Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.48.0-wmf.1 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 1520 0 86 175609 80293 2026-10-29T13:19:59Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175609 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1520}} == Вмерли == * [[6. апріль]] — [[Рафаел]], італскый малярь і архітектор флорентьской школы {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рокы]] 2ul5eyphgdkh6w3984zmq5ayd6ht30p 12. януар 0 2186 175612 159974 2026-10-29T13:22:38Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175612 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''12. януар''' — 12. [[день]] рока в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|353}} ({{день|354}} в [[Переступный рік|переступнім роцї]]). == Умерли == * [[2025]] — [[Федака Сергѣй]], историк, крайознатель, писатель {{Стыржень}} {{Commons| January 12}} muz2ghfj5vo1grkloqweepf4gsky58k 1982 0 2480 175610 138579 2026-10-29T13:20:40Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175610 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1982}} {{Рік ся зачінав|1982}} == Уродили ся == * [[5. децембер]] - [[Ян Муха (1982)|Ян Муха]] - фотбаліст, бранкарь анґліцького клуба Евертон з міста Ліверпул і словеньской народной збирной. == Умерли == * [[30. януар]] — [[Виктор Глушков]], [[математик]], [[кибернетика|кибернетик]], пионер информатикы и кибернетикы, [[академик]] [[УССР]] и [[СССР]]. * [[10. новембер]] — [[Леонид Ильич Брежнев]], [[СССР|совѣтскый]] партийный функционарь и штатник. {{Стыржень}} 8umr0t74bsloefd8ojkf3ttufe2fcmo Сумы 0 2545 175660 167794 2026-10-30T04:54:43Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175660 wikitext text/x-wiki {{Місто |місцёва назва = {{lang-uk|Суми}} |реґіон = [[Сумска область]] |заложене = [[1652]] |статус = [[1780]] |густота = 1855 |станція = Сумы |відстань = |желїзніця к = 350 |автошлях к = 338 |фізічна к = 303 |адреса = 40030, Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 2, 63-13-33 |веб-сторінка = http://www.meria.sumy.ua/ua/ |пріматор = Геннадій Михайлович Мінаєв |позначкы = }} '''Су́мы''' ({{lang-uk|Суми}}, {{Lang-ru|Сумы}}) сут [[город]]ом в сіверовосточнуй [[Україна|Украйині]], адміністративным центром [[Сумска область|Сумської области]]. Лежат на берегах рікы [[Псел (ріка)|Псел]] тай мают населеня {{Ua-pop-est2022|256,474|.|textafternum=чоловік}} Сумы сут 23.&nbsp;майлюдным варошом у крайині. Сумы были закладені козаками у 1650.&nbsp;роках у історичнум реґіоні Слобудської Украйины. == Історія == [[File:Coin_of_Ukraine_Sumy_R.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Coin_of_Ukraine_Sumy_R.jpg|міні|Меморіална монета 2005.&nbsp;року на честь 350-роча вароша Сумы]] Сумы были закладені на берегах рікы Псел козаком Герасимом Кондратьєвым из Ставища Білоцерківського полка. Неясно, ци датумом закладеня є 1652.&nbsp;рук, ци&nbsp;1655.<ref name="eohou">Bazhan, O.H., Vortman, D.Ya., Masliychuk, V.L. ''[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Sumy_mst Sumy, regional center (СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР)]''. Encyclopedia of History of Ukraine.</ref> У 1656–1658.&nbsp;роках на місті раннього поселеня Сумин пуд керовництвом московитського воєводы К.&nbsp;Арсєньєва быв покладеный форт из варощиком.<ref name="eohou" /> У 1670.&nbsp;роках Сумы ся розросли укріпленым ''посадом'' (ремеселным варощиком), по чому стали майвеликов фортецьов у Слобудськуй Украйині.<ref name="eohou" /> Зачинавучи 1658.&nbsp;роком Сумы были центром Сумського козацького полка, воєнної тай адміністративно-територіалної єдиниці.<ref name="eohou" /> У 1680.&nbsp;роках довкола вароша яв ся розростати неукріпленый пригород.<ref name="eohou" /> Пуд конець 17.&nbsp;стороча, Сумы стали містом зборув московитськых войськ бігом Крымськых кампаній рокув&nbsp;1687 тай&nbsp;1689. У Велику сіверну войну уд децембра 1708 по януар 1709 варош быв ''ставков'' (штабом) Московитського головнокомандованя пуд проводом царя Петра&nbsp;I. У 1734–1743 пуд керовництвом принца Алєксєя Шаховського у Сумах діяла ''Комиссія учрежденія Слободскихъ полковъ''. Уд єї закладеня тай до ліквідації козацтва у Слобудськуй Украйині варош быв пуд читавым вливом офіцірської фамелиї Кондратьєвых.<ref name="eohou" /> [[File:Суми._Sumy._1897.png|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8._Sumy._1897.png|ліворуч|міні|Центер Сум у 1897]] По ліквідації козацтва у 1765.&nbsp;році, Сумськый козацькый полк ги адміністративна єдиниця быв перечиненый у Сумську провінцію свіжовытвореної Слобудсько-украйинської ґубернії ({{Lang-ru|Слободско-украинская губернія}}), а Сумы стали єї центром. У році 1780 Сумы стали центром Сумського уїзда ({{Lang-ru|Сумскій уѣздъ Харьковскаго намѣстничества}}), а у 1786–1789.&nbsp;у городі забрали фортіфікаційні валы.<ref name="eohou" /> По періоду стаґнації у 1765–1860.&nbsp;роках, Сумы зачали ставати читавым індустріалным тай торговым центром, вдяку Павловському цукрово-рафінадному заводу, закладеному в 1869 И.&nbsp;Харитоненком) тай Сумські машиноробні майстерні (закладені в 1896 из цільов продуковати апаратуру про цукрові заводы). Из покладеньом штрекы Ворожба—Мерефа появила ся ай Сумська желізнична штація у януарови&nbsp;1877. Дакулко файтув філантропістськых індустріаліштув, спомежи котрых были майзнамі Харитоненкы, вчинили читавый внесок у розвуй Сум.<ref name="eohou" /> Бігом Револуції 1905–1907.&nbsp;рокув почти вшыткым Сумськым повітом керовала Сумська повітова орґанізація Всеросійського селянського союза, што у далшуй російськуй історіоґрафії ся означовало терміном „селянська республіка“. Тото была провба селянув убороти си ліпші робочі условія через выход у політичну сферу, забравши собі власть и розроблявучи власноє законодавство.<ref>{{Cite journal|title=Селянська революція|year=2017|ref=Herasymenko17|quote=Надалі поняття «селянська республіка» історики розглядали переважно для позначення Сумської повітової організації ВСС [Всеросійського селянського союзу], оскільки в період найбільшого піднесення революції 1905 – 1907 рр. керівництво майже всім повітом виконував Селянський союз.|last=Герасименко|first=О. В.|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Ukrsel_2017_17_9|journal=Український селянин|issue=17|nopp=yes|pages=29–33|language=uk|at=УДК 94(477.54/62) «1905/1907»|publisher=Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького|place=Черкаси}}</ref><ref>Figes, Orlando: ''A People's Tragedy: The Russian Revolution 1891–1924''. The Bodley Head, London (2014). p. 183</ref> === Друга світова война === [[File:Братська_могила_Лучанське_кладовище_Суми.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9B%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8.jpg|ліворуч|міні|Колективный груб катун, умершых у Другуй світовуй войні]] Бігом [[Націстічне Нїмецько|німецької]] окупації Украйины у [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]] (1941–1944) Сумы пережыли читаву уйму тай были окуповані уд 10.&nbsp;октовбра 1941 по 2.&nbsp;септембра 1943. У фебруарови 1942.&nbsp;року, дас 1,000 [[Жыде|жыдув]] были убиті у Сумах у двох великомасштабных операціях. У майови-юнійови того року, німці тай їх мадярські союзникы забили щи пару десяткув жыдув тай тридцять [[Циґане|циґанув]]. Дас 250&nbsp;мадярськых жыдув были убиті у Сумах за період окупації.<ref>{{Cite web |title=Sumy |url=https://collections.yadvashem.org/en/untold-stories/community/14622525 |website=@yadvashem |access-date=2025-05-13 |language=en }}</ref> Німці держали у вароши тюрьму<ref>{{cite web |url=https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/haftstaetten/index.php?action=2.2&tab=7&id=801 |title=Gefängnis Sumy |website=Bundesarchiv.de |access-date=26 February 2022 |language=de }}</ref> тай каторжный батальйон про жыдовув.<ref>{{cite web |url=https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/haftstaetten/index.php?action=2.2&tab=7&id=100002303 |title=Jüdisches Arbeitsbataillon Sumy |website=Bundesarchiv.de |access-date=26 February 2022 |language=de }}</ref> У януарі 1944, 1.&nbsp;Резервный піхотный полк 1.&nbsp;Корпуса Польськых збройных сил став у Сумах, и пак у городі было Головноє управліня Першої польської армії.<ref name="hs">{{cite book|last=Stańczyk|first=Henryk|year=2021|title=Gorzki smak zwycięstwa. Polski bilans II wojny światowej|language=pl|location=Warszawa|publisher=Muzeum Niepodległości, Muzeum Historii Polskiego Ruchu Ludowego|pages=105, 107|chapter=Wojsko Polskie na froncie wschodnim 1943–1945|isbn=978-83-66640-32-0}}</ref> Дас 30,000&nbsp;польськых катун перебывали тай проходили воєнські ученя у Сумах у 1944 перед тым як назад пуйти у буй против Нацистської Німещины.<ref name="hs" /> По войні розбиті часті вароша ся удновльовали. === Повномасштабна російська інвазія === [[File:Storage_building_in_Sumy_after_shelling_during_Russian_invasion,_18_March_2022_(01).jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Storage_building_in_Sumy_after_shelling_during_Russian_invasion,_18_March_2022_(01).jpg|ліворуч|міні|Склад у Сумах по російському бомбардованю, 18.&nbsp;марця 2022]] 24.&nbsp;фебруара 2022, на першый день [[Російско-україньска война#Повномасштабна інвазія (2022–днесь)|Повномасштабної російської інвазії в Украйину]], Сумы были атаковані Російськыма збройныма силами.<ref>{{Cite web |title=Battles against Russian occupiers ongoing near Shchastia, Sumy, Hostomel Airport |url=https://www.ukrinform.net/rubric-ato/3411711-battles-against-russian-occupiers-ongoing-near-shchastia-sumy-hostomel-airport.html |access-date=2022-02-25 |website=www.ukrinform.net |date=24 February 2022 |language=en }}</ref> 4.&nbsp;апріля 2022 голова Сумської обласної воєнної адміністрації (сперед інвазійов&nbsp;— ''Сумської обласної державної адміністрації'') Дмитро Живицькый заявив, ож російські войська булше не держали ниєден варощик авадь село у Сумськуй области тай булшинов удступили, тай ож украйинські воякы межи тым робили над тым, обы доукіряти лишивші ся войська.<ref>[https://nationalpost.com/pmn/news-pmn/russian-troops-no-longer-hold-any-settlements-in-ukraines-sumy-region-says-governor Russian troops no longer hold any settlements in Ukraine's Sumy region, says governor], National Post (4 April 2022)</ref> 8.&nbsp;апріля того року Живицькый заявив, ож ушыткі російські катуны лишили область, айбо додав, ож територія области ся и дале обставала небезпечнов позад міновань и другых муніцій, лишеных російськов армійов.<ref>{{Cite web |title=Sumy region liberated from Russian troops |url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/04/8/7338013/ |website=Ukrainska Pravda |access-date=2025-05-13 |language=en }}</ref> 13.&nbsp;апріля 2025.&nbsp;року Російська федерація обстріляла Сумы ракетами, убивши маймало 35&nbsp;чоловік, у тум числі 2&nbsp;дітий, тай ранивши 129&nbsp;чоловік, у тум числі 15&nbsp;дітий.<ref>{{Cite web |title=Война в Украине: хроника событий 1 апреля - 2 мая 2025 г., Page 28 из 45 |url=https://www.bbc.com/russian/live/cy7083mpzdkt?page=28&post=asset:eb0219ba-e525-40ea-8aba-615973bc31bd#asset:eb0219ba-e525-40ea-8aba-615973bc31bd |website=BBC News Русская служба |date=2025-04-14 |access-date=2025-05-13 |language=ru }}</ref><ref>{{Cite web |title=Death toll in Russian April 13 missile strike on Sumy rises to 35 |url=https://kyivindependent.com/death-toll-in-russian-april-13-missile-strike-on-sumy-rises-to-35/ |access-date=15 April 2025 |website=The Kyiv Independent |author=Kateryna Hodunova |date=14 April 2025 |language=en }}</ref><ref>{{Cite web |date=13 April 2025 |title=At least 34 people killed in Russian missile attack on Ukrainian city |url=https://www.bbc.com/news/articles/c4g4262x4x1o |access-date=13 April 2025 |website=BBC |language=en-GB }}</ref> Подля CNN, тото стало майсмертелным подобным нападом уд 2023.&nbsp;року, кой Росія ударила ракетами по селови Гроза тай забила 59&nbsp;чоловік.<ref name=":0">{{Cite web |last=Rahimi |first=Rosa |date=13 April 2025 |title=Russian strikes on northeastern Ukrainian city of Sumy kill 32, in deadliest attack this year |url=https://www.cnn.com/2025/04/13/europe/russian-strike-sumy-ukraine-intl/index.html |access-date=13 April 2025 |website=CNN |language=en }}</ref> == Ґеоґрафія == Сумы ся розміщувут у сіверовосточнуй части Украйины на Середньоруськуй высочині тай у історичному реґіоні Слободської Украйины. Варош стойит на берегах рікы Псел. == Урядованя == [[File:Майдан_Незалежності_Суми.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B8.JPG|міні|Будова Сумської обласної адміністрації]] Сумы&nbsp;— город обласного значіня, адміністративный центер Сумської области тай Сумського района. До 2006.&nbsp;року варош быв поділеный на два городські районы, ''Зарічний'' и ''Ковпаковський'', тай 13 мікрорайонув. Уд 2006 розділеня на городські районы стратив платность.<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=08.12.2010&rf7571=42366 |title=РЕГІОНИ УКРАЇНИ ТА ЇХ СКЛАД |date=1 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110901211609/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=08.12.2010&rf7571=42366 |archive-date=2011-09-01 }}</ref> Варошськый муніципалітет обсягує дакулко сосідньых сіл: ''Верхнє Піщане'', ''Житейське'', ''Загірське'', ''Кирияківщина'', ''Піщане'' тай ''Трохименкове''. == Демоґрафія == {| class="wikitable sortable" style="text-align: right;" |+Населеня !Рук !Населеня ! |- |1660 |2,740 |<ref name=":1">{{cite web |title=ЭСБЕ/Сумы — Викитека |url=https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%8B |website=ru.wikisource.org |access-date=2019-09-03 }}</ref> |- |1732 |7,700 |<ref name=":1" /> |- |1773 |9,380 |<ref name=":1" /> |- |1850 |10,256 |<ref name=":1" /> |- |1897 |27,564 | |- |1898 |26,355 |<ref name=":1" /> |- |1926 |43,814 | |- |1939 |63,900 |<ref>{{cite book|last=гл. ред. Б. А. Введенский|title=Сумы // Большая Советская Энциклопедия.|publisher=Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия»|year=1956|pages=2-е изд. том 41. М., стр.285–286}}</ref> |- |1959 |98,015 |<ref>{{Cite web |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php |title=Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. |website=www.demoscope.ru }}</ref> |- |1970 |159,168 | |- |1975 |194,000 |<ref>{{cite book|title=Сумы // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 25. М., "Советская энциклопедия"|year=1976|pages=стр.76}}</ref> |- |1979 |228,174 | |- |1989 |291,264 |<ref>{{Cite web |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php |title=Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. |website=www.demoscope.ru }}</ref> |- |1991 |303,300 |<ref>{{cite encyclopedia|title=Sumy, city|encyclopedia=The New Encyclopedia Britannica. 15th edition. Micropaedia. Vol.11. Chicago|year=1994|pages=387}}</ref> |- |2001 |293,141 |<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=09.06.2009&rf7571=28527 |title=Verkhovna Rada of Ukraine }}</ref> |- ! colspan="3" |Оцінкы |- |2011 |271,016 | |- |2013 |269,177 |<ref>{{cite web |title=Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. Державна служба статистики України. Київ, 2013. стор.92 |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf |access-date=2019-09-03 |archive-date=2013-10-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131012013028/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf |url-status=dead }}</ref> |- |2016 |267,633 |<ref>Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Державна служба статистики України. Київ, 2016. стор.65</ref> |- |2022 |256,474 |<ref name="ua2022estimate" /> |} === Язык === Рудный язык подля списованя людности 2001.&nbsp;року:<ref>{{cite web |lang=uk |url=https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/ |title=Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України }}</ref> {| class="wikitable sortable" |+ !Язык !Число !Процент |- |украйинськый |style="text-align: right;"|225,784 |style="text-align: right;"|77.29% |- |російськый |style="text-align: right;"|59,461 |style="text-align: right;"|20.35% |- |другый авадь невызначеный |style="text-align: right;"|6,894 |style="text-align: right;"|2.36% |- |'''Ворохом''' |style="text-align: right;"|'''292,139''' |style="text-align: right;"|'''100.00%''' |} Подля обзвідованя Межинародного републіканського інститута за апріль-май 2023.&nbsp;року, 64% обывательства города говорило дома по украйинськы, 27% говорило по російськы.<ref>{{Cite web |author=Center for Insights in Survey Research, A Project by International Republican Institute |year=2023 |title=Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) |publisher=Група «Рейтинг» |url=https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/municipal_survey_may_2023_ua_-_final.pdf }}</ref> == Вызначні родакы == * Олексій Алчевськый (1835–1901)&nbsp;— індустріалішта, філантроп, закладатель города Алчевськ. * Ганна Безлюдна (рожд.&nbsp;1972)&nbsp;— украйинська журналіштка и продюсерка. * Карл Бурман (1882–1965)&nbsp;— естонськый архітектор и малярь. * Микола Грунськый (зач.&nbsp;20.&nbsp;ст.)&nbsp;— старшый изглядовач, шпеціалішта з російського языка при Лінґвістичному інституті Націоналної академії наук Украйины. * Дмитро Кулеба (рожд.&nbsp;1981)&nbsp;— політик и діпломат; бывшый міністер загатарных діл Украйины (4.&nbsp;марця 2020&nbsp;– 5.&nbsp;септембра 2024). * Анатолій Мокренко (1933–2020)&nbsp;— оперный співак, барітон. * Катерина Пешкова (1887–1965)&nbsp;— совєтська активістка за людські права, перша жона Максіма Ґорького. * Петро Воєводін (1884–1964)&nbsp;— російськый револуціонер, совєтськый політик и кінопродюсер. === Шпортовці === * Казімєрж Ґзовськый (1901–1986)&nbsp;— польськый кавалерійськый офіцірь тай верьшник, сріберный медалішта у команднум кунськум бігови [[Олімпійскы гры|Літньых Олімпійськых бавищ]] 1928. * Євген Глива (рожд.&nbsp;1983)&nbsp;— бігун-ултрамаратонець. * Володимир Голубничий (1936–2021)&nbsp;— чотыриразовый олімпійськый медалішта у шпортовуй ходьбі. * Олег Гусєв (рожд.&nbsp;1983)&nbsp;— фотбалішта из 319&nbsp;клубныма мачами тай 98&nbsp;мачами за зборну Украйины. * Володимир Романенко (рожд.&nbsp;1985)&nbsp;— фотбалішта-пувзащитник из булш як 330&nbsp;клубными мачами. * Катерина Самсон (рожд.&nbsp;1988)&nbsp;— фотбаліштка-воротарька из 21&nbsp;мачами за жунську зборну Украйины. * Сергій Страшненко (рожд.&nbsp;1953)&nbsp;— даколишньый фотбалішта-ґолкіпер из булш ги 400&nbsp;клубныма мачами. == Братські вароші == [[File:Celle_Partnerstadt_Sumy.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Celle_Partnerstadt_Sumy.jpg|міні|Ерб Сум у братськум вароши Целле (Німещина) на ґранітнум образі пуд знаком.]] Сумы мавут за [[Братьскы міста|братські]] такі вароші:<ref>{{cite web |title=Міста-партнери |url=https://smr.gov.ua/uk/misto/mista-partneri.html |website=smr.gov.ua |publisher=Sumy |language=uk |access-date=2020-03-30 }}</ref> * {{flagicon|USA}} Сакраменто, [[США]] (2023) * {{flagicon|Нїмецько}} Целле, [[Німещина]] (1990) * {{flagicon|POL}} Ґорзув Велькопольськый, [[Польща]] (2006) * {{flagicon|GEO}} Кутаїсі, [[Ґрузія]] (2018) * {{flagicon|POL}} [[Люблін]], Польща (2002) * {{flagicon|Булгарія}} Враца, [[Булгарія]] (1966) * {{flagicon|CHN}} Шіншянь, [[Кітайска Народна Републіка|Китай]] (2019) * {{flagicon|CHN}} Чуджі, Китай (2019) === Другі формы сполупраці === * {{flagicon|SVK}} [[Банська Быстриця]], [[Словакія]] (2016) * {{flagicon|Швайц}} Волен, [[Швайц]] (2015) == Никайте щи == * [[Сумска область]] == Референції == <references /> == Вонкашні удкликованя == * {{Cite encyclopedia|title=Sumy|volume=26|edition=11th|page=85|publisher=Encyclopædia Britannica|url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Sumy}} * (по анґл., укр., рос.) [https://web.archive.org/web/20160109173330/http://sumytourism.com/ City of Sumy travel guide] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160109173330/http://sumytourism.com/|date=2016-01-09}} * (по укр. и рос.) [http://www.sumy.net.ua Місто Суми] * (по укр.) [https://web.archive.org/web/20120213051809/http://meria.sumy.ua/ Сумська адміністрація] * (по анґл.) [https://web.archive.org/web/20110716162732/http://sumyhotels.com/ Sumy travel guide] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110716162732/http://sumyhotels.com/|date=2011-07-16}} * [http://med.sumdu.edu.ua/index.php/en/ Медичний інститут СумДУ] * (по укр.) [https://web.archive.org/web/20100616074652/http://www.best.sumy.ua/ Regional Web-portal, open business-directory of the city] * [https://web.archive.org/web/20210504221126/http://doska.sumy.ua/ Портал Суми] * (по укр.) [https://web.archive.org/web/20170606165959/http://www.0542.ua/p/web-cam Вебкамера] центра Сум {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Сумска область]] 4mj8kmmroq8ijbni5b4wp2es7df3u59 Окрес Вранов над Топлёв 0 3245 175657 163905 2026-10-30T03:46:18Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175657 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс словеньскый окрес | код = 713 | передвольба = 057 | чісло міст = 2 | чісло сел = 66 }} {{Вступ Словеньскый окрес|713}} == Обывательство == {{SK|pop}} Подля списованю обывателїв в роцї 2011 было зложіня обывательства в окресї таке:<ref>[https://web.archive.org/web/20160305060231/https://census2011.statistics.sk/tabulky.html Sčítanie obyvateľov, domov a bytov 2011. Výsledky v multidimenzionálnych tabuľkách] (cit. 2020-10-24)</ref> === Народностне зложіня === {| class="wikitable sortable" !народность !чісло (2011)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026123539/https://census2011.statistics.sk/SR/V%FDchodn%E9%20Slovensko/Pre%9Aovsk%FD%20kraj/Okres%20Vranov%20nad%20Top%BEou/TAB.%20115%20Obyvate%BEstvo%20pod%BEa%20pohlavia%20a%A0n%E1rodnosti.xls Okres Vranov nad Topľou. SODB 2011. TAB. 115 Obyvateľstvo podľa pohlavia a národnosti] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201026123539/https://census2011.statistics.sk/SR/V%FDchodn%E9%20Slovensko/Pre%9Aovsk%FD%20kraj/Okres%20Vranov%20nad%20Top%BEou/TAB.%20115%20Obyvate%BEstvo%20pod%BEa%20pohlavia%20a%A0n%E1rodnosti.xls |date=2020-10-26 }} (cit. 2020-10-24)</ref> !% (2011) |- |[[Словаци|словеньска]] |67147 |84,25 |- |[[Циґане|циґаньска]] |7202 |9,04 |- |[[Русины|русиньска]] |244 |0,31 |- |[[Українцї|україньска]] |82 |0,10 |- |[[Чехы|чеська]] |191 |0,24 |- |[[Мораване|моравска]] |9 |0,01 |- |[[Мадяре|мадярьска]] |43 |0,05 |- |[[Поляци|польска]] |26 |0,03 |- |[[Русы|російска]] |14 |0,02 |- |[[Нїмцї|нїмецька]] |7 |0,01 |- |[[Сербы|сербска]] |3 |0,00 |- |[[Булгары|булгарьска]] |3 |0,00 |- |[[Жыде|жыдівска]] |2 |0,00 |- |[[Хорваты|хорватьска]] |1 |0,00 |- |інша |85 |0,11 |- |невызначена |4643 |5,83 |- |''вєдно'' |''79702'' |''100'' |} === Реліґійне зложіня === {| class="wikitable sortable" !реліґія !чісло (2011)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026235102/https://census2011.statistics.sk/SR/V%FDchodn%E9%20Slovensko/Pre%9Aovsk%FD%20kraj/Okres%20Vranov%20nad%20Top%BEou/TAB.%20118%20Obyvate%BEstvo%20pod%BEa%20pohlavia%20a%20n%E1bo%9Eensk%E9ho%20vyznania.xls Okres Vranov nad Topľou. SODB 2011. TAB. 118 Obyvateľstvo podľa pohlavia a náboženského vyznania] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201026235102/https://census2011.statistics.sk/SR/V%FDchodn%E9%20Slovensko/Pre%9Aovsk%FD%20kraj/Okres%20Vranov%20nad%20Top%BEou/TAB.%20118%20Obyvate%BEstvo%20pod%BEa%20pohlavia%20a%20n%E1bo%9Eensk%E9ho%20vyznania.xls |date=2020-10-26 }} (cit. 2020-10-24)</ref> !% (2011) |- |[[Римокатолицька церьков на Словеньску|Римокатолицька церьков]] |42960 |53,90 |- |[[Ґрекокатолицька церьков на Словеньску|Ґрекокатолицька церьков]] |18077 |22,68 |- |[[Православна церьков в чеськых країнах і на Словеньску|Православна церьков]] |279 |0,35 |- |[[Євангельска церьков ауґсбурьского вызнаня на Словеньску|Євангельска церьков ауґсбурьского вызнаня]] |8796 |11,04 |- |[[Реформована хрістіаньска церьков на Словеньску|Реформована хрістіаньска церьков]] |88 |0,11 |- |[[Церьков братьска]] |178 |0,22 |- |[[Апостольска церьков на Словеньску|Апостольска церьков]] |154 |0,19 |- |[[Євангельска церьков методістічна]] |47 |0,06 |- |[[Хрістіаньскы зборы на Словеньску|Хрістіаньскы зборы]] |14 |0,02 |- |[[Церьков адвентістов семого дня]] |13 |0,02 |- |[[Братьска єдность баптістів на Словеньску|Братьска єдность баптістів]] |12 |0,02 |- |[[Церьков чехословацька гусітьска]] |6 |0,01 |- |[[Старокатолицька церьков на Словеньску|Старокатолицька церьков]] |3 |0,00 |- |[[Реліґійна сполочность Єговови свідкове на Словеньску|Реліґійна сполочность Єговови свідкове]] |691 |0,87 |- |[[Церьков Ісуса Хріста Святых послїднїх днїв]] |2 |0,00 |- |[[Главный союз жыдівскых реліґійных населеных міст на Словеньску|Главный союз жыдівскых реліґійных населеных міст]] |9 |0,01 |- |[[Багайске сполоченство на Словеньску|Багайске сполоченство]] |7 |0,01 |- |іншы |75 |0,09 |- |без реліґії |2697 |3,38 |- |невызначена |5594 |7,02 |- |''вєдно'' |''79702'' |''100'' |} == Референції == {{референції}} == Поз. тыж == * [[Список окресів на Словеньску]] * [[Адміністратівне членїня Словеньска]] == Іншы проєкты == {{commonscat|Vranov nad Topľou District}} == Екстерны одказы == * [{{МСШ URL|окрес|713}} Окрес Вранов над Топлёв в Містьскій і сельскій штатістіцї ШУ СР] {{Окрес Вранов над Топлёв|став=uncollapsed}} {{Пряшівскый край|став=uncollapsed}} {{Окресы Словеньска|став=collapsed}} [[Катеґорія:Пряшівскый край|Вранов над Топлёв]] [[Катеґорія:Окресы на Словеньску|Вранов над Топлёв]] [[Катеґорія:Окрес Вранов над Топлёв| ]] g27thh3h4kqkrwny9l2dokwc0z1t1vz Окрес Тырнава 0 3688 175658 164096 2026-10-30T03:46:32Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175658 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс словеньскый окрес | код = 207 | передвольба = 033 | чісло міст = 1 | чісло сел = 44 }} {{Вступ Словеньскый окрес|207}} Находить ся на югозападній части [[Словеньско|Словеньска]]. Окрес Тырнава є вызначный про засобованя Словеньска електрічнов енерґіёв. Находить ся ту [[Атомове електрарне Богуніцї]] з выконом 880 MW.<ref name="seas">{{cite web | last = | first = | author-link = http://www.seas.sk| title = Charakteristika – Atómové elektrárne Bohunice | url = http://www.seas.sk/elektrarne/atomove-elektrarne/atomove-elektrarne-bohunice/ | date = | date-modified = | access-date = 2011-03-30 | publisher = [[Slovenské elektrárne]] | location = Bratislava| language = sk}}</ref> В роцї 2011 была уведжена до експлуатації [[Комбінована електрарень Малженїцї]] з іншталованым выконом 430 MW.<ref name="sita_malzenice">{{cite web | title = Nová paroplynová elektráreň Malženice už v prevádzke | url = https://sita.sk/nova-paroplynova-elektraren-malzenice-uz-v-prevadzke/ | date = 2011-05-16 | access-date = 2026-02-15 | publisher = SITA | language = sk }}</ref> Центром окресу є окресне і єдночасно [[Крайске місто (Словеньско)|крайске місто]] [[Тырнава]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Подля списованю обывателїв в роцї 2011 было зложіня обывательства в окресї таке:<ref>[https://web.archive.org/web/20160305060231/https://census2011.statistics.sk/tabulky.html Sčítanie obyvateľov, domov a bytov 2011. Výsledky v multidimenzionálnych tabuľkách] (cit. 2020-10-24)</ref> === Народностне зложіня === {| class="wikitable sortable" !народность !чісло (2011)<ref>[https://census2011.statistics.sk/SR/Z%E1padn%E9%20Slovensko/Trnavsk%FD%20kraj/Okres%20Trnava/TAB.%20115%20Obyvate%BEstvo%20pod%BEa%20pohlavia%20a%A0n%E1rodnosti.xls Okres Trnava. SODB 2011. TAB. 115 Obyvateľstvo podľa pohlavia a národnosti]{{Dead link|date=February 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> !% (2011) |- |[[Словаци|словеньска]] |118903 |92,25 |- |[[Мадяре|мадярьска]] |237 |0,18 |- |[[Циґане|циґаньска]] |568 |0,44 |- |[[Русины|русиньска]] |47 |0,04 |- |[[Українцї|україньска]] |41 |0,03 |- |[[Чехы|чеська]] |669 |0,52 |- |[[Мораване|моравска]] |113 |0,09 |- |[[Поляци|польска]] |34 |0,03 |- |[[Русы|російска]] |35 |0,03 |- |[[Нїмцї|нїмецька]] |41 |0,03 |- |[[Сербы|сербска]] |23 |0,02 |- |[[Булгары|булгарьска]] |31 |0,02 |- |[[Жыде|жыдівска]] |12 |0,01 |- |[[Хорваты|хорватьска]] |20 |0,02 |- |інша |186 |0,14 |- |невызначена |7928 |6,15 |- |''вєдно'' |''128888'' |''100'' |} === Реліґійне зложіня === {| class="wikitable sortable" !реліґія !чісло (2011)<ref>[https://census2011.statistics.sk/SR/Z%E1padn%E9%20Slovensko/Trnavsk%FD%20kraj/Okres%20Trnava/TAB.%20118%20Obyvate%BEstvo%20pod%BEa%20pohlavia%20a%20n%E1bo%9Eensk%E9ho%20vyznania.xls Okres Trnava. SODB 2011. TAB. 118 Obyvateľstvo podľa pohlavia a náboženského vyznania]{{Dead link|date=February 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> !% (2011) |- |[[Римокатолицька церьков на Словеньску|Римокатолицька церьков]] |93721 |72,71 |- |[[Ґрекокатолицька церьков на Словеньску|Ґрекокатолицька церьков]] |340 |0,26 |- |[[Православна церьков в чеськых країнах і на Словеньску|Православна церьков]] |165 |0,13 |- |[[Євангельска церьков ауґсбурьского вызнаня на Словеньску|Євангельска церьков ауґсбурьского вызнаня]] |2291 |1,78 |- |[[Реформована хрістіаньска церьков на Словеньску|Реформована хрістіаньска церьков]] |122 |0,09 |- |[[Церьков братьска]] |56 |0,04 |- |[[Апостольска церьков на Словеньску|Апостольска церьков]] |186 |0,14 |- |[[Євангельска церьков методістічна]] |47 |0,04 |- |[[Хрістіаньскы зборы на Словеньску|Хрістіаньскы зборы]] |108 |0,08 |- |[[Церьков адвентістов семого дня]] |33 |0,03 |- |[[Братьска єдность баптістів на Словеньску|Братьска єдность баптістів]] |46 |0,04 |- |[[Церьков чехословацька гусітьска]] |29 |0,02 |- |[[Старокатолицька церьков на Словеньску|Старокатолицька церьков]] |32 |0,02 |- |[[Реліґійна сполочность Єговови свідкове на Словеньску|Реліґійна сполочность Єговови свідкове]] |235 |0,18 |- |[[Церьков Ісуса Хріста Святых послїднїх днїв]] |13 |0,01 |- |[[Главный союз жыдівскых реліґійных населеных міст на Словеньску|Главный союз жыдівскых реліґійных населеных міст]] |15 |0,01 |- |[[Багайске сполоченство на Словеньску|Багайске сполоченство]] |25 |0,02 |- |іншы |470 |0,36 |- |без реліґії |20173 |15,65 |- |невызначена |10981 |8,52 |- |''вєдно'' |''128888'' |''100'' |} == Референції == {{референції}} == Поз. тыж == * [[Список окресів на Словеньску]] * [[Адміністратівне членїня Словеньска]] == Іншы проєкты == {{commonscat|Trnava District}} == Екстерны одказы == * [{{МСШ URL|окрес|207}} Окрес Тырнава в Містьскій і сельскій штатістіцї ШУ СР] {{Окрес Тырнава|став=uncollapsed}} {{Тырнавскый край|став=uncollapsed}} {{Окресы Словеньска|став=collapsed}} [[Катеґорія:Тырнавскый край|Тырнава]] [[Катеґорія:Окресы на Словеньску|Тырнава]] [[Катеґорія:Окрес Тырнава| ]] qmd3ir6svh3du8ld42i3ky3txejapqc Конceпсіон (місто, Чіле) 0 3780 175635 142739 2026-10-29T22:58:21Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175635 wikitext text/x-wiki {{місто | місцёва назва = {{lang-es|Concepción}} | країна = {{flag|Чіле}} }} '''Консепсіо́н''' ({{lang-es|Concepción}}) — [[головне місто]] в [[Чіле]], 217,537 жытелями ([[2017]]). Занимать як вызначну економічну так і демоґрафічну позіцію. Уж од свого основаня была роля того міста історічно, културно і сполоченьско релевантна в рамках цілого Чіле. Узнаване є як єдно з найвызначнїшых урбаністічных, демоґрафічных, адміністратівных, фінанчных і комерчных центер, такой по Сантіаґу. Місто лежыть у южній части Америцького контіненту, на коордінатах 36º 46' 22" южной шырькы і 73º 03' 47" западнёй довжкы. Середня надморьска вышка досягує лем 12 м н.