Мадярщина

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.48.0-wmf.3</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Мадярщина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2093</id>
    <revision>
      <id>175825</id>
      <parentid>166284</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T14:13:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>175825</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21288" sha1="942ep5d1c89071gfpu02y1w5005p4r6" xml:space="preserve">{{Держава
|Держава=Мадярщина
|Самоназва= {{lang-hu|Magyarország}}
|Образчик={{Кратное изображение
 |зона=center
 |зона_подписи=center
 |подпись = Застава и герб 
 |ширина1  = 170
 |ширина2  = 40
 |изобр1  = Flag of Hungary.svg
 |изобр2  = Coat of Arms of Hungary.svg
}}
|Подпис=
|Розлога=93030 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
|Обывательство=9 689 010 (2022)&lt;ref name= &quot;Population&quot;&gt;{{cite web |url= https://www.ksh.hu/stadat_files/nep/en/nep0001.html|title=22.1.1.1. Main indicators of population and vital events |publisher= Hungarian Central Statistical Office (KSH) |accessdate= 2023-05-29}}&lt;/ref&gt;
|Столиця=Будапешт
|ГДП на особу=$26647&lt;ref&gt;Податка зоз &quot;Свѣтовый банк: ГДП держав&quot; подѣлена на число обывательох.&lt;/ref&gt;
|Интернет-домен=.hu
|Часовый пояс=UTC+1 (влѣтѣ +2)
|Телефонный код=+36
}}
[[Файл:EU-Hungary.svg|thumb|264px|{{center|Полога Мадярьска (темнозелена)}}шалатова — штаты Евроунии,&lt;br&gt; темносѣда — звышок Европы]]
'''Мадя́рщина'''{{efn|В роках 1989 аж 2011 ся краина официално называла „'''Мадярска република'''“ ({{lang-hu|Magyar Köztársaság}}), еднак од 1. януара 2012 достала платность нова мадярска устава, котра официално схвалила скорочену назву штату – Мадярщина.}} ({{lang-hu|Magyarország}} {{IPA|[ˈmɒɟɒrorsaːɡ]}}) — внутроземска краина в [[Середня Европа|середньой Европѣ]].&lt;ref name=&quot;Flaw&quot;&gt;{{cite web|url=http://www.kormany.hu/download/e/02/00000/The%20New%20Fundamental%20Law%20of%20Hungary.pdf|title=The Fundamental Law of Hungary|publisher=Hungarian State|access-date=8 May 2017|archive-date=29 June 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140629205136/http://www.kormany.hu/download/e/02/00000/The%20New%20Fundamental%20Law%20of%20Hungary.pdf}}&lt;/ref&gt; Розпростерать ся на великой части [[Карпатска котлина|Карпатской котлины]] а на [[север]]ѣ граничить зо [[Словеньско|Словакиев]], на [[северовыход]]ѣ з [[Україна|Украинов]], на [[выход]]ѣ з [[Румуньско|Румыниев]], на [[юг]]у зо [[Сербія|Сербиев]], на [[югозапад]]ѣ з [[Хорватія|Хорватиев]] ай [[Словенія|Словениев]] а на [[запад]]ѣ з [[Австрія|Австриев]]. Мадярщина лежить в басейнѣ рѣкы [[Дунай]] а ей територии творять переважно россяглы нижины ровины. Мать веце як 9,5 милиона обывательох, з котрых векшину творять етничны [[Мадяре]] а значна ромска меншина. [[Урядный язык|Урядным языком]] е [[Мадярскый язык|мадярьскый]], котрый належить меджи даколькох языкох в Европѣ, котры не належать до индоевропской языковой родины.&lt;ref&gt;{{Cite web |date=2024-12-22 |title=Hungary {{!}} History, Map, Flag, Population, Currency, &amp; Facts {{!}} Britannica |url=https://www.britannica.com/place/Hungary |access-date=2024-12-24 |website=www.britannica.com |language=en |archive-date=15 December 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141215102212/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/276730/Hungary/214181/History |url-status=live }}&lt;/ref&gt; [[Будапешт]] е [[Головне місто|главным мѣстом]] краины а едночасно ей найвекшым мѣстом, як ай доминантным културным а господарскым центром.&lt;ref&gt;{{Cite web |date=2024-12-22 |title=Hungary - Rivers, Plains, Soils |url=https://www.britannica.com/place/Hungary/Drainage-and-soils |access-date=2024-12-24 |website=Britannica }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |last=Péter |first=László |title=Budapest |url=https://www.britannica.com/place/Budapest |website=Britannica |access-date=11 March 2025 |archive-date=23 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210223072046/https://www.britannica.com/place/Budapest |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Перед взником мадярского штату была територия заселена розличныма групами, меджи котрыма были [[Келты]], Римляне, Гуны, германскы народы, Авары а [[Славяне]]. Штатность ся зачала концьом [[9. стороча]] взником Мадярского княжества, котре ся в року [[1000]] за влады краля Штефана I. перемѣнило на христианске [[Мадярске кральовство|середньовѣкове кральовство]]. По поражцѣ [[Османьска імперія|Османсков империев]] в битцѣ при Могачѣ в року [[1526]] была краина веце як 150 рокох роздѣлена на три регионы, аж кым ся на переломѣ [[18. стороча]] зась зъединила под габсбурсков надвладов. Наперек наслѣдным повстаньом проти Габсбургох взникла в року [[1867]] на основѣ компромису [[Австро-Угорьско|Австро-мадярска монархия]], котра фунговала як една з главных европскых надштатох аж до своего розпаду по [[Перша світова война|першой свѣтовой войнѣ]]. Сучасны границѣ Мадярщины были наслѣдно становены [[Трианонскый мирный договор|Трианонскым договором]] з року [[1920]], котра про краины означала тяжкы страты, включно 71% ей историчной територии, векшины ей господарства а обывательства, а то ай третины етничных Мадярох, котры днесь жиють мимо ей границь.

Мадярщина, котра ся еще одходила з наслѣдкох войны, пришла в ранном медживойновом периодѣ периодом непокойох, по котрых став приход националистично-конзервативного режиму регента Миклоша Горти. Мадярщина ся в другой свѣтовой войнѣ придало к моцностям Оси a потерпѣла значной шкоды а страты на жывотах.&lt;ref name=&quot;Montgomery&quot;&gt;[http://historicaltextarchive.com/books.php?op=viewbook&amp;bookid=7&amp;pre=1 ''Hungary: The Unwilling Satellite''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070216070442/http://historicaltextarchive.com/books.php?op=viewbook&amp;bookid=7&amp;pre=1 |date=16 February 2007 }} [http://kapos.hu/hirek/kis_szines/2018-06-16/megerkezett_az_idei_balaton_sound_himnusza.html John F. Montgomery, ''Hungary: The Unwilling Satellite''.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220412191506/http://kapos.hu/hirek/kis_szines/2018-06-16/megerkezett_az_idei_balaton_sound_himnusza.html |date=12 April 2022 }} Devin-Adair Company, New York, 1947. Reprint: Simon Publications, 2002.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Thomas, pg. 11&quot;&gt;Thomas, ''The Royal Hungarian Army in World War II'', pg. 11&lt;/ref&gt; По куртой совѣтской окупации была в року [[1949]] заложена [[Мадярска Людова Република (1949-1989)|Мадярска людова република]] як сателитный штат в рамках [[Варшавскый пакт|Варшавского пакту]]. Наслѣдны политичны репресии а господарска стагнация вели к неуспѣшной мадярской револуции в року [[1956]], хоть ся комунистична влада в наслѣдуючих десятьрочах ослабила. В рамках револуции в року [[1989]] пришла Мадярщина мѣровым способом на демократичну парламентну републику.&lt;ref&gt;{{Cite journal|title=1989. évi XXXI. törvény az Alkotmány módosításáról|trans-title=Act XXXI of 1989 on the Amendment of the Constitution|journal=Magyar Közlöny|publisher=Pallas Lap- és Könyvkiadó Vállalat|location=Budapest|volume=44|issue=74|page=1219|language=hu|date=23 October 1989}}&lt;/ref&gt; В року [[2004]] вступило до [[Европска унія|Европской унии]] (ЕУ) а в року [[2007]] до шенгенского простору. Под веджѣньом Виктора Орбана а партии Фидес в роках [[2010]] аж [[2026]] дошло в краинѣ к упадку демокрации.

Мадярщина е економиков з высокыма доходками, котра диспонуе универзалным здоровницкым обслугованьом а безплатнов высокошколсков освѣтов.&lt;ref name=&quot;auto&quot;&gt;{{cite journal|author=OECD|date=27 June 2013|title=OECD Health Data: Social protection|journal=OECD Health Statistics (Database)|doi=10.1787/data-00544-en|url=http://www.oecd-ilibrary.org/social-issues-migration-health/data/oecd-health-statistics/oecd-health-data-social-protection_data-00544-en|access-date=14 July 2013|url-access=subscription|archive-date=3 January 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140103053845/http://www.oecd-ilibrary.org/social-issues-migration-health/data/oecd-health-statistics/oecd-health-data-social-protection_data-00544-en|url-status=live}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;europa&quot;&gt;{{cite web|url=http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/facts_and_figures/compulsory_education_EN.pdf|archive-url=http://arquivo.pt/wayback/20131106181321/http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/facts_and_figures/compulsory_education_EN.pdf|archive-date=6 November 2013|title=Compulsory Education in Europe 2013/2014|publisher=European commission|access-date=19 May 2014|author=Eurydice}}&lt;/ref&gt; Мать довгу историю вызначных вкладох в области умѣня, музикы, литературы, шпорту, наукы а техникы.&lt;ref&gt;{{cite news|url=http://mta.hu/english/hungarys-nobel-prize-winners-106018|work=[[Hungarian Academy of Sciences]]|title=Hungary's Nobel Prize Winners, 13 Hungarian win Nobel Prize yet|access-date=2 April 2022|archive-date=21 September 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220921183022/https://mta.hu/english/hungarys-nobel-prize-winners-106018|url-status=live}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite news|title=Population per Gold Medal. Hungary has the second highest gold medal per capita in the world. All together it has 175 gold medal until 2016.|url=http://www.medalspercapita.com/#golds-per-capita:all-time|work=medalspercapita.com|access-date=18 June 2017|archive-date=30 July 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170730144712/http://www.medalspercapita.com/#golds-per-capita:all-time}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Britannic .=&quot;&gt;[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/276684/Hungarian-literature ''Hungarian literature – &quot;Popular poetry is the only real poetry was the opinion of Sándor Petőfi, one of the greatest Hungarian poets, whose best poems rank among the masterpieces of world literature&quot;''.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150426220134/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/276684/Hungarian-literature |date=26 April 2015 }}, ''Encyclopædia Britannica'', 2012 edition&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Szalipszki, pg.12&lt;br /&gt;Refers to the country as &quot;widely considered&quot; to be a &quot;home of music&quot;.&lt;/ref&gt; Як популарна туристична дестинация в Европѣ привѣтала Мадярщина в року [[2019]] 24,5 милиона заграничных навщивникох.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=STADAT – 4.5.3. The number of inbound trips to Hungary and the related expenditures by motivation (2009–)|url=https://www.ksh.hu/docs/eng/xstadat/xstadat_annual/i_ogt004c.html|access-date=2022-06-02|website=Hungarian Central Statistical Office}}&lt;/ref&gt; Мадярщина е членом многых меджинародных организаций, включно Рады Европы, ЕУ, [[НАТО]], [[Орґанізація споєных народів|Организации споеных народох]], Свѣтовой организации здоровництва, Свѣтовой торговой организации, Свѣтовой банкы, Азийской инвестичной банкы про инфраштруктуру а Вышеградской групы.&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://www.mfa.gov.hu/kum2005/Templates/alapsablon.aspx?NRMODE=Published&amp;NRORIGINALURL=%2Fkum%2Fen%2Fbal%2Fforeign_policy%2Fun_sc%2Finternational_organisations.htm&amp;NRNODEGUID=%7B45550E06-66FE-4183-A899-EDF5BD040EB5%7D&amp;NRCACHEHINT=NoModifyGuest&amp;printable=true|title=International organizations in Hungary|publisher=Ministry of Foreign Affairs|access-date=20 November 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160313115736/http://www.mfa.gov.hu/kum2005/Templates/alapsablon.aspx?NRMODE=Published&amp;NRORIGINALURL=%2Fkum%2Fen%2Fbal%2Fforeign_policy%2Fun_sc%2Finternational_organisations.htm&amp;NRNODEGUID=%7B45550E06-66FE-4183-A899-EDF5BD040EB5%7D&amp;NRCACHEHINT=NoModifyGuest&amp;printable=true|archive-date=13 March 2016}}&lt;/ref&gt;

==История==
{{main|История Мадярщины}}
Мадярщина як [[держава]] пише свою [[История|историю]] на теперѣшном мѣстѣ в [[Европа|Европѣ]] од [[IX. стороча|9. стороча]]. Она екзистовала в розличных формах и под розличныма назвами:
* 895 – 1000 [[Мадярске княжество]] {{ref-hu}} Magyar Fejedelemség
* 1000 – 1918 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság
* 1918 – 1919 [[Мадярска Людова Република (1918-1919)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság
* 1919 марец – август [[Мадярска Совѣтска Република]] {{ref-hu}} Magyarországi Tanácsköztársaság
* 1919 август – 1920 фебруар  [[Мадярска република (1919-1920)|Мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság
* 1920 – 1946 [[Мадярске кральовство]] {{ref-hu}} Magyar Királyság
* 1946 – 1949 [[Мадярска република (1946-1949)|Друга мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság
* 1949 – 1989 [[Мадярска Людова Република (1949-1989)]] {{ref-hu}} Magyar Népköztársaság
* 1989 – доднесь [[Мадярска република (1989–)|Третя мадярска република]] {{ref-hu}} Magyar Köztársaság (до 2012)&lt;br/&gt; и [[Мадярщина]] {{ref-hu}} Magyarország (од 2012)

== Административне дѣлѣня ==
[[Файл:RegionsHungary.png|thumb|250px|{{center|Регионы Мадярщины}}]]
[[Файл:Map of_counties_of_Hungary_2004.png|thumb|250px|{{center|Жупы Мадярщины}}]]
{{main|Город з правами жупы}}
Мадярщина подѣлена на 19 жуп, и также на 7 регионох. Головне мѣсто [[Будапешт]] е муниципитом з тым же статусом як и провинции.

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
! Жупа !! Головне мѣсто !! km² !! Население !! Густота залюднѣня !! [[ISO 3166-2:HU|ISO]]
|-
| {{Flagicon image|Flag of Bács-Kiskun County.svg}} [[Бач Кишкун]] || [[Кечкемет]] || align=right | 8.444,89 || align=right | 503.825 || align=right | 60 || HU-BK
|-
| {{Flagicon image|Flag of Baranya County.svg}} [[Бараня]] || [[Пейч]] || align=right | 4.429,60 || align=right | 360.704 || align=right | 81 || HU-BA
|-
| {{Flagicon image|Flag of Békés megye.svg}} [[Бекеш]] || [[Бекешчаба]] || align=right | 5.629,71 || align=right | 334.264 || align=right | 59 || HU-BK
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Borsod-Abaúj-Zemplén-megye.svg}} [[Бершед-Абауй-Земплен]] || [[Мишколц]] || align=right | 7.247,19 || align=right | 642.447 || align=right | 89 || HU-BZ
|-
| {{Flagicon image|Flag of Budapest.svg}} [[Будапешт]]* || align=&quot;center&quot; | — || align=&quot;right&quot; | 525,14 || align=right | 1.752.286 || align=right | 3.337 || HU-BU
|-
| {{Flagicon image|Flag of Csongrad-Csanad megye.svg}} [[Чонград-Чанад]] || [[Сегед]] || align=right | 4.262,79 || align=right | 399.012 || align=right | 94 || HU-CS
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Fejér-megye.svg}} [[Фейер]] || [[Секешфегервар]] || align=right | 4.358,48 || align=right | 417.712 || align=right | 96 || HU-FE
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Gyor-Moson-Sopron-megye.svg}} [[Дьер-Мошон-Шопрон]] || [[Дьер]] || align=right | 4.207,79 || align=right | 467.144 || align=right | 111 || HU-GS
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Hajdú-Bihar-megye.svg}} [[Гайду-Бігарь|Гайду-Бигар]]|| [[Дебрецен]] || align=right | 6.210,39 || align=right | 527.989 || align=right | 85 || HU-HB
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Heves-megye.svg}} [[Гевеш]] || [[Ягер]] || align=right | 3.637,17 || align=right | 294.609 || align=right | 81 || HU-HE
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Jasz-Nagykun-Szolnok.svg}} [[Яс-Надкун-Солнок]] || [[Солнок]] || align=right | 5.581,63 || align=right | 370.007 || align=right | 66 || HU-JN
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Komárom-Esztergom-megye.svg}} [[Комаром-Естергом]] || [[Татабаня]] || align=right | 2.264,35 || align=right | 299.207 || align=right | 132 || HU-KE
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Nograd.svg}} [[Ноград]] || [[Шалготарян]] || align=right | 2.544,48 || align=right | 189.304 || align=right | 74 || HU-NO
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Pest-megye.svg}} [[Пешт]] || [[Будапешт]] || align=right | 6.391,18 || align=right | 1.278.874 || align=right | 200 || HU-PE
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Somogy-megye.svg}} [[Шомоди]] || [[Капошвар]] || align=right | 6.065,06 || align=right | 301.429 || align=right | 50 || HU-SO
|-
| {{Flagicon image|Flag-Szabolcs-Szatmar-Bereg-megye.svg}} [[Саболч-Сатмар-Берег]] || [[Нѣредьгаза]] || align=right | 5.935,92 || align=right | 552.964 || align=right | 93 || HU-SZ
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Tolna-megye.svg}} [[Толна]] || [[Сексард]] || align=right | 3.703,20 || align=right | 217.463 || align=right | 59 || HU-TO
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Vas-megye.svg}} [[Ваш]] || [[Сомбатгел]] || align=right | 3.336,11 || align=right | 253.551 || align=right | 76 || HU-VA
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Veszprém-megye.svg}} [[Весприм (жупа)|Весприм]] || [[Весприм]] || align=right | 4.463,64 || align=right | 341.317 || align=right | 76 || HU-VE
|-
| {{Flagicon image|FLAG-Zala-megye.svg}} [[Зала]] || [[Залаегерсег]] || align=right | 3.783,84 || align=right | 268.648 || align=right | 71 || HU-ZA
|}

==Обывательство==
Жерело информации: штатистика KSH.&lt;ref name= &quot;Population&quot;/&gt; 
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+ Демография
|- align=&quot;right&quot;
! Рок !! Обывательство !! Довжка живота
|- align=&quot;right&quot;
| 2004 || 10 116 742 || 72,78
|- align=&quot;right&quot;
| 2010 || 10 014 324 || 74,38
|- align=&quot;right&quot;
| 2015 || 9 855 571 || 75,44
|- align=&quot;right&quot;
| 2020 || 9 769 526 || 75,52
|}

==Економика==
Економика Мадярьска подля [[ГДП]] во вышцѣ 261949 млн. доларох в року 2016 была на 58 позиции в свѣтѣ.&lt;ref&gt;Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта&lt;/ref&gt;

==Одказы==
* [http://databank.worldbank.org/data/download/GDP_PPP.pdf Свѣтовый банк: ГДП держав свѣта подля ПНС в року 2016 (.pdf)]

== Познамкы ==
&lt;references group=&quot;lower-alpha&quot;/&gt;

== Референции ==
{{reflist}}

{{Штаты Европы}}
{{Европска унія}}
{{НАТО}}

[[Катеґорія:Мадярьско]]
[[Катеґорія:Европска унія]]
[[Катеґорія:Країны Европы]]</text>
      <sha1>942ep5d1c89071gfpu02y1w5005p4r6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Окрес Снина</title>
    <ns>10</ns>
    <id>2161</id>
    <revision>
      <id>175850</id>
      <parentid>150156</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T03:09:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */ +як в статї</comment>
      <origin>175850</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1419" sha1="j7ox08vepgz5712see82g2tturf1s77" xml:space="preserve">{{Окрес Словеньска
 | назва = Окрес Снина
 | окрес  = Снина
 | міста = '''''[[Снина]]'''''
 | обцы = ''[[Березовець]]''{{·}} {{nowrap|[[Бела над Цірохов]]}}{{·}} {{nowrap|[[Довге над Цірохов]]}}{{·}} ''[[Дубрава]]''{{·}} ''[[Гостовіцї]]''{{·}} ''{{nowrap|[[Грабова Розтока]]}}''{{·}} ''[[Збой]]''{{·}} {{nowrap|[[Земпліньскы Гамры]]}}{{·}} ''{{nowrap|[[Кална Розтока]]}}''{{·}} ''[[Кленова]]''{{·}} ''[[Ковбасів]]''{{·}} ''[[Колоніця]]''{{·}} ''[[Ладомирів]]''{{·}} ''[[Михайлів]]''{{·}} ''[[Новоселіця]]''{{·}} ''[[Осадне]]''{{·}} ''[[Паризівцї]]''{{·}} ''[[Пыхнї]]''{{·}} ''[[Присліп]]''{{·}} ''[[Пчолине]]''{{·}} ''[[Рунина]]''{{·}} ''{{nowrap|[[Руськый Потік]]}}''{{·}} ''[[Стащін]]''{{·}} ''{{nowrap|[[Стащіньска Ростока]]}}''{{·}} ''[[Стриговець]]''{{·}} ''[[Тополя]]''{{·}} ''[[Убля]]''{{·}} ''[[Уліч]]''{{·}} ''{{nowrap|[[Уліцьке Криве]]}}''{{·}} ''[[Чукалівцї]]''{{·}} ''[[Шмиґовець]]''{{·}} ''[[Ялова]]''
 | села = ''[[Пыхнї]]''{{·}} ''{{nowrap|[[Руська Волова]]}}''
}}&lt;!--
--&gt;&lt;noinclude&gt;{{Documentation}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j7ox08vepgz5712see82g2tturf1s77</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Боґлярка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2561</id>
    <revision>
      <id>175854</id>
      <parentid>161897</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T04:01:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */ +не є місто 🫩</comment>
      <origin>175854</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1744" sha1="m0fx9aglgcaiwf0znt14w2mhdkvh8ys" xml:space="preserve">{{НП}}
'''Боґлярка''' ({{язык+sk|Bogliarka}})  — є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]].

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&amp;CVID=knLIczO&amp;CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.&lt;/ref&gt;:
*[[Русины]] - 14 (10,3%)
*[[Словаци]] - 112 (82,4%)
*[[Чехы]] - 1
*Нестановлены - 9

[[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 29 жытелїв (21,3%)&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&amp;CVID=kKC5u9T&amp;CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.&lt;/ref&gt;.

==Референції==
&lt;references /&gt;
{{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}}</text>
      <sha1>m0fx9aglgcaiwf0znt14w2mhdkvh8ys</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Биризниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4275</id>
    <revision>
      <id>175830</id>
      <parentid>164960</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T18:23:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>175830</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="691" sha1="1ulz8unubficmgysqx5ypvyt7mvlks6" xml:space="preserve">'''Биризниця'''{{Жрідло}} є{{Жрідло}} [[село]]{{Жрідло}} на{{Жрідло}} юговыходї [[Польско|Польска]]{{Жрідло}}, котре{{Жрідло}} было{{Жрідло}} до{{Жрідло}} [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}&lt;/ref&gt;.

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]</text>
      <sha1>1ulz8unubficmgysqx5ypvyt7mvlks6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175831</id>
      <parentid>175830</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T18:24:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Зрушена верзія [[Special:Diff/175830|175830]] од хоснователя [[Special:Contributions/Rue323|Rue323]] ([[User talk:Rue323|діскусія]])</comment>
      <origin>175831</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="563" sha1="g4m8nv333n18syiw6m4xsyjzj6z8qdu" xml:space="preserve">'''Биризниця''' є [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}&lt;/ref&gt;.

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]</text>
      <sha1>g4m8nv333n18syiw6m4xsyjzj6z8qdu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Загочево</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4368</id>
    <revision>
      <id>175832</id>
      <parentid>147263</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T18:28:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Така назва указана у жрідлови</comment>
      <origin>175832</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="562" sha1="rjgdravwsphso9qf67avvwgh32apwf9" xml:space="preserve">'''Загочеве''' — [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}&lt;/ref&gt;.

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]</text>
      <sha1>rjgdravwsphso9qf67avvwgh32apwf9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Авґустин Волошин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6311</id>
    <revision>
      <id>175835</id>
      <parentid>168015</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T00:13:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6)</comment>
      <origin>175835</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6047" sha1="1xinnigglxg57msty75xzvsudpoy1b2" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Волошин}}
{{Особа проста
|Имя=Авґустин Волошин
|Имя_оригиналне=Августин Іванович Волошин{{ref-uk}}&lt;br/&gt;Volosin Ágoston{{ref-hu}}&lt;br/&gt;Augustin Vološin{{ref-cs}}
|Образчик= [[File:Волошин А.jpg|225px]]
|Категория_склада=Avhustyn Voloshyn
|Чинность=[[священик]], [[політік]], [[учитель|учітель]]
|Уроджѣня={{birth date|1874|3|17}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Келечин]]
|Упокоеня={{death date and age|1945|7|19|1874|3|17}}
|Мѣсто_смерти=[[Москва]], в арештї
|Мѣсто_погребу=не знати
}}
'''Авґусти́н Іва́нович Воло́шин''' ({{lang-uk|Августин Іванович Волошин}}; {{ДН|17.|03|1874}}, [[Австро-Угорьско]], [[Мадярске кральовство|Мадярьске кралёвство]], [[Келечин]] коло вароша [[Межгорье (Закарпатска область)|Воловое]] — {{ДС|19.|07|1945}}, [[СССР]], [[РСФСР]], [[Москва]]) — [[Українцї|україньскый]] [[Подкарпатя|підкарпатьскый]] [[священик]] [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькой церькви]], [[учитель|учітель]] і [[Чеськословеньско|чеськословеньскый]] [[політік]], премєр-міністер автономной влады [[Карпатьска Україна|Карпатьской Україны]] (октобер 1938), наконець презідент той державы (марец 1939).

== Біоґрафія ==
Уж в роцї [[1920]] належав к переднїм політічным дїятелям на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]]. Брав участь на заснованю [[Русска аґрарна партія|Русской аґрарной партії]].

В 20. роках дїяв як посланець чеськословеньского парламенту, де ся дістав в парламентных вольбах в роцї 1925 за Хрістіаньску і демократічну унію - Чеськословеньску народну партію респектіве за з нёв здружену формацію [[Хрістіаньско-народна партія Підкарпатьской Руси]], яку Волошин вив. Єй сімпатізантами были передовшыткым ґрекокатолицькы хлїборобы і підпоры ся їй діставало ай од ґрекокатолицького клера. Мала (поступом часу) проукраїньску орьєнтацію. В 20. роках то была партія, лоялна к ЧСР, в 30. роках ся проглубовала єй орьєнтація на націстічне [[Нїмецько]]. Была то менша формація. В рамках Підкарпатьской Руси здобывала у вольбах лем 2-4 % голосів.

Подля даных ку року [[1925]] быв Волошин діректором учітельского інштітуту в [[Ужгород]]ї.

В октобрі [[1938]] быв выменованый председом автономной влады Підкарпатьской Руси. На єй челї пак выстояв три по собі ідучіх кабінеты, де окрем функції премєра став на челї і дакотрых далшых резортів (наприклад, в ёго першій владї быв ай міністром фінанцій, промыслу, торговлї і жывностей, освіты і сільского ґаздівства). Потім быв презідентом самобытной державы [[Карпатьска Україна]], яка тырвала лем дакілько годин 15.&amp;nbsp;марца 1939. Разом вів владу самобытной Карпатьской Україны, в котрій під собов тримав і резорт міністра справедливости. Пак втїк до Прагы, де жыв в часах [[Друга світова война|другой світовой войны]] як пріватна особа. В&amp;nbsp;роцї [[1945]] по ослободжіню Прагы быв воєньской спецслужбов [[СМЕРШ]] заволоченый до [[Москва|Москвы]], де вмер в басї на інфаркт.

Авґустин Волошин быв [[15. марец|15.&amp;nbsp;марца]] [[2002]] проголошеный за Героя Україны.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20200530074857/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=257%2F2002&lt;/ref&gt;
__NOTOC__
== Одказы ==
* {{cite web |author= Petr Čuka |editor= |date= 2008 |url= http://aplikace.mvcr.cz/archiv2008/policie/udv/securita/sbornik1/c3.html |title= AUGUSTIN VOLOŠIN (1874 - 1945) Tragický osud podkarpatského kněze a politika |publisher= Policie ČR |format= |quote=  |accessdate= 2023-06-06 |archiveurl=  https://web.archive.org/web/20090715104805/http://aplikace.mvcr.cz/archiv2008/policie/udv/securita/sbornik1/c3.html |archivedate= Jul 15 2009 |urlstatus= dead}} Депортація Авґустина Волошина{{ref-cs}}
== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Переклад|cs|Augustin Vološin|8406797}}
{{Lifetime|1874|1945|Волошин, Авґустин}}

[[Катеґорія:Чеськословеньскы політіци русиньской народности]]
[[Катеґорія:Презіденты]]
[[Катеґорія:Ґрекокатолицькы священици]]</text>
      <sha1>1xinnigglxg57msty75xzvsudpoy1b2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Димитрий Вакаров</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17216</id>
    <revision>
      <id>175836</id>
      <parentid>166156</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T01:55:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead. #IABot (v2.0.9.6)</comment>
      <origin>175836</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12044" sha1="32gyk3u6suaakw4td99ff4236uchlhx" xml:space="preserve">{{ Писатель проста
| name = Димитрий Вакаров
| image = Вакаров Дмитро Онуфрійович.jpg
| imagesize = 200px
| alt = 
| caption = 
| pseudonym = Дима, Явор
| birthname = 
| birthdate = {{Birth date|1920|11|03}}
| birthplace = [[Иза]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]]
| deathdate = {{Death date and age|1945|03|07|1920|11|03}} 
| deathplace = [[Концентрачный лагер|концентрак]] Нацвайлер,&lt;br&gt;[[Нацистична Германия|Третий райх]]
| resting_place = 
| occupation = поет
| language = [[Русскый язык|русскый]]
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| education = 
| alma_mater = [[Будапештска универзита]]
| period = 1939–1944
| genre = 
| subject = 
| movement = 
| notableworks = 
| spouse = 
| partner = 
| children = 
| relatives = 
| awards = 
| signature = 
| signature_alt = 
| website  =
| Commons  =Dmitriy Vakarov
}}
'''Дими́трий Вака́ров''' ({{nowrap|*[[3. новембер]] [[1920]]}}, [[Иза]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]]&amp;nbsp;– {{nowrap|†[[7. марец]] [[1945]]}}, [[Концентрачный лагер|концентрак]] Нацвайлер, [[Нацистична Германия|Третий райх]])&amp;nbsp;— подкарпатскый русскоязычный поет.&lt;ref name=Chlanta&gt;Хланта І. В.&lt;/ref&gt;

== Биография ==
;Штудии:Димитрий Вакаров походив з [[Православна церьков|православной]] родины малоземелного селянина в селѣ [[Иза]] [[Хустскый район|Хустского округа]], де великый вплыв мали комунисты (на парламентскых выберанках року 1925 достали 50%). Тыж в том селѣ в роках 1920–1930 учителями народной школы были переважно [[Российска империя|российскы]] бѣлоемигранты. То они рекомендовали тринадцятьрочного хлопчиска до [[Хустська школа № 1 имени Авґустина Волошина|Хустской гимназии]] а од року 1936 за взорову успѣшность&amp;nbsp;— до [[Прага|Пражской]] русской гимназии, де ся учив до окупации [[Чехия|Чех]] [[Нацистична Германия|гитлеровсков Германиев]]. Од року 1939 продовжив науку в Хустѣ, де [[русскый язык]] и литературу учив професор [[Петро Линтур]], котрый провадив про гимназистох литературный кружок и в року 1941 выдав зберьку творох участникох кружка зоз символичнов назвов ''Будет день'', де ся появили и поетичны пробы Димитрия Вакарова. Жебы не быв мобилизованый до мадярского войска, Вакаров ся записав на высокошколскы штудии и од септембра 1941 штудовав славянску и класичну [[Филология|филологию]] на [[Будапештска универзита|Будапештской универзитѣ]].&lt;ref name=Senko&gt;Сенько І.&lt;/ref&gt;
{{Цитат 3|'''''Сентябрь 1939 года'''''|Мы этот час так долго ждали,&lt;br&gt;
Так много-много лет...&lt;br&gt;
И он идет в броне и стали, —&lt;br&gt;
Привет тебе, привет!&lt;br&gt;&lt;br&gt;
Пишу я новую страницу,&lt;br&gt;
И на душе легко, —&lt;br&gt;
Приходят братья на границу,&lt;br&gt;
Они недалеко.&lt;br&gt;&lt;br&gt;
Я верю: скоро день настанет,&lt;br&gt;
Исчезнут рубежи,&lt;br&gt;
И между братьями не станет&lt;br&gt;
На севере межи.|
(Вакаров о приходѣ до Галича совѣтского войска)&lt;ref&gt;Мишанич О. В. (1984)&lt;/ref&gt;|60%}}

;Арешт:В марцу 1944 за участь в илегалном антифашистичном руху быв арештованый и умѣщеный до мараморош-сигетского криминалу, а [[18. апріль|17–18.]] [[18. апріль|апрѣля]] [[1941]] закрытым судом в [[Сигет]]ѣ засудженый на доживотя. Одты быв перекладеный до етапного арешту в [[Нове Мѣсто под Шатром|Новом Мѣстѣ под Шатром]], де пробыв три [[Місяць (календарьный)|мѣсяцѣ]], а в новембрѣ 1944 мадярска влада передала вшиткых политичных арештантох в рукы гитлеровцям. Так ся достав до [[концентрачный лагер|концентрачного лагра]] Дахау, [[24. новембра|24.]] [[24. новембра|новембра]] [[1944]] до лагра Нацвайлер, в марцу 1945 до команды Даутмерген (город Шимберг), де быв немилосердно збитый дозорцьом и [[7. марца|7.]] [[7. марца|марца]] [[1945]] умер.&lt;ref name=Chlanta/&gt;

== Творба ==
Творба Димитрия Вакарова припадать на рокы 1939–1944. Його поезия повна надѣй на месианство од Выходу.&lt;ref name=Pop&gt;Поп І.&lt;/ref&gt;

В досовѣтской добѣ опубликованы 67 вершы в [[Підкарпатьска Русь|подкарпатской периодицѣ]]: в новинках ''Карпаторусскій Голосъ''&amp;nbsp;— 56, ''Русское слово''&amp;nbsp;— 7, ''Русская правда''&amp;nbsp;— 1, в ''Литературном альманаху''&amp;nbsp;— 2, в зберьцѣ ''Будет день''&amp;nbsp;— 1. В ''Календарю на 1941 год''&amp;nbsp;— фолклорно-етнографичны ''Зимние рассказы'' и ''Опыри''. Под первов публикациев стоить датум {{nowrap|23. фебруар 1940}}, под послѣднов&amp;nbsp;— {{nowrap|16. апрѣль 1944}}.&lt;ref name=Chlanta/&gt;

В {{nowrap|1950-х}} роках Вакарова «объявили» совѣтскы комунистичны пропагаторы и створили образ мученика, однявши так можность объективной анализы його творбы.&lt;ref name=Pop/&gt; Публикации совѣтской добы спозначно одредагованы и социално заострены совѣтскыма поетами и были хоснованы на пропаганду.&lt;ref name=Misanic2005&gt;Мишанич О. В. (2005)&lt;/ref&gt;
;Публикации совѣтской добы&lt;ref name=Chlanta/&gt;
* Избранные стихи (1955)
* Вибрані поезії (1957, переклав Д. Павличко&lt;ref name=Misanic2005/&gt;)
* Избранное (1963, 1970)
* Я навіки прийшов у життя (1975, важны факты, споминкы приятельох и знакомых )
* Удар за ударом (1980)
* Сочинения (1986)
[[Композитор]] з Пермского края [[Российска Федерация|России]] Г.&amp;nbsp;Лукиных, котрый написав на вершы поета три лиричны романсы: ''Гитара'' (Будапешт, септ. 1942), ''Звезды и очи'' (Иза, апр. 1940) и ''Люблю гулять в глухих местах…'' (Прага, май 1939)&amp;nbsp;— поважуе Д.&amp;nbsp;Вакарова за «передовшиткым талентованого лиричного поета», «закарпатского [[Сергей Есенин|Есенина]]», з котрого «чисто з политичных мотивох посмертно чинили такого але револучного бунтаря».&lt;ref&gt;Геннадий Лукиных, 141, 143.&lt;/ref&gt;

== Честь памяти ==
В року 1961 Д. Вакарова посмертно прияли до [[Народный сполок писательох Украины|Сполку писательох Украины]]. В [[Иза|Изѣ]] отворили мемориалный [[музей]] Д.&amp;nbsp;Вакарова. В року 1967 в Хустѣ при гимназии, де ся учив Д.&amp;nbsp;Вакаров, а в року 1983 в [[Иза|Изѣ]] поставили памятникы [[поет]]ови. Його имя несе областна дѣточа библиотека в [[Ужгород]]ѣ и литературный сполок, улицѣ в населеных пунктах области. В року 1966 основана областна литературна награда имени Д.&amp;nbsp;Вакарова.&lt;ref name=Chlanta/&gt;

