Вікіпідручник ukwikibooks https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.48.0-wmf.4 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіпідручник Обговорення Вікіпідручника Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Полиця Обговорення полиці Рецепт Обговорення рецепта Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 4 2381 41612 28656 2026-11-11T06:21:40Z Jcb 10391 41612 wikitext text/x-wiki == Ласкаво просимо до довідки Вікіпідручника! == '''Вікіпідручник'''&nbsp;— це україномовний проект [[w:Вікімедіа|фонду "Вікімедіа"]], покликаний зібрати людей для спільного написання навчальних матеріалів з різних тем [[w:Українська мова|українською мовою]]. Кожен може долучитися до його розвитку: покращуючи вже існуючі вікікниги або додаючи нові, залучаючись до дискусій, або впорядковучи "бібліотеку". == Розділи довідки == * [[Вікіпідручник:Що таке Вікіпідручник|Що таке Вікіпідручник?]] * [[Вікіпідручник:Що таке Вікікнига|Що таке Вікікнига?]] * [[Довідка:Як створити вікікнигу|Як створити вікікнигу?]] ===Керівництва=== ====Політики та керівництва==== *Як [[w:Вікіпедія:Етикет|дотримуватись правил хорошого тону]] *Як [[w:Довідка:Посилання на джерела|посилатись на джерела та створювати бібліографію (запозичено із Вікіпедії, стосується усіх проектів ВікіМедіа)]] ====Реєстрація та облаштування==== *Як [[Довідка:Реєстрація|зареєструватись у ВікіПідручнику]] *Як [[Довідка:Автентифікація|увійти до ВікіПідручника (login)]] *Як [[Довідка:Допомога по конфігураціям|конфігурувати ВікіПідручник]] *Як [[Довідка:Власна книга|почати писати власну книгу]] *Як [[Довідка:Книги у форматі PDF|підготувати мою книгу у форматі PDF]] ====Перша практика==== *Як [[Вікіпідручник:Довідка:Майданчик|попрактикуватись в редагуванні, не нашкодивши ВікіПідручнику]] ====Спілкування==== *Як [[Вікіпідручник:Довідка:Повідомлення іншим|спілкуватись особисто з іншими користувачами]]. *Як [[Вікіпідручник:Довідка:Загальне обговорення|обговорювати загальні питання]] *Як [[Вікіпідручник:Довідка:Обговорення статей|обговорювати конкретні статті]] *Як [[Вікіпідручник:Адміністратори|зв'язатись з адміністраторами]]. ====Інше==== * [[Лого ВікіПідручника]] ===Авторське право у проектах ВікіМедіа=== '''Цей розділ посилається на відповідні статті в українській Вікіпедії, оскільки дана інформація стосується усіх без винятку проктів ВікіМедіа.''' *[[w:Вікіпедія:Текст GNU Free Documentation License|Текст GNU Free Documentation License]] *Що таке [[w:Copyleft|Copyleft]] *Що таке [[w:Вікіпедія:Добропорядне користування|Добропорядне користування (fair use)]] *[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi Закон України про авторське право та суміжні права можна знайти тут] ===Редагування=== '''Усі статті із цього розділу запозичено із української Вікіпедії, оскільки мова розмітки даної Вікі є однаковою для усіх проектів МедіаВікі.''' =====Основні операції===== *Як [[w:Довідка:Редагування|редагувати сторінку]] *Як [[w:Довідка:Створення нової сторінки|створити нову сторінку]] *Як [[w:Довідка:Перейменування сторінки|перейменувати сторінку]] *Як [[w:Довідка:Відкат|повернутись до попередньої версії (зробити «відкат»)]] =====Посилання та переадресування===== *Як [[w:Довідка:Посилання на інші статті|робити посилання на інші статті у Вікі (приклад із Вікіпедії)]] *Як [[w:Довідка:Інтервікі|посилатись на сторінки в іншомовних Вікі (приклад із Вікіпедії)]] *Як [[w:Довідка:Переадресування|переадресувати з однієї сторінки на іншу (приклад із Вікіпедії)]] =====Спеціальні елементи===== *Як [[w:Довідка:Таблиці|створювати таблиці]] *Як [[w:Довідка:Зображення та звуки|розмістити на сторінці зображення та звуки]] ** [[w:Довідка:Кольори|Кольори]] ** [[w:Список кольорів|Таблиця кольрів та їх кодів]] ** [[w:Кольори HTML|Кольори HTML]] *Як [[w:Довідка:Математичні формули та спецсимволи|розмістити на сторінці математичні формули та спеціальні символи]] ** [[w:Довідка:Спецсимволи|Додатковий список спецсимволів]] *Як [[w:Довідка:Шаблони|користуватись шаблонами]] ** [[w:Категорія:Шаблони|Корисні шаблони]] ** [[w:Довідка:Змінні|Змінні]] ===Правопис=== * [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник української мови] * [[w:словник.ua]] * [[w:Список словників української мови]] * [http://www.lingvo.ua/uk/Search/uk-uk?searchMode=Interpretations&fromSlovnyk=1 Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн] (після судових розглядів знаходиться на сайті lingvo.ua з рекламою) * [http://izbornyk.org.ua/pdf/pravopys_2012.htm Український правопис] («правопис-2012») / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. — К.: Наук. думка, 2012. — 288 с. — {{ISBN|978-966-00-1263-9}}. * [http://izbornyk.org.ua/pdf/proekt_2003.htm Український правопис] («проект-2003») / В. М. Русанівський та ін.; Українська національна комісія з питань правопису. — К.: Науково-видавничий центр НБУ ім. В. І. Вернадського, 2003. — 168 с. * [http://e2u.org.ua/ Англо-українські словники] * [http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники] * [http://www.novamova.com.ua/ Ресурси із правопису та вживання української мови] * [http://www.ulif.mon.gov.ua/ulp/dict_all/index.php Словники України on-line] (трохи повільний сайт) [http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php Дзеркало сайту] * [http://www.pcdigest.net/ures/book/sis.shtml Словник іншомовник слів] * [http://www.slovnyk.org/cgi-bin/dic.cgi?if=uk-UA Багатомовний словник (Укр-Англ-Рос-Біл)] * [http://perevod.startua.com/ Англійсько-російсько-українська перекладачка] (якість непогана, як для автоматичного перекладу) * [http://www.cybermova.com/cgi-bin/olenuapro.pl Англо-український словник] (ймовірно найкращий із наявних) * [http://portalwiedzy.onet.pl/tlumacz.html польсько-англійський/російський словник], за відсутністю польсько-українського рекомендується для перекладів з польської. * [http://mova.info/Page.aspx?l1=61 Словники на http://mova.info] * [http://www.geocities.com/hommah_chorny/ Тезаурус] * [http://lingresua.tripod.com/ Україномовні ресурси] * для браузера [http://www.mozilla.org/ Firefox] Ви можете скористатись плагіном [http://spellbound.sourceforge.net/install SpellBound] та словниками для нього [http://dictionaries.mozdev.org/installation.html (тут)]. [[Категорія:Довідка]] [[da:Wikibooks:Hjælp]] [[de:Wikibooks:Hilfe]] [[id:Bantuan:Isi]] [[it:Aiuto:Aiuto]] [[lt:Pagalba:Turinys]] [[ja:Help:目次]] [[ms:Bantuan:Kandungan]] [[pl:Pomoc]] [[ru:Викиучебник:Справка]] [[tr:Yardım:İçindekiler]] [[vi:Trợ giúp:Mục lục]] [[zh:Help:目录]] [[mn:Викиномын:Тусламж]] 3f2k1158gcm10qv37k9dhyg8dmzohvj 10 2639 41623 14778 2026-11-11T06:27:09Z Jcb 10391 41623 wikitext text/x-wiki <includeonly><cite class="book" style="font-style:normal">{{ #if: {{{автор|{{{прізвище|{{{author|{{{last|}}}}}}}}}}}} | {{ #if: {{{авторлінк|}}} | [[{{{авторлінк}}}|{{ #if: {{{прізвище|{{{last|}}}}}} | {{{прізвище|{{{last}}}}}}{{ #if: {{{ім'я|{{{first|}}}}}} | , {{{ім'я|{{{first}}}}}} }} | {{{автор|{{{author}}}}}} }}]] | {{ #if: {{{прізвище|{{{last|}}}}}} | {{{прізвище|{{{last}}}}}}{{ #if: {{{ім'я|{{{first|}}}}}} | , {{{ім'я|{{{first}}}}}} }} | {{{автор|{{{author}}}}}} }} }} }}{{ #if: {{{автор|{{{прізвище|{{{author|{{{last|}}}}}}}}}}}} | {{ #if: {{{співавтори|}}} | <nowiki>;</nowiki>&#32;{{{співавтори}}} }} }}{{ #if: {{{дата|{{{date|}}}}}} | &#32;({{{дата|{{{date}}}}}}) | {{ #if: {{{рік|{{{year|}}}}}} | {{ #if: {{{місяць|}}} | &#32;({{{місяць}}} {{{рік|{{{year}}}}}}) | &#32;({{{рік|{{{year}}}}}}) }} }} }}{{ #if: {{{автор|{{{прізвище|{{{author|{{{last|}}}}}}}}}}}} | . }}{{ #if: {{{глава|}}} | &#32;“{{ #if: {{{главалінк|}}} | [{{{главалінк}}} {{{глава}}}] | {{{глава}}} }}”,}}{{ #if: {{{редактор|{{{editor|}}}}}} | &#32;{{{редактор|{{{editor}}}}}} }} ''{{ #if: {{{лінк|{{{link|}}}}}} | [{{{лінк|{{{link}}}}}} {{{назва|{{{title}}}}}}] | {{{назва|{{{title}}}}}} }}''{{ #if: {{{формат|{{{format|}}}|}}} | &#32;({{{формат|{{{format}}}}}}) }}{{ #if: {{{інші|}}} | , {{{інші}}} }}{{ #if: {{{видання|}}} | , {{{видання}}} }}{{ #if: {{{мова|{{{language|}}}|}}} | &#32;({{{мова|{{{language}}}}}}) }}{{ #if: {{{сторінки|}}} | ,&#32;{{{сторінки}}} }}{{ #if: {{{видавництво|}}}{{{publisher|}}} | , {{ #if: {{{city|}}}{{{знаходження|}}} | {{{знаходження|{{{city}}}}}}:&#32; }}{{{видавництво|{{{publisher}}}}}}}}{{ #if: {{{doi|}}} | . [[Digital object identifier|DOI]]:[http://dx.doi.org/{{{doi}}} {{{doi}}}] }}{{ #if: {{{isbn|}}} | . {{ISBN|{{{isbn}}}}} }}{{ #if: {{{id|}}} | . {{{id}}} }}{{ #if: {{{датадоступу|}}} | . URL accessed [[{{{датадоступу}}}]] | {{ #if: {{{рікдоступу|}}} | . Посилання відвідане: {{ #if: {{{місяцьдоступу|}}} | [[{{{місяцьдоступу}}} {{{рікдоступу}}}]] | [[{{{рікдоступу}}}]] }} }} }}.{{ #if: {{{посилання|}}} | &nbsp;“{{{посилання}}}” }}</cite></includeonly><noinclude> Докладніше, дивіться [[w:Шаблон:Cite book]] [[Категорія:Шаблони оформлення бібліографії]] </noinclude> kmz1nalkz0wem0luqqgi83rhoexvhe6 0 3446 41611 36292 2026-11-11T06:21:26Z Jcb 10391 41611 wikitext text/x-wiki == Абетка == {|class = standard style="text-align:center" !Грец. буква або<br /> буквосполуч.!!лат. суррогат!!Рус. 1!!Рус. 2!!Старослав. |- |α||a, ā||colspan="2"|а||а |- |β||b||б||в||в |- |γ||g||colspan="2"|г||г |- |γγ||ng||colspan="2"|нг||гг |- |γκ||nc, nk||colspan="2"|нк||гк |- |γξ||nx||colspan="2"|нкс||{{unicode|гѯ}} |- |γχ||nch||colspan="2"|нх||гх |- |δ||d||colspan="2"|д||д |- |ε||e||э/е||е||є |- |ζ||z||colspan="2"|з||з |- |η||ē||э/е||и||и |- |θ||th||т||ф||{{unicode|ѳ}} |- |ι||i, ī||colspan="2"|и||і |- |κ||c, k||colspan="2"|к||к |- |λ||l||colspan="2"|л||л |- |μ||m||colspan="2"|м||м |- |ν||n||colspan="2"|н||н |- |ξ||x||colspan="2"|кс||{{unicode|ѯ}} |- |ο||o||colspan="2"|о||о |- |ου||ū, ou||colspan="2"|у||{{unicode|ѹ}} |- |π||p||colspan="2"|п||п |- |ρ||r, rh||colspan="2"|р||р |- |σ,ς}}||s||colspan="2"|с||с |- |τ||t||colspan="2"|т||т |- |υ||y, {{unicode|ȳ}}||и/ю/в||и/в||{{unicode|ѵ}} |- |φ||ph||colspan="2"|ф||ф |- |χ||ch||colspan="2"|х||х |- |ψ||ps||colspan="2"|пс||{{unicode|ѱ}} |- |ω||ō||colspan="2"|о||{{unicode|ѡ}} |- |ʽ||h||г||&nbsp;||{{unicode|҅}} |} == Вимова == Більшість звуків нагадують відповідні звуки української мови. Наголос нагадує наголоси в українській мові (виділення силою а не протяжністю), може падати на різні склади слова. == Мовотвір == '''Мовотвір новогрецької''', на якій балакають в сучасній [[Греції]] та на [[Кіпрі]] заснований на простонародній грецькій мові (дімотіка) але також включає в себе деякі елементи чистої мови (кафаревуси), літературної мови, наближеної до старогрецької. === Речення === Основний порядок це Підмет-Присудок-Додаток (SVO) але він може змінюватись на Присудок-Підмет-Додаток чи інші варіації. В іменникових словосполученнях прикметники ідуть перед іменником, напр. το μεγάλο σπίτι, 'великий дім'), в той час як присвійники (присвійні займенники) ідуть після, напр. το σπίτι μου, 'дім мій'). == Словотвір == === Дієслово === Особливість грецьких дієслів полягає в існуванні протиставленні дієслів завершеного і незавершеного виду, так само як двох часових форм - минулого і неминулого (теперішнього) часу. Завершеність-незавершеність виражається двома різними кореневими формами, в той час як часи відмічаються різними наборами закінчень. З чотирьох можливих наборів, тільки 3 можуть використовуватись в якості індикативу - теперішній (незакінчений теперішній), незакінчений минулий і закінчений минулий (аорист). Всі чотири можливі набори можуть використовуватись в функції суб'юнктиву, коли перед ними стоїть частинка ''να'' або одним з наборів суб'юнктивних прийменників. Також є дві форми імперативу для кожного з видів. На додаток до цих базових форм у грецькій також є кілька додаткових дієслівних строїв. Це завершена форма (перфект) виражена за допомогою форм дієслова ''έχω'' ('мати') і незмінної дієслівної форми утвореної від кореня дієслова. Наявні як завершена форма теперішнього часу, так і минулого. Додатково, всі базові форми можуть бути поєднані з частинкою майбутнього часу ''θα'', яка походить від дієслова ''θέλω'', 'хотіти'). У поєднанні з формами теперішнього часу вона утворює форми завершеного і незавершеного майбутнього. У поєднанні з незавершеним минулим використовується для вираження умовної форми. ===1ша Відміна=== {|class="wikitable" !Вид !Корінь ! !'''Минуле''' !'''Неминуле''' !'''Вимога''' |- !'''Незавершений''' |''γραφ-'' |<!--Особа/Число-->&nbsp; 1.од.<br />2.од.<br />3.од.<br />1.мн.<br />2.мн.<br />3.мн. &nbsp; |'''Незавершений минулий''' '''έ'''γραφ'''α'''<br />'''έ'''γραφ'''ες'''<br />'''έ'''γραφ'''ε'''<br />γράφ'''αμε'''<br />γράφ'''ατε'''<br />'''έ'''γραφ'''αν''' ''писав''<br/> |'''Теперішній''' γράφ'''ω'''<br />γράφ'''εις'''<br />γράφ'''ει'''<br />γράφ'''ουμε'''<br />γράφ'''ετε'''<br />γράφ'''ουν''' ''пишу''<br/> |'''Вимога''' &nbsp;<br />γράφ'''ε'''<br />&nbsp;<br />&nbsp;<br />γράφ'''ετε'''<br />&nbsp; ''пиши!'' |- !'''Завершений''' |''γραψ-'' |<!--Ps./Num-->&nbsp; 1.Sg.<br />2.Sg.<br />3.Sg.<br />1.Pl.<br />2.Pl.<br />3.Pl. |'''Aorist''' '''έ'''γραψ'''α'''<br />'''έ'''γραψ'''ες'''<br />'''έ'''γραψ'''ε'''<br />γράψ'''αμε'''<br />γράψ'''ατε'''<br />'''έ'''γραψ'''αν''' ''Написав'' |'''Subjunctive Pf.''' γράψ'''ω'''<br />γράψ'''εις'''<br />γράψ'''ει'''<br />γράψ'''ουμε'''<br />γράψ'''ετε'''<br />γράψ'''ουν''' ''Написав би'' |'''Imperative Pf.''' &nbsp;<br />γράψ'''ε'''<br />&nbsp;<br />&nbsp;<br />γράψ'''τε'''<br />&nbsp; ''Напиши!'' |- !'''Perfect''' |&nbsp; |<!--Ps./Num-->&nbsp; 1.Sg.<br />2.Sg.<br />3.Sg.<br />1.Pl.<br />2.Pl.<br />3.Pl. &nbsp; |'''Past Perfect''' είχ'''α''' γράψει<br />είχ'''ες''' γράψει<br />είχ'''ε''' γράψει<br />είχ'''αμε''' γράψει<br />είχ'''ατε''' γράψει<br />είχ'''αν''' γράψει ''мав написане'' |'''Present Perfect''' έχ'''ω''' γράψει<br />έχ'''εις''' γράψει<br />έχ'''ει''' γράψει<br />έχ'''ουμε''' γράψει<br />έχ'''ετε''' γράψει<br />έχ'''ουν''' γράψει ''маю написане'' |- |&nbsp; |&nbsp; |&nbsp; |&nbsp; |'''Gerund/Part.''' γράφ'''οντας'''<br />''writing'' |&nbsp; |} {|class="wikitable" !&nbsp;!!Past!!Non-Past |- !Impf. |θα έγραφα<br />''писав би'' |θα γράφω<br />''писатиму'' |- !Pf. |θα έγραψα<br />''написав би'' |θα γράψω<br />''напишу'' |- !Perf. |θα είχα γράψει<br />'''' |θα έχω γράψει<br />''напишу'' |} == Примітки == <references/> == Джерела == *Hardy, D. A. and Doyle, T. A. ''Greek language and people'', BBC Books, 1996. {{ISBN|0-563-16575-8}} *Holton, D., Mackridge, P., and I. Philippaki-Warburton. ''Greek: A comprehensive grammar of the modern language.'' Routledge, London, 1997, {{ISBN|0-415-10001-1}}, {{ISBN|0-415-10002-X}}. A very complete modern reference, also available abridged as ''Greek: An Essential Grammar of the Modern Language'', Routledge , London, 2003, {{ISBN|0-415-23209-0}}, {{ISBN|0-415-23210-4}} *Μαρινέτα, Δ. and Παπαχειμώνα, Δ. ''Ελληνικά Τώρα'', Nostos, 1992. {{ISBN|960-85137-0-7}} *Pappageotes, G. C. and Emmanuel, P. D. ''Modern Greek in a nutshell'', Institute for language study, Montclair, N.J. 07042, Funk & Wagnalls, New York, 1958; "Vest Pocket Modern Greek", Owlets, 1990, {{ISBN|0-8050-1510-8}}, {{ISBN|0-8489-5106-9}} *Pring, J. T. ''The Pocket Oxford Greek Dictionary'', [[Oxford University Press]], 2000. {{ISBN|0-19-860327-4}} *[http://web.archive.org/web/20101217083500/http://www.ilsp.gr/docs/grammatiki.pdf Грецька граматика з малюнками] {{Стадія|25%}} [[Категорія:Мови Європи|Грецька]] s67cf1f5d4lnl7qlm13dyxxzhpfkkyc 10 3563 41624 11621 2026-11-11T06:29:06Z Jcb 10391 41624 wikitext text/x-wiki <cite {{ #if:{{{Ref|}}} |{{#ifeq:{{{Ref|}}}|none||id="{{anchorencode:{{{Ref|}}}}}"}} |id="CITEREF{{anchorencode:{{#if:{{{Surname1|}}} |{{{Surname1}}}{{{Surname2|}}}{{{Surname3|}}}{{{Surname4|}}} |{{{EditorSurname1|}}}{{{EditorSurname2|}}}{{{EditorSurname3|}}}{{{EditorSurname4|}}} }}{{{Year|{{{Date|}}}}}}}}" }}>{{ <!--============ Author or editor and date ============--> #if:{{{Surname1|}}} |{{ #if: {{{Authorlink1|}}} |[[{{{Authorlink1}}} |{{{Surname1}}}{{ #if: {{{Given1|}}} |, {{{Given1}}} }}]] |{{{Surname1}}}{{ #if: {{{Given1|}}} |, {{{Given1}}} }} }}{{ #if: {{{Surname2|}}} |{{ #if: {{{Surname3|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Authorlink2|}}} |[[{{{Authorlink2}}} |{{{Surname2}}}{{ #if: {{{Given2|}}} |, {{{Given2}}} }}]] |{{{Surname2}}}{{ #if: {{{Given2|}}} |, {{{Given2}}} }} }}{{ #if: {{{Surname3|}}} |{{ #if: {{{Surname4|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Authorlink3|}}} |[[{{{Authorlink3}}} |{{{Surname3}}}{{ #if: {{{Given3|}}} |, {{{Given3}}} }}]] |{{{Surname3}}}{{ #if: {{{Given3|}}} |, {{{Given3}}} }} }}{{ #if:{{{Surname4|}}} |{{ #if: {{{Surname5|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Authorlink4|}}} |[[{{{Authorlink4}}} |{{{Surname4}}}{{ #if: {{{Given4|}}} |, {{{Given4}}} }}]] |{{{Surname4}}}{{ #if: {{{Given4|}}} |, {{{Given4}}} }} }}{{ #if:{{{Surname5|}}} |{{ #if: {{{Surname6|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Authorlink5|}}} |[[{{{Authorlink5}}} |{{{Surname5}}}{{ #if: {{{Given5|}}} |, {{{Given5}}} }}]] |{{{Surname5}}}{{ #if: {{{Given5|}}} |, {{{Given5}}} }} }}{{ #if:{{{Surname6|}}} |{{ #if: {{{Surname7|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Authorlink6|}}} |[[{{{Authorlink6}}} |{{{Surname6}}}{{ #if: {{{Given6|}}} |, {{{Given6}}} }}]] |{{{Surname6}}}{{ #if: {{{Given6|}}} |, {{{Given6}}} }} }}{{ #if:{{{Surname7|}}} |{{ #if: {{{Surname8|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Authorlink7|}}} |[[{{{Authorlink7}}} |{{{Surname7}}}{{ #if: {{{Given7|}}} |, {{{Given7}}} }}]] |{{{Surname7}}}{{ #if: {{{Given7|}}} |, {{{Given7}}} }} }}{{ #if:{{{Surname8|}}} |{{ #if: {{{Surname9|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Authorlink8|}}} |[[{{{Authorlink8}}} |{{{Surname8}}}{{ #if: {{{Given8|}}} |, {{{Given8}}} }}]] |{{{Surname8}}}{{ #if: {{{Given8|}}} |, {{{Given8}}} }} }}{{ #if:{{{Surname9|}}} |<nowiki>; </nowiki>&#32;et al. }} }} }} }} }} }} }} }}{{ #if: {{{Date|}}} |&#32;({{{Date}}}) }} |{{ #if: {{{EditorSurname1|}}} |{{ #if: {{{Editorlink1|}}} |[[{{{Editorlink1}}} |{{{EditorSurname1}}}{{ #if: {{{EditorGiven1|}}} |, {{{EditorGiven1}}} }}]] |{{{EditorSurname1}}}{{ #if: {{{EditorGiven1|}}} |, {{{EditorGiven1}}} }} }}{{ #if: {{{EditorSurname2|}}} |{{ #if: {{{EditorSurname3|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Editorlink2|}}} |[[{{{Editorlink2}}} |{{{EditorSurname2}}}{{ #if: {{{EditorGiven2|}}} |, {{{EditorGiven2}}} }}]] |{{{EditorSurname2}}}{{ #if: {{{EditorGiven2|}}} |, {{{EditorGiven2}}} }} }}{{ #if: {{{EditorSurname3|}}} |&#32;&amp; {{ #if: {{{Editorlink3|}}} |[[{{{Editorlink3}}} |{{{EditorSurname3}}}{{ #if: {{{EditorGiven3|}}} |, {{{EditorGiven3}}} }}]] |{{{EditorSurname3}}}{{ #if: {{{EditorGiven3|}}} |, {{{EditorGiven3}}} }} }}{{ #if:{{{EditorSurname4|}}} |&#32;et al. }} }} }}, ed{{#if:{{{EditorSurname2|}}}|s}}.{{ #if: {{{Date|}}} |&#32;({{{Date}}}) }} }} }}{{ <!--============ Title of included work ============--> #if: {{{IncludedWorkTitle|}}} |{{ #if:{{{Surname1|}}}{{{EditorSurname1|}}} |,&#32; }}{{Link | 1={{ #if: {{{IncludedWorkURL|}}} |{{{IncludedWorkURL}}} |{{ #if: {{{URL|}}} |{{{URL}}} |{{ #if: {{{DOI|}}} |http://dx.doi.org/{{urlencode:{{{DOI}}}}} |{{ #if: {{{PMID|}}} | http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/{{urlencode:{{{PMID}}}}} }} }} }} }} | 2={{ #if: {{{Periodical|}}} |''{{{IncludedWorkTitle}}}'' |"{{{IncludedWorkTitle}}}" }} }} }}{{ <!--============ Place (if different than PublicationPlace) ============--> #if: {{{Place|}}} |{{ #ifeq: {{{Place|}}} | {{{PublicationPlace|}}} | |{{ #if: {{{Surname1|}}}{{{EditorSurname1|}}}{{{IncludedWorkTitle|}}}{{{Periodical|}}} |, written at {{{Place}}} }} }} }}{{ <!--============ Editor of compilation ============--> #if: {{{EditorSurname1|}}} |{{ #if: {{{Surname1|}}} |, {{ #if: {{{IncludedWorkTitle|}}} |in&#32; }}{{ #if: {{{Editorlink1|}}} |[[{{{Editorlink1}}} |{{{EditorSurname1}}}{{ #if: {{{EditorGiven1|}}} |, {{{EditorGiven1}}} }}]] |{{{EditorSurname1}}}{{ #if: {{{EditorGiven1|}}} |, {{{EditorGiven1}}} }} }}{{ #if: {{{EditorSurname2|}}} |{{ #if: {{{EditorSurname3|}}} |<nowiki>; </nowiki> |&#32;&amp;&#32; }}{{ #if: {{{Editorlink2|}}} |[[{{{Editorlink2}}} |{{{EditorSurname2}}}{{ #if: {{{EditorGiven2|}}} |, {{{EditorGiven2}}} }}]] |{{{EditorSurname2}}}{{ #if: {{{EditorGiven2|}}} |, {{{EditorGiven2}}} }} }}{{ #if: {{{EditorSurname3|}}} |&#32;&amp; {{ #if: {{{Editorlink3|}}} |[[{{{Editorlink3}}} |{{{EditorSurname3}}}{{ #if: {{{EditorGiven3|}}} |, {{{EditorGiven3}}} }}]] |{{{EditorSurname3}}}{{ #if: {{{EditorGiven3|}}} |, {{{EditorGiven3}}} }} }}{{ #if:{{{EditorSurname4|}}} |&#32;et al. }} }} }}{{ #if: {{{IncludedWorkTitle|}}} | |, ed{{#if:{{{EditorSurname2|}}}|s}}. }} }} }}{{ <!--============ Periodicals ============--> #if: {{{Periodical|}}} |{{ #if: {{{Surname1|}}}{{{EditorSurname1|}}} |,&#32; }}{{ #if: {{{Title|}}} |"{{Link | 1={{ #if: {{{IncludedWorkTitle|}}} |{{ #if: {{{IncludedWorkURL|}}} |{{ #if: {{{URL|}}} |{{{URL}}} |{{ #if: {{{DOI|}}} |http://dx.doi.org/{{urlencode:{{{DOI}}}}} |{{ #if: {{{PMID|}}} | http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/{{urlencode:{{{PMID}}}}} }} }} }} }} |{{ #if: {{{URL|}}} |{{{URL}}} |{{ #if: {{{DOI|}}} |http://dx.doi.org/{{urlencode:{{{DOI}}}}} |{{ #if: {{{PMID|}}} | http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/{{urlencode:{{{PMID}}}}} }} }} }} }} | 2={{{Title}}} }}",&#32; }}''{{{Periodical}}}''{{ #if: {{{Series|}}} |, {{{Series}}} }}{{ #if: {{{PublicationPlace|}}} |{{ #if: {{{Publisher|}}} |&#32;({{{PublicationPlace}}}<nowiki>: </nowiki>{{{Publisher}}}) |&#32;({{{PublicationPlace}}}) }} |{{ #if: {{{Publisher|}}} |&#32;({{{Publisher}}}) }} }}{{ #if: {{{Volume|}}} |&#32;'''{{{Volume}}}'''{{ #if: {{{Issue|}}} |&#x00a0;({{{Issue}}}) }} |{{ #if: {{{Issue|}}} |&#32;(no. {{{Issue}}}) }} }}{{ #if: {{{At|}}} |<nowiki>: </nowiki> {{{At}}} }} |{{ <!--============ Anything else with a title, including books ============--> #if: {{{Title|}}} |{{ #if: {{{Surname1|}}}{{{EditorSurname1|}}}{{{IncludedWorkTitle|}}}{{{Periodical|}}} |,&#32; }}''{{Link | 1={{ #if: {{{IncludedWorkTitle|}}} |{{ #if: {{{IncludedWorkURL|}}} |{{ #if: {{{URL|}}} |{{{URL}}} |{{ #if: {{{DOI|}}} |http://dx.doi.org/{{urlencode:{{{DOI}}}}} |{{ #if: {{{PMID|}}} | http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/{{urlencode:{{{PMID}}}}} }} }} }} }} |{{ #if: {{{URL|}}} |{{{URL}}} |{{ #if: {{{DOI|}}} |http://dx.doi.org/{{urlencode:{{{DOI}}}}} |{{ #if: {{{PMID|}}} | http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/{{urlencode:{{{PMID}}}}} }} }} }} }} | 2={{{Title}}} }}''{{ #if: {{{Volume|}}} |, vol. {{{Volume}}} }}{{ #if: {{{Edition|}}} |&#32;({{{Edition}}} ed.) }}{{ #if: {{{Series|}}} |, {{{Series}}} }}{{ #if: {{{PublicationPlace|}}} |, {{{PublicationPlace}}} }}{{ #if: {{{Publisher|}}} |{{ #if: {{{PublicationPlace|}}} |<nowiki>:</nowiki> |, }} {{{Publisher}}} }} }} }}{{ <!--============ Date (if no author/editor) ============--> #if: {{{Surname1|}}}{{{EditorSurname1|}}} | |{{ #if: {{{Date|}}} |, {{{Date}}} }} }}{{ <!--============ Publication date ============--> #if: {{{PublicationDate|}}} |{{ #ifeq: {{{PublicationDate|}}} | {{{Date|}}} | |{{ #if: {{{EditorSurname1|}}} |{{ #if: {{{Surname1|}}} |, {{{PublicationDate}}} |&#32;(published {{{PublicationDate}}}) }} |{{ #if: {{{Periodical|}}} |, {{{PublicationDate}}} |&#32;(published {{{PublicationDate}}}) }} }} }} }}{{ <!--============ Page within included work ============--> #if: {{{Periodical|}}} | |{{ #if: {{{At|}}} |, {{{At}}} }} }}{{ <!--============ Misc. Identifier ============--> #if: {{{ID|}}} |, {{{ID}}} }}{{ <!--============ ISBN ============--> #if: {{{ISBN|}}} |, {{ISBN|{{{ISBN}}}}} }}{{ <!--============ ISSN ============--> #if: {{{ISSN|}}} |, [[International Standard Serial Number|ISSN]] [http://worldcat.org/issn/{{{ISSN}}} {{{ISSN}}}] }}{{ <!--============ OCLC ============--> #if: {{{OCLC|}}} |, [[OCLC]] [http://worldcat.org/oclc/{{urlencode:{{{OCLC}}}}} {{{OCLC}}}] }}{{ <!--============ PMID ============--> #if: {{{PMID|}}} |, PMID {{{PMID}}} }}{{ <!--============ DOI ============--> #if: {{{DOI|}}} |{{ #if: {{{URL|}}}{{{IncludedWorkURL|}}} |, [[Digital object identifier|doi]]:[http://dx.doi.org/{{urlencode:{{{DOI}}}}} {{{DOI}}}] |<span class="printonly">, DOI {{{DOI}}}</span> }} }}{{ <!--============ URL and AccessDate ============--> #if: {{{URL|}}} |{{ #if: {{{Title|}}}{{{IncludedWorkTitle|}}} |<span class="printonly">, &lt;{{ #if: {{{IncludedWorkURL|}}} |{{{IncludedWorkURL}}} |{{{URL}}} }}&gt;</span> |, &lt;{{ #if: {{{IncludedWorkURL|}}} |{{{IncludedWorkURL}}} |{{{URL}}} }}&gt; }}{{ #if: {{{AccessDate|}}} | .&#32;Retrieved on {{date|{{{AccessDate}}}}} }} }}</cite><!