix-coms-super-bowl-li-campaign/77672853007/ Jason Statham and Gal Gadot launch Wix.com's Super Bowl LI campaign]</ref> Стейтем зайграв бывшого капітана ВМС Джонаса Тейлора, у бойовикови-трілерови [[2018]]. рока «The Meg», котрый выйшов [[10. авґуст|10. авґуста]]. Філм зобрав 527,8 міліона долару в світовум прокаті.<ref>[https://www.hollywoodreporter.com/news/general-news/meg-producers-keys-us-china-production-success-1156994/ ‘The Meg’ Producers on Keys to U.S.-China Co-Production Success: "It Had to Be Culturally Sound"]</ref> == Личный живут == Джейсон Стейтем познакомив ся з моделов Роузі Гантінґтон-Вайтлі у 2010 році.<ref>[https://www.nydailynews.com/2013/07/03/rosie-huntington-whiteley-cozies-up-to-one-direction-in-glamour-the-lads-are-like-puppies-theyre-adorable/ '''Rosie Huntington-Whiteley cozies up to One Direction in Glamour: ‘The lads are like puppies – they’re adorable!’''']</ref> У [[Януар|януари]] 2017. рока уни побрали ся. Їхньый сын уродив ся в юнійови 2017. рока,<ref>[https://people.com/parents/jason-statham-rosie-huntington-whiteley-welcome-son-jack-oscar/ Jason Statham and Rosie Huntington-Whiteley Welcome Son Jack Oscar]</ref> а дочка в фебруарови [[2022]]. рока.<ref>[http://people.com/parents/rosie-huntington-whiteley-second-baby-fiance-jason-statham/ Rosie Huntington-Whiteley and Fiancé Jason Statham Welcome Second Baby, Daughter Isabella James]</ref> Стейтем має чорный пояс з [[карате]].<ref>[https://movieweb.com/jason-statham-real-martial-artist-own-stunts/#:~:text=Jason%20Statham%20Has%20Practiced%20Various%20Forms%20of%20Martial%20Arts&text=The%20actor%2C%20who%20holds%20a,and%20Wing%20Chun%20Kung%2DFu. Is Jason Statham a Real Martial Artist?]</ref> У 2014. році його ввели у [[Меженародный зал спортивної славы]].<ref>[https://web.archive.org/web/20230714035544/https://sportshof.org/2014-hall-of-fame/ 2014 Hall of Fame Inductees]</ref> == Зазначкы == [[Катеґорія:Уродили ся 1967]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Актер]] qc0veshnvd2pwl141r2gd84b8odehgw Пікуй 0 22930 175393 157598 2026-10-26T01:20:47Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175393 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Пікуй (значення)}} {{Горске пасмо | назва = Пікуй | образок = Після грози.jpg | великость образка =250 | опис образка = Вид на гору | максимална вышка = 1408,3 м | координаты = 48°49′46″ с. ш. 23°00′03″ в. д. | континент = [[Европа]] | держава = [[Украина]] }} '''Піку́й'''&nbsp;— найвыща вершина [[Верховинскый вододѣл|Вирьховинского вододїлу]], що є продовженям пасма западных Бескидїв. Розложина на границї [[Львівска область|Львівскої]] тай [[Закарпатска область|Закарпатскої]] областї. Высота [[Гора|горы]]&nbsp;— 1408,3&nbsp;м (за другыми даными&nbsp;— 1405&nbsp;м). Повирьхность конусоподобна, асіметрічна: [[Югозапад|югозападный]] схыл стромый, [[Северовыход|сїверовосточный]] тай [[Сѣвер|сїверный]]&nbsp;— май ланкастый. Гора складує ся з полы. Схылы прикрытї буковым і ялицёвым [[Лѣс|лїсом]]. Дякуючи значущій відносній высотї для вершины Пікуя характерно притомность [[Субальпійськый пояс|субальпійського пояса]] ростинности, вирьхня границя лїсу туй проходит на высотї 1200–1250&nbsp;м над [[Уровень моря|у.]]&nbsp;[[Уровень моря|м]]. Се дає возмогу турістам на куртому відрізку маршрута запознати ся з краєвидами тай своєріднов [[Флора|флоров]] (на вершинї ростут рідкіснї виды ростин). Вершина припаражена малёвными скалами тай рвучыми зарвами&nbsp;— невеликыми [[Куеста|куестами]]. З горы Пікуй мож увидїти краєвиды, які за своёв протяглостёв превышают виды з хотьякої инакої вершины Вирьховинского вододїлу. На [[Северовыход|сїверовосточных]] схылах горы бере зачаток потїк Онілова, правый доплыв рікы Гуснянкы. На вершинї горы розміщеный камняный чотириметровый, чотирикутный стовп-обеліск, покладеный на чисть першого [[Презідент|презідента]] [[Чеськословеньско|Чехословакії]] [[Томаш Ґарік Масарік|Томаша Масарика]]. Ёго поставили в [[1935]].&nbsp;роцї жителї села Гусного, котроє до [[Друга світова война|войны]] разом із ушитков [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатськов Русёв]] было в Чехословакії.<ref>[https://pershij.com.ua/hora-pikui-vabyt-malovnychymy-skeliamy-ta-strimkymy-urvyshchamy-video/ Гора Пікуй вабить мальовничими скелями та стрімкими урвищами]</ref><mapframe latitude="48.828566" longitude="23.065796" zoom="2" text="Гора Пикуй на мапі" width="218" height="113"> { "type": "FeatureCollection", "features": [ { "type": "Feature", "properties": {}, "geometry": { "type": "Point", "coordinates": [ 22.991638, 48.832866 ] } } ] } </mapframe> == Ґалерія == <gallery> Файл:Pikuy 03.jpg|Стовп-обеліск Файл:Pikui Reserve Z RB.jpg|Вид із села [[Біласовиця (Мукачівськый раён)|Біласовиця]]. </gallery>  == Жріла == * Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — <nowiki>ISBN 5-88500-015-8</nowiki>. * [https://karpaty.love/places-objects/vershyny-karpat/143-pikuy.html Пікуй (1 408 м) — найвища вершина на Львівщині] * [https://web.archive.org/web/20100706031641/http://www.beskidi.org.ua/2010/06/pikuj/ ''Пікуй на сайті про Бескиди''] * [http://www.splav.lviv.ua/stpage.php?stid=31&lg=ua Екскурсійні подорожі на Пікуй зі Львова, Моршина, Трускавця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200927134356/https://splav.lviv.ua/stpage.php?stid=31&lg=ua|date=27 вересня 2020}} * [http://guide.karpaty.ua/uk/places/pikuj Пікуй&nbsp;— найвища гора Львівської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210624201903/http://guide.karpaty.ua/uk/places/pikuj|date=24 червня 2021}} == Референції == [[Катеґорія:Карпаты]] [[Катеґорія:Верхы и горскы пасма Закарпатской области]] [[Катеґорія:Верхы и горскы пасма Украины]] ju75vaysr8urfqfdjjwrsgqjkokwv9v Алеґорія 0 22935 175366 157568 2026-10-26T01:13:30Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175366 wikitext text/x-wiki [[Файл:Cítoliby_Chronos.jpg|міні|350x350пкс|Скулптор М.&nbsp;Б.&nbsp;Браун. Хронос&nbsp;— алеґорія часу, Цитолїбы, [[Чехія]] ]] [[Файл:Laurent_de_La_Hyre_Allegory_of_Music_02.jpg|міні|350x350пкс|Лоран де Ла Гір. «Алеґорія музикы з двома путтї», [[1649|1649 рік]]]] '''Алеґо́рія''' ([[Давньогрецькый язык|дав.-гр]]. ἀλληγορία&nbsp;— иноказаня) — воплоченя двопланового образового зображеня, що основує ся на скрытї реалных особ, яв і предметїв під конкретными образами з відповідными асоціаціями тай характерными признаками скрытого. Алеґорові образы переважно є воплоченём абстрактных понять, які усе мож розкрыти аналітічно. Значеня алеґорії, на против від багатозначного сімболу, однозначноє і выдїленоє від образу; споєня межи значенём і образом становлює ся за похожостёв (наприклад, лев&nbsp;— сила, власть ці царёваня). == Образописноє умілство == В образописному умілстві виражає ся даякыми атрібутами&nbsp;— * Феміда&nbsp;— «правосудство» зображают як [[Жена|жену]] з вагами * Час (тобто Хронос)&nbsp;— дрічный старый з косов тай пісковов годинков * Вакх ([[бог]] винарства)&nbsp;— з кытицями винограду == Языкова алеґорія == === Краснописемство === Приклады: * «несперяємый царізмом [[Кавказ]]<nowiki/>»&nbsp;— Прометей ([[поема]] «Кавказ» [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]]); * «своєвольство панства над беззащитним челядником»&nbsp;— «Вовк тай Ягня» (одноіменна байка Л. Глїбова); * «борцы за волю Украйины»&nbsp;— мурникы (одноіменна поезія [[Іван Франко|І. Франка]]). == Ґалерія == <gallery> Файл:Cornelis_Anthonisz._Allegory_of_the_wise_man_and_the_wise_woman_(c._1530).jpg|Корнеліс Антоніс. Гравюра Алеґорія чоловічої і женочої мудрости, [[1530|1530 рік]] Файл:Braunovy_sochy_Ctností_a_Neřestí_na_Kuksu_(17).jpg|Ск. М.Б. Браун. «Алеґорія Пыхатости», цікл «Гріхы», замок Кукс, [[Чесько|Чехія]] Файл:Clodion_River_Rhine_Kimbell.jpg|Скулптор Клодїон, «Алеґорія рікы Рейн» Файл:Statue_of_the_goddess_Pax_(Pavlovsk_Garden,_St_Petersburg,_Russia).jpg|Пєтро Барата, «Алеґорія Миру», Павловськ, Великі кругы Файл:P1000831_Pais_VI_Saint-Sulpice_Tombeau_de_Languet_de_Gergy.JPG|Артістичный надгробок з алеґоріёв, церьков Сен-Сюльпіс, [[Паріж]] Файл:Meister_von_Frankfurt_-_Allegorie_der_Liebe_(Detail_1).jpg|«Алеґорія любви з полёваням на чоловіків» Файл:Jacob_Neefs,_Jacob_Jordaens_(after)_-_Nosce_Te_Ipsum_(Allegory_of_Vanity).jpg|Nosce Te Ipsum - алеґорія пустославы (1650), наслідованя сюжета Якова Йорданса </gallery> == Зазначкы == {{Reflist}} == Одкликаня == * Алеґорія // [http://shron1.chtyvo.org.ua/Zvonska_Lesia/Entsyklopedychnyi_slovnyk_klasychnykh_mov.pdf#page=28 Енціклопедичный словник класичных языків] / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський універзітет», 2017. — С. 28. — <nowiki>ISBN 978-966-439-921-7</nowiki>. * [https://leksika.com.ua/13290621/ure/alegoriya Алеґорія] [Архівовано 28. авґуста 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ * ''М.&nbsp;С.&nbsp;Бургін''. [http://leksika.com.ua/17590201/legal/alegoriya Алеґорія] [Архівовано 22. новембра 2016 у Wayback Machine.] // [[:uk:Юридична_енциклопедія_(друковане_видання)|Юридічна енціклопедія]] : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Украйинска енціклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-00-X</nowiki>. * http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/alegorija/2012-12-08-104 [Архівовано 27. семптембра 2016 у Wayback Machine.] (товмаченя алеґорії) [[Катеґорія:Реторика]] t13jp7tnnsq62mf748sdveqlnxz8nts Duolingo 0 22940 175371 157419 2026-10-26T01:14:37Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175371 wikitext text/x-wiki [[Файл:Duolingo logo (2019).svg|міні|Лоґо додатка]] '''Duolingo'''&nbsp;— електронна платформа вывчиня языка і краудсорсінґового товмачиня текста, що має платный тай безплатный виды акаунтів. Сервіс учиненый так, що за час уроків хосноватилї помагают товмачити вебові сторонкы, статї тай инакі документы. == Ошколована модел == «Duolingo» понукає много писемных уроків тай діктатів. Додаток веде бавковоє дерево приук, за котрым крачают ся хосноватилї, і словниковоє роздїлёваня, де мож практіковати вже выучинї слова. Ученикы достают «балы опыту» (монеты) у міру вывчиня языка, уприклад, послїдь проходжиня уроку. Приукы рахуют ся вывчеными, коли учасникы сповняют вшиткі спойинї з ними врокы. За єден урок мож достати 10—15 балїв. Ищи мож повторяти уже пройдинї темы тай достати 10 балїв, ай щи мож проходити «Леґендарні урокы», де мож достати 40—45 балїв. За єден курс хосноватиль може вывчити ид 2000 слїв. Процес ошколованя в Duolingo споює шелиякі методы, такі гий: * переслухованя высловлёваня, * читаня речинь, * бисїда з языковыми ботами тай запис высловлёваня ученика, * формованя фраз, * упорядкованя слїв, * гляданя зображинь для слїв<ref>{{Cite web |title=Top 6 Applications to Learn Spanish |url=https://preply.com/en/blog/2019/01/08/best-apps-to-learn-spanish/ |work=preply.com |date=2019-01-08 |access-date=2020-01-21 |archivedate=17 грудня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191217130606/https://preply.com/en/blog/2019/01/08/best-apps-to-learn-spanish/ }}</ref><ref>{{Cite web |title=I've been learning French on the Duolingo app for over a year now — here's what it's like to use the app |url=https://www.businessinsider.com/duolingo-review-guide-learning-language-2018-1 |work=Business Insider |access-date=2020-01-21 |first=Fionna |author=Agomuoh |archivedate=12 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201112012305/https://www.businessinsider.com/duolingo-review-guide-learning-language-2018-1?r=US&IR=T }}</ref>. == Курсы == === Языкові курсы === На [[марец|мариць]] [[2025]] року cервіс понукат курсы з 42 языків<ref name=":0">{{Cite web |url=https://www.duolingo.com/courses/all |title=Мовні курси Duolingo |work=Duolingo |access-date=2025-03-04 }}</ref>. {| class="wikitable sortable mw-datatable sticky-header-multi sort-under plainrowheaders nounderlines" style="text-align: left;" !Для носитилїв !Языковый курс |- |[[Анґліцькый язык|Анґліцького]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый (середный уровень)]], [[Арабскый язык|арабськый]], вєтнамськы, [[гінді]], [[Ґрецькый язык|грецькый]], [[Індонезьскый язык|індонезійськый]], [[Шпанєльскый язык|шпанелськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], кітайськый (мандаринськый), [[Корейскый язык|корейськый]], [[Нідерландьскый язык|нідерландськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Польскый язык|польськый]], [[Портуґальскый язык|портуґалськый]], [[Російскый язык|російськый]], [[Румуньскый язык|румунськый]], [[Турецькый язык|турецькый]], [[Мадярскый язык|мадярськый]], [[Україньскый язык|украйинскый]], [[Французькый язык|французькый]], [[Чеськый язык|чиськый]], [[Шведьскый язык|шведськый]], [[Японьскый язык|ніпонськый]], [[Валірійська мова|валірійськый]], валійськый, гавайськый, гаїтянськый креолськый, [[Даньскый язык|данськый]], [[есперанто]], зулу, [[Гебрейскый язык|гебрейськый]], [[Ірьскый язык|ірськый]], їдиш, клінгонськый, [[Латиньскый язык|латинськый]], навахо, [[Норьскый язык|норськый]], [[свагілі]], [[Фіньскый язык|фінськый]], шотландськый, гелськый |- |[[Арабскый язык|Арабського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]], [[Шведьскый язык|шведськый]] |- |[[Бенґальскый язык|Бенґалського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |Вєтнамського |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]], кітайськый (мандаринськый) |- |[[Гінді]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Ґрецькый язык|Ґрецького]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Індонезьскый язык|Індонезського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Шпанєльскый язык|Шпанєлського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Французькый язык|французькый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], каталанськый, [[Портуґальскый язык|портуґалськый]], [[Російскый язык|російськый]], [[Шведьскый язык|шведськый]] |- |[[Таліянськый язык|Таліянського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Французькый язык|французькый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]] |- |Кітайського (мандаринського) |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]], кітайськый (кантонськый), [[Корейскый язык|корейськый]], [[Японьскый язык|ніпонськый]] |- |[[Корейскый язык|Корейського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Нідерландьскый язык|Нідерландського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Нїмецькый язык|Нїмицького]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Польскый язык|Польського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Портуґальскый язык|Портуґалського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Російскый язык|Російського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Румуньскый язык|Румунського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |Тагальского |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |Тайського |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Тамільскый язык|Тамілського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |Телугу |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Турецькый язык|Турецького]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Мадярскый язык|Мадярського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Україньскый язык|Украйинського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Французькый язык|Французького]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Чеськый язык|Чеського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Шведьскый язык|Шведського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]] |- |[[Японьскый язык|Ніпонського]] |[[Анґліцькый язык|Анґліцькый]], [[Шпанєльскый язык|шпанєлськый]], [[Таліянськый язык|таліянськый]], [[Нїмецькый язык|нїмицькый]], [[Французькый язык|французькый]], кітайськый (мандаринськый), [[Корейскый язык|корейськый]] |} === Математіка тай музика === Кроме языковых курсів, сервіс понукат курсы із [[Математіка|математікы]] тай [[Музика|музикы]] для носитилїв анґліцького, вєтнамського, гінді, шпанєлського, таліянського, кітайського (мандаринського), німицького, портуґалського, французького тай японського языка<ref>[https://www.duolingo.com/courses/all Языкові курсы Duolingo]</ref>. == Зазначкы == {{Reflist}} == Одкликаня == * [https://uk.duolingo.com/ Офіційна вебова сторонка] [Архівовано 2. фебруара 2018 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Языкова ошкола]] ceewq1q9lc36j7ltxnnzxddwgnanyxz Алузія 0 22944 175375 170010 2026-10-26T01:16:19Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175375 wikitext text/x-wiki [[Файл:NAMA_Tablette_1287.jpg|міні|Титулна сторона глиняної табличкы з Пілосу, на якій зображеный мотив лабірінту — натяк на міфолоґічну борьбу Тесея і Мінотавра.]] '''Алу́зія''' ({{Lang-la|allusio}}&nbsp;— натяк, фіґля)&nbsp;— риторична фіґура, що содержит упутство, аналоґію ці натяк на [[Історія|історичный]], [[Міфолоґія|міфолоґічный]], [[Література|літературный]], [[Політіка|політічный]] вадь бытовый факт. Основов аналоґії авадь натяка, що образуют алузію, скорше всёго є всьыми знаємый історичный выслов авадь фразеолоґізм (''«Прокрустовоє ложе», «Рубікон перейдено»'' і так дале)<ref>{{Cite web |url=https://lv.testportal.gov.ua/traneeLitr/HTML/chudZasoby.html |title=Художнї засобы |work=Львівскый реґіоналный центр оцінёваня якости ошколы |access-date=04.01.2024 }}</ref>. Алузія є інтертекстуалным приёмом, єдным із способів розбераня твору в границях літературної традіції. Понятя алузії в літературі трактуют і ширше&nbsp;— як выдїлна відміна [[Алеґорія|алеґорії]], в основі якої конкретнї факты тай події історії і умілства: Ганібалова клятва, Архімедова вага, вічный револуціонер<ref>{{Cite book|url=https://vue.gov.ua/Алюзія_літературна|title=Алузія літературна|last=Ігнатенко|first=М.|year=2019|publisher=Велика украйинска енціклопедія}}</ref>. == Функції алузії == [[Файл:Judas_kiss_-_a_sculptural_group_in_he_Lateran_chapel.jpg|міні|Цюлунок Юды — скулптурна група Латераньскої базилїкы ([[Рим]]).]] Н. Глїнка тай А. Мачуляньска выокремили такі функції алузії<ref name=":0">{{Cite book|url=https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/philology/article/view/2591|title=Алузія як способ выраженя емоцій в ідеостилї Д. Г. Лоуренса|last=Глїнка Н., Мачуляньска А.|year=2023|publisher=Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності «Львівський філологічний часопис»|location=Львів|pages=45—50}}</ref>: * естетико-познавална; * оцїно-характеризувална; * емотивно-експресивна; * функція підтексту. == Жерело алузії == Алузії є нерозлучнов частинов културного і літературного контексту. Вни відсылают до знаємых образїв, сужетїв ці ідей, які мают сімволїчноє значеня. Жерела алузій всякі<ref>{{Cite book|title=Літературознавча енціклопедія|last=Ковалїв|first=Ю.|year=2007|publisher=ВЦ «Академія»|location=Київ|pages=57—58}}</ref>. * Міфолоґія (Авґієві стайнї). * Сяте Письмо (Цюлунок Юды). * Літературнї творы («Челядницка комедія» О. де Бальзака, «Небожествена комедія» З. Красіньского). == Виды алузій == Відповідно до жерел, алузії роздїлят ся на відміны. * '''Біблійнї''' <ref name=":1">{{Cite book|url=https://chtyvo.org.ua/authors/Volkov_Anatolii/Leksykon_zahalnoho_ta_porivnialnoho_literaturoznavstva/|title=Лексикон загального та порівняльного літературознавства|last=Волков|first=А.|year=2001|publisher=Золоті литаври|location=Чернівці|pages=634}}</ref>. * '''Міфічні''' <ref name=":1" />. * '''Поетичні''' (літературнї)<ref name=":1" />. * '''Арталюзії''' — вкропеня у творі [[Малярство|малярства]]<ref name=":0" />. * '''Історичнї''' <ref name=":1" />. * '''Політіко-публіцстичнї''' <ref name=":1" />. == Зазначкы- == <references /> [[Катеґорія:Штилистичны средства]] 0qgqcnnsaxxegbks1ee5p8jo0er3pej Ісландськый алфавіт 0 22946 175365 171569 2026-10-26T01:12:53Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175365 wikitext text/x-wiki '''Ісландськый [[алфавіт]]''' складує ся із 32 [[Буква|букв]]: {| class="wikitable" style="border-collapse:collapse;" | colspan="33" align="center" bgcolor="#EFEFEF" |Надписові буквы |- | align="center" width="3%" |A | align="center" width="3%" |Á | align="center" width="3%" |B | align="center" width="3%" |D | align="center" width="3%" |Ð | align="center" width="3%" |E | align="center" width="3%" |É | align="center" width="3%" |F | align="center" width="3%" |G | align="center" width="3%" |H | align="center" width="3%" |I | align="center" width="3%" |Í | align="center" width="3%" |J | align="center" width="3%" |K | align="center" width="3%" |L | align="center" width="3%" |M | align="center" width="3%" |[[N (латиніка)|N]] | align="center" width="3%" |O | align="center" width="3%" |Ó | align="center" width="3%" |P | align="center" width="3%" |R | align="center" width="3%" |S | align="center" width="3%" |T | align="center" width="3%" |U | align="center" width="3%" |Ú | align="center" width="3%" |V | align="center" width="3%" |X | align="center" width="3%" |Y | align="center" width="3%" |Ý | align="center" width="3%" |Þ | align="center" width="3%" |Æ | align="center" width="3%" |Ö |- | colspan="33" align="center" |Малї буквы |- | align="center" |a | align="center" |á | align="center" |b | align="center" |d | align="center" |ð | align="center" |e | align="center" |é | align="center" |f | align="center" |g | align="center" |h | align="center" |i | align="center" |í | align="center" |j | align="center" |k | align="center" |l | align="center" |m | align="center" |n | align="center" |o | align="center" |ó | align="center" |p | align="center" |r | align="center" |s | align="center" |t | align="center" |u | align="center" |ú | align="center" |v | align="center" |x | align="center" |y | align="center" |ý | align="center" |þ | align="center" |æ | align="center" |ö |} Він хоснує ся в [[Ісландьскый язык|ісландьскому языку]]. == Історія == Теперішный ісландськый [[алфавіт]] быв учиненый на основі стандарта, котрый сформовав ся в [[XIX. стороча|XIX. сторочі]]. Головну роль в учиненї мав [[Даньско|данськый]] лінґвіста Расмус Крістіан Раск. В конци [[XX. стороча]] алфавіт зась быв поміняный. Буква ''é'' выміняла ''je''. В [[1974]]. році буква ''z'' была відстранена<ref>[https://web.archive.org/web/20210423013159/https://notendur.hi.is/~eirikur/av/stafsetn.htm notendur.hi.is] </ref>. == Розкладка клавіатуры == [[Файл:KB_Iceland.svg|ліворуч|міні|450x450пкс|Ісландська розкладка клавіатуры]] == Одкликаня == * [https://web.archive.org/web/20061206000538/http://bella.mrn.stjr.is/utgafur/islenska.pdf ''«Íslenska, í senn forn og ný».'']  <small class="ref-info" style="cursor:help;" title="на исландском языке">(ісланд.)</small> {{Стыржень}} 8ea0ad35nb3u4zvgkgl0jplvevg0x13 Процент 0 22950 175390 164874 2026-10-26T01:20:06Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175390 wikitext text/x-wiki {{Знак|[[Файл:Unicode 0x0025.svg|frameless|upright]]}}'''Проце́нт''' авадь '''відсотик''' (від {{Lang-la|per centum}} «на сотню; сота»){{Жрідло2}} — єдна сота часть; обозначає ся знаком «%»; хоснує ся для означованя часткы чогось до цїлого. Наприклад, 17 % від 500 кг означає 17 частин по 5 кг кажда, тобто 85 кг. Слушно ищи тверженя, що 200 % від 500 кг є 1000 кг, опреж 1 % від 500 кг то є 5 кг, і 5 × 200 = 1000. == Історія == В [[Римска империя|Давнёму Римови]], задовго до єствованя десяткової сістемы счисленя, вырахованя часто проходили через дробы, котрі были дїлимі 1/100. При деномінації валюты в [[Середновік|середновічови]] вырахованя з знаменателём 100 стали май привычными, а з конца [[XV. стороча]] до зачатка [[XVI. стороча]] сесь метод рахубы став вшетечно хосновати ся. Многды сесь метод примінёвав ся для вырахованя прибылі і утраты, процентных ставок, а ищи в «{{не перекладено|Правило трьох (анґліцькый)|Тройному правилу|en|Cross-multiplication#Rule_of_Three}}<nowiki/>»<ref>{{Книга |автор=[[Глейзер, Герш Исаакович|Глейзер Герш Исакович]] |год=1964 }}</ref>. В [[XVII. стороча|XVII. сторочі]] сеся форма вырахованя стала стандартом для представеня процентных ставок в сотых частках<ref>Smith, D. E. (1951∨1958). History of Mathematics 2. Courier Dover Publications. pp. 247—249. ISBN 0-486-20430-8.</ref>. == Взор поміры процентїв і десятковых дробів == * 0 % = 0; * 0,07 % = 0,0007; * 45,1 % = 0,451; * 76,69 % = 0,7669; * 100 % = 1; * 146 % = 1,46; * 200 % = 2; * 500 % = 5 == Никати тоже == * Знак процента<nowiki>&</nowiki>nbsp;—<nowiki><span typeof="mw:DisplaySpace" id="mwVg">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>% * Процентна ставка * Перцентіль * Процентный доход * [[Промиле]] * Базісный пункт == Зазчначкы == {{Reflist}} == Література == * [http://rer.sagepub.com/content/65/4/421.short Percent: A Privileged Proportion] Архивная копия від 27. мая 2011 на Wayback Machine / REVIEW OF EDUCATIONAL RESEARCH Winter 1995 vol. 65 no. 4 421—481 [[doi: 10.3102/00346543065004421]]{{Ref-en}} sta7yhpuvgf0fjsd3sznw8o5wc6okpl Потушняк Мигаль Федорович 0 22954 175391 158009 2026-10-26T01:20:19Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175391 wikitext text/x-wiki {{Othernames|Потушняк}}'''Мигаль Федорович Потушня́к''' (* [[7. фебруар|7. фебруара]] [[1946]], [[Ужгород]]&nbsp;— † [[1. марец|1. марца]] [[2009]], [[Ужгород]])&nbsp;— [[Українцї|украйинскый]] [[Археолоґія|археолоґ]], [[Історік|історик]] тай [[Етноґрафія|етноґраф]]. Сын украйинського і [[Русины|русиньского]] [[Писатель|писателя]], [[Етноґрафія|етноґрафа]], [[Археолоґія|археолоґа]], фолклоріста, [[Лінґвістіка|лінґвіста]] [[Федор Потушняк|Федора Потушняка]]. {{Особа}} == Животопис == Мигаль Потушняк родив ся [[7. фебруар|7. фебруара]] [[1946]] року в [[Ужгород|Ужгородї]] в родинї украйинського і русинського [[Писатель|писателя]] [[Федор Потушняк|Федора Потушняка]]. Научаючи ся на історичному факултетї [[Ужгородска народна универзита|Ужгородского державного універзитету]] брав активну участь у археолоґічных експедіціях. У [[1966]]. роцї опубликовав першу роботу, придїлену неолїтичным старовизнам [[Карпатська Русь|Підкарпатя]]. Послїдь закончованя універзитету в [[1969|1969.]] роцї робив науковым працовником катедры загалної історії [[Ужгородска народна универзита|Ужгородского універзитету]] в плынутї [[1971]]-[[1972|1972.]] років. [[3. децембра]] [[1972|1972.]] року Мигаль Потушняк робив на посадї младшего наукового працовника Інституту археолоґії АН УССР. У [[1985|1985.]] роцї&nbsp;— науковый працовник Ужгородскої групы віддїлу археолоґії Інституту спулковых наук АН УРСР, а з [[1993|1993.]] року&nbsp;— Інституту украйинознавства им. І.Крипякевича НАН Украйины. З [[1972|1972.]] року зачав изученя старовизны неолїту-енеолїту, быв главов відряду Закарпатскої археолоґічної експедіції. Мигалём Потушняком першый раз учинено обороні роскопованя грубыми площами в селах [[Запсонь]], Мала Добронь, Дерцен, [[Серноє|Серне]], [[Баркасово]], [[Неветленфолу]], які значущо поповнили жерелну базу, дали возмогу зрепродуковати матеріалну і духовну културу неолїтичных племен, спулкову устройность, датованя. За час роботы Мигаль Потушняк выявив, проникав тай ослїдив поверх 15 новых памяток часїв неолїту-енеолїту. == Доробок == Мигаль Потушняк творец поверх 50 розвідок і статїв, опубликованых у академічному выданёви «Археологія Української РСР», [[Мадярьско|мадярскых]], [[Словеньско|словацькых]], [[Румуньско|румуньскых]] часописах. === Публикації === * Потушняк М.Ф. Археологічні дослідження Федора Потушняка. Ужгород: Карпати-Ґражда, 2000. 20 с. * Потушняк М.Ф. Деякі наслідки дослідження багатошарового поселення Ково Домб поблизу с. Заставне в Закарпатті. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1995. Вип. 6. 267 с. * Пеняк С.І., Попович І.І., Потушняк М.Ф. Звіт Закарпатської археологічної експедиції про наслідки розкопок 1989 року. НА ІА. 1989/231. * Потушняк М.Ф. Полгарська і биденська культури Закарпаття. Археология Украинской ССР. - К., 1985. - Т,1. -. С.291-301; * Потушняк М.Ф. Неолит Закарпатья: культуры Криш и росписной керамики. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985 * Пеняк С.І., Попович І.І., Потушняк М.Ф. Отчёт Закарпатской новостроечной экспедиции о разведках и раскопках 1983 г. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1983/5. * Потушняк М.Ф. [http://shron1.chtyvo.org.ua/Potushniak_Mykhailo/Neolitychne_poselennia_Diakove_I_na_Zakarpatti.pdf Неолітичне поселення Дякове І на Закарпатті.] Археолоґія, 1979, вип. 30. * Пеняк С.И., Попович И.И., Потушняк М.Ф. Отчет об охранных раскопках в зонах новостроек в Закарпатской области УССР в 1977 году. Науковий архів Інституту археологіїНАН України, 1977/18. * Балагурі Е.А., Потушняк М.Ф., Пеняк С.І. Звіт. Археологічні дослідження в зонах меліоративних робіт у Виноградівському і Берегівському районах Закарпатської області УРСР 1972 р. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1972/97. * Потушняк М.Ф. Неолітична стоянка Великі Лази. Доповіді та повідомлення Ужгородського ун-ту, сер.істор., 1958 р., т. 2, с. 63 – 64. * Потушняк М.Ф. Неолітична стоянка Підставлинець (біля с.Великі Лази на Закарпатті). Наукові записки Ужгородського ун-ту, сер.істор.-філол., 1958 р., т. 36, с. 180 – 203. == Жерела == * [[Пеняк Павло Степанович|Пеняк Павло]]. [https://www.reabit.org.ua/files/store/Zak2-311-586.pdf Пам'яті Михайла Потушняка. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2010. Вип. 24. С. 275-276.] * О. Гаврош. Потушняк Михайло. Потушняки: батько і син: інтерв'ю із сином видат. закарпат. письменника. Закарпатська правда. 1997. 