Вікіпедія
ruewiki
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.48.0-wmf.1
first-letter
Медіа
Шпеціална
Діскузія
Хоснователь
Діскузія з хоснователём
Вікіпедія
Діскузія ку Вікіпедії
Файл
Діскузія ку файлу
MediaWiki
Діскузія ку MediaWiki
Шаблона
Діскузія ку шаблонї
Поміч
Діскузія ку помочі
Катеґорія
Діскузія ку катеґорії
TimedText
TimedText talk
Модуль
Обговорення модуля
Подія
Обговорення події
1564
0
89
175591
80297
2026-10-29T00:32:25Z
Engelseziekte
2261
+ стыржень
175591
wikitext
text/x-wiki
{{Навіґація про рокы|1564}}
== Вмерли ==
* [[18. фебруар]] - [[Мікеланджело]] - таліаньскый сохарь, архітектор і малярь.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рокы]]
oz2mhrdbyknf3kmjzj6jp8jmq6wxkep
1660
0
103
175605
80311
2026-10-29T10:51:25Z
Engelseziekte
2261
+ стыржень
175605
wikitext
text/x-wiki
{{Навіґація про рокы|1660}}
== Вмерли ==
* [[6. авґуст]] — [[Дієґо Веласкес]], іспаньскый малярь.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рокы]]
aseymis21ri3s76uzml75z9xkpfxejk
1821
0
135
175590
147919
2026-10-29T00:31:58Z
Engelseziekte
2261
+ стыржень
175590
wikitext
text/x-wiki
{{Навіґація про рокы|1821}}
{{Рік ся зачінав|1821}}
== Уродили ся ==
* [[10. януар]] — [[Янко Матушка]], [[Словакия|словацкый]] поет [[романтизм]]а, [[писатель]], [[новинарь]], автор текста словацкой гимны
* [[4. юн]] — [[Аполлон Майков]], [[Русскый язык|русскый]] [[поет]].
* [[20. юл]] — [[Карой Мейсарош]], мадярскый [[новинарь]], [[правник]], [[историк]]. што писав и о [[Русины|Русинах]].
* [[11. новембер]] - [[Федор Достоєвскый]] - російскый писатель і філозоф.
* [[28. новембер]] — [[Некрасов, Николай Алексеевич|Николай Некрасов]], класик русской поезии, [[поет]] и [[Публицистика|публициста]].
* [[12. децембер]] — [[Гюстав Флобер]], основателя [[реализм (литература)|реалистичной школы]] во французской литературѣ.
== Умерли ==
* [[18. октобер]] — [[Базилович, Иоанникий|Иоанникий Базилович]], первый карпаторуськый историк, протоигумен Мукачовского Василианского монастыря.
{{Стыржень}}
{{Commons|1821}}
8reefxledqym4ee4brg0kmot886b75j
14. фебруар
0
2217
175603
128190
2026-10-29T10:49:45Z
Engelseziekte
2261
175603
wikitext
text/x-wiki
{{День рока}}
'''14. фебруар''' — 45. [[день]] рока в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|320}} ({{день|321}} в [[Переступный рік|переступнім роцї]]).
== Уродили ся ==
* [[1732]] — [[Йоанн Брадач]], первый [[епископ]] самостойной [[Мукачовска грекокатолицка епархия|Мукачовской грекокатолицкой епархии]].
* [[1919]] — [[Мирослав Зикмунд]], [[Чехы|чешскый]] [[писатель]] вандровник, филмарь, фотограф, [[новинарь]].
* [[1966]] — [[Звонимир Няради]], [[Войводина|дольноземскый]] [[Русины|русинскый]] [[поет]]
== Умерли ==
* [[869]] — [[Святый Кирил]], званый Славянскым Апостолом, Константином Филозофом, христианскый миссионер, перекладатель Святого Письма з грецкого языка на славянскый.
* [[1779]] — [[Джеймс Кук]], [[Кральовство Великой Британии|британскый]] [[мореплавець]] и объявитель, забитый домородцями [[остров]]а [[Гавай]].
{{Commons|February 14}}
1c2jguvg3crp44fhpb7j4c6nfu8w456
Бровары
0
5705
175602
156152
2026-10-29T10:49:38Z
Engelseziekte
2261
delete
175602
wikitext
text/x-wiki
{{delete}}
{{Місто
|місцёва назва = {{lang-uk|Бровари}}
|окрес = [[Броварскый район]]
|реґіон = [[Кыёвска область]]
|заложене = [[1630]]
|перша змінка =
|аґломерація = Київска
|статус = [[1956]]
|станція = Бровары
|відстань =
|желїзніця к = 20
|автошлях к = 20
|желїзніця с = 20
|автошлях с = 20
|адреса = 07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15
|веб-сторінка = http://www.brovary.kiev.ua/
|пріматор = Сапожко Ігор Васильович
|позначкы =
}}
'''Бровары''' ({{lang-uk|Бровари}}) є місто в [[Україна|Україні]], [[Кыёвска область]]. Находить ся 20 км по штрасi и 20 км по желüзному путёви уд [[Київ|Києва]]. Жиє тамкы 100 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1630]] році.
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Кыёвска область]]
pcz0zecqzh1nij78ocecd4jhzhczjdf
1805
0
6170
175587
115307
2026-10-28T22:16:21Z
Engelseziekte
2261
+ стыржень
175587
wikitext
text/x-wiki
{{Навіґація про рокы|1805}}
{{Рік ся зачінав|1805}}
== Уродили ся ==
* [[2. апріль|2. апрѣль]] — [[Ганс Кристиан Андерсен]], [[Дания|данскый]] [[приповѣдкарь]]
{{Стыржень}}
{{Commons|1805}}
hx6khbcpva06w3lj7ytk4p0molujmzp
Замбия
0
6742
175588
164134
2026-10-29T00:04:46Z
Halajkovič
33393
175588
wikitext
text/x-wiki
{{Держава
|Держава=Замбия
|Самоназва=Republic of Zambia {{ref-en}},<br/>Icalo ca Zambia (Bemba)
|Образчик={{Кратное изображение
|зона=center
|зона_подписи=center
|подпись = Застава и герб
|ширина1 = 170
|ширина2 = 98
|изобр1 =Flag of Zambia.svg
|изобр2 =Coat of arms of Zambia.svg}}|Подпис=
|Розлога=752 617 km²<ref name="Трешник">Трёшников А.Ф.</ref>
|Обывательство=20 216 029 особ (2023)<ref name="Zambia">Zambia //THE WORLD FACTBOOK</ref>
|Столиця=[[Лусака]]
|ГДП на особу=$1 435 (2023) <ref>INTERNATIONAL MONETARY FUND World Economic Outlook database: October 2023 https://www.imf.org/en/publications/weo/weo-database/2023/october/weo-report?c=754%2C&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC%2C&sy=2020&ey=2028&ssm=0&scsm=1&scc=0&ssd=1&ssc=0&sic=0&sort=country&ds=.&br=1</ref>
|Интернет-домен= .zm
|Часовый пояс= UTC+2 Central Africa Time
|Телефонный код= +260
|Категория склада=Zambia
}}
[[File:Za-map.png|thumb|295px|{{center|Мапа Замбии политична}}]]
[[File:Zambia Physiography.jpg|thumb|295px|{{center|Мапа Замбии физична}}]]
[[File:Downtown Lusaka.JPG|thumb|295px|{{center|Лусака: финансовый центер}}]]
[[File:Victoriafälle.jpg|thumb|295px|{{center|Водопад Виктории на рѣцѣ Замбези}}]]
'''За́мбия''' ({{lang-en|Zambia}}), официално '''Замбийска Република''' ({{lang-en|Republic of Zambia}}) — внутроземный штат во Выходной [[Африка|Африцѣ]]. Головне мѣсто — [[Лусака]]. Граничить з [[Демократічна републіка Конґо|Демократичнов Републиков Конго]] на [[сѣвер]]ѣ, [[Танзанія|Танзаниов]] на [[сѣвер]]о-[[восток]]у, [[Малави]] на [[выход]]ѣ, [[Мозамбик]]ом, [[Зімбабве|Зимбабве]], [[Ботсвана|Ботсванов]] и [[Намибия|Намибиов]] на [[юг]]у, [[Анґола|Анголов]] на [[запад]]ѣ.
До выголошеня независимости в року 1964 — протекторат [[Велика Брітанія|Великобритании]] (стара назва Сѣверна Родезия). Глава державы и влады — президент. Законодарный орган — парламент (складеный из президента и еднопалатных Народных зборох). Замбия входить до [[Сполоченство Народох|Сполоченства Народох]].<ref name="Трешник"/>
Од выголошеня независимости до року 2023 обывательство выросло три раз.<ref name="Zambia"/>
== География ==
Поверхность — габасте плоскогоря вышкы 1000–1350 [[Метры над морьом|м. н. м.]] з окремыма островныма горами. Характерны суть плоскы западины тектоничного походженя, што творять Восточно-Африцку рифтову систему. На [[сѣвер]]ѣ, при граници з [[Танзанія|Танзаниов]], гора Сунзу (2067 [[Метры над морьом|м. н. м.]]). Клима субекваториална. Середня мѣсячна
температура {{nobr|15–27 °С}}. Выпады {{nobr|600–800 мм}} рочно в басейнѣ середного току рѣкы Замбези; до {{nobr|800–1000 мм}} в восточной части плоскогоря и {{nobr|1000–1400 мм}} на вододѣлном плато Лунда. Майже вшиткы рѣкы державы належать басейну рѣкы Замбези (найвекшы притокы Кафуе и Луангва), рѣки сѣверной части державы — басейну рѣкы Конго (Заир). Найвекшы [[Озеро|озера]]: Бангвеулу, Танганьика (на [[юг]]у), Мверу (на [[восток]]у). На рѣцѣ Замбези — найвекшый водозбор Кариба. Лѣсы и корчовля занимають 49% територии. В вологых районах — сезонно-воложны тропичны лѣсы и высокотравны саванны, в май засушливых районах — сухы тропичны лѣсы («миомбо») и акацова саванна з баобабом. Около 20 храненых народных паркох (Кафуе, Сиома-Нгвези, Сѣверна и Южна Луангва и иншы).<ref name="Трешник"/>
== Економика ==
Основа економикы — рудокопство, ориентоване на експорт, и нежелѣзна металургия. Доля в [[Грубый домашный продукт|ГДП]] (1986): рудокопства 30%, земледѣлства 18%. По завойованю независимости влада взяла курс на укрѣпленя властной економикы и ограниченя чужоземного капитала. В добываню [[Мідь|мѣди]] ({{nobr|524 тыс. т в 1985}}) Замбия стоить на первых мѣстах в свѣтѣ. Добывають тыж [[Кобалт|кобалт]] ({{nobr|2,2 тыс. т в 1983}}), [[цинк]] ({{nobr|39,2 тыс. т}}), [[Олово|олово]] ({{nobr|15,1 тыс. т}}), [[Стрібро|стрѣбро]], [[Манган|манган]], [[Камняноє угля|камняной угля]].<ref name="Трешник"/>
В земледѣлствѣ занято 65% економично активного обывательства (1983). Ораниця занимать около 3,5% територии, паствиска — около 30% (1983). Основна аграрна култура — [[мелай]] ({{nobr|647 тыс. т в 1985}}); з иншых также [[доган]] ({{nobr|2,2 тыс. т}}), [[Арахис|арахис]] ({{nobr|2,4 тыс. т}}), [[Цукрова тростина|цукрова тростина]] ({{nobr|143 тыс. т}}), [[Просо|просо]], [[Маниок|маниок]]. Паствове скотарство гамуе розширеность [[Муха цеце|мухы цеце]]. Ставы (1985, в тысячах): рогатый статок 2380, овцѣ 40, козы 350, свинѣ 250. Рыболовство в озерах и рѣках ({{nobr|около 78 тыс. т в 1983}}).<ref name="Трешник"/>
== Транспорт ==
В року 1984 довжина желѣзниць чинила {{nobr|2,2 т. км}}, автодорог {{nobr|40 т. км,}} в том числѣ асфалтовых и шутровых {{nobr|14 т. км}}. Автопарк (1983) — 186 тысяч машин. Свого выхода ку морю 3амбия не мать, зато експорт иде переважно через порты [[Танзанія|Танзании]]
на [[Индийскый океан|Индийском океанѣ]]. Одты иде и нафтовод из [[Дар-ес-Салаам]]а.<ref name="Трешник"/>
== Жерела ==
* '''Zambia //THE WORLD FACTBOOK''' https://web.archive.org/web/20210126032804/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/zambia/
* '''Трёшников А.Ф.''' Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— Стр 172–173 из 592. {{ISBN| 5-85270-057-6}}{{ref-ru}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Країны|Замбія]]
[[Катеґорія:Африка]]
h38g97t51l9ttgacybjfy2bd2657g61
1598
0
6957
175585
137108
2026-10-28T22:12:15Z
Engelseziekte
2261
ту не мусить быти одказ, бо інформація уж была веріфікована на ст. Онок
175585
wikitext
text/x-wiki
{{Навіґація про рокы|1598}}
== Подѣи ==
* Перва документована споминка о селѣ [[Онок]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рокы]]
o2azsq1ejjabbw991mshfbl0uedbatr
Вікіпедія:Статї-кандідаты на вылучіня
4
9770
175604
175550
2026-10-29T10:50:16Z
Engelseziekte
2261
/* Населені пункты (800+) */ Відповідь
175604
wikitext
text/x-wiki
== Статї на переписаня ==
Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]].
Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST)
:Прилучаву ся ид темі переписаня статий:
:[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST)
== Населені пункты (800+) ==
Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными.
Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити.
# населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]]
# окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]]
# населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]]
# районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]]
# населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]]
# другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]]
--[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST)
:Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука.
:Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя.
:Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити — хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично.
:А попри йсе — цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST)
::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST)
:+ [[Бровары]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 11:50, 29 октобра 2026 (CET)
== Русинська література (36) ==
Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад:
{{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}}
Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти.
: [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]]
--[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST)
:Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST)
== Чеперушкы (44) ==
Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти:
# чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]]
# спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]]
--[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST)
:Як и з другыма двома понуками — маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST)
__NEWSECTIONLINK__
[[Катеґорія:Вікіпедія]]
== Біоґрафічні стыржні (75+) ==
Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий:
: [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]]
@[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST)
: @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST)
::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST)
== Стыржні за земле- и народопис (100+) ==
Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії:
# фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]]
# реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]]
# народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]],
# языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]]
[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST)
:Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST)
== Стыржні за історію (28) ==
Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії:
: [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]]
[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST)
:Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST)
:Номіновав єм ищи [[Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]], видав сюды запарує майліпше. Тоже „вічный“ стыржень, тоже лиш майбазова інформація на пару речінь. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:50, 26 октобра 2026 (CET)
== Стыржні за спорт (27) ==
Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію.
[[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET)
== Стыржні за буквы кирилиці (23) ==
У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня.
[[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET)
:За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET)
::При слові, май пак, як докунчу з важными варошами, годен буду поглядати файні жерела на статю за кирилицю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:33, 25 октобра 2026 (CET)
== Брест ==
[[Брест]] — препаскудної кваліты статя. Жерел по факту не є, айбо накладено лишньых цітовалных муструв так, ож сторунка рябит технічными хыбами. Булшинов обсягу быв перекопірованый из другого ресурса украйинськоязычный текст (ник. історію редаґовань статі), а почти весь русинськоязычный текст написаный из хыбами и скорше всього з власным изглядованьом. Пропонуву стерти. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:30, 26 октобра 2026 (CET)
== Чорногорці у Републіці Сербськӱв ==
[[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] — практично не є ниякої хосенної прозы, а тота, котра є, написана з нарушіньом правил проєкта. Спозад тематикы скорше всього ся иншак обстане такым кылавым стыржньом ищи на довгый час. Подаву на стертя. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 11:22, 26 октобра 2026 (CET)
:Актуално? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:45, 26 октобра 2026 (CET)
::Айно. Фактично з усьої тої писанины мож лишити хыба історичну секцію, куртоє перерахованя поселень и таблу з цифрами тай дасти тото до статі за Боснію и Герцеґовину вадь конкретно Республіку Сербську вмісто розпложованя окремых статий за кажджу меншину в кажджуй адміністративнуй єдиниці.
::У актуалнуй ревізії статі наллята „вода“, спозад чого вна ся видит май довгов; на ділі там роздутый обсяг за рахунок повтора інформації (тричі ся в статі повторяє єден и тот самый дараб за 1116 чорногорцюв) и лишньых клавз. Уже не маву, аж чесно, сил провіряти, накулько інформація у статі удповідат жерелам — айбо даже аж удповідат, исе треба перенести до удповідної май общої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:43, 27 октобра 2026 (CET)
== Стыржні на вшылиякі темы (90) ==
Послідня велика партія проблемных стыржнюв на номінацію:
[[Microsoft Windows]], [[Time (журнал)]], [[Абаддон]], [[Адміністратор]], [[Біґарь]], [[Гобі]], [[Ґраматіка]], [[Ґуґол]], [[Демократічна коаліція]], [[Дрисляк]], [[Етноґраф]], [[Жаба]], [[Журавлёподобны]], [[Злотый]], [[Інфразвук]], [[Кал]], [[Камняноє угля]], [[Катедрала]], [[Катык]], [[Кембріджска універзіта]], [[Клепач]], [[Книга Йехошуа Нуна]], [[Компот]], [[Компютеровый проґрам]], [[Косӱвськый аеродром]], [[Крокодил]], [[Летадло]], [[Лінґвістіка]], [[Маржа]], [[Меґалозавр]], [[Методіка]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Мінеральна вода]], [[Мрак]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Наркоз]], [[Народна гімна]], [[Насморк]], [[Наша Отцюзнина (партія)]], [[Непереступный рік]], [[Новый Рӯк]], [[Ньютоновы законы рушаня]], [[Овал]], [[Озон]], [[Отець]], [[Ошколованя]], [[Парадіґма]], [[Педаґоґіка]], [[Пограничный пост „Грынява”]], [[Поприк]], [[Правило шруба]], [[Пролоґ (язык проґрамованя)]], [[Проґраматор]], [[Пудбивана пасуля]], [[Пятокутник]], [[Радіо Студіо 54 Нетворк]], [[Ректор]], [[Ризетка]], [[Розтворник]], [[Росс 248]], [[Самба]], [[Соціолінґвістіка]], [[Список десятьроч]], [[Список політічных партій в Мадярьску]], [[Столовы гры]], [[Танах]], [[Таншоннят (аэропорт)]], [[Тиґла]], [[Турицька Републіка Северного Кіпра]], [[Тяжкый танк]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Ултразвук]], [[Учіха Саске]], [[Фотон]], [[Франківка синя]], [[Хаш]], [[Час в Тайвані]], [[Чеська коруна]], [[Чісло (ґраматіка)]] (+ [[Чісло (чеперушка)]]), [[Чорный (цвіт)]], [[Чотырикутник]], [[Шатер]], [[Шах-наме]], [[Шашлык]], [[Швыдкость світла]], [[Шостокутник]], [[Шпация]], [[Ябко]], [[Японьскый єн]], [[Ярь]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:03, 27 октобра 2026 (CET)
:+ [[Гімна Ізраіля]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:47, 27 октобра 2026 (CET)
exs2xchrrk2lxfq2u0x7o8yqgtsg9nf
Народный парк
0
12363
175573
103476
2026-10-28T14:59:59Z
Rue323
31002
175573
wikitext
text/x-wiki
[[File:Yellowstone - Lower Falls edit1.JPG|thumb|Народный парк Йелловстон]]
'''Народный парк''' — розсяглѣйша хранена територия, на котрой охрана незмѣненой природы поставлена над вшиткыма иншыма чинностями. Народны [[Парк|паркы]] закладають на мѣстах, де ествують единечны ландшафты, археологичны, историчны памятникы, [[флора]] и [[фауна]], векшинов з огроженыма видами. В протикладѣ з иншыма храненыма природныма териториями, народны [[Парк|паркы]] служать як туристичны атракции, котры представляють природны богатства своей державы перед свѣтом.
==История==
Первый народный [[парк]] быв [[Йелловстонскый народный парк|Йелловстонскый]] створеный в [[США]] в року 1872. По сторочу, в року 1973 в 98 державах было над 1000 народных паркох.<ref name="БСЭ">БСЭ.</ref>
==Жерела и одказы==
* [http://bse.sci-lib.com/article080574.html '''БСЭ''': Национальный парк. //Большая советская энциклопедия.]
==Галерия==
<gallery>
Parque Nacional Los cardones.jpg|<center>Народный парк<br>Cardones, Аргентина</center>
Tikal.jpg|<center>Народный парк<br>Тикал, Гватемала</center>
Altja jõgi Lahemaal.jpg|<center>Народный парк<br>Лахемаа, Естония</center>
YAEL PHOTOS 898.jpg|<center>Народный парк<br>Сьерра Невада де Санта Марта, Колумбия</center>
</gallery>
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Народны паркы]]
[[Катеґорія:Туристичны атракции]]
opustr3rhsugijufqxdu15xn4uns17w
Централноевропска Уния
0
13973
175586
109409
2026-10-28T22:12:45Z
Engelseziekte
2261
+ стыржень
175586
wikitext
text/x-wiki
[[File:Masaryk Independence Hall2.jpg|thumb|400px|Масарик выголошуе Декларацию сполочных цѣлей перед будовов Дома Независимости, Филаделфия, Пенсилвания]]
'''Централноевропска Уния''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} The Mid-European Union — (Союз притѣсненых народох Середньой Европы), организация, створена по [[Перша світова война|Первой свѣтовой войнѣ]] представителями притѣсненых народох Середньой и Юговосточной Европы под предсѣдництвом [[Томаш Гарриг Масарик|Томаша Гаррига Масарика]].<ref name=Pop>Поп И., с. 396.</ref>
Америцкы Русины просили помоч од Президента [[Вудро Вилсон|Вилсона]] и Президент обѣцяв помочи, жебы [[Подкарпатска Русь|Русиния]] достала автономию. Он тыж зазначив, же [[Русины|Русинам]] было бы розумно вступити до Централноевропской Унии, союза еденадцяти малых народох.<ref>Roberts, Kenneth Lewis, с. 131.</ref>
[[26. октобра]] [[1918]] Централноевропска Уния прияла меджи свои члены [[Русины|Русинох]] (через [[Америцка народна рада Угро-Русинох|Америцку Народну Раду Угро-Русинох]], котру представляв [[Григорий Жаткович]]) яко самобытный народ (нацию).<ref name=Pop/>
==Жерела и одказы==
* [https://books.google.com/books?id=kS82AAAAMAAJ&pg=PA131&lpg=PA131&dq=%22Mid-European+Union%22&source=web&ots=jnTr_trUU5&sig=C1cq5RuxWl3-iaf5-DzRvVdcwNs&hl=en&sa=X&oi=book_result&resnum=5&ct=result Roberts, Kenneth Lewis. "Europe's Morning After" (Harper, 1921), p 131]
* Жаткович Г. И. Экспозе бывшего губернатора Подкарпатской Руси о Подкарпатской Руси. — Гомстед, 1921
* Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. <nowiki>ISBN 966-7838-23-4</nowiki>.