м., кідьже місто лежыть частёв на побережу моря і частёв у Чілскій централній долинї. == Одказы == * https://web.archive.org/web/20100211124604/http://www.concepcion.cl/ <references /> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Конceпсіон| ]] [[Катеґорія:Міста Чіле]] lgwnvyduec8dp2ppk4sxjzxfxm3b3h2 Єдно виданіє 0 3796 175640 175056 2026-10-30T00:00:39Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175640 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Єдно виданіє''' — проза од [[Еміл Кубек|Еміла Кубека]]. Написана на початку 20. стороча.<ref>https://www.chitay.org.ua/authors/kubek-emilii {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Одказы == {{Стыржень}}{{Reflist}} [[Катеґорія:Русиньска література]] [[Катеґорія:Творбы Емила Кубека]] owgzlptab2hbrtjk7uzbreciyz3u6oe Веляты 0 4028 175645 160622 2026-10-30T01:07:22Z Halajkovič 33393 175645 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 48° 31' 23<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 39' 34<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 160 m |Розлога = 12 043 086 m<sup>2</sup> |Чісло жытелїв = 819 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 69 |Перша писемна змінка = 1220 |Код = 543845 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 15 |Передвольба = 056 |Адреса = |Website = www.velaty.sk |Імейл = |Телефон = 056 / 668 68 30 |Факс = |Староста = Mikuláš Levkut<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Mikuláš Levkut}}</ref> |Політічна партія = НЕКА }} '''Веляты''' ({{язык+sk|Veľaty}}) суть [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци == * [[Штефан Панковіч]], русиньскый ґрекокатолицькый священик і церьковный єрарха. == Референції == {{reflist}} {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} aa906sglnvgrcpl0zbfe1v2rdm5qwhy 175662 175645 2026-10-30T08:55:02Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Веляті]] на [[Веляты]] з вычерянём напрямлїнь 175645 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 48° 31' 23<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 39' 34<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 160 m |Розлога = 12 043 086 m<sup>2</sup> |Чісло жытелїв = 819 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 69 |Перша писемна змінка = 1220 |Код = 543845 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 15 |Передвольба = 056 |Адреса = |Website = www.velaty.sk |Імейл = |Телефон = 056 / 668 68 30 |Факс = |Староста = Mikuláš Levkut<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Mikuláš Levkut}}</ref> |Політічна партія = НЕКА }} '''Веляты''' ({{язык+sk|Veľaty}}) суть [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на [[юговыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци == * [[Штефан Панковіч]], русиньскый ґрекокатолицькый священик і церьковный єрарха. == Референції == {{reflist}} {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} aa906sglnvgrcpl0zbfe1v2rdm5qwhy Кос 0 5743 175654 153752 2026-10-30T02:43:17Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175654 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Кос|genus='' [[Turdus]] ''|species='''''T. merula'''''|binomial=''Turdus merula''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Kos cerny.jpg|classis=[[Bird|Aves]]|ordo=[[Passerine|Passeriformes]]|familia=[[Turdidae]]|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758|range_map=Turdus merula distribution.jpg|range_map_caption=Ареал росшырїня|image_caption=Самець|image2=Turdus merula female (d1).jpg|image2_caption=Саміця}} '''Кос''' ([[Латиньскый язык|лат]]. ''Turdus merula'') — малый птах жыючій в цїлій [[Европа|Европі]] і в южній [[Азія|Азії]], быв інтродукованый ай до [[Австралія|Австралії]] і на [[Новый Зеланд]]. Дякуючій своёй приспособливости ся адаптовав на жывот коло чоловіка а успішно жыє і гнїздить і в тїснім сусїдстви людьского обыстя. Самцї суть незамінительны своїм характерістічным чорным пірём і жовтым дзёбаком, упозорнюють на ся тыж мелодічным співом. == Попис == * Довжка тїла: 23 - 29 цм Кос є середнї великый птах, о дакус меншый як [[горліця]]. Дорослый самець є матно чорный з помаранчово жовтым дзёбаком і жовтым цірклём коло оч. Саміця є бурава з білавишым горлом і невыразно флякастов грудёв, дзёбак і ногы суть чорны. Молодята суть подобны саміцї, але суть світлишы і можуть мати буро точковану грудь і світло поздовжны смужкы на крижах. Саміцї ани молодята не мають очну смужку. Молоды, річны самцї не мають іщі выфарбеный дзёбак. котрый зіставать чорнявый. Даколи ся обявують екземплары з векшым і меншым подїлом білого піря. Рїдкишы, але не незнамы, суть пак цїлком білы птахы з червеныма очами ([[албінізм]]). [[Файл:Weiße Amsel Flug.jpg|left|thumb|165px|Абнормално зафарбленый кос]] == Росшырїня і становища == Оріґіналный ареал коса загорнёвяв цїлу Европу, северну Африку і южну Азію, бігом 19. стороча быв інтродукованый і до Австралії і на Новый Зеланд, де ся фрышно росшырив і на дакотрых місцях є браный як шкодливый, котрый конкурує місцёвым видам птахів. Кос є птах, якый перед своїм приселїнём до близкости чоловіка жыв і гнїздив переважно в приземным "штоку" [[Лѣс|лїса]]. В містах і селах глядать подобне середовище, сады, виніцї, загороды, паркы або цінтерї, обще є кос дуже приспособливый і способный жыти і успішно вывести молодята там, де находять холем даяку страву і скрышу. == Біолоґія == По цїлій Европі є популація коса роздїлена на дві оддїлены субпопулації. якы ся одрізняють способом жывота односно к чоловікови. Оріґінална, '''лїсова популація''', все жыє скрытым способом жывота в шпильковых і листяных лїсах, '''популація містьска''', вароська ці урбанна, ся приспособила жывоту в інтравіланах сел і в сучасности чіслено перевышує лїсовых косів. Містьскы косы суть актуално тоты, з котрыма чоловік ся стрїтить. === Лїсовы косы === Лїсовы косы суть полохливы птахы, якы жыють на приземній части лїса. Страву глядають на земли і жывлять ся головно [[Хробач|хробачінов]], глистами або плазами, а дрібныма лїсовыма плодами ([[ягода]]ми, [[Яфина|чорніцями]] і подобно). Лїсова популація є перелїтна. === Містьскы косы === Сінурбанізація коса започала в западній Европі уж на зачатку 19. стороча. Містьскы косы суть в порівнаню із своїма лїсовыма близкыма овелё дырзїшы ай кідь все мерькують, добрї бірують рух цівілізації. До їх їдалного меню пак окрем безхырбетных і бобуль належыть тыж тото што найдуть на уліцях, дворах або садах, легко тыж обсяджують кормидла, одкы одганяють другых птахів. Містьскый кос ся став вшыткопожераючім а дякуючі шырокій стравній понуцї мать векшу містьску популацію як лїсову. Понука стравы навысше продовжує в зимі, а то вєдно з приязнїшым мікрокліматом міста уможнило косім перезимовати. Містьскый кос є часточно переселивый, частїше міґрують молоды птахы і саміцї. === Гнїздїня === {| align="right" |- align="center" valign="bottom" | |- |[[Файл:Jajka.JPG|right|thumb|150px|Гнїздо з яйцями]] |- |[[Файл:Sg fexx 19.JPG|right|thumb|150px|Молодята]] |- |} Гнїздовый ревір є обсадженый єдиным паром, котрый на своїй теріторії не стерпить жадного далшого коса. Саміця зношать 4-6 синёзеленых яєць з арджавыма фляками, на котрых сидить сама по добу 13 - 14 днїв, о молодята ся старають обоми родічі по час 12-15 днїв на гнїздї а по вылягнутю їх іщі два тыжднї прикормлюють. Кос ся дожывать аж 20 років. === Міґрація === Кос є часточно перелїтный птах, на зиму одлїтають лїсовы косы а лем часть вароськых. === Звуковы проявы і спів === [[Файл:Turdus merula (06 02 16).ogg|thumb|Спів коса.]] Ваблїня є „''дукдукдук''“ або „''срііііі''“, варованя пак голосне „''тікстікстікстікс''“. Самець коса зачінать співати на початку ярї, звычайно за ранного ці вечерного тміня, а то з вывысшеных місць. Інтересне на співу є, же є зложеный з єднотливых композіцій, котры по одограню цїлого репертоару стале потворює докола. Зложытость і чісло композіцій росте з віком і скусеностями співака. == Референції == * WITT, Reinhart. ''Steinbachův velký průvodce přírodou PTÁCI''. Z něm. přel. Helena Kholová, Košice: GeoCenter, 1995, 159 s. ISBN 3-576-10014-8. {{Переклад|cs|Кос|7618851}} == Екстерны одказы == * [http://www.rozhlas.cz/hlas/pevci-ch/_zprava/13310 Приклад голосу з проєкту Чеського розгласу Голос на каждый день] * [https://web.archive.org/web/20090428122948/http://www.hilgerphotography.com/coppermine/displayimage.php?album=17&pos=0 Кос] * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=190 www.PŘÍRODA.cz Кос - Turdus merula] * [https://web.archive.org/web/20160305134206/http://botanika.bf.jcu.cz/suspa/vyuka/materialy/populac/kosipolakova.doc Зміны в дензітах і успішности гнїздїня бігом субурбанізації коса (Turdus merula)] * [http://birdsinbackyards.net/finder/display.cfm?id=123 Birds in Backyards - Common Blackbird (Turdus merula) fact sheet (anglicky)] {{commons|Turdus merula}} [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] [[Катеґорія:Дроздовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] j31aco3u7ztcqrc5msigp8bcw2df6fm 1845 0 6157 175611 103211 2026-10-29T13:21:41Z Engelseziekte 2261 + стыржень 175611 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1845}} == Умерли == * [[21. октобер]] — [[Николоз Бараташвили]], грузинскый поет-романтик. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рокы]] 3p4pn3b0oeh1dx2fgguhe7m0aytmrgr Вікіпедія:Крітерії швыдкого вылучіня 4 9458 175627 148488 2026-10-29T18:46:00Z Rue323 31002 /* Напрямлїня */ 175627 wikitext text/x-wiki {{перекласти}} У деяких випадках [[Вікіпедія:Адміністратори|адміністратори]] можуть вилучати сторінки [[Вікіпедія|Вікіпедії]] без попереднього повідомлення, навіть якщо ці сторінки були [[Вікіпедія:Статті, що необхідно вилучити|винесені на обговорення]]. Щоб не вказувати причину, поставте шаблону [[:Катеґорія:Шаблоны швыдкого змазаня| <nowiki>{{db-xx}}</nowiki>]]. Нижче наведені список критеріїв швидкого вилученя: == Загальні == #'''Сторінка, що не відповідає вимогам [[Вікіпедія:ТарП|таранованого переміщення]]'''. Повинні вилучатися сторінки, у які вставлений текст явно не за призначенням, часто тестовий. <small>Використовуйте {{tl|Db-nofixed}}.</small> # '''Незв'язний вміст''', що явно не має ніякого змісту, або текст, що складається з випадкових символів. Сюди не входять такі випадки, як: погана орфографія, довгі нудні монологи («відсебеньки»), не сформульований і неструктурований матеріал («потік думок»), провокації з метою викликати люту суперечку («флейм»), погано перекладена стаття з іншої мови, містифікація (стаття, що містить свідомо помилкові відомості) і т.п. Цей пункт відноситься до статей з дійсно '''незв'язним вмістом''', у якому не можна уловити ніякого значення. <small>Використовуйте {{tl|Db-test}}.</small> # '''Тести'''. Наприклад: «Тест», «Перевірка». Сюди входять усі випадки, коли який-небудь автор вирішив перевірити можливість створення сторінок. <small>Використовуйте {{tl|Db-test}}.</small> # '''Вандалізм''', а також тимчасові перенаправлення, створені при усуненні наслідків вандалізму. <small>Використовуйте {{tl|Db-vand}}.</small> # Ідентична '''копія раніше вилученої сторінки''', що була вилучена як у результаті обговорення, так і в результаті швидкого вилучення. Це не стосується сторінок, відновлених після помилкового вилучення. <small>Використовуйте {{tl|Db-repost}}.</small> # '''Будь-яка сторінка, запит на вилучення якої поставив її єдиний автор''', у випадку, якщо автор указує вагомі причини для такого вилучення<ref>Наприклад, не можуть бути вилучені статті, які відповідають усім правилам, якщо автор вирішив покинути Вікіпедію і стерти свої статті.</ref>. <small>Використовуйте {{tl|Db-author}}.</small> # '''Сторінки обговорення уже вилучених сторінок''', крім випадків, коли на такій сторінці обговорювалася сама можливість вилучення, і якщо на неї посилаються інші обговорення. <small>Використовуйте {{tl|Db-nofixed}}.</small>. # '''Нецільове використання сторінок обговорень, шаблонів, категорій'''. Повинні вилучатися сторінки, у які вставлений текст явно не за призначенням, часто тестовий. Зокрема, обговорення не призначені для повідомлень не за темою статті і для обговорень предмета статті, а категорії — взагалі для будь-якого тексту, крім того, який пояснює її суть. <small>Використовуйте {{tl|Db-misuse}}.</small> == Статї == #Курта статя без енціклопедічного обсягу. {{tl|Db-noenc}} #'''Має лем внутрїшнї або екстерны одказы'''. {{tl|Db-nocontent}}. == Файлы == #'''Файл, статус якого не з'ясовано'''. {{tl|Db-nostatus}}. == Напрямлїня == #Напрямлїня з грубыв хыбов. {{tl|Db-redirtypo}} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Вікіпедія:Змазаня сторінок]] 5f8hsjsuffzn1rgu64u92am624id1gc Вікіпедія:Статї-кандідаты на вылучіня 4 9770 175628 175604 2026-10-29T19:05:39Z Halajkovič 33393 175628 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == === Halajkovič === :Выберам сі наслїдуючі статї, котры буду переписовати в першім рядї: [[Битка коло Гуменного]], [[Доба]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Російска імперія]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Корейскый язык]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Словіньскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Тібет]], [[Країна]], [[Марз]], [[Область]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Шептіцькый]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Яворівскый раён]], [[Андора ла Веля]], [[Подґоріца]], [[Яналіф (село)]], [[Стрый (город)]], [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]], [[Список десятьроч]], [[Нео]], [[Отець]], [[Кустендільска область]], [[Перніцька область]], [[О]], [[Р]], [[И]], [[Ъ]], [[З]], [[Ж]], [[Параґвай (ріка)]], [[Параґвай (чеперушка)]], [[Лиман]], [[Г]], [[В]], [[Б]] + [[Гімна Ізраіля]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:05, 29 октобра 2026 (CET) ::Высвітлїня, чом єм сі наконець выбрав праві тоты статї на переписаня: Вважам, же статї, котры єм выбрав, суть дость інтересны і мають шансу указати ся в тім найлїпшім світлї, кедь ся на них порядно попрацує і доповнять ся вшыткы потребны інформації, котры тоты статї будуть потребовати, і гей, обіцям, же вшыткы статї, котры єм выбрав, будуть (аж до послїднёго) доповнены до найлїпшой можной формы – „не стыржня“ – і же їх обсяг буде одповідати крітеріям нашой енціклопедії!--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:05, 29 октобра 2026 (CET) :Статї хоснователя [[User:Fadssdssd|Fadssdssd]] під моїм покровительством: [[Кіш (Хормозган)]], [[Курьск]].--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 12:56, 24 октобра 2026 (CEST) === Rue323 === :Прилучаву ся ид темі переписаня статий: :[[Малацкы]], [[Надькапош]], [[Земплінські Гамры]], [[Добровеличковка]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Сільце (Закарпатська область)|Сільце]], [[Мінська область]], [[Руськоє Порічноє]], [[Чорногорци у Републіці Серьбскӯв|Чорногорци у Републіці Серьбскӱв]], [[Катрун]]. Будуть переписані первым шором. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:01, 24 октобра 2026 (CEST) == Населені пункты (800+) == Даколи ся туй масово удкрывали стыржні за усякі населені пункты з абсолутным мінімумом хосенної інформації. У окремых трафунках сесе была робота творцюв из інтересом ид специфічнуй темі (поз. [[:Катеґорія:Села Волиньской области]], [[:Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]] {{sic}} и так дале). Час уже указав, ож сякі стыржні ся так и лишают неінформативными. Зато пропоную стерти статі за населені пункты (и адм. єдиниці), де вадь подана лиш рудиментарна інформація, вадь сут иншакі признакы проблемної статі (а зато вна має малый шанс быти повноцінно розвинута), як напр. недотовмачені дарабы, хыбашні жерела и так дале. Не подаю туй статі за поселеня и адм. єдиниці у [[Карпатська Русь|Карпатськуй Руси]] — они бы ся щи мали выліпшити. # населені пункты Словакії: [[Баєров]], [[Баня (окрес Стропков)]], [[Бара]], [[Бартошовцї]], [[Батізовце]], [[Башковцї (окрес Гуменне)]], [[Бела над Цірохов]], [[Бертотовце]], [[Бзенов]], [[Блатна Полянка]], [[Блатны Реметы]], [[Боль]], [[Ботяни]], [[Брегов]], [[Брезов]], [[Бреков]], [[Брестов (окрес Гуменне)]], [[Брестов (окрес Пряшів)]], [[Бретеёвце]], [[Буцлованы]], [[Валаликы]], [[Ванішковцї]], [[Велика Лїсна]], [[Великы Ревіща]], [[Велька Ломнїца]], [[Велька Франкова]], [[Велькі Славков]], [[Велькі Слівнїк]], [[Велькі Шаріш]], [[Велькополя]], [[Віборна]], [[Відрнїк]], [[Вікартовце]], [[Вітяз (окрес Пряшів)]], [[Вітязовцї]], [[Вішна Шебастова]], [[Высокы Татры (місто)]], [[Вышнї Ладічковцї]], [[Вышнї Ружбахы]], [[Вышнїй Кручов]], [[Вышня Воля]], [[Влкова]], [[Влковце]], [[Войняні]], [[Врбов]], [[Гавка]], [[Гажлин]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Галиґівцї]], [[Ганїска (окрес Пряшів)]], [[Ганковцї (окрес Бардеёв)]], [[Ганковцї (окрес Гуменне)]], [[Гаргай]], [[Гворка]], [[Гендріховце]], [[Гервартов]], [[Германовце]], [[Гертнік]], [[Гнїздне]], [[Гозелец]], [[Голумнїца]], [[Грабков]], [[Грабовець]], [[Грабовець над Лабірцём]], [[Градїско (окрес Кежмарок)]], [[Грановнїца]], [[Грань]], [[Гргов]], [[Грубов]], [[Гудцовцї]], [[Гунцовце]], [[Ґаболтів]], [[Ґаланта]], [[Ґановце]], [[Ґерлахов (окрес Попрад)]], [[Ґіралтівцї]], [[Ґреґоровце]], [[Демята]], [[Дръєновска Нова Вес]], [[Дубинне]], [[Жаковце]], [[Ждъяр]], [[Жегня]], [[Жіпов]], [[Жупчані]], [[Заборске]], [[Заградне]], [[Залесъє (окрес Кежмарок)]], [[Затїн]], [[Земплін (окрес Требішов)]], [[Земплінські Гамры]], [[Злата Баня]], [[Злате]], [[Капушані]], [[Карна]], [[Кветославов]], [[Кендїце]], [[Клюшов]], [[Колачков]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Комаров (окрес Бардеёв)]], [[Копрівніця (окрес Бардеёв)]], [[Кохановцї (окрес Бардеёв)]], [[Коятїце (окрес Пряшів)]], [[Кріжова Вес]], [[Кріжовані]], [[Крісты]], [[Кудлівці]], [[Кукова]], [[Куріма (окрес Бардеёв)]], [[Кучін (окрес Бардеёв)]], [[Лада (окрес Пряшів)]], [[Ладмовце]], [[Лажані]], [[Лацкова]], [[Лелес]], [[Лемешані]], [[Ленартів]], [[Лендак]], [[Лесічек]], [[Лехнїца]], [[Ліпнїкі]], [[Ліптовска Тєплічка]], [[Лічартовце]], [[Ломнічка (окрес Стара Любовня)]], [[Лопухов]], [[Лугіня]], [[Лучівна (окрес Попрад)]], [[Лучіна]], [[Лучка (окрес Свідник)]], [[Любіша]], [[Люботїце]], [[Люботин]], [[Маєре (окрес Кежмарок)]], [[Мала Тырня]], [[Мала Франкова]], [[Малацкы]], [[Мале Тракани]], [[Малі Гореш]], [[Малі Каменец]], [[Малі Слівнїк]], [[Малі Шаріш]], [[Маліше]], [[Малый Славков]], [[Маргань]], [[Матьяшовце]], [[Медзані]], [[Меліата]], [[Менґусовце]], [[Местїско]], [[Мірковце]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Млінїца (село)]], [[Млінчекі]], [[Мокролуг]], [[Мошуров]], [[Надькапош]], [[Нємцовцї (окрес Бардеёв)]], [[Нємцовце (окрес Пряшів)]], [[Нижнї Ружбахы]], [[Нова Лесна]], [[Нова Любовня]], [[Оборін]], [[Овчє]], [[Оградзаны]], [[Ольшавцї]], [[Ондрашовце]], [[Орїхова]], [[Осіков]], [[Остров (окрес Собранцї)]], [[Парховані]], [[Петровані]], [[Пєштяны]], [[Плавеч (окрес Стара Любовня)]], [[Плавніця]], [[Подгорані (окрес Кежмарок)]], [[Подгораны (окрес Пряшів)]], [[Подолинець]], [[Поляковцї]], [[Прібенік]], [[Проч]], [[Пушовце]], [[Радатїце]], [[Радома]], [[Ракусі (окрес Кежмарок)]], [[Раславіцї]], [[Рача]], [[Релёв]], [[Реметьскы Гамры]], [[Ріхвалд]], [[Рокіцані (окрес Пряшів)]], [[Рокытів коло Бардеёва]], [[Русовце]], [[Руська]], [[Свінїце]], [[Свінья]], [[Сватуш]], [[Свержов]], [[Света Марія (окрес Требішов)]], [[Светуше]], [[Світ (місто)]], [[Сеньяковце]], [[Словенска Вес]], [[Словеньска Волова]], [[Смілно]], [[Солнїчка (окрес Требішов)]], [[Спішска Бела]], [[Спішска Стара Весь]], [[Спішска Тепліця]], [[Спішске Быстре]], [[Спішскы Ганушовцї]], [[Спішскый Штявник]], [[Стара Лесна]], [[Стебницька Гута]], [[Стражне]], [[Странє под Татрамі]], [[Стуляны]], [[Суха Долїна]], [[Тарнов]], [[Татранска Яворіна]], [[Ташуля]], [[Тварожна (окрес Кежмарок)]], [[Теръяковце]], [[Тісінець]], [[Тырнава]], [[Топорец]], [[Трочаны]], [[Тугріна]], [[Тулчік]], [[Тураны над Ондавов]], [[Удавске]], [[Фінтїце]], [[Форбасы]], [[Фрічковцї]], [[Фрічовце]], [[Хмелёв]], [[Хмелёвец]], [[Хмельніця]], [[Хміньянска Нова Вес]], [[Хміньянске Якубовані]], [[Хміняні]], [[Цейков (окрес Требішов)]], [[Челёвце (окрес Пряшів)]], [[Червені Клаштор]], [[Червенїца]], [[Чергов]], [[Черна (Кошіцькый край)]], [[Черноє]], [[Чернохов]], [[Шаріська Поруба]], [[Шаріська Трстєна]], [[Шаріське Богдановце]], [[Швабовце]], [[Шіба]], [[Шіндльяр]], [[Шіроке]], [[Штвола]], [[Штєфановце (окрес Пряшів)]], [[Штрба]], [[Шунява]], [[Яблонь]], [[Янов (окрес Пряшів)]], [[Яновік]], [[Яновце (окрес Попрад)]], [[Яновцї]], [[Ясенів]] # окресы, краї Словакії: [[Окрес Бановцї над Бебравов]], [[Окрес Баньска Бістріця]], [[Окрес Баньска Штявніця]], [[Окрес Битча]], [[Окрес Братїслава I]], [[Окрес Братїслава II]], [[Окрес Братїслава III]], [[Окрес Братїслава IV]], [[Окрес Братїслава V]], [[Окрес Брезно]], [[Окрес Великый Кртіш]], [[Окрес Глоговець]], [[Окрес Ґаланта]], [[Окрес Детва]], [[Окрес Долный Кубін]], [[Окрес Дунайска Стреда]], [[Окрес Жарновіця]], [[Окрес Жіліна]], [[Окрес Жяр над Гроном]], [[Окрес Зволен]], [[Окрес Златї Моравцї]], [[Окрес Ілава]], [[Окрес Кисуцьке Нове Место]], [[Окрес Комарно]], [[Окрес Кошіцї I]], [[Окрес Кошіцї II]], [[Окрес Кошіцї III]], [[Окрес Кошіцї IV]], [[Окрес Кошіцї-околіця]], [[Окрес Крупіна]], [[Окрес Левіцї]], [[Окрес Ліптовскый Мікулаш]], [[Окрес Лученєц]], [[Окрес Малацькы]], [[Окрес Мартін]], [[Окрес Миява]], [[Окрес Наместово]], [[Окрес Нїтра]], [[Окрес Нове Место над Вагом]], [[Окрес Партізаньске]], [[Окрес Пезінок]], [[Окрес Пєщаны]], [[Окрес Поважска Бістріця]], [[Окрес Полтар]], [[Окрес Попрад]], [[Окрес Прєвідза]], [[Окрес Пухов]], [[Окрес Ревуця]], [[Окрес Рімавска Собота]], [[Окрес Ружомберок]], [[Окрес Сенець]], [[Окрес Скаліця]], [[Окрес Тврдошін]], [[Окрес Топольчаны]], [[Окрес Тренчін]], [[Окрес Турчаньскы Тепліцї]], [[Окрес Чадця]], [[Окрес Шаля]], [[Банскобыстріцькый край]], [[Братїславскый край]], [[Жіліньскый край]], [[Тырнавскый край]], [[Тренчаньскый край]] # населені пункты Украйины: [[Арсеновичі]], [[Байківцї]], [[Батурин]], [[Бахів]], [[Бискӯв]], [[Битень]], [[Білашів]], [[Білин]], [[Біляковка]], [[Бойкы (Сумська Область)]], [[Борщівка]], [[Бруховичі]], [[Будище]], [[Буркут (Украйина)]], [[Великый Порськ]], [[Велицьк]], [[Верба (Дубеньскый район)]], [[Вербка]], [[Вівчицьк]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Вінницькі Хуторы]], [[Віпчоє]], [[Высші Лубянкы]], [[Волова (Верховинськый район)]], [[Волошкы]], [[Воля (Ковельскый район)]], [[Воля-Ковельська]], [[Воля-Любитівська]], [[Ворона (Ковельскый район)]], [[Гаёвоє (Кропивницькый район)]], [[Гішин]], [[Голобы]], [[Гончій Брід]], [[Городище]], [[Горохів]], [[Горуцька]], [[Гредькы]], [[Гривяткы]], [[Грынява]], [[Грушівка (Ковельскый район)]], [[Гулівка]], [[Дарівка (Ковельскый район)]], [[Діброва (Ковельскый район)]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]], [[Добровеличковка]], [[Довгоносы]], [[Довжа́нськ]], [[Доротище]], [[Дроздны]], [[Дубове (Ковельскый район)]], [[Дулова Вес]], [[Жытомир]], [[Жмудче]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]], [[Запоріжя]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]], [[Зарічя]], [[Заячівка]], [[Згары]], [[Зелена]], [[Зелена (Дністровськый район)]], [[Зимно]], [[Зубриця]], [[Ивановці (Дністровськый район)]], [[Іванівка]], [[Кадіївка]], [[Калинівка]], [[Калиновник]], [[Калуш]], [[Калюс (Украйина)]], [[Камянець-Подольскый]], [[Камяньске]], [[Кашівка]], [[Ківерцї]], [[Клехӯвка]], [[Кобакы]], [[Кобасна (село)]], [[Кобылы (окрес Бардеёв)]], [[Ковель]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Козлиничі]], [[Колодниця]], [[Колодяжне]], [[Коломыя]], [[Копачі]], [[Коростень]], [[Костопӱль]], [[Костянтинівка]], [[Кошмак]], [[Краматорьск]], [[Красноїльськ]], [[Красноволя]], [[Краснодубя]], [[Кременчук]], [[Кривлин]], [[Кривый Ріг]], [[Кричевичі]], [[Кропивницькый]], [[Кругель]], [[Крушинка]], [[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Кухары]], [[Кухче]], [[Лапны]], [[Летичӱв]], [[Лиман]], [[Липа (Калуськый район)]], [[Лисичаньск]], [[Лімна]], [[Ломачанка]], [[Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)]], [[Луганьск]], [[Лужкы (Калуськый район)]], [[Луківка]], [[Луцьк]], [[Любитів]], [[Люблинець]], [[Любомль]], [[Любче]], [[Майдан (Ковельскый район)]], [[Макіївка]], [[Максимець]], [[Малый Порськ]], [[Малый Тартолц (село)]], [[Малый Узинь]], [[Маріуполь]], [[Маръянівка]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Мелітополь]], [[Мельниця]], [[Миколаїв]], [[Мирин]], [[Мислина]], [[Мізоч]], [[Мыта]], [[Мощена]], [[Ніжин]], [[Німшин]], [[Нїкополь]], [[Нововолиньск]], [[Новы Кошары]], [[Новый Мосир]], [[Нужель]], [[Облапы]], [[Одеса]], [[Озерне]], [[Олександрія]], [[Орява]], [[Очеретино]], [[Павлоград]], [[Панка]], [[Партізаньске (Україна)]], [[Первомайськ]], [[Перевалы]], [[Переможноє (Львӱвська область)]], [[Перковичі]], [[Підлїсы]], [[Підріжя]], [[Пісочне]], [[Пістинь]], [[Поворськ]], [[Погінькы]], [[Покровск]], [[Полтава]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Поповичі]], [[Прилукы]], [[Пудпӯльноє]], [[Путила]], [[Радошин]], [[Рожище]], [[Рокытниця]], [[Рубіжне]], [[Рудка-Мириньска]], [[Самар]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Свидникы]], [[Світле]], [[Селище (Звенигородьскый район)]], [[Селідово]], [[Сергії]], [[Ситовичі]], [[Сільце]], [[Сїверьскодонецьк]], [[Скулин]], [[Словяньск]], [[Смереків]], [[Смига]], [[Сміла]], [[Соледар]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Солотвин]], [[Сопот]], [[Стары Кошары]], [[Старый Мосир]], [[Старомлиновка]], [[Стеблї]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[Стрый (город)]], [[Суботӯв]], [[Тернопіль]], [[Тойкут]], [[Троянда (село)]], [[Турійськ]], [[Удобноє (Украйина)]], [[Углы]], [[Украйинськоє (Хмільницькый район)]], [[Умань]], [[Устилуг]], [[Уховецьк]], [[Херсон]], [[Хітарь]], [[Хмельницькый]], [[Хрустальный]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Черемошне]], [[Черкасы]], [[Черкасы (Ковельскый район)]], [[Чернівцї]], [[Чернїгів]], [[Чистякове]], [[Шептіцькый]], [[Шкурат]], [[Шостка]], [[Ясінь (село)]] # районы, области Украйины: [[Біляївськый район (Одеська область)]], [[Выжницькый район]], [[Володимирьскый район]], [[Горохівскый район]], [[Донецькый район]], [[Калуськый район]], [[Камінь-Кашырскый район]], [[Ківерцівскый район]], [[Ковельскый район]], [[Кременецькый раён]], [[Локачиньскый район]], [[Луцькый район]], [[Луцькый район (1940—2020)]], [[Любешівскый район]], [[Любомльскый район]], [[Маневицькый район]], [[Ніжинськый район]], [[Ратнівскый район]], [[Ровненськый район]], [[Рожищеньскый район]], [[Старовижівскый район]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Турійскый район]], [[Херсонськый район]], [[Хотинськый район]], [[Чернівецькый район]], [[Чернігӱвськый район]], [[Шацькый район]], [[Яворівскый раён]], [[Жытомирьска область]], [[Запорізька область]], [[Ивано-Франкӱвська область]], [[Кіровоградьска область]], [[Луганьска область]], [[Миколаївска область]], [[Полтавска область]], [[Рівненьска область]], [[Сумска область]], [[Тернопільска область]], [[Харьковска область]], [[Херсоньска область]], [[Хмельницька область]], [[Черкаска область]], [[Чернівецька область]], [[Чернїгівска область]] # населені пункты инде на світі: [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Білкіно]], [[Быстриця (варош)]], [[Боратинець Руські]], [[Бразавіль]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Варош (село)]], [[Вау (Южный Судан)]], [[Вая (варош)]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Веліко Тьрново]], [[Вера]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Винковачки Бановци]], [[Вирьхньый Віков]], [[Вірово]], [[Войшкі]], [[Вулканешты (варош)]], [[Габош]], [[Герінґсдорф]], [[Главный град Подґориця]], [[Годишево]], [[Голубля]], [[Голя (повіт Біла Пудляська)]], [[Городець]], [[Городіськ]], [[Грабарка]], [[Грабово (Томпоєвци)]], [[Грабувець]], [[Гусине]], [[Гусине (община)]], [[Ґданьск]], [[Ґолдап]], [[Ґруйиць]], [[Дивосело]], [[Донгхой]], [[Дравастара]], [[Дрельє]], [[Дрокія]], [[Дунай (Тверьска область)]], [[Енч]], [[Ерфурт]], [[Ефориє Норд]], [[Жерчици]], [[Завикі]], [[Заґреб]], [[Зеніця]], [[Злынка (Росія)]], [[Знаменськоє (Чечня)]], [[Ильїч (Темрюцькый район)]], [[Йеріхон]], [[Кагіра]], [[Кайла (Румыния)]], [[Канюкі]], [[Капске Місто]], [[Караджічево]], [[Каракалпакстан (варощик)]], [[Катрун]], [[Кедайняй]], [[Керестур]], [[Кишинёв (муніципій)]], [[Кіншаса]], [[Кіров (Гомельська область)]], [[Кіш (Хормозган)]], [[Климово (Брянська область)]], [[Кнорыды]], [[Кодань]], [[Кожаны (Подляшье)]], [[Колорадо-Спрінґс]], [[Колут]], [[Кольчин (Люблінськоє Воєводство)]], [[Корека]], [[Короґ]], [[Косово Руське]], [[Костёва]], [[Котор (община)]], [[Краёва]], [[Краков]], [[Круче]], [[Кстово]], [[Курыціба]], [[Курьск]], [[Леово]], [[Лисово]], [[Ліпско]], [[Ліхтенштейні]], [[Лорев]], [[Лугачовіці]], [[Любанішта]], [[Любінь (Люблінськоє воєводство)]], [[Макаркі]], [[Маркушица]], [[Маруа]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Мельник]], [[Меммінґен]], [[Мессіна]], [[Метех]], [[Мичків]], [[Мірошовиці]], [[Мнихів]], [[Мокроє (Пудляшшя)]], [[Мотоль]], [[Мукачово (Башкортостан)]] (+ [[Мукачово (значеня)]]), [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Муром]], [[Найробі]], [[Намӱр]], [[Наройкі]], [[Негославци]], [[Неґловиці]], [[Неґотін (Сербія)]], [[Недзиця]], [[Недзиця-Замок]], [[Несвіжь (Білорусь)]], [[Неум (община)]], [[Нижнїй Новгород]], [[Нікозія]], [[Ніш]], [[Нова Ястрябка]], [[Новый Бор]], [[Нурець]], [[Ньїрьлуґош]], [[Обуда (Будапешт)]], [[Ондриянкі]], [[Орша]], [[Осло]], [[Острово]], [[Павлы]], [[Пама]], [[Паріж]], [[Пачетин]], [[Пенза]], [[Первомайськ (Росія)]], [[Перно]], [[Персенеж]], [[Пётровіце]], [[Подґоріца]], [[Полошково]], [[Посада Рыботицька]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Приполярный]], [[Провідєнія]], [[Прошовиці]], [[Пудхащовый (сільськоє поселеня Кубань)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Райськ]], [[Ріксґрансен]], [[Рогавка]], [[Рогово]], [[Ропчиці]], [[Румынешті (Ботошань)]], [[Руськоє Порічноє]], [[Рухну (село)]], [[Рыболы]], [[Сібінь]], [[Сабадсалаш]], [[Савіце Руськє]], [[Сатмарчеке]], [[Світлогорськ (Гомельська область)]], [[Сент-Пол (Аляска)]], [[Серочин]], [[Силиго]], [[Синеморец]], [[Сызрань]], [[Слохі]], [[Смоленьск]], [[Софія]], [[Сріємске Лазе]], [[Стара Корнiця]], [[Старе Село]], [[Старый Оскiл]], [[Сток Руські]], [[Сукобін]], [[Сукпак]], [[Сутоморе]], [[Такош (село)]], [[Тарпа]], [[Тегеран]], [[Телеханы]], [[Телушкi]], [[Темір (варош)]], [[Тірана]], [[Тісауйварош]], [[Тіхвін]], [[Топілець]], [[Торсгавн]], [[Тростянка]], [[Трпіня]], [[Туймазы]], [[Туркменобад]], [[Тюмень]], [[Угерськоє Градіштє]], [[Ӱйрек]], [[Улцинь]], [[Улцинь (община)]], [[Уральськ]], [[Ушка (село)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Ханты-Мансійськ]], [[Харъяга (селище)]], [[Хащі (Польска)]], [[Хеб]], [[Хохлы (Орловська область)]], [[Хошимин]], [[Цвылёво (село)]], [[Цун]], [[Чаковци]], [[Черевкі]], [[Чобанка]], [[Чорна Веліка]], [[Чорна Середня]], [[Чорна Церьковна]], [[Чоснувка]], [[Чреба]], [[Шарлотта Амалія]], [[Шанґгай]], [[Шверін]], [[Шымкент]], [[Шладмінґ]], [[Штрібро]], [[Ягуштово]], [[Ялова (Турція)]], [[Яналіф (село)]], [[Ярослав (варош)]], [[Ярославль]], [[Ярчӯв]], [[Ясло]] # другі адміністративні єдиниці: [[Край Блекiнге]], [[Край Гавлеборг]], [[Край Готланд]], [[Край Даларна]], [[Край Кальмар]], [[Край Кроноберг]], [[Край Норботтен]], [[Край Сконе]], [[Край Халланд]], [[Край Штокголм]], [[Гомельська область]], [[Гродненська область]], [[Ґолдапскый Повіт]], [[Карачаєво-Черкесія]], [[Комі-Пермяцькый округ]], [[Костанайська область]], [[Курська область]], [[Кустендільска область]], [[Кызылордынська область]], [[Лодзькоє воєводство]], [[Мангыстауська область]], [[Мінська область]], [[Модрушско-Фиумска Жупа]], [[Московська ґубернія]], [[Нормандія]], [[Общины Чорной Горы]], [[Округ Рашка]], [[Округ Ряшӯв]], [[Перемышльскый повіт]], [[Перніцька область]], [[Псковська область]], [[Райнланд-Фалц]], [[Републіка Абхазія]], [[Републіка Адыґея]], [[Републіка Алтай]], [[Републіка Бурятія]], [[Републіка Даґестан]], [[Републіка Калмыкія]], [[Реґіон Чубу]], [[Реґіони Мадярщини]], [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Саксен-Ваймар]], [[Сасько-Ангалт]], [[Севернє Поріня-Вестфалія]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Дуже м вдячный за таку монументалну роботу! Даякоє такоє харіня, хоть само собов не натулько ґенералноє, мав єм на гадці щи у своюй проґрамі в кандидатурі на адміністраторську позицію. Ипен моя ідея ся збулша ограничовала куртыми, неінформативными вадь невікіпедичными статями за поселеня, перекопіровані з украйинської Вікіпедії без держаня стандартув Вікіпедії, айбо сесе сто раз май ліпша понука. :Хоть на першый позур исе ся видит радикалным ступляйом, айбо в довгострочнуй перспективі вун безсомнівно буде на хосен. Ліпше мати менше статий, айбо высокої кваліты ги ворох стыржнюв и, перебачте, смітя. :Маву лиш єдну пропозицію за сесь испис: вижу, ож до нього трафили статі за [[Краков|Кракув]], [[Лайпціґ]], [[Мнихів|Мінхен]], [[Паріж]], [[Софія|Софію]], [[Тегеран]] и [[Тірана|Тірану]]; за мене тото доста важні вароші (а подакотрі з них щи й столиці и скорше всього сут у исписови „статий, котрі бы мала мати кажджа Вікіпедія“), котрі бым пропоновав вмісто стираня уліпшити&nbsp;— хоть бы піціцько, вбы ся не пудняла рука їх утерти гет. Пару такых варошув уже ми ся дало „утягнути“ (з майсвіжого тото, наприклад, [[Соул]]). Много часу бы, думаву, не взяло, айбо вартало бы того. Узяв бым ся за них даже лично. :А попри йсе&nbsp;— цілком пуддержуву. