Соціалізм

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіцитати</sitename>
    <dbname>ukwikiquote</dbname>
    <base>https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.8</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіцитати</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіцитат</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Соціалізм</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5349</id>
    <revision>
      <id>160481</id>
      <parentid>159495</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T04:08:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>160481</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22848" sha1="p9ueakmb4pjc1bglcbyhyaqh7wx0l4k" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
[[Файл:Red Flag waving.png|150пкс|міні|праворуч|Червоний колір&amp;nbsp;— символ соціалізму]]
'''Соціалізм'''&amp;nbsp;— соціально-економічні ідеї, основним гаслом яких є соціальна справедливість. Узагальнено&amp;nbsp;— політичні рухи, утворення та партії, що дотримуються «лівих» політичних поглядів.

== Цитати ==
* Соціалізм&amp;nbsp;— стрибок людства з царства необхідності в царство свободи.
::: &amp;nbsp;— [[Фрідріх Енгельс]]

{{Q
 | Цитата   = Соціялісти — люди, що стараються другим отворити очи, що учать, що Бог справедливий дав землю і всі богатства до ужитку всім своїм дітям.
| Автор    = часопис «Громадський Голос» (Львів, 1900, С. 230)&lt;ref&gt;''Кісь Н.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=446 Пам'ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ]. — Львів: Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2018. — С. 82.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = [[:w:Українська народна партія (1902)|Українська народна партія]] визнає соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ'є, знищить сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://pomidor.blox.ua/2010/12/LIVA-OPOZITsIYa-V-URSR-1945-1985-ChASTINA-PERShA.html
 | title       = Витяг з програми Української народної партії 1906 р.
 | author      = 
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwYUzPWz
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Міхновський Микола Іванович|Микола Міхновський]]}}

{{Q
 | Цитата   = Безоглядна революційна рішучість і великодушна людяність — тільки в них справжнє дихання соціалізму. Світ має бути перевернутий, але кожна пролита сльоза, яку можна було осушити — це звинувачення, а кожна людина, яка, поспішаючи у важливій справі, просто через грубу неуважність давить бідного хробака, скоює злочин.
| Автор    = [[Роза Люксембург]]
| Оригінал = Rücksichtsloseste revolutionäre Tatkraft und weitherzigste Menschlichkeit. Dies allein ist der wahre Odem des Sozialismus. Eine Welt muß umgestürzt werden, aber jede Träne, die geflossen ist, obwohl die abgewischt werden konnte, ist eine Anklage, und ein zu wichtigem Tun eilender Mensch, der aus roher Unachtsamkeit einen Wurm zertritt, begeht ein Verbrechen.&lt;ref&gt;Luxemburg R. Gesammelte Werke. В., 1974. Bd. 4. S. 385. &lt;br/&gt;([[:w:de:Die Rote Fahne|Die Rote Fahne]]. 18 November 1918)&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалісти вважають, що отримувати прибутки — гріх. Я вважаю, що справжній гріх — зазнавати збитків.
 | Автор    = [[Вінстон Черчилль]]}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм — це найчесніший людський лад. І він мусить виростати на чистій, на природній людській основі чесності, справедливості і взаємодопомоги людей, а не підтримуватись зграєю платних шпигунів, поліцейських, донощиків, кар'єристів, чиє ім'я — людська безликість. І за такий соціалізм варто боротися до скону.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://pomidor.blox.ua/2010/12/LIVA-OPOZITsIYa-V-URSR-1945-1985-ChASTINA-PERShA.html
 | title       = ЛІВА ОПОЗИЦІЯ В УРСР. 1945-1985. ЧАСТИНА ПЕРША
 | author      = Сергій Іщенко
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwYDoi9R
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Василь Стус]]}}

* Епоху обганяють по лівій смузі.
::: &amp;nbsp;— [[Лєшек Кумор]]&lt;ref&gt;{{Душенко-2001|378}}&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм ґрунтується на відкиданні заповіді «не кради»: він дозволяє владі окрадати всіх, а біднішим — трішки багатших. Він очорнює волю, оскільки накидає зневолення в різних формах, чи то через орган безпеки, чи через бюрократичний контроль, чи через цензуру з точки зору «політичної коректності». Очорнює також підприємництво й ринок, адже соціалізм звернений до тих, яким бракує ініціативи, а добре працювати вони не хочуть або не вміють — що викриває вільна економіка.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://ekonomia.opoka.org.pl/etyczny-biznes/458.0,Kapitalizm_czyli_sprawiedliwosc.prn
 | title       = Kapitalizm czyli sprawiedliwość
 | author      = Michał Wojciechowski
 | accessdate  = 2015-01-29
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwWlFO7q
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Міхал Войцеховський]], 2007
 | Оригінал = Socjalizm opiera się na odrzuceniu przykazania „nie kradnij&quot;: pozwala on władzy okradać wszystkich, a biedniejszym — tych trochę bogatszych. Oczernia wolność, gdyż narzuca zniewolenie w różnych formach, czy to poprzez organa bezpieczeństwa, czy przez biurokratyczną kontrolę, czy też przez cenzurę względnie „polityczną poprawność&quot;. Oczernia też przedsiębiorczość i rynek, gdyż socjalizm odwołuje się do tych, którym brak inicjatywy, a dobrze pracować nie chcą lub nie potrafią — co wolna gospodarka demaskuje.}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм є виявом [[націоналізм]]у в царині [[економіка|економіки]].&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://www.vatra.cc/sotsial-natsionalizm/aksiomy-sotsial-natsionalizmu.html
 | title       = Аксіоми соціал-націоналізму
 | author      = Юрій Михальчишин
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwXJKURV
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Михальчишин Юрій Адріянович|Юрій Михальчишин]], 2011}}
{{Q
 | Цитата   = '''Микита Губа:''' Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові [[прізвище|прізвища]]. Можливо, що й не буде окремих прізвищ. 
'''Дядько Тарас:''' А як?..
'''Микита Губа:''' А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все. Наприклад, товариш нумер 35—51. Це визначатиме, що у всесвітньому статистичному реєстрі його вписано буде 35—51-м, що нумер його трудової книжки, особистого телефону, аеромотора, кімнати і навіть зубщітки буде 35—51. Отже, ми, Іван Тертика і Микита Губа, принципово за всесвітню нумерну систему.&lt;ref&gt;Куліш М. Твори: в 2 т. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 146-147. — ISBN 5-308-00654-7&lt;/ref&gt;
 | Коментар = [[Куліш Микола Гурович|Микола Куліш]] «[[Мина Мазайло]]» (третя дія, 7).}}
 {{Q
 | Цитата   =Якщо б соціалісти розуміли б економіку, вони б не були соціалістами.
| Автор    = [[Фрідріх фон Гайєк]]}}
 {{Q
 | Цитата   = Допоки ідеологія соціалізму і націоналізму буде переважати у світовій громадській думці, німці або інші народи, щойно вони отримають відповідну можливість, завжди зможуть ще раз спробувати досягти успіху шляхом агресії і завоювань. Щойно не будуть повністю викриті хибні погляди, які породжують агресивні умонастрої, немає ніякої надії на їхнє викорінення. Це задача не психіатрів, а економістів. У людини є лише один засіб боротьби з помилками — розум.
| Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]}}

== Ганс-Герман Гоппе ==
{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
''Докладніше: [[Теорія соціалізму і капіталізму]]''

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї (с. 8).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot;&gt;''Хоппе Г.-Г.'' Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9.&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними (с. 8).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає (с. 8–9).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Неминучим наслідком [соціалізму] є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших (с. 38).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу (с. 11–12).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму (с. 12).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу [при соціалізмі], стає неважливо... ефективно виробляти... Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика: демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз (с. 42).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = ...консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту (с. 86).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм (с. 170).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора (с. 189).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

== Людвіг фон Мізес ==
{{Вікіпедія|Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз (книга)}}
''Докладніше: [[Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз|Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз]]''

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток (стор. 20).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot;&gt;''Мізес, Людвіг фон.'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла (стор. 21).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще (стор. 23).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм стал домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть (стор. 24).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування економічного ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва (стор. 27).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства (стор. 27).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Ліквідувати приватну власність на засоби виробництва, зробити засоби виробництва власністю суспільства — ось у чому полягає вся мета соціалізму (стор. 44).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Спроба побудувати суспільство на нових засадах... це настільки велично і сміливо, що справедливо викликає неймовірне захоплення. Якщо ми хочемо врятувати світ від варварства, мы повинні перемогти соціалізм, а не бездумно відкинути його вбік (стор. 44—45).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;


== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''[[Людвіг фон Мізес|Мізес, Людвіг фон.]]'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''[[Ганс-Герман Гоппе|Хоппе Г.-Г.]]'' Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9.
* ''[[Людвіг фон Мізес|Мізес, Людвіг фон.]]'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.

== Див. також ==
*[[Ліві (політика)]]
* [[Лібералізм]]


[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Соціалізм|*]]
[[Категорія:Тематичні статті]]</text>
      <sha1>p9ueakmb4pjc1bglcbyhyaqh7wx0l4k</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160482</id>
      <parentid>160481</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T04:10:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Людвіг фон Мізес */</comment>
      <origin>160482</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22783" sha1="5zi9df6jxfh8yqvgzbsujiejr7k5b6z" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
[[Файл:Red Flag waving.png|150пкс|міні|праворуч|Червоний колір&amp;nbsp;— символ соціалізму]]
'''Соціалізм'''&amp;nbsp;— соціально-економічні ідеї, основним гаслом яких є соціальна справедливість. Узагальнено&amp;nbsp;— політичні рухи, утворення та партії, що дотримуються «лівих» політичних поглядів.

== Цитати ==
* Соціалізм&amp;nbsp;— стрибок людства з царства необхідності в царство свободи.
::: &amp;nbsp;— [[Фрідріх Енгельс]]

{{Q
 | Цитата   = Соціялісти — люди, що стараються другим отворити очи, що учать, що Бог справедливий дав землю і всі богатства до ужитку всім своїм дітям.
| Автор    = часопис «Громадський Голос» (Львів, 1900, С. 230)&lt;ref&gt;''Кісь Н.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=446 Пам'ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ]. — Львів: Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2018. — С. 82.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = [[:w:Українська народна партія (1902)|Українська народна партія]] визнає соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ'є, знищить сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://pomidor.blox.ua/2010/12/LIVA-OPOZITsIYa-V-URSR-1945-1985-ChASTINA-PERShA.html
 | title       = Витяг з програми Української народної партії 1906 р.
 | author      = 
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwYUzPWz
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Міхновський Микола Іванович|Микола Міхновський]]}}

{{Q
 | Цитата   = Безоглядна революційна рішучість і великодушна людяність — тільки в них справжнє дихання соціалізму. Світ має бути перевернутий, але кожна пролита сльоза, яку можна було осушити — це звинувачення, а кожна людина, яка, поспішаючи у важливій справі, просто через грубу неуважність давить бідного хробака, скоює злочин.
| Автор    = [[Роза Люксембург]]
| Оригінал = Rücksichtsloseste revolutionäre Tatkraft und weitherzigste Menschlichkeit. Dies allein ist der wahre Odem des Sozialismus. Eine Welt muß umgestürzt werden, aber jede Träne, die geflossen ist, obwohl die abgewischt werden konnte, ist eine Anklage, und ein zu wichtigem Tun eilender Mensch, der aus roher Unachtsamkeit einen Wurm zertritt, begeht ein Verbrechen.&lt;ref&gt;Luxemburg R. Gesammelte Werke. В., 1974. Bd. 4. S. 385. &lt;br/&gt;([[:w:de:Die Rote Fahne|Die Rote Fahne]]. 18 November 1918)&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалісти вважають, що отримувати прибутки — гріх. Я вважаю, що справжній гріх — зазнавати збитків.
 | Автор    = [[Вінстон Черчилль]]}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм — це найчесніший людський лад. І він мусить виростати на чистій, на природній людській основі чесності, справедливості і взаємодопомоги людей, а не підтримуватись зграєю платних шпигунів, поліцейських, донощиків, кар'єристів, чиє ім'я — людська безликість. І за такий соціалізм варто боротися до скону.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://pomidor.blox.ua/2010/12/LIVA-OPOZITsIYa-V-URSR-1945-1985-ChASTINA-PERShA.html
 | title       = ЛІВА ОПОЗИЦІЯ В УРСР. 1945-1985. ЧАСТИНА ПЕРША
 | author      = Сергій Іщенко
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwYDoi9R
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Василь Стус]]}}

