Вікіцитати ukwikiquote https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.23 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіцитати Обговорення Вікіцитат Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk Шевченко Тарас Григорович 0 1996 120376 120121 2022-08-08T14:00:27Z 195.93.212.46 wikitext text/x-wiki {{Особа | ім'я =Тарас Шевченко | Зображення = Taras Shevchenko selfportrait oil 1840-2.jpg | Опис = Автопортрет (1840 рік) | wikipedia = Шевченко Тарас Григорович | source = Категорія:Шевченко Тарас Григорович | commons = Category:Taras Shevchenko}} {{Othernames|Шевченко}} '''Тара́с Григо́рович Шевче́нко''' (відомий також як '''Кобза́р'''; 1814&nbsp;— 1861)&nbsp;— український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. == Цитати == === Ставлення до України === {{Q|Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!|''«Сон» /«Гори мої високії…»/; VІ-ХІІ 1847, Орська фортеця''<ref>{{Cite web | url = http://cbs-en.ucoz.ru/ELEKTRONNAY_BIB/shevchenkova_krinicja_zbirnik_aforizmiv_iz_tvoriv_.pdf | title = Шевченкова криниця: Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка | author = | accessdate = 2014-03-09 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6VpALwGst | archivedate = 2015-01-24 }} Більшість цитат та уривків з листів узято з цієї книги ("Кобзар").</ref>}} {{Q|Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!|''«Тарасова ніч»; 6.XI 1838; Санкт-Петербурґ}} {{Q|[…] Зажурилась Україна — така її доля!|''«Тарасова ніч»; 6.XI 1838, Санкт-Петербурґ}} {{Q|Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго-довго кров степами текла-червоніла...|''«Гайдамаки»; 1839-1841, Санкт-Петербурґ}} {{Q|Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте.|''«Згадайте, братія моя…»; 1849-1850, Оренбурґ}} {{Q|Молися, сину, за Вкраїну його замучили колись...|''«Мені однаково, чи буду…»; 17.ІV-19.V 1847, Санкт-Петербурґ}} {{Q|О Господи! Дай мені хоч глянуть на народ отой убитий, на тую Украйну!|''«Заросли шляхи тернами…»; І-ІV 1849, Раїм''}} {{Q|Холоне серце, як згадаю, що не в Україні поховають, що не в Украйні буду жить, людей і Господа любить.|''«В неволі тяжко, хоча й волі…»; 19-30.V 1847, Санкт-Петербурґ}} {{Q|[…] Я всю мізерію оддав моїй Україні-небозі…|''«Буває, в неволі іноді згадаю…»; І-ІV 1850, Оренбурґ}} {{Q|Для чого я на світ родився, свою Україну любив?|''«Чернець»; VІ-ХІІ 1847, Орська фортеця''}} {{Q|Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте. В останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть.|''«Чи ми ще зійдемося знову?..»; 19-30.V 1847, Санкт-Петербурґ}} === Ставлення до Бога === * {{Q|Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани і гори — Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я не знаю Бога.|''«Як умру, то поховайте…», [Заповіт];25.XII 1845, Переяслав''}} * {{Q|Пребезумний в серці скаже, Що Бога немає […]|''«Давидові псалми. 52»; 19.XII 1845, В’юнище''}} * {{Q| Все од Бога! Од Бога все! А сам нічого Дурний не вдіє чоловік!|''«Варнак»; I-V 1848, Орська фортеця''}} * {{Q|Ми віруєм Твоїй силі І духу живому. Встане правда! встане воля! І Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки.|''«Кавказ»; 18.XI 1845, Переяслав''}} * {{Q|Встань же, Боже, суди землю І судей лукавих. На всім світі Твоя правда. І воля, і слава.|''«Давидові псалми. 81»; 19.XII 1845, В’юнище''}} * {{Q|Не нам на прю з Тобою стати! Не нам діла Твої судить! Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами.|''«Кавказ»; 18.XI 1845, Переяслав''}} * {{Q| Боже! Боже! Даєш волю І розум на світі, Красу даєш, серце чисте… Та не даєш жити. Не даєш на рай веселий, На світ Твій великий, Надивитись, намолитись І заснуть навіки.|''«Княжна», рр. 116-123; ІХ-ХІІ, Орська фортеця''}} * {{Q| І за що Його, святого, мордували […] Чи не за те, що й ми тепер (Сам себе питаю) Отакими злодіями Тюрми начиняєм, Як і Син отой Марії?|''«Неофіти»; 8.ХІІ 1857, Нижній Новгород''}} * {{Q|І все-то те лихо, все, кажуть, од Бога! Чи вже ж Йому любо людей мордувать? А надто сердешну мою Україну.|''«Іржавець»; VI-XII, 1847, Орська фортеця''}} * {{Q|І Бог не знає, А може, й знає, та мовчить.|''«Княжна»; VI-XII 1847, Орська фортеця''}} * {{Q|А може, й Сам на небесі Смієшся, батечку, над нами Та, може, радишся з панами, Як править миром!|''«Якби ви знали, паничі...»; I-IV 1850, Оренбурґ''}} {{Q | Цитата = Уквітчай голову дівочу Лілеями і заспівай, Поки Едем, твій тихий рай, Ще не підпалював [[Єгова]] Сердитий іудейський Зевс.{{sfn|Повне зібрання творів. Том 2|2003|с=511}} | Коментар = Перша редакція поеми «Марія» (1859).}} === Кохання === * {{Q|Любов — Господня благодать! Люби ж, мій друже, жінку, діток; Діли з убогим заробіток, То легше буде й зароблять.|''«Москалева криниця»; VІ-ХІІ 1847, Орська фортеця''}} * {{Q|Мені ж, мій Боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай!|''«Молитва»; 24.V 1860, Санкт-Петербурґ''<ref name="kalendar2">365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0</ref>}} * {{Q|Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як Бог нам дає […]|''«Причинна»; 1837, Санкт-Петербурґ''}} * {{Q|Кохайтеся ж, любітеся, Як серденько знає.|''«Тополя»; 1839, Санкт-Петербурґ''}} * {{Q|Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.|''«Катерина»; 1838-1839, Санкт-Петербурґ''}} * {{Q|Тяжко, тяжко в світі жить І нікого не любить […]|''«І багата я …»; V-ХІІ 1848, Косарал''}} * {{Q|Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! Увечері цурається, Вранці забажає! Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде…|''«Титарівна»; ІХ-ХІІ 1848, Косарал''}} === Родина (Мати, діти, сирота) === {{Q|Добро, у кого є господа, а в тій господі є сестра чи матір добрая. Добра, добра такого таки зроду у мене, правда, не було […]|''«Добро, у кого є господа…»; ІХ-ХІІ 1848, Косарал''}} {{Q|Благо тобі, друже-брате, як є в тебе хата. Благо тобі, як у хаті є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща, і воно вгадає твої думи веселії…|''«Ми восени так и похожі…»; ІХ-Х 1849, Раїм''}} {{Q|Добре жити з родиною, а ще лучше за горою з дружиною молодою.