Вікіцитати ukwikiquote https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.8 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіцитати Обговорення Вікіцитат Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 45742 160417 156521 2026-06-27T11:35:34Z Андрій Гриценко 6500 160417 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Катерина Сергіївна Прокопенко''', до шлюбу '''Козіна''' (1995, м. [[Київ]], [[Україна]]<ref name=":tgam1">''P. Waldie''. [https://www.theglobeandmail.com/world/article-russia-ukraine-war-kateryna-prokopenko/ For the wife of Azov Regiment commander, a life upended as she faces uncertainty about husband's fate] // The Globe and Mail.&nbsp;— 2022.&nbsp;— 5 серпня.</ref>)&nbsp;— [[українці|українська]] ілюстраторка, громадська активістка, волонтерка. Керівниця ГО «Асоціація родин захисників „Азовсталі“» та БФ «Фонд підтримки родин захисників „Азовсталі“»<ref>[https://opendatabot.ua/p/8UGP468 Прокопенко Катерина Сергіївна] в ЄДР.</ref>. Дружина [[Прокопенко Денис Геннадійович|Дениса Прокопенка]]<ref name=":суспільне1">''А. Потапенко''. [https://suspilne.media/270668-bulo-rozuminna-so-domovlenosti-mozut-porusiti-j-olenivka-priklad-cogo-druzina-azovca-denisa-prokopenka/ «Було розуміння, що домовленості можуть порушити, й Оленівка&nbsp;— приклад цього»&nbsp;— дружина азовця Дениса Прокопенка] // Суспільне Новини.&nbsp;— 2022.&nbsp;— 14 серпня.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Мені 27 років. [[Прокопенко Денис Геннадійович|Денис]] на три роки старший. І він, і я народилися в Києві. У 2015 році випадково зустрілися в соцмережі. Мені дуже сподобалося, що він викладав на своїй сторінці фото природи, тварин, що у нього гарний музичний смак. Сподобалося його обличчя, його погляд мене притягнув. Я наче одразу відчула в його рисах щось рідне. Боялася цих почуттів, але якось одразу зрозуміла — це моя людина. У нас все однакове — смаки, хобі. Ми любимо подорожі, хайкинг, природу. Жодної відпустки у нас не було без поїздки на природу». | Коментар = про те, коли і як познайомилися з [[Прокопенко Денис Геннадійович|Денисом Прокопенком]] в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це сталося у подорожі. Ми постійно їздимо кудись в гори. Це для нас дуже важливо. Ми морально там відпочиваємо. Гори — це наш дім. І ось ми поїхали в Норвегію. Це була досить ризикована поїздка, бо у нас майже не було плану. Вирішили поїхати автостопом просто навмання. Приїхали в Осло, потім нарешті дісталися до гірської місцевості. Розбили намети. І ось ми сіли на велике каміння біля водоспаду, прихилившись один до одного. Сидимо наче зачаровані. Атмосфера дуже романтична: поруч водоспад, пташки співають, так сонячно, так гарно, як епізод норвезької казки. Заснула на плечі Дениса. Тільки прокинулася, а він каже: «Катю, тут один троль пробігав, і він дещо приніс». Не зрозуміла, що відбувається. Що цей троль може принести? Але якось повірила. Тому що Денис завжди для мене створює такі чарівні казкові моменти, оберігаючи від жахливої реальності, від тривоги. І ось він дістав зі своєї кишені коробочку. Відкрила її, а там обручка. У мене з'явились сльози, це був найтендітніший момент. Потім роздивилась, а всередині обручки вирізьблені гори — те, що ми любимо. І це було так символічно, так зворушливо, так емоційно. Він запитав: «Чи будеш ти моєю дружиною?» Відповіла: «Звичайно, це навіть не обговорюється». Знаєте, часто згадую цей момент і серце виривається. Хочеться все повторити знову, хочеться зараз бути з ним поруч, там, біля водоспаду. Але вірю, що будемо і що ще багато чого в нас попереду». | Коментар = про те, як Денис Прокопенко освідчився майбутній дружині в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ціную його намагання не розповідати мені про всі жахливі ситуації, які там відбуваються. Про таке дізнаюсь від інших людей та через новини. Він намагається мене захистити від негативу. Я йому нещодавно написала: «Будь ласка, скажи мені, в якому ти зараз стані, що біля тебе відбувається. Виговорись. Я хочу на себе це перейняти, щоб забрати у тебе цей біль. Може, тобі буде легше. Знаю, що ти в собі це все тримаєш. Хочу відчути, що відчуваєш ти. Для мене це важливо, тому що я тебе кохаю і хочу, щоб цього зла було менше». Він відповів: «Краще тобі не знати, що я бачу та відчуваю». Я б все, що маю, проміняла б на те, щоб бути поруч з ним: без їжі та води, без сну, під обстрілами та постійним штурмом. Душею я на «Азовсталі». Роблю зараз все, щоб його і всіх, хто там є, врятувати». | Коментар = про те, як підтримують один одного в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ми, дівчата та дружини, були готові до цього. Знаєте, я завжди мріяла, щоб поруч зі мною була сильна людина, людина-воїн. Дуже пишаюся ним. У мене така повага, така шана до нього, що він обрав цей шлях — пішов на фронт у 2014 році захищати країну. Коли зустріла Дениса, часто йому казала, що хочу теж воювати, бо мілітарна тематика мені теж до душі, але він заперечував: «Ти повинна бути тут, в Києві, в безпеці. Краще будемо один одного підтримувати дистанційно». І я можу його зрозуміти». | Коментар = про те, що "азовці" фактично потрапили в полон в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Поки що ні. Звичайно, ми думали про це, але якось затягували. Бо у нас не було навіть можливості пожити нормально як сім’я. Тільки у його відпустці та коли приїжджала на день-два в селище поруч з його базою. Ми постійно казали один одному: «Ось війна закінчиться, і будемо жити разом як нормальні люди»». | Коментар = про дітей в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мій чоловік дуже гарно вчився. Він має тягу до вивчення мов [закінчив факультет германської філології Київського національного лінгвістичного університету, його спеціальність — викладач англійської мови]. У дитинстві займався футболом і боксом. Він дуже спортивний. Ден любив свого діда. Той його постійно вчив, як має себе поводити справжній чоловік. Взагалі всі чоловіки їхньої родини мужні й сильні. І батько у нього теж такий. Вони уособлюють цю силу. Денис це все перейняв. І мати його дуже сильна і мудра жінка. Родина його вчила робити все по совісті. Денис не був шибайголовою, ріс зразковим хлопцем і завжди усіх надихав». | Коментар = про те, яким Денис Прокопенко був у дитинстві, як його виховували батьки в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Його рідні дуже сильно переживають, але тримаються. Ми постійно на зв’язку. Намагаюся їм допомагати. Ми підтримуємо один одного. Вони не плачуть, бо знають, що сльози нічого не зроблять. Ніхто з нас не хоче бути розмазнею. Ми бачимо, яка мужня людина з нами поруч, тому хочеться брати з нього приклад і не проявляти слабкість. Хочеться відповідати йому у всьому». | Коментар = про те, як батьки та рідні переживають за Дениса, що перебував у полоні в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зі влади мене ніхто не підтримує. Ніхто інтересу не проявив. Мене підтримує тільки одна жінка з посольства в Італії. Інколи пише, хвилюється. Але то трохи інше. Не знаю, чи пишуть представники влади Денису, чи підтримують. У такі питання не лізу. Та й він мені не скаже ніколи. Для мене головне, щоб їх підтримувала влада і максимально робила все для їхнього рятування». | Коментар = про відсутність підтримки з боку влади в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Коли почалася ця широкомасштабна війна, він, бувало, писав: «Як справи? Про що ти думаєш зараз? Що ти їла сьогодні? Як в тебе пройшов день? Де була?» Це такий дисонанс, що у мене все добре, а у нього суцільний жах. Завжди пишу: «Не хочеться розповідати в подробицях. Все о’кей. Переживаю за тебе. Кохаю тебе. Знай, що буду робити все, щоб тебе врятувати». Кожного дня пишу йому про кохання. Сподіваюся, що це його якось підтримує в цьому жахливому пеклі». | Коментар = про розмови під час перебування Дениса в оточенні в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це все теж йде від чоловіка. Дивлюся на нього й надихаюся. Я себе не вважаю слабкою, і намагаюся в собі цю силу й надалі розвивати, бо розумію, що в цьому житті виживають тільки люди сильні морально та фізично. Знаю, що якби я була хлопцем, точно пішла б на війну і точно була б зараз на «Азовсталі». Коли приїжджала до нього, іноді він мене возив на полігон, вчив військовим справам. Мені це подобалося». | Коментар = про те, де знаходить сили на боротьбу за нього в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це взагалі була якась дуже дивна ніч. Я знаходилася в Києві, а Ден у себе на базі. Крайній раз ми бачилися 14 лютого, за десять днів до того. Це було в Маріуполі. Попрощалася з ним і поїхала додому. Ситуація в ті дні постійно нагніталася. Було дуже тривожно, що [[Путін Володимир Володимирович|путін]] ось-ось почне війну. Я чомусь не спала. У мене було якесь інтуїтивне відчуття, що щось наближається. До четвертої ранку дивилася стрічку новин. Коли прочитала повідомлення, що путін почав промову, подумала: буде щось страшне. Як тільки він закінчив говорити, у Києві відбулися вибухи. У тривожному стані набрала Дена, розбудила його. «Катю, що сталося?» — «Ден, почалося». І почула, що на робочий телефон вже теж йому дзвонять. Здається, я перша йому повідомила про війну. Ми були в той час з подругою. Перше, що зробили, побігли влаштовуватися в територіальну оборону. Там мені дали заповнити «контракт резервіста ЗСУ». Чи треба це робити, чи не треба? Денис завжди мене зупиняв: «Я хочу, щоб ти була в безпеці». І ось дивлюся на ті папірці, телефоную йому: «Дене, я хочу в тероборону». Він відповів: «Катю, будь ласка, дочекайся мене в Києві»». | Коментар = про те, який був для сім'ї ранок 24 лютого 2022 року в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Але згодом ми долучились до київського штабу «Азову» для волонтерства. Часто з подругою займались логістикою, координацією, збирали кошти, величезні коробки на відправку, шукали то рації, то бронежилети, то каски, то коштовні дрони. До речі, я ж ще і працюю. Я ілюстратор в компанії «Сільпо». Цілий день наразі: зустрічі, інтерв’ю, поїздки/переїзди, а вночі — робота. Буває, не сплю. У мене паралельно все йде, намагаюся якось встигати. Але відчуваю, що вже дуже втомилась і хочеться додому. Водночас тоді ми почали розуміти, що по Маріуполю нічого не вирішується. Чекали деблокади, допомоги, а її все немає та немає. Почали шукати ідеї порятунку своїх чоловіків. Ідея з Папою римським була очікуваною». | Коментар = про власну діяльність у перші місяці війни в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Ватикані ми зустрілися з нашими дипломатами у посольстві. Дали десятки коментарів та інтерв’ю, заявили багатьом медіа, що ми вже тут і готові зустрітися з Папою. А він не відповідав. Довелося чекати. Але даремно час не витрачали. Ми робили гарну справу — підтримували інформаційну напругу про «Азовсталь» та аргументовано розвіювали міфи про «неонацизм» в Україні. І продовжуємо це робити, адже проросійська пропаганда за кордоном непогано працює, як ми зауважили. Ми навіть один раз заявили, що цинічно такі питання ставити, коли там люди гинуть: «Який неонацизм? Ви серйозно? Ви що, не бачили, що накоїли рашисти у Бучі? З 2014 року Маріуполь розвивався, він був європейським містом. „Азов“ зберігав і охороняв його. Де там геноцид? А подивіться, що росіяни роблять зараз? Усі пункти міжнародних конвенцій порушені. Все, що тільки можна було порушити, вони диявольськи порушили». У результаті ми побачили, що за два тижні як ми тут знаходимось, у людей реально змінилася картина. Журналістам вже соромно ставити такі питання, тому що вони зрозуміли, що це все неправда. Зараз вони більше цікавляться, як там наші чоловіки та яка ситуація, і все». | Коментар = про зустріч з Папою Римським у Ватикані в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мені не хочеться ані їсти, ані спати. Аби тільки розповідати усьому світу про те, що відбувається, і про свого чоловіка. Вже сил немає. Так хочеться їх врятувати. Але аби тільки не полон. Ні в якому разі. Треба їх звільняти дипломатичним шляхом. Військовим — можна було зробити тільки на початку. Але вже все, пізно. Як Ден казав нещодавно в інтерв’ю: була зроблена стратегічна помилка — залишили такі ключові міста, як Генічеськ, Мелітополь, Бердянськ без військових, тому росіяни просто прогулялися з Криму до Маріуполя і він швидко був оточений». | Коментар = про власний психологічний стан в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Для мене Ден неймовірна людина. Для нього честь офіцера — не пусті слова. Він для мене як супергерой з фільмів та книг. Чесний, справедливий, дуже порядний, добрий. У нього немає жодної риси, яка мені не подобається. Навіть не можу згадати. Пообіцяла йому народити купу дітей: «Хай це буде для тебе стимул. Головне — тримайся!»» | Коментар = про ставлення до свого чоловіка в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» [https://fakty.ua/401176-zhena-komandira-quot-azova-quot-denisa-prokopenko-quot-ya-pervaya-soobcshila-muzhu-chto-nachalas-vojna-quot Дружина командира «Азову» Дениса Прокопенка: «Я перша повідомила чоловікові, що почалася війна»] (15 травня 2022 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-П]] [[Категорія:Українські ілюстраторки]] [[Категорія:Жінки]] [[Категорія:Українські громадські діячки]] [[Категорія:Українські волонтери]] [[Категорія:Список лідерів України УП-100]] t8ku4ca6yb0d3xmlgh7i4i49ci6qql2 0 46422 160412 160026 2026-06-27T09:46:09Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки */ 160412 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Економічна наука... це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити.<ref name="Callahan2025" />{{rp|31}} * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою... це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя.<ref name="Callahan2025" />{{rp|31}} * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги.<ref name="Callahan2025" />{{rp|39}} * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність.<ref name="Callahan2025" />{{rp|41}} * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно».<ref name="Callahan2025" />{{rp|44}} === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 57.</ref> * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 82.</ref> * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 103.</ref> * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 105.</ref> == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 65.</ref> * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 71.</ref> * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 77.</ref> * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 90.</ref> * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 91.</ref> * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|group="П."}} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] qhceexbqm85wxkl28vv4u8qy04zueix 160413 160412 2026-06-27T09:46:41Z Дмитро Душейко 12415 /* Примітки */ 160413 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Економічна наука... це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити.<ref name="Callahan2025" />{{rp|31}} * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою... це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя.<ref name="Callahan2025" />{{rp|31}} * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги.<ref name="Callahan2025" />{{rp|39}} * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність.<ref name="Callahan2025" />{{rp|41}} * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно».<ref name="Callahan2025" />{{rp|44}} === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 57.</ref> * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 82.</ref> * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 103.</ref> * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 105.</ref> == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 65.</ref> * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 71.</ref> * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 77.</ref> * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 90.</ref> * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 91.</ref> * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] qwidqris1zo5j06wg3v7vo0bljd63qs 160414 160413 2026-06-27T09:48:48Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки */ 160414 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Економічна наука... це теорія цієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити.<ref name="Callahan2025" />{{rp|31}} * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою... це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя.<ref name="Callahan2025" />{{rp|31}} * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги.<ref name="Callahan2025" />{{rp|39}} * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність.<ref name="Callahan2025" />{{rp|41}} * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно».<ref name="Callahan2025" />{{rp|44}} === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 57.</ref> * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 82.</ref> * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 103.</ref> * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 105.</ref> == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 65.</ref> * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 71.</ref> * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 77.</ref> * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 90.</ref> * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 91.</ref> * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] m9w3hpe2l6gwrkjnkfo3xv62mxpqos3 160415 160414 2026-06-27T09:50:44Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки */ 160415 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Економічна наука... це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити.<ref name="Callahan2025" />{{rp|31}} * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою... це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя.<ref name="Callahan2025" />{{rp|31}} * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги.<ref name="Callahan2025" />{{rp|39}} * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність.<ref name="Callahan2025" />{{rp|41}} * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно».<ref name="Callahan2025" />{{rp|44}} === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 57.</ref> * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 82.</ref> * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 103.</ref> * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 105.</ref> == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 65.</ref> * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 71.</ref> * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 77.</ref> * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 90.</ref> * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 91.</ref> * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] hxvq49lqm1f9ylkqpgan8sg1onr285n 160416 160415 2026-06-27T10:01:44Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки */ 160416 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 57.</ref> * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 82.</ref> * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 103.</ref> * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 105.</ref> == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 65.</ref> * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 71.</ref> * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 77.</ref> * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 90.</ref> * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 91.</ref> * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] nh2hq17w25lc6fei6o6wq82z0hkftv3 160419 160416 2026-06-27T11:48:02Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда */ 160419 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 103.</ref> * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 105.</ref> == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 65.</ref> * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 71.</ref> * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 77.</ref> * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 90.</ref> * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 91.</ref> * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] 4ko7oz2i046s2isb0cx4u7dgmvi5i2z 160420 160419 2026-06-27T11:55:22Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності */ 160420 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 65.</ref> * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 71.</ref> * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 77.</ref> * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 81.</ref> === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 90.</ref> * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 91.</ref> * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] 8qrytr29xqv1bn7i870b9ogjynky5jm 160421 160420 2026-06-27T11:55:57Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок */ 160421 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 84.</ref> * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 90.</ref> * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 91.</ref> * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 95.</ref> === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] 12iwpt9pizan4nade7wattxo5w84p5t 160423 160421 2026-06-27T11:56:48Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок */ 160423 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 101.</ref> === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] orsib1mu7o45h9yv4c12qai1lg22yx3 160426 160423 2026-06-27T11:57:28Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій */ 160426 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 102.</ref> * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 107.</ref> * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 114.</ref> * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 118.</ref> === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] 5qsdtc9t2pesqksj76mxzotm2nrowlk 160427 160426 2026-06-27T11:57:58Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу */ 160427 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 123.</ref> * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 124.</ref> * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 130.</ref> === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] mf7fn10gh6m9j7jles3mb7p7siy15f7 160428 160427 2026-06-27T11:58:21Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці */ 160428 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 139.</ref> * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 145.</ref> * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 150.</ref> * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 151.</ref> == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] bmmjko9wbpn2wdrmlksrkfp55d8j07s 0 46482 160404 2026-06-26T16:48:30Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний — ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]]) — український історик, військовослужбовец... 160404 wikitext text/x-wiki '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний — ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]]) — український історик, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Чоловік [[Федосюк Юлія Володимирівна|Юлії Федосюк]]<ref name=":1">''К. Бугайченко''. [https://suspilne.media/309692-iz-vijskovopolonenimi-z-azovstali-zvazku-dosi-nemae-druzina-polonenogo-azovca-arsenia-fedosuka/ Із військовополоненими з «Азовсталі» зв'язку досі немає — дружина полоненого азовця Арсенія Федосюка] // Суспільне Новини. — 2022. — 4 листопада.