Вікіцитати ukwikiquote https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.8 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіцитати Обговорення Вікіцитат Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 4 37957 160452 160342 2026-06-27T20:06:14Z Alexis Jazz 13531 Updating gadget usage statistics from [[Special:GadgetUsage]] ([[phab:T121049]]) 160452 wikitext text/x-wiki {{#ifexist:Project:GUS2Wiki/top|{{/top}}|This page provides a historical record of [[Special:GadgetUsage]] through its page history. To get the data in CSV format, see wikitext. To customize this message or add categories, create [[/top]].}} Наступні дані взяті з кешу, востаннє він оновлювався о 2026-06-25T22:21:27Z. У кеші зберігається не більше 5000 {{PLURAL:5000|1=запису|записів}}. {| class="sortable wikitable" ! Додаток !! data-sort-type="number" | Кількість користувачів !! data-sort-type="number" | Активні користувачі |- |CurIDLink || 18 || 0 |- |DisambigHili || 19 || 0 |- |HotCat || 38 || 0 |- |InsertPersonTemplate || 21 || 0 |- |MarkGender || 1 || 0 |- |Statistics || 28 || 1 |- |SubPages || 16 || 0 |- |YellowBackgroundRedirects || 16 || 0 |- |editHysteria || 16 || 0 |- |purgetab || 15 || 0 |} * [[Спеціальна:Використання додатків]] * [[m:Meta:GUS2Wiki/Script|GUS2Wiki]] <!-- data in CSV format: CurIDLink,18,0 DisambigHili,19,0 HotCat,38,0 InsertPersonTemplate,21,0 MarkGender,1,0 Statistics,28,1 SubPages,16,0 YellowBackgroundRedirects,16,0 editHysteria,16,0 purgetab,15,0 --> nz5uq1g6mjk55htq5rm1oc3y41ypqwu 0 46422 160429 160428 2026-06-27T11:59:07Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей */ 160429 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 131.</ref> * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 161.</ref> * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 162.</ref> * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 168.</ref> * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 170.</ref> === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] fckr55eq2r45xruhne8daozr4k8trj2 160430 160429 2026-06-27T11:59:39Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності */ 160430 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 177.</ref> * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 179.</ref> * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 188.</ref> === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] kbvxzn1x15znyu7j0eyq0o9yw2sag1o 160431 160430 2026-06-27T12:00:07Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі */ 160431 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 193.</ref> * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 197.</ref> * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 200.</ref> === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] nemsy4dprq47zkhg4y29kxgq6f7yjps 160432 160431 2026-06-27T12:00:32Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання */ 160432 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 211.</ref> * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 213.</ref> * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 220.</ref> === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] 1ckqimaqstuw5k6rxw2tpjbb60vsmoe 160433 160432 2026-06-27T12:01:30Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу */ 160433 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 237.</ref> * Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 240.</ref> * У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 245.</ref> === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] iuiku706e7umdtheph554aqzygoirjq 160434 160433 2026-06-27T12:02:17Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку */ 160434 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] 2cqx8zod7m6wgmml8pfle6tk6vfjlm7 160435 160434 2026-06-27T12:04:41Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу */ 160435 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Компроміс безпеки: «Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами» (с. 237). * Стимул до безпеки: «Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів» (с. 240). * Якість програмного забезпечення: «У реальному світі, де ресурси обмежені, ми мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість» (с. 245). === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 250.</ref> * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 253.</ref> * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 255.</ref> === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] 5lq5z630oizlek2wyjdkjvcwbvqxpv6 160447 160435 2026-06-27T12:21:38Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії */ 160447 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Компроміс безпеки: «Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами» (с. 237). * Стимул до безпеки: «Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів» (с. 240). * Якість програмного забезпечення: «У реальному світі, де ресурси обмежені, ми мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість» (с. 245). === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще (с. 250). * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки (с. 253). * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва (с. 255). === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 261.</ref> * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 262.</ref> === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] 4ygu4f06yajwrrugyyck6arnijmnkoa 160448 160447 2026-06-27T12:22:07Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху */ 160448 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Компроміс безпеки: «Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами» (с. 237). * Стимул до безпеки: «Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів» (с. 240). * Якість програмного забезпечення: «У реальному світі, де ресурси обмежені, ми мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість» (с. 245). === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще (с. 250). * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки (с. 253). * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва (с. 255). === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача (с. 261). * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути (с. 262). === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 272.</ref> * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 276.</ref> == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] jq9dgftaek3gcvnxwm66cv6wqr4q3wn 160449 160448 2026-06-27T12:22:35Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості */ 160449 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Компроміс безпеки: «Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами» (с. 237). * Стимул до безпеки: «Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів» (с. 240). * Якість програмного забезпечення: «У реальному світі, де ресурси обмежені, ми мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість» (с. 245). === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще (с. 250). * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки (с. 253). * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва (с. 255). === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача (с. 261). * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути (с. 262). === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей (с. 272). * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися (с. 272). * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах (с. 276). == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289.</ref> * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 289–290.</ref> * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 294.</ref> * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 295.</ref> * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 296.</ref> * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 299.</ref> * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 302.</ref> * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».<ref group="П.">Келлаган 2025, с. 303.</ref> == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] lnn8zr6dwg0gxtd4g5hwgzxovgz39h8 160450 160449 2026-06-27T12:23:11Z Дмитро Душейко 12415 /* Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи */ 160450 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Компроміс безпеки: «Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами» (с. 237). * Стимул до безпеки: «Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів» (с. 240). * Якість програмного забезпечення: «У реальному світі, де ресурси обмежені, ми мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість» (с. 245). === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще (с. 250). * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки (с. 253). * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва (с. 255). === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача (с. 261). * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути (с. 262). === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей (с. 272). * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися (с. 272). * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах (с. 276). == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір (с. 289). * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним (с. 289–290). * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства (с. 294). * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю (с. 295). * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій (с. 296). * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору» (с. 299). * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла (с. 302). * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення (с. 303). * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією» (с. 303). == Примітки == {{reflist|refs= <ref name="Callahan2025">{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}</ref> }} == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] ja2shk3s4ik2y6mz8dmcaa3o9lafkat 160451 160450 2026-06-27T12:23:33Z Дмитро Душейко 12415 /* Примітки */ 160451 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія|Економіка для простих людей}} '''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського. <div style="border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;"> «Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.» <div style="text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;"> — Економіка для простих людей (с. 13) </div> </div> == Частина I. Наука про людську діяльність == === Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки === * Існування окремої економічної науки можна простежити в минуле до моменту, коли було відкрито, що існують певні передбачувані повторення певних явищ у взаємодіях людей у суспільстві, і що ці повторення ніким не були сплановані. Здогадка про такі регулярні прояви, що стоять окремо від механічних регулярних явищ фізичного всесвіту і не стосуються свідомих планів конкретного індивіда, стала першим проявом ідеї спонтанного порядку в західній науковій думці.(с. 18) * Економічна наука — це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити. (с. 31) * Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою — це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя. (с. 31) * З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги. (с. 39) * Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність. (с. 41) * Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно». (с. 44) === Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда === * Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір. (с. 57) * Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб. (с. 81) * Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується. (с. 82) * Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення. (с. 84) === Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності === * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення (с. 95). * Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому (с. 103). * Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі (с. 105). == Частина II. Ринковий процес == === Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок === * Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін (с. 65). * Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення (с. 71). * Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити (с. 77). * Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів (с. 81). === Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок === * Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші (с. 84). * Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки (с. 90). * Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції (с. 91). * Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А (с. 95). === Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій === * Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя (с. 101). * Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки (с. 101). === Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу === * Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях (с. 102). * Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва (с. 107). * Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент) (с. 114). * Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях (с. 118). === Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці === * Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан (с. 123). * Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів (с. 124). * У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача (с. 130). === Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей === * Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами (с. 139). * Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян (с. 145). * Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають (с. 150). * Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів (с. 151). == Частина III. Втручання в ринок == === Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності === * За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше (с. 131). * Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним? (с. 161). * Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця (с. 162). * Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін (с. 168). * Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем (с. 170). === Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі === * Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання (с. 177). * Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші (с. 179). * Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів (с. 188). === Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання === * Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці (с. 193). * Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно (с. 197). * Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну (с. 200). === Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу === * Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув (с. 211). * Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді (с. 213). * Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати (с. 220). === Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку === * Компроміс безпеки: «Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами» (с. 237). * Стимул до безпеки: «Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів» (с. 240). * Якість програмного забезпечення: «У реальному світі, де ресурси обмежені, ми мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість» (с. 245). === Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії === * Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще (с. 250). * Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки (с. 253). * Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва (с. 255). === Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху === * Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача (с. 261). * Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути (с. 262). === Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості === * Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей (с. 272). * Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися (с. 272). * Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах (с. 276). == Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні == === Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи === * Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір (с. 289). * Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним (с. 289–290). * Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства (с. 294). * Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю (с. 295). * Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій (с. 296). * Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору» (с. 299). * Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла (с. 302). * Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення (с. 303). * Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією» (с. 303). == Джерела == {{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}} [[Категорія:Цитати про економіку]] [[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]] [[Категорія:Австрійська економічна школа]] fy02toedy8dej1p1dee6ghvsczwqbe3 0 46483 160441 160425 2026-06-27T12:15:09Z Андрій Гриценко 6500 160441 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Павло́ Григо́рович Шереме́т''' ({{lang-be|Павел Рыгоравіч Шарамет}}; 28 листопада 1971, [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 липня 2016, [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{cite web|url= http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/|назва= У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет|автор= Оксана Коваленко|дата= 20.07.2016|вебсайт= pravda.com.ua|видавець= Українська правда|дата-доступу= 20.07.2016|accessdate=2026-06-27|archive-date= 24 липня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160724054822/http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/}}</ref>) — [[білорусь]]кий, [[Росія|російський]] та [[Україна|український]] журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, блогер. Загинув 20 липня 2016 року унаслідок замаху. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «[Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 |title=Загиблі українські журналісти: моторошний список |accessdate=2026-06-27 |archive-date=21 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160721114336/http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html |title=В Киеве убит журналист Шеремет: Биография |accessdate=2026-06-27 |archive-date=22 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160722030926/http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html }}</ref> == Цитати == {{Q | Цитата = «Це була дуже важка обговорювана в суспільстві програма, де ми намагалися повторити суд присяжних: розглядали справи людей, котрі можуть претендувати на умовно-дострокове звільнення. Зрештою, цей проект був тяжкий психологічно — під час зйомок необхідно було спілкуватися із ув’язненими колоній суворого режиму. Усього в ефір вийшло 16 програм. За цей час ми зіткнулися з тим, що суди, міліція, система виконання покарань загалом негативно сприйняли ідею такої програми. У Росії намагаються скасувати суди присяжних (і влада розглядала програму як пропаганду таких судів). У РФ сам нахил судової системи є репресивним. Людина, потрапивши до рук міліції і судів (а вони фактично обслуговують одне одного), зазвичай уже приречена на обвинувальний вирок. Держава намагається просто так не випускати її з тюрми. Проте була проблема ще й організаційного типу: на каналі змінився власник, і як наслідок — керівництво каналу кілька разів суттєво «перекроювало» сітку мовлення, змінювало концепцію». | Коментар = про потребу соціально спрямованих проектів у медіа-просторі, коли був ведучим програми «Вирок» на телеканалі Ren- TV, яка допомагала засудженим здобути свободу та чому її закрили в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Потрібно шукати медіа, котрі дихають в унісон із вами. Якщо з молодих років журналіст привчається писати джинсу, пропаганду і подібну маячню, то з нього взагалі нічого не вийде. Адже молодість, коли немає сім’ї, дітей, іпотеки, — це найблагодатніший час, щоб досягти чогось у професії і зробити собі ім’я. За допомогою джинси здобути авторитет неможливо. Я завжди говорив, що чесні журналісти дорожчі. Це здається парадоксальним, бо у продажних журналістів кожне слово коштує, наприклад, гривню. Але всі знають їхню ціну, тому вони ніколи не отримають більше. Але якщо — на довгу дистанцію, то чесних журналістів оцінюють дорожче». | Коментар = про те, як бути молодим журналістам, котрі ще не мають такого авторитету, проте стоять перед вибором — бути принциповим чи писати матеріали на замовлення в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Звичайно, можна. Є два шляхи. Перший — створити податкову систему, котра зводить до мінімуму бажання людей ховати гроші. Другий шлях — репресивний: не заплатив — будеш покараний величезним штрафом. В Україні та Росії дуже важкі податкові системи, тому люди приховують свої доходи. З одного боку, у Росії зробили дуже хороший крок — зниження ставки податку з прибутку; нині це — 13%. Але з другого — зобов’язали фірми відраховувати трохи більш як 30% від заробітної плати державі. Це призвело до того, що роботодавцям невигідно платити працівникам «білу» зарплату. Особливої різниці в цьому питанні між Росією й Україною немає, тільки в Україні корупція ще більша, тому що ви маєте абсолютно безвідповідальну еліту. Серед російської еліти можна зустріти імперіалістів, які хоч і крадуть, але кажуть: «Наша Росія, наша імперія». А в Україні людей, котрі мислять державними категоріями, дуже мало, особливо серед політиків і чиновників, тому країну розривають на частини. У Росії це не так помітно, оскільки із землі б’є фонтан нафтодоларів, відповідно, дірки завжди можна затикати ними. В України нафтодоларів немає, тому виривають одне в одного з горлянки. Досі є рейдерські захоплення, досі кожна нова влада намагається відкусити ласий шматок економіки для себе. Але загальні тенденції і для Росії, і для України однакові: слабкість держави, несприятливий клімат для ведення бізнесу». | Коментар = про свою дипломну роботу на тему «Офшорний бізнес» та те, що завжди можна знайти управу на тих політиків, котрі виводять свої капітали в офшори в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зрозуміло, що ці сценарії умовні. Це більше привід для дискусії, ніж точний діагноз. Вірогідність розпаду України дуже велика, причому нині навіть вища, ніж у середині 1990-х. Це пов’язано з тим, що немає потужної об’єднавчої ідеології, зрозумілої для всіх українців. Адже умовно все ще зберігається розподіл на Схід і Захід, на «справжніх» і «несправжніх» українців, досі немає розуміння того, що Україна — держава багатонаціональна і багатомовна. Мовною темою дуже добре користуються ті ж регіонали. Але мова — не єдине, про що потрібно думати. Може, це крамольна гадка, але закон про мови в чомусь навіть хороший у довгостроковій перспективі. Наприклад, в Одесі визнали російську мову регіональною, і вже на наступних виборах регіонали не зможуть сказати: «Ми захищаємо російську мову». Люди звикнуть, що є державна мова — українська, і якщо хочеш зробити кар’єру в держструктурах, то навіть в Одесі маєш її знати. А якщо хочеш бути малим крамарем, умовно кажучи, то розмовлятимеш своєю російською. Люди перестануть боятися цієї теми. Тож на наступних виборах важливішими будуть питання про те, як боротися з корупцією, як розвивати економіку. Натомість якщо «Свобода» влаштовуватиме в парламенті голосні акції з відвертою антиросійською спрямованістю, то це лякатиме другу частину населення і спонукатиме її до якихось контрзаходів. Україна — бідна держава, яка тоне в корупції. І це інша важлива загроза національній безпеці. Населення втомилося від бідності й безпросвітності. Багато людей готові обміняти свободу й незалежність на шкварку і чарку. Звичайно, ми говоримо не про все населення, але про великі групи. Без реформ і модернізації країна якщо не зруйнується, то деградує остаточно. Тому Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно. Ще одна причина — наявність геополітичних інтересів Росії щодо України. РФ постійно чинитиме тиск на Україну. Причому подивіться, як тонко вона діє. Наприклад, програми російського радіо, котрі ретранслюють українські радіостанції, виходять українською мовою й акуратно доносять свою ідеологію до українських націоналістів, котрі за мовою більше нічого не бачать. І, звичайно, дуже небезпечні амбіції деяких політиків, зокрема [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]. У нього колосальні амбіції, як мені здається, президентські. Цей політик сьогодні проводить ідею конфедерації, яку чимало людей розглядають як перший крок до розпаду країни. Усі ці фактори можуть призвести якщо не до розпаду, то до серйозного потрясіння. Очевидно лише те, що нині Україна стоїть на роздоріжжі — політичному, ідеологічному, економічному. Потрібно шукати вихід зі спільних лих як на Заході, так і на Сході, спільні для всіх українців ідеї, те, що вас зближує, а не розділяє. Адже це велика унікальна країна, особливістю якої завжди було те, що її громадяни цінують свободу. Україна віками формувалася як країна вільних людей. І вона повинна такою залишитися». | Коментар = про те, що Україну чекають три сценарії розвитку — повний розпад, інкорпорація Росією і шлях реформ в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо говорити про російське експертне співтовариство і навіть політиків, то ці люди усвідомлюють, що відбувається в Україні. Але загалом я згоден, що стереотипи — історичні, побутові, культурні — звичайно, заважають сприймати Україну такою, якою вона є сьогодні. І головний стереотип полягає у тому, що частину України, як і Білорусь, Росія сприймає як частину своєї території, як продовження Великої Росії. Але, із другого боку, кількість тих людей, які живуть цими стереотипами, щороку помітно зменшується. Нове покоління російської політичної та інтелектуальної еліти значною мірою вільне від них, а ще через 15 — 20 років, якщо нічого не зміниться, такі стереотипи можна буде здати в архів». | Коментар = про те що російські прогресивні кола не до кінця розуміють українську суспільно-політичну ситуацію те те, що це розуміння здебільшого не виходить за рамки загальноприйнятих стереотипів у інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Імперська свідомість російської еліти — це справді такий фактор, що впливає і на зовнішню, і на внутрішню політику Російської Федерації. Інше питання — звідки Росія бере сили на «війну за цю імперію». І щодо ресурсів у сучасній Росії є два протилежні тренди. З одного боку, частина керівної еліти хоче розширити російські землі. Цей тренд, на мій погляд, уособлює [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]], котрий хоче ввійти в історію як великий збирач російських земель після страшної кризи 1991 року. А з другого боку, є група не менш впливових людей, котрі вважають, що цей імперський ривок підірве останні сили Росії і що країна, котра залежить від зовнішньої кон’юнктури на світовому ринку, має зосередитися на своїх фундаментальних проблемах і припинити боротьбу на зовнішніх кордонах держави. Те, яка тенденція переможе, визначить майбутній розвиток Росії. Але в тому, що Україна в найближчі роки залишатиметься на порядку денному зовнішньої політики Росії, немає жодних сумнівів». | Коментар = про імперські амбіції Росії щодо України, котрі реалізує [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] та те, що навіть численні представники російських ліберальних кіл не готові подолати імперський комплекс в сучасній Росії в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я б не був таким категоричним. Наразі спільнота держав не розглядає Росію як «світове зло», РФ має доволі багато партнерів і спільників. Але є й небезпечна тенденція: жорстка російська риторика, жорстке протиставлення Росії та Європи щодо того, що відбувається на Близькому Сході, може призвести до того, що Росія залишиться сама або з такими ж світовими ізгоями, як Лукашенко. Нині ми спостерігаємо небезпечний поворот російської політичної системи в бік авторитаризму й диктатури. Якщо це трапиться, Росія залишиться на самоті. Принаймні в Європі». | Коментар = про слова російського філософа [[Чубайс Ігор Борисович|Ігоря Чубайса]] про те, що Росія за 20 років незалежності не здобула ні нових друзів, ні спільників та їй й надалі притаманна психологія оточеної фортеці в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Диктатура в Білорусі — це диктатура однієї людини. Диктатура [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] тримається на жорстокому репресивному апараті й постійній фінансовій дотації Росії. Як тільки припиняться ці дотації, закінчиться диктатура. На мій погляд, конфлікт між Лукашенком і Путіним неминучий і може мати погані наслідки для білоруського президента. Білоруське суспільство морально знесилилося і втомилося від президента, котрий керує вже 18 років. Йому вдається утримувати владу неймовірним напруженням репресивного апарату. Тобто в Білорусі немає жодної більш-менш відомої людини, котра б не виступила із критикою влади і не постраждала б за це. У цілому помітно, що, незважаючи на допомогу з Росії й усі ці репресії, режим уже просто стає карикатурно-багатопартійним. Довго він так існувати не може, тому я цілком переконаний, що рано чи пізно в Білорусі буде демократія. Найкращий варіант для неї — це збереження такого статусу, як у Швейцарії. Адже Білорусь — саме