Проєкти рішень Правління

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікімедіа Україна</sitename>
    <dbname>uawikimedia</dbname>
    <base>https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.10</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікімедіа</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікімедіа</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1198" case="first-letter">Translations</namespace>
      <namespace key="1199" case="first-letter">Translations talk</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Проєкти рішень Правління</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1870</id>
    <revision>
      <id>91638</id>
      <parentid>91629</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T18:19:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Venzz</username>
        <id>6337</id>
      </contributor>
      <comment>/* Голосували: */</comment>
      <origin>91638</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2775" sha1="ntbdzk2rbbzcrrz2d8oaz2ur9kk3qa3" xml:space="preserve">{{Правління WMUA}}
{{:Проєкти рішень Правління/Header}}&lt;!-- Будь ласка, пишіть нижче від цього рядка --&gt;
&lt;!--
{{Ombox|text=Наразі немає проєктів рішень, які перебувають на розгляді Правління}}
--&gt;
== Про вступ Бойди А.В. ==
'''Вніс проєкт: ''' [[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 11:22, 12 липня 2026 (UTC)

=== Формулювання:===
Правління вирішило:
# Розглянувши заяву [[sulutil:Замішанець|Бойди А.В.]] про вступ до громадської організації «Вікімедіа Україна», керуючись пунктами 4.1 і 4.2 Статуту організації і розділом 3 Положення про облік членів організації, прийняти Бойду Андрія Васильовича в члени громадської організації «Вікімедіа Україна».

=== Обговорення: ===
Згідно із заявою та [https://ua.wikimedia.org/w/index.php?oldid=91595 публічним обговоренням]. --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 11:22, 12 липня 2026 (UTC)

=== Голосували:===
* [[Користувачка:EleNte|EleNte]] {{за}}--[[Користувач:EleNte|EleNte]] ([[Обговорення користувача:EleNte|обговорення]]) 11:54, 12 липня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Ilya|Ilya]]
* [[Користувачка:Letherian3|Letherian3]]
* [[Користувач:NickK|NickK]]
* [[Користувач:Renvoy|Renvoy]]
* [[Користувач:Tohaomg|Tohaomg]]
* [[Користувач:Venzz|Venzz]] {{за}}--[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 18:19, 12 липня 2026 (UTC)

=== Прийняте рішення опубліковане: ===
* ''Ким, коли, де''

== Див. також ==
* [[Вікімедіа:Архів проєктів рішень Правління/2026|Архів проєктів рішень Правління за 2026 рік]]
* [[Архів проектів рішень Правління]]
* [[:Категорія:Неприйняті проекти рішень Правління]]

[[Категорія:Правління]]
[[Категорія:Проекти рішень Правління]]</text>
      <sha1>ntbdzk2rbbzcrrz2d8oaz2ur9kk3qa3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91641</id>
      <parentid>91638</parentid>
      <timestamp>2026-07-13T05:58:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Tohaomg</username>
        <id>2370</id>
      </contributor>
      <comment>/* Голосували: */</comment>
      <origin>91641</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2942" sha1="i28emp0cyx1jm8cxga9y82bg6e685bv" xml:space="preserve">{{Правління WMUA}}
{{:Проєкти рішень Правління/Header}}&lt;!-- Будь ласка, пишіть нижче від цього рядка --&gt;
&lt;!--
{{Ombox|text=Наразі немає проєктів рішень, які перебувають на розгляді Правління}}
--&gt;
== Про вступ Бойди А.В. ==
'''Вніс проєкт: ''' [[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 11:22, 12 липня 2026 (UTC)

=== Формулювання:===
Правління вирішило:
# Розглянувши заяву [[sulutil:Замішанець|Бойди А.В.]] про вступ до громадської організації «Вікімедіа Україна», керуючись пунктами 4.1 і 4.2 Статуту організації і розділом 3 Положення про облік членів організації, прийняти Бойду Андрія Васильовича в члени громадської організації «Вікімедіа Україна».

=== Обговорення: ===
Згідно із заявою та [https://ua.wikimedia.org/w/index.php?oldid=91595 публічним обговоренням]. --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 11:22, 12 липня 2026 (UTC)

=== Голосували:===
* [[Користувачка:EleNte|EleNte]] {{за}}--[[Користувач:EleNte|EleNte]] ([[Обговорення користувача:EleNte|обговорення]]) 11:54, 12 липня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Ilya|Ilya]]
* [[Користувачка:Letherian3|Letherian3]]
* [[Користувач:NickK|NickK]]
* [[Користувач:Renvoy|Renvoy]]
* [[Користувач:Tohaomg|Tohaomg]] {{за}} --[[Користувач:Tohaomg|Tohaomg]] ([[Обговорення користувача:Tohaomg|обговорення]]) 05:58, 13 липня 2026 (UTC)
* [[Користувач:Venzz|Venzz]] {{за}}--[[Користувач:Venzz|Venzz]] ([[Обговорення користувача:Venzz|обговорення]]) 18:19, 12 липня 2026 (UTC)

=== Прийняте рішення опубліковане: ===
* ''Ким, коли, де''

== Див. також ==
* [[Вікімедіа:Архів проєктів рішень Правління/2026|Архів проєктів рішень Правління за 2026 рік]]
* [[Архів проектів рішень Правління]]
* [[:Категорія:Неприйняті проекти рішень Правління]]

