Шаблон:Анонси подій

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікімедіа Україна</sitename>
    <dbname>uawikimedia</dbname>
    <base>https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.9</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікімедіа</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікімедіа</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1198" case="first-letter">Translations</namespace>
      <namespace key="1199" case="first-letter">Translations talk</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Шаблон:Анонси подій</title>
    <ns>10</ns>
    <id>1537</id>
    <revision>
      <id>91577</id>
      <parentid>91539</parentid>
      <timestamp>2026-07-06T20:32:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>NazarKotsur (WMUA)</username>
        <id>13995</id>
      </contributor>
      <comment>додав конкурс з Вікіджерел</comment>
      <origin>91577</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2900" sha1="muulermas1vj6hofv4b5ddvh7mki1ux" xml:space="preserve">== Анонси і поточні події ==
* '''До 7 липня''' → подавайте пропозиції до програми польсько-української наукової вікімедійної конференції [https://openknowledge.systemcoffee.pl/ за посиланням]
* '''З 1 липня''' → розпочнеться щорічний конкурс фото пам'яток природи [https://wikilovesearth.org.ua/2026/06/wle-2026-announcement/ «Вікі любить Землю»]
* '''До 22 липня''' → ілюструйте статті про науку у Вікіпедії та Вікіданих під час [[w:uk:Вікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Місячник ілюстрування статей про науку 2026|Місячника ілюстрування науки 2026]]
* '''До 31 липня''' → вичитуйте видання під час конкурсу [[s:uk:Вікіджерела:Літня класика|«Літньої класики»]]
* '''Долучайтеся''' → [[w:s:Вікіджерела:Захалявна книжечка|​​до нового проєкту у Вікіджерелах «Захалявна книжечка» та отримуйте за вичитку справжні книги!]]
* '''Під час війни''' → [[w:uk:Вікіпедія:Війна|​​Допомога вікіспільноті під час війни]]
* '''Під час війни''' → [[w:uk:Вікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Місяць інформаційного спротиву російському вторгненню в Україну|​​Спротив російському вторгненню в Україну]]
* '''Постійно''' → базовий курс [https://learn.wiki/courses/course-v1:WikimediaUkraine+WMUA001+2024/about «Вікіпедія для новачків» ]
* '''Постійно''' → [https://youtube.com/playlist?list=PLIM_OyinMX8neDOJmpQHdJE-x3Z-m0Pw9&amp;si=L6jsnDvj-lADHgxN Відеокурс про Вікіпедію]
* '''Постійно''' → прийом заявок на [[мікрогранти]], &lt;!--[[Обговорення:Фотографування|фотографування подій]]--&gt;[[вікіекспедиції]], підтримку [[Тематичні тижні та місяці|тематичних місячників]] та надання [[Тренінги для вікіспільноти/Стипендії|стипендій на участь у тренінгах]]
* '''Постійно''' → набір на курс [https://prometheus.org.ua/course/course-v1:WikimediaFoundation+WIKI101+2024_T1 «Вікіпедія для навчання (базовий рівень)»] для вчителів</text>
      <sha1>muulermas1vj6hofv4b5ddvh7mki1ux</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91578</id>
      <parentid>91577</parentid>
