Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.24 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 1846 0 143 175554 128257 2026-10-28T01:09:06Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175554 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1846}} == Подѣи == * [[28. децембер]] — [[Айова]] прилучила ся до [[США]] яко двадцять девятый [[Штаты США|штат]]. == Уродили ся == * [[26. фебруар]] — [[Баффало Билл]], америцкый войсковый розвѣдач, ловець бизонох, гонець експрес-пошты, найвецей познатый як свѣтовой славы циркусовый шоумен, продуцент представ о фактох и духу Дикого Запада. * [[26. апріль|26. апрѣль]] — [[Иван Верхратскый]], природник, [[Языкознательство|филолог]], [[педагог]], [[писатель]], [[перекладатель]], [[етнограф]] и сполоченскый дѣятель. * [[5. май]] — [[Генрик Сенкевич]], [[Поляци|польский]] [[писатель]], автор историчных романох, [[Нобелова награда|Нобелов лавреат з литературы]] року 1905. * [[11. октобер]] — [[Теодозий Злоцкый]], [[священик]], [[писатель]], [[етнограф]], [[Фолклористика|фолклориста]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рокы]] cxzanp3fcfcr7v1jd9y5s0dk5cl2jke 22. фебруар 0 266 175553 119325 2026-10-28T01:07:20Z Engelseziekte 2261 175553 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''22. фебруар''' — 53. [[день]] рока в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|312}} ({{день|313}} в [[Переступный рік|переступнім роцї]]). == Уродили ся == * [[1732]] — [[Джордж Вашінґтон]], першый презідент США. * [[1810]] — [[Фредерік Шопен]], польско-французьскый композітор класічной музикы. == Умерли == * [[1797]] — [[Барон Мюнхаузен]], нѣмецкый шляхтич Karl Friedrich Hieronymus Freiherr von Münchhausen, росповѣдач неправдоподобных историй. * [[1987]] — [[Енді Варгол]], америцькый умелець русиньского походжіня. {{Commons|February 22}} d3bzm84ez9rpngdwgd4sntolwfvfwld Наполеон Бонапарт 0 872 175556 175396 2026-10-28T08:40:55Z Максим 123123980 37311 Додав важливі історичні справки 175556 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Наполеон Бонапарт |Образчик=[[File:Jacques-Louis David - The Emperor Napoleon in His Study at the Tuileries - Google Art Project.jpg|250px]] |Категория_склада=Napoléon Bonaparte |Уроджѣня={{birth date|1769|8|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Аяччо]] на острові [[Корсіка]] |Упокоеня={{death date and age|1821|5|5|1769|8|15}} |Мѣсто_смерти= }}Артур Пiдoр... - Наполеон Бонапарт[[File:Coat of arms of Buonaparte.svg|thumb|{{center|Герб Наполеона I.}} ]] '''Наполео́н І. Бонапа́рт''' ({{lang-fr|Napoléon I Bonaparte}}, [[15. авґуст|15.]]&nbsp;[[15. авґуст|авґуст]] [[1769]]&nbsp;– [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|май]] [[1821]])&nbsp;— [[Франція|французскый]] державный, політичный і воєнный дїятель, войвода, первый конзул Французкої Републикы (1799–1804) тай імператор французів (1804–1814, 1815). Творець одної з майгрубых імперій світу, реформатор і законодатель [[Европа|Европы]], націоналный герой Франції.<ref>{{cite web|title=Napoleon I|url=https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|publisher=Britannica|accessdate=2017-05-29|lang=en|archive-date=2018-01-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20180112122322/https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|deadlink=no}}</ref> Родив ся в [[Аяччо]] на острові [[Корсіка]], якый у рік роженя Наполеона быв переданый [[Ґенуезьска републіка|Ґенуезіёв]] Франції. == Прозывкы == * '''Маленькый капраль''' ''(Le Petit Caporal)'': прозывка, дана ёму солдатами вечуром під час [[Битва близь моста Лодї|битвы близь моста Лодї]] в [[1796]].&nbsp;роцї. Тітул капраля, хоснованоє в якости прозывкы, было присвоєно ёму відповідно з воєнным обычаём проявленя наклоности в знак цїненя за храброго справованя.<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202800d/f61.image</ref> * '''Жан де Лепе''' ''(Jean de l'Epée)'': прозывка дана солдатами Великої армії, а именно Імператорсков ґвардіёв, під час верненя з [[Осторов Ельба|осторова Ельба]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6304983j/f115.item</ref> * '''Ніколас''' ''(Nicolas)'': прозывка, хоснована в основному роялістами юга Франції, де так даколи называют [[Діавол|Діавола]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k63139912/f53.image</ref> Посёму, [[Карікатура|карікатуры]] того часу называют Наполеона сьым другым имнём, при чом ефект усилює ся тов же началнов буквов «Н». * '''Ґестиня''' ''(Lou Castagnié)'': прозывка, дана на югови Франції і відсылающа до корсіканского походжіня Наполеона, покілько [[Каштан|каштаны]] были ёго фірменым їденём. == Біоґрафія == === Молодость === [[Файл:Napoleon16Jahre.jpg|міні|241x241пкс|Наполеон у віцї 16&nbsp;років, малюнок незнаємого художника]] Наполеон Бонапарт походив з небогатої [[Корсіка|корсіканскої]] немешскої родины [[Карло Маріа Буонапарте]] тай [[Марії Летиції Буонапарте]] (всёго в хыжи было 13&nbsp;дітваків, айбо до тугость віку Наполеона дожили лем 4&nbsp;ёго браты і 3&nbsp;сестры). Коли [[Людовік XVI|Людовік XVI.]] надїлив дїтям із збіднїлых немешскых родин право бесплатно учити ся, сьым возпользовали ся і корсіканцї, зокрема даякі сины і дочкы Шарля, разом із Наполеоном. [[1779]].&nbsp;року послїдь пару місяців вылїпшеня свого [[Французькый язык|французького языка]] в коледжі Отена, Наполеон войшов до воєнної академії в [[Брієн|Брієннї]]. Высміяный товаришами по ученню за провінціалізм і млавости, майбідный даже помежи учеників, шо не были [[Арістократ|арістократами]], він активно сповідував ідеї корсіканского патріотізму. [[1784]].&nbsp;року Наполеона перевели до паріжскої Воєнної ошколы. Бонапарт выказав себе посередным учнеником, закончивши ошколу сорок другым із 58&nbsp;учеників.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.15</ref> [[1785]].&nbsp;року, послїдь достаня тітула младшого лайтната артілерії, Наполеона было направлено у [[Валанс]] на юг Франції.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.38 - 42</ref> [[Файл:Henri Félix Emmanuel Philippoteaux - Portrait of Napoleon Bonaparte.jpg|міні|Молодый Наполеон Бонапарт]] У [[Марец|марци]] [[1793]].&nbsp;року Бонапарта было призначено началником [[Артілерія|артілерії]] в армію, котра обсїдала занятый [[Англичане|анґлічанами]] [[Тулон]]. Тулон быв забраный, а сам Наполеон достав званя бріґадного ґенерала за вклад в цїлковый успіх обсады. В тот час Наполеону было лем 24&nbsp;рокы.<ref name=":0">https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.159-163</ref> Публіцистичнї творы Наполеона періода револуції („Діалоґ за любов“, "Dialogue sur l'amour", [[1791]], „Вечеря в Бокере“, "Le Souper de Beaucaire"<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6311085m.texteImage</ref>, 1793) указуют на то, шо він роздїляв [[Клуб якобінців|якобінскі]] настрої. В [[1792]].&nbsp;роцї він вступив у Якобінскый клуб. Послїдь [[Термідоріанскый переворот|термідоріанського перевороту]] Бонапарт быв арештованый ([[10. авґуст|10.]]&nbsp;[[10. авґуст|авґуста]] [[1794]].&nbsp;року, на два тыжнї) позад контактів із братом [[Максиміліан Робеспєр|Максиміліана Робеспєра]]&nbsp;— [[Огюстен Робеспєр|Огюстеном]]. Послїдь увольненя він пішов в демісію позад доказованя з командованём, а через рік, в авґустї [[1795]].&nbsp;року, достав довжность в топоґрафічному відділї [[Комітет общественого спаса|Комітета общественого спаса]].<ref name=":0" /> В крітичный для [[Термідоріанці|термідоріанців]] момент [[Поль Баррас]] назначив Бонапарта свойим помочником, і він вызначив ся під час притолоченя [[Рояліст|роялістского]] збура в Паріжи [[3. октобер|3.]]&nbsp;[[3. октобер|октобра]] (13.&nbsp;[[Французькый републіканьскый календарь|вандемєра]]) [[1795]].&nbsp;року. Опреж силы Діректорії в Паріжи на тот день зложовали всёго 6&nbsp;тисяч&nbsp;солдат, проводник паріжского ґарнізона колимбав ся; в тот же час силы восставлых раёнїв вароша, веденї роялістами, зложовали пиля 23 тисячі челядників. Тогды Наполеон вырішив примінив против них артілерію. Бонапарт заслужив званя [[Дівізійный ґенерал|дівізійного ґенерала]], быв покладеный командуючым войськами тыла.<ref>https://archive.org/details/napoleonlife0000robe стр.65-66</ref> [[23. фебруар|23.]]&nbsp;[[23. фебруар|фебруара]] [[1796]] він заняв пост командуючого Італянскої армії. [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] [[1796]].&nbsp;року Наполеон женив ся на вдовицї, стятого під час якобінского терора ґенерала, [[Жозефіна Богарне|Жосефінов Богарне]].<ref name=":1">https://books.google.com.ua/books?id=7_q6b24_hXAC&redir_esc=y стр.304-305</ref> === Італянська кампань === У [[1796]]–[[1797]].&nbsp;роках французска армія під командірованём Бонапарта розгромила [[Сардінія|сардінскі]] та [[Австрія|австрійські]] войська в Італії.<ref name=":1" /> В Італянскій кампанї Наполеон мав повість войводы. В многочисленых битвах він свиріпно нищив противників. Під час боя попиля [[Рівола|Ріволы]] він перевів битву в атаку на [[Байонет|байонеты]], штурмувавши австрійскі [[Фестунок|фестункы]], котрі мали більше войська і артілерії. Під час сёї атакы австрійскі войска однесли поражку. У [[Аркола|Арколї]] Наполеон розбив 5 австрійскых дівізій, із якых єдна склала зброю без бою. === Захват власти. Конзулат === [[Файл:Bouchot - Le general Bonaparte au Conseil des Cinq-Cents.jpg|міні|Наполеон 18. брюмера]] [[Файл:Apotheosis of Napoleon First Consul.jpg|міні|Апотеоза — Наполеон — первый конзул Франції]] Послїдь вернутя із [[Еґіпет|Еґіпта]] у Францію ​​(авґуст [[1799]]), Наполеон, із підпоров промысловов [[Буржоазия|буржоазії]], зачав [[10. новембер|10]]–[[11. новембер|11.]]&nbsp;[[11. новембер|новембра]] [[1799]] (18.&nbsp;брюмера VIII.&nbsp;року) [[Державный переворот|державный переворот,]] установив режим [[Конзул|конзульства]]. Послїдь переворота 18. брюмера єдинствену власть у Франції представляло [[тымчасовоє правительство]], якоє было із трёх конзулів ​​(Бонапарт, [[Жозеф Сїєс|Сїєс]], Роже-Дюко). Но послїдь переворота думали, ош власть достане ся именно Жозефу Сїєсу, єдному із ведучых переворота; айбо він по непознатым причинам полївив Наполеону.<ref>https://archive.org/details/frenchrevolution0000fure</ref> До [[12. децембер|12.]]&nbsp;[[12. децембер|децембра]] [[1799]] комисії, писавші констітуцію, довершили свої роботы; проєкт Сїєса быв перечиненый в відповідно з хотїнями Бонапарта, котрый быв главным автором [[Конштітуція|констітуції]]. Тото была докус [[Монархія|монархічна]] констітуція, сохранявша лем привидкы народної власти. Констітуція, подля чому повномочность верьховной еґзекутивной власти приналежали трём конзулам, назначила на 10. рочный термин первым конзулом – Бонапарта, другым – Камбасереса и третьым (на 5. рочный термин) – Лебрена. Первый конзул получив право класти особ на всі державнї чиновства, включаючи членїв законодателного корпуса, державної рады і [[сената]]. Констітуція была утвержена народным голосованём ([[Плебісціт|плебісцітом]]), шо стало почти єдиным проявенём народного [[Суверенітет|суверенітета]]. Задача Наполеона была тяжков. Треба было вытворити майже докус наново всё веденя, восстановити, в доста попутанїм станї фінансы пиля повному браку кредітів і якось искончати з другов коаліціёв. Одным із первых наказів Бонапарта быв табу [[17. януар|17.]]&nbsp;[[17. януар|януара]] [[1800]].&nbsp;року, «на час войны», 60&nbsp;[[Політіка|політическых]] выдань в Паріжи.<ref>https://web.archive.org/web/20250912180022/https://www.academia.edu/57296144/Napoleon_Bonaparte_and_the_legacy_of_the_French_Revolution стр.111</ref> Одтак, погашаючи всї проявы політічної слободы, Бонапарт дїйсно оживлёвав у живот позітивну часть свої проґрамы. Вна состояла ся із створеня твердої, гет централізованої власти, з підпоры промысла тай полёдїлства, з примиреня з новым порядком дїл всьых складовых старого общества, з полїпшеня фінансів і так дале. Законом [[17. фебруар|17.]]&nbsp;[[17. фебруар|фебруара]] [[1800]].&nbsp;року «про подїл теріторії і адміністрації» изсокочено і змоцнено подїленя Франції на департаменты, і щи заведено новоє подїленя&nbsp;— на [[Округ|округа]]. У чолї главы департамента &nbsp;— [[префект]]. === Проголошеня імперії === [[Файл:Ingres, Napoleon on his Imperial throne.jpg|міні|Імператор Наполеон на тронї]] З [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1804]].&nbsp;року Наполеон&nbsp;— імператор Франції. У внутрішній політици проводив дїланку, зацїлену на змоцненя французскої державы. Вычеркнувши самоуправляня, завіл сістему префектів, мерів і їх підлеглых, котрі предназначали ся «згорі». В економичній політицї спомагав розвиванёви промысла і торговлї.<ref name=":2">https://www.amazon.com/Citizen-Emperor-Napoleon-Power-1799-1815/dp/1408843242 стр.551-556</ref> === Внутрішня політика === Наполеон Бонапарт удїяв державный переворот. Праводавчый корпус передав власть трём конзулам у чолї з Наполеоном. Для юрідичного оформления свої власти Наполеон приняв нову Констітуцію: Франція обставала ся републиков, но поправдї вся власть находила ся в руках первого конзула, а именно Бонапарта. Первый конзул быв главнокомандуючым армії, клав членів всьых органів праводавчої власти. Місцевоє самоуправляня было зрушено. Департаментами вели префекты, кладенї первым конзулом. Міністры тоже были під контролём первого конзула. Наполеон изсокотив тотї достоянія французскої револуції, котрі были выгоднї промысловцям і заможному [[Селянство|селянству]]. Установивши діктатуру особної власти, він получив підпору тых, хко достав у рокы револуції багатство і землю. Про змоцненя свої власти Наполеон в [[1801]] відкликав оддїляня церквы від державы. В [[1804]].&nbsp;роцї Бонапарт быв коронованый імператором французів Наполеоном І. В державі фактично была постановлена ​​воєнно-[[Бюрокрація|бюрократична]] монархія, опираюча ся не на [[Феудал|феудалноє]] немешство, а на буржоазію, армію, урядників.<ref name=":2" /> При Наполеонї I были принятї зводы законів&nbsp;— «Кодексы Наполеона» (гражданськый, комерційный і кріміналный), котрі мали бы реґуловати відношеня в обществі і охраняти невбалимость пріватницького властництва. Законы были проґресивными, опреж предвижовали розвиваня слободної конкуренції, спомагали повышеню економікы Франції. В державі зачав ся промысловый переворот, были пошорованї гроші, заложеный Французскый банк. Заєдно з економіков силнїла французская буржоазія. При непосередному участвованї Наполеона были розробленї [[Гражданськый кодекс Наполеона|гражданськый]] ([[1804]]), [[Торговелный кодекс Наполеона|торговелный]] ([[1807]]), тай [[Уголовный кодекс Наполеона|уголовный]] ([[1810]]) кодексы. === Економична політика === Економична політика Наполеона состояла ся з застачанї первенства французскої промыселової і грошової буржоазії на европейскому рынкови. Майперво, сёму заважав анґлійскый [[капітал]], лїпшина котрого была в тому, шо в Анґлії удїяла ся індустріална револуція. Анґлія єдна за другов вызберовала коаліції против Франції, змагати ся привлечи на свою сторону россяглї европейскі державы&nbsp;— в первую очередь, Австрію і [[Російска імперія|Росію]]. Покушаючи ся економично задушити Анґлію, Наполеон підписав [[декрет]] про [[Контінентална блокада|контіненталну блокаду]] ([[1806]]). Теперь Франція і всі її союзникы застановляли торгвелні зносины з Анґліёв. Европа была основным рынком одпродажу анґлійскых товарів. Контінентална блокада нанесла шкоду анґлійскій економицї. Рік посёму Анґлія переживала крізу в выробенї шерсти, текстілної промыслу; удїяло ся паданя [[Фунт стерлінґа|фунта стерлїнґа]]. Єднак блокада ударила і по контінентови. Французскый промысел не в положенї быв замінити на европейскому рынкови анґлійскый. Нарушованя торговных сключень з анґлійскыми колоніями привело до упадку і французскі портові вароші [[Ла-Рошель]], [[Марсель]] і так дале. Людность страдає від нехваткы привычных колоніальных товарів: [[Кава|кавы]], [[Цукор|цукра]]. === Войны з коаліціями === [[Файл:Napoléon à Wagram - Horace Vernet.jpg|міні|Наполеон під Ваграмом, 1809 рік]] У вонкашній політиці Наполеон снажив ся застачити воєнно-політичну і економичну геґемонію Франції в Европі, здобыти побіду у воёванї з Великобрітаніёв за світовоє торговельноє і колоніалноє панованя. В ходї войн з [[Антіфранцузскі коаліції|антріфранцузскыми коаліціями]] держав (у вшелиякі періоды в коаліціях брали участку [[Австрійска імперія|Австрія]], [[Велика Брітанія|Великобрітанія]], [[Пруссия]], [[Російска імперія|Российская империя]], [[Швеція]]) французска армія під командованём Наполеона здобыли побіду під [[Битва при Маренго|Маренго]] ([[1800]] рік), [[Битва при Аустерлїцом|Аустерлїцом]] територія наполеоновскої імперії обнимала безмала всю [[Западна Европа|Западну]] і [[Середня Европа|Середню]] Европу.<ref>https://books.google.com.ua/books?id=MZoO7SIwMVIC&pg=PA133&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> Наполеон плановав прямоє высаженя на Брітанскі острова, но на морі Анґлія была силнїшов. При [[Трафальгар|Трафальгарі]] французскый флот быв знищеный анґлійскым під командованём [[Адмірал|адмірала]] [[Гораціо Нельсон|Нельсона]] ([[1805]]). Єднак місяць посёму під Аустерлїцом (нынї [[Славков-у-Брна|Славков]], [[Чесько|Чехія]]) Наполеон завдав знищуючый удар злученым австрійскым і російскым войськам.<ref>https://en.wikipedia.org/wiki/The_Journal_of_Modern_History стр.133-152</ref> Спудивши ся приросту вплыву Франції, против неї выступила Пруссия, но была скоро поборена в [[Битва під Єнов тай Ауерштедтом|битві під Єнов]], ([[1806]].&nbsp;рік), французскі войська ступили в [[Берлін]]. Російскі войська відійшли з боища, но завдали грубых втрат французскій армії в [[Битва під Прейсіш-Ейлау|битві при Ейлау]] ([[1807]].&nbsp;рік), айбо пройграли [[Битва під Фрідландом|під Фрідландом]] (1807.&nbsp;рік).<ref name=":2" /> Выслїдком войны было запоєня до состава Франції територій [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландїв]], сїверної [[Нїмецько|Ґерманії]], частины [[Італія|Італії]]. На другому куску Італії, у серединї Европы, в [[Іспанія|Іспанії]] ([[1809]]) были учиненї зависимі від Наполеона кралёвства, де правили члены ёго родины. Пруссия і Австрія были вымушенї завязати з Франціёв союз. Се зробила такой і Російска імперія ([[Тильзитский мир]], 1807).<ref name=":2" /> === Планы про світовоє панованя === Наполеон плановав, прийшовши в Російску імперію, рострощити 1. і 2. Западнї армії. Щи він мріяв подіктовати условіє миру для імператорского двура в [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзї]]. Пак хотів опановати Великобрітанію, — послїдь сёго Наполеон достав бы истинноє світовоє панованя. === Російска кампань === [[Файл:French Empire (1812).svg|міні|Французска імперія у 1812 роцї: темно-зеленый колор — територія імперії, світло-зеленый колор — сателіты]] [[Французько-російска война 1812|Російска кампань]] ([[Французькый язык|фр]]. Campagne de Russie) зачала ся [[24. юн|24.]]&nbsp;[[24. юн|юна]] [[1812]].&nbsp;року, коли Велика армія ([[Французькый язык|фр]]. Grande Armée) Наполеона пересїкла ріку [[Нїман]]. Ся подїя стала відповідёв на аґресію російского царя [[Александр I|Александра]]&nbsp;[[Александр I|I]]., котрый в дїйсности з конца [[1810]].&nbsp;року зачав притяговати свої войска на [[Польско|польску]] границю, снажаючи ся повоёвати [[Великоє княжство Варшавскоє]].<ref name=":2" /> Велика армія Наполеона числила, за выказанём архівных первожріл (межи них і документ, поданый ґенералом [[Ґаспар Ґурґо|Ґаспаром Ґурґо]] непосереднё Імператору і маючый в собі своєручнї зазначкы послїднёго), 325 900 людей особового складу. Російска армія числила цїлком 488&nbsp;000&nbsp;воєнных (в тому числї 80&nbsp;000&nbsp;[[Козакы|козаків]]). Росіяни мали прейміня в людскых ресурсах, опреж фурт мобілїзовали місцевоє населеня в ряды армія, а французы не могли мобілїзовати і поповнити свої втраты свіжыми силами. Армія довгыми [[Марш|маршами]] просувала ся по западным ширявам Російскої імперії. Наполеон довго пробаловав навязати росіянам битву, єднак російскі войська збігали ёго, нерядно відступаючи назад, опреж Александр I, напуженый маршом Великої Армії, втік в свою [[Головне місто|столицю]], не поклавши [[Главнокомандуючый|главнокомандуючого]]. Наполеон задївав ся межи 1.&nbsp;Западнов (формалный командуючый [[М. Б. Барклай-де-Толлї|М.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Б.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Барклай-де-Толлі]]) і 2. Западнов (під командованём [[Багратіон|П.]]&nbsp;[[Багратіон|И.]]&nbsp;[[Багратіон|Багратіона]]) російскыми арміями, завадивши їх обєднаню і поставив їх у дуже невыгодноє положеня. Французы выйграли кілько малых зударень і грубу [[Битва під Смоленьском|битву під Смоленьском]] в [[Авґуст|авґустї]] 1812, Наполеон надіяв ся, шо ся битва стане рішаючов, но росіяни лишили [[Смоленьск|Смоленск]] спаленым і продовжили відступати. Наполеон довжный быв продовжити преслїдованя.<ref name=":2" /> Росіяни, відступаючи, примінёвали [[Тактика спаленої земли|тактику «спаленої земли»]]&nbsp;— спалювали і спустошували властнї вароші, села, поля з урожаями. Робило ся се для лишеня французів ресурсів, їды, міста для розміщеня войськ. Сяка тактика дуже чудовала французів, опреж для них было непонятно, як мож спалювати властнї вароші і поля, причиняючи невіроятну шкоду свому жительству. Но вна давала даякі резултаты&nbsp;— у французів были великі порухаы з потравиновым застачаням величезного войська, зайсе невеликі групы солдатів часто уночи рушали в гляданя поживы, де їх пробаловали нищити російскі загоны. Російска армія відступала 3 місяцї, [[Немеш|немеші]] были нарікаючі сякым ходом подїй і втраченём територій, і вни зачали притискати Александра I, обы тот увольнив з роботы главнокомандуючого войськами [[Полёвый маршал|полёвого маршала]] [[Барклай-де-Толлї Мигаль Богданович|Барклая]]. наконець Барклай быв увольненый з посады, а на ёго місто покладеный [[Мигаль Кутузов]], но тот дале чинив відступ армії щи в плынутї двох [[Тыждень|тыжнїв]]. [[7. септембер|7.]]&nbsp;[[7. септембер|септебра]] удїяло ся зраженя [[Бородїнска битва|під Бородїно]] (близь 100&nbsp;[[Кілометер|км]] від [[Москва|Москвы]]) миже французскыми і російскими войськами. Зраженя было дуже кровавым, з французскої стороны в битві взяло участь 250&nbsp;000&nbsp;солдатів, із якым было стратичено 70 000. Французы выйграли сю битву, но побіда была тактичной і не стала переломным моментом у войнї, до котрого так снажив ся Наполеон. Російскі войська продовжили відходити. Через тіждень Наполеон зайшов у Москву. Но нико не стрів французску армію, бо варош быв пустый. [[Ґубернатор]] [[Федор Растопчин]] у переддень евакуёвав варощан і спалив важнї стратеґічнї обєкты вароша. В пожарови такойже погынули близь 50&nbsp;000&nbsp;російскых раненых воинів, котрых просто лишили призволям судьбы. Наполеон надїяв ся, ош, захвативши Москву, він поставит точку у войнї, но побіды в битвах не принесли му побіды у войнї. Втрата Москвы не примусила Александра I піти на підписаня мира з Наполеоном, і обыдвоє розуміли, ош французска армія робила ся меншов і слабшов із часом. Послїдь єдного місяця в Москві французска армія зачала кывати ся в бік [[Калуґа|Калуґы]], де Кутузов розмістив російску армію. Наполеон зась надїяв ся на рішаючу битву, но бой під [[Малоярославць|Малоярославцем]] не став такым зраженём. Російска армія зась відступила, прото, шо заимала ліпшу позіцію і мала перевагу. [[Файл:Napoleons retreat from Moscow by Adolph Northen.jpg|міні|Наполеон відступат з Москвы]] Войська Наполеона были вычерпанї, потравинові ресурсы закончовали ся, зачинала ся [[зима]], у солдатів не было зимнёї одежы, [[Кінь|конї]] были на окраю вычерпаня — всї отї обстояня примусили Наполеона зачати відступ. Голод, перестуда, вычерпаня, постійнї напады козаків и російскых войськ привели до великых втрат людей і деморалізації армії Наполеона. Коли останкы Великої армії Наполеона пересїкли [[Березина|ріку Березину]] ([[Білорусь]]), вна числила всёго 27&nbsp;000&nbsp;войськоспособный солдат. Наконець 180&nbsp;000&nbsp;солдатів были убитї, 100&nbsp;000&nbsp;попали в плїн. Ге так, кампань держала ся 6&nbsp;місяцїв і стала межовый камінём Наполеоновскых войн.<ref name=":2" /> === Конець імперії === Під час воєнної кампанї [[1813]]–[[1814]].&nbsp;років армія Наполеона завдала кілько поражень войськам [[Шоста антінаполеоновска коаліція|Шостої антинаполеоновскої коаліції]] (Австрія, Анґлія, Пруссия, Росія, Швеція), єднак в рішающій четвероднёвій [[Битва під Лейпцигом|Лейпцигскій битві]] (котру щи кличут «битвов народів») наполеоновскі войська были перебыровані союзными войськами. Вызначнов подїёв під час битвы было то, шо доцїлком быв розбитый [[аръєргард]] під командованём маршала Макдональда. По вступі союзных войськ в апрїлї 1814 року в Паріж, Наполеон [[6. апріль|6.]]&nbsp;[[6. апріль|апрїля]] відрік ся від престола. Побідителї изсокотили ёму тітул імператора і передали в веденя [[Ельбійскоє княжество|остров Ельба]].<ref>https://books.google.com.ua/books?id=L4QbOh5jK3IC&pg=PA15&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> [[Файл:DelarocheNapoleon.jpg|міні|Наполеон послїдь відречення престолу в 1812 р.]] У свому прощальному слові до солдатів Старої ґарды [[20. апріль|20.]]&nbsp;[[20. апріль|апрїля]] Наполеон повів:<blockquote>«Солдаты мої старої ґарды, я прийшов, обы попрощати ся з вами. Перебігом двадцяти років вы предано товаришили мене на дорогах чести тай славы. ... З такыми людьми, гі вы, наша справа [не] была пройграна, айбо война йшла бы непрестанно, і се была бы [[гражданска война]]... Тому, я жертвую нашыми інтересами інтересам нашої державы. ... Не бідкайте на мою долю,кідь я загодив ся жити, обы служити нашій славі, я хочу написати історію великых дїл, які мы учинили заєдно, мої дїти!<ref>https://books.google.com.ua/books?id=oNeeCgAAQBAJ&redir_esc=y стр.97</ref></blockquote> === Сто днів. Остров Сятої Єлены. Смерть === В [[1815]].&nbsp;роцї Наполеон припудъяв ся на пробалованя вернути власть ([[Сто днїв]]), но, претерпівши пораженя в [[Битва під Ватерлоо|битві під Ватерлоо]] ([[18. юн|18.]]&nbsp;[[18. юн|юня]]), Наполеон другый раз відрік ся від престола ([[22. юн|22.]]&nbsp;[[22. юн|юня]]).<ref name=":2" /> Быв высланый на [[остров Сятої Єлены]], де жив під ревізіёв брітанского ґубернатора [[Гадсон Лоу|Гадсона Лоу]] ([[Анґліцькый язык|анґл.]] Hudson Lowe), шпеціално назначеного для сёї цїлї, максімално ограничившого Наполеона в особній слободї.<ref name=":3">https://www.amazon.com/Napoleon-Passion-Death-Resurrection-1815-1840/dp/1408891727 стр. 235</ref> [[Файл:Napoleon sainthelene.jpg|міні|Наполеон на острови с. Єлены]] Наполеон Бонапарт вмер [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|мая]] [[1821]]. В [[1840]].&nbsp;роцї прах Наполеона быв перевезеный в Паріж. Імператора похоронили в [[Хыжа Інвалідїв|Хыжі Інвалідїв]] в Паріжови.<ref name=":3" /> == Родина == '''Родителї:''' * [[Карло (Шарль) Бонапарте]] ([[1746]]–[[1785]]) * [[Летиція Рамолїно|Летиція Рамоліно]] ([[1749]]/[[1750]]–[[1836]]) '''Браты тай сестры:''' * [[Жозеф Бонапарт]] * [[Люсьєн Бонапарт]] * [[Луї Бонапарт]] * [[Жером Бонапарт]] * [[Еліза Бонапарт]] * [[Поліна Бонапарт]] * [[Кароліна Бонапарт]] == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1769|1821|Наполеон Бонапарт}} [[Катеґорія:Пановници]] [[Катеґорія:Дїятелї]] [[Катеґорія:Французскы дїятелї]] 4ach4ugkuuc3yyfmbpwjy1mxxdk8nd3 175559 175556 2026-10-28T09:46:23Z Flipdot 23893 Вандалізм — Зрушена верзія [[Special:Diff/175556|175556]] од хоснователя [[Special:Contributions/Максим 123123980|Максим 123123980]] ([[User talk:Максим 123123980|діскусія]]) 175559 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Наполеон Бонапарт |Образчик=[[File:Jacques-Louis David - The Emperor Napoleon in His Study at the Tuileries - Google Art Project.jpg|250px]] |Категория_склада=Napoléon Bonaparte |Уроджѣня={{birth date|1769|8|15}} |Мѣсто_роджѣня=[[Аяччо]] на острові [[Корсіка]] |Упокоеня={{death date and age|1821|5|5|1769|8|15}} |Мѣсто_смерти= }} [[File:Coat of arms of Buonaparte.svg|thumb|{{center|Герб Наполеона I.}} ]] '''Наполео́н І. Бонапа́рт''' ({{lang-fr|Napoléon I Bonaparte}}, [[15. авґуст|15.]]&nbsp;[[15. авґуст|авґуст]] [[1769]]&nbsp;– [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|май]] [[1821]])&nbsp;— [[Франція|французскый]] державный, політичный і воєнный дїятель, войвода, первый конзул Французкої Републикы (1799–1804) тай імператор французів (1804–1814, 1815). Творець одної з майгрубых імперій світу, реформатор і законодатель [[Европа|Европы]], націоналный герой Франції.<ref>{{cite web|title=Napoleon I|url=https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|publisher=Britannica|accessdate=2017-05-29|lang=en|archive-date=2018-01-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20180112122322/https://www.britannica.com/biography/Napoleon-I|deadlink=no}}</ref> Родив ся в [[Аяччо]] на острові [[Корсіка]], якый у рік роженя Наполеона быв переданый [[Ґенуезьска републіка|Ґенуезіёв]] Франції. == Прозывкы == * '''Маленькый капраль''' ''(Le Petit Caporal)'': прозывка, дана ёму солдатами вечуром під час [[Битва близь моста Лодї|битвы близь моста Лодї]] в [[1796]].&nbsp;роцї. Тітул капраля, хоснованоє в якости прозывкы, было присвоєно ёму відповідно з воєнным обычаём проявленя наклоности в знак цїненя за храброго справованя.<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202800d/f61.image</ref> * '''Жан де Лепе''' ''(Jean de l'Epée)'': прозывка дана солдатами Великої армії, а именно Імператорсков ґвардіёв, під час верненя з [[Осторов Ельба|осторова Ельба]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6304983j/f115.item</ref> * '''Ніколас''' ''(Nicolas)'': прозывка, хоснована в основному роялістами юга Франції, де так даколи называют [[Діавол|Діавола]].<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k63139912/f53.image</ref> Посёму, [[Карікатура|карікатуры]] того часу называют Наполеона сьым другым имнём, при чом ефект усилює ся тов же началнов буквов «Н». * '''Ґестиня''' ''(Lou Castagnié)'': прозывка, дана на югови Франції і відсылающа до корсіканского походжіня Наполеона, покілько [[Каштан|каштаны]] были ёго фірменым їденём. == Біоґрафія == === Молодость === [[Файл:Napoleon16Jahre.jpg|міні|241x241пкс|Наполеон у віцї 16&nbsp;років, малюнок незнаємого художника]] Наполеон Бонапарт походив з небогатої [[Корсіка|корсіканскої]] немешскої родины [[Карло Маріа Буонапарте]] тай [[Марії Летиції Буонапарте]] (всёго в хыжи было 13&nbsp;дітваків, айбо до тугость віку Наполеона дожили лем 4&nbsp;ёго браты і 3&nbsp;сестры). Коли [[Людовік XVI|Людовік XVI.]] надїлив дїтям із збіднїлых немешскых родин право бесплатно учити ся, сьым возпользовали ся і корсіканцї, зокрема даякі сины і дочкы Шарля, разом із Наполеоном. [[1779]].&nbsp;року послїдь пару місяців вылїпшеня свого [[Французькый язык|французького языка]] в коледжі Отена, Наполеон войшов до воєнної академії в [[Брієн|Брієннї]]. Высміяный товаришами по ученню за провінціалізм і млавости, майбідный даже помежи учеників, шо не были [[Арістократ|арістократами]], він активно сповідував ідеї корсіканского патріотізму. [[1784]].&nbsp;року Наполеона перевели до паріжскої Воєнної ошколы. Бонапарт выказав себе посередным учнеником, закончивши ошколу сорок другым із 58&nbsp;учеників.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.15</ref> [[1785]].&nbsp;року, послїдь достаня тітула младшого лайтната артілерії, Наполеона было направлено у [[Валанс]] на юг Франції.<ref>https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.38 - 42</ref> [[Файл:Henri Félix Emmanuel Philippoteaux - Portrait of Napoleon Bonaparte.jpg|міні|Молодый Наполеон Бонапарт]] У [[Марец|марци]] [[1793]].&nbsp;року Бонапарта было призначено началником [[Артілерія|артілерії]] в армію, котра обсїдала занятый [[Англичане|анґлічанами]] [[Тулон]]. Тулон быв забраный, а сам Наполеон достав званя бріґадного ґенерала за вклад в цїлковый успіх обсады. В тот час Наполеону было лем 24&nbsp;рокы.<ref name=":0">https://archive.org/details/napoleonpathtopo0000dwye стр.159-163</ref> Публіцистичнї творы Наполеона періода револуції („Діалоґ за любов“, "Dialogue sur l'amour", [[1791]], „Вечеря в Бокере“, "Le Souper de Beaucaire"<ref>https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6311085m.texteImage</ref>, 1793) указуют на то, шо він роздїляв [[Клуб якобінців|якобінскі]] настрої. В [[1792]].&nbsp;роцї він вступив у Якобінскый клуб. Послїдь [[Термідоріанскый переворот|термідоріанського перевороту]] Бонапарт быв арештованый ([[10. авґуст|10.]]&nbsp;[[10. авґуст|авґуста]] [[1794]].&nbsp;року, на два тыжнї) позад контактів із братом [[Максиміліан Робеспєр|Максиміліана Робеспєра]]&nbsp;— [[Огюстен Робеспєр|Огюстеном]]. Послїдь увольненя він пішов в демісію позад доказованя з командованём, а через рік, в авґустї [[1795]].&nbsp;року, достав довжность в топоґрафічному відділї [[Комітет общественого спаса|Комітета общественого спаса]].<ref name=":0" /> В крітичный для [[Термідоріанці|термідоріанців]] момент [[Поль Баррас]] назначив Бонапарта свойим помочником, і він вызначив ся під час притолоченя [[Рояліст|роялістского]] збура в Паріжи [[3. октобер|3.]]&nbsp;[[3. октобер|октобра]] (13.&nbsp;[[Французькый републіканьскый календарь|вандемєра]]) [[1795]].&nbsp;року. Опреж силы Діректорії в Паріжи на тот день зложовали всёго 6&nbsp;тисяч&nbsp;солдат, проводник паріжского ґарнізона колимбав ся; в тот же час силы восставлых раёнїв вароша, веденї роялістами, зложовали пиля 23 тисячі челядників. Тогды Наполеон вырішив примінив против них артілерію. Бонапарт заслужив званя [[Дівізійный ґенерал|дівізійного ґенерала]], быв покладеный командуючым войськами тыла.<ref>https://archive.org/details/napoleonlife0000robe стр.65-66</ref> [[23. фебруар|23.]]&nbsp;[[23. фебруар|фебруара]] [[1796]] він заняв пост командуючого Італянскої армії. [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] [[1796]].&nbsp;року Наполеон женив ся на вдовицї, стятого під час якобінского терора ґенерала, [[Жозефіна Богарне|Жосефінов Богарне]].<ref name=":1">https://books.google.com.ua/books?id=7_q6b24_hXAC&redir_esc=y стр.304-305</ref> === Італянська кампань === У [[1796]]–[[1797]].&nbsp;роках французска армія під командірованём Бонапарта розгромила [[Сардінія|сардінскі]] та [[Австрія|австрійські]] войська в Італії.<ref name=":1" /> В Італянскій кампанї Наполеон мав повість войводы. В многочисленых битвах він свиріпно нищив противників. Під час боя попиля [[Рівола|Ріволы]] він перевів битву в атаку на [[Байонет|байонеты]], штурмувавши австрійскі [[Фестунок|фестункы]], котрі мали більше войська і артілерії. Під час сёї атакы австрійскі войска однесли поражку. У [[Аркола|Арколї]] Наполеон розбив 5 австрійскых дівізій, із якых єдна склала зброю без бою. === Захват власти. Конзулат === [[Файл:Bouchot - Le general Bonaparte au Conseil des Cinq-Cents.jpg|міні|Наполеон 18. брюмера]] [[Файл:Apotheosis of Napoleon First Consul.jpg|міні|Апотеоза — Наполеон — первый конзул Франції]] Послїдь вернутя із [[Еґіпет|Еґіпта]] у Францію ​​(авґуст [[1799]]), Наполеон, із підпоров промысловов [[Буржоазия|буржоазії]], зачав [[10. новембер|10]]–[[11. новембер|11.]]&nbsp;[[11. новембер|новембра]] [[1799]] (18.&nbsp;брюмера VIII.&nbsp;року) [[Державный переворот|державный переворот,]] установив режим [[Конзул|конзульства]]. Послїдь переворота 18. брюмера єдинствену власть у Франції представляло [[тымчасовоє правительство]], якоє было із трёх конзулів ​​(Бонапарт, [[Жозеф Сїєс|Сїєс]], Роже-Дюко). Но послїдь переворота думали, ош власть достане ся именно Жозефу Сїєсу, єдному із ведучых переворота; айбо він по непознатым причинам полївив Наполеону.<ref>https://archive.org/details/frenchrevolution0000fure</ref> До [[12. децембер|12.]]&nbsp;[[12. децембер|децембра]] [[1799]] комисії, писавші констітуцію, довершили свої роботы; проєкт Сїєса быв перечиненый в відповідно з хотїнями Бонапарта, котрый быв главным автором [[Конштітуція|констітуції]]. Тото была докус [[Монархія|монархічна]] констітуція, сохранявша лем привидкы народної власти. Констітуція, подля чому повномочность верьховной еґзекутивной власти приналежали трём конзулам, назначила на 10. рочный термин первым конзулом – Бонапарта, другым – Камбасереса и третьым (на 5. рочный термин) – Лебрена. Первый конзул получив право класти особ на всі державнї чиновства, включаючи членїв законодателного корпуса, державної рады і [[сената]]. Констітуція была утвержена народным голосованём ([[Плебісціт|плебісцітом]]), шо стало почти єдиным проявенём народного [[Суверенітет|суверенітета]]. Задача Наполеона была тяжков. Треба было вытворити майже докус наново всё веденя, восстановити, в доста попутанїм станї фінансы пиля повному браку кредітів і якось искончати з другов коаліціёв. Одным із первых наказів Бонапарта быв табу [[17. януар|17.]]&nbsp;[[17. януар|януара]] [[1800]].&nbsp;року, «на час войны», 60&nbsp;[[Політіка|політическых]] выдань в Паріжи.<ref>https://web.archive.org/web/20250912180022/https://www.academia.edu/57296144/Napoleon_Bonaparte_and_the_legacy_of_the_French_Revolution стр.111</ref> Одтак, погашаючи всї проявы політічної слободы, Бонапарт дїйсно оживлёвав у живот позітивну часть свої проґрамы. Вна состояла ся із створеня твердої, гет централізованої власти, з підпоры промысла тай полёдїлства, з примиреня з новым порядком дїл всьых складовых старого общества, з полїпшеня фінансів і так дале. Законом [[17. фебруар|17.]]&nbsp;[[17. фебруар|фебруара]] [[1800]].&nbsp;року «про подїл теріторії і адміністрації» изсокочено і змоцнено подїленя Франції на департаменты, і щи заведено новоє подїленя&nbsp;— на [[Округ|округа]]. У чолї главы департамента &nbsp;— [[префект]]. === Проголошеня імперії === [[Файл:Ingres, Napoleon on his Imperial throne.jpg|міні|Імператор Наполеон на тронї]] З [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1804]].&nbsp;року Наполеон&nbsp;— імператор Франції. У внутрішній політици проводив дїланку, зацїлену на змоцненя французскої державы. Вычеркнувши самоуправляня, завіл сістему префектів, мерів і їх підлеглых, котрі предназначали ся «згорі». В економичній політицї спомагав розвиванёви промысла і торговлї.<ref name=":2">https://www.amazon.com/Citizen-Emperor-Napoleon-Power-1799-1815/dp/1408843242 стр.551-556</ref> === Внутрішня політика === Наполеон Бонапарт удїяв державный переворот. Праводавчый корпус передав власть трём конзулам у чолї з Наполеоном. Для юрідичного оформления свої власти Наполеон приняв нову Констітуцію: Франція обставала ся републиков, но поправдї вся власть находила ся в руках первого конзула, а именно Бонапарта. Первый конзул быв главнокомандуючым армії, клав членів всьых органів праводавчої власти. Місцевоє самоуправляня было зрушено. Департаментами вели префекты, кладенї первым конзулом. Міністры тоже были під контролём первого конзула. Наполеон изсокотив тотї достоянія французскої револуції, котрі были выгоднї промысловцям і заможному [[Селянство|селянству]]. Установивши діктатуру особної власти, він получив підпору тых, хко достав у рокы револуції багатство і землю. Про змоцненя свої власти Наполеон в [[1801]] відкликав оддїляня церквы від державы. В [[1804]].&nbsp;роцї Бонапарт быв коронованый імператором французів Наполеоном І. В державі фактично была постановлена ​​воєнно-[[Бюрокрація|бюрократична]] монархія, опираюча ся не на [[Феудал|феудалноє]] немешство, а на буржоазію, армію, урядників.<ref name=":2" /> При Наполеонї I были принятї зводы законів&nbsp;— «Кодексы Наполеона» (гражданськый, комерційный і кріміналный), котрі мали бы реґуловати відношеня в обществі і охраняти невбалимость пріватницького властництва. Законы были проґресивными, опреж предвижовали розвиваня слободної конкуренції, спомагали повышеню економікы Франції. В державі зачав ся промысловый переворот, были пошорованї гроші, заложеный Французскый банк. Заєдно з економіков силнїла французская буржоазія. При непосередному участвованї Наполеона были розробленї [[Гражданськый кодекс Наполеона|гражданськый]] ([[1804]]), [[Торговелный кодекс Наполеона|торговелный]] ([[1807]]), тай [[Уголовный кодекс Наполеона|уголовный]] ([[1810]]) кодексы. === Економична політика === Економична політика Наполеона состояла ся з застачанї первенства французскої промыселової і грошової буржоазії на европейскому рынкови. Майперво, сёму заважав анґлійскый [[капітал]], лїпшина котрого была в тому, шо в Анґлії удїяла ся індустріална револуція. Анґлія єдна за другов вызберовала коаліції против Франції, змагати ся привлечи на свою сторону россяглї европейскі державы&nbsp;— в первую очередь, Австрію і [[Російска імперія|Росію]]. Покушаючи ся економично задушити Анґлію, Наполеон підписав [[декрет]] про [[Контінентална блокада|контіненталну блокаду]] ([[1806]]). Теперь Франція і всі її союзникы застановляли торгвелні зносины з Анґліёв. Европа была основным рынком одпродажу анґлійскых товарів. Контінентална блокада нанесла шкоду анґлійскій економицї. Рік посёму Анґлія переживала крізу в выробенї шерсти, текстілної промыслу; удїяло ся паданя [[Фунт стерлінґа|фунта стерлїнґа]]. Єднак блокада ударила і по контінентови. Французскый промысел не в положенї быв замінити на европейскому рынкови анґлійскый. Нарушованя торговных сключень з анґлійскыми колоніями привело до упадку і французскі портові вароші [[Ла-Рошель]], [[Марсель]] і так дале. Людность страдає від нехваткы привычных колоніальных товарів: [[Кава|кавы]], [[Цукор|цукра]]. === Войны з коаліціями === [[Файл:Napoléon à Wagram - Horace Vernet.jpg|міні|Наполеон під Ваграмом, 1809 рік]] У вонкашній політиці Наполеон снажив ся застачити воєнно-політичну і економичну геґемонію Франції в Европі, здобыти побіду у воёванї з Великобрітаніёв за світовоє торговельноє і колоніалноє панованя. В ходї войн з [[Антіфранцузскі коаліції|антріфранцузскыми коаліціями]] держав (у вшелиякі періоды в коаліціях брали участку [[Австрійска імперія|Австрія]], [[Велика Брітанія|Великобрітанія]], [[Пруссия]], [[Російска імперія|Российская империя]], [[Швеція]]) французска армія під командованём Наполеона здобыли побіду під [[Битва при Маренго|Маренго]] ([[1800]] рік), [[Битва при Аустерлїцом|Аустерлїцом]] територія наполеоновскої імперії обнимала безмала всю [[Западна Европа|Западну]] і [[Середня Европа|Середню]] Европу.<ref>https://books.google.com.ua/books?id=MZoO7SIwMVIC&pg=PA133&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> Наполеон плановав прямоє высаженя на Брітанскі острова, но на морі Анґлія была силнїшов. При [[Трафальгар|Трафальгарі]] французскый флот быв знищеный анґлійскым під командованём [[Адмірал|адмірала]] [[Гораціо Нельсон|Нельсона]] ([[1805]]). Єднак місяць посёму під Аустерлїцом (нынї [[Славков-у-Брна|Славков]], [[Чесько|Чехія]]) Наполеон завдав знищуючый удар злученым австрійскым і російскым войськам.<ref>https://en.wikipedia.org/wiki/The_Journal_of_Modern_History стр.133-152</ref> Спудивши ся приросту вплыву Франції, против неї выступила Пруссия, но была скоро поборена в [[Битва під Єнов тай Ауерштедтом|битві під Єнов]], ([[1806]].&nbsp;рік), французскі войська ступили в [[Берлін]]. Російскі войська відійшли з боища, но завдали грубых втрат французскій армії в [[Битва під Прейсіш-Ейлау|битві при Ейлау]] ([[1807]].&nbsp;рік), айбо пройграли [[Битва під Фрідландом|під Фрідландом]] (1807.&nbsp;рік).<ref name=":2" /> Выслїдком войны было запоєня до состава Франції територій [[Белґія|Белґії]], [[Нідерланды|Нідерландїв]], сїверної [[Нїмецько|Ґерманії]], частины [[Італія|Італії]]. На другому куску Італії, у серединї Европы, в [[Іспанія|Іспанії]] ([[1809]]) были учиненї зависимі від Наполеона кралёвства, де правили члены ёго родины. Пруссия і Австрія были вымушенї завязати з Франціёв союз. Се зробила такой і Російска імперія ([[Тильзитский мир]], 1807).<ref name=":2" /> === Планы про світовоє панованя === Наполеон плановав, прийшовши в Російску імперію, рострощити 1. і 2. Западнї армії. Щи він мріяв подіктовати условіє миру для імператорского двура в [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзї]]. Пак хотів опановати Великобрітанію, — послїдь сёго Наполеон достав бы истинноє світовоє панованя. === Російска кампань === [[Файл:French Empire (1812).svg|міні|Французска імперія у 1812 роцї: темно-зеленый колор — територія імперії, світло-зеленый колор — сателіты]] [[Французько-російска война 1812|Російска кампань]] ([[Французькый язык|фр]]. Campagne de Russie) зачала ся [[24. юн|24.]]&nbsp;[[24. юн|юна]] [[1812]].&nbsp;року, коли Велика армія ([[Французькый язык|фр]]. Grande Armée) Наполеона пересїкла ріку [[Нїман]]. Ся подїя стала відповідёв на аґресію російского царя [[Александр I|Александра]]&nbsp;[[Александр I|I]]., котрый в дїйсности з конца [[1810]].