-- This is a COinS tag (http://ocoins.info), which allows automated tools to parse the citation information: --><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt={{urlencode:info:ofi/fmt:kev:mtx:}}book{{ #if: {{{Journal|}}} |&rft.genre=article&rft.atitle={{urlencode:{{{Title|}}}}}&rft.title={{urlencode:{{{Periodical|}}}}} |{{ #if: {{{IncludedWorkTitle|}}} |&rft.genre=bookitem&rft.atitle={{urlencode:{{{IncludedWorkTitle|}}}}} |&rft.genre=book }}&rft.title={{urlencode:{{{Title|}}}}} }}{{ #if: {{{Surname1|}}} |&rft.aulast={{urlencode:{{{Surname1}}}}} }}{{ #if: {{{Given1|}}} |&rft.aufirst={{urlencode:{{{Given1}}}}} }}{{ #if: {{{Date|}}} |&rft.date={{urlencode:{{{Date}}}}} }}{{ #if: {{{Volume|}}} |&rft.volume={{urlencode:{{{Volume}}}}} }}{{ #if: {{{Issue|}}} |&rft.issue={{urlencode:{{{Issue}}}}} }}{{ #if: {{{At|}}} |&rft.pages={{urlencode:{{{At}}}}} }}{{ #if: {{{Edition|}}} |&rft.edition={{urlencode:{{{Edition}}}}} }}{{ #if: {{{Place|}}} |&rft.place={{urlencode:{{{Place}}}}} }}{{ #if: {{{PublicationPlace|}}} |&rft.place={{urlencode:{{{PublicationPlace}}}}} }}{{ #if: {{{Publisher|}}} |&rft.pub={{urlencode:{{{Publisher}}}}} }}{{ #if: {{{DOI|}}} |&rft_id=info:doi/{{urlencode:{{{DOI}}}}} }}{{ #if: {{{PMID|}}} |&rft_id=info:pmid/{{urlencode:{{{PMID}}}}} }}{{ #if: {{{ISBN|}}} |&rft.isbn={{urlencode:{{{ISBN}}}}} }}{{ #if: {{{ISSN|}}} |&rft.issn={{urlencode:{{{ISSN}}}}} }}{{ #if: {{{URL|{{{IncludedWorkURL|}}}}}} |&rft_id={{urlencode:{{{URL|{{{IncludedWorkURL|}}}}}}}} }}"><span style="display: none;">&nbsp;</span></span> 4mtc2m1v4sajoc1838nmrb7e2ncul4o 0 4250 41626 32516 2026-11-11T06:30:51Z Jcb 10391 41626 wikitext text/x-wiki == Інтерфейс операційної системи == Модуль <code>os</code> містить функції взаємодії з операційною системою: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import os >>> os.system('time 0:02') 0 >>> os.getcwd() # Повертає поточну робочу директорію 'C:\\Python24' >>> os.chdir('/server/accesslogs') </syntaxhighlight> Пам'ятайте, що слід використовувати "<code>import os</code>" замість "<code>from os import *</code>". Це дозволить запобігти перекриванню вбудовано функції <code>open()</code> функцією <code>os.open()</code>, яка має зовсім інше призначення. Вбудовані функції <code>dir()</code> та <code>help()</code> є дуже корисними для отримання допомоги при роботі з такими великими модулями як <code>os</code>: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import os >>> dir(os) # повертає список усіх функцій модуля >>> help(os) # повертає інструкцію створену збиранням до купи рядків документації модуля </syntaxhighlight> Для щоденних потреб, пов'язаних з файлами та директоріями, модуль <code>shutil</code> надає інтерфейс більш високого рівня, що спрощує програмування: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import shutil >>> shutil.copyfile('data.db', 'archive.db') # копіювання >>> shutil.move('/build/executables', 'installdir') # переміщення </syntaxhighlight> == Шаблони розширення файлових назв == Модуль <code>glob</code> містить функцію, що дозволяє створювати списки файлів за допомогою шаблонів розширення, застосованих до директорій: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import glob >>> glob.glob('*.py') ['primes.py', 'random.py', 'quote.py'] </syntaxhighlight> == Аргументи командного рядка == Скрипти часто використовують аргументи, подані з командного рядка. Ці аргументи зберігаються у вигляді списку атрибута ''argv'', що знаходиться в модулі <code>sys</code>. Наприклад, якщо з командного рядка було запущено команду "<code>python demo.py one two three</code>", то ми можемо отримати такий вивід: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import sys >>> print sys.argv ['demo.py', 'one', 'two', 'three'] </syntaxhighlight> Модуль <code>getopt</code> оброблює ''sys.argv'' на основі конвенцій юніксової функції <code>getopt()</code>. Потужнішу і гнучкішу обробку командного рядка можна знайти у модулі <code>optparse</code>. == Переспрямування виводу помилок та вихід із програми == Модуль <code>sys</code> має також атрибути ''stdin'', ''stdout'' та ''stderr'' ("стандартний ввід", "стандартний вивід" та "стандартний вивід помилок" відповідно ). Останній корисний для виводу попереджень і помилок при переспрямуванні ''stdout'': <syntaxhighlight lang="Python"> >>> sys.stderr.write('Попередження: файл для запису не знайдено; створюється новий файл') Попередження: файл для запису не знайдено; створюється новий файл </syntaxhighlight> Найпростіший шлях виходу з програми — це виклик "<code>sys.exit()</code>". == Пошук за шаблоном == Модуль <code>re</code> містить утиліти регулярних виразів для пошуку за шаблоном всередині рядків. Регулярні вирази надають компактні оптимальні вирішення при застосуванні доволі складних правил пошуку: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import re >>> re.findall(r'\bf[a-z]*', 'which foot or hand fell fastest') ['foot', 'fell', 'fastest'] >>> re.sub(r'(\b[a-z]+) \1', r'\1', 'cat in the the hat') 'cat in the hat' </syntaxhighlight> Якщо потрібні лише простенькі маніпуляції, то найліпше застосовувати методи рядків, які набагато простіше читати та зневаджувати: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> 'tea for too'.replace('too', 'two') 'tea for two' </syntaxhighlight> == Математика == Модуль <code>math</code> надає можливість доступу до функцій бібліотеки C для роботи з дробовими числами: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import math >>> math.cos(math.pi / 4.0) 0.70710678118654757 >>> math.log(1024, 2) 10.0 </syntaxhighlight> Модуль <code>random</code> містить утиліти для роботи з випадковими числами: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import random >>> print random.choice(['яблуко', 'груша', 'банан']) 'яблуко' >>> random.sample(xrange(100), 10) # вибір без заміщення [30, 83, 16, 4, 8, 81, 41, 50, 18, 33] >>> random.random() # випадкове число з рухомою комою 0.17970987693706186 >>> random.randrange(6) # випадкове ціле число, вибране з послідовності range(6) 4 </syntaxhighlight> == Доступ до [[Як вчитись краще?/Інтернет|інтернету]] == Існують кілька модулів для доступу до інтернету та обробки його протоколів. Два найпростіші — це <code>urllib2</code> (для отримання даних з інтернет-адрес) та <code>smtplib</code> для відправлення електронної пошти: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import urllib2 >>> for line in urllib2.urlopen('http://tycho.usno.navy.mil/cgi-bin/timer.pl'): ... if 'EST' in line: # шукаємо Eastern Standard Time ... print line Nov. 25, 09:43:32 PM EST >>> import smtplib >>> server = smtplib.SMTP('localhost') >>> server.sendmail('soothsayer@tmp.org', 'jceasar@tmp.org', """To: jceasar@tmp.org From: soothsayer@tmp.org Beware the Ides of March. """) >>> server.quit() </syntaxhighlight> == Час і число == Модуль <code>datetime</code> містить класи для роботи з даними, що виражають час та число, як у складний так і в простий спосіб. Він придатний і для арифметики часових даних, хоча основна увага приділяється ефективному витягу даних для форматування та їхньої обробки. Модуль також має об'єкти, що розрізняють різні часові зони. <syntaxhighlight lang="Python"> # створення та форматування чисел дуже просте >>> from datetime import date >>> now = date.today() >>> now datetime.date(2003, 12, 2) >>> now.strftime("%m-%d-%y or %d%b %Y is a %A on the %d day of %B") '12-02-03 or 02Dec 2003 is a Tuesday on the 02 day of December' # часові дані придатні для застосування календарної арифметики >>> birthday = date(1964, 7, 31) >>> age = now — birthday >>> age.days 14368 </syntaxhighlight> == Ущільнення даних == Поширені формати ущільнення та архівації даних напряму підтримуються такими модулями як <code>zlib</code>, <code>gzip</code>, <code>bz2</code>, <code>zipfile</code> та <code>tarfile</code>. <syntaxhighlight lang="Python"> >>> import zlib >>> s = 'witch which has which witches wrist watch' >>> len(s) 41 >>> t = zlib.compress(s) >>> len(t) 37 >>> zlib.decompress(t) 'witch which has which witches wrist watch' >>> zlib.crc32(t) -1438085031 </syntaxhighlight> == Обчислення продуктивності == Окремі користувачі мови Пайтон мають неабияку зацікавленість у тому, наскільки продуктивними є різні підходи вирішення однієї проблеми відносно один одного. Пайтон має інструменти, що дозволяють швидко віднайти відповіді на ці питання. Наприклад, можливо комусь захотілося використовувати кортежі замість більш традиційного способу обміну {{error|велич}}ин двох змінних. Модуль <code>timeit</code> швидко демонструє, що традиційний спосіб є набагато швидшим: <syntaxhighlight lang="Python"> >>> from timeit import Timer >>> Timer('t=a; a=b; b=t', 'a=1; b=2').timeit() 0.60864915603680925 >>> Timer('a,b = b,a', 'a=1; b=2').timeit() 0.8625194857439773 </syntaxhighlight> На відміну від високого рівня детальності модуля <code>timeit</code>, модулі <code>profile</code> та <code>pstats</code> мають інструменти для ідентифікації критичних ділянок коду у більших блоках коду. == Контроль якості == Один із способів для створення якісного програмного забезпечення - це написання спеціальних тестів для кожної функції, і часте використання цих тестів під час процесу розробки. Модуль <code>doctest</code> має спеціальні інструменти для сканування модуля та перевірки тестів, що вказані в рядках документації. Створення ж тестів — дуже просте і полягає у копіюванні та вставці типового виклику функції та її результату в рядок документації. Додання прикладу вдосконалює документацію а також дозволяє модулю doctest перевірити, чи відповідає код документації: <syntaxhighlight lang="Python"> def average(values): """Виводить середнє арифметичне для даного списку чисел. >>> print average([20, 30, 70]) 40.0 """ return sum(values, 0.0) / len(values) import doctest doctest.testmod() # автоматично перевірити тести </syntaxhighlight> Модуль <code>unittest</code> є дещо складнішим за <code>doctest</code>, але натомість дозволяє провести більш ґрунтовне тестування за допомогою правил, що здебільшого задаються в окремому файлі: <syntaxhighlight lang="Python"> import unittest class TestStatisticalFunctions(unittest.TestCase): def test_average(self): self.assertEqual(average([20, 30, 70]), 40.0) self.assertEqual(round(average([1, 5, 7]), 1), 4.3) self.assertRaises(ZeroDivisionError, average, []) self.assertRaises(TypeError, average, 20, 30, 70) unittest.main() # Виклик з командного рядка запускає всі тести </syntaxhighlight> == Батарейки додаються == Коротко філософію Пайтона можна висловити так: "батарейки додаються". Це найкраще видно через складні та потужні властивості більших пакетів. Зокрема: *Модулі <code>xmlrpclib</code> та <code>SimpleXMLRPCServer</code> роблять розробку викликів віддалених процедур досить тривіальною справою. Не зважаючи на назви, їхнє використання не потребує спеціальних навичок роботи з XML. *Пакет <code>email</code> — це бібліотека для роботи з електронними повідомленнями, що включає MIME та інші документи повідомлень, які визначаються у {{RFC|2822}}. На відміну від <code>smtplib</code> та <code>poplib</code>, які просто надсилають та отримують повідомлення, цей пакет має повний інструментарій для створення та кодування складних структур повідомлень (включно з доданими документами) та для імплементації інтернет-кодувань та протоколів заголовків. *Пакети <code>xml.dom</code> та <code>xml.sax</code> мають потужну підтримку для обробки цього популярного формату для обміну даними. Подібно до нього модуль <code>csv</code> підтримує зчитування і запис розповсюдженого формату бази даних. Разом ці модулі та пакети значно спрощують обмін даними між Пайтоном та іншими програмами та утилітами. * Кілька модулів присвячено інтернаціоналізації, зокрема <code>gettext</code>, <code>locale</code> та <code>codecs</code>. 9q4ro2abobznauvjyv1z3c0fvmsbppv 0 5007 41621 32722 2026-11-11T06:25:24Z Jcb 10391 41621 wikitext text/x-wiki == [[Як вчитись краще?]] == # "Людина в пошуках сенсу" - [[:w:Віктор Франкль|Віктор Франкль]] [http://www.lib.ru/DPEOPLE/frankl.txt] # Тіль Пітер Від нуля до одиниці - К.Ж Наш Формат, 2015 {{ISBN|978-617-7279-14-2}} # [http://bunyk.wordpress.com/2013/03/31/why-go-to-lections/ "Nafiga іти на пари, якщо можна піти на пиво?"] - [http://nazarkozak.blogspot.com/ Назар Козак] # Беседы о самовоспитании / Б.С. Алякринский. ─ М. : Знание, 1977 # ПРИНЦИПЫ ЖИЗНИ (книга для героев) - Владимир Тарасов [http://school.realmagic.ru/lib/heroes.htm] # http://www.stevepavlina.com/ - Сайт про саморозвиток [[w:Стів Павліна|Стіва Павліни]] — людини яку спочатку вигнали з університету, потім засудили за крадіжку, потім за велику крадіжку, і він зрозумів що пора щось робити. Після цього поступив в університет, написав комп'ютерну гру, заснував свою комп'ютерну фірму, заробив купу грошей, а з 2006 пише книжки і веде сайт про саморозвиток. Все на сайті публікується в громадському надбанні, тому найкращі ідеї можна і варто переносити сюди. # http://zenhabits.net/ - ще один чудовий некопірайтний блог з саморозвитку. # http://www.scotthyoung.com/blog/ - Блог хлопця який спробував пройти 4-річну програму в MIT за рік, онлайн. # [https://class.coursera.org/learning-002/ Learning How to Learn: Powerful mental tools to help you master tough subjects] by Dr. Barbara Oakley, Dr. Terrence Sejnowski, [[w:Coursera|Coursera]] # http://buddhavgorode.com/ # [http://www.paulgraham.com/hs.html What You'll Wish You'd Known] — промова Пола Грема для студентів. # [http://www.psychologicalscience.org/newsresearch/publications/journals/currdir/cd9_6_10.pdf Mindfull learning] # [http://youarenotsosmart.com/2010/10/27/procrastination/ Прокрастинація] # http://dirtsimple.org/ http://www.microshare.net/weblog/?p=32 # http://tynan.com/lovework # http://blog.bufferapp.com/how-meditation-affects-your-brain # [http://www.youtube.com/watch?v=EzpX0TLKS9Q "Slow tech" by Joe Kraus] # [http://calnewport.com/blog/about/ Study Hacks] # https://bunyk.wordpress.com/ - Блог одного кібера - одного з авторів цього підручника, який містить деякі матеріали на тему навчання і саморозвитку в категорії [https://bunyk.wordpress.com/category/%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F/ психософія] (психологія і філософія) # http://reviewsindepth.com/2011/06/how-tolearn-to-learn-python/ # http://www.helpguide.org/harvard/mindfulness.htm # [http://goloskarpat.info/porady/37723-poradi-6-zakoniv-upravlinnya-chasom.html Поради: 6 законів управління часом] # [http://www.howtostudy.org/resources_skill.php?id=10 Як читати підручники?] # [http://pne.people.si.umich.edu/PDF/howtoread.pdf How to Read a Book] - Paul M. Edwards # http://www.hanselman.com/blog/ItsNotWhatYouReadItsWhatYouIgnoreVideoOfScottHanselmansPersonalProductivityTips.aspx # https://www.khanacademy.org/about/blog/post/95208400815/the-learning-myth-why-ill-never-tell-my-son-hes?utm_source=Sailthru&utm_medium=email&utm_term=All%20Users&utm_campaign=Sal%20Op-ed%20Email%20%28Students%20-%20Remaining%29&utm_content=Final == Мови == # http://how-to-learn-any-language.com/ # [http://english-tut.blogspot.com/2014/05/readlang.html#axzz32GxaDo4h Readlang - сервіс для читання текстів англійською та вивчення нових слів] # [http://icworld.com.ua/duolingo-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BC%D0%BE%D0%B2-%D1%83-%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96-%D0%B3%D1%80%D0%B8/ Duolingo] [[Категорія:Як вчитись краще?]] tspzk1f7ufjp67698r5m3ofni7zye5n 2 5946 41622 23477 2026-11-11T06:25:43Z Jcb 10391 41622 wikitext text/x-wiki == Еволюція == Еволюція [<лат. evolutio розвиток]. Еволюція в широкому значенні—всякі зміни, розвиток, перетворення. ==== Предмет ==== Іванов Порфирій Корнійович <ref>https://uk.wikipedia.org/wiki/Іванов_Порфирій_Корнійович</ref> (також має особисте ім'я Ош, прізвисько Паршек, Учитель народу, Бог Землі) пропонує нам усім вчення, основою якого є еволюція, тобто розвиток природи, людини, суспільства. Еволюція за вченням Іванова. Тут робиться аналіз його вчення. Вчення Іванова є наука. ==== Актуальність ==== Практичний і теоретичний досвід Порфирія Іванова аутуальний для фізичного і духовного розвитку людства, тобто еволюції. Адже науці відомо факт, що людство як біологічний вид припинило свій еволюційний розвиток близько 50 тисяч років тому, в останній час розвивається тільки технічно. Еволюція людства — це життя. ==== Метод ==== Для науки характерно мати практику і теорію. Практику Іванов створив сам на собі, це його загартування в природі, основна частина науки, описана в його працях. Також він зробив важливі висновки, щоб побудувати теорію. А теорію маємо розвивати ми, всі люди, хто знає практику загартування і розуміє. Іванов базувався теоретично на законах діалектики, вони витікають із його практики. Іванов пропонує нам усім, щоб на основі його практики побудували теорію. Коли на основі практики побудуємо теорію, то тоді й практику доведемо, і Учителя Іванова визнають. Коли побудуємо теорію, тоді побудуємо науку, бо наука складається з практики і теоретичного обгрунтування. Прийшов час, щоб теорія заговорила про Іванова. Пробуємо побудувати теорію з точки зору фізика. У Іванова основний прилад для наукових досліджень — це його живе тіло. Він — учений у природі, творить науку, вивчаючи своє тіло в природних умовах, його стан, почуття, думку тощо. Він шукав таїну в собі, а не в природі. Його досвід обєктивний і правдивий, кожен може перевірити на собі практично. == Закон єдності двох протилежностей == Іванов із своєї практики сам творив теоретичні діалектичні закони. Це основний універсальний закон еволюції, із нього витікають як наслідок всі інші закони еволюції. Іванов приходить до висновку, що в природі є дві сторони, вони єдині. Одна без другої не існує, вони існують тільки разом як одне ціле. Приводиться приклад психологічного відчуття людей при їхній діяльності в природі. Одна сторона — почуття тепле і хороше. Друга — почуття холодне і погане. Між ними існує звязок, одне без другого не існує, вони існують тільки разом. Люди не люблять почуття холодного і поганого, бояться його, уникають його в своєму житті, тобто заперечують холодне і погане. Створюють у природі умови життя такі, щоб мати завжди почуття тепле і хороше. Це — їдять щодня досита, одягаються до тепла в тілі, живуть у домі з усіма вигодами. Якщо люди через свої свідомі дії спочатку мають у природі почуття тепле і хороше, то потім природа сама їм підсовує умови, що вони мають почуття холодне і погане (хвороби, незадоволення, смерть). І навпаки. Якщо люди спочатку свідомо мають почуття холодне і погане (наприклад, через загартування холодом, голодом), то потім отримують від природи хороше і тепле (здоров'я, задоволення тощо). Природа сама посилає їм хороше і тепле. Ми бачимо, що в цьому випадку люди творять хороше і тепле в розвитку. Можно привести в житті приклади, коли з нічого появляється дві протилежності. Візьмемо психічні явища, почуття поганого і хорошого, холодного і теплого. Спочатку в нас нема ні першого, ні другого, нема нічого. Це може перевірити на собі кожен. Ми обливаємо все тіло холодною водою, нам робиться холодно, ми отримали почуття холоду, поганого. На цьому почутті не закінчується, а скоро приходить нам інше почуття, хороше почуття, робиться тепло, краще не може бути. Кінцеве почуття протилежне початковому. Чим холодніша вода, тим краще потім. Нам погано, коли свідомо терпимо без їжі 42 години, а потім у кінці це дає нам хороше почуття. Якщо це робити регулярно, то відчуєте себе здоровим — це хороше. Ніщо — це нуль в числовій формі. Отже, з нічого ми отримали два протилежних почуття, в числовій формі сума їх дорівнює нулю. Ми не бачимо і не помічаємо, як після одного почуття приходить протилежне друге, часто нам невідоме. А щоб знати, треба вивчати вчення Іванова. Це закон. Вся природа побудована за одним законом, у цьому вона єдина. Цей закон можно застосувати і для фізичних явищ. Якщо одну протилежність позначити як додатню одиницю, то друга одиниця буде від'ємна одиниця, а синтез або сума двох протилежностей дорівнює нулю. Отже, до дії у нас був нуль, тобто ніщо, і після дії, коли появились дві протилежності, у нас є нуль, тобто ніщо. Закон збереження. Звідси висновок, стан до дії дорівнює стану після дії. На основі практики Учителя Іванова можно сформулювати закон єдності двох протилежностей. Спочатку нема нічого, з нічого ніщо не виникає. Будь-яке явище в природі не виникає, а проявляється в житті як дві протилежні сторони, котрі існують в єдності. Якщо появляється явище однієї сторони, то слідом за ним появляється явище протилежної сторони, яке нейтралізує перше, а їх сукупність це початкове ніщо. Це стосується всіх явищ: фізичних, психічних. Якщо люди своєю силою волі роблять улюблені життєві умови в природі такі, що дають початкове почуття хороше, то потім самі виникають в природі умови життя, які дають людям кінцеве почуття погане. Початкове почуття хороше перетворюється на кінцеве почуття погане. Якщо люди своєю силою волі роблять улюблені життєві умови такі, що дають початкове почуття погане, то потім самі виникають у природі умови, які дають кінцеве почуття хороше. Початкове почуття погане перетворюється на кінцеве почуття хороше. Практика нам доводить, що свідомість, бажання, почуття великої кількості людей впливають на рух природи взагалі. Масові почуття визначають рух природи. Масове почуття вплиаває на рух планет, сонця, атмосфери. Природа протидіє людям, дає рівне за величиною протилежне почуття. Висновок. Свідомість людей визначає буття, тобто рух природи. А природа, протидіючи, дає протилежне почуття. Свідомість повязана з думкою. Якщо припинити на якийсь час думку, то припиниться протидія природи на людей. У природі люди свідомо створюють умови життя, що дають початкове хороше (погане) почуття. А природа відповідно сама, протидіючи, посилає умови, що дають рівне за величиною кінцеве погане (хороше) почуття. З усіх можливих рухів природи в дійсності відбувається рух, який дає людям рівне за величиною початкове хороше (погане) і кінцеве погане (хороше) почуття. Закони природи єдині для всіх явищ: фізичних, хімічних, психічних тощо. Почуття не виникають з нічого і не зникають, а перетворюються з одного виду в інший. Подібний закон збереження речовини спостерігається в хімічних явищах. У фізичних явищах спостерігається подібний закон збереження маси, єнергії тощо. У цьому нема ніякого неприродного чуда, це фізичне явище в природі, це діє закон збереження в природі. Хороше виникає як протилежність поганого за законом збереження, їх різниця дорівнює нулю. Так що в природі в цілому нічого не виникає з нічого. Будь—яке почуття не може зникнути. За кожне слово доведеться відповідати перед природою. Люди зробили в природі улюблені умови. Захопили на землі місце, присвоїли до свого імені, назвали своїм, стали трудитись, побудували дім з усіма вигодами. Зробили грядку, посіяли зерно, котре дало великий урожай. Зібрали урожай, зробили смачну їжу, наїлись досита, оділись до тепла в тілі в красивий одяг. Це все дало їм початкове хороше почуття. Вони називають таке життя хорошим. Але на цьому хорошому не закінчується. За це одержане початкове хороше природа пошле такі умови життя, що дадуть кінцеве погане почуття: втрата сил, хвороби, незадоволення, нещастя, смерть, зменшення тривалості життя, кризи суспільства тощо. Такий закон природи. Люди посіяли мало зерна, а зібрали багато зерна. Це вже прогрес у житті, це люди отримали хороше, життя пішло вгору. Але в природі одне не буває. А за цей прогрес, за хороше природа дає погане: втата сил, хвороби. Люди хворіють, допомоги нема, люди вмирають, зменшується тривалість життя, виникають кризи, збитки. За прогрес, за хороше природа забирає життя — людям стає погано. Люди отримали технічний прогрес, зробили трактор, всяку машину, жити стало легко, хороше. А за цей прогрес природа посилає хвороби, всякі лиха, забирає життя, люди вмирають, зменшується тривалість життя — вони отримали погане. Скільки люди взяли хорошого, стільки отримали поганого. Між початковим почуттям і кінцевим є залежність. Звичайно люди не знають про залежність між початковим почуттям і кінцевим, через це незнання маємо всі проблеми і біди в житті. Якщо початкове почуття змінюється на якусь величину, то на таку величину змінюється кінцеве почуття, між ними лінійна залежність, різниця між ними дорівнює нулю. Початкові умови і початкове почуття є причина, а кінцеві умови і почуття є наслідок. Закон установлює причинно-наслідковий зв'язок між усіма діями людей і природи, між усіма явищами природи. Свідомість визначає буття. Учителеві прийшла від природи свідомість. Чому люди одягаються до тепла, наїдаються досита щодня, живуть у домі з усіма вигодами, але вони не задовольняються, хворіють, умирають? Це їхня неправда. Він став шукати вихід, щоб людям допомогти, став жити без всяких таких потреб. Свідомість визначила буття, воно саме прийшло. Люди отримали хороше почуття. Але в природі з нічого, тобто з нуля, не може взятись якесь почуття. А якщо взялось якесь почуття, то разом із ним береться рівне за величиною протилежне почуття, різниця між ними дорівнює нулю, тобто ніщо. Отже, природа в цілому перебуває незмінною, а всередині цілого відбуваються психічні явища і рух. Почуття хороше силою волі стає поганим почуттям, котре знову стає хорошим і так далі. Почуттів абсолютно нема, вони є в становленні. Із цього можна зробити висновок щодо буття. Буття – у становленні. Якщо одна з протилежностей дорівнює 1, то і друга дорівнює 1, а їх різниця дорівнює нулю. Приклад з фізики. Якесь тіло як ціле, або атом, не має електричного заряду, тобто нейтральний, але всередині його є негативно заряджені частинки електрони і така ж кількість позитивно заряджених частинок. Ці заряди нейтралізують себе. Всі об'єкти природи є протилежності. Всі об'єкти існують у становленні, їх абсолютно нема. Світу як такого нема, він у становленні. Що є перший поштовх для руху світу? Людське бажання отримати певне почуття. Нема бажання — нема світу. Свідомість визначає буття. У стані сну у нас нема думок, бажань, нема почуттів — тому нема тієї картини світу, яку бачимо в стані бадьорості. Наша свідомість породжує суперечності, що рухає природу. Чоловік Бог має свою свідомість, думки, бажання — таким чином Бог творить світ за своєю ідеєю. Людина є Бог, він є творець, у ньому є все, що треба для життя. Богові для життя не треба їжа, одяг, житловий дім. Люди мають своє бажання, думки, вони своїми думками творять рух природи в іншому напрямку. У світі багато вір, кожна віра має свого Бога, у котрого своя ідея, молитва. Свої бажання, просьби, ідеї люди називають молитвою, вони постійно моляться, таким чином у природі здійснюють свої бажання, ідеї. Метод загартування Іванова є один з усіх істинний, бо Паршек любив природу як матір рідну, був близьким до неї, жив по-природному. Ідея еволюції Іванова здійсниться в природі. Прошу читати щодня життєвий закон Паршека, у котрому Його ідеї для життя. === Природа і людство як протилежності === Природу і людей можно розглядати як дві протилежності, котрі існують в єдності. Природа народжує і творить людей. І природа заперечує людство щодо життя, вона уметртвляє поодинці людей. А люди заперечують природі, вони роблять усе, щоби було життя людства. А люди природні в свій час досягають такого стану, що самі творять єнергію і матерію, вона єволюційно розвивається в дійсну природу, так люди народжують і творять природу в розвитку. В процесі єволюції виникає матерія в різних видах, галактики, планети, живі люди. Це перший цикл. А