[[Категорія:Правління]]
[[Категорія:Проекти рішень Правління]]</text>
      <sha1>i28emp0cyx1jm8cxga9y82bg6e685bv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіекспедиції/«Забутий німецький спадок Лівобережжя: колонії Бахмаччини»</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10769</id>
    <revision>
      <id>91630</id>
      <parentid>91627</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T12:56:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91630</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22544" sha1="mibt5sz82mxlvh88p340rbzri1f22dw" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 19 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 6 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 4 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької ]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>mibt5sz82mxlvh88p340rbzri1f22dw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91631</id>
      <parentid>91630</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T15:51:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91631</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22544" sha1="rbfi9i046ol4v6h97c6uwqkk4xq0ls2" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 21 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 6 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 4 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької ]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>rbfi9i046ol4v6h97c6uwqkk4xq0ls2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91632</id>
      <parentid>91631</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T16:01:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91632</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22544" sha1="9x5yfjk960yavkslxqhj7fhuwnuugcd" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 26 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 6 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 4 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької ]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>9x5yfjk960yavkslxqhj7fhuwnuugcd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91633</id>
      <parentid>91632</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T16:16:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91633</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22544" sha1="i6byeyzu5zlsbgtguldz3obpawmcqo3" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 28 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 6 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 4 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької ]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>i6byeyzu5zlsbgtguldz3obpawmcqo3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91634</id>
      <parentid>91633</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T16:31:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91634</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22544" sha1="suln8r99g5g54e8laovl6lyoes8yvs9" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 30 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 6 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 5 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької ]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>suln8r99g5g54e8laovl6lyoes8yvs9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91635</id>
      <parentid>91634</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T16:46:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91635</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22544" sha1="3tuot1a0dm9owjdfhauyw6ndctxul8u" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 31 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 6 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 6 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької ]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>3tuot1a0dm9owjdfhauyw6ndctxul8u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91636</id>
      <parentid>91635</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T17:47:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91636</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22544" sha1="6pgzyhwnwybufun3o3uaclb6bmzz8rt" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 36 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 6 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 7 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької ]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>6pgzyhwnwybufun3o3uaclb6bmzz8rt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91637</id>
      <parentid>91636</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T18:15:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91637</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22544" sha1="coecs5d3gw6rqitqc73s0gi1gng60xy" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 41 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 6 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 8 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької ]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>coecs5d3gw6rqitqc73s0gi1gng60xy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91639</id>
      <parentid>91637</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T19:40:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції */</comment>
      <origin>91639</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23401" sha1="eio0sv4a9nbkiz0ed2t7hf7b7qom8wf" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 58 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 14 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 13 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]
# [[w:Кропивне (Дмитрівська селищна громада)|Кропивне (Дмитрівська селищна громада)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Будинок Солдатова|Будинок Солдатова]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]
# [[w:Красний Колядин|Красний Колядин]]
# [[w:Рубанка (Ніжинський район)|Рубанка (Ніжинський район)]]
# [[w:Рубанів (село)|Рубанів (село)]]
# [[w:Шевченкове (Ніжинський район)|Шевченкове (Ніжинський район)]]
# [[w:Щуча Гребля|Щуча Гребля]]

==== Галерея медіафайлів ====
Подаються ВСІ фото, відео, аудіо- та інші медіафайли створені впродовж вікіекспедиції або під час підготовки до написання цього звіту. Пишеться загальна кількість і окремо розписано скільки фото, відео, аудіо- та інше.
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
Файл:|
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>eio0sv4a9nbkiz0ed2t7hf7b7qom8wf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>91640</id>
      <parentid>91639</parentid>
      <timestamp>2026-07-12T21:48:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Мандрівниця</username>
        <id>8182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Галерея медіафайлів */</comment>
      <origin>91640</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="56214" sha1="dyqthor1wgb2mniqe3ubcpl1j6a992x" xml:space="preserve">{{пишу}}
=== Вступ ===
3 липня 2026 року відбулася одноденна вікіекспедиція шляхами колишніх німецьких колоній Чернігівщини.
Мета експедиції: дослідження, фотофіксація та документування матеріальної спадщини німецьких колоній XVIII століття на території сучасного Ніжинського району Чернігівської області, а також створення та покращення відповідних матеріалів у Вікіпедії, Вікісховищі та Вікіданих.
Тривалість: 16 годин.

=== Учасники ===
* Лобода Анатолій Іванович&amp;nbsp;— водій, фотограф
* Лобода Ольга Павлівна&amp;nbsp;— дослідник локальної історії, підготовка матеріалів для Вікіпедії.
* Олексієнко Жанна Михайлівна&amp;nbsp;— фотограф, опрацювання Вікіданих, категоризація матеріалів.
В експедиції також взяли участь учні Роменського ліцею №&amp;nbsp;1 Лобода Костянтин і Лобода Матвій

=== Описовий звіт ===
1. Старт та початок маршруту (Хмелів&amp;nbsp;— Ромни&amp;nbsp;— Талалаївка). 
Експедиція розпочала свій шлях у селі Хмелів. У місті Ромни до команди приєдналась колега, Олексієнко Жанна Михайлівна, яка самостійно прибула з міста Заводське Полтавської області (на маршрутці).
Першим пунктом зупинки стала Талалаївка, де учасники здійснили фотофіксацію місцевих об'єктів для Вікісховища: пам'ятника, оригінальної автобусної зупинки та центральної площі селища.