20 груд. С. 7. == Зазначкы == {{Reflist}} [[Катеґорія:Україньскы етноґрафы]] [[Катеґорія:Умерли 2009]] [[Катеґорія:Уродили ся 1946]] [[Катеґорія:Уроженецї Ужгорода]] fp46cn2tmp9oq3xc46ain3c62mqaehe Hearts of Iron IV 0 22962 175369 169984 2026-10-26T01:14:15Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175369 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | title = Hearts of Iron IV | image = [[Файл:Hoi4-logo.png|150px]] | caption = Лоґо бавкы | developer = [[Paradox Development Studio]] | publisher = [[Paradox Interactive]] | director = Ден Лінд (2016–2021)<br />Пітер "Архео" Ніколсон (2021–2026) <br /> Ласло "Batya" Піпер (2026–present)<ref>{{cite AV media |title=Hearts of Iron IV – Celebrate 10 Years With Us |url=https://www.youtube.com/watch?v=NpLw3YKQJAA |via=[[YouTube]] |publisher=Hearts Of Iron IV |date=18 June 2026 |access-date=19 June 2026}}</ref> | series = [[Hearts of Iron]] | engine = Clausewitz Engine | composer = {{ubl|Андреас Валдетофт}} Манґалф <br />[[Sabaton]] | platforms = [[Microsoft Windows]], [[macOS]], [[Linux]] | released = {{Video game release|WW|6. юня 2016}} | genre = Ґрандіозна стратеґія | modes = Бавка на єдного, Мултиплеєр }} '''Hearts of Iron IV''' ({{букв|„Желізні серця IV“}}) є [[компютерна бавка]] в жанрови ґлобалної стратеґії, розроблена [[Швеція|шведськов]] студійов Paradox Development Studio и выдана компанійов Paradox Interactive. Реліз бавкы удбыв ся [[6. юн|6. юня]] [[2016]] року<ref>[https://www.pcworld.com/article/420101/paradox-interactive-reveals-release-dates-for-hearts-of-iron-iv-and-stellaris.html Paradox Interactive reveals release dates for Hearts of Iron IV and Stellaris]</ref>. == Бавковый процес == Hearts of Iron IV — продовжіня [[Hearts of Iron III]] и четверта бавка из серії відеобавок Hearts of Iron. Як и передущі бавкы серії, ''Hearts of Iron IV'' заострує ся на [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]]. Бавляч годен взяти пуд своє веденя хоть-котру [[Штат|державу]] на Земли, єствовавшу пуд час єдного из сценарію, и привести єї до побіды авадь пройграша у войні против другых держав авадь цілком здержати ся уд участи у войні<ref>[https://www.paradoxinteractive.com/games/hearts-of-iron-iv Steer Your Nation Through the Greatest Conflict in Human History]</ref><ref>[https://store.steampowered.com/app/394360/Hearts_of_Iron_IV/ Сторунка Hearts of Iron IV]</ref>. Бавка обсягат період [[Друга таліано-ефіопска война|Другої таліано-ефіопської войны]], [[Шпанєлська домова война|Домової войны в Шпанєлі]], [[Кітайска домова война|Домової войны в Китаї]], [[Японо-кітайска война|Другої японо-китайскої войны]], [[Зимня война|Зимньої войны]]<ref>[https://store.steampowered.com/app/2183930/Expansion__Hearts_of_Iron_IV_Arms_Against_Tyranny Expansion - Hearts of Iron IV: Arms Against Tyranny]</ref>, [[Друга світова война|Другої світової войны]], [[Перуано-еквадорска война|Перуано-еквадорскої войны]]<ref>[https://store.steampowered.com/news/posts/?appgroupname=Hearts+of+Iron+IV&appids=394360&enddate=1709744528&feed=steam_community_announcements Paradox / Steam — Developer Diary: The Peru-Ecuador Conflict]</ref>. В бавці єствує два сценарія — два вырушні пункта: [[1. януара]] [[1936|1936.]] року и [[14. авґуста]] [[1939|1939.]] року— и дві путі бігу подій: неісторична (державы бдут выбирати якусь путь из доступных) и історична (державы бдут слідовати історичнуй хронолоґії).<ref name="ign_review">{{cite web |url=https://www.ign.com/articles/2016/06/06/1558481 |title=Hearts of Iron 4 Review |last=Zacny |first=Rob |publisher=[[IGN]] |date=2016-06-06 |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Розозначнов особеностьов бавкы є націоналні фокусы. Йдучи по дереву націоналных фокусу, бавляч дустає націоналный дух, котрый дає даякі бонусы про державу, авадь пудпору в промыслі, зглядованях вадь ціль войны против другої державы. Дакотрі фокусы взаимноуднимаючі. Грубі державы ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Франція]], [[Націстічне Нїмецько|Націстічна Німещина]], [[Італія]], [[Велика Брітанія|Великобрітанія]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], [[Японьска ріша|Японія]]) мавут свої унікалні дерева фокусу. Куповані а даколи безплатні доповніня давут унікалні дерева щи й про другорядных держав. Айбо у булшости малых держав ниє унікалных націоналных фокусу, місто того державы мавут стандартноє, універзалноє дерево фокусу.<ref name="pcgamer_review">{{cite web |url=https://www.pcgamer.com/hearts-of-iron-4-review/ |title=Hearts of Iron 4 review |last=Brown |first=Fraser |publisher=[[PC Gamer]] |date=2016-06-08 |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Позеравучи на выбор бавляча держава годна мати єдну з сьых ідеолоґій: демократію, комунізм, фашизм вадь невтралітет. В сценарійови 1939. рока у держав уже сут пройдені фокусы, позад чого даколи не мож поміняти ідеолоґію. Невтралні и демократичні державы годні обявити войну в трафункови, кой мавут ціль войны уд фокуса, бо обоснововати ціль войны уни можут лем кой высокый уровинь світової напнутости.<ref name="pcgamer_review" /> == Приймованя == {| class="wikitable" |+Рецензії !Аґреґатор !Оцїнка |- |GameRankings |80,23 %<ref>https://web.archive.org/web/20191209013023/http://www.gamerankings.com/pc/758717-hearts-of-iron-iv/index.html</ref> |- |Metacritic |83/100<ref>https://www.metacritic.com/game/pc/hearts-of-iron-iv</ref> |- |«Критиканство» |85/100<ref>https://kritikanstvo.ru/games/heartsofiron4/</ref> |- |GameSpot |8/10<ref>https://www.gamespot.com/reviews/hearts-of-iron-4-review/1900-6416452/</ref> |- |''GameStar'' |81/100<ref>https://web.archive.org/web/20170619153725/http://www.gamestar.de/spiele/hearts-of-iron-4/wertung/50515.html</ref> |- |IGN |9/10<ref>https://www.ign.com/articles/2016/06/06/1558481</ref> |- |''PC Gamer'' (US) |88/100<ref>https://www.pcgamer.com/hearts-of-iron-4-review/</ref> |- |Polygon |8/10<ref>https://www.polygon.com/2016/7/19/12215976/hearts-of-iron-4-review</ref> |} == Зазначкы == {{Reflist}} == Одкликаня == * [https://www.paradoxinteractive.com/games/hearts-of-iron-iv/about Hearts of Iron IV] {{ref-en}} — офіціалный сайт Hearts of Iron IV [[Катеґорія:Компютерні бавкы]] f0f5pzds59puxx6bure2n3rnat4ec53 Age of History 3 0 22967 175372 158333 2026-10-26T01:14:42Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175372 wikitext text/x-wiki [[Файл:Age of History III.png|міні|355x355пкс|Лоґо бавкы]] '''Age of History 3'''&nbsp;— єднохосновательска стратеґічна воєнна бавка, учинена [[23. октобра]] [[2024]] року. Сотворена індї творителём Лукашом Яковскым ({{Lang-pl|Łukasz Jakowski}}), є продовженям [[Age of History II]]. == Игровый процес == У бавцї изсокочено підкладові механікы з Age of History II, айбо додано нові елементы тай пополїпшено деталізацію. Як і в попередній верзії, играч веде даяку [[Штат|державу]], розбудовує [[Економика|економику]], занимат ся [[Діпломація|діпломатіёв]] тай розширує теріторію через завоёваня. Бавка поставена на крочній основі, де каждый ход може вызначити далшу долю вашої державы. Єднак у бавцї типирь объявили ся вылїпшенї ґрафичнї елементы тай май розголуженї возмогы веденя державов. Діпломатія стала намного тяжче: типирь є білше параметрів для положеня поставень з другыми державамы, від завязаня торговелных договорів до створеня воєнных аліанців. Економична сістема тоже выпробаловала змін: играчі типирь годнї май детално управляти податёв, розвивати всякі нивы економикы тай полїпшовати інфраструктуру. На відлику від минулої верзії, у бавцї розозначніше прослїжує ся вплыв уднукашнёї [[Політіка|політикы]] на розвиваня державы, що силує брати на увагу дяку людности. Веденя войськами стало тяжым, айбо в тот час май реалистичным. Играч годен творити всякі підоддїленя, зокрема піхоту, конницю, артілерію, і выберати стратеґію для каждої битвы. Се надає білше возмогы для тактичного підходу в прирівнянї з Age of History II, де боёва сістема была май поверхнёв<ref>{{Cite web |url=https://www.pcgamesn.com/age-of-history-3/new-steam-strategy-game |title=Amazing new strategy game has more brutal combat than Civilization 6 and only costs $9 |date=2024-10-23 |work=PCGamesN |language=en-US |access-date=2024-11-06 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://gamerant.com/age-of-history-3-how-to-win/ |title=Age of History 3: Winning Explained |author=Claudino |first=Ashely |date=2024-10-30 |work=Game Rant |language=en |access-date=2024-11-06 }}</ref>. == Історія == Продовженя Age of History II было офіціално анонсованоє в конци [[2023]] року. Першый ґеймплей бавкы быв провказаный творителём [[6. януар|6. януара]] [[2024]] року на свому [[YouTube]] каналї. Игра выйшла в Steam [[23. октобра]] 2024 року, а в Google Play [[26. октобра]]<ref>{{Cite web |url=https://store.steampowered.com/app/2772750/Age_of_History_3/ |title=Age of History 3 у Steam |work=store.steampowered.com |language=uk |access-date=2024-11-04 }}</ref> == Зазначкы == {{Reflist}} == Одкликаня == * Вебова сторонка у Steam: https://store.steampowered.com/app/2772750/Age_of_History_3/ * Вебова сторонка на Fandom: https://age-of-history.fandom.com/ru/wiki/Age_of_History_3 [[Катеґорія:Компютерні бавкы]] natiz39qigv9w0m29zin1b4n5nq2dw5 Мертвичина 0 22969 175397 166868 2026-10-26T01:21:22Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175397 wikitext text/x-wiki [[Файл:Black_Vulture.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Ґріф-урубу, котрый їсть мершу]] '''Мéртвичина''' (тоже: мерша, мершина, здохлина,<ref>{{Словник Іґоря Керчі|Сторунка=250}}</ref> стерва, мирьтвичина, здыхлятина, мертвлячина) — [[Гниль|гниючоє]], розпаденоє мертвоє [[тїло]] [[Быдла|звіря]], умершого своёв [[Смерть|смертёв]] выслїдком старости, від [[Хворота|хвороты]], вычерпаня авадь раны.<ref>{{Cite web |url=https://elibrary.ru/item.asp?id=20134114 |title=Луговская находка и дискуссия о возможности охоты на мамонтов |year=2013 |author=Сериков Ю. Б. |archivedate=2019-05-30 |publisher=Российская археология |language=[[Російскый язык|російськы]] |pages=18—26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190530135730/https://elibrary.ru/item.asp%3Fid%3D20134114 }}</ref> Наслїдком розпадованя в метрвому тїлї дїє ся выдїленя [[Отрова|отровы]] і возникає читавый паскудный запах, выкликованый споєням кадаверина тай путресцина. Він годен принажовати звірїв, спеціалізованых на поїданї мертвичины. Посеред них — ґієны, ґріфы, вороны. Ищи в повторному схоснованї мертвичины берут участвованя всякі [[Хробач|хробачі]], такі гі жук-погребник, жук-стафілїн, мертвоїд трёхреберный, мяснї мухы, мертвоїд чорный і другі. Зафіксовано поїдання мертвичины і у брюхоногых мягкунїв, зокрема, лїсных, шпанєльскых тай лузїтанскых слимужів.<ref>[https://quran-online.ru/5:3 Сура 5. Трапеза, 3-й аят]</ref> == Зазначкы == {{Reflist}} 3h4ttbmj1s4tncsuz68dw1pceflmjw3 175398 175397 2026-10-26T01:21:35Z Flipdot 23893 175398 wikitext text/x-wiki [[Файл:Black_Vulture.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Ґріф-урубу, котрый їсть мершу]] '''Мéртвичина''' (тоже: мерша, мершина, здохлина,<ref>{{Словник Іґоря Керчі|Сторунка=250}}</ref> стерва, мирьтвичина, здыхлятина, мертвлячина) — [[Гниль|гниючоє]], розпаденоє мертвоє [[тїло]] [[Быдла|звіря]], умершого своёв [[Смерть|смертёв]] выслїдком старости, від [[Хворота|хвороты]], вычерпаня авадь раны.<ref>{{Cite web |url=https://elibrary.ru/item.asp?id=20134114 |title=Луговская находка и дискуссия о возможности охоты на мамонтов |year=2013 |author=Сериков Ю. Б. |archivedate=2019-05-30 |publisher=Российская археология |language=[[Російскый язык|російськы]] |pages=18—26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190530135730/https://elibrary.ru/item.asp%3Fid%3D20134114 }}</ref> Наслїдком розпадованя в метрвому тїлї дїє ся выдїленя [[Отрова|отровы]] і возникає читавый паскудный запах, выкликованый споєням кадаверина тай путресцина. Він годен принажовати звірїв, спеціалізованых на поїданї мертвичины. Посеред них — ґієны, ґріфы, вороны. Ищи в повторному схоснованї мертвичины берут участвованя всякі [[Хробач|хробачі]], такі гі жук-погребник, жук-стафілїн, мертвоїд трёхреберный, мяснї мухы, мертвоїд чорный і другі. Зафіксовано поїдання мертвичины і у брюхоногых мягкунїв, зокрема, лїсных, шпанєльскых тай лузїтанскых слимужів.<ref>[https://quran-online.ru/5:3 Сура 5. Трапеза, 3-й аят]</ref> {{Стыржень}} == Зазначкы == {{Reflist}} pbdz8tcn4v4dx508bkxvcjmo0po8yga Защитник (фотбал) 0 22973 175405 157603 2026-10-26T01:23:25Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175405 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fulham_on_the_attack.jpg|міні|Защитник, наперединї в білому, стойит для предбігнутя нападу.]] '''Защи́тник''' ({{Lang-en|defender}}; застарівшоє называня '''бек''' авадь '''фулбек''' від {{Lang-en|back}} — ''задный'') — играч, спеціалізованый на реалізацію оборонителных функцій. В [[Фотбал|фотбалі]] дїє помежи [[Брамкарь|брамкаря]] і полузащитниками, переважно на свої половинї [[Фотбаловоє поле|поля]] і часто близь свої зоны пеналтї. Ёго базова цїль — не давати нападаючым противника возмогы забити [[Ґол (спорт)|ґол]], спрацёвати [[Фотбалова лопта|лобду]], подойти до [[Фотбалові ворота|ворот]], ударити по воротам. == Історія защиты у фотбалі == У майдавному фотбалі не было ''защитників'' у типирішному розумінёви сёго слова. Каждый играч намагав ся самостойно овладїти лобдов і забити у ворота. У [[XIX. стороча|XIX]] сторочі играчі першый раз зачали хосновати командну игру — фотболіста, котрый владїв лобдов, не копкав ї як лем може вперед, а снажив ся передати лобду співиграчу з команды.<ref>[https://www.footballhistory.org/formations.html Formations and systems in football]</ref> == Централный защитник == Централный защитник ({{Lang-en|Centre-back}} авадь centre half авадь central defender авадь stopper), як слїдує із назвы, бавит близь централної осї поля. Головна цїль — изсокотити ворота в недотыкалности і вцїлови не припустити ближе нападаючых, звычаём центрфорвардів, на ударну позіцію. Центр поля — дуже важна зона; помимо номіналных централных нападаючых сюды, до них на поміч, годнї прийти крайнї нападаючі вадь полузащитникы. Звычаём централнї защитникы — фізічно моцнї, высокі играчі з відличным майстерством бавити головов і дїяти у відберанї лобды<ref>[https://web.archive.org/web/20210228222507/https://www.bundesliga.com/en/bundesliga/news/soccer-positions-explained-names-numbers-what-they-do-2579-786 Soccer positions explained: names, numbers and what they do] </ref>. == Крайный защитник == [[Файл:396px-Boisko PositionsWMidfield.PNG|міні|Діаґрама розложеня і области дїї традіційного крайнёго защитника (LB/RB), днешного крайнёго защитника (LWB/RWB) і крайнёго нападаючого (LW/RW)]] Крайнї защитникы дїят справа і злїва від централных, розстановляє ся майже на краёви поля. Коли играют у 4 защитника прилучают ся в атаку по свому фланґови почасно. Типирь нахожуют ся мало спереду централных і споёют роль с ролёв крайнёго полузащитника, що в анґліцькій терминолоґії кличе ся ''вінґбек'' ({{Lang-en|wingback}} від wing — ''крыло'', на відлик від традіційного {{Lang-en|back}}). Важными якостями для сёї позіції є скорость і вытрималость<ref>[https://web.archive.org/web/20230404051419/http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/football/rules_and_equipment/4197076.stm Positions guide: Wing-back]</ref>. == Зазначкы == {{Reflist}} == Одкликаня == * [http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/rules_and_equipment/4197154.stm Positions guide: Central defender]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Спорт]] [[Катеґорія:Фотбал]] nq257c8m0tl3hs2o4qq47crwfipxmfm Резолуція 0 22974 175389 170073 2026-10-26T01:20:00Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175389 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} '''Резолу́ція''' ({{Lang-la|resolutio}} „рішеня“, від {{Lang|la|resolvere}} „рішити“) тото [[Документ (право)|документ]], що фіксує рішеня, постановліня. Майчасто резолуцію приймают на зборах, нарадах, зъїздах, конференціях; єї вміщают у конци [[Протокол (документы)|протоколу]] авадь пишут окремо і додают до нёго. Сим терміном ся може кликати ай письмовоє указаня керовника сповнителю про характер, форму тай термін исповненя документа. Елементами названого реквізіту є покуртана назва установы-діставача документа, реґістраційный індекс, [[дата]] (за потребы&nbsp;— [[година]] і [[минута]]), приход документа. Складує ся з такых елементів: * фамілія сповнителя; * дії; * термін на сповненя; * дата приятя резолуції; * підпис руководителя. [[Файл:17750324 Resolution - In Provincial Congress - John Hancock - The Virginia Gazette.jpg|міні|Резолуція Конґресу провінції Масачусетс від 24.&nbsp;марца 1775.&nbsp;рока, підписана Джоном Генкоком за пару тыжнїв до битв при Лексінґтоні тай Конкорді, призыват до переведеня колонії у „повный боронителный стан“. Резолуціям часто передуют пункты „Зачим…“<ref>''he Virginia Gazette''. Williamsburg, Virginia. April 21, 1775. p. 15.</ref>, котрі говорят про причины авадь обґрунтованя резолуції.]] Резолуція розміщає ся на площі реквізіту „адресат“ авадь на инакій свободній площі письма. == У корпораціях == У [[Корпорація|корпораціях]] письмовоє рішеня иппен на хосен у трафунку рады діректорів корпорації, котра звычаём мусит дати свій соглас на купованя авадь продаваня нерухомости корпораціёв. Сякоє рішеня, высвідченоє секретарём корпорації, ґарантує другій сторонї угоды, що продаж быв бизувно соглашеный. Инакі приклады включают рішеня про одобреня відкрытя банковых контів авадь соглас на выпуск акцій корпорації. == Жерела == * https://web.archive.org/web/20111222032421/http://zakony.com.ua/lawbase.html?catid=8554 == Література == * Т.&nbsp;І.&nbsp;Шинкаренко. Резолюція // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.2&nbsp;— 812с. ISBN 966-316-045-4 == Одкликаня == * [http://cyclop.com.ua/content/view/1292/58/1/7/#15613 Резолюція] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-05-2</nowiki>. * Резолюція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 311. [[Катеґорія:Дїловодство]] 5xlffeww3ov3gzbprk08wcof60pe8is Інтервю 0 22975 175364 157884 2026-10-26T01:12:41Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175364 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Інтерв'ю (значення)}} [[Файл:10944 Ειρήνη και Άννα Βασιλείου.jpg|міні|Інтервю із спортсменками.]] '''Інтервю́''' ({{Lang-en|interview}})&nbsp;— бесіда авадь письмовоє подаваня інформації за опредїленым планом через безпосередный контакт вывідача (інтервюера) із звідованым (респондент) обовязковов фіксаціёв відповідї. В [[Соціолоґія|соціолоґії]] хоснує ся як єден із основных методїв збераня первотної соціолоґічної інформації. В [[Журналістіка|журналістіцї]] є самостойным жанром, що представляє обществу значущу [[Новины|новину]] у подобі відповідї особы на звіданя [[Новинарь|новинаря]]<ref>[[mwod:interview|interview]]</ref>. Традіційный формат інтервю з двома особами, даколи называный лицём до лиця, дає возмогу ставити прямі звіданя тай уточнёвати відповідї, тым самым інтервюер годен лїпше оцїнити точность тай релевантность відповідий. Се гнучкый формат у тому смыслї, що слїдуючі звіданя мож адаптовати для коректуры передущых відповідий. Крім того, се заберат возможнї выкривеня інформації через другі стороны. == Контексты == * '''Достаня роботы'''. Переговор – се офіціална консултація для оцїнкы кваліфікації кандідата на даяку посаду<ref>[https://work.chron.com/value-importance-job-interview-1660.html The Value or Importance of a Job] </ref>. Єдным із видїв переговора є інтервю за конкретным трафунком, під час якого кандідата звідают ся щось, дают завданя авадь выклик і просят рішити проблему. Технолоґії відкрыли нові возмогы для відбываня інтервю; наприклад, [[відеочет]] дозволив проводити інтервю з кандідатами здалека, через [[інтернет]]. * '''Псіхолоґія'''. [[Псіхолоґія|Псіхолоґы]] хоснуют методы тай технікы інтервюваня, обы порозуміти тай помочи свойым [[Паціент|паціентам]]. Під час псіхіатричного інтервю псіхіатр, псіхолоґ авадь медсестра дают дакілько звідань для довершеня того, що называт ся псіхіатричнов оцїнков. Даколи інтервюер звідат двох людий, сись формат кличе ся парным інтервюванём<ref>[https://kclpure.kcl.ac.uk/portal/en/publications/using-joint-interviews-to-add-analytic-value Using Joint Interviews to Add Analytic Value]</ref>. [[Криминология|Крімінолоґы]] тай детектівы хоснуют коґнітні інтервю з очевидцями тай жертвами, обы попробувати выяснити, що іменно мож спомнити з міста злочина, доты як конкретні припомненя зачнут пропадати у тямцї<ref>Rand Corporation. ([[1975]]) The criminal investigation process (Vol. 1–3). Rand Corporation Technical Report R-1776-DOJ, R-1777-DOJ, Santa Monica, CA</ref>. * '''Журналістіка тай другі медіа.''' Як правило, репортеры, котрі высвітлюют [[Журналістіка|журналістську]] історію, проводят інтервю по [[Телефон|телефону]] тай особно, обы достати інформацію для свої публікації. Репортеры ищи годнї брати інтервю у [[Держава|державных]] [[Чиновник|чиновників]] тай [[Политик|політичных]] кандідатів для етера. У ток- авадь радіо-шоу телеведучый бере інтервю у єдного авадь дакількох чилядника на тему, котру звычаём выберат ведучый, даколи для забавы, а а даколи для інформаційных цїлїв. Такі інтервю часто стирьхают ся<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=OQusAgAAQBAJ&q=news+interview+invented&pg=PA1&redir_esc=y#v=snippet&q=news%20interview%20invented&f=false Interviewing for Radio — Jim Beaman]</ref>. == Одкликаня == * (укр.) [https://archive.org/details/literaturoznavchat1/page/n427/mode/1up?view=theater Інтерв'ю] // Літературознавча енцеклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 427. * (анґл.) Merriam Webster Dictionary, [[mwod:interview|Interview]] , Dictionary definition. 2ssigabbx3s8sjjv52r7nxco0gvra14 Instagram 0 22982 175367 157164 2026-10-26T01:14:01Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175367 wikitext text/x-wiki [[Файл:Instagram logo 2022.svg|міні|Лоґо додатка]] '''Instagram''' ([[Русиньскый язык|русин.]] ''Інстаґра́м'') — [[Споєны Штаты Америцькы|америцька]] соціална мрежа для мінянкы [[Фотоґрафія|фотоґрафій]] тай [[відео]], заложена Кевіном Сістромом і Майком Кріґером. В [[Апріль|апрїлї]] [[2012]] року компанія [[Facebook]] Inc. (нынї Meta) приобріла сервіс за ~1 міліард [[Америцькый долар|доларів]] США готовностями тай акціями<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/04/120410_facebook_instagram_dt Facebook купує сервіс Instagram за мільярд доларів]. BBC Ukraine.</ref>. Додаток дозволят хоснователям ладовати медіафайлы, котрі мож едітовати через філтеры і розпоряжати через [[Гештеґ|гештеґы]] і ґеографічнї міткы. Оповістками мож дїлити ся публично авадь із навперед одобреными підписниками. Хоснователї годнї перепозирати [[Інформація|інформацію]] другых хоснователїв по теґам і полозї, а ищи перепозирати трендові матеріалы. Хоснователї годнї лайкати фотоґрафії і підписовати ся на другых хоснователїв, обы додати их контент в персоналну пантлю<ref name=":9">{{Cite web |url=https://www.socialmediatoday.com/news/instagram-stories-is-now-being-used-by-500-million-people-daily/547270/ |title=Instagram Stories is Now Being Used by 500 Million People Daily |work=Social Media Today |access-date=2019-04-16 |archivedate=2020-11-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201103033633/https://www.socialmediatoday.com/news/instagram-stories-is-now-being-used-by-500-million-people-daily/547270/ }}</ref>. [[26. авґуста]] сервіс добавив функції [[Сістема моменталної мінянкы оповістками|мінянкы оповістками]], возмогу включати дакілько образів авадь відео в єдну оповістку, а щи функцію «Історії», аналоґічну головному конкурентови Snapchat, котра дозволят хоснователям розміщати фотоґрафії і відео в пантлї, при чому кажда оповістка доступно другым хоснователям в плынутї 24 годин. На [[януар]] [[2019]] року функцію Stories каждоденно хоснуют 500 миліонїв хоснователїв<ref name=":9">{{Cite web |url=https://www.socialmediatoday.com/news/instagram-stories-is-now-being-used-by-500-million-people-daily/547270/ |title=Instagram Stories is Now Being Used by 500 Million People Daily |work=Social Media Today |access-date=2019-04-16 |archivedate=2020-11-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201103033633/https://www.socialmediatoday.com/news/instagram-stories-is-now-being-used-by-500-million-people-daily/547270/ }}</ref>. Додаток злучный із платформами iOS і Android, він ширит ся через App Store і Google Play відповідно<ref name="Engadget">{{Cite web |title=Instagram comes to Android, available to download now |url=https://www.engadget.com/2012/04/03/instagram-android-download-now-available/ |access-date=2012-04-08 |date=2012-04-03 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6AAqtkLHd?url=http://www.engadget.com/2012/04/03/instagram-android-download-now-available/ |archivedate=2012-08-25 }}{{Ref-en}}</ref>. == Історія == Розробка додатка Instagram зачала ся в [[Сан-Франціско]], коли Кевін Сістром і Майк Крігер рішили переорієнтовати свій проєкт Burbn на мобілнї фотоґрафії<ref name="quora">{{Cite web |last=Systrom |first=Kevin |title=What is the history of Instagram |url=http://www.quora.com/Instagram/What-is-the-history-of-Instagram |publisher=Quora |access-date=2011-09-02 |date=2010-10-07 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6AAqv036u?url=http://www.quora.com/Instagram/What-is-the-genesis-of-Instagram |archivedate=2012-08-25 |language=en }}</ref>. Додаток объявив ся в бовтї додатків App Store компанії Apple [[6. октобра]] [[2010]] року<ref name="igoct2010">{{Cite web |last= |first= |title=Welcome to Instagram |url=http://blog.instagram.com/post/8755272623/welcome-to-instagram |publisher=Instagram |access-date=2011-10-04 |date=2010-10-06 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6AAqvRrbu?url=http://blog.instagram.com/post/8755272623/welcome-to-instagram |archivedate=2012-08-25 |language=en }}</ref>. В апрїлї [[2012]] року была выпущена верзія додатка для платформы Android. [[9. апріль|9. апрїля]] 2012 року Facebook объявив про купованя мобілного додакта Instagram за $1 млрд. У [[Децембер|децембрі]] [[2013]] року было представлено сервіс мінянкы оповістками Direct. У [[Авґуст|авґустї]] 2016 року было запущено Instagram Stories прототіпом якого став [[Snapchat]]. Instagram Stories дозволят публикувати [[Фотоґрафія|фото]] тай [[відео]] довготов до 15 секунд, які будут доступнї для переникованя слїдуючі 24 годины<ref>[https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/17140/2016-08-03-v-instagram-zyavyvsya-vbudovanyy-analog-snapchat/ MediaSapiens]</ref>. У [[Юн|юнї]] [[2018]] року было запущено [[IGTV]]<ref>[https://dev.ua/news/instagram-tv Dev.ua]</ref>. У авґустї [[2019]] року головный усиловный діректор компанії Адам Мосері заголосив, що платформа планує поступно поміняти функціонал про борьбу проти булінґа. Зокрема, [[Умела інтеліґенція|штучный інтелект]] має варовати хоснователя, що коментар, якый він хоче віддослати, годен быти оскорбительным. Попиля другого може быти відкапчованя публичних мірячів лайків постів<ref>[https://web.archive.org/web/20200922150124/https://tokar.ua/read/36074 Tokar.ua]</ref>. [[10. марец|10. марца]] [[2022]] року позад [[Російско-україньска война|російську інвазію в Украйину]] Instagram на час дозволив оповісткы із кликанём до смиртї [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]] тай насилства над росіянами<ref>[https://www.rbc.ua/rus/news/facebook-razreshaet-soobshcheniya-prizyvami-1646954160.html Reuters]</ref>. == Маштабы == До децембра [[2010]] року Instagram мав 1 млн хоснователїв<ref>[https://aimojo.io/uk/instagram-facts-statistics/ Aimojo]</ref>. В [[Юл|юлї]] [[2012]] року Instagram проголосив про 100 млн наладованых фотоґрафій, у авґустї— про 150 млн<ref>[https://mezha.net/ua/bukvy/sogodni-instagram-vipovnilosja-10-rokiv-novi-funkcii-na-chest-juvileju/ Mezha]</ref>. У [[Септембер|септембрі]] [[2017]] року сервіс мав 800 млн хосноватеїв, з них 500 млн візітовали сервіс каждый динь<ref>[https://web.archive.org/web/20171010083424/http://tehnot.com/ua/kolichestvo-unikalnyh-polzovatelej-instagram-vyroslo-do-800-mln-v-mesyats-500-mln-ezhednevno/ Tehnot]</ref>. У юнї [[2018]] року авдіторія Instagram досягла 1 млрд хоснователїв<ref>[https://web.archive.org/web/20180622011030/https://npvua.com/u-instagram-vzhe-bilshe-1-mlrd-korystuvachiv-sotsmerezha-zapuskaye-novyj-servis-igtv-dlya-vertykalnyh-video-tryvalistyu-do-godyny-itc-ua.html NPV]</ref>. == Нагороженя == * У [[Януар|януарёви]] 2011 року Instagram заняв другоє місто в номінації «Майлїпшый мобілный додаток» у конкурсови 2010 року TechCrunch Crunchies<ref>[https://web.archive.org/web/20111005151212/http://crunchies2010.techcrunch.com/2011/01/congratulations-crunchies-winners/ Techcrunch]</ref>. * У авґустї 2011 року журнал Fast Company поставив головного діректора Кевіна Сістрома на 66. місто в списку «100 майкреативных людий у бізнесови в 2011 роцї<ref>[https://web.archive.org/web/20111101125115/http://www.fastcompany.com/most-creative-people/2011/kevin-systrom-instagram Fast Company]</ref>» * У юнї 2011 року журнал Inc замкнув співосноватилїв Сістрома і Крігера у свій список «30 тых, кому не є 30»<ref>[https://www.inc.com/30under30/2011/profile-kevin-systrom-mike-krieger-founders-instagram.html Inc]</ref>. * У септембрі 2011 року Instagram выйграв у номінації «Майлїпшый тутешный додаток» у конкурсови SF тыжнёви Web Awards<ref>[https://web.archive.org/web/20111108000852/http://blogs.sfweekly.com/exhibitionist/2011/09/sf_weekly_web_awards_2011_we_h.php SFWeekly]</ref>. * У децембрі 2011 року Apple выбрала Instagram «додатком року для iPhone»<ref>[https://web.archive.org/web/20111208184545/http://techcrunch.com/2011/12/08/apple-picks-instagram-as-the-iphone-app-of-the-year/ TechCrunch]</ref>. == Одкликаня == * [https://bazilik.media/iak-zminyvsia-instagram-za-10-rokiv/ Як змінився Instagram за 10 років] - Bazilik. * [https://www.instagram.com/ Офіціална вебова сторонка додатка] == Зазначкы == {{Reflist}} [[Катеґорія:Додаток]] 6mayzl98uwo8gy8v2h7cdwyk5n3gdpr Абайська область 0 22991 175338 173385 2026-10-25T23:51:58Z Halajkovič 33393 +50 одтїнків недержавных языків 175338 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Аба́йська о́бласть''' авадь '''Аба́й''' ([[Казахськый язык|каз.]] ''Абай облысы'', [[Російскый язык|рус.]] ''Абайская область'') — [[область]] на [[Восток|выходови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Семей]]. == Історія == [[14. октобер|14 окто̄вбра]] [[1939]] року из частий Выходноказахстаньской та Алматыньской областий была сотворена '''Семипалатиньска область''', при сёму центр Выходноказахстаньской области перенесено из Семипалатинтска до Усть-Каменогорьска. [[3. май|3 мая]] [[1997]] року Семипалатиньска область была ліквідована, територія увійшла до складу Східноказахстанської області. [[8. юн|8 юна]] [[2022]] року на території бывшой Семипалатиньской области из западной части Выходноказахстаньской области была сотворена Абайська область. == Обывательство == У [[Область|области]] на [[2025]] рӯк живе 601 849 людий, из них:<ref>https://stat.gov.kz/region/</ref> [[Казахы]] — 78,78% [[Русы]] — 16,00 [[Татары]] — 1,84 [[Німці]] — 1,39 [[Українцї|Украйинці]] — 0,53 [[Уйгуры]] — 0,18 Инні — 1,28% == Адміністративноє діленя == У кӯнцёви [[2023]] року у составови области было утворено два новых района: Жанасемейський из части Семейськой вароськой адміністрації тай Маканчиньскый из части Урджарьского района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. Область ділить ся на 10 районӯв тай 2 вароські адміністрації: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район, вароська адміністрація !