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:51, 23 октобра 2026 (CEST) ::(Пропустив єм ищи [[Шанґгай]].) <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 3px;padding:3px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:55, 23 октобра 2026 (CEST) :+ [[Бровары]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 11:50, 29 октобра 2026 (CET) == Русинська література (36) == Сесі статі бы мали описовати книгы, айбо посправді подают лиш рудиментарні дані, наприклад: {{Цитат|'''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од Штефана Сухого. Выдана в роцї 1994.}} Розширив им [[Зелена фатаморґана|єдну сяку статю]], за котру мож было найти критичні матеріалы. За другі книгы ми ся нич не дало доглядати. Докі не є можности написати окремі повноцінні статі, доста буде того, ож сесі титулы з роками выданя названі у біоґрафіях їх авторув, а зато пропоную сякі «вічні стыржні» закрыти. : [[Азбукарня]], [[Аспірін]], [[Аура (книга поезії)]], [[Байкарёвы думы]], [[Байкы-забавляйкы]], [[Бескидьскы співы]], [[Венец стихотворений]], [[Гуслї з явора]], [[Енді сідать на машыну вічности]], [[Єдно виданіє]], [[Жменї родной землї]], [[Квіткы з моёй загородкы]], [[Мамо куп мі книжку]], [[Манна і оскомина]], [[Молитва русина]], [[Мудрость жывота]], [[Не ганьб ся, Русине!]], [[О камюньскых майстрах]], [[Пасхальный дар]], [[Песник для маковецкой руской детви]], [[Під русиньскым небом]], [[Після дождя — сонце]], [[Приповідкова лучка]], [[Русине, віруй!]], [[Русиньскы арабескы]], [[Русиньскый співник]], [[Сад русинської поезії]], [[Слон на Кычарї]], [[Сповідь Русина]], [[Тямте нас!]], [[Цукрикы з материнськов наповнянков]], [[Юрковы пригоды]], [[Як біда Русинів з дому выганяла]], [[Як Руснакы релаксують]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Аж в ушыткых авторув у статях уже сут споминкы за йсі вытворы, та не вижу причины не пуддержати стираня сих стыржнюв. Булшина з сих видав щи й висят уд самого выхода русинської Вікіпедії з Інкубатора… <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:32, 23 октобра 2026 (CEST) == Чеперушкы (44) == Чеперушкы бы ся мали хосновати там, де ''на Русинськуй Вікіпедії'' (не на Украйинськуй!) є дакулько статий из близкыми назвами. Зато пропоную стерти: # чеперушкы, де є лем єден живый мотузок (авадь ни єдного); часто сесе фактично словникові статі, айбо [[:en:WP:WINAD|Вікіпедія не є словник]]: [[Боб (значеня)]], [[Бусхьаки]], [[Документ]], [[Документація]], [[Жарновець]], [[Жилїзный Хрест (значеня)]], [[Круглый (значеня)]], [[Лексикон (чеперушка)]], [[Ліхтенштайн (значіня)]], [[Марс (чеперушка)]], [[Нео]], [[Николай II.]], [[Палестина (чеперушка)]], [[Паралела (чеперушка)]], [[Подґоріца (чеперушка)]], [[Поліморфізм]], [[Постіль (значеня)]], [[Продукція]], [[Руда (значеня)]], [[Склад (значеня)]], [[Словеньско (чеперушка)]], [[Схізма (чеперушка)]], [[Тайван (чеперушка)]], [[Телевізія]], [[Торкы (значеня)]], [[Транспорт]], [[Турі]], [[Украйина (значеня)]], [[Форд]], [[Час (значеня)]], [[Шаш (значеня)]], [[Шаян (значеня)]], [[Юпітер (чеперушка)]], [[Яналіф]], [[Ґрадус (чеперушка)]] # спискы біоґрафій из єдным имньом вадь фамілійов; туй ліпше схосновати гляданя вадь функцію [[Шпеціална:Покажчик за початком назви|Вшыткы сторінкы з початком назв]], а сякі титулы мают подавати інформацію за само имня/фамілію: [[Джон]], [[Евгений]], [[Иван]], [[Йоанн]], [[Йоганн]], [[Николай]], [[Павел]], [[Петер]], [[Поливка]] --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 02:22, 23 октобра 2026 (CEST) :Як и з другыма двома понуками&nbsp;— маєте мою повну пудпору тай кооперацію. <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 02:52, 23 октобра 2026 (CEST) __NEWSECTIONLINK__ [[Катеґорія:Вікіпедія]] == Біоґрафічні стыржні (75+) == Додатком ид другым номінаціям бым ищи подав сякі біоґрафічні стыржні, котрі ся за рокы не розвинули до повноцінных статий: : [[Basshunter]], [[Александер Тарасов]], [[Алі Ібн Якхъя]], [[Андре Ґоміс]], [[Андрес Інієста]], [[Валерій Леонтьев]], [[Гєшем Наджафзадє]], [[Ґарет Бейл]], [[Ґеорґ Фрідріх Гендел]], [[Дашгын Ґюльмамедов]], [[Деніс Суарез]], [[Дербак Володимир]], [[Джон Бонем]], [[Дідик, Микула Анатолович]], [[Емiнем]], [[Еріх Муравскый]], [[Жерард Деулофеу]], [[Жерард Піке]], [[Жорді Алба]], [[Иско]], [[Іван Ракітіч]], [[Лаура Алонсо Падін]], [[Ліонел Месі]], [[Луіс Алберто Суарез]], [[Лукас Дінь]], [[Макс Штірнер]], [[Марк-Андре тер Штеґен]], [[Мартін Гавелка]], [[Матео Ковачич]], [[Микола Лисенко]], [[Микулаш Дзурінда]], [[Міґель де Сервантес]], [[Наґіб Магфуз]], [[Настя Ивлєєва]], [[Начо (фотбаліста)]], [[Нелсон Семедо]], [[Ніл Армстронґ]], [[Павло Маскалик]], [[Павол Пенкса]], [[Паулінё]], [[Пауль Станґ]], [[Петер Пучек]], [[Петро Михайлович Кралюк]], [[Петро Оґірко]], [[Понтий Пилат]], [[Публій Овідій Насо]], [[Райми, Али]], [[Рафаель Алькантара]], [[Роза Луксембурґ]], [[Сара Бернар]], [[Святослав I. Іґоревіч]], [[Сергій Татусяк]], [[Серґей Прокудин-Ґорский]], [[Серхіо Бускетс]], [[Серхіо Рамос]], [[Сімеон II]], [[Сінан]], [[Стенлі Кубрік]], [[Сулейман Пышный]], [[Тарас Шевченко]], [[Тім Бернерс-Лі]], [[Тoшірo Міфунe]], [[Умм Кулсум]], [[Усман Дембеле]], [[Федеріко Фелліні]], [[Федор Івановіч Тютчєв]], [[Ференц Пушкаш]], [[Фернан Маґеллан]], [[Фішер, Елза]], [[Франсіско Ґойя]], [[Франсуа Олланд]], [[Франц Боас]], [[Френк Ллойд Райт]], [[Фрідріх Ніцше]], [[Хавієр Маскерано]], [[Шарл де Ґолл]], [[Чанакя]], [[Ян Муха (1982)]] @[[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] вижу, ож вы активно редаґуєте статю за Basshunter’а, айбо ци плануєте написати булше до біоґрафії? [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:36, 23 октобра 2026 (CEST) : @[[Хоснователь:Engelseziekte|Хоснователь]] I could try to add something. Would you help with translations? [[Хоснователь:Eurohunter|Eurohunter]] ([[Діскузія з хоснователём:Eurohunter|діскусія]]) 16:54, 23 октобра 2026 (CEST) ::I could help with that. Even a short sourced overview would be sufficient. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:58, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за земле- и народопис (100+) == Ищи єден додаток ид номінаціям — стыржні из ушилиякых областий фізичної, културної ґеоґрафії, етнолоґії: # фізична ґеоґрафія: [[Адршпашскы скалы]], [[Андаліeн]], [[Балканіды]], [[Бамако]], [[Білоґрадчіцке скалне місто]], [[Біoбіo (ріка)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Блудны скалы]], [[Божы очі]], [[Божый міст]], [[Великы озера]], [[Вигорлат (верх)]], [[Ворота до пекла]], [[Ганё (острӱв)]], [[Грон (ріка)]], [[Ґуаятірі]][[Деветашка яскыня]], [[Думен (гора)]], [[Ірьске море]], [[Калабрія]], [[Калагарі]], [[Камінны грибы]], [[Каракум]], [[Карібске море]], [[Карськоє море]], [[Каспіцьке море]], [[Керкена]], [[Кілва (острӱв)]], [[Кратер]], [[Кюрасао]], [[Лазещина (ріка)]], [[Лядова (ріка)]], [[Міссісіпі (ріка)]], [[Марта-Марґаріта (остров)]], [[Мелницькы піраміды]], [[Мурава (ріка)]], [[Нєва]], [[Ніл]], [[Нішава (ріка)]], [[Ніґер (ріка)]], [[Низкы Бескиды]], [[Ослава]], [[Остров Мен]], [[Параґвай (ріка)]] + [[Параґвай (чеперушка)]]), [[Побиты каміня]], [[Поріча]], [[Порт]], [[Праховскы скалы]], [[Припять (ріка)]] + [[Припять]] (чеперушка), [[Ропа (ріка)]], [[Сасьска Швейцарія]], [[Северный Опасный Риф]], [[Сейна]], [[Скалисты горы]], [[Стобскы піраміды]], [[Сульовскы скалы]], [[Тібет]], [[Фіньскый залив]], [[Фаєрьскы островы]], [[Фрушка гора]], [[Халкідікі]], [[Чорне море]], [[Ясьолка]] # реґіоны: [[Буджак]], [[Ґібралтар]], [[Ґмина]], [[Дубай (емірат)]], [[Емірат]], [[Западна Европа]], [[Країна]], [[Лабірщіна]], [[Мараморош (реґіон)]], [[Марз]], [[Область]], [[Покутя]], [[Прекмуря]], [[Реґіон]], [[Середня Африка]], [[Слобожанщіна]], [[Феццан]], [[Шкандінавія]], [[Южна Африка (реґіон)]] # народы (вкл. історичных): [[Болгары у Росії]], [[Галомачі]], [[Ґрузіны]], [[Зулкадары]], [[Мапуче]], [[Молдаване]], [[Монґолы]], [[Осы (племня)]], [[Поморяны (народ)]], [[Сибирськый старожительскый народ]], [[Слобожане]], [[Словакы]], [[Сотаци]], [[Торкы]], [[Туранци]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Циґане]], [[Чалдоны]], [[Черезпеняны]], [[Чехы (племня)]], # языкы: [[Абау]], [[Абхазьскый язык]], [[Албаньскый язык]], [[Апма]], [[Ґрецькый алфавіт]], [[Комі-пермяцькый язык]], [[Корейскый язык]], [[Лідневі]], [[Литовскый язык]], [[Монґольскый язык]], [[Нижнёлужіцькый язык]], [[Перзьскый язык]], [[Сибирськый говур]], [[Словіньскый язык]], [[Тамільскый язык]], [[Турецькый язык]], [[Уралскы языкы]], [[Чеськый алфавіт]], [[Шкандінавскы языкы]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:56, 23 октобра 2026 (CEST) :Узяв бым ся май пак переробити подакотрі статі за языкы, айбо уже м си набрав тых дакулько варошув, та пуддержуву стираня сих стыржнюв, а в близкуй будучности, надіву ся, подарит ми ся котрісь из них нормално переписати заново. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:38, 23 октобра 2026 (CEST) == Стыржні за історію (28) == Ищи бым хотів номіновати аналоґічні „вічні стыржні“ з области історії: : [[Битка коло Гуменного]], [[Ґедиміновичі]], [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)]], [[Доба]], [[Єттішар]], [[Князь Лаборець]], [[Краины Осѣ]], [[Кубанська Рада]], [[Молдавскый Гусарскый Полк]], [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], [[Народы моря]], [[Норік]], [[Орда]], [[Парціум]], [[Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ]], [[Ракоці]], [[Рейхспрезидент]], [[Република Жулияна]], [[Род Сас]], [[Російска імперія]], [[Список кралїв Кенту]], [[Серьбско-косовска кріза (2022)]], [[Словеньска Советьска Републіка]], [[Стратклайд]], [[Татарьскы удары]], [[Третє болгарьске царьство]], [[УПА-Запад]], [[Холодна война]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:07, 23 октобра 2026 (CEST) :Аналоґічно м за. Так ми ся видит, ож кобы котрісь из сих статий были реално жадані, їх бы кось у будучности переробив и ''парадно'' написав, а в днешньому виді вни лиш будут висіти й дале. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:37, 23 октобра 2026 (CEST) :Номіновав єм ищи [[Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939]], видав сюды запарує майліпше. Тоже „вічный“ стыржень, тоже лиш майбазова інформація на пару речінь. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:50, 26 октобра 2026 (CET) == Стыржні за спорт (27) == Номіную нову партію стыржнюв на спортивну тематику. Усі дают лиш рудиментарну інформацію. [[АФК Аякс]], [[ГК Кошыцї]], [[Говерла (футбольный клуб)]], [[Ґолф]], [[Ґрендслем (теніс)]], [[Дôпінг]], [[КР Рейкьявик]], [[Леґія Варшава]], [[Майстровска Ліґа УЕФА]], [[Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014]], [[Сінь славы словеньского гокея]], [[Сістема Коле]], [[Сіціліанська защита]], [[Середнёевропскый погар]], [[Славія Прага]], [[УЕФА]], [[ФК Бухара]], [[ФК Вадуц]], [[ФК Динамо Київ]], [[ФК Евертон]], [[ФК Колрейн]], [[ФК Монако]], [[ФК Порто]], [[ФК Проґрес]], [[ФК Ружомберок]], [[ФК Ювентус]], [[Фотбалова федерація Косова]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:55, 25 октобра 2026 (CET) == Стыржні за буквы кирилиці (23) == У булшины не є ниякого хосенного умісту, дакулько другых ся лишили на стадії недорозвинутого стыржня. [[А]], [[Б]], [[В]], [[Г]], [[Д]], [[Е]], [[Ж]], [[З]], [[И]], [[О]], [[Р]], [[С (кирилиця)]], [[С́]], [[Т]], [[У]], [[Ъ]], [[Ь]], [[Ю]], [[Ѣ]], [[Ѽ]], [[Ґ]], [[Ӥ]], [[Ӱ (кирилиця)]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 18:59, 25 октобра 2026 (CET) :За мене при масштабі русинської Вікіпедії варта раз уліпшити статю за [[кіріліця|кирилицю]] в общому, а пак уже ся брати за окремі буквы. Но тай само собов тото не мали бы быти стыржні. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:32, 25 октобра 2026 (CET) ::При слові, май пак, як докунчу з важными варошами, годен буду поглядати файні жерела на статю за кирилицю. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:33, 25 октобра 2026 (CET) == Брест == [[Брест]]&nbsp;— препаскудної кваліты статя. Жерел по факту не є, айбо накладено лишньых цітовалных муструв так, ож сторунка рябит технічными хыбами. Булшинов обсягу быв перекопірованый из другого ресурса украйинськоязычный текст (ник. історію редаґовань статі), а почти весь русинськоязычный текст написаный из хыбами и скорше всього з власным изглядованьом. Пропонуву стерти. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:30, 26 октобра 2026 (CET) == Чорногорці у Републіці Сербськӱв == [[Чорногорці у Републіці Сербськӱв]] — практично не є ниякої хосенної прозы, а тота, котра є, написана з нарушіньом правил проєкта. Спозад тематикы скорше всього ся иншак обстане такым кылавым стыржньом ищи на довгый час. Подаву на стертя. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 11:22, 26 октобра 2026 (CET) :Актуално? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 21:45, 26 октобра 2026 (CET) ::Айно. Фактично з усьої тої писанины мож лишити хыба історичну секцію, куртоє перерахованя поселень и таблу з цифрами тай дасти тото до статі за Боснію и Герцеґовину вадь конкретно Республіку Сербську вмісто розпложованя окремых статий за кажджу меншину в кажджуй адміністративнуй єдиниці. ::У актуалнуй ревізії статі наллята „вода“, спозад чого вна ся видит май довгов; на ділі там роздутый обсяг за рахунок повтора інформації (тричі ся в статі повторяє єден и тот самый дараб за 1116 чорногорцюв) и лишньых клавз. Уже не маву, аж чесно, сил провіряти, накулько інформація у статі удповідат жерелам&nbsp;— айбо даже аж удповідат, исе треба перенести до удповідної май общої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:43, 27 октобра 2026 (CET) == Стыржні на вшылиякі темы (90) == Послідня велика партія проблемных стыржнюв на номінацію: [[Microsoft Windows]], [[Time (журнал)]], [[Абаддон]], [[Адміністратор]], [[Біґарь]], [[Гобі]], [[Ґраматіка]], [[Ґуґол]], [[Демократічна коаліція]], [[Дрисляк]], [[Етноґраф]], [[Жаба]], [[Журавлёподобны]], [[Злотый]], [[Інфразвук]], [[Кал]], [[Камняноє угля]], [[Катедрала]], [[Катык]], [[Кембріджска універзіта]], [[Клепач]], [[Книга Йехошуа Нуна]], [[Компот]], [[Компютеровый проґрам]], [[Косӱвськый аеродром]], [[Крокодил]], [[Летадло]], [[Лінґвістіка]], [[Маржа]], [[Меґалозавр]], [[Методіка]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Мінеральна вода]], [[Мрак]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Наркоз]], [[Народна гімна]], [[Насморк]], [[Наша Отцюзнина (партія)]], [[Непереступный рік]], [[Новый Рӯк]], [[Ньютоновы законы рушаня]], [[Овал]], [[Озон]], [[Отець]], [[Ошколованя]], [[Парадіґма]], [[Педаґоґіка]], [[Пограничный пост „Грынява”]], [[Поприк]], [[Правило шруба]], [[Пролоґ (язык проґрамованя)]], [[Проґраматор]], [[Пудбивана пасуля]], [[Пятокутник]], [[Радіо Студіо 54 Нетворк]], [[Ректор]], [[Ризетка]], [[Розтворник]], [[Росс 248]], [[Самба]], [[Соціолінґвістіка]], [[Список десятьроч]], [[Список політічных партій в Мадярьску]], [[Столовы гры]], [[Танах]], [[Таншоннят (аэропорт)]], [[Тиґла]], [[Турицька Републіка Северного Кіпра]], [[Тяжкый танк]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Ултразвук]], [[Учіха Саске]], [[Фотон]], [[Франківка синя]], [[Хаш]], [[Час в Тайвані]], [[Чеська коруна]], [[Чісло (ґраматіка)]] (+ [[Чісло (чеперушка)]]), [[Чорный (цвіт)]], [[Чотырикутник]], [[Шатер]], [[Шах-наме]], [[Шашлык]], [[Швыдкость світла]], [[Шостокутник]], [[Шпация]], [[Ябко]], [[Японьскый єн]], [[Ярь]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:03, 27 октобра 2026 (CET) :+ [[Гімна Ізраіля]] [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:47, 27 октобра 2026 (CET) mhd2e9mht0w866c2az64q7rqz1qj0pf Інн 0 10152 175623 123266 2026-10-29T16:28:21Z Rue323 31002 175623 wikitext text/x-wiki [[Файл:Confluence-Danube-Inn.JPG|thumb|250px|Влив рікы Інн до Дунаю в [[Пасов]]і]] '''Інн''' є середнёевропська [[ріка]] довга 517 кілометрів. Протікать теріторіями [[Швайц|Швейцарії]], [[Нїмецько|Нїмецька]] і [[Австрія|Австрії]]. Інн ся вливать до рікы [[Дунай]] в [[Пасов]]і у [[Нїмецько|Нїмецьку]] як ёго правый приток. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Австрии]] [[Катеґорія:Рікы Швайцу]] [[Катеґорія:Рікы Германии]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] qmxlev7k4pue1ypmf9zk0kyziiugoq1 Ексцентрицита 0 13012 175652 137539 2026-10-30T02:02:45Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175652 wikitext text/x-wiki [[Файл:Eccentricity.png|thumb|280px|Линии коничных перерѣзох:<br><center><span style="color:red">елипса</span> (''e=½''),<br><span style="color:lime">парабола</span> (''e=1'')<br><span style="color:blue">гипербола</span> (''e=2'')<br></center>звязаны зоз фиксованым фокусом <math>F</math> и водячов линиов одношѣньом <math>|FP| = e \cdot |PP'|</math>.]] '''Ексцентрици́та''' — числовый параметер всякой линии другого ступня — [[коничны перерѣзы|коничного перерѣза]], котрый указуе мѣру его одхылности од [[круг|кружницѣ]]. Обычайно ся записуе як <math>e</math> або <math>\varepsilon</math>. ==Ексцентрицита и форма кривой== Величина ексцентрициты характеризуе форму кривой:<ref name="Яков">Яковлев К.П., сс. 67-69.</ref> * <math>e=0</math> → крива е [[Круг|кружниця]] * <math>e<1</math> → крива е [[елипса]] * <math>e=1</math> → крива е [[парабола]] * <math>e>1</math> → крива е [[гипербола]] ==Формула ексцентрициты== [[File:Hyperbola2.svg|thumb|280px|Гипербола и ей огниска;<br>велика ось — одстояня меджи вершинами ]] Ексцентрицита выраховуе ся яко подѣл огнискового одстояня на довжку великой оси:<ref name="Яков"/><br> <math>e=\frac{f}{a}</math><br> Кривы коничных перерѣзох мають два огниска <math>F_1</math>, <math>F_2</math>. Огнискове одстояня е одстояня <math>|F_1F_2|</math> меджи тыма огнисками. Велика ось проходить через оба огниска, ей довжка е одстояня меджи точками перетину оси з кривов (вершинами). Што ся тыче обох параметрох, коничны кривы мають свою шпецифику: * [[круг]] мать оба огниска сплынуты до едной точкы - центра круга, циже одстояня нулове, а довжка великой оси ровна диаметру круга; * [[елипса]] мать одстояня <math>|F_1F_2|</math> менше од довжкы великой оси; * [[парабола]] мать друге огниско в безконечности и довжку великой оси безконечно велику; * [[гипербола]] мать одстояня <math>|F_1F_2|</math> векше од довжкы великой оси. ==Жерела и одказы== * [https://web.archive.org/web/20180205140855/http://math.ru/lib/files/pdf/geometry/Zaslavky-Akopyan.pdf Акопян А. В., Заславский А. А.: Геометрические свойства кривых второго порядка. — М.: МЦНМО, 2007. — 136 с. ISBN 978-5-94057-300-5] * Яковлев К.П. (ред.). Краткий физико-технический справочник. Том первый. Математика. Физика. Москва: Издательство «ФИЗМАТГИЗ», 1960. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://web.archive.org/web/20160304192504/http://www.math.ru/lib/files/plm/v04.djvu Маркушевич А.И. Замечательные кривые.] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Коничны перерѣзы]] [[Катеґорія:Кривы]] [[Катеґорія:Небесна механика]] jpa0st1bhx1t4ftmq8ck6cahxskgavl Коничны перерѣзы 0 13018 175653 164349 2026-10-30T02:39:54Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175653 wikitext text/x-wiki [[Файл:Conic Sections.svg|міні|Коничны перерѣзы (згоры долов):<br><center>круг<br>елипса<br>парабола,<br>гипербола</center>]] [[Файл:Conic sections with plane.svg|міні|350 px|1 — парабола (угол ровины ку оси конуса =<math>\alpha</math>)<br>2 — елипса и круг<br>3 — гипербола]] '''Коничны перерѣзы''' суть кривы, котры ся утворюють на поверхни [[конус]]а, в точках перерѣзу его [[ровина|ровинов]]. Понеже тоты кривы утворены рѣжучов ровинов, суть они умѣщены цѣлком в ровинѣ и можуть быти описаны в двох координатах: <math>x, y</math>. == Геометричны характеристикы == Тоты кривы суть (зависимо уд угла ровины односно оси конуса): [[круг]], [[елипса]], [[парабола]], [[гипербола]]. Коничну поверхню представиме як утворену обертаньом безконечной простой, котра во вершинѣ [[конус]]а перетинать ся з осьов [[конус]]а под углом <math>\alpha</math> так, же тот угол зоставать немѣнный. # Кедь рѣжуча ровина перетинать коничну поверхню под углом ровным <math>\alpha</math> и не проходить через вершину [[конус]]а, достанеме в перерѣзѣ [[парабола|параболу]]. # Кедь рѣжуча ровина перетинать коничну поверхню под углом векшым од <math>\alpha</math> и не проходить через вершину [[конус]]а, достанеме в перерѣзѣ [[Елипса|елипсу]], а при простом углови 90° — [[круг]]. # Кедь рѣжуча ровина перетинать коничну поверхню под углом меншым од <math>\alpha</math> и не проходить через вершину [[конус]]а, достанеме в перерѣзѣ [[Гипербола|гиперболу]]. Кедь угол ровины ку оси 0° гипербола мать симетричны дугы. [[Круг]], [[елипса]] и парабола цѣлком мѣстять ся на едной полѣ коничной поверхнѣ, а [[гипербола]] займе обѣ полы: една часть [[Гипербола|гиперболы]] лежить на едной полѣ, а друга — на другой.<ref>Маркушевич А.И., сс. 20-23.</ref> Форма кривой еднозначно дефинована ей [[Ексцентрицита|ексцентрицитов]]: <math>e=0</math> → [[Круг|кружниця]], <math>e<1</math> → [[елипса]], <math>e=1</math> → [[парабола]], <math>e>1</math> → [[гипербола]].<ref>Акопян А. В., Заславский А. А., с. 24.</ref> == Алгебраичный выраз == Всяку коничну криву мож описати алгебраичнов [[Ровниця|ровницьов]] :<math>a_{11} x^2 + 2 a_{12}xy + a_{22} y^2 + 2b_{1}x + 2b_{2}y + c = 0</math>, де коефициенты <math>a_{ij}</math>, <math>b_{i}</math>, <math>c</math> суть [[Реалне число|реалны числа]]. Тота ровниця е алгебраичнов [[Ровниця|ровницьов]] другого ступня в координатах <math>x, y</math>.<ref>Акопян А. В., Заславский А. А., с. 10.</ref> ==Етимология назв== Автором назв коничных перерѣзох быв давногрецкый математик [[Аполлоний Пергскый]]. Назвы взникли з геометричной задачѣ ''приложѣня линии ку квадрату''. Про [[Парабола|параболу]] [[простоуголник]], побудованый в ей каждой точцѣ од вершины зо сторонов, ровнов главной [[Тетива (геометрия)|тетивѣ]] [[Парабола#Походжѣня назвы параболы|все е ровный квадрату]]. Зато назва {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} παραβολή 'приложѣня', 'прировнаня'. Кедь тоту геометричну задачу попробуеме зоз [[Елипса|елипсов]], плоха квадрата буде менша, а з [[Гипербола|гиперболов]] — векша од плохы [[простоуголник]]а. Одты назвы {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ἔλλειψις 'недостаток' и {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} υπερβολή 'надбыток'.<ref>Бронштейн И., с. 35.</ref> ==Жерела и одказы== * [https://web.archive.org/web/20180205140855/http://math.ru/lib/files/pdf/geometry/Zaslavky-Akopyan.pdf Акопян А. В., Заславский А. А.: Геометрические свойства кривых второго порядка. — М.: МЦНМО, 2007. — 136 с. ISBN 978-5-94057-300-5] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://web.archive.org/web/20160304192504/http://www.math.ru/lib/files/plm/v04.djvu Маркушевич А.И. Замечательные кривые.] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://web.archive.org/web/20060628215728/http://kvant.mccme.ru/1975/05/obshchie_svojstva_konicheskih.htm Бронштейн И.Н. Общие свойства конических сечений. //«Квант», 1975, №5.] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Коничны перерѣзы]] gepzus4kxp4scro0q3vgronrloppm34 Гипербола 0 13020 175647 159784 2026-10-30T01:31:43Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175647 wikitext text/x-wiki [[File:Hiperbola.jpg|thumb|140 px|Гипербола: перерѣз]] [[File:Hyperbel-def-ass-e.svg|thumb|Гипербола: параметры]] '''Гипербола''' в геометрии е така ровинна крива, котра вытворить ся [[Коничны перерѣзы|коничным перерѣзом]], кедь рѣжуча ровина перейде через обѣ полы конусной поверхнѣ.<ref name="Иванов">Иванов Д.Б.</ref> Циже гипербола складать ся зоз двох дуг, котры суть абсолутно идентичны и симетричны, кедь ровина перерѣзу паралелна оси [[конус]]а.<ref>Бронштейн И., с. 21.</ref><ref>Маркушевич А.И., сс. 20-23.</ref> ==Параметры гиперболы== Гипербола, подобно иншым [[Коничны перерѣзы|коничным перерѣзам]], мать два огниска <math>F_1</math>, <math>F_2</math>, а про кажду точку <math>M</math>, котра лежить на гиперболѣ: : <math>|F_1M| - |F_2M| = 2a \,\!</math> роздѣл оддаленостей од огниск зоставать немѣнный и ровный довжцѣ <math>2a</math>. 2а — то главна, або реална, ось гиперболы, циже одстояня меджи ей вершинами, причому оно е менше од огнискового одстояня <math>|F_1F_2|</math>. Одты [[ексцентрицита]] гиперболы е векша од единицѣ: <math> \varepsilon = c/a</math>. Гипербола мать двѣ дугы, а ей центром е середина главной оси. Кедь зачаток координат положеный в центрѣ гиперболы, x-ова ось буде главна ось, а y-ова ось буде бочна (имагинарна) ось гиперболы, тогды канонична ровниця гиперболы буде:<ref name="Як">Яковлев К.П., сс. 68-69.</ref><ref name="Корн">Корн&nbsp;Г., Корн&nbsp;Т., с. 70.</ref> :<math>\frac{x^{2}}{a^{2}} - \frac{y^{2}}{b^{2}} = 1</math>, бочна (имагинарна) полуось <math>b</math> вызначить ся одношѣньом:<ref name="Як"/> : <math>b^2=c^2-a^2</math>, де <math>c</math> — половка огнисковой оддалености.<br> Важным параметром е огнисковый параметер: <math>p = \frac{b^{2}}{a}</math>, котрый означать довжку простопадной з гиперболы на главну ось, проходячой через огниско.<ref name="Иванов"/> Иншы одношѣня: * <math>a = \frac{p}{\varepsilon^2-1}</math>; * <math>b = \frac{p}{\sqrt{\varepsilon^2-1}}</math>; * <math>c = \frac{p\varepsilon}{\varepsilon^2-1}</math>. Кедь <math>a = b</math>, гипербола зя называть ровнобочнов, а ей асимптоты перетинають ся под простым кутом. Формулы асимптот:<ref name="Корн"/> <math>y = \frac{b}{a}x</math> и <math>y = -\frac{b}{a}x</math>. ==Жерела и одказы== * [https://web.archive.org/web/20180205140855/http://math.ru/lib/files/pdf/geometry/Zaslavky-Akopyan.pdf Акопян А. В., Заславский А. А.: Геометрические свойства кривых второго порядка. — М.: МЦНМО, 2007. — 136 с. ISBN 978-5-94057-300-5] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://web.archive.org/web/20180606061854/http://kvant.mccme.ru/1975/03/giperbola.htm Бронштейн И. Гипербола. //Квант. 1975. № 3.] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_mathematics/1116/%D0%93%D0%98%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%91%D0%9E%D0%9B%D0%90 Иванов Д.Б. Гипербола. //Математическая энциклопедия (на сайтѣ academic.ru)] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [http://eqworld.ipmnet.ru/ru/library/books/Korn1973ru.djvu Корн&nbsp;Г., Корн&nbsp;Т. Свойства окружностей, эллипсов, гипербол и парабол // Справочник по математике. — 4-е издание. — М.: Наука, 1978] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://web.archive.org/web/20160304192504/http://www.math.ru/lib/files/plm/v04.djvu Маркушевич А.И. Замечательные кривые.] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * Яковлев К.П. (ред.). Краткий физико-технический справочник. Том первый. Математика. Физика. Москва: Издательство «ФИЗМАТГИЗ», 1960. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} {{Commonscat|Hyperbolas}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Коничны перерѣзы]] [[Катеґорія:Кривы]] 4njbbb5kupi6qrjc7tr9pvcxj2ufa85 Парабола 0 13046 175659 159792 2026-10-30T03:55:55Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175659 wikitext text/x-wiki [[File:Parabola3.svg|thumb|Парабола, огниско и водяча]] [[File:Parabel-def-p.png|thumb|Радиус-вектор, простопадна<br>и огнисковый параметер]] [[File:Parabel-Apollonios.png|thumb|Геометрична интерпретация подля Аполлония Пергского]] '''Парабола''', {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} παραβολή 'приложѣня', 'прировнаня' — в [[геометрия|геометрии]] е ровинна незамкнута крива, котра ся вытворить [[Коничны перерѣзы|перерѣзом кругового конуса]] з ровинов, яка не проходить через его вершину и е паралелна творячой линии [[конус]]а.<ref name="Иванов">Иванов А.Б.: Парабола.</ref> Парабола е геометричным мѣстом точок, про котры довжка радиус-вектора (луч меджи огниском и точков) е ровна довжцѣ простопадной, спущеной з точкы на водячу линию. Иншак мож повѣсти, же кажда точка параболы еднако оддалена од дакотрой фиксованой точкы, называной огниском, и од дакотрой простой, называной водячов.<ref name="Иванов"/><ref name="Яковлев">Яковлев К.П. (ред.), сс. 69-70.</ref> ==Характеристикы параболы== Понеже парабола отворена крива, ей другый фокус лежить в [[безконечность|безконечности]].<br> [[Ексцентрицита]] параболы:<ref name="Иванов"/><ref name="Корн"/><br> :<math> \varepsilon = 1</math><br> Кедь вершину параболы умѣстиме в зачатку координат, а ей главну ось по оси [[ордината|ординат]] Y, тогды канонична ровниця параболы буде:<ref name="Иванов"/><ref name="Корн">Корн&nbsp;Г., Корн&nbsp;Т., сс. 66-73.</ref> : <math>\textstyle x^2=2py,</math> : де <math>\textstyle p>0</math> — огнисковый параметер параболы, ровный половцѣ довжкы [[тетива (геометрия)|тетивы]], проходячой через огниско паралелно ку водячой. Тоту [[тетива (геометрия)|тетиву]] называють главнов [[тетива (геометрия)|тетивов]] параболы.<ref name="Бронштейн">Бронштейн И.Н., сс. 9-16.</ref> Понеже кажда точка параболы еднако оддалена од огниска и од водячой, вершина параболы <math>S</math> одстоить од огниска и од водячой на величину <math>\frac{p}{2}</math>. ==Походжѣня назвы параболы== Давногрецкый математик [[Аполлоний Пергскый]] ся поважуе за автора назв [[Коничны перерѣзы|коничных перерѣзох]].<ref>https://www.britannica.com/science/mathematics/Mathematics-in-ancient-Egypt#ref536117 Apollonius.//Encyclopaedia Britannica.</ref> В его добѣ [[математик]]ы еще не знали представляти кривы через [[алгебра|алгебраичны]] [[ровниця|ровницѣ]]: одношѣня меджи елементами и параметрами мѣряли [[Геометрия|геометричным]] способом. Кедь про даяку точку <math>P</math> на параболѣ побудуеме [[простоуголник]] зо зачатком во вершинѣ <math>S</math>, ширинов основы, ровнов главной [[тетива (геометрия)|тетивѣ]], а вышков, ровнов [[ордината|ординатѣ]] точкы <math>P</math>, плоха того [[простоуголник]]а буде <math>2py</math>. Кедь зо зачатком во вершинѣ параболы побудуеме [[Квадрат (ґеометрія)|квадрат]] зоз сторонов, ровнов [[абсциса|абсцисѣ]] точкы <math>P</math>, его плоха буде <math>x^2</math>, а обѣ плохы будуть еднакы про кажду точку гиперболы. Задачу прикладованя ку [[Квадрат (ґеометрія)|квадрат]]у ровного ему [[простоуголник]]а зоз заданов величинов стороны (в нашом припадѣ — главнов [[тетива (геометрия)|тетивов]]) назвали задачов ''приложѣня линии ку квадрату'', а парабола достала назву од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} παραβολή 'приложѣня', 'прировнаня'.