2. Дмитрівка. Маєток Юрія Солдатова. 
У селищі Дмитрівка команда оглянула відомий маєток «німця». Як виявилось, «німкенею» була дружина Солдатова Марія. Ця будівля з червоної цегли справляє враження справжнього замку. Зубчасті вежі та стрільчасті вікна додають маєтку величі та романтизму. Казкового вигляду замку додає декор, башточки, велика кількість металічного оздоблення. Головним здобутком цієї зупинки стала детальна розмова з мешканкою будинку&amp;nbsp;— Світланою, найменшою донькою Юрія Солдатова, яка є нащадком роду.
Пані Світлана поділилася унікальними родинними спогадами про те, як її батьки приїхали до Дмитрівки, які традиції зберігалися в родині, як розбудовували садибу. Її мати була німкенею, а бабуся, яка народилася безпосередньо в Німеччині, розмовляла виключно німецькою мовою. Малою дівчинкою Світлана у школі вивчила мову і мала змогу спілкуватися з бабусею. Під час огляду інтер'єру стало очевидно, що кожна річ у домі свідчить про високу культуру, вишукану фантазію колишніх господарів та виховання самої пані Світлани. У Дмитрівці ми також оглянули й пофотографували старі будівлі з цікавою архітектурою, які виявилися колишньою бібліотекою та аптекою.

3. Незапланований маршрут: Світанок. 
Через відсутність чіткої геолокації та специфіку місцевих доріг експедиція тимчасово збилася з курсу і замість Зеленівки потрапила до села Світанок (колишнє Южне). Учасники оперативно зорієнтувалися та провели фотофіксацію цього населеного пункту, а також тих, які ще траплялися на шляху, після чого повернулися на запланований маршрут.

4. Село Біловежі Перші (колишня колонія Беловеж). 
Виїхавши на вулиці села Біловежі Перші, дослідники зафіксували унікальне лінійне планування, закладене німецькими колоністами ще у XVIII столітті. Широкі вулиці з великими прогалами між садибами будувалися не лише для краси, а з тверезого німецького розрахунку:багато тогочасних ремесел (ковальство, випалювання цегли, броварство) були пов'язані з відкритим вогнем. У разі загоряння однієї майстерні широка вулиця та значна відстань не дозволяли пожежі знищити всю колонію.
У селі оглянули прегарний дерев'яний діючий храм святого Олександра Невського (ПЦУ). Від храму досі проглядається давня кам'яна дорога. Попри те, що церква була зачинена, учасникам вдалося роздивитися автентичний інтер'єр крізь щілини дверей.
Село вразило контрастом: на вулицях майже пусто, проте територія навколо охайно розчищена навіть біля тих хат, де вже ніхто не живе. Окремим символом подорожі стали численні лелеки, які супроводжували команду по всьому шляху. На в'їзді до села зафіксовано цікавий елемент благоустрою: по обидва боки дороги встановлено автомобільні скати, в яких облаштовано квітники.

5. Зеленівка (колишній Ґрюнтал/Гросс-Вердер): епіцентр німецької спадщини. 
Найкраще матеріальна спадщина колоністів збереглася в селі Зеленівка. Це пов'язано зокрема з тривалим функціонуванням місцевої школи, де директором працювала Симоненко Лідія Василівна. Перша школа тут була заснована ще у XVIII столітті при католицькій парафії німецьких колоністів (тоді колонія межувала з Ґрос-Вердером). 1908 року німецька громада збудувала добротне кам'яне шкільне приміщення. На жаль, наразі школа закрита, а сама історична будівля стоїть занедбаною. Попередньо онлайн ми зверталися до жителів села з проханням відкрити школу, і хоч нікого не було, двері обох будівель були відчинені. Хоча занедбаність очевидна, школа в Зеленівці зберігає відбиток міцної німецької архітектури. Великі вікна, дубові сходи на горище&amp;nbsp;— все це свідчить про міцність і якість побудови. Навіть у такому стані школа є пам'яткою про німецьких колоністів, які заснували її ще у XVIII столітті.

Наступним об'єктом дослідження став дерев'яний костел Божої Матері. Навіть без купола це&amp;nbsp;— справжня архітектурна перлина Чернігівщини. Храм являє собою однонефну зальну базиліку завдовжки близько 18 метрів. Головний вхід орієнтований на захід. Саме там башта спиралася на дві масивні цегляні колони головного входу. Східна частина завершується гранчатою апсидою, над якою раніше височіла світлова двозаломна баня з хрестом. Такі стрункі многозаломні бані характерні для українських храмів XVII—XVIII століть. Таким чином, унікальна архітектура костелу поєднує в собі німецькі католицькі та українські православні стилістичні риси.
6. Кальчинівка (колишня колонія Кляйн-Вердер). Трагедія родини Еделів та пошуки цвинтаря
Наступним пунктом експедиції стало майже знелюднене село Кальчинівка, де наразі проживає лише одна родина похилого віку. Головним завданням тут було обстеження залишків давнього німецького цвинтаря та фіксація історичного планування села.