* Епоху обганяють по лівій смузі.
::: &amp;nbsp;— [[Лєшек Кумор]]&lt;ref&gt;{{Душенко-2001|378}}&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм ґрунтується на відкиданні заповіді «не кради»: він дозволяє владі окрадати всіх, а біднішим — трішки багатших. Він очорнює волю, оскільки накидає зневолення в різних формах, чи то через орган безпеки, чи через бюрократичний контроль, чи через цензуру з точки зору «політичної коректності». Очорнює також підприємництво й ринок, адже соціалізм звернений до тих, яким бракує ініціативи, а добре працювати вони не хочуть або не вміють — що викриває вільна економіка.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://ekonomia.opoka.org.pl/etyczny-biznes/458.0,Kapitalizm_czyli_sprawiedliwosc.prn
 | title       = Kapitalizm czyli sprawiedliwość
 | author      = Michał Wojciechowski
 | accessdate  = 2015-01-29
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwWlFO7q
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Міхал Войцеховський]], 2007
 | Оригінал = Socjalizm opiera się na odrzuceniu przykazania „nie kradnij&quot;: pozwala on władzy okradać wszystkich, a biedniejszym — tych trochę bogatszych. Oczernia wolność, gdyż narzuca zniewolenie w różnych formach, czy to poprzez organa bezpieczeństwa, czy przez biurokratyczną kontrolę, czy też przez cenzurę względnie „polityczną poprawność&quot;. Oczernia też przedsiębiorczość i rynek, gdyż socjalizm odwołuje się do tych, którym brak inicjatywy, a dobrze pracować nie chcą lub nie potrafią — co wolna gospodarka demaskuje.}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм є виявом [[націоналізм]]у в царині [[економіка|економіки]].&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://www.vatra.cc/sotsial-natsionalizm/aksiomy-sotsial-natsionalizmu.html
 | title       = Аксіоми соціал-націоналізму
 | author      = Юрій Михальчишин
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwXJKURV
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Михальчишин Юрій Адріянович|Юрій Михальчишин]], 2011}}
{{Q
 | Цитата   = '''Микита Губа:''' Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові [[прізвище|прізвища]]. Можливо, що й не буде окремих прізвищ. 
'''Дядько Тарас:''' А як?..
'''Микита Губа:''' А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все. Наприклад, товариш нумер 35—51. Це визначатиме, що у всесвітньому статистичному реєстрі його вписано буде 35—51-м, що нумер його трудової книжки, особистого телефону, аеромотора, кімнати і навіть зубщітки буде 35—51. Отже, ми, Іван Тертика і Микита Губа, принципово за всесвітню нумерну систему.&lt;ref&gt;Куліш М. Твори: в 2 т. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 146-147. — ISBN 5-308-00654-7&lt;/ref&gt;
 | Коментар = [[Куліш Микола Гурович|Микола Куліш]] «[[Мина Мазайло]]» (третя дія, 7).}}
 {{Q
 | Цитата   =Якщо б соціалісти розуміли б економіку, вони б не були соціалістами.
| Автор    = [[Фрідріх фон Гайєк]]}}
 {{Q
 | Цитата   = Допоки ідеологія соціалізму і націоналізму буде переважати у світовій громадській думці, німці або інші народи, щойно вони отримають відповідну можливість, завжди зможуть ще раз спробувати досягти успіху шляхом агресії і завоювань. Щойно не будуть повністю викриті хибні погляди, які породжують агресивні умонастрої, немає ніякої надії на їхнє викорінення. Це задача не психіатрів, а економістів. У людини є лише один засіб боротьби з помилками — розум.
| Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]}}

== Ганс-Герман Гоппе ==
{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
''Докладніше: [[Теорія соціалізму і капіталізму]]''

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї (с. 8).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot;&gt;''Хоппе Г.-Г.'' Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9.&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними (с. 8).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає (с. 8–9).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Неминучим наслідком [соціалізму] є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших (с. 38).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу (с. 11–12).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму (с. 12).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу [при соціалізмі], стає неважливо... ефективно виробляти... Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика: демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз (с. 42).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = ...консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту (с. 86).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм (с. 170).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора (с. 189).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

== Людвіг фон Мізес ==
{{Вікіпедія|Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз (книга)}}
''Докладніше: [[Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз|Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз]]''

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток (с. 20).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot;&gt;''Мізес, Людвіг фон.'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла (с. 21).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще (с. 23).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм став домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть (с. 24).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування economic ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва (с. 27).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства (с. 27).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Ліквідувати приватну власність на засоби виробництва, зробити засоби виробництва власністю суспільства — ось у чому полягає вся мета соціалізму (с. 44).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Спроба побудувати суспільство на нових засадах... це настільки велично і сміливо, що справедливо викликає неймовірне захоплення. Якщо мы хочемо врятувати світ від варварства, ми повинні перемогти соціалізм, а не бездумно відкинути його вбік (с. 44—45).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''[[Людвіг фон Мізес|Мізес, Людвіг фон.]]'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''[[Ганс-Герман Гоппе|Хоппе Г.-Г.]]'' Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9.
* ''[[Людвіг фон Мізес|Мізес, Людвіг фон.]]'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.

== Див. також ==
*[[Ліві (політика)]]
* [[Лібералізм]]


[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Соціалізм|*]]
[[Категорія:Тематичні статті]]</text>
      <sha1>5zi9df6jxfh8yqvgzbsujiejr7k5b6z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160483</id>
      <parentid>160482</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T04:10:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160483</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22747" sha1="e46qio9es8h5s3j8v4wphlz7o7ica5b" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
[[Файл:Red Flag waving.png|150пкс|міні|праворуч|Червоний колір&amp;nbsp;— символ соціалізму]]
'''Соціалізм'''&amp;nbsp;— соціально-економічні ідеї, основним гаслом яких є соціальна справедливість. Узагальнено&amp;nbsp;— політичні рухи, утворення та партії, що дотримуються «лівих» політичних поглядів.

== Цитати ==
* Соціалізм&amp;nbsp;— стрибок людства з царства необхідності в царство свободи.
::: &amp;nbsp;— [[Фрідріх Енгельс]]

{{Q
 | Цитата   = Соціялісти — люди, що стараються другим отворити очи, що учать, що Бог справедливий дав землю і всі богатства до ужитку всім своїм дітям.
| Автор    = часопис «Громадський Голос» (Львів, 1900, С. 230)&lt;ref&gt;''Кісь Н.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=446 Пам'ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ]. — Львів: Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2018. — С. 82.&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = [[:w:Українська народна партія (1902)|Українська народна партія]] визнає соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ'є, знищить сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://pomidor.blox.ua/2010/12/LIVA-OPOZITsIYa-V-URSR-1945-1985-ChASTINA-PERShA.html
 | title       = Витяг з програми Української народної партії 1906 р.
 | author      = 
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwYUzPWz
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Міхновський Микола Іванович|Микола Міхновський]]}}

{{Q
 | Цитата   = Безоглядна революційна рішучість і великодушна людяність — тільки в них справжнє дихання соціалізму. Світ має бути перевернутий, але кожна пролита сльоза, яку можна було осушити — це звинувачення, а кожна людина, яка, поспішаючи у важливій справі, просто через грубу неуважність давить бідного хробака, скоює злочин.
| Автор    = [[Роза Люксембург]]
| Оригінал = Rücksichtsloseste revolutionäre Tatkraft und weitherzigste Menschlichkeit. Dies allein ist der wahre Odem des Sozialismus. Eine Welt muß umgestürzt werden, aber jede Träne, die geflossen ist, obwohl die abgewischt werden konnte, ist eine Anklage, und ein zu wichtigem Tun eilender Mensch, der aus roher Unachtsamkeit einen Wurm zertritt, begeht ein Verbrechen.&lt;ref&gt;Luxemburg R. Gesammelte Werke. В., 1974. Bd. 4. S. 385. &lt;br/&gt;([[:w:de:Die Rote Fahne|Die Rote Fahne]]. 18 November 1918)&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалісти вважають, що отримувати прибутки — гріх. Я вважаю, що справжній гріх — зазнавати збитків.
 | Автор    = [[Вінстон Черчилль]]}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм — це найчесніший людський лад. І він мусить виростати на чистій, на природній людській основі чесності, справедливості і взаємодопомоги людей, а не підтримуватись зграєю платних шпигунів, поліцейських, донощиків, кар'єристів, чиє ім'я — людська безликість. І за такий соціалізм варто боротися до скону.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://pomidor.blox.ua/2010/12/LIVA-OPOZITsIYa-V-URSR-1945-1985-ChASTINA-PERShA.html
 | title       = ЛІВА ОПОЗИЦІЯ В УРСР. 1945-1985. ЧАСТИНА ПЕРША
 | author      = Сергій Іщенко
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwYDoi9R
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Василь Стус]]}}

* Епоху обганяють по лівій смузі.
::: &amp;nbsp;— [[Лєшек Кумор]]&lt;ref&gt;{{Душенко-2001|378}}&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм ґрунтується на відкиданні заповіді «не кради»: він дозволяє владі окрадати всіх, а біднішим — трішки багатших. Він очорнює волю, оскільки накидає зневолення в різних формах, чи то через орган безпеки, чи через бюрократичний контроль, чи через цензуру з точки зору «політичної коректності». Очорнює також підприємництво й ринок, адже соціалізм звернений до тих, яким бракує ініціативи, а добре працювати вони не хочуть або не вміють — що викриває вільна економіка.&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://ekonomia.opoka.org.pl/etyczny-biznes/458.0,Kapitalizm_czyli_sprawiedliwosc.prn
 | title       = Kapitalizm czyli sprawiedliwość
 | author      = Michał Wojciechowski
 | accessdate  = 2015-01-29
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwWlFO7q
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Міхал Войцеховський]], 2007
 | Оригінал = Socjalizm opiera się na odrzuceniu przykazania „nie kradnij&quot;: pozwala on władzy okradać wszystkich, a biedniejszym — tych trochę bogatszych. Oczernia wolność, gdyż narzuca zniewolenie w różnych formach, czy to poprzez organa bezpieczeństwa, czy przez biurokratyczną kontrolę, czy też przez cenzurę względnie „polityczną poprawność&quot;. Oczernia też przedsiębiorczość i rynek, gdyż socjalizm odwołuje się do tych, którym brak inicjatywy, a dobrze pracować nie chcą lub nie potrafią — co wolna gospodarka demaskuje.}}

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм є виявом [[націоналізм]]у в царині [[економіка|економіки]].&lt;ref&gt;{{Cite web
 | url         = http://www.vatra.cc/sotsial-natsionalizm/aksiomy-sotsial-natsionalizmu.html
 | title       = Аксіоми соціал-націоналізму
 | author      = Юрій Михальчишин
 | accessdate  = 2014-03-01
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6VwXJKURV
 | archivedate = 2015-01-29
}}&lt;/ref&gt;
 | Автор    = [[Михальчишин Юрій Адріянович|Юрій Михальчишин]], 2011}}
{{Q
 | Цитата   = '''Микита Губа:''' Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові [[прізвище|прізвища]]. Можливо, що й не буде окремих прізвищ. 
'''Дядько Тарас:''' А як?..
'''Микита Губа:''' А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все. Наприклад, товариш нумер 35—51. Це визначатиме, що у всесвітньому статистичному реєстрі його вписано буде 35—51-м, що нумер його трудової книжки, особистого телефону, аеромотора, кімнати і навіть зубщітки буде 35—51. Отже, ми, Іван Тертика і Микита Губа, принципово за всесвітню нумерну систему.&lt;ref&gt;Куліш М. Твори: в 2 т. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 146-147. — ISBN 5-308-00654-7&lt;/ref&gt;
 | Коментар = [[Куліш Микола Гурович|Микола Куліш]] «[[Мина Мазайло]]» (третя дія, 7).}}
 {{Q
 | Цитата   =Якщо б соціалісти розуміли б економіку, вони б не були соціалістами.
| Автор    = [[Фрідріх фон Гайєк]]}}
 {{Q
 | Цитата   = Допоки ідеологія соціалізму і націоналізму буде переважати у світовій громадській думці, німці або інші народи, щойно вони отримають відповідну можливість, завжди зможуть ще раз спробувати досягти успіху шляхом агресії і завоювань. Щойно не будуть повністю викриті хибні погляди, які породжують агресивні умонастрої, немає ніякої надії на їхнє викорінення. Це задача не психіатрів, а економістів. У людини є лише один засіб боротьби з помилками — розум.
| Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]}}

== Ганс-Герман Гоппе ==
{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
''Докладніше: [[Теорія соціалізму і капіталізму]]''

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї (с. 8).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot;&gt;''Хоппе Г.-Г.'' Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9.&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними (с. 8).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає (с. 8–9).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Неминучим наслідком [соціалізму] є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших (с. 38).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу (с. 11–12).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму (с. 12).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу [при соціалізмі], стає неважливо... ефективно виробляти... Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика: демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз (с. 42).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = ...консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту (с. 86).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм (с. 170).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора (с. 189).
 | Автор    = [[Ганс-Герман Гоппе]]
 | Джерело  = «Теорія соціалізму і капіталізму» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Hoppe2024&quot; /&gt;

== Людвіг фон Мізес ==
{{Вікіпедія|Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз (книга)}}
''Докладніше: [[Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз|Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз]]''

{{Q
 | Цитата   = Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток (с. 20).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot;&gt;''Мізес, Людвіг фон.'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.&lt;/ref&gt;

{{Q
 | Цитата   = Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла (с. 21).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще (с. 23).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм став домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть (с. 24).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування economic ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва (с. 27).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства (с. 27).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Ліквідувати приватну власність на засоби виробництва, зробити засоби виробництва власністю суспільства — ось у чому полягає вся мета соціалізму (с. 44).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

{{Q
 | Цитата   = Спроба побудувати суспільство на нових засадах... це настільки велично і сміливо, що справедливо викликає неймовірне захоплення. Якщо мы хочемо врятувати світ від варварства, ми повинні перемогти соціалізм, а не бездумно відкинути його вбік (с. 44—45).
 | Автор    = [[Людвіг фон Мізес]]
 | Джерело  = «Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз» (2024)
}}&lt;ref name=&quot;Mises2024&quot; /&gt;

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''[[Людвіг фон Мізес|Мізес, Людвіг фон.]]'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.

== Література ==
* ''[[Ганс-Герман Гоппе|Хоппе Г.-Г.]]'' Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9.
* ''[[Людвіг фон Мізес|Мізес, Людвіг фон.]]'' Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз / пер. з англ. та ред. Сергій Рачинський. — К. : ТОВ «Велл Букс», 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-130.