|''«Туман, туман долиною…»; ІХ-ХІІ 1848, Косарал''}} {{Q|Жаль і батька, жаль і матір, і вірну дружину, молодую, веселую, класти в домовину, жаль великий, брати мої […]|''«Три літа»; 22.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|А я вже думав одружитись, і веселитися, і жить, людей і Господа хвалить…|''«Варнак»; 1-V 1848, Орська фортеця''}} {{Q|[…] Слово мамо. Великеє, найкращеє слово!|''«У нашім раї на землі…»; І—IV 1849, Раїм''}} {{Q|Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим.|''«У нашім раї на землі…»; І—IV 1849, Раїм''}} {{Q|Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|Ох діти! Діти! Діти! Велика Божа благодать!|''«Княжна»; VІ-ХІІ 1847, Орська фортеця''}} {{Q|Жить би, жить, хвалити Бога, кохатися в дітях, так же ні […]|''«[Сотник]»; І-ІV 1849, Раїм''}} {{Q|[…] Тяжко годувати малих діток неумитих в нетопленій хаті […]|''«Три літа»; 22.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|У багатих ростуть діти — верби при долині, а у вдови одним одно, та й те, як билина.|''«Сова»; 6. V 1844, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|Сироту усюди люде осміють.|''«На вічну пам’ять Котляревському»; ХІ-ХІІ 1838, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|Сиротині сонце світить (світить, та не гріє) […]|''Катерина»; 1838-1839, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|Хто ж сироті завидує — карай того, Боже!|''«Думи мої, думи мої…»; І-ІІІ, 1840, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|Недовгий шлях — як човнові до синього моря — сиротині на чужину, а там і до горя.|''«Вітер з гаєм розмовляє…»; 1841, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|Тяжко-важко в світі жити сироті без роду, нема куди прихилиться — хоч з гори та в воду.|''«Думка» /«Тяжко-важко в світі жити…»/; 2. XI 1838, Гатчина''}} {{Q|Тяжко мені сиротою на сім світі жити; свої люде — як чужії, ні з ким говорити […]|''«Думка» /«Нащо мені чорні брови…»/; 1838, Санкт-Петербурґ''}} === Поезія. Література. Мова === {{Q|Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!|''«До Основ’яненка»; Х-ХІІ 1839, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|[…] Возвеличу Малих отих рабов німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово.|''«Подражаніє 11 псалму»; 15.11 1859, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|[…] Господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало […]|''«Марку Вовчку»; 17.11 1859, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!..|''«Ну що б, здавалося, слова…»; ІХ-ХІІ 1848, Косарал''|Інше={{Цитата дня/Обрана|9 березня 2016}}}} {{Q|В школе нас всему, совершенно всему научат, кроме понимания своего милого родного слова.|''Повість «Прогулка…»; І ч. ЗО.XI 1856, Новопетровське укріплення / II ч. 16.11 1858, Нижній Новгород''}} {{Q|І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик… |''«Подражаніє 11 псалму»; 15.11 1859, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|[…] І всі мови Слав’янського люду — Всі знаєте. А своєї Дас[т]ьбі… Колись будем І по-своєму глаголать […]|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|Яке гарне буття поета, якби він міг бути тільки поетом і не громадянином.|''Слова Шевченка 1859 року зі спогадів Андрія Козачковського''<ref>{{Cite web | url = http://litopys.org.ua/shevchenko/spog19.htm | title = А. О. Козачковський // Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 76-80. | author = | accessdate = 2014-03-09 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6VpB0Fi1j | archivedate = 2015-01-24 }}</ref>}} === Афоризми === {{Q|Борітеся — поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!|''«Кавказ»; 18.XI 1845, Переяслав''}} {{Q|В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|Якби ви вчились так, як треба, то й мудрость би була своя.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|Обніміте ж, брати мої, найменшого брата.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.|''«І Архімед, і Галілей…»; 24.IX 1860, Санкт-Петербурґ''}} {{Q|І ми не ми, і я не я.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|І премудрих немудрі одурять.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|Кайданами міняються, правдою торгують.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}} {{Q|Караюсь, мучуся… але не каюсь.|''(«N. N.» /«О думи мої! О славо злая!..»/; VІ-ХІІ 1847, Косарал''}} {{Q|Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою.|''«Доля»; 9 .II 1858, Нижній Новгород''}} === Різне === {{Q|Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпа-Гнучкошиєнко-въ) і надрюковать в мужицькій книжці.<ref>[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev505.htm Панове субскрибенти. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том 5] // Ізборник (процитовано 2016-03-10).</ref> | Коментар = «Панове субскрибенти!» (Анотація до поеми «Гайдамаки» (1841)).<ref>[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev518.htm Коментарі. Панове субскрибенти. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том 5] // Ізборник (процитовано 2016-03-10).</ref> }} {{Q|Цитата = Земляки мої, а з ними разом і я, не можуть найповажнішої матерії не проткати хоч злегка, хоч ледве помітним жартом. Земляк мій (звичайно мимоволі) до зворушливого фіналу «Гамлета» втисне таке слівце, що крізь сльози всміхнешся{{sfn|Екстракт 150(1)|2009|с=623}}. }} * {{Q|Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я «Кобзаря», А їм неначе рот зашито, Ніхто й не гавкне, не лайне, Неначе й не було мене. | Коментар = «Хіба самому написать…», «Мала книжка», січень — квітень 1849 року.}} {{Q | Цитата = Реве та стогне [[Дніпро|Дніпр]] широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма.{{sfn|Повне зібрання творів. Том 1|2003|с=73}} | Коментар = «Причинна».}} {{Q | Цитата = Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра…{{sfn|Повне зібрання творів. Том 1|2003|с=349}} | Коментар = «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє».}} {{Q | Цитата = І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї: То одинокому мені Здається — кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна.