Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.48.0-wmf.4 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Швейцарія 0 1219 176032 170620 2026-11-12T02:43:07Z Halajkovič 33393 176032 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Держава |Держава=Швейцарія |Самоназва={{ref-de}} ''Schweiz''<br/>{{ref-fr}} ''Suisse''<br/>{{ref-it}} ''Svizzera''<br/>{{ref-rm}} ''Svizra''<br/>{{ref-la}} ''Helvetia'' |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Прапор і ерб |ширина1 = 90 |ширина2 = 81 |изобр1 =Flag of Switzerland.svg |изобр2 =Coat of arms of Switzerland.svg }}|Подпис=„[[Швейцарьска гімна|Швейцарьскый псалом]]“<div style="padding-top:0.5em;">{{center|[[File:Swiss Psalm (official instrumental).ogg|Swiss Psalm]]}}</div> |Розлога=41&nbsp;277 км<sup>2</sup><ref>[https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries THE WORLD FACTBOOK]/switzerland/</ref> |Обывательство=8&nbsp;962&nbsp;300 особ (2023)<ref>[https://www.bfs.admin.ch/bfs/fr/home/statistiques/catalogues-banques-donnees.gnpdetail.2024-0234.html Effectif et évolution de la population en Suisse en 2023: résultats définitifs]</ref> |Столиця=[[Берн]]<ref>[[Де-юре]] місто федералной важности; [[де-факто]] [[головне місто]]. Через історічну федералістічну особливость швейцарьскы законы не становлять офіціално головне місто, і дакотры федералны установы суть в іншых містах.</ref> |ГДП на особу=$106&nbsp;097<ref>[https://www.imf.org/en/publications/weo/weo-database/2024/october/weo-report?c=146%2C&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC%2C&sy=2022&ey=2029&ssm=0&scsm=1&scc=0&ssd=1&ssc=0&sic=0&sort=country&ds=.&br=1 Download World Economic Outlook database: October 2024]</ref> |Интернет-домен=.ch, .swiss |Часовый пояс=UTC+1 (CET)<br/>UTC+2 (CEST) |Телефонный код=+41 |Категория склада=Switzerland }} '''Швейца́рія''',<ref name="name">{{Русиньскый правопис|Швейца́рія/Швайча́рьско|507}}</ref> '''Швайча́рьско'''<ref name="name" /> або '''Швайц''' ({{lang-de|Schweiz}}, {{lang-fr|Suisse}}, {{lang-it|Svizzera}}, {{lang-rm|Svizra}}), офіціална назва '''Швейца́рьска конфедерáція''' ({{lang-de|Schweizerische Eidgenossenschaft}}, {{lang-fr|Confédération suisse}}, {{lang-it|Confederazione Svizzera}}, {{lang-rm|Confederaziun svizra}}) є [[штат]] в [[Середня Европа|середнїй Европі]]. Є штат без приступу к морю, на [[север]]ї гранічіть з [[Нїмецько|Нїмецьком]], на [[запад]]ї з [[Франція|Франціёв]], на [[юг]]у з [[Італія|Італіёв]] і на [[выход]]ї з [[Австрія|Австріёв]] і [[Ліхтенштайн|Ліхтенштайном]]. [[Де-факто]] [[головне місто|головным містом]] і політічным центром штату є місто [[Берн]]. == Історія == Першыма знамыма племенами, котры обывали теріторії сучасной Швейцарії, были Келты (переважно Гелветы) і Гетовы. В [[1. стороча до н. е.|1. сторочу до н. е.]] были тоты теріторії добыти [[Римска империя|Римсков імперіёв]] і зачленїны до єй провінції.<ref>Kreis, G. (2014). Die Geschichte der Schweiz. Basel: Schwabe Verlag.</ref> По падї Западноримской імперії тоту область заселили ґерманьскы племена Алеманів і Бурґундів, пізнїше ся стала частёв Франьского кралёвства і Святой римской імперії. За основу сучасного штату ся поважує заключіня оборонного союзу (тзв. „Федератівной харты“) трёми лїсныма кантонами – Урі, Швіцом і Унтервалденом – зачатком авґуста 1291. Почас [[14. стороча|14.]] і [[15. стороча]] ся Швейцарьской конференція поступно розшыровала припоїнём новых міст і теріторій (Луцерн, [[Цюрих|Цюріх]], [[Берн]]) і успішно боронила свою незалежность во войнах проти Габсбурґовцїв і бурґундьскых войводів.<ref>Maissen, T. (2010). Geschichte der Schweiz. Baden: Hier und Jetzt.</ref> Реалну незалежность од Святой римской імперії здобыла конфедерація по швабскій войнї в роцї [[1499]] а офіціално меджінародне узнаня – на основі условій Вестфальского міру з року [[1648]].<ref>Historisches Lexikon der Schweiz (HLS). Westfälischer Frieden. Bern.</ref> В 16. сторочу ся Швейцарія стала єдным з головных центрів европской реформації вдяка чінности Улріха Цвінґлі в Цюріху і Жана Калвіна в Женеві. То привело к серії внутрїшнїх реліґійных конфліктів, котры на довгу добу роздїлили кантоны на католицькы і протестантьскы. В роцї [[1798]] была Швейцарія окуповане войсками револучной Франції, котры выголосили твердо централізовану Гелветьску републіку, тот режім лемже не мав підпору меджі обывательством. По паду Наполеона Віденьскый конґрес в роцї [[1815]] обновив незалежность країны в розшыреных граніцях a заручів єй статус вічного озброєного невтраліты.<ref>Schweizerisches Bundesarchiv BAR. Wiener Kongress 1815: Anerkennung der Schweizer Neutralität. Bern.</ref> Сучасный федератівный штат быв заложеный в роцї [[1848]]. По куртій обчаньскій войнї (тзв. Зондербурндьской войнї) была прията перша цїлонародна устава, котра перемінила вольны здружіня єднотливыє штатів на певну політічну федерацію з централнов владов в Бернї. Вдяка дослїдній політіцї невтраліты ся Швейцарія уникла знічіню почас [[Перша світова война|першой]] і [[Друга світова война|другой світовой войны]]. В повойновім періодї ся країна стала містом многых меджінародных орґанізацій (в тім чіслї Меджінародного комітету Червеного хріста і европского велительства ОСН). Непозераючі на узку економічну інтеґрацію з Европов не є Швейцарія членом [[Европска унія|Европской унії]] і повноправным членом Орґанізації споєных народів ся стало аж на основі резултатів цїлонародного референдума в роцї 2002.<ref>Eidgenössisches Departement für auswärtige Angelegenheiten EDA. Die Schweiz und die UNO. Bern.</ref> == Ґеоґрафія і клімат == Швейцарія лежыть на стыку западной, середнёй і южной Европы. Рельєф країны творять три главнї ґеоґрафічны реґіоны: Швейцарьскы Алпы (котры занимають приближно 60% теріторії) на югу, горы Юра на [[северозапад]]ї і Швейцарьска плошина (Міттелланд) в центрї.