== Див. також ==
*[[Ліві (політика)]]
* [[Лібералізм]]


[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Соціалізм|*]]
[[Категорія:Тематичні статті]]</text>
      <sha1>e46qio9es8h5s3j8v4wphlz7o7ica5b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення користувача:Shybetsky</title>
    <ns>3</ns>
    <id>32634</id>
    <revision>
      <id>160473</id>
      <parentid>147569</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T20:13:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>MediaWiki message delivery</username>
        <id>4182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Thank you for joining Wiki Loves Ramadan 2026! */ нова тема</comment>
      <origin>160473</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8412" sha1="7sd9ktqepo4pvwogyqm83s7toentjyn" xml:space="preserve">{{Запрошуємо}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 09:02, 18 травня 2019 (UTC)

== Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах ==

{{Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 13:50, 5 березня 2021 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2021]] ==

[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|ліворуч|100пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу у квітні!

За результатами конкурсу усі '''активні учасники''' (ті, хто створить чи суттєво поліпшить принаймні '''п'ять статей''') отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна», а '''три найактивніші учасники''' (за умови створення/суттєвого поліпшення учасником принаймні '''десяти статей''') — особливі подарунки: наприклад, '''книги чи сертифікати на їхню покупку'''.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергі
й Липко|обговорення]]) 19:51, 27 квітня 2021 (UTC)
{{Запрошення SheSaid 2022}}--[[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 07:04, 9 жовтня 2022 (UTC)

== [[Берегиня (легенда)]] ==
Дякую за статтю, вона підпадає під конкурс [[Вікіцитати:Вікіцитати для школи/2023|Вікіцитати для школи 2023]], запрошую долучитися, зареєструватися і поставити на СО статті шаблон {{tl|Wiki for school 2023}}.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 21:23, 19 жовтня 2023 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2024]] ==

[[Файл:Logo CEE Spring uk.png|ліворуч|100пкс]]
[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|праворуч|70пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу в українських Вікіцитатах, присвяченого статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]] до 31 травня!&lt;br/&gt;
Від імені оргкому, [[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]).
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Сергій Липко@ukwikiquote з використанням списку розсилки на сторінці у https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D0%BE/MassMessage&amp;oldid=137280 --&gt;

== У Вікіцитатах розпочався марафон «Це сказала вона»!  ==

З 20 грудня 2024 до 10 січня 2025 року в українських Вікіцитатах відбудеться п’ятий марафон «Це сказала вона» в межах міжнародної кампанії #SheSaid, присвячений створенню і покращенню статей про видатних жінок!

'''Мета заходу'''

Підкреслити досягнення жінок та їхню важливу роль в історії. Ми боремося з гендерними стереотипами і демонструємо лідерський потенціал жінок, розповідаючи їхні історії.

'''Статистика '''

На сьогодні в українських Вікіцитатах лише '''27.6%''' біографічних статей стосуються жінок. Цей марафон допоможе заповнити цю прогалину!

'''Як взяти участь '''

* Створіть або поліпшіть статті про жінок або їхні твори з 20 грудня по 10 січня.
* Додайте хештег '''#SheSaid''' при створенні або доповненні статей.
* Вкажіть джерела та додавайте статті до відповідних категорій.
* Не забувайте додавати статті до списку [[Вікіцитати:Це сказала вона#Учасники та учасниці, доробок|«Учасники та учасниці, доробок»]] на сторінці марафону.

'''Сторінка марафону''': [[Вікіцитати:Це сказала вона|Це сказала вона]]

'''Призи для учасників та учасниць'''

* Усі учасники та учасниці, які створять або суттєво покращать принаймні три статті, отримають сувеніри від організаторів.
* Три найактивніші учасники або учасниці, що створять або суттєво покращать десять статей, отримають особливі подарунки, зокрема сертифікати онлайн-магазинів.

'''Організатори '''

ГО «Вікімедіа Україна» в межах міжнародної ініціативи Wiki Loves Women. --[[Користувач:OlenaVinsent (WMUA)|OlenaVinsent (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:OlenaVinsent (WMUA)|обговорення]]) 21:22, 21 грудня 2024 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2025]] ==

[[Файл:Logo CEE Spring uk.png|ліворуч|100пкс]]
[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|праворуч|70пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу в українських Вікіцитатах, присвяченого статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]] до 31 травня!&lt;br/&gt; --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 17:24, 5 травня 2025 (UTC)

== Thank you for joining Wiki Loves Ramadan 2026! ==

Dear Participant,

Thank you so much for participating in the Wiki Loves Ramadan 2026 campaign! Whether you were writing articles or uploading photos to Wikimedia Commons, your contributions have helped share beautiful traditions, Islamic history, and cultural heritage with the rest of the world. 

We want to make sure next year's campaign is even better, and we need your help to do it! We would love it if you could take 3–5 minutes to fill out our quick '''Participant Feedback Form'''. 

* '''Link to form''': https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScw_bPHsVzpby50jc2_syJD5-mS9scnRL5BLv9UXH2tK3Mr8w/viewform

Thank you again for sharing your knowledge and creativity with the Wikimedia movement. Keep an eye on your talk page and our social media for the final winner announcements soon!  Happy editing,


Warm Regards, [[m:User:ZI Jony|ZI Jony]] (Project Lead) for the Wiki Loves Ramadan 2026 International Team. 20:13, 29 червня 2026 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:ZI_Jony/MassMessage/WLR/List/2026/Participants&amp;oldid=30750498 --&gt;</text>
      <sha1>7sd9ktqepo4pvwogyqm83s7toentjyn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення користувача:Venzz</title>
    <ns>3</ns>
    <id>34103</id>
    <revision>
      <id>160470</id>
      <parentid>147588</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T20:12:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>MediaWiki message delivery</username>
        <id>4182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Share your Wiki Loves Ramadan 2026 journey! */ нова тема</comment>
      <origin>160470</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7787" sha1="rt2kgfocj5wfrtjd22akd85lp9prceb" xml:space="preserve">{{Запрошуємо}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 21:45, 16 грудня 2020 (UTC)

== Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах ==

{{Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 13:46, 5 березня 2021 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2021]] ==

[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|ліворуч|100пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу у квітні!

За результатами конкурсу усі '''активні учасники''' (ті, хто створить чи суттєво поліпшить принаймні '''п'ять статей''') отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна», а '''три найактивніші учасники''' (за умови створення/суттєвого поліпшення учасником принаймні '''десяти статей''') — особливі подарунки: наприклад, '''книги чи сертифікати на їхню покупку'''.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 19:57, 27 квітня 2021 (UTC)
{{Запрошення SheSaid 2022}}--[[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 10:10, 9 жовтня 2022 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2024]] ==

[[Файл:Logo CEE Spring uk.png|ліворуч|100пкс]]
[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|праворуч|70пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу в українських Вікіцитатах, присвяченого статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]] до 31 травня!&lt;br/&gt;
Від імені оргкому, [[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]).
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Сергій Липко@ukwikiquote з використанням списку розсилки на сторінці у https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D0%BE/MassMessage&amp;oldid=137280 --&gt;

== У Вікіцитатах розпочався марафон «Це сказала вона»!  ==

З 20 грудня 2024 до 10 січня 2025 року в українських Вікіцитатах відбудеться п’ятий марафон «Це сказала вона» в межах міжнародної кампанії #SheSaid, присвячений створенню і покращенню статей про видатних жінок!

'''Мета заходу'''

Підкреслити досягнення жінок та їхню важливу роль в історії. Ми боремося з гендерними стереотипами і демонструємо лідерський потенціал жінок, розповідаючи їхні історії.

'''Статистика '''

На сьогодні в українських Вікіцитатах лише '''27.6%''' біографічних статей стосуються жінок. Цей марафон допоможе заповнити цю прогалину!

'''Як взяти участь '''

* Створіть або поліпшіть статті про жінок або їхні твори з 20 грудня по 10 січня.
* Додайте хештег '''#SheSaid''' при створенні або доповненні статей.
* Вкажіть джерела та додавайте статті до відповідних категорій.
* Не забувайте додавати статті до списку [[Вікіцитати:Це сказала вона#Учасники та учасниці, доробок|«Учасники та учасниці, доробок»]] на сторінці марафону.

'''Сторінка марафону''': [[Вікіцитати:Це сказала вона|Це сказала вона]]

'''Призи для учасників та учасниць'''

* Усі учасники та учасниці, які створять або суттєво покращать принаймні три статті, отримають сувеніри від організаторів.
* Три найактивніші учасники або учасниці, що створять або суттєво покращать десять статей, отримають особливі подарунки, зокрема сертифікати онлайн-магазинів.

'''Організатори '''

ГО «Вікімедіа Україна» в межах міжнародної ініціативи Wiki Loves Women. --[[Користувач:OlenaVinsent (WMUA)|OlenaVinsent (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:OlenaVinsent (WMUA)|обговорення]]) 21:20, 21 грудня 2024 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2025]] ==

[[Файл:Logo CEE Spring uk.png|ліворуч|100пкс]]
[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|праворуч|70пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу в українських Вікіцитатах, присвяченого статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]] до 31 травня!&lt;br/&gt; --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 17:29, 5 травня 2025 (UTC)

== Share your Wiki Loves Ramadan 2026 journey! ==

Dear Organizer,

On behalf of the Wiki Loves Ramadan International Team, I want to send a massive thank you for your leadership and hard work during the 2026 campaign. Organizing local events, coordinating juries, and tracking metrics takes a lot of effort, and your dedication has been vital to bridging the knowledge gap regarding Islamic heritage and traditions.

As we wrap up this year's campaign, we would love to hear how things went in your community. We have put together the Organizer Feedback Form to capture your successes, challenges, and metrics.

* '''Link to form''': https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfDsuYSv2S4RCQuwAO9MlykJwgPIy-l9ENTr7I_GxpfVuo2TA/viewform
* '''Deadline''': 31 July 2026

Thank you again for championing this campaign. We couldn't do this without you.


Warm Regards, [[m:User:ZI Jony|ZI Jony]] (Project Lead) for the Wiki Loves Ramadan 2026 International Team. 20:12, 29 червня 2026 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:ZI_Jony/MassMessage/WLR/List/2026/Organizers&amp;oldid=30750499 --&gt;</text>
      <sha1>rt2kgfocj5wfrtjd22akd85lp9prceb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160471</id>
      <parentid>160470</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T20:13:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>MediaWiki message delivery</username>
        <id>4182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Thank you for joining Wiki Loves Ramadan 2026! */ нова тема</comment>
      <origin>160471</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9092" sha1="8hamx1deamstu6b74zw49k97749ks0j" xml:space="preserve">{{Запрошуємо}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 21:45, 16 грудня 2020 (UTC)

== Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах ==

{{Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 13:46, 5 березня 2021 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2021]] ==

[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|ліворуч|100пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу у квітні!

За результатами конкурсу усі '''активні учасники''' (ті, хто створить чи суттєво поліпшить принаймні '''п'ять статей''') отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна», а '''три найактивніші учасники''' (за умови створення/суттєвого поліпшення учасником принаймні '''десяти статей''') — особливі подарунки: наприклад, '''книги чи сертифікати на їхню покупку'''.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 19:57, 27 квітня 2021 (UTC)
{{Запрошення SheSaid 2022}}--[[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 10:10, 9 жовтня 2022 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2024]] ==

[[Файл:Logo CEE Spring uk.png|ліворуч|100пкс]]
[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|праворуч|70пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу в українських Вікіцитатах, присвяченого статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]] до 31 травня!&lt;br/&gt;
Від імені оргкому, [[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]).
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Сергій Липко@ukwikiquote з використанням списку розсилки на сторінці у https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D0%BE/MassMessage&amp;oldid=137280 --&gt;

== У Вікіцитатах розпочався марафон «Це сказала вона»!  ==

З 20 грудня 2024 до 10 січня 2025 року в українських Вікіцитатах відбудеться п’ятий марафон «Це сказала вона» в межах міжнародної кампанії #SheSaid, присвячений створенню і покращенню статей про видатних жінок!

'''Мета заходу'''

Підкреслити досягнення жінок та їхню важливу роль в історії. Ми боремося з гендерними стереотипами і демонструємо лідерський потенціал жінок, розповідаючи їхні історії.

'''Статистика '''

На сьогодні в українських Вікіцитатах лише '''27.6%''' біографічних статей стосуються жінок. Цей марафон допоможе заповнити цю прогалину!

'''Як взяти участь '''

* Створіть або поліпшіть статті про жінок або їхні твори з 20 грудня по 10 січня.
* Додайте хештег '''#SheSaid''' при створенні або доповненні статей.
* Вкажіть джерела та додавайте статті до відповідних категорій.
* Не забувайте додавати статті до списку [[Вікіцитати:Це сказала вона#Учасники та учасниці, доробок|«Учасники та учасниці, доробок»]] на сторінці марафону.

'''Сторінка марафону''': [[Вікіцитати:Це сказала вона|Це сказала вона]]

'''Призи для учасників та учасниць'''

* Усі учасники та учасниці, які створять або суттєво покращать принаймні три статті, отримають сувеніри від організаторів.
* Три найактивніші учасники або учасниці, що створять або суттєво покращать десять статей, отримають особливі подарунки, зокрема сертифікати онлайн-магазинів.

'''Організатори '''

ГО «Вікімедіа Україна» в межах міжнародної ініціативи Wiki Loves Women. --[[Користувач:OlenaVinsent (WMUA)|OlenaVinsent (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:OlenaVinsent (WMUA)|обговорення]]) 21:20, 21 грудня 2024 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2025]] ==

[[Файл:Logo CEE Spring uk.png|ліворуч|100пкс]]
[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|праворуч|70пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу в українських Вікіцитатах, присвяченого статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]] до 31 травня!&lt;br/&gt; --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 17:29, 5 травня 2025 (UTC)

== Share your Wiki Loves Ramadan 2026 journey! ==

Dear Organizer,

On behalf of the Wiki Loves Ramadan International Team, I want to send a massive thank you for your leadership and hard work during the 2026 campaign. Organizing local events, coordinating juries, and tracking metrics takes a lot of effort, and your dedication has been vital to bridging the knowledge gap regarding Islamic heritage and traditions.