Площадь,<br /><br />км² !Обывтельство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывтельство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывтельство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывтельство,<br /><br />особ ([[2021]]) !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Абайськый район | align="right" |20093 | align="right" |21743 | align="right" |17885 | align="right" |15258 | align="right" |14240 | align="right" |9 | align="right" |11 |- |2 |Аксуатьскый район | align="right" |13562 | align="right" |33319 | align="right" |28355 | align="right" |21276 | align="right" |19916 | align="right" |9 | align="right" |27 |- |3 |Аягозькый район | align="right" |49588 | align="right" |95872 | align="right" |84220 | align="right" |77001 | align="right" |66956 | align="right" |23 | align="right" |51 |- |4 |Бескарагайськый район | align="right" |11400 | align="right" |35194 | align="right" |28140 | align="right" |22210 | align="right" |18296 | align="right" |10 | align="right" |28 |- |5 |Бородуліхиньскый район | align="right" |7200 | align="right" |57581 | align="right" |49122 | align="right" |40167 | align="right" |33647 | align="right" |18 | align="right" |49 |- |6 |Жанасемейськый район | align="right" |27544,01 | align="right" |34671 | align="right" |28473 | align="right" |25228 | align="right" |20868 | align="right" |14 | align="right" |32 |- |7 |Жарминьскый район | align="right" |23403,80 | align="right" |74874 | align="right" |60247 | align="right" |44831 | align="right" |37460 | align="right" |19 | align="right" |50 |- |8 |Кокпектиньскый район | align="right" |9099,00 | align="right" |32591 | align="right" |24452 | align="right" |18375 | align="right" |13932 | align="right" |9 | align="right" |28 |- |9 |Маканчиньскый район | align="right" |11374,66 | align="right" |42326 | align="right" |37035 | align="right" |32135 | align="right" |27467 | align="right" |11 | align="right" |18 |- |10 |Урджарьскый район | align="right" |12039,06 | align="right" |66251 | align="right" |58277 | align="right" |46270 | align="right" |43643 | align="right" |16 | align="right" |35 |- |1 |Курчатовська в.а. | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |9305 | align="right" |10127 | align="right" |10411 | align="right" | - | align="right" |1 |- |2 |Семейська в.а. | align="right" | - | align="right" |335906 | align="right" |269574 | align="right" |299264 | align="right" |303210 | align="right" | - | align="right" |1 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == Ниже дано список населеных пунктӯв из числом обывательства бӯлше ге 10 тысяч особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Семей''' | align="right" |334402 | align="right" |269574 | align="right" |299264 | align="right" |303210 |- |2 |'''Аягоз''' | align="right" |42729 | align="right" |38470 | align="right" |37537 | align="right" |42351 |- |3 |Урджар | align="right" |18058 | align="right" |16830 | align="right" |17320 | align="right" |17296 |- |4 |Маканчі | align="right" |13915 | align="right" |13125 | align="right" |12242 | align="right" |11929 |- |5 |Калбатау | align="right" |12585 | align="right" |11809 | align="right" |10214 | align="right" |10763 |- |6 |'''Курчатов''' | align="right" | - | align="right" |9305 | align="right" |10127 | align="right" |10411 |+ |} == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Основаны 2022]] lhc6cqpdqohfiy9aojo2b2ws9nd9zu7 Сістема моменталної мінянкы оповістками 0 22992 175387 161325 2026-10-26T01:19:41Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175387 wikitext text/x-wiki [[Файл:Whatsapp_chatting_outdoor_20180808.jpg|міні|Взор перепискы в месенджері WhatsApp на смартфонї]] '''Моментална мінянка оповістками''' ({{Lang-en|Instant messaging, IM}}) — се тіп сінхронної компютерно-непрямої комунікації, даючый моменталноє передаваня оповісток межи двома авадь більше сторонамы через [[інтернет]] авадь другу компютерну мрежу. [[Компютеровый проґрам|Програма]], [[додаток]] авадь вебовый сервіс для моменталної мінянкы оповістками звычаём называт ся «'''ме́сенджер'''» ({{Lang-en|messenger}}). Днешнї месенджеры годнї робити мінянку текстом, [[Фотоґрафія|фотоґрафіями]], [[відео]], [[емодзї|емодзі]], передачу [[Файл|файлів]], голосові выкликы і відеозвонкы<ref>[https://www.techtarget.com/searchunifiedcommunications/definition/instant-messaging instant messaging]</ref>. Месенджеры можут быти окремыми додатками (WhatsApp) авадь быти інтеґроваными в май ширшу платформу, наприклад в соціалну мрежу (Facebook Messenger). В месенджерах можут быти замонтованї функції публичных блоґів ([[Telegram]]) авадь сістемы електронных платїжів (WeChat). == Історія == Моменталні оповісткы были розробленї на зачаткови еры Інтернета; май давный протокол, якый достав широкоє хоснованя, быв протокол IRC<ref>[https://web.archive.org/web/20210815194328/https://history-computer.com/software/history-of-irc/ History of IRC]</ref>. Пізнїще, у 1990. роках, ICQ быв першым непублічным месенджером<ref>[https://www.visualcapitalist.com/evolution-instant-messaging/ The Evolution of Instant Messaging]</ref>. У [[2005]] роцї быв заведеный до функції BlackBerry Messenger. Сись месенджер став першым популарным взором мобілної мінянкы моменталных оповісток<ref>[https://www.inverse.com/tech/how-blackberry-bbm-changed-messaging-forever HOW BLACKBERRY MESSENGER FOREVER CHANGED THE WAY WE TEXT]</ref>. Моменталні оповісткы лишают ся дуже популарными й дниськы; у [[2018]] роцї [[WeChat]], каждый [[Місяць (календарьный)|місяць]] мала 980 міліонів актівных хосноватилїв, а [[WhatsApp]], майбільша мрежа моменталных оповісток, — 1,3 міліарда хосноватилїв каждый місяць<ref>[https://www.chinainternetwatch.com/24497/tencent-q1-2018/?utm_source=chatgpt.com chinainternetwatch.com]{{Dead link|date=September 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref><ref>[https://www.reuters.com/technology/whatsapp-explores-ads-chat-app-ft-2023-09-15/ WhatsApp denies report platform is exploring ads]</ref>. == Обзор == [[Файл:Gossip-chat.png|міні|Взор мінянкы моменталными оповістками на компютері: в лївому вікнї програмы показує ся список контактїв, а в правому — чинна бесїда]] Для подобного рода комунікації необходима кліентска проґрама, так званый месенджер ({{Lang-en|messenger}} — курьер). На роздїл від [[Електронічна пошта|електронної пошты]] мінянка оповістками йде в реалному часови<ref>[https://eztalks.com/unified-communications/8-examples-of-instant-messaging.html 8 Examples of Instant Messaging]</ref>. == Зазначкы == {{Reflist|2}} == Одкликаня == * (рос.) [http://lenta.ru/news/2015/08/13/bloombergranking/ Bloomberg составил рейтинг популярности мировых мессенджеров] / 13. авґуста 2015 * (укр.) [https://comments.ua/ua/article/it/technology/641679-mesendzheri-v-ukraini-osnovni-gravci-problemi-ta-perspektivi.html Месенджери в Україні: основні гравці, проблеми та перспективи] [[Катеґорія:Технолоґія]] pqmy9qu07316jutzn37mpf9e8v7gco5 Емоджі 0 22995 175407 172344 2026-10-26T01:24:33Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175407 wikitext text/x-wiki [[Файл:Twemoji 1f602.svg|міні|Емоджі із соціалної мрежи [[Twitter|X(Twitter)]]]] '''Emoji''' ('''емо́дзі''', '''емо́джі''', від {{Lang-ja|絵}} &nbsp;— картинка і 文字&nbsp;— знак, сімбол; яп. высловлёваня [emodʑi])&nbsp;— особливый язык ідеоґрам і смайлів, які широко хоснуют у електронных оповістках тай на вебовых сторонках. == Історія == Майпершый комплект сімболів сёго ґрафічного языка быв положеный у [[1995]] роцї японцём Шігетака Куріта, якый быв членом команды, що розроблює технолоґію i-mode для мобілного інтернету. Ушиткі сімболы мали розмір 12×12 пікселів. Їх первотным завданём было упрощиня мінянкы електронными оповістками. Сімболы емодзі відличали ся I-MODE від иншакых технолоґій, які адаптуют інтернет-інформацію тай інтернет-службы для [[Мобілный телефон|мобілных телефонїв]]. <ref>{{Cite web |title=Що таке емодзі? » Питання та відповіді |url=http://answiki.org.ua/937-scho-take-emodzi.html |work=answiki.org.ua |access-date=2016-02-06 |archivedate=7 лютого 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160207001337/http://answiki.org.ua/937-scho-take-emodzi.html |language=Украйинськы }}</ref> У [[2015]] роцї Оксфордськый словник анґліцького языка, першый раз назвав словом року «emoji» — значок, якый офіціално кличе ся «лице із слызами радости»<ref>[https://web.archive.org/web/20160207005745/http://www.unian.ua/society/1185947-oksfordskiy-slovnik-nazvav-slovom-roku-emodzi-oblichchya-zi-slozami-radosti.html Оксфордський словник назвав словом року емодзі "обличчя зі сльозами радості"]. (по Украйинськы) ''www.unian.ua''. Архів ориґіналу за 7. фебруара 2016. Процитовано 6 лютого 2016.</ref><ref>[https://www.washingtonpost.com/news/morning-mix/wp/2015/11/17/for-first-time-ever-an-emoji-is-crowned-oxford-dictionaries-word-of-the-year/ For first time ever, an emoji is crowned Oxford Dictionaries’ Word of the Year] (по Анґліцькы) ''www.washingtonpost.com''</ref>. У [[Януар|януарї]] [[2017]] рока під час першого масштабного ослїжованя хоснованя емоджі, слїдитилї з Мічиґанського універзітета проаналізовали поверх 1,2 міліарда оповісток, уведеных через клавіатуру Kika Emoji<ref>[https://news.umich.edu/emojis-how-we-assign-meaning-to-these-ever-popular-symbols/ Emojis: How we assign meaning to these ever-popular symbols]</ref>, і оголосили, що «лице із слызами радости» было майпопуларным емоджі. Емоджі «Серце» тай «Очи у формі серця» взяли другоє тай тритёє місто відповідно<ref>[https://www.futurity.org/emoji-countries-1328712-2/ PEOPLE AROUND THE WORLD USE THESE EMOJIS THE MOST]</ref>. == Одкликаня == https://www.unicode.org/charts/PDF/U1F300.pdf - Унікод із вшиткыми сімболами == Зазначкы == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Символы]] 4yq9p3r9jc316v5kiupaq2ueohq41ix Відео 0 23000 175411 157683 2026-10-26T01:25:50Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175411 wikitext text/x-wiki '''Ві́део''' (від {{Lang-la|video}} — никаю, виджу) — [[Електроніка|електронна]] технолоґія формованя, записаня, обробкы, передаваня, стирьханя і відыграня кываючого образчика, заложена на прінціпах [[Телевізія|телевізії]], такый же аудіовізуалноє відыграня, записаноє на фізичному носителёви (відеокасетї, відеодіскови і так дале). '''Відеоза́пис''' — електронна технолоґія записа візуалної інформації, поданої у формі відеосіґнала авадь діґіталового потока відеоданных, на фізичный носитель з цїлёв триманя сёї інформації і возмогы наслїдного відиграня і відтвореня на екранови. Резултатом відеозаписа сут відеоґрама авадь відеофоноґрама. == Історія == [[Файл:Waveform_monitor.jpg|міні|250x250пкс|Композітный відеосіґнал двох сосїдных шорів образків «колоровых смуг»]] [[Файл:CCD.png|міні|400x400пкс|Претвореня колородїленых складників RGB у Y’CrCb у відео]] Першов (неелектроннов) технолоґіёв відеозаписа быв [[кінематоґраф]]. Пак появила ся [[телевізія]]. Ёго розвиваня выладило до появленя відеозаписа, первотно на маґнетный пантлик на шпулях. У [[1976]] роцї компанія JVC зачала выпущати відеокасеты у форматови VHS, котрый до [[1984]] року став основным у бытовому відео<ref>https://unwritten-record.blogs.archives.gov/2013/06/25/film-preservation-101-whats-the-difference-between-a-film-and-a-video/ (по Анґл.)</ref>. В [[1996]] роцї появила ся технолоґія DVD, т.є носитель інформації, учиненый у формі діска, на стирьханя всякої інформації (не лем відео) уже в діґіталній подобі. Діґіталный сіґнал,на роздїл від аналоґового, мож перезаписовати безмала кілько хочеш раз із малым затраченям якости. Діґіталноє відео годно тримати ся і передавати ся у подобі файлів на всякых носителях<ref name="автоссылка1">{{Cite web |url=https://habr.com/ru/articles/409073/ |title=История развития видеоформатов (по Рос.) |access-date= |archivedate=2024-03-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240314101123/https://habr.com/ru/articles/409073/ }}</ref>. На зачатку 1990. років діґіталноє відео мож было відігровати на персоналных [[Компютер|компютерах]]. Раз через малу моготу [[Централный процесор|процесорів]] якость была нефайна<ref>{{Cite web |url=https://www.malbred.com/uroki/istoriya-poyavleniya-video-na-pk.html |title=История появления видео на ПК (по рос.) |access-date=2024-03-14 |archivedate=2024-05-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240522093037/https://www.malbred.com/uroki/istoriya-poyavleniya-video-na-pk.html }}</ref>, но коли компютерна техника досягла даякого рівня, розвиваня [[Інтернет|Інтернета]] привело до популарности онлайнового відео; популярность набыли відеоплатформы, такі ги [[YouTube]], якый ся появив у [[2005]] роцї<ref>{{Cite web |url=https://compress.ru/article.aspx?id=17272 |title=Цифровое видео как новое Интернет-безумие (на Рос.) |access-date=2024-03-14 |archivedate=2024-03-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240314101124/https://compress.ru/article.aspx?id=17272 }}</ref>. == Характерістикы відеосіґнала == [[Частота кадрів|Кількость кадрів у секунду]] (FPS) — се число некываючых ся образчиків, що за шором міняют ся єдно за другым вплынї єдної [[Секунда|секунды]] відеоматеріала, учинюючи ефект кываня обєктів на екранови. Чим більша частота кадрів на секунду, тым май плавным і природным бде відїти ся кываня. Мінімалный указовач, за котрым кываня бде схаповати ся єдным цїлым — приблизно 10 кадрів на секунду (се значеня індівідуалноє для каждого чилядника). У традіційному плїнковому кінематоґрафі хоснує ся частота 24 кадры на секунду. Сістемы [[Телевізія|телевізії]] PAL і SECAM хоснуют 25 кадрів на секунду ([[Анґліцькый язык|анґл]]. ''25 fps'' авадь 25 [[Герц]]), а сістема NTSC хоснує 29,97 кадры на секунду. Компютерні діґіталні відеоматеріалы файної якости, як правило, хоснуют частоту 30 кадрів на секунду<ref>[https://ci.uky.edu/about/faculty-and-staff-resources/ci-technology-services/tutorials/frame-rate?utm_source=chatgpt.com Ci.uky.edu]</ref>. Вирьхня ґраниця ліґотаня, що схапує ся [[Чоловік розумный|людськым]] [[Мозоґ|мозґом]], є 39-42 Герца. Даякі типирїшнї професіоналні камеры годнї філмовати з частотов до 120 кадрів на секунду<ref>[https://cloudinary.com/glossary/video-frame-rates cloudinary.com]</ref>. == Зазначкы == {{Reflist}} == Одкликаня == * https://www.hidefnj.com/video (по Анґлійцькы) [[Катеґорія:Відео]] 66q5g1yvcydoy7miik0n12gjukc63i6 Колесо 0 23006 175404 156793 2026-10-26T01:23:18Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175404 wikitext text/x-wiki [[Файл:Kroenungswagen_k.jpg|міні|Колесо гінтовы. Музей у Вілёви]] [[Файл:Lunokhod_suspension_system.jpg|міні|Колеса космичного апарата]] '''Ко́лесо''', '''ґолесо'''<ref>[https://jazyk.rueportal.eu/mapy/411 rueportal — русинськый онлайн словник | Лінґвістічна мапа №411]</ref> ци '''ко́ло'''<ref>{{Словник Іґоря Керчі|Сторунка=400}}</ref>&nbsp;— се частка авта, [[Механизм|механізму]] вадь направы у подобі кола із шпіцами вадь діска, що обертат ся кругом свої осї і забезпечує передаваня тай підпору кываня. Колесо рахує ся простым механізмом, коли вно насадженоє на фіксовану вадь кываючу ось, яка проходит через ёго центр&nbsp;— для створёня механічної передачі. Вынайденя колеса приблизно 6 тысяч років назад было значущым кроком у технічному крачаня людства. Нынї майчасто колесо хоснує ся у транспортї&nbsp;— [[Автомобіл|автомобілах]], поїздах, [[Біціґель|біціґлях]], самокатах, кінных возах, а щи як шасія у [[Летадло|лїтаках]], гелікоптерах і так дале. == Прінціп роботы == [[Файл:Trier_Bahnhof_Triebachse_Baureihe_44.jpg|міні|Пара колес залїзничного локомотива, поставлена ги монумент у [[Тревир|Тревирови]], [[Нїмецько|Нїмещина]]]] Під час переміны поступаючого руху в обертову тягу сила прикладує ся перпендікуларно до осї. Тяга застачає ся вонкашнов силов, наприклад, коньми. В такому трафунку назначеня колеса&nbsp;— уменшеня силы тертя. Се уменшеня застачає ся замінов тертя ховзаня тертям качуляня. Тертя качуляня намного менше, чим тертя ховзаня. Колесо істотно уменшує кільтованя енерґії на переміщеня терьху по відносно рівній поверьхности. При хоснованю колеса робота учинює ся проти силы тертя качуляня, яка в штучных варунках доріг значущо менша, чим сила тертя ховзаня. == Історія == [[Файл:Roue_primitive.png|міні|Колесо возика, учиненоє із деревляної колоды]] [[Файл:Ur_chariot.jpg|міні|Образчик воза, запряженого онаґрами на шумерському [[Штандарт війни і мир|«Стандартови войны і миру»]] (2500 до н.&nbsp;е.)]] [[Файл:Chariot_spread.png|ліворуч|міні|Ширеня боёвої колесницї на шпіцовых колесах по [[Евразія|Евразії]] в Бронзовый час з раёну Сінташтинської културы на южному Уралови]] [[Файл:Remojadas_Wheeled_Figurine.jpg|міні|Бавка з колїсчатками. [[Мексіко]] I тыс. н.&nbsp;е.]] Майперші образчикы механізму колеса тай возів найденї на теріторії днешної [[Польско|Польщі]], [[Румуньско|Румунії]] тай в евразійскых степах. На думку фіньского ученого Аско Парполи, єствуют лінґвістичнї причины думати, що колесо возникло у Трипільскій културі на теріторії днешої [[Україна|Украйины]]<ref name="комп'юлента.ру">{{Cite web |url=http://science.compulenta.ru/665561/ |title=Почему колесо изобрели так поздно? |access-date=7 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120307191917/http://science.compulenta.ru/665561/ |archivedate=7 березня 2012 }}</ref>. Верзію про европейскеоє поведеня колеса высунув у 1990. нїмецькый ученый А. Хойслер. Про находкы моделів колес у роскопках трипільскых поселень послїдної чвертї 5 тыс. до н.&nbsp;е. казав у [[1981]]&nbsp;роцї в науковых публикаціях румунскый [[археолоґ]] Діну. Відтам іновація скоро розойшла ся Европов: досвідченя єствуваня колеса стрічают ся у поселенях [[Зюшен]] (Нїмещины), Броноциці (Польща), останкы возів найденї у конци 1980. років на теріторії Краснодарского краю [[Росія|Росії]] з датованём середины 4 тыс. до н.&nbsp;е.<ref>{{Cite web |url=http://www.mk.ru/daily/newspaper/article/2011/06/16/597841-koleso-izobreli-ne-na-vostoke.html |title=Колесо изобрели не на Востоке |access-date=7 березня 2012 |archivedate=12 грудня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131212180406/http://www.mk.ru/daily/newspaper/article/2011/06/16/597841-koleso-izobreli-ne-na-vostoke.html }}</ref> Майдавноє із знаємых колес найденоє у [[Мочар|мочари]] недалеко від Любляны в [[2002]]&nbsp;роцї і вік ёго оцїнює ся в 5150 років<ref>Gasser, Aleksander (March 2003). [https://web.archive.org/web/20160826021129/http://www.ukom.gov.si/en/media_room/background_information/culture/worlds_oldest_wheel_found_in_slovenia/ «World's Oldest Wheel Found in Slovenia»] Government Communication Office of the Republic of Slovenia.</ref>. Слїдуючі споминкы про колесо стрічают ся в [[Мезопотамія|Мезопотамії]] у конци 4. тысячроча до н.&nbsp;е. Первотно колесо было деревляным діском, наставеным на ось і зафіксованым клином. Образчик санок із колісчатами (3000&nbsp;р. до н.&nbsp;е.) найденї в Мезопотамії у шумерскому варошови Урук. До 2700 року до н.&nbsp;е. такой там обявляют ся малюнкы возів. У той же час шумеры зачинают прятати свойых царів разом із колісницями. == Зазначкы == {{Reflist}} == Одкликаня == * [https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_05_К-Ком/page/n110/mode/1up?view=theater Колесо] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 673-674. — 1000 екз. [[Катеґорія:Технолоґія]] nzemz53estm8u733pjb90cyu74bc6yx Цукор 0 23028 175378 156792 2026-10-26T01:17:34Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175378 wikitext text/x-wiki {| class="infobox hrecipe adr" style="" |+ class="infobox-title fn" id="5" |<span>Цукор</span> | colspan="2" class="infobox-image" |[[Файл:Sugar-01.jpg|безрамки]]<div class="infobox-caption" style="padding-bottom:0.25em;border-bottom:1px solid #aaa;">Білый цукор з [[Цукровий буряк|цукрового бурака]]</div> |- ! <div style="padding:0.1em 0;line-height:1.2em;line-height:1.1em;white-space:nowrap;">Енерґетична<br /><br />цїнність<br /><br /><span style="font-size:90%;font-weight:normal;">(на порцію)</span></div> | class="infobox-data nutrition" |395&nbsp;[[Калорія|ккал]]&nbsp;(1654 [[Джоуль|кДж]]) |- ! <div style="padding:0.1em 0;line-height:1.2em;line-height:1.1em;white-space:nowrap;">Поживна<br /><br />цїнність<br /><br /><span style="font-size:90%;font-weight:normal;">(на порцію)</span></div> | class="infobox-data" |<div style="width:100%; display:table; empty-cells:show; border-collapse:collapse;"> <div style="display:table-row;"> <div style="width:70%; display:table-cell !important; display:inline; background:#eee; border-bottom:1px dotted grey; padding:2px;">[[Протеін|Білкы]]:&nbsp;</div> <div style="width:30%; display:table-cell !important; display:inline; padding-left:2px; border-bottom:1px dotted grey; word-wrap:break-word;">0&nbsp;[[Грам|г]]</div> </div> </div> <div style="width:100%; display:table; empty-cells:show; border-collapse:collapse;"> <div style="display:table-row;"> <div style="width:70%; display:table-cell !important; display:inline; background:#eee; border-bottom:1px dotted grey; padding:2px;">[[Тукы]]:&nbsp;</div> <div style="width:30%; display:table-cell !important; display:inline; padding-left:2px; border-bottom:1px dotted grey; word-wrap:break-word;">0&nbsp;[[Грам|г]]</div> </div> </div> <div style="width:100%; display:table; empty-cells:show; border-collapse:collapse;"> <div style="display:table-row;"> <div style="width:70%; display:table-cell !important; display:inline; background:#eee; border-bottom:1px dotted grey; padding:2px;">[[Угльоводы|Углёводы]]:&nbsp;</div> <div style="width:30%; display:table-cell !important; display:inline; padding-left:2px; border-bottom:1px dotted grey; word-wrap:break-word;">99&nbsp;[[Грам|г]]</div> </div> </div> |- ! <span class="wrap">Глікемічний індекс</span> | class="infobox-data" |<small style="font-size:90%;"> 70&nbsp;<span style="background-color:#FFCC99">(высокий)</span> </small> |- | colspan="2" class="infobox-below" style="border-top:1px solid #aaa;padding-top:0.25em;" |<templatestyles src="Plainlist/styles.css"></templatestyles><div class="plainlist"> * ''' [[Файл:Commons-logo.svg|посилання=commons:Category:Цукор|альт=CMNS:|20x20пкс]] [[commons:Category:Цукор|Медіафайли]] ''' у [[Вікісклад|Вікісховищі]] </div> |} [[Файл:Saccharose.svg|міні|Сахароза: у лївій сторонї останок ґлукозы, у правій&nbsp;— останок фруктозы]] [[Файл:Sucre_blanc_cassonade_complet_rapadura.jpg|міні|Виды цукру за способом доставаня (злїва-направо): у першому шорови&nbsp;— рафінованый (білый) і нерафінованый; у другому шорови&nbsp;— барнастый і тростиновый необчищеный]] [[Файл:Sugar_2xmacro.jpg|праворуч|міні|Крішталы цукра]] [[Файл:Sugarcubes.jpg|міні|Цукор-рафінад у подобі пресованых кубиків]] [[Файл:PowderedSugar.png|міні|[[Порошковый цукор]]]] '''Цу́кор'''&nbsp;<ref>{{Словник Іґоря Керчі|Сторунка=190}}</ref> авадь '''цýкерь''' — солодкый на смак [[Їджіня|стравовый продукт]]. Се обща назва ґрупы простых [[Угльоводы|углёводів]], які хоснуют у каждоденному варинї їды. Ся ґрупа составляє ся із моносахаридів і дисахаридів. У каждодиній бисїдї слово «цукор» переважно кажут за сахарозы (C<sub>12</sub>H<sub>22</sub>O<sub>11</sub>), яка выроблят ся промысловым способом з цукрового бурака (31&nbsp;% світового выробиня), цукрової тростины (69&nbsp;% світового выробиня) авадь, намного рідше, з цукрового явіря, соку пальмы ци цірка. У цукровому бураку обсяг сахарозы составляє від 16 до 20&nbsp;%, а в цукровій тростинї&nbsp;— 14-26&nbsp;%. == Формы реалізації == Для хоснованя у варинї їды, сахароза продає ся в такых варіантах: * цукор білый&nbsp;— білї зернистї крішталі розміром від 0,2 до 0,5&nbsp;мм; * кусковый цукор; * порошковый цукор&nbsp;— порошок, добытый путём крышиня білого цукру; * цукрова вата; * барнастый цукор&nbsp;— барнастї ґранулы, часто вогкі. Звычаём достают путём перемішованя перижнё обчищеного ґранулёваного цукру з патоков; * цукрові кулькы-перлы (Демерара)&nbsp;— грубозернистый цукор із розмірами крішталів приблизно 3&nbsp;мм; Дякуючи цїнным поживовым, смаковым і фізичным властностям цукор віднесено до продуктів першої потребности. Ушиткі иншакі субстанції, які хоснуют для підсолоджованя, рахуют замістками цукра&nbsp;— субстанціями, які мають солодкість і выповнюут в продукті функцію заповнителя масы. == Історія == Отцюзнина цукра&nbsp;— [[Індія]], де ёго научили ся робити з соку цукрової тростины у [[I. стороча до н. е.|I сторочі до н.&nbsp;е.]] В [[Европа|Европі]] цукор быв знаємый щи [[Старовікый Рим|римлянам]]. Барнастї цукрові крішталикы варили із соку цукрової тростины тай вывозили в Европу з Індії. [[Еґіпет]], провінція [[Римска империя|Римської імперії]], быв посредником в торговлї з [[Індія|Індіёв]]. Важность цукровых бураків для підготовеня цукрового сірупа было відкрыто у [[XVI. стороча|XVI ст.]] паном [[Олів'є де Серра|Олівє де Серра]]<ref>{{Cite web |title=Histoire Centennale du Sucre de Betterave |author=Jules Hélot |date=Fortier et Marotte |year=1912 |url=http://www.worldcat.org/title/histoire-centennale-du-sucre-de-betterave-album-illustre-des-reproductions-de-documents-extraits-de-la-collection-de-m-jules-helot/oclc/11941819 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6HcqTGmy1?url=http://www.worldcat.org/title/histoire-centennale-du-sucre-de-betterave-album-illustre-des-reproductions-de-documents-extraits-de-la-collection-de-m-jules-helot/oclc/11941819 |archivedate=2013-06-24 |access-date=2013-01-11 }}</ref>. Методичнї розробкы хоснованя цукровых бураків для вытяганя цукра зачатї в [[1747]] роцї<ref>Marggraf (1747) [http://books.google.com/books?id=lJQDAAAAMAAJ&pg=PA79#v=onepage&q&f=false «''Experiences chimiques faites dans le dessein de tirer un veritable sucre de diverses plantes, qui croissent dans nos contrées''»] [Chemical experiments made with the intention of extracting real sugar from diverse plants that grow in our lands], ''Histoire de l'académie royale des sciences et belles-lettres de Berlin'', ст. 79-90</ref>. == Надвышноє споживаня цукра == {| class="wikitable" |+Світове выробеня цукра (тысяч тон)<ref name="Sugar: World Markets and Trade">{{Ref-en}} {{Cite web |title=Sugar: World Markets and Trade |publisher=United States Department of Agriculture |date=November 2011 |url=http://www.fas.usda.gov/htp/sugar/2011/Nov2011sugar.pdf |archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSxXMpsa?url=http://www.fas.usda.gov/htp/sugar/2011/Nov2011sugar.pdf |archivedate=2012-10-16 |access-date=2013-01-11 }}</ref> !Країна !2007/08 !2008/09 !2009/10 !2010/11 !2011/12 |- | [[Бразілія]] |31 600 |31 850 |36 400 |38 350 |35 750 |- | [[Індія]] |28 630 |15 950 |20 637 |26 650 |28 300 |- | [[Европска унія|Европейска унія]] |15 614 |14 014 |16 687 |15 090 |16 740 |- |{{CHN}} |15 898 |13 317 |11 429 |11 199 |11 840 |- | [[Тайланд]] |7 820 |7 200 |6 930 |9 663 |10 170 |- |{{USA}} |7 396 |6 833 |7 224 |7 110 |7 153 |- | [[Мексіко]] |5 852 |5 260 |5 115 |5 495 |5 650 |- |{{RUS}} |3 200 |3 481 |3 444 |2 996 |4 800 |- | [[Пакістан]] |4 163 |3 512 |3 420 |3 920 |4 220 |- |{{AUS}} |4 939 |4 814 |4 700 |3 700 |4 150 |- |Другі державы |38 424 |37 913 |37 701 |37 264 |39 474 |- |'''Всёго''' |'''163 536''' |'''144 144''' |'''153 687''' |'''161 437''' |'''168 247''' |} Добова потреба у сахарозі є 30-50<ref name="Бальон">Балён Я. Г., Сімуров О. В. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N87/N087p054-063.pdf Синтез та біологічні властивості цукрозамінників] // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/ Вісник Черкаського університету Науковий журнал]. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N87/N87.html 2007, Вип.87]</ref> грамів, єднак, чилядник часто перевышає фізіолоґічнї потребы в ній. Обща світова статістика каже про то, що сериднёорічноє споживаня цукра у розрахунку на єдного чоловіка є 40-50&nbsp;кг, то є 100—150 г на добу, що у 3-4 разы перевышає фізіолоґічну норму<ref name="Бальон" />. В послїднї рокы зглядоватилї хылят ся до потребности ограниченя споживаня сёго продукту<ref>{{Cite web |url=http://www.chaskor.ru/article/sahar_20858 |title=Цукор — наркотик з продуктової полички |access-date=2011-12-25 |archivedate=2010-11-13 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101113032719/http://www.chaskor.ru/article/sahar_20858 }} </ref>. Надвышноє споживаня цукра тай продуктів з доданым цукром може призвести до метаболічного сіндрому, тучноты, цукровкы, тукової дістрофії пичінкы тай другый патолоґій<ref name=":4">https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23482247/</ref>. Дїло у тому, що неосвойинї углёводы трафляют ся з черевного провода в кровоток і роздражают інсулярный апарат піджолудковый слызник. == Зазначкы == {{Reflist|2}} [[Катеґорія:Материя]] shkc868gs6e3zxns7p713eix46zko62 Кухонна сіль 0 23030 175413 169788 2026-10-26T01:26:07Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175413 wikitext text/x-wiki {| class="infobox hrecipe adr" style="" |+ class="infobox-title fn" id="5" |<span>Кухонна сіль</span> | colspan="2" class="infobox-image" |[[Файл:Salt_-_grinding_1.jpg|безрамки]]<div class="infobox-caption" style="padding-bottom:0.25em;border-bottom:1px solid #aaa;">Сіль кухонна камняна. Помол №&nbsp;1</div> |- ! Тіп | class="infobox-data" |Приправа, конзервант і підсилёвач смаку<ref name="Сіль">[http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C Сіль]{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} // [[Словник української мови в 11 томах|Словник української мови]]&nbsp;: в 11 т. — Київ&nbsp;: [[Наукова думка]], 1970—1980.</ref> |- ! <span class="wrap">Глікемічный індекс</span> | class="infobox-data" |<small style="font-size:90%;"> 0&nbsp;<span style="background-color:#CCFFCC">(низькый)</span> </small> |- | colspan="2" class="infobox-below" style="border-top:1px solid #aaa;padding-top:0.25em;" |<templatestyles src="Plainlist/styles.css"></templatestyles><div class="plainlist"> * ''' [[Файл:Commons-logo.svg|посилання=commons:Category:Сіль|альт=CMNS:|20x20пкс]] [[commons:Category:Сіль|Медіафайли]] ''' у [[Вікісклад|Вікісховищі]] </div> |} '''Кухо́нна сіль, суль''' авадь '''сӱль''' — се назва катеґорії хемічної солї із формулов NaCl ([[Хемічна злученина|хемічна злученя]], що належит до більшого класу [[Солї|солий]]) за містом хоснованя в ниві дїятельства чилядника, яка споєна з варинём [[Їджіня|їды]]. Кухонна сіль хоснує ся в кухаринї і составляє ся з хлоріду натрію і є субстанціёв у подобі світлых крішталиків, яка вміщує 93—99&nbsp;% хлорістого натрію і примішки [[Солї|солий]] калцію, маґнезію, калію, які дают ї гігроскопічности, твердости і гіркуватого присмаку.