Завдяки допомозі місцевої літньої жінки, яка вказала правильний шлях, команда дісталася до території колишнього кладовища, що зараз розташоване поруч із діючою пасікою. На жаль, тривалі пошуки німецьких прізвищ на старих надгробках не дали результатів, могил німців не виявлено. Очевидно, що їх вже не було кому доглядати, тож хрести поруйнувалися, а могили заросли хащами.
Проте експедиції вдалося зафіксувати та задокументувати місце поховання й історію родини Еделів, яка зберігає пам'ять про страшну трагедію часів Другої світової війни. Напередодні 1942 року, після німецької окупації Чернігівщини, брати Християн і Данило Еделі перебували в антинацистському підпіллі. Каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною: карателі розстріляли обох братів-підпільників, а також усю сім'ю Християна&amp;nbsp;— його дружину та 8 малолітніх дітей. Опис цього поховання та свідчення про трагедію є критично важливими для збереження локальної пам'яті.

7. Круглолугівка (колишня колонія Рундельвізе). 
Крайньою і дуже емоційною точкою маршруту стала Круглолугівка (історична лютеранська колонія Рундельвізе). Колись це було велике, багате і красиве німецьке село з величним храмом. Сьогодні Круглолугівка фактично припинила своє існування: вся колишня територія села повністю розорана та засіяна сільськогосподарськими культурами. На місці колишніх садиб залишилися лише густі чагарникові зарослі, лисячі нори та велика пасіка.
Тут учасники експедиції зустріли місцевого бджоляра, пана Олександра, та його сина. Вони погодилися стати провідниками для команди та показали місцеве історичне кладовище, на якому з-поміж інших поховань ще збереглася могила однієї з нащадків місцевого німецького лікаря. Жахнув той факт, що на кладовищі більшість хрестів зрізано, а могили заросли настільки, що перетворилися на суцільні зарості різнотрав'я. Доглядачі пасіки показали також ледве помітні у чагарях залишки міцних фундаментів цегляних німецьких будинків та місце, де колись височіла німецька школа.
Пан Олександр поділився унікальними спогадами, які передавалися в цих краях із покоління в покоління. Зокрема, він показав місце, де стояв будинок місцевого німецького лікаря. Рівень його майстерності був таким високим, що до нього по медичну допомогу приїжджали люди на возах за 40 кілометрів, а черга з охочих потрапити на прийом іноді розтягувалася на півтора кілометра. Хворих здебільшого лікували ліками, надісланими з Німеччини.
Час від часу, за словами пана Олександра, на місці розораного села можна знайти речі домашнього вжитку: залишки посуду, кованих виробів тощо. Єдиним вцілілим об'єктом села Круглолугівка є спільний пам'ятник двом льотчикам і невідомому солдату, загиблим у Другій світовій війні, та голові колгоспу післявоєнного періоду. Саме біля цього пам'ятника, тепер оточеного полем з усіх боків, колись була сільська рада. А про розташування садиб свідчать поодинокі фруктові та хвойні дерева, які нам траплялися.
Загалом, місцеві жителі досі згадують німецьких колоністів як неймовірних професіоналів, які зразково уміли як працювати, так і культурно відпочивати. Символом цього побутового розквіту в розповідях старожилів залишилися спогади про пароплави, на яких місцеві німці щовихідних плавали річкою Остер у вишуканих білих костюмах та сукнях.
На жаль, потрапити на територію колишнього німецького села Біловежі Другі нам не вдалося: насувалася негода, а дороги в цій місцевості, м'яко кажучи, не найкращі, тож поспішили виїхати на більш-менш асфальтовані до дощу.
Німецькі села будувалися за німецьким зразком&amp;nbsp;— «вуличний тип» (суворі прямі лінії, широкі вулиці, кам'яні добротні будинки), що кардинально відрізняло їх від навколишніх хуторів. Проте саме їхній вплив помітний у розбудові вулиць сіл, якими ми проїжджали.
Готуючись до вікіекспедиції, ми консультувалися з головою ради німців Володимиром Лейсле. Отримані від нього матеріали, в тому числі карта з розміщенням німецьких колоній 1934 року Карла Штумппа (Dr. Karl Stumpp), одного з найвідоміших дослідників історії німців у Російській імперії. Саме на його карти й досі спираються історики. Ця мапа дала можливість дізнатися про німецьку колонію на Сумщині&amp;nbsp;— Хрещатик (Oktoberfeld).

=== Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції ===

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+ Заплановані/Отримані результати
|-
! Заплановане (із заявки) !! Виконане !! Примітки
|-
| Завантаження до Вікісховища не менше 80 фотографій ||413 || -
|-
| 30 світлин будуть використані у статтях Вікіпедії. || 58 || -
|-
| Створені дві статті|| 3 || -
|-
| Проілюстровані чотири статті || 14 || -
|-
| Доповнені п'ять статей || 5 || -
|-
| Створені й доповнені елементи Вікіданих || 13 || -
|-
| Створення окремої категорії на Вікісховищі для матеріалів експедиції || Wiki-expedition to former German colonies of Bakhmach region || -
|-
| N показник || - || -
|}

==== Створені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької|Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]

==== Поліпшені статті у Вікіпедії ====
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Круглолугівка|Круглолугівка]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]
# [[w:Кропивне (Дмитрівська селищна громада)|Кропивне (Дмитрівська селищна громада)]]

==== Створені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Поліпшені статті у Вікімандрах ====
# кожна стаття окремим рядком

==== Проілюстровані статті у Вікіпедії ====
# [[w:Талалаївка|Талалаївка]]
# [[w:Кальчинівка (Ніжинський район)|Кальчинівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Зеленівка (Ніжинський район)|Зеленівка (Ніжинський район)]]
# [[w:Біловежі Перші|Біловежі Перші]]
# [[w:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)|Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші)]]
# [[w:Костел Божої Матері Ружанецької |Костел Божої Матері Ружанецької]]
# [[w:Будинок Солдатова|Будинок Солдатова]]
# [[w:Світанок (Прилуцький район)|Світанок (Прилуцький район)]]
# [[w:Німецькі колонії Бахмаччини|Німецькі колонії Бахмаччини]]
# [[w:Красний Колядин|Красний Колядин]]
# [[w:Рубанка (Ніжинський район)|Рубанка (Ніжинський район)]]
# [[w:Рубанів (село)|Рубанів (село)]]
# [[w:Шевченкове (Ніжинський район)|Шевченкове (Ніжинський район)]]
# [[w:Щуча Гребля|Щуча Гребля]]