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Це певні факти, які ми не оприлюднюємо в медіа, щоб не зашкодити тим, хто досі в полоні. Вони їх шокують, і вони насправді пропонують певні варіанти взаємодії». | Коментар = про те, що у американських конгресменів їхня інформація викликає великий інтерес, а часом – шок, але вони наголошують на тому, що українські бранці перебувають в повній ізоляції, і надають фотосвідчення та інші факти в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} aj7f2glx9bq7h2tungw2lb6quhe6m3t 160405 160404 2026-06-26T16:54:29Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 160405 wikitext text/x-wiki '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний — ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]]) — український історик, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Чоловік [[Федосюк Юлія Володимирівна|Юлії Федосюк]]<ref name=":1">''К. Бугайченко''. [https://suspilne.media/309692-iz-vijskovopolonenimi-z-azovstali-zvazku-dosi-nemae-druzina-polonenogo-azovca-arsenia-fedosuka/ Із військовополоненими з «Азовсталі» зв'язку досі немає — дружина полоненого азовця Арсенія Федосюка] // Суспільне Новини. — 2022. — 4 листопада.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Це певні факти, які ми не оприлюднюємо в медіа, щоб не зашкодити тим, хто досі в полоні. Вони їх шокують, і вони насправді пропонують певні варіанти взаємодії». | Коментар = про те, що у американських конгресменів їхня інформація викликає великий інтерес, а часом – шок, але вони наголошують на тому, що українські бранці перебувають в повній ізоляції, і надають фотосвідчення та інші факти в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Можливо, вони хотіли поцілити по нас, а поцілили по цивільних. І ці всі речі треба якось виправдовувати. Треба виправдовувати зруйновані житлові масиви, величезну кількість жертв серед цивільних осіб. І тому під час допитів за допомогою тортур, фізичного тиску і психологічного тиску вони вибивають з людей покази». | Коментар = про те, що тортури та допити почалися на другий тиждень після того, як їх доставили в Оленівку в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я тут не можу нічого поганого сказати про тих людей, що підписують ці папери, оскільки був в такій ситуації. І після декількох днів тортур тобі дають папери, щоб підписати, і ти навіть не маєш змоги прочитати, що ти підписуєш». | Коментар = про методи, які росіяни застосовують до українців - побиття руками, ногами, за допомогою металевих та пластикових труб, ураження електрошокером в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Камера невелика, можливо, три на чотири метри. Вдень не можна ні сідати, ні лягати на ліжку. Ти маєш або сидіти на лавочці без спинки або стояти. При тому не можна ні підтримувати голову, ні спиратися на стіл, ні спиратися на стіну - ти маєш прямо сидіти цілий день і, звісно, через тиждень-два ти вже відчуваєш постійну втому, постійне фізичне виснаження». | Коментар = про те, що в полоні з найбільшою жорстокістю росіяни ставилися до розвідників, снайперів та медиків у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зі сторони України під'їхав автобус з російськими військовополоненими. Вони перші переходили на російську територію. Ми подивилися на них, подивилися на їхні обличчя - вгодовані, з рум'янцем. Ніхто не кульгає. Всі виглядали як нормальні люди. І потім виходили ми, хто з Таганрогу, - всі кульгали на праву ногу, тому що праву ногу нам спеціально відбивали. У всіх травми суглобів, зв'язок, всі худі як з Освенцима». | Коментар = про те, що під час проходження обміну на кордоні вигляд російських військовополонених його вразив, але не здивував у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Полон мені і всім іншим нашим людям лише додав додаткову мотивацію продовжувати воювати. Оскільки я на фронті з 2014 року, ці речі для мене вже мають персональний характер. Це вже для мене справа честі, як і для всіх людей з нашого підрозділу. І насправді вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати людей з бригади «Азов», які звільнилися після полону після Маріуполя». | Коментар = про те, що готується повернутися на фронт в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо для Росії ця війна ще не є тотальною, то для України це питання власного існування. Це не лише питання існування держави, це питання існування українського народу». | Коментар = про те, що навіть ті, хто має ампутовані кінцівки, каже Арсеній, знаходять, як бути корисними для фронту в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} ntl09dfy03px7ajwr4l6osr7jf46v16 160406 160405 2026-06-26T16:57:12Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 160406 wikitext text/x-wiki '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний — ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]]) — український історик, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Чоловік [[Федосюк Юлія Володимирівна|Юлії Федосюк]]<ref name=":1">''К. Бугайченко''. [https://suspilne.media/309692-iz-vijskovopolonenimi-z-azovstali-zvazku-dosi-nemae-druzina-polonenogo-azovca-arsenia-fedosuka/ Із військовополоненими з «Азовсталі» зв'язку досі немає — дружина полоненого азовця Арсенія Федосюка] // Суспільне Новини. — 2022. — 4 листопада.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Це певні факти, які ми не оприлюднюємо в медіа, щоб не зашкодити тим, хто досі в полоні. Вони їх шокують, і вони насправді пропонують певні варіанти взаємодії». | Коментар = про те, що у американських конгресменів їхня інформація викликає великий інтерес, а часом – шок, але вони наголошують на тому, що українські бранці перебувають в повній ізоляції, і надають фотосвідчення та інші факти в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Можливо, вони хотіли поцілити по нас, а поцілили по цивільних. І ці всі речі треба якось виправдовувати. Треба виправдовувати зруйновані житлові масиви, величезну кількість жертв серед цивільних осіб. І тому під час допитів за допомогою тортур, фізичного тиску і психологічного тиску вони вибивають з людей покази». | Коментар = про те, що тортури та допити почалися на другий тиждень після того, як їх доставили в Оленівку в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я тут не можу нічого поганого сказати про тих людей, що підписують ці папери, оскільки був в такій ситуації. І після декількох днів тортур тобі дають папери, щоб підписати, і ти навіть не маєш змоги прочитати, що ти підписуєш». | Коментар = про методи, які росіяни застосовують до українців - побиття руками, ногами, за допомогою металевих та пластикових труб, ураження електрошокером в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Камера невелика, можливо, три на чотири метри. Вдень не можна ні сідати, ні лягати на ліжку. Ти маєш або сидіти на лавочці без спинки або стояти. При тому не можна ні підтримувати голову, ні спиратися на стіл, ні спиратися на стіну - ти маєш прямо сидіти цілий день і, звісно, через тиждень-два ти вже відчуваєш постійну втому, постійне фізичне виснаження». | Коментар = про те, що в полоні з найбільшою жорстокістю росіяни ставилися до розвідників, снайперів та медиків у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зі сторони України під'їхав автобус з російськими військовополоненими. Вони перші переходили на російську територію. Ми подивилися на них, подивилися на їхні обличчя - вгодовані, з рум'янцем. Ніхто не кульгає. Всі виглядали як нормальні люди. І потім виходили ми, хто з Таганрогу, - всі кульгали на праву ногу, тому що праву ногу нам спеціально відбивали. У всіх травми суглобів, зв'язок, всі худі як з Освенцима». | Коментар = про те, що під час проходження обміну на кордоні вигляд російських військовополонених його вразив, але не здивував у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Полон мені і всім іншим нашим людям лише додав додаткову мотивацію продовжувати воювати. Оскільки я на фронті з 2014 року, ці речі для мене вже мають персональний характер. Це вже для мене справа честі, як і для всіх людей з нашого підрозділу. І насправді вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати людей з бригади «Азов», які звільнилися після полону після Маріуполя». | Коментар = про те, що готується повернутися на фронт в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо для Росії ця війна ще не є тотальною, то для України це питання власного існування. Це не лише питання існування держави, це питання існування українського народу». | Коментар = про те, що навіть ті, хто має ампутовані кінцівки, каже Арсеній, знаходять, як бути корисними для фронту в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} 3w5bfdb6k2e5q5l29fc8jlu0ct8hec9 160407 160406 2026-06-26T16:57:28Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160407 wikitext text/x-wiki '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний — ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]]) — український історик, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Чоловік [[Федосюк Юлія Володимирівна|Юлії Федосюк]]<ref name=":1">''К. Бугайченко''. [https://suspilne.media/309692-iz-vijskovopolonenimi-z-azovstali-zvazku-dosi-nemae-druzina-polonenogo-azovca-arsenia-fedosuka/ Із військовополоненими з «Азовсталі» зв'язку досі немає — дружина полоненого азовця Арсенія Федосюка] // Суспільне Новини. — 2022. — 4 листопада.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Це певні факти, які ми не оприлюднюємо в медіа, щоб не зашкодити тим, хто досі в полоні. Вони їх шокують, і вони насправді пропонують певні варіанти взаємодії». | Коментар = про те, що у американських конгресменів їхня інформація викликає великий інтерес, а часом – шок, але вони наголошують на тому, що українські бранці перебувають в повній ізоляції, і надають фотосвідчення та інші факти в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Можливо, вони хотіли поцілити по нас, а поцілили по цивільних. І ці всі речі треба якось виправдовувати. Треба виправдовувати зруйновані житлові масиви, величезну кількість жертв серед цивільних осіб. І тому під час допитів за допомогою тортур, фізичного тиску і психологічного тиску вони вибивають з людей покази». | Коментар = про те, що тортури та допити почалися на другий тиждень після того, як їх доставили в Оленівку в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я тут не можу нічого поганого сказати про тих людей, що підписують ці папери, оскільки був в такій ситуації. І після декількох днів тортур тобі дають папери, щоб підписати, і ти навіть не маєш змоги прочитати, що ти підписуєш». | Коментар = про методи, які росіяни застосовують до українців - побиття руками, ногами, за допомогою металевих та пластикових труб, ураження електрошокером в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Камера невелика, можливо, три на чотири метри. Вдень не можна ні сідати, ні лягати на ліжку. Ти маєш або сидіти на лавочці без спинки або стояти. При тому не можна ні підтримувати голову, ні спиратися на стіл, ні спиратися на стіну - ти маєш прямо сидіти цілий день і, звісно, через тиждень-два ти вже відчуваєш постійну втому, постійне фізичне виснаження». | Коментар = про те, що в полоні з найбільшою жорстокістю росіяни ставилися до розвідників, снайперів та медиків у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зі сторони України під'їхав автобус з російськими військовополоненими. Вони перші переходили на російську територію. Ми подивилися на них, подивилися на їхні обличчя - вгодовані, з рум'янцем. Ніхто не кульгає. Всі виглядали як нормальні люди. І потім виходили ми, хто з Таганрогу, - всі кульгали на праву ногу, тому що праву ногу нам спеціально відбивали. У всіх травми суглобів, зв'язок, всі худі як з Освенцима». | Коментар = про те, що під час проходження обміну на кордоні вигляд російських військовополонених його вразив, але не здивував у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Полон мені і всім іншим нашим людям лише додав додаткову мотивацію продовжувати воювати. Оскільки я на фронті з 2014 року, ці речі для мене вже мають персональний характер. Це вже для мене справа честі, як і для всіх людей з нашого підрозділу. І насправді вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати людей з бригади «Азов», які звільнилися після полону після Маріуполя». | Коментар = про те, що готується повернутися на фронт в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо для Росії ця війна ще не є тотальною, то для України це питання власного існування. Це не лише питання існування держави, це питання існування українського народу». | Коментар = про те, що навіть ті, хто має ампутовані кінцівки, каже Арсеній, знаходять, як бути корисними для фронту в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Військовики полку Азов]] [[Категорія:Учасники битви за Маріуполь (2022)]] s8pqrief8wc6bkcns3r36v1vdgdift5 160408 160407 2026-06-26T16:57:54Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160408 wikitext text/x-wiki '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний — ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]]) — український історик, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Чоловік [[Федосюк Юлія Володимирівна|Юлії Федосюк]]<ref name=":1">''К. Бугайченко''. [https://suspilne.media/309692-iz-vijskovopolonenimi-z-azovstali-zvazku-dosi-nemae-druzina-polonenogo-azovca-arsenia-fedosuka/ Із військовополоненими з «Азовсталі» зв'язку досі немає — дружина полоненого азовця Арсенія Федосюка] // Суспільне Новини. — 2022. — 4 листопада.