<ref name="Доцяк">Страви, закуски, напої, десерти барів і буфетів: Книжка/ [[Доцяк Віра Сисоївна|В.&nbsp;С.&nbsp;Доцяк]], Л.&nbsp;О.&nbsp;Стременко, І.&nbsp;В.&nbsp;Стременко.&nbsp;— К.: Вища шк., 1998.&nbsp;— 519с. ISBN 5-11-004724-3 (с.: 213—214)</ref> Чим менше в солї сьых примішок, тым высшый її квалітет. Чиста стравова сіль є крішталїчным сыпкачым продуктом без запаху (выимши йодованої солї) з соленым смаком без присмаку. Колор екстра тай вышного сорта&nbsp;— білый, єднак для першого і другого годен быти сїрый, жовкастый, рожовый тай голубистый закраскы зависимо від веденя солї.<ref name="ДСТУ">По ДСТУ 3583-97, що чинный з 1. юла 1998 року на теріторії Украйины, тай поміняный вже на [https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_3583_2015.pdf ДСТУ 3583:2015] «Сіль кухонна. Загальні технічні умови.»</ref> [[Насипна щільність|Насыпна густота]] обычайної кухонної солї є дись 1300 кг/м³, то є приблизно 1,3 г/см³ (г/мл). Густота у збитій подобі (то є без обрахунка обєму воздуха межи зернами в загалному обємі) є 2,165 г/см³. [[Файл:Keukenzout_(NaCl),_onder_de_microscoop.jpg|праворуч|міні|260x260пкс|Крішталы кухонної солї (під мікроскопным увеличеням)]] == Виды кухонної солї == [[Файл:Salt_«Extra».jpg|праворуч|міні|260x260пкс|Сіль кухонна выварена «Екстра».]] [[Файл:2015-03-07_Pakistanisches,_sogenanntes_Himalaya-Salz_0399.jpg|праворуч|міні|260x260пкс|Черлена камняна сіль выдобыває ся в [[Пакістан|Пакістанови]]]] Многорівнёва класіфікація хемічної солї із формулов NaCl з метов сістематизації може быти на підставі всякых основань. Се може быти катеґорізація за способом выдобытка, за розміром фракції зерна, за квалітов, і так дале. Наприклад, груба стравова сіль, котра має більшый розмір зерна і хоснує ся переважно в [[Евреи|еврейській]] реліґійній практицї &nbsp;— так звана«ковшерна сіль». В другых нивах роботы чилядника хемічна сіль із формулов NaCl може называти ся «технічна сіль», «кормова сіль», «дорожна сіль». У природї кухонна сіль єствує у подобі камняної солї (67,9&nbsp;% хоснуют у свойстві кухонної солі), озерна осадова сіль (31,8&nbsp;% хоснує ся як кухонна сіль) і у малых обємах натуралнї росолы. Сіль може быти выставена рафінованёви&nbsp;— се процес, якый відбілює її, робит ї май пригоднов для посыпованя тай полїпшує ї всокоченя. == Значеня в годованї == Кухонна сіль історично хосновала ся як способ триманя продуктів, коли щи не было холодників і морозных камер. У [[середновік]] се быв основный способ триманя мняса тай [[рыбы]]. Надвышноє уживаня солї помагат повышеню высоты кровли, хворотам почок і сердця.<ref>[https://health.gov.ua/structure/research-departments/laboratory-of-nutrition-hygiene-and-safety-of-food-products/19-03-2025-reducing-salt-intake-is-the-way-to-a-healthy-life Зменшення споживання солі – шлях до здорового життя]</ref> == Зазначкы == {{Reflist|2}} == Одкликаня == * {{Cite web |url=https://www.theatlantic.com/photo/2019/04/photos-strange-beauty-salt-mines/586417/ |work=theatlantic.com/photo |title=Фотодобірка видобутку солі / The Strange Beauty of Salt Mines |language=en |date=03.04.2019 |access-date=8 квітня 2019 |archivedate=10 квітня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190410022512/https://www.theatlantic.com/photo/2019/04/photos-strange-beauty-salt-mines/586417/ }} [[Катеґорія:Конзерванты]] aidjki78wlhwgyh3n2yyxxwflb4fj1k Рис 0 23032 175388 175176 2026-10-26T01:19:51Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175388 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|name=Рис|image=US long grain rice.jpg|image_caption=Колося довгого рису, [[США]]|image_width=260px|domain=[[Ядернї]] (Eukaryota)|regnum=[[Plant]]ae|divisio=[[Вышнї ростины]] (Streptophyta)|superclassis=[[Покрытонасїнї]]&nbsp;(Magnoliophyta)|classis=[[Єднодїложнї]] (Liliopsida)|ordo=[[Тонконогоцвітї]] (Poales)|familia=[[Зернатї]] (Poaceae)|tribus=[[Рисові]] (Oryzeae)|genus=[[Рис (рід)|Рис]] (''Oryza'')}} '''Рис''' авадь '''рíжа'''&nbsp;— култівована ростина вадь ґрупа култівованых ростин, що звычаём замыкат в собі два [[Вид (біолоґія)|виды]] роду рис: рис азійськый (''Oryza sativa'') і рис африканськый (''Oryza glaberrima''). Вирощує ся збільша у тропіках і субтропіках, особливо Южної, [[Юговыходна Азія|Юговыходної]] тай Восточної Азії, де є основным продуктом годованя. Дакілько файтовых видїв тоже вирощуют ся [[Чоловік розумный|чоловіком]] і май знаємі під назвов «дикый рис», сисї виды обгортают даякых инакых представитилїв як файты ''Oryza''<ref>[https://archive.ph/20130801115655/http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?artid=1480449 Phylogeography of Asian wild rice, ''Oryza rufipogon'', reveals multiple independent domestications of cultivated rice, ''Oryza sativa''] (по анґл.)</ref>, так і файт ''Zizania'' тай ''[[Zizaniopsis]]''<ref>[https://web.archive.org/web/20041028080915/http://www.findarticles.com/p/articles/mi_m1134/is_n7_v107/ai_21084304 Wild and wilder] (по анґл.)</ref>. == Опис ростины == [[Файл:Kew.gardens.rice.arp.jpg|ліворуч|міні|220x220пкс|Молодї ростины рису]] Ходь усї виды рису култівуют ся плыном єдного сезону, се многорочнї ростины, годнї жити дакілько сезонів позад свого коренивища, кідь не удїє ся заморожованя ґрунту<ref name=":0">[https://thericejournal.springeropen.com/articles/10.1186/s12284-024-00710-2 Temperature Effect on Rhizome Development in Perennial rice] (по анґл.)</ref>. При пророщованёви насїня, централноє стебло першый раз обявляє ся під водов авадь у вогкому ґрунтови. У плынутї дакількох днїв послїдь пророщованя корневища авадь відбочок пагонїв від пучків. Число такых креневищ мінят ся подля збитости ростин тай их різноти. Лем бокові пагоны від першых пророщеных ростин годнї дати урожай<ref name=":0" />. Высота стебла варірує ся від 50 см до 1,8 м, даколи даже більше, з довгыми стройными листками 50-100 см у довжину і 2-2,5 см у ширину. Стебла порожнї межи узлами. Майбільш высокі сорты часто падают авадь хылят ся, позад сёго нижі сорты май поширинї<ref>[https://web.archive.org/web/20250421145209/https://www.haifa-group.com/rice-fertilizer/crop-guide-rice-cultivation Crop Guide: Rice Cultivation] (по анґл.)</ref>. Колос похожый на колос [[Овес|вівса]], айбо май компактный. Колос звычаём має довжину від 10 до 25 см, із голузами, що ростут окремо авадь у кытицях. Кажда голузка має дакілько колосїв другого ряда — каждый із єднов [[Косиця|чічков]]. Колося раз розростає ся в оболонї, яка розкрыват ся приблизно за 75 — 80 днїв послїдь сїяня в ранных сортах і від 125 до 130 днїв у піздных. Період від появеня колоса до повного дозріваня насїня є приблизно 35 днїв<ref>[https://hort.purdue.edu/newcrop/Crops/Rice.html Rice] (по анґл.)</ref>. [[Оплодненя]] май часто дїє ся позад [[самооплодненя]] авадь, як і в другых [[Зернатї|зернатых]], через [[вітер]]<ref>[https://www.lsuagcenter.com/articles/page1734550800235 Pollination in Rice Production] (по анґл.)</ref>. Чічка риса складує ся з двох малых нижных чічковых лусок, які почасти покривают насїня, що розростає. Підцвіткові листкы — нижнї тай вирьхнї чічкові лускы, в іх межах розміщают ся тычинки і стовпик — полові орґаны чічкы. Як і в переважного числа різнотей вівса і ярьця, чічкові лускы прикапчанї до насїня, що розростає ся. Насїня — зерно 5-12 мм у довжину і 2-3 мм у ширину. Прикапчанї до насїня чічкові лускы составляют лушпиня риса<ref>[https://www.frontiersin.org/journals/plant-science/articles/10.3389/fpls.2016.00779/full Root Foraging Performance and Life-History Traits] (по анґл.)</ref>. == Хемічный состав == Обсяг [[Крохмаль|крохмаля]] в зернах 89 %.<ref>Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. [[ISBN]] 3-527-30114-3.</ref> == Култівованя == Історично были здомашненї два виды рису, [[Азія|азійськый]] рис (''O. sativa'') і [[Африка|африканськый]] рис (''O. glaberrima''). Май поширеный азійськый рис у свою очирідь складає ся з двох підвидів авадь підфайт: куртоземного [[Японія|японського]] риса (''O. sativa'' subsp. ''japonica'') тай [[Індія|індійського]] риса (''O. sativa'' subsp. ''indica'', тіповым взором є довгозерный рис «басматі»)<ref>Daniel Zohary and Maria Hopf (2000). ''Domestication of plants in the Old World'' (вид. 3rd). Oxford University Press.</ref>. Даякі авторы щи выдїляли третый підвид, тепложадный яванськый рис (''javonica''), айбо типирь він розникує ся як тепложадна підфайта японського риса<ref>Glaszmann JC, Arraudeau M (1986). Rice plant type variation: ‘Japonica-Javanica’ relationships. ''Rice Genet Newsl''. '''3''': 41—43.</ref>. == Хоснованя в їдї == Є много підфайт риса для всякых цїлий, айбо головноє подїлиня є межи довго-, середно-тай куртозернистым рисом. Зерна довгозернистого риса (з высокым обсягом [[Амілоза|амілозы]]), як правило, лишают ся невідмінными послїдь вариня<ref>[https://www.theperfectrice.com/long-grain-rice/ Guide To Long-Grain Rice Varieties] (по анґл.)</ref>; середнозернистого риса (з высокым обсягом [[Амілопектин|амілопектину]]) стают май липкыми. Середнозернистый рис хоснує ся для солодкых страв. З риса мож ищи зварити ріскашу (''congee, fawrclaab, okayu, Xifan, jook''), додавши більше воды, ги звычаём<ref>[https://whattocooktoday.com/how-to-make-rice-porridge.html HOW TO MAKE BASIC ASIAN RICE PORRIDGE (CONGEE)] (анґл.)</ref>.[[Файл:Koeh-232.jpg|праворуч|міні|288x288пкс|Малюнок частин ростины рису]] == Спотребованя == {| class="wikitable" style="float:right; clear:left;" ! colspan="2" |Спотребованя рису за державами&nbsp;—<br /><br />2003/2004 (млн т)<ref>{{Cite web |url=http://www.nationmaster.com/graph/agr_gra_ric_con-agriculture-grains-rice-consumption |title=Agriculture Statistics > Grains > Rice consumption (most recent) by country |author=Nationmaster.com |access-date=2008-04-24 |postscript=<!--None--> |archiveurl=https://www.webcitation.org/6HeLMXmBn?url=http://www.nationmaster.com/graph/agr_gra_ric_con-agriculture-grains-rice-consumption |archivedate=2013-06-25 }}</ref> |- |{{CHN}} | style="text-align:right;" |135.0  |- | [[Індія]] | style="text-align:right;" |85.3  |- | [[Індонезія]] | style="text-align:right;" |37.0  |- | [[Банґладеш]] | style="text-align:right;" |26.4  |- |{{VNM}} | style="text-align:right;" |17.7  |- | [[Таїланд|Тайланд]] | style="text-align:right;" |10.2  |- | [[Мянма]] | style="text-align:right;" |10.2  |- | [[Філіпіны]] | style="text-align:right;" |9.7  |- |[[Японія]] | style="text-align:right;" |8.7  |- | [[Бразілія]] | style="text-align:right;" |8.1  |- | [[Южна Корея]] | style="text-align:right;" |5.0  |- |{{USA}} | style="text-align:right;" |3.9  |- | [[Еґіпет]] | style="text-align:right;" |3.3  |- | [[Іран]] | style="text-align:right;" |3.1  |- | [[Корейска Людова Демократична Република|Сїверна Корея]] | style="text-align:right;" |1.6  |- |{{TWN}} | style="text-align:right;" |1.2  |- |{{ZAF}} | style="text-align:right;" |0.7  |- | colspan="2" |''Джерело: <br /><br />[https://web.archive.org/web/20100527181450/http://usda.mannlib.cornell.edu/MannUsda/homepage.do United States Department of Agriculture] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100527181450/http://usda.mannlib.cornell.edu/MannUsda/homepage.do}}'' |} == Зазначкы == <references /> [[Катеґорія:Ростлины]] h21jcbf1m8yptxzl4jndn9mpeyup391 128. окрема горско-штурмова бріґада (Украйина) 0 23041 175373 170012 2026-10-26T01:14:51Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175373 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|128. бріґада}} {| class="infobox" style="width: 315px; border-spacing: 2px; font-size: 90%;;" ! colspan="2" class="infobox-above" style="background-color: #B0C4DE; font-size: 110%;" |128. окрема горно-штурмова бріґада<br /><br /><small>(2018—типирь)</small> ---- 128. окрема горно-піхотна бріґада<small>(2012—2018)</small> ---- 128. окрема механізована бріґада<small>(2004—2012)</small> ---- 128. механізована дівізія<br /><br /><small>(1992—2004)</small> |- | colspan="2" class="infobox-image" style="text-align: center; font-size: 90%; border-bottom: 1px solid #aaa; line-height: 1.5em;" |[[Файл:128_ОГШБр_к.svg|центр|251x251пкс]]<div class="infobox-caption">Рукавовый знак бріґады, 2018 рік</div> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |На службі | class="infobox-data" |[[19. януар]] [[1992]]&nbsp;— типирь |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Країна | class="infobox-data" |<span class="flagicon">[[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|посилання=|альт=|межа|20x20пкс]]&nbsp;</span>[[Україна|Украйина]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Вид | class="infobox-data" |<span style="white-space: nowrap;">[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Ground_Forces.svg|посилання=Сухопутні_війська_Збройних_сил_України|23x23пкс]] [[Сухопутнї войська Украйины|Сухопутнї войська]]</span> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Тип | class="infobox-data" |<span style="white-space: nowrap;">[[Файл:БЕ_ГП_(2016).png|посилання=Гірська_піхота_України|23x23пкс]]&nbsp;Горська піхота</span> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |У&nbsp;складї | class="infobox-data" |[[Файл:OC_West_Ukrainian_Ground_Forces_insignia.svg|23x23пкс|Оперативне командування «Захід»]] [[Оперативноє командованя „Запад“|ОК „Запад“]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Діслокація | class="infobox-data" |[[Закарпатська область]], [[Мукачово]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Назывкы | class="infobox-data" |Закарпатськый Леґіон |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Гесло | class="infobox-data" |<div class="no-wikidata" data-wikidata-property-id="P1451"> „''За Україну за її волю!“''“ „''Лем ми!''“ (неофіційноє)</div> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Войны/битвы | class="infobox-data" |Война на востокови Украйины, [[Російско-україньска война|Война в Украйинї (2022)]] * [[Бої під Металістом]] * [[Бої за Дебальцеве|Бої за Дебальцевоє]] * [[Оборона Оріхова]] * [[Бої за Херсон]] * [[Битва за Бахмут]] * [[Літня кампанія ЗСУ 2023 року]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Награды | class="infobox-data" |<imagemap>Файл:За мужність та відвагу 2015.svg|200px|Відзнака Президента Україны — пантлик до Бойового прапора „''За мужність та відвагу''“ default [[Почесна відзнака „За мужність та відвагу“|Відзнака Президента Україны — пантлик до Бойового прапора „''За мужність та відвагу''“]] desc none</imagemap><imagemap>Файл:За мужність та відвагу (2022).svg|200px|Почесна відзнака „''За мужність та відвагу''“ default [[Почесна відзнака „За мужність та відвагу“]] desc none</imagemap> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Вебсайт | class="infobox-data" |<span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q4032563$ddce4e43-41cd-85e7-3a84-1a81e4c2bc20" data-wikidata-property-id="P856"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak">[https://www.128brigade.com/ 128brigade.com]&#x200B;</span></span> |- ! colspan="2" class="infobox-header" style="background-color: #B0C4DE; font-size: 110%;" |Командованя |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Днешный командовач | class="infobox-data" |полковник Лисюк Дмитро Сергійович |- | colspan="2" class="infobox-full-data" | ---- |- | colspan="2" class="infobox-below" |[[Файл:Commons-logo.svg|посилання=commons:Category:128th_Mechanized_Brigade_(Ukraine)%3Fuselang=uk|16x16пкс]] <span class="plainlinks">[https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:128th_Mechanized_Brigade_(Ukraine)?uselang=uk '''Медіафайли''']</span> на Вікісховищі |} '''128. окрема горно-штурмова Закарпатська бріґада''' ('''128 ОГШБр''', <abbr title="воєнна часть">в/ч</abbr>&nbsp;А1556, <abbr title="польова пошта">пп</abbr>&nbsp;В4673)&nbsp;— обєднаня горної піхоты Сухопутных войськ Украйины. Бріґада перебыват у составі оперативного командованя „Захід“; штаб бріґады розміщеный у [[Мукачово|Мукачові]], а підроздїленя діслокуют ся на теріторії [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Учинена після переформованя 128.&nbsp;механізованої дівізії, що вела свою історію від 128.&nbsp;ґардійської мотострілицької дівізії бывшої армії [[СССР]]. == Історія == У [[1991]] роцї, командант 128.&nbsp;ґардійської мотострілецької дівізії ґенерал Віктор Гречанінов став першым командантом, якый выгласив про підпераня [[Україна|украйинської державности]]. [[19. януар|19.&nbsp;януаря]] [[1992]]&nbsp;року особный склад 128.&nbsp;дівізії склав присягу на вірность народу Украйины. Такой того року вна была перечинена з мотострілицької на механізовану. Послїдь реформованя армій на корпусы дівізія стала частинов 38.&nbsp;армійского корпусу Прикарпатьского войськового округу ЗС&nbsp;Украйины. [[1.&nbsp;децембра]] [[1993]] року по дірективі началника Головного штабу збройных сил Украйины від [[22. апріль|22.&nbsp;апрїля]] 1993.&nbsp;року быв розформованый [[374. окремый ракетный дівізіон]]. 128.&nbsp;дивізія незмінно посідала проводнї міста межи другых зєднань ЗС Украйины за рівнём боёвого, выховного тай фізичного ріхтованя. [[27. май|27.&nbsp;мая]] [[2000]]&nbsp;р. міністер обороны Украйины ґенерал армії Александер Кузьмук вручив дівізії Боёвый прапор тай прочитав Указ Презідента Украйины про присвоєня дівізії почестного называня „Закарпатська“. Відповідный указ быв выпущеный [[10. януар|10. януаря]] 2000&nbsp;р. під №&nbsp;11/2000. По нёму дівізія называла „''{{Lang|uk|128 гвардійська механізована Закарпатська двічі Червонопрапорна дивізія 38-го армійського корпусу Західного оперативного командування Збройних Сил України}}''“. Послїдь розформованя 38.&nbsp;армійського корпусу, дівізія вступила до состава 13.&nbsp;армійского корпусу. З 1.&nbsp;децембра [[2004]] 128.&nbsp;дівізія на підкладї Дірективы Міністра бороненя Украйины від 18.06.2004 была переформована на '''128.&nbsp;окрему механізовану бріґаду''' із усокоченям усьых почестных назывань тай нагорожень. === Російсько-украйинська война === {{ГоловнаСтатя|Російсько-украйинська война}} Від зачатку войны на востокови Украйины воєннї 128.&nbsp;бріґады зайняли позіції в [[Луганьска область|Луганській области]], в районї [[Лисичаньск|Лисичанська]], [[Сіверьскодонецьк|Сїверодонецька]] тай [[Рубіжне|Рубіжного]]. Воєннї 128.&nbsp;бріґады брали участь у боях під Дебальцевым в районі [[Бахмут (Донецька область)|Бахмута]] на зачатку [[2015]].&nbsp;року. [[21. януар|21.&nbsp;януаря]] на опорному пунктови „Льоха“ 26&nbsp;бойців під командованям старшого лайтнанта Романа Жованика відбили атаку росіян, котрі втїкли, обставши техніку<ref name="УП2022">[https://www.pravda.com.ua/articles/2022/02/12/7323704/ «Від вогню нашої артилерії там коїлося пекло, росіяни в хаосі тікали». Розповідь Романа Жованика про перші бої за Дебальцеве] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220213103000/https://www.pravda.com.ua/articles/2022/02/12/7323704/|date=13 лютого 2022}}, УП, 12 лютого 2022</ref>. Бой на высоті 307,9&nbsp;м на опорному пунктови „Валєра“ близь села Санжарівка быв єдным з майкровавых тай тяжкых для бойців бріґады&nbsp;— [[25. януар|25.&nbsp;януаря]] підроздїленя 128.&nbsp;бріґады перетерпіли серйозні страты, мали много пораненых, айбо высоту біля Санжарівкы вни стримали. У [[Юн|юнї]] [[2015]] року воєннї 128.&nbsp;бріґады держали позіції в Луганській области, пиля Кондрашівкы.<ref>{{Cite web |url=http://uzhgorod.net.ua/news/82977?o=1 |title=128 закарпатська бригада: знайомтесь із героями (ФОТО, ВІДЕО) |work=uzhgorod.net.ua |language=ru-RU |access-date=2018-02-25 |archivedate=26 лютого 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180226032403/http://uzhgorod.net.ua/news/82977?o=1 }}</ref> [[24.&nbsp;авґуста]] 2015.&nbsp;року під час означеня 24.&nbsp;рочницї Независимости Украйины у Киёві презідент Украйины [[Петро Порошенко]] вручив боёвый прапор з відзнаков Презідента Украйины&nbsp;— пантликом до Боёвого прапора „''За мужність та відвагу''“&nbsp;— команданту бріґады полковнику Серґію Шапталі. Від [[1. юн|1.&nbsp;юна]] [[2018]].&nbsp;року бріґада была переназвана на горно-штурмову, а ищи достала нову сімболіку<ref>{{Cite web |url=http://chas-z.com.ua/news/63386 |title=128-МА БРИГАДА СТАЛА ГІРСЬКО-ШТУРМОВОЮ |access-date=22 грудня 2018 |archivedate=2 січня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190102141332/http://chas-z.com.ua/news/63386 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://uzhgorod.in/ua/novini/2018/iyun/zakarpats_kij_legion_otrimav_novij_status |title=Закарпатський легіон отримав новий статус! |access-date=22 грудня 2018 |archivedate=29 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180729173622/http://uzhgorod.in/ua/novini/2018/iyun/zakarpats_kij_legion_otrimav_novij_status }}</ref>. У [[2022]].&nbsp;роцї, із зачатком [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія|повномасштабної інвазії]], в составі 128.&nbsp;ОГШБр воёвали [[Циґане|ромы]], а межи ними і сам барон.<ref>{{Cite web |title=«З нами тут служить циганський барон!»: закарпатські роми захищають Україну в складі 128 бригади (ФОТО) |url=https://zakdialoh.com/z-namy-tut-sluzhyt-tsyganskyj-baron-zakarpatski-romy-zahyshhayut-ukrayinu-v-skladi-128-brygady-foto/ |work=Закарпатський ДІАЛОГ |date=2022-11-09 |access-date=2022-11-10 |language=uk |author=bbodnar813 }}</ref> [[6.&nbsp;мая]] 2022.&nbsp;року бріґада відзначена почестнов відзнаков „''За мужність та відвагу''“<ref>{{Cite web |url=https://www.president.gov.ua/documents/3152022-42441 |title=Указ Президента України №315/2022 «Про відзначення почесною відзнакою " за мужність та відвагу"» |publisher=[[Президент України]] |date=6 травня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220506134125/https://www.president.gov.ua/documents/3152022-42441 |archivedate=6 травня 2022 |access-date=25 січня 2025 }}</ref>. [[2.&nbsp;септембра]] 2022.&nbsp;року динь жалобы на [[Подкарпатя|Підкарпаттї]] по 128. бріґаді ЗСУ.<ref>https://zakarpattya24.com/2-veresnya-ogolosheno-dnem-zhaloby-za-zagyblymy-vnaslidok-nastupu-okupantiv-bijtsyamy-128-yi-brygady/?utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> У октобрі 2022.&nbsp;року в ходї контрнаступу ЗСУ воєннї 128.&nbsp;ОГШБр выслобожовали Херсоньску область.<ref>{{Cite web |title=Воїни 128 закарпатської бригади показали, як орки здаються у полон (ВІДЕО) |url=https://zakdialoh.com/voyiny-128-zakarpatskoyi-brygady-pokazaly-yak-orky-zdayutsya-u-polon-video/ |work=Закарпатський ДІАЛОГ |date=2022-10-08 |access-date=2022-10-08 |language=uk |author=bbodnar813 }}</ref> == Ґалерія == <gallery> Файл:Село_Пятихатки.webp|Бойцї 128.&nbsp;ОГШБр тай 2.&nbsp;ОСБ в выслобоженому селови Пятихаткы </gallery> == Зазначкы == {{Reflist|3}} [[Катеґорія:Войскова справа]] [[Катеґорія:Войсковы особы]] 61ay4ludecshrc8j7dxmluznydh0his 175374 175373 2026-10-26T01:15:06Z Flipdot 23893 removed [[Category:Войсковы особы]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175374 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|128. бріґада}} {| class="infobox" style="width: 315px; border-spacing: 2px; font-size: 90%;;" ! colspan="2" class="infobox-above" style="background-color: #B0C4DE; font-size: 110%;" |128. окрема горно-штурмова бріґада<br /><br /><small>(2018—типирь)</small> ---- 128. окрема горно-піхотна бріґада<small>(2012—2018)</small> ---- 128. окрема механізована бріґада<small>(2004—2012)</small> ---- 128. механізована дівізія<br /><br /><small>(1992—2004)</small> |- | colspan="2" class="infobox-image" style="text-align: center; font-size: 90%; border-bottom: 1px solid #aaa; line-height: 1.5em;" |[[Файл:128_ОГШБр_к.svg|центр|251x251пкс]]<div class="infobox-caption">Рукавовый знак бріґады, 2018 рік</div> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |На службі | class="infobox-data" |[[19. януар]] [[1992]]&nbsp;— типирь |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Країна | class="infobox-data" |<span class="flagicon">[[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|посилання=|альт=|межа|20x20пкс]]&nbsp;</span>[[Україна|Украйина]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Вид | class="infobox-data" |<span style="white-space: nowrap;">[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Ground_Forces.svg|посилання=Сухопутні_війська_Збройних_сил_України|23x23пкс]] [[Сухопутнї войська Украйины|Сухопутнї войська]]</span> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Тип | class="infobox-data" |<span style="white-space: nowrap;">[[Файл:БЕ_ГП_(2016).png|посилання=Гірська_піхота_України|23x23пкс]]&nbsp;Горська піхота</span> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |У&nbsp;складї | class="infobox-data" |[[Файл:OC_West_Ukrainian_Ground_Forces_insignia.svg|23x23пкс|Оперативне командування «Захід»]] [[Оперативноє командованя „Запад“|ОК „Запад“]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Діслокація | class="infobox-data" |[[Закарпатська область]], [[Мукачово]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Назывкы | class="infobox-data" |Закарпатськый Леґіон |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Гесло | class="infobox-data" |<div class="no-wikidata" data-wikidata-property-id="P1451"> „''За Україну за її волю!“''“ „''Лем ми!''“ (неофіційноє)</div> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Войны/битвы | class="infobox-data" |Война на востокови Украйины, [[Російско-україньска война|Война в Украйинї (2022)]] * [[Бої під Металістом]] * [[Бої за Дебальцеве|Бої за Дебальцевоє]] * [[Оборона Оріхова]] * [[Бої за Херсон]] * [[Битва за Бахмут]] * [[Літня кампанія ЗСУ 2023 року]] |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Награды | class="infobox-data" |<imagemap>Файл:За мужність та відвагу 2015.svg|200px|Відзнака Президента Україны — пантлик до Бойового прапора „''За мужність та відвагу''“ default [[Почесна відзнака „За мужність та відвагу“|Відзнака Президента Україны — пантлик до Бойового прапора „''За мужність та відвагу''“]] desc none</imagemap><imagemap>Файл:За мужність та відвагу (2022).svg|200px|Почесна відзнака „''За мужність та відвагу''“ default [[Почесна відзнака „За мужність та відвагу“]] desc none</imagemap> |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Вебсайт | class="infobox-data" |<span class="wikidata-claim" data-wikidata-claim-id="Q4032563$ddce4e43-41cd-85e7-3a84-1a81e4c2bc20" data-wikidata-property-id="P856"><span class="wikidata-snak wikidata-main-snak">[https://www.128brigade.com/ 128brigade.com]&#x200B;</span></span> |- ! colspan="2" class="infobox-header" style="background-color: #B0C4DE; font-size: 110%;" |Командованя |- ! class="infobox-label" scope="row" style="padding-right: 1em;" |Днешный командовач | class="infobox-data" |полковник Лисюк Дмитро Сергійович |- | colspan="2" class="infobox-full-data" | ---- |- | colspan="2" class="infobox-below" |[[Файл:Commons-logo.svg|посилання=commons:Category:128th_Mechanized_Brigade_(Ukraine)%3Fuselang=uk|16x16пкс]] <span class="plainlinks">[https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:128th_Mechanized_Brigade_(Ukraine)?uselang=uk '''Медіафайли''']</span> на Вікісховищі |} '''128. окрема горно-штурмова Закарпатська бріґада''' ('''128 ОГШБр''', <abbr title="воєнна часть">в/ч</abbr>&nbsp;А1556, <abbr title="польова пошта">пп</abbr>&nbsp;В4673)&nbsp;— обєднаня горної піхоты Сухопутных войськ Украйины. Бріґада перебыват у составі оперативного командованя „Захід“; штаб бріґады розміщеный у [[Мукачово|Мукачові]], а підроздїленя діслокуют ся на теріторії [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Учинена після переформованя 128.&nbsp;механізованої дівізії, що вела свою історію від 128.&nbsp;ґардійської мотострілицької дівізії бывшої армії [[СССР]]. == Історія == У [[1991]] роцї, командант 128.&nbsp;ґардійської мотострілецької дівізії ґенерал Віктор Гречанінов став першым командантом, якый выгласив про підпераня [[Україна|украйинської державности]]. [[19. януар|19.&nbsp;януаря]] [[1992]]&nbsp;року особный склад 128.&nbsp;дівізії склав присягу на вірность народу Украйины. Такой того року вна была перечинена з мотострілицької на механізовану. Послїдь реформованя армій на корпусы дівізія стала частинов 38.&nbsp;армійского корпусу Прикарпатьского войськового округу ЗС&nbsp;Украйины. [[1.&nbsp;децембра]] [[1993]] року по дірективі началника Головного штабу збройных сил Украйины від [[22. апріль|22.&nbsp;апрїля]] 1993.&nbsp;року быв розформованый [[374. окремый ракетный дівізіон]]. 128.&nbsp;дивізія незмінно посідала проводнї міста межи другых зєднань ЗС Украйины за рівнём боёвого, выховного тай фізичного ріхтованя. [[27. май|27.&nbsp;мая]] [[2000]]&nbsp;р. міністер обороны Украйины ґенерал армії Александер Кузьмук вручив дівізії Боёвый прапор тай прочитав Указ Презідента Украйины про присвоєня дівізії почестного называня „Закарпатська“. Відповідный указ быв выпущеный [[10. януар|10. януаря]] 2000&nbsp;р. під №&nbsp;11/2000. По нёму дівізія называла „''{{Lang|uk|128 гвардійська механізована Закарпатська двічі Червонопрапорна дивізія 38-го армійського корпусу Західного оперативного командування Збройних Сил України}}''“. Послїдь розформованя 38.&nbsp;армійського корпусу, дівізія вступила до состава 13.&nbsp;армійского корпусу. З 1.&nbsp;децембра [[2004]] 128.&nbsp;дівізія на підкладї Дірективы Міністра бороненя Украйины від 18.06.2004 была переформована на '''128.&nbsp;окрему механізовану бріґаду''' із усокоченям усьых почестных назывань тай нагорожень. === Російсько-украйинська война === {{ГоловнаСтатя|Російсько-украйинська война}} Від зачатку войны на востокови Украйины воєннї 128.&nbsp;бріґады зайняли позіції в [[Луганьска область|Луганській области]], в районї [[Лисичаньск|Лисичанська]], [[Сіверьскодонецьк|Сїверодонецька]] тай [[Рубіжне|Рубіжного]]. Воєннї 128.&nbsp;бріґады брали участь у боях під Дебальцевым в районі [[Бахмут (Донецька область)|Бахмута]] на зачатку [[2015]].&nbsp;року. [[21. януар|21.&nbsp;януаря]] на опорному пунктови „Льоха“ 26&nbsp;бойців під командованям старшого лайтнанта Романа Жованика відбили атаку росіян, котрі втїкли, обставши техніку<ref name="УП2022">[https://www.pravda.com.ua/articles/2022/02/12/7323704/ «Від вогню нашої артилерії там коїлося пекло, росіяни в хаосі тікали». Розповідь Романа Жованика про перші бої за Дебальцеве] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220213103000/https://www.pravda.com.ua/articles/2022/02/12/7323704/|date=13 лютого 2022}}, УП, 12 лютого 2022</ref>. Бой на высоті 307,9&nbsp;м на опорному пунктови „Валєра“ близь села Санжарівка быв єдным з майкровавых тай тяжкых для бойців бріґады&nbsp;— [[25. януар|25.