== Жерела и одказы ==
* '''Гаврилюк Л. О.''': Вакаров Дмитро Онуфрійович // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во &quot;Наукова думка&quot;, 2003. {{ref-uk}} С. 427 [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Vakarov_D Одчитане: 2020-10-31]
* '''Геннадий Лукиных''': «Закарпатский Есенин» звучит на пермской земле //Русин 2007 №1(7) {{ref-ru}} Сс. 139–144 [https://cyberleninka.ru/article/n/zakarpatskiy-esenin-zvuchit-na-permskoy-zemle/viewer Одчитане: 2020-10-31]
* '''Мишанич О. В. (1984)''' (упор.) На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття. — Ужгород: Ордена Дружби народів Видавництво «Карпати», 1984 {{ref-uk}} Сс. 482–493; 512
* {{cite web |author='''Мишанич О. В.''' |date='''2005''' |title=Вакаров Дмитро Онуфрійович  |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32913 |accessdate=2020-10-31}} {{ref-uk}}
* '''Іван Поп''': Вакаров Дмитро (Вакаров Димитрий) //{{ЕКР}} С. 76
* '''Іван Сенько''': Творчість Д. Вакарова і І. Ірлявського в часовому вимірі //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Випуск 1 (33) 2015. {{ref-uk}} Сс. 48–52 [http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvuufilol_2015_1_11.pdf Формат: pdf. Одчитане: 2020-10-31] {{Dead link|date=November 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* '''Хланта І. В.''': Вакаров Дмитро Онуфрійович //{{ЕЗВО20}} С. 63
* {{cite web |author='''Олег Юрьев''' |url=http://booknik.ru/context/all/vospominanie-o-liricheskom-my/ |title=Воспоминание о «лирическом мы» |accessdate=2020-10-31}} {{ref-ru}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1920|1945|Вакаров, Димитрий}}
[[Катеґорія:Русиньскы поеты]]
[[Катеґорія:Русскоязычны поеты]]</text>
      <sha1>32gyk3u6suaakw4td99ff4236uchlhx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Константин Матезонскый</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17472</id>
    <revision>
      <id>175847</id>
      <parentid>167398</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T02:40:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead. #IABot (v2.0.9.6)</comment>
      <origin>175847</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9271" sha1="i9hyjke6l7bksz8ah8q8ewucmuzcbts" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Константин Матезонскый
|Имя_оригиналне=''псевдоним: Бѣлорусин''&lt;ref name=Rosul/&gt;
|Категория_склада=Byzantine Catholic Eparchy of Mukacheve
|Образчик=[[File:Matezonsky.png|200px]]
|Образчика_подпис=
|Чинность=Хормайстер, музикант
|Уроджѣня=1794
|Мѣсто_роджѣня=[[Российска империя]]
|Упокоеня=[[28. децембер]] [[1858]]
|Мѣсто_смерти=[[Унгвар]],&lt;br&gt;[[Мадярске кральовство]]
|Причина_смерти=запал [[Печунка|печункы]]&lt;ref name=Grin/&gt;
|Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]]
}}
'''Константин Матезонскый''', *[[1794]], [[Российска империя]] – {{nowrap|†[[28. децембер]] [[1858]]}}, [[Унгвар]], [[Мадярске кральовство]] — закладатель, диригент и хормайстер первого в [[Угорска Русь|Угорской Руси]] полифоничного (четыриголосого) хору ''Гармония'' {{nowrap|(од р. 1834)}} в [[Унгвар]]ѣ.&lt;ref name=Almasi&gt;Алмаший М.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Kovac&gt;Федір Ковач&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Pavlenko&gt;Павленко Г. В.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=ZOUNB&gt;ЗОУНБ ім. Ф.Потушняка&lt;/ref&gt;

== Биографичны податкы ==
До [[Унгвар]]у пришов в року 1833 з [[Перемышль|Перемышля]],&lt;ref name=Pavlenko/&gt;&lt;ref name=Almasi/&gt; де быв под псевдонимом ''Бѣлорусин'' спѣваком катедралного хора.&lt;ref name=Rosul&gt;Росул Т.&lt;/ref&gt; Призвиско ''Матезонскый'' выгадане, його особность повна тайны, дозвол на селитву в Унгварѣ не достав, бо не мав пас. Зато, же фахово ся розумѣв на музицѣ, было му понукнуте, жебы ся вернув до [[Перемышль|Перемышля]] за легитимациями, а так буде приятый за хормайстра катедралного хора. Понеже ниякых легитимаций не мав ани в Перемышлю, Матезонскый одышов до  [[Мукачово|Мукачова]], а одты дав знати, же го не пустили до [[Польща|Польщи]]. За первый рок жив в монастырю яко гость [[поет]]а и [[священик]]а [[Василь Довгович|Василя Довговича]], декана Мукачовского деканата, котрый даколько разы писав до [[Викарь|викаря]] [[Йоанн Чургович|Йоанна Чурговича]], ци не мог бы Матезонскый достати пост без паса. Аж наконець в осени 1834 [[Мукачовска грекокатолицка епархия|епархия]] пристала на то, жебы провадив церковный хор без легитимации особы. Была му становлена мѣсячна платня 10 флорины, але квартель и кост достав задарь в семинарии.&lt;ref name=Grin&gt;Грін О. О.&lt;/ref&gt; Матезонскый жив фурт в худобности.&lt;ref name=Pavlenko/&gt; 

О свойом походжѣню и особности никому нич не прозрадив. Коли раз [[Александер Духнович|{{nowrap|А. Духнович}}]], з котрым ся приятелили, пробовав ся дознати тайну, напоивши свого сполубесѣдника вином, Матезонскый ся остро подхватив: «Знам, де сѣгаш, Россиянин  тайну не вызрадить!» Умер хормайстер [[28. децембра]] [[1858]] по тыждньовой хворотѣ — запалу [[Печунка|печункы]]. В послѣдны минуты його живота коло постели умираючого были його ученици [[Иван Силвай]], Андрей Медведий и диригент ''Гармонии'' Михайло Лихварчик.&lt;ref name=Grin/&gt;

Погребеный быв на [[теметов]]ѣ при ужгородском замку. В совѣтской добѣ, при ликвидациии теметова, надгробок передали до фондох музея, умѣщеного в замку.&lt;ref name=ZOUNB/&gt;   

== Хор и репертоар ==
Хор Матезонского называв ся ''Гармония''. Полифоничный спѣв быв на тот час новотов не лем в  [[Унгвар]]ѣ, але и в [[Австрийска империя|Австрийской империи]]. Хор продовжив свою чинность и по смерти Матезонского, веце як 100 рокы.&lt;ref name=Almasi/&gt;&lt;ref name=ZOUNB/&gt; Репертоар ''Гармонии'' чинили литургичны творы и духовны концерты {{nowrap|Д. Бортнянского}}, украинскы и русинскы спѣванкы: ''Мир вам, братя''; ''Руська земле, наша мати''; ''Дай нам, Боже, добрый час''; ''Думы мои, думы''; ''Я Русин 6ыл''; ''На войну иду''; ''Ой, на горѣ жыто''; а тыж русскы народны спѣванкы и романсы:
''Черная шаль'', ''Выхожу один я на дорогу'', творы {{nowrap|О. Верстовского}}. Выступлѣня хора зыскали величезный успѣх, як свѣдчать рецензии в тогочасной пресѣ.&lt;ref name=Rosul/&gt; 

Од року 1936 ''Гармония'' выступовала на габах ''Радио Кошицѣ'' зо службов Божов, колядами,  духовныма спѣвами и людовыма спѣванками. Послѣдным ей диригентом быв Никифор Петрашевич, высвяченый 23. марца 1941 в Ужгородѣ и абсолвовавшый Будапештску конзерваторию в року 1943.&lt;ref name=Hajduk&gt;Гайдук В. М.&lt;/ref&gt;

== Жерела и одказы ==
* '''Алмаший М.''': Матезонский Константин // Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} {{ref-ru}} Сс.&amp;nbsp;248–249. 
* '''Гайдук В. М.''': Історія становлення та розвитку хорового мистецтва Закарпаття в ХІХ – ХХ столітті //Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2011. №&amp;nbsp;1. {{ref-uk}} {{nowrap|С. 17–21}}  [http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2011_1_5 Доступне онлайн] {{Dead link|date=November 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* '''Грін О. О.''': Константин Матезонський — засновник професійної музики Підкарпатської Русі у першій половині XIX ст. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Вип.&amp;nbsp;14 / Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет —  Ужгород: СМП «Вісник Карпат», 2005 {{ref-uk}} Сс.&amp;nbsp;51–55 [https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/8984 Доступне онлайн] 
* '''Федір Ковач''': Матезонський Костянтин //{{КСРУ}}, с.&amp;nbsp;213 
* '''Павленко Г. В.''': Матезонський Костянтин //Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999.  {{ISBN| 966-7242-10-2}} {{ref-uk}}
* '''Росул Т.''': Матезонський // Українська музична енциклопедія. Т.&amp;nbsp;3: Л – М {{nowrap|/ Гол. редкол. Г. Скрипник}} — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. {{ref-uk}} С. 338.
* {{cite web |title=Матезонський Костянтин |url=http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=158 |publisher='''ЗОУНБ ім. Ф.Потушняка''' |accessdate=2021-01-18}}{{ref-uk}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1794|1858|Матезонскый, Константин}}
[[Катеґорія:Диригенты]]</text>
      <sha1>i9hyjke6l7bksz8ah8q8ewucmuzcbts</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лазы (Украйина)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21694</id>
    <revision>
      <id>175856</id>
      <parentid>165936</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T04:05:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>175856</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="620" sha1="nrtj250xya3uhsnw6qeoqof789d3iyw" xml:space="preserve">{{непотверджено}}
{{НП|этнохороним=Лазяне}}'''Лазы́''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Lázi) ([[Україньскый язык|укр]]. Лази) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

== Ґеоґрафія ==
[[Село]] є на северо-выход уд [[Тячово|Тячова]], через село тече [[ріка]] [[Тячӱвиць (ріка)|Тячӱвиць]].

{{stub}}</text>
      <sha1>nrtj250xya3uhsnw6qeoqof789d3iyw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Руня (Украйина)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21752</id>
    <revision>
      <id>175857</id>
      <parentid>170708</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T04:22:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 2 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6)</comment>
      <origin>175857</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4983" sha1="ghaxbcufzdqf9xwao0o58hav4n268gk" xml:space="preserve">{{НП|первое упоминание=1930|прежние имена=Ruňa, Runya|население=678|год переписи=2001|этнохороним=Руняне|официальный язык=Украйинськый язык}}

'''Ру́ня''' ({{Lang-hu|Runya}}) ({{Lang-uk|Руня}}) ({{Lang-ro|Runea}}) ({{Lang-cs|Ruňa}}) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

== Назва ==
Назва села происходить уд слова «руный». У [[1930]]. році споминать ся у [[Чехословакія|чехословацькому]] списованёви обывательства ге Руня.&lt;ref&gt;https://rusyns-library.org/wp-content/uploads/2021/10/PEREPIS-1930.pdf&lt;/ref&gt;

Мадярська назва села є подобна на русинськый ориґінал — Runya.&lt;ref&gt;Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont.&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Руня є у [[Тячовскый район|Тячӱвському районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] и входить у состав [[Бедевля|Бедевлянської]] сільської общины. Код населеного пункта — UA21080010050026434. Уд Тячова до села коло 6 км по прямӱв.&lt;ref&gt;https://decentralization.gov.ua/newgromada/3837&lt;/ref&gt;

Село лежить у передгорнӱв части [[Подкарпатя|Пудкарпатя]]. У матеріалах Закарпатського областного управлія архітектуры за Руню указана площадь території 324,62 га.

== Історія ==
Руня изформовала ся из [[Населеный пункт|поселень]], взниклых у резултатови освоїня новых земиль у [[Карпаты|Карпатах]]. У первӱв половині [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча на такых територіях были сезонні зимӱвникы-салаші, де дочасно жили ґазды [[Быдла|скота]]. Из другої половины [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча на них зачали фурташно переселяти ся файты, а из зачатку [[XIX. стороча|XIX]]. стороча на містови такых хуторӱв стали формировати ся типирішні села, у тому числови '''''Руня''''', [[Глиняный]] и [[Дубровка (Тячовскый район)|Дубрӱвка]].&lt;ref&gt;https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/opac/search.exe?C21COM=2&amp;I21DBN=UJRN&amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;Image_file_name=PDF%2FNvuuist_2014_1_27.pdf&amp;P21DBN=UUJR&lt;/ref&gt;

У списованёви обывательства [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатської Руси]] [[1930]]. року Руня ужек зафіксована ге уддільный населеный пункт Тячӱвського округа пуд назвов Руня.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20261001035455/https://rusyns-library.org/perepis-naseleniya-v-podkarpatskoj-rusi-1930-goda-oficialnyj-tekst-oprosa-po-zakonu-chsr-ot-14-aprelya-1920-goda-cis-266-sb-zak-a-nar/&lt;/ref&gt;

У советськый и постсоветськый періоды Руня входила у состав Бедевлянської сільської рады. По адміністративнӱв реформі [[2020]]. року село войшло у Бедевлянську територіалну общину [[Тячовскый район|Тячӱвського района]].&lt;ref&gt;https://decentralization.gov.ua/newgromada/3837&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 678 людий, из них подля языка:&lt;ref&gt;https://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-perm/zakarpatska.htm&lt;/ref&gt;

* [[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,56%
* инні — 0,44%

== Присілкы ==

'''Верхани́ны''' ({{Lang-uk|Верханини}}) — бывшоє [[село]] на [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]].&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20261001035455/https://rusyns-library.org/perepis-naseleniya-v-podkarpatskoj-rusi-1930-goda-oficialnyj-tekst-oprosa-po-zakonu-chsr-ot-14-aprelya-1920-goda-cis-266-sb-zak-a-nar/&lt;/ref&gt;

Певый раз ся споминать у кӱнци [[XIX. стороча|ХІХ]] стороча.
== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Русиньскы села]]
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села Україны]]</text>
      <sha1>ghaxbcufzdqf9xwao0o58hav4n268gk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія з хоснователём:Rue323</title>
    <ns>3</ns>
    <id>21882</id>
    <revision>
      <id>175829</id>
      <parentid>175293</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T17:53:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LunaIsDaGoat</username>
        <id>37355</id>
      </contributor>
      <comment>/* привіт! */ нова секція</comment>
      <origin>175829</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="87351" sha1="ongqdyd0zohrcx63aatw7vtv2ctvmfa" xml:space="preserve">== Поміч ==

Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST)

:Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST)

== Правопис ==

Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST)

:Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST)

== Бронька ==

Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]].

1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії.

2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити.

3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST)

:За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST)

== Непудтверджені народности у селах ==

Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв  и так дале.

У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST)

:Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє.
:[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST)
::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST)
::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом.
::Айбо у статях пишете ож &quot;ставом на 2001. гӯд там жиє ...&quot; тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі.
::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST)
::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST)
:::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST)
::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. 
::::'''Напримір:'''
::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація.
::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація.
::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя.
::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST)
:::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST)

== Проблемні статі ==

Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй.

* Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске

* Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]]

* Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]]

* Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]]
[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET)

:добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET)
:Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET)
:Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET)
::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію?
::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET)
:Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST)
::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST)
:::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST)
::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST)
:::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST)
::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати.
::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&amp;nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&amp;nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним.
::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&amp;nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]].
::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде.
::::::&lt;blockquote&gt;''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''&lt;/blockquote&gt;
::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали.
::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST)
:Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Вижу, ож изась створюєте нові статі. Хотів бым вам нагадати за сесь испис вашых статий проблемнов кваліты. Бульш ги рук теперь вас попросили з нима дашто вчинити, и почти рувно рук теперь обіцяли сьте ся, ож ото буде вчинено. Пролистав єм быв ваші недавні нові статі, и, хоть они уже хоть мавут по дакулько жерел и написані май невтрално ги старі, у них так само ся просліжує тенденція давати тверджіня без жерел.
:Мало того, я вижу, ож вы вносите правкы у старі свої статі, айбо вмісто реалных змін вы бульшинов просто міняєте ортоґрафію тай іґноруєте тоты проблемы, котрі вам были пудняли у сих дискусіях.
:Я періодично захожу тай переписуву продукты вашої бурної, айбо, на бану, не домак продуктивної діялности. Из майблагыми намірами хочу вам максимално културно вповісти&amp;nbsp;— ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя? Будьте добрі, займіт ся реалным уліпшеньом того, што сьте, перебачте, самі наштамповали. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:35, 24 мая 2026 (CEST)
::Честованый пане Петре!
::Я ціню вашу справедливу критику, котра напрамлена на то жебы поліпшити до ныні пӱллоє становище нашого проєкта Русинська Вікіпедія, и конкретно мої статі. Робота по переробці Богужаль справді пӱллых и масовых статий из перерывами айбо иде. Кідь говорити за резултаты, на многых статях справді ге вы удмітили, дані жрідла (што для тых статий є новинка), прикладом успішного на мою думку руняно из аналоґовыми Вікі, и спередошньым ёго видом перероблінём статі мож навести статю [[Діл]] вадь даякі другі статі, их не много и не бӱлшина, но они суть, Вікі уже точно не буде гӱрше ге было у 2012 ([[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]]), Глубина нашої Вікі сягла ужек 11 што про наш проєкт направду новый рекорд...
::Так што не журіть ся, вшытко буде добрі!
::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:14, 25 мая 2026 (CEST)
::А ищи м єдно не порозумів. Самі же кажете ож мої статі стали ліпше ге были, и ге вижу не кываєте их ґлобално. Но при тӱм кажете ''“ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя”'' де я ї пложу? Я зовміщаву писаня новых и доста квалітных статий из дописанём старых мойых и не леш мойых котрі такыми не суть. У чӱм проблем? Я щи раз кажу, вы си придумуєте проблем на пустӱм місті, статі ся старі перероблювуть по єдна? Йо. Нові уж домак май квалітні ся пишуть што є не менш важно? Так иппен Йо.
::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:01, 25 мая 2026 (CEST)
:::Ваші стандарты кваліты майжень не дуже ся збігавут из стандартами кваліты, котрі ся типово хоснувут про Вікіпедію. Вы так и дале продовжуєте чинити практично тото самоє, што чинили рук, два рокы сперед тым: конвеєром творите нові статі, кладете до них по пару жерел „про галочку“ (''[[Архей]]'', ''[[Протерозой]]'', ''[[Драґыня]]'', наприклад), бо у них ся лишат повно непудтверженых жерелами тверджінь.
:::И то з натяжков, бо за послідньый час, як я уже написав, дуже многі з вашых „дописовань“ и „перероблінь“ ото просто заміна „ӯ“ на „ӱ“ и другоє подобноє правописноє переливаня з пустого в порожньоє&amp;nbsp;— імітація бурної діялности, уповім прямо.
:::Тото, ож вы теперь обще даєте жерела, тото ''мінімум'', котрый ся має ''чинити'', а не уровень „домак май квалітных [статий]“.
:::И будьте добрі, не переводіт тему на тото, як Вікіпедія узирала у 2012, при Gazeb, ищи при дакому. И не апелуйте до тяжкого стану Вікіпедії, бо ипен ваші дії у сьому трафункови тото часть проблемы. Говориме за тото, ож вы начинили проблемных статий и, дуставши просьбу товдышнього модератора захарити тот хайдер, успішно ї дале іґноруєте.
:::———
:::А теперь учиню мало наглядный приклад. Я першека узяв и тыцькнув у пять трафунковых статий из исписа: [[Плав (община)]], [[Telegram]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Оріховиця]]. Чотыри з тых пяти статий ся не кывали вами уд 2024.&amp;nbsp;року; [[Telegram]] ся мало того, ож не кывав вами уд 2024.&amp;nbsp;року, та щий тоту статю до єї днешнього, мало май прийнятного ставу довюг ''я''.
:::Того може не переводіт тему, не розказуйте мені, ож я придумуву проблемы на пустому місті (кідь вам уже кулько&amp;nbsp;— четверо и бульше хосновачув писали за єдно и тото самоє?), а удкладіт ґомбичку „Створити нову статю“ и поправляйте тоты, котрых єсьте уже начинили преповно? Тото бде на мою гадку многым май важный крок у бук уліпшеня Вікіпедії ги нові такі самі курті статі з мінімалным держаньом правил. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:08, 26 мая 2026 (CEST)


Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню &quot;[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]&quot;? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET)

:Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET)
::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET)
:::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET)
::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET)
:::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET)
::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название &quot;NITron – Пермь - город на Каме&quot; [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET)
:::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET)

== Thank you for being a medical contributors! ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
{| style=&quot;background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;&quot;
|rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;vertical-align: middle; padding: 5px;&quot; | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]]
|style=&quot;font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;&quot; |'''The 2024 Cure Award''' 
|-
| style=&quot;vertical-align: middle; padding: 3px;&quot; |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! 

Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs.

Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating].
|}

Thanks again :-)  -- [[mdwiki:User:Doc_James|&lt;span style=&quot;color:#0000f1&quot;&gt;'''Doc James'''&lt;/span&gt;]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET)
&lt;/div&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&amp;oldid=28172893 --&gt;

== Статї із хыбами ==

Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол &quot;ю̄&quot;. Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі.

Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку:

* Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]]

* Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]]

* Покаженї статї: [[Кочевци]]

* Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе.

* неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня).

* Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]],  [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область.

* Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]].
[[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET)

:Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST)

== Пруйшлі нікнеймы тай алтернативный акаунт ==

Про архівні цілі тай обы не было путанины, сесь хосновач (Rue323) быв май давно знамый пуд нікнеймом Бойкыня Босорканя и має алтернативный акаунт [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:34, 6 фебруара 2026 (CET)

== Сірєноґірьовый ==

Колии [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 11:40, 26 авґуста 2026 (CEST)

:чіт [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 18:52, 27 авґуста 2026 (CEST)

== Захарьованя старых статий ==

Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ци плануєте такы заняти ся свойими старыми неквалітными статями? Такой у вашому майновому внескови, [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0&amp;curid=24960&amp;oldid=168951 ''Послідньый динь літа''], изась єдна из тых самых проблем, за котрі ся гибы уже не раз говорило сперед сим&amp;nbsp;— ся такой дискусна сторунка тому в потверджіня. Умісто того, вбы захарьовати шкоду, котру сьте начинили туй май давно, наново плодите лишні нові статі, в котрых половина текста у другому языкови, не є жерел, не є потребы, не є добрі написаного текста и так дале.

Наприклад, исі ваші старі статі дотеперь недотовмачені (не кажучи уже за другі, у котрых тоже повно проблем):
* [[Ужгородьскый замок]]
* [[Жупа Мараморош]]
* [[Diabolo menthe]]
* [[Чонкаш]]

До вас видав просто не доходит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:24, 31 авґуста 2026 (CEST)

:Хотїв бы-м лем зазначіти, же статї як: „Ужгородьскый замок“, „Жупа Мараморош“ были написаны іншыма хоснователями; лем другу статю міг хоснователь:Rue323 управити, жебы придав одказ на якусь іншу статю; лем конштатую факт, ніч веце.-_- [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 20:07, 31 авґуста 2026 (CEST)
::Пардон, айно, за замок добрі кажете, а [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] недобрі ся скопіровала. Як бы там не было, сесе скорше приклад ги вычерпный испис&amp;nbsp;— бизувный єм, ож кедь копнути май глубоко, мож буде найти щи ваґон подобных трафункув, де @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] полишав в удносно новых статях повно непотовмаченого текста, айбо я того не доникав, обы до того дасти шаблон за потребу потовмачити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:48, 1 септембра 2026 (CEST)
:Доброго здоровля и вам, честованый пане. Розуміву ож насердив им вас тым ож пхаву ся у ваші бизӱвно непохыбні и оспорити ся не давущі статі. Бывать. 
:# Чом бы не пролупити очи тай увідіти такой ож читаво статий (бӱлш ге сьте такой туй привели) я переробив націло, ци вы лиш пӱллоє видите? Якось вшытко у вас за єдным боком.
:# Розкажіть май подробно за то што є &quot;потреба у статі&quot;, честно не чув им за такоє щи, ни уд другых Вікіпедіштӱв ни на самӱв Вікіпедії. Ци статя за кіно вадь за село не натӱлко затребована ге  ''ваша'' на пару тысяч байт за локалного писатиля, за вид якогось быдла, за алкогол. Такый термін ге ''потреба'' про Вікі, а иппен про нашу Вікі тым бӱлш не примінимый, бо нашу Вікі читавуть у ліпшому трафункови кідь не самі Вікіпедішты, до дисять людий, якый девіз Вікіпедії? ''Вікіпедія — слободна енціклопедія'' ци ніт?
:# За то што у мене сотні статий, котрі щи треба довго и атрактивно доповняти, а май часто націло переписовати з нулы, я не спорю. Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі, гий [[Ібаракі-кен]], [[Короваї]], [[Архей]], [[Протерозой]], [[Ґут]], [[Велика Уґолька|Мала Уґолька]], [[Еґілсстадір]] (ай, я тоже годен писати статі гий ваша [[Банді Шолтес]] за розміром, лиш у вас бӱлше половины обсяга ото жрідла у тӱв статі), вадь не хочете відіти, ци штось ся у вас урве уд того? Не придасть ниякого хӱсна вадь доброго поучіня то што вы реґуларно будете ми сюды написовати (кой вам зайде у голову ож я все щи не управив ~800 свойых неквалітных статий, а было 900 з лишньым у яри), ци не ліпше дашто посовітовати, объяснити, ож што недобрі (то вы уж догадали и не раз), и як ото управити (я ся Богу дяковати и сам без вас догадав), вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида (майчасто щи з 2024). Я фізично не годен за єден раз управити 800 косурдавых статий на великі, квалітні и из пійсятьма жрідлами. Вы як ми догадаєте, пӱдете си припочивати, прӱйде 2 місяці, прийдете никати што на Вікі: ага, у сёго фатёва щи сотні статий які были так ся и лишили, ІЁЙ! Треба ити писати тому лымпакови, кый фрас, ко сякоє відів!!! И у такому роді. Вы добрі видите які позитивні переміны суть у мойых як и немногых новых статях, так и у поправленых старых, койых є доста замітно. Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше (вам просто тоті масові статі, написані колись неопытным участником, не вписувуть ся у красну естетику идеалної Енциклопедії/ чомусь лиш до мене такый позӱр (из миже авторӱв &quot;неквалітчины&quot;), ну дякуву и на тӱм), вадь даже бою ся предположити што то є.
:# Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі, и управлять ся мнов (пак, ачий не вами) домак скорш ге статі Gazeb'а, Vaktec'а (надіву ся добрі м написав имня) и ищи дякых &quot;неквалітных&quot; авторӱв изходячи из вашої катеґорізації и термінолоґії.
:# То што вы будете ми догадовати, нич не дасть, (вы уж мож уповісти, добили ся ґіґантського успіха місяцями скорше, я зачав управляти ся, у основі, из личных причин), я не стану скорше переписовати статі, нашто опят спіховати, мож переправити пару десяткӱв статий (ге за исе літо), учинити пару новых нормалных статий, а пак опят управляти старі, нашто вам мене кудысь пудганяти? Обы што? Живіть собі своє житя, пишіть свої статі (у вас бизӱвно ниє и ниґда не было жадных хыб, и переправляти вам у себе нішто, вы непрерікаємый еталон про любого Вікіпедішта), ваші &quot;нотації&quot; изчерпали ся уж товды, кой я зачав сам без вашых, и чужых уповісток, переправляти ся.
:На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам. Завчасу перебачу ся за неформалный штіл мойых писемств у діскузії
:Из честованём, ваш, горячолюбимый [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:25, 31 авґуста 2026 (CEST)
::Я на йсю всю повну язвліня ґрафоманію удповідати детально желаня не маву, удповім на главноє:
:::&gt;''вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида''
::Айно, я ипен тото и чиню. Аж поникаєте по історії мойих внескув, дуже многі з них сут якраз управленями, розшыренями и дописованями вашого писаня. Тото наприклад:
::* [[Само]]
::* [[Одоакер]]
::* [[Кийзликы]]
::* [[Оладі]]
::* [[Гвузд]]
::* [[Інвалідность]]
::* [[Нарушеня нику]]
::* [[Убивство Ірины Фаріон]]
::* [[Паленка]]
::* [[Telegram]]
::…и так дале, и так дале, и так дале.
::Проблема у тому, ож свою писанину устигаєте продуковати многым май скоро&amp;nbsp;— само собов, харити многым май тяжко и часозатратно, як смітити. Того пропорція статий, котрі з вашых, перебачте, помыюв, я змуг привести до нормалного ставу, дуже мала.
:::&gt;''Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі''
::Бо їх є мало, и число смітя у разы и разы переважує число непудлых статий. Мало того, аж мало почитати наприклад тоту такой статю за [[Ґут]], та там мож увидіти, ож вы без критичної аналізы просто копіруєте вшытко за населені пункты в Украйині з украйинської Вікіпедії, котра у свою очерідь тоже має преповно гріхув.
::Учинили сьте так из многыма селами Пудкарпатя, позад чого маєме теперь повно статий за наші села, у котрых є інформація леґендарного характера, не пудкріплені жерелами домыслы тай другі неенциклопедичні дані.
:::&gt;''Розкажіть май подробно за то што є &quot;потреба у статі&quot;…''
::Уже м не раз говорив. Вы чините статі за локалных людий, котрі не пудпадавут пуд критерії значимости, и удкликуєте ся у них на дачії „слова“ вмісто оформленя жерел як того жадат Вікіпедія.
:::&gt;''Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі''
::А давайте у вас час ся зачне находити уже на управленя старых статий? Бо тот испис кылавых статий лиш росте та росте, и чогось захарюву їх я. А я бы мав дяку заняти ся май хосенным ділом ги читати низкосортні статі за вто, што порноакторы си думавут за стріляня спермов.
:::&gt;''Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше''
::А ко у тому виноватый? Ба ци тото я писав за вас тоты статі? Вартало было вам думати за йсе, кой єсьте плодили тоты статі.
:::&gt;''На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам.''
::А я предлагаву не предлагати, ай обы вы наконець ся заняли ліквідаційов наслідкув свойих такой дій. Бо мені уже аж чесно насточортіло видіти, як вы плодите, перебачте, лупину. Вам дуже повезло, ож русинська Вікіпедія натулько малоресурсна, ож у нюй мож удносно без наслідкув гадити, бо по хорошому вам бы вже повтирали гет добру половину внескув, не кажучи уже за санкції за нарушеня такых закладных принципув як [[ВП:NPOV]], [[ВП:5С1]], [[ВП:5С4]] и другых. Даже у сюй своюй уповістці не бируєте ся держати четвертого стовпа.
::Тулько сьте енерґії укільтовали на написаня сеї жовчі, хоть мож было ї ухосновати на правкы у ваші старі статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:43, 1 септембра 2026 (CEST)

== Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий ==

Продуфлуву туй тото, што м написав и на [[Діскузія:Чонкопопі]].

З вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&amp;nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня.

Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 5 септембра 2026 (CEST)

:Там є шаблона &lt;nowiki&gt;{{статья в роботѣ}}&lt;/nowiki&gt; [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:01, 6 септембра 2026 (CEST)

== Шаблона „Статя в роботі“ ==
Шаблона {{Tlx|Статья в роботѣ}}, як и другі подобні шаблоны, тото голошіня за {{strong|активноє редаґованя}} (як за тото пише на самуй шаблоні), она треба, обы ся не ставали конфлікты редаґовань, кой два хосновачі синхронно редаґувут єдну сторунку. Так вижу, ож умісто того ї хоснуєте ги спосуб „зарезервовати“ статі на цілі дны, айбо далеко не все чините якісь правкы даже у гатарах тых дакулькох днув. Так само тота шаблона не є „страховков“ про пусті/непотовмачені статі.

Тоту шаблону бы треба было класти перед активным редаґованьом и забирати, як даєте статю покуй&amp;nbsp;— часові рамкы такого як правило минуты и годины, а не дны.

Будьте добрі, позабирайте тоту плашку из статий, котрі {{em|активно}} не редаґуєте. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 14:41, 9 октобра 2026 (CEST)

:Часові рамкы про тото кладу на основі того як то роблять наприклад Керча вадь Halajkovič, а там якраз дны. И аж мали сьте у виду статю за Туричкы, типирь она ся переписує наново. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 15:55, 9 октобра 2026 (CEST)

== Варованя: деструктивноє редаґованя ==
У секції за демоґрафію у статі [[Малацкы]] ся подає жерело, котроє не споминат демоґрафічный склад. Никавучи на вашу історію редаґовань, исе уже далеко не першый раз, кой наводите інформацію без жерел, авадь намітуєте цітації жерел, котрі посправді не обсягувут таку інформацію.

Діфы за послідньый час, де м устиг замітити тай перечитати: [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Літо&amp;diff=prev&amp;oldid=172622 Літо], [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Смеречна&amp;diff=prev&amp;oldid=171890 Смеречна] (+ [[Діскузія:Смеречна#Цітаты|Дискусія: Смеречна § Цітаты]])

На днешньый день на русинськуй Вікіпедії є [[Вікіпедія:Статї-кандідаты на вылучіня|активна масова номінація сторунок на стираня]] (у тум числі справедливо номіновані дуже многі сторункы вашого авторства&amp;nbsp;— точніше вчинені з обох вашых акаунтув), націлена на уліпшеня кваліты статий на Р.&amp;nbsp;В. Пилувучи зробити хотьякі редаґованя, обы лиш были и мож было забрати плашку, саботуєте тоту процедуру.

Уже вас не раз варовали за вшылиякі филі деструктивного редаґованя; теперь діло дуйшло ид санкціям (як и варовав пережый адміністратор&amp;nbsp;— стираня проблемных статий). А вы, так розуміву, дале продовжуєте по старому. Так діла не буде. Уже маєте читавый послужный испис: хоснованя бабовок про обход критикы, систематичноє нарушеня вікіетікеты, масштабноє вытворіня проблемных статий (котрі ся довгый час вами не поправляли), нереаґованя на дискурс и напады на другых учасникув&amp;nbsp;— исе всьо не рахувучи вшылияку друбну лупину. Теперь видав ид тому мож ищи додасти провбы обыйти систему через номіналноє задоволеня {{em|буквы}} правил вмісто удповідности їх {{em|духови}} (и вєдно з тым изась нарушеня правил проєкта за потверженя інформації жерелами). Маву вагомі причины думати, ож даже тото ліпленя жерел ото резултат вашого удкрытя про себе ChatGPT.

Я не годен булше туй видіти даяку добру волю з вашого боку и за два рокы м не увидів почти ниякої кооперації кромі ипен номінално удповідавучых {{em|букві}} правил внескув. Думаву, потихы прийшов час вам сформуловати сяку сумаризовану характеристику вашої діялности на русинськуй Вікіпедії и наконець вынести на аґенду звіданку, ож што ся из вами має серйозно чинити. Годні сьте сесе раховати фіналным варованьом.

Из вами ся довго бавили по доброму, вас довго терпіли, и тото штось позитивного резултата практично не дає, ай лиш додає вшыткым пустої роботы ваґон и три міхы. Будьте добрі, аж за два рокы не побировали сьте за собов похарити, перестаньте мішати харити другым. Аж бы ся йся ситуація склала иншак, я бы пропоновав „чистый старт“, айбо позаяк у вас уже є історія з бабовками и псевдо-„чистым стартом“, не вижу тото возможным варіантом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:28, 25 октобра 2026 (CET)

:Ищи діфы з прикладами нарушеня правил цітованя жерел, на сесь раз у статі ''Земплінські Гамры'': [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Земплінські_Гамры&amp;diff=next&amp;oldid=175261 раз], [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Земплінські_Гамры&amp;diff=prev&amp;oldid=175263 два]. Єдна з референцій ся удкликує на сторунку, котра не обсягує інформації за „1,249 людий на 2001. рук“, а друга лінкує на неекзістувучу сторунку, котра удсутня ай на Internet Archive. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:37, 25 октобра 2026 (CET)

== привіт! ==
Як справи? [[Хоснователь:LunaIsDaGoat|LunaIsDaGoat]] ([[Діскузія з хоснователём:LunaIsDaGoat|діскусія]]) 18:53, 4 новембра 2026 (CET)</text>
      <sha1>ongqdyd0zohrcx63aatw7vtv2ctvmfa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175834</id>
      <parentid>175829</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T19:21:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* привіт! */ Відповідь</comment>
      <origin>175834</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="87575" sha1="k99bx1j8x8v7w01w2qr3ir4j1rmnm6c" xml:space="preserve">== Поміч ==

Добрый день/ночі! В порівняню з остатныма за послїднїй час хоснователями вы єдина хоснователька в русиньскій Вікіпедії, котра пише в середнім 1-2 статї в день. Можуть быти хыбы, але головне їх оправити. Вы уж мате велику практіку ку написаню статей, і іщі до їх перекладу. Єднім сі, же буде тяжко вшыток змінити, векшына часть статей (приближно ≈90%) во Вікіпедії стоїть на містї, вандалізм, вытвореня пустых статей, даколи мате почутя, же тота Вікіпедія є якымсь анархістьскым містом, подля іншых експеріментів, актіва не є практічно, потребно штось міняти. Ці хотїли бы вы зі мнов сполупрацовати і полїпшыти сітуацію в русиньскій Вікіпедії? Кедь хочете помочі, напиште свою соціалну мрежу (discord, telegram, gmail), жебы могти з вами контактовати. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 21:10, 16 септембра 2024 (CEST)

:Telegram: @Ruszinok_Orosz (Анґеліна Палаташъ) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 10:28, 17 септембра 2024 (CEST)

== Правопис ==

Найновшы правила правопису 2019 (Плїшкова, Копорова, Ябур) https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf на с. 229 подають правилны формы: Молдаване, молдавскый. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 19:53, 14 септембра 2024 (CEST)

:Я бы м сама не против перемінити тоту назву (ге и автор статі @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] айбо кідь ї переменовати та обнулять ся елемент Вікіданы.) [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 20:08, 14 септембра 2024 (CEST)

== Бронька ==

Добрый вечур. Маю до вас пару просьб у дотычности до статі [[Бронька]].

1. Не нападайте на новых учасникув. Опытні учасникы мают помагати новачкам из оформленьом, а не наказовати їм лишити Вікіпедію. Хыбы роблять ушыткі, так само и вы. Кедь маєте што вповісти конструктивного, хоснуйте сторунку дискусії.

2. На Русинськуй Вікіпедії є неформалноє правило етикета — языковый варіант ся мінят лем при значному доповненю статі. Добре, што додали сьте вікі-форматованя, айбо язык статі варта было не кывати. Не кажу вже за тото, што додали сьте у статю языкові хыбы, котрі так само кось мусить правити.

3. Інформацію на Вікіпедії мусай пудтвержовати жерелами. На переписі населеня Украйины 2001. року русины ся не раховали (тым булше верховинці и долиняне). Из головы, на «хлопськый розум» сяк писати не слобудно, тото нарушат основні правила Вікіпедії. Кедь хочете написати за хыбы украйинського переписа, тото ся має робити в статі за сам перепис (из жерелами). Тоту саму проблему виджу у многых статях из вашов участьов. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 00:57, 15 октобра 2024 (CEST)

:За нападаня праві сь те, кідь ись те годні та за языкові хыбы ми кажіть, бо ге ся каже Вік живи — Вік учи ся. (Надіву ся вы не будете раховати хоснованя Ӯ, Ю̄ за хыбу)). [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 13:56, 15 октобра 2024 (CEST)

== Непудтверджені народности у селах ==

Доброго здоровля! Вижу ож маєте тенденцію у многі населені пункты в Пудкарпатьови додавати в інформацію за населеня (спиравучи ся на перепис 2001. рока) удмітку за Русинув Долинян / Верьховинцюв  и так дале.