за ним іде другий цикл. Оновлена природа в процесі еволюції знову народжує нових людей, а ці люди нороджують і творять знову єнергію і матерію, з которої складається в єволюції природа, всесвіт. І так без кінця. Отже, людина є творець природи, тому вона називається Бог творець. При цьому кількість переходить в якість, і навпаки. Отже, природа народжує людину для життя. Нам, всім людям, треба жити, а вмирати не треба. Такий висновок Паршека. == Дія, протидія, синтез == Кожній якості відповідає кількість. Кількість переходить у якість. Проявлення відбувається в кількості. Оскільки еволюційний процес існує в розвитку, то кількість виражається еволюційним рядом чисел. Будемо пробувати знайти такий ряд чисел, котрий виражає єволюційний процес. Перший член ряду є вираз якоїсь дії в природі. Для простоти приймемо, що він дорівнює — 1. Другий член ряду по суті заперечує перший, є протилежність дії, тобто першому члену. Тут діє закон двох протилежностей. Цей член повинен бути більше одиниці. Бо ми бачимо, що всесвіт розширюється, кільсть збільшується. Бо якщо ця одиниця буде залишатись незмінною, то не буде життя, розвитку, єволюції. Оскільки єволюція є, то це число має бути більше одиниці, воно дорівнює невідомому числу, позначимо його буквою — а. Отже маємо ряд: 1, а, Ми бачимо, в природі існує закономірність. Має бути закономірний ряд чисел, тобто ряд має будуватися за якимсь законом. Отже, має бути геометрична або арифметична прогресія. Очевидно, це буде геометрична прогресія, бо в природі існує прискорений розвиток. Визначимо закон, за яким будується геометрична прогресія. Третій член синтез є запереченням або протилежністю перших двох, він будується за законом двох протилежностей. А кількісно третій член повинен дорівнювати сумі двох попередніх членів. Звідси виходить закон, за яким будується ряд геометричної прогресії — кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Отже, маємо ряд: 1, а, 1 + а... Знаменник прогресії дорівнює — а. Маємо рівність: а = (1 + а)/а. Звідси маємо квадратне рівняння: а² — а — 1 = 0. Звідси отримуємо значення а. а = 1,618... Це число називається золотий перетин. Золотий перетин випливає із закону двох протилежностей. Еволюція твориться за законом золотого перетину. === Еволюційний ряд === На практиці доцільно і зручно користуватись рядом цілих чисел, утвореним за законом кожен член дорівнює сумі двох попередніх, це еволюційний ряд: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55... В ньому відношення будь-якого члена до попереднього наближено дорівнює золотому числу. Також використовується еволюційний ряд, утворений множення кожного члена на 2: 2, 4, 6, 10, 16, 26, 42, 68, 110... == Від теорії до практики == В практиці Паршека зустрічаються ряди чисел, які близько співпадають з теоретичним еволюційним рядом. Це—числа годин свідомого терпіння без їжі, періоди в історії. === Еволюційний ряд і свідоме терпіння === Дорога ідея Учителя — кожному бути без потреби їжі, одягу, житла. Для цього є наше райське місце, де чоловікові слава безсмертна. Учитель сам навчився свідомо теерпіти без їжі в деякі дні і навчив людей. Привчати себе до свідомого терпіння без їжі потрібно поступово. Коли навчишся свідомо легко бути без їжі одне число годин, тоді можно для терпіння взяти інше число з еволюційного ряду. Паршек починав терпіння без їжі 42 години в тиждень з вечора пятниці до 12 годин неділі. Якщо терпіти без їжі 42 години важко, то можна терпіти 24 години в субботу. Спочатку терпіти важко. Коли стало легко, добавив 24 години, і став терпіти 66 годин в неділю. Коли на цьому терпінні утвердився, став терпіти без їжі 108 годин в тиждень. Потім терпів без їжі шість діб в тиждень. Потім учням на майбутнє говорив терпіти без їжі два тижні, потім місяць. Отжа, маємо практичний ряд чисел: 24, 42, 66, 108, 144, 288 (12 діб), 754 (31 доба). Цей ряд співпадає з еволюційним рядом в межах похибки: 26, 42, 68, 110, 178, 288, 466, 754. Висновок. Свідоме терпіння без їжі за ідеєю Паршека є еволюційним. === Еволюційний ряд і періоди історії === В історії Іванова можна виділити сім періодів або днів. Це семиденна історія, як історія творення Бога. (Буття 1:1) За початок відліку візьмемо 1933 рік. Закінчується кожен період або день у визначеному році, вони утворюють ряд чисел, утворених золотим перетином: 6,10, 16, 26, 42, 68, 110. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/uk001s.htm Трійця. Сім періодів. с.36]</ref>. В кожному періоді або дні Іванов створив щось значне для життя людей, і в кінці дороги спочив від діл, показавши людям істинну дорогу в житті. ==== Перший день. Створив слово ==== 6 років пройшло від початку. В першому періоді Іванов створив слово, почав писати свою історію. Спочатку було слово, і слово було у Бога, і все через це слово стало бути. Одне сказане слово примусило чоловіка в природі шукати, на що обпертися в житті. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv7910.htm Перше сказане слово. с.148]</ref>. Іванов сам весь час писав свою історію для людей. ==== Другий день. Створив біле світло ==== 10 років Божої дороги пройшло. Іванов створив світло. Коли він став зимою ходити без головного убору, він своїми очима побачив біле світло, котре сам створив. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv8204.htm Він своїми очима побачив своє біле світло. с.124]</ref>. Через це він отримав здоров'я, і можливісь ходити літом і зимою без одягу. За цю якість створювати природне явище, тобто білий світ, люди його визнавали і визнають Богом творцем. За цю якість він має ім'я Ош, що в переклада означає «білий». ==== Третій день. Створив повітря ==== 16 років Божої дороги пройшло. Цей період тривав від 1943 до 1949 року приблизно 6 років. Іванов створив людям правильне ставлення до повітря. Він ходив взимку і влітку без одягу, без сорочки, крім шортів, і навчив цього інших. Показав, що це добре. Не треба відгороджуватись одягом від природи. Повітря — це наш брат, друг, його треба любити всім. Під час війни в 1941 році він виступив проти німців без сорочки і босим, без зброї. Його німці поважали, як Бога. Хотіли, щоб він допоміг їм перемогти у війні. ==== Четвертий день. Створив воду ==== 26 років Божої дороги пройшло. Четвертий період від 1949 до 1959 року приблизно 10 років. Иванов створив людям правильне ставлення до води. Вода — наша сестра, наш друг, вона пробуджує наше тіло, дає здоров'я. Сніг — наш друг. Воду треба любити <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv7910.htm Повітря, вода, земля є наші милі любимі вірні друзі. с.167]</ref>. Навчив обливати тіло холодною водою. Обливання холодною водою є однією з головних заповідей Іванова для оздоровлення. Іванов сам практично вивчав якості води. У 1948 році з 23 листопада до 5 грудня Іванов зробив експеримент — прохід від Туапсе до Сочі по берегу Чорного моря. Прохід  починався під час 12—бального шторму на морі, як тільки Іванов зайшов у море, воно тут же заспокоїлось. Він 12 діб був в умовах природи без їжі, одягу, житлового дому. Періодично заходив у воду і був без дихання. Коли прийшов у Сочі, випав білий пухнастий сніг, люди його оточили на пляжі, як Бога, що спустився з гір. А він зайшов у море і просидів у глибині три години під водою без дихання. Його витягнули сіткою живого. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv7712.htm Прохід Туапсе—Сочі по берегу моря. с.282]</ref>. В селі Оріхівка є живі свідки цього. Методика бути без дихання під водою описана в багатьох працях. ==== Пятий день. Створив землю ==== 42 роки Божої дороги пройшло. П'ятий період триває від 1959 до 1975 року приблизно 16 років. Він створив людям правильне ставлення до землі. Він любив землю, ходив босою ногою по землі літом і зимою. Благославляв людей, особливо молодь, ходити босим по землі літом і взимку. Таким шляхом можна завоювати мир між людьми. Він говорив, що землю не можна присвоювати, бо вона природна, спільного характеру, є суспільне надбання людства, вона належить усім. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ruiv6008.htm Самозахоплення місця неправильне. с.1]</ref>. Через присвоєння землі між людьми існують війни. Люди воюють з природою, її знищують всякими шляхами, убивають живе. А він, як Бог, творив природу. Він був проти війни людей з природою. Він знайшов людям місце на землі для життя, назвав його райським місцем, освятив, у 1975 році благословив людей жити навколо райского місця без усяких потреб. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv7507.htm Благословив жити навколо райського місця бугра. с.6]</ref> В майбутньому тут буде людям рай на землі, і люди завоюють безсмертя. ==== Шостий день. Створив чоловіка ==== 68 років Божої дороги пройшло. Шостий період тривав від 1976 до 2001 року приблизно 26 років. Учитель Іванов створив чоловіка, тобто учня, подібно до себе без потреб. У 1979 році прийняв учня, благословив виконувати його заповіді. У 1981 році учень звітував письмово перед Учителем, і Учитель прийняв лист—звіт, переписав у свій зошит, написав йому нове прізвище Ош, як отець синові. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv8102.htm Автор Валентин Олександрович Ош. с.127]</ref> Потім благословив редагувати і публікувати праці, приймати людей, продовжувати ідею Учителя бути без потреб. Це приклад для інших людей. У 1989 році учень прийняв ім'я, назвав Учителя Іванова Богом Отцем Ош, а себе сином Ош. Підтримав ідею Учителя на бугрі <ref>[http://www.osh.kiev.ua/uk014s.htm Про ім'я Ош]</ref>. 1983 рік. Іванов за два місяці до відходу з життя написав про підсумок своєї діяльності в житті за піввіку: «Я зробив те, що колись говорив нам Христос» <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv8302.htm Іванов виконав слова Христа. с.49]</ref>. Учні Іванова визнали, що він виконав заповіді Христа і навчив людей, таким чином прославив Христа <ref>[http://www.osh.kiev.ua/uk014s.htm Іванов виконав заповіді Христа]</ref>. Іванов за це отримав від Ісуса Христа ім'я Великий, мудрий, а народ визнав Іванова за діло Учителем народу, Богом Землі. Іванов говорив, що він далекий від релігії. Його учні теж далекі від релігії. Створивши учня подібно собі без потреб, Іванов спочив від діл. Чоловікові Богу слава безсмертна. ==== Сьомий день. Еволюція Святого Духа ==== 110 років Божої дороги від початку. Цей період триває від 2001 до 2043 року приблизно 42 роки. Учитель назвав цей період еволюцією Святого Духа. Він в історії виділяв три великих періоди, побудованих за законом золотого перетину. Бог отец — царське самодержавство, капіталізм. Бог Син — колективне суспільство, соціалізм. Бог Дух Святий — еволюція, незалежність, Божа дорога. Учитель Іванов пройшов цю дорогу <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv7910.htm Еволюція Духа Святого. с.97]</ref>. Бог отець, капіталізм не задовольнив людей, його заперечує Бог син соціалізм. Син замінив отця. Соціалізм теж не задовольнив людей, його зареречує єволюція Духа Святого, вона прийшла замінити отця і сина. Іванов пише про своє вчення, як науку загартування для всіх. Тут важливо сказати про історичні періоди, як члени ряду, побудованого за природним законом золотого перетину. У ньому кожен член є синтез або сума двох попередніх. Розглянемо три періоди від початку людського роду до теперішнього часу. Перший період — люди були близькі до природи, були незалежні від природи, жили в єдності з природою, як у раю. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv7910.htm Спочатку люди були близькі до природи. с.48]</ref>. Загартування було джерелом життя. Цей період Порфирій Іванов називає — загартування в природі. (Ів 8211:163). Другий період — люди не стали приймати загартування, відійшли від природи, стали залежні від природи. Тут характерний початок переходу до вчення Ісуса Христа, церква передає досвід апостолів Христа. Відбувався приблизно до 2000 року. Третій період за наукою є синтез двох попередніх періодів. Так є в дійсності. Вчення Порфирія Іванова в дійсності є синтез повного виконання людьми вчення Ісуса Христа і загартування в природі за наукою Порфирія Іванова, тобто синтез двох попередніх періодів. Віднині люди житимуть за вченням Порфирія Іванова Великого, мудрого Ош, котрий один виконав усі заповіді Христа. <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv7805.htm Будемо жити по еволюційному. с.12, 51, 69]</ref> 2000 років від народження Христа можна представити як сім періодів або днів. Їхня тривалість була в роках від народження Христа — 754; 466; 288; 178; 110; 68; 42 роки. Сума цих чисел приблизно дорівнює 1900 років, що підтверджує еволюційність процесу. Відомо, що тривалість періодів зменшувалась. Комуністична система розпалась у 1991 році, проіснувавши 73 роки, в теоретичному еволюційному ряду це число 68, що близько до 73. Вчення говорить, що комуністична формація є остання. Після неї починається період еволюції Духа Святого. Іванов наперед говорив, що все приготовлено до 2000 року, тобто еволюція. Докладно про період еволюції, що людям треба робити, Іванов описав у своїй збірці праць. Ці праці треба всім читати, розуміти, виконувати. Це істинний шлях розвитку людства. == Збірка праць Порфирія Іванова == Відомо близько 300 рукописних зошитів Іванова, котрі охоплюють період 1933 – 1983 рр. Іванов хотів, щоб його праці були надруковані й опубліковані, тоді його зрозуміють і визнають люди. Офіційні видавництва не видавали праці Іванова. Тоді Іванов благословив учня редагувати і видавати його зошити, тобто збірку праць, у друкованому варіанті <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv8102.htm Іванов доручив учневі публікувати праці. с.115]</ref>. Більшість зошитів уже відредаговано й опубліковано в електронному форматі на сайті, розповсюджується вільно безплатно в основному через Інтернет, також паперовим шляхом. Письмова мова Іванова – це суміш російської, української та давньоруської мови, котра тепер не вживається в літературній мові. Це мова українця, який живе серед російськомовних людей. Українських слів у зошитах понад 500, їх нема в російському словнику. З них зроблено окремий словник з перекладом на російську мову. Іванов використовує українську граматику, закони благозвучності мови тощо. Наприклад: він вживає префікс «без» замість «бес», «в» замість «у» тощо. Пише без розділових знаків, не вживає м'який і твердий знак. Так писали русичі тисячу років тому. Редагується в двох варіантах. Перший. Зберігаються всі слова, котрі є в рукопису, внесені редактором слова виділяються круглими дужками. Другий. Редагуються тексти на літературній російській мові, щоби була можливість перекладати тексти на інші мови всіх земних народів з допомогою словників. Всі праці Іванова тепер належать усім людям всіх національностей, суспільне надбання людства, подарунок Іванова всім земним людям, на підставі заповіту Іванова, котрий він написав у своїх працях <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv7712.htm Слова Іванова належать всім людям всього світу. с.361]</ref>. Іванов любить всі національності однаково <ref>[http://www.osh.kiev.ua/ukiv8204.htm Праці Іванова належать не одним руським, а всім людям всього світу. с.81]</ref>. Згідно заповіту кожен бажаючий має право перекладати праці Іванова на свою рідну національну мову і розповсюджувати вільно, як подарунок. Значна частина праць Іванова перекладена на українську мову. Іванов написав праці, щоб усі люди всього світу читали, розуміли, старалися самі себе зробити досконалими і здоровими, як він. У збірці праць зафіксована наука загартування, наука незалежність. == Люди люблять хороше і тепле == Висновки Порфирія Іванова Нас по дорозі зустріла стихія, ми захворіли, нас оточила неміч за те, що ми нічого не робили в житті, щоб не захворіти. Нас люди цьому не вчили. Люди показують історію таку, де можна тільки від цього всього захворіти. '''Наше хороше й тепле в житті нас веде до відмирання, поганого й холодного – смерті; гіршого, ніж це, не може бути'''. Люди вибрали, люди зробили, у людях це вийшло. Вони цим самим не побачили правду, а побачили вони неправду. Люди стали в цьому хворіти, простуджуватись і вмирати. 7502-181 Це все робили люди, вони в себе ввели шило для життя, ніж, сокиру, молоток і пилку. Усякого роду станок і струм, зроблений в природі. Воно дає в природі технічне діло. Чоловік у ній цим збагачується. Він у цьому живе хороше й тепло. А це все ним зроблене, воно всіх людей веде по дорозі прямо до гибелі. Він у цьому ось умирає через чуже діло. 7507-126 Ми, люди всі наші на землі, від цього всього відходимо, а наближаємось до хорошого й теплого, що нас і веде в природі до відмирання. Гірше не може бути в цьому ділі, ніж чоловік у природі одержав. Люди, вони це життя на своєму місці захопили, присвоїли до свого імені, стали в природі жити нелегально, залежно від неї. Вона стала людей своїм добром задовольняти. Люди стали жити нею, вони стали шукати по природі те, що їм було треба. 7507-166 За моїм визначенням, люди помилилися своє наявне робити. Їх умови примусили бути в природі чужими, із природою воюють, у неї крадуть, її убивають. Вона від них сильно-сильно терпить, але зате вона така в житті: якщо захоче чоловікові завадити, вона на це здатна. Усі сили її — погані і холодні, котрих люди не люблять, від цього біжать, як ніколи бояться залишитись. Вони говорять: ми простигнемо, захворіємо, умремо. А якщо вони не люблять, відходять, то вони сильно хворіють і простуджуються. Це ми в житті так зробили, помилились, що прийняли в себе техніку, оточили себе нею. Вони стали в природі залежні. Це джерело чуже природне, а ми його тягнемо, від неї прибавляємо, вважаємо, говоримо: це буде наше. Як своїм хвалимось, вважаємо: це наше дала природа.7510-25 Люди ввели технічне, штучне, вони оточили себе мертвим, а хімічним задовольнили себе досита. Це ми самі все це зробили. Нам стало хороше й тепло. Що може бути від цього всього краще. Люди це все отримали, потім ми захворіли. Ми простигли, поболіли, поболіли, умерли—це холодно і погано. 7510-29. Чоловік помилився в своєму житті: своє тіло став оточувати технічно, штучно огородився, він хімією задовольнив себе. Став жити не по-новому, а по-старому. Стара дорога чоловіка—через штучне, щоб йому було хороше й тепло. Усі люди цього хотіли, вони в цьому ділі вмерли. Їх це діло примусило прийти до холодного і поганого. Чоловік весь час оточував себе залежністю, йому треба в житті одне, друге, третє. Люди жили, користуючись джерелом землею, повітрям, водою, а самі боялися цього, як ворога. Вони в цьому застуджувались, хворіли та із цим вільно вмирали. Їх ніяке штучне, ніяка хімія, ніяке діло не рятувало. 7510-33 Нам треба одне, а за друге ми, усі люди, забули—це холодне й погане, котре оточило нас усіх. Цим ми прожили та сваволили в ній, а потім умерли на віки-віків—нам зробилось погано, холодно, від чого ніхто з усіх у своєму житті не уник. А Іванов цю таїну в природі фактично розкрив, оточив себе холодом і поганим, став жити не по-нашому, а по-Божому. 7510-39 Мав цей весь продукт – є, чим живитись. А от жити: хто його знає, доведеться чи ні? Так само в природі готується одяг не на один день, а на багато часу. Так само ставиться людьми дім, він не на один рік робиться для того, щоб жити. А в ньому люди всі живі вмирають вічно. Це все наше є хороше й тепле, вона нас веде до смерті. Ми вмирали в цьому, умираємо в ньому, і будемо ми вмирати. Це все нами знайдено, ми його знайшли і цим оточили себе. Стали жити в природі нелегально. Це все для нас чуже є залежне, ним ми живемо на білому світі за рахунок цього добра один раз, сваволимо. А іншого разу нас природа своїми силами находить і саджає виразку чи грибок на тіло. 7510-74 Ми в цьому помилились: не треба було ховатися від природи, відходити. Жити треба було разом із близькими друзями, це повітря, це вода, це земля. А те, що ми з вами робили, зробили, у нас це є, як говорили неодноразово про це діло, для нас це смерть. Ми в цьому вмираємо. Що треба зробити в природі, щоб вона з нами, з такими людьми, згодилась і стала з нами жити в спокої? Вона їх буде любити, якщо не будуть у природі однобоко жити, візьмуться за кругозір (різнобічність). У природі є дві сторони: є хороша й тепла, є холодна й погана. Ми, усі люди, цього всього держимось, ми любимо хороше й тепле, тому нас природа через це все карає, вона підсовує погане й холодне своє. 7510-75 А друге, у чому чоловік живе й надіється на це жити, а йому природа заважає, бере й саджає своїми силами болячку або грибок. Ми ж із вами жили, нам у цьому хороше і тепло. А це хороше, тепле губить. 7512-17 Ми стараємось одержати в природі хороші й теплі якості — це наше таке бажання. А його нам природа не дає. У неї природна сторона: холодне й погане. Вона ці якості робить хорошими й теплими природно. Ми так жили, ми так живемо, ми й будемо так у цьому ділі жити. Наше життя між нами в природі проходить так, як ми її бачимо. У природі воно нами всіма так робиться хороше й тепло. Це єше однобоке життя. Ми боїмось природи й її не знаємо, яка вона є біла в снігу, а холодна в морозі. Ми з вами відходимо від цього, самі себе робимо технічними людьми, від природного відходимо. Ми з вами не любимо природу. За що вона нас буде жаліти? 7512-36 У процесі чоловік такий вийшов. Він з перших днів свого народження таким нестатком захворів, його тіло. По природі шукали краще від цього, що ми маємо, і так ми не знайшли. Із цим, що маємо, ми вмерли; нас це діло не врятувало. А тепер ми, усі люди, про це діло багато разів мріяли – ми не задовольнили себе. 7606-18 Економіка зробила злочинця, а злочинець народив юстицію. Бунтівника судили, посадили в тюрму. А тюрма зроблена людьми, вона себе розвила. Якби ми не мали економіки й політики, ми б не робились злочинцями й хворими людьми. Нас умови примусили це зробити. Ми сіли в тюрму й лягли в лікарню через це діло. Ми — вихідці з капіталістів, свою форму розвинули по-своєму по-соціалістичному так жити, як не жили, а хороше й тепло. А ми з вами в цьому як умирали, так ми вмираємо тепер. Потік один, він був між нами й зостався між нами таким. Що може бути гірше, ніж це діло? А в природі є життя одне з усіх. Треба жити, а ми вмираємо.7606-44 Ми з ними живемо хороше й тепло. Це все нас із вами веде до поганого й холодного. У нас із вами всередині нема такого тепла, щоби бути без усього цього, чим ми живемо. 7608-121 Усі люди, що живуть на білому світі, вони нічого не роблять у природі, щоб їм від цього діла було погано й холодно. Вони свої сили в жертві кладуть, щоб їм було хороше й тепло. А хороше й тепле нас усіх веде до поганого й холодного. Усі адміністратори жили хороше й тепло, їх не стало, вони вмерли. І повмирали всі живущі люди. Учитель — це Іванов, він учить для порятунку свого життя. Говорить: перш ніж бути розумним чоловіком, треба бути дурнем. Дурень у казці буває, він ніколи так не помирає. Умирає розумний чоловік – робиться дурнем. 7701-177 Найголовніше в житті нашому — це є наші люди. Вони захочуть, то зроблять. Вони пожили один час, сваволили в хорошому й теплому ділі, що й примусило нас умирати. Ми вмирали тільки через це. 7702-187 А от живе енергійне — у любові. Цього в людях не робилось і не робиться. А от це діло вводиться, від чого ми вмираємо. Наше незнання примусило доглядати за землею, плоди придбавати, одяг робити теплий, дім житловий з вигодами ставити. Життя наше таке проходить по природі один раз хороше й тепло. Ось чого ми з вами в цьому добились — смерті, але не життя. 7704-29 Люди йдуть зі своїм хорошим і теплим тільки до поганого й холодного, крім цього – ні до чого. Чоловік у цьому всьому вмирає. 7704-79 Хіба ми задоволені люди в природі? Самі живемо, а іншому не даємо життя. Революція повинна народити нам у людях еволюцію, вона повинна дати чоловікові розум у житті й силу, щоб наші люди жили легко. Нам принесе це еволюція через тіло Іванова. Він – Бог землі, друг природи. 7704-83 Сьогодні їмо, завтра теж їмо, а потім одягаємось, з усіма зручностями ми живемо, ми в це втягуємось і живемо хороше й тепло, що нас і приводить до поганого й холодного. Ми з вами були б раді, щоб це не виходило, але все це робиться природою, у неї одне не буває. Хороше й тепле довго не живе, себе міняє. 7707-70 Краще не жити й не женитись, ніж народжувати чоловіка й пускати його в бій. Він не йде за поганим і холодним, він іде за своїм хорошим і теплим. У нього буде що? І те, й інше. А якщо нападає стихія, то йому робиться погано й холодно. 7707-87 У людей одне — перед ними стоїть місто зі своїми штучними прикрасами, хімія прогресує. Це таке проходить у них хороше й тепле життя. Воно довго не живе в природі, воно змінюється в житті поганим і холодним. Люди втратили своє попереднє здоров'я. Вони оточили себе нездоров'ям, вони стали хворіти, їх природа простудила. Вони захворіли, їх оточив нежить, соплі течуть. Йому як чоловікові вже нездоровиться. Він оточив себе поганим і холодним. У людей зародився нестаток, їм нема, де взяти. Вони хворіють, якщо мисль вони кидають. А мисль — це є діло щось робити. А в ділі народжується живий факт. 7707-133 Хіба дім житлового характеру чоловіка зберігає, коли чоловік у ньому живе й робить те, від чого йому робиться в житті хороше й тепло? Це буває один раз, а потім це все рветься й перетворюється в інше — чоловік неміччю оточується. Він здоровим буває один раз, а в другий раз він робиться дефектним, він утрачає своє здоров'я із самого першого початку першого діла. Чоловік почав робити своє діло, він його недоробив, помилився в цьому, він захворів і вмер, його не стало. 7707-150 Сніданок прийшов, потім – обід, вечеря. Вона привела ніч. Люди спати лягають і всю ніч сплять. Це все діло, зроблене ними, вони його продовжували, вони його продовжують. Хороше й тепле зустрічають, а від поганого й холодного ховаються. І врешті все веде всіх наших людей до поганого й холодного в їхньому ділі. Вони в своєму ділі втрачають своє особисте здоров'я. Вони стали відчувати погане, запалення, хвороба чоловіка оточила. Він застогнав, полежав, захворів, похворів, і вмер на віки-віків. 