{{sfn|Повне зібрання творів. Том 2|2003|с=119}} | Коментар = «І виріс я на чужині…»}} {{Q | Цитата = Меж гурами старий Дніпро, Неначе в молоці дитина, Красується, любується На всю Україну.{{sfn|Повне зібрання творів. Том 2|2003|с=120}} | Коментар = «І виріс я на чужині…»}} {{Q|Изъ Царяграда, изъ Варшавы и Москвы, прыбували послы зъ великими дарами еднать Богдана и народъ Украинскій уже вольный и сильный. | Коментар = Офорт Тараса Шевченко "Дари в Чигирині" 1644 року.<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B8_%D0%B2_%D0%A7%D0%B8%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%96_1649_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 Дари в Чигрині 1649 року]</ref> }} == Уривки з листів == {{Q |Цитата = А в Малоросію не поїду, цур їй, бо там, окрім плачу, нічого не почую{{sfn|Екстракт 150(1)|2009|с=607}}. |Коментар = з листа до свого друга, кошового Якова Кухаренка |Оригінал = |Автор = }} {{Q|Цитата = Був я уторік на Україні, був у Межигорського Спаса і на Хортиці, скрізь був і все плакав: сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями — бодай вони переказилися{{sfn|Екстракт 150(1)|2009|с=607}}. |Коментар = з листа до свого друга, кошового Якова Кухаренка |Оригінал = |Автор = }} * Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога. Велике щастя буть вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить. *: — [[wikisource:uk:Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 10.pdf/14|лист до Микити Шевченка]], 15 листопада 1839 року. * […] Ужасна безнадежность! так ужасна, что одна только христианская философия может бороться с нею. *: — До Варвари Рєпніної; 1.I 1850, Оренбурґ * Ничтожны материальные нужды в сравнении с нуждами души — а я теперь брошен в жертву той и другой! *: — До Варвари Рєпніної; 1.I 1850, Оренбурґ * Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш […] *: — До Я. Г. Кухаренка; 30.IX 1842, Петербурґ * […] Хто не журиться, не плаче, то той ніколи й не радіє. *: — До А. І. Лизогуба; 1.II 1848, Орська кріпость * Да, человек в несчастии живет в самом се­бе, как говорят разумные люди, т.е. размышляет. А к чему ведет размышление? Спросить бы этих умных людей. К тому, что разрушает надежду, эту всесветную пре­красную обманщицу! *: — До С. С. Гулака-Артемовського; 1.VII 1852, Новопетровське укріплення * Мы вообще более или менее любим извинять свои даже неизвинительные проступки и маскировать их чем попало, лишь бы казалось правдоподобно. *: — До Бр. Залеського; 9.Х 1854, Новопетровське укріплення * Лучше любить і робить, аніж писать і го­ворить. *: — До Я. В. Тарновського; 23.XII 1860, Санкт-Петербурґ * Какое чудное, дивное создание непороч­ная женщина! Это самый блестящий перл в венце созданий. *: — До Бр. Залеського; 10.II 1855, Новопетровське укріплення * Мати, всюди однакова мати. Коли розум­на та щира, то й діти вийдуть в люди, хоч попідтинню; а хоч і одукована, та без розу­му, без серця, то й діти виростуть, як те ледащо в шинку. *: — До В. Г. Шевченка; 7.XII 1859, Санкт-Петербурґ * […] Коли мене неволя і горе не побороло, то сам я не звалюся. *: — До М. С. Щепкіна; 9.II 1858, Нижній Новгород * А ночі, ночі! Господи, які страшні та довгі! — та ще й у казармах. *: — До А. І. Лизогуба; 11.XII 1847, Орська кріпость * Спасибі вам і за ласкаве слово про дітей моїх «Гайдамаків». Пустив я їх у люди, а до ції пори ще ніхто й спасибі не сказав. Може й там над ними сміються так, як тут мос­калі зовуть мене ентузіастом, сиріч дурнем. Бог їм звидить, нехай я буду і мужицький поет, аби тілько поет, то мені білше нічого і не треба. Нехай собака лає, вітер рознесе. *: — До Г. Тарновського; 25.1 1843, Петербурґ * [Пишу] по-московському скомпоновану. Щоб не казали москалі, що я їх язика не знаю. *: — До Г. Тарновського; 25.1 1843, Петербурґ * Давно ворушиться у мене в голові думка, щоб перевести на наш прекрасний український язик «Слово о полку Игоря». *: — До А. О. Козачковського; 14.IV 1854, Новопетровське укріплення * […] в мене багато дечого нема, а часом і чис­тої сорочки; а гордості та пихи я ще в моєї матері позичив, у мужички, у безталанної крепачки. *: — До В. Г. Шевченка; 2.XI 1859, Петербурґ * […] я по плоті і духу син і рідний брат на­шого безталанного народу, та й як же себе поєднать з собачою панською кров'ю. *: — До В. Г. Шевченка; 2.II 1859, Петербурґ * […] я ще тебе просив, щоб ти писав по-своєму, щоб я хоч з твоїм письмом по­балакав на чужій стороні язиком людським. *: — До М. Г. Шевченка; 2.III 1840, Петербурґ * Бачиш, у мене давно вже думка заворушилась перевести його, те слово, на наш милий, на наш любий український язик. *: — До О. М. Бодянського; 1.V 1854, Новопетровське укріплення {{Q | Цитата = Єдина відрада моя в даний час — це Євангеліє. Я читаю його без вивчення, щодня і щогодини. Раніше колись думав я аналізувати серце матері за життям святої Марії, непорочної Матері Христової, але тепер і це мені буде за злочин.{{sfn|Повне зібрання творів. Том 6|2003|с=50-51}} | Коментар = лист до Варвари Рєпніної (Оренбурґ, 1 січня 1850 року). | Оригінал = Единственная отрада моя в настоящее время — это Евангелие. Я читаю ее без изучения, ежедневно и ежечасно. Прежде когда-то думал я анализировать сердце матери по жизни святой Марии, непорочной Матери Христовой, но теперь и это мне будет в преступление.}} {{Q | Цитата = [[Біблія|Новий Завіт]] я читаю із благоговійним трепетом. Внаслідок цього читання в мені зародилася думка описати серце матері за життям Пречистої Діви, матері Спасителя. Та інша, намалювати картину розп'ятого [[Ісус Христос|сина її]].{{sfn|Повне зібрання творів. Том 6|2003|с=54}} | Коментар = лист до Варвари Рєпніної (Оренбурґ, 7 березня 1850 року). | Оригінал = Новый Завет я читаю с благоговейным трепетом. Вследствиеэтого чтения во мне родилась мысль описать сердце матери пожизни Пречистой Девы, матери Спасителя. И другая, написать картину распятого сына ее.