<ref>Federal Office of Topography swisstopo. Das geografische Informationssystem der Schweiz. Wabern.</ref> Найвысшов точков країны є верьх Дуфур (4634 м) в масіві Монте Роза. Країна є богата на солодководны жрїдла і має веце як 1500 озер, з котрых найвекшы суть Женевске, Боденьске і Нешательске озера. Клімат в Швейцарії є переважно мірно контіненталный, але выразно залежить од надморьской вышкы. В горьскых областях переважають тіпічны алпскы кліматічны условія з крутыма заснїженыма зимами, затля як южный кантон Тічіно має особливости мірного середнёморьского клімату.<ref>MeteoSchweiz. Klimanormwerte Schweiz. Zürich: Bundesamt für Meteorologie und Klimatologie.</ref> == Політічна сістема == Швейцарія є федератівна републіка, котру творять 26 рівноцїнных кантонів. Країна є знама своёв унікатнов сістемов прямой демокрації, вдяка котрому можуть обчане прямо овпливнёвати леґіслатіву через реґуларны референдумы і народны ініціатівы.<ref>Die Bundesversammlung der Schweizerischen Eidgenossenschaft. Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft. Bern.</ref> Выконуюча міць належить Федератівній радї, котра ся складать зо семох членів воленых парламентом. Функція презідента Швейцарьской конфедерації є ротуюча: є воленый спомеджі сучасных членів Федератівной рады на період лем єдного рока і выконує переважно репрезентатівны функції. == Обывательство і култура == Обывательство Швейцарії творять приближно 8,8 міліона людей. Характерістічнов рисов демоґрафії є міморядно высокый подїл чуджінцїв (приближно 25%), котры в країнї тырвало бывають і роблять.<ref>Bundesamt für Statistik (BFS). Ständige Wohnbevölkerung nach Staatsangehörigkeitskategorie, Alter und Kanton. Neuchâtel.</ref> Културный і языковый [[ландшафт]] країны є унікатный. На федералній уровни суть офіціалны узнаны штири народны языкы: [[нїмецькый язык|нїмецькый]] (бісїдує нёв векшына обывательства), [[французьскый язык|французьскый]], [[італьскый язык|італьскый]] і [[ретороманьскый язык|ретороманьскый]]. Подля реліґійной приналежности ся обывательства традічно дїлять на католиків і протестантів, хоць в послїднїх роках подїл людей, котры ся не односять к жадній реліґії, поступно росте. == Економіка == Швейцарія має єдну з найрозвинутїшых, найстабілнїшых і найконкуренцієспособнїшых економік на світї.<ref>World Economic Forum. The Global Competitiveness Report. Geneva.</ref><ref>Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). OECD Economic Surveys: Switzerland. Paris.</ref><ref>The World Bank. Switzerland - Country Profile. Washington, D.C.</ref> Країна ся шпеціалізує на сектор служеб, головно на банковництво і [[Асекурація|асекурацію]], котрых ключовы центра ся находять в Цюріху і Женеві. Промысловый сектор є силно орьєнтованый на высоко технолоґічны і научны тяжкы выробы: фармацевтічный промысел, хемічный промысел, точне [[строярство]] і выробу світознамых годинок (котры суть традічно схранены означінём „Swiss Made“).<ref>State Secretariat for Economic Affairs SECO. Die wirtschaftliche Entwicklung der Schweiz. Bern.</ref> Народнов мінов є [[Швейцарськый франк|швейцарьскый франк]], котрый має повість єдной з найсполягливішых резервных мін на світї.<ref>Swiss National Bank. The Swiss Franc as a Safe Haven. Zurich.</ref><ref>International Monetary Fund (IMF). Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves (COFER). Washington, D.C.</ref> == Референції == {{reflist}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Країны Европы|Швайц]] [[Катеґорія:Країны|Швайц]] [[Катеґорія:Швайц]] h4z9p3a69d1q3jc3p9j6qkxu4jr5a07 Дрогобич 0 5988 176030 175819 2026-11-12T02:35:16Z Halajkovič 33393 176030 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Інфобокс місто | назва = Дрогобич | містна_назва = {{lang-uk|Дрогобич}} | тіп = місто | образок = {{Multiple image | perrow = 2/1/2 | border = infobox | total_width = 270 | image1 = Дрогобич - Ратуша-1.jpg | caption1 = Радніця | image2 = Церква святого Юра (Дрогобич) 2.jpg | caption2 = Церьков святого Юрія | image3 = Casco histórico de Drogobych.jpg | caption3 = Історічный центер Дрогобича | image4 = Дрогобич Франка, 32.jpg | caption4 = Дім на бываня на ул. Івана Франка ч. 32 | image5 = Вілла Б'янки Дрогобич.jpg | caption5 = Бянка Вілла }} | шырька_образку = | попис_образку = | ерб = Coat of Arms of Drohobych (official).svg | шырька_ербу = 100px | попис_ербу = Ерб | прапор = Flag of Drohobych.svg | шырька_прапору = 120px | попис_прапору = Прапор <!-- Адміністратівны даны --> | штат = Україна | адмін_реґіон = [[Львівска область|Львівска]] | раён = [[Дрогобичскый раён|Дрогобичскый]] | громада = Дрогобичска містьска громада | історічный_реґіон = [[Галіч]] | коордінаты = {{coord|49|21|00|N|23|30|00|E|region:UA|display=inline,title}} <!-- Історія і ряджіня --> | заложено = 1091 | перша_змінка = 1387 | маґдебурьске_право = 1422 | статус_міста = | староста = Тарас Кучма <!-- Ґеоґрафія і обывательство --> | розлога = 31,93 км<sup>2</sup> | надморьска_вышка = 371 м<ref>{{Cite web |title=Drohobych topographic map, elevation, terrain |url=https://en-ph.topographic-map.com/map-fz4x4s/Drohobych/ |access-date=2025-12-04 |website=Topographic maps |language=en}}</ref> | водоєм = Тисмениця, Серет | обывательство = 73 682 | рік_обывательства = 2022<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2021}}</ref> | густота = 2307,61 | народностне_зложіня = | реліґійне_зложіня = <!-- Далшы даны --> | часове_пасмо = | поштовый_код = 82100—82119 | телефонный_код = +380-3244 | код = | день_міста = [[8. септембра]]<ref>{{Cite web |url=https://drohobych-rada.gov.ua/den-mista-u-drogobichi-ofitsiyno-peren/ |title=День міста у Дрогобичі офіційно перенесли на 8 вересня |date=2023-07-20 |website=Дрогобицька Міська Рада |language=uk |access-date=2025-08-22}}</ref> | веб = [http://www.drohobych-rada.gov.ua/ Містьска рада в Дрогобичі] <!