7707-152 Якби не приватна індивідуальна власність свого характеру, злочинця як такої особи не було б. Усе це наробило своє місце. Любов чужого чоловіка примусила ненавидіти чоловіка іншого. 7707-168 Природа — це є наша мати, її треба берегти, цінувати. А ми її ловимо, убиваємо, смажимо, варимо, поїдаємо й говоримо, що нам від цього робиться хороше. Так за що ж нас буде жаліти природа? Вона нас усіх до одного чоловіка народила, але ми всі до одного боїмось її, ховаємось у свої хороми, одягаємо на себе. Вона нас у будь-якому місці дожене й зробить те, що захоче. У неї на це сили є. Вона людей за їхнє діло карає. Люди від цього діла втрачають своє природне здоров'я. 7710-16 А тепер сама природа, самі люди захотіли, щоб між ними, такими людьми, народився Бог через своє корисне діло. Він прийшов на землю для того, щоб від цієї стихії, від цієї розвинутої смерті їх врятувати, не дати їм гинути так, як вони гинули до цього. Це велике діло. Помилка людей була в тому, що стали проти нашої рідної матері-природи озброюватися своїм технічним ділом, зробленим штучно, з введеною хімією. Від цього стало жити хороше й тепло. А це хороше й тепле веде в житті до холодного й поганого, тобто нашої смерті, котра зустрічає із своїми силами нашого земного чоловіка й хоче йому це бажання відірвати. Усьому діло є природа. Вона і мати, і зберігає. Вона може зустріти всякого чоловіка й нанести йому будь-якими засобами шкоду. Чоловік у природі — воїн, він для цього діла озброївся. Якщо його зброї підкоряються всі природні сили якийсь час, то в інший раз природа, володарка всьому, захоче – у баранячий ріг згорне. А захоче – чоловіка в людях зробить Богом.7710-106 Люди перед Богом не прогрішили. Їх Бог своїм ділом не карає за їхній такий обман. Люди помилились у своєму ділі: узялись його робити, щоб зробити, а природа не дала сил довести це діло до задуманого кінця. Воно залишилось у людях недоробленим. Чоловік захворів, похворів і вмер. Його не стало. 7710-119 Бог невинуватий, що люди зробилися бідними. Це все люди зробили самі, не знаючи, що вони роблять. Вони думали, що вони роблять хороше для людей. Ми думаємо, що від цього діла одержимо користь, та ще яку. Ми хотіли, щоб земля нам у цьому році родила величезний урожай, котрим ми залишимось на весь рік задоволені. 7710-131 Їхнє діло – з природою боротись, брати у неї найкращі якості, вони треба людям. А в природі є більше поганого, ніж хорошого. Люди роблять те, що вони не знають. 7712-76 Природа всюди є, вона нам ледь не скаже свої любимі слова. А вони є у неї, але люди не розуміють одне, що природа — мати наша рідна. Вона нас своїми силами представила в наше життя. Ми з вами її як таку не послухались. Самі куди ми попали зі своїми тілами? Нас сперш у всьому нашому житті оточувало повітря, вода й земля. Ми із цим не порахувались: з ними жити так, як вона хотіла з ними жити. Ми в ній виявились такі ось люди свавільні. Облюбували це місце, присвоїли, і на ньому стали робити своє діло. Воно нас усіх примусило трудитись. У труді ми втомились, нам стало тяжко, нас зустріла хвороба, та ще яка. Ми такої хвороби не зустрічали. Вона сама нас, таких забіяк, зустріла й на нас напала. Ми почули самі, що якась неприємність у тілі. Ми стали про це все думати. А щоб поміч у цьому знайти — ми, усі люди, безсилі це зробити. Нам природа не дає, ми не заслужили в цьому ділі. Ми бідні є люди, тому що не стали слухатися того, хто нас створив — це природа. 7712-269 Ми в цьому ділі помиляємось. У чужому ми, живі люди, опинились. Нас це все не задовольнило. Ми люди такі є в своєму житті: нам дай, ми більше від цього нічого не знаємо. Нас оточує наше незнання. Ми хвалимося чужим. Один мужик цього ось села в своєму домі як ніколи в ділі, за свій стіл він сідає їсти, як завжди чоловік. Його добро ним приготовлено наперед, а сьогодні за цим ось місцем доводиться до відмови їсти стільки, скільки хочеш. А коли ти наїсися досита, одягатись тепліше треба нам. А на вулиці зійшлись мужики, своїм добром хваляться, хто чим. А я — цим ось чужим. Мало того, що я наївся, одівся — усе це чуже. 7812-79 Це наша в цьому ділі помилка не мала, а велика. Через нашу нелюбов, через це ось кипуче діло всі люди цим ділом незадоволені. А зробити вони нічого не зможуть. Це є їхня така в цьому хвороба. Самі люди в природі так і зостались при своєму ділі. 7901-37 Ось що ми з вами, учені люди, так ось зробили. Ми з вами болісно повмираємо. Що може бути гірше, ніж це. Це все дало нам хороше й тепле. Ми що їли? Солодке, жирне, смачне. А як ми одягаємось? Фасонним, теплим хорошим одягом. А де ми живемо? У своєму домі з усіма вигодами. Це наша всіх така є людська звичка. Наш сільський мужик її зробив. Хліб із степу возом повозив у двір, помолотив, повіяв, чисте зерно в засіки засипав, муку намолов, їсть хліб. 7901-136 За рахунок чужого жити неможливо, природа своє має тіло, воно живе природне. У ньому струм, магніт, електрика – невмираюча істота, вічно живуща сама природа. Вона так жила, вона живе й буде так жити. 7901-146 Ми з вами почали робити для того, щоб вийшло хороше й тепле, але врешті-решт ми із цим прийшли до холодного й поганого. Нас за це вбила природа, ми вмерли на віки-віків свого життя. 7804-60 А ви мені скажете: ми, мовляв, жили хороше й тепло. А я вам на це відкажу: так живіть, все рівно прийде час, вас оточить погана й холодна сторона, ви вмрете. Кому ви це робили, і що ви в цьому одержали? Ваше хороше й тепле. Ви ж у цьому вмерли на віки-віків. 7804-121 А за рахунок чужого довго жити не будеш, поживеш самовільно, а природа, все рівно вона тебе за твоє все це, зроблене тобою, покарає. У природі дві сторони в людях: одна — хороше й тепле, друга — холодне й погане. Люди зрозуміли одну сторону, стали її в цьому знаходити й користуватись нею, а від другої сторони стали відгороджуватись: досита їсти, до тепла одягатись, а в домі з усіма вигодами жити. 7804-150 Люди самі це зробили в природі. Для того вони це ось у себе робили, щоб їм у цьому жилось хороше й тепло. А де ж ділось у природі погане, холодне? Воно до нас приходить через це діло. Ми в процесі цього всього зустрічаємось із цим ділом, нас оточує природа, вона нам це ось створює. Ми в цьому робимось хворими. Що поробиш у житті своєму, якщо треба для життя свого, а його нема. А раз нема, що ти зможеш зробити? А природа без усякого діла нічого не дає. Спочатку треба зробити. 8009-110 == Люди чужим огороджені == Висновки Порфирія Іванова Він його одягнув на себе для того, щоб ним хвалитись. А те він не знав, що він належить чужому. А чуже — це не своє. А раз не своє, воно чужим вважається в житті — значить воно належить до мертвого створіння. Воно одівається й тепло забирає в живого тіла енергійного. 8204-122 Ми всі живемо в чужому, у природному. Вона нас жене з дороги за те, щоб ми не вбивали, не крали, не присвоювали до імені свого. Природа є природа, вона нам робить у житті діло. Ми робимо й у ньому помиляємось, із вами горимо в цьому ділі. Простудились, захворіли, похворіли, і вмерли на віки-віків. Нам, живим людям, героям у цьому — гріш ціна. Не жаліємо самі себе. 8102-49 Це ось зернятко як розвивалось, воно колись так вводилось через природу людям, це ось початкова смерть чоловіка. Потягнула до себе земля магнітом сьогодні одного, завтра інший десь умер — ця система ввелась природою за наше все чуже. Ми винуваті в природі, вона дала за наш учинок, зроблений нами. Ми це зернятко знайшли в природі, його застосували, у землю посадили для одержання прибутку в природі. А вона за це саме на чоловіка болячку посадила, за те, що чоловік у природі прогрес зробив. Через це все життя людське в природі пішло — і тут же десь узялась смерть. Людська радість, вони прибуток одержали — тут же втрата десь узялась, хвороба людського життя. Вона з путі його за це саме забрала. Так це в житті в природі не обійшлось за те, що зробив над природою чоловік. Він скопав землю, туди посадив зерно, а це зернятко багато дало зерен — уже це технічна така сторона, зовсім чужа, зроблена в природі в житті його за рахунок природи, за рахунок її умов і всіх можливостей. Природа так даремно своє тіло не дає, твоє життя за це відбирає. Вона в цьому ділі масовому терпить, хоче сказати нам: «Чого ви до мене лізете? Я жила й буду жити сама без вас, у мене сили природні, а у вас технічні. Ви до мене по-одному лізете, а я спільними силами своїми». 8102-94 Чоловік у природі не живе, а вмирає. Нам, усім людям на нашій землі, не плюс, а мінус. 8102-45 У вас усіх залишилось ваше діло, воно з вами живе; його скільки не роби, а помилятися буде треба. Ми в цьому ділі самі вмираємо. Нас оточило величезне незнання. Природа так мені сказала про нашу історію життя чоловіка, зроблену нами: наша, усіх людей, велика така помилка. Ми помилились, це перше. А друге, нас ображає сама смерть. Ми в цьому вмираємо й будемо в цьому ділі вмирати. Чуже таке ось діло наше – без кінця й краю з природи все робити. 8001-96 Ми цим ось сильно помилились, стали життя своє в природі продовжувати за рахунок чужого добра. Думали: краще буде, якщо ми самі будемо як своїм добром розпоряджатись, ним як таким користуватись. Це наше є все. Ми в цьому всьому самі знайшли. У природі свого нема, а все воно є чуже. Йому ніякого права не давалось, він самовільно це все зайняв. 8009-3 Ви своє в себе майте, своїм похваліться. А чужим хвалитись не треба. Земля чия? Вода чия? Повітря чиє? Паршек говорить: не людське, а природне. Весь час її ви як таку на кусочки рвали, прибутком задовольнялись. А тепер на це прийшов Паршек, він із своїм тілом прийшов. Не думайте так даремно. Зараз ви про нього не знаєте: а хто він такий є? Завтра ви про нього узнаєте, скажете: це він, кого ми ждали. 8104-101 Якби цього в житті не було, що ми в цьому ділі мали, ми б у цьому ділі не вмирали. Це нам дає природа, чим ми в житті радіємо. Від неї ми прибуток одержуємо, а в прибутку — все життя таке. Завдяки цьому всьому гроші завелися, пішли зайві витрати, діло загуділо, а хазяїн став багатіти. Його розширювання оточило. Робились хазяї від конячки, від корівки та пари бичків; словом, від самого курчати до самого верблюденяти. Усе це не моє таке є — чуже воно є, природне. Я це все на ходу ловив, убивав вогнепальною. Робив я в житті своєму хомут, ярмо надівав, примушував, щоб тварина мене, такого існуючого багача з усіма своїми такими умовами. Я мав віжки, батіг, не жалів їх, бив по заду. Їм як таким доводилось підкорятись, вони для мене робили те, що треба. Я на них землю цю завойовував, по ній катався, грав пісні, танцював, усе робилась мною в житті слава. Я не збирався так ось умирати через це діло, як умирали всі через це діло. Воно ними робилось не для життя свого, вони це робили в природі на смерть свою. Їх пісні веселили, танці танцювали не для свого цього життя, а для чужої смерті. Усі граючі, усі співаючі, танцюючі люди, вони у праху давно в землі лежать, їх умови держать. Ми — селяни, хлібороби, робітники, уся інтелігенція, весь аристократичний народ, воїни-вбивці – усі ми робили чуже діло тільки для своєї смерті. Усе в нас усередині є чуже, ми одягаємо чуже, зовнішність уся наша чужа, через що ми помираємо. Це було все природне, воно так і зосталось. А жити так, як ми в цьому живемо, не треба. 8109-14 Природа, вона цього не хотіла, щоб у ній такий чоловік, він у житті таким народжувався. У зв'язку із цим ділом люди народжуються. У людях — злодій. Він чужим живе і старається сам себе показати чесним чоловіком. Йому це подобається, ця ідея, він скромно це все робить. Він у цьому ділі професіонал, уміє цю роботу в людях робити. 8109-18 А природа, від цього всього вона терпить. Їй доводиться цим людям необхідне давати. Вони брали, вони цим не були задоволені, шукали інше, краще. Але природу не обдуриш, вона людей примусила мати своє місце, до нього ніхто не доступний. Це ж є моє таке місце. Я на ньому живу королем, роблю важко, від чого дуже втомлююсь. Не робив би, але умови примушують, наша всіх необхідність. Ми їмо, одягаємось і в домі живемо – це наша турбота це в житті робити. Ми дуже в цьому помилились: це місце в природі зайняли самовільно й на ньому стали харкати та плювати, за що нас як таких природа своїми силами й покарала. Вона в нас сили наші відібрала, ввела нам свою хворобу. Ми хворіємо, дуже сильно захворіли. Від такої хвороби в природі засобів нема й чоловіка нема, щоб врятувати. Це все починалось чоловіком. Він став робити в природі в житті своєму те, що шкідливо природі: чоловік став технічний, увів у себе штучне, став хімію прищеплювати. А це все йому дало в житті неприємність. Природа, за це саме вона людям пристосувала природне, найлегший початок у житті — посадити виразку чи грибок. Дуже вільний доступ до цього діла. Природа людині все для цього самого віддала, а сама за це ось саме взяла душу й серце. Чоловік у природі завоював смерть. Він оточив себе в природі приватною власністю, вона його зустріла цим. Людина у природі частина є. Вона для природи – шкідлива. Те вона йому дає, що треба. Природа людину втягує не на життя, а на смерть. Людині треба в житті своєму техніка, йому треба штучне й хімія. А в природі є природне: повітря, вода й земля — найголовніше це в житті, що дає чоловікові все. Він від цього ось усього одержує зброю, із цією зброєю він направляється в Арктику, він летить у космос. Для чого? Сам не знає. Це його є наука в природі це робити. Сьогодні одне, а завтра інше. Такому розвитку в людях не видно кінця. Як народжувався в цьому чоловік, так він і вмер із цим. Якби чоловік у природі нічого не робив у житті, він би жив вічно. Його з путі зняла природа за його зроблене діло. Йому права ніхто не давав сваволити, це місце присвоювати до свого імені, тому в цьому захворів. Природа є йому ворог, вона не зброєю стріляє, а природним. Смерть починається від курчати та каченяти, гусеняти, індичка, від теляти, конячки, верблюденяти, від поросяти, ягняти. Ложки, вилки, ножі, тарілки, чашки і т. д. і т.п. Приладдя, в яке запрягають. Це воно належить мертвому чужому, зовсім природному, котре зроблено чоловіком у його нужді. Це, можна сказати, украдене й убите, як живе. Хто тебе за це ось помилує, якщо ти, це чоловік, зробив у природі неприємність, ти оточив себе в ній не своїм, а чужим? Природа, вона ж є для всіх людей мати, вона нас породила для життя, щоб жити. А люди не схотіли, пішли на свій великий злочин: не своє, а чуже брати, до свого імені присвоювати. Це, мовляв, моя земля. Що захотів, над нею зробив . 8109-26 А дім для життя на цьому місці побудував і сказав у природі свої слова: «Це дім мій». Він його своїми руками створив. Це нічого ні від кого не відбереш. Чоловік у цьому в усьому — злодій і вбивця природи. 8109-30 Я не боюсь природи так, як ви її. Вона — мій любимий друг. Де б я не був, в яку біду я не попадався, вона — за мене. Я її прошу як матір свою. Вона мені в усьому помагає, за що б я не брався корисне людям робити. Вона мене як друга любить. А вас усіх таких вона карає своїми силами за те, що ви вкрали в природі. Ви в природі — злодії, убивці добра живого. Хто вам дав таке право в себе мати це ось місце, де ви живете, зайняти? Це все не ваше, а природне. Ви ж у цьому ділі свавільні. 8109-42 Природу ніхто не обдурить. Вона як була, вона є і буде. А чоловік народився для того, почав робити діло, недоробив, умер. Спитайте в усіх людей на землі: хто з них хоче вмирати? Таких у житті нема. Усі люди, чужим вони користувались, вони користуються й до сих пір чужим. І через це вони в цьому вмирали, умирають, і будуть вони вмирати. 8109-52 У природі природна сторона, ми боїмось природи, як ворога, у цьому в усьому простуджуємось, хворіємо, врешті-решт умираємо на віки-віків від цього. Ми, учені й невчені люди, не пішли. Нас догнала природа, покрутила силами своїми, грибок і виразку на тіло посадила. А щоб ми знайшли такий засіб від цього діла позбавитись, це ми шукали й не змогли знайти. Чоловік наш, він від цих усіх дій ішов із життя, і він іде так ось із життя. 8109-75 Зрозумійте ви, добрі такі ось люди: ми з вами сьогодні живемо, завтра помираємо. Гіршого, ніж це, немає. А ми вмирали, умираємо і будемо вмирати. Це нас примусила природа чуже зробити. А ми пішли по тій дорозі, котра стала давати чоловікові прибуток, не своє, а природне, зовсім чуже, чим чоловік радувався. Йому як хазяїну, як ділку в цьому, де що взялось у дворі з ножем: курочка чи півник, ягнятко, поросятко. Це все чоловікові дано для життя. А він визнав: це ось — моє це діло. Став цим ось користуватись як таким. Став збирати, став направо, наліво менжувати. Що він захотів, те він над нею зробив. У нього на це — ніж, у нього на це — позбавлення права. Куди хочу, туди я діну. Мені природа дає, я заводжусь багато чим, багатію, гроші в цьому збираю. Роблюсь у людях чужим, усіх близько я в цьому не визнаю. 8109-81 Не радість, а вічно невмираюча скорбота — робити те, що робили всі. 8202-16 Ми розпоряджаємось, ми хвалимось чужим, і вмираємо в ньому вічно. За що тільки не візьмись робити, воно є чуже. Ти не маєш ніякого права ним розпоряджатись, воно не твоє. А раз узяв — значить ти злодій і вбивця цього діла, у чому ти й умер. Тебе природа за це все твоє умертвила. Це було, це є, воно й буде в цьому ділі. Воно чуже, воно мертве, з чим жити не можна. А от своїм можна хвалитись, і можна з холодним жити — це живе, живуще на білому світі вічно. Паршек цю ідею всім людям показав на собі, а люди його тіло зненавиділи, його женуть із цивілізованості, говорять: «Відійди, нас цим не турбуй; ти не наш, а чужий. Місця тобі нема. Геть із землі». Не дають можливості жити. 8202-17 У нас не вийшло: велика в цьому й сильна помилка. Ми зробили це ось діло, але недоробили його, умерли на віки-віків. Знайшлись інші такі люди це діло продовжувати, і все ж вони це діло так, як це слід, не зробили, вони цим не задовольнили себе. Це діло перед ними так і залишилось недороблене. Треба буде робити. Від цього всього діла ми з вами ніякої користі в цьому не одержали. У цьому ділі ми як помирали, так і до сих пір ми помираємо. Ми не навчились у природі, щоб нам жити без усякої смерті. Ми з вами звикли гроші заробляти. 8202-45 У природі робимо для цього діла все. Але одного не зрозуміли всі люди, що живуть на білому світі: ми живі є люди в природі, але чужим огороджені. Усе в нас є, і багато. Це не порятунок в житті. А ми стараємось добитись, щоби було в нас це чуже природне. Через це терпить вона, а ми її не жаліємо. Своїм умінням грабуємо, для неї є злодії й убивці її здоров'я. А про це ми не знаємо. Ми з вами незадоволені й у цьому не можемо задовольнити себе. 8202-154 Це добро, що ми маємо в житті, є чуже природне. Ми не маємо (права) розпоряджатися землею, і не можемо на ній будувати. Це таке ось життя, воно ж робить те, що треба. Це природа, вона зробить усе мені. 8204-148 Чоловік багато думає й багато робить, а в ділі своєму він помиляється, і на віки-віків гине. Діло він почав робити маленьке, а довелось робити величезне. Ми в житті самі не знаємо, що таке робимо. Дім ставили на куті свого місця й недобудували: самі вмерли. І цей весь початок, що ми робимо, це буде наша смерть. Ми для цього всього почали робити, ми зробили, у нас є, чим хвалитись. Воно в нас усе — чуже й мертве, вона нам не дає живого життя. Ми не живемо, а вмираємо через це саме. Нас природа за це ось не жаліє, а карає своїм шляхом. У неї є все, що хочеш. Вона стоїть своїми силами за себе. Це не природного характеру — технічне, штучне, хімічне — зовсім неживого характеру. 8209-109 Гроші — це є в житті ніщо. А от життя має бути, зостатись без усяких цих мільйонів. Здоров'я єсть природа, вона не повинна продаватись і не повинна ніяк куплятись. Живе природне — зовсім чуже, воно мертве робиться так людьми, і буде воно так робитись. У кожному зробленому ділі є велика помилка. Ми її копаємо, колупаємо на кусочки — це все є вбивче діло. Ми, люди, усе це робимо. А що із цього всього ми одержуємо? Одну з усіх смерть. Нас природа цим оточила, вона нам наносить утрату життєву. На тіло садить виразку або грибок. Невиліковне таке діло — це є для медицини мінус. Вона бідна є в житті. А життя є. Ми в цьому всьому люди такі є, котрі не живуть, а відмирають. 8302-70 А за Паршековою справою, своє місце ніхто не мав права займати, як його зайняла назначена особа. Він це місце тимчасовим явищем у себе в національності зайняв до одного моменту до випадку. А Паршека обрала одного за ділом самородка, а джерело його – це загартування-тренування. Паршек один у цьому ділі трудиться на благо всього світу всіх людей. Він говорить нам усім таким ось людям, треба кидати так індивідуально сам себе захищати, щоб у чужому доводилось жити. Це — бездушне, воно зовсім мертве, але не живе, а з ним як із таким жити не можна буде. Більшість у природі цього, воно тягне живе на смерть. Чоловік тому так у житті своєму й помирає, у нього на це не вистачає своїх таких сил. 8302-191 == Люди люблять холодне і погане == Висновки Порфирія Іванова Люди роблять у природі умови життя, що дають початкове погане почуття, а природа, протидіючи, сама підсовує умови життя, що дають кінцеве хороше почуття А чоловікові треба для життя фізична сторона: по землі ходити босим, повітрям задовольнятись, водою купатись — це є пробудження центральної нервової частини мозку, найлегший спокій. 7606-68 Технікою, штучним не задовольнили себе люди наші, так ми і залишилися бідними людьми. А в природі ці життєві якості є, але ми не вміємо й не хочемо їх у природі шукати. А я знайшов, оточив себе ними, хочу сказати. У холодному й поганому ділі є все, лише б чоловік за це взявся. 7606-107 Це сторона холодна й погана. Вона була, вона є в природі й буде. А люди не хотіли цього в себе бачити, не хотіли цього робити. У них це діло не виходило, гинули в цьому ділі. Іванов ці якості знайшов, ними оточив себе, тепер хоче сказати всім людям: треба буде робити, щоб не хворіти, не простуджуватись. А коли ми цим оточимо себе, то в нас буде продовження. Ми це життя переробимо на нове невмираюче діло. Життя моє, воно нам, усім людям, у природі покаже. Ми, усі люди, побачимо на ньому цю істину, котра ним робиться. Це природа, це повітря, це вода, це земля. А вони є мої милі друзі, я їх один полюбив, ними оточив себе, як любимими друзями. Вони мені помогли, вони мені помагають, і будуть вони мені помагати за моє все зроблене. 7606-112 А Бог — це є твоє діло в природі. Ти його робиш і повинен його зробити, щоб вийшов живий у людях корисний факт. Ось чого треба буде в природі добитися своїм терпінням фізичного тіла — себе примусити зустрічатися з природою однаково: як із теплом, так із холодом. Треба вчитися жити холодно й тепло. А ми прийшли до хорошого й теплого, а від холодного й поганого ми в природі відходимо. Ми так природу недолюблюємо: своє тіло оточуємо зсередини та ззовні чужим, не живим, бездушним. Хочемо ми жити в цьому здоровими, сильними — це люди всі хочуть, але в них ця чара не виходить. У них усіх бажання жити хороше й тепло, а природа підсовує своє погане й холодне. Вони потрапляють у біду, часто хворіють і завжди вони вмирають. Це вважається не кругозорі, а однобокі умови життя. Людське, але не Боже. Люди не захотіли Богом бути, а жили по-людському. Бог то Бог, але не будь сам поганий. Це найгірше, коли сам хочеш те, що людям не треба. А треба побажати людям те, що сам хочеш. Бог — це Іванов, він своє місце не присвоює. Дуже просить, запрошує: будь ласка, ставайте й робіть ви, усі люди, за цим ученням. 7608-128 Люди для Божого діла не старались що-небудь зробити, щоб у людях зостатись Богом через одну любов до природи, через холодне й погане. А через хороше й тепле можна втратити Бога. 7710-25 Я показував їм ненормальне холодне й погане. А вони своє мали: хороше й тепле, що приводило їх до поганого й холодного — це їхня смерть. Тому вони вмирали й будуть умирати в цьому ділі. Я кричав людям: для чого ви це робити, що проти природи озброюєтесь? Люди вважають її ворогом, хочуть її знищити. Їхнє таке право: природу люди стали з першого разу розводити й тут же знищувати. Їх таке право, що вони купляють і продають живого чоловіка за гроші. 7710-75 Оля наша скупалась. У неї я питаю: “Як почуваєш?” Вона мені як Учителеві говорить: “Хороше”. Хто тільки захоче в себе бачити хороше, той буде оточений поганим. 7710-97 Ми через це все вмираємо, і будемо ми так умирати до тих пір, поки ми свій потік не змінимо. Ми винуваті в цьому ділі: холодне й погане не полюбили. Хто нас таких полюбить, якщо в природі дві сторони? Індивідуальна, вона хороша й тепла. А світоглядна — це холодне й погане. Чоловік не виживає, а вмирає. Як же так тепер у цьому Паршекові 46 років літом і зимою? Такого чоловіка, його нема й не буде, щоб він між нами залишився живим. Тисячу разів Паршекові довелось умерти. Він живий лише тому, що він стоїть за життя. 7804-78 Він цю звичку, цю торгівлю жене з колії. Продавати, менжувати — нікому цього права не давалось. У Паршека чужого нема, щоб ним як своїм розпоряджатись. А тепер гроші не в моді, щоб купити за них здоров'я. Цього природа не дає. А всіх до одного чоловіка вона рядом поставила й держить у себе в черзі. 8009-4 Їхнє діло одне — іти в природу, там шукати як чуже. Треба його красти, убивати, тягнути в двір, як своє присвоювати, ім'ям його називати. Це моє поїдати, зношувати, нікому не давати. Якщо потребуєш на моє таке ось напасти, іди — буде між нами війна. Так воно робиться, і буде воно робитись до тих пір, поки ми від чужого не відмовимось, а своє як природне будемо берегти. Ми оточимо себе Духом Святим. Для чого нам це чуже? Ви навчіться жити в природі своїм. Здорове тіло — здоровий дух. Не присвоюйте природне до людей. Вони люди такі, як і всі. Живуть чужим, а самі себе закопують у могилу. 8009-36 Моя ідея, вона живе без усяких грошей. Вони не рятують в житті, за них чоловіка вбивають. Я, як у цьому ділі ділок, гроші в житті не визнаю. Моя ідея: їх попалити. Вони помагають смерті, вона через них живе. Якби не гроші в нашому житті, ми б з вами не продавались. Гроші в цьому відіграють роль у нас. А той чоловік, котрий їх у себе накопичив, він ними в цьому багатіє. Гроші здобувають гроші, ними треба вміло керувати. Грошами гроші наживаються. За гроші будують міста. Між цим самим народжується в людях ненависть велика. Один проти одного ворога посилають, щоб інший знав, за що на його люди накидаються. Це все робиться в природі. Для цього діла зброю розум людський зробив, що продукцію, вона має в цьому вжитись: у природі так ось нічого не пропадає, своє намічене, як ніколи, візьме. Природа сама дозволила це все зробити, вона примусила людей у цьому всьому воювати. 