&nbsp;року зачав притяговати свої войска на [[Польско|польску]] границю, снажаючи ся повоёвати [[Великоє княжство Варшавскоє]].<ref name=":2" /> Велика армія Наполеона числила, за выказанём архівных первожріл (межи них і документ, поданый ґенералом [[Ґаспар Ґурґо|Ґаспаром Ґурґо]] непосереднё Імператору і маючый в собі своєручнї зазначкы послїднёго), 325 900 людей особового складу. Російска армія числила цїлком 488&nbsp;000&nbsp;воєнных (в тому числї 80&nbsp;000&nbsp;[[Козакы|козаків]]). Росіяни мали прейміня в людскых ресурсах, опреж фурт мобілїзовали місцевоє населеня в ряды армія, а французы не могли мобілїзовати і поповнити свої втраты свіжыми силами. Армія довгыми [[Марш|маршами]] просувала ся по западным ширявам Російскої імперії. Наполеон довго пробаловав навязати росіянам битву, єднак російскі войська збігали ёго, нерядно відступаючи назад, опреж Александр I, напуженый маршом Великої Армії, втік в свою [[Головне місто|столицю]], не поклавши [[Главнокомандуючый|главнокомандуючого]]. Наполеон задївав ся межи 1.&nbsp;Западнов (формалный командуючый [[М. Б. Барклай-де-Толлї|М.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Б.]]&nbsp;[[М. Б. Барклай-де-Толлї|Барклай-де-Толлі]]) і 2. Западнов (під командованём [[Багратіон|П.]]&nbsp;[[Багратіон|И.]]&nbsp;[[Багратіон|Багратіона]]) російскыми арміями, завадивши їх обєднаню і поставив їх у дуже невыгодноє положеня. Французы выйграли кілько малых зударень і грубу [[Битва під Смоленьском|битву під Смоленьском]] в [[Авґуст|авґустї]] 1812, Наполеон надіяв ся, шо ся битва стане рішаючов, но росіяни лишили [[Смоленьск|Смоленск]] спаленым і продовжили відступати. Наполеон довжный быв продовжити преслїдованя.<ref name=":2" /> Росіяни, відступаючи, примінёвали [[Тактика спаленої земли|тактику «спаленої земли»]]&nbsp;— спалювали і спустошували властнї вароші, села, поля з урожаями. Робило ся се для лишеня французів ресурсів, їды, міста для розміщеня войськ. Сяка тактика дуже чудовала французів, опреж для них было непонятно, як мож спалювати властнї вароші і поля, причиняючи невіроятну шкоду свому жительству. Но вна давала даякі резултаты&nbsp;— у французів были великі порухаы з потравиновым застачаням величезного войська, зайсе невеликі групы солдатів часто уночи рушали в гляданя поживы, де їх пробаловали нищити російскі загоны. Російска армія відступала 3 місяцї, [[Немеш|немеші]] были нарікаючі сякым ходом подїй і втраченём територій, і вни зачали притискати Александра I, обы тот увольнив з роботы главнокомандуючого войськами [[Полёвый маршал|полёвого маршала]] [[Барклай-де-Толлї Мигаль Богданович|Барклая]]. наконець Барклай быв увольненый з посады, а на ёго місто покладеный [[Мигаль Кутузов]], но тот дале чинив відступ армії щи в плынутї двох [[Тыждень|тыжнїв]]. [[7. септембер|7.]]&nbsp;[[7. септембер|септебра]] удїяло ся зраженя [[Бородїнска битва|під Бородїно]] (близь 100&nbsp;[[Кілометер|км]] від [[Москва|Москвы]]) миже французскыми і російскими войськами. Зраженя было дуже кровавым, з французскої стороны в битві взяло участь 250&nbsp;000&nbsp;солдатів, із якым было стратичено 70 000. Французы выйграли сю битву, но побіда была тактичной і не стала переломным моментом у войнї, до котрого так снажив ся Наполеон. Російскі войська продовжили відходити. Через тіждень Наполеон зайшов у Москву. Но нико не стрів французску армію, бо варош быв пустый. [[Ґубернатор]] [[Федор Растопчин]] у переддень евакуёвав варощан і спалив важнї стратеґічнї обєкты вароша. В пожарови такойже погынули близь 50&nbsp;000&nbsp;російскых раненых воинів, котрых просто лишили призволям судьбы. Наполеон надїяв ся, ош, захвативши Москву, він поставит точку у войнї, но побіды в битвах не принесли му побіды у войнї. Втрата Москвы не примусила Александра I піти на підписаня мира з Наполеоном, і обыдвоє розуміли, ош французска армія робила ся меншов і слабшов із часом. Послїдь єдного місяця в Москві французска армія зачала кывати ся в бік [[Калуґа|Калуґы]], де Кутузов розмістив російску армію. Наполеон зась надїяв ся на рішаючу битву, но бой під [[Малоярославць|Малоярославцем]] не став такым зраженём. Російска армія зась відступила, прото, шо заимала ліпшу позіцію і мала перевагу. [[Файл:Napoleons retreat from Moscow by Adolph Northen.jpg|міні|Наполеон відступат з Москвы]] Войська Наполеона были вычерпанї, потравинові ресурсы закончовали ся, зачинала ся [[зима]], у солдатів не было зимнёї одежы, [[Кінь|конї]] были на окраю вычерпаня — всї отї обстояня примусили Наполеона зачати відступ. Голод, перестуда, вычерпаня, постійнї напады козаків и російскых войськ привели до великых втрат людей і деморалізації армії Наполеона. Коли останкы Великої армії Наполеона пересїкли [[Березина|ріку Березину]] ([[Білорусь]]), вна числила всёго 27&nbsp;000&nbsp;войськоспособный солдат. Наконець 180&nbsp;000&nbsp;солдатів были убитї, 100&nbsp;000&nbsp;попали в плїн. Ге так, кампань держала ся 6&nbsp;місяцїв і стала межовый камінём Наполеоновскых войн.<ref name=":2" /> === Конець імперії === Під час воєнної кампанї [[1813]]–[[1814]].&nbsp;років армія Наполеона завдала кілько поражень войськам [[Шоста антінаполеоновска коаліція|Шостої антинаполеоновскої коаліції]] (Австрія, Анґлія, Пруссия, Росія, Швеція), єднак в рішающій четвероднёвій [[Битва під Лейпцигом|Лейпцигскій битві]] (котру щи кличут «битвов народів») наполеоновскі войська были перебыровані союзными войськами. Вызначнов подїёв під час битвы было то, шо доцїлком быв розбитый [[аръєргард]] під командованём маршала Макдональда. По вступі союзных войськ в апрїлї 1814 року в Паріж, Наполеон [[6. апріль|6.]]&nbsp;[[6. апріль|апрїля]] відрік ся від престола. Побідителї изсокотили ёму тітул імператора і передали в веденя [[Ельбійскоє княжество|остров Ельба]].<ref>https://books.google.com.ua/books?id=L4QbOh5jK3IC&pg=PA15&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false</ref> [[Файл:DelarocheNapoleon.jpg|міні|Наполеон послїдь відречення престолу в 1812 р.]] У свому прощальному слові до солдатів Старої ґарды [[20. апріль|20.]]&nbsp;[[20. апріль|апрїля]] Наполеон повів:<blockquote>«Солдаты мої старої ґарды, я прийшов, обы попрощати ся з вами. Перебігом двадцяти років вы предано товаришили мене на дорогах чести тай славы. ... З такыми людьми, гі вы, наша справа [не] была пройграна, айбо война йшла бы непрестанно, і се была бы [[гражданска война]]... Тому, я жертвую нашыми інтересами інтересам нашої державы. ... Не бідкайте на мою долю,кідь я загодив ся жити, обы служити нашій славі, я хочу написати історію великых дїл, які мы учинили заєдно, мої дїти!<ref>https://books.google.com.ua/books?id=oNeeCgAAQBAJ&redir_esc=y стр.97</ref></blockquote> === Сто днів. Остров Сятої Єлены. Смерть === В [[1815]].&nbsp;роцї Наполеон припудъяв ся на пробалованя вернути власть ([[Сто днїв]]), но, претерпівши пораженя в [[Битва під Ватерлоо|битві під Ватерлоо]] ([[18. юн|18.]]&nbsp;[[18. юн|юня]]), Наполеон другый раз відрік ся від престола ([[22. юн|22.]]&nbsp;[[22. юн|юня]]).<ref name=":2" /> Быв высланый на [[остров Сятої Єлены]], де жив під ревізіёв брітанского ґубернатора [[Гадсон Лоу|Гадсона Лоу]] ([[Анґліцькый язык|анґл.]] Hudson Lowe), шпеціално назначеного для сёї цїлї, максімално ограничившого Наполеона в особній слободї.<ref name=":3">https://www.amazon.com/Napoleon-Passion-Death-Resurrection-1815-1840/dp/1408891727 стр. 235</ref> [[Файл:Napoleon sainthelene.jpg|міні|Наполеон на острови с. Єлены]] Наполеон Бонапарт вмер [[5. май|5.]]&nbsp;[[5. май|мая]] [[1821]]. В [[1840]].&nbsp;роцї прах Наполеона быв перевезеный в Паріж. Імператора похоронили в [[Хыжа Інвалідїв|Хыжі Інвалідїв]] в Паріжови.<ref name=":3" /> == Родина == '''Родителї:''' * [[Карло (Шарль) Бонапарте]] ([[1746]]–[[1785]]) * [[Летиція Рамолїно|Летиція Рамоліно]] ([[1749]]/[[1750]]–[[1836]]) '''Браты тай сестры:''' * [[Жозеф Бонапарт]] * [[Люсьєн Бонапарт]] * [[Луї Бонапарт]] * [[Жером Бонапарт]] * [[Еліза Бонапарт]] * [[Поліна Бонапарт]] * [[Кароліна Бонапарт]] == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1769|1821|Наполеон Бонапарт}} [[Катеґорія:Пановници]] [[Катеґорія:Дїятелї]] [[Катеґорія:Французскы дїятелї]] n7ss682umtoyz152mrm1mlxr4ylfsm2 1770 0 2173 175551 161671 2026-10-27T23:28:56Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175551 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1770}} == Народили ся == * [[Людвіґ ван Бетховен]], нїмецькый музичный складатель. * [[Иван Орлай]] — [[дохтор]], [[педагог]], [[историк]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рокы]] aykie6iim53gxfh67a6hefkv3a3e0ap 16. юн 0 2298 175546 137468 2026-10-27T22:42:21Z Engelseziekte 2261 175546 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''16. юн''' — 167. [[день]] рока (168. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|198}}. == Подѣи == * [[1963]] — [[Валентина Терешкова]] яко перва жена вылетѣла в триденный козмичный лет. == Умерли == * [[1933]] — [[Антоний Бескид]], русинскый [[политик]], доктор права, сполоченскый дѣятель, другый губернатор [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]]. {{Commons|June 16}} 9voh6hi8y0lxjzla4srw28szz9j92wk 18. новембер 0 2374 175543 138680 2026-10-27T22:28:09Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175543 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''18. новембер''' — 322. [[день]] рока (323. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|43}}. == Подѣи == * [[1919]] — генерал Едмон Еннок, дочасный военный администратор, выголосив прокламацию ч. 26536/1919, котров достав платность [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь]]. == Умерли == * [[2008]] — [[Людовит Гараксим]], [[Словакия|словацкый]] [[историк]] [[Русины|русинского]] походжѣня. {{Стыржень}} {{Commons|November 18}} 5ilh3hc2o9ynpg5vixp6uvyxccsjhlx Фрічка 0 2586 175504 160755 2026-10-27T12:51:49Z Rue323 31002 175504 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Фрічка''' (по {{язык+sk|Frička}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]]. {{НП}} == Обывательство == {{SK|pop}} == Памяткы == [[Церьков Архангела Михаила (Фрічка)|Церьков Архангела Михаила]] з року [[1829]] (НКП) == Референції == <references/> == Екстерны одказы == https://web.archive.org/web/20120110123130/http://www.fricka.sk/ {{Стыржень}} {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 45sa89bcg4wfbmj6r6udd3k11j4ce33 175518 175504 2026-10-27T18:40:59Z Halajkovič 33393 +русиньске село 175518 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Фрічка''' (по {{язык+sk|Frička}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Памяткы == [[Церьков Архангела Михаила (Фрічка)|Церьков Архангела Михаила]] з року [[1829]] (НКП) == Екстерны одказы == https://web.archive.org/web/20120110123130/http://www.fricka.sk/ {{Стыржень}} {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} puryh4sop7g4mhi1dauti04encpj56f Суків 0 2625 175555 168434 2026-10-28T08:28:00Z Rue323 31002 175555 wikitext text/x-wiki '''Суків''' (по {{язык+sk|Sukov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Міджілабірцї|окресї Міджілабірцї]]. {{НП}} == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == * [[Йоанн Кутка]] — русиньскый дїятель, теолоґ і педаґоґ. * [[Андрѣй Гай|Андрій Ґай]] — русиньскый педаґоґ і малярь. == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Міджілабірцї}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 2me53v8lvju59s0hyj5jnfnu6mp1lnx Русиньска Вікіпедія 0 3583 175534 175474 2026-10-27T20:50:52Z Halajkovič 33393 /* Штатістіка */ 175534 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Вікіпедія | name = Русиньска Вікіпедія | screenshot = Wikipedia-logo-v2-rue.svg | caption = [[Файл:Screencapture of Rusyn Wikipedia.png|175px]] | код = rue | Датум основаня = [[21. януара]] [[2011]] | Датум досягненя 50 тысяч статей = | Кулькость статей = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость редаґовань = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость хоснователїв = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость адміністраторів = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость сторінок = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость файлув = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Depth = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость вибраных статей = | Кулькость добрых статей = | Головна сторінка = [[:rue:|Головна сторінка]] | Дані за: = {{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} [[{{CURRENTYEAR}}]]}} '''Руси́ньска Вікіпе́дія''' є [[Русиньскый язык|русиньска]] языкова верзія [[Вікіпедія|Вікіпедії]] – [[інтернет]]овой [[енціклопедія|енціклопедії]] зо слободным обсягом, на котрій творбі як [[автор]]ы і хоснователї сполупрацують добровольны приспівателї. Вєдно з остатныма языковыма верзіями фунґує на [[вікі]] редакчній сістемі MediaWiki, заложенов надаціёв [[Фонд Вікімедія|Wikimedia Foundation]], котра є реґістрована подля законів америцького федералного штату [[Флоріда]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], зо сучасным центром в [[Сан Франциско|Сан Френсиску]], [[Калифорния|Каліфорнія]].<ref>{{Cite web | last = | first = | author = | author-link = | title = „Часто кладжены вопросы“ | url = https://donate.wikipedia.org/wiki/FAQ/sk | publisher = Wikimedia Foundation | date = | update-date = | access-date = 2024-01-17 | location = San Francisco | language = }}</ref><ref>{{Cite journal | last = Mangu-Ward | first = Katherine | author = | author-link = | title = „Wikipedia and Beyond“ | journal = Reason | journal-link = | url = https://reason.com/2007/05/30/wikipedia-and-beyond/ | issn = | publisher = Reason Foundation | location = Los Angeles | date = 2007-05-30 | access-date = 2024-01-17}}</ref> == Історія == === Вікі-інкубатор (2007–2011) === Історія взнику русиньской Вікіпедії ся зачала в роцї 2007 у рамках проєкту Вікі-інкубатор<ref>[https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] {{Wayback|url=https://web.archive.org/web/20181230203007/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 |date=20101210165235 }} // holosy.sk, 1 сентября 2010</ref> – проєкту Надації Вікімедія призначеного на тестованя новых языковых секцій і проєктів перед їх офіціалным спущінём. Проєкту быв придїленый тестовый префікс Wp/rue. 30. апріля 2007 была створена перша тестова статя ([[Курув]]) в русиньскім языку а 16. новембра того істого року ініціатівна ґрупа редакторів створила головну сторінку в тестовім режімі.<ref>поз. [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Головна_сторінка&dir=prev&action=history історія управ головной сторінкы]</ref> В роках 2007–2009 ся проєкт розвивав барз помалы, а в дакотрых періодах ся майже повно заставив через недостатку актівных хоснователїв. Головна чінность в тім періодї ся зосереджовала на переклад сістемовых повідомлїнь мотору MediaWiki на русиньскый язык і на розвой [[Компютерова термінолоґія|компютеровой термінолоґії]]. Єднов з главных барьєр про здобываня новых авторів была [[абсенція]] єднотной кодіфікованой нормы русиньского языка, што выкликало діскусії о выберу діалекту і правопису про писаня енціклопедічных статей. 12. апріля 2008 была подана жадость о отворенї секції в [[Паноньско-русиньскый язык|паноньско-русиньскім языку]].<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn&oldid=955386 Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Жадость лежме не выкликала інтереса і наконець была неприята.<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Pannonian Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-27 |archive-date=2017-12-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171201034056/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Pannonian_Rusyn |url-status=live }}</ref> Сітуація ся змінила по приходї хоснователя [[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] в маї 2010, котрый ся актівно пустив до створїня новых статей. Вшыткы но статї были написаны пряшівскым штандартом русиньского языка. 20. марца 2010 была подана жадость о отворїню русиньской секції.<ref>[https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn&oldid=1901519 Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом -->]</ref> Єдночасно на порталї Meta-Wiki перебігала діскусія о жадости о створїню самостатной языковой секції („Requests for new languages/Wikipedia Rusyn“). Приверженцї створїня арґументовали потребу проєкту потребов заховати русиньскый язык і придати приступ к інформаціям носителям, котры не можуть овладати іншы языкы реґіону. Крітіци повказовали на діалекталну роздробленость языка (екзістенція пряшівского, [[Лемкӯвськоє письмо|лемківского]], [[Язык Паноньскых Русинів|паноньского]] і іншых варіантів) як на фактор, котрый ускладнить адміністрованя і уніфікацію обсягу.<ref>{{cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn — Meta-Wiki |website=meta.wikimedia.org}}</ref> В роцї 2010 указовачі актівіты в тестовім проєктї значно звышыли. 9. септембра 2010 была досягнута граніця 500 статей а 14. октобра чісло статей досягло 1000.<ref>{{cite web |url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F |title=Русинська Вікіпедія — Вікіпедія |website=uk.wikipedia.org}}</ref> Здобытя тых квантітатівных указовачів і створїня стабілного ядра актівных хоснователїв были вырішалныма факторами про схвалїня жадости. 27. октобра 2010 языковый комітет надації Вікімедія прияв рїшіня в інтересах створїня самостатной секції в русиньскім языку (языковый код ISO 639-3 — „rue“). При гласованю проти отворїня секції ся высловили штыри людей (троя з них аж по рїшіню языкового комітету). Вшыткы увели [[україньскый язык]] як свій [[материньскый язык]].<ref>{{Cite web |url=https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |title=Requests for new languages/Wikipedia Rusyn - Meta<!-- Тітулок приданый ботом --> |access-date=2017-11-26 |archive-date=2015-09-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150909161054/https://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn |url-status=live }}</ref> Офіціалный пересун даных з Вікі-інкубатора на самостатну домену rue.wikipedia.org і спущіня самостатной секції ся одбыло 23. януара 2011. В часї створїня властной домены обсяговала русиньска Вікіпедія приближно 1190 статей. == Навщівность == {{bar box |title=Штаты подля навщівности русиньской Вікіпедії к януару 2026<ref>[https://stats.wikimedia.org/#/rue.wikipedia.org/reading/page-views-by-country/normal%7Ctable%7C2026-01-20~2026-01-21%7C(access)~desktop*mobile-app*mobile-web%7Cmonthly Wikimedia Statistics - Rusyn Вікіпедія - Page views by]</ref> |titlebar=#ddd |width=470px |bars= {{bar percent|{{flagicon|США}} [[США]]|#4682B4| 37.0}} {{bar percent|{{flagicon|Україна}} [[Україна]]|#ADD8E6|16.0}} {{bar percent|{{flagicon|Сінґапур}} [[Сінґапур]]|#B0C4DE|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Індія}} [[Індія]]|#4169E1|2.8}} {{bar percent|{{flagicon|Філіпіны}} [[Філіпіны]]|#F0E68C|2.2}} {{bar percent|{{flagicon|ОСН}} далшы штаты|#808080|39.2}} |caption = (0.0013&nbsp;% з цїлковой навщівности [[Вікіпедія|Вікіпедії]]) }} == Штатістіка == Русиньска верзія к [[{{CURRENTDAY}}. {{CURRENTMONTHNAMEGEN}}]] [[{{CURRENTYEAR}}]] обсягує {{NUMBEROF|ARTICLES|rue|N}} {{PLURAL:{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}|статя|статї|статей}}. Є зареґістрованых {{NUMBEROF|USERS|rue|N}} {{PLURAL:{{NUMBEROF|USERS|rue}}|хоснователь|хоснователя|хоснователїв}}, з котрых {{NUMBEROF|ADMINS|rue|N}} мать права адміністратора. Цїлкове чісло сторінок в русиньскій Вікіпедії {{NUMBEROF|PAGES|rue|N}}, чісло управ — {{NUMBEROF|EDITS|rue|N}}, {{#ifexpr:{{NUMBEROF|FILES|rue}}<1|мултімедіалны файлы хыбають|награтых файлів є {{NUMBEROF|FILES|rue|N}}}}.<ref name="s">[[:rue:Special:Statistics|Штатістіка русиньской Вікіпедії]]</ref> В резултатї низкой актівіты мають статї малый розсяг і [[Вікіпедія:Глубина|глубина]] проєкту є мала і представлює {{Depth|rue}} пунктів. Русиньску Вікіпедію навщівує односно мало хоснователїв, кедьже в секції подля общого погляду все хыба велике множство інформацій праві о русинській тематіцї. Велике множство статей, котры суть повинны про кажду Вікіпедію, в русиньскім проєктї іщі не было створено.<ref>{{Cite web|url=http://archive.nndiuvi.org.ua/fulltext.html?id=2640|title=Повна версія|website=archive.nndiuvi.org.ua|access-date=2017-07-27|archive-date=2017-04-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20170418162811/http://archive.nndiuvi.org.ua/fulltext.html?id=2640|url-status=dead}}</ref> ;2007: * 30. апріля 2007 — проєкт быв заложеный во Вікі-інкубаторї, створена 1 стаття ([[Курув]]). * 16. новембра 2007 — створена Головна сторінка. ;2010: * 9. септембра 2010 — 500 статей. * 14. октобра 2010 — 1000 статей. ;2011: * 23. януара 2011 — Вікіпедія была отворена на властнім піддоменї. * 9. марца 2011 — 2000 статей. * 26. октобра 2011 — 3000 статей. ;2012: * 29. авґуста 2012 — 4000 статей. ;2013: * 22. януара 2013 — 5000 статей. * 12. апріля 2013 — чісло управ пересягло 100 000. ;2014: * 13. мая 2014 — 6000 статей. ;2016: * 10. новембра 2016 — 5900 статей. ;2017: * 31. марца 2017 — 6000 статей. * 21. юлія 2017 — 6100 статей. ;2018: * 10. юнія 2018 — 6546 статей. ;2019: * 6. марца 2019 — 7000 статей. ;2021: * 27. януара 2021 — 8000 статей. ;2022: * 10. авґуста 2022 — 8385 статей. ;2023: * 3. януара 2023 — 8525 статей. ;2024: * 19. юнія 2024 — 9000 статей. * 10. юлія 2024 — 9100 статей. * 15. октобра 2024 — 9500 статей. * 28. новембра 2024 — 9600 статей. * 31. децембра 2024 — 9700 статей. ;2025: * 20. фебруара 2025 — 9800 статей. * 24. апріля 2025 — 10 000 статей. ;2026: * 28. авґуста 2026 — 10 300 статей. * 26. октобра 2026 — 8704 статей. == Поз. тыж == * [[Вікіпедія:Кроніка русиньской Вікіпедії]] == Референції == {{референції}} == Одказы == {{Славяньскы часті Вікіпедії}} * [[Головна сторінка|Русиньска Вікіпедія – Головна сторінка]] * [https://web.archive.org/web/20101210165235/http://holosy.sk/rusinska-v%D1%96k%D1%96ped%D1%96ya-sya-rodit-vo-v%D1%96k%D1%96-%D1%96nkubator%D1%97 Русиньска вікіпедія ся родить во вікі-інкубаторї] * [http://ru.wikinews.org/wiki/Создана_русинская_Википедия Создана русинская Википедия — Вікіновины] {{ref-ru}} * [http://meta.wikimedia.org/wiki/Requests_for_new_languages/Wikipedia_Rusyn Requests for new languages/Wikipedia Rusyn] [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Славяньскы Вікіпедії]] rj31q515tpoj0f4gnb2toftbv4pk23s Пелікан 0 4928 175539 167785 2026-10-27T22:20:59Z Engelseziekte 2261 175539 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|name=Пелікан|regnum=[[Animalia]]|phylum=[[Хордовы|Chordata]]|classis=[[Птахы|Aves]]|ordo=[[Pelecaniformes]]|familia=[[Pelecanidae]]|genus=''[[Pelecanus]]''|species='''''P. onocrotalus'''''|binomial=''Pelicanus onocrotalus''|status=LC|status_system=IUCN3.1|image=Whitepelican edit shadowlift.jpg|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}} [[Файл:Pelikan Walvis Bay.jpg|thumb|Пелікан летить]] [[Файл:Grus antigone with Pelecanus onocrotalus.JPG|thumb|Ґрупа пеліканів у сполочности журавлїв]] [[File:Pelecanus onocrotalus MHNT.ZOO.2010.11.44.1.jpg|thumb| ''Pelecanus onocrotalus'']] '''Пелікан''' (''Pelecanus onocrotalus'') є великый водный [[птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[пелікановы]]х. == Попис == Росте до великости лебидї, є дас 148–175&nbsp;цм великый з роспятём крыл 226–630&nbsp;цм і вагов меджі 5–15&nbsp;кґ.<ref name= "ARKive">[https://web.archive.org/web/20190104125721/https://www.arkive.org/great-white-pelican/pelecanus-onocrotalus/ Great white pelican (Pelecanus onocrotalus), archived]</ref> Мать робустне тїло з куртыма лабами, куртым хвостом, міцным дзёбаком і характерістічным карковым ваком. Є скоро цалый білый, лем кінцї летучых пер мать чорнобуры, вак жовтый і ружовы ногы. Так як і вшыткы [[веслоногы]] мать вшыткы палцї на ногах споєны плавачов бланов. Обидві поглавя ся фарбов видительно не одрізняють, [[саміця]] є кущок менша як самець а на роздїл од нёго мать куртшый і рівнїшый дзёбак. Молоды екземпларї легко розознаме дякуючі сивому пірю. == Росшырїня == Пелікан гнїздить в [[Африка|Африцї]] в меджах од югозападной [[Европа|Европы]] по [[Середня Азия|середню Азію]].<ref name= biolib>[https://web.archive.org/web/20100827023015/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8378/ BioLib]</ref> Часточно є перелїтный, на зиму одлїтать до северозападной Африкы, одкы ся зачінать вертати уж на граніцї фебруара і марца.<ref name= DH>Dungel J., Hudec, K. (2001)</ref> Ґлобална популація рахує згруба 270–290&nbsp;тіс. екземпларів, котры жыють на плосї великій 100&nbsp;000–1&nbsp;000&nbsp;000&nbsp;км<sup>2</sup>.<ref>[https://web.archive.org/web/20080322211828/http://www.iucnredlist.org/search/details.php/49641/all IUCN Red List]</ref> В часї цалого лїта прилїтать і на теріторію [[середня Европа|середнёй Европы]]. Найвекшу грозбу про пеліканів представлює страта природного біотопу, захоплїня ся у рыбарьскых сїтях, отрова пестіцідами і пронаслїдованя од рыбарїв, котры пеліканам судять великый убыток [[Рыбы|рыб]] на рыбниках.<ref name= "ARKive"/><ref name = BirdLife>[http://www.birdlife.org/datazone/species/index.html?action=SpcHTMDetails.asp&sid=3809&m=0 BirdLife Species Factsheet]</ref> == Интересны факты == * В [[Мадярщина|Мадярщінї]] тот вид вымерлый.<ref name="GWP">[https://www.iucnredlist.org/species/22697590/177120498#assessment-information Great White Pelican: Pelecanus onocrotalus]</ref> * Найвысшый лет зафіксованый на 1372 метрів.<ref name="GWP"/> == Жрідла == * {{Cite book |author= '''Dungel J., Hudec, K.''' |title= Atlas ptáků České a Slovenské republiky |at= str.&nbsp;22 |publisher= Academia, 2001 |location=Praha. |isbn= 978-80-200-0927-2}} {{commonscat|Pelecanus onocrotalus}} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Пелікановы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] mwdcivfb44ya9rt7wbqzgensv9aemkl 1820 0 6166 175540 124451 2026-10-27T22:27:06Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175540 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1820}} == Уродили ся == * [[4. фебруар]] — [[Божена Ньемцова]], [[Чешскый язык|чешска]] [[писатель]]ка. * [[31. марец]] — [[Андрей Сладкович]], словацкый евангелицкый [[священик]], [[поет]], литературный критик, [[Публицистика|публициста]] и [[перекладатель]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рокы]] lsmrbuq7gcrbnn1nz4mr8j75gqtpviw 1818 0 6167 175547 135811 2026-10-27T22:43:59Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175547 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1818}} {{Рік ся зачінав|1818}} == Уродили ся == * [[3. фебруар]] — [[Богуш Носак Незабудов]], евангелицкый [[священик]], [[романтизм|романтичный]] [[поет]], [[новинарь]], [[перекладатель]], нотарь, активный участник [[Словаци|словацкого]] народностного руху. * [[4. апріля|4. апрѣль]] — [[Томас Майн Рид]], англицкый писатель, автор авантурных романох и повѣстей. * [[17. апріля|17. апрѣль]] — [[Александр II. Николаевич]], передпослѣдный [[Российска империя|российский]] [[император]]. * [[5. май]] — [[Карл Маркс]] — нѣмецкый [[Филозофия|филозоф]], [[политикa|политичный]] [[Публицистика|публициста]], критик класичной економии, теоретик роботницкого руху, [[социализм]]у и [[комунизм]]у. * [[1. юл]] — [[Игнац Земмелвайс]], [[Мадярске кральовство|мадярскый]] дохтор [[Нѣмцѣ|нѣмецкого]] походжѣня, пионер [[Антисептикы|антисептичных]] методох в [[Медицина|медицинѣ]]. {{Стыржень}} {{Commons|1818}} 3oetm5kyhwyi64dvxc5k055h8r483dr 1717 0 6851 175541 133676 2026-10-27T22:27:45Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175541 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|1717}} {{Рік ся зачінав|1717}} == Уродили ся == * [[13. май]] — [[Мария Терезия]], австрийска цѣсарька, мадярска и чешска кралиця, котра перевела много важных реформ и зостала в русинском фолклорѣ як "добра пановниця" * [[16. новембер]] — родив ся [[Жан ле Рон д'Аламбер]], математик, физик, филозоф и астроном, енциклопедиста. * [[20. новембер]] — [[Георгий Конисскый]], [[Православна Церковь|православный]] просвѣтитель [[Российска империя|Российской империи]], [[ученый]], [[филозоф]], мыслитель, [[писатель]], казатель, [[професор]] и ректор Могылянской Академии, архиепископ. {{Стыржень}} {{Commons|1717}} 6w14v64jv1nwdc151vd80cg1euypqvm 1707 0 6861 175548 114909 2026-10-27T22:44:55Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175548 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|1707}} {{Рік ся зачінав|1707}} == Подѣи == * [[1. май]] — злучѣньом [[Англицке кральовство|Англицкого кральовства]] и [[Шкотске кральовство|Шкотского кральовства]] взникло [[Кральовство Великой Британии]]. == Уродили ся == * [[15. апріля]] — [[Леонард Ейлер]], швайчарьскый математік і фізік. {{Стыржень}} {{Commons|1707}} 8ixapu1ocamuyw5585upt9jtssxpwys Підляшукы 0 8743 175511 97218 2026-10-27T16:44:30Z Rue323 31002 /* Екстерны одказы */ 175511 wikitext text/x-wiki [[Файл:Русини з Підляшшя.jpg|thumb|right|'''[[Русины (чеперушка)|Русины Пудляшане]]''']] '''Пудляшукы''' (самоназва, {{lang-be|Падляшукi}}, {{lang-uk|Підляшуки}}, {{lang-ru|Пoдляшуки}}) — автохтонна [[Русины (чеперушка)|выходославяньска]] [[етнос|етнічна ґрупа]] на границях переважно білоруско-польскых (реґіон Подляше, ''пол.'' Podlasie), подля одгаду суть тыж в пограничу україньскым. == Екстерны одказы == * [http://svoja.org/ '''Пудляшукы, Podlašuki''' — ''Strona w języku podlaskim''] * {{Стыржень}} [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Польско]] [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Етнічны ґрупы]] 3w19gv610s1gt2h7qrtokwiasplfype Вікіпедія:Статї-кандідаты на вылучіня 4 9770 175538 175492 2026-10-27T22:03:58Z Engelseziekte 2261 /* Стыржні на вшылиякі темы (90) */ нова секція 175538 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) :Номіновав єм ищи [[Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]], видав сюды запарує майліпше. Тоже „вічный“ стыржень, тоже лиш майбазова інформація на пару речінь. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:50, 26 октобра 2026 (CET) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) :За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET) ::При слові, май пак, як докунчу з важными варошами, годен буду поглядати файні жерела на статю за кирилицю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:33, 25 октобра 2026 (CET) == Брест == [[Брест]]&nbsp;— препаскудної кваліты статя. Жерел по факту не є, айбо накладено лишньых цітовалных муструв так, ож сторунка рябит технічными хыбами. Булшинов обсягу быв перекопірованый из другого ресурса украйинськоязычный текст (ник. історію редаґовань статі), а почти весь русинськоязычный текст написаный из хыбами и скорше всього з власным изглядованьом. Пропонуву стерти. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:30, 26 октобра 2026 (CET) == Чорногорці у Републіці Сербськӱв == [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] — практично не є ниякої хосенної прозы, а тота, котра є, написана з нарушіньом правил проєкта. Спозад тематикы скорше всього ся иншак обстане такым кылавым стыржньом ищи на довгый час. Подаву на стертя. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 11:22, 26 октобра 2026 (CET) :Актуално? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:45, 26 октобра 2026 (CET) ::Айно. Фактично з усьої тої писанины мож лишити хыба історичну секцію, куртоє перерахованя поселень и таблу з цифрами тай дасти тото до статі за Боснію и Герцеґовину вадь конкретно Республіку Сербську вмісто розпложованя окремых статий за кажджу меншину в кажджуй адміністративнуй єдиниці. ::У актуалнуй ревізії статі наллята „вода“, спозад чого вна ся видит май довгов; на ділі там роздутый обсяг за рахунок повтора інформації (тричі ся в статі повторяє єден и тот самый дараб за 1116 чорногорцюв) и лишньых клавз. Уже не маву, аж чесно, сил провіряти, накулько інформація у статі удповідат жерелам&nbsp;— айбо даже аж удповідат, исе треба перенести до удповідної май общої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:43, 27 октобра 2026 (CET) == Стыржні на вшылиякі темы (90) == Послідня велика партія проблемных стыржнюв на номінацію: [[Microsoft Windows]], [[Time (журнал)]], [[Абаддон]], [[Адміністратор]], [[Біґарь]], [[Гобі]], [[Ґраматіка]], [[Ґуґол]], [[Демократічна коаліція]], [[Дрисляк]], [[Етноґраф]], [[Жаба]], [[Журавлёподобны]], [[Злотый]], [[Інфразвук]], [[Кал]], [[Камняноє угля]], [[Катедрала]], [[Катык]], [[Кембріджска універзіта]], [[Клепач]], [[Книга Йехошуа Нуна]], [[Компот]], [[Компютеровый проґрам]], [[Косӱвськый аеродром]], [[Крокодил]], [[Летадло]], [[Лінґвістіка]], [[Маржа]], [[Меґалозавр]], [[Методіка]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Мінеральна вода]], [[Мрак]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Наркоз]], [[Народна гімна]], [[Насморк]], [[Наша Отцюзнина (партія)]], [[Непереступный рік]], [[Новый Рӯк]], [[Ньютоновы законы рушаня]], [[Овал]], [[Озон]], [[Отець]], [[Ошколованя]], [[Парадіґма]], [[Педаґоґіка]], [[Пограничный пост „Грынява”]], [[Поприк]], [[Правило шруба]], [[Пролоґ (язык проґрамованя)]], [[Проґраматор]], [[Пудбивана пасуля]], [[Пятокутник]], [[Радіо Студіо 54 Нетворк]], [[Ректор]], [[Ризетка]], [[Розтворник]], [[Росс 248]], [[Самба]], [[Соціолінґвістіка]], [[Список десятьроч]], [[Список політічных партій в Мадярьску]], [[Столовы гры]], [[Танах]], [[Таншоннят (аэропорт)]], [[Тиґла]], [[Турицька Републіка Северного Кіпра]], [[Тяжкый танк]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Ултразвук]], [[Учіха Саске]], [[Фотон]], [[Франківка синя]], [[Хаш]], [[Час в Тайвані]], [[Чеська коруна]], [[Чісло (ґраматіка)]] (+ [[Чісло (чеперушка)]]), [[Чорный (цвіт)]], [[Чотырикутник]], [[Шатер]], [[Шах-наме]], [[Шашлык]], [[Швыдкость світла]], [[Шостокутник]], [[Шпация]], [[Ябко]], [[Японьскый єн]], [[Ярь]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:03, 27 октобра 2026 (CET) sqhlp2bc4gk9bihg8ck229q0n7pmy68 175550 175538 2026-10-27T22:47:07Z Engelseziekte 2261 /* Стыржні на вшылиякі темы (90) */ Відповідь 175550 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]]. Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) :Номіновав єм ищи [[Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]], видав сюды запарує майліпше. Тоже „вічный“ стыржень, тоже лиш майбазова інформація на пару речінь. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:50, 26 октобра 2026 (CET) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) :За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET) ::При слові, май пак, як докунчу з важными варошами, годен буду поглядати файні жерела на статю за кирилицю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:33, 25 октобра 2026 (CET) == Брест == [[Брест]]&nbsp;— препаскудної кваліты статя. Жерел по факту не є, айбо накладено лишньых цітовалных муструв так, ож сторунка рябит технічными хыбами. Булшинов обсягу быв перекопірованый из другого ресурса украйинськоязычный текст (ник. історію редаґовань статі), а почти весь русинськоязычный текст написаный из хыбами и скорше всього з власным изглядованьом. Пропонуву стерти. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:30, 26 октобра 2026 (CET) == Чорногорці у Републіці Сербськӱв == [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] — практично не є ниякої хосенної прозы, а тота, котра є, написана з нарушіньом правил проєкта. Спозад тематикы скорше всього ся иншак обстане такым кылавым стыржньом ищи на довгый час. Подаву на стертя. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 11:22, 26 октобра 2026 (CET) :Актуално? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:45, 26 октобра 2026 (CET) ::Айно. Фактично з усьої тої писанины мож лишити хыба історичну секцію, куртоє перерахованя поселень и таблу з цифрами тай дасти тото до статі за Боснію и Герцеґовину вадь конкретно Республіку Сербську вмісто розпложованя окремых статий за кажджу меншину в кажджуй адміністративнуй єдиниці. ::У актуалнуй ревізії статі наллята „вода“, спозад чого вна ся видит май довгов; на ділі там роздутый обсяг за рахунок повтора інформації (тричі ся в статі повторяє єден и тот самый дараб за 1116 чорногорцюв) и лишньых клавз. Уже не маву, аж чесно, сил провіряти, накулько інформація у статі удповідат жерелам&nbsp;— айбо даже аж удповідат, исе треба перенести до удповідної май общої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:43, 27 октобра 2026 (CET) == Стыржні на вшылиякі темы (90) == Послідня велика партія проблемных стыржнюв на номінацію: [[Microsoft Windows]], [[Time (журнал)]], [[Абаддон]], [[Адміністратор]], [[Біґарь]], [[Гобі]], [[Ґраматіка]], [[Ґуґол]], [[Демократічна коаліція]], [[Дрисляк]], [[Етноґраф]], [[Жаба]], [[Журавлёподобны]], [[Злотый]], [[Інфразвук]], [[Кал]], [[Камняноє угля]], [[Катедрала]], [[Катык]], [[Кембріджска універзіта]], [[Клепач]], [[Книга Йехошуа Нуна]], [[Компот]], [[Компютеровый проґрам]], [[Косӱвськый аеродром]], [[Крокодил]], [[Летадло]], [[Лінґвістіка]], [[Маржа]], [[Меґалозавр]], [[Методіка]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Мінеральна вода]], [[Мрак]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Наркоз]], [[Народна гімна]], [[Насморк]], [[Наша Отцюзнина (партія)]], [[Непереступный рік]], [[Новый Рӯк]], [[Ньютоновы законы рушаня]], [[Овал]], [[Озон]], [[Отець]], [[Ошколованя]], [[Парадіґма]], [[Педаґоґіка]], [[Пограничный пост „Грынява”]], [[Поприк]], [[Правило шруба]], [[Пролоґ (язык проґрамованя)]], [[Проґраматор]], [[Пудбивана пасуля]], [[Пятокутник]], [[Радіо Студіо 54 Нетворк]], [[Ректор]], [[Ризетка]], [[Розтворник]], [[Росс 248]], [[Самба]], [[Соціолінґвістіка]], [[Список десятьроч]], [[Список політічных партій в Мадярьску]], [[Столовы гры]], [[Танах]], [[Таншоннят (аэропорт)]], [[Тиґла]], [[Турицька Републіка Северного Кіпра]], [[Тяжкый танк]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Ултразвук]], [[Учіха Саске]], [[Фотон]], [[Франківка синя]], [[Хаш]], [[Час в Тайвані]], [[Чеська коруна]], [[Чісло (ґраматіка)]] (+ [[Чісло (чеперушка)]]), [[Чорный (цвіт)]], [[Чотырикутник]], [[Шатер]], [[Шах-наме]], [[Шашлык]], [[Швыдкость світла]], [[Шостокутник]], [[Шпация]], [[Ябко]], [[Японьскый єн]], [[Ярь]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:03, 27 октобра 2026 (CET) :+ [[Гімна Ізраіля]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:47, 27 октобра 2026 (CET) nn8uad7j9887bblhkvu78wzh3oif0nc Малі 0 10323 175552 172942 2026-10-27T23:57:07Z Engelseziekte 2261 175552 wikitext text/x-wiki [[File:Flag of Mali.svg|thumb|Державна фана Малі]] '''Малі''' (офіційно '''Республіка Малі''') — держава у западнуй [[Африка|Африці]], восьма майвелика на континенті и 23. у світі. Має поверьх 25 міліонув жытелюв, межи котрыми дас 47% ото діти до 15 рокув. Столиця и майбулшый варош — Бамако. До 2022. року офіційным языком быв [[французькый язык|французькый]], а функцію [[лінґва франка]] у крайині повнит язык бамбара, котрый знают 80% жытелюв. На сівері Малі ся тягне до [[Сагара|Сагары]]; булшина людий жыє у [[савана]]х на юзі, де течут рікы [[Ніґер (ріка)|Ніґер]] и [[Сенеґал (ріка)|Сенеґал]]. Малі — єдна з майбідных у світі крайин; майважный промысел — копаня [[золото|золота]] (80% експорта). У [[Середновік|Середні вікы]] територія Малі была центром [[Іслам|ісламської]] културы й наукы. У 18. столітю територія Малі стала частьов [[Франція|французької]] [[колоніалізм|колоніалної]] імперії; незалежна держава была сформована у 1960. Уд 2012 иде [[домова война|горожанська война]] из [[сепаратизм|сепаратистами]]-туареґами (етнічна ґрупа [[берберы|берберув]]), а уд 2020 у державі урядує [[воєнна хунта]]. == Сусідні державы == * [[Алжір]] * [[Буркіна Фасо]] * [[Ґвінея]] * [[Берег слоновины|Кот д’Івуар]] * [[Маврітанія]] * [[Ніґер]] * [[Сенеґал]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Країны]] sinrmlp0re4cv99ud52yfvg8l1uoshz Шипраге 0 10954 175502 136825 2026-10-27T12:41:13Z Rue323 31002 175502 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = |руська назва = Шипраге |оригинална назва = Šiprage – Шипраге ''босн.''/''серб.'' |застава = |опис заставы = |ширина заставы = 300 |герб = |опис герба = |ширина герба = 100 |вид крайны = Держава <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Босния и Герцеговина <!-- do not put link here! --> |lat_dir = N |lat_deg = 44 |lat_min = 27 |lat_sec = 56 <!-- землеписна ширка --> |lon_dir = E |lon_deg = 17 |lon_min = 33|lon_sec =36<!-- землеписна довжка --> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид района = Регион |район = [[Баня Лука]] |вид общины = Община <!--5.гарадича администрации --> |община = [[Котор Варош]] |площа = 20<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 507-520 <!-- в метрах --> |население =788 <!-- лем само число --> |год переписи = 2013 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +387-51 |почтовый индекс = 78000 |вид идентификатора = Матичне число (БиГ)<!--инде може быти инша система --> |цифровой идентификатор = 211869 |категория в Commons = Šiprage |сайт = http://opstinakotorvaros.com/ |язык сайта = (''серб.''), (''босн.'') }} '''Шипраге''' ({{lang-bs|Šiprage}}, {{lang-sr|Шипраге, Šiprage}}, {{lang-hr|Šiprage}}) — населеный пункт и бывша община в сѣверной части [[Боснія і Герцеґовина|Босны и Герцеговины]], в [[Републіка Сербска|Републицѣ Сербской]], в общинѣ [[Котор Варош]]. ==Географична полога== Шипраге, окружены верхами надморской вышкы 750–950 м, лежать в долинѣ рѣчкы [[Врбаня]], притоку рѣкы [[Врбас]], в правобережной части порѣча [[Сава|Савы]] ровнако около 300 км оддалены од [[Заґреб|Загреба]] и [[Белград|Белграда]] и около 150 км од [[Сараево|Сараева]].<ref>http://www.kartabih.com/</ref><ref>Vojnogeografski institut, Ed. (1962): Šiprage (List karte 1:25.000, Izohipse na 20 m). Vojnogeografski institut, Beograd / Military Geographical Institute, Ed. (1962): Šiprage (map sheet 1: 25.000, Contour lines at 20 m). Military Geographical Institute, Belgrade.</ref> Од центра общины [[Котор Варош]] одстоять на 30 км, од регионалного центра [[Баня Лука]] на 60 км. ==Обывательство== Обывательство города подля списованя року 2013 чинило 788 особ.<ref name "S2013">[http://nasbih.com/village/211869 Обывательство Шипраг, 2013]</ref> {| border="1" cellpadding="7" cellspacing="0" style="margin: 10px 0 10px 25px; background: #f9f9f9; border: 1px #AAA solid; border-collapse: collapse; font-size: 85%; float: center;" |- style="background:wheat |colspan ="7" | '''Шипрагы'''<ref>Book: "Nacionalni sastav stanovništva – Rezultati za Republiku po opštinama i naseljenim mjestima 1991.", statistički bilten br. 234, Izdanje Državnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine, Sarajevo.</ref><ref>Internet – Source: "Popis po mjesnim zajednicama" – https://web.archive.org/web/20131005002409/http://www.fzs.ba/Podaci/nacion%20po%20mjesnim.pdf</ref>; довъедна в року 2013: '''788''' особ<ref name "S2013">[http://nasbih.com/village/211869 Обывательство Шипраг, 2013]</ref> |- style="background:style=;" | style="background:white;"| | style="background:white;"| '''1991.''' | style="background:white;"| '''1981.''' | style="background:white;"| '''1971.''' |- |'''[[Босняци]]''' |745 (78,25%) |711 (60,10%) |422 (51,33%) |- |'''[[Сербы]]''' |168 (17,64%) |320 (27,04%) |370 (45,01%) |- |'''[[Хорваты]]''' |1 (0,10%) |6 (0,50%) |0 |- |'''[[Югославы]]'''<ref>Од року 1961 етноним «югославы» быв урядно пропагованый. Перед роспадом федерации голосило ся ку нему 7% обывательства СФРЮ. Были то люде, котры державлянство мали высше за националность.</ref> |32 (3,36%) |136 (11,49%) |21 (2,55%) |- |'''Иншы''' |6 (0,63%) |10 (0,84%) |9 (1,09%) |- | style="background:wheat|'''Сума''' |style="background:wheat|'''952''' |style="background:wheat|'''1.183''' |style="background:wheat|'''822''' |} ==История== Первы осады в долинѣ рѣкы [[Врбаня]] односять до [[Неоліт|неолита]].<ref>Bojanovski I. (1988): Bosna i Hercegovina u antičko doba. Centar za balkanološka ispitivanja, ANUBiH.</ref> В тых часах ту перебывали [[Иллиры]], а в 4. сторочу до Р.Х. [[Келты]].<ref>Malcolm N. (1996): Bosnia: A Short History. New, Updating Edition, New York University Press, {{ISBN| 0814755615}}.</ref><ref>Mulalić (2011): Rimski vuk i ilirska zmija – Posljednja borba. Filozofski fakultet, Sarajevo, {{ISBN| 978-9958-625-21-3}}.</ref><ref>Abdić K. (2014): Ilirski narodi sjeverozapadne Bosne i Hercegovine. Filozofski fakultet, Sarajevo.</ref> Од добы [[Римска империя|Римской империи]] ту найдены остаткы раннохристианской базиликы (3–5. ст.).<ref>Radimsky V. (1892): Ostanci rimskih naseobina u Šipragi i Podbrgju, za tim starobosanski stećci u Šipragi i uz Vrbanju u Bosni. Glasnik Zemaljskog muzeja u Sarajevu, Godina IV, Knjiga I: 75-80.