У переписови за 2001. гуд я таку інформацію не найшов. Долинян авадь Верьховинцюв у исписови ниє, руно у тому переписови не пише, ож там живут русины. Є інформація за метеринськый язык, но не за народность. Будьте добрі, дайте жерело на таку інформацію, бо инчак тото треба буде поутирати гет. Вікіпедія має быти містом про фактичну інформацію. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:51, 18 октобра 2024 (CEST)

:Графа иппен за Русинӯв и етнос котрый там жиє не спирать ся на перепис 2001 року, не мож раховати усьых містных Русинами авадь Украйинцями, тому така доста теоретична графа бо многі люде там годни ся раховати Русинами но не быти записаными, так записано же докӯть не буде ясность ситуації из Русинами и Украйинцями у Пудкарпатёви. И при тому тяжко розділити по розділам по языкови и нації бо у переписови окрем варошӯв и подакотрых сел звідано леш язык, а у дакотрых даже такых даных ниє.
:[[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 08:11, 19 октобра 2024 (CEST)
::D [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:52, 19 октобра 2024 (CEST)
::Проблематика переписа 2001. рока нам ясна, на сюв Вікі нитко не чинит ся, ож там была подана сугубо правдива інформація. Руно так знаєме, ож наша чилядь має проблемы из репрезентаційов тай самовызначіньом.
::Айбо у статях пишете ож &quot;ставом на 2001. гӯд там жиє ...&quot; тай подаєте ціфры из того переписа, но дописуєте д тым ціфрам свою інформацію, котрої в тому жерелови ниє. На Вікіпедії сяк чинити не мож, сесе є маніпулація інформаційов. А маніпулація інформаційов тото не добрі, даже кидь ся чинит на благо русинського народа. Гаткуйте за тым, обы писати у статях фактічну інформацію, а не свої придумкы, бодай сут и дуже благі.
::Буде май продуктівно, кидь напишете може окрему публикацію за проблематику переписа 2001. рока, тай чом ся на подані там податкы не мож повностю сполїгати. А вжек у ґрафі за населеня у сих селах мож ся удкликати на тоту публикацію. Помирькуйте над такым варіантом. [[Хоснователь:Michaelkoosha|Michaelkoosha]] ([[Діскузія з хоснователём:Michaelkoosha|діскусія]]) 15:56, 19 октобра 2024 (CEST)
::На Вікіпедії має місто лем пудтвержена інформація, а не теоретична. Вижу, ож раз дале робите тоту саму хыбу в новых статях. Не іґноруйте правила Вікіпедії. За нарушеня правил Вас будуть годні заблоковати. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 16:07, 19 октобра 2024 (CEST)
:::Добрі, прислухаву ся, у контекстови Пудкарпатя. [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 22:58, 19 октобра 2024 (CEST)
::::Уважайте, будьте добрі, як товмачите, бо сохтуєте некоректно товмачити з украйинської вікіпедії статі за села. На украйинськуй вікіпедії, у розділох за быватилюв села ся давут податкы з списованя 2001. рока, айбо за '''материнськый язык''', што не є ідентично '''націоналному составови''', ги тото подаєте вы. 
::::'''Напримір:'''
::::укр. [[:uk:Іванівці_(Дністровський_район)|Іваніцві (Дністровський район)]]: ''Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: '''исписок языкув''''' - исе коректна інформація.
::::вашоє [[Ивановци (Дністровськый район)]]:'' У селі на 2001 рӯк живе 3237 людий, из них: '''исписок націоналностий''''' - исе '''укривлена''' інформація.
::::Сякі неточности сут дораз у доґдеєднуй вашуй статі. Волієте написати єдну читаву статю за три дны, ги вусям адсякых за єден динь. Щи раз вас прошу уважати на коректну подачу інформації, биріт исе ги послідньоє варованя.
::::P.S. у нормах русинського языка ся назывкы сякого филя кунчавут на -ці (авадь -цї, кидь хоснуєте ї на мнягчиня). Поз. [https://www.academia.edu/73965907/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2_%D1%83_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D1%83%D0%B9_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96_%D0%B4%D0%B5_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D0%B1%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8B_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_Budapest_2021_96_c| Карпаторусинські поселеня. Михаил Капраль]. Т.є. назывка бы мала быти Иванувці. [[Хоснователь:Gramo Džukić|Gramo Džukić]] ([[Діскузія з хоснователём:Gramo Džukić|діскусія]]) 11:02, 21 октобра 2024 (CEST)
:::::Добрі, я уж адде поняла ож воліву за сутку айбо велику статю затовмачити [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 16:35, 21 октобра 2024 (CEST)

== Проблемні статі ==

Добрый день. Маєте специфічный стиль роботы, котрый часто не йде проєктови на хосен. Мусай май гадковати на кваліту. Тяжко найти хоть єдну вашу статю, котра бы удповідала стандартам Вікіпедії. Долу подаю хыбашні приміры '''лем за послідньый час'''. Треба, обы сьте їх направили. На жаль, из вашыми темпами тото нико другый не встигне захарити. Аж дале будете лишати статі в такому стані, дуйде до санкцій а(вадь) стераня низкоквалітных статей. Аж будете мати даякі вопросы, можете їх писати туй.

* Статі, де хыблять референції: [[Сято]], [[Концово]], [[Ліхтенштейні]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Круче]], [[Северный Опасный Риф]], [[Парасельскі островы]], [[Керкена]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Велика Бийгань]], [[Варіхівці]], [[Лендєл, Золтан Золтанович]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Плужіне]], [[Ульцинь (община)]], [[Бар (Чорна Гора)]], [[Салч]], [[Ряпідь]], [[Вая (варош)]], [[Туймазы]], [[Тісаашвань]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Плоскый Потӯк]], [[Оградзаны]], [[Череёвци]], [[Балатонфӯред]], [[Ульцинь]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Сукобін]], [[Вареш]], [[Само]], [[По̄ляна (Хустськый район)]], [[По̄ляна]], [[Німшин]], [[Ґастроентеролоґія]], [[Щербовець]], [[Главный град Подґориця]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Доболц]], [[Фертешолмаш]], [[Метех]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Гусине (община)]], [[Гусине]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Шкуратовци]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Фонтан]], [[Пчолы]], [[Мерешор]], [[Украйинці у Туркменістанови]], [[Дніпро (варош)]], [[Гуняді]], [[Вала]], [[Плав (община)]], [[Общины Чорной Горы]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Козаковка (Болеховська вароська рада)]], [[Черна (Украйина)]], [[Їржі Драгош]], [[УПА-Запад]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Словеньска Волова]], [[Угерскоє Градіштє (окрес)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Малый Раковиць]], [[Торкы]], [[Голубінка]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Яблонкы]], [[Сімеркы]], [[Нижня Солотвина]], [[Музей археолоґії Батурина]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Брчко]], [[Бискӯв]], [[Telegram]], [[Згары]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Бенедековци]], Свалявка, Біласовиця, Меммінґен, Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Медьє, Камерун, Велика Украйина, Намюр, Жудец, Герцовци, Ӱ (кирилиця), Збойник, Букӯвцёво, Ракош, Пудгорб, Добош Торта, Кузьмино (Украйина), Завосіно, По̄ляна (Самбӯрськый район), Лімна, Хотиньскый район, Учіха Саске

* Статі з покажеными референціями: [[Адміністративноє діленя Сербиї]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв)]], [[Колекторна улиця]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Оріховиця]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Само]], [[Німшин]], [[Баркасово]], [[Ивановци (Дністровськый район)]], [[Фертешолмаш]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Фонтан]], [[Мерешор]], [[Дніпро (варош)]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Білгородьска область]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Велика Украйина]], [[Пудгорб]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Зарічноє (Стрыйськый район)]]

* Недотовмачені статі: [[Боснякы у Сербиї]], [[Общины Чорной Горы]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Русиньскый язык у Мадярщині]], [[Колач]]

* Стыржні без хосенного змісту: [[С́]], [[Турі]], [[2026 (значеня)]], [[Міліція Южной Осетії]], [[С (кирилиця)]], [[Кал]], [[Парціум]], [[Боб (значеня)]], [[Дрисляк]], [[Балта]], [[Р (буква)]], [[Ӥ]], [[3 (число)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Гвӯзд]]
[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 10:45, 4 новембра 2024 (CET)

:добре [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 11:05, 4 новембра 2024 (CET)
:Но наприклад [[Сято]] што у тӯв статі є не добрі? [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:36, 4 новембра 2024 (CET)
:Тай чим не добрі суть референції из статі [[Ліхтенштейні]] [[Хоснователь:Бойкыня Босорканя|Бойкыня Босорканя]] ([[Діскузія з хоснователём:Бойкыня Босорканя|діскусія]]) 21:53, 4 новембра 2024 (CET)
::У статі [[Сято]] уся інформація без референцій. Маєте там лем довгый список жерел, котрый сьте скопіровали з другої Вікіпедії. Котрі з тых жерел мают потвержовати тоту інформацію?
::У статі [[Ліхтенштейні]] не є референцій за число и етнічный склад населеня, першу споминку. Уся специфічна інформація має мати пуд собов якісь жерела. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:40, 9 новембра 2024 (CET)
:Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ба ци плануєте захарьовати йсі статі? Булшина (аж не вшыткі) так ся и лишат у такому стані, як ото было у новембрі 2024, айбо попри вто чогось доста активно ся занимаєте створіньом новых. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 20:35, 14 мая 2025 (CEST)
::буде учинено [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:53, 14 мая 2025 (CEST)
:::Добрый день, якый там проґрес по управленю сих статий? Вижу, ож уже чините нові, из такыма ипен проблемами, хоть из исписа горі дотеперь такоє гибы булша часть не похарена. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 13:59, 26 мая 2025 (CEST)
::::Добрый день. Та коли тото буде учинено? Видко, ож умісто захарьованя свойих екзістувучых статий, чините нові. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:23, 18 юнія 2025 (CEST)
:::::Перебачте, но, я вам не будилник оповіщати коли буде учинено, по мірі часу проблемны статі койых богужаль направду много, преобразовуву главным образом через добавліня Удкликовань и управлінь хыб, што вы видко не видите, и чим вам хыбить ож я написав АЖ 2 нові статі за місяць? Они пусті? Без Удкликованя? ци што из ними не так, што вам у них хыбить? Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико, я не єден туй участник котрый мать проблемны статі койых я у свӯй час не знавучи так ге днись што є Вікіпедія начинив много, я не подобно хосновачови @[[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]] , я го не виню у чомусь, можек у нёго штось ся стало та не годен управити и привести у порядок без приуменшіня бӯлше дас двох тысяч свойых статий, абсолутно пустых, неквалітных и напросто безхосенных, котрых вӯн судя по числови и датам «штампа» наштамповав ге на ботофермі, давайте не чинити из сёго конфлікт, из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:19, 18 юнія 2025 (CEST)
::::::Ото вы чините из сього конфлікт. Я ид вам ся звертаву супокуйно, без силных емоцій, тай вы можете так само удповідати.
::::::Gazeb мусів учинити повно куртых стыржнюв позад того, ож на його плечі упало заданя дасти русинськуй Вікіпедії старт. Ун мусів&amp;nbsp;— и, так розуміву, чинив тото практично сам&amp;nbsp;— написати зачаткові статі, обы проєкт уйшов из інкубатора. Ун по тому щи довгый час старав ся як муг держати порядок на сюй Вікіпедії тай по можности уліпшовати свої статі. Не мусите рувняти себе из ним.
::::::Айно, ваші нові статі таги булшина вашых старых часто не обсягувут референції и, пудозріваву, копірувут ся из другых Вікіпедій типа украйинської, на котрых тоже учасникы знавут іґноровати правила за жерела. Ник.&amp;nbsp;ищи [[Вікіпедія:Портал комуніты#c-Flipdot-20250607101400-Сліпоє копірованя статий из украйинської В|сю голузку у Порталі комуніты]].
::::::Сяк вы не лиш шкодите другым вікіпедіштам, котрі бдут мусіти за вами харити, айбо и обычным хосновачам, котрі узьмут на віру непровірену інформацію, скопіровану хотьде.
::::::&lt;blockquote&gt;''Я розуміву ваш потяг «усовершенити и учинити нашу Вікі прикладом про наслідованя» но ото ся не чинить через «ыыы, пак коли будуть статі, нич не чиниш, лымпак, учинив 2 НОВІ (!) статі? Но ты нетрібен» (исе я приклад навӯг), статі управляву я, их автор и бӯлш практично нико […]''&lt;/blockquote&gt;
::::::Айно, я уліпшуву статі тай не все пилуву чинити нові. Тото видко з мої історії редаґовань. Вас я цырмаву за ваші неквалітні статі, бо вы їх пообіцяли поуправляти, айбо вмісто того продовжуєте таку поведінку, за котру вас уже поваровали.
::::::Ваші проблемні статі не управляє „булш практично нико“ зато, бо їх є дуже повно, обы їх довести до нормалного виду, треба вчинити повно змін авадь такой переписати; и за тот час, докідь кось побирує єдну управити, вы щи такі пять такых сотворите. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:14, 18 юнія 2025 (CEST)
:Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Вижу, ож изась створюєте нові статі. Хотів бым вам нагадати за сесь испис вашых статий проблемнов кваліты. Бульш ги рук теперь вас попросили з нима дашто вчинити, и почти рувно рук теперь обіцяли сьте ся, ож ото буде вчинено. Пролистав єм быв ваші недавні нові статі, и, хоть они уже хоть мавут по дакулько жерел и написані май невтрално ги старі, у них так само ся просліжує тенденція давати тверджіня без жерел.
:Мало того, я вижу, ож вы вносите правкы у старі свої статі, айбо вмісто реалных змін вы бульшинов просто міняєте ортоґрафію тай іґноруєте тоты проблемы, котрі вам были пудняли у сих дискусіях.
:Я періодично захожу тай переписуву продукты вашої бурної, айбо, на бану, не домак продуктивної діялности. Из майблагыми намірами хочу вам максимално културно вповісти&amp;nbsp;— ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя? Будьте добрі, займіт ся реалным уліпшеньом того, што сьте, перебачте, самі наштамповали. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:35, 24 мая 2026 (CEST)
::Честованый пане Петре!
::Я ціню вашу справедливу критику, котра напрамлена на то жебы поліпшити до ныні пӱллоє становище нашого проєкта Русинська Вікіпедія, и конкретно мої статі. Робота по переробці Богужаль справді пӱллых и масовых статий из перерывами айбо иде. Кідь говорити за резултаты, на многых статях справді ге вы удмітили, дані жрідла (што для тых статий є новинка), прикладом успішного на мою думку руняно из аналоґовыми Вікі, и спередошньым ёго видом перероблінём статі мож навести статю [[Діл]] вадь даякі другі статі, их не много и не бӱлшина, но они суть, Вікі уже точно не буде гӱрше ге было у 2012 ([[Хоснователь:Gazeb|Gazeb]]), Глубина нашої Вікі сягла ужек 11 што про наш проєкт направду новый рекорд...
::Так што не журіть ся, вшытко буде добрі!
::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:14, 25 мая 2026 (CEST)
::А ищи м єдно не порозумів. Самі же кажете ож мої статі стали ліпше ге были, и ге вижу не кываєте их ґлобално. Но при тӱм кажете ''“ци не могли бысьте перестати плодити мені и другым редакторам лишню роботу з захарьованя”'' де я ї пложу? Я зовміщаву писаня новых и доста квалітных статий из дописанём старых мойых и не леш мойых котрі такыми не суть. У чӱм проблем? Я щи раз кажу, вы си придумуєте проблем на пустӱм місті, статі ся старі перероблювуть по єдна? Йо. Нові уж домак май квалітні ся пишуть што є не менш важно? Так иппен Йо.
::Из уважінём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:01, 25 мая 2026 (CEST)
:::Ваші стандарты кваліты майжень не дуже ся збігавут из стандартами кваліты, котрі ся типово хоснувут про Вікіпедію. Вы так и дале продовжуєте чинити практично тото самоє, што чинили рук, два рокы сперед тым: конвеєром творите нові статі, кладете до них по пару жерел „про галочку“ (''[[Архей]]'', ''[[Протерозой]]'', ''[[Драґыня]]'', наприклад), бо у них ся лишат повно непудтверженых жерелами тверджінь.
:::И то з натяжков, бо за послідньый час, як я уже написав, дуже многі з вашых „дописовань“ и „перероблінь“ ото просто заміна „ӯ“ на „ӱ“ и другоє подобноє правописноє переливаня з пустого в порожньоє&amp;nbsp;— імітація бурної діялности, уповім прямо.
:::Тото, ож вы теперь обще даєте жерела, тото ''мінімум'', котрый ся має ''чинити'', а не уровень „домак май квалітных [статий]“.
:::И будьте добрі, не переводіт тему на тото, як Вікіпедія узирала у 2012, при Gazeb, ищи при дакому. И не апелуйте до тяжкого стану Вікіпедії, бо ипен ваші дії у сьому трафункови тото часть проблемы. Говориме за тото, ож вы начинили проблемных статий и, дуставши просьбу товдышнього модератора захарити тот хайдер, успішно ї дале іґноруєте.
:::———
:::А теперь учиню мало наглядный приклад. Я першека узяв и тыцькнув у пять трафунковых статий из исписа: [[Плав (община)]], [[Telegram]], [[Боснякы у Сербиї]], [[Лемкӯвськоє письмо]], [[Оріховиця]]. Чотыри з тых пяти статий ся не кывали вами уд 2024.&amp;nbsp;року; [[Telegram]] ся мало того, ож не кывав вами уд 2024.&amp;nbsp;року, та щий тоту статю до єї днешнього, мало май прийнятного ставу довюг ''я''.
:::Того може не переводіт тему, не розказуйте мені, ож я придумуву проблемы на пустому місті (кідь вам уже кулько&amp;nbsp;— четверо и бульше хосновачув писали за єдно и тото самоє?), а удкладіт ґомбичку „Створити нову статю“ и поправляйте тоты, котрых єсьте уже начинили преповно? Тото бде на мою гадку многым май важный крок у бук уліпшеня Вікіпедії ги нові такі самі курті статі з мінімалным держаньом правил. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:08, 26 мая 2026 (CEST)


Привіт! Можно б ви помоглі створити статтю про пісню &quot;[[:tt:Пермь_—_город_на_Каме|Перм' - місто на Камі]]&quot;? В цієї пісні є джерела, але я дуже погано розумію ваш язик. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:16, 4 януара 2025 (CET)

:Мож, на якому языкови вам май удобно говорити? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:57, 4 януара 2025 (CET)
::Рускый [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 20:59, 4 януара 2025 (CET)
:::Хорошо, какова ценность данная статья представляет для Русинской Википедии и Википедии в целом? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:12, 5 януара 2025 (CET)
::::Статья «Пермь — город на Каме» представляет значительную ценность для Русинской Википедии и Википедии в целом, так как она освещает культурный и географический аспекты Перми через призму музыкального произведения. Песня, созданная NITron, не только отражает уникальные черты города, такие как его расположение на реке Каме, транспортный узел, природные богатства Урала и Пермского края, но и способствует популяризации локальной культуры в глобальном контексте. Для Русинской Википедии это возможность расширить контент, связанный с русскоязычной культурой, а для Википедии в целом — обогатить знания о региональных особенностях России. [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 09:51, 5 януара 2025 (CET)
:::::Предоставьте файл или ссылку на данную «песню» [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 11:32, 5 януара 2025 (CET)
::::::https://audiodevil.ru/tracks/NITron+%E2%80%93+%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C+-+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4+%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%B5/ Название &quot;NITron – Пермь - город на Каме&quot; [[Хоснователь:Tyloxs|Tyloxs]] ([[Діскузія з хоснователём:Tyloxs|діскусія]]) 12:36, 5 януара 2025 (CET)
:::::::Фу, [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 17:26, 23 януара 2025 (CET)

== Thank you for being a medical contributors! ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
{| style=&quot;background-color: #fdffe7; border: 1px solid #fceb92;&quot;
|rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;vertical-align: middle; padding: 5px;&quot; | [[File:Wiki Project Med Foundation logo.svg|130px]]
|style=&quot;font-size: x-large; padding: 3px 3px 0 3px; height: 1.5em;&quot; |'''The 2024 Cure Award''' 
|-
| style=&quot;vertical-align: middle; padding: 3px;&quot; |In 2024 you '''[[mdwiki:WikiProjectMed:WikiProject_Medicine/Stats/Top_medical_editors_2024_(all)|were one of the top medical editors in your language]]'''. Thank you from [[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med]] for helping bring free, complete, accurate, up-to-date health information to the public. We really appreciate you and the vital work you do! 

Wiki Project Med Foundation is a [[meta:Wikimedia_thematic_organizations|thematic organization]] whose mission is to improve our health content. '''[[meta:Wiki_Project_Med#People_interested|Consider joining for 2025]]''', there are no associated costs.

Additionally one of our primary efforts revolves around translating health content. We invite you to '''[https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/index.php try our new workflow]''' if you have not already. Our dashboard automatically [https://mdwiki.toolforge.org/Translation_Dashboard/leaderboard.php collects statistics] of your efforts and we are working on [https://mdwiki.toolforge.org/fixwikirefs.php tools to automatically improve formating].
|}

Thanks again :-)  -- [[mdwiki:User:Doc_James|&lt;span style=&quot;color:#0000f1&quot;&gt;'''Doc James'''&lt;/span&gt;]] along with the rest of the team at '''[[m:WikiProject_Med|Wiki Project Med Foundation]]''' 07:24, 26 януара 2025 (CET)
&lt;/div&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Doc James@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Global_message_delivery/Targets/Top_Other_Language_Editors_2024&amp;oldid=28172893 --&gt;

== Статї із хыбами ==

Майже всї ваші статї требуют доробкы, практічно у всьых не є удкликань, даякых проблемы із шаблонами, даякі ґраматічнї хыбы, будьте добре перевірте свої статї, дайте удкликаня і повысталяйте шаблны. А ще рекомендовано не хосновати сімбол &quot;ю̄&quot;. Придержуйтеся у свойых статях аполітічности тай правил вікі.

Се лиш уд хоснователя @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]](туй практічно всї ваші статї). А сут іще статї уд @Іван Романеску, котрі не є у симу списку:

* Недотомачинї статї: [[Гвӯзд]], [[Кумыс]], [[87 (число)]], [[УПА-Запад]], [[Руски новини]]

* Не є шаблону(БД Держстату Украйины, Переклад, Стыржень, Село Україны, языковый шаблон) авадь проблема із шаблнами: [[Р (буква)]], [[Быстрый (приток Боржавы)]], [[Н]], [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Дрисляк]], [[Парціум]], [[Шпация]], [[Протоиєрей]], [[Меммінґен]], [[Гай (окрес Кошиці-околиця)]], [[Ропчиці]], [[Думен (гора)]], [[Ваґаш]], [[Баня]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[Лазы (Украйина)]], [[1 (число)]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[Монґолы]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Штрібро]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Неум (община)]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Кілва (острӯв)]], [[Боркут]], [[Мурино (Ленінградьска область)]], [[Кочевци]], [[Прошовиці]], [[Біловарци]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Фонтинясы]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Ідліб (провінція)]],[[Болгары у Росії]], [[Фоча (субреґіон)]], [[Роверета]], [[Сібінь]], [[Намюр]], [[Хустиць (село)]], [[Керкена]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Ґерінґсдорф]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Вулканешты (варош)]],(туй дале будут іти лиш тоты де із референціями бульш-менш нормално) [[Емірат]], [[Гавіржов]], [[Уйрек]], [[Кстово]], [[Бурятьскый язык]], [[Гыд (компютерный червак)]]

* Покаженї статї: [[Кочевци]]

* Гія референцій(проблема із референціями є у всьых статях, не лиш із сего пункта): [[Ґуґол]], [[Балта]], [[Гвӯзд]], [[Ваґаш]], [[87 (число)]], [[Хорольска яма]], [[С́]], [[Еріх Муравскый]], [[Нова Ястрябка]], [[20278 Цілейган]], [[Велика (Чорна Гора)]], [[Дибянкы]], [[Фрамнас (Норрботен)]], [[Гусине (община)]], [[М]], [[190 до н. е.]], [[Валя-Сяке (Сатмар)]], [[Доболц]], [[Цвітова (Калуськый район)]], [[Дивосело]], [[Йорґ Крон]], [[Варош (село)]], [[Збойник]], [[Тарпа]], [[Монастыриць (Закарпатьска область)]], [[100000 (число)]], [[Реч (Чорна Гора)]], [[Метех]], [[Украйиньскоє (Хмільницькый район)]], [[Терново]], [[Димедрол]], [[Ярь]], [[Неум (община)]], [[Мер]], [[Дрельє]], [[Босняцька Вікіпедія]], [[Приморьск (Калінінґрадьска область)]], [[Великоє Солдатьскоє]], [[Малацкы]], [[Бішево (Коміжа)]], [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Пустоє (хутор)]], [[Чорный (цвіт)]], [[Мінет]], [[Міліція Южной Осетії]], [[Кілва (острӯв)]], [[По̄ляна]], [[Ӥ]], [[Сукобін]], [[Шатер]], [[Боркут]], [[Гусине]], [[Голубінка]], [[Літо]], [[Прошовиці]],[[Коштіуй]], [[Magyar Jogpárt]], [[Анкоридж]], [[Біловарци]], [[Бискӯв]], [[Вінковоє]], [[Хеб]], [[Грынява]], [[Яловоє]], [[Любінь (Любліньскоє воєводство)]], [[Ростовятиця]], [[Капушаньскі Клячаны]], [[Ракош]], [[По̄ляна (Самбӯрськый район)]], [[Нижньый Дубовиць]], [[Керестур]], [[4 (число)]], [[Руня (Украйина)]],[[Перекрестный]], [[Перекрестный]], [[Земплінські Гамры]], [[Міхалкова (окрес Зволен)]], [[Пудпӯльноє]], [[Колут]], [[Ясінь (село)]], [[Курьска область]], [[Пригӯдь]], [[Яблоновка (Хустськый район)]], [[Згары]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Палинка]], [[Сібінь]], [[Добош Торта]], [[Кутлаш]], [[Домбокы]], [[Бенедековци]], [[Хустиць (село)]],[[2026]], [[Ардово]], [[Ялова (Турція)]], [[Керкена]], [[Словеньска Волова]],[[Крынкы (Херсоньска область)]], [[Угерскоє Градіштє]], [[Круче]], [[Максимець]], [[Яблонов (Мукачовськый район)]],[[Плужіне]], [[Жупа Ґемер]], [[Руські Геёвци]], [[Віпчоє]], [[Приполярный]], [[Донецькый район]], [[Главный град Подґориця]], [[Берегы (повіт Татраньскый)]], [[Вая (варош)]], [[Пудгорб]], [[Герцовци]], [[Труська]], [[Свалявка]], [[Туймазы]], [[Вӯльхӯвка (Хустськый район)]], [[Їржі Драгош]], [[Птичье]], [[Лікіцары]], [[Жетысуська область]], [[Колекторна улиця]], [[Оградзаны]], [[Плав (община)]], [[Дунковиця]], [[Туря По̄ляна]], [[Череёвци]], [[Турійськ]], [[Лімна]], [[Гайове (Кропивницькый район)]], [[Ряпідь]], [[Мыта]], [[Туричкы]], [[Суха (Украйина)]], [[Феріче (Бігор)]], [[Вестфілд (Вісконсин)]], [[Демичі]], [[Вала]], [[Валаликы]], [[Дмитрӯвка (Горловськый район)]],[[Ульцинь]], [[Смерть|Сімер]], [[Перевалы]], [[Ліхтенштейні]], [[Хотиньскый район]], [[Дубровка (Тячовскый район)]], [[Кривый (Хустськый район)]], [[Межовоє (Покровськый район)]], [[Зубриця]], [[Жудец]], [[Волосянка (Закарпатьска область)]], [[Завадка (Самбӯрьскый район)]],[[Велика Паладь]], [[Жанна Луиза Калман]], [[Петровка (Закарпатьска область)]], [[Запсонь]], [[Мідяниця]], [[Меджуречье (Рудо)]], [[Учіха Саске]], [[Тарантиньска Вікіпедія]], [[Надькапош]], [[Поточок]], [[Руськоє (Закарпатьска область)]], [[Руська]], [[Відродженя (Покровськый район)]], [[Руські Комаровци]], [[Кузьмино (Украйина)]],[[Ґаничі]], [[Котор (община)]], [[Московська ґубернія]], [[Стужиця]], [[Рекіты]], [[Соленоє (Покровськый район)]], [[Концово]], [[Буркут (Украйина)]], [[Сумськый район (1923—2020)]], [[Келімане]], [[Ватра Дорней]], [[Салч]], [[Серноє]], [[Соленоє (Тячовськый район)]], [[Заднёє]], [[Забродь (Ужгородьскый район)]], [[Комарно (Словеньско)]], [[Нижня Солотвина]], [[Орява]],[[Новобарово]], [[Переможноє (Львӯвська область)]], [[Щербовець]], [[Шаркадь]], [[Плоскый Потӯк]], [[Владимир (Чорна Гора)]], [[Велика Розтока]], [[Баранинці]], [[Херсоньскый район]], [[Хмільник (Закарпатьска область)]], [[Кальник (Мукачовскый район)]], [[Вареш]], [[Сільце (Закарпатьска область)]], [[Медьє]], [[Збины]], [[Исаї]], [[Дубы (Хустськый район)]], [[Сарата (Чернівецька область)]], [[Чабановка (Ужгородьскый район)]], [[Леово]], [[Богоявленка (Донецька область)]], [[Недзиця]], [[Сімеркы]],[[Родникова Гута]], [[Волова (Верховиньскый район)]], [[Кідёш]], [[Стрілецькоє (Яворовскый район)]], [[По̄ляна (Хустськый район)]],[[Верхо̄винці]], [[Глубокоє (Ужгородьскый район)]], [[Осінь]], [[Копач]], [[Страмтура]], [[Ѓ]], [[Ольшаны (Закарпатьска область)]], [[Бӯзінґен-ам-Гохрин]], [[Верхо̄вина Быстра]], [[Ольховци-Лазы]], [[Кошмак]], [[Малый Раковиць]], [[Шкуратовци]], [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)]], [[Овцебык]], [[Вооружені силы Украйины]], [[Горяны (Ужгород)]], [[Само]], [[Дрокія]], [[Сутоморе]], [[Ровненьскый район]], [[Очеретино]], [[Мала Розтока]], [[Велика Бакта]], [[Клехӯвка]], [[Есень]], [[Сарвасов]], [[Малоє Попово]], [[Мочола]], [[Мізоч]], [[Шышловци]], [[Червоноє (Ужгородьскый район)]], [[Будва (община)], Галабор, [[Косӯвськый аеродром]], Соловка, Малі Ґеёвці, [[Асфальт]], Гуняді, [[Німицька инвазия у Люксембурґ]], Костанайська область, [[Инстасамка]], Руська Кучава, Вирьхні Реметы, Діомід (Аляска), Колач, Гомок, Адміністративноє діленя Сербиї, Парасельскі островы, Компас, Кишинёв (муніципій), Лужкы (Калуськый район), Світлогорьск (Гомельска область), Литовська Републіка (1918—1940), Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014, Батёво, Тісаашвань, Гомельска область, Актюбіньска область, Мокра (Украйина), Костёва, Ряба Орда, Орда, Яблонкы, Посада Рыботицька, Telegram, Липа (Калуськый район), Верховина (варощик),Козаковка (Болеховська вароська рада), Туранци, Берліньска конференція (1884), Соледар, Ділок (Мукачовськый район), Северный Опасный Риф, Завосіно, Кагул (варош), Кухче, Павшино (Украйина), Шымкент, Шом (Украйина), Минай, Травы, Балигород (ґміна), Німшин, Липовиць (Ужгородьскый район), Восстаня Маджі-Маджі, Ульцинь (община), Злынка (Росія), Вітебьска область, Ландскруна, Бряньск, Оріховиця, Торкы, Сойм подкарпатьскых русинов, Великый Ходак, Балатонфӯред, Мінск Світ, Ганё (острӯв), Брестьска область, Кривоє (Тячӯвськый район), Чома, Сент-Пол (Аляска), Жденёво, Знаменьскоє (Чечня), Фертешолмаш, Пасіка (Закарпатьска область), Гребля (Закарпатьска область), Султанат Кілва, Чорногорци у Републіці Серьбскӯв, Алеппо (провінція), Фантастика, Костёва Пастіль, Соломоново, Населеный пункт, Воловиця (Берегӯвськый район), Украйинці у Туркменістанови, Крымськоє ханство, Ключарькы, Телеханы, Клей, Старомлиновка, Вӯрцбурґ, Баркасово, Мерешор, Меноніты, Нюфаундленд и Лабрадор, Суботӯв, Кучава, Бар (Чорна Гора), Пудкарпатьска краёва орґанізація КПЧ, Зволен, Верба (Дубеньскый район), Мужіёво, Неґровець, Костопӯль, Жнятино, Лемкӯвськоє письмо, Крайня Мартинка, Беґендяцька Пастіль, Кобакы, Проблема, Шейх Хасіна, Гута (Ужгородьскый район), Заболотноє (Закарпатьска область), Смига, Тур, Зимно, Удділеня, Копачі, Кобалевиця, Петров, Алексій Леонідович, Вышково, Літл Рок, Ґеча, Дешковиця, Жупа Мараморош (Чехословеньско), Летичӯв, Гродненьска область, Неветленфолу, Здолбунӯв, Санремо, Мангыстауська область, Мессіна, Велика Украйина, Тверьска ґубернія, Кызылорда, Авдіёвка, Еґипетьскі піраміды, Венеція, Сято, Загатя, Подобовець, Ґалісія, Річка (Хустськый район), Климовиця,Смологовиця, Ґёдёллё, Западноказахстаньска область, Чорный Потӯк (Хустськый район), Вараш, Локӯть (село), Чорнобыльска зона удчуджіня, Выходнофризькый язык, Выходнофризькый язык, Карагандыньска область, Сухый (Хустськый район), Брчко, Кольчино, Черна (Украйина), Жамбыльска область, Боснякы у Сербиї, Скотарьскоє, Общины Чорной Горы, Богаревиця, Сіґма Бой (в статї не хоснуются бульшость удкликань), Василёвка (варош), Дістрикт Люблін, Аляска, Ґастроентеролоґія, Концентракы Кременчука, Давыд-Городок, УПА-Запад, Пчолы, Поліся, Лодзькоє воєводство, Сарны, GPS, Бетлегем, Ґрунт, Брест, Кертовина, Нижньый Студеный, Уйгурьскый язык, Кетьскый язык, Руски новини, Кобрин, Тропарь Пасхы, Гуляйполе.

* неправильна назва:[[2026 (значеня)]], [[Боб (значеня)]], [[Турі]], [[Шаш (значеня)]], [[Ліхтенштейн (значеня)]], [[Торкы (значеня)]], [[Колониці (Лемковина)]], [[Руські Геёвци]], [[Руські Комаровци]], [[Асфальт]], Вітебьска область, Украйина (значеня), Руда (значеня).

* Вызир статї авадь недописана статя:[[Малацкы]],  [[Курьска область]], [[Кайла (Румыния)]], [[Порноґрафія]], [[Грабово (Томпоєвци)]],[[Слобожане]], [[Косӯвськый аеродром]], [[Колач]], Мангыстауська область.

* Ґраматічні хыбы авадь порушіня правил Вікі: [[Менлі Гот Спрінґс (Аляска)]], [[Анкоридж]], [[Ґрамота 1404. року]].
[[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 22:33, 25 марца 2025 (CET)

:Є цїлком інтересно, ці ся тот проблем із хыбныма статями вырїшыть в найблизшій добі, або бы сьме мали дати хоснователёви (@[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]) веце часу на ёго вырїшыня? [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 23:08, 19 мая 2026 (CEST)

== Пруйшлі нікнеймы тай алтернативный акаунт ==

Про архівні цілі тай обы не было путанины, сесь хосновач (Rue323) быв май давно знамый пуд нікнеймом Бойкыня Босорканя и має алтернативный акаунт [[Хоснователь:Иван Романеску|Иван Романеску]]. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 03:34, 6 фебруара 2026 (CET)

== Сірєноґірьовый ==

Колии [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 11:40, 26 авґуста 2026 (CEST)

:чіт [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 18:52, 27 авґуста 2026 (CEST)

== Захарьованя старых статий ==

Доброго здоровля, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]]. Ци плануєте такы заняти ся свойими старыми неквалітными статями? Такой у вашому майновому внескови, [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8C_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0&amp;curid=24960&amp;oldid=168951 ''Послідньый динь літа''], изась єдна из тых самых проблем, за котрі ся гибы уже не раз говорило сперед сим&amp;nbsp;— ся такой дискусна сторунка тому в потверджіня. Умісто того, вбы захарьовати шкоду, котру сьте начинили туй май давно, наново плодите лишні нові статі, в котрых половина текста у другому языкови, не є жерел, не є потребы, не є добрі написаного текста и так дале.