}} == Про Шевченка == {{Q |Цитата = Багатьох категоричність суджень Тараса Шевченка, його сміливість і безоглядність присудів Російській імперії лякали і дивували. Не вкладалася у свідомість його сучасників Шевченкова невдячність за звільнення з кріпацтва — їм важко було зрозуміти, що його власна воля мало чого важила для нього, перейнятого болем за неволю всього його народу, що поет не може втішатися свободою для себе, забуваючи про свободу для всіх. [...] Величний пророчий дух піднімав Шевченка над цим холодним світом імперської сваволі. Тому Шевченко не боявся. Не каявся і не відступав. Бо уявляв себе національним пророком, якого Господь послав на землю ''<poem>свою любов благовістить! святую правду возвістить{{sfn|Екстракт 150(1)|2009|с=630}}!</poem>'' |Коментар = «Дві половинки українського серця: Шевченко і Гоголь», 13 березня 2004 року |Оригінал = |Автор = [[Жулинський Микола Григорович|Микола Жулинський]]}} * {{Q | Цитата = Вони й справді були представниками різних половин козацтва. Шевченко був з правобережного козацтва, яке, залишившись після Андрусівського перемир'я без старшини і опинившись під польським гнітом, тікало на Січ і верталось звідти у панські володіння вже гайдамаками; їм вдалося одним ударом знищити в Умані вісімнадцять тисяч жидів і шляхти. До останнього подиху гайдамаки жадали одного - знищити панство його ж каблуком. Куліш же походив з того козацтва, яке засідало з царськими боярами, організовувало по указу царя Петра «Малоросійську колегію», допомагало Катерині Другій писати «Наказ» і заснувати на Україні училища замість старих бурс. Один вчився історії безпосередньо у гайдамацьких ватажків, читаючи її в зажурених козацьких серцях, які рвались і томились в неволі у ляха — заклятого ворога козаків; другий — пізнавав минуле України від предків, які споконвіку не знали панщини, охороняли колись плече в плече з лицарями Ланскоронськими, Претвичами, Вишневецькими кордони Південної Русі, Литви, Польщі і в подальшому вставши з власної волі на захист Москви. Відчуття глибокого зв'язку з народом у обох було однаково сильним, але Шевченко був людиною з гарячою кров'ю, тоді як Куліш шукав рівноваги серця і розуму, рівноваги хочу і можу. | Автор = [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймон Куліш]]<ref>{{Cite web | url = http://litopys.org.ua/shevchenko/vosp28.htm | title = Воспоминания о Тарасе Шевченко. — К.: Дніпро, 1988. — С. 139-142; 495-496. | author = | accessdate = 2014-03-09 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6VpB6Um7v | archivedate = 2015-01-24 }}</ref> | Коментар = | Оригінал = Они и в самом деле были представителями разных половин казачества. Шевченко был из правобережного казачества, которое, оставшись после Андрусовского перемирия без старшины и оказавшись под польским гнетом, бежало на Сечь и возвращалось оттуда в панские владения уже гайдамаками; им удалось одним ударом уничтожить в Умани восемнадцать тысяч жидов и шляхты. До последнего вздоха гайдамаки жаждали одного — уничтожить панство его же каблуком. Кулиш же происходил из того казачества, которое заседало с царскими боярами, организовывало по указу царя Петра «Малороссийскую коллегию», помогало Екатерине Второй писать «Наказ» и учредить на Украине училища вместо старых бурс. Один учился истории непосредственно у гайдамакских вожаков, читая ее в скорбных казачьих сердцах, которые рвались и томились в неволе у ляха — заклятого врага казаков; другой — познавал былое Украины от предков, испокон веку не знавших панщины, охранявших когда-то плечом к плечу с рыцарями Ланскоронскими, Претвичами, Вишневецкими границы Южной Руси, Литвы, Польши и впоследствии вставших по собственной воле на защиту Москвы. Ощущения глубокой связи с народом у обоих было одинаково сильным, однако Шевченко был человеком с горячей кровью, тогда как Кулиш искал равновесия сердца и разума, равновесия хочу и могу.}} * {{Q | Цитата = Коли б мені прийшлось одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: '''се поезія бажання життя'''. Свобідне життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, — се ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя. Неволя і переслідування — чи то народне, політичне, суспільне чи релігійне — мали в нім непримиримого ворога. Бажання життя пробивається у всіх його творах як золота нитка з-посеред різнобарвної тканини. Індивідуальність людська — без огляду на стан, народність і віру — є для нього свята. Терпіння і кривди людські порушували його все з однаковою силою, чи то були терпіння мужички, гнаної на панщину і лишаючої свою дитину під снопом, чи терпіння молодої княжни, котрої життя знівечив рідний батько, чи генеральші, котру мати продала за генерала, за палати, чи тої жидівочки, котра мститься криваво на рідному батькові за поругані права люблячого серця. | Автор = [[Іван Франко]] | Коментар = [[s:Тарас Шевченко (Франко)|Тарас Шевченко]] (1891)}} * {{Q | Цитата = Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. | Автор = [[Іван Франко]] | Коментар = [[s:Присвята|Присвята]] (1914) | Оригінал = Er war ein Bauernsohn, und ist ein Fürst im Reiche der Geister geworden. Er war ein Leibeigener, und ist eine Grossmacht im Reiche der menschlichen Kultur geworden.}} * Дух попередньої козацької доби, мілітанний і мілітарний дух «козацької шаблі» переданий Шевченком, не лише поколінню «живих», а й поколінню «ненароджених». Переданий через бездоріжжя і тьму ночі бездержавності і всупереч тій ночі. ([[Маланюк Євген Филимонович|Євген Маланюк]]) * На тім тлі і в тій атмосфері покалічена цензурою і впень закобзарена суспільством поезія Шевченка обернулася в вельмишановну, але майже мертву реліквію, а образ Шевченка сплощився і завмер народницькою іконою, перед якою час від часу відбувалися нелеґальні і безнадійно-панахидні відправи. ([[Маланюк Євген Филимонович|Євген Маланюк]])<ref>{{Cite web | url = http://ukrlife.org/main/evshan/malaniuk1.htm | title = КНИГА СПОСТЕРЕЖЕНЬ ДО СПРАВЖНЬОГО ШЕВЧЕНКА. Вступне слово на академії Української Студентської Громади у Варшаві 1937 р. | author = Eвген МАЛАНЮК | accessdate = 2014-03-09 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6VpBDgOzS | archivedate = 2015-01-24 }}</ref> *:: '''Шевченко''' : Не поет — бо це ж до болю мало, : Не трибун — бо це ж лиш рупор мас, : І вже менш за все — «Кобзар Тарас», : Він, ким зайнялось