<ref name="Бронштейн"/> ==Парабола в техницѣ== [[File:ParabolicWaterTrajectory.jpg|thumb|Траектория руху по параболѣ]] Парабола мать важну оптичну властность: свѣтловы лучи, выходячы з ей огниска, по зеркалном одбитю од параболы идуть паралелно оси параболы.<ref name="Иванов"/><ref name="Маркушевич">Маркушевич А.И., сс. 13-15.</ref> Тото ся выуживать в конштрукции рефлекторох. Гранат, выстрѣленый з канона, триск воды з водомета, або фонтаны, летять по параболѣ.<ref name="Бронштейн"/> Водну [[аероплан]]а, котрый летить по параболѣ в едной фазѣ лету накурто взникне безгравитачный став, што ся може выужити на приготовлѣня [[козмонавт]]ох. ==Жерела и одказы== * [https://web.archive.org/web/20180611163913/http://kvant.mccme.ru/1975/04/parabola.htm Бронштейн И.Н. Парабола. «Квант», 1975, №4.] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_mathematics/3829 Иванов А.Б.: Парабола. //Математическая энциклопедия (на сайтѣ academic.ru)] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [http://eqworld.ipmnet.ru/ru/library/books/Korn1973ru.djvu Корн&nbsp;Г., Корн&nbsp;Т. Свойства окружностей, эллипсов, гипербол и парабол // Справочник по математике. — 4-е издание. — М.: Наука, 1978] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * [https://web.archive.org/web/20160304192504/http://www.math.ru/lib/files/plm/v04.djvu Маркушевич А.И. Замечательные кривые.] {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} * Яковлев К.П. (ред.). Краткий физико-технический справочник. Том первый. Математика. Физика. Москва: Издательство «ФИЗМАТГИЗ», 1960. {{Реф-инфо|[[Руськый язык|русс.]]}} {{Commonscat|Parabolas}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Коничны перерѣзы]] [[Катеґорія:Кривы]] 69x5mxy2lsl02d3p4jtfqre54xsxwcr Теодор Кузяк 0 15887 175661 167332 2026-10-30T05:07:52Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175661 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Теодор Кузяк |Образчик=[[Файл:Теодор Кузяк.jpg|right|240px]] |Чинность=[[писатель]], [[малярь]] |Уроджѣня={{Birth date|1926|12|25}} |Упокоеня={{Death date and age|2010|09|26|1926|12|25}} |Мѣсто_роджѣня=[[Бортне]], в тот час Краковского воеводства |Мѣсто_смерти=[[Горлицѣ|Горлиці]], [[Малопольске воеводство]] |Мѣсто_погребу=[[Ряшов|Ряшів]] }} '''Теодор Кузяк''' (''Нестор Чепѣга'', 25. децембра 1926 в Бортным - 26. септембра 2010) – выдатний [[лемкы|лемківскій]] [[писатель]], [[гумориста]] і маляр. В Бортным скінчыл основну школу. Достал ся до школы в Маластові, але перед єй закінчыньом был вывезений на примусовы роботы до Австриі, а пак на Мадяры. Одтамале повело ся му втечы. Был покликаний до Червеной Арміі і разом з ньом воювал о освободжыня мадярскых і австрийскых земель. По войні вернул до Бортного, але неодолга, в {{nobr|р.1947}}, остал выселений в рамках Акциі “Вісла”. Як вельох Бортнян, нашол ся в Лісци к. Ліґниці. Выдавництво “Наша Загорода” выдало дві збіркы оповідань і гуморесок Теодора Кузяка: в {{nobr|р.1999}}. "Давно, то были часы…" і в {{nobr|р.2001}} "Догасаюча Ватра".<ref>[https://krytyka.com/ua/reviews/dohasayucha-vatra-opovidannya-i-humoresky-z-lemkovyny Теодор Кузяк. Догасаюча ватра. Оповідання і гуморескы з Лемковины]</ref> == Жерела и одказы == * [http://www.lem.fm/5-rokiv-tomu-odyishol-teodor-kuzyak-1926-2010/ 5 років тому одышол Теодор Кузяк (1926-2010)] * [http://www.lem.fm/teodor-kuzyak-dobryiy-gumorista-byil-govorit-pryashiv-pyatnitsya-20-00-god/ Теодор Кузяк добрый гумориста был] * [https://web.archive.org/web/20191231161753/http://lemkowski.revitalization.al.uw.edu.pl/att/L114f.pdf Теодор Кузяк] * [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=51078 Кузяк Теодор Онуфрійович] === Творы === * https://carpatho-russian-almanacs.org/LEMKO/LEMKO1958/LemkoTheater.php Т. Кузяк. Лемковский народный театр на выгнаню. * https://rusin8.webnode.ru/o-pisatjeljakh/z-ljemkoviny/kuzyak-teodor/ * [https://www.youtube.com/watch?v=ERCSZbsjwsE Т. Кузяк. Сафат в раю.] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1926|2010|Кузяк, Теодор}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Лемкы]] rflyjejqlrpf36zkrk5qiizji21cwxi Некрасов, Николай Алексеевич 0 18172 175625 168182 2026-10-29T16:52:03Z Ilikemynewhaircut 37295 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0 */ 175625 wikitext text/x-wiki {{ Писатель | name = Николай Некрасов | image = Nikolay Nekrasov 2cr.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1821|11|28}} | birthplace = [[Немиров (Винницка область)|Немиров]], [[Подолия]], [[Российска империя]] | deathdate = {{Death date and age|1877|12|27|1821|11|28}} | deathplace = [[Санкт-Петербург]], [[Российска империя]] | resting_place = | occupation = [[поет]], выдаватель | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = | education = | alma_mater = | period = 1838–1877 | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = Nikolay Nekrasov Signature.svg | signature_alt = | website = | Commons =Nikolay Nekrasov }} [[File:Nikolay Nekrasov 2021 stampsheet of Russia.jpg|thumb|262px|{{center|Поштовый значок ку 200-рочу поета}}]] '''Николай Алексеевич Некрасов''', *[[28. новембер]] (10. децембер)<ref name=Gregor>В закрывках датум подля [[Григорианскый календарь|григорианского календаря]], в Росии быв ещи поуживаный [[Юлианскый календарь|юлианскый]]</ref> [[1821]], [[Немиров (Винницка область)|Немиров]], [[Подолия]], [[Российска империя]] – †[[27. децембер]] [[1877]] (8. януар 1878)<ref name=Gregor/>, [[Санкт-Петербург]] — класик русской [[Поезия|поезии]], выдаватель, [[поет]] и [[Публицистика|публициста]],<ref name=Krasnov>Краснов Г. В.</ref> чиев главнов темов быв жаль над тяжкым животом панщарьох и очарованя колоритностьов и заживотностьов валалчанох, што усиловав ся указати во своей поезии, писаной в духу людовых спѣванок и дѣточых верши.<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref> == Биография == === Походжѣня === Отець поета, земан Алексей Сергеевич Некрасов (1788–1862) служив поручником ягерского полка; мати, Олена Андрѣйовна, родж. Закревска (†1841), дѣвка малороссийского урядника. Дѣтскы рокы поета минали в селѣ Грешнево Ярославской губернии, в родовом маетку отця, куды родина ся перенесла в року 1824 з одходом отця до выслужбы. Отець поета, котрый мав в маетку 50 панщарьох, быв крутым землепаном и бруталным неуком. Мати, подля родинных переказох, походила з польского роду, была образована и гуманна.<ref name=Korovin>Коровин В. Л.</ref><ref name=Krasnov/> === Штудии === Учив ся в Ярославской гимназии (1832–1837), але му наука не ишла. Отець му мав дяку зробити з него офицера. В року 1838 «оциганивши отця кламливым согласом записати ся в ''Шляхтицкый полк''», одышов до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], двараз безуспѣшно ся пробовав достати на [[Санкт-Петербургска универзита|универзиту]] (1839, 1840), але, проваливши испыты, лишив ся той идеи. Быв збавленый отцьового финанчного утриманя и три рокы жив меджи жебраками, на случайны, в том числѣ литературны, заробкы. === В литературу === Дебютовав вершом ''Мысль'' (1838) в часописѣ ''Сын отечества''. Его перва поетична зберька ''Мечты и звуки'' (1840) была круто оцѣна критиков.<ref name=Zdanov>{{Cite web |author=Жданов В. |title=Некрасов. Часть первая. II. Петербургские мытарства |url=http://nekrasov-lit.ru/nekrasov/bio/zhdanov/1-ii-peterburgskie-mytarstva.htm |quote="Литературная газета" дала уничтожающую оценку книжке. "Название "Мечты и звуки" совершенно характеризует его стихотворения, — писал рецензент. — Это не поэтические создания, а мечты молодого человека, владеющего стихом и производящего звуки правильные, стройные, но не поэтические. Со временем, мы уверены, он сам убедится в этом..." |accessdate=2021-11-27}}{{ref-ru}}</ref> Некрасов рѣшив перестати з лиричнов поезиов, писати прозу и [[Драма|драмы]]. О первых роках свого бѣдованя в столици написав [[роман]] ''Жизнь и похождения Тихона Тростникова''. Его финанчна ситуация ся вылѣпшила, коли зачав писати [[Водевиль|водевилѣ]], што з успѣхом ся грали на сценѣ. В року 1841 его малу [[Проза|прозу]] и литературну критику, котра достала сполоченскый резонанс, зачали публиковати ''Литературная газета'' и ''Отечественные записки''.<ref name=Krasnov/> === Выдаватель и бизнисмен === Але найвекшы успѣхы и финанчны резултаты му принесла его практична шиковность [[бизнисмен]]а, коли зачав выдавати и редиговати литературны зборникы: ''Физиология Петербурга'' (чч. 1, 2, 1845), ''Петербургский сборник'' (1846), [[алманах]] ''Первое апрѣля'' (1846) — в котрых мали участь найвекшы литературны имена, як {{nobr|В. Г. Белинскый}}, {{nobr|А. И. Герцен}}, [[Иван Тургенев|{{nobr|И. С. Тургенев}}]], [[Федор Достоевскый|{{nobr|Ф. М. Достоевскый}}]], {{nobr|Д. В. Григорович}}, {{nobr|В. И. Даль}} и др. Довкола того ся сформовав цѣлый новый пруд русской [[Литература|литературы]], што достав назву ''[[Натурална школа]]''.<ref name=Krasnov/> === Современник === В року 1846 одкупив од выдавателя Петра Плетнева журнал ''Современник'', который зачав упадати по смерти его закладателя [[Александр Пушкин|Александра Пушкина]]. Некрасову ся подарило учинити з того знаменитый литературный журнал и зыскове выданя, наперек непрестанным преслѣдованям од цензорох. И [[Иван Тургенев|Тургенев]], и [[Лев Толстой|Толстой]] публиковали свои ранны творы в ''Современнику'', але по року 1856 под вплывом его редактора [[Николай Чернышевскый|Николая Чернышевского]] журнал ся перемѣнив на орган боевого радикализма, а наконець быв запертый в року 1866 по [[атентат]]ѣ на [[император]]а [[Александр II. Николаевич|Александра II.]]<ref name=EB/> === Конець живота === Послѣдны 10 рокы живота Некрасова звязаны з выдаваньом [[часопис]]а ''Отечественные записки'' (1868–1877). Пробуючи захранити ''Современник'' перед закрытьом, Некрасов допустив ся серьозной тактичной хыбы, выступивши (в року 1866) з одов генералу Муравйову,<ref name=Cukovsky1>[http://modernproblems.org.ru/memo/202-chukovsky1.html К. И. Чуковский. Критические рассказы. Часть I. Поэт и палач]</ref> чим выволав на себе бурю критикы и погорду од сполоченства. Тото тяжко переживав и похворѣв ся.<ref name=Krasnov/> Его погреб мав великый сполоченскый резонанс и достав форму многотысячной политичной манифестации.<ref name=Korovin/> == Характер и вызнам творбы == === Од другой половкы 1840-х рокох === У Некрасова ся склала своефайтова поетична манѣра, полемична сопротив традициям и смакам пушкинской добы, вызначили ся его основны темы и мотивы: траплѣня люду, живот селянства и варошскых сподных верстей, тяжка робота, худобство, хворота, гражданскый [[боль]], унылость, гнѣв, ненависть, мерзня ку притѣснителям. Поэзия Некрасова зрѣлой добы выказуе идеи и умѣлецкы принципы [[Натурална школа|натуралной школы]], переважно демократичность и антипанщинскый [[патос]].<ref name=Korovin/> === Од конця {{nobr|1850-х}} === Поезия Некрасова переставать быти чисто протестнов, приберать христианскы мотивы терпезливости, одпущѣня и любови. Русскый народ, перед тым у Некрасова бывшый объектом сочувства и просвѣтительскых надѣй, ставать ся объектом восторженого зачудованя, носительом высшых моралных идеалох, недосяжных про маетны и образованы версти.<ref name=Korovin/> === В {{nobr|1870-х роках}} === У Некрасова переважать настрой скептицизма, переходячый в знедуху односно «лѣпшой будучности» и учинности поетичного слова, скаргы на клеветы, терпѣня од хвороты; пуредчутя властной смерти, аж и загыбели России, котру торгають «кровожадны птицѣ» и «ядовиты гады».<ref name=Korovin/> === Вызнам === Некрасов принюс до русской поезии цѣлы пласты новой [[Лексика|лексикы]] (новинарской, професионалной, жаргонной, диалектной и др.), росширив ей жанровый и розмѣровый репертоар (култивовав трискладовы розмѣры, спѣванковы ритмы), прискѣпив ей фолклорну образность в невиданых перед ним россягах, створив первы взорцѣ урбанистичной [[Лирика|лирикы]]. Найблизшыма наслѣдовачами Некрасова были поеты «валалскы» ({{nobr|И. 3. Суриков}}, {{nobr|С. Д. Дрожжин}} и др.), представникы [[Народництво|народництва]] и револучно-пропагандной поезии ({{nobr|А. Н. Плещеев}} и др.). Найглубшый и многосторонный вплыв учинив Некрасов на поезию Стрѣберной добы и совѣтского периода ({{nobr|А. А. Блок}}, {{nobr|В. Я. Брюсов}}, {{nobr|А. Белый}}, {{nobr|Н. А. Клюев}}, {{nobr|В. В. Маяковский}}, [[Сергей Есенин|{{nobr|С. А. Есенин}}]], {{nobr|А. А. Ахматова}}, {{nobr|А. Т. Твардовскый}} и др.).<ref name=Korovin/> == Паниско и народный поет == Некрасова не любили многы его бывшы колегы и честователѣ, ещи до его оды генералу Муравйову. Некрасов поза литературов жив животом богатого паниска, не зрѣкаючи ся ничого того, што так выставляв под критику во своей поезии. И сам признавав ся: «В менѣ все были двѣ особы — една официална, котра жила тяжкым животом и била ся з темныма силами, а друга — така, реална, яку створила природа». {{nobr|К. Чуковскый}}, котрый в {{nobr|1920-х}} роках зобрав вельо фактох з живота и творчости Некрасова, не поважовав го за гамѣшника в его литературной творбѣ. Подля него, Некрасов щиро ся трапив за простый люд и справдѣ мав револучно-демократичны погляды, але при тому, як морално слабый [[Чоловік розумный|чоловѣк]] и афериста по своей натурѣ, не годен быв ся зречи дакотрых зысковых орудок и роскошного панского живота. Такый парадокс: паниско и плебей в едной особѣ.<ref name=Cukovsky1/> == Интересны факты == * На погребѣ Некрасова ся зобрало велике множество народа. В своей речи [[Федор Достоевскый|Достоевскый]] удостоив Некрасова на третье мѣсто в русской поезии по [[Александр Пушкин|Пушкинови]] и Лермонтовѣ. Глота перебила го криками «Высше, высше од Пушкина!»<ref>{{Cite web |title=Биография Некрасова |url=https://obrazovaka.ru/nekrasov-nikolay.html |accessdate=2021-11-27}}{{ref-ru}}</ref> * Едным з первых «литературных» заробкох Некрасова меджи жебраками Санкт-Петербурга были 15 копѣйок, котры достав од неграмотной жебрачкы за складеный про ню «атестат», циже высвѣдчѣня худобности, з котрым могла просити социалну помочь.<ref name=Zdanov/> * Уже од своих первых верши Некрасов бѣдкав ся, же худобному чоловѣкови лем една дорога отворена — до корчмы, а сам став ся властником паленчарнѣ и заробляв на тому.<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Пьяница_(Некрасов) Пьяница (Некрасов)]</ref><ref name=Cukovsky1/> == Жерела и одказы == * {{Cite web |title= Nikolay Alekseyevich Nekrasov |date= 4 Jan. 2021 |publisher= <big>Encyclopedia Britannica</big> |url = https://www.britannica.com/biography/Nikolay-Alekseyevich-Nekrasov |accessdate=2021-11-26 }}{{ref-en}} * {{Cite book |author=<big>Коровин В. Л.</big> |editor= |title=// Большая российская энциклопедия |language= |edition= |volume=Том 22 |chapter=Некрасов |quote= |location=Москва |publisher= |date=2013 |series= |pages=326–328 |isbn= |doi= |url=https://old.bigenc.ru/literature/text/2257421 }}{{ref-ru}} * {{Cite book |author=<big>Краснов Г. В.</big> |editor=Сурков А. А. |title= Краткая литературная энциклопедия |language= |edition= |volume=Том 5 |chapter=Некрасов Н. А. |quote= |location=Москва |publisher=Советская энциклопедия |date=1968 |series= |pages=176–184 |isbn= |doi= |url= http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke5/ke5-1763.htm }}{{ref-ru}} * [https://ru.wikisource.org/wiki/Николай_Алексеевич_Некрасов Укажкы з творбы]{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1821|1877|Некрасов, Николай Алексеевич}} [[Катеґорія:Поеты]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Поеты России]] [[Катеґорія:Писателе 19. стороча]] nt95xo5ij9lw8xqvux6xdx0823kig5r Гргов 0 21161 175648 175152 2026-10-30T01:37:00Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175648 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс місто | назва = Гргов | містна_назва = {{lang-sk|Hrhov}} | тіп = село | образок = Hrhov - pohľad na obec.jpg | шырька_образку = 220px | попис_образку = Погляд на село Гргов | ерб = Tornagörgő-címer.gif | шырька_ербу = | попис_ербу = | прапор = Hrhov-roznava-flag.svg | шырька_прапору = | попис_прапору = <!-- Адміністратівны даны --> | штат = Словеньско | адмін_реґіон = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] | раён = [[Окрес Рожнява|Рожнява]] | громада = <!-- або: муніціпаліта --> | історічный_реґіон = [[Абов]] | коордінаты = <!-- Історія і ряджіня --> | заложено = | перша_змінка = 1263 | маґдебурьске_право = <!-- або: містьске_право --> | статус_міста = | староста = Норберт Данко <!-- Ґеоґрафія і обывательство --> | розлога = 36,08 | надморьска_вышка = 216 | водоєм = | обывательство = 1 034 | рік_обывательства = 2025 | густота = 28,66 | народностне_зложіня = | реліґійне_зложіня = <!-- Далшы даны --> | часове_пасмо = | поштовый_код = | телефонный_код = +421-58 | код = 525740 | день_міста = | веб = [https://www.hrhov.sk/ hrhov.sk] <!-- Мапа --> | мапа = | шырька_мапы = | попис_мапы = }} '''Гргов''' ({{lang-sk|Hrhov}}, {{Lang-cs|Hrhov}}, {{Lang-hu|Tornagörgő, Görgő}}) — [[село]] у [[Окрес Рожнява|окресови Рожнява]], [[Кошіцькый край|Кошицькый край]], [[Словеньско|Словакія]]. == Ґеоґрафія == Гргов лежить на [[Юговыход|юго-выходови]] [[Словеньско|Словакії]], у окресови Рожнява Кошицького края, у історичнӱв области [[Жупа Турня|Турня]]. Село є у долині рікы [[Бодва|Бодвы]], коло падать у [[Турнянськый потӱк]], на выходови коло 216 м над морём. Ёго територія становить 36,07 км².<ref>https://volbynrsr.sk/uzemie/525740</ref> Населеный пункт лежить у южнӱв части Словацького карста. Окрес села характеризує ся долинами, тонями и лісистыми берегами. Через село тече Турнянськый потӱк, а иппен у ёго жилӱв части є [[Грговськый водопад]] — майбӱлшый водопад Словацького карста.<ref>https://www.slovensky-kras.eu/info/kam-do-prirody/hrhovsky-vodopad/</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1263]]. році ге Gurgeu.<ref>https://web.archive.org/web/20250624072931/http://www.sodbtn.sk/obce/obec.php?kod_obce=525740</ref> У [[Середновік|сериднёвік]] село входило у склад Турнянської домінії. У кӱнцёви [[XII. стороча|XII]]. стороча краль Імре передав Турню и дакӱлко сосідньых населеных пунктӱв прінцезні Алісі. У [[XIII. стороча|XIII]]. сторочови територія зазнала [[Татарьскы удары|татарського удара]]. По удходови [[Монґольска ріша|монґолӱв]] краль [[Бийла IV]] укріпляв оборону державы, а у окресови Гргова взник замок [[Садвар]]. Из [[1386]]. року містность была у ґаздӱвстві рода Бебекӱв, котрі управляли Турнянськым замком и прилягавущыми зимлямт почти два стороча. Пӱсля заникнутя рода Бебекӱв домінія перейшла ид родови Запольськых.<ref name="Сайт обца Гргов" /> У [[XVII. стороча|XVII]]. сторочови Турнянську домінію купили паны из рода Естергазі. У [[1686]]. році было приято рішіня за знищіня замка Садвар. У XIX. сторочови туй проходили переміны землепанства, а у 1831. році село порушила епідемія корелы. Согласно даным мадярського статистика [[Елек Фийнєш|Елека Фийнєша]], у середині [[XIX. стороча|XIX]]. стороча у селі проживало 1342 людий, у тому числі 408 римо-католикӱв, 914 реформатӱв и 20 [[Евреи|жидӱв]].<ref name="Сайт обца Гргов">[https://www.hrhov.sk/historia Сайт обца Гргов]</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2021]]. рӱк жило 1020 людий.<ref>https://web.archive.org/web/20250624072931/http://www.sodbtn.sk/obce/obec.php?kod_obce=525740</ref> == Удкликованя == {{reflist}} {{Окрес Рожнява}} kyl5garj0sxkdrikewzoz4ebprlr3pf Динь нянька 0 21283 175650 172287 2026-10-30T01:55:06Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175650 wikitext text/x-wiki [[Файл:Father_+_son.jpg|міні|Няньо и сын]] '''Динь нянька''' ({{Lang-en|Father's Day}})&nbsp;— каждогудньый празник на честь [[Отець|нянь]], што празнуют в бульшуй части соціально розвинутых країн. В [[Україна|Україні]] и [[Словеньско|Словакії]] Динь нянька празнуют у тритю ниділю юнія.<ref name=":0">{{Cite web |title=Кабінет Міністрів України - Уряд ухвалив рішення необхідне для запровадження святкування Дня батька в Україні |url=https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-uhvaliv-rishennya-neobhidne-dlya-zaprovadzhennya-svyatkuvannya-dnya-batka-v-ukrayini |access-date=2019-05-09 |language=ua |archivedate=9 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190509101004/https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-uhvaliv-rishennya-neobhidne-dlya-zaprovadzhennya-svyatkuvannya-dnya-batka-v-ukrayini }}</ref> == Історія == Даякі історикы видят зачаткы сього празника у [[Біблія|Біблії]], бо в даякых країнах Заходу сись динь календарно збігає ся з Вознесіням Господньым. У [[Нїмецько|Нїмеччині]] тай нїмецькоязычных країнах (Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Люксембург) зачатками празника рахуют 1900. гуд, коли пуд час святкованя Вознесіня у [[Берлін|Берлінови]] велика ґрупа чоловіку схотїли удокремити ся из свойов упивков уд основного общества. Національным празником и неробочым дньом «Динь нянька» став у [[1934|1934.]] годї. Завто нові нїмецькі «лїві» даколи вказуют на народно-язычницькі коріня сього дня, хотят пудкреслити його [[Націстічне Нїмецько|нацистськоє]] минулоє. У [[Германска демократична република|НДР]] сись динь офіційно празнували до 1966—1967 году. У [[Споєны Штаты Америцькы|США]] празнував ся з [[19. юн|19. юнія]] [[1910]] года. Ініціаторка празнуваня сього празника&nbsp;— місіс Додд из вароша Спокан штат [[Вашингтон (штат)|Вашинґтон]]. Она хотїла дати честь памнятї покойного няня, якый, быв вдовцьом, уростив у любові й турботї шість дїтий.<ref>{{Cite web |url=https://chasdiy.org/vazhlyvi-daty/den-batka-2023-data-istoriia-sviata-pryvitannia.html |title=День батька 2023: дата, історія свята, привітання |author=Апельмон |first=Марія |date=17 червня 2023 |publisher=Час ДІй |access-date=7 липня 2023 }}</ref> Національным празником сись день у США став у [[1966]] годї, коли президент США Ліндон Джонсон огласив тритю ниділю юнія національным празником.<ref>[https://web.archive.org/web/20230418094518/https://sogodnisvyato.com.ua/den-batka/ День Батька в Календарі подій] {{Ref-uk}}</ref> Из часом и другі країны, де декларує ся честованя до сімейных цїнностей, нараз за США, зачали празнувати сись динь, честуючи чоловіка-няня. ; Країны, што празнуют У тритю [[Недїля|ниділю]] [[Юн|юнія]], як и в США, сись динь празнуют: * [[Южна Африка (реґіон)|Южнаа Африка]] * [[Арґентина]] * [[Канада]] * [[Чіле|Чілі]] * [[Берег слоновины|Кот-д'Івуар]] * [[Куба]] * [[Франція]] (з 1968&nbsp;р.) * [[Гайти|Гаїті]] * [[Гонконґ]] * [[Маврікій]] * [[Індія]] * [[Ірьско|Ірландія]] * [[Японія]] * [[Малайзія]] * [[Малта|Мальта]] * [[Мексіко|Мексика]] * [[Нідерланды]] * [[Перу]] * [[Філіпіны]] * [[Велика Брітанія|Велика Британія]] * [[Сінґапур]] * [[Словеньско|Словакія]] * [[Швайц|Швейцарія]] * [[Турція]] * [[Україна]] * [[Венеcуела|Венесуела]] == Другі даты празнованя Дня няня == * 3. октовбра ** [[Ґрузія]] * [[19. марец|19. марця]] ** [[Італія]] ** [[Іспанія]] (19. марця&nbsp;— динь св. Жозефа) ** [[Портуґалія]] * 8. мая ** [[Южна Корея]] (динь батьку) * Христ. сято Вознесіня Господньоє ** [[Нїмецько|Нїмеччина]] * Перша [[Недїля|ниділя]] [[Юн|юнія]] ** [[Літва|Литва]] * Друга [[Недїля|ниділя]] [[Юн|юнія]] ** [[Белґія|Бельґія]] * [[23. юн|23. юнія]] ** [[Польско|Польша]] * [[8. авґуст|8. авґуста]] ** [[Тайван|Тайвань]] * Друга [[Недїля|ниділя]] [[Авґуст|авґуста]] ** [[Бразілія|Бразилія]] * Перша [[Недїля|ниділя]] [[Септембер|септембра]] ** [[Австралія]] * [[3. октобер|3. октовбра]] ** [[Луксембурьско|Люксембург]] * [[5. децембер|5. децембра]] ** [[Таїланд]] (годувщина короля Пуміпон Адульядета, што народив ся в 1927) ==Удкликованя== {{Reflist}} {{Переклад|uk|День батька|42817570}} {{Стыржень}} mknzdccvtli8qp2kbmdcxw1iomx6x97 Історія пошты и поштовых марок Феццана и Ґадамеса 0 21353 175624 167048 2026-10-29T16:45:00Z Rue323 31002 /* Удкликованя */ 175624 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ford_de_Sebha_1946.jpg|міні|<small>на марці [[1951]]. року нарисоватый форт Сабха.</small>]] [[Файл:Libyaourcountry.jpg|міні|<small>на марці позначено 3 реґіона [[Лібія|Лівії]], [[Феццан]] здольӱ.</small>]] '''Істо́рія по́шты и пошто́вых ма́рок Фецца́на и Ґада́меса''' (ныні у составови [[Лібія|Лівії]]) поділять ся на: * [[Територія Феццан|Період французької окупації (1943-1951)]] * раз у составови єдної воєнної території [[Територія Феццан|Феццан — Ґадамес]] (1943-1948). * и у составі двух округӱв: Феццан (из центром у варошови Сабха) и Ґадамес (центр у варошови Ґадамес) (1948-1951, 1952) * Період вхождіня у состав [[Лібія|Лівії]] (из [[1951]]. року. == Выпуск поштовых марок == Усі маркы території [[Територія Феццан|Феццан — Ґадамес]] были удлучені Лівійськыв поштов и замінені на нові маркы. Усёго у 1943-1952 роках было учинено 25 марок, ныні они цінять ся миже колекціонерӱв усёго світа. '''Феццан''' Усёго для Феццана уходило 59 поштовых и 11 доплатны́х марок, они были замінені у [[1951]]. році на нові из французькыв надписёв «Territoire Fezzan» («Територія Феццан».<ref>https://web.archive.org/web/20160913220436/http://fmus.ru/article02/Lepeshin/Africa/libia.html</ref><ref>https://web.archive.org/web/20170403035552/http://filatelist.ru/tesaurus/212/186523/</ref> '''Ґадамес''' Ґадамес зачав выпускати свої маркы у [[1949]]. році. На них была надпись: «Ghadamès. Territoire militaire» («Ґадамес. Воєнна Територія»); «Postes» («Пошта»); «Poste aérienne» («Авіаціонна пошта»).<ref>https://web.archive.org/web/20170402211533/http://filatelist.ru/tesaurus/195/184769/</ref> Усёго для території Ґадамес было упущено 10 поштовых марок. По вхождінёви у состав [[Лібія|Лівії]] стали хосновати ся Лівійські маркы, ныні маркы Ґадамеса є предметом «музейного искусства». == Удкликованя == f13w60wbyn5ivu22udpkojfju9pmhxa Суджа 0 21691 175622 173996 2026-10-29T16:19:28Z Rue323 31002 175622 wikitext text/x-wiki {{Місто |назва = Суджа |місцёва назва = {{lang2|ru|uk|Суджа}} |країна = {{RUS}} |жытелїв=100}} '''Су́джа''' ({{lang2|ru|uk|Суджа}}) — [[місто]] в [[Росія|Росії]], адміністратівный центер Суджаньского раёна [[Курьска область|Курьской области]]. Творить єдноменне муніціпалне утворїня «місто Суджа» зо статусом містьского поселїня як єдиный населеный пункт в ёго складї.<ref name="МО">{{Cite web |url=http://docs.cntd.ru/document/908002152 |title=Закон Курской области от 21 октября 2004 года № 48-ЗКО «О муниципальных образованиях Курской области» |access-date=2018-09-17 |archive-date=2020-08-03 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200803002306/http://docs.cntd.ru/document/908002152 |deadlink=no }}</ref> Суджа лежыть в 10 км од ґраніцї з [[Україна|Українов]] і тыж 105 км на югозапад од міста [[Курьск]]а. З 14. авґуста 2024 по 12. марца 2025. року, місто было під котролём Україны <ref>(од 14. авґуста 2024)</ref>.<ref>[https://glavcom.ua/world/observe/sudzha-pid-kontrolem-zsu-zjavilosja-video-z-vulits-mista-1014990.html Суджа під контролем ЗСУ: з'явилося відео з вулиць міста]</ref> == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]] 1egmpla6syky7xdof3ixgriufg1er83 Добровеличковка 0 22378 175651 172293 2026-10-30T01:56:44Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175651 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Добровеличко́вка''' ([[Російскый язык|рус]]. Добровеличковка) ([[Україньскый язык|укр]]. Добровеличківка) ''(до [[1883]] року — Ревуцьке)'' — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Новоукрайиньскый район|Новоукрайиньскӯм районови]], [[Кіровоградьска область|Кіровоградьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} У окресови [[Мѣстечко|варощика]] є ґеоґрафіцькый центр [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Мѣстечко|Варощик]] первый раз ся споминать у [[1776]] році кой майор Величковськый, одержав землю про основаня хутора, у вирьхах рікы Добра (ДАКО, ф. 448, діло. 1317 , арк. 15) На другый рӯк року вӯн продав хутор тай земли свому землякови из [[Чернїгівска область|Черніговщины]], поруччикови Ревуцькому. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 6976 людий, из них подля языка: {| class="wikitable sortable" !Язык !Число !Процент |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] |6739 |96.60% |- |[[Російскый язык|руськый]] |211 |3.03% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |9 |0.13% |- |[[Румуньскый язык|румыньскый]] |6 |0.09% |- |[[Ґаґаузькый язык|ґаґаузькый]] |2 |0.03% |- |[[Арменьскый язык|армяньскый]] |1 |0.01% |- |[[Булгарьскый язык|болгарьскый]] |1 |0.01% |- |инні/не указали |7 |0.10% |- class="sortbottom" !Усёго |6976 |100% |} == Удкликованя == {{Reflist|refs=<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Добровеличківка |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=742 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>}} * ''Є.&nbsp;М.&nbsp;Скляренко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dobrovelychkivka Добровеличківка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160624022249/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dobrovelychkivka|date=24 червня 2016}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 419. — <nowiki>ISBN 966-00-0405-2</nowiki>. * ''Д.&nbsp;Д.&nbsp;Проскаченко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22390 Добровеличківка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625025303/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22390|date=25 червня 2016}} // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — <nowiki>ISBN 966-02-2074-X</nowiki>. * [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=03.07.2008&rf7571=16607 Облікова картка]{{Dead link|date=липень 2019}} * [http://dobra.at.ua Сайт спілкування Добровеличківки] {{Webarchive|date=15 лютого 2022}} * [https://web.archive.org/web/20131215055900/http://dvrada.inf.ua/ Офіційний сайт Добровеличківської районної ради] {{Webarchive|date=15 грудня 2013}} * [https://web.archive.org/web/20130402205402/http://dobra-rada.gov.ua/ Офіційний сайт Добровеличківської селищної ради] {{Webarchive|date=2 квітня 2013}} [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Кіровоградьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Районны центры Кіровоградьской области]] 96r7su8cdwgijbsuogqgygd4jc9gk7q Чорногорці у Републіці Сербськӱв 0 22389 175615 175501 2026-10-29T15:09:42Z Rue323 31002 /* Історія */ 175615 wikitext text/x-wiki '''[[Чорногорцѣ|Чорногорці]] у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськӱв]]''' ({{Lang-cnr|Crnogorci u Republici Srpskoj}}, {{lang-sr|Црногорци у Републици Српској}}) — горожане [[Чорногорцѣ|чорногорської народности]], котрі живуть у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськӱв]]. Чорногорці суть єдныв из 12 етнічных меншин Републікы Сербської, их интересы защищать Совіт народностных меншин Републікы Сербської.<ref name="SNM">{{Cite web|url=https://www.snm.rs.ba/crnogorci/|title=Crnogorci|website=Savez nacionalnih manjina Republike Srpske|language=sr}}</ref> У Републіці Сербськӱв живе 1116 чорногорцьӱв, подля посліднёго списованя обывательства (2013).<ref name="RZS2017">{{Cite web|url=https://www.rzs.rs.ba/static/uploads/bilteni/godisnjak/2017/StatistickiGodisnjak_2017_WEB.pdf|title=Статистички годишњак Републике Српске 2017.