&nbsp;януаря]] підроздїленя 128.&nbsp;бріґады перетерпіли серйозні страты, мали много пораненых, айбо высоту біля Санжарівкы вни стримали. У [[Юн|юнї]] [[2015]] року воєннї 128.&nbsp;бріґады держали позіції в Луганській области, пиля Кондрашівкы.<ref>{{Cite web |url=http://uzhgorod.net.ua/news/82977?o=1 |title=128 закарпатська бригада: знайомтесь із героями (ФОТО, ВІДЕО) |work=uzhgorod.net.ua |language=ru-RU |access-date=2018-02-25 |archivedate=26 лютого 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180226032403/http://uzhgorod.net.ua/news/82977?o=1 }}</ref> [[24.&nbsp;авґуста]] 2015.&nbsp;року під час означеня 24.&nbsp;рочницї Независимости Украйины у Киёві презідент Украйины [[Петро Порошенко]] вручив боёвый прапор з відзнаков Презідента Украйины&nbsp;— пантликом до Боёвого прапора „''За мужність та відвагу''“&nbsp;— команданту бріґады полковнику Серґію Шапталі. Від [[1. юн|1.&nbsp;юна]] [[2018]].&nbsp;року бріґада была переназвана на горно-штурмову, а ищи достала нову сімболіку<ref>{{Cite web |url=http://chas-z.com.ua/news/63386 |title=128-МА БРИГАДА СТАЛА ГІРСЬКО-ШТУРМОВОЮ |access-date=22 грудня 2018 |archivedate=2 січня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190102141332/http://chas-z.com.ua/news/63386 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://uzhgorod.in/ua/novini/2018/iyun/zakarpats_kij_legion_otrimav_novij_status |title=Закарпатський легіон отримав новий статус! |access-date=22 грудня 2018 |archivedate=29 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180729173622/http://uzhgorod.in/ua/novini/2018/iyun/zakarpats_kij_legion_otrimav_novij_status }}</ref>. У [[2022]].&nbsp;роцї, із зачатком [[Російсько-украйинська война#Повномасштабна інвазія|повномасштабної інвазії]], в составі 128.&nbsp;ОГШБр воёвали [[Циґане|ромы]], а межи ними і сам барон.<ref>{{Cite web |title=«З нами тут служить циганський барон!»: закарпатські роми захищають Україну в складі 128 бригади (ФОТО) |url=https://zakdialoh.com/z-namy-tut-sluzhyt-tsyganskyj-baron-zakarpatski-romy-zahyshhayut-ukrayinu-v-skladi-128-brygady-foto/ |work=Закарпатський ДІАЛОГ |date=2022-11-09 |access-date=2022-11-10 |language=uk |author=bbodnar813 }}</ref> [[6.&nbsp;мая]] 2022.&nbsp;року бріґада відзначена почестнов відзнаков „''За мужність та відвагу''“<ref>{{Cite web |url=https://www.president.gov.ua/documents/3152022-42441 |title=Указ Президента України №315/2022 «Про відзначення почесною відзнакою " за мужність та відвагу"» |publisher=[[Президент України]] |date=6 травня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220506134125/https://www.president.gov.ua/documents/3152022-42441 |archivedate=6 травня 2022 |access-date=25 січня 2025 }}</ref>. [[2.&nbsp;септембра]] 2022.&nbsp;року динь жалобы на [[Подкарпатя|Підкарпаттї]] по 128. бріґаді ЗСУ.<ref>https://zakarpattya24.com/2-veresnya-ogolosheno-dnem-zhaloby-za-zagyblymy-vnaslidok-nastupu-okupantiv-bijtsyamy-128-yi-brygady/?utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> У октобрі 2022.&nbsp;року в ходї контрнаступу ЗСУ воєннї 128.&nbsp;ОГШБр выслобожовали Херсоньску область.<ref>{{Cite web |title=Воїни 128 закарпатської бригади показали, як орки здаються у полон (ВІДЕО) |url=https://zakdialoh.com/voyiny-128-zakarpatskoyi-brygady-pokazaly-yak-orky-zdayutsya-u-polon-video/ |work=Закарпатський ДІАЛОГ |date=2022-10-08 |access-date=2022-10-08 |language=uk |author=bbodnar813 }}</ref> == Ґалерія == <gallery> Файл:Село_Пятихатки.webp|Бойцї 128.&nbsp;ОГШБр тай 2.&nbsp;ОСБ в выслобоженому селови Пятихаткы </gallery> == Зазначкы == {{Reflist|3}} [[Катеґорія:Войскова справа]] rv0usdp85axzmbjrfak2x3hdaux3u8y Выкричник 0 23051 175409 168679 2026-10-26T01:24:53Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175409 wikitext text/x-wiki '''Выкричник<ref>{{Cite book|page=47|url=https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf|title=Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником|year=2019|publisher=Пряшівска універзіта в Пряшові у Выдавательстві Пряшівской універзіты|language=русинськы|isbn=978-80-555-2323-1|place=Пряшів|first1=Анна|last5=Голубкова|last4=Цітрякова|last3=Ябур|last2=Копорова|last1=Плїшкова|first2=Кветослава|first3=Василь|first4=Зденка|first5=Михала}}</ref>'''<ref>{{Cite book|page=123|last1=Фонтаньскій|last2=Хомяк|first2=Мирослава|first1=Генрик|year=2000|title=Ґраматыка лемківского языка|url=https://lemko.org/pdf/gramatyka.pdf|place=Katowice|language=русинськы|isbn=83-7164-178-8|publisher=Śląsk}}</ref> ци '''воскличник'''<ref>{{Cite book|last1=Алмашій|last2=Керча|last3=Молнар|last4=Попович|first1=Михаил|first2=Іґорь|first3=Василь|first4=Стефан|author1-link=Михаил Алмашій|author2-link=Іґорь Керча|year=1999|title=Материнськый язык: писемниця русинського языка|page=57|place=Мукачово|publisher=Общество им. А. Духновича|language=русинськы|edition=Первоє управленоє уданя}}</ref> {{Char|'''!'''}}&nbsp;— [[Пунктуація|пунктуаційный]] знак, котрый ся обычно кладе у кунци речіня и майчасто выражат силні [[Емоція|емоції]] вадь дає акцент на обсяг речіня. Выкричник як самостуйна іконка став символом на означованя потребы звернути увагу, наприклад у варувучых дорожных знаках. У прямуй бесіді выкричник годен указовати на тото, ож персонаж гойкат, є зачудованый авадь шокованый. Другі хоснованя выкричника: * У [[Математіка|математиці]] означує факторіалы.<ref>{{Cite web |title=Factorial Function ! |url=https://www.mathsisfun.com/numbers/factorial.html |access-date=2020-09-10 |website=www.mathsisfun.com |archive-date=2020-10-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201002131215/https://www.mathsisfun.com/numbers/factorial.html |url-status=live }}</ref> * У подакотрых [[Язык проґрамованя|языках проґрамованя]] выкричник перед выразом указує на лоґічноє запереченя (NOT). Наприклад, <code>!A</code> значит „не A“. Комбінація <code>!=</code> годна значити „не рувноє“. * Поєдны языкы, як и [[Меджінародный фонетічный алфавіт|Межинародный фонетичный алфавіт]], хоснувут знак ({{Unichar|ǃ|U+01C3|latin letter retroflex click}}, дуже похожый на выкричник, на означіня клынцовых согласных. Ґрафічно выкричник узират як цятка из вертикалнов линійов над нив. Выкричник годен ся хосновати уєдно из звідалником, трьома цятками вадь у виді дакулкох выкричникув, залежно на ефект авадь тон, котрый автор текста хоче передасти. В [[Юнікод|Юнікодови]] выкричник представленый як {{Unichar|!|U+0021|exclamation mark}}. Поєдны языкы мавут специфічноє хоснованя выкричника; наприклад у [[Шпанєльскый язык|іспанському]] ся хоснує перевернутый выкричник (<code>U+00A1</code> '''¡''' <span style="font-variant: small-caps;">inverted exclamation mark</span>) на зачаткови речіня, а пак обычный у кунци: {{Lang-es|¡Casi la matas!}}, „Мало сь ї не убив!“&nbsp;— айбо кой выкричник ся хоснує удну партичок, обы указати на іронію вадь зачудованя тверджіньом, перевернутый еквівалент ся не пише: {{Lang-es|Dice que esta noche no va a salir de fiesta (!)}}, „Ун уповів, ож не йде днесь на вечуркы (!)“.<ref name="RAE">{{cite book|title=Diccionario panhispánico de dudas|date=2005|publisher=Real Academia Española|url=https://www.rae.es/dpd/interrogaci%C3%B3n|access-date=14 January 2023|language=es|chapter=interrogación y exclamación (signos de) 3. a)|archive-date=26 December 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221226084701/https://www.rae.es/dpd/interrogaci%C3%B3n|url-status=live}}</ref> == Історія == Історія выкричника як пунктуаційного знака досігат у [[Середнї вікы|Середні вікы]]: писарі часто додавали вшелиякі значкы у рукописы, обы указовати на зміны в тоні, павзы авадь акценты.<ref>{{Cite news|last=Jensen|first=Priscilla M.|title='An Admirable Point' Review: Exclaim Yourself!|work=[[The Wall Street Journal]]|date=6 April 2023|url=https://www.wsj.com/articles/an-admirable-point-review-exclaim-yourself-ade02c56|access-date=2023-04-13|archive-date=2023-04-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20230412191910/https://www.wsj.com/articles/an-admirable-point-review-exclaim-yourself-ade02c56|url-status=live}}</ref> Межи нима быв ''punctus admirativus''<ref>{{Cite web |title=The exclamation point — "a sign of failure" |url=https://carsonparkdesign.com/exclamation-points/ |access-date=2023-04-13 |website=carsonparkdesign.com |language=en-US |archive-date=2023-04-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230413221402/https://carsonparkdesign.com/exclamation-points/ |url-status=live }}</ref> („знак восторга“)&nbsp;— знак, візуално похожый на сучасный выкричник, котрым указовали ся восторг, чудованя и другі силні емоції.<ref>{{Cite journal|last=Weiskott|first=Eric|date=2012|title=Making Beowulf Scream: Exclamation and the Punctuation of Old English Poetry|url=https://archive.org/details/sim_jegp-journal-of-english-and-germanic-philology_2012-01_111_1/page/25|jstor=10.5406/jenglgermphil.111.1.0025|journal=The Journal of English and Germanic Philology|volume=111|issue=1|pages=25–41|doi=10.5406/jenglgermphil.111.1.0025|s2cid=163108784|issn=0363-6941}}</ref> Опис першого сучасного хоснованя выкричника приписує ся [[Італія|таліянському]] ученому Алпоеї да Урбізалії и датує ся 14.&nbsp;сторочам.<ref>{{Cite web |last=Silla |first=Mirko |date=2021-12-03 |title=Iacopo Alpoleio, l'urbisalviense che inventò il punto esclamativo |url=https://junior.cronachemaceratesi.it/2021/12/03/alpoleio-lurbisalviense-che-invento-il-punto-esclamativo/63322/ |access-date=2023-04-13 |website=CM Junior |language=it-IT |archive-date=2023-04-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230413221402/https://junior.cronachemaceratesi.it/2021/12/03/alpoleio-lurbisalviense-che-invento-il-punto-esclamativo/63322/ |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite web |type=Review |title=An Admirable Point: A Brief History of the Exclamation Mark! |url=https://www.publishersweekly.com/9781567927870 |access-date=2023-04-13 |website=Publishers Weekly |archive-date=2023-04-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230413221402/https://www.publishersweekly.com/9781567927870 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite web |title=BBC Radio 4 - Word of Mouth, Exclamation Marks!! - Exclamation Marks!! Why do we love to hate them? |url=https://www.bbc.co.uk/programmes/articles/3QcsHvWyxYtlkcqdM71lbV3/exclamation-marks-why-do-we-love-to-hate-them |access-date=2023-04-13 |website=BBC |language=en-GB |archive-date=2023-04-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230413222902/https://www.bbc.co.uk/programmes/articles/3QcsHvWyxYtlkcqdM71lbV3/exclamation-marks-why-do-we-love-to-hate-them |url-status=live }}</ref> Подля літераторкы 21.&nbsp;стороча Флоренс Гезрет,<ref>{{Cite news|last=Hazrat|first=Florence|date=2022-11-17|title=I'm spontaneous! I'm sincere! I'm infantile and deeply annoying! How the exclamation mark divided the world|language=en-GB|work=The Guardian|url=https://www.theguardian.com/science/2022/nov/17/im-spontaneous-im-sincere-im-infantile-and-deeply-annoying-how-the-exclamation-mark-divided-the-world|access-date=2023-04-13|issn=0261-3077|archive-date=2023-04-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20230413221359/https://www.theguardian.com/science/2022/nov/17/im-spontaneous-im-sincere-im-infantile-and-deeply-annoying-how-the-exclamation-mark-divided-the-world|url-status=live}}</ref> да Урбізалія „дуже ся миреґовав“, ож челядь читала тексты монотонно, даже тоты, котрі мали передавати силні чуства. == Зазначкы == {{Reflist}} [[Катеґорія:Пунктуація]] [[Катеґорія:Украинскый язык]] iy83jsu1zyphifmfn1nmn2vojgs997f Народны будителї 0 23052 175347 156350 2026-10-26T00:09:11Z Halajkovič 33393 175347 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Непотверджено}} [[File:Alexander Vasilijevič Duchnovič 1865.png|thumbnail|[[Александер Духновіч]], русиньскый народный будитель, поет, писатель, етноґраф, публіціста, выдаватель, ґрекокатолицькый священик]] '''Нáродны буди́телї''' або історічно '''буди́телї''' ({{lang-cs|buditelé}}, {{lang-sk|buditelia}}, {{lang-uk|будителі}}, {{lang-sl|buditelj}} і {{lang-bg|будители}}, дослова — «пробуджаючі»)&nbsp;— актівісты народного, културного і языкового оброджіня славяньскых народів, основа славяньской інтеліґенції новых суверенных славяньскых штатів. Ідеї «будителїв» были в [[18. стороча|18.]]&nbsp;і [[19. стороча|19.]]&nbsp;[[19. стороча|сторочі]] шыроко розшырены в період по [[Велика французьска револуція|Великій французьскій револуції]] в славяньскых краях [[Выходна Европа|выходной]] і [[Южна Европа|южной Европы]]. Творили основу боя славяньскых народів за вытворїня незалежных народных штатів. Найактуалнїшыма і вєдно з тыма найрадікалнїшыма были ідеї «будителїв» в періферных областях, котры были зломены в дослїдку довгодобым чуджім етнічным тиском&nbsp;— в [[Чесько|Чеську]] і [[Словенія|Словіньску]] під сторочнов надвладов [[Нїмецькый язык|нїмецького языка]] і културы, на [[Словеньско|Словеньску]] і [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] під силным [[Мадярізація|мадярьскым тиском]], в [[Болгарія|Булгарії]] під сторочным османьскым ярмом. Так чеськых, як ай булгарьскых і русиньскых будителїв характерізовав вынятково глубокый інтерес о історії і културу старых славяньскых народів. Особиту позорность придїляли історії, културї і языку. == Народны будителї == === Русиньскы === В половинї 19. стороча ся в [[Русины|Карпатьскых Русинів]] на [[Подкарпатя|Підкарпатю]] зачав процес «[[Русиньске народне оброджіня|народного оброджіня]]», котрый быв в тім часї сполочный про векшыну народів [[Середня Европа|середнёй]] і южной Европы. Карпаторусиньскы «будителї» ([[Александер Духновіч]], [[Александер Павловіч]], [[Адолф Добряньскый]], [[Александер Митрак|Александер Мітрак]], [[Иван Силвай|Іван Сілвай]] і далшы) были орґанічнов частёв російского пруду славянофілства. Споїли духовну і світьску інтеліґенцію края про културну і народну працу, дали єй найсилнїшый імпулз і напрям, заставили мадярізацію краю. Концём 19. стороча ся зачала конверзія на православіє меджі русиньскыма [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатоликами]] в [[США]] — тот рух вів священик [[Алексий Товт|Алексій Товт]]. === Чеськы === {{Неповна часть|чеськых будителях|курта}} Найстаршым проявом будительства было тзв. «[[Чеське народне оброджіня|чеське оброджіня]]» концём 18. стороча. === Словеньскы === Почас [[Словеньске народне оброджіня|формованя модерного словеньского народа]] ролю народных будителїв поступнї выконовали представителї бернолаковской, колларьско-гамуляковской, штуровской ґенерації, ґенерації тзв. матічного періоду і періоду звышеного мадярізачного утиску по австро-угорьскім вырівнаню (1867).<ref name=MES>{{Citation | newspaper = národní buditelia  | Editor-last1 = Vladár  | Editor-first1 = Jozef   | Editor-last2 = Beňko  | Editor-first2 = Ján  | Editor-last3 = Blech  | Editor-first3 = Richard  | Editor-last4 = Kováč  | Editor-first4 = Rudolf  | Editor-last5 = Takácsová  | Editor-first5 = Andrea  | Editor-last6 = Žišková-Moroňová  | Editor-first6 = Katarína | year = 1987 | title = Malá encyklopédia Slovenska : AŽ | issue = 1. | publication-place = Bratislava | publisher = [[:sk:VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied|VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied]] | page = 336 }}</ref><ref name=ES>{{Citation | newspaper = národní buditelia | year = 1980 | title = [[:sk:Encyklopédia Slovenska|Encyklopédia Slovenska : Súhrn poznatkov o minulosti a prítomnosti Slovenska]], IV. zväzok, N{{--}}Q | ussie = 1. | publication-place = Bratislava | publisher = [[:sk:VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied|VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied]] | page = 47 }}</ref> Їх дїятельство причіслёвали сферу політічну (напр. Жадости словеньского народа ({{lang-sk|Žiadosti slovenského národa}}), Меморандум народа словеньского ({{lang-sk|Memorandum národa slovenského}})), културно-умелецьку, научно-дослїдну (переважно языкознавство і історію), соціалну (напр. бой проти [[алкогол]]ізму через сполкы трезвости) і почас словеньского повстаня (1848–1849) ай воєньску область (добровольницькы выправы). В резултатї снагы народных будителїв было вытворїня сполочного штату з културным і етнічным близкым [[Чехы|чеськым народом]] в октобрї 1918 (взник [[Чеськословеньско|Чехословакії]]), в котрім здобыли [[Словаци]] можность слободного (културного, умелецького і под.) розвою і участи на політічнім жывотї. === Україньскы === {{Неповна часть|україньскых будителях}} == Референції == {{референції}} == Література == * ''Францев В. А.'' Очерки по истории чешского возрождения, Варшава, 1902; * Přehied československých dějin, dl. 1, Praha, 1958. * ''Koči J.'' Naše narodni obrození, Praha, I960 c91g8olyxw8n1ogo0w6h5uk0a0yojk1 Овес 0 23068 175394 164584 2026-10-26T01:21:01Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175394 wikitext text/x-wiki [[Файл:Avena fatua1.jpg|міні|''Avena fatua'']] '''Ове́с''' ({{Lang-la|Avéna}}) — [[Род (біолоґія)|род]] єднорочных [[Травы|травлянистых]] [[Ростлины|ростин]] фамілії Зернатї, авадь Мітлицёві (''Poaceae''), замыкаючый у собі знаємый вид — [[овес сїйный]], обробляємый в промысловых россягах як стравова і кормова ростина<ref>{{Cite web |url=http://www.plantsoftheworldonline.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:17560-1 |title=''Avena'' <small>L.</small> |work=Plants of the World Online |publisher=Kew Science |access-date=19.08.2021 |archivedate=17 лютого 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200217005219/http://www.plantsoftheworldonline.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:17560-1 }} {{Ref-en}}</ref>. == Ботаничный опис == [[Файл:Illustration Avena sativa0.jpg|міні|360x360пкс|Овес сїйный (''Avena sativa''). Ботанична ілустрація із книгы О. В. Томе ''Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz'', [[1885]]]] Дикі формы вівса, на роздїл від култівованых, мают попиля основы всьых зерен (''А. fatua'') авадь лем нижного зерна (''A. ludoviciana'') так звану підковку, учинену товщым концём нижної частины цвіткової лускы. У култівованых видів підковкы не є і основа зерновкы є на подобі рівної вадь злегка скосної площины. При дозріванї култівованый овес май стойкый проти обсыпаня.<ref>[https://crops.udau.edu.ua/assets/files/roslini-plodo/modul_2_2.pdf Міністерство аграрної політики України](по укр.) стр.14</ref> == Історія == [[Файл:Havreskjering_Fossheim_Lindahl.jpeg|міні|220x220пкс|Збираня вівса в [[Йольстер|Ёльстерї]] (Jølster), [[Норьско|Норвеґія]] [[1890]] рік. (Фото: Axel Lindahl / Норвезькый Музей історії културы)]] Пестованя вівса як зернової културы зачало ся дись 2500 років до [[Нашой еры|нашої еры]]. Точноє місто окултуреня незнаємоє, айбо в основному [[Археолоґ|археолоґы]] думают, що се удїялося у [[Выходна Европа|Выходній Европі]]. За часів [[Бронзова доба|бронзової добы]], коли [[Кінь|конї]] першый раз зачали хосновати ся ги тягло, овес зачав широко ся култивовати в [[Сїверна Европа|Сїверній]] тай [[Западна Европа|Западній Европі]], айбо такой у тот час ёго сїяня были практично відсутнї у реґіоні [[Середоморя]].<ref>[https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10390318 National Library of Medicine] (по анґл.)</ref> Як давно, так і типирь дись 95% вівса пестує ся для годованя [[Скотина|скотины]], і лем 5% для людського споживаня.<ref>[https://www.mafg.net/NewsDetail.aspx?NewsID=3601 Mafg.net] (по анґл.)</ref> Зерно вівса має дуже мало лїпковины, тому для выготовеня [[Хлїб|хлїба]] вно ниґда не хосновало ся.<ref>[https://www.cambridge.org/core/journals/british-journal-of-nutrition/article/oat-agriculture-cultivation-and-breeding-targets-implications-for-human-nutrition-and-health/F0596116E688E2DA41551C0141A592BA Cambridge University Press] (по анґл.)</ref> == Виды == Виды ростин, які култивуют ся: * ''Avena sativa''(овес сїйный)<ref>[https://web.archive.org/web/20250318101040/https://www.verywellhealth.com/oats-avena-sativa-4707610 How Eating More Oats (Avena Sativa) Can Benefit Your Health] (по анґл.)</ref> * ''[[Avena abyssinica]]'' (ефіопскый) * ''[[Avena byzantina]]'' * ''[[Avena nuda]]'' * ''Avena strigosa''&nbsp;<ref>{{Cite web |url=http://www.agronomy.uhi.ac.uk/html/blackoats_wheat.htm |title=Архівована копія |access-date=20 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110927213641/http://www.agronomy.uhi.ac.uk/html/blackoats_wheat.htm |archivedate=27 вересня 2011 }}</ref> === Дикый овес === * ''Avena barbata''&nbsp; * ''Avena brevis''&nbsp; * ''[[Avena maroccana]]''&nbsp; == Аґротехника == {| class="wikitable" border="1" style="float:right; clear:left;" ! colspan="2" |Дисять майгрубых держав<br /><br /> за пестованям вівса <br /><br /> 2005 (млн т) |- | [[Европска унія|Европська унія]] | align="right" |8.7* |- |{{RUS}} | align="right" |5.1 |- |{{CAN}} | align="right" |3.3 |- |{{USA}} | align="right" |1.7 |- |{{POL}} | align="right" |1.3 |- | [[Фіньско]] | align="right" |1.2 |- |{{AUS}} | align="right" |1.1 |- | [[Нїмецько|Нїмещина]] | align="right" |1.0 |- |{{BLR}} | align="right" |0.8 |- |{{CHN}} | align="right" |0.8 |- |{{UKR}} | align="right" |0.8 |- |'''Світ''' | align="right" |24.6 |- | colspan="2" |Дані Европської унії <br /><br /> замыкают у собі Польско, Фіньско <br /><br /> тай Німещину. |} [[Файл:OatsYield.png|ліворуч|міні|300x300пкс|Основнї днишнї раёны пестованя вівса]] Овес&nbsp;— култура уміреного клімату, невыбаглива до тепла. Насїня зачинат проростати при температурі 2-3&nbsp;°C. Оптімальнї для достаня всходів і процесу кущеня [[Температура|температуры]]&nbsp;— 15-18&nbsp;°C. Всходы вытримуют приморозкы до мінус 4-5&nbsp;°C. У фазі цвінутя і молочної вызрітости терпит від приморозків мінус 2&nbsp;°C. Оптималнї температуры під час дозріваня&nbsp;— 20-25&nbsp;°C.<ref>[https://agrotimes.ua/agronomiya/za-piznih-strokiv-sivby-oves-sylnishe-urazhuyetsya-hvorobamy Agrotimes.ua] (по укр.)</ref><ref>[https://www.libt.com.ua/crops/oats Libt.com.ua] (по укр.)</ref> Овес є май влаголюбным межи хлїбных зернатыми. Під час проростаня насїня втїгат 60-65% [[Вода|воды]] від свої масы.<ref>[https://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/16871-vesniana-sivba-zernovykh.html Агробізнес Сьогодні] (по укр.)</ref> == Зазначкы == {{Reflist}} == Жерела == * [https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=1190 Архівовано 22. децембра 2017 у Wayback Machine.] ''Avena'' на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільского ґаздїства США {{Ref-en}} [[Катеґорія:Ростлины]] psaaqbrjezmfn3mhjcc2moa9jz3qclh Сїверна Европа 0 23093 175386 157298 2026-10-26T01:19:38Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175386 wikitext text/x-wiki [[Файл:Northern-Europe-map-extended.png|міні|305x305пкс|Сїверна Европа.]] '''Сї́верна Евро́па''' — [[Політіка|політичный]] і [[Ґеоґрафія|ґеоґрафічный]] [[Регион|реґіон]] [[Европа|Европы]], що замыкат у собі [[Держава|державы]] [[Шкандінавія|Скандінавії]] тай межованї теріторії ([[Країна|країны]] тай [[Регион|реґіоны]]). Сїверный реґіон Европы має дакілько означень. Ужоє означеня описує Сїверну Европу ги теріторію на [[сївер]] від [[Юг|южного]] побережа [[Балтіцьке море|Балтіцького моря]], що розміщає ся приблизно на 54° сїверної ширины, а ширшоє означеня може ґрунтувати ся на инакых ґеоґрафічных факторах, такых гий [[клімат]] тай [[еколоґія]]. == Класіфікація == Єствуют всякі означеня Сїверної Европы, котрі усе замыкают у собі нордічні країни, часто брітанські островы тай балтіцькі країны, а даколи і [[Ґронсько|Ґренландію]]. === Ґеосхема ОЗН === [[Файл:Europe_subregion_map_UN_geoscheme.svg|міні|Субреґіони Европы за ґеосхемов [[ОЗН]].{{legend|#FF8080|[[Выходна Европа]]}}{{legend|#4080FF|Сїверна Европа}}{{legend|#00FF00|[[Южна Европа]]}}{{legend|#00FFFF|[[Западна Европа]]}}]] Ґеосхема [[ОЗН]] — се сістема, выпарцёвана Статістічным віддїлом ОЗН, котра роздїлят країны світу на реґіоналні тай субреґіоналні ґрупы на основі класіфікації кодованя M49. Роздїленя учинено для статістічного удобства і не предпокладає ниякых предположинь про політічну ци иншаку принадлежность держав авадь теріторій.<ref name="m49">{{Cite web |url=https://unstats.un.org/unsd/methodology/m49/ |title=UNSD — Methodology |work=unstats.un.org |access-date=17 червня 2019 }}</ref> У ґеосхемі ОЗН сякі державы класіфікуют ся як Сїверна Европа:<ref name="m492">{{Cite web |url=https://unstats.un.org/unsd/methodology/m49/ |title=UNSD — Methodology |work=unstats.un.org |access-date=17 червня 2019 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://esa.un.org/unpp/definition.html |title=World Population Prospects Population Database |access-date=8 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100420040243/http://esa.un.org/unpp/definition.html |archivedate=20 квітня 2010 }}</ref>: * {{GBR}} ** [[Гернсі]] ** [[Джерсі]] ** [[Остров Мен]] * {{flag|Данія}} ** [[Фаєрьскы островы|Фарерскі островы]] * {{flag|Естонія}} * {{flag|Ірландія}} * {{flag|Ісландія}} * {{flag|Латвія}} * {{flag|Літва}} * {{flag|Норвеґія}} ** {{flagicon|Норьско}} Свальбард і Ян-Маєн *  {{flag|Швеція}} *  {{flag|Фінландія}} ** {{ALA}} == Свойскі рисы == Сїверна Европа має выгідноє економіко-ґеоґрафічноє положиня, якоє становит ся такыми рисами: * границя із [[Западна Европа|Западнов]] тай [[Выходна Европа|Выхіднов]] [[Европа|Европов]]; * выхід до морів [[Атлантічный океан|Атлантічного]] ([[Балтіцьке море|Балтіцького]], [[Северне море|Сїверного]] Норвезького) тай [[Северный ледовый океан|Сїверно-Ледовитого]] [[Океан|океану]] (Ґренландьского тай Баренцового); * розміщеня на перерізованї значущых морськых і авіаційных маґістралів межи [[Европа|Европов]] і [[Северна Америка|Сївернов Америков]]; * сусїдство на южных кордонах із высокорозвитыми державами [[Европска унія|Европскої унії]]. Ушиткі країны є членами [[ОЗН]]; Данія, Швеція, Фінландія, Латвія, Літва і Естонія – члены [[Европска унія|ЄС]]; Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвеґія тай Швеція – члены [[НАТО]]. == Клімат == Клімат переважно [[Морськый клімат|морськый]] (Cfb), [[Влажный контіненталный клімат|влажный контіненталный]] (Dfb), [[Субарктичный клімат|субарктічный]] (Dfc і Dsc) і [[Тундра|тундровый]] (ET). == Ґеоґрафія == Теріторія почасти гориста, включно з сїверными [[Вулканічны островы|вулканічными островами]] Ісландія тай Ян-Маєн, а ищи горськоє западноє побережа, [[Шкоция|Шкоцію]] тай [[Скандінавія|Скандінавію]]. [[Ґолфстрім|Ґольфстрім]] ходь лем незначущо вплыват на клімат ушиткого реґіону. Із [[Запад|запада]] клімат мінят ся від морського до морського-субарктічного. На [[Сївер|сївері]] тай у центрови Сїверної Европы клімат звычаём субарктічный авадь арктичный, а на [[Выход|выходї]] клімат переважно субарктічный і уміреный/ контіненталный. Так само, як і клімат, і реліф, в реґіонови мінят ся ростинность, з рідков тундров на сїверови тай высокыми горами, [[Тайґа|бореалными лїсами]] в сїверено-выходных і централных реґіонах, уміренов смеречинов і умірено широколистяными [[Лїс|лїсами]], що ростут на югови, западови тай выходови. == Язык == [[Ґерманьскы языкы|Ґерманські языкы]] широко поширинї в сївернїй Европі, причом їхня голуза — [[скандінавські языкы]], є майпоширинїшов ґрупов языків на [[Фаєрьскы островы|Фаєрськых островах]] ([[Фаєрскый язык|фаєрськый]])<ref>[https://web.archive.org/web/20210816183723/https://www.faroeislands.fo/arts-culture/language/ Faroeislands.fo]</ref>,  в [[Ісландія|Ісландії]] ([[Ісландьскый язык|ісландськый]])<ref>[https://web.archive.org/web/20171011124402/https://eng.menntamalaraduneyti.is/media/MRN-pdf/Icelandic-Language-Act-tr-260711.pdf Icelandic Language Act]</ref>, [[Данія|Данії]] ([[Даньскый язык|данськый]]), [[Норвеґія|Норвеґії]] ([[Норьскый язык|норськый]])<ref>[https://web.archive.org/web/20140203190655/http://www.sprakrad.no/Tema/Fakta/ sprakradet.no]</ref>  і [[Швеція|Швеції]] ([[Шведьскый язык|шведськый]])<ref>[https://web.archive.org/web/20140920233246/http://www.xn--sprkfrsvaret-vcb4v.se/sf/fileadmin/PDF/Parkvall_spraakstatistik.pdf Parkvall spraakstatistik]</ref>. [[Выходноґерманські языкы|Выходноґерманськый]] [[анґліцькый язык]] є майпоширинішым першым языком на [[Джерсі]]<ref>[https://web.archive.org/web/20191221081233/https://www.gov.je/Leisure/Jersey/Pages/Profile.aspx Facts about Jersey]</ref>, [[Гернсі]], [[Остров Мен|острові Мен]], [[Велика Брітанія|Споєному кралёвстві]] тай [[Ірьско|Ірсько]]<ref>[https://web.archive.org/web/20201102173300/http://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/countries/uk.shtml BBC]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20201102173300/http://www.bbc.co.uk/languages/european_languages/countries/uk.shtml A short history of Ireland]</ref>. [[Балтійсько-фінські языкы|Фінські языкы]], зокрема [[Фіньскый язык|фінськый]] тай [[Естоньскый язык|естонськый]], є майпоширинїшыми першыми языками [[Фінландія|Фінландії]]<ref>[https://web.archive.org/web/20230104021948/https://www.sprakinstitutet.fi/sv/om_sprak/sprak_i_finland Språk i Finland]</ref> тай [[Естонія|Естонії]]<ref>[https://web.archive.org/web/20230104021948/https://www.sprakinstitutet.fi/sv/om_sprak/sprak_i_finland Estonica.org -- The Estonian Language] </ref> відповідно. [[Літовскый язык|Літовська]] тай [[Лотіськый язык|латвійськый]], є майпоширинїшыми языками [[Літва|Літвы]]<ref>https://web.archive.org/web/20230104021935/https://osp.stat.gov.lt/statistiniu-rodikliu-analize/?hash=ea516958-db7e-431f-931e-0f42e7f9e6bc&portletFormName=visualization#/</ref> тай [[Латвія|Латвії]]<ref>https://web.archive.org/web/20171011121119/http://www.vvk.lv/index.php?sadala=129&id=389</ref>. На Брітанськых островах говорят дакількома [[Кельтські языкы|кельтськыми]] языками, включно з [[Бритські языкы|бритонськым]], [[Валлійськый язык|валлійськым]] тай [[Ґелськый язык|ґелськый]]<ref>https://web.archive.org/web/20220920200715/https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000187026/PDF/187026eng.pdf.multi</ref>. == Зазначкы == [[Катеґорія:Регионы Европы]] 05nq4erz1ep03gfqk8gpr15xga93hdh Апотема 0 23100 175358 170529 2026-10-26T00:51:55Z Flipdot 23893 175358 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} [[File:Apothem of hexagon.svg|thumb|Апотема реґуларного шістьуголника]] [[File:Апофема пирамиды.TIF|thumb|250px|<math>SO</math> — высота<br><math>SF</math> — апотема<br><math>OF</math> — радіус круга вписаного до підставы]] '''Апотéма''' ({{lang-el|ἀπόθεμα}}) є ґеометрічне понятя дефіноване двома способами:<ref>''[https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;4007604 apotema]'', [w:] ''[[:pl:Encyklopedia PWN|Encyklopedia PWN]]'' [online], [[:pl:Wydawnictwo Naukowe PWN|Wydawnictwo Naukowe PWN]] [accessed 2021-10-14].