Вікімедіа Україна uawikimedia https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.10 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікімедіа Обговорення Вікімедіа Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Translations Translations talk Подія Обговорення події 0 10769 91597 91596 2026-07-08T16:20:04Z Olga Loboda 0806 6588 /* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */ 91597 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка) Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж) Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе) Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 10 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 2 || - |- | Проілюстровані чотири статті || - || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] al3rwvg1qr6nwsgw0o5iu3rgq8zk0w0 91598 91597 2026-07-08T17:40:02Z Мандрівниця 8182 /* Описовий звіт */ 91598 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 10 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 2 || - |- | Проілюстровані чотири статті || - || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] 5dedpg1klc2y7gzmipiuwkhrz53c8iy 91599 91598 2026-07-08T21:50:08Z Мандрівниця 8182 /* Створені статті у Вікіпедії */ 91599 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 10 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 2 || - |- | Проілюстровані чотири статті || - || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] 7oy3p0gmz9yy90ufxzck7062ng7sozd 91600 91599 2026-07-08T21:50:39Z Мандрівниця 8182 /* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */ 91600 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 10 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || - || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] l2qaynfhonufby4l5bnketzkbh7l2so 91601 91600 2026-07-08T21:51:57Z Мандрівниця 8182 /* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */ 91601 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 13 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || - || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] j313xg9oflylqyxr04cajgfbpgsbzsb 91602 91601 2026-07-09T05:37:00Z Olga Loboda 0806 6588 /* Проілюстровані статті у Вікіпедії */ 91602 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 13 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || - || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # [[w:Талалаївка]] ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] 7p22591o5szi5owkd5gm3zajrhshk3e 91603 91602 2026-07-09T05:38:09Z Olga Loboda 0806 6588 /* Проілюстровані статті у Вікіпедії */ 91603 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 13 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || - || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # [[w:Талалаївка|Талалаївка]] ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] eru52si8429v2r9yvtfxdaefy5nckh6 91604 91603 2026-07-09T05:39:34Z Olga Loboda 0806 6588 /* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */ 91604 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 21 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || 1 || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # [[w:Талалаївка|Талалаївка]] ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] lf77dkfid4w8ehtkwwyatsplyc7qrc9 91605 91604 2026-07-09T06:53:00Z Olga Loboda 0806 6588 /* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */ 91605 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 28 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || 1 || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # [[w:Талалаївка|Талалаївка]] ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] gvucguv3629uz72r1iqevltxf315whe 91606 91605 2026-07-09T06:56:40Z Olga Loboda 0806 6588 /* Проілюстровані статті у Вікіпедії */ 91606 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 28 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || - || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || 1 || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # [[w:Талалаївка|Талалаївка]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] ak0z5drh63n6trg9izoz3i35lf2d1o0 91607 91606 2026-07-09T06:58:33Z Olga Loboda 0806 6588 /* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */ 91607 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 28 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 4 || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || 2 || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # [[w:Талалаївка|Талалаївка]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] i3p7tw7l7m1t6u6qdmzd9fnolay3x65 91608 91607 2026-07-09T08:46:35Z Olga Loboda 0806 6588 /* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */ 91608 wikitext text/x-wiki {{пишу}} === Вступ === 3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини. Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих. Тривалість: 16 годин. === Учасники === * Лобода Анатолій Іванович&nbsp;— водій, фотограф * Лобода Ольга Павлівна&nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії. * Олексієнко Жанна Михайлівна&nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів. В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій === Описовий звіт === 1. Старт та початок маршруту (Хмелів&nbsp;— Ромни&nbsp;— Талалаївка). Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці). Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища. 2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду. Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою. 3. Незапланований маршрут: Світанок. Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут. 4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію. У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей. Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники. 5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті. Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси. 6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села. Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами. Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті. 7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка. Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа. Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини. Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися. Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях. На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу. Німецькі села будувалися за німецьким зразком&nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали. Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld). === Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції === {| class="wikitable sortable" |+ Заплановані/Отримані результати |- ! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки |- | Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій || 38 || - |- | 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 7 || - |- | Створені дві статті|| 3 || - |- | Проілюстровані чотири статті || 3 || - |- | Доповнені п'ять статей || 3 || - |- | Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || - |- | N показник3 || - || - |} ==== Створені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]] # [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]] # [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]] ==== Поліпшені статті у Вікіпедії ==== # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]] ==== Створені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Поліпшені статті у Вікімандрах ==== # кожна стаття окремим рядком ==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ==== # [[w:Талалаївка|Талалаївка]] # [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]] # [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]] ==== Галерея медіафайлів ==== Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше. <center><gallery> Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| Файл:| </gallery></center> ==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ==== # посилання на сторінку номінації === Блогдопис === Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано. [[Категорія:Вікіекспедиції]] bbrg7uzu2wfhflj9tx1iagsf7yuyt44