|publisher=Републички завод за статистику Републике Српске|location=Бања Лука|date=2017|language=sr}}</ref><ref>[http://www2.rzs.rs.ba/static/uploads/bilteni/popis/etnicka_nacionalna_pripadnost_veroispovest_maternji_jezik/Rezultati_Popisa_2013_Etnicka_Nacionalna_Pripadnost_Vjeroispovijest_Maternji_Jezik_WEB.pdf Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013. године: Етничка/национална припадност, вјероисповијест и матерњи језик]</ref> == Історія == [[Чорногорцѣ|Чорногорці]] переселяли ся на територію днишнёї Републікы Сербської ка-май у рокы єствованя [[Югославія|Югославії]]. Переселіня было позад роботы, ошколованя и типічным обміном людности мижк югославськыми републіками. У выходнӱв [[Герцеґовина|Герцеґовині]] чорногорська община зфромовала ся у варошах тай общинах, што мали границю вадь даяку комунікацію из [[Чорна Гора|Чорныв Горов]].<ref name="ParlamentBiH">{{Cite web|url=https://www.parlament.ba/Publication/Read/5337?pageId=241&title=nacionalne-manjine-u-bosni-i-hercegovini---izvjestaj-vijeca-nacionalnih-manjina-bosne-i-hercegovine-o-polozaju-nacionalnih-manjina-2010.---2015.|title=Nacionalne manjine u Bosni i Hercegovini – Izvještaj Vijeća nacionalnih manjina Bosne i Hercegovine o položaju nacionalnih manjina 2010.–2015.|publisher=Parlamentarna skupština Bosne i Hercegovine|location=Sarajevo|date=2016|language=bs}}</ref><ref name="SNM" /> У [[XX. стороча|XX]]. сторочови чорногорці стали офіціално єдныв из народностных меншин [[Боснія і Герцеґовина|Босны и Герцеґовины]]. За податками "The Preservation of the Ethnic Identity of New Minorities in the Republic of Srpska", по розпадови Югославії '''чорногорці''', [[Македонцѣ|македонці]] и [[словенці]] стали [[Націонална меншина|народностными меншинами]] Републікы Сербської.<ref name="Preservation2022">{{Cite journal|last1=Medar-Tanjga|first1=Irena|last2=Delić|first2=Dragica|date=2022|title=The Preservation of the Ethnic Identity of New Minorities in the Republic of Srpska (Bosnia and Herzegovina)|journal=Izvestiya Rossiiskoi Akademii Nauk. Seriya Geograficheskaya|volume=86|issue=5|pages=687–696|url=https://www.researchgate.net/publication/367190904_The_Preservation_of_the_Ethnic_Identity_of_New_Minorities_in_the_Republic_of_Srpska_Bosnia_and_Herzegovina|language=en}}</ref> == Комуніта == У Републіці Сербськӱв є шор орґанізацій, што зъединявуть етнічных чорногорцьӱв, тай тым кому интересні чорногорська історія и култура. Исі орґанізації роблять у рокаши из містными и державными властями Републікы Сербської, а многі из них тыж сотрудувуть из такыми службами у Чорнӱв Горі, переже из тыми, ко удповідать за чорногорську діаспору.<ref>https://web.archive.org/web/20190227060449/http://www.dijaspora.mvpei.gov.me/adresar-dijaspore/</ref> У Републіці Сербськӱв суть такі орґанізації чорногорцьӱв:<ref>http://www.snm.rs.ba/index.php?idsek=340</ref> * Собратство Чорногорцьӱв у Републіці Сербськӱв "Његош" (Баня Лука).<ref>http://www.snm.rs.ba/291/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Republici/Srpskoj/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв "Његош" (Добой).<ref>http://www.snm.rs.ba/292/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв у Герцеґовині "Вук Мићуновић" (Требінє).<ref>[http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/ http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/http://www.snm.rs.ba/397/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/]</ref> * Собратство Чорногорцьӱв и цімборӱв "Луча" (Ґрадішка).<ref>https://www.snm.rs.ba/udruzenje-crnogoraca-i-prijatelja-luca-gradiska/</ref> * Краёвоє собратство Чорногорцьӱв у Герцеґовині "Петар Петровић Његош" (Требінє).<ref>http://www.snm.rs.ba/405/snm/Zavi%C4%8Dajno/udru%C5%BEenje/Crnogoraca/u/Hercegovini/</ref> * Собратство Чорногорцьӱв и цімборӱв Чорної Горы "Ловћен" (Баня Лука).<ref>http://www.snm.rs.ba/406/snm/Udru%C5%BEenje/Crnogoraca/i/prijatelja/Crne/Gore/</ref> Общества фунґувуть у сотрудництві из общинами народностных меншин на реґіоналному и републіканському уровнях. У Републіці Сербськӱв каждорӱчно проводять ся Дны чорногорської културы, де чорногорці представлявуть себе через свою історію, културу и умілство. == Число и розселіня == Подля спосованя обывательства 2013. року, проведеної Републіканськым институтом статистикы Републікы Сербської, 1 116 чиляди указали чорногорську народность. Миже них было 622 чоловікы и 494 жоны.<ref name="Popis2013">Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013. године: Резултати пописа — Градови, општине, насељена мјеста / Републички завод за статистику Републике Српске. — Бања Лука, 2016.</ref><ref name="RZS2017" /> Согласно податкам списованя обывательства Републікы Сербської, чорногорці жили доста розсягло по цілӱв републіці. У [[Баня Лука|Баня Луці]] у 2013. році нараховали 323 чорногорці, у [[Требінє]] — 214.<ref name="Preservation2022" /><ref name="Popis2013" /> У выходнӱв Герцеґовине чорногорці жили у Требінє, Білече, Ґацко, Невесіни и Любіни, Фочи и Чайниче. Исі наседені пункты суть записані ге міста концентрації чорногорцьӱв у матеріалах Орґанізації по безопасности и сотрудництва у Европі за народностні меншины Босны и Герцеґовины.<ref name="ParlamentBiH" /><ref name="SNM" /> == Язык == На списованёви обывательства 2013. року, 99 горожан Републікы Сербської указали [[Чорногорьскый язык|чорногорськый язык]] ге рӱдный: 53 чоловікы и 46 жӱн. Число чорногорцьӱв — 1 116, хоснованя чорногорського языка самыми чорногорцями є низкым.<ref name="Popis2013" /><ref name="RZS2017" /> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Чорногорци]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] 5dmou7lrgux8dnl235zvdgu09kbzgyg Мінська область 0 22488 175637 175529 2026-10-29T23:08:50Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175637 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]]. == Ґеоґрафія == Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.<ref>https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html</ref><ref name="vedaj.by">[https://vedaj.by Туристичный проводник по Мінськӱв области на Vedaj.by]</ref> Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.<ref>https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf</ref><ref>https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&id=1159470566&start_from=&subaction=showfull&ucat=</ref> == Історія == Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав [[Великоє княжество Литовськоє|Великого княжества Литовського]] и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]].<ref>https://djvu.online/file/eeoYY2uKspaM2</ref> Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области.<ref>https://a-taurus.by/belarus/istorija-belarusi/iistorija-minskoj-oblasti</ref> == Обывательство == У области на [[2019]]. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:<ref>https://web.archive.org/web/20240218211306/https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/e2c/jpupn3rl7trtmxepj6vmh07qy6u5o09i.pdf</ref><ref>https://web.archive.org/web/20210218132934/https://belstat.gov.by/</ref> * [[Білорусы]] — 88,55% * [[Русы]] — 5,87% * [[Українцї|Украйинці]] — 1,45% * [[Поляци|Полякы]] — 1,07% * Другі — 3,06% Майвеликыми варошами области суть [[Борисов (Білорусь)|Борисов]], [[Солігорськ]], [[Молодечно]], [[Жодіно]] и [[Слуцьк]]. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. [[Мінск|Мінськ]], хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно. == Туристичні міста == * Несвізькый палатно-парковый комплекс — єдна из майзнамых історичных памняток Білоруси. Маюрня была заложена у XVI–XVIII. сторочах и принадлежала родови Радзівілӱв. Комплекс є у варошови [[Несвіжь (Білорусь)|Несвіж]], включать палаты, парк и другі історичні ставбы; вӱн входить у список Всесвітнёї дідӱзнины [[ЮНЕСКО]].<ref name="vedaj.by" /> * Меморіалный комплекс «Хатынь» — расположен у Логойському районови на містови села , знищеного німицькыми окупаційными вӱйськами [[22. марец|22. марця]] [[1943]]. року въедно її жытелями. Меморіал быв удкрытый у [[1969]]. році и присяченый памняти мирных жытельӱв Білоруси, згыблых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]]. * Музейный комплекс «Дудуткы» — є у Пуховицькому районови, недалеко уд рікы Птич. Вӱн быв удкрытый у [[1994]]. році и спознавать навщівлячӱв из традиційными ремеслами, давньыми технолоґіями и сільськым бытом Білоруси. На території комплекса суть ремеслові майстерні и представлені предметы традиційної матеріалної културы.<ref>https://www.region.by/catalog/uslugi/otdyh-i-razvlecheniya/agrousadby/muzejnyj-kompleks-dudutki</ref> * [[Заславль]] — єден из історичных варошӱв Мінської области. Сереґ ёго памняток — давнёє городище, Спасо-Преображенська цирьков и музейні объекты, присячені історії вароша. Усокотивші ся памятникы указувуть разні періоды розвитя поселеня. * Налібоцька пуща — грубый лісовый масив на западови Мінської области, заятый обширными хащами и природными ландшафтами. Она представлять интерес про еколоґічный туризм и никаня за дикыв природов.<ref>https://avis.by/en/travel-guide</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] pvhkjs45z3puvqbeolx6s6at9xolg2r Руськоє Порічноє 0 22520 175616 173724 2026-10-29T15:18:53Z Rue323 31002 175616 wikitext text/x-wiki '''Ру́ськоє Порі́чноє''' ({{Lang-ru|Русское Поречное}} — [[село]] у [[Суджанськый район|Суджанському районови]], [[Курська область|Курської области]], [[Росія|Росії]]. {{НП|оригинальное название=Росское Поречное|агломерация=Суджанська|этнохороним=Русь-Порічане}} == Назва == == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == * == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Росії]] [[Катеґорія:Села Курьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]] 3x8n3r3a65qpyxtgc46c48cacrxybqs 175617 175616 2026-10-29T15:19:08Z Rue323 31002 175617 wikitext text/x-wiki '''Ру́ськоє Порі́чноє''' ({{Lang-ru|Русское Поречное}} — [[село]] у [[Суджанськый район|Суджанському районови]], [[Курська область|Курської области]], [[Росія|Росії]]. {{НП|оригинальное название=Росское Поречное|агломерация=Суджанська|этнохороним=Русь-Порічане}} == Назва == == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Росії]] [[Катеґорія:Села Курьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]] anpmw9cifab5d4zhki1s2vbvv6n7h33 175618 175617 2026-10-29T15:31:26Z Rue323 31002 175618 wikitext text/x-wiki '''Ру́ськоє Порі́чноє''' ({{Lang-ru|Русское Поречное}} — [[село]] у [[Суджанськый район|Суджанському районови]], [[Курська область|Курської области]], [[Росія|Росії]]. {{НП|оригинальное название=Росское Поречное|агломерация=Суджанська|этнохороним=Русь-Порічане}} == Назва == Село давно ся называло Порічноє, означіня "руськоє" прийшло обы рознити село уд сосіднёго Черкаського Порічного.<ref name="istoriya_spravka">{{cite web |url=https://xn----dtbhabbrihoqjjdqtecw9fuf.xn--p1ai/articles/956-istoricheskaja-spravka.html |title=Историческая справка |website=официальный сайт |lang=ru |accessdate=2026-10-29}}</ref> == Ґеоґрафія == Село лежить у [[Курська область|Курськӱв области]], [[Росія|Росії]], у реґіонови [[Слобожанщіна|Слобожанщина]]. Є центром сільської рады, є на лівому берегови рікы [[Суджа (ріка)|Суджа]], на северо-выходови [[Суджанськый район|Суджанського района]]. Селом тече потӱк [[Степовый (потӱк, Курська область)|Степовый]].<ref name="istoriya_spravka" /> Село лежить у 16 км на северо-выход уд вароша [[Суджа]] и пиля [[Росія|російсько]]-[[Україна|украйинської]] границі. Майближі населені пункты суть [[Черкаськоє Порічноє]] и [[Кірієвка]]. Територія удносить ся ид [[Лісостеп|лісостеповӱв]] зоні Сериднёруської высочины.<ref>https://voda.gov.ru/maps/kurskaya-oblast</ref> == Історія == == Обывательство == == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Росії]] [[Катеґорія:Села Курьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]] 8nne9usysvaq2fb13fdm6efkhq3a72s 175619 175618 2026-10-29T16:03:26Z Rue323 31002 175619 wikitext text/x-wiki '''Ру́ськоє Порі́чноє''' ({{Lang-ru|Русское Поречное}} — [[село]] у [[Суджанськый район|Суджанському районови]], [[Курська область|Курської области]], [[Росія|Росії]]. {{НП|оригинальное название=Росское Поречное|агломерация=Суджанська|этнохороним=Русь-Порічане}} == Назва == Село давно ся называло Порічноє, означіня "руськоє" прийшло обы рознити село уд сосіднёго Черкаського Порічного.<ref name="istoriya_spravka">{{cite web |url=https://xn----dtbhabbrihoqjjdqtecw9fuf.xn--p1ai/articles/956-istoricheskaja-spravka.html |title=Историческая справка |website=официальный сайт |lang=ru |accessdate=2026-10-29}}</ref> == Ґеоґрафія == Село лежить у [[Курська область|Курськӱв области]], [[Росія|Росії]], у реґіонови [[Слобожанщіна|Слобожанщина]]. Є центром сільської рады, є на лівому берегови рікы [[Суджа (ріка)|Суджа]], на северо-выходови [[Суджанськый район|Суджанського района]]. Селом тече потӱк [[Степовый (потӱк, Курська область)|Степовый]].<ref name="istoriya_spravka" /> Село лежить у 16 км на северо-выход уд вароша [[Суджа]] и пиля [[Росія|російсько]]-[[Україна|украйинської]] границі. Майближі населені пункты суть [[Черкаськоє Порічноє]] и [[Кірієвка]]. Територія удносить ся ид [[Лісостеп|лісостеповӱв]] зоні Сериднёруської высочины.<ref>https://voda.gov.ru/maps/kurskaya-oblast</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1688]]. році. У селі быв 21 двӱр, село принадлежало дакӱлком панам.<ref>А. А. Танкова «Историческая летопись Курского дворянства»</ref> Руськоє Порічноє основали на габі заселіня южных меж [[Русске царство|Руського Царства]] [[XVII. стороча|XVII]]. стороча. У тот час ґрупы слобӱдных переселенцьӱв заселяли мижеріча рік [[Псел]] и [[Суджа (ріка)|Суджа]], основавши многі поселеня, сереґ них и Руськоє Порічноє.<ref>https://old-kursk.ru/book/kursk_XVII/page034.html</ref>. У [[XIX. стороча|XIX]]. сторочови село входило у Суджанськый уїзд, Курської ґубернії. У [[1862]]. році у селі нараховали 148 дворӱв и 1339 людий, из них 643 чоловікы и 696 жӱн. У селі фунґовала Димитрійӱвська [[Церьков (храм)|цирьков]].<ref>Списки населенныхъ мѣстъ Россійской Имперіи. Курская губернія. 1862 (удано у 1867). Онлайн:ГПИБ | Вып. 20 : Курская губерния : ... по сведениям 1862 года. - 1867.</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2010]]. рӱк жило 298 людий, из них 125 чоловікӱв и 173 жӱн.<ref>{{Cite web |url=https://46.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D1%82%D0%BE%D0%BC%2B1.pdf |title=Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Том 1. Численность и размещение населения |publisher=Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Курской области |location=Курск |year=2013 |access-date=29 октября 2026 }}</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Росії]] [[Катеґорія:Села Курьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]] q2019axx1tm6suy4blffkjrsfbmlidh 175621 175619 2026-10-29T16:18:06Z Rue323 31002 175621 wikitext text/x-wiki '''Ру́ськоє Порі́чноє''' ({{Lang-ru|Русское Поречное}} — [[село]] у [[Суджанськый район|Суджанському районови]], [[Курська область|Курської области]], [[Росія|Росії]]. {{НП|оригинальное название=Росское Поречное|агломерация=Суджанська|этнохороним=Русь-Порічане}} == Назва == Село давно ся называло Порічноє, означіня "руськоє" прийшло обы рознити село уд сосіднёго Черкаського Порічного.<ref name="istoriya_spravka">{{cite web |url=https://xn----dtbhabbrihoqjjdqtecw9fuf.xn--p1ai/articles/956-istoricheskaja-spravka.html |title=Историческая справка |website=официальный сайт |lang=ru |accessdate=2026-10-29}}</ref> == Ґеоґрафія == Село лежить у [[Курська область|Курськӱв области]], [[Росія|Росії]], у реґіонови [[Слобожанщіна|Слобожанщина]]. Є центром сільської рады, є на лівому берегови рікы [[Суджа (ріка)|Суджа]], на северо-выходови [[Суджанськый район|Суджанського района]]. Селом тече потӱк [[Степовый (потӱк, Курська область)|Степовый]].<ref name="istoriya_spravka" /> Село лежить у 16 км на северо-выход уд вароша [[Суджа]] и пиля [[Росія|російсько]]-[[Україна|украйинської]] границі. Майближі населені пункты суть [[Черкаськоє Порічноє]] и [[Кірієвка]]. Територія удносить ся ид [[Лісостеп|лісостеповӱв]] зоні Сериднёруської высочины.<ref>https://voda.gov.ru/maps/kurskaya-oblast</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1688]]. році. У селі быв 21 двӱр, село принадлежало дакӱлком панам.<ref>А. А. Танкова «Историческая летопись Курского дворянства»</ref> Руськоє Порічноє основали на габі заселіня южных меж [[Русске царство|Руського Царства]] [[XVII. стороча|XVII]]. стороча. У тот час ґрупы слобӱдных переселенцьӱв заселяли мижеріча рік [[Псел]] и [[Суджа (ріка)|Суджа]], основавши многі поселеня, сереґ них и Руськоє Порічноє.<ref>https://old-kursk.ru/book/kursk_XVII/page034.html</ref> У [[XIX. стороча|XIX]]. сторочови село входило у Суджанськый уїзд, Курської ґубернії. У [[1862]]. році у селі нараховали 148 дворӱв и 1339 людий, из них 643 чоловікы и 696 жӱн. У селі фунґовала Димитрійӱвська [[Церьков (храм)|цирьков]].<ref>Списки населенныхъ мѣстъ Россійской Имперіи. Курская губернія. 1862 (удано у 1867). онлайн: ГПИБ | Вып. 20 : Курская губерния : ... по сведениям 1862 года. - 1867.</ref>. У авґустови 2024. року село трафило у зону боёвых дійств у ходови украйинського наступліня у Курськӱв области. У януарови 2025. року російські власти объявили за спозорованя тіл мирных жытельӱв у пӱвницях хыжӱв; обстояня гыбели людий и удповідность за тото указовали ся у медіях не єднозначно. [[BBC]] казали, ож независно пудтвердити обстояня и місто знимань опубікованых матеріалӱв не дало ся.<ref>[https://www.bbc.com/russian/articles/cx24gqgn128o BBC]</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2010]]. рӱк жило 298 людий, из них 125 чоловікӱв и 173 жӱн.<ref>{{Cite web |url=https://46.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D1%82%D0%BE%D0%BC%2B1.pdf |title=Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Том 1. Численность и размещение населения |publisher=Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Курской области |location=Курск |year=2013 |access-date=29 октября 2026 }}</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Росії]] [[Катеґорія:Села Курьской области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]] ra59nu276f31qfx9p2bj2ihd403a979 Кувейт 0 22625 175655 162902 2026-10-30T02:49:50Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175655 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс про країну}} '''Куве́йт''' ({{Lang-ar|كويت}}), офіціална назва '''Держа́ва Куве́йт''' ({{Lang-ar|دولة الكويت}}; ''Дауля́т ель-Куве́йт'')&nbsp;— [[Країна|крайна]] у [[Югозапад|юго-западнӯв]] [[Азія|Азії]], што межить на северо-западови из [[Ірак|Ираком]], [[Юг|югови]] и [[Югозапад|юго-западови]] из [[Саудьска Арабія|Саудовськыв Аравіёв]], на выходнім омывать ся [[Персийскый залив|Перьскым заливом]]. Кувейтови иппен принадлежать близко десятка невеликых [[Остров|островӯв]]. == Обывательство{{жрідло}} == === Языковый состав === * [[Арабскый язык|Арабськый язык]]&nbsp;— 78&nbsp;%; * [[Курдськый язык]]&nbsp;— 10&nbsp;%; * [[Перьскый язык|Фарсі]]&nbsp;— 4&nbsp;%. == Адміністративноє діленя == Кувейт поділеный на 6 провінцій, котрі у свою очерідь ділять ся на районы. {| class="wikitable sortable" ! colspan="25" bgcolor="#ffffff" valign="top" width="80%" |[[Файл:Kuwait_governorates_english.png|300x300пкс|[[Governorates]] of Kuwait]] |- |- align="center" bgcolor="#CCCCCC" !Провінція ![[Головне місто|Столиця]] !Площадь<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />перепись<br /><br />[[2005]] року |- |Ель-Ахмаді |[[Ель-Ахмаді (місто)|Ель-Ахмаді]] | align="right" |5 120 | align="right" |393 861 |- |[[Ель-Асіма]] |Ель-Кувейт | align="right" |200 | align="right" |261 013 |- |[[Ель-Фарванія]] |Ель-Фарванія | align="right" |190 | align="right" |622 123 |- |[[Ель-Джахра]] |[[Ель-Джахра (місто)|Ель-Джахра]] | align="right" |12 130 | align="right" |272 373 |- |Хаваллі |[[Округ Хаваллі]] | align="right" |84 | align="right" |487 514 |- |[[Мубарак аль-Кабір]] |[[Мубарак аль-Кабір (місто)|Мубарак аль-Кабір]] | align="right" |94 | align="right" |176 519 |- |} == Иппен позерайте == * [[Хосенні копалины Кувейта]] * [[Історія освоєня мінеральных ресурсӯв Кувейта]] * Горнича промышленнӯсть Кувейта * Нефть Кувейта * [[Список ссавцю̄в Кувейта]] * Нетипічні формы управы == Удкликованя == * [http://leksika.com.ua/16990821/legal/kuveyt Кувейт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161118005534/http://leksika.com.ua/16990821/legal/kuveyt|date=18 листопада 2016}} // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-03-6</nowiki>. * [https://web.archive.org/web/20070107182423/http://www.da.gov.kw/eng/ The Office of the Amir of Kuwait] * [https://web.archive.org/web/20090114092052/https://www.cia.gov/library/publications/world-leaders-1/world-leaders-k/kuwait.html Chief of State and Cabinet Members] * [https://web.archive.org/web/20080608194822/http://ucblibraries.colorado.edu/govpubs/for/kuwait.htm Kuwait] at ''UCB Libraries GovPubs'' * [https://web.archive.org/web/20090122071622/http://www.kuwait-information.com/ Kuwait Information Portal] [Архівовано 22 січня 2009 у Wayback Machine.] * [https://www.britannica.com/place/Kuwait Kuwait] [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.]&nbsp;// «Encyclopaedia Britannica» {{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20080412174433/http://www.ekyp.com/ Kuwait Yellow Pages Guide] * [https://web.archive.org/web/20070728142334/http://www.epa.org.kw/main.php?pg=policies The Environmental Public Authority of Kuwait] * [https://web.archive.org/web/20090113083924/http://www.kuwait.me/ Kuwait.Me A Kuwait-based Social Network] * [https://web.archive.org/web/20081018194239/http://www.burgan.com/ Burgan Bank&nbsp;— One of Kuwaits leading private sector bank with Premier Services] [Архівовано 18 жовтня 2008 у Wayback Machine.] * [http://www.livejournal.com/media/192395.html? Кувейт мог бы быть русским. Николай II отказался брать] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160623133830/http://www.livejournal.com/media/192395.html|date=23 червня 2016}} // antinormanist, 2016-06-19 13:15:56 * [https://web.archive.org/web/20170507010643/http://antinormanist.livejournal.com/213587.html Кувейтский кризис 1961 года] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170507010643/http://antinormanist.livejournal.com/213587.html|date=7 травня 2017}} {{Reflist|2}} {{stub}} [[Катеґорія:Державы Азии]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Країны Азии]] [[Катеґорія:Кувейт]] [[Катеґорія:Еміраты]] ksozg5tyvkadmjmea7ssqeidusn2k83 Кіш (Хормозган) 0 22636 175629 175542 2026-10-29T19:09:21Z Halajkovič 33393 +мале коректованя 175629 wikitext text/x-wiki {{Місто|часова зона=[[UTC+3:30]]|тіп=Варош|поштовы індексы=7941800000|водойма=[[Персийскый залив|Перськый залив]]|місцёва назва=كيش|реґіон=[[Хормозган (остан)|Хормозган]]|край=Бендер-Ленге|окрес=Кіш (бахш)|розлога=91}} '''Кіш''' ({{Lang-fa|كيش}}) є курортный і [[порт]]ове [[місто]] на выходї [[шахрестан]]а Бендер-Ленге, [[остан]] [[Хормозган]], [[Іран]]. Місто ся находить на майже цїлой теріторії [[Кіш (остров)|єдноменного острова]] у [[Персийскый залив|Перзьскім заливї]], 90 км од [[Бендер-Ленге]] і 240 км од [[Бендер-Аббас]]<ref>[https://web.archive.org/web/20241208222158/http://www.fallingrain.com/world/IR/11/Kish.html Ґеоґрафічні даны]</ref>. Кіш служить як слободна економічна зона з розвитым турізмом і комерціёв. З конца 1900-х років Кіш має властный аеропорт, котрый потім дістав меджінародный статус (IATA-KIH). Він оформляє окремы [[Віза|візы]] од решты Ірану.<ref>https://mail.publish.com.ua/podorozhi/aeroport-kish.html</ref><ref>https://mapy.com/en/letecka?source=osm&id=1177850386&x=54.0228128&y=26.4791364&z=11.248</ref><ref>https://www.iata.org/</ref><ref>https://www.iata.org/</ref> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста Ірану]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] 2d30qoh2g6obyxf8c48u3e03o40m15a 175631 175629 2026-10-29T19:27:29Z Fadssdssd 31646 175631 wikitext text/x-wiki {{Місто|часова зона=[[UTC+3:30]]|тіп=Варош|поштовы індексы=7941800000|водойма=[[Персийскый залив|Перськый залив]]|місцёва назва=كيش|реґіон=[[Хормозган (остан)|Хормозган]]|край=Бендер-Ленге|окрес=Кіш (бахш)|розлога=91}} '''Кіш''' ({{Lang-fa|كيش}}) є курортне і [[порт]]ове [[місто]] на выходї [[шахрестан]]а Бендер-Ленге, [[остан]] [[Хормозган]], [[Іран]]. Місто ся находить на майже цїлой теріторії [[Кіш (остров)|єдноменного острова]] у [[Персийскый залив|Перзьскім заливї]], 90 км од [[Бендер-Ленге]] і 240 км од [[Бендер-Аббас]]<ref>[https://web.archive.org/web/20241208222158/http://www.fallingrain.com/world/IR/11/Kish.html Ґеоґрафічні даны]</ref>. Кіш служить як слободна економічна зона з розвитым турізмом і комерціёв. З конца 1900-х років Кіш має властный аеропорт, котрый потім дістав меджінародный статус (IATA-KIH). Він оформляє окремы [[Віза|візы]] од решты Ірану.<ref>https://mail.publish.com.ua/podorozhi/aeroport-kish.html</ref><ref>https://mapy.com/en/letecka?source=osm&id=1177850386&x=54.0228128&y=26.4791364&z=11.248</ref><ref>https://www.iata.org/</ref><ref>https://www.iata.org/</ref> == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста Ірану]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] e53dx0h65qutiqueum53g555c6lnsuu ТЕТ (телеканал) 0 22741 175614 175607 2026-10-29T13:41:38Z Fadssdssd 31646 175614 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|20261008}} {{Інфобокс |label1=Штат |data1={{flagicon|Україна}} [[Україна]] |label2=Зона транслації |data2={{flagicon|Україна}} [[Україна]] |title=ТЕТ |image=[[File:TET logo.svg|110px]] |label3=Язык |data3=[[Україньскый язык|україньскый]], [[Російскый язык|російскый]] (лем 2021 року) |label4=Зачав транслацію |data4=24. януаря 1992 |label5=Властник |data5={{flagicon|Ціпрус}}«BREDGAT HOLDINGS LTD» |label6=Перемінив |data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]] |label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]] |data7=MX-2 |label8=Ближні телеканалы |data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]] |label9=Сайт |data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочно україньскый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Односит ся лем медіаконґломерата [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властником телеканалу з [[2009]] року є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == {{В розробку|секція=ай|placedby=[[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]]|reason=Переклад обсягу на пряшівскый}} Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (од {{Lang-fr|tête-à-tête}}) быв закладеный у [[1992]] роцї як приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії і радіовещаня]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» і ТРС «Кієв» єднаку частоту розгласа. Кой ся «ТЕТ» вєдно из «Кієвом» екзістовав, ввечерї сїтка ефіру мала [[Филм|филмы]], мултфилмы ї серіалы. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003]] року телеканал припоєный ку 42 частотї<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>. У [[2001]] роцї «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2006]] — сполочно націоналный<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/31382/2007-01-24-kanalu-tet-vypovnylosya-15-rokiv/ Каналу ТЕТ виповнилося 15 років]</ref>. У [[2009]] роцї властником вшытко акцій сполочностї «телеканал ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит лем [[Медіаконґломерат|медіаконґломерата]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>. У [[2011]] роцї «ТЕТ» зробив ребрендінґ сїткы ефіру і лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>. На зачатку [[2014]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|російского]] [[кіно]]" активісты выявили суть приблизно 33% выробеня російского происходу в ефірї. В наслїдку сёго «ТЕТ» зачав омного веце емітовати проґрамы і кіно українського вадь іноземного робеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>. З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] телеканал емітує в форматї '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[2. марец|2. марца]] [[2020]] телеканал емітує телепередаваня в штандартї высокого свойства (знамый як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>. Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] в наслїдку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал емітовав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Сїтка ефіру == === Проґрамы === ==== Проґрамы «95 квартал» ==== * Вечірный Квартал * "Розсміши коміка" * Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) ==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ==== * Фрыштик з 1+1 * Фрыштик. Выходный * Маскарад * Світ нарубы з Дмитром Комаровым * Вандруй Україной з Дмитром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Голос країны * Живот відомых людей ==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ==== * "Панянка-Селянка" * #ОКтет * "Чортиці у спідницях" * Батлы * "4 весілля" (тыж уд 1+1) * Ближе до звізд * "Найкраща оселя" * "Любий, ми переїжджаємо" * Фамілія У * Казкы У * "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама" * "Добрий день, ми з України" * "Моя суперродина" * "Україна неймовірних людей" * "Богиня шопінгу" * "Він готує, вона керує" * Звізды, плеткы & Hallywood" * "Побачення без фільтрів" * "СуперЖінка" * ЛавЛавCar * "Дивись!" * "Найгірший водій країни" * "Сміємось — отже не здаємось" * Любов онлайн * Королиця балу * Моду народу! ==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ==== * "Снимите это немедленно!" * "Детали с Тиной Канделаки" * "Історії в деталях" * "Рятуйте, ремонт!" * "Кресло" * "Шоу Василия Стрельникова" * "Тату в Поднебесной" * "Жизнь прекрасна" * "Хорошые песни" * "Ты-SUPERМОДЕЛЬ" * Файні шуткы * "Свадебный переполох" ==== Проґрамы «ТНТ» ==== * Дом-2 * Окна * "Роман с Бузовой" * "Танцы без правил" * "Убойная лига" * "Цена любови" * "Слава за минуту" ==== Іншы проґрамы ==== * Бункер * "Дім моєї мрії" * "Давай спробуємо" * "Дивись, хто прийшов!" * О. С.