і запалало. : Скорше — бунт буйних майбутніх рас, : Полум'я, на котрім тьма розтала, : Вибух крові, що зарокотала : Карою на довгу ніч образ. ([[Маланюк Євген Филимонович|Євген Маланюк]])<ref>{{Cite web | url = http://poetry.uazone.net/malanuk/malank21.html | title = Шевченко | author = Євген Маланюк | accessdate = 2014-03-09 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6VpBMytvC | archivedate = 2015-01-24 }}</ref> * Широко він обняв [[Україна|Україну]] з її могилами кривавими, з її страшною славою… і з того часу всі в нас поділились на живих і мертвих. ([[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймон Куліш]]) {{Q | Цитата = … не за-рано буде підійти до Шевченка з иншого боку ніж досі підходжено, прикласти до нього иншу міру ніж досі прикладано, глянути на нього иншими очима ніж досі дивилися, і — вкінці — инакше почитати його ніж досі почитано. Як людині — трагічній, мученицькій — і як поетови йому все ще належиться, і певно ще довго належатиметься перше місце в нашій новішій історії; він герой, що більш инших моделював українську націю, і як такий він достойний нашого почитання. Та поза чистою поезією, він такий же смертник як усі инші; а його імя не може, не повинно і — мабуть скоро — не буде освячувати всього того що міститься в його писаннях. | Автор = [[Томашівський Степан Теодорович‎|Степан Томашівський]] (Національний герой та його культ // «Літопис політики, письменства і мистецтва», Берлін, 1924.— Ч. 10. — С. 149<ref>Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2000. – Вип. 7. – С. 137</ref>) | Коментар = | Оригінал = }} * Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет — він був хоробрим войовником за права і волю людей. ([[Ліндон Джонсон]], президент Сполучених Штатів) * {{Q |Можна викинути всі демократичні нотки з його творів (та цензура довго так і чинила) — і Шевченко залишиться тим, чим створила його природа: сліпучим прецедентом, що не дозволяє українству відхилитися від шляху національного ренесансу. |[[Жаботинський Володимир Євгенович|Володимир Жаботинський]], «Урок ювілею Шевченка», 1911<ref>{{Cite web | url = http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/9/76087/ | title = Урок ювілею Шевченка | language = ru | author = Володимир Жаботинський | work = Історична правда | date = 2012-03-09 | accessdate = 2016-03-10 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6VpBckOKv | archivedate = 2015-01-24 }}</ref><ref>{{Cite web | url = http://ukr-nationalism.livejournal.com/1844252.html | title = В. Жаботинський. Наука з Шевченкового ювілею. Одеса. 27 лютого 1911 р. | date = 2012-03-09 | work = УКРАЇНСЬКИЙ РАЦІОНАЛЬНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ | accessdate = 2016-03-10 }}</ref> ||Можно выбросить все демократические нотки из его произведений (да цензура долго так и делала) — и Шевченко останется тем, чем создала его природа: ослепительным прецедентом, не позволяющим украинству отклониться от пути национального ренессанса. }} {{Q |Цитата = Саме в «Заповіті», написаному на порозі смерті, в передчутті завершення земного життя Тарас Шевченко заповідає своїй душі не полишати Україну доти, доки вона не порве кайдани невільництва й не заживе «в сім’ї вольній, новій». Тільки тоді, коли постане вільна й велика українська сім’я, душа поета може піднятися в небеса — до Бога, «...а до того // Я не знаю Бога»{{sfn|Екстракт 150(1)|2009|с=619}}. |Коментар = «Дві половинки українського серця: Шевченко і Гоголь», 13 березня 2004 |Оригінал = |Автор = Микола Жулинський}} {{Q |Цитата = Цілком свідомий страшної віддалі між «своєю» Україною і реальною «Малоросією», він із усім натхненням поета, з усім запалом своєї вогняної натури намагається заповнити ту історичну й соціальну порожнечу, що побачив на батьківщині. Він намагається оживити гоголівські мертві душі української шляхти і розкрити очі ошуканій козацькій масі, себто оживити й сполучити спаралізовані складники нації, вдихнути історичне життя в завмерлий національний організм{{sfn|Екстракт 150(1)|2009|с=608}}. |Коментар = |Оригінал = |Автор = Євген Маланюк}} {{Q|Цитата=«Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу»|Автор=[[М.Рильский]]}} == Примітки == {{примітки|2}} == Джерела == * {{книга|автор =Шевченко Т |заголовок =Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін |місце =Київ |видавництво =Наукова думка |рік =2003 |сторінок =Т. 1. — 784 |isbn =966-00-0712-4 |ref =Повне зібрання творів. Том 1}} * {{книга|автор =Шевченко Т |заголовок =Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін |місце =Київ |видавництво =Наукова думка |рік =2003 |сторінок =Т. 2. — 784 |isbn =966-00-0708-6 |ref =Повне зібрання творів. Том 2}} * {{книга|автор =Шевченко Т |заголовок =Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін |місце =Київ |видавництво =Наукова думка |рік =2003 |сторінок =Т. 6. — 632 |isbn =966-00-0726-4 |ref =Повне зібрання творів. Том 6}} * {{книга|автор =|заголовок = Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков |місто =Київ |ЗАТ «Українська прес-група» |рік=2009 |сторінок = 1040 |isbn = 978-966-8152-15-3 |ref = Екстракт 150(1)}} [[Категорія:Автори-Ш]] [[Категорія:Українські письменники]] [[Категорія:Українські художники]] [[Категорія:Громадські діячі]] 27fgz9ut7h6lj2dy1mpyc8kqd16n6nk Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат 2 13902 120378 120375 2022-08-09T09:57:17Z SergoBot 6135 автоматичне оновлення статистики wikitext text/x-wiki *'''Колонка «Загалом»''' показує кількість сторінок з усіх просторів назв, включаючи і статті, і не статті. *'''Колонка «Глибина»''' (Редагувань/Статей × Нестатей/Статей × (1-(Статей/Загалом))) — це приблизний показник якості вікіцитат, який показує середню частоту редагування статей. *'''Колонка «Активних користувачів»''' показує кількість користувачів, які зробили хоча б одне редагування за останні 30 днів. === 10 000+ статей === {| style="width:100%; background: #f9f9f9; white-space: nowrap; text-align:right" class="wikitable sortable" |- ! № ! <small>Мова</small> ! font-size="70%" | <small>Самоназва</small> ! <small>Вікі</small> ! <small>Статей</small> ! <small>Загалом</small> ! <small>Редагувань</small> ! <small>{{comment|Адм|Адміністраторів}}</small> ! <small>{{comment|Кор|Зареєстрованих користувачів}}</small> ! <small>{{comment|Активних|Активних користувачів}}</small> ! <small>Файлів</small> ! <small>[[w:Вікіпедія:Глибина|{{comment|Глиб|Глибина}}]]</small> {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|1|Italiano|{{fullurl:it:Main Page}} Italiano|it|44014|181107|1220852|11|91325|87|285|65}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|2|Англійська мова{{!