As we wrap up this year's campaign, we would love to hear how things went in your community. We have put together the Organizer Feedback Form to capture your successes, challenges, and metrics.

* '''Link to form''': https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfDsuYSv2S4RCQuwAO9MlykJwgPIy-l9ENTr7I_GxpfVuo2TA/viewform
* '''Deadline''': 31 July 2026

Thank you again for championing this campaign. We couldn't do this without you.


Warm Regards, [[m:User:ZI Jony|ZI Jony]] (Project Lead) for the Wiki Loves Ramadan 2026 International Team. 20:12, 29 червня 2026 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:ZI_Jony/MassMessage/WLR/List/2026/Organizers&amp;oldid=30750499 --&gt;

== Thank you for joining Wiki Loves Ramadan 2026! ==

Dear Participant,

Thank you so much for participating in the Wiki Loves Ramadan 2026 campaign! Whether you were writing articles or uploading photos to Wikimedia Commons, your contributions have helped share beautiful traditions, Islamic history, and cultural heritage with the rest of the world. 

We want to make sure next year's campaign is even better, and we need your help to do it! We would love it if you could take 3–5 minutes to fill out our quick '''Participant Feedback Form'''. 

* '''Link to form''': https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScw_bPHsVzpby50jc2_syJD5-mS9scnRL5BLv9UXH2tK3Mr8w/viewform

Thank you again for sharing your knowledge and creativity with the Wikimedia movement. Keep an eye on your talk page and our social media for the final winner announcements soon!  Happy editing,


Warm Regards, [[m:User:ZI Jony|ZI Jony]] (Project Lead) for the Wiki Loves Ramadan 2026 International Team. 20:13, 29 червня 2026 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:ZI_Jony/MassMessage/WLR/List/2026/Participants&amp;oldid=30750498 --&gt;</text>
      <sha1>8hamx1deamstu6b74zw49k97749ks0j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення користувача:Toriyamv</title>
    <ns>3</ns>
    <id>34203</id>
    <revision>
      <id>160472</id>
      <parentid>147608</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T20:13:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>MediaWiki message delivery</username>
        <id>4182</id>
      </contributor>
      <comment>/* Thank you for joining Wiki Loves Ramadan 2026! */ нова тема</comment>
      <origin>160472</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="16142" sha1="q3usrdxim1vefz1vsmn9qzvv8os3rvq" xml:space="preserve">{{Запрошуємо}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 21:38, 20 грудня 2020 (UTC)

== Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах ==

{{Запрошення до участі у марафоні WikiGap 2021 у Вікіцитатах}}--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 13:29, 5 березня 2021 (UTC)

== Шаблони користувача ==

Дякую Вам за статті, створив шаблони, які Ви хотіли додати на свою сторінку: [[Шаблон:Користувач родом з України]], [[Шаблон:Учасники Вікімарафону 2021]].--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 06:50, 19 квітня 2021 (UTC)

== #SheSaid ==
Дякую за чудові статті! #SheSaid треба писати в коментарі під '''«Короткий опис змін:»''' '''#SheSaid''' (там, де пишуть коментар щодо дій «вікіфікація», «оформлення» тощо), міжнародні організатори будуть відстежувати хештег. Але не страшно, добре, що пишите свій внесок на сторінці конкурсу у розділі '''«Учасники та учасниці, доробок»'''.--[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 15:22, 25 жовтня 2021 (UTC)

== Ваша нагорода за активність у Вікіцитатах у 2021 році ==

Вітаю!

«Вікімедіа Україна» — громадська організація, яка займається підтримкою та розвитком вікіпроєктів в Україні — відзначає найактивніших учасників сестринських вікіпроєктів за 2021 рік.

За даними аналізу, ви увійшли до топу найактивніших у Вікіцитатах. Вітаємо і дякуємо за ваш внесок!

У знак символічної подяки за ваш внесок ми хотіли б надіслати вам невеликий приз — електронний сертифікат інтернет-магазину — та сувенірний набір поштою.

Якщо ви хочете отримати їх, заповніть анкету, яка я надіслав вам вікіпоштою.

* [[wmua:Нагородження найактивніших користувачів вікіпроєктів|Сторінка проєкту]]

--[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|Антон Процюк [ВМУА]]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 09:32, 7 лютого 2022 (UTC)

==  SheSaid 2022 ==
{{Запрошення SheSaid 2022}}--[[Користувач:Alice Redhotroof|Alice Redhotroof]] ([[Обговорення користувача:Alice Redhotroof|обговорення]]) 07:11, 9 жовтня 2022 (UTC)

== Вікідані ==
Дякую за чудові статті! Для ідеалу ще хочу Вам допомогти розібратися з прив'язкою статті у Вікіпедії і статті у Вікіцитатах за допомогою Вікіданих. Якщо така сторінка існує, то на сторінці у Вікіпедії на панелі інструментів ліворуч можна знайти '''«Елемент Вікіданих»''', зайти туди, напр., [[d:Q16498]], і у відповідному розділі «Вікіцитати»: редагувати, вікі - укр, назва статті у Вікіцитатах, опублікувати.

Також ми оформлюємо зворотній зв'язок з Вікіпедії на статтю у Вікіцитатах за допомогою шаблону '''&lt;nowiki&gt;{{Вікіцитати}}&lt;/nowiki&gt;''' для особи чи '''&lt;nowiki&gt;{{Вікіцитати1}}&lt;/nowiki&gt;''' для інших статей (твір, фільм, тематична стаття) у розділі «Посилання». Дякую за Ваш внесок! --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 21:36, 20 жовтня 2022 (UTC)

== «Це сказала вона» 2022: Ваші відзнаки ==

Вітаю! Дякую за вашу активну участь у марафоні «Це сказала вона» в українських Вікіцитатах.

Зараз громадська організація «Вікімедіа Україна», за підтримки якої пройшов проєкт, планує надсилати поштою відзнаки за участь активним учасникам та учасницям. Я надіслав вам деталі вікіпоштою. --[[Користувач:AntonProtsiuk (WMUA)|AntonProtsiuk (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:AntonProtsiuk (WMUA)|обговорення]]) 15:33, 17 лютого 2023 (UTC)

== Цитати мовою оригіналу ==

Доброго вечора! Дякую за створення сторінок низки французьких політиків, їх дуже бракувало! Маленьке прохання: чи можете ви, будь ласка, не зазначати оригіналів російською для неросійськомовних? Наприклад, [[Едуар Філіпп]] очевидно не володіє російською, тому й висловитися російською не міг. Відповідно, й російський оригінал не оригінал, і цінності для читача від нього небагато. Якщо ви можете шукати французькою мовою (зазвичай кількох ключових слів достатньо, щоб знайти оригінал) — будь ласка, спробуйте знайти й поставити оригінал французькою мовою. Якщо вам це складно, але ви знайшли цитату лише російською — поставте, будь ласка, посилання на джерело, але не ставте російський переклад як оригінал, бо він не застрахований від помилок перекладача. Ще раз дякую — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 21:45, 21 травня 2024 (UTC)

== Важливо: проголосуйте на виборах Ради повірених Фонду Вікімедіа! ==

Доброго вечора!

До 23:59 17 вересня 2024 (UTC) тривають вибори '''чотирьох''' представників спільноти Вікімедіа до [[:m:Wikimedia Foundation Board of Trustees/uk|Ради повірених Фонду Вікімедіа]]. Усього є 12 кандидатів.

Саме через ці вибори спільноти Вікіпедії та сестринських проєктів можуть впливати на те, як приймає рішення Фонд Вікімедіа. Можливо, протягом минулого року ви бачили повідомлення про [[:m:Movement Charter/uk|Хартію руху]] або [[:m:Universal Code of Conduct/uk|Універсальний кодекс поведінки]] — це приклади документів, щодо яких голосує Рада повірених Фонду. Детальне пояснення, чому ці вибори потрібні, є тут: [[:w:Вікіпедія:Чому вибори до Фонду Вікімедіа важливі]].

Голосування рейтингове, вам слід розмістити кандидатів за пріоритетом від 1 (найвищий, найбільше хотілося б бачити у Раді) до 12 (найнижчий, найменше хотілося б бачити у Раді). 

Для зручності в українській Вікіпедії є '''[[:w:Вікіпедія:Вибори Вікімедіа-2024|коротка таблиця з оглядом українською програм кандидатів, їхнього досвіду та активності у вікіпроєктах та у русі Вікімедіа]]'''. 

Ви можете також ознайомитися з детальнішою інформацією про кандидатів:
* Повні біографії та програми кандидатів (переважно перекладені українською): [[:m:Wikimedia Foundation elections/2024/uk]].
* Обговорення кандидатів у Кнайпі української Вікіпедії: [[:w:Вікіпедія:Кнайпа (різне)#Почалися (важливі) вибори до Ради повірених Фонду Вікімедіа]].
* [https://www.youtube.com/watch?v=QfbjhJiy41E&amp;list=PLhV3K_DS5YfJdC5P86rsDsUtxEow0gDnR&amp;t=6582s Відео презентацій кандидатів на Вікіманії] (англійською)

&lt;big&gt;'''[[:m:Special:SecurePoll/vote/400|Натисніть тут, щоб проголосувати]]'''.&lt;/big&gt;

На попередніх виборах українська спільнота мала явку серед найвищих у світі ([[:m:Wikimedia Foundation elections 2015/Stats|25%]] в 2015, [[:m:Wikimedia Foundation elections/2017/Stats|27%]] у 2017, [[:m:Wikimedia Foundation elections/2021/Stats|22%]] у 2021), і лише російське повномасштабне вторгнення збило явку до [[:m:Wikimedia Foundation elections/2022/Stats|10%]] в 2022. Станом на вчора (коли минула половина терміну голосування) явка української спільноти була лише близько 3%.

Дякую за активність та сподіваюся на вашу участь у голосуванні! — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обговорення]]) 23:13, 12 вересня 2024 (UTC)

== У Вікіцитатах розпочався марафон «Це сказала вона»!  ==

З 20 грудня 2024 до 10 січня 2025 року в українських Вікіцитатах відбудеться п’ятий марафон «Це сказала вона» в межах міжнародної кампанії #SheSaid, присвячений створенню і покращенню статей про видатних жінок!

'''Мета заходу'''

Підкреслити досягнення жінок та їхню важливу роль в історії. Ми боремося з гендерними стереотипами і демонструємо лідерський потенціал жінок, розповідаючи їхні історії.

'''Статистика '''

На сьогодні в українських Вікіцитатах лише '''27.6%''' біографічних статей стосуються жінок. Цей марафон допоможе заповнити цю прогалину!

'''Як взяти участь '''

* Створіть або поліпшіть статті про жінок або їхні твори з 20 грудня по 10 січня.
* Додайте хештег '''#SheSaid''' при створенні або доповненні статей.
* Вкажіть джерела та додавайте статті до відповідних категорій.
* Не забувайте додавати статті до списку [[Вікіцитати:Це сказала вона#Учасники та учасниці, доробок|«Учасники та учасниці, доробок»]] на сторінці марафону.

'''Сторінка марафону''': [[Вікіцитати:Це сказала вона|Це сказала вона]]

'''Призи для учасників та учасниць'''

* Усі учасники та учасниці, які створять або суттєво покращать принаймні три статті, отримають сувеніри від організаторів.
* Три найактивніші учасники або учасниці, що створять або суттєво покращать десять статей, отримають особливі подарунки, зокрема сертифікати онлайн-магазинів.

'''Організатори '''

ГО «Вікімедіа Україна» в межах міжнародної ініціативи Wiki Loves Women. --[[Користувач:OlenaVinsent (WMUA)|OlenaVinsent (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:OlenaVinsent (WMUA)|обговорення]]) 21:16, 21 грудня 2024 (UTC)

== [[Вікіцитати:Європейська весна 2025]] ==

[[Файл:Logo CEE Spring uk.png|ліворуч|100пкс]]
[[Файл:Wikiquote-logo-uk.png|праворуч|70пкс]]
Привіт, запрошую долучитися до конкурсу в українських Вікіцитатах, присвяченого статтям про країни [[w:Рада Європи|Ради Європи]] до 31 травня!&lt;br/&gt; --[[Користувач:Сергій Липко|Сергій Липко]] ([[Обговорення користувача:Сергій Липко|обговорення]]) 17:36, 5 травня 2025 (UTC)

== Thank you for joining Wiki Loves Ramadan 2026! ==

Dear Participant,

Thank you so much for participating in the Wiki Loves Ramadan 2026 campaign! Whether you were writing articles or uploading photos to Wikimedia Commons, your contributions have helped share beautiful traditions, Islamic history, and cultural heritage with the rest of the world. 

We want to make sure next year's campaign is even better, and we need your help to do it! We would love it if you could take 3–5 minutes to fill out our quick '''Participant Feedback Form'''. 