П-студія * Семеро VJ * "Скажи!" * "Слухай!" * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксаны Марченко * "Велике прання" ("''Большая стирка"'') * До фрыштику * "АвтоПані" * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * Nota Bene * 100 в 1 * VLOG Шульженко * ООН * Караоке на майдані * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * 17+ * Катар News === Серіалы === * "Вечірка" * Волонтеры * "Встигнути до 30" * "Дієта №0" * "Зозулі" * "Країна У 2.0" * "Люся інтерн" * "Одного разу під Полтавою" * "Ромео і Джульєтта із Черкас" * "СидОренки-СидорЕнки" * "Танька і Володька" * "Якщо чесно" * "Пригоди Бампера і Суса" * "100 тисяч хвилин разом" * "Дикі" * "Батько рулить" * "Скажені сусіди" * "Нове життя Василини Павлівни" * "#ЯЖЕБАТЬ" * "Готель «Галіція»" * "Домашній арешт" * Евродіректор * Звіздонавты * Країна У * "Моя улюблена Страшко" * "«Найкращий» тиждень мого життя" * "Одного разу в Одесі" * Послїдный москаль * "Папік" * "Прибулець" * "Село на мільйон" * "Хамелеон" * "100 добрих вчинків Едді МакДауда" * "Агентство моделей" * "Баффі — переможниця вампірів" * "Бібліотекарі" * "Відьми Іст-Енду" * "Вісімдесяті" * "Грозове каміння" * "Два батька і два сина" * "Десяте королівство" * "Добра відьма" * Касл * Конан * "Корабель" * "Ксена: принцеса-воїн" * Кухня * "Маленькі таємниці" * "H2O: Просто додай води" * "Надприродне" * "Ненсі Дрю" * "Нова сімейка Адамсів" * Одіссея * "Перші поцілунки" * "Помста" * "Пригоди Ширлі Холмс" * "Рання пташка" * "Район Беверлі-Гіллз" * "Район Мелроуз" * "Світлофор" * С*кс тай варош * "Слон і принцеса" * "Та, що говорить з привидами" * Темный оракул * "Усі жінки — відьми" * Хор * "Чи боїшся ти темряви?" * "Якось у казці" * "Янгол або демон" === Мултфільмы === * "Губка Боб Квадратні Штани" * Козакы. Футбол * "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості" * Аргай * "Байдиківка" * "Барбі: Будинок мрії" * "Бетті Буп" * "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка" * Братц * "Веселі мелодії" * "Вперед, Дієго!" * "Галактичний футбол" * "Гарфілд та його друзі" * "Дора-мандрівниця" * "Елвін і бурундуки" * "Ескімоска" * "Зоомагазинчик" * "Інспектор Ґаджет" * "Казки Андерсена" * "Казкова поліція" * "Качині історії" * "Кенді-Кенді" * Кліфорд * "Клуб Вінкс: Школа чарівниць" * "Кордони світу Діґімонів" * "Крихітка Мемоль" * "Кумедні мелодії * "Лабораторія Декстера" * "Лис Микита" * Лунтик * "Мадам Пруданс йде по сліду" * "Малята-твійнята" * "Майстри дуелі" * Масяня * "Маша та Ведмідь" * "Мері-Кейт та Ешлі у дії!" * "Монстри проти прибульців" * "Моряк Попай" * Оггі тай кукарачі * "Пінгвіни Мадагаскару" * "Пригоди Блінкі Білла" * "Пригоди Котигорошка та його друзів" * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * "Смурфики" * Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/> * "Супермен (1940)" * "Суперпес (1964)" * Табалуга * "Телепузики" * Фіксики * Чаґінтон * "Черепашки-ніндзя" * "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички" * "Шалені кролики. Вторгнення" * "Шахерезада. Нерозказані історії" * Шоу Ґарфілда == Історія лоґотіпов == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Дата |- |назва «ТЕТ» зеленым цвітом (потум чорным) |24. януара 1992 лем 23. януара 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24. януара 1997 лем 30. новембра 2000 року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1. януара 2000 лем 31. мая 2001 року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1. юня 2001 лем 9. октобра 2002 року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9. октобра 2002 лем 13. фебуара 2003 року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2003 лем 23. апріля 2004 року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24. апріля 2004 лем 29. авґуста 2010 року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30. авґуста 2010 лем 13. фебуара 2011 року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2011 лем 25. юня 2014 року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26. юня 2014 лем 18. януара 2015 року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19. януара лем 17. фебуара 2020 року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18. фебуара 2020 лем 18. мая 2022 року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19. мая лем 4. септембра 2022 |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5. авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref> |} == Референції == <references /> {{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}} [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Українські телеканалы]] [[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]] dsdghdjt7tgpspb738ogupfg2vdvqfg 175632 175614 2026-10-29T20:58:28Z Fadssdssd 31646 Третя доробка 175632 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|20261008}} {{Інфобокс |label1=Штат |data1={{flagicon|Україна}} [[Україна]] |label2=Зона транслації |data2={{flagicon|Україна}} [[Україна]] |title=ТЕТ |image=[[File:TET logo.svg|110px]] |label3=Язык |data3=[[Україньскый язык|україньскый]], [[Російскый язык|російскый]] (лем 2021 року) |label4=Зачав транслацію |data4=24. януаря 1992 |label5=Властник |data5={{flagicon|Ціпрус}}«BREDGAT HOLDINGS LTD» |label6=Перемінив |data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]] |label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]] |data7=MX-2 |label8=Ближні телеканалы |data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]] |label9=Сайт |data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотип (з 2022)}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочно україньскый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Односить ся лем медіаконґломерата [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властником телеканалу з [[2009]] року є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == {{В розробку|секція=ай|placedby=[[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]]|reason=Переклад обсягу на пряшівскый}} Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (од {{Lang-fr|tête-à-tête}}) быв закладеный у [[1992]] роцї як приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны з вопросів телевізії і радіовысыланя]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» і ТРС «Кієв» єднаку частоту розгласа. Кедь «ТЕТ» вєдно из «Кієвом» екзістовав, ввечерї сїтка ефіру мала [[Филм|филмы]], мултфилмы ї серіалы. Пак, з [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003]] року телеканал припоєный ку 42 частотї<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>. У [[2001]] роцї «ТЕТ» дістав [[Кієв|реґіональный]] статус, а у [[2003|2006]] — сполочно націоналный<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/31382/2007-01-24-kanalu-tet-vypovnylosya-15-rokiv/ Каналу ТЕТ виповнилося 15 років]</ref>. У [[2009]] роцї властником 100% акцій сполочности «телеканал ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит лем [[Медіаконґломерат|медіаконґломерата]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>. У [[2011]] роцї «ТЕТ» зробив ребрендінґ сїткы ефіру і лоґотипу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>. На зачатку [[2014]] року у рамках ініціативы "Бойкот [[Росія|російского]] [[кіно]]" актівісты выявили суть приблизно 33% выроблїня російского походжіня в ефірї. В наслїдку сёго «ТЕТ» зачав омного веце емітовати україньскы вадь іноземнї проґрамы ї кіно<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>. З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] телеканал емітує ся в форматї '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[2. марец|2. марца]] [[2020]] телеканал емітує телевізне высыланя у штандартї высокого свойства (знамый як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>. Бігом [[24. фебруар|24.]]-[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] в наслїдку [[Російсько-украйинська война|повнороссяжної інвазії]] телеканал емітовав інформачный марафон {{Lang-uk|«Оборона України»}}<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Сїтка ефіру == === Проґрамы === ==== Проґрамы «95 квартал» ==== * Вечірный Квартал * "Розсміши коміка" * Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) ==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ==== * Фрыштик з 1+1 * Фрыштик. Выходный * Маскарад * Світ нарубы з Дмитром Комаровым * Вандруй Україной з Дмитром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Голос країны * Живот відомых людей ==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ==== * "Панянка-Селянка" * #ОКтет * "Чортиці у спідницях" * Батлы * "4 весілля" (тыж уд 1+1) * Ближе до звізд * "Найкраща оселя" * "Любий, ми переїжджаємо" * Фамілія У * Казкы У * "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама" * "Добрий день, ми з України" * Моя суперфамілія * "Україна неймовірних людей" * "Богиня шопінгу" * "Він готує, вона керує" * Звізды, плеткы & Hallywood" * "Побачення без фільтрів" * "СуперЖінка" * ЛавЛавCar * "Дивись!" * "Найгірший водій країни" * "Сміємось — отже не здаємось" * Любов онлайн * Королиця балу * Моду народу! ==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ==== * "Снимите это немедленно!" * "Детали с Тиной Канделаки" * "Історії в деталях" * "Рятуйте, ремонт!" * "Кресло" * "Шоу Василия Стрельникова" * "Тату в Поднебесной" * "Жизнь прекрасна" * "Хорошые песни" * "Ты-SUPERМОДЕЛЬ" * Файні шуткы * "Свадебный переполох" ==== Проґрамы «ТНТ» ==== * Дом-2 * Окна * "Роман с Бузовой" * "Танцы без правил" * "Убойная лига" * "Цена любови" * "Слава за минуту" ==== Іншы проґрамы ==== * Бункер * "Дім моєї мрії" * "Давай спробуємо" * "Дивись, хто прийшов!" * О. С.П-студія * Семеро VJ * "Скажи!" * "Слухай!" * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксаны Марченко * "Велике прання" ("''Большая стирка"'') * До фрыштику * "АвтоПані" * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * Nota Bene * 100 в 1 * VLOG Шульженко * ООН * Караоке на майдані * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * 17+ * Катар News === Серіалы === * "Вечірка" * Волонтеры * "Встигнути до 30" * "Дієта №0" * "Зозулі" * "Країна У 2.0" * "Люся інтерн" * "Одного разу під Полтавою" * "Ромео і Джульєтта із Черкас" * "СидОренки-СидорЕнки" * "Танька і Володька" * "Якщо чесно" * "Пригоди Бампера і Суса" * "100 тисяч хвилин разом" * "Дикі" * "Батько рулить" * "Скажені сусіди" * "Нове життя Василини Павлівни" * "#ЯЖЕБАТЬ" * "Готель «Галіція»" * "Домашній арешт" * Евродіректор * Звіздонавты * Країна У * "Моя улюблена Страшко" * "«Найкращий» тиждень мого життя" * "Одного разу в Одесі" * Послїдный москаль * "Папік" * "Прибулець" * "Село на мільйон" * "Хамелеон" * "100 добрих вчинків Едді МакДауда" * "Агентство моделей" * "Баффі — переможниця вампірів" * "Бібліотекарі" * "Відьми Іст-Енду" * "Вісімдесяті" * "Грозове каміння" * "Два батька і два сина" * "Десяте королівство" * "Добра відьма" * Касл * Конан * "Корабель" * "Ксена: принцеса-воїн" * Кухня * "Маленькі таємниці" * "H2O: Просто додай води" * "Надприродне" * "Ненсі Дрю" * "Нова сімейка Адамсів" * Одіссея * "Перші поцілунки" * "Помста" * "Пригоди Ширлі Холмс" * "Рання пташка" * "Район Беверлі-Гіллз" * "Район Мелроуз" * "Світлофор" * С*кс тай варош * "Слон і принцеса" * "Та, що говорить з привидами" * Темный оракул * "Усі жінки — відьми" * Хор * "Чи боїшся ти темряви?" * "Якось у казці" * "Янгол або демон" === Мултфільмы === * "Губка Боб Квадратні Штани" * Козакы. Футбол * "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості" * Аргай * "Байдиківка" * "Барбі: Будинок мрії" * "Бетті Буп" * "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка" * Братц * "Веселі мелодії" * "Вперед, Дієго!" * "Галактичний футбол" * "Гарфілд та його друзі" * "Дора-мандрівниця" * "Елвін і бурундуки" * "Ескімоска" * "Зоомагазинчик" * "Інспектор Ґаджет" * "Казки Андерсена" * "Казкова поліція" * "Качині історії" * "Кенді-Кенді" * Кліфорд * "Клуб Вінкс: Школа чарівниць" * "Кордони світу Діґімонів" * "Крихітка Мемоль" * "Кумедні мелодії * "Лабораторія Декстера" * "Лис Микита" * Лунтик * "Мадам Пруданс йде по сліду" * "Малята-твійнята" * "Майстри дуелі" * Масяня * "Маша та Ведмідь" * "Мері-Кейт та Ешлі у дії!" * "Монстри проти прибульців" * "Моряк Попай" * Оггі тай кукарачі * "Пінгвіни Мадагаскару" * "Пригоди Блінкі Білла" * "Пригоди Котигорошка та його друзів" * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * "Смурфики" * Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/> * "Супермен (1940)" * "Суперпес (1964)" * Табалуга * "Телепузики" * Фіксики * Чаґінтон * "Черепашки-ніндзя" * "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички" * "Шалені кролики. Вторгнення" * "Шахерезада. Нерозказані історії" * Шоу Ґарфілда == Історія лоґотіпов == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Дата |- |назва «ТЕТ» зеленым цвітом (потум чорным) |24. януара 1992 лем 23. януара 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24. януара 1997 лем 30. новембра 2000 року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1. януара 2000 лем 31. мая 2001 року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1. юня 2001 лем 9. октобра 2002 року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9. октобра 2002 лем 13. фебуара 2003 року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2003 лем 23. апріля 2004 року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24. апріля 2004 лем 29. авґуста 2010 року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30. авґуста 2010 лем 13. фебуара 2011 року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2011 лем 25. юня 2014 року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26. юня 2014 лем 18. януара 2015 року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19. януара лем 17. фебуара 2020 року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18. фебуара 2020 лем 18. мая 2022 року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19. мая лем 4. септембра 2022 |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5. авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref> |} == Референції == <references /> {{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}} [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Українські телеканалы]] [[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]] kkx8fy6m2pm4e6qnw1r5ku5rzjlaoz4 175633 175632 2026-10-29T21:04:57Z Fadssdssd 31646 175633 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|20261008}} {{Інфобокс |label1=Штат |data1={{flagicon|Україна}} [[Україна]] |label2=Зона транслації |data2={{flagicon|Україна}} [[Україна]] |title=ТЕТ |image=[[File:TET logo.svg|110px]] |label3=Язык |data3=[[Україньскый язык|україньскый]], [[Російскый язык|російскый]] (лем 2021 року) |label4=Зачав транслацію |data4=24. януаря 1992 |label5=Властник |data5={{flagicon|Ціпрус}}«BREDGAT HOLDINGS LTD» |label6=Перемінив |data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]] |label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]] |data7=MX-2 |label8=Ближні телеканалы |data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]] |label9=Сайт |data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотип (з 2022)}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочно україньскый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Односить ся лем медіаконґломерата [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властником телеканалу з [[2009]] року є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == {{В розробку|секція=ай|placedby=[[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]]|reason=Переклад обсягу на пряшівскый}} Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (од {{Lang-fr|tête-à-tête}}) быв закладеный у [[1992]] роцї як приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны з вопросів телевізії і радіовысыланя]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» і ТРС «Кієв» єднаку частоту розгласа. Кедь «ТЕТ» вєдно из «Кієвом» екзістовав, ввечерї сїтка ефіру мала [[Филм|филмы]], мултфилмы ї серіалы. Пак, з [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003]] року телеканал припоєный ку 42 частотї<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>. У [[2001]] роцї «ТЕТ» дістав [[Кієв|реґіональный]] статус, а у [[2003|2006]] — сполочно націоналный<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/31382/2007-01-24-kanalu-tet-vypovnylosya-15-rokiv/ Каналу ТЕТ виповнилося 15 років]</ref>. У [[2009]] роцї властником 100% акцій сполочности «телеканал ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит лем [[Медіаконґломерат|медіаконґломерата]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>. У [[2011]] роцї «ТЕТ» зробив ребрендінґ сїткы ефіру і лоґотипу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>. На зачатку [[2014]] року у рамках ініціативы "Бойкот [[Росія|російского]] [[кіно]]" актівісты выявили суть приблизно 33% выроблїня російского походжіня в ефірї. В наслїдку сёго «ТЕТ» зачав омного веце емітовати україньскы вадь іноземнї проґрамы ї кіно<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>. З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] телеканал емітує ся в форматї '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[2. марец|2. марца]] [[2020]] телеканал емітує телевізне высыланя у штандартї высокого свойства (знамый як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>. Бігом [[24. фебруар|24.]]-[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] в наслїдку [[Російсько-украйинська война|повнороссяжної інвазії]] телеканал емітовав інформачный марафон {{Lang-uk|«Оборона України»}}<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Сїтка ефіру == === Проґрамы === ==== Проґрамы «95 квартал» ==== * Вечірный Квартал * "Розсміши коміка" * Ліга сміху (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) ==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ==== * Фрыштик з 1+1 * Фрыштик. Выходный * Маскарад * Світ нарубы з Дмитром Комаровым * Вандруй Україной з Дмитром Комаровым (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Голос країны * Живот відомых людей ==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ==== * "Панянка-Селянка" * #ОКтет * "Чортиці у спідницях" * Батлы * "4 весілля" (тыж уд 1+1) * Ближе до звізд * "Найкраща оселя" * "Любий, ми переїжджаємо" * Фамілія У * Казкы У * "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама" * "Добрий день, ми з України" * Моя суперфамілія * "Україна неймовірних людей" * "Богиня шопінгу" * "Він готує, вона керує" * Звізды, плеткы & Hallywood" * "Побачення без фільтрів" * "СуперЖінка" * ЛавЛавCar * "Дивись!" * "Найгірший водій країни" * "Сміємось — отже не здаємось" * Любов онлайн * Королиця балу * Моду народу! ==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ==== * "Снимите это немедленно!" * "Детали с Тиной Канделаки" * "Історії в деталях" * "Рятуйте, ремонт!" * "Кресло" * "Шоу Василия Стрельникова" * "Тату в Поднебесной" * "Жизнь прекрасна" * "Хорошые песни" * "Ты-SUPERМОДЕЛЬ" * Файні шуткы * "Свадебный переполох" ==== Проґрамы «ТНТ» ==== * Дом-2 * Окна * "Роман с Бузовой" * "Танцы без правил" * "Убойная лига" * "Цена любови" * "Слава за минуту" ==== Іншы проґрамы ==== * Бункер * "Дім моєї мрії" * "Давай спробуємо" * "Дивись, хто прийшов!" * О. С.П-студія * Семеро VJ * "Скажи!" * "Слухай!" * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксаны Марченко * "Велике прання" ("''Большая стирка"'') * До фрыштику * "АвтоПані" * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * Nota Bene * 100 в 1 * VLOG Шульженко * ООН * Караоке на майдані * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * 17+ * Катар News === Серіалы === * "Вечірка" * Волонтеры * "Встигнути до 30" * "Дієта №0" * "Зозулі" * "Країна У 2.0" * "Люся інтерн" * "Одного разу під Полтавою" * "Ромео і Джульєтта із Черкас" * "СидОренки-СидорЕнки" * "Танька і Володька" * "Якщо чесно" * "Пригоди Бампера і Суса" * "100 тисяч хвилин разом" * "Дикі" * "Батько рулить" * "Скажені сусіди" * "Нове життя Василини Павлівни" * "#ЯЖЕБАТЬ" * "Готель «Галіція»" * "Домашній арешт" * Евродіректор * Звіздонавты * Країна У * "Моя улюблена Страшко" * "«Найкращий» тиждень мого життя" * "Одного разу в Одесі" * Послїдный москаль * "Папік" * "Прибулець" * "Село на мільйон" * "Хамелеон" * "100 добрих вчинків Едді МакДауда" * "Агентство моделей" * "Баффі — переможниця вампірів" * "Бібліотекарі" * "Відьми Іст-Енду" * "Вісімдесяті" * "Грозове каміння" * "Два батька і два сина" * "Десяте королівство" * "Добра відьма" * Касл * Конан * "Корабель" * "Ксена: принцеса-воїн" * Кухня * "Маленькі таємниці" * "H2O: Просто додай води" * "Надприродне" * "Ненсі Дрю" * "Нова сімейка Адамсів" * Одіссея * "Перші поцілунки" * "Помста" * "Пригоди Ширлі Холмс" * "Рання пташка" * "Район Беверлі-Гіллз" * "Район Мелроуз" * "Світлофор" * С*кс тай варош * "Слон і принцеса" * "Та, що говорить з привидами" * Темный оракул * "Усі жінки — відьми" * Хор * "Чи боїшся ти темряви?" * "Якось у казці" * "Янгол або демон" === Мултфільмы === * "Губка Боб Квадратні Штани" * Козакы. Футбол * "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості" * Аргай * "Байдиківка" * "Барбі: Будинок мрії" * "Бетті Буп" * "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка" * Братц * "Веселі мелодії" * "Вперед, Дієго!" * "Галактичний футбол" * "Гарфілд та його друзі" * "Дора-мандрівниця" * "Елвін і бурундуки" * "Ескімоска" * "Зоомагазинчик" * "Інспектор Ґаджет" * "Казки Андерсена" * "Казкова поліція" * "Качині історії" * "Кенді-Кенді" * Кліфорд * "Клуб Вінкс: Школа чарівниць" * "Кордони світу Діґімонів" * "Крихітка Мемоль" * "Кумедні мелодії * "Лабораторія Декстера" * "Лис Микита" * Лунтик * "Мадам Пруданс йде по сліду" * "Малята-твійнята" * "Майстри дуелі" * Масяня * "Маша та Ведмідь" * "Мері-Кейт та Ешлі у дії!" * "Монстри проти прибульців" * "Моряк Попай" * Оггі тай кукарачі * "Пінгвіни Мадагаскару" * "Пригоди Блінкі Білла" * "Пригоди Котигорошка та його друзів" * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * "Смурфики" * Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/> * "Супермен (1940)" * "Суперпес (1964)" * Табалуга * "Телепузики" * Фіксики * Чаґінтон * "Черепашки-ніндзя" * "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички" * "Шалені кролики. Вторгнення" * "Шахерезада. Нерозказані історії" * Шоу Ґарфілда == Історія лоґотипов == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Дата |- |назва «ТЕТ» зеленым цвітом (потум чорным) |24. януаря 1992 лем 23. януаря 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24. януаря 1997 лем 30. новембра 2000 року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1. януаря 2000 лем 31. мая 2001 року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1. юня 2001 лем 9. октовра 2002 року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9. октовра 2002 лем 13. фебруаря 2003 року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14. фебуаря 2003 лем 23. апріля 2004 року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24. апріля 2004 лем 29. авґуста 2010 року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30. авґуста 2010 лем 13. фебуаря 2011 року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14. фебруаря 2011 лем 25. юня 2014 року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26. юня 2014 лем 18. януаря 2015 року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19. януаря лем 17. фебуаря 2020 року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18. фебуаря 2020 лем 18. мая 2022 року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19. мая лем 4. септембра 2022 |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5. авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref> |} == Референції == <references /> {{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|48814550}} [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Українські телеканалы]] [[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]] 05biupudpaxi1pqehi9eb019o3belu3 Кетськый язык 0 22875 175634 175349 2026-10-29T22:26:29Z Rue323 31002 175634 wikitext text/x-wiki {{В розробку}}{{Язык|název=Кетьскый язык|písmo=Кирилиця|ISO6393=ket|mluvčích=153 (2022)|rozšíření=[[Красноярьскый край]], села на ріці Єнисей}}[[Файл:Yeniseian_map_XVII-XX.png|міні|Карта шыріня єнисейськых языкӱв (челленый) у XVII. сторочови (приблизно; штриховка) и у кӱнцёви XX. стороча (сплошный фон).]] '''Ке́тськый язы́к''' — [[язык]] корінного малочисленного єнисейського народа [[кеты]], живущого у басейнови [[Ріка|рікы]] [[Єнисей]] у Туруханському районови [[Красноярьскый край|Красноярьского края]] и у [[Евенкійськый АО|Евенкійськӯм АО]], єдинственный живый представитель єнисейської языкової родины. Письмо про кетськый язык быв сотвореный [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськыми]] лінґвістами раз у 1930. роках, потӯм, наново, у 1980. У 1980. были удані словарі и учебникы, и начало ся учіня кетьского языка у школах у містах компактного проживаня кетӱв{{Sfn|Вернер|1997}}. == Поведіня == [[Катеґорія:Кетськый язык]] [[Катеґорія:Кеты]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] [[Катеґорія:Умиравущі языкы]] 2na97qj51fcqgbzykz722ov83arca3p 175636 175634 2026-10-29T23:05:01Z Rue323 31002 175636 wikitext text/x-wiki {{В розробку}}{{Язык|název=Кетьскый язык|písmo=Кирилиця|ISO6393=ket|mluvčích=153 (2022)|rozšíření=[[Красноярьскый край]], села на ріці Єнисей}}[[Файл:Yeniseian_map_XVII-XX.png|міні|Карта шыріня єнисейськых языкӱв (челленый) у XVII. сторочови (приблизно; штриховка) и у кӱнцёви XX. стороча (сплошный фон).]] '''Ке́тськый язы́к''' — [[язык]] корінного малочисленного єнисейського народа [[кеты]], живущого у басейнови [[Ріка|рікы]] [[Єнисей]] у Туруханському районови [[Красноярьскый край|Красноярьского края]] и у [[Евенкійськый АО|Евенкійськӯм АО]], єдинственный живый представитель єнисейської языкової родины. Письмо про кетськый язык быв сотвореный [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськыми]] лінґвістами раз у 1930. роках, потӯм, наново, у 1980. У 1980. были удані словарі и учебникы, и начало ся учіня кетьского языка у школах у містах компактного проживаня кетӱв{{Sfn|Вернер|1997}}. == Поведіня == Кетськый язык удносить ся ид єнисейськӱв языковӱв родині и є її єдинственным усокотившым ся языком. Давно ид тӱв родині удносили ся юґськый, коттськый, аринськый, ассанськый и пумпокольськый языкы, котрыми бӱлш не говорять. Єнисейські языкы занимали май обшырну територію Сибіри, ге ныні, айбо знаня за многі из них усокотили ся лиш у записах изслідоватильӱв. Поведіня єнисейської языкової родины и її изъязі из другыми языками лишавуть ся предметом научных изслідовань. Едвард Вайда подав гіпотезу за сродство єнисейськых языкӱв из языками на-дене Северної Америкы, ид котрым удносять ся у тӱм числі, атабаскські языкы, еяцькый и тлінґітськый. Тота гіпотеза основана на порунянёви языковых структур и не рахує ся кӱнцёво доказаныв. == Шыріня языка == == Фонетика == == Письмо == == Удкликованя == [[Катеґорія:Кетськый язык]] [[Катеґорія:Кеты]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] [[Катеґорія:Умиравущі языкы]] 5wcb0v2xef2mecjtd3c2vg9hrwyje6z 175666 175636 2026-10-30T11:16:41Z Rue323 31002 175666 wikitext text/x-wiki {{В розробку}}{{Язык|název=Кетьскый язык|písmo=Кирилиця|ISO6393=ket|mluvčích=153 (2022)|rozšíření=[[Красноярьскый край]], села на ріці Єнисей}}[[Файл:Yeniseian_map_XVII-XX.png|міні|Карта шыріня єнисейськых языкӱв (челленый) у XVII. сторочови (приблизно; штриховка) и у кӱнцёви XX. стороча (сплошный фон).]] '''Ке́тськый язы́к''' — [[язык]] корінного малочисленного єнисейського народа [[кеты]], живущого у басейнови [[Ріка|рікы]] [[Єнисей]] у Туруханському районови [[Красноярськый край|Красноярського края]] и у [[Евенкійськый АО|Евенкійськӱм АО]], єдинственный живый представитиль єнисейської языкової родины. Письмо про кетськый язык было сотворено [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськыми]] лінґвістами раз у 1930 роках, потӱм, наново, у 1980. У 1980. были удані словникы и учебникы, и зачало ся учіня кетського языка у школах у містах компактного проживаня кетӱв{{Sfn|Вернер|1997}}. == Поведіня == Кетськый язык удносить ся ид єнисейськӱв языковӱв родині и є її єдинственным усокотившым ся языком. Давно ид тӱв родині удносили ся юґськый, коттськый, аринськый, ассанськый и пумпокольськый языкы, котрыми бӱлш не говорять. Єнисейські языкы занимали май обшырну територію Сибіри, ге ныні, айбо знаня за многі из них усокотили ся лиш у записах изслідоватильӱв. Поведіня єнисейської языкової родины и її изъязі из другыми языками лишавуть ся предметом научных изслідовань. Едвард Вайда подав гіпотезу за сродство єнисейськых языкӱв из языками на-дене Северної Америкы, ид котрым удносять ся у тӱм числі, атабаскські языкы, еяцькый и тлінґітськый. Тота гіпотеза основана на порунянёви языковых структур и не рахує ся кӱнцёво доказаныв. == Шыріня языка == Кетский язык распространён в бассейне среднего Енисея, на территории Красноярского края России. Основные места проживания кетов находятся в Туруханском районе и соседних районах Средней Сибири, в том числе в населённых пунктах вдоль Енисея и его притоков. Кетский язык находится под угрозой исчезновения. В ходе социолингвистических обследований, проводившихся в 1999–2005 годах, исследователи оценивали число его носителей не более чем в 150 человек, причём не все из них свободно владели языком. Данные переписи населения 2002 года указывали на 485 носителей, однако исследователи считали эту цифру не отражающей действительного положения. Эти показатели относятся к началу XXI века и не должны рассматриваться как современная оценка. == Фонетика == == Письмо == == Удкликованя == [[Катеґорія:Кетськый язык]] [[Катеґорія:Кеты]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] [[Катеґорія:Умиравущі языкы]] tuiktlz7q3aaa8b3h0r88ph7lsrcy7y 175667 175666 2026-10-30T11:22:45Z Rue323 31002 175667 wikitext text/x-wiki {{В розробку}}{{Язык|název=Кетьскый язык|písmo=Кирилиця|ISO6393=ket|mluvčích=153 (2022)|rozšíření=[[Красноярьскый край]], села на ріці Єнисей}}[[Файл:Yeniseian_map_XVII-XX.png|міні|Карта шыріня єнисейськых языкӱв (челленый) у XVII. сторочови (приблизно; штриховка) и у кӱнцёви XX. стороча (сплошный фон).]] '''Ке́тськый язы́к''' — [[язык]] корінного малочисленного єнисейського народа [[кеты]], живущого у басейнови [[Ріка|рікы]] [[Єнисей]] у Туруханському районови [[Красноярськый край|Красноярського края]] и у [[Евенкійськый АО|Евенкійськӱм АО]], єдинственный живый представитиль єнисейської языкової родины. Письмо про кетськый язык было сотворено [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськыми]] лінґвістами раз у 1930 роках, потӱм, наново, у 1980. У 1980. были удані словникы и учебникы, и зачало ся учіня кетського языка у школах у містах компактного проживаня кетӱв{{Sfn|Вернер|1997}}. == Поведіня == Кетськый язык удносить ся ид єнисейськӱв языковӱв родині и є її єдинственным усокотившым ся языком. Давно ид тӱв родині удносили ся юґськый, коттськый, аринськый, ассанськый и пумпокольськый языкы, котрыми бӱлш не говорять. Єнисейські языкы занимали май обшырну територію Сибіри, ге ныні, айбо знаня за многі из них усокотили ся лиш у записах изслідоватильӱв. Поведіня єнисейської языкової родины и її изъязі из другыми языками лишавуть ся предметом научных изслідовань. Едвард Вайда подав гіпотезу за сродство єнисейськых языкӱв из языками на-дене Северної Америкы, ид котрым удносять ся у тӱм числі, атабаскські языкы, еяцькый и тлінґітськый. Тота гіпотеза основана на порунянёви языковых структур и не рахує ся кӱнцёво доказаныв. == Шыріня языка == Кетськый язык шыреный у басейнови сериднёго Єнисея, на території Красноярського края Росії. Основні міста проживаня кетӱв суть у Туруханському районови и сосідньых районах Серднёї Сибіри, у тӱм числі у населеных пунктах вздовж Єнисея и ёго притокӱв. Кетськый язык є пуд угрозов щезнутя. У ходови соціолінґвістичных обслідовань, у 1999–2005. роках, изслідоватилі оцінёвали число ёго носитильӱв не бӱлш ге у 150 чиляди, и не усі из них слободно знали язык. Податкы списованя обывательства 2002. року указали 485 ностильӱв, айбо изслідоватилі рахувуть оту цифру не указавущыв справжнёє положіня языка. == Фонетика == == Письмо == == Удкликованя == [[Катеґорія:Кетськый язык]] [[Катеґорія:Кеты]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] [[Катеґорія:Умиравущі языкы]] 6jjc4hjfgkgfc57no9s5p3nxgqkpvyk Джейсон Стейтем 0 22928 175649 175408 2026-10-30T01:50:50Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175649 wikitext text/x-wiki {{Особа}}'''Дже́йсон Сте́йтем''' (часто блудом ''Стетхем,'' {{Lang-en|Jason Michael Statham}}, {{IPA2|ˈʤeɪsən ˈsteɪθəm|}};<ref>[https://web.archive.org/web/20130515054237/http://inogolo.com/query.php?qstr=statham&key=1 How to pronounce statham] {{Wayback|url=http://inogolo.com/query.php?qstr=statham&key=1|date=20130515054237}} — inogolo, [http://www.loc.gov/nls/other/sayhow/qrst.html#s Say How?] {{Wayback|url=http://www.loc.gov/nls/other/sayhow/qrst.html#s|date=20170412011713}} — [[:en:National Library Service for the Blind and Physically Handicapped|NLS/BPH]].</ref> [[26. юл|26. юлія]] [[1967]] [[Лондон]], [[Споєноє корольство]])&nbsp;— британськый [[актер]]. Ун знаємый за роли суровых персонажу у шелиякых бойовиках-трилерах, и йому приписувут удроджіня бойовику у 2000. тай 2010. роках.