-- Мапа --> | мапа = | шырька_мапы = | попис_мапы = }} '''Дрого́бич''' ({{lang-uk|Дрогобич}} {{Audio-IPA|Uk-Дрогобич.ogg|[droˈɦɔbɪtʃ]}}) є місто на [[запад]]ї [[Україна|Україны]] в [[Дрогобичскый раён|Дрогобичскім раёнї]] [[Львівска область|Львівской области]]. Адміністратівный центер Дрогобичского раёну і Дрогобичской містьской громады. В роках 1939–1941 і 1944–1959 — центер [[Дрогобичска область|Дрогобичской области]]. Місто было заложене на концї [[11. столїтя]]. Быв центер староства Перемышльской землї. Од [[15. столїтя]] ся місто розвило передовшыткым як ярмарковый і соленый центер. По першім роздїлїню [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польско-литовской унії]] перешов Дрогобич під надвладу [[Габсбурьска монархія|Габсбурьской імперії]]. В половинї [[19. столїтя]] ся стало найвекшым нафтовым центром в Европі, што приспіло к быстрому розвою міста. Од зачатку новембра 1918 быв повітовым центром у рамках [[Западноукраинска людова република|ЗУНР]], по Актї зъєдночіня 22. януара 1919 у рамках ЗОУНР.<ref>''Литвин М.Р.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Zakhidna_oblast_UNR Західна область Української народної республіки (ЗО УНР) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 672. — ISBN 966-00-0610-1.</ref> По анексії Польщов – центер повяту Львівского войводства в меджівойновій [[Друга польска републіка|Польщі]].<ref>{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640542 |title=Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu drohobyckiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie |=13 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131004223557/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640542 |archivedate=4 жовтня 2013 |deadurl=yes }}</ref> Подля [[Пакт Рібентроп-Молотов|пакту Молотов–Ріббентроп]] з року 1939 было анектоване [[Совєтьскый союз|Совєтьскым союзом]]. В дослїдку [[Друга світова война|другой світовой войны]] было місто зачленене до [[Украинска ССР|україньской части Совєтьского союза]], котра пізнїше ся в роцї 1991 стала незалежнов Українов. Днесь є місто знаме як родиско Юрія Дрогобича, Елізабет Берґнерова, [[Іван Франко|Івана Франка]] і Бруна Шулца. В містї походили чіселны нафтовы рафінерії. В сучасности в містї фунґує Дрогобичскый соленый завод, найстаршый фунґуючій подник в Українї і Европі.<ref>*[https://lcci.com.ua/najstarisha-kompaniya-ukrajiny-na-lvivshhyni/ Найстаріша компанія України&nbsp;— на Львівщині].</ref> Одгадована популація Дрогобича є 73 682 обывателїв (одгад з року 2022), што з нёго робить друге найвекше місто в Львівскій области. == Етімолоґія == === Офіціална назва міста === О походжіню назвы неекзістує єднотного суджіня. Подля найрозшыренїшой верзії екзістовала при соленім жрїдлї в передгорї Карпатів осада Бич, котрой обывателї торговали з солю. По нападу кочовных племен Куманы на кінцї 11. стороча было місто выпалене. По істім часї ся обывателї, котры стигли втїкти перед ворогами, вернули ся і знову побудовали місто, але на кус іншім містї. Нове місто назвали {{lang-uk|„Другий Бич“}} ({{lang-rue|Другый Бич}}), і часом ся го назва змінила на Дрогобич.<ref>{{Cite web|url=http://www.drohobyczer-zeitung.com/2014/04/tatarska-gora.html#more|title=Назва міста|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=23 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150923220631/http://www.drohobyczer-zeitung.com/2014/04/tatarska-gora.html#more}}</ref><ref>Mściwujewski, M. (1935). From the history of Drogobycz. Drohobych: Księgarnia Ludowa</ref> Екзістує ай верзія, же назва міста походить зо слов {{lang-uk|другий бік}} ({{lang-rue|друга сторона}}; котры ся пізнїше споїли), протоже сучасне місто взникло на другій сторонї рїкы Робук (днесь Серет), напротив соленой товарнї. Подля далшой верзії назва походить зо слова „драговина“,<ref>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 404.</ref> што значіть [[мокрадь]]ска область, протоже спочатку теріторія была дуже мокрадьска. Екзістує также суджіня, же назва взникла з особного мена Дорогобит, котре было пізнїше полонізоване. В розлічных языках ся назва транслітерує такым способом: : [[Анґліцькый язык|по анґліцькы]]&nbsp;— Drohobych; : [[Польскый язык|по польскы]]&nbsp;— Drohobycz; : [[їдіш|на їдіші]]&nbsp;— דראָביטש; : [[Нїмецькый язык|по нїмецькы]]&nbsp;— Drohobytsch. === Алтернатівны назвы Дрогобича === Літературный світ дав місту дакілько оріґінальных мен: вдяка дїлам писателя Бруна Шулца за Дрогобич ся часто уваджать (переважно в медіях) як {{lang-uk|„Цинамонове місто“}} ({{lang-rue|Обходы з шкоріцёв}}) або {{lang-uk|„Республіка мрій“}} ({{lang-rue|Републіка снів}}). Львівскый писатель {{iw|Stanisław Antoni Mueller|Станїслав Муеллер|pl}} во своёй повідцї „Генрік Флес“ (1908) называть Дрогобич {{lang-uk|„Рокомишем“}} ({{lang-rue|Рокомышом}}). В збірцї {{lang-uk|„Український постапокаліпсис“}} ({{lang-rue|Україньска постапокаліпса}}) має Дрогобич назву {{lang-uk|„Місто рисових туманів“}} ({{lang-rue|Місто ріжовых молг}}) (подля рівноменной повідкы автора Олега Стецюка).{{Cite book|title=Стецюк О. Місто рисових туманів / Збірка конкурсних робіт «Український постапокаліпсис» |last=|first=|year=2018|publisher=ДНТЦ ЯРБ|location=Kyjev|pages=159–166.