8104-156 Те, що люди роблять, це не до душі й серця, не людське воно, вчинок людський. Отець є отець, а син є син, вони чужі між собою, а люди в них продані за гроші, їх гроші зберігають. Вони за хорошим підуть усі. А хорошого мало в житті, поганого більше. Знати в отця можна, тільки треба підкорятись, служити слугою. Так діло обходиться в сина. Усіх людей у житті не задовольнило це хороше. Вони пожили та сваволили, потім умерли на віки-віків. Паршек цього не хоче бачити. Він чуже не держить, воно — мертве, бездушне. З ним жити не доводиться, бо мертве — не живе. Технічний чоловік — безсилий, він у природі чужий, зовсім чужий незнаючий чоловік. А якщо він тебе не знає, що він може сказати? Це велике незнання. 8109-71 == Любити все природне == Висновки Порфирія Іванова. Любити однаково умови життя в природі, що дають погане почуття і хороше. Він любить своїм тілом усю нашу природу, вона його полюбила за його все те, що він зробив у ній. Він свою мисль проклав для того, щоби по-людському не робити. Від хорошого й теплого треба відійти геть, а до холодного, поганого звернутись. Ось чому Іванов у дружбі є з повітрям, з водою, із землею. Це його любимі, вічно невмираючі друзі. Він їх як природу просить у біді, щоби вони йому помагали. 7502-96 Не люди людей мусять примушувати, як треба буде жити, а люди людей мусять просити в природі, щоб люди навчилися користуватися природою в житті. 7502-138 А в природі з душею, із серцем усі люди народжені однаково — їм треба життя однакове від старого до малого, 33 карбованці всім. Ось що нам еволюційність приносить — свідомість. Одна пройде по землі між людьми дружня ввічливість. Люди візьмуться за холодне й погане в природі, за природне. 7502-104 Люди хочукть так зробити самі хороше і тепле.А треба робити для того, щоб оточити себе холодним і поганим. Це робить між нами сам Учитель. Він є для цього Учитель, його діло одне — щоб жити. 7507-135 Він може ходити по траві, по росі, по грязі, по суші, по снігу тільки роззутим. Це все дає йому приємне почуття для його такого життя. Це — засоби природні: повітря, вода й земля. Я як Учитель ці якості знайшов у ній, ними оточив себе. Мені, моєму тілу погано, красоти на мені нема, і без одягу дуже холодно. Але я добре зрозумів у цьому, що погане й холодне, воно чоловікові дає хороше й тепле. Ми, люди всі наші на землі, від цього всього відходимо, а наближаємось до хорошого й теплого, що нас і веде в природі до відмирання. Гірше не може бути в цьому ділі, ніж чоловік у природі одержав. Люди, вони це життя на своєму місці захопили, присвоїли до свого ймення, стали в природі жити нелегально, залежно від неї. Вона стала людей своїм добром задовольняти. Люди стали жити нею, вони стали шукати по природі те, що їм було треба. 7507-166 А моя ідея є, вона людям говорить: здорове тіло — здоровий дух. Це треба оточити себе холодом і голодом. 7510-29 Ось які засоби треба людям ввести, щоб вони жили з людьми, кожен чоловік повинен це робити. Ми не повинні боятись холодної води або холодних умов. Ми не повинні звертати з дороги правильної. Ми повинні йти по дорозі з кругозором (різнобічно). Не треба з усього цього вибирати, а треба все, що є в житті, приймати з любов'ю всюди. Ми не повинні бути в умовах таких бідних, щоб ми з вами нічого не робили й у нас нічого не виходило. Ми з вами повинні це зробити в людях: своє взяти, а іншому такому хворому, ображеному чоловікові помогти, щоб він тяжко не мучився, щоб йому було від цього всього легко. Ось що треба нам, усім багатонаціональним людям, треба поважати в себе свідомість це робити. А те, що ми з вами зробили, інші люди ввели свої війська, це не нове, а старе. Образа була, образа буде вічно. Задоволеними люди не стануть. Ось що треба нам, усім людям, у природі зробити: стати своїм тілом близько до природи, щоб вона не була нашим учинком незадоволена. 7510-37 Тільки я своїми ногами у природі виробив у своєму тілі природне тепло. Усі умови, що бувають на покрої землі, я босими ногами проходив. Не так це було хороше, але терпіти можна. Я вам не надіну ні за які гроші. Мені буде краще, якщо моя нога буде стояти й у самого себе довільно робити. 7512-39 А коли ми холодом оточуємось, ми є близькі до єства, у нас тепло розвивається, від чого є наше людське життя, воно робиться на чоловікові сильне. Найголовніше в житті є наші люди, їх природа народила по-своєму, природно, а вони стали відходити від цього діла. Їм треба руки в брюки, нічого не робити. А коли чоловік робить, він оточений думкою. Вона його примушує, одне кінчає, а інше починає. Цьому всьому нема кінця-краю. Краще буде нам нікому не вірити й нічого не робити. Це буде істина наша людська, самих себе зберегти в природі за рахунок її повітря, води й землі. Це людям є все, вони нам дали в житті все. Ми в ній народились, ми в ній і вмерли.7606.7 Як Бог просить природу? Як матір свою. Це є сила в природі й у житті. Правда — це єсть природа, вона з чотирьох кінців приходить говорить нам, людям. Пожили з південної сторони — переходьте на північ. Ми жили на заході, тепер поживемо на сході. Усе це наше, людське. Пожили, похвалились, потанцювали, проспівали свої пісні, а тепер візьмемось за найгірше в житті й холодне. Що може бути краще від природи, від повітря, від води, від землі? 7606-40 Іванов — аналізатор цього діла, творець у житті, за наше все, зроблене нами, буде судити. Ми— люди нелегального характеру. Наше діло—умри, а дай. Це яма, котру ми вирили в землі й у неї поклали людину. Все це не є життя таке. А природа така є, вона говорить: побуло одне хороше й тепле — тепер треба взятись за холодне й погане. 7606-53 Чоловік має жити в природі, щоб йому було тепло й холодно, хороше й погане, щоб не гидував природою. Вона ж нашим тілам – мати, вона всіх людей зустрічає однаково повітрям, водою, землею. А ми не схотіли, узялись за діло робити діло, щоб нам було в цьому хороше й тепло. А нас оточила втома. Ми в природі захворіли. А щоб у цьому помогти комусь, у нас засобів нема й нема такого чоловіка. Учитель у нас єсть для цього діла, він чоловіка в холодній воді купає, повітрям задовольняє. Вдих і видих робить глибоко через гортань і по землі повзає босим у будь-яку пору. Це не технічний шлях жити за рахунок штучного, а треба жити фізично в природі на ногах. 7606-101 Ми з вами від цього, як від свого імені, відмовимось, визнаємо це все природним добром, ніким воно не присвоєне, і на ньому робити не будемо. Ми, люди, навчимось жити в природі за рахунок самих себе. Ми перестанемо чужим природним користуватись, візьмемось за своє живе енергійне. А те, що ми робили на цьому місці, ми більше робити не будемо. 7606-113 А ми —однобокі люди, живемо один раз хороше й тепло. А від холодного й поганого ковуримось (ховаємось), не хочемо це робити, що зробив у житті Іванов. Він пройшов це хороше й тепле, усе це зоставив позаду. Тепер він купається в холоді, оточує себе поганим. Він любить природу, а з кругозором живе, не боїться ворога так, як ми з ним зустрічаємось. 7606-114 А Бог — це є твоє діло в природі. Ти його робиш і повинен його зробити, щоб вийшов живий у людях корисний факт. Ось чого треба буде в природі добитися своїм терпінням фізичного тіла —себе примусити зустрічатися з природою однаково: як з теплом, так і з холодом. Треба вчитися жити холодно й тепло. 7608-128 Хочете в природі жити еволюційно, незалежно в ній — фізично сильно терпіть від холоду й поганого. Вам показати на фактах у житті можна буде. Старе минуле — гниле, воно нам не треба. Ми обійдемось без усього цього. Як легко й життєрадісно буде, коли чоловік не буде їсти, не буде одягатись і в домі жити не буде. Це — першого початкового нашого земного чоловіка. Він був Бог землі, зберігав сам себе, як робить тепер Іванов. 7608-141 Самі із собою воюють, говорять: ми є всьому ділу хазяї присвоювати собі чуже. Вони говорять: це все наше. Ні капіталісти, ні соціалісти — ніхто не має права присвоювати собі чуже. Вони обоє завоювали на землі своє життя, котре не знало, що за ним іде дух еволюційного характеру. Капіталісти — це за історією лежить Бог Отець. А соціалісти, радянська влада — Бог син, народжений людьми. А слідом іде еволюція — вона Бог Дух Святий. Вона нічого такого не присвоює, своїм не називає, а це все — природне, спільного характеру. Якщо я як такий чоловік природного характеру, незалежний не від кого. Природний чоловік повинен жити й дружити в природі, усі умови любити. 7701-181 Ми з вами зробимося такими людьми, як наш є Іванов. Він наш рідний Учитель, який зберігає наші душі й серця. Ми з вами ніколи не будемо вмирати. А раз ми з вами цього доб'ємось, то природа свої природні сили змінить і нас не буде так непокоїти. Ми з вами будемо вічно жити, у нас буде тепло всередині чоловіка, сили. Ми з вами знайшли й оточили себе ними, хочемо сказати всім, великій матері природі, всесвіту, атмосфері. Ми теж єсть раса людська, а тіло — природа. Коли в нас усередині загоряться полум'ям наші в цьому серця й душі, нас із вами ніхто так не переможе. 7702-57 Це діло, що ми робимо, нам буде погано й дуже холодно, але зате ми оточимо себе здоров'ям таким. На нас жодна сила не накинеться, запах не дасть напасти. Усе це зробить нам, таким людям, природа. 7702-167 Не треба ждати завтрашній день, що прийде. Завжди держись поганого, то тоді прийде хороше. Я є автор своїх слів. Хочу нашим людям сказати. Не треба думати про іншого погане, а треба вважати його завжди хорошим. 7704-136 Роблять суботник усією Росією. А якби ми не їли, яка була б у цьому економіка. Не треба нічого. 7707-14 Техніка не буде відігравати такої ролі, щоб у цьому довелось чоловікові помагати. Техніка сама щезне, а зародиться в людях свідомість, вона визначить буття. Ми з вами навчимось, як треба буде в природі жити. Хороше й тепле відійде, а оточить нас усіх холодне й погане. Люди цього бояться, їм робити буде нічого. Люди це створили — вони це й зруйнують. 7707-33 Його (дитину) люди зустріли з найкращою матеріальністю — це сторона нехорошого порядку. Перш ніж жити хороше, треба жити погано без цього всього. Воно не претендувало, щоб ми йому створювали це хороше діло. Люди не змогли зостатись без цього, задоволення знайшли, чим його зародити: усередині зробити продукт, щоб він псувався, переходив у негоже. 7707-101 Лише б вона захотіла, її сили ображають тіло чоловіка грибком, виразкою оточують. Не дають йому такого спокою, щоб він жив хороше й тепло. У неї є холодне й погане, що все в житті перемагає. А найголовніше, є в природі холод — білий енергійний сніг. Білішого й холоднішого від нього нема нічого в житті, тому люди цих умов бояться, у них є до цього всього недовіра. Учитель народу, він цю енергію зберігає своєю любов'ю. У нього милі невмираючі друзі — це повітря, вода, земля у чому вся енергія розташована. 7707-110 Мені холодно й погано, зате здорово. І красоти одягу на мені нема, і я не потребую його: він єсть чужий. Ми його зробили руками, він став річчю, котру ми стали купляти й продавати. Значить, усьому діло єсть гроші. Адже гроші єсть теж продукт, здобуваються людьми. А люди єсть продукт у природі, він зберігається нею. Значить, треба нам, усім людям, робити в житті те, що треба буде нам усім для нашого здоров'я. Треба любити природу, з нею нарівні жити хороше й тепло, холодно й погано. 7707-141 Скажіть, шановні читачі: що буде краще, штучне чи здоров'я? А його дає не руки чоловіка, а природа через великий холод і дуже погане. А в природі це є, воно бережеться нею. 7707-157 А кому забороняється в себе Бога мати? У природі є умов дуже багато, особливо для людей є дві сторони. Одна — коли люди придержуються в житті хорошого й теплого, а друга — холодного й поганого. Кому забороняється бути чоловіком Божим? Це єсть любов. А ми, коли захворіємо, скоріше в лікарні шукаємо порятунок у житті. А найголовніше в цьому — холодне й погане любити й берегти. Будеш це робити — будеш Бог. Паршек є чоловік такий, як усі люди. Він любить хороше й тепле, а також холодне й погане. Завдяки цьому він загартувався в природі, сил набрався, ними оточив себе. 7710-9 Люди для Божого діла не старались що-небудь зробити, щоб у людях зостатись Богом через одну любов до природи, через холодне й погане. А через хороше й тепле можна втратити Бога. 7710-25 Їм (людям) хороше й тепло. А на мені як Учителеві красоти нема. Я без усякого одягу. Мені холодно, мені погано. Я живу для людей, своїм тілом убиваю біль. Ось що Учитель людям робить. Його діло — робити одну користь. 7710-107 Учитель нам усім говорить, що треба не одного чоловіка любити, а треба любити природу, її дні, що прийшли. Вони до нас приходять і літом, і зимою, але ми всі їх зустрічаємо неоднаково: одні любимо, а інші не любимо. Які ж ми є люди, якщо ми не любимо природу, найголовніше в житті. Природа — це повітря, вода й земля — усе це нам життя дало. 7710-144 А тепер ми найшли таку ідею, їй не доводиться зустрічати хороше, а проводжати погане. Для ідеї Іванова все в природі на білому світі є хороше, відвертатись не доводиться. Для даного чоловіка весь розвиток не поганий, а хороший. Усіх людей треба вважати однаково, щоб жити з ними не так погано, як нам до цього доводилось жити — ми жили дуже погано. 7710-192 Іванов вносить свою пропозицію щодо чоловіка життя. Ми, усі люди, повинні цього діла діждатись. Це буде потік людського життя. Зміниться це хороше й тепле, відійде від людей; прийде на зміну цього всього холодне й погане. Життя почнеться нове небувале. Хороші й теплі умови примушували чоловіка вмирати. А от холодні та погані умови примусять жити вічно. Природа вирішить це ось питання в житті нашому. Ми як такі люди цим оточимось, нас природа пожаліє. 5 жовтня. Після такого сильного дощу стало холодно. Значить, треба не їсти, це веде до хорошого. Люди цього в житті доб’ються, вони цим заслужать, їх природа за це діло не буде карати. Ми забудемо ці ось могили. Ми по-старому не будемо так рано вставати з постелі, а потім братись за ту мисль, котра не забувала в цьому готуватись. 7712-17 Це все, ним зроблене, не помогло, а примусило в цьому ділі більше тяжко трудитись, придбавати для самих себе це. Чоловік став робити діло, сам він у цьому помилився, став хворіти, похворів і вмер у цьому. Я ці засоби знайшов у природі, ними оточив себе, став робити те, від чого мені стало хороше й тепло. Цю можливість мені дало холодне й погане. Я не прагнув жити так, як живуть усі люди. Вони ненавидять холодне й погане, стараються мати в себе чуже природне явище, тобто добро. Воно народжене природою. Вона ради чоловіка дала, і буде вона давати чоловікові. Хіба погано буде, коли люди не будуть простуджуватись і не будуть хворіти, їх оточить сміливість? Вони будуть упевнені в житті. Смерті як такої не стане, буде прогресувати життя. Люди як такі не будуть боятись природи. Будуть гарантовані щодо свого здоров'я. Їх примусить це сили в природі одержати. Ми зробимось господарями. Це все будемо берегти, як око своє. Так наступати, так убивати ми не станемо джерело. Не будемо ми завойовувати в природі те, що треба. Хіба буде від цього погано, якщо ми не будемо обжиратись. Від нас воняти не буде. Ми більше харкати не будемо. А одягатись? Свою красоту знімемо, фасонне одягати не будемо. Трудитись ми перестанемо. А от легкими ми з вами будемо. Нас як таких повітря прийме, підемо сміло по воді. Це так природа буде нас оточувати. Ми потребувати нічого не станемо. Бідність свою ми з вами зживемо. Ось які ми в цьому ділі зробимось багатими людьми. Ворога більше не буде. 7712-44 Ось які в нас будуть у цьому діла. По-новому будуть жити люди в природі. Не літаки, не супутники, а люди цього доб'ються. Чоловік піде своїм тілом по воді. Ось чого люди самі доб'ються. Їх за це природа не буде карати. Люди заслужать від неї увагу. Природа зробиться для людей матір'ю, годувати, одягати перестане, дім не треба буде. Ось де життя нове почнеться, ніколи не бувале. Ми не будемо потребувати, апетит відійде зовсім від нас. Тепло проявиться в енергійному тілі, воно вмирати більше не буде. Ось чого ми доб'ємось у природі. Бог усім він простить. У нього в ідеї не буде злочинного світу. І не будуть простуджуватись та хворіти. Тюрма й лікарня щезнуть, люди туди попадати не будуть. Рай на землі засяє. Люди цього діждуться, їх оточить правда. Усі із загробних умов піднімуться. Той, хто чоловіка закопував, він його відкопає. Це зробить сам Бог. Його зараз не визнають за його діло, а тоді його визнають. Він своїх людей візьме із собою й скаже: “Ви, мої рідні, знали мене й робили те, що треба”. А зараз люди Бога забули, не хочуть його бачити. А він народився тепер, живе з нами й хоче нас усіх любити своїм ділом. Він за це діло сам особисто не їсть і не буде зовсім їсти ради людей. Це є його зброя, котра прямо по теорії стріляє. Мій Дух Святий докаже всім ученим. Вони хваляться чужим. Це їхня техніка, створена ними; штучне, котрим огородились; хімія, що введена в життя людям. Вони забули цілком і повністю Бога. Я, як Дух Святий, їм свої сили як ніколи покажу, що буде в житті своє й що буде в природі чуже. Ми всі, як один чоловік, зариті в землю в могилу, свої місця зайняли. В історії сказано Богом про свій прихід у люди. Вони його теж ждуть новим у загробному житті. Вони ждуть на собі суд й воскресіння з мертвих у живі. А для чого я не їм, і для чого ходжу в такій формі? Мені як такому чоловікові холодно, і мені некрасиво, з мене люди сміються. А я ж не звертаю уваги. 7712-48 А я, як Учитель народу, Переможець природи, Бог землі. На мені красоти нема, тепла не роблю. Мені сильно холодно. Я живу в цьому холодно й погано. Моє життя Боже є. Ніхто йому не вірить і не робить, і не хоче, щоб воно було таке. Я ж — чоловік, живу по-своєму. У мене мисль така: треба зовсім кинути цю звичку щодня їсти. Ця звичка в житті нікуди негожа. Легше й здоровіше, коли ти не їси. 7712-74 Є можливість зробити їм такий корисний спокій, що не заважає, щоб ти від цього всього діла залишився задоволеним рештою усього живого. Вони хотіли, щоб їм було від цього ось усього хороше й тепло. Це може зробити в житті тільки Бог. Він своїм ділом, своєю любов'ю всіх утихомирить, цим люди задовольнять себе, образи ніякої. Усі люди зостануться задоволені. Погане, черга щезне, її не буде. Ось чого люди в цьому доб'ються. Тюрма з лікарнею через це все відійде. Це все зробить у цьому Паршек. Він де б не був, що б не робив у цьому, йому на відстані робиться. Лише б чоловік, ображена чим-небудь особа, мене такого попросив, йому обов'язково в цьому поможуть. Він оточить себе цим, що просив. Він обов'язково задовольнить себе. 7901-106 Хто не любить у природі поганого й холодного, умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно (любить холодне, погане і хороше, тепле), той живе вічно в природі, йому слава в ній. Бог, він назвався ним через відкриття очей. У нього тіло заслужено бути ним. 7804-60 А ми ось люди такі, котрим треба не відходити від такої справи — погане, холодне. Це життя характерне, живе, пробуджуюче. Воно невмираюче, вічно живе. А тепле, хороше — воно довго не живе й зі своїм добром себе веде до поганого, холодного. Це кінець йому всьому, далі одне ціле, це буде нашому тілу смерть, кінець на віки-віків. 8001-91 Я, Паршек, такий на білому світі чоловік, знайшов істину в природі, нею оточив себе. Хочу я сказати про любов свою: для мене холод — це є все. Мені не треба буде тепла пора, щоб доглядати за землею й сіяти в неї зерно, щоб природа дала врожай. Ним усі люди заінтересовані на цьому куску землі. Примушують її, щоб вона нам родила такий урожай. 8202-59 А треба нам усім братись за холод, за погане в житті, це буде нам хороше. 8204-119 Жити за рахунок чужого не можна ніяк. Учитель говорив і буде говорити: якщо свого тепла в тілі не буде, природного, то технічне не обігріє. Живе енергійне – котре одержано через повітря, воду, землю – краще, ніж це все чуже. 7804-153 Ні на що не подивлюсь, а своє все рівно зроблю, дорогу дам усім, волю. Тюрми не стане, лікарні теж не буде, а буде рай на землі. Через це харкати, плювати не стануть, і не будуть робити цього люди. Свідомість визначить буття. Мої діла, вони невидні. Сам собі думаю: підождіть, це не все ваше, моє прийде на арену всього світу. Я прийду на арену вашу, у вас як у таких спитаю: як же ви жили? Це було моє, так воно й залишилось моїм. Землі своєї не видно, є своє тільки тіло. Свого в людей такого не було, усе — чуже, природне. Від цього всього хазяїна нема. Свої люди, вони стали мати чуже. На тіло своє ніхто не піде війною. А на чуже? Кожний чоловік сильний в цьому, він піде як на чуже, він буде правий. Чуже є наше, їхнє теж чуже. Якби цього не було в житті нашому, такої війни в людях ніколи не було. А якщо ми з вами чужим оточені, то чому сила в житті буде мовчати? 8102-5 Я — за ображеного, хворого, психічного, щоб природа його не карала. А треба запобігти його такому захворюванню, такій біді, а він нею мучився. Я цьому всьому — спаситель, особливо здоровому чоловікові. Якби в мене цього засобу не було, що б я в цьому робив? Без природи я ніщо. А коли за мене природа! Та ще ув’язнений, мученик від адміністративної особи. Моя ідея така: від чужого треба відмовитись. 8102-26 Паршек для того народився, щоб сам генерал відмовився від армії, від дивізії — полковник, від полку — майор, від батальйону — капітан, і лейтенант — від роти, і прапорщик — від взводу; солдат нікому не буде потрібний. Це діло – самого генерала помилка. У житті ворога не було, і не буде його. Він зробився в цьому ділі, у цій науці. Ми для цього робимо всю належну техніку, учимось бути такими. Коли ми в житті визнаємо цю велику помилку, сам генерал визнає цю помилку всіх, війни ні в нас, ні в них не буде ніякої. Солдата не буде, кому запрошувати, і не буде, кого слухати. Таке ж робиться всіма людьми, це ж саме діло, від чого доводиться нам, усім людям, в усьому відмовлятись. Це все чуже відійде, його більше не буде між нами такими, завдяки цьому всьому моєму ділу. 8102-35 Своє самовілля робити як місце своє, котре він захопив і ним він розпоряджався. Це місце не твоє, ти його захопив, нікому не хочеш віддати. Ти зробився своїй дружині чужим чоловіком – це теж така єсть у житті природи неправда. Вона так само присвоюється своєю, як і місце. У природі такого власного нема — є спільного характеру, для всіх однаково. 8202-64 Місто чиє? Ми в ньому народились, це місто наше. Ми в ньому трудимось, те ми робимо, що треба. Чим ми жили? Це наше діло, у котрому ми сильно помилились, присвоїли до свого імені: це моє. А моє — це приватна власність, індивідуальний капітал. Його ніхто не має права собі присвоювати, щоб назвати своїм ім'ям. Одна природа в силах поділити цього хазяїна добро. Цьому хазяїнові за це все вона подала його призначену природою смерть. 8303-18 Не звикай у природі чужому заздрити. Твої завидки — твоє діло рветься. У тебе цей нестаток появився, ти пав від сусіда через твою таку мисль. Ти про це саме не думай, а більше старайся з душею, із серцем робити. За тебе природа, ніколи вона так не забуде. А ти хочеш без усякого труда одержати. Труд — усьому діло в усьому. А любов — найголовніше. Не сиди зайвий час, і не старайся відпочивати. Бийся, колотись, а своє роби. Природа, таких вона ніколи не забуває, невидимо дає вона. 8102-87 == Примітки == {{reflist}} == Джерела і література == * Книга життя Ош. (Упор. Ош В. О.). — Вінниця: Книга-Вега. 2005.— 272 с. — {{ISBN|966-621-293-3}} == Посилання == * https://uk.wikipedia.org/wiki/Іванов_Порфирій_Корнійович * [http://www.osh.kiev.ua/Ukparshek.htm Збірка праць Порфирія Іванова] * [http://www.osh.kiev.ua/ukiv7804.htm Це буде таке безсмертя. 7804] * [http://www.osh.kiev.ua/ukiv7805.htm Паршек. 7805] * [http://www.osh.kiev.ua/ukiv7811.htm Ігоря діло. 7811] * [http://www.osh.kiev.ua/ukiv7910.htm Паршек. 7910] * [http://www.osh.kiev.ua/ukiv8102.htm Паршек. 8102] 73ok8emo05wphym9pr1lqb1869nww7h 0 6099 41610 36245 2026-11-11T06:20:54Z Jcb 10391 41610 wikitext text/x-wiki [[Файл:Геологія Вікіпідручник.png|thumb|right|200 px|Обкладинка]] Перший вільний підручник з [[w:геологія|геології]] [[w:українська мова|українською мовою]]. Цю книгу написано доступною мовою без формул для широкого кола читачів, які цікавляться геологією, скам'янілостями, мінералами тощо. У підручнику подано найбільш загальне уявлення про геологічні структури, гірські породи і мінерали, основні геологічні процеси, та як за допомогою геологічних знань людство рухає прогрес. Тут допитливий читач знайде відповідь на питання: «''для чого знати геологію неспеціалісту''»? На початку кожної глави є шаблон, який буквально у двох словах (майже як вирази китайських мудреців) описує суть речей. Текст підручника далекий від суворих академічних норм і скоріше має розважально-навчальний характер, на противагу [[w:схоластика|схоластичному]] «снодійному» чтиву. == Зміст == # [[Файл:50%.png]] [[Геологія/Вступ|Вступ]] # [[Файл:25%.png]] [[Геологія/Загальні дані про внутрішню будову Землі|Загальні дані про внутрішню будову Землі]] # [[Файл:00%.png]] [[Геологія/Геологічна історія Землі|Геологічна історія Землі]] # [[Файл:00%.png]] [[Геологія/Геологічні структури і процеси|Геологічні структури і процеси]] # [[Файл:00%.png]] [[Геологія/Гірські породи і мінерали|Гірські породи і мінерали]] # [[Файл:00%.png]] [[Геологія/Корисні копалини і їх розробка|Корисні копалини і їх розробка]] === Позначення === Позначення прогресу роботи над главами та розділами: * [[Файл:00%.svg]] - роботу розпочато (1%), * [[Файл:25%.png]] - робота в розпалі (25%), * [[Файл:50%.png]] - найголовніше написано (50%), * [[Файл:75%.png]] - залишились дрібниці (вичитка, вичистка, оформлення) (75%), * [[Файл:100 percent.svg]] - роботу завершено (100%). == Література == * ''Короновский Н.В., Якушова А.Ф.'' Основі геологии: Учебник для географ спец. вузов.