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Це певні факти, які ми не оприлюднюємо в медіа, щоб не зашкодити тим, хто досі в полоні. Вони їх шокують, і вони насправді пропонують певні варіанти взаємодії». | Коментар = про те, що у американських конгресменів їхня інформація викликає великий інтерес, а часом – шок, але вони наголошують на тому, що українські бранці перебувають в повній ізоляції, і надають фотосвідчення та інші факти в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Можливо, вони хотіли поцілити по нас, а поцілили по цивільних. І ці всі речі треба якось виправдовувати. Треба виправдовувати зруйновані житлові масиви, величезну кількість жертв серед цивільних осіб. І тому під час допитів за допомогою тортур, фізичного тиску і психологічного тиску вони вибивають з людей покази». | Коментар = про те, що тортури та допити почалися на другий тиждень після того, як їх доставили в Оленівку в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я тут не можу нічого поганого сказати про тих людей, що підписують ці папери, оскільки був в такій ситуації. І після декількох днів тортур тобі дають папери, щоб підписати, і ти навіть не маєш змоги прочитати, що ти підписуєш». | Коментар = про методи, які росіяни застосовують до українців - побиття руками, ногами, за допомогою металевих та пластикових труб, ураження електрошокером в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Камера невелика, можливо, три на чотири метри. Вдень не можна ні сідати, ні лягати на ліжку. Ти маєш або сидіти на лавочці без спинки або стояти. При тому не можна ні підтримувати голову, ні спиратися на стіл, ні спиратися на стіну - ти маєш прямо сидіти цілий день і, звісно, через тиждень-два ти вже відчуваєш постійну втому, постійне фізичне виснаження». | Коментар = про те, що в полоні з найбільшою жорстокістю росіяни ставилися до розвідників, снайперів та медиків у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зі сторони України під'їхав автобус з російськими військовополоненими. Вони перші переходили на російську територію. Ми подивилися на них, подивилися на їхні обличчя - вгодовані, з рум'янцем. Ніхто не кульгає. Всі виглядали як нормальні люди. І потім виходили ми, хто з Таганрогу, - всі кульгали на праву ногу, тому що праву ногу нам спеціально відбивали. У всіх травми суглобів, зв'язок, всі худі як з Освенцима». | Коментар = про те, що під час проходження обміну на кордоні вигляд російських військовополонених його вразив, але не здивував у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Полон мені і всім іншим нашим людям лише додав додаткову мотивацію продовжувати воювати. Оскільки я на фронті з 2014 року, ці речі для мене вже мають персональний характер. Це вже для мене справа честі, як і для всіх людей з нашого підрозділу. І насправді вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати людей з бригади «Азов», які звільнилися після полону після Маріуполя». | Коментар = про те, що готується повернутися на фронт в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо для Росії ця війна ще не є тотальною, то для України це питання власного існування. Це не лише питання існування держави, це питання існування українського народу». | Коментар = про те, що навіть ті, хто має ампутовані кінцівки, каже Арсеній, знаходять, як бути корисними для фронту в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)]] [[Категорія:Військовики полку Азов]] [[Категорія:Учасники битви за Маріуполь (2022)]] mv8d6wm0j3i05zoomvgbvgu0qrxm9ag 160409 160408 2026-06-26T16:59:30Z Андрій Гриценко 6500 160409 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний — ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]]) — український історик, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Чоловік [[Федосюк Юлія Володимирівна|Юлії Федосюк]]<ref name=":1">''К. Бугайченко''. [https://suspilne.media/309692-iz-vijskovopolonenimi-z-azovstali-zvazku-dosi-nemae-druzina-polonenogo-azovca-arsenia-fedosuka/ Із військовополоненими з «Азовсталі» зв'язку досі немає — дружина полоненого азовця Арсенія Федосюка] // Суспільне Новини. — 2022. — 4 листопада.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Це певні факти, які ми не оприлюднюємо в медіа, щоб не зашкодити тим, хто досі в полоні. Вони їх шокують, і вони насправді пропонують певні варіанти взаємодії». | Коментар = про те, що у американських конгресменів їхня інформація викликає великий інтерес, а часом – шок, але вони наголошують на тому, що українські бранці перебувають в повній ізоляції, і надають фотосвідчення та інші факти в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Можливо, вони хотіли поцілити по нас, а поцілили по цивільних. І ці всі речі треба якось виправдовувати. Треба виправдовувати зруйновані житлові масиви, величезну кількість жертв серед цивільних осіб. І тому під час допитів за допомогою тортур, фізичного тиску і психологічного тиску вони вибивають з людей покази». | Коментар = про те, що тортури та допити почалися на другий тиждень після того, як їх доставили в Оленівку в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я тут не можу нічого поганого сказати про тих людей, що підписують ці папери, оскільки був в такій ситуації. І після декількох днів тортур тобі дають папери, щоб підписати, і ти навіть не маєш змоги прочитати, що ти підписуєш». | Коментар = про методи, які росіяни застосовують до українців - побиття руками, ногами, за допомогою металевих та пластикових труб, ураження електрошокером в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Камера невелика, можливо, три на чотири метри. Вдень не можна ні сідати, ні лягати на ліжку. Ти маєш або сидіти на лавочці без спинки або стояти. При тому не можна ні підтримувати голову, ні спиратися на стіл, ні спиратися на стіну - ти маєш прямо сидіти цілий день і, звісно, через тиждень-два ти вже відчуваєш постійну втому, постійне фізичне виснаження». | Коментар = про те, що в полоні з найбільшою жорстокістю росіяни ставилися до розвідників, снайперів та медиків у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зі сторони України під'їхав автобус з російськими військовополоненими. Вони перші переходили на російську територію. Ми подивилися на них, подивилися на їхні обличчя - вгодовані, з рум'янцем. Ніхто не кульгає. Всі виглядали як нормальні люди. І потім виходили ми, хто з Таганрогу, - всі кульгали на праву ногу, тому що праву ногу нам спеціально відбивали. У всіх травми суглобів, зв'язок, всі худі як з Освенцима». | Коментар = про те, що під час проходження обміну на кордоні вигляд російських військовополонених його вразив, але не здивував у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Полон мені і всім іншим нашим людям лише додав додаткову мотивацію продовжувати воювати. Оскільки я на фронті з 2014 року, ці речі для мене вже мають персональний характер. Це вже для мене справа честі, як і для всіх людей з нашого підрозділу. І насправді вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати людей з бригади «Азов», які звільнилися після полону після Маріуполя». | Коментар = про те, що готується повернутися на фронт в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо для Росії ця війна ще не є тотальною, то для України це питання власного існування. Це не лише питання існування держави, це питання існування українського народу». | Коментар = про те, що навіть ті, хто має ампутовані кінцівки, каже Арсеній, знаходять, як бути корисними для фронту в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)]] [[Категорія:Військовики полку Азов]] [[Категорія:Учасники битви за Маріуполь (2022)]] tgm4bkmp8ppan0budbr14fuf51azco8 160410 160409 2026-06-26T16:59:58Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160410 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний — ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]]) — український історик, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Чоловік [[Федосюк Юлія Володимирівна|Юлії Федосюк]]<ref name=":1">''К. Бугайченко''. [https://suspilne.media/309692-iz-vijskovopolonenimi-z-azovstali-zvazku-dosi-nemae-druzina-polonenogo-azovca-arsenia-fedosuka/ Із військовополоненими з «Азовсталі» зв'язку досі немає — дружина полоненого азовця Арсенія Федосюка] // Суспільне Новини. — 2022. — 4 листопада.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Це певні факти, які ми не оприлюднюємо в медіа, щоб не зашкодити тим, хто досі в полоні. Вони їх шокують, і вони насправді пропонують певні варіанти взаємодії». | Коментар = про те, що у американських конгресменів їхня інформація викликає великий інтерес, а часом – шок, але вони наголошують на тому, що українські бранці перебувають в повній ізоляції, і надають фотосвідчення та інші факти в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Можливо, вони хотіли поцілити по нас, а поцілили по цивільних. І ці всі речі треба якось виправдовувати. Треба виправдовувати зруйновані житлові масиви, величезну кількість жертв серед цивільних осіб. І тому під час допитів за допомогою тортур, фізичного тиску і психологічного тиску вони вибивають з людей покази». | Коментар = про те, що тортури та допити почалися на другий тиждень після того, як їх доставили в Оленівку в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я тут не можу нічого поганого сказати про тих людей, що підписують ці папери, оскільки був в такій ситуації. І після декількох днів тортур тобі дають папери, щоб підписати, і ти навіть не маєш змоги прочитати, що ти підписуєш». | Коментар = про методи, які росіяни застосовують до українців - побиття руками, ногами, за допомогою металевих та пластикових труб, ураження електрошокером в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Камера невелика, можливо, три на чотири метри. Вдень не можна ні сідати, ні лягати на ліжку. Ти маєш або сидіти на лавочці без спинки або стояти. При тому не можна ні підтримувати голову, ні спиратися на стіл, ні спиратися на стіну - ти маєш прямо сидіти цілий день і, звісно, через тиждень-два ти вже відчуваєш постійну втому, постійне фізичне виснаження». | Коментар = про те, що в полоні з найбільшою жорстокістю росіяни ставилися до розвідників, снайперів та медиків у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зі сторони України під'їхав автобус з російськими військовополоненими. Вони перші переходили на російську територію. Ми подивилися на них, подивилися на їхні обличчя - вгодовані, з рум'янцем. Ніхто не кульгає. Всі виглядали як нормальні люди. І потім виходили ми, хто з Таганрогу, - всі кульгали на праву ногу, тому що праву ногу нам спеціально відбивали. У всіх травми суглобів, зв'язок, всі худі як з Освенцима». | Коментар = про те, що під час проходження обміну на кордоні вигляд російських військовополонених його вразив, але не здивував у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Полон мені і всім іншим нашим людям лише додав додаткову мотивацію продовжувати воювати. Оскільки я на фронті з 2014 року, ці речі для мене вже мають персональний характер. Це вже для мене справа честі, як і для всіх людей з нашого підрозділу. І насправді вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати людей з бригади «Азов», які звільнилися після полону після Маріуполя». | Коментар = про те, що готується повернутися на фронт в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо для Росії ця війна ще не є тотальною, то для України це питання власного існування. Це не лише питання існування держави, це питання існування українського народу». | Коментар = про те, що навіть ті, хто має ампутовані кінцівки, каже Арсеній, знаходять, як бути корисними для фронту в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Ф]] [[Категорія:Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)]] [[Категорія:Військовики полку Азов]] [[Категорія:Учасники битви за Маріуполь (2022)]] 421rl3hxpau2gk7d7qlc8n7sjtjgewh 160411 160410 2026-06-26T17:00:06Z Андрій Гриценко 6500 160411 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Арсе́ній Микола́йович Федосю́к<ref>[https://abit-poisk.org.ua/rate2012/direction/13517 Національний університет «Києво-Могилянська академія»]</ref>''' (позивний&nbsp;— ''Процес''; 8 березня 1993, м. Біла Церква, [[Київська область]]́, [[Україна]])&nbsp;— український історик, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Чоловік [[Федосюк Юлія Володимирівна|Юлії Федосюк]]<ref name=":1">''К. Бугайченко''. [https://suspilne.media/309692-iz-vijskovopolonenimi-z-azovstali-zvazku-dosi-nemae-druzina-polonenogo-azovca-arsenia-fedosuka/ Із військовополоненими з «Азовсталі» зв'язку досі немає&nbsp;— дружина полоненого азовця Арсенія Федосюка] // Суспільне Новини.