на кордоні Західної і Східної цивілізацій, тому її завжди роздиратимуть ці протиріччя. Для України швейцарський варіант не підійде, бо ваша країна дуже велика. Тому Україна може претендувати на серйозну самостійну роль у Східній і Центральній Європі, а Білорусь, як і Прибалтика, завжди балансуватиме між сильними гравцями — Заходом і Сходом». | Коментар = про критику політики [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] та чому в цій країні відбуваються невідворотні процеси в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Російські телеведучі]] [[Категорія:Уродженці Мінська]] [[Категорія:Російські журналісти]] [[Категорія:Білоруські журналісти]] [[Категорія:Українські радіоведучі]] [[Категорія:Перший канал (Росія)]] [[Категорія:Білоруси України]] [[Категорія:Журналісти, вбиті в Україні]] [[Категорія:Померли в Києві]] [[Категорія:Випускники Білоруського державного економічного університету]] [[Категорія:Жертви політичних убивств в Україні]] [[Категорія:Жертви вбивств]] [[Категорія:Білоруські демократичні активісти]] [[Категорія:ТВі]] [[Категорія:Українська правда]] [[Категорія:Білоруські емігранти в Україні]] [[Категорія:Убиті білоруські журналісти]] [[Категорія:Білоруські правозахисники]] [[Категорія:Померли від вибуху автомобіля]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Росії]] [[Категорія:Телеведучі Першого каналу]] [[Категорія:Телеведучі РЕН ТВ]] [[Категорія:Жертви терактів в Україні]] [[Категорія:Телеведучі «TVi»]] [[Категорія:Білоруські редактори]] [[Категорія:Репортери]] [[Категорія:Лауреати Міжнародної премії за свободу преси]] fqcdroxar6es10q06xwiqwknykcr7ht 160443 160441 2026-06-27T12:15:37Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160443 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Павло́ Григо́рович Шереме́т''' ({{lang-be|Павел Рыгоравіч Шарамет}}; 28 листопада 1971, [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 липня 2016, [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{cite web|url= http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/|назва= У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет|автор= Оксана Коваленко|дата= 20.07.2016|вебсайт= pravda.com.ua|видавець= Українська правда|дата-доступу= 20.07.2016|accessdate=2026-06-27|archive-date= 24 липня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160724054822/http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/}}</ref>) — [[білорусь]]кий, [[Росія|російський]] та [[Україна|український]] журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, блогер. Загинув 20 липня 2016 року унаслідок замаху. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «[Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 |title=Загиблі українські журналісти: моторошний список |accessdate=2026-06-27 |archive-date=21 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160721114336/http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html |title=В Киеве убит журналист Шеремет: Биография |accessdate=2026-06-27 |archive-date=22 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160722030926/http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html }}</ref> == Цитати == {{Q | Цитата = «Це була дуже важка обговорювана в суспільстві програма, де ми намагалися повторити суд присяжних: розглядали справи людей, котрі можуть претендувати на умовно-дострокове звільнення. Зрештою, цей проект був тяжкий психологічно — під час зйомок необхідно було спілкуватися із ув’язненими колоній суворого режиму. Усього в ефір вийшло 16 програм. За цей час ми зіткнулися з тим, що суди, міліція, система виконання покарань загалом негативно сприйняли ідею такої програми. У Росії намагаються скасувати суди присяжних (і влада розглядала програму як пропаганду таких судів). У РФ сам нахил судової системи є репресивним. Людина, потрапивши до рук міліції і судів (а вони фактично обслуговують одне одного), зазвичай уже приречена на обвинувальний вирок. Держава намагається просто так не випускати її з тюрми. Проте була проблема ще й організаційного типу: на каналі змінився власник, і як наслідок — керівництво каналу кілька разів суттєво «перекроювало» сітку мовлення, змінювало концепцію». | Коментар = про потребу соціально спрямованих проектів у медіа-просторі, коли був ведучим програми «Вирок» на телеканалі Ren- TV, яка допомагала засудженим здобути свободу та чому її закрили в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Потрібно шукати медіа, котрі дихають в унісон із вами. Якщо з молодих років журналіст привчається писати джинсу, пропаганду і подібну маячню, то з нього взагалі нічого не вийде. Адже молодість, коли немає сім’ї, дітей, іпотеки, — це найблагодатніший час, щоб досягти чогось у професії і зробити собі ім’я. За допомогою джинси здобути авторитет неможливо. Я завжди говорив, що чесні журналісти дорожчі. Це здається парадоксальним, бо у продажних журналістів кожне слово коштує, наприклад, гривню. Але всі знають їхню ціну, тому вони ніколи не отримають більше. Але якщо — на довгу дистанцію, то чесних журналістів оцінюють дорожче». | Коментар = про те, як бути молодим журналістам, котрі ще не мають такого авторитету, проте стоять перед вибором — бути принциповим чи писати матеріали на замовлення в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Звичайно, можна. Є два шляхи. Перший — створити податкову систему, котра зводить до мінімуму бажання людей ховати гроші. Другий шлях — репресивний: не заплатив — будеш покараний величезним штрафом. В Україні та Росії дуже важкі податкові системи, тому люди приховують свої доходи. З одного боку, у Росії зробили дуже хороший крок — зниження ставки податку з прибутку; нині це — 13%. Але з другого — зобов’язали фірми відраховувати трохи більш як 30% від заробітної плати державі. Це призвело до того, що роботодавцям невигідно платити працівникам «білу» зарплату. Особливої різниці в цьому питанні між Росією й Україною немає, тільки в Україні корупція ще більша, тому що ви маєте абсолютно безвідповідальну еліту. Серед російської еліти можна зустріти імперіалістів, які хоч і крадуть, але кажуть: «Наша Росія, наша імперія». А в Україні людей, котрі мислять державними категоріями, дуже мало, особливо серед політиків і чиновників, тому країну розривають на частини. У Росії це не так помітно, оскільки із землі б’є фонтан нафтодоларів, відповідно, дірки завжди можна затикати ними. В України нафтодоларів немає, тому виривають одне в одного з горлянки. Досі є рейдерські захоплення, досі кожна нова влада намагається відкусити ласий шматок економіки для себе. Але загальні тенденції і для Росії, і для України однакові: слабкість держави, несприятливий клімат для ведення бізнесу». | Коментар = про свою дипломну роботу на тему «Офшорний бізнес» та те, що завжди можна знайти управу на тих політиків, котрі виводять свої капітали в офшори в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зрозуміло, що ці сценарії умовні. Це більше привід для дискусії, ніж точний діагноз. Вірогідність розпаду України дуже велика, причому нині навіть вища, ніж у середині 1990-х. Це пов’язано з тим, що немає потужної об’єднавчої ідеології, зрозумілої для всіх українців. Адже умовно все ще зберігається розподіл на Схід і Захід, на «справжніх» і «несправжніх» українців, досі немає розуміння того, що Україна — держава багатонаціональна і багатомовна. Мовною темою дуже добре користуються ті ж регіонали. Але мова — не єдине, про що потрібно думати. Може, це крамольна гадка, але закон про мови в чомусь навіть хороший у довгостроковій перспективі. Наприклад, в Одесі визнали російську мову регіональною, і вже на наступних виборах регіонали не зможуть сказати: «Ми захищаємо російську мову». Люди звикнуть, що є державна мова — українська, і якщо хочеш зробити кар’єру в держструктурах, то навіть в Одесі маєш її знати. А якщо хочеш бути малим крамарем, умовно кажучи, то розмовлятимеш своєю російською. Люди перестануть боятися цієї теми. Тож на наступних виборах важливішими будуть питання про те, як боротися з корупцією, як розвивати економіку. Натомість якщо «Свобода» влаштовуватиме в парламенті голосні акції з відвертою антиросійською спрямованістю, то це лякатиме другу частину населення і спонукатиме її до якихось контрзаходів. Україна — бідна держава, яка тоне в корупції. І це інша важлива загроза національній безпеці. Населення втомилося від бідності й безпросвітності. Багато людей готові обміняти свободу й незалежність на шкварку і чарку. Звичайно, ми говоримо не про все населення, але про великі групи. Без реформ і модернізації країна якщо не зруйнується, то деградує остаточно. Тому Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно. Ще одна причина — наявність геополітичних інтересів Росії щодо України. РФ постійно чинитиме тиск на Україну. Причому подивіться, як тонко вона діє. Наприклад, програми російського радіо, котрі ретранслюють українські радіостанції, виходять українською мовою й акуратно доносять свою ідеологію до українських націоналістів, котрі за мовою більше нічого не бачать. І, звичайно, дуже небезпечні амбіції деяких політиків, зокрема [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]. У нього колосальні амбіції, як мені здається, президентські. Цей політик сьогодні проводить ідею конфедерації, яку чимало людей розглядають як перший крок до розпаду країни. Усі ці фактори можуть призвести якщо не до розпаду, то до серйозного потрясіння. Очевидно лише те, що нині Україна стоїть на роздоріжжі — політичному, ідеологічному, економічному. Потрібно шукати вихід зі спільних лих як на Заході, так і на Сході, спільні для всіх українців ідеї, те, що вас зближує, а не розділяє. Адже це велика унікальна країна, особливістю якої завжди було те, що її громадяни цінують свободу. Україна віками формувалася як країна вільних людей. І вона повинна такою залишитися». | Коментар = про те, що Україну чекають три сценарії розвитку — повний розпад, інкорпорація Росією і шлях реформ в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо говорити про російське експертне співтовариство і навіть політиків, то ці люди усвідомлюють, що відбувається в Україні. Але загалом я згоден, що стереотипи — історичні, побутові, культурні — звичайно, заважають сприймати Україну такою, якою вона є сьогодні. І головний стереотип полягає у тому, що частину України, як і Білорусь, Росія сприймає як частину своєї території, як продовження Великої Росії. Але, із другого боку, кількість тих людей, які живуть цими стереотипами, щороку помітно зменшується. Нове покоління російської політичної та інтелектуальної еліти значною мірою вільне від них, а ще через 15 — 20 років, якщо нічого не зміниться, такі стереотипи можна буде здати в архів». | Коментар = про те що російські прогресивні кола не до кінця розуміють українську суспільно-політичну ситуацію те те, що це розуміння здебільшого не виходить за рамки загальноприйнятих стереотипів у інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Імперська свідомість російської еліти — це справді такий фактор, що впливає і на зовнішню, і на внутрішню політику Російської Федерації. Інше питання — звідки Росія бере сили на «війну за цю імперію». І щодо ресурсів у сучасній Росії є два протилежні тренди. З одного боку, частина керівної еліти хоче розширити російські землі. Цей тренд, на мій погляд, уособлює [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]], котрий хоче ввійти в історію як великий збирач російських земель після страшної кризи 1991 року. А з другого боку, є група не менш впливових людей, котрі вважають, що цей імперський ривок підірве останні сили Росії і що країна, котра залежить від зовнішньої кон’юнктури на світовому ринку, має зосередитися на своїх фундаментальних проблемах і припинити боротьбу на зовнішніх кордонах держави. Те, яка тенденція переможе, визначить майбутній розвиток Росії. Але в тому, що Україна в найближчі роки залишатиметься на порядку денному зовнішньої політики Росії, немає жодних сумнівів». | Коментар = про імперські амбіції Росії щодо України, котрі реалізує [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] та те, що навіть численні представники російських ліберальних кіл не готові подолати імперський комплекс в сучасній Росії в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я б не був таким категоричним. Наразі спільнота держав не розглядає Росію як «світове зло», РФ має доволі багато партнерів і спільників. Але є й небезпечна тенденція: жорстка російська риторика, жорстке протиставлення Росії та Європи щодо того, що відбувається на Близькому Сході, може призвести до того, що Росія залишиться сама або з такими ж світовими ізгоями, як Лукашенко. Нині ми спостерігаємо небезпечний поворот російської політичної системи в бік авторитаризму й диктатури. Якщо це трапиться, Росія залишиться на самоті. Принаймні в Європі». | Коментар = про слова російського філософа [[Чубайс Ігор Борисович|Ігоря Чубайса]] про те, що Росія за 20 років незалежності не здобула ні нових друзів, ні спільників та їй й надалі притаманна психологія оточеної фортеці в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Диктатура в Білорусі — це диктатура однієї людини. Диктатура [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] тримається на жорстокому репресивному апараті й постійній фінансовій дотації Росії. Як тільки припиняться ці дотації, закінчиться диктатура. На мій погляд, конфлікт між Лукашенком і Путіним неминучий і може мати погані наслідки для білоруського президента. Білоруське суспільство морально знесилилося і втомилося від президента, котрий керує вже 18 років. Йому вдається утримувати владу неймовірним напруженням репресивного апарату. Тобто в Білорусі немає жодної більш-менш відомої людини, котра б не виступила із критикою влади і не постраждала б за це. У цілому помітно, що, незважаючи на допомогу з Росії й усі ці репресії, режим уже просто стає карикатурно-багатопартійним. Довго він так існувати не може, тому я цілком переконаний, що рано чи пізно в Білорусі буде демократія. Найкращий варіант для неї — це збереження такого статусу, як у Швейцарії. Адже Білорусь — саме на кордоні Західної і Східної цивілізацій, тому її завжди роздиратимуть ці протиріччя. Для України швейцарський варіант не підійде, бо ваша країна дуже велика. Тому Україна може претендувати на серйозну самостійну роль у Східній і Центральній Європі, а Білорусь, як і Прибалтика, завжди балансуватиме між сильними гравцями — Заходом і Сходом». | Коментар = про критику політики [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] та чому в цій країні відбуваються невідворотні процеси в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Ш]] [[Категорія:Російські телеведучі]] [[Категорія:Уродженці Мінська]] [[Категорія:Російські журналісти]] [[Категорія:Білоруські журналісти]] [[Категорія:Українські радіоведучі]] [[Категорія:Перший канал (Росія)]] [[Категорія:Білоруси України]] [[Категорія:Журналісти, вбиті в Україні]] [[Категорія:Померли в Києві]] [[Категорія:Випускники Білоруського державного економічного університету]] [[Категорія:Жертви політичних убивств в Україні]] [[Категорія:Жертви вбивств]] [[Категорія:Білоруські демократичні активісти]] [[Категорія:ТВі]] [[Категорія:Українська правда]] [[Категорія:Білоруські емігранти в Україні]] [[Категорія:Убиті білоруські журналісти]] [[Категорія:Білоруські правозахисники]] [[Категорія:Померли від вибуху автомобіля]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Росії]] [[Категорія:Телеведучі Першого каналу]] [[Категорія:Телеведучі РЕН ТВ]] [[Категорія:Жертви терактів в Україні]] [[Категорія:Телеведучі «TVi»]] [[Категорія:Білоруські редактори]] [[Категорія:Репортери]] [[Категорія:Лауреати Міжнародної премії за свободу преси]] r1f5hym0acqwia4m4jur45ectsqaktk 160445 160443 2026-06-27T12:15:54Z Андрій Гриценко 6500 160445 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Павло́ Григо́рович Шереме́т''' ({{lang-be|Павел Рыгоравіч Шарамет}}; 28 листопада 1971, [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]&nbsp;— 20 липня 2016, [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{cite web|url= http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/|назва= У Києві від вибуху в машині загинув журналіст Павло Шеремет|автор= Оксана Коваленко|дата= 20.07.2016|вебсайт= pravda.com.ua|видавець= Українська правда|дата-доступу= 20.07.2016|accessdate=2026-06-27|archive-date= 24 липня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160724054822/http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/20/7115344/}}</ref>)&nbsp;— [[білорусь]]кий, [[Росія|російський]] та [[Україна|український]] журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, блогер. Загинув 20 липня 2016 року унаслідок замаху. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом&nbsp;— «Першого каналу», надалі&nbsp;— на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні&nbsp;— в «[Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 |title=Загиблі українські журналісти: моторошний список |accessdate=2026-06-27 |archive-date=21 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160721114336/http://24tv.ua/zagibli_ukrayinski_zhurnalisti_motoroshniy_spisok_n707228 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html |title=В Киеве убит журналист Шеремет: Биография |accessdate=2026-06-27 |archive-date=22 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160722030926/http://112.ua/statji/v-kieve-ubit-zhurnalist-sheremet-biografiya-326220.html }}</ref> == Цитати == {{Q | Цитата = «Це була дуже важка обговорювана в суспільстві програма, де ми намагалися повторити суд присяжних: розглядали справи людей, котрі можуть претендувати на умовно-дострокове звільнення. Зрештою, цей проект був тяжкий психологічно — під час зйомок необхідно було спілкуватися із ув’язненими колоній суворого режиму. Усього в ефір вийшло 16 програм. За цей час ми зіткнулися з тим, що суди, міліція, система виконання покарань загалом негативно сприйняли ідею такої програми. У Росії намагаються скасувати суди присяжних (і влада розглядала програму як пропаганду таких судів). У РФ сам нахил судової системи є репресивним. Людина, потрапивши до рук міліції і судів (а вони фактично обслуговують одне одного), зазвичай уже приречена на обвинувальний вирок. Держава намагається просто так не випускати її з тюрми. Проте була проблема ще й організаційного типу: на каналі змінився власник, і як наслідок — керівництво каналу кілька разів суттєво «перекроювало» сітку мовлення, змінювало концепцію». | Коментар = про потребу соціально спрямованих проектів у медіа-просторі, коли був ведучим програми «Вирок» на телеканалі Ren- TV, яка допомагала засудженим здобути свободу та чому її закрили в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Потрібно шукати медіа, котрі дихають в унісон із вами. Якщо з молодих років журналіст привчається писати джинсу, пропаганду і подібну маячню, то з нього взагалі нічого не вийде. Адже молодість, коли немає сім’ї, дітей, іпотеки, — це найблагодатніший час, щоб досягти чогось у професії і зробити собі ім’я. За допомогою джинси здобути авторитет неможливо. Я завжди говорив, що чесні журналісти дорожчі. Це здається парадоксальним, бо у продажних журналістів кожне слово коштує, наприклад, гривню. Але всі знають їхню ціну, тому вони ніколи не отримають більше. Але якщо — на довгу дистанцію, то чесних журналістів оцінюють дорожче». | Коментар = про те, як бути молодим журналістам, котрі ще не мають такого авторитету, проте стоять перед вибором — бути принциповим чи писати матеріали на замовлення в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Звичайно, можна. Є два шляхи. Перший — створити податкову систему, котра зводить до мінімуму бажання людей ховати гроші. Другий шлях — репресивний: не заплатив — будеш покараний величезним штрафом. В Україні та Росії дуже важкі податкові системи, тому люди приховують свої доходи. З одного боку, у Росії зробили дуже хороший крок — зниження ставки податку з прибутку; нині це — 13%. Але з другого — зобов’язали фірми відраховувати трохи більш як 30% від заробітної плати державі. Це призвело до того, що роботодавцям невигідно платити працівникам «білу» зарплату. Особливої різниці в цьому питанні між Росією й Україною немає, тільки в Україні корупція ще більша, тому що ви маєте абсолютно безвідповідальну еліту. Серед російської еліти можна зустріти імперіалістів, які хоч і крадуть, але кажуть: «Наша Росія, наша імперія». А в Україні людей, котрі мислять державними категоріями, дуже мало, особливо серед політиків і чиновників, тому країну розривають на частини. У Росії це не так помітно, оскільки із землі б’є фонтан нафтодоларів, відповідно, дірки завжди можна затикати ними. В України нафтодоларів немає, тому виривають одне в одного з горлянки. Досі є рейдерські захоплення, досі кожна нова влада намагається відкусити ласий шматок економіки для себе. Але загальні тенденції і для Росії, і для України однакові: слабкість держави, несприятливий клімат для ведення бізнесу». | Коментар = про свою дипломну роботу на тему «Офшорний бізнес» та те, що завжди можна знайти управу на тих політиків, котрі виводять свої капітали в офшори в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Зрозуміло, що ці сценарії умовні. Це більше привід для дискусії, ніж точний діагноз. Вірогідність розпаду України дуже велика, причому нині навіть вища, ніж у середині 1990-х. Це пов’язано з тим, що немає потужної об’єднавчої ідеології, зрозумілої для всіх українців. Адже умовно все ще зберігається розподіл на Схід і Захід, на «справжніх» і «несправжніх» українців, досі немає розуміння того, що Україна — держава багатонаціональна і багатомовна. Мовною темою дуже добре користуються ті ж регіонали. Але мова — не єдине, про що потрібно думати. Може, це крамольна гадка, але закон про мови в чомусь навіть хороший у довгостроковій перспективі. Наприклад, в Одесі визнали російську мову регіональною, і вже на наступних виборах регіонали не зможуть сказати: «Ми захищаємо російську мову». Люди звикнуть, що є державна мова — українська, і якщо хочеш зробити кар’єру в держструктурах, то навіть в Одесі маєш її знати. А якщо хочеш бути малим крамарем, умовно кажучи, то розмовлятимеш своєю російською. Люди перестануть боятися цієї теми. Тож на наступних виборах важливішими будуть питання про те, як боротися з корупцією, як розвивати економіку. Натомість якщо «Свобода» влаштовуватиме в парламенті голосні акції з відвертою антиросійською спрямованістю, то це лякатиме другу частину населення і спонукатиме її до якихось контрзаходів. Україна — бідна держава, яка тоне в корупції. І це інша важлива загроза національній безпеці. Населення втомилося від бідності й безпросвітності. Багато людей готові обміняти свободу й незалежність на шкварку і чарку. Звичайно, ми говоримо не про все населення, але про великі групи. Без реформ і модернізації країна якщо не зруйнується, то деградує остаточно. Тому Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно. Ще одна причина — наявність геополітичних інтересів Росії щодо України. РФ постійно чинитиме тиск на Україну. Причому подивіться, як тонко вона діє. Наприклад, програми російського радіо, котрі ретранслюють українські радіостанції, виходять українською мовою й акуратно доносять свою ідеологію до українських націоналістів, котрі за мовою більше нічого не бачать. І, звичайно, дуже небезпечні амбіції деяких політиків, зокрема [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]. У нього колосальні амбіції, як мені здається, президентські. Цей політик сьогодні проводить ідею конфедерації, яку чимало людей розглядають як перший крок до розпаду країни. Усі ці фактори можуть призвести якщо не до розпаду, то до серйозного потрясіння. Очевидно лише те, що нині Україна стоїть на роздоріжжі — політичному, ідеологічному, економічному. Потрібно шукати вихід зі спільних лих як на Заході, так і на Сході, спільні для всіх українців ідеї, те, що вас зближує, а не розділяє. Адже це велика унікальна країна, особливістю якої завжди було те, що її громадяни цінують свободу. Україна віками формувалася як країна вільних людей. І вона повинна такою залишитися». | Коментар = про те, що Україну чекають три сценарії розвитку — повний розпад, інкорпорація Росією і шлях реформ в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо говорити про російське експертне співтовариство і навіть політиків, то ці люди усвідомлюють, що відбувається в Україні. Але загалом я згоден, що стереотипи — історичні, побутові, культурні — звичайно, заважають сприймати Україну такою, якою вона є сьогодні. І головний стереотип полягає у тому, що частину України, як і Білорусь, Росія сприймає як частину своєї території, як продовження Великої Росії. Але, із другого боку, кількість тих людей, які живуть цими стереотипами, щороку помітно зменшується. Нове покоління російської політичної та інтелектуальної еліти значною мірою вільне від них, а ще через 15 — 20 років, якщо нічого не зміниться, такі стереотипи можна буде здати в архів». | Коментар = про те що російські прогресивні кола не до кінця розуміють українську суспільно-політичну ситуацію те те, що це розуміння здебільшого не виходить за рамки загальноприйнятих стереотипів у інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Імперська свідомість російської еліти — це справді такий фактор, що впливає і на зовнішню, і на внутрішню політику Російської Федерації. Інше питання — звідки Росія бере сили на «війну за цю імперію». І щодо ресурсів у сучасній Росії є два протилежні тренди. З одного боку, частина керівної еліти хоче розширити російські землі. Цей тренд, на мій погляд, уособлює [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]], котрий хоче ввійти в історію як великий збирач російських земель після страшної кризи 1991 року. А з другого боку, є група не менш впливових людей, котрі вважають, що цей імперський ривок підірве останні сили Росії і що країна, котра залежить від зовнішньої кон’юнктури на світовому ринку, має зосередитися на своїх фундаментальних проблемах і припинити боротьбу на зовнішніх кордонах держави. Те, яка тенденція переможе, визначить майбутній розвиток Росії. Але в тому, що Україна в найближчі роки залишатиметься на порядку денному зовнішньої політики Росії, немає жодних сумнівів». | Коментар = про імперські амбіції Росії щодо України, котрі реалізує [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] та те, що навіть численні представники російських ліберальних кіл не готові подолати імперський комплекс в сучасній Росії в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я б не був таким категоричним. Наразі спільнота держав не розглядає Росію як «світове зло», РФ має доволі багато партнерів і спільників. Але є й небезпечна тенденція: жорстка російська риторика, жорстке протиставлення Росії та Європи щодо того, що відбувається на Близькому Сході, може призвести до того, що Росія залишиться сама або з такими ж світовими ізгоями, як Лукашенко. Нині ми спостерігаємо небезпечний поворот російської політичної системи в бік авторитаризму й диктатури. Якщо це трапиться, Росія залишиться на самоті. Принаймні в Європі». | Коментар = про слова російського філософа [[Чубайс Ігор Борисович|Ігоря Чубайса]] про те, що Росія за 20 років незалежності не здобула ні нових друзів, ні спільників та їй й надалі притаманна психологія оточеної фортеці в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Диктатура в Білорусі — це диктатура однієї людини. Диктатура [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] тримається на жорстокому репресивному апараті й постійній фінансовій дотації Росії. Як тільки припиняться ці дотації, закінчиться диктатура. На мій погляд, конфлікт між Лукашенком і Путіним неминучий і може мати погані наслідки для білоруського президента. Білоруське суспільство морально знесилилося і втомилося від президента, котрий керує вже 18 років. Йому вдається утримувати владу неймовірним напруженням репресивного апарату. Тобто в Білорусі немає жодної більш-менш відомої людини, котра б не виступила із критикою влади і не постраждала б за це. У цілому помітно, що, незважаючи на допомогу з Росії й усі ці репресії, режим уже просто стає карикатурно-багатопартійним. Довго він так існувати не може, тому я цілком переконаний, що рано чи пізно в Білорусі буде демократія. Найкращий варіант для неї — це збереження такого статусу, як у Швейцарії. Адже Білорусь — саме на кордоні Західної і Східної цивілізацій, тому її завжди роздиратимуть ці протиріччя. Для України швейцарський варіант не підійде, бо ваша країна дуже велика. Тому Україна може претендувати на серйозну самостійну роль у Східній і Центральній Європі, а Білорусь, як і Прибалтика, завжди балансуватиме між сильними гравцями — Заходом і Сходом». | Коментар = про критику політики [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]] та чому в цій країні відбуваються невідворотні процеси в інтерв'ю газеті "День" [https://day.kyiv.ua/article/media/pavlo-sheremet-ukrayina-pryrechena-na-reformy-tut-nemaye-nichoho-shcho-dalo-b-zmohu?