</ref> По [[Перша світова война|Первой свѣтовой войнѣ]] з мужского обывательства Шипраг зостала лем десятина. В [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] околицѣ Шипраг были районом острого партизанского одпору. В домовой войнѣ (1992–1995) велика часть босняцкого обывательства была забита и выгнана, а околичны босняцкы села спустошены. Од австро-мадярской добы до року 1954 екзистовала окрема община Шипраге. Ку бывшой общинѣ Шипраге, окрем властно Шипраг, належали еще 10 сел: Чорковичѣ, Грабовиця, Крушево Брдо I, Крушево Брдо II, Мальева, Паливук, Присочка, Радохова, Селячка, Стопан. Року 1954 община Шипраге была зрушена. ==Одказы== * http://opstinakotorvaros.com/ *http://www.maplandia.com/bosnia-and-herzegovina/republika-srpska/siprage/ Maplandia *http://www.satellitecitymaps.com/europe-map/bosnia-and-herzegovina-map/federation-of-bosnia-and-herzegovina-map/%C5%A1iprage-map/ *http://www.distancesfrom.com/distance-from-Siprage-to-Banja-Luka-Bosna-i-Hercegovina/DistanceHistory/5243320.aspx *http://www.maplandia.com/bosnia-and-herzegovina/republika-srpska/siprage/ Maplandia *http://www.satellitecitymaps.com/europe-map/bosnia-and-herzegovina-map/federation-of-bosnia-and-herzegovina-map/%C5%A1iprage-map/ *http://www.distancesfrom.com/distance-from-Siprage-to-Banja-Luka-Bosna-i-Hercegovina/DistanceHistory/5243320.aspx == Референції == {{Commonscat|Šiprage}} {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Боснії і Герцеґовины]] [[Катеґорія:Населены пункты Републикы Сербской]] rs3mhzta3lwv4lr6dskq3v5ce6up1br 175503 175502 2026-10-27T12:42:19Z Rue323 31002 /* Референції */ 175503 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = |руська назва = Шипраге |оригинална назва = Šiprage – Шипраге ''босн.''/''серб.'' |застава = |опис заставы = |ширина заставы = 300 |герб = |опис герба = |ширина герба = 100 |вид крайны = Держава <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Босния и Герцеговина <!-- do not put link here! --> |lat_dir = N |lat_deg = 44 |lat_min = 27 |lat_sec = 56 <!-- землеписна ширка --> |lon_dir = E |lon_deg = 17 |lon_min = 33|lon_sec =36<!-- землеписна довжка --> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид района = Регион |район = [[Баня Лука]] |вид общины = Община <!--5.гарадича администрации --> |община = [[Котор Варош]] |площа = 20<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 507-520 <!-- в метрах --> |население =788 <!-- лем само число --> |год переписи = 2013 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +387-51 |почтовый индекс = 78000 |вид идентификатора = Матичне число (БиГ)<!--инде може быти инша система --> |цифровой идентификатор = 211869 |категория в Commons = Šiprage |сайт = http://opstinakotorvaros.com/ |язык сайта = (''серб.''), (''босн.'') }} '''Шипраге''' ({{lang-bs|Šiprage}}, {{lang-sr|Шипраге, Šiprage}}, {{lang-hr|Šiprage}}) — населеный пункт и бывша община в сѣверной части [[Боснія і Герцеґовина|Босны и Герцеговины]], в [[Републіка Сербска|Републицѣ Сербской]], в общинѣ [[Котор Варош]]. ==Географична полога== Шипраге, окружены верхами надморской вышкы 750–950 м, лежать в долинѣ рѣчкы [[Врбаня]], притоку рѣкы [[Врбас]], в правобережной части порѣча [[Сава|Савы]] ровнако около 300 км оддалены од [[Заґреб|Загреба]] и [[Белград|Белграда]] и около 150 км од [[Сараево|Сараева]].<ref>http://www.kartabih.com/</ref><ref>Vojnogeografski institut, Ed. (1962): Šiprage (List karte 1:25.000, Izohipse na 20 m). Vojnogeografski institut, Beograd / Military Geographical Institute, Ed. (1962): Šiprage (map sheet 1: 25.000, Contour lines at 20 m). Military Geographical Institute, Belgrade.</ref> Од центра общины [[Котор Варош]] одстоять на 30 км, од регионалного центра [[Баня Лука]] на 60 км. ==Обывательство== Обывательство города подля списованя року 2013 чинило 788 особ.<ref name "S2013">[http://nasbih.com/village/211869 Обывательство Шипраг, 2013]</ref> {| border="1" cellpadding="7" cellspacing="0" style="margin: 10px 0 10px 25px; background: #f9f9f9; border: 1px #AAA solid; border-collapse: collapse; font-size: 85%; float: center;" |- style="background:wheat |colspan ="7" | '''Шипрагы'''<ref>Book: "Nacionalni sastav stanovništva – Rezultati za Republiku po opštinama i naseljenim mjestima 1991.", statistički bilten br. 234, Izdanje Državnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine, Sarajevo.</ref><ref>Internet – Source: "Popis po mjesnim zajednicama" – https://web.archive.org/web/20131005002409/http://www.fzs.ba/Podaci/nacion%20po%20mjesnim.pdf</ref>; довъедна в року 2013: '''788''' особ<ref name "S2013">[http://nasbih.com/village/211869 Обывательство Шипраг, 2013]</ref> |- style="background:style=;" | style="background:white;"| | style="background:white;"| '''1991.''' | style="background:white;"| '''1981.''' | style="background:white;"| '''1971.''' |- |'''[[Босняци]]''' |745 (78,25%) |711 (60,10%) |422 (51,33%) |- |'''[[Сербы]]''' |168 (17,64%) |320 (27,04%) |370 (45,01%) |- |'''[[Хорваты]]''' |1 (0,10%) |6 (0,50%) |0 |- |'''[[Югославы]]'''<ref>Од року 1961 етноним «югославы» быв урядно пропагованый. Перед роспадом федерации голосило ся ку нему 7% обывательства СФРЮ. Были то люде, котры державлянство мали высше за националность.</ref> |32 (3,36%) |136 (11,49%) |21 (2,55%) |- |'''Иншы''' |6 (0,63%) |10 (0,84%) |9 (1,09%) |- | style="background:wheat|'''Сума''' |style="background:wheat|'''952''' |style="background:wheat|'''1.183''' |style="background:wheat|'''822''' |} ==История== Первы осады в долинѣ рѣкы [[Врбаня]] односять до [[Неоліт|неолита]].<ref>Bojanovski I. (1988): Bosna i Hercegovina u antičko doba. Centar za balkanološka ispitivanja, ANUBiH.</ref> В тых часах ту перебывали [[Иллиры]], а в 4. сторочу до Р.Х. [[Келты]].<ref>Malcolm N. (1996): Bosnia: A Short History. New, Updating Edition, New York University Press, {{ISBN| 0814755615}}.</ref><ref>Mulalić (2011): Rimski vuk i ilirska zmija – Posljednja borba. Filozofski fakultet, Sarajevo, {{ISBN| 978-9958-625-21-3}}.</ref><ref>Abdić K. (2014): Ilirski narodi sjeverozapadne Bosne i Hercegovine. Filozofski fakultet, Sarajevo.</ref> Од добы [[Римска империя|Римской империи]] ту найдены остаткы раннохристианской базиликы (3–5. ст.).<ref>Radimsky V. (1892): Ostanci rimskih naseobina u Šipragi i Podbrgju, za tim starobosanski stećci u Šipragi i uz Vrbanju u Bosni. Glasnik Zemaljskog muzeja u Sarajevu, Godina IV, Knjiga I: 75-80.</ref> По [[Перша світова война|Первой свѣтовой войнѣ]] з мужского обывательства Шипраг зостала лем десятина. В [[Друга світова война|Другой свѣтовой войнѣ]] околицѣ Шипраг были районом острого партизанского одпору. В домовой войнѣ (1992–1995) велика часть босняцкого обывательства была забита и выгнана, а околичны босняцкы села спустошены. Од австро-мадярской добы до року 1954 екзистовала окрема община Шипраге. Ку бывшой общинѣ Шипраге, окрем властно Шипраг, належали еще 10 сел: Чорковичѣ, Грабовиця, Крушево Брдо I, Крушево Брдо II, Мальева, Паливук, Присочка, Радохова, Селячка, Стопан. Року 1954 община Шипраге была зрушена. ==Одказы== * http://opstinakotorvaros.com/ *http://www.maplandia.com/bosnia-and-herzegovina/republika-srpska/siprage/ Maplandia *http://www.satellitecitymaps.com/europe-map/bosnia-and-herzegovina-map/federation-of-bosnia-and-herzegovina-map/%C5%A1iprage-map/ *http://www.distancesfrom.com/distance-from-Siprage-to-Banja-Luka-Bosna-i-Hercegovina/DistanceHistory/5243320.aspx *http://www.maplandia.com/bosnia-and-herzegovina/republika-srpska/siprage/ Maplandia *http://www.satellitecitymaps.com/europe-map/bosnia-and-herzegovina-map/federation-of-bosnia-and-herzegovina-map/%C5%A1iprage-map/ *http://www.distancesfrom.com/distance-from-Siprage-to-Banja-Luka-Bosna-i-Hercegovina/DistanceHistory/5243320.aspx == Референции == {{Commonscat|Šiprage}} {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Боснії і Герцеґовины]] [[Катеґорія:Населены пункты Републикы Сербской]] mlfla9la6es1f2gtlnr3flkscfelu90 146 до н. е. 0 15725 175530 116036 2026-10-27T20:21:11Z Rue323 31002 175530 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|-145}} == Подѣи == * [[Римска империя|Римляне]] знищують [[Картагена|Картагену]].<ref>Хронология, с. 64.</ref> == Уродили ся == == Умерли == * [[Ґай Ветілій]]<ref name="app">''[[Аппіан Александрійськый]]''. [[Римська історія (Аппіан)|Римська історія]]. Іберо-римські войны, LXI—LXIII;</ref>, [[претор]] спередошнёго року<ref>''[[Броутон, Роберт|Broughton R]]''. The Magistrates of The Roman Republic. — [[Ню Йоркськый універзитет|New York]], 1951. — Vol. I — P. 464;</ref><ref>''[[Бреннан, Террі Корі|Brennan T]]''. The Praetorship in The Roman Republic. — ''N. Y. & Oxford'': [[Удавництво Оксфордського універзитета|Oxford University Press]], 2000. — Vol. II: Origins to 122 BC. — P. 740. — Ref. 134;</ref>, [[проконсул]] [[Далека Испанія|Далекої Испанії]]. Умер у бою из містным вождём [[Віріат|Віріатом]]<ref>''[[Тіт Лівій]]''. [[Історія уд основан вароша|Історія Рима уд основаня вароша]]. Періоха LII;</ref><ref name="app" /><ref>''[[Павел Орозій]]''. Історія против язычникӱв, V, 4 (1—2);</ref><ref>''Gundel H''. Vetilius 1 // [[Паулі-Віссова|Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft]] (RE). — 1958. — Bd. VIII A, 2. — Sp. 1835.</ref>. ==Жерела и одказы== * '''Хронология''': //{{ВИДС}} {{Commonscat|146 BC}} == Референції == {{reflist}} t20mouoeo1ynovvewad2tlqx33jthjj 175531 175530 2026-10-27T20:22:08Z Rue323 31002 /* Подѣи */ 175531 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|-145}} == Подѣи == * [[Римска империя|Римляне]] знищують [[Картагена|Картагену]].<ref>Хронология, с. 64.</ref> * [[Римска империя|Рим]] и [[Візантій]] уложили договор за взаимооборону. == Уродили ся == == Умерли == * [[Ґай Ветілій]]<ref name="app">''[[Аппіан Александрійськый]]''. [[Римська історія (Аппіан)|Римська історія]]. Іберо-римські войны, LXI—LXIII;</ref>, [[претор]] спередошнёго року<ref>''[[Броутон, Роберт|Broughton R]]''. The Magistrates of The Roman Republic. — [[Ню Йоркськый універзитет|New York]], 1951. — Vol. I — P. 464;</ref><ref>''[[Бреннан, Террі Корі|Brennan T]]''. The Praetorship in The Roman Republic. — ''N. Y. & Oxford'': [[Удавництво Оксфордського універзитета|Oxford University Press]], 2000. — Vol. II: Origins to 122 BC. — P. 740. — Ref. 134;</ref>, [[проконсул]] [[Далека Испанія|Далекої Испанії]]. Умер у бою из містным вождём [[Віріат|Віріатом]]<ref>''[[Тіт Лівій]]''. [[Історія уд основан вароша|Історія Рима уд основаня вароша]]. Періоха LII;</ref><ref name="app" /><ref>''[[Павел Орозій]]''. Історія против язычникӱв, V, 4 (1—2);</ref><ref>''Gundel H''. Vetilius 1 // [[Паулі-Віссова|Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft]] (RE). — 1958. — Bd. VIII A, 2. — Sp. 1835.</ref>. ==Жерела и одказы== * '''Хронология''': //{{ВИДС}} {{Commonscat|146 BC}} == Референції == {{reflist}} sc2irt4fst3ut3kcto3jwmg461txxy2 175532 175531 2026-10-27T20:28:11Z Rue323 31002 /* Подѣи */ 175532 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|-145}} == Подѣи == * [[Римска империя|Римляне]] знищують [[Картагена|Картагену]].<ref>Хронология, с. 64.</ref> * [[Римска империя|Рим]] и [[Візантій]] уложили договор за взаимооборону. * [[Римска империя|Римськый]] [[астроном]] [[Гіппарх]] узначив [[Руноденство|точку руноденства]]. == Уродили ся == == Умерли == * [[Ґай Ветілій]]<ref name="app">''[[Аппіан Александрійськый]]''. [[Римська історія (Аппіан)|Римська історія]]. Іберо-римські войны, LXI—LXIII;</ref>, [[претор]] спередошнёго року<ref>''[[Броутон, Роберт|Broughton R]]''. The Magistrates of The Roman Republic. — [[Ню Йоркськый універзитет|New York]], 1951. — Vol. I — P. 464;</ref><ref>''[[Бреннан, Террі Корі|Brennan T]]''. The Praetorship in The Roman Republic. — ''N. Y. & Oxford'': [[Удавництво Оксфордського універзитета|Oxford University Press]], 2000. — Vol. II: Origins to 122 BC. — P. 740. — Ref. 134;</ref>, [[проконсул]] [[Далека Испанія|Далекої Испанії]]. Умер у бою из містным вождём [[Віріат|Віріатом]]<ref>''[[Тіт Лівій]]''. [[Історія уд основан вароша|Історія Рима уд основаня вароша]]. Періоха LII;</ref><ref name="app" /><ref>''[[Павел Орозій]]''. Історія против язычникӱв, V, 4 (1—2);</ref><ref>''Gundel H''. Vetilius 1 // [[Паулі-Віссова|Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft]] (RE). — 1958. — Bd. VIII A, 2. — Sp. 1835.</ref>. ==Жерела и одказы== * '''Хронология''': //{{ВИДС}} {{Commonscat|146 BC}} == Референції == {{reflist}} 8v5wweyne0flinhb2jrw4gqsqejlo5d 175533 175532 2026-10-27T20:29:46Z Rue323 31002 /* Подѣи */ 175533 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|-145}} == Події == * [[Римска империя|Римляне]] знищувуть [[Картаґена|Картаґену]].<ref>Хронология, с. 64.</ref> * [[Римска империя|Рим]] и [[Візантій]] уложили договор за взаимооборону. * [[Римска империя|Римськый]] [[астроном]] [[Гіппарх]] узначив [[Руноденство|точку руноденства]]. == Уродили ся == == Умерли == * [[Ґай Ветілій]]<ref name="app">''[[Аппіан Александрійськый]]''. [[Римська історія (Аппіан)|Римська історія]]. Іберо-римські войны, LXI—LXIII;</ref>, [[претор]] спередошнёго року<ref>''[[Броутон, Роберт|Broughton R]]''. The Magistrates of The Roman Republic. — [[Ню Йоркськый універзитет|New York]], 1951. — Vol. I — P. 464;</ref><ref>''[[Бреннан, Террі Корі|Brennan T]]''. The Praetorship in The Roman Republic. — ''N. Y. & Oxford'': [[Удавництво Оксфордського універзитета|Oxford University Press]], 2000. — Vol. II: Origins to 122 BC. — P. 740. — Ref. 134;</ref>, [[проконсул]] [[Далека Испанія|Далекої Испанії]]. Умер у бою из містным вождём [[Віріат|Віріатом]]<ref>''[[Тіт Лівій]]''. [[Історія уд основан вароша|Історія Рима уд основаня вароша]]. Періоха LII;</ref><ref name="app" /><ref>''[[Павел Орозій]]''. Історія против язычникӱв, V, 4 (1—2);</ref><ref>''Gundel H''. Vetilius 1 // [[Паулі-Віссова|Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft]] (RE). — 1958. — Bd. VIII A, 2. — Sp. 1835.</ref>. ==Жерела и одказы== * '''Хронология''': //{{ВИДС}} {{Commonscat|146 BC}} == Референції == {{reflist}} a0h18dxgwj12dlvlv4mpxqyef01bl6e Ірьскый язык 0 18853 175521 172453 2026-10-27T18:47:19Z Halajkovič 33393 175521 wikitext text/x-wiki {{В розробку|пише ся}} {{Інфобокс язык | name = Ірьскый язык | nativename = {{Lang-ga|Gaeilge}} | region = [[Ірьско]], [[Велика Брітанія]], [[Канада]], [[США]] | speakers = 1 166 000 (2006) | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы|Індоевропскы]] | fam2 = [[Келтскы языкы|Келтскы]] | fam3 = [[Гойделскы языкы|Гойделскы]] | script = [[Латиньскый алфавіт|латиньске писмо]], [[огам]], [[гелскый шріфт]] | nation = {{bulleted list | {{flag|Ірьско}} | {{flag|Велика Брітанія}} | {{flag|Северна Ірьско}} | {{flag|Европска унія}} }} | agency = Рада з ірьского языка | iso1 = ga | iso2 = gle | iso3 = gle | map = Irish speakers in 2011.png | mapcaption = Мапа носителїв ірьского языка в 2011.&nbsp;роцї }} '''Ірьскый язык''' ({{lang-ga|Gaeilge}}) — офіціалный язык [[Ірьско|Ірьска]] і [[Европска унія|Европской Унії]]. [[Катеґорія:Языкы]] == Історія == 3pjs9v4fny0nzxvrib2hfl0xi29kda3 Гімна Ізраіля 0 19099 175549 172197 2026-10-27T22:46:39Z Engelseziekte 2261 delete 175549 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Стыржень}} '''Гімна Ізраіля''' ('''Ґа-Тіква''', {{lang-he|התקווה}}, '''Надїя''')&nbsp;— націоналный [[штат]]ный гімна [[Ізраіль|Ізраіля]] з [[2004]] року. == Гімна == [[Файл:Hatikva.svg|thumb|right|200px|текст гімна]] [[Файл:Hatikvah instrumental.ogg|center]] quvge88pyb1hlgm1u2ecsn10228l0j6 Ґачімучі 0 19467 175516 146162 2026-10-27T18:32:57Z Halajkovič 33393 175516 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|12 годин}} '''Ґачімучі''' ({{lang-ja|ガチムチ}} або がちむち, [[ромаджі|ром.]]: Gachimuchi, {{досл}} „мускулный“, „дрїчный“) є інтернетовый мем і субкултура, котра взникла в авґустї 2007 на японьскім відеопорталї Nico Nico Douga. В роцї 2016 ся тот феномен дістав до Рунету, де здобыв властный жывот, а в тім істім часї ся розшырив по цїлім інтернетї. Тот мем выходить з низкобюджетных ґей-порноґрафічных філмів з 90. років 20. стороча і обсягує окрем іншого велике множство мешаповых пародій на популарны музичны композіції і відеокліпы, котры были створены з хоснованём звуковых урывків з порноґрафічных відей, котры суть частёв того [[фендом]]у. 0k5knzgc33ch7q6zchcbt5osvuivfs3 175517 175516 2026-10-27T18:35:36Z Halajkovič 33393 175517 wikitext text/x-wiki {{В розробку|12 годин}} '''Ґачімучі''' ({{lang-ja|ガチムチ}} або がちむち, [[ромаджі|ром.]]: Gachimuchi, {{досл}} „мускулный“, „дрїчный“) є інтернетовый мем і субкултура, котра взникла в авґустї 2007 на японьскім відеопорталї Nico Nico Douga. В роцї 2016 ся тот феномен дістав до Рунету, де здобыв властный жывот, а в тім істім часї ся розшырив по цїлім інтернетї. Тот мем выходить з низкобюджетных ґей-порноґрафічных філмів з 90. років 20. стороча і обсягує окрем іншого велике множство мешаповых пародій на популарны музичны композіції і відеокліпы, котры были створены з хоснованём звуковых урывків з порноґрафічных відей, котры суть частёв того [[фендом]]у. gxwy9f5ypcj6ow1zictnkk0spjniitp Народы моря 0 21112 175557 173070 2026-10-28T09:00:00Z Rue323 31002 175557 wikitext text/x-wiki '''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], XIII. стороча до н.е. , ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]]. == Плоды Міґрації == [[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb]] [[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселеня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]] s0hj5am4k41c25q5tmk8xfxzopyvdek 175558 175557 2026-10-28T09:00:24Z Rue323 31002 175558 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}} '''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], XIII. стороча до н.е. , ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]]. == Плоды Міґрації == [[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb]] [[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселеня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]] bbglcblezc2f6gxc0wnx10vf0y9vk71 175560 175558 2026-10-28T09:52:03Z Flipdot 23893 Шаблон Редаґує ся вчиненый про курточасні терміны и не має висіти булше 2 годин 175560 wikitext text/x-wiki '''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], XIII. стороча до н.е. , ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]]. == Плоды Міґрації == [[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb]] [[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселеня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]] s0hj5am4k41c25q5tmk8xfxzopyvdek Чортова пісня 0 21987 175562 174444 2026-10-28T10:06:31Z Flipdot 23893 175562 wikitext text/x-wiki '''«Чо́ртова пісня»''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Teufelslied, [[Французькый язык|фр]]. Le chant du diable) — европська воєнна маршова [[пісня]], екзістує преповно варіантӯв текстӯв пісні (авторы пары из них изнамі). Авторство текста пісні, котрый рахує ся первым воєнным варіантом, принадлежить обер-лейтенантам Волфрамови Філіппсови и Крістіанови Єріґови, двом пілотам німицького [[Леґіон «Кондор»|леґіона «Кондор»]] участвовавшого у гражданськӯв во̄йні у Испанії. Пісня была шыроко хоснована у вӯйськах [[Націстічне Нїмецько|нацистськой Ґерманиї]] и її союзникӯв у рокы [[Друга світова война|ДСВ]], была гімном пары розличных воєннизірованных форміровань, єднак новы варіанты текстӯв были написаны и у повоєнні рокы. Пісня шыроко изнама и по сись динь. == Німицькі варіанты == Задокументованы варіанты данної пісні удносять ся ид [[Націстічне Нїмецько|Тритёму Рейхови]], а иппен ид авіаціонному формірованю леґіон «Кондор». Изначалная пісня, котра сотворена Філіппсом и Єріґом, носила назву «Чортова пісня A-88» ([[Нїмецькый язык|нім]]. Teufelslied der A-88) и была піснёв розвідователного штаффела A/88, подразділенч леґиона «Кондор». Май шырена верзія изнама пуд названём «Парадный марш леґиона „Кондор“» ([[Нїмецькый язык|нім]]. Parademarsch der „Legion Condor“), инструменталноє вступліня и зкончаня ид ню̄в написаны капелмейстером Карлом Бёґелсаком. Обідві верзії были учинены у [[1939|1939 году]] (у дакотрых жрідлах у [[1936]]<ref>{{Cite web |url=http://deutscheslied.com/de/search.cgi?cmd=search&srch_Titel=parademarsch+der+legion+condor&srch_Melodie=&srch_Text=&srch_Tonsatz=&srch_Quelle=&Herausgeber=&Zeitalter=&MelodyYear=&TextYear= |title=Deutsches Lied - Liedersuche |publisher=deutscheslied.com |access-date=2019-07-08 |archivedate=2021-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210731075537/https://deutscheslied.com/de/search.cgi?cmd=search&srch_Titel=parademarsch+der+legion+condor&srch_Melodie=&srch_Text=&srch_Tonsatz=&srch_Quelle=&Herausgeber=&Zeitalter=&MelodyYear=&TextYear= }}</ref> році). Пісні были упущені на виниловых пластинках Columbia, Grammophon, Telefunken, Gloria, Kristall и Electrola[англ.]<ref>{{Cite web |url=http://forum.axishistory.com/viewtopic.php?p=780183#p780183 |title=Legion «Condor» songs and marches — Axis History Forum<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2018-04-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180416074808/https://forum.axishistory.com//viewtopic.php?p=780183#p780183 }}</ref>. Потӯм на тоту музыку была написана пісня «СС идуть по душманьскӯв земли» ({{Lang-de|SS marschiert in Feindesland}}), ставша гімном дивізії СС «Вікінґ» и популярна у другых частях СС; авторы її текста неизнамы. У послевоенное время на музыку была написана песня парашютистов-десантников (в Германии их неофициальное название — «зелёные черти», [[Нїмецькый язык|нем.]] Grüne Teufel). У одлік уд прошлых варіантӯв, она состоить не из двох, ай из трёх куплетӯв. ===== Lied der «Legion Condor» ===== <poem>Wir zogen übers weite Meer ins fremde Spanierland, zu kämpfen für der Freiheit Ehr' weil Hass und Krieg entbrannt. Hier herrschten Marxisten und Roten, der Pöbel der hatte die Macht. Da hat, als der Ordnung Boten, der Deutsche Hilfe gebracht. Wir jagten sie wie eine Herde und der Teufel, der lachte dazu, Ha, ha ha ha ha, die Roten in spanischer Luft und zur Erde, wir liessen sie nirgends in Ruh. Hat auch der Tod mit harter Hand die Besten oft gefällt - wir hielten aus, der Wall stand fest, die rote Flut zerschellt. Und ziehen die Legionäre als Sieger ins deutsche Land, dann schreiten mit unsere Toten, wir heben zum Grusse die Hand. Wir jagten sie wie eine Herde und der Teufel, der lachte dazu, Ha, ha ha ha ha, die Roten in spanischer Luft und zur Erde, wir liessen sie nirgends in Ruh.</poem> ===== Lied der «Legion Condor» ===== <poem>Legion marschiert in fernem Land und singt ein Teufelslied, ein Flieger sitzt am Ebrostrand und leise summt er mit. Wir pfeifen auf Unten und Oben und uns kann die ganze Welt, verfluchen oder auch loben, grad wie es jedem gefällt. Wo wir sind da ist immer oben und der Teufel, der lacht nur dazu: ha-ha-ha-ha-ha. Wir kämpfen für Deutschland und kämpfen für Hitler, der Rote kommt nicht mehr zur Ruh. Und kehren wir dereinst zurück nach Deutschland das wir lieben, so gilt der letzte Abschiedsgruß den Toten, die geblieben. Sie starben für unser Großdeutschland, für Führer, für Heimat und Reich, drum wollen wir nie sie vergessen wenn unser Befehl lautet gleich. Wo wir sind ist immer vorwärts und der Teufel, der lacht nur dazu: ha-ha-ha-ha-ha . Wir kämpfen für Deutschland und kämpfen für Hitler, der Rote kommt nicht mehr zur Ruh.</poem> ==== SS marschiert in Feindesland ==== <poem>SS marschiert in Feindesland Und singt ein Teufelslied Ein Schütze steht am Wolgastrand Und leise summt er mit Wir pfeifen auf Unten und Oben Und uns kann die ganze Welt Verfluchen oder auch loben, Grad wie es jedem gefällt Wo wir sind da geht’s immer vorwärts Und der Teufel, der lacht nur dazu Ha, ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland Wir kämpfen für Hitler Der Rote kommt niemals zur Ruh' Wir kämpften schon in mancher Schlacht In Nord, Süd, Ost und West Und stehen nun zum Kampf bereit Gegen die rote Pest SS wird nicht ruh’n, wir vernichten<ref>Варианты строки: SS wird die Juden vernichten или SS wird die Roten vernichten</ref> Bis niemand mehr stört Deutschlands Glück Und wenn sich die Reihen auch lichten Für uns gibt es nie ein zurück Wo wir sind da geht’s immer vorwärts Und der Teufel, der lacht nur dazu Ha, ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland Wir kämpfen für Hitler Der Rote kommt niemals zur Ruh'.</poem> ==== Grüne Teufel ==== <poem>1. Ja, wer marschiert in Feindesland und singt ein Teufelslied? Ein Schutze steht am Oderstrand Und leise summt er mit: Wir pfeifen auf Unten und Oben und uns kann die ganze Welt Verfluchen oder auch loben, Grad wie es ihr wohl gefällt. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh 2. Wie weit der Marsch auch immer sei, Wir finden bald die Schlacht. Entschlossen, stets zum kampf bereit, im Angriff Tag und Nacht. Das G’wehr fest gefaßt und verwegen die feindliche Stellung gestürmt! mit «Hurra» dem Tode entgegen, Der Gegner ergibt sich und türmt. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh 3. Hat auch der Tod mit harter Hand die Besten oft gefällt - wir hielten aus, der Wall stand fest, die Flut an uns zerschellt. Und ziehen wir Fallschirmjäger als Sieger durchs deutsche Land. Marschieren mit uns Kameraden im gleichen Ehrengewand. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh.</poem> == Французькі варіанты == Єден из варіантӯв сёї пісні на [[Французькый язык|французькӯм языкови]] (содержавшый 3 куплета) быв гімном 33-ї дивізії СС «Шарлемань», ёго офіціалноє имня — «Чортова пісня» ([[Французькый язык|фр]]. Le chant du diable)<ref>{{Cite web |url=http://www.cdvfe-divisioncharlemagne.com/upload/Le%20Chant%20du%20Diable%20-%20Division%20Charlemagne.pdf |title=Архивированная копия |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020174058/http://www.cdvfe-divisioncharlemagne.com/upload/Le%20Chant%20du%20Diable%20-%20Division%20Charlemagne.pdf }}</ref>. Другый представляв собов по суті перевод німицького текста SS marschiert in Feindesland и исполняв ся [[Французы|французами]], служившыми у другых формірованях<ref>{{Cite web |url=http://www.chants-protestants.com/index.php/poemes-de-la-guerre-1939-45/3662-vont-les-ss-a-l-ennemi-trad-chant-de-marche-ss |title=VONT LES SS A L’ENNEMI (trad) Chant de marche SS<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020173048/http://www.chants-protestants.com/index.php/poemes-de-la-guerre-1939-45/3662-vont-les-ss-a-l-ennemi-trad-chant-de-marche-ss }}</ref>. На исю же [[Мелодія|мелодію]] потӯм была написана єдна из пісинь Французького инокрайинного леґіона<ref>{{Cite web |url=http://ingeb.org/songs/lalegion.html |title=La légion marche vers le front / SS marschiert in Feindesland / Chant de la division Charlemagne mp3 midi free download beach motel Sechelt bed breakfast<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2020-11-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201112014438/http://ingeb.org/songs/lalegion.html }}</ref>, котра исполнять ся и по сись динь. Окрем того, екзістує пісня [[Паріж|паризькых]] пожарных, состояща из єдного куплета<ref>{{Cite web |url=http://club-acacia.over-blog.com/article-32408081.html |title=Le Chant du diable (La légion marche) — Club Acacia<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161019170129/http://club-acacia.over-blog.com/article-32408081.html }}</ref>. ==== Version de la division Charlemagne ==== <poem>SS marchons vers l’ennemi Chantant le chant du Diable Car dans le cœur des gars hardis Souffle un vent formidable. La fortune monte haut, descend bas, Que nous donne le monde entier : Nous les inviterons au sabbat Et nous en rions volontiers Là où nous passons, que tout tremble Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre parole s’appelle Fidélité ! SS, nous marchons au combat Chantant le chant du Diable : Les chars sont embusqués là-bas Pour l’assaut formidable. Les blindés nous attaquent en grondant, Mugissante vague d’acier, Mais notre terreur les attend ; Et nous en rions volontiers ! Là où nous passons, les chars brûlent Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre Parole s’appelle Fidélité ! SS. Nous rentrerons en France Chantant le chant du Diable. Bourgeois, craignez notre vengeance Et nos poings formidables : Nous couvrirons de nos chants ardents Vos cris et vos plaintes angoissées ; Avec nous hurle Satan Et nous en rions volontiers ! Là où nous passons, tout s'écroule Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre Parole s’appelle Fidélité !</poem> ==== Vont les SS à l’ennemi ==== <poem>Vont les SS à l’ennemi, Chantant un chant d’enfer. A la Volga on nous a mis, Nous sifflotons notre air. Nous nous fichons d’en haut, d’en bas, Et le monde entier peut bien Nous maudire ou crier " A bas ", Comme il plaît à chacun. Où nous sommes, c’est toujours : " En avant ! " Et le Diable rit fort et carrément, Ha, ha, ha, ha, ha, ha ! Nous combattons pour l’Allemagne, Nous combattons pour Hitler, Le rouge n’aura jamais la paix ! Nous nous battons dans maint combat, Au Nord, Sud, Est et Ouest, Et sommes prêts à mettre à bas, Les rouges, cette peste. La SS ne dort pas, elle anéantira Ce qui trouble le sort de l’Allemagne : Et si nous perdons dans nos rangs Des gens, pas de recul en campagne Où nous sommes, c’est toujours : " En avant ! " Et le Diable rit fort et carrément, Ha, ha, ha, ha, ha, ha ! Nous combattons pour l’Allemagne, Nous combattons pour Hitler, Le rouge n’aura jamais la paix !</poem> ==== Version de la Légion étrangère ==== Исполнять ся солдатами Французького Инокрайинного леґіона.<poem>La Légion marche, vers le front, En chantant nous suivons Héritiers de ses traditions Nous sommes avec elle. Refrain: Nous sommes les hommes des troupes d’assaut Soldats de la vieille Légion.<ref>Варианты строки: Soldats de toutes les régions или Chasseurs de toutes les régions</ref> Demain brandissant nos drapeaux, En vainqueurs nous défilerons. Nous n’avons pas seulement des armes, Mais le diable marche avec nous Ah, ah, ah, ah, ah, ah ! car nos aînés de la légion, Se battent là-bas, nous emboîtons le pas. (bis) Pour ce destin de chevalier Honneur, Fidélité Nous sommes fiers d’appartenir Au 2e R.E.P. Refrain. Fidélité est notre Loi Luttons pour notre Foi Notre fierté de chevalier Notre Honneur de soldat. Refrain.</poem> ==== Version des Sapeurs-pompiers de Paris ==== <poem>Nous sommes les sapeurs-pompiers de Paris Soldats de toutes les régions Mais demain au mépris de nos vies Au milieu des flammes nous serons. Nous sommes fiers de pouvoir dire : «C’est sauver ou périr» nous sommes fiers de pouvoir dire «C’est sauver ou périr» Nous n’avons pas seulement des lances Mais le Diable marche avec nous Ah, ah, ah, ah Nous sommes les sapeurs-pompiers de Paris Combattent le feu, nous emboîtons le pas.</poem> == Естонські верзії == У [[Естонія|Естонії]] на исю музыку быв написаный гімн батальёна СС «Нарва». Офіціална назва — Laul surnupealuu sõdurist: діло у тому, што фраза «Surnupealuu sõdureist» (солдат мертвой головы) у Естонії было розшифровков абревіатуры SS. Впоследствии пісня была исполнена естоньскыв фолк-ґрупов<ref>{{Cite web |url=https://www.letras.com/untsakad/713892/ |title=KORD VÕITLES — Untsakad {{!}} Letras.com<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2015-04-15 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150415125823/http://letras.com/untsakad/713892/ }}</ref> [[Untsakad]]<ref>{{Cite web |url=http://www.untsakad.ee/ |title=Untsakate kodu Internetis<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-01-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160109165117/http://www.untsakad.ee/ }}</ref>, причому двычи из даякыми розличиями у текстови<ref>{{Cite web |url=http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm |title=Kultuur ja Elu — kultuuriajakiri<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-04 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190946/http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm }}</ref>; у инному, тоты же различия были характерны и про исполніня пісні у воєнный час, [https://web.archive.org/web/20160304190946/http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm подробности туй]. ==== Laul surnupealuu sõdurist ==== <poem>Kord võitles Lõuna-Venemaal kaugel Doni steppides üks vapper Eesti pataljon lauldes laulu Kuradist. Meid paisati itta, kord läände, kõikjal seisime kaljudena Ja Neveli sood ja Tšerkassid meil iial ei unuda saa. Rünnakrelvade terases, tules, kõlab leekides Kuradi naer — hah-hah-haa! Sirgub vabadusidu, ei murta neid ridu, kes Eesti eest andnud on kõik. Aeg sangarid kord unustab ja tandrid tasandab. Ja surnupealuu sõdureist vaid tuul veel jutustab. Teed tagasi meie jaoks pole ehk küll häving on silmade ees. Vaba Eesti eest palju ei ole kui langeb meist viimnegi mees. Rünnakrelvade terases, tules, kõlab leekides Kuradi naer, hah-hah-haa! Sirgub vabadusidu ei murta neid ridu, kes Eesti eest andnud on kõik.</poem> == Латышські верзії == У [[Ґенералный округ Латвія|Латвії]] на исю музыку быв написаный гімн 19-й дивізії СС. Покӯлько дивізія сформована у [[1944|1944 році]], слова гімна сёї дивізії споєны из местёв за вӯтцю̄знину<ref>{{Cite web |url=http://www.delfi.lv/news/arzemes/waffen-ss-dziesmas-citatu-del-darbu-zaude-austrijas-galeji-labejo-preses-sekretars.d?id=43223298 |title='Waffen SS' dziesmas citātu dēļ darbu zaudē Austrijas galēji labējo preses sekretārs — DELFI<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2018-04-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180416012728/http://www.delfi.lv/news/arzemes/waffen-ss-dziesmas-citatu-del-darbu-zaude-austrijas-galeji-labejo-preses-sekretars.d?id=43223298 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.dudajevagatve.lv/downloads/kara-dziesmas-v1.0-a5.pdf |title=Архивированная копия |access-date=2016-02-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020000348/http://www.dudajevagatve.lv/downloads/kara-dziesmas-v1.0-a5.pdf |archivedate=2016-10-20 }}</ref>. Пісня была исполнена народным ансамблём [[Vilki]]. ==== 19.Divizijas dziesma ==== <poem> Zem mūsu kājām lielceļš balts Uz Latviju tas ved. Uz Latviju, kur naidnieks baigs, Pār laukiem nāvi sēj Mēs soļojam droši un lepni, Un šautenes plecos ir mums, un senajo varoņu vārdi, nāk līdzi, kā mantojums mums. Mēs nāksim drīz, Latvija, gaidi! Un nesīsim brīvību Tev- kas mums dārga, un mēs ejam un ejam un traucam un steidzam- par vēlu mēs nedrīkstam būt! Mums viena doma sirdī kvēl - Par tēvu zemi stāt! Un nežēlīgam naidniekam likt visu atmaksāt! Mēs šautenēm liksim tad liesmot, un granātu metējiem kaukt, bet pašiem mums nāvei būs spītēt, ložu svilpieniem atbalsis saukt! Mēs ticam trīs Latvijas zvaigznēm, Lai ugunī spožas kļūst tās, mūžu mūžam! un mēs ejam un ejam uz priekšu tik traucam - par vēlu mēs nedrīkstam būt!</poem> == Норвезька верзія == В Норвеґії на исю музыку Н. Д. Бьёрном была написана пісня «Пісня корпуса [[Вікінґове|викинґӯв]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |language=no |url=https://www.nb.no/nbsok/nb/24f13447d660c79e7dec159b2a6a3bb7?index=1 |title=Sang til Viking Korps // Finnmark Folkeblad |author= |work=Nasjonalbiblioteket |date=1942-05-20 |publisher=Trykkeri Hammerfest |access-date=2020-10-31 |archivedate=2020-11-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201103125609/https://www.nb.no/nbsok/nb/24f13447d660c79e7dec159b2a6a3bb7?index=1 }}</ref><ref>{{Cite web |language=no |url=https://nnsamling.files.wordpress.com/2012/09/img9.pdf |title=NS-sanger |author= |work=Nye Nasjonal Samling |date= |publisher=Nasjonal Samlungs Rikstrykkeri |access-date=2020-10-31 |archivedate=2021-08-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210829165416/https://nnsamling.files.wordpress.com/2012/09/img9.pdf }}</ref> ([[Норьскый язык|норв]]. Sang til Viking Korps), ставша гімном воєнніховатой орґанізації «Гірд», главов котрої быв споминаный у пісни Відкун Квіслінґ<ref>{{Cite web |url=https://www.nordfront.se/veckans-lat-ss-wiking-pa-vikingtokt.smr |title=Veckans låt: SS-Wiking - På vikingtokt {{!}} Nordfront.se<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2015-08-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150812194912/https://www.nordfront.se/veckans-lat-ss-wiking-pa-vikingtokt.smr }}</ref>. Даколи в публикуемых текстох пісинь стрічать ся слово Vikingtog, которого у норвезькӯм языкови ниє (може быти взникла хыбна публикація); слово vikingtokt означать буквално «набіг вікінґӯв». ==== Sang til Viking Korps ==== <poem>1. På vikingtokt til fremmed land, 　dro menn av nordisk ætt. 　På kongens skip stod mann ved mann 　av hirden kampberedt. 　Til Island og Grønland og Hjaltland, 　gikk ferden på langskip mot vest, 　Og i Frankrike, Irland og England, 　var nordmannen ubuden gjest. Ja, fienden de måtte vike, og paven han tapte sin makt, (ha, ha, ha, ha, ha, ha, ha!) For til vern om det stornorske riket stod trofaste hirdmenn pa vakt. 2. Nå reiser vi en hird påny 　av Vidkun Quislings menn. 　Og her i gamle Oslo by 　Står Vikingkorpset frem. 　Se baunene lyser fra fjellet 　der bud om den nye tid, 　og baunenes lys kan fortelle 　om hirdmenn som fylkes til strid. Ja, fienden atter skal vike, og pampene tape sin makt, (ha, ha, ha, ha, ha, ha, ha!) For til vern om det stornorske riket står trofaste hirdmenn på vakt.</poem> == Анґліцькі верзії == Єдинственна верзія пісні на анґліцькӯм языко написана и исполнена [[Австралія|австралійськыв]] рок-ґрупов Waffenbrüder<ref>{{Cite web |url=http://www.metal-archives.com/bands/Waffenbr%C3%BCder/3540339203 |title=Waffenbrüder — Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308121329/http://www.metal-archives.com/bands/Waffenbr%C3%BCder/3540339203 }}</ref> у [[2011]] році и называть ся The March of the Aryans<ref>{{Cite web |url=http://www.darklyrics.com/lyrics/waffenbrder/thistimetheworld.html#3 |title=WAFFENBRÜDER LYRICS — «This Time The World» (2011) album<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161008145924/http://www.darklyrics.com/lyrics/waffenbrder/thistimetheworld.html#3 }}</ref> («Марш арійцю̄в»). ==== The March of the Aryans ==== <poem>Aryans march in the enemy’s land And sing the Aryan’s song A sentinel stands at nation’s shores And silently he hums along. Up or down we whistle, And the whole world may Curse us or hail us Whatever it pleases to do Wherever we are, let’s go forward For the Aryan laughs like this: Ha, ha, ha, ha, ha! We’re fighting for a White World We’re fighting for the White Race We’ll give the subhumans no rest We have already fought in many battles In North, South, East and West And now we stand ready for war Against the subhuman plague. The Aryan will destroy all So none will halt our rise And when our ranks are thinned For us there will be no retreat Wherever we are, let’s go forward For the Aryan laughs like this: Ha, ha, ha, ha, ha! We’re fighting for a White World We’re fighting for the White Race We’ll give the subhumans no rest!</poem> == Бразильскі верзії == У Бразилиї пісня на исю музыку «Dragões do Ar»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Eaupi1LBS7c |title=Dragões do Ar Exército Brasileiro — YouTube<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2017-10-01 |archivedate=2020-12-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201209225750/https://www.youtube.com/watch?v=Eaupi1LBS7c }}</ref> (Драконы зо Небесіх) была написана у кӯнцёви [[XX. стороча|XX стороча]] и є гімном єдноименой воздушно-десантной бриґады. ==== Dragões do ar ==== <poem>Avante irmãos! Avante heróis! Em busca da vitória Subindo aos céus, lançando-se no ar, Honrando a nossa história Mais fortes, mais rijos lutando Soldados da velha Brigada A hora na porta saltando A luta prá nós não é nada Brindamos à morte, ao perigo Saudamos também o inimigo, lá, lá, lá, lá, lá! E a velha Brigada se bate, Se mostra mais forte na hora da dor Avante irmãos! Avante heróis! Voltar não desejamos Lutando sempre, fugindo nunca Viver não imploramos Unidos, coesos, marchando Soldados da velha Brigada! O gosto da morte lembrando Aos novos que chegam do nada. Brindamos à morte, ao perigo Saudamos também o inimigo, lá, lá, lá, lá, lá! E a velha Brigada se bate, Se mostra mais forte na hora da dor.</poem> == Верзії на [[Гебрейскый язык|ивритови]] == Є поетическый перевод бразильской верзії данної пісні (пуд назвоі שיר הצנחנים הברזילאים).<poem>קדימה, גיבורים, אחים, כולם לניצחון! הלילה אנו לאויב את השידרה נשבור! אנו גאוות צבאתנו, לוחמי חתיבת צנחנים. עכשיו נקפוץ מן הדלת את הקרב אנו לא מפחדים. לחימה מסביבנו זועמת, אך אנחנו על זה רק צוחקים! חחחח! לעולם לא נטן לאויב את ארצנו, בזמן כאב אנו עזים! קדימה, גיבורים, אחים! לחזור לנו אין דרך לא נתחלן לרחמים, מעז רק מנצח! אנחנו נצעד מאוחדים ונהכה כמו אגרוף אחד לא ננח עד שאין יפריע למולדת לעדי עד. לחימה מסביבנו זועמת…</poem> == Свеньскі верзії == Рок-ґрупа Therion<ref>{{Cite web |url=http://therion.se/ |title=Therion.se {{!}} The Official Therion Website<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160302140300/http://therion.se/ }}</ref> у албомови Secret of the Runes<ref>{{Cite web |url=http://therion.se/discography/secret-of-the-runes-2001/helheim |title=Helheim {{!}} Therion.se<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160929202301/http://therion.se/discography/secret-of-the-runes-2001/helheim/ |archivedate=2016-09-29 }}</ref> упустила пісню Helheim, котра написана на тоту же саму музыку (у опернӯв аранжировці) из єдныв разницёв: у ню̄в ниґде не исполнять ся тритя часть каждого куплета. Пеіня, ге и вись другый албом, посвящена скандинавськӯв міфолоґії, у частности царству мертвы́х (Хельгейм). ==== Helheim ==== <poem>Heldrasil, O Heldrasil Den dimhöljda gudinnan Hel i nio världar styr. På Gjallarbron, i älven Gjöll de döda söker Dig. Allt för många inför Dig förtvivla, O stora gudinna i Hel, Ditt sköte är moder till tiden hos Dig tager döden sin del. Se nornorna spinna vår tråd, vårt öde styra de Till Gnipahålan går vår färd likt Balder då vi dö. Vi till Helheim likt Hermod ska resa hos Döden vi finna vårt guld, när Balder en gång kommer åter från Urtid, Verdandi och Skuld. När Helgrinden ska öppna sig då stiger solen upp nu återfödd ur vinterns djup tillsammans med Höder. Som en skugga fanns Loke hos Höder när Balder blev dödad med list. och alla försvann ner till Helheim med Misteltens magiska kvist. Se Helgrinden som öppnar sig och guden stiger upp nu återfodd ur vinterns djup med solen som sitt svärd. Den fördolda gudinnan i Helheim bedriver med livet sitt spel. Ditt sköte är moder till tiden O stora gudinna i Hel!