- М.: Вісшая школа, 1991. - 416с. ил., {{ISBN|5-06-001730-3}} * ''Куровець М., Гунька Н.'' Основи геології. Підручник для вузів. — Львів, 1997. — 694 с. * World of earth science / K. Lee Lerner and Brenda Wilmoth Lerner, editors. in 2 Vol.- 2003.- {{ISBN|0-7876-7739-6}} * Загальна геологія. Навчальний посібник. / ''І.С. Паранько, А.О. Сіворонов, В.Д. Євтєхов.'' — Кривий Ріг: Мінерал. — 2003. — 464 с. * Encyclopedia of Geology / Richard C. Selley ed., in 5 Vol. Elsevier Academic, 2005. — {{ISBN|0126363803}} * ''Новосад Я.О.'' Загальна геологія. Навч. посібник. Рівне: НУВГП, 2006. – 142 с. * ''Дунаев В.А.'' Общая геология. — Изд-во БелГУ., Минск, 2008. — 307с. {{ISBN|9785957102922}} * ''Kent C. Condie'' Earth as an Evolving Planetary System. - Elsevier. Second ed. - 2011. - 575 pp. {{ISBN|978-0-12-385227-4}} * Мізерський В. Динамічна геологія (загальна геологія): навчальний посібник : пер. с пол. / Володимир Мізерський ; Пер. Роман Смішко . – 2-ге вид., випр . – Львів : Видавництво Львівського університету ім. І.Франка, 2011 . – 354 с. {{ISBN|9789666139125}} * Geology and the Environment / Bernard W. Pipkin, D. D. Trent, Richard Hazlett, Paul Bierman ed. — Brooks/COLE, 7th edition, — 2014. — 450p. {{ISBN|978-1-133-60398-6}} {{Стадія|25%}} [[Категорія:Геологія]] 4kbe250dw0acrad942on0p0ggwuyr4m 0 6487 41608 38756 2026-11-11T06:20:03Z Jcb 10391 41608 wikitext text/x-wiki {{в роботі}} <center><gallery perrow=2 widths="260px" heights="180px"> Файл:Catedral guadix2.jpg|Місто Гуадікс, провінція [[Гранада]]. Бароковий фасад катедрального собору. Файл:Caravaggio - Taking of Christ - Dublin.jpg|[[Мікеланджело Караваджо]]. «Христа беруть під варту », Національна галерея Ірландії. </gallery></center> '''Бароко''' (від {{lang-pt|barroco}} {{lang-es|barrueco}} та {{lang-fr|baroque}}&nbsp;— перлина неправильної форми) — тривалий за терміном існування, універсальний стиль в мистецтві та ідейних пошуках Європи в 16-18 століттях. ==Назва == Походження терміна «бароко» не зовсім ясне. Його пов'язують з португальським словом, що використовували для позначення перлинки неправильної форми. Згодом слово перенесли на інші явища мистецтва і життя, а потім і на назву цілого періода розвитку європейського мистецтва. що охопило практично всі галузі ([[література]], [[архітектура]], [[музика]], [[живопис]], [[графіка]], [[скульптура]], [[сад]]и і [[парк]]и, [[театр]], [[мода]], [[одяг]], [[інтер'єр]] і його [[декор]], [[надгробок]] ). Первісно слово «бароко» несло несхвальний, дещо негативний зміст, позаяк явища культури і мистецтва помітно відрізнялись від врівноважених і ясних композицій доби відродження. Вимріяний ідеал доби відродження та самого бароко помітно відрізнялись. Ідеал бароко помітно ускладнився, спохмурнів, втратив одноманітність відродження, духовний світ бароко вже використовував всю гаму людських почуттів від насолод життям до скепсису, іронії, сумнівів, патетики і нестримної жаги до пізнання всього нового. Слово «barocco» зустрічається і в італійських джерелах стосовно нечесного прийому в торговлі. Французькі класицисти перенесли близько середини 18 століття цей термін в художню літературу. Італієць Ф. Міліція у 1797 застосовує його в сучасному нам сенсі наукового терміна. В 20 ст. бароко як стиль і явище культури був повністю реабілітований від негативного ставлення, став предметом наукового вивчення і досліджень в різних країнах, незважаючи на загибель і руйнаці багатьох пам'яток історії, архітектури та скульптури . Поглибленню знання про бароко сприяли числені виставки в різних країнах, видання про бароко, наукові конференції, створення окремих експозицій в художніх музеях, нарешті — створення перших музеїв, що висвітлюють тільки тематику бароко (Австрія, Німеччина, Мексика). ==Італійські витоки == Бароко має італійські витоки. Риси бароко вже притаманні творам Мікеланджело Буонарротті, великого авторитета в мистецтві Італії, скульптора, інженера, архітектора і фрескіста-художника. Раннє бароко тривалий час співіснувало з пізнім [[відродження]]м та новонародженим [[маньєризм]]ом як в культурі і художній практиці Італії, так декотрих країн Європи. Провідні позиції в розвитку бароко посіли Італія та Нідерланди. Дещо пізніше до них приєдналась Франція, культура котрої майже на всіх етапах власного розвитку мала власні особливості та здатність створювати зразки для наслідування ще з доби [[Готика|готики]]. ==Терміни існування == Бароковий стиль домінував у європейському мистецтві в [[17 століття|17 столітті]]. В деяких країнах він також захопив кінець 16 і середину 18 століть (Італія, Польща, Австрія, Україна, Латинська Америка). Представниками цього стилю є [[Рубенс Пітер Пауль|Пітер Пауль Рубенс]], [[Антоніс ван Дейк]], [[Франс Снейдерс]], [[Ян Бокхорст]] ([[Фландрія]]), в живописі: [[П'єтро да Кортона]], [[Мікеланджело Караваджо]], [[Валантен де Булонь]], [[Матіас Стомер]], [[Танціо да Варалло]], [[Алессандро Маньяско]], в архітектурі [[Франческо Борроміні]], [[Лоренцо Берніні]], [[Доменіко Фонтана]] ([[Італія]]), [[Растреллі Бартоломей|Бартоломей Растреллі]], [[Бланк Карл Іванович]], [[Савва Чевакінський]], [[Ухтомський Дмитро Васильович]] ([[Росія]]), в [[література|літературі]]: [[Педро Кальдерон де ла Барка|Педро Кальдерон]] ([[Іспанія]]), А.&nbsp;д'Обіньє ([[Франція]]), [[Ломоносов Михайло Васильович|Михайло Ломоносов]] (Росія), в музиці період бароко тривав з [[1600]] до [[1750]], представниками якого є [[Клаудіо Монтеверді]], [[Вівальді Антоніо|Антоніо Вівальді]], [[Бах Йоганн Себастьян]], [[Гендель Ґеорґ Фридерик]]. ==Характерні риси бароко == Культура та література бароко позначена прагненням вразити читача пишним оздобленням твору, відтворенням постійного руху, пишності, вихору часу, алегоризмом, різкими контрастами, тенденцією життєсвердного сприйняття дійсності, вираженням просвітницької тематики. Характерною є '''пишнота, парадність, яскравість кольорів, контрастність, екстравагантність [[орнамент]]у, асиметрія конструкцій'''. У [[Архітектура бароко|бароковій архітектурі]] панують сильні контрасти об'ємів, перебільшена пластика фасадів, ефекти світлотіні та кольору. [[Живопис]] і [[скульптура]] відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту і ефектів освітлення, ускладненою пластикою, парадністю. У [[музика|музиці]]&nbsp;— поява [[опера|опери]], розвиток вільного поліфонічного стилю (зокрема у творчості [[Йоганн Себастьян Бах|Йоганна Себастьяна Баха]]). ==Експансія (наступ) бароко з Європи== Хронологічно бароко слідує за [[Ренесанс]]ом, за ним слідує [[Класицизм]]. За [[Естетика|естетичним]] визначенням, бароко&nbsp;— стиль, що виникає на хвилі кризи [[гуманізм]]у і народження [[маньєризм]]у. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Якщо [[ренесанс]] мав незначне поширення в країнах за межами [[Західна Європа|Західної Європи]], то з доби бароко почалося справжнє поширення європейської цивілізації на інші континенти, войовниче і агресивне. == Регіональні особливості бароко == Бароко мало свої регіональні особливості. Тому бароко [[Мексика|Мексики]] чи [[Бразилія|Бразилії]] ніколи не сплутаєш з бароко Португалії або [[Австрія|Австрії]] чи [[Україна|України]]. Звичайно, головний напрямок задавали італійці та єзуїти, тому стиль бароко дещо помилково називали «стилем єзуїтів». Хоча саме єзуїти зробили бароко своїм характерним стилем та будували собори та монастирі саме в бароковому стилі. Правдою буде ствердження, що в бароковому стилі були два напрями&nbsp;— бароко світське (палаци знаті та королівських родин, монументи володарів країн) та бароко церковне (релігійні споруди від монастирів до поодиноких [[каплиця|каплиць]]). Напрями існували окремо, але постійно збагачували один одного схожими засобами обробки та використання матеріалів чи декору. Тому в 18 ст. зала церкви нагадувала пишну залу палацу і навпаки, що помічали й сучасники. Серед визначних зразків світського бароко садово-палацові ансамблі [[Вілянов]] у Варшаві (Польща), мисливський замок [[Ступініджі]] біля [[Турин]]у (Італія), [[Шенбрунн]] у [[Відень|Відні]] (Австрія), низка замків і палаців Чехії, Німеччини, Франції, Швеції, Угорщини, Словаччини. == Малюнки доби бароко == <gallery widths="200px" heights="200px"> Файл:Gian Lorenzo Bernini, self-portrait, circa1625.jpg|[[Автопортрет Берніні]], малюнок 1625, [[Оксфорд]], Ашмолеан музей Файл:Mattaeus Guenther--Aeneas 1757(Entwurf)--Stuttgart.jpg|[[Матеус Гюнтер]], ескіз плафона «Еней», [[1757]], Новий замок, [[Штутгарт]] Файл:Апостол Павло. Креспи. Музей Гетті.jpg|[[Джузеппе Марія Креспі]], «Апостол Павло», [[Музей Гетті]], [[Сполучені Штати]] Файл:IMG botanici.new.jpg|Худ. [[Ґербранд ван ден Екгоут]] (1621–1674). «Ботанічний гурток за роботою», середина 17 ст. Файл:La Fortuna - Allori Cristofano.png|[[Кристофано Аллорі]], малюнок «Мінлива Фортуна», до [[1620]] </gallery> == Світські фрески доби бароко == [[Файл:Monza-Duomo-chiostrino-12a.jpg|міні|праворуч|200пкс|Катедральний собор, [[Монца]], [[Італія]]. Декоративні фрески внутрішнього дворику, 18 ст., вапнякові фарби]] <gallery widths="200px" heights="200px"> Файл:Reggia di Portici, salone.JPG|[[Джузеппе Боніто]]. «Архітектурні фрески палацу Портічі», [[Неаполь]] File:Bartolomeo guidobono, gioventù in cimento 2.JPG|[[Бартоломео Гвідобоно]]. Стінописи галереї палаццо Россо, Генуя, кінець 17 ст. Файл:Carracci - Jupiter et Junon.jpeg|[[Аннібале Карраччі]]. «Юпітер з дружиною Юноною», Галерея Фарнезе, «Кохання богів Олімпу». [[Палаццо Фарнезе]], Рим Файл:Carracci, Annibale - Hommage to Diana - 1597-1602.jpg|[[Аннібале Карраччі]]. «Дарунок богині Діані» </gallery> == Палаци доби бароко в Італії== [[Файл:Campania Caserta9 tango7174.jpg|міні|праворуч|200пкс|Каплиця в палаці Казерта. ]] <gallery> File:Palazzo Carignano - back.jpg|Палаццо Каріньяно, [[Турин]], [[П'ємонт]] File:Exterior of the Palazzina di caccia of Stupinigi.jpg|Палац Ступінідж (заміський мисливський замок-палац), Турин File:Reggia di Portici - Oil painting XVIII century.jpg|Королівський палац Портічі, неподалік Неаполя File:Il Fontanazzo e il Palazzo.JPG|Князівський палац Сассуоло, Модена File:Reggia di Caserta - panoramio - Carlo Pelagalli (3).jpg|Палац Казерта, неподалік Неаполя File:Caserta, la reggia (19019827630).jpg|Палац Казерта, один з чотирьох внутрішніх дворів File:FacciataposterioreReggiadiCapodimonteNaples3.jpg|Фасад палацу Каподімонте у парк, Неаполь </gallery> == Друкована графіка доби бароко == <gallery widths="200px" heights="200px"> Файл:Jacques Callot - The Blind Man and His Companion.jpg|[[Жак Калло]]. «Сліпий і жебрак», [[1622]] Файл:Callot, Jacques - The Two Pantaloons - 1616.jpg|[[Жак Калло]]. «Два театральні персонажі», [[1616]] Файл:Проект бібліотеки.jpg|[[Даніель Маро]]. «Проект бібліотеки» Файл:VauxleVicomte21.jpg|Замок-палац [[Во-ле-Віконт]], Франція Файл:Claude Lorrain - Porto de Mar com Grande Torre.jpg|[[Клод Лоррен]], «Морський порт з великою вежею», [[офорт]] до [[1641]] Файл:Steingruber6 letter Z.jpg| [[Йоган Давид Штейнгрубер]] (1702—1787), «Палац у вигляді літери Z», гравюра [[1773]] Файл:Bibiena Stageset.jpg|[[Фердинандо Бібієна]] (1656—1743), копія гравера Доменіко Бонавера, «Фонтанний дворик, театральна декорація» Файл:Georg R Donner.jpg|Гравер Пауль Трогер, «Портрет скульптора Г. Доннера» (1993—1741), [[Австрія]] Файл:Paul Decker Fuerstlicher Baumeister 9.jpg|[[Пауль Декер]] (1677—1713), гравюра «Умовний князівський палац і сад бароко», [[1711]] Файл:Гротеск з пейзажем.jpg|[[Даніель Маро]].«Гротеск з пейзажем» Файл:Ворота100.jpg|[[Даніель Маро]]. «Металеві ворота» Файл:Свято Пана.jpg|[[Джованні Бенедетто Кастільоне]]. «Свято бога Пана» Файл:Lucas Vorsterman I, by Anthony van Dyck.jpg|[[Антоніс ван Дейк]], «Лукас Ворстерман старший» Файл:Jan Snellinck (Anthony van Dyck).jpg|[[Антоніс ван Дейк]], «Ян Снеллінк» </gallery> ==Барокові художники Італії (велична манера, академізм 17 століття) == [[Файл:Annibale Carracci 006.jpg|міні|праворуч|200пкс|Аннібалє Каррачі. «Оплакування Христа», Відень.]] <gallery> File:St Peter Besenzi.jpg|Паоло Безенці. «Апостол Петро ». Галерея Уффіці Файл:Domine, quo vadis?.jpg|Аннібалє Каррачі. «Куди прямуєш, Господи? » , Національна галерея, Лондон. Файл:Pietro da cortona, martirio di san lorenzo.jpg|П'єтро да Кортона. «Мучеництво Св. Лаврентія» File:Daniele Crespi - Saint Joseph’s dream (Kunsthstorisches Museum Wien).jpg|Даніеле Креспі. «Видіння св. Йосипа, земного батька Христа» </gallery> ==Барокові художники Італії (караваджизм)== [[Файл:Madonna con Bambino- Colledimezzo.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Танціо да Варалло]]. « Мадонна з немовлям, св. Франциском і донатором», бл. [[1615]] р.]] <gallery> File:Giovanni Serodine - Parting of Sts Peter and Paul Led to Martyrdom - WGA21163.jpg|Джованні Серодіне. «Прощання апостолів Петра і Павла перед мучеництвом», бл. 1626 р., Національна галерея старовинного мистецтва, Рим Файл:Valentin de Boulogne, Crowning with Thorns.jpg|[[Валантен де Булонь]]. «Увінчання Христа терновим вінцем», Мюнхен. Файл:Juan Dò Adoración de los Magos col Intesa Sanpaolo Nápoles.jpg|[[Хуан До]]. «Поклоніння волхвів» Файл:Giovanni Do Anuncio a los pastores Capodimonte.jpg|[[Хуан До]].«Блага вість пастухам » Файл:Massimo Stanzione - Beheading of St John the Baptist - WGA21701.jpg|[[Массімо Станціоне]].«Відсіч голови Івана Хрестителя», [[Національний музей Прадо]], Мадрид. Файл:Juicio de Salomón.jpg|[[Хосе де Рібера]]. «Суд царя Соломона», Музей старовинного мистецтва, Рим. </gallery> ==Барокові художники Фландрії == [[Файл:Martyre de saint André par Rubens.jpg|міні|праворуч|280пкс|П. П. Рубенс. «Мучеництво апостола Андрія Першозваного», [[1638]] р.]] [[Файл:Theodoor Rombouts - Figures eating and drinking around a table.jpg|міні|центр|280пкс|Теодор Ромбоутс. «Приватний бенкет». 1634 р.]] <gallery> File:The Snyders Triptych LACMA M.2008.90a-c (2 of 2).jpg|Ян Бокхорст. Триптих з Преображенням Христа. Наріжні стуки із символами чотирьох євангелістів. Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Каліфорнія. File:Ян Фейт. Дерев'яна цеберка і овочі.jpg|Ян Фейт (1611—1661). «Дерев'яна цеберка і овочі». File:Rubens126.JPG|П.П. Рубенс. «Храм Януса». Двері бога війни зачиняють алегорії миру і мистецтв. File:Peter Paul Rubens - Portrait of Marchesa Brigida Spinola Doria - WGA20351.jpg|П.П. Рубенс. «Маркіза Брігіда Спінола Доріа», [[1606]] р. File:Frans Snyders - A game shop - Vilthandlerbod - Nasjonalmuseet - NG.M.01356.jpg|Франс Снейдерс. Спритна курка, Національна галерея, Осло. File:Peter Paul Rubens - Thomas Howard, Earl of Arundel.jpg|П.П. Рубенс. «Томас Говард, граф Арундел», [[1630]] р., [[Музей Гарднер]], [[Бостон]]. File:Douffet, Gérard - Taking of Christ with the Malchus Episode - c. 1620.jpg|Худ. Жерар Дюфе, «Христа беруть під варту», 1620 рік. Бостонський музей образотворчих мистецтв. File:Peter Paul Rubens 207.jpg|П.П. Рубенс. «Портрет невідомої пані в кріслі», [[1630]] р. </gallery> ==Див. також == * [[Мистецтво Італії]] * [[Архітектура бароко]] * [[Література бароко]] * [[Живопис бароко]] * [[Караваджизм]] * [[Малюнок доби бароко]] * [[Друкована графіка бароко]] * [[Музика бароко]] * [[Фламандське бароко]] * [[Сад бароко]] * [[Сад насолод]] * [[Венеціанська скульптура бароко ]] * [[Сади голландського бароко]] * [[Андре Ленотр]] ==Джерела. Список рекомендованих джерел (recommended reading) == * Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — {{ISBN|5-325-00781-5}}. * ''Наливайко Д. С''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Baroko БАРОКО] // {{ЕІУ|1|192}} * Нариси історії архітектури Української РСР.&nbsp;— К., 1957. * Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * ''Алпатов&nbsp;М.&nbsp;В.'' ''Всеобщая история искусства'', т. 2. М.—Л., 1949. * ''Вельфлин Г.'' Ренессанс и бароко. Пер. с нем.&nbsp;— СПБ, 1913. * ''Вельфин Г.'' Ренессанс и барокко. Исследование сущности и становления стиля барокко в Италии.&nbsp;— СПб&nbsp;: Азбука-классика, 2004.&nbsp;— 287 с. * ''Виппер Б.&nbsp;Р.'' Архитектура русского бароко.&nbsp;— М. : Наука, 1978. * История русского искусства, т. 1.&nbsp;— М., 1957. * Программы по истории украинского искусства. Академия архитектуры УССР.&nbsp;— К., 1956. [[Категорія:Мистецтво]] [[Категорія:Бароко]] [[Категорія:Історія мистецтва]] [[Категорія:Архітектура]] [[Категорія:Живопис]] [[en:Baroque]] ppeek8licuhxjrm6mynt1vjvgx9df7g 0 6495 41619 38126 2026-11-11T06:25:01Z Jcb 10391 41619 wikitext text/x-wiki '''Церква Івана Хрестителя (Моньо) ''' ({{lang-en|Church of San Giovanni Battista, Mogno}}) — церква на честь святого Івана Хрестителя, котру вибудував архітектор [[Маріо Ботта]] в містечку [[Моньо]], [[Швейцарія]], кантон [[Тічино]]. ==Передісторія == Село Моньо спромоглося вибудувати церкву ще [[1626]] року. Під час сходу з гори лавини льоду і снігу [[1986]] року старовинна [[церква]] була поруйнована і постало питання відновити [[храм]]. Стару архітектуру вирішили не відновлювати, враховуючи сходи лавин у майбутньому. [[Проект]] замовили архітекторові Маріо Ботта з каменю та засобами захисту від лавин. ==Опис споруди == Храм замість поруйнованого вибудували у [[1994]]-[[1996]] роках. Новий кам'яний храм був створений на контрастах. Зовнішньо — це косо зрізаний циліндр, що був трохи сплюснутий і наближений до овала. Такий дах створено з міркувань швидкого збросу зайвої дощової води і снігу. Окремої дзвіниці нема, її заміняє модернізована конструкція із дзвоном та сходинками позаду храму. Таке рішення Маріо Бота вже використовував. Новими були повна відсутність вікон на [[фасад]]ах і використання [[декор]]у у вигляді темних і світлих смуг з місцевого каменю, що відсилало уяву до старовинної християнської архітектури доби [[середньовіччя]], як в тому ж місті [[Сієна]], Італія. В якості вікна слугує прозорий [[дах]], що перетворений на єдине вікно споруди. Спрощеність зовнішнього вигляду храму скомпенсована ускладненістю декору інтер'єру. В ньому теж використано декорування у вигляді темних і світлих смуг з місцеого каменю, але воно ускладнено в облямуванні порталу і двох ніш. Темні перетини скляного даху кидають додаткові тіні на смугастий декор [[інтер'єр]]а, тьмяні у негоду і яскраві при сонячному освітленні. Смугастою створено і підлогу. Мінімалізм декору доповнюють нечислені скульптури. ==Обрані фото (галерея) == [[Файл:Mogno.jpg|міні|праворуч|200пкс|Маріо Ботта. Церква Івана Хрестителя (Моньо), загальний вигляд]] <gallery> File:Mogno mg 4224.jpg|Церква за проектом Маріо Ботта та її старе оточення. File:Mogno mg 4221.jpg|Маріо Ботта. Церква Івана Хрестителя, Моньо, зручна і незвична конструкція дзвіниці і сходи до дзвонів. </gallery> == Див. також == * [[Архітектура Швейцарії]] * [[Католицизм]] * [[Функціоналізм]] * [[Каплиця Санта Марія дельї Анжелі (Тічино)]] == Джерела == * https://books.google.com.ua/books?id=_CfqAAAAMAAJ&redir_esc=y * Jean Petit (Hrsg.): ''Projekt für eine Kirche in Mogno.'' Fidia Edizioni d’Arte, Lugano 1993. * Mario Botta: ''La Chiesa di San Giovanni Battista a Mogno''. Skira, Milano 1999, {{ISBN|88-8118-592-X}} * Mario Botta, Enzo Cucci: La Cappella del Monte Tamaro. Umberto Allemandi & C., Lugano 1996 [[Категорія:Архітектура]] [[Категорія:Архітектура Швейцарії]] [[Категорія:Споруди Маріо Ботта]] [[Категорія:Архітектура католицьких храмів]] ojceij1rgow2fuako3jlqadp7qzlbbh 0 6500 41618 39169 2026-11-11T06:24:39Z Jcb 10391 41618 wikitext text/x-wiki '''Скульптура бароко ''' — період розвитку мистецтва скульптури, переважно в католицьких країнах, що охопив майже всі галузі культури від декору храмів і палаців до садів і надгробків. В помітно меншій мірі цим процесом були зачеплені країни протестантизму та країни православного віросповідування. ==Барокова скульптура Італії == [[Файл:Летний сад WLM 070.jpg|міні|праворуч|380пкс|Ск. Джованні Бонацца. «Алегорія Ночі»]] Барокова скульптура Італії наслідувала здобутки як скульптури відродження, так і ман'єризму. Але від італійського маньєризу взяла найбільше — звідси потяг до драматичного сприняття світу, до використання ефектних ракурсів, звідси увага до людських почуттів майже у всьому їх диапазоні (від напружених роздумів до екстазів і пафосу). Ефектний вплив на свідомість глядача досягався як завдяки використанню динамічних жестів, так і бурхливій або напруженій емоційності образів при віртуозній обробці матеріалів, серед котрих мармур різних кольорів, мерехтлива бронза, срібло та золочення деревини, слонова кістка, теракота, пісковик тощо. Італійська скульптура давно прийшла у католицькі храми і в культуру надгробків ще з доби середньовіччя. В добу італійського відродження до неї додались фонтанні скульптури з їх мелодійними і тихими струмками в приватних садах. Могутнє і дещо агресивне [[бароко]] захопило практично всі скульптурні галузі, але розпорядилось ними по своєму. Динаміка, напружені емоції, відстороненість від реального світу і пафос прийшли в храмову скульптуру, в бароковий скульптурний портрет, в скульптуру для декоративних садів і парків, в скульптуру надгробків. Особливо значними були впливи на фонтанну скульптуру Італії, що втратила врівноважену тишу приватних садочків, вийшла на площі міст і наповнила їх плеском і гуркітом. Ослабити враження від італійської скульптури бароко важко навіть скульптурам античності, де теж попрацювало чимало віртуозних майстрів. Але італійські скульптори доби бароко швидко порівнялись у майстерності з митцями античності, а потім і перевершили їх у власних досягненнях. Папський Рим став відомим центром барокової скульптури, куди на навчання прибували як скульптори з італійських князівств, так і з-за кордону. Привабливість барокової скульптури Італії була такою, що в Італії десятиліттями працюватиме низка іноземців, розносячи країнами Європи творчі здобутки італійців, а низка працюватие в Італії до власної смерті. В пору економічної та політичної скрути в Італії розпочався зворотній процес і вже італійські скульптори шукали замов і заробітку за альпійськими межами — в Німеччині, Австро-Угорщині, Франції, Польщі, Московії. <gallery> Файл:Sunset-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg|[[Джованні Бонацца]]. «Алегорія вечора», з циклу «Перебіг доби», [[1717]] Файл:Melchiorre cafà, modello per il martirio di sant'eustachio in sant'agnese in agone, 1660 ca..JPG|[[Мельхіоре Кафа]], ескіз в рельєфі "Мучеництво св. Евстасія ", [[1660]] Файл:М Soldani Galatea Vase 1695.jpg|[[Массіміліано Сольдані]], ваза з Галатеєю, золочена [[теракота]], [[1695]], [[Лос-Анжелес]] Файл:М Soldani Bronze detaіl.jpg|[[Массіміліано Сольдані]]. Деталь бронзової вази з Нептуном, [[Музей Вікторії й Альберта]], Лондон Файл:Architectvra-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg|[[П'єтро Баратта]], «Алегорія Архітектури», [[1722]], [[Літній сад (Санкт-Петербург)]] Файл:Pietro Tacca-Boy blowing a Horn-Hermitage.jpg|Пьєтро Такка, фонтанна скульптура «Хлопчик з трубою», [[бронза]], [[Ермітаж]] Файл:Youth-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg|[[Антоніо Тарсія]],«Алегорія молодості, мінливої як мавпа», [[Літній сад (Санкт-Петербург)]] </gallery> ==Барокова скульптура Фландрії == Фландрія (або Південні Нідерланди, Іспанські Нідерланди) була тісно пов'язана з Італію спільним віросповідуанням, бізнесово та культурно. Низка фламандських архітекторів, ткачів-килимарів, художників і скульпторів рокам працювала в Італії. Скульптори Фландрії швидко перейшли на стилістику італійського [[бароко]] і самі брали участь у зміцненні, розвитку та поширенні [[бароко]] як мистецького стилю. Якщо на стиль барокової архітектури у Фландрії впливали місцеві архітектурні традиції (споруди з цегли, світлий камінь лише в контрасті з червоною цеглою, орнаментика, що йшла від маньєризму), то в скульптурі італійські впливи панували. В Італії роками працював фламандський скльптор Франсуа Дюкенуа. Низка фламандських скульпторів доби бароко працювала в Британії, Німеччині, Данії, в Голландії (тоді Північні Нідерланди). Фламандські скульптори на декотрий час стануть навіть суперниками скульпторів Італії в садово-парковому мистецтві, а їх твори прикрасять королівські і князівські сади бароко від Копенгагена і Жовкви до Санкт-Петербурга. В переліку барокових скульпторів Фландрії (або тих, хто формувася під їх впливами) — Пітер Вербрюгген старший (1615-1686), Бартоломеус Еггерс (1637–1692), Томас Квеллінус (1661 — 1709), Артус Квеллінус старший (1609-1668), Франсуа Дюкенуа (1597-1643), Ромбоут Верхюльст (1624-1698). Скульптурою малих форм займались також майстри різьби по деревині і слоновій кістці та фламандські медальєри та ювеліри, майстри обробки срібла. ==Сакральна барокова скульптура == [[Файл:Andreas San Giovanni in Laterano 2006-09-07.jpg|міні|праворуч|200пкс|ск. Франсуа Дюкенуа. Андрій Первозванний, Латеранська базиліка, Рим.]] <gallery> Файл:PinzelAngel.jpg|Ск. [[Іван Георгій Пінзель]], Янгол, деревина Image:Sv Luitgarda.jpg|Ск. [[Матьяш Бернард Браун]]. [[Свята Люітгарта]], [[Карлів міст]], [[Прага]] File:Philippus San Giovanni in Laterano 2006-09-07.jpg|Ск. Джузеппе Маццуолі. Св. Філіп, Латеранська базиліка, Рим. File:Matthaeus San Giovanni in Laterano 2006-09-07.jpg|Ск. Камілло Русконі. Євангеліст Матвій, Латеранська базиліка, Рим. </gallery> ==Скульптурний портрет бароко роботи Алессандро Альгарді== <gallery> File:Anonimo, busto di mario frangipane, 1550-1600 ca. 202.jpg|Невідомий скульптор. Маріо Франджіпане, Сан Марчелло аль Корсо. Рим, надгробок родини Франджіпане. File:Alessandro Algardi, Busto di Benedetto Pamphilj.jpg|Алессандро Альгарді. Бенедетто Памфілі File:Alessandro algardi, busto di elisabetta cantucci de colis, 1648, 02.jpg|Алессандро Альгарді. Елізабета Кантуччі де Коліс, 1648 р., церква Сан Доменіко, Перуджа. File:Alessandro algardi, il cardinale paolo emilio zacchia, 1650 ca..JPG|Алессандро Альгарді. Кардинал Паоло Еміліо Закья, 1650 р., теракота File:Alessandro algardi, busto di lelio frangipane, 1630-38 ca.jpg|Алессандро Альгарді. Леліо Франджіпане, Сан Марчелло аль Корсо, Рим. Надгробок родини Франджіпане. </gallery> ==Садово-паркова скульптура бароко == {{main|Венеціанська скульптура 18 