|language=|isbn=}} Пошырене є ай хоснованя такых назв як {{lang-uk|„Місто Каменяра“}} ({{lang-rue|Місто Каменяря}}) або „Місто [[Юрій Дрогобич|Котермака]]<nowiki>“</nowiki>. == Ґеоґрафія і клімат == Дрогобич ся находить в [[югозапад]]ній части Львівской области на рїцї Тисмениця, на граніцї Надднїстерьской рівнины і Карпатьского передгоря. Є центром Прикарпатьской аґломерації, котра окрем Дрогобича обсягує і міста Борислав, Стебник, Східницю, Трускавець і околічны села. Розлога міста є 31,93 км². Часто ся поплести з розлогов Дрогобичского містьского заступительства (екзістовало до юлія 2020), до котрого належала теріторія міста [[Стебник (Україна)|Стебник]] і котре мало розлогу 44 км² (хоць то тыж не є точно, протоже розлога Стебнику є подля дакотрых даных 8,96 км², а подля іншых даных 12 км²): 31,93 + 12 = 44. Найвысша полога в міст є югозападна часть [[лїсопарк]]у Б. Хмельницького (363 м). Найнизша полога є при рїцї Тисмениця в близкости села Почаєвичі (275 м). <ref>{{https://uk-ua.topographic-map.com/map-m4dt1h/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87/}}</ref> Дрогобич ся находить во выходоевропскій часовій зонї меджі 23. і 24. мерідіяном. Клімат є мірно контінентално з мірнов зимов і теплым лїтом. Середня теплота є 4 °C в януарї і +18 °C в юнії. Найтеплїшы місяцї суть юлій і авґуст з середнёв місячнов теплотов около +22 °C; найхолоднїшый є януар. Рочны опады ся досягають в діапазонї 600–800 мм. Векшына опадів припадать на теплый період. Місто належить до вогкой мірно теплой аґрокліматічной зоны; основный вплив на клімат має полога Дрогобича в передгорї Карпат. Про місто є характерістічна высока вогкость воздуху (в зимі 70–80 %, в лїтї 85 %) і зниженый атмосферічный тиск (725–745 мм ортутёвого стовпця). == Обывательство == Чісло трывалого обывательства міста к 1. януара 2022 было 73 682 особ.<ref name="ukrstat">{{Cite web |url=http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/05/zb_chuselnist%202019.pdf |title=«Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 |accessdate=29 листопада 2020 |archive-date=9 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201009111450/http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/05/zb_chuselnist%202019.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf |title=«Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2013 |accessdate=29 листопада 2020 |archive-date=12 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131012013028/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf |title=«Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 |accessdate=29 листопада 2020 |archive-date=28 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180328170814/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf }}</ref> === Народностне зложіня === * [[1869]]&nbsp;р.&nbsp;— 18&nbsp;880 обыв. (28,7&nbsp;%&nbsp;—[[ Українцї]], 23,2&nbsp;%&nbsp;— [[Поляци]], 47,7&nbsp;%&nbsp;— [[Жыде]]) * [[1921]]&nbsp;р.&nbsp;— 34&nbsp;756 обыв. (24,4&nbsp;%&nbsp;— ґрекокатолици, 31&nbsp;%&nbsp;— римокатолици, 44,3&nbsp;%&nbsp;— юдаізм) * [[1931]]&nbsp;р.&nbsp;— 37 300 обыв. (25&nbsp;%&nbsp;— ґрекокатолици, 33&nbsp;%&nbsp;— римокатолици, 40&nbsp;%&nbsp;— юдаізм, 425 православных) * [[1933]]&nbsp;р.&nbsp;— 32 622 обыв.<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/SkorMiejsRzeczypPols_1933/SkorMiejsRzeczypPols_1933.pdf Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180715181340/http://history.org.ua/LiberUA/SkorMiejsRzeczypPols_1933/SkorMiejsRzeczypPols_1933.pdf |date=15 липня 2018 }} / opracował Tadeusz Bystrzycki.&nbsp;— Przemyśl&nbsp;— Warszawa;&nbsp;: Wydawnictwo Książnicy Naukowej, [1933].&nbsp;— [Zeszyt I—XXVI].&nbsp;— S. 2058.</ref> * [[1939]]&nbsp;р.&nbsp;— 40 600 обыв. (26,3&nbsp;%&nbsp;— Українцї, 33,2&nbsp;%&nbsp;— Поляци, 39,9&nbsp;%&nbsp;— Жыде) * [[1943]]&nbsp;р.&nbsp;— 21 245 обыв.<ref>[https://web.archive.org/web/20180926124833/http://wiki-de.genealogy.net/w/index.php?title=Datei:Generalgouv_gemeindevz_1943.djvu&page=1 ''Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG''.&nbsp;— s. 6.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210410133031/http://wiki-de.genealogy.net/w/index.php?title=Datei:Generalgouv_gemeindevz_1943.djvu&page=1 |date=10 квітня 2021 }} {{ref-de}}</ref>. * [[1959]]&nbsp;р.&nbsp;— 48 145 обыв. (70,1&nbsp;%&nbsp;— Українцї, 22,6&nbsp;%&nbsp;— [[Росіяне]], 2,9&nbsp;%&nbsp;— Поляци, 2,4&nbsp;%&nbsp;— Жыде)<ref>{{Cite web |url=http://www.encyclopediaofukraine.com//pages%5CD%5CR%5CDrohobych.htm |title=Drohobych in Encyclopedia of Ukraine |accessdate=30 травня 2008 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303195507/http://www.encyclopediaofukraine.com//pages%5CD%5CR%5CDrohobych.htm }}</ref><ref>Нариси з [[Історія Дрогобича|історії Дрогобича]] (від найдавніших часів до початку XXI&nbsp;ст.) Дрогобич, [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|Видавництво «Коло»]], 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8.</ref> Роздїлїня обывательства подля народности подля даных зо списованю людей з року 2001{{UKR-ethnic-cities}}: {| class="wikitable sortable" !Народность !Процент |- |Українцї |93.98&nbsp;% |- |Росіяне |3.91&nbsp;% |- |Поляци |0.46&nbsp;% |- |[[Білорусы]] |0.26&nbsp;% |- |[[Циґане]] |0.22&nbsp;% |- |іншы/не уведжены |1.17&nbsp;% |} === Языкове зложіня === Роздїлїня обывательства подля материньского языка подля даных зо списованю людей з року 2001{{UKR-socialdata-mova-2001}}: {| class="wikitable sortable" !Язык !Чісло !Процент |- |[[україньскый язык|україньскый]] |72530 |94.13&nbsp;% |- |[[російскый язык|російскый]] |3299 |4.28&nbsp;% |- |[[циґаньскый язык|циґаньскый]] |167 |0.22&nbsp;% |- |[[польскый язык|польскый]] |159 |0.21&nbsp;% |- |[[білоруськый язык|білоруськый]] |84 |0.11&nbsp;% |- |[[мадярьскый язык|мадярьскый]] |28 |0.04&nbsp;% |- |[[румуньскый язык|румуньскый]] |20 |0.03&nbsp;% |- |[[гебрейскый язык|гебрейскый]] |12 |0.01&nbsp;% |- |іншы/не уведжены |750 |0.97&nbsp;% |- class="sortbottom" !