</poem>4 апріля 2023 року на каналови музыкалного исполнителя из [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] Legionary Choir была упущена пісня Livgardet går ([[Русиньскый язык|русин]]. Лейб-ґвардія иде). Пісня посвящена подвигам Карла XII. У другому куплетови упоминать ся иппен шведьскый націоналіст мижевоєнного періода [[Свен Олоф Линдхольм]]. ==== Livgardet går ==== <poem>Livgardet går in i främmande land Som Carolus' män När krigare står i förmband Är armen, redo igen Til Narva, Poltava och Fraustadt Svenskar går i krigstig mot öst I Polen och Jutland och Ryssland Carolus var ej en välkommen röst Ja, fienden gav upp sitt angrepp Även Ivan förlorade sin makt Ha-ha-ha-ha-ha För barn av det Svenska Imperiet Står våra Karoliner på vakt Nu föder vi en parad för Sven Olof Lindholms män Och här i gamla Stockholm stad Den Nordiska Kåren, star igen Mot den röda fronten, vi marscherar För kungen och riket mot strid Som hedning och kristna vi delar Välsignelsen av en ny tid Ja, fienden gav upp sitt angrepp Och Boljsevik förlorar sin makt Ha-ha-ha-ha-ha För barn av det Svenska Imperiet Står våra Karoliner på vakt</poem> == Таліянська верзія == В 1994 року таліянська ґрупа Punta di lancia ([[Русиньскый язык|русин]]. «Вӯстря шпіцы», фолк-проект таліянськой RAC-ґрупы Sopra le rovine, [[Русиньскый язык|русин]]. «Над руїнами») упустила пісню «Così combattono i cavalieri» ([[Русиньскый язык|русин]]. «Так ся бъють рыцарёве»). Основна ідея пісні — образ традиціоналістӯв, (котрых автор ассоціює из «послідньыми рыцарями»), борющых ся против современного світа и ёго установок. ===== Così combattono i cavalieri ===== <poem>Così combattono i cavalieri, Onore e fedeltà. Col nostro passo, per monti e valli, Il canto risuonerà. Siamo i guerrieri del tempo che va, Soldati della rivoluzion. La nostra meta sicura sarà, L’Europa della tradizion. Sempre lottiam, Noi combattiam Per il principio imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura sempre la fedeltà, Oilalà! Ad ogni nemico che offuschi il fuoco di Roma la morte sarà. Noi siamo gli ultimi cavalieri, Signori di nuove età. Le sette porte, le sette morti Vogliamo oltrepassar. Nella battaglia la fede tempriam Con il fuoco distruggitor. La spada e lo scudo a noi sempre saran. La morte il sangue e l’onor. Noi lotterem, Combatterem Sotto il vessillo imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura sarà la fedeltà, Oilalà! La spada nel pugno, lucifero accanto nessuno a noi opporsi dovrà. Rulla il tamburo, brilla la spada, Marciam verso il furor. Nel fumoo fosco, bandiere al vento, Son morte sangue onor. Da due millenni in lotta noi siam, Contro il dio sovvertitor. Infamia e viltà con il spazziam, Di stelle ci guida il fulgor. Noi già lottiam, Noi combattiam Sotto l’insegna imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura è già la fedeltà, Olilà! Il paracadute, le ali, i pugnali, le fiamme vittoria saran. Il nuovo mondo che tanto freme In noi luce vedrà Tutte le lotte, tutte le pene, Il sole sublimerà. Oscura è la marcia nel cupo baglior, D’aureola, morte ed orror Ma indomiti il cuore e la volontà, Un’alba incontro a noi verrà. Sempre lottiam, Noi combattiam Siamo la guardia imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura è sempre la fedeltà, Oilalà! Il Dio che guidi la marcia oltre la vittoria, tra noi è sceso già</poem> == Удкликованя == [[Катеґорія:Спӯванкы]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] g689d86wyueap90a64pvf440fkg9gvs Черна (Закарпатьска область) 0 22165 175520 172894 2026-10-27T18:47:02Z Halajkovič 33393 175520 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|пише ся}} {{Непотверджено}} {{Не поплетьте|Чєрна (окрес Требішов)}} '''Че́рна''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Csarnatő) ([[Чеськый язык|чис]]. Černa) ([[Україньскый язык|укр]]. Черна, Чорна) ([[Румуньскый язык|рум]]. Cerna) є [[село]] на [[Україна|Українї]] [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]] (бывшый [[Виноградовскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1351]] році. Ним владіли ґазды замка Ньялаб: [[Драґоші]] а из [[1405]] року рӯд [[Перені]]. У [[1910]] році у [[Село|селі]] жило 828 людий, из них: 36 [[Мадяре|мадяры]], 119 [[німці]], 693 [[русины]], из них 18 [[Римокатолицька церьков|римокатоликӯв]], 716 [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикӯв]], 118 [[Юдаїзм|иудею̄в]]. У [[1851]] році [[село]] описує ся так: ''Черна — [[Русины|русиньскоє]] [[село]] у жупі [[Жупа Берег|Береґ]]-[[Жупа Угоча|Угоча]], пиля Ньялаба: из 353 жытелями [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикӯв]] и філіалныв [[Церьков (храм)|церквов]]. Лежить пиля пудножжя [[Горы|гӯр]] коло [[Село|села]] [[Велятино]]. . Ёго майблизшоє поштовоє удділеня — [[Виноградово]]."'' == Реліґія == Єпископ [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой єпархії]] [[Михаил Мануіл Ольшавськый|Михаил Мануил Олшавскый]] ([[1743]]-[[1767]]). Вӯн, по розпорядженям рішанинкы [[Мария Терезия|Марії-Терезії]] уд [[21. апріль|21 апріля]] [[1750]] року, обыйшов у [[1751]] році усі парафії [[Жупа Угоча|Угочаньской жупы]]. За кажду из них написав деталні протоколы. За [[село]] Черна лишили ся такі ёго записы: «Парохія Черна. Се [[село]] адмініструє [[парох]] [[Новоселиця (Виноградовскый район)|новоселицькый]], де типирь [[Священик|священиком]] є Иоан Горзов… ґаздӯв є 16, давуть по віку (віко – єдениця міряня [[Зерно|зерна]], міх у 25-30кг) [[Тинґериця|тинґериці]] єден динь роботы… Против [[Священик|священика]] нич не мавуть. Баба присяжна (котра харить) - є. [[Пѣвцоучитель|Дяк]] ниякого участка не має и нич му не платять. Слободного [[Костелник|церкӯвника]] ниє, того дзвоніня не было. [[Село]] є ґаздӯвством Сиґізмунда Перені. [[Церьков (храм)|Цирьков]]: деривляна, дранков покрыта, из вирьхом. Неизнамо кым была благословлена, находить ся у доброму станови. Євхаристія хранить ся у деривлянӯв коробці, доста чиста. Чаша из принадлежностями металічна… Дзвоны два, типирь благословені. Посячена [[Сятый Михаил|сятому Михаилу]]. Книгы церковні усі.» Єпископ Мукачӯвської єпархії [[Андрій Бачіньскый|Андрій Бачиньскый]] уклав договӯр из заступником главы [[Жупа Угоча|Угочаньской]] намістницькой рады ґрофом Павлом [[Фештетич|Фештетичом]] ([[1729]]-[[1782]]), по якому [[Мадярске кральовство|держава]] брала на ся мусайность дати матеріалну и грошову помӯч на реконштрукцію и ремонт старых и стройку новых [[Церьков (храм)|цирьков]]. У [[Село|селі]] Черна первым здобытком сёго договора стало тото, што у [[1846]] році была построєна [[школа]] из єднокласным приміщеням. Много усиль ку спорудженю церькви приклали кураторы: Василь Регеці, Василь Кіфор, файты Кіфор, Регеці, Чонко, Лобал, Плиско, Барничко, Ивашко, Тудовшій и Баторик. Из шематизмӯв видко, што до [[1693]] року Черна была самостойныв парохіёв, а у [[1775]] році споминать ся ге філія парохії села [[Крива (Хустскый район)|Крива]], а из [[1811]] по [[1921]] рӯк – філія [[Село|села]] [[Новоселиця (Виноградовскый район)|Новоселиця]]. Послідньым [[Священик|священиком]] перед заказованём [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католицькой]] церкви быв [[Володимир Попович]] ([[1941]]-[[1949]]), якый [[22. фебруар|22 фебруара]] [[1949]] року перейшов у [[Православна церьков|Православіє]], не звідавучи прихожан перевӯг [[Церьков (храм)|цирьков]] и их до [[Православна церьков|Православія]]. Потӯм за тото быв переведеный на май престижну парохію у [[Королево|Королёво]]. Понявши, што надії на вертаня церкови у ихнёє хоснованя ниє, [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] рішили постройити собі нову [[Церьков (храм)|цирьков]]. Освяченя креста и міста пуд стройку нової церкви Введеня у Храм Пресятої Богородици провӯг владыка [[Милан Шашик|Мілан Шашик]] [[9. децембер|9 децембра]] [[2007]] року. Управляв вшыткыми роботами містный парох громады о. Степан Федорко. Єдным из майважных діл было фінансовоє забезпеченя стройкы храма, якый спроектовав архітектор Василь Черкун. Храм [[21. новембер|21 невембра]] [[2010]] року освятив владыка [[Милан Шашик|Мілан Шашик]]. Часть робӯт, изокреме, [[Іконостас|иконостас]] урізьбив о. Тарас Бурлака, якый ныні главить громаду. [[Церьков (храм)|Цирьков]] має чотыри дзвоны (500, 350, 120 и 60кг). Из закупили файты заробӯтчан: Філеї Наталія и Василь, Баторикы Анна и Мигаль. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2187 людий, из них: * [[Українцї|Украйинці]] — 99,15% * [[Русы]] — 0,54% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,22% * [[Молдавани|Молдаване]] — 0,04% * [[Румыны]] — 0,04% == Туристичны міста == * у урочищах Плешка, Гурка, [[Млиновці]], Винниця, [[Магуріча]], Березник, Свинарька – мустьєрські и пӯзднёпалеолітичні сліды прожываня людий. * храм ст. арх. Михаила. [[1896]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] k3g16swlezyyyeqrai6hgjlx0gkvjht 175563 175520 2026-10-28T10:07:05Z Flipdot 23893 175563 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Не поплетьте|Чєрна (окрес Требішов)}} '''Че́рна''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Csarnatő) ([[Чеськый язык|чис]]. Černa) ([[Україньскый язык|укр]]. Черна, Чорна) ([[Румуньскый язык|рум]]. Cerna) є [[село]] на [[Україна|Українї]] [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]] (бывшый [[Виноградовскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1351]] році. Ним владіли ґазды замка Ньялаб: [[Драґоші]] а из [[1405]] року рӯд [[Перені]]. У [[1910]] році у [[Село|селі]] жило 828 людий, из них: 36 [[Мадяре|мадяры]], 119 [[німці]], 693 [[русины]], из них 18 [[Римокатолицька церьков|римокатоликӯв]], 716 [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикӯв]], 118 [[Юдаїзм|иудею̄в]]. У [[1851]] році [[село]] описує ся так: ''Черна — [[Русины|русиньскоє]] [[село]] у жупі [[Жупа Берег|Береґ]]-[[Жупа Угоча|Угоча]], пиля Ньялаба: из 353 жытелями [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикӯв]] и філіалныв [[Церьков (храм)|церквов]]. Лежить пиля пудножжя [[Горы|гӯр]] коло [[Село|села]] [[Велятино]]. . Ёго майблизшоє поштовоє удділеня — [[Виноградово]]."'' == Реліґія == Єпископ [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой єпархії]] [[Михаил Мануіл Ольшавськый|Михаил Мануил Олшавскый]] ([[1743]]-[[1767]]). Вӯн, по розпорядженям рішанинкы [[Мария Терезия|Марії-Терезії]] уд [[21. апріль|21 апріля]] [[1750]] року, обыйшов у [[1751]] році усі парафії [[Жупа Угоча|Угочаньской жупы]]. За кажду из них написав деталні протоколы. За [[село]] Черна лишили ся такі ёго записы: «Парохія Черна. Се [[село]] адмініструє [[парох]] [[Новоселиця (Виноградовскый район)|новоселицькый]], де типирь [[Священик|священиком]] є Иоан Горзов… ґаздӯв є 16, давуть по віку (віко – єдениця міряня [[Зерно|зерна]], міх у 25-30кг) [[Тинґериця|тинґериці]] єден динь роботы… Против [[Священик|священика]] нич не мавуть. Баба присяжна (котра харить) - є. [[Пѣвцоучитель|Дяк]] ниякого участка не має и нич му не платять. Слободного [[Костелник|церкӯвника]] ниє, того дзвоніня не было. [[Село]] є ґаздӯвством Сиґізмунда Перені. [[Церьков (храм)|Цирьков]]: деривляна, дранков покрыта, из вирьхом. Неизнамо кым была благословлена, находить ся у доброму станови. Євхаристія хранить ся у деривлянӯв коробці, доста чиста. Чаша из принадлежностями металічна… Дзвоны два, типирь благословені. Посячена [[Сятый Михаил|сятому Михаилу]]. Книгы церковні усі.» Єпископ Мукачӯвської єпархії [[Андрій Бачіньскый|Андрій Бачиньскый]] уклав договӯр из заступником главы [[Жупа Угоча|Угочаньской]] намістницькой рады ґрофом Павлом [[Фештетич|Фештетичом]] ([[1729]]-[[1782]]), по якому [[Мадярске кральовство|держава]] брала на ся мусайность дати матеріалну и грошову помӯч на реконштрукцію и ремонт старых и стройку новых [[Церьков (храм)|цирьков]]. У [[Село|селі]] Черна первым здобытком сёго договора стало тото, што у [[1846]] році была построєна [[школа]] из єднокласным приміщеням. Много усиль ку спорудженю церькви приклали кураторы: Василь Регеці, Василь Кіфор, файты Кіфор, Регеці, Чонко, Лобал, Плиско, Барничко, Ивашко, Тудовшій и Баторик. Из шематизмӯв видко, што до [[1693]] року Черна была самостойныв парохіёв, а у [[1775]] році споминать ся ге філія парохії села [[Крива (Хустскый район)|Крива]], а из [[1811]] по [[1921]] рӯк – філія [[Село|села]] [[Новоселиця (Виноградовскый район)|Новоселиця]]. Послідньым [[Священик|священиком]] перед заказованём [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католицькой]] церкви быв [[Володимир Попович]] ([[1941]]-[[1949]]), якый [[22. фебруар|22 фебруара]] [[1949]] року перейшов у [[Православна церьков|Православіє]], не звідавучи прихожан перевӯг [[Церьков (храм)|цирьков]] и их до [[Православна церьков|Православія]]. Потӯм за тото быв переведеный на май престижну парохію у [[Королево|Королёво]]. Понявши, што надії на вертаня церкови у ихнёє хоснованя ниє, [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] рішили постройити собі нову [[Церьков (храм)|цирьков]]. Освяченя креста и міста пуд стройку нової церкви Введеня у Храм Пресятої Богородици провӯг владыка [[Милан Шашик|Мілан Шашик]] [[9. децембер|9 децембра]] [[2007]] року. Управляв вшыткыми роботами містный парох громады о. Степан Федорко. Єдным из майважных діл было фінансовоє забезпеченя стройкы храма, якый спроектовав архітектор Василь Черкун. Храм [[21. новембер|21 невембра]] [[2010]] року освятив владыка [[Милан Шашик|Мілан Шашик]]. Часть робӯт, изокреме, [[Іконостас|иконостас]] урізьбив о. Тарас Бурлака, якый ныні главить громаду. [[Церьков (храм)|Цирьков]] має чотыри дзвоны (500, 350, 120 и 60кг). Из закупили файты заробӯтчан: Філеї Наталія и Василь, Баторикы Анна и Мигаль. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2187 людий, из них: * [[Українцї|Украйинці]] — 99,15% * [[Русы]] — 0,54% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,22% * [[Молдавани|Молдаване]] — 0,04% * [[Румыны]] — 0,04% == Туристичны міста == * у урочищах Плешка, Гурка, [[Млиновці]], Винниця, [[Магуріча]], Березник, Свинарька – мустьєрські и пӯзднёпалеолітичні сліды прожываня людий. * храм ст. арх. Михаила. [[1896]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Берегівскый район]] jaw6suosrgldsyvbvcj90roed4dz7un Чорногорці у Републіці Сербськӱв 0 22389 175500 175490 2026-10-27T12:11:35Z Rue323 31002 175500 wikitext text/x-wiki '''[[Чорногорцѣ|Чорногорці]] у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськӱв]]''' ({{Lang-cnr|Crnogorci u Republici Srpskoj}}, {{lang-sr|Црногорци у Републици Српској}}) — горожане [[Чорногорцѣ|чорногорської народности]], котрі живуть у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськӱв]]. Чорногорці суть єдныв из 12 етнічных меншин Републікы Сербської, их интересы защищать Совіт народностных меншин Републікы Сербської.<ref name="SNM">{{Cite web|url=https://www.snm.rs.ba/crnogorci/|title=Crnogorci|website=Savez nacionalnih manjina Republike Srpske|language=sr}}</ref> У Републіці Сербськӱв живе 1116 чорногорцьӱв, подля посліднёго списованя обывательства (2013).<ref name="RZS2017">{{Cite web|url=https://www.rzs.rs.ba/static/uploads/bilteni/godisnjak/2017/StatistickiGodisnjak_2017_WEB.pdf|title=Статистички годишњак Републике Српске 2017.|publisher=Републички завод за статистику Републике Српске|location=Бања Лука|date=2017|language=sr}}</ref><ref>[http://www2.rzs.rs.ba/static/uploads/bilteni/popis/etnicka_nacionalna_pripadnost_veroispovest_maternji_jezik/Rezultati_Popisa_2013_Etnicka_Nacionalna_Pripadnost_Vjeroispovijest_Maternji_Jezik_WEB.pdf Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013. године: Етничка/национална припадност, вјероисповијест и матерњи језик]</ref> == Історія == [[Чорногорцѣ|Чорногорці]] переселяли ся на територію днишнёї Републікы Сербської ка-май у рокы єствованя [[Югославія|Югославії]]. Переселіня было позад роботы, ошколованя и типічным обміном людности мижк югославськыми републіками. У выходнӱв [[Герцеґовина|Герцеґовині]] чорногорська община зфромовала ся у варошах тай общинах, што мали границю вадь даяку комунікацію из [[Чорна Гора|Чорныв Горов]].<ref name="ParlamentBiH">{{Cite web|url=https://www.parlament.ba/Publication/Read/5337?pageId=241&title=nacionalne-manjine-u-bosni-i-hercegovini---izvjestaj-vijeca-nacionalnih-manjina-bosne-i-hercegovine-o-polozaju-nacionalnih-manjina-2010.---2015.|title=Nacionalne manjine u Bosni i Hercegovini – Izvještaj Vijeća nacionalnih manjina Bosne i Hercegovine o položaju nacionalnih manjina 2010.–2015.|publisher=Parlamentarna skupština Bosne i Hercegovine|location=Sarajevo|date=2016|language=bs}}</ref><ref name="SNM" /> У [[XX. стороча|XX]]. сторочови чорногорці стали офіціално єдныв из народностных меншин [[Боснія і Герцеґовина|Босны и Герцеґовины]]. За податками "The Preservation of the Ethnic Identity of New Minorities in the Republic of Srpska", по розпадови Югославії '''чорногорці''', [[Македонцѣ|македонці]] и [[словенці]] стали [[Націонална меншина|народностными меншинами]] Републікы Сербської.<ref name="Preservation2022">{{Cite journal|last1=Medar-Tanjga|first1=Irena|last2=Delić|first2=Dragica|date=2022|title=The Preservation of the Ethnic Identity of New Minorities in the Republic of Srpska (Bosnia and Herzegovina)|journal=Izvestiya Rossiiskoi Akademii Nauk. Seriya Geograficheskaya|volume=86|issue=5|pages=687–696|url=https://www.researchgate.net/publication/367190904_The_Preservation_of_the_Ethnic_Identity_of_New_Minorities_in_the_Republic_of_Srpska_Bosnia_and_Herzegovina|language=en}}</ref>. == Комуніта == У Републіці Сербськӱв є шор орґанізацій, што зъединявуть етнічных чорногорцьӱв, тай тым кому интересні чорногорська історія и култура. Исі орґанізації роблять у рокаши из містными и державными властями Републікы Сербської, а многі из них тыж сотрудувуть из такыми службами у Чорнӱв Горі, переже из тыми, ко удповідать за чорногорську діаспору.<ref>https://web.archive.org/web/20190227060449/http://www.dijaspora.mvpei.gov.me/adresar-dijaspore/</ref> У Републіці Сербськӱв суть такі орґанізації чорногорцьӱв:<ref>http://www.snm.rs.ba/index.php?idsek=340</ref> * Собратство Чорногорцьӱв у Републіці Сербськӱв "Његош" (Баня Лука).<ref>http://www.snm.rs.ba/291/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Republici/Srpskoj/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв "Његош" (Добой).<ref>http://www.snm.rs.ba/292/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв у Герцеґовині "Вук Мићуновић" (Требінє).<ref>[http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/ http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/]</ref> * Собратство Чорногорцьӱв и цімборӱв "Луча" (Ґрадішка).<ref>https://www.snm.rs.ba/udruzenje-crnogoraca-i-prijatelja-luca-gradiska/</ref> * Краёвоє собратство Чорногорцьӱв у Герцеґовині "Петар Петровић Његош" (Требінє).<ref>http://www.snm.rs.ba/405/snm/Zavi%C4%8Dajno/udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв и цімборӱв Чорної Горы "Ловћен" (Баня Лука).<ref>http://www.snm.rs.ba/406/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/i/prijatelja/Crne/Gore/</ref> Общества фунґувуть у сотрудництві из общинами народностных меншин на реюіоналному и републіканському уровнях. У Републіці Сербськӱв каждорӱчно проводять ся Дны чорногорської културы, де чорногорці представлявуть себе через свою історію, културу и умілство. == Число и розселіня == Подля спосованя обывательства 2013. року, проведеної Републіканськым институтом статистикы Републікы Сербської, 1 116 чиляди указали чорногорську народность. Миже них было 622 чоловікы и 494 жоны.<ref name="Popis2013">Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013. године: Резултати пописа — Градови, општине, насељена мјеста / Републички завод за статистику Републике Српске. — Бања Лука, 2016.</ref><ref name="RZS2017" /> Согласно податкам списованя обывательства Републікы Сербської, чорногорці жили доста розсягло по цілӱв републіці. У [[Баня Лука|Баня Луці]] у 2013. році нараховали 323 чорногорці, у [[Требінє]] — 214.<ref name="Preservation2022" /><ref name="Popis2013" /> У выходнӱв Герцеґовине чорногорці жили у Требінє, Білече, Ґацко, Невесіни и Любіни, Фочи и Чайниче. Исі наседені пункты суть записані ге міста концентрації чорногорцьӱв у матеріалах Орґанізації по безопасности и сотрудництва у Европі за народностні меншины Босны и Герцеґовины.<ref name="ParlamentBiH" /><ref name="SNM" /> == Язык == На списованёви обывательства 2013. року, 99 горожан Републікы Сербської указали [[Чорногорьскый язык|чорногорськый язык]] ге рӱдный: 53 чоловікы и 46 жӱн. Число чорногорцьӱв — 1 116, хоснованя чорногорського языка самыми чорногорцями є низкым.<ref name="Popis2013" /><ref name="RZS2017" /> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Чорногорци]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] 1ltgpxiawouym9wc5812qtmtw2bdc6j 175501 175500 2026-10-27T12:12:46Z Rue323 31002 /* Комуніта */ 175501 wikitext text/x-wiki '''[[Чорногорцѣ|Чорногорці]] у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськӱв]]''' ({{Lang-cnr|Crnogorci u Republici Srpskoj}}, {{lang-sr|Црногорци у Републици Српској}}) — горожане [[Чорногорцѣ|чорногорської народности]], котрі живуть у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськӱв]]. Чорногорці суть єдныв из 12 етнічных меншин Републікы Сербської, их интересы защищать Совіт народностных меншин Републікы Сербської.<ref name="SNM">{{Cite web|url=https://www.snm.rs.ba/crnogorci/|title=Crnogorci|website=Savez nacionalnih manjina Republike Srpske|language=sr}}</ref> У Републіці Сербськӱв живе 1116 чорногорцьӱв, подля посліднёго списованя обывательства (2013).<ref name="RZS2017">{{Cite web|url=https://www.rzs.rs.ba/static/uploads/bilteni/godisnjak/2017/StatistickiGodisnjak_2017_WEB.pdf|title=Статистички годишњак Републике Српске 2017.|publisher=Републички завод за статистику Републике Српске|location=Бања Лука|date=2017|language=sr}}</ref><ref>[http://www2.rzs.rs.ba/static/uploads/bilteni/popis/etnicka_nacionalna_pripadnost_veroispovest_maternji_jezik/Rezultati_Popisa_2013_Etnicka_Nacionalna_Pripadnost_Vjeroispovijest_Maternji_Jezik_WEB.pdf Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013. године: Етничка/национална припадност, вјероисповијест и матерњи језик]</ref> == Історія == [[Чорногорцѣ|Чорногорці]] переселяли ся на територію днишнёї Републікы Сербської ка-май у рокы єствованя [[Югославія|Югославії]]. Переселіня было позад роботы, ошколованя и типічным обміном людности мижк югославськыми републіками. У выходнӱв [[Герцеґовина|Герцеґовині]] чорногорська община зфромовала ся у варошах тай общинах, што мали границю вадь даяку комунікацію из [[Чорна Гора|Чорныв Горов]].<ref name="ParlamentBiH">{{Cite web|url=https://www.parlament.ba/Publication/Read/5337?pageId=241&title=nacionalne-manjine-u-bosni-i-hercegovini---izvjestaj-vijeca-nacionalnih-manjina-bosne-i-hercegovine-o-polozaju-nacionalnih-manjina-2010.---2015.|title=Nacionalne manjine u Bosni i Hercegovini – Izvještaj Vijeća nacionalnih manjina Bosne i Hercegovine o položaju nacionalnih manjina 2010.–2015.|publisher=Parlamentarna skupština Bosne i Hercegovine|location=Sarajevo|date=2016|language=bs}}</ref><ref name="SNM" /> У [[XX. стороча|XX]]. сторочови чорногорці стали офіціално єдныв из народностных меншин [[Боснія і Герцеґовина|Босны и Герцеґовины]]. За податками "The Preservation of the Ethnic Identity of New Minorities in the Republic of Srpska", по розпадови Югославії '''чорногорці''', [[Македонцѣ|македонці]] и [[словенці]] стали [[Націонална меншина|народностными меншинами]] Републікы Сербської.<ref name="Preservation2022">{{Cite journal|last1=Medar-Tanjga|first1=Irena|last2=Delić|first2=Dragica|date=2022|title=The Preservation of the Ethnic Identity of New Minorities in the Republic of Srpska (Bosnia and Herzegovina)|journal=Izvestiya Rossiiskoi Akademii Nauk. Seriya Geograficheskaya|volume=86|issue=5|pages=687–696|url=https://www.researchgate.net/publication/367190904_The_Preservation_of_the_Ethnic_Identity_of_New_Minorities_in_the_Republic_of_Srpska_Bosnia_and_Herzegovina|language=en}}</ref>. == Комуніта == У Републіці Сербськӱв є шор орґанізацій, што зъединявуть етнічных чорногорцьӱв, тай тым кому интересні чорногорська історія и култура. Исі орґанізації роблять у рокаши из містными и державными властями Републікы Сербської, а многі из них тыж сотрудувуть из такыми службами у Чорнӱв Горі, переже из тыми, ко удповідать за чорногорську діаспору.<ref>https://web.archive.org/web/20190227060449/http://www.dijaspora.mvpei.gov.me/adresar-dijaspore/</ref> У Републіці Сербськӱв суть такі орґанізації чорногорцьӱв:<ref>http://www.snm.rs.ba/index.php?idsek=340</ref> * Собратство Чорногорцьӱв у Републіці Сербськӱв "Његош" (Баня Лука).<ref>http://www.snm.rs.ba/291/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Republici/Srpskoj/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв "Његош" (Добой).<ref>http://www.snm.rs.ba/292/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв у Герцеґовині "Вук Мићуновић" (Требінє).<ref>[http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/ http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/]</ref> * Собратство Чорногорцьӱв и цімборӱв "Луча" (Ґрадішка).<ref>https://www.snm.rs.ba/udruzenje-crnogoraca-i-prijatelja-luca-gradiska/</ref> * Краёвоє собратство Чорногорцьӱв у Герцеґовині "Петар Петровић Његош" (Требінє).<ref>http://www.snm.rs.ba/405/snm/Zavi%C4%8Dajno/udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв и цімборӱв Чорної Горы "Ловћен" (Баня Лука).<ref>http://www.snm.rs.ba/406/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/i/prijatelja/Crne/Gore/</ref> Общества фунґувуть у сотрудництві из общинами народностных меншин на реґіоналному и републіканському уровнях. У Републіці Сербськӱв каждорӱчно проводять ся Дны чорногорської културы, де чорногорці представлявуть себе через свою історію, културу и умілство. == Число и розселіня == Подля спосованя обывательства 2013. року, проведеної Републіканськым институтом статистикы Републікы Сербської, 1 116 чиляди указали чорногорську народность. Миже них было 622 чоловікы и 494 жоны.<ref name="Popis2013">Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013. године: Резултати пописа — Градови, општине, насељена мјеста / Републички завод за статистику Републике Српске. — Бања Лука, 2016.</ref><ref name="RZS2017" /> Согласно податкам списованя обывательства Републікы Сербської, чорногорці жили доста розсягло по цілӱв републіці. У [[Баня Лука|Баня Луці]] у 2013. році нараховали 323 чорногорці, у [[Требінє]] — 214.<ref name="Preservation2022" /><ref name="Popis2013" /> У выходнӱв Герцеґовине чорногорці жили у Требінє, Білече, Ґацко, Невесіни и Любіни, Фочи и Чайниче. Исі наседені пункты суть записані ге міста концентрації чорногорцьӱв у матеріалах Орґанізації по безопасности и сотрудництва у Европі за народностні меншины Босны и Герцеґовины.<ref name="ParlamentBiH" /><ref name="SNM" /> == Язык == На списованёви обывательства 2013. року, 99 горожан Републікы Сербської указали [[Чорногорьскый язык|чорногорськый язык]] ге рӱдный: 53 чоловікы и 46 жӱн. Число чорногорцьӱв — 1 116, хоснованя чорногорського языка самыми чорногорцями є низкым.<ref name="Popis2013" /><ref name="RZS2017" /> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Чорногорци]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] 61mpw586eqgjm1ckkp4wj5hxny5qpue Мінська область 0 22488 175505 173425 2026-10-27T13:18:53Z Rue323 31002 175505 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] 5e8i4f5pllhlui1nhzkyzej2a5fjb73 175507 175505 2026-10-27T14:40:00Z Rue323 31002 175507 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref>https://www.vedaj.by/index.php/en/towns/minsk</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины. == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] 9jj1aj1mq2hmx2ta9qydl12jm0sh571 175522 175507 2026-10-27T18:59:59Z Rue323 31002 175522 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref>https://www.vedaj.by/index.php/en/towns/minsk</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины. == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав Великого княжества Литовського и Речи Посполитої. По другому розділови Речи Посполитої у 1793. році Мінщина трафила у склад Російської имперії. У тому же році была образована Мінська ґубернія, територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий Білоруси. Мінська область была образована 15. януарв 1938. року у складови Білоруської ССР. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у 1954. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у 1960. році — часть території скасованої Молодечненської области. == Обывательство == У области на 2019. рӱк жило 1.471.240 людий, из них: * Білорусы — 88,55% * Русы — 5,87% * Украйинці — 1,45% * Полякы — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть Борисов, Солігорськ, Молодечно, Жодіно и Слуцьк. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. Мінськ, хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] marb5yvdyi4kq3sa7r6cd0xuhg6srcl 175523 175522 2026-10-27T19:06:01Z Rue323 31002 175523 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref>https://www.vedaj.by/index.php/en/towns/minsk</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.<ref>https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf</ref><ref>https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&id=1159470566&start_from=&subaction=showfull&ucat=</ref> == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав Великого княжества Литовського и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]]. Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области. == Обывательство == У области на 2019. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:<ref * Білорусы — 88,55% * Русы — 5,87% * Украйинці — 1,45% * Полякы — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть Борисов, Солігорськ, Молодечно, Жодіно и Слуцьк. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. Мінськ, хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] n9ze3usy5unu16in42v1d3baqfadpv4 175524 175523 2026-10-27T19:12:21Z Rue323 31002 175524 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref>https://www.vedaj.by/index.php/en/towns/minsk</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.<ref>https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf</ref><ref>https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&id=1159470566&start_from=&subaction=showfull&ucat=</ref> == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав [[Великоє княжество Литовськоє|Великого княжества Литовського]] и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]].<ref>https://djvu.online/file/eeoYY2uKspaM2</ref> Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области.<ref>https://a-taurus.by/belarus/istorija-belarusi/iistorija-minskoj-oblasti</ref> == Обывательство == У области на [[2019]]. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:<ref>https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/e2c/jpupn3rl7trtmxepj6vmh07qy6u5o09i.pdf</ref><ref>https://www.belstat.gov.by</ref> * [[Білорусы]] — 88,55% * [[Русы]] — 5,87% * [[Українцї|Украйинці]] — 1,45% * [[Поляци|Полякы]] — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть [[Борисов (Білорусь)|Борисов]], [[Солігорськ]], [[Молодечно]], [[Жодіно]] и [[Слуцьк]]. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. [[Мінск|Мінськ]], хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] gh1uu47em0nmmhzszuze1h5ajt054ba 175525 175524 2026-10-27T19:29:35Z Rue323 31002 /* Туристичні міста */ 175525 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref>https://www.vedaj.by/index.php/en/towns/minsk</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.<ref>https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf</ref><ref>https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&id=1159470566&start_from=&subaction=showfull&ucat=</ref> == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав [[Великоє княжество Литовськоє|Великого княжества Литовського]] и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]].<ref>https://djvu.online/file/eeoYY2uKspaM2</ref> Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области.<ref>https://a-taurus.by/belarus/istorija-belarusi/iistorija-minskoj-oblasti</ref> == Обывательство == У области на [[2019]]. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:<ref>https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/e2c/jpupn3rl7trtmxepj6vmh07qy6u5o09i.pdf</ref><ref>https://www.belstat.gov.by</ref> * [[Білорусы]] — 88,55% * [[Русы]] — 5,87% * [[Українцї|Украйинці]] — 1,45% * [[Поляци|Полякы]] — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть [[Борисов (Білорусь)|Борисов]], [[Солігорськ]], [[Молодечно]], [[Жодіно]] и [[Слуцьк]]. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. [[Мінск|Мінськ]], хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == * Несвізькый палатно-парковый комплекс — єдна из майзнамых історичных памняток Білоруси. Маюрня была заложена у XVI–XVIII. сторочах и принадлежала родови Радзівілӱв. Комплекс є у варошови [[Несвіжь (Білорусь)|Несвіж]], включать палаты, парк и другі історичні ставбы; вӱн входить у список Всесвітнёї дідӱзнины [[ЮНЕСКО]]. * * Меморіалный комплекс «Хатынь» — расположен у Логойському районови на містови села , знищеного німицькыми окупаційными вӱйськами [[22. марец|22. марця]] [[1943]]. року въедно її жытелями. Меморіал быв удкрытый у [[1969]]. році и присяченый памняти мирных жытельӱв Білоруси, згыблых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]]. * * Музейный комплекс «Дудуткы» — є у Пуховицькому районови, недалеко уд рікы Птич. Вӱн быв удкрытый у [[1994]]. році и спознавать навщівлячӱв из традиційными ремеслами, давньыми технолоґіями и сільськым бытом Білоруси. На території комплекса суть ремеслові майстерні и представлені предметы традиційної матеріалної културы. * * [[Заславль]] — єден из історичных варошӱв Мінської области. Сереґ ёго памняток — давнёє городище, Спасо-Преображенська цирьков и музейні объекты, присячені історії вароша. Усокотивші ся памятникы указувуть разні періоды розвитя поселеня. * * Налібоцька пуща — грубый лісовый масив на западови Мінської области, заятый обширными хащами и природными ландшафтами. Она представлять интерес про еколоґічный туризм и никаня за дикыв природов. == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] 608rk2qffqmew2eqnaiqjbfc1l7x283 175526 175525 2026-10-27T19:30:55Z Rue323 31002 /* Туристичні міста */ 175526 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref>https://www.vedaj.by/index.php/en/towns/minsk</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.<ref>https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf</ref><ref>https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&id=1159470566&start_from=&subaction=showfull&ucat=</ref> == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав [[Великоє княжество Литовськоє|Великого княжества Литовського]] и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]].<ref>https://djvu.online/file/eeoYY2uKspaM2</ref> Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области.<ref>https://a-taurus.by/belarus/istorija-belarusi/iistorija-minskoj-oblasti</ref> == Обывательство == У области на [[2019]]. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:<ref>https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/e2c/jpupn3rl7trtmxepj6vmh07qy6u5o09i.pdf</ref><ref>https://www.belstat.gov.by</ref> * [[Білорусы]] — 88,55% * [[Русы]] — 5,87% * [[Українцї|Украйинці]] — 1,45% * [[Поляци|Полякы]] — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть [[Борисов (Білорусь)|Борисов]], [[Солігорськ]], [[Молодечно]], [[Жодіно]] и [[Слуцьк]]. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. [[Мінск|Мінськ]], хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == * Несвізькый палатно-парковый комплекс — єдна из майзнамых історичных памняток Білоруси. Маюрня была заложена у XVI–XVIII. сторочах и принадлежала родови Радзівілӱв. Комплекс є у варошови [[Несвіжь (Білорусь)|Несвіж]], включать палаты, парк и другі історичні ставбы; вӱн входить у список Всесвітнёї дідӱзнины [[ЮНЕСКО]]. * * Меморіалный комплекс «Хатынь» — расположен у Логойському районови на містови села , знищеного німицькыми окупаційными вӱйськами [[22. марец|22. марця]] [[1943]]. року въедно її жытелями. Меморіал быв удкрытый у [[1969]]. році и присяченый памняти мирных жытельӱв Білоруси, згыблых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]]. * * Музейный комплекс «Дудуткы» — є у Пуховицькому районови, недалеко уд рікы Птич. Вӱн быв удкрытый у [[1994]]. році и спознавать навщівлячӱв из традиційными ремеслами, давньыми технолоґіями и сільськым бытом Білоруси. На території комплекса суть ремеслові майстерні и представлені предметы традиційної матеріалної културы.<ref>https://www.region.by/catalog/uslugi/otdyh-i-razvlecheniya/agrousadby/muzejnyj-kompleks-dudutki</ref> * * [[Заславль]] — єден из історичных варошӱв Мінської области. Сереґ ёго памняток — давнёє городище, Спасо-Преображенська цирьков и музейні объекты, присячені історії вароша. Усокотивші ся памятникы указувуть разні періоды розвитя поселеня. * * Налібоцька пуща — грубый лісовый масив на западови Мінської области, заятый обширными хащами и природными ландшафтами. Она представлять интерес про еколоґічный туризм и никаня за дикыв природов.<ref>https://avis.by/en/travel-guide</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] 1upkod8ggpo6wlb39cuj9xri9feo2wx 175527 175526 2026-10-27T19:41:09Z Rue323 31002 175527 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref name="vedaj.by">[https://www.vedaj.by/index.php/en/towns/minsk Туристичный проводник по Мінськӱв области на Vedaj.by]</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.<ref>https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf</ref><ref>https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&id=1159470566&start_from=&subaction=showfull&ucat=</ref> == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав [[Великоє княжество Литовськоє|Великого княжества Литовського]] и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]].<ref>https://djvu.online/file/eeoYY2uKspaM2</ref> Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области.<ref>https://a-taurus.by/belarus/istorija-belarusi/iistorija-minskoj-oblasti</ref> == Обывательство == У области на [[2019]]. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:<ref>https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/e2c/jpupn3rl7trtmxepj6vmh07qy6u5o09i.pdf</ref><ref>https://www.belstat.gov.by</ref> * [[Білорусы]] — 88,55% * [[Русы]] — 5,87% * [[Українцї|Украйинці]] — 1,45% * [[Поляци|Полякы]] — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть [[Борисов (Білорусь)|Борисов]], [[Солігорськ]], [[Молодечно]], [[Жодіно]] и [[Слуцьк]]. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. [[Мінск|Мінськ]], хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == * Несвізькый палатно-парковый комплекс — єдна из майзнамых історичных памняток Білоруси. Маюрня была заложена у XVI–XVIII. сторочах и принадлежала родови Радзівілӱв. Комплекс є у варошови [[Несвіжь (Білорусь)|Несвіж]], включать палаты, парк и другі історичні ставбы; вӱн входить у список Всесвітнёї дідӱзнины [[ЮНЕСКО]].<ref name="vedaj.by">{{cite web |url=https://www.vedaj.by/index.php/en/towns/minsk |title=Minsk region. Travel Guide for Belarus |website=Vedaj.by |lang=en |accessdate=2026-10-27}}</ref> * Меморіалный комплекс «Хатынь» — расположен у Логойському районови на містови села , знищеного німицькыми окупаційными вӱйськами [[22. марец|22. марця]] [[1943]]. року въедно її жытелями. Меморіал быв удкрытый у [[1969]]. році и присяченый памняти мирных жытельӱв Білоруси, згыблых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]]. * Музейный комплекс «Дудуткы» — є у Пуховицькому районови, недалеко уд рікы Птич. Вӱн быв удкрытый у [[1994]]. році и спознавать навщівлячӱв из традиційными ремеслами, давньыми технолоґіями и сільськым бытом Білоруси. На території комплекса суть ремеслові майстерні и представлені предметы традиційної матеріалної културы.<ref>https://www.region.by/catalog/uslugi/otdyh-i-razvlecheniya/agrousadby/muzejnyj-kompleks-dudutki</ref> * [[Заславль]] — єден из історичных варошӱв Мінської области. Сереґ ёго памняток — давнёє городище, Спасо-Преображенська цирьков и музейні объекты, присячені історії вароша. Усокотивші ся памятникы указувуть разні періоды розвитя поселеня. * Налібоцька пуща — грубый лісовый масив на западови Мінської области, заятый обширными хащами и природными ландшафтами. Она представлять интерес про еколоґічный туризм и никаня за дикыв природов.<ref>https://avis.by/en/travel-guide</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] 8qcb3wzb0p0p5xjh7ybjhbf91j01f1b 175528 175527 2026-10-27T19:44:20Z Rue323 31002 175528 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|1 динь}}{{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref name="vedaj.by">[https://vedaj.by Туристичный проводник по Мінськӱв области на Vedaj.by]</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.<ref>https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf</ref><ref>https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&id=1159470566&start_from=&subaction=showfull&ucat=</ref> == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав [[Великоє княжество Литовськоє|Великого княжества Литовського]] и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]].<ref>https://djvu.online/file/eeoYY2uKspaM2</ref> Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области.<ref>https://a-taurus.by/belarus/istorija-belarusi/iistorija-minskoj-oblasti</ref> == Обывательство == У области на [[2019]]. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:<ref>https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/e2c/jpupn3rl7trtmxepj6vmh07qy6u5o09i.pdf</ref><ref>https://www.belstat.gov.by</ref> * [[Білорусы]] — 88,55% * [[Русы]] — 5,87% * [[Українцї|Украйинці]] — 1,45% * [[Поляци|Полякы]] — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть [[Борисов (Білорусь)|Борисов]], [[Солігорськ]], [[Молодечно]], [[Жодіно]] и [[Слуцьк]]. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. [[Мінск|Мінськ]], хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == * Несвізькый палатно-парковый комплекс — єдна из майзнамых історичных памняток Білоруси. Маюрня была заложена у XVI–XVIII. сторочах и принадлежала родови Радзівілӱв. Комплекс є у варошови [[Несвіжь (Білорусь)|Несвіж]], включать палаты, парк и другі історичні ставбы; вӱн входить у список Всесвітнёї дідӱзнины [[ЮНЕСКО]].<ref name="vedaj.by" /> * Меморіалный комплекс «Хатынь» — расположен у Логойському районови на містови села , знищеного німицькыми окупаційными вӱйськами [[22. марец|22. марця]] [[1943]]. року въедно її жытелями. Меморіал быв удкрытый у [[1969]]. році и присяченый памняти мирных жытельӱв Білоруси, згыблых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]]. * Музейный комплекс «Дудуткы» — є у Пуховицькому районови, недалеко уд рікы Птич. Вӱн быв удкрытый у [[1994]]. році и спознавать навщівлячӱв из традиційными ремеслами, давньыми технолоґіями и сільськым бытом Білоруси. На території комплекса суть ремеслові майстерні и представлені предметы традиційної матеріалної културы.<ref>https://www.region.by/catalog/uslugi/otdyh-i-razvlecheniya/agrousadby/muzejnyj-kompleks-dudutki</ref> * [[Заславль]] — єден из історичных варошӱв Мінської области. Сереґ ёго памняток — давнёє городище, Спасо-Преображенська цирьков и музейні объекты, присячені історії вароша. Усокотивші ся памятникы указувуть разні періоды розвитя поселеня. * Налібоцька пуща — грубый лісовый масив на западови Мінської области, заятый обширными хащами и природными ландшафтами. Она представлять интерес про еколоґічный туризм и никаня за дикыв природов.<ref>https://avis.by/en/travel-guide</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] 7xxlr3yqarany3z3vsqad64m8rluqjb 175529 175528 2026-10-27T20:10:07Z Rue323 31002 175529 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref name="vedaj.by">[https://vedaj.by Туристичный проводник по Мінськӱв области на Vedaj.by]</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.<ref>https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf</ref><ref>https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&id=1159470566&start_from=&subaction=showfull&ucat=</ref> == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав [[Великоє княжество Литовськоє|Великого княжества Литовського]] и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]].<ref>https://djvu.online/file/eeoYY2uKspaM2</ref> Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области.<ref>https://a-taurus.by/belarus/istorija-belarusi/iistorija-minskoj-oblasti</ref> == Обывательство == У области на [[2019]]. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:<ref>https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/e2c/jpupn3rl7trtmxepj6vmh07qy6u5o09i.pdf</ref><ref>https://www.belstat.gov.by</ref> * [[Білорусы]] — 88,55% * [[Русы]] — 5,87% * [[Українцї|Украйинці]] — 1,45% * [[Поляци|Полякы]] — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть [[Борисов (Білорусь)|Борисов]], [[Солігорськ]], [[Молодечно]], [[Жодіно]] и [[Слуцьк]]. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. [[Мінск|Мінськ]], хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == * Несвізькый палатно-парковый комплекс — єдна из майзнамых історичных памняток Білоруси. Маюрня была заложена у XVI–XVIII. сторочах и принадлежала родови Радзівілӱв. Комплекс є у варошови [[Несвіжь (Білорусь)|Несвіж]], включать палаты, парк и другі історичні ставбы; вӱн входить у список Всесвітнёї дідӱзнины [[ЮНЕСКО]].<ref name="vedaj.by" /> * Меморіалный комплекс «Хатынь» — расположен у Логойському районови на містови села , знищеного німицькыми окупаційными вӱйськами [[22. марец|22. марця]] [[1943]]. року въедно її жытелями. Меморіал быв удкрытый у [[1969]]. році и присяченый памняти мирных жытельӱв Білоруси, згыблых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]]. * Музейный комплекс «Дудуткы» — є у Пуховицькому районови, недалеко уд рікы Птич. Вӱн быв удкрытый у [[1994]]. році и спознавать навщівлячӱв из традиційными ремеслами, давньыми технолоґіями и сільськым бытом Білоруси. На території комплекса суть ремеслові майстерні и представлені предметы традиційної матеріалної културы.<ref>https://www.region.by/catalog/uslugi/otdyh-i-razvlecheniya/agrousadby/muzejnyj-kompleks-dudutki</ref> * [[Заславль]] — єден из історичных варошӱв Мінської области. Сереґ ёго памняток — давнёє городище, Спасо-Преображенська цирьков и музейні объекты, присячені історії вароша. Усокотивші ся памятникы указувуть разні періоды розвитя поселеня. * Налібоцька пуща — грубый лісовый масив на западови Мінської области, заятый обширными хащами и природными ландшафтами. Она представлять интерес про еколоґічный туризм и никаня за дикыв природов.