== Референции ==
{{reflist}}
==Галерия==
<gallery>
File:Masaryk Independence Hall 1sm.jpg|<center>Масарик подписуе Декларацию</center>
File:Zatkovich signing sm.jpg|<center>Жаткович подписуе Декларацию</center>
File:New Liberty Bell sm.jpg|<center>Звоны про свободу притѣсненых народох</center>
File:New Map of Europe 1918.jpg|<center>Нова мапа Европы 1918</center>
</gallery>
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:История Чехословакии]]
gu3aevdbed6137yfdfkeka449hq7rkq
Нижня Шебастова
0
15395
175582
124462
2026-10-28T22:08:25Z
Engelseziekte
2261
+ стыржень
175582
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита исторична
|статус = Бывше село, днесь часть [[Пряшов]]а
|руська назва = Нижня Шебастова
|оригинална назва = Nižná Šebastová {{ref-sk}}
|застава = Presov10Slovakia157.JPG
|опис заставы = Костел Найсвятѣйшого Имени Исус и Мария
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… -->
|вид крайны = <!--1. гарадича администрации -->
|крайна =
|lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =01 |lat_sec =19 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =21 |lon_min =17 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:event
|CoordScale = 50000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 0.5 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Alsósebes, 1621 {{ref-hu}}
|часть = [[Пряшов]]а
|вид региона = <!--2. гарадича администрации -->
|регион =
|вид района = Мѣстскый район<!--3.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = №3
|вид общины = Обывательство<!--4.гарадича администрации -->
|община = ≈3 000 особ
|площа = <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = <!--(Найвысша точка/Высота центра…-->
|высота = <!-- в метрах -->
|категория в Commons =Nižná Šebastová
}}
'''Нижня Шебастова''', Nižná Šebastová {{ref-sk}} — бывше село, днесь катастрална часть [[Пряшов]]а. Лежить в [[сѣвер]]о[[выход]]ной части [[Місто|мѣста]] одкы ся иде до [[Свидник]]а.
Обывательство — около 3 000 особ.
Нижня Шебастова мать властну желѣзничну заставку Prešov – Nižná Šebastová.
В словнику Елека Фейньеша (1851) упомянута яко словацке село о едну милю оддалене од [[Пряшов]]а з 941 обывательом католицкой вѣры, 10 — евангелицкой и 10 — юдейской.<ref>Fényes Elek</ref>
==Памяткы==
* Костел Найсвятѣйшого Имени Исус и Мария, 1634
==Жерела и одказы==
* '''Fényes Elek''': Magyarország geographiai szótára, mellyben minden város, falu és puszta, betürendben körülményesen leiratik. Pest: Fényes Elek. 1851. {{ref-hu}}
* {{Cite web |author='''Fényes Elek''' |date=1851 |url=https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/Lexikonok-magyarorszag-geografiai-szotara-fenyes-elek-BABC3/s-BCE9A/also-sebes-BCF5E/ |title=Alsó-Sebes //Magyarország geographiai szótára |accessdate=2019-09-05}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Заниклы села Словеньска]]
rrv6rjrexqo34qc9hbyd7o39mq971it
175583
175582
2026-10-28T22:09:02Z
Engelseziekte
2261
175583
wikitext
text/x-wiki
{{Локалита исторична
|статус = Бывше село, днесь часть [[Пряшов]]а
|руська назва = Нижня Шебастова
|оригинална назва = Nižná Šebastová {{ref-sk}}
|застава = Presov10Slovakia157.JPG
|опис заставы = Костел Найсвятѣйшого Имени Исус и Мария
|ширина заставы = 250
|герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg -->
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… -->
|вид крайны = <!--1. гарадича администрации -->
|крайна =
|lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =01 |lat_sec =19 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =21 |lon_min =17 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =type:event
|CoordScale = 50000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 0.5 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы = Alsósebes, 1621 {{ref-hu}}
|часть = [[Пряшов]]а
|вид региона = <!--2. гарадича администрации -->
|регион =
|вид района = Мѣстскый район<!--3.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район = №3
|вид общины = Обывательство<!--4.гарадича администрации -->
|община = ≈3 000 особ
|площа = <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = <!--(Найвысша точка/Высота центра…-->
|высота = <!-- в метрах -->
|категория в Commons =Nižná Šebastová
}}
'''Нижня Шебастова''', Nižná Šebastová {{ref-sk}} — бывше село, днесь катастрална часть [[Пряшов]]а. Лежить в [[сѣвер]]о[[выход]]ной части [[Місто|мѣста]] одкы ся иде до [[Свидник]]а.
Обывательство — около 3 000 особ.
Нижня Шебастова мать властну желѣзничну заставку Prešov – Nižná Šebastová.
В словнику Елека Фейньеша (1851) упомянута яко словацке село о едну милю оддалене од [[Пряшов]]а з 941 обывательом католицкой вѣры, 10 — евангелицкой и 10 — юдейской.<ref>Fényes Elek</ref>
==Памяткы==
* Костел Найсвятѣйшого Имени Исус и Мария, 1634
==Жерела и одказы==
* '''Fényes Elek''': Magyarország geographiai szótára, mellyben minden város, falu és puszta, betürendben körülményesen leiratik. Pest: Fényes Elek. 1851. {{ref-hu}}
* {{Cite web |author='''Fényes Elek''' |date=1851 |url=https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/Lexikonok-magyarorszag-geografiai-szotara-fenyes-elek-BABC3/s-BCE9A/also-sebes-BCF5E/ |title=Alsó-Sebes // Magyarország geographiai szótára |accessdate=28.10.2026}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Заниклы села Словеньска]]
oo4tpqc8kd4mw5hfy6ab7wcyrbnpw71
Василь Ябур
0
15815
175600
170360
2026-10-29T10:47:34Z
Engelseziekte
2261
175600
wikitext
text/x-wiki
{{Ученый
|noyat = ай
|имя = Василь Ябур
|имя оригиналне = {{ref-sk}} Vasil Jabur
|образчик = [[File:Vasilj Jabur.jpg|250px]]
|познатый як = кодіфікатор русиньского языка {{nobr|про Словакію}}
|позната як =
|имя при уроджѣню =
|уроджѣня = {{Birth date|1936|10|28}}
|мѣсто роджѣня = [[Стащін]], [[окрес Снина]], [[Словакія]]
|упокоеня = {{Death date and age|2025|06|01|1936|10|28}}
|мѣсто смерти = [[Пряшів]] (похованя: [[Кошіцї]])
|причина смерти =
|сферы наук = [[лінґвістіка]]
|ученый ступень =доктор філозофії (1969); кандідат наук (1987); {{nobr|доцент (1991)}}
|alma mater = [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіта Коменьского {{nobr|в Братїславі}}]]
|главны роботы =
|честны титулы = {{s|Дяковный лист [[Русиньска оброда|РОС]] (2016)}}<ref name="Медв2016-11"/> {{s|Дяковный лист [[Русиньска оброда|РОС]] (2025)}}<ref name="Медвідь 2025"/>
|членство в =
|одзнакы = {{s|Премія св. Кіріла і Мефтодія (2007)}} Бронзова медайла {{s|Пряш. універзіты (2016)}} {{s|Премія А. Духновича (2016)}} Стріберна медайла {{s|Пряш. універзіты (2019)}} {{s|Крест Прибины III. класы (2021)}} Золота медайла {{s|Пряш. універзіты (2024)}}
|категория склада = Ruske Slovo<!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie -->
}}
'''Васи́ль Я́бур''' ({{s|*[[28. октобер]] [[1936]],}} [[Стащін]], окрес [[Снина]] – {{s|†[[1. юн]] [[2025]],}} [[Пряшів]]) — [[Лінґвістіка|языкознатель]], [[Педагог|педаґоґ]] і єден з двох кодіфікаторів [[русиньскый язык|русиньского літературного языка]] на [[Словеньско|Словакії]].<ref name="Медвідь 2025">[https://www.lem.fm/vmer-vasil-yabur-yeden-iz-dvokh-holovnykh-kodifikatoriv-rusinskoho-yazyka/ Медвідь 2025]</ref>
== Штудії і научна робота ==
Учів ся в руській ґімназії в [[Гуменне|Гуменнім]] в рр. 1947–1953, в році 1954 закінчів штудії на україньскій середній школі в Снині. Потім продовжовав в здобываню освіты на Высшій школы російского языка і літературы в [[Прага|Празі]], котру закінчів у 1958-ім році. На [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіті Коменьского]] в [[Братїслава|Братїславі]] здобыв тітулы кандідата наук (р. 1987) і доцента (р. 1991).<ref name="П.Р.Маг.">Павел Роберт Маґочій</ref>
Ябур як фаховець в области фукціоналного языкознательства выкладав в рр. 1961–1977 на Педаґоґічній школі в [[Пряшов]]і, в рр. 1964–1986 на [[Універзіта Павла Йозефа Шафаріка|Універзіті Павла Йозефа Шафарика]] і в рр. 1986–1993 на Высшій педаґоґічній школі в [[Нѣтра|Нітрі]].<ref name="П.Р.Маг."/>
По зміні режіму у 1989-ім році, Василь Ябур зачав занимати ся кодіфікаційов русиньского літературного языка, в роцї 1993 вырїшив наповно ся оддати карпатьскій русиністіцї, конкретно намаганю сповнити цїль русиньского руху — вытворити кодіфікованый русиньскый язык. Ябурове рїшіня але не зістало без наслїдків. Такой быв засыпаный крітіков з боку колеґів з [[Пряшівска універзіта|універзіты у Пряшові]], котры были [[Украинофил|україньской орьєнтації]]. Обвинили го з того, же ся зрік свого посланя науковця в моментї, коли вырїшив скапчати ся з „політічным русинізмом“, як ся обродный рух Русинів у тім часї называв.<ref name="П.Р.Маг."/>
Выслїдком того процесу была серія языковых публікацій, котрых быв Василь Ябур едітором, ці автором.<ref>[https://independent.academia.edu/JaburVasil Academia]</ref> Актівный быв таксамо як шпеціаліста на русиністіку (1995–1998) в пряшівскій філії Штатного педаґоґічного інштітуту в Братїславі, де про Міністерство школства [[Словеньско|Словацькой републікы]] приправив проґрам про выучованя русиньского языка на першім ступню основных школ. Тот проґрам быв розшыреный ай на другый ступінь ОШ, а тыж про середнї школы. Наслїдовало выданя серії учебників про 1.–9. річник основных школ і про 1.–4. річник середнїх школ. В роцї 1998 на Пряшівскій універзітї у Пряшові было заложене Русиньске оддїлїня, а наслїдно самостатный [[Інштітут русиньского языка і културы]] (2008).<ref name="Медв2016-10">П. Медвідь (2016.10.28)</ref>
Ябур є так само автором серії русиньскых учебників про штудентів універзіты, і є сполуавтором і головным редактором публікації „Правила русинського правопису“ із 1994-го року, котра поклала основу норм русиньского літературного языка на Словакії.<ref name="Штець">Микола Штець</ref><ref name="П.Р.Маг."/>
== Вызнаменаня ==
В року 2007 Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы уділив Васильови Ябурови {{s|Премію св. Кіріла і Мефтодія}} за розвиток русиньского языка.<ref name="Медвідь 2025"/>
В року 2016 за розвой русіністікы од Пряшовской універзіты дістав бронзову медайлу і премію А. Духновіча од Карпаторусиньского научного центра в [[США]].<ref name="Медв2016-11">П. Медвідь (2016.11.07)</ref> В року 2019 Пряшівска універзіта в Пряшові уділила Васильови Ябурови Стріберну медайлу за ціложывотне діло.<ref name="Медвідь 2025"/>
В року 2021 Василь Ябур одзначеный Крестом Прибины III. класы за заслугы при кодіфікації русиньского языка.<ref>{{Cite web |url=https://www.teraz.sk/slovensko/prezidentka-udelila-vyznamenania-24-osob/559247-clanok.html |title=VIDEO: Prezidentka udelila vyznamenania 24 osobnostiam |lang=sk|access-date=2025-06-05 |archive-date=2022-07-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220709143415/https://www.teraz.sk/slovensko/prezidentka-udelila-vyznamenania-24-osob/559247-clanok.html |url-status=live }}</ref> В року 2024 Васильови Ябурови Пряшівска універзіта уділила Золоту медайлу – найвысшу нагороду універзіты, котру дістав за вызначну научно-педаґоґічну роботу і розвиток Інштітуту русиньского языка і културы і Пряшівской універзіты.<ref name="Медвідь 2025"/>
== Публікації ==
* [[Анна Плїшкова|А. Плїшкова]], К. Копорова, В. Ябур. «[https://www.academia.edu/41022753/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_%D1%81%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%8B_%D0%B2_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_Rus%C3%ADnsky_jazyk_Komplexn%C3%BD_opis_jazykov%C3%A9ho_syst%C3%A9mu_v_kontexte_kodifik%C3%A1cie_The_Rusyn_Language_A_Comprehensive_Description_of_the_Language_System_in_the_Context_of_Its_Codification Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації]» (2019, 476 с.)
* В. Ябур, А. Плїшкова, К. Копорова. [https://www.academia.edu/21132570/%D2%90%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0_Gramatika_rus%C3%ADnskeho_jazyka_Grammar_of_the_Rusyn_Language Ґраматіка русиньского языка]
* В. Ябур, К. Копорова, А. Плїшкова. [https://www.academia.edu/30385287/MORFOL%C3%93GIA_A_SLOVOTVORBA_RUS%C3%8DNSKEHO_JAZYKA_%D0%9C%D0%9E%D0%A0%D0%A4%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D2%90%D0%86%D0%AF_%D0%86_%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%A2%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%87%D0%9D%D0%AF_%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%98%D0%9D%D0%AC%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E_%D0%AF%D0%97%D0%AB%D0%9A%D0%90 Морфолоґія і словотворїня русиньского языка]. Высокошкольскый учебник (2016, 187 с.),
== Жерела и одказы ==
* [https://web.archive.org/web/20200924103750/http://cms3.rusynacademy.sk/?8-10-2016-%D0%96%D0%95%D0%A0%D0%A2%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%AC-%D0%86-%D0%A1%D0%9C%D0%86%D0%9B%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%AC-%D0%92%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%9B%D0%AC-%D0%AF%D0%91%D0%A3%D0%A0-%D0%86-%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%98%D0%9D%D0%AC%D0%A1%D0%9A%D0%AB%D0%99-%D0%AF%D0%97%D0%AB%D0%9A Павел Роберт Маґочій в статі Жертовность і смілость: Василь Ябур і русиньскый язык "Кодіфікаторы языків суть подобны єднотливцям в іншых сферах жывота, котры мають амбіцію зробити штось нове. Такы особы суть звычайнї выставлены крітіцї, ці то уже за цїлковый концепт, котрый пропонують (в данім припадї за думку окремого русиньского языка), або за дакотрый з шпеціфічных аспектів пропонованой кодіфікації. Ани Василь Ябур не є вынятком. Кодіфікацію (1995), але передовшыткым доповнїня і зміну дакотрых правил по десятёх роках од кодіфікації (2005) не прияли вшыткы, котры в сучасности пишуть і публікують в русиньскім языку. Конець-кінцїв, така крітіка є сама по собі позітівным феноменом, бо кедь уже не має іншу функцію, назначує, же кодіфікованый русиньскый язык не є лем думков дакількох інтелектуалів, але жывов ентітов, котру шырша сполочность бере важнї."]
* [http://www.lem.fm/vasil-yabur-distav-premiyu-a-duhnovicha-nagorodila-go-i-univerzita/ П. Медвідь (2016.11.07): Василь Ябур дістав премію А. Духновіча. Нагородила го і універзіта]
* [http://www.lem.fm/okruglyiy-yubiley-vasilya-yabura-kodifikatora-nashogo-yazyika/ П. Медвідь (2016.10.28): Округлый юбілей Василя Ябура, кодіфікатора нашого языка]
* [https://www.lem.fm/vmer-vasil-yabur-yeden-iz-dvokh-holovnykh-kodifikatoriv-rusinskoho-yazyka/ П. Медвідь (2025.06.04): Вмер Василь Ябур – єден із двох головных кодіфікаторів русиньского языка]
* {{cite web |author=Микола Штець |editor= |date= |url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Shtets_Mykola/Do_pytannia_kodyfikatsii_rusynskoho_iazka.pdf |title=ДО ПИТАННЯ КОДИФІКАЦІЇ «РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА» |publisher= |format=pdf |quote=Проголошення кодифікації «русиньского языка» не змінило прагматичного ставлення батьків до викладової мови, а саме до питання, «де може їхня дитина застосувати свої знання “русиньского языка”, на яку роботу, посаду може влаштуватися, в яку школу буде їй легше поступати». На ці питання батьки не знайшли позитивної відповіді. Саме тому «русиньска» мова не стала мовою викладання в школах (якщо не брати до уваги кілька дітей одного класу, де вивчається «русиньска» мова і для яких творяться навіть шкільні підручники). Незважаючи на те що досі немає «русиньского» шкільництва, у Пряшівському університеті вже іде підготовка студентів на «русиньскому» відділенні (у комбінації «русиньска» мова – англійська мова), хоча досі це відділення не має ґрунтовних вузівських підручників «русиньского языка» (фонетики, морфології, синтаксису та ін.). Отже, за весь час від кодифікації «русиньского языка» не виникло «русиньске» шкільництво і не бачимо якихось передумов, що воно виникне, тоді для кого кодифікувався «русиньский язык»? І в наш час кодифікація здійснювалася лише для «русиньскої еліти», або, як пише М. Сисак, «...akt kodifikácie sa uskutočnil a v histórii ostane ako satisfakcia pre пеvеl’кý kolektiv entuziastov, ktorí priložili ruku k blahorodnému dielu...». Чи дійсно варто було робити такий експеримент для кількох ентузіастів? Адже і той невеликий «колектив» розділився (чи розпався), оскільки після появи згаданих «нових правил» В. Ябура та А. Плішкової «Русиньска оброда» заявила про те, що тільки їй належить право координувати справу кодифікації (для цього створила Языкову раду), пообіцяла створити нову норму (кодифікацію?) і прийняти необхідні заходи для того, щоб підручники за «новими правилами» В. Ябура та А. Плішкової не були надруковані. Отже, «Русиньска оброда» не визнала виправлену версію «Правил русиньского правопису», не визнала водночас і компетентність «Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові» займатися справами кодифікації «русиньского языка». |language= укр. |accessdate= 2025.06.06 |archiveurl= |archivedate= }}
* https://independent.academia.edu/JaburVasil
== Референції ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1936|2025|Ябур, Василь}}
[[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]]
[[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]]
[[Катеґорія:Русиньскы новинаре]]
3jgepru61v3y6mimteew0mb10j68rl6
Александр Дуліченко
0
15850
175579
167333
2026-10-28T17:53:55Z
Ilikemynewhaircut
37295
/* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */
175579
wikitext
text/x-wiki
{{Особа проста
|Имя=Александр Дуліченко
|Уроджѣня={{Birth date|1941|10|30}}
|Мѣсто_роджѣня=Высокый Курганинского района, Краснодарскый край, [[Росія]]
|Образчик=[[File:Aleksandr Dulitšenko.JPG|250px]]
|Чинность=[[Филология|філолоґ]], [[Лінґвістіка|лінґвіста]], [[Славистика|славіста]], [[Лексикография|лексикоґраф]]
|Упокоеня={{Death date and age|2026|03|4|1941|10|30}}
|Мѣсто_смерти=Тарту, [[Естонія|Естония]]
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Александр Дуліченко''' ({{Lang-et|Aleksandr Dulitšenko}}; *[[30. октобра]] [[1941]], варошчик Высокый Курганинского района, Краснодарскый край, [[Росія]]– †[[4. марца]] [[2026]],<ref>https://inslav.ru/event/ushel-iz-zhizni-ad-dulichenko</ref> Тарту, [[Естония]]), естоньскый філолоґ, лінґвіста, славіста, лексикоґраф, академіцкый выкладач.<ref name="ПМ">Петро Медвідь</ref>
[[File:Dulicenkonascivamaj90.jpg|thumb|260px|{{Center|На навщиві в маю 1990 меджи бачкорусинскыма языкознателями}}]]
[[Автор]] нового понятя в лінґвістічній термінолоґії – славяньскый мікроязык. Дуліченко присвятив дакілько робот войводиньскому русиньскому языку (южнорусиньскому) іщі в 70-х рр. ХХ. стороча. Дало бы ся повісти, же стояв при зродї карпатьскых русиньскых літературных языків. Брав актівну участь на конґресах [[Русиньскый язык|русиньского языка]], де представлёвав свою концепцію славяньскых мікроязыків, ід котрым причленив і карпатьскый русиньскый язык. Великый вклад до русиньского языка зробив выданём антолоґії текстів Письменность и литературные языки Карпатской Руси (XV–XX вв.) ([[Ужгород]], 2008), на якых ілуструє розвиток русиньского языка од XV. стороча аж дотеперь. Неперерывно слїдує розвой славяньскых мікроязыків і сферы їх функціонованя, што попри языковых нормах і екзістенції письменности у дакотрых языків розвиваючіх ся дакілько сторіч творить основны признакы про фунґованя статусу літературного языка.
Карпатьскый русиньскый язык Дуліченко задїлює у своїй концепції к періферно-островным языкам з письменностёв од XV. стороча. З функціоналного аспекту го характерізує як полівалентный, функціонално розвиваючій ся, окреме у Словакії. Войводиньскый русиньскый язык (южнорусиньскый) задїлює к островным языкам з письменностёв од XVІІІ стороча.
== Найвызначнїшы роботы ==
* Дуличенко А. Д. Славянские литературные микроязыки: вопросы формирования и развития. — Таллин: Валгус, 1981. — 323 с.