* '''Link to form''': https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScw_bPHsVzpby50jc2_syJD5-mS9scnRL5BLv9UXH2tK3Mr8w/viewform

Thank you again for sharing your knowledge and creativity with the Wikimedia movement. Keep an eye on your talk page and our social media for the final winner announcements soon!  Happy editing,


Warm Regards, [[m:User:ZI Jony|ZI Jony]] (Project Lead) for the Wiki Loves Ramadan 2026 International Team. 20:13, 29 червня 2026 (UTC)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:ZI_Jony/MassMessage/WLR/List/2026/Participants&amp;oldid=30750498 --&gt;</text>
      <sha1>q3usrdxim1vefz1vsmn9qzvv8os3rvq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ровен Аткінсон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46487</id>
    <revision>
      <id>160463</id>
      <timestamp>2026-06-29T17:29:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка:  '''Сер Рóвен Себастьян А́ткінсон''' ({{lang-en|Rowan Sebastian Atkinson}}; 6 січня 1955, Консетт, Дарем, [[Велика Британія]]) — англійський актор, комік, сценарист і продюсер.  Широко відомий і популярний у світі завдяки головній ролі в комедійному телесеріалі «Містер Бін» ({{l...</comment>
      <origin>160463</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2207" sha1="nmh9lcie8s0g0gg6k3sv87dk9zktf36" xml:space="preserve">
'''Сер Рóвен Себастьян А́ткінсон''' ({{lang-en|Rowan Sebastian Atkinson}}; 6 січня 1955, Консетт, Дарем, [[Велика Британія]]) — англійський актор, комік, сценарист і продюсер.

Широко відомий і популярний у світі завдяки головній ролі в комедійному телесеріалі «Містер Бін» ({{lang-en|«Mr. Bean»}}). В [[Україна|Україні]] відомий також завдяки ролі Едмунда Блекеддера в серіалі «Чорна гадюка». На початку своєї кінокар'єри Аткінсон зіграв епізодичну роль у фільмі про Джеймса Бонда «Ніколи не кажи ніколи» {{lang-en|«Never Say Never Again»}}) з [[Шон Коннері|Шоном Коннері]]. 20 років по тому він зіграв уже головну роль у кінопародії на Бондіану — «Джонні Інгліш».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Роль, яка була найбільш комерційно успішною для мене, - за своєю суттю, дуже поверхнева і несерйозна - дає мені зрозуміти, що я все менше підходжу для неї... 

Світовий успіх містера Біна зробив заручником однієї ролі так, що глядачі не могли уявити в іншому образі».
 | Коментар = про те, що відмовився від виконання комедійних ролей типу містера Біна і агента Джоні Інгліш в інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>nmh9lcie8s0g0gg6k3sv87dk9zktf36</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160464</id>
      <parentid>160463</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T17:29:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>160464</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3037" sha1="naxj9jld4s2iv99e0i3c7cwtiu7c3ll" xml:space="preserve">
'''Сер Рóвен Себастьян А́ткінсон''' ({{lang-en|Rowan Sebastian Atkinson}}; 6 січня 1955, Консетт, Дарем, [[Велика Британія]]) — англійський актор, комік, сценарист і продюсер.

Широко відомий і популярний у світі завдяки головній ролі в комедійному телесеріалі «Містер Бін» ({{lang-en|«Mr. Bean»}}). В [[Україна|Україні]] відомий також завдяки ролі Едмунда Блекеддера в серіалі «Чорна гадюка». На початку своєї кінокар'єри Аткінсон зіграв епізодичну роль у фільмі про Джеймса Бонда «Ніколи не кажи ніколи» {{lang-en|«Never Say Never Again»}}) з [[Шон Коннері|Шоном Коннері]]. 20 років по тому він зіграв уже головну роль у кінопародії на Бондіану — «Джонні Інгліш».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Роль, яка була найбільш комерційно успішною для мене, - за своєю суттю, дуже поверхнева і несерйозна - дає мені зрозуміти, що я все менше підходжу для неї... 

Світовий успіх містера Біна зробив заручником однієї ролі так, що глядачі не могли уявити в іншому образі».
 | Коментар = про те, що відмовився від виконання комедійних ролей типу містера Біна і агента Джоні Інгліш в інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Крім того, що з віком здоров'я починає погіршуватися, мені стає сумно, коли я замислююся над тим, що після п'ятдесяти займаюся такими дитячими речами...»
 | Коментар = про те, що хоче представляти на сцені більш інтелектуальних персонажів у інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>naxj9jld4s2iv99e0i3c7cwtiu7c3ll</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160465</id>
      <parentid>160464</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T17:30:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>160465</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3073" sha1="tcvwr0dy4d90sdtrff4ki7ix9dtnbrc" xml:space="preserve">
'''Сер Рóвен Себастьян А́ткінсон''' ({{lang-en|Rowan Sebastian Atkinson}}; 6 січня 1955, Консетт, Дарем, [[Велика Британія]]) — англійський актор, комік, сценарист і продюсер.

Широко відомий і популярний у світі завдяки головній ролі в комедійному телесеріалі «Містер Бін» ({{lang-en|«Mr. Bean»}}). В [[Україна|Україні]] відомий також завдяки ролі Едмунда Блекеддера в серіалі «Чорна гадюка». На початку своєї кінокар'єри Аткінсон зіграв епізодичну роль у фільмі про Джеймса Бонда «Ніколи не кажи ніколи» {{lang-en|«Never Say Never Again»}}) з [[Шон Коннері|Шоном Коннері]]. 20 років по тому він зіграв уже головну роль у кінопародії на Бондіану — «Джонні Інгліш».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Роль, яка була найбільш комерційно успішною для мене, - за своєю суттю, дуже поверхнева і несерйозна - дає мені зрозуміти, що я все менше підходжу для неї... 

Світовий успіх містера Біна зробив заручником однієї ролі так, що глядачі не могли уявити в іншому образі».
 | Коментар = про те, що відмовився від виконання комедійних ролей типу містера Біна і агента Джоні Інгліш в інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Крім того, що з віком здоров'я починає погіршуватися, мені стає сумно, коли я замислююся над тим, що після п'ятдесяти займаюся такими дитячими речами...»
 | Коментар = про те, що хоче представляти на сцені більш інтелектуальних персонажів у інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>tcvwr0dy4d90sdtrff4ki7ix9dtnbrc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160466</id>
      <parentid>160465</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T17:30:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160466</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4543" sha1="bffgxbbzao6il8evhlrhsb03i6vk5is" xml:space="preserve">
'''Сер Рóвен Себастьян А́ткінсон''' ({{lang-en|Rowan Sebastian Atkinson}}; 6 січня 1955, Консетт, Дарем, [[Велика Британія]]) — англійський актор, комік, сценарист і продюсер.

Широко відомий і популярний у світі завдяки головній ролі в комедійному телесеріалі «Містер Бін» ({{lang-en|«Mr. Bean»}}). В [[Україна|Україні]] відомий також завдяки ролі Едмунда Блекеддера в серіалі «Чорна гадюка». На початку своєї кінокар'єри Аткінсон зіграв епізодичну роль у фільмі про Джеймса Бонда «Ніколи не кажи ніколи» {{lang-en|«Never Say Never Again»}}) з [[Шон Коннері|Шоном Коннері]]. 20 років по тому він зіграв уже головну роль у кінопародії на Бондіану — «Джонні Інгліш».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Роль, яка була найбільш комерційно успішною для мене, - за своєю суттю, дуже поверхнева і несерйозна - дає мені зрозуміти, що я все менше підходжу для неї... 

Світовий успіх містера Біна зробив заручником однієї ролі так, що глядачі не могли уявити в іншому образі».
 | Коментар = про те, що відмовився від виконання комедійних ролей типу містера Біна і агента Джоні Інгліш в інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Крім того, що з віком здоров'я починає погіршуватися, мені стає сумно, коли я замислююся над тим, що після п'ятдесяти займаюся такими дитячими речами...»
 | Коментар = про те, що хоче представляти на сцені більш інтелектуальних персонажів у інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Командори ордена Британської імперії]]
[[Категорія:Лауреати премії BAFTA]]
[[Категорія:Містер Бін]]
[[Категорія:Британські телеактори‎]]
[[Категорія:Англійські актори озвучування]]
[[Категорія:Британські кіноактори]]
[[Категорія:Кіноактори XX століття]]
[[Категорія:Кіноактори XXI століття]]
[[Категорія:Театральні актори Великої Британії]]
[[Категорія:Театральні актори XX століття]]
[[Категорія:Театральні актори XXI століття]]
[[Категорія:Британські сценаристи]]
[[Категорія:Сценаристи XX століття]]
[[Категорія:Сценаристи XXI століття]]
[[Категорія:Британські коміки]]
[[Категорія:Коміки XX століття]]
[[Категорія:Коміки XXI століття]]
[[Категорія:Колекціонери автомобілів]]
[[Категорія:Власники Діамантової кнопки YouTube]]
[[Категорія:Активісти за свободу слова]]
[[Категорія:Випускники Ньюкаслського університету]]</text>
      <sha1>bffgxbbzao6il8evhlrhsb03i6vk5is</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160467</id>
      <parentid>160466</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T17:31:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160467</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4557" sha1="rhvn99comzt01jg3fni7vdrcis85g55" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Сер Рóвен Себастьян А́ткінсон''' ({{lang-en|Rowan Sebastian Atkinson}}; 6 січня 1955, Консетт, Дарем, [[Велика Британія]]) — англійський актор, комік, сценарист і продюсер.

Широко відомий і популярний у світі завдяки головній ролі в комедійному телесеріалі «Містер Бін» ({{lang-en|«Mr. Bean»}}). В [[Україна|Україні]] відомий також завдяки ролі Едмунда Блекеддера в серіалі «Чорна гадюка». На початку своєї кінокар'єри Аткінсон зіграв епізодичну роль у фільмі про Джеймса Бонда «Ніколи не кажи ніколи» {{lang-en|«Never Say Never Again»}}) з [[Шон Коннері|Шоном Коннері]]. 20 років по тому він зіграв уже головну роль у кінопародії на Бондіану — «Джонні Інгліш».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Роль, яка була найбільш комерційно успішною для мене, - за своєю суттю, дуже поверхнева і несерйозна - дає мені зрозуміти, що я все менше підходжу для неї... 

Світовий успіх містера Біна зробив заручником однієї ролі так, що глядачі не могли уявити в іншому образі».
 | Коментар = про те, що відмовився від виконання комедійних ролей типу містера Біна і агента Джоні Інгліш в інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Крім того, що з віком здоров'я починає погіршуватися, мені стає сумно, коли я замислююся над тим, що після п'ятдесяти займаюся такими дитячими речами...»
 | Коментар = про те, що хоче представляти на сцені більш інтелектуальних персонажів у інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Командори ордена Британської імперії]]
[[Категорія:Лауреати премії BAFTA]]
[[Категорія:Містер Бін]]
[[Категорія:Британські телеактори‎]]
[[Категорія:Англійські актори озвучування]]
[[Категорія:Британські кіноактори]]
[[Категорія:Кіноактори XX століття]]
[[Категорія:Кіноактори XXI століття]]
[[Категорія:Театральні актори Великої Британії]]
[[Категорія:Театральні актори XX століття]]
[[Категорія:Театральні актори XXI століття]]
[[Категорія:Британські сценаристи]]
[[Категорія:Сценаристи XX століття]]
[[Категорія:Сценаристи XXI століття]]
[[Категорія:Британські коміки]]
[[Категорія:Коміки XX століття]]
[[Категорія:Коміки XXI століття]]
[[Категорія:Колекціонери автомобілів]]
[[Категорія:Власники Діамантової кнопки YouTube]]
[[Категорія:Активісти за свободу слова]]
[[Категорія:Випускники Ньюкаслського університету]]</text>
      <sha1>rhvn99comzt01jg3fni7vdrcis85g55</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160468</id>
      <parentid>160467</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T17:35:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160468</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4621" sha1="3unbab3qhndcq4lpmbpylr8k11lha4m" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Сер Рóвен Себастьян А́ткінсон''' ({{lang-en|Rowan Sebastian Atkinson}}; 6 січня 1955, Консетт, Дарем, [[Велика Британія]]) — англійський актор, комік, сценарист і продюсер.

Широко відомий і популярний у світі завдяки головній ролі в комедійному телесеріалі «Містер Бін» ({{lang-en|«Mr. Bean»}}). В [[Україна|Україні]] відомий також завдяки ролі Едмунда Блекеддера в серіалі «Чорна гадюка». На початку своєї кінокар'єри Аткінсон зіграв епізодичну роль у фільмі про Джеймса Бонда «Ніколи не кажи ніколи» {{lang-en|«Never Say Never Again»}}) з [[Шон Коннері|Шоном Коннері]]. 20 років по тому він зіграв уже головну роль у кінопародії на Бондіану — «Джонні Інгліш».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Роль, яка була найбільш комерційно успішною для мене, - за своєю суттю, дуже поверхнева і несерйозна - дає мені зрозуміти, що я все менше підходжу для неї... 