<ref>https://avis.by/en/travel-guide</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] 79tkv346o8xcvt6t186kpkek8ngv8by Кіш (Хормозган) 0 22636 175542 175236 2026-10-27T22:27:57Z Halajkovič 33393 +буде ся переписовати 175542 wikitext text/x-wiki {{Місто|часова зона=[[UTC+3:30]]|тіп=Варош|поштовы індексы=7941800000|водойма=[[Персийскый залив|Перськый залив]]|місцёва назва=كيش|реґіон=[[Хормозган (остан)|Хормозган]]|край=Бендер-Ленге|окрес=Кіш (бахш)|розлога=91}} '''Кіш''' ({{Lang-fa|كيش}}) є курортный тай [[Порт|портовый]] [[Місто|варош]] на выходови [[Шахрестан|шахрестана]] Бендер-Ленге, [[остан]] [[Хормозган]], [[Іран]]. Варош находить ся на майже цїлой теріторії [[Кіш (остров)|єдноменного острова]] у [[Персийскый залив|Перськом заливе]], 90 км уд [[Бендер-Ленге]] и 240 км уд [[Бендер-Аббас]]<ref>[https://web.archive.org/web/20241208222158/http://www.fallingrain.com/world/IR/11/Kish.html Ґеоґрафічні даны]</ref>. Кіш служит яко слободна економічна зона з розвитым туризмом тай коммерціёв. З конца 1900-х рокув Кіш має властный аеропорт, котрый потум достав межинародный статус (IATA-KIH). Він оформляє окремы [[Віза|візы]] уд решты Ірана.<ref>https://mail.publish.com.ua/podorozhi/aeroport-kish.html</ref><ref>https://mapy.com/en/letecka?source=osm&id=1177850386&x=54.0228128&y=26.4791364&z=11.248</ref><ref>https://www.iata.org/</ref><ref>https://www.iata.org/</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста Ірану]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] qequdl007q6q0159qzt6ntxhoz6tgd3 Вікіпедія:Глубина 4 22651 175535 168720 2026-10-27T20:53:31Z Halajkovič 33393 /* Вызначіня */ 175535 wikitext text/x-wiki '''Глубинá''' на [[Вікіпедія|Вікіпедії]] ({{lang-en|Depth}}) є індікатор годноты, котрый характерізує уровень розвоя языковой части. Выраховує ся з приближного чісла едітовань і чісла сторінок, котры не суть статями (што, подля авторів параметра указує, як є розвита комуніта даной секції) і [[Процент|процента]] приправ ку общому чіслу статей. Але не екзістує алтернатівных штудій, котры бы доказовали пряму залежность якости языковой части од індікатора „глубина“. == Вызначіня == Глубина ся рахує такым способом: : <math>{Depth}=\frac{Edits}{Articles}\cdot \frac{NonArticles}{Articles}\cdot \left( 1-\frac{Articles}{Total} \right)</math> , де * Depth — глубина * Edits — цїлкове чісло едітовань в части * NonArticles — чісло сторінок поза головным простором (діскусны сторінкы, напрямлїня і сторінкы хоснователїв) * Articles — чісло статей * Total — цїлкове чісло сторінок части (NonArticles + Articles) Формула може быти спрощена до: <math>Depth=\frac{Edits}{Total}\cdot \left( \frac{NonArticles}{Articles} \right)^{2}</math> Глубина [[Русиньска Вікіпедія|русиньской Вікіпедії]] од {{#time:G}}:{{#time:i}} ([[UTC]]) {{#time:j}}. {{#time:F}} {{#time:Y}} є '''{{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}*({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|PAGES|rue}}*{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}''' = {{#expr:{{NUMBEROF|EDITS|rue}}/{{NUMBEROF|PAGES|rue}} round 2}} × {{#expr:({{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}})^2/({{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}^2) round 2}}, де ''Edits ''= {{NUMBEROFEDITS}}, ''Total'' = {{NUMBEROFPAGES}}, ''NonArticles ''= {{#expr:{{NUMBEROF|PAGES|rue}}-{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}}}, ''Articles ''= {{NUMBEROFARTICLES}}. == Далшы вызнамы терміну „глубина“ на Вікіпедії == Окрем «глубины“ языковой части екзістує ай „глубина“ покрытя конкретной темы. Понятя в енціклопедії можуть быти представлены во формі [[Єрархія|єрархії]], наприклад [[Наука]] -> [[біолоґія]] -> [[еволучна біолоґія]]. В общій тематічній области має глубину, яка ся до той єрархії легко вписовать. Енціклопедія бы мала быти написана слїдным способом так, жебы родительскы статї были написаны скорше, чім їх дочірны. Кедь родительска статя не є цїлкова, лїпше бы было спробувати єй ся злїпшыти, чім створити дочірну, ай кедь суть доводы на створїня таку статю очівиднї. В такім припадї може быти хосенне злучіти дочірну статю (особливо, кедь обсягує дуже мало інформації) з родительсков статёв. В будучности, кедь буде основна статя доповнена, статї ся можуть знова роздїлити. == Поз. тыж == * [[Вікіпедія:Испис Вікіпедій|Список Вікіпедій]] * [[Русиньска Вікіпедія]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Поміч]] 7pjs6mgg3i9uhgcemw5a9lkdgpmyj4f ТЕТ (телеканал) 0 22741 175508 174950 2026-10-27T16:16:10Z Fadssdssd 31646 лексіка 175508 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|20261008}} {{Інфобокс |label1=Країна |data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |label2=Зона транслації |data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |title=ТЕТ |image=[[File:TET logo.svg|110px]] |label3=Язык |data3=[[Україньскый язык|українськый]], [[Російскый язык|руськый]] (до 2021 року) |label4=Зачав транслацію |data4=24. януаря 1992 |label5=Властник |data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD» |label6=Перемінив |data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]] |label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]] |data7=MX-2 |label8=Ближні телеканалы |data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]] |label9=Сайт |data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') — є сполочно українськый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Ся удносит ид медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. З 2009 году властником телеканалу є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (уд {{Lang-fr|tête-à-tête}}) закладеный у [[1992|1992.]] року ги приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995|1995.]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії тай радіовещаня]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» тай [[ТРС «Кієв»]] єднаку частоту. Кой «ТЕТ» вєдно из «Кієвом» екзістовав, сїтка ефіру ввечерї мала [[Филм|філмы]], [[Мултфільм|мултфілмы]] тай [[Серіал|серіалы]]. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003|2003.]] року телеканал достав ліцензію на 42 частоту<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>. У [[2001|2001.]] року «ТЕТ» дустав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2003.]] — сполочно націоналный. У [[2009|2009.]] року властником 100% акцій сполочності «ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит ид [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>. У [[2011|2011.]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ сіткы ефіру тай лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>. У зачатку [[2014|2014.]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|руського]] [[кіно]]" активісты выявили приблизно 33% продукції руського происходу в ефірі. Після сёй акції «ТЕТ» зачав булше трансліровати проґрамы тай кіно українського авадь іноземного выробеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>. З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016|2016.]] телеканал ся трансларує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[2. марец|2. марца]] [[2020|2020.]] телеканал зачав телепередаваня в стандарті высокого свойства (знама ги HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>. Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022|2022.]] внаслідку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал трансліровав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Сїтка ефіру == === Проґрамы === ==== Проґрамы «95 квартал» ==== * Вечурный Квартал * "Розсміши коміка" * Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) ==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ==== * Фрыштик з 1+1 * Фрыштик. Выходный * Маскарад * Світ нарубы з Митром Комаровым * Вандруй Україной з Митром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Голос країны * Живот знатовых людей ==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ==== * "Панянка-Селянка" * #ОКтет * "Чортиці у спідницях" * Батлы * "4 весілля" (тыж уд 1+1) * Ближе до звізд * "Найкраща оселя" * "Любий, ми переїжджаємо" * Фамілійка У * Казкы У * "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама" * "Добрий день, ми з України" * "Моя суперродина" * "Україна неймовірних людей" * "Богиня шопінгу" * "Він готує, вона керує" * Звізды, плеткы & Hallywood" * "Побачення без фільтрів" * "СуперЖінка" * ЛавЛавCar * "Дивись!" * "Найгірший водій країни" * "Сміємось — отже не здаємось" * Любов онлайн * Королиця балу * Моду народу! ==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ==== * "Снимите это немедленно!" * "Детали с Тиной Канделаки" * "Історії в деталях" * "Рятуйте, ремонт!" * "Кресло" * "Шоу Василия Стрельникова" * "Тату в Поднебесной" * "Жизнь прекрасна" * "Хорошые песни" * "Ты-SUPERМОДЕЛЬ" * Файні шутки * "Свадебный переполох" ==== Проґрамы «ТНТ» ==== * Дом-2 * Окна * "Роман с Бузовой" * "Танцы без правил" * "Убойная лига" * "Цена любови" * "Слава за минуту" ==== Іншы проґрамы ==== * Бункер * "Дім моєї мрії" * "Давай спробуємо" * "Дивись, хто прийшов!" * О. С.П-студія * Семеро VJ * "Скажи!" * "Слухай!" * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксаны Марченко * "Велике прання" ("''Большая стирка"'') * До фрыштику * "АвтоПані" * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * Nota Bene * 100 в 1 * VLOG Шульженко * ООН * Караоке на майдані * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * 17+ * Катар News === Серіалы === * "Вечірка" * Волонтеры * "Встигнути до 30" * "Дієта №0" * "Зозулі" * "Країна У 2.0" * "Люся інтерн" * "Одного разу під Полтавою" * "Ромео і Джульєтта із Черкас" * "СидОренки-СидорЕнки" * "Танька і Володька" * "Якщо чесно" * "Пригоди Бампера і Суса" * "100 тисяч хвилин разом" * "Дикі" * "Батько рулить" * "Скажені сусіди" * "Нове життя Василини Павлівни" * "#ЯЖЕБАТЬ" * "Готель «Галіція»" * "Домашній арешт" * Евродіректор * Звіздонавты * Країна У * "Моя улюблена Страшко" * "«Найкращий» тиждень мого життя" * "Одного разу в Одесі" * Послїдный москаль * "Папік" * "Прибулець" * "Село на мільйон" * "Хамелеон" * "100 добрих вчинків Едді МакДауда" * "Агентство моделей" * "Баффі — переможниця вампірів" * "Бібліотекарі" * "Відьми Іст-Енду" * "Вісімдесяті" * "Грозове каміння" * "Два батька і два сина" * "Десяте королівство" * "Добра відьма" * Касл * Конан * "Корабель" * "Ксена: принцеса-воїн" * Кухня * "Маленькі таємниці" * "H2O: Просто додай води" * "Надприродне" * "Ненсі Дрю" * "Нова сімейка Адамсів" * Одіссея * "Перші поцілунки" * "Помста" * "Пригоди Ширлі Холмс" * "Рання пташка" * "Район Беверлі-Гіллз" * "Район Мелроуз" * "Світлофор" * С*кс тай варош * "Слон і принцеса" * "Та, що говорить з привидами" * "Темний оракул" * "Усі жінки — відьми" * Хор * "Чи боїшся ти темряви?" * "Якось у казці" * "Янгол або демон" === Мултфільмы === * "Губка Боб Квадратні Штани" * Козакы. Футбол * "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості" * "Аргай" * "Байдиківка" * "Барбі: Будинок мрії" * "Бетті Буп" * "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка" * Братц * "Веселі мелодії" * "Вперед, Дієго!" * "Галактичний футбол" * "Гарфілд та його друзі" * "Дора-мандрівниця" * "Елвін і бурундуки" * "Ескімоска" * "Зоомагазинчик" * "Інспектор Ґаджет" * "Казки Андерсена" * "Казкова поліція" * "Качині історії" * "Кенді-Кенді" * "Кліфорд" * "Клуб Вінкс: Школа чарівниць" * "Кордони світу Діґімонів" * "Крихітка Мемоль" * "Кумедні мелодії * "Лабораторія Декстера" * "Лис Микита" * Лунтик * "Мадам Пруданс йде по сліду" * "Малята-твійнята" * "Майстри дуелі" * Масяня * "Маша та Ведмідь" * "Мері-Кейт та Ешлі у дії!" * "Монстри проти прибульців" * "Моряк Попай" * "Оггі та кукарачі" * "Пінгвіни Мадагаскару" * "Пригоди Блінкі Білла" * "Пригоди Котигорошка та його друзів" * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * "Смурфики" * Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/> * "Супермен (1940)" * "Суперпес (1964)" * "Табалуга" * "Телепузики" * "Фіксики" * Чаґінтон * "Черепашки-ніндзя" * "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички" * "Шалені кролики. Вторгнення" * "Шахерезада. Нерозказані історії" * Шоу Ґарфілда == Історія лоґотіпов == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Дата |- |назва «ТЕТ» зеленым цвітом (потум чорным) |24. януара 1992 до 23. януара 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000. року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1. януара 2000. ид 31. мая 2001. року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1. юня 2001. ид 9. октобра 2002. року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9. октобра 2002. ид 13. фебуара 2003. року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2003. ид 23. апріля 2004. року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24. апріля 2004. ид 29. авґуста 2010. року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30. авґуста 2010. ид 13. фебуара 2011. року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2011. ид 25. юня 2014. року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26. юня 2014. ид 18. януара 2015. року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19. януара ид 17. фебуара 2020. року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18. фебуара 2020. ди 18. мая 2022. року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19. мая ид 4. септембра 2022. |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5 авґуста 2022. — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref> |} == Референції == <references /> {{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}} [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Українські телеканалы]] [[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]] 0pa9vl4gzygmt8zm81mzvt16q4bhcgs 175564 175508 2026-10-28T11:02:30Z Fadssdssd 31646 175564 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|20261008}} {{Інфобокс |label1=Країна |data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |label2=Зона транслації |data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |title=ТЕТ |image=[[File:TET logo.svg|110px]] |label3=Язык |data3=[[Україньскый язык|українськый]], [[Російскый язык|російськый]] (до 2021 року) |label4=Зачав транслацію |data4=24. януаря 1992 |label5=Властник |data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD» |label6=Перемінив |data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]] |label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]] |data7=MX-2 |label8=Ближні телеканалы |data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]] |label9=Сайт |data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') — є сполочно українськый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Удносит ся ид медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. З 2009 року властником телеканалу є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (уд {{Lang-fr|tête-à-tête}}) закладеный у [[1992|1992.]] року ги приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995|1995.]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії тай радіовещаня]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» тай [[ТРС «Кієв»]] єднаку частоту. Кой «ТЕТ» вєдно з «Кієвом» екзістовав, сїтка ефіру ввечерї мала [[Филм|філмы]], [[Мултфільм|мултфілмы]] тай [[Серіал|серіалы]]. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003|2003.]] року телеканал достав ліцензію на 42 частоту<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>. У [[2001|2001.]] року «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2006.]] — сполочно націоналный<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/31382/2007-01-24-kanalu-tet-vypovnylosya-15-rokiv/ Каналу ТЕТ виповнилося 15 років]</ref>. У [[2009|2009.]] року властником 100% акцій сполочності «ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит ид [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>. У [[2011|2011.]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ сіткы ефіру тай лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>. У зачатку [[2014|2014.]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|російського]] [[кіно]]" активісты выявили приблизно 33% продукції російського происходу в ефірі. Після сёй акції «ТЕТ» зачав булше трансліровати проґрамы тай кіно українського авадь іноземного выробеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>. З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016|2016.]] телеканал ся трансларує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[2. марец|2. марца]] [[2020|2020.]] телеканал зачав телепередаваня в стандарті высокого свойства (знама ги HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>. Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022|2022.]] внаслідку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал трансліровав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Сїтка ефіру == === Проґрамы === ==== Проґрамы «95 квартал» ==== * Вечурный Квартал * "Розсміши коміка" * Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) ==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ==== * Фрыштик з 1+1 * Фрыштик. Выходный * Маскарад * Світ нарубы з Митром Комаровым * Вандруй Україной з Митром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Голос країны * Живот знатовых людей ==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ==== * "Панянка-Селянка" * #ОКтет * "Чортиці у спідницях" * Батлы * "4 весілля" (тыж уд 1+1) * Ближе до звізд * "Найкраща оселя" * "Любий, ми переїжджаємо" * Фамілійка У * Казкы У * "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама" * "Добрий день, ми з України" * "Моя суперродина" * "Україна неймовірних людей" * "Богиня шопінгу" * "Він готує, вона керує" * Звізды, плеткы & Hallywood" * "Побачення без фільтрів" * "СуперЖінка" * ЛавЛавCar * "Дивись!" * "Найгірший водій країни" * "Сміємось — отже не здаємось" * Любов онлайн * Королиця балу * Моду народу! ==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ==== * "Снимите это немедленно!" * "Детали с Тиной Канделаки" * "Історії в деталях" * "Рятуйте, ремонт!" * "Кресло" * "Шоу Василия Стрельникова" * "Тату в Поднебесной" * "Жизнь прекрасна" * "Хорошые песни" * "Ты-SUPERМОДЕЛЬ" * Файні шутки * "Свадебный переполох" ==== Проґрамы «ТНТ» ==== * Дом-2 * Окна * "Роман с Бузовой" * "Танцы без правил" * "Убойная лига" * "Цена любови" * "Слава за минуту" ==== Іншы проґрамы ==== * Бункер * "Дім моєї мрії" * "Давай спробуємо" * "Дивись, хто прийшов!" * О. С.П-студія * Семеро VJ * "Скажи!" * "Слухай!" * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксаны Марченко * "Велике прання" ("''Большая стирка"'') * До фрыштику * "АвтоПані" * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * Nota Bene * 100 в 1 * VLOG Шульженко * ООН * Караоке на майдані * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * 17+ * Катар News === Серіалы === * "Вечірка" * Волонтеры * "Встигнути до 30" * "Дієта №0" * "Зозулі" * "Країна У 2.0" * "Люся інтерн" * "Одного разу під Полтавою" * "Ромео і Джульєтта із Черкас" * "СидОренки-СидорЕнки" * "Танька і Володька" * "Якщо чесно" * "Пригоди Бампера і Суса" * "100 тисяч хвилин разом" * "Дикі" * "Батько рулить" * "Скажені сусіди" * "Нове життя Василини Павлівни" * "#ЯЖЕБАТЬ" * "Готель «Галіція»" * "Домашній арешт" * Евродіректор * Звіздонавты * Країна У * "Моя улюблена Страшко" * "«Найкращий» тиждень мого життя" * "Одного разу в Одесі" * Послїдный москаль * "Папік" * "Прибулець" * "Село на мільйон" * "Хамелеон" * "100 добрих вчинків Едді МакДауда" * "Агентство моделей" * "Баффі — переможниця вампірів" * "Бібліотекарі" * "Відьми Іст-Енду" * "Вісімдесяті" * "Грозове каміння" * "Два батька і два сина" * "Десяте королівство" * "Добра відьма" * Касл * Конан * "Корабель" * "Ксена: принцеса-воїн" * Кухня * "Маленькі таємниці" * "H2O: Просто додай води" * "Надприродне" * "Ненсі Дрю" * "Нова сімейка Адамсів" * Одіссея * "Перші поцілунки" * "Помста" * "Пригоди Ширлі Холмс" * "Рання пташка" * "Район Беверлі-Гіллз" * "Район Мелроуз" * "Світлофор" * С*кс тай варош * "Слон і принцеса" * "Та, що говорить з привидами" * "Темний оракул" * "Усі жінки — відьми" * Хор * "Чи боїшся ти темряви?" * "Якось у казці" * "Янгол або демон" === Мултфільмы === * "Губка Боб Квадратні Штани" * Козакы. Футбол * "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості" * "Аргай" * "Байдиківка" * "Барбі: Будинок мрії" * "Бетті Буп" * "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка" * Братц * "Веселі мелодії" * "Вперед, Дієго!" * "Галактичний футбол" * "Гарфілд та його друзі" * "Дора-мандрівниця" * "Елвін і бурундуки" * "Ескімоска" * "Зоомагазинчик" * "Інспектор Ґаджет" * "Казки Андерсена" * "Казкова поліція" * "Качині історії" * "Кенді-Кенді" * "Кліфорд" * "Клуб Вінкс: Школа чарівниць" * "Кордони світу Діґімонів" * "Крихітка Мемоль" * "Кумедні мелодії * "Лабораторія Декстера" * "Лис Микита" * Лунтик * "Мадам Пруданс йде по сліду" * "Малята-твійнята" * "Майстри дуелі" * Масяня * "Маша та Ведмідь" * "Мері-Кейт та Ешлі у дії!" * "Монстри проти прибульців" * "Моряк Попай" * "Оггі та кукарачі" * "Пінгвіни Мадагаскару" * "Пригоди Блінкі Білла" * "Пригоди Котигорошка та його друзів" * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * "Смурфики" * Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/> * "Супермен (1940)" * "Суперпес (1964)" * "Табалуга" * "Телепузики" * "Фіксики" * Чаґінтон * "Черепашки-ніндзя" * "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички" * "Шалені кролики. Вторгнення" * "Шахерезада. Нерозказані історії" * Шоу Ґарфілда == Історія лоґотіпов == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Дата |- |назва «ТЕТ» зеленым цвітом (потум чорным) |24. януара 1992 до 23. януара 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000. року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1. януара 2000. ид 31. мая 2001. року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1. юня 2001. ид 9. октобра 2002. року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9. октобра 2002. ид 13. фебуара 2003. року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2003. ид 23. апріля 2004. року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24. апріля 2004. ид 29. авґуста 2010. року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30. авґуста 2010. ид 13. фебуара 2011. року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2011. ид 25. юня 2014. року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26. юня 2014. ид 18. януара 2015. року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19. януара ид 17. фебуара 2020. року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18. фебуара 2020. ди 18. мая 2022. року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19. мая ид 4. септембра 2022. |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5 авґуста 2022. — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref> |} == Референції == <references /> {{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}} [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Українські телеканалы]] [[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]] 3nxh9ky5tcf99yet3ygu5fsp9y0p2x2 Тересвюськый деревообробный комбінат 0 22834 175512 166571 2026-10-27T17:01:00Z Rue323 31002 /* Історія */ 175512 wikitext text/x-wiki '''Тересвюськый деревоубробный комбінат (ДОК)''' — промыслена фірма в варощикови [[Тересва]], [[Тячовскый район|Тячувського района]], [[Закарпатска область|Закарпатскої области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == По [[Розпад Австро-Мядярщины|розпадови Австро-Мядярщины]] Тересва лишила ся на теріторії Мадярщины, но в [[Апріль|апрільови]] [[1919]] года ю окуповало румынське вуйсько. У юни 1919 года йих замінило чехословенськоє вуйсько й в подалшому варощик оказався частьов [[Чеськословеньско|Чехословенщины]]<ref name="autogenerated1">Тересва, Тячівський район, Закарпатська область // Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.</ref>. Ґеоґрафічноє положіня села приспівало розвою туй лісонапаровань и в зачинаньови 1920. году туй зачали роботу державный лісопілный завод и дві малі личні лісопілкы. По тому, гий д Тересви была проложена [[узькоколійная жилізна дорога|узкоколійная жилізна дорога]], на окрайині поселиня быв зробленый склад піломатеріялу.<ref name="autogenerated1" /> По [[Мюнхенска догварька|Мюнхенської догварькы 1938 года]] убстановка в Чехословенщині убтяжила ся, 14 марця 1939 года была оголошена незалежность [[Перва Словенська Републіка|Словещины]], а потум же [[Карпатьска Україна|Карпатської Украйины]] й в тот же динь мадярські вуйска перейшли в наступ на Пудкарпатя, й Тересва лишила ся в складови Мадярщины.<ref name="autogenerated1" /> 24 октобря 1944 года село заняли части 17. гвардійського стрілкового корпуса РККА, туй быв зобраный Народный комітет, проведена інвентарізація, й в 1945 годови в складови Пудкарпатя Тересва стала частьов [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]].<ref name="autogenerated1" /> Дале, лісопільный завод быв націоналізованый. У удповідности из четвертым пятигудньым планом возновліня й розвоя народного ґаздувства СРСР (1945 - 1950 гг.) завод получив нові ублады з [[Москва|Москвы]], [[Ереван|Єревана]], [[Казань|Казані]], [[Уфа|Уфы]], [[Ярославль|Ярославля]] й другых варошу, быв реконструйованы й розширеный, и став майгрубым деревоубробнов фірмов на теріторії Закарпатскої области. Продукційні процесы были механізовані, й аж в 1945 годови завод зробив валової продукції на 356 тыс. [[Рубыль (СРСР)|рублю]], то в слідувучі годы обємы выробляня збулшили ся. Діля вывоза готової продукції уд комбіната д жилізнопутьової штації Тересва были проложині пудїздні путі.<ref name="autogenerated1" /> У [[1968|1968 годови]] ціна выробленої комбінатом продукції склала 5,8 млн. рублю СРСР.<ref name="autogenerated1" /> У [[1969|1969 годови]] было завершино будованя й введеный до ряда корпус мебелного цеха.<ref name="autogenerated1" /> На 1969 гуд основнов продукційов Тересвюського ДОК были ділова деревина й піломатеріялы, также выробляла ся мебел. Продукція комбіната поставляла ся в всі републікы СРСР и експортовала ся в [[ФРГ|ФРН]], [[Франція|Францію]] тай [[Швайц|Швайцарію]].<ref name="autogenerated1" /> У авґустови [[1970|1970 года]] [[Рада міністру УРСР]] прийняла рішіня за заміну номенклатуры выпускаючовся продукції дакоторых фірм мінліспрома УРСР - и из [[1971|1971 года]] комбінат быв переведеный на выпуск збиралної мебели.<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/445-70-п Постановление Совета министров УССР № 445 от 27 августа 1970 г. "Про стан використання виробничих потужностей на промислових підприємствах лісової і деревообробної промисловості"]</ref> У цілому, в рядянськый час ''Тересвюськый деревообробный комбінат треста "Закарпатлес"'' входив у число ведучых фірм села тай Тячувського района.<ref name="autogenerated1" /><ref>Тересва // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 25. М., «Советская энциклопедия», 1976.</ref><ref>Тересва // Украинская Советская Энциклопедия. том 11 кн.1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984. стр.118</ref> По проголошіню незалежности Украйины, державна фірма была перероблена в удпертоє акціонерноє сполоченство. == Пудміткы == <references /> == Удкиланя == * [https://web.archive.org/web/20241227022308/http://rada.com.ua/rus/catalog/12862/ Сторунка комбіната в каталозі ведучых фірм в Украйины] [[Катеґорія:Тячувськый район]] [[Катеґорія:Фірма]] 1duru4p1efifeyeg9lfb9b632yd9yim 175513 175512 2026-10-27T17:02:18Z Rue323 31002 175513 wikitext text/x-wiki '''Тересвюськый деревообробный комбінат (ДОК)''' — промыслена фірма в варощикови [[Тересва]], [[Тячовскый район|Тячувського района]], [[Закарпатска область|Закарпатскої области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == По [[Розпад Австро-Мядярщины|розпадови Австро-Мядярщины]] Тересва лишила ся на теріторії Мадярщины, но в [[Апріль|апрільови]] [[1919]] года ю окуповало румынське вуйсько. У юни 1919 года йих замінило чехословенське вуйсько й в подалшому варощик оказав ся частьов [[Чеськословеньско|Чехословенщины]]<ref name="autogenerated1">Тересва, Тячівський район, Закарпатська область // Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.</ref>. Ґеоґрафічноє положіня села приспівало розвою туй лісонапаровань и в зачинаньови 1920. году туй зачали роботу державный лісопілный завод и дві малі личні лісопілкы. По тому, гий д Тересви была проложена [[узкоколійна жилізна дорога]], на окрайині поселиня быв зробленый склад піломатеріялу.<ref name="autogenerated1" /> По [[Мюнхенска догварька|Мюнхенської догварькы 1938 года]] убстановка в Чехословенщині убтяжила ся, 14 марця 1939 года была оголошена незалежность [[Перва Словенська Републіка|Словещины]], а потум же [[Карпатьска Україна|Карпатської Украйины]] й в тот же динь мадярські вуйска перейшли в наступ на Пудкарпатя, й Тересва лишила ся в складови Мадярщины.<ref name="autogenerated1" /> 24 октобря 1944 года село заняли части 17. гвардійського стрілкового корпуса РККА, туй быв зобраный Народный комітет, проведена інвентарізація, й в 1945 годови в складови Пудкарпатя Тересва стала частьов [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]].<ref name="autogenerated1" /> Дале, лісопільный завод быв націоналізованый. У удповідности из четвертым пятигудньым планом возновліня й розвоя народного ґаздувства СРСР (1945 - 1950 гг.) завод получив нові ублады з [[Москва|Москвы]], [[Ереван|Єревана]], [[Казань|Казані]], [[Уфа|Уфы]], [[Ярославль|Ярославля]] й другых варошу, быв реконструйованы й розширеный, и став майгрубым деревоубробнов фірмов на теріторії Закарпатскої области. Продукційні процесы были механізовані, й аж в 1945 годови завод зробив валової продукції на 356 тыс. [[Рубыль (СРСР)|рублю]], то в слідувучі годы обємы выробляня збулшили ся. Діля вывоза готової продукції уд комбіната д жилізнопутьової штації Тересва были проложині пудїздні путі.<ref name="autogenerated1" /> У [[1968|1968 годови]] ціна выробленої комбінатом продукції склала 5,8 млн. рублю СРСР.<ref name="autogenerated1" /> У [[1969|1969 годови]] было завершино будованя й введеный до ряда корпус мебелного цеха.<ref name="autogenerated1" /> На 1969 гуд основнов продукційов Тересвюського ДОК были ділова деревина й піломатеріялы, также выробляла ся мебел. Продукція комбіната поставляла ся в всі републікы СРСР и експортовала ся в [[ФРГ|ФРН]], [[Франція|Францію]] тай [[Швайц|Швайцарію]].<ref name="autogenerated1" /> У авґустови [[1970|1970 года]] [[Рада міністру УРСР]] прийняла рішіня за заміну номенклатуры выпускаючовся продукції дакоторых фірм мінліспрома УРСР - и из [[1971|1971 года]] комбінат быв переведеный на выпуск збиралної мебели.<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/445-70-п Постановление Совета министров УССР № 445 от 27 августа 1970 г. "Про стан використання виробничих потужностей на промислових підприємствах лісової і деревообробної промисловості"]</ref> У цілому, в рядянськый час ''Тересвюськый деревообробный комбінат треста "Закарпатлес"'' входив у число ведучых фірм села тай Тячувського района.<ref name="autogenerated1" /><ref>Тересва // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 25. М., «Советская энциклопедия», 1976.</ref><ref>Тересва // Украинская Советская Энциклопедия. том 11 кн.1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984. стр.118</ref> По проголошіню незалежности Украйины, державна фірма была перероблена в удпертоє акціонерноє сполоченство. == Пудміткы == <references /> == Удкиланя == * [https://web.archive.org/web/20241227022308/http://rada.com.ua/rus/catalog/12862/ Сторунка комбіната в каталозі ведучых фірм в Украйины] [[Катеґорія:Тячувськый район]] [[Катеґорія:Фірма]] 7tebvswk6srmjpdsbmzofymmfr5o5ni 175514 175513 2026-10-27T17:04:39Z Rue323 31002 175514 wikitext text/x-wiki '''Тересвюськый деревообробный комбінат (ДОК)''' — промыслена фірма в варощикови [[Тересва]], [[Тячовскый район|Тячувського района]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == По [[Розпад Австро-Мядярщины|розпадови Австро-Мядярщины]] Тересва лишила ся на теріторії Мадярщины, но в [[Апріль|апрільови]] [[1919]] года ю окуповало румынське вуйсько. У юни 1919 года йих замінило чехословенське вуйсько й в подалшому варощик оказав ся частьов [[Чеськословеньско|Чехословенщины]]<ref name="autogenerated1">Тересва, Тячівський район, Закарпатська область // Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.</ref>. Ґеоґрафічне положіня села приспівало розвою туй лісонапаровань и в зачинаньови 1920. году туй зачали роботу державный лісопілный завод и дві малі личні лісопілкы. По тому, гий д Тересви была проложена [[узкоколійна жилізна дорога]], на окрайині поселиня быв зробленый склад піломатеріялу.<ref name="autogenerated1" /> По [[Мюнхенска догварька|Мюнхенської догварькы 1938 года]] убстановка в Чехословенщині убтяжила ся, 14 марця 1939 года была оголошена незалежность [[Перва Словенська Републіка|Словещины]], а потум же [[Карпатьска Україна|Карпатської Украйины]] й в тот же динь мадярські вуйска перейшли в наступ на Пудкарпатя, й Тересва лишила ся в складови Мадярщины.<ref name="autogenerated1" /> 24. октобря 1944. года село заняли части 17. гвардійського стрілкового корпуса РККА, туй быв зобраный Народный комітет, проведена інвентарізація, й в 1945 годови в складови Пудкарпатя Тересва стала частьов [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]].<ref name="autogenerated1" /> Дале, лісопільный завод быв націоналізованый. У удповідности из четвертым пятигудньым планом возновліня й розвоя народного ґаздувства СРСР (1945 - 1950 гг.) завод получив нові ублады з [[Москва|Москвы]], [[Ереван|Єревана]], [[Казань|Казані]], [[Уфа|Уфы]], [[Ярославль|Ярославля]] й другых варошу, быв реконструйованы й розширеный, и став майгрубым деревоубробнов фірмов на теріторії Закарпатскої области. Продукційні процесы были механізовані, й аж в 1945. годови завод зробив валової продукції на 356 тыс. [[Рубыль (СРСР)|рублю]], то в слідувучі годы обємы выробляня збулшили ся. Діля вывоза готової продукції уд комбіната д жилізнопутьової штації Тересва были проложині пудїздні путі.<ref name="autogenerated1" /> У [[1968|1968. годови]] ціна выробленої комбінатом продукції склала 5,8 млн. рублю СРСР.<ref name="autogenerated1" /> У [[1969|1969. годови]] было завершино будованя й введеный до ряда корпус мебелного цеха.<ref name="autogenerated1" /> На 1969. гуд основнов продукційов Тересвюського ДОК были ділова деревина й піломатеріялы, также выробляла ся мебел. Продукція комбіната поставляла ся в всі републікы СРСР и експортовала ся в [[ФРГ|ФРН]], [[Франція|Францію]] тай [[Швайц|Швайцарію]].<ref name="autogenerated1" /> У авґустови [[1970|1970. года]] [[Рада міністру УССР]] прийняла рішіня за заміну номенклатуры выпускаючовся продукції дакоторых фірм мінліспрома УССР - и из [[1971|1971 года]] комбінат быв переведеный на выпуск збиралної мебели.<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/445-70-п Постановление Совета министров УССР № 445 от 27 августа 1970 г. "Про стан використання виробничих потужностей на промислових підприємствах лісової і деревообробної промисловості"]</ref> У цілому, в рядянськый час ''Тересвюськый деревообробный комбінат треста "Закарпатлес"'' входив у число ведучых фірм села тай Тячувського района.<ref name="autogenerated1" /><ref>Тересва // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 25. М., «Советская энциклопедия», 1976.</ref><ref>Тересва // Украинская Советская Энциклопедия. том 11 кн.1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984. стр.118</ref> По проголошіню незалежности Украйины, державна фірма была перероблена в удпертоє акціонерноє сполоченство. == Пудміткы == <references /> == Удкиланя == * [https://web.archive.org/web/20241227022308/http://rada.com.ua/rus/catalog/12862/ Сторунка комбіната в каталозі ведучых фірм в Украйины] [[Катеґорія:Тячувськый район]] [[Катеґорія:Фірма]] 9477230trvf23cbi40ssl8t4sszu1e2 175515 175514 2026-10-27T17:04:54Z Rue323 31002 /* Удкиланя */ 175515 wikitext text/x-wiki '''Тересвюськый деревообробный комбінат (ДОК)''' — промыслена фірма в варощикови [[Тересва]], [[Тячовскый район|Тячувського района]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == По [[Розпад Австро-Мядярщины|розпадови Австро-Мядярщины]] Тересва лишила ся на теріторії Мадярщины, но в [[Апріль|апрільови]] [[1919]] года ю окуповало румынське вуйсько. У юни 1919 года йих замінило чехословенське вуйсько й в подалшому варощик оказав ся частьов [[Чеськословеньско|Чехословенщины]]<ref name="autogenerated1">Тересва, Тячівський район, Закарпатська область // Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.</ref>. Ґеоґрафічне положіня села приспівало розвою туй лісонапаровань и в зачинаньови 1920. году туй зачали роботу державный лісопілный завод и дві малі личні лісопілкы. По тому, гий д Тересви была проложена [[узкоколійна жилізна дорога]], на окрайині поселиня быв зробленый склад піломатеріялу.<ref name="autogenerated1" /> По [[Мюнхенска догварька|Мюнхенської догварькы 1938 года]] убстановка в Чехословенщині убтяжила ся, 14 марця 1939 года была оголошена незалежность [[Перва Словенська Републіка|Словещины]], а потум же [[Карпатьска Україна|Карпатської Украйины]] й в тот же динь мадярські вуйска перейшли в наступ на Пудкарпатя, й Тересва лишила ся в складови Мадярщины.<ref name="autogenerated1" /> 24. октобря 1944. года село заняли части 17. гвардійського стрілкового корпуса РККА, туй быв зобраный Народный комітет, проведена інвентарізація, й в 1945 годови в складови Пудкарпатя Тересва стала частьов [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]].<ref name="autogenerated1" /> Дале, лісопільный завод быв націоналізованый. У удповідности из четвертым пятигудньым планом возновліня й розвоя народного ґаздувства СРСР (1945 - 1950 гг.) завод получив нові ублады з [[Москва|Москвы]], [[Ереван|Єревана]], [[Казань|Казані]], [[Уфа|Уфы]], [[Ярославль|Ярославля]] й другых варошу, быв реконструйованы й розширеный, и став майгрубым деревоубробнов фірмов на теріторії Закарпатскої области. Продукційні процесы были механізовані, й аж в 1945. годови завод зробив валової продукції на 356 тыс. [[Рубыль (СРСР)|рублю]], то в слідувучі годы обємы выробляня збулшили ся. Діля вывоза готової продукції уд комбіната д жилізнопутьової штації Тересва были проложині пудїздні путі.<ref name="autogenerated1" /> У [[1968|1968. годови]] ціна выробленої комбінатом продукції склала 5,8 млн. рублю СРСР.<ref name="autogenerated1" /> У [[1969|1969. годови]] было завершино будованя й введеный до ряда корпус мебелного цеха.<ref name="autogenerated1" /> На 1969. гуд основнов продукційов Тересвюського ДОК были ділова деревина й піломатеріялы, также выробляла ся мебел. Продукція комбіната поставляла ся в всі републікы СРСР и експортовала ся в [[ФРГ|ФРН]], [[Франція|Францію]] тай [[Швайц|Швайцарію]].<ref name="autogenerated1" /> У авґустови [[1970|1970. года]] [[Рада міністру УССР]] прийняла рішіня за заміну номенклатуры выпускаючовся продукції дакоторых фірм мінліспрома УССР - и из [[1971|1971 года]] комбінат быв переведеный на выпуск збиралної мебели.<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/445-70-п Постановление Совета министров УССР № 445 от 27 августа 1970 г. "Про стан використання виробничих потужностей на промислових підприємствах лісової і деревообробної промисловості"]</ref> У цілому, в рядянськый час ''Тересвюськый деревообробный комбінат треста "Закарпатлес"'' входив у число ведучых фірм села тай Тячувського района.<ref name="autogenerated1" /><ref>Тересва // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 25. М., «Советская энциклопедия», 1976.</ref><ref>Тересва // Украинская Советская Энциклопедия. том 11 кн.1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984. стр.118</ref> По проголошіню незалежности Украйины, державна фірма была перероблена в удпертоє акціонерноє сполоченство. == Пудміткы == <references /> == Удкликаня == * [https://web.archive.org/web/20241227022308/http://rada.com.ua/rus/catalog/12862/ Сторунка комбіната в каталозі ведучых фірм в Украйины] [[Катеґорія:Тячувськый район]] [[Катеґорія:Фірма]] 3nz3n6onn3dojg4d8xg801jfgv1qcee Курьск 0 23339 175544 172819 2026-10-27T22:28:37Z Halajkovič 33393 /* */ +буде ся переписовати 175544 wikitext text/x-wiki {{Otheruses|Курьск}} {{НП|статус=Варош|страна=Росія|оригинальное название={{lang-ru|Курск}}|застава=Flag of Kursk.png|опис заставы=Прапор Курьска|ерб=Kursk city COA.svg|опис ерба=ерб Курьска|регион=Курьска область|вид региона=Область|район=Курьскый район|вид района=Район|община=місто Курьск|вид общины=Містьскый округ|вид главы=Мер|глава=Іґор Куцак|первое упоминание=1032|статус с=1095|дата основания=1032|официальный язык=Російскый язык|площадь=208,2|высота центра НП=250|население=434&nbsp;696|год переписи=2025|агломерация=[[Курська алгомерація|Курьска]]|национальный состав=[[Русы]],[[українці]] та іншы|конфессиональный состав=[[Православна церьков|Православні]] та іншы|часовой пояс=+3|автомобильный код=46|телефонный код=+7 4712|почтовый индекс=305000|этнохороним=Куря́нін, куря́нка, куря́не|русинське iмя=Курьск|lat_deg=51|lat_min=43|lon_min=11|lon_deg=36|add1n=Награды}} {{Стыржень}} '''Ку́рьск''' ({{Lang-ru|Курск}}) є [[Місто|варош]] областного вызнаму в юго-централній [[Росія|Росії]], адміністратівный центер [[Курьска область|Курьской области]]. Находить ся в 519&nbsp;км од [[Москва|Москвы]], в центрї [[Курьска область|Курьской области]]. Має 434 696&nbsp;обывателїв<ref>[https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A1hisl_MO_01-01-2025.xlsx Кулькость постійного обывательства Російськой Федерації за муніципальнымы образованями на 1 януарь 2025.] Федеральна служба державної статістики (25 апріля 2025).</ref>. Першый раз ся споминать у [[1032]].&nbsp;році.<ref>[https://web.archive.org/web/20200721092131/http://www.kurskobl.ru/kursk-history/ Історія Курьска]</ref> == Референції == <references /> {{Переклад|ru|Курск|3159}} [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]] [[Катеґорія:Міста Курьской області]] [[Катеґорія:Міста Европы]] 9bmqep3mbnq2oty2gu04pdx9sncc7af Toyota 0 23910 175545 166769 2026-10-27T22:38:11Z Engelseziekte 2261 перекласти 175545 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261027223811}} '''Toyota Motor Corporation''' ({{lang-rue|Тойота}}) є японьска автомобілостройітелна корпорація, котра також надає фінанчны службы. Є найвекша автомобілостройітелна публічна компанія у світї и найвекша публічна компанія у [[Японія|Японії]]. Головный офіс компанії є у ґородї Тойота, префектура Айчі, Японія. Тойота стала первым у світї выробником автомобілів, котрый выробив веце як 10 міліонів автомобілів у роцї (рекорд установленый у 2012 роцї). До септембра 2023 року Тойота выробила свій 300-міліонный автомобіл. Компанія є основным членом Toyota Group. Свою діялность зачінала з выпусканя автоматічных ткацькых станків. == Історія == У 1924 роцї Сакічі Тоёда вынайшов автоматічный ткацькый станок Тойода модель Ґ. Принцип джідока (же машіна ся сама заставила при проблемі) став частков выробной сістемы Тойоты. У 1929 роцї патент быв проданый брітаньскій компанії, а выручка стала стартовым капіталом про розвой автомобілного выробництва. У 1929 роцї Кіічіро Тоёда, сын Сакічі, начінає розробляти автомобілы з бензиновым мотором. У 1933 роцї было сотворено нове оддїлїня по выробництву автомобілів у рамках Toyoda Automatic Loom Works. У 1935 роцї была выпущена перша модель легкового автомобіла A1 и вантажного G1. Toyota Motor Co., Ltd. была заснована як самостійна компанія у 1937 роцї. Было рїшено дати їй назву «Тойота» про спрощіня выгваряня и як сімвол оддїлїня од фамілїйного жывота. Почас Другой світовой войны компанія выробляла головнї вантажны автомобілы для японьской імператорськой армії. По войнї у 1947 роцї начінає ся выпуск комерчных пасажерськых авто моделі SA. 1. януара 1959 року город Коромо, де суть заводы компанії, быв перейменованый на Тойота. Тойота начінала ся розшыряти швыдкыма темпами у 1960-х роках. Первый автомобіл маркы «Тойота», выробленый за межами Японії, вышов з конвеєра у апрілю 1963 року у [[Австралія|Австралії]]. q9kssxagaw3hnw1zb1m0jt9p6f86u5e Вікіпедія:Испис Вікіпедій 4 24615 175536 168722 2026-10-27T21:31:06Z Rue323 31002 175536 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робить ся у серидньӱм 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] 8.703 статі, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статя. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового розділа Вікіпедії. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводяться удкликованя на статі за языкові розділы Вікіпедії. Закрыті розділы, доступні сугубо про читаня, уділені и суть перекреслені. * Колонка '''«Сторінок»''' включать у ся усі сторінкы у розділови Вікіпедії, включавучи ге статі, так и другі типы сторінок (сторінкы діскузії, перенапрямліня и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') указує грубый указник общої кваліты языкового розділа, указуваущый розвитя сполочности и обновлянӱсть статий у розділови и ураховованый по формулі <tt>(<code>Число редаґовань</code> / <code>Число статий</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Статі</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Всі сторінкы</code>)</tt>. Формула не є указателём ''академічної'' кваліты. Низка глубина — єден из признакӱв т. и. «ботопедії». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участникӱв»''') указує число зареґістрованых участникӱв, учинившых ге мінімум єдну правку за послідні 30 дньӱв. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Адміністраторӱв»''') указує кӱлко участникӱв, суть наділені правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністратора]]. * Колонка '''«Файлӱв»''' указує число затирьханых у розділ локално файлӱв.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список розділӱв Вікіпедії у «Инкубаторови Вікімедіа»]] * Список усьых проєктӱв Вікімедія по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Удкликованя == if956ifel9inac5g0d2l8l5zop2w2sm 175537 175536 2026-10-27T21:33:32Z Halajkovič 33393 /* */ 175537 wikitext text/x-wiki '''Кажду секунду у [[Вікіпедія|Вікіпедії]] и [[Фонд Вікімедія|сродных йӱв проєктах]]''' редакторами из всёго світа робить ся у серидньӱм 17 редаґовань{{Efn|По статистиці [https://www.wikimediastatus.net/ Wikimedia Status] // wikimediastatus.net}}. у [[Русиньска Вікіпедія|Русинськӱв Вікіпедії]] {{NUMBEROF|ARTICLES|rue|N}} {{PLURAL:{{NUMBEROF|ARTICLES|rue}}|статя|статі|статий}}, и почти реґуларно являвуть ся другі{{Efn|По статистиці [https://tools.wmflabs.org/wmcharts/wmchart0002.php wmcharts] // tools.wmflabs.org}}. Всёго у всьых розділах Вікіпедії ныні написана {{NUMBEROF|ARTICLES|total|N}} статя. Русинська Вікіпедія занимать {{NUMBEROF|pos|rue}}. місто по числови статий из {{NUMBEROF|all|total}} языкового розділа Вікіпедії. {{NUMBEROF|active|total}} языковых розділӱв Вікіпедії активні, а 13 — закрыті и перенесені у [[incubator:|Инкубатор Вікімедія]]. Обы зачати розділ Вікіпедії на новому языкови, [[incubator:Help:Manual/ru|прочтитайте руководство Инкубатора Вікімедія]]. == Всі Вікіпедії по числови статий == * У колонці '''«Язык»''' приводяться удкликованя на статі за языкові розділы Вікіпедії. Закрыті розділы, доступні сугубо про читаня, уділені и суть перекреслені. * Колонка '''«Сторінок»''' включать у ся усі сторінкы у розділови Вікіпедії, включавучи ге статі, так и другі типы сторінок (сторінкы діскузії, перенапрямліня и т. д.). * Колонка '''«Глуб.»''' ('''«<nowiki/>[[Вікіпедія:Глубина|Глубина]]<nowiki/>»''') указує грубый указник общої кваліты языкового розділа, указуваущый розвитя сполочности и обновлянӱсть статий у розділови и ураховованый по формулі <tt>(<code>Число редаґовань</code> / <code>Число статий</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Статі</code>) × (<code>«Нестаті»</code> / <code>Всі сторінкы</code>)</tt>. Формула не є указателём ''академічної'' кваліты. Низка глубина — єден из признакӱв т. и. «ботопедії». * Колонка '''«(акт.)»''' ('''«Активных участникӱв»''') указує число зареґістрованых участникӱв, учинившых ге мінімум єдну правку за послідні 30 дньӱв. * Колонка '''«(Адм.)»''' ('''«Адміністраторӱв»''') указує кӱлко участникӱв, суть наділені правами [[Вікіпедія:Адміністраторы|адміністратора]]. * Колонка '''«Файлӱв»''' указує число затирьханых у розділ локално файлӱв.  {{#invoke:NumberOf|Editions|single=1}} == Коментарі == == Иппен позерайте == * [[m:incubator:Template:Tests/wp|Список розділӱв Вікіпедії у «Инкубаторови Вікімедіа»]] * Список усьых проєктӱв Вікімедія по языкам == Проєкты родакы == {{Головна сторінка/Сестерьскы проєкты}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Удкликованя == hzsjcy7cfojbb5gq9u0anj8yhs7a5ej Камшот 0 24659 175506 171311 2026-10-27T13:22:28Z Rue323 31002 /* Иппен позерайте */ 175506 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Компот}} '''Камшо́т''' (уд {{Lang-en|cum shot}} {{IPA|[ˈkʌmˌʃɒt]}}) — «устріл спермов» — жарґоновый термін, начално берущый зачаток у [[Порноґрафія|порноґрафії]] и хоснованый про обозначіня чоловічої [[Еякулація|еякулації]] на партнера (у [[рот]], на [[Язык (анатомія)|язык]], на [[груди]], на [[черево]], [[волося]] и так дале). Штомай часто досягать ся путём [[Мастурбація|мастурбації]], [[Мінет|мінета]] вадь [[Ручна стимулація пеніса|ручної стимулації пеніса]].<ref>[https://www.vice.com/en/article/an-oral-history-of-the-moneyshot/ https://www.vice.com/en/article/an-oral-history-of-the-moneyshot/https://www.vice.com/en/article/an-oral-history-of-the-moneyshot/]</ref> == Критика == === Добра === [[Писатель|Писатилька]], активішта и [[сексолоґ]] [[Біатріс Фауст]] рахує, ож даный процес ни у якому разі не мож раховати непочтивым по удношінёви ид дівкам, а скорше навпак: «Из еякулаціёв у пустый простор чоловікам неинтересно, еякулація на дівку пудпорює страстный настрӱй, и высшу ступінь возбуждіня и є указником близости партнерӱв»<ref>{{Книга |год=1980 |isbn=0-02-537050-2 |автор=Faust, Beatrice }}</ref><ref name="slade">{{Книга |год=2001 |isbn=0-313-31520-5 |автор=Slade, Joseph W. }}</ref><ref>https://books.google.com/books?id=ZaGTZySRzeYC&pg=PA654</ref>. [[Сексолоґ]] [[Сінді Паттон]] утверждать, ож у западнӱв културі еякулація на дівку вадь у її рот является хорошим средством указаня чоловічого орґазма — без ниї у сексови про чоловіка недоста добрі розкрывать ся фінал. Другыии словами, «камшот» являть ся свого рода «<nowiki/>[[Точка|точков]]<nowiki/>» у кӱнцёви реченя. Чоловікам важно, як жона принимать ёго сперму и чим майсерьёзно их удношіня, тым бӱлше жаданя исповнити из нив лібідіозну зъязь. (У трафунковых контактах ниє такої взаимозꙏязи.) Готовность жоны на пудсознатильному уровнёви каже за то, што она бічолує жаданя свого партнера и готова даже на даякый дискомфорт ради нёго. Неприязь авадь чемер сам смак спермы не узывать, т.я. практично одсутный. Чемер узвано лиш психолоґічными факторами, котрі нетяжко побороти при наявности жаданя и практикы. Научно доказано, ож женщина, котра принимать сперму свого партнера є про нёго май вабныв и навпак. Проявліня симптомӱв мерзости суть потупні и годни пудорвати интерес ид далшым удношіням<ref>{{Книга |isbn=978-0814757185 |год=2007 |автор=Moore, L. J. }}</ref><ref>https://archive.org/details/isbn_9780814757185/page/84</ref>. === Пӱлла === [[Споєны Штаты Америцькы|Америцька]] [[Порноактер|порноактерка]] и [[режисер]] [[Кандіда Роєлл]] неґативно у́казала ся по поводови «камшота». По її словам, она часто бочила ся показа еякулації у свойых філмах, обы передати емоціоналні, а не тілесні чутя чоловіка, упрямивши ся на насоложінёви дівок. Но у простому животови она не против камшота вадь промыканя спермы свойых партнерӱв, но при такӱм условіёви, ож партнер готовый про ниї учинити то же самоє.<ref>http://www.theage.com.au/articles/2004/06/15/1087244912619.html</ref> == Иппен позерайте == * [[Мінет]] * [[Сперма]] * [[Сексуалноє справованя чоловіка]] * [[Порноґрафія]] == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Еякулація]] [[Катеґорія:Сперма]] [[Катеґорія:Секс]] [[Катеґорія:Порноґрафія]] [[Катеґорія:Порно]] 6xvjsia6imvt4doczs6lvbup3sxerik Undertale 0 25090 175519 172468 2026-10-27T18:44:03Z Halajkovič 33393 175519 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Інфобокс відеогра | назва = Undertale | образ = [[Файл:Undertale vector logo on black borders.svg|250px]] | опис = Лоґо гры | вывоярь = [[Тобі Фокс]]{{efn|Конзоловы верзії вывинуло штудіо [[8-4]].<ref name="psdev">{{cite web |url=https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/ |title=''Undertale'' is Coming to PlayStation! |quote=Along the way that transformed into having them develop and publish the PlayStation versions, too. |last=Fox |first=Toby |website=PlayStation.Blog |date=June 13, 2017 |access-date=June 22, 2020 |archive-date=May 31, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200531203049/https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/ |url-status=live }}</ref><ref name="swdev">{{cite game |title=Undertale |platform=Nintendo Switch |developer=(([[Toby Fox]]; [[8-4]])) |publisher=8-4 |year=2018 |scene=Credits |quote=Nintendo Switch Conversion: 8-4, Ltd.}}</ref>}} | выдаватель = {{ubl|Тобі Фокс{{efn|Выданы властным накладом про ПК}}|8-4{{efn|Конзоловы верзії выдало штудіо 8-4.}}}} | жанер = [[ролёва відеогра]], [[пригоды]] | платформа = {{ubl|OS X|Windows|Linux|PlayStation 4|PlayStation Vita|Nintendo Switch|Xbox One}} | датум_выданя = {{Collapsible list|title={{nobold|15. септембра 2015}} |'''OS X''', '''Windows''' |15. септембра 2015 |'''Linux''' |17. юлія 2016 |'''PS4, PS Vita''' |15. авґуста 2017 |'''Nintendo Switch''' |18. септембра 2018 |'''Xbox One''' |16. марца 2021 }} | режім = [[Гра єдного грача]] | язык = [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] і [[японьскый язык|японьскый]] | сценаріста = Тобі Фокс | дізайнер = {{ubl|[[Теммі Чанґ]]|Тобі Фокс<ref name="Undertale Art Book" />}} | проґраматор = Тобі Фокс | композітор = Тобі Фокс | мотор = GameMaker Studio | носіч = Діґітална дістрібуція | наслїдуюча = [[Deltarune]] | офіціална_сторінка = {{Офіціална сторінка}} }} '''Undertale''' ({{Высловность2|Андерте́йл}}; дословно з [[анґліцькый язык|анґл.]] „Підземна приповідка“; штілізовано як '''UNDERTALE''') є [[ролёва відеогра]] з року 2015, котру створив америцькый незалежный вывоярь [[Тобі Фокс]]. Грач овладать дїтя, котре впало до Підземля: розсяглой, одляглой области під земскым поверьхом, оддїленой маґічнов барьєров. Почас дорогы назад на поверьх ся грач стрїчать з розлічныма монштрами, з дакотрыма з них може ся бити: за боёву сістему є мінігра з [[bullet hell]] атаками противника. Може вырїшыти успокоёвати монштрів, жебы їх змиловати намісто забитя. Тоты выберы впливають на перебіг гры, причім діалогы, поставы і сюжет ся мінять в залежности од резултатів. Окрем ґрафічных концептів і дізайнів постав, котры створила [[Теммі Чанґ]] і далшы гостюючі дізайнеры, Фокс вывинув цїлу гру сам, в тім чіслї сценаря і музикы. Гра черьпала іншпірацію з дакількох жрїдел, меджі котры належали серії ролёвых гер: Brandish, Mario & Luigi, Mother; серія bullet hell-[[стрїлячка|стрїлячок]] Touhou Project і ролёва гра Moon: Remix RPG Adventure. Гра Undertale мала спочатку выйти в половинї рока 2014, дішло єднак к запізнїням. Гра Undertale вышла про [[MacOS|OS X]] і [[Microsoft Windows|Windows]] в септембрї 2015. В роцї 2016 была портована на [[Linux]], в роцї 2017 на PlayStation&nbsp;4 і PlayStation Vita, в роцї 2018 на Nintendo Switch і в роцї 2021 на Xbox One. Была оцїнена за свою тематіку, боёву сістему, музичный допровод, оріґіналность, сюжет, діалогы і поставы, хоць реакції на вытварный штіл были змішаны. Продало ся з нёй найменше пять міліонів копій. Была номінована на дакілько оцїнень, в тім чіслї тітулу „Гра рока“ од дакількох герных публікацій і подїй, і є поважована за єдну з найлїпшых відеогер, котры коли взникли. Гра з паралелным сюжетом, [[Deltarune]], выходила по епізодах од року 2018 аж до єй повного выданя в роцї 2025; пята капітола вышла в юнї 2026 і далшы капітолы суть во вывої. == Грательность == Undertale є ролёва відеогра з поглядом згоры.<ref name="rps funniest" /> В грї грач овладать дїтя і выконує задачі, жебы поступив в сюжетї.<ref name="Destructoid Review" /> Грачі дослїджують підземный світ повный міст і пещер і почас своєй дорогы мусять рїшыти множство гаданок.<ref name="Destructoid Review" /><ref name="Boing Boing" /> Підземный світ є домом монштрів, з котрых многы вызывають грача на дуел;<ref name="Boing Boing" /> грачі вырїшують, ці їх забють, утечуть перед нима або ся з нима скамаратять.<ref name="Destructoid Review" /><ref>{{cite news |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/15/conversations-with-myself-on-undertales-universal-appeal/ |title=Conversations With Myself: On ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Universal Appeal |author=Smith, Adam |date=October 15, 2015 |website=[[Rock Paper Shotgun]] |publisher=[[Gamer Network]]|access-date=May 16, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160516012147/https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/15/conversations-with-myself-on-undertales-universal-appeal/ |archive-date=May 16, 2016 |url-status=live}}</ref> Выберы, котры грач зробить, радікално впливають на сюжет і цїлковый перебіг гры, причім моралка грача є основним каменём вывоя гры.<ref>{{Cite web |last=Couture |first=Joel |date=October 27, 2015 |title=How ''Undertale'' makes you think hard before killing monsters |url=https://www.gamedeveloper.com/design/how-i-undertale-i-makes-you-think-hard-before-killing-monsters |access-date=November 12, 2023 |website=Gamasutra |language=en |archive-date=November 12, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231112215104/https://www.gamedeveloper.com/design/how-i-undertale-i-makes-you-think-hard-before-killing-monsters |url-status=live }}</ref> Кедь ся грачі стрїчають з противниками у рамках предписаных подїй або трафунковых стрїтнуть, пройдуть до боёвого режіму. Почас боїв грачі овладають мале сердце, котре представлює їх душу, і мусять маневровати помеджі атаками, котры на них выпущають противницькы монштры, подобно як в стрїлянинї тіпу „bullet hell“.<ref name="Destructoid Review" /><ref name="Boing Boing" /> В перебігу гры ся обявують новы елементы, як суть фаребны перешкоджіня і дуелы з босами, котры мінять способ, котрым грачі овладають сердце.<ref name="RPS: Scrollbars" /> Грачі можуть вырїшыти атаковати противника, што вымагать притискати на ґомбічку в справнім часї. Забиванём противників грач здобывать EXP (чім ся звышує ёго LOVE) і золото.<ref name="Escapist EarthBound" /> Помочов можности ACT може сконтролёвати атакуючі і оборонны атрібуты противника, як ай выконати розлічны далшы дїї, котры ся одлишать в залежности од противника.<ref name="Destructoid Review" /> Кедь грач хоснує справно дїї на реакцію на противника або го атакує, покы не мать низке HP (але ай все жывый), може вырїшыти змиловати го і завершыти бой без того, жебы го забив.<ref name="IndieGames Guilt" /> Жебы было можне дакотры дуелы з босами завершыти міровов дорогов, грач мусить прожыти, покы постава, з котров ся бє, не завершыть свій діалоґ. Гра понукать дакілько обног сюжету і розлічны завершіня в залежности од того, ці грачі вырїшать противників забити або змиловати; вдяка тому є можне гру завершыти без забитя єдиного противника.<ref name="Polygon Gameplay" /> Монштры будуть почас боя комуніковати з грачом і гра буде грачам ознамлёвати, котры суть почутя і дїї даного монштра.<ref name="RPGamer Review" /> Атакы противників ся мінять в залежности од того, як з нима грачі комунікують, як ай од уровни обтяжности.<ref name="Boing Boing" /><ref name="RPGamer Review" /> Гра ся операть о ряд метафікчных елементів в грательности, як ай в сюжетї.<ref name="Wired">{{cite magazine |url=https://www.wired.com/2016/01/metafiction-games/ |title=The Best New Videogames Are All About … Videogames |first=Jack |last=Muncy |date=January 18, 2016 |access-date=January 18, 2016 |magazine=[[Wired (magazine)|Wired]] |publisher=[[Condé Nast]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160327004328/http://www.wired.com/2016/01/metafiction-games/ |archive-date=March 27, 2016 |url-status=live}}</ref> Кедь грачі при другім проходжіню гры беруть участь в бої з босом, діалоґ ся змінить в залежности од дїї в попереднїх проходжінях.<ref name="Kotaku Secrets" /> == Сюжет == Гра Undertale ся одогравать в Підземлї, царьстві, до котрого были монштры выгнаны по зачатку войны з людми іщі перед подїями в грї. Підземля є од поверьху оддїлены маґічнов барьєров з єдинов дїров на верьху Еботт. На зачатку гры впаде людьске дїтя з верьху Еботт до Підземля і стрїтне ся з Квітиком, чутливов квітков, котра грача научіть герны механікы і бреше му о „LV“ або „LOVE“ в сназї го забити. Людьске дїтя потім захранить Торіел, матерьскый монштер подобна козї, котра го научіть, як прожыти конфлікты в Підземлї без забиваня. Мать в умыслї дїтя адоптовати, жебы го охранила перед Асґором, кралём Підземля. Грач наконець зохабить Торіел, жебы выглядав Асґоровый замок, в котрім ся находить барьєра ведуча до світа на поверьху. Стрїчать ся з дакількома монштрами, як суть скелеты Санс і Папайрус, двоє братів, котры стражать лїс Сновдін; Андайн, велителька кралёвской ґарды; Алфіс, кралёвска науковіця; і Меттатон, роботічный телевізный модератор, котрого створила Алфіс. З векшынов монштрів ся бєме, причім грач сі може выбрати, ці їх забє, або змилує і припадно ся з нима скамаратить. Почас своєй дорогы ся грач дізнає, же перед многыма роками ся Асріел, сын Асґора і Торіел, скамаратив з першым чоловіком, котрый впав до Підземля. Кедь дїтя неочековано умерло, Асріел хосновав ёго душу, жебы прошов через барьєру, з умыслом вернути тїло на поверьх. Люде, котры там жыли, напали і забили Асріела, што вело Асґора к выголошіню войны. В сучасности Асґор назберав шість душ павшых людей і потребує іщі єдну, жебы міг зніщіти барьєру. Конець гры залежить од того, як грач перейде стрїтнутя з монштрами.<ref name="polygon endings"/><ref name="Polygon Gameplay" />{{efn|Тоты три концї ся означують як: „невтралный перебіг“, „правдивый паціфістічный перебіг“ і „ґеноцідный перебіг“ (менше обычайно знамый як „перебіг без змилованя“).<ref name="Kotaku Secrets" /><ref name="IGN Review" /><ref name="avclub" />}} Кедь грач забив дакотрых, але не вшыткых монштрів, або не забив жадного, чекать го „невтралный“ конець. Грач дійде до Асґорового замку і є змушеный з ним боёвати. Санс заставить грача перед їх конфронтаціёв і одкрыє, же „LOVE“ і „EXP“ суть скорочіня про „уровень насилства“ і „боды забитя“.{{efn|В ролёвых грах суть „LV“ і „EXP“ скорочінями про [[скушеностны боды|„уровень [скушености]“ і „скушеностны боды“]], причім є желателно їх звышовати.<ref>{{cite book |last=Moore |first=Michael E. |date=2011 |title=Basics of Game Design |url=https://archive.org/details/basicsofgamedesi0000moor |publisher=[[A K Peters, Ltd.]] |page=[https://archive.org/details/basicsofgamedesi0000moor/page/142 142] |isbn=978-1-56881-433-9}}</ref>}} Санс посуджує грача на основі ёго нагромадженых „LOVE“ і „EXP“. Грач потім ся бє з Асґором, але Квітик го перерве, забє Асґора і перемінить ся на міцнїшу, ґротескну подобу тым, же вкраде людьскы душі. З помочов бунтованых душ грач поразить Квітика і може вырїшыти, ці го забє, або змилує. Грач потім зохабить Підземля. Пізнїше дістане телефонат од Санса, котрый му высвітлить став Підземля по ёго одходї. Кедь грач не забє жадного монштра перед досягнутём „невтралного“ конця, може начітати свою [[уложена гра|уложену гру]] і досягнути „правдивый паціфістічный“ конець.<ref name="avclub">{{cite web |url=https://www.avclub.com/undertale-dares-players-to-make-a-mistake-they-can-neve-1798287299 |title=''Undertale'' dares players to make a mistake they can never take back |first=William |last=Hughes |date=December 9, 2015 |access-date=January 5, 2025 |website=[[The A.V. Club]] |publisher=[[The Onion]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160325162749/http://www.avclub.com/article/undertale-dares-players-make-mistake-they-can-neve-228716 |archive-date=March 25, 2016 |url-status=live}}</ref><ref name="polygon endings">{{cite web |last=Hughes |first=William |date=July 14, 2017 |title=A speedrunner is getting every ''Undertale'' ending — for 34 hours straight |url=https://www.polygon.com/2017/7/14/15971422/undertale-all-endings-100-percent-speedrun |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20210720140604/https://www.polygon.com/2017/7/14/15971422/undertale-all-endings-100-percent-speedrun |archive-date=July 20, 2021 |access-date=July 20, 2021 |work=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Укаже ся, же Квітик є [[Реінкарнація|реінкарнаціёв]] Асріела, котрого створили Алфісовы експеріменты. Саме перед дуелом з Асґором Торіел заставить бой і припоять ся к нёй ай остатнї монштры, з котрыма ся чоловік скамаратив. Квітик нападе на ґрупу і поглотить душі вшыткых людей і монштрів, жебы набыв подобу старшого Аcріела. Почас наслїдуючого боя ся чоловіку подарить споїти ся з душами своїх приятелїв і наконець поразить Асріела: Тот ся верне до дїтьской подобы, зніщіть барьєру і перед одходом выразить жалость над своїма дїянями, причім розкрыє реалне мено чоловіка як Фріск. Чоловік впаде до непритомности і кедь ся пробудить, буде відїти, же го окружають приятелї. Монштры ся мірово зась зачленять меджі людей, покы чоловік мать можность прияти Торіел за свою адоптівну матїрь. Третїй конець, знамый меджі фанушиками як конець „без змилованя“ або „ґеноніда“, настане, кедь грач забє цїлком вшыткых монштрів, з котрыма ся дасть боёвати. Мусить в каждій области [[Ґріндінґ (відеогры)|повторно выкликовати трафунковы стрїтнутя]] доты, покы не зістане жадного монштра. Тота дорога мінять дакотры аспекты гры: многы поставы ся евакуують, жебы уникнути грача, і тоты, котры зістануть, мають управены діалогы одражаючі вплив, котрый мають грачовы дїяня на герный світ.<ref name="Kotaku Secrets" /><ref>{{Cite news |last=Hall |first=Mat |date=September 22, 2018 |title=''Undertale'' Genocide run explained: How to play the game in the most evil way possible |url=https://www.eurogamer.net/undertale-genocide-run-4873 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20230728031142/https://www.eurogamer.net/undertale-genocide-run-4873 |archive-date=July 28, 2023 |access-date=July 28, 2023 |work=[[Eurogamer]]}}</ref> Кедь чоловік дійде до Асґорового замку, Санс ся попробує го заставити, але не подарить ся му то і забють го. Квітик забє Асґора в намазї здобыти мілость, але є забитый чоловіком. Хара,{{efn|Тоту поставу поменує грач, причім зволене мено ся хоснує про грачів файл з уложенов гров. „Хара“ є на образовцї про поменованя означанована як „реалне мено“.}} перше впавше дїтя, котре ся скамаратило з Асріелом, ся потім обявить і вымаже світ. Жебы было можне гру грати знову, мусить грач оддати свою душу Харї, чім обновить світ і приведе к тырвалым змінам правдивого паціфістічного конця.<ref name="avclub" /> == Вывой == {{В розробку|секція=ай}} === Дізайн гры === === Писаня === === Музика === ==== Концертне турне ==== 17. марца 2026 было оголошено приближуюче концертне турне присвячене 25-членному орхестру, котрый буде грати музику зо саундтреку гры Undertale під кураторьскым веджінём Тобі Фокса. Концерты бы мали зачати 23. авґуста 2026<ref>{{cite web |date=17 March 2026 |title=UNDERTALE: The Determination Symphony concert tour brings the beloved music of the hit indie game to more people than ever before |url=https://www.gamespress.com/UNDERTALE-The-Determination-Symphony-concert-tour-brings-the-beloved-m |access-date=14 May 2026 |website=Games Press |ref={{sfnref|Games Press|2026}}}}</ref> і будуть продовжати в [[Северна Америка|Северній Америцї]], [[Европа|Европі]], [[Споєне кралёвство|Споєнім кралёвстві]], [[Азія|Азії]] і [[Австралія|Австралії]] аж до року 2027.<ref>{{cite web |date=18 March 2026 |title=Undertale: The Determination Symphony world tour announced, begins August |url=https://www.rpgsite.net/news/19904-undertale-the-determination-symphony-world-tour-dates-tickets |access-date=14 May 2026 |website=RPG Site |ref={{sfnref|RPG Site|2026}}}}</ref> == Выданя == {{В розробку|секція=пише ся}} ''Undertale''{{'s}} first demo was released on May 23, 2013,<ref>{{cite tweet |user=Undertale |title=''Undertale''.com The demo is out. |date=May 23, 2013 |number=337676405913571330 |access-date=November 12, 2023}}</ref> which at the time was said to account for about 25 percent of the full game.<ref name="polygon-demo" /> It had an initial release timeframe of Summer 2014.<ref name="polygon-demo">{{Cite web |last=Farokhmanesh |first=Megan |date=July 7, 2013 |title=''Undertale'' combines classic RPG gameplay with a pacifist twist |url=https://www.polygon.com/2013/7/7/4497618/undertale-combines-classic-rpg-gameplay-with-a-pacifist-twist |access-date=November 12, 2023 |website=Polygon |language=en-US |archive-date=April 3, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190403145841/https://www.polygon.com/2013/7/7/4497618/undertale-combines-classic-rpg-gameplay-with-a-pacifist-twist |url-status=live }}</ref> The game was released on September 15, 2015, for [[OS X]] and [[Windows]],<ref name="Ars Technica 2015">{{cite web |url=https://arstechnica.com/gaming/2015/12/the-best-video-games-of-2015-as-picked-by-the-ars-editors/4/ |title=The best video games of 2015, as picked by the Ars editor |last=Orland |first=Kyle |date=December 28, 2015 |website=[[Ars Technica]] |publisher=[[Condé Nast]] |page=4 |url-status=live |archive-url=https://archive.today/20160105125458/http://arstechnica.com/gaming/2015/12/the-best-video-games-of-2015-as-picked-by-the-ars-editors/4/ |archive-date=January 5, 2016 |access-date=January 21, 2016}}</ref> and on July 17, 2016, for [[Linux]].<ref>{{cite tweet |user=Undertale |title=''Undertale'' is now available for Linux on Steam! Also, the game's still on sale for the next 24 hours, so... |date=July 17, 2016 |number=754657063318454272 |access-date=July 17, 2016}}</ref> Fox expressed interest in releasing ''Undertale'' on other platforms, but [[Nintendo 3DS]] and [[Wii U]] ports were not possible due to GameMaker's lack of support.<ref name="GI Show" /><ref name=":5">{{Cite web |last=Life |first=Nintendo |date=February 4, 2016 |title=Undertale Creator Open To Nintendo Port, But Wouldn't Be Able To Code It Himself |url=https://www.nintendolife.com/news/2016/02/undertale_creator_open_to_nintendo_port_but_wouldnt_be_able_to_code_it_himself |access-date=October 12, 2025 |website=Nintendo Life |language=en-GB}}</ref> A [[Patch (computing)|patch]] was released in January 2016 which fixed bugs and included new lines of dialogue and secrets.<ref>{{cite web |url=http://www.polygon.com/2016/1/21/10808740/undertale-patch-update-new-content |title=''Undertale''{{'s}} first patch claims to fix bugs, but fans found hidden content |author=Frank, Allegra |date=January 21, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]] |publisher=[[Vox Media]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160407080500/http://www.polygon.com/2016/1/21/10808740/undertale-patch-update-new-content |archive-date=April 7, 2016 |url-status=live}}</ref> [[Sony Interactive Entertainment]] announced during [[E3 2017]] that ''Undertale'' would get a release for the [[PlayStation 4]] and [[PlayStation Vita]], and a retail version published by Fangamer, which were released on August 15, 2017.<ref>{{cite web |url=http://www.eurogamer.net/articles/2017-06-13-undertale-is-coming-to-ps4-and-vita-this-summer |title=''Undertale'' is coming to PS4 and Vita this summer |last=Matulef |first=Jeffrey |work=[[Eurogamer]] |publisher=Gamer Network |date=June 13, 2017 |access-date=June 12, 2017 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170613061052/http://www.eurogamer.net/articles/2017-06-13-undertale-is-coming-to-ps4-and-vita-this-summer |archive-date=June 13, 2017}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.siliconera.com/2017/07/18/undertale-coming-playstation-4-vita-august-15-2017/ |title=Undertale Coming To The PlayStation 4 And Vita On August 15, 2017 |author=Jenni |date=July 18, 2017 |access-date=July 18, 2017 |work=Siliconera |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170808233144/http://www.siliconera.com/2017/07/18/undertale-coming-playstation-4-vita-august-15-2017/ |archive-date=August 8, 2017}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.polygon.com/2017/8/15/16150618/undertale-trophies-achievements-ps4-vita |title=''Undertale''{{'s}} trophies are perfectly hilarious |first=Allegra |last=Frank |date=August 15, 2017 |access-date=August 15, 2017 |work=[[Polygon (website)|Polygon]] |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170815212753/https://www.polygon.com/2017/8/15/16150618/undertale-trophies-achievements-ps4-vita |archive-date=August 15, 2017}}</ref> It contains exclusive unlockable [[Achievement (video games)|achievements]] and new location, the Dog Shrine.<ref>{{Cite news |date=September 22, 2018 |title=Undertale Trophies list: Dog Shrine location and donations explained to unlock the Platinum Trophy |url=https://www.eurogamer.net/undertale-trophies-list-dog-shrine-platinum-4873 |access-date=October 9, 2025 |work=Eurogamer.net |language=en}}</ref> A [[Nintendo Switch]] version was revealed during a March 2018 [[Nintendo Direct]], though no release date was given at the time;<ref name="NCL release date" /><ref>{{cite web |url=https://www.destructoid.com/undertale-will-eventually-be-on-switch-493366.phtml |title=''Undertale'' will 'eventually' be on Switch |first=Peter |last=Glagowski |date=March 8, 2018 |access-date=March 8, 2018 |work=[[Destructoid]] |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180309200705/https://www.destructoid.com/undertale-will-eventually-be-on-switch-493366.phtml |archive-date=March 9, 2018}}</ref> ''Undertale''{{'}}s release on Switch highlighted a deal made between Nintendo and [[YoYo Games]] to allow users of GameMaker Studio 2 to directly export their games to the Switch.<ref>{{cite web |url=https://www.polygon.com/2018/3/9/17100548/gamemaker-studio-2-nintendo-switch-undertale |title=''Undertale'' coming to Switch brings indie games' GameMaker Studio engine with it |first=Owen |last=Good |date=March 9, 2018 |access-date=March 9, 2018 |work=[[Polygon (website)|Polygon]] |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180309200705/https://www.polygon.com/2018/3/9/17100548/gamemaker-studio-2-nintendo-switch-undertale |archive-date=March 9, 2018}}</ref> The Switch version was released on September 15, 2018, in Japan,<ref name="NCL cites Japan Switch launch">{{Cite web |last=Soejima |date=August 1, 2018 |title=記念すべき9月15日に『''Undertale''』発売へ！ |url=https://topics.nintendo.co.jp/c/article/0d8b4c6e-9164-11e8-b123-063b7ac45a6d.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191121150752/https://topics.nintendo.co.jp/c/article/0d8b4c6e-9164-11e8-b123-063b7ac45a6d.html |archive-date=November 21, 2019 |access-date=August 28, 2018 |website=[[Nintendo]] |language=ja}}</ref> and on September 18, 2018, worldwide.<ref>{{cite web |url=https://kotaku.com/a-ton-of-new-indie-games-are-heading-to-switch-soon-1828656011 |title=A Ton Of New Indie Games Are Heading To Switch Soon |first=Jason |last=Schreier |date=August 28, 2018 |website=[[Kotaku]] |access-date=August 28, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180828163216/https://kotaku.com/a-ton-of-new-indie-games-are-heading-to-switch-soon-1828656011 |archive-date=August 28, 2018 |url-status=live}}</ref> It contains an exclusive boss fight against Mad Mew Mew.<ref>{{Cite web |author1=Jordan Gerblick |date=March 16, 2021 |title=Undertale launches on Xbox Game Pass this week with exclusive content |url=https://www.gamesradar.com/undertale-launches-on-xbox-game-pass-this-week-with-exclusive-content/ |access-date=October 9, 2025 |website=GamesRadar+ |language=en}}</ref> The [[Xbox One]] version was released on March 16, 2021, and features a playable slot machine in the Dog Shrine.<ref>{{cite web | url = https://www.ign.com/articles/undertale-comes-to-xbox-via-game-pass-includes-new-dog-slot-machine | title = ''Undertale'' Comes to Xbox via Game Pass, Includes New Dog Slot Machine | first = Rebekah | last = Valentine | date = March 15, 2021 | access-date = March 15, 2021 | work = [[IGN]] | archive-date = March 15, 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210315183612/https://www.ign.com/articles/undertale-comes-to-xbox-via-game-pass-includes-new-dog-slot-machine | url-status = live }}</ref> All console ports were developed and published by Japanese localizer [[8-4]] in all regions.<ref name="psdev" /><ref name="swdev" /> === Пропаґація === Были выданы ай далшы медіалны продукты і сувеніры повязаны з гров Undertale, в тім чіслї фіґурок і плішовых грачок іншпірованых поставами з гры.<ref>{{cite web |url=http://www.destructoid.com/get-your-name-in-early-for-these-undertale-figures-340372.phtml |title=Get your name in early for these ''Undertale'' figures |author=Rowen, Nic |date=February 9, 2016 |website=[[Destructoid]] |publisher=[[ModernMethod]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160310072257/http://www.destructoid.com/get-your-name-in-early-for-these-undertale-figures-340372.phtml |archive-date=March 10, 2016 |url-status=live}}</ref> Офіціално саундтрек к грї выдало музичне выдавательство Materia Collective, котре ся шпеціалізує на музику з відеогер,<ref>{{cite web |url=http://store.steampowered.com/app/391570/ |title='Undertale' Soundtrack |website=[[Steam (service)|Steam]] |publisher=[[Valve Corporation|Valve]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160109184400/http://store.steampowered.com/app/391570/ |archive-date=January 9, 2016 |url-status=live}}</ref> в тот істый день як самотна гра. Окрем того вышли два офіціалны албумы з кавер верзіями пісень з гры Undertale: металово-електронічный албум „Determination“ з року 2015 од RichaadEB і Емі Вотерс<ref>{{cite web |url=http://steamed.kotaku.com/undertale-has-an-officially-sanctioned-fan-album-and-i-1751497766 |title=''Undertale'' has an officially sanctioned fan album, and it's awesome. |author=Grayson, Nathan |date=January 6, 2016 |website=[[Kotaku]] |publisher=[[Gawker Media]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160331192340/http://steamed.kotaku.com/undertale-has-an-officially-sanctioned-fan-album-and-i-1751497766 |archive-date=March 31, 2016 |url-status=dead}}</ref><ref>{{cite web |url=https://determination-ut.bandcamp.com/album/determination |title=Determination |author1=RichaadEB |author2=Waters, Amie |website=[[Bandcamp]] |access-date=July 6, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201204135856/https://determination-ut.bandcamp.com/album/determination |archive-date=December 4, 2020 |url-status=live}}</ref> і джезовый албум „Live at Grillby's“ з року 2016 од Карлоса Іні.<ref>{{cite magazine |url=https://www.gameinformer.com/b/news/archive/2016/02/06/official-undertale-jazz-album-released.aspx |title=Official Undertale Jazz Album Live At Grillby's Released |author=Gwaltney, Javy |date=February 6, 2016 |magazine=[[Game Informer]] |publisher=[[GameStop]] |access-date=May 2, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160502123402/http://www.gameinformer.com/b/news/archive/2016/02/06/official-undertale-jazz-album-released.aspx |archive-date=May 2, 2016 |url-status=live}}</ref> Далшый джезовый дуетовый албум заложеный на піснях з гры Undertale, „Prescription for Sleep“, выдали в роцї 2016 саксафоніста Норігіко Нібіно і піаністка Аякі Сато.<ref>{{cite web |last=Hamilton |first=Kirk |date=December 5, 2016 |title=''Undertale'' just got a nice new musical tribute |url=http://kotaku.com/1789701441 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20161206163614/http://kotaku.com/1789701441 |archive-date=December 6, 2016 |access-date=December 5, 2016 |work=[[Kotaku]]}}</ref> В тім істім роцї вышло ай 2-LP вінілове выданя саундтреку к грї Undertale, котре продуковала сполочность [[iam8bit]].<ref>{{Cite web |last=Dornbush |first=Jonathon |date=August 26, 2016 |title=''Undertale'' soundtrack Coming to Vinyl |url=http://www.ign.com/articles/2016/08/26/undertale-soundtrack-coming-to-vinyl |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160827204130/http://www.ign.com/articles/2016/08/26/undertale-soundtrack-coming-to-vinyl |archive-date=August 27, 2016 |access-date=August 26, 2016 |website=[[IGN]]}}</ref> В роках 2017 і 2018 выдало выдавательство Materia Collective дві офіціалны нотовы збіркы і діґіталны албумы під назвов UNDERTALE Piano Collections, котрых аранжманы приправив Дейвід Пікок і награв їх Авґустін Маюґа Ґонзалес.<ref>{{cite web |url=http://www.rpgfan.com/soundtracks/undertale-piano/index.html |title=RPGFan Music – ''Undertale'' Piano Collections |website=RPGFan |access-date=July 26, 2019 |archive-date=July 11, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190711000438/http://www.rpgfan.com/soundtracks/undertale-piano/index.html |url-status=dead }}</ref><ref>{{Cite magazine |date=March 3, 2018 |title=『''Undertale''』のピアノアレンジアルバム第2弾『''Undertale Piano Collections 2''』が発表。Bandcampで予約開始（試聴動画アリ） |url=https://www.famitsu.com/news/201803/03153012.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190711000435/https://www.famitsu.com/news/201803/03153012.html |archive-date=July 11, 2019 |access-date=July 26, 2019 |magazine=[[Famitsu]]}}</ref> В септембрї 2019 зробила сполочность [[Nintendo]] доступным на стягнутя костім боёвника Міі іншпірованый поставов Санса про гру Super Smash Bros. Ultimate, вєдно з новым аранжманом композіції „Megalovania“.<ref>{{cite web |url=https://www.destructoid.com/sans-from-undertale-is-getting-a-costume-in-smash-ultimate-565839.phtml |title=Sans from ''Undertale'' is getting a costume in Smash Ultimate |first=Peter |last=Glogowski |date=September 4, 2019 |access-date=September 4, 2019 |work=[[Destructoid]] |archive-date=August 9, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200809184205/https://www.destructoid.com/sans-from-undertale-is-getting-a-costume-in-smash-ultimate-565839.phtml |url-status=live }}</ref> Режісер серії Super Smash Bros. Масагіро Сакурай зазначів, же Санс быв єднов з найжаданїшых постав, котры мали в грї фіґуровати.<ref>{{Cite web|url=https://youtube.com/watch?v=953dc07NMEk| archive-url=https://ghostarchive.org/varchive/953dc07NMEk | archive-date=November 17, 2021 | url-status=live | title = Sans Costume in ''Smash Bros. Ultimate''! Version 5.0 Update: Home-Run Contest & More!| website=[[YouTube]] | date=September 4, 2019 }}{{cbignore}}</ref> Музика з гры Undertale была тыж придана до гры Taiko no Tatsujin: Drum&nbsp;'n'&nbsp;Fun! як обсяг на стягнутя.<ref>{{Cite web |last=Doolan |first=Liam |date=October 13, 2019 |title=Undertale Song Pack Arrives In Taiko no Tatsujin: Drum 'n' Fun! As Paid DLC |url=http://www.nintendolife.com/news/2019/10/undertale_song_pack_arrives_in_taiko_no_tatsujin_drum_n_fun_as_paid_dlc |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20211115132924/https://www.nintendolife.com/news/2019/10/undertale_song_pack_arrives_in_taiko_no_tatsujin_drum_n_fun_as_paid_dlc |archive-date=November 15, 2021 |access-date=November 11, 2019 |website=Nintendo Life}}</ref> === Японьска локалізація === По выданю гры Undertale ся поступно зачала формовати мала комуніта японьскых фанушиків, што вело к выданю неофіціалного фанушиковского локалізачного патчу зачатком рока 2016. Кедьже Фокс уж почас роботы над гров поважовав японьскый переклад за конечный цїль, конзултовав з многыма сполочностями і наконець сі выбрав сполочность 8-4, котра передтым переклала гры „Aquaria“ і „Shovel Knight“.<ref name="eightfour">{{cite web |last1=Ricciardi |first1=John |title=Breaking Down Borders: ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Journey to Japan and Back |url=https://blog.playstation.com/2017/08/08/breaking-down-borders-undertales-journey-to-japan-and-back/ |website=PlayStation.Blog |access-date=September 23, 2023 |date=August 8, 2017 |archive-date=September 24, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230924210256/https://blog.playstation.com/2017/08/08/breaking-down-borders-undertales-journey-to-japan-and-back/ |url-status=live }}</ref><ref name="mandelin">{{cite book |last=Mandelin |first=Clyde |author-link=Clyde Mandelin |date=November 16, 2022 |title=UNDERTALE |series=Legends of Localization |language=English |volume=3 |edition=1st |publisher=Independently Published |publication-place=[[Tucson]] |isbn=9781945908019}}</ref> Жебы ся забезпечів єднотный штіл гры, сполочность 8-4 вырїшыла взяти до роботы лем єдну головну перекладательку, Кейко Фучічо, хоць то значіло, же выданя японьской верзії буде тырвати довше. Підпоровав ю малый тім редакторів, коректорів і проґраматора, котрый управив гру так, жебы фунґовала з японьскыма писомныма сістемами. Іщі перед зачатком перекладу зачатком рока 2016 дав Фокс тіму вывоярьскы позначкы і анотованы діалоґы і почас цїлого процесу творчости їм надале надавав підпору і рады.<ref name="mandelin"/> Кедь ПК гры не суть в Японії аж так популарны, сучасно вырїшыли выдати гру Undertale ай про конзолы, причім портованя забезпечовала таксамо сполочность 8-4.<ref name="eightfour"/><ref>{{cite web |last1=Fox |first1=Toby |title=''Undertale'' is Coming to PlayStation! |url=https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/comment-page-2/ |website=PlayStation.Blog |access-date=September 23, 2023 |date=June 13, 2017 |archive-date=October 10, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231010222829/https://blog.playstation.com/2017/06/13/undertale-is-coming-to-playstation/comment-page-2/ |url-status=live }}</ref> По оголошіню локалізації многых фанушиків зачудовало нечекане рїшіня хосновати про поставу Санса японьскы містоназывникы „oйра“ (おいら) через ёго конотацію з сельскым жывотом, што вело к взнику понятя „ойра шок“.<ref name="mandelin"/><ref>{{cite web |last1=Ashcraft |first1=Brian |title=''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Japanese Localization Is Causing A Fan Frenzy |url=https://kotaku.com/undertales-japanese-localization-is-causing-a-fan-frenz-1796085385 |website=Kotaku |language=en |date=June 14, 2017 |access-date=September 23, 2023 |archive-date=October 4, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231004154318/https://kotaku.com/undertales-japanese-localization-is-causing-a-fan-frenz-1796085385 |url-status=live }}</ref> Локалізована верзія вышла про PS4 і Vita 16. авґуста 2017 і про ПК 22. авґуста.<ref>{{cite tweet |user=UndertaleJP | title= お待たせしました！PS4/Vita向け日本語版UNDERTALEは、8月16日(水) 1,620円で配信開始です。クロスバイ対応で1度の購入で2機種分をゲット。8月31日までに購入いただくとダイナミックテーマ「いせき」をプレゼント！ |number= 890805668927619072 |date= July 28, 2017 | access-date=September 25, 2023 |language=en}}</ref><ref>{{cite tweet |user=UndertaleJP |title= UNDERTALEのPC/Mac向け日本語対応版がSteamで配信開始となりました！ | number= 899817931369963520 |access-date=September 25, 2023 |language=en |date=August 22, 2017}}</ref> == Оцїнёваня і крітіка == {{Video game reviews | MC = (PC) 92/100<ref name="Metacritic" /><br />(PS4) 92/100<ref name="MetacriticPS4">{{cite web |url=https://www.metacritic.com/game/undertale/critic-reviews/?platform=playstation-4 |title=''Undertale'' |work=[[Metacritic]] |access-date=October 16, 2017 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170911115518/http://www.metacritic.com/game/playstation-4/undertale |archive-date=September 11, 2017}}</ref><br />(NS) 93/100<ref name="MC_NS">{{cite web |url=https://www.metacritic.com/game/undertale/critic-reviews/?platform=nintendo-switch |title=''Undertale'' |work=[[Metacritic]] |access-date=October 31, 2018 |archive-date=November 28, 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191128103418/https://www.metacritic.com/game/switch/undertale |url-status=live }}</ref> | OC = 97% recommend<ref name="opencritic">{{cite web|url=https://opencritic.com/game/1907/undertale|title=''Undertale''|publisher=[[OpenCritic]]|access-date=November 2, 2025|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20251005042359/https://opencritic.com/game/1907/undertale|archive-date=October 5, 2025}}</ref> | Destruct = 10/10<ref name="Destructoid Review" /><ref>{{cite web |url=https://www.destructoid.com/review-undertale-ps4--454842.phtml |title=Review: ''Undertale'' (PS4) |last=Peterson |first=Joel |work=[[Destructoid]] |date=August 15, 2017 |access-date=August 16, 2017 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20171217012851/https://www.destructoid.com/review-undertale-ps4--454842.phtml |archive-date=December 17, 2017}}</ref> | Fam = 8/10, 9/10, 8/10, 8/10<ref name="fam-rev">{{cite web|url=https://www.famitsu.com/game/title/34865/reviews|work=[[Famitsu]]|title=Undertale|language=Japanese|access-date=August 28, 2026|first1=Ranbu|last1=Yoshida|first2=Gigolo|last2=Ashida|first3=Umezono|last3=Urara|first4=Roringu|last4=Uchizawa|archive-url=https://web.archive.org/web/20260828205812/https://www.famitsu.com/game/title/34865/reviews|archive-date=August 28, 2026|url-status=live}}</ref> | GB = 5/5<ref name="Giant Bomb Review" /> | GI = 9.5/10<ref name="Game Informer Review" /> | GSpot = 9/10<ref name="GameSpot Review" /> | IGN = 10/10<ref name="IGN Review" /> | PCGUS = 91/100<ref name="PC Gamer Review" /> | USG = 5/5<ref name="USgamer Review" /> }} Гра Undertale сі подля вебовой сторінкы аґреґатора рецензій [[Metacritic]] выслужыла „обще узнаня“ од крітіків.