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=TOZcDAAAQBAJ&q=jason+statham+paid&pg=PA166&redir_esc=y The Reel Truth: Everything You Didn't Know You Need to Know About Making an Independent Film]</ref> До [[2017]]. рока його кіна зобрали вирьх 1,1 міліарда [[Фунт стерлінґ|фунту стерлінґа]] (1,5 міліарда [[Долар США|долару]]), што робит го єднов из майприбытных звізд індустрії.<ref>[https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-tackle-soaraway-success-jason-statham Scholars tackle soaraway success of Jason Statham]</ref> == Животопис == === Ранні рокы === Джейсон Стейтем уродив ся в Шайрбруку [[26. юл|26. юлія]] [[1967]]. рока<ref>[https://web.archive.org/web/20151213210919/https://www.facebook.com/JasonStatham/posts/225196284309286#selection-623.0-623.37 Thanks for all the Birthday messages. The real date is 26 July.]</ref> у родині Баррі и Ейлін Стейтем (<abbr title="рождена">рожд.</abbr> Єйтс)<ref>[https://www.nytimes.com/2006/09/03/fashion/03NITE.html Action Bloke]</ref>. Пак Джейсон перийшов у Ґрейт-Ярмута, де занимав ся бойовыма майстерностями. Вінсент Джонс, бывшый професіоналный фотбаліста, познакомив го з америцькым фотбалом. Засим Стейтем бавив за місну ґімназію, у котруй штудовав ся из [[1978]]. по [[1983]]. рокы. Ун быв членом націоналної репрезентації [[Велика Брітанія|Великої Британії]] з плаваня перибігом 12. року.<ref>[https://www.thetimes.com/culture/tv-radio/article/jason-statham-last-action-hero-vp9xxh6qt5j Jason Statham, last action hero]</ref> Стейтема замітило моделноє аґентство Sports Promotions. Ун пудписав модилні контракты из Tommy Hilfiger, Griffin тай Levi's.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=NwUzAgAAQBAJ&q=jason+statham+modeling+tommy+hilfiger&pg=PT27&redir_esc=y Jason Statham: Taking Stock]</ref> У [[1997]]. році Джейсон став моделов бренду шматя French Connection.<ref>[https://www.independent.co.uk/life-style/to-baldly-go-where-no-mane-s-grown-before-1584820.html To baldly go where no mane's grown before]</ref> Айбо ун такой мусів быти уличным бовташом, обы зводити кунці з кунцями.<ref name=":0">[https://www.esquire.com/entertainment/movies/interviews/a35122/jason-statham-cover-story-0615/ Jason Statham, for Your Amusement]</ref> === Карєра === [[Файл:Jason Statham 2.jpg|міні|Джейсон Стейтем у [[2006]] році]] Карєру модели Стейтем успішно злучовав из роботов на улици. За даякый час владітиль фірмы, котру рекламовав Джейсон, став ґенералным продуцентом дебутного проєкта Ґая Річі «Lock, Stock and Two Smoking Barrels» (1998) й предложив [[Режисер|режисерови]] кандидатуру Стейтема на роль у філмови. Режисера зачудовала його моделна робота. Послідь пробы Річі взяв го на роль.<ref>[https://web.archive.org/web/20080720022857/http://www.askmen.com/men/celeb_profiles_entertainment/19_jason_statham.html AskMen]</ref> Філм быв добре восприятый критиками а позирачами. За роль йому заплатили 5 тисяч фунту стерлінґа. Другым сотрудництвом з Річі быв філм «Snatch» (2000), за котрый дали 15 тисяч фунту.<ref name=":0" /> Послі сього ун попав у [[Голлівуд]] и зняв ся у двох філмах у [[2001]].&nbsp;році: науково-фантастичнум бойовикови трилерови «Ghosts of Mars» тай науково-фантастичнум бойовикови про бойові майстерности «The One». Стейтему продовжовали предагати роли у [[кіно]]. У [[2002]]. році ун зайграв главну роль у «The Transporter» за сценарійом Люка Бессона. Філм привюг ид двом продовжіньом «The Transporter 2» (2005) тай «The Transporter 3» (2008). У [[2005]]. році Річі зась закликав актера на главну роль у його новый проєкт «Revolver», котрый, за никаньом критику, не удав ся.<ref>[https://www.theguardian.com/film/2005/oct/03/pressandpublishing.sun How to flog a turkey]</ref> У [[2008]]. році Стейтем зняв ся у британськум криміналнум трилерови «The bank job» тай «Death Race», ремийкови філму «Death Race 2000» (1975). [[Америчане|Американськый]] кінокритик Армонд Вайт высоко уцінив пуднятя Джейсона Стейтема ги звізды бойовику. Май потум, у 2008 році, Вайт похвалив філм Стейтема « ''Перевізник 3»'' ги файный примір кінетичного поп-арта.<ref>[https://www.empireonline.com/movies/reviews/transporter-3-review/ Transporter 3 Review]</ref> У [[2010]]. році Джейсон ся появив вєдно из Сілвестром Сталлоне, Джетом Лі, Долфом Лундґреном тай Мікійом Рурком у бойовикови «The Expendables». Філм мав комерційный успіх, побывавши на первум містови в прокатови в [[США]], [[Велика Брітанія|Великуй Британії]], [[Кітайска Народна Републіка|Китайови]] тай [[Індія|Індії]]. В цілому зобрав 274 міліоны [[Америцькый долар|долару]] по всьому світови.<ref>[https://www.cbr.com/wrath-of-man-guy-ritchie-jason-statham-streaming-tubi/ November Will Be a Great Month for Guy Ritchie & Jason Statham Fans]</ref> [[Файл:Cannes 2014 2.jpg|міні|284x284пкс|Стейтем (у центрі) на Каннськум кінофестивалови 2014. рока]] У [[2019|2011]]. році ун зайграв главну роль у «The Mechanic», што є ремийком філма 1972 рока з таков же назвов. Трейлер, у котрому Стейтем <nowiki>''</nowiki>удстрілят чоловікови голову" быв заказаный Адміністраційов по станадартах рекламы позад демонстрації надмірного насильства.<ref>[https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-13600900 The Mechanic film advert banned from television]</ref> Стейтем появив ся у роли брата антаґоніста Оуена Шоу в кунці філма «Форсаж 6», што выйшов в [[2013]]. році.<ref>[https://ew.com/article/2013/05/25/fast-furious-6-spoilers-post-credit-ending/ 'Fast & Furious 6' spoilers ending]</ref> Через рук Джейсон зняв ся у музикалнум відеови "Summer" Келвіна Гарріса ги єден из оббіговачу. Выпуск продовжіня його філма 2011 рока «Mechanic» быв запланованый на кониць [[2016]]. рока, а премєра была анонсована пуд назвов «Mechanic: Resurrection»''.'' Філм став комерційно успішным на меженародных бовтах кіна, зобравши 109,4 міліона долару по всьому світови. <ref>[https://www.forbes.com/sites/scottmendelson/2016/11/03/box-office-mechanic-resurrection-becomes-jason-stathams-biggest-solo-hit/ Box Office: 'Mechanic: Resurrection' Becomes Jason Statham's Biggest Solo Hit]</ref>У [[Фебруар|фебруарови]] [[2017]]. рока ун зняв ся вєдно з Ґалом Ґадотом у рекламі Супер Бовлу діля [https://uk.wix.com/ Wix.com].<ref>[https://web.archive.org/web/20260228135943/https://admeter.usatoday.com/story/sports/ad-meter/2017/01/17/jason-statham-and-gal-gadot-launch-wix-coms-super-bowl-li-campaign/77672853007/ Jason Statham and Gal Gadot launch Wix.com's Super Bowl LI campaign]</ref> Стейтем зайграв бывшого капітана ВМС Джонаса Тейлора, у бойовикови-трілерови [[2018]]. рока «The Meg», котрый выйшов [[10. авґуст|10. авґуста]]. Філм зобрав 527,8 міліона долару в світовум прокаті.<ref>[https://www.hollywoodreporter.com/news/general-news/meg-producers-keys-us-china-production-success-1156994/ ‘The Meg’ Producers on Keys to U.S.-China Co-Production Success: "It Had to Be Culturally Sound"]</ref> == Личный живут == Джейсон Стейтем познакомив ся з моделов Роузі Гантінґтон-Вайтлі у 2010 році.<ref>[https://www.nydailynews.com/2013/07/03/rosie-huntington-whiteley-cozies-up-to-one-direction-in-glamour-the-lads-are-like-puppies-theyre-adorable/ '''Rosie Huntington-Whiteley cozies up to One Direction in Glamour: ‘The lads are like puppies – they’re adorable!’''']</ref> У [[Януар|януари]] 2017. рока уни побрали ся. Їхньый сын уродив ся в юнійови 2017. рока,<ref>[https://people.com/parents/jason-statham-rosie-huntington-whiteley-welcome-son-jack-oscar/ Jason Statham and Rosie Huntington-Whiteley Welcome Son Jack Oscar]</ref> а дочка в фебруарови [[2022]]. рока.<ref>[http://people.com/parents/rosie-huntington-whiteley-second-baby-fiance-jason-statham/ Rosie Huntington-Whiteley and Fiancé Jason Statham Welcome Second Baby, Daughter Isabella James]</ref> Стейтем має чорный пояс з [[карате]].<ref>[https://movieweb.com/jason-statham-real-martial-artist-own-stunts/#:~:text=Jason%20Statham%20Has%20Practiced%20Various%20Forms%20of%20Martial%20Arts&text=The%20actor%2C%20who%20holds%20a,and%20Wing%20Chun%20Kung%2DFu. Is Jason Statham a Real Martial Artist?]</ref> У 2014. році його ввели у [[Меженародный зал спортивної славы]].<ref>[https://web.archive.org/web/20230714035544/https://sportshof.org/2014-hall-of-fame/ 2014 Hall of Fame Inductees]</ref> == Зазначкы == [[Катеґорія:Уродили ся 1967]] [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Актер]] 163yyhnod9o6vmumydhx3uwjgthp8fc Diabolo menthe 0 23428 175639 173384 2026-10-29T23:51:04Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 6 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175639 wikitext text/x-wiki '''Diabolo menthe''' (''[[Транслітерація|трансліт]]. {{Transl|Діаболо менте|Діаболо менте}}''; {{Lang-rue|Мятна цітронада}})— [[Франція|французькый]] [[Комедія|комедійно]]-[[Драма|драматичный]] [[Филм|філм]] [[1977]]. року, режисерськый дебӱт [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм розказує за [[Школа|школный]] рӱк двох [[Сестра|сестер]] [[Пудросток|пудросткӱв]] у [[Паріж|Парижови]] у [[1963]]-[[1964]]. рокы. Історія многым основана на животови самої [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм одержав примію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]].<ref>https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref><ref>https://web.archive.org/web/20260925220411/https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref>. == Сӱжет == Дійства ся зачинавуть осіньов [[1963]]. року. 13. рӱчна Анна Вебер и її 15. рӱчна сестра Фредеріка вертавуть ся по [[Вакації|вакаціях]] у [[Паріж|Париж]], и зачинавуть новый шкӱлный рӱк у жӱнському ліцеёви. Их родителі розведені, тому родинный живӱт у них проходить миже матірёв и вӱтцём, котрого они видять лиш час уд часу.<ref>https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/</ref><ref>''https://www.cinematheque.fr/film/49511.ht {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}ml''</ref> Анна переживать привычні на ї вік проблемы: удношіня из сокласницями, штудії, узир, пирві романтичні чуства и снага стати самостойныв. Фредеріка май взросла и независна, зачинать інтересовати ся [[Політіка|політиков]], а ищи лиґінями. Их живӱт изкладать ся из школных конфліктӱв, дружіня, первых рандеву, родинных свад и малых каждоденных дійств.<ref>https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe</ref><ref>https://www.legrandaction.com/films/diabolo-menthe/</ref> == Актерськый став == Главні роли у філмови мали: * Елеонора Кларвейн (Анна Вебер) * Оділ Мішел (Фредеріка Вебер) * Анӱк Фержак (мати) * Мішел Пӱтерфлам (отиць) * Ів Ренъе (Філіп). Ищи у філмови ся знимали: Коралі Клеман, Марія-Вероніка Морен, Валері Стано, Корін Дакла, Дора Долл, Домінік Лаванан и Март Вілалонґа.<ref>https://web.archive.org/web/20260925220411/https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref> == Сотворіня філма == Diabolo menthe став первым повнометражным філмом [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Сценарій она написала въедно из Аленом Ле Анрі. Історія многым автобіоґрафічна: дійства проходять у тот же час, кой сама Кӱрі была пудростком, а школа у філмови основана на її особному опытови ошколованя у [[Паріж|парижському]] ліцеёви.<ref>https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe</ref> [[Продуцент|Продуцентами]] філма были Серж Ласкі и Александр Аркаді. Оператором быв Філіп Руссело, монтаж робила Жоел Ван Еффентер, а музику написав Ів Зімон.<ref>https://web.archive.org/web/20260925220411/https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref> == Знимкы == У основному знимкы проходили у [[Паріж|Парижови]], у тӱм м у ставбі ліция Жӱла Феррі на булварови Кліші, котрі хосновали про школні сцены. Знимкы проходили из [[1. авґуст|1. авґуста]] по [[27. септембер|27. септембра]] [[1977]]. року. Окрем [[Паріж|Парижа]], знимочна ґрупа знимала у Сен-Обен-сӱр-Мер у департаментови [[Калвадос (Франція)|Калвадос]] и у [[Народна маюрня Пор-Роял-де-Шан|Народнӱв маюрни Пор-Роял-де-Шан]] поблизь Маньї-ле-Амо у департаментови [[Івелін (Франція)|Івелін]].<ref>https://www.l2tc.com/cherche.php?annee=1977&exact=oui&titre=Diabolo+menthe</ref> == Тематика == ''Главна тема філма'' — перехӱд из дітинства ид пудростковому вікови. Через каждоденность Анны и Фредерікы, автор [[Филм|кіна]], [[Діана Кӱрі]] указує пирві провбы здобыти самостойность, удношіня миже сестрами, шкӱлну дисципліну, цімборство, любов и конфлікты зо старшыми.<ref>https://web.archive.org/web/20260925220411/https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref><ref>https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/</ref> У [[Филм|філмови]] слідно реалноє положіня жӱн и дівок у обществови зачатка [[1960-ы|1960. рокӱв]]. [[Политик|Політичні]] інтересы Фредерікы, ограничіня у жӱнському ліцеёви и родинні удношіня указали переміны, проходивші у [[Франція|французькому]] обществови сперед културных перемін кӱнця [[1960-ы|1960. рокӱв]].<ref>https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref><ref>https://vod.arte.tv/detail/diabolo_menthe</ref> == Музика == [[Музика|Музику]] ид [[Филм|філмови]] быв написав французькый [[композитор]] тай [[Співак|спӱвак]] [[Ів Зімон]]. Ёго пісні и меланхолічноє музичноє оформліня стали важным дарабом атмосферы [[Филм|кіна]] тай пудкреслювуть ёго носталґічный взир на [[Пудросток|пудростковоє]] житя у [[1960-ы|1960. рокы]].<ref>https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe</ref><ref>https://web.archive.org/web/20260925220411/https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref> == Приятя == По премьері Diabolo menthe одержав премію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]] [[1977]]. року. Из часом [[Филм|філм]] став уж замітныв французькыв кінокартинов за [[Пудросток|пудростковый]] вік, и розниковує ся ге важна картина за взросліня дівок у [[Франція|Франції]] 1960-х рокӱв.<ref>https://web.archive.org/web/20260925220411/https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref><ref>https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/diabolo-menthe</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Французькі Документалні Фільмы]] [[Катеґорія:Філмы]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 6zq91lx1twlvgmdw9hqrv0hr4qi0umf Републіка Калмыкія 0 23908 175626 173686 2026-10-29T16:52:41Z Ilikemynewhaircut 37295 /* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|0|0 */ 175626 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Калмикія''', офіціално — '''Республіка Калмикія''', — субєкт [[Росія|Российской Федероції,]] республіка у єй составі. Входить у Южный федералный округ. Головне містом — [[Місто|город]] Еліста. Офіціалны языкы: калмыцькый и [[Російскый язык|руськый]]. Граничить з Республіков Даґестан (на юзі), зо Ставропольскым крайом, з Ростовськов и Волґоградськов областями, и з Астраханьсков областьов (на выходї). Є єдиным реґіоном у Европі, де традіційно вірять у [[будгізм]]. == Клімат == Клімат республікы — переходный од помірного до різко контіненталного; лїто є дуже жарке и сухе, зима є малосніжна, даколи з великыма холодами. Контіненталность клімата ся істотно підсилює із запада на [[Восток|выход]]. Середні температуры януара по цїлій республіцї суть мінусові: од мінус 7 до мінус 9 градусів у южній и юго-западній єй части до мінус 10 до мінус 12 градусів на сїверї, мінімална температура януара: мінус 35 до мінус 37 градусів. Найнизшы температуры даколи досягають мінус 35 градусів и нижче у сїверных раёнах. Найхолоднїшы мїсяцї — януар и фебруар. Особлївостю клімата є значна продовжітелность сонячного сіяня, котра чінить 2180 до 2250 годин (182–186 днів) у роцї. Продовжітелность теплого періода чінить 240–275 днів. Середні температуры юлія чінять плюс 23,5 до плюс 25,5 градусів, при тім у найжаркійшы рокы ся може перевысити плюс 32 градусів. То є найжаркійшый субєкт Росії у лїтї, як и Астраханьска область. Абсолютный максімум температуры досягає плюс 40 до плюс 45 градусів, a 12 юлія 2010 року у посьолку Утта воздух ся прогріяв до плюс 45,4 градуса, што стало рекорднов температуров для Росії. Звышіня температуры воздуха ся наблюдає із сївера на юг и юго-выход терїторії республікы. У зимный період бывають одтеплощі, у окремы днї — метавицї, a даколи поставшій голголод робить шкоду сілському ґаздівству. Шпеціфічнов особлївостю терїторії республікы суть суша и суховіі: у лїтї бывають до 120 суховейных днів. Реґіон є найсухшым на юзі европейской части Росії. Рочне кілько опадів чінить 210–340 міліметрів. Завдякы розшыреню зон силных вітрів реґіон має значны вітрові енерґетічны ресурсы, працують дві вітряны електрічны станіцї (ВЕС). == Адмініштратівне подїлїня == У рамках адмініштратівно-терїторіалного устроїня Республіка Калмыкія ся дїлить на: 1 город республічного значіня (Еліста) и 13 раёнів. У рамках містного самосправы у Республіцї Калмыкія ся выдїляють муніціпалны орґанізації: Елістиньскый городськый округ и 13 муніціпалных раёнів, котры загорнюють 124 сілськы и 2 городськы муніціпалны орґанізації. Раёны Республікы Калмыкії: * Городовіковськый раён * Ікы-Бурульскый раён * Кетченеровськый раён * Лаганьскый раён * Малодербетовськый раён * Октобрськый раён * Приютненьскый раён * Сарпиньскый раён * Цїлиньный раён * Черноземельскый раён * Юстиньскый раён * Яшалтиньскый раён * Яшкульськый раён 1tsb77631yubheuw98bdfan0dvrt7mw ПриватБанк 0 23936 175613 173362 2026-10-29T13:23:36Z Engelseziekte 2261 перекласти 175613 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261029132334}} [[Файл:ПриватБанк.png|міні|Лоґотип банку]] '''ПриватБанк''' — майвеликый банк [[Україна|Украіны]], што займать четвертину цїлоі банківськоі системы и держыть третину вклади народа. Головный офіс є у [[Дніпро (варош)|Днїпрї]], а за границёв банк має філіалї в [[Латвія|Латвіі]], [[Портуґалія|Портуґаліі]], [[Італія|Італіі]] та на [[Ціпрус|Кіпрі]]. Банку належыть сервіс LiqPay. У 2016 роцї держава го націоналізовала. Позад того, як президентом став [[Володимир Зеленьскый|Володимир Зеленськый]], бывшы властникы пробовали тото рішеня одмінити, через што МВФ мав остры претензіі. == Історія == Банк заложили 19 марта 1992 рока Геннадій Боґолюбов и Ігор Коломойськый. У 1996 роцї він першым у краінї пристав до системы VISA, а пізнїше запустив інтернет-банкінґ «Приват24». На 2013 рік банк мав понад 50% вшыткых платіжных карт в Украінї и майвеликы активы. Через тяжку економіку у 2015 роцї рейтинґові аґенції Fitch и S&P понизили рейтинґ банка до рівня дефолту («RD» та «SD») через проблемы з выплатами по боргах. Но банк выстояв и первым у 2018 роцї привів у краіну Apple Pay. == Властникы та націоналізація == До 2016 рока головныма властниками были Ігор Коломойськый та Геннадій Боґолюбов (курта група «Приват»). === Націоналізація === Через великы боргы та кредиты «своїм» компаніям (97% корпоративного портфеля, за словами НБУ), банк визнали неплатоспроможным. 18 грудня 2016 рока Кабінет Міністрів рїшив передати 100% акцій державі в особі Міністерства фінансів. Націоналізацію підтримали МВФ та Світовый банк як условіє для фінансовоі допомогы Украінї. == Премії та награды == 16 мая 2019 рока сервіс Приват24 другый раз позад себе взяв награду FinAwards 2019 у номінації «Найліпшый інтернет-банк». {{Стыржень}} c96blo2hqarown3r61rczqg444xus9n 175620 175613 2026-10-29T16:06:34Z Fadssdssd 31646 полїпшеня орфографії 175620 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261029132334}} [[Файл:ПриватБанк.png|міні|Лоґотип банку]] '''ПриватБанк''' — майвеликый банк [[Україна|Украіны]], што займать четвертину цїлоі банківськоі системы и держыть третину вклады народа. Головный офіс є у [[Дніпро (варош)|Днїпрї]], а за границёв банк має філіалї в [[Латвія|Латвії]], [[Портуґалія|Портуґалії]], [[Італія|Італії]] та на [[Ціпрус|Кіпрї]]. Банку належыть сервіс LiqPay. У 2016 роцї держава ёго націоналізовала. Позад того, як президентом став [[Володимир Зеленьскый]], бывшы властникы пробовали тото рішеня одмінити, через што МВФ мав остры претензіі. == Історія == Банк заложыли 19. марца 1992 року Ґеннадій Боґолюбов и Іґор Коломойскый. У 1996 роцї він першым у краінї пристав до сістемы VISA, а пізнїше запустив інтернет-банкінґ «Приват24». На 2013 рік банк мав понад 50% вшыткых платіжных карт в Украінї и майвеликы актівы. Через чажку економіку у 2015 роцї рейтінґові аґенції Fitch и S&P опустили рейтінґ банка до уровня дефолту («RD» та «SD») через проблемы з выплатами по довгах. Но банк выстояв и первым у 2018 роцї привів у країну Apple Pay. == Властникы та націоналізація == До 2016 року головными властниками были Іґор Коломойскый і Ґеннадій Боґолюбов (курта група «Приват»). === Націоналізація === Через великы довгы та кредіты «своїм» компаніям (97% корпоративного портфеля, за словами НБУ), банк вызнали неплатоспособным. 18. децембра 2016 рока Кабінет Міністрів рїшив передати 100% акцій державї в особї Міністерії фінансів. Націоналізацію підтримали МВФ та Світовый банк як условіє для фінансової помочі Украінї. == Премії та награды == 16. мая 2019 рока сервіс Приват24 другый раз позад себе взяв награду FinAwards 2019 у номінації «Найлїпшый інтернет-банк». {{Стыржень}} tctmsigbc5ty7ybxcxnh6gbbrhywm3r Хоснователь:Halajkovič/статї к написаню 2 24091 175630 175237 2026-10-29T19:22:29Z Halajkovič 33393 175630 wikitext text/x-wiki == Статї на переписаня == * [[Абхазьскый язык]] * [[Албаньскый язык]] * [[Андора ла Веля]] * [[Б]] * [[Битка коло Гуменного]] * [[В]] * [[Г]] * [[Гуцульске повстаня на Різдво 1919]] * [[Доба]] * [[Ж]] * [[З]] * [[Гімна Ізраіля]] * [[И]] * [[Князь Лаборець]] * [[Корейскый язык]] * [[Країна]] * [[Краины Осѣ]] * [[Кустендільска область]] * [[Лиман]] * [[Литовскый язык]] * [[Луцькый район]] * [[Луцькый район (1940—2020)]] * [[Марз]] * [[Монґольскый язык]] * [[Нео]] * [[Нижнёлужіцькый язык]] * [[Николай II.]] * [[Область]] * [[О]] * [[Отець]] * [[Палестина (чеперушка)]] * [[Параґвай (ріка)]] * [[Параґвай (чеперушка)]] * [[Перзьскый язык]] * [[Перніцька область]] * [[Подґоріца]] * [[Подґоріца (чеперушка)]] * [[Р]] * [[Російска імперія]] * [[Серьбско-косовска кріза (2022)]] * [[Словіньскый язык]] * [[Словеньска Советьска Републіка]] * [[Словеньско (чеперушка)]] * [[Список десятьроч]] * [[Стрый (город)]] * [[Схізма (чеперушка)]] * [[Тайван (чеперушка)]] * [[Тібет]] * [[Турецькый язык]] * [[УПА-Запад]] * [[Холодна война]] * [[Шептіцькый]] * [[Яворівскый раён]] * [[Яналіф]] * [[Яналіф (село)]] * [[Ъ]] Цїлково є ту 56 статей. == Далшы статї == * говоровый (бісїдный) штіл * ґеоґрафічны назвы * діалектнa лексікa * діалектнa формa * жарґонны выразы * Інштітут реґіоналных і народностных штудій * літературнa лексікa * літературна нормa * літературна форма языка * Міністерство школства СР * найужыванїшы слова * научный штіл * областнa лексікa * Оддїлїня русиньского языка і културы * особны мена * публіцістічный штіл * Руська ґімназія * словниковый склад * субштандартнa лексікa * Торонтьска універзіта * транскрiбція * транслітерaція * ужываный язык * штандартнa лексікa * штандартна форма (штандарт) * Штефан Чеп * штіл умелецькой літературы pg3cm78belj4f7f4t5bl3p5y6jpsaoh Кіров (Гомельська область) 0 24796 175656 175062 2026-10-30T02:53:09Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175656 wikitext text/x-wiki '''Кі́ров''' (до [[1939]] — '''''Мухає́ды'''''<ref>Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пуд ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. </ref>) ({{Lang-be|Кіраў, Мухаеды|}}) ({{Lang-ru|Киров}}) — [[село]] у [[Наровлянськый район|Наровлянському районови]], [[Гомельська область|Гомельської области]], [[Білорусь|Білоруси]].{{НП|прежние имена=Мухаеды, Махаеды|первое упоминание=1394|население=216|год переписи=2016|этнохороним=Кіровляне}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є у 214 км уд областного центра — [[Гомель|Гомеля]]. [[Село]] є у реґіонови [[Поліся]].<ref>Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 8: Канто — Кулі / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 8.</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1394]]. році.<ref>Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год, собранные и изданные под редакцией Владимира Антоновича и Константина Козловского. — Киев: Университетская типография, 1868. № 37</ref>. [[1. януар|1. януара]] [[1919]]. року пастановлінём І зъїзда КП(б) Білоруси Речицькый уїзд став адміністративнр-територіалныв єдиницёв, новосотвореної [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]], айбо такой [[16. януар|16. януара]] быв прилученый въедно из шором выходных білоруськых територій ид [[РСФСР]].<ref>''Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя''. 2005. 520 стор.</ref> У 1942-1943. роках [[Націстічне Нїмецько|німці]] знищили у селі сотні жытельӱв у рамкох каратильных операцій.<ref>Без срока давности. Беларусь: преступления нацистов и их пособников против мирного населения на оккупированной территории БССР в годы Великой Отечественной войны. Гомельская область. Сборник архивных документов и материалов / сост.: А. Р. Дюков, В. Д. Селеменев (рук.) [и др.]; редкол.: А. К. Демянюк [и др.]. — Минск: НАРБ; М.: Фонд «Историческая память», 2021. С. 433</ref> На фронтови [[Друга світова война|Другої світової войны]] згыб 141 вояк из села.<ref>Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 2, кн. 2. Гомельская вобласць / С.В. Марцэлеў; рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.]. — Менск: БелЭн, 2005. — 520 с.: іл. <nowiki>ISBN 985-11-0330-6</nowiki>. С. 146</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2004]]. рӱк жили 388 людий.<ref>https://web.archive.org/web/20250508184829/https://narovlya.gov.by/ru/kirov/</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Білоруси]] rc8hpjr29wm7bsm0695kubejmpjp6ce Birthdays the Beginning 0 25126 175638 174946 2026-10-29T23:45:24Z InternetArchiveBot 22034 Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6) 175638 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс відеогра | image = | caption = North American cover | developer = [[Arc System Works]] | publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}} | designer = | engine = | released = '''PlayStation 4'''<br />{{vgrelease|Японія|19. януара, 2017|Америка|9. мая, 2017<ref name=Release>{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=21. децембра, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}</ref>|Европа|12. мая, 2017<ref name=Release/>|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''<br />{{vgrelease|Японія|марця 2018|NA|June 5, 2018|Европа|8. юна, 2018|Австр|15. юна, 2018}} | genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]] | series = | modes = [[Игра на єдного]] | platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]] }} '''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови [[Пісковниця (игры)|пісковниця]] и [[Симулатор бытя|симулатор бога]], розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.<ref>{{cite web |url=https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning |title=Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> == Игровый процес == Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].<ref>{{cite web |url=https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/ |title=Harvest Moon Creator on His New Game |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].<ref name="official">{{cite web |url=https://www.birthdaysthebeginning.com/ |title=Birthdays the Beginning - Official Website |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током [[Час|часу]]. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.<ref name="official" /> Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.<ref>{{cite web |url=https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/ |title=Review: Birthdays the Beginning |website=Destructoid |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> == Игрові режимы == === Мікрорежим === Основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.<ref>{{cite web |url=https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/ |title=Birthdays the Beginning |website=4Gamer.net |access-date=2026-09-19 |language=ja}}</ref> Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.<ref name="cgmag">{{cite web |url=https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/ |title=Birthdays the Beginning Review - Quiet & Relaxing |website=CGMagazine |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго. === Макрорежим === У нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.<ref name="official_modes">{{cite web |url=https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/ |title=Modes - Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях. У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.<ref name="official_modes" /> == Терраформованя, температура и вода == Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.<ref name="gamespot_review">{{cite web |url=https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).<ref name="cgmag" /> Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.<ref name="gamespot_review" /><ref>{{cite web |url=https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/ |title=Birthdays the Beginning - Steam Discussions |website=Steam Community |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> '''''Температура''''' — єден из майважных параметрӱв у Birthdays the Beginning. Она опереділять які истноты годни жити у разных частях світа. Тому играчови приходить ся не лиш ставбити красный [[ландшафт]], а и урахововати кліматичні наслідкы.<ref>{{cite web |url=https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/ |title=Birthdays the Beginning Review: Biology in a Box |website=Pixelkin |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Самої лиш ґлобалної температуры мало про [[Еволуція|еволуцію]], у світі суть многі локалні удмінности у температурі, тому самої лиш сериднёї температуры по світови не є доста про появліня нового орґанізма вадь ёго розвитя. Даколи ліпше учинити уддільну область — наприклад невеликого розміра низину близко ид [[Водоєм|водоємови]].<ref>{{cite web |url=https://www.keengamer.com/articles/reviews/birthdays-the-beginning-review-ps4/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=KeenGamer |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> Тому міняня температуры стає єдныв из главных стратеґічных механік. Играч годен сотворити условія про [[Еволуція|еволуцію]] єдного орґанізма, а дале пак изпозоровати як тоты переміны учинили тото місто не май ипным про другый орґанізм.<ref>{{cite web |url=https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/ |title=Game Review: Birthdays the Beginning |website=Simply Binge |access-date=2026-09-19 |language=en}}</ref> '''Вода''' — є ищи єдным важным елементом околища. Знижувучи высоту блокӱв, играч годен творити моря, озера, и прочі водні обводы, а спеціалні предметы давуть возмогу робити прісну воду и [[Ріка|рікы]]. Исе необходно про формована ипных условій про разні орґанізмы.<ref name="gamespot_review" /> Розличавуть ся условія, изъязані из водов и вогкостёв суши. Тому даже при пудходящӱв температурі орґанізм годен не появити ся, кідь поблизь ниє затрібованого типа водного простора, авадь кідь ниє доста вогкости.<ref name="cgmag" /> == Орґанізмы, еволуція и колекціонованя == === Орґанізмы === У игрі екзістує 292 виды орґанізмӱв. Исе число включать разні формы живого, появлявущі ся на протязі розвитя [[Свѣт|світа]]. Они обсягавуть величезный діапазон − уд ранньых [[Протозої|протозойӱв]] до [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и чоловіка.<ref>https://www.4gamer.net</ref> Каждый орґанізм мать свої условія появліня. Сереґ них годни урахововати ся [[температура]], вогкость, тип окружіня и наявность другых орґанізмӱв, мусайных про удповідный етап розвоя. Тому удкрытя нового вида представлять собов не просто трафункову находку, а резултат сотворіня опереділеної комбінації условій.