Світовий успіх містера Біна зробив заручником однієї ролі так, що глядачі не могли уявити в іншому образі».
 | Коментар = про те, що відмовився від виконання комедійних ролей типу містера Біна і агента Джоні Інгліш в інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Крім того, що з віком здоров'я починає погіршуватися, мені стає сумно, коли я замислююся над тим, що після п'ятдесяти займаюся такими дитячими речами...»
 | Коментар = про те, що хоче представляти на сцені більш інтелектуальних персонажів у інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-А]]
[[Категорія:Командори ордена Британської імперії]]
[[Категорія:Лауреати премії BAFTA]]
[[Категорія:Містер Бін]]
[[Категорія:Британські телеактори‎]]
[[Категорія:Англійські актори озвучування]]
[[Категорія:Британські кіноактори]]
[[Категорія:Кіноактори XX століття]]
[[Категорія:Кіноактори XXI століття]]
[[Категорія:Театральні актори Великої Британії]]
[[Категорія:Театральні актори XX століття]]
[[Категорія:Театральні актори XXI століття]]
[[Категорія:Британські сценаристи]]
[[Категорія:Сценаристи XX століття]]
[[Категорія:Сценаристи XXI століття]]
[[Категорія:Британські коміки]]
[[Категорія:Коміки XX століття]]
[[Категорія:Коміки XXI століття]]
[[Категорія:Колекціонери автомобілів]]
[[Категорія:Власники Діамантової кнопки YouTube]]
[[Категорія:Активісти за свободу слова]]
[[Категорія:Випускники Ньюкаслського університету]]</text>
      <sha1>3unbab3qhndcq4lpmbpylr8k11lha4m</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160469</id>
      <parentid>160468</parentid>
      <timestamp>2026-06-29T17:35:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160469</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4628" sha1="as71qmbp48qewhot47gv6y356kocpde" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Сер Рóвен Себастьян А́ткінсон''' ({{lang-en|Rowan Sebastian Atkinson}}; 6 січня 1955, Консетт, Дарем, [[Велика Британія]])&amp;nbsp;— англійський актор, комік, сценарист і продюсер.

Широко відомий і популярний у світі завдяки головній ролі в комедійному телесеріалі «Містер Бін» ({{lang-en|«Mr. Bean»}}). В [[Україна|Україні]] відомий також завдяки ролі Едмунда Блекеддера в серіалі «Чорна гадюка». На початку своєї кінокар'єри Аткінсон зіграв епізодичну роль у фільмі про Джеймса Бонда «Ніколи не кажи ніколи» {{lang-en|«Never Say Never Again»}}) з [[Шон Коннері|Шоном Коннері]]. 20 років по тому він зіграв уже головну роль у кінопародії на Бондіану&amp;nbsp;— «Джонні Інгліш».

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Роль, яка була найбільш комерційно успішною для мене, - за своєю суттю, дуже поверхнева і несерйозна - дає мені зрозуміти, що я все менше підходжу для неї... 

Світовий успіх містера Біна зробив заручником однієї ролі так, що глядачі не могли уявити в іншому образі».
 | Коментар = про те, що відмовився від виконання комедійних ролей типу містера Біна і агента Джоні Інгліш в інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Крім того, що з віком здоров'я починає погіршуватися, мені стає сумно, коли я замислююся над тим, що після п'ятдесяти займаюся такими дитячими речами...»
 | Коментар = про те, що хоче представляти на сцені більш інтелектуальних персонажів у інтерв’ю газеті The Daily Telegraph  [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/1422831-mister_bin_vidmovivsya_grati_komediyni_roli_v_teatri_i_kino_1772030.html &quot;Містер Бін&quot; відмовився грати комедійні ролі в театрі і кіно] (19 листопада 2012 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-А]]
[[Категорія:Командори ордена Британської імперії]]
[[Категорія:Лауреати премії BAFTA]]
[[Категорія:Містер Бін]]
[[Категорія:Британські телеактори]]
[[Категорія:Англійські актори озвучування]]
[[Категорія:Британські кіноактори]]
[[Категорія:Кіноактори XX століття]]
[[Категорія:Кіноактори XXI століття]]
[[Категорія:Театральні актори Великої Британії]]
[[Категорія:Театральні актори XX століття]]
[[Категорія:Театральні актори XXI століття]]
[[Категорія:Британські сценаристи]]
[[Категорія:Сценаристи XX століття]]
[[Категорія:Сценаристи XXI століття]]
[[Категорія:Британські коміки]]
[[Категорія:Коміки XX століття]]
[[Категорія:Коміки XXI століття]]
[[Категорія:Колекціонери автомобілів]]
[[Категорія:Власники Діамантової кнопки YouTube]]
[[Категорія:Активісти за свободу слова]]
[[Категорія:Випускники Ньюкаслського університету]]</text>
      <sha1>as71qmbp48qewhot47gv6y356kocpde</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46488</id>
    <revision>
      <id>160474</id>
      <timestamp>2026-06-30T03:33:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: '''«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз»''' ({{lang-de|Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus}}) — фундаментальна праця австрійського економіста [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом с...</comment>
      <origin>160474</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="869" sha1="fzznua0qm73qdlnppzrv8mzx9nf5e7t" xml:space="preserve">'''«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз»''' ({{lang-de|Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus}}) — фундаментальна праця австрійського економіста [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом соціалізму з позицій Австрійської школи економіки. У ній автор науково обґрунтував теорему про неможливість раціонального економічного розрахунку за відсутності приватної власності та вільного ринку засобів виробництва.</text>
      <sha1>fzznua0qm73qdlnppzrv8mzx9nf5e7t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160475</id>
      <parentid>160474</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T03:38:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>160475</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4973" sha1="9y6akcbguzv23ww0ax5wp8hnn35bewo" xml:space="preserve">'''«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз»''' ({{lang-de|Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus}}) — фундаментальна праця австрійського економіста [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом соціалізму з позицій Австрійської школи економіки. У ній автор науково обґрунтував теорему про неможливість раціонального економічного розрахунку за відсутності приватної власності та вільного ринку засобів виробництва.

== Передмови ==

== Вступ ==
== Частина І. Лібералізм і соціалізм ==

=== Розділ І. Власність ===
=== Розділ ІІ. Соціалізм ===
=== Розділ ІІІ. Соціальний порядок і політичний устрій ===
=== Розділ IV. Суспільний устрій і сім'я ===
== Частина II. Економіка соціалістичного суспільства ==

=== Секція І. Економіка ізольованої соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Природа економічної діяльності ====
==== Розділ ІІ. Організація виробництва в умовах соціалізму ====
==== Розділ ІІІ. Розподіл доходу ====
==== Розділ IV. Соціалістична спільнота за стаціонарних умов ====
==== Розділ V. Положення індивіда при соціалізмі ====
==== Розділ VI. Соціалізм в динамічних умовах ====
==== Розділ VII. Нездійсненність соціалізму ====
=== Секція ІІ. Зовнішні відносини соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Національний та світовий соціалізм ====

==== Розділ ІІ. Проблема міграції за соціалізму ====

==== Розділ ІІІ. Міжнародна торгівля за соціалізму ====
=== Секція ІІІ. Окремі форми соціалізму і псевдо-соціалізму ===

==== Розділ І. Окремі форми соціалізму ====
==== Розділ ІІ. Псевдосоціалістичні системи ====
== Частина III. Уявна неминучість соціалізму ==

=== Секція І. Соціальна еволюція ===

==== Розділ І. Соціалістичний хіліазм ====

==== Розділ ІІ. Суспільство ====
==== Розділ ІІІ. Конфлікт як чинник розвитку суспільства ====
==== Розділ IV. Конфлікт класових інтересів та класова війна ====
==== Розділ V. Матеріалістична концепція історії ====
=== Секція ІІ. Концентрація капіталу та утворення монополій як попередні кроки до соціалізму ===

==== Розділ І. Проблема ====
==== Розділ ІІ. Концентрація виробництва ====

==== Розділ ІІІ. Концентрація підприємств ====

==== Розділ IV. Концентрація багатства ====

==== Розділ V. Монополія і її вплив ====

== Частина IV. Соціалізм як моральний імператив ==

=== Розділ І. Соціалізм і етика ===

=== Розділ ІІ. Соціалізм як еманація аскетизму ===

=== Розділ ІІІ. Християнство і соціалізм ===
=== Розділ IV. Етичний соціалізм і нова критика ===
=== Розділ V. Економічна демокразія ===
=== Розділ VI. Капіталістична етика ===
== Частина V. Деструктивізм ==

=== Розділ І. Рушійні сили деструктивізму ===
=== Розділ ІІ. Методи деструктивізму ===
=== Розділ ІІІ. Подолання деструктивізму ===
== Висновок. Історичне значення сучасного соціалізму ==
== Додаток. До критики спроб створення системи經濟розрахунків для соціалістичної спільноти ==

== Епілог ==
== Джерела ==

== Див. також ==</text>
      <sha1>9y6akcbguzv23ww0ax5wp8hnn35bewo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160476</id>
      <parentid>160475</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T03:43:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вступ */</comment>
      <origin>160476</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8793" sha1="gzsty507pxjabmd2qb8pw5ilmfmin5u" xml:space="preserve">'''«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз»''' ({{lang-de|Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus}}) — фундаментальна праця австрійського економіста [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом соціалізму з позицій Австрійської школи економіки. У ній автор науково обґрунтував теорему про неможливість раціонального економічного розрахунку за відсутності приватної власності та вільного ринку засобів виробництва.

== Передмови ==

== Вступ ==
&lt;!-- Успіхи соціалістичних ідей; Науковий аналіз соціалізму; Альтернативні підходи до аналізу соціалізму --&gt;
* Про панування ідеї: «Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток» (с. 20)
* Про відсутність опозиції: «Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла» (с. 21)
* Про природу більшовизму: «Сила більшовизму не в радянських гарматах і кулеметах, а в тому, що весь світ співчуває їхнім ідеям» (с. 22)
* Про логічну хибу соціалістів: «Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще» (с. 23)
* Про марксистську тактику боротьби з наукою: «Марксизм захищається від будь-якої небажаної критики. Ворога не потрібно спростовувати: достатньо викрити його як буржуа» (с. 23)
* Про заборону обговорення: «Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм стал домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть» (с. 24)
* Про роль думки в політиці: «Хоча людина дії, політик, може іноді не звертати уваги на результати такого дослідження, мислитель ніколи не перестане цікавитись всім, що доступно людському інтелекту. І зрештою саме думка повинна визначати дію» (с. 26)
* Про економічний фундамент аналізу: «Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування економічного ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва» (с. 27)
* Про мету праці: «Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства» (с. 27)

== Частина І. Лібералізм і соціалізм ==

=== Розділ І. Власність ===
=== Розділ ІІ. Соціалізм ===
=== Розділ ІІІ. Соціальний порядок і політичний устрій ===
=== Розділ IV. Суспільний устрій і сім'я ===
== Частина II. Економіка соціалістичного суспільства ==

=== Секція І. Економіка ізольованої соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Природа економічної діяльності ====
==== Розділ ІІ. Організація виробництва в умовах соціалізму ====
==== Розділ ІІІ. Розподіл доходу ====
==== Розділ IV. Соціалістична спільнота за стаціонарних умов ====
==== Розділ V. Положення індивіда при соціалізмі ====
==== Розділ VI. Соціалізм в динамічних умовах ====
==== Розділ VII. Нездійсненність соціалізму ====
=== Секція ІІ. Зовнішні відносини соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Національний та світовий соціалізм ====

==== Розділ ІІ. Проблема міграції за соціалізму ====

==== Розділ ІІІ. Міжнародна торгівля за соціалізму ====
=== Секція ІІІ. Окремі форми соціалізму і псевдо-соціалізму ===

==== Розділ І. Окремі форми соціалізму ====
==== Розділ ІІ. Псевдосоціалістичні системи ====
== Частина III. Уявна неминучість соціалізму ==

=== Секція І. Соціальна еволюція ===

==== Розділ І. Соціалістичний хіліазм ====

==== Розділ ІІ. Суспільство ====
==== Розділ ІІІ. Конфлікт як чинник розвитку суспільства ====
==== Розділ IV. Конфлікт класових інтересів та класова війна ====
==== Розділ V. Матеріалістична концепція історії ====
=== Секція ІІ. Концентрація капіталу та утворення монополій як попередні кроки до соціалізму ===

==== Розділ І. Проблема ====
==== Розділ ІІ. Концентрація виробництва ====

==== Розділ ІІІ. Концентрація підприємств ====

==== Розділ IV. Концентрація багатства ====

==== Розділ V. Монополія і її вплив ====

== Частина IV. Соціалізм як моральний імператив ==

=== Розділ І. Соціалізм і етика ===

=== Розділ ІІ. Соціалізм як еманація аскетизму ===

=== Розділ ІІІ. Християнство і соціалізм ===
=== Розділ IV. Етичний соціалізм і нова критика ===
=== Розділ V. Економічна демокразія ===
=== Розділ VI. Капіталістична етика ===
== Частина V. Деструктивізм ==

=== Розділ І. Рушійні сили деструктивізму ===
=== Розділ ІІ. Методи деструктивізму ===
=== Розділ ІІІ. Подолання деструктивізму ===
== Висновок. Історичне значення сучасного соціалізму ==
== Додаток. До критики спроб створення системи經濟розрахунків для соціалістичної спільноти ==

== Епілог ==
== Джерела ==

== Див. також ==</text>
      <sha1>gzsty507pxjabmd2qb8pw5ilmfmin5u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160477</id>
      <parentid>160476</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T03:45:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вступ */</comment>
      <origin>160477</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8891" sha1="g5gfg0yh8vrsd1x30rukxx156drqvks" xml:space="preserve">'''«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз»''' ({{lang-de|Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus}}) — фундаментальна праця австрійського економіста [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом соціалізму з позицій Австрійської школи економіки. У ній автор науково обґрунтував теорему про неможливість раціонального економічного розрахунку за відсутності приватної власності та вільного ринку засобів виробництва.