століття}} [[Файл:Saturn-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg|міні|праворуч|200пкс|«Алегорія всепоглинаючого Часу» або «Сатурн»]] [[Мода]] прикрашати сади бароко скульптурою була відроджена в Італії і наслідувала традицію декоративного садівництва Стародавнього Риму. Невелика кількість скульптур в добу відродження спричинила перенос у сади уламків античної скульптри та створення скульптур нових. Таким чином була відроджена традиція створення садово-паркової скульптури. В добу маньєризму в Італії традиція закріпилась і породила диваці і химерні садові скульптури (Парк Священний ліс в Бомарцо). Традиція прикрашати сади скульптурою в добу бароко удосконалилась, скульптури підкреслили садові вісі і ритм садових перспектив. Італійський сад бароко потребував низку кульптур. З'явились перші теоретики облаштування саду, корті створили підручники емблем та алегорій, серед них Чезаре Ріпа. Були детально описані алегорії та їх іконографія, атрибути тощо. Відтепер скульптор не стільки сам вигадував образ нової кульптури, скільки заглядав у посібник іконографії. В сади прийшли як окремі алегорії «Милосердя», «Достатку», «Справедливості», а також цілі серії — «Чотири пори року», «Чотири пори доби», «Війна» та «Мир», «Чотири людські темпераменти», «Сивіли», уособлення вітру, боги римського пантеону (Нептун, Венера, Адоніс, Геркулес, Флора, Помона), копії погрудь римських імператорів тощо. Окрема галузь — фонтанна скульптура, що вийшла на площі міст і на галявини барокових садів. Нестача мармуру і дороговизна бронзи примушувала виготовляти скульптури з деревини, як то було з доби середньовіччя. [[Файл:Fontein.JPG|міні|праворуч|300пкс|Фонтан мушля і два путті ]] <gallery> Файл:Bellona-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg|Богиня війни [[Беллона]] Файл:Allegory of Autumn-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg|Алегорія осені Файл:Glory statue-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg|П. Баратта, «Слава вояків» Файл:Летний сад WLM 099.jpg|Філософ Геракліт Файл:Alexandr Makedonsky, Summer Garden.jpg|Погруддя Александра Македонського Файл:Athena-Summer Garden-Saint Petersburg.jpg|[[Томас Квеллінус]], богиня-воїтелька [[Афіна]]. </gallery> ==Художній надгробок бароко == Окрему галузь барокової скульптури становив художній [[надгробок]]. В ньому найбільше відбились настанови католицизму з його містикою, уподобанням на вічне життя, демонстрація відданості католицькій церкві чи [[молитва]] і каяття, котрі мав засвоїти кожний католик як необхідні риси поведінки для спасіння душі. Традиція створювати надгробки прийшла у добу [[бароко]] з [[середньовіччя]] і закріпилася в добу відродження. Але бароковий надгробок швидко відійшов від врівноважених і статичних копозицій відродження. В художній надгробок бароко прийшли асиметрія, динаміка, алегоричні фігури, драперія, котра була наче підхоплена і роздмухана могутнім вітром потойбіного життя. Художній надгробок бароко був складовою аристократичної культури, тому став частиною пишного побуту і поховань королівських родин, шляхти-військових, князів церкви і князів світських та осіб, до них наближених. Лише в країнах, де в добу бароко культура зберігала значні домішки рис середньовіччя та відродження зберігалась уява про смерть як про вічний сон і фігура помергого на надгробку подавалась ніби уві сні (Австрія, [[Польща]], [[Іспанія]]). Для селян і пересічних осіб художнього надгробку не існувало. <gallery> File:Desiderio da settignano, tomba marsuppini 05.JPG|Ск. [[Дезідеріо да Сеттіньяно]]. Надгробок Карло Масуппіні, [[Санта-Кроче (базиліка)]], Флоренція. File:Gregorio XIII in Basilica di San Pietro.JPG|Камілло Русконі. Надгробок папи римського Григорія ХІІІ, Собор Св. Петра,Рим. Файл:Cardinal richelieu tomb statue sorbonne.jpg|Надгробок кардинала Рішельє. Церква Сорбонни, [[Париж]]. Файл:Monument funéraire de Colbert P1070418.JPG|Надгробок міністра фінансів Кольбера, Франція. Файл:Chapelle Saint Denis, Notre Dame.jpg|Надгробок в каплиці Сен Дені, Франція. Файл:P1000831 Pais VI Saint-Sulpice Tombeau de Languet de Gergy.JPG|Надгробок в церкві Сен Сюльпіс, Париж. Файл:Dominican Church Zhovkva 007.JPG|Колишній Домініканський костел, [[Жовква]], Україна. Надгробок Марка Собеського роботи [[Андреас Шлютер|Андреаса Шлютера]]. Файл:Grab Hans Werner III von Raitenau.jpg|Надгробок Реглінгена. Абатство св. Петра, [[Зальцбург]], [[Австрія]]. Файл:Delft Nieuwe Kerk 099.jpg|Надгробок принца Вільгельма І Оранського, загальний вигляд, Нова церква, місто [[Делфт]], Голландія Файл:Guestrow Dom Epitaph 1707.jpg|Скульптор [[Томас Квеллінус]]. Надгробок Файл:Machiavelli tomb.JPG|[[Кенотаф]] [[Нікколо Макіавеллі]], [[Санта-Кроче (базиліка)]], [[Флоренція]] </gallery> ==Див. також== * [[Мистецтво Італії]] * [[Фламандське бароко]] * [[Лоренцо Берніні]] * [[Алессандро Альгарді]] * [[Сад бароко]] * [[Алегорія]] * [[Садово-паркова скульптура]] ==Джерела. Список рекомендованих джерел (recommended reading) == * «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона» (1890—1907). * Rudolf Preimesberger // Dizionario Biografico degli Italiani, Vol. 16, 1973 * Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 4, p. 311. New York, Grove, 1996. {{ISBN|1884446000}} * Rolf Toman (видавець):'' Barock'' - Architektur, Skulptur, Malerei. Könemann Verlagsgesellschaft mbH, Köln 1997, {{ISBN|3-89508-916-8}}, S. 297 * Bruce Boucher:'' Italian Baroque Sculpture'', World of Art. Thames & Hudson, 1998, {{ISBN|978-0-500-20307-1}}, S. 155. * Афмидентова В. В. "История садово-парковых стилей", М, "Архитектура", 2003 [[Категорія:Мистецтво]] [[Категорія:Бароко]] [[Категорія:Скульптура]] [[Категорія:Скульптори бароко]] 8tise4shmgq4d51kjocktrejw5n5sbx 0 6545 41609 39006 2026-11-11T06:20:26Z Jcb 10391 41609 wikitext text/x-wiki {{Q-Delete|матеріал з Вікіпедії [[:w:Венеційська школа]]}} '''Венеціанська художня школа'''&nbsp;— доволі стабільна художня школа живопису, що існувала в області [[Венето]] впродовж декількох століть з центром у [[Венеція|Венеції]]. Характеризувалась надзвичайно вартісними художніми якостями, перш за все, в колориті (в використанні яскравих, святкових, гармонійно поєднаних фарб). Існує також Венеціанська музична школа. == Історичні дані == [[Файл:Alvise Vivarini Madonna and Child with Four Saints.jpg|міні|праворуч|120пкс|Альвізе Віваріні. Мадонна на троні і чотири святих. Урбіно.]] [[Файл:Paolo veneziano Marc.jpg|міні|праворуч|120пкс|[[Паоло Венеціано]]. « [[Вивіз морем мощей святого Марка у Венецію]] ». Сцена з житія Евангеліста Марка. 1345&nbsp;р. Музей Марчіано, Венеція.]] [[Файл:Bellini, Gentile - Sultan Mehmet II.jpg|міні|праворуч|120пкс|Портрет [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда II]], [[1480]], Нац. галерея, [[Лондон]], створений художником у Стамбулі.]] [[Файл:Male portrait (self-portrait ?) by Domenico Capriolo (1512?, Hermitage).jpg|міні|праворуч|150пкс|Доменіко Капріола, [[автопортрет]]. Ермітаж]] [[Файл:Marcantoniomemmogemvlbassano hi.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Леандро Бассано]]. «Дож Маркантоніо Меммо», до [[1615]] р., приватна збірка ]] Венеційська школа налічує декілька століть історичного розвитку. На перших етапах головувала [[архітектура]]. Але специфічні умови географічного розташування та культурних впливів як з заходу ([[готика]]) так і зі сходу (перш за все з [[Візантія|Візантії]]) обумовили надзвичайно своєрідний сплав культури, що відбився в так званій венеційській [[готика|готиці]]. Остання не мала значного конструктивного характеру(як у [[Франція|Франції]]), а активно використовувала декоративні знахідки стилю. В декорі сакральних споруд переважали елементи, запозичені з відомого мистецького центру [[середньовіччя]]&nbsp;— Візантійської імперії ([[ікона]], [[емаль]], [[мозаїка]], [[килим]]и і коштовний [[текстиль]] взагалі). Часто це були ікони чи [[ювелірні вироби]], придбані чи вивезені з Візантії як військові трофеї. Суто венеційська школа живопису налічує не менш як 400 років сталого розвитку. Перші зразки [[15 століття]] ще тяжіли до візантійських зразків іконопису чи мозаїк. Але елементи готики в поєднанні з візантійськими впливами давали своєрідні місцеві зразки (низка творів візантійських і венеційських майстрів іконопису 15 ст., [[Паоло Венеціано]], [[Альвізе Віваріні]], ранні твори [[Якопо Белліні]]). Накопичення досвіду і вдосконалення майстерності благодійно вплинуло на майстрів Венеції вже в середині 15 століття. Цьому сприяли як запозичення техніки [[олійний живопис|олійного живопису]], стійкішого в вологому кліматі Венеції, ніж [[фреска|фрески]], так і впливи художників з інших мистецьких центрів ([[Антонелло да Мессіна]], бл. 1430&nbsp;— 1479). Венеційські майстри досягли значних успіхів в портретному живопису, про що свідчать запрошення їх в інші країни для портретування. Але тривалий час був витрачений на подолання застиглості, нерухомості релігійних і побутових образів, що стали характерною ознакою творчості багатьох венеційських майстрів, ([[Карло Крівеллі]], [[Джентіле Белліні]], [[Чіма да Конельяно]], [[Марко Базаіті]], ранні твори [[Джованні Белліні]] і [[Джорджоне]], [[Лоренцо Лотто]]), а в творах [[Вітторе Карпаччо]] і [[Вінченцо Катена]] неподолана застиглість доживе і до першої третини [[16 століття]]. Показовою стала довга еволюція творчості Джованні Белліні&nbsp;— від застиглих образів раннього періоду до перших зразків Високого [[Відродження]], що прийшло в Венецію з запізненням в порівнянні з [[Флоренція|Флоренцією]] чи [[Рим]]ом. Магістральні шляхи венеційської школи живопису були підхоплені вже учнями Джованні Белліні&nbsp;— Джорджоне і керівником його майстерні по передчасній смерті останнього [[Себастьяно дель Пьомбо]] та велетенські обдарованим [[Тиціан]]ом. Твори [[Вітторе Карпаччо]] і [[Вінченцо Катена]], що працюють з молодими Джорджоне та Тиціаном, вже сприймались [[анахронізм]]ом і учорашнім днем, витіснялись в провінцію чи на узбіччя венеційського мистецтва. Подолання застиглості венеційського живопису йшло декількома шляхами&nbsp;— як через поетизацію образів (як у Джорджоне та ранніх Себастьяно дель Пьомбо і Тиціана), так і через звернення до натури з майстерним її відтворенням (Тиціан). Етап Високого Відродження в Венеції був досить довгим, про що свідчать найкращі твори Тиціана, [[Веронезе]], [[Тінторетто]]), незважаючи на впливи інших стилістичних напрямків, особливо італійського [[маньєризм]]у у Себастьяно дель Пьомбо, [[Лоренцо Лотто]], у Якопо Тінторетто. Важливими особливістями мистецтва Венеції та її культури були світське спрямування та чуттєвість. Незважаючи на релігійність венеціанців існувала заборона брати на важливі і державні посади священників і осіб церковних. Це позбавляло живопис Венеції і від сталих [[канон]]ів як у [[Живопис Візантійської імперії|живопису Візантії]], і помітно меншої церковної цензури, абсолютно неможливих у тій же Візантії. В [[17 століття|17 столітті]] венеційська школа втратила провідні позиції і не дала жодної значної фігури в живопису на кшталт [[Джорджоне]] чи [[Тінторетто]]. Провінційність манер, вторинність демонструють епігоні творчості Тиціана, в декоративному живопису&nbsp;— несамостійні послідовники [[Паоло Веронезе]]. [[Бароко]] в Венеції не мало значного поширення і найкращі його зразки створені митцями з інших мистецьких центрів як в архітектурі, так і в живопису. В місті, правда, було створено декілька сакральних споруд в стилістиці [[бароко]]. Але тут сформувалась власна художня школа, орієнтована не на зразки барокової архітектури папського Риму, а на місцеву архітектурну школу. В бароковому декоративно-ужитковому мистецтві венеційських ремісників також мав відчутний відбиток місцевих художніх традицій ( венеційське скло, венеційське мереживо, бронзові вироби, ювелірство ). Внесок венеційських художників в мистецтво бароко 17 століття був настільки незначним, що не йде ні в яке порівняння з етапами 15 чи 16 століття. Частка художників-уродженців Венеції покидає її і працює в інших мистецьких центрах. Венеціанець за походженням [[Карло Сарачені]] майже все життя працював в Римі, де став одним з епігонів Караваджо, а його творчість не мала ніякого впливу на художню ситуацію в Венеції. Винятком була творчість призабутого на три століття [[П'єтро Беллотті]], що виробився у оригінала-портретиста, що переносив портретні риси як у релігійні образа чи алегорії, так і у числені побутові картини-типи ( «Апостол Павло», «Плин часу», «Філософ з книгою», «Старий музика з випадковими слухачами» ). Більшість його персонажів підкреслено демократичного прошарку. Він рано відкрив значущість старого обличчя людини і надзвичайно майстерно відтворював їх у різних сюжетах, іноді впадаючи у [[натуралізм]]. Наприкінці 17 століття в Венеції працює низка майстрів, що дотримується манери тенеброзо, започаткованої [[Караваджо]] і розвиненої його послідовниами ( [[караваджизм]]), але без значних досягнень своїх попередників. В Венеції 17 ст. працювало досить мало дійсно видатних художників доби бароко, майже всі - іноземці і невенеціанці ([[Доменіко Фетті]], [[Бернардо Строцці]], [[Йоган Лісс]]). У [[18 століття|18 столітті]] Венеція повертає собі славу відомого мистецького центру [[Західна Європа|Західної Європи]]. Мистецтво отримує в місті державну підтримку, де розквітли [[театр]], інструментальна і церковна [[музика]], [[живопис]]. Венеційські майстри і раніше працювали по замовам за кордонами могутньої торговельно-войовничої [[імперія|імперії]], якою була Венеція ([[Вітторе Карпаччо]] в [[Далмація|Далмації]], Тіціан в [[Мантуя|Мантуї]] і Римі, Лоренцо Лотто на террафермі, частка майстрів&nbsp;— в [[Іспанія|Іспанії]]). В 18 столітті праця за кордонами Венеції&nbsp;— гірка доля багатьох венецінських художників, що набула міці [[епідемія|епідемії]]. Одні беруть участь в заснуванні нового стилістичного напрямку доби ([[Розальба Карр'єра]] в становленні [[рококо]]), інші несуть скарби знахідок венеційського живопису в різні країни ([[Якопо Амігоні]] працював в [[Баварія|Баварії]] (1716&nbsp;— 1728&nbsp;рр.), в [[Лондон]]і (1729&nbsp;— 1739), в [[Мадрид]]і (1747&nbsp;— 1752), де і помер, [[Джованні Баттіста Тьєполо|Тьєполо]] у [[Німеччина|Німеччині]] та [[Іспанія|Іспанії]], [[Бернардо Белотто]] у [[Саксонія|Саксонії]], [[Австрія|Австрії]] і [[Польща|Польщі]]). Лише частка з них повернеться на батьківщину, але всі вони зараховані до венеційської школи. Наприкінці 18 століття венеційська школа зникла, поступившись місцем іншим мистецьким центрам в Європі. ==Обрані твори (галерея) == [[Файл:345 Alessandro Varotari ~ il Padovanino (Padua 1588-1648 Venice) Venus and Adonis with Amor.jpg|міні|праворуч|200пкс|Алессандро Варотарі. «Венера, Адоніс і дорослий Амур», перша половина 17 ст.]] <gallery> Файл:Madonna and Child LACMA M.85.223.jpg|[[Якопо Белліні]]. Мадонна з немовлям, [[Лос-Анжелес]] Файл:Romanino, madonna hermitage.jpg|[[Джироламо Романіно]], Мадонна з немовлям, [[Ермітаж]] Файл:Giovannei bellini, madonna greca, brera.jpg|[[Джованні Белліні]], [[Мадонна з грецьким написом]] Файл:Giorgione, Virgin and Child in a Landscape.jpg|[[Джорджоне]], Мадонна з немовлям, [[Ермітаж]] </gallery> == Портретний жанр== [[Файл:1954 1097 IN1.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Якопо Тінторетто]]. «Портрет невідомого з родини Фоскарі». Монреальський музей красних мистецтв, Канада]] <gallery> Файл:Giovanni Bellini 014.jpg|[[Джованні Белліні]], «Дож Леонардо Лоредан» Файл:Vittore Carpaccio 082.jpg|[[Вітторе Карпаччо]]. «Невідомий венеційський пан». Файл:Retrato de una mujer joven llamada "la Bella", por Palma el Viejo.jpg|[[Якопо Пальма старший]]. «Красуня» (Жіночий портрет) File:Bernardino Licinio 025.jpg|[[Бернардино Ліцініо]]. «Юнак з листом у руці», бл. [[1530]] р. Файл:Jacopo Tintoretto 037.jpg|[[Тінторетто]]. «Дож [[Себастьяно Веньєр]] — герой бою при Лепанто». Файл:Tiziano Vecellio,called Titian - Girl in a Fur - Google Art Project.jpg|[[Тіціан]]. [[Портрет дівчини в хутрі (Тіціан)|«Портрет дівчини в хутрі»]], бл. 1535. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]. Файл:Sebastiano del Piombo 002.jpg|[[Себастьяно дель Пйомбо]]. «Портрет невідомого». [[Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)|Музей образотворчих мистецтв]], [[Будапешт]] Файл:Reginald Pole cardinal.jpg|[[Себастьяно дель Пйомбо]], «Кардинал Реджинал Пол». </gallery> == Венеціанська школа. Побутовий жанр == <gallery> Файл:Giorgione_029b.jpg|[[Джорджоне]]. Три філософа. Бл.1504. Файл:Dominico Tiepolo Fresco Villa Valmarana 01.JPG|[[Джованні Доменіко Тьєполо]]. «Обідня пора». Фреска вілли Вальмарана. Файл:Ballando lesson by Pietro Longhi.jpg|[[П'єтро Лонгі]], «Урок танцю», 1740—1750. [[Галерея Академії (Венеція)|Галерея Академії]], [[Венеція]] Файл:Pietro Longhi 012.jpg|[[П'єтро Лонгі]], [[Аптекар (картина)|«Аптекар»]], 1752. [[Галерея Академії (Венеція)|Галерея Академії]], [[Венеція]] </gallery> ==Див. також == * [[Живопис/Живописці/Паоло Венеціано]] * [[Живопис/Живописці/Джованні Белліні]] * [[Живопис/Живописці/Джорджоне]] * [[Живопис/Живописці/Тиціан]] * [[Живопис/Живописці/Лоренцо Лотто]] * [[Живопис/Живописці/Паоло Веронезе]] * [[Живопис/Живописці/Якопо Тінторетто]] * [[Неаполітанська художня школа]] == Джерела. Список рекомендованих джерел (recommended reading)== * Смирнова И. А. «Джорджоне», М, 1955 * Лазарев В.&nbsp;Н.&nbsp;Выставка «Джорджоне и джорджонески» в Венеции, «Искусство», №&nbsp;1, 1956 * Л. Колосов «Джорджоне», «Неделя», 12-18 июля 1982. * Giorgione, Chefs-D'Oevre De L'Art, Grands Peintres, Hachette, 1968. * The cambridge companion to Giovanni Bellini / ed. Peter Humfrey Cambridge university press. 2004.&nbsp;— 347 p. {{ISBN|0 521 66296 6}} * Гращенков В.&nbsp;Н.&nbsp;Портреты Джованни Беллини // От эпохи Возрождения к двадцатому веку. М., 1963 * Лазарев В.&nbsp;Н.&nbsp;Джованни Беллини // Старые итальянские мастера. М., 1972 * Вазари Джорджо. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих. М., 1994. Т. 2. * Муратов П.&nbsp;П.&nbsp;Образы Италии. М., 1994 * Pallucchini R. Giovanni Bellini, 1959 * Heinemann F. Giovanni Bellini e Belliniani. 1962. V. 2 * Huse N. Studien zu Giovanni Bellini. Berlin; New York, 1972 [[Категорія:Мистецтво]] [[Категорія:Живопис]] q8qqy4oue0gu40gg9driop42dlm6os8 0 6563 41616 37462 2026-11-11T06:23:56Z Jcb 10391 41616 wikitext text/x-wiki '''Пасте́ль''' — низка художніх матеріалів (кольорових олівців) без деревини, спресованих у кольорові палички для малювання на шерехатих ґрунтах. Назва «пастель» розповсюджена також на малюнки в цій художній техніці. ==Різновиди== * Пастель суха * Пастель воскова * Пастель олійна == Три типи паперу для пастелі: == * наждачний папір&nbsp;— призначений для художніх робіт, продається в аркушах великого формату; * пастельна дошка&nbsp;— виконується з крихітних частинок пробки; * оксамитовий папір&nbsp;— має бархатисту, оксамитову поверхню. При роботі з оксамитовим папером можна використовувати мінімальну кількість фіксажу. Також можна використовувати папір для акварелі. Протонувати акварельний папір можна, використовуючи чай або каву. == Фіксація малюнка == Створений малюнок пастелями потребує фіксації на ґрунтах, з котрими мало зв'язаний і має здатність осипати фарби. Для захисту пастельного малюнка від змазування та осипання його треба зафіксувати. Для цього підійде звичайний лак для волосся або спеціальний фіксатор. Саме цей недолік (слабка адгезія) примушує не перевозити пастельні твори та показувати їх тільки на виставках. == Історія == Історія використання пастелі сягає у давнину. Йшов постійний пошук матеріалів, здатних для швидкого малювання. Серед них були шматки крейди, сік декотрих рослин та срібні грифелі. Срібло дуло досить коштовним матеріалом і не могло бути широко доступним. Малюнки соком рослин з часом втрачали насиченість кольору (серед митців, що малювали соком рослин — небагатий Леонардо да Вінчі). Штрихи срібним олівцем з часом ставали приємного рожевого кольору. Пошуки дешевого замінника срібних олівців привели до відкриття сангіни, що мала в малюнках колір, наближений до малюнків срібним грифелем. В 16 столітті отримали розповсюдження малюнки, створені водночас чорним та рожевим олівцями, котрі й отримали назву «а пастеллю». Згодом назву перенесли на всі кольорові олівці, створені з пресованої крейди та різноколірних пігментів. На зламі 17-17 ст. техніка пастелі була перенесена у Париж з Венеції. Цю техніку полюбляла венеціанська художниця Розальба Карр'єра. На працю у Париж її запросив французький багатій і меценат П'єр Кроза. Портрети в техніці пастель з її м'якими та оксамитовими штрихами сподобалась французьким аристократам і увійшла у шалену моду. Серед замовників Розальби Карр'єри був і королівський двір Франції. Пастель стала одною з важливих ознак стилю рококо. В техніці пастель виконували не тільки портрети, а й пейзажі, натюрморти, сценки з театральних вистав тощо. Годилась пастель і для начерків та малюнків в навчальних художніх закладах. Лише з винаходом та розповсюдженням графітових і кольорових олівців техніку потіснили на узбіччя мистецтва, а її значення дещо потьмяніло. == Обрані твори пастеллю == [[Файл:Commercial pastels.JPG|thumb|right|200px|Готова для використання виробнича пастель]] <gallery> Файл:Konstantin Balmont by Valentin Serov 1905.jpg|[[Валентин Сєров]], «Костянтин Бальмонт», 1905 р. Файл:Franz von Lenbach Mädchenporträt.jpg|[[Франц фон Ленбах]], Дівчина Файл:Edouard Manet Ernest Cabaner.JPG|[[Едуар Мане]], «Ернест Кабанель», 1880 р. Файл:Edouard Manet - Suzette Lemaire de Profil.jpg|[[Едуар Мане]], «Сюзет Лємер у профіль» Файл:Brooklyn Museum - Winter on 21st Street, New York - Everett Shinn - overall.jpg|[[Еверет Шинн]]. «21-а вулиця в Нью-Йорку взимку», бл. 1889 р., Бруклінський музей. Файл:Flowers-aka-roses.jpg|[[Вільям Мерріт Чейз]]. «Троянди в чорній вазі», до [[1888]] р. Файл:Childe Hassam - The Concord Meadow - Google Art Project.jpg|[[Чайлд Хассам]]. «Конкорд Мідуей», бл. [[1891]] р., Нельсон Аткінс музей. Файл:Brooklyn Museum - Shinnecock Hills - William Merritt Chase - overall.jpg|[[Вільям Мерріт Чейз]]. «Пагорби Шайнкок біля Нью-Йорку», бл. 1895 р., Бруклінський музей. Файл:Brooklyn Museum - City Scene - William Glackens - overall.jpg|Вільям Глакенс. «Сцена в місті», бл. [[1910]] р., Бруклінський музей. </gallery> == Джерела== * Ludorf, Heinz: ''Pastelle&nbsp;— Landschaften und Blumen''. EULEN Verlag: Freiburg i.Br., 1991, {{ISBN|3-89102-195-X}} * Gabriele Balitzki: ''Pastellmalerei''. Englisch Verlag: Wiesbaden 2002, {{ISBN|978-3-8241-1102-2}} [[Категорія:Мистецтво]] fmxhnx2qiydtyzagqtbbanxu70aur0c 10 6698 41614 28393 2026-11-11T06:22:32Z Jcb 10391 41614 wikitext text/x-wiki <includeonly><span class="citation" {{#if:{{{ref|}}}|id="{{anchorencode:CITEREF{{{ref}}}{{{рік|}}}}}"}}>{{#if:{{{автор|{{{Автор|}}}}}} |<!-- Автор курсивом: --><i>{{{автор|{{{Автор|}}}}}}</i><!-- якщо автор (з вилученими вікіпосиланнями) не закінчується крапкою чи .'', додається крапка: -->{{#if:{{str endswith|{{delink|{{{автор|{{{Автор|}}}}}}}}|.}}{{str endswith|{{delink|{{{автор|{{{Автор|}}}}}}}}|.''}}||.}}<!-- --><nowiki> </nowiki> }}{{#if:{{{частина|{{{Частина|}}}}}}<!-- -->|{{#if:{{{посилання частина|{{{chapterurl|}}}}}}<!-- -->|[{{{посилання частина|{{{chapterurl|}}}}}} {{{частина|{{{Частина|}}}}}}]<!-- -->|{{{частина|{{{Частина|}}}}}}<!-- -->}}<nowiki> // </nowiki> }}{{#if: {{{посилання|{{{Посилання|}}}}}} | [{{{посилання|{{{Посилання|}}}}}} {{-.|{{{назва|{{{заголовок|{{{Заголовок}}}}}}}}}}}] | {{-.|{{{назва|{{{заголовок|{{{Заголовок}}}}}}}}}}} }}{{#if: {{{оригінал|{{{Оригінал|}}}}}} |<nowiki> = </nowiki>{{{оригінал|{{{Оригінал|}}}}}} }}<!--якщо нема «відповідального», після заголовку/оригіналу крапка: -->{{#if: {{{назва|{{{заголовок|{{{Заголовок}}}}}}}}}{{{оригінал|{{{Оригінал|}}}}}} |{{#if:{{{відповідальний|{{{Відповідальний|}}}}}}||.}} }}{{#if: {{{відповідальний|{{{Відповідальний|}}}}}}|<nowiki>&nbsp;/ </nowiki>{{±.|{{{відповідальний|{{{Відповідальний|}}}}}}}} }}{{#if: {{{видання|{{{Видання|}}}}}} |<nowiki>&nbsp;— </nowiki>{{±.|{{{видання|{{{Видання|}}}}}}}} }}{{#if: {{{місто|{{{місце|}}}}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>{{{місто|{{{місце}}}}}}<!--якщо є «видавництво», пробіл із двокрапкою; інакше: якщо є рік, кома, інакше нічого-->{{#if:{{{видавництво|}}}|<nowiki>&nbsp;: </nowiki>|{{#if:{{{рік|}}}|,}}}} }}{{#if: {{{видавництво|}}}|{{#if:{{{місто|{{{місце|}}}}}}||<nowiki>&nbsp;— </nowiki>}}{{-.|{{{видавництво}}}}}<!--якщо є рік, кома, інакше крапка:-->{{#if:{{{рік|}}}|,|.}} }}{{#if: {{{рік|}}}|{{#if:{{{видавництво|}}}{{{місто|}}}{{{місце|}}}|<nowiki> </nowiki>|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>}}{{±.|{{{рік}}}}} }}{{#if: {{{том|}}}|<nowiki>&nbsp;— Т.</nowiki>&nbsp;{{±.|{{{том}}}}} }}{{#if: {{{сторінки|}}}|<nowiki>&nbsp;— С.</nowiki>&nbsp;{{±.|{{{сторінки}}}}} |<!-- якщо нема «сторінки»-->{{#if: {{{сторінок|{{{Сторінок|}}}}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>{{±.|{{{сторінок|{{{Сторінок|}}}}}}&nbsp;с}}}} }}{{#if: {{{pages|}}}|<nowiki>&nbsp;— P.</nowiki>&nbsp;{{±.|{{{pages}}}}} }}{{#if: {{{allpages|}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>{{±.|{{{allpages|}}}&nbsp;p.}} }}{{#if: {{{серія|{{{Серія|}}}}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>({{{серія|{{{Серія|}}}}}}) }}{{#if: {{{тираж|{{{Тираж|{{{наклад|{{{Наклад|}}}}}}}}}}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>{{{тираж|{{{Тираж|{{{наклад|{{{Наклад|}}}}}}}}}}}}&nbsp;прим. }}{{#if: {{{isbn|{{{ISBN|}}}}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>{{ISBN|{{±.|{{{isbn|{{{ISBN|}}}}}}}}}} }}{{#if: {{{bibcode|}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>[[Bibcode]]:<span class="plainlinksneverexpand">[http://adsabs.harvard.edu/abs/{{{bibcode}}} {{{bibcode}}}].</span> }}{{#if: {{{doi|}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>[[Цифровий ідентифікатор об'єкта|DOI]]:<span class="plainlinksneverexpand">[http://dx.doi.org/{{urlencode:{{{doi}}}}} {{#tag:nowiki|{{{doi}}}}}].</span> }}{{#if: {{{pmid|}}}|<nowiki>&nbsp;— </nowiki>[[PMID]]:<span class="plainlinksneverexpand">[http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/{{{pmid}}} {{{pmid}}}].