      <timestamp>2026-07-06T20:33:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>NazarKotsur (WMUA)</username>
        <id>13995</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>91578</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2928" sha1="qwqx6u4t5dzkuni2qm403c7dxirkonc" xml:space="preserve">== Анонси і поточні події ==
* '''До 7 липня''' → подавайте пропозиції до програми польсько-української наукової вікімедійної конференції [https://openknowledge.systemcoffee.pl/ за посиланням]
* '''З 1 липня''' → розпочнеться щорічний конкурс фото пам'яток природи [https://wikilovesearth.org.ua/2026/06/wle-2026-announcement/ «Вікі любить Землю»]
* '''До 22 липня''' → ілюструйте статті про науку у Вікіпедії та Вікіданих під час [[w:uk:Вікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Місячник ілюстрування статей про науку 2026|Місячника ілюстрування науки 2026]]
* '''До 31 липня''' → вичитуйте видання у Вікіджерелах під час конкурсу [[s:uk:Вікіджерела:Літня класика|«Літньої класики»]]
* '''Долучайтеся''' → [[w:s:Вікіджерела:Захалявна книжечка|​​до нового проєкту у Вікіджерелах «Захалявна книжечка» та отримуйте за вичитку справжні книги!]]
* '''Під час війни''' → [[w:uk:Вікіпедія:Війна|​​Допомога вікіспільноті під час війни]]
* '''Під час війни''' → [[w:uk:Вікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Місяць інформаційного спротиву російському вторгненню в Україну|​​Спротив російському вторгненню в Україну]]
* '''Постійно''' → базовий курс [https://learn.wiki/courses/course-v1:WikimediaUkraine+WMUA001+2024/about «Вікіпедія для новачків» ]
* '''Постійно''' → [https://youtube.com/playlist?list=PLIM_OyinMX8neDOJmpQHdJE-x3Z-m0Pw9&amp;si=L6jsnDvj-lADHgxN Відеокурс про Вікіпедію]
* '''Постійно''' → прийом заявок на [[мікрогранти]], &lt;!--[[Обговорення:Фотографування|фотографування подій]]--&gt;[[вікіекспедиції]], підтримку [[Тематичні тижні та місяці|тематичних місячників]] та надання [[Тренінги для вікіспільноти/Стипендії|стипендій на участь у тренінгах]]
* '''Постійно''' → набір на курс [https://prometheus.org.ua/course/course-v1:WikimediaFoundation+WIKI101+2024_T1 «Вікіпедія для навчання (базовий рівень)»] для вчителів</text>
      <sha1>qwqx6u4t5dzkuni2qm403c7dxirkonc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Публічне обговорення заяв на вступ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>7299</id>
    <revision>
      <id>91581</id>
      <parentid>91574</parentid>
      <timestamp>2026-07-06T23:10:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Antonyahu</username>
        <id>4598</id>
      </contributor>
      <comment>{{За|Підтримую}}</comment>
      <origin>91581</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4727" sha1="subybv0ajcpc6l2ubtar97jlsa5f1s7" xml:space="preserve">{{Увага}} На цій сторінці здійснюється тільки обговорення заяв на вступ до організації між членами «Вікімедіа Україна», претендентом і всіма зацікавленими особами.
{{Вступ до організації/Шапка}}
&lt;!--Нові обговорення додавайте нижче--&gt;