&nbsp;— 2022.&nbsp;— 4 листопада.</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Це певні факти, які ми не оприлюднюємо в медіа, щоб не зашкодити тим, хто досі в полоні. Вони їх шокують, і вони насправді пропонують певні варіанти взаємодії». | Коментар = про те, що у американських конгресменів їхня інформація викликає великий інтерес, а часом – шок, але вони наголошують на тому, що українські бранці перебувають в повній ізоляції, і надають фотосвідчення та інші факти в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Можливо, вони хотіли поцілити по нас, а поцілили по цивільних. І ці всі речі треба якось виправдовувати. Треба виправдовувати зруйновані житлові масиви, величезну кількість жертв серед цивільних осіб. І тому під час допитів за допомогою тортур, фізичного тиску і психологічного тиску вони вибивають з людей покази». | Коментар = про те, що тортури та допити почалися на другий тиждень після того, як їх доставили в Оленівку в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я тут не можу нічого поганого сказати про тих людей, що підписують ці папери, оскільки був в такій ситуації. І після декількох днів тортур тобі дають папери, щоб підписати, і ти навіть не маєш змоги прочитати, що ти підписуєш». | Коментар = про методи, які росіяни застосовують до українців - побиття руками, ногами, за допомогою металевих та пластикових труб, ураження електрошокером в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Камера невелика, можливо, три на чотири метри. Вдень не можна ні сідати, ні лягати на ліжку. Ти маєш або сидіти на лавочці без спинки або стояти. При тому не можна ні підтримувати голову, ні спиратися на стіл, ні спиратися на стіну - ти маєш прямо сидіти цілий день і, звісно, через тиждень-два ти вже відчуваєш постійну втому, постійне фізичне виснаження». | Коментар = про те, що в полоні з найбільшою жорстокістю росіяни ставилися до розвідників, снайперів та медиків у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зі сторони України під'їхав автобус з російськими військовополоненими. Вони перші переходили на російську територію. Ми подивилися на них, подивилися на їхні обличчя - вгодовані, з рум'янцем. Ніхто не кульгає. Всі виглядали як нормальні люди. І потім виходили ми, хто з Таганрогу, - всі кульгали на праву ногу, тому що праву ногу нам спеціально відбивали. У всіх травми суглобів, зв'язок, всі худі як з Освенцима». | Коментар = про те, що під час проходження обміну на кордоні вигляд російських військовополонених його вразив, але не здивував у ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Полон мені і всім іншим нашим людям лише додав додаткову мотивацію продовжувати воювати. Оскільки я на фронті з 2014 року, ці речі для мене вже мають персональний характер. Це вже для мене справа честі, як і для всіх людей з нашого підрозділу. І насправді вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати людей з бригади «Азов», які звільнилися після полону після Маріуполя». | Коментар = про те, що готується повернутися на фронт в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо для Росії ця війна ще не є тотальною, то для України це питання власного існування. Це не лише питання існування держави, це питання існування українського народу». | Коментар = про те, що навіть ті, хто має ампутовані кінцівки, каже Арсеній, знаходять, як бути корисними для фронту в ексклюзивному інтервʼю Українській службі Голосу Америки під час своєї адвокаційної поїздки до США [https://www.holosameryky.com/a/7137304.html "Полон лише додав мотивацію воювати". Арсеній Федосюк, його дружина Юлія, Катерина Прокопенко говорять у США про утримання бранців в Росії] (15 червня 2023 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Ф]] [[Категорія:Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)]] [[Категорія:Військовики полку Азов]] [[Категорія:Учасники битви за Маріуполь (2022)]] t7mmeoacpaq0ikl81dzjjk4mwefglag 0 46483 160418 2026-06-27T11:46:51Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''Павло́ Григо́рович Шереме́т''' ({{lang-be|Павел Рыгоравіч Шарамет}}; 28 листопада 1971, [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 липня 2016, [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{cite web|url= http:/... 160418 wikitext text/x-wiki '''Павло́ Григо́рович Шереме́т''' ({{lang-be|Павел Рыгоравіч Шарамет}}; 28 листопада 1971, [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 липня 2016, [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{cite web|url= http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/|назва= У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет|автор= Оксана Коваленко|дата= 20.07.2016|вебсайт= pravda.com.ua|видавець= Українська правда|дата-доступу= 20.07.2016|accessdate=2026-06-27|archive-date= 24 липня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160724054822/http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/}}</ref>) — [[білорусь]]кий, [[Росія|російський]] та [[Україна|український]] журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, блогер. Загинув 20 липня 2016 року унаслідок замаху. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «[Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 |title=Загиблі українські журналісти: моторошний список |accessdate=2026-06-27 |archive-date=21 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160721114336/http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html |title=В Киеве убит журналист Шеремет: Биография |accessdate=2026-06-27 |archive-date=22 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160722030926/http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html }}</ref> == Цитати == {{Q | Цитата = «Це була дуже важка обговорювана в суспільстві програма, де ми намагалися повторити суд присяжних: розглядали справи людей, котрі можуть претендувати на умовно-дострокове звільнення. Зрештою, цей проект був тяжкий психологічно — під час зйомок необхідно було спілкуватися із ув’язненими колоній суворого режиму. Усього в ефір вийшло 16 програм. За цей час ми зіткнулися з тим, що суди, міліція, система виконання покарань загалом негативно сприйняли ідею такої програми. У Росії намагаються скасувати суди присяжних (і влада розглядала програму як пропаганду таких судів). У РФ сам нахил судової системи є репресивним. Людина, потрапивши до рук міліції і судів (а вони фактично обслуговують одне одного), зазвичай уже приречена на обвинувальний вирок. Держава намагається просто так не випускати її з тюрми. Проте була проблема ще й організаційного типу: на каналі змінився власник, і як наслідок — керівництво каналу кілька разів суттєво «перекроювало» сітку мовлення, змінювало концепцію». | Коментар = про потребу соціально спрямованих проектів у медіа-просторі, коли був ведучим програми «Вирок» на телеканалі Ren- TV, яка допомагала засудженим здобути свободу та чому її закрили в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} dbw0unte3iyz5u7jeo7adwtfigviin5 160422 160418 2026-06-27T11:56:17Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 160422 wikitext text/x-wiki '''Павло́ Григо́рович Шереме́т''' ({{lang-be|Павел Рыгоравіч Шарамет}}; 28 листопада 1971, [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 липня 2016, [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{cite web|url= http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/|назва= У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет|автор= Оксана Коваленко|дата= 20.07.2016|вебсайт= pravda.com.ua|видавець= Українська правда|дата-доступу= 20.07.2016|accessdate=2026-06-27|archive-date= 24 липня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160724054822/http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/}}</ref>) — [[білорусь]]кий, [[Росія|російський]] та [[Україна|український]] журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, блогер. Загинув 20 липня 2016 року унаслідок замаху. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «[Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 |title=Загиблі українські журналісти: моторошний список |accessdate=2026-06-27 |archive-date=21 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160721114336/http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html |title=В Киеве убит журналист Шеремет: Биография |accessdate=2026-06-27 |archive-date=22 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160722030926/http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html }}</ref> == Цитати == {{Q | Цитата = «Це була дуже важка обговорювана в суспільстві програма, де ми намагалися повторити суд присяжних: розглядали справи людей, котрі можуть претендувати на умовно-дострокове звільнення. Зрештою, цей проект був тяжкий психологічно — під час зйомок необхідно було спілкуватися із ув’язненими колоній суворого режиму. Усього в ефір вийшло 16 програм. За цей час ми зіткнулися з тим, що суди, міліція, система виконання покарань загалом негативно сприйняли ідею такої програми. У Росії намагаються скасувати суди присяжних (і влада розглядала програму як пропаганду таких судів). У РФ сам нахил судової системи є репресивним. Людина, потрапивши до рук міліції і судів (а вони фактично обслуговують одне одного), зазвичай уже приречена на обвинувальний вирок. Держава намагається просто так не випускати її з тюрми. Проте була проблема ще й організаційного типу: на каналі змінився власник, і як наслідок — керівництво каналу кілька разів суттєво «перекроювало» сітку мовлення, змінювало концепцію». | Коментар = про потребу соціально спрямованих проектів у медіа-просторі, коли був ведучим програми «Вирок» на телеканалі Ren- TV, яка допомагала засудженим здобути свободу та чому її закрили в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Потрібно шукати медіа, котрі дихають в унісон із вами. Якщо з молодих років журналіст привчається писати джинсу, пропаганду і подібну маячню, то з нього взагалі нічого не вийде. Адже молодість, коли немає сім’ї, дітей, іпотеки, — це найблагодатніший час, щоб досягти чогось у професії і зробити собі ім’я. За допомогою джинси здобути авторитет неможливо. Я завжди говорив, що чесні журналісти дорожчі. Це здається парадоксальним, бо у продажних журналістів кожне слово коштує, наприклад, гривню. Але всі знають їхню ціну, тому вони ніколи не отримають більше. Але якщо — на довгу дистанцію, то чесних журналістів оцінюють дорожче». | Коментар = про те, як бути молодим журналістам, котрі ще не мають такого авторитету, проте стоять перед вибором — бути принциповим чи писати матеріали на замовлення в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Звичайно, можна. Є два шляхи. Перший — створити