== Передмови ==

== Вступ ==
&lt;!-- Успіхи соціалістичних ідей; Науковий аналіз соціалізму; Alternative approach до аналізу соціалізму --&gt;
* '''Про панування ідеї''' / «Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток» (с. 20)
&lt;br /&gt;
* '''Про відсутність опозиції''' / «Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла» (с. 21)
&lt;br /&gt;
* '''Про природу більшовизму''' / «Сила більшовизму не в радянських гарматах і кулеметах, а в тому, що весь світ співчуває їхнім ідеям» (с. 22)
&lt;br /&gt;
* '''Про логічну хибу соціалістів''' / «Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще» (с. 23)
&lt;br /&gt;
* '''Про марксистську тактику боротьби з наукою''' / «Марксизм захищається від будь-якої небажаної критики. Ворога не потрібно спростовувати: достатньо викрити його як буржуа» (с. 23)
&lt;br /&gt;
* '''Про заборону обговорення''' / «Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм став домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть» (с. 24)
&lt;br /&gt;
* '''Про роль думки в політиці''' / «Хоча людина дії, політик, може іноді не звертати уваги на результати такого дослідження, мислитель ніколи не перестане цікавитись всім, що доступно людському інтелекту. І зрештою саме думка повинна визначати дію» (с. 26)
&lt;br /&gt;
* '''Про економічний фундамент аналізу''' / «Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування економічного ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва» (с. 27)
&lt;br /&gt;
* '''Про мету праці''' / «Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства» (с. 27)

== Частина І. Лібералізм і соціалізм ==

=== Розділ І. Власність ===
=== Розділ ІІ. Соціалізм ===
=== Розділ ІІІ. Соціальний порядок і політичний устрій ===
=== Розділ IV. Суспільний устрій і сім'я ===
== Частина II. Економіка соціалістичного суспільства ==

=== Секція І. Економіка ізольованої соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Природа економічної діяльності ====
==== Розділ ІІ. Організація виробництва в умовах соціалізму ====
==== Розділ ІІІ. Розподіл доходу ====
==== Розділ IV. Соціалістична спільнота за стаціонарних умов ====
==== Розділ V. Положення індивіда при соціалізмі ====
==== Розділ VI. Соціалізм в динамічних умовах ====
==== Розділ VII. Нездійсненність соціалізму ====
=== Секція ІІ. Зовнішні відносини соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Національний та світовий соціалізм ====

==== Розділ ІІ. Проблема міграції за соціалізму ====

==== Розділ ІІІ. Міжнародна торгівля за соціалізму ====
=== Секція ІІІ. Окремі форми соціалізму і псевдо-соціалізму ===

==== Розділ І. Окремі форми соціалізму ====
==== Розділ ІІ. Псевдосоціалістичні системи ====
== Частина III. Уявна неминучість соціалізму ==

=== Секція І. Соціальна еволюція ===

==== Розділ І. Соціалістичний хіліазм ====

==== Розділ ІІ. Суспільство ====
==== Розділ ІІІ. Конфлікт як чинник розвитку суспільства ====
==== Розділ IV. Конфлікт класових інтересів та класова війна ====
==== Розділ V. Матеріалістична концепція історії ====
=== Секція ІІ. Концентрація капіталу та утворення монополій як попередні кроки до соціалізму ===

==== Розділ І. Проблема ====
==== Розділ ІІ. Концентрація виробництва ====

==== Розділ ІІІ. Концентрація підприємств ====

==== Розділ IV. Концентрація багатства ====

==== Розділ V. Монополія і її вплив ====

== Частина IV. Соціалізм як моральний імператив ==

=== Розділ І. Соціалізм і етика ===

=== Розділ ІІ. Соціалізм як еманація аскетизму ===

=== Розділ ІІІ. Християнство і соціалізм ===
=== Розділ IV. Етичний соціалізм і нова критика ===
=== Розділ V. Економічна демокразія ===
=== Розділ VI. Капіталістична етика ===
== Частина V. Деструктивізм ==

=== Розділ І. Рушійні сили деструктивізму ===
=== Розділ ІІ. Методи деструктивізму ===
=== Розділ ІІІ. Подолання деструктивізму ===
== Висновок. Історичне значення сучасного соціалізму ==
== Додаток. До критики спроб створення системи經濟розрахунків для соціалістичної спільноти ==

== Епілог ==
== Джерела ==

== Див. також ==</text>
      <sha1>g5gfg0yh8vrsd1x30rukxx156drqvks</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160478</id>
      <parentid>160477</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T03:50:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Розділ І. Власність */</comment>
      <origin>160478</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13008" sha1="6hpmsqflgxqrskvgsztdgoe40zxks10" xml:space="preserve">'''«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз»''' ({{lang-de|Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus}}) — фундаментальна праця австрійського економіста [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом соціалізму з позицій Австрійської школи економіки. У ній автор науково обґрунтував теорему про неможливість раціонального економічного розрахунку за відсутності приватної власності та вільного ринку засобів виробництва.

== Передмови ==

== Вступ ==
&lt;!-- Успіхи соціалістичних ідей; Науковий аналіз соціалізму; Alternative approach до аналізу соціалізму --&gt;
* '''Про панування ідеї''' / «Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток» (с. 20)
&lt;br /&gt;
* '''Про відсутність опозиції''' / «Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла» (с. 21)
&lt;br /&gt;
* '''Про природу більшовизму''' / «Сила більшовизму не в радянських гарматах і кулеметах, а в тому, що весь світ співчуває їхнім ідеям» (с. 22)
&lt;br /&gt;
* '''Про логічну хибу соціалістів''' / «Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще» (с. 23)
&lt;br /&gt;
* '''Про марксистську тактику боротьби з наукою''' / «Марксизм захищається від будь-якої небажаної критики. Ворога не потрібно спростовувати: достатньо викрити його як буржуа» (с. 23)
&lt;br /&gt;
* '''Про заборону обговорення''' / «Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм став домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть» (с. 24)
&lt;br /&gt;
* '''Про роль думки в політиці''' / «Хоча людина дії, політик, може іноді не звертати уваги на результати такого дослідження, мислитель ніколи не перестане цікавитись всім, що доступно людському інтелекту. І зрештою саме думка повинна визначати дію» (с. 26)
&lt;br /&gt;
* '''Про економічний фундамент аналізу''' / «Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування економічного ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва» (с. 27)
&lt;br /&gt;
* '''Про мету праці''' / «Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства» (с. 27)

== Частина І. Лібералізм і соціалізм ==

=== Розділ І. Власність ===
&lt;!-- Природа власності; Насильство і контракт; Теорія насильства і теорія контракту; Колективна власність на засоби виробництва; Теорії еволюції власності --&gt;
* '''Про природу власності''' / «Власність, як соціологічна категорія, проявляється у праві на використання економічних благ. Власник — це той, хто розпоряджається економічним благом» (с. 30)
&lt;br /&gt;
* «З соціологічної та економічної точки зору, власність — це володіння благами, необхідними заради досягнення людьми своїх економічних цілей» (с. 30)
&lt;br /&gt;
* «У суспільстві, де існує поділ праці, ніхто не є виключним власником засобів виробництва... ми повинні вважати споживачів справжніми власниками в природному сенсі, а тих, хто вважається власниками в юридичному сенсі, називати адміністраторами чужої власності» (с. 34)
&lt;br /&gt;
* '''Про походження власності та насильство''' / «Будь-яка власність бере свій початок із захоплення та насильства» (с. 35)
&lt;br /&gt;
* «Те, що всі права походять з насильства... не дає жодних підстав вважати, що ліквідація власності є необхідною, доцільною чи морально виправданою» (с. 35—36)
&lt;br /&gt;
* «Насильство і закон, війна і мир — це два полюси суспільного життя; але його змістом є економічна діяльність» (с. 37)
&lt;br /&gt;
* '''Про суспільний порядок і загрози цивілізації''' / «Епохи потужного прогресивного поширення світу ліберальної думки... перемежаються епохами, де намагається панувати принцип насильства. Більшу загрозу, ніж варвари, які штурмують стіни ззовні, несуть ті, хто перебувають всередині і є громадянами за виглядом, але не за своїм мисленням» (с. 42)
&lt;br /&gt;
* «Ліквідувати приватну власність на засоби виробництва, зробити засоби виробництва власністю суспільства — ось у чому полягає вся мета соціалізму» (с. 44)
&lt;br /&gt;
* «Спроба побудувати суспільство на нових засадах... це настільки велично і сміливо, що справедливо викликає неймовірне захоплення. Якщо ми хочемо врятувати світ від варварства, ми повинні перемогти соціалізм, а не бездумно відкинути його вбік» (с. 44—45)
&lt;br /&gt;
* '''Про історичну неминучість приватної власності''' / «Навіть якби можна було продемонструвати, що... вся приватна власність виникла внаслідок незаконного привласнення, це не наблизило б нас до доказу, що раціональне сільське господарство з інтенсивною обробкою землі могло б виникнути без приватної власності» (с. 47)

=== Розділ ІІ. Соціалізм ===
=== Розділ ІІІ. Соціальний порядок і політичний устрій ===
=== Розділ IV. Суспільний устрій і сім'я ===
== Частина II. Економіка соціалістичного суспільства ==

=== Секція І. Економіка ізольованої соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Природа економічної діяльності ====
==== Розділ ІІ. Організація виробництва в умовах соціалізму ====
==== Розділ ІІІ. Розподіл доходу ====
==== Розділ IV. Соціалістична спільнота за стаціонарних умов ====
==== Розділ V. Положення індивіда при соціалізмі ====
==== Розділ VI. Соціалізм в динамічних умовах ====
==== Розділ VII. Нездійсненність соціалізму ====
=== Секція ІІ. Зовнішні відносини соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Національний та світовий соціалізм ====

==== Розділ ІІ. Проблема міграції за соціалізму ====

==== Розділ ІІІ. Міжнародна торгівля за соціалізму ====
=== Секція ІІІ. Окремі форми соціалізму і псевдо-соціалізму ===

==== Розділ І. Окремі форми соціалізму ====
==== Розділ ІІ. Псевдосоціалістичні системи ====
== Частина III. Уявна неминучість соціалізму ==

=== Секція І. Соціальна еволюція ===

==== Розділ І. Соціалістичний хіліазм ====

==== Розділ ІІ. Суспільство ====
==== Розділ ІІІ. Конфлікт як чинник розвитку суспільства ====
==== Розділ IV. Конфлікт класових інтересів та класова війна ====
==== Розділ V. Матеріалістична концепція історії ====
=== Секція ІІ. Концентрація капіталу та утворення монополій як попередні кроки до соціалізму ===

==== Розділ І. Проблема ====
==== Розділ ІІ. Концентрація виробництва ====

==== Розділ ІІІ. Концентрація підприємств ====

==== Розділ IV. Концентрація багатства ====

==== Розділ V. Монополія і її вплив ====

== Частина IV. Соціалізм як моральний імператив ==

=== Розділ І. Соціалізм і етика ===

=== Розділ ІІ. Соціалізм як еманація аскетизму ===

=== Розділ ІІІ. Християнство і соціалізм ===
=== Розділ IV. Етичний соціалізм і нова критика ===
=== Розділ V. Економічна демокразія ===
=== Розділ VI. Капіталістична етика ===
== Частина V. Деструктивізм ==

=== Розділ І. Рушійні сили деструктивізму ===
=== Розділ ІІ. Методи деструктивізму ===
=== Розділ ІІІ. Подолання деструктивізму ===
== Висновок. Історичне значення сучасного соціалізму ==
== Додаток. До критики спроб створення системи經濟розрахунків для соціалістичної спільноти ==

== Епілог ==
== Джерела ==

== Див. також ==</text>
      <sha1>6hpmsqflgxqrskvgsztdgoe40zxks10</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160479</id>
      <parentid>160478</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T03:56:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>/* Додаток. До критики спроб створення системи經濟розрахунків для соціалістичної спільноти */</comment>
      <origin>160479</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13003" sha1="n8syqv91uivyokfq5hvp8wbu1k3ywgd" xml:space="preserve">'''«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз»''' ({{lang-de|Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus}}) — фундаментальна праця австрійського економіста [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом соціалізму з позицій Австрійської школи економіки. У ній автор науково обґрунтував теорему про неможливість раціонального економічного розрахунку за відсутності приватної власності та вільного ринку засобів виробництва.