{{Архіви|Архів 2017-2021|Архів 2022-2026}}

== Поточні обговорення ==
{{ambox|text=Для тих, хто розпочинає обговорення на цій сторінці: разом із початком обговорення варто надіслати сповіщення про нього на імейл-розсилку членів організації}}
{{ambox|text=При перенесенні обговорення в архів, зазначається рішення правління про задоволення чи незадоволення заяви про вступ}}

=== [[sulutil:Замішанець|Замішанець]] ===

==== Про кандидата ====
Я є двічі переможцем у номінації про захисниць України на конкурсі Невідомі жінки (2025, 2026). Патрульний, стаж - понад 11 тис. редагувань. У Вікіпедії з 2 вересня 2024-го. Маю [[w:Вікіпедія:Проєкт:Українські січові стрільці|проєкт про статусні статті про УСС на Вікіпедії]]. Інколи є членом журі в різних конкурсах Вікімедії. Беру участі в різних кампаніях укр. Вікі. Є дописувачем на Вікімедіа ([https://blog.wikimedia.org.ua/author/dukefrombonarivka/ маю свою колонку, де публікую замітки]). Взагалі моя і для мене Вікіпедія - це щоденна турбота про інформаційний простір.

==== Обговорення ====
* {{За|Підтримую}} вступ. Заявник за відносно короткий час став одним із найактивніших і найрезультативніших дописувачів української Вікіпедії. Має понад 11 тисяч редагувань, статус патрульного, перемоги в конкурсі, робота над проєктом зі створення статусних статей, участь у журі конкурсів та інформаційній діяльності «Вікімедіа Україна». Це свідчить про системний характер його внеску, а не про епізодичну активність. Особливо цінним є те, що кандидат не обмежується редагуванням окремих статей, а долучається до розвитку спільноти та популяризації вікіпроєктів. Така мотивація й досвід будуть корисними для діяльності ГО «Вікімедіа Україна». Бажаю успішного вступу та подальшої плідної співпраці в розвитку вільних знань. --[[Користувач:Perohanych|Perohanych]] ([[Обговорення користувача:Perohanych|обговорення]]) 09:12, 3 липня 2026 (UTC)
* {{За|Підтримую}}. Достойник. [[Користувач:Світогор Лелеко|Світогор Лелеко]] ([[Обговорення користувача: Світогор Лелеко|обговорення]]) 21:31, 3 липня 2026 (UTC)
* {{За|Підтримую}}. Дуже великий внесок у добрі статті. --[[Користувач:Oleksiy.golubov|Oleksiy.golubov]] ([[Обговорення користувача:Oleksiy.golubov|обговорення]]) 20:18, 5 липня 2026 (UTC)
* {{За|Підтримую}}. Бачиться активна робота в редагуванні й підтримці інших редакторів --[[Користувач:Antonyahu|Antonyahu]] ([[Обговорення користувача:Antonyahu|обговорення]]) 23:10, 6 липня 2026 (UTC)

== Завершені обговорення ==

&lt;noinclude&gt;
[[Категорія:Проекти рішень Правління]]
&lt;/noinclude&gt;
[[Категорія:Членство]]</text>
      <sha1>subybv0ajcpc6l2ubtar97jlsa5f1s7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Wikimedia Hackathon 2026</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10657</id>
    <revision>
      <id>91575</id>
      <parentid>91151</parentid>
      <timestamp>2026-07-06T19:16:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tohaomg</username>
        <id>2370</id>
      </contributor>
      <origin>91575</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2652" sha1="nriqenbmokwkpyux9pwobboknfe9enw" xml:space="preserve">[[Файл:Ukrainians at the Wikimedia Hackathon 2026.jpg|300px|thumb|Українці на Вікімедійному Хакатоні 2026]]
'''[[mw:Wikimedia Hackathon 2026|Wikimedia Hackathon 2026]]''' — міжнародна зустріч технічної спільноти вікіпроєктів, яка проходила 1—3 травня 2026 року у Мілані (Італія).

== Учасники з України ==
;За стипендією від ГО «Вікімедіа Україна»
* {{u|Tohaomg}}

;Інші
* {{u|MonAx}}

== Підсумки заявок на стипендії від ГО «Вікімедіа Україна» ==
Збір [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/03/wikimedia-hackathon-2026-ukr-scholarships/ заявок на стипендії] тривав у лютому 2026 року. Усього надійшло 3 заявки.

Спочатку усі заявки оцінив [[Стипендійний комітет 2026|стипендійний комітет]].

Критерії для оцінювання стипендійним комітетом:
# Загальний досвід у вікірусі (до 10 балів)
# Рівень *технічного* досвіду у вікірусі (до 10 балів)
# Потенційна користь від поїздки заявником на хакатон для української вікіспільноти (до 10 балів)
# Рівень англійської мови (до 10 балів)

Потім на основі оцінок стипендійного комітету остаточне рішення приймало Правління «Вікімедіа Україна»&lt;ref&gt;(зазвичай рішення такого рівня приймає відповідальний за напрям і скарбник, але в цьому випадку було залучене усе Правління, бо у відповідального за напрям був конфлікт інтересів, оскільки він сам подавався на стипендію)&lt;/ref&gt;.

За результатами розгляду вирішено надати стипендію на Wikimedia Hackathon одній людині; надати окрему стипендію на Вікіманію, зокрема на її хакатон, одній людині; відмовити у стипендії одній людині.