==== Галерея медіафайлів ====
Загальна кількість фото - 413
&lt;center&gt;&lt;gallery&gt;
File:Зеленівка. Німецька школа 32.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 33.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 34.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 35.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 36.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 37.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 38.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 39.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 40.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 41.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 42.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 43.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 44.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 45.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа. Віконна клямка 1.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа. Віконна клямка.jpg
File:Зеленівка. Покинутий будинок біля німецької школи.jpg
File:Зеленівка. Покинутий двір.jpg
File:Зеленівка. Сільськогосподарська споруда.jpg
File:Зеленівка. Сучасна будівля.jpg
File:Зеленівка. Типовий німецький будинок.jpg
File:Зеленівка. Центр села.jpg
File:Зеленівка. Центральна дорога 1.jpg
File:Зеленівка. Центральна дорога.jpg
File:Зеленівка. Школа німецької громади 01.jpg
File:Зеленівка. Школа німецької громади 02.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 01.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 02.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 03.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 04.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 05.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 06.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 07.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 08.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 09.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 10.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 11.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 12.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 13.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 14.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 15.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 16.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 17.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 18.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 19.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 20.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 21.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 22.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 23.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 24.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 25.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 26.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище 27.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище та пасіка 1.jpg
File:Кальчинівка. Кладовище та пасіка.jpg
File:Кальчинівка. Пам'ятник жертвам фашизму.jpg
File:Кальчинівка. Ялина на місці колишнього двору 01.jpg
File:Кальчинівка. Ялина на місці колишнього двору 02.jpg
File:Кальчинівка. Ялина на місці колишнього двору 03.jpg
File:Кальчинівка. Ялина на місці колишнього двору 04.jpg
File:Коване оздоблення фасаду.jpg
File:Колишня школа в Зеленівці.jpg
File:Костел Божої Матері Ружанецької в Зеленівці.jpg
File:Костел Божої Матері Ружанецької.jpg
File:Красний Колядин. Адміністративна будівля.jpg
File:Красний Колядин. Церква 01.jpg
File:Красний Колядин. Церква 02.jpg
File:Красний Колядин. Церква 03.jpg
File:Красний Колядин. Церква 04.jpg
File:Красний Колядин. Церква 05.jpg
File:Красний Колядин. Школа 1.jpg
File:Красний Колядин. Школа.jpg
File:Кропивне. Будівля колишньої крамниці.jpg
File:Кропивне. Дерев'яна криниця.jpg
File:Кропивне. Коров'яча ферма 1.jpg
File:Кропивне. Коров'яча ферма.jpg
File:Кропивне. Крамниця.jpg
File:Кропивне. Сільський пейзаж 01.jpg
File:Кропивне. Храм Успіння Пресвятої Богородиці.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 01.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 02.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 03.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 04.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 05.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 06.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 07.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 08.jpg
File:Круглолугівка. Братська могила 09.jpg
File:Круглолугівка. Гніт для квашення.jpg
File:Круглолугівка. Дерево, поруч з яким був будинок місцевого лікаря 1.jpg
File:Круглолугівка. Дерево, поруч з яким був будинок місцевого лікаря.jpg
File:Круглолугівка. Залишки фундаменту 1.jpg
File:Круглолугівка. Залишки фундаменту 2.jpg
File:Круглолугівка. Залишки фундаменту або стіни зруйнованої німецької споруди.jpg
File:Круглолугівка. Залишки фундаменту.jpg
File:Круглолугівка. Зарості на місці села.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище 1.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище 2.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище 3.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище 4.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище 5.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище 6.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище 7.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище 8.jpg
File:Круглолугівка. Кладовище.jpg
File:Круглолугівка. Лисяча нора 1.jpg
File:Круглолугівка. Лисяча нора 2.jpg
File:Круглолугівка. Лисяча нора.jpg
File:Круглолугівка. Поховання однієї з нащадків місцевого німецького лікаря 1.jpg
File:Круглолугівка. Поховання однієї з нащадків місцевого німецького лікаря 2.jpg
File:Круглолугівка. Поховання однієї з нащадків місцевого німецького лікаря 3.jpg
File:Круглолугівка. Поховання однієї з нащадків місцевого німецького лікаря.jpg
File:Круглолугівка. Старе дерево на місці садиби 1.jpg
File:Круглолугівка. Старе дерево на місці садиби 2.jpg
File:Круглолугівка. Старе дерево на місці садиби 3.jpg
File:Круглолугівка. Старе дерево на місці садиби 4.jpg
File:Круглолугівка. Старе дерево на місці садиби.jpg
File:Круглолугівка. Учасники вікіекспедиції в бджолярських масках під час дослідження кладовища.jpg
File:Круглолугівка. Фрагмент жорна.jpg
File:Круглолугівка. Хрест на кладовищі.jpg
File:Ліхтарики для освітлення і оздоблення садиби Солдатова.jpg
File:Лелеки у Біловежах Перших.jpg
File:Міцні дубові сходи на горище.jpg
File:На в'їзді в с. Талалаївку.jpg
File:На дубових перекриттях.jpg
File:На цвинтарі в Кальчинівці.jpg
File:Оздоблення ручок.jpg
File:Околиця с. Талалаївка.jpg
File:Околиця села Дмитрівка.jpg
File:Орнаментальна композиція колишньої сільської бібліотеки с. Дмитрівка.jpg
File:Пічне опалення.jpg
File:Пам'ятна дата - початок будівництва.jpg
File:Пам'ятник родині Еделів.jpg
File:Паркан для пустища.jpg
File:Працюючий камін.jpg
File:Рубанка. Автобусна зупинка біля сільради 01.jpg
File:Рубанка. Сільський краєвид.jpg
File:Рубанка. Центр села 1.jpg
File:Рубанка. Центр села.jpg
File:Світанок (колишнє Южне). Автобусна зупинка 1.jpg
File:Світанок (колишнє Южне). Автобусна зупинка.jpg
File:Світанок. &quot;Ейфелева&quot; вежа.jpg
File:Світанок. В'їзні стовпи на узбіччі дороги, що веде до ферми.jpg
File:Світанок. В'їзний стовп на узбіччі дороги, що веде до ферми.jpg
File:Світанок. Господарчий магазин.jpg
File:Світанок. Дерев'яна криниця 1.jpg
File:Світанок. Дерев'яна криниця.jpg
File:Світанок. Сільська хата.jpg
File:Світанок. Сільський двір 01.jpg