податкову систему, котра зводить до мінімуму бажання людей ховати гроші. Другий шлях — репресивний: не заплатив — будеш покараний величезним штрафом. В Україні та Росії дуже важкі податкові системи, тому люди приховують свої доходи. З одного боку, у Росії зробили дуже хороший крок — зниження ставки податку з прибутку; нині це — 13%. Але з другого — зобов’язали фірми відраховувати трохи більш як 30% від заробітної плати державі. Це призвело до того, що роботодавцям невигідно платити працівникам «білу» зарплату. Особливої різниці в цьому питанні між Росією й Україною немає, тільки в Україні корупція ще більша, тому що ви маєте абсолютно безвідповідальну еліту. Серед російської еліти можна зустріти імперіалістів, які хоч і крадуть, але кажуть: «Наша Росія, наша імперія». А в Україні людей, котрі мислять державними категоріями, дуже мало, особливо серед політиків і чиновників, тому країну розривають на частини. У Росії це не так помітно, оскільки із землі б’є фонтан нафтодоларів, відповідно, дірки завжди можна затикати ними. В України нафтодоларів немає, тому виривають одне в одного з горлянки. Досі є рейдерські захоплення, досі кожна нова влада намагається відкусити ласий шматок економіки для себе. Але загальні тенденції і для Росії, і для України однакові: слабкість держави, несприятливий клімат для ведення бізнесу». | Коментар = про свою дипломну роботу на тему «Офшорний бізнес» та те, що завжди можна знайти управу на тих політиків, котрі виводять свої капітали в офшори в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зрозуміло, що ці сценарії умовні. Це більше привід для дискусії, ніж точний діагноз. Вірогідність розпаду України дуже велика, причому нині навіть вища, ніж у середині 1990-х. Це пов’язано з тим, що немає потужної об’єднавчої ідеології, зрозумілої для всіх українців. Адже умовно все ще зберігається розподіл на Схід і Захід, на «справжніх» і «несправжніх» українців, досі немає розуміння того, що Україна — держава багатонаціональна і багатомовна. Мовною темою дуже добре користуються ті ж регіонали. Але мова — не єдине, про що потрібно думати. Може, це крамольна гадка, але закон про мови в чомусь навіть хороший у довгостроковій перспективі. Наприклад, в Одесі визнали російську мову регіональною, і вже на наступних виборах регіонали не зможуть сказати: «Ми захищаємо російську мову». Люди звикнуть, що є державна мова — українська, і якщо хочеш зробити кар’єру в держструктурах, то навіть в Одесі маєш її знати. А якщо хочеш бути малим крамарем, умовно кажучи, то розмовлятимеш своєю російською. Люди перестануть боятися цієї теми. Тож на наступних виборах важливішими будуть питання про те, як боротися з корупцією, як розвивати економіку. Натомість якщо «Свобода» влаштовуватиме в парламенті голосні акції з відвертою антиросійською спрямованістю, то це лякатиме другу частину населення і спонукатиме її до якихось контрзаходів. Україна — бідна держава, яка тоне в корупції. І це інша важлива загроза національній безпеці. Населення втомилося від бідності й безпросвітності. Багато людей готові обміняти свободу й незалежність на шкварку і чарку. Звичайно, ми говоримо не про все населення, але про великі групи. Без реформ і модернізації країна якщо не зруйнується, то деградує остаточно. Тому Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно. Ще одна причина — наявність геополітичних інтересів Росії щодо України. РФ постійно чинитиме тиск на Україну. Причому подивіться, як тонко вона діє. Наприклад, програми російського радіо, котрі ретранслюють українські радіостанції, виходять українською мовою й акуратно доносять свою ідеологію до українських націоналістів, котрі за мовою більше нічого не бачать. І, звичайно, дуже небезпечні амбіції деяких політиків, зокрема [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]. У нього колосальні амбіції, як мені здається, президентські. Цей політик сьогодні проводить ідею конфедерації, яку чимало людей розглядають як перший крок до розпаду країни. Усі ці фактори можуть призвести якщо не до розпаду, то до серйозного потрясіння. Очевидно лише те, що нині Україна стоїть на роздоріжжі — політичному, ідеологічному, економічному. Потрібно шукати вихід зі спільних лих як на Заході, так і на Сході, спільні для всіх українців ідеї, те, що вас зближує, а не розділяє. Адже це велика унікальна країна, особливістю якої завжди було те, що її громадяни цінують свободу. Україна віками формувалася як країна вільних людей. І вона повинна такою залишитися». | Коментар = про те, що Україну чекають три сценарії розвитку — повний розпад, інкорпорація Росією і шлях реформ в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо говорити про російське експертне співтовариство і навіть політиків, то ці люди усвідомлюють, що відбувається в Україні. Але загалом я згоден, що стереотипи — історичні, побутові, культурні — звичайно, заважають сприймати Україну такою, якою вона є сьогодні. І головний стереотип полягає у тому, що частину України, як і Білорусь, Росія сприймає як частину своєї території, як продовження Великої Росії. Але, із другого боку, кількість тих людей, які живуть цими стереотипами, щороку помітно зменшується. Нове покоління російської політичної та інтелектуальної еліти значною мірою вільне від них, а ще через 15 — 20 років, якщо нічого не зміниться, такі стереотипи можна буде здати в архів». | Коментар = про те що російські прогресивні кола не до кінця розуміють українську суспільно-політичну ситуацію те те, що це розуміння здебільшого не виходить за рамки загальноприйнятих стереотипів у інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Імперська свідомість російської еліти — це справді такий фактор, що впливає і на зовнішню, і на внутрішню політику Російської Федерації. Інше питання — звідки Росія бере сили на «війну за цю імперію». І щодо ресурсів у сучасній Росії є два протилежні тренди. З одного боку, частина керівної еліти хоче розширити російські землі. Цей тренд, на мій погляд, уособлює [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]], котрий хоче ввійти в історію як великий збирач російських земель після страшної кризи 1991 року. А з другого боку, є група не менш впливових людей, котрі вважають, що цей імперський ривок підірве останні сили Росії і що країна, котра залежить від зовнішньої кон’юнктури на світовому ринку, має зосередитися на своїх фундаментальних проблемах і припинити боротьбу на зовнішніх кордонах держави. Те, яка тенденція переможе, визначить майбутній розвиток Росії. Але в тому, що Україна в найближчі роки залишатиметься на порядку денному зовнішньої політики Росії, немає жодних сумнівів». | Коментар = про імперські амбіції Росії щодо України, котрі реалізує [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] та те, що навіть численні представники російських ліберальних кіл не готові подолати імперський комплекс в сучасній Росії в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я б не був таким категоричним. Наразі спільнота держав не розглядає Росію як «світове зло», РФ має доволі багато партнерів і спільників. Але є й небезпечна тенденція: жорстка російська риторика, жорстке протиставлення Росії та Європи щодо того, що відбувається на Близькому Сході, може призвести до того, що Росія залишиться сама або з такими ж світовими ізгоями, як Лукашенко. Нині ми спостерігаємо небезпечний поворот російської політичної системи в бік авторитаризму й диктатури. Якщо це трапиться, Росія залишиться на самоті. Принаймні в Європі». | Коментар = про слова російського філософа [[Чубайс Ігор Борисович|Ігоря Чубайса]] про те, що Росія за 20 років незалежності не здобула ні нових друзів, ні спільників та їй й надалі притаманна психологія оточеної фортеці в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Диктатура в Білорусі — це диктатура однієї людини. Диктатура [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] тримається на жорстокому репресивному апараті й постійній фінансовій дотації Росії. Як тільки припиняться ці дотації, закінчиться диктатура. На мій погляд, конфлікт між Лукашенком і Путіним неминучий і може мати погані наслідки для білоруського президента. Білоруське суспільство морально знесилилося і втомилося від президента, котрий керує вже 18 років. Йому вдається утримувати владу неймовірним напруженням репресивного апарату. Тобто в Білорусі немає жодної більш-менш відомої людини, котра б не виступила із критикою влади і не постраждала б за це. У цілому помітно, що, незважаючи на допомогу з Росії й усі ці репресії, режим уже просто стає карикатурно-багатопартійним. Довго він так існувати не може, тому я цілком переконаний, що рано чи пізно в Білорусі буде демократія. Найкращий варіант для неї — це збереження такого статусу, як у Швейцарії. Адже Білорусь — саме на кордоні Західної і Східної цивілізацій, тому її завжди роздиратимуть ці протиріччя. Для України швейцарський варіант не підійде, бо ваша країна дуже велика. Тому Україна може претендувати на серйозну самостійну роль у Східній і Центральній Європі, а Білорусь, як і Прибалтика, завжди балансуватиме між сильними гравцями — Заходом і Сходом». | Коментар = про критику політики [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] та чому в цій країні відбуваються невідворотні процеси в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} a6nkewfzgkm49igcwmpeud280zgok57 160424 160422 2026-06-27T11:56:49Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 160424 wikitext text/x-wiki '''Павло́ Григо́рович Шереме́т''' ({{lang-be|Павел Рыгоравіч Шарамет}}; 28 листопада 1971, [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 липня 2016, [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{cite web|url= http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/|назва= У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет|автор= Оксана Коваленко|дата= 20.07.2016|вебсайт= pravda.com.ua|видавець= Українська правда|дата-доступу= 20.07.2016|accessdate=2026-06-27|archive-date= 24 липня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160724054822/http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/}}</ref>) — [[білорусь]]кий, [[Росія|російський]] та [[Україна|український]] журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, блогер. Загинув 20 липня 2016 року унаслідок замаху. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «[Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 |title=Загиблі українські журналісти: моторошний список |accessdate=2026-06-27 |archive-date=21 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160721114336/http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html |title=В Киеве убит журналист Шеремет: Биография |accessdate=2026-06-27 |archive-date=22 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160722030926/http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html }}</ref> == Цитати == {{Q | Цитата = «Це була дуже важка обговорювана в суспільстві програма, де ми намагалися повторити суд присяжних: розглядали справи людей, котрі можуть претендувати на умовно-дострокове звільнення. Зрештою, цей проект був тяжкий психологічно — під час зйомок необхідно було спілкуватися із ув’язненими колоній суворого режиму. Усього в ефір вийшло 16 програм. За цей час ми зіткнулися з тим, що суди, міліція, система виконання покарань загалом негативно сприйняли ідею такої програми. У Росії намагаються скасувати суди присяжних (і влада розглядала програму як пропаганду таких судів). У РФ сам нахил судової системи є репресивним. Людина, потрапивши до рук міліції і судів (а вони фактично обслуговують одне одного), зазвичай уже приречена на обвинувальний вирок. Держава намагається просто так не випускати її з тюрми. Проте була проблема ще й організаційного типу: на каналі змінився власник, і як наслідок — керівництво каналу кілька разів суттєво «перекроювало» сітку мовлення, змінювало концепцію». | Коментар = про потребу соціально спрямованих проектів у медіа-просторі, коли був ведучим програми «Вирок» на телеканалі Ren- TV, яка допомагала засудженим здобути свободу та чому її закрили в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Потрібно шукати медіа, котрі