__cf_chl_rt_tk=kICYddYZhM7Nwjxy.Nz0fLNPOYqB7XHyxqJGbKiWjFo-1782560665-1.0.1.1-LtFO9ktmtAx0p0ltaetLhHKpRbG8rrLM0vxL.WM1riA Павло ШЕРЕМЕТ: «Україна приречена на реформи. Тут немає нічого, що дало б змогу жити екстенсивно»] (14 грудня 2012 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Ш]] [[Категорія:Російські телеведучі]] [[Категорія:Уродженці Мінська]] [[Категорія:Російські журналісти]] [[Категорія:Білоруські журналісти]] [[Категорія:Українські радіоведучі]] [[Категорія:Перший канал (Росія)]] [[Категорія:Білоруси України]] [[Категорія:Журналісти, вбиті в Україні]] [[Категорія:Померли в Києві]] [[Категорія:Випускники Білоруського державного економічного університету]] [[Категорія:Жертви політичних убивств в Україні]] [[Категорія:Жертви вбивств]] [[Категорія:Білоруські демократичні активісти]] [[Категорія:ТВі]] [[Категорія:Українська правда]] [[Категорія:Білоруські емігранти в Україні]] [[Категорія:Убиті білоруські журналісти]] [[Категорія:Білоруські правозахисники]] [[Категорія:Померли від вибуху автомобіля]] [[Категорія:Натуралізовані громадяни Росії]] [[Категорія:Телеведучі Першого каналу]] [[Категорія:Телеведучі РЕН ТВ]] [[Категорія:Жертви терактів в Україні]] [[Категорія:Телеведучі «TVi»]] [[Категорія:Білоруські редактори]] [[Категорія:Репортери]] [[Категорія:Лауреати Міжнародної премії за свободу преси]] f8ny84l38t4cbm3jgqtqdxdzt625u52 0 46484 160436 2026-06-27T12:07:05Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник р... 160436 wikitext text/x-wiki '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 року перебував під арештом за недоведеною підозрою у підготовці [[Убивство Павла Шеремета|вбивства]] журналіста з російським та білоруським громадянствами [[Шеремет Павло Григорович|Павла Шеремета]]. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я мав 10 жовтня зі своїми побратимами виконувати стрибок [з парашутом з висоти] 4200 метрів. Сталося несподіване нагородження — я отримав [орден] Сталевий хрест непереможних. Дуже поважна нагорода. І були ризики, що закриють небо, тому ми перенесли [стрибки]. Я думаю, що в найближчий час. ...Може, якщо парашут знесе в іншу область… Але це я жартую, бо зараз міліціянти почують і щось собі там вигадають, вони майстри на такі історії». | Коментар = про в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} t34is2kxugsrrjbewey037nzrjwliu6 160437 160436 2026-06-27T12:09:33Z Андрій Гриценко 6500 160437 wikitext text/x-wiki '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 року перебував під арештом за недоведеною підозрою у підготовці [[Убивство Павла Шеремета|вбивства]] журналіста з російським та білоруським громадянствами [[Шеремет Павло Григорович|Павла Шеремета]]. 30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд Києва оголосив рішення щодо зміни запобіжного заходу на перебування під цілодобовий домашній арешт<ref>{{Cite web |url=https://horyn.info/news/sud-vypustyv-andriya-antonenka-riffmastera-pid-domashnij-aresht/ |title=Суд випустив Андрія Антоненка “Ріффмастера” під домашній арешт |website=Горинь інфо |language=uk |access-date=2026-06-27}}</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я мав 10 жовтня зі своїми побратимами виконувати стрибок [з парашутом з висоти] 4200 метрів. Сталося несподіване нагородження — я отримав [орден] Сталевий хрест непереможних. Дуже поважна нагорода. І були ризики, що закриють небо, тому ми перенесли [стрибки]. Я думаю, що в найближчий час. ...Може, якщо парашут знесе в іншу область… Але це я жартую, бо зараз міліціянти почують і щось собі там вигадають, вони майстри на такі історії». | Коментар = про в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} q2qepb7qhwfkljddy2k8xno3ncfswp0 160438 160437 2026-06-27T12:11:53Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 160438 wikitext text/x-wiki '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 року перебував під арештом за недоведеною підозрою у підготовці [[Убивство Павла Шеремета|вбивства]] журналіста з російським та білоруським громадянствами [[Шеремет Павло Григорович|Павла Шеремета]]. 30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд Києва оголосив рішення щодо зміни запобіжного заходу на перебування під цілодобовий домашній арешт<ref>{{Cite web |url=https://horyn.info/news/sud-vypustyv-andriya-antonenka-riffmastera-pid-domashnij-aresht/ |title=Суд випустив Андрія Антоненка “Ріффмастера” під домашній арешт |website=Горинь інфо |language=uk |access-date=2026-06-27}}</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я мав 10 жовтня зі своїми побратимами виконувати стрибок [з парашутом з висоти] 4200 метрів. Сталося несподіване нагородження — я отримав [орден] Сталевий хрест непереможних. Дуже поважна нагорода. І були ризики, що закриють небо, тому ми перенесли [стрибки]. Я думаю, що в найближчий час. ...Може, якщо парашут знесе в іншу область… Але це я жартую, бо зараз міліціянти почують і щось собі там вигадають, вони майстри на такі історії». | Коментар = про в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Не те, що до офіцерської кар'єри, а до своїх, скажімо, військово-українських справ. Я люблю це і в певному сенсі воно дуже тісно перетинається з творчістю, це круто». | Коментар = про те, що повернувся до творення офіцерської кар'єри в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я вийшов на сцену і, чесно кажучи, трошки хвилювався. Трошки було моторошно: я давно не підходив до мікрофона, не чув звук. За день до того поїхав на репетицію з дітьми, почув саунд, відчув мікрофон і от — сцена. Гітару ввімкнули, хлопці вийшли. Ми ж не грали два роки. І я бачу щасливих людей, йоксель-моксель! Я такий сиджу і думаю: «Ніби ж нічого й не відбулося. Сцена, цей барний стілець, ця моя акустична гітара, мій ковбойський капелюх. Прям от класно!». Професійність не проп'єш і не просидиш, розумієш?» | Коментар = про те, як відсвяткував своє 50-річчя з гітарою та вперше з 2019 року вийшов на сцену в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} lamvbgzed5n4s7sw7r9ksmki129mko4 160439 160438 2026-06-27T12:12:24Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 160439 wikitext text/x-wiki '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 року перебував під арештом за недоведеною підозрою у підготовці [[Убивство Павла Шеремета|вбивства]] журналіста з російським та білоруським громадянствами [[Шеремет Павло Григорович|Павла Шеремета]]. 30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд Києва оголосив рішення щодо зміни запобіжного заходу на перебування під цілодобовий домашній арешт<ref>{{Cite web |url=https://horyn.info/news/sud-vypustyv-andriya-antonenka-riffmastera-pid-domashnij-aresht/ |title=Суд випустив Андрія Антоненка “Ріффмастера” під домашній арешт |website=Горинь інфо |language=uk |access-date=2026-06-27}}</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я мав 10 жовтня зі своїми побратимами виконувати стрибок [з парашутом з висоти] 4200 метрів. Сталося несподіване нагородження — я отримав [орден] Сталевий хрест непереможних. Дуже поважна нагорода. І були ризики, що закриють небо, тому ми перенесли [стрибки]. Я думаю, що в найближчий час. ...Може, якщо парашут знесе в іншу область… Але це я жартую, бо зараз міліціянти почують і щось собі там вигадають, вони майстри на такі історії». | Коментар = про в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Не те, що до офіцерської кар'єри, а до своїх, скажімо, військово-українських справ. Я люблю це і в певному сенсі воно дуже тісно перетинається з творчістю, це круто». | Коментар = про те, що повернувся до творення офіцерської кар'єри в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я вийшов на сцену і, чесно кажучи, трошки хвилювався. Трошки було моторошно: я давно не підходив до мікрофона, не чув звук. За день до того поїхав на репетицію з дітьми, почув саунд, відчув мікрофон і от — сцена. Гітару ввімкнули, хлопці вийшли. Ми ж не грали два роки. І я бачу щасливих людей, йоксель-моксель! Я такий сиджу і думаю: «Ніби ж нічого й не відбулося. Сцена, цей барний стілець, ця моя акустична гітара, мій ковбойський капелюх. Прям от класно!». Професійність не проп'єш і не просидиш, розумієш?» | Коментар = про те, як відсвяткував своє 50-річчя з гітарою та вперше з 2019 року вийшов на сцену в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} ddlt8zribm65dk1g89e2bja5ialnygr 160440 160439 2026-06-27T12:12:31Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160440 wikitext text/x-wiki '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 року перебував під арештом за недоведеною підозрою у підготовці [[Убивство Павла Шеремета|вбивства]] журналіста з російським та білоруським громадянствами [[Шеремет Павло Григорович|Павла Шеремета]]. 30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд Києва оголосив рішення щодо зміни запобіжного заходу на перебування під цілодобовий домашній арешт<ref>{{Cite web |url=https://horyn.info/news/sud-vypustyv-andriya-antonenka-riffmastera-pid-domashnij-aresht/ |title=Суд випустив Андрія Антоненка “Ріффмастера” під домашній арешт |website=Горинь інфо |language=uk |access-date=2026-06-27}}</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я мав 10 жовтня зі своїми побратимами виконувати стрибок [з парашутом з висоти] 4200 метрів. Сталося несподіване нагородження — я отримав [орден] Сталевий хрест непереможних. Дуже поважна нагорода. І були ризики, що закриють небо, тому ми перенесли [стрибки]. Я думаю, що в найближчий час. ...Може, якщо парашут знесе в іншу область… Але це я жартую, бо зараз міліціянти почують і щось собі там вигадають, вони майстри на такі історії». | Коментар = про в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Не те, що до офіцерської кар'єри, а до своїх, скажімо, військово-українських справ. Я люблю це і в певному сенсі воно дуже тісно перетинається з творчістю, це круто». | Коментар = про те, що повернувся до творення офіцерської кар'єри в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я вийшов на сцену і, чесно кажучи, трошки хвилювався. Трошки було моторошно: я давно не підходив до мікрофона, не чув звук. За день до того поїхав на репетицію з дітьми, почув саунд, відчув мікрофон і от — сцена. Гітару ввімкнули, хлопці вийшли. Ми ж не грали два роки. І я бачу щасливих людей, йоксель-моксель! Я такий сиджу і думаю: «Ніби ж нічого й не відбулося. Сцена, цей барний стілець, ця моя акустична гітара, мій ковбойський капелюх. Прям от класно!». Професійність не проп'єш і не просидиш, розумієш?» | Коментар = про те, як відсвяткував своє 50-річчя з гітарою та вперше з 2019 року вийшов на сцену в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські рок-музиканти]] [[Категорія:Українські співаки]] [[Категорія:Нагороджені медаллю «Честь. Слава. Держава»]] o6rjay6igjhn88kohmib2a4cm3ycw1p 160442 160440 2026-06-27T12:15:14Z Андрій Гриценко 6500 160442 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 року перебував під арештом за недоведеною підозрою у підготовці [[Убивство Павла Шеремета|вбивства]] журналіста з російським та білоруським громадянствами [[Шеремет Павло Григорович|Павла Шеремета]]. 30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд Києва оголосив рішення щодо зміни запобіжного заходу на перебування під цілодобовий домашній арешт<ref>{{Cite web |url=https://horyn.info/news/sud-vypustyv-andriya-antonenka-riffmastera-pid-domashnij-aresht/ |title=Суд випустив Андрія Антоненка “Ріффмастера” під домашній арешт |website=Горинь інфо |language=uk |access-date=2026-06-27}}</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я мав 10 жовтня зі своїми побратимами виконувати стрибок [з парашутом з висоти] 4200 метрів. Сталося несподіване нагородження — я отримав [орден] Сталевий хрест непереможних. Дуже поважна нагорода. І були ризики, що закриють небо, тому ми перенесли [стрибки]. Я думаю, що в найближчий час. ...Може, якщо парашут знесе в іншу область… Але це я жартую, бо зараз міліціянти почують і щось собі там вигадають, вони майстри на такі історії». | Коментар = про в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Не те, що до офіцерської кар'єри, а до своїх, скажімо, військово-українських справ. Я люблю це і в певному сенсі воно дуже тісно перетинається з творчістю, це круто». | Коментар = про те, що повернувся до творення офіцерської кар'єри в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я вийшов на сцену і, чесно кажучи, трошки хвилювався. Трошки було моторошно: я давно не підходив до мікрофона, не чув звук. За день до того поїхав на репетицію з дітьми, почув саунд, відчув мікрофон і от — сцена. Гітару ввімкнули, хлопці вийшли. Ми ж не грали два роки. І я бачу щасливих людей, йоксель-моксель! Я такий сиджу і думаю: «Ніби ж нічого й не відбулося. Сцена, цей барний стілець, ця моя акустична гітара, мій ковбойський капелюх. Прям от класно!». Професійність не проп'єш і не просидиш, розумієш?» | Коментар = про те, як відсвяткував своє 50-річчя з гітарою та вперше з 2019 року вийшов на сцену в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські рок-музиканти]] [[Категорія:Українські співаки]] [[Категорія:Нагороджені медаллю «Честь. Слава. Держава»]] bpwn3hdjh8mgtrnoagf5w8gtapaiz6p 160444 160442 2026-06-27T12:15:46Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160444 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 року перебував під арештом за недоведеною підозрою у підготовці [[Убивство Павла Шеремета|вбивства]] журналіста з російським та білоруським громадянствами [[Шеремет Павло Григорович|Павла Шеремета]]. 30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд Києва оголосив рішення щодо зміни запобіжного заходу на перебування під цілодобовий домашній арешт<ref>{{Cite web |url=https://horyn.info/news/sud-vypustyv-andriya-antonenka-riffmastera-pid-domashnij-aresht/ |title=Суд випустив Андрія Антоненка “Ріффмастера” під домашній арешт |website=Горинь інфо |language=uk |access-date=2026-06-27}}</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я мав 10 жовтня зі своїми побратимами виконувати стрибок [з парашутом з висоти] 4200 метрів. Сталося несподіване нагородження — я отримав [орден] Сталевий хрест непереможних. Дуже поважна нагорода. І були ризики, що закриють небо, тому ми перенесли [стрибки]. Я думаю, що в найближчий час. ...Може, якщо парашут знесе в іншу область… Але це я жартую, бо зараз міліціянти почують і щось собі там вигадають, вони майстри на такі історії». | Коментар = про в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Не те, що до офіцерської кар'єри, а до своїх, скажімо, військово-українських справ. Я люблю це і в певному сенсі воно дуже тісно перетинається з творчістю, це круто». | Коментар = про те, що повернувся до творення офіцерської кар'єри в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я вийшов на сцену і, чесно кажучи, трошки хвилювався. Трошки було моторошно: я давно не підходив до мікрофона, не чув звук. За день до того поїхав на репетицію з дітьми, почув саунд, відчув мікрофон і от — сцена. Гітару ввімкнули, хлопці вийшли. Ми ж не грали два роки. І я бачу щасливих людей, йоксель-моксель! Я такий сиджу і думаю: «Ніби ж нічого й не відбулося. Сцена, цей барний стілець, ця моя акустична гітара, мій ковбойський капелюх. Прям от класно!». Професійність не проп'єш і не просидиш, розумієш?» | Коментар = про те, як відсвяткував своє 50-річчя з гітарою та вперше з 2019 року вийшов на сцену в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-А]] [[Категорія:Українські рок-музиканти]] [[Категорія:Українські співаки]] [[Категорія:Нагороджені медаллю «Честь. Слава. Держава»]] kmydob1vowavz00v0n9wf650oj0dj8p 160446 160444 2026-06-27T12:16:09Z Андрій Гриценко 6500 160446 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко''' ('''Ріфф''', '''Riff'''; 2 жовтня 1971, [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 року перебував під арештом за недоведеною підозрою у підготовці вбивства журналіста з російським та білоруським громадянствами [[Шеремет Павло Григорович|Павла Шеремета]]. 