}}Англійська|{{fullurl:en:Main Page}} English|en|43129|188323|3141066|16|3127341|425|0|189}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|3|Польська мова{{!}}Польська|{{fullurl:pl:Main Page}} Polski|pl|24734|52336|535642|8|52931|74|1|12}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|4|Російська мова{{!}}Російська|{{fullurl:ru:Main Page}} Русский|ru|15137|40056|379271|6|96711|70|0|25}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|5|Чеська мова{{!}}Чеська|{{fullurl:cs:Main Page}} Čeština|cs|12083|16161|133102|3|17466|20|1|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|6|Естонська мова{{!}}Естонська|{{fullurl:et:Main Page}} Eesti|et|10061|16502|89155|3|3690|20|3|2}} |} === 1 000+ статей === {| style="width:100%; background: #f9f9f9; white-space: nowrap; text-align:right" class="wikitable sortable" |- ! № ! <small>Мова</small> ! font-size="70%" | <small>Самоназва</small> ! <small>Вікі</small> ! <small>Статей</small> ! <small>Загалом</small> ! <small>Редагувань</small> ! <small>{{comment|Адм|Адміністраторів}}</small> ! <small>{{comment|Кор|Зареєстрованих користувачів}}</small> ! <small>{{comment|Активних|Активних користувачів}}</small> ! <small>Файлів</small> ! <small>[[w:Вікіпедія:Глибина|{{comment|Глиб|Глибина}}]]</small> {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|7|Португальська мова{{!}}Португальська|{{fullurl:pt:Main Page}} Português|pt|9224|31926|184980|3|37209|41|19|35}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|8|Перська мова{{!}}Перська|{{fullurl:fa:Main Page}} فارسی|fa|9099|31245|171181|5|26593|38|39|32}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|9|Українська мова{{!}}Українська|{{fullurl:uk:Main Page}} Українська|uk|7933|34294|120280|6|15792|32|0|38}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|10|Deutsch|{{fullurl:de:Main Page}} Deutsch|de|7876|20220|517489|6|62430|33|17|62}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|11|Французька мова{{!}}Французька|{{fullurl:fr:Main Page}} Français|fr|7556|30652|345066|7|69355|85|0|105}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|12|Іврит|{{fullurl:he:Main Page}} עברית|he|7258|16477|188285|3|22099|40|473|18}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|13|Іспанська мова{{!}}Іспанська|{{fullurl:es:Main Page}} Español|es|6623|30231|447189|5|86431|43|0|187}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|14|Esperanto|{{fullurl:eo:Main Page}} Esperanto|eo|4867|9961|45753|3|4630|10|1|5}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|15|Турецька мова{{!}}Турецька|{{fullurl:tr:Main Page}} Türkçe|tr|4727|24073|198019|5|30894|47|1|137}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|16|Словацька мова{{!}}Словацька|{{fullurl:sk:Main Page}} Slovenčina|sk|4500|7415|93396|2|7046|8|2|5}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|17|Боснійська мова{{!}}Боснійська|{{fullurl:bs:Main Page}} Bosanski|bs|4162|8135|60222|1|7802|13|286|6}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|18|Каталонська мова{{!}}Каталонська|{{fullurl:ca:Main Page}} Català|ca|3814|11998|133210|4|12452|18|8|51}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|19|Azərbaycanca|{{fullurl:az:Main Page}} Azərbaycanca|az|3566|9179|131413|5|6900|16|0|35}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|20|Фінська мова{{!}}Фінська|{{fullurl:fi:Main Page}} Suomi|fi|3413|7025|96978|4|8420|14|2|15}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|21|Словенська мова{{!}}Словенська|{{fullurl:sl:Main Page}} Slovenščina|sl|2906|7263|41777|1|4886|4|0|12}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|22|Китайська мова{{!}}Китайська|{{fullurl:zh:Main Page}} 中文|zh|2837|13876|127269|4|48186|42|0|138}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|23|Литовська мова{{!}}Литовська|{{fullurl:lt:Main Page}} Lietuvių|lt|2835|6176|77110|2|4494|13|2|17}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|24|Арабська мова{{!}}Арабська|{{fullurl:ar:Main Page}} العربية|ar|2796|46110|211002|4|28620|30|1|1098}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|25|Болгарська мова{{!}}Болгарська|{{fullurl:bg:Main Page}} Български|bg|2308|11089|88561|5|10114|17|5|115}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|26|Вірменська мова{{!}}Вірменська|{{fullurl:hy:Main Page}} Հայերեն|hy|2167|8973|176466|1|5251|12|99|193}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|27|Hrvatski|{{fullurl:hr:Main Page}} Hrvatski|hr|2122|4038|31636|2|5247|12|4|6}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|28|Грецька мова{{!}}Грецька|{{fullurl:el:Main Page}} Ελληνικά|el|1826|3941|34468|1|8247|10|2|11}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|29|Сунданська мова{{!}}Сунданська|{{fullurl:su:Main Page}} Basa Sunda|su|1815|2877|10727|1|1739|3|9|1}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|30|Новонорвезька мова{{!}}Новонорвезька|{{fullurl:nn:Main Page}} Nynorsk|nn|1751|4106|19053|2|2718|7|2|8}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|31|Індонезійська мова{{!}}Індонезійська|{{fullurl:id:Main Page}} Bahasa Indonesia|id|1677|4559|32091|2|16984|22|5|20}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|32|Svenska|{{fullurl:sv:Main Page}} Svenska|sv|1489|3796|33891|2|10962|19|1|21}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|33|Сербська мова{{!}}Сербська|{{fullurl:sr:Main Page}} Српски / Srpski|sr|1469|3458|29462|6|5096|15|2|15}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|34|Limburgs|{{fullurl:li:Main Page}} Limburgs|li|1385|3015|6712|2|2079|6|0|3}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|35|Magyar|{{fullurl:hu:Main Page}} Magyar|hu|1317|5037|53238|3|12826|21|91|84}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|36|Корейська мова{{!