== Передмови ==

== Вступ ==
&lt;!-- Успіхи соціалістичних ідей; Науковий аналіз соціалізму; Alternative approach до аналізу соціалізму --&gt;
* '''Про панування ідеї''' / «Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток» (с. 20)
&lt;br /&gt;
* '''Про відсутність опозиції''' / «Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла» (с. 21)
&lt;br /&gt;
* '''Про природу більшовизму''' / «Сила більшовизму не в радянських гарматах і кулеметах, а в тому, що весь світ співчуває їхнім ідеям» (с. 22)
&lt;br /&gt;
* '''Про логічну хибу соціалістів''' / «Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще» (с. 23)
&lt;br /&gt;
* '''Про марксистську тактику боротьби з наукою''' / «Марксизм захищається від будь-якої небажаної критики. Ворога не потрібно спростовувати: достатньо викрити його як буржуа» (с. 23)
&lt;br /&gt;
* '''Про заборону обговорення''' / «Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм став домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть» (с. 24)
&lt;br /&gt;
* '''Про роль думки в політиці''' / «Хоча людина дії, політик, може іноді не звертати уваги на результати такого дослідження, мислитель ніколи не перестане цікавитись всім, що доступно людському інтелекту. І зрештою саме думка повинна визначати дію» (с. 26)
&lt;br /&gt;
* '''Про економічний фундамент аналізу''' / «Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування економічного ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва» (с. 27)
&lt;br /&gt;
* '''Про мету праці''' / «Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства» (с. 27)

== Частина І. Лібералізм і соціалізм ==

=== Розділ І. Власність ===
&lt;!-- Природа власності; Насильство і контракт; Теорія насильства і теорія контракту; Колективна власність на засоби виробництва; Теорії еволюції власності --&gt;
* '''Про природу власності''' / «Власність, як соціологічна категорія, проявляється у праві на використання економічних благ. Власник — це той, хто розпоряджається економічним благом» (с. 30)
&lt;br /&gt;
* «З соціологічної та економічної точки зору, власність — це володіння благами, необхідними заради досягнення людьми своїх економічних цілей» (с. 30)
&lt;br /&gt;
* «У суспільстві, де існує поділ праці, ніхто не є виключним власником засобів виробництва... ми повинні вважати споживачів справжніми власниками в природному сенсі, а тих, хто вважається власниками в юридичному сенсі, називати адміністраторами чужої власності» (с. 34)
&lt;br /&gt;
* '''Про походження власності та насильство''' / «Будь-яка власність бере свій початок із захоплення та насильства» (с. 35)
&lt;br /&gt;
* «Те, що всі права походять з насильства... не дає жодних підстав вважати, що ліквідація власності є необхідною, доцільною чи морально виправданою» (с. 35—36)
&lt;br /&gt;
* «Насильство і закон, війна і мир — це два полюси суспільного життя; але його змістом є економічна діяльність» (с. 37)
&lt;br /&gt;
* '''Про суспільний порядок і загрози цивілізації''' / «Епохи потужного прогресивного поширення світу ліберальної думки... перемежаються епохами, де намагається панувати принцип насильства. Більшу загрозу, ніж варвари, які штурмують стіни ззовні, несуть ті, хто перебувають всередині і є громадянами за виглядом, але не за своїм мисленням» (с. 42)
&lt;br /&gt;
* «Ліквідувати приватну власність на засоби виробництва, зробити засоби виробництва власністю суспільства — ось у чому полягає вся мета соціалізму» (с. 44)
&lt;br /&gt;
* «Спроба побудувати суспільство на нових засадах... це настільки велично і сміливо, що справедливо викликає неймовірне захоплення. Якщо ми хочемо врятувати світ від варварства, ми повинні перемогти соціалізм, а не бездумно відкинути його вбік» (с. 44—45)
&lt;br /&gt;
* '''Про історичну неминучість приватної власності''' / «Навіть якби можна було продемонструвати, що... вся приватна власність виникла внаслідок незаконного привласнення, це не наблизило б нас до доказу, що раціональне сільське господарство з інтенсивною обробкою землі могло б виникнути без приватної власності» (с. 47)

=== Розділ ІІ. Соціалізм ===
=== Розділ ІІІ. Соціальний порядок і політичний устрій ===
=== Розділ IV. Суспільний устрій і сім'я ===
== Частина II. Економіка соціалістичного суспільства ==

=== Секція І. Економіка ізольованої соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Природа економічної діяльності ====
==== Розділ ІІ. Організація виробництва в умовах соціалізму ====
==== Розділ ІІІ. Розподіл доходу ====
==== Розділ IV. Соціалістична спільнота за стаціонарних умов ====
==== Розділ V. Положення індивіда при соціалізмі ====
==== Розділ VI. Соціалізм в динамічних умовах ====
==== Розділ VII. Нездійсненність соціалізму ====
=== Секція ІІ. Зовнішні відносини соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Національний та світовий соціалізм ====

==== Розділ ІІ. Проблема міграції за соціалізму ====

==== Розділ ІІІ. Міжнародна торгівля за соціалізму ====
=== Секція ІІІ. Окремі форми соціалізму і псевдо-соціалізму ===

==== Розділ І. Окремі форми соціалізму ====
==== Розділ ІІ. Псевдосоціалістичні системи ====
== Частина III. Уявна неминучість соціалізму ==

=== Секція І. Соціальна еволюція ===

==== Розділ І. Соціалістичний хіліазм ====

==== Розділ ІІ. Суспільство ====
==== Розділ ІІІ. Конфлікт як чинник розвитку суспільства ====
==== Розділ IV. Конфлікт класових інтересів та класова війна ====
==== Розділ V. Матеріалістична концепція історії ====
=== Секція ІІ. Концентрація капіталу та утворення монополій як попередні кроки до соціалізму ===

==== Розділ І. Проблема ====
==== Розділ ІІ. Концентрація виробництва ====

==== Розділ ІІІ. Концентрація підприємств ====

==== Розділ IV. Концентрація багатства ====

==== Розділ V. Монополія і її вплив ====

== Частина IV. Соціалізм як моральний імператив ==

=== Розділ І. Соціалізм і етика ===

=== Розділ ІІ. Соціалізм як еманація аскетизму ===

=== Розділ ІІІ. Християнство і соціалізм ===
=== Розділ IV. Етичний соціалізм і нова критика ===
=== Розділ V. Економічна демокразія ===
=== Розділ VI. Капіталістична етика ===
== Частина V. Деструктивізм ==

=== Розділ І. Рушійні сили деструктивізму ===
=== Розділ ІІ. Методи деструктивізму ===
=== Розділ ІІІ. Подолання деструктивізму ===
== Висновок. Історичне значення сучасного соціалізму ==
== Додаток. До критики спроб створення системи розрахунків для соціалістичної спільноти ==

== Епілог ==
== Джерела ==

== Див. також ==</text>
      <sha1>n8syqv91uivyokfq5hvp8wbu1k3ywgd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160480</id>
      <parentid>160479</parentid>
      <timestamp>2026-06-30T03:58:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <origin>160480</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13026" sha1="a7an0iug9xbmy5sl07bxiyj40xanwep" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Соціалізм: Економічний та соціологічний аналіз»''' ({{lang-de|Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus}}) — фундаментальна праця австрійського економіста [[Людвіг фон Мізес|Людвіга фон Мізеса]], вперше опублікована 1922 року. Книга є всеосяжним критичним аналізом соціалізму з позицій Австрійської школи економіки. У ній автор науково обґрунтував теорему про неможливість раціонального економічного розрахунку за відсутності приватної власності та вільного ринку засобів виробництва.

== Передмови ==

== Вступ ==
&lt;!-- Успіхи соціалістичних ідей; Науковий аналіз соціалізму; Alternative approach до аналізу соціалізму --&gt;
* '''Про панування ідеї''' / «Соціалізм є гаслом і ключовим словом наших часів. Ідеї соціалізму панують серед настроїв сучасності. Маси підтримують їх. Вони є вираженням думок і почуттів усіх людей. Наша епоха несе на собі їхній відбиток» (с. 20)
&lt;br /&gt;
* '''Про відсутність опозиції''' / «Принципової опозиції соціалізму не існує. Сьогодні жодна впливова партія не наважиться відкрито виступати за приватну власність на засоби виробництва. В слові «капіталізм», за наших часів, втілюється вся сукупність зла» (с. 21)
&lt;br /&gt;
* '''Про природу більшовизму''' / «Сила більшовизму не в радянських гарматах і кулеметах, а в тому, що весь світ співчуває їхнім ідеям» (с. 22)
&lt;br /&gt;
* '''Про логічну хибу соціалістів''' / «Не достатньо довести, що суспільний лад заснований на приватній власності на засоби виробництва має недоліки і не являє собою кращий з усіх можливих світів; необхідно потім показати, що соціалістичний устрій буде краще» (с. 23)
&lt;br /&gt;
* '''Про марксистську тактику боротьби з наукою''' / «Марксизм захищається від будь-якої небажаної критики. Ворога не потрібно спростовувати: достатньо викрити його як буржуа» (с. 23)
&lt;br /&gt;
* '''Про заборону обговорення''' / «Тільки тому, що людям не дозволялося говорити або розмірковувати про природу соціалістичного суспільства, соціалізм став домінуючим політичним явищем кінця ХІХ — початку ХХ століть» (с. 24)
&lt;br /&gt;
* '''Про роль думки в політиці''' / «Хоча людина дії, політик, може іноді не звертати уваги на результати такого дослідження, мислитель ніколи не перестане цікавитись всім, що доступно людському інтелекту. І зрештою саме думка повинна визначати дію» (с. 26)
&lt;br /&gt;
* '''Про економічний фундамент аналізу''' / «Неможливо взагалі обговорювати соціалізм, не дослідивши насамперед функціонування економічного ладу, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва» (с. 27)
&lt;br /&gt;
* '''Про мету праці''' / «Тільки соціологічні та економічні дослідження здатні забезпечити міцний фундамент для такого — значно привабливішого для широкої публіки — представлення, що дозволить оцінити соціалізм у світлі загальних прагнень людства» (с. 27)

== Частина І. Лібералізм і соціалізм ==

=== Розділ І. Власність ===
&lt;!-- Природа власності; Насильство і контракт; Теорія насильства і теорія контракту; Колективна власність на засоби виробництва; Теорії еволюції власності --&gt;
* '''Про природу власності''' / «Власність, як соціологічна категорія, проявляється у праві на використання економічних благ. Власник — це той, хто розпоряджається економічним благом» (с. 30)
&lt;br /&gt;
* «З соціологічної та економічної точки зору, власність — це володіння благами, необхідними заради досягнення людьми своїх економічних цілей» (с. 30)
&lt;br /&gt;
* «У суспільстві, де існує поділ праці, ніхто не є виключним власником засобів виробництва... ми повинні вважати споживачів справжніми власниками в природному сенсі, а тих, хто вважається власниками в юридичному сенсі, називати адміністраторами чужої власності» (с. 34)
&lt;br /&gt;
* '''Про походження власності та насильство''' / «Будь-яка власність бере свій початок із захоплення та насильства» (с. 35)
&lt;br /&gt;
* «Те, що всі права походять з насильства... не дає жодних підстав вважати, що ліквідація власності є необхідною, доцільною чи морально виправданою» (с. 35—36)
&lt;br /&gt;
* «Насильство і закон, війна і мир — це два полюси суспільного життя; але його змістом є економічна діяльність» (с. 37)
&lt;br /&gt;
* '''Про суспільний порядок і загрози цивілізації''' / «Епохи потужного прогресивного поширення світу ліберальної думки... перемежаються епохами, де намагається панувати принцип насильства. Більшу загрозу, ніж варвари, які штурмують стіни ззовні, несуть ті, хто перебувають всередині і є громадянами за виглядом, але не за своїм мисленням» (с. 42)
&lt;br /&gt;
* «Ліквідувати приватну власність на засоби виробництва, зробити засоби виробництва власністю суспільства — ось у чому полягає вся мета соціалізму» (с. 44)
&lt;br /&gt;
* «Спроба побудувати суспільство на нових засадах... це настільки велично і сміливо, що справедливо викликає неймовірне захоплення. Якщо ми хочемо врятувати світ від варварства, ми повинні перемогти соціалізм, а не бездумно відкинути його вбік» (с. 44—45)
&lt;br /&gt;
* '''Про історичну неминучість приватної власності''' / «Навіть якби можна було продемонструвати, що... вся приватна власність виникла внаслідок незаконного привласнення, це не наблизило б нас до доказу, що раціональне сільське господарство з інтенсивною обробкою землі могло б виникнути без приватної власності» (с. 47)

=== Розділ ІІ. Соціалізм ===
=== Розділ ІІІ. Соціальний порядок і політичний устрій ===
=== Розділ IV. Суспільний устрій і сім'я ===
== Частина II. Економіка соціалістичного суспільства ==

=== Секція І. Економіка ізольованої соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Природа економічної діяльності ====
==== Розділ ІІ. Організація виробництва в умовах соціалізму ====
==== Розділ ІІІ. Розподіл доходу ====
==== Розділ IV. Соціалістична спільнота за стаціонарних умов ====
==== Розділ V. Положення індивіда при соціалізмі ====
==== Розділ VI. Соціалізм в динамічних умовах ====
==== Розділ VII. Нездійсненність соціалізму ====
=== Секція ІІ. Зовнішні відносини соціалістичної спільноти ===

==== Розділ І. Національний та світовий соціалізм ====

==== Розділ ІІ. Проблема міграції за соціалізму ====

==== Розділ ІІІ. Міжнародна торгівля за соціалізму ====
=== Секція ІІІ. Окремі форми соціалізму і псевдо-соціалізму ===

==== Розділ І. Окремі форми соціалізму ====
==== Розділ ІІ. Псевдосоціалістичні системи ====
== Частина III. Уявна неминучість соціалізму ==

=== Секція І. Соціальна еволюція ===

==== Розділ І. Соціалістичний хіліазм ====

==== Розділ ІІ. Суспільство ====
==== Розділ ІІІ. Конфлікт як чинник розвитку суспільства ====
==== Розділ IV. Конфлікт класових інтересів та класова війна ====
==== Розділ V. Матеріалістична концепція історії ====
=== Секція ІІ. Концентрація капіталу та утворення монополій як попередні кроки до соціалізму ===

==== Розділ І. Проблема ====
==== Розділ ІІ. Концентрація виробництва ====

==== Розділ ІІІ. Концентрація підприємств ====

==== Розділ IV. Концентрація багатства ====

==== Розділ V. Монополія і її вплив ====

== Частина IV. Соціалізм як моральний імператив ==

=== Розділ І. Соціалізм і етика ===

=== Розділ ІІ. Соціалізм як еманація аскетизму ===

=== Розділ ІІІ. Християнство і соціалізм ===
=== Розділ IV. Етичний соціалізм і нова критика ===
=== Розділ V. Економічна демокразія ===
=== Розділ VI. Капіталістична етика ===
== Частина V. Деструктивізм ==

=== Розділ І. Рушійні сили деструктивізму ===
=== Розділ ІІ. Методи деструктивізму ===
=== Розділ ІІІ. Подолання деструктивізму ===
== Висновок. Історичне значення сучасного соціалізму ==
== Додаток. До критики спроб створення системи розрахунків для соціалістичної спільноти ==

== Епілог ==
== Джерела ==

== Див. також ==</text>
      <sha1>a7an0iug9xbmy5sl07bxiyj40xanwep</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>