30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд Києва оголосив рішення щодо зміни запобіжного заходу на перебування під цілодобовий домашній арешт<ref>{{Cite web |url=https://horyn.info/news/sud-vypustyv-andriya-antonenka-riffmastera-pid-domashnij-aresht/ |title=Суд випустив Андрія Антоненка “Ріффмастера” під домашній арешт |website=Горинь інфо |language=uk |access-date=2026-06-27}}</ref>. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я мав 10 жовтня зі своїми побратимами виконувати стрибок [з парашутом з висоти] 4200 метрів. Сталося несподіване нагородження — я отримав [орден] Сталевий хрест непереможних. Дуже поважна нагорода. І були ризики, що закриють небо, тому ми перенесли [стрибки]. Я думаю, що в найближчий час. ...Може, якщо парашут знесе в іншу область… Але це я жартую, бо зараз міліціянти почують і щось собі там вигадають, вони майстри на такі історії». | Коментар = про в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Не те, що до офіцерської кар'єри, а до своїх, скажімо, військово-українських справ. Я люблю це і в певному сенсі воно дуже тісно перетинається з творчістю, це круто». | Коментар = про те, що повернувся до творення офіцерської кар'єри в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я вийшов на сцену і, чесно кажучи, трошки хвилювався. Трошки було моторошно: я давно не підходив до мікрофона, не чув звук. За день до того поїхав на репетицію з дітьми, почув саунд, відчув мікрофон і от — сцена. Гітару ввімкнули, хлопці вийшли. Ми ж не грали два роки. І я бачу щасливих людей, йоксель-моксель! Я такий сиджу і думаю: «Ніби ж нічого й не відбулося. Сцена, цей барний стілець, ця моя акустична гітара, мій ковбойський капелюх. Прям от класно!». Професійність не проп'єш і не просидиш, розумієш?» | Коментар = про те, як відсвяткував своє 50-річчя з гітарою та вперше з 2019 року вийшов на сцену в інтерв’ю радіо «НВ» [https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/andriy-riffmaster-antonenko-ya-poloneniy-u-vlasniy-krajini-interv-yu-novini-ukrajini-50189926.html «Я полонений у рідній країні». Інтерв'ю НВ з Андрієм Антоненком — про політичні амбіції, перспективи справи Шеремета і українську армію] (19 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-А]] [[Категорія:Українські рок-музиканти]] [[Категорія:Українські співаки]] [[Категорія:Нагороджені медаллю «Честь. Слава. Держава»]] g3cf26xcgkmm7z1iqr2i0p0ngxetsza 0 46485 160453 2026-06-28T06:10:07Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]]) — [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – ко... 160453 wikitext text/x-wiki '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]]) — [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – коли я перебуваю там, то теж спілкуюся непогано. І, мені здається, якщо ви знаєте три латинські мови, то ви можете говорити і іспанською. Все залежить від того, наскільки довго ви перебуваєте в тій чи іншій країні». | Коментар = про те, що ззнає не багато мов у ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} bfkf89549znn1xezmlodzocbb7du8yf 160454 160453 2026-06-28T06:19:44Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ оформлення 160454 wikitext text/x-wiki '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]]) — [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – коли я перебуваю там, то теж спілкуюся непогано. І, мені здається, якщо ви знаєте три латинські мови, то ви можете говорити і іспанською. Все залежить від того, наскільки довго ви перебуваєте в тій чи іншій країні». | Коментар = про те, що ззнає не багато мов у ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я волію грати французькою мовою. Це легше для мене, а з іншого боку більше роботи. Насправді, колись я зробив фільм і російською мовою. «Порок на експорт» (картина канадського режисера [[Девід Кроненберг|Девіда Кроненберга]]) – там я розмовляв англійською, але було кілька слів і російською. Також у мене був фільм і повністю російською – «Іменинниця» (комедійна драма режисера [[Джез Баттеруорт|Джеза Баттеруорта]]). І я досі не розумію, як це вийшло у мене». | Коментар = про те, що коли грає роль і доводиться спілкуватися іншою мовою, це впливає на роботу в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це дуже складне питання. Я можу сказати, що я мав відчуття, ніби ми на вечірці. Йдеться про те, щоб отримувати від процесу задоволення і не сприймати себе всерйоз, тому що так ти можеш розкритися найбільше. Коли ви граєте в ігри, ви кажете такі речі, які ви не хотіли б сказати. Якщо ви справді включилися в імпровізацію і ви відпускаєте себе, будуть відбуватися неймовірні речі. Ви розкриєтеся, цей процес працює насправді. Тож для мене наша зйомка була як вечірка». | Коментар = про те, що фільм [[Ксав'є Долан|Ксав'є Долана]] зображує дуже напружену і стресову зустріч людей, які кардинально відрізняються між собою в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...Ні, поринаю. Це схоже на психофізичний досвід, що означає, що замість того, щоб думати головою, ви повинні випробувати це все ваше тіло. Я розумію, що звучить трохи серйозно, але це не так. Повірте мені. Це ніби ви ризикуєте пережити якусь ситуацію за вашою участю, але ви повністю занурюєтеся при цьому в неї. Ви використовуєте свою істоту, щоб пережити певний написаний досвід». | Коментар = про те, що завжди занурюється у персонаж, який грає в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У реальному житті – іноді так, але коли це відбувається, мені чомусь стає соромно». | Коментар = про те, що на екрані випускає свого внутрішнього демона назовні в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Так, я можу повністю співвідносити себе з ними. Проблема з сім'єю полягає в тому, що ви не можете її вибрати. Ви повинні прийняти їх аж до смерті. Це дуже дійсно цікавий процес, тому що це зобов'язання. Ви повинні змусити її працювати так чи інакше, тому що інакше ви поплатитеся за це. [[Оскар Вайлд]] сказав: «Спочатку ви любите своїх батьків, потім ви їх ненавидите, а врешті-решт одного прекрасного дня ви прощаєте їх». Це майже неможливо. Є ще одна річ, яку я помітив: коли тато і мама вмирають, ви припиняєте боротися з ними, але ви починаєте виглядати і поводитися як вони. Мій батько завжди казав мені: «Коли закохаєшся – подивися на матір. Якось та дівчина стане нею». І це правда. Я дуже часто бачу в собі батька навіть те, як я ходжу, і це ключ до безсмертя насправді. Так і є». | Коментар = про те, що є близькі ті питання, які фільм ставить перед глядачем щодо сім'ї в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ви говорите французькою? Є такий вислів: J'aime rien, j'suis parisien - "Я не люблю нічого, я - парижанин". І я – парижанин! Крім того, що я люблю дуже багато речей. Але ні, я, безперечно, парижанин». | Коментар = про те, що цей фільм також торкається проблеми власного дому, але як актору постійно доводиться бути у роз'їздах в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я той, хто завжди йде, – це моя особливість. Я завжди на межі уходу. Це саме те, що відбувається сьогодні, вкотре. Я не жартую, майже в останній день будь-яких зйомок я вже маю квиток на літак». | Коментар = про свій внутрішній світ в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вони багато літають. Ми багато мандруємо разом, і я думаю, це добре, якщо чесно. Це те, як я виріс, і так мої діти ростуть – думаю, це круто». | Коментар = про власну родину в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «А мені це не потрібне. Це просто їсти. Це те, як я почуваюся. І я зрозумів це з віком. Я дуже прив'язаний до Нью-Йорка, тому що моя мати жила там. І коли я приїжджав до Франції, то почував себе американцем. Я був одягнений у кросівки, їв нездорову їжу, був прив'язаний до тієї культури, якої насправді не існує у Франції ще. Тож я вирушив до Нью-Йорка, бо хотів піти до акторської студії, а потім став кур'єром, як у фільмі [[Спайк Лі|Спайка Лі]]. Потім, поживши, я зрозумів, наскільки сильно я француз. Пам'ятаю, ходив ще вулицями Нью-Йорка, слухаючи [[Едіт Піаф]] і ридав від її пісень. О Господи! І там немає камамбера! Цього смердючого французького сиру, який усі так люблять, окрім американців. І це було так: "Я - француз"! В Бога ми віримо? Ні! У Бога ми не віримо. Ми вбили царя та винайшли laïcité – світський уряд. Таким чином, в даний час з усіма проблемами релігії, які ми маємо, і кризою ідентичності, яка відбувається по всьому світу, я почуваюся по-французьки в цьому сенсі. Революція, чорт забирай! І я пишаюся цим, до речі». | Коментар = про те, як знаходить своє самовизначення, адже не прив'язаний до жодного місця в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} 2t51efla7msp34qxfct2gv04ineo70d 160455 160454 2026-06-28T06:20:07Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 160455 wikitext text/x-wiki '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]]) — [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – коли я перебуваю там, то теж спілкуюся непогано. І, мені здається, якщо ви знаєте три латинські мови, то ви можете говорити і іспанською. Все залежить від того, наскільки довго ви перебуваєте в тій чи іншій країні». | Коментар = про те, що ззнає не багато мов у ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я волію грати французькою мовою. Це легше для мене, а з іншого боку більше роботи. Насправді, колись я зробив фільм і російською мовою. «Порок на експорт» (картина канадського режисера [[Девід Кроненберг|Девіда Кроненберга]]) – там я розмовляв англійською, але було кілька слів і російською. Також у мене був фільм і повністю російською – «Іменинниця» (комедійна драма режисера [[Джез Баттеруорт|Джеза Баттеруорта]]). І я досі не розумію, як це вийшло у мене». | Коментар = про те, що коли грає роль і доводиться спілкуватися іншою мовою, це впливає на роботу в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це дуже складне питання. Я можу сказати, що я мав відчуття, ніби ми на вечірці. Йдеться про те, щоб отримувати від процесу задоволення і не сприймати себе всерйоз, тому що так ти можеш розкритися найбільше. Коли ви граєте в ігри, ви кажете такі речі, які ви не хотіли б сказати. Якщо ви справді включилися в імпровізацію і ви відпускаєте себе, будуть відбуватися неймовірні речі. Ви розкриєтеся, цей процес працює насправді. Тож для мене наша зйомка була як вечірка». | Коментар = про те, що фільм [[Ксав'є Долан|Ксав'є Долана]] зображує дуже напружену і стресову зустріч людей, які кардинально відрізняються між собою в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...Ні, поринаю. Це схоже на психофізичний досвід, що означає, що замість того, щоб думати головою, ви повинні випробувати це все ваше тіло. Я розумію, що звучить трохи серйозно, але це не так. Повірте мені. Це ніби ви ризикуєте пережити якусь ситуацію за вашою участю, але ви повністю занурюєтеся при цьому в неї. Ви використовуєте свою істоту, щоб пережити певний написаний досвід». | Коментар = про те, що завжди занурюється у персонаж, який грає в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У реальному житті – іноді так, але коли це відбувається, мені чомусь стає соромно». | Коментар = про те, що на екрані випускає свого внутрішнього демона назовні в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Так, я можу повністю співвідносити себе з ними. Проблема з сім'єю полягає в тому, що ви не можете її вибрати. Ви повинні прийняти їх аж до смерті. Це дуже дійсно цікавий процес, тому що це зобов'язання. Ви повинні змусити її працювати так чи інакше, тому що інакше ви поплатитеся за це. [[Оскар Вайлд]] сказав: «Спочатку ви любите своїх батьків, потім ви їх ненавидите, а врешті-решт одного прекрасного дня ви прощаєте їх». Це майже неможливо. Є ще одна річ, яку я помітив: коли тато і мама вмирають, ви припиняєте боротися з ними, але ви починаєте виглядати і поводитися як вони. Мій батько завжди казав мені: «Коли закохаєшся – подивися на матір. Якось та дівчина стане нею». І це правда. Я дуже часто бачу в собі батька навіть те, як я ходжу, і це ключ до безсмертя насправді. Так і є». | Коментар = про те, що є близькі ті питання, які фільм ставить перед глядачем щодо сім'ї в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ви говорите французькою? Є такий вислів: J'aime rien, j'suis parisien - "Я не люблю нічого, я - парижанин". І я – парижанин! Крім того, що я люблю дуже багато речей. Але ні, я, безперечно, парижанин». | Коментар = про те, що цей фільм також торкається проблеми власного дому, але як актору постійно доводиться бути у роз'їздах в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я той, хто завжди йде, – це моя особливість. Я завжди на межі уходу. Це саме те, що відбувається сьогодні, вкотре. Я не жартую, майже в останній день будь-яких зйомок я вже маю квиток на літак». | Коментар = про свій внутрішній світ в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вони багато літають. Ми багато мандруємо разом, і я думаю, це добре, якщо чесно. Це те, як я виріс, і так мої діти ростуть – думаю, це круто». | Коментар = про власну родину в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «А мені це не потрібне. Це просто їсти. Це те, як я почуваюся. І я зрозумів це з віком. Я дуже прив'язаний до Нью-Йорка, тому що моя мати жила там. І коли я приїжджав до Франції, то почував себе американцем. Я був одягнений у кросівки, їв нездорову їжу, був прив'язаний до тієї культури, якої насправді не існує у Франції ще. Тож я вирушив до Нью-Йорка, бо хотів піти до акторської студії, а потім став кур'єром, як у фільмі [[Спайк Лі|Спайка Лі]]. Потім, поживши, я зрозумів, наскільки сильно я француз. Пам'ятаю, ходив ще вулицями Нью-Йорка, слухаючи [[Едіт Піаф]] і ридав від її пісень. О Господи! І там немає камамбера! Цього смердючого французького сиру, який усі так люблять, окрім американців. І це було так: "Я - француз"! В Бога ми віримо? Ні! У Бога ми не віримо. Ми вбили царя та винайшли laïcité – світський уряд. Таким чином, в даний час з усіма проблемами релігії, які ми маємо, і кризою ідентичності, яка відбувається по всьому світу, я почуваюся по-французьки в цьому сенсі. Революція, чорт забирай! І я пишаюся цим, до речі». | Коментар = про те, як знаходить своє самовизначення, адже не прив'язаний до жодного місця в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} l3m3x3x4tbyh858vo13y2fn5op3ao7f 160456 160455 2026-06-28T06:20:19Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160456 wikitext text/x-wiki '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]]) — [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – коли я перебуваю там, то теж спілкуюся непогано. І, мені здається, якщо ви знаєте три латинські мови, то ви можете говорити і іспанською. Все залежить від того, наскільки довго ви перебуваєте в тій чи іншій країні». | Коментар = про те, що ззнає не багато мов у ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я волію грати французькою мовою. Це легше для мене, а з іншого боку більше роботи. Насправді, колись я зробив фільм і російською мовою. «Порок на експорт» (картина канадського режисера [[Девід Кроненберг|Девіда Кроненберга]]) – там я розмовляв англійською, але було кілька слів і російською. Також у мене був фільм і повністю російською – «Іменинниця» (комедійна драма режисера [[Джез Баттеруорт|Джеза Баттеруорта]]). І я досі не розумію, як це вийшло у мене». | Коментар = про те, що коли грає роль і доводиться спілкуватися іншою мовою, це впливає на роботу в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це дуже складне питання. Я можу сказати, що я мав відчуття, ніби ми на вечірці. Йдеться про те, щоб отримувати від процесу задоволення і не сприймати себе всерйоз, тому що так ти можеш розкритися найбільше. Коли ви граєте в ігри, ви кажете такі речі, які ви не хотіли б сказати. Якщо ви справді включилися в імпровізацію і ви відпускаєте себе, будуть відбуватися неймовірні речі. Ви розкриєтеся, цей процес працює насправді. Тож для мене наша зйомка була як вечірка». | Коментар = про те, що фільм [[Ксав'є Долан|Ксав'є Долана]] зображує дуже напружену і стресову зустріч людей, які кардинально відрізняються між собою в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...