Наприклад, исі ваші старі статі дотеперь недотовмачені (не кажучи уже за другі, у котрых тоже повно проблем):
* [[Ужгородьскый замок]]
* [[Жупа Мараморош]]
* [[Diabolo menthe]]
* [[Чонкаш]]

До вас видав просто не доходит. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:24, 31 авґуста 2026 (CEST)

:Хотїв бы-м лем зазначіти, же статї як: „Ужгородьскый замок“, „Жупа Мараморош“ были написаны іншыма хоснователями; лем другу статю міг хоснователь:Rue323 управити, жебы придав одказ на якусь іншу статю; лем конштатую факт, ніч веце.-_- [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 20:07, 31 авґуста 2026 (CEST)
::Пардон, айно, за замок добрі кажете, а [[Жупа Мараморош (Чехословеньско)]] недобрі ся скопіровала. Як бы там не было, сесе скорше приклад ги вычерпный испис&amp;nbsp;— бизувный єм, ож кедь копнути май глубоко, мож буде найти щи ваґон подобных трафункув, де @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] полишав в удносно новых статях повно непотовмаченого текста, айбо я того не доникав, обы до того дасти шаблон за потребу потовмачити. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:48, 1 септембра 2026 (CEST)
:Доброго здоровля и вам, честованый пане. Розуміву ож насердив им вас тым ож пхаву ся у ваші бизӱвно непохыбні и оспорити ся не давущі статі. Бывать. 
:# Чом бы не пролупити очи тай увідіти такой ож читаво статий (бӱлш ге сьте такой туй привели) я переробив націло, ци вы лиш пӱллоє видите? Якось вшытко у вас за єдным боком.
:# Розкажіть май подробно за то што є &quot;потреба у статі&quot;, честно не чув им за такоє щи, ни уд другых Вікіпедіштӱв ни на самӱв Вікіпедії. Ци статя за кіно вадь за село не натӱлко затребована ге  ''ваша'' на пару тысяч байт за локалного писатиля, за вид якогось быдла, за алкогол. Такый термін ге ''потреба'' про Вікі, а иппен про нашу Вікі тым бӱлш не примінимый, бо нашу Вікі читавуть у ліпшому трафункови кідь не самі Вікіпедішты, до дисять людий, якый девіз Вікіпедії? ''Вікіпедія — слободна енціклопедія'' ци ніт?
:# За то што у мене сотні статий, котрі щи треба довго и атрактивно доповняти, а май часто націло переписовати з нулы, я не спорю. Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі, гий [[Ібаракі-кен]], [[Короваї]], [[Архей]], [[Протерозой]], [[Ґут]], [[Велика Уґолька|Мала Уґолька]], [[Еґілсстадір]] (ай, я тоже годен писати статі гий ваша [[Банді Шолтес]] за розміром, лиш у вас бӱлше половины обсяга ото жрідла у тӱв статі), вадь не хочете відіти, ци штось ся у вас урве уд того? Не придасть ниякого хӱсна вадь доброго поучіня то што вы реґуларно будете ми сюды написовати (кой вам зайде у голову ож я все щи не управив ~800 свойых неквалітных статий, а было 900 з лишньым у яри), ци не ліпше дашто посовітовати, объяснити, ож што недобрі (то вы уж догадали и не раз), и як ото управити (я ся Богу дяковати и сам без вас догадав), вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида (майчасто щи з 2024). Я фізично не годен за єден раз управити 800 косурдавых статий на великі, квалітні и из пійсятьма жрідлами. Вы як ми догадаєте, пӱдете си припочивати, прӱйде 2 місяці, прийдете никати што на Вікі: ага, у сёго фатёва щи сотні статий які были так ся и лишили, ІЁЙ! Треба ити писати тому лымпакови, кый фрас, ко сякоє відів!!! И у такому роді. Вы добрі видите які позитивні переміны суть у мойых як и немногых новых статях, так и у поправленых старых, койых є доста замітно. Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше (вам просто тоті масові статі, написані колись неопытным участником, не вписувуть ся у красну естетику идеалної Енциклопедії/ чомусь лиш до мене такый позӱр (из миже авторӱв &quot;неквалітчины&quot;), ну дякуву и на тӱм), вадь даже бою ся предположити што то є.
:# Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі, и управлять ся мнов (пак, ачий не вами) домак скорш ге статі Gazeb'а, Vaktec'а (надіву ся добрі м написав имня) и ищи дякых &quot;неквалітных&quot; авторӱв изходячи из вашої катеґорізації и термінолоґії.
:# То што вы будете ми догадовати, нич не дасть, (вы уж мож уповісти, добили ся ґіґантського успіха місяцями скорше, я зачав управляти ся, у основі, из личных причин), я не стану скорше переписовати статі, нашто опят спіховати, мож переправити пару десяткӱв статий (ге за исе літо), учинити пару новых нормалных статий, а пак опят управляти старі, нашто вам мене кудысь пудганяти? Обы што? Живіть собі своє житя, пишіть свої статі (у вас бизӱвно ниє и ниґда не было жадных хыб, и переправляти вам у себе нішто, вы непрерікаємый еталон про любого Вікіпедішта), ваші &quot;нотації&quot; изчерпали ся уж товды, кой я зачав сам без вашых, и чужых уповісток, переправляти ся.
:На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам. Завчасу перебачу ся за неформалный штіл мойых писемств у діскузії
:Из честованём, ваш, горячолюбимый [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:25, 31 авґуста 2026 (CEST)
::Я на йсю всю повну язвліня ґрафоманію удповідати детально желаня не маву, удповім на главноє:
:::&gt;''вадь самому прикласти ид тому руку аж вам рукы ся шӱпавуть уд факта екзістованя тых статий и их днишнёго вида''
::Айно, я ипен тото и чиню. Аж поникаєте по історії мойих внескув, дуже многі з них сут якраз управленями, розшыренями и дописованями вашого писаня. Тото наприклад:
::* [[Само]]
::* [[Одоакер]]
::* [[Кийзликы]]
::* [[Оладі]]
::* [[Гвузд]]
::* [[Інвалідность]]
::* [[Нарушеня нику]]
::* [[Убивство Ірины Фаріон]]
::* [[Паленка]]
::* [[Telegram]]
::…и так дале, и так дале, и так дале.
::Проблема у тому, ож свою писанину устигаєте продуковати многым май скоро&amp;nbsp;— само собов, харити многым май тяжко и часозатратно, як смітити. Того пропорція статий, котрі з вашых, перебачте, помыюв, я змуг привести до нормалного ставу, дуже мала.
:::&gt;''Айбо, чом не увидите ож наприклад є и доста непӱллі мої статі''
::Бо їх є мало, и число смітя у разы и разы переважує число непудлых статий. Мало того, аж мало почитати наприклад тоту такой статю за [[Ґут]], та там мож увидіти, ож вы без критичної аналізы просто копіруєте вшытко за населені пункты в Украйині з украйинської Вікіпедії, котра у свою очерідь тоже має преповно гріхув.
::Учинили сьте так из многыма селами Пудкарпатя, позад чого маєме теперь повно статий за наші села, у котрых є інформація леґендарного характера, не пудкріплені жерелами домыслы тай другі неенциклопедичні дані.
:::&gt;''Розкажіть май подробно за то што є &quot;потреба у статі&quot;…''
::Уже м не раз говорив. Вы чините статі за локалных людий, котрі не пудпадавут пуд критерії значимости, и удкликуєте ся у них на дачії „слова“ вмісто оформленя жерел як того жадат Вікіпедія.
:::&gt;''Я не сліпак и у мене ниє деменції, я тямлю ачий почти кажду свою косурдаву статю, не переживайте, час у мене ся найде на вшыткі''
::А давайте у вас час ся зачне находити уже на управленя старых статий? Бо тот испис кылавых статий лиш росте та росте, и чогось захарюву їх я. А я бы мав дяку заняти ся май хосенным ділом ги читати низкосортні статі за вто, што порноакторы си думавут за стріляня спермов.
:::&gt;''Но вы, вадь не хочете тото відіти и спеціално акцентуєте иппен на пӱллӱв стороні, бо її бӱлше''
::А ко у тому виноватый? Ба ци тото я писав за вас тоты статі? Вартало было вам думати за йсе, кой єсьте плодили тоты статі.
:::&gt;''На сьӱм я предлагаву покласти край сим, уж як пару місяцьӱв безсмысленым рейдам и догадкам.''
::А я предлагаву не предлагати, ай обы вы наконець ся заняли ліквідаційов наслідкув свойих такой дій. Бо мені уже аж чесно насточортіло видіти, як вы плодите, перебачте, лупину. Вам дуже повезло, ож русинська Вікіпедія натулько малоресурсна, ож у нюй мож удносно без наслідкув гадити, бо по хорошому вам бы вже повтирали гет добру половину внескув, не кажучи уже за санкції за нарушеня такых закладных принципув як [[ВП:NPOV]], [[ВП:5С1]], [[ВП:5С4]] и другых. Даже у сюй своюй уповістці не бируєте ся держати четвертого стовпа.
::Тулько сьте енерґії укільтовали на написаня сеї жовчі, хоть мож было ї ухосновати на правкы у ваші старі статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:43, 1 септембра 2026 (CEST)

== Вытворьованя пустых/непотовмаченых статий ==

Продуфлуву туй тото, што м написав и на [[Діскузія:Чонкопопі]].

З вами ся уже говорило за створіня новых непотовмаченых вікістатий (а май&amp;nbsp;— у контексті вашого читавого баґажа у виді недоробленых ''старых'' статий, и ваш майновый внесок ото пуста сторунка на три слова тай заглушку уже узират ги якоєсь тоталноє глумліня.

Сякым експериментам місто у сендбоксови пуд профільом авадь у файлови на компютері, а не в основному неймспейсови Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 5 септембра 2026 (CEST)

:Там є шаблона &lt;nowiki&gt;{{статья в роботѣ}}&lt;/nowiki&gt; [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 14:01, 6 септембра 2026 (CEST)

== Шаблона „Статя в роботі“ ==
Шаблона {{Tlx|Статья в роботѣ}}, як и другі подобні шаблоны, тото голошіня за {{strong|активноє редаґованя}} (як за тото пише на самуй шаблоні), она треба, обы ся не ставали конфлікты редаґовань, кой два хосновачі синхронно редаґувут єдну сторунку. Так вижу, ож умісто того ї хоснуєте ги спосуб „зарезервовати“ статі на цілі дны, айбо далеко не все чините якісь правкы даже у гатарах тых дакулькох днув. Так само тота шаблона не є „страховков“ про пусті/непотовмачені статі.

Тоту шаблону бы треба было класти перед активным редаґованьом и забирати, як даєте статю покуй&amp;nbsp;— часові рамкы такого як правило минуты и годины, а не дны.

Будьте добрі, позабирайте тоту плашку из статий, котрі {{em|активно}} не редаґуєте. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 14:41, 9 октобра 2026 (CEST)

:Часові рамкы про тото кладу на основі того як то роблять наприклад Керча вадь Halajkovič, а там якраз дны. И аж мали сьте у виду статю за Туричкы, типирь она ся переписує наново. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 15:55, 9 октобра 2026 (CEST)

== Варованя: деструктивноє редаґованя ==
У секції за демоґрафію у статі [[Малацкы]] ся подає жерело, котроє не споминат демоґрафічный склад. Никавучи на вашу історію редаґовань, исе уже далеко не першый раз, кой наводите інформацію без жерел, авадь намітуєте цітації жерел, котрі посправді не обсягувут таку інформацію.

Діфы за послідньый час, де м устиг замітити тай перечитати: [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Літо&amp;diff=prev&amp;oldid=172622 Літо], [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Смеречна&amp;diff=prev&amp;oldid=171890 Смеречна] (+ [[Діскузія:Смеречна#Цітаты|Дискусія: Смеречна § Цітаты]])

На днешньый день на русинськуй Вікіпедії є [[Вікіпедія:Статї-кандідаты на вылучіня|активна масова номінація сторунок на стираня]] (у тум числі справедливо номіновані дуже многі сторункы вашого авторства&amp;nbsp;— точніше вчинені з обох вашых акаунтув), націлена на уліпшеня кваліты статий на Р.&amp;nbsp;В. Пилувучи зробити хотьякі редаґованя, обы лиш были и мож было забрати плашку, саботуєте тоту процедуру.

Уже вас не раз варовали за вшылиякі филі деструктивного редаґованя; теперь діло дуйшло ид санкціям (як и варовав пережый адміністратор&amp;nbsp;— стираня проблемных статий). А вы, так розуміву, дале продовжуєте по старому. Так діла не буде. Уже маєте читавый послужный испис: хоснованя бабовок про обход критикы, систематичноє нарушеня вікіетікеты, масштабноє вытворіня проблемных статий (котрі ся довгый час вами не поправляли), нереаґованя на дискурс и напады на другых учасникув&amp;nbsp;— исе всьо не рахувучи вшылияку друбну лупину. Теперь видав ид тому мож ищи додасти провбы обыйти систему через номіналноє задоволеня {{em|буквы}} правил вмісто удповідности їх {{em|духови}} (и вєдно з тым изась нарушеня правил проєкта за потверженя інформації жерелами). Маву вагомі причины думати, ож даже тото ліпленя жерел ото резултат вашого удкрытя про себе ChatGPT.

Я не годен булше туй видіти даяку добру волю з вашого боку и за два рокы м не увидів почти ниякої кооперації кромі ипен номінално удповідавучых {{em|букві}} правил внескув. Думаву, потихы прийшов час вам сформуловати сяку сумаризовану характеристику вашої діялности на русинськуй Вікіпедії и наконець вынести на аґенду звіданку, ож што ся из вами має серйозно чинити. Годні сьте сесе раховати фіналным варованьом.

Из вами ся довго бавили по доброму, вас довго терпіли, и тото штось позитивного резултата практично не дає, ай лиш додає вшыткым пустої роботы ваґон и три міхы. Будьте добрі, аж за два рокы не побировали сьте за собов похарити, перестаньте мішати харити другым. Аж бы ся йся ситуація склала иншак, я бы пропоновав „чистый старт“, айбо позаяк у вас уже є історія з бабовками и псевдо-„чистым стартом“, не вижу тото возможным варіантом. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:28, 25 октобра 2026 (CET)

:Ищи діфы з прикладами нарушеня правил цітованя жерел, на сесь раз у статі ''Земплінські Гамры'': [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Земплінські_Гамры&amp;diff=next&amp;oldid=175261 раз], [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Земплінські_Гамры&amp;diff=prev&amp;oldid=175263 два]. Єдна з референцій ся удкликує на сторунку, котра не обсягує інформації за „1,249 людий на 2001. рук“, а друга лінкує на неекзістувучу сторунку, котра удсутня ай на Internet Archive. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:37, 25 октобра 2026 (CET)

== привіт! ==
Як справи? [[Хоснователь:LunaIsDaGoat|LunaIsDaGoat]] ([[Діскузія з хоснователём:LunaIsDaGoat|діскусія]]) 18:53, 4 новембра 2026 (CET)

:Прекрасно! Як ваші? Што вас интересує? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 20:21, 4 новембра 2026 (CET)</text>
      <sha1>k99bx1j8x8v7w01w2qr3ir4j1rmnm6c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Земпліньскы Гамры</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21998</id>
    <revision>
      <id>175837</id>
      <parentid>175824</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T02:25:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+доповнїня</comment>
      <origin>175837</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23396" sha1="8vrxdszoi1h6mjunaxwyflbb7fqmyfn" xml:space="preserve">{{В розробку}}
{{Інфобокс місто
| назва                     = Земпліньскы Гамры
| містна_назва              = {{lang-sk|Zemplínske Hámre}}
| тіп                       = село
| образок                   = 
| шырька_образку            = 
| попис_образку             = 
| ерб                       = 
| шырька_ербу               = 
| попис_ербу                = 
| прапор                    = 
| шырька_прапору            = 
| попис_прапору             = 
&lt;!-- Інтерактівна локмапа --&gt;
| локмапа                   = 
| шырька_локмапы            = 
| рельєф                    = 
| назва_на_мапі             = 
| попис_локмапы             = 
&lt;!-- Адміністратівны даны --&gt;
| штат                      = Словакія
| адмін_реґіон              = [[Пряшівський край|Пряшівський]]
| раён                      = [[Окрес Снина|Сниньскый]]
| громада                   = &lt;!-- або: муніціпаліта / ґміна --&gt;
| історічный_реґіон         = [[Вышнїй Земплін]] ([[Земплін]])
| коордінаты                = {{coord|48|56|58|N|22|09|20|E|type:city_region:SK|display=inline,title}}
| шырька_ґрадусів           = 
| шырька_минуты             = 
| шырька_секунды            = 
| довжка_ґрадусів           = 
| довжка_минуты             = 
| довжка_секунды            = 
&lt;!-- Історія і самосправа --&gt;
| заложено                  = [[1809]]
| перша_змінка              = [[1809]]
| маґдебурьске_право        = &lt;!-- або: містьске_право --&gt;
| статус_міста              = 
| староста                  = Ян Кепіч
| партія_головы             = 
&lt;!-- Ґеоґрафія і обывательство --&gt;
| розлога                   = 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| розлога_аґломерації       = 
| надморьска_вышка          = 346
| водоєм                    = 
| обывательство             = 1 304
| рік_обывательства         = 2025
| обывательство_аґломерації = 
| обывательство_метрополії  = 
| густота                   = 154,32
| народностне_зложіня       = 
| реліґійне_зложіня         = 
| катойконім                = &lt;!-- або: жытелї --&gt;
&lt;!-- Далшы даны --&gt;
| часове_пасмо              = 
| поштовый_код              = 067 77
| телефонный_код            = +421-57
| авто_код                  = 
| код                       = 521108
| день_міста                = 
| веб                       = &lt;!-- або: вебова_сторінка --&gt;
&lt;!-- Статічна мапа долу --&gt;
| мапа                      = 
| шырька_мапы               = 
| попис_мапы                = 
}}
'''Земплі́ньскы Га́мры''' ({{lang-sk|Zemplínske Hámre}}, до року 1956 – '''Сниньскы Гамры''' ({{lang-sk|Sninské Hámre}}, {{lang-hu|Szinna Hámor}}), історічно тыж ''Йозефстал'' / ''Йозефова долина'') суть село на [[северовыход]]ї Словакії, в Сниньскім окресї Пряшівского краю, котре ся находить в історічнім регіонї Земплін (Вышнїй Земплін).&lt;ref name=&quot;EObce&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.e-obce.sk/obec/zemplinskehamre/zemplinske-hamre.html|title=Obec Zemplínske Hámre – Základné údaje|work=E-OBCE.sk|publisher=TERRA GRATA|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot;&gt;{{Cite web|url=https://obeczemplinskehamre.estranky.sk/|title=Obec Zemplínske Hámre – História obce|work=obeczemplinskehamre.estranky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Населеный пункт взник на зачатку 19. стороча як баньско-металурґічна осада при добываню і оброблїню желїзной руды во [[Вігорлат|Вігорлатьскых горах]].&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/historia_obce.php|title=História obce Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Село ся находить в югозападній части [[окрес Снина|Сниньского окресу]] на северній спіднїй части горы вулканічного погоря Вігорлат (ґеоморфолоґічна єдиніця Вігорлатьскы верьхы і Бескідьскы передгоря), прямо южно од окресного міста Снина.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot;&gt;{{Cite web|url=https://naucnechodniky.eu/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=Náučné chodníky na Slovensku|publisher=naucnechodniky.eu|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/39161|title=Územný plán obce Zemplínske Hámre|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; Село лежыть в образковій котлинї – тзв. „Йозефовій долинї“ ({{lang-sk|Jozefova dolina}}), прямо під андезітовым скалистым масівом Сниньскый камінь (1005 м н. м.).&lt;ref name=&quot;ObecSamosprava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/samosprava.php|title=Samospráva – O obci Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot;&gt;{{Cite web|url=https://blog.sme.sk/kislikova/cestovanie/horou-i-dolinou-obce-zemplinske-hamre|title=Horou i dolinou obce Zemplínske Hámre|author=Kislíková D.|work=SME Blog|publisher=Petit Press|date=2020-05-21|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Теріторіёв села протїкать горьскый поток Барнов ({{lang-sk|Barnov potok}}), в народній бісїдї знамый як „Барнова рїка“ ({{lang-sk|Barnova rika}}) – лївый приток рїкы Цірохы, як ай єй приток Чорный поток ({{lang-sk|Čierny potok}}).&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UGKK&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-vod/|title=Názvy vôd – Štandardizácia geografického názvoslovia|publisher=Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky|work=skgeodesy.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Розлога кадастралной теріторії села є 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (844 га) і центер села лежыть в надморьскій вышцї 346 метрів.&lt;ref name=&quot;EObce&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.zamilujsadoslovenska.sk/mesta-a-obce/zemplinske-hamre/|title=Zemplínske Hámre – základné informácie|work=Zamiluj sa do Slovenska|language=sk}}&lt;/ref&gt; Земпліньскы Гамры суть єднов з головных вступных ворот до Храненой ландшафтной области Вігорлат ({{lang-sk|Chránená krajinná oblasť Vihorlat}}), котра є частёв европской еколоґічной сїти „Natura 2000“.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HornyZemplin&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hornyzemplin.sk/turisticke-ciele/undefined/6295f0ec02bd54b5e556c09d/detail|title=Športovo-rekreačný areál Barnova rika – Zemplínske Hámre|work=Horný Zemplín|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Кадастрална теріторія села Земпліньскы Гамры сусїдить з штирьма адміністратівно-теріторіалныма єдиніцями:&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/323125|title=Územný plán obce – Zemplínske Hámre (Zmeny a doplnky)|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* на северї і выходї – з кадастралнов теріторіёв міста [[Снина]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на западї – з кадастралнов теріторіёв села [[Бела над Цірохов]];&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на югу – з воєньскым обводом (поліґоном) [[Валяшківцї (воєньскый обвод)|Валяшківцї]] в [[окрес Гуменне|Гуменьскім окресї]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на юговыходї (в єдній точцї стыку кадастралных теріторій) – з селом [[Реметьскы Гамры]] [[Окрес Собранцї|Собраньского окресу]] [[Кошіцькый край|Кошіцького краю]].&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;

== Історія ==
=== Заложіня і розвой металурґії (19. стороча) ===
На концї 18. стороча ся до сусїднёй Снины зо Спіша пристяговав подникатель голандьско-нїмецького походжіня Йозеф Ролл ({{lang-sk|Jozef Rholl}}), котрый спочатку предпокладав, же підземля Вігорлатьскых гор є богате на золото і стрїбро.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.teraz.sk/presovsky-kraj/zemplinske-hamre-historia-obec/76605-clanok.html|title=Zemplínske Hámre preslávila železiarska výroba a pálenie uhlia|work=TERAZ.sk|publisher=TASR|date=2014-03-08|language=sk}}&lt;/ref&gt; Почас ґеолоґічного дослїджова ся намісто дорогоцїнных металів обявили ложіска желїзной руды, котрой промыслове добываня Йозеф Ролл зачав в роцї 1809.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt; Праві тогды на теріторії днешнёго села заложыв баньско-металурґічну осаду, котру поменовав на свою почесть – ''Йозефстал'' ({{lang-de|Josefsthal}}, дослова „Йозефова долина“) або ''Ролловы Гамры'' ({{lang-sk|Rhollove Hámre}}).&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot; /&gt;

В роцї 1815 одкрыв Йозеф Ролл в осадї металурґічный завод (желїзарня) а в роцї 1841 – одливарню.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;  Водна енерґія містного потока поганяла пять великых ковальскых майстровень з водным погоном – тзв. ''гамрів'' ({{lang-sk|hámor}}), де робили тяжкы ковальскы молоткы і міхы на вганяня воздуху до высокой пецы на деревяне вугля.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old_hnch.zemplinskehamre.sk/|title=O projekte — Hámorský náučný chodník|work=zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Окрем плавлїня лятины і желїза в осадї фунґовала водна пила, кожухарьска майстровня (завод на оброблїня скоры), добывав ся каолін і во великім множестві ся выпалёвало деревяне вугля в лїсных ватрах про потребы зливарень.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot;&gt;{{Cite web|url=https://ozzathe.webnode.sk/zrealizovane-akcie/v-roku-2017/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=ozzathe.webnode.sk|date=2017-05-24|language=sk}}&lt;/ref&gt; Містны майстры одливачі ся прославили умелецькым і промысловым одливанём (одливали головно славно лятиновы скулптуры Геркулы, пецы, хресты і польногосподарьскый серсан).ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt;

З розшырованём выробы росло ай чісло переселенцїв – баників, вуглярїв і ковалїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роцї 1844 осада дістала офіціалну мадярьску назву ''Szinna Hámor'' („Сниньскый Гамор“), причім адміністратівно зістала частёв містечка Снина в [[Земпліньска жупа|Землпіньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]].&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В дослїдку вычерьпаня містных засоб руды з низков продуктівностёв і конкуренції великых металурґічных центрів на концї 19. стороча упала выроба желїза і обывателї ся переорьєнтовали на добываня дерева, выробу деревяного угля, роботу в каменёломі (добываня андезіту) і польногосподарьство.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;

=== 20. і 21. стороча===
В роцї 1901 была в осадї поставена Каплічка Ружанцёвой Дївы Марії ({{lang-sk|Kaplnka Ružencovej Panny Márie}}) і одкрыта малокласна церьковна школа.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; На зачатку 20. стороча было через долину выбудована вузкоколяйна лїсна желїзніця (до року 1928 досягла єй цїлкова довжка під горов Вігорлат 26,3 км), котров ся переправляло дерево, вугля і камінь з каменёлому.&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] в роцї 1918 ся осада стала частёв [[Чехословакія|Чехословакії]] під назвов „Сниньскы Гамры“ ({{lang-sk|Sninské Hámre}}) і мала тогды 128 обывателїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;

В роках 1954–1956 ся село офіціално одчленило од міста Снина і стало ся самостатнов адміністратівнов єдиніцёв (громадов) і дістало сучасну назву „Земпліньскы Гамры“.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; В роцї 1954 было село припоїно к електрічній сїти, в роцї 1956 было заведжене телефонне споїня, в роцї 1968 было одкрыте поштове оддїлїня, в роцї 1982 быв выбудованый водовод а в роцї 2001 была завершена плінофікація.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роках 1990–1993 было в центрї села поставена нова будова Дому културы, в котрій ся находить сельскый уряд (самосправа) і пошта.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Од року 1997 мать громада властный схваленый ерб (з зображенём коваля при ковадлинї) і прапор.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;

== Обывательство ==
Высока дінаміка чісла обывателїв Земпліньскых Гамрів ся вызначує стабілным ростом од часу оддїлїня громады в половинї 20. стороча:
* '''рік 1918''': 128 особ.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;
* '''рік 2024''': 1 291 особ.&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://volbynrsr.sk/uzemie/521108|title=Zemplínske Hámre: počet obyvateľov 1 304 (2025)|work=volbynrsr.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''рік 2025''' (к 31. децембру): 1 304 особ (густота обывательства – 154,32 особ/км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;MapySR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.mapysr.sk/obyvatelstvo/obyvatelstvo-obec.php?o=SK041521108|title=Zemplínske Hámre — vývoj počtu obyvateľov|work=MapySR.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

З погляду віросповіданя векшына вірячіх належать к римскокатолицькой церькви (філіалка парафії Пресвятого Сердця Ісусового в сусїднїм селї Бела над Цірохов в сниньскім деканатї Кошіцького архієпіскопства).&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.farnostbelanc.sk/filialka-z-hamre/|title=Filiálka Zemplínske Hámre — Kostol sv. Jozefa, robotníka|work=Farnosť Belá nad Cirochou|publisher=farnostbelanc.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Памняткы, култура і турістіка ==
Вдяка богатій промысловій дїдовизнї і полозї під Сниньскым камінём суть Земпліньскы Гамры важным турістічным і рекреачным центром Вышнёго Земпліна:&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot;&gt;{{Cite web|url=https://turisticky.sk/vylet/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník — Zemplínske Hámre|work=Turisticky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Церьков святого Йосифа Робітника''' ({{lang-sk|Kostol sv. Jozefa Robotníka}}), римокатолицька церьков, котру будовати зачали в роцї 1957.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Церьков была высвячена в роках 1961–1963 кошіцькым вікарём Штефаном Ондерком (по чім была в роцї 1964 звалена стара каплічка і дзвоніця) а по розсяглій реконштрукції была зась высвячена 14. мая 2011.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot; /&gt;
* '''Гаморьскый научный ходник''' ({{lang-sk|Hámorský náučný chodník}}), історічно-природознательскый ходник з довжков 6,8 км і перевышінём 285 м, котрый быв одкрытый в роцї 2015 з підпоров Швайцарьского фінанчного механізму і складать ся з 14 інформачных заставок.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SlovakiaTravel&quot;&gt;{{Cite web|url=https://slovakia.travel/hamorsky-naucny-chodnik-vas-prevedie-historiou-banictva|title=Hámorský náučný chodník vás prevedie históriou banictva|work=Slovakia.travel|publisher=Ministerstvo cestovného ruchu a športu SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; У рамках проєкту было в селї выбудованы вірны реконштрукції (реплікы) заникнутых промысловых обєктів з 19. стороча:
** ''Гамор з водным нагоном'' ({{lang-sk|Hámor s vodným náhonom}}), функчна реконштрукція стародавной ковальской майстровнї (2014–2015) з водным колесом, ковальскым молотком і міхами;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
** ''Высока пец'' ({{lang-sk|Vysoká pec}}) і „Баньска штолна“ ({{lang-sk|Banská štôlňa}});&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HnchWeb&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hnch.zemplinskehamre.sk/podstranka?id=10|title=Virtuálna prehliadka — Hámorský náučný chodník|work=hnch.zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
** ''Ватра'' ({{lang-sk|Milier}}), традічна пец на выпалёваня деревяного угля, ''Баньске клопкатко / дзвоніця'' ({{lang-sk|Banská klopačka / zvonica}}) і експозіція ''Вузкоколяйной желїзніцї'' ({{lang-sk|Úzkokoľajná železnička}}).&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot; /&gt;
* '''Музей Земпліньскых Гамрів і Турістічно-інформачный центер''' ({{lang-sk|Múzeum Zemplínske Hámre}}), находить ся в колишній камяній будові корчмы Ролла в центрї села (Церьковне намістя, 3); обсягує промыслову і етноґрафічну експозіцію, як ай ремеселну майстровню з горчарнёв і тканём на ткацькых машынах.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
* '''Шпортово-рекреачный ареал „Барнова рїка“''' ({{lang-sk|Športovo-rekreačný areál Barnova rika}}), лїтнїй рекреачный ареал в горьскім окружіню з плавецькым і дїтьскым базеном, саунов і мултіфункчным шпортовым гріском.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Sirava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://sirava.sk/turistika/sportovo-rekreacny-areal-barnova-rika-zemplinske-hamre/|title=Športovo-rekreačný areál „BARNOVA RIKA“ — Zemplínske Hámre|work=Sirava.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Турістічны ходникы на Вігорлат''': з села зачінають значены пішоходны і ціклістічны трасы a біціґлёвы трасы на скалу Сниньскый камінь, к вулканічному озеру Морьске око і на найвысшый верьх горы — гору Вігорлат (1076 м н. м.).&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt; Каждый рік ся в селї одбывають традічны подїї: „День села – Гаморьска міля“ ({{lang-sk|Hámorská míľa}}), „Гаморьска парада“, „Традічны жатвы“, Кіріло-методїйскы выступы на Вігорлат і новорочный (сілвестровскый) выступ на Сниньскый камінь.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

== Одказы ==
* [https://www.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка села Земпліньскы Гамры] {{ref-sk}}
* [https://hnch.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка Гаморьской научной трасы] {{ref-sk}}

[[Катеґорія:Села Пряшівского краю]]
[[Катеґорія:Населены пункты окреса Снина]]</text>
      <sha1>8vrxdszoi1h6mjunaxwyflbb7fqmyfn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175838</id>
      <parentid>175837</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T02:26:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+коректованя</comment>
      <origin>175838</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23426" sha1="dhp90sxe7bc62i3lcdeiw26gsjthupj" xml:space="preserve">{{В розробку}}
{{Інфобокс місто
| назва                     = Земпліньскы Гамры
| містна_назва              = {{lang-sk|Zemplínske Hámre}}
| тіп                       = село
| образок                   = 
| шырька_образку            = 
| попис_образку             = 
| ерб                       = 
| шырька_ербу               = 
| попис_ербу                = 
| прапор                    = 
| шырька_прапору            = 
| попис_прапору             = 
&lt;!-- Інтерактівна локмапа --&gt;
| локмапа                   = 
| шырька_локмапы            = 
| рельєф                    = 
| назва_на_мапі             = 
| попис_локмапы             = 
&lt;!-- Адміністратівны даны --&gt;
| штат                      = Словакія
| адмін_реґіон              = [[Пряшівський край|Пряшівський]]
| раён                      = [[Окрес Снина|Сниньскый]]
| громада                   = &lt;!-- або: муніціпаліта / ґміна --&gt;
| історічный_реґіон         = [[Вышнїй Земплін]] ([[Земплін]])
| коордінаты                = {{coord|48|56|58|N|22|09|20|E|type:city_region:SK|display=inline,title}}
| шырька_ґрадусів           = 
| шырька_минуты             = 
| шырька_секунды            = 
| довжка_ґрадусів           = 
| довжка_минуты             = 
| довжка_секунды            = 
&lt;!-- Історія і самосправа --&gt;
| заложено                  = [[1809]]
| перша_змінка              = [[1809]]
| маґдебурьске_право        = &lt;!-- або: містьске_право --&gt;
| статус_міста              = 
| староста                  = Ян Кепіч
| партія_головы             = 
&lt;!-- Ґеоґрафія і обывательство --&gt;
| розлога                   = 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| розлога_аґломерації       = 
| надморьска_вышка          = 346
| водоєм                    = 
| обывательство             = 1 304
| рік_обывательства         = 2025
| обывательство_аґломерації = 
| обывательство_метрополії  = 
| густота                   = 154,32
| народностне_зложіня       = 
| реліґійне_зложіня         = 
| катойконім                = &lt;!-- або: жытелї --&gt;
&lt;!-- Далшы даны --&gt;
| часове_пасмо              = 
| поштовый_код              = 067 77
| телефонный_код            = +421-57
| авто_код                  = 
| код                       = 521108
| день_міста                = 
| веб                       = &lt;!-- або: вебова_сторінка --&gt;
&lt;!-- Статічна мапа долу --&gt;
| мапа                      = 
| шырька_мапы               = 
| попис_мапы                = 
}}
'''Земплі́ньскы Га́мры''' ({{lang-sk|Zemplínske Hámre}}, до року 1956 – '''Сниньскы Гамры''' ({{lang-sk|Sninské Hámre}}, {{lang-hu|Szinna Hámor}}), історічно тыж ''Йозефстал'' / ''Йозефова долина'') суть село на [[северовыход]]ї Словакії, в Сниньскім окресї Пряшівского краю, котре ся находить в історічнім регіонї Земплін (Вышнїй Земплін).&lt;ref name=&quot;EObce&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.e-obce.sk/obec/zemplinskehamre/zemplinske-hamre.html|title=Obec Zemplínske Hámre – Základné údaje|work=E-OBCE.sk|publisher=TERRA GRATA|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot;&gt;{{Cite web|url=https://obeczemplinskehamre.estranky.sk/|title=Obec Zemplínske Hámre – História obce|work=obeczemplinskehamre.estranky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Населеный пункт взник на зачатку 19. стороча як баньско-металурґічна осада при добываню і оброблїню желїзной руды во [[Вігорлат|Вігорлатьскых горах]].&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/historia_obce.php|title=História obce Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Село ся находить в югозападній части [[окрес Снина|Сниньского окресу]] на северній спіднїй части горы вулканічного погоря Вігорлат (ґеоморфолоґічна єдиніця Вігорлатьскы верьхы і Бескідьскы передгоря), прямо южно од окресного міста Снина.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot;&gt;{{Cite web|url=https://naucnechodniky.eu/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=Náučné chodníky na Slovensku|publisher=naucnechodniky.eu|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/39161|title=Územný plán obce Zemplínske Hámre|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; Село лежыть в образковій котлинї – тзв. „Йозефовій долинї“ ({{lang-sk|Jozefova dolina}}), прямо під андезітовым скалистым масівом Сниньскый камінь (1005 м н. м.).&lt;ref name=&quot;ObecSamosprava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/samosprava.php|title=Samospráva – O obci Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot;&gt;{{Cite web|url=https://blog.sme.sk/kislikova/cestovanie/horou-i-dolinou-obce-zemplinske-hamre|title=Horou i dolinou obce Zemplínske Hámre|author=Kislíková D.|work=SME Blog|publisher=Petit Press|date=2020-05-21|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Теріторіёв села протїкать горьскый поток Барнов ({{lang-sk|Barnov potok}}), в народній бісїдї знамый як „Барнова рїка“ ({{lang-sk|Barnova rika}}) – лївый приток рїкы Цірохы, як ай єй приток Чорный поток ({{lang-sk|Čierny potok}}).&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UGKK&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-vod/|title=Názvy vôd – Štandardizácia geografického názvoslovia|publisher=Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky|work=skgeodesy.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Розлога кадастралной теріторії села є 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (844 га) і центер села лежыть в надморьскій вышцї 346 метрів.&lt;ref name=&quot;EObce&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.zamilujsadoslovenska.sk/mesta-a-obce/zemplinske-hamre/|title=Zemplínske Hámre – základné informácie|work=Zamiluj sa do Slovenska|language=sk}}&lt;/ref&gt; Земпліньскы Гамры суть єднов з головных вступных ворот до Храненой ландшафтной области Вігорлат ({{lang-sk|Chránená krajinná oblasť Vihorlat}}), котра є частёв европской еколоґічной сїти „Natura 2000“.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HornyZemplin&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hornyzemplin.sk/turisticke-ciele/undefined/6295f0ec02bd54b5e556c09d/detail|title=Športovo-rekreačný areál Barnova rika – Zemplínske Hámre|work=Horný Zemplín|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Кадастрална теріторія села Земпліньскы Гамры сусїдить з штирьма адміністратівно-теріторіалныма єдиніцями:&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/323125|title=Územný plán obce – Zemplínske Hámre (Zmeny a doplnky)|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* на северї і выходї – з кадастралнов теріторіёв міста [[Снина]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на западї – з кадастралнов теріторіёв села [[Бела над Цірохов]];&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на югу – з воєньскым обводом (поліґоном) [[Валяшківцї (воєньскый обвод)|Валяшківцї]] в [[окрес Гуменне|Гуменьскім окресї]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на юговыходї (в єдній точцї стыку кадастралных теріторій) – з селом [[Реметьскы Гамры]] [[Окрес Собранцї|Собраньского окресу]] [[Кошіцькый край|Кошіцького краю]].&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;

== Історія ==
=== Заложіня і розвой металурґії (19. стороча) ===
На концї 18. стороча ся до сусїднёй Снины зо Спіша пристяговав подникатель голандьско-нїмецького походжіня Йозеф Ролл ({{lang-sk|Jozef Rholl}}), котрый спочатку предпокладав, же підземля Вігорлатьскых гор є богате на золото і стрїбро.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.teraz.sk/presovsky-kraj/zemplinske-hamre-historia-obec/76605-clanok.html|title=Zemplínske Hámre preslávila železiarska výroba a pálenie uhlia|work=TERAZ.sk|publisher=TASR|date=2014-03-08|language=sk}}&lt;/ref&gt; Почас ґеолоґічного дослїджова ся намісто дорогоцїнных металів обявили ложіска желїзной руды, котрой промыслове добываня Йозеф Ролл зачав в роцї 1809.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt; Праві тогды на теріторії днешнёго села заложыв баньско-металурґічну осаду, котру поменовав на свою почесть – ''Йозефстал'' ({{lang-de|Josefsthal}}, дослова „Йозефова долина“) або ''Ролловы Гамры'' ({{lang-sk|Rhollove Hámre}}).&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot; /&gt;