* [[Рішення Правління №5/2026 від 18 березня 2026]]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Вікіконференції}}</text>
      <sha1>nriqenbmokwkpyux9pwobboknfe9enw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91576</id>
      <parentid>91575</parentid>
      <timestamp>2026-07-06T19:46:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tohaomg</username>
        <id>2370</id>
      </contributor>
      <origin>91576</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4030" sha1="5zt335bfy07pdasvb4egypd1kc73mxm" xml:space="preserve">[[Файл:Ukrainians at the Wikimedia Hackathon 2026.jpg|300px|thumb|Українці на Вікімедійному Хакатоні 2026]]
'''[[mw:Wikimedia Hackathon 2026|Wikimedia Hackathon 2026]]''' — міжнародна зустріч технічної спільноти вікіпроєктів, яка проходила 1—3 травня 2026 року у Мілані (Італія).

== Учасники з України ==
;За стипендією від ГО «Вікімедіа Україна»
* {{u|Tohaomg}}

;Інші
* {{u|MonAx}}

== Підсумки заявок на стипендії від ГО «Вікімедіа Україна» ==
Збір [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/03/wikimedia-hackathon-2026-ukr-scholarships/ заявок на стипендії] тривав у лютому 2026 року. Усього надійшло 3 заявки.

Спочатку усі заявки оцінив [[Стипендійний комітет 2026|стипендійний комітет]].

Критерії для оцінювання стипендійним комітетом:
# Загальний досвід у вікірусі (до 10 балів)
# Рівень *технічного* досвіду у вікірусі (до 10 балів)
# Потенційна користь від поїздки заявником на хакатон для української вікіспільноти (до 10 балів)
# Рівень англійської мови (до 10 балів)

Потім на основі оцінок стипендійного комітету остаточне рішення приймало Правління «Вікімедіа Україна»&lt;ref&gt;(зазвичай рішення такого рівня приймає відповідальний за напрям і скарбник, але в цьому випадку було залучене усе Правління, бо у відповідального за напрям був конфлікт інтересів, оскільки він сам подавався на стипендію)&lt;/ref&gt;.

За результатами розгляду вирішено надати стипендію на Wikimedia Hackathon одній людині; надати окрему стипендію на Вікіманію, зокрема на її хакатон, одній людині; відмовити у стипендії одній людині.

* [[Рішення Правління №5/2026 від 18 березня 2026]]

== Звіт про участь ==
;Tohaomg 
# Трохи більше дізнався про Абстрактну Вікіпедію, як вона працює і на якій стадії розробки перебуває. В цьому плані треба тримати руку на пульсі, бо потенціал в цього проекту великий. Це буде вікімедійний проєкт рівня Вікіданих або Вікісховища.
# Трохи попрацював над покращенням (зокрема дебагом) своїх ботів, зокрема розібрався в нещодавніх змінах у вікімедійному API і дізнався більше про інші API.
# Зробив воркшоп на тему [[phabricator:T422294|&quot;Геоданих у вікіпроєктах&quot;]]
# Відвідав деякі сесії, зокрема про ШІ, Toolforge та MediaWiki 
# Пододавав український переклад до деяких інструментів, над якими працювали інші учасники під час хакатону
# Ну і звісно, як і на всіх міжнародних конференціях, завів багато нових знайомств, зокрема серед італійців.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Вікіконференції}}</text>
      <sha1>5zt335bfy07pdasvb4egypd1kc73mxm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіманія 2026</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10665</id>
    <revision>
      <id>91583</id>
      <parentid>91536</parentid>
      <timestamp>2026-07-07T11:29:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tohaomg</username>
        <id>2370</id>
      </contributor>
      <origin>91583</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3279" sha1="hizd7oj2fm2gsb1fksq8imnwlatv20g" xml:space="preserve">[[Файл:Wikimania 2026 wordmark white background.png|350px|right]]
'''[[wikimania:|Вікіманія 2026]]''' — щорічна міжнародна конференція для спільноти Вікіпедії та вікіпроєктів. Вона пройде 21—25 липня у Парижі (Франція) із підтримкою онлайн-участі.