Цїлком |77049 |100&nbsp;% |} == Містности і уліцї Дрогобича == === Містности Дрогобича === В Дрогобичі, таксамо як у векшынї найдавнїшых населеных міст Україны, екзістують назвы єднотливых частей населеных міст. В сучасности ся в Дрогобичі заховали такы мікротопоніма. ;'''Главны:''' {{div col|3}} * Війтівска Гора * Гирівка * Гірка * Добрельчичі * Завіжнє * Задвірне * Задубиче * Задубиче-Лішня * Закостельнї Загороди * Зваричі * Корост * Лан * Лішняньске Передмістя * Мікрораён Коновальця * Мікрораён Самбірьска * Мікрораён Спортивна * Млинкы (роздїлены на Млинкы Сівкові і Млинкы Шкільникові) * Нова Волоща * Плебанія * Посёлок * Старостиньскый Двір {{div col end}} ;'''Малы:''' {{div col|3}} * Біля Тандему * Біля Хімії * Болоня * Босня * Вокзал * Гыцлівка * Горїшнї Загороды * Зоряне * Карьєры * Колёнія * Кохна * Лішняньскі Загороды * Міські Загороды * Навсі * Нива * Повышена * Скітня * Угорьскый Кут {{div col end}} === Уліцї Дрогобича === {{main|Список уліць Дрогобича}} К юлію 2022 є в Дрогобичі 259 урбанных назв. == Містна самосправа == Сістему орґанів містной самосправы міста творять: * Дрогобичскый містьскый голова, * Містьска рада в Дрогобичі, * Выконный комітет Містьской рады в Дрогобичі. Містьска рада в Дрогобичі має 50 посланцїв, котры роблять в 7 тырвалых фунґуючіх посланецькых комісіях.<ref>{{Cite web |url=http://www.drohobych-rada.gov.ua/dok/2012/depytatu.pdf |title=Список депутатів Дрогобицької міської ради |accessdate=24 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424163139/http://www.drohobych-rada.gov.ua/dok/2012/depytatu.pdf |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref> Выконуючій выбор містьской рады в Дрогобичі має 13 особ.<ref>{{Cite web |url=http://www.drohobych-rada.gov.ua/content/2307 |title=Персональний склад виконавчого комітету Дрогобицької міської ради |accessdate=24 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140424160615/http://www.drohobych-rada.gov.ua/content/2307 |archivedate=24 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref> Чісло заместнанцїв выконных орґанів містьской рады є 167 особ. === Міські голови === * [[Глубіш Мирослав Іванович|Мирослав Глубіш]] (1990—1994), * [[Дацюк Юрій Якович|Юрій Дацюк]] (1994—1996), * [[Фурдин Осип Федорович|Осип Фурдин]], [[Выконаватель повинности|в. п.]] (1996), * [[Лужецькый Михайло Петрович|Михайло Лужецькый]] (1996—1998), * [[Радзієвскый Олексій Василёвич|Олексій Радзієвскый]] (1998—2002), * [[Лужецькый Михайло Петрович|Михайло Лужецькый]] (2002—2006), * [[Гук Микола Петрович|Микола Гук]] (2006—2010) * [[Радзієвскый Олексій Василёвич|Олексій Радзієвскый]] (2010—2014) * [[Метик Тарас Михайлович|Тарас Метик]], в. о. (2014—2015), * [[Кучма Тарас Ярославович|Тарас Кучма]] (2015—2020, 2020—) == Освіта == [[Файл:Drohobycz gimnazjum schulza 2008.jpg|230px|міні|праворуч|Дрогобичска штатна педаґоґічна універзіта Івана Франка]] [[Файл:Палац з парком 2.jpg|230px|міні|праворуч|Дрогобичска штатна педаґоґічна універзіта Івана Франка]] [[Файл:Дрогобицький педагогічний ліцей ім.Івана Франка.jpg|230px|міні|праворуч|Історічна факулта Дрогобичской штатной педаґоґічной універзіты Івана Франка]] Дрогобич є вызначным освітным центром Львівской области і цїлого штату, дїє ту пару высокых школ, меджі котрыма є педаґоґічна універзіта, духовна семінарія, 12 ліцеїв і ґімназій, технікумы і колеґії, музичне і лїкарьске учіліща, музичны і умелецькы школы. ;Універзалны едукачны інштітуції: * Ліцей ч. 1 Івана Франка * Ліцей ч. 2 * Ліцей ч. 3 Вячеслава Чорновола * Ліцей ч. 4 Лесі Українкы * Ліцей ч. 16 Юрія Дрогобича * Дрогобичскый ліцей<ref>{{Cite web |url=http://www.drohobych.net/liceum/ |title=Сайт Дрогобицького педагогічного ліцею |accessdate=4 липня 2006 |archive-date=23 червня 2006 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060623170751/http://www.drohobych.net/liceum/}}</ref> * Ліцей Богдана Лепкого * Ґімназія ч. 5 героя Україны генералмаёра Сергія Кульчицького * Ґімназія ч. 8 * Ґімназія ч. 9 Героїв Крут * Ґімназія ч. 10 Євгена Коновальця * Гімназія ч. 14 * Ґімназія ч. 17 ;Мімошкольскы едукачны інштітуції: * Дїтьска і молодежна шпортова школа Івана Боберського * Дїтьска умелецька школа ч. 1; ч. 2 * Дїтьска музична школа ч. 1; ч. 2 * Ательєр іконопису ;Шпеціалны едукачны заряджіня міста: * Дрогобичска духовна семінарія благословеных мучеників Северина, Віталія і Якима<ref>http://dds.edu.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120322083132/http://www.dds.edu.ua/|date=22 березня 2012}} Дрогобицька духовна семінарія блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима [[УГКЦ]]</ref> * Дрогобичска механіко-технолоґічный коледж * Дрогобичска колеґія нафты і ґазу * ВПТУ ч. 19 * ППЛ ч. 15 * Музичне учіліще Барвіньского * Дрогобичска колеґія штатістікы ;Высока школа: * Дрогобичска штатна педаґоґічна універзіта (ДШПУ) Івана Франка ** Факулта фізікы, математікы, економікы і іновачных технолоґій ** Факулта україньской і чуджой філології ** Факулта історії, педаґоґікы і псіхології ** Факулта основной едукації і уменя ** Факулта здравя чоловіка і природных наук ** Центер постґрадуалной едукації і приправы на высокошкольску штудію * Дрогобичскый проєктовый інштітут ;Філіалкы высокых школ: * Дрогобичска філіалка Вінницького проєктового інштітуту * Дрогобичска філіалка Тернопільской економічной універзіты * Дрогобичска філіалка універзіты „Львівска політехніка“ == Хранены природны обєкты == === Арборетум === * Еколоґічный парк штудентьскый === Паркы-памняткы загородного і паркового уменя === * Парк XIX.&nbsp;ст. * Дрогобичскый містьскый парк културы і оддыху * Парк ім. Богдана Хмельницького === Природны памняткы === * Бук червенолистовый * Бук червенолистовый (2 екз.) * Гінкго * Ґрупа маґнолій * Ґрупа стрїберных смерек * Ґрупа тисів (4 екз.) * Ґрупа туй западных (7 екз.) * Маґнолія кітайска * Воцетове дерево ==== Інше ==== * Дебря Когутик == Картка обывателя Дрогобича == В авґустї 2020 была в Дрогобичі заведжена карта обывателя Дрогобича.