В роцї 1815 одкрыв Йозеф Ролл в осадї металурґічный завод (желїзарня) а в роцї 1841 – одливарню.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;  Водна енерґія містного потока поганяла пять великых ковальскых майстровень з водным погоном – тзв. ''гамрів'' ({{lang-sk|hámor}}), де робили тяжкы ковальскы молоткы і міхы на вганяня воздуху до высокой пецы на деревяне вугля.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old_hnch.zemplinskehamre.sk/|title=O projekte — Hámorský náučný chodník|work=zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Окрем плавлїня лятины і желїза в осадї фунґовала водна пила, кожухарьска майстровня (завод на оброблїня скоры), добывав ся каолін і во великім множестві ся выпалёвало деревяне вугля в лїсных ватрах про потребы зливарень.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot;&gt;{{Cite web|url=https://ozzathe.webnode.sk/zrealizovane-akcie/v-roku-2017/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=ozzathe.webnode.sk|date=2017-05-24|language=sk}}&lt;/ref&gt; Містны майстры одливачі ся прославили умелецькым і промысловым одливанём (одливали головно славно лятиновы скулптуры Геркулы, пецы, хресты і польногосподарьскый серсан).ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt;

З розшырованём выробы росло ай чісло переселенцїв – баників, вуглярїв і ковалїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роцї 1844 осада дістала офіціалну мадярьску назву ''Szinna Hámor'' („Сниньскый Гамор“), причім адміністратівно зістала частёв містечка Снина в [[Земпліньска жупа|Землпіньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]].&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В дослїдку вычерьпаня містных засоб руды з низков продуктівностёв і конкуренції великых металурґічных центрів на концї 19. стороча упала выроба желїза і обывателї ся переорьєнтовали на добываня дерева, выробу деревяного угля, роботу в каменёломі (добываня андезіту) і польногосподарьство.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;

=== 20. і 21. стороча===
В роцї 1901 была в осадї поставена Каплічка Ружанцёвой Дївы Марії ({{lang-sk|Kaplnka Ružencovej Panny Márie}}) і одкрыта малокласна церьковна школа.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; На зачатку 20. стороча было через долину выбудована вузкоколяйна лїсна желїзніця (до року 1928 досягла єй цїлкова довжка під горов Вігорлат 26,3 км), котров ся переправляло дерево, вугля і камінь з каменёлому.&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] в роцї 1918 ся осада стала частёв [[Чехословакія|Чехословакії]] під назвов „Сниньскы Гамры“ ({{lang-sk|Sninské Hámre}}) і мала тогды 128 обывателїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;

В роках 1954–1956 ся село офіціално одчленило од міста Снина і стало ся самостатнов адміністратівнов єдиніцёв (громадов) і дістало сучасну назву „Земпліньскы Гамры“.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; В роцї 1954 было село припоїно к електрічній сїти, в роцї 1956 было заведжене телефонне споїня, в роцї 1968 было одкрыте поштове оддїлїня, в роцї 1982 быв выбудованый водовод а в роцї 2001 была завершена плінофікація.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роках 1990–1993 было в центрї села поставена нова будова Дому културы, в котрій ся находить сельскый уряд (самосправа) і пошта.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Од року 1997 мать громада властный схваленый ерб (з зображенём коваля при ковадлинї) і прапор.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;

== Обывательство ==
Высока дінаміка чісла обывателїв Земпліньскых Гамрів ся вызначує стабілным ростом од часу оддїлїня громады в половинї 20. стороча:
* '''рік 1918''': 128 особ.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;
* '''рік 2024''': 1 291 особ.&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://volbynrsr.sk/uzemie/521108|title=Zemplínske Hámre: počet obyvateľov 1 304 (2025)|work=volbynrsr.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''рік 2025''' (к 31. децембру): 1 304 особ (густота обывательства – 154,32 особ/км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;MapySR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.mapysr.sk/obyvatelstvo/obyvatelstvo-obec.php?o=SK041521108|title=Zemplínske Hámre — vývoj počtu obyvateľov|work=MapySR.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

З погляду віросповіданя векшына вірячіх належать к римскокатолицькой церькви (філіалка парафії Пресвятого Сердця Ісусового в сусїднїм селї Бела над Цірохов в сниньскім деканатї Кошіцького архієпіскопства).&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.farnostbelanc.sk/filialka-z-hamre/|title=Filiálka Zemplínske Hámre — Kostol sv. Jozefa, robotníka|work=Farnosť Belá nad Cirochou|publisher=farnostbelanc.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Памняткы, култура і турістіка ==
Вдяка богатій промысловій дїдовизнї і полозї під Сниньскым камінём суть Земпліньскы Гамры важным турістічным і рекреачным центром [[Вышнїй Земплін|Вышнёго Земпліна]]:&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot;&gt;{{Cite web|url=https://turisticky.sk/vylet/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník — Zemplínske Hámre|work=Turisticky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Церьков святого Йосифа Робітника''' ({{lang-sk|Kostol sv. Jozefa Robotníka}}), римокатолицька церьков, котру будовати зачали в роцї 1957.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Церьков была высвячена в роках 1961–1963 кошіцькым вікарём Штефаном Ондерком (по чім была в роцї 1964 звалена стара каплічка і дзвоніця) а по розсяглій реконштрукції была зась высвячена 14. мая 2011.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot; /&gt;
* '''Гаморьскый научный ходник''' ({{lang-sk|Hámorský náučný chodník}}), історічно-природознательскый ходник з довжков 6,8 км і перевышінём 285 м, котрый быв одкрытый в роцї 2015 з підпоров Швайцарьского фінанчного механізму і складать ся з 14 інформачных заставок.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SlovakiaTravel&quot;&gt;{{Cite web|url=https://slovakia.travel/hamorsky-naucny-chodnik-vas-prevedie-historiou-banictva|title=Hámorský náučný chodník vás prevedie históriou banictva|work=Slovakia.travel|publisher=Ministerstvo cestovného ruchu a športu SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; У рамках проєкту было в селї выбудованы вірны реконштрукції (реплікы) заникнутых промысловых обєктів з 19. стороча:
** ''Гамор з водным нагоном'' ({{lang-sk|Hámor s vodným náhonom}}), функчна реконштрукція стародавной ковальской майстровнї (2014–2015) з водным колесом, ковальскым молотком і міхами;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
** ''Высока пец'' ({{lang-sk|Vysoká pec}}) і ''Баньска штолна'' ({{lang-sk|Banská štôlňa}});&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HnchWeb&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hnch.zemplinskehamre.sk/podstranka?id=10|title=Virtuálna prehliadka — Hámorský náučný chodník|work=hnch.zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
** ''Ватра'' ({{lang-sk|Milier}}), традічна пец на выпалёваня деревяного угля, ''Баньске клопкатко / дзвоніця'' ({{lang-sk|Banská klopačka / zvonica}}) і експозіція ''Вузкоколяйной желїзніцї'' ({{lang-sk|Úzkokoľajná železnička}}).&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot; /&gt;
* '''Музей Земпліньскых Гамрів і Турістічно-інформачный центер''' ({{lang-sk|Múzeum Zemplínske Hámre}}), находить ся в колишній камяній будові корчмы Ролла в центрї села (Церьковне намістя, 3); обсягує промыслову і етноґрафічну експозіцію, як ай ремеселну майстровню з горчарнёв і тканём на ткацькых машынах.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
* '''Шпортово-рекреачный ареал „Барнова рїка“''' ({{lang-sk|Športovo-rekreačný areál Barnova rika}}), лїтнїй рекреачный ареал в горьскім окружіню з плавецькым і дїтьскым базеном, саунов і мултіфункчным шпортовым гріском.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Sirava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://sirava.sk/turistika/sportovo-rekreacny-areal-barnova-rika-zemplinske-hamre/|title=Športovo-rekreačný areál „BARNOVA RIKA“ — Zemplínske Hámre|work=Sirava.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Турістічны ходникы на Вігорлат''': з села зачінають значены пішоходны і ціклістічны трасы a біціґлёвы трасы на скалу Сниньскый камінь, к вулканічному озеру Морьске око і на найвысшый верьх горы — гору Вігорлат (1076 м н. м.).&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt; Каждый рік ся в селї одбывають традічны подїї: „День села – Гаморьска міля“ ({{lang-sk|Hámorská míľa}}), „Гаморьска парада“, „Традічны жатвы“, Кіріло-методїйскы выступы на Вігорлат і новорочный (сілвестровскый) выступ на Сниньскый камінь.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

== Одказы ==
* [https://www.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка села Земпліньскы Гамры] {{ref-sk}}
* [https://hnch.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка Гаморьской научной трасы] {{ref-sk}}

[[Катеґорія:Села Пряшівского краю]]
[[Катеґорія:Населены пункты окреса Снина]]</text>
      <sha1>dhp90sxe7bc62i3lcdeiw26gsjthupj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175839</id>
      <parentid>175838</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T02:38:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+коректованя</comment>
      <origin>175839</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23549" sha1="1290z8yyx5hpf9g3s4oqte5qbj6c06v" xml:space="preserve">{{Інфобокс місто
| назва                     = Земпліньскы Гамры
| містна_назва              = {{lang-sk|Zemplínske Hámre}}
| тіп                       = село
| образок                   = 
| шырька_образку            = 
| попис_образку             = 
| ерб                       = 
| шырька_ербу               = 
| попис_ербу                = 
| прапор                    = Zemplinske hamre-snina-flag.svg
| шырька_прапору            = 120px
| попис_прапору             = 
&lt;!-- Інтерактівна локмапа --&gt;
| локмапа                   = 
| шырька_локмапы            = 
| рельєф                    = 
| назва_на_мапі             = 
| попис_локмапы             = 
&lt;!-- Адміністратівны даны --&gt;
| штат                      = Словакія
| адмін_реґіон              = [[Пряшівський край|Пряшівський]]
| раён                      = [[Окрес Снина|Сниньскый]]
| громада                   = &lt;!-- або: муніціпаліта / ґміна --&gt;
| історічный_реґіон         = [[Вышнїй Земплін]] ([[Земплін]])
| коордінаты                = {{coord|48|56|58|N|22|09|20|E|type:city_region:SK|display=inline,title}}
| шырька_ґрадусів           = 
| шырька_минуты             = 
| шырька_секунды            = 
| довжка_ґрадусів           = 
| довжка_минуты             = 
| довжка_секунды            = 
&lt;!-- Історія і самосправа --&gt;
| заложено                  = [[1809]]
| перша_змінка              = [[1809]]
| маґдебурьске_право        = &lt;!-- або: містьске_право --&gt;
| статус_міста              = 
| староста                  = Ян Кепіч
| партія_головы             = 
&lt;!-- Ґеоґрафія і обывательство --&gt;
| розлога                   = 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| розлога_аґломерації       = 
| надморьска_вышка          = 346
| водоєм                    = 
| обывательство             = 1 304
| рік_обывательства         = 2025
| обывательство_аґломерації = 
| обывательство_метрополії  = 
| густота                   = 154,32
| народностне_зложіня       = 
| реліґійне_зложіня         = 
| катойконім                = &lt;!-- або: жытелї --&gt;
&lt;!-- Далшы даны --&gt;
| часове_пасмо              = 
| поштовый_код              = 067 77
| телефонный_код            = +421-57
| авто_код                  = 
| код                       = 521108
| день_міста                = 
| веб                       = [https://www.zemplinskehamre.sk zemplinskehamre.sk]
&lt;!-- Статічна мапа долу --&gt;
| мапа                      = 
| шырька_мапы               = 
| попис_мапы                = 
}}
'''Земплі́ньскы Га́мры''' ({{lang-sk|Zemplínske Hámre}}, до року 1956 – '''Сниньскы Гамры''' ({{lang-sk|Sninské Hámre}}, {{lang-hu|Szinna Hámor}}), історічно тыж ''Йозефстал'' / ''Йозефова долина'') суть село на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словакії]], в [[Сниньскый окрес|Сниньскім окресї]] [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]], котре ся находить в історічнім регіонї [[Земплін]] ([[Вышнїй Земплін]]).&lt;ref name=&quot;EObce&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.e-obce.sk/obec/zemplinskehamre/zemplinske-hamre.html|title=Obec Zemplínske Hámre – Základné údaje|work=E-OBCE.sk|publisher=TERRA GRATA|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot;&gt;{{Cite web|url=https://obeczemplinskehamre.estranky.sk/|title=Obec Zemplínske Hámre – História obce|work=obeczemplinskehamre.estranky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Населеный пункт взник на зачатку 19. стороча як баньско-металурґічна осада при добываню і оброблїню желїзной руды во [[Вігорлат|Вігорлатьскых горах]].&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/historia_obce.php|title=História obce Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Село ся находить в югозападній части [[окрес Снина|Сниньского окресу]] на северній спіднїй части горы вулканічного погоря Вігорлат (ґеоморфолоґічна єдиніця Вігорлатьскы верьхы і Бескідьскы передгоря), прямо южно од окресного міста Снина.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot;&gt;{{Cite web|url=https://naucnechodniky.eu/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=Náučné chodníky na Slovensku|publisher=naucnechodniky.eu|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/39161|title=Územný plán obce Zemplínske Hámre|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; Село лежыть в образковій котлинї – тзв. „Йозефовій долинї“ ({{lang-sk|Jozefova dolina}}), прямо під андезітовым скалистым масівом Сниньскый камінь (1005 м н. м.).&lt;ref name=&quot;ObecSamosprava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/samosprava.php|title=Samospráva – O obci Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot;&gt;{{Cite web|url=https://blog.sme.sk/kislikova/cestovanie/horou-i-dolinou-obce-zemplinske-hamre|title=Horou i dolinou obce Zemplínske Hámre|author=Kislíková D.|work=SME Blog|publisher=Petit Press|date=2020-05-21|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Теріторіёв села протїкать горьскый поток Барнов ({{lang-sk|Barnov potok}}), в народній бісїдї знамый як „Барнова рїка“ ({{lang-sk|Barnova rika}}) – лївый приток рїкы Цірохы, як ай єй приток Чорный поток ({{lang-sk|Čierny potok}}).&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UGKK&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-vod/|title=Názvy vôd – Štandardizácia geografického názvoslovia|publisher=Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky|work=skgeodesy.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Розлога кадастралной теріторії села є 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (844 га) і центер села лежыть в надморьскій вышцї 346 метрів.&lt;ref name=&quot;EObce&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.zamilujsadoslovenska.sk/mesta-a-obce/zemplinske-hamre/|title=Zemplínske Hámre – základné informácie|work=Zamiluj sa do Slovenska|language=sk}}&lt;/ref&gt; Земпліньскы Гамры суть єднов з головных вступных ворот до Храненой ландшафтной области Вігорлат ({{lang-sk|Chránená krajinná oblasť Vihorlat}}), котра є частёв европской еколоґічной сїти „Natura 2000“.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HornyZemplin&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hornyzemplin.sk/turisticke-ciele/undefined/6295f0ec02bd54b5e556c09d/detail|title=Športovo-rekreačný areál Barnova rika – Zemplínske Hámre|work=Horný Zemplín|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Кадастрална теріторія села Земпліньскы Гамры сусїдить з штирьма адміністратівно-теріторіалныма єдиніцями:&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/323125|title=Územný plán obce – Zemplínske Hámre (Zmeny a doplnky)|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* на северї і выходї – з кадастралнов теріторіёв міста [[Снина]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на западї – з кадастралнов теріторіёв села [[Бела над Цірохов]];&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на югу – з воєньскым обводом (поліґоном) [[Валяшківцї (воєньскый обвод)|Валяшківцї]] в [[окрес Гуменне|Гуменьскім окресї]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на юговыходї (в єдній точцї стыку кадастралных теріторій) – з селом [[Реметьскы Гамры]] [[Окрес Собранцї|Собраньского окресу]] [[Кошіцькый край|Кошіцького краю]].&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;

== Історія ==
=== Заложіня і розвой металурґії (19. стороча) ===
На концї 18. стороча ся до сусїднёй Снины зо Спіша пристяговав подникатель голандьско-нїмецького походжіня Йозеф Ролл ({{lang-sk|Jozef Rholl}}), котрый спочатку предпокладав, же підземля Вігорлатьскых гор є богате на золото і стрїбро.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.teraz.sk/presovsky-kraj/zemplinske-hamre-historia-obec/76605-clanok.html|title=Zemplínske Hámre preslávila železiarska výroba a pálenie uhlia|work=TERAZ.sk|publisher=TASR|date=2014-03-08|language=sk}}&lt;/ref&gt; Почас ґеолоґічного дослїджова ся намісто дорогоцїнных металів обявили ложіска желїзной руды, котрой промыслове добываня Йозеф Ролл зачав в роцї 1809.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt; Праві тогды на теріторії днешнёго села заложыв баньско-металурґічну осаду, котру поменовав на свою почесть – ''Йозефстал'' ({{lang-de|Josefsthal}}, дослова „Йозефова долина“) або ''Ролловы Гамры'' ({{lang-sk|Rhollove Hámre}}).&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot; /&gt;

В роцї 1815 одкрыв Йозеф Ролл в осадї металурґічный завод (желїзарня) а в роцї 1841 – одливарню.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;  Водна енерґія містного потока поганяла пять великых ковальскых майстровень з водным погоном – тзв. ''гамрів'' ({{lang-sk|hámor}}), де робили тяжкы ковальскы молоткы і міхы на вганяня воздуху до высокой пецы на деревяне вугля.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old_hnch.zemplinskehamre.sk/|title=O projekte — Hámorský náučný chodník|work=zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Окрем плавлїня лятины і желїза в осадї фунґовала водна пила, кожухарьска майстровня (завод на оброблїня скоры), добывав ся каолін і во великім множестві ся выпалёвало деревяне вугля в лїсных ватрах про потребы зливарень.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot;&gt;{{Cite web|url=https://ozzathe.webnode.sk/zrealizovane-akcie/v-roku-2017/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=ozzathe.webnode.sk|date=2017-05-24|language=sk}}&lt;/ref&gt; Містны майстры одливачі ся прославили умелецькым і промысловым одливанём (одливали головно славно лятиновы скулптуры Геркулы, пецы, хресты і польногосподарьскый серсан).&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt;

З розшырованём выробы росло ай чісло переселенцїв – баників, вуглярїв і ковалїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роцї 1844 осада дістала офіціалну мадярьску назву ''Szinna Hámor'' („Сниньскый Гамор“), причім адміністратівно зістала частёв містечка Снина в [[Земпліньска жупа|Землпіньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]].&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В дослїдку вычерьпаня містных засоб руды з низков продуктівностёв і конкуренції великых металурґічных центрів на концї 19. стороча упала выроба желїза і обывателї ся переорьєнтовали на добываня дерева, выробу деревяного угля, роботу в каменёломі (добываня андезіту) і польногосподарьство.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;

=== 20. і 21. стороча===
В роцї 1901 была в осадї поставена Каплічка Ружанцёвой Дївы Марії ({{lang-sk|Kaplnka Ružencovej Panny Márie}}) і одкрыта малокласна церьковна школа.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; На зачатку 20. стороча было через долину выбудована вузкоколяйна лїсна желїзніця (до року 1928 досягла єй цїлкова довжка під горов Вігорлат 26,3 км), котров ся переправляло дерево, вугля і камінь з каменёлому.&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] в роцї 1918 ся осада стала частёв [[Чехословакія|Чехословакії]] під назвов „Сниньскы Гамры“ ({{lang-sk|Sninské Hámre}}) і мала тогды 128 обывателїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;

В роках 1954–1956 ся село офіціално одчленило од міста Снина і стало ся самостатнов адміністратівнов єдиніцёв (громадов) і дістало сучасну назву „Земпліньскы Гамры“.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; В роцї 1954 было село припоїно к електрічній сїти, в роцї 1956 было заведжене телефонне споїня, в роцї 1968 было одкрыте поштове оддїлїня, в роцї 1982 быв выбудованый водовод а в роцї 2001 была завершена плінофікація.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роках 1990–1993 было в центрї села поставена нова будова Дому културы, в котрій ся находить сельскый уряд (самосправа) і пошта.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Од року 1997 мать громада властный схваленый ерб (з зображенём коваля при ковадлинї) і прапор.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;

== Обывательство ==
Высока дінаміка чісла обывателїв Земпліньскых Гамрів ся вызначує стабілным ростом од часу оддїлїня громады в половинї 20. стороча:
* '''рік 1918''': 128 особ.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;
* '''рік 2024''': 1 291 особ.&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://volbynrsr.sk/uzemie/521108|title=Zemplínske Hámre: počet obyvateľov 1 304 (2025)|work=volbynrsr.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''рік 2025''' (к 31. децембру): 1 304 особ (густота обывательства – 154,32 особ/км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;MapySR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.mapysr.sk/obyvatelstvo/obyvatelstvo-obec.php?o=SK041521108|title=Zemplínske Hámre — vývoj počtu obyvateľov|work=MapySR.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

З погляду віросповіданя векшына вірячіх належать к римскокатолицькой церькви (філіалка парафії Пресвятого Сердця Ісусового в сусїднїм селї Бела над Цірохов в сниньскім деканатї Кошіцького архієпіскопства).&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.farnostbelanc.sk/filialka-z-hamre/|title=Filiálka Zemplínske Hámre — Kostol sv. Jozefa, robotníka|work=Farnosť Belá nad Cirochou|publisher=farnostbelanc.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Памняткы, култура і турістіка ==
Вдяка богатій промысловій дїдовизнї і полозї під Сниньскым камінём суть Земпліньскы Гамры важным турістічным і рекреачным центром [[Вышнїй Земплін|Вышнёго Земпліна]]:&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot;&gt;{{Cite web|url=https://turisticky.sk/vylet/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník — Zemplínske Hámre|work=Turisticky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Церьков святого Йосифа Робітника''' ({{lang-sk|Kostol sv. Jozefa Robotníka}}), римокатолицька церьков, котру будовати зачали в роцї 1957.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Церьков была высвячена в роках 1961–1963 кошіцькым вікарём Штефаном Ондерком (по чім была в роцї 1964 звалена стара каплічка і дзвоніця) а по розсяглій реконштрукції была зась высвячена 14. мая 2011.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot; /&gt;
* '''Гаморьскый научный ходник''' ({{lang-sk|Hámorský náučný chodník}}), історічно-природознательскый ходник з довжков 6,8 км і перевышінём 285 м, котрый быв одкрытый в роцї 2015 з підпоров Швайцарьского фінанчного механізму і складать ся з 14 інформачных заставок.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SlovakiaTravel&quot;&gt;{{Cite web|url=https://slovakia.travel/hamorsky-naucny-chodnik-vas-prevedie-historiou-banictva|title=Hámorský náučný chodník vás prevedie históriou banictva|work=Slovakia.travel|publisher=Ministerstvo cestovného ruchu a športu SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; У рамках проєкту было в селї выбудованы вірны реконштрукції (реплікы) заникнутых промысловых обєктів з 19. стороча:
** ''Гамор з водным нагоном'' ({{lang-sk|Hámor s vodným náhonom}}), функчна реконштрукція стародавной ковальской майстровнї (2014–2015) з водным колесом, ковальскым молотком і міхами;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
** ''Высока пец'' ({{lang-sk|Vysoká pec}}) і ''Баньска штолна'' ({{lang-sk|Banská štôlňa}});&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HnchWeb&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hnch.zemplinskehamre.sk/podstranka?id=10|title=Virtuálna prehliadka — Hámorský náučný chodník|work=hnch.zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
** ''Ватра'' ({{lang-sk|Milier}}), традічна пец на выпалёваня деревяного угля, ''Баньске клопкатко / дзвоніця'' ({{lang-sk|Banská klopačka / zvonica}}) і експозіція ''Вузкоколяйной желїзніцї'' ({{lang-sk|Úzkokoľajná železnička}}).&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot; /&gt;
* '''Музей Земпліньскых Гамрів і Турістічно-інформачный центер''' ({{lang-sk|Múzeum Zemplínske Hámre}}), находить ся в колишній камяній будові корчмы Ролла в центрї села (Церьковне намістя, 3); обсягує промыслову і етноґрафічну експозіцію, як ай ремеселну майстровню з горчарнёв і тканём на ткацькых машынах.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
* '''Шпортово-рекреачный ареал „Барнова рїка“''' ({{lang-sk|Športovo-rekreačný areál Barnova rika}}), лїтнїй рекреачный ареал в горьскім окружіню з плавецькым і дїтьскым базеном, саунов і мултіфункчным шпортовым гріском.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Sirava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://sirava.sk/turistika/sportovo-rekreacny-areal-barnova-rika-zemplinske-hamre/|title=Športovo-rekreačný areál „BARNOVA RIKA“ — Zemplínske Hámre|work=Sirava.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Турістічны ходникы на Вігорлат''': з села зачінають значены пішоходны і ціклістічны трасы a біціґлёвы трасы на скалу Сниньскый камінь, к вулканічному озеру Морьске око і на найвысшый верьх горы — гору Вігорлат (1076 м н. м.).&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt; Каждый рік ся в селї одбывають традічны подїї: „День села – Гаморьска міля“ ({{lang-sk|Hámorská míľa}}), „Гаморьска парада“, „Традічны жатвы“, Кіріло-методїйскы выступы на Вігорлат і новорочный (сілвестровскый) выступ на Сниньскый камінь.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

== Одказы ==
* [https://www.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка села Земпліньскы Гамры] {{ref-sk}}
* [https://hnch.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка Гаморьского научного ходника] {{ref-sk}}

[[Катеґорія:Села Пряшівского краю]]
[[Катеґорія:Населены пункты окреса Снина]]</text>
      <sha1>1290z8yyx5hpf9g3s4oqte5qbj6c06v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175840</id>
      <parentid>175839</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T02:39:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>175840</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23545" sha1="hw7t37me846kq6a0xlcmwi6wmyo1wwa" xml:space="preserve">{{Інфобокс місто
| назва                     = Земпліньскы Гамры
| містна_назва              = {{lang-sk|Zemplínske Hámre}}
| тіп                       = село
| образок                   = 
| шырька_образку            = 
| попис_образку             = 
| ерб                       = 
| шырька_ербу               = 
| попис_ербу                = 
| прапор                    = Zemplinske hamre-snina-flag.svg
| шырька_прапору            = 120px
| попис_прапору             = 
&lt;!-- Інтерактівна локмапа --&gt;
| локмапа                   = 
| шырька_локмапы            = 
| рельєф                    = 
| назва_на_мапі             = 
| попис_локмапы             = 
&lt;!-- Адміністратівны даны --&gt;
| штат                      = Словакія
| адмін_реґіон              = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]]
| раён                      = [[Окрес Снина|Сниньскый]]
| громада                   = &lt;!-- або: муніціпаліта / ґміна --&gt;
| історічный_реґіон         = [[Вышнїй Земплін]] ([[Земплін]])
| коордінаты                = {{coord|48|56|58|N|22|09|20|E|type:city_region:SK|display=inline,title}}
| шырька_ґрадусів           = 
| шырька_минуты             = 
| шырька_секунды            = 
| довжка_ґрадусів           = 
| довжка_минуты             = 
| довжка_секунды            = 
&lt;!-- Історія і самосправа --&gt;
| заложено                  = [[1809]]
| перша_змінка              = [[1809]]
| маґдебурьске_право        = &lt;!-- або: містьске_право --&gt;
| статус_міста              = 
| староста                  = Ян Кепіч
| партія_головы             = 
&lt;!-- Ґеоґрафія і обывательство --&gt;
| розлога                   = 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| розлога_аґломерації       = 
| надморьска_вышка          = 346
| водоєм                    = 
| обывательство             = 1 304
| рік_обывательства         = 2025
| обывательство_аґломерації = 
| обывательство_метрополії  = 
| густота                   = 154,32
| народностне_зложіня       = 
| реліґійне_зложіня         = 
| катойконім                = &lt;!-- або: жытелї --&gt;
&lt;!-- Далшы даны --&gt;
| часове_пасмо              = 
| поштовый_код              = 067 77
| телефонный_код            = +421-57
| авто_код                  = 
| код                       = 521108
| день_міста                = 
| веб                       = [https://www.zemplinskehamre.sk zemplinskehamre.sk]
&lt;!-- Статічна мапа долу --&gt;
| мапа                      = 
| шырька_мапы               = 
| попис_мапы                = 
}}
'''Земплі́ньскы Га́мры''' ({{lang-sk|Zemplínske Hámre}}, до року 1956 – '''Сниньскы Гамры''' ({{lang-sk|Sninské Hámre}}, {{lang-hu|Szinna Hámor}}), історічно тыж ''Йозефстал'' / ''Йозефова долина'') суть село на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словакії]], в [[Сниньскый окрес|Сниньскім окресї]] [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]], котре ся находить в історічнім регіонї [[Земплін]] ([[Вышнїй Земплін]]).&lt;ref name=&quot;EObce&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.e-obce.sk/obec/zemplinskehamre/zemplinske-hamre.html|title=Obec Zemplínske Hámre – Základné údaje|work=E-OBCE.sk|publisher=TERRA GRATA|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot;&gt;{{Cite web|url=https://obeczemplinskehamre.estranky.sk/|title=Obec Zemplínske Hámre – História obce|work=obeczemplinskehamre.estranky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Населеный пункт взник на зачатку 19. стороча як баньско-металурґічна осада при добываню і оброблїню желїзной руды во [[Вігорлат|Вігорлатьскых горах]].&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/historia_obce.php|title=História obce Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Село ся находить в югозападній части [[окрес Снина|Сниньского окресу]] на северній спіднїй части горы вулканічного погоря Вігорлат (ґеоморфолоґічна єдиніця Вігорлатьскы верьхы і Бескідьскы передгоря), прямо южно од окресного міста Снина.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot;&gt;{{Cite web|url=https://naucnechodniky.eu/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=Náučné chodníky na Slovensku|publisher=naucnechodniky.eu|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/39161|title=Územný plán obce Zemplínske Hámre|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; Село лежыть в образковій котлинї – тзв. „Йозефовій долинї“ ({{lang-sk|Jozefova dolina}}), прямо під андезітовым скалистым масівом Сниньскый камінь (1005 м н. м.).&lt;ref name=&quot;ObecSamosprava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/samosprava.php|title=Samospráva – O obci Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot;&gt;{{Cite web|url=https://blog.sme.sk/kislikova/cestovanie/horou-i-dolinou-obce-zemplinske-hamre|title=Horou i dolinou obce Zemplínske Hámre|author=Kislíková D.|work=SME Blog|publisher=Petit Press|date=2020-05-21|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Теріторіёв села протїкать горьскый поток Барнов ({{lang-sk|Barnov potok}}), в народній бісїдї знамый як „Барнова рїка“ ({{lang-sk|Barnova rika}}) – лївый приток рїкы Цірохы, як ай єй приток Чорный поток ({{lang-sk|Čierny potok}}).&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UGKK&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-vod/|title=Názvy vôd – Štandardizácia geografického názvoslovia|publisher=Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky|work=skgeodesy.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Розлога кадастралной теріторії села є 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (844 га) і центер села лежыть в надморьскій вышцї 346 метрів.&lt;ref name=&quot;EObce&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.zamilujsadoslovenska.sk/mesta-a-obce/zemplinske-hamre/|title=Zemplínske Hámre – základné informácie|work=Zamiluj sa do Slovenska|language=sk}}&lt;/ref&gt; Земпліньскы Гамры суть єднов з головных вступных ворот до Храненой ландшафтной области Вігорлат ({{lang-sk|Chránená krajinná oblasť Vihorlat}}), котра є частёв европской еколоґічной сїти „Natura 2000“.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HornyZemplin&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hornyzemplin.sk/turisticke-ciele/undefined/6295f0ec02bd54b5e556c09d/detail|title=Športovo-rekreačný areál Barnova rika – Zemplínske Hámre|work=Horný Zemplín|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Кадастрална теріторія села Земпліньскы Гамры сусїдить з штирьма адміністратівно-теріторіалныма єдиніцями:&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/323125|title=Územný plán obce – Zemplínske Hámre (Zmeny a doplnky)|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* на северї і выходї – з кадастралнов теріторіёв міста [[Снина]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на западї – з кадастралнов теріторіёв села [[Бела над Цірохов]];&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на югу – з воєньскым обводом (поліґоном) [[Валяшківцї (воєньскый обвод)|Валяшківцї]] в [[окрес Гуменне|Гуменьскім окресї]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на юговыходї (в єдній точцї стыку кадастралных теріторій) – з селом [[Реметьскы Гамры]] [[Окрес Собранцї|Собраньского окресу]] [[Кошіцькый край|Кошіцького краю]].&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;

== Історія ==
=== Заложіня і розвой металурґії (19. стороча) ===
На концї 18. стороча ся до сусїднёй Снины зо Спіша пристяговав подникатель голандьско-нїмецького походжіня Йозеф Ролл ({{lang-sk|Jozef Rholl}}), котрый спочатку предпокладав, же підземля Вігорлатьскых гор є богате на золото і стрїбро.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.teraz.sk/presovsky-kraj/zemplinske-hamre-historia-obec/76605-clanok.html|title=Zemplínske Hámre preslávila železiarska výroba a pálenie uhlia|work=TERAZ.sk|publisher=TASR|date=2014-03-08|language=sk}}&lt;/ref&gt; Почас ґеолоґічного дослїджова ся намісто дорогоцїнных металів обявили ложіска желїзной руды, котрой промыслове добываня Йозеф Ролл зачав в роцї 1809.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt; Праві тогды на теріторії днешнёго села заложыв баньско-металурґічну осаду, котру поменовав на свою почесть – ''Йозефстал'' ({{lang-de|Josefsthal}}, дослова „Йозефова долина“) або ''Ролловы Гамры'' ({{lang-sk|Rhollove Hámre}}).&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot; /&gt;

В роцї 1815 одкрыв Йозеф Ролл в осадї металурґічный завод (желїзарня) а в роцї 1841 – одливарню.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;  Водна енерґія містного потока поганяла пять великых ковальскых майстровень з водным погоном – тзв. ''гамрів'' ({{lang-sk|hámor}}), де робили тяжкы ковальскы молоткы і міхы на вганяня воздуху до высокой пецы на деревяне вугля.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old_hnch.zemplinskehamre.sk/|title=O projekte — Hámorský náučný chodník|work=zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Окрем плавлїня лятины і желїза в осадї фунґовала водна пила, кожухарьска майстровня (завод на оброблїня скоры), добывав ся каолін і во великім множестві ся выпалёвало деревяне вугля в лїсных ватрах про потребы зливарень.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot;&gt;{{Cite web|url=https://ozzathe.webnode.sk/zrealizovane-akcie/v-roku-2017/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=ozzathe.webnode.sk|date=2017-05-24|language=sk}}&lt;/ref&gt; Містны майстры одливачі ся прославили умелецькым і промысловым одливанём (одливали головно славно лятиновы скулптуры Геркулы, пецы, хресты і польногосподарьскый серсан).&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt;

З розшырованём выробы росло ай чісло переселенцїв – баників, вуглярїв і ковалїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роцї 1844 осада дістала офіціалну мадярьску назву ''Szinna Hámor'' („Сниньскый Гамор“), причім адміністратівно зістала частёв містечка Снина в [[Земпліньска жупа|Землпіньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]].&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В дослїдку вычерьпаня містных засоб руды з низков продуктівностёв і конкуренції великых металурґічных центрів на концї 19. стороча упала выроба желїза і обывателї ся переорьєнтовали на добываня дерева, выробу деревяного угля, роботу в каменёломі (добываня андезіту) і польногосподарьство.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;

=== 20. і 21. стороча===
В роцї 1901 была в осадї поставена Каплічка Ружанцёвой Дївы Марії ({{lang-sk|Kaplnka Ružencovej Panny Márie}}) і одкрыта малокласна церьковна школа.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; На зачатку 20. стороча было через долину выбудована вузкоколяйна лїсна желїзніця (до року 1928 досягла єй цїлкова довжка під горов Вігорлат 26,3 км), котров ся переправляло дерево, вугля і камінь з каменёлому.&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] в роцї 1918 ся осада стала частёв [[Чехословакія|Чехословакії]] під назвов „Сниньскы Гамры“ ({{lang-sk|Sninské Hámre}}) і мала тогды 128 обывателїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;

В роках 1954–1956 ся село офіціално одчленило од міста Снина і стало ся самостатнов адміністратівнов єдиніцёв (громадов) і дістало сучасну назву „Земпліньскы Гамры“.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; В роцї 1954 было село припоїно к електрічній сїти, в роцї 1956 было заведжене телефонне споїня, в роцї 1968 было одкрыте поштове оддїлїня, в роцї 1982 быв выбудованый водовод а в роцї 2001 была завершена плінофікація.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роках 1990–1993 было в центрї села поставена нова будова Дому културы, в котрій ся находить сельскый уряд (самосправа) і пошта.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Од року 1997 мать громада властный схваленый ерб (з зображенём коваля при ковадлинї) і прапор.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;

== Обывательство ==
Высока дінаміка чісла обывателїв Земпліньскых Гамрів ся вызначує стабілным ростом од часу оддїлїня громады в половинї 20. стороча:
* '''рік 1918''': 128 особ.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;
* '''рік 2024''': 1 291 особ.&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://volbynrsr.sk/uzemie/521108|title=Zemplínske Hámre: počet obyvateľov 1 304 (2025)|work=volbynrsr.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''рік 2025''' (к 31. децембру): 1 304 особ (густота обывательства – 154,32 особ/км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;MapySR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.mapysr.sk/obyvatelstvo/obyvatelstvo-obec.php?o=SK041521108|title=Zemplínske Hámre — vývoj počtu obyvateľov|work=MapySR.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