== Учасники з України ==
=== Наживо в Парижі ===
;За стипендією ГО «Вікімедіа Україна»:
* {{u|AntonProtsiuk (WMUA)}} — часткова стипендія
* {{u|oleksiy.golubov}}
* {{u|Nesanya}}
* {{u|IrynaBoiko (WMUA)}}
* {{u|EleNte}}
* {{u|Качуровська}} — часткова стипендія

;Інші учасники та учасниці:
* {{u|antanana}}
* {{u|Letherian3}}
* {{u|MonAx}}
* {{u|NickK}}
* {{u|OlesiaLukaniuk (WMUA)}}
* {{u|Renvoy}}
* {{u|Rina.sl}}
* {{u|Tohaomg}}
* {{u|Venzz}}
* {{u|Ірина Бучнєва}}
* {{u|Любов Суверньова}}
* {{u|Мандрівниця}}
* [[w:uk:User:Світлана 743|Світлана Вислінська]]

== Процес оцінювання заявок на стипендії від ГО «Вікімедіа Україна» ==
Збір [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/16/wmua-scholarships-for-wikimania-2026/ заявок на стипендії] тривав у лютому—березні 2026 року. Усього надійшло десять заявок.

Спочатку усі заявки оцінив [[Стипендійний комітет 2026|стипендійний комітет]]. Оскільки через конфлікт інтересів один з учасників стипендійного комітету не брав участі в оцінюванні, заявки оцінювали:
* {{u|Antanana}}
* {{u|Letherian3}}
* {{u|Renvoy}}
* {{u|Venzz}}

Підтримка роботи комітету (без права голосу) — {{u|OlesiaLukaniuk (WMUA)}}.

Критерії для оцінювання стипендійним комітетом:
# Загальний досвід у вікірусі (до 10 балів)
# Потенційна користь від поїздки заявником на Вікіманію для української вікіспільноти (до 10 балів)
# Потенціал заявника внести корисний вклад у Вікіманію (до 10 балів)
# Рівень англійської мови (до 10 балів)

== Підсумки заявок на стипендії від ГО «Вікімедіа Україна» ==

На основі оцінок стипендійного комітету остаточне рішення приймали відповідальний за напрям і скарбник.

'''За результатами розгляду, на Wikimania 2026 вирішено надати три повні стипендії та дві часткові; надати одну окрему стипендію на хакатон Вікіманії; відмовити у стипендії чотирьом заявникам.'''

{{Вікіконференції}}</text>
      <sha1>hizd7oj2fm2gsb1fksq8imnwlatv20g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91584</id>
      <parentid>91583</parentid>
      <timestamp>2026-07-07T11:31:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tohaomg</username>
        <id>2370</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>91584</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3285" sha1="9kszizn12k0xcdms34m99sye2ssjna5" xml:space="preserve">[[Файл:Wikimania 2026 wordmark white background.png|350px|right|link=]]
'''[[wikimania:|Вікіманія 2026]]''' — щорічна міжнародна конференція для спільноти Вікіпедії та вікіпроєктів. Вона пройде 21—25 липня у Парижі (Франція) із підтримкою онлайн-участі.

== Учасники з України ==
=== Наживо в Парижі ===
;За стипендією ГО «Вікімедіа Україна»:
* {{u|AntonProtsiuk (WMUA)}} — часткова стипендія
* {{u|oleksiy.golubov}}
* {{u|Nesanya}}
* {{u|IrynaBoiko (WMUA)}}
* {{u|EleNte}}
* {{u|Качуровська}} — часткова стипендія

;Інші учасники та учасниці:
* {{u|antanana}}
* {{u|Letherian3}}
* {{u|MonAx}}
* {{u|NickK}}
* {{u|OlesiaLukaniuk (WMUA)}}
* {{u|Renvoy}}
* {{u|Rina.sl}}
* {{u|Tohaomg}}
* {{u|Venzz}}
* {{u|Ірина Бучнєва}}
* {{u|Любов Суверньова}}
* {{u|Мандрівниця}}
* [[w:uk:User:Світлана 743|Світлана Вислінська]]

== Процес оцінювання заявок на стипендії від ГО «Вікімедіа Україна» ==
Збір [https://blog.wikimedia.org.ua/2026/02/16/wmua-scholarships-for-wikimania-2026/ заявок на стипендії] тривав у лютому—березні 2026 року. Усього надійшло десять заявок.