</span> }}{{#if: {{{archiveurl|}}}|<nowiki> </nowiki>{{#if:{{{archivedate|}}}|<!--якщо є archivedate:--><small>[{{{archiveurl}}} Архівовано] з джерела {{#iferror: {{#time: j xg Y | {{{archivedate}}}}} | {{{archivedate}}}}}</small>|<!--якщо нема archivedate:--><small>[{{{archiveurl}}} Архів] оригіналу.</small>}} }}</span></includeonly><noinclude> {{doc}} [[Категорія:Шаблони оформлення бібліографії]] </noinclude> bs1sd8y3pa35kqxzlrkhoxt2exzrbv1 102 7337 41620 38350 2026-11-11T06:25:13Z Jcb 10391 41620 wikitext text/x-wiki [[Файл:Švilpikai.jpg|міні]] '''Швилпікай''' — [[w:запіканка|запіканка]] або [[w:галушки|галушки]] з картопляного тіста. Національна страва [[w:литовська кухня|литовської кухні]], подібна до білоруської [[w:капитка|капитки]] та польських [[w:копитки|копиток]]. {{Вікіпедія|Швилпікай}} == Склад == * ''[[w:картопля|Картопля]] — 10&nbsp;шт.''; * ''[[w:Борошно|борошно]] — 0,5 склянки''; * ''[[w:яйце (їжа)|яйце]] — 3&nbsp;шт.''; * ''[[w:сметана|сметана]] — 1 склянка''; * ''[[w:вершкове масло|вершкове масло]] — 50&nbsp;г''; * ''[[w:кухонна сіль|кухонна сіль]] — на смак. Також знадобляться вода, борошно для посипання, яйце для змащування. == Приготування == # Картоплю обчистити, відварити у підсоленій воді, потовкти на [[w:пюре|пюре]]; # В ледь охолоджене (тепле) пюре додати борошно, яйця, сіль, замісити [[w:тісто|тісто]]; # Тісто розкачати в пласт завтовшки декілька міліметрів, нарізати ромбами зі стороною близько 3,5&nbsp;см; # [[w:жаровня|Деко]] посипати борошном, викласти на нього вироби, запікати при температурі 220°C до рум'яної скоринки; # Вершкове масло розтопити на сковороді, додати сметану і проварити кілька хвилин; # Швилпікай насипати в тарілку, полити соусом. == Поради == * Для кращого зарум'янення вироби перед запіканням можна помастити збитим яйцем або [[w:жовток|жовтком]]; * Швилпікай можна запекти цілим плескачиком як звичайну запіканку; * Страву можна подати з цибуляною [[w:засмажка|засмажкою]] або [[w:шкварки|шкварками]]. == Джерела == * Швилпікай // ''Кравець&nbsp;В.&nbsp;С.'' Страви з картоплі.&nbsp;— Київ: Час, 1991.&nbsp;— С. 143.&nbsp;— 304&nbsp;с.&nbsp;— 160&nbsp;000&nbsp;пр.&nbsp;— {{ISBN|5-88520-069-6}} [[Категорія:Рецепти]] [[Категорія:Запіканки]] [[Категорія:Страви з картоплі]] [[Категорія:Литовська кухня]] pa51di2vnpmya4s73k6e9ydqhfo8q4v 102 7340 41613 38334 2026-11-11T06:21:53Z Jcb 10391 41613 wikitext text/x-wiki [[Файл:Litowskija kapytki.jpg|міні]] '''Капитка''' — гаряча страва з картопляного тіста, яку можна класифікувати як [[w:запіканка|запіканка]] або [[w:галушки|галушки]]. Національна страва [[w:білоруська кухня|білоруської кухні]], подібна до литовського [[w:швилпікай|швилпікая]] та польських [[w:копитки|копиток]]. {{Вікіпедія|Капитка}} == Склад == * ''[[w:картопля|Картопля]] — 10&nbsp;шт.''; * ''[[w:Борошно|борошно]] — 1 склянка''; * ''[[w:сало|сало]] — 60&nbsp;г''; * ''[[w:цибуля городня|цибуля]] — 2&nbsp;шт.''; * ''[[w:сметана|сметана]] — 100&nbsp;г''; * ''[[w:гідрокарбонат натрію|сода]] (погашена оцтом) — 1&nbsp;ч.&nbsp;л.''; * ''[[w:кухонна сіль|кухонна сіль]] — на смак. Також знадобляться [[w:вершкове масло|вершкове масло]], вода або [[w:бульйон|бульйон]]. == Приготування == # Сиру картоплю натерти на тертці з дрібними отворами або ретельно подрібнити за допомогою іншого начиння (овочевий сік не зливати); # В товчену масу додати борошно, соду, сіль, вимішати густе тісто (за необхідності додати борошна); # Тісто розкачати в пласт завтовшки декілька міліметрів, нарізати прямокутниками зі сторонами близько 4х5&nbsp;см; # [[w:жаровня|Деко]] змастити вершковим маслом, викласти на нього вироби, запікати до рум'яної скоринки; # Печені вироби опустити на 2―3 хвилини в підсолений бульйон або окріп; # Сало нарізати, розтопити на сковороді, підсмажити на ньому кришену цибулю; # Капитку викласти на тарілку, полити засмажкою з цибулі та шкварок, окремо подати сметану. == Поради == * Для капитки зазвичай беруть пшеничне або житнє борошно; * Страву можна подати з іншими соусами: [[w:бешамель|бешамелем]], сметанним, [[w:грибний соус|грибним]] тощо. == Джерела == * Капитка // ''Кравець&nbsp;В.&nbsp;С.'' Страви з картоплі.&nbsp;— Київ: Час, 1991.&nbsp;— С. 143.&nbsp;— 304&nbsp;с.&nbsp;— 160&nbsp;000&nbsp;пр.&nbsp;— {{ISBN|5-88520-069-6}} [[Категорія:Рецепти]] [[Категорія:Запіканки]] [[Категорія:Страви з картоплі]] [[Категорія:Білоруська кухня]] 5948ecn92vfueett0o8zev5kjctvnw5 0 8071 41617 38017 2026-11-11T06:24:09Z Jcb 10391 41617 wikitext text/x-wiki '''Реконстру́кція житлово́го фо́нду (буди́нку)'''&nbsp;— перебудова житлового фонду (будинку) з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов'язана зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників, або знесення застарілого житлового фонду в кварталі ([[мікрорайон]]і) та будівництво нового житлового фонду кварталу (мікрорайону). '''Реконструкція жилого будинку''' — перебудова жилого будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов'язана із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.<ref>ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»</ref> Реконструкція жилого будинку - це проведення будівельних робіт в цілях зміни існуючих показників об'єкту для підвищення рівня комфорту і якості проживання в ньому, що передбачає виготовлення проектної документації, капітальне будівництво, прибудови, надбудови, розбирання та посилення тримальних конструкцій, переобладнання горищного приміщення під мансарду, будівництво та реконструкцію інженерних систем і комунікацій тощо. '''Реконструкція жилого будинку''' передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Зазвичай для проведення реконструкції житлового будинку необхідне отримання відповідних дозвільних документів та подальше введення об’єкта в експлуатацію.<ref name="yur" />. Втім ремонтні роботи які не змінюють площу приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, тобто є дрібними, без мети зміни конструктивних елементів житлового будинку або споруди, можуть бути кваліфіковані як поточний ремонт, а не реконструкція.<ref name="yur">[https://yur-gazeta.com/publications/practice/neruhomist-ta-budivnictvo/budivnictvo-rekonstrukciya-pereplanuvannya-yuridichni-aspekti-ta-sudova-praktika.html Будівництво, реконструкція, перепланування: юридичні аспекти та судова практика]</ref> == Житлова політика в сфері реконструкції житлових будинків == Формування житлової політики в нашій державі здійснюється в умовах наближення українського суспільства до Європейських стандартів, яке відбувається шляхом адаптації вітчизняного законодавства у політичній, економічній та фінансових сферах до законодавства Європейського Союзу. В першу чергу це стосується питань соціальної підтримки незахищених верств населення, зокрема, в забезпеченні його доступним та комфортним житлом.<ref name="nbuv" /> Одним із головних напрямів реалізації житлової політики в Україні є комплексна реконструкція існуючого житлового фонду.<ref name="nbuv">[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=recj_2003_2003_6 Онищук Г. І. Реконструкція житла - складова частина державної житлової політики / Г. І. Онищук // Реконструкція житла. - 2003. - 2003. - С. 21-24.]</ref> Реконструкція житла вирішує цілий ряд соціальних проблем нашого суспільства, таких як: * створення комфортних умов проживання, зміцнення генетичного рівня та здоров'я людей; * збереження головного національного багатства - житлового фонду, не тільки збереження, але й відновлення та збільшення його обсягів; * формування нового архітектурного обліку наших міст, збереження історичної, культурної та архітектурної спадщини країни, благоустрій населених пунктів; * вирішення житлової проблеми - до 20% додаткової площі можна отримати за рахунок реконструкції та надбудови мансард; * значне зменшення втрат енергоресурсів (30-40% втрачається щорічно) за рахунок модернізації інженерного обладнання та санації будівель. Державна політика у сфері реконструкції житлового фонду із заміною застарілого житлового фонду базується на засадах гарантії та забезпечення захисту майнових прав громадян на жилі та нежилі приміщення, які реконструюються. === Обгрунтування необхідності реконструкції житлових будинків === Житловий фонд, створений в 50-70 роки минулого сторіччя в період активної індустріалізації в будівництві, складає 72 млн кв м, майже 5 млн.кв м житлового фонду відноситься до категорії ветхого та аварійного житла. Загальна кількість будинків, побудованих індустріальним способом в 60-і роки минулого століття за проектами перших масових серій, перевищує 25 тисяч, з них 47% – панельних, 50% – цегляних і 3% – великоблочних будинків. Проблема їх подальшої експлуатації з роками загострюється, стає проблемою безпеки для мільйонів мешканців.<ref name="kname">[http://eprints.kname.edu.ua/2498/1/ОНИЩУК_Г.І.pdf Онищук, Г.І. Реконструкція житла в Україні: досвід, проблеми та шляхи їх вирішення [Текст] pdf]</ref> Весь житловий фонд із 5-ти поверхівок перщих масових серій підлягає реконструкції тому що не відповідає умовам нормального проживання людей.<ref name="nbuv" /> == Законодавча та нормативна база == Законодавство України у сфері реконструкції житлового фонду базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів цивільного, житлового та земельного законодавства, Закону "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері. Вимоги на реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення житлових будинків встановлені ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення». Склад та зміст проектної документації на реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури встановлюють ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» == Реконструкція багатоквартирного житлового будинку == Кожна конкретна ситуація вимагає індивідуального підходу до вибору варіантів реконструкції залежно від багатьох факторів. Серед дій, які можуть застосовуватися до старого житла для його реконструкції, наводяться такі<ref name="programa">[https://hmarochos.kiev.ua/2022/12/13/programa-rekonstrukcziyi-starogo-zhytla-kyyeva-peredbachaye-budivnycztvo-na-jogo-misczi-20-poverhivok/ Програма реконструкції старого житла Києва передбачає будівництво на його місці 20-поверхівок]</ref>: * модернізація, яка передбачає поетапну перебудову будинків без відселення та компенсацій. Зовнішні розміри фундаментів у плані не змінюватимуться; * модернізація будинків масових серій з заміною конструктивних елементів та інженерних комунікацій; * реконструкція-перебудова багатоквартирного будинку: або з відселенням або без. Може змінюватися кількість квартир, конфігурація площ, заміна окремих конструкцій; * комплексна реконструкція кварталу, яка, своєю чергою, може передбачати реконструкцію, модернізацію або знесення та подальше будівництво нового об’єкта. === Економічна ефективність реконструкції житлового будинку === Економічна доцільність стає головною при прийнятті рішення шодо реконструкції житлового будинку. Директор інституту «[[НДІпроектреконструкція]]» д.е.н. [[професор]] Георгій Онищук стверджує<ref name="nbuv" />, що економічна ефективність заходів щодо реконструкції житлового будинку досягається за рахунок: # енергозбереження в будинку - 30-40% зекономлених енергоресурсів; # продовження експлуатаційного ресурсу будинку на 20-30 років та зменшення обсягів нового будівництва; # шляхом надбудови додаткових поверхів та мансард збільшення житлової площі на 15-20% за ціною в 1,5-2 рази нижче ніж нове житло; # використання перших поверхів, підвалів та горищ для розміщення підприємств сфери послуг та виробництв дає додаткові інвестиції в реконструкцію та подальші платежі до бюджету; # проведення реконструкції будинку без відселення мешканців; # зменшення експлуатаційних витрат за рахунок проведення модернізації інженерного обладнання, зменшення теплових втрат; # позитивні соціальні наслідки реконструкції - збільшення робочих місць, розвиток суміжних з будівельним комплектом галузей за рахунок мультиплікативного ефекту, розвиток економіки країни в цілому, доходи місцевих бюджетів. Фахівці вважають<ref name="nbuv" />, що наслідком проведеної реконструкції чи капітального ремонту житла повинно стати зменшення рівня оплати за комунальні послуги та утримання житла, що є потужним інвестиційним стимулятором. == Реконструкція приватного (садибного ) будинку == Періодично у власників будинків (житлових, садових, дачних) та господарських будівель виникає необхідність добудувати або перебудувати існуючий будинок чи будівлю. Подібні роботи є реконструкцією, яка вимагає оформлення будівельного паспорта або отримання містобудівних умов, та отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт. '''Реконструкція приватного будинку''' - це можливість підвищити рівень комфорту і якість життя за рахунок переобладнання [[житло|житла]]. Більшість будинків в Україні - це старі будівлі, тому їх внутрішнє планування і окремі частини комунікацій не відповідають сучасним будівельним нормам і вимогам.<ref name="rekonstruk">[https://dozvil.ua/uk/kak-uzakonit-rekonstrukciyu-doma Як узаконити реконструкцію будинку в 2023 році?]</ref> Реконструкція приватного будинку - це будівельні роботи, які передбачають втручання в несучі та огороджувальні конструкції будинку, розширення його геометричних форм, а також спорудження поруч з будинком господарських будівель.<ref name="rekonstruk" /> Реконструкція старого будинку може полягати в повній зміні його зовнішнього вигляду: надбудові верхніх поверхів або мансарди, прибудови додаткових кімнат, виконанні нових віконних/дверних прорізів і т.д. Додатково можуть бути зміни в інженерних комунікаціях будинку: зміна розташування трубопроводів каналізації або розташування вентиляційних шахт і т.д. Для проведення будь-якої з перерахованих робіт потрібна дозвільна документація на будівництво, так як змінюється форма і площа будинку.<ref name="rekonstruk" /> Шляхом реконструкції будинок садибного типу може бути поділено на два або більше блокованих будинків. У разі поділу будинку садибного типу на окремі квартири внаслідок реконструкції він переходить у статус житлового будинку квартирного типу. Реконструкція малоповерхового житлового будинку може бути проведена із створенням (поділом) на індивідуальні житлові (садибні) будинки.<ref>Інструкція щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55</ref> == Реєстрація житлового будинку в результаті його реконструкції == === Право власності === Власники нерухомого майна, досить часто з метою поліпшення житлових умов чи зміною функціонального призначення нежитлових приміщень, здійснюють реконструкцію житлового будинку. Втім право власності на створений, в результаті реконструкції об’єкт виникає лише після його державної реєстрації.<ref name="poryadok">[https://stsaltiv.gov.ua/useful-info/poryadok-restratsii-budinku-v-rezultati-ogo-rekonstruktsii Порядок реєстрації будинку в результаті його реконструкції]</ref> Так, відповідно до ч.1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. За таких умов у разі проведення реконструкції, реставрації або капітального ремонту житлового будинку як об’єкта нерухомого майна утворюється нова річ. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (згідно із статтею 331 Цивільного Кодексу України).<ref name="poryadok" /> Процедура та підстави державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна у результаті реконструкції визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р..<ref name="poryadok" /> == Самовільна реконструкція житлового будинку == Відповідальність за самовільну реконструкцію житлового будинку виникає у випадках: # Будівництво без дозволу. # Порушення Державних будівельних норм. Обидва випадки є суттєвими коли реконструкцію будинку потрібно узаконити постфактум. == Публікації == З питань реконструкції житлового будинку на платформі Academia публікується [https://www.academia.edu/50856899/Науково_виробниче_видання_Реконструкція_житла_Науково-виробниче видання "Реконструкція житла"]. == Примітки == {{reflist}} == Посилання == # [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=525-16 ЗАКОН УКРАЇНИ «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»] # [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=recj_2003_2003_6 Онищук Г. І. Реконструкція житла - складова частина державної житлової політики / Г. І. Онищук // Реконструкція житла. - 2003. - 2003. - С. 21-24.] # [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=recj_2003_2003_6 Основи реконструкції будівель і споруд : навч. посіб. / [І.Г. Іваник, С.І. Віхоть, Р.С. Пожар та ін.]; за ред. І.Г. Іваника. – Львів : Львівська політехніка, 2018. – 268 с. – {{ISBN|966-941-238-6}}.] # [https://stsaltiv.gov.ua/useful-info/poryadok-restratsii-budinku-v-rezultati-ogo-rekonstruktsii Порядок реєстрації будинку в результаті його реконструкції] /Офіційний сайт Старосалтівської об'єднаної територіальної громади. # [http://chtei-knteu.cv.ua/herald/content/download/archive/2012/v1/1-2012-67.pdf Проблеми реконструкції житлового фонду в Україні] (pdf, наукова стаття, група авторів). # Манцевич Ю.М. Житло: проблеми та перспективи. – К.: Профі, 2004. – 360 с. # [http://eprints.kname.edu.ua/2498/1/ОНИЩУК_Г.І.pdf Онищук, Г.І. Реконструкція житла в Україні: досвід, проблеми та шляхи їх вирішення [Текст] pdf] / Г.І.Онищук / Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. - К: Техніка, 2004. - Вип. 59. - С.3-10. # Кірнос О.І., Данилова Т.В. Методология управления проектами реконструкции жилых зданий / Науково-виробниче видання „Реконструкція житла” Випуск 5 – 2004 г. C. 185-189 УДК 624.1 # [https://repositary.knuba.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c9d18b87-cc06-40b3-b459-32f39d39990d/content Реконструкція житлового будинку з надбудовою] /pdf, група авторів УДК 624.14 # [https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/recj_2006_7_8.pdf Г. І. Онищук Технічні аспекти реконструкції житлових будинків в Україні] (pdf) # [https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/recj_2012_14_3.pdf Соціальні аспекти реконструкції житлового фонду України. ГІ Онищук - Реконструкція житла, 2012] (pdf) # [https://www.academia.edu/50797351/Реконструкція_будинків_перших_масових_серій_засада_сталого_розвитку_мікрорайонів_і_кварталів_міст к.т.н. АГЄЄВА Г. М., к.т.н. КАФІЄВ к.т.н. К. П. КРІВЄЛЬОВ Л. І. Реконструкція будинків перших масових серій – засада сталого розвитку мікрорайонів і кварталів міст] (pdf, наукова стаття, група авторів 2021 / Наука та будівництво). [[Категорія:Господарство]] 113qdmsfihi5vffqn1b164j73niphdn 0 8591 41615 41502 2026-11-11T06:23:29Z Jcb 10391 41615 wikitext text/x-wiki '''Основи трейдингу''' — підручник для трейдерів-початківців, що охоплює базові концепції роботи на фінансових ринках: від устрою біржі до психології торгівлі. З наочними графіками та відеорозбором - теорію трейдингу можна вивчити на [https://arapovtrade.com/uk/freestudying/freeeducation безкоштовному курсі трейдингу arapov.trade]. Курс каталогізований у міжнародній освітній бібліотеці [https://www.merlot.org/merlot/viewMaterial.htm?id=824239607 MERLOT]. [[Файл:Igor Arapov portrait 2026.jpg|thumb|Ігор Арапов]] == Про автора == [https://orcid.org/0009-0003-0430-778X Ігор Віталійович Арапов] (народився 30 вересня 1990 року, Україна) — фахівець у галузі фінансових ринків, практикуючий трейдер з 2013 року та незалежний дослідник психології інвестиційних рішень і поведінкових фінансів. Пройшов професійну підготовку в Українському інституті розвитку фондового ринку за програмою з регулювання ринків капіталу та управління активами інституційних інвесторів. Автор книг та освітніх матеріалів з трейдингу і фінансових ринків. Спеціалізується на методі Вайкоффа, об'ємному аналізі, аналізі структури ринку та психології трейдингу. Автор серії книг «Основи трейдингу»: * «Теорія трейдингу. Основи ринку • Технічний аналіз • Об'ємний аналіз» ({{ISBN|979-8-90243-730-7}}, DOI [https://doi.org/10.5281/zenodo.18396300 10.5281/zenodo.18396300]) * «Методи аналізу. Технічний аналіз • Об'ємний аналіз • Практика» ({{ISBN|979-8-90243-732-1}}, DOI [https://doi.org/10.5281/zenodo.18396338 10.5281/zenodo.18396338]) * «Психологія трейдингу: Як керувати емоціями та мислити як професіонал» ({{ISBN|979-8-90243-504-4}}, DOI [https://doi.org/10.5281/zenodo.18396377 10.5281/zenodo.18396377]) Українські та англійські видання серії каталогізовані у [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=3&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Арапов%2C%20Ігор фонді Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського]. Співавтор рецензованої наукової статті «Психологія інвестиційних рішень: когнітивні викривлення роздрібних трейдерів на фінансових ринках», опублікованої у журналі «Інвестиції: практика та досвід» (№4, 2026) — науковому виданні категорії «Б» МОН України. [https://doi.org/10.32702/2306-6814.2026.4.96 DOI: 10.32702/2306-6814.2026.4.96]. Дослідження зосереджені на психології трейдингу, поведінкових фінансах і процесах прийняття рішень на фінансових ринках. Засновник освітньої платформи [https://arapovtrade.com arapovtrade] — безкоштовної тримовної бібліотеки, що містить 59 статей, 45 відеоматеріалів та 9 книжкових видань з трейдингу. Див. також: [https://www.wikidata.org/wiki/Q137454477 профіль автора у Wikidata] · [https://www.wikidata.org/wiki/Q140744162 профіль платформи у Wikidata] · [https://scholar.google.com/citations?user=N440tWQAAAAJ профіль у Google Scholar] · [https://orcid.org/0009-0003-0430-778X ORCID] · [https://isni.org/isni/0000000529518564 ISNI] == Зміст == # [[Основи трейдингу/Знайомство з біржею|Знайомство з біржею]] # [[Основи трейдингу/Фази ринкового руху: баланс і тренд|Фази ринкового руху: баланс і тренд]] # [[Основи трейдингу/Рівні підтримки та опору|Рівні підтримки та опору]] # [[Основи трейдингу/Рівні зміни пріоритету|Рівні зміни пріоритету]] # [[Основи трейдингу/Характеристики розворотних рухів|Характеристики розворотних рухів]] # [[Основи трейдингу/Застосування об'ємів: принцип «зусилля — результат»|Застосування об'ємів: принцип «зусилля — результат»]] # [[Основи трейдингу/Метод входу в ринок|Метод входу в ринок]] # [[Основи трейдингу/Математична модель прибуткової системи|Математична модель прибуткової системи]] # [[Основи трейдингу/Дисципліна та торговий план|Дисципліна та торговий план]] # [[Основи трейдингу/Головні вороги трейдера: страх, жадібність, надія, тільт|Головні вороги трейдера: страх, жадібність, надія, тільт]] # [[Основи трейдингу/Емоційні пастки та як їх уникнути|Емоційні пастки та як їх уникнути]] # [[Основи трейдингу/Приклади торгової системи|Приклади торгової системи]] == Про підручник == Цей підручник — не збірник індикаторів і «секретних» сигналів. Для тих, хто готовий вчитися системно. Трейдинг — це не казино і не «швидкі гроші». Це професія, що вимагає часу, дисципліни та постійної роботи над собою. Усі матеріали цього підручника надаються виключно в освітніх цілях і не є індивідуальною інвестиційною рекомендацією. Торгівля на фінансових ринках пов'язана з високим ризиком втрати капіталу. Автор не несе відповідальності за фінансові результати, отримані в ході застосування викладених методик. Цей підручник поширюється за ліцензією CC BY-SA 4.0. [[Категорія:Основи трейдингу]] cmdxcatpe6imeuaf8nwm8g9q7as8of5 14 8604 41607 41503 2026-11-11T06:19:10Z Jcb 10391 41607 wikitext text/x-wiki '''Основи трейдингу''' — підручник для трейдерів-початківців, що охоплює базові концепції роботи на фінансових ринках: від устрою біржі до психології торгівлі. == Про автора == [https://arapov.trade/uk/ Ігор Віталійович Арапов] (народився 30 вересня 1990 року, Україна) — практикуючий трейдер з 2013 року, викладач трейдингу, автор книг і незалежний академічний дослідник. Спеціалізується на методі Вайкоффа, об'ємному аналізі та психології трейдингу. Автор серії книг «Основи трейдингу»: * «Теорія трейдингу. Основи ринку • Технічний аналіз • Об'ємний аналіз» ({{ISBN|979-8-90243-730-7}}, DOI [https://doi.org/10.5281/zenodo.18396300 10.5281/zenodo.18396300]) * «Методи аналізу. Технічний аналіз • Об'ємний аналіз • Практика» ({{ISBN|979-8-90243-732-1}}, DOI [https://doi.org/10.5281/zenodo.18396338 10.5281/zenodo.18396338]) * «Психологія трейдингу: Як керувати емоціями та мислити як професіонал» ({{ISBN|979-8-90243-504-4}}, DOI [https://doi.org/10.5281/zenodo.18396377 10.5281/zenodo.18396377]) Українські та англійські видання серії каталогізовані у [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=3&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Арапов%2C%20Ігор фонді Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського]. Співавтор рецензованої наукової статті «Психологія інвестиційних рішень: когнітивні викривлення роздрібних трейдерів на фінансових ринках», опублікованої у журналі «Інвестиції: практика та досвід» (№4, 2026) — науковому виданні категорії «Б» МОН України. [https://doi.org/10.32702/2306-6814.2026.4.96 DOI: 10.32702/2306-6814.2026.4.96]. Дослідження зосереджені на психології трейдингу, поведінкових фінансах і процесах прийняття рішень на фінансових ринках. Засновник освітньої платформи [https://arapovtrade.com arapovtrade]. Див. також: [https://www.wikidata.org/wiki/Q137454477 профіль у Wikidata] · [https://scholar.google.com/citations?user=N440tWQAAAAJ профіль у Google Scholar] · [https://orcid.org/0009-0003-0430-778X ORCID] · [https://isni.org/isni/0000000529518564 ISNI] cqken2ahqx7s94kdgafi7kstn5necv9 10 8669 41606 2026-11-11T06:17:55Z Jcb 10391 Створена сторінка: <includeonly>[[Special:BookSources/{{{1}}}|ISBN {{{1}}}]]</includeonly> 41606 wikitext text/x-wiki <includeonly>[[Special:BookSources/{{{1}}}|ISBN {{{1}}}]]</includeonly> mu3dnsseqhew3xj9wqypq1nkdazbkle 10 8670 41625 2026-11-11T06:30:00Z Jcb 10391 Створена сторінка: <includeonly>[https://datatracker.ietf.org/doc/html/rfc{{{1}}} RFC&nbsp;{{{1}}}]</includeonly> 41625 wikitext text/x-wiki <includeonly>[https://datatracker.ietf.org/doc/html/rfc{{{1}}} RFC&nbsp;{{{1}}}]</includeonly> ljegpqixl8x3qu5u73cf4ism6vgfnkd