дихають в унісон із вами. Якщо з молодих років журналіст привчається писати джинсу, пропаганду і подібну маячню, то з нього взагалі нічого не вийде. Адже молодість, коли немає сім’ї, дітей, іпотеки, — це найблагодатніший час, щоб досягти чогось у професії і зробити собі ім’я. За допомогою джинси здобути авторитет неможливо. Я завжди говорив, що чесні журналісти дорожчі. Це здається парадоксальним, бо у продажних журналістів кожне слово коштує, наприклад, гривню. Але всі знають їхню ціну, тому вони ніколи не отримають більше. Але якщо — на довгу дистанцію, то чесних журналістів оцінюють дорожче». | Коментар = про те, як бути молодим журналістам, котрі ще не мають такого авторитету, проте стоять перед вибором — бути принциповим чи писати матеріали на замовлення в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Звичайно, можна. Є два шляхи. Перший — створити податкову систему, котра зводить до мінімуму бажання людей ховати гроші. Другий шлях — репресивний: не заплатив — будеш покараний величезним штрафом. В Україні та Росії дуже важкі податкові системи, тому люди приховують свої доходи. З одного боку, у Росії зробили дуже хороший крок — зниження ставки податку з прибутку; нині це — 13%. Але з другого — зобов’язали фірми відраховувати трохи більш як 30% від заробітної плати державі. Це призвело до того, що роботодавцям невигідно платити працівникам «білу» зарплату. Особливої різниці в цьому питанні між Росією й Україною немає, тільки в Україні корупція ще більша, тому що ви маєте абсолютно безвідповідальну еліту. Серед російської еліти можна зустріти імперіалістів, які хоч і крадуть, але кажуть: «Наша Росія, наша імперія». А в Україні людей, котрі мислять державними категоріями, дуже мало, особливо серед політиків і чиновників, тому країну розривають на частини. У Росії це не так помітно, оскільки із землі б’є фонтан нафтодоларів, відповідно, дірки завжди можна затикати ними. В України нафтодоларів немає, тому виривають одне в одного з горлянки. Досі є рейдерські захоплення, досі кожна нова влада намагається відкусити ласий шматок економіки для себе. Але загальні тенденції і для Росії, і для України однакові: слабкість держави, несприятливий клімат для ведення бізнесу». | Коментар = про свою дипломну роботу на тему «Офшорний бізнес» та те, що завжди можна знайти управу на тих політиків, котрі виводять свої капітали в офшори в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зрозуміло, що ці сценарії умовні. Це більше привід для дискусії, ніж точний діагноз. Вірогідність розпаду України дуже велика, причому нині навіть вища, ніж у середині 1990-х. Це пов’язано з тим, що немає потужної об’єднавчої ідеології, зрозумілої для всіх українців. Адже умовно все ще зберігається розподіл на Схід і Захід, на «справжніх» і «несправжніх» українців, досі немає розуміння того, що Україна — держава багатонаціональна і багатомовна. Мовною темою дуже добре користуються ті ж регіонали. Але мова — не єдине, про що потрібно думати. Може, це крамольна гадка, але закон про мови в чомусь навіть хороший у довгостроковій перспективі. Наприклад, в Одесі визнали російську мову регіональною, і вже на наступних виборах регіонали не зможуть сказати: «Ми захищаємо російську мову». Люди звикнуть, що є державна мова — українська, і якщо хочеш зробити кар’єру в держструктурах, то навіть в Одесі маєш її знати. А якщо хочеш бути малим крамарем, умовно кажучи, то розмовлятимеш своєю російською. Люди перестануть боятися цієї теми. Тож на наступних виборах важливішими будуть питання про те, як боротися з корупцією, як розвивати економіку. Натомість якщо «Свобода» влаштовуватиме в парламенті голосні акції з відвертою антиросійською спрямованістю, то це лякатиме другу частину населення і спонукатиме її до якихось контрзаходів. Україна — бідна держава, яка тоне в корупції. І це інша важлива загроза національній безпеці. Населення втомилося від бідності й безпросвітності. Багато людей готові обміняти свободу й незалежність на шкварку і чарку. Звичайно, ми говоримо не про все населення, але про великі групи. Без реформ і модернізації країна якщо не зруйнується, то деградує остаточно. Тому Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно. Ще одна причина — наявність геополітичних інтересів Росії щодо України. РФ постійно чинитиме тиск на Україну. Причому подивіться, як тонко вона діє. Наприклад, програми російського радіо, котрі ретранслюють українські радіостанції, виходять українською мовою й акуратно доносять свою ідеологію до українських націоналістів, котрі за мовою більше нічого не бачать. І, звичайно, дуже небезпечні амбіції деяких політиків, зокрема [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]. У нього колосальні амбіції, як мені здається, президентські. Цей політик сьогодні проводить ідею конфедерації, яку чимало людей розглядають як перший крок до розпаду країни. Усі ці фактори можуть призвести якщо не до розпаду, то до серйозного потрясіння. Очевидно лише те, що нині Україна стоїть на роздоріжжі — політичному, ідеологічному, економічному. Потрібно шукати вихід зі спільних лих як на Заході, так і на Сході, спільні для всіх українців ідеї, те, що вас зближує, а не розділяє. Адже це велика унікальна країна, особливістю якої завжди було те, що її громадяни цінують свободу. Україна віками формувалася як країна вільних людей. І вона повинна такою залишитися». | Коментар = про те, що Україну чекають три сценарії розвитку — повний розпад, інкорпорація Росією і шлях реформ в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо говорити про російське експертне співтовариство і навіть політиків, то ці люди усвідомлюють, що відбувається в Україні. Але загалом я згоден, що стереотипи — історичні, побутові, культурні — звичайно, заважають сприймати Україну такою, якою вона є сьогодні. І головний стереотип полягає у тому, що частину України, як і Білорусь, Росія сприймає як частину своєї території, як продовження Великої Росії. Але, із другого боку, кількість тих людей, які живуть цими стереотипами, щороку помітно зменшується. Нове покоління російської політичної та інтелектуальної еліти значною мірою вільне від них, а ще через 15 — 20 років, якщо нічого не зміниться, такі стереотипи можна буде здати в архів». | Коментар = про те що російські прогресивні кола не до кінця розуміють українську суспільно-політичну ситуацію те те, що це розуміння здебільшого не виходить за рамки загальноприйнятих стереотипів у інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Імперська свідомість російської еліти — це справді такий фактор, що впливає і на зовнішню, і на внутрішню політику Російської Федерації. Інше питання — звідки Росія бере сили на «війну за цю імперію». І щодо ресурсів у сучасній Росії є два протилежні тренди. З одного боку, частина керівної еліти хоче розширити російські землі. Цей тренд, на мій погляд, уособлює [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]], котрий хоче ввійти в історію як великий збирач російських земель після страшної кризи 1991 року. А з другого боку, є група не менш впливових людей, котрі вважають, що цей імперський ривок підірве останні сили Росії і що країна, котра залежить від зовнішньої кон’юнктури на світовому ринку, має зосередитися на своїх фундаментальних проблемах і припинити боротьбу на зовнішніх кордонах держави. Те, яка тенденція переможе, визначить майбутній розвиток Росії. Але в тому, що Україна в найближчі роки залишатиметься на порядку денному зовнішньої політики Росії, немає жодних сумнівів». | Коментар = про імперські амбіції Росії щодо України, котрі реалізує [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] та те, що навіть численні представники російських ліберальних кіл не готові подолати імперський комплекс в сучасній Росії в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я б не був таким категоричним. Наразі спільнота держав не розглядає Росію як «світове зло», РФ має доволі багато партнерів і спільників. Але є й небезпечна тенденція: жорстка російська риторика, жорстке протиставлення Росії та Європи щодо того, що відбувається на Близькому Сході, може призвести до того, що Росія залишиться сама або з такими ж світовими ізгоями, як Лукашенко. Нині ми спостерігаємо небезпечний поворот російської політичної системи в бік авторитаризму й диктатури. Якщо це трапиться, Росія залишиться на самоті. Принаймні в Європі». | Коментар = про слова російського філософа [[Чубайс Ігор Борисович|Ігоря Чубайса]] про те, що Росія за 20 років незалежності не здобула ні нових друзів, ні спільників та їй й надалі притаманна психологія оточеної фортеці в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Диктатура в Білорусі — це диктатура однієї людини. Диктатура [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] тримається на жорстокому репресивному апараті й постійній фінансовій дотації Росії. Як тільки припиняться ці дотації, закінчиться диктатура. На мій погляд, конфлікт між Лукашенком і Путіним неминучий і може мати погані наслідки для білоруського президента. Білоруське суспільство морально знесилилося і втомилося від президента, котрий керує вже 18 років. Йому вдається утримувати владу неймовірним напруженням репресивного апарату. Тобто в Білорусі немає жодної більш-менш відомої людини, котра б не виступила із критикою влади і не постраждала б за це. У цілому помітно, що, незважаючи на допомогу з Росії й усі ці репресії, режим уже просто стає карикатурно-багатопартійним. Довго він так існувати не може, тому я цілком переконаний, що рано чи пізно в Білорусі буде демократія. Найкращий варіант для неї — це збереження такого статусу, як у Швейцарії. Адже Білорусь — саме на кордоні Західної і Східної цивілізацій, тому її завжди роздиратимуть ці протиріччя. Для України швейцарський варіант не підійде, бо ваша країна дуже велика. Тому Україна може претендувати на серйозну самостійну роль у Східній і Центральній Європі, а Білорусь, як і Прибалтика, завжди балансуватиме між сильними гравцями — Заходом і Сходом». | Коментар = про критику політики [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] та чому в цій країні відбуваються невідворотні процеси в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} jk7ckawrxeq9fl2o8o00yinhpmd99z5 160425 160424 2026-06-27T11:57:09Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160425 wikitext text/x-wiki '''Павло́ Григо́рович Шереме́т''' ({{lang-be|Павел Рыгоравіч Шарамет}}; 28 листопада 1971, [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 липня 2016, [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{cite web|url= http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/|назва= У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет|автор= Оксана Коваленко|дата= 20.07.2016|вебсайт= pravda.com.ua|видавець= Українська правда|дата-доступу= 20.07.2016|accessdate=2026-06-27|archive-date= 24 липня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160724054822/http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/}}</ref>) — [[білорусь]]кий, [[Росія|російський]] та [[Україна|український]] журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, блогер. Загинув 20 липня 2016 року унаслідок замаху. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «[Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 |title=Загиблі українські журналісти: моторошний список |accessdate=2026-06-27 |archive-date=21 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160721114336/http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html |title=В Киеве убит журналист Шеремет: Биография |accessdate=2026-06-27 |archive-date=22 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160722030926/http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html }}</ref> == Цитати == {{Q | Цитата = «Це була дуже важка обговорювана в суспільстві програма, де ми намагалися повторити суд присяжних: розглядали справи людей, котрі можуть претендувати на умовно-дострокове звільнення. Зрештою, цей проект був тяжкий психологічно — під час зйомок необхідно було спілкуватися із ув’язненими колоній суворого режиму. Усього в ефір вийшло 16 програм. За цей час ми зіткнулися з тим, що суди, міліція, система виконання покарань загалом негативно сприйняли ідею такої програми. У Росії намагаються скасувати суди присяжних (і влада розглядала програму як пропаганду таких судів). У РФ сам нахил судової системи є репресивним. Людина, потрапивши до рук міліції і судів (а вони фактично обслуговують одне одного), зазвичай уже приречена на обвинувальний вирок. Держава намагається просто так не випускати її з тюрми. Проте була проблема ще й організаційного типу: на каналі змінився власник, і як наслідок — керівництво каналу кілька разів суттєво «перекроювало» сітку мовлення, змінювало концепцію». | Коментар = про потребу соціально спрямованих проектів у медіа-просторі, коли був ведучим програми «Вирок» на телеканалі Ren- TV, яка допомагала засудженим здобути свободу та чому її закрили в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Потрібно шукати медіа, котрі дихають в унісон із вами. Якщо з молодих років журналіст привчається писати джинсу, пропаганду і подібну маячню, то з нього взагалі нічого не вийде. Адже молодість, коли немає сім’ї, дітей, іпотеки, — це найблагодатніший час, щоб досягти чогось у професії і зробити собі ім’я. За допомогою джинси здобути авторитет неможливо. Я завжди говорив, що чесні журналісти дорожчі. Це здається парадоксальним, бо у продажних журналістів кожне слово коштує, наприклад, гривню. Але всі знають їхню ціну, тому вони ніколи не отримають більше. Але якщо — на довгу дистанцію, то чесних журналістів оцінюють дорожче». | Коментар = про те, як бути молодим журналістам, котрі ще не мають такого авторитету, проте стоять перед вибором — бути принциповим чи писати матеріали на замовлення в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Звичайно, можна. Є два шляхи. Перший — створити податкову систему, котра зводить до мінімуму бажання людей ховати гроші. Другий шлях — репресивний: не заплатив — будеш покараний величезним штрафом. В Україні та Росії дуже важкі податкові системи, тому люди приховують свої доходи. З одного боку, у Росії зробили дуже хороший крок — зниження ставки податку з прибутку; нині це — 13%. Але з другого — зобов’язали фірми відраховувати трохи більш як 30% від заробітної плати державі. Це призвело до того, що роботодавцям невигідно платити працівникам «білу» зарплату. Особливої різниці в цьому питанні між Росією й Україною немає, тільки в Україні корупція ще більша, тому що ви маєте абсолютно безвідповідальну еліту. Серед російської еліти можна зустріти імперіалістів, які хоч і крадуть, але кажуть: «Наша Росія, наша імперія». А в Україні людей, котрі мислять державними категоріями, дуже мало, особливо серед політиків і чиновників, тому країну розривають на частини. У Росії це не так помітно, оскільки із землі б’є фонтан нафтодоларів, відповідно, дірки завжди можна затикати ними. В України нафтодоларів немає, тому виривають одне в одного з горлянки. Досі є рейдерські захоплення, досі кожна нова влада намагається відкусити ласий шматок економіки для себе. Але загальні тенденції і для Росії, і для України однакові: слабкість держави, несприятливий клімат для ведення бізнесу». | Коментар = про свою дипломну роботу на тему «Офшорний бізнес» та те, що завжди можна знайти управу на тих політиків, котрі виводять свої капітали в офшори в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зрозуміло, що ці сценарії умовні. Це більше привід для дискусії, ніж точний діагноз. Вірогідність розпаду України дуже велика, причому нині навіть вища, ніж у середині 1990-х. Це пов’язано з тим, що немає потужної об’єднавчої ідеології, зрозумілої для всіх українців. Адже умовно все ще зберігається розподіл на Схід і Захід, на «справжніх» і «несправжніх» українців, досі немає розуміння того, що Україна — держава багатонаціональна і багатомовна. Мовною темою дуже добре користуються ті ж регіонали. Але мова — не єдине, про що потрібно думати. Може, це крамольна гадка, але закон про мови в чомусь навіть хороший у довгостроковій перспективі. Наприклад, в Одесі визнали російську мову регіональною, і вже на наступних виборах регіонали не зможуть сказати: «Ми захищаємо російську мову». Люди звикнуть, що є державна мова — українська, і якщо хочеш зробити кар’єру в держструктурах, то навіть в Одесі маєш її знати. А якщо хочеш бути малим крамарем, умовно кажучи, то розмовлятимеш своєю російською. Люди перестануть боятися цієї теми. Тож на наступних виборах важливішими будуть питання про те, як боротися з корупцією, як розвивати економіку. Натомість якщо «Свобода» влаштовуватиме в парламенті голосні акції з відвертою антиросійською спрямованістю, то це лякатиме другу частину населення і спонукатиме її до якихось контрзаходів. Україна — бідна держава, яка тоне в корупції. І це інша важлива загроза національній безпеці. Населення втомилося від бідності й безпросвітності. Багато людей готові обміняти свободу й незалежність на шкварку і чарку. Звичайно, ми говоримо не про все населення, але про великі групи. Без реформ і модернізації країна якщо не зруйнується, то деградує остаточно. Тому Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно. Ще одна причина — наявність геополітичних інтересів Росії щодо України. РФ постійно чинитиме тиск на Україну. Причому подивіться, як тонко вона діє. Наприклад, програми російського радіо, котрі ретранслюють українські радіостанції, виходять українською мовою й акуратно доносять свою ідеологію до українських націоналістів, котрі за мовою більше нічого не бачать. І, звичайно, дуже небезпечні амбіції деяких політиків, зокрема [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]. У нього колосальні амбіції, як мені здається, президентські. Цей політик сьогодні проводить ідею конфедерації, яку чимало людей розглядають як перший крок до розпаду країни. Усі ці фактори можуть призвести якщо не до розпаду, то до серйозного потрясіння. Очевидно лише те, що нині Україна стоїть на роздоріжжі — політичному, ідеологічному, економічному. Потрібно шукати вихід зі спільних лих як на Заході, так і на Сході, спільні для всіх українців ідеї, те, що вас зближує, а не розділяє. Адже це велика унікальна країна, особливістю якої завжди було те, що її громадяни цінують свободу. Україна віками формувалася як країна вільних людей. І вона повинна такою залишитися». | Коментар = про те, що Україну чекають три сценарії розвитку — повний розпад, інкорпорація Росією і шлях реформ в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо говорити про російське експертне співтовариство і навіть політиків, то ці люди усвідомлюють, що відбувається в Україні. Але загалом я згоден, що стереотипи — історичні, побутові, культурні — звичайно, заважають сприймати Україну такою, якою вона є сьогодні. І головний стереотип полягає у тому, що частину України, як і Білорусь, Росія сприймає як частину своєї території, як продовження Великої Росії. Але, із другого боку, кількість тих людей, які живуть цими стереотипами, щороку помітно зменшується. Нове покоління російської політичної та інтелектуальної еліти значною мірою вільне від них, а ще через 15 — 20 років, якщо нічого не зміниться, такі стереотипи можна буде здати в архів». | Коментар = про те що російські прогресивні кола не до кінця розуміють українську суспільно-політичну ситуацію те те, що це розуміння здебільшого не виходить за рамки загальноприйнятих стереотипів у інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Імперська свідомість російської еліти — це справді такий фактор, що впливає і на зовнішню, і на внутрішню політику Російської Федерації. Інше питання — звідки Росія бере сили на «війну за цю імперію». І щодо ресурсів у сучасній Росії є два протилежні тренди. З одного боку, частина керівної еліти хоче розширити російські землі. Цей тренд, на мій погляд, уособлює [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]], котрий хоче ввійти в історію як великий збирач російських земель після страшної кризи 1991 року. А з другого боку, є група не менш впливових людей, котрі вважають, що цей імперський ривок підірве останні сили Росії і що країна, котра залежить від зовнішньої кон’юнктури на світовому ринку, має зосередитися на своїх фундаментальних проблемах і припинити боротьбу на зовнішніх кордонах держави. Те, яка тенденція переможе, визначить майбутній розвиток Росії. Але в тому, що Україна в найближчі роки залишатиметься на порядку денному зовнішньої політики Росії, немає жодних сумнівів». | Коментар = про імперські амбіції Росії щодо України, котрі реалізує [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] та те, що навіть численні представники російських ліберальних кіл не готові подолати імперський комплекс в сучасній Росії в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я б не був таким категоричним. Наразі спільнота держав не розглядає Росію як «світове зло», РФ має доволі багато партнерів і спільників. Але є й небезпечна тенденція: жорстка російська риторика, жорстке протиставлення Росії та Європи щодо того, що відбувається на Близькому Сході, може призвести до того, що Росія залишиться сама або з такими ж світовими ізгоями, як Лукашенко. Нині ми спостерігаємо небезпечний поворот російської політичної системи в бік авторитаризму й диктатури. Якщо це трапиться, Росія залишиться на самоті. Принаймні в Європі». | Коментар = про слова російського філософа [[Чубайс Ігор Борисович|Ігоря Чубайса]] про те, що Росія за 20 років незалежності не здобула ні нових друзів, ні спільників та їй й надалі притаманна психологія оточеної фортеці в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Диктатура в Білорусі — це диктатура однієї людини. Диктатура [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] тримається на жорстокому репресивному апараті й постійній фінансовій дотації Росії. Як тільки припиняться ці дотації, закінчиться диктатура. На мій погляд, конфлікт між Лукашенком і Путіним неминучий і може мати погані наслідки для білоруського президента. Білоруське суспільство морально знесилилося і втомилося від президента, котрий керує вже 18 років. Йому вдається утримувати владу неймовірним напруженням репресивного апарату. Тобто в Білорусі немає жодної більш-менш відомої людини, котра б не виступила із критикою влади і не постраждала б за це. У цілому помітно, що, незважаючи на допомогу з Росії й усі ці репресії, режим уже просто стає карикатурно-багатопартійним. Довго він так існувати не може, тому я цілком переконаний, що рано чи пізно в Білорусі буде демократія. Найкращий варіант для неї — це збереження такого статусу, як у Швейцарії. Адже Білорусь — саме на кордоні Західної і Східної цивілізацій, тому її завжди роздиратимуть ці протиріччя. Для України швейцарський варіант не підійде, бо ваша країна дуже велика. Тому Україна може претендувати на серйозну самостійну роль у Східній і Центральній Європі, а Білорусь, як і Прибалтика, завжди балансуватиме між сильними гравцями — Заходом і Сходом». | Коментар = про критику політики [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] та чому в цій країні відбуваються невідворотні процеси в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Російські телеведучі]] [[Категорія:Уродженці Мінська]] [[Категорія:Російські журналісти]] [[Категорія:Білоруські журналісти]] [[Категорія:Українські радіоведучі]] [[Категорія:Перший канал (Росія)]] [[Категорія:Білоруси України]] [[Категорія:Журналісти, вбиті в Україні]] [[Категорія:Померли в Києві]] [[Категорія:Випускники Білоруського державного економічного університету]] [[Категорія:Жертви політичних убивств в Україні]] [[Категорія:Жертви вбивств]] [[Категорія:Білоруські демократичні активісти]] [[Категорія:ТВі]] [[Категорія:Українська правда]] [[Категорія:Білоруські емігранти в Україні]] [[Категорія:Убиті білоруські журналісти]] [[Категорія:Білоруські правозахисники]] [[Категорія:Померли від вибуху автомобіля]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Росії]] [[Категорія:Телеведучі Першого каналу]] [[Категорія:Телеведучі РЕН ТВ]] [[Категорія:Жертви терактів в Україні]] [[Категорія:Телеведучі «TVi»]] [[Категорія:Білоруські редактори]] [[Категорія:Репортери]] [[Категорія:Лауреати Міжнародної премії за свободу преси]] 44860om8z4x4vwuv3gjzsq49brl3pll