Ні, поринаю. Це схоже на психофізичний досвід, що означає, що замість того, щоб думати головою, ви повинні випробувати це все ваше тіло. Я розумію, що звучить трохи серйозно, але це не так. Повірте мені. Це ніби ви ризикуєте пережити якусь ситуацію за вашою участю, але ви повністю занурюєтеся при цьому в неї. Ви використовуєте свою істоту, щоб пережити певний написаний досвід». | Коментар = про те, що завжди занурюється у персонаж, який грає в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У реальному житті – іноді так, але коли це відбувається, мені чомусь стає соромно». | Коментар = про те, що на екрані випускає свого внутрішнього демона назовні в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Так, я можу повністю співвідносити себе з ними. Проблема з сім'єю полягає в тому, що ви не можете її вибрати. Ви повинні прийняти їх аж до смерті. Це дуже дійсно цікавий процес, тому що це зобов'язання. Ви повинні змусити її працювати так чи інакше, тому що інакше ви поплатитеся за це. [[Оскар Вайлд]] сказав: «Спочатку ви любите своїх батьків, потім ви їх ненавидите, а врешті-решт одного прекрасного дня ви прощаєте їх». Це майже неможливо. Є ще одна річ, яку я помітив: коли тато і мама вмирають, ви припиняєте боротися з ними, але ви починаєте виглядати і поводитися як вони. Мій батько завжди казав мені: «Коли закохаєшся – подивися на матір. Якось та дівчина стане нею». І це правда. Я дуже часто бачу в собі батька навіть те, як я ходжу, і це ключ до безсмертя насправді. Так і є». | Коментар = про те, що є близькі ті питання, які фільм ставить перед глядачем щодо сім'ї в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ви говорите французькою? Є такий вислів: J'aime rien, j'suis parisien - "Я не люблю нічого, я - парижанин". І я – парижанин! Крім того, що я люблю дуже багато речей. Але ні, я, безперечно, парижанин». | Коментар = про те, що цей фільм також торкається проблеми власного дому, але як актору постійно доводиться бути у роз'їздах в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я той, хто завжди йде, – це моя особливість. Я завжди на межі уходу. Це саме те, що відбувається сьогодні, вкотре. Я не жартую, майже в останній день будь-яких зйомок я вже маю квиток на літак». | Коментар = про свій внутрішній світ в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вони багато літають. Ми багато мандруємо разом, і я думаю, це добре, якщо чесно. Це те, як я виріс, і так мої діти ростуть – думаю, це круто». | Коментар = про власну родину в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «А мені це не потрібне. Це просто їсти. Це те, як я почуваюся. І я зрозумів це з віком. Я дуже прив'язаний до Нью-Йорка, тому що моя мати жила там. І коли я приїжджав до Франції, то почував себе американцем. Я був одягнений у кросівки, їв нездорову їжу, був прив'язаний до тієї культури, якої насправді не існує у Франції ще. Тож я вирушив до Нью-Йорка, бо хотів піти до акторської студії, а потім став кур'єром, як у фільмі [[Спайк Лі|Спайка Лі]]. Потім, поживши, я зрозумів, наскільки сильно я француз. Пам'ятаю, ходив ще вулицями Нью-Йорка, слухаючи [[Едіт Піаф]] і ридав від її пісень. О Господи! І там немає камамбера! Цього смердючого французького сиру, який усі так люблять, окрім американців. І це було так: "Я - француз"! В Бога ми віримо? Ні! У Бога ми не віримо. Ми вбили царя та винайшли laïcité – світський уряд. Таким чином, в даний час з усіма проблемами релігії, які ми маємо, і кризою ідентичності, яка відбувається по всьому світу, я почуваюся по-французьки в цьому сенсі. Революція, чорт забирай! І я пишаюся цим, до речі». | Коментар = про те, як знаходить своє самовизначення, адже не прив'язаний до жодного місця в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Кіноактори Франції XX століття]] [[Категорія:Кіноактори Франції XXI століття]] [[Категорія:Актори, які зіграли роль Атоса]] duv9szml2kn0lt9e87g5hbcc4jsexu3 160457 160456 2026-06-28T06:21:07Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160457 wikitext text/x-wiki '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]]) — [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – коли я перебуваю там, то теж спілкуюся непогано. І, мені здається, якщо ви знаєте три латинські мови, то ви можете говорити і іспанською. Все залежить від того, наскільки довго ви перебуваєте в тій чи іншій країні». | Коментар = про те, що ззнає не багато мов у ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я волію грати французькою мовою. Це легше для мене, а з іншого боку більше роботи. Насправді, колись я зробив фільм і російською мовою. «Порок на експорт» (картина канадського режисера [[Девід Кроненберг|Девіда Кроненберга]]) – там я розмовляв англійською, але було кілька слів і російською. Також у мене був фільм і повністю російською – «Іменинниця» (комедійна драма режисера [[Джез Баттеруорт|Джеза Баттеруорта]]). І я досі не розумію, як це вийшло у мене». | Коментар = про те, що коли грає роль і доводиться спілкуватися іншою мовою, це впливає на роботу в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це дуже складне питання. Я можу сказати, що я мав відчуття, ніби ми на вечірці. Йдеться про те, щоб отримувати від процесу задоволення і не сприймати себе всерйоз, тому що так ти можеш розкритися найбільше. Коли ви граєте в ігри, ви кажете такі речі, які ви не хотіли б сказати. Якщо ви справді включилися в імпровізацію і ви відпускаєте себе, будуть відбуватися неймовірні речі. Ви розкриєтеся, цей процес працює насправді. Тож для мене наша зйомка була як вечірка». | Коментар = про те, що фільм [[Ксав'є Долан|Ксав'є Долана]] зображує дуже напружену і стресову зустріч людей, які кардинально відрізняються між собою в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...Ні, поринаю. Це схоже на психофізичний досвід, що означає, що замість того, щоб думати головою, ви повинні випробувати це все ваше тіло. Я розумію, що звучить трохи серйозно, але це не так. Повірте мені. Це ніби ви ризикуєте пережити якусь ситуацію за вашою участю, але ви повністю занурюєтеся при цьому в неї. Ви використовуєте свою істоту, щоб пережити певний написаний досвід». | Коментар = про те, що завжди занурюється у персонаж, який грає в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У реальному житті – іноді так, але коли це відбувається, мені чомусь стає соромно». | Коментар = про те, що на екрані випускає свого внутрішнього демона назовні в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Так, я можу повністю співвідносити себе з ними. Проблема з сім'єю полягає в тому, що ви не можете її вибрати. Ви повинні прийняти їх аж до смерті. Це дуже дійсно цікавий процес, тому що це зобов'язання. Ви повинні змусити її працювати так чи інакше, тому що інакше ви поплатитеся за це. [[Оскар Вайлд]] сказав: «Спочатку ви любите своїх батьків, потім ви їх ненавидите, а врешті-решт одного прекрасного дня ви прощаєте їх». Це майже неможливо. Є ще одна річ, яку я помітив: коли тато і мама вмирають, ви припиняєте боротися з ними, але ви починаєте виглядати і поводитися як вони. Мій батько завжди казав мені: «Коли закохаєшся – подивися на матір. Якось та дівчина стане нею». І це правда. Я дуже часто бачу в собі батька навіть те, як я ходжу, і це ключ до безсмертя насправді. Так і є». | Коментар = про те, що є близькі ті питання, які фільм ставить перед глядачем щодо сім'ї в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ви говорите французькою? Є такий вислів: J'aime rien, j'suis parisien - "Я не люблю нічого, я - парижанин". І я – парижанин! Крім того, що я люблю дуже багато речей. Але ні, я, безперечно, парижанин». | Коментар = про те, що цей фільм також торкається проблеми власного дому, але як актору постійно доводиться бути у роз'їздах в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я той, хто завжди йде, – це моя особливість. Я завжди на межі уходу. Це саме те, що відбувається сьогодні, вкотре. Я не жартую, майже в останній день будь-яких зйомок я вже маю квиток на літак». | Коментар = про свій внутрішній світ в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вони багато літають. Ми багато мандруємо разом, і я думаю, це добре, якщо чесно. Це те, як я виріс, і так мої діти ростуть – думаю, це круто». | Коментар = про власну родину в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «А мені це не потрібне. Це просто їсти. Це те, як я почуваюся. І я зрозумів це з віком. Я дуже прив'язаний до Нью-Йорка, тому що моя мати жила там. І коли я приїжджав до Франції, то почував себе американцем. Я був одягнений у кросівки, їв нездорову їжу, був прив'язаний до тієї культури, якої насправді не існує у Франції ще. Тож я вирушив до Нью-Йорка, бо хотів піти до акторської студії, а потім став кур'єром, як у фільмі [[Спайк Лі|Спайка Лі]]. Потім, поживши, я зрозумів, наскільки сильно я француз. Пам'ятаю, ходив ще вулицями Нью-Йорка, слухаючи [[Едіт Піаф]] і ридав від її пісень. О Господи! І там немає камамбера! Цього смердючого французького сиру, який усі так люблять, окрім американців. І це було так: "Я - француз"! В Бога ми віримо? Ні! У Бога ми не віримо. Ми вбили царя та винайшли laïcité – світський уряд. Таким чином, в даний час з усіма проблемами релігії, які ми маємо, і кризою ідентичності, яка відбувається по всьому світу, я почуваюся по-французьки в цьому сенсі. Революція, чорт забирай! І я пишаюся цим, до речі». | Коментар = про те, як знаходить своє самовизначення, адже не прив'язаний до жодного місця в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Французькі кіноактори]] [[Категорія:Кіноактори Франції XX століття]] [[Категорія:Кіноактори Франції XXI століття]] [[Категорія:Актори, які зіграли роль Атоса]] [[Категорія:Кавалери ордена «За заслуги» (Франція)]] [[Категорія:Лауреати премії «Сезар»Лауреати премії «Люм'єр»]] [[Категорія:Лауреати Токійського міжнародного кінофестивалю]] pqhz4fn8tmrxcjwc66zoxcj7ctlgtfl 160458 160457 2026-06-28T06:22:05Z Андрій Гриценко 6500 160458 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]]) — [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – коли я перебуваю там, то теж спілкуюся непогано. І, мені здається, якщо ви знаєте три латинські мови, то ви можете говорити і іспанською. Все залежить від того, наскільки довго ви перебуваєте в тій чи іншій країні». | Коментар = про те, що ззнає не багато мов у ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я волію грати французькою мовою. Це легше для мене, а з іншого боку більше роботи. Насправді, колись я зробив фільм і російською мовою. «Порок на експорт» (картина канадського режисера [[Девід Кроненберг|Девіда Кроненберга]]) – там я розмовляв англійською, але було кілька слів і російською. Також у мене був фільм і повністю російською – «Іменинниця» (комедійна драма режисера [[Джез Баттеруорт|Джеза Баттеруорта]]). І я досі не розумію, як це вийшло у мене». | Коментар = про те, що коли грає роль і доводиться спілкуватися іншою мовою, це впливає на роботу в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це дуже складне питання. Я можу сказати, що я мав відчуття, ніби ми на вечірці. Йдеться про те, щоб отримувати від процесу задоволення і не сприймати себе всерйоз, тому що так ти можеш розкритися найбільше. Коли ви граєте в ігри, ви кажете такі речі, які ви не хотіли б сказати. Якщо ви справді включилися в імпровізацію і ви відпускаєте себе, будуть відбуватися неймовірні речі. Ви розкриєтеся, цей процес працює насправді. Тож для мене наша зйомка була як вечірка». | Коментар = про те, що фільм [[Ксав'є Долан|Ксав'є Долана]] зображує дуже напружену і стресову зустріч людей, які кардинально відрізняються між собою в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...