}}Корейська|{{fullurl:ko:Main Page}} 한국어|ko|1085|4179|32135|2|6076|10|9|62}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|37|Нідерландська мова{{!}}Нідерландська|{{fullurl:nl:Main Page}} Nederlands|nl|1063|5613|89876|4|14107|15|1|293}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|38|Саха тыла (Saxa Tyla)|{{fullurl:sah:Main Page}} Саха тыла (Saxa Tyla)|sah|1019|1676|7905|1|711|5|0|1}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|39|Японська мова{{!}}Японська|{{fullurl:ja:Main Page}} 日本語|ja|1014|4468|36877|2|19512|23|3|95}} |} === 100+ статей === {| style="width:100%; background: #f9f9f9; white-space: nowrap; text-align:right" class="wikitable sortable" |- ! № ! <small>Мова</small> ! font-size="70%" | <small>Самоназва</small> ! <small>Вікі</small> ! <small>Статей</small> ! <small>Загалом</small> ! <small>Редагувань</small> ! <small>{{comment|Адм|Адміністраторів}}</small> ! <small>{{comment|Кор|Зареєстрованих користувачів}}</small> ! <small>{{comment|Активних|Активних користувачів}}</small> ! <small>Файлів</small> ! <small>[[w:Вікіпедія:Глибина|{{comment|Глиб|Глибина}}]]</small> {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|40|Latina|{{fullurl:la:Main Page}} Latina|la|985|2243|13490|1|3416|5|1|9}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|41|Тамільська мова{{!}}Тамільська|{{fullurl:ta:Main Page}} தமிழ்|ta|968|3900|37156|1|3865|6|8|87}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|42|Спрощена англійська мова{{!}}Спрощена англійська|{{fullurl:simple:Main Page}} Simple English|simple|588|5944|34194|1|2692|1|5|477}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|43|Гуджараті|{{fullurl:gu:Main Page}} ગુજરાતી|gu|548|2689|17966|1|2385|3|0|101}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|44|Galego|{{fullurl:gl:Main Page}} Galego|gl|547|2979|21729|1|3082|8|0|144}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|45|Урду|{{fullurl:ur:Main Page}} اردو|ur|503|2871|11438|3|2405|7|9|88}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|46|Білоруська мова{{!}}Білоруська (офіційна)|{{fullurl:be:Main Page}} Беларуская|be|441|2089|12914|1|3703|9|0|86}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|47|Телугу|{{fullurl:te:Main Page}} తెలుగు|te|439|3416|17252|1|2491|2|2|232}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|48|В'єтнамська мова{{!}}В'єтнамська|{{fullurl:vi:Main Page}} Tiếng Việt|vi|369|3820|54549|1|12628|11|1|1248}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|49|Валлійська мова{{!}}Валлійська|{{fullurl:cy:Main Page}} Cymraeg|cy|367|1389|8409|1|2408|7|0|46}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|50|Норвезька мова{{!}}Норвезька (букмол)|{{fullurl:no:Main Page}} Norsk (Bokmål)|no|355|3023|27124|2|4970|8|3|506}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|51|Малаялам|{{fullurl:ml:Main Page}} മലയാളം|ml|315|3412|21592|2|4876|4|1|611}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|52|Албанська мова{{!}}Албанська|{{fullurl:sq:Main Page}} Shqip|sq|315|3135|24742|3|2538|6|2|632}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|53|Гінді|{{fullurl:hi:Main Page}} हिन्दी|hi|275|4381|23817|1|4356|9|0|1211}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|54|Каннада|{{fullurl:kn:Main Page}} ಕನ್ನಡ|kn|265|995|8484|1|1871|3|0|64}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|55|Баскська мова{{!}}Баскійська|{{fullurl:eu:Main Page}} Euskara|eu|257|1276|11795|1|2522|6|0|145}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|56|Румунська мова{{!}}Румунська|{{fullurl:ro:Main Page}} Română|ro|254|3393|22381|2|6002|12|16|1007}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|57|Курдська мова{{!}}Курдська|{{fullurl:ku:Main Page}} Kurdî / كوردی|ku|247|1149|11808|1|3713|3|1|137}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|58|Узбецька мова{{!}}Узбецька|{{fullurl:uz:Main Page}} O‘zbek|uz|228|1179|6648|1|1832|6|2|98}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|59|Грузинська мова{{!}}Грузинська|{{fullurl:ka:Main Page}} ქართული|ka|168|4405|31263|1|4589|17|25|4514}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|60|Данська мова{{!}}Данська|{{fullurl:da:Main Page}} Dansk|da|163|2043|18748|3|8459|12|1|1220}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|61|Санскрит|{{fullurl:sa:Main Page}} संस्कृतम्|sa|134|4721|17767|1|1972|6|0|4409}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|62|Ісландська мова{{!}}Ісландська|{{fullurl:is:Main Page}} Íslenska|is|133|1282|12611|1|2278|2|1|734}} |} === 10+ статей === {| style="width:100%; background: #f9f9f9; white-space: nowrap; text-align:right" class="wikitable sortable" |- ! № ! <small>Мова</small> ! font-size="70%" | <small>Самоназва</small> ! <small>Вікі</small> ! <small>Статей</small> ! <small>Загалом</small> ! <small>Редагувань</small> ! <small>{{comment|Адм|Адміністраторів}}</small> ! <small>{{comment|Кор|Зареєстрованих користувачів}}</small> ! <small>{{comment|Активних|Активних користувачів}}</small> ! <small>Файлів</small> ! <small>[[w:Вікіпедія:Глибина|{{comment|Глиб|Глибина}}]]</small> {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|63|Бретонська мова{{!}}Бретонська|{{fullurl:br:Main Page}} Brezhoneg|br|48|918|4837|2|1854|7|0|1730}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|64|Маратхі (мова){{!}}Маратхі|{{fullurl:mr:Main Page}} मराठी|mr|43|919|8670|1|2132|3|1|3915}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|65|Африкаанс|{{fullurl:af:Main Page}} Afrikaans|af|34|1292|10239|1|2709|4|0|10849}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|66|ไทย|{{fullurl:th:Main Page}} ไทย|th|19|8581|47922|2|5283|13|0|1134071}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|67|Астурійська мова{{!}}Астурійська|{{fullurl:ast:Main Page}} Asturianu|ast|15|299|4931|1|645|0|0|5911}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|68|Давньоанглійська мова{{!