Спочатку усі заявки оцінив [[Стипендійний комітет 2026|стипендійний комітет]]. Оскільки через конфлікт інтересів один з учасників стипендійного комітету не брав участі в оцінюванні, заявки оцінювали:
* {{u|Antanana}}
* {{u|Letherian3}}
* {{u|Renvoy}}
* {{u|Venzz}}

Підтримка роботи комітету (без права голосу) — {{u|OlesiaLukaniuk (WMUA)}}.

Критерії для оцінювання стипендійним комітетом:
# Загальний досвід у вікірусі (до 10 балів)
# Потенційна користь від поїздки заявником на Вікіманію для української вікіспільноти (до 10 балів)
# Потенціал заявника внести корисний вклад у Вікіманію (до 10 балів)
# Рівень англійської мови (до 10 балів)

== Підсумки заявок на стипендії від ГО «Вікімедіа Україна» ==

На основі оцінок стипендійного комітету остаточне рішення приймали відповідальний за напрям і скарбник.

'''За результатами розгляду, на Wikimania 2026 вирішено надати три повні стипендії та дві часткові; надати одну окрему стипендію на хакатон Вікіманії; відмовити у стипендії чотирьом заявникам.'''

{{Вікіконференції}}</text>
      <sha1>9kszizn12k0xcdms34m99sye2ssjna5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіекспедиції/«Забутий німецький спадок Лівобережжя: колонії Бахмаччини»</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10769</id>
    <revision>
      <id>91579</id>
      <timestamp>2026-07-06T20:40:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olga Loboda 0806</username>
        <id>6588</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.  Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасног...</comment>
      <origin>91579</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18480" sha1="5gvhz8vzarorwolo2trua8tfd3j4rld" xml:space="preserve">=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.

Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.
=== Учасники ===
Лобода Анатолій Іванович — водій, фотограф 
Лобода Ольга Павлівна —  дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
Олексієнко Жанна Михайлівна — фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій
=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів — Ромни — Талалаївка)
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка прибула з міста Заводське Полтавської області.

Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка: Маєток Юрія Солдатова та жива історія.
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий  маєток &quot;німця&quot;. Як виявилось, &quot;німкенею&quot; була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає   декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку — Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани.

3. Незапланований маршрут: Южне
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до селища Южне. Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж)
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:
Пожежна безпека: Багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.

У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал / Гросс-Вердер): Епіцентр німецької спадщини
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна.
Історичні пам'ятки Зеленівки:
Німецька школа: Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відкриті. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Величні вікна, дубові сходи на горище - все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Дерев'яний костел Божої Матері: Навіть без купола це справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід, орієнтований на захід, саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII–XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.  6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер): Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село    6. Кальчинівка (історична назва — Кляйн-Вердер), де наразі проживають лише поодинокі люди. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів могил німців просто немає.

Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання та історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім’ю Християна — його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе): Зникле село, лисячі нори та спогади про німецький шик.
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування — вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали:
Місцеве історичне кладовище, яке зараз понівечене свіжими норами лисиць.
Ледве помітні у чагарниках залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків.
Місце, де колись височіла німецька школа.

Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці колись витончено плавали річкою у вишуканих білих костюмах та сукнях.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком — «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в т.ч. карта з розміщенням німецьких колоній 1934  року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp),одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики та генеалоги.неабияк спонукали до пошуків. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині - Хрещатик (Oktoberfeld).
=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| N показник1 || - || -
|-
| N показник2 || - || -
|-
| N показник3 || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Вікіновини (факультативно) ====
* посилання на статтю на вікіновинах
==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Статті, до яких додано відео ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;
==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації
=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>5gvhz8vzarorwolo2trua8tfd3j4rld</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91580</id>
      <parentid>91579</parentid>
      <timestamp>2026-07-06T20:43:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olga Loboda 0806</username>
        <id>6588</id>
      </contributor>
      <origin>91580</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18401" sha1="oce6kjmp6hn0q4am1nte3ds30w9zycn" xml:space="preserve">=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.

Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.
=== Учасники ===
Лобода Анатолій Іванович — водій, фотограф 
Лобода Ольга Павлівна —  дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
Олексієнко Жанна Михайлівна — фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій
=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів — Ромни — Талалаївка)
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка прибула з міста Заводське Полтавської області.

Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка: Маєток Юрія Солдатова та жива історія.
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий  маєток &quot;німця&quot;. Як виявилось, &quot;німкенею&quot; була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає   декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку — Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани.

3. Незапланований маршрут: Южне
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до селища Южне. Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж)
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:
Пожежна безпека: Багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.

У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал / Гросс-Вердер): Епіцентр німецької спадщини
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна.
Історичні пам'ятки Зеленівки:
Німецька школа: Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відкриті. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Величні вікна, дубові сходи на горище - все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Дерев'яний костел Божої Матері: Навіть без купола це справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід, орієнтований на захід, саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII–XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.  6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер): Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село    6. Кальчинівка (історична назва — Кляйн-Вердер), де наразі проживають лише поодинокі люди. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів могил німців просто немає.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання та історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім’ю Християна — його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе): Зникле село, лисячі нори та спогади про німецький шик.
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування — вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали:
Місцеве історичне кладовище, яке зараз понівечене свіжими норами лисиць.
Ледве помітні у чагарниках залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків.
Місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці колись витончено плавали річкою у вишуканих білих костюмах та сукнях.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком — «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в т.ч. карта з розміщенням німецьких колоній 1934  року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp),одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики.  Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині - Хрещатик (Oktoberfeld).
=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| N показник1 || - || -
|-
| N показник2 || - || -
|-
| N показник3 || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Вікіновини (факультативно) ====
* посилання на статтю на вікіновинах
==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Статті, до яких додано відео ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;
==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації
=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>oce6kjmp6hn0q4am1nte3ds30w9zycn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91582</id>
      <parentid>91580</parentid>
      <timestamp>2026-07-07T08:59:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Olga Loboda 0806</username>
        <id>6588</id>
      </contributor>
      <origin>91582</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18414" sha1="58psujgzltylm5ds2oa82ijireguraw" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.

Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.
=== Учасники ===
Лобода Анатолій Іванович — водій, фотограф 
Лобода Ольга Павлівна —  дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
Олексієнко Жанна Михайлівна — фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій
=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів — Ромни — Талалаївка)
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка прибула з міста Заводське Полтавської області.

Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка: Маєток Юрія Солдатова та жива історія.
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий  маєток &quot;німця&quot;. Як виявилось, &quot;німкенею&quot; була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає   декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку — Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани.

3. Незапланований маршрут: Южне
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до селища Южне. Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж)
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:
Пожежна безпека: Багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.

У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал / Гросс-Вердер): Епіцентр німецької спадщини
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна.
Історичні пам'ятки Зеленівки:
Німецька школа: Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відкриті. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Величні вікна, дубові сходи на горище - все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Дерев'яний костел Божої Матері: Навіть без купола це справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід, орієнтований на захід, саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII–XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.  6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер): Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село    6. Кальчинівка (історична назва — Кляйн-Вердер), де наразі проживають лише поодинокі люди. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів могил німців просто немає.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання та історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім’ю Християна — його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе): Зникле село, лисячі нори та спогади про німецький шик.
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування — вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали:
Місцеве історичне кладовище, яке зараз понівечене свіжими норами лисиць.
Ледве помітні у чагарниках залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків.
Місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці колись витончено плавали річкою у вишуканих білих костюмах та сукнях.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком — «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в т.ч. карта з розміщенням німецьких колоній 1934  року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp),одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики.  Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині - Хрещатик (Oktoberfeld).
=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| N показник1 || - || -
|-
| N показник2 || - || -
|-
| N показник3 || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Вікіновини (факультативно) ====
* посилання на статтю на вікіновинах
==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Статті, до яких додано відео ====
# кожна стаття окремим рядком
==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;
==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації
=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>58psujgzltylm5ds2oa82ijireguraw</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>