<ref>{{cite web 2|title=КМЦ «Дрогобич:». Проєкт "Картка Дрогобичанина"|info=відео|website=[[Facebook Watch]]|responsible=[[Дрогобицька міська рада]]|date=19.08.2020|note=Трив. 19 хв. 43 с|url=https://www.facebook.com/watch/?v=756233295167132}} </ref> == Ґалерія == <gallery mode="packed"> Файл:Drohobych, Lviv Oblast, Ukraine - panoramio (5).jpg|Уліця Тараса Шевченка Файл:Вул. І. Франка, 36, 140.jpg|Будова історічной факулты ДШПУ Івана Франка Файл:Вул. Лесі Українки, 38 DSC 0944.jpg|Вілла Гальпернів, ул. Лесї Українкы, Файл:Пл. Замкова Гора, Пам’ятник Дрогобичу Юрію, 01846.jpg|Памнятник Юріёви Дрогобичови Файл:Меморіал на місці страти мирних мешканців Дорогобича.jpg|Памнятник жертвам нїмецькой окупації в роках 1941–1944 Файл:DrohobychSemi1.JPG|Дрогобичска духовна семінарія ([[УҐКЦ]]) Файл:Вид з Дрогобицької ратуші (5).jpg|Погляд з радніцї на часть намістя Рынок і ул. Мазепы Файл:Вид з Дрогобицької ратуші (4).jpg|Погляд з радніцї на часть намістя Рынок і ул. Ковальску Файл:Вид з Дрогобицької ратуші (2).jpg|Погляд з радніцї на Катедралу Найсвятїшой Тройцї Файл:Вид на дзвіницю костелу св. Варфоломія з Дрогобицької ратуші.jpg|Погляд з радніцї на часть намістя Рынок. Поззаду є костел. Файл:Pohribets.jpg|Старый дім, подля назвы корчмы в ёго пивніцї знамый як ловецька пивніця </gallery> == Поз. тыж == * [[Смітна кріза в Дрогобичі]] == Референції == {{референції|2}} == Жрїдла, одказы і література == * {{ОКВРУ|90442}} * ''Данилюк Ю.&nbsp;З.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Drogobych Дрогобич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625060409/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Drogobych |date=25 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|465}} * {{ЕСУ|том = 8|сторінки = |автор = Р.&nbsp;І.&nbsp;Пастух|стаття = Дрогобич|id = 21822|ref = https://esu.com.ua/article-21822}} * ''Пастух Р.&nbsp;І.'' [https://tourlib.net/statti_ukr/pastuh.htm Дрогобич: місто, яке з тобою. Одвіку й довіку] * [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf Зельман] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504234615/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf |date=4 травня 2021 }} // {{УМЕ4|сторінки=490-491}} * ''[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я.&nbsp;Д.]]'' З історії Дрогобича XVI—XVIII&nbsp;ст. // Наукові записки Інституту суспільних наук АН Української РСР.&nbsp;— К., 1961 * {{книга|автор = |частина = |посилання частина = http://ukrssr.com.ua/lvivska/radehivskiy/pavliv-radehivskiy-rayon-lvivska-oblast|заголовок = [[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Львівська область|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/IMSU_LvivObl_1968/IMSU_LvivObl_1968.pdf|відповідальний = [[Маланчук Валентин Юхимович|Маланчук В.&nbsp;Ю.]] (голова редколегії), Гнидюк М.&nbsp;Я., [[Дудикевич Богдан Корнилович|Дудикевич Б.&nbsp;К.]], [[Івасюта Михайло Кирилович|Івасюта М.&nbsp;К.]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич I.&nbsp;П.]], [[Огоновський Володимир Петрович|Огоновський В.&nbsp;П.]], [[Олексюк Мирослав Миронович|Олексюк М.&nbsp;М.]], Пастер П.&nbsp;I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А.&nbsp;Г., [[Смішко Маркіян Юліанович|Смішко М.&nbsp;Ю.]], Челак П.&nbsp;П., [[Чугайов Володимир Петрович|Чугайов В.&nbsp;П.]]. [[Інститут історії АН УРСР|АН УРСР. Інститут історії]]|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Головна редакція УРЕ]] [[АН УРСР]]|рік = 1968|том = |сторінки = |сторінок = 998|серія = |isbn = |тираж = |ref = ІМСУ}} * Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI&nbsp;ст.).&nbsp;— Дрогобич: Коло, 2009.&nbsp;— ISBN 978-966-7996-46-8. * ''Сухий О.&nbsp;М.'' Галичина: Між Сходом і Заходом.&nbsp;— Львів, 1997. * Дрогобиччина&nbsp;— земля Івана Франка.— т. 4.&nbsp;— Дрогобич: НТШ, фірма «Відродження», 1997.&nbsp;— 776 с. * ''Jan K. Ostrowski'' Drohobycz. Wiadomości na temat miasta // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 1998.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— ISBN 83-85739-60-2. {{ref-pl}} * ''Zaucha Tomasz'' Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii, Św. Krzyża i Św. Batłomieja w Drohobyczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 1998.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— ISBN 83-85739-60-2. {{ref-pl}} * [http://droginfo.com.ua Дрогобич Інфо] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210117175510/http://droginfo.com.ua/ |date=17 січня 2021 }} * [http://drohobych.ucoz.ua Дрогобиччина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220314114514/https://drohobych.ucoz.ua/ |date=14 березня 2022 }} * [https://web.archive.org/web/20150713220645/http://nadoloni.com/f/STL313248206?lang=uk Інтерактивна карта Дрогобича] * [http://www.drogobych.com Офіційний міський портал Дрогобича] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220313231948/http://www.drogobych.com/ |date=13 березня 2022 }} * [https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2017-12-4/svitoglyad-2017-4-14-burkut.pdf Костянтин Буркут. Дрогобич] * [https://web.archive.org/web/20160305000655/http://goroda.org.ua/viewpage.php?page_id=158 Міста і регіони України] * [https://castles.com.ua/dr.html Дрогобич] // Замки і храми України. * [http://tyzhden.ua/Travel/18444 Цинамоновий Дрогобич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111213021440/http://tyzhden.ua/Travel/18444 |date=13 грудня 2011 }} * [http://www.drohobyczer-zeitung.com/ Drohobyczer Zeitung&nbsp;— сайт про Дрогобич та Дрогобичан від 1883 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140209213318/http://www.drohobyczer-zeitung.com/ |date=9 лютого 2014 }} * [https://web.archive.org/web/20140407063241/http://www.drohobych-rada.gov.ua/dok/2012/profil.pdf Профіль міста Дрогобича] * {{SgKP|II|150|Drohobycz}} * {{ЕЄЕ|11474|Дрогобыч}} {{ref-ru}} * [http://droginfo.com.ua/content/view/4720/ Дрогобич Інфо] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160605055638/http://droginfo.com.ua/content/view/4720/ |date=5 червня 2016 }} [http://droginfo.com.ua/content/view/4720/ Пам'яті жертв НКВС, закатованих у тюрмі на Стрийській, присвячується…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160605055638/http://droginfo.com.ua/content/view/4720/ |date=5 червня 2016 }} * [https://drohobych-rada.