* Дуличенко А. Д. Советская интерлингвистика (Аннотированная библиография за 1946—1982 гг.). — Тарту: Тартуский гос. ун-т, 1983. — 88 с.
* Дуличенко А. Д. Српскохрватски jезик — Hrvatskosrpski jezik / Сербско-хорватский язык. Историко-культурные тексты. — Тарту: Тартуский гос. ун-т, 1986. — 140 с.
* Дуличенко А. Д. Общее языкознание. — Тарту: Тартуский гос. ун-т, 1987. — 73 с.
* Дуличенко А. Д. Международные вспомогательные языки. — Таллин: Валгус, 1990. — 448 с. — ISBN 5-440-00022-4.
* Дуличенко А. Д. Русский язык конца XX столетия. — München: Otto Sagner, 1994. — xii + 347 с. — (Slavistische Beiträge. Bd. 317). — ISBN 3-8769-0583-4.
* Дуличенко А. Д. Этносоциолингвистика «перестройки» в СССР. Антология запечатлённого времени. — München: Otto Sagner, 1999. — viii + 583 с. — (Slavistische Beiträge. Bd. 378). — ISBN 3-8769-0729-2.
* Дуличенко А. Д. Кнїжка о руским язику. Увод до рускей филолоґиї у документох и коментарох. — Нови Сад: Руске слово, 2002. — 223 с.
* Дуличенко А. Д. Славянские литературные микроязыки. Образцы текстов. Т. I. — Тарту: Изд-во Тартуского ун-та, 2003. — 419 с. — ISBN 9985-56-914-8.
* Дуличенко А. Д. Славянские литературные микроязыки. Образцы текстов. Т. II. — Тарту: Изд-во Тартуского ун-та, 2004. — 398 с. — ISBN 9985-56-914-8.
* Duliĉenko, Aleksandr. En la serĉado de la mondolingvo, aŭ interlingvistiko por ĉiuj. — Kaliningrado: Sezonoj, 2006. — 159 p.
* Дуличенко А. Д. История интерлингвистики. — М.: Высшая школа, 2007. — 184 с. — ISBN 978-5-06-005611-2.
* Дуличенко А. Д. Письменность и литературные языки Карпатской Руси. XV—XX вв.. — Ужгород: Изд-во В. Падяка, 2008. — 904 с. — ISBN 978-966-387-020-5.
* Дуличенко А. Д. Введение в славянскую филологию. 2-е изд. — М.: Флинта, 2014. — 720 с. — ISBN 978-5-9765-0321-2.
== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author=[[Петро Медвідь]] |editor= |date= 9. 3. 2026 |url=https://www.lem.fm/vmer-aleksandr-dulichenko-pionir-karpatorusinistiky-v-oblasti-lingvistiky/ |title= Вмер Александр Дуліченко. Піонір карпаторусиністікы в области лінґвістікы|publisher=ЛЕМ.фм |format= |quote= |language= |accessdate=09.03.2026 |archiveurl= |archivedate= }}
* [[Анна Плїшкова|А. Плїшкова]], [[Зденка Цітрякова|З. Цітрякова]]. [https://cyberleninka.ru/article/n/rusinskyy-literaturnyy-yazyk-u-kontseptsiyah-uchenyh-i-strategiyah-yazykovyh-kongresiv Русиньскый літературный язык у концепціях ученіх і стратеґіях языковых конґресів]. // "Русин2. 2017. № 2. С. 99-125.
== Референції ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Дуліченко, Александр}}
{{Lifetime|1941|2026|Дуліченко, Александр}}
[[Катеґорія:Русинськый язык]]
[[Катеґорія:Лингвисты]]
0eiqnkagf77t53wkzmeapmxpttbpzrr
Припять (мѣсто)
0
15949
175584
163994
2026-10-28T22:09:54Z
Engelseziekte
2261
+ стыржень
175584
wikitext
text/x-wiki
{{Вецезначность|Припять}}
{{Локалита исторична
|статус = Заникле мѣсто
|руська назва = Припять<!-- Обычайно назва статьи -->
|оригинална назва = Прип'ять {{ref-uk}}
|застава = Pripyat (38307777612).jpg
|опис заставы =
|ширина заставы = 270
|герб =
|опис герба = <!-- появить ся над фотков -->
|ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… -->
|вид крайны = [[Держава]]
|крайна = [[УССР]]
|lat_dir = N |lat_deg =51 |lat_min =23 |lat_sec =41 <!-- землеписна ширка-->
|lon_dir = E |lon_deg =30 |lon_min =05 |lon_sec =07 <!-- землеписна довжка-->
|CoordAddon =
|CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->
|размер карты страны = 0 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов -->
|давны назвы =
|часть = <!-- куды входив -->
|вид региона = <!--2. гарадича администрации -->
|регион =
|вид района = <!--3.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->
|район =
|вид общины = Область<!--4.гарадича администрации -->
|община = [[Киевска область|Киевска]]
|площа = <!-- в квадр. км -->
|вид высоты = <!--(Найвысша точка/Высота центра…-->
|высота = <!-- в метрах -->
|категория в Commons = Pripyat
}}
'''При́пять''', [[мѣсто]] на [[сѣвер]]ѣ [[Украина|Украины]], в [[Киевска область|Киевской области]], на [[Ріка|рѣцѣ]] [[Припять (ріка)|Припять]], в заказаной зонѣ гаварии Чорнобыльской АЕ.<ref name="Баранчиков">Баранчиков Е. В.</ref>
[[Мѣсто]] взникло в року в 1970 з доводу выставбы атомовой електрарнѣ. В року 1972 достало теперѣшну назву и статус [[Мѣстечко|мѣстечка]]; од року 1979 — статус мѣста. Обывательство перед гавариев было 47,5 тысяч особ (новембер 1985).<ref name="Баранчиков"/>
[[26. апріль|26. апрѣля]] [[1986]] на 4. енергоблоку АЕ стала ся гавария. Обывательство зостало евакуоване на другый день. Електрарня официално затворена [[15. децембра]] [[2000]]. Про персонал и членох родин в [[Черниговска область|Черниговской области]] збудоване мѣсто Славутич.<ref name="Баранчиков"/>
== См. тыж ==
* [[Чорнобыль]]
== Жерела и одказы ==
*'''Баранчиков Е. В.''' ПРИПЯТЬ // Большая российская энциклопедия. Том 27. Москва, 2015, стр. 519. {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://old.bigenc.ru/geography/text/3167900 |title=ПРИ́ПЯТЬ |publisher=Большая российская энциклопедия |format= |quote= |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2020-01-14 |archiveurl= |archivedate= }}
*[https://web.archive.org/web/20211108132950/https://wycieczki-do-czarnobyla.pl/lokacje/miasto-duchow-prypec Мѣсто Припять и повязаны з ним факты]{{ref-pl}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
nprqdsjb2md5isjhktnp2vyu8kit1dt
Валтер Скотт
0
17923
175578
166188
2026-10-28T17:52:57Z
Ilikemynewhaircut
37295
/* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */
175578
wikitext
text/x-wiki
{{Писатель проста
| name = Валтер Скотт
| image = Sir Henry Raeburn - Portrait of Sir Walter Scott.jpg
| imagesize = 250px
| alt =
| caption = Sir Walter Scott, 1st Baronet, 1822
| pseudonym =
| birthname =
| birthdate = {{Birth date and age|1771|08|15}}
| birthplace = [[File:Union flag 1606 (Kings Colors).svg|20px|border]] [[Единбург]], [[Шкоция]], [[Кральовство Великой Британии]]
| deathdate = {{Death date and age|1832|09|21|1771|05|15}}
| deathplace = [[File:Flag of the United Kingdom (3-5).svg|20px|border]] [[Ебботсфорд]], [[Шкоция]], [[Велика Британия]]
| resting_place =
| occupation = [[адвокат]], [[писатель]], [[поет]], [[проза]]ик
| language = [[Англицкый язык|англицкый]]
| nationality = [[Шкоты|Шкот]]
| ethnicity =
| citizenship =
| education =
| alma_mater =
| period = 1802–1830
| genre = историчный роман
| subject =
| movement =
| notableworks =
| spouse =
| partner =
| children =
| relatives =
| awards =
| signature = Sir Walter Scott Signature.svg
| signature_alt =
| website =
| Commons =Walter Scott
}}
[[File:Abbotsford House 06.JPG|thumb|264px|{{center|Каштель Валтера Скотта в Ебботсфордѣ}}]]
'''Валтер Скотт''', {{ref-en}} ''Sir Walter Scott'', *[[15. авґуст|15. август]] [[1771]], [[Единбург]] – †[[21. септембер]] [[1832]], [[Ебботсфорд]], [[Шкоция]] — [[Шкоты|шкотскый]] [[писатель]], [[поет]], [[проза]]ик в истории [[Література|литературы]] поважованый за основателя жанра историчного роману.<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref><ref name=Michalska>Михальська Н., Щавурський Б.</ref>
== Биография ==
Отець Скотта быв [[правник]], а мати была дѣвка [[дохтор]]а. Од малости Валтер любив слухати родинны спомины и [[повѣданя]] старых своякох о шкотской минувшинѣ, и необавкы став ся лачным читательом книг. Мав на чудо добру память и скоро ся в нему вывинули любовь и глубоке розумѣня историчного боя его шкотскых предкох. Абсолвовав середню школу в [[Единбург]]у, а тыж едно полуроча навщѣвовав гимназию в [[Келсо]]. Од року 1786 быв на правничой службѣ як практикант в канцеларни свого отця. Его далшы штудии и правнича практика были бессистемны, понеже оддавав ся тыж сполоченской чинности и вельо читав з италианскых, испанскых, французскых, нѣмецкых и латинскых книжок. В децембрѣ 1797 оженив ся з Шарлоттов Карпентер, што походила з французского роду, з котров щастливо прожив до ей смерти в року 1826. В року 1799 достав уряд правника при шерифѣ грофства Селкирк, в котром зоставав до конця живота, а од року 1806 — секретаря Найвысшого суда в [[Единбург]]у. Активно ся занимав литературнов чинностьов, котра спочатку концентровала ся на поезию и товмачѣня. Литературну славу собѣ зыскав тритомным выданьом ''Вандровна поезия шкотского погранича'' (Minstrelsy of the Scottish Border), 1802–1803, де устну поезию, котра была позната лем в розличных показеных вариантах «вернув» до рафинованой литературной формы. Од року 1814 Скотт зачинать писати историчны романы, котры мали великый успѣх у читателя и добрѣ ся продавали. Маючи великы заробкы, зачав розбудововати каштель и выступовав як щедрый пан, нерозважно подписовав векслы в рахунок своих будучых заробкох. В року 1825 настала банкова криза, и выдавательство братох Баллантайнох, де мав велику финанчну частку, скраховало. Свой вшиток маеток мусѣв дати у залог своим кредиторам и одтеперь писав каждорочно еден роман, жебы выплатив величезный довг (тогды {{nowrap|120 тыс. либер}}, або днесь {{nowrap|11 милионы}}). В року 1826 умерла му жена. В року 1831 здоровля му ся так показило, же мусѣв ся лишити писаня.<ref name=EB/>
Але его романы добрѣ ся продавали и неодовго по его смерти цѣлый довг быв выплаченый. Днесь в его каштелю розмѣщеный музей писателя.
== Творба ==
[[File:Сергей Васильевич Чехонин. Обложка к книге Вальтер Скотт. Айвенго, 1913.jpg|thumb|264px|{{center|Рыцарскый роман, выданый в [[Российска империя|России]]}}]]
;[[Поезія|Поезия]]<ref name=EB/> :
Творчость Скотта ся зачала поезиев и тота етапа ся протягла до року 1813. Зыскавши успѣх з поезиев, основанов на людовых мотивах шкотскых вандровных [[поет]]ох, продовжив ити тов дорогов в далшых росповѣдных баладах. Про тоты баладичны [[Поема|поемы]] суть характерны ясна и динамична росповѣдь, поуживаня шкотскых регионализмох, щирый патос, роскошны образы природы, што зостають вкарбованы в память.
* ''Вандровна поезия шкотского погранича'' (''Minstrelsy of the Scottish Border'', 3 vol., 1802–1803).
* ''Спѣв послѣдного барда'' (''The Lay of the Last Minstrel'', 1805).
* ''Мармион'' (''Marmion'', 1808).
* ''Владарька озера'' (''The Lady of the Lake'', 1810)
;Проза<ref name=Michalska/>:
Скотт написав {{nowrap|28 романы}}, 19 з них посвячены [[Шкоция|Шкоции]]. Серед «шкотскых» [[роман]]ох:
* ''Веверли'' (''Waverley, or Tis Sixty Years Since'', 1814),
* ''Гай Маннеринґ'' (''Guy Mannering, or The Astrologer'', 1815),
* ''Антикварий'' (''The Antiquary'', 1816),
* ''Пуритане'' (''Old Mortality'', 1816),
* ''Роб Рой'' (''Rob Roy'', 1818),
* ''Легенда Монтроуза'' (''Тhе Legend of Montrose'', 1819).
Англицка история описана в романах:
* ''Айвенго'' (''Ivanhoe'', 1820),
* ''Монастырь'' (''The Monastery'', 1820),
* ''Абат'' (''Thе Abbot'', 1820),
* ''Кенилворт'' (''Kenilworth'', 1821),
* ''Вудсток'' (''Woodstock; or The Cavalier'', 1826).
Французска история описана в романѣ ''Квентин Дорвард'' (''Quentin Dorward'', 1823), а тыж историко-биографичной книзѣ ''Живот Наполеона Бонапарта'' (''The Life of Napoleon Buonaparte'', 1827).
;Вызнам:
Творчость Скотта зачала нову етапу в розвою [[роман]]у. При высоком умѣлецком майстерствѣ, ровном найлѣпшым писателям свого часу, Скотт перевершив их глубинов своей историчной концепции, ай совершенѣйшым способом побудовы романа и роскрытя характерох постав. Романтизм у Скотта иде въедно з ясно выраженыма реалистичныма компонентами; [[автор]] описуе вызнамны историчны подѣи, указуе роль социалных конфликтох в истории людства, народны рухы, повнокровны народны характеры, акцентуе зависимость долѣ окремого чоловѣка од хода историчных процесох. Скотт рисуе особености каждоденного живота люди, их обычаи, натуру, колорит держав и епох, его романы повны етнографичныма реалиями, майстерно змальованы баталны сцены, детално описаны портреты постав, обстояня их живота и дѣятельства. Скотт ся держав конзервативных поглядох, быв сторонником влады [[Ториовці|ториовцьох]] и конштитучной [[монархия|монархии]], вызнавав право люду на бой против гноблѣня, але мав страх з [[Револуция|револуций]], передвзято ся становив ку идеи влады люду.<ref name=Michalska/>
== Интересны факты ==
* Векшину своих знань Валтер Скотт достав не во школах, а путьом читаня книг и вдякы своей феноменалной памяти;
* По первом успѣшном историчном романѣ ''Веверли'', 1814, выданом анонимно, далшы тринадцять рокы выдавав романы под псевдом «автор Веверли»; аж в року 1827 (финансово збанкротовавши) Скотт отворив тайну и послѣдны три рокы не прятав авторство;
* Популарна днесь назва професии ''freelancer = працовник слободной професии'' походить з романа ''Айвенго'', 1820, де ''free lancer''-ы были наяты рыцарѣ, ланчарѣ; а слово ''lance =ланча'' достало ся аж и до украинского словника Гринченка.<ref>{{cite web |title=The Surprising History of 'Freelance' |url=https://www.merriam-webster.com/words-at-play/freelance-origin-meaning |publisher= Merriam-Webster Word History |accessedate=2021-08-15}}{{ref-en}}</ref>
== Жерела и одказы ==
* {{cite web |title= "Sir Walter Scott" |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date= 11 Aug. 2021 |url= https://www.britannica.com/biography/Walter-Scott |accessdate= 13 August 2021}}{{ref-en}}
* '''Михальська Н., Щавурський Б.''' (ред): Скотт Вальтер //Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник {{nowrap|у 2 т.}} — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — {{nowrap|Т. 2 : Л–Я}} — {{nowrap|С. 531}} — {{ISBN| 966-692-744-6}} {{ref-uk}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1771|1832|Скотт, Валтер}}
[[Катеґорія:Англоязычны писателе]]
q28nh603yjqpbr0p8c3p5eurjalillv
Хирохито
0
18874
175589
133115
2026-10-29T00:26:35Z
Engelseziekte
2261
175589
wikitext
text/x-wiki
{{Везирь
| имя = Хірохіто<br/>{{lang-ja|裕仁}}
| жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена -->
| образок = Hirohito in dress uniform.jpg
| величина_образка = 200px
| подпис_под_образком =
| пост = [[Імператор Японії]]
| монарх =
| президент =
| вице-президент =
| премьер =
| предходник = [[Император Тайсе]]
| наступник = [[Акіхіто]]
| меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост -->
| зачаток_термина = [[25. децембра]] [[1926]]
| конець_термина = [[7. януара]] [[1989]]
| герб =
| подпис_герба =
| пост2 =
| монарх2 =
| президент2 =
| премьер2 =
| зачаток_термина2 =
| конець_термина2 =
| предходник2 =
| наступник2 =
<!-- Дале так само з номерами 3-9 -->
| датум_уроджѣня = {{Birth date|1901|04|29}}
| мѣсто_уроджѣня = [[Токіо]], [[Японія|Японська імперія]]
| датум_смерти = {{Death date and age|1989|01|07|1901|04|29}}
| мѣсто_смерти = [[Токіо]], [[Японія]]
| назывка = Сева
| alma_mater =
| едукация =
| горожанство =
| народность =
| партия =
| династия =
| род = <!-- алтернатива параметру «династия» -->
| мати =
| отець =
| супруга =
| супруг =
| дѣти =
| своина =
| профессия = [[правник]], [[політик]]
| шаржа = <!-- про военных -->
| вѣра = [[Сінтоїзм]]
| награды = [[Файл:JPN Daikun'i kikkasho BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Toka-sho BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Kinshi-kunsho 1Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Zuiho-sho 1Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Zuiho-sho 8Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Bunka-kunsho blank BAR.svg|50px]] [[Файл:Taisho Enthronement Commemorative Medal (Japan).png|50px]] [[Файл:Japanese First World War medals ribbon.jpg|50px]] [[Файл:Ribbon - Victory Medal.png|50px]] [[Файл:JPN 1931-34 Manchurian Incident War Medal BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN 1937-45 China Incident War Medal BAR.svg|50px]] [[Файл:2600th National Anniversary Commemorative Medal 1940 (Japan).png|50px]] [[Файл:Japan red cross order.png|50px]] [[Файл:Red Cross Order of Merit (Japan).png|50px]] [[Файл:Order of the Garter UK ribbon.png|50px]] [[Файл:Order of the Bath UK ribbon.svg|50px]] [[Файл:UK Royal Victorian Order honorary member ribbon.svg|50px]] [[Файл:GER Bundesverdienstkreuz 9 Sond des Grosskreuzes.svg|50px]] [[Файл:Order of the Most Holy Annunciation BAR.svg|50px]] [[Файл:Cavaliere di gran Croce Regno SSML BAR.svg|50px]] [[Файл:Cordone di gran Croce di Gran Cordone OMRI BAR.svg|50px]] [[Файл:Order of the Elephant Ribbon bar.svg|50px]] [[Файл:Order Sint Olaf 1 kl.png|50px]] [[Файл:Seraphimerorden ribbon.svg|50px]]
| премии =
| честна титула =
| подпис = Showa shomei.svg
| сайт =
}}
'''Імператор Сьова''' ({{lang-ja|昭和天皇}}, 29. апріля 1901 — 7. януара 1989), за жывота познатый пуд имньом '''Хірохіто''' ({{lang-ja|裕仁}}), быв імператором Японії уд 25. децембра 1926 до свої смерти у 1989. році. Його імператорство было майдовгоє за історію Японії. Час його панованя, пузніше познатый як ера Сьова, майперше ся позначив ростом японського націоналізма и мілітаризма, наслідком чого Японія вступила до [[Друга світова война|Другої світової войны]] на боці [[краины Осѣ|держав Оси]]. Наколи Японія была розбита у войні, Хірохіто, пуд тиском союзницькых держав, изрюк ся як імператор свої божественної природы (т. зв. Декларація за чоловічнусть) и дозволив ушорити нову японську [[конституція|конституцію]] на принципах парламентського урядованя и пацифізма.
Хірохіто ся родив за панованя діда си, імператора Мейдзі. Быв першов дітинов корунного прінца Йосіхіто и прінцезны Садако (пузніше імператора Тайсьо и імператриці Теймей). Коли у 1912. році умер імператор Мейдзі, на Хрізантемовый трон дале ступив Хірохітув отець. У 1916. році Хірохіто быв выголошеный за корунного прінца, а сяк став наслідником трона. У 1921. році пушов до шістьох держав Европы из офіційным візитом; сесе быв першый раз, коли японськый корунный прінц вандровав за гатар. У тум само році Хірохіто став [[реґент]]ом Японії позад вутцьової хвороты. У 1924 си узяв прінцезну Наґако Куні, котра му родила сімох дітий: Сіґеко, Сатіко, Кадзуко, Ацуко, Акіхіто, Масахіто и Такако. По вутцьовуй смерти у 1926. році Хірохіто став імператором Японії.
Як державный голова Японії, імператор Хірохіто вюг свою крайину у період посиленя мілітаризма у єї політиці. У 1931. році стояв боком, коли Квантунська армія інсценовала Мукденськый інцидент, обы напасти на [[Манджурія|Манджурію]]. Удколи была настала Друга китайсько-японська война, зачало рости напружіня у взайиминах межи Японійов и США. 1. децембра 1941 Хірохіто дозволив свому урядови пуйти войнов против США и їх союзникув. Японія напала на [[Перл Гарбор]] и америцькі й европейські колонії у Азії й на Тихум океані, а тым уступила до Другої світової войны. Коли союзникы верли [[Ядрова бомба|ядрові бомбы]] на [[Хіросіма|Хіросіму]] и [[Наґасакі]], а совітськоє войсько зайшло на японську територію у Манджурії и [[Корея|Кореї]], Хірохіто ся обернув на японську армію через радіо и закликав їх ся здати. Історикы твердят, ож Хірохіто мусів быти причасный у стратеґії и злочинах японської армії за войны, айбо вопрос міры його участи щи дотеперь не договореный.