</ref> * в планіметрії: радіус круга вписаного до реґуларного многоуголника. * в стереометрії: апотема реґуларной піраміды є высота бічной стїны. == Дізайны == Кедь є довжка стороны реґуларного многоуголника ''a'', потім є довжка апотемы: * [[триуголник]] – <math>\frac{a\sqrt3}{6}</math> * [[квадрат]] – <math>\frac{a}{2}</math> * [[пятьуголник]] – <math>\frac{a}{2\sqrt{5-2\sqrt5}}</math> * [[шестьуголник]] – <math>\frac{a\sqrt3}{2}</math> * [[вісемуголник]] – <math>\frac{a}{2}(1+\sqrt2)</math> == Референції == {{Переклад|pl|Apotema|69236408}} {{reflist}} kbo7w130bkznr0b99d9y6i6f1bvgo7y Южна Европа 0 23102 175377 157331 2026-10-26T01:17:27Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175377 wikitext text/x-wiki [[Файл:SouthernEurope-DarkBlue.png|праворуч|міні|250x250пкс|Державы Южної Европы.]] '''Южнá Евро́па''' — южный [[реґіон]] [[Европа|Европы]]. Вна ищи знаєма як '''Середомо́рска Евро́па''' ці '''Середземномо́ря''', тому що її [[ґеоґрафія]] опредїлена [[Середоземне море|Середоземным морём]]. Понятя Южної Европы замыкают усобі даякі авадь ушиткі сї [[Держава|державы]] тай реґіоны: [[Албанія]], [[Андора]], [[Боснія і Герцеґовина]], [[Болгарія]], [[Хорватія]], [[Ціпрус|Кіпр]], [[Ґібралтар]], [[Ґреція]], юг [[Італія|Італії]], [[Малта]], [[Монако]], [[Чорна Гора]], [[Сѣверна Македония|Сїверна Македонія]], [[Портуґалія]], [[Сан Маріно|Сан-Маріно]], [[Сербія]], [[Словенія]], юг [[Франція|Франції]], [[Іспанія]], [[Турція]] (Выходна Тракія) і мікродержава [[Ватікан]].<ref>{{Cite web |url=https://www.fao.org/3/Y1997e/y1997e0z.htm |title=Global Forest Resources Assessment 2000 - Chapter 30. Southern Europe |date=2000 |publisher=Food and Agriculture Organization of the United Nations |access-date=2021-11-26 }}</ref> [[Файл:Mediterranean_Sea_16.61811E_38.99124N.jpg|міні|Ґеографічными тай етнокултурными границями Южної Европи є Піренеї, [[Алпы]] тай [[Балкан (верхы)|Балканьскі горы]] на сївері тай [[Середоземне море|Середоземноє море]] на югови.]] Южна Европа розміщує ся на трёх [[Полуостров|полуостровах]], росположеных на краёви юга Европы. Се Піренейскый полуостров, Апеніньскый полуостров і [[Балканскый полуостров|Балканьскый полуостров]].<ref>{{Cite web |url=https://www.nationalgeographic.org/encyclopedia/europe-physical-geography/ |title=Europe: Physical Geography |date=4 січня 2012 |publisher=[[National Geographic Society]] |access-date=21 лютого 2022 |quote=Europe's main peninsulas are the Iberian, Italian, and Balkan, located in southern Europe }}</ref> Всї три полуостровы замкнутї від другої Европы высокыми горскыми хребтами, відповідно [[Піренеї|Піренеямы]], [[Алпы|Алпами]] тай [[Балкан (верхы)|Балканьскыми горами]]. Розміщиня сьых полуостровів у сердцї Середоземного моря, а ищи их горскый реліф застачают їм всякі тіпы [[Клімат|клімата]] (головным образом [[Субтропичный середоземноморскый клімат|субтропичный середоземноморскый]]) від другого части [[Контінент|контінента]].<ref>{{Cite web |url=https://www.esa.int/ESA_Multimedia/Videos/2012/07/Mediterranean_sea-surface_temperature |title=Mediterranean sea-surface temperature |date=2012 |publisher=ESA |access-date=2021-11-19 }}</ref> == Ґеоґрафія == Ґеоґрафічно Южна Европа є южнов частёв [[Европа|Европского контінента]]. Се опредїлиня є відносным, хотя в основному базує ся на історії, културі, [[Клімат|кліматови]] тай [[Флора|флорі]], які є общыми для всёго реґіону. Южну Европу мож родїлити на три субреґіоны: * Піренейскый полуострів і прилеглї островы '''(Южно-Выходна Европа)''' ** Балеарскі островы ([[Іспанія]]) ** Піренейскый полувостров *** [[Андора]] *** Алта-Сарданья ([[Франція]]) *** [[Ґібралтар]] ([[Велика Брітанія]]) *** [[Портуґалія]] (контінентална ) *** [[Іспанія]] (контінентална) ** Східні Піренеї (Франція) * Італія (ґеоґрафічный реґіон) '''(Южно-Централна Европа)''' ** Приморскі Алпы ([[Франція]]) ** Апенінскый полуостров *** Централна Італія *** Сан-Маріно *** Юг [[Італія|Італії]] *** [[Ватікан]] ([[Свята Столиця|Святя Столиця]]) ** Корсіка ([[Франція]]) ** Горіція ([[Італія]]) ** Островна Італія *** [[Сардінія]] *** Сіцілія ** Істрія ([[полуостров]]) *** Анкаран ([[Словенія]]) *** Істрійска жупанія ([[Хорватія]]) *** Ізола ([[Словенія]]) *** Копер ([[Словенія]]) *** Муджа ([[Італія]]) *** Піран ([[Словенія]]) *** Сан-Дорліго-делла-Валле ([[Італія]]) ** [[Малта]] ** [[Монако]] ** Сїверна Італія *** Сїверно-выходна Італія *** Сїверно-западна Італія ** Тічино ([[Швайц]]) ** Трієст ([[Італія]]) * '''Южно-Выходна Европа''' ** [[Балканскый полуостров|Балканьскый полуостров]] *** [[Албанія]] *** [[Боснія і Герцеґовина]] *** [[Болгарія]] *** [[Хорватія]] (юг) *** [[Турція|Туреччина]] (Выходна Тракія) *** [[Ґреція]] *** [[Косово]] *** [[Чорна Гора|Чорна гора]] *** [[Сѣверна Македония|Сїверна Македонія]] *** [[Румуньско|Румунія]] (Сїверна Добруджа) *** [[Сербія]] (Централна Сербія) *** [[Словенія]] (сїверно-выходна часть) ** [[Хорватія]] (сїверна часть контінена тай прибережнї островы) ** [[Ціпрус|Кіпр]] ** [[Молдавия|Молдава]] ** [[Румуньско|Румунія]] (уднукашня часть) ** [[Словенія]] (сїверно-выходна часть) ** [[Сербія]] ([[Войводина]]) == Класіфікація == === Ґеосхема ОЗН === [[Файл:Europe_subregion_map_UN_geoscheme.svg|міні|Субреґіоны Европы за ґеосхемов [[ОЗН]].{{Legend|#00FF00|Южна Европа}}{{Legend|#FF8080|[[Выходна Европа]]}}{{Legend|#4080FF|[[Сїверна Европа]]}}{{Legend|#00FFFF|[[Западна Европа]]}}]] Ґеосхема ОЗН — се сістема, выпрацёвана Статістичным віддїлом ОЗН, яка роздїлят країны світу на реґіоналнї тай субреґіоналнї ґрупы на основі класіфікації кодованя M49. Роздїлиня учинено для статістичного удобства і не предпокладає ниякых предположень про політичну ци иншаку приналежность держав авадь територій.<ref name="m49">{{Cite web |url=https://unstats.un.org/unsd/methodology/m49/ |title=UNSD — Methodology |work=unstats.un.org |access-date=17 червня 2019 }}</ref> == Общі відомостї == До Южної Европи належат 10 країн і 1 зависима теріторія — [[Ґібралтар]] (владаня [[Велика Брітанія|Великої Брітанії]]). Особливість реґіона — розміщеня туй майменшої за площов державы [[Ватікан]], теріторія котрого є 44 [[га]], і майдавнёї републікы — [[Сан Маріно|Сан]] [[Сан Маріно|Маріно]]. Майже 10% площи реґіона припадат на островы у [[Середоземне море|Середземному морі]] і [[Атлантічный океан|Атлантіци]]: [[Сіцілія]], [[Сардінія]], [[Крета]], [[Кіпр]], [[Малта]], [[Мадейра]], [[Балеарські островы|Балеарські]], [[Азорські островы|Азорські]], [[Канарські островы]] і т.д. Середземноморська природа, вплыв моря условили притомность у ґаздїстві реґіона, [[Традіції|традіціях]] і [[Култура|културі]] народів многых сполных рис<ref>[http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/ekonomichna_geografija_zarubizhnikh_krajin/zagalni_vidomosti_pro_region_pivdenna_evropa/64-1-0-863 '''Загальні відомості про регіон Південна Європа''']</ref>. == Економіко-ґеоґрафічноє положеня == Важнов особливістёв країн Южної Европы, котрі розміщинї на півостровах і островах Середземного моря, є то, що вшиткі вни сут на головных морськых путях із [[Европа|Европы]] до [[Азія|Азії]], [[Африка|Африкы]] тай [[Австралія (контінент)|Австралії]], а [[Іспанія]] і [[Портуґалія]] — щи до [[Северна Америка|Сїверної]] тай [[Южна Америка|Южної Америкы]]. Ушиткі країны (кроме Ватікана) загортают ся в состав [[ОЗН]], а май великі — члены [[НАТО]] тай [[Европска унія|Европської Унії]]. == Зазначкы == * [https://web.archive.org/web/20100724181312/http://www.eyeonsoutherneurope.com/Eye_On_Southern_Europe/SE_Nations.html Просвітницький проєкт «Eye on Southern Europe»] * {{Книга |автор=José María Magone |часть= |місто= |год=2003 |том= |сторінок=327 |isbn=0275977870 }} * {{Книга |автор=Martin Baldwin-Edwards,Joaquín Arango |часть= |місто= |год=1999 |том= |сторінок=272 |isbn=0714649252 }} * {{Книга |автор=Klaus Eder,Maria Kousis |часть= |місто= |год=2001 |том= |сторінок=410 |isbn=0792367537 }} [[Катеґорія:Регионы Европы]] 74lz36iii8pnuybkub86upwbkndqwet Gmail 0 23117 175370 156998 2026-10-26T01:14:25Z Flipdot 23893 removed [[Category:Статя написана верьховинськым діалектом]] using [[Help:Gadget-HotCat|HotCat]] 175370 wikitext text/x-wiki [[Файл:Gmail icon (2020).svg|міні|Лоґо сервіса (2020–днесь)]] '''Gmail''' (від '''Google Mail''', {{IPA2|ˈdʒiːˌmeɪl}}, ''«джіме́йл»'')&nbsp;— бесплатна служба [[Електронічна пошта|електронної пошты]] від америцької компанії Google. Дає доступ до поштовых ладичок через [[вебовый інтерфейс]] і за протоколами SMTP, IMAP. Gmail зачав робити [[1. апріль|1.]]&nbsp;[[1. апріль|апрїля]] [[2004]].&nbsp;року. До того для учиненя поштової ладичкы треба было достати позваня від владїтеля другої поштової ладичкы Gmail, авадь, для жителїв [[Споєны Штаты Америцькы|США]], підтвердити особу через SMS. Типирь реґістрація слободна для жителїв многых [[Країна|країн]]. Сервіс понукат 15&nbsp;ґіґабайтів дискового міста на письма и вкладеня: сись обсяг стало наростав з [[1. апріль|1.]]&nbsp;[[1. апріль|апрїля]] [[2005|2005.]]&nbsp;року, коли на чисть рочницї запуска службы, доступный обсяг было примножено з 1&nbsp;ҐБ до 2&nbsp;ҐБ. Сись анонс допроважовав ся обіцянков, що Google бде примножовати предагаємый хоснователям обсяг, докы тот не досягне теоретичного предїла. Типирь у Google кажут, ож наростаня бде ся дїяти, докы в них не кінчит ся місто на их серверах.<ref>https://dbpedia.org/page/Gmail</ref><sup>[''[https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Verifiability#Wikipedia_and_sources_that_mirror_or_use_it круговоє цитованя]'']</sup> Много функцій Gmail покладено на браузерному [[Язык проґрамованя|языкови проґрамованя]] JavaScript, що дає незвычайнї для вебовго окруженя возмогы, такі ги поступок команд із клавіатуры, обновеня сторонкы без переладованя (технолоґія AJAX). Gmail є єдным з май популарных поштовых сервісів в [[Інтернет|інтернетови]], на [[2020]].&nbsp;рік він числив 1,8&nbsp;млрд хоснователїв.<ref>{{Cite web |title=Number of Active Gmail Users 2019 & 2020: Statistics, Demographics, & Usage |url=https://financesonline.com/number-of-active-gmail-users/ |work=Financesonline.com |date=2020-04-20 |access-date=2021-04-21 |language=en |archivedate=21 квітня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210421164913/https://financesonline.com/number-of-active-gmail-users/ }}</ref><ref>{{Cite web |title=50 Gmail Statistics That Show How Big It Actually Is In 2021 |url=https://techjury.net/blog/gmail-statistics/ |work=TechJury |date=2019-03-25 |access-date=2021-04-21 |language=en-US |archivedate=21 квітня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210421045031/https://techjury.net/blog/gmail-statistics/ }}</ref> Меншу популарність мают Yahoo! Mail (225 млн)<ref>{{Cite web |title=Yahoo Mail aims at emerging markets and casual users, launches versions for mobile web and Android Go |url=https://social.techcrunch.com/2018/06/19/yahoo-mail-go/ |work=TechCrunch |access-date=2020-07-20 |language=en-US }}</ref> тай AOL.<ref>{{Cite web |title=Meet the People With the AOL Email Addresses |url=https://onezero.medium.com/meet-the-people-with-the-aol-email-addresses-c28f2163f8d |work=Medium |date=2019-04-15 |access-date=2020-07-20 |language=en |first=Charlotte |author=West |archivedate=20 липня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200720112443/https://onezero.medium.com/meet-the-people-with-the-aol-email-addresses-c28f2163f8d }}</ref> == Особливостї == У прирівнянї з тыми поштовыми вебовыми сервісами, що уже стали стандартными, Gmail понукає ряд особливостий і полїпшинь. * '''Проглядання обговорень.''' Gmail слїдит окремі «обговореня»&nbsp;— зачаткову оповістку з ланцком відповідий на нёго. * '''15 ґіґабайт''' діскового простора для листів. Айбо, розмір єдного листа, що достає ся вадь відсылає ся, не може перевышати 25 меґабайтів. Усї оповісткы електронної пошты, а ищи прикапчанї файлы, в тому числови усё то, що нахожує ся у роздїлах «Спам» і «Кошар» всокочувут ся на [[Google Діск|Google Діскови]]. Кідь місто в хранилищови кінчит ся, то оповісткы, що были адресованї вам, відпровадят ся назад вісылателёви. Обы достати більше міста, мож авадь стерти лишнї файлы, авадь купити доповнителный простор.<ref>{{Cite web |url=https://support.google.com/drive/answer/6374270#drive_space |title=Clear Google Drive space & increase storage - Google Drive Help |work=support.google.com |language=en |access-date=2017-07-15 |archivedate=24 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160924054848/https://support.google.com/drive/answer/6374270#drive_space }}</ref> * '''Автовсокоченя'''. При едітованёви оповісткы пару раз на минуту дїє ся автоматичноє всокоченя «начеркової» копії. * '''Розвитый список контактів'''. Для каждого собисїдника годнї класти ся [[фотоґрафія]], адресы і мобілнї номера. * '''Комбінації клавіш'''. Приспішают роботу із додатком. * '''Приміта намісто фасцікла'''. Листы не заносят ся у фасціклы, а дїлят ся по катеґоріях, які хоснователь може доповнёвати і міняти. * '''Гляданя по обсягу листів'''. Дозволят прудко находити лист за ключовыми словами. * '''Філтрованя від спама.''' * '''Підпора всякых языків'''. * '''Підтримка RSS'''. Дякуючи їй мож читати листы через другі RSS-клієнты, наприклад, з сторонок гляданковых сайтів msn.com, yahoo.com і самого google.com. * '''Замонтована орфоґрафічна провірка'''. * '''Замонтованый чет'''. Оповісткы годнї доставляти ся не лем через поштовых протоколів, а й через протокол jabber, дякуючи чому хоснователї можут [[Сістема моменталної мінянкы оповістками|міняти ся моменталными оповістками]]. * '''Відголошеня відправленя оповісток'''. Сервіс дає возмогу відголосити відправленя вже загнаного електронного листа, сися функція доступна в плынї 6 секунд послїдь відправленя.<ref>{{Cite web |title=Send or unsend Gmail messages - Computer - Gmail Help |url=https://support.google.com/mail/answer/2819488?co=GENIE.Platform=Desktop&hl=en |work=support.google.com |access-date=2020-07-08 |archivedate=10 липня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200710203844/https://support.google.com/mail/answer/2819488?co=GENIE.Platform=Desktop&hl=en }}</ref> Кнопка відголошеня відпавленя появлят ся в нижному лївому кутови браузера.<ref>{{Cite web |title=The Best Way to Unsend Email in Gmail, Outlook, Yahoo |url=https://www.getmailbird.com/the-best-way-to-unsend-email/ |work=Mailbird |date=2020-05-04 |access-date=2020-07-08 |archivedate=11 липня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200711055253/https://www.getmailbird.com/the-best-way-to-unsend-email/ }}</ref> == Одкликаня == * [https://mail.google.com Gmail] {{Webarchive|url=https://wayback.archive-it.org/all/20060603071537/https://www.google.com/accounts/ServiceLogin?service=mail&passive=true&rm=false&continue=https%3A%2F%2Fmail.google.com%2Fmail%2F%3Fui%3Dhtml%26zy%3Dl&ltmpl=yj_wsad&ltmplcache=2|date=3. юн 2006}} == Зазначкы == [[Катеґорія:Пошта]] [[Катеґорія:Службы Google]] pw3bwtsaahs8zobi8kb7704lrwfnq9i Хоснователь:Halajkovič 2 23884 175312 171127 2026-10-25T20:48:57Z Halajkovič 33393 175312 wikitext text/x-wiki {{userboxtop|}} {{Babel|uk|ru-5|rue-4|sk-2|cs-1|rsk-1|pl-0,5}} {{Userbox |id= [[Файл:Wikipedia-logo-v2-rsk2.svg|40px]] |id-c = #FFF |info = {{Тот хоснователь|m}} має свою '''[[:rsk:Хаснователь:Halajkovič|властну сторінку]]''' на [[Паноньско-русинська Вікіпедія|паноньскій-русиньскій Вікіпедії]] |info-c = #f6f6f6 |border-c = #bbb }} {{Userbox |id= [[Файл:Wikipedia-logo-for-Ukraine.png|40px]] |id-c = #FFF |info = {{Тот хоснователь|m}} має свою '''[[:uk:Користувач:Halajkovič|властну сторінку]]''' на [[Україньска Вікіпедія|україньскій Вікіпедії]] |info-c = #f6f6f6 |border-c = #bbb }} {{Вікідоволенка}} {{userboxbottom}} == Вступ == {{Цитат|Вшыткы люде ся родять слободны і рівны в достойности ай в правах. Суть обдарованы розумом і совістёв і мають ся к собі поводити в духу братства.|[[Орґанізація споєных народів]]|[[Універзална декларація людьскых прав]], статя 1}} {{Цитат|И луна вѣдь обыкновенно дѣлается въ Гамбургѣ; и прескверно дѣлается. Удивляюсь, какъ не обратитъ на это вниманіе Англія. Дѣлаетъ ее хромой бочаръ, и видно, что дуракъ, никакого понятія не имѣетъ о лунѣ... Оттого мы не можемъ видѣть своихъ носовъ, ибо они всѣ находятся въ лунѣ.|[[Николай Гоголь]]|„Записки сумасшедшего“}} '''Halajkovič''' (по пряш.-русин. [[МФА|[ɦalaɪ̯koˈvʲit͡ʃ]]], по укр. [[МФА|[ɦɑˈlɑjkɔʋɪt͡ʃ]]], по рос. [[МФА|[ɡɐˈlajkəvʲɪt͡ɕ]]]) є хоснователь русиньской Вікіпедії. Кедь мате даякы вопросы, напиште мі на і-мейл або на [[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|діскусну сторінку]]=) == Статї == (Ставом к 31. авґуста 2026) === Написаны статї === {| class="wikitable" style="width: 60%;" ! Сімбол !! Статя |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Б''' | [[Босняци]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Д''' | [[Деціметер]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''К''' | [[Клем Толей]] |- | [[Косонь]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''М''' | [[Максім Марцінкевіч]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Н''' | [[Нежеґоль (ґрупа)]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''О''' | [[Округлый стіл Русинів Словеньска]] |- | rowspan="5" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''П''' | [[Пляцок]] |- | [[Пневмослон]] |- | [[Поледіця]] |- | [[Прапор меджіславяньского языка]] |- | [[Пріквел]] |- | rowspan="4" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''C''' | [[Сербохорватьскый язык]] |- | [[Список русиньскых етнічных мен у Мадярьску]] |- | [[Список смартфонів з операчнов сістемов Android]] |- | [[Список русиньскых сел на Словеньску]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''У''' | [[Умелый язык]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Q''' | [[Quod licet Iovi, non licet bovi]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''R''' | [[Rhodesians Never Die]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''U''' | [[Undertale Yellow]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''1''' | [[1.Kla$]] |} === Переписаны статї === {| class="wikitable" style="width: 60%;" ! Сімбол !! Статя |- | rowspan="5" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''А''' | [[Абрагамовцї (окрес Бардеёв)]] |- | [[Абрагамовцї (окрес Кежмарок)]] |- | [[Абрановцї]] |- | [[Адідовцї]] |- | [[Андріёва]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Б''' | [[Білоруськый язык]] |- | [[Бєл (окрес Требішов)]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''В''' | [[Велатіцька култура]] |- | [[Выходославяньскы языкы]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Г''' | [[Гей, Славяне]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Д''' | [[Дрогобич]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Є''' | [[Єзерско]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''З''' | [[Забитый в бої]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''І''' | [[Ігляны]] |- | [[Інґушскый язык]] |- | rowspan="3" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''К''' | [[Кральовство Италия]] |- | [[Корньске языкове партнерство]] |- | [[Културне общество Русинів Румунії]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Л''' | [[Ліхтенштайн]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''М''' | [[Меджіславяньскый язык]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Н''' | [[Наріча]] |- | rowspan="6" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''П''' | [[Петро Медвідь]] |- | [[Полата]] |- | [[Польска гімна]] |- | [[Премєр Казахстану]] |- | [[Придавникы]] |- | [[Пряшівска Русь]] |- | rowspan="3" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Р''' | [[Російскый язык]] |- | [[Русиньска Вікіпедія]] |- | [[Русиньска оброда]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''С''' | [[Список країн і теріторій, де є анґліцькый язык урядным языком]] |- | [[Суха]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Т''' | [[Тімур Муцураєв]] |- | [[Тоґо]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''У''' | [[Україньскый язык]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Х''' | [[Хум]] |- | style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Ч''' | [[Чеченьска републіка Ічкерія]] |- | rowspan="2" style="text-align: center; font-size: 150%;" | '''Ш''' | [[Швейцарія]] |- | [[Штефан Сухый]] |} kpc1jtexo3msq6tt6ijtmtpp53fqltk Сызрань 0 24378 175333 174028 2026-10-25T23:48:41Z Halajkovič 33393 +50 одтїнків недержавных языків 175333 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Сы́зрань''' ([[Російскый язык|рус.]] ''Сызрань'') — [[Місто|варош]] у [[Самарська область|Самарськӱв области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Сызранськый район|Сызранського района]]. {{Місто|аґломерація=Сызранська}} == Історія == [[Місто|Варош]] быв основаный у [[1683]] році, ге [[кріпость]]. [[Місто|Варош]] удносив ся до [[Сызранська засічена черта|Сызранської засіченої черты]]. У [[1876]] році быв зъединеный из [[Вязьма|Вязьмов]] [[Желѣзниця|желізным путём]]. == Знамі родакы == * [[Зон, Борис Вулфович|Зон Борис Вулфович]] ([[1898]]—[[1966]])&nbsp;— театралный режисер и [[Педагог|педаґоґ]] * [[Островськый, Аркадій Илліч|Островськый Аркадій Илліч]] ([[1914]]—[[1967]])&nbsp;— советськый композитор-гудак * [[Іонова, Наталія Илльӱвна|Іонова Наталія Илльӱвна]] (* [[1986]])&nbsp;— російська спӱвачка, бӱлш знама ге Глюк'OZA * [[Павлов, Валерій Анатоліёвич|Павлов Валерій Анатоліёвич]] (* [[1986]])&nbsp;— російськый фотьбаліст, полузащитник. * [[Скрипко, Игорь Сергіёвич|Скрипко Игорь Сергіёвич]] (* [[1991]])&nbsp;— [[актер]] театра и кіно. * [[Песков, Александр Василёвич|Песков Александр Василёвич]] (* [[1965]])&nbsp;— актер театра и кіно. == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20160704171435/http://www.adm.syzran.ru/ Адміністрація варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080405073315/http://samgd.ru/syzran/80/ Сторінка Думы варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20200727055226/http://www.lib.syzran.ru/ Централізована бібліотечна система варошського округа Сызрань] {{Ref-ru}} * [http://syzran-small.net/index.php?go=Page&id=3 Історія Сызрани] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20071224224249/http://www.samaratrans.info/SYZRAN/index.php Всьый общественный транспорт Сызрани] {{Ref-ru}} * [http://syzran-small.net/ Сайт за варош Сызрань] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20080115183552/http://www.syzraninfo.ru/ Сизранський інформаційний портал] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20051211170251/http://www.info.syzran.ru/ Сызрань-ИНФО] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20230508113513/http://www.tltnews.ru/weather/sizran.php Погода в Сизрані] {{Ref-ru}} * [http://heraldicum.narod.ru/russia/subjects/towns/syzran.htm Історія герба Сизрані]{{Dead link|date=липень 2019}} {{Ref-ru}} * [http://www.syzran-small.net/index.php?go=Pages&in=view&id=37 Карта-схема міста] {{Ref-en}} * [http://www.syzran-small.net/index.php?go=Pages&in=view&id=250 Схема транзитного руху через місто] {{Ref-en}} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Сызрань]] [[Катеґорія:Основаны 1683]] {{Стыржень}} rhaleuvkasadgjz4ydh9c1n3eqn8lws Прапор меджіславяньского языка 0 24390 175359 170622 2026-10-26T00:55:02Z Flipdot 23893 175359 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} [[Image:Flag of Interslavic.svg|thumb|left|Прапор меджіславяньского языка]] [[Image:Vojtěch_Merunka_and_Jan_van_Steenbergen_at_CISLa_2018.jpg|thumb|Прапор почас другой меджіславяньской конференції о меджіславяньскім языку, 2018]] '''Прапор меджіславяньского языка''' ({{lang-isv|Хоругва меджусловјанского језыка / Horugva medžuslovjanskogo jezyka}}) є головным і найчастїше хоснованым сімболом [[Меджіславяньскый язык|меджіславяньского языка]]. Є діоґонално роздїленый на штири поля єднакой великости, граніцї меджі котрыма мають форму лежачого ([[Андріївскый хрест|Андріївского]]) хреста, а обсягує славяньскы фарбы (синїй, білый і червеный), як ай жовтый,<ref>{{cite book |last=Meyer |first=Anna-Maria |title=Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets |publisher=University of Bamberg Press |year=2014 |isbn=978-3-86309-233-7 |pages=265–266 |language=de}}</ref> представлюючі "новы" языкы, як [[Україньскый язык|україньскый]], кашубскый і слезьскый. Одношіня прапора є 2:3 (дві єдиніцї высоты на три єдиніцї довжкы), хоць даколи ся тыж обявує в формі квадрата (1:1). Тоты штири триуголникы мож інтерпретовати як стрїлкы указуючі до самого центру: міста, де ся меджі [[Славяньскы языкы|славяньскыма языками]] находить меджіславяньскый. Прапор быв предложеный так, жебы быв простый, привітный, фаребный і унікатный, але єдночасно несе правилны конотації і не вызерать як жадный екзістуючій народный або політічный прапор. То, же штучны языкы мають прапоры – часто припоминаючі штатны прапоры – мають довгу традіцію. В роцї [[1905]] першый світовый конґрес есперанта встановив зелено-білый прапор языка [[есперанто]], розвинутый уж в роцї [[1893]]. Много пізнїшых проєктів має тыж прапоры, напр. ідо, новіал, інтерлінґва, словіло і доконця волапюк. Прото было лоґічно, же люде занимаючі ю ся меджіславяньскым языком тыж зачали думати о прапорї. Сучасный меджіславяньскый прапор вывинули в роцї [[2006]] членове „Словиански форум“ про славяньскый язык; по дакількых неуспішных спроб створити прапор, котрый бы выражав натуралістічный характер языка, ю предложыв член з тогдышнёй Македонії, днесь называной [[Северна Македонія|Северной Македонії]]. Кедь ся славяньскый і новославяньскый злучіли до днешнёго меджіславяньского, автоматично ся став ёго прапором. == Референції == {{референції}} == Вонкашнї одказы == * [http://steen.free.fr/interslavic/flags.html The Interslavic flag]. * [https://udrugamsk.hr/ ŠTO JE MEĐUSLAVENSKI JEZIK?] ''Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї [https://incubator.wikimedia.org/wiki/Wp/isv/Horugva_med%C5%BEuslovjanskogo_jezyka Horugva medžuslovjanskogo jezyka] на меджіславяньскій Вікіпедії во вікі-інкубаторї'' [[Катеґорія:Меджіславяньскый язык]] p2mhaaz1vc3eyn2zgci668c7c50qkfx Undertale Yellow 0 24410 175401 173693 2026-10-26T01:22:52Z Halajkovič 33393 +переписаня вступу 175401 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Інфобокс відеогра | назва = Undertale Yellow | образ = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | опис = Лоґо гры | вывоярь = Team Undertale Yellow | выдаватель = [[Game Jolt]] | жанер = [[ролёва відеогра]], [[пригоды]] | платформа = [[Microsoft Windows]] | датум_выданя = 9. децембра 2023 | режім = Гра єдного грача | язык = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | режісер = MasterSwordRemix | сценаріста = Pippy V<br>MasterSwordRemix<br>AWildDaydreamer | проґраматор = Spasco<br>MysteryRacer | умелець = AWildDaydreamer<br>Fireburn02<br>Gaziter<br>Emmalume | композітор = MasterSwordRemix<br>MyNewSoundtrack<br>NoteBlock<br>Figburn<br>GlitchedPie<br>emBer<br>DYLZAL | мотор = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' (скорочено — '''UTY''') є безплатна фанушиковска [[ролёва відеогра]], котру вывинув тім „Team Undertale Yellow“ на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]] і котра была выдана [[9. децембра]] [[2023]] на платформі [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]].<ref name="80lv">{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> Проєкт є неофіціалным сюжетным [[пріквел]]ом к інді грї <nowiki>„</nowiki>[[Undertale]]<nowiki>“</nowiki> од [[Тобі Фокс]]а. Вывой гры під веджінём режісера, сценаріста і композітора MasterSwordRemix зачав зо згодов Тобі Фокса в роцї 2016 і тырвав майже вісем років за участи веце як двадцятёх вывоярїв.<ref name="pcgamesn_nelson" /><ref name="igromania">{{Cite web|url=https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|title=Фанаты Undertale выпустили игру-приквел после более 7 лет разработки — Игромания|lang=ru|author=Kuleshova|first=Ekaterina|website=Igromania|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|url-status=live}}</ref> Подїї гры ся одограють во світї Undertale і розповідать передісторію шестой особы, котра впала до Підземля монштрів – дїтяти меном Кловер зо жовтов душов, котра втїлює рису „Справедливости“.<ref name="80lv" /> При покусї найти пять незнамых людей і вернути ся на поверьх ся протаґоніста вдяка засягу Квітика дістане на дотеперь незнаму трасу і путує новыма областями Підземля на дорозї к замку краля Асґора. Герный процес заховує ходову боёву сістему з елементами „bullet hell“ і сістему моралных рїшень меджі забиванём і змилованём монштрів, што становлює далшый вывой сюжету і веде к єдному з трёх концїв – невтралному, паціфістічному або ґеноцідному. По выданю сі гра выслужыла позітівны одзывы од крітіків ай грачів за герный процес, сюжет і оріґіналный саундтрек з 135 композіціями.<ref name="pcgamesn_nelson" /><ref name="utdr_music" /> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезній підземній країнї повній монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Асґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа [[Небінарный род|недефінованого поглавя]]<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і [[револвер]]. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (бой), ACT (дїя), ITEM (предметы) і MERCY (змилованя), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одограють во свїтї [[Undertale]], де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Асґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьх. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Асґора. Таксамо дозволює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской ґарды. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Асґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на [[кіцуне]] і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і обышов конфронтацій з Асґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна мора в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Паціфістічный конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху „UG Apartments“ ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Асґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне змилованя ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Ґеноцідный конець === Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без змилованя“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В „Steamworks“ постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душі. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Асґора міцным лучом выстрїленым зо своёй душі. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой і выданя == {{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016<ref>{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}</ref>|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}} Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творець гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).<ref>{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}</ref> Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.<ref>{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}</ref> Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма вывоярями.<ref name="igromania" /> Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,<ref>{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}</ref> гра была наконець выдана 9. децембра 2023.<ref>{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}</ref> == Музика == {{Listen | filename = UTY A Mothers Love sample.ogg | title = „A Mother's Love“ | description = Урывок з композіції „A Mother's Love“ (MasterSwordRemix, emBer) з фінале гры паціфістічного конця, котрый ілуструє споїня японьской фолклорной естетікы, чіптуну і сімфонічного року.<ref name="utdr_music" /> | pos = right | type = music }} Музичный допровод гры Undertale Yellow ся став єдным з найрозсяглїшых компонентів проєкту і быв высоко оцїненый крітіками ай грачами за автентічне приданя штілу оріґіналной гры [[Тобі Фокс]]а в комбінації з новыма жанровыма елементами.<ref name="pcgamesn_nelson">{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|access-date=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> Комплетный офіціалный саундтрек („Undertale Yellow OST“), котрый вышов сучасно з выданём гры 9. децембра 2023 на платформах [[Game Jolt]] і [[YouTube]], обсягує 135 композіцій з цїлковов довжков веце як три годины (приближно 3 годины і 2 минуты).<ref name="utdr_music">{{Cite web|url=https://utdr.hsmusic.wiki/album/undertale-yellow-soundtrack/|title=Undertale Yellow Soundtrack|website=UTDR Music Wiki|language=en|access-date=2026-10-18}}</ref><ref>{{Cite AV media|url=https://www.youtube.com/watch?v=dlUeM4kT9ho|title=Undertale Yellow OST (FULL)|author=Undertale Yellow Official|date=2023-12-09|publisher=YouTube|language=en|access-date=2026-10-18}}</ref> Архів раннёй демо верзії гры („Undertale Yellow Demo OST“) обсяговав лем 17 композіцій, з котрых векшына была пізнїше переграта або розшырена про фіналове выданя.<ref name="heypoor_int">{{cite interview|author=MasterSwordRemix|interviewer=Kenny McKee|title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow|work=Hey Poor Player|date=2016-12-09|url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/|access-date=2024-01-19|language=en}}</ref> === Композіторы і процес творїня === Головным композітором і музичным ведучім проєкту быв сам творець і режісер гры під псевдонімом MasterSwordRemix, котрый зложыв переважну векшыну ключовых мотівів.<ref name="heypoor_int" /> Головный корїнь музичного тіму творили штири композіторы: MasterSwordRemix, MyNewSoundtrack, NoteBlock і Figburn.<ref name="utdr_music" /> Далшы композіції і аранжманы про єднотливы містности і биткы створили музиканты GlitchedPie, emBer і DYLZAL.<ref name="utdr_music" /> Окрем того ся в грї хосновала класічна композіція в жанрї реґтайму „The Entertainer“ од америцького композітора [[Скотт Джоплін|Скотта Джопліна]], управена до ретро штілу.<ref name="utdr_music" /> При роботї над саундтреком авторы хосновали оріґіналны звуковы банкы (''soundfonts'') класічных 16-бітовых конзол (переважно [[Super Nintendo Entertainment System|SNES]], як наприклад ''EarthBound'' і ''Chrono Trigger'', як ай сінтетізатора Roland SD-90 і плаґіну SGM), котры у своїй добі хосновав Тобі Фокс при компонованю музикы к грї Undertale.<ref name="heypoor_int" /> Такый приступ дозволив досягнути плавный звуковый переход меджі оріґіналныма композіціями і фанушиковскым пріквелом. === Музичный штіл і сістема лейтмотівів === Подобно як в оріґіналній грї є музика в Undertale Yellow поставена на комплексній сістемі [[лейтмотів]]ів, де суть мелодії вязаны к конкретным поставам, містностям або сюжетным концептам і міняють своє темпо і тоналность в залежности од контексту сцены. <ref name="utdr_music" /> Централным мотівом цїлой гры є тема „Justice“ („Справедливость“), котра втїлює жовту душу герной поставы Кловера: по першыраз звучіть на образовцї „Game Over“, пізнїше ся єднак переплїтать до десяток далшых композіцій, включно фіналовых биток.<ref name="utdr_music" /> Жанрово саундтрек споює класічный чіптун і орхестралну електроніку з выразныма мотівами вестернів (в штілї музикы [[Енніо Морріконе]]), акустічнов ґітаров, устнов гармоніков, банджом, маріачі і індустріалным металом: * '''Темны руїны і Сновдін''', вызначують ся меланхолічным, коморным звуком з хоснованём орґану, чембалы і дзвінків (наприклад тема биткы з Далвом „Forlorn“ або тема Мартлет „Protocol“).<ref name="utdr_music" /> * '''Дюны і Дикый выход''', актівно хоснують естетіку Дикого западу, акустічны ґітары, духовы інштрументы і рітмы латиньскоамерицькой музикы (композіції „Vigorous Terrain“, танечна тема Ел Байладора „DANZA“, як ай тема дуелы зо Старло „Showdown!“).<ref name="utdr_music" /> * '''Steamworks''', переходить до жанру індустріалной електронікы, сінтвейву і брейкбіту з хоснованём скресленых сінтетізаторів і роботицькых звуковых ефектів (переважно головна тема містности „Meltdown“ і боёва тема робота Аксіса „Guns Blazing“).<ref name="utdr_music" /> Композіторы удїлили особливу позорность дінамічным змінам музикы в залежности од выбраного конця: * В „невтралнім концї“ є фіналовый дуел в підсвідомости Кловера з Квітиком спроваджаный псіходелічнов композіціёв „BEST FRIENDS FOREVER“ і серіёв шестёх експеріменталных треків під сполочнов назвов „specimen:“ („patchworked“, „organic“, „clay“, „paper“, „polygonal“, „mechanical“). Кажда з них радікално мінять жанер (од тяжкого індустріалу і ембіенту аж по брейккор) сінхронізовано зо змінов візуалного штілу фаз боса.<ref name="utdr_music" /> * В „паціфістічнім концї“ є кулмінаціёв штирифазова фіналова битка з Церобов за допроводу композіції „A Mother's Love“ (од MasterSwordRemix і emBer), котра споює традічны японьскы інштрументы (шакугачі, кото) з електрічнов ґітаров, лейтмотівами родины Кецукане і темов „Hopes and Dreams“ з оріґіналной гры.<ref name="utdr_music" /> Заключна штириминутова орхестрална тема заключных тітулків „Undertale Yellow“ (авторы NoteBlock і MasterSwordRemix) споює 14 главных лейтмотівів вшыткых реґіонів і постав гры до єдиной сімфонічной сюіты.<ref name="utdr_music" /> * В „ґеноціднім концї“ („без змилованя“) суть штандартны боёвы мотівы замінены похмурным, скресленым треком „Enemy Retreating“, котрого темпо і вышка тону ся поступно міняють в залежности од ліквідації монштрів в каждій містности. Бої з фіналовыма босами спроваджають аґресівны композіції в штілї геві металу і електронічного гардкору: „Trial By Fury“ (проти Церобы), „END OF THE LINE_“ (проти Аксіса), як ай двойфазова тема биткы зо зенітовов формов Мартлет (Зеніт Мартлет) – „Remedy“ (авторы DYLZAL і MyNewSoundtrack) і „Retribution“ (авторы MasterSwordRemix і Figburn).<ref name="utdr_music" /> === Споры о авторьскы права === Кедьже значна часть з 135 композіцій албуму Undertale Yellow обсягує прямы реміксы або інтерполації мелодій Тобі Фокса з оріґіналной гры Undertale (переважно варіації композіцій „Fallen Down“, „Enemy Approaching“, „Snowdin Town“ ці „His Theme“), курто по выданю взник публічный конфлікт тыкаючій ся ліценцованя музикы.<ref name="gamesradar_ostler">{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be "supported at every opportunity" amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|language=en}}</ref> Зачатком януара 2024 ґенералный директор музичного выдавательства [[Materia Collective]] Себастіан Волф (котрого сполочность управлює авторьскы права к саундтреку Undertale) публічно обвинив тім Team Undertale Yellow з порушіня ліценчных условій. Конфлікт ся выострив із-за того, же хоць сама гра была дістрібуована цїлком задарьмо, саундтрек быв награный на стрімовы платформы (конкретно Spotify і Apple Music) і зарабляв на YouTube без здобытя комерчной механічной ліценції на композіції з перевзятыма мотівами.<ref name="gamesradar_ostler" /><ref>{{Cite web|last=Chalk|first=Andy|date=2024-01-08|title=Toby Fox defends Undertale Yellow devs in dispute with music publisher, makes $20,000 charity donation to settle the matter|url=https://www.pcgamer.com/toby-fox-defends-undertale-yellow-devs-in-dispute-with-music-publisher-makes-dollar20000-charity-donation-to-settle-the-matter/|website=PC Gamer|language=en|access-date=2026-10-18}}</ref> Волф зачав публічно пожадовати од вывоярїв, жебы опубліковали пріватну корешпонденцію з Тобі Фоксом в роцї 2016, в котрій тот удїлив поволїня на вывой пріквелу, і грозив заблокованём проєкту.<ref name="gamesradar_ostler" /> До сітуації особно засягнув Тобі Фокс, котрый на соціалных сїтях опубліковав подробне выголошіня. Крітізовав дїї директора Materia Collective як „міморядно непрофесіоналны“ і підкреслив, же творїня фанушиків бы ся мало підпоровати при каждій можности і публічный тиск на фанушиковскых вывоярїв є неприятельный.<ref name="gamesradar_ostler" /> Єдночасно Фокс высвітлив, же поволїня з року 2016 ся тыкало самой гры, не комерчного продажу реміксів на плаченых платформах. З цїлём мірово вырїшыти юрідічный спор Тобі Фокс поволив тіму Team Undertale Yellow, жебы саундтрек вольно охабив на вшыткых платформах, причім предложыв, жебы средства з монетізації (і єдночасно пожертвовав властну суму у вышцї 20 000 америцькых доларів) были переведжены на хосен харітатівной орґанізації [[AbleGamers]], котра помагать грачам з інвалідностёв.<ref name="gamesradar_ostler" /> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Фанушиковскы модіфікації == === Undertale: Red & Yellow === Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій. Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red & Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня патернів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red & Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани спін-оф. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным. К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.<ref>{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red & Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> === Deltarune Yellow === Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых спін-офів. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.<ref name="gj_dy">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.<ref>{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).<ref>{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP). Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.<ref name="gj_dy" /> === Undertale: New Hope === Значным проєктом, котрый узко повязаный з комунітов „Undertale Yellow“, є розсягла модіфікація „Undertale: New Hope“ од вывоярьского тіму „Hopes & Dreams“.<ref name="yt_hnd">{{Cite web |url=https://www.youtube.com/@HnD_official |title=Hopes&Dreams Team Official - About |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Історічно тот проєкт взник як духовный наступця іншой знамой модіфікації „Undertale: Bits and Pieces“,<ref>{{Cite web |url=https://www.reddit.com/r/Undertale/comments/1h4apki/did_you_guys_know_about_undertale_new_hope/ |title=Did you guys know about undertale new hope? |publisher=Reddit |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> але пізнїше переріс до самостатного повноцїнного ремейку оріґіналной гры Тобі Фокса. Главнов ідеёв проєкту є глубока візуална і герна модернізація: вывоярї перекреслюють спрайты, актуалізують музичный допровод і радікално мінять сістему інтерфейсів, чім створюють унікатны візуалны окружіня про розлічны містности.<ref name="gj_aug25">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/p/dev-log-23-august-2025-memaf6sa |title=Dev-log (23 August 2025) - Undertale: New Hope |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Окрем того модіфікація заваджать новы механікы атак про розлічны виды збрани (напр. балетны топаночкы або панвічку) у формі самостатных мінігер.<ref name="gj_nov25">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/p/dev-log-25-november-2025-cyp3kxkf |title=Undertale: New Hope – devlog of November 2025 |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Найвекшым значінём про фанушиків UTY є єднак то, же вывоярї „New Hope“ офіціално узнали подїї „Undertale Yellow“ за канонічны у рамках свого герного весміру і орґанічно зачленіли історію поставы Кловер і жовтой душі до цїлкового лору.<ref name="yt_hnd" /> Інтереснов технічнов властностёв проєкту є інтеґрована сістема контролї піратства, котра на приступ к повному обсягу вымагать ліценцовану копію оріґіналной гры [[Undertale]], іншак ся гра перепне до обмедженого демо режіму.<ref name="gj_aug25" /><ref name="gj_nov25" /> В сучасности ся модіфікація находить у фазї актівного вывоя і єдночасно ся приспособлює про роботу на мобілных пристроях з операчнов сістемов Android.<ref name="gj_nov25" /> Авторы ся реґуларно дїлять новинками тыкаючі ся ставу вывоя посередництвом вывоярьскых денників на платформі Game Jolt.<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/Undertale_New_Hope/802619 |title=Undertale: New Hope |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] qq0p4r5p6hyk43lxk5sdb1gb5uf82r9 175402 175401 2026-10-26T01:23:04Z Halajkovič 33393 +мала корекція 175402 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Інфобокс відеогра | назва = Undertale Yellow | образ = [[Файл:Undertale Yellow vector logo on black borders.svg|250px]] | опис = Лоґо гры | вывоярь = Team Undertale Yellow | выдаватель = [[Game Jolt]] | жанер = [[ролёва відеогра]], [[пригоды]] | платформа = [[Microsoft Windows]] | датум_выданя = 9. децембра 2023 | режім = Гра єдного грача | язык = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] | режісер = MasterSwordRemix | сценаріста = Pippy V<br>MasterSwordRemix<br>AWildDaydreamer | проґраматор = Spasco<br>MysteryRacer | умелець = AWildDaydreamer<br>Fireburn02<br>Gaziter<br>Emmalume | композітор = MasterSwordRemix<br>MyNewSoundtrack<br>NoteBlock<br>Figburn<br>GlitchedPie<br>emBer<br>DYLZAL | мотор = GameMaker Studio }} '''Undertale Yellow''' (скорочено — '''UTY''') є безплатна фанушиковска [[ролёва відеогра]], котру вывинув тім „Team Undertale Yellow“ на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]] і котра была выдана [[9. децембра]] [[2023]] на платформі [[Game Jolt]] про [[Microsoft Windows]].<ref name="80lv">{{Cite web|date=2023-12-11|title=Fan-Made Free-to-Play Undertale Prequel Has Been Released|url=https://80.lv/articles/fan-made-free-to-play-undertale-prequel-has-been-released/|accessdate=2023-12-21|website=80.lv|language=en}}</ref> Проєкт є неофіціалным сюжетным [[пріквел]]ом к інді грї <nowiki>„</nowiki>[[Undertale]]<nowiki>“</nowiki> од [[Тобі Фокс]]а. Вывой гры під веджінём режісера, сценаріста і композітора MasterSwordRemix зачав зо згодов Тобі Фокса в роцї 2016 і тырвав майже вісем років за участи веце як двадцятёх вывоярїв.<ref name="pcgamesn_nelson" /><ref name="igromania">{{Cite web|url=https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|title=Фанаты Undertale выпустили игру-приквел после более 7 лет разработки — Игромания|lang=ru|author=Kuleshova|first=Ekaterina|website=Igromania|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://www.igromania.ru/news/133465/fanatyi-undertale-vyipustili-igru-prikvel-posle-bolee-7-let-razrabotki/|url-status=live}}</ref> Подїї гры ся одограють во світї Undertale і розповідать передісторію шестой особы, котра впала до Підземля монштрів – дїтяти меном Кловер зо жовтов душов, котра втїлює рису „Справедливости“.<ref name="80lv" /> При покусї найти пять незнамых людей і вернути ся на поверьх ся протаґоніста вдяка засягу Квітика дістане на дотеперь незнаму трасу і путує новыма областями Підземля на дорозї к замку краля Асґора. Герный процес заховує ходову боёву сістему з елементами „bullet hell“ і сістему моралных рїшень меджі забиванём і змилованём монштрів, што становлює далшый вывой сюжету і веде к єдному з трёх концїв – невтралному, паціфістічному або ґеноцідному. По выданю сі гра выслужыла позітівны одзывы од крітіків ай грачів за герный процес, сюжет і оріґіналный саундтрек з 135 композіціями.<ref name="pcgamesn_nelson" /><ref name="utdr_music" /> == Грательность == Undertale Yellow є ролёва гра, котра хоснує подобны герны механікы як Undertale. Грач овладать поставу, котра ся очухать в Підземлї, величезній підземній країнї повній монштрів. Подобно як в Undertale, грач дослїджує розлічны міста, стрїчать ся з множством постав і рїшать гаданкы на дорозї к замку краля Асґора. Окрем знамых локацій і постав зо свого передходцю гра понукать много оріґіналных реґіонів і монштрів. Окрем того быв захованый концепт, подля котрого діалоґы і обтяжность гры прямо залежать од рїшінь грача – забити або змиловати монштрів, з котрыма ся стрїчать. Єдным з ключовых роздїлів меджі гров Undertale Yellow і єй передходцём є герна постава, особа [[Небінарный род|недефінованого поглавя]]<ref>{{Cite web|last=MasterSwordRemix|date=2023-12-01|title=Clover as well as frisk/chara will be asexual/they/them?|url=https://www.tumblr.com/undertale-yellow/735532411639791616/clover-as-well-as-friskchara-will-be|website=Tumblr|language=en-US}}</ref> меном Кловер, котра втїлює черту „Справедливости“. На роздїл од гры Undertale, де сі постава може вольно міняти выбаву, Кловер всягды носить ковбойскый капелюх і [[револвер]]. То до істой міры мінять механіку выбавы, протоже теперь грач не мінять збраню або панцірї, але розлічны тіпы муніції і додатків на посилнїня атакы ай обороны. Окрем того мать Кловер можность бігати по підземнім свїтї за помочі клавесы „Shift“ або „X“, тогды як постава в Undertale може лем ходити. Почас свого путованя грач бере участь в ходовых битках з монштрами. Почас ходу противника грач овладать малым сердцём, котре представлює душу Кловера, жебы обышов атаку тіпу „bullet hell“. Дакотры бої з босами вводять дочасны режімы, котры мінять рух і способности душі. Кедь грач програть з босом, може то дораз скусити зась на образовцї Game Over. Во своёму ходу сі грач може выбрати з можности FIGHT (бой), ACT (дїя), ITEM (предметы) і MERCY (змилованя), з котрых кажда фунґує подобно як в грї Undertale. Кедь є уж зволена можность FIGHT (БОЙ), намісто звычайного указовача вдарїню ся обявить терч на стрїльбу і грач мусить стиснути ґомбічку в істім часї, жебы міг овладати способованя шкоды. == Сюжет == Подїї гры Undertale Yellow ся одограють во свїтї [[Undertale]], де были монштры увязнены під горов Ебот по поражцї во войнї проти людей. Асґор, краль монштрів, назберав пять зо семох людьскых душ потребных на подоланя барьєры ведучой на поверьх. Історія зачінать, кедь ся Кловер, людьске дїтя, лїзе на гору, жебы знайти пять страченых людей. По скоку до Підземля, кралёвства монштрів, стрїчать сочувствованого монштра меном Торіел. В містности з выпиначами єден з выпиначів в гаданцї ся ламать і пошле Кловера до Темных руїн. Теперь, кедь є постава сама, стрїчать Квітика, мудру квітку, котра му давать оглядом герных механік і рекомендує поставі Кловер, жебы ся выдав на дорогу до замку Асґора. Таксамо дозволює му выужыти свою рїшытельность на уложіня гры і записаня проґресу в потребній точцї. При путованю Підземлём Кловер дослїджує розлічны локаліты і стрїчать ся з многыма монштрами. В Темных руїнах постава стрїчать вампірьского монштра меном Давл, з котрого дому веде дорога до лїса Сновдіна. По опущіню Руїн стрїчать Кловер Мартлет, птаха члена Кралёвской ґарды. Кловер хоснує Мартлетів плїт на путованя зо Сновдіна до Хотленда, локаліты найблизшой к замку Асґора. Зражка з перепонов їх лемже одшмарить до пустынных Дюн. В містї під назвов Дикый выход постава стрїчать Старло, містьского шеріфа зо звіздами на голові, і Церобу, монштра подобного на [[кіцуне]] і Старлого приятеля з дїтства. Почас побытю там ся грач дізнав о умертім мужови Церобы, Чуджінови, і їх дївкы Канако, причім послїдня счезнула. Кловер поразить Старла в бою і потім ся дістане до опущеного поднику знамого як „Steamworks“, де жыє неприятельскый робот меном Аксіс. Кловер мусить через нёго пройти, жебы ся дістати до Хотленда. Каждый монштер, котрый ся обявить почас дорогы, вступить до боя з грачом і дає му на выбер: забити або змиловати. === Невтралный конець === Історія гры ся одвивать в залежности од того, як грачі справують стрїтнутя з монштрами. Рїшіня забити дакотрых, але не вшыткых монштрів веде к „невтралному“ концю. По проходжены Steamworks і перемозї над роботом Аксіс в дуелї єден на єдного дістане Кловер лист од Мартлет, жебы ся стрїтили на даху UG Apartments в Хотлендї. Там предложе Кловерови, жебы зістав в Підземлї і обышов конфронтацій з Асґором. Кедь ся Кловер майже сугласить, Квітик їх обох забє, розъяреный тым, же ёго план дістати cя ку кралёви провалив. Розкрытём своєй правдивой формы Квітик признавать, же быв свідком того, як грач зістав або умерав в Підземлї в каждій попереднїй часовій лінії. Жебы змінити ход своєй історії, Квітик перепнув выпинач в Руїнах перед приходом Кловера. В Кловеровій голові ся одогровать ночна мора в подобі серії босів, кедь ся Квітик покушать ёго людьску душу. Лемже ся наконець Квітикови тот бой омерзить; з одкликанём ся на Кловерове одмітнутя вздати ся, верне часову лінію на повный зачаток в надїї, же постава досягне лїпшый конець в далшім покусї, і гра нагле кончіть, чім ся завершує цікл сюжету. === Паціфістічный конець === Рїшіня не забити жадного з монштрів веде к „паціфістічному“ концю. Цероба розкрывать, же єй дївка Канако „схалїла“ до комы а єй тїло ся находить в лабораторії кралёвской ученкынї Алфіс в Хотлендї. Твердячі, же є то найскорша дорога, Цероба спроваджать Кловера через Steamworks; вєдно поступують локаціёв і мірно поразять робота Аксіс. Обявить ся Старло, котрый спохыбнює Церобіны мотівы, нашто вна в паніцї утїче і несвідомо опустить Кловера. Кедь Кловер і Мартлет дослїджують єй дім, розкрывать Чуджінів покус створити серум, котрый посилнює душу монштра, з помочі душы людей і „бос монстра“, чім розкрывать Церобін план привести дївку к розуму з помочі Кловеровой душі. По стрїтнуты на даху „UG Apartments“ ся Кловер і Мартлет выдавають до Нового дому, де ся находять Цероба і Старло. Цероба, котра зразила до замлїтя двох далшых монштрів, атаковать протаґоніста в послїднїм бої. Cпоминкы Церобы почас биткы указують, же Канако упала до депресії потім, што пересвідчіла Церобу, жебы на нёй выпробовав серум. По поражцї од Кловера Цероба безнадїйно падать і просить Кловера, жебы ю добив. Кедь грачі забють Церобу, Старло выразить свою неволю проти поставы, як лем одыйде, а Мартлет одпроваджовать Кловера до тронной салы замку; гра кончіть тым, же Асґор сі в резултатї биткы возьме людьску душу. В другім концї Церобіне змилованя ю підбурює, жебы выразила жалость над своїма дїями, як ся змірить з ґрупов; гра кончіть тым, же Кловер ся вырїшив пожертвовати свою душу, жебы міг помочі ослободити монштрів. В такім припадї є по тітулках мож бачіти сцену, в котрій Далв, Мартлет, Старло і Цероба шмарять Кловерів капелюх і револвер на плоти в Вотерфоллї, котра на концї вымітує предметы на складку. Тот конець робить фанушиковскый пріквел канонічным Undertale, протоже в будучности найдуть ковбойскый капелюх і порожнїй піштоль на складцї одпаду іншы поставы гры. === Ґеноцідный конець === Забитя каждого монштра, з котрым мож боёвати, головно посередництвом ґріндінґу, веде к концю „Ґеноціда“ або „Без змилованя“. Кедьже протаґоніста ся ставать штораз крутїшым і аґресівнїшым, історія гры набывать темны тоны. По знічіню вшыткых неприятелїв в Руїнах Кловер вымусить Мартлет утечі, нашто ся постава сама сїдать на плїт до Дюн. В Дюнах Кловер в дуелї на смерть застрїлить Старла і забє Церобу, кедь ся та покушать помстити за свого приятеля. В „Steamworks“ постава терорізує робота Аксіс, як го зничіть силным выстрїлом зо свого револвера. На даху UG Apartments ся Мартлет з помочі серуму з лабораторії Алфіс перемінить на міцне бытя і покусить ся заставити Кловера. Потім, як Мартлет помре і розтопить ся в резултатї бочных ефектів серуму, Квітик ся видимо розгнївать на грача за ёго дїї, але трафунком розкрыть своє прагнїня вкрасти людьскы душі. Вдяка новій силї Кловер блокує способность Квітика захранити ся, чім перекрыть ёго утїк, і забє го. По вступі до тронной салы замку Кловер моментално поразить Асґора міцным лучом выстрїленым зо своёй душі. Гра кончіть тым, же Кловер абсорбовать душу краля і перекрочіть барьєру з пятёма захраненыма людьскыма душами. Взглядом на крутость подїї того конця є єдиный, котрый є цалком незлучітельный з каноном Undertale. == Вывой і выданя == {{Цитат збоку|Содержанье=Гра „Undertale“ іншпіровала многых к створїню дачого чудесного і тото не є выняток. По першім проходжіню гры „Undertale“ єм лежав в постели і тота ідея мі пришла практічно трафунково. Здало ся мі, же вшыткы детайлы перфектно ся збігли, і так єм ся пустив до роботы, одразу як то было можне.|Заглавье=MasterSwordRemix 2016<ref>{{cite interview |author=MasterSwordRemix |interviewer=Kenny McKee |title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow |work=Hey Poor Player |date=2016-12-09 |url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |access-date=2024-01-19 |archive-date=2024-01-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240120024429/https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/ |url-status=live }}</ref>|Заглавье долов = 1 |Полога=right|width=500px}} Вывой гры „Undertale Yellow“ зачав по тім, што [[Тобі Фокс]], творець гры „Undertale“, дав к нїй згоду по контактї з тімом Team Undertale Yellow. Вывой гры тырвав практічно вісем років (точнїше 7 років і 10 місяцїв).<ref>{{Cite news|title=Undertale Fan Prequel is Almost Done|author=Sullivan|first=Kean|url=https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|website=Game Rant|date=2022-01-19|access-date=2023-12-15|lang=en|archive-date=2023-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20231215175556/https://gamerant.com/undertale-yellow-fan-prequel/|url-status=live}}</ref> Гра, створена на моторї [[GameMaker|GameMaker Studio]], была выдумана писателём і складателём MasterSwordRemixom. Офіціално ознамлїня о нїй ся обявило в апрілї 2016 вєдно з трейлером „Soonish“ з невстановленым датумом выданя.<ref>{{YouTube|id=Vru1B9snXoo|title=Undertale Yellow (Official Reveal Trailer)|lang=en}}</ref> Почас вывоя ся к тіму вывоярїв Undertale Yellow придало дакілько аніматорів, малярїв, складателїв і сценарістів, чім ся наконець створив тім з веце як двадцятёма вывоярями.<ref name="igromania" /> Хоць ся спочатку плановало выданя в зимі 2022,<ref>{{Cite web|url=https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|title=Undertale Fan Prequel Six Years In The Making Almost Done, Looks Fantastic|lang=en|author=Fahey|first=Mike|website=[[Kotaku]]|date=2022-01-18|access-date=2023-12-12|archive-date=2023-12-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231212063120/https://kotaku.com/undertale-fan-prequel-six-years-in-the-making-almost-do-1848375747|url-status=live}}</ref> гра была наконець выдана 9. децембра 2023.<ref>{{YouTube|id=pr4OTPFtLrA|lang=en|title=Undertale Yellow Launch Trailer}}</ref> == Музика == {{Listen | filename = UTY A Mothers Love sample.ogg | title = „A Mother's Love“ | description = Урывок з композіції „A Mother's Love“ (MasterSwordRemix, emBer) з фінале гры паціфістічного конця, котрый ілуструє споїня японьской фолклорной естетікы, чіптуну і сімфонічного року.<ref name="utdr_music" /> | pos = right | type = music }} Музичный допровод гры Undertale Yellow ся став єдным з найрозсяглїшых компонентів проєкту і быв высоко оцїненый крітіками ай грачами за автентічне приданя штілу оріґіналной гры [[Тобі Фокс]]а в комбінації з новыма жанровыма елементами.<ref name="pcgamesn_nelson">{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|access-date=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> Комплетный офіціалный саундтрек („Undertale Yellow OST“), котрый вышов сучасно з выданём гры 9. децембра 2023 на платформах [[Game Jolt]] і [[YouTube]], обсягує 135 композіцій з цїлковов довжков веце як три годины (приближно 3 годины і 2 минуты).<ref name="utdr_music">{{Cite web|url=https://utdr.hsmusic.wiki/album/undertale-yellow-soundtrack/|title=Undertale Yellow Soundtrack|website=UTDR Music Wiki|language=en|access-date=2026-10-18}}</ref><ref>{{Cite AV media|url=https://www.youtube.com/watch?v=dlUeM4kT9ho|title=Undertale Yellow OST (FULL)|author=Undertale Yellow Official|date=2023-12-09|publisher=YouTube|language=en|access-date=2026-10-18}}</ref> Архів раннёй демо верзії гры („Undertale Yellow Demo OST“) обсяговав лем 17 композіцій, з котрых векшына была пізнїше переграта або розшырена про фіналове выданя.<ref name="heypoor_int">{{cite interview|author=MasterSwordRemix|interviewer=Kenny McKee|title=Interview: MasterSwordRemix of Undertale Yellow|work=Hey Poor Player|date=2016-12-09|url=https://www.heypoorplayer.com/2016/12/09/interview-masterswordremix-of-undertale-yellow/|access-date=2024-01-19|language=en}}</ref> === Композіторы і процес творїня === Головным композітором і музичным ведучім проєкту быв сам творець і режісер гры під псевдонімом MasterSwordRemix, котрый зложыв переважну векшыну ключовых мотівів.<ref name="heypoor_int" /> Головный корїнь музичного тіму творили штири композіторы: MasterSwordRemix, MyNewSoundtrack, NoteBlock і Figburn.<ref name="utdr_music" /> Далшы композіції і аранжманы про єднотливы містности і биткы створили музиканты GlitchedPie, emBer і DYLZAL.<ref name="utdr_music" /> Окрем того ся в грї хосновала класічна композіція в жанрї реґтайму „The Entertainer“ од америцького композітора [[Скотт Джоплін|Скотта Джопліна]], управена до ретро штілу.<ref name="utdr_music" /> При роботї над саундтреком авторы хосновали оріґіналны звуковы банкы (''soundfonts'') класічных 16-бітовых конзол (переважно [[Super Nintendo Entertainment System|SNES]], як наприклад ''EarthBound'' і ''Chrono Trigger'', як ай сінтетізатора Roland SD-90 і плаґіну SGM), котры у своїй добі хосновав Тобі Фокс при компонованю музикы к грї Undertale.