<ref name="Metacritic" /><ref name="MetacriticPS4" /><ref name="MC_NS" /> На тій сторінцї є третя в списку найлїпшых оцїнёваных гер про Windows выданых в роцї 2015<ref name="Metacritic" /> і належить меджі 50 найлїпшых гер вшыткых часів.<ref name="Metacritic all time" /> По выданю была на Metacritic дочасно найвысшов оцїнёванов ПК гров вшыткых часів.<ref>{{Cite web |date=October 5, 2015 |title=''Undertale'' is the highest rated PC game on Metacritic right now |url=https://www.destructoid.com/undertale-is-the-highest-rated-pc-game-on-metacritic-right-now/ |access-date=January 24, 2024 |website=Destructoid |language=en-US |archive-date=January 24, 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240124140039/https://www.destructoid.com/undertale-is-the-highest-rated-pc-game-on-metacritic-right-now/ |url-status=live }}</ref> На аґреґаторї рецензій [[OpenCritic]] сі гра выслужыла „огромне“ узнаня, кедь ю рекомендують 97% крітіків.<ref name="opencritic"/> Тайлер Гікс з GameSpot ю означів за „єдну з найпроґресівнїшых і найіноватівнїшых ролёвых гер за довгу добу“<ref name="GameSpot Review" /> і Каллі Плаґґе з [[IGN]] ю назвала „майстровско створеным зажытком“.<ref name="IGN Review" /> Гра была заряджена до розлічных [[Список відеогер зарядженых меджі найлїпшых|списків найлїпшых гер]], причім в роцї 2021 обсадила 20. місто в списку [[IGN]] „100 найлїпшых відеогер вшыткых часів“<ref name=":6">{{Cite web |last= |first= |date=December 31, 2021 |title=The Top 100 Video Games of All Time |url=https://www.ign.com/articles/the-best-100-video-games-of-all-time |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20250831091725/https://www.ign.com/articles/the-best-100-video-games-of-all-time |archive-date=August 31, 2025 |access-date=October 14, 2025 |website=[[IGN]] |language=}}</ref> і 34. місто в списку [[Dexerto]] „Тото є 100 найлїпшых гер вшыткых часів“ в роцї 2025.<ref>{{Cite web |last=Percival |first=Tom |date=August 1, 2025 |title=These are the 100 best games of all time |url=https://www.dexerto.com/gaming/best-games-all-time-2855973/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20250919002452/https://www.dexerto.com/gaming/best-games-all-time-2855973/ |archive-date=September 19, 2025 |access-date=October 14, 2025 |website=[[Dexerto]]}}</ref> Undertale быв описаный як духовный наступця гры [[EarthBound]].<ref>{{Cite web |last=Wilhelm |first=Daley |date=2020-01-03 |title=EarthBound Has An Odd New Spiritual Successor |url=https://www.svg.com/181931/earthbound-has-an-odd-new-spiritual-successor/ |access-date=2026-05-06 |website=SVG |language=en-US}}</ref><ref>{{Cite web |date=2016-07-07 |title=Undertale: The Weirdest Earthbound Spiritual Successor Ever - IGN Overclocked |url=https://de.ign.com/undertale/114910/undertale-the-weirdest-earthbound-spiritual-successor-ever-ign-overclocked |access-date=2026-05-06 |website=IGN Deutschland |language=de}}</ref> Деніел Так з часопису „Game Informer“ означів боёву сістему гры за „невірогодно выробену“ і зазначів унікатность каждого стрїтнутя з противником.<ref name="Game Informer Review" /> Остін Вокер з „Giant Bomb“ оцїнив комплексность боя і зазначів, же є „нетрадічный, домыселный і містами даколи тяжкый“.<ref name="Giant Bomb Review" /> Бен „Ятзі“ Крошов з часопису „The Escapist“ оцїнив способность гры комбіновати елементы ходового і боя в реалнім часї.<ref name="Escapist Review" /> Плаґґе з IGN похвалила можность обыйти бой і намісто того зволити приятельскы бісїды.<ref name="IGN Review" /> Джессі Сінґал з „The Boston Globe“ поважовав способность гры выкликати у грача емпатію к монштрам почас боя, кедь ся вырїшыв про ненасилне дїяня, за „признак шыршой, фундаменталной добросердечности в ядрї“ гры Undertale.<ref name="BostonGlobe Review" /> Ґабріел Елвері з „Games and Culture“ думав, же обща притяжливость паціфістічной дорогы в грї Undertale полїгала в злегшіню парасоціалных інтеракцій з єй монштрами, што ся приписовало тому, же суть просты, і зображіню каждоденного людьского жывота, на роздїл од ґеноцідной дорогы, де к такым інтеракціям не може дійти, кедьже монштры або утїкли, або їх грач забив.<ref>{{cite journal |publisher=[[Sage (publisher)|Sage]]|last1=Elvery |first1=Gabriel |title=''Undertale''<nowiki>'</nowiki>s Loveable Monsters: Investigating Parasocial Relationships with Non-Player Characters |journal=[[Games and Culture]] |date=June 2023 |volume=18 |issue=4 |pages=475–497 |doi=10.1177/15554120221105464 |url=https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/15554120221105464 |access-date=January 11, 2025}}</ref> Есеїстка Шон Траверс в часописї „Journal of Popular Culture“ описала гру Undertale як крітіку насилной повагы звычайных ролёвых відеогер, в котрых грачі забивають противників вымінов за скушеностны боды. Поуказала на помірно репресівный характер гры про тых, котры ся вырїшать грати ґеноцідну дорогу і іґнорують варованя, причім поуказала на поступну зміну тону і знепокоююче образове оформлїня. Траверс то інтерпретує так, же ся грач ставать антаґоністом або „постмодерным псіхопатом“, што є постава, котра чінить неморалны дїї вылучно через їх наслїдкы. Думала, же гра Undertale є у рамках того жанру іноватівна вдяка „мірї выберу“, котру мать грач к діспозіції.<ref>{{cite journal |last1=Travers |first1=Sean |title=Nihilism, Violence, and Popular Culture: The Postmodern Psychopath in Toby Fox's ''Undertale'' |journal=[[The Journal of Popular Culture]] |date=April 2022 |volume=55 |issue=2 |pages=411–431 |doi=10.1111/jpcu.13120 |url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/jpcu.13120 |url-access=subscription }}</ref> Кевін Віл з часопису „Convergence“ порівнав способ, котрым гра Undertale нараблять з одповідностёв, зо гров „Night in the Woods“, причім поуказав на централну ролю грача в обох грах і єдночасно підкреслив роздїлы в хоснованю герных елементів.<ref>{{cite journal |last1=Veale |first1=Kevin |title='If anyone's going to ruin your night, it should be you': Responsibility and affective materiality in ''Undertale'' and ''Night in the Woods'' |journal=[[Convergence (journal)|Convergence]]|date=April 1, 2022 |volume=28 |issue=2 |pages=451–467 |doi=10.1177/13548565211014434 |url=https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/13548565211014434 |access-date=January 9, 2025 |language=en |issn=1354-8565|url-access=subscription }}</ref> Рецензенты хвалили сценарь і сюжет гры, котры Плаґґе з IGN означіла за „силны“ і „конзістентно забавны“, і зазначіли, як гра „надвязує“ на темы людьскости і моралкы в самій грї.<ref name="IGN Review" /> Крошов з порталу [[The Escapist]] поважовав гру Undertale за найлїпше написану гру року 2015 і написав, же „є з єдной стороны безмірно забавна… і єдночасно є на концї ай доста взрушуюча“.<ref name="Escapist Review" /> Бен Девіс з порталу [[Destructoid]] похвалив поставы гры і хоснованя комедії і порівнав єй тон, поставы і оповіданя з гров „Cave Story“ (2004).<ref name="Destructoid Review" /> Річард Коббетт з [[PC Gamer]] ся выразив подобно, кедь написав, же „ай єй слабшы моменты… практічно фунґують“.<ref name="PC Gamer Review" /> [[Абсурдный гумор]] гры Undertale сі выслужыв хвалу; часопис „[[Kill Screen]]“ поважовав абсурдность за характерістічну рису Фоксового гумору.<ref name="Kill Screen"/> Ґрафіка гры выкликала змішаны реакції. Вокер з порталу Giant Bomb ю означів за „просту, але выповідну“.<ref name="Giant Bomb Review" /> Плаґґе з IGN написала, же гра „не є всягды шумна“ a „часто є мерзена“, але подля нёй то компензує музика і анімації.<ref name="IGN Review" /> Крошов з порталу The Escapist зазначів, же „колыше ся меджі основнов і функчнов уровнёв аж по высловлено злу“.<ref name="Escapist Review" /> Іншым рецензентам ся ґрафіка полюбила: Деніел Так з часопису „Game Informer“ думав, же ґрафіка вгодно ладить з поставами і окружінём,<ref name="Game Informer Review" /> в тім часї Річард Коббетт з часопису „PC Gamer“ оцїнив способность ґрафікы выразити емоції.<ref name="PC Gamer Review" /> Рецензент в японьскім часописї „Famitsu“ зазначів, же дізайн постав і [[піксел арт|піскел артів]] суть хоць і аматерьскы, але єдночасно оріґіналны. Рецензент згорнув, же гра є як цїлок неконвенчна і нелем чудна, што дозволює єй неспокійный і неочекованый характер.<ref name="fam-rev" /> === Продаж === Подля приправной інформації службы [[Steam Spy]] была гра Undertale до конця рока 2015 єднов з найпродаванїшых гер на [[Steam]] з 530 343 проданыма копіями.<ref name="Steam Spy" /> Зачатком фебруара 2016 гра перевышыла граніцю єдного міліона проданых копій<ref name="GamesBeat" /> і до юлія 2018 мала на Steam одгадом цїлково три і півміліона грачів.<ref>{{cite web |url=https://arstechnica.com/gaming/2018/07/steam-data-leak-reveals-precise-player-count-for-thousands-of-games/ |title=Valve leaks Steam game player counts; we have the numbers |author=Orland, Kyle |date=July 6, 2018 |website=[[Ars Technica]] |access-date=July 11, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180710173043/https://arstechnica.com/gaming/2018/07/steam-data-leak-reveals-precise-player-count-for-thousands-of-games/ |archive-date=July 10, 2018 |url-status=live}} [https://arstechnica.com/wp-content/uploads/2018/07/games_achievements_players_2018-07-01.csv Complete list]. {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20180711204821/https://arstechnica.com/wp-content/uploads/2018/07/games_achievements_players_2018-07-01.csv |date=July 11, 2018}}</ref> Продаж діґіталных верзій про PlayStation 4 і PlayStation Vita в Японії до фебруара 2018 перекрочів 100 000 проданых копій.<ref>{{cite web |url=https://gematsu.com/2018/02/undertale-ps4-ps-vita-sales-top-100000-japan |title=''Undertale'' PS4 and PS Vita sales top 100,000 in Japan |last=Romano |first=Sal |date=February 15, 2018 |website=Gematsu |access-date=February 15, 2018 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180215143737/https://gematsu.com/2018/02/undertale-ps4-ps-vita-sales-top-100000-japan |archive-date=February 15, 2018}}</ref> В марцї 2019 належала гра Undertale меджі десять найпродаванїшых [[незалежна гра|незалежных гер]] на конзолї Switch.<ref>{{Cite web |date=March 21, 2019 |title=Nintendo Reveals The 10 Current Best-Selling Indie Games On Switch |url=https://kotaku.com/nintendo-reveals-the-10-current-best-selling-indie-game-1833472265 |access-date=November 12, 2023 |website=Kotaku |language=en |archive-date=November 12, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231112184926/https://kotaku.com/nintendo-reveals-the-10-current-best-selling-indie-game-1833472265 |url-status=live }}</ref> К 13. децембру 2025 одгадує служба Steam Spy, же ся гра Undertale на платформі Steam продала меджі 5 і 10 міліонами копій.<ref>{{Cite web |title=''Undertale'' |url=https://steamspy.com/app/391540 |access-date=December 13, 2025 |website=SteamSpy - All the data about Steam games}}</ref>{{efn|Тото чісло обсягує лем продаж на платформі Steam.}} == Вплив і дїдовизна == === Фендом === [[Файл:Undertale cosplay at Tsunacon 2016.JPG|thumb|[[Косплей|Косплеєры]] в ролї (злїва направо) Санса, Андайн, Папайруса, Торіел, Ґріллбі і Напстаблука на Tsunacon в [[Роттердам]]і]] Гра Undertale сі швыдко здобыла [[култова популарность|култову популарность]].<ref name="Paste cult" /><ref name="NLife cult"/> Приближно рік по выданю Фокс зазначів, же го неочековало, котру популарность гра досягла, і хоць сі тоту позорность цїнив, сприїмав ю як стресуючу. Фокс повів: „Не неочековало бы ня, кебы єм уж нїґда не створив таку успішну гру. Але не вадить мі то“.<ref>{{cite web |last=Wawro |first=Alex |date=September 14, 2016 |title=''Undertale'' dev reflects on what it's like to have your game become a phenomenon |url=http://www.gamasutra.com/view/news/281395/Undertale_dev_reflects_on_what_its_like_to_have_your_game_become_a_phenomenon.php |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20170803052141/http://www.gamasutra.com/view/news/281395/Undertale_dev_reflects_on_what_its_like_to_have_your_game_become_a_phenomenon.php |archive-date=August 3, 2017 |access-date=September 14, 2016 |work=[[Gamasutra]]}}</ref> Ана Діаз „[[NPR]]“ зазначіла, же гра Undertale „вплинула смак цїлой ґенерації в области забавы“ і же „вдяка мемам здобыла новый жывот“.<ref name="npr" /> Рейд Янґ, ґенералный директор сполочности [[Fangamer]], повів, же гра ся стала „абсолутно домінантнов силов“.<ref name="npr">{{Cite web |last=Diaz |first=Ana |date=October 17, 2020 |title=Make Love, Not War: Five Years Of <nowiki>'</nowiki>''Undertale''<nowiki>'</nowiki> |url=https://www.npr.org/2020/10/17/924581553/make-love-not-war-five-years-of-undertale |access-date=November 12, 2023 |website=NPR |archive-date=October 18, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201018051829/https://www.npr.org/2020/10/17/924581553/make-love-not-war-five-years-of-undertale |url-status=live }}</ref> Постава Санс была грачами дуже добрї прията і стала ся предметом многых фанушиковскых дїл.<ref>{{cite web |date=August 19, 2016 |title=''Undertale'': 21 Creepy and Cute Sans Fan Art |url=https://www.ign.com/articles/2016/08/19/undertale-21-creepy-and-cute-sans-fan-art |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160930085408/https://www.ign.com/articles/2016/08/19/undertale-21-creepy-and-cute-sans-fan-art |archive-date=September 30, 2016 |publisher=[[IGN]]}}</ref><ref>{{cite web |last=Vas |first=Gergo |date=December 31, 2015 |title=''Undertale''<nowiki>'</nowiki>s Papyrus And Sans Have Dark Souls |url=https://www.kotaku.com.au/2015/12/artist-meiura-venn-drew-a-pretty-cool-mash-up-of-papyrus-and-sans-from-undertale-and-dark-souls-sol/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160612034829/https://www.kotaku.com.au/2015/12/artist-meiura-venn-drew-a-pretty-cool-mash-up-of-papyrus-and-sans-from-undertale-and-dark-souls-sol/ |archive-date=June 12, 2016 |website=[[Kotaku Australia]]}}</ref><ref>{{cite news |last=Altland |first=Morgan |date=February 18, 2016 |title=''Undertale'' still captivates audiences |work=[[The Oswegonian]] |url=https://www.oswegonian.com/2016/02/18/undertale-still-captivates-audiences/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170603162838/https://www.oswegonian.com/2016/02/18/undertale-still-captivates-audiences/ |archive-date=June 3, 2017}}</ref> Професіоналный запасник Кенні Омеґа выразив свою любов к грї Undertale тым, же ся в епізодї релації „[[All Elite Wrestling: Dynamite]]“ з 30. октобра 2019 облїк як Санс.<ref>{{cite web |last=Crosby |first=Jack |date=October 30, 2019 |title=AEW Dynamite results, recap: Inner Circle wreaks havoc, inaugural tag team champions crowned |url=https://www.cbssports.com/wwe/news/aew-dynamite-results-recap-inner-circle-wreaks-havoc-inaugural-tag-team-champions-crowned/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191101135949/https://www.cbssports.com/wwe/news/aew-dynamite-results-recap-inner-circle-wreaks-havoc-inaugural-tag-team-champions-crowned/ |archive-date=November 1, 2019 |access-date=November 4, 2019 |work=[[CBS Sports]]}}</ref> Заряджіня Санса як костіму про боёвника Мії в грї „Super Smash Bros. Ultimate“ сі выслужыла позітівны одзывы од фанушиків, хоць денник „[[The Commonwealth Times]]“ поважовав ёго заряджіня за „потенціалный проблем“ через знижованя фактору [[носталґія|носталґії]] при каждій новій поставі і неустанно за розшырюючому списку постав.<ref>{{cite news |last=Schuhart |first=Jonah |date=September 16, 2019 |title=''Smash Bros.'' creates potential problem with new DLC characters |work=[[The Commonwealth Times]] |url=https://commonwealthtimes.org/2019/09/15/smash-bros-creates-potential-problem-with-new-dlc-characters/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20200507092316/https://commonwealthtimes.org/2019/09/15/smash-bros-creates-potential-problem-with-new-dlc-characters/ |archive-date=May 7, 2020}}</ref> Фендом гры Undertale є тыж знамый творчостёв розлічных [[фанушиковска гра|фанушиковскых гер]], котры понукають унікатны сюжеты і герны механікы заложены на світї гры Undertale.<ref>{{cite web|last=Childers|first=Juliet|date=October 27, 2021|title=15 Undertale Fan Games Every Fan Should Know About|work=TheGamer|url=https://www.thegamer.com/undertale-best-fan-games/|archive-url=https://web.archive.org/web/20211104182818/https://www.thegamer.com/undertale-best-fan-games/|archive-date=November 4, 2021|access-date=April 22, 2024}}</ref> Єднов з найвекше очекованых фанушиковскых гер быв [[пріквел]] <nowiki>„</nowiki>[[Undertale Yellow]]<nowiki>“</nowiki>, котрый по семох роках вывоя вышов в роцї 2023 і здобыв обровску популарность меджі фанушиками на многых соціалных сїтях.<ref name="yellow">{{Cite web |last1=Nelson |first1=Will |date=December 10, 2023 |title=Steam's best indie game gets a colossal free prequel seven years in the making |url=https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow |access-date=December 12, 2023 |website=PCGamesN |language=en-US |archive-date=April 17, 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240417213055/https://www.pcgamesn.com/undertale/yellow |url-status=live }}</ref> Фанушиковска основна гры Undertale была тыж предметом контроверзії, што вело к тому, же сі здобыла неґатівну репутацію. Часточно то было запрічінено незгодами меджі фанушиками оглядом справного способу граня гры.<ref name="npr" /><ref name=drama /> По выданю гры были дакотры [[стрімер]]ы обтяжованы фанушиками гры за то, же забивали противників в грї і выбрали дорогу „ґеноціды“. Ютубер Markiplier вырїшыв не завершовати своє перше проходжіня гры з арґументаціёв, же му „не є весело“ через претензії фанушиків.<ref name=drama>{{cite web|last=Spencer|first=Chloe|date=August 21, 2017|title=The ''Undertale'' Drama|url=https://kotaku.com/the-undertale-drama-1798159975|access-date=October 1, 2021|website=Kotaku|language=en-US|archive-date=December 1, 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191201120241/https://kotaku.com/the-undertale-drama-1798159975|url-status=live}}</ref> В юлії 2016 почас саміту о інтернетї, котрый ся конав во [[Ватікан]]ї, даровав ютубер [[MatPat]] папови Франтїшкови копію гры Undertale. MatPat высвітлив свій выбер дарунка одказом на рік 2016 як рік [[Міморядный юбілей мілосердности|Міморядного юбілею мілосердности]] і перепоїв то з головнов темов гры Undertale, котров є мілосердность.<ref>{{Cite web|last=Good|first=Owen S.|date=July 6, 2016|title=Someone gave the pope a copy of ''Undertale''|url=https://www.polygon.com/2016/7/6/12105428/pope-undertale-youtuber|access-date=January 5, 2022|website=Polygon|language=en-US|archive-date=January 5, 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220105051853/https://www.polygon.com/2016/7/6/12105428/pope-undertale-youtuber|url-status=live}}</ref> Пізнїше, в януарї 2022, ціркусовый ансамбель выступив перед папов почас ёго тыжденной авдіенції во Ватіканї на мелодію композіції „Megalovania“, чім створив паралелу зо сімболічным подарунком гры, котру MatPat даровав папови Франтїшкови.<ref name="Colp">{{Cite web |last=Colp |first=Tyler |date=January 6, 2022 |title=The Pope started 2022 by blasting a song from hit RPG ''Undertale'' |url=https://www.pcgamer.com/the-pope-started-2022-by-blasting-a-song-from-hit-rpg-undertale/ |access-date=January 7, 2022 |website=PC Gamer |language=en |archive-date=January 7, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220107022833/https://www.pcgamer.com/the-pope-started-2022-by-blasting-a-song-from-hit-rpg-undertale/ |url-status=live }}</ref><ref name="Diaz">{{Cite web |last=Diaz |first=Ana |date=January 6, 2022 |title=The Pope listening to ''Undertale''<nowiki>'</nowiki>s 'Megalovania' is already 2022's weirdest video |url=https://www.polygon.com/22870441/pope-undertale-toby-fox-megalovania |access-date=February 19, 2022 |website=Polygon |language=en-US |archive-date=February 19, 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220219013700/https://www.polygon.com/22870441/pope-undertale-toby-fox-megalovania |url-status=live }}</ref> Крістофер Каярі з часопису „International Journal of Education & the Arts“ описав популарность гры Undertale як приклад того, же музика з відеогер може служыти як медіум, котрый може быти дуже хосенным про учітелїв музикы, причім поуказав на партіціпатівну културу фанушиковской комуніты.<ref>{{cite journal |last1=Cayari |first1=Christopher |title=The Music of ''Undertale'': Participatory Culture, Video Game Music, and Creating Covers for YouTube |journal=International Journal of Education & the Arts |date=2023 |volume=24 |issue=22 |doi=10.26209/ijea24n22}}</ref> === Оцїнїня === Гра ся обявила в дакількох списках найлїпшых гер рока 2015, причім од порталу „Rock Paper Shotgun“<ref name="RPS GOTM">{{cite web |date=October 30, 2015 |title=Game of the Month: October – ''Undertale'' |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/13/undertale-game-of-the-month/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160526055443/https://www.rockpapershotgun.com/2015/10/13/undertale-game-of-the-month/ |archive-date=May 26, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Rock Paper Shotgun]]}}</ref><ref name="rps funniest"/> здобыла оцїнїня „Гра місяця“ і „Найсмішнїша гра на ПК“, од порталу „GameFAQs“<ref name="GameFAQs">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=December 16, 2015 |title=''Undertale'' wins GameFAQs' Best Game Ever contest |url=http://www.polygon.com/2015/12/16/10323192/undertale-gamefaqs-best-game-ever |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151217013026/http://www.polygon.com/2015/12/16/10323192/undertale-gamefaqs-best-game-ever |archive-date=December 17, 2015 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> оцїнїня „Найлїпша гра вшыткых часів“ і од порталів „Zero Punctuation“<ref name="Zero Punctuation">{{Cite web |last=Croshaw |first=Ben |date=January 7, 2016 |title=Top 5 Games of 2015 |url=http://www.escapistmagazine.com/videos/view/zero-punctuation/116617-Top-5-Best-and-Worst-Games-of-2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160106183824/http://www.escapistmagazine.com/videos/view/zero-punctuation/116617-Top-5-Best-and-Worst-Games-of-2015 |archive-date=January 6, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=The Escapist}}</ref> і „IGN“<ref name="IGN">{{cite web |title=PC Game of the Year |date=December 7, 2015 |url=https://uk.ign.com/wikis/best-of-2015/PC_Game_of_the_Year |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191203193939/https://uk.ign.com/wikis/best-of-2015/PC_Game_of_the_Year |archive-date=December 3, 2019 |access-date=December 3, 2019 |publisher=[[IGN]]}}</ref> оцїнїня „Гра рока на ПК“. Од порталу „Destructoid“ здобыла оцїнїня „Найлїпша гра на ПК“.<ref name="Destructoid Award">{{cite web |date=December 22, 2015 |title=Destructoid's award for Best PC Game of 2015 goes to... |url=http://www.destructoid.com/destructoid-s-award-for-best-pc-game-of-2015-goes-to--328410.phtml |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222180544/http://www.destructoid.com/destructoid-s-award-for-best-pc-game-of-2015-goes-to--328410.phtml |archive-date=December 22, 2015 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Destructoid]]}}</ref> Гра Undertale здобыла оцїнїня і номінації в розлічных катеґоріях і была хвалена за свій сюжет, оповіданя і герну сістему. В рейтінґу IGN „Best of 2015“ здобыла гра оцїнїня за „найлїпшый сюжет“.<ref name="IGN Story">{{cite web |date=January 12, 2016 |title=Best Story |url=http://au.ign.com/wikis/best-of-2015/Best_Story |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151217013930/http://au.ign.com/wikis/best-of-2015/Best_Story |archive-date=December 17, 2015 |access-date=February 17, 2016 |website=[[IGN]]}}</ref> Академія інтерактівных умень і наук номіновала гру Undertale в катеґоріях <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за найлїпшу ролёву гру рока|ролёва гра/масівна гра многых грачів рока]]<nowiki>“</nowiki>, <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области режії гер|вынятковый успіх в области режії гры]]<nowiki>“</nowiki> і <nowiki>„</nowiki>[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области незалежной гры|цїну D.I.C.E. Sprite Award]]<nowiki>“</nowiki>.<ref name="DICE2">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=January 13, 2016 |title=DICE Awards finalists include ''Fallout 4'', ''Witcher 3'', ''Life is Strange'' and more |url=http://www.polygon.com/2016/1/13/10760412/dice-awards-2016-nominees |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160113163015/http://www.polygon.com/2016/1/13/10760412/dice-awards-2016-nominees |archive-date=January 13, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Гра Undertale была номінована на цїну за іновацію, найлїпшый дебут і найлїпшый сюжет на удїлёваню цїн [[Game Developers Choice Awards]].<ref name="GDC" /> В роцї 2016 на фестівалї [[Independent Games Festival]] гра здобыла цїну позерателїв і три номінації в катеґоріях „Вынятковый звук“, „Вынятковый сюжет“ і на цїну [[Головна цїна Шеймуса Макналлі|Головной цїны Шеймуса Макналлі]].<ref name="IGFwinners" /><ref>{{cite web |title=Nominees for 2016 Independent Games Festival Awards Revealed |url=https://www.gamespot.com/articles/nominees-for-2016-independent-games-festival-award/1100-6433578/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191203195325/https://www.gamespot.com/articles/nominees-for-2016-independent-games-festival-award/1100-6433578/ |archive-date=December 3, 2019 |access-date=December 3, 2019 |website=GameSpot}}</ref> SXSW Gaming Awards ю выголосили за „найуспішнїшу гра фінанцована посередництвом кравдфундінґу“ і удїлили єй цїну „Matthew Crump Cultural Innovation Award“.<ref name="SXSW" /> В тім істім роцї на [[Steam Awards]] была гра номінована на цїну „I'm not crying, there's just something in my eye“.<ref name="Sarkar-2016">{{cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=December 20, 2016 |title=2016 Steam Awards finalists go all the way back to 2006 |url=https://www.polygon.com/2016/12/20/14027538/steam-awards-2016-finalists-voting |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221133243/http://www.polygon.com/2016/12/20/14027538/steam-awards-2016-finalists-voting |archive-date=December 21, 2016 |access-date=November 23, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> В роцї 2019 зарядив портал „Polygon“ гру меджі найлїпшых гер десятьроча.<ref>{{Cite web |last=''Polygon'' staff |date=November 4, 2019 |title=The 100 best games of the decade (2010–2019): 100–51 |url=https://www.polygon.com/features/2019/11/4/20944265/best-games-2019-2010-ps4-switch-xbox-pc-100-51 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191105015557/https://www.polygon.com/features/2019/11/4/20944265/best-games-2019-2010-ps4-switch-xbox-pc-100-51 |archive-date=November 5, 2019 |access-date=November 9, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> В роцї 2021 зарядив портал „IGN“ гру Undertale на 20. місто в рейтінґу [[Список відеогер поважованых за найлїпшы|найлїпшых гер вшыткых часів]], за тот час в [[Японія|Японії]] ся в цїлонародній анкетї телевізії [[TV Asahi]], до котрой ся запоїло высше 50 000 грачів, гра Undertale умістила на 13. містї в рейтінґу найлїпшых гер вшыткых часів.<ref name=":6" /><ref>{{Cite web |last=Romano |first=Sal |date=December 27, 2021 |title=Over 50,000 Japanese users vote for their favorite console games in TV Asahi poll - Top 100 announced |url=https://www.gematsu.com/2021/12/over-50000-japanese-users-vote-for-their-favorite-console-games-in-tv-asahi-poll-top-100-announced |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220103083040/https://www.gematsu.com/2021/12/over-50000-japanese-users-vote-for-their-favorite-console-games-in-tv-asahi-poll-top-100-announced |archive-date=January 3, 2022 |access-date=January 3, 2022 |website=Gematsu}}</ref> {| class="wikitable sortable plainrowheaders" width="auto" ! scope="col" |Оцїнїня ! scope="col" |Датум церемонії ! scope="col" |Катеґорія !Резултат ! scope="col" class="unsortable" |{{Abbr|Реф|Референції}}. |- ! scope="row" align="left" |Global Game Awards | align="center"|27. новембра 2015 |Найлїпша інді-гра |{{won|2. місто|place=Silver}} | align="center" |<ref>{{cite web |url=https://game-debate.com/awards/2015 |title=Global Game Awards 2015 |website=Game Debate |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191123122128/https://game-debate.com/awards/2015 |archive-date=November 23, 2019 |access-date=November 23, 2019}}</ref> |- ! rowspan="3" scope="row" |[[The Game Awards]] | rowspan="3" align="center" |3. децембра 2015 |Найлїпша незалежна гра |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref>{{Cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=November 13, 2015 |title=Here are the nominees for The Game Awards 2015 |url=https://www.polygon.com/2015/11/13/9728874/the-game-awards-2015-nominees |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191123122611/https://www.polygon.com/2015/11/13/9728874/the-game-awards-2015-nominees |archive-date=November 23, 2019 |access-date=November 23, 2019 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Games for Change |{{nom}} |- |Найлїпша ролёва гра |{{nom}} |- ! rowspan="3" scope="row" |Цїна D.I.C.E. | rowspan="3" align="center" |18. фебруара 2016 |[[Цїна D.I.C.E. за найлїпшу ролёву гру рока|Ролёва гра/масівна гра многых грачів рока]] |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="DICE2" /> |- |[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области незалежной гры|Цїна D.I.C.E. Sprite Award]] |{{nom}} |- |[[Цїна D.I.C.E. за вынятковы успіхы в области режії гер|Вынятковый успіх в области режії гры]] |{{nom}} |- ! rowspan="3" scope="row" |[[Game Developers Choice Awards]] | rowspan="7" align="center" |16. марца 2016 |Цїна за іновацію |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="GDC">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=January 8, 2016 |title=''The Witcher 3'', ''Metal Gear Solid 5'' lead nominees for GDC 2016 Awards |url=http://www.vg247.com/2016/01/08/the-witcher-3-metal-gear-solid-5-lead-nominees-for-2016-game-developers-choice-awards/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160108185324/http://www.vg247.com/2016/01/08/the-witcher-3-metal-gear-solid-5-lead-nominees-for-2016-game-developers-choice-awards/ |archive-date=January 8, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- |Найлїпшый дебют |{{nom}} |- |Найлїпшый сюжет |{{nom}} |- ! rowspan="4" scope="row" align="left" '' |Цїна [[Independent Games Festival]] |Головна цїна Шеймуса Макналлі |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="IGF2">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=January 6, 2016 |title=''Her Story'', ''Undertale'', ''Darkest Dungeon'' receive multiple 2016 IGF Award nominations |url=http://www.vg247.com/2016/01/06/her-story-2016-igf-awards/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160107002445/http://www.vg247.com/2016/01/06/her-story-2016-igf-awards/ |archive-date=January 7, 2016 |access-date=January 21, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- |Вынятковый звук |{{nom}} |- |Вынятковый сюжет |{{nom}} |- |Цїна позерателїв |{{won}} | align="center" |<ref name="IGFwinners">{{cite web |date=March 16, 2016 |title=''Her Story'' takes home top honors at the 18th annual IGF Awards |url=http://www.gamasutra.com/view/news/268277/Her_Story_takes_home_top_honors_at_the_18th_annual_IGF_Awards.php |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160411213833/http://www.gamasutra.com/view/news/268277/Her_Story_takes_home_top_honors_at_the_18th_annual_IGF_Awards.php |archive-date=April 11, 2016 |access-date=March 16, 2016 |website=[[Gamasutra]] }}</ref> |- ! rowspan="5" scope="row" align="left" |[[SXSW Gaming Awards]] | rowspan="5" align="center" |19. марца 2016 |Гра рока |{{nom}} | rowspan="3" align="center" |<ref name="SXSW nom2">{{Cite web |last=Frank |first=Allegra |date=January 25, 2016 |title=''Bloodborne'', ''Metal Gear Solid 5'' among SXSW Gaming Award nominees |url=http://www.polygon.com/2016/1/25/10830286/sxsw-gaming-award-nominees-2016 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160126003028/http://www.polygon.com/2016/1/25/10830286/sxsw-gaming-award-nominees-2016 |archive-date=January 26, 2016 |access-date=February 17, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Выняткова грательность |{{nom}} |- |Найперспектівнїша нова інтелектуална властность |{{nom}} |- |Найуспішнїша гра фінанцована посередництвом кравдфундінґа |{{won}} | rowspan="2" align="center" |<ref name="SXSW">{{Cite web |last=Sarkar |first=Samit |date=March 21, 2016 |title=''The Witcher 3'' takes top honors at yet another award show, the SXSW Gaming Awards |url=http://www.polygon.com/2016/3/21/11277046/sxsw-gaming-awards-winners-2016 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160321173028/http://www.polygon.com/2016/3/21/11277046/sxsw-gaming-awards-winners-2016 |archive-date=March 21, 2016 |access-date=June 5, 2016 |website=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> |- |Matthew Crump Cultural Innovation Award |{{won}} |- ! scope="row" align="left" |[[British Academy Games Awards]] | align="center" |7. апріля 2016 |Історія |{{nom}} | align="center" |<ref>{{Cite web|first=Rachel |last=Weber |date=April 7, 2016 |title=''Fallout 4'' wins best game at BAFTAs |url=http://www.gamesindustry.biz/articles/2016-04-07-fallout-4-wins-best-game-at-baftas |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20160407214440/http://www.gamesindustry.biz/articles/2016-04-07-fallout-4-wins-best-game-at-baftas |archive-date=April 7, 2016 |access-date=April 7, 2016 |website=[[Gamesindustry.biz]]}}</ref><ref name="bafta noms2">{{Cite web |last=Nunneley-Jackson |first=Stephany |date=March 10, 2016 |title=''Rocket League'', ''The Witcher 3'', ''Fallout 4'', others up for BAFTA Best Game Award |url=http://www.vg247.com/2016/03/10/rocket-league-the-witcher-3-fallout-4-others-up-for-bafta-best-game-award/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20160526055517/http://www.vg247.com/2016/03/10/rocket-league-the-witcher-3-fallout-4-others-up-for-bafta-best-game-award/ |archive-date=May 26, 2016 |access-date=March 10, 2016 |website=[[VG247]]}}</ref> |- ! scope="row" align="left" |[[Dragon Awards]] | align="center" |11. авґуста 2016 |Найлїпша научно-фантастічна або фентезі гра про ПК/конзолы |{{nom}} | align="center" |<ref>{{cite web |url=http://mediarelations.dragoncon.org/2016/08/12/vote-for-the-dragon-con-awards/ |title=Vote for the Dragon Awards! |date=August 12, 2016 |publisher=[[Dragon Con]] |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170827034207/http://mediarelations.dragoncon.org/2016/08/12/vote-for-the-dragon-con-awards/ |archive-date=August 27, 2017 |access-date=August 6, 2018}}</ref> |- ! scope="row" align="left" |[[Japan Game Awards]] | align="center" | 23. септембра 2018 |Цїна за вынятковы досягы |{{Won}} | align="center" |<ref>{{cite news |title=Japan Game Awards 2018: ''Monster Hunter: World'' wins top prize |url=https://www.thestar.com.my/tech/tech-news/2018/09/24/japan-game-awards-2018-monster-hunter-world-wins-top-prize/ |access-date=April 7, 2019 |work=[[The Star (Malaysia)|The Star]] |date=September 24, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221018034501/https://www.thestar.com.my/tech/tech-news/2018/09/24/japan-game-awards-2018-monster-hunter-world-wins-top-prize/ |archive-date=October 18, 2022| url-status=live}}</ref> |} == Спін-оф == {{main|Deltarune}} Потім, як день передтым назначів дашто повязане з гров Undertale, Фокс 31. октобра 2018 безплатно выдав першу капітолу гры „Deltarune“ про сістемы macOS і Windows.<ref>{{Cite web |last=Hernandez |first=Patricia |date=October 31, 2018 |title=Cult RPG ''Undertale'' gets a surprise spinoff for Halloween |url=https://www.theverge.com/2018/10/31/18047410/undertale-spinoff-sequel-deltarune-toby-fox |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181031151031/https://www.theverge.com/2018/10/31/18047410/undertale-spinoff-sequel-deltarune-toby-fox |archive-date=October 31, 2018 |access-date=October 31, 2018 |website=[[The Verge]]}}</ref> Подля Фокса не є „Deltarune“ „світом гры Undertale“, хоць поставы і обставина можуть припоминати світ гры Undertale,<ref name="eg delta" /> є єднак „призначена про людей, котры гру Undertale завершыли“.<ref name="deltarune 2018">{{cite web |url=https://www.deltarune.com/ |title=DELTARUNE |last=Fox |first=Toby |website=www.deltarune.com |language=en |access-date=November 2, 2018 |archive-date=November 2, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181102053706/https://www.deltarune.com/ |url-status=live }}</ref> Назва „Deltarune“ є [[анаґрам]]ом слова Undertale.<ref name="polygon deltarune">{{cite web |last=Frank |first=Allegra |date=October 31, 2018 |title=''Undertale'' creator's new game is ''Deltarune'', a mysterious surprise |url=https://www.polygon.com/2018/10/31/18044640/deltarune-free-download-undertale-game |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181101015346/https://www.polygon.com/2018/10/31/18044640/deltarune-free-download-undertale-game |archive-date=November 1, 2018 |access-date=November 1, 2018 |work=[[Polygon (website)|Polygon]]}}</ref> Фокс зазначів, же „Deltarune“ буде розсяглїшый проєкт як Undertale, причім додав, же створїня першой капітолы гры му тырвало дакілько років, што є овелё довше, як му тырвало завершіня дема гры Undertale.<ref name="eg delta" /> На роздїл од гры Undertale є гра „Deltarune“ пропаґована так, же мать лем єдень конець без огляду на то, котры рїшіня грач в грї зробить.<ref name="eg delta" /> Капітола 2 гры „Deltarune“ была безплатно выдана 17. септембра 2021, потім, як сі Фокс склав тім, котрый му помагать з далшым вывоём.<ref>{{Cite news|last=Bankhurst|first=Adam|date=September 15, 2021|title=''Deltarune'': Chapter 2 Arriving on PC and Mac This Week|work=[[IGN]]|url=https://www.ign.com/articles/deltarune-chapter-2-release-date-this-week-pc-mac|access-date=September 15, 2021|archive-date=September 16, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916033148/https://www.ign.com/articles/deltarune-chapter-2-release-date-this-week-pc-mac|url-status=live}}</ref><ref name="deltarune 2021-09">{{cite web|url=https://deltarune.com/update-092021/|title=''Deltarune'' Status Update - Sept 2021|date=September 17, 2021|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20210918141650/https://deltarune.com/update-092021/|archive-date=September 18, 2021|access-date=September 18, 2021}}</ref> По завершіню вшыткых капітол буде гра выдана як уцїлене цїле; Фокс зазначів, же не мать встановленый предпокладаный гармоноґрам завершіня.<ref name="polygon deltarune"/><ref name="eg delta">{{cite web |url=https://www.eurogamer.net/articles/2018-11-02-undertale-creator-says-the-rest-of-deltarune-has-not-been-made-yet |title=''Undertale'' creator suggests it's going to be a while before we see more ''Deltarune'' |first=Emma |last=Kent |date=November 2, 2018 |access-date=November 2, 2018 |work=[[Eurogamer]] |archive-date=November 2, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181102141244/https://www.eurogamer.net/articles/2018-11-02-undertale-creator-says-the-rest-of-deltarune-has-not-been-made-yet |url-status=live }}</ref> Капітолы 1 аж 4 были выданы як плаченый пакунок 4. юнія 2025 і о день пізнїше в Японії.<ref>{{cite news |last1=Nightingale |first1=Ed |date=May 9, 2025 |title=Deltarune available on Switch 1 and 2 through cross-buy, when it launches with new Nintendo console |url=https://www.eurogamer.net/deltarune-available-on-switch-1-and-2-through-cross-buy-when-it-launches-with-new-nintendo-console |access-date=May 9, 2025 |work=Eurogamer.net |language=en}}</ref><ref>{{Cite web |last=Valentine |first=Rebekah |date=April 2, 2025 |title=Deltarune Chapters 3 and 4 Are Launching Alongside the Nintendo Switch 2 in June |url=https://www.ign.com/articles/deltarune-chapters-3-and-4-are-launching-alongside-the-nintendo-switch-2-in-june |access-date=April 2, 2025 |website=IGN |language=en}}</ref> Капітола 5 вышла 24. юнія 2026 сучасно во вшыткых реґіонах.<ref name="u269">{{cite web | title=DELTARUNE Chapter 5 Release Date Announcement | website=fangamer.com | date=2026-06-09 | url=https://toby.fangamer.com/newsletters/ch5-release-date/ | access-date=2026-08-03}}</ref> Вшыткы будучі капітолы будуть выдаваны як безплатны актуалізації.<ref name=":0">{{Cite web |date=May 8, 2025 |title=DELTARUNE CHAPTERS 1-4 RELEASE TIME ANNOUNCEMENT |url=https://toby.fangamer.com/newsletters/release-time/ |access-date=June 2, 2025 |website=Toby Fox |language=en}}</ref><ref>{{cite web |last1=Lewis |first1=Catherine |date=April 3, 2025 |title=Deltarune has finally been given a price tag, and Toby Fox says that future chapters beyond 4 "will be added as free updates" so "you only have to buy the game once" |url=https://www.gamesradar.com/games/rpg/deltarune-has-finally-been-given-a-price-tag-and-toby-fox-says-that-future-chapters-beyond-4-will-be-added-as-free-updates-so-you-only-have-to-buy-the-game-once/ |access-date=April 10, 2025 |website=[[GamesRadar]] |language=en}}</ref> == Позначкы == {{позначкы}} == Референції == <div style="column-width: 30em;"> <references> <!