Хоть война ся вела имньом імператора, його не дали судити на воєннум трибуналі против Японії. По капітулації Японія трафила пуд окупацію союзникув. Командовач окупаційным войськом, америцькый ґенерал Даґлас МакАртур, гадав, ож кооперація з імператором дасть подержати окупацію у мирі и споможе повойнові планы Америкы. Зато МакАртур выхабив из трибунала ушыткі доказы, котрі были годні інкриміновати імператора вадь другых членув династії. Позад нової японської конституції (ушореної америцькыми урядниками), што зачала діяти уд 1947. року, імператора дустав нову роль як «символ Державы и єдности Народа». Хірохіто умер у 87 рокув уд раку [[дванадцятьперсник]]а. На троні го замінив старшый сын му Акіхіто, што дало зачаток ері Хейсей.
{{Переклад|en|Hirohito|1382015460}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]
f20suqi8afmvvuzugww599d6pww29ft
175592
175589
2026-10-29T00:42:48Z
Engelseziekte
2261
175592
wikitext
text/x-wiki
{{Везирь
| имя = Хірохіто<br/>{{lang-ja|裕仁}}
| жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена -->
| образок = Hirohito in dress uniform.jpg
| величина_образка = 200px
| подпис_под_образком =
| пост = [[Імператор Японії]]
| монарх =
| президент =
| вице-президент =
| премьер =
| предходник = [[Император Тайсе]]
| наступник = [[Акіхіто]]
| меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост -->
| зачаток_термина = [[25. децембра]] [[1926]]
| конець_термина = [[7. януара]] [[1989]]
| герб =
| подпис_герба =
| пост2 =
| монарх2 =
| президент2 =
| премьер2 =
| зачаток_термина2 =
| конець_термина2 =
| предходник2 =
| наступник2 =
<!-- Дале так само з номерами 3-9 -->
| датум_уроджѣня = {{Birth date|1901|04|29}}
| мѣсто_уроджѣня = [[Токіо]], [[Японія|Японська імперія]]
| датум_смерти = {{Death date and age|1989|01|07|1901|04|29}}
| мѣсто_смерти = [[Токіо]], [[Японія]]
| назывка = Сева
| alma_mater =
| едукация =
| горожанство =
| народность =
| партия =
| династия =
| род = <!-- алтернатива параметру «династия» -->
| мати =
| отець =
| супруга =
| супруг =
| дѣти =
| своина =
| профессия = [[правник]], [[політик]]
| шаржа = <!-- про военных -->
| вѣра = [[Сінтоїзм]]
| награды = [[Файл:JPN Daikun'i kikkasho BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Toka-sho BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Kinshi-kunsho 1Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Zuiho-sho 1Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Zuiho-sho 8Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Bunka-kunsho blank BAR.svg|50px]] [[Файл:Taisho Enthronement Commemorative Medal (Japan).png|50px]] [[Файл:Japanese First World War medals ribbon.jpg|50px]] [[Файл:Ribbon - Victory Medal.png|50px]] [[Файл:JPN 1931-34 Manchurian Incident War Medal BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN 1937-45 China Incident War Medal BAR.svg|50px]] [[Файл:2600th National Anniversary Commemorative Medal 1940 (Japan).png|50px]] [[Файл:Japan red cross order.png|50px]] [[Файл:Red Cross Order of Merit (Japan).png|50px]] [[Файл:Order of the Garter UK ribbon.png|50px]] [[Файл:Order of the Bath UK ribbon.svg|50px]] [[Файл:UK Royal Victorian Order honorary member ribbon.svg|50px]] [[Файл:GER Bundesverdienstkreuz 9 Sond des Grosskreuzes.svg|50px]] [[Файл:Order of the Most Holy Annunciation BAR.svg|50px]] [[Файл:Cavaliere di gran Croce Regno SSML BAR.svg|50px]] [[Файл:Cordone di gran Croce di Gran Cordone OMRI BAR.svg|50px]] [[Файл:Order of the Elephant Ribbon bar.svg|50px]] [[Файл:Order Sint Olaf 1 kl.png|50px]] [[Файл:Seraphimerorden ribbon.svg|50px]]
| премии =
| честна титула =
| подпис = Showa shomei.svg
| сайт =
}}
'''Імператор Сьова''' ({{lang-ja|昭和天皇}}, 29. апріля 1901 — 7. януара 1989), за жывота познатый пуд имньом '''Хірохіто''' ({{lang-ja|裕仁}}), быв імператором Японії уд 25. децембра 1926 до свої смерти у 1989. році. Його імператорство было майдовгоє за історію Японії. Час його панованя, пузніше познатый як ера Сьова, майперше ся позначив ростом японського націоналізма и мілітаризма, наслідком чого Японія вступила до [[Друга світова война|Другої світової войны]] на боці [[краины Осѣ|держав Оси]]. Наколи Японія была розбита у войні, Хірохіто, пуд тиском союзницькых держав, изрюк ся як імператор свої божественної природы (т. зв. Декларація за чоловічнусть) и дозволив ушорити нову японську [[конституція|конституцію]] на принципах парламентського урядованя и пацифізма.
Хірохіто ся родив за панованя діда си, імператора Мейдзі. Быв першов дітинов корунного прінца Йосіхіто и прінцезны Садако (пузніше імператора Тайсьо и імператриці Теймей). Коли у 1912. році умер імператор Мейдзі, на Хрізантемовый трон дале ступив Хірохітув отець. У 1916. році Хірохіто быв выголошеный за корунного прінца, а сяк став наслідником трона. У 1921. році пушов до шістьох держав Европы из офіційным візитом; сесе быв першый раз, коли японськый корунный прінц вандровав за гатар. У тум само році Хірохіто став [[реґент]]ом Японії позад вутцьової хвороты. У 1924 си узяв прінцезну Наґако Куні, котра му родила сімох дітий: Сіґеко, Сатіко, Кадзуко, Ацуко, Акіхіто, Масахіто и Такако. По вутцьовуй смерти у 1926. році Хірохіто став імператором Японії.
Як державный голова Японії, імператор Хірохіто вюг свою крайину у період посиленя мілітаризма у єї політиці. У 1931. році стояв боком, коли Квантунська армія інсценовала Мукденськый інцидент, обы напасти на [[Манджурія|Манджурію]]. Удколи была настала Друга китайсько-японська война, зачало рости напружіня у взайиминах межи Японійов и США. 1. децембра 1941 Хірохіто дозволив свому урядови пуйти войнов против США и їх союзникув. Японія напала на [[Перл Гарбор]] и америцькі й европейські колонії у Азії й на Тихум океані, а тым уступила до Другої світової войны. Коли союзникы верли [[Ядрова бомба|ядрові бомбы]] на [[Хіросіма|Хіросіму]] и [[Наґасакі]], а совітськоє войсько зайшло на японську територію у Манджурії и [[Корея|Кореї]], Хірохіто ся обернув на японську армію через радіо и закликав їх ся здати. Історикы твердят, ож Хірохіто мусів быти причасный у стратеґії и злочинах японської армії за войны, айбо вопрос міры його участи щи дотеперь не договореный.
Хоть война ся вела имньом імператора, його не дали судити на воєннум трибуналі против Японії. По капітулації Японія трафила пуд окупацію союзникув. Командовач окупаційным войськом, америцькый ґенерал Даґлас МакАртур, гадав, ож кооперація з імператором дасть подержати окупацію у мирі и споможе повойнові планы Америкы. Зато МакАртур выхабив из трибунала ушыткі доказы, котрі были годні інкриміновати імператора вадь другых членув династії. Позад нової японської конституції (ушореної америцькыми урядниками), што зачала діяти уд 1947. року, імператора дустав нову роль як «символ Державы и єдности Народа». Хірохіто умер на рак [[дванадцятьперсник]]а, было му 87 рокув. На троні го замінив старшый сын му Акіхіто, што дало зачаток ері Хейсей.
{{Переклад|en|Hirohito|1382015460}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]
ae9gc71peet8u5tgqz6yceic7c1m70i
175601
175592
2026-10-29T10:48:41Z
Engelseziekte
2261
175601
wikitext
text/x-wiki
{{Везирь
| имя = Хірохіто<br/>{{lang-ja|裕仁}}
| жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена -->
| образок = Hirohito in dress uniform.jpg
| величина_образка = 200px
| подпис_под_образком =
| пост = [[Імператор Японії]]
| монарх =
| президент =
| вице-президент =
| премьер =
| предходник = [[Император Тайсе]]
| наступник = [[Акіхіто]]
| меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост -->
| зачаток_термина = [[25. децембра]] [[1926]]
| конець_термина = [[7. януара]] [[1989]]
| герб =
| подпис_герба =
| пост2 =
| монарх2 =
| президент2 =
| премьер2 =
| зачаток_термина2 =
| конець_термина2 =
| предходник2 =
| наступник2 =
<!-- Дале так само з номерами 3-9 -->
| датум_уроджѣня = {{Birth date|1901|04|29}}
| мѣсто_уроджѣня = [[Токіо]], [[Японія|Японська імперія]]
| датум_смерти = {{Death date and age|1989|01|07|1901|04|29}}
| мѣсто_смерти = [[Токіо]], [[Японія]]
| назывка = Сева
| alma_mater =
| едукация =
| горожанство =
| народность =
| партия =
| династия =
| род = <!-- алтернатива параметру «династия» -->
| мати =
| отець =
| супруга =
| супруг =
| дѣти =
| своина =
| профессия = [[правник]], [[політик]]
| шаржа = <!-- про военных -->
| вѣра = [[Сінтоїзм]]
| награды = [[Файл:JPN Daikun'i kikkasho BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Toka-sho BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Kinshi-kunsho 1Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Zuiho-sho 1Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Zuiho-sho 8Class BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN Bunka-kunsho blank BAR.svg|50px]] [[Файл:Taisho Enthronement Commemorative Medal (Japan).png|50px]] [[Файл:Japanese First World War medals ribbon.jpg|50px]] [[Файл:Ribbon - Victory Medal.png|50px]] [[Файл:JPN 1931-34 Manchurian Incident War Medal BAR.svg|50px]] [[Файл:JPN 1937-45 China Incident War Medal BAR.svg|50px]] [[Файл:2600th National Anniversary Commemorative Medal 1940 (Japan).png|50px]] [[Файл:Japan red cross order.png|50px]] [[Файл:Red Cross Order of Merit (Japan).png|50px]] [[Файл:Order of the Garter UK ribbon.png|50px]] [[Файл:Order of the Bath UK ribbon.svg|50px]] [[Файл:UK Royal Victorian Order honorary member ribbon.svg|50px]] [[Файл:GER Bundesverdienstkreuz 9 Sond des Grosskreuzes.svg|50px]] [[Файл:Order of the Most Holy Annunciation BAR.svg|50px]] [[Файл:Cavaliere di gran Croce Regno SSML BAR.svg|50px]] [[Файл:Cordone di gran Croce di Gran Cordone OMRI BAR.svg|50px]] [[Файл:Order of the Elephant Ribbon bar.svg|50px]] [[Файл:Order Sint Olaf 1 kl.png|50px]] [[Файл:Seraphimerorden ribbon.svg|50px]]
| премии =
| честна титула =
| подпис = Showa shomei.svg
| сайт =
}}
'''Імператор Сьова''' ({{lang-ja|昭和天皇}}, 29. апріля 1901 — 7. януара 1989), за жывота познатый пуд имньом '''Хірохіто''' ({{lang-ja|裕仁}}), быв імператором Японії уд 25. децембра 1926 до свої смерти у 1989. році. Його імператорство было майдовгоє за історію Японії. Час його панованя, пузніше познатый як ера Сьова, майперше ся позначив ростом японського націоналізма и мілітаризма, наслідком чого Японія вступила до [[Друга світова война|Другої світової войны]] на боці [[краины Осѣ|держав Оси]]. Наколи Японія была розбита у войні, Хірохіто, пуд тиском союзницькых держав, изрюк ся як імператор свої божественної природы (т. зв. Декларація за чоловічнусть) и дозволив ушорити нову японську [[конштітуція|конституцію]] на принципах парламентського урядованя и пацифізма.
Хірохіто ся родив за панованя діда си, імператора Мейдзі. Быв першов дітинов корунного прінца Йосіхіто и прінцезны Садако (пузніше імператора Тайсьо и імператриці Теймей). Коли у 1912. році умер імператор Мейдзі, на Хрізантемовый трон дале ступив Хірохітув отець. У 1916. році Хірохіто быв выголошеный за корунного прінца, а сяк став наслідником трона. У 1921. році пушов до шістьох держав Европы из офіційным візитом; сесе быв першый раз, коли японськый корунный прінц вандровав за гатар. У тум само році Хірохіто став [[реґент]]ом Японії позад вутцьової хвороты. У 1924 си узяв прінцезну Наґако Куні, котра му родила сімох дітий: Сіґеко, Сатіко, Кадзуко, Ацуко, Акіхіто, Масахіто и Такако. По вутцьовуй смерти у 1926. році Хірохіто став імператором Японії.
Як державный голова Японії, імператор Хірохіто вюг свою крайину у період посиленя мілітаризма у єї політиці. У 1931. році стояв боком, коли Квантунська армія інсценовала Мукденськый інцидент, обы напасти на [[Манджурія|Манджурію]]. Удколи была настала Друга китайсько-японська война, зачало рости напружіня у взайиминах межи Японійов и США. 1. децембра 1941 Хірохіто дозволив свому урядови пуйти войнов против США и їх союзникув. Японія напала на [[Перл Гарбор]] и америцькі й европейські колонії у Азії й на Тихум океані, а тым уступила до Другої світової войны. Коли союзникы верли [[Ядрова бомба|ядрові бомбы]] на [[Хіросіма|Хіросіму]] и [[Наґасакі]], а совітськоє войсько зайшло на японську територію у Манджурії и [[Корея|Кореї]], Хірохіто ся обернув на японську армію через радіо и закликав їх ся здати. Історикы твердят, ож Хірохіто мусів быти причасный у стратеґії и злочинах японської армії за войны, айбо вопрос міры його участи щи дотеперь не договореный.
Хоть война ся вела имньом імператора, його не дали судити на воєннум трибуналі против Японії. По капітулації Японія трафила пуд окупацію союзникув. Командовач окупаційным войськом, америцькый ґенерал Даґлас МакАртур, гадав, ож кооперація з імператором дасть подержати окупацію у мирі и споможе повойнові планы Америкы. Зато МакАртур выхабив из трибунала ушыткі доказы, котрі были годні інкриміновати імператора вадь другых членув династії. Позад нової японської конституції (ушореної америцькыми урядниками), што зачала діяти уд 1947. року, імператора дустав нову роль як «символ Державы и єдности Народа». Хірохіто умер на рак [[дванадцятьперсник]]а, было му 87 рокув. На троні го замінив старшый сын му Акіхіто, што дало зачаток ері Хейсей.
{{Переклад|en|Hirohito|1382015460}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]
ak8ahjjpbkhrv11aqk4zp9rv9nwctc6
Адміністративноє дїленя Іспанії
0
20874
175580
143972
2026-10-28T17:54:19Z
Ilikemynewhaircut
37295
/* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|0|0 */
175580
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:Ccaa-spain.png|міні|праворуч]]
[[Іспанія]] є [[Унитарна держава|унітарнов державов]]. Основныв адміністративно-територіальнов єдиницьов в [[Іспанія|Іспанії]] сут '''автономні сообщества''' (''автономна область'', {{Lang-es|comunidad autónoma}})<ref>{{Cite web |url=http://en.pons.com/translate?q=comunidad&l=enes&in=&lf=es |title=comunidad &124; Spanish » English &124; PONS |publisher=en.pons.com |access-date=2016-07-16 |archivedate=2016-08-18 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160818063941/http://en.pons.com/translate?q=comunidad&l=enes&in=&lf=es }}</ref>. В нынїшньый час в країні нараховуют 17 автономных сообществу, при тому [[Країна]] Баску, Каталонія, Наварра, Галісія и Андалусія мают розширені права автономії.
== Выборы ==
Выборы в органы власті сообществ роблят ся на основі всеобщого избирательного права. Выборы проходят в послїдню ниділю мая кажді чотыри годы в всьых автономных сообществах, за выключеням Андалусії, Каталонії, Галісії и Країна Баску. Валенсія, Наварра и Арагон проводят выборы по дануй системі, но пусля реформы своїх закону про автономію (статуту) у Предсїдателя автономного сообщества появило ся право розпустити [[парламент]] и назначити выборы на любу дату, якшо лиш не довершив ся срок його повномочій.
== Другі органы ==
Сообщества годні создавати свої органы бюджетного контроля ({{Lang-es|Tribunales de Cuentas}}), класти уповномоченого по правам чоловіка ({{Lang-es|Defensor del Pueblo}}) и создавати другі інституты тай організації для полїпшеня свойої дїяльності.
== Автономні сообщества (області) Іспанії ==
[[Файл:Flag-map_of_Spain_(subdivisions).svg|міні|праворуч]]
* Андалусія (Andalucía), площадь 87 268 км², столиця — [[Севилья|Севілья]]
* Арагон (Aragón), площадь 47 719 км², столиця — Сарагоса
* Астурія (Principado de Asturias), площадь 10 604 км², столиця — Овьєдо
* Балеарські островы (Islas Baleares), площадь 4992 км², столиця — Пальма-де-Мальорка
* Валенсія (Comunidad Valenciana), площадь 23 255 км², столиця — Валенсія
* Галісія (Galicia), площадь 29 574 км², столиця — Сантьяго-де-Компостела
* Канарські островы (Islas Canarias), площадь 7447 км², столиця — Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, Санта-Крус-де-Тенеріфе
* Кантабрія (Cantabria), площадь 5321 км², столиця — Сантандер
* Кастілія-Ла-Манча (Castilla-La Mancha), площадь 79 463 км², столиця — Толедо
* Кастілія-Леон (Castilla y León), площадь 94 223 км², столиця — Вальядолід
* Каталонія (Cataluña), площадь 32 114 км², столиця — Барселона
* Мадрид (Madrid, на правах автономної області), площадь 8 028 км², столиця — [[Мадрід|Мадрид]]
* Мурсія (Región de Murcia), площадь 11 313 км², столиця — Мурсія
* Наварра (Navarra), площадь 10 391 км², столиця — Памплона
* Ріоха (La Rioja), площадь 5045 км², столиця — Лоґроньо
* Країна Баску (País Vasco), площадь 7234 км², столиця — Віторія
* Естремадура (Extremadura), площадь 41 634 км², столиця — Меріда.
==Одкликованя==
{{Переклад|ru|Административное деление Испании}}
[[Катеґорія:Адміністративноє дїленя Іспанії| ]]
5hbyjjc1tm5trtjqcuusqgbpoxcigwz
Народы моря
0
21112
175569
175560
2026-10-28T14:51:35Z
Rue323
31002
175569
wikitext
text/x-wiki
'''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], XIII. стороча до н.е. , ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]].
== Історія ==
Єден из ранньых споминӱв за народы моря, датує ся пятым роком царёваня фараона Мернептаха, датованого [[1208. до н. е|1208. роком до н. е]]. Надпис из Карнака описує вторжіня лівійцьӱв, котрым помогали воякы из северных крайин. Их етнічна принадлежнӱсть и удношіня миже собов обставуть ся предметом научных діскузій.<ref>https://doi.org/10.32028/jga.v2i.575</ref>
[[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb|Битка из народами моря]]
У восьмый рӱк царёваня [[Рамзес III|Рамзеса III]], у зачаткови [[XII. стороча до н. е]]. Еґипет зазнав новых ударӱв. Рельефы и [[Гиероглиф|гієроґліфічні]] надписы заупокӱйного храма фараона у Медінет Абу зображавуть морську и пішу битку из армадов дакӱлкох племен, сереґ котрыє названі пелесеты, тєккеры, шекелеші, денены и вешеші. Еґипетські надписы описувуть далшу побіду вӱйськ фараона.<ref>https://isac.uchicago.edu/publications/historical-records-ramses-iii-texts-medinet-habu-volumes-i-and-ii-translated</ref>
[[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселіня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]]
1n2ex7tufa3tdoob9bttoqy9njat80j
175570
175569
2026-10-28T14:51:51Z
Rue323
31002
175570
wikitext
text/x-wiki
'''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], XIII. стороча до н.е. , ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]].
== Історія ==
Єден из ранньых споминӱв за народы моря, датує ся пятым роком царёваня фараона Мернептаха, датованого [[1208. до н. е|1208. роком до н. е]]. Надпис из Карнака описує вторжіня лівійцьӱв, котрым помогали воякы из северных крайин. Их етнічна принадлежнӱсть и удношіня миже собов обставуть ся предметом научных діскузій.<ref>https://doi.org/10.32028/jga.v2i.575</ref>
[[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb|Битка из народами моря]]
У восьмый рӱк царёваня [[Рамзес III|Рамзеса III]], у зачаткови [[XII. стороча до н. е]]. Еґипет зазнав новых ударӱв. Рельефы и [[Гиероглиф|гієроґліфічні]] надписы заупокӱйного храма фараона у Медінет Абу зображавуть морську и пішу битку из армадов дакӱлкох племен, сереґ котрыє названі пелесеты, тєккеры, шекелеші, денены и вешеші. Еґипетські надписы описувуть далшу побіду вӱйськ фараона.<ref>https://isac.uchicago.edu/publications/historical-records-ramses-iii-texts-medinet-habu-volumes-i-and-ii-translated</ref>
[[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселіня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]]
== Удкликованя ==
m1ngecc4m9pxet8g206n3tcmrvn59bu
175572
175570
2026-10-28T14:58:00Z
Rue323
31002
175572
wikitext
text/x-wiki
'''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], [[XIII. стороча до н. е.|XIII. стороча до н.е.]], ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]].
== Історія ==
Єден из ранньых споминӱв за народы моря, датує ся пятым роком царёваня фараона Мернептаха, датованого [[1208. до н. е|1208. роком до н. е]]. Надпис из Карнака описує вторжіня лівійцьӱв, котрым помогали воякы из северных крайин. Их етнічна принадлежнӱсть и удношіня миже собов обставуть ся предметом научных діскузій.<ref>https://doi.org/10.32028/jga.v2i.575</ref>
[[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb|Битка из народами моря]]
У восьмый рӱк царёваня [[Рамзес III|Рамзеса III]], у зачаткови [[XII. стороча до н. е]]. Еґипет зазнав новых ударӱв. Рельефы и [[Гиероглиф|гієроґліфічні]] надписы заупокӱйного храма фараона у Медінет Абу зображавуть морську и пішу битку из армадов дакӱлкох племен, сереґ котрыє названі пелесеты, тєккеры, шекелеші, денены и вешеші. Еґипетські надписы описувуть далшу побіду вӱйськ фараона.<ref>https://isac.uchicago.edu/publications/historical-records-ramses-iii-texts-medinet-habu-volumes-i-and-ii-translated</ref>
[[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселіня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]]
== Удкликованя ==
h6xwlqx92c24djw6cy5q6a6aus4s29o
175593
175572
2026-10-29T07:43:03Z
Rue323
31002
175593
wikitext
text/x-wiki
'''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], [[XIII. стороча до н. е.|XIII. стороча до н.е.]], ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]].