Ні, поринаю. Це схоже на психофізичний досвід, що означає, що замість того, щоб думати головою, ви повинні випробувати це все ваше тіло. Я розумію, що звучить трохи серйозно, але це не так. Повірте мені. Це ніби ви ризикуєте пережити якусь ситуацію за вашою участю, але ви повністю занурюєтеся при цьому в неї. Ви використовуєте свою істоту, щоб пережити певний написаний досвід». | Коментар = про те, що завжди занурюється у персонаж, який грає в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У реальному житті – іноді так, але коли це відбувається, мені чомусь стає соромно». | Коментар = про те, що на екрані випускає свого внутрішнього демона назовні в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Так, я можу повністю співвідносити себе з ними. Проблема з сім'єю полягає в тому, що ви не можете її вибрати. Ви повинні прийняти їх аж до смерті. Це дуже дійсно цікавий процес, тому що це зобов'язання. Ви повинні змусити її працювати так чи інакше, тому що інакше ви поплатитеся за це. [[Оскар Вайлд]] сказав: «Спочатку ви любите своїх батьків, потім ви їх ненавидите, а врешті-решт одного прекрасного дня ви прощаєте їх». Це майже неможливо. Є ще одна річ, яку я помітив: коли тато і мама вмирають, ви припиняєте боротися з ними, але ви починаєте виглядати і поводитися як вони. Мій батько завжди казав мені: «Коли закохаєшся – подивися на матір. Якось та дівчина стане нею». І це правда. Я дуже часто бачу в собі батька навіть те, як я ходжу, і це ключ до безсмертя насправді. Так і є». | Коментар = про те, що є близькі ті питання, які фільм ставить перед глядачем щодо сім'ї в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ви говорите французькою? Є такий вислів: J'aime rien, j'suis parisien - "Я не люблю нічого, я - парижанин". І я – парижанин! Крім того, що я люблю дуже багато речей. Але ні, я, безперечно, парижанин». | Коментар = про те, що цей фільм також торкається проблеми власного дому, але як актору постійно доводиться бути у роз'їздах в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я той, хто завжди йде, – це моя особливість. Я завжди на межі уходу. Це саме те, що відбувається сьогодні, вкотре. Я не жартую, майже в останній день будь-яких зйомок я вже маю квиток на літак». | Коментар = про свій внутрішній світ в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вони багато літають. Ми багато мандруємо разом, і я думаю, це добре, якщо чесно. Це те, як я виріс, і так мої діти ростуть – думаю, це круто». | Коментар = про власну родину в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «А мені це не потрібне. Це просто їсти. Це те, як я почуваюся. І я зрозумів це з віком. Я дуже прив'язаний до Нью-Йорка, тому що моя мати жила там. І коли я приїжджав до Франції, то почував себе американцем. Я був одягнений у кросівки, їв нездорову їжу, був прив'язаний до тієї культури, якої насправді не існує у Франції ще. Тож я вирушив до Нью-Йорка, бо хотів піти до акторської студії, а потім став кур'єром, як у фільмі [[Спайк Лі|Спайка Лі]]. Потім, поживши, я зрозумів, наскільки сильно я француз. Пам'ятаю, ходив ще вулицями Нью-Йорка, слухаючи [[Едіт Піаф]] і ридав від її пісень. О Господи! І там немає камамбера! Цього смердючого французького сиру, який усі так люблять, окрім американців. І це було так: "Я - француз"! В Бога ми віримо? Ні! У Бога ми не віримо. Ми вбили царя та винайшли laïcité – світський уряд. Таким чином, в даний час з усіма проблемами релігії, які ми маємо, і кризою ідентичності, яка відбувається по всьому світу, я почуваюся по-французьки в цьому сенсі. Революція, чорт забирай! І я пишаюся цим, до речі». | Коментар = про те, як знаходить своє самовизначення, адже не прив'язаний до жодного місця в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Французькі кіноактори]] [[Категорія:Кіноактори Франції XX століття]] [[Категорія:Кіноактори Франції XXI століття]] [[Категорія:Актори, які зіграли роль Атоса]] [[Категорія:Кавалери ордена «За заслуги» (Франція)]] [[Категорія:Лауреати премії «Сезар»Лауреати премії «Люм'єр»]] [[Категорія:Лауреати Токійського міжнародного кінофестивалю]] qet6pfo5xoin16paw5y21t1248f1lnk 160459 160458 2026-06-28T06:22:24Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 160459 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]]) — [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – коли я перебуваю там, то теж спілкуюся непогано. І, мені здається, якщо ви знаєте три латинські мови, то ви можете говорити і іспанською. Все залежить від того, наскільки довго ви перебуваєте в тій чи іншій країні». | Коментар = про те, що ззнає не багато мов у ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я волію грати французькою мовою. Це легше для мене, а з іншого боку більше роботи. Насправді, колись я зробив фільм і російською мовою. «Порок на експорт» (картина канадського режисера [[Девід Кроненберг|Девіда Кроненберга]]) – там я розмовляв англійською, але було кілька слів і російською. Також у мене був фільм і повністю російською – «Іменинниця» (комедійна драма режисера [[Джез Баттеруорт|Джеза Баттеруорта]]). І я досі не розумію, як це вийшло у мене». | Коментар = про те, що коли грає роль і доводиться спілкуватися іншою мовою, це впливає на роботу в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це дуже складне питання. Я можу сказати, що я мав відчуття, ніби ми на вечірці. Йдеться про те, щоб отримувати від процесу задоволення і не сприймати себе всерйоз, тому що так ти можеш розкритися найбільше. Коли ви граєте в ігри, ви кажете такі речі, які ви не хотіли б сказати. Якщо ви справді включилися в імпровізацію і ви відпускаєте себе, будуть відбуватися неймовірні речі. Ви розкриєтеся, цей процес працює насправді. Тож для мене наша зйомка була як вечірка». | Коментар = про те, що фільм [[Ксав'є Долан|Ксав'є Долана]] зображує дуже напружену і стресову зустріч людей, які кардинально відрізняються між собою в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...Ні, поринаю. Це схоже на психофізичний досвід, що означає, що замість того, щоб думати головою, ви повинні випробувати це все ваше тіло. Я розумію, що звучить трохи серйозно, але це не так. Повірте мені. Це ніби ви ризикуєте пережити якусь ситуацію за вашою участю, але ви повністю занурюєтеся при цьому в неї. Ви використовуєте свою істоту, щоб пережити певний написаний досвід». | Коментар = про те, що завжди занурюється у персонаж, який грає в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У реальному житті – іноді так, але коли це відбувається, мені чомусь стає соромно». | Коментар = про те, що на екрані випускає свого внутрішнього демона назовні в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Так, я можу повністю співвідносити себе з ними. Проблема з сім'єю полягає в тому, що ви не можете її вибрати. Ви повинні прийняти їх аж до смерті. Це дуже дійсно цікавий процес, тому що це зобов'язання. Ви повинні змусити її працювати так чи інакше, тому що інакше ви поплатитеся за це. [[Оскар Вайлд]] сказав: «Спочатку ви любите своїх батьків, потім ви їх ненавидите, а врешті-решт одного прекрасного дня ви прощаєте їх». Це майже неможливо. Є ще одна річ, яку я помітив: коли тато і мама вмирають, ви припиняєте боротися з ними, але ви починаєте виглядати і поводитися як вони. Мій батько завжди казав мені: «Коли закохаєшся – подивися на матір. Якось та дівчина стане нею». І це правда. Я дуже часто бачу в собі батька навіть те, як я ходжу, і це ключ до безсмертя насправді. Так і є». | Коментар = про те, що є близькі ті питання, які фільм ставить перед глядачем щодо сім'ї в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ви говорите французькою? Є такий вислів: J'aime rien, j'suis parisien - "Я не люблю нічого, я - парижанин". І я – парижанин! Крім того, що я люблю дуже багато речей. Але ні, я, безперечно, парижанин». | Коментар = про те, що цей фільм також торкається проблеми власного дому, але як актору постійно доводиться бути у роз'їздах в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я той, хто завжди йде, – це моя особливість. Я завжди на межі уходу. Це саме те, що відбувається сьогодні, вкотре. Я не жартую, майже в останній день будь-яких зйомок я вже маю квиток на літак». | Коментар = про свій внутрішній світ в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вони багато літають. Ми багато мандруємо разом, і я думаю, це добре, якщо чесно. Це те, як я виріс, і так мої діти ростуть – думаю, це круто». | Коментар = про власну родину в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «А мені це не потрібне. Це просто їсти. Це те, як я почуваюся. І я зрозумів це з віком. Я дуже прив'язаний до Нью-Йорка, тому що моя мати жила там. І коли я приїжджав до Франції, то почував себе американцем. Я був одягнений у кросівки, їв нездорову їжу, був прив'язаний до тієї культури, якої насправді не існує у Франції ще. Тож я вирушив до Нью-Йорка, бо хотів піти до акторської студії, а потім став кур'єром, як у фільмі [[Спайк Лі|Спайка Лі]]. Потім, поживши, я зрозумів, наскільки сильно я француз. Пам'ятаю, ходив ще вулицями Нью-Йорка, слухаючи [[Едіт Піаф]] і ридав від її пісень. О Господи! І там немає камамбера! Цього смердючого французького сиру, який усі так люблять, окрім американців. І це було так: "Я - француз"! В Бога ми віримо? Ні! У Бога ми не віримо. Ми вбили царя та винайшли laïcité – світський уряд. Таким чином, в даний час з усіма проблемами релігії, які ми маємо, і кризою ідентичності, яка відбувається по всьому світу, я почуваюся по-французьки в цьому сенсі. Революція, чорт забирай! І я пишаюся цим, до речі». | Коментар = про те, як знаходить своє самовизначення, адже не прив'язаний до жодного місця в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-К]] [[Категорія:Французькі кіноактори]] [[Категорія:Кіноактори Франції XX століття]] [[Категорія:Кіноактори Франції XXI століття]] [[Категорія:Актори, які зіграли роль Атоса]] [[Категорія:Кавалери ордена «За заслуги» (Франція)]] [[Категорія:Лауреати премії «Сезар»Лауреати премії «Люм'єр»]] [[Категорія:Лауреати Токійського міжнародного кінофестивалю]] oo1r4kwsp0g8uwx6l5f481uwwsr56ly 160460 160459 2026-06-28T06:22:34Z Андрій Гриценко 6500 160460 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Венса́н Кассе́ль''' ({{lang-fr|Vincent Cassel}}; 23 листопада 1966, [[Париж]], [[Франція]])&nbsp;— [[Франція|французький]] кіноактор. == Цитати == {{Q | Цитата = «Чесно? Французька та англійська. Ще португальська, вже почуваюся досить впевнено, коли розмовляю нею. Італійська – коли я перебуваю там, то теж спілкуюся непогано. І, мені здається, якщо ви знаєте три латинські мови, то ви можете говорити і іспанською. Все залежить від того, наскільки довго ви перебуваєте в тій чи іншій країні». | Коментар = про те, що ззнає не багато мов у ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я волію грати французькою мовою. Це легше для мене, а з іншого боку більше роботи. Насправді, колись я зробив фільм і російською мовою. «Порок на експорт» (картина канадського режисера [[Девід Кроненберг|Девіда Кроненберга]]) – там я розмовляв англійською, але було кілька слів і російською. Також у мене був фільм і повністю російською – «Іменинниця» (комедійна драма режисера [[Джез Баттеруорт|Джеза Баттеруорта]]). І я досі не розумію, як це вийшло у мене». | Коментар = про те, що коли грає роль і доводиться спілкуватися іншою мовою, це впливає на роботу в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Це дуже складне питання. Я можу сказати, що я мав відчуття, ніби ми на вечірці. Йдеться про те, щоб отримувати від процесу задоволення і не сприймати себе всерйоз, тому що так ти можеш розкритися найбільше. Коли ви граєте в ігри, ви кажете такі речі, які ви не хотіли б сказати. Якщо ви справді включилися в імпровізацію і ви відпускаєте себе, будуть відбуватися неймовірні речі. Ви розкриєтеся, цей процес працює насправді. Тож для мене наша зйомка була як вечірка». | Коментар = про те, що фільм [[Ксав'є Долан|Ксав'є Долана]] зображує дуже напружену і стресову зустріч людей, які кардинально відрізняються між собою в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...Ні, поринаю. Це схоже на психофізичний досвід, що означає, що замість того, щоб думати головою, ви повинні випробувати це все ваше тіло. Я розумію, що звучить трохи серйозно, але це не так. Повірте мені. Це ніби ви ризикуєте пережити якусь ситуацію за вашою участю, але ви повністю занурюєтеся при цьому в неї. Ви використовуєте свою істоту, щоб пережити певний написаний досвід». | Коментар = про те, що завжди занурюється у персонаж, який грає в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У реальному житті – іноді так, але коли це відбувається, мені чомусь стає соромно». | Коментар = про те, що на екрані випускає свого внутрішнього демона назовні в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Так, я можу повністю співвідносити себе з ними. Проблема з сім'єю полягає в тому, що ви не можете її вибрати. Ви повинні прийняти їх аж до смерті. Це дуже дійсно цікавий процес, тому що це зобов'язання. Ви повинні змусити її працювати так чи інакше, тому що інакше ви поплатитеся за це. [[Оскар Вайлд]] сказав: «Спочатку ви любите своїх батьків, потім ви їх ненавидите, а врешті-решт одного прекрасного дня ви прощаєте їх». Це майже неможливо. Є ще одна річ, яку я помітив: коли тато і мама вмирають, ви припиняєте боротися з ними, але ви починаєте виглядати і поводитися як вони. Мій батько завжди казав мені: «Коли закохаєшся – подивися на матір. Якось та дівчина стане нею». І це правда. Я дуже часто бачу в собі батька навіть те, як я ходжу, і це ключ до безсмертя насправді. Так і є». | Коментар = про те, що є близькі ті питання, які фільм ставить перед глядачем щодо сім'ї в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ви говорите французькою? Є такий вислів: J'aime rien, j'suis parisien - "Я не люблю нічого, я - парижанин". І я – парижанин! Крім того, що я люблю дуже багато речей. Але ні, я, безперечно, парижанин». | Коментар = про те, що цей фільм також торкається проблеми власного дому, але як актору постійно доводиться бути у роз'їздах в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я той, хто завжди йде, – це моя особливість. Я завжди на межі уходу. Це саме те, що відбувається сьогодні, вкотре. Я не жартую, майже в останній день будь-яких зйомок я вже маю квиток на літак». | Коментар = про свій внутрішній світ в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вони багато літають. Ми багато мандруємо разом, і я думаю, це добре, якщо чесно. Це те, як я виріс, і так мої діти ростуть – думаю, це круто». | Коментар = про власну родину в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «А мені це не потрібне. Це просто їсти. Це те, як я почуваюся. І я зрозумів це з віком. Я дуже прив'язаний до Нью-Йорка, тому що моя мати жила там. І коли я приїжджав до Франції, то почував себе американцем. Я був одягнений у кросівки, їв нездорову їжу, був прив'язаний до тієї культури, якої насправді не існує у Франції ще. Тож я вирушив до Нью-Йорка, бо хотів піти до акторської студії, а потім став кур'єром, як у фільмі [[Спайк Лі|Спайка Лі]]. Потім, поживши, я зрозумів, наскільки сильно я француз. Пам'ятаю, ходив ще вулицями Нью-Йорка, слухаючи [[Едіт Піаф]] і ридав від її пісень. О Господи! І там немає камамбера! Цього смердючого французького сиру, який усі так люблять, окрім американців. І це було так: "Я - француз"! В Бога ми віримо? Ні! У Бога ми не віримо. Ми вбили царя та винайшли laïcité – світський уряд. Таким чином, в даний час з усіма проблемами релігії, які ми маємо, і кризою ідентичності, яка відбувається по всьому світу, я почуваюся по-французьки в цьому сенсі. Революція, чорт забирай! І я пишаюся цим, до речі». | Коментар = про те, як знаходить своє самовизначення, адже не прив'язаний до жодного місця в ексклюзивному інтерв’ю «L'OFFICIEL. Україна» [https://officiel-online.com/uk/lichnosti/intervju/vensan-kassel-kogda-improviziruete-i-otpuskaete-sebya-nachinayut-proishodit-neveroyatnyie-veshhi/ Венсан Кассель: «Когда импровизируете и отпускаете себя, начинают происходить невероятные вещи»] (2 листопада 2016 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-К]] [[Категорія:Французькі кіноактори]] [[Категорія:Кіноактори Франції XX століття]] [[Категорія:Кіноактори Франції XXI століття]] [[Категорія:Актори, які зіграли роль Атоса]] [[Категорія:Кавалери ордена «За заслуги» (Франція)]] [[Категорія:Лауреати премії «Сезар»Лауреати премії «Люм'єр»]] [[Категорія:Лауреати Токійського міжнародного кінофестивалю]] 3i0v3fzfbgpucg1my226yj0wtov7kmm