З погляду віросповіданя векшына вірячіх належать к римскокатолицькой церькви (філіалка парафії Пресвятого Сердця Ісусового в сусїднїм селї Бела над Цірохов в сниньскім деканатї Кошіцького архієпіскопства).&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.farnostbelanc.sk/filialka-z-hamre/|title=Filiálka Zemplínske Hámre — Kostol sv. Jozefa, robotníka|work=Farnosť Belá nad Cirochou|publisher=farnostbelanc.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Памняткы, култура і турістіка ==
Вдяка богатій промысловій дїдовизнї і полозї під Сниньскым камінём суть Земпліньскы Гамры важным турістічным і рекреачным центром [[Вышнїй Земплін|Вышнёго Земпліна]]:&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot;&gt;{{Cite web|url=https://turisticky.sk/vylet/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník — Zemplínske Hámre|work=Turisticky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Церьков святого Йосифа Робітника''' ({{lang-sk|Kostol sv. Jozefa Robotníka}}), римокатолицька церьков, котру будовати зачали в роцї 1957.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Церьков была высвячена в роках 1961–1963 кошіцькым вікарём Штефаном Ондерком (по чім была в роцї 1964 звалена стара каплічка і дзвоніця) а по розсяглій реконштрукції была зась высвячена 14. мая 2011.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot; /&gt;
* '''Гаморьскый научный ходник''' ({{lang-sk|Hámorský náučný chodník}}), історічно-природознательскый ходник з довжков 6,8 км і перевышінём 285 м, котрый быв одкрытый в роцї 2015 з підпоров Швайцарьского фінанчного механізму і складать ся з 14 інформачных заставок.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SlovakiaTravel&quot;&gt;{{Cite web|url=https://slovakia.travel/hamorsky-naucny-chodnik-vas-prevedie-historiou-banictva|title=Hámorský náučný chodník vás prevedie históriou banictva|work=Slovakia.travel|publisher=Ministerstvo cestovného ruchu a športu SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; У рамках проєкту было в селї выбудованы вірны реконштрукції (реплікы) заникнутых промысловых обєктів з 19. стороча:
** ''Гамор з водным нагоном'' ({{lang-sk|Hámor s vodným náhonom}}), функчна реконштрукція стародавной ковальской майстровнї (2014–2015) з водным колесом, ковальскым молотком і міхами;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
** ''Высока пец'' ({{lang-sk|Vysoká pec}}) і ''Баньска штолна'' ({{lang-sk|Banská štôlňa}});&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HnchWeb&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hnch.zemplinskehamre.sk/podstranka?id=10|title=Virtuálna prehliadka — Hámorský náučný chodník|work=hnch.zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
** ''Ватра'' ({{lang-sk|Milier}}), традічна пец на выпалёваня деревяного угля, ''Баньске клопкатко / дзвоніця'' ({{lang-sk|Banská klopačka / zvonica}}) і експозіція ''Вузкоколяйной желїзніцї'' ({{lang-sk|Úzkokoľajná železnička}}).&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot; /&gt;
* '''Музей Земпліньскых Гамрів і Турістічно-інформачный центер''' ({{lang-sk|Múzeum Zemplínske Hámre}}), находить ся в колишній камяній будові корчмы Ролла в центрї села (Церьковне намістя, 3); обсягує промыслову і етноґрафічну експозіцію, як ай ремеселну майстровню з горчарнёв і тканём на ткацькых машынах.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
* '''Шпортово-рекреачный ареал „Барнова рїка“''' ({{lang-sk|Športovo-rekreačný areál Barnova rika}}), лїтнїй рекреачный ареал в горьскім окружіню з плавецькым і дїтьскым базеном, саунов і мултіфункчным шпортовым гріском.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Sirava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://sirava.sk/turistika/sportovo-rekreacny-areal-barnova-rika-zemplinske-hamre/|title=Športovo-rekreačný areál „BARNOVA RIKA“ — Zemplínske Hámre|work=Sirava.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Турістічны ходникы на Вігорлат''': з села зачінають значены пішоходны і ціклістічны трасы a біціґлёвы трасы на скалу Сниньскый камінь, к вулканічному озеру Морьске око і на найвысшый верьх горы — гору Вігорлат (1076 м н. м.).&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt; Каждый рік ся в селї одбывають традічны подїї: „День села – Гаморьска міля“ ({{lang-sk|Hámorská míľa}}), „Гаморьска парада“, „Традічны жатвы“, Кіріло-методїйскы выступы на Вігорлат і новорочный (сілвестровскый) выступ на Сниньскый камінь.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

== Одказы ==
* [https://www.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка села Земпліньскы Гамры] {{ref-sk}}
* [https://hnch.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка Гаморьского научного ходника] {{ref-sk}}

[[Катеґорія:Села Пряшівского краю]]
[[Катеґорія:Населены пункты окреса Снина]]</text>
      <sha1>hw7t37me846kq6a0xlcmwi6wmyo1wwa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175842</id>
      <parentid>175840</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T02:40:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Земплінські Гамры]] на [[Земпліньскы Гамры]]: +як в статї</comment>
      <origin>175840</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23545" sha1="hw7t37me846kq6a0xlcmwi6wmyo1wwa" xml:space="preserve">{{Інфобокс місто
| назва                     = Земпліньскы Гамры
| містна_назва              = {{lang-sk|Zemplínske Hámre}}
| тіп                       = село
| образок                   = 
| шырька_образку            = 
| попис_образку             = 
| ерб                       = 
| шырька_ербу               = 
| попис_ербу                = 
| прапор                    = Zemplinske hamre-snina-flag.svg
| шырька_прапору            = 120px
| попис_прапору             = 
&lt;!-- Інтерактівна локмапа --&gt;
| локмапа                   = 
| шырька_локмапы            = 
| рельєф                    = 
| назва_на_мапі             = 
| попис_локмапы             = 
&lt;!-- Адміністратівны даны --&gt;
| штат                      = Словакія
| адмін_реґіон              = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]]
| раён                      = [[Окрес Снина|Сниньскый]]
| громада                   = &lt;!-- або: муніціпаліта / ґміна --&gt;
| історічный_реґіон         = [[Вышнїй Земплін]] ([[Земплін]])
| коордінаты                = {{coord|48|56|58|N|22|09|20|E|type:city_region:SK|display=inline,title}}
| шырька_ґрадусів           = 
| шырька_минуты             = 
| шырька_секунды            = 
| довжка_ґрадусів           = 
| довжка_минуты             = 
| довжка_секунды            = 
&lt;!-- Історія і самосправа --&gt;
| заложено                  = [[1809]]
| перша_змінка              = [[1809]]
| маґдебурьске_право        = &lt;!-- або: містьске_право --&gt;
| статус_міста              = 
| староста                  = Ян Кепіч
| партія_головы             = 
&lt;!-- Ґеоґрафія і обывательство --&gt;
| розлога                   = 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| розлога_аґломерації       = 
| надморьска_вышка          = 346
| водоєм                    = 
| обывательство             = 1 304
| рік_обывательства         = 2025
| обывательство_аґломерації = 
| обывательство_метрополії  = 
| густота                   = 154,32
| народностне_зложіня       = 
| реліґійне_зложіня         = 
| катойконім                = &lt;!-- або: жытелї --&gt;
&lt;!-- Далшы даны --&gt;
| часове_пасмо              = 
| поштовый_код              = 067 77
| телефонный_код            = +421-57
| авто_код                  = 
| код                       = 521108
| день_міста                = 
| веб                       = [https://www.zemplinskehamre.sk zemplinskehamre.sk]
&lt;!-- Статічна мапа долу --&gt;
| мапа                      = 
| шырька_мапы               = 
| попис_мапы                = 
}}
'''Земплі́ньскы Га́мры''' ({{lang-sk|Zemplínske Hámre}}, до року 1956 – '''Сниньскы Гамры''' ({{lang-sk|Sninské Hámre}}, {{lang-hu|Szinna Hámor}}), історічно тыж ''Йозефстал'' / ''Йозефова долина'') суть село на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словакії]], в [[Сниньскый окрес|Сниньскім окресї]] [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]], котре ся находить в історічнім регіонї [[Земплін]] ([[Вышнїй Земплін]]).&lt;ref name=&quot;EObce&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.e-obce.sk/obec/zemplinskehamre/zemplinske-hamre.html|title=Obec Zemplínske Hámre – Základné údaje|work=E-OBCE.sk|publisher=TERRA GRATA|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot;&gt;{{Cite web|url=https://obeczemplinskehamre.estranky.sk/|title=Obec Zemplínske Hámre – História obce|work=obeczemplinskehamre.estranky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Населеный пункт взник на зачатку 19. стороча як баньско-металурґічна осада при добываню і оброблїню желїзной руды во [[Вігорлат|Вігорлатьскых горах]].&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/historia_obce.php|title=História obce Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Село ся находить в югозападній части [[окрес Снина|Сниньского окресу]] на северній спіднїй части горы вулканічного погоря Вігорлат (ґеоморфолоґічна єдиніця Вігорлатьскы верьхы і Бескідьскы передгоря), прямо южно од окресного міста Снина.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot;&gt;{{Cite web|url=https://naucnechodniky.eu/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=Náučné chodníky na Slovensku|publisher=naucnechodniky.eu|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/39161|title=Územný plán obce Zemplínske Hámre|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; Село лежыть в образковій котлинї – тзв. „Йозефовій долинї“ ({{lang-sk|Jozefova dolina}}), прямо під андезітовым скалистым масівом Сниньскый камінь (1005 м н. м.).&lt;ref name=&quot;ObecSamosprava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/samosprava.php|title=Samospráva – O obci Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot;&gt;{{Cite web|url=https://blog.sme.sk/kislikova/cestovanie/horou-i-dolinou-obce-zemplinske-hamre|title=Horou i dolinou obce Zemplínske Hámre|author=Kislíková D.|work=SME Blog|publisher=Petit Press|date=2020-05-21|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Теріторіёв села протїкать горьскый поток Барнов ({{lang-sk|Barnov potok}}), в народній бісїдї знамый як „Барнова рїка“ ({{lang-sk|Barnova rika}}) – лївый приток рїкы Цірохы, як ай єй приток Чорный поток ({{lang-sk|Čierny potok}}).&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UGKK&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-vod/|title=Názvy vôd – Štandardizácia geografického názvoslovia|publisher=Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky|work=skgeodesy.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Розлога кадастралной теріторії села є 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (844 га) і центер села лежыть в надморьскій вышцї 346 метрів.&lt;ref name=&quot;EObce&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.zamilujsadoslovenska.sk/mesta-a-obce/zemplinske-hamre/|title=Zemplínske Hámre – základné informácie|work=Zamiluj sa do Slovenska|language=sk}}&lt;/ref&gt; Земпліньскы Гамры суть єднов з головных вступных ворот до Храненой ландшафтной области Вігорлат ({{lang-sk|Chránená krajinná oblasť Vihorlat}}), котра є частёв европской еколоґічной сїти „Natura 2000“.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HornyZemplin&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hornyzemplin.sk/turisticke-ciele/undefined/6295f0ec02bd54b5e556c09d/detail|title=Športovo-rekreačný areál Barnova rika – Zemplínske Hámre|work=Horný Zemplín|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Кадастрална теріторія села Земпліньскы Гамры сусїдить з штирьма адміністратівно-теріторіалныма єдиніцями:&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/323125|title=Územný plán obce – Zemplínske Hámre (Zmeny a doplnky)|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* на северї і выходї – з кадастралнов теріторіёв міста [[Снина]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на западї – з кадастралнов теріторіёв села [[Бела над Цірохов]];&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на югу – з воєньскым обводом (поліґоном) [[Валяшківцї (воєньскый обвод)|Валяшківцї]] в [[окрес Гуменне|Гуменьскім окресї]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на юговыходї (в єдній точцї стыку кадастралных теріторій) – з селом [[Реметьскы Гамры]] [[Окрес Собранцї|Собраньского окресу]] [[Кошіцькый край|Кошіцького краю]].&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;

== Історія ==
=== Заложіня і розвой металурґії (19. стороча) ===
На концї 18. стороча ся до сусїднёй Снины зо Спіша пристяговав подникатель голандьско-нїмецького походжіня Йозеф Ролл ({{lang-sk|Jozef Rholl}}), котрый спочатку предпокладав, же підземля Вігорлатьскых гор є богате на золото і стрїбро.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.teraz.sk/presovsky-kraj/zemplinske-hamre-historia-obec/76605-clanok.html|title=Zemplínske Hámre preslávila železiarska výroba a pálenie uhlia|work=TERAZ.sk|publisher=TASR|date=2014-03-08|language=sk}}&lt;/ref&gt; Почас ґеолоґічного дослїджова ся намісто дорогоцїнных металів обявили ложіска желїзной руды, котрой промыслове добываня Йозеф Ролл зачав в роцї 1809.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt; Праві тогды на теріторії днешнёго села заложыв баньско-металурґічну осаду, котру поменовав на свою почесть – ''Йозефстал'' ({{lang-de|Josefsthal}}, дослова „Йозефова долина“) або ''Ролловы Гамры'' ({{lang-sk|Rhollove Hámre}}).&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot; /&gt;

В роцї 1815 одкрыв Йозеф Ролл в осадї металурґічный завод (желїзарня) а в роцї 1841 – одливарню.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;  Водна енерґія містного потока поганяла пять великых ковальскых майстровень з водным погоном – тзв. ''гамрів'' ({{lang-sk|hámor}}), де робили тяжкы ковальскы молоткы і міхы на вганяня воздуху до высокой пецы на деревяне вугля.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old_hnch.zemplinskehamre.sk/|title=O projekte — Hámorský náučný chodník|work=zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Окрем плавлїня лятины і желїза в осадї фунґовала водна пила, кожухарьска майстровня (завод на оброблїня скоры), добывав ся каолін і во великім множестві ся выпалёвало деревяне вугля в лїсных ватрах про потребы зливарень.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot;&gt;{{Cite web|url=https://ozzathe.webnode.sk/zrealizovane-akcie/v-roku-2017/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=ozzathe.webnode.sk|date=2017-05-24|language=sk}}&lt;/ref&gt; Містны майстры одливачі ся прославили умелецькым і промысловым одливанём (одливали головно славно лятиновы скулптуры Геркулы, пецы, хресты і польногосподарьскый серсан).&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt;

З розшырованём выробы росло ай чісло переселенцїв – баників, вуглярїв і ковалїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роцї 1844 осада дістала офіціалну мадярьску назву ''Szinna Hámor'' („Сниньскый Гамор“), причім адміністратівно зістала частёв містечка Снина в [[Земпліньска жупа|Землпіньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]].&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В дослїдку вычерьпаня містных засоб руды з низков продуктівностёв і конкуренції великых металурґічных центрів на концї 19. стороча упала выроба желїза і обывателї ся переорьєнтовали на добываня дерева, выробу деревяного угля, роботу в каменёломі (добываня андезіту) і польногосподарьство.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;

=== 20. і 21. стороча===
В роцї 1901 была в осадї поставена Каплічка Ружанцёвой Дївы Марії ({{lang-sk|Kaplnka Ružencovej Panny Márie}}) і одкрыта малокласна церьковна школа.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; На зачатку 20. стороча было через долину выбудована вузкоколяйна лїсна желїзніця (до року 1928 досягла єй цїлкова довжка під горов Вігорлат 26,3 км), котров ся переправляло дерево, вугля і камінь з каменёлому.&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] в роцї 1918 ся осада стала частёв [[Чехословакія|Чехословакії]] під назвов „Сниньскы Гамры“ ({{lang-sk|Sninské Hámre}}) і мала тогды 128 обывателїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;

В роках 1954–1956 ся село офіціално одчленило од міста Снина і стало ся самостатнов адміністратівнов єдиніцёв (громадов) і дістало сучасну назву „Земпліньскы Гамры“.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; В роцї 1954 было село припоїно к електрічній сїти, в роцї 1956 было заведжене телефонне споїня, в роцї 1968 было одкрыте поштове оддїлїня, в роцї 1982 быв выбудованый водовод а в роцї 2001 была завершена плінофікація.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роках 1990–1993 было в центрї села поставена нова будова Дому културы, в котрій ся находить сельскый уряд (самосправа) і пошта.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Од року 1997 мать громада властный схваленый ерб (з зображенём коваля при ковадлинї) і прапор.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;

== Обывательство ==
Высока дінаміка чісла обывателїв Земпліньскых Гамрів ся вызначує стабілным ростом од часу оддїлїня громады в половинї 20. стороча:
* '''рік 1918''': 128 особ.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;
* '''рік 2024''': 1 291 особ.&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://volbynrsr.sk/uzemie/521108|title=Zemplínske Hámre: počet obyvateľov 1 304 (2025)|work=volbynrsr.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''рік 2025''' (к 31. децембру): 1 304 особ (густота обывательства – 154,32 особ/км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;MapySR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.mapysr.sk/obyvatelstvo/obyvatelstvo-obec.php?o=SK041521108|title=Zemplínske Hámre — vývoj počtu obyvateľov|work=MapySR.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

З погляду віросповіданя векшына вірячіх належать к римскокатолицькой церькви (філіалка парафії Пресвятого Сердця Ісусового в сусїднїм селї Бела над Цірохов в сниньскім деканатї Кошіцького архієпіскопства).&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.farnostbelanc.sk/filialka-z-hamre/|title=Filiálka Zemplínske Hámre — Kostol sv. Jozefa, robotníka|work=Farnosť Belá nad Cirochou|publisher=farnostbelanc.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Памняткы, култура і турістіка ==
Вдяка богатій промысловій дїдовизнї і полозї під Сниньскым камінём суть Земпліньскы Гамры важным турістічным і рекреачным центром [[Вышнїй Земплін|Вышнёго Земпліна]]:&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot;&gt;{{Cite web|url=https://turisticky.sk/vylet/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník — Zemplínske Hámre|work=Turisticky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Церьков святого Йосифа Робітника''' ({{lang-sk|Kostol sv. Jozefa Robotníka}}), римокатолицька церьков, котру будовати зачали в роцї 1957.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Церьков была высвячена в роках 1961–1963 кошіцькым вікарём Штефаном Ондерком (по чім была в роцї 1964 звалена стара каплічка і дзвоніця) а по розсяглій реконштрукції была зась высвячена 14. мая 2011.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot; /&gt;
* '''Гаморьскый научный ходник''' ({{lang-sk|Hámorský náučný chodník}}), історічно-природознательскый ходник з довжков 6,8 км і перевышінём 285 м, котрый быв одкрытый в роцї 2015 з підпоров Швайцарьского фінанчного механізму і складать ся з 14 інформачных заставок.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SlovakiaTravel&quot;&gt;{{Cite web|url=https://slovakia.travel/hamorsky-naucny-chodnik-vas-prevedie-historiou-banictva|title=Hámorský náučný chodník vás prevedie históriou banictva|work=Slovakia.travel|publisher=Ministerstvo cestovného ruchu a športu SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; У рамках проєкту было в селї выбудованы вірны реконштрукції (реплікы) заникнутых промысловых обєктів з 19. стороча:
** ''Гамор з водным нагоном'' ({{lang-sk|Hámor s vodným náhonom}}), функчна реконштрукція стародавной ковальской майстровнї (2014–2015) з водным колесом, ковальскым молотком і міхами;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
** ''Высока пец'' ({{lang-sk|Vysoká pec}}) і ''Баньска штолна'' ({{lang-sk|Banská štôlňa}});&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HnchWeb&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hnch.zemplinskehamre.sk/podstranka?id=10|title=Virtuálna prehliadka — Hámorský náučný chodník|work=hnch.zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
** ''Ватра'' ({{lang-sk|Milier}}), традічна пец на выпалёваня деревяного угля, ''Баньске клопкатко / дзвоніця'' ({{lang-sk|Banská klopačka / zvonica}}) і експозіція ''Вузкоколяйной желїзніцї'' ({{lang-sk|Úzkokoľajná železnička}}).&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot; /&gt;
* '''Музей Земпліньскых Гамрів і Турістічно-інформачный центер''' ({{lang-sk|Múzeum Zemplínske Hámre}}), находить ся в колишній камяній будові корчмы Ролла в центрї села (Церьковне намістя, 3); обсягує промыслову і етноґрафічну експозіцію, як ай ремеселну майстровню з горчарнёв і тканём на ткацькых машынах.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
* '''Шпортово-рекреачный ареал „Барнова рїка“''' ({{lang-sk|Športovo-rekreačný areál Barnova rika}}), лїтнїй рекреачный ареал в горьскім окружіню з плавецькым і дїтьскым базеном, саунов і мултіфункчным шпортовым гріском.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Sirava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://sirava.sk/turistika/sportovo-rekreacny-areal-barnova-rika-zemplinske-hamre/|title=Športovo-rekreačný areál „BARNOVA RIKA“ — Zemplínske Hámre|work=Sirava.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Турістічны ходникы на Вігорлат''': з села зачінають значены пішоходны і ціклістічны трасы a біціґлёвы трасы на скалу Сниньскый камінь, к вулканічному озеру Морьске око і на найвысшый верьх горы — гору Вігорлат (1076 м н. м.).&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt; Каждый рік ся в селї одбывають традічны подїї: „День села – Гаморьска міля“ ({{lang-sk|Hámorská míľa}}), „Гаморьска парада“, „Традічны жатвы“, Кіріло-методїйскы выступы на Вігорлат і новорочный (сілвестровскый) выступ на Сниньскый камінь.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

== Одказы ==
* [https://www.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка села Земпліньскы Гамры] {{ref-sk}}
* [https://hnch.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка Гаморьского научного ходника] {{ref-sk}}

[[Катеґорія:Села Пряшівского краю]]
[[Катеґорія:Населены пункты окреса Снина]]</text>
      <sha1>hw7t37me846kq6a0xlcmwi6wmyo1wwa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175846</id>
      <parentid>175842</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T02:40:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+ура</comment>
      <origin>175846</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23587" sha1="hsrhqvdzbii5dbtoh1yqnyjiw0bsutc" xml:space="preserve">{{Пряшівскый штандарт}}
{{Інфобокс місто
| назва                     = Земпліньскы Гамры
| містна_назва              = {{lang-sk|Zemplínske Hámre}}
| тіп                       = село
| образок                   = 
| шырька_образку            = 
| попис_образку             = 
| ерб                       = 
| шырька_ербу               = 
| попис_ербу                = 
| прапор                    = Zemplinske hamre-snina-flag.svg
| шырька_прапору            = 120px
| попис_прапору             = 
&lt;!-- Інтерактівна локмапа --&gt;
| локмапа                   = 
| шырька_локмапы            = 
| рельєф                    = 
| назва_на_мапі             = 
| попис_локмапы             = 
&lt;!-- Адміністратівны даны --&gt;
| штат                      = Словакія
| адмін_реґіон              = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]]
| раён                      = [[Окрес Снина|Сниньскый]]
| громада                   = &lt;!-- або: муніціпаліта / ґміна --&gt;
| історічный_реґіон         = [[Вышнїй Земплін]] ([[Земплін]])
| коордінаты                = {{coord|48|56|58|N|22|09|20|E|type:city_region:SK|display=inline,title}}
| шырька_ґрадусів           = 
| шырька_минуты             = 
| шырька_секунды            = 
| довжка_ґрадусів           = 
| довжка_минуты             = 
| довжка_секунды            = 
&lt;!-- Історія і самосправа --&gt;
| заложено                  = [[1809]]
| перша_змінка              = [[1809]]
| маґдебурьске_право        = &lt;!-- або: містьске_право --&gt;
| статус_міста              = 
| староста                  = Ян Кепіч
| партія_головы             = 
&lt;!-- Ґеоґрафія і обывательство --&gt;
| розлога                   = 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| розлога_аґломерації       = 
| надморьска_вышка          = 346
| водоєм                    = 
| обывательство             = 1 304
| рік_обывательства         = 2025
| обывательство_аґломерації = 
| обывательство_метрополії  = 
| густота                   = 154,32
| народностне_зложіня       = 
| реліґійне_зложіня         = 
| катойконім                = &lt;!-- або: жытелї --&gt;
&lt;!-- Далшы даны --&gt;
| часове_пасмо              = 
| поштовый_код              = 067 77
| телефонный_код            = +421-57
| авто_код                  = 
| код                       = 521108
| день_міста                = 
| веб                       = [https://www.zemplinskehamre.sk zemplinskehamre.sk]
&lt;!-- Статічна мапа долу --&gt;
| мапа                      = 
| шырька_мапы               = 
| попис_мапы                = 
}}
'''Земплі́ньскы Га́мры''' ({{lang-sk|Zemplínske Hámre}}, до року 1956 – '''Сниньскы Гамры''' ({{lang-sk|Sninské Hámre}}, {{lang-hu|Szinna Hámor}}), історічно тыж ''Йозефстал'' / ''Йозефова долина'') суть село на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словакії]], в [[Сниньскый окрес|Сниньскім окресї]] [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]], котре ся находить в історічнім регіонї [[Земплін]] ([[Вышнїй Земплін]]).&lt;ref name=&quot;EObce&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.e-obce.sk/obec/zemplinskehamre/zemplinske-hamre.html|title=Obec Zemplínske Hámre – Základné údaje|work=E-OBCE.sk|publisher=TERRA GRATA|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot;&gt;{{Cite web|url=https://obeczemplinskehamre.estranky.sk/|title=Obec Zemplínske Hámre – História obce|work=obeczemplinskehamre.estranky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Населеный пункт взник на зачатку 19. стороча як баньско-металурґічна осада при добываню і оброблїню желїзной руды во [[Вігорлат|Вігорлатьскых горах]].&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/historia_obce.php|title=História obce Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Село ся находить в югозападній части [[окрес Снина|Сниньского окресу]] на северній спіднїй части горы вулканічного погоря Вігорлат (ґеоморфолоґічна єдиніця Вігорлатьскы верьхы і Бескідьскы передгоря), прямо южно од окресного міста Снина.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot;&gt;{{Cite web|url=https://naucnechodniky.eu/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=Náučné chodníky na Slovensku|publisher=naucnechodniky.eu|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/39161|title=Územný plán obce Zemplínske Hámre|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; Село лежыть в образковій котлинї – тзв. „Йозефовій долинї“ ({{lang-sk|Jozefova dolina}}), прямо під андезітовым скалистым масівом Сниньскый камінь (1005 м н. м.).&lt;ref name=&quot;ObecSamosprava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/samosprava.php|title=Samospráva – O obci Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot;&gt;{{Cite web|url=https://blog.sme.sk/kislikova/cestovanie/horou-i-dolinou-obce-zemplinske-hamre|title=Horou i dolinou obce Zemplínske Hámre|author=Kislíková D.|work=SME Blog|publisher=Petit Press|date=2020-05-21|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Теріторіёв села протїкать горьскый поток Барнов ({{lang-sk|Barnov potok}}), в народній бісїдї знамый як „Барнова рїка“ ({{lang-sk|Barnova rika}}) – лївый приток рїкы Цірохы, як ай єй приток Чорный поток ({{lang-sk|Čierny potok}}).&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UGKK&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-vod/|title=Názvy vôd – Štandardizácia geografického názvoslovia|publisher=Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky|work=skgeodesy.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Розлога кадастралной теріторії села є 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (844 га) і центер села лежыть в надморьскій вышцї 346 метрів.&lt;ref name=&quot;EObce&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.zamilujsadoslovenska.sk/mesta-a-obce/zemplinske-hamre/|title=Zemplínske Hámre – základné informácie|work=Zamiluj sa do Slovenska|language=sk}}&lt;/ref&gt; Земпліньскы Гамры суть єднов з головных вступных ворот до Храненой ландшафтной области Вігорлат ({{lang-sk|Chránená krajinná oblasť Vihorlat}}), котра є частёв европской еколоґічной сїти „Natura 2000“.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HornyZemplin&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hornyzemplin.sk/turisticke-ciele/undefined/6295f0ec02bd54b5e556c09d/detail|title=Športovo-rekreačný areál Barnova rika – Zemplínske Hámre|work=Horný Zemplín|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Кадастрална теріторія села Земпліньскы Гамры сусїдить з штирьма адміністратівно-теріторіалныма єдиніцями:&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/323125|title=Územný plán obce – Zemplínske Hámre (Zmeny a doplnky)|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* на северї і выходї – з кадастралнов теріторіёв міста [[Снина]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на западї – з кадастралнов теріторіёв села [[Бела над Цірохов]];&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на югу – з воєньскым обводом (поліґоном) [[Валяшківцї (воєньскый обвод)|Валяшківцї]] в [[окрес Гуменне|Гуменьскім окресї]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на юговыходї (в єдній точцї стыку кадастралных теріторій) – з селом [[Реметьскы Гамры]] [[Окрес Собранцї|Собраньского окресу]] [[Кошіцькый край|Кошіцького краю]].&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;

== Історія ==
=== Заложіня і розвой металурґії (19. стороча) ===
На концї 18. стороча ся до сусїднёй Снины зо Спіша пристяговав подникатель голандьско-нїмецького походжіня Йозеф Ролл ({{lang-sk|Jozef Rholl}}), котрый спочатку предпокладав, же підземля Вігорлатьскых гор є богате на золото і стрїбро.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.teraz.sk/presovsky-kraj/zemplinske-hamre-historia-obec/76605-clanok.html|title=Zemplínske Hámre preslávila železiarska výroba a pálenie uhlia|work=TERAZ.sk|publisher=TASR|date=2014-03-08|language=sk}}&lt;/ref&gt; Почас ґеолоґічного дослїджова ся намісто дорогоцїнных металів обявили ложіска желїзной руды, котрой промыслове добываня Йозеф Ролл зачав в роцї 1809.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt; Праві тогды на теріторії днешнёго села заложыв баньско-металурґічну осаду, котру поменовав на свою почесть – ''Йозефстал'' ({{lang-de|Josefsthal}}, дослова „Йозефова долина“) або ''Ролловы Гамры'' ({{lang-sk|Rhollove Hámre}}).&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot; /&gt;

В роцї 1815 одкрыв Йозеф Ролл в осадї металурґічный завод (желїзарня) а в роцї 1841 – одливарню.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;  Водна енерґія містного потока поганяла пять великых ковальскых майстровень з водным погоном – тзв. ''гамрів'' ({{lang-sk|hámor}}), де робили тяжкы ковальскы молоткы і міхы на вганяня воздуху до высокой пецы на деревяне вугля.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old_hnch.zemplinskehamre.sk/|title=O projekte — Hámorský náučný chodník|work=zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Окрем плавлїня лятины і желїза в осадї фунґовала водна пила, кожухарьска майстровня (завод на оброблїня скоры), добывав ся каолін і во великім множестві ся выпалёвало деревяне вугля в лїсных ватрах про потребы зливарень.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot;&gt;{{Cite web|url=https://ozzathe.webnode.sk/zrealizovane-akcie/v-roku-2017/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=ozzathe.webnode.sk|date=2017-05-24|language=sk}}&lt;/ref&gt; Містны майстры одливачі ся прославили умелецькым і промысловым одливанём (одливали головно славно лятиновы скулптуры Геркулы, пецы, хресты і польногосподарьскый серсан).&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt;

З розшырованём выробы росло ай чісло переселенцїв – баників, вуглярїв і ковалїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роцї 1844 осада дістала офіціалну мадярьску назву ''Szinna Hámor'' („Сниньскый Гамор“), причім адміністратівно зістала частёв містечка Снина в [[Земпліньска жупа|Землпіньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]].&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В дослїдку вычерьпаня містных засоб руды з низков продуктівностёв і конкуренції великых металурґічных центрів на концї 19. стороча упала выроба желїза і обывателї ся переорьєнтовали на добываня дерева, выробу деревяного угля, роботу в каменёломі (добываня андезіту) і польногосподарьство.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;

=== 20. і 21. стороча===
В роцї 1901 была в осадї поставена Каплічка Ружанцёвой Дївы Марії ({{lang-sk|Kaplnka Ružencovej Panny Márie}}) і одкрыта малокласна церьковна школа.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; На зачатку 20. стороча было через долину выбудована вузкоколяйна лїсна желїзніця (до року 1928 досягла єй цїлкова довжка під горов Вігорлат 26,3 км), котров ся переправляло дерево, вугля і камінь з каменёлому.&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] в роцї 1918 ся осада стала частёв [[Чехословакія|Чехословакії]] під назвов „Сниньскы Гамры“ ({{lang-sk|Sninské Hámre}}) і мала тогды 128 обывателїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;

В роках 1954–1956 ся село офіціално одчленило од міста Снина і стало ся самостатнов адміністратівнов єдиніцёв (громадов) і дістало сучасну назву „Земпліньскы Гамры“.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; В роцї 1954 было село припоїно к електрічній сїти, в роцї 1956 было заведжене телефонне споїня, в роцї 1968 было одкрыте поштове оддїлїня, в роцї 1982 быв выбудованый водовод а в роцї 2001 была завершена плінофікація.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роках 1990–1993 было в центрї села поставена нова будова Дому културы, в котрій ся находить сельскый уряд (самосправа) і пошта.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Од року 1997 мать громада властный схваленый ерб (з зображенём коваля при ковадлинї) і прапор.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;

== Обывательство ==
Высока дінаміка чісла обывателїв Земпліньскых Гамрів ся вызначує стабілным ростом од часу оддїлїня громады в половинї 20. стороча:
* '''рік 1918''': 128 особ.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;
* '''рік 2024''': 1 291 особ.&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://volbynrsr.sk/uzemie/521108|title=Zemplínske Hámre: počet obyvateľov 1 304 (2025)|work=volbynrsr.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''рік 2025''' (к 31. децембру): 1 304 особ (густота обывательства – 154,32 особ/км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;MapySR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.mapysr.sk/obyvatelstvo/obyvatelstvo-obec.php?o=SK041521108|title=Zemplínske Hámre — vývoj počtu obyvateľov|work=MapySR.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

З погляду віросповіданя векшына вірячіх належать к римскокатолицькой церькви (філіалка парафії Пресвятого Сердця Ісусового в сусїднїм селї Бела над Цірохов в сниньскім деканатї Кошіцького архієпіскопства).&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.farnostbelanc.sk/filialka-z-hamre/|title=Filiálka Zemplínske Hámre — Kostol sv. Jozefa, robotníka|work=Farnosť Belá nad Cirochou|publisher=farnostbelanc.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Памняткы, култура і турістіка ==
Вдяка богатій промысловій дїдовизнї і полозї під Сниньскым камінём суть Земпліньскы Гамры важным турістічным і рекреачным центром [[Вышнїй Земплін|Вышнёго Земпліна]]:&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot;&gt;{{Cite web|url=https://turisticky.sk/vylet/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník — Zemplínske Hámre|work=Turisticky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Церьков святого Йосифа Робітника''' ({{lang-sk|Kostol sv. Jozefa Robotníka}}), римокатолицька церьков, котру будовати зачали в роцї 1957.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Церьков была высвячена в роках 1961–1963 кошіцькым вікарём Штефаном Ондерком (по чім была в роцї 1964 звалена стара каплічка і дзвоніця) а по розсяглій реконштрукції была зась высвячена 14. мая 2011.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot; /&gt;
* '''Гаморьскый научный ходник''' ({{lang-sk|Hámorský náučný chodník}}), історічно-природознательскый ходник з довжков 6,8 км і перевышінём 285 м, котрый быв одкрытый в роцї 2015 з підпоров Швайцарьского фінанчного механізму і складать ся з 14 інформачных заставок.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SlovakiaTravel&quot;&gt;{{Cite web|url=https://slovakia.travel/hamorsky-naucny-chodnik-vas-prevedie-historiou-banictva|title=Hámorský náučný chodník vás prevedie históriou banictva|work=Slovakia.travel|publisher=Ministerstvo cestovného ruchu a športu SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; У рамках проєкту было в селї выбудованы вірны реконштрукції (реплікы) заникнутых промысловых обєктів з 19. стороча:
** ''Гамор з водным нагоном'' ({{lang-sk|Hámor s vodným náhonom}}), функчна реконштрукція стародавной ковальской майстровнї (2014–2015) з водным колесом, ковальскым молотком і міхами;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
** ''Высока пец'' ({{lang-sk|Vysoká pec}}) і ''Баньска штолна'' ({{lang-sk|Banská štôlňa}});&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HnchWeb&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hnch.zemplinskehamre.sk/podstranka?id=10|title=Virtuálna prehliadka — Hámorský náučný chodník|work=hnch.zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
** ''Ватра'' ({{lang-sk|Milier}}), традічна пец на выпалёваня деревяного угля, ''Баньске клопкатко / дзвоніця'' ({{lang-sk|Banská klopačka / zvonica}}) і експозіція ''Вузкоколяйной желїзніцї'' ({{lang-sk|Úzkokoľajná železnička}}).&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot; /&gt;
* '''Музей Земпліньскых Гамрів і Турістічно-інформачный центер''' ({{lang-sk|Múzeum Zemplínske Hámre}}), находить ся в колишній камяній будові корчмы Ролла в центрї села (Церьковне намістя, 3); обсягує промыслову і етноґрафічну експозіцію, як ай ремеселну майстровню з горчарнёв і тканём на ткацькых машынах.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
* '''Шпортово-рекреачный ареал „Барнова рїка“''' ({{lang-sk|Športovo-rekreačný areál Barnova rika}}), лїтнїй рекреачный ареал в горьскім окружіню з плавецькым і дїтьскым базеном, саунов і мултіфункчным шпортовым гріском.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Sirava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://sirava.sk/turistika/sportovo-rekreacny-areal-barnova-rika-zemplinske-hamre/|title=Športovo-rekreačný areál „BARNOVA RIKA“ — Zemplínske Hámre|work=Sirava.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Турістічны ходникы на Вігорлат''': з села зачінають значены пішоходны і ціклістічны трасы a біціґлёвы трасы на скалу Сниньскый камінь, к вулканічному озеру Морьске око і на найвысшый верьх горы — гору Вігорлат (1076 м н. м.).&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt; Каждый рік ся в селї одбывають традічны подїї: „День села – Гаморьска міля“ ({{lang-sk|Hámorská míľa}}), „Гаморьска парада“, „Традічны жатвы“, Кіріло-методїйскы выступы на Вігорлат і новорочный (сілвестровскый) выступ на Сниньскый камінь.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

== Одказы ==
* [https://www.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка села Земпліньскы Гамры] {{ref-sk}}
* [https://hnch.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка Гаморьского научного ходника] {{ref-sk}}