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87%D0%B0.pdf] * Trajdos T., Zaucha T. [https://www.google.com.ua/search?q=Tomasz+Zaucha&espv=2&biw=1440&bih=794&tbm=isch&imgil=QSLXecDhb-I4WM%253A%253BF9yU7AxGUAzeeM%253Bhttp%25253A%25252F%25252Fwww.rmf24.pl%25252Fraporty%25252Fraport-matura%25252F2014%25252Fnews-matura-z-matematyki-ekspert-odpowie-na-wasze-pytania%25252CnId%25252C1420434&source=iu&pf=m&fir=QSLXecDhb-I4WM%253A%252CF9yU7AxGUAzeeM%252C_&usg=__vbENs-PKsqeMf4f3jzk-ql7WV6s%3D&ved=0ahUKEwizwpq1xpnRAhWG2ywKHXwWAOsQyjcIJA&ei=MRVlWPPlLoa3swH8rIDYDg#imgrc=KUQCF10Hn3roLM%3A Drohobycz miasto królewskie i jego kościoły]. * [https://lcci.com.ua/najstarisha-kompaniya-ukrajiny-na-lvivshhyni/ Найстаріша компанія України&nbsp;— на Львівщині]. === Есеї о Дрогобичі === * [https://zbruc.eu/node/83212 ''Єва Райська''. «Ще одну осінь…» // Zbruč. 25.09.2018] * [https://zbruc.eu/node/119956 ''Данило Ільницький''. Перша осінь: есей про Дрогобич (для Другої Осени) // Zbruč. 15.11.2024] 03c0qr7d1m2r5hjf2z34ngbzcckpdwk Тоґо 0 18862 176031 170617 2026-11-12T02:41:52Z Halajkovič 33393 176031 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Держава |Держава=Тоґска републіка |Самоназва= {{ref-fr}} ''République togolaise'' |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Прапор і ерб |ширина1 = 140 |ширина2 = 72 |изобр1 = Flag of Togo.svg |изобр2 = Armoiries du Togo.svg }} |Подпис= |Розлога=56 785 км<sup>2</sup><ref name="auto">{{cite web |title=Togo country profile |url=https://www.bbc.com/news/world-africa-14106781 |website=BBC News |access-date=27 January 2021 |date=24 February 2020 |archive-date=14 October 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121014182000/https://www.bbc.com/news/world-africa-14106781 |url-status=live }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://voyage.gouv.tg/ |title=Accueil - Voyage Togo |access-date=2 March 2024 |archive-date=8 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231108215213/https://voyage.gouv.tg/ |url-status=live }}</ref> |Обывательство=8 095 498<ref>{{cite web |title=Togo-Les résultats définitifs du 5e RGPH |url=https://icilome.com/2023/04/togo-les-resultats-definitifs-du-5e-rgph/ |website=Icilome |access-date=1 September 2023 |date=4 April 2023 |archive-date=1 September 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230901233655/https://icilome.com/2023/04/togo-les-resultats-definitifs-du-5e-rgph/ |url-status=live }}</ref> (2022) |Столиця=[[Ломе]] |ГДП на особу=$3 470<ref>{{cite web |title=World Economic Outlook Database, April 2025 |url=https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2025/april |language=en |access-date=9 October 2025 |archive-date=28 April 2025 |archive-url=https://web.archive.org/web/20250428212902/https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2025/April |url-status=live }}</ref> |Интернет-домен=.tg |Часовый пояс=UTC+0 |Телефонный код=+228 }} [[File:Togo (orthographic projection).svg|thumb|261px|<center>Тоґо на мапі світа</center>]] '''Тоґо''' ({{lang-fr|Togo}} {{IPA|[tɔˈgo]}}), офіціална назва '''Тоґска републіка''' ({{lang-fr|République togolaise}}) є [[штат]] в [[Западна Африка|западній Африцї]]. На [[запад]]ї гранічіть з [[Ґана|Ґанов]], на [[выход]]ї з [[Бенін]]ом і на [[север]]ї з [[Буркіна Фасо]]. На югу ю обмывають воды Ґвінейского заливу [[Атлантічный океан|Атлантічного океану]], де ся находить головне і найвекше місто країны Ломе. Того є членом [[Орґанізація споєных народів|Орґанізації споєных народів]], Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупрацї, Южноатлантічной зоны міру і сполупрацї, Франкофонії, Сполоченства народів і Господарьского сполоченства западоафрицькых штатів. == Етімолоґія == Назва Тоґо значіть „при водї“<ref>{{cite book|title=Peoples of Africa: Togo-Zimbabwe |url=https://books.google.com/books?id=rlz2bWRPmvgC&pg=PA531 |year=2001 |publisher=Marshall Cavendish|isbn=978-0-7614-7168-4|page=531}}</ref> або „за морём“<ref name="Togo1920s"/> і є одводженый з языка еве („вода“) і ґо („берег“). Спочатку ся тота назва одношовав лем на місто Тоґо (днесь Тоґовіл), пізнїше го Нїмцї розшырили на цїлый народ.<ref name="Togo1920s">{{cite book|last=Dawnay|first=Guy Payan |title=The Army Quarterly| url=https://books.google.com/books?id=vWAPAQAAIAAJ |year=1926|publisher=William Clowes & Sons, Ltd.|page=315 |quote=In the Ewe language the name ''Togo'' means "Behind the Sea," and it was extended to the whole country by the Germans, as Dr. [[Gustav Nachtigal|Nachtigal]]'s first treaty in 1884 was made with the Chief of Togo.}}</ref> Од здобытю незалежности в роцї [[1960]] є офіціална назва штату „République togolaise“ (в русиньскім языку „Тоґска републіка“). == Історія == Од [[15. стороча]] ся побережя днешнёго Тоґа стало центром актівного обходу з рабами, вдяка чому цїлый реґіон здобыв назву „Побережя рабів“. В роцї [[1884]] ся тота теріторія стала протекторатом [[Нѣмецке цѣсарство|нїмецького цісарьства]] під назвов <nowiki>„</nowiki>[[Тоголенд|Тоґоленд]]<nowiki>“</nowiki>.<ref>Zimmermann, A. (1914). Geschichte der Deutschen Kolonialpolitik. Berlin: E.S. Mittler und Sohn.</ref> По [[Перша світова война|першій світовій войнї]] была теріторія роздїлена на дві мандатны теріторії [[Лига Народох|Сполочности народів]] під веджінём [[Франція|Франції]] і [[Споене кральовство Великой Британии и Ирландии|Великой Брітанії]]. Брітаньска часть ся пізнїше на основі плебісціту стала частёв незалежной [[Ґаны|Ґаны]], затля французьска часть [[27. апріля]] [[1960]] выголосила незалежность і прияла назву „Тоґска републіка“. == Ґеоґрафія і клімат == [[File:Togo-karte-politisch.png|thumb|upright|Мапа Тоґа]] Тоґо є вузкый пас земли тягнучі ся зо северу на юг, котрый є з цїлковов розлогов 56 785 км<sup>2</sup> єдным з найменшых штатів западной Африкы.