<ref>https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-rewiew-biology-in-a-box/ {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> '''''Еволучна система''''' — главна часть игры. Нові [[Орґанізм|орґанізмы]] изъязані миже собов поступностёв розвоя, а появліня нового [[Вид (біолоґія)|вида]] часто удкрывать путь ид появлінёви слідувущого. Резултатом, играч пробує провести живӱт свого світа через разні етапы еволучної історії.<ref>''https://www.pcgamer.com/birthdays-the-beginnings-is-a-sandbox-adventure-from-harvest-moon-creator-yasuhiro-wad {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}a/''</ref> У игрі суть уложені иппен и спеціалні предметы што помогавуть появляти ся новым видам живого, то суть ''сімня еволуції'' тай ''сімня мутації''.<ref>https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/</ref> Даже при сотворінёви ипної про еволуцію и мутацію бывалної базы, не є ґарантовано ож ваш вид розовье ся у новый ([[Еволуція|еволуціонує]] вадь [[Мутація|мутує]]). [[Вид (біолоґія)|Вид]] годен обстати ся тым же, при [[Катаклізм|катаклізмах]] и зовсім, щезнути путём удумираня.<ref>https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur</ref> Орґанізмы у игрі образувуть общу [[Екосистема|екосистему]]. Появліня ци заникнутя єдного вида годно вплывати на другі виды, особно же они зависять уд нёго ге уд жрідла поживы. Того сотворіня нового орґанізма часто призводить ид непожаданым наслідкам на уж екзістувущу [[Екосистема|екосистему]].<ref>https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/</ref> Исе особно важно у сӱжетному режимови: кідь мусайный про далшый розвой орґанізм удумирать, та пак послідувущі етапы еволуції годни быти недоступными. Играчови приходить ся ренововати пережі условія авадь вертати пропавшый вид.<ref>https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/</ref> === Бібліотека === Каждый найденый и удкрытый орґанізм заносить ся у спеціалну бібліотеку. У ньӱв играч може проникововати информацію за зобраті формы живого и хосновати ї про розуміня далшого розвоя свої [[Екосистема|екосистемы]].<ref>https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/</ref> Бібліотека помалы стає ся робити у своєобразный каталоґ [[Еволуція|еволучної]] історії вашого світа. Айбо система гляданя истнот не є идеална: дакотрі обзоры удмічали, ож по мірі прохождіня стає тяжко так скоро ге сперед тым, находити якыйись орґанізм и опереділяти трібованя ищи не найденых [[Вид (біолоґія)|видӱв]].<ref>https://www.playstationlifestyle.net/review/568373-birthdays-the-beginning-review-an-evolutionary-paradox-ps4/</ref> Пӱсля появліня нового [[Орґанізм|орґанізма]] ёго треба найти на самӱв земли. Играч мать приблизити ся ид нёму у мікрорежимови и зфотькати го, пӱсля чого информація за истноту заносить ся у бібліотеку. Ото перештацовує назираня за [[Еволуція|еволуціёв]] ищи и у интересну систему збора информації за вашу [[Планета|планету]]. === Колекціонованя === [[Колекціонованя]] ото єдна из довгодобых цілий [[Компютерна бавка|игры]]: офіціалні матеріалы при розробці прямо пудкреслёвали наявнӱсть почти 300 разных орґанізмӱв, а потӱм розробник быв уточнив точноє число — 292.<ref>https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/</ref> Окрем переміняня [[Рельеф|рельефа]], играч одержує вышеописані спеціалні предметы, которі позволявуть прискоряти вадь облегчати многі [[Процес|процесы]]. Среґ них є и такі, што зъязані из появлінёсм [[Орґанізм|орґанізмӱв]], [[Еволуція|еволуціёв]] (''сімня еволуції'') вадь перемінянём простора вокруг. Дакотрі предметы особно хосенні товды, кой [[Природа|природноє]] появліня трібного вида занимать забарз много [[Час|часу]].<ref>https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/</ref> Хоснованя предметӱв лишать ся доповнитильным инструментом, а не мусайныв основоі [[Компютерна бавка|игры]]. У дакотрых упробованях их хоснованя ограничує ся вадь стає нежаданым, того играчови приходить ся бізовати ся на основно своє управліня [[Екосистема|екосистемов]].<ref>https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur</ref> == Игровый режим == У игрі суть дані 3 режимы игры: сӱжетный, Dino challenge и Слободна игра (Free Play). [[Компютерна бавка|Игровый]] процес у каждому из режимӱв ся рознить.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> === Сӱжетный === Сӱжетный режим єдночасно мать роль кампанії и научіня. Играч проходить дакӱлко етапӱв історії світа, поступно спознає ся из механіками и продвигать ся по еволучному ланцови ид заданым [[Орґанізм|орґанізмам]]. Началні світы невеликі, потӱм их розмір стає бӱлшый.<ref>https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur</ref> По офіціалным даным, сӱжетный режим обсягує почти пять міліардӱв рокӱв часу удну игры, розробникы указовали, ож такый масштаб то є приблизно 30 годин реалного игрового часу. === Dino challenge === „Dino Challenge“ — режим май оръентованый на задачі. Замісто сопокӱйної игры играчови треба сотворити конкретный орґанізм за установленый час. Миже цільӱв май часто суть [[Дінозавры|динозавры]] гий [[еораптор]] и [[Тіранозавр|тиранозавр]]. По прохождінёви упробованя мож повторяти, пробувучи поліпшити резултаты игры на час. === Слободна игра === „Free Play“ ({{lang-rue|Слободна гра}}) знимать значну часть ограничінь кампанії и позволять без спіхованя творити свою екосистему. Мож убирати розмір [[Свѣт|світа]] и експериментовати из разными варіантами розвоя живины без мусайности слідовати сӱжетнӱв лінії.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> Якраз слободна игра дуже добрі розкрывато пісковницькый бӱк Birthdays the Beginning: мож сотворяти вшелиякі світы, никати за алтернативным розвоём живины и даже поміщать у єднӱв екосистемі орґанізмы, котрі у реалнӱв історії [[Земля (планета)|Земли]] ниґда не жили єдночасно.<ref>https://www.birthdaysthebeginning.com/</ref> == Розмір світа == Розмір вашого кубічного світа дуже вплывать на простӱр, доступный про творіня [[Екосистема|екосистемы]]. Офіціалні матеріалы игры спеціално демонструвуть перехӱд уд невеликых світӱв ид ка-май грубым и предлагавуть поруняти их розміры миже собов. Великый світ дає бӱлше простора на творьбу разных [[Кліматична зона|кліматичных зон]] и розміщіня [[Орґанізм|орґанізмӱв]], товды кой малинькый світ силує чинити май компактну и збиту [[Екосистема|екосистему]]. Того тото як убирати розмір світа є не лиш візуалным, ай и [[Компютерна бавка|игровым]] рішінём.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> == Игровый час == Єдныв из функцій Birthdays the Beginning — читавоє прискоріня часу. Играч не никать на еволуцію у реалному масштабови, ай годен переводити світ у режим «прискореный ток часу». Тото позволять за курту игру увідіти процесы, которі удну реалного світа занимавуть міліоны вадь міліарды рокӱв.<ref>https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/</ref> При тому чеканя є частёв механікы. Дакотрі [[истноты]] объявлявуть ся такой почти нараз по учинінёви пригодных условій для них, а другі трібувуть довгого час за ними гадковати. Тому игра комбінує активноє управліня из періодами, кой играчови приходить ся просто позволити екосистемі розвивати ся.<ref>https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur</ref> == Взаємодійство орґанізмӱв == Розвитя окремых видӱв невозможно розникововати повнӱстю независно уд общої екосистемы. Орґанізмы взаимодівуть миже собов через [[Поживовый ланц|поживові ланцы]], тому переміна у числености єдного вида годна указати ся и на другых. Ка-май видко ото стає на кӱнцёвых етапах игры, кой число орґанізмӱв значно урастать.<ref>https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/</ref> Играч годен ненароком знищити важный вид, помінявши температуру, вогкость, рельеф авадь численость другого орґанізма. У резултатови даколи треба не продовжати розвой дале, ай вертати ся ид прошлому станови екосистемы и удновляти [[щезнувшый вид]].<ref>https://gaminggamma.com/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-a-new-beginning/</ref> Айбо [[удумираня]] не є просто трафунковым. Оно представлять собой природну часть моделы игры: єдні формы [[Живина|живины]] щезавуть, другі дӱставуть возмогу заяти ослободившу ся [[Еколоґія|еколоґічну]] нішу. Позад того розвой світа то є такой: появліня, шыріня, умираня и щезнутя видӱв.<ref>https://web.archive.org/web/20261022190249/https://www.a90skid.com/birthdays-beginning-review/</ref> == Управліня == == Візуал == == Сотворіня игры == == Значіня игры == == Приятя == == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]] [[Катеґорія:Бавкы про ПК]] [[Катеґорія:Гры]] [[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]] [[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]] [[Катеґорія:Основаны 2018]] [[Катеґорія:Основаны 2017]] 2f3abvyd2fr7t5se56huuh2o4r3ksrz Тягач 0 25628 175608 175599 2026-10-29T11:59:42Z Halajkovič 33393 +зрушены управы хоснователя Rue323 і обновлены оріґіналны зміны хоснователя Gazdadev (зо змінов шаблоны на "в розробку") 175608 wikitext text/x-wiki '''Тяга́ч''' - механічный дорожный транспортный засӱб якый за свойыми конструкційов тай ознащіньом призначиный для [[буксируваня]] [[Прицеп|прицепӱв]] [[Полуприцеп|полуприцепӱв]] и платформ.<!-- Туйка має быти фото тягача (уд прикладови) --> {{В розробку}} == Разновиды == Тягачі поділявуть на два основні типы, а іменно [[Сідловый тягач|сідлові]] тай буксирні. Хоснувуться ищи ґолесні тягачі із [[Полуприцеп|полуприцепом]]. gbz1ytyd6ase4k3bhibq25shs7jsbyd Штефан Панковіч 0 25630 175641 2026-10-30T00:58:32Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: '''Штефа́н Па́нковіч''' (тыж '''Стефа́н Па́нковіч''', '''Степа́н Па́нкович'''; {{lang-hu|Pankovics István}}, {{lang-sk|Štefan Pankovič}}; {{ДН|29.|10|1820}}, [[Веляты]], [[Земпліньска жупа]], [[Угорьско]], [[Австрійска імперія]] — {{ДС|29.|08|1874}}, [[Ужгород]], [[Австро-Угорьско]]) быв ґрекокатолицькый свящ... 175641 wikitext text/x-wiki '''Штефа́н Па́нковіч''' (тыж '''Стефа́н Па́нковіч''', '''Степа́н Па́нкович'''; {{lang-hu|Pankovics István}}, {{lang-sk|Štefan Pankovič}}; {{ДН|29.|10|1820}}, [[Веляты]], [[Земпліньска жупа]], [[Угорьско]], [[Австрійска імперія]] — {{ДС|29.|08|1874}}, [[Ужгород]], [[Австро-Угорьско]]) быв ґрекокатолицькый священик і церьковный єрарха, [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|мукачовскый єпіскоп]] од [[28. децембра]] [[1866]] (інтронізованый [[5. мая]] [[1867]]) аж до [[29. авґуста]] [[1874]] року.<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" /> Церьковный і сполоченьскый чінитель з проугорьсков орьєнтаціёв ([[мадярон]]), знамый як лідер політікы мадярізації і противник русофільского руху в културно-освітовім русї.<ref name="lemfm" /><ref name="MKL" /> == Жывотопис == Народив ся [[29. октобра]] [[1820]] в селї [[Веляты]] в [[Земпліньска жупа|Земпліньскій жупі]] (днесь [[окрес Требішов]] на [[Словакія|Словакії]]).<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" /> 24. авґуста 1851 быв высвяченый за діакона і о три днї пізнїше – 27. авґуста 1851 – за ґрекокатолицького священика.<ref name="CatholicHierarchy" /> По смерти мукачовского єпіскопа [[Василий Попович|Васілія Поповіча]] 28. децембра 1866 быв Штефан Панковіч зволеный (номінованый) за єпіскопа Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії.<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" / 22. фебруара 1867 римска століця потвердила ёго вольбу і 5. мая 1867 ся одбыла ёго єпіскопска свячіня, котру выконав пряшівскый ґрекокатолицькый єпіскоп [[Йосиф Ґаґанець]].<ref name="CatholicHierarchy" /> == Єпіскопска чінность == В роках [[1869]]—[[1870]] ся як конціловый отець брав участь в роботї Першого ватіканьского концілу.<ref name="CatholicHierarchy" /> [[16. авґуста]] [[1871]] выменовав отця Мігая Товта за директора єпархіалного інтернату про сироты – сынів священиків.<ref name="Фенич" /> === Конфлікт з „Обществом св. Василія Великого“ і пресов === Штефан Панковіч выступив проти політічного і языкового напряму културно-освітового <nowiki>„</nowiki>[[Общество св. Василія Великого|Общества св. Василія Великого]]<nowiki>“</nowiki>.<ref name="MKL" /> Єпіскоп досяг одкликаня русофілно орьєнтованых чінителїв – [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добряньского]] і [[Іван Раковскый|Івана Раковского]] – з веджіня общества.<ref name="lemfm" /> Єдночасно зрушив друкованый орґан общества – новины <nowiki>„</nowiki>[[Новинка Свѣтъ|Свѣтъ]]<nowiki>“</nowiki>, котры редіґовав [[Віктор Кимак]].<ref name="lemfm" /> В реакції на дїї єпіскопа зачав Віктор Кимак вєдно зо своїма сторонниками в роцї [[1871]] выдавати сатірічно-гуморістічны ілустрованы новины <nowiki>„</nowiki>[[Новинка Сова|Сова]]<nowiki>“</nowiki>, в котрій остро высмівали мадяроньску політіку Панковіча (головно по 5. чіслї ся в дослїдку протестів єпіскопа одмітили новины друковати в Ужгородї, нашто вышло далше чісло в Будапештї).<ref name="lemfm" /> === Створїня Гайдудорожского вікаріату === В роцї [[1873]] Штефан Панковіч створив про южны парафії Мукачовской єпархії самостатный єпіскопскый [[Гайдудорожскый вікаріат]] з резіденціёв і властнов конзісторіёв в містї [[Гайдудороґ]].<ref name="Слїпый" /><ref name="Сучасность" /> Пізнїше, в роцї [[1912]], быв тот вікаріат переміненый на самостатну [[Гайдудорожска архієпархія|Гайдудорожску ґрекокатолицьку єпархію]] (котра в часї свого взнику загорняла 106 священиків і 142 000 віруючіх).<ref name="Слїпый" /> Вмер [[29. авґуста]] [[1874]] в містї [[Ужгород]] во віку 53 років.<ref name="CatholicHierarchy" /> == Референції == {{референції|refs= <ref name="CatholicHierarchy">{{Cite web |url=https://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bpank.html |title=Bishop István Pankovics |publisher=Catholic-Hierarchy.org |language=en}}</ref> <ref name="Фенич">{{Cite web |url=https://dspace.uzhnu.edu.ua/bitstreams/90f76b48-610d-4e5d-b5ff-f7e93b2a50c7/download |title=Габсбурзька церква: Мукачівська греко-католицька єпархія в 1771–1918 роках |author=Фенич В. |publisher=Ужгородський національний університет |year=2018 |language=uk}}</ref> <ref name="lemfm">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/pered-145-ma-rokami-rusinyi-vyidavali-satiru-smiyali-sya-z-yepiskopa/ |title=Перед 145-ма роками Русины выдавали сатіру. Сміяли ся з єпіскопа |author=[[Петро Медвідь]] |date=2016-07-06 |publisher=lem.fm |language=rue}}</ref> <ref name="MKL">{{Cite web |url=https://lexikon.katolikus.hu/S/Szent%20Bazil%20T%C3%A1rsulat.html |title=Szent Bazil Társulat |work=Magyar Katolikus Lexikon |publisher=lexikon.katolikus.hu |language=hu}}</ref> <ref name="Слїпый">{{Cite web |url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3435/file.pdf |title=Твори Кир Йосифа Верховного Архиєпископа і Кардинала |publisher=Diasporiana |language=uk}}</ref> <ref name="Сучасность">{{Cite web |url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2803/file.pdf |title=Сучасность (архів часопису) |publisher=Diasporiana |language=uk}}</ref> }} {{stub}} [[Катеґорія:Мукачовскы ґрекокатолицькы єпіскопы]] 78e24vyrv5cxnu7xp57b6vaz49ushms 175646 175641 2026-10-30T01:14:17Z Halajkovič 33393 +выправлїня хыбы 175646 wikitext text/x-wiki '''Штефа́н Па́нковіч''' (тыж '''Стефа́н Па́нковіч''', '''Степа́н Па́нкович'''; {{lang-hu|Pankovics István}}, {{lang-sk|Štefan Pankovič}}; {{ДН|29.|10|1820}}, [[Веляты]], [[Земпліньска жупа]], [[Угорьско]], [[Австрійска імперія]] — {{ДС|29.|08|1874}}, [[Ужгород]], [[Австро-Угорьско]]) быв ґрекокатолицькый священик і церьковный єрарха, [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|мукачовскый єпіскоп]] од [[28. децембра]] [[1866]] (інтронізованый [[5. мая]] [[1867]]) аж до [[29. авґуста]] [[1874]] року.<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" /> Церьковный і сполоченьскый чінитель з проугорьсков орьєнтаціёв ([[мадярон]]), знамый як лідер політікы мадярізації і противник русофільского руху в културно-освітовім русї.<ref name="lemfm" /><ref name="MKL" /> == Жывотопис == Народив ся [[29. октобра]] [[1820]] в селї [[Веляты]] в [[Земпліньска жупа|Земпліньскій жупі]] (днесь [[окрес Требішов]] на [[Словакія|Словакії]]).<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" /> 24. авґуста 1851 быв высвяченый за діакона і о три днї пізнїше – 27. авґуста 1851 – за ґрекокатолицького священика.<ref name="CatholicHierarchy" /> По смерти мукачовского єпіскопа [[Василий Попович|Василія Поповіча]] 28. децембра 1866 быв Штефан Панковіч зволеный (номінованый) за єпіскопа Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії.<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" / 22. фебруара 1867 римска століця потвердила ёго вольбу і 5. мая 1867 ся одбыла ёго єпіскопска свячіня, котру выконав пряшівскый ґрекокатолицькый єпіскоп [[Йосиф Ґаґанець]].<ref name="CatholicHierarchy" /> == Єпіскопска чінность == В роках [[1869]]—[[1870]] ся як конціловый отець брав участь в роботї Першого ватіканьского концілу.<ref name="CatholicHierarchy" /> [[16. авґуста]] [[1871]] выменовав отця Мігая Товта за директора єпархіалного інтернату про сироты – сынів священиків.<ref name="Фенич" /> === Конфлікт з „Обществом св. Василія Великого“ і пресов === Штефан Панковіч выступив проти політічного і языкового напряму културно-освітового <nowiki>„</nowiki>[[Общество св. Василія Великого|Общества св. Василія Великого]]<nowiki>“</nowiki>.<ref name="MKL" /> Єпіскоп досяг одкликаня русофілно орьєнтованых чінителїв – [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добряньского]] і [[Іван Раковскый|Івана Раковского]] – з веджіня общества.<ref name="lemfm" /> Єдночасно зрушив друкованый орґан общества – новины <nowiki>„</nowiki>[[Новинка Свѣтъ|Свѣтъ]]<nowiki>“</nowiki>, котры редіґовав [[Віктор Кимак]].<ref name="lemfm" /> В реакції на дїї єпіскопа зачав Віктор Кимак вєдно зо своїма сторонниками в роцї [[1871]] выдавати сатірічно-гуморістічны ілустрованы новины <nowiki>„</nowiki>[[Новинка Сова|Сова]]<nowiki>“</nowiki>, в котрій остро высмівали мадяроньску політіку Панковіча (головно по 5. чіслї ся в дослїдку протестів єпіскопа одмітили новины друковати в Ужгородї, нашто вышло далше чісло в Будапештї).<ref name="lemfm" /> === Створїня Гайдудорожского вікаріату === В роцї [[1873]] Штефан Панковіч створив про южны парафії Мукачовской єпархії самостатный єпіскопскый [[Гайдудорожскый вікаріат]] з резіденціёв і властнов конзісторіёв в містї [[Гайдудороґ]].<ref name="Слїпый" /><ref name="Сучасность" /> Пізнїше, в роцї [[1912]], быв тот вікаріат переміненый на самостатну [[Гайдудорожска архієпархія|Гайдудорожску ґрекокатолицьку єпархію]] (котра в часї свого взнику загорняла 106 священиків і 142 000 віруючіх).<ref name="Слїпый" /> Вмер [[29. авґуста]] [[1874]] в містї [[Ужгород]] во віку 53 років.<ref name="CatholicHierarchy" /> == Референції == {{референції|refs= <ref name="CatholicHierarchy">{{Cite web |url=https://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bpank.html |title=Bishop István Pankovics |publisher=Catholic-Hierarchy.org |language=en}}</ref> <ref name="Фенич">{{Cite web |url=https://dspace.uzhnu.edu.ua/bitstreams/90f76b48-610d-4e5d-b5ff-f7e93b2a50c7/download |title=Габсбурзька церква: Мукачівська греко-католицька єпархія в 1771–1918 роках |author=Фенич В. |publisher=Ужгородський національний університет |year=2018 |language=uk}}</ref> <ref name="lemfm">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/pered-145-ma-rokami-rusinyi-vyidavali-satiru-smiyali-sya-z-yepiskopa/ |title=Перед 145-ма роками Русины выдавали сатіру. Сміяли ся з єпіскопа |author=[[Петро Медвідь]] |date=2016-07-06 |publisher=lem.fm |language=rue}}</ref> <ref name="MKL">{{Cite web |url=https://lexikon.katolikus.hu/S/Szent%20Bazil%20T%C3%A1rsulat.html |title=Szent Bazil Társulat |work=Magyar Katolikus Lexikon |publisher=lexikon.katolikus.hu |language=hu}}</ref> <ref name="Слїпый">{{Cite web |url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3435/file.pdf |title=Твори Кир Йосифа Верховного Архиєпископа і Кардинала |publisher=Diasporiana |language=uk}}</ref> <ref name="Сучасность">{{Cite web |url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2803/file.pdf |title=Сучасность (архів часопису) |publisher=Diasporiana |language=uk}}</ref> }} {{stub}} [[Катеґорія:Мукачовскы ґрекокатолицькы єпіскопы]] 17rpnnmtajmd1ki9ztd3bmmx67ddwsf 175664 175646 2026-10-30T08:56:05Z Rue323 31002 175664 wikitext text/x-wiki '''Штефа́н Па́нковіч''' (тыж '''Стефа́н Па́нковіч''', '''Степа́н Па́нкович'''; {{lang-hu|Pankovics István}}, {{lang-sk|Štefan Pankovič}}; {{ДН|29.|10|1820}}, [[Веляты]], [[Земпліньска жупа]], [[Угорьско]], [[Австрійска імперія]] — {{ДС|29.|08|1874}}, [[Ужгород]], [[Австро-Угорьско]]) быв ґрекокатолицькый священик і церьковный єрарх, [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|мукачовскый єпіскоп]] од [[28. децембра]] [[1866]] (інтронізованый [[5. мая]] [[1867]]) аж до [[29. авґуста]] [[1874]] року.<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" /> Церьковный і сполоченьскый чінитель з проугорьсков орьєнтаціёв ([[мадярон]]), знамый як лідер політікы мадярізації і противник русофільского руху в културно-освітовім русї.<ref name="lemfm" /><ref name="MKL" /> == Жывотопис == Народив ся [[29. октобра]] [[1820]] в селї [[Веляты]] в [[Земпліньска жупа|Земпліньскій жупі]] (днесь [[окрес Требішов]] на [[Словакія|Словакії]]).<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" /> 24. авґуста 1851 быв высвяченый за діакона і о три днї пізнїше – 27. авґуста 1851 – за ґрекокатолицького священика.<ref name="CatholicHierarchy" /> По смерти мукачовского єпіскопа [[Василий Попович|Василія Поповіча]] 28. децембра 1866 быв Штефан Панковіч зволеный (номінованый) за єпіскопа Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії.<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" / 22. фебруара 1867 римска століця потвердила ёго вольбу і 5. мая 1867 ся одбыла ёго єпіскопска свячіня, котру выконав пряшівскый ґрекокатолицькый єпіскоп [[Йосиф Ґаґанець]].<ref name="CatholicHierarchy" /> == Єпіскопска чінность == В роках [[1869]]—[[1870]] ся як конціловый отець брав участь в роботї Першого ватіканьского концілу.<ref name="CatholicHierarchy" /> [[16. авґуста]] [[1871]] выменовав отця Мігая Товта за директора єпархіалного інтернату про сироты – сынів священиків.<ref name="Фенич" /> === Конфлікт з „Обществом св. Василія Великого“ і пресов === Штефан Панковіч выступив проти політічного і языкового напряму културно-освітового <nowiki>„</nowiki>[[Общество св. Василія Великого|Общества св. Василія Великого]]<nowiki>“</nowiki>.<ref name="MKL" /> Єпіскоп досяг одкликаня русофілно орьєнтованых чінителїв – [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добряньского]] і [[Іван Раковскый|Івана Раковского]] – з веджіня общества.<ref name="lemfm" /> Єдночасно зрушив друкованый орґан общества – новины <nowiki>„</nowiki>[[Новинка Свѣтъ|Свѣтъ]]<nowiki>“</nowiki>, котры редіґовав [[Віктор Кимак]].<ref name="lemfm" /> В реакції на дїї єпіскопа зачав Віктор Кимак вєдно зо своїма сторонниками в роцї [[1871]] выдавати сатірічно-гуморістічны ілустрованы новины <nowiki>„</nowiki>[[Новинка Сова|Сова]]<nowiki>“</nowiki>, в котрій остро высмівали мадяроньску політіку Панковіча (головно по 5. чіслї ся в дослїдку протестів єпіскопа одмітили новины друковати в Ужгородї, нашто вышло далше чісло в Будапештї).<ref name="lemfm" /> === Створїня Гайдудорожского вікаріату === В роцї [[1873]] Штефан Панковіч створив про южны парафії Мукачовской єпархії самостатный єпіскопскый [[Гайдудорожскый вікаріат]] з резіденціёв і властнов конзісторіёв в містї [[Гайдудороґ]].<ref name="Слїпый" /><ref name="Сучасность" /> Пізнїше, в роцї [[1912]], быв тот вікаріат переміненый на самостатну [[Гайдудорожска архієпархія|Гайдудорожску ґрекокатолицьку єпархію]] (котра в часї свого взнику загорняла 106 священиків і 142 000 віруючіх).<ref name="Слїпый" /> Вмер [[29. авґуста]] [[1874]] в містї [[Ужгород]] во віку 53 років.<ref name="CatholicHierarchy" /> == Референції == {{референції|refs= <ref name="CatholicHierarchy">{{Cite web |url=https://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bpank.html |title=Bishop István Pankovics |publisher=Catholic-Hierarchy.org |language=en}}</ref> <ref name="Фенич">{{Cite web |url=https://dspace.uzhnu.edu.ua/bitstreams/90f76b48-610d-4e5d-b5ff-f7e93b2a50c7/download |title=Габсбурзька церква: Мукачівська греко-католицька єпархія в 1771–1918 роках |author=Фенич В. |publisher=Ужгородський національний університет |year=2018 |language=uk}}</ref> <ref name="lemfm">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/pered-145-ma-rokami-rusinyi-vyidavali-satiru-smiyali-sya-z-yepiskopa/ |title=Перед 145-ма роками Русины выдавали сатіру. Сміяли ся з єпіскопа |author=[[Петро Медвідь]] |date=2016-07-06 |publisher=lem.fm |language=rue}}</ref> <ref name="MKL">{{Cite web |url=https://lexikon.katolikus.hu/S/Szent%20Bazil%20T%C3%A1rsulat.html |title=Szent Bazil Társulat |work=Magyar Katolikus Lexikon |publisher=lexikon.katolikus.hu |language=hu}}</ref> <ref name="Слїпый">{{Cite web |url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3435/file.pdf |title=Твори Кир Йосифа Верховного Архиєпископа і Кардинала |publisher=Diasporiana |language=uk}}</ref> <ref name="Сучасность">{{Cite web |url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2803/file.pdf |title=Сучасность (архів часопису) |publisher=Diasporiana |language=uk}}</ref> }} {{stub}} [[Катеґорія:Мукачовскы ґрекокатолицькы єпіскопы]] gr4lyv3uld27219brdwwj6d1cxkuwu9 175665 175664 2026-10-30T08:56:16Z Rue323 31002 175665 wikitext text/x-wiki '''Штефа́н Па́нковіч''' (тыж '''Стефа́н Па́нковіч''', '''Степа́н Па́нкович'''; {{lang-hu|Pankovics István}}, {{lang-sk|Štefan Pankovič}}; {{ДН|29.|10|1820}}, [[Веляты]], [[Земпліньска жупа]], [[Угорьско]], [[Австрійска імперія]] — {{ДС|29.|08|1874}}, [[Ужгород]], [[Австро-Угорьско]]) быв ґрекокатолицькый священик і церьковный єрарха, [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|мукачовскый єпіскоп]] од [[28. децембра]] [[1866]] (інтронізованый [[5. мая]] [[1867]]) аж до [[29. авґуста]] [[1874]] року.<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" /> Церьковный і сполоченьскый чінитель з проугорьсков орьєнтаціёв ([[мадярон]]), знамый як лідер політікы мадярізації і противник русофільского руху в културно-освітовім русї.<ref name="lemfm" /><ref name="MKL" /> == Жывотопис == Народив ся [[29. октобра]] [[1820]] в селї [[Веляты]] в [[Земпліньска жупа|Земпліньскій жупі]] (днесь [[окрес Требішов]] на [[Словакія|Словакії]]).<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" /> 24. авґуста 1851 быв высвяченый за діакона і о три днї пізнїше – 27. авґуста 1851 – за ґрекокатолицького священика.<ref name="CatholicHierarchy" /> По смерти мукачовского єпіскопа [[Василий Попович|Василія Поповіча]] 28. децембра 1866 быв Штефан Панковіч зволеный (номінованый) за єпіскопа Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії.<ref name="CatholicHierarchy" /><ref name="Фенич" / 22. фебруара 1867 римска століця потвердила ёго вольбу і 5. мая 1867 ся одбыла ёго єпіскопска свячіня, котру выконав пряшівскый ґрекокатолицькый єпіскоп [[Йосиф Ґаґанець]].<ref name="CatholicHierarchy" /> == Єпіскопска чінность == В роках [[1869]]—[[1870]] ся як конціловый отець брав участь в роботї Першого ватіканьского концілу.<ref name="CatholicHierarchy" /> [[16. авґуста]] [[1871]] выменовав отця Мігая Товта за директора єпархіалного інтернату про сироты – сынів священиків.<ref name="Фенич" /> === Конфлікт з „Обществом св. Василія Великого“ і пресов === Штефан Панковіч выступив проти політічного і языкового напряму културно-освітового <nowiki>„</nowiki>[[Общество св. Василія Великого|Общества св. Василія Великого]]<nowiki>“</nowiki>.<ref name="MKL" /> Єпіскоп досяг одкликаня русофілно орьєнтованых чінителїв – [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добряньского]] і [[Іван Раковскый|Івана Раковского]] – з веджіня общества.<ref name="lemfm" /> Єдночасно зрушив друкованый орґан общества – новины <nowiki>„</nowiki>[[Новинка Свѣтъ|Свѣтъ]]<nowiki>“</nowiki>, котры редіґовав [[Віктор Кимак]].<ref name="lemfm" /> В реакції на дїї єпіскопа зачав Віктор Кимак вєдно зо своїма сторонниками в роцї [[1871]] выдавати сатірічно-гуморістічны ілустрованы новины <nowiki>„</nowiki>[[Новинка Сова|Сова]]<nowiki>“</nowiki>, в котрій остро высмівали мадяроньску політіку Панковіча (головно по 5. чіслї ся в дослїдку протестів єпіскопа одмітили новины друковати в Ужгородї, нашто вышло далше чісло в Будапештї).<ref name="lemfm" /> === Створїня Гайдудорожского вікаріату === В роцї [[1873]] Штефан Панковіч створив про южны парафії Мукачовской єпархії самостатный єпіскопскый [[Гайдудорожскый вікаріат]] з резіденціёв і властнов конзісторіёв в містї [[Гайдудороґ]].<ref name="Слїпый" /><ref name="Сучасность" /> Пізнїше, в роцї [[1912]], быв тот вікаріат переміненый на самостатну [[Гайдудорожска архієпархія|Гайдудорожску ґрекокатолицьку єпархію]] (котра в часї свого взнику загорняла 106 священиків і 142 000 віруючіх).<ref name="Слїпый" /> Вмер [[29. авґуста]] [[1874]] в містї [[Ужгород]] во віку 53 років.<ref name="CatholicHierarchy" /> == Референції == {{референції|refs= <ref name="CatholicHierarchy">{{Cite web |url=https://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bpank.html |title=Bishop István Pankovics |publisher=Catholic-Hierarchy.org |language=en}}</ref> <ref name="Фенич">{{Cite web |url=https://dspace.uzhnu.edu.ua/bitstreams/90f76b48-610d-4e5d-b5ff-f7e93b2a50c7/download |title=Габсбурзька церква: Мукачівська греко-католицька єпархія в 1771–1918 роках |author=Фенич В. |publisher=Ужгородський національний університет |year=2018 |language=uk}}</ref> <ref name="lemfm">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/pered-145-ma-rokami-rusinyi-vyidavali-satiru-smiyali-sya-z-yepiskopa/ |title=Перед 145-ма роками Русины выдавали сатіру. Сміяли ся з єпіскопа |author=[[Петро Медвідь]] |date=2016-07-06 |publisher=lem.fm |language=rue}}</ref> <ref name="MKL">{{Cite web |url=https://lexikon.katolikus.hu/S/Szent%20Bazil%20T%C3%A1rsulat.html |title=Szent Bazil Társulat |work=Magyar Katolikus Lexikon |publisher=lexikon.katolikus.hu |language=hu}}</ref> <ref name="Слїпый">{{Cite web |url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3435/file.pdf |title=Твори Кир Йосифа Верховного Архиєпископа і Кардинала |publisher=Diasporiana |language=uk}}</ref> <ref name="Сучасность">{{Cite web |url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2803/file.pdf |title=Сучасность (архів часопису) |publisher=Diasporiana |language=uk}}</ref> }} {{stub}} [[Катеґорія:Мукачовскы ґрекокатолицькы єпіскопы]] 17rpnnmtajmd1ki9ztd3bmmx67ddwsf Земпліньска жупа 0 25631 175642 2026-10-30T01:01:06Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Жупа Земплин]] 175642 wikitext text/x-wiki #redirect [[Жупа Земплин]] k9afms7f1fdw1jo80rp93vveifrinu7 Віктор Кимак 0 25632 175643 2026-10-30T01:01:37Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Виктор Кимак]] 175643 wikitext text/x-wiki #redirect [[Виктор Кимак]] tghr20vxz5nuhi2upggezpsdr16epvq Штефан Панкович 0 25633 175644 2026-10-30T01:03:00Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Штефан Панковіч]] 175644 wikitext text/x-wiki #redirect [[Штефан Панковіч]] 7y1qhdwbwnwh5ber1wkay102aen3gvt Веляті 0 25634 175663 2026-10-30T08:55:02Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Веляті]] на [[Веляты]] з вычерянём напрямлїнь 175663 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Веляты]] nzhvh7znd0g19fdbon4hqqbcc53ugr1