== Історія ==
Єден из ранньых споминӱв за народы моря, датує ся пятым роком царёваня фараона Мернептаха, датованого [[1208. до н. е|1208. роком до н. е]]. Надпис из Карнака описує вторжіня лівійцьӱв, котрым помогали воякы из северных крайин. Их етнічна принадлежнӱсть и удношіня миже собов обставуть ся предметом научных діскузій.<ref>https://doi.org/10.32028/jga.v2i.575</ref>
[[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb|Битка из народами моря]]
У восьмый рӱк царёваня [[Рамзес III|Рамзеса III]], у зачаткови [[XII. стороча до н. е]]. Еґипет зазнав новых ударӱв. Рельефы и [[Гиероглиф|гієроґліфічні]] надписы заупокӱйного храма фараона у Медінет Абу зображавуть морську и пішу битку из армадов дакӱлкох племен, сереґ котрыє названі пелесеты, тєккеры, шекелеші, денены и вешеші. Еґипетські надписы описувуть далшу побіду вӱйськ фараона.<ref>https://isac.uchicago.edu/publications/historical-records-ramses-iii-texts-medinet-habu-volumes-i-and-ii-translated</ref>
[[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселіня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]]
== Поведіня и Розселіня ==
Точный рӱд народӱв моря не установлено. Миже теоретичных реґіонӱв их ґенезы изслідоватилі указувуть [[Еґейські островы]], материкову [[Ґреція|Ґрецію]], западну [[Анатолія|Анатолію]] и [[Ціпрус|Кіпр]]. Назвы дакотрых ґруп изъязувуть из ґеоґрафічными назвами [[Мала Азія|Малої Азії]], айбо такі припущіня мавуть разну ступінь достовірности и не позволявуть узначити поведіня вшыткых ґруп єднакым образом.<ref>https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/9781444338386.wbeah02163</ref>
У еґипетськых надписах споминавуть ся шердены, лукка, еквеші, тереші, пелесеты, шекелеші, тєккеры, денены и вешеші. Учені изъязувуть исі назвы из областями Сереґземноморя. Наприклад, лукка — Лікія на юго-западови [[Анатолія|Анатолії]], а пелесеты — флистимиляне, знамі по май пӱздньым жрідлам. При тӱм идентифікація шора другых ґруп лишать ся спорныв и неясныв.<ref>https://emanuel.scholars.harvard.edu/publications/sea-peoples</ref>
По ударах и міґраціях кӱнця [[Бронзова доба|бронзової добы]] дакотрі ґрупы осіли на выходови Сереґземноморя. Майпознані суть [[филистимляне]], што ся поселили на южному берегови [[Канаан|Канаана]]. [[Археолоґія|Археолоґічні]] матеріалы доказувуть ож у тот час чинив ся чужородный културный вплыв на Сереґземноморя, май слідно ото є у [[Егейске море|Еґейському реґіонови]]; єднак ґенеза и діяня народӱв моря продовжавуть уясняти ся.<ref>''Bauer, Alexander A. Cities of the Sea: Maritime Trade and the Origin of Philistine Settlement in the Early Iron Age Southern Levant. Oxford Journal of Archaeology, 17(2), 1998, стор. 149–168.''</ref>
== Удкликованя ==
2wby9bu5b7jj213xwh8du8komev9bmr
175594
175593
2026-10-29T08:00:40Z
Rue323
31002
175594
wikitext
text/x-wiki
'''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], [[XIII. стороча до н. е.|XIII. стороча до н.е.]], ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]].
== Історія ==
Єден из ранньых споминӱв за народы моря, датує ся пятым роком царёваня фараона Мернептаха, датованого [[1208. до н. е|1208. роком до н. е]]. Надпис из Карнака описує вторжіня лівійцьӱв, котрым помогали воякы из северных крайин. Их етнічна принадлежнӱсть и удношіня миже собов обставуть ся предметом научных діскузій.<ref>https://doi.org/10.32028/jga.v2i.575</ref>
[[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb|Битка из народами моря]]
У восьмый рӱк царёваня [[Рамзес III|Рамзеса III]], у зачаткови [[XII. стороча до н. е]]. Еґипет зазнав новых ударӱв. Рельефы и [[Гиероглиф|гієроґліфічні]] надписы заупокӱйного храма фараона у Медінет Абу зображавуть морську и пішу битку из армадов дакӱлкох племен, сереґ котрыє названі пелесеты, тєккеры, шекелеші, денены и вешеші. Еґипетські надписы описувуть далшу побіду вӱйськ фараона.<ref>https://isac.uchicago.edu/publications/historical-records-ramses-iii-texts-medinet-habu-volumes-i-and-ii-translated</ref>
[[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселіня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]]
== Поведіня и Розселіня ==
Точный рӱд народӱв моря не установлено. Миже теоретичных реґіонӱв их ґенезы изслідоватилі указувуть [[Еґейські островы]], материкову [[Ґреція|Ґрецію]], западну [[Анатолія|Анатолію]] и [[Ціпрус|Кіпр]]. Назвы дакотрых ґруп изъязувуть из ґеоґрафічными назвами [[Мала Азія|Малої Азії]], айбо такі припущіня мавуть разну ступінь достовірности и не позволявуть узначити поведіня вшыткых ґруп єднакым образом.<ref>https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/9781444338386.wbeah02163</ref>
У еґипетськых надписах споминавуть ся шердены, лукка, еквеші, тереші, пелесеты, шекелеші, тєккеры, денены и вешеші. Учені изъязувуть исі назвы из областями Сереґземноморя. Наприклад, лукка — Лікія на юго-западови [[Анатолія|Анатолії]], а пелесеты — філістимляне, знамі по май пӱздньым жрідлам. При тӱм идентифікація шора другых ґруп лишать ся спорныв и неясныв.<ref>https://emanuel.scholars.harvard.edu/publications/sea-peoples</ref>
По ударах и міґраціях кӱнця [[Бронзова доба|бронзової добы]] дакотрі ґрупы осіли на выходови Сереґземноморя. Майпознані суть [[філістимляне]], што ся поселили на южному берегови [[Канаан|Канаана]]. [[Археолоґія|Археолоґічні]] матеріалы доказувуть ож у тот час чинив ся чужородный културный вплыв на Сереґземноморя, май слідно ото є у [[Егейске море|Еґейському реґіонови]]; єднак ґенеза и діяня народӱв моря продовжавуть уясняти ся.<ref>''Bauer, Alexander A. Cities of the Sea: Maritime Trade and the Origin of Philistine Settlement in the Early Iron Age Southern Levant. Oxford Journal of Archaeology, 17(2), 1998, стор. 149–168.''</ref>
== Язык ==
Язык(ы) народӱв моря достовірно не знамі. Термін лиш теоретично зкапчує усі народы моря, тому ниє ниякых доказӱв ож усі они говорили єдным языком. Основні податкы за них давуть нам еґипетські надписы и документы сосідньых держав, де назвы народӱв передані письмово на языках самых авторӱв. Усокотившых ся и доступных текстӱв, котрі позволяли бы точно вадь приблизно узначити языкы всьых народӱв, ниє.<ref name="Mazar1992">{{cite book |author=Mazar, A. |title=Archaeology of the Land of the Bible: 10,000-586 B.C.E. |publisher=Anchor Bible Reference Library |year=1992 |pages=302–313 |isbn=978-0385425902 |lang=en}}</ref><ref name="Tell-es-Safi">{{cite journal |author=Maeir, A. M., Ohata, T., Sandhaus, D., & Horwitz, L. K. |title=A Late Bronze Age IIC—Iron Age IA inscription from Tell es-Safi/Gath |journal=Bulletin of the American Schools of Oriental Research |year=2008 |volume=351 |pages=39–71 |lang=en}}</ref><ref name="Cline2014">{{cite book |author=Cline, Eric H. |title=1177 B.C.: The Year Civilization Collapsed |publisher=Princeton University Press |year=2014 |isbn=978-0691140896 |lang=en}}</ref>
Бӱлшину наявных познань за их язык давуть изслідованя языка філістимлян, котрых часто называвуть потомками пелесетӱв вадь их иншакыв назвов. Єднак даже у их трафункови ґенеза их языка лишать ся незнамыв: изслідоватилі аналізувуть надписы из філістимлянськых поселень, особні имена и слова, зычені другыми языками. Тоті податкы раз не давуть єднозначно установити як ся формовав філістимлянськый язык.<ref name="Britannica-Philistine">{{cite web |url=https://britannica.com |title=Philistine language |publisher=[[Encyclopædia Britannica]] |author=The Editors of Encyclopaedia Britannica |lang=en |accessdate=2026-10-29}}</ref>
== Удкликованя ==
3firmaknsa8gerap0eazi1lgvhl29wy
175595
175594
2026-10-29T08:28:35Z
Rue323
31002
175595
wikitext
text/x-wiki
'''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], [[XIII. стороча до н. е.|XIII. стороча до н.е.]], ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]].
== Історія ==
Єден из ранньых споминӱв за народы моря, датує ся пятым роком царёваня фараона Мернептаха, датованого [[1208. до н. е|1208. роком до н. е]]. Надпис из Карнака описує вторжіня лівійцьӱв, котрым помогали воякы из северных крайин. Их етнічна принадлежнӱсть и удношіня миже собов обставуть ся предметом научных діскузій.<ref name="Kopanias2017">{{cite journal |author=Kopanias, K. |title=Mercenaries or refugees? the evidence from the inscriptions of Merenptah on the 'Sea Peoples' |journal=Journal of Greek Archaeology |year=2017 |volume=2 |pages=115–130 |doi=10.32028/jga.v2i.575 |lang=анґл.}}</ref>
[[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb|Битка из народами моря]]
У восьмый рӱк царёваня [[Рамзес III|Рамзеса III]], у зачаткови [[XII. стороча до н. е]]. Еґипет зазнав новых ударӱв. Рельефы и [[Гиероглиф|гієроґліфічні]] надписы заупокӱйного храма фараона у Медінет Абу зображавуть морську и пішу битку из армадов дакӱлкох племен, сереґ котрыє названі пелесеты, тєккеры, шекелеші, денены и вешеші. Еґипетські надписы описувуть далшу побіду вӱйськ фараона.<ref name="Bachhuber2012">{{cite encyclopedia |author=Bachhuber, Christoph |title=Sea Peoples |encyclopedia=The Encyclopedia of Ancient History |editor=Bagnall, R. S. and Brodersen, K. and Champion, C. B. and Erskine, A. and Huebner, S. R. |publisher=Wiley-Blackwell |year=2012 |doi=10.1002/9781444338386.wbeah02163 |lang=анґл.}}</ref>
[[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселіня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]]
== Поведіня и Розселіня ==
Точный рӱд народӱв моря не установлено. Миже теоретичных реґіонӱв их ґенезы изслідоватилі указувуть [[Еґейські островы]], материкову [[Ґреція|Ґрецію]], западну [[Анатолія|Анатолію]] и [[Ціпрус|Кіпр]]. Назвы дакотрых ґруп изъязувуть из ґеоґрафічными назвами [[Мала Азія|Малої Азії]], айбо такі припущіня мавуть разну ступінь достовірности и не позволявуть узначити поведіня вшыткых ґруп єднакым образом.<ref name="EdgertonWilson1936">{{cite book |author=Edgerton, William F. & Wilson, John A. |title=Historical Records of Ramses III: The Texts in Medinet Habu Volumes I and II Translated With Explanatory Notes |series=Studies in Ancient Oriental Civilization |volume=12 |publisher=Oriental Institute / Institute for the Study of Ancient Cultures |location=Chicago |year=1936 |url=https://uchicago.edu |lang=анґл.}}</ref>
У еґипетськых надписах споминавуть ся шердены, лукка, еквеші, тереші, пелесеты, шекелеші, тєккеры, денены и вешеші. Учені изъязувуть исі назвы из областями Сереґземноморя. Наприклад, лукка — Лікія на юго-западови [[Анатолія|Анатолії]], а пелесеты — філістимляне, знамі по май пӱздньым жрідлам. При тӱм идентифікація шора другых ґруп лишать ся спорныв и неясныв.<ref name="Emanuel2017">{{cite encyclopedia |author=Emanuel, Jeffrey P. |title=Sea Peoples |encyclopedia=The Sea in World History: Exploration, Travel, and Commerce |editor=Stein, S. K. |publisher=ABC-CLIO |location=Santa Barbara |year=2017 |pages=22–24 |url=https://harvard.edu |lang=анґл.}}</ref>
По ударах и міґраціях кӱнця [[Бронзова доба|бронзової добы]] дакотрі ґрупы осіли на выходови Сереґземноморя. Майпознані суть [[філістимляне]], што ся поселили на южному берегови [[Канаан|Канаана]]. [[Археолоґія|Археолоґічні]] матеріалы доказувуть ож у тот час чинив ся чужородный културный вплыв на Сереґземноморя, май слідно ото є у [[Егейске море|Еґейському реґіонови]]; єднак ґенеза и діяня народӱв моря продовжавуть уясняти ся.<ref>''Bauer, Alexander A. Cities of the Sea: Maritime Trade and the Origin of Philistine Settlement in the Early Iron Age Southern Levant. Oxford Journal of Archaeology, 17(2), 1998, стор. 149–168.''</ref>
== Язык ==
Язык(ы) народӱв моря достовірно не знамі. Термін лиш теоретично зкапчує усі народы моря, тому ниє ниякых доказӱв ож усі они говорили єдным языком. Основні податкы за них давуть нам еґипетські надписы и документы сосідньых держав, де назвы народӱв передані письмово на языках самых авторӱв. Усокотившых ся и доступных текстӱв, котрі позволяли бы точно вадь приблизно узначити языкы всьых народӱв, ниє.<ref name="Mazar1992">{{cite book |author=Mazar, A. |title=Archaeology of the Land of the Bible: 10,000-586 B.C.E. |publisher=Anchor Bible Reference Library |year=1992 |pages=302–313 |isbn=978-0385425902 |lang=анґл.}}</ref><ref name="Tell-es-Safi">{{cite journal |author=Maeir, A. M., Ohata, T., Sandhaus, D., & Horwitz, L. K. |title=A Late Bronze Age IIC—Iron Age IA inscription from Tell es-Safi/Gath |journal=Bulletin of the American Schools of Oriental Research |year=2008 |volume=351 |pages=39–71 |lang=анґл.}}</ref><ref name="Cline2014">{{cite book |author=Cline, Eric H. |title=1177 B.C.: The Year Civilization Collapsed |publisher=Princeton University Press |year=2014 |isbn=978-0691140896 |lang=анґл.}}</ref>
Бӱлшину наявных познань за их язык давуть изслідованя языка філістимлян, котрых часто называвуть потомками пелесетӱв вадь их иншакыв назвов. Єднак даже у их трафункови ґенеза их языка лишать ся незнамыв: изслідоватилі аналізувуть надписы из філістимлянськых поселень, особні имена и слова, зычені другыми языками. Тоті податкы раз не давуть єднозначно установити як ся формовав філістимлянськый язык.<ref name="Britannica-Philistine">{{cite web |url=https://britannica.com |title=Philistine language |publisher=[[Encyclopædia Britannica]] |author=The Editors of Encyclopaedia Britannica |lang=анґл. |accessdate=2026-10-29}}</ref>
== Роль у катастрофі бронзової добы ==
Удары и переселіня народӱв моря проходили у час масштабного кризиса Выходного Сереґземноморя, товды нищили ся вароші, слабіли царства и порушали ся торгові путі. Народы моря не были иппен єдинственныв причинов кризиса у реґіонови: на тото доста повплывали и уднушні політичні конфлікты и природні факторы. Роль уддільных ґруп и масштабы их вплыва рознили ся зависно уд того у якый край они осіли.<ref name="Kaniewski2011">{{cite journal |author=Kaniewski, D., Paulissen, E., Van Campo, E., Al-Maqdissi, M., Bretschneider, J., & Van Lerberghe, K. |title=The Sea Peoples, from Cuneiform Tablets to Carbon Dating |journal=[[PLOS One]] |year=2011 |volume=6 |issue=6 |pages=e20232 |doi=10.1371/journal.pone.0020232 |pmid=21687714 |pmc=3110627 |lang=анґл.}}</ref>
== Удкликованя ==
as8qwzrjjdcp15398nbryrghdss6aql
175606
175595
2026-10-29T11:27:58Z
Rue323
31002
Образчик
175606
wikitext
text/x-wiki
'''Наро́ды мо́ря''' — ґрупа [[Народ|народӱв]] Сереґземного моря які начали міґрацію у час [[Катастрофа бронзової добы|Катастрофы бронзової добы]], [[XIII. стороча до н. е.|XIII. стороча до н.е.]], ид границям [[Старовікый Еґіпет|Еґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӱв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и [[Италийскый полуостров|Італії]].
[[Файл:Sea Peoples ua.PNG|міні|1166x1166px|Карта земиль де жили «народы моря» у кӱнци II. тысячороча до н.е.|альт=]]
== Історія ==
Єден из ранньых споминӱв за народы моря, датує ся пятым роком царёваня фараона Мернептаха, датованого [[1208. до н. е|1208. роком до н. е]]. Надпис из Карнака описує вторжіня лівійцьӱв, котрым помогали воякы из северных крайин. Их етнічна принадлежнӱсть и удношіня миже собов обставуть ся предметом научных діскузій.<ref name="Kopanias2017">{{cite journal |author=Kopanias, K. |title=Mercenaries or refugees? the evidence from the inscriptions of Merenptah on the 'Sea Peoples' |journal=Journal of Greek Archaeology |year=2017 |volume=2 |pages=115–130 |doi=10.32028/jga.v2i.575 |lang=анґл.}}</ref>
[[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb|Битка из народами моря]]
У восьмый рӱк царёваня [[Рамзес III|Рамзеса III]], у зачаткови [[XII. стороча до н. е]]. Еґипет зазнав новых ударӱв. Рельефы и [[Гиероглиф|гієроґліфічні]] надписы заупокӱйного храма фараона у Медінет Абу зображавуть морську и пішу битку из армадов дакӱлкох племен, сереґ котрыє названі пелесеты, тєккеры, шекелеші, денены и вешеші. Еґипетські надписы описувуть далшу побіду вӱйськ фараона.<ref name="Bachhuber2012">{{cite encyclopedia |author=Bachhuber, Christoph |title=Sea Peoples |encyclopedia=The Encyclopedia of Ancient History |editor=Bagnall, R. S. and Brodersen, K. and Champion, C. B. and Erskine, A. and Huebner, S. R. |publisher=Wiley-Blackwell |year=2012 |doi=10.1002/9781444338386.wbeah02163 |lang=анґл.}}</ref>
[[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселіня ґрецькых племен у II - I. тысячорочови до н. е.]]