File:Світанок. Церква Різдва Богородиці 1.jpg
File:Світанок. Церква Різдва Богородиці 2.jpg
File:Світанок. Церква Різдва Богородиці.jpg
File:Село Рубанів (Чернігівщина). Господарська споруда 01.jpg
File:Село Рубанів (Чернігівщина). Один із дворів.jpg
File:Стаціонарний телефон.jpg
File:Талалаївка Чернігівської області.jpg
File:Талалаївка. Автобусна зупинка 01.jpg
File:Талалаївка. Автобусна зупинка 03.jpg
File:Талалаївка. Автобусна зупинка 04.jpg
File:Талалаївка. Дорога біля &quot;Маркетопта&quot;.jpg
File:Талалаївка. Дорожній знак на в'їзді 1.jpg
File:Талалаївка. Дорожній знак на в'їзді.jpg
File:Талалаївка. Мозаїчна автобусна зупинка 01.jpg
File:Талалаївка. На в'їзді в село.jpg
File:Талалаївка. Церква Святої Варвари.jpg
File:Талалаївка. Церква Святої Варвари1.jpg
File:Терешиха. В'їзд до села.jpg
File:Терешиха. Вулиця Молодіжна.jpg
File:Терешиха. Магазин.jpg
File:Терешиха. Недекомунізований пам'ятник комсомольцям 01.jpg
File:Терешиха. Недекомунізований пам'ятник комсомольцям 02.jpg
File:Терешиха. Недекомунізований пам'ятник комсомольцям 03.jpg
File:Терешиха. Покинута хата.jpg
File:Терешиха. Сільська вулиця.jpg
File:Терешиха. Сільський двір.jpg
File:Терешиха. Центр села.jpg
File:Терешиха. Центральна площа.jpg
File:У центрі Талалаївки.jpg
File:Хата без господаря.jpg
File:Центральний вхід до школи.jpg
File:Церква в с. Біловежі Перші.jpg
File:Церква в селі Дмитрівка Чернігівської області.jpg
File:Церква князя Олександра Невського (Біловежі Перші).jpg
File:Церква князя Олександра Невського.jpg
File:Шевченкове. Гіпсовий пам'ятник Тарасові Шевченку 1.jpg
File:Шевченкове. Гіпсовий пам'ятник Тарасові Шевченку 2.jpg
File:Шевченкове. Гіпсовий пам'ятник Тарасові Шевченку 3.jpg
File:Шевченкове. Гіпсовий пам'ятник Тарасові Шевченку.jpg
File:Шевченкове. Порожня хата.jpg
File:Школа, збудована німецькими колоністами в 1907 році.jpg
File:Щуча Гребля. Алея слави 1.jpg
File:Щуча Гребля. Алея слави 2.jpg
File:Щуча Гребля. Алея слави 3.jpg
File:Щуча Гребля. Алея слави.jpg
File:Щуча Гребля. Група крамниць.jpg
File:Щуча Гребля. Занедбана будівля.jpg
File:Щуча Гребля. Колишній сільський магазин (продмаг) 1.jpg
File:Щуча Гребля. Колишній сільський магазин (продмаг) 2.jpg
File:Щуча Гребля. Колишній сільський магазин (продмаг) 3.jpg
File:Щуча Гребля. Колишній сільський магазин (продмаг) 4.jpg
File:Щуча Гребля. Колишній сільський магазин (продмаг) 5.jpg
File:Щуча Гребля. Колишній сільський магазин (продмаг) 6.jpg
File:Щуча Гребля. Колишній сільський магазин (продмаг) 7.jpg
File:Щуча Гребля. Колишній сільський магазин (продмаг).jpg
File:Щуча Гребля. Лелече гніздо.jpg
File:Щуча Гребля. Покинута будівля 1.jpg
File:Щуча Гребля. Покинута будівля 2.jpg
File:Щуча Гребля. Покинута будівля 3.jpg
File:Щуча Гребля. Покинута будівля.jpg
File:Щуча Гребля. Сільська вулиця 01.jpg
File:Щуча Гребля. Сільська вулиця 02.jpg
File:Щуча Гребля. Сільська вулиця 03.jpg
File:Інше приміщення школи.jpg
File:Біловежі Перші. Будівля колишньої школи. Ліве крило 01.jpg
File:Біловежі Перші. Будівля колишньої школи. Ліве крило 02.jpg
File:Біловежі Перші. Будівля колишньої школи. Ліве крило.jpg
File:Біловежі Перші. Будівля колишньої школи.jpg
File:Біловежі Перші. Будинок культури. Вивіска.jpg
File:Біловежі Перші. Будинок культури. Зовнішнє оздоблення 1.jpg
File:Біловежі Перші. Будинок культури. Зовнішнє оздоблення.jpg
File:Біловежі Перші. Будинок культури.jpg
File:Біловежі Перші. Будинок у хащах.jpg
File:Біловежі Перші. Відстань між дворами у селі 01.jpg
File:Біловежі Перші. Господарське приміщення.jpg
File:Біловежі Перші. Заквітчана дорога.jpg
File:Біловежі Перші. Кладовище 01.jpg
File:Біловежі Перші. Колишній дитячий садочок 1.jpg
File:Біловежі Перші. Колишній дитячий садочок 2.jpg
File:Біловежі Перші. Колишній дитячий садочок. Мозаїка.jpg
File:Біловежі Перші. Колишній дитячий садочок.jpg
File:Біловежі Перші. Колишня адміністративна будівля.jpg
File:Біловежі Перші. Лелече гніздо на в'їзді в село.jpg
File:Біловежі Перші. Магазин.jpg
File:Біловежі Перші. Один із дворів.jpg
File:Біловежі Перші. Покинута хата.jpg
File:Біловежі Перші. Сільська хата.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Інформаційна табличка 1.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Інформаційна табличка.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Вікна з вітражами.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Особливості будови.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Північно-західний бік 1.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Північно-західний бік.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Сволок з датою будівництва та ім'ям зодчого 1.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Сволок з датою будівництва та ім'ям зодчого.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Сходи.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Невського. Центральний вхід.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Новгородського (Невського) ПЦУ 1.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Новгородського (Невського) ПЦУ. Вітраж.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Новгородського (Невського) ПЦУ. Вітражі на вікнах.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Новгородського (Невського) ПЦУ. Південно-західний бік.jpg
File:Біловежі Перші. Храм Святого Олександра Новгородського (Невського) ПЦУ.jpg
File:Біловежі Перші. Центр.jpg
File:Біловежі Перші. Центральна вулиця села.jpg
File:Біловежі Перші. Центральна вулиця.jpg
File:Біля &quot;німецької&quot; школи у Зеленівці.jpg
File:Біля будинку Солдатова у Дмитрівці.jpg
File:Боковий вигляд церкви.jpg
File:Боковий вхід до храму.jpg
File:Будівля німецької архітектури початку XX століття стилі з великими арочними вікнами.jpg
File:Будинок Юрія Солдатова у Дмитрівці, зведений у казковому стилі.jpg
File:Відтиск на цеглині.jpg
File:Вікіекспедиція &quot;Забутий німецький спадок німецьких колоній Бахмаччини&quot;.jpg
File:Вікно костелу.jpg
File:Вікно у світ.jpg
File:Веселе. Бруківка.jpg
File:Веселе. Сільський двір.jpg
File:Виткі сходи у кімнату відпочинку.jpg
File:Герб родини Солдатова.jpg
File:Господарський двір Солдатова.jpg
File:Гостинна Талалаївка.jpg
File:Дерев'яна будівля храму.jpg
File:Дмитрівка . Школа 01.jpg
File:Дмитрівка . Школа 02.jpg
File:Дмитрівка . Школа 03.jpg
File:Дмитрівка . Школа 04.jpg
File:Дмитрівка. Будівля аптеки 01.jpg
File:Дмитрівка. Будівля аптеки 02.jpg
File:Дмитрівка. Будівля аптеки 03.jpg
File:Дмитрівка. Будівля аптеки 04.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 1.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 10.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 11.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 12.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 2.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 3.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 4.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 5.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 6.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 7.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 8.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки 9.jpg