<ref>Central Intelligence Agency. "Togo", The World Factbook. Washington, DC.</ref> Довжка побережя є лем 56 км і творять го переважно лаґуны і пісковы плажі. Рельєф країны є помірно розмаїтый: на северї переважать горбиста савана, в серединї ся тягнуть горы (найвысша точка є гора Аґу, 986 м) і на югу ся находить верьхня плошина, котра поступно переходить до побережной рівнины. Найдовша рїка є Моно (400 км), котра тече зо северу на юг. Клімат є переважно тропічный. На побережі є вогкый і горячій (середня теплота около 23–27 °C), затля северны реґіоны ся вызначують полосухым кліматом тропічной саваны з теплотами до 30 °C і веце.<ref>Decalo, S. (1996). Historical Dictionary of Togo. Scarecrow Press.</ref> == Політічна сістема == Подля формы штатной справы, Тоґо є презідентьсков републіков. Платна конштітуція была прията в референдумі [[27. септембра]] [[1992]] (з пізнїшыма змінами). Головов штату є презідент, котрый є воленый в цїлковых прямых вольбах. Выконуюча міць належить владї на челї з премєром а законодарна міць Народному збору.<ref>République Togolaise. Constitution de la IVe République, 1992 (modifiée en 2019).</ref> == Обывательство і култура == Подля найновшых одгадів має Тоґо веце як 8,8 міліона обывателїв. Країна ся вызначує стабілным приростком обывательства.<ref>The World Bank. Population, total - Togo. World Bank Open Data.</ref> Тоґо є многонародностный штат, в котрім жыє веце як 40 етнічных ґруп, з котрых найчіселнїшы суть Еве, Міна і Кабіе. Урядным языком є французьскый, в звычайнім жывотї ся лемже у великій мірї хоснують містны языкы. З погляду реліґійного зложіня ся обывательство дїлить на підпорователїв традічных африцькых вір, хрістіанів і мусулманів.<ref>Institut National de la Statistique et des Etudes Economiques et Démographiques (INSEED). Recensement Général de la Population et de l'Habitat. Lomé, Togo.</ref> == Економіка == Економіка Тоґа має выразно аґрарный характер. Польногосподарьство забезпечує робочі міста про значну часть продуктівной популації. Главнї експортны плодины суть кава, какао і бавовна. Єдночасно є країна єдным з вызначных світовых продуцентів і вывозцїв фосфатів. Непозераючі на притомность природных жрїдел і глубоководного приставу в Ломе зіставать Тоґо розвоёвов країнов і до великой міры залежить од загранічной фінанчной помочі і меджінародных інвестіцій.<ref>African Development Bank Group. Togo Economic Outlook.</ref> == Референції == {{референції}} fstphi7zxatrvh9xtw6j41ymt3b9b5f Поледіця 0 24195 176029 170623 2026-11-12T02:13:42Z Halajkovič 33393 176029 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} [[File:Black ice on footway.jpg|mini|thumb|250px|Поледіця]] '''Полéдіця'''<ref>{{Русиньскый правопис|Полéдіця|355}}</ref> ('''поледовíця''',<ref>{{Русиньскый правопис|Поледовíця|355}}</ref> '''чóрный лед''',{{efn|Термін походить з анґліцького языка ({{lang-en|black ice}}) і шыроке вжываня здобыв в половинї XX. столїтя: словник „Merriam-Webster“ зазначує перше знаме хоснованя в роцї 1941.{{#tag:ref|{{cite web |title=Definition of BLACK ICE |url=https://www.merriam-webster.com/dictionary/black%20ice |website=www.merriam-webster.com |accessdate=2026-02-05 |language=en}}|name=MW}} Вжывать ся в метеоролоґії, дорожных справах і авіації на означіня тонкой верствы леду, котра необсягує вздуховы бублины. Назва поуказує на візуалный ефект: через переглядный лед просвічує темна фарба поверьху дорогы, чім вытварять ілузію просто мокрой поверьховой верствы.{{#tag:ref|{{cite web |title=Glossary of Meteorology: Black ice |url=https://glossary.ametsoc.org/wiki/Black_ice |publisher=American Meteorological Society |accessdate=2026-02-05 |language=en}}|name=AMS}}}}) є тонка верства леду на земскім поверьху, котрый ся творыть по доджу або отеплїню при знижованы теплоты; тыж проглядна верства леду, котра взникать в дослїдку замерзнутя капок [[Дрібный додж|дрібного доджа]] або доджа на поверьху земли або предметів при теплотї од 0 до -6 °C.<ref>{{cite web |url=http://ww2010.atmos.uiuc.edu/(Gh)/guides/mtr/cld/prcp/zr/fcst/fcst.rxml |title=Forecasting Freezing Rain |website=Weather World 2010 Project |publisher=University of Illinois}}</ref> На взник поледіцї є потребна зміна теплоты, протоже при плусовых теплотах вода не замерзне, а при тырвалых мінусовых теплотах вода замерзне іщі во вздуху і выпадають в формї снїгу і крішталічного наморозу. Подмінкы потребны на взнику поледіцї ся звычайно находять при змінї погоды (охолоджены) в дослїдку роздїлу меджі деннов (над нулов) і ночов (під нулов) теплотов, при мінусовых теплотах в близкости (або на) не замерзнутых водных плохах (замерзають капкы одфукнути вітром з поверьху воды). Поледіця способує значны шкоды, в дослїдку чого ся значно згіршує адгезію колес<ref>{{cite web |url=https://ops.fhwa.dot.gov/weather/weather_events/snow_ice.htm |title=Snow and Ice Impact on Road Weather Management |publisher=Federal Highway Administration (FHWA)}}</ref> транспортных средств к поверьху дорог, што значно звышує чісло карамболів і змушує райтовати низшов швыдкостю. Великы шкоды способує поледіця на морї — комбінація силного вітра і морозу на незамерзнутім морї веде к замерзнутю вшыткого, на што допадають капкы, грубов верствов леду, што може даколи вести аж к перевернутю шыфы,<ref>{{cite web |url=https://www.weather.gov/afc/ice |title=Vessel Icing Forecasts and Hazards |publisher=National Oceanic and Atmospheric Administration (NOAA)}}</ref> котрых єден бок є покрытый грубов верствов леду. == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} tqsmmxrgoxu2epfdmdrqnihu22iv5f6