<ref name="heypoor_int" /> Такый приступ дозволив досягнути плавный звуковый переход меджі оріґіналныма композіціями і фанушиковскым пріквелом. === Музичный штіл і сістема лейтмотівів === Подобно як в оріґіналній грї є музика в Undertale Yellow поставена на комплексній сістемі [[лейтмотів]]ів, де суть мелодії вязаны к конкретным поставам, містностям або сюжетным концептам і міняють своє темпо і тоналность в залежности од контексту сцены. <ref name="utdr_music" /> Централным мотівом цїлой гры є тема „Justice“ („Справедливость“), котра втїлює жовту душу герной поставы Кловера: по першыраз звучіть на образовцї „Game Over“, пізнїше ся єднак переплїтать до десяток далшых композіцій, включно фіналовых биток.<ref name="utdr_music" /> Жанрово саундтрек споює класічный чіптун і орхестралну електроніку з выразныма мотівами вестернів (в штілї музикы [[Енніо Морріконе]]), акустічнов ґітаров, устнов гармоніков, банджом, маріачі і індустріалным металом: * '''Темны руїны і Сновдін''', вызначують ся меланхолічным, коморным звуком з хоснованём орґану, чембалы і дзвінків (наприклад тема биткы з Далвом „Forlorn“ або тема Мартлет „Protocol“).<ref name="utdr_music" /> * '''Дюны і Дикый выход''', актівно хоснують естетіку Дикого западу, акустічны ґітары, духовы інштрументы і рітмы латиньскоамерицькой музикы (композіції „Vigorous Terrain“, танечна тема Ел Байладора „DANZA“, як ай тема дуелы зо Старло „Showdown!“).<ref name="utdr_music" /> * '''Steamworks''', переходить до жанру індустріалной електронікы, сінтвейву і брейкбіту з хоснованём скресленых сінтетізаторів і роботицькых звуковых ефектів (переважно головна тема містности „Meltdown“ і боёва тема робота Аксіса „Guns Blazing“).<ref name="utdr_music" /> Композіторы удїлили особливу позорность дінамічным змінам музикы в залежности од выбраного конця: * В „невтралнім концї“ є фіналовый дуел в підсвідомости Кловера з Квітиком спроваджаный псіходелічнов композіціёв „BEST FRIENDS FOREVER“ і серіёв шестёх експеріменталных треків під сполочнов назвов „specimen:“ („patchworked“, „organic“, „clay“, „paper“, „polygonal“, „mechanical“). Кажда з них радікално мінять жанер (од тяжкого індустріалу і ембіенту аж по брейккор) сінхронізовано зо змінов візуалного штілу фаз боса.<ref name="utdr_music" /> * В „паціфістічнім концї“ є кулмінаціёв штирифазова фіналова битка з Церобов за допроводу композіції „A Mother's Love“ (од MasterSwordRemix і emBer), котра споює традічны японьскы інштрументы (шакугачі, кото) з електрічнов ґітаров, лейтмотівами родины Кецукане і темов „Hopes and Dreams“ з оріґіналной гры.<ref name="utdr_music" /> Заключна штириминутова орхестрална тема заключных тітулків „Undertale Yellow“ (авторы NoteBlock і MasterSwordRemix) споює 14 главных лейтмотівів вшыткых реґіонів і постав гры до єдиной сімфонічной сюіты.<ref name="utdr_music" /> * В „ґеноціднім концї“ („без змилованя“) суть штандартны боёвы мотівы замінены похмурным, скресленым треком „Enemy Retreating“, котрого темпо і вышка тону ся поступно міняють в залежности од ліквідації монштрів в каждій містности. Бої з фіналовыма босами спроваджають аґресівны композіції в штілї геві металу і електронічного гардкору: „Trial By Fury“ (проти Церобы), „END OF THE LINE_“ (проти Аксіса), як ай двойфазова тема биткы зо зенітовов формов Мартлет (Зеніт Мартлет) – „Remedy“ (авторы DYLZAL і MyNewSoundtrack) і „Retribution“ (авторы MasterSwordRemix і Figburn).<ref name="utdr_music" /> === Споры о авторьскы права === Кедьже значна часть з 135 композіцій албуму Undertale Yellow обсягує прямы реміксы або інтерполації мелодій Тобі Фокса з оріґіналной гры Undertale (переважно варіації композіцій „Fallen Down“, „Enemy Approaching“, „Snowdin Town“ ці „His Theme“), курто по выданю взник публічный конфлікт тыкаючій ся ліценцованя музикы.<ref name="gamesradar_ostler">{{Cite news|title=Undertale's Toby Fox says fans should be "supported at every opportunity" amid debate over music rights in fanmade prequel|author=Ostler|first=Anne-Marie|url=https://www.gamesradar.com/undertales-toby-fox-says-fans-should-be-supported-at-every-opportunity-amid-debate-over-music-rights-in-fanmade-prequel/|website=GamesRadar+|date=2024-01-08|access-date=2024-01-08|language=en}}</ref> Зачатком януара 2024 ґенералный директор музичного выдавательства [[Materia Collective]] Себастіан Волф (котрого сполочность управлює авторьскы права к саундтреку Undertale) публічно обвинив тім Team Undertale Yellow з порушіня ліценчных условій. Конфлікт ся выострив із-за того, же хоць сама гра была дістрібуована цїлком задарьмо, саундтрек быв награный на стрімовы платформы (конкретно Spotify і Apple Music) і зарабляв на YouTube без здобытя комерчной механічной ліценції на композіції з перевзятыма мотівами.<ref name="gamesradar_ostler" /><ref>{{Cite web|last=Chalk|first=Andy|date=2024-01-08|title=Toby Fox defends Undertale Yellow devs in dispute with music publisher, makes $20,000 charity donation to settle the matter|url=https://www.pcgamer.com/toby-fox-defends-undertale-yellow-devs-in-dispute-with-music-publisher-makes-dollar20000-charity-donation-to-settle-the-matter/|website=PC Gamer|language=en|access-date=2026-10-18}}</ref> Волф зачав публічно пожадовати од вывоярїв, жебы опубліковали пріватну корешпонденцію з Тобі Фоксом в роцї 2016, в котрій тот удїлив поволїня на вывой пріквелу, і грозив заблокованём проєкту.<ref name="gamesradar_ostler" /> До сітуації особно засягнув Тобі Фокс, котрый на соціалных сїтях опубліковав подробне выголошіня. Крітізовав дїї директора Materia Collective як „міморядно непрофесіоналны“ і підкреслив, же творїня фанушиків бы ся мало підпоровати при каждій можности і публічный тиск на фанушиковскых вывоярїв є неприятельный.<ref name="gamesradar_ostler" /> Єдночасно Фокс высвітлив, же поволїня з року 2016 ся тыкало самой гры, не комерчного продажу реміксів на плаченых платформах. З цїлём мірово вырїшыти юрідічный спор Тобі Фокс поволив тіму Team Undertale Yellow, жебы саундтрек вольно охабив на вшыткых платформах, причім предложыв, жебы средства з монетізації (і єдночасно пожертвовав властну суму у вышцї 20 000 америцькых доларів) были переведжены на хосен харітатівной орґанізації [[AbleGamers]], котра помагать грачам з інвалідностёв.<ref name="gamesradar_ostler" /> == Приятя == Гру з великым напятём очековали хоснователї YouTube і по выданю сі выслужыла позітівно одкликы. Вілл Нелсон з PCGamesN порекомендовав гру фанушикам Undertale, причім позначів, же [[Тобі Фокс]] зачінав з фанушиковсков гров EarthBound, і выразив ся, же „бачіти, як інша ґрупа вывоярїв завершать круг сюжету [...] є просто чудесно“.<ref>{{Cite web|last=Nelson|first=Will|date=2023-12-10|title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making|url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow|accessdate=2023-12-12|website=PCGamesN|language=en-US}}</ref> == Фанушиковскы модіфікації == === Undertale: Red & Yellow === Хоць є гра „Undertale Yellow“ сама о собі фанушиковскым дїлом, єй популарность іншпіровала далшых незалежных вывоярїв к створїню розсяглых неофіціалных модіфікацій. Найвекшу позорность комуніты выкликав проєкт під назвов „Undertale: Red & Yellow“, котрый створює незалежный вывоярь під псевдонімом Shinix. Головнов особливостёв проєкту є навернутя ку класічной герной механіцї з оріґіналной гры „Undertale“: намісто жовтой душі, котра могла стрїляти, грач овладать звычайну червену душу. Кедьже атакы неприятелїв в „Undertale Yellow“ были створены з оглядом на стрїльбу, тота зміна сі жадає нелем візуалны управы, але ай повне перероблїня патернів атаків босів, як ай адаптація діалоґів і реакцій герного світа про вшыткы три дорогы проходжіня гры (Паціфіста, Невтралный, Ґеноціда).<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/undertale-red-yellow/877387 |title=Undertale: Red & Yellow |publisher=Game Jolt |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> Наперек шпекулаціям у рамках фанушиковской комуніты ся оріґіналный тім Team UTY на вывої той модіфікації не подїлять. Проєкт не є офіціалным доповнїнём і нїґда не быв узнаный за канонічне продовжіня ани спін-оф. Шпекулації о „общім вывої“ ці помочі ся векшынов высвітлюють шпеціфіками інді-модіфікацій на моторї GameMaker: хоснованём отвореной датабазы герных средств оріґіналной гры і неформалнов комунікаціёв вывоярїв на соціалных сїтях, што єднак проєкт не робить офіціалным. К авґусту 2026 є модіфікація іщі незмінно в фазї актівного вывоя (WIP). В актуалній верзії не є проходжіня гры повне — доступный герный обсяг дочасно кончіть на зачатку локації Steamworks при заблокованім ліфту, котрый є частёв сюжету.<ref>{{Cite web |url=https://gamebanana.com/mods/496958 |title=Undertale: Red & Yellow (WIP) |publisher=GameBanana |author=Shinix |language=en |accessdate=2026-08-18}}</ref> === Deltarune Yellow === Окрем прямых модіфікацій вела популарность гры к взнику самостатных фанушиковскых спін-офів. Найвыразнїшым з них є проєкт під назвов „Deltarune Yellow“, котрый вывивать незалежный тім на челї з вывояром під псевдонімом toastemperor1.<ref name="gj_dy">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/deltaruneyellow/981988 |title=Deltarune Yellow |author=toastemperor1 |website=Game Jolt |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> На роздїл од оріґіналной гры і векшыны модів, котры хоснують средства мотора GameMaker, тота гра взникать од нулы на отворенім моторї Godot.<ref>{{Cite web |url=https://toastemperor1.itch.io/deltarune-yellow |title=Deltarune Yellow by toastemperor1 |website=itch.io |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> Концепчно є проєкт презентованый як „фанушиковска гра на фанушиковску гру“ і переносить поставы з гры „Undertale Yellow“ до світа гры „Deltarune“. Головнов поставов є Канако, котра ся трапить в таємнім „Темнім світї“ (Dark World).<ref>{{Cite AV media |url=https://www.youtube.com/watch?v=uoVyzycd_dY |title=Deltarune Yellow Chapter 1 Playthrough |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-08-18}}</ref> То кардінално мінять герный процес: намісто класічных боїв єдного проти єдного была заведжена сістема ґруповых боїв. Грач овладать одразу дакілько постав, причім хоснує механікы маґії, тімовых дїй (Acts) і тактічной шкалы напятя (TP). Проєкт не мать жадной офіціалной звязи з тімом Team UTY а іде вылучно о фанушиковскый кросовер, котрый споює штіл і механікы двох розлічных гер. Став вывоя ся реґуларно актуалізує на платформі Game Jolt у формі денників вывоярїв.<ref name="gj_dy" /> === Undertale: New Hope === Значным проєктом, котрый узко повязаный з комунітов „Undertale Yellow“, є розсягла модіфікація „Undertale: New Hope“ од вывоярьского тіму „Hopes & Dreams“.<ref name="yt_hnd">{{Cite web |url=https://www.youtube.com/@HnD_official |title=Hopes&Dreams Team Official - About |publisher=YouTube |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Історічно тот проєкт взник як духовный наступця іншой знамой модіфікації „Undertale: Bits and Pieces“,<ref>{{Cite web |url=https://www.reddit.com/r/Undertale/comments/1h4apki/did_you_guys_know_about_undertale_new_hope/ |title=Did you guys know about undertale new hope? |publisher=Reddit |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> але пізнїше переріс до самостатного повноцїнного ремейку оріґіналной гры Тобі Фокса. Главнов ідеёв проєкту є глубока візуална і герна модернізація: вывоярї перекреслюють спрайты, актуалізують музичный допровод і радікално мінять сістему інтерфейсів, чім створюють унікатны візуалны окружіня про розлічны містности.<ref name="gj_aug25">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/p/dev-log-23-august-2025-memaf6sa |title=Dev-log (23 August 2025) - Undertale: New Hope |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Окрем того модіфікація заваджать новы механікы атак про розлічны виды збрани (напр. балетны топаночкы або панвічку) у формі самостатных мінігер.<ref name="gj_nov25">{{Cite web |url=https://gamejolt.com/p/dev-log-25-november-2025-cyp3kxkf |title=Undertale: New Hope – devlog of November 2025 |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> Найвекшым значінём про фанушиків UTY є єднак то, же вывоярї „New Hope“ офіціално узнали подїї „Undertale Yellow“ за канонічны у рамках свого герного весміру і орґанічно зачленіли історію поставы Кловер і жовтой душі до цїлкового лору.<ref name="yt_hnd" /> Інтереснов технічнов властностёв проєкту є інтеґрована сістема контролї піратства, котра на приступ к повному обсягу вымагать ліценцовану копію оріґіналной гры [[Undertale]], іншак ся гра перепне до обмедженого демо режіму.<ref name="gj_aug25" /><ref name="gj_nov25" /> В сучасности ся модіфікація находить у фазї актівного вывоя і єдночасно ся приспособлює про роботу на мобілных пристроях з операчнов сістемов Android.<ref name="gj_nov25" /> Авторы ся реґуларно дїлять новинками тыкаючі ся ставу вывоя посередництвом вывоярьскых денників на платформі Game Jolt.<ref>{{Cite web |url=https://gamejolt.com/games/Undertale_New_Hope/802619 |title=Undertale: New Hope |publisher=Game Jolt |author=Hopes&Dreams |language=en |access-date=2026-09-24}}</ref> == Референції == {{референції}} == Одказы == * [https://gamejolt.com/games/UndertaleYellow/136925 Undertale Yellow] на [[Game Jolt]] * [https://www.indiedb.com/games/undertale-yellow Undertale Yellow] на [[IndieDB]] * [https://www.imdb.com/title/tt31539357/ Undertale Yellow] на [[IMDb]] {{Undertale|state=collapsed}} [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Незалежны відеогры]] [[Катеґорія:Фанушиковскы гры]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2023]] [[Катеґорія:Відеогерны пріквелы]] [[Катеґорія:Undertale]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] rcp7n798x2s377sfov0vlb35b5xoc59 Выходноказахстанська область 0 24424 175335 173380 2026-10-25T23:50:16Z Halajkovič 33393 +50 одтїнків недержавных языків 175335 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;авадь просто '''Вы́ходный Казахста́н''' ({{Lang-ru|Восточно-Казахстанская область}}, [[Казахськый язык|каз.]] ''Шығыс Қазақстан облысы'') — [[Область|адміністративна область]] у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстана]], на граници из [[Росія|Росіёв]] и [[Китайска людова република|Китаём]]. [[Область]] сотворена у [[1932]]. році. У [[1997]]. році у її состав была включена територія [[Семипалатинська область|Семипалатинської области]]. У [[2022]]. році из западної части сотворена нова [[Абайська область]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Місто|варош]] [[Оскемен]]. Главна и майвелика ріка&nbsp;— Иртыш, на якӱв суть 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтармынська, Шульбінська и Оскменська. Озера Алакёл, Зайсан, Маркакёл, Сасыккёл. == Адміністративноє діленя == У кӱнци [[2023]]. року у составови области было учмнено два новых района: Маркакёлськый из части Курчумського района тай Улкен-Нарынськый из части Катон-Карагайського района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Число<br /><br />АО !Число<br /><br />НП |- |1 |Алтайськый район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глубоковськый район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанськый район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайськый район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумськый район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакёлськый район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарськый район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайськый район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланськый район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улкен-Нарынськый район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинськый район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська в.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Оскеменська а.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункты из числом обывательства поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Оскемен''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |'''Глубокоє''' | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731.246 особ ([[2021]]; 742.172 у [[2009]], 838.210 у [[1999]], 926.126 у [[1989]]).<ref>http://demoscope.ru/weekly/ssp/kaz_pop.php</ref> Обывательство Выходноказахстанської области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1. януара]] [[2010]]. року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Другі народности складавуть мало бӱлше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Выходноказахстанська область єден из немногых реґіонӱв Казахстана де наглядать ся фурташный (окрем [[2010]]. року) спад числа обывательства. == Економіка == * [[Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат]]&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви [[Колчедано-поліметалові руды|колчедано-поліметаловых руд]]. == Удкликованя == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] g4v9p8wn9v4sffmij6i6kkdygfv7xho Вікіпедія:Інтересне/2026/44 4 25612 175287 2026-10-25T13:48:44Z Obelick09 32400 Створена сторінка: *26. октобра празнує ся Динь Русину в [[США]] и [[Канада|Канаді]]. *26. октобра 1863. года в Женеві зачала ся Межинародна конферинція на тему выліпшіня медицинської ситуації на войнах, што привело д закладаню Меджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Пів... 175287 wikitext text/x-wiki *26. октобра празнує ся Динь Русину в [[США]] и [[Канада|Канаді]]. *26. октобра 1863. года в Женеві зачала ся Межинародна конферинція на тему выліпшіня медицинської ситуації на войнах, што привело д закладаню [[Меджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця|Червеного Хреста]]. *26. октобра 1977. года рахує ся годувщинов ліквідації віспы, бо того дня в [[Сомальско|Сомалії]] послідньый раз найшли природный случай сьої хвороты. * 27. октобер 1962. года то Чорна субота: америцькый літак збили над [[Куба|Кубов]], а [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совітську]] пудводну лодку атаковали америцькі шіфы. [[Світ]] быв май ближе д ядернуй войні. *28. октобра 1886. года [[Презідент|президент]] Ґровер Клівленд удкрыв [[Статуя Слободы|Статую Слободы]], котру подаровали [[Французы|французы]]. *30. октовбра 1973. года завершила ся ставба Боспорського моста, котрый спойив [[Европа|Европу]] и [[Азія|Азію]] через протоку [[Боспор|Босфор]]. s4kx4rr5b35k7g285t1c9rfbfk0607s Діскузія:Земплінські Гамры 1 25613 175301 2026-10-25T18:20:48Z Flipdot 23893 /* Демоґрафічный склад */ нова секція 175301 wikitext text/x-wiki == Демоґрафічный склад == Туй изась даже з новов референційов не лиш не збігавут ся проценты (у мене уйшло сумарных 99.6% у ґрафі конфесія тай 101.1% у ґрафі народнусть), ай я даже не годен порозуміти, удкедь інформація у статі ся взяла, бо ресурс volbynrsr.sk (най бысьме даже вповіли, ож ун авторитетный) указує иншаку інформацію, ги туй ся подає. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Обговорення_користувача:Rue323#c-Flipdot-20261025152800-Варованя:_деструктивноє_редаґованя (Контекст.)] [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:20, 25 октобра 2026 (CET) t5aq4i8eh7270dl1922vbh8qzcyjgnm 175315 175301 2026-10-25T21:23:45Z Rue323 31002 /* Демоґрафічный склад */ Відповідь 175315 wikitext text/x-wiki == Демоґрафічный склад == Туй изась даже з новов референційов не лиш не збігавут ся проценты (у мене уйшло сумарных 99.6% у ґрафі конфесія тай 101.1% у ґрафі народнусть), ай я даже не годен порозуміти, удкедь інформація у статі ся взяла, бо ресурс volbynrsr.sk (най бысьме даже вповіли, ож ун авторитетный) указує иншаку інформацію, ги туй ся подає. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Обговорення_користувача:Rue323#c-Flipdot-20261025152800-Варованя:_деструктивноє_редаґованя (Контекст.)] [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:20, 25 октобра 2026 (CET) :на сайтови числа тоті самі, ай математично ся не зходить бо дані на сайтови видав точні лиш до дисятої долі процента (заокруглені), у любому трафункови я ся постараву найти ищи жрідла удносно обывательства. Майліпше бы на тото найти дані самого списованя ге первожерела, айбо раз им не найшов податкы иппен за исе село на май офіціалных ресурсах. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:23, 25 октобра 2026 (CET) 0fxurwhajdjwjvhonx5zi5mdji1kwmt 175320 175315 2026-10-25T22:40:15Z Engelseziekte 2261 /* Демоґрафічный склад */ Відповідь 175320 wikitext text/x-wiki == Демоґрафічный склад == Туй изась даже з новов референційов не лиш не збігавут ся проценты (у мене уйшло сумарных 99.6% у ґрафі конфесія тай 101.1% у ґрафі народнусть), ай я даже не годен порозуміти, удкедь інформація у статі ся взяла, бо ресурс volbynrsr.sk (най бысьме даже вповіли, ож ун авторитетный) указує иншаку інформацію, ги туй ся подає. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Обговорення_користувача:Rue323#c-Flipdot-20261025152800-Варованя:_деструктивноє_редаґованя (Контекст.)] [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:20, 25 октобра 2026 (CET) :на сайтови числа тоті самі, ай математично ся не зходить бо дані на сайтови видав точні лиш до дисятої долі процента (заокруглені), у любому трафункови я ся постараву найти ищи жрідла удносно обывательства. Майліпше бы на тото найти дані самого списованя ге первожерела, айбо раз им не найшов податкы иппен за исе село на май офіціалных ресурсах. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:23, 25 октобра 2026 (CET) ::Офіційні податкы розміщені на https://www.scitanie.sk. Ресурс раз закрытый позад комуналных выборув у Словакії. Мало почекайте, а пак будете годні узяти удті дані. Айбо вы и без того доста начудили у статі. «У містному языкови Земпліньскы Гамры» — котрый ото місный язык, кедь бесіда йде за словацькоє село? Шорик за «місный язык» сохтуєме хосновати там, де є специфічна діалектна назва. Не мусай каждому населеному пунктови у Словакії приписовати його теоретичну назву «пряшівскым штандартом». Не треба дописовати щи по пять назв другыми языками: кедь бесіда йде за село, де >90% жителюв словакы, доста дати словацьку назывку. Кедь хочете додати тоту другу інформацію, маєте на вто секцію назва. И дале у туй секції видиме «назва села … иде уд слова гамора». Тото сьте додумали, у жерелови у вас сього не є. Сякоє ся не має писати з головы. Сесе вам пишу лиш за перші два шорикы. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:40, 25 октобра 2026 (CET) 38d6922g3p6ps087s29tjy51v0zkr9h 175423 175320 2026-10-26T09:07:25Z Rue323 31002 /* Демоґрафічный склад */ Відповідь 175423 wikitext text/x-wiki == Демоґрафічный склад == Туй изась даже з новов референційов не лиш не збігавут ся проценты (у мене уйшло сумарных 99.6% у ґрафі конфесія тай 101.1% у ґрафі народнусть), ай я даже не годен порозуміти, удкедь інформація у статі ся взяла, бо ресурс volbynrsr.sk (най бысьме даже вповіли, ож ун авторитетный) указує иншаку інформацію, ги туй ся подає. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Обговорення_користувача:Rue323#c-Flipdot-20261025152800-Варованя:_деструктивноє_редаґованя (Контекст.)] [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:20, 25 октобра 2026 (CET) :на сайтови числа тоті самі, ай математично ся не зходить бо дані на сайтови видав точні лиш до дисятої долі процента (заокруглені), у любому трафункови я ся постараву найти ищи жрідла удносно обывательства. Майліпше бы на тото найти дані самого списованя ге первожерела, айбо раз им не найшов податкы иппен за исе село на май офіціалных ресурсах. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:23, 25 октобра 2026 (CET) ::Офіційні податкы розміщені на https://www.scitanie.sk. Ресурс раз закрытый позад комуналных выборув у Словакії. Мало почекайте, а пак будете годні узяти удті дані. Айбо вы и без того доста начудили у статі. «У містному языкови Земпліньскы Гамры» — котрый ото місный язык, кедь бесіда йде за словацькоє село? Шорик за «місный язык» сохтуєме хосновати там, де є специфічна діалектна назва. Не мусай каждому населеному пунктови у Словакії приписовати його теоретичну назву «пряшівскым штандартом». Не треба дописовати щи по пять назв другыми языками: кедь бесіда йде за село, де >90% жителюв словакы, доста дати словацьку назывку. Кедь хочете додати тоту другу інформацію, маєте на вто секцію назва. И дале у туй секції видиме «назва села … иде уд слова гамора». Тото сьте додумали, у жерелови у вас сього не є. Сякоє ся не має писати з головы. Сесе вам пишу лиш за перші два шорикы. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:40, 25 октобра 2026 (CET) :::Перебачаву ся, дякуву за удкликованя на ресурс. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 10:07, 26 октобра 2026 (CET) ot5ibzh6lqw0uqvu1ks1ze149ebev25 Булґарія 0 25614 175304 2026-10-25T19:25:00Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Болгарія]] 175304 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Болгарія]] r9uxz22dcnp800ar51rsuul4hle5qgx Вікіпедія:Інтересне/2026/45 4 25615 175305 2026-10-25T20:10:37Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * крокоділы замірно пролыґують каміня, жебы были тяжшы і могли ся нуряти глубше? * тїло дорослого чоловіка мать 206 костей, покы новородженець їх мать дас 300? * найсухшым містом на Землї є пустыня Атакама в Южній Америцї? * блыха може скочіти до вышкы, котра... 175305 wikitext text/x-wiki * крокоділы замірно пролыґують каміня, жебы были тяжшы і могли ся нуряти глубше? * тїло дорослого чоловіка мать 206 костей, покы новородженець їх мать дас 300? * найсухшым містом на Землї є пустыня Атакама в Южній Америцї? * блыха може скочіти до вышкы, котра є 150-раз векша як єй властный розмір? * першый рядженый лїт еропланом провели братя Райтовцї в роцї 1903? fzy1e0z90jcwm2fmqk6n8yjz6a480t7 Вікіпедія:Інтересне/2026/47 4 25616 175306 2026-10-25T20:20:51Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * яблука рано стімулують нервову сістему овелё лїпше як фінджа кавы? * хамелеоны мінять фарбу передовшыткым через комунікацію і термореґулацію, а не через маскованя? * з ботанічного погляду є найвысшов травов на світї бамбус? * обровскый мурянкоїд не ма... 175306 wikitext text/x-wiki * яблука рано стімулують нервову сістему овелё лїпше як фінджа кавы? * хамелеоны мінять фарбу передовшыткым через комунікацію і термореґулацію, а не через маскованя? * з ботанічного погляду є найвысшов травов на світї бамбус? * обровскый мурянкоїд не мать в общім жадных зубів і потраву дырвить стїнами жалудка? * векшына діамантів найденых на Землї мать вік од єдного до трёх міліард років? bs39omh7mz0oi6k4zt5kt2f3m949cmt Вікіпедія:Інтересне/2026/49 4 25617 175307 2026-10-25T20:36:58Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: * сердце обычайного їжака бє почас актівности швыдкостёв 300 ударів за минуту? * нохтї на руках ростуть приближно штирираз швыдше як нохтї на ногах? * наука познать веце як 40-тісяч розлічных видів павуків? * снїговы влочкы суть реално проглядны і здають ся... 175307 wikitext text/x-wiki * сердце обычайного їжака бє почас актівности швыдкостёв 300 ударів за минуту? * нохтї на руках ростуть приближно штирираз швыдше як нохтї на ногах? * наука познать веце як 40-тісяч розлічных видів павуків? * снїговы влочкы суть реално проглядны і здають ся быти білы вдяка многократному одразу світла? * першы папірёвы пінязї ся зачали хосновати в Кітаї уж в 11. сторочу? a1ne9xdw5mpdoyfxth0widjd9bxifyn Вікіпедія:Образчік тыждня/2026/45 4 25618 175308 2026-10-25T20:42:40Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Образчік тыждня |образчік=ManodelDesierto(Palma).JPG |розмір=300 |назва образчіка=Рука пустынї |попис=Рука пустынї }} 175308 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=ManodelDesierto(Palma).JPG |розмір=300 |назва образчіка=Рука пустынї |попис=Рука пустынї }} ewj28pgr3pj80urox056a2bt9yxfzs6 175309 175308 2026-10-25T20:43:17Z Halajkovič 33393 175309 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=ManodelDesierto(Palma).JPG |розмір=300 |назва образчіка=Рука пустынї (Атакама) |попис=Рука пустынї (Атакама) }} rqxkxddvho13igsiqr7urtsehff75eq Вікіпедія:Образчік тыждня/2026/47 4 25619 175310 2026-10-25T20:45:12Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Образчік тыждня |образчік=BambooKyoto.jpg |розмір=300 |назва образчіка=Бамбусовый лїс в Японії |попис=Бамбусовый лїс в [[Японія|Японії]] }} 175310 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=BambooKyoto.jpg |розмір=300 |назва образчіка=Бамбусовый лїс в Японії |попис=Бамбусовый лїс в [[Японія|Японії]] }} 3if2cp1f2o0ya2u5e0h23pj07nhx1fy Вікіпедія:Образчік тыждня/2026/49 4 25620 175311 2026-10-25T20:47:25Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: {{Образчік тыждня |образчік=Snowflake (lumehelves).jpg |розмір=300 |назва образчіка=Макрофотоґрафія природной снїговой влочкы |попис=Макрофотоґрафія природной снїговой влочкы }} 175311 wikitext text/x-wiki {{Образчік тыждня |образчік=Snowflake (lumehelves).jpg |розмір=300 |назва образчіка=Макрофотоґрафія природной снїговой влочкы |попис=Макрофотоґрафія природной снїговой влочкы }} 80rjtiy30n462la5e0qfa9wawsk5r71 Діскузія:Малацкы 1 25621 175319 2026-10-25T22:38:07Z Flipdot 23893 /* Демоґрафічный склад */ нова секція 175319 wikitext text/x-wiki == Демоґрафічный склад == Изась тота сама проблема, што и в [[Земплінські Гамры]]&nbsp;— на демоґрафічный склад подані дві референції, з котрых ниєдна, так узират, не потвержує слова, котрі юй ся приписувут: [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Малацкы&curid=21782&diff=175295&oldid=175285 діф.] Наприклад ни у єдному з двох жерел не вижу ни року 2024, ни названого у статі числа обывательства, но тай у першому жерелі иншакый процент словакув у населеньови села. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:38, 25 октобра 2026 (CET) pb5pb2754z4w2l4i18sn6flwdg1hp8r Діскузія:Прапор меджіславяньского языка 1 25622 175360 2026-10-26T00:56:02Z Flipdot 23893 /* Значимусть */ нова секція 175360 wikitext text/x-wiki == Значимусть == Так узират, ож обсяг сеї статі (аж бы го пудкріпити жерелами) мож золляти з статьов за сам язык, бо навряд його флаґ є натулько значимый, обы му треба было окрему статю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:56, 26 октобра 2026 (CET) kynws8ka7expqtn2gpl030k3bi48999 Чорногорци у Републіці Серьбскӯв 0 25623 175428 2026-10-26T10:04:47Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв]] на [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] 175428 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] rnwxppkxf900bhryqkoc0mlyidf8wa7