}}Давньоанглійська|{{fullurl:ang:Main Page}} Ænglisc|ang|13|514|5026|1|864|0|1|14522}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|69|Волоф (мова){{!}}Волоф|{{fullurl:wo:Main Page}} Wolof|wo|10|525|5541|2|1465|4|0|27992}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|70|Lëtzebuergesch|{{fullurl:lb:Main Page}} Lëtzebuergesch|lb|10|337|5089|1|650|1|0|16147}} |} === 1+ стаття === {| style="width:100%; background: #f9f9f9; white-space: nowrap; text-align:right" class="wikitable sortable" |- ! № ! <small>Мова</small> ! font-size="70%" | <small>Самоназва</small> ! <small>Вікі</small> ! <small>Статей</small> ! <small>Загалом</small> ! <small>Редагувань</small> ! <small>{{comment|Адм|Адміністраторів}}</small> ! <small>{{comment|Кор|Зареєстрованих користувачів}}</small> ! <small>{{comment|Активних|Активних користувачів}}</small> ! <small>Файлів</small> ! <small>[[w:Вікіпедія:Глибина|{{comment|Глиб|Глибина}}]]</small> {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|71|Південноміньська мова{{!}}Південноміньська|{{fullurl:zh-min-nan:Main Page}} Bân-lâm-gú|zh-min-nan|6|439|6324|1|798|0|0|75024}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|72|አማርኛ|{{fullurl:am:Main Page}} አማርኛ|am|2|413|5022|1|991|0|0|513511}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|73|Corsu|{{fullurl:co:Main Page}} Corsu|co|2|209|3820|1|540|0|0|195793}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|74|Кыргызча|{{fullurl:ky:Main Page}} Кыргызча|ky|1|476|3880|1|1682|1|0|1839128}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|75|Казахська мова{{!}}Казахська|{{fullurl:kk:Main Page}} Қазақша|kk|1|138|2563|1|460|0|0|348586}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|76|Ірландська мова{{!}}Ірландська|{{fullurl:ga:Main Page}} Gaeilge|ga|1|84|5021|1|400|0|0|411781}} |} === 0 статей (крім головної сторінки) === {| style="width:100%; background: #f9f9f9; white-space: nowrap; text-align:right" class="wikitable sortable" |- ! № ! <small>Мова</small> ! font-size="70%" | <small>Самоназва</small> ! <small>Вікі</small> ! <small>Статей</small> ! <small>Загалом</small> ! <small>Редагувань</small> ! <small>{{comment|Адм|Адміністраторів}}</small> ! <small>{{comment|Кор|Зареєстрованих користувачів}}</small> ! <small>{{comment|Активних|Активних користувачів}}</small> ! <small>Файлів</small> ! <small>[[w:Вікіпедія:Глибина|{{comment|Глиб|Глибина}}]]</small> {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|77|Volapük|{{fullurl:vo:Main Page}} Volapük|vo|0|71|4425|1|377|1|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|78|Татарська мова{{!}}Татарська|{{fullurl:tt:Main Page}} Tatarça / Татарча|tt|0|69|4356|1|372|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|79|Cuengh|{{fullurl:za:Main Page}} Cuengh|za|0|68|11815|1|398|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|80|Türkmen|{{fullurl:tk:Main Page}} Türkmen|tk|0|67|3382|1|392|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|81|Уйгурська мова{{!}}Уйгурська|{{fullurl:ug:Main Page}} ئۇيغۇر تىلى|ug|0|66|4313|1|374|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|82|Бамбара (мова){{!}}Бамбара|{{fullurl:bm:Main Page}} Bamanankan|bm|0|57|3091|1|406|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|83|Мова крі{{!}}Крі|{{fullurl:cr:Main Page}} Nehiyaw|cr|0|55|3380|1|354|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|84|Корнська мова{{!}}Корнська|{{fullurl:kw:Main Page}} Kernowek/Karnuack|kw|0|53|4184|1|350|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|85|कश्मीरी / كشميري|{{fullurl:ks:Main Page}} कश्मीरी / كشميري|ks|0|52|4230|1|358|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|86|Науруанська мова{{!}}Науруанська|{{fullurl:na:Main Page}} dorerin Naoero|na|0|48|4297|1|337|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|87|Runa Simi|{{fullurl:qu:Main Page}} Qichwa simi|qu|0|32|4677|1|323|1|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|88|Нижньонімецька мова{{!}}Нижньонімецька|{{fullurl:nds:Main Page}} Plattdüütsch|nds|0|31|2993|1|343|0|0|0}} {{Користувач:SergoBot/Список Вікіцитат/тсв|89|Канурі (мова){{!}}Канурі|{{fullurl:kr:Main Page}} Kanuri|kr|0|26|3236|1|325|0|0|0}} |} === Загальна статистика === {| border="1" cellpadding="2" cellspacing="0" style="width:75%; background: #f9f9f9; border: 1px solid #aaaaaa; border-collapse: collapse; white-space: nowrap;" |- ! Статей ! Загалом ! <small>Редагувань</small> ! Адмінів ! <small>Користувачів</small> ! Файлів |- style="text-align: right;" |277726 |993139 |10017946 |215 |4109607 |1454 |} == Див. також == * [[meta:Wikiquote/Table|Список Вікіцитат на Меті]] {{ref-en}} [[Категорія:Вікіцитати:Статистика]] gebptskokplpmft3322ft6b9d9npbw9 Паоло Пецці 0 37979 120377 2022-08-08T22:47:04Z Gilldragon 7316 Створена сторінка: {{Особа}} '''Паоло Пецці''' (нар. 8 серпня 1960) — католицький архієпископ, з 27 жовтня 2007 року ординарій Архієпархії Матері Божої з центром в Москві; член Священичого братства місіонерів св. Карла Борромео (FSCB), пов'язаного з рухом «Comunione e Liberazione». Співголова Ра... wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Паоло Пецці''' (нар. 8 серпня 1960) — католицький архієпископ, з 27 жовтня 2007 року ординарій Архієпархії Матері Божої з центром в Москві; член Священичого братства місіонерів св. Карла Борромео (FSCB), пов'язаного з рухом «Comunione e Liberazione». Співголова Ради Християнського міжконфесійного консультативного комітету країн СНД і Балтії. ==Цитати== {{Q | Цитата=Ми переживаємо період великої надії, великого відродження. Звичайно, це зовсім не означає час тріумфальності: це час скромної щоденної місії, що полягає у супроводі людей, особливо найбільш потребуючих. Я б сказав, що атмосфера надії – це те, що, можливо, найбільш характеризує нас на даний момент.<ref>[http://www.archivioradiovaticana.va/storico/2018/01/31/папа_до_католицьких_єпископів_росії_будьте_близькими_до_людей/uk-1361190 Папа до католицьких єпископів Росії: будьте близькими до людей]</ref>}} == Примітки == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Черні, Майкл}} [[Категорія:Католицькі єпископи]] i0oac7ycqmy7py8u06k5rigmfrkqyxf