== Поведіня и Розселіня ==
Точный рӱд народӱв моря не установлено. Миже теоретичных реґіонӱв их ґенезы изслідоватилі указувуть [[Еґейські островы]], материкову [[Ґреція|Ґрецію]], западну [[Анатолія|Анатолію]] и [[Ціпрус|Кіпр]]. Назвы дакотрых ґруп изъязувуть из ґеоґрафічными назвами [[Мала Азія|Малої Азії]], айбо такі припущіня мавуть разну ступінь достовірности и не позволявуть узначити поведіня вшыткых ґруп єднакым образом.<ref name="EdgertonWilson1936">{{cite book |author=Edgerton, William F. & Wilson, John A. |title=Historical Records of Ramses III: The Texts in Medinet Habu Volumes I and II Translated With Explanatory Notes |series=Studies in Ancient Oriental Civilization |volume=12 |publisher=Oriental Institute / Institute for the Study of Ancient Cultures |location=Chicago |year=1936 |url=https://uchicago.edu |lang=анґл.}}</ref>
У еґипетськых надписах споминавуть ся шердены, лукка, еквеші, тереші, пелесеты, шекелеші, тєккеры, денены и вешеші. Учені изъязувуть исі назвы из областями Сереґземноморя. Наприклад, лукка — Лікія на юго-западови [[Анатолія|Анатолії]], а пелесеты — філістимляне, знамі по май пӱздньым жрідлам. При тӱм идентифікація шора другых ґруп лишать ся спорныв и неясныв.<ref name="Emanuel2017">{{cite encyclopedia |author=Emanuel, Jeffrey P. |title=Sea Peoples |encyclopedia=The Sea in World History: Exploration, Travel, and Commerce |editor=Stein, S. K. |publisher=ABC-CLIO |location=Santa Barbara |year=2017 |pages=22–24 |url=https://harvard.edu |lang=анґл.}}</ref>
По ударах и міґраціях кӱнця [[Бронзова доба|бронзової добы]] дакотрі ґрупы осіли на выходови Сереґземноморя. Майпознані суть [[філістимляне]], што ся поселили на южному берегови [[Канаан|Канаана]]. [[Археолоґія|Археолоґічні]] матеріалы доказувуть ож у тот час чинив ся чужородный културный вплыв на Сереґземноморя, май слідно ото є у [[Егейске море|Еґейському реґіонови]]; єднак ґенеза и діяня народӱв моря продовжавуть уясняти ся.<ref>''Bauer, Alexander A. Cities of the Sea: Maritime Trade and the Origin of Philistine Settlement in the Early Iron Age Southern Levant. Oxford Journal of Archaeology, 17(2), 1998, стор. 149–168.''</ref>
== Язык ==
Язык(ы) народӱв моря достовірно не знамі. Термін лиш теоретично зкапчує усі народы моря, тому ниє ниякых доказӱв ож усі они говорили єдным языком. Основні податкы за них давуть нам еґипетські надписы и документы сосідньых держав, де назвы народӱв передані письмово на языках самых авторӱв. Усокотившых ся и доступных текстӱв, котрі позволяли бы точно вадь приблизно узначити языкы всьых народӱв, ниє.<ref name="Mazar1992">{{cite book |author=Mazar, A. |title=Archaeology of the Land of the Bible: 10,000-586 B.C.E. |publisher=Anchor Bible Reference Library |year=1992 |pages=302–313 |isbn=978-0385425902 |lang=анґл.}}</ref><ref name="Tell-es-Safi">{{cite journal |author=Maeir, A. M., Ohata, T., Sandhaus, D., & Horwitz, L. K. |title=A Late Bronze Age IIC—Iron Age IA inscription from Tell es-Safi/Gath |journal=Bulletin of the American Schools of Oriental Research |year=2008 |volume=351 |pages=39–71 |lang=анґл.}}</ref><ref name="Cline2014">{{cite book |author=Cline, Eric H. |title=1177 B.C.: The Year Civilization Collapsed |publisher=Princeton University Press |year=2014 |isbn=978-0691140896 |lang=анґл.}}</ref>
Бӱлшину наявных познань за их язык давуть изслідованя языка філістимлян, котрых часто называвуть потомками пелесетӱв вадь их иншакыв назвов. Єднак даже у их трафункови ґенеза их языка лишать ся незнамыв: изслідоватилі аналізувуть надписы из філістимлянськых поселень, особні имена и слова, зычені другыми языками. Тоті податкы раз не давуть єднозначно установити як ся формовав філістимлянськый язык.<ref name="Britannica-Philistine">{{cite web |url=https://britannica.com |title=Philistine language |publisher=[[Encyclopædia Britannica]] |author=The Editors of Encyclopaedia Britannica |lang=анґл. |accessdate=2026-10-29}}</ref>
== Роль у катастрофі бронзової добы ==
Удары и переселіня народӱв моря проходили у час масштабного кризиса Выходного Сереґземноморя, товды нищили ся вароші, слабіли царства и порушали ся торгові путі. Народы моря не были иппен єдинственныв причинов кризиса у реґіонови: на тото доста повплывали и уднушні політичні конфлікты и природні факторы. Роль уддільных ґруп и масштабы их вплыва рознили ся зависно уд того у якый край они осіли.<ref name="Kaniewski2011">{{cite journal |author=Kaniewski, D., Paulissen, E., Van Campo, E., Al-Maqdissi, M., Bretschneider, J., & Van Lerberghe, K. |title=The Sea Peoples, from Cuneiform Tablets to Carbon Dating |journal=[[PLOS One]] |year=2011 |volume=6 |issue=6 |pages=e20232 |doi=10.1371/journal.pone.0020232 |pmid=21687714 |pmc=3110627 |lang=анґл.}}</ref>
== Удкликованя ==
34mzmy7s7l1ddahygtn12von2zul9nl
UTC+2:00
0
22581
175565
171588
2026-10-28T12:08:44Z
Fadssdssd
31646
175565
wikitext
text/x-wiki
[[Файл:UTC+0200 - 2023.svg|міні|'''Синій''' — взимі, '''жовтый''' — цїлый рік, '''помаранчовый''' — Лїтній час ([[UTC+1]])]]
'''UTC+2''' (знамый як калінінґрадськый час і централноафрицькый час; взимі — восточноевропейськый час; лїтом — центральноевропейськый час) є [[часова зона]] [[Свѣт|світа]]<ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+2#:~:text=UTC%2B02%20is%20a%20time%20offset%20that%20adds%202,hours%20ahead%20Exact%20time%20in%20UTC%2B2%20right%20now. UTC+2 time zone - 2 hours ahead GMT/UTC] (анґ) </ref> хоснована у [[Выходна Европа|Восточнуй Европі]], западной части [[Близкый Выход|Близкого Оріента]] і централній [[Африка|Африці]]<ref>[https://dateandtime.info/uk/country.php?code=UA Точний місцевий час в Україні. Котра година зараз в Україні?]</ref><ref>[https://www.zeitverschiebung.net/en/abbr/32 CAT - Central Africa Time: Current local time]</ref>.
{{Языкова норма}}
== Цїлый рік ==
* {{BWA}}
* {{Flagicon|Демократічна_републіка_Конґо}}[[Демократічна републіка Конґо|ДРК]] (восточна часть)
* [[Файл:Flag_of_Eswatini.svg|межа|20x20пкс]][[Есватіні]]
* {{Flagicon|Замбія}}[[Замбія]]
* {{Flagicon|Зімбабве}}[[Зімбабве]]
* [[Файл:Flag_of_Lesotho.svg|межа|20x20пкс]][[Лесото]]
* {{Flagicon|Лібія}}[[Лібія]]
* [[Файл:Flag_of_Mozambique.svg|межа|20x20пкс]][[Мозамбік]]
* [[Файл:Flag_of_Namibia.svg|межа|20x20пкс]][[Намібія]]
* {{Flagicon|Рванда}}[[Рванда]]
* {{RUS}}
** [[Файл:Flag_of_Kaliningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калінінґрадська область|Калінінградська область]]<ref>[https://web.archive.org/web/20250117124831/https://tochnoye-vremya.ru/tochnoe-vremia-v-kaliningrade/ Точное время Калининград сейчас с секундами]</ref><ref>Федералный закон уд 3. юня 2011. року "О вырахованї часу"</ref>
* {{Flagicon|Судан}}[[Судан]]
* {{ZAF}}
* [[Файл:Flag_of_South_Sudan.svg|межа|20x20пкс]][[Южный Судан]]
== Взимі ==
* {{ALA}}
* [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]]
* {{GRE}}
* {{Flagicon|Естонія}}[[Естонія]]
* [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраел]]
* {{Flagicon|Латвія}}[[Латвія]]
* {{Flagicon|Литва}}[[Литва]]
* {{Flagicon|Лібанон}}[[Лібанон]]
* {{PSE}}
* {{MOL}}
* {{Flagicon|Румуньско}}[[Румуньско]]
* {{UKR}}
* {{Flagicon|Ціпрус}}[[Ціпрус|Кіпр]]
* {{Flagicon|Фіньско}}[[Фіньско]]
'''Взимі (непризнані державы)'''
* {{Flagicon|Приднѣстровья}}[[Придністровська Молдавська Републіка|Придністровья]]<ref>[https://infoteach.ru/%D0%92%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%8F_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5 Время в Приднестровской Молдавской Республике — Википедия. Что такое Время в Приднестровской Молдавской Республике]{{Dead link|date=January 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>
* [[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс]]Северный Кіпр
== Лїтом ==
* {{AUT}}
* [[Файл:Flag_of_Albania.svg|межа|20x20пкс]][[Албанія]]
* {{AND}}
* {{BEL}}
* {{VAT}}
* {{Flagicon|Даньско}}[[Даньско|Данія]]
* {{Flagicon|Ґібралтар}}[[Ґібралтар]]
* {{Flagicon|Іспанія}}[[Іспанія]]
* {{Flagicon|Італія}}[[Італія]]
* {{Flagicon|Ліхтенштайн}}[[Лихтенштайн]]
* {{Flagicon|Луксембурьско}}[[Луксембурьско|Луксембург]]
* {{Flag|Монако}}
* {{Flagicon|Мадярьско}}[[Мадярьско]]
* {{Flagicon|Нідерланды}}[[Нідерланды]]
* {{Flagicon|Нїмецько}}[[Німеччина|Нїмецько]]
* {{Flagicon|Норьско}}[[Норьско]]
* {{Flag|Польско}}
* {{Flagicon|Сан Маріно}}[[Сан Маріно]]
* {{SRB}}
* {{Flagicon|Сѣверна Македония}}[[Сѣверна Македония|Северна Македонія]]
* [[Файл:Flag of Slovenia (Pantone).svg|межа|20x20пкс]][[Словенія]]
* [[Файл:Flag of Slovakia.svg|межа|20x20пкс]][[Словеньско|Словакія]]
* {{Flagicon|Франція}}[[Франція]]
* {{Flagicon|Хорватія}}[[Хорватія]]
* {{Flagicon|Чесько}}[[Чехія]]
* {{Flagicon|Чорна Гора}}[[Чорна Гора]]
* {{Flagicon|Швайц}}[[Швайц]]
* {{Flagicon|Швеція}}[[Швеція]]
* {{Flagicon|Норьско}}[[Шпіцберген]] (Норьско)
* {{Flagicon|Норьско}}[[Ян-Маен]] (Норсько)
'''Лїтом (непризнані державы)'''
* {{Flagicon|Косово}}[[Косово]]<ref>[https://www.timeanddate.com/worldclock/kosovo Time in Kosovo] </ref>
== Хоснували ся давно ==
=== Як стандартный час ===
* [[Файл:Flag_of_Belarus.svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] (1991-2011)<ref>[https://web.archive.org/web/20250123192215/https://telegraf.news/obshhestvo/vsya-evropa-pereshla-na-zimnee-vremya-pochemu-belarus-net-i-kogda-prishlos-perevodit-strelki-na-10-minut-vperjod/ "Вся Европа перешла на зимнее время. Почему белорусы нет и когда им пришлось переводить стрелки на 10 минут?"]</ref>
* [[Файл:Flag_of_the_United_Arab_Republic_(1958–1971),_Flag_of_Syria_(1980–2024).svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Cирия]] (до 2022 року)
* [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданьско]] (до 2022 року)
* [[Файл:Flag of Poland (1919–1928).svg|межа|20x20пкс]][[Польско]] (1918-1922)
* {{Flagicon|Лібія}}[[Лібія]]
* [[Файл:Flag_of_Russia_(1991–1993,_2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Росія]]:
** [[Московський час|Московськый час]] (част.) (1991-1992)
*** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]][[Карелія]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Tver_Oblast_Flag.png|межа|20x20пкс]][[Тверська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Pskov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]]Псковська область (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новгородська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінґрадська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Kursk_Oblast_(large_fix).svg|межа|20x20пкс]]Курська область (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калузька область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Брянська область]] (1924-1930, 1991-1992)
* [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] (1942-1945, 2016-2022)
=== Лїтом ===
* [[Файл:Flag_of_Algeria.svg|межа|20x20пкс]][[Алжір]]
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Білорусь (у часы [[Націстічне Нїмецько|націстичной]] окупації)
* [[Болгарія]] (1942-1945)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Україна (у часы націстичной окупації)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Молдова (у часы націстичной окупації)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Літва (у часы націстичной окупації)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Латвія (у часы націстичной окупації)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Естонія (у часы націстичной окупації)
* [[Файл:Flag_of_Greece.svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]]
* [[Файл:Flag_of_Libya.svg|межа|20x20пкс]][[Лібія]]
* [[Файл:Flag_of_Portugal.svg|межа|20x20пкс]][[Портуґалія]]
* [[Файл:Flag_of_Chad.svg|межа|20x20пкс]][[Чад]]
* [[Файл:Flag_of_Tunisia.svg|межа|20x20пкс]][[Тунис|Туніс]]
== Референції ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Часовы зоны]]
{{Переклад|ru|UTC+2:00|6723}}
mu74txfjzypny3f6i9pml89bnj3afei
ТЕТ (телеканал)
0
22741
175567
175564
2026-10-28T14:14:23Z
Fadssdssd
31646
175567
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти|20261008}}
{{Інфобокс
|label1=Країна
|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]]
|label2=Зона транслації
|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]]
|title=ТЕТ
|image=[[File:TET logo.svg|110px]]
|label3=Язык
|data3=[[Україньскый язык|українськый]],
[[Російскый язык|російськый]] (до 2021 року)
|label4=Зачав транслацію
|data4=24. януаря 1992
|label5=Властник
|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD»
|label6=Перемінив
|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]]
|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]]
|data7=MX-2
|label8=Ближні телеканалы
|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]]
|label9=Сайт
|data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}}
'''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є українськый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Ся удносить ид медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властником телеканалу з 2009. року є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref>
== Історія ==
Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (уд {{Lang-fr|tête-à-tête}}) быв закладеный у [[1992|1992.]] року ги приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995|1995.]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії тай радіовещаня]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» тай [[ТРС «Кієв»]] єднаку частоту. Кедь ся «ТЕТ» вєдно из «Кієвом» екзістовав, сїтка ефіру ввечерї мала [[Филм|філмы]], [[Мултфільм|мултфілмы]] тай [[Серіал|серіалы]]. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003|2003.]] року телеканал припоєный ку 42 частоте<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>.
У [[2001|2001.]] року «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2006.]] — сполочно націоналный<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/31382/2007-01-24-kanalu-tet-vypovnylosya-15-rokiv/ Каналу ТЕТ виповнилося 15 років]</ref>.
У [[2009|2009.]] році властником вшытко акцій сполочності «телеканал ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит ид [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>.
У [[2011|2011.]] роцї «ТЕТ» зробив ребрендінґ сїтка ефіру тай лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>.
У зачатку [[2014|2014.]] подля ініціативы "Бойкот [[Росія|російського]] [[кіно]]" активісты выявили приблизно 33% продукції російського происходу в ефірі. В наслїдку сёго телеканал булше трансларує проґрамы тай кіно українського вадь іноземного выробеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>.
З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016|2016.]] телеканал ся трансларує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>.
З [[2. марец|2. марца]] [[2020|2020.]] телеканал має телепередаваня в стандарті высокого свойства (знама ги HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>.
Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022|2022.]] в наслїдку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал трансліровав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>.
== Сїтка ефіру ==
=== Проґрамы ===
==== Проґрамы «95 квартал» ====
* Вечурный Квартал
* "Розсміши коміка"
* Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ====
* Фрыштик з 1+1
* Фрыштик. Выходный
* Маскарад
* Світ нарубы з Митром Комаровым
* Вандруй Україной з Митром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* Голос країны
* Живот знатовых людей
==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ====
* "Панянка-Селянка"
* #ОКтет
* "Чортиці у спідницях"
* Батлы
* "4 весілля" (тыж уд 1+1)
* Ближе до звізд
* "Найкраща оселя"
* "Любий, ми переїжджаємо"
* Фамілійка У
* Казкы У
* "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама"
* "Добрий день, ми з України"
* "Моя суперродина"
* "Україна неймовірних людей"
* "Богиня шопінгу"
* "Він готує, вона керує"
* Звізды, плеткы & Hallywood"
* "Побачення без фільтрів"
* "СуперЖінка"
* ЛавЛавCar
* "Дивись!"
* "Найгірший водій країни"
* "Сміємось — отже не здаємось"
* Любов онлайн
* Королиця балу
* Моду народу!
==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ====
* "Снимите это немедленно!"
* "Детали с Тиной Канделаки"
* "Історії в деталях"
* "Рятуйте, ремонт!"
* "Кресло"
* "Шоу Василия Стрельникова"
* "Тату в Поднебесной"
* "Жизнь прекрасна"
* "Хорошые песни"
* "Ты-SUPERМОДЕЛЬ"
* Файні шутки
* "Свадебный переполох"
==== Проґрамы «ТНТ» ====
* Дом-2
* Окна
* "Роман с Бузовой"
* "Танцы без правил"
* "Убойная лига"
* "Цена любови"
* "Слава за минуту"
==== Іншы проґрамы ====
* Бункер
* "Дім моєї мрії"
* "Давай спробуємо"
* "Дивись, хто прийшов!"
* О. С.П-студія
* Семеро VJ
* "Скажи!"
* "Слухай!"
* Форт Буаяр
* Хіт-TV
* Шоу Оксаны Марченко
* "Велике прання" ("''Большая стирка"'')
* До фрыштику
* "АвтоПані"
* Кіт. Фактор
* Пупсня
* Твою маму
* Nota Bene
* 100 в 1
* VLOG Шульженко
* ООН
* Караоке на майдані
* Дурнєв +1
* ШпіліВілі
* 17+
* Катар News
=== Серіалы ===
* "Вечірка"
* Волонтеры
* "Встигнути до 30"
* "Дієта №0"
* "Зозулі"
* "Країна У 2.0"
* "Люся інтерн"
* "Одного разу під Полтавою"
* "Ромео і Джульєтта із Черкас"
* "СидОренки-СидорЕнки"
* "Танька і Володька"
* "Якщо чесно"
* "Пригоди Бампера і Суса"
* "100 тисяч хвилин разом"
* "Дикі"
* "Батько рулить"
* "Скажені сусіди"
* "Нове життя Василини Павлівни"
* "#ЯЖЕБАТЬ"
* "Готель «Галіція»"
* "Домашній арешт"
* Евродіректор
* Звіздонавты
* Країна У
* "Моя улюблена Страшко"
* "«Найкращий» тиждень мого життя"
* "Одного разу в Одесі"
* Послїдный москаль
* "Папік"
* "Прибулець"
* "Село на мільйон"
* "Хамелеон"
* "100 добрих вчинків Едді МакДауда"
* "Агентство моделей"
* "Баффі — переможниця вампірів"
* "Бібліотекарі"
* "Відьми Іст-Енду"
* "Вісімдесяті"
* "Грозове каміння"
* "Два батька і два сина"
* "Десяте королівство"
* "Добра відьма"
* Касл
* Конан
* "Корабель"
* "Ксена: принцеса-воїн"
* Кухня
* "Маленькі таємниці"
* "H2O: Просто додай води"
* "Надприродне"
* "Ненсі Дрю"
* "Нова сімейка Адамсів"
* Одіссея
* "Перші поцілунки"
* "Помста"
* "Пригоди Ширлі Холмс"
* "Рання пташка"
* "Район Беверлі-Гіллз"
* "Район Мелроуз"
* "Світлофор"
* С*кс тай варош
* "Слон і принцеса"
* "Та, що говорить з привидами"
* "Темний оракул"
* "Усі жінки — відьми"
* Хор
* "Чи боїшся ти темряви?"
* "Якось у казці"
* "Янгол або демон"
=== Мултфільмы ===
* "Губка Боб Квадратні Штани"
* Козакы. Футбол
* "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості"
* Аргай
* "Байдиківка"
* "Барбі: Будинок мрії"
* "Бетті Буп"
* "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка"
* Братц
* "Веселі мелодії"
* "Вперед, Дієго!"
* "Галактичний футбол"
* "Гарфілд та його друзі"
* "Дора-мандрівниця"
* "Елвін і бурундуки"
* "Ескімоска"
* "Зоомагазинчик"
* "Інспектор Ґаджет"
* "Казки Андерсена"
* "Казкова поліція"
* "Качині історії"
* "Кенді-Кенді"
* Кліфорд
* "Клуб Вінкс: Школа чарівниць"
* "Кордони світу Діґімонів"
* "Крихітка Мемоль"
* "Кумедні мелодії
* "Лабораторія Декстера"
* "Лис Микита"
* Лунтик
* "Мадам Пруданс йде по сліду"
* "Малята-твійнята"
* "Майстри дуелі"
* Масяня
* "Маша та Ведмідь"
* "Мері-Кейт та Ешлі у дії!"
* "Монстри проти прибульців"
* "Моряк Попай"
* Оггі тай кукарачі
* "Пінгвіни Мадагаскару"
* "Пригоди Блінкі Білла"
* "Пригоди Котигорошка та його друзів"
* Пукка
* Сандокан
* Світ Вінкс
* Скубі-Ду
* Смішарики
* "Смурфики"
* Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/>
* "Супермен (1940)"
* "Суперпес (1964)"
* Табалуга
* "Телепузики"
* Фіксики
* Чаґінтон
* "Черепашки-ніндзя"
* "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички"
* "Шалені кролики. Вторгнення"
* "Шахерезада. Нерозказані історії"
* Шоу Ґарфілда
== Історія лоґотіпов ==
{| class="wikitable"
|+
!Лоґотіп
!Дата
|-
|назва «ТЕТ» зеленым цвітом
(потум чорным)
|24. януара 1992 до 23. януара 1997 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]]
|З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000. року.
|-
|[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]]
|З 1. януара 2000. ид 31. мая 2001. року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]]
|З 1. юня 2001. ид 9. октобра 2002. року року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]]
|З 9. октобра 2002. ид 13. фебуара 2003. року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2003. ид 23. апріля 2004. року.
|-
|[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]]
|З 24. апріля 2004. ид 29. авґуста 2010. року.
|-
|[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]]
|З 30. авґуста 2010. ид 13. фебуара 2011. року.
|-
|[[Файл:TET.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2011. ид 25. юня 2014. року.
|-
|[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]]
|З 26. юня 2014. ид 18. януара 2015. року.
|-
|[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]]
|З 19. януара ид 17. фебуара 2020. року.
|-
|[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]]
|З 18. фебуара 2020. ди 18. мая 2022. року.
|-
|[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]]
|З 19. мая ид 4. септембра 2022.
|-
|[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]]
|З 5 авґуста 2022. — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref>
|}
== Референції ==
<references />
{{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}}
[[Катеґорія:Телеканалы]]
[[Катеґорія:Українські телеканалы]]
[[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]]
r3pwllvboq9zqc7qvk18621pku37kpp
175574
175567
2026-10-28T17:37:22Z
Fadssdssd
31646
Пряшівскый штандарт
175574
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти|20261008}}
{{Інфобокс
|label1=Штат
|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]]
|label2=Зона транслації
|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]]
|title=ТЕТ
|image=[[File:TET logo.svg|110px]]
|label3=Язык
|data3=[[Україньскый язык|українськый]],
[[Російскый язык|російськый]] (до 2021 року)
|label4=Зачав транслацію
|data4=24. януаря 1992
|label5=Властник
|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD»
|label6=Перемінив
|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]]
|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]]
|data7=MX-2
|label8=Ближні телеканалы
|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]]
|label9=Сайт
|data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}}
'''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочно україньскый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Односит ся лем медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властником телеканалу з [[2009]] року є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref>
== Історія ==
Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (од {{Lang-fr|tête-à-tête}}) быв закладеный у [[1992]] роцї як приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії і радіорозгласа]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» і [[ТРС «Кієв»]] єднаку частоту. Кедь ся «ТЕТ» вєдно из «Кієвом» екзістовав, ввечерї сїтка ефіру мала [[Филм|филмы]], мултфилмы і серіалы. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003]] року телеканал припоєный ку 42 частотї розгласа<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>.
У [[2001]] роцї «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2006]] сполочно націоналный<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/31382/2007-01-24-kanalu-tet-vypovnylosya-15-rokiv/ Каналу ТЕТ виповнилося 15 років]</ref>.
У [[2009]] роцї властником вшытко акцій сполочностї «телеканал ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит лем [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>.
У [[2011]] роцї «ТЕТ» зробив ребрендінґ сїткы ефіру і лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>.
На зачатку [[2014]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|російского]] [[кіно]]" активісты выявили суть приблизно 33% продукції російского происходу в ефірї. В наслїдку сёго «ТЕТ» зачав омного веце емітовати проґрамы тай кіно українського вадь іноземного выробеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>.
З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] телеканал ся емітує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>.