-- <ref name="Cliqist">{{cite web |url=http://cliqist.com/2015/09/29/undertale-new-cult-hit-making/ |title=Undertale: A New Cult Hit in the Making |last=Levine |first=Laguna |website=Cliqist |date=September 29, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="Remeshed">{{cite web |url=http://remeshed.com/2015/undertale-won-internet/ |title=Why Undertale Won the Internet |last=McDonald |first=Mariko |website=Remeshed.com |date=December 22, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="LeMonde">{{cite web |url=http://www.lemonde.fr/pixels/article/2015/12/17/undertale-elu-meilleur-jeu-video-de-l-histoire-a-la-surprise-generale_4833951_4408996.html |title=''Undertale'', élu " meilleur jeu vidéo de l'histoire " à la surprise générale |last=Audureau |first=William |website=[[LeMonde.fr]] |date=December 17, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="CGR">{{cite web |url=http://completegamereviews.com/will-define-undertales-legacy/ |title=How Will We Define ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Legacy? |last=Abbott |first=Josh |website=Complete Game Reviews |date=February 21, 2016 |access-date=June 10, 2016}}</ref> <ref name="DesignTrend">{{cite web |url=http://www.designntrend.com/articles/66980/20151219/legend-of-zelda-ocarina-of-time-undertale-best-game-ever-mad.htm |title='The Legend Of Zelda: Ocarina Of Time' Falls To {{'}}''Undertale''{{'}} As Best Game Ever, Gamers Get Mad! |last=Groux |first=Christopher |website=Design & Trend |date=December 19, 2015 |access-date=June 10, 2016}}</ref> --> <ref name="Boing Boing">{{cite web |url=http://boingboing.net/2015/09/24/undertale-game.html |title=In ''Undertale'', you can choose to kill monsters — or understand them |last=Hudson |first=Laura |website=[[Boing Boing]] |date=September 24, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150925214218/http://boingboing.net/2015/09/24/undertale-game.html |archive-date=September 25, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="BostonGlobe Review">{{cite web |url=https://www.bostonglobe.com/arts/2016/02/11/best-game-ever-but-undertale-warrants-praise/gv23nHdE6ZYUcbhzTVdnYN/story.html |title=Best game ever? No, but ''Undertale'' warrants the hype |first=Jesse |last=Singal |date=February 12, 2016 |access-date=February 12, 2016 |website=[[The Boston Globe]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160322101150/http://www.bostonglobe.com/arts/2016/02/11/best-game-ever-but-undertale-warrants-praise/gv23nHdE6ZYUcbhzTVdnYN/story.html |archive-date=March 22, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Den Famitsu Gamer">{{cite web |url=https://news.denfaminicogamer.jp/interview/181019 |title=『''Undertale''』トビー・フォックス×『東方』ZUN×Onion Games木村祥朗鼎談──自分が幸せでいられる道を進んだらこうなった──同人の魂、インディーの自由を大いに語る |language=ja |trans-title="''Undertale''" Toby Fox x "''Touhou''" ZUN x Onion Games Yoshiro Kimura ──This is what happened when I went on the path of being happy ── Talking about the soul of the same person, the freedom of indie |work=Den Famitsu Gamer |date=October 19, 2018 |access-date=August 27, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181019030227/https://news.denfaminicogamer.jp/interview/181019 |archive-date=October 19, 2018 |url-status=live }}</ref> <ref name="Destructoid Review">{{cite news |url=http://www.destructoid.com/review-undertale-312265.phtml |title=Review: ''Undertale'' |last=Davis |first=Ben |website=[[Destructoid]] |date=September 24, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150927031432/http://www.destructoid.com/review-undertale-312265.phtml |archive-date=September 27, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist">{{cite web |url=https://www.escapistmagazine.com/v2/undertale-dev-every-monster-should-feel-like-an-individual/ |title=''Undertale'' Dev: "Every Monster Should Feel Like an Individual" |last=Bogos |first=Steven |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=June 25, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210619153326/https://www.escapistmagazine.com/v2/undertale-dev-every-monster-should-feel-like-an-individual/ |archive-date=June 19, 2021 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist EarthBound">{{cite web |url=http://www.escapistmagazine.com/news/view/124536-Undertale-is-an-EarthBound-Inspired-Indie-RPG |title=''Undertale'' is an ''EarthBound'' Inspired Indie RPG |last=Bogos |first=Steven |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=June 2, 2013 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123829/http://www.escapistmagazine.com/news/view/124536-Undertale-is-an-EarthBound-Inspired-Indie-RPG |archive-date=May 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Escapist Review">{{cite web |url=http://www.escapistmagazine.com/articles/view/video-games/columns/extra-punctuation/14860-Undertale-for-Best-Written-Game-2015 |title=Undertale May Be This Year's Best Written Game |last=Croshaw |first=Ben |author-link=Ben "Yahtzee" Croshaw |website=[[The Escapist (magazine)|The Escapist]] |date=October 28, 2015 |access-date=October 27, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151030035712/http://www.escapistmagazine.com/articles/view/video-games/columns/extra-punctuation/14860-Undertale-for-Best-Written-Game-2015 |archive-date=October 30, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Existential Gamer">{{cite web |url=http://existentialgamer.com/interview-toby-fox-of-undertale |title=Interview: Toby Fox of ''Undertale'' |last=Feeld |first=Julian |website=Existential Gamer |date=October 9, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117161517/http://existentialgamer.com/interview-toby-fox-of-undertale |archive-date=November 17, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Gamasutra Music1">{{cite web |url=https://www.gamedeveloper.com/audio/an-examination-of-leitmotifs-and-their-use-to-shape-narrative-in-undertale---part-1-of-2 |title=An Examination of Leitmotifs and Their Use to Shape Narrative in ''Undertale'' – Part 1 of 2 |first=Jason |last=Yu |date=April 6, 2016 |access-date=April 21, 2016 |website=[[Gamasutra]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160421131423/http://www.gamasutra.com/blogs/JasonYu/20160406/269573/An_Examination_of_Leitmotifs_and_Their_Use_to_Shape_Narrative_in_UNDERTALE__Part_1_of_2.php |archive-date=April 21, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Gamasutra Music2">{{cite web |url=https://www.gamedeveloper.com/audio/an-examination-of-leitmotifs-and-their-use-to-shape-narrative-in-undertale---part-2-of-2 |title=An Examination of Leitmotifs and Their Use to Shape Narrative in ''Undertale'' – Part 2 of 2 |first=Jason |last=Yu |date=April 14, 2016 |access-date=April 21, 2016 |website=[[Gamasutra]] |archive-url=https://web.archive.org/web/20160415154558/http://www.gamasutra.com/blogs/JasonYu/20160414/270290/An_Examination_of_Leitmotifs_and_Their_Use_to_Shape_Narrative_in_UNDERTALE__Part_2_of_2.php |archive-date=April 15, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Game Informer Review">{{cite magazine |url=https://www.gameinformer.com/games/undertale/b/pc/archive/2015/10/01/an-enchanting-exhilarating-journey.aspx |title=An Enchanting, Exhilarating Journey – ''Undertale'' |last=Tack |first=Daniel |magazine=[[Game Informer]] |date=October 1, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005411/http://www.gameinformer.com/games/undertale/b/pc/archive/2015/10/01/an-enchanting-exhilarating-journey.aspx |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="GameRev">{{cite web |url=http://www.gamerevolution.com/news/undertale-dev-celebrates-1-year-anniversary-with-unreleased-music-37581 |title=''Undertale'' Dev Celebrates 1 Year Anniversary With Unreleased Music |last=Leack |first=Jonathan |work=[[Game Revolution]] |date=September 15, 2016 |access-date=September 15, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160914192756/http://www.gamerevolution.com/news/undertale-dev-celebrates-1-year-anniversary-with-unreleased-music-37581 |archive-date=September 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="GamesBeat">{{cite web |url=https://venturebeat.com/2016/04/13/stardew-valley-is-one-of-the-best-selling-pc-games-of-the-year-as-it-surpasses-1m-copies-sold/ |title=''Stardew Valley'' is one of the best-selling PC games of the year as it surpasses 1M copies sold |last=Grubb |first=Jeff |website=[[GamesBeat]] |publisher=[[VentureBeat]] |date=April 13, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160422185414/http://venturebeat.com/2016/04/13/stardew-valley-is-one-of-the-best-selling-pc-games-of-the-year-as-it-surpasses-1m-copies-sold/ |archive-date=April 22, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="GameSpot Review">{{cite web |url=http://www.gamespot.com/reviews/undertale-review/1900-6416315/ |title=''Undertale'' Review |last=Hicks |first=Tyler |website=[[GameSpot]] |date=November 20, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151221194409/http://www.gamespot.com/reviews/undertale-review/1900-6416315/ |archive-date=December 21, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="GI Show">{{cite web |url=https://www.gameinformer.com/b/podcasts/archive/2015/10/15/gi-show-%E2%80%93-yoshis-woolly-world%2C-star-wars%3A-battlefront%2C-undertale-toby-fox.aspx |title=GI Show – ''Yoshi<nowiki>'s</nowiki> Woolly World'', ''Star Wars'': Battlefront, ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Toby Fox |last=Turi |first=Tim |magazine=[[Game Informer]] |date=October 15, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190807210020/https://www.gameinformer.com/b/podcasts/archive/2015/10/15/gi-show-%E2%80%93-yoshis-woolly-world%2C-star-wars%3A-battlefront%2C-undertale-toby-fox.aspx |archive-date=August 7, 2019 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Giant Bomb Review">{{cite web |url=http://www.giantbomb.com/reviews/undertale-review/1900-715/ |title=''Undertale'' Review |last=Walker |first=Austin |website=[[Giant Bomb]] |date=September 25, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150925203653/http://www.giantbomb.com/reviews/undertale-review/1900-715/ |archive-date=September 25, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="IGN Review">{{cite web |url=http://ign.com/articles/2016/01/13/undertale-review |title=''Undertale'' Review |last=Plagge |first=Kallie |website=[[IGN]] |date=January 12, 2016 |access-date=January 13, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160113010016/http://www.ign.com/articles/2016/01/13/undertale-review |archive-date=January 13, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="IndieGames Guilt">{{cite web |url=http://indiegames.com/2015/09/guilt_friendship_and_carrot_mo.html |title=Guilt, Friendship, and Carrot Monsters — ''Undertale'' and the Consequences of Easy Violence |last=Couture |first=Joel |website=[[IndieGames.com]] |date=September 22, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123637/http://indiegames.com/2015/09/guilt_friendship_and_carrot_mo.html |archive-date=May 14, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="IndieGames Thinking">{{cite web |url=http://indiegames.com/2015/10/thinking_for_ourselves_-_toby_.html |title=Thinking for Ourselves – Toby Fox on Fighting and Introspection in ''Undertale'' |last=Couture |first=Joel |website=[[IndieGames.com]] |date=October 27, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151103002946/http://indiegames.com/2015/10/thinking_for_ourselves_-_toby_.html |archive-date=November 3, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Joystiq Kickstarter">{{cite web |url=https://www.engadget.com/2013/07/29/crowdfund-bookie-july-21-27-terminator-2-undertale-last-dr/ |title=Crowdfund Bookie, July 21–27: ''Terminator 2'', ''Undertale'', ''Last Dream'' |last=Suszek |first=Mike |website=[[Engadget]] |date=July 29, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005417/http://www.engadget.com/2013/07/29/crowdfund-bookie-july-21-27-terminator-2-undertale-last-dr/ |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kickstarter">{{cite web |url=https://www.kickstarter.com/projects/1002143342/undertale/description |title=''Undertale'' by Toby Fox |last=Fox |first=Toby |website=[[Kickstarter]] |date=June 25, 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160317174547/https://www.kickstarter.com/projects/1002143342/undertale/description |archive-date=March 17, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kill Screen">{{cite web |url=https://killscreen.com/articles/behind-humor-toby-foxs-undertale/ |title=Behind the humor of Toby Fox's Undertale |last=Bennett |first=David |website=[[Kill Screen]] |date=October 22, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123644/https://killscreen.com/articles/behind-humor-toby-foxs-undertale/ |archive-date=May 14, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Kotaku Music">{{cite web |url=https://kotaku.com/undertale-has-one-of-the-greatest-final-boss-fights-in-1751201659 |title=''Undertale'' Has One Of The Greatest Final Boss Fights In RPG History |last=Schreier |first=Jason |website=[[Kotaku]] |date=January 5, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160428031331/http://kotaku.com/undertale-has-one-of-the-greatest-final-boss-fights-in-1751201659 |archive-date=April 28, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="Kotaku Secrets">{{cite web |url=http://steamed.kotaku.com/players-still-havent-figured-out-all-of-undertales-secr-1733048190 |title=Players Still Haven't Figured Out All Of ''Undertale''<nowiki>'s</nowiki> Secrets |last=Grayson |first=Nathan |website=[[Kotaku]] |date=September 28, 2015 |access-date=April 19, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160217190652/https://steamed.kotaku.com/players-still-havent-figured-out-all-of-undertales-secr-1733048190 |archive-date=February 17, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Mary Sue">{{cite web |url=http://www.themarysue.com/interview-undertale-game-creator-toby-fox/ |title=Interview: ''Undertale'' Game Creator Toby Fox |last=Isaac |first=Chris |website=[[The Mary Sue]] |date=December 10, 2015 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151210182140/http://www.themarysue.com/interview-undertale-game-creator-toby-fox/ |archive-date=December 10, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Metacritic">{{cite web |url=https://www.metacritic.com/game/undertale/critic-reviews/?platform=pc |title=''Undertale'' for PC Reviews |website=[[Metacritic]] |access-date=July 28, 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151012005405/http://www.metacritic.com/game/pc/undertale |archive-date=October 12, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Metacritic all time">{{cite web |url=http://www.metacritic.com/browse/games/score/metascore/all/pc/filtered?sort=desc |title=Best PC Video Games of All Time |website=[[Metacritic]] |access-date=July 28, 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150807043134/http://www.metacritic.com/browse/games/score/metascore/all/pc/filtered?sort=desc |archive-date=August 7, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="NCL release date">{{cite news |title=世界的な大ヒットタイトル『''Undertale''』がNintendo Switchで発売！ |url=https://topics.nintendo.co.jp/c/article/13c60c96-1d22-11e8-a129-063b7ac45a6d.html |access-date=March 11, 2018 |work=Nintendo |archive-url=https://web.archive.org/web/20180310011558/https://topics.nintendo.co.jp/c/article/13c60c96-1d22-11e8-a129-063b7ac45a6d.html |archive-date=March 10, 2018 |url-status=live}}</ref> <ref name="NLife cult">{{cite web |url=https://www.nintendolife.com/news/2018/03/indie_smash_undertale_is_coming_to_switch_eventually |title=Indie Smash Undertale Is Coming To Switch "Eventually" |last=McFerran |first=Damien |work=[[Nintendo Life]] |date=March 9, 2018 |accessdate=June 27, 2023 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180309054839/https://www.nintendolife.com/news/2018/03/indie_smash_undertale_is_coming_to_switch_eventually |archivedate=March 9, 2018 |url-status=live }}</ref> <ref name="Paste cult">{{cite web |url=http://www.pastemagazine.com/articles/2015/10/undertale-fan-makes-a-sequel-in-a-wrestling-game.html |title=''Undertale'' Fan Makes a Sequel... In a Wrestling Game? |last=Allen |first=Eric Van |website=[[Paste (magazine)|Paste]] |date=October 22, 2015 |access-date=January 21, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151025033939/http://www.pastemagazine.com/articles/2015/10/undertale-fan-makes-a-sequel-in-a-wrestling-game.html |archive-date=October 25, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="PC Gamer Review">{{cite web |url=http://www.pcgamer.com/undertale-review/ |title=''Undertale'' review |last=Cobbett |first=Robert |website=[[PC Gamer]] |date=September 29, 2015 |access-date=September 29, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150929231231/http://www.pcgamer.com/undertale-review/ |archive-date=September 29, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Polygon Gameplay">{{cite web |url=http://www.polygon.com/2013/7/7/4497618/undertale-combines-classic-rpg-gameplay-with-a-pacifist-twist |title=''Undertale'' combines classic RPG gameplay with a pacifist twist |last=Farokhmanesh |first=Megan |website=[[Polygon (website)|Polygon]] |date=July 7, 2013 |access-date=September 25, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150926171853/http://www.polygon.com/2013/7/7/4497618/undertale-combines-classic-rpg-gameplay-with-a-pacifist-twist |archive-date=September 26, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="RPGamer Review">{{cite web |url=http://rpgamer.com/games/indie/undertale/reviews/undertalestrev1.html |title=''Undertale'' – Review |last=Welhouse |first=Zach |website=RPGamer |date=October 8, 2015 |access-date=January 21, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514123711/http://rpgamer.com/games/indie/undertale/reviews/undertalestrev1.html |archive-date=May 14, 2016 |url-status=dead}}</ref> <ref name="rps funniest">{{cite news |url=https://www.rockpapershotgun.com/2015/12/16/funniest-pc-game-2015/ |title=The RPS Advent Calendar, Dec 16th: ''Undertale'' |date=December 16, 2015 |website=[[Rock Paper Shotgun]] |access-date=May 16, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151226135527/http://www.rockpapershotgun.com/2015/12/16/funniest-pc-game-2015/ |archive-date=December 26, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="RPS: Scrollbars">{{cite news |url=http://www.rockpapershotgun.com/2015/09/21/undertale/ |title=The RPG Scrollbars: ''Undertale'' |last=Cobbett |first=Richard |website=[[Rock Paper Shotgun]] |date=September 21, 2015 |access-date=October 31, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150921204409/http://www.rockpapershotgun.com/2015/09/21/undertale/ |archive-date=September 21, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="Seagaia">{{cite web |url=https://seagaia.wordpress.com/2013/05/25/toby-foxs-undertale-dev-2-dev-interview-1/ |title=Toby Fox's ''Undertale'' – DEV 2 DEV INTERVIEW #1 |last=Hogan |first=Sean |website=Seagaia |date=May 25, 2013 |access-date=January 20, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150926171839/https://seagaia.wordpress.com/2013/05/25/toby-foxs-undertale-dev-2-dev-interview-1/ |archive-date=September 26, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Steam Spy">{{cite web |url=http://www.gamasutra.com/view/news/262548/GTA_5_leads_Steam_Spys_list_of_bestselling_2015_Steam_games.php |title=''GTA 5'' leads Steam Spy's list of best-selling 2015 Steam games |last=Wawro |first=Alex |website=[[Gamasutra]] |publisher=[[UBM TechWeb]] |date=December 22, 2015 |access-date=December 22, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222204636/http://www.gamasutra.com/view/news/262548/GTA_5_leads_Steam_Spys_list_of_bestselling_2015_Steam_games.php |archive-date=December 22, 2015 |url-status=dead}}</ref> <ref name="Undertale Art Book">{{cite book |last=Fox |first=Toby |date=2016 |title=''Undertale'' Art Book |url=https://www.fangamer.com/products/undertale-art-book |publisher=[[Fangamer]] |isbn=978-1-945908-99-6 |access-date=November 30, 2018 |archive-date=November 30, 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181130202038/https://www.fangamer.com/products/undertale-art-book |url-status=live }}</ref> <ref name="Undertale FAQ">{{cite web |url=https://undertale.com/help/ |title=''Undertale'' Help, FAQ and Troubleshooting |publisher=[[Fangamer]] |access-date=August 20, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170617211837/https://undertale.com/help/ |archive-date=June 17, 2017 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Music">{{cite web |url=http://www.usgamer.net/articles/note-block-beat-box-listening-to-hopes-and-dreams-from-undertale |title=Note Block Beat Box: Listening to 'Hopes and Dreams' from ''Undertale'' |last=Oxford |first=Nadia |website=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=April 21, 2016 |access-date=April 22, 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160502124052/http://www.usgamer.net/articles/note-block-beat-box-listening-to-hopes-and-dreams-from-undertale |archive-date=May 2, 2016 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Review">{{cite web |url=http://www.usgamer.net/articles/undertale-pc-review-the-art-of-surprise |title=''Undertale'' PC Review: The Art of Surprise |last=Mackey |first=Bob |website=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=September 30, 2015 |access-date=October 31, 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151031172027/http://www.usgamer.net/articles/undertale-pc-review-the-art-of-surprise |archive-date=October 31, 2015 |url-status=live}}</ref> <ref name="USgamer Moon">{{cite news |url=https://www.usgamer.net/articles/the-story-of-moon-the-anti-rpg-that-inspired-undertale |title=The Story of ''Moon'', the 'Anti-RPG' That Inspired ''Undertale'' |last=Oxford |first=Nadia |work=[[USgamer]] |publisher=[[Gamer Network]] |date=August 28, 2020 |access-date=September 1, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200828234252/https://www.usgamer.net/articles/the-story-of-moon-the-anti-rpg-that-inspired-undertale |archive-date=August 28, 2020 |url-status=live}}</ref> </references> </div> == Далшы жрїдла == * <!-- Bem 2022 --> {{cite book |last=Bem |first=Caroline |title=Video Games and Comedy |chapter=Humour in Pornographic Browser Games: From ''Undertale'' to ''Uddertale'', a Case Study |editor-last1=Giappone |editor-first1=Krista Bonello Rutter |editor-last2=Majkowski |editor-first2=Tomasz Z. |editor-last3=Švelch |editor-first3=Jaroslav |publisher=[[Palgrave Macmillan]] |date=2022 |pages=307–324 |isbn=978-3-030-88337-9}} * <!-- Cayari 2023 --> {{cite journal |last=Cayari |first=Christopher |title=The Music of ''Undertale'': Participatory Culture, Video Game Music, and Creating Covers for YouTube |date=2023 |journal=International Journal of Education and the Arts |volume=24 |number=22 |issn=1529-8094 |doi=10.26209/IJEA24N22 |doi-access=free}} * <!-- Elvery 2023 --> {{cite journal |last=Elvery |first=Gabriel |title=''Undertale''''s Loveable Monsters: Investigating Parasocial Relationships with Non-Player Characters |journal=Games and Culture |volume=18 |issue=4 |date=2023 |issn=1555-4120 |doi=10.1177/15554120221105464 |doi-access=free |pages=475–497}} * <!-- Jagoda 2020 --> {{cite book |last=Jagoda |first=Patrick |title=Experimental Games: Critique, Play, and Design in the Age of Gamification |url=https://archive.org/details/experimentalgame0000jago |publisher=[[University of Chicago Press]] |date=2020 |isbn=978-0-226-63003-8}} * <!-- Kohlburn, Cho & Moore 2023--> {{cite journal |last1=Kohlburn |first1=Joseph |last2=Cho |first2=Hyerim |last3=Moore |first3=Hollis |title=Players' Perceptions of Sexuality and Gender-Inclusive Video Games a Pragmatic Content Analysis of Steam Reviews |journal=[[Convergence (journal)|Convergence]] |volume=29 |issue=2 |date=2023 |issn=1354-8565 |doi=10.1177/13548565221137481 |pages=379–399}} * <!-- Lind 2023 --> {{cite book |last=Lind |first=Stephanie |title=Authenticity in the Music of Video Games |publisher=[[Lexington Books]] |date=2023 |isbn=978-1-7936-2714-8}} * <!-- Seraphine 2018 --><!-- Verify this is peer-reviewed before citing. --> {{cite conference |last=Seraphine |first=Frederic |title=Ethics at Play in ''Undertale'': Rhetoric, Identity and Deconstruction |year=2018 |conference=DiGRA 2018 – The Game is the Message |publisher=[[Digital Games Research Association]] |url=https://dl.digra.org/index.php/dl/article/view/960 |access-date=February 18, 2025}} * <!-- Veale 2022 --> {{cite journal |last=Veale |first=Kevin |title='If Anyone's Going to Ruin Your Night, It Should Be You': Responsibility and Affective Materiality in ''Undertale'' and ''Night in the Woods'' |journal=[[Convergence (journal)|Convergence]] |volume=28 |issue=2 |date=2022 |issn=1354-8565 |doi=10.1177/13548565211014434 |pages=451–467}} * <!-- Youngblood 2018 --> {{cite book |last=Youngblood |first=Jordan |chapter='What Kind of Monster Are You...?': ''Undertale'', Queer Play, and Horror(ific) Video Games via Critical Gaming Literacy |pages=157–170 |title=Horror Literature and Dark Fantasy |editor-last=Fabrizi |editor-first=Mark A. |publisher=[[Brill Publishers]] |date=2018 |isbn=978-90-04-36625-1}} == Екстерны одказы == * {{Офіціална сторінка}} {{Undertale}} [[Катеґорія:Undertale| ]] [[Катеґорія:Відеогры з року 2015]] [[Катеґорія:Гры створены в GameMaker]] [[Катеґорія:Відеогры повязаны з комунітов ЛҐБТ]] [[Катеґорія:Белетрія о ґеноцідї]] [[Катеґорія:Переможцї оцїнїня Japan Game Award]] [[Катеґорія:Переможцї фестівалу незалежных гер]] [[Катеґорія:Незалежны гры]] [[Катеґорія:Відеогры фінанцованы посередництвом платформы Kickstarter]] [[Катеґорія:Гры про Linux]] [[Катеґорія:Гры про MacOS]] [[Катеґорія:Метафікчны відеогры]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation Vita]] [[Катеґорія:Портал фентезі]] [[Катеґорія:Лоґічны відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры в ретро штілї]] [[Катеґорія:Научно-фантастічны ролёвы відеогры]] [[Катеґорія:Відеогры про єдного грача]] [[Катеґорія:Підземна белетрія]] [[Катеґорія:Відеогры о смутку]] [[Катеґорія:Відеогры о скелетах]] [[Катеґорія:Відеогры о часовых случках]] [[Катеґорія:Відеогры вывинуты в США]] [[Катеґорія:Відеогры з музиков од Тобі Фокса]] [[Катеґорія:Гры про Windows]] [[Катеґорія:Гры про Xbox Cloud Gaming]] [[Катеґорія:Гры про Xbox One]] [[Катеґорія:Відеогры з многыма концями]] 0yan1v8q9izefiywwlfsgiw3iq4fkwp Тутейші 0 25273 175510 170669 2026-10-27T16:43:52Z Rue323 31002 /* Язык */ пустый розділ 175510 wikitext text/x-wiki '''Тутейші''', тутешні ({{lang-pl|tutejszy}}, {{lang-be|тутэйшы}}, {{lang-lt|tuteišiai}}, {{lang-lv|tuteiši}}, {{lang-uk|тутешній}}, {{lang-ru|тутошний}}) тото быв [[ендонім]], самоідентифікація [[Сільська міснусть|сільського]] населеня у подакотрых частях [[Восточна Европа|Восточної Европы]], котроє не мало выраженої [[Націонална ідентичность|націоналної ідентичности]]. Лінґвістично термін ся скапчує з носителями так званої ''[[проста мова|простої мовы]]'', некодифікованої бесіды на основі [[Білоруськый язык|білоруськых]] діалектув из вливом [[Польськый язык|польського]], [[Російськый язык|російського]] и [[Литовськый язык|литовського]].<ref name="Vnukovich">{{cite journal |last=Внуковіч |first=Юрый |year=2023 |title=Маркеры этнічнай ідэнтычнасці жыхароў Віленшчыны (па матэрыялах палявых этнаграфічных экспедыцый пачатку ХХІ ст.) |journal=Studia Białorutenistyczne |language=be |volume=17 |pages=65–87 |doi=10.17951/sb.2023.17.65-87}}</ref> Феномен тутейшых ся головно просліжовав у лінґвістично мішаных реґіонах Восточної Европы, у тум числі в [[Білорусь|Білоруси]], [[Польща|Польщи]], [[Украйина|Украйині]], [[Литва|Литві]] тай [[Латвія|Латвії]], а май&nbsp;— у [[Поліся|Полісьови]] тай [[Пудляша|Пудляшови]]. Самоідентифікація тутейшыми ся всокотила у [[Віленськый край|Віленському краю]] в Литві до другої половины 20.&nbsp;стороча. Наприклад у 1989.&nbsp;році обзвідованя челяди, у чіїх паспортах была записана польська етнічнусть, указало, ож 4% из них раховали себе tuteišiai, 10%&nbsp;— литовцями и 84%&nbsp;— поляками.<ref name="Zinkevicius1994">{{Cite book|last=Zinkevičius|first=Zigmas|url=https://archive.org/details/zinkevicius.-.-lki.-6.-lietuviu.kalba.naujaisiais.laikais.-1994.-lt/page/82/mode/2up?q=Tutejszy|title=Lietuvių kalbos istorija|year=1994|volume=VI – Lietuvių kalba naujaisiais laikais|location=[[Вілнюс|Vilnius]]|language=Lithuanian}}</ref> == У Польщи == Термін ся першый раз у державнуй публікації ухосновав у 1922.&nbsp;році<ref name="Zinkevicius1994" /> в попередньых резултатах польського списованя людности за 1921.&nbsp;рук. Ид тутейшым ({{lang-pl|Narodowość tutejsza}}) приголосило ся 38,943&nbsp;чоловік, булшина з них [[православіє|православної]] конфесії (38,135) и з сільської місности (36,729). У списованьови ся обясняло, ож ися катеґорія была про „людий, котрі не можут описати свою етнічность ниякым иншакым способом“. Списованя не включало [[Віленськый край]].<ref name=gus1921>{{cite book | url=https://statlibr.stat.gov.pl/exlibris/aleph/a22_1/apache_media/81QB7CFELH8SBCE3HAX9HCEJA8X337.pdf | trans-title=Ludność według wyznania religijnego i narodowości |title=Population of Poland according to religious denominations and nationality | publisher=GUS | work=First National Census of 30 September 1921 | date=1927 |location=[[Варшава|Warszawa]] | accessdate=14 October 2015 | author=Central Statistical Office of the Polish Republic | at=бук 80/109 у PDF, бук 56 у резултатах списованя: табла XI. }}</ref> == У Литві == Подля зглядованя, справленого на зачаткови 21.&nbsp;стороча етнолоґом Юрійом Внуковічом, місноє словянськоязычноє населеня у [[Віленськый край|Віленському краї]] нечасто хоснує термін tuteišiai и вмісто того ідентифікує ся поляками, закладувучи таку ідентичнусть на своюй католицькуй („польськуй“) вірі, історичнуй памняти, містах походжіня, даже кедь они приказувут місным білоруськым діалектом, а не стандартным [[Польськый язык|польськым]].<ref name="Vnukovich" /> У сучасному [[Литва|литовському]] дискурсі термін еволуціоновав у вонкашньый ярлык и пораз має неґативну конотацію и удкликує ся на май низкый соціалный статус. Ним ся часто конструює „гібридна“ етнічнусть, котра не є цілком польська, білоруська вадь литовська. При тому місні обывателі пораз хоснувут термін „тутейшый“, обы си жадати права на локалні ресурсы, наприклад вернутя землі у районах [[Вілнюс]]а.<ref name="Vnukovich" /> == У Латвії == Звіт из списованя людности в Латвії за 1930.&nbsp;рук характеризує тутейшых як [[Католицизм|католикув]] у [[Латґалія|Латґалії]], приказувучых єднако по [[Польськый язык|польськы]], [[Латвійськый язык|латвійськы]] и [[Російськый язык|російськы]], не мавучых выраженої етнічної ідентичности (латвійськоє списованя не признавало тых людий окремов етнічностьов). У звіті ся пише, ож такі люди могли легко міняти свою ідентифікацію пуд вливом ушылиякых націоналістичных орґанізацій, што приводило д різкым змінам у етнічному складі в подакотрых реґіонах; майзамітні зміны тото спад числа білорусув за десять рокув уд 1920 уд 75,630 до 36,029 и руст числа полякув, котрый не мож обяснити лиш природным приростом тай іміґраційов, з чого ся вчинив быв услідок, ож 5,000&nbsp;тутейшых убрали ідентифіковати ся поляками. Окрем того, незнамоє їх число гадано рішило ся ідентифіковати росіянами вадь латвійцями.<ref>{{cite book|last=Skujenieks|first=M.|title=Trešā tautas skaitīšana Latvijā 1930. gadā|publisher=Valsts statistikas pārvalde|location=Rīga|date=1930|url=http://www.csb.gov.lv/sites/default/files/1930_tautas_skaitisana.pdf|language=Latvian}}</ref> == Скапчані статі == * [[Поліщукы]] * [[Підляшукы]] * [[Восточні кресы]] * [[Крайовці]] * ''[[Проста мова]]'' == Референції == {{Reflist}} == Бібліоґрафія == * {{Cite journal|last=Budreckis|first=Algirdas|date=1967|title=ETNOGRAFINĖS LIETUVOS RYTINĖS IR PIETINĖS SIENOS|url=https://partizanai.org/karys-1967m-7-8/5742-etnografines-lietuvos-rytines-ir-pietines-sienos|journal=Karys}} *{{Cite web|last=Korniluk|first=Marcin|date=2007|title=Ja tutejszy...|url=http://olszowka.free.ngo.pl/biortute.htm|url-status=live|website=Stowarzyszenie "Olszówka"|archive-url=https://web.archive.org/web/20070927194221/http://olszowka.free.ngo.pl/biortute.htm|archive-date=2007-09-27|language=Polish}} *{{Cite book|last=Lieven|first=Anatol|url=https://archive.org/details/balticrevolution0000liev/page/160/mode/2up?q=Tuteisi|title=The Baltic revolution: Estonia, Latvia, Lithuania and the path to independence|publisher=Yale University Press|year=1994|isbn=978-0-300-06078-2}} *{{Cite journal|last=Lipscomb|first=Glenard P.|date=29 May 1958|title=Extension of Remarks|url=https://archive.org/details/sim_congressional-record-proceedings-and-debates_may-27-june-19-1958_104_appendix/page/n107/mode/2up?q=Tutejszy|journal=Congressional Record|volume=104 – Appendix}} *{{Cite web|last=Majecki|first=Henryk|date=2012|title=Problem samookreślenia narodowego Poleszuków w Polsce okresu międzywojennego|trans-title=The problem of national self-determination of Poleshuks in Poland in the interwar period|url=http://languages.miensk.com/Lang_Eu_As_Af/Indoeuropean/Westpalesian/majecki.htm|website=МОВЫ CВЕТУ [World's Languages]|language=Polish}} *{{Cite book|last=Richmond|first=Yale|url=https://archive.org/details/fromdatoyesunder0000rich/page/308/mode/2up?q=Tutejszy|title=From Da to Yes: understanding the East Europeans|publisher=Intercultural Press|year=1995|isbn=9781877864308|location=[[США|United States of America]]}} *{{Cite book|last=Stakauskas|first=Juozapas|url=https://archive.org/details/stakauskas-naujieji-nacionalizmai-ir-kataliku-baznycia-lietuvoje-2003/page/302/mode/2up?q=Tutejszy|title=Naujieji nacionalizmai ir Katalikų Bažnyčia Lietuvoje|publisher=Aidai|year=2003|isbn=9955445688|language=Lithuanian}} *{{Cite book|last=Šapoka|first=Adolfas|url=https://archive.org/details/sapoka-rastai-t.-1-2013/page/216/mode/2up?q=Tutejszy|title=Raštai|publisher=Edukologija|year=2013|volume=I - Vilniaus Istorija|location=Vilnius|language=Lithuanian}} *{{Cite book|last=Zinkevičius|first=Zigmas|url=https://archive.org/details/zinkevicius.-.-lki.-6.-lietuviu.kalba.naujaisiais.laikais.-1994.-lt/page/82/mode/2up?q=Tutejszy|title=Lietuvių kalbos istorija|year=1994|volume=VI – Lietuvių kalba naujaisiais laikais|location=[[Вілнюс|Vilnius]]|language=Lithuanian}} * {{cite journal |last=Внуковіч |first=Юрый |title=Маркеры этнічнай ідэнтычнасці жыхароў Віленшчыны (па матэрыялах палявых этнаграфічных экспедыцый пачатку ХХІ ст.) |journal=Studia Białorutenistyczne |volume=17 |year=2023 |pages=65–87 |doi=10.17951/sb.2023.17.65-87 |language=be}} c1gheor9jmharvdos4qwe1l70xpnhro Шаблона:Редаґує ся/doc 10 25493 175561 172457 2026-10-28T10:05:26Z Flipdot 23893 175561 wikitext text/x-wiki {{Documentation subpage}} == Хоснованя == Дайте тоту шаблону до статі, секції ци сторункы, котру бдете за куртый час {{em|активно масштабно редаґовати}}, обы попросити другых вікіпедіштув не вносити за тот час правкы&nbsp;— обы ся не став [[Поміч:Конфлікт редаґовань|конфлікт редаґовань]]. Кой ся на статю вішат ися шаблона, статя ся {{em|не замыкає}}; она є лиш про {{em|просьбу}} ид другым вікіпедіштам ї не кывати. Будьте добрі, заберіт голошіня гет, кой докунчите активноє редаґованя. Аж чините перерыв межи правками, май довгый ги дві годины, годні сьте замінити сю шаблону на {{Tlx|В розробку}} вадь забрати гет. Не лишайте шаблону на довгі періоды часу, бо тото годно збаламутити другых вікіпедіштув, котрі бы мали дяку внести правкы до статі. Шаблона автоматично занесе статю, на котруй ї покладете, в катеґорію [[:Катеґорія:Активно редаґовані сторункы|Активно редаґовані сторункы]]. === Простоє хоснованя === <code><nowiki>{{Редаґує ся}}</nowiki></code> Укаже варованя, ож статя ся активно редаґує и завто ся просит „піціко“ почекати. === З указаньом приближного часу на редаґованя === <code><nowiki>{{Редаґує ся|30 минут}}</nowiki></code> Сяк варованя бде просити почекати „30 минут“ вмісто „піціко“. У сьому трафункови вам ся видит, ож ваші {{em|активні}} редаґованя узьмут 30&nbsp;минут, и другі вікіпедішты годні супокуйно забрати шаблону из сторункы по тому часу. === З указаньом часу, кой ся шаблона поклала === <code><nowiki>{{Редаґує ся|час=~~~~~~}}</nowiki></code> Параметер <code>|час=</code> додаст ид шаблонови текст „Варованя доданоє“ и час, у котрый єсьте го дали до статі. [[Вікіпедія:Пудпис|Пять тілд]] автоматично ся мінявут на теперішньый час. === Секція === <code><nowiki>{{Редаґує ся|секція}}</nowiki></code> Аж редаґуєте окрему секцію сторункы, годні сьте додасти <code>секція</code> першым неназваным параметром&nbsp;— товды шаблона бде указовати не „Ся статя…“, „Ся шаблона…“ и так дале, ай „Ся секція…“. === Секція и час на редаґованя === <code><nowiki>{{Редаґує ся|секція|30 минут}}</nowiki></code> Аж хочете указати и час, котрый вам треба на редаґованя, и ож редаґує ся окрема секція, <code>секція</code> має йти першым неназваным параметром. === Вшыткі три параметры нараз === <code><nowiki>{{Редаґує ся|секція|30 минут|час=~~~~~}}</nowiki></code> === Алтернативы === Аж хочете май довгый час робити над сторунков, ухоснуйте {{Tlx|В розробку}}: з тов шаблонов другі вікіпедішты годні слобудно редаґовати сторунку, при тум видячи, ож она є щи в розробку и не має свуй фіналный вызир. == Параметры == <templatedata> { "params": { "1": { "description": "Впишіт сюды приближный час, котрый плануєте редаґовати сторунку, вадь „секція“, обы шаблона писала „Ся секція… активно ся редаґує“.", "example": "5 минут, 30 минут, годину, секція", "label": "Час на редаґованя/Секція" }, "2": { "description": "Аж у першый параметер вписали сьте „секція“, туй годні сьте дасти приближный час, котрый плануєте редаґовати сторунку.", "example": "5 минут, 30 минут, годину", "label": "Час на редаґованя" }, "nocat": {}, "category": {}, "час": { "aliases": [ "time" ], "description": "Впишіт у сесь параметер пять тілд (~~~~~), обы покласти теперішньый час.", "suggestedvalues": [ "~~~~~" ], "label": "Вставити теперішньый час", "autovalue": "~~~~~" } }, "description": "Дайте тоту шаблону до сторункы, котру плануєте за куртый час активно редаґовати, обы попросити другых вікіпедіштув ї не кывати, обы ся не став конфлікт редаґовань.\nУвага: сесь мустер про курточасні редаґованя! На май довгі періоды ги дві годины хоснуйте {{В розробку}}.", "paramOrder": [ "1", "2", "час", "nocat", "category" ], "format": "inline" } </templatedata> <includeonly>{{Sandbox other|| <!-- Categories below this line --> }}</includeonly> iyyeie7o7tmk5e2wbow97bqde9d3guj Пиратство 0 25626 175509 175483 2026-10-27T16:37:16Z Rue323 31002 175509 wikitext text/x-wiki [[File:Flag of Edward England.svg|thumb|upright=1.35|Традичный пиратскый прапор <nowiki>„</nowiki>[[Jolly Roger]]<nowiki>“</nowiki>]] '''Пира́тство''' (од {{lang-la|pirata}} з {{lang-el|πειρατής|peiratēs}}, од [[Часослово|часослова]] — πειράομαι ''peiráomai'' — 'пробовати; подникати'<ref>H. G. Lidell, R. Scott: A GREEK-ENGLISH LEXICON. 8th edition. NEW YORK, CHICAGO, CINCINNATI, 1897. P. 1168.</ref>) — акт рабованя або злочинного насилства, котрый допущають нападници на лодях або човнах проти иншой лоди або побережной области, звычайно з умыслом украсти ладунок а цѣнный товар або захватити заложникох. Тоты, котры допущають пиратскы акты, ся называють пираты а лодѣ поуживаны на пиратство ся называють пиратскы лодѣ. Найстаршы здокументованы припады пиратства сягяють до 14. стороча до н. е., кедь „<nowiki/>[[Народы моря|морскы народы]]<nowiki/>“, група наморскых розбойникох, напали на лодѣ цивилизаций в [[Егейске море|Егейском]] а [[Середнёземне море|Средоземном морѣ]]. Узкы протокы, котры заставлюють лодѣ на заданы трасы, уж довго створюють можности про пиратство,<ref>{{cite book|last1= Pennell|first1= C. R.|chapter= The Geography of Piracy: Northern Morocco in the Mod-Nineteenth Century|editor1-last= Pennell|editor1-first= C. R.|title= Bandits at Sea: A Pirates Reader|url= https://books.google.com/books?id=uB7ODGowJ3AC|publisher= NYU Press|date=2001|page= 56 |isbn=978-0-8147-6678-1|quote= Sea raiders [...] were most active where the maritime environment gave them most opportunity. Narrow straits, which funneled shipping into places where [[ambush]] was easy, and escape less chancy, called the pirates into certain areas.}}</ref> як ай про корзарство а атакы на обходны лодѣ. Меджи историчных прикладох такых областей належать воды Гибралтару, Мелацка протока, Мадагаскар, Аденскый залив а Ламаншска протока, котрых географичны условия упростили пиратскы атакы.<ref>{{cite book|last1= Heebøll-Holm|first1= Thomas|author-link1= Thomas Heebøll-Holm|title= Ports, Piracy and Maritime War: Piracy in the English Channel and the Atlantic, c. 1280–c. 1330|url= https://books.google.com/books?id=jw7OWyAN--QC|series= Medieval Law and Its Practice|location= Leiden|publisher= Brill|date= 2013|page= 67|isbn= 978-90-04-24816-8|quote= [...] through their extensive piracies the Portsmen [of the Cinque Ports] were experts in predatory actions at sea. [...] Furthermore, the geostrategic location of the [Cinque] Ports on the English coast closest to the Continent meant that the Ports [...] could effectively control the Narrow Seas.}}</ref><ref>{{cite web|url=https://tedxtalks.ted.com/video/What-is-Piracy-Jean-Philippe-Ve|title=TEDx Talk: What is Piracy?|access-date=October 23, 2014|archive-date=June 18, 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200618142442/http://tedxtalks.ted.com/video/What-is-Piracy-Jean-Philippe-Ve|url-status=live}}</ref> Понятя „пиратство“ ся зазвычай односить на морске пиратство, хоть ся тото понятя розширило а поужывать ся ай на означѣня актох чиненых на певнинѣ,<ref>{{cite book |last1=Arquilla |first1=John |url=https://books.google.com/books?id=XzzBvVpXXJsC |title=Insurgents, Raiders, and Bandits: How Masters of Irregular Warfare Have Shaped Our World |date=2011 |publisher=Ivan R. Dee |isbn=978-1-56663-908-8 |page=242 |quote=From ancient high seas pirates to 'road agents' and a host of other bush and mountain pass brigands, bandits have been with us for ages. |author-link1=John Arquilla |access-date=March 5, 2015 |archive-date=January 12, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230112023509/https://books.google.com/books?id=XzzBvVpXXJsC |url-status=live }}</ref> во воздусѣ, в компютеровых сѣтях а (в научной фантастицѣ) во вселенѣ. Пиратство звычайно не обсягуе злочины учинены злочинцьом на властном лоди (напр. рабованя), як ай корзарство, котре предпокладать дозволѣня державной влады. == История == === Старовѣкый свѣт === Морске пиратство взникло сучасно зо зачатками морской плавбы а морского обходу. Найстаршы здокументованы свѣдчѣня походять з 14. аж 12. стороча до н. е., кедь племена тзв. „морскых народох“ подникали набѣгы на побережны осады а лодѣ в Егейском а Средоземном морѣ, чим грозили [[Старовікый Еґіпет|Египту]] а Хетитской империи.<ref>{{cite book|last=Konstam|first=Angus|title=Piracy: The Complete History|location=Botley, Oxford|publisher=Osprey Publishing|date=2008|pages=10–15|isbn=978-1-84603-240-0|language=en}}</ref> В епоху класичного старовѣку были главныма центрами пиратства порѣзаны побережа Илирии (выходне побережа [[Ядранске море|Ядранского моря]]), Креты а Киликии ([[юговыход]] [[Мала Азія|Малой Азии]]). В 1. сторочу до н. е. киликийскы пираты створили розсяглу сѣть укрѣпленых баз, парализовали достачаня зерна до Рима а брали до заятя вызнамных Римлян за выкуп (конкретно около року 75 до н. е. быв в их заятю ай молодый [[Юлий Цезарь]]). На бой против той угрозы прияв римскый сенат в року 67 до н. е. Габиниовый закон („Lex Gabinia“), котрый удѣлив надзвычайны правомоци велительови Гнеюсови Помпеюсови Великому; за три мѣсяцѣ вычистили Средоземне море од главных пиратскых флотил.<ref>{{cite book|last=de Souza|first=Philip|title=Piracy in the Graeco-Roman World|location=Cambridge|publisher=Cambridge University Press|date=1999|pages=97–178|isbn=978-0-521-48137-3|language=en}}</ref> === Середновѣк === По занику Западной римской империи ся пиратство розширило на главны морскы трасы Европы а Азии: * '''Северна а западна Европа:''' В 8. – 11. сторочу шкандинавскы мореплавцѣ ([[Вікінґове|Викингове]]) пустошили побережа а рѣчны дорогы Британскых островох, Франкского кральовства а Средоземя. Потом, на конци 14. стороча, пособило в Балтском а Северном морѣ здружѣня „виталийскых братов“ (меджи нима ай знамый корзар а пират Клаус Штертебекер), проти котрому бойовала Ганзова уния.<ref>{{cite book|last=Konstam|first=Angus|title=Piracy: The Complete History|location=Botley, Oxford|publisher=Osprey Publishing|date=2008|pages=26–47|isbn=978-1-84603-240-0|language=en}}</ref> * '''Средоземне море:''' З розшированьом арабскых завойовань а почас [[Крижарскы выправы|крижарскых выправ]] ся в регионѣ розпутала взаемна корзарска война меджи христианскыма а мусулманскыма флотилами, а на побережы Далмации пособили славянскы пиратскы громады — Неретваны (9.–10. стороча) а потом Ускоци (16. стороча).<ref>{{cite book|last=Lehr|first=Peter|title=Pirates: A New History, from Vikings to Somali Raiders|location=New Haven|publisher=Yale University Press|date=2019|pages=38–54|isbn=978-0-300-18074-9|language=en}}</ref> * '''Выходна а южновыходна Азия:''' Од 13. до 16. стороча терпѣли моря около Японского архипелагу, Корейского полуострова а Китая атаками „вако“ — змѣшаных оддѣлох японскых, китайскый а корейскый контрабандистох а морскых розбойникох.<ref>{{cite book|last=Lehr|first=Peter|title=Pirates: A New History, from Vikings to Somali Raiders|location=New Haven|publisher=Yale University Press|date=2019|pages=55–68|isbn=978-0-300-18074-9|language=en}}</ref> == Меджинародне право == В меджинародном [[Право|правѣ]] пиратство — незаконне заятя, рабунок або потоплѣня торговой або цивилной шифы, учиненый во вольному [[Море|морю]] приватныма або державныма кораблями; яко пиратство ся квалификуе нападнутя под час [[Война|войны]] шиф, понорок, човнох и военскых летадел на торговы шифы невтралных держав. Нормы меджинародного [[Право|права]] в бою з пиратством были кодификованы в Женевской конвенции о вольном [[Море|морю]] з року 1958<ref>{{cite web|url=https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%20450/volume-450-I-6465-English.pdf|title=Convention on the High Seas. Done at Geneva on 29 April 1958|website=United Nations Treaty Series|volume=450|pages=82–92|date=1958|language=en}}</ref> и в Конвенции [[ОЗН]] з морского [[Право|права]] року 1982.<ref>{{cite web|url=https://www.un.org/depts/los/convention_agreements/texts/unclos/unclos_e.pdf|title=United Nations Convention on the Law of the Sea (Articles 100–107)|publisher=United Nations|date=1982|pages=60–62|language=en}}</ref><ref>{{cite book|title=Большой энциклопедический словарь|chapter=Пиратство|editor-last=Прохоров|editor-first=А. М.|location=Москва|publisher=Советская энциклопедия|date=1993|page=1006|isbn=5-85270-015-0|language=ru}}</ref> == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Пираты]] 3fvmfc0l92zgqpbl7soh6w2cfn4xkzz