File:Дмитрівка. Будівля колишньої бібліотеки.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова . Ліпнина. у передпокої 01.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова 01.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова 02.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова 03.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова 04.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова 05.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова 06.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. В кімнаті відпочинку.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Вікна з кованими гратами та світильником на стіні.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Вежі.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Вхід до літньої кухні.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Герб, виготовлений Юрієм Солдатовим.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господарські будівлі.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня ділиться архівами 1.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня ділиться архівами.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня ділиться архівами2.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня ділиться архівами3.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня ділиться архівами4.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня ділиться архівами5.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня ділиться архівами6.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня ділиться архівами7.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Господиня запрошує розгадати спосіб відкриття дверей кімнати відпочинку.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Зовнішня стіна з віконцями.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Зовнішня стіна та хвіртка.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Кімната відпочинку.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Кімната відпочинку1.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Камін в кімнаті відпочинку.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Камін в кімнаті відпочинку.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Книга відгуків та архівних матеріалів.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Крісло, виготовлене Юрієм Солдатовим.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Ліпнина. у передпокої 02.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Ліпнина. у передпокої.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Медалі для почесного гостя, виготовлені Юрієм Солдатовим.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Оздоблення стіни скляними пляшками.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Окраса зовнішньої стіни кімнати відпочинку 1.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Окраса зовнішньої стіни кімнати відпочинку.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Рік початку будівництва увіковічнений на сходинці.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Ручка з секретом.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Сходи до кімнати відпочинку.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Сходинка на 2 поверх з написом &quot;Не впади&quot;.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Учасники вікіекспедиції в кімнаті відпочинку 1.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Учасники вікіекспедиції в кімнаті відпочинку.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Учасники вікіекспедиції слухають розповідь господині дому.jpg
File:Дмитрівка. Будинок Солдатова. Фігурка Баби-Яги з ліхтарем на ступі.jpg
File:Дмитрівка. Вулиця, на якій розташовано будинок Солдатова 1.jpg
File:Дмитрівка. Вулиця, на якій розташовано будинок Солдатова 2.jpg
File:Дмитрівка. Вулиця, на якій розташовано будинок Солдатова.jpg
File:Дмитрівка. Крамниця біля школи 01.jpg
File:Дмитрівка. Крамниця біля школи 02.jpg
File:Дмитрівка. Крамниця біля школи 03.jpg
File:Дмитрівка. Церковний двір 01.jpg
File:Дмитрівка. Церковний двір 02.jpg
File:Дорога до села Шевченкове. 01.jpg
File:Друге приміщення школи.jpg
File:Едель Данило Кіндратович.jpg
File:Едель Христіян Кіндратович.jpg
File:Едель Ш.І.jpg
File:Елементи оформлення.jpg
File:Епітафія на могилі Еделів.jpg
File:Замок Солдатова.jpg
File:Занедбана будівля колишньої крамниці на околиці Веселого 01.jpg
File:Зарослі.jpg
File:Зарукавне. Вулиця 01.jpg
File:Зарукавне. Вулиця 02.jpg
File:Затишні вулиці Біловеж Перших.jpg
File:Зеленівка. Будівля із залишками &quot;соціалізму&quot;.jpg
File:Зеленівка. Двір у селі.jpg
File:Зеленівка. Дорогою з Кальчинівки. Костел 1.jpg
File:Зеленівка. Дорогою з Кальчинівки. Костел 2.jpg
File:Зеленівка. Дорогою з Кальчинівки. Костел.jpg
File:Зеленівка. Дорогою з Кальчинівки.jpg
File:Зеленівка. Дорожній знак на виїзді з села 01.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької 1.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької 2.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької 3.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької з прибудовою.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Вікна.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Вікно.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Віконечко.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Віконце над входом.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Вертикальне шалювання стін будівлі.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Вигляд з дороги.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Вхід.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Двері з лиштвою та сандриком.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Клуб.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Колони.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Одне з вікон.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Тепер це клуб.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Фотографування учасницею експедиції.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької. Центральний вхід.jpg
File:Зеленівка. Костел Божої Матері Ружанецької.jpg
File:Зеленівка. Крамниця на узбіччі.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 01.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 02.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 03.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 04.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 05.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 06.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 07.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 08.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 09.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 10.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 11.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 12.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 13.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 14.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 15.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 19.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 20.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 21.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 22.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 23.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 24.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 25.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 26.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 27.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 28.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 29.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 30.jpg
File:Зеленівка. Німецька школа 31.jpg

&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

==== Фото, номіновані на статус якісного (факультативно) ====
# посилання на сторінку номінації

=== Блогдопис ===
Подати інформацію звіту у формі оповідання, включити найцікавіші факти та ілюстрації. Надіслати електронною поштою на адресу events@wikimedia.org.ua; тут поставити позначку, що надіслано.

[[Категорія:Вікіекспедиції]]</text>
      <sha1>dyqthor1wgb2mniqe3ubcpl1j6a992x</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>