[[Катеґорія:Села Пряшівского краю]]
[[Катеґорія:Населены пункты окреса Снина]]</text>
      <sha1>hsrhqvdzbii5dbtoh1yqnyjiw0bsutc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175848</id>
      <parentid>175846</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T03:05:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Одказы */</comment>
      <origin>175848</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23614" sha1="syyp2nn9zqgtcfqxw5ow1g4piji4btq" xml:space="preserve">{{Пряшівскый штандарт}}
{{Інфобокс місто
| назва                     = Земпліньскы Гамры
| містна_назва              = {{lang-sk|Zemplínske Hámre}}
| тіп                       = село
| образок                   = 
| шырька_образку            = 
| попис_образку             = 
| ерб                       = 
| шырька_ербу               = 
| попис_ербу                = 
| прапор                    = Zemplinske hamre-snina-flag.svg
| шырька_прапору            = 120px
| попис_прапору             = 
&lt;!-- Інтерактівна локмапа --&gt;
| локмапа                   = 
| шырька_локмапы            = 
| рельєф                    = 
| назва_на_мапі             = 
| попис_локмапы             = 
&lt;!-- Адміністратівны даны --&gt;
| штат                      = Словакія
| адмін_реґіон              = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]]
| раён                      = [[Окрес Снина|Сниньскый]]
| громада                   = &lt;!-- або: муніціпаліта / ґміна --&gt;
| історічный_реґіон         = [[Вышнїй Земплін]] ([[Земплін]])
| коордінаты                = {{coord|48|56|58|N|22|09|20|E|type:city_region:SK|display=inline,title}}
| шырька_ґрадусів           = 
| шырька_минуты             = 
| шырька_секунды            = 
| довжка_ґрадусів           = 
| довжка_минуты             = 
| довжка_секунды            = 
&lt;!-- Історія і самосправа --&gt;
| заложено                  = [[1809]]
| перша_змінка              = [[1809]]
| маґдебурьске_право        = &lt;!-- або: містьске_право --&gt;
| статус_міста              = 
| староста                  = Ян Кепіч
| партія_головы             = 
&lt;!-- Ґеоґрафія і обывательство --&gt;
| розлога                   = 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| розлога_аґломерації       = 
| надморьска_вышка          = 346
| водоєм                    = 
| обывательство             = 1 304
| рік_обывательства         = 2025
| обывательство_аґломерації = 
| обывательство_метрополії  = 
| густота                   = 154,32
| народностне_зложіня       = 
| реліґійне_зложіня         = 
| катойконім                = &lt;!-- або: жытелї --&gt;
&lt;!-- Далшы даны --&gt;
| часове_пасмо              = 
| поштовый_код              = 067 77
| телефонный_код            = +421-57
| авто_код                  = 
| код                       = 521108
| день_міста                = 
| веб                       = [https://www.zemplinskehamre.sk zemplinskehamre.sk]
&lt;!-- Статічна мапа долу --&gt;
| мапа                      = 
| шырька_мапы               = 
| попис_мапы                = 
}}
'''Земплі́ньскы Га́мры''' ({{lang-sk|Zemplínske Hámre}}, до року 1956 – '''Сниньскы Гамры''' ({{lang-sk|Sninské Hámre}}, {{lang-hu|Szinna Hámor}}), історічно тыж ''Йозефстал'' / ''Йозефова долина'') суть село на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словакії]], в [[Сниньскый окрес|Сниньскім окресї]] [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]], котре ся находить в історічнім регіонї [[Земплін]] ([[Вышнїй Земплін]]).&lt;ref name=&quot;EObce&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.e-obce.sk/obec/zemplinskehamre/zemplinske-hamre.html|title=Obec Zemplínske Hámre – Základné údaje|work=E-OBCE.sk|publisher=TERRA GRATA|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot;&gt;{{Cite web|url=https://obeczemplinskehamre.estranky.sk/|title=Obec Zemplínske Hámre – História obce|work=obeczemplinskehamre.estranky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Населеный пункт взник на зачатку 19. стороча як баньско-металурґічна осада при добываню і оброблїню желїзной руды во [[Вігорлат|Вігорлатьскых горах]].&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/historia_obce.php|title=História obce Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Село ся находить в югозападній части [[окрес Снина|Сниньского окресу]] на северній спіднїй части горы вулканічного погоря Вігорлат (ґеоморфолоґічна єдиніця Вігорлатьскы верьхы і Бескідьскы передгоря), прямо южно од окресного міста Снина.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot;&gt;{{Cite web|url=https://naucnechodniky.eu/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=Náučné chodníky na Slovensku|publisher=naucnechodniky.eu|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/39161|title=Územný plán obce Zemplínske Hámre|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; Село лежыть в образковій котлинї – тзв. „Йозефовій долинї“ ({{lang-sk|Jozefova dolina}}), прямо під андезітовым скалистым масівом Сниньскый камінь (1005 м н. м.).&lt;ref name=&quot;ObecSamosprava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/samosprava.php|title=Samospráva – O obci Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot;&gt;{{Cite web|url=https://blog.sme.sk/kislikova/cestovanie/horou-i-dolinou-obce-zemplinske-hamre|title=Horou i dolinou obce Zemplínske Hámre|author=Kislíková D.|work=SME Blog|publisher=Petit Press|date=2020-05-21|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Теріторіёв села протїкать горьскый поток Барнов ({{lang-sk|Barnov potok}}), в народній бісїдї знамый як „Барнова рїка“ ({{lang-sk|Barnova rika}}) – лївый приток рїкы Цірохы, як ай єй приток Чорный поток ({{lang-sk|Čierny potok}}).&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UGKK&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-vod/|title=Názvy vôd – Štandardizácia geografického názvoslovia|publisher=Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky|work=skgeodesy.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Розлога кадастралной теріторії села є 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (844 га) і центер села лежыть в надморьскій вышцї 346 метрів.&lt;ref name=&quot;EObce&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.zamilujsadoslovenska.sk/mesta-a-obce/zemplinske-hamre/|title=Zemplínske Hámre – základné informácie|work=Zamiluj sa do Slovenska|language=sk}}&lt;/ref&gt; Земпліньскы Гамры суть єднов з головных вступных ворот до Храненой ландшафтной области Вігорлат ({{lang-sk|Chránená krajinná oblasť Vihorlat}}), котра є частёв европской еколоґічной сїти „Natura 2000“.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HornyZemplin&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hornyzemplin.sk/turisticke-ciele/undefined/6295f0ec02bd54b5e556c09d/detail|title=Športovo-rekreačný areál Barnova rika – Zemplínske Hámre|work=Horný Zemplín|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Кадастрална теріторія села Земпліньскы Гамры сусїдить з штирьма адміністратівно-теріторіалныма єдиніцями:&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/323125|title=Územný plán obce – Zemplínske Hámre (Zmeny a doplnky)|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* на северї і выходї – з кадастралнов теріторіёв міста [[Снина]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на западї – з кадастралнов теріторіёв села [[Бела над Цірохов]];&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на югу – з воєньскым обводом (поліґоном) [[Валяшківцї (воєньскый обвод)|Валяшківцї]] в [[окрес Гуменне|Гуменьскім окресї]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на юговыходї (в єдній точцї стыку кадастралных теріторій) – з селом [[Реметьскы Гамры]] [[Окрес Собранцї|Собраньского окресу]] [[Кошіцькый край|Кошіцького краю]].&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;

== Історія ==
=== Заложіня і розвой металурґії (19. стороча) ===
На концї 18. стороча ся до сусїднёй Снины зо Спіша пристяговав подникатель голандьско-нїмецького походжіня Йозеф Ролл ({{lang-sk|Jozef Rholl}}), котрый спочатку предпокладав, же підземля Вігорлатьскых гор є богате на золото і стрїбро.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.teraz.sk/presovsky-kraj/zemplinske-hamre-historia-obec/76605-clanok.html|title=Zemplínske Hámre preslávila železiarska výroba a pálenie uhlia|work=TERAZ.sk|publisher=TASR|date=2014-03-08|language=sk}}&lt;/ref&gt; Почас ґеолоґічного дослїджова ся намісто дорогоцїнных металів обявили ложіска желїзной руды, котрой промыслове добываня Йозеф Ролл зачав в роцї 1809.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt; Праві тогды на теріторії днешнёго села заложыв баньско-металурґічну осаду, котру поменовав на свою почесть – ''Йозефстал'' ({{lang-de|Josefsthal}}, дослова „Йозефова долина“) або ''Ролловы Гамры'' ({{lang-sk|Rhollove Hámre}}).&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot; /&gt;

В роцї 1815 одкрыв Йозеф Ролл в осадї металурґічный завод (желїзарня) а в роцї 1841 – одливарню.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;  Водна енерґія містного потока поганяла пять великых ковальскых майстровень з водным погоном – тзв. ''гамрів'' ({{lang-sk|hámor}}), де робили тяжкы ковальскы молоткы і міхы на вганяня воздуху до высокой пецы на деревяне вугля.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old_hnch.zemplinskehamre.sk/|title=O projekte — Hámorský náučný chodník|work=zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Окрем плавлїня лятины і желїза в осадї фунґовала водна пила, кожухарьска майстровня (завод на оброблїня скоры), добывав ся каолін і во великім множестві ся выпалёвало деревяне вугля в лїсных ватрах про потребы зливарень.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot;&gt;{{Cite web|url=https://ozzathe.webnode.sk/zrealizovane-akcie/v-roku-2017/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=ozzathe.webnode.sk|date=2017-05-24|language=sk}}&lt;/ref&gt; Містны майстры одливачі ся прославили умелецькым і промысловым одливанём (одливали головно славно лятиновы скулптуры Геркулы, пецы, хресты і польногосподарьскый серсан).&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt;

З розшырованём выробы росло ай чісло переселенцїв – баників, вуглярїв і ковалїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роцї 1844 осада дістала офіціалну мадярьску назву ''Szinna Hámor'' („Сниньскый Гамор“), причім адміністратівно зістала частёв містечка Снина в [[Земпліньска жупа|Землпіньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]].&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В дослїдку вычерьпаня містных засоб руды з низков продуктівностёв і конкуренції великых металурґічных центрів на концї 19. стороча упала выроба желїза і обывателї ся переорьєнтовали на добываня дерева, выробу деревяного угля, роботу в каменёломі (добываня андезіту) і польногосподарьство.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;

=== 20. і 21. стороча===
В роцї 1901 была в осадї поставена Каплічка Ружанцёвой Дївы Марії ({{lang-sk|Kaplnka Ružencovej Panny Márie}}) і одкрыта малокласна церьковна школа.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; На зачатку 20. стороча было через долину выбудована вузкоколяйна лїсна желїзніця (до року 1928 досягла єй цїлкова довжка під горов Вігорлат 26,3 км), котров ся переправляло дерево, вугля і камінь з каменёлому.&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] в роцї 1918 ся осада стала частёв [[Чехословакія|Чехословакії]] під назвов „Сниньскы Гамры“ ({{lang-sk|Sninské Hámre}}) і мала тогды 128 обывателїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;

В роках 1954–1956 ся село офіціално одчленило од міста Снина і стало ся самостатнов адміністратівнов єдиніцёв (громадов) і дістало сучасну назву „Земпліньскы Гамры“.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; В роцї 1954 было село припоїно к електрічній сїти, в роцї 1956 было заведжене телефонне споїня, в роцї 1968 было одкрыте поштове оддїлїня, в роцї 1982 быв выбудованый водовод а в роцї 2001 была завершена плінофікація.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роках 1990–1993 было в центрї села поставена нова будова Дому културы, в котрій ся находить сельскый уряд (самосправа) і пошта.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Од року 1997 мать громада властный схваленый ерб (з зображенём коваля при ковадлинї) і прапор.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;

== Обывательство ==
Высока дінаміка чісла обывателїв Земпліньскых Гамрів ся вызначує стабілным ростом од часу оддїлїня громады в половинї 20. стороча:
* '''рік 1918''': 128 особ.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;
* '''рік 2024''': 1 291 особ.&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://volbynrsr.sk/uzemie/521108|title=Zemplínske Hámre: počet obyvateľov 1 304 (2025)|work=volbynrsr.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''рік 2025''' (к 31. децембру): 1 304 особ (густота обывательства – 154,32 особ/км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;MapySR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.mapysr.sk/obyvatelstvo/obyvatelstvo-obec.php?o=SK041521108|title=Zemplínske Hámre — vývoj počtu obyvateľov|work=MapySR.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

З погляду віросповіданя векшына вірячіх належать к римскокатолицькой церькви (філіалка парафії Пресвятого Сердця Ісусового в сусїднїм селї Бела над Цірохов в сниньскім деканатї Кошіцького архієпіскопства).&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.farnostbelanc.sk/filialka-z-hamre/|title=Filiálka Zemplínske Hámre — Kostol sv. Jozefa, robotníka|work=Farnosť Belá nad Cirochou|publisher=farnostbelanc.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Памняткы, култура і турістіка ==
Вдяка богатій промысловій дїдовизнї і полозї під Сниньскым камінём суть Земпліньскы Гамры важным турістічным і рекреачным центром [[Вышнїй Земплін|Вышнёго Земпліна]]:&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot;&gt;{{Cite web|url=https://turisticky.sk/vylet/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník — Zemplínske Hámre|work=Turisticky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Церьков святого Йосифа Робітника''' ({{lang-sk|Kostol sv. Jozefa Robotníka}}), римокатолицька церьков, котру будовати зачали в роцї 1957.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Церьков была высвячена в роках 1961–1963 кошіцькым вікарём Штефаном Ондерком (по чім была в роцї 1964 звалена стара каплічка і дзвоніця) а по розсяглій реконштрукції была зась высвячена 14. мая 2011.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot; /&gt;
* '''Гаморьскый научный ходник''' ({{lang-sk|Hámorský náučný chodník}}), історічно-природознательскый ходник з довжков 6,8 км і перевышінём 285 м, котрый быв одкрытый в роцї 2015 з підпоров Швайцарьского фінанчного механізму і складать ся з 14 інформачных заставок.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SlovakiaTravel&quot;&gt;{{Cite web|url=https://slovakia.travel/hamorsky-naucny-chodnik-vas-prevedie-historiou-banictva|title=Hámorský náučný chodník vás prevedie históriou banictva|work=Slovakia.travel|publisher=Ministerstvo cestovného ruchu a športu SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; У рамках проєкту было в селї выбудованы вірны реконштрукції (реплікы) заникнутых промысловых обєктів з 19. стороча:
** ''Гамор з водным нагоном'' ({{lang-sk|Hámor s vodným náhonom}}), функчна реконштрукція стародавной ковальской майстровнї (2014–2015) з водным колесом, ковальскым молотком і міхами;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
** ''Высока пец'' ({{lang-sk|Vysoká pec}}) і ''Баньска штолна'' ({{lang-sk|Banská štôlňa}});&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HnchWeb&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hnch.zemplinskehamre.sk/podstranka?id=10|title=Virtuálna prehliadka — Hámorský náučný chodník|work=hnch.zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
** ''Ватра'' ({{lang-sk|Milier}}), традічна пец на выпалёваня деревяного угля, ''Баньске клопкатко / дзвоніця'' ({{lang-sk|Banská klopačka / zvonica}}) і експозіція ''Вузкоколяйной желїзніцї'' ({{lang-sk|Úzkokoľajná železnička}}).&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot; /&gt;
* '''Музей Земпліньскых Гамрів і Турістічно-інформачный центер''' ({{lang-sk|Múzeum Zemplínske Hámre}}), находить ся в колишній камяній будові корчмы Ролла в центрї села (Церьковне намістя, 3); обсягує промыслову і етноґрафічну експозіцію, як ай ремеселну майстровню з горчарнёв і тканём на ткацькых машынах.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
* '''Шпортово-рекреачный ареал „Барнова рїка“''' ({{lang-sk|Športovo-rekreačný areál Barnova rika}}), лїтнїй рекреачный ареал в горьскім окружіню з плавецькым і дїтьскым базеном, саунов і мултіфункчным шпортовым гріском.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Sirava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://sirava.sk/turistika/sportovo-rekreacny-areal-barnova-rika-zemplinske-hamre/|title=Športovo-rekreačný areál „BARNOVA RIKA“ — Zemplínske Hámre|work=Sirava.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Турістічны ходникы на Вігорлат''': з села зачінають значены пішоходны і ціклістічны трасы a біціґлёвы трасы на скалу Сниньскый камінь, к вулканічному озеру Морьске око і на найвысшый верьх горы — гору Вігорлат (1076 м н. м.).&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt; Каждый рік ся в селї одбывають традічны подїї: „День села – Гаморьска міля“ ({{lang-sk|Hámorská míľa}}), „Гаморьска парада“, „Традічны жатвы“, Кіріло-методїйскы выступы на Вігорлат і новорочный (сілвестровскый) выступ на Сниньскый камінь.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

== Одказы ==
* [https://www.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка села Земпліньскы Гамры] {{ref-sk}}
* [https://hnch.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка Гаморьского научного ходника] {{ref-sk}}

{{Окрес Снина}}

[[Катеґорія:Села Пряшівского краю]]
[[Катеґорія:Населены пункты окреса Снина]]</text>
      <sha1>syyp2nn9zqgtcfqxw5ow1g4piji4btq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175849</id>
      <parentid>175848</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T03:08:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Одказы */ +непотребны катеґорії</comment>
      <origin>175849</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23472" sha1="bq6hl4lxjtnl3tfjog5xva7z2w1344m" xml:space="preserve">{{Пряшівскый штандарт}}
{{Інфобокс місто
| назва                     = Земпліньскы Гамры
| містна_назва              = {{lang-sk|Zemplínske Hámre}}
| тіп                       = село
| образок                   = 
| шырька_образку            = 
| попис_образку             = 
| ерб                       = 
| шырька_ербу               = 
| попис_ербу                = 
| прапор                    = Zemplinske hamre-snina-flag.svg
| шырька_прапору            = 120px
| попис_прапору             = 
&lt;!-- Інтерактівна локмапа --&gt;
| локмапа                   = 
| шырька_локмапы            = 
| рельєф                    = 
| назва_на_мапі             = 
| попис_локмапы             = 
&lt;!-- Адміністратівны даны --&gt;
| штат                      = Словакія
| адмін_реґіон              = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]]
| раён                      = [[Окрес Снина|Сниньскый]]
| громада                   = &lt;!-- або: муніціпаліта / ґміна --&gt;
| історічный_реґіон         = [[Вышнїй Земплін]] ([[Земплін]])
| коордінаты                = {{coord|48|56|58|N|22|09|20|E|type:city_region:SK|display=inline,title}}
| шырька_ґрадусів           = 
| шырька_минуты             = 
| шырька_секунды            = 
| довжка_ґрадусів           = 
| довжка_минуты             = 
| довжка_секунды            = 
&lt;!-- Історія і самосправа --&gt;
| заложено                  = [[1809]]
| перша_змінка              = [[1809]]
| маґдебурьске_право        = &lt;!-- або: містьске_право --&gt;
| статус_міста              = 
| староста                  = Ян Кепіч
| партія_головы             = 
&lt;!-- Ґеоґрафія і обывательство --&gt;
| розлога                   = 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
| розлога_аґломерації       = 
| надморьска_вышка          = 346
| водоєм                    = 
| обывательство             = 1 304
| рік_обывательства         = 2025
| обывательство_аґломерації = 
| обывательство_метрополії  = 
| густота                   = 154,32
| народностне_зложіня       = 
| реліґійне_зложіня         = 
| катойконім                = &lt;!-- або: жытелї --&gt;
&lt;!-- Далшы даны --&gt;
| часове_пасмо              = 
| поштовый_код              = 067 77
| телефонный_код            = +421-57
| авто_код                  = 
| код                       = 521108
| день_міста                = 
| веб                       = [https://www.zemplinskehamre.sk zemplinskehamre.sk]
&lt;!-- Статічна мапа долу --&gt;
| мапа                      = 
| шырька_мапы               = 
| попис_мапы                = 
}}
'''Земплі́ньскы Га́мры''' ({{lang-sk|Zemplínske Hámre}}, до року 1956 – '''Сниньскы Гамры''' ({{lang-sk|Sninské Hámre}}, {{lang-hu|Szinna Hámor}}), історічно тыж ''Йозефстал'' / ''Йозефова долина'') суть село на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словакії]], в [[Сниньскый окрес|Сниньскім окресї]] [[Пряшівскый край|Пряшівского краю]], котре ся находить в історічнім регіонї [[Земплін]] ([[Вышнїй Земплін]]).&lt;ref name=&quot;EObce&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.e-obce.sk/obec/zemplinskehamre/zemplinske-hamre.html|title=Obec Zemplínske Hámre – Základné údaje|work=E-OBCE.sk|publisher=TERRA GRATA|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot;&gt;{{Cite web|url=https://obeczemplinskehamre.estranky.sk/|title=Obec Zemplínske Hámre – História obce|work=obeczemplinskehamre.estranky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Населеный пункт взник на зачатку 19. стороча як баньско-металурґічна осада при добываню і оброблїню желїзной руды во [[Вігорлат|Вігорлатьскых горах]].&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/historia_obce.php|title=História obce Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Село ся находить в югозападній части [[окрес Снина|Сниньского окресу]] на северній спіднїй части горы вулканічного погоря Вігорлат (ґеоморфолоґічна єдиніця Вігорлатьскы верьхы і Бескідьскы передгоря), прямо южно од окресного міста Снина.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot;&gt;{{Cite web|url=https://naucnechodniky.eu/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=Náučné chodníky na Slovensku|publisher=naucnechodniky.eu|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/39161|title=Územný plán obce Zemplínske Hámre|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; Село лежыть в образковій котлинї – тзв. „Йозефовій долинї“ ({{lang-sk|Jozefova dolina}}), прямо під андезітовым скалистым масівом Сниньскый камінь (1005 м н. м.).&lt;ref name=&quot;ObecSamosprava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old.zemplinskehamre.sk/samosprava.php|title=Samospráva – O obci Zemplínske Hámre|work=Oficiálna stránka obce Zemplínske Hámre|publisher=Obec Zemplínske Hámre|language=sk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot;&gt;{{Cite web|url=https://blog.sme.sk/kislikova/cestovanie/horou-i-dolinou-obce-zemplinske-hamre|title=Horou i dolinou obce Zemplínske Hámre|author=Kislíková D.|work=SME Blog|publisher=Petit Press|date=2020-05-21|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Теріторіёв села протїкать горьскый поток Барнов ({{lang-sk|Barnov potok}}), в народній бісїдї знамый як „Барнова рїка“ ({{lang-sk|Barnova rika}}) – лївый приток рїкы Цірохы, як ай єй приток Чорный поток ({{lang-sk|Čierny potok}}).&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UGKK&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-vod/|title=Názvy vôd – Štandardizácia geografického názvoslovia|publisher=Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky|work=skgeodesy.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Розлога кадастралной теріторії села є 8,45 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (844 га) і центер села лежыть в надморьскій вышцї 346 метрів.&lt;ref name=&quot;EObce&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.zamilujsadoslovenska.sk/mesta-a-obce/zemplinske-hamre/|title=Zemplínske Hámre – základné informácie|work=Zamiluj sa do Slovenska|language=sk}}&lt;/ref&gt; Земпліньскы Гамры суть єднов з головных вступных ворот до Храненой ландшафтной области Вігорлат ({{lang-sk|Chránená krajinná oblasť Vihorlat}}), котра є частёв европской еколоґічной сїти „Natura 2000“.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HornyZemplin&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hornyzemplin.sk/turisticke-ciele/undefined/6295f0ec02bd54b5e556c09d/detail|title=Športovo-rekreačný areál Barnova rika – Zemplínske Hámre|work=Horný Zemplín|language=sk}}&lt;/ref&gt;

Кадастрална теріторія села Земпліньскы Гамры сусїдить з штирьма адміністратівно-теріторіалныма єдиніцями:&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.enviroportal.sk/eia/dokument/323125|title=Územný plán obce – Zemplínske Hámre (Zmeny a doplnky)|work=Enviroportál|publisher=Ministerstvo životného prostredia SR|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* на северї і выходї – з кадастралнов теріторіёв міста [[Снина]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на западї – з кадастралнов теріторіёв села [[Бела над Цірохов]];&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на югу – з воєньскым обводом (поліґоном) [[Валяшківцї (воєньскый обвод)|Валяшківцї]] в [[окрес Гуменне|Гуменьскім окресї]];&lt;ref name=&quot;UPN39161&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;
* на юговыходї (в єдній точцї стыку кадастралных теріторій) – з селом [[Реметьскы Гамры]] [[Окрес Собранцї|Собраньского окресу]] [[Кошіцькый край|Кошіцького краю]].&lt;ref name=&quot;UPN323125&quot; /&gt;

== Історія ==
=== Заложіня і розвой металурґії (19. стороча) ===
На концї 18. стороча ся до сусїднёй Снины зо Спіша пристяговав подникатель голандьско-нїмецького походжіня Йозеф Ролл ({{lang-sk|Jozef Rholl}}), котрый спочатку предпокладав, же підземля Вігорлатьскых гор є богате на золото і стрїбро.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.teraz.sk/presovsky-kraj/zemplinske-hamre-historia-obec/76605-clanok.html|title=Zemplínske Hámre preslávila železiarska výroba a pálenie uhlia|work=TERAZ.sk|publisher=TASR|date=2014-03-08|language=sk}}&lt;/ref&gt; Почас ґеолоґічного дослїджова ся намісто дорогоцїнных металів обявили ложіска желїзной руды, котрой промыслове добываня Йозеф Ролл зачав в роцї 1809.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt; Праві тогды на теріторії днешнёго села заложыв баньско-металурґічну осаду, котру поменовав на свою почесть – ''Йозефстал'' ({{lang-de|Josefsthal}}, дослова „Йозефова долина“) або ''Ролловы Гамры'' ({{lang-sk|Rhollove Hámre}}).&lt;ref name=&quot;ObecHist&quot; /&gt;

В роцї 1815 одкрыв Йозеф Ролл в осадї металурґічный завод (желїзарня) а в роцї 1841 – одливарню.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;  Водна енерґія містного потока поганяла пять великых ковальскых майстровень з водным погоном – тзв. ''гамрів'' ({{lang-sk|hámor}}), де робили тяжкы ковальскы молоткы і міхы на вганяня воздуху до высокой пецы на деревяне вугля.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot;&gt;{{Cite web|url=https://old_hnch.zemplinskehamre.sk/|title=O projekte — Hámorský náučný chodník|work=zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt; Окрем плавлїня лятины і желїза в осадї фунґовала водна пила, кожухарьска майстровня (завод на оброблїня скоры), добывав ся каолін і во великім множестві ся выпалёвало деревяне вугля в лїсных ватрах про потребы зливарень.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot;&gt;{{Cite web|url=https://ozzathe.webnode.sk/zrealizovane-akcie/v-roku-2017/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník|work=ozzathe.webnode.sk|date=2017-05-24|language=sk}}&lt;/ref&gt; Містны майстры одливачі ся прославили умелецькым і промысловым одливанём (одливали головно славно лятиновы скулптуры Геркулы, пецы, хресты і польногосподарьскый серсан).&lt;ref name=&quot;Teraz&quot; /&gt;

З розшырованём выробы росло ай чісло переселенцїв – баників, вуглярїв і ковалїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роцї 1844 осада дістала офіціалну мадярьску назву ''Szinna Hámor'' („Сниньскый Гамор“), причім адміністратівно зістала частёв містечка Снина в [[Земпліньска жупа|Землпіньскій жупі]] [[Мадярске кральовство|Угорьского кралёвства]].&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В дослїдку вычерьпаня містных засоб руды з низков продуктівностёв і конкуренції великых металурґічных центрів на концї 19. стороча упала выроба желїза і обывателї ся переорьєнтовали на добываня дерева, выробу деревяного угля, роботу в каменёломі (добываня андезіту) і польногосподарьство.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;

=== 20. і 21. стороча===
В роцї 1901 была в осадї поставена Каплічка Ружанцёвой Дївы Марії ({{lang-sk|Kaplnka Ružencovej Panny Márie}}) і одкрыта малокласна церьковна школа.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; На зачатку 20. стороча было через долину выбудована вузкоколяйна лїсна желїзніця (до року 1928 досягла єй цїлкова довжка під горов Вігорлат 26,3 км), котров ся переправляло дерево, вугля і камінь з каменёлому.&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; По розпадї [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] в роцї 1918 ся осада стала частёв [[Чехословакія|Чехословакії]] під назвов „Сниньскы Гамры“ ({{lang-sk|Sninské Hámre}}) і мала тогды 128 обывателїв.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;

В роках 1954–1956 ся село офіціално одчленило од міста Снина і стало ся самостатнов адміністратівнов єдиніцёв (громадов) і дістало сучасну назву „Земпліньскы Гамры“.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt; В роцї 1954 было село припоїно к електрічній сїти, в роцї 1956 было заведжене телефонне споїня, в роцї 1968 было одкрыте поштове оддїлїня, в роцї 1982 быв выбудованый водовод а в роцї 2001 была завершена плінофікація.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; В роках 1990–1993 было в центрї села поставена нова будова Дому културы, в котрій ся находить сельскый уряд (самосправа) і пошта.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Од року 1997 мать громада властный схваленый ерб (з зображенём коваля при ковадлинї) і прапор.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;

== Обывательство ==
Высока дінаміка чісла обывателїв Земпліньскых Гамрів ся вызначує стабілным ростом од часу оддїлїня громады в половинї 20. стороча:
* '''рік 1918''': 128 особ.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;
* '''рік 2024''': 1 291 особ.&lt;ref name=&quot;Zamiluj&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://volbynrsr.sk/uzemie/521108|title=Zemplínske Hámre: počet obyvateľov 1 304 (2025)|work=volbynrsr.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''рік 2025''' (к 31. децембру): 1 304 особ (густота обывательства – 154,32 особ/км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;).&lt;ref name=&quot;VolbyNRSR&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;MapySR&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.mapysr.sk/obyvatelstvo/obyvatelstvo-obec.php?o=SK041521108|title=Zemplínske Hámre — vývoj počtu obyvateľov|work=MapySR.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

З погляду віросповіданя векшына вірячіх належать к римскокатолицькой церькви (філіалка парафії Пресвятого Сердця Ісусового в сусїднїм селї Бела над Цірохов в сниньскім деканатї Кошіцького архієпіскопства).&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot;&gt;{{Cite web|url=https://www.farnostbelanc.sk/filialka-z-hamre/|title=Filiálka Zemplínske Hámre — Kostol sv. Jozefa, robotníka|work=Farnosť Belá nad Cirochou|publisher=farnostbelanc.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;

== Памняткы, култура і турістіка ==
Вдяка богатій промысловій дїдовизнї і полозї під Сниньскым камінём суть Земпліньскы Гамры важным турістічным і рекреачным центром [[Вышнїй Земплін|Вышнёго Земпліна]]:&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot;&gt;{{Cite web|url=https://turisticky.sk/vylet/hamorsky-naucny-chodnik/|title=Hámorský náučný chodník — Zemplínske Hámre|work=Turisticky.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Церьков святого Йосифа Робітника''' ({{lang-sk|Kostol sv. Jozefa Robotníka}}), римокатолицька церьков, котру будовати зачали в роцї 1957.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt; Церьков была высвячена в роках 1961–1963 кошіцькым вікарём Штефаном Ондерком (по чім была в роцї 1964 звалена стара каплічка і дзвоніця) а по розсяглій реконштрукції была зась высвячена 14. мая 2011.&lt;ref name=&quot;HistoriaEst&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FarnostBela&quot; /&gt;
* '''Гаморьскый научный ходник''' ({{lang-sk|Hámorský náučný chodník}}), історічно-природознательскый ходник з довжков 6,8 км і перевышінём 285 м, котрый быв одкрытый в роцї 2015 з підпоров Швайцарьского фінанчного механізму і складать ся з 14 інформачных заставок.&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;SlovakiaTravel&quot;&gt;{{Cite web|url=https://slovakia.travel/hamorsky-naucny-chodnik-vas-prevedie-historiou-banictva|title=Hámorský náučný chodník vás prevedie históriou banictva|work=Slovakia.travel|publisher=Ministerstvo cestovného ruchu a športu SR|language=sk}}&lt;/ref&gt; У рамках проєкту было в селї выбудованы вірны реконштрукції (реплікы) заникнутых промысловых обєктів з 19. стороча:
** ''Гамор з водным нагоном'' ({{lang-sk|Hámor s vodným náhonom}}), функчна реконштрукція стародавной ковальской майстровнї (2014–2015) з водным колесом, ковальскым молотком і міхами;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
** ''Высока пец'' ({{lang-sk|Vysoká pec}}) і ''Баньска штолна'' ({{lang-sk|Banská štôlňa}});&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;HnchWeb&quot;&gt;{{Cite web|url=https://hnch.zemplinskehamre.sk/podstranka?id=10|title=Virtuálna prehliadka — Hámorský náučný chodník|work=hnch.zemplinskehamre.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
** ''Ватра'' ({{lang-sk|Milier}}), традічна пец на выпалёваня деревяного угля, ''Баньске клопкатко / дзвоніця'' ({{lang-sk|Banská klopačka / zvonica}}) і експозіція ''Вузкоколяйной желїзніцї'' ({{lang-sk|Úzkokoľajná železnička}}).&lt;ref name=&quot;OldHnch&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Ozzathe&quot; /&gt;
* '''Музей Земпліньскых Гамрів і Турістічно-інформачный центер''' ({{lang-sk|Múzeum Zemplínske Hámre}}), находить ся в колишній камяній будові корчмы Ролла в центрї села (Церьковне намістя, 3); обсягує промыслову і етноґрафічну експозіцію, як ай ремеселну майстровню з горчарнёв і тканём на ткацькых машынах.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;NaucneCh&quot; /&gt;
* '''Шпортово-рекреачный ареал „Барнова рїка“''' ({{lang-sk|Športovo-rekreačný areál Barnova rika}}), лїтнїй рекреачный ареал в горьскім окружіню з плавецькым і дїтьскым базеном, саунов і мултіфункчным шпортовым гріском.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Sirava&quot;&gt;{{Cite web|url=https://sirava.sk/turistika/sportovo-rekreacny-areal-barnova-rika-zemplinske-hamre/|title=Športovo-rekreačný areál „BARNOVA RIKA“ — Zemplínske Hámre|work=Sirava.sk|language=sk}}&lt;/ref&gt;
* '''Турістічны ходникы на Вігорлат''': з села зачінають значены пішоходны і ціклістічны трасы a біціґлёвы трасы на скалу Сниньскый камінь, к вулканічному озеру Морьске око і на найвысшый верьх горы — гору Вігорлат (1076 м н. м.).&lt;ref name=&quot;SmeBlog&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt; Каждый рік ся в селї одбывають традічны подїї: „День села – Гаморьска міля“ ({{lang-sk|Hámorská míľa}}), „Гаморьска парада“, „Традічны жатвы“, Кіріло-методїйскы выступы на Вігорлат і новорочный (сілвестровскый) выступ на Сниньскый камінь.&lt;ref name=&quot;Turisticky&quot; /&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

== Одказы ==
* [https://www.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка села Земпліньскы Гамры] {{ref-sk}}
* [https://hnch.zemplinskehamre.sk Офіціална сторінка Гаморьского научного ходника] {{ref-sk}}

{{Окрес Снина}}</text>
      <sha1>bq6hl4lxjtnl3tfjog5xva7z2w1344m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дубровка (Тячувськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22105</id>
    <revision>
      <id>175855</id>
      <parentid>171219</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T04:03:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+курта статя</comment>
      <origin>175855</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2281" sha1="it4hweekko4npm6tsjy5p11htybjpge" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Дубрувка}}
{{НП|община=Бедевляньска сільська община|район=Тячовскый район|регион=Мараморош (Реґіон)|вид региона=Село|первое упоминание=1929&lt;ref name=&quot;Sebestyen2020&quot; /&gt;}}
'''Ду́бровка''' вадь '''Ду́брувка'''&lt;ref name=&quot;Kapraly2021&quot;&gt;{{Карпаторусинські поселеня 2021|chapter=Ду́бровка|page=60}}&lt;/ref&gt; ({{lang-uk|Дібрівка}}, {{lang-hu|Dubrovka}}) є [[село]] в [[Тячовскый район|Тячовському районі]] в [[Закарпатська область|Закарпатськуй области]] [[Украйина|Украйины]].

== Історія ==
Першый письмовый спомин Дубровкы ся датує 1929.&amp;nbsp;роком (записана ги Doubravka). Назывка походит уд ''дуброва'' (густа дубова хаща) и гадано годна была быти перенесена на село из назвы місної [[винниця|винниці]].&lt;ref name=&quot;Sebestyen2020&quot;&gt;{{Cite book|last=Sebestyén|first=Zsolt|author-link=Жолт Шебештьийн|page=106|url=https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf|title=Kárpátalja helységnevei|year=2020|location=[[Ніредьгаза|Nyíregyháza]]|publisher=Pro Print Kft.|chapter=Dubrovka, Дібрівка|language=hu}}&lt;/ref&gt;

До 2020.&amp;nbsp;року адміністративно была частьов Бедевлі.&lt;ref name=&quot;Sebestyen2020&quot; /&gt;

== Референції ==
{{Reflist}}
{{stub}}

[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Дубровка]]</text>
      <sha1>it4hweekko4npm6tsjy5p11htybjpge</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Їржі Драгош</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22157</id>
    <revision>
      <id>175852</id>
      <parentid>150974</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T03:40:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>175852</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1828" sha1="02px2tv7l9d8tx8x60z62zn6o94oyoa" xml:space="preserve">{{непотверджено}}
'''Ї́ржі Дра́гош''' ([[Чеськый язык|чис]]. Jiří Drahoš; {{Датум народжіня|20.|2|1949}}, [[Чиськый Тешин]])&amp;nbsp;— [[Чесько|чиськый]] фізико-хімік и укладач, [[Презідент|президент]] Академії наук Чиської Републікы из [[2009]] по [[2017]]&amp;nbsp;рокы. Кандидат на посаду [[Презідент|президента]] [[Чесько|Чиська]] у [[2018]] році.

{{Особа}}

== Біоґрафія ==
=== Ранні рокы ===
Родив ся у файті педаґоґа и медсестры, урӯс у [[Яблункові]]. Въедно из молодшым братом Йосипом ходив у зачаткову школу у рӯдному варошови. Учив ся играти на фортепіано и трубі, а брат&amp;nbsp;— на скрипці.

=== Глава Академії наук Чиська ===
Из [[2005]] року Драгош робив у Академії наук Чиської Републікы (АНЧР) на постови віце-президента.

Ёго пребываня на сю̄в посаді удзначило ся борьбов за фінансованя научных установ, якым удало ся увеличити уділені гроші на 50&amp;nbsp;%. Драгош быв Президентом Академії наук [[Чесько|Чиська]] до [[24. марец|24 марца]] [[2017]] року.
[[Файл:Jiri_Drahos_(2017-08).jpg|міні|19 авґуста 2017 року]]

[[Катеґорія:Уродили ся 1949]]
[[Катеґорія:Політіци]]
[[Катеґорія:Чиські політикы]]</text>
      <sha1>02px2tv7l9d8tx8x60z62zn6o94oyoa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колекторна улиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22271</id>
    <revision>
      <id>175853</id>
      <parentid>173485</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T03:47:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>175853</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1392" sha1="r3occsrpt43bq7r1wee2e9oagafv38n" xml:space="preserve">{{непотверджено}}
'''Коле́кторна у́лиця''' ({{lang-uk|Колекторна вулиця}}) — улиця у Дарницькому районови [[Місто|вароша]] [[Кієв|Киёва]], містности Бортничі, Осокоркы. Пролягать уд Харкӯвськой площади до улиці Маслёвка. Наскрізного проїзда улицёв ниє.

Прилучавуть ся Камньска улиця, проулкы Высоковольтный и Колекторный, озера Вырлиця и Тягле.

== Історія ==
Улиця взникла у 50-ты рокы [[XX. стороча|XX стороча]] пуд назвов ''Нова''. Нынішня назва — из [[1957]] року. 