З [[2. марец|2. марца]] [[2020]] телеканал має телепередаваня в штандартї высокого свойства (знамый як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>.
Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] в наслїдку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал емітовав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>.
== Сїтка ефіру ==
=== Проґрамы ===
==== Проґрамы «95 квартал» ====
* Вечірный Квартал
* "Розсміши коміка"
* Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ====
* Фрыштик з 1+1
* Фрыштик. Выходный
* Маскарад
* Світ нарубы з Дмитром Комаровым
* Вандруй Україной з Дмитром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* Голос країны
* Живот відомых людей
==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ====
* "Панянка-Селянка"
* #ОКтет
* "Чортиці у спідницях"
* Батлы
* "4 весілля" (тыж уд 1+1)
* Ближе до звізд
* "Найкраща оселя"
* "Любий, ми переїжджаємо"
* Фамілія У
* Казкы У
* "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама"
* "Добрий день, ми з України"
* "Моя суперродина"
* "Україна неймовірних людей"
* "Богиня шопінгу"
* "Він готує, вона керує"
* Звізды, плеткы & Hallywood"
* "Побачення без фільтрів"
* "СуперЖінка"
* ЛавЛавCar
* "Дивись!"
* "Найгірший водій країни"
* "Сміємось — отже не здаємось"
* Любов онлайн
* Королиця балу
* Моду народу!
==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ====
* "Снимите это немедленно!"
* "Детали с Тиной Канделаки"
* "Історії в деталях"
* "Рятуйте, ремонт!"
* "Кресло"
* "Шоу Василия Стрельникова"
* "Тату в Поднебесной"
* "Жизнь прекрасна"
* "Хорошые песни"
* "Ты-SUPERМОДЕЛЬ"
* Файні шутки
* "Свадебный переполох"
==== Проґрамы «ТНТ» ====
* Дом-2
* Окна
* "Роман с Бузовой"
* "Танцы без правил"
* "Убойная лига"
* "Цена любови"
* "Слава за минуту"
==== Іншы проґрамы ====
* Бункер
* "Дім моєї мрії"
* "Давай спробуємо"
* "Дивись, хто прийшов!"
* О. С.П-студія
* Семеро VJ
* "Скажи!"
* "Слухай!"
* Форт Буаяр
* Хіт-TV
* Шоу Оксаны Марченко
* "Велике прання" ("''Большая стирка"'')
* До фрыштику
* "АвтоПані"
* Кіт. Фактор
* Пупсня
* Твою маму
* Nota Bene
* 100 в 1
* VLOG Шульженко
* ООН
* Караоке на майдані
* Дурнєв +1
* ШпіліВілі
* 17+
* Катар News
=== Серіалы ===
* "Вечірка"
* Волонтеры
* "Встигнути до 30"
* "Дієта №0"
* "Зозулі"
* "Країна У 2.0"
* "Люся інтерн"
* "Одного разу під Полтавою"
* "Ромео і Джульєтта із Черкас"
* "СидОренки-СидорЕнки"
* "Танька і Володька"
* "Якщо чесно"
* "Пригоди Бампера і Суса"
* "100 тисяч хвилин разом"
* "Дикі"
* "Батько рулить"
* "Скажені сусіди"
* "Нове життя Василини Павлівни"
* "#ЯЖЕБАТЬ"
* "Готель «Галіція»"
* "Домашній арешт"
* Евродіректор
* Звіздонавты
* Країна У
* "Моя улюблена Страшко"
* "«Найкращий» тиждень мого життя"
* "Одного разу в Одесі"
* Послїдный москаль
* "Папік"
* "Прибулець"
* "Село на мільйон"
* "Хамелеон"
* "100 добрих вчинків Едді МакДауда"
* "Агентство моделей"
* "Баффі — переможниця вампірів"
* "Бібліотекарі"
* "Відьми Іст-Енду"
* "Вісімдесяті"
* "Грозове каміння"
* "Два батька і два сина"
* "Десяте королівство"
* "Добра відьма"
* Касл
* Конан
* "Корабель"
* "Ксена: принцеса-воїн"
* Кухня
* "Маленькі таємниці"
* "H2O: Просто додай води"
* "Надприродне"
* "Ненсі Дрю"
* "Нова сімейка Адамсів"
* Одіссея
* "Перші поцілунки"
* "Помста"
* "Пригоди Ширлі Холмс"
* "Рання пташка"
* "Район Беверлі-Гіллз"
* "Район Мелроуз"
* "Світлофор"
* С*кс тай варош
* "Слон і принцеса"
* "Та, що говорить з привидами"
* "Темний оракул"
* "Усі жінки — відьми"
* Хор
* "Чи боїшся ти темряви?"
* "Якось у казці"
* "Янгол або демон"
=== Мултфільмы ===
* "Губка Боб Квадратні Штани"
* Козакы. Футбол
* "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості"
* Аргай
* "Байдиківка"
* "Барбі: Будинок мрії"
* "Бетті Буп"
* "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка"
* Братц
* "Веселі мелодії"
* "Вперед, Дієго!"
* "Галактичний футбол"
* "Гарфілд та його друзі"
* "Дора-мандрівниця"
* "Елвін і бурундуки"
* "Ескімоска"
* "Зоомагазинчик"
* "Інспектор Ґаджет"
* "Казки Андерсена"
* "Казкова поліція"
* "Качині історії"
* "Кенді-Кенді"
* Кліфорд
* "Клуб Вінкс: Школа чарівниць"
* "Кордони світу Діґімонів"
* "Крихітка Мемоль"
* "Кумедні мелодії
* "Лабораторія Декстера"
* "Лис Микита"
* Лунтик
* "Мадам Пруданс йде по сліду"
* "Малята-твійнята"
* "Майстри дуелі"
* Масяня
* "Маша та Ведмідь"
* "Мері-Кейт та Ешлі у дії!"
* "Монстри проти прибульців"
* "Моряк Попай"
* Оггі тай кукарачі
* "Пінгвіни Мадагаскару"
* "Пригоди Блінкі Білла"
* "Пригоди Котигорошка та його друзів"
* Пукка
* Сандокан
* Світ Вінкс
* Скубі-Ду
* Смішарики
* "Смурфики"
* Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/>
* "Супермен (1940)"
* "Суперпес (1964)"
* Табалуга
* "Телепузики"
* Фіксики
* Чаґінтон
* "Черепашки-ніндзя"
* "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички"
* "Шалені кролики. Вторгнення"
* "Шахерезада. Нерозказані історії"
* Шоу Ґарфілда
== Історія лоґотіпов ==
{| class="wikitable"
|+
!Лоґотіп
!Дата
|-
|назва «ТЕТ» зеленым цвітом
(потум чорным)
|24. януара 1992 лем 23. януара 1997 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]]
|З 24. януара 1997 лем 30. новембра 2000 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]]
|З 1. януара 2000 лем 31. мая 2001 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]]
|З 1. юня 2001 лем 9. октобра 2002 року року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]]
|З 9. октобра 2002 лем 13. фебуара 2003 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2003 лем 23. апріля 2004 року.
|-
|[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]]
|З 24. апріля 2004 лем 29. авґуста 2010 року.
|-
|[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]]
|З 30. авґуста 2010 лем 13. фебуара 2011 року.
|-
|[[Файл:TET.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2011 лем 25. юня 2014 року.
|-
|[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]]
|З 26. юня 2014 лем 18. януара 2015 року.
|-
|[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]]
|З 19. януара лем 17. фебуара 2020 року.
|-
|[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]]
|З 18. фебуара 2020 лем 18. мая 2022 року.
|-
|[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]]
|З 19. мая лем 4. септембра 2022
|-
|[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]]
|З 5. авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref>
|}
== Референції ==
<references />
{{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}}
[[Катеґорія:Телеканалы]]
[[Катеґорія:Українські телеканалы]]
[[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]]
o7uu98ow190x21hr9ya8yseuddptg2a
175581
175574
2026-10-28T18:22:08Z
Fadssdssd
31646
175581
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти|20261008}}
{{Інфобокс
|label1=Штат
|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]]
|label2=Зона транслації
|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]]
|title=ТЕТ
|image=[[File:TET logo.svg|110px]]
|label3=Язык
|data3=[[Україньскый язык|українськый]],
[[Російскый язык|російськый]] (до 2021 року)
|label4=Зачав транслацію
|data4=24. януаря 1992
|label5=Властник
|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD»
|label6=Перемінив
|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]]
|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]]
|data7=MX-2
|label8=Ближні телеканалы
|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]]
|label9=Сайт
|data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}}
'''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочно україньскый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Односит ся лем медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властником телеканалу з [[2009]] року є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref>
== Історія ==
Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (од {{Lang-fr|tête-à-tête}}) быв закладеный у [[1992]] роцї як приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії і радіорозгласа]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» і [[ТРС «Кієв»]] єднаку частоту. Кедь ся «ТЕТ» вєдно з «Кієвом» екзістовав, ввечерї сїтка ефіру мала [[Филм|филмы]], мултфилмы і серіалы. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003]] року телеканал припоєный ку 42 частотї розгласа<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>.
У [[2001]] роцї «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2006]] — сполочно націоналный<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/31382/2007-01-24-kanalu-tet-vypovnylosya-15-rokiv/ Каналу ТЕТ виповнилося 15 років]</ref>.
У [[2009]] роцї властником вшытко акцій сполочностї «телеканал ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит лем [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>.
У [[2011]] роцї «ТЕТ» зробив ребрендінґ сїткы ефіру і лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>.
На зачатку [[2014]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|російского]] [[кіно]]" активісты выявили суть приблизно 33% выробеня російского происходу в ефірї. В наслїдку сёго «ТЕТ» зачав омного веце емітовати проґрамы ї кіно українського вадь іноземного робеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>.
З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] телеканал ся емітує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>.
З [[2. марец|2. марца]] [[2020]] телеканал має телепередаваня в штандартї высокого свойства (знамый як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>.
Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] в наслїдку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал емітовав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>.
== Сїтка ефіру ==
=== Проґрамы ===
==== Проґрамы «95 квартал» ====
* Вечірный Квартал
* "Розсміши коміка"
* Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ====
* Фрыштик з 1+1
* Фрыштик. Выходный
* Маскарад
* Світ нарубы з Дмитром Комаровым
* Вандруй Україной з Дмитром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* Голос країны
* Живот відомых людей
==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ====
* "Панянка-Селянка"
* #ОКтет
* "Чортиці у спідницях"
* Батлы
* "4 весілля" (тыж уд 1+1)
* Ближе до звізд
* "Найкраща оселя"
* "Любий, ми переїжджаємо"
* Фамілія У
* Казкы У
* "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама"
* "Добрий день, ми з України"
* "Моя суперродина"
* "Україна неймовірних людей"
* "Богиня шопінгу"
* "Він готує, вона керує"
* Звізды, плеткы & Hallywood"
* "Побачення без фільтрів"
* "СуперЖінка"
* ЛавЛавCar
* "Дивись!"
* "Найгірший водій країни"
* "Сміємось — отже не здаємось"
* Любов онлайн
* Королиця балу
* Моду народу!
==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ====
* "Снимите это немедленно!"
* "Детали с Тиной Канделаки"
* "Історії в деталях"
* "Рятуйте, ремонт!"
* "Кресло"
* "Шоу Василия Стрельникова"
* "Тату в Поднебесной"
* "Жизнь прекрасна"
* "Хорошые песни"
* "Ты-SUPERМОДЕЛЬ"
* Файні шуткы
* "Свадебный переполох"
==== Проґрамы «ТНТ» ====
* Дом-2
* Окна
* "Роман с Бузовой"
* "Танцы без правил"
* "Убойная лига"
* "Цена любови"
* "Слава за минуту"
==== Іншы проґрамы ====
* Бункер
* "Дім моєї мрії"
* "Давай спробуємо"
* "Дивись, хто прийшов!"
* О. С.П-студія
* Семеро VJ
* "Скажи!"
* "Слухай!"
* Форт Буаяр
* Хіт-TV
* Шоу Оксаны Марченко
* "Велике прання" ("''Большая стирка"'')
* До фрыштику
* "АвтоПані"
* Кіт. Фактор
* Пупсня
* Твою маму
* Nota Bene
* 100 в 1
* VLOG Шульженко
* ООН
* Караоке на майдані
* Дурнєв +1
* ШпіліВілі
* 17+
* Катар News
=== Серіалы ===
* "Вечірка"
* Волонтеры
* "Встигнути до 30"
* "Дієта №0"
* "Зозулі"
* "Країна У 2.0"
* "Люся інтерн"
* "Одного разу під Полтавою"
* "Ромео і Джульєтта із Черкас"
* "СидОренки-СидорЕнки"
* "Танька і Володька"
* "Якщо чесно"
* "Пригоди Бампера і Суса"
* "100 тисяч хвилин разом"
* "Дикі"
* "Батько рулить"
* "Скажені сусіди"
* "Нове життя Василини Павлівни"
* "#ЯЖЕБАТЬ"
* "Готель «Галіція»"
* "Домашній арешт"
* Евродіректор
* Звіздонавты
* Країна У
* "Моя улюблена Страшко"
* "«Найкращий» тиждень мого життя"
* "Одного разу в Одесі"
* Послїдный москаль
* "Папік"
* "Прибулець"
* "Село на мільйон"
* "Хамелеон"
* "100 добрих вчинків Едді МакДауда"
* "Агентство моделей"
* "Баффі — переможниця вампірів"
* "Бібліотекарі"
* "Відьми Іст-Енду"
* "Вісімдесяті"
* "Грозове каміння"
* "Два батька і два сина"
* "Десяте королівство"
* "Добра відьма"
* Касл
* Конан
* "Корабель"
* "Ксена: принцеса-воїн"
* Кухня
* "Маленькі таємниці"
* "H2O: Просто додай води"
* "Надприродне"
* "Ненсі Дрю"
* "Нова сімейка Адамсів"
* Одіссея
* "Перші поцілунки"
* "Помста"
* "Пригоди Ширлі Холмс"
* "Рання пташка"
* "Район Беверлі-Гіллз"
* "Район Мелроуз"
* "Світлофор"
* С*кс тай варош
* "Слон і принцеса"
* "Та, що говорить з привидами"
* Темный оракул
* "Усі жінки — відьми"
* Хор
* "Чи боїшся ти темряви?"
* "Якось у казці"
* "Янгол або демон"
=== Мултфільмы ===
* "Губка Боб Квадратні Штани"
* Козакы. Футбол
* "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості"
* Аргай
* "Байдиківка"
* "Барбі: Будинок мрії"
* "Бетті Буп"
* "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка"
* Братц
* "Веселі мелодії"
* "Вперед, Дієго!"
* "Галактичний футбол"
* "Гарфілд та його друзі"
* "Дора-мандрівниця"
* "Елвін і бурундуки"
* "Ескімоска"
* "Зоомагазинчик"
* "Інспектор Ґаджет"
* "Казки Андерсена"
* "Казкова поліція"
* "Качині історії"
* "Кенді-Кенді"
* Кліфорд
* "Клуб Вінкс: Школа чарівниць"
* "Кордони світу Діґімонів"
* "Крихітка Мемоль"
* "Кумедні мелодії
* "Лабораторія Декстера"
* "Лис Микита"
* Лунтик
* "Мадам Пруданс йде по сліду"
* "Малята-твійнята"
* "Майстри дуелі"
* Масяня
* "Маша та Ведмідь"
* "Мері-Кейт та Ешлі у дії!"
* "Монстри проти прибульців"
* "Моряк Попай"
* Оггі тай кукарачі
* "Пінгвіни Мадагаскару"
* "Пригоди Блінкі Білла"
* "Пригоди Котигорошка та його друзів"
* Пукка
* Сандокан
* Світ Вінкс
* Скубі-Ду
* Смішарики
* "Смурфики"
* Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/>
* "Супермен (1940)"
* "Суперпес (1964)"
* Табалуга
* "Телепузики"
* Фіксики
* Чаґінтон
* "Черепашки-ніндзя"
* "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички"
* "Шалені кролики. Вторгнення"
* "Шахерезада. Нерозказані історії"
* Шоу Ґарфілда
== Історія лоґотіпов ==
{| class="wikitable"
|+
!Лоґотіп
!Дата
|-
|назва «ТЕТ» зеленым цвітом
(потум чорным)
|24. януара 1992 лем 23. януара 1997 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]]
|З 24. януара 1997 лем 30. новембра 2000 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]]
|З 1. януара 2000 лем 31. мая 2001 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]]
|З 1. юня 2001 лем 9. октобра 2002 року року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]]
|З 9. октобра 2002 лем 13. фебуара 2003 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2003 лем 23. апріля 2004 року.
|-
|[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]]
|З 24. апріля 2004 лем 29. авґуста 2010 року.
|-
|[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]]
|З 30. авґуста 2010 лем 13. фебуара 2011 року.
|-
|[[Файл:TET.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2011 лем 25. юня 2014 року.
|-
|[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]]
|З 26. юня 2014 лем 18. януара 2015 року.
|-
|[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]]
|З 19. януара лем 17. фебуара 2020 року.
|-
|[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]]
|З 18. фебуара 2020 лем 18. мая 2022 року.
|-
|[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]]
|З 19. мая лем 4. септембра 2022
|-
|[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]]
|З 5. авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref>
|}
== Референції ==
<references />
{{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}}
[[Катеґорія:Телеканалы]]
[[Катеґорія:Українські телеканалы]]
[[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]]
t6y4gn79uhgnyhcxlwjdq3phcga7amk
175607
175581
2026-10-29T11:31:16Z
Fadssdssd
31646
175607
wikitext
text/x-wiki
{{Перекласти|20261008}}
{{Інфобокс
|label1=Штат
|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]]
|label2=Зона транслації
|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]]
|title=ТЕТ
|image=[[File:TET logo.svg|110px]]
|label3=Язык
|data3=[[Україньскый язык|українськый]],
[[Російскый язык|російськый]] (до 2021 року)
|label4=Зачав транслацію
|data4=24. януаря 1992
|label5=Властник
|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD»
|label6=Перемінив
|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]]
|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]]
|data7=MX-2
|label8=Ближні телеканалы
|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]]
|label9=Сайт
|data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}}
'''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочно україньскый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Односит ся лем медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властником телеканалу з [[2009]] року є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref>
== Історія ==
Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (од {{Lang-fr|tête-à-tête}}) быв закладеный у [[1992]] роцї як приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії і радіорозгласа]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» і ТРС «Кієв» єднаку частоту. Кедь ся «ТЕТ» вєдно зо «Кієвом» екзістовав, ввечерї сїтка ефіру мала [[Филм|филмы]], мултфилмы і серіалы. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003]] року телеканал припоєный ку 42 частотї розгласа<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>.
У [[2001]] роцї «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2006]] — сполочно націоналный<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/31382/2007-01-24-kanalu-tet-vypovnylosya-15-rokiv/ Каналу ТЕТ виповнилося 15 років]</ref>.
У [[2009]] роцї властником вшытко акцій сполочностї «телеканал ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит лем [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>.
У [[2011]] роцї «ТЕТ» зробив ребрендінґ сїткы ефіру і лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>.
На зачатку [[2014]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|російского]] [[кіно]]" активісты выявили суть приблизно 33% выробеня російского происходу в ефірї. В наслїдку сёго «ТЕТ» зачав омного веце емітовати проґрамы ї кіно українського вадь іноземного робеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>.
З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] телеканал емітує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>.
З [[2. марец|2. марца]] [[2020]] телеканал емітує телепередаваня в штандартї высокого свойства (знамый як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>.
Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] в наслїдку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал емітовав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>.
== Сїтка ефіру ==
=== Проґрамы ===
==== Проґрамы «95 квартал» ====
* Вечірный Квартал
* "Розсміши коміка"
* Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ====
* Фрыштик з 1+1
* Фрыштик. Выходный
* Маскарад
* Світ нарубы з Дмитром Комаровым
* Вандруй Україной з Дмитром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* Голос країны
* Живот відомых людей
==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ====
* "Панянка-Селянка"
* #ОКтет
* "Чортиці у спідницях"
* Батлы
* "4 весілля" (тыж уд 1+1)
* Ближе до звізд
* "Найкраща оселя"
* "Любий, ми переїжджаємо"
* Фамілія У
* Казкы У
* "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама"
* "Добрий день, ми з України"
* "Моя суперродина"
* "Україна неймовірних людей"
* "Богиня шопінгу"
* "Він готує, вона керує"
* Звізды, плеткы & Hallywood"
* "Побачення без фільтрів"
* "СуперЖінка"
* ЛавЛавCar
* "Дивись!"
* "Найгірший водій країни"
* "Сміємось — отже не здаємось"
* Любов онлайн
* Королиця балу
* Моду народу!
==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ====
* "Снимите это немедленно!"
* "Детали с Тиной Канделаки"
* "Історії в деталях"
* "Рятуйте, ремонт!"
* "Кресло"
* "Шоу Василия Стрельникова"
* "Тату в Поднебесной"
* "Жизнь прекрасна"
* "Хорошые песни"
* "Ты-SUPERМОДЕЛЬ"
* Файні шуткы
* "Свадебный переполох"
==== Проґрамы «ТНТ» ====
* Дом-2
* Окна
* "Роман с Бузовой"
* "Танцы без правил"
* "Убойная лига"
* "Цена любови"
* "Слава за минуту"
==== Іншы проґрамы ====
* Бункер
* "Дім моєї мрії"
* "Давай спробуємо"
* "Дивись, хто прийшов!"
* О. С.П-студія
* Семеро VJ
* "Скажи!"
* "Слухай!"