== Застройка ==
Улиця ся начинать уд Харьковской площади у селі [[Бортничі]], тягне ся на юго-выход и юг уд озера Вырлиця, дале на север уд озер Тяглоє и Небреж, по жилому масивови Осокоркы. Застройка улиці у основному є промышленыв зонов. На [[септембер]] [[2021]] року сквозного путе по улици ниє.

{{stub}}

[[Катеґорія:Улиці Киёва]]</text>
      <sha1>r3occsrpt43bq7r1wee2e9oagafv38n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Велика Бакта</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22368</id>
    <revision>
      <id>175826</id>
      <parentid>175793</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T15:44:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>175826</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2150" sha1="98xqgfi5uun357inemhsafmi9s5vy7k" xml:space="preserve">{{В розробку}}

'''Вели́ка Ба́кта''' ({{Lang-uk|Велика Бакта}}, {{Lang-hu|Nagybakta}}, {{Lang-ro|Velîka Bakta}}, {{Lang-pl|Wełyka Bakta}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвськӱм районови,]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Назва ==

== Ґеоґрафія ==

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1232]]. році.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк жило 1022 людий, из них подля языка:
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
| align=&quot;right&quot; |60,74&amp;nbsp;%
|-
|[[Мадярскый язык|мадярськый]]
| align=&quot;right&quot; |31,23&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |6,59&amp;nbsp;%
|-
|[[Арменьскый язык|армянськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,67&amp;nbsp;%
|-
|[[Молдавськый язык|молдавськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,19&amp;nbsp;%
|-
|[[Словеньскый язык|словенськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,19&amp;nbsp;%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,10&amp;nbsp;%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
| align=&quot;right&quot; |0,10&amp;nbsp;%
|}

== Удкликованя ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Мадярські села на Украйині]]</text>
      <sha1>98xqgfi5uun357inemhsafmi9s5vy7k</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175827</id>
      <parentid>175826</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T17:17:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>175827</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3761" sha1="ttkk5isfl8w3lerlu2tjdi6l268f2gd" xml:space="preserve">{{В розробку}}

'''Вели́ка Ба́кта''' ({{Lang-uk|Велика Бакта}}, {{Lang-hu|Nagybakta}}, {{Lang-ro|Velîka Bakta}}, {{Lang-pl|Wełyka Bakta}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвськӱм районови,]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Назва ==

== Ґеоґрафія ==

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1232]]. році.

Пак ся споминав містный дворянськый рӱд [[Бактай|Бактайӱв]]. У [[1363]]. році село ся споминать ге Bakta. 

У XIV. сторочови Бакта была розвивавущым ся поселенём. Согласно історико-топонімічным изслідованям, сліды [[Середновік|сериднёвікого]] поселеня были на рунині на запад уд  типирішнёї маюрні Очкая-Ґоттесмана. Пак на староє село прийшов быв упадок, и оно заникло; причины ёго упадка точно не установлені. У [[1851]]. році бывшоє поселеня споминало ся ге Baktaerdő и было пуд управлінём ґрофа [[Карої]]. 

У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови, пуд час [[Ослободитильна война Ференца. II Раковція|ослободитильної войны Ференца. II Раковція]], участок из деривляныв хыжов дӱстав мадярськый офіцірь [[Очкай]]. Пак на містови Очкаёвого опшаря постройила ся [[маюрня]], и учинив ся парк из садом. Такой по войні там учинили родинну [[Кріпта|кріпту]] де похоронили семеро Очкайӱв, а послідньый опровӱд удбыв ся у [[1944]]. році.
== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк жило 1022 людий, из них подля языка:
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
| align=&quot;right&quot; |60,74&amp;nbsp;%
|-
|[[Мадярскый язык|мадярськый]]
| align=&quot;right&quot; |31,23&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |6,59&amp;nbsp;%
|-
|[[Арменьскый язык|армянськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,67&amp;nbsp;%
|-
|[[Молдавськый язык|молдавськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,19&amp;nbsp;%
|-
|[[Словеньскый язык|словенськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,19&amp;nbsp;%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,10&amp;nbsp;%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
| align=&quot;right&quot; |0,10&amp;nbsp;%
|}

== Удкликованя ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Мадярські села на Украйині]]</text>
      <sha1>ttkk5isfl8w3lerlu2tjdi6l268f2gd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>175828</id>
      <parentid>175827</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T17:19:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>175828</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3941" sha1="76ofsjaxgzdbfpo4gew7vk5bvysvjqi" xml:space="preserve">{{В розробку}}

'''Вели́ка Ба́кта''' ({{Lang-uk|Велика Бакта}}, {{Lang-hu|Nagybakta}}, {{Lang-ro|Velîka Bakta}}, {{Lang-pl|Wełyka Bakta}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвськӱм районови,]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Назва ==

== Ґеоґрафія ==

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1232]]. році.

Пак ся споминав містный дворянськый рӱд [[Бактай|Бактайӱв]]. У [[1363]]. році село ся споминать ге Bakta.&lt;ref&gt;https://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf&lt;/ref&gt; 

У XIV. сторочови Бакта была розвивавущым ся поселенём. Согласно історико-топонімічным изслідованям, сліды [[Середновік|сериднёвікого]] поселеня были на рунині на запад уд  типирішнёї маюрні Очкая-Ґоттесмана. Пак на староє село прийшов быв упадок, и оно заникло; причины ёго упадка точно не установлені. У [[1851]]. році бывшоє поселеня споминало ся ге Baktaerdő и было пуд управлінём ґрофа [[Карої]].&lt;ref&gt;https://kmmi.org.ua/regiok/telepulesek/beregszaszi-jaras/nagy-bakta&lt;/ref&gt; 

У [[XVIII. стороча|XVIII]]. сторочови, пуд час [[Ослободитильна война Ференца. II Раковція|ослободитильної войны Ференца. II Раковція]], участок из деривляныв хыжов дӱстав мадярськый офіцірь [[Очкай]]. Пак на містови Очкаёвого опшаря постройила ся [[маюрня]], и учинив ся парк из садом. Такой по войні там учинили родинну [[Кріпта|кріпту]] де похоронили семеро Очкайӱв, а послідньый опровӱд удбыв ся у [[1944]]. році.&lt;ref&gt;https://www.beregovo.in.ua/velyka-bakta&lt;/ref&gt;
== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк жило 1022 людий, из них подля языка:
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
| align=&quot;right&quot; |60,74&amp;nbsp;%
|-
|[[Мадярскый язык|мадярськый]]
| align=&quot;right&quot; |31,23&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |6,59&amp;nbsp;%
|-
|[[Арменьскый язык|армянськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,67&amp;nbsp;%
|-
|[[Молдавськый язык|молдавськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,19&amp;nbsp;%
|-
|[[Словеньскый язык|словенськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,19&amp;nbsp;%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,10&amp;nbsp;%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
| align=&quot;right&quot; |0,10&amp;nbsp;%
|}

== Удкликованя ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Мадярські села на Украйині]]</text>
      <sha1>76ofsjaxgzdbfpo4gew7vk5bvysvjqi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мінська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22488</id>
    <revision>
      <id>175851</id>
      <parentid>175637</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T03:19:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead. #IABot (v2.0.9.6)</comment>
      <origin>175851</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7886" sha1="of5l7m30u93b7y5xrotysbozxoj5yij" xml:space="preserve">{{Регион}}
'''Мі́нська о́бласть''' ({{Lang-be|Мінская вобласць}}, {{Lang-ru|Минская область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск|Мінськ]].

== Ґеоґрафія ==
Мінська область лежить у середині Білоруси. Она межить из усьыми пятьма другыми областями крайины и є єдныв областёв Білоруси, котра не мать границі из другыми державами. Площадь области становить около 40.000 км². [[Мінск|Мінськ]], столиця Білоруси, є адміністративным центром области, айбо адміністративно у її склад не входить.&lt;ref&gt;https://www.sb.by/en/belarusian-land-treasures-minsk-region.html&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;vedaj.by&quot;&gt;[https://vedaj.by Туристичный проводник по Мінськӱв области на Vedaj.by]&lt;/ref&gt;

Рельеф области у основі ото рунины, из высочинами и долинами. Туй є [[Дзержинська гора]] высотов 345 м — вышня точка Білоруси. По території реґіона проходить вододіл басейнӱв [[Чорне море|Чорного]] и [[Балтіцьке море|Балтійського морьӱв]]. Ид майгрубым рікам удносять ся [[Березіна]], [[Неман]] и [[Вілія]]; на северови области лежить [[озеро]] [[Нароч]], майгрубоє озеро крайины.&lt;ref&gt;https://unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2017/WAT/04Apr_26_6SC/AZ_6SC_Korneev_RU.pdf&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://library.by/portalus/modules/belarus/readme.php?archive=&amp;id=1159470566&amp;start_from=&amp;subaction=showfull&amp;ucat=&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Територія днишнёї Мінської области у разні часы входила у состав [[Великоє княжество Литовськоє|Великого княжества Литовського]] и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. По другому розділови Речи Посполитої у [[1793]]. році Мінщина трафила у склад [[Російска імперія|Російської имперії]]. У тому же році была образована [[Мінська ґубернія]], територія котрої не была єднака из границями области и занимала часточно зимлі (типирішньых) сосідньых областий [[Білорусь|Білоруси]].&lt;ref&gt;https://djvu.online/file/eeoYY2uKspaM2&lt;/ref&gt; 

Мінська область была образована [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року у складови [[Білоруська ССР|Білоруської ССР]]. У дисятьроча її територія міняла ся позад адміністративных реформ: у [[1954]]. році ид ньӱв прилучили часть районӱв скасованых Барановичської и Бобруйської областий, а у [[1960]]. році — часть території скасованої Молодечненської области.&lt;ref&gt;https://a-taurus.by/belarus/istorija-belarusi/iistorija-minskoj-oblasti {{Dead link|date=November 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt; 
== Обывательство ==
У области на [[2019]]. рӱк жило 1.471.240 людий, из них:&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20240218211306/https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/e2c/jpupn3rl7trtmxepj6vmh07qy6u5o09i.pdf&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20210218132934/https://belstat.gov.by/&lt;/ref&gt;

* [[Білорусы]] — 88,55%
* [[Русы]] — 5,87%
* [[Українцї|Украйинці]] — 1,45%
* [[Поляци|Полякы]] — 1,07%
* Другі — 3,06%

Майвеликыми варошами области суть [[Борисов (Білорусь)|Борисов]], [[Солігорськ]], [[Молодечно]], [[Жодіно]] и [[Слуцьк]]. Они суть центрами промысловости, торговли, ошколованя и управліня свойых районӱв. [[Мінск|Мінськ]], хоть и є адміністративным центром области, у статистиці обывательства рахує ся уддільно.

== Туристичні міста ==
* Несвізькый палатно-парковый комплекс — єдна из майзнамых історичных памняток Білоруси. Маюрня была заложена у XVI–XVIII. сторочах и принадлежала родови Радзівілӱв. Комплекс є у варошови [[Несвіжь (Білорусь)|Несвіж]], включать палаты, парк и другі історичні ставбы; вӱн входить у список Всесвітнёї дідӱзнины [[ЮНЕСКО]].&lt;ref name=&quot;vedaj.by&quot; /&gt;

* Меморіалный комплекс «Хатынь» — расположен у Логойському районови на містови села , знищеного німицькыми окупаційными вӱйськами [[22. марец|22. марця]] [[1943]]. року въедно її жытелями. Меморіал быв удкрытый у [[1969]]. році и присяченый памняти мирных жытельӱв Білоруси, згыблых пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]].

* Музейный комплекс «Дудуткы» — є у Пуховицькому районови, недалеко уд рікы Птич. Вӱн быв удкрытый у [[1994]]. році и спознавать навщівлячӱв из традиційными ремеслами, давньыми технолоґіями и сільськым бытом Білоруси. На території комплекса суть ремеслові майстерні и представлені предметы традиційної матеріалної културы.&lt;ref&gt;https://www.region.by/catalog/uslugi/otdyh-i-razvlecheniya/agrousadby/muzejnyj-kompleks-dudutki&lt;/ref&gt;

* [[Заславль]] — єден из історичных варошӱв Мінської области. Сереґ ёго памняток — давнёє городище, Спасо-Преображенська цирьков и музейні объекты, присячені історії вароша. Усокотивші ся памятникы указувуть разні періоды розвитя поселеня.

* Налібоцька пуща — грубый лісовый масив на западови Мінської области, заятый обширными хащами и природными ландшафтами. Она представлять интерес про еколоґічный туризм и никаня за дикыв природов.&lt;ref&gt;https://avis.by/en/travel-guide&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Области]]
[[Катеґорія:Области Білоруси]]
[[Катеґорія:Административны части Білоруси]]
[[Катеґорія:Основаны 1938]]
[[Катеґорія:Білорусія]]</text>
      <sha1>of5l7m30u93b7y5xrotysbozxoj5yij</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Руськоє Порічноє</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22520</id>
    <revision>
      <id>175858</id>
      <parentid>175621</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T04:27:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead. #IABot (v2.0.9.6)</comment>
      <origin>175858</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5647" sha1="qh9xm3jeiovzjp6zh6jl0muj943nlx0" xml:space="preserve">'''Ру́ськоє Порі́чноє''' ({{Lang-ru|Русское Поречное}} — [[село]] у [[Суджанськый район|Суджанському районови]], [[Курська область|Курської области]], [[Росія|Росії]].

{{НП|оригинальное название=Росское Поречное|агломерация=Суджанська|этнохороним=Русь-Порічане}}

== Назва ==
Село давно ся называло Порічноє, означіня &quot;руськоє&quot; прийшло обы рознити село уд сосіднёго Черкаського Порічного.&lt;ref name=&quot;istoriya_spravka&quot;&gt;{{cite web |url=https://xn----dtbhabbrihoqjjdqtecw9fuf.xn--p1ai/articles/956-istoricheskaja-spravka.html |title=Историческая справка |website=официальный сайт |lang=ru |accessdate=2026-10-29}}&lt;/ref&gt;
== Ґеоґрафія ==
Село лежить у [[Курська область|Курськӱв области]], [[Росія|Росії]], у реґіонови [[Слобожанщіна|Слобожанщина]]. Є центром сільської рады, є на лівому берегови рікы [[Суджа (ріка)|Суджа]], на северо-выходови [[Суджанськый район|Суджанського района]]. Селом тече потӱк [[Степовый (потӱк, Курська область)|Степовый]].&lt;ref name=&quot;istoriya_spravka&quot; /&gt;

Село лежить у 16 км на северо-выход уд вароша [[Суджа]] и пиля [[Росія|російсько]]-[[Україна|украйинської]] границі. Майближі населені пункты суть [[Черкаськоє Порічноє]] и [[Кірієвка]]. Територія удносить ся ид [[Лісостеп|лісостеповӱв]] зоні Сериднёруської высочины.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20240726062907/https://voda.gov.ru/maps/kurskaya-oblast/&lt;/ref&gt;
== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1688]]. році. У селі быв 21 двӱр, село принадлежало дакӱлком панам.&lt;ref&gt;А. А. Танкова «Историческая летопись Курского дворянства»&lt;/ref&gt;

Руськоє Порічноє основали на габі заселіня южных меж [[Русске царство|Руського Царства]] [[XVII. стороча|XVII]]. стороча. У тот час ґрупы слобӱдных переселенцьӱв заселяли мижеріча рік [[Псел]] и [[Суджа (ріка)|Суджа]], основавши многі поселеня, сереґ них и Руськоє Порічноє.&lt;ref&gt;https://old-kursk.ru/book/kursk_XVII/page034.html&lt;/ref&gt;

У [[XIX. стороча|XIX]]. сторочови село входило у Суджанськый уїзд, Курської ґубернії. У [[1862]]. році у селі нараховали 148 дворӱв и 1339 людий, из них 643 чоловікы и 696 жӱн. У селі фунґовала Димитрійӱвська [[Церьков (храм)|цирьков]].&lt;ref&gt;Списки населенныхъ мѣстъ Россійской Имперіи. Курская губернія. 1862 (удано у 1867).

онлайн: ГПИБ | Вып. 20 : Курская губерния : ... по сведениям 1862 года. - 1867.&lt;/ref&gt;.

У авґустови 2024. року село трафило у зону боёвых дійств у ходови украйинського наступліня у Курськӱв области. У януарови 2025. року російські власти объявили за спозорованя тіл мирных жытельӱв у пӱвницях хыжӱв; обстояня гыбели людий и удповідность за тото указовали ся у медіях не єднозначно. [[BBC]] казали, ож независно пудтвердити обстояня и місто знимань опубікованых матеріалӱв не дало ся.&lt;ref&gt;[https://www.bbc.com/russian/articles/cx24gqgn128o BBC]&lt;/ref&gt; 
== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2010]]. рӱк жило 298 людий, из них 125 чоловікӱв и 173 жӱн.&lt;ref&gt;{{Cite web
 |url=https://46.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D1%82%D0%BE%D0%BC%2B1.pdf
 |title=Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Том 1. Численность и размещение населения
 |publisher=Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Курской области
 |location=Курск
 |year=2013
 |access-date=29 октября 2026
}}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Росії]]
[[Катеґорія:Села Курьской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]]</text>
      <sha1>qh9xm3jeiovzjp6zh6jl0muj943nlx0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Димитрій Сидор</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24224</id>
    <revision>
      <id>175860</id>
      <parentid>167159</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T10:22:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>CommonsDelinker</username>
        <id>9283</id>
      </contributor>
      <comment>Replacing Wp_dimitriy_sidor.jpg with [[File:Dimitriy_Sidor_in_2012.jpg]] (by [[:c:User:CommonsDelinker|CommonsDelinker]] because: [[:c:COM:FR|File renamed]]: correct name).</comment>
      <origin>175860</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="20429" sha1="0f1tajwkkcu9kkxlqe75gixj4qk3jlr" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Димитрій Сидор
| Образчик = [[Файл:Dimitriy Sidor in 2012.jpg|300px]]
| Образчика_подпис = Димитрій Сидор в октовбрі 2012.&amp;nbsp;року
| Уроджѣня = 29. марця 1955
| Мѣсто_роджѣня = [[Лецовиця]]
}}
'''Дими́трій Си́дор''' ({{Lang-uk|Димитрій Димитрович Сидор}}; 29.&amp;nbsp;марця 1955, [[Лецовиця]]) є [[Русины|русинськый]] [[Православна церьков|православный]] [[сященик]] и [[політичный діяч]], митрофорный протоієрей [[Украйинська православна церьква Московського патріархата|Украйинської православної церьквы Московського патріархата]] (УПЦ МП) и настоятель Хрестовоздвиженського собора тай Храма Христа Спасителя в [[Ужгород|Ужгороді]].

== Жывотопис ==
Димитрій Сидор ся родив 29.&amp;nbsp;марця 1955.&amp;nbsp;року в селі [[Лецовиця]] Мукачувського района. Уд 1971.&amp;nbsp;року штудовав в Ужгородському інституті на спеціалности „Електронні направы“. Робив на воєнному заводі „''Мукачевприбор''“, заганяв ся на воєнні заводы тай базы Сєверодвінска, Сєвероморска тай Ґаджієва. У 1982.&amp;nbsp;році кунчив Московську духновну академію тай став кандидатом богословія.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web |title=Сидор Дмитрий Дмитриевич |url=https://archive.ph/20120630005304/http://ukrlider.org.ua/uzhgorod/sidor.htm |language=ru |accessdate=2026-02-06 |archivedate=2012-06-30 |archiveurl=https://archive.ph/20120630005304/http://ukrlider.org.ua/uzhgorod/sidor.htm |work=Всеукраїнський проект «Лідери регіонів» }}&lt;/ref&gt;

== Реліґійна діялность ==
Быв редактором ґазеты „''Християнська родина''“.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite web |language=uk |accessdate=2026-02-06 |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001.html |publisher=Центральна виборча комісія України |title=Виборчий список партії (блоку). Блок Наталії Вітренко &quot;Народна опозиція&quot; |date=2006-03-26 }}&lt;/ref&gt;

На 2026.&amp;nbsp;рук Димитрій Сидор&amp;nbsp;— митрофорный протоєрей [[Украйинська православна церьква Московського патріархата|Украйинської православної церьквы Московського патріархата]] (УПЦ МП) и настоятель Хрестовоздвиженського собора тай Храма Христа Спасителя в Ужгороді, де справляє богослужіня, котрі ся транслувут на сторунках собора в соціалных сітках. Керовник громадської орґанізації „''Закарпатське товариство імені Кирила і Мефодія''“,&lt;ref&gt;{{Cite web |publisher=YouControl |url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/22115206/ |title=ЗАКАРПАТСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ КИРИЛА І МЕФОДІЯ 22115206 |language=uk |accessdate=2026-02-06 |date=2026-02-05 }}&lt;/ref&gt; реліґійної орґанізації „''Православна релігійна громада УПЦ (Хресто-Воздвиженська)''“.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=ПРАВОСЛАВНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УПЦ (ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКА) 13597519 |url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/13597519/ |publisher=YouControl |language=uk |accessdate=2026-02-06 |date=2026-02-05 }}&lt;/ref&gt;

Спувавтор русинськых товмачінь Єванґелія тай послань Апостолув,&lt;ref&gt;{{Cite book|author=Інститут Історії и Філології в Ужгородҍ|publication-place=[[Ужгород]]|publisher=Інститут Історії и Філології в Ужгородҍ|year=2021|title=Новый Завѣт от Матѳея, Марка, Лукы, Їоанна, Святое благовѣствованїе, Евангелїє и Апостол на подкарпато-русинському языкови}}&lt;/ref&gt; [[Псалтырь|Псалтыря]].&lt;ref&gt;{{Cite book|author3=Закарпа́тськоє о́бщество и́мени святы́х Кири́лла и Мефо́дія|author2=Межинаро́дна Кирилло-Мефо́дієвська Акаде́мія Славя́нського Просвѣще́нія|author1=Інститут Історіи и Філологіи|title=Псалтирь Церковно-богослужебный. Текст адаптиро́ванный к библе́йскому языку подкарпа́тских русинов|publication-place=[[Ужгород]]|publisher=Карпатская Русь|year=2022}}&lt;/ref&gt; 

== Ґраматика русинського языка ==
Димитрій Сидор&amp;nbsp;— головный автор „''Граматикы Подкарпато-русинського языка''“, представленої в Ужгороді в децембрі&amp;nbsp;2002.&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;{{Cite book|last=Сидор|first=Димитрий|author-link=Димитрій Сидор|year=2002|title=Граматика Подкарпато-русинського языка для подкарпа́тськых русинốв Закарпа́ття-Подкарпа́тськой Руси́, для русинôв, разсе́леных в стра́нах Євро́пы и емігра́нтôв Америкы|publisher=Карпатська Русь|publication-place=[[Ужгород]]|language=rue|author2=Межинародный Карпатськый Інститут|author3=Сойм Подкарпатськых русинốв|author4=Руська Православна Академія|author5=Кирило-Мефодієвська Академія Славянського Просвіщенія|author6=Закарпатськоє подкарпато-русинськоє Общество имени Кирила и Мефодія}}&lt;/ref&gt; У ґраматиці ся наприклад предлагат хосновати ґрафему Ôô и про передачу рефлекса [о] у новозакрытых складах (''у студенôй'', ''русинôв''), и про [о&lt;sup&gt;у&lt;/sup&gt;] (''хôть'', ''дôвг''); хосновати Ёё из паров уйимкув и опціонално писати ять ([[Ѣ|Ѣѣ]]) про всокочіня [[Етимолоґія|етимолоґії]]. Ґраматика написана языком, приближеным ид церьковному и пораз проводит паралелі межи [[Церьковнословянськый язык|церьковнословянськов]] и [[Русинськый язык|русинськов бесідов]]. Подля слув самых авторув, робота над нив ся вела уд&amp;nbsp;1990.&amp;nbsp;року.&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt;{{Rp-primitive|бук=3}}

== Політична діялность ==
На [[Убиранкы|убиранках]] 29.&amp;nbsp;марця 1998.&amp;nbsp;року Димитрій Сидор ся балотовав на єдномандатному выборчому округови №73 ги безпартійный самовысунутый кандидат; 27.&amp;nbsp;фебруара 1998 його кандидатура была знята з голосованя. На тому округови побідив быв из 90.16% голосув кандидат уд ''Соціал-демократичної партії України (об’єднаної)'' [[Віктор Медведчук]].&lt;ref&gt;{{Cite web |language=uk |accessdate=2026-02-06 |publisher=Центральна виборча комісія України |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd1998/webproc0vfc93.html |title=Одномандатний виборчий округ №73. Чергові вибори 29.03.1998 |date=2020-01-16 }}&lt;/ref&gt;

На убиранках 31.&amp;nbsp;марця 2002.&amp;nbsp;року ся балотовав на єдномандатному выборчому округови №70 ги безпартійный самовысунутый кандидат, де дустав 4,816&amp;nbsp;голосув (4.33%). На округови побідив быв из 35.47% голосув [[Сергій Ратушняк]].&lt;ref&gt;{{Cite web |language=uk |accessdate=2026-02-06 |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2002/webproc69v5d70.html?kodvib=400&amp;kodreg=21&amp;kodokr=70&amp;kodkand=5519 |publisher=Центральна виборча комісія України |title=Результати голосування в одномандатному виборчому окрузі. Чергові вибори 31.03.2002 |date=2020-01-10 }}&lt;/ref&gt; Поєдны жерела пишут, ож Димитрій Сидор быв депутатом Закарпатської обласної рады IV.&amp;nbsp;скликаня (2002).&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |date=2019-09-26 |last=Горєвой |first=Дмитро |language=ru |accessdate=2026-02-06 |publisher=LB.ua |url=https://lb.ua/society/2019/09/26/438265_diplomaticheskiy_skandal_tserkovnim.html |quote=''В 2000-е Сидор идет в политику. В 2002 был депутатом областного совета, а в 2006 баллотировался по списку Блока Натальи Витренко в Верховную Раду.'' |title=Дипломатичний скандал з церковним присмаком }}&lt;/ref&gt;{{Небізувноє жерело}}

На убиранках народных депутатув Украйины 26.&amp;nbsp;марця 2006.&amp;nbsp;року быв зареєстрованый уповноваженов особов уд ''Блоку Наталії Вітренко „Народна опозиція“ Прогресивної соціалістичної партії України і Партії „Русько-Український Союз“ (РУСЬ)'' у територіалному выборчому округови&amp;nbsp;№66;&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Уповноважені особи у територіальному виборчому окрузі |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2006/W6P026891f.html?PT001F01=600&amp;pf7331=66 |work=Центральна виборча комісія України |language=uk |archiveurl=https://web.archive.org/web/20260206110406/https://cvk.gov.ua/pls/vnd2006/W6P026891f.html?PT001F01=600&amp;pf7331=66 |archivedate=2026-02-06 |accessdate=2026-02-06 |date=2014-10-23 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |date=2006-03-24 |title=Про реєстрацію уповноважених осіб Блоку Наталії Вітренко &quot;Народна опозиція&quot; Прогресивної соціалістичної партії України та Партії &quot;Русько-Український Союз&quot; (РУСЬ) у територіальних виборчих округах з виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311359-06#Text |publisher=Верховна Рада України |language=uk |accessdate=2026-02-06 |archivedate=2024-08-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240829102907/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311359-06#Text }}&lt;/ref&gt; не пруйшов.

== Контроверзії и судові процесы ==
=== Зверненя ид Закарпатськуй обласнуй раді за референдум 1991 ===
25.&amp;nbsp;октовбра 2008.&amp;nbsp;року ся удбыв II.&amp;nbsp;Европськый конґрес пудкарпатськых русинув, бігом котрого три орґанізації, у тум числі керованый Димитрійом Сидором „''Сойм подкарпатских русинов''“, пудписали зверненя ид депутатам Закарпатської обласної рады за „''конституційну реалізацію результатів референдуму 1 грудня 1991 р. про входження Закарпатської області в склад України в статусі «Закарпаття&amp;nbsp;– спеціальна самоврядна територія, як суб’єкт в складі незалежної України»''“.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://rusyn.eu/2024/01/02/zvernennya-2-go-yevropejskogo-kongresu-pidkarpatskih-rusiniv-vid-25-go-zhovtnya-2008-r-do-deputativ-zakarpatskoi-oblasnoi-radi-fotokopiya-dokumentu/ |publisher=rusyn.eu |title=Звернення 2-го Європейського Конгресу Підкарпатських Русинів від 25-го жовтня 2008 р. до депутатів Закарпатської обласної ради (фотокопія документу, том 8 стор. 100 кримінальної справи) |accessdate=2026-02-06 |date=2024-01-02 }}&lt;/ref&gt; Тота подія узвала мішану реакцію публікы, и подакотрі украйинські тай реґіоналні пудкарпатські засобы масової інформації зачали обвиняти задіяных у сепаратизмі, засяганьови на територіалну цілосность Украйины тай роботі на [[Росія|російську]] власть.

Такой по тому, 30.&amp;nbsp;октовбра 2008, в уданьови ''Закарпаття онлайн Beta'' опубліковали текст гибы письма передсіды правліня фонда „Русский мир“ В.&amp;nbsp;Ніконова, котрый удповідав на заявку Димитрія Сидора за фінанчну „пудпору русинськых и російськых неділных ошкол Закарпатя“, и заявили, ож дустали го уд „''джерела в правоохоронних органах''“&lt;ref&gt;{{Cite web |date=2008-10-30 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/29273-Separatyst-Sydor-otrymav-rosiiskyi-hrant-na-podderzhku-y-razvytye-rusynskykh-y-russkykh-voskresn%D1%8Bkh-shkol-Zakarpatia |publisher=Закарпаття онлайн Beta |language=uk |accessdate=2026-02-06 |title=Сепаратист Сидор отримав російський грант на &quot;поддержку и развитие русинских и русских воскресных школ Закарпатья&quot; }}&lt;/ref&gt;&amp;nbsp;— тота статя ся хосновала ги арґумент на хосен гіпотезы спувпраці Сидора из Російов и была розтиражована у другі ЗМІ.

20.&amp;nbsp;новембра на Zaxid.net уйшов матеріал, цитувучый слова Сидора: „''На сайті фонду дійсно була інформація, що фонд погоджується помогти нам у підтримці шкіл. Проте це було в серпні, а досі ми ні копійки не отримали.''&amp;nbsp;[…] ''Інформація про те, що русини отримують з Росії гроші&amp;nbsp;— це гра СБУ.''&amp;nbsp;[…]“.&lt;ref&gt;{{Cite web |accessdate=2026-02-06 |language=uk |publisher=Zaxid.net |title=Закарпатський сепаратист Сидор поскаржився, що за 30 тисяч доларів переворот зробити не зможе |url=https://zakarpattya.net.ua/News/30324-Zakarpatskyi-separatyst-Sydor-poskarzhyvsia-shcho-za-30-tysiach-dolariv-perevorot-zrobyty-ne-zmozhe |date=2008-11-20 }}&lt;/ref&gt;

=== Суд за „засяг на територіалну цілосность и недокывность Украйины“ ===
5.&amp;nbsp;децембра 2008.&amp;nbsp;року слідчоє удділеня [[Служба безпекы Украйины|Службы безпекы Украйины]] ініційовало судовый процес против Димитрія Сидора подля ч.&amp;nbsp;1 ст.&amp;nbsp;110 Криміналного кодекса Украйины („засяг на територіалну цілосность и недокывность Украйины“). 19.&amp;nbsp;марця 2012.&amp;nbsp;року в Ужгороді ся стало фіналноє засіданя Закарпатського обласного апелаційного суду в тому ділі; быв уголошеный вердикт: три рокы неволи из удтермінованьом исповненя засуду на два рокы, як тото пожадовав прокурор.&lt;ref&gt;{{Cite web |language=uk |url=https://zak.gp.gov.ua/ua/general_news.html?_m=publications&amp;_t=rec&amp;id=103181&amp;fp=6060&amp;s=print |publisher=Прес-служба прокуратури Закарпатської області |title=Священику Димитрію Сидору суд дав 3 роки з відтермінуванням |accessdate=2026-02-06 |archivedate=2026-02-06 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20260206124206/https://zak.gp.gov.ua/ua/general_news.html?_m=publications&amp;_t=rec&amp;id=103181&amp;fp=6060&amp;s=print |date=2012-03-20 }}&lt;/ref&gt;

=== Суд за „нарушеня рувноправности громадян“ ===
У марцьови 2023.&amp;nbsp;року робутникы Службы безпекы Украйины уголосили Сидорови пудозру подля ч.&amp;nbsp;1 ст.&amp;nbsp;161 Криміналного кодекса Украйины („''порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань та за іншими ознаками''“), обвинили го у розпальованю реліґійної ненависти, удкликувучи ся на 7&amp;nbsp;епізодув, у котрых судово-лінґвістична експертиза, ініційована СБУ, найшла приниженя реліґійных чуств громадян другых конфесій и формованя ворожых настроюв (у тому числі го обвинили в публічных образах „реліґійных чуств украйинцюв, котрі проявили желаня празновати Руздво 25.&amp;nbsp;децембра“).&lt;ref&gt;{{Cite web |publisher=Служба безпеки України |language=uk |accessdate=2026-02-06 |url=https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-pidozru-otrymav-nastoiatel-khramu-upts-mp-na-zakarpatti |title=За матеріалами СБУ підозру отримав настоятель храму УПЦ (МП) на Закарпатті |date=2023-03-16 }}&lt;/ref&gt; На фебруар 2026.&amp;nbsp;року не є фіналного вердикта суду.

== Файта ==
Жонатый на Анні ({{Рожд|Шутко}}). Має доньок Анну тай Марію.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Референції ==
&lt;references /&gt;

{{Lifetime|1955}}
{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:Сидор, Димитрій}}

[[Катеґорія:Політіци]]
[[Катеґорія:Православие]]
[[Катеґорія:Священици]]
[[Катеґорія:Русины]]</text>
      <sha1>0f1tajwkkcu9kkxlqe75gixj4qk3jlr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія:Земпліньскы Гамры</title>
    <ns>1</ns>
    <id>25613</id>
    <revision>
      <id>175844</id>
      <parentid>175423</parentid>
      <timestamp>2026-11-05T02:40:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Діскузія:Земплінські Гамры]] на [[Діскузія:Земпліньскы Гамры]]: +як в статї</comment>
      <origin>175423</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3730" sha1="ot5ibzh6lqw0uqvu1ks1ze149ebev25" xml:space="preserve">== Демоґрафічный склад ==
Туй изась даже з новов референційов не лиш не збігавут ся проценты (у мене уйшло сумарных 99.6% у ґрафі конфесія тай 101.1% у ґрафі народнусть), ай я даже не годен порозуміти, удкедь інформація у статі ся взяла, бо ресурс volbynrsr.sk (най бысьме даже вповіли, ож ун авторитетный) указує иншаку інформацію, ги туй ся подає. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Обговорення_користувача:Rue323#c-Flipdot-20261025152800-Варованя:_деструктивноє_редаґованя (Контекст.)] [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 19:20, 25 октобра 2026 (CET)

:на сайтови числа тоті самі, ай математично ся не зходить бо дані на сайтови видав точні лиш до дисятої долі процента (заокруглені), у любому трафункови я ся постараву найти ищи жрідла удносно обывательства. Майліпше бы на тото найти дані самого списованя ге первожерела, айбо раз им не найшов податкы иппен за исе село на май офіціалных ресурсах. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 22:23, 25 октобра 2026 (CET)
::Офіційні податкы розміщені на https://www.scitanie.sk. Ресурс раз закрытый позад комуналных выборув у Словакії. Мало почекайте, а пак будете годні узяти удті дані. Айбо вы и без того доста начудили у статі. «У містному языкови Земпліньскы Гамры» — котрый ото місный язык, кедь бесіда йде за словацькоє село? Шорик за «місный язык» сохтуєме хосновати там, де є специфічна діалектна назва. Не мусай каждому населеному пунктови у Словакії приписовати його теоретичну назву «пряшівскым штандартом». Не треба дописовати щи по пять назв другыми языками: кедь бесіда йде за село, де &gt;90% жителюв словакы, доста дати словацьку назывку. Кедь хочете додати тоту другу інформацію, маєте на вто секцію назва. И дале у туй секції видиме «назва села … иде уд слова гамора». Тото сьте додумали, у жерелови у вас сього не є. Сякоє ся не має писати з головы. Сесе вам пишу лиш за перші два шорикы. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 23:40, 25 октобра 2026 (CET)
:::Перебачаву ся, дякуву за удкликованя на ресурс. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 10:07, 26 октобра 2026 (CET)</text>
      <sha1>ot5ibzh6lqw0uqvu1ks1ze149ebev25</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:LunaIsDaGoat</title>
    <ns>2</ns>
    <id>25644</id>
    <revision>
      <id>175833</id>
      <parentid>175820</parentid>
      <timestamp>2026-11-04T18:45:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LunaIsDaGoat</username>
        <id>37355</id>
      </contributor>
      <origin>175833</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="44" sha1="pdes0i5a0ldo4tf9y5bcbopfwrkb9ye" xml:space="preserve">{{#babel:sr-N|en-4|uk-3|fr-1|rue-N|ru-4}}Hi.</text>
      <sha1>pdes0i5a0ldo4tf9y5bcbopfwrkb9ye</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сниньскый окрес</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25645</id>
    <redirect title="Окрес Снина" />
    <revision>
      <id>175841</id>
      <timestamp>2026-11-05T02:39:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Окрес Снина]]</comment>
      <origin>175841</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="35" sha1="p1nncpwx782b8g2yydke1b0x77lc6zh" xml:space="preserve">#redirect [[Окрес Снина]]</text>
      <sha1>p1nncpwx782b8g2yydke1b0x77lc6zh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Земплінські Гамры</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25646</id>
    <redirect title="Земпліньскы Гамры" />
    <revision>
      <id>175843</id>
      <timestamp>2026-11-05T02:40:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Земплінські Гамры]] на [[Земпліньскы Гамры]]: +як в статї</comment>
      <origin>175843</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="69" sha1="5ihuw11idbeuligfmdbc1an83pqj8ph" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Земпліньскы Гамры]]</text>
      <sha1>5ihuw11idbeuligfmdbc1an83pqj8ph</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія:Земплінські Гамры</title>
    <ns>1</ns>
    <id>25647</id>
    <redirect title="Діскузія:Земпліньскы Гамры" />
    <revision>
      <id>175845</id>
      <timestamp>2026-11-05T02:40:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Діскузія:Земплінські Гамры]] на [[Діскузія:Земпліньскы Гамры]]: +як в статї</comment>
      <origin>175845</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="86" sha1="h2y6ljyq9yw7y03a9axwfhm5013hk0n" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія:Земпліньскы Гамры]]</text>
      <sha1>h2y6ljyq9yw7y03a9axwfhm5013hk0n</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>