* Форт Буаяр
* Хіт-TV
* Шоу Оксаны Марченко
* "Велике прання" ("''Большая стирка"'')
* До фрыштику
* "АвтоПані"
* Кіт. Фактор
* Пупсня
* Твою маму
* Nota Bene
* 100 в 1
* VLOG Шульженко
* ООН
* Караоке на майдані
* Дурнєв +1
* ШпіліВілі
* 17+
* Катар News
=== Серіалы ===
* "Вечірка"
* Волонтеры
* "Встигнути до 30"
* "Дієта №0"
* "Зозулі"
* "Країна У 2.0"
* "Люся інтерн"
* "Одного разу під Полтавою"
* "Ромео і Джульєтта із Черкас"
* "СидОренки-СидорЕнки"
* "Танька і Володька"
* "Якщо чесно"
* "Пригоди Бампера і Суса"
* "100 тисяч хвилин разом"
* "Дикі"
* "Батько рулить"
* "Скажені сусіди"
* "Нове життя Василини Павлівни"
* "#ЯЖЕБАТЬ"
* "Готель «Галіція»"
* "Домашній арешт"
* Евродіректор
* Звіздонавты
* Країна У
* "Моя улюблена Страшко"
* "«Найкращий» тиждень мого життя"
* "Одного разу в Одесі"
* Послїдный москаль
* "Папік"
* "Прибулець"
* "Село на мільйон"
* "Хамелеон"
* "100 добрих вчинків Едді МакДауда"
* "Агентство моделей"
* "Баффі — переможниця вампірів"
* "Бібліотекарі"
* "Відьми Іст-Енду"
* "Вісімдесяті"
* "Грозове каміння"
* "Два батька і два сина"
* "Десяте королівство"
* "Добра відьма"
* Касл
* Конан
* "Корабель"
* "Ксена: принцеса-воїн"
* Кухня
* "Маленькі таємниці"
* "H2O: Просто додай води"
* "Надприродне"
* "Ненсі Дрю"
* "Нова сімейка Адамсів"
* Одіссея
* "Перші поцілунки"
* "Помста"
* "Пригоди Ширлі Холмс"
* "Рання пташка"
* "Район Беверлі-Гіллз"
* "Район Мелроуз"
* "Світлофор"
* С*кс тай варош
* "Слон і принцеса"
* "Та, що говорить з привидами"
* Темный оракул
* "Усі жінки — відьми"
* Хор
* "Чи боїшся ти темряви?"
* "Якось у казці"
* "Янгол або демон"
=== Мултфільмы ===
* "Губка Боб Квадратні Штани"
* Козакы. Футбол
* "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості"
* Аргай
* "Байдиківка"
* "Барбі: Будинок мрії"
* "Бетті Буп"
* "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка"
* Братц
* "Веселі мелодії"
* "Вперед, Дієго!"
* "Галактичний футбол"
* "Гарфілд та його друзі"
* "Дора-мандрівниця"
* "Елвін і бурундуки"
* "Ескімоска"
* "Зоомагазинчик"
* "Інспектор Ґаджет"
* "Казки Андерсена"
* "Казкова поліція"
* "Качині історії"
* "Кенді-Кенді"
* Кліфорд
* "Клуб Вінкс: Школа чарівниць"
* "Кордони світу Діґімонів"
* "Крихітка Мемоль"
* "Кумедні мелодії
* "Лабораторія Декстера"
* "Лис Микита"
* Лунтик
* "Мадам Пруданс йде по сліду"
* "Малята-твійнята"
* "Майстри дуелі"
* Масяня
* "Маша та Ведмідь"
* "Мері-Кейт та Ешлі у дії!"
* "Монстри проти прибульців"
* "Моряк Попай"
* Оггі тай кукарачі
* "Пінгвіни Мадагаскару"
* "Пригоди Блінкі Білла"
* "Пригоди Котигорошка та його друзів"
* Пукка
* Сандокан
* Світ Вінкс
* Скубі-Ду
* Смішарики
* "Смурфики"
* Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/>
* "Супермен (1940)"
* "Суперпес (1964)"
* Табалуга
* "Телепузики"
* Фіксики
* Чаґінтон
* "Черепашки-ніндзя"
* "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички"
* "Шалені кролики. Вторгнення"
* "Шахерезада. Нерозказані історії"
* Шоу Ґарфілда
== Історія лоґотіпов ==
{| class="wikitable"
|+
!Лоґотіп
!Дата
|-
|назва «ТЕТ» зеленым цвітом
(потум чорным)
|24. януара 1992 лем 23. януара 1997 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]]
|З 24. януара 1997 лем 30. новембра 2000 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]]
|З 1. януара 2000 лем 31. мая 2001 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]]
|З 1. юня 2001 лем 9. октобра 2002 року року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]]
|З 9. октобра 2002 лем 13. фебуара 2003 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2003 лем 23. апріля 2004 року.
|-
|[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]]
|З 24. апріля 2004 лем 29. авґуста 2010 року.
|-
|[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]]
|З 30. авґуста 2010 лем 13. фебуара 2011 року.
|-
|[[Файл:TET.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2011 лем 25. юня 2014 року.
|-
|[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]]
|З 26. юня 2014 лем 18. януара 2015 року.
|-
|[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]]
|З 19. януара лем 17. фебуара 2020 року.
|-
|[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]]
|З 18. фебуара 2020 лем 18. мая 2022 року.
|-
|[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]]
|З 19. мая лем 4. септембра 2022
|-
|[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]]
|З 5. авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref>
|}
== Референції ==
<references />
{{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}}
[[Катеґорія:Телеканалы]]
[[Катеґорія:Українські телеканалы]]
[[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]]
1zuz42b11lmardudr797ta7id3eravr
Вермахт
0
24793
175566
171860
2026-10-28T13:52:39Z
Gazdadev
36573
/* Історія уникнення */ Управлино ґраматичну хыбу
175566
wikitext
text/x-wiki
'''Ве́рмахт''' (уд {{lang-de|2|Wehr}} — оборона, ''Macht'' — сила; ''Wehrmacht'') — збройні силы [[Націстічне Нїмецько|нацистської Німеччины]], што еґзіштовали упродовж 1935—1945 рокӱв. Вермахт было утворено [[16. марец|16 марца]] 1935. року.<ref>Müller, Rolf-Dieter. ''The Wehrmacht: The German Army in World War II, 1939-1945''. Oxford: Oxford University Press, 2008. ISBN 978-0199217152.</ref> Базов про образованя тай розгортаня збройных сил став [[Рейхсвер|Райхсвер]], переименованый після ввода общої [[Воєнна повинность|воєнної повинности]]. Вермахт складався із [[Сухопутні войска|Сухопутных войск]], [[Воєнно-воздушні силы|Воєнно-воздушных сил]] ([[Луфтваффе|Люфтваффе]]) тай [[Воєнно-морськый флот|Воєнно-морського флота]] ([[Кріґсмаріне]])[[File:War ensign of Germany (1938–1945).svg|thumb|{{center| Бойовый прапор Вермахта}} ]]
[[File:Balkenkreuz.svg|thumb|{{center|Тактичный ідентифікаційный знак Вермахта}} ]]
Офіційно '''Вермахт''' было розпущено законом Контрольної рады союзникӱв №34 уд 20 [[Авґуст|авґуста]] 1946 року.<ref>Allied Control Authority Control Council Law No. 34: Dissolution of the Wehrmacht (20 August 1946).</ref> Збройні силы [[Нїмецько|Федеративної Републікы Німеччины]], які были учинині у 1955. році дӱстали назву [[Бундесвер]].
== Історія уникнення ==
Після [[Перша світова война|Первої світової войны]] тай [[Компьєнськый мир|Компьєнського мира]] 11. [[Новембер|новембра]] 1918. року реґуларні збройні силы [[Нїмецько|Німечины]] были розпущинї тай дӱстали назву ''Friedensheer'' (уд [[Нїмецькый язык|нім.]] — Армія мира). Айбо уже у [[Марец|марцови]] 1919. быв приятый [[закон]], якый передвижав учиненя переходных збройных сил на путьови удновленя реґуларної армії. Умовы [[Версайскый договор|Версайського договора]] заказовали учиненя великої армії, учиненя воєнно-воздушных сил, танковых войськ тай тяжкої артилерії.<ref>Corum, James S. ''The Roots of Blitzkrieg: Hans von Seeckt and German Military Reform''. University Press of Kansas, 1992. ISBN 978-0700605415.</ref> Также быв заборониный призов уд армїї. Попри значноє обмеженя умовами сього договора, 23. марца 1921. року были учинені нові збройні силы Німеччины - [[Райхсвер]] ([[Нїмецькый язык|нім.]] ''Reichswehr''). Числинӱсть [[Рпйхсвер|Райхсвера]] не мала была пиривищувати 100 000 сухопутных воякӱв тай 15 000 морськых.
Значні зміны у структурі збройных сил удбылися кой уд владї прийшов [[Адолф Гітлер]] і 2 авґуста 1934 году пїсля смиртї [[Пауль фон Гінденбурґ|призидента Гінденбурґа]] офіційно став головнокомандувачом збройными силами [[Країна|країны]]. Хоть [[Нїмецько|Німеччина]] і раньше активно удосконалювала свою [[Армада|армію]] из помоцьов СССР, приход [[Адолф Гітлер|Гітлера]] уд керівництвови збройными силами позначив новоє збїльшення армії тай удновлення воєнного призыва 16 марца 1935 году. Уже 16 марца 1935 году было офіційно учинено '''Вермахт''', і почато його увеличення усупереч [[Версайскый договор|Версальському миру]]. Емблемов новоі армїї быв убраный [[балкенройц|балкенкройц]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. Balkenkreuz), якый активно хосновали на самальотах і [[Танк|танках]] пуд час прошлої войны.
== Командувачї ==
* [[Адолф Гітлер]] — [[везирь]]
* [[Вілгелм Кайтел]]
* [[Алфред Йодл]]
* [[Валтер фон Браухіч]]
* [[Герман Герінг]]
* [[Еріх Редер]]
* [[Карл Дёніц|Карл Дьоніц]]
* [[Еріх фон Манштайн]]
* [[Ервін Роммел]]
* [[Герд фон Рундштедт]]
* [[Гейнц Гудеріан|Гайнц Гудеріан]]
* [[Франц Галдер]]
* [[Федор фон Бок]]
* [[Вілгелм фон Леєб]]
* [[Валтер фон Райхенау]]
== Жрїдла ==
{{референції}}
{{Стыржень}}
92yvq193bsgl9othgi38ni2o2a7wo57
Ервін Адерс
0
25164
175596
172354
2026-10-29T10:29:38Z
Rue323
31002
Довго ся редаґує, так довго не треба
175596
wikitext
text/x-wiki
{{Особа проста
| Имя = Ервін Адерс
| Образчик = [[File:Erwin Aders.jpg|150px]]
| Чинность = [[Инженер]]
| Уроджѣня = 7 мая 1881 гуд
| Мѣсто_роджѣня = Дюсселдорф
| Упокоеня = 6 януара 1974 гуд
| Мѣсто_смерти = Ділленбурґ
}}
'''Е́рвін А́дерс''' ({{lang-de|2|Erwin Aders}}) ([[7. май|7. мая]] [[1881]] — [[6. януар|6. януара]] [[1974]]) — [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] [[инженер|инженірь]] и конструктор у галузи [[Машинарьство|машинарьства]], твориць [[Тяжкый танк|тяжкых танкӱв]], зокрема [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Тіґер 1]] и його наслідник [[Panzerkampfwagen VI Tiger II|Тіґер 2]].
== Ранні рокы ==
Ервін Адерс родив ся у [[Дӱсселдорф|Дӱсселдорфови]] 7. мая 1881. року. Учив ся у технічному коледжови вароша [[Аахен]], тамкы такой и здав екзамены у [[1906]]. році. Пак робив у дакӱлкох компаніях, што спеціалізовали ся на уробництвови ставбеної тай [[Автомобіл|автомобілної технікы]], а ищи научно-досліднӱв діялности.<ref>Німицька націонална бібліотека (GND): Ідентифікатор особы Ервіна Адерса — GND 13695572X</ref>
== Перва світова война и начало карєры конструктора ==
Цивілноє житя Ервіна Адерса было прервато у 1914. році [[Перша світова война|первыв світовыв войнов]]. У катунах Адерс проходив службу у експеременталнӱв автомобілнӱв части — пудрозділови, у якому вӱн годен быв хосновати свої технічні знаня. Експерементална транспортна часть [[Моторизовані войська|моторизованых войськ]] упробововала не лиш грузовикы тай артилерійські тягачі, а щи удповідала за орґанізацію проґрамы розробкы танка [[A7V Sturmpanzerwagen|A7V]]. Пӱсля войны Адерс робив инженірьом у MAN у [[Нӱрнберґ|Нӱрнберґови]], а у 1925. році став робити у Vogtländische Maschinenfabrik AG (VOMAG) у [[Плауен|Плауенови]], а у 1929. році уже у [[Daimler-Benz]].<ref>{{Книга |автор=Rainer Strasheim |заголовок=The German A7V Tank and the Captured British Mk. IV Tanks of World War I |видавництво=Schiffer Publishing |рік=2010 |isbn=978-0764336546}}</ref>
Адерс робив у MAN и [[Daimler-Benz]] занимавучи ся бӱлше машинарьством. Айбо обідві исі компанії занимали ся и танкарьством. [[Daimler-Benz]] безпосередно, а у случайови из MAN — танками занимала ся пудконтролна сьӱв команії фірма Gutehoffnungshütte (GHH) из [[Обергавзен|Обергавзена]]. Дисять рокӱв профисійного опыта роботы на ґреміалных позиціях у трьох майбӱлш німицькых компаніях позволили у 1933. році Адерсови стати професором у Технічному універзитетови Аахена. Исе, у далшому, дячило дӱставаню роботы компанії Henschel & Sohn.<ref name="blindes-ww2">{{Cite web |url=http://www.blindes-ww2.com/TIGRE/2017/01/15/erwin-aders-le-vrai-pere-des-tigre/ |title=blindes-ww2 |accessdate=28 січня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180129140542/http://www.blindes-ww2.com/TIGRE/2017/01/15/erwin-aders-le-vrai-pere-des-tigre/ |archivedate=29 січня 2018 |deadurl=yes }}</ref>
== Розробка Тіґрӱв ==
{{Неовірене}}
Уд кӱнця 1936. року тай до кӱнця [[Друга світова война|Другої світової войны]], Ервін Адерс быв головным інженірьом тай началником удділа новых розроботок компанії Геншел і Сын АГ у Кассельови. Через рӱк пӱсля уступа на посаду, лишив проектуваня паровозӱв, самольотӱв і кранового устакуваня тай цілком ізсередився на танкостроєнію. У 1937-1938 рр. очолникував рокаш, котрый ся занимав експереминталными танками прорыва DW 1 тай DW 2.{{Жрідло}}
== Повоєнный пиріод ==
Після войны Адерс робив такой у тӱв галузі, айбо типирька уже на зєдиненӱв фірмі ''Райнштал-Ганомаг-Геншел''. Рахує ся ож вӱн мав удношеня уд розробці мінт типирішньої німицької бронетехнікы, окреме [[Основный бойовый танк|ОБТ]] ''[[Leopard 1 (танк)|Leopard 1]]'' тай [[Бойова машина піхоты|БМП]] ''[[Marder]].''
За споминами сочасникӱв Адерс вӱв доста скромный способ житя тай уникав надмірної увагы, и з чистьов ставив ся уд пудлеглым.<ref name="blindes-ww2"/>
Умер Ервін Адерс [[6. януар|6. януара]] [[1974]]. року.
== Жерела ==
{{референції}}
{{Стыржень}}
navmr33vau7dh8u4a8v9kknk9be6zds
Діскузія з хоснователём:Ilikemynewhaircut
3
25625
175575
175463
2026-10-28T17:40:46Z
Ilikemynewhaircut
37295
/* hello? */ нова секція
175575
wikitext
text/x-wiki
== Hi! ==
Hello! [[Хоснователь:Ilikemynewhaircut|Ilikemynewhaircut]] ([[Діскузія з хоснователём:Ilikemynewhaircut|діскусія]]) 18:42, 26 октобра 2026 (CET)
== zmist ==
Vstup
Hi!!
1 komentar [[Хоснователь:Ilikemynewhaircut|Ilikemynewhaircut]] ([[Діскузія з хоснователём:Ilikemynewhaircut|діскусія]]) 18:46, 26 октобра 2026 (CET)
:10 [[Хоснователь:Ilikemynewhaircut|Ilikemynewhaircut]] ([[Діскузія з хоснователём:Ilikemynewhaircut|діскусія]]) 18:54, 26 октобра 2026 (CET)
::14 [[Хоснователь:Ilikemynewhaircut|Ilikemynewhaircut]] ([[Діскузія з хоснователём:Ilikemynewhaircut|діскусія]]) 18:56, 26 октобра 2026 (CET)
:::64 [[Хоснователь:Ilikemynewhaircut|Ilikemynewhaircut]] ([[Діскузія з хоснователём:Ilikemynewhaircut|діскусія]]) 18:56, 26 октобра 2026 (CET)
::::2795 [[Хоснователь:Ilikemynewhaircut|Ilikemynewhaircut]] ([[Діскузія з хоснователём:Ilikemynewhaircut|діскусія]]) 18:56, 26 октобра 2026 (CET)
== hello? ==
anyone here? [[Хоснователь:Ilikemynewhaircut|CAUTION: WET FLOOP]] ([[Діскузія з хоснователём:Ilikemynewhaircut|діскусія]]) 18:40, 28 октобра 2026 (CET)
q40q68f6ubds0618nttk4wzgbkypc02
Тягач
0
25628
175568
2026-10-28T14:48:21Z
Gazdadev
36573
Статя додана
175568
wikitext
text/x-wiki
'''Тяга́ч''' - механічный дорожный транспортный засӱб якый за свойыми конструкційов тай ознащіньом призначиный для [[буксируваня]] [[Прицеп|прицепӱв]] [[Полуприцеп|полуприцепӱв]] и платформ.<!-- Туйка має быти фото тягача (уд прикладови) -->
== Разновиды ==
Тягачі поділявуть на два основні типы, а іменно [[Сідловый тягач|сідлові]] тай буксирні. Хоснувуться ищи ґолесні тягачі із [[Полуприцеп|полуприцепом]].
mdsochkrxtdty0rnzx8n94tc3x5pw11
175571
175568
2026-10-28T14:52:14Z
Gazdadev
36573
/* */ Надвигаеся техобслуговуваня
175571
wikitext
text/x-wiki
'''Тяга́ч''' - механічный дорожный транспортный засӱб якый за свойыми конструкційов тай ознащіньом призначиный для [[буксируваня]] [[Прицеп|прицепӱв]] [[Полуприцеп|полуприцепӱв]] и платформ.<!-- Туйка має быти фото тягача (уд прикладови) -->
{{Редаґує ся}}
== Разновиды ==
Тягачі поділявуть на два основні типы, а іменно [[Сідловый тягач|сідлові]] тай буксирні. Хоснувуться ищи ґолесні тягачі із [[Полуприцеп|полуприцепом]].
0q1h9hd4oofbo5874shno49gevehjp3
175597
175571
2026-10-29T10:37:28Z
Rue323
31002
175597
wikitext
text/x-wiki
'''Тяга́ч''' — механічноє дорожноє возило якоє за свойыми конструкційов тай оснащіньом призначеный для [[Буксировка|буксировкы]] возикӱв, полувозикӱв и платформ.<!-- Туйка має быти фото тягача (уд прикладови) -->
{{Редаґує ся}}
== Разновиды ==
Тягачі поділявуть на два основні типы, якож то [[Сідловый тягач|сідлові]] тай буксирні. Хоснувуть ся ищи ґолесні тягачі из подувозикомиз.
av13mkz0gpozql9m2cb06x96c7zn248
175598
175597
2026-10-29T10:39:27Z
Rue323
31002
175598
wikitext
text/x-wiki
{{Неовірене}}
'''Тяга́ч''' — механічноє дорожноє возило якоє за свойыми конструкційов тай оснащіньом призначеный для [[Буксировка|буксировкы]] возикӱв, полувозикӱв и платформ.<!-- Туйка має быти фото тягача (уд прикладови) -->
{{Редаґує ся}}
== Разновиды ==
Тягачі поділявуть на два основні типы, якож то [[Сідловый тягач|сідлові]] тай буксирні. Хоснувуть ся ищи ґолесні тягачі из подувозикомиз.
ox1mq5af3qojjulg5486f98i9projcm
175599
175598
2026-10-29T10:39:59Z
Rue323
31002
175599
wikitext
text/x-wiki
{{Непотверджено}}
'''Тяга́ч''' — механічноє дорожноє возило якоє за свойыми конструкційов тай оснащіньом призначеный для [[Буксировка|буксировкы]] возикӱв, полувозикӱв и платформ.<!-- Туйка має быти фото тягача (уд прикладови) -->
{{Редаґує ся}}
== Разновиды ==
Тягачі поділявуть на два основні типы, якож то [[Сідловый тягач|сідлові]] тай буксирні. Хоснувуть ся ищи ґолесні тягачі из подувозикомиз.
b0itj0f3sob7vywv7ct421r1c28016d
Хоснователь:Ilikemynewhaircut
2
25629
175576
2026-10-28T17:47:16Z
Ilikemynewhaircut
37295
sgfvbhjnmhbgvfcdcgvbn
175576
wikitext
text/x-wiki
= PEOPLE ON TOP!!! (6-2) =
=== Ethan ===
=== Marjorie ===
=== Genesis ===
=== Heidy ===
=== Samantha ===
=== Jeramiah ===
=== Hanata ===
= TEACHERS ON TOP!!! (5-6 grade) =
=== Ms Marconi ===
Ms Wynn
Ms Luksh
= TEACHERS I KHATE. =
Mr Weaver
Mr Shipula
Ms Sipper
Ms Siene
== that's all!! ==
GOOD DAYYYYYYYYYYY
cf7r496xubjmrkvhgetcwed4e93iqgh
175577
175576
2026-10-28T17:52:14Z
Ilikemynewhaircut
37295
/* PEOPLE ON TOP!!! (6-2) */
175577
wikitext
text/x-wiki
= PEOPLE ON TOP!!! (6-2) =
=== Ethan ===
=== Marjorie ===
=== Genesis ===
=== Heidy ===
=== Samantha ===
=== Jeramiah ===
=== Hanata ===
= TEACHERS ON TOP!!! (5-6 grade) =
=== Ms Marconi ===
Ms Wynn
Ms Luksh
= TEACHERS I KHATE. =
Mr Weaver
Mr Shipula
Ms Sipper
Ms Siene
= ЛЮДИ НАВЕРХ!!! (6-2) =
=== Итан ===
=== Марджори ===
=== Бытие ===
=== Хайди ===
=== Саманта ===
=== Иеремия ===
=== Ханата ===
== that's all!! ==
====== GOOD DAYYYYYYYYYYY ======
= УЧИТЕЛЯ НА ВЫСОТЕ!!! (5-6 классы) =
=== Мисс Маркони ===
Мисс Уинн
Мисс Лукш
= УЧИТЕЛЯ, КОТОРЫХ Я НЕНАВИЖУ. =
Мистер Уивер
Мистер Шипула
Мисс Сиппер
Мисс